Основи охорони праці. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці в навчальних закладах


Реферат >> Безопасность жизнедеятельности

План.

  1. Вступ. Предмет, структура, мета курсу Основи охорони праці

  2. Основні принципи державної політики в галузі охорони праці.

  3. Організація охорони праці у навчальних закладах.

Охорона праці, згідно закону України “Про охорону праці” – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров’я і працездатність людини в процесі праці. Дія закону поширюється на всі підприємства, установи і організації незалежно від форм власності та видів їх діяльності, на усіх громадян, які працюють, а також залучені до праці на цих підприємствах. Законодавство про охорону праці складається з цього закону, Кодексу законів про працю України та інших нормативних актів.

Державна політика України в галузі охорони праці базується на принципах:

  • пріоритету життя і здоров’я працівників відповідно до результатів виробничої діяльності підприємства, повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці;

  • комплексного роз’яснення завдань охорони праці на основі національних програм з цих питань та з урахуванням інших напрямів економічної і соціальної політики, досягнень в галузі науки і техніки та охорони навколишнього середовища;

  • соціального захисту працівників, повного відшкодування шкоди особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві і професійних захворювань;

  • встановлення єдиних нормативів з охорони праці для всіх підприємств, незалежно від форм власності і видів їх діяльності;

  • використання економічних методів управління охороною праці, проведення політики пільгового оподаткування, що сприяє створенню безпечних і нешкідливих умов праці, участь держави у фінансуванні заходів щодо охорони праці;

  • здійснення навчання населення, професійної підготовки і підвищення кваліфікації працівників з питань охорони праці;

  • забезпечення координації діяльності державних органів, установ, організацій та громадських об’єднань, що вирішують різні проблеми охорони здоров’я, гігієни та безпеки праці, а також співробітництва і проведення консультацій між власниками та працівниками, між усіма соціальними групами при прийнятті рішень з охорони праці на місцевому та державному рівнях;

  • міжнародного співробітництва в галузі охорони праці, використання світового досвіду організації роботи щодо поліпшення умов та безпеки праці.

При організації праці у навчально-виховних закладах потрібно керуватися Положенням про організацію охорони праці у навчально-виховних закладах. Дане положення розроблено відповідно до ст. 36 Закону України “Про охорону праці”, Закону України “Про освіту”, постанови Кабінету Міністрів України від 27 січня 1993 року №64, Положення про Міністерство освіти України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 липня 1992 року №384, Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 3 серпня 1993 року № 73 і поширюється на всі навчально-виховні заклади України незалежно від підпорядкування і форми власності.

Положення визначає єдину систему організації роботи з охорони праці та встановлює обов’язки структурних підрозділів і посадових осіб по забезпеченню здорових і безпечних умов праці і проведення навчально-виховного процесу, запобіганню травматизму в навчально-виховних закладах.

Міністерство освіти:

  • забезпечує виконання покладених на нього завдань з питань охорони праці відповідно до статті Закону України „Про освіту” і несе відповідальність за загальний стан роботи з охорони праці. Координує і контролює через управління місцевої державної адміністрації діяльність навчально-виховних закладів по забезпеченню здорових і безпечних умов навчання, праці і виховання;

  • Проводить єдину науково-технічну політику з питань охорони праці, впровадження нових досягнень науки і техніки, системи стандартів безпеки праці, направлених на забезпечення здорових і безпечних умов навчально-виховного процесу;

  • Створює фонд централізованого фінансування заходів на охорону праці;

  • Створює службу охорони праці, яка безпосередньо підпорядковується першому заступнику міністра;

  • Здійснює внутрівідомчий контроль за станом охорони праці;

  • Забезпечує опрацювання та прийняття нових, перегляд і скасування чинних галузевих і міжгалузевих нормативних актів з охорони праці;

  • Організує підготовку та підвищення кваліфікації спеціалістів з охорони праці з урахуванням особливостей виробництва;

  • Забезпечує вивчення основ охорони праці в усіх навчальних закладах;

  • Організовує в установленому порядку навчання і перевірку знань правил і норм охорони праці керівними працівниками і спеціалістами галузі;

  • Веде оперативний облік групових та із смертельним наслідком нещасних випадків з учнями, студентами і вихованцями на виробництві і під час навчально-виховного процесу та бере участь при необхідності у їх розслідуванні;

  • Організовує і проводить громадські огляди з охорони праці, наради, конференції і виставки;

  • Здійснює постійний зв’язок з громадськими і державними органами щодо запобігання травматизму вихованців, учнів і студентів;

  • Бере участь у міжнародному співробітництві з питань безпеки життєдіяльності вихованців, учнів і студентів.

Ректор навчально-виховного закладу:

  • Організовує роботу з охорони праці у структурних підрозділах навчально-виховного закладу згідно з чинним законодавством і даним Положенням. Визначає обов’язки і порядок взаємодії осіб, які беруть участь в управлінні охороною праці;

  • Забезпечує виконання наказів, розпоряджень, інструктивних матеріалів органів освіти з питань охорони праці, приписів органів державного нагляду, а також своєчасне виконання заходів колективного договору, угоди з охорони праці, пропозицій профспілкового комітету;

  • Створює у навчально-виховних закладах відповідно до Закону України „Про охорону праці” службу охорони праці, яка йому підпорядковується або призначає відповідних за організацію роботи з охорони праці і визначає їх посадові обов’язки;

  • Організовує заслуховування на засіданнях ради закладу, виробничих нарадах звіти керівників структурних підрозділів з питань створення здорових і безпечних умов праці і проведення навчально-виховного процесу, стану травматизму, виконання заходів колективного договору або угоди з охорони праці. Видає накази і розпорядження з цих питань;

  • Щорічно укладає колективний договір, угоду з охорони праці і забезпечує їх виконання;

  • Повідомляє про груповий нещасний випадок або випадок із смертельним наслідком на виробництві і під час навчально-виховного процесу згідно з цим Положенням за підлеглістю;

  • Організовує проведення ввідного інструктажу з усіма зарахованими до навчально-виховного закладу. Проведення інструктажу оформляється у журналі. У навчально-виховному закладі, де створено відділ охорони праці, ввідний інструктаж проводять його працівники;

  • Організовує роботу по розробленню інструкцій з безпечної праці, а також їх періодичний перегляд один раз на три роки;

  • Створює умови функціонування громадського контролю;

  • Забезпечує проведення дозиметричного контролю в навчально-виховному закладі з обов’язковою його реєстрацією;

  • Організовує навчання учнів, студентів і вихованців з питань охорони праці з наступною перевіркою знань відповідно до діючих нормативних актів;

  • Організовує проведення обов’язкових медичних оглядів учнів, студентів і вихованців;

  • Забороняє залучення учнів, студентів і вихованців до роботи і виробничої практики без екологічного обстеження робочих місць відповідними органами державного нагляду. Забезпечує контроль за виконанням робіт, які негативно впливають на екологічний стан навколишнього середовища.

Крім цього помічник керівника по адміністративно-господарській роботі:

  • забезпечує експлуатацію і догляд будівель, споруд і територій відповідно до вимог, правил і норм з охорони праці, безпеки руху транспорту на території;

  • забезпечує додержання вимог правил безпечної праці при експлуатації виробничого, енергетичного, вентиляційного обладнання, машин, механізмів, парових і водогрійних котлів, посудин, що працюють під тиском;

  • забезпечує дотримання протипожежного стану будівель і споруд, стежить за наявністю та справністю засобів пожежегасіння;

  • організовує проведення щорічних замірів опору ізоляції електроустановок та електропроводки, заземлюючи пристроїв, періодичних випробувань і оглядів вантажопідйомних машин і механізмів, парових і водогрійних котлів, посудин, що працюють під тиском, аналізів повітря на вміст пилу, газів і парів шкідливих речовин, вимірювань освітлення, шуму і вібрації, радіаційного контролю у приміщеннях навчально-виховного закладу;

  • розробляє і періодично переглядає один раз на три роки інструкції з охорони праці при виконання конкретних робіт, погоджує їх із службою охорони праці;

  • бере участь у громадському контролі за станом охорони праці;

  • організовує роботу по створенню безпечних умов праці на автотранспортному підприємстві, автобазі, гаражі установи відповідно до правил з охорони праці на автомобільному транспорті.

ВНЕСОК УЧЕНИХ В РОЗВИТОК ОХОРОНИ ПРАЦІ

Ломоносов М.В. – розробив теорію природного провітрювання шахт та спецодяг для шахтарів;

Жуковський М.Е. – його вихрова теорія застосована при розробці механічної вентиляції;

Ерисман Ф.Ф. – розвинув науку "Гігієна праці";

Скочинський А. А. – розробив Teopiю вибухів i горіння в шахтах;

Семенов Н.Н. – розвинув тeopiю боротьби з пожежами i вибухами;

Данилюк A.M. – запропонував методику розрахунку природного освітлення в приміщеннях, які ще знаходяться на стадії проектування;

інженер Чернобережський – розробив устаткування для місцевої витяжної вентиляції;

лікарі Шадький i Басманов – сконструювали респіратор ШБ-1 типу "Лепесток".