Виховання учнів у науковій літературі


                                  РОЗДІЛ 2
ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА ПЕРЕВІРКА ЕФЕКТИВНОСТІ ПЕДАГОГІЧНИХ УМОВ РОБОТИ З
ЕСТЕТИЧНОГО ВИХОВАННЯ ШКОЛЯРІВ


      2.1. Визначення  вихідного  рівня  сформованості  естетичної  культури
               учнів

      Навчальний експеримент проходив на базі середньої школи №  м.  Кривого
Рогу. У ньому брали учні 10-х класів (62 учні).
      Проведенню дослідно-експериментальної  роботи  передував  констатуючий
експеримент. Мета констатуючого експерименту:
     1) визначити вихідний рівень естетичної культури учнів;
     2)  встановити  вплив  характеру  навчання  на  формування  естетичної
        культури школярів;
     3) визначити типові труднощі,  що  виникають  у  вчителів-практиків  у
        процесі формування естетичної культури учнів і  виявити,  як  часто
        учителі використовують нові методи навчання на  уроках  української
        літератури.
      Методична частина експерименту передбачає використання  таких  методів
дослідження:
      - спостереження;
      - бесіда, інтерв`ю;
      - анкета;
      - контрольні роботи;
      - педагогічний експеримент.
      В процесі експерименту перевірялось припущення про  те,  що  естетичне
виховання школярів  буде  ефективним,  якщо  при  пошуку  шляхів  і  методів
виховання врахувати індивідуальні й вікові особливості  учнів;  гуманізувати
навчально-виховний процес; поєднати  репродуктивну   й  пошукову  діяльність
учнів, прогнозуючи й моделюючи естетичні реакції учнів.
      Основними критеріями,  за  якими  ми  визначали  рівень  сформованості
естетичної культури старшокласників  є:  естетична  свідомість  особистості;
естетичний інтелект та естетичні здібності. Яскравість  вираженості  окремих
показників, що характеризують зазначені вище  критерії,  вказують  на  рівні
сформованості естетичної культури старшокласників.
      З метою визначення труднощів, які заважають вчителям середньої школи №
у  роботі  по  формуванню  естетичної  культури  учнів,   визначення   рівня
оволодіння вчителями методикою використання  активних  методів  навчання  на
уроках  та  розуміння   вчителями   педагогічних   умов,   що   забезпечують
ефективність естетичного  виховання  учнів  у  навчально-виховному  процесі,
було проведене інтерв`ю з учителями.
      Вчителям було запропоновано такі запитання:
      1) які труднощі виникають у вас у процесі естетичного виховання учнів?
      2) які засоби естетичного виховання частіше всього ви використовуєте у
         своїй роботі?
      3)  які  умови,  на  вашу  думку,  сприяють  підвищенню   ефективності
         естетичного виховання у навчально-виховному процесі?
      4) які нові нетрадиційні  форми  і  методи  навчання  і  як  часто  ви
         використовуєте у роботі з учнями?
      Аналіз одержаних результатів вказує на те, що більшість вчителів (60%)
використовують традиційні, стандартні форми і методи навчання  і  виховання;
нові  методи  використовує  25%  вчителів.  Але  частота  використання  дуже
низька:  приблизно  один  раз  у   3-4   місяці.   10%   вчителів   постійно
використовують нові нестандартний форми і методи  навчання  та  виховання  з
метою підвищення ефективності естетичного виховання  на  уроках  української
літератури.
      Серед умов, що сприяють підвищенню рівня  естетичної  культури  учнів,
частіше  всього  згадуються  умови,  перелічені  нижче.  До  них   належать:
врахування  індивідуальних  і  вікових   особливостей   учнів;   гуманізація
відносин у системі "вчитель-учень";  поєднання  репродуктивної  й  пошукової
діяльності учнів, прогнозування й моделювання естетичної реакції учнів.
      Основні труднощі у роботі  по  підвищенню  естетичної  культури  учнів
багато вчителів  пов`язують з недостатньо  розробленим  методичним  апаратом
підручників  (59%),  перевантаженням  програм  (68%).  У   числі   труднощів
зазначається відсутність технічних засобів, методичної літератури.
      Серед  засобів  підвищення  рівня  естетичної  культури  учнів   увага
вчителів здебільшого акцентувалась на  бесіді,  аналізі  творів,  постійному
контролі знань учнів; використанні  активних  методів  навчання,  хоча  самі
вони  дотримуються  традиційних  форм  і  методів,  вважаючи,  що  на   нові
витрачається надто багато часу, а результат однаковий.
      З  метою   визначення   естетичних   цінностей   школярів,   їм   було
запропоновано дати відповідь на запитання анкети. зміст  якої  запропоновано
у "Практикумі з педагогіки" [37. - С.85].
      Запитання анкети:
     1) у чому ви бачити головне призначення мистецтва у наш час?
     2) що вас більше всього приваблює у художніх творах?
     3) ваш  улюблений  художник,  письменник,  композитор.  Чим  вони  вам
        дорогі?
     4)  якщо  б  вам  запропонували  у  вільний  час  подивитися   цікавий
        спектакль, переглянути фільм, телепередачу, почитати цікаву  книгу,
        відвідати філармонію, художню виставку,  чому  б  саме  ви  віддали
        перевагу?
     5) чи змогли б ви взяти участь у шкільному конкурсі з будь-якого  виду
        художньої творчості?
     6) які риси, з вашої точки зору краще всього характеризують  естетично
        виховану людину?
      Аналіз результатів анкети показав, що зіткнення  з  мистецтвом  у  60%
старшокласників просто поліпшує  настрій;  30%  не  замислювались  над  його
призначенням, а 10% учнів вважають,  що  "краса  врятує  світ".  У  художніх
творах 40% учнів цікавить захоплюючий сюжет, 40% взагалі не люблять  читати,
і  тільки  у  20%  старшокласників  художні  твори  викликають  переживання,
роздуми, емоції, сприяють формуванню ідеалу.
      Відповідь на третє запитання вказує на те, що улюблених  художників  в
учнів  зовсім  немає,  композиторів-класиків  ніхто  не  назвав,  а  сучасні
улюблені композитори названі 65% учнів; у 5% є улюблені поети,  а  у  30%  -
письменники сучасного детективу.
      У вільний час старшокласники люблять переглядати фільми й телепередачі
(60%), читають лише 15% учнів, а нічого не бажають робити - 35%.
      У  шкільному  конкурсі  художників  можуть  взяти  участь  4%   учнів;
музикантів - 7%; літераторів - 5%; останні учні ніяких талантів  у  собі  не
знаходять.
      Щодо якостей, які характеризують естетичну  вихованість  людини,  учні
визначають такі: обізнаність у мистецтві, розуміння  прекрасного,  наявність
естетичних норм і естетичного смаку, уміння бачити, чути  прекрасне,  давати
йому оцінку, творі здібності.
      Учням хотілося б розвивати в собі творчі  здібності.  Висновок  з  цих
результатів можна зробити такий: естетичний інтелект,  естетична  свідомість
на високому рівні у 12% старшокласників; у 40% - на достатньому рівні,  а  у
48% - на низькому.
      Наступним етапом експериментальної  роботи  одна  зрізова   контрольна
робота. Вона проводилась  з  метою  перевірки  рівня  естетичних  здібностей
учнів. Завдання  були  поставлені  таким  чином,  щоб  учні  могли  показати
естетичні   знання,   своє   уміння   захоплюватись   красою,    засуджувати
непристойне,  смішне,  зле;  зіставляти,  порівнювати;   робити   теоретичні
припущення; фантазувати, образно мислити; красиво  формулювати  свої  думки.
Були запропоновані також  творчі  завдання  з  метою  виявлення  їх  творчих
здібностей.

                                                                 Таблиця 2.1

                  Результати зрізової контрольної роботи з
               української літератури серед учнів 10-х класів

|Бали  |1 б.|2 б.|3 б.|4 б.|5 б.|6 б.|7 б.|8 б.|9 б.|10  |11  |12  |
|      |    |    |    |    |    |    |    |    |    |б.  |б.  |б.  |
|Клас  |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |
|10-А  |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |
|(30   |-   |2%  |12% |10% |10% |25% |10% |12% |10% |16% |2%  |1%  |
|учнів)|    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |
|10-Б  |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |
|(32   |-   |5%  |11% |12% |10% |22% |10% |9%  |12% |5%  |4%  |    |
|учні) |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |    |-   |

      Якісно-кількісний аналіз отриманих даних дозволяє говорити про те,  що
низький і дуже низький рівень естетичних здібностей у 59% учнів  10-А  класу
й 60% учнів 10-Б класу; високий рівень - 9% 10-А  класу  і  9%  10-Б  класу.
Низький рівень естетичних здібностей більше, ніж у  половини  учнів  в  обох
класах, а високий лише у 9% учнів. Ці  результати  засвідчують  у  більшості
робіт традиційний  підхід  до  розкриття  питань,  у  них  не  простежується
оригінальності, своєрідності,  творчості.  Виконані  завдання  мають  ознаки
констатації, прямого відбиття дійсності, "норм" красивого і вимог  життя.  У
більшості випадків учні не висловлюють  власних  міркувань,  а  користуються
усталеними у суспільстві поглядами . У  письмових  роботах  не  відчувається
наявності естетичного ідеалу, яскравого  авторського  "я",  індивідуальності
автора. Із цих робіт видно, що учні здебільшого не  можуть  творчо  мислити,
творчо підходити до розв`язання поставлених завдань,  виявляти бажання  дати
власну естетичну оцінку, зіставляти, аналізувати, порівнювати,  робити  свої
висновки   і   узагальнювати.   Привертає   увагу   і   невміння    красиво,
використовуючи  епітети  і  порівняння,  висловлювати  свою  думку.  Все  це
свідчить про низький рівень сформованості естетичної культури учнів.
      З метою аргументації результатів анкетування та  зрізових  контрольних
робіт, проводилося спостереження. У результаті спостереження ми виявили,  що
у більшості випадків учні нудьгують на уроках, не  виявляють  ні  цікавості,
ні допитливості. На уроках переважають негативні  емоції:  напруга  під  час
опитування,  байдужість  під  час  сприймання  нового  матеріалу.   Причому,
здебільшого учителі не прогнозують естетичну реакцію учнів, в  їх  поведінці
переважає авторитаризм. Учні в основному тільки сприймають готові  естетичні
оцінки об`єктів, фактів  і  подій.  Пошукових,  проблемних  завдань  школярі
майже  не  виконують.  Відповідають  на  запитання  вчителя   за   критичним
матеріалом  підручника.  Мова  учнів  бідна,  не  яскрава,  вони  не  вміють
фантазувати, уявляти, красиво висловлювати свою думку.
      Комплекс  використаних   методик   дослідження,   аналіз   результатів
діяльності учнів дав змогу виявити рівні естетичної культури учнів.
                                                                 Таблиця 2.2
                       Рівні естетичної культури учнів
|Клас                   |10-А                   |10-Б                   |
|Рівень                 |                       |                       |
|високий                |10%                    |10%                    |
|достатній              |36%                    |35%                    |
|низький                |54%                    |55%                    |

      Таким чином,  низький  рівень  сформованості  естетичної  культури  та
недооцінювання  педагогічних  умов  її  формування   зумовили   необхідність
проведення формуючого експерименту.

        1.  Програма  дослідно-експериментальної   роботи   по   підвищенню
           ефективності роботи з естетичного виховання школярів

      Результати констатуючого експерименту свідчать про  те,  що  необхідна
цілеспрямована робота по формуванню в учнів естетичної  культури  у  процесі
вивчення української літератури. Це визначило розробку  програми  формуючого
експерименту.
      Мета:  формування  естетичної  культури  учнів  засобами   української
             літератури.
      Завдання експерименту:
      - забезпечити єдність теорії і практики;
        - перевірити умови формування естетичної культури  учнів  на  уроках
          української літератури;
        -  встановити  залежність  рівня  естетичної  культури   учнів   від
          використання дослідно-експериментальної програми.
      Експеримент проводився у 10-х класах. 10-А клас - експериментальний, у
ньому  проводились  уроки  української  літератури   за   розробленою   нами
програмою.
                                                                 Таблиця 2.3
    Експериментальна програма по формуванню естетичної культури учнів на
                   уроках української літератури за темою
                      "Життя і творчість Лесі Українки"

|№   |Тема уроку             |Форми і  |Показники естетичної      |Кіль-|
|п/п |                       |методи   |культури, що формуються   |     |
|    |                       |роботи   |                          |кість|
|    |                       |         |                          |     |
|    |                       |         |                          |годин|
|1   |Леся Українка. Сторінки|Урок-вист|Почуття красивого,        |1    |
|    |життя і творчості      |ава      |високого; почуття         |     |
|    |                       |         |патріотизму, хвилювання;  |     |
|    |                       |         |естетичний ідеал; воля,   |     |
|    |                       |         |витримка                  |     |
|2   |Людина у поезії Лесі   |Урок-лекц|Почуття патріотизму;      |1    |
|    |Українки "Contra spem  |ія       |потреба в удосконаленні   |     |
|    |spero!"                |         |світу, образне мислення,  |     |
|    |                       |         |уміння давати естетичну   |     |
|    |                       |         |оцінку                    |     |
|3   |Патріотичний пафос     |Проблем-н|Вміння бачити прекрасне   |1    |
|    |вірша "І все-таки до   |ий       |злиття слова і музики,    |     |
|    |тебе думка лине…" Образ|семінар  |ніжності і мужності;      |     |
|    |"слова-зброї" у поезії |         |потреба у пізнанні;       |     |
|    |"слово, чому ти не     |         |хвилювання; краса         |     |
|    |твердая криця?.."      |         |взаємостосунків; віра,    |     |
|    |Естетичне кредо Лесі   |         |воля; уміння бачити,      |     |
|    |Українки у вірші "Як я |         |відчувати прекрасне;      |     |
|    |люблю оці години       |         |образне мислення; уміння  |     |
|    |праці…"                |         |зіставляти, порівнювати,  |     |
|    |Поезія у прозі "Твої   |         |давати естетичну оцінку   |     |
|    |листи завжди пахнуть   |         |                          |     |
|    |зів`ялими трояндами"   |         |                          |     |
|4   |Єдність людини і       |Урок-фант|Почуття краси, радості,   |1    |
|    |природи у поезії       |азія     |хвилювання; розуміння     |     |
|    |"Стояла я і слухала    |         |поетичного стилю й краси  |     |
|    |весну"                 |         |мови; естетична фантазія, |     |
|    |                       |         |уміння чути, зіставляти;  |     |
|    |                       |         |образне мислення, уява    |     |
|5   |Тема служіння поета    |Урок-елег|Почуття високого; почуття |1    |
|    |народові у поемі "Давня|ія       |патріотизму; естетичний і |     |
|    |казка"                 |         |моральний ідеал;          |     |
|    |                       |         |усвідомлення естетичного  |     |
|    |                       |         |досвіду; уміння давати    |     |
|    |                       |         |естетичну оцінку; творчі  |     |
|    |                       |         |здібності                 |     |
|6   |Своєрідність жанру і   |Урок-проб|Почуття красивого і       |1    |
|    |системи образів у      |лем-на   |потворного; розуміння     |     |
|    |"Лісовій пісні".       |бесіда   |краси природи, людських   |     |
|    |Картини природи у      |         |почуттів; уміння          |     |
|    |драмі-феєрії           |         |спостерігати; формування  |     |
|    |                       |         |естетичних ідеалів; уміння|     |
|    |                       |         |спостерігати; уміння      |     |
|    |                       |         |давати естетичну оцінку;  |     |
|    |                       |         |образне мислення          |     |
|7   |Драма-феєрія "Лісова   |Урок-елег|Естетична уява, краса     |1    |
|    |пісня" як джерело      |ія       |людських почуттів, вольові|     |
|    |духовності, гімн красі |         |якості; трагічне і        |     |
|    |рідного Полісся        |         |потворне; духовність,     |     |
|    |                       |         |почуття краси рідного     |     |
|    |                       |         |слова                     |     |
|8   |Проблеми національної  |Урок-дисп|Любов до рідного народу;  |1    |
|    |історії у поемі        |ут       |патріотизм; естетичні     |     |
|    |"Бояриня"              |         |почуття; гуманність;      |     |
|    |                       |         |розуміння краси слова;    |     |
|    |                       |         |усвідомлення свого        |     |
|    |                       |         |призначення в житті;      |     |
|    |                       |         |естетична уява; вольові   |     |
|    |                       |         |якості                    |     |
|9   |"Мрії зламане крило"   |Театралі-|Відчуття краси поетичного |1    |
|    |(за творами Лесі       |зований  |слова; краси природи;     |     |
|    |Українки)              |урок     |любов до рідної землі;    |     |
|    |                       |         |чутливість до чужих       |     |
|    |                       |         |переживань; естетична     |     |
|    |                       |         |насолода від красивої     |     |
|    |                       |         |музики; вольові якості;   |     |
|    |                       |         |образне мислення;         |     |
|    |                       |         |самовідданість; потреба в |     |
|    |                       |         |удосконаленні світу       |     |
|10  |Підсумковий урок за    |Тесту-ван|Уміння спостерігати,      |1    |
|    |творчістю Лесі Українки|ня       |зіставляти, порівнювати,  |     |
|    |                       |         |давати естетичну оцінку;  |     |
|    |                       |         |усвідомлення естетичного  |     |
|    |                       |         |досвіду поетеси; творчі   |     |
|    |                       |         |здібності                 |     |

      Наводимо приклади розроблених нами уроків за темою "Життя і  творчість
Лесі Українки"
      Урок № 3
      Тема: Лірика Лесі Українки
      Форма проведення: проблемний семінар
      Мета:  ознайомити учнів з поетикою символізму; розширити знання  учнів
             про жанри літератури, про поезію взагалі; виробити  вміння  та
             навички порівняння, співставлення, узагальнення;  розвивати  в
             учнів образне мислення, вміння бачити злиття слова  і  музики,
             ніжності  і  мужності;  виховувати  потребу   у   пізнанні   й
             емоційність, вольові якості.
                              Питання семінару.
     1. Яким чином ліричний цикл Лесі Українки  "Сім  струн"  пов`язаний  з
        музикою?
     2.  Які  вислови  у  вірші  "І  все-таки  до  тебе  думка   лине…"   є
        афористичними? Як вони вплетені у тканину художнього тексту?
     3. Які образи вірша "Contra spem  spero"  є  символічними?  Як  ви  їх
        тлумачите?
     4. У  чому  особливість  образу  весни  у  ліричному  циклі  "Мелодії"
        (звукове,   зорове,   символічне,   емоційне,   філософське    його
        наповнення)?
     5.  Яку  художню  роль  відіграє  герой  українських  народних   міфів
        Перелесник у вірші "Як я люблю оці години праці…"?
     6. Чому листи коханого пахли зів`ялими трояндами (за  віршем  у  прозі
        "Твої листи завжди пахнуть зів'ялими трояндами")?

                        Пояснення до кожного питання.
     1. Ліричний цикл "Сім струн" відкриває першу збірку Лесі Українки  "На
        крилах пісень". Уже у назві книжки піднесено пісню - чарівне злиття
        слова з музикою. "Сім струн" - це сім віршів, у заголовку кожного -
        нота, повторена  першим  складом  тексту.  Жанри  більшості  творів
        пісенні: гімн, пісня, колискова, рондо, ноктюрн. Тільки  вірш  "Fa"
        написаний у чисто літературній формі сонета. Завершуючи твір  "Si",
        авторка   визначає   як   Settina,   підкреслюючи   особливу   роль
        семирядкової строфи, яка символізує сім нот у музиці, сім віршів  у
        циклі, сім струн, що їх героїня торкає на кобзі. Українська народна
        пісня впливає на  поетику  віршів.  Пісня  є  одним  з  центральних
        художніх образів циклу: у вірші "Do" вона  патріотично-урочиста,  у
        "Re" - вільна, у "Mi"  -  ніжна  материнська,  у  "Fa"  -  чарівна,
        химерна,  у  "Sol"  -  соловейкова,  весняна,  у  "La"  -  лагідна,
        тривожна. Музика не тільки підноситься, а й буквально лунає завдяки
        багатому художньому звукопису: алітерація, асонанси  поєднуються  з
        точними глибокими прикінцевими і внутрішніми   римами.  Стилістичні
        фігури-паралелізм, послідовно  дотримані  віршові  розміри  -  ямб,
        дактиль, амфібрахій,  анапест  -  створюють  ритмічну  та  вишукану
        мелодію циклу "Сім струн".
     2. У вірші "І все-таки  до  тебе  думка  лине…"  афористичними,  тобто
        стисло, влучно, образно висловленими,  є  думки:  "Сором  сліз,  що
        ллються від безсилля"; "Що  сльози  там,  де  навіть  крові  мало".
        Зазначимо,  що  афористичність  -  характерна  риса  поетики   Лесі
        Українки. Твір "І все-таки до тебе думка лине…" починається мотивом
        ностальгії  (поетеса  через  хворобу  довго  перебувала  за  межами
        України), туга посилюється риторичним звертанням "Мій  занапащений,
        нещасний краю" та метафорою "серце з туги, з жалю гине". Цей сумний
        мотив є виявом жіночого характеру лірики Лесі  Українки  -  ніжної,
        вразливої, загострено-емоційної. Контрастно, як  вияв  прометеїзму,
        мужності, звучить перший афористичний вираз:  "Та  сором  сліз,  що
        ллються від безсилля". Після саркастичної  фрази  про  бездіяльний,
        сльозливий патріотизм вірш завершує другий афоризм: "Що сльози там,
        де навіть крові мало". У ньому сльозам протиставлено  образ  крові,
        цей символ містить не  жорстоке  прагнення  помститися  ворогам,  а
        готовність пролити власну кров за волю батьківщини.
     3. Ми вже переконалися у тому, що творчості Лесі  Українки  притаманна
        поетика символізму. Вона присутня  у  вірші  "Contra  spem  spero".
        Символ - це поєднання іманентного  з  трансцендентним.  Конкретний,
        сприйманий органами чуття образ набуває глибинного, багатозначного,
        абстрактного змісту. Символічними у "Contra spem spero"  є  образи,
        поєднані у пари за принципом контрасту -  осені  і  весни,  сумного
        перелогу і барвистих квіток, льодової кори і гарячих сліз,  важкого
        каменя і  веселої  пісні,  темної  ночі  і  провідної  зірки.  Вони
        тлумачаться багатозначно, тому що кожна  контрастна  пара  символів
        розшифровується і через  творчу  долю  Лесі  Українки,  і  водночас
        співзвучно певним переживанням кожного читача, має загальнолюдський
        зміст, свідчить, що вічним є зіткнення мрії з дійсністю. Наприклад,
        розглянемо рядок "Я на вбогім сумнім перелозі Буду  сіять  барвисті
        квітки". Для Лесі Українки квітки на вбогім перелозі -  це  поезія,
        яку вона створює на  терені  занедбаної,  гнаної  культури  рідного
        краю, а для вчителя-філолога - уроки краси і любові,  які  потрібно
        давати дітям  всупереч  атмосфері  меркантильності  і  жорстокості.
        "Contra spem spero" - це незвичайний твір, це вірш-друг, він прийде
        завжди на допомогу у скрутну хвилину, потрібно лише прошепотіти:
                      Ні, я хочу крізь сльози сміятись,
                                       Серед лиха співати пісні,
                                       Без надії таки сподіватись,
                                       Жити хочу! Геть думи сумні!
                            (Леся Українка. Твори у 2 т. - К, 1986.  -  т.1-
                       С.92)
     4. Цикл "Мелодії", вміщений до  збірки  "Думи  і  мрії",  має  мотиви,
        близькі юним читачам: увага до внутрішнього світу людини,  боротьба
        почуттів,  палка  мрія  про  щастя   приваблюють   десятикласників.
        Образним утіленням журби і зневіри у віршах є лірична героїня. Лихі
        спогади, усвідомлення трагізму сучасного становища б`ються у скроні
        холодно і безнадійно. Журливий мотив  посилюється  образами  темної
        ночі, сліз, чорної хмари, останньої лебединої пісні. Надія ж оживає
        у персоніфікованому образі весни, виписаному авторкою  яскраво,  із
        застосуванням усієї палітри  художніх  засобів.  Весна  звучить  то
        дзвінко, то притишено-манливо:
                             Співала пісню дзвінку, голосну,
                             То знов таємно-тихо шепотіла.
                       (Леся Українка. Твори у 2 т. - К, 1986. - т.1- С.86)
      Звукопис передає це дивне двоголосся. Весна  рухається:  "Вона  летіла
хутко,  мов  стокрила";  міниться  барвами:  "замиготіло  листячко   зелене,
посипались білесенькі квітки". Це цариця,  якій  кориться  природа  і  кожне
людське серце, яке "ще б`ється". Весна - це всевладна надія  на  щастя,  яка
зникає але обов`язково повертається до людини крізь будь-яку зимову журу.
     5. Білий вірш "Як я люблю оці  години  праці…"  відкриває  завісу  над
        таємницею  творчості.  Ми  заглядаємо  у  святая  святих  поета   -
        мистецьку майстерню, бачимо ліричну  героїню  у  момент  натхнення.
        Тайни творення прекрасного  не  розгадати  нікому  й  ніколи,  тому
        поетеса  вдається  до  казкових  образів.   Старовинний   міф   про
        Перелесника - красеня-парубка, який чарував дівчину,  спокушав  її,
        ставав таємним коханцем і щоночі, даруючи щастя, спивав кров,  -  є
        паралеллю станові поетеси у час мистецької творчості: "І любо  так,
        і серце щастям б`ється, Думки цвітуть, мов золоті квітки…  І  хтось
        немов  схиляється  до  мене,  І  промовляє  чарівні  слова…"  (Леся
        Українка. Твори у 2 т. - К, 1986. -  т.1.  -  С.198).  Ця  праця  є
        чарівною і солодкою, проте важкою і виснажливою: "А ранком бачу я в
        своїм  свічаді  Бліде  обличчя   і   блискучі   очі…".   Традиційно
        розглядаючи на уроках вірш "Слово, чому ти не  твердая  криця…"  як
        проголошення громадянського обов`язку поета, звернімося і до  вірша
        "Як я люблю оці години праці…" з його  цікавим  мотивом  народження
        поетичного слова і оригінальним використанням народної міфології.
     6. Учні часто  мають  стереотипне  уявлення  про  вірш  –  обов`язково
        римований, з  рядком,  строфою,  поетичним  розміром.  Лірика  Лесі
        Українки розширює їх розуміння поезії. Вірш  у  прозі  “Твої  листи
        завжди пахнуть зів'ялими  трояндами…”   має  такі  ознаки  ліричної
        поезії,  як  емоційність,  образність,  своєрідний  ритм,   звукова
        організація тексту. За жанром  це  лист-відповідь.  Інтимна  лірика
        Лесі Українки своєрідна, навіть  віддалено  ніким  не  повторена  у
        мотивах і образах, ніколи не друкована за  життя  поетеси.  Вона  є
        виразом  найболючішої,  найпрекраснішої,  найшляхетнішої   часточки
        жіночої душі. Стосунки поетеси із Сергієм Мержинським – це  історія
        взаємної приязні, товариської підтримки, вірної  дружби,  душевного
        єднання і  …  кохання  без  відповіді,  нездійснених  мрій,  вічної
        розлуки, гіркої самотності. Це було щось вище і сильніше за щасливу
        земну любов. Тому і пахли листи від любого друга  ліричної  героїні
        вірша зів'ялими трояндами. Вони дарували  трояндну  красу  щирості,
        взаєморозуміння, спільності прагнень і гармонії найтонших  душевних
        порухів. “Тільки з тобою я не сама, тільки з тобою я не на  чужині”
        (Леся Українка. Твори у 2 т. - К, 1986. - т.1. - С.201). Але писані
        вони були тонкою, тремтячою рукою смертельно  хворої  людини,  душа
        друга готувалася до останньої дороги, його очі, дзеркало  душі,   -
        “се очі з іншої країни…”. Тому в`янули троянди.  Без  страху  перед
        смертю, з вірою у вічне потойбічне життя лірична  героїня  просить:
        “Візьми, візьми мене з собою; ми підемо тихо  посеред  цілого  лісу
        мрій і згубимось обоє помалу вдалині. А на  місці,  де  ми  були  в
        житті, нехай троянди в`януть,  в`януть  і  пахнуть,  як  твої  любі
        листи, мій друже…”.
      Домашнє завдання:  читати  напам`ять  вірш  Лесі  Українки  “Стояла  і
      слухала весну…”.
      Урок 8.
      Тема: проблеми національної історії у поемі Лесі Українки “Бояриня”.
      Форма проведення: диспут.
      Мета:  подати учням навчальний матеріал про поему “Бояриня”; розвивати
               уяву учнів, уміння аналізувати, аргументувати свої відповіді;
               виховувати  вольові  якості,  поняття  про  етику,  любов  до
               рідного народу, гордість за його історичне минуле.
      Обладнання:  портрет  Лесі  Українки,  репродукції  картин  до   твору
      “Бояриня”.
      Хід уроку.
              I. Організація учнів на навчальну діяльність.
             II. Оголошення теми і завдань уроку.
      Записи на дошці:
      “Леся Українка була якнайщільніше зв`язана з українським  національним
рухом. Він був для неї потрібне, як свіже повітря для її хворих легенів”.
                                                         Михайло Драй-Хмара.
      “Леся Українка пристрасно проголосила право  і обов`язок  жінки  брати
активну участь у вирішенні долі своєї нації”.
                                                           Роман Веретельник
            III. Слова ведучої.
      “Бояриня”  –  драматична  поема,  що  була  створена  Лесею  Українкою
протягом трьох днів весною 1910 року в  Єгипті,  за  тисячі  кілометрів  від
рідної землі. Твір, який більше сімдесяти років  на  друкувався  через  своє
виразне національне спрямування. Головну ідею в ньому знову втілює жінка.
      Це єдиний твір  Лесі,  створений  на  матеріалі  історичної  минувшини
України.  У  ньому  і  думка  авторки  про  українські  біди,   і   правдиві
психологічні  типи  українців,  і  глибокий  підтекст,  звернений  до  своїх
земляків.  Саме  він  змушує  й  нас  замислитися  над  власною  громадською
позицією, спонукає до роздумів і про минуле, і про сучасне.
             IV. Орієнтований план і хід диспуту.
      Перелік основних питань:
      1. Яку моральну і суспільно-політичну  орієнтацію  винесла  зі  своєї
         сім`ї Оксана?
      2. Чим зачарував романтичну дівочу душу Степан?
      3. Що найбільше гнітило Оксану на чужині  і  що  викликало  найбільші
         розчарування?
      4. Як розуміти примирливе ставлення  героїні  до  наближення  власної
         смерті і водночас переконаність у необхідності жити Степанові?
      5. Як сприймається назва драматичної поеми?
      6. Узагальнення спостережень і висновків у зв`язку з  темою  диспуту.
         Головна ідея твору.
      Під керівництвом  учителя  учні  згадують  потрібні  епізоди,  цитують
      діалоги і роблять узагальнення стосовно теми диспуту.
      Орієнтований план відповідей учнів:
     1. Яку моральну і  суспільно-політичну  орієнтацію  винесла  зі  своєї
        сім`ї Оксана?
      а) Розуміння святості патріотичного обов`язку,  необхідності  служіння
Україні (дівчина каже з гордістю: “Я перша  братчиця  в  дівочім  братстві”;
готує перед смертю заповіт не тільки родині, а й  однодумцям  –  “братчикам,
хто ще живий лишився”).
      б)  Право  на  власну  думку  про   політичну   боротьбу   (засуджуючи
національний розбрат, Оксана звіряється  коханому  у  внутрішніх  терзаннях:
“Якби ти знав, як туга кров гнітить”).
      в) Необхідність у стосунках  з  людьми  дотримуватися  взаємоповаги  і
щирості (це, зокрема проявляється і у бажанні прижитися до  чужини  і  нової
родини: “І знаєш, якось я не дуже боюся тої чужини… Та ж віра там  однакова,
і мову я наче трохи тямлю…”).
      г) Відчуття власної  людської  гідності  і  шанування  гідності  інших
(відмовляється принести братові  свіжу  страву,  коли  той  зверхньо,  різко
наказав,  а  не  попросив;  згладжує  його  особисті  випади  проти   гостя,
остерігається  вразити  докором  чоловіка,  коли  сама   вже   перебуває   у
критичному  стані:  “Се  я  недобра!  Так  немов  не  знаю,  що  бідний  мій
голубонько страждає за всіх найгірше…”).
   2. Чим зачарував романтичну дівочу душу Степан?
      Найперше - своїми  гуманними  способами  допомоги  Україні:  “І  невже
мушкет і шабля мають більше сили та честі, ніж перо та щире слово?”
      Глибоко зворушує Оксану Степанова трепетна любов  до  покинутої  не  з
власної волі батьківщини. Він і на свою наречену дивиться як  на  своєрідний
образ рідного краю. Свою справу робили, звичайно, освіченість,  шляхетність,
красномовство, поетичність світосприйняття вихованця Київської Академії.
      3. Що найбільше гнітило Оксану на  чужині  і  що  викликало  найбільші
розчарування?
      - тягар домостроївських приписів щодо життя жінки,  крайнє  обмеження
        її  людських  прав,  примітивізація   життєдіяльності   навіть   на
        побутовому рівні;
      - атмосфера страху, лицемірства, підлабузництва у середовищі царської
        свити, з якою було пов`язане існування родини;
      - приреченість Степана на компроміси з власною совістю,  на  постійне
        приниження  своєї  людської  й  національної  гідності  заради   як
        виживання сім`ї, так і мінімальної змоги допомагати землякам;
      - неможливість будь-якої самостійної патріотичної дії  з  боку  самої
        Оксани, а звідси – відмирання національних коренів, гірке  відчуття
        власної непотрібності Україні.
      4. Як розуміти примирливе  ставлення  героїні  до  наближення  власної
смерті і водночас переконаність у необхідності жити Степанові?
      Найболючіших страждань молодій активній жінці завдає  не  так  фізична
розлука з батьківщиною, як  беззмістовне  пусте  життя.  У  пам`яті  спливає
образ шаблі, заіржавілої у піхвах, що  втратила  своє  призначення.  Все  це
означає,  що  героїня  сама  над  собою  вершить  своєрідний   суд,   вважає
невільницьке життя позбавлене смислу  й  особливого  опору  хворобі  вже  не
чинить.
      Так глибоко, по-Лесиному, трактується традиційна з часів Антея істина:
джерелом людської снаги є зв`язок з рідною землею, коли ж  його  втрачено  –
сили залишають людину. Звідси стає зрозумілою  думка  Оксани,  що  існування
Степана, який хоч і виразно деградує, хитруючи, пристосовуючись, все  ж  має
певну доцільність: “…ти на світі потрібніший, Тобі ще є про ще  й  про  кого
дбати. Борцем не вдався ти, та після бою Подоланим подати пільгу зможеш,  Як
ти не раз давав…”.
      5. Як сприймається назва драматичної поеми?
      Зміст  назви  художнього   твору   здебільшого   розкривається   після
прочитання. Традиційно зі словом  “бояриня”  пов`язується  образ  розкішної,
величної дами. Та замість неї в однойменній п`єсі  бачимо  безправну  жінку,
її душу з`їдає туга за втраченою  волею,  за  рідним  краєм.  З  вуст  самої
Оксани чується з гіркою іронією: “Бояриня! Отака з мене бо-я-ри-ня”.
      6. Узагальнення спостережень і висновків у зв`язку  з  темою  диспуту.
Головна ідея твору.
      Розглянувши  вищезазначені  питання  на  основі  різнобічного  аналізу
тексту, маємо  змогу,  як  це  й  передбачалося,  зробити  певний  висновок:
хворобливий стан головної героїні зумовлений її невільництвом як  жінки,  як
людини і як національно свідомої особистості. Окремо слід акцентувати  увагу
на ідейній спорідненості  образу  Оксани  з  іншими  характерними  для  Лесі
Українки героями, які не уявляють життя без волі, не можуть жити рабами.  Це
й поет з “Давньої казки”, і Мавка з “Лісової пісні”, і Антей з “Оргії”…
      Незвичайним  буде,  зважаючи  на  довготривале   існування   класового
літературознавчого  міху  про  елементарну  побутово-націоналістичну  основу
сюжету “Боярині”, наголосити на відсутності  будь-яких  проявів  зневаги  до
росіян як нації. Гнів поетеси спрямований на  ту  Москву,  що  перетворювала
Україну у свою колонію, де “просвітку нікому не дають московські посіпаки”.
      Леся Українка ніколи не дозволяла собі  принижуватися  до  примітивних
крайнощів  у  зображенні  міжнаціональних  взаємин,  але  водночас  їй  було
огидним підлабузницьке,  запобігливе  декларування  “родинних”  почуттів  до
старшого брата з  боку  компромісно  налаштованих  українських  діячів:  “Се
понижає нас, що ми ліземо брататись, а нас навіть не зважають, що  ми  є  на
світі”.
      Як бачимо, думки з приватного листа поетеси органічно накладаються  на
сюжетні  перипетії  “Боярині”,  в  яких  висловлена   відповідна   авторська
позиція.
      Формулюємо провідну ідею  драми:  духовно  повноцінне,  здорове  життя
людини неможливе без волі і без служіння батьківщині.
      Слова ведучої.
      Ось звідки бере початок українська Руїна! І колишня, і сьогоднішня.  З
душ, у яких  посилилася  безвідповідальність  за  долю  свого  народу  перед
нащадками, бажання купити сите життя навіть в обмін  на  власне  сумління  й
національну гідність.
      Мабуть,  ви  відчули,  наскільки  актуальною  є  драма   у   сучасному
прочитанні. Це привілей лише найкращих, найталановитіших класичних творів  –
бути потрібними багатьом поколінням читачів,  кликати  їх  до  роздумів  над
сучасністю, над власним життям.
      Давайте ж спираючись на вивчення, спробуємо відповісти  на  запитання:
“Як же треба жити, щоб не відчувати сорому перед батьківщиною, перед  рідним
народом і нащадками?”.
      Учні висловлюють свої думки.
              V. Оцінювання відповідей учнів і мотивація оцінки.
             VI. Домашнє завдання.
      За бажанням прочитати  одну  з  драм  (“Одержима”,  “Кассандра”,  “Дон
Жуан”).
      Підготуватися до театралізованого уроку за творами Лесі Українки.
      Урок 9.
      Тема: “Мрії зламане крило”.
                 За творами Лесі Українки.
      Форма проведення: театралізований урок.
      Мета:  вчити учнів виразно читати поетичні  твори;  розвивати  образне
             мислення,  уяву;   виховувати  уміння   отримувати   естетичну
             насолоду від прочитання красивої поезії, чутливість  до  чужих
             переживань, потребу в удосконаленні світу.
      Обладнання: магнітофон, музичні інструменти, рушники,  квіти,  портрет
            Лесі Українки.
      Дійові особи: Леся Українка.
                               Мати.
                               Доля.
                               Муза.
                               Коханий.
                                 Хід уроку.
      (Звучить українська мелодія. Виходить Леся із сімейним альбомом,  який
притискає до грудей. Вона сідає біля столу і переглядає фотокартка.  Звучить
фонограма).
      Леся.
            Мамо, іде вже зима,
            Снігом травицю вкриває,
            В гаю пташок вже немає…
            Мамо, чи кожна пташина
            В вирій на зиму літає?
      Мати.
            Ні, не кожна.
            Онде, бачиш, пташина сивенька
            Скаче швидко отам біля хати, -
            Ще зосталась пташина маленька.
      Леся.
            Чому ж вона не втіка?
            Нащо морозу чека?
      Мати.
            Не боїться морозу вона.
            Жде, що знову прилине весна.
      Леся.
            Нащо ж співає? Чудна!
            Краще б шукала зерна!

      Мати.
            Спів пташині - потіха одна, -
            Хоч голодна, співа веселенько,
            Розважає пташине серденько,
            Жде, що знову прилине весна.
            Тішся, дитино, поки ще маленька,
            Ти ж бо живеш навесні.
            Ще твоя дума літає легенька,
            Ще твої мрії ясні.
      (Леся відриває погляд від альбому).
      Леся.
            Знов весна і знов надії
            В серці хворім оживають.
            Знов мене колишуть мрії,
            Сни про щастя навівають.
            Весно красна! Любі мрії!
            Сни мої щасливі!
            Я люблю вас, хоч і знаю,
            Що ви всі зрадливі…
      (Звучить фортепіано тихо і лагідно, мов пестить  її  своїми  чарівними
звуками).
            Довго я не хотіла коритись весні,
            Не хотіла її вислухати,
            Тії речі лагідні, знадні, чарівні
            Я боялась до серця приймати.
            “Ні не клич мене, весно – казала я їй, -
            Не чаруй і не ваб надаремне.
            Що мені по красі тій веселій, ясній?
            В мене серце і смутне, і темне”.
            Та весна гомоніла…
      (Муза виходить із засвіченою свічкою у руці. Ставить  свічку  на  стіл
біля альбому. А світло у цю мить згасає).
      Муза.
            Послухай мене!
            Все кориться міцній моїй владі:
            Темний гай вже забув зимування сумне
            І красує в зеленім наряді.
      Леся.       Тихо думка шепоче…
      Доля.       Не вір тій весні! (Сміється).
      Леся.
            Та даремна вже та осторога, -
            Вже прокинулись мрії і співи в мені…
            Весно, Весно – твоя перемога!
      (Звучить музика. Доля зникає у розпачі. Муза підходить до Лесі).
      Муза.
            Сім струн я торкаю, струну по струні:
            Нехай мої струни лунають.
            Нехай мої співи літають
            По рідній коханій моїй стороні.
            І може де кобза найдеться,
            Що гучно на струни озветься,
            На струни, на співи мої негучні.
      (Муза повільно відходить за куліси, а Леся дивиться їй у слід).
            І може заграє та кобза вільніше,
            Ніж тихії струни мої.
            І вільнії гуки її –
            Знайдуть послухання у світі пильніше.
            І буде та кобза гучна…
      (Раптом починає звучати фортепіано, спочатку стиха, дедалі голосніше і
голосніше, а потім вже зовсім гучно.  Леся  хапається  руками  за  голову  і
затуляє вуха, щоб не чути цих рідних, але важких тепер звуків).
      Леся.
            Мій давній друже! Мушу я з тобою
            Розстатися надовго… Жаль мені!
            З тобою звикла я журитися журбою,
            Вповідувати думки веселі і сумні.
            То ж при тобі, мій друже давній, вірний,
            Пройшло життя дитяче моє.
            Як сяду при тобі я в час вечірній,
            Багато спогадів тоді встає!
            Чого я плакала тоді, чого ридала?
            Тоді ж кругом так весело було…
            Ох, певне лихо серцем почувала,
            Що на мене, мов хмара грізно йшло!
            Розстанемось надовго ми з тобою!
            Зостанешся ти у самоті німій,
            А я не матиму де дітися з журбою…
            Прощай же давній, любий друже мій!
      (Леся, схиливши голову, занурилась у спомини. У цей час входить  Доля.
Вона кружляє над Лесею і сміється).

      Доля.
            Ніч темна людей всіх потомлених скрила
            Під чорні широкі крила.
            Погасли вечірні огні,
            Всіх владарка ніч покорила.
            Хто спить, хто не спить – покорись темній силі.
      Леся.
            Щасливий, хто сни має милі!
            Від мене сон милий тіка…
            Навколо темнота тяжка,
            Навколо все спить, як в могилі.
            Чи тільки терни на шляху знайду,
            Чи стріну може де і шлях барвистий?
            Чи до мети я твердо дійду,
            Чи без пори скінчу свій шлях барвистий.
      Доля.       Забудь той світ! Міцна твоя темниця.
      Леся.
            Ой! Де ж бо ти, воле, ти зоре таємна?
            Чому ти не зійдеш із неба?
            Осяяти землю безщасную треба!
            Ти бачиш, як все в нас покрила ніч темна?
            Ти чуєш, як правду неправда крізь боре?
            Ой, горе!
      Доля.  Забудь той світ! Міцна твоя темниця!
      Леся.
            Коли ж се минеться, чи згинем без долі?
            Прокляття рукам, що спадають без сили!
            Навіщо родитись і жити в могилі?
            Як маємо жити в ганебній неволі,
            Хай смертна темнота нам очі застеле!
            Ой, леле!
      Доля.       Забудь той світ! Міцна твоя темниця!
      (Доля задуває свічку і зникає, сміючись. Леся деякий час залишається у
темряві. Потім з`являється Муза).
      Муза.
            Якщо прийде журба, то не думай,
            Її рознеси у веселощах бучних,
            За столом, де веселії друзі твої
            П`ють, гуляють при покликах гучних
            Ти не йди в тихий дім, де музика бринить,
            Де танцюють веселії пари, -
            Там ще гірше серденько тобі заболить,
            Чоло вкриють ще тяжчії хмари.
            Краще йди в темний гай, у зелений розмай,
            Або в поле, де вітер гуляє,
            На розвіллі із лихом собі розмовляй.
            Може там його вітром розмає.
            Або пісню утни голосну, не смутну,
            Щоб, мовляв, засміялося лихо.
            Проженем тоді, певне, потвору страшну,
            І на серденьку знов стане тихо…
      Леся.
            Ні я хочу крізь сльози сміятись,
            Серед лиха співати пісні,
            Без надії таки сподіватись,
            Жити хочу!
            Геть думи сумні!
      (Звучить музика. Леся охоплює голову руками і схиляється над альбомом,
поглинаючись  своїми  думками.  Вмикається  світло.  Виходить   коханий   і,
побачивши Лесю  в  розпачливому  стані,  стривожено  дивиться  на  неї.  Але
звертається веселим голосом).
      Коханий.    На добридень, ти моя голубко!
      Леся.  На добридень, мій коханий друже.
      Коханий.  Що ж сьогодні снилось тобі, любко?
      Леся.  Сон приснився та дивненький дуже.
      Коханий.  Що ж за диво снилося тобі, мила?
      Леся.  Мені снились білії лелії…
Коханий.
            Тішся, мила, лелія біла -
            Квітка чистої та любої надії.
      Леся.
            Мені снинлись білії лелії,
            Що хитались в місячному світлі,
            Мов гадали чарівнії мрії,
            І пишались гордії, розквітлі.
            Приступила я до квітів ближче, -
            Всі лілії раптом затремтіли,
            Почали хилитись нижче, нижче,
            Та й пожовкли, далі почорніли.
      Коханий.
            Дивний сон твій, любко моя гожа…
            А мені червоні снились рожі.
      Леся.
            Тішся, милий, бо червона рожа, -
            То кохання квітка та розкоші!
      Коханий.
            Мені снилося, чарівні рожі
            Променіли в промені златистім.
            І були на райські квіти схожі,
            Запашнії, з листячком барвистим.
            Приступив я до одної рожі,
            Пригорнуть хотів я до серденька.
            Зблідли раптом рожі прехороші
            І найкраща роженька ясненька.
            Та й умилась дрібною росою
            Та моя найкраща рожа мила.
            Мов підтята гострою косою,
            Полягла мені до ніг змарніла.
      Доля  (З-за куліс говорить у зал).
            Засмутилась пара молодая,
            Зрозуміти снів своїх не може… (Сміється).
      (Леся пильно дивиться на коханого. Він її обіймає і пильно дивиться  у
вічі).

      Коханий.
            Що ти говориш, любко моя мила?
            Се наче грім з ясного неба впав?
            Чи я тебе не щиро покохав?
            Ні! Певне ти мене ніколи не любила!
      (Леся хитає головою).
            Журливо ти хитаєш головою
            І кажеш: "В нас дороги розійшлись!"
            О ні, я вірю - знайдуться колись,
            З`єднаємось навіки ми з тобою.
            Мовчиш, мій друже ясний, і зітхаєш…
            Твоя душа за мною не жалкує,
            А тільки серце вражене сумує
            І жаль тобі, що ти мене кохаєш.
      Леся.
            Не жаль мені, що я тебе кохаю.
            Та в нас дороги різно розійшлись.
            Ні не кажи: "Ще зійдуться колись!"
            Не зійдуться, мій друже, я те знаю.
            Моє кохання - то для тебе згуба:
            Ти наче дуб високий та міцний,
            Я ж наче плющ, похилий та смутний -
            Плюща обійми гублять силу дуба.
            В країну смутку вітерець прилине
            І принесе мені розмови
            Від мого дуба любого в діброви, -
            І спогад любих літ повік не згине.
      (За цією розмовою  стежила  Доля,  стоячи  поодаль.  Після  закінчення
розмови Доля підходить до Коханого і кладе йому руку на плече).
      Доля.
            Хвилини йдуть,
            Пора у путь.
      (Коханий обертається і звертається до Долі).
      Коханий.
            Я йду. (До Лесі) Тверда звага
            Веде мене в шлях,
            У серці одвага,
            Хоч сльози на очах…
            Я все покидає: садочки рясні,
            І темні діброви, і ниви ясні,
            З собою несу я лиш рідні пісні.
            Прощай, моя люба дружина смутна!
            Я, може, навіки іду в чужий край…
            Прощай, - добрим словом мене спогадай!…
            Бо літа не ждуть,
            Пора мені в путь!
      Доля.
             Далека путь,
             Хвилини не ждуть.
      (Доля задуває свічку і забирає Коханого із собою. Звучить музика. Леся
кидається за ним, але не встигає. Коханий зникає).
      Леся.
            Що я тепер, о Боже! Жить мені для чого?
            Слаба, мов тіло, в котрім серця вже нема,
            Тінь марна я, мене жаль – туга обійма,
            Самої смерті прагну, Більше вже нічого.
      (Обертається до залу).
            Згадайте, друзі, - ви, котрі мене любили, -
            Що я без щастя – долі у житті сьому
            Нічого доброго зробити немала сили.
            Кінця бажайте безталанню моєму,
            Бо вже коли я тут недолі досить маю,
            Хай буду я щаслива там, у іншім краю!
      (Леся плаче, схиливши голову. Потім піднімав голову. Музика затихає).
      Леся.
            Прилинь до мене, чарівнице мила,
            І запалай зорею наді мною,
            Нехай на мене промінь твій   впаде,
            Бо знов перемогла мене ворожа сила,
            Знов подолала, я не маю сил до бою.
      (З`являється Муза у вінку і з книжкою у руці).
      Муза.
            Ти, дівчино, життям розбита,  грай!
            Грай на оцих, людьми розбитих струнах.
            Дей же так гармонії осягнеш,
            Її ж було в твоїм житті так мало…
            О, не вважай, що криком, а не співом,
            Акорди перші залунають. Грай! (Дає їй книжку).
            Адже й твоє життя так починалось.
            Де ж потім ти взяла ті ніжні тони,
            Що навіть злих людей до тебе привертали?
            Ти їх знайшла в своїм розбитім серці.
            Невже не знайдеш їх в своїх розбитих струнах?
            Грай!
            Шарпни струну безжалісно, потужно
            І брязни в неї, наче на пожежу
      (Леся втомлено підіймає голову).
      Леся.
            Я знаю, так, се хворії примари, -
            Не час мені вмирати, є пора.
            Та налягли на серце чорні хмари
            Лихого передчуття: душа моя вмира!
            Уста говорять: “Він навіки згинув”.
            А серце каже: “Ні, він не покинув”!
            Ти чуєш, як бринить струна якась тремтяча?
            Тремтить, бринить, немов сльоза гаряча,
            Тут в глибині і б`ється враз зі мною:
            “Я тут, я завжди тут, я все з тобою!”
            Чи сон мені склепить помалу вії,
            Покриє очі втомлені від мрії,
            Та крізь важкі ворожії сновиддя
            Я чую голос любого привиддя,
            Бринить тужливо з дивною журбою:
            “Я тут, я завжди тут, я все з тобою!”
            Стій, серце, стій! Не бийся так шалено,
            Вгамуйся, думко, не літай так буйно!
            Не бий крильми в порожньому просторі.
            Ти, Музо винозора, не сліпи
            Мене вогнем твоїх очей безсмертних!
            Дай руку, притули мене до свого лона,
            Тобі я віддала усе, що мала.
            Подай мені великую пораду,
            Скажи мені, пораднице надземна,
            Куди мені подітись у просторі?
      Муза.
            Грай!
            Грай на оцих, людьми розбитих струнах.
            Грай!
      (Звучить музика. Муза обходить Лесю, котра сидить,  опустивши  руки  і
дивиться кудись у далечінь).
      Муза.
            Сім струн я торкаю , струна по струні,
            Нехай мої струни лунають,
            Нехай мої співи літають
            По рідній коханій моїй стороні.
            І, може, де кобза знайдеться,
            Що гучно на струни озветься,
            На струни, на співи мої негучні.
      (Муза благословляє Лесю).
            І, може, заграє та кобза вільніше,
            Ніж тихії струни мої.
            І вільнії гуки її
            Знайдуть послухання у світі пильніше:
            І буде та кобза – гучна…
      (Леся піднімає голову, ніби звертаючись до неба).
      Леся.
            О, знаю я, багато ще промчить
            Злих хуртовин над головою в мене,
            Багато ще надій із серця облетить,
            Немов од вихру листячко зелене.
            Не раз мене обгорне, мов туман,
            Страшного розпачу отруєне дихання.
            Не раз в душі наступить перелом,
            І очі глянуть у бездонну яму,
            І вгледжу я в кохання над чолом
            Строкату шапку блазня або пляму.
            Не раз мій голос дико залуна,
            Немов серед безлюдної пустелі,
            І я подумаю, що в світі все мана
            І на землі ніде нема святині.
            І, може, приведуть не раз прокляті дні
            Лихої смерті грізную примару,
            І знову прийдеться, покинутій мені,
            Не жити, а нести життя своє, мов кару.
            Я знаю се і жду страшних ночей,
            І жду, що серед них вогонь той загориться,
            Де жевріє залізо для мечей,
            Гартується ясна і тверда криця.
      (З-за куліси виглядає Доля).
            Коли я крицею зроблюсь на тім вогні,
            Скажіть тоді: нова людина народилась;
            А як зломлюсь, не плачте по мені!
            Пожалуйте, чому раніше не зломилась.
      Доля.  (Сміється, відчуваючи свою здобич).
            Натура гине…
            Останній усміх ясний посила.
            Недавно ще була вона в турботі,
            Жила і працею щасливою була,
            Тепер останнії дарунки роздала
            І тихо умира… Кінець її роботі!
      (Звертається до Лесі).
            Пора у путь!
            Хвилини не ждуть!
      Леся.  Хто ти така?
      Доля.
            Чи ти мене не знаєш?
            Я поведу тебе в далекий край,
            Незнаний край, де тихі темні води
            Спокійно сплять, як мертві, тьмяні очі.
            Спокійно там: ні дерево, ні зілля
            Не шелестить, не навіває мрій,
            Зрадливих мрій, що не дають заснути.
            Гострі блискавиці
            Ламаються об скелі і не можуть
            Пробитися в твердиню сна й спокою.
            Тебе візьму я… Ти туди належиш.
      (Обгортає Лесю своїм покривалом. Але Леся намагається вирватись  з  її
чіпких рук. Звучить музика. Вони борються).
      Леся.
            Ні! Я жива! Я буду вічно жити!
            Я в серці маю те, що не вмирає!…
      (Але Доля все-таки перемагає. Свічка згасає і встановлюється  темрява.
На деякий час встановлюється тиша. Потім стиха починає лунати музика.
      Входить Муза із запаленою свічкою, її голова  вкрита  чорною  хусткою.
Вона піднімає свічку над головою і починає звучати фонограма):
      Голос Лесі.
            Хотіла б я піснею стати
            У сюю хвилину ясну,
            Щоб вільно по світі літати,
            Щоб вітер розносив луну,
            Щоб геть аж під яснії зорі
            Полинути співом дзвінким,
            Упасти на хвилі прозорі,
            Буяти над морем хибким.
            Лунали б тоді мої мрії
            І щастя моє таємне,
            Ясніші, ніж зорі яснії,
            Гучніші, ніж море гучне.
      (Стиха звучить музика, а потім раптом замовкає  і  вмикається  яскраве
світло).

   2.   Результати   дослідно-експериментальної   роботи    по    підвищенню
      ефективності роботи з естетичного виховання старшокласників.

      Завдання, що ставились у формуючому експерименті  вимагали  своєчасної
оцінки результативності їх рішення,  що  обумовило  необхідність  проведення
діагностуючого експерименту у процесі реалізації програми  дослідної  роботи
і по її закінченні.
      Мета діагностуючого  експерименту  полягала  у  тому,  щоб  перевірити
ефективність сукупності умов, створених у ході формуючого  експерименту  для
підвищення ефективності роботи  з естетичного виховання учнів.
      Ефективність  рішення  поставлених  завдань  визначалась   за   такими
критеріями:
    - естетична свідомість;
    - естетичний інтелект;
    - естетичні здібності.
      Динаміка  показників  кожного  з  вищезазначених  критеріїв  дозволили
зробити висновок  по  їх  сукупності  про  рівень  сформованості  естетичної
культури  учнів,  що  брали  участь  у  дослідно-експериментальній   роботі.
Виявлення змін за даними критеріями передбачало співставлення цих рівнів  за
результатами констатуючого й формуючого експерименту.
      У кінці формуючого експерименту ми  провели  контрольне  тестування  з
метою визначення рівня естетичних здібностей учнів.
      Зміст тестових завдань до теми “Життя і творчість  Лесі  Українки”  ми
наводимо. Оскільки результативність зрізової  контрольної  роботи  на  етапі
констатуючого  експерименту   перевірялась   рік   тому   при   “5”-бальному
оцінюванні і за трьома рівнями,  то  й  тестові  завдання  ми  давали  трьох
типів: високого, достатнього й низького.
      Запитання і завдання третього типу
     1. Розкрийте зміст  вислову  “Лиш  боротись  –  значить  жить…”  (Іван
        Франко) на матеріалі подвижницького життя Лесі Українки.
     2. У чому, на вашу думку, полягає творчий подвиг Лесі Українки?
     3. Соціально-політичні та естетичні погляди поетеси.
     4. Леся Українка і літературний гурток “Плеяда”.
     5. Окресліть тематику творчості Лесі Українки.
     6. Патріотичні мотиви у творчості Лесі Українки.
     7. Поетичний образ України у поезії Лесі Українки.
     8. Як трактує Леся Українка роль і  призначення  поета  та  поетичного
        слова.
     9. Чим близька вам інтимна лірика Лесі Українки.
    10. Проблема боротьби за вільне, творче, духовно багате життя  у  драмі
        “Лісова пісня”.
    11. Як розкривається проблема духовного і матеріального у  драмі-феєрії
        “Лісова пісня”?
    12. Дайте порівняльну характеристику Мавки і Лукаша.
    13. У чому трагедія матері Лукаша та Килини?
    14. Проблема щастя у драмі “Лісова пісня”.
    15. Ваші роздуми над останнім монологом Мавки. Чим вона вам імпонує?
    16. Напишіть твір-роздум на тему “Якби я був Лукашем…”
    17. Яке враження справила на вас драматична поема “Бояриня”?
    18. Складіть твір на тему “Перечитавши твори Лесі Українки …”
    19. У чому краса мистецького слова поетеси?
    20. Чим співзвучна поезія Лесі Українки нашій сучасності?
    21. Сценічне життя творів Лесі Українки.

Запитання і завдання другого типу
   1. Назвіть жанрові різновиди творів Лесі Українки.
   2. Дайте рецензію на одну з поетичних збірок поетеси.
   3. У чому своєрідність композиції вірша “Досвітні огні”?
   4. Розкрийте алегорії поезії “Досвітні огні”.
   5. Чим приваблює вас поет з “Давньої казки”?
   6. Які проблеми порушила Леся Українка в “Лісовій пісні”?
   7. Як ви розумієте визначення жанру “Лісової пісні” як драми-феєрії.
   8. Які творчі джерела “Лісової пісні”.
   9. Назвіть фольклорні образи драми-феєрії.
  10.  Як ви розумієте слова Мавки: “Не зневажай душі своєї цвіту…”
    11. Складіть план порівняльної характеристики образів Мавки і Лукаша.
    12. Які засоби творення образів і прийоми їх типізації ви знаєте? Які з
        них є в “Лісовій пісні”?
    13. Хто ще з письменників і в яких творах порушував ту  ж  тему,  що  й
        Леся Українка у драмі “Камінний господар”?
    14. Яка основна думка драматичної поеми “Бояриня”?
    15. Висловіть своє враження про “Бояриню” Лесі Українки.
    16. Назвіть ознаки драматичної поеми як літературного жанру.
    17. Розкрийте ідейний зміст вірша “Напис в руїні”.
    18. Прокоментуйте слова Лесі Українки: “Слово, моя ти єдиная зброя,  ми
        не повинні загинуть обоє…”
    19. Розкрийте тему та ідею поезії “Дим”.
    20. Як ви розумієте слова “своїм життям до себе  дорівнятись”  (“Лісова
        пісня”)?
    21. Що таке поезія в прозі? Доберіть приклад з творчості Лесі Українки.
    22. Які ознаки білого вірша? Назвіть твори Лесі Українки, написані  цим
        розміром.
    23. До якого виду лірики належить поезія  “Хотіла  я  тебе,  мов  плющ,
        обняти”? Які ще поезії Лесі Українки цього виду ви знаєте?
    24. Що ви знаєте про елегію? Яка елегія Лесі Українки вам добре відома?
    25. Визначте жанр твору і назвіть тропи, використані в уривку:
            Талого снігу платочки сивенькії,
            дощик дрібненький, холодний вітрець,
            проліски в рідній травиці тоненькії
            се була провесна, щастя вінець?
  26. Визначте віршовий розмір:
            Слово, моя ти єдиная зброє,
            Ми не повинні загинуть обоє!
            Може, в руках невідомих братів
            Станеш ти кращим мечем на катів.
                             “ Слово, моя ти єдиная зброє …”
  27. Визначте віршовий розмір:
            “Що болить?” – мене питали,
            Але я не признавалась –
            Я була малою горда –
            Щоб не плакать, я сміялась.
                             “Як дитиною бувало…”
  28. Визначте віршовий розмір:
            Проти діла соромного
            Виступає слово праве –
            Ох, страшне оте змагання,
            Хоч воно і не криваве.
                             “Давня казка”.
      Запитання і завдання першого типу
   1. Леся Українка народилася у:
      а) с. Колодяжному;
      б) м. Звягелі;
      в) м. Гура-Гумора.
   2. Справжнє ім`я Лесі Українки:
      а) Марія Олександрівна Вілінська;
      б) Наталія Іванівна Кобринська;
      в) Лариса Петрівна Косач.
   3. Літературний псевдонім матері Лесі Українки:
      а) Ганна Барвінок;
      б) Олена Пчілка;
      в) Дніпрова Чайка.
   4. Мати Лесі Українки походила з роду:
      а) Драгоманових;
      б) Костомарових;
      в) Косачів.
   5. Батько Лесі Українки був:
      а) священиком;
      б) юристом;
      в) учителем.
   6. Лариса Косач здобувала освіту:
      а) у Київському університеті;
      б) у Петербурзі;
      в) вдома.
   7. Перша літературна спроба майбутньої поетеси:
      а) “Надія”;
      б) “Конвалія”;
      в) “Любка”.
   8. Літературне ім`я Ларисі Косач дали:
      а) вона сама;
      б) її мати;
      в) Іван Франко.
   9. Уперше поезії Лесі Українки були опубліковані в журналі:
      а) “Літературно-науковий вісник”;
      б) “Життє і слово”;
      в) “Зоря”.
    10. Як  називалася,  де  й  коли  вийшла  перша  поетична  збірка  Лесі
        Українки:
      а) “Подорож до моря”;
      б) “На крилах пісень”;
      в) “З вершин і низин”;
                 а) у Львові;
                 б) Чернівцях;
                 в) Києві;
            а) у 1884;
            б) у 1891;
            в) у 1893.
  11.  Леся Українка була членом гуртка:
      а) “Плеяда”;
      б) “Київська громада”;
      в) “Жіноча громада”.
    12. Розташуйте поетичні збірки Лесі Українки у порядку їх виходу у світ
        і вкажіть роки появи:
      а) “Відгуки”;                                  1902
      б) “На крилах пісень”;                  1893
      в) “Думи і мрії”.                             1899
  13. Який з перелічених нижче творів не друкувався за життя поетеси:
      а) “Одержима”;
      б) “Бояриня”;
      в) “Давня казка” .
    14. “Веселий пан”, “Практичний пан”, “Пан народовець” – сатиричні твори
        Лесі Українки, написані для журналу:
      а) “Рідний край”;
      б) “Шершень”;
      в) “Жизнь”.
    15. Леся Українка написала дев`ять ліро-епічних  поем.  Назвіть  три  з
        них.
    16. Перший драматичний твір Лесі Українки:
      а) “Блакитна троянда”;
      б) “Одержима”;
      в) “Осіння казка”.
    17. Назвіть три відомі вам драматичні поеми Лесі Українки.
    18. Цю поему Леся Українка написала в Мінську  біля  вмираючого  Сергія
        Мержинського всього за кілька годин. Мова йде про:
      а) “Кассандру”;
      б) “Одержиму”;
      в) “В катакомбах”.
    19. Біблійні теми лягли в основу творів Лесі Українки:
      а) “Оргія”;
      б) “Одержима”;
      в) “Кассандра”.
    20. Які три драматичні  поеми,  за  висловом  М.Рильського,  становлять
        “діамантовий вінець” Лесі Українки:
      а) “В катакомбах”;
      б) “Одержима”;
      в) “Оргія;”
      г) “Осіння казка”;
      д) “Лісова пісня”;
      е) “Кассандра”;
      є) “Камінний господар”;
      ж) “Адвокат Мартіан”.
    21. Вершина драматичної майстерності Лесі Українки – твір:
      а) “Одержима”;
      б) “Лісова пісня”;
      в) “В катакомбах”.
  22.  “Біда навчить”, “Лелія”, “Метелик” – це:
      а) ранні поетичні твори Лесі Українки;
      б) казки для дітей;
      в) байки.
  23.  Цикл поезій “Сльози-перли” присвячений:
      а) Михайлові Драгоманову;
      б) Івану Франкові;
      в) Михайлові Обачному.
  24.  В якому вірші Леся Українка пише:
            Вільні співи, гучні, голосні
            В ріднім краю я чути бажаю, -
            Чую крізь голосіння сумні!
            Ох, невже в тобі, рідний мій краю,
            Тільки й чути вільні пісні –
            У сні?
      а) “Сторононька рідна! Коханий мій краю!”;
      б) “Мій шлях”;
      в) “Sol” з циклу “Сім струн”.
  25.  Уславлення творчого генія народу звучить в вірші
      а) “Напис в руїні”;
      б) “Зоря поезії”;
      в) “Contra spem spero”.
      26.        Мій давній друже! мушу я з тобою
                  Розстатися надовго… Жаль мені!
                  З тобою звикла я ділитися журбою,
                  Сповідувать думки веселі і сумні, -
      це рядки з поезії:
      а) “Співець”;
      б) “Татарочка”;
      в) “До мого фортеп`яно”.
      27. Оспівування краси рідного краю – тема циклу:
      а) “Ритми”;
      б) “Подорож до моря”;
      в) “Пісні про волю”.
  28.  З якої поезії слова:
                  Так! я буду крізь сльози сміятись,
                  Серед лиха співати пісні,
                  Без надії таки сподіватись,
                  Буду жити! Геть думи сумні!
      а) “Contra spem spero”;
      б) “Скрізь плач, і стогін, і ридання…”;
      в) “Слово, чому ти не твердая криця”
  29.  “Contra spem spero” українською мовою перекладається:
      а) “завжди те саме”;
      б) “марево”
      в) “без надії сподіваюсь”.
  30.  Михайлові Драгоманову присвячений цикл поезій:
      а) “Сім струн”;
      б) “Сльози-перли”;
      в) “Пісні про волю”.
      31. З якої поеми слова:
                  До зброї всі! Чи ще живе
                  Міцна одвага ваша?
                  За волю згинуть ми клялись,
                  А де ж присяга наша?
                  Хто волі ще не відцуравсь,
                  Нехай іде до бою!
                  Хто пам`ятав про славу й честь, -
                  До зброї! Хто за мною? –
      а) “Самсон”;
      б) “Роберт Брюс, король шотландський”;
      в) “Давня казка”.
  31.                Так, я вільний, маю бистрі
                  Вільні думи-чарівниці,
                  Що для них нема на світі
                  Ні застави, ні границі, -
      Це слова з поеми:
      а) “Роберт Брюс, король шотландський”;
      б) “Давня казка”;
      в) “Самсон”.
      33. У якому з віршів Леся Українка пише:
                  Прокляття рукам, що спадають без сили!
                  Навіщо родитись і жити в могилі?
                  Як маємо жити в ганебній неволі,
                  Хай смертна темнота нам очі застеле!
      а) “Сторононька рідна! коханий мій краю!”;
      б) “До товаришів”;
      в) “Напис в руїні”.
      34. Заклик: “Хай гине цар” – звучить у:
      а) поемі “Роберт Брюс, король шотландський”;
      б) вірші “Напис в руїні”;
      в) поемі “Давня казка”.
      35. Жанр твору “Лісова пісня”:
      а) поема;
      б) драма-феєрія;
      в) казка.
  36. Не зневажай душі своєї цвіту,
                  бо з нього виросло кохання наше!
                  Той цвіт від папороті чарівніший –
                  Він скарби творить, а не відкриває…
Ці слова адресовані:
      а) Мавці;
      б) Лукашеві;
      в) Килині.
  37. “О, не журися за тіло!” – так починається монолог:
      а) Лісовика;
      б) Мавки;
      в) Лукаша.
             38. Як звали  бояриню  з  однойменної  драматичної  поеми  Лесі
                 Українки:
      а) Катерина;
      б) Оксана;
      в) Марія.
             39. У “Боярині” згадується:
      а) Полтавська битва;
      б) битва під Берестечком;
      в) Переяславська Рада.
             40. Які гетьмани України згадуються в “Боярині”:
      а) Брюховецький;
      б) Б.Хмельницький;
      в) Дорошенко
      г) Сомко;
      д) Тетеря.
      41. Поезія “До мого фортеп`яно” за жанром:
      а) елегія;
      б) послання;
      в) медитація.
      42. Для кого виду лірики належить вірш “Досвітні огні”:
      а) громадсько-політичного;
      б) пейзажного;
      в) інтимного.
      43.         Хто не жив посеред бурі,
                  той ціни не знає сили,
                  той не знає, як людині
                  боротьба і праця милі.
                             “Епілог”
      Ця строфа написана:
      а) амфібрахієм;
      б) ямбом;
      в) хореєм.
      44. Визначити віршовий розмір:
                  Тішся, дитино, поки ще маленька,
                  Ти ж бо живеш на весні,
                  Ще твоя думка літає легенька,
                  Ще твої мрії ясні, -
      а) амфібрахій;
      б) ямб;
      в) хорей;
      г) дактиль;
      д) анапест
      45.         Та пісня, як море, і стогне, й рида,
                  І барвами грає,
                  І скелі зриває,
                  Як чиста прозора вода.
      Визначити художні засоби:
      а) фразеологізми;
      б) порівняння;
      в) метафори;
      г) епітети;
      д) метонімії;
      е) протиставлення.
      46.    Щовечора, як зіронька
            До місяця сходить,
            Молодая дівчинонька
            В садочок входить.
      Тут використано засіб:
      а) протиставлення;
      б) порівняння;
      в) художнього паралелізму.
      47. Що характеризує драматичну поему як жанр:
      а) поєднання драматичного, епічного й ліричного розкриття теми;
      б) широкий фон подій;
      в) стислість і лаконізм у викладі матеріалу;
      г) глибока психологічність конфлікту;
      д) повчально-моралізаторський характер;
      е) смерть головного героя.
      48.  “Леся  Українка  не  тільки  один  з  найбільших,  але  один   їз
найоригінальніших поетів світу”, - сказав так:
      а) І. Франко;
      б) Д. Павличко;
      в) М.Рильський.
      49. “Від часу Шевченкового “Поховайте та вставайте,  кайдани  порвіте”
Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як з уст  сеї
слабосилої, хворої дівчини”. Ці слова належать:
      а) М. Коцюбинському;
      б) І. Франкові;
      в) О. Маковею.
      50. “Її поезія – то огнисте оскарження того дикого гніту самоволі, під
яким стогне Україна”, - зазначав в одній із своїх літературних праць:
      а) М. Коцюбинський;
      б) О. Маковей.
      в). І. Франко.
      51. “На свій вік це геніальна жінка… Ми говорили з нею дуже довго, і в
кожнім її слові я  бачив  розум  та  глибоке  розуміння  поезії,  освіти  та
людського життя”, - писав про зустріч з поетесою:
      а) І. Франко;
      б) М. Павлик;
      в) С. Мержинський.
      52. “На залізний вівтар свого убогого краю вона поклала все, що  мала:
талант, і серце, і свої недовгі дні”, - писала про Лесю Українку:
      а) Людмила Старицька-Черняхівська;
      б) Ізидора Косач-Борисова;
      в) Ольга Кобилянська.
      53.     Нова доба над нами розцвітала,
            Та слава Лесі вічно з нами буде,
            Як меч проти неправди і облуди,
            В борні за правду зброя золота, -
сказав в одній із своїх поезій:
      а) М. Рильський;
      б) Д. Павличко;
      в) В. Сосюра.
      54. На основі поезій “Стояла я і слухала весну…”, “Дивлюсь я на  яснії
зорі…”, “Хотіла б я піснею стати…” романси створив:
      а) П. Майборода;
      б) К.Стеценко;
      в) В. Кирейко.
      55. Літературна премія імені Лесі Українки за кращі твори для дітей та
юнацтва присуджується в:
      а) 1963;
      б) 1972;
      в) 1981.
      56. За кордоном пам`ятники Лесі Українці споруджено у:
      а) Вашингтоні (США);
      б) Саксатуні (Канада);
      в) Сурамі (Грузія);
      г) Батумі (Грузія);
      д) Брюсселі (Бельгія);
      е) Торонто (Канада).
      Результати тестування ми об`єднали у  таблицю.
                                                                 Таблиця 2.4
           Результати тестування на етапі формуючого експерименту

|Рівень              |Високий рівень  |Достатній рівень|Низький рівень  |
|Клас                |                |                |                |
|10-А                |19%             |43%             |38%             |
|експериментальний   |                |                |                |
|10-Б                |9%              |33%             |58%             |
|контрольний         |                |                |                |

      Кількісний аналіз показників дозволяє говорити про те,  що  учні  10-А
класу значно краще впорались з тестуванням.  Кількість  учнів,  що  показали
високий рівень естетичних здібностей у 10-А класі на 10% більша, ніж  у  10-
Б; кількість учнів з достатнім рівнем здібностей у 10-А  класі  теж  на  10%
більша, ніж у 10-Б класі, а низький рівень здібностей у 10-А  класі  на  205
нижчий, ніж у 10-Б.
      Результати контрольного тестування свідчать про те, що зміна характеру
діяльності учнів на уроці,  поєднання  репродуктивних  і  пошукових  методів
принесли вагомі результати. Письмові відповіді та їх якісний  аналіз  вказує
на те, що учні 10-А класу навчились мислити  самостійно,  висловлювати  свої
власні міркування; орієнтовані на свій естетичний ідеал. Мова творчих  робіт
стала більш яскравою, образною, а естетичні оцінки і судження  влучнішими  і
аргументованими. Відчувається також усвідомлене ставлення до  добра  і  зла,
до  красивого  і  потворного.  Виконання  завдань   третього  типу  показало
розвинену  фантазію  і  образне  мислення  учнів,  їх  творчі  здібності   й
естетичні потреби.
      З проведеного опитування ми дізнались, що  найвищу  оцінку  красі,  як
основі людського життя дають 20% учнів, зіткнення з мистецтвом зацікавило  й
доторкнулося кращих струн душі  у  7%  старшокласників,  а  замислились  над
призначенням мистецтва 10%. 50% школярів, що художні твори викликають у  них
переживання, роздуми, потребу  давати  естетичну  оцінку  явищам  і  подіям,
викликають потребу творити добро, формують естетичний  смак  і  моральні  та
естетичні ідеали; 30% учнів у  літературних  творах  захоплює  більш  всього
сюжет  і  наявність  хоробрих,  вольових  героїв;  20%  не  люблять  читати.
Любителів поезії - 30%, детективу - 30%,  а  перевагу  телебаченню  віддають
40%  учнів.  З  задоволенням  беруть  участь  у  літературознавчих  вечорах,
театралізованих святах 40% старшокласників; 40% - беруть  участь  у  них  не
завжди, а тільки у тих, які їм подобаються, або в яких їх  зобов`язує  брати
участь вчитель, а 20% учнів  залишились  байдужими  до  заходів  естетичного
характеру.
      На основі цього опитування ми зробили висновок про те,  що  естетичний
інтелект,  естетична  свідомість  на  високому  рівні  у   35%   учнів;   на
достатньому - у 43%, а на низькому у 22%  старшокласників.  Таким  чином,  у
порівнянні  з  результатами  констатуючого   експерименту   високий   рівень
естетичного інтелекту й свідомості учнів у 10-А  (експериментального)  класу
зріс на 23%, достатній - на 3%, а низький рівень знизився на 26%.
      В ефективності  застосування  сукупності  запропонованих  педагогічних
умов ми переконались і у результаті проведеного спостереження.
      Аналіз відвіданих уроків дозволяє  говорити  про  те,  що  учням  дуже
подобаються нетрадиційні форми проведення уроків і активні методи  навчання.
Підвищився інтерес учнів до виразного читання, допитливість,  активність  на
уроці, вони з задоволенням дискутують,  відстоюючи  свій  естетичний  ідеал,
їхня мова  стала  значно  багатшою,  у  ній  з`явились  порівняння,  красиві
поетичні вирази. На уроках переважають  позитивні  емоції,  панує  атмосфера
співтворчості й співпраці, навіть учні з низьким рівнем естетичної  культури
прагнуть брати участь в обговоренні цікавих естетичних і моральних  проблем,
а у колективній роботі на уроці переважає  естетичне  ставлення  до  справи,
один до одного.
      Застосування індивідуального підходу до особистості  учня  дало  змогу
виявити їм свої потенціальні можливості, нахили  і  здібності,  задовольняти
свої естетичні потреби через надану  їм  вчителем  свободу  вибору  завдань.
Школярам подобаються театралізовані  уроки,  де  вони  можуть  виявити  свої
естетичні здібності.
      Беручи  до  уваги  результати  формуючого  експерименту,   ми   можемо
визначити результативність експериментальної програми дослідження.
                                                                 Таблиця 2.5
                  Порівняльна таблиця рівнів сформованості
                          естетичної культури учнів

|Класи            |Високий рівень    |Достатній рівень |Низький рівень  |
|                 |конст.  |форм.   |конст.  |форм.  |конст. |форм.  |
|Експериментальний|9%      |27%     |32%     |43%    |59%    |30%    |
|                 |        |        |        |       |       |       |
|10-А             |        |        |        |       |       |       |
|Контрольний      |9%      |9%      |31%     |33%    |60%    |58%    |
|10-Б             |        |        |        |       |       |       |

      Порівнюючи результати констатуючого і формуючого експериментів,  можна
зробити висновок про те, що майже ніяких змін у контрольному 10-Б  класі  не
відбувалось: кількість  учнів  з  високим  рівнем  сформованості  естетичної
культури 9% - 9%; з достатнім - 31% - 33%; з низьким - 60% - 58%  (знищилась
на 2%).
      Динаміку  росту  рівня  сформованості  естетичної  культури  учнів  ми
спостерігаємо в експериментальному 10-А класі. У  ньому  кількість  учнів  з
високим рівнем естетичної культури зросла з 9% до 27%, з достатнім -  з  32%
до 43%, а кількість учнів з низьким рівнем естетичної культури  знизилась  з
59% до 30%.
      Таким чином, експериментальна програма була  досить  результативною  -
значно зріс рівень естетичної культури учнів.
      Цьому сприяло комплексне застосування визначених  раніше  педагогічних
умов для підвищення ефективності естетичного виховання учнів і  перехід  від
традиційних форм та методів  навчання  до  їх  творчого  урізноманітнення  з
метою підвищення естетичної культури учнів.

      Висновки до другого розділу

      Результати,  одержані  у  ході  проведеного  дослідження,   дозволяють
стверджувати, що  низький  рівень  естетичної  культури,  виявлений  у  ході
констатуючого експерименту пояснюється несформованістю потреб в  естетичному
пізнанні,  в  естетичній  насолоді,  у  несформованості  естетичного  смаку,
естетичного ідеалу і  фантазії,  естетичного  ставлення  до  людей,  почуття
красивого  і  потворного,  у  несформованості   емоційної   сфери,   почуття
патріотизму, уміння бачити красиве, спостерігати,  зіставляти,  порівнювати,
давати естетичну оцінку, відстоювати свої естетичні погляди  й  переконання,
у відсутності творчих здібностей.
      Було  встановлено,  що  ефективним  шляхом   підвищення   ефективності
естетичного виховання школярів являється  введення  у  технологію  шкільного
навчального  процесу  активних   форм   і   методів,   групового   навчання,
проблемності, нетрадиційності.
      Рівень естетичної культури учнів значно підвищується, якщо  у  процесі
занять  вони  усвідомлюють  залежність  між  рівнем  естетичної  культури  й
результатами навчальної роботи.
      Аналіз результатів  дослідної  роботи  свідчить  про  те,  що  у  ході
навчальної роботи, побудованої на принципах гуманізації  навчально-виховного
процесу з урахуванням індивідуальних  і  вікових  особливостей  учнів,  коли
вчитель прогнозує й моделює естетичну реакцію учнів у процесі організації  й
поєднанні їх репродуктивної й  пошукової  діяльності  створюються  необхідні
умови, що позитивно впливають на становлення естетичної культури учнів.
      Було доведено,  що  ефективність  естетичного  виховання  визначається
характером   відносин   у   шкільному   колективі:    чіткість    співпраці;
зацікавленість у  справах  і  успіхах  кожного  учня;  пріоритет  естетичних
ідеалів у всіх справах; добрі етичні стосунки; персональна  відповідальність
і вольові зусилля кожного за якісне виконання навчальних  завдань  складають
основу  поведінки  школярів,   важливою   характеристикою   якої   являється
естетична культура.
      Динаміка рівня естетичної  культури  у  позитивний  бік  обумовлюється
змінами суті  навчального  процесу,  його  організації  й  технології,  коли
вчитель і  учні  активні  й  діяльні,  а  стосунки  будуються  на  принципах
співтворчості й співробітництва, взаємної поваги й естетизації  всіх  сторін
шкільного життя.
      У  ході  проведеного  дослідження  доведена  необхідність  організації
навчальної  підготовки  таким  чином,  щоб  естетичне  ставлення  до  всього
оточуючого,  до  навчання  послідовно  проводилась  на  всіх   етапах,   щоб
естетичні  переконання  закріплювались  як  моральна   сторона   особистості
школяра.