Фінанси страхової організації


Реферат >> Астрономия

Реферат на тему:

ФІНАНСИ СТРАХОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

1. ФІНАНСОВІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ СТРАХОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ.

ФІНАНСИ СТРАХОВИКІВ

Для забезпечення діяльності страховика по наданню страхового захисту він повинен формувати й використовувати кошти страхового фонду з метою покриття збитків страхувальників, компенсації власних затрат по веденню страхових операцій, а також одержання прибутку. В умовах розвинутих ринкових відносин страхова компанія, як правило, вкладає тимчасово вільні кошти в інвестиційну діяльність. Тому рух готівкових, та безготівкових коштів страховика досить складний і включає в себе два від­носно самостійних грошових потоки: оборот засобів, що є джерелом страхового захисту, і оборот ресурсів, по­в'язаних з веденням страхових операцій. Певні особливості властиві й руху частини засобів страхового фонду, що інвестуються з метою одержання прибутку. Всe це зумовлює специфіку фінансових форм страхової організації.

Найважливішою особливістю грошового обороту, пов'язаного з наданням страхового захисту, е ризиковий, ймовірний характер руху коштів. Якщо в основі форму­вання страхового фонду лежить ймовірність збитку, що вимагає вивчення статистичних даних й застосування відповідних розділів теорії ймовірності, то використання коштів з страхового фонду залежить від фактичним збитків страхувальників в певному році. Різниця між обсягом сформованого страхового фонду й потребами у виплаті страхового відшкодування також породжує специфічні особливості організації фінансів страхової організації.

Можлива невідповідність між очікуваним й фак­тичним збитком зумовлює певні вимоги, насамперед, до величини й структури тарифу. В її основну частину (нетто-ставку) повинна включатись ризикова надбавка, що відображає вірогідну ймовірність відхилення вели­чини фактичного збитку від очікуваного — ж в часі, так і в просторі.

Чим вища ймовірність того, що сформований стра­ховою організацією фонд буде достатнім для повного відшкодування збитків страхувальників, тим вища її фі­нансова стійкість.

Як і для будь-якої підприємницької структури, діяльність страхової компанії спрямована не тільки на відшкодування витрат, а й на одержання прибутку. Разом з тим, страховик не повинен намагатись отримати надвисокий прибуток від страхових операцій, бо така практика порушує принцип еквівалентності його від­носин зі страхувальником. Взагалі, у страхуванні засто­сування поняття "прибуток" досить умовне, бо тут не створюється національний доход, а лише відбувається його перерозподіл. Для страховика прибутком є такий позитивний фінансовий результат, який забезпечує перевищення його доходів над витратами.

До доходів від страхової діяльності відносяться:

1) страхові платежі (страхові внески, страхові премії) за договорами страхування та перестрахування;

2) комісійні винагороди за перестрахування;

3) частка від страхових сум та страхових відшкодувань, сплачена перестраховиками;

4) повернуті суми спеціальних страхових резервів попередніх періодів;

5) інші доходи від страхової діяльності.

Витратами страховика, крім витрат на проведення страхування, є виплата страхових сум і страхового від­шкодування, відрахування в страхові резерви і на за­побіжні засоби.

Об'єктом оподаткування страховиків є прибуток, одержаний від страхової, перестрахувальної і фінансової діяльності, що може здійснюватись згідно законодавства.

Прибуток страховика, що залишається після сплати податків (чистий прибуток), є його власністю, і порядок його використання встановлюється страховиком самостійно.

2. ФОРМУВАННЯ СТРАХОВИХ РЕЗЕРВІВ

Важлива сфера руху коштів страхової організації пов'язана з формуванням страхових резервів. Вони передбачені для забезпечення майбутніх виплат стра­хових сум та страхового відшкодування. Резерви утво­рюються окремо по договорах страхування життя, медичного страхування та по ризикових видах страхування. *1

Резерви створюються страховиками шляхом відпо­відних відрахувань від надходжень страхових платежів (страхових внесків, страхових премій) , а також від доходів, одержаних від розміщення тимчасово вільних коштів.

До складу резервів входять:

а) технічні резерви — страхові резерви, які створю­ються для забезпечення виконання страховиками взятих зобов'язань по підписаних договорах страхування;

б) вільні резерви — страхові резерви, які виконують функції додаткового забезпечення платоспроможності страховиків, і не зв'язані конкретними зобов'язаннями по підписаних договорах страхування.

У випадку недостатніх резервів для здійснення стра­хових виплат, вони повинні поповнюватись за рахунок прибутку.

Звертаємо увагу на те, що забороняється здійснюва­ти виплати по ризикових видах страхування за рахунок резервів страхування життя і медичного страхування. Не дозволяється використання (зменшення) обсягів ре­зервів для будь-яких цілей, крім страховик виплат.

Встановлені певні зобов'язання для страховиків. Вони повинні створювати такі технічні резерви з рин­кових видів страхування:

— резерви премій (резерви незароблених премій) ~ по договорах, термін дії яких ще не минув;

— резерви збитків (зарезервовані сплачені суми страхового відшкодування по відомих вимогах страху­вальників).

Страховики можуть також самостійно створювати інші резерви відповідно до прийнятої технології формування страхового портфеля.

Для страховиків встановлені зобов'язання створю­вати такі технічні резерви по страхуванню життя і медичному страхуванню:

— резерви довгострокових зобов'язань;

— резерви належних виплат страховим сум.

Резерви довгострокових зобов'язань розраховуються окремо по кожному договору.

З обов'язкових видів страхування технічні резерви створюються окремо від інших видів страхування.

Не рідше, ніж один раз на місяць, страховики зобов’язані самостійно здійснювати необхідний пере­розподіл створених резервів відповідно до страхових подій, що настали.

При здійсненні операції перестрахування ризиків у страховика (цедента) обсяг страхових резервів не змен­шується після передачі ризику перестраховику. При цьому в активі балансу суми, передані в перестрахування, відображаються по статті активу "Участь перестраховиків у технічних резервах". При здійсненні страхових виплат по ризиках, що передані в перестрахування, відповідні резерви зменшуються на суму виплат.

При реформації балансу на звітну дату страховики зобов'язані здійснити поповнення відповідних резервів та відобразити їх використання для страхових виплат.

3. СТВОРЕННЯ ТА РОЗМІЩЕННЯ СТАТУТНОГО Й РЕЗЕРВНИХ ФОНДІВ СТРАХОВОЇ ОРГАНІЗАЦІЇ

Умовами забезпечення виконання своїх зобов'язань страховою організацією є наявність у неї сплаченого статутного фонду, створення страхових резервів, а також система перестрахування.

Мінімальний розмір статутного фонду, згідно Декре­ту Кабінету Міністрів України "Про страхування", уста­новлюється в сумі, еквівалентній 5 тисяч доларів США за курсом Національного банку України.

Страховики зобов'язані дотримуватись нормативних співвідношень між сумою власного статутного фонду і страхових резервів та обсягом прийнятих страхових зобов'язань.

Страхові зобов'язання залежно від страхування (пе­рестрахування), крім обов'язкових, щодо суми статутно­го фонду і страхових резервів, не повинні перевищувати:

— з особистого страхування, крім страхування жит­тя, — 40-кратної її величини;

~ з страхування всіх видів відповідальності — 20-кратної й величини;

— з перестрахування — 10-кратної її величини.

Вказані співвідношення можуть змінюватися Кабі­нетом Міністрів України за поданням Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю.

Звертаємо увагу на те, що максимальний обсяг стра­хових зобов'язань за окремим договором страхування не може перевищувати 10 відсотків від суми статутного фонду і страхових резервів.

Для забезпечення страхових зобов'язань а страхуван­ня життя страховики повинні утворювати окремі резерви за методикою, встановленою Комітетом у/ справах нагля­ду за страховою діяльністю.

Страховики, що прийняли» на себе страхові зо­бов'язання в обсягах, які перевищують, можливість їх виконання за рахунок власних засобів, повинні застраху­вати ризик виконання власних зобов'язань у перестраховиків.

Резервні фонди утворюються страховим товариством з метою забезпечення майбутніх виплат і необхідного страхового відшкодування залежно від видів страхування (перестрахування) шляхом відрахувань до 50 відсотків від страхових платежів з цих видів страхування та інших доходів. Страхові фонди утворюються у ті й валюті, в якій страховики несуть відповідальність за своїми страховими зобов'язаннями. Резерви з страхування життя формують­ся окремо від резервів з ризикових видів страхування.

Страхові організації мають право утворювати ре­зервні фонди для фінансування заходів щодо запобігання нещасних випадків, втрат та пошкоджень застрахованого майна, також шляхом відрахувань від страхових платежів у межах, встановлених нормативними актами.

Обов'язком страховиків є розміщення страхових резервів, інших тимчасово вільних коштів з урахуванням безпечності, прибутковості та ліквідності.

Для забезпечення вимог безпечності,, прибутковості та ліквідності активів страхової компанії, достатніх для виконання прийнятих зобов'язань, сума її наявних тех­нічних резервів і 50 відсотків сформованого статутного» фонду повинна бути представлена (покрита) активами таких категорій (допустимими активами):

— грошові кошти на розрахунковому рахунку;

—банківські вклади (депозити);

— нерухоме майно;

— цінні папери і права участі, що передбачають одержання доходів;

— державні цінні папери;

— іноземна валюта, що віднесена до цієї категорії Національним банком України;

— грошові позики за договорами боргу юридичним особам і фізичним особам-страхувальникам;

— готівка;

— права вимоги до перестраховиків (участь перестра­ховиків. у технічних резервах).

Резерви не можуть бути розміщені (інвестовані) в цінні папери та права участі інших страховиків.

Видані позики фізичним особам-страхувальникам, які заключили договори страхування життя, повинні бути в .межах, що не перевищують подвоєння внесених страхових премій по цих договорах.

При визначенні рівня покриття до заліку приймають­ся (в обмежених обсягах) такі активи у відсотках до суми, рівній величині наявних технічних резервів і 50 відсотків сформованого статутного фонду:

— банківські вклади (депозити) — не більше 30 в одному банку;

— нерухоме майно — не більше 10;

— іноземна валюта у вигляді платіжних документів та інших цінних паперів — не більше 5;

—цінні папери (крім державних цінних паперів) і права участі не більше 40, в тому числі:

а) акції, які не котируються на фондовій біржі,— не більше 15, з них акцій одного емітента — не більше 2;

б) акції, які котируються на фондовій біржі,— не більше 5 одного емітента;

в) облігацій — не більше 5;

— грошові позики юридичним особам і фізичним особам-страхувальникам — не більше 30, в тому числі:

а) позики юридичним особам, не забезпечені бан­ківськими гарантіями або гарантіями інших страховиків,— не більше 5, з них розмір позики окремому позикоодержу-вачу не повинен перевищувати 1 відсотка;

б) позики юридичним особам, які забезпечені бан­ківськими або страховими гарантіями, не повинні пе­ревищувати 5 відсотків окремому позикоодержувачу;

— права-вимоги до перестраховиків (участь перестра­ховиків у технічних резервах) — не більше 50 відсотків обсягів страхових зобов'язань, переданих в перестраху­вання.

Не менше 90 відсотків резервів повинні бути роз­міщені (інвестовані) на території України, якщо інше не передбачене чинним законодавством та міжнародними угодами, що підписані Україною.

Комітет у справах нагляду за страховою діяльністю» може дозволити страховикам іншу структуру покриття створених обов'язкових резервів та сформованого ста­тутного фонду. Для одержання індивідуального дозволу страховики повинні подати необхідне обґрунтування доцільності запропонованої структури такого покриття» в якому підтверджується підвищення безпечності й лік­відності допустимих активів.

Використана література:

  1. Заруба О. Д. Основи страхування. Посібник. - К.: Українсько-Фінський інститут менеджменту і бізнесу, 1995 -180с.

  2. Словник-довідник страховика. – К., 2000.

1 * Див.: Тимчасове положення про порядок формування і розміщення страхових резервів. Затверджено наказом Комітету у справах нагляду за страховою діяльністю №12 від 12 березня І994 р. // Україна - бізнес.- l994.- №20.- C.20.