Безпека життєдіяльності як категорія. Наукові засади безпеки життєдіяльності


Лекция >> Безопасность жизнедеятельности

Безпека життєдіяльності як категорія. Наукові засади безпеки життєдіяльності.

Згідно з європейською програмою Form-ose, науки про безпеку пов’язані з:

  1. гуманітарними науками (філософія, теологія, лінгвістика та інші)

  2. природничими науками

  3. науками про людину

  4. науками про суспільство (соціологія, економіка)

  5. інженерними науками

Ці науки формують коріння генеалогічного дерева знань у сфері безпеки життєдіяльності. Стовбур цього коріння складають екологічні науки, наприклад, екологічна культура, а гілки цього дерева – це охорона праці, комунальна гігієна, пожежна безпека, інженерна психологія, цивільна безпека охорона навколишнього природного середовища.

Безпека життєдіяльності – це галузь знань та науково-практична діяльність, спрямована на вивчення загальних закономірностей виникнення небезпек, їхніх властивостей, наслідків їхнього впливу на організм людини, основ захисту здоров’я та життя людини і середовища її проживання від небезпек, а також на розробку і реалізацію відповідних засобів і заходів щодо створення і підтримки здорових та безпечних умов життя і діяльності людини як у повсякденних умовах побуду та виробництва так і в умовах надзвичайних ситуацій.

Класифікація джерел небезпеки небезпечних і шкідливих факторів

Джерела небезпеки:

  1. природні небезпеки (зсуви грунту, цунамі, повені і т.д.)

  2. техногенні небезпеки (створені людиною: ядерні реактори, підйомні крани і т.д.)

  3. Соціально-політичні небезпеки (бродяжництво, наркоманія, тероризм, війна)

Джерело небезпеки –> небезпечна ситуація –> вражаючий фактор.

Вражаючі фактори – це такі чинники життєвого середовища, які за певних умов завдають шкоди як людям так і системам життєзабезпечення людей, призводять до матеріальних збитків.

ГОСТ 12.0.003–74 Вредный и опасные факторы классификация.

Шкідливі і небезпечні фактори поділяються на:

  1. Фізичні фактори (машинні механізми, що рухаються; низька або висока температура або тиск; іонізуюче випромінювання і т.д.)

  2. Хімічні фактори

  3. Біологічні фактори (тварини, рослини, мікроорганізми та їх токсини)

  4. Психофізіологічні (вимушена поза, емоційна напруженість, напруження аналізаторів (зорового, слухового)).

Умови виникнення небезпечних ситуацій

Графічні варіанти взаємного розташування зони перебування людини і небезпечної зони, тобто зони у якій проявляється небезпека:

  1. Людина в небезпечній зоні (повністю)

  2. Людина в небезпечній зоні (частково, не постійно)

  3. Людина в небезпечній зоні, але користується засобами захисту

  4. Небезпечна зона окремо від людини (використовується дистанційне керування)

Небезпечна ситуація виникає за таких умов:

  1. Небезпека існує

  2. Людина знаходиться в зоні небезпеки

  3. Людина немає достатніх засобів захисту, не використовує їх або засоби не ефективні.

Негативний вплив на людину залежить від ступеня вираженості вражаючого фактору.

Вражаючі фактори бувають шкідливі і небезпечні.

Шкідливі фактори – це такі чинники життєвого середовища, які призводять до погіршення самопочуття, зниження працездатності, захворювання і навіть до смерті, як наслідок захворювання

Небезпечні фактори – це такі чинники життєвого середовища, які призводять до травм, опіків, обморожень, інших пошкоджень організму або окремих його органів і навіть до раптової смерті.

18.09.2012 Лекция №2: Действие шума на организм человека

Шум – хаотическое сочетание звуков различных по частоте и интенсивности.

Звук – упругие колебания, которые распространяются в различных средах.

Звуковое поле – это область пространства, в котором распространяются звуковые волны.

ГОСТ 12.1.003-83. Шум, общие требования безопасности.

ДСН 3.3.6.037 – 99. Санітарні норми виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку.

Скорость звука.

Звуки бывают воздушные и структурные.

Скорость звука в воздухе = 332 м/с при (0 С)

С возрастание температуры скорость звука увеличивается = 332 + 0,6*t м/с.

Скорость звука в воде = 1500 м/с.

В алюминии скорость звука = 5000 м/с.

4,5,6,7 15

400, 1000

10^9 – 10^11

Инфразвук

Резонансные частоты внутренних органов

нч сч вч

Ультразвук

Гиперзвук

20 20.000

Четыре способа снижения действия инфразвука:

  1. Повышение быстроходности машин и механизма.

  2. Применение дистанционного управления (находиться от источника как можно дальше)

  3. Повышение жесткости конструкции

  4. Применение глушителей реактивного типа, которые звуковую энергию отражают обратно к источнику.

Посмотреть картину Ван Гога Колыбельная

Опасные частоты:

4-5Гц – тошнота, апатия (морская болезнь)

6Гц – чувство страха

7Гц – наиболее опасная частота. Совпадает с альфа ритмами биотока головного мозга.

Альфа ритмы – от 7 до 13Гц (состояние спокойствия)

Бета ритмы – от 13 до 35Гц (напряженная работа головного мозга)

Дельта ритмы – от 1 до 3.5Гц (состояние сна)

До 90 децибел мы не слышим звук (вреда нет), после 90 децибел уровень громкости может быть вреден.

Воздействие и ультразвука и средства индивидуальной защиты записать дома. Гиперзвук: источники, примеры, воздействие.

Звуковое давление измеряется в паскалях.

= 2*10^(-5) Па – при f = 1000Гц

= 2*10^2 Па (140дБ) – болевой порог

Интенсивность звука измеряется в ватах на метр квадратный – Вт/м^2

= 10^(-12) Вт/м^2 – интенсивность звука на пороге слышимости при частоте 1000Гц

= 100 Вт/м^2 – болевой порог

Уровень громкости измеряется в дБ.

20 дБ – шум переворачивания страницы книги.

40-60 дБ – человеческая речь.

65 дБ – порог головной боли при высоких частотах.

Ноут издает примерно 30 дБ.

70-80 дБ – промышленный шум (шум улиц).

0-80 дБ – допустимый уровень громкости.

80-90 дБ – шум метро (граница нарушения органов слуха и равновесия).\

Вопросы на дом:

  1. Цвета шума (какие есть).

100 дБ – грузовик проезжает на расстоянии 1 м.

120 дБ – взлет реактивного самолета на расстоянии 100 м.

От 80 до 120 дБ – предельно допустимые уровни громкости.

130 дБ – выстрел из артиллерийского орудия, удар грома в эпицентре.

140 дБ – выстрел из артиллерийского орудия.

160 – 180 дБ – старт космической ракеты на расстоянии 100 м. Смертельный уровень громкости.

Шумомер – прибор для измерения шума.

Средства индивидуальной защиты (СИЗ):

От 80 до 100 дБ применяют беруши.

От 100 до 120 дБ – наушники.

От 120 дБ – шлемофон.

Акустический расчет

Задача 1.

= 80дБ

= 80дБ

Определить нагрузку на уши.

Формула для сложения одинаковых уровней громкости:

дБ

=

Таблица для сложения уровней громкости.

Разность двух слагаемых уровней громкости, дБ

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

15

20

Добавка дельта к большему уровню громкости

1

2.5

2.1

1.8

1.5

1.2

1

0.8

0.6

0.5

0.5

0.2

0