Органiзацiя та ефективне регулювання готiвкового обiгу в Українi


Реферат >> Астрономия

122


ПЛАН

магiстерської дисертац студентки заочного факультету Київського державного економiчного унiверситету на тему:

« ОРГАНIЗАЦIЯ ТА ЕФЕКТИВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ

ГОТIВКОВОГО ОБIГУ В УКРАЇНI»

З М I С Т

ВСТУП

РОЗДIЛ ПЕРШИЙ: Теоретичнi основи органiзац

готiвкового обiгу .

  1. Суть та специфiчнi вiдмiнностi готiвкового обiгу.

  2. Необхiднiсть та методи регулювання готiвкового обiгу.

  3. Аналiз сучасного стану готiвкового обiгу в Украiнi.

РОЗДIЛ ДРУГИЙ: Аналiз дiючої органiзац

готiвкового обiгу на рiвнi

Нацiонального банку України.

1.Органiзацiя виробництва i випуску грошей в обiг.

  1. Прогнозування грошовоi емiсii та потреби в готiвцi.

  2. Виробництво грошових знакiв.

  1. Органiзацiя емiсiйно - касової роботи в

Нацiональному банку Украiни та установах.

3.Система iнкасацii, перевезення та контролю готiвки.

  1. Органiзацiя перевiрки банкнот та монет.

  2. Органiзацiя iнкасац та зберiгання грошових цiнностей.

  3. Методи боротьби з злочиннiстю у сферi готiвкового обiгу.

РОЗДIЛ ТРЕТIЙ: Роль комерцiйних банкiв в органiзац

готiвкового обiгу.

  1. Аналiз касової роботи Комерцiйного банку

  2. Органiзацiя готiвкового обiгу в позабанкiвськiй сферi.

  3. Нормативно - правове забезпечення ведення операцiй

з готiвкою.

ВИСНОВКИ

ЛIТЕРАТУРА

КЕРIВНИК МАГIСТЕРСЬКОI ___________________

ДИСЕРТАЦII САВЛУК М.I.

ВСТУП

Грошi з давнiх давен привертали до себе увагу людськоi думки. Вiдомий австрiйський економiст К.Менгер пiдрахував, що з проблем грошей, починаючи вiд давнiх часiв i до початку ХХ ст., в свiтi опублiковано 5 - 6 тис. cпецiальних робiт. Здавалося б, за наявностi такоi великоi кiлькостi дослiджень, всi питання грошовоi теорii мали б бути з’ясованi. Проте це не так. Феномен грошей так само залишаеться загадкою. I досi не знайдено единого наукового та методологiчного пiдходу, що пояснив би всi аспекти цього явища. Такими само складними залишаються аспекти грошового обiгу, у формуваннi якого на складнiсть самого явища грошей накладаеться дiя багатьох рiзноманiтних економiчних та полiтичних факторiв, що вiдображають сиан економiчноi системи краiни в цiлому i надають унiкальних особливостей грошовому обiгу кожноi окремоi краiни та Украiни зокрема. Питання грошового обiгу завжди залишатимуться актуальними для економiки будь - якоi краiни, оскiльки за допомогою його аналiзу можна визначити та проводити оцiнку iнших економiчних процесiв, а також шакути шляхи подолання проблем.

За останнi роки в економiцi i банкiвськiй системi Украiни вiдбулись радикальнi змiни, обумовленi досягненням Украiною полiтичноi i економiчноi незалежностi та переходом до розбудови соцiально орiентованоi ринковоi економiки, що характеризуються зокрема:

  • формуванням дворiвневоi банкiвськоi системи;

  • створенням власноi грошовоi системи;

  • проведенням грошовоi реформи iз запровадженням у готiвковий обiг нацiональноi грошовоi одиницi - гривнi;

  • конституцiйним визначенням основноi функцii Нацiонального банку Украiни - забезпечення стабiльностi нацiональноi грошовоi одиницi;

  • подоланням гiперiнфляцiйних процесiв в економiцi краiни i досягненням фiнансовоi стабiлiзацii на основi виваженого застосування механiзмiв монетарноi полiтики.

Функцiонування в нових умовах нацiональноi грошовоi системи, створення якоi було започатковано з введенням украiнського карбованця, вимагае вдосконалення органiзацii готiвкового обiгу (як складовоi частини загальноi платiжноi системи краiни ) з приведенням його у вiдповiднiсть до потреб ринковоi економiки.

Метою мого дослiдження в данiй роботi буде не тiльки загальне визначення готiвки та ii внутрiшнього розподiлу як головноi складовоi частини платiжного обiгу краiни, а й проведення аналiзу органiзацii готiвкового обiгу Украiни як в Нацiональному банку Украiни так i на прикладi комерцiйних банкiв iз застосуванням необхiдних документiв. В роботi розглядаються теоретичнi положення грошей та готiвкового обiгу з позицiй як вiтчизняноi, так i зарубiжних шкiл, а також реальний стан готiвкового обiгу в Украiнi за останнi роки на тлi тих соцiальних та економiчних передумов, що склалися протягом цього перiоду у суспiльствi .

Мета роботи полягае у вивченнi основних теоретичних положень готiвкового обiгу, його складових, якiсних та кiлькiсних показникiв та з’ясуваннi його економiчного змiсту i мiсця в системi iснуючих економiчних вiдносин, проведеннi аналiзу сучасного стану готiвкового обiгу в Украiнi, визначеннi проблем i пошуку можливих способiв iх вирiшення, враховуючи iноземний досвiд в цiй галузi.

До задач роботи входило:

  1. На основi наявних даних дослiдити стан готiвкового обiгу в Украiнi, його структуру та основнi тенденцii змiн параметрiв цього обiгу, а також тих процесiв i явищ, що iх визначають.

  2. З’ясувати питому вагу та ступiнь дii факторiв, що спричинили формування сучасного стану готiвкового обiгу, встановити залежностi мiж кiлькiсними характеристиками цих факторiв та параметрами готiвкового обiгу.

  3. Визначити проблеми, пов’язханi з готiвковим обiгом в Комерцiйних банках, а також ву позабанкiвськiй сферi.

Завданням роботи вiдповiдае ii структура. Робота складаеться з трьох роздiлiв , перший з яких присвячено вивченню теоретичних положень готiвкового обiгу, його мiсця в грошовому обiгу, структури грошового та готiвкового обiгiв, а також аналiзу сучасного стану та методiв регулювання готiвкового обiгу. В другому роздiлi аналiзуеться органiзацiя готiвкового обiгу на рiвнi Нацiонального банку Украiни.Третiй роздiл я присвятила розгляду ролi Комерцiйних банкiв в органiзацii готiвкового обiгу, а також обiгу готiвки в позабпнкiвськiй сферi та розробцi нормативно-правового забезпечення ведення операцiй з готiвкою.

ПЕРШИЙ РОЗДIЛ:

«Теоретичні основи організації готівкового обігу».

1. Суть та специфічні відмінності готівкового обігу.

Немае нiчого бiльш важливого для розумiння механiзмiв функцiонування ринковоi економiки, нiж ясне розумiння ролi грошей. Недарма грошi часто називають «мовою ринку». Справдi, реальна дiлова iнформацiя складаеться, головним чином, з висловлювань, що змальовують рiзноманiтнi грошовi платежi, якi або кимось виконанi або ж кимось отриманi; значну роль в iнформацii такого роду вiдiграють i цiни, що вiдбивають вiдносну вартiсть рiзного роду товарiв та послуг, що виражена в грошових одиницях, а також майбутнi фiнансовi зобов’язання, якi також виражаються в грошових одиницях. Всi цi функцii грошей вiдбито в iх стандартному визначеннi: грошi - це засiб сплати товарiв i послуг, засiб вимiрювання вартостi, а також засiб збереження ( накопичення ) вартостi. Грошi - досить нестiйкий i чи не найвразливiший елемент ринковоi економiки. Деформована грошова система може стати головною причиною розбалансованостi виробничого процесу, рiзких коливань рiвня цiн i зайнятостi , недовикористання основних фондiв, iнших негативних явищ. За висловом видатного англiйського вченого, фахiвця з питань грошових вiдносин Дж.М. Кейнса ( 1883 - 1946 ), не iснуе iне може iснувати «надiйнiшого» засобу, здатного повнiстю розвалити не лише економiку, а й усю суспiльну структуру держави, нiж розладнана грошова система. З iншого боку, можна посилатися на слова росiйського мiнiстра графа Ю.С.Вiтте: вiн затверджував, що сила будб-якоi держави, ii мiжнародний авторiтет визначаються не кiлькiстю гармат i чисельнiстю солдатiв, а насамперед стiйкiстю ii грошовоi одиницi. Вiдома унiкальна особливiсть ринковоi економiки, яка полягае в тому, що кожен iз ii структурних елементiв одягнений в едину, спiльну для всiх, функцiнальну форму. Такою унiформою е грошова оболонка, яка огортае всi клiтини системи виробничих вiдносин. З урахуванням цiеi обставини грошi постають як економiчна ланка, яка мае не тільки зовнiшнi ( поверхневi ), а й глибокі внутрішні ознаки всього комплексу функцiональних зв’язкiв, що розвиваються у процесi суспiльного вiдтворення матерiальних i духовних благ, iх виробництва, розподiлу та споживання.

Грошi iснують стiльки ж, як i власне людська цивiлiзацiя. Протягом сторiчь грошi постiйно змiнювались, i iх сьогоднiшнiй стан зовсiм не е кiнцевою i остаточною фазою. Разом з тим вся iсторiя виникнення грошей є пiдтвердженням еволюцiйноi теорii грошей. В процесi iсторичноi еволюцii товарного обiгу форму загального еквiваленту або неоформлених грошей приймали найрiзноманiтнiшi товари. Кожний товарно-господарськiй устрiй висував свiй еквiвалент. Головна особливiсть, що наближае загальнi еквiваленти до грошей, виражаеться в тому, що вони в однаковiй мiрi служать як для безпосереднього вжитку, так i як засiб вимiру вартостi та засiб обiгу. Видiлення скотарських племен в результатi першого великого подiлу працi перетворило свiйську худобу на засiб обмiну. Другий великий суспiльний подiл працi - видiлення ремiсництва iз землеробства - призвiв до вдосконалення загального еквiваленту. Цю роль починають вiдiгравати метали: залiзо та олово, свинець та мiдь, срiбло та золото. Серед металiв головуюче положення вiдводиться золоту i срiблу, бо саме вони мають тi властивостi, що найбiльш важливi для загального еквiвалента. Насамперед, по вiдношенню до iнших металiв вони мають двi iншi додатковi властивостi, а саме бiльшу вартiсть при малому об’емi та стiйкiсть до впливу зовнiшнього середовища. Вони не окислюються, а отже, зручнi для використання в ролi скарбу. Згадки про золотi та срiблi грошi можна знайти в давньоегипетському законодавствi ( друге тисячолiття до новоi ери ), в священних книгах давньоi Iндii та Бiблii. Срiбнi грошi були широко розповсюдженi на межi третього i другого тисячолiть до новоi ери в Китаi, Iранi i Месопотамii. Першi золотi монети приписуються iндiйському царю Гiгесу (VII ст. До н.е. ). Першим, хто зобразив свiй профiль на монетi, був Олександр Македонський. Поява монети являе собою завершувальний етап у формуваннi грошей. Монета стала результатом розвитку товарного виробництва та обмiну, з одного боку, та зростаючоi економiчноi та полiтичноi мiцi держави, з iншоi. В iнших джерелах вважаеться, що найпершi монети з’явились в Китаi та давньому Лiдiйському царствi в VII сторiччi до нашоi ери. Бiля 500 рокiв до нашоi ери перський цар Дарiй здiйснив економiчну революцiю в своiй державi, ввiвши в обiг монети i замiнивши на них бартер. Паперовi грошi з’явились в Китаi у VII сторiччi до нашоi ери ( папiр там вперше було вироблено приблизно в 100р. н.е. ). Найдавнiший тип паперових грошей в Китаi становив собою спецiальнi розписки, що випускались або пiд цiнностi, що здавались на зберiгання в спецiальнi крамницi, або як свiдотцтва про сплаченi податки, що зберiгались на рахунках в центрах провiнцiй, а не в столицi. В 1107 р. там вже друкували банкноти за допомогою декiлькох клiше, застосовуючи не менше шести фарб. Та з появою паперових грошей одражу ж з’явилися i iх незмiннi супутники: фальшивомонетники та iнфляцiя. Паперовi грошi справляли велике враження на мандрiвникiв, що вiдвiдували Китай в VII - VIII ст. Марко Поло писав, що випуск паперових грошей - це новий спосiб досягнення тiеi мети, що до неi так давно прагнули алхiмiки. В ХIII ст. Уряд Чингiз-Хана вiльно обмiнював паперовi грошi знаки на золото, тому пiдробка паперових грошей приносила великi прибутки i вважалась страшним злочином. До 1500 р. китайський уряд був змушений припинити випуск паперових грошей через складнощi, пов’язанi з надмiрним випуском та iнфляцiею, але приватнi банки, що вже тодi iснували в Китаi, продовжували емiсiю паперових грошей.

Грошi є важливою ланкою у всiй сукупностi виробничих вiдносин. Товари i грошi гомологiчнi, тобто вони мають спiльне походження, однопорядкову природню основу. Видiляючись iз товарного свiту i абсолютно протистоячи йому, грошi набувають суспiльноi нерiвностi з товарами.

Якщо товари знаходяться у сферi обiгу тимчасово, то грошi е постiйним супутником цiеi сфери. Iх природа в цьому вiдношеннi вiдрiзняеться вiд природи товару. Грошi, що розвинулися з товару, продовжують залишатися товаром iз своiми специфiчними властивостями. Будучи особливим товаром, грошовий товар набувае додаткову споживчу вартiсть. Вiдокремлення грошей вiд товарного свiту призводить до того, що вони починають виконувати специфiчну суспiльну функцiю - бути посередником при обмiнi товарiв на ринку. Суспiльна користь грошей полягае в тому, що вони опосередковують рух товарiв мiж виробниками i споживачами, обслуговують обiг iндивiдуальних капiталiв

Проте реальнi грошi, в т.ч. золотi, мали ряд iстотних недолiкiв:

  • високi витрати на iх виготовлення;

  • низька податливiсть до регулюючого впливу держави;

  • незручностi у використаннi;

  • довiльна змiна вартостi грошей всупереч потребам ринку та намiрам держави тощо.

Тому на змiну реальним грошам прийшли кредитнi грошi. Спочатку кредитнi грошi з’явилися як паперовi знаки реальних ( золотих ) грошей i обмiнювалися на останнi. Потiм ( з 30-х рокiв 20 ст. ) кредитнi грошi стали самостiйними, оскiльки перестали обмiнюватися на золотi та срiбнi грошi. Цей факт дiстав назву демонетизацii золота. Виготовлення з паперу та звичайних металiв неповноцiннi грошi зберегли в собi деякi недолiки повноцiнних ( товарних ) грошей: все ще високi витрати на iх виготовлення та слабка керованiсть iх обiгу. Тому паралельно з такими грiшми появилися депозитнi грошi у формi запису в бухгалтерських книгах банкiв ( на рахунках клiентiв ).Ще вищою формою депозитних грошей стали записи в пам’ятi комп’ютерiв, яка дiстала назву електронних грошей. Таким чином вiдбувався тривалий процес розвитку форм грошей вiд простих товарiв ( худоба, сiль тощо ) до електронних сигналiв у комп/ютерних системах.

Серед понять, що характеризують грошовi вiдносини, провiдне мiсце займають грошовий оборот та грошовий обiг.

Грошовий оборот - рух грошового капiлу в процесi розширеного суспiльного вiдтворення. Безпосередньо включае рух грошей на стадiях розподiлу та обмiну. Опосередковано обслуговуе i процеси виробництва та споживання. Тому впливае на всi стадii суспiльного вiдтворення. За формою грошей, що здiйснюють обiг, вiн подiляеться на готiвковий i безготiвковий. За характером руху грошових коштiв роздiляеться на фiнанси, кредит i грошовий обiг.

Грошовий обiг - рух грошей в готiвковiй та безготiвковiй формi, що обслуговує кругообiг товарiв та послуг в процесi розширеного вiдтворення. В сучасний перiод грошi надходять в обiг через механiзми банкiвського кредитування економічних суб’ектiв. Фiнанси, грошовий обiг, кредит, як складовi частини единиго грошового обороту тiсно взаемопов’язанi iдоповнюють один одного в забезпеченнi цiлей розширеного вiдтворення. Разом з цим - вони - самостiйнi явища, зi своiм специфiчним змiстом i особливим механiзмом впливу на економiку. Обслуговуючи рiзноманiтнi акти купiвлi-продажу товарiв та iншi платежi, грошi постiйно вiддаляються вiд того мiсця, де вони вступили в сферу обiгу, переходять вiд одного економiчного суб’екта до iншого. Вилучаються з обiгу гроші при погашеннi банкiвських позичок. Тому полiтика розширення чи звуження банкiвського кредитування безпосередньо впливае на масу грошей в обiгу, на стан грошового обiгу. Загальна схема грошового обороту i його складовi потоки наведенi на схемi 1.

СХЕМА 1. Схема грошового обороту

Свiтовий ринок

12 11

Ринок продуктiв

13 14 15

10 5 4

Фiрми 8 Уряд Сiмейнi господарства

9

7

Грошовий ринок 6

2 3

1 Ринок ресурсiв

На цiй схемi стрiлками та цифрами позначенi такi грошовi потоки:

1 - оплата фiрмами необхiдних iм ресурсiв, якi вони купують у сiмейних господарств ( робоча сила, земля, житло тощо );

2 - оплата урядовими органами працi державних службовцiв;

3 - доходи сiмейних господарств вiд реалiзацii iхнiх ресурсiв ( заробiтна плана, проценти, дивiденди, рента тощо ), якi становлять нацiональний доход;

4 - витрати сiмейних господарств на споживання;

5 - сплата сiмейними господарствами чистих податкiв;

6 - формування сiмейними господарствами заощаджень, якi спрямовуються на грошовий ринок;

7 - мобiлiзацiя фiрмами на грошовому ринку коштiв, необхiдних iм для iнвестицiй;

8 - iнвестицiйнi витрати;

9 - мобiлiзацiя державою коштiв на грошовому ринку ( державнi позики );

10 - державнi закупки;

11 - оплата продуктiв, що надходять в краiну по iмпорту;

12 - надходження в краiну грошей зi свiтового ринку в оплату експорту;

13 - доходи фiрм вiд реалiзацii товарiв та послуг (нацiонального продукту);

14 - чистий приплив грошових коштiв ( капiталу ) з свiтового ринку на внутрiшнiй;

15 - чистий вiдплив грошових коштiв ( капiталу ) з внутрiшнього ринку на свiтовий.

Наведена схема грошового обороту побудована на базi широко вiдомоi в захiднiй лiтературi економiчноi моделi, яка називаеться кругооборотом доходiв i продуктiв. Вказана модель вiдображае реальну ситуацiю, яка склалася в сучасних ринкових економiках захiдних краiн, хоча i з деякими припущеннями. Зокрема припускаеться, що всi ресурси, необхiднi фiрмам для пiдтримання iх дiяльностi, як i самi фiрми, повнiстю знаходяться в приватнiй власностi сiмейних господарств.

Залежно вiд форми грошей, в якiй вiдбуваеться грошовий оборот, вiн подiляеться на безготiвковий i готiвковий. Переважну частину його в краiнах з розвинутою ринковою економiкою становить безготiвковий оборот. Вiн здiйснюеться шляхом оплати покупок i боргiв перерахуванням грошових сум по рахунках, що вiдкритi учасниками грошового обороту в банках, без використання грошей у готiвковiй формi. Переважання цiеi частини грошового обороту зумовлено, насамперед, дешевизною використання безготiвкових грошей, а отже, вигiднiстю таких розрахункiв для економiчних суб’ектiв.

Готiвковий оборот здiйснюеться через оплату покупок i боргових зобов’язань законними платiжними засобами - банкiвський чи козначейськими бiлетами та розмiнною монетою. Вiн обслуговуе переважно вiдносини, пов’язанi зi сферою особистого споживання. Це зумовлено головним чином тим, що тут розмiр грошового платежу в середньому менший, а потреба в негайному iх здiйсненнi значно вища, нiж в iнших сферах грошового обороту. Тому платежi готiвкою в даному випадку вигiднiшi i зручнiшi, нiж через банки.Проте в мiру розвитку банкiвськоi справи, впровадження в неi комп’ютерноi технiки, проникнення кредитних вiдносин i в сферу особистого споживання ця перевага готiвкових розрахункiв зникае. Сфера iх використання поступово звужуеться. Особливо великих успiхiв щодо безготiвкових розрахункiв досягли краiни з розвинутою ринковою економiкою.

Як зазначалося вище, грошовий обiг, хоч i пов’язаний з грошовим оборотом, мае свою специфiчну лiнiю руху i вiдрiзняються вiд останнього. Якщо оборот грошей вiдбуваеться по колу i передбачае повернення iх до вихiдного пункту, то грошовий обiг здiйснюеться з постiйним вiддаленням грошей вiд пункту, з якого вони почали свiй рух. Грошовий обiг мае внутрiшнiй зв’язок з грошовим оборотом, е його складовим елементом, оскiльки проста передача вартостi мiж суб’ектами процесу вiдтворення е внутрiшнiм моментом цього процесу.

Тiсне переплiтiння лiнii руху грошей як грошей i грошей як капiталу нерiдко призводить до ототожнення грошового обiгу з грошовим оборотом або до чисто механiчного iх розрiзнення, коли грошовий обiг трактуеться як певна частина грошового обороту. Зокрема, в економiчнiй теорii i на практицi грошовим обiгом часто називають рух грошей у готiвковiй формi в зв’язку з реалiзацiею товарiв, оплатою послуг i здiйсненням рiзних платежiв.

В обiгу грошi функцiонують реально, як наявна цiннiсть, i тому повиннi виступати в певнiй формi, яка забезпечувала б iм необхiдну довiру з боку суб’ектiв ринку та необхiднi зручностi i вигоди останнiм. Грошам повиннi бути притаманнi наступнi властивостi:

  • Як засiб обiгу, грошi мають бути зручними для транспортування та обмiну.

  • Грошi мають бути легкоподiльними. Подiльнiсть грошей досить ефективно забезпечуе система паперових ( або паперових та металевих ) грошових знакiв рiзного номiналу.

  • Для довгочасного користування грошi мають бути досить мiцними фiзично, довговiчними.

  • Рiзнi грошовi одиницi мають бути однорiдними i не втрачати своiх властивостей у процесi обiгу. Так, шкурки соболя в процесi обiгу витиралися, i якiсть хутра на рiзних шкурках iстотно рiзнилася, тобто вони ставали неоднорiдними. Навiть вживання золотих та срiбних монет не гарантувало однорiдностi, бо монети стиралися, i той, хто iх отримував, щоразу мусив шукати засоби перевiрки вмiсту цiнних металiв у монетi.

  • Грошi мають бути такими, що легко i швидко iдентифiкуються кожним, хто iх використовуе. Грошi мають бути зробленi таким чином, щоб, не вдивляючись пильно в малюнок та написи, кожна людина, незалежно вiд ii зоровоi пам’ятi та розумових здiбностей, могла б одразу вiдрiзати валюту своеi краiни вiд iншоi, купюри рiзних номiналiв мiж собою.

  • Загальновизнанiсть - е необхiдною рисою грошей. У першi роки радянськоi влади в краiнi було випущено велику кiлькiсть рiзних типiв грошей вiдповiдно рiзними угрупованнями, що вважали себе на той час урадом. Але населення прагнуло уникати використання таких грошей, бо iм бракувало загальновизнаностi, а отже iх купiвельна спроможнiсть була досить низькою.

  • Ще одна риса грошей, яку варто зазначити, - це стабiльнiсть купiвельноi спроможностi грошей. У сучаснiй Украiнi це зрозумiло кожному, бо мати в 1990 - 1994 рр. на руках або на рахунку в банку долари, марки чи фунти стерлiнгiв було, на жаль, набагато надiйнiше, нi украiнськi карбованцi.

За останнi роки в економiцi i банкiвськiй системi нашоi краiни вiдбулися радикальнi змiни, обумовленi досягненням Украiною полiтичноi та економiчноi незалежностi i переходом до розбудови соцiально орiентованоi ринковоi економiки, що характеризуються, зокрема:

  • формуванням дворiвневоi банкiвськоi системи;

  • створенням власноi грошовоi системи;

  • проведенням грошовоi реформи iз впровадженням у готiвковий обiг нацiональноi грошовоi одиницi - гривнi.

  • конституцiйним визначенням основноi функцii Нацiонального банку Украiни - забезпечення стабiльностi нацiональноi грошовоi одиницi;

  • подоланням гiперiнфляцiйних процесiв в економiцi краiни i досягненням фiнансовоi стабiлiзацii на основi виваженого застосування механiзмiв монетарноi полiтики.

Функцiонування в нових умовах нацiональноi грошовоi системи, створення якоi було забезпечено з уведенням украiнського карбованця, вимагае вдосконалення органiзацii готiвкового обiгу ( як складовоi частини загальноi платiжноi системи краiни ) з приведенням його у вiдповiднiсть до потреб ринковоi економiки.

1.2. Необхідність та методи регулювання готівкового обігу.

Готiвка традицiйно посiдае важливе мiсце в платiжнiй системi краiни i вiдiграе значну роль у забезпеченнi здiйснення населенням готiвкових платежiв для обслуговування своiх потреб.

Переважна частина населення використовуе готiвку як основний засiб платежу. При цьому слiд враховувати, що рiвень грошових доходiв населення невисокий, характер виплат е нерегулярним, а середня вартiсть закупок у торгiвлi - незначною. За цих умов практично повнiстю зупинилося зростання безготiвкових перерахувань заробiтноi плати та доходiв за здану сiльгосппродукцiю на рахунки громадян за вкладами. В умовах кризового стану економiки, гiперiнфляцii, в Украiнi високими темпами збiльшуеться грошова маса i в тому числi ii готiвково-грошовий компонент. Його доля складае 50% всiеi грошовоi маси, що значно вище, нiж в краiнах з розвинутою економiкою. Так в США на частку готiвкових грошей приходиться десь 6% всiеi грошовоi маси, в Великобританii - 7%, в Iталii - 5%.

Обiг безготiвкових грошей мае цiлий ряд переваг щодо готiвково-грошового обiгу. Обiг готiвкових грошей е бiльш дорогим, що пов’язано з високими витратами для iх виготовлення, перевезення, зберiгання. Безготiвковi розрахунки через банкiвську систему при умовi ii стабiльного та високого рiвня технiчного оснащення дуже прискорюе платiжний обiг. Але, треба вiдмiтити, що готiвковi грошi, якi накопичують суб’екти економiчного обiгу, недивлючись на iх абсолютну лiквiднiсть, не приносять iх володарям доходу.

Розвиток банкiвськоi системи та ринку цiнних паперiв стимулюе капiталiзацiю грошових накопичень шляхом розмiщення iх на банкiвських вкладах або iнвестування в цiннi папери. З точки зору державних iнтересiв готiвково-грошовi розрахунки створюють труднощi при здiйсненнi контролю за грошовим обiгом, надають можливiсть юридичним та фiзичним особам приховувати вiд податкових служб дiйснi доходи i таким чином ухилятися вiд податкiв. Крiм того, вони надають можливiсть ухилятися вiд державного контролю за законнiстю бiзнесу. Тому в багатьох краiнах свiту застосованi законодавчi акти, якi обмежують готiвково-грошовi розрахунки та складають особливу систему контролю за iх здiйсненням. Наприклад, законодавство США передбачуе, що при отриманнi платежу готiвкою в сумi 10 000 долларiв отримувач повинен надати звiт в службу внутрiшнiх доходiв ( налогове управлiння з правом рослiдування фiнансових порушень IRS), створену при Мiнiстерствi фiнансiв США. В звiтi необхiдно вказати призвiще, адрес та iндитифiкацiйний номер особи, у якоi були отриманi грошi. Звiт повинен бути наданий не пiзнiше нiж через п’ятнадцать дiб пiсля отримання готiвки. Iнформацiя з цих звiтiв використовуеться для аналiзу руху грошей по каналам обiгу та розслiдування по справах «вiдмивання» коштiв та оподаткування.

В краiнах з розвинутою економiкою в останнi роки спостерiгаеться подальший розвиток сфери готiвково-грошового обiгу, що пов’язано з успiшним розвитком електронноi системи платежiв. Ця система включае в себе рiзноманiтнi банкiвськi операцii, якi здiйснюються з використанням банкiвських автоматiв - касирiв, безготiвковi платежi в сферi торгiвлi, банкiвське обслуговування на дому, грошовi перекази крiзь автоматичнi розрахунковi палати.

Економiку ж Украiни та iнших постсоцiалiстичних краiн характеризуе висока питома вага готiвки у загальнiй грошовiй масi ( близько 50%, порiвняно з початком 1992 року вона зросла майже у 3,5 раза). Створення ринкового середовища в краiнi та вiдповiдно рiзьке збiльшення чисельностi суб’ектiв господарювання, особливо у сферi торгiвлi та платних послуг, а також економiчна криза, загострення iнфляцiйних процесiв в 1992 - 1995 роках i знецiнення заощаджень населення, що викликало певну недовiру до банкiвськоi системи i безготiвкових платежiв, зумовили збiльшення готiвкових розрахункiв суб’ектiв господарювання мiж собою та населенням i вiдповiдно - зростання потреби в готiвцi.

Питома вага безготiвкових перерахувань на вклади у загальнiй сумi грошових доходiв населення знизилася порiвняно iз 80-ми роками у 2-2,5 раза. Обсяги розрахункiв чеками за товари i послуги у загальному офiцiйному обсязi товарообiгу становлять лише 0,2%. Iснуюча економiчна система не стимулюе залучення готiвки у банкiвську систему та зберiгання заощаджень населення на вкладах. Незважаючи на здiйсненi останнiм часом деякi заходи з органiзацiйного, технiчного i нормативного вдосконалення окремих операцiй з готiвкою, вiдсутнiсть цiлiсноi концептуальноi бази подальшого розвитку готiвкового обiгу та комплексноi скоординованоi програми стратегiчних i поточних заходiв щодо його вдосконалення негативно позначаеться на загальнiй ситуацii з веденням операцiй з готiвкою як у банкiвських установах, так i у позабанкiвськiй сферi. В результатi цього зростають витрати банкiвськоi системи на обслуговування обiгу готiвки, гальмуеться впровадження нових ефективних технологiй та сучасного устаткування, значною залишаеться питома вага ручноi працi при виконаннi робiт з готiвкою ( особливо при касовому обслуговуваннi клiентiв ), не зменшуеться кiлькiсть обслуговуючого персоналу i контролерiв, залишаються практично незмiнними в нових умовах роботи структура i функцii служби iнкасацii i Центрального сховища, комплексно не вирiшуються питання запровадження нових технологiй у сферах готiвкових i безготiвкових розрахункiв, недосконалою е система органiзацii в краiнi роботи з виявлення та боротьби з фальшивомонетцтвом тощо. Цими проблемами i обумовлюеться актуальнiсть Концепцii органiзацii готiвкового обiгу.

Концепцiя органiзацii готiвкового обiгу в Украiнi будується на таких основних принципах:

  1. Повне i своечасне забезпечення потреб економiки у готiвцi.

  2. Постiйне зменшення питомоi ваги готiвки у загальному обсязi грошовоi маси i оптимiзацiя готiвкового обiгу шляхом прискорення впровадження безготiвкових форм розрахункiв, платежiв та стимулювання скорочення використання готiвки.

  3. Запровадження прогресивних технологiй та сучасного обладнення на всiх операцiях, пов’язаних з обробленням готiвки.

  4. Оптимiзацiя витрат на пiдтримку готiвкового обiгу та чисельностi обслуговуючого персоналу на операцiях з готiвкою.

  5. Посилення системи безпеки при здiйсненнi готiвкових операцiй та дотримання належного рiвня захищеностi грошових знакiв вiд пiдроблення.

  6. Вдосконалення органiзацii та порядку облiку операцiй з готiвкою на всiх етапах руху готiвки.

Пiсля остаточного законодавчого оформлення правових основ функцiонування банкiвськоi системи та статусу Нацiонального банку Украiни головним завданням залишатиметься забезпечення стабiльностi нацiональноi грошовоi одиницi - гривнi. При цьому виключно Нацiональний банк Украiни має право прогнозувати та органiзувати виробництво i випуск банкнот та монет нацiональноi валюти, якi е единим легiтимним i обов’язковим засобом платежу в Украiнi, створювати iх резервнi фонди, встановлювати номiнали, платiжнi ознаки та порядок змiни i утилiзацii пошкоджених банкнот i монет, правила зберiгання, перевезення та iнкасацii готiвки, а також визначати порядок ведення касових операцiй. Нацiональний банк Украiни впливатиме на систему готiвкового обiгу через удосконалення системи управлiння, подальшу лiбералiзацiю готiвкових розрахункiв, механiзм пiдтримання позитивного рiвня процентних ставок, стимулювання на цiй основi залучення та зберiгання грошей в Ощадбанку i комерцiйних банках на розрахункових ( вкладних ) рахунках громадян. Удосконалюватиметься система контролю за органiзацiею готIвкового обiгу в напрямi посилення ролi економiчних важелiв. Поширюватимуться безготiвковi форми розрахункiв за допомогою чекiв та шляхом впровадження нацiональноi системи розрахункiв у споживчому секторi з використанням платiжних карток, що позитивно впливатиме на прискорення грошового обiгу i вiдповiдно - сприятиме стабiлiзацii нацiональноi валюти та оздоровленню економiки в цiлому.

1.3. Аналіз сучасного стану готівкового обігу в Україні.

Аналiз нинiшнього стану з готiвковим обiгом у краiнi на рiзних етапах здiйснення операцiй з готiвкою ( як у банкiвськiй, так i позабанкiвськiй сферах) свiдчить, що за умовм позитивних у цiлому тенденцiй розвитку цiеi сфери ( свiдченням цього, зокрема, е вдале проведення грошовоi реформи ) система управлiння i органiзацii готiвковим обiгом практично в усiх ii ланках потребуе вдосконалення i реформування вiдповiдно змiн в економiцi, що сталися останнiм часом. В умовах переходу економiки на ринковi засади iснуюча система управлiння готiвковим обiгом залишаеться в цiлому централiзованою i адмiнистративною. Зокрема, складання i доведення прогнозiв касових оборотiв ( починаючи вiд суб’єктів господарювання i закiнчуючи Нацiональним банком Украiни ) е трудомiстким i тривалим процесом, кiлькiсть показникiв та розрахункiв до них, що розробляються i доводяться, досить значнi, недостатньо аналiзуеться стан та динамiка показникiв готiвкового обiгу в регiонах в ув’язцi з економiчною ситуацiею, що складаеться в них. Бiльшої чiткостi вимагае взаемодiя з Банкнотно - монетним двором при видачi йому замовлень на виробництво грошових знакiв на основi вiдповiдних прогнозних розрахункiв.

Дiюча централiзована система управлiння готiвковим обiгом та ii облiку е регресивною, оскiльки вона гальмуе природний розвиток дiяльностi банкiвськоi системи. Управлiння готiвковим обiгом в регiонах здiйснюеться за емiсiйними дозволами Нацiонального банку Украiни на пiдставi поданих вiдповiдних заявок. Регiональнi управлiння Нацiонального банку Украiни не мають права самостiйно розпоряджатися готiвкою, яка знаходиться в iхнiх сховищах. Система облiку готiвки в резервних фондах побудована на основi дублювання операцiй у регiональних управлiннях Нацiонального банку Украiни i Департаментi готiвково-грошового обiгу Нацiонального банку Украiни. Облiк випуску готiвки в обiг та ii вилучення з обiгу здiйснюеться централiзовано Департаментом готiвково-грошового обiгу Нацiонального банку Украiни на пiдставi емiсiйних платежiв, надiсланих регiональними управлiннями системою електронних платежiв через Центральну розрахункову палату.

Окремi недолiки, що мають мiсце в практицi ведення касових операцiй, пояснюються певною мiрою тим, що дiюча Iнструкцiя № 1 «З органiзацii емiсiйно-касовоi роботи в установах банкiв Украiни» не передбачае розмежування функцiй регiональних управлiнь Нацiонального банку Украiни та комерцiйних банкiв, а також единого порядку виконання комерцiйними банками операцiй iз зберiгання цiнностей у депозитних сховищах i операцiй з приймання комунальних платежiв вiд населення тощо. Дiючий порядок пiдкрiплення операцiйних кас установ банкiв з операцiйних кас iнших банкiв, якi мають ii в надлишку, не гарантують повноти вкладення грошей в упаковку та якiсть готiвки. Залишаеться високим рiвень ручноi працi в процесi перерахування готiвки, сортування ii на придатну i зношену, визначення справжностi купюр, формування банкнот у корiнцi та пачки, а також упаковки розмiнноi монети ( механiзованi лише окремi операцii оброблення готiвки ), що не дае можливостi швидко обробити зростаючi обсяги готiвки i не гарантуе високоi якостi оброблення. Методи пакування, зберiгання i перемiщення готiвки не вiдповiдають сучасним вимогам. Комерцiйнi банки недостатньо ретельно проводять роботу з вiдсортування зношених банкнот через вiдсутнiсть единих параметрiв зношеностi банкнот та реальних стимулiв для проведення такоi роботи.

До цього часу в краiнi не створено дiйовоi мiжвiдомчоi системи виявлення фальшивих грошових знакiв, проведення iх експертизи, зберiгання та утилiзацii. Дiюча система iнкасацii та перевезення готiвки у поеднаннi iз законодавчою невирiшеннiстю питання озброення вогнепальною нарiзною зброею пiдроздiлiв iнкасацii, якi створюються у структурах комерцiйних банкiв та iх фiлiях для виконання функцiй проведення iнкасацii виручки пiдприемств, установ i органiзацiй усiх форм власностi ( що тим самим гальмуе передання такого права комерцiйним банкам i iх фiлiям ), не забезпечуе вивiльнення регiональних управлiнь Нацiонального банку Украiни вiд здiйснення невластивих iм функцiй збирання виручки вiд суб’ектiв господарювання i вiдповiдно - прискорення лiквiдацii неприбуткових дiльниць служби iнкасацii Нацiонального банку Украiни.

Вкрай негативним фактом у справi полiпшення органiзацii здiйснення операцiй з готiвкою е вiдсутнiсть комплексного пiдходу до проблеми оброблення готiвки, починаючи вiд ii виробництва i випуску в обiг до оброблення готiвки в Нацiональному банку Украiни i комерцiйних банках та у позабанкiвськiй сферi, що спричиняе пiдвищення витрат на виробництво грошей та пiдтримку iх обiгу, збiльшення обслуговуючого персоналу, пов’язаного з обробленням готiвки, зменьшення швидкостi обiгу грошей, зниження рiвня захисту грошових знакiв вiд пiдроблення, посилення вiрогiдностi здiйснення зловживань з боку обслуговуючого персоналу, звуження можливостей банку щодо надання клiентам рiзноманiтних послуг тощо. До цього часу пiдходи до впровадження технiчних засобiв для автоматизацii операцiй з готiвкою були спрямованi, в основному, на замiну окремих ручних операцiй з оброблення готiвки на тi ж операцii, але за допомогою вiдповiдних технiчних засобiв, що фактично розривае технологiчний процес, робить зусилля щодо автоматизацii неефективними та збiльшуе собiвартiсть оброблення готiвки. Нечiткiсть нормативних документiв ускладнюе впровадження сучасних технiчних засобiв для обандеролення корiнцiв i пакування пачок, а також сортування банкнот iз вилученням з обiгу зношених грошових знакiв та iх утилiзацiю.

Незалежна Украiна починала свiй шлях у свiт, не маючи анi власноi монетарноi полiтики, анi банкiвськоi системи, не знаючи протягом 60 рокiв нормальних економiчних вiдносин. Починали з мiнусовоi позначки. Саме тому 1992 та 1993 рокi i неповний 1994-й у грошовому аспектi пройшли пiд гаслом « захисту вiтчизняного товаровиробника». Вважалося за конче необхiдне допомогти йому пiльговими, практично необмежними кредитами, аби вiн зберiг виробництво, i на цiй основi Украiна нiбито змогла б iнтегруватися в свiтове економiчне спiвтовариство. Така помилка надзвичайно дорого коштувала Украiнi - протягом названих рокiв зростали споживчi цiни, усе бiльше знижувався життевий рiвень людей, а товаровиробники, хоч i отримували практично безоплатнi кредити, все ж скорочували обсяги виробництва. Карбованець майже повнiстю втратив двi найважливiшi функцii грошей: бути мiрою вартостi та накопичення додатковоi вартостi. 1992 - 1993 роки характеризуються пануванням гiперiнфляцii, зниження якоi до бiльш - меньш прийнятого рiвня почалося з II кварталу 1996 року. На перше мiсце були поставленi завдання державного сектора економiки. Тим часом ринкову трансформацiю економiки було вiдкинуто на другий план. Така змiна стратегii перехiдного перiоду подавалася як особливий украiнський шлях переходу до ринковоi економiки. Для досягнення зазначених вище цiлей застосовувалися методи з арсеналу командно-адмiнiстративноi економiки - дефiцитне фiнансування, пiльгове кредитування, централiзований розподiл фiнансових коштiв, пряме втручання у цiноутворення, у кредитний процес тощо.

При цьому часом головну причину падiння вiтчизняного виробництва, зростання неплатежiв та заборгованостi щодо заробiтньоi плати, соцiальних виплат, недостатнього попиту на товари та послуги вбачають у дефiцитi грошовоi маси.

Розглянемо основнi показники, що характеризують динамiку наявної грошовоi маси за 1992 по 1997 роки (таблиця 1 ).

Таблиця 1. Динаміка наявної грошової маси в обігу України та її розміщення ( на кінець періоду, млн.грн.)*

Показники

1992

1993

1994

1995

1996

1997

Наявна грошова маса в обігу

Готівка:

Гроші поза банками

5

128

793

2623

4041

6132

Кошти на розрахункових і поточних рахунках у національній валюті

Грошова маса (М1)

16

21

206

334

1067

1860

2059

4682

2275

6315

2918

9050

Строкові депозити та інші кошти

Грошова маса (М2)

4

25

148

482

1356

3216

2164

6846

2708

9023

3398

12448

Кошти клієнтів за трастовими операціями банків

Грошова маса (М3)

------

------

------

------

------

------

84

6390

341

9364

93

12541

Розміщення грошової маси

У підприємств та організацій

У тому числі:

Строкові депозити

Депозити до запитання

Інші кошти

15

2

13

-------

223

40

183

-----

1173

207

966

------

2117

327

1789

------

2257

322

1868

67

2946

522

2309

115

У домашніх господарствах

З них заощадження

У тому числі:

Строкові депозити

Депозити до запитання

8

3

1

2

159

31

8

23

1021

228

127

101

3153

529

260

269

5049

1008

601

407

7830

1698

1088

609

Валютні заощадження

2

99

1021

1577

1718

1672

Кошти клієнтів за трастовими операціями банків

Юридичних осіб

Фізичних осіб

--------

--------

--------

------

------

------

-------

-------

-------

84

83

0,6

341

337

4

93

85

8,3

Довідково

Грошова база

6

269

1523

3538

4882

7058

Як видно з наведених даних, загальна грошова база постiйно зростала i за шiсть рокiв зросла з 6 млн.грн. до 7058 млн.грн. З таблиці один видно, що грошова маса в обігу постійно зростає ( наприклад, грошова маса з 1992 р. до 1993 зросла в 12,9 рази, а з 1993 до 1994 у 5,2 рази, з 1994 до 1995 в 1,9 рази, а з 1995 до 1996 в 1,1 рази, з 1996 до 1997 1,3 рази), тобто ми бачимо, що грошова маса зростає нерівномірно. Заради об’ективностi пiдiйдемо до оцiнки вказаноi тенденцii з двох позицiй:

  • iз позицii довгострокових макроекономiчних процесiв;

  • iз позицii короткострокового стану монетарноi ситуацii.

З довгострокових позицiй таке iстотне збільшення наявності грошової маси в обігу за шiсть рокiв е негативним явищем, оскiльки означае, на мою думку, знецінення грошової одиниці. Очевидними причинами цього були:

  1. широка натуралiзацiя (бартерiзацiя ) економiчних зв’зкiв;

  2. значна доларизацiя економiчного обороту;

  3. невпинне прискорення обiгу грошей.

За оцiнками окремих експертiв, обсяг натурального та доларизованого товарообороту, включаючи тiньовий, зрiс за 1991 - 1995 роки бiльш як удвое i досяг 80% загального його обсягу. Швидкiсть обiгу грошей за шiсть рокiв зросла бiльш нiж у 5 разiв.

Чи можна було взагалi ( зберiгаючи високi темпи зростання грошовоi маси чи навiть нарощуючи iх, тобто продовжуючи ту ж iнфляцiйну полiтику, що i в 1991 - 1993 рр. ) уникнути підвищення рівня інфляції. Закономiрностi розвитку iнфляцiйного процесу дають усi пiдстави стверджувати, що цю тенденцiю, пiсля виходу iнфляцii на гiпервисокий рiвень, не можна було зупинити подальшим нарощуванням грошовоi маси. Критичний момент у розвитку iнфляцiйного процесу в Украiнi був, ймовiрно, у 1992 роцi, а можливо й ранiше. Можна зробити висновок, що рiзким збiльшенням темпiв емiсii i маси грошей в обiгу пiдвищити рiвень стабілізації економіки не можливо. Неминучим наслiдком такоi полiтики в сучасних умовах буде нова iнфляцiйна хвиля i подальше зниження рiвня стабілізації грошової одиниці.

Тепер розглянемо графік 1, де ми можемо побачити як змінювався агрегат М3 ( загальна грошова маса) на протязі 5 років.

* Таблиця складена на підставі даних «Бюлетня 12\1997»

Графік 1.**

На цьому графіку ми бачимо, що зростання та падіння показників інфляції та грошової маси дуже різкі. У лютому 1993 рівень інфляції піднявся на 74 % , а вжев березні цього року він впав до 24%, також виликий скачок відбувся в 1994 році ( у серпні 1994 року відсоток складав 2%, а вже листопаді – 74% ), далі коливання рівня інфляції відбувається помірно. Аналізуючи ці дані, можна зробити висновок, що такі коливання можуть бути пов’язані з нестабільністю економіки та неспроможністю Уряду подолати кризу. Тільки в кінці 1995 по 1997 рік спостерігається повільне коливання інфляції. Це може бути наслідком, хоча б невеликої, стабілізації економіки та грошової одиниці.

Як i будь-який обiг, грошовий, а звiсно i готiвковий обiг в Украiнi має своi особливостi структури. Згiдно з пiдходами, прийнятими в макроекономiчних теорiях, грошова маса розглядаеться як едина iнтегральна величина готiвкового i безготiвкового компонентiв.

**Графік складений на підставі даних «Бюлетня 12\1997»

Однак в умовах переходу до ринкової економiки в силу неоднакового впливу на економiчний процес та його iнтенсивнiсть, безумовно, необхiдний диференцiйований пiдхiд до оцiнки компонентiв грошовоi маси та перспектив iх розвитку.Тривала iнфляцiя призвела до рiзкого зростання маси грошей в обiгу. Лише за 1995 рiк обсяг останньоi збiльшився у 3.3 раза, в 1.2 раза перевищивши очiкуванi за цей перiод темпи iнфляцii. Протягом 1995 року з кас банкiв було видано у 4.5 раза бiльше готiвки, нiж у 1994 роцi. Сьогоднi в обiгу засилля готiвки, але 90 вiдсоткiв її - поза кас банкiв.

В останнi роки у зв’язку підвищенням рівня iнфляцii постiйно збільшується наявність готiвки в загальній грошовій масі. Iз 1995 року по 1997 рiк процент відношення готівки до грошової маси зріс з 37,8 до 48,9 відсотків (графік 2).

Посилення iнфляцiйних процесiв, падiння виробництва, погiршення становища на споживчому ринку призвело до зростання обсягу готiвки поза касами бакiв. За розрахунками, iз загальноi суми готiвки, що перебувае в обiгу лише 10-12 вiдсоткiв проходить через каси банків. Решта ( тобто близько 90 вiдсоткiв ) знаходяться на руках в населення, включаючи орендаторiв та iнших приватних пiдприемцiв. Нестабiльнiсть економiчноi i законодавчоi бази,викока iнфляцiя призвели до деформацii структури всього народногосподарського комплексу краiни iз високим ступенем тiньовоi економiки ( тобто офiцiйно не зареестрованого створення вартостi ). У рiзних варiантах нижня межа тiньовоi економiки в офiцiйному ВВП за 1995 рiк становила 55 вiдсоткiв. У цоьму випадку нижня межа пов’язаного з цим недоодерження податкiв становить 12 вiдсоткiв ВВП. Отже виходить, що iнтеграцii половини тiньовоi економiки в офiцiйну, легальну ( а вiдтак, одержаних вiд неi податкiв ) вистачило б , щоб повнiстю покрити дефiцит бюджету i таким чином досягти стабiлiзацii. Але невирiшенiсть зазначених вище питань породжуе проблему готiвки.

Не зважаючи на те,що пiд час грошовоi реформи до банкiвськоi системи надiйшло дуже багато грошей з тiньового секттору, сьогоднi бiльш нiж 4.8 мiльярди гривень працюе поза банкiвською системою, вони також можуть бути ресурсом для вiдтворення економiчного потенцiалу. I, на жаль, якщо на кiнець 1996 року рiвень готiвкового обiгу становив 43.2 вiдсотки, то в середенi1997 року рiвень грошовоi готiвковоi маси знову становив 45 вiдсоткiв, тобто як в середенi 1996 року.Тому можна стверджувати, що біля половини гошового обiгу в Украiнi обслуговується готівкою.

Графік 2.***

Але, попри всi негативнi явища,що iх спричиняе готiвка, вона становить собою також додаткове джерело надходження грошових коштiв державі за рахунок сеньоражу*. Цей термiн мае довгу iсторiю, витоки якоi знаходяться в середньовiччi. В той час золотi та срiбнi монети були головним видом грошей.

_______________________________________________________________

* Сеньораж - прибуток казначейства вiд карбування грошей

Тодi будь-який громодянин мiг принести вiдповiдну кiлькiсть срiбла або золота - чи то зливки, пiдсвiчники або будь-якi iншi вироби - до королiвського казначейства, попросити переплавити його та вiдкарбувати монету, видiливши казначейству деяку частку у виглядi збору за цю процедуру.

14 листопада 1991 року Постановою Президii Верховноi Ради Ураiни “Про нацiональну валюту Украiни” було визначено, що Украiна матиме своi виробничi потужностi для виготовлення банкнот. I сьогоднi вже можна констатувати вiдрадний факт: створено вiтчизняну базу iз виготовлення нацiональної валюти. 22 березня 1994 року вiдбулося вiдкриття Банкнотноi фабрики Нацiонального банку Украiни. У свiтi з’явилося 68 пiдприемсто з виготовлення паперових грошей.Фабрикою ХХI столiття назвали ii фахiвцi з Польщi.I це справдi так. Найсучаснiше обладнання та новiтнi технологii,якими володiе Банкнотна фабрика, створенi за допомогою 77 iноземних фiрм з 11 краiн свiту. Вiдтепер усi украiнськi банкноти виготовляються лише на банкнотнiй фабрицi, це зекономило нашiй державi понад 10 мiльонiв доларiв ( на 1996 рiк ). Нинi потужностi фабрики дають змогу не лише виготовляти банкноти, але й випускати рiзноманiтнi види цiнних паперiв, на якi в Украiнi останнiм часом зростае попит.

Iз 2 вересня 1996 року в рамках проведення грошовоi реформи в Украiнi впроваджено в обiг банкноти нацiональну валюту - гривню. Введено в обiг банкноти номiнальною вартiстю 1( два дизайни), 2,5,10,20,50,100 гривень та монети номiнальною вартiстю 1,2,5,10,25,50 копiйок. Одна гривня дорiвнюе 100 копiйкам. Розмiннi монети Нацiонального банку Украiни номiнальною вартiстю 1,2,5 копiйок виготовленi з металу бiлого кольору, номiнальною вартiстю 10,25,50 копiйок - iз металу жовтого кольору.

Зважаючи на великий обсяг готiвки в обiгу гостро постае питання боротьби з пiдробками.Одним з найбiльш ефективних засобiв е iнформування населення, а також касових працiвникiв щодо головних ознак справжностi нових грошей ( данi ознаки будуть наведенi в роздiлi 2).

Всi ми, прихильники використання готiвки, визнаемо ii властивостi безпосередньостi, швидкостi та, насамперед, анонiмностi. Громадськостi iнстинктивно подобаеться безпосереднiсть готiвковоi операцii, яка не дозволяе втручатися в платіж технологii або телекомунiкацiйнiй iнфраструктурi, а також приватна суть операцii. ” Зона вiльна вiд технологii” е бiльш поширеною в тих краiнах свiту, де ще не створена вiдповiдна iнфрастрктура. Але розповсюджене використання готiвки залежитьтакож вiд iнших факторiв. Центральний або комерцiйний банк, який вважае витрати на роботу з готiвкою достатньою причиною включити лiчильнiк поведiнки споживачiв,мае визнати владу, яку вона мае над нами. Але витрати е такою справою, якоi уникнути не можна. Традицiйно дизайн банкнот виконувався вiддiлами в емiсiйних органах ( центральних банках). Консультацii по дизайну часто проводяться iзольовао з двома головними клiентами. Представники користувача, включаючи представникiв груп з особливими вимогами, наприклад з послабленим зором,опитуються щодо вiзуальних аспектiв дизайну - неприховуваних елементiв. З недавнiх пiр проводятся консультацii з представниками промисловостi обробки банкнот щодо характеристик машинного зчитування - часто прихованих елементiв. Ключ до створення та утримання впевненостi користувачiв у зонiшньому виглядi готiвки лежить в дизайнi, який вихоплюе дух культури нацii. Також, при виготовленнi банкнот дуже важлива якiсть паперу. Якiсть паперу вiдiграе декiлька ролей в боротьбi з пiдробником. Окрiм очевидних труднощiв у вiдтвореннi вiдчуття бавовняного паперу за допомогою целюлози, iснуе ще одне завдання, встановлене емiсiйним органом, який пiдтримуе високу якiсть грошей в обiгу. Чистi пiдробленi грошi пiдробнику важче збути, нiж значно забруднену готiвку. Сьогоднi хороший дизайн мiстить ширший дiапазон елементiв , включаючи фiксованi та оптично змiннi елементи. Фiксованi елементи, у традицiйнiй тхнологii водяного знаку в ii найбiльш стiйкiй до пiдробки формi, важко виготовити так, як за використання виробничого круглосiтчатого способу.

Роль готiвки надiйно забезпечена на 21 сторiччя за рахунок глибоко укорiненоi поведiнки користувача, а звiдси - попиту. Визнання значноi рентабельностi за рахунок глибоко укорiненоi поведiнки користувача вимагае спiльноi працi всiх учасникiв готiвкового циклу над зниженням витрат на готiвку - вiд виробництва до обробки.

Змiни за останнi роки в банкiвськiй системi Украiни, побудова ii дворiвневоi структури трансформували i функцii банкiв щодо обслуговування ними готiвкового обiгу. Банк першого рiвня – НБУ, як единий емiсiйний центр держави, органiзуе саму систему готiвкового обiгу i забезпечуе необхiдну кiлькiсть та якiсть грошей. Банки другого рiвня - комерцiйнi- працюють з готiвкою як iз необхiдним iм iнструментом для здiйснення функцiй при розрахунково-касовому обслуговуванню клiентiв. Звiсно, з виконанням вiдповiдних правил центрального банку щодо використання цього iнструмента. Хоча банкiвська система зазнала досить суттевих структурних змiн, нормативна база щодо регулювання та управлiння готiвковим обiгом залишилася майже незмiнною iз часiв колишнього Держбанку з його однорiвневою структурою iручними технологiями виконання готiвкових операцiй. Управляти рухом готiвки стае все важче, банки не встигають обробляти величезну масу грошей,тож зрозумiло,що якiсть цiеi роботи,як мовиться,залишае бажати кращого. Iнструкцii, якi регламентують правила обробки готiвки,орiентованi в основному на застарiлi ручнi технологii. Це перешкоджае впровадженню машинних, ефективнiших технологiй, стримуе розробку та випуск вiтчизняноi технiки. У цих умовах значно зросли витрати банкiвської системи на обслуговування готiвкового обiгу. Грошi повиннi бути дорогими,але в зовсiм iншому розумiннi - за своiми внутрiшнiми властивостями. Вони мають стати знаком якостi економiки держави, iндикатором стану ii здоров’я. Ставлення до них мусить вiдображатися крiзь призму цiни суспiльноi працi. Нинi ж важким тягарем стае зовсiм iнша складова цiни грошей, i ця складова - вартicть самого процесу обiгу,тобто собiварстiсть грошей. Iз чого вона складаеться?

Насамперед для банку першого рiвня - це вартiсть друкування паперових та карбування металевих грошей, витрати на зберiгання й транспортування, iнкасацiю, щоденну обробку ( перелiк, сортування, обандеролювання, пакування тощо) величезних обсягiв готiвки, що надходить в обiг i вилучаеться з нього. Дорого коштуе i пiдтримка готiвки в обiгу в належному станi, тобто вилучення зношених банкнот i монет, iх обробка та утилiзацiя. Для банкiв другого рiвня - це забезпечення касового обслуговування своiх клiентiв, а отже,величезнi обсяги робiт iз приймання,зберiгання, рахування, сортування, контролю i пакування гошей. Банк вимушений тримати багато касових працiвникiв. У сферi торгiвлi та послуг ситуацiя майже таж сама: велика кiлькiсть грошей, постiйно змiнюються цiни на товари та послуги. Отже виникае чимало проблем при розрахунках, якi вимагають збiльшення штату касирiв i контролерiв. Значна частка робiт iз готiвкою на всiх рiвнях ii обiгу - це напiвручна праця. Внаслiдок цього грошова маса в обiгу доводиться до крайнього ступеня зношеностi, а це ускладнюе обробку, робить ii дорожчою. Все це i е складовими собiвартостi наших грошей.

Для вирiшення перелiчених проблем в Украiнi розроблена нова концепцiя розвитку системи готiвкового обiгу, яка вiдповiдає реалiям не тiльки сьогодення, але й має i стратегiчну мету- забезпечення обiгу грошовоi одиницi Украiни вiдповiдно до потреб економiки держави з мiнiмальними витратами. Нацiональний банк став головним iнiцiатором у створеннi сучасних технологiй грошового обiгу, координатором усiх дiй щодо вирiшення порушених проблем. Лише НБУ спроможний забезпечити впровадження единоi технiчноi та техноогiчноi полiтики в усiй банкiвськiй системi на основi чiткоi нормативноi та законодавчоi бази щодо всiх аспектiв органiзацii системи готiвкового обiгу в державi, творити умови для комплексного пiдходу у впровадженнi нових технологiй у сферу готiвкових та безготiвкових розрахункiв.

Пiдвищення ефективностi готiвкового обiгу, полiпшення роботи касових пiдроздiлiв банкiв, промислових пiдприемств, торгiвлi та сфери послуг при розрахунках iз юридичними та фiзичними особами можливе лише за наявностi нормативноi та законодавчоi бази, яка вiдповiдае стратегii розвитку системи грошового обiгу, i при використаннi таких основних умов:

  1. Цiлеспрямованого переведення багатьох видiв розрахункiв iз готiвкових форм на безготiвковi в грошовому обiгу Украiни. Цей напрямок повинен бути приорiтетним.

  2. Комплексноi автоматизацii робiт, пов’язаних з обробкою готiвки на всiх рiвнях ii обiгу, на базi сучасних машинних технологiй.

  3. Органiзацii розробки i виробництва сучасного вiчизняного банкiвського обладнання. Без вирiшення цього питання виконання перших двох умов буде набагато дорожчим або й проблематичним.

Невiдкладнi проблеми ринковоi економiки, з одного боку, i розвиток засобiв iнформатики, з другого, зробили необхiдним i можливим перехiд до нових форм розрахункiв в Украiнi. Реалiзацiя цих форм з метою пiдвищення iх ефективностi та зменшення частки готiвки можлива в таких напрямках:

  • створення та впровадження нацiональноi системи електронних розрахункiв фiзичних осiб за товари та послуги на основi електронних карток;

  • впровадження системи безготiвкових розрахункiв фiзичних осiб ( iз депозитних рахункiв банкiв або черезбухгалтерii за мiсцем роботи) за комунальнi послуги та iншi платежi:

  • впровадження прогресивних форм розрахункiв iз фiзичними особами щодо заробiноi плати, пенсiй,стипендiй тощо.

Вирiшення цих проблем можливе за достатнього розвитку елементiв iнфраструктури нацiональноi системи електронних озрахункiв.

Iншим шляхом зменшення потреби в готiвцi, точнiше в ii виробництвi, е пiдвищення якостi та культури ii використання в процесi обiгу. Ця проблема стосуеться всiх аспектiв “життя” готiвки вiд розробки дизайну, виробництва,обiгу в рiзних сферах використання до вилучення та утилiзацii. “Довголiття“ готiвки залежить як вiд якостi ii виготовлення, так i вiд умов використання в обiгу. Крiм того, для пiдтримання ii в обiгу в належному станi необхiднi вiдповiднi правила ставлення до грошей з боку всiх суб’ктiв iх використання. Готiвка мае бути дорогою. Комерцiйнi банки повиннi купувати ii в Нацiональному банку. Вартiсть грошей бачиться диференцiйованою,залежно вiд iхнього стану. Це, з одного боку, збiльшить мотивацiю банкiв, торгiвлi та населення до використання нових платiжних засобiб. З другого- пiдвищить культуру роботи з готiвкою, дасть змогу своечасно вилучати непридатнi банкноти та монети й ефективнiше використовувати банкiвську технiку. За умови реалiзацii все це зменшить загальнi витрати на обслуговування готiвкового обiгу.

Що стосуеться питань автоматизацii готiвкових операцiй, то перш нiж iх cтавити, необхiдно звернути увагу на сам об’ект автоматизацii, тобто на грошi. Проблема автоматизованоi обробки готiвки може бути ефективно вирiшена лише за однiеi умови - вiдповiдностi властивостей банкнот i монет, iх фiзичних параметрiв,ознак справжностi та iнших параметрiв вимогам автоматизованоi обробки. Творення грошей, придатих для машинноi обробки,- не самоцiль автоматизацii, а необхiднiсть. I в першу чергу - з точки зору захисту вiд пiдробок.. Готiвка, яка знаходиться в обiгу, повинна мiстити (з огляду на безпеку розрахункiв) прихованi ознаки, якi можна було б виявляти машинним способом, прихованi ознаки, придатнi для iх iдентифiкацii шляхом здiйснення спецiальних експертних оцiнок, вiзуалiзованi ознаки, якi важко пiдробити сучасними засобами, але якi можна виявити без застосування технiчних засобiв у мiсцях масового використання готiвки. Останнi повиннi бути доведенi до вiдома населення через засоби масовоi iнформацii. Щоб не доводилося витрачати час i кошти на виявлення в обiгу фальшивих грошей, необхiдно створити максимальнi перешкоди для iх проникнення в цю сферу.

Сьогоднi вже очевидно, що впровадження сучасних технологiй потребуе цiлого арсеналу технiчних засобiв та експлуатацiйних матерiалiв, бiльшiсть iз яких вУкраiнi не виготовляеться. Це перш за все банкомати, касовi автомати та касовi термiнали, високотехнологiчнi та багатофункцiональнi системи для перерахування, сортування, контролю, пакування, прийому та видачi грошей; засоби зв’язку; обладнання для системи електронних розрахункiв ( пластиковi картки, картридери, обладнення для системи безпеки тощо). У даний час НБУпроводяться роботи щодо можливостей органiзацii спiльного iз закордонними iнвесторами виробництва в Украiнi сучасних технiчних засобiв. З деяких питань вже проведено попереднi переговори з провiдними iноземними фiрмами- виробниками( De La Rue , Gisecke&Dewrient, CSI та iншими ),а також iз вiтчизняними розробниками та виробниками ( ВО “ Завод “Арсенал”, завод ”Лiчмаш” мiста Лубни, науково-виробнича фiрма “Iнтеркомплекс” м.Киiв, ВО з-д iм.Корольова тощо). Результати цих переговорiв свiдчать,що на сьогоднi вже е напрацювання та конкретнi пропозицii щодо розгортання робiт в означених напрямах. Вiтчизнянi пiдприемства випускають ряд технiчних засобiв для роботи з готiвкою (перерахування,пакування, обандеролювання, контрольпаперових грошей) та ведуться розробки сучаснiших машин. Але ж, сьогоднi в Украiнi повнiстю вiдсутне виробництво i навiть розробки машин для сортування паперових грошей (вилучення зношених та непридатнихдля подальшого обiгу). Для пiдтримки готiвки в обiгу в належному станi необхiдно приймати рiшення про обов’язкове якiсне сортування грошей в банках, без якого неможливе оптимальне вирiшення проблеми автоматизацii роботи з готiвкою на рiзних ланках обiгу.

Слiд зазначити: прагнення досягти такоi мети може залишитися лише прагненням, якщо не зрозумiти, що за ним стоiть. Насамперед,це дуже важке завдання як iз точки зору обсягiвроботи,так i iхньоi вартостi. Досягти успiху при вирiшеннi цих проблем можна тiльки спiльними зусиллями всiеi банкiвськоi системи, скоординованоi у своiх дiях та iз зулученням до цiеi справи як вiтчизняних , так i iноземних розробникiв та виробникiв. Враховуючи,що вирiшення цих проблем потягне немалi початковi витрати, можна зменшити iх, створивши, наприклад, мiжбанкiвський фонд сприяння розвитку в Украiнi банкiвського обладнання та сучасних технологiй. На сьогоднi вкрай необхiдна всiляка пiдтримка банками тих украiнських виробникiв, якi незважаючи на дуже скрутне фiнансове становище, все-таки виготовляють i пропонують необхiдне обладнання.

Успiшне вирiшення цих проблем дасть змогу:

  • впровадити сучаснi машиннi та iнформацiйнi технологii у сферу грошового обiгу;

  • сприяти повнiй автоматизацii касових операцiй:

  • зменшити витрати на пiдтримку готiвкового обiгу;

  • пiдвищити швидкiсть обiгу грошей;

  • посилити мiру захисту iнтересiв банку та iхнiх клiентiв вiд зловживань;

  • зменшити штат касирiв таоперацiй iз готiвкою;

  • пiдвищити швидкiсть та якiсть обслуговування в банках, на пiдприемствах торгiвлi та побуту;

  • створити додатковi робочi мiсця у сферi виробництва банкiвського обладнання;

  • сприяти стабiлiзацii курсу нацiональноi валюти.

РОЗДIЛ ДРУГИЙ

Аналіз діючої організіції готівкового обігу на рівні Національного банку України”.

1. Організація виробництва і випуску грошей.

1.1. Прогнозування грошової емісії та потреби в готівці.

Центральний банк посiдае перший рiвень у банкiвськiй системi i покликаний регулювати ii дiяльнiсть у межах прав та повноважень, наданих йому законом. Тому вiн несе вiдповiдальнiсть перед суспiльством за функцiонування банкiвськоi системи в цiлому.

Пiсля остоточного оформлення правових основ функцiнування банкiвськоi системи та статусу Нацiонального банку Украiни головним завданням залишатиметься забезпечення стабiльностi нацiональноi грошової одиницi краiни - гривнi. При цьому виключно Нацiональний банк Украiни матиме право прогнозувати та органiзувати виробництво й випуск в обiгу банкнот i монет нацiональної валюти, якi е единим легiтимним та обов’язковим засобом платежу в Украiнї , створювати їх резервнi фонди, встановлювати номiнали, платiжнi ознаки та порядок замiни й утилiзацiї пошкоджених банкнот i монет, правила зберiгання , перевезення та iнкасацii готiвки, а також визначати порядок ведення касових операцiй. Нацiональний банк Украiни впливатиме на систему готiвкового обiгу через удосканалення системи управлiння, подальшу лiбералiзацiю готiвкових розрахункiв, механiзм пiдтримання позитивного рiвня процентних ставок, стимулювання на цiй основi залучення та зберiгання грошей в Ощадбанку i комерцiйних банках на розрахункових (вкладних) рахунках громадян. Удосконалюватиметься система контролю за органiзацiєю готiвкового обiгу в напрямi посилення ролi економiчних важелiв. Поширюватимуться безготiвковi форми розрахункiв за допомогою чекiв та шляхом впровадження нацiональноi системи розрахункiв у споживчому секторi з використанням платiжних карток. Це позитивно впливатиме на прискорення грошового обiгу i вiдповiдно сприятиме стабiлiзацii нацiональної валюти та оздоровленню економiки в цiлому.

Аналiз нинiшнього стану готiвкового обiгу в країні на рiзних етапах здiйснення операцiй iз готiвкою (як у банкiвськiй, та позабанкiвськiй сферах) свiдчить, що за умови позитивних у цiлому тенденцiй розвитку цiєї сфери (свiдченням цього є успiшне проведення грошової реформи) система управлiння готiвковим обiгом та його органiзацiя практично в усiх її ланках потребує вдосконалення i реформування вiдповiдно до змiн, якi вiдбулися останнiм часом в економiцi. В умовах переходу на ринковi засади iснуюча система управлiння готiвковим обiгом залишаеться в цiлому централiзованою та адмiнiстративною. Зокрема, складання i доведення прогнозiв касових оборотiв (починаючи вiд суб’єктiв господарювання i закiнчуючи Нацiональним банком України) є трудомiстким i тривалим процесом, кiлькiсть показникiв та вiдповiдних розрахункiв досить значна, недостатньо аналiзуються стан i динамiка показникiв готiвкового обiгу в регiонах у зв’язку з економiчную ситуацiєю, яка там складається. Бiльш чiткою мае бути взаемодiя з Банкнотно-монетним двором при видачi йому замовлень на виробництво грошових знакiв на основi вiдповiдних прогнозних розрахункiв. Дiюча централiзована система управлiння готiвковим обiгом та облiку готiвки є регресивною, оскiльки гальмує природний розвиток дiяльностi банкiвської системи. Управлiння готiвковим обiгом у регiонах здiйснюється за емiсiйними дозволами Нацiонального банку Украiни на пiдставi вiдповiдних заявок. Регiональнi управлiння Нацiонального банку України не мають права самостiйно розпоряджатися готiвкою, яка знаходиться в їхнiх сховищах. Система облiку готiвки в резервних фондах побудована на основi дублювання операцiй у регiональних управлiннях Нацiонального банку України i департаментi готiвково - грошового обiгу Нацiонального банку Украiни. Облiк випуску готiвки в обiг та її вилучення з обiгу ведеться централiзовано департаментом готiвкового - грошового обiгу Нацiонального банку Украiни на пiдставi емiсiйних платежiв, надiсланих регiональними управлiннями системою електронних платьежiв через Центральну розрахункову палату. Отже , емiсiя займае особливе мiсце в функцiонуваннi центрального банку. Ii обсяги регулюються Нацiональним банком Украiни з урахуванням агальних задач його грошово - кредитноi полiтики. Сам випуск готiвки здiйснюеться шляхом продажу банкнот i монети комерцiйних банкiв в обмiн на iх резерви в центральному банку. Грошi, емiтованi центральним та комерцiйними банками, iстотно вiдрiзняються не тiльки за статусом емiтента, а й за iх мiсцем i роллю в економiчному оборотi. Цi вiдмiнностi можна побачити на схемi 2.

СХЕМА 2. Структура маси грошей за джерелами емiсii та економiчним призначенням.

Банкiвськi резерви Грошова маса в обiгу



Банкноти, монети

Вклади на рахунках

комерцiйних банках

Вклади на В касах Поза

рахунках в банкiв банками

центробанку

Грошi центрального Депозитнi грошi комерцiйних банкiв

банку (базовi грошi )

У 1997 роцi ситуацiя на ринку операцiй з готiвкою залишалась вiдносно стабiльною. Станом на 1.01.98 року готiвка в обiгу складала ,наприклад тiльки по Сумськiй областi 153,6 млн.грн., а за вiсiм мiсяцiв поточного року додатково було випущено в обiг 44,7 млн.гривень. У 1997 роцi за рахунок емiсii покривалося 16,0 вiдсотка усiх видач, тобто поза касами банкiв, вiдносно до видач, залишалось готiвки в 1,2 раза бiльше нiж у 1996 роцi. На протязi року зростання видач готiвки з кас банкiв та пов’язане з цим нарощування емiсii готiвки змiнювалось тенденцiею посиленого притоку грошей до кас банкiв. Протягом сiчня - серпня мiсяцiв темпи видач готiвки з кас банкiв в 1,1 раза випереджали темпи надходжень ii до кас банкiв, разом з тим готiвка в обiгу зменшилась за цей перiод майже в пiвтора раза. Починаючи з вересня мiсяця спостерiгалась тенденцiя вилучення готiвки з обiгу. На динамiку операцiй з готiвкою в цей перiод найбiльш суттево вплинуло збiльшення обсягiв купiвлi та продажу iноземноi валюти населенням, причому витрати населення на придбання iноземноi валюти в першому пiврiччi перевищували в середньому за мiсяць доходи вiд ii продажу на 90 - 100 млн.грн., а за жовтень - листопад перевищення склало - 400 млн.грн., що безпосередньо вплинуло на вилучення готiвки з обiгу через валютнi готiвковi операцii обмiнних пунктiв.

Емiсiю готiвки у 1997 роцi ми можемо побачити на схемi 3.

СХЕМА 3. Емiсiя готiвки у 1997 роцi.

700

600

500

400

300

200

100

0

-100

-200

-300

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11

1 - сiчень 7 - липень

2 - лютий 8 - серпень

3 - березень 9 - вересень

4 - квiтень 10 - жовтень

5 - травень 11 - листопад

6 - червень 12 - грудень

Однак, у груднi тенденцiя змiнилась на зворотню. На динамiку готiвкового обiгу у груднi мiсяцi найбiльш суттево вплинуло збiльшення в 1,6 видач готiвки на заробiтну плату, внаслiдок достроковоi виплати ii за строками 1 - 4 сiчня та виплат за результатами роботи за рiк, а також зростання в 1,4 раза видач з рахункiв за вкладами громадян та в 1,7 раза виплат по операцiях з акцiями та iншими цiнними паперами.

Але випуск готiвки, тобто емiсiя, не може бути здiйснений коли хочеться Нацiональному банку або Уряду. Для того, щоб таке не сталося, iснуе прогнозування грошовоi емiсii. Головна мета прогнозування обсягу грошовоi маси - визначення на пiдставi основних напрямiв грошово- кредитноi полiтики i показникiв соцiально - економiчного розвитку краiни необхiдного для нормального та безперебiйного функцiонування економiки обсягу готiвки.

Цiлями прогнозування е :

  • визначення загального попиту на готiвку з метою забезпечення необхiдного рiвня лiквiдностi у краiнi;

  • встановлення розмiру та джерел надходження готiвки;

  • визначення розмiру та напрямiв видачi готiвки з кас банкiв;

  • економiчне обгрунтування розмiрiв емiсii або вилучення готiвки з обiгу.

Вдосконалення порядку складання прогнозiв емiсii готiвки повинно здiйснюватися у напрямi :

  • пiдвищення ролi аналiзу динамiки показникiв готiвкового обiгу в ув’язцi з показниками, що характеризують економiчний стан краiни;

  • пiдвищення вiдповiдальностi регiональних управлiнь щодо обгрунтування прогнозних розрахункiв готiвковоi емiсii, що пов’язане з розширенням повноважень i iх самостiйностi в питаннях управлiння готiвковим обiгом у регiолнах;

  • надання прав регiональним управлiнням Нацiонального банку Украiни та комерцiйним банкам вирiшувати питання щодо перелiку показникiв, якi необхiдно одержувати iм вiд клiентiв для здiйснення прогнозних розрахункiв готiвковоi емiсii;

  • скорочення етапiв розглядання та узгодження прогнозiв готiвковоi емiсii ( скасування практики затвердження та доведення прогнозних розрахункiв до регiональних управлiнь Нацiонального банку Украiни i комерцiйних банкiв).

Мета прогнозування готiвковоi емiсii - визначення необхiдних обсягiв виробництва банкнот i монет на Банкнотно - монетному дворi Нацiонального банку Украiни. Воно здiйснюються в кiлька етапiв:

  • на першому етапi визначаеться необхiдний обсяг емiсii готiвки як у цiлому в Украiнi, так i в розрiзi областей;

  • на другому етапi визначаеться потреба у випуску готiвки на змiну зношених банкнот та загальна потреба у випуску банкнот i монет за номiналами;

  • на третьому етапi ( з урахуванням наявних запасiв готiвки у резервних фондах) визначаеться кiлькiсть банкнот i монет за номiналами, яку необхiдно замовити для виробництва на Банкнотно - монетному дворi.

Нацiональний банк Украiни визначае склад банкнот за номiналами на пiдставi аналiзу звiтностi покупюрного складу готiвкового обiгу в ретроспективному перiодi з урахуванням можливих змiн у показниках економiчного розвитку краiни, насамперед споживчих цiн, якi безпосередньо впливають на змiни у структурi готiвки за номiналами. Складання прогнозiв емiсii готiвки у розрiзi регiонiв спрямоване на визначення достатнiх запасiв готiвки, якi зберiгаються у сховищах регiональних управлiнь Нацiонального банку Украiни, та ефективне управлiння й оперативне забезпечення портреб комерцiйних банкiв у готiвцi.

Як зазначалося вище, прогнозування готiвкового обiгу здiйснюеться з урахуванням основних напрямiв державноi полiтики, прогнозних розрахункiв балансу грошових доходiв i витрат населення та касових оборотiв. Порядок i форми складання розрахункiв балансу грошових доходiв i витрат населення визначаються: звiтного - Державним комiтетом статистики Украiни; прогнозного - Мiнiстерством економiки Украiни. Пiд час складання звiтного балансу грошових доходiв i витрат населення Кримське республiканське, абласнi та по м.Киеву та Киiвськiй областi управлiння Нацiонального банку Украiни ( далi регiональнi управлiння НБУ ) подають регiональним державним статистичним органам звiтну iнформацiю про касовi обороти.

У перiод складання прогнозного балансу грошових доходiв i витрат населення регiональнi управлiння НБУ:

  • подають регiональним державним органам, що займаються прогнозуванням, матерiали з аналiзом стану грошового обiгу, що склався в регiонi в звiтньому перiодi;

  • здiйснюють економiчний аналiз та оцiнку правомiрностi спiввiдношення мiж грошовими доходами та витратами населення на перiод, що прогнозуеться, яке передбачаеться органами, що займаються прогнозуванням.

Показники звiтного балансу грошових доходiв i витрат населення використовуються регiональними управлiннями НБУ для аналiзу стану готiвкового обiгу в регiонi, а показники прогнозного балансу - для складання прогнозiв касових оборотiв готiвки.

Прогнози касових оборотiв складаються на пiдставi показникiв економiчного i соцiального розвитку на регiональному рiвнi з урахуванням основних напрямiв державноi грошово - кредитноi полiтики. Прогноз встановлюе розмiр та джерела надходжень готiвки до кас банкiв, розмiр i цiльове спрямування видач готiвки з кас банкiв, розмiр випуску грошей або вилучення iх з обiгу в цiлому по краiнi, Автономнiй Республiцi Крим, областях, мiстах, районах на кожний квартал року. Прогнознi розрахунки касових оборотiв складаються за такими джерелами наджоджень i напрямами видач готiвки:

П Р И Х О Д №№

символiв

Надходження торгiвельноi виручки 02

Надходження виручки вiд усiх видiв транспорту 05

Надходження квартирноi плати i комунальних платежiв 08

Надходження виручки видовищних пiдприемств 09

Надходження виручки пiдприемств побутового обслуговування 11

Надходження на рахунки колективних сiльскогосподарських

пiдприемств 13

Надходження на рахунки за вкладами громадян 16

Надходження вiд пiдприемств звязку 17

Iншi надходження 32

Купiвля готiвки комерцiйними банками 37

Пiдкрiплення оборотноi каси з резервних фондiв 38

В И Д А Т К И

Видачi на оплату працi, грошовi виплати i заохочення,

iншi виплати, що не входять до складу фонду оплати працi 40

Видачi на закупiвлю сiльскогосподарських продуктiв 46

Видачi з рахункiв сiльскогосподарських

пiдприемств 47

Видачi на виплату пенciй, допомог i страхових вiдшкодувань 50

Видачi з рахункiв за вкладами громадян 55

Видачi пiдкрiплень пiдприемствам звязку 59

Видачi на iншi цiлi 61

Продаж готiвки комерцiйним банкам 72

Перерахування з оборотноi каси до резервних фондiв 73

Регiональнi управлiння НБУ для складання прогнозiв касових оборотiв одержують вiд республiканських, обласних i мiських органiв виконавчоi влади, у тому числi i вiд органiв статистики такi прогнознi i звiтнi матерiали в територiальному розрiзi:

  • розрахунки роздрiбного товарообороту державноi i кооперативноi торгiвлi i данi про обсяги продажу товарiв за безготiвковим розрахунком;

  • розрахунки надходження грошовоi виручки вiд перевезень пасажирiв i багажу. Установи НБУ в день одержання матерiалiв повiдомляють данi про розмiр надхлдженя грошовоi виручки вiд перевезення пасажирiв i багажу тим установам НБУ, на територiю яких надходить ця виручка;

  • розрахунки про надходження податкiв i зборiв;

  • розрахунки про надходження страхових платежiв i виплати страхових вiдшкодувань;

  • очiкуванi фонди оплати працi;

  • розрахунки закупiвлi сiльскогосподарськоi продукцii i продуктiв ii переробки у населення у сумарному виразi;

  • данi про обсяги реалiзацii послуг зв’язку населенню i про суми виплат заробiтноi плати своiм працiвникам; прогнознi розрахунки реалiзацii друкованих видань за ранiше сплаченою передплатою, а також данi про очiкуванi в цьому кварталi надходження передплати готiвкою;

  • данi про витрати на виплату пенсiй i допомог.

Для складання прогнозiв готiвкового обiгу установи банкiв до початку кварталу, що прогнозуеться, у встановленi ними строки одержують вiд пiдприемств незалежно вiд форм власностi, а також вiд iндивiдуальних пiдприемцiв, що мають рахунки у цiй установi банку, необхiднi звiтнi i прогнознi матерiали. Робота з прогнозування готiвкового обiгу проводиться: в установах банкiв - економiстами за дорученням керiвника установи банку; в операцiйних вiддiлах i великих установах банкiв - вiддiлами з готiвкового обiгу , в регiональних управлiннях НБУ - вiддiлами готiвкового обiгу i емiсiйно - касових операцiй.

Розподiл квартальних прогнозiв касових оборотiв за мiсяцями установи НБУ здiйснюють з урахуванням:

а) кiлькостi днiв кожного мiсяця i iнших особливостей;

б) можливих змiн за мiсяцями обсягу роздрiбного товарообороту, фонду оплати працi, обсягу закупiвлi сiльськогосподарськоi продукцii ii переробки (залежно вiд сезонностi роботи окремих галузей промисловостi, сiльського господарства, бiдiвництва, впливу свят i т.iн.);

в) строкiв сплати населенням податкiв, зборiв i iнших платежiв; часу масових вiдпусток робiтникiв i службовцiв.

Устанви банкiв подають прогнози касових оборотiв регiональним управлiнням НБУ, а останнi - Нацiональному банку Украiни.Разом з прогнозами касових оборотiв установи банкiв надсилають основнi показники i iнших прогнозних розрахункiв. Прогнози касових оборотiв i основнi показники до них надсилаються електронною поштою у такi строки:

  • установи банкiв, операцiйнi вiддiли НБУ - регiональним управлiнням НБУ до 15 числа другого мiсяця кварталу, який передуе кварталу, що прогнозуеться;

  • регiональнi управлiння, Центральне сховище, Операцiйне управлiння НБУ - Нацiональному банку Украiни в останнiй рабочий другого мiсяця кварталу , який передуе кварталу, що прогнозуеться.

Департамент готiвково - грошового обiгу Нацiонального банку Украiни складае квартальнi прогнози касових оборотiв в цiлому по краiнi, Автономнiй Республiцi Крим, областях i мiсту Киеву iз щомiсячним розподiлом i доводить iх до регiональних управлiнь НБУ. Регiональнi управлiння НБУ протягом семи робочих днiв доводять прогнози касових оборотiв з розподiлом за мiсяцями до установ банкiв та копii дирекцiям.

Але ж з чого складаеться готiвка? Готiвка Украiни складаеться з грошових знакiв нашоi держави: гривнi та копiйок.

1.2. Виробництво грошових знаків.

Виробництво грошових знаків національної валюти - гривні здійснюється на основі повного технологічного циклу на відповідних виробничих потужностях Банкнотно-монетного двору Національного банку України із застосуванням прогресивних технологій і сучасного обладнання.

Для забезпечення виготовлення якісних грошових знаків, що відповідають вимогам затверджених зразків, Банкнотно-монетний двір створює технологію виготовлення грошей, яка виключає можливість попадання до складу готової продукції бракованих грошей.

З ме­тою за­без­пе­чен­ня ви­го­то­в­лен­ня які­с­них грошових знаків, не­до­пу­щен­ня бра­ку, дотримання пра­ви­ль­но­с­ті та по­в­но­ти їх вкла­день впро­ва­джу­є­ть­ся кон­т­роль за їх ви­ро­б­ни­ц­т­вом на Банк­но­т­но-мо­не­т­но­му дво­рі.

Система кон­т­ролю за ви­ро­б­ни­ц­т­вом гро­шо­вих зна­ків охоплює всі технологічні етапи їх виготовлення від надходження сировини до виходу готової продукції згідно з вимогами існуючої в Україні нормативно-технічної документації.

Відповідний контроль включає 3 етапи.

Перший етап - вхідний контроль за якістю матеріалів та необхідних компонентів, на основі яких виготовляються грошові знаки.

Другий ета­п - про­мі­ж­ний кон­т­роль до­тримання тех­но­ло­гії ви­го­то­в­лен­ня грошових знаків із за­сто­су­ван­ням су­ча­с­но­го об­ла­д­нан­ня.

Третій етап - вихідний контроль готової продукції. Повну від­по­ві­да­ль­ність за якість грошових знаків не­се ви­ро­б­ник - Банк­но­т­но-­мо­не­т­ний двір.

По­стій­ний опе­ра­ти­в­ний кон­т­роль за які­с­тю ви­го­то­в­ле­них грошових знаків шля­хом ви­бір­ко­вої їх пе­ре­вір­ки проводиться контролерами Центрального сховища із за­сто­су­ван­ням су­ча­с­них тех­ні­ч­них за­со­бів кон­т­ро­лю, вклю­ча­ю­чи ав­то­ма­ти­зо­ва­ні си­с­те­ми об­роб­лення банкнот, уком­п­ле­к­то­ва­ні ба­га­то­фун­к­ці­о­на­ль­ни­ми да­т­чи­ка­ми кон­т­ро­лю па­ра­ме­т­рів грошових знаків, ме­то­дик та ін­стру­к­цій, що ре­г­ла­мен­ту­ють по­ря­док здій­с­нен­ня кон­т­ро­лю за їх які­с­тю.

Аналогічні вибіркові контрольні перевірки готівки в упаковці Банкнотно-монетного двору можуть здійснюватися і в регіональних управліннях НБУ.

З 1 ввересня 1996 року в рамках проведення грошовоi реформи в Украiнi впроваджено в обiг нацiональну валюту - гривню. Введено в обiг банкноти номiнальною вартiстю 1 (два дизайни ), 2, 5, 10, 20, 50, 100 гривень та монети номiнальною вартiстю 1, 2, 5, 10, 25, 50 копiйок. Одна гривня дорiвнюе 100 копiйок.

З 1 вересня 1997 року Нацiональний банк Украiни ввiв в обiг банкноти номiналом 1 гривня ( 1995 р. ), 2 гривнi ( 1995 р. ), 5 гривень 9 1994 р. ), 10 гривень (1994 р. ) та 20 гривень ( 1995 р. ) з новим дизайном та новими елементами захисту. Банкноти усiх номiналiв виготовленi на спецiальному бiлому паперi, що не флуоресцiюе в ультрафiолетових променях, з круглосiтковим локальним багатотоновим водяним знаком портрета, який повторюе портрет, надрукований на лицьовому боцi банкноти.

Банкнота номiналом 1 гривня ( 1995 р. ) має:

  • кодовану машиновизначаему захисту стрiчку СОМЕТ з деметалiзованим негативним ( прозорим ) макротекстом слiв « 1 ГРИВНЯ», що повторюються;

  • видимi захиснi волокна синього та червоного кольорiв хаотично розмiщенi в паперi i на його поверхнi з обох бокiв банкноти.

Банкнота номiналом 2 гривнi ( 1995 р. ) має:

  • кодовану машиновизначаему захисту стрiчку СОМЕТ з деметалiзованим негативним ( прозорим ) макротекстом слiв «2 ГРИВНЯ», що повторюються;

  • видимi захиснi волокна синього та червоного кольорiв хаотично розмiщенi в паперi i на його поверхнi з обох бокiв банкноти;

  • латентне зображення цифрового позначення номiналу ( кiп-ефект );

  • сумiщений малюнок;

  • рельефний знак, що визначае номiнал, для людей з послабленим зором.

Банкнота номiналом 5 гривень ( 1995 р. ) має:

  • захистну стрiчку з позитивним мiкротекстом слова «УКРАIНА»,що повторюеться;

  • латентне зображення цифрового позначення номiналу ( кiп-ефект );

  • сумiщений малюнок;

  • рельефний знак, що визначае номiнал, для людей з послабленим зором.

Банкнота номiналом 10 гривень ( 1995 р. ) має:

  • « вiконну» металiзовану захисну стрiчку без тексту;

  • латентне зображення цифрового позначення номiналу ( кiп-ефект );

  • сумiщений малюнок;

  • рельефний знак, що визначае номiнал, для людей з послабленим зором.

Зважаючи на великий обсяг готiвки в обiгу гостро постае питання боротьби з пiдробками. Одним з найбiльш ефективних засобiв iнформування населення, а також касових працiвникiв щодо головних ознак справжностi нових грошей.

Головними ознаками справжностi е:

На лицьовому боцi банкноти розмiщено: портрети видатних дiячiв iсторii та лiтератури Украiни, написи «УКРАIНА» або «УКРАIНА НАЦIОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАIНИ», номiнальна вартiсть банкнот словами та цифрами. Дизайн банкнот доповнюють декоративнi елементи% орнаменти, розетки, сiтки, виконанi багатоколiрним друком. На банкнотах номiнальною вартiстю 1 гривня ( 1994 р. ), 50 та 100 гривень е нумерацiя i пiпис Голови Правлiння Нацiонального банку Украiни, а на банкнотi номiнальною вартiстю 1 гривня ( 1992 р.) - рiк затвердження зразка. На банкнотах номiнальною вартiстю 50 та 100 гривень рiк затвердження зразка не поставлено. Портрети, написи та окремi декоративнi елементи банкнот номiнальною вартiстю 2, 5, 10, 50, 100 гривень виконанi рельефним друком.

На зворотньому боцi банкнот у центрi розмiщено зображення iсторико-архiтектурних пам’яток Украiни, вгорi над ними напис «НАЦIОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАIНИ». Н зворотньому боцi словами та в чотирьох кутах цифрами позначено номiнальну вартiсть банкнот. Дизайн банкнот доповнюють декоративнi елементи: розетки, стрiчки, орнаменти, сiтки, виконанi багатоколiрним друком. На банкнотах зразка 1992 р. номiнальною вартiстю 1, 2, 5, 10, 20 гривень зазначено: рiк затвердження зразка банкноти, нумерацiя i пiдпис Голови Правлiння Нацiонального банку Украiни. В таблицi 4 ми можемо побачити, якi е захиснi елементи гривнi.

ТАБЛИЦЯ 4.Характеристика захисних елементiв гривнi.

1. Водяний знак

- на банкнотах номiнальною вартiстю 1, 2, 5, 10, 20 гривень зразка 1992 р. - зображення свiтлими лiнiями тризуба, утворене внутрiшньою структурою паперу, повторюеться по всiй площинi банкноти i видиме при розгляданнi банкноти проти свiтла

2. Водяний знак

- на банкнотах номiнальною вартiстю 1 ( 1994 р. ), 50, 100 гривень видиме при розгляданнi банкнот проти свiтла зображення на бiлiй площинi банкноти в рiзних тонах ( свiтлiших та темнiших вiд паперу ) портрета, утворене внутрiшньою структурою паперу, що повторюе портрет, надрукований на лицьовому боцi банкноти.

3. Захисна стрiчка

- у банкнотах номiнальною вартiстю 1 ( 1994 р. ), 50, 100 гривень у товщi паперу розмiщена вертикальна темна смужка завширшки приблизно 1 мм, яку видно при розгляданнi проти свiтла. На нiй зроблено напис «УКРАIНА», який повторюеться. Напис можна прочитати за допомогою збiльшувального скла.

4.Рельефнi елементи

- елементи друку в банкнотах номiнальною вартiстю 2, 5, 10, 20, 50, 100 гривень виступають над поверхнею паперу, шершавiсть яких вiдчуваеться на дотик кiнчиками пальцiв.

5.Сумiщений малюнок

- малюнок, розмiщений в одному мiсцi на лицьовому та зворотньому боках банкноти, усi елементи якого збiгаються i доповнюють один одного при розгляданнi банкноти проти свiтла.

6.Райдужний друк

- поступовий перехiд одного кольору захисноi сiтки ( малюнкiв ), виконаноi суцiльними лiнiями без розривiв, у iнший ( захисна сiтка з обох бокiв банкноти ).

7.Антисканерна сiтка

- розташованi пiд рiзними кутами тонкi лiнii, якi при копiюваннi або скануваннi банкноти утворюють на копii «муар» ( захистнi сiтки ).

8.Латентне (приховане) зображення

- Кiп-ефект - зображення тризуба (номiнальна вартiсть 2, 5, 10, 20 гривень ) та номiналу цифрами ( номiнальна вартiсть 50 та 100 гривень), видимих при розгляданнi банкноти на рiвнi очей проти свiтла при ii поворотi на 45 градусiв у той чи iнший бiк.

9.Мiкротест

- напис безперервно повторюваного слова «УКРАIНА» (усi номiнали ) та абревiатури «НБУ» (номiнал 50 та 100 гривень), якi можна прочитати за допомогою збiльшувального скла.

10.Знак для слiпих

-0 рельефний елемент, розмiщений у нижньому лiвому кутi лицьового боку банкноти (номiнал 50 та 100 гривень), який вiдчуваеться на дотик кiнчиками пальцiв i визначае намiнальну вартiсть банкноти. На банкнотi 50 гривень - це кiльце дiаметром приблизно 6 мм, а на банкнотi 100 гривень - квадрат, сторона якого - 6 мм.

11.Видимi захиснi волокна

- хаотично розмiщенi та на поверхнi паперу з обох бокiв банкноти блакитнi та жовтуватi волокнга завдовжки приблизно 6 мм (номiнальною вартiстю 1, 2, 5, 10, 20 гривень зразка 1992 р.).

12.Невидимi захиснi волокна

- хаотично розмiщенi в товщi та на поверхнi паперу з обох бокiв банкноти волокна завдовжки приблизно 4 мм (номiнали 1 (1994р), 50, 100 гривень), якi в ультрафiолетових променях флуоресцiюють зеленим (усi номiнали) та блакитним свiтлом (1 гривня (1994р.), 50, 100 гривень).

13.Флуоресцентний номер

- надрукованi методом високого друку чорною фарбою горизонтально (номiнальна вартiсть 1 - 20 гривень 1992р.) та червоною фарбою горизонтально ( номiнальна вартiсть 1(1994р)) i вертикально (номiнальна вартiсть 50 та 100 гривень), рiвно та з однаковим iнтервалом мiж цифрами номери банкнот, якi в ультрафiолетових променях флуоресцiюють зеленим (номiнали 1 - 20 гривень 1992р.) та свiтло-червоним (номiнали 1(1994), 20 100 гривень) свiтлом.

14.Магнiтний номер

- надрукований методом високого друку чорною фарбою горизонтально в один рядок, рiвно та з однаковим iнтервалом мiж цифрами серiя та номери банкнот, якi мають магнiтнi властивостi (номiнали 1 (1994 р.), 50, 100 гривень ).

15.Прихований номiнал

- надрукований на лицьовому боцi в центрi банкноти (крiм номiналу 1 гривня 1994 року) невидимою фарбою номiнал, який в ультрафiолетових променях флуоресцiюе зеленим свiтлом.

16.Флуоресцентний друк

- елементи дизайну лицьового боку (1 гривня 1994 року та 100 гривень ) та кодований малюнок (50, 100 гривень), якi в ультрафiолетових променях флуоресцiюють зеленим або жовтим свiтлом (залежно вiд номiналу).

17.Високий друк

- високим друком виконанi номери банкнот. Високий друк залишае на паперi потовщений iз краiв штриха вiдбиток фарби i рельефний заглиблений слiд. На зворотньому боцi папiр мае випуклий рельефний вiдбиток.

18.Орловський друк

- це рiзкий перехiд фарби одного кольору в iнший без розриву i змiщення лiнiй малюнка.

Банкноти мають також iншi захиснi елементи.

Розмiннi монети Нацiонального банку Украiни номiнальною вартiстю 1,2,5 копiйок виготовленi з металу бiлого кольору, номiнальною вартiстю 10,25,50 копiйок - iз металу жовтого кольору.

На лицьовому боцi монет у центрi зображено малий державний герб Украiни, обрамлений орнаментом з обох бокiв iз двох дубових листкiв i двох колоскiв. Вiд кожного колоска вертикально в гору виходять по три остюки. Над гербом напис - «Украiна», а пiд гербом - рiк карбування монети.

На зворотньому боцi в центрi монети розмiщено цифрове позначення номiналу, а пiд ним - вiдповiдний напис «копiйка», «копiйки», «копiйок». Верхнiй рiвень лiтер назви номiналу горизонтальний, а нижнiй - мае форму випуклоi до низу дуги. Номiнал обрамлений стилiзованим вiнком iз листя та ягiд.

По периметру лицьовий та зворотнiйбоки монет обрамленi суцiльним випуклим кантом. Бокова поверхня монет номiналiв 1 та 2 копiйки - гладка, а номiналiв 5, 10, 25, 50 копiйок - рифлена. Також, 1995 рiк ознаменував початок створення новоi украiнськоi нумiзматики. За досить корткий промiжок часу Нацiональний банк Украiни випустив в обiг першi пам’ятнi монети Украiни. П’ять iз них входять до iсторичноi серii: «50-рiччя Перемоги у Великiй Вiтчизнянiй вiйнi», «Мiсто-герой Киiв»,

«Мiсто-герой Одеса», «Мiсто-герой Севастополь», «Мiсто-герой Керч». Мета програми випуску украiнських монет така:

  • представити украiнську iсторiю i культуру всьому свiтовi;

  • надати можливiсть бiльше довiдатись про Украiну;

  • показати багатство украiнськоi культури i традицiй нашого народу.

1 квiтня 1997 р. було вiдкрито фабрику банкнотного паперу в м.Малинi Житомирськоi областi, що, таким чином, замкнуло коло технологiчного циклу з автономного виготовлення власноi валюти, а також захищених документiв. У листопадi 1997 р. було введену в дiю першу чергу монетного виробництва Банкнотно-монетного двору. Iз 1 вересня 1997р. з метою посилення захисту проти пiдробки, а також для рекламування можливостей Банкнотно-монетного двору щодо виготовлення банкнот на найвищому мiжнародному рiвнi Нацiональний банк Украiни ввiв в обiг банкноту номiнальною вартiсю 1 гривня зразка 1995 р. та банкноти номiнальною вартiстю 2, 5, 10 та 20 гривень iз новим дизайном та фiксованим водяним знаком. Банкноти гривень усiх номiналiв, введенi в обiг Нацiональним банком Украiни 2 вересня 1996 р., залишаються поряд з банкнотами нового випуску та обов’язковi до приймання пiдприемствами та органiзацiями усiх форм власностi, громадянами i вилучатимуться з обiгу в мiру iх зношення.

Як вже зазначалося, обіг банк­нот і роз­мін­ної мо­не­ти по­чи­на­є­ть­ся з ви­ро­б­ни­ц­т­ва їх на Банк­но­т­но-­мо­не­т­но­му дво­рі, пе­ре­да­чі до Цен­т­ра­ль­ного схо­ви­ща, де грошові знаки накопичуються і зберігаються. В по­да­ль­шому проходить циркуляція го­тів­ки із зустрічними потоками між Центральним сховищем і ре­гі­о­на­ль­ними упра­в­лін­нями НБУ, а також між остан­ні­ми і ко­ме­р­цій­ними бан­ками.

Основними напрямами роботи Центрального сховища НБУ є:

  • зберігання резервних фондів Національного банку;

  • контроль за якістю грошових знаків, що надходять від Банкнотно-монетного двору НБУ;

  • оперативне забезпечення потреб регіональних управлінь НБУ в готівці і приймання від них надлишків готівки;

  • вибірковий контроль за формуванням готівки регіональними управліннями НБУ та проведення експертизи готівки;

  • збирання, контроль і оброблення зношеної готівки та її утилізація.

Виконання усіх робіт у Центральному сховищі НБУ здійснюється на основі сучасних технологій збирання, транспортування і засобів механізації вантажно-розвантажувальних робіт з використанням контейнерів, автоматизації процесів оброблення готівки та її утилізації.

Регіональні управління НБУ організують готівковий обіг на місцях і вирішують такі завдання:

- аналізують стан готівкового обігу в регіоні на основі відповідної звітності і прогнозують потребу в готівці;

- забезпечують достатні запаси готівки у своїх сховищах для оперативної діяльності і належні умови її зберігання;

- здійснюють оперативне регулювання готівкового обігу в регіоні, забезпечуючи підкріплення комерційних банків готівкою і приймання від них надлишків готівки;

- організують оброблення готівки ( сортування, перерахування, пакування, проведення експертизи грошей) у власних операційних управліннях (відділах) і за участю комерційних банків;

- проводять ліцензування комерційних банків щодо здійснення банківських операцій з готівкою і контроль за дотриманням ними встановлених вимог;

- організують перевезення банкнот і монет між власними сховищами і Центральним сховищем, доставку готівки комерційним банкам за їх заявками;

- організують інкасацію виручки в регіоні комерційними банками та іншими спеціалізованими структурами, а також власними службами до повної передачі інкасації комерційним банкам;

- проводять касове обслуговування бюджетних установ та іншої відповідної клієнтури;

-проводять консультування і роз`яснення положень нормативних актів Національного банку з готівкового обігу.

2.Організація емісійно – касової роботи в Національному банку України та установах.

На прикладi регiонального управлiння НБУ в м.Суми я хочу розглянути як працюють регiональнi управлiння.

ПРИКЛАД

Сумське управлiння надсилае в Департамент готiвкового обiгу слiдуючу iнформацiю, яка групуеться в таблицях 5, 6, 7, 8,9, 10, 11, 12, 13, 14

Таблиця 5. Основнi показники економiчного стану i готiвкового обiгу по Сумськiй областi.

( тис.грн.)

ПОКАЗНИКИ

Фактично 1997р.

Фактично 1998р.

1997р. до 1996р. %

Iкв.1998р.до Iкв.1997р.%

Питома вага загальнiй емiсii по областi,% 1997р.

Питома вага загальнiй емiсii по областi,% 1998р.

1.Обсяг промисловоi продукцii (в оптових цiнах)

1871134

484208

101,3

102,2

2.Виробництво товарiв народного споживання

847359

138300

102,1

108,6

3.Платнi послуги

226017

58944

95,3

103,7

4.Товарообіг

469598

115685

92,9

86,8

5.Доходи населення (очiкуванi данi)

1159122

-----------

119,8

Х

6.Грошовi витрати населення (очiкуванi данi)

1006174

-----------

120,2

Х

7.Перевищення доходiв над витратами (очiкуванi данi)

152948

-----------

117,2

Х

8.% iнкасацiя торговоi виручки

84,4

-----------

--------

9.Надходження готiвки в каси банкiв

804817

212761

110,4

123,8

Х

Х

10.Видатки з кас банкiв

958260

249384

111,7

118,7

Х

Х

11.Емiсiя

153443

36623

118,9

95,6

Х

Х

12.Рiвень покриття видаткiв за рахунок емiсii (%)

16,0

14,7

Х

Х

Х

Х

13.Емiсiя готiвки по банках:

Банк «Украiна»

Промiнвестбанк

Укрсоцбанк(вилучення з обiгу)

Iншi комбанки

-30118

+30684

24676

+158148

-8487

-5336

-10800

+58002

Х

130,7

139,2

241,0

92,5

Х

204,2

147,4

Х

20%

Х

Более

100%

Х

Х

Х

Более 100%

Таблиця 6.Виконання основних показникiв з готiвкового обiгу по Сумськiй областi за 1997 рiк i I кв.1998 року

( в грн.)

ПОКАЗНИКИ

II кв.

III кв.

IV кв.

1997 рiк

Iкв.1998р.

1

2

3

4

5

6

1.Надходження до кас банкiв:

Прогноз

Фактично

Вiдхилення

% виконання

189990000

195224298

+ 5234298

102,8

205460000

220250200

+14790200

107,2

206300000

217540348

+11240348

105,5

812850000

804816723

-8033277

99,0

204200000

212760914

+8560914

104,2

в т.ч. по символам

02.Надходження торговоi виручки всiх торгових пiдприемств:

Прогноз

Фактично

Вiдхилення

% виконання

119940000

117825498

-2114502

98,2

125000000

130807572

+5807572

104,7

130000000

124231590

-5768410

95,6

516940000

475670695

-41269305

92,0

125000000

125747497

+747497

100,6

05.Надходження вiд усiх видiв транспорту:

Прогноз

Фактично

Вiдхилення

% виконання

9000000

8045496

+696253

89,4

96000000

10296253

+696253

107,3

8000000

8574328

+574328

107,1

34900000

34224824

-675176

98,1

8000000

8842068

+842068

110,5

08.Надходження квартплати i комунальних платежiв:

Прогноз

Фактично

Вiдхилення

% виконання

20000000

18633348

-1366652

93,2

20000000

19740485

-259515

98,7

23000000

22069469

-930531

95,9

85000000

80616727

-4383273

94,8

21000000

21690620

+690620

103,3

09.Надходження виручки видовищних пiдриемств:

Прогноз

Фактично

Вiдхилення

% виконання

350000

243962

-106038

69,7

260000

157952

-102048

60,8

300000

182778

-117222

60,9

1210000

813135

-396865

67,2

200000

178738

-21262

89,4

11.Надходження виручки пiдриемств побутового обслуговування:

Прогноз

Фактично

Вiдхилення

% виконання

4000000

3798922

-201078

95,0

4400000

4848612

+448612

110,2

4000000

4055182

+55182

101,4

16900000

16170976

-729024

95,7

4000000

4823860

+823860

120,6

13.Надходження на рахунки КСП:

Прогноз

Фактично

Вiдхилення

% виконання

1200000

1597086

+397086

133,1

1200000

1100127

+99873

91,7

1000000

1105644

+105644

110,6

4400000

4598995

+198995

104,5

1000000

1523037

+523037

152,3

32.Iншi надходження:

Прогноз

Фактично

Вiдхилення

% виконання

35500000

45079986

+9579986

127,0

45000000

53299199

+8299199

118,4

40000000

57321357

+17321357

143,3

153500000

192721371

+39221371

125,6

45000000

49955094

+4955094

111,0

11.Видатки з кас банкiв:

Прогноз

Фактично

Вiдхилення

% виконання

233400000

225554107

-7845893

96,6

248500000

271367511

+22867511

109,2

269600000

251230737

-18369263

93,2

1003500000

958259574

-45240426

93,5

260000000

249384091

-10615309

95,9

40.Видатки на зарплату та iншi види оплати працi:

Прогноз

Фактично

Вiдхилення

% виконання

120000000

103397498

-16602502

86,2

120000000

121730239

+1730239

101,4

125000000

111745581

-13254419

84,9

495000000

434326298

-60673702

87,7

122000000

109282423

-12717577

89,6

46.Видатки на закупiвлю с\х продуктiв:

Прогноз

Фактично

Вiдхилення

% виконання

5000000

5109195

+109195

102,2

8000000

7470722

-529278

93,4

8000000

6968133

-1031867

87,1

26000000

24995702

-1004298

96,1

6000000

4059620

-1940380

67,7

47.Видатки з рахункiв КСП на оплату працi та iншi потреби:

Прогноз

Фактично

Вiдхилення

% виконання

4000000

1505565

-2494435

37,6

4000000

1804053

-2195947

45,1

2600000

1667747

-932253

64,1

14600000

6576427

-8023573

45,0

2000000

1507364

-492636

75,4

50.Видатки на виплату пенсiй, допомог та страхових вiдшкодувань:

Прогноз

Фактично

Вiдхилення

% виконання

6400000

4877793

-1522207

76,2

5500000

4908429

-591571

89,2

6000000

5536812

-463188

92,3

27900000

22094049

-5805951

79,2

6000000

5498219

-501781

91,6

55.Видатки з рахункiв за вкладами громадян:

Прогноз

Фактично

Вiдхилення

% виконання

12000000

15276274

+3276274

127,3

15000000

19273479

+4273479

128,5

18000000

19964565

+1964565

110,9

56000000

71101088

+15101088

127,0

20000000

20297575

+297575

101,5

59.Видатки пiдкрiплень пiдприемств звязку:

Прогноз

Фактично

Вiдхилення

% виконання

52000000

51055861

-944139

98,2

56000000

62293401

+6293401

111,2

60000000

50445867

-9554133

84,1

228000000

208999678

-19000322

91,7

54000000

59060920

+5060920

109,4

61.Видатки на iншi цiлi:

Прогноз

Фактично

Вiдхилення

% виконання

34000000

44331921

+10331921

130,4

40000000

53887188

+13887188

134,7

50000000

54775537

-4775537

109,6

156000000

190039837

+34039837

121,8

50000000

47768599

-2231401

95,4

III.Емiсiя :

Прогноз

Фактично

+перевитрати

-економiя

43410000

+30329809

------

13080191

43040000

51117311

8077311

-----------

63300000

33690389

-----------

29609611

190650000

153442851

-------------

37207149

55800000

36623177

-----------

19176823

IViвень покриття видаткiв за рахунок емiсii:

Прогноз

Фактично

Вiдхилення

18,5

13,5

05,0

17,3

18,8

+1,6

23,4

13,4

-10,0

19,0

16,0

-3,0

21,4

14,7

-6,7

Таблиця 7. Результати перевiрок дотримання касовоi дисциплiни по Сумськiй областi.

Таблиця 7.1.Господарськi органи

Таблиця 7.1.1.

(суми - грн. )

Перiод

Кiл-ть перевiрених пiдприемств

Кiл-ть пiдприемств, що допустили порушенн я

Перевищення лiмiту залишкуготiвки в касi, кiл- ть

Перевищення лiмiту залишку готiвки в касi, сума

Перевищення норм витрачання готiвки на поточнi потреби, кiл-ть

Перевищення норм витрачання готiвки на поточнi потреби, сума

Неоприбуткованi у касi готiвки,одержаноi в банку, к- ть

Неоприбуткованi у касi готiвки,одержаноi в банку, сума

Iншi порушення,к-ть

Iншi порушення, сума

IIкв.97р

1595

118

7

3062

23

19604

-----

----

103

438410

IIIкв.97

956

97

7

4844

5

1230

-----

----

85

317688

IVкв.97

935

69

1

5

1

15

-----

----

66

195579

1997р.

4544

408

26

9982

44

26245

-----

----

370

1262485

Iкв.98

759

40

8

26335

-----

-------

-----

----

23

15673

Таблиця 7.1.2

Перiод

Кiл-ть перевiрених пiдприемств

Кiл-ть пiдприемств, що допустили порушенн я

Нецiльове використання готiвки, к-ть

Нецiльове використання готiвки, сума

Несвоечасна задача виручки, к-ть

Несвоечасна задача виручки, сума

Виплата заробiтноi плати i девiдендiв з виручки, к-ть

Виплата заробiтноi плати i девiдендiв з виручки,сума

IIкв.97р

1595

118

58

96833

45

341578

--------

--------

IIIкв.97

956

97

34

40095

57

277693

--------

--------

IVкв.97

935

69

27

27322

37

168257

--------

--------

1997р.

4544

408

180

213029

194

1049557

-------

--------

Iкв.98

759

40

--------

--------

--------

--------

11

53104

Таблиця 7.1.3.

Перiод

Кiл-ть перевiрених пiдприемств

Кiл-ть пiдприемств, що допустили порушенн я

Передано податковим Iнспекцiям подань для Застосування штрафних санкцiй до пiдприемств, к-ть

Передано податковим Iнспекцiям подань для Застосування штрафних санкцiй до пiдприемств, сума

За перевищення лiмiту залишку в касi, к-ть

За перевищення лiмiту залишку в касi,сума

За перевищення норм витрачання готiвки на поточнi потреби, к-ть

За перевищення норм витрачання готiвки на поточнi потреби, сума

За неоприбутковання у касi готiвки, одержаноi в банку, к-ть

За неоприбутковання у касi готiвки, одержаноi в банку, сума

IIкв.97р

1595

118

28

22664

13

13367

15

9297

------

----

IIIкв.97

956

97

12

17143

7

4843

5

12300

------

----

IVкв.97

935

69

1

5

1

5

------

-----

------

----

1997р.

4544

408

66

47239

30

21231

36

26010

------

---

Iкв.98

759

40

10

26335

8

26335

-----

-----

------

----

Таблиця 7.2. Комерцiйнi банки

Перiод

К-ть перевiрених НБУ комерцiйних банкiв всього

К-ть комерцiйних банкiв, що допустили порушення

К-ть пiдприемств, яким КБ не встановили лiмiти залишку кас

Iншi порушення правил ведення операцiй з готiвкою, допущенi КБ, к-ть

Передано податковим iнспекцiям подань для застосування штрафних санкцiй до КБ

IIкв.97р

4

----------------

--------------

------------

--------------

IIIкв.97

3

---------------

--------------

------------

--------------

IVкв.97

4

---------------

-------------

------------

-------------

1997р.

15

---------------

--------------

------------

--------------

Iкв.98

5

---------------

--------------

------------

--------------

Таблиця 8. Аналiз результатiв перевiрок дотримання касовоi дисциплiни по Сумськiй областi.

Таблиця 8.1.

Перiод

Кiл-ть перевiрених пiдприемств

Кiл-ть пiдприемств, що допустили порушенн я

Питома вага цих пiдприемств у загальнiй к-тi перевiрених%

Загальна к-ть виявлених порушень, к-ть

Загальна к-ть виявлених порушень, %

Перевищення лiмiту залишку готiвки в касi, к-ть

Перевищення лiмiту залишку готiвки в касi, % вiд загального обсягу виявлених порушень

Перевищення норм витрачення готiвки на поточнi потреби,к-ть

Перевищення лiмiту залишку готiвки в касi, % вiд загального обсягу виявлених порушень

IIкв.97р

1595

118

7

118

100

7

6

23

19

IIIкв.97

956

97

10

97

100

7

7

5

5

IVкв.97

935

69

7

69

100

1

1

1

1

1997р.

4544

408

9

408

100

26

6

44

11

Iкв.98

759

40

5

40

100

8

20

------

------

Таблиця 8.2.

Перiод

К-ть перевiрених пiдприемств

Кiл-ть пiдприемств, що допустили порушенн я

Iншi порушення, к-ть

Iншi порушення, % вiд загального обсягу виявлених порушень

Нецiльове використання готiвки, к-ть

Нецiльове використання готiвки, % вiд загального обсягу виявлених порушень

Несвоечасна здача готiвки, к-ть

Нецiльове використання готiвки, % вiд загального обсягу виявлених порушень

Виплати зарплати i девiдендiв з виручки, к-ть

Виплати зарплати i девiдендiв з виручки, % вiд загального обсягу виявлених порушень

IIкв.97р

1595

118

103

75

58

42

45

33

------

------

IIIкв.97

956

97

85

88

34

39

57

49

------

------

IVкв.97

935

69

66

98

27

44

37

54

------

------

1997р.

4544

408

370

83

180

36

194

47

------

------

Iкв.98

759

40

23

80

-----

-----

-----

-----

11

80

Таблиця 9. Звiт про реалiзацiю ювiлейних та памятних монет на 1 травня 1998 року.

ФОРМА № 762.01

( грн.)

Назва монет та назва металу

За звiтний мiсяць, усього

За звiтний мiсяць в т.ч. ПДВ

За звiтнiй мiсяць в т.ч. Фонд розвитку

За звiтнiй мiсяць в т.ч. Номiнал

За звiтнiй мiсяць в т.ч. доход банку

Зростаючi пiджсумки, усього

Зростаючi пiджсумки, усього, ПДВ

Зростаючi пiджсумки, в т.ч. Фонд розвитку

Зростаючi пiджсумки, в т.ч. Номiнал

Зростаючi пiджсумки, в т.ч. доход банку

«Перемога у ВВВ 1941-1945 рокiв» (м)

106.40

17.74

7.98

0.00

80,68

5966.00

994.38

466.50

0.00

4505.12

«Богдан Хмельницький" (м)

33.60

5.60

2.52

0.00

25.48

5784.95

964.19

442.56

0.00

4378.20

«Богдан Хмельницький"(с)

0.00

0.00

0.00

0.00

0.00

3040.00

506.68

261.05

0.00

2272.27

«Мiсто герой Киiв» (м)

114.00

19.00

7.90

0.00

87.10

2088.20

348.10

157.19

0.00

1592.91

«Мiсто герой Одеса»(м)

110.00

18.34

7.60

0.00

84.06

1826.80

304.50

137.47

0.00

1384.83

«Мiсто герой Севастополь»(м)

102.80

17.14

7.32

0.00

78.34

1847.10

307.87

139.23

0.00

1400.00

«Мiсто герой Керч» (м)

26.80

4.47

1.62

0.00

20.71

1628.60

271.45

122.85

0.00

1234.30

«ООН-50» (м)

52.00

8.68

3.90

0.00

39.42

1737.00

289.24

159.56

0.00

1288.20

«ООН-50»(с)

«Леся Украiнка»(м)

50.00

101.60

8.33

16.95

3.79

7.62

0.00

0.00

37.88

77.03

4480.00

2209.70

746.59

368.34

447.22

166.74

0.00

0.00

3286.19

1674.62

«Леся Украiнка»(с)

30.00

5.00

2.27

0.00

22.73

1660.00

276.67

163.44

0.00

1219.89

«10-рiччя Чорнобильськоi катастрофи" (м)

100.00

16.67

7.50

0.00

75.83

1888.00

315.33

158.70

0.00

1413.97

«10-рiччя Чорнобильськоi катастрофи" (с)

0.00

0.00

0.00

0.00

0.00

4470.00

745.01

461.10

0.00

3263.89

«100-рiччя Олiмпiйських iгор сучасностi» (м)

48.00

8.01

3.60

0.00

36.39

1731.00

288.56

130.59

0.00

1311.85

«100-рiччя Олiмпiйських iгор сучасностi» (с)

0.00

0.00

0.00

0.00

0.00

4108.00

684.68

394.32

0.00

3029.00

«Перша участь у лiтнiх Олiнпiцських

iграх» (м)

80.00

13.34

6.00

0.00

60.66

1754.50

292.46

132.24

0.00

1329.80

«Перша участь у лiтнiх Олiнпiцських iграх» (с)

0.00

0.00

0.00

0.00

0.00

3834.00

639.01

372.06

0.00

2822.93

«Незалежнiсть»(с)

0.00

0.00

0.00

0.00

0.00

3656.00

609.34

343.44

0.00

2703.22

«Михайло Грушевськiй»(м)

126.00

21.02

9.45

0.00

95.53

1909.60

318.29

143.22

0.00

1448.09

«Михайло Грушевськiй»(с)

60.00

10.00

4.54

0.00

45.46

3330.00

555.1

251.97

0.00

2523.02

«Григорiй Сковорода»

(м)

0.00

0.00

0.00

0.00

0.00

3410.00

568.34

290.56

0.00

2551.10

Набiр з 5-ти монет «50-рокiв Перемоги у ВВВ»м

0.00

0.00

0.00

0.00

0.00

3576.00

598.41

283.45

0.00

2694.14

«Памятна срiбна гривня»с

0.00

0.00

0.00

0.00

0.00

1500.00

250.00

0.00

0.00

1250.00

Набiр «Монети Украiни»(м)

85.00

7.62

3.50

39.30

34.58

518.50

46.44

21.35

239.73

210.98

«Софiiвка» (м)

27.60

2.94

1.34

10.00

13.32

2324.10

271.47

123.17

698.00

1231.46

«Десятинна церква»(2)»

(м)

43.80

4.64

2.12

16.00

21.04

2392.20

275.28

124.69

742.00

1250.23

«Десятинна церква»(20)»

(с)

84.00

0.00

0.00

40.00

44.00

2520.00

0.00

0.00

1200.00

1320.00

«Петро Могила»(с)

60.00

6.67

0.00

20.00

33.33

2550.00

283.78

0.00

850.00

1416.22

«Тарас Шевченко»(з)

0.00

0.00

0.00

0.00

0.00

5040.00

640.02

290.88

1200.00

2909.10

«Киево-Печерська лавра"(з)

0.00

0.00

0.00

0.00

0.00

4200.00

533.35

242.40

1000.00

2424.25

«Казак Мамай»(с)

200.00

20.00

2.56

80.00

97.44

1800.00

180.00

23.04

720.00

876.93

«Спаський собор у Чернiговi»(с)_

250.00

25.00

3.30

100.00

121.70

2250.00

225.00

29.70

900.00

1095.30

«Юрiй Кондратюк» (м)

40.80

4.47

2.02

14.00

20.31

2620.80

291.15

131.02

874.00

1324.63

«Оранта(500)»(з)

0.00

0.00

0.00

0.00

0.00

4740.00

540.00

381.81

1500.00

2318.19

«Оранта(250)»(з)

0.00

0.00

0.00

0.00

0.00

3240.00

373.36

260.60

1000.00

1606.04

«Оранта(1250)»(з)

0.00

0.00

0.00

0.00

0.00

2125.00

250.00

170.45

625.00

1079.55

«Оранта(50)»(з)

570.00

70.00

45.45

150.00

304.55

2660.00

326.63

212.10

700.00

1421.27

«Киiвський контрактовий ярмарок»(с)

50.00

5.00

0.73

20.00

24.27

450.00

45.00

6.57

180.00

218.43

«Соломiя Крушельницька» (м)

48.00

5.34

2.40

16.00

24.26

1740.00

193.45

87.00

580.00

879.55

Перша рiчниця Конституцii Украiни»(м)

20.00

1.66

0.75

10.00

7.59

2020.00

168.29

75.75

1010.0

765.96

«Володимир Сосюра»(м)

465.50

33.25

14.63

266.00

151.62

948.50

67.85

29.81

542.00

308.84

«Северин Наливайко»

(с)

135.00

12.51

5.67

60.00

56.82

495.00

45.87

20.79

220.00

208.34

«Киiвський псалтир»(з)

0.00

0.00

0.00

0.00

0.00

0.00

0.00

0.00

0.00

0.00

«80-рiччя бою пiд Крутами»(м)

262.50

8.75

4.20

210.00

39.55

447.50

14.91

7.16

358.00

67.73

«Фiгурне катання»(с)

120.00

15.00

6.81

30.00

68.19

120.00

15.00

6.81

30.00

68.19

«Бiатлон»(с)

240.00

30.00

13.62

60.00

136.38

360.00

45.00

20.43

90.00

204.57

«Лижi»(с)

160.00

20.00

9.08

40.00

90.92

280.00

35.00

15.89

70.00

159.1

ВСЬОГО

4003.40

463.14

201.79

1181.30

2157.17

113277.05

16109.30

7906.88

15328.73

73932.14

Окрiмцих таблиць, Сумське регiональне управлiння складае i iншi. Далi робиться аналiз касових оборотiв за кожен квартал (таблиця 10, 11,12,13 ).

Таблиця 10.Аналiз прогнозу касових оборотiв на II квартал 1997 року.

(грн.)

Сим

Назва статей

Проект прогноза установ банкiв на 2 квартал 1997р.

Проект прогноза облуправлiння НБУ за 2 квартал 1997р.

Затвердж. Прогноз на 2 квартал 1997р.

Фактичне виконання за 2 квартал 1997р.

2

ПРИХОД

Надходження торговоi виручки

113883400

115000000

119940000

117825498

5

Надходжееня виручки вiд усiх видiв транспорту

8434400

9000000

9000000

8045496

8

Надходження квартплати i комунальних платежiв

18799200

20000000

20000000

18633348

9

Надходження виручки видовищних пiдприемств

312400

350000

350000

243962

11

Надходження виручки пiдприемств побутового обслуговування

2770000

4000000

4000000

3798922

13

Надходження на рахунки колгоспiв

1634700

1500000

1200000

1597086

16

Надходження на рахунки за вкладами громадян

------------

--------------

--------------

--------------

17

Надходження вiд пiдприемств Мiнiстерства звязку

-----------

-----------

-------------

--------------

32

Iншi надходження

25525000

33000000

35500000

45079986

00

Iтого по приходу

171359100

182850000

189990000

195224298

38

Пiдкрiплення оборотноi каси з резервних фондiв

76005700

40150000

43410000

30329809

00

40

БАЛАНС

ВИДАТКИ

Видатки на заробiтну плату

131563800

120000000

120000000

103397498

46

Виданки на закупку сiльсько-господарських продуктiв

6347900

4000000

5000000

5109195

47

Видатки з рахункiв колгоспiв

7373800

4500000

4000000

1505565

50

Видатки на виплату пенсiй, допомог i страхових вiдшкодувань

5509800

6000000

6400000

4877793

55

Видатки з рахункiв за вкладами громадян

15800000

12000000

12000000

15276274

59

Видатки пiджкрiплень пiдриемствам Мiнiстерства звязку

56955500

52000000

52000000

51055861

61

Видатки на iншi цiлi

23814000

24500000

34000000

44331921

00

Iтого по видаткам

247364800

223000000

233400000

225554107

73

Вилучення грошей з обiгу

00

БАЛАНС

Таблиця 11. Аналiз прогнозу касових оборотiв на IIIквартал 1997 року (грн.).

Сим

Назва статей

Проект прогноза установ банкiв на 2 квартал 1997р.

Проект прогноза облуправлiння НБУ за 2 квартал 1997р.

Затвердж. Прогноз на 2 квартал 1997р.

Фактичне виконання за 2 квартал 1997р.

2

ПРИХОД

Надходження торговоi виручки

120602700

121000000

125000000

130807572

5

Надходжееня виручки вiд усiх видiв транспорту

8929500

9500000

9600000

10296253

8

Надходження квартплати i комунальних платежiв

21077300

19000000

20000000

19740485

9

Надходження виручки видовищних пiдприемств

259500

260000

260000

157952

11

Надходження виручки пiдприемств побутового обслуговування

2347700

3500000

4400000

4848612

13

Надходження на рахунки колгоспiв

1085300

1200000

1200000

1100127

16

Надходження на рахунки за вкладами громадян

------------

--------------

--------------

--------------

17

Надходження вiд пiдприемств Мiнiстерства звязку

------------

--------------

--------------

--------------

32

Iншi надходження

31970600

40000000

45000000

53299199

00

Iтого по приходу

186272600

194460000

205460000

220250200

38

Пiдкрiплення оборотноi каси з резервних фондiв

65500140

43040000

43040000

51117311

00

40

БАЛАНС

ВИДАТКИ

Видатки на заробiтну плату

131170740

117000000

120000000

121730239

46

Виданки на закупку сiльсько-господарських продуктiв

7566400

7500000

8000000

7470722

47

Видатки з рахункiв колгоспiв

6744200

4000000

4000000

1804053

50

Видатки на виплату пенсiй, допомог i страхових вiдшкодувань

4806800

5000000

5500000

4908429

55

Видатки з рахункiв за вкладами громадян

16496000

14000000

15000000

19273479

59

Видатки пiджкрiплень пiдриемствам Мiнiстерства звязку

53900800

54000000

56000000

62293401

61

Видатки на iншi цiлi

31087800

35000000

40000000

53887188

00

Iтого по видаткам

251772740

237500000

248500000

271367511

73

Вилучення грошей з обiгу

00

БАЛАНС

ТАБЛИЦЯ 12. Аналiз прогнозу касових оборотiв на IVквартал 1997 року (грн.).

Сим

Назва статей

Проект прогноза установ банкiв на 2 квартал 1997р.

Проект прогноза облуправлiння НБУ за 2 квартал 1997р.

Затвердж. Прогноз на 2 квартал 1997р.

Фактичне виконання за 2 квартал 1997р.

2

ПРИХОД

Надходження торговоi виручки

131738100

123000000

130000000

124231590

5

Надходжееня виручки вiд усiх видiв транспорту

9081700

7500000

8000000

8574328

8

Надходження квартплати i комунальних платежiв

20618400

21000000

23000000

22069469

9

Надходження виручки видовищних пiдприемств

284200

300000

300000

182778

11

Надходження виручки пiдприемств побутового обслуговування

2969500

3500000

4000000

4055182

13

Надходження на рахунки колгоспiв

1061100

1000000

1000000

1105644

16

Надходження на рахунки за вкладами громадян

--------------

-------------

---------------

---------------

17

Надходження вiд пiдприемств Мiнiстерства звязку

--------------

--------------

--------------

--------------

32

Iншi надходження

34425300

40000000

40000000

57321357

00

Iтого по приходу

200178300

196300000

206300000

217540348

38

Пiдкрiплення оборотноi каси з резервних фондiв

59701600

49500000

63300000

33680389

00

40

БАЛАНС

ВИДАТКИ

Видатки на заробiтну плату

134837500

121000000

125000000

111745000

46

Виданки на закупку сiльсько-господарських продуктiв

7720000

7800000

8000000

6968133

47

Видатки з рахункiв колгоспiв

6501200

4000000

2600000

1667747

50

Видатки на виплату пенсiй, допомог i страхових вiдшкодувань

4977500

6000000

6000000

5536812

55

Видатки з рахункiв за вкладами громадян

15801100

15000000

18000000

19964656

59

Видатки пiджкрiплень пiдриемствам Мiнiстерства звязку

57805300

58000000

60000000

50445867

61

Видатки на iншi цiлi

32237300

34000000

50000000

54775537

00

Iтого по видаткам

259879900

245800000

269600000

251230737

73

Вилучення грошей з обiгу

00

БАЛАНС

ТАБЛИЦЯ 13. Аналiз прогнозу касових оборотiв на Iквартал 1998 року (грн.).

Сим

Назва статей

Проект прогноза установ банкiв на 2 квартал 1997р.

Проект прогноза облуправлiння НБУ за 2 квартал 1997р.

Затвердж. Прогноз на 2 квартал 1997р.

Фактичне виконання за 2 квартал 1997р.

2

ПРИХОД

Надходження торговоi виручки

125564230

126000000

125000000

125747497

5

Надходжееня виручки вiд усiх видiв транспорту

8374500

9000000

8000000

8842068

8

Надходження квартплати i комунальних платежiв

23100300

22000000

21000000

21690620

9

Надходження виручки видовищних пiдприемств

219500

250000

200000

178738

11

Надходження виручки пiдприемств побутового обслуговування

4179600

4000000

4000000

4823860

13

Надходження на рахунки колгоспiв

1047000

1050000

1000000

1523037

16

Надходження на рахунки за вкладами громадян

--------------

--------------

--------------

--------------

17

Надходження вiд пiдприемств Мiнiстерства звязку

--------------

--------------

--------------

---------------

32

Iншi надходження

32088200

41000000

45000000

49955094

00

Iтого по приходу

194573330

203300000

204200000

212760914

38

Пiдкрiплення оборотноi каси з резервних фондiв

57936370

29700000

55800000

36623177

00

40

БАЛАНС

ВИДАТКИ

Видатки на заробiтну плату

131854800

115000000

122000000

109282423

46

Виданки на закупку сiльсько-господарських продуктiв

6285800

6000000

6000000

4059620

47

Видатки з рахункiв колгоспiв

5466800

3000000

2000000

1507364

50

Видатки на виплату пенсiй, допомог i страхових вiдшкодувань

4899200

5000000

6000000

5498219

55

Видатки з рахункiв за вкладами громадян

18518000

15000000

20000000

20297575

59

Видатки пiджкрiплень пiдриемствам Мiнiстерства звязку

57742700

55000000

54000000

59060920

61

Видатки на iншi цiлi

27742400

34000000

50000000

47768599

00

Iтого по видаткам

252509700

233000000

260000000

249384091

73

Вилучення грошей з обiгу

00

БАЛАНС

Далi складаеться аналiз iнкасацii торговоi виручки ( документ 1).

ДОКУМЕНТ 1.

АНАЛIЗ СТАНУ IНКАСАЦII ТОРГОВОI ВИРУЧКИ

ПО СУМСЬКОМУ ОБЛАСНОМУ УПРАВЛIННЮ

НАЦIОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАIНИ

Сумське обласне управлiння Нацiонального банку Украiни проводить роботу по збiльшенню вiдсотка iнкасацii торговельного виторгу шляхом зобов’язання здiйснення комерцiйними банками перевiрок пiдприемств, органiзацiй i установ, якi не виконують прогнозний вiдсоток iнкасацii.

Аналiз стану iнкасацii торговоi виручки комерцiйними банками по Сумськiй областi здiйснюються на пiдставi даних статистичного звiту «Про касовi обороти» форма № 748 ( сума зданоi торговоi виручки до кас банкiв ) та даних пiдприемств i органiзацiй про обсяг роздрiбного товарообороту.

За символом 02 «Надходження торговельноi виручки усiх торгових систем, крiм виручки споживчоi кооперацii» комерцiйнi банки вiдображають виручку тих клiентiв банка, яким мicьке та обласне управлiння статистики надали згiдно i Загальним класифiкатором галузей народного господарства Украiни код роздрiбноi торгiвлi i громадського харчування i яка вiдноситься до роздрiбного товарообороту у вiдповiдностi з Iнструкцiею «Про облiк роздрiбного товарообороту i товарних запасiв», затвердженою наказом Мiнiстерства статистики Украiни вiд 28.12.96 № 389.

За 1 квартал 1998 року рiвень iнкасацii торговоi виручки складав по областi 82,8% ( врахована перехiдна виручка, та виручка, яка надходить мiж регiонами ).

Щодо вiдповiдностi даних роздрiбного товарообороту з даними статистичних органiв, повiдомляемо наступне. З поясненнями, даними вiдповiдними працiвниками вiддiлу статистичного управлiння м.Суми та областi, не всi пiдприемства та органiзацii, якi здiйснюють роздрiбну торгiвлю, звiтуються перед органами статистики, в зв’язку з чим для бiльш достовiрного вiдображення обсягу роздрiбного товарообороту здiйснюеться «донарахування» роздрiбного товарообороту.

Сумське статистичне управлiння проводить розрахунок неврахованих обсягiв за даними форми N - пiдприемство (рiчна ). Щомiсячно додае 1\12 розрахунковоi суми. Так за 1 квартал п.р. за оперативними даними управлiння статистики ( 1 - торг. ) обсяг роздрiбного товарообороту по Сумськiй областi складав 400 млн.грн., за уточненими даними ( 3 - торг ), включаючи «донарахування» обсяг роздрiбного товарообороту складав 500 млн.трн. Причому в основу «донарахованоi» суми товарообороту береться з форми N1 - пiдприемство рядок 250 «Торгiвля та громадське харчування» величина торгiвельноi нацiнки, а не виручка, одержана вiд реалiзацii продукцii.

Сумським статистичним управлiнням «донарахування» здiйснюеться за даними форми N1 - кмп за 1 пiврiччя 1997 року, щомiсячно додае 1\6 суми. За 1 квартал п.р. оперативнi данi по областi складали 100.0 млн.грн., уточненi данi 100.4 млн.грн.

Але така методика «донарахування» органами статистики не дае достовiрного врахування обсягiв роздрiбного товарообороту по пiдприемствам та органiзацiям, якi здiйснюють роздрiбну торгiвельну дiяльнiсть.

ПЕРIОД

% iнкасацii по плану

% iнкасацii по факту

за 1 квартал 1997 р.

89.0

60.8

за П квартал 1997 р.

88.0

88.0

за Ш квартал 1997 р.

88.5

88.0

за IV квартал 1997 р.

81.4

87.0

за 1 квартал 1998 р.

82.8

86.6

В управлiннi готiвкового обiгу Нацiонального банку Украiни економiст, в участок роботи якого входить Сумська область, аналiзуе наведенi вище таблицi, звiти та iншi документи i складае для директору департаменту Готiвкового обiгу довiдку ( документ 2 ), в якому робить висновки вiдносно роботи регiонального управлiння.

ДОКУМЕНТ 2

ДОВIДКА

ПРО ПIДСУМКИ ПЕРЕВIРКИ СТАНУ РОБОТИ

З ПИТАНЬ ОРГАНIЗАЦII ГОТIВКОВОГО ОБIГУ ТА

ВЕДЕННЯ ЕМIСIЙНО-КАСОВОI РОБОТИ У СУМСЬКОМУ

ОБЛАСНОМУ УПРАВЛIННI НБУ

1.Стан готiвкового обiгу i прогнозування касових оборотiв, органiзацiя цiеi роботи в областi.

Готiвковий обiг регiону у 1997 роцi та у першому кварталi 1998 року склався в умовах покращення економiчного становища регiону.

Обсяг промислового виробництва за 1997 рiк в порiвняннi з 1996 роком збiльшився на 1,3 вiдсотка, а у першому кварталi 1998 року 2,2 вiдсотка у порiвняннi з вiдповiдним перiодом минулого року. За попереднiми даними грошовi доходи населення у 1997 року зросли на 19,8 вiдсотка та склали 1159 млн.грн., в той же час витрати населення - на 20,2% та досягли 1006 млн.грн., тобто перевищували доходи населенняна 152,9 млн.грн., що безпосередньо вплинуло на динамiку та обсяги готiвкового обiгу в регiонi ( таблиця 5 ).

Економiчний аналiз стану готiвкового обiгу свiдчить, що у 1997 роцi та на протязi першого кварталу 1998 року в областi спостерiгалась стiйка тенденцiя перевищення видач готiвки з кас банкiв над ii надходженням, що обумовлювало щомiсячну емiсiю готiвки в областi. Видачi готiвки з кас банкiв з травня 1997 року по сiчень 1998 року складали 678,6 млн.грн., в той же час надходження - 576,9 млн.грн., вiдповiдно у першому кварталi 249,4 млн.грн. та 212,8 млн.грн. За три квартали 1997 року емiсiя готiвки склала 119,8 млн.грн., а за перший квартал 1998 року - 36,6 млн.грн., що забезпечило збiльшення готiвки в обiгу з травня 1997 роцi по сiчень 1998 роцi на 15,9 вiдсоткiв, а у першому кварталi 1998 року на 12,6 вiдсотка ( таблиця 6 ).

Найбiльш суттево на емiсiю готiвки в ревiзуемий перiод вплинули наступнi фактори:

  • перевищення видач готiвкою над надходженнями ii на рахунки за вкладами громадян;

  • перевищення видач готiвки за фактично придбану iноземну валюту у порiвняннi з надходженнями вiд ii продажу у каси банкiв;

  • перевищення виплат на сплату акцiй та виплату доходiв ( дивiдентiв, процентiв ) по акцiях та вкладах у майно у порiвняннi з надходженнями готiвки в каси банкiв вiд реалiзацii акцiй та iнших цiнних паперiв.

Бiльш нiж у три рази, у зв’яку з лiбералiзацiею готiвкових операцiй, зросли видачi готiвки на купiвлю товарiв, оплату послуг i за виконанi роботи суб’ектам господорювання, однак, в загальному обсязi видач готiвки з кас банкiв, оставннi сладали у березнi мiсяцi лише 0,97 вiдсоткiв. Обласним управлiнням НБУ систематично проводиться аналiз стану грошового обiгу в областi в ув’язцi з показниками економiчного i соцiального розвитку регiону. Однак необхiдно бiльш детально здiйснювати пофакторний аналiз емiсiйного результату в областi.

За ревiзуемий перiод облуправлiння НБУ постiйно iнформувало мiсцевi органи влади з питань економiчних показникiв роботи банкiвськоi системи областi та стану готiвкового обiгу в областi. Щоквартально в управлiння економiки Сумськоi обласноi Державноi адмiнiстрацii надаеться економiчний аналiз стану грошового обiгу в областi ( листи: № 09-150 вiд 08.07.97 р., № 07-09-2793 вiд 08.10.97р., № 07-09\55 вiд 08.01.98р., № 04-09\1026вiд 15.04.98., № 07-09\181 вiд 07.04.98р.).

Сумським облуправлiнням Нацiонального банку Украiни проводиться робота, щодо скорочення обсягiв грошовоi емiсii, а також повноти здачi готiвки в каси банкiв i ii використання. У лютому 1998 року була проведена нарада-семiнар в облуправлiннi Ощадбанку щодо органiзацii роботи з готiвкового обiгу, дотримання касовоi дисцмплiни вiдповiдно до нормативних документiв з питань готiвкового обiгу, достовiрностi та своечасностi надання звiтностi про касовi обороти банкiв.

Вiдповiдно вимогам Iнструкцii НБУ № 4 «Про органiзацiю роботи з готiвкового обiгу установами банкiв Украiни», та ii новоi редакцii затвердженоi Постановою Правлiння Нацiонального банку Украiни 13 жовтня 1997 року за № 335 обласним управлiнням щоквартально складаються прогнози касових оборотiв в розрiзi статей надходжень та видаткiв, а також по кожному вiддiленню комерцiйного банку.

Для економiчного обгрунтування прогнозних розрахункiв облуправлiння отримуе звiтнi та проектнi данi вiд обласного управлiння пенсiйного фонду про видатки на виплати пенсiй та допомог, вiд пiдприемств поштового зв’язку «Сумипошта» про надходження i видатки пiдприемств Мiнiстерства зв’язку, вiд обласноi дирекцii НАСК «Оранта» про надходження страхових платежiв вiд населення i виплати страхових вiдшкодувань, вiд фiнансового управлiння про надходження податкiв i зборiв, тощо. Використовуються також показники балансу доходiв i видвткiв населення по областi та фактичнi данi по надходженнях i видатках готiвки в касi банкiв за попереднi перiоди, тощо.

За перевiряемий перiод порушень обласним управлiнням НБУ термiнiв i повноти подання прогнозних матерiалiв до управлiння органiзацii роботи з готiвкою Нацiонального банку Украiни не виявлено.

Разом з тим, окремi комерцiйнi банки допускають порушення строкiв подання прогнозних розрахункiв облуправлiнню НБУ. Так,Ю Охтирське вiддiлення ПIБ з запiзненням ( 19.02.98 р. ), С.-Будське вiддiлення АПБ «Украiна» ( 19.02.98 р.), Сiльське вiддiлення АПБ «Украiна» ( 20.02.98 р.) подали необхiднi прогнознi матерiали.

З 1996 року обласним управлiнням здiйснюеться отримання прогнозних розрахункiв касових оборотiв вiд комерцiйних банкiв та iх вiддiлень електронною поштою, що виключае можливiсть надання комерцiйними банками прогнозних розрахункiв касових оборотiв по статтях за незатвердженими або застарiлими формами.

На пiдставi прогнозних показникiв касових оборотiв, отриманих вiд Нацiонального банку, регiональне управлiння у вiдповiдностi з нормативними документами, протягом семи робочих днiв доводить прогнози касових оборотiв з розподiлом за мiсяцями та по статтях надходжень i видиткiв до установ та вiддiлень комерцiйних банкiв.

Iнодi, на протязi кварталу, здiйснювалось корегування прогнозних показникiв по окремих статтях касових оборотiв по вiддiленням комерцiйних банкiв, що було пов’язано з непередбаченим переходом клiента для обслуговування з однiеi установи банку до iншоi, або з вiдкриттям нових рахункiв для пiдприемств та установ iз значним обсягом товарообороту. Так, у другому кварталi 1997 року вносилися змiни в затверджений прогноз касових оборотiв ( символ 02 ) по Краснопiльському вiддiленню АПБ «Украiна» i Краснопiльському вiддiленню Ощадбанку в зв’язку з переходом Райспоживспiлки для обслуговування а Ощадбанк ( телеграма № 1104 - 22\1403 вiд 13.05.97 р.), у першому кварталi 1998 року у зв’язку з переходом районного вузла зв’язку з вiддiленням ПIБ м.Шостка в Дирекцiю банку «Аваль» внесенi вiдповiднi змiни по символу 59 прогнозних розрахункiв ( телеграма № 04-22\280 вiд 09.02.98 р.).

Аналiз прогнозних розрахункiв, якi складались як комерцiйними банками так i регiональним управлiнням, свiдче про достатнью економiчну обгрунтованicть здiйснених прогнозiв, однак iнодi по окремих статтях касових оборотiв мають мicце вiдхилення прогнозних розрахункiв вiд фактичного iх виконання ( таблицi 10, 11, 12, 13 ).

Значний вплив на динамiку та обсяги готiвкового обiгу в регiонi оказуе постiйне зпростання обсягiв несвоечасно виплаченоi заробiтноi плати. За перевiряемий перiод обсяг заборгованостi по виплатах заробiтноi плати збiльшився на 14,8 вiдсоткiв та склав станом на 01.03.98 р. 151,8 млн.грн. Зазначенi затримки спричиненi виключно вiдсутнiстю коштiв на розрахункових рахунках пiдприемств i органiзацiй. Однак, у сiчнi та лютому мiсяцях 1998 року мали мiсце факти по затримцi виплати заробiтноi плати працiвникам станцii Ворожба з причини вiдсутностi коштiв на коррахунку Бiлопiльського вiддiлення банку «Украiна». По факту затримки Дирекцii АК банку «Украiна» з боку регiонального управлiння пред’явленi вимоги щодо своечасноi видачi коштiв на заробiтну плату.

Данi по затримках виплати заробiтноi плати по областi кожнi 5 днiв за встановленою формою подаються облуправлiнням до Департаменту готiвково-грошового обiгу НБУ. Порушень встановлених строкiв надання цих даних не виявлено.

Згiдно з дiючими iнструктивними документами обласним управлiнням щоквартально здiйснюеться аналiз iнкасацii торговоi виручки.

В цiлому цей показник склав за 1997 рiк 84,4. Разом з тим окремi установи банкiв несвоечасно надсилали обласному управлiнню НБУ щоквартальний аналiз iнкасацii торговоi виручки. Так, аналiз аналiз iнкасацii торговоi виручки за третiй квартал 1997 року Роменське вiддiлення АПБ «Украiна» надало з запiзненням на 5 днiв, фiлiя банку «Грант» м.Шостка на 4 днi, облуправлiння Ощадбанку на 2 днi.

Стан виконання постанови Правлiння Нацiонального банку Украiни вiд 22.12.1997 року «Про продовження обмiну украiнських карбованцiв на гривнi».

На виконання постанови Правлiння НБУ вiд 22.12.97 року № 449 Сумським облуправлiнням продовжено обмiн украiнських карбованцiв на гривнi громадянам, якi з поважних причин не змогли його здiйснити у ранiше встановленi строки.

В обласному управлiннi НБУ видано наказ вiд 31.12.1997 року № 320 «Про продовження обмiну украiнських карбованцiв на гривнi», яким створена комiсiя по здiйсненню обмiну украiнських карбованцiв на гривнi. У склад комiсii входить:

  • Голова комiсii - Фоменко О.В. - заступник начальника облуправлiння - начальник вiддiлу готiвкового обiгу i касових операцiй;

  • Члени комiсii: Онiсiмчук Л.М. - головний бухгалтер управлiння - начальник вiддiлу бухгалтерського облiку; Дунь С.В. - начальник ревiзiйного вiддiлу при облуправлiннi; Деревянко М.В. - заступник начальника операцiйного вiддiлу; Садовська Л.В. - завiдуюча спецчастиною облдержадмiнiстрацii ( за згодою ).

Сумським обласним управлiнням НБУ було зроблено повiдомлення про продовження строкiв обмiну украiнських карбованцiв на гривнi ( лист генеральному директору обласного телерадiомовлення вiд 26.12.97 р. № 04-69\3796 ), надруковано об’яву до вiдома вiдвiдувачiв в примiщеннi облуправлiння НБУ.

З метою задоволення потреб населення по обмiну украiнських карбованцiв на гривнi операцiйне управлiння працюе з населенням щоденно, крiм суботи та недiлi з 9-i до 13-i години.

Розроблено спецiальну форму заяви - звернення громадян з проханням обмiну украiнських карбованцiв на гривнi, в яку включено такi данi: прiзвище, iм’я побатьковi, адреса, паспортнi данi, рiк народження, дата та пiдпис громадянина.

Прийом заяв вiд громадян здiйснюе робiтник операцiйного управлiння.

На заявi проставляеться порядковий номер заяви та дата його прийому. У заявi зазначаеться причина, через яку громадянин у встановленi строки не мав змоги здiйснити обмiн карбованцiв на гривнi. Основними причинами звернень громадян були: перебування у лiкувальному закладi внаслiдок хвороби, смерть особи, якiй належали необмiненi кошти, випадковiсть знайлдених украiнських карбованцiв. До усiх заяв додаеться клопотання мiсцевих органiв виконавчоi ради, щодо здiйснення обмiну громадянину украiнських карбованцiв на гривнi.

В незначних сумах обмiн карбованцiв на гривнi здiйснювався громадянам похилого вiку та малозабезпеченим громадянам без поважних причин та за вiдсутнiстю клопотання мiсцевих органiв виконавчоi ради.

Кожне звернення громадянина у письмовiй формi рееструеться у спецiальному журналi, в якому записуеться номер та серiя паспорта, а також домашня адреса громадянина.

Щодня комiсiя у складi голови та чотирьох членiв розглядае заяви громадян, приймае рiшення i пiдписуе протоколи про здiйснення обмiну украiнських карбованцiв на гривнi.

За перiод з 19 травня 1997 року по 1 квiтня 1998 року обмiн здiйснили 1888 чоловiк на суму 75 тис.гривень, в тому числi протягом першого кварталу 286 чоловiк на суму 11,2 тис.гривень.

В середньому за день протягом сiчня - березня мiсяцiв зверталось за обмiном 3-5 чоловiк.

Найбiльшу суму у першому кварталi 1998 року для обмiну було прийнято 23 сiчня 1998 р. вiд громадянина Таран Олександра Тимофiйовича, який у зв’язку з хворобою не здiйснив обмiн в перiод основного строку. Обгронтуванням е ходатайство Лутищанськоi сiльськоi Ради народних депутатiв.

Прийом карбованцiв та видача в обмiн на них гривень здiйснюеться по вiдомостях, якi пiдписують касир, контролер.

Наприкинцi дня на суму обмiну по вiдомостi виписуються прибутковий та видатковий касовi ордери якi пiдписують матерiально вiдповiдальнi особи ( заступник начальника облуправлiння, головний бухгалтер, контролер, касир ).

За ревiзуемий перiод порушень строкiв надання iнформацii про здiйснення обмiну украiнських карбованцiв на гривнi Департаменту готiвково - грошового обiгу Нацiонального банку Украiни не було.

3.Органiзацiя контролю за станом ведення касових операцiй у народному господарствi.

З метоюполiпшення стану готiвкового обiгу та змiцнення контролю за дотриманням комерцiйними банками та господарськими органами встановлених правил ведення операцiй з готiвкою, в областi щомiсячно здiйснюеться контроль за дотриманням Указу Президента Украiни вiд 12.06.95 року № 436 «Про застосування штрафних санкцiй за порушення норм з регулювання обiгу готiвки», та доповнень до нього, зокрема Указ Президента Украiни вiд 15.07.97 року № 646\97 «Про внесення змiн до Указу Президента Украiни вiд 12 червня 1995 року № 436», нормативних актiв Нацiонального банку Украiни щодо органiзацii готiвкового обiгу i касовоi дисциплiни. Всього комерцiйними банками за ревiзуемий перiод по областi перевiрено 5303 пiдприемств i органiзацiй ( таблиця 7, 7.1, 7.2 ).

При цоьму за 1997 рiк кiлькiсть перевiрених по дотриманню касовоi дисциплiни установами комерцiйних банкiв пiдприемств i органiзацiй у порiвняннi з 1996 роком зросла на 65,8% i складала 47,2% вiд загального обсягу контролюемих по областi , вiдповiдно за три мiсяцi поточного року перевiрено 759 пiдприемств або 7,9% контролюемих ( таблиця 8 ). Однак, динамiка кiлькостi перевiрених установами комерцiйних банкiв пiдприемств та органiзацiй свiдчить про тенденцiю зменьшення кiлькостi здiйснених перевiрок.

Так, якщо у другому кварталi 1997 року було перевiрено 1545 суб’ектiв господарювання вiдповiдно на протязi третього та четвертого кварталу 956 та 936, та у першому кварталi 1998 року було здiйснено 759 перевiрок.

Аналiз результатiв перевiрок дотримання пiдприемствами, установами i органiзацiями касовоi дисциплiни, здiснених установами комерцiйних банкiв протягом 1997 року та першого кварталу 1998 року, свiдчить, що за ревiзуемий перiод сталися певнi позитивнi зрушення в дотриманнi суб’ектами господарювання касовоi дисциплiни. У другому кварталi 1997 року 117 пiдприемств або 7 вiдсоткiв вiд вiд загальноi кiлькостi перевiрених пiдприемств допускали порушення касовоi дисциплiни, а у першому кварталi 1998 року вiдповiдно 40 або 5 вiдсоткiв.

До найбiльш типових зафiксованих порушень вiдносяться перевищення лiмiтiв залишку готiвки в касi, а також нецiлдьове використання готiвки i несвоечасна здача виручки. За ревiзуемий перiод не було зафiксованопорушень за неоприбуткування ( несвоечасне оприбуткування ) готiвки в касах пiдприемств.

На протязi першого кварталу 1998 року 11 пiдприемств областi здiйснили виплати зарабiтноi плати з виручки, не маючи на це право.

За результатами перевiрок за 9 мiсяцiв 1997 року 47 % порушень вiд загальноi iх кiлькостi були пов’язанi з несвоечасною здачею виручки, 36% - з нецiльовим використанням готiвки та вiдповiдно 6 i 11 % - з перевищенням лiмiту залишку готiвки в касi та перевищенням норм витрачення готiвки на поточнi потреби.

За порушення норм з регулювання обiгу готiвки комерцiйними банками, згiдно з положенням Указу Президента Украiни вiд 12.06.96 р. № 436 «Про застосування штрафних санкцiй за порушення норм з регулювання обiгу готiвки» за 1997 рiк було направлено органам податковоi адмiнiстрацii 66 подань на загальну суму бiльш нiж 47 тис.грн., а за перший квартал 1998 року вiдповiдно 10 на суму 26,3 тис.гривень.

Обласним управлiнням НБУ постiйно проводиться робота по реалiзацii ювiлейних та пам’ятних монет в т.ч. iчерез банкiвську систему областi. При отриманнi з Центрального сховища ювiлейних та пам’ятних монет розробляеться рознарядка по кiлькостi монет для кожноi установи комерцiйного банку , контролюеться оплата та отримання iх в облуправлiннi. По мiрi можливостi комерцiйнi банки забезпечуються рекламною продукцiею по нумiзматичнiй тематицi, як виготовленою самостiйно облуправлiнням, так i отриманоi з НБУ. Ведеться роз’яснювальна робота з комерцiйними банками в питаннях розширювання мережi по реалiзацii нумiзматичноi продукцii.

Всi установи комерцiйних банкiв мають ювiлейнi монети якi реалiзуються як безпосередньо в установах банкiв так i в обмiнних пунктах, пунктах прийому платежiв на прикордонних переходах i митних постах.

Обласним управлiнням НБУ проводиться регулярна робота по рекламуванню нумiзматичноi продукцii через пресу, радiо, телебачення. Щомiсячно ( 29.01.98р. № 16-13\13, 11.02.98р. № 16-13\26, 16.03.98р. № 16-13\38, 20.04.98р. № 16-13\51 ) надаються об’яви по обласному радiо, газетам. Була проведена рекламна передача по обласному телебаченню. Зважаючи на те, що цi традицiйнi методи ведення рекламноi роботи е дуже затратними на якi видiляються обмеженi кошти, облуправлiнням запроваджувалась також iнша робота, а саме: надання безкоштовноi реклами по «Топ-радiо» завдяки АКБ «Украiна», якi е спонсорами цiеi радiостанцii; органiзацiя виставочного стенду ювiлейних та пам’ятних монет при проведеннi рiзних тематичних виставок в м.Суми (напр. «Будмаркет-98» 10.03.98р., «Новi комп’ютернi технологii» 23.03.98р та iншi ).

З метою оперативного розповсюдження iнформацii про випуск в обiг ювiлейних та пам’ятних монет Украiни було створено спецiалiзований роздiл на сторiнцi Сумського облуправлiння Нацiонального банку Украiни в глобальнiй коп’ютернiй мережi Internet ( офiцiйна адреса Сумського облуправлiння Нацiонального банку Украiни в мережi Internet - info@nbu.sumy.ua ).

Сторiнка була розмiщена на WWW серверi вузлу CII ( лiцензiя Мiнiстерства Зв’язку Украiни № 687 ) в серпнi 1997 року. Ii адмiнiструванням займалися працiвники Центру iнформатизацii i платiжних систем облуправлiння. Регулярне оновлення роздiлу присвяченого ювiлейним та пам’ятним монетам Украiни виконувалося на основi iнформацii, наданоi вiддiлом готiвкового обiгу i касових операцiй Сумського обласного управлiння НБУ. Завдяки цьому широкому загалу населення не тiльки в Сумському регiонi , а i в Украiнi i в свiтi в наочнiй формi були достапнi данi про всi новi монети, що надходили в обiг, адже на сторiнцi окрiм тексту офiцiйних повiдомлень розмiщувались зображення монет та iнформацiя про мiсце iх продажу.

З сiчня 1998 року в зв’язку з прийняттям Постанови правлiння НБУ № 11 вiд 12.01.98р. про сторiнку НБУ в мiжнароднiЙ комп’ютернiй мережi «INTERNET» сторiнка Сумського облуправлiння Нацiонального банку Украiни припинила свое iснування в мережi Internet. В даний час iнформацii про випуск в обiг ювiлейних та пам’ятних монет Украiни поширюеться в регiонi шляхом розсилки офiцiйних повiдомлень по електроннiй поштi НБУ.

Згiдно укладеного договору Дирекцii АК «Украiна» 09.01.98 року передано для реалiзацii 3520 монет на суму 54900 гривень.

Офiцiйно зареестрованих товариств нумiзматiв та колекцiонерiв в областi немае. Обласне управлiння НБУ постiйно пiдтримуе зв’язки з нумiзматами мiста i областi в питаннях розширення мережi реалiзацii пам’ятних монет, проводиться роз’яснювальна робота серед спiвробiтникiв банкiв. Постiйно проводяться заходи рекламного характеру i безпосередньо реалiзацiя пам’ятних монет при проведеннi обласних зборiв, нарад, конференцiй i таке iнше.

Крiм того, обласним управлiнням НБУ проводилась певна робота з «Сумиювелiрторг», ТОВ «Новинка» по видачi пам’ятних монетах пiд реалiзацiю. Однак, проведений аналiз фiнансового стану названих органiзацiй свiдчить про iх неспроможнiсть своечасно розрахуватись за проданi монети. (Наявнiсть картотеки по платежам в бюджет, а також заборгованiсть по послугам iнкасацii ).

В облуправлiннi реалiзацiя нумiзматичноi продукцii проводиться в касовiй кабiнцi, бiля якоi розташований стенд з рекламною продукцiею виготовленою як безпосередньо в облуправлiннi, так i отриманоi з НБУ. Громадяни, якi мають бажання придбати ювiлейнi монети, можуть безперешкодно це зробити. Нумiзматична продукцiя е в наявностi в повному асортиментi. Постiйно ведеться контроль за наявнiстю ювiлейних монет i в разi необхiдностi надсилаеться заявка в НБУ на iх отримання.

Комплекс заходiв проведених обласним управлiнням НБУ дав змогу збiльшити реалiзацiю пам’ятних монет з 160 шт. в сiчнi 1997 року до 572 шт. у квiтнi 1998 року тобто в 3,6 раза ( таблиця 9 ).

Однак при збiльшеннi загальноi кiлькостi реалiзуемих монет, iз запланованого доходу вiд продажу пам’ятних монет на I квартал 1998 року 14 тис.грн., фактично одержаний доход склав 4,9 тис.грн., або 35%.

Основною причиною невиконання являеться малий попит на золотi i срiбнi монети, що викликано незначною кiлькiстю та низькою платiжеспроможнiстю населення областi.

Установами АК банку «Украiна» реалiзовано 117 пам’ятних монет переданих на реалiзацiю в т.ч. в лютому 17 шт., березнi 64 шт., квiтнi 36 шт. Крiм того, основну частину залишку нереалiзованих пам’ятних монет складають неплатiжнi монети карбованцевого номiналу.

Реалiзацiя монет по облуправлiнню НБУ

МIСЯЦЬ

1997 рiк

1998 рiк

Сiчень

160

307

Лютий

390

501

Березень

337

554

Квiтень

352

572

Травень

314

Червень

304

Липень

304

Серпень

303

Вересень

303

Жовтень

303

Листопад

305

Грудень

327

Також до цiеi Довiдки додаеться таблиця вже згрупованих та проаналiзованих даних ( таблиця 14 ).

ТАБЛИЦЯ 14. Виконання основних показникiв з готiвкового обiгу по Сумськiй областi за 1997 рiк i I квартал 1998 року.

( в грн. )

2 квартал

3 квартал

4 квартал

1997 рiк

1 кв.1998рiк

1.НАДХОДЖЕННЯ ДО КАС БАНКIВ

Прогноз

Фактично

Вiдхилення

%виконання

189990000

195224298

+5234298

102,8

205260000

220250200

+14790200

107,2

206300000

217540348

+11240348

105,5

812850000

804816723

-8033277

99,0

204200000

212760914

+8560914

104,2

2.ВИДАТКИ З КАС БАНКIВ

Прогноз

Фактично

Вiдхилення

%виконання

233400000

225554107

-7845893

96,6

248500000

271367511

+22867511

109,2

269600000

251230737

-18369263

93,2

1003500000

958259574

-45240426

93,5

260000000

249384091

-10615909

95,9

3.ЕМIСIЯ

Прогноз

Фактично

+перевитрати

-економiя

+43410000

+30329809

-

13080191

+43040000

+51117311

8077311

+63300000

+33690389

29609611

+190650000

+153442851

37207149

+55800000

+36623177

19176823

4.РIВЕНЬ ПОКРИТТЯ ВИДАТКIВ ЗА РАХУНОК ЕМIСII

Прогноз

Фактично

Вiдхилення

18,5

13,5

-5,0

17,3

18,8

+1,6

23,4

13,4

-10,0

19,0

16,0

-3,0

21,4

14,7

-6,7

Отже на цьому прикладi я хотiла показати як працюють регiональнi управлiння Нацiонального банку Украiни, якi вони надають основнi данi i як цi данi аналiзуються в Нацiональному банку Украiни.

А тепер я хочу розглянути порядок здiйснення емiсiйних операцiй в Нацiональному банку Украiни.

Нацiональний банк Украiни створюе резервнi фонди. Для чого потрiбнi цi фонди?

Резервнi фонди грошових бiлетiв i монети Нацiонального банку Украiни в грошових сховищах Республiканського банку Крим, регiональних управлiнь, установ НБУ, Центральному сховищi створюються в кожному окремому випадку з дозволу Нацiонального банку Украiни i використовуються для оновлення готiвкою маси в обiгу та забезпечення грошового обороту бiлетами i монетою рiзних номiналiв. Для одержання дозволу Республiканський банк Криму, регiональнi управлiння, установи НБУ, Центральне сховище надсилають до управлiння емiсiйно - касових операцiй Нацiонального банку Украiни клопотання про видачу дозволу обгрунтуванням потреби у створеннi резервних фондiв i два примiрники заповнених Пастортiв грошових сховищ для реестрацii (документ 3 ).

Управління емісійно-касових операцій Нацiонального банку Украiни розглядае матеріали про створення резервних фондів і перевіряе наявність усіх необхідних умов щодо забезпечення зберігання цінностей і виконання операцій з ними відповідно до нормативних вказівок Нацiонального банку Украiни.

У разі прийняття позитивного рішення щодо створення резервних фондів і реєстраціі грошового сховища, один примірник паспорта з реєстраційним номером повертаеться Республіканському банку Криму, відповідному регіональному управлінню, установі НБУ, Центральному сховищу, а другий – залишаеться на зберіганні в управлінні емісійно-касових операцій Нацiонального банку Украiни. При відмові в реєстрації управління емісійно-касових операцій Нацiонального банку Украiни повідомляє про це відповідній установі Національного банку України з зазначенням причин.

Управління емісійно-касових операцій Нацiонального банку Украiни може вносити пропозиції Правлінню Національного банку України про накладення дисціплінарних стягнень на відповідних керівників Республіканського банку Криму, регіональних управлінь, установ НБУ, Центрального сховища в разі невиконання ними встановленого порядку здійснення операцій з резервними фондами і порушення умов забезпечення їх схоронності. Розмір резервних фондів у вигляді ліміту окремо за грошовими білетами і монетами затверджуеться Правлінням в цілому по Національному банку України.

Документ 3

Затверджено Постановою Правлiння Нацiонального банку

Украiни № 129 вiд 7 липня 1994 р.

Нацiональним банком Украiни зареестровано

Реестрацiйний №_________________

Дата ____________________________________

Начальник управлiння емiсiйно-касових операцiй

Нацiонального банку Украiни___________________

(пiдпис)

М.П.

ПАСПОРТ ГРОШОВОГО СХОВИЩА

1._______________________________________________________________________________________

( найменування установи банку № мфо )

2._________________________________________________________________________

( адреса: республiка, область, мiсто )

3._________________________________________________________________________

( найменування, номер i дата документа про вiдкриття установи банку )

4._________________________________________________________________________

( мiсткiсть грошового сховища - довжина, ширина, висота )

5._________________________________________________________________________

( вид охорони - мiлiцейська, вiльнонаймана, вiйськова тощо )

  1. а) ( млн.грн.) б) (млн.грн)

(середньомiсячнi витрати готiвки з каси банку:

а) грошових бiлетiв

б) монети

Начальник_____________ Гол.бухгалтер_______________________

( пiдпис ) (пiдпис)

Зав.касою_________________________

(пiдпис)

«_____»________________________19____р.

Висновок управлiння Нацiонального банку Украiни

Створити резервні фонди грошових білетів і монети Національного банку України в грошовому сховищі

________________________________________________________________________________________

( найменування управління банку )

Керівник управління

Національного банку України __________________________________________

( підпис )

М.П.

_______”_____________________19_____р.

Управління емісійно – касових операцій Національного банку в межах ліміту резервних фондів, затвердженого Правлінням в цілому, встановлює ліміт резервних фондів Республіканського банку Криму, регіональним управлінням, установам НБУ, Центральному сховищу. Управління емісійно – касових операцій Національного банку може переглядати ліміт резервних фондів Республіканського банку Криму, регіональним управлінням, установам НБУ, Центральному сховищу і операційному управлінню Національного банку згідно з їх клопотанням з урахуванням фактичної місткості грошового сховища і ситуації з готівковим обігом, що складаеться в регіоні, та інших факторів. Підкріплення резервних фондів Республіканського банку Криму, регіональних управліннь, установ НБУ може здійснюватися в кожному окремому випадку за письмовим розпорядженням управління емісійно – касових операцій Національного банку України з Центрального сховища при Національному банку України, Республіканського банку Криму, регіональних управліннь, установ НБУ. Розпорядження про відправлення цінностей з резервних фондів повинні виконуватися негайно і в усякому разі не пізніше наступного робочого дня. Про зроблене відправлення в той же день надсилаеться повідомлення про відправлення цінностей з резервних фондів ( документ 4) Республіканському банку Криму, регіональному управлінню, установі НБУ, а також управлінню емісійно – касових операцій Національного банку України і управлінню, установі НБУ, які одержують підкріплення. У повідомленні вказують номер виконаного розпорядження, місце призначення і сума відісланих цінностей з розподілом за номіналами. Повідомлення підпичуються керівником, головним бухгалтером і завідуючим касою операційного відділу і скріплюються гербовою печаткою.

Одержані в підкріплення резервних фондів грошові білети і монета повинні бути зараховані до фондів грошові білети і монета повинні бути зараховані до фондів повністю у тих сумах, які вказані в супровідних документах. До зарахування в резервні фонди грошові білети і монета перевіряються у встановленому порядку за пачками, корінцями і написами на верхніх накладках ( ярликах ). Гроші в порушеній упаковці підлягають перерахуванню. Надлишкові суми, незалежно від їх розміру, зараховуються в оборотну касу операційного відділу Республіканського банку Криму, регіонального управління, установи НБУ – одержувача. Сума недостач, а також фальшивих, неплатіжних грошових білетів і монети поповнюється з оборотної каси вказаного опаераційного відділу з віднесенням цієї суми на відправника.

Документ 4.

Затверджено Постановою Правління Національного

Банку України № 129 від 7 липня 1994 р.

Національний банк

України _______________________управлінню НБУ

Операційний відділ Відділ емісійно-касових операцій

Копія 1)Національний банк України, управління

________упрвління НБУ Емісійно-касових операцій

_____”___________199 р. Копія 2)_____________________________________

управлінню НБУ

Згідно з Вашим розпорядженням №________від________199 р. операційним відділом

___________________________________________________Управління Національного банку України

надіслані на адресу________________________________________________________________________

банку грн._____________________________________________________________________в тому числі

( за номіналами та індексами )

____________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________________

РАЗОМ:

Усього на суму, грн.:__________________________________________

Начальник

Головний бухгалтер

Завідуючий касою

При одерженні грошових білетів і монети від Республіканського банку Криму, регіонального управління, установи НБУ управління – одержувач надсилае відправнику відповідне підтвердження в одержанні цінностей і одночасно повідомляє ( документ 5 ) про це управління емісійно-касових операцій Національного банку України. У підтвердженнях вазуеться загальна сума грошових білетів ш монети, що надійшли, з розподілом за номіналами. Підтвердження про одерження підкріплення з Центрального сховища при Національному банку України або від Республіканського банку Криму, іншого регіонального управління, установи НБУ підписуеться керівником, головним бухгалтером і завідуючим касою операційного відділу і завіряється гербовою печаткою. Управління емісійно-касових операцій Національного банку України підтвердження про висилку-отримання підкріплення надсилаеться поштою ( телеграфом ).

Документ 5.

Затверджено Постановою Правління

Національного банку України

129 від 7 липня 1994 р.

Найменування банку Група №

ПРИХОДНИЙ ПОЗАБАЛАНСОВИЙ ОРДЕР №

19 Р. Рахунок № 99

Прийняти у резервні грошові фонди з оборотної каси

Найменування документів ( цінностей )

Умовний індекс

Сума

РАЗОМ:

Усього на суму в грн.______________________________________________________________________

_________________________________________________________________________________________

Начальник ____________________________________

Головний бухгалтер______________________________

Завідуючий касою________________________________

Також, для Республіканського банку Криму, регіональних управлінь, установ НБУ, Центрального сховища встановлюються ліміти:

  1. Правління Національного банку України затверджуе ліміт на загальну суму в цілому по Національному банку України;

  2. Управління емісійно-касових операцій Національного банку України в межах розміру ліміту, затвердженого в цілому по Національному банку України, встановлює ліміти оборотної каси Республіканськомуо банку Криму, регіональним управлінням, установам НБУ, Центральному у при Національному банку України.

  3. Голова Правління Республіканського банку Криму, начальники регіональних управлінь НБУ в межах ліміту, встановлено для них в цілому по республіці, області, встановлюють ліміти оборотних кас для операційних відділів і установ Ексімбанку.

Лист управління емісійно – касових операцій Національного банку України про встановлення ліміту зберігаеться у керівника цієї установи.

Управління емісійно – касових операцій Національного банку України при встановленні ліміту оборотної каси мае враховувати:

  • загальну ситуацію з готівковим обігом, що складаеться в конкретному регіоні;

  • потребу в забезпеченні своечасного задоволення заявок установ банків для рохрахунків з підприемствами, організіціями і установами за готівку;

  • обсяг касових оборотів операційного відділів Республіканського банку Криму, регіонального управління, установи НБУ;

  • розмір встановленого ліміту резервних фондів.

Ліміт оборотноі каси встановлюються на кінець операційного дня. Сума грошових білетів і монети, що знаходиться в оборотній касі, не повинна перевищувати встановленоі суми ліміту. Підкріплення оборотних кас Республіканського банку Криму, регіональних управлінь , установ НБУ, Центрального сховища здійснюються з резервних фондів згідно з відповідними емісійними дозволами Національного банку України на перерахування грошей з резервних фондів до оборотної каси. Емісійні дозволи підписуються:

  • в Національному банку України - начальником управління емісійно-касових операцій або його заступником;

  • в Республіканському банку Криму – Головою правління , в регіональних управліннях – начальником управління НБУ.

В емісійних дозволах на перерахування грошей із резервних фондів в оборотну касу зазначаеться загальна сума дозволу без розподілу на грошові білети і монету. Норма випуску в обіг грошових білетів і монети встановлюється керівником операційного відділу Республіканського банку Криму, регіонального управліня , установи НБУ в залежності від потреб готівкового обороту.

Перед вилученням грошей з резервних фондів необхідно:

  • перевірити зміст і правильність оформлення одержаного емісійного дозволу, забезпечивши при цьому правильність його розкодування . Звірити суму емісійного дозволу із зазначеним у ньому контрольним ключом. Перевірити номер емісійного дозволу ( маючи на увазі, що він повинен бути обов’язково зростаючим і постійний індекс ( документ 6 ) відповідае встановленому Республікансткому банку Криму, регіональному управлінню, установі НБУ, наявність підпису на ньому службової особи, яка мае право розпорядження резервними фондами. Про проведену перевірку керівник, головний бухгалтер і завідуючий касою зобов’язані зробити на емісійному дозволі відповідний надпис, підписатися і зареєструвати емісійний дозвіл в Реєстраційному журналі емісійних дозволів на перерахування із фондів в оборотну касу грошових білетів);

  • не приймати до виконання емісійні дозволи , які перекручені або викликають будь-який сумнів;

  • керівник операційного відділу установи банку в межах сум емісійного дозволу особисто дае на дозволі письмове розпорядження про перерахування з резервних фондів до оборотноі каси грошових білетів і монети з розподілом за номіналами;

  • приходний касовий ордер ( документ 7 ) на перерахування грошей з резервних фондів в оборотну касу і запис у журналі реєстрації емісійних дозволів підписуються керівником, головним бухгалтером і завідуючим касою.

Про проведене перерахування грошей з резервних фондів в оборотну касу в той же день надсилаеться кредитове повідомлення установі, яка видала дозвіл. Якщо протягом строку дії дозволу потреба в підкріпленні оборотної каси відпала повністю або частково, невикористана сума дозволу за рішенням керівника установи НБУ анулюється. Про аналювання емісійного дозволу робиться відповідний запис в журналі реєстрації емісійних дозволів і за встановленою формою негайно повідомляється установі, яка видала дозвіл.

Документ 6.

Затверджено постановою Правління

Національного банку України

129 від 7 липня 1994 р.

Постійні індекси емісійних дозволів, які закріплені Правлінням Національного банку Украіни за установами Національного банку України.

п\п

Обласні управління

Національного банку України

Постійний індекс

1

Республіканський банк Криму

011

2

Вінницьке

001

3

Волинське

002

4

Дніпропетровське

003

5

Донецьке

004

6

Житомирське

005

7

Закарпатське

006

8

Запорізьке

007

9

Івано-Франківське

008

10

Київське

009

11

Кіровоградське

010

12

Луганське

012

13

Львівське

013

14

Миколаївське

014

15

Одеське

015

16

Полтавське

016

17

Рівенське

017

18

Сумське

018

19

Тернопільське

019

20

Харківське

020

21

Херсонське

021

22

Хмельницьке

022

23

Черкаське

023

24

Чернівецьке

024

25

Чернігівське

025

26

ОПЕРУ

026

27

Центральне сховище

027

Документ 7.

Затверджено постановою Правління

Національного банку України

129 від 7 липня 1994 р.

Найменування банку Група №

ВИДАТКОВИЙ ПОЗАБАЛАНСОВИЙ ОРДЕР № Дата видачі

______________

19 р. Рахунок № 99 .19 р.

Видати з резервних грошових фондів

Найменування документів ( цінностей )

Індекс

СУМА

РАЗОМ………

Сума літерами ________________________________________________________________________

Підстава, розпорядження №__________ від «______»_________________________19______р.

Керуючий ___________________ Гол.бухгалтер____________________

Видав зав.касою_______________ Бухгалтер________________________

Підкріплення операційних кас установ банків проводиться із оборотних кас Республіканського банку Криму, регіональних управлінь НБУ за грошовими чеками з одночасним відображенням ( списанням, зарахуванням коштів ) та кореспондентських рахунках або через інкасаторів Національного банку. У цьому випадку установа банку надсилае в операційний відділ відповідної установи Національного банку платіжне доручення ( перераховуе електронною поштою ) для сплати готівки з кореспондентського рахунку. Доставку грошей установи банку здійснюють власними силами і засобами або через інкасаторів Національного банку.

3.Система інкасації, перевезення та контролю готівки.

3.1. Організація перевірки банкнот та монет.

Для здій­с­нен­ня пе­ре­ве­зень готівки від Цен­т­ра­ль­но­го схо­ви­ща до ре­гі­о­на­ль­них упра­в­лінь На­ці­о­на­ль­но­го бан­ку Ук­ра­їни, ви­везення над­ли­ш­ків та зно­ше­них банк­нот у зво­ро­т­но­му на­пря­м­і, до­став­ки готівки за заявками комерційних банків до їх структурних підрозділів та філій, за­без­пе­чен­ня вла­с­них по­треб Національного банку України в його стру­к­ту­рі функціонує упра­в­лін­ня пе­ре­ве­зен­ня цін­но­с­тей, а в регіональних управліннях - відділи перевезення цінностей, на які будуть покладені функції взаємодії з комерційними банками щодо питань організації інкасації, а також контролю за діяльністю служб інкасації в комерційних банках. Крім того, за Національним банком залишається здійснення загальних контрольних функцій з питань інкасації і перевезення готівки та розроблення необхідної нормативної бази.

Для пе­ре­ве­зень го­тів­ки в си­с­те­мі ко­ме­р­цій­них бан­ків (за умо­ви отри­ман­ня ни­ми від На­ці­о­на­ль­но­го бан­ку Ук­ра­їни від­по­ві­д­них лі­це­н­зій) в ко­ме­р­цій­них бан­ках ство­рю­ю­ть­ся вла­с­ні під­роз­ді­ли з пе­ре­ве­зен­ня цін­но­с­тей, які мають забезпечити своєчасність доставки готівки від обласних дирекцій комерційних банків до власних філій, а також у зворотному напрямку.

Вра­хо­ву­ю­чи не­об­хід­ність ви­ві­ль­нен­ня На­ці­о­на­ль­но­го бан­ку Ук­ра­їни від не­вла­с­ти­вих йо­му фун­к­цій інкасації виручки, проводиться політика поступової передачі цих функцій комерційним банкам. Зва­жа­ю­чи на те, що ра­йон­ні ді­ль­ни­ці слу­ж­би ін­ка­са­ції На­ці­о­на­ль­но­го бан­ку Ук­ра­їни фун­к­ці­о­ну­ють і роз­та­шо­ва­ні пе­ре­ва­ж­но в при­мі­щен­нях, орен­до­ва­них у від­ді­леннях бан­ку “Ук­ра­їна”, Укр­со­ц­бан­ку та Про­мі­н­ве­с­т­бан­ку Ук­ра­їни, з ме­тою за­без­пе­чен­ня ком­пле­к­с­но­го об­слу­го­ву­ван­ня клі­є­н­тів на першому етапі реорганізації служби інкасації такі дільниці ліквідуються в системі НБУ і передаються комерційним банкам з од­но­ча­с­ним на­дан­ням їм та їх філіям пра­ва здій­с­ню­ва­ти ін­ка­са­цію тор­го­ве­ль­ної та ін­шої гро­шо­вої ви­ру­ч­ки в мі­с­цях, не охо­п­ле­них цен­т­ра­лі­зо­ва­ною слу­ж­бою ін­ка­са­ції та пе­ре­ве­зен­ня цін­но­с­тей На­ці­о­на­ль­но­го бан­ку Ук­ра­їни. При цьо­му має бути забезпечено чітке виконання діючих правил інкасації і перевезення готівки, своєчасне і безперебійне збирання грошової виручки, максимальне збереження підготовлених кадрів.

Ви­ма­гає за­ко­но­дав­чо­го вре­гу­лю­ван­ня пи­тан­ня на­дан­ня пра­ва ко­ме­р­цій­ним бан­кам осна­щу­ва­ти на­рі­з­ною збро­єю вла­с­ні під­роз­ді­ли ін­ка­са­ції.

По­тре­бує по­стій­ної під­три­мки на на­ле­ж­но­му рі­в­ні ма­те­рі­а­ль­но - тех­ні­ч­на ба­за слу­ж­би перевезення цінностей Національного банку України на ос­но­ві пе­ре­осна­щен­ня її спе­ці­а­ль­ним ав­то­тран­с­пор­том, су­ча­с­ни­ми за­со­ба­ми ін­ди­ві­ду­а­ль­но­го за­хи­с­ту, зв`язку та ви­да­ми зброї.

Перспективи подальшого вдосконалення системи інкасації Національний банк України вбачає у створенні і розвитку немонополізованої гнучкої і розгалуженої мережі інкасації та перевезення цінностей, яка включала б у себе як власні служби інкасації та перевезення цінностей комерційних банків, так і самостійні комерційні структури, які надавали б комплекс послуг з інкасації та перевезення цінностей і з оброблення готівки.

Для за­без­пе­чен­ня ви­го­то­в­лен­ня гро­шо­вих зна­ків На­ці­о­на­ль­ний банк Ук­ра­їни:

- вив­чає сві­то­вий до­свід за­хи­с­ту гро­шей від під­роб­ки че­рез участь в між­на­ро­д­них кон­фе­ре­н­ці­ях з цьо­го пи­тан­ня та вив­чає про­по­зи­ції фі­рм-­ви­го­то­в­лю­ва­чів банк­но­т­но­го та за­хи­ще­но­го па­пе­ру, ви­го­то­в­лю­ва­чів за­хи­с­них еле­мен­тів та хі­мі­ка­тів, дру­ка­рів банк­нот, роз­ро­б­ни­ків спе­ці­а­ль­них фарб для дру­ку­ван­ня банк­нот та роз­ро­б­ни­ків де­те­к­то­рів і об­ла­д­нан­ня для сор­ту­ван­ня банк­нот;

- вив­чає про­по­зи­ції Банк­но­т­но-­мо­не­т­но­го дво­ру та Фа­б­ри­ки банк­но­т­но­го па­пе­ру НБУ, на­у­ко­во-­до­с­лі­д­них ін­сти­ту­тів з пи­тань за­хи­с­ту гро­шей від під­роб­ки і ви­зна­чає пе­ре­лік еле­мен­тів за­хи­с­ту, які бу­дуть за­сто­со­ва­ні при роз­ро­б­лення та ви­го­то­в­лен­ні банк­нот;

- роз­ро­б­ляє іде­о­ло­гію за­хи­с­ту банк­нот від під­ро­бки та ви­рі­шує пи­тан­ня ма­шин­ної об­роб­ки гро­шей з ви­зна­чен­ням їх спра­в­ж­но­с­ті;

- ви­зна­чає та вста­но­в­лює озна­ки пла­ті­ж­но­с­ті гро­шей і сте­жить за до­три­ман­ням ко­ме­р­цій­ни­ми бан­ка­ми по­ряд­ку ви­лу­чен­ня з обі­гу зно­ше­них та по­шко­дже­них гро­шей;

  • роз­ро­б­ляє ви­мо­ги що­до яко­с­ті го­тів­ки, яка зна­хо­ди­ть­ся в обі­гу і впро­ва­джує тех­но­ло­гію об­роб­ки (сор­ту­ван­ня) го­тів­ки в бан­ках.

В Національному банку України проводиться експертиза грошових білетів і монет.

При прийманні і обробці грошових білетів і монети касири зобов’язані стежити за їх справжністю і платіжністю, керуючись Загальними правилами визначення ознак платіжності грошових білетів Національного банку України та грошових білетів в іноземній валюті і платіжних документів в іноземній валюті ( документ 8 ).

При цьому грошові білети, які мають незначні пошкодження в написанні вартості (відсутність у написанні не більше двох літер або цифр ), приймаються і зараховуються до розряду зношених при відсутності на них слідів навмисного пошкодження. Касири не звільняються від визначення справжності і платіжності грошових білетів і монети, перерахованих на лічильно-грошових машинах, а також розсортованих безпосередьо здавальниками грошової виручки. Обмін пошкоджених грошових білетів і монети проводиться безпосередньо в момент їх приймання без проводок за бухгалтерським обліком. На грошових білетах проставляється штамп «Обмінено» з зазначенням найменуванням установи банку (номера установи банку за електронною поштою) дати і підпису касира, який обміняв грошові білети. Якщо касир невпевнений у визначенні платіжності грошових білетів і монети, остаточне рішення приймає завідуючий касою (начальник відділу касових операцій) установи банку.

Документ 8.

Затверджено постановою Правління

Національного банку України

129 від 7 липня 1994 р.

ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА ВИЗНАЧЕННЯ ОЗНАК ПЛАТІЖНОСТІ ГРОШОВИХ БІЛЕТІВ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ І ПЛАТІЖНИХ ДОКУМЕНТІВ В ІНОЗЕМНІЙ ВАЛЮТІ

1.Грошові білети Національного банку України та грошові білети в іноземній валюті (далі за текстом – банкноти ) і платіжні документи в іноземній валюті підлягають прийманню в платежі і купівлі на території України при умові дотримання таких основних вимог:

а) збереження основних ознак платіжності: найменування емісійного банку, номера і серії, вартості цифрами і літерами, основного малюнка ( портрета) лицьової і зворотньої сторін, а також елементів захисту від підробки ( водяного знака, упресованих в папір кольорових волокон і дисків, нитки та інше);

б) наявність незначних дефектів внаслідок природного зносу: забруднень, надривів, потертостей, а також дрібних масляних і інших плям і надписів, які не міняють основних ознак платіжності.

2.Установи Національного банку України, комерційні банки відсортовують і зараховують у розряд зношених банкноти з пошкодженнями, вказаними в п.1,б.

3.Не підлягають прийманню в платежі і купівлю банкноти (платіжні документи) з такими пошкодженнями:

а) розірвані на шматки і склеєні;

б) такі, що змінили первісний колір (залиті фарбою, чорнилами, жиром, такі, що знаходились у воді, та ін.);

в) обпалені, що не зберегли основних ознак платіжності;

г) такі, що мають значні пошкодження навмисного характеру (змінені основні малюнки, зокрема, портрети людей, наявність значних чорнильних надписів, вилучена захисна нитка і таке інше).

4.Банкноти ( платіжні документи), які не підлягають купівлі і прийманню у звязку з пошкодженнями, вказаними в п.3, за згодою власника можуть бути прийняті на інкасо установою банку.

5. Банкноти ( платіжні документи), які викликають сумнів в їх справжності або які мають явні ознаки підробки, предявнику довідки про прийняття на експертизу.

6. Грошові білети Національного банку України надсилаються на експертизу в Центральне сховище Національного банку України, а грошові білети в іноземній валюті – в Експортно-імпортний банк України.


Білет, який визнано платіжним, з підписом особи, яка прийняла рішення, перендається касиру для зарахування до розряду зношених. При одержанні грошових білетів установи банків видають особі або організації, що здала грошові білети на експертизу, копію приходного позабалансового ордера, завірену печаткою касира, а самі грошові білети, прийняті на експертизу, прибуткує на позабалансовий рахунок № 9960. На цей же рахунок прибуткують грошові білети і монету, що викликають сумнів у їх платіжності і були виявлені при перерахуванні проінкасованої виручки, а також при ревізіях і перевірках. При відправленні на експертизу сума списується з позабалансового рахунку № 9960 і оприбутковується на позабалансовий рахунок № 9961 до отримання підтвердження від Республіканського банку Криму, регіональних управлінь НБУ, Центрального сховища про надходження грошей. Грошові білети, визнані експертизою Центрального сховища неплатіжними, зберігаються протягом 12 місяців, після чого знищуються. В окремих випадках грошові білети і монети, визнані експертизою Центрального сховища неплатіжними, за вимогою відповідних установ банків висилаються на огляд і після огляду знову повертаються до Центрального сховища. Вилучені таким чином з обігу грошові знаки і монети знищуються тільки Центральним сховищем. Керівник установи банку зобов’язаний ретельно розглянути акти і вжити необхідні зваходи щодо погашення недостач, неплатіжних і фальшивих грошових білетів і монет, а також усунення недоліків у сортуванні, формуванні і пакуванні грошей, а токож недоліків, що спричиняють касові прорахунки.

В усіх установах банків застосовується єдиний порядок формування готівки, маючи на увазі безпосереднє використання її касами банків для здійснення банківських операцій і зберігання в резервних фондах. Касири зобов’язані сортувати прийняті ними в касу грошові білети і монету за номіналом, а потім грошові білети – на придатні до обігу і зношені, а монету – на придатну до обігу і дефектну. Розсортовані за номіналом придатні і зношені грошові білети касир формує і пакує окремо. Кожні 100 листів грошових білетів одного номіналу формуються в корінці і обандеролюються хрестоподібно або поперечно стандартною бандероллю. На бандеролі мають бути проставлені сума, дата, підпис і іменний штамп (код) касира, який здійснював сортування і перерахування грошей, штамп з найменуванням установи банку (номером установи банку за електроною поштою). Кожні 10 корінців грошових білетів формуються в пачку по 1000 листів одного номіналу, яка споряджається верхньою і нижньою стандартними накладками з картону. На верхній накладці проставляються : штамп з найменуванням установи банку (номером установи банку за електроною поштою), номінал, сума, дата пакування, підпис, іменний штамп (код) касира, який рахував і формував грошові білети в пачки. На бандеролях і накладці пачки зношених грошових білетів крім того проставляються штампи “Зношені” і найменування установи банку, яка відправляє ці пачки в Центральне сховище при Національному банку.Сформована таким чином пачка пакується одним із таких способів:

  • обв’язується шпагатом без вузлів і надривів хрестоподібно подвійною в’язкою на чотири глухих вузли. На верхній або нижній накладці на обох кінцях шпагату біля вузла накладається пломба;

  • пакується в поліетиленовий пакети з вакумуванням та зварюванням країв (при застосуванні напівавтоматичного пристрою). Пакети заварюються касиром, який формував корінці, з поставленням його особистого коду;

  • обв’язується поліетиленовою стрічку ( з зварюванням кінців стрічки ) один раз уздовж по центру пачки і два рази поперек пачки симетрично відносно центру з зварюванням перехрещень стрічки. Зварені кінці стрічки повинні розташовуватися збоку пачки. На поздовжній стрічці, зверху, за допомогою пломбіратора проставляється номер установи банку за електроною пощтою та через тире особистий код касира ( код проставляється на стріяці в двох-трьох місцях, а потім виконується обв’язка). Пачки з придатними грошовими білетами, сформовані з корінців одного номіналу, за підписами різних касирів із штампом “Збірна”, можуть зараховуватися в резервні фонди і зберігатися в них не більш як 10 днів з дня формування.

3.2. Організація інкасації та зберігання грошових цінностей.

Всі гроші та інші цінності повинні зберігатися в грошових сховищах. Грошові сховища мають бути пронумеровані шляхом проставлення на них порядкових номерів. Усередені грошового сховища гроші та інші цінності повинні зберігатися на металевих стелажах (полицях) за умови, що такі стелажі мають грати і замикаються на замок. Готівку оборотної (операційної каси в грошовому сховищі дозволяється зберігати у візках, які після перевірки службовими особами вкладених в них грошей замикаються завідуючим касою на ключ. Якщо у візках зберігається готівка оборотної каси, підготовлена касирами для здійснення наступного робочого дня видаткових операцій, то зазначені візки замикаються на ключ і пломбуються пломбірами відповідних касирів. Кожний візок споряджається ярликом із зазначенням на ньому дати, підпису, іменного штампа касира, який готував гроші, і загальної суми вкладених грошей. У грошовому сховищі повинні окремо зберігатись:

  • резервні фонди Національного банку України;

  • готівка оборотної ( операційної ) каси. При цьому зазделегідь підготовлена готівка для видачі за рахунок горошей оборотної ( операційної ) каси зберігаеться окремо від інших цінностей оборотної ( операційної ) каси;

  • іноземна валюта (чеки);

  • золото, платина й інші дорогоцінні метали;

  • інші цінності.

Після кожного вкладення або вилучення грошей з резервних фондів службові особи, відповідальні за схоронність цінностей, зобов'язані шляхом перевірки впевнитися в тому, що фактична наявність цінностей, які залишилися в грошовому сховищі, відповідає даним оюліку (описів або книги обліку грошей у резервних фондах) та опечатати сховище. При розміщенні в двох і більше сховищах, на стелажах одного і того ж виду цінностей або одного і того ж номіналу грошових білетів або монети, які знаходяться в резервних фондах, по кожному токому сховищу, стелажу складається Опис цінностей, що обліковуються на рахунку № , із зазначенням в ньому дати і суми фактичного вкладення. Описи підписуються завідуючим касою і зберігаються на стелажах разом з цінностями або в окремій папці в грошовому сховищі. Кожна окрема шафа, стелаж, полиця повинні бути замкнені на ключ завідуючим касою. Ключі мають знаходитися в грошовому сховищі у шафі завідуючого касою. Придатні грошові білети, які знаходяться в резервних фондах, повинні зберігатися окремо від зношених грошових білетів. Іноземна валюта зберігаеться в пачках або пакетах, а монета – в мішечках, окремо за найменуванням валюти, а всередені кожної валюти – за її номіналами. Гроші та інші цінностіиможуть виноситись із грошових сховищ для проведення операцій по їх обробці, контрольному перерахуванню і ревізії тільки в приміщенні каси. Перед закриттям грошових сховищ сліжбові особи, відповідальні за схоронність цінностей, зобов’язані безпосередньо в грошових сховищах перевірити:

  • чи всі цінності, книги і документи, які підлягають зберіганню в сховищах , занесені в сховище;

  • чи відповідає фактична наявність резервних фондів,оборотної ( операційної ) каси та інших цінностей даним бухгалтерського обліку і залишкам, зазначеним у книгах обліку готівки , оборотної ( операційної ) каси й інших цінностей та обліку грошей у фондах.

У тих випадках, коли резервні фонди грошолвих білетів і монети розміщені в кількох грошових сховищах , а при вкладенні або вилученні фактичну наявність резервних фондів у сховищах було вже перевірено, звірка залишків резервних фондів, зазначених у книзі обліку грошей у резервних фондах, може проводитись за описами;

  • чи всі шафи, вікна, ставні зачинені, а вентелятори і світло вимкнені.

Одночасно з цим головний бухгалтер зобов’язаний звірити залишки цінностей, записані в книгах обліку готівки , оборотної ( операційної ) каси й інших цінностей та обліку грошей у фондах, з даними бухгалтерського обліку за відповідними рахунками. Залишки на рахунках №№ 050, 051, 060 і 063 повинні щоденно перевірятись за лицьовими рахунками іноземної валюти і дорогоцінних металів.

Золото, срібло і платина обліковуються за номіналом, лігатурною вагою і вартістю. Якщо операції з резервними фондами і іноземною валютою не проводились, дозволяється залишки в книгах обліку наявності іноземної валюти та платіжних документів в іноземній валюті, що знаходяться в сховищі, і обліку грошей у фондах наступного дня не виводити. Ці книги протягом дня зберігаються у завідуючого касою, після закінчення дня – у грошовому сховищі. Грошові сховища, в яких зберігається готівка оборотної ( операційної ) каси, резервні фонди та інші цінності, відчиняються і замикаються на три ключі і опечатуються печатками трьох службових осіб, відповідальних за схоронність цінностей.

Ревізія грошових білетів, монети та інших цінностей, які знаходяться в грошових сховищах і касах установ банків, а також перевірка порядку їх зберігання проводяться:

  • за розпорядженням керівника установи банку не рідше одного разу на півріччя, а також щорічно за станом на 1 січня нового року;

  • при зміні керівника, головного бухгалтера або завідуючого касою;

  • при тимчасовій зміні службових осіб, відповідальних за схоронність цінностей;

  • в інших випадках – за розпорядженням керівників Національного банку України або органів відповідних банків ( загальних зборів акціонерів, учасників, Рад та в інших випадках , передбачених Законом України “Про господарські товариства “ і статутами банків );

  • ревізії , які знаходяться під відповідальністю касових працівників, що мають перехідні залишкі валютних цінностей, проводяться щомісяця. Результати цієї ревізії оформляються записом в Звітній довідці касового працівника ( документ 9), а також проводиться реєстрація в спеціальній книзі , де вказується дата, призвіще і ініціали касира, цінності якого були обревізовані.

Ревізії, що проводиться, не повинні порушувати звичайного ходу операцій банку. Ревізія проводиться раптово, з перевіркою всіх цінностей, за станом на одну й ту ж дату і в такій послідовності, яка б виключала можливість приховування розкрадання і недостач грошей і цінностей. У разі виявлення недоліків з питань, що перевіряються, складається акт з зазначенням в ньому характеру виявлених недоліків, прізвищ працівників, які допустили порушення в роботі, причин недоліків і вжитих заходах щодо їх усунення. Акт підписується перевіряючим і працівником, який відповідає за ділянку роботи, що перевірялась. Виявлені надлишки грошей оприбутковуються по касі і відносяться на рахунок № 960. Повернення зарахованих на цей рахунок сум може проводитись за клопотанням підприємств, організацій і установ шляхом зарахування їх на рахунки, а також окремих осіб з дозволу керівника установи банку після розгляду обставин, які підтверджують належність їм надлишків, які утворилися. Надлишки грошей, виявлені в упаковці Банкнотної фабрики, зараховуються на окремий субрахунок по обліку доходів від позареалізаційних операцій рахунку № 980 “Прибутки та збитки”. Всі недостачі грошей незалежно від суми списуються у видатки по касі і записуються на рахунок № 904 за особистим рахунком працівника, в якого виявлена недостача, та обліковуються на цьому рахунку до повного їх погашення. Якщо недостача грошей та інших цінностей є результатом розтрати, недбалості або розкрадання, керівник установи банку негайно повідомляє про це правоохоронні органи і до їх рішення усуває від роботи з цінностями працівника банку, в якого виявлена недостача.

Документ 9.

Затверджено постановою Правління

Національного банку України

129 від 7 липня 1994 р.

________________________________________

(найменування установи)

__________________________________________________________

(Прізвище, імя, по батькові)

ЗВІТНА ДОВІДКА

Про касові обороти за день і залишки цінностей

_______”_____________________________19____р.

Найменування цінностей (код валюти)

Прийнято цінностей на суму від зав.касою.

Прийнято цінностей на суму від касових працівників

Обороти за день, сума приходу

Обороти за день, сума видатку

Передано цінностей на суму, зав.касою

Передано цінностей на суму, касовими працівниками

Залишок на кінець дня в сумі

Касовий працівник____________________

(підпис)

Завдуючий касою_____________________

(підпис)

Тепер вияснемо як проводиться інкасація готівки.

Для здій­с­нен­ня пе­ре­ве­зень готівки від Цен­т­ра­ль­но­го схо­ви­ща до ре­гі­о­на­ль­них упра­в­лінь На­ці­о­на­ль­но­го бан­ку Ук­ра­їни, ви­везення над­ли­ш­ків та зно­ше­них банк­нот у зво­ро­т­но­му на­пря­м­і, до­став­ки готівки за заявками комерційних банків до їх структурних підрозділів та філій, за­без­пе­чен­ня вла­с­них по­треб Національного банку України в його стру­к­ту­рі функціонує упра­в­лін­ня пе­ре­ве­зен­ня цін­но­с­тей, а в регіональних управліннях - відділи перевезення цінностей, на які будуть покладені функції взаємодії з комерційними банками щодо питань організації інкасації, а також контролю за діяльністю служб інкасації в комерційних банках. Крім того, за Національним банком залишається здійснення загальних контрольних функцій з питань інкасації і перевезення готівки та розроблення необхідної нормативної бази.

Для пе­ре­ве­зень го­тів­ки в си­с­те­мі ко­ме­р­цій­них бан­ків (за умо­ви отри­ман­ня ни­ми від На­ці­о­на­ль­но­го бан­ку Ук­ра­їни від­по­ві­д­них лі­це­н­зій) в ко­ме­р­цій­них бан­ках ство­рю­ю­ть­ся вла­с­ні під­роз­ді­ли з пе­ре­ве­зен­ня цін­но­с­тей, які мають забезпечити своєчасність доставки готівки від обласних дирекцій комерційних банків до власних філій, а також у зворотному напрямку.

Вра­хо­ву­ю­чи не­об­хід­ність ви­ві­ль­нен­ня На­ці­о­на­ль­но­го бан­ку Ук­ра­їни від не­вла­с­ти­вих йо­му фун­к­цій інкасації виручки, проводиться політика поступової передачі цих функцій комерційним банкам. Зва­жа­ю­чи на те, що ра­йон­ні ді­ль­ни­ці слу­ж­би ін­ка­са­ції На­ці­о­на­ль­но­го бан­ку Ук­ра­їни фун­к­ці­о­ну­ють і роз­та­шо­ва­ні пе­ре­ва­ж­но в при­мі­щен­нях, орен­до­ва­них у від­ді­леннях бан­ку “Ук­ра­їна”, Укр­со­ц­бан­ку та Про­мі­н­ве­с­т­бан­ку Ук­ра­їни, з ме­тою за­без­пе­чен­ня ком­пле­к­с­но­го об­слу­го­ву­ван­ня клі­є­н­тів на першому етапі реорганізації служби інкасації такі дільниці ліквідуються в системі НБУ і передаються комерційним банкам з од­но­ча­с­ним на­дан­ням їм та їх філіям пра­ва здій­с­ню­ва­ти ін­ка­са­цію тор­го­ве­ль­ної та ін­шої гро­шо­вої ви­ру­ч­ки в мі­с­цях, не охо­п­ле­них цен­т­ра­лі­зо­ва­ною слу­ж­бою ін­ка­са­ції та пе­ре­ве­зен­ня цін­но­с­тей На­ці­о­на­ль­но­го бан­ку Ук­ра­їни. При цьо­му має бути забезпечено чітке виконання діючих правил інкасації і перевезення готівки, своєчасне і безперебійне збирання грошової виручки, максимальне збереження підготовлених кадрів.

Ви­ма­гає за­ко­но­дав­чо­го вре­гу­лю­ван­ня пи­тан­ня на­дан­ня пра­ва ко­ме­р­цій­ним бан­кам осна­щу­ва­ти на­рі­з­ною збро­єю вла­с­ні під­роз­ді­ли ін­ка­са­ції.

По­тре­бує по­стій­ної під­три­мки на на­ле­ж­но­му рі­в­ні ма­те­рі­а­ль­но - тех­ні­ч­на ба­за слу­ж­би перевезення цінностей Національного банку України на ос­но­ві пе­ре­осна­щен­ня її спе­ці­а­ль­ним ав­то­тран­с­пор­том, су­ча­с­ни­ми за­со­ба­ми ін­ди­ві­ду­а­ль­но­го за­хи­с­ту, зв`язку та ви­да­ми зброї.

Збирання безпосередньо в організаціях грошової виручки організується апаратом інкасації Національного банку. У разі потреби установи банків можуть здійснювати інкасацію грошової виручки власними силами з дозволу Національного банку України. Для створення відомчої інкасації готівки та цінностей установа банку повинна порушити клопотанням перед Республіканським банком Криму, регіональним управлінням НБУ про необхідність такої служби. Республіканський банк Криму, регіональні управління НБУ при одержанні клопотання проводять обстеження установи банку з таких питань: зазначена діяльність повинна відповідати вимогам статуту банку; наявність значної кількості клієнтури, яка має торговельну чи іншу виручку; наявність відповідних сховищ зберігання цінностей та кас перерахування; наявність вогнепальної зброї та атестованого приміщення для її зберігання, відповідного автотранспорту і засобів радіозв’язку, а також підготовленого персоналу (інкасаторів). Клопотання з пакетом документів і висновком подається Національного банку України для прийняття остаточного рішення про надання дозволу конкретній установі на створення служби інкасації. Обслуговування підприємств і організацій інкасаторським апаратом здійснюється на підставі тристоронніх угод між господарським органом, апаратом інкасації Національного банку та установою.

У разі інкасації грошової виручки власними силами установ банків укладається двостороння угода. Список підприємств, організацій і установ, грошова виручка яких збирається інкасаторами ведеться в відділі інкасації. На кожне підприємство щомісяця складається явочна картка із присвоєнням їй номера, за яким підприємство зареєстроване в списку. Явочна картка підписується керівником або начальником відділу інкасації з проставленням відбитку офіційної печатки. Кожному підприємству ( організіції ), в залежності від обсягу грошової виручки, видається необхідна кількість спеціальних інкасаторських сумок з надписом на них “Національний банк мУкраїни”. На кожній сумці проставляється номер, в якому чисельником має бути номер господарського органу, під яким він зареєстрований у списку, а знаменником – порядковий номер сумки. Інші банки в разі необхідності можуть видавати своїм клієнтам, які не користуються послугами інкасації НБУ, інкасаторські сумки із зазначенням на них найменувань своїх банків. Госпорган подає установі банку два зразки пломби з чітким відбитком пломбіру. Якщо госпорган здає сумки з грошовою виручкою в інкасаторський пункт, зазначені зразки подаються в двох примірниках. На відбитку пломби повинні бути зазначені номер реєстраціі і скорочена назва підприємства. Начальник відділу інкасації складає схему маршрутів і графіки (час) заїздів інкасаторів на підприємства для збирання грошової виручки. Час прибуття інкасаторів на підприємство встановлюється з урахуванням необхідності максимального надходження грошової виручки в касу банку та місця знаходження підприємства.

На кожний маршруит для збирання грошової виручки призначається бригада. Кількісний склад бригади залежить від умов, у яких здійснюється інкасація, і визначається керівником установи банку. Один з членів бригади призначається старшим бригади , другий – збирачем. Під час збирання виручки старший бригади і водій охороняють сумки з грошовою виручкою і спостерігають за роботою збирача. Якщо інкасація здійснюється двома працівниками, обов’язки старшого бригади виконує водій. Матеріальна відповідальність за схоронність грошової виручки при інкасації та перевезенні цінностей покладається на всю бригаду, включаючи і водія – інкасатора, з яким укладається договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Начальни відділу інкасації ( черговий інкасатор ) перед виїздом інкасаторів для збирання грошової виручки видає під розписку в Журналі для обліку явочних карток, сумок, печаток та доручень на інкасацію грошей (документ 10 ): інкасатору – збирачу – Доручення на інкасацію грошей ( документ 11 ), явочні картки, печатку відділу інкасації із зазначення м номера маршрута, старшому бригади – порожні сумки, посвідчення особи, водію – посвідчення особи і спеціальне посвідчення на машину. Про кількість виданих явочних карток і порожніх сумок він складає і передає контролеру вечірної каси довідку про видачу інкасаторам сумок, мішків, явочних карток. Зброя і боєприпаси, а також дозвіл на право користування зброєю членам бригади видаються під розписку в Журналі реєстрації видачі та приймання зброї і боєприпасів. Підриємства при здаванні грошей інкасаторам виписують до кожної сумки під копірку в трьох примірниках супровідну відомость до сумки з грошовою виручкою, супровідну відомость до сумки з валютними і іншими цінностями, а станції залізниць – комплект супровідної відомості до сумки з грошовою виручкою станцій залізниць у чотирьох примірниках. Інкасатор – збирач перед прийняттям сумки з грошовою виручкою, пред’являє здавачу грошей посвідчення особи з фотокарткою, доручення на інкасацію грошей і явочну картку.

Сумки з грошовою виручкою, доставлені в установу банку, здають у касу у встановленому порядку. До початку каси перерахування інкасатори зобов’язані прибути в установлений керівником банку та погоджений з начальником відділу інкасації час і здати у передбаченому порядку сумки з грошовою виручкою, зброю, боєприпаси, явочні картки, доручення на інкасацію грошей, накладні, печатку та посвідчення особи. Інкасація виручки станцій залізниць проводиться за окремим порядком . Виручка залізниць, що підлягає здаванню в поштові вагони для подальшого надходження в установу банку, пакується в спеціальні сумки, які пломбуються свинцевими пломбами з відбитками, встановленими Департаментом залізниць України для кожної станції. Працівники поштових вагонів вкладають сумки з грошовою виручкою станцій залізниць у страхові мішки разом з першими двома примірниками шляхових відомостей про прийняття від підприємств зв’язку сумок станцій і накладними для сумок.

Готівка від вузлів і кущових відділень зв’язку установи банків, приймають у загальновстановленому порядку в денні і вечірні каси. Сумки з готівкою і накладні до них вузли зв’язку або кущові відділення зв’язку здають в установи банку з реєстрами про здачу сумок з готівкою підприємств зв’язку, складений у трьох примірниках.

Перевезення готівки, цінностей і документів із філій може здійснюватись інкасаторським апаратом Національного банку на підставі двосторонніх угод або власними силами в опломбованих сумках .

Для вивезення цінностей і документів до сховищ установ банків за підлеглими філіями закріплюється необхідна кількість інкасаторських сумок, на яких повинні бути проставлені найменування банку і порядковий номер. Доставка підкріплення готівкою установами банків своїм філіям проводиться власними силами або інкасаторами Національного банку в інкасаторських сумках. Підготовка підкриплення готівкою проводиться касовим працівником установи банку у передбаченому порядку на підставі Вимоги (заявки) філії і належно оформленого касового ордера.

Документ 10.

Титульна сторінка

Найменування установи банку_____________________

Ж У Р Н А Л

Для оліку явочних карток, сумок,

Печаток та доручень на інкасацію

грошей

_________________________________________________ при

(найменування підрозділу інкасації)

____________________________________________________

(найменування установи банку)

Записи в цьому журналі проводяться

до повного його використання

Остання сторінка

Найменування установи банку_____________________

ЗВІРЯЮЧИЙ НАДПИС

У цьому журналі пронумеровано, прошнуровано

Та скріплено печаткою банку_______________

_________________________________________________аркушів

(літерами)

_________________________________________________при

(найменування підрозділу іекасації)

_______________________________________________________

(найменування установи банку)

з___________по____________________включно

Керівник установи банку_______________(підпис)

Начальник дільниці інкасації____________(підпис)

_______________________________(дата)

Продовження форми

Дата та час

Призвіща та ініціали інкасаторів

№№маршрутів та інкасаторських пунктів

Видано інкасаторам, сумок( кількість вказати літерами)

Видано інкасаторам, явочних карток(кількість вказати літерами)

Видано інкасаторам, печатка(вказати номери)

Видано інкасаторам, доручення(вказати номери)

Видано інкасаторам, маршрутних листів (кількість комплектів літерами)

Видано інкасаторам, ключів від сейфів та сургучних печаток (кількість вказати літерами)

Документ 11.

Відділ інкасації по_________________ Дійсна до 31 грудня 19_______р.

_____________________________ ______________________в м.

(найменування установи банку)

______”__________199 р.№________ ________________________районі

ДОРУЧЕННЯ _______________________області

Видано інкасатору_________________ з обовязковим предявленням

__________________________________ у кожному окремому випадку

__________________________________ посвідчення особи (єдиного зразка)

__________________________________ та установленого зразка явочної

на отримання від підприємства картки, що завірена печаткою

та організіцій опломбованих та підписом

сумок з грошовою виручкою ______________________________

згідно з укладеним договором (найменування установи банку)

Особистий підпис_______________________________________________посвідчується

(Прізвище, імя, по батькові)

Керівник установи банку ( )

Головний бухгалтер ( )

На ярлику до сумки з готівкою проставляється найменування установи банку, номер, дата і сума вкладення. Сума вручається інкасатором під розписку у видатковому касовому ордері.

З метою забезпечення своєчасного підкріплення резервних фондів Республіканського банку Криму, регіональних управлінь, установ НБУ, вивозу зношених грошових білетів та надлишків резервних фондів складаються квартальні плани перевезень цінностей, в яких передбачається: установа банку, по операціях якого потрібно здійснити перевезення цінностей, сума цінностей, що перевозяться, строки перевезення, а також інкасаторами яких підрозділів будуть виконуватися перевезення цінностей.

Плани перевезень складаються управлінням емісійно-касових операцій разом з управлінням інкасації і перевезення цінностей Національного банку України на підставі заявок Республіканського банку Криму, регіональних управлінь, установ НБУ, які надсилаються в управління емісійно-касових операцій за 15 днів до початку кварталу, на який планується перевезення, а зазначенням суми, номіналу та часу перевезення цінностей. Плани затверджуються заступником Голови Правління Національного банку України. Контроль за виконанням планів перевезення цінностей здійснюється управлінням емісійно-касових операцій Національного банку України.

Перевезення грошових білетів і монети між Республіканським банком Криму, регіональними управлінями, установами НБУ, з Центрального сховища, вивезення готової продукції з Банкнотної фабрики і Монетного двору проводиться апаратом інкасації Національного банку України за розпорядженням управління емісійно-касових операцій Національного банку України, підписаним начальником управління (його заступником) і скріпленого гербовою печаткою Національного банку України. З метою найбільш раціональної організації роботи перевезення цінностей доцільно здійснювати з одночасним обслуговуванням декількох регіональних управлінь банків. При відправці через інкасаторів Національного банку України зношених, обмінених та вилучених грошових білетів, дефектної монети та інших цінностей в Центральне сховище опис складається в трьох примірниках, з яких два примірники вручаються старшому бригади інкасаторів для передачі за призначенням. Перевезення цінностей проводиться на спеціально обладнених автомашинах Національного банку України. Гроші та інші цінності приймаються в установах банків службовими особами, відповідальними за схоронність цінностей згідно із супровідним листом-описом з дотриманням таких вимог:

  • чітким відбитком пломбірів і відповідності їх номера номеру, вказаному в опису;

  • правильності і цілісності упакування пачок;

  • наявності на них цілих і чітких відбитків пломбірів (кодів, печаток);

  • кількості корінців у кожній пачці;

  • дати пакування;

  • правильності сум, вказаних на накладках;

  • підписів касирів, їх іменних штампів;

  • штампу з найменуванням установи банку.

У разі, якщо під час приймання грошей серед грошей, що надійшли, виявлені неплатіжні і фальшиві грошові білети, а також у разі недостачі або надлишків, установа банку – одержувача складає акт про недостачі (надлишки) грошових білетів в пачках.

Перспективи подальшого вдосконалення системи інкасації Національний банк України вбачає у створенні і розвитку немонополізованої гнучкої і розгалуженої мережі інкасації та перевезення цінностей, яка включала б у себе як власні служби інкасації та перевезення цінностей комерційних банків, так і самостійні комерційні структури, які надавали б комплекс послуг з інкасації та перевезення цінностей і з оброблення готівки.

3.3. Методи боротьби з злочинністю у сфері готівкового обігу.

Нам також добре відомо, що якщо існуе готівка та існує й злочинність в цій сфері. Але ж, якщо існує злочинність, то повинні існувати і методи боротьби з нею.

Які ж ці методи?

По-перше, необхідно захистит свою грошову одиницю від підробки. Для цього потрібно виготовити такі гроші, які б дуже важко було б підробити.

Для за­без­пе­чен­ня ви­го­то­в­лен­ня таких гро­шо­вих зна­ків На­ці­о­на­ль­ний банк Ук­ра­їни:

- вив­чає сві­то­вий до­свід за­хи­с­ту гро­шей від під­роб­ки че­рез участь в між­на­ро­д­них кон­фе­ре­н­ці­ях з цьо­го пи­тан­ня та вив­чає про­по­зи­ції фі­рм-­ви­го­то­в­лю­ва­чів банк­но­т­но­го та за­хи­ще­но­го па­пе­ру, ви­го­то­в­лю­ва­чів за­хи­с­них еле­мен­тів та хі­мі­ка­тів, дру­ка­рів банк­нот, роз­ро­б­ни­ків спе­ці­а­ль­них фарб для дру­ку­ван­ня банк­нот та роз­ро­б­ни­ків де­те­к­то­рів і об­ла­д­нан­ня для сор­ту­ван­ня банк­нот;

- вив­чає про­по­зи­ції Банк­но­т­но-­мо­не­т­но­го дво­ру та Фа­б­ри­ки банк­но­т­но­го па­пе­ру НБУ, на­у­ко­во-­до­с­лі­д­них ін­сти­ту­тів з пи­тань за­хи­с­ту гро­шей від під­роб­ки і ви­зна­чає пе­ре­лік еле­мен­тів за­хи­с­ту, які бу­дуть за­сто­со­ва­ні при роз­ро­б­лення та ви­го­то­в­лен­ні банк­нот;

- роз­ро­б­ляє іде­о­ло­гію за­хи­с­ту банк­нот від під­ро­бки та ви­рі­шує пи­тан­ня ма­шин­ної об­роб­ки гро­шей з ви­зна­чен­ням їх спра­в­ж­но­с­ті;

- ви­зна­чає та вста­но­в­лює озна­ки пла­ті­ж­но­с­ті гро­шей і сте­жить за до­три­ман­ням ко­ме­р­цій­ни­ми бан­ка­ми по­ряд­ку ви­лу­чен­ня з обі­гу зно­ше­них та по­шко­дже­них гро­шей;

- роз­ро­б­ляє ви­мо­ги що­до яко­с­ті го­тів­ки, яка зна­хо­ди­ть­ся в обі­гу і впро­ва­джує тех­но­ло­гію об­роб­ки (сор­ту­ван­ня) го­тів­ки в бан­ках.

По – друге, необхідно мати добрих фахівціх, які б могли виявляти підробки та зловживання.

Для під­ви­щен­ня ква­лі­фі­ка­ції екс­пер­тів і ка­си­рів бан­ків Ук­ра­їни з пи­тань визначення платіжності та за­хи­с­ту від під­роб­ки національної та іноземної валюти На­ці­о­на­ль­ний банк Ук­ра­їни:

- роз­ро­б­ляє про­г­ра­ми і по­ря­док навчан­ня та ате­с­ту­ван­ня екс­пер­тів і ка­си­рів бан­ків­сь­кої си­с­те­ми Ук­ра­їни з пи­тань визначення платіжності та за­хи­с­ту банк­нот від під­роб­ки та ме­то­до­ло­гії ви­зна­чен­ня фа­ль­ши­вих гро­шей;

- про­во­дить навчан­ня та під­ви­щен­ня ква­лі­фі­ка­ції екс­пер­тів і ка­си­рів На­ці­о­на­ль­но­го бан­ку та йо­го ре­гі­о­на­ль­них упра­в­лінь з пи­тань за­хи­с­ту банк­нот від під­роб­ки та ме­то­до­ло­гії ро­бо­ти з фа­ль­ши­ви­ми гро­ши­ма;

- кон­т­ро­лює навчан­ня екс­пер­тів та ка­си­рів ко­ме­р­цій­них бан­ків і про­во­дить періодичне їх ате­с­ту­ван­ня з пи­тань за­хи­с­ту гро­шей від під­роб­ки, ви­зна­чен­ня їх пла­ті­ж­но­с­ті та спра­в­ж­но­с­ті;

- вирішує питання надання дозвілу атестованим експертам регіональних управлінь та комерційних банків на навчання касирів комерційних банків визначенню платіжності та елементів захисту грошей від підробки.

По-третє, необхідна походженність та спільність з органами державної влади, з органами безпеки.

Для ор­га­ні­за­ції бо­ро­ть­би з вве­ден­ням в обіг фа­ль­ши­вих та під­ро­б­ле­них банк­нот На­ці­о­на­ль­ний банк Ук­ра­їни:

- роз­ро­б­ляє по­ря­док ви­лу­чен­ня фа­ль­ши­вих гро­шей з обі­гу, про­ве­ден­ня їх екс­пер­ти­зи, збе­рі­ган­ня та зни­щен­ня;

- про­во­дить екс­пер­ти­зу ви­лу­че­них з обі­гу су­м­ні­в­них банк­нот та мо­нет на­ці­о­на­ль­ної та іно­зе­м­ної ва­лю­ти, збе­рі­гає фа­ль­ши­ві гро­ші, пе­ре­дає зразки фальшивих банкнот та акти експертизи слід­с­т­ву й су­довим органам для ве­ден­ня кри­мі­на­ль­них справ і зни­щує фальшиві гроші пі­с­ля при­йнят­тя су­да­ми рі­шень з цих кри­мі­на­ль­них справ;

- спів­пра­цює з Мі­ні­с­тер­с­т­вом вну­т­рі­ш­ніх справ Ук­ра­їни, Слу­ж­бою без­пе­ки Ук­ра­їни, Дер­жа­в­ною ми­т­ною слу­ж­бою Ук­ра­їни, Цен­т­ра­ль­ни­ми бан­ка­ми іно­зе­м­них дер­жав та Ін­тер­по­лом з пи­тань бо­ро­ть­би з фа­ль­ши­во­мо­не­т­ни­ц­т­вом і ство­рює ра­зом з ни­ми банк да­них фа­ль­ши­вих гро­шей за спо­со­ба­ми ви­го­то­в­лен­ня;

- спів­пра­цює з Цен­т­ра­ль­ни­ми бан­ка­ми іно­зе­м­них дер­жав з пи­тань ін­фор­му­ван­ня що­до вве­ден­ня та ви­лу­чен­ня з обі­гу гро­шей, об­мі­ну зраз­ка­ми гро­шей та бо­ро­ть­би з фа­ль­ши­во­мо­не­т­ни­ц­т­вом.

В Україні встановлюється така схема роботи з фальшивими грошима.

Комерційні банки та регіональні управління проводять попередню експертизу грошей , які надходять до банків, і за заявами громадян.

Експерти та касири комерційних банків та регіональних управлінь Національного банку проводять попередню експертизу грошей на предмет визначення їх платіжності, зношення та справжності і направляють виявлені сумнівні щодо справжності банкноти :

- комерційні банки - до регіональних управлінь НБУ;

- регіональні управління - до Національного банку України для проведення

експертизи.

Робота з фальшивими грошима та проведення експертизи здійснюється відповідно до діючих інструкцій.

РОЗДІЛ ТРЕТІЙ

«Роль комерційних банків в організації готівкового обігу».

1.Аналіз касової роботи Комерційного банку.

Комерційні банки і їх установи здійснюють касові операції і проводять касове обслуговування клієнтів на підставі відповідної ліцензії Національного банку України.

Для здійснення касового обслуговування клієнтів комерційні банки створюють в своїх установах касові вузли, через які забезпечується виконання необхідних операцій.

Ка­со­ве об­слу­го­ву­ван­ня комерційними банками клієнтів - суб`єктів господарювання здійснюється на договірній основі шляхом надання повного комплексу банківських послуг.

Установи комерційних банків мають забезпечувати безперешкодне приймання готівки від підприємств, установ та організацій, а також від фізичних осіб як для зарахування на їх рахунки та вклади, так і для проведення відповідних платежів на рахунки інших суб`єктів господарювання, установ та організацій або фізичних осіб.

Обслуговування фізичних осіб через приходні та вкладні каси проводиться на основі використання комп`ютерної техніки або електронних контрольно-касових апаратів з відповідним веденням обліку готівкових операцій.

Для по­лі­п­шен­ня яко­с­ті та при­ско­рен­ня ка­со­во­го об­слу­го­ву­ван­ня фі­зи­ч­них осіб широко впро­ва­джуються су­ча­с­ні си­с­те­ми еле­к­т­ронних бан­ків­сь­ких по­слуг. Ви­ко­ри­с­тан­ня, зокрема бан­ко­ма­тів, дасть змогу ці­ло­до­бо­во ви­ко­ну­ва­ти ка­со­ві опе­ра­ції за вкла­дами та ін­шими ра­хун­ками.

Од­ні­єю з ва­ж­ли­вих фун­к­цій ко­ме­р­цій­но­го бан­ку ­є по­в­не за­без­пе­чен­ня тор­го­вельних та ін­ших під­при­ємств сфе­ри об­слу­го­ву­ван­ня населення роз­мін­ною мо­не­тою всіх но­мі­на­лів для без­пе­ре­ш­ко­д­но­го здій­с­нен­ня роз­ра­хун­ків з на­се­лен­ням. Для цьо­го ма­ють бу­ти ор­га­ні­зо­ва­ні роз­мін­ні ка­си із зру­ч­ним для клі­є­н­тів гра­фі­ком ро­бо­ти. Роз­мін­на мо­не­та має бу­ти роз­фа­со­ва­на в па­ке­ти (ро­ли­ки) на су­ми, що зру­ч­ні для ви­да­чі і ко­ри­с­ту­ю­ть­ся по­пи­том клі­є­н­тів.

Удосконалюється система виплати заробітної плати шляхом скорочення виплат її готівкою через підприємства, установи і організації та розвитку безготівкових перерахувань заробітної плати на рахунки і вклади громадян в установах комерційних банків. По­в­но­цін­на ді­я­ль­ність ко­ме­р­цій­но­го бан­ку в умо­вах ор­га­ні­ч­но­го спле­тін­ня го­тів­ко­вих і без­го­тів­ко­вих роз­ра­хун­ків в про­це­сі го­с­по­дар­сь­ко-­фі­нан­со­вої ді­я­ль­но­с­ті клі­є­н­тів пе­ред­ба­чає ор­га­ні­за­цію стру­к­ту­р­но­го під­роз­ді­лу бан­ку, який за­без­пе­чує ви­ко­нан­ня опе­ра­цій з го­тів­кою - це опе­ра­цій­на ка­са.

До фун­к­цій опе­ра­цій­ної ка­си на­ле­жать:

- за­без­пе­чен­ня ка­со­во­го об­слу­го­ву­ван­ня юри­ди­ч­них і фі­зи­ч­них осіб;

ви­ко­нан­ня ін­ших опе­ра­цій з цін­но­с­тя­ми.

Для ви­ко­нан­ня цих фун­к­цій ство­рю­ю­ть­ся ви­да­т­ко­ві, при­хо­д­ні, ве­чі­р­ні, роз­мін­ні ка­си, ка­са пе­ре­ра­хун­ку, від­по­ві­д­ні схо­ви­ща для збе­рі­ган­ня цін­но­с­тей.Ко­ме­р­цій­ні бан­ки та їх уста­но­ви здій­с­ню­ють ка­со­ве об­слу­го­ву­ван­ня на під­ста­ві від­по­ві­д­ної ліце­нзії На­ці­о­на­ль­но­го бан­ку Ук­ра­їни.

Ко­ме­р­цій­ні бан­ки са­мо­стій­но ви­зна­ча­ють об­ся­ги го­тів­ки, не­об­хід­ні для своє­ча­с­но­го і по­в­но­го ви­ко­нан­ня за­явок сво­їх клі­є­н­тів. Для за­без­пе­чен­ня на­яв­но­с­ті го­тів­ки в опе­ра­цій­ній ка­сі во­ни за­лу­ча­ють го­тів­ку з обі­гу, пе­ре­роз­по­ді­ля­ють її між сво­ї­ми уста­но­ва­ми, під­крі­п­лю­ю­ть­ся від ін­ших ко­ме­р­цій­них бан­ків або ре­гі­о­на­ль­них упра­в­лінь На­ці­о­на­ль­но­го бан­ку.

Під­крі­п­лен­ня опе­ра­цій­ної ка­си ко­ме­р­цій­но­го бан­ку про­во­ди­ть­ся з обо­ро­т­них кас ре­гі­о­на­ль­них упра­в­лінь На­ці­о­на­ль­но­го бан­ку Ук­ра­їни або з опе­ра­цій­них кас ін­ших ко­ме­р­цій­них бан­ків з од­но­ча­с­ним ві­до­бра­жен­ням ( спи­сан­ням, за­ра­ху­ван­ням ко­ш­тів) на ко­ре­с­пон­дент­сь­ких ра­хун­ках. Для цьо­го уста­но­ва бан­ку над­си­лає в опе­ра­цій­ний від­діл від­по­ві­д­ної уста­но­ви На­ці­о­на­ль­но­го бан­ку пла­ті­ж­не до­ру­чен­ня для опла­ти го­тів­ки з ко­ре­с­пон­дент­сь­ко­го ра­хун­ку.

Ка­со­ве об­слу­го­ву­ван­ня ко­ме­р­цій­ни­ми бан­ка­ми клі­є­н­тів - суб`є­к­тів го­с­по­да­рю­ван­ня здій­с­ню­є­ть­ся на до­го­ві­р­ній ос­но­ві шля­хом на­дан­ня ком­пле­к­су бан­ків­сь­ких по­слуг за ви­зна­че­ну пла­ту.

Ви­да­ча го­тів­ки клі­є­н­там про­во­ди­ть­ся че­рез ви­да­т­ко­ву ка­су:

а) юри­ди­ч­ним осо­бам - за гро­шо­ви­ми че­ка­ми;

б) фі­зи­ч­ним осо­бам - за ви­да­т­ко­ви­ми ка­со­ви­ми ор­де­ра­ми.

Для здій­с­нен­ня ви­да­т­ко­вих ка­со­вих опе­ра­цій за­ві­ду­ю­чий ка­сою ви­дає під звіт ка­си­ру не­об­хід­ну су­му го­тів­ки.

Ви­да­чу го­тів­ки ка­сир здій­с­нює по­в­ни­ми па­ч­ка­ми і ко­рі­н­ця­ми банкнот за за­зна­че­ни­ми на на­клад­ках і бан­де­ро­лях су­ма­ми без по­ар­ку­ш­но­го пе­ре­ра­ху­ван­ня за умо­ви збе­ре­жен­ня не­по­шко­дже­ної упа­ков­ки. Гро­ші з не­по­в­них ко­рі­н­ців, а та­кож з па­чок з по­шко­дже­ною упа­ков­кою ви­да­ю­ть­ся пі­с­ля по­ар­ку­ш­но­го пе­ре­ра­ху­ван­ня.

Розмінна мо­не­та, роз­фа­со­ва­на в мі­ш­ки, па­ке­ти і тю­би­ки, ви­да­є­ть­ся за над­пи­са­ми на па­ке­тах, тю­би­ках і яр­ли­ках.

На­при­кі­н­ці опе­ра­цій­но­го дня ка­сир зві­ряє су­му при­йня­тих під звіт гро­шей з су­мою ви­да­т­ко­вих до­ку­мен­тів із за­ли­ш­ком гро­шей, пі­с­ля чо­го скла­дає До­від­ку ка­си­ра ви­да­т­ко­вої ка­си, зві­ряє з ка­со­вим жу­р­на­лом опе­ра­цій­но­го пра­ців­ни­ка і по­тім зві­ту­є­ть­ся пе­ред за­ві­ду­ю­чим ка­сою.

Для по­лі­п­шен­ня яко­с­ті і прискорен­ня ка­со­во­го об­слу­го­ву­ван­ня фі­зи­ч­них осіб ко­ме­р­цій­ні бан­ки впро­ва­джу­ють ви­да­чу го­тів­ки че­рез бан­ко­ма­ти, які мо­жуть ви­ко­ну­ва­ти ка­со­ві опе­ра­ції за вкла­да­ми та ін­ши­ми ра­хун­ка­ми ці­ло­до­бо­во.

На ко­ме­р­цій­ні бан­ки по­кла­да­є­ть­ся від­по­ві­да­ль­ність за утри­ман­ня го­тів­ки в обі­гу в на­ле­ж­но­му ста­ні та ви­лу­чен­ня з обі­гу зно­ше­них, по­шко­дже­них (де­фо­р­мо­ва­них), під­ро­б­ле­них та фа­ль­ши­вих банк­нот і мо­нет.

Ко­ме­р­цій­ні бан­ки про­во­дять пе­ре­вір­ку, сор­ту­ван­ня, по­в­не пе­ре­ра­ху­ван­ня та па­ку­ван­ня го­тів­ки, що над­хо­дить в їх ка­си, і га­ран­ту­ють клі­є­н­там ви­да­чу го­тів­ки, яка від­по­ві­дає вста­но­в­ле­ним ви­мо­гам що­до пла­ті­ж­но­с­ті, спра­в­ж­но­с­ті та по­в­но­ти вкла­ден­ня.

При­хо­д­ні ка­си здій­с­ню­ють при­йман­ня від клі­є­н­тів і пе­ре­ра­ху­ван­ня го­тів­ки про­тя­гом опе­ра­цій­но­го дня.

При­йман­ня го­тів­ки про­во­ди­ть­ся:

а) від юри­ди­ч­них осіб - за об`ява­ми на вне­сен­ня го­тів­ки;

б) від фі­зи­ч­них осіб - за по­ві­до­м­лен­ня­ми;

в) від пра­ців­ни­ків бан­ку та по окре­мим пла­те­жам - за при­хо­д­ни­ми ка­со­ви­ми ор­де­ра­ми.

Гро­ші при­йма­ю­ть­ся з пе­ре­вір­кою на спра­в­ж­ність і по­ар­ку­ш­ним пе­ре­ра­ху­ван­ням. По­тім во­ни сор­ту­ю­ть­ся на при­да­т­ні та зно­ше­ні і фо­р­му­ю­ть­ся вста­но­в­ле­ним по­ряд­ком. По за­кін­чен­ні опе­ра­цій­но­го дня ка­сир зві­ряє при­йня­ту го­тів­ку з су­мою при­хо­д­них до­ку­мен­тів і здає їх за­ві­ду­ю­чо­му ка­сою.

При­йман­ня від клі­є­н­тів го­тів­ки пі­с­ля за­кін­чен­ня опе­ра­цій­но­го дня здій­с­ню­ють ве­чі­р­ні ка­си.

При­йман­ня го­тів­ки і ви­да­ча вкла­дів та цін­них па­пе­рів ве­чі­р­ні­ми ка­са­ми здій­с­ню­є­ть­ся ка­си­ром під кон­т­ро­лем бу­х­га­л­те­ра-­ко­н­т­ро­ле­ра.

Ве­чі­р­ні ка­си при­йма­ють го­тів­ку, як з по­ар­ку­ш­ним пе­ре­ра­ху­ван­ням і від­по­ві­д­ною об­роб­кою, так в ін­ка­са­тор­сь­ких су­м­ках без пе­ре­ра­ху­ван­ня.

Пе­ре­ра­ху­ван­ня при­йня­тих в ін­ка­са­тор­сь­ких су­м­ках гро­шей про­во­ди­ть­ся ка­си­ра­ми лі­чи­ль­них бри­гад ка­си пе­ре­ра­ху­ван­ня під кон­т­ро­лем кон­т­ро­ле­рів.

Су­м­ки з го­тів­кою і на­кла­д­ні до них кон­т­ро­ле­ри бри­гад одер­жу­ють від ка­си­ра і бу­х­га­л­те­ра-­ко­н­т­ро­ле­ра ве­чі­р­ньої ка­си або від за­ві­ду­ю­чо­го ка­сою.

Кон­т­ро­лер бри­га­ди ви­дає ка­си­рам для пе­ре­ра­ху­ван­ня по од­ній су­м­ці. Ка­сир пе­ре­ві­ряє го­тів­ку на спра­в­ж­ність, від­сор­то­вує непри­да­т­ну і зно­ше­ну, пе­ре­ра­хо­вує і зві­ряє су­му з кон­т­ро­ле­ром із за­зна­че­ною су­мою в су­п­ро­ві­д­ній ві­до­мо­с­ті. На­при­кі­н­ці дня ка­си­ри про­во­дять звір­ку від­по­ві­д­но­с­ті су­ми пе­ре­ра­хо­ва­ної і об­ро­б­ле­ної ни­ми го­тів­ки да­ним кон­т­ро­ль­ної ві­до­мо­с­ті кон­т­ро­ле­ра пі­с­ля чо­го го­тів­ка пе­ре­да­є­ть­ся за­ві­ду­ю­чо­му ка­сою.

При­йня­та го­тів­ка пе­ре­ра­хо­ву­є­ть­ся і фо­р­му­є­ть­ся в уста­но­вах бан­ків по вста­но­в­ле­но­му єди­но­му по­ряд­ку. Банкноти сор­ту­ю­ть­ся по но­мі­на­лах, ко­жен но­мі­нал на при­да­т­ні і зно­ше­ні. Роз­сор­то­ва­ні банкноти фо­р­му­ю­ть­ся ли­цьо­вим бо­ком до вер­ху в од­но­му на­пря­мі.

Ко­ж­ні 100 ли­с­тів банкнот од­но­го но­мі­на­лу фо­р­му­ю­ть­ся в ко­рі­н­ці і обан­де­ро­лю­ю­ть­ся хре­с­то­по­ді­б­но або по­пе­ре­ч­но стан­дар­т­ною бан­де­ро­л­лю. На бан­де­ро­лях про­с­та­в­ля­ю­ть­ся та­кі ре­к­ві­зи­ти: но­мі­нал, кількість банкнот, су­ма, най­ме­ну­ван­ня уста­но­ви бан­ку, її но­мер за еле­к­т­ронною по­штою або МФО, да­та, імен­ний штамп (код) і під­пис ка­си­ра.

Ко­ж­ні 10 ко­рі­н­ців банкнот фо­р­му­ю­ть­ся в па­ч­ку, яка спо­ря­джа­є­ть­ся вер­х­ньою і ни­ж­ньою на­клад­ка­ми. На на­клад­ках до па­чок, що фо­р­му­ю­ть­ся в уста­но­вах бан­ків, про­с­та­в­ля­ю­ть­ся та­кі ре­к­ві­зи­ти: най­ме­ну­ван­ня уста­но­ви бан­ку, її но­ме­р за еле­к­т­ронною по­штою або но­ме­р МФО, но­мі­нал, кіль­кість банк­нот, су­ма, да­та фо­р­му­ван­ня, імен­ний штамп (код) і під­пис ка­си­ра.

На бан­де­ро­лях і на­кла­д­ці па­ч­ки зно­ше­них банк­нот ще про­с­та­в­ля­є­ть­ся штамп «Зно­ше­ні».

Сфо­р­мо­ва­на па­ч­ка банк­нот па­ку­є­ть­ся од­ним із та­ких спо­со­бів:

об­в`я­зу­є­ть­ся шпа­га­том без ву­з­лів і над­ри­вів хре­с­то­по­ді­б­но по­двій­ною в`яз­кою на чо­ти­ри глу­хих ву­з­ли, на кі­н­ці шпа­га­ту на­кла­да­є­ть­ся пло­м­ба;

па­ку­є­ть­ся в по­лі­ети­ле­но­ві па­ке­ти з ва­ку­у­му­ван­ням та зва­рю­ван­ням кра­їв, про­с­та­в­ля­є­ть­ся осо­би­с­тий код ка­си­ра;

об­в`я­зу­є­ть­ся по­лі­ети­ле­но­вою стрі­ч­кою із зва­рю­ван­ням кі­н­ців стрі­ч­ки один раз по цен­т­ру па­ч­ки і два ра­зи по­пе­рек па­ч­ки із зва­рю­ван­ням пе­ре­хре­щень стрі­ч­ки. На по­вз­дов­ж­ній стрі­ч­ці про­с­та­в­ля­є­ть­ся пло­м­бі­ра­то­ром но­мер уста­но­ви бан­ку за еле­к­т­ронною по­штою та че­рез ти­ре - осо­би­с­тий код ка­си­ра.

Роз­мін­на мо­не­та па­ку­є­ть­ся дво­ма способа­ми:

1) в по­ло­т­ня­ні мі­ш­ки з вкла­ден­ням мо­не­ти в один мі­шок:

- но­мі­на­ли від 1 коп. до 5 коп. на су­му 50 грв;

- но­мі­на­ли від 10 коп. до 50 коп. на су­му 500 грв.

2) в па­ке­ти ( ро­ли­ки) на су­ми, що зру­ч­ні для ви­да­чі клі­є­н­там, з на­сту­п­ним па­ку­ван­ням їх в мі­ш­ки (по­лі­ети­ле­но­ві па­ке­ти).

Од­ні­єю з ва­ж­ли­вих фун­к­цій ко­ме­р­цій­но­го бан­ку є по­в­не за­без­пе­чен­ня тор­го­ве­ль­них та ін­ших під­при­ємств сфе­ри об­слу­го­ву­ван­ня на­се­лен­ня роз­мін­ною мо­не­тою всіх но­мі­на­лів для здій­с­нен­ня без­пе­ре­ш­ко­д­них роз­ра­хун­ків. Для цьо­го мо­жуть бу­ти ор­га­ні­зо­ва­ні роз­мін­ні ка­си в цен­т­рах тор­гі­в­лі ( на рин­ках) із зру­ч­ним для клі­є­н­тів гра­фі­ком ро­бо­ти.

Ко­ме­р­цій­ні бан­ки мо­жуть здій­с­ню­ва­ти наступні операції з готівкою та іншими цінностями:

-- касове обслуговування юридичних та фізичних осіб – банки приймають готівкові кошти та зараховують їх на відповідні рахунки, видають з кас банку готівкові кошти клієнтам за їх вимогою на відповідні цілі, приймають комунальні платежі, збори та інші види платежів фізичних осіб готівкою;

-- опе­ра­ції по ку­п­лі-­про­да­жу іно­зе­м­ної ва­лю­ти – банки купують валюту по низькому курсу і продають по вищому курсу;

по­слу­ги де­по­зи­та­рі­їв – відповідальне збереження цінностей клієнтів;

опе­ра­ції з цін­ни­ми па­пе­ра­ми операції банків по забезпеченню підвищення доходності, підвищення ліквідності, проникання в капітал інших корпорацій;

-- опе­ра­ції з до­ро­го­цін­ни­ми ме­та­ла­ми і ка­ме­ня­ми – купівля та продаж.

Крім вищезгаданих, так би мовити, зовнішніх аспектів готівкового обігу існують і внутрішні банківські проблеми роботи з готівкою, які обумовлені їх різноманітністю, а також структурою касових підрозділів банків. Аналіз структури касових підрозділів різних банків і функцій, які вони виконують, показує їх спільність щодо загальних задач і деякі відмінності, пов'язані з специфічністю окремих операцій, напрямками руху готівки і обсягами робіт. Це дозволяє виробити в якійсь мірі єдині підходи щодо вирішення питань автоматизації технологічних процесів обробки готівки в касах банку. Загальна структура касових підрозділів банків складається з: оборотної (операційної) каси; сховища; резервних фондів; каси перерахування; вечірньої каси; приходної каси; видаткової каси; каси для валютних операцій; каси контрольного перерахування банкнот (для клієнтів); каси для обслуговування працівників банку (видача заробітної плати).

Технологічні операції (перелік, сортування, контроль справжності, обандеролення, пакування, облік та інші) є загальними практично для більшості кас. Всі операції в кожній із кас пов'язані з інформаційними та грошовими потоками, які замкнуті через оборотну (операційну касу). Аналіз наведеної структури показує чітку ієрархічну взаємодію касових підрозділів банку з вищою її ланкою - оборотною (операційною) касою, яка координує дії кас нижчого рівня і має вихід за наслідками своєї роботи в задачу «Операційний день банку» (ОДБ).

Усі операції з готівкою і супроводжувальна документація, а також операції, пов'язані з зовнішніми надходженнями або емісією здійснюються через оборотну (операційну) касу: видача підкріплень для розрахунків в приходній та видатковій касах; приймання та облік готівки, яка надходить з інших кас банку наприкінці операційного дня; переведення надлімітних залишків до резервного фонду; підкріплення оборотної каси (перерахування готівки із резервних фондів до оборотної каси); облік готівки в сховищі та резервних фондів; надання інформації щодо касових оборотів за операційний день, інші операції.

Далі я хочу на прикладі Ощадбанку показати, як працюють з готівкою комерційні банки.

ПРИКЛАД

Ощадбанк, як і інші комерційні банки, проводить і організує роботу з готівкового обігу так, щоб активно впливати на дотримання основних пропорцій економічного і соціального розвитку, зокрема співвідношення темпів зростання грошових доходів населення і роздрібного товарообороту та платних послуг, співвідношення темпів зростання продуктивності праці і середньої заробітної плати. Систематично аналізує стан надходжень і видач готівки від прогнозів касових оборотів за окремими статтями, обсяги виробництва товарів народного споживання, роздрібного товарообороту, надання платних послуг населенню у взаємозв’язку з показниками економічного і соціального розвитку. Вживає заходів щодо залучення вільних коштів населення на вклади, розширення безготівкових перерахувань грошових доходів громадян за їх бажанням на вклади в своїх установах, сприяє подальшому розвитку безготівкових розрахунків за товари і послуги. Також, Ощадбанк встановлює підприємствам ліміти залишку готівки в їх касах, порядок і строки здавання грошової виручки з метою забезпечення щонайшвидшого надходження готівки в банк, здійснює контроль за повнотою і своєчасністю надхлдження в каси банків грошової виручки, за дотриманням підприємствами касової дисципліни і заощадливим витрачанням готівки в гомподарстві, своєчасно задовольняють потреби народного господавства і населення у готівці. Для порівняння з прогнозом фактичні касові обороти за надходженнями і видатками повинні сальдуватись за рахунок операцій з вкладами громадян, підприємств зв’язку , які в обліку показуються розгорнуто за приходом і видатками ( наприклад, надходження на рахунки за вкладами громадян становили тисячу гривень, а видачі з рахунків за вкладами громадян – 200 гривень. Отже, при сальдуванні касові обороти за приходом і видатками зменьшуються на 200 гривень. Якщо надходження від підприємств зв’язку становили 100 гривень, а видачі їм підкріплень – 700 гривень, то касові обороти за приходом і видатками зменьшуються на 100 гривень ).

Відповідно до чинного до чинного порядку ведення касових операцій в країні усі підприємства , а також індивідуальні підприємці, які мають рахунок в банку, зобов’язані зберігати свої кошти в установах банків. Ліміти залишку готівки в касі встановлюються усім підприємствам, які мають рахунки в установах банків і здійснюють касові операції з готівкою. Підприємства можуть зберігати у своїй касі готівку в межах лімітів залишку готівки в касі на кінець робочого дня, що встановлюються їм установами Ощадбанку щорічно протягом першого кварталу ( до встановлення ліміту каси на поточний рік і одерження його клієнтом продовжує діяти ліміт попереднього року ).

У разі звернення протягом року клієнта ( або з ініціативи банку ) щодо перегляду ліміту каси і поданні ним відповідного документа – зявки-розрахунку, остання має бути розглянута банком, і за умови її обгрунтованості встановлений раніше ліміт каси має бути переглянутий. Ліміт залишку готівки в касі для кожного підприємства (незалежно від того, перебуває чи не перебуває воно на самостійному балансі) встановлюється, як правило, Ощадбанком за місцем відкриття рахунку з урахуванням режиму і специфіки роботи підприємства, його віддаленості від установи банку, розміру касових оборотів, встановлених строків і порядку здавання касової виручки ( надходжень ) та графіка заїзду інкасаторів:

  • для підприємств торгівлі і сфери обслуговування населення, які мають постійну грошову виручку із строком здавання її в банк щоденно наприкінці робочого дня ( при наявності вечірньої каси і інкасації ), - в розмірах, що необхідні для забезпечення нормальної роботи ранком наступного дня; із строком здавання виручки наступного дня ( у разі відсутності вечірньої каси і інкасації) – в межах середньоденної виручки. В окремих випадках, пов’язаних з надходженням до каси підприємства наприкінці робочого дня після завершення інкасації або закінчення роботи вечірньої каси значних сум готівки від реалізіції товарів ( робіт, послуг ), в результаті чого перевищується встановлений лиміт каси, вказані підприємства повинні здати цю виручку в повній сумі на наступний день в обслуговуючу установу банку з подання їй обгрунтувань, які б підтверджували факт отримання вказаної суми у зазначений вище час. У разі відсутності таких обгрунтувань ці суми вважаються понадлімітними у день їх оприбуткування в касі підприємства.

  • для підприємств, ліміти каси яким встановлюються виходячи з фактичних витрат готівки ( крім витрат на заробітну плату, допомоги за тимчасовою непрацездатністю, премії стипендії), - в межах середньоденного видатку готівки.

  • Торговельним та іншим підприємствам усіх форм власності й виду діяльності, які розташовані в інших, ніж головна організація, населених пункиах ( районних містах ) і не мають відкритих у банку поточних рахунків, ліміти залишку готівки в касі встановлюються установою банку, в якому знаходиться рахунок головної організації; у разі, якщо зазначені підприємства мають відкриті субрахунки, ліміти залишку готівки в касі встановлюються і контролюються установами банку, до якого підприємства здають готівкову виручку з повідомленням їх розміру головній організації.

“Колективні сільскогосподарські підприємства, колгоспи, сільскогосподарські кооперативи, селянські спілки самостійно визначають розміри готівки, що постійно знаходяться в їх касах, з відповідним повідомленням у першому кварталі кожного року обслуговуючих установ банків. Готівка понад визначені розміри має здаватися ними до банків і вільно отримуватися з кас банків на цілі, вказані у чеку”*

Для війскових частин, установ, підприємств і організацій Збройних Сил України, Служби безпеки України, Державного комітету у справах охорони та інших міністерств і відомств, що мають у своєму підпорядкуванні війскові формування ( за винятком торгівельних підприємств і видовищних закладів ), а також органів Державної митної служби України ліміт залишку готівки в касі встановлюються установами банків за погодженням з керівниками цих організацій з урахуванням специфіки роботи кожної такої організації. Ліміт залишку готівки в касі не встановлюється селянським ( фермерським ) господарствам, які займваються виключно виробництвом, переробкою та реалізацією сільскогосподарської продукції, та індивідуальним підприємцям. Якщо селянські ( фермерські ) господарства займаються ще й іншими видами діяльності в сфері торгівлі, громадського харчування, побутового обслугновування тощоі відповідно мають магазини, ларки, підприємства громадського харчування та побутового обслуговування, то вказані ліміти встановлюються їм в становленому порядку.

* Закон України “Про колективне сільскогосподарське підприємство”, стаття 17

Розташованим на терріторії України іноземним дипломатичним, консульским, торговельним та іншим офіційним представництвам, міжнородним організаціям та їх філіям, що користуються імунітетом і дипломатичними привілеями, а також тим представництвам інших іноземних організацій і фірм, які не здійснюють підприємницької діяльності, ліміти залишку готівки в касі не встановлюються і дотримання касової дисціпліни установами банків не перевіряється. Для новостворених підприємств, які здійснюють операції з готівкою і тільки розпочинають свою діяльність, на перший місяц їх роботи ліміти залишку готівки в касі мають встановлюватися обслуговуючими установами банків (у п’ятиденний строк після відкриття рахунку ), виходячи з представлених ними розрахунків. Зазначені ліміти уточнюються вказаними підприємствами за фактичними показниками своєї діяльності за місяць з подальшим їх перезатвердженням ( у десятиденний термін після завершення першого місяця роботи підприємства ) у встановленому порядку обслуговуючими установами банків на підставі відповідних заявок – розрахунків, що обов’язково мають подаватися цими підприємствами банкам.

Розрахунки готівкою підприємств усіх форм власності, а також індивідуальних підприємців з громадянами мають проводитися з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів, касового чи товарного чека, квитанції, договору купівлі-продажу, актів закупки, виконання робіт ( надання послуг ) або інших документів, що засвідчують факт купівлі товару, виконання роботи, надання послуги. Ощадбанк та його установи задовольняють вимоги клієнтів на готівку і не допускають видачу грошей на заробітну плату підприємствам рваніше встановлених строків, за винятком окремих випадків. Видача гтоівки на виплату заробітної плати за строками, що припадають на вихідні та святкові дні, проводиться напередодні ( за два робочих дні ). Видача грошей підприємствам для розрахунків з тими, хто звільняється або іде у відпустку, а також із працівниками позаштатного ( позаспискового ) складу, здійснюється незалежно від встановлених строків виплати заробітної плати.

Кожний місяць Ощадбанк надсилає Національному банку України календар видачі готівки на виплату заробітної плати і графік видачі готівки колективним сільскогосподарським підприємствам без розподілу сум видачі за за підприємствами і колективними сільскогосподарськими підприємствами. Також, Ощадбанк та його установи щорічно складають список підприємств, які перераховують заробітну плату на вклади в банках, переказують через підприємства зв’язку.

Грошові чеки і інші документи на одержання готівки представники підприємств, організацій і установ пред’являють операційним працівникам, які після відповідної їх перевірки видають особі, яка одержує гроші, для пред’явлення в касу контрольну марку від грошового чека абовідривний талон від видаткового касового ордера.

Документ 12

Одержавши видатковий документ ( грошовий чек (документ 12) , касовий ордер) касир зобов’язаний:

  • перевірити наявність підписів службових осіб банку, які мають право дозволяти видачу грошей і тотожність цих підписів із зразками, що є;

  • порівняти суму, проставлену на документі цифрами, з сумою, зазначеною літерами;

  • перевірити, чи є розписка в одержанні грошей на документі;

  • перевірити наявність даних про пред’явлення паспорта або іншого документа, який засвідчує особу одержувача грошей ( за винятком здійснення валютно – обмінних операцій;

  • викликати одержувача грошей за номером видаткового документа і запитати про суму грошей, що одержується; звірити номер контрольної марки або талона в касу з номером на видатковому документі і наклеїти контрольну марку або талон відповідно до чека або ордера;

  • підготувати суму грошей, співставити суму вадачі з сумою, вказаною на чеку, та відбити на обчислювальній машині, видити їх одержувачу і підписати видатковий документ.

Касирам забороняється в момент видачі клієнтом грошей проводити за вимогою останніх обмін грошей одного номіналу на інший. Видані з каси банку гроші одержувач повинен, не віходячи від каси, перевірити за пачками і корінцями, а окремі листи поаркушним перерахуванням у присутності касира, який видав гроші.

Якщо одержувач грошей виявив бажання перерахувати в приміщенні установи банку грошові білети поаркушно, а монети за кружками, то касир видаткової каси з виданих пачок і мішків пломби, печатки, гарантійні шви не знімає. В цих випадках видача грошей має бути організована в такому порядку, щоб клієнт з моменту одержання грошей грошей від касира видаткової каси і до їх поаркушного перерахування знаходився у відведеному для цього приміщенні під наглядом касира (контролера)банку, виділеного для здійснення контролю за перерахуванням грошей.

Можуть бути виявлені при перерахуванні як недостачі так і надлишки. Сума недостачі відшкодовується одержувачу грошей з оборотної каси і відноситься: встановлена в упаковці установи банку – на рахунок № 960 “Операційні і різні доходи”; в упаковці Банкнотно-монетного двору – на окремий субрахунок за обліком доходів від позареалізаційних операцій рахунку № 980 “Прибутки і збитки”. Претензії одержувача грошей щодо недостачі грошових білетів чи монети не приймаються, якщо гроші не були перераховані ним, не відходячи від каси або у відведеному для перерахування приміщенні банку під наглядом касира. Про це на видному місці біля видаткових кас повинно бути розміщено відповідне оголошення.

Забороняються операції, при яких представник підприємства, об’єднання, організації або установи, не вносячи грошей, пред’являє одночасно чек на одержання грошей і об’яву на внесення. Наприкінці операційного дня касир звіряє суму прийнятих під звіт грошей з сумою видаткових документів і залишком грошей, після цього складає Довідку касира видаткової каси про суму виданих грошей та суму, що одержана під звіт ( документ 13 ), підписує її і наведені в ній касові обороти звіряє з записами в касових журналах операційних працівників. Звірка оформлюється підписами касира в касових журналах і операційних працівників на довідці касира.

Залишок грошей, сформований у встановленому порядку, і видаткові касові документи за день разом із довідкою касира видаткової каси касир здає під розписку в книзі обліку прийнятих і виданих грошей завідуючому касою, який, перевіривши довідку, підписує її і підшиває в документи дня. Ощадбанк та його установи можуть проводити заздалегідь підготовку готівки за заявками клієнтів для видачі їх представникам за рахунок готівки, що знаходитьсяв оборотних ( операційних ) касах.

Документ 13.*

Найменування установи банку ОПЕРУ Ощадбанк

ДОВІДКА

Касира видаткової каси про суму виданих грошей та суму,

що одержана під звіт

за “ 20” вересня 1998 року

Прізвища працівників, які контролюють видаткові касові операції

К-ть докум.

Сума видатку

Підписи контролерів

Отримано під звіт

Петрова Світлана Іванівна

1

1000

1000

УСЬОГО…..

1

1000

1000

Одна тисяча гривень 00 копійок

_____________________________________________________________________________________

( сума (літерами) залишку коштів, що були здані завідуючому касою )

Касир____________________ Завідуючий касою____________________

* дані, вказані в документі взяті умовно

Також, замість окремих приходних і видаткових кас можуть бути створені приходно-видаткові каси.

Для одержання чекової книжки клієнт заповнює заяву на видачу чекової книжки в одному примірнику у відповідності з вимогами Інструкції НБУ № 7 і здає його операційному працівнику. Після відповідної перевірки заява з дозволяючим надписом передається в касу. Касори з каси видачі чекових книжок на початку операційного дня одержує у завідуючого касою чекові книжки під розписку в Книзі обліку чекових книжок. Касир, одержавши заяву, перевіряє наявність на ній підписів службових осіб банку, проставляє на заяві та талоні до неї номери чеків чекової книжки і передає операційному працівнику чекову книжку разом із заявою під розписку на талоні для подальшого оформлення її. Талон до заяви залишається в касі. Після оформлення операційними працівниками відповідних реквізитів на чеках і реєстрації номерів у зразках підписів чекова книжка разом із заявою повертається в касу. Касир перевіряє наявність усіх чеків у чековій книжці, підписує талон та повертає його операційному працівнику після видачі чекової книжки для списання чекової книжки з рахунку 9959 «Бланки суворої звітності». Касир видає чекову книжку під розписку на заяві, попередньо перевіривши підпис одержувача із зразком цього підпису на заяві. Після виписки позабалансового ордера талони до заяв на видачу чекових книжок знищуються. Заяви клієнтів на видачу чекових книжок зберігаються при видатковаму ордері, що складається на загальну кількість виданих за день книжок.У кінці операційного дня касир повертає завідуючому касою залишок чекових книжок під розписку в Книзі обліку чекових книжок. Також в Ощадбанку існує порядок заповнення та користування чеками:

  1. Сума чека цифрами та прописом, а також дата видачі ( місяць прописом ) заповнюються чернилами від руки і шариковою ручкою.

  2. В реквізиті «сума цифрами» вільні місця спереді та після суми гривень повинні бути обовязково підведені двома лініями.

  3. Після слова “виплатити” вписується чернилами або шариковою ручкою.

А) на іменному чеку:

Призвіще, імя та побатькові особи, на імя якого видається чек.

  1. Сума прописом повинна починатися обовязково в самому початку строки. Слово “гривень” повинно вказувати зразу після сумі прописом без оставлення вільного місця.

  2. Чек підписується чекодателем обовязково чернилами або шариковою ручкою.

  3. Підписувати чек до заповнення всіх його реквізитів категорично заборонено.

  4. Ніякі поправки в тексті чека не допускаються, так як роблять чек не дійсним.

  5. При наявності в наданій банку власником рахунку карточки із зразками підписів відмітки про те, що організації печатка не присвоєна , чеки приймаються банком без скріплення їх оттиском печатки.

  6. Розписка в отриманні грошей відбарається банком тільки на іменному чеку, на зворотній стороні чека.

  7. Одночасно з складанням чека повинні бути заповнені всі реквізити корінця чека.

  8. Корінці сплачених і спорчених чеків, а також спорчені чеки чекодатель зобовязан берегти не меньше трьох років.

12. Власник рахунку зобовязан при закритті рахунку повернути банку чекові книжки з корінцями, які осталися та були невикористані і чеками при заяві, з позначенням №№ чеків.

Також в Ощадбанку, як і в інших банках, проводиться кодування готівки:

П\П

ОПЕРАЦІЇ ПРИБУТКУ

КОД

П\П

ОПЕРАЦІЇ ВИДАТКУ

КОД

1

Торгівельна виручка

02

11

З\пл відпустка премія

40

2

Виручка

11

12

Командировочні

43

3

Прибуток інше

32

13

Мат\допомога ПК

50

4

Торгівельна виручка

03

14

На закуп.с\х продуктів

46

5

Надходження готівки

14

15

Видачі на ін.цілі

61

6

Торгівельна виручка ( з о/ч)

02

16

На купівлю товар.сплата посл.

53

7

Виручка (з о/ч)

11

17

За куплену іноз.вал.

56

8

Прибуток інше(з о/ч)

32

18

Компенс.страховки пенсії

50

9

Поступ.готівки(з о/ч)

14

19

Матдопом. Однораз.премія

41

10

Повернення зарплати

28

21

Позики

54

30

Поступ.від продажу валюти

30

23

Виплати з рах.ЧП

51

31

Страхові платежі

12

24

Девіденди

60

32

Вируч.від трансп.послуг

05

25

Сплата ЧАЕС

41

33

Вируч.від трансп.послуг

05

26

Больничні декретні

50

34

Виручка видовищних послуг

09

35

Вируч.від видов.послуг (о\ч)

09

36

Поступл.від продажу акцій

31

Також, банк бере комісійну винагороду за розрахункове та касове обслуговування суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних та фізичних осіб ), організацій та установ ( документ 14 ).

Документ 14.

КОМІСІЙНА ВИНАГОРОДА

За розрахункове та касове обслуговування субктів підприємницької діяльності ( юридичних та фізичних осіб ) організацій та установ в Мінському відділенні № 8142 Ощадбанку м.Києва, що діють з 01.03.97 р.

п\п

ВИД ПОСЛУГ

Розмір коміс.винагород

1

Відкриття рахунків

30 гривень

2

Відкриття тимчасових рахунків

50

3

Обробка одного платіжного документа по безготівковим розрахункам

50 копійок

4

Видача копій, дублікатів, виписок ( за кожний документ)

1 гривня

5

Зміна форма 202

3 гривні

6

Видача чекової книжки (за 1 книжку)

3 гривні 90 копійок

7

Видача нової чекової книжки взамін загубленої

15 гривень

8

Видача готівки (від суми чека)

1 %

9

Закриття рахунку

30 гривень

10

Консільтативні послуги по складанню касових планів

10 гривень

11

Процентна ставка за залишками вільних коштів на рахунках клієнтів (по закінченню року)

1 %

12

Наведення довідок за поточний рік

За минулий рік

2 гривні 50 копійок

5 гривень

13

Прийом від клієнтів на картотеку № 2 платіжних доручень для перерахування платежів в бюджет та державні цільові фонди (за кожний документ)

5 гривень

14

Видача векселя

1 гривня

15

За послуги по перерахуванню грошової виручки, що збирається і перевозиться Банком

0,1 % (з кожної тисячі)

16

Зарахування та виплата перерахованих сум на особові рахунки по вкладам громадян згідно платіжного доручення Клієнта, розрахунковий (поточний) рахунок якого знаходиться у відділенні

2,0 %

Отже, такі основні операції проводить Ощадбанк.

Подальшого розвитку набуватиме система перевезень готівки та інкасації виручки в установах комерційних банків шляхом передачі їм відповідних функцій, а також поліпшення організації цієї роботи та удосконалення вимог до підприємств торгівлі й послуг в частині формування готівки.

На комерційні банки покладається відповідальність за утримання готівки в обігу в належному стані та вилучення з обігу зношених, пошкоджених (деформованих), підроблених та фальшивих банкнот і монет.

У зв`язку з цим установи комерційних банків проводять повне перерахування, сортування та пакування готівки, яка надходить в їх каси, за встановленими вимогами Національного банку України. При цьому важливим є забезпечення якісного виконання цієї роботи. Комерційні банки гарантують клієнтам видачу готівки, яка відповідає встановленим вимогам щодо платіжності, справжності та повноти вкладення.

З метою своєчасного і повного виконання заявок клієнтів комерційні банки забезпечують необхідні обсяги готівки в операційній касі шляхом залучення готівки з обігу, перерозподілу її між своїми установами, підкріплення від інших комерційних банків та регіональних управлінь НБУ.

Комерційні банки отримують повну самостійність щодо розпорядження готівкою, яка залучена його установами по всій території України. Вони мають право самостійно визначати залишки готівки в операційних касах, перерозподіляти готівку між своїми установами, підкріпляти готівкою інші комерційні банки або залучати від них готівку через міжбанківський ринок.

Взаємовідносини Національного банку України і комерційних банків з питань підкріплення готівкою здійснюються на рівні регіональних управлінь НБУ і дирекцій комерційних банків (за їх відсутності - на рівні самостійних банків або філій банків) на підставі заявок. Способи доставки готівки до установ банків - власними силами, інкасацією Національного банку чи спеціалізованими транспортними фірмами комерційний банк вибирає самостійно.

Комерційні банки запроваджують в банківську практику сучасні технології з оброблення готівки з впровадженням механічних пристроїв та автоматизованих систем на всіх етапах цієї роботи, використовуючи високі технології пакування банкнот в поліетиленові пакети і монет в ролики з високою якістю та безпекою в роботі.

Впровадження оброблення банкнот з поперечним обандеролюванням корінців у комерційних банках необхідне при застосуванні в регіональних управліннях НБУ багатофункціональних систем обробки готівки.

Необхідно також запровадити в банківську практику пристрої з оброблення готівки та пакування монети в ролики.

Розвивається і удосконалюється система послуг за депозитними операціями юридичним і фізичним особам шляхом надання їм індивідуальних сейфів або комірок депозитних сховищ на підставі укладених договорів оренди.

Основними напрямами удосконалення роботи комерційних банків з готівкою є:

1. Проведення оперативного і якісного касового обслуговування клієнтів, надання повного комплексу відповідних послуг.

2. Забезпечення достатніх обсягів готівки в операційній касі з метою своєчасного і повного виконання заявок клієнтів.

3. Організація безпечної роботи з готівкою та надійних умов її зберігання.

4. Організація оброблення готівки за встановленими вимогами Національного банку України.

5. Доставка готівки до установ комерційних банків та інкасація виручки підприємств, установ та організацій.

6. Надання послуг із зберігання цінностей в індивідуальних сейфах або депозитних сховищах.

7.Приймання комунальних платежів, зборів та інших видів платежів населення готівкою.

2.Організація готівкового обігу в позабанківській сфері.

У позабанківській сфері політика Національного банку України з питань готівкового обігу має спрямовуватися у першу чергу на:

- забезпечення оптимальної кількості та структури грошових знаків в обігу та своєчасне вилучення з обігу зношених, пошкоджених та підроблених банкнот і монет;

- поступове скасування обмежень щодо видачі готівки на будь-які цілі юридичним і фізичним особам з їх банківських рахунків та на безперешкодне витрачання суб`єктами підприємницької діяльності власної виручки (касових надходжень), а також встановлення лімітів залишку готівки в касах підприємств, установ і організацій;

- лібералізацію готівкових розрахунків між суб`єктами господарювання;

- надання права комерційним банкам самостійно встановлювати тарифи на розрахунково-касове обслуговування клієнтів без обмеження їх граничного рівня;

- поступову передачу функцій контролю за дотриманням суб`єктами господарювання касової дисципліни органам Державної податкової адміністрації;

- скорочення готівкових платежів фізичних осіб у сфері торгівлі та послуг на основі впровадження безготівкових форм розрахунків шляхом створення національної системи масових електронних платежів, розширення використання розрахункових чеків тощо;

- сприяння автоматизації та механізації касових операцій, здійснюваних суб`єктами господарювання в торгівлі та інших сферах обслуговування;

  • розроблення ефективних санкцій за порушення суб`єктами господарювання правил готівкового обігу та застосування дійових економічних важелів для запобігання таких порушень.

Усі надходження і видачі готівки в національній валюті підприємства враховують у касовій книзі, типова форма якої затверджена наказом Міністерства статистики України від 15.02.96 р. № 51. Приймання та облік готівки підприємствами сфери торгівлі, громадського харчування та послуг при здійсненні розрахунків з населенням проводиться із застосуванням електронних контрольно-касових апаратів або товарно-касових книг ( документ 15 ). Порядок реєстрації та застосування ЕККА визначається Державною податковою адміністрацією України.

Правила використання і ведення товарно-касової книги підприємствами та індивідуальними підприємцями, також порядок здійснення контролю за дотриманням ними цих правил регламентується Порядком реєстрації та ведення товарно-касової книги при розрахунках з готівкою у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, затвердженим наказом Міністерства фінінсів України і Міністерства статистики Украіни від 25.02.97 р. № 48\53, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.04.97 р. за № 123\1926. Записи в касову книгу проводяться касиром відразу після одержання або видачі грошей за кожним прибутковим касовим ордером і видатковим документом.

На підприємствах за умови забезпечення повного зберігання касових документів касова книга може вестись з використанням технічних засобів, за якою її аркуші формуються у вигляді машинограми «Вкладений аркуш касової книги».Одночасно з нею формується машинограмма «Звіт касира». Обидві названі машинограми мають складаттся до початку наступного робочого дня, мати однаковий зміст і містити усі реквізити, передбачені формою касової книги. Нумерація аокушів касової книги в цих машинограмах здійснюється автоматично в порядку зростання з початку року. Контроль за правильним веденням касової книги покладається на головного бухгалтера підприємства.

Підприємства торгівлі та сфери обслуговування населення при здійсненні касових операцій з готівкою повинні забезпечувати постійну наявність в своїх касах розмінної монети різних номіналів (у розмірі не меньше 10% від суми встановленого підприємству ліміту залишку готівки в касі ) для видачі здачі громадянам.

Невидача (або несвоєчасна видача) громадянам здачі через відсутність або нестачу розмінної монети на цих підприємствах протягом робочого дня, а також її наявність на підприємстві у розмірах менших від зазначених, є порушенням касової дисціпліни, і за це до винних осіб вищезазначених підприємств можуть застосовуватись штрафні санкції, визначені статтею 164-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення, як за порушення правил ведення касових операцій.

Приміщення каси має бути ізольовано, а двері до каси під час здійснення операцій - замкнуті з внутрішнього боку. Доступ до приміщення каси особам, які не мають відношення до її роботи, забароняється. Уся готівка на підприємствах зберігається, як правило, у вогнетривких металевих шафах, а в окремих випадках – у комбінованих і звичайних металевих шафах, які після закінчення роботи каси замикаються ключем і опечатуються сургучною печаткою касира.

Документ 15.

На підприємствах, які мають одного касира, у разі потреби тимчасової його заміни, виконання обов’язків касира покладається на іншого працівника за письмовим наказом керівника підприємства. На підприємствах, які мають велику кількість підрозділів або обслуговуються централізованими бухгалтеріями, оплата праці, виплати допомог через непрацездаьність, стипендій і премій можуть проводитися за письмовим наказом керівника підприємства, іншими крім касирів, особами, з якими укладається спеціальний договір. У строки, встановлені керівником підприємства, але не рідше одного разу на квартал, на кожному підприємстві проводиться раптова ревізія каси з покупюрним перерахуванням усіх грошей і перевіркою інших цінностей, що знаходяться в касі. Залишок готівки в касі звіряєтьсяз даними обліку по касовій книзі. У разі виявлення ревізією нестачі або лишку цінностей в касі в акті вказується сума нестачі або лишку і обставини їх винекнення.

3. Нормативно-правове забезпечення ведення операцій з готівкою

Реалізація окремих положень Концепції організації готівкового обігу передбачена на перспективу і буде здійснюватися у міру створення в суспільстві відповідних соціально-економічних умов.

На підставі розробленої Концепції організації готівкового обігу в Україні у подальшому в установленому порядку мають бути розроблені нові або вдосконалені законодавчі та нормативні документи, які б створили необхідну нормативно-правову базу цілеспрямованого впровадження в практику концептуальних положень щодо створення ефективної системи управління готівковим обігом в країні.

Реформування системи організації готівкового обігу в країні має грунтуватися на таких основних законодавчих документах:

Законах України: “Про Національний банк України”, “Про банки і банківську діяльність”, “Про здійснення платежів на території України та порядок забезпечення податкових зобов`язань”, “Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

З урахуванням положень Концепції мають бути розроблені відповідні нормативні акти Національного банку України, зокрема Інструкції: “Про порядок здійснення установами комерційних банків касових операцій”, “З організації емісійно-касової роботи в установах Національного банку України”, “З визначення платіжності національної валюти та валюти іноземних держав”, “Про порядок експертизи банкнот національної і іноземної валюти у банківській системі України”, “Щодо організації обробки банкнот на автоматизованих системах” тощо, уточнені Інструкція НБУ № 4 “Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України”, “Порядок ведення касових операцій у народному господарстві України”, “Порядок організації розрахунково-касового обслуговування комерційними банками клієнтів і взаємовідносин з цього питання між установами Національного банку України та комерційними банками”, ряд інших документів, прийнята Концепція маркетингу нумізматичної продукції і т.і.

Також, Президентом України був видан наказ про застосування штрафних санкцій до порушників: «…з метою поліпшення стану готівкового обігу, визначення єдиних підходів до встановлення відповідальності за порушення субєктами підприємницької діяльності норм з регулювання обігу готівки та запобігання зловживанням під час здійснення операцій з готівкою, приховуванню доходів постановляю:Установити, що при порушенні юридичними особами всіх форм власності, а також фізичними особами – громадянами України, іноземними громадянами, особами без громадянства, які є субєктами підприємницької діяльності , норм з регулювання обігу готівки, що встановлюються Національним банком України, застосовуються фінінсові санкції і вигляді штрафу:

  • за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки;

  • за неоприбуткування ( неповне оприбуткування ) у касах готівки – у пятикратному розмірі неоприбуткованої суми;

  • за невстановлення лімітів залишку кас – у пятдесятикратному розмірі неоподатковуваного мінімуму доходів громадян за кожний випадок.

Установити що відповідальність за невстановлення лімітів залишку готівки в касах покладається на установи комерційнихбанків, до яких застосовуються передбачені цією статтею фінансові санкції. Порядок лімітування готівки та організація контролю за його додержанням визначається Національним банком України….Установити, що штрафні санкції, передбачені цим Указом, застосовуються до осіб, вказаних вище, державними податковими інспекціями на підставі матеріалів проведених ними перевірок і подань комерційних банків, державної контрольно-ревізійної служби, органів Міністерства внутрішніх справ України, Національного банку України у встановленому законодавством порядку. Контроль за додержанням вимог цього Указу юридичними особами, крім комерційних банків, ф фізичними особами – субєктами підприємницької діяльності здійснюють комерційні банки, органи державної податкової служби в Україні, державної контрольно-ревізійної служби та Міністерства внутрішніх справ України….”*

Також, відповідно до закону “Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” Кабінет Міністрів постановив:

Указ Президента України “Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання готівки” від 12.06.1995р № 436\95

  1. Міністерству транспорту, Державного комітету зв’язку, Ощадному банку, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській і Севастопольській міським державним адміністраціям забезпечити переведення підприємств, що надають населенню платні послуги за готівку, на розрахунки з використанням електронних засобів контролю – електронних контрольно-касових апаратів (ЕККА) та комп’ютерних систем (КС) з обов’язковою видачею споживачем касових чеків, а у разі необхідності – з одночасною видачею квитанцій, квитків та інших підтвердних документів у терміни.

  2. Державній комісії з питань впровадження електронних систем і засобів контролю та управління товарним і грошовим обігом разом з Міністерством транспорту, Державним комітетом зв’язку та Ощадним банком забезпечити до 1 березня 1998 р. розроблення і затвердження технічних вимог до спеціалізованих ЕККА та КС.

Також, Кабінетом Міністрів України були встановлені терміни переходу всіх підприємств та банків на розрахунки з використанням електронних контрольно-касових апаратів і комп’ютерних систем.

Потребують нормативно-правового врегулювання і такі питання , як:

  • визначення критеріїв зношеності банкнот та порядку їх сортування в банківській системі України на придатну для подальшого обігу і зношену;

  • правила вилучення зношеної готівки в банківській системі України, порядок її оброблення, знищення та утилізації;

  • правила виявлення фальшивих банкнот в грошовому обігу України; законодавче визначення порядку організації роботи з фальшивими грошима;

  • порядок обандеролювання і пакування готівки в банківських установах України на різних технологічних процесах її оброблення;

  • порядок оброблення і формування готівки підприємствами позабанківської сфери при її здаванні до банківських установ;

  • порядок відшкодування сум при виявленні у процесі контрольних перевірок недостач та неякісних грошових білетів у вкладеннях Банкнотно-монетного двору;

  • порядок виконання комерційними банками депозитних операцій та операцій з приймання комунальних та інших платежів від населення;

  • порядок організації зберігання цінностей в депозитаріях установ комерційних банків.

ВИСНОВОК

Враховуючи радикальні зміни, що відбулися за останній період в економіці і банківській системі країни, розширення сфери готівкових розрахунків та з метою створення цілдісної концептуальної бази подальшого скоординованого розвитку готівкового обігу, Національним банком України було завершено програму позачергових зоходів на поточний рік по її виконанню.

Затверджено

Постанова Правління Національного банку України

від 12 березня 1998 р. № 105

П Р О Г Р А М А

першочергових заходів щодо реалізації основних положень

Концепції організації готівкового обігу в Україні

на 1998-1999 роки

З М І С Т

З А Х О Д І В

Термін

виконання

Відповідальний за виконання

Виробництво грошей і прогнозування готівкового обігу

1.

Внести зміни та доповнення до Інструкції НБУ № 4 “Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України” щодо удосконалення порядку прогнозування касових оборотів.

IІІ квартал 1998 р.

Департамент готівково-грошового обігу

2.

Розробити методику визначення замовлення Банкнотно-монетному двору на виробництво банкнот (в цілому і за номіналами).

IІІ квартал 1999 р.

Департамент готівково-грошового обігу

3.

Розробити Інструкцію про порядок здійснення контролю за якістю готової продукції Банкнотно-монетного двору.

І квартал

1998 р.

Департамент готівково-

грошового обігу, Центральне сховище,

Банкнотно-монетний двір

4.

Вивчити можливості удосконалення системи контролю за виробництвом банкнот.

ІІ квартал

1998 р.

Банкнотно-монетний двір, Департамент готівково-

грошового обігу

5.

Підготувати пропозиції щодо організації контролю якості на Банкнотно - монетному дворі метрологічно визначених машинозчитувальних елементів захисту банкнот.

IІІ квартал 1998 р.

Департамент

готівково-грошового обігу,

Департамент інформатизації,

Банкнотно-монетний двір

Організація касових операцій і касової роботи в банківській системі та інкасація виручки

6.

Взяти участь у роботі з опрацювання та прийняття в установленому порядку проектів законодавчих актів України:

Про Національний банк України”;

Про банки і банківську діяльність”.

І півріччя

1998 р.

Департамент готівково-

грошового обігу

7.

Розробити:

- Інструкцію з організації емісійно-касової роботи в установах Національного банку України;

І

квартал 1999 р.

Департамент готівково-

грошового обігу, Центральне сховище, Департамент інформатизації

- Інструкцію “Про порядок здійснення установами комерційних банків касових операцій”;

ІІІ

квартал 1999 р.

Департамент готівково-грошового обігу, Департамент інформатизації

- Інструкцію про випуск в обіг ювілейних і пам`ятних монет;

ІІ

квартал 1998 р.

Департамент готівково-грошового обігу

- Порядок здійснення операцій з пам`ятними, ювілейними монетами;

ІІ

квартал 1998 р

Департамент готівково-грошового обігу

- Єдині стандарти обандеролювання і пакування готівки.

І

квартал 1998 р.

Департамент готівково-грошового обігу, Департамент інформатизації

8.

Прийняти Концепцію маркетингу нумізматичної продукції.

І півріччя 1998 р.

Департамент готівково-грошового обігу

9.

Внести зміни та доповнення до Інструкції з питань роботи з цінностями в Центральному сховищі.

IІІ квартал

1998 р.

Центральне сховище

10.

Вжити необхідних заходів щодо:

- впровадження нового порядку здійснення емісійних операцій в регіональних управліннях НБУ та здійснення контролю за регулюванням готівкового обігу на місцях;

І

півріччя 1998 р.

Департамент готівково-

грошового обігу

- вдосконалення підсистеми автоматизованої обробки інформації “Емісійний день банку”.

І

півріччя 1998 р.

Департамент готівково-

грошового обігу

11.

Внести зміни та доповнення до Інструкції НБУ № 1 з організації емісійно-касової роботи в установах банків України щодо:

- правил обандеролювання і пакування готівки в банківських установах України;

І

квартал 1998 р.

Департамент готівково-

грошового обігу, Департамент інформатизації

- порядку відшкодування сум недостач та бракованих грошових білетів в упаковці Банкнотно-монетного двору;

ІІ квартал

1998 р.

Департамент готівково-

грошового обігу, Банкнотно-монетний двір

- порядку приймання установами комерційних банків України платежів від фізичних осіб готівкою;

І квартал

1998 р.

Департамент готівково-

грошового обігу, Департамент інформатизації

-порядок оброблення і формування готівки в банків позабанківській сфері;

IІІ квартал 1998 р.

Департамент готівково-

грошового обігу, Департамент інформатизації

- порядку організації зберігання цінностей юридичними і фізичними особами в депозитаріях установ комерційних банків;

IV квартал 1998 р.

Департамент готівково-

грошового обігу

- порядку організації роботи з банкоматами;

I квартал

1998 р.

Департамент інформатизації,

Департамент готівково-

грошового обігу,

Департамент бухгалтерського обліку

- порядку виконання приходно - видаткових операцій при використанні комп`ютерних систем автоматизації касових операцій із застосуванням ідентифікаційних пластикових карт.

1999 р.

Департамент інформатизації,

Департамент готівково-

грошового обігу, Департамент бухгалтерського обліку

12.

Здійснити практичну роботу щодо передачі дільниць інкасації регіональних управлінь НБУ, які розташовані в орендованих приміщеннях, комерційним банкам.

1998 р.

Департамент готівково-

грошового обігу

Система контролю справжності

грошових знаків і монет

13.

Підготувати пропозиції щодо змін і доповнень до окремих законодавчих актів з організації роботи з фальшивими грошима в Україні.

IІ квартал 1998 р.

Департамент готівково-грошового обігу

14.

Розробити:

- Інструкцію з визначення платіжності національної валюти та валюти іноземних держав;

I квартал

1998 р.

Департамент готівково-

грошового обігу

- Інструкцію про порядок експертизи банкнот національної та іноземної валюти у банківській системі України;

І квартал

1998 р.

Департамент готівково-

грошового oбігу

- рекомендації касирам банківських установ щодо виявлення фальшивих грошей;

1998-1999 рр.

Департамент готівково-

грошового обігу

15.

Організувати проведення навчання експертів та касирів з питань визначення платіжності та захисту від підробки національної та іноземної валюти.

1998-1999 рр.

Департамент готівково-

грошового обігу

Організація готівкового обігу в позабанківській сфері

16.

Підготувати пропозиції до законодавчо-правових актів щодо організації готівкового обігу і контролю в позабанківській сфері.

ІV квартал 1998 р.

Департамент готівково-

грошового обігу

17.

Внести пропозиції до проекту Закону України

Про застосування електронних контрольно-касових апаратів і товарно-касових книг при розрахунках із споживачами у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

I квартал

1998 р.

Департамент інформатизації

18.

Внести зміни і доповнення до Інструкції НБУ № 4 “Про організацію роботи з готівкового обігу установами банків України” та Порядку ведення касових операцій у національній валюті в Україні” щодо лібералізації і удосконалення готівкових розрахунків.

I квартал

1998 р.

Департамент готівково-

грошового обігу

Створення сучасних машинних технологій оброблення готівки та автоматизованих систем управління готівковим обігом

19.

Розробити Інструкцію щодо організації обробки банкнот на автоматизованих системах.

II-III квартал 1998 р.

Департамент готівково-

грошового обігу, Департамент інформатизації

20.

Розробити єдині стандарти з контролю машинозчитувальних елементів захисту банкнот в установах НБУ.

II квартал 1998 р.

Департамент готівково-грошового обігу, Департамент інформатизації,

Банкнотно-монетний двір

21.

Забезпечити впровадження автоматизованих систем оброблення готівки в Центральному сховищі і визначених регіональних управліннях НБУ (контракт № Ф-904 від 14.11.97).

1998 р.

відповід-но до затверд-

женого

графіку

Департамент готівково-грошового обігу,

Департамент інформатизації, Центральне сховище, відповідні

регіональні управління НБУ

22.

Розробити план подальшого поетапного впровадження автоматизованих систем оброблення банкнот у регіональних управліннях НБУ.

ІІІ-IV квартал 1998 р.

Департамент готівково-грошового обігу,

Департамент інформатизації

23.

Розробити заходи щодо створення і поетапного впровадження автоматизованої системи управління готівковим обігом у системі НБУ шляхом об`єднання локальних систем установ НБУ.

IV квартал 1998 р.

Департамент готівково-грошового обігу,

Департамент інформатизації

24.

Сприяти організації розробки та виробництва необхідних компонентів систем автоматизації обробки готівки на науково-виробничих підприємствах України.

протягом

1998 -1999 р.р.

Департамент інформатизації,

Департамент готівково-грошового обігу

25.

Проводити експертизу та випробовування кращих розробок щодо автоматизації оброблення готівки (банкомати, депозитні автомати, контрольно-касові апарати з використанням пластикових карток і т. ін.)і вносити пропозиції керівництву НБУ щодо цих питань.

протягом

1998 -1999 р.р.

Департамент інформатизації,

Департамент готівково-грошового обігу

26.

Організувати систему сервісного обслуговування касової техніки в установах Національного банку України.

протягом

1998 -1999 р.р.

Департамент інформатизації,

Інженерно-технічний центр

Система безпечної роботи з готівкою в установах банків

27.

Внести пропозиції щодо змін і доповнень до окремих нормативно-правових актів з організації охорони банківських установ і перевезення цінностей.

1998 р.

Департамент готівково-грошового обігу, Управління банківської безпеки

28.

Внести зміни до Відомчих будівельних норм України ВБНВ2.2-00032106-1-95 з метою введення градації касових вузлів залежно від обсягів готівки.

ІІ квартал

1998 р.

Департамент готівково-

грошового обігу

29.

Здійснити заходи щодо удосконалення та здешевлення охорони банківських установ.

І

квартал 1998 р.

Департамент готівково-

грошового обігу, Управління банківської безпеки, Фінансовий департамент

30.

Розробити нормативні документи з питань введення категорій організації охорони банків залежно від обсягів готівки.

ІІ -ІІІ квартал

1998р.

Департамент готівково-грошового обігу

31.

Внести пропозиції щодо розробки галузевих та державних стандартів з технічної укріпленості місць зберігання цінностей.

IІІ квартал 1998 р.

Департамент готівково-грошового обігу

32.

Здійснювати розгляд проектів (у технологічній частині) з будівництва, розширення, реконструкції об`єктів НБУ, що займаються виготовленням, обробленням та організацією зберігання готівки.

протягом

1998-1999 рр.

Департамент готівково-грошового обігу

Запровадження в практику вказаних нормативних актів дозволило підприємствам безперешкодно отримувати в необхідних розмірах готівку з власних банківських рахунків, здійснювати любі готівкові розрахунки як з юридичними, так і фізичними особами та практично вільно використовувати отриману виручку, що в певній мірі позитивно вплинуло на здійснення ними підприємницької діяльності. Аналіз наслідків застосування нових нормативних документів за період їх дії ( з листопада 1997 року ) показав, що суттєвого впливу на зростання обсягів готівки в обігу лізація готівкових розрахунків в Україні не мала, а питома вага її в загальній грошовій масі навіть набула тенденції до зниження ( якщо в жовтні 1997 р. – ь49,3%, то в травні 1998 р. – 47,4% ).

З метою вдосконалення системи готівкових розрахунків необхідно їх законодавчо визначити, переглянути перелік штрафних санкцій, які застосовуються до суб’єктів господарювання за порушення ними касової дисципліни, передати від комерційних банків у ведення податкової адміністрації функцій здійснення контролю за дотриманням суб’єктами господарювання касової дисціпліни та встановлення їм ліміту залишку готівки. Але все ж таки залишається високим рівень ручної праці у процесі перерахування готівки, сортування її на придатну і зношену, визначення справжності купюр, формування банкнот у корінці та пачки, а також упаковки розмінної монети, що не дає змоги швидко обробити зростаючі обсяги готівки і не гарантує високої якості обробки. Комерційним банкам бракує ретельності у роботі з відсортування зношених банкнот через відсутність єдиних параметрів зношеності банкнот та реальних стимулів для проведення такої роботи.

Потребують рішучого реформування діючі системи розрахунків готівкою між суб`єктами господарювання та контролю за дотриманням ними касової дисципліни.

Низьким залишається рівень організації відомчого контролю з боку комерційних банків за діяльністю їх філій та відділень з питань організації готівкового обігу.

Існуюча система забезпечення схоронності готівкових коштів та безпеки при здійсненні операцій з готівкою не завжди повною мірою враховує зміни, які відбулись за останні роки в банківській сфері та технології роботи з готівкою і які пов`язані із створенням мережі комерційних банків та нових видів банківських установ (підрозділів) з надання обмеженого обсягу банківських послуг (безбалансових відділень, обмінних пунктів валюти тощо). Усе це потребує нового підходу до вищезгаданих питань.

Істотним фактором, що негативно впливає на розвиток готівкового обігу, є недосконалість його законодавчої і нормативної бази на більшості етапів обігу готівки.