Безпека праці у виробничих приміщеннях


Контрольная работа >> Безопасность жизнедеятельности

Задача 1

У деякий момент часу концентрація акролеїну у повітрі приміщення складального цеху об’ємом 485 м3, дорівнює 0,022 мг/м3. У цей момент у цеху починає діяти джерело виділення акролеїну постійної продуктивності 10,5 мг/год.

Визначити, чи можна обмежитися неорганізованим повітрообміном, чи необхідно увімкнути вентиляцію, якщо до кінця зміни залишилось менше 7,5 годин?

Розв’язання задачі

Для відповіді на запитання задачі необхідно порівняти фактичну концентрацію акролеїну в робочому приміщенні, яка утвориться до кінця зміни, з гранично допустимою концентрацією (ГДК) акролеїну відповідно до ГОСТу 12.1.005-88.

Якщо фактична концентрація до кінця зміни буде менше або дорівнюватиме ГДК, то в приміщенні можна буде обмежитися неорганізованим повітрообміном.

Фактичну концентрацію, мг/м3, можна знайти за формулою

,

де М – продуктивність джерела шкідливої речовини, мг/год;

N – час, що залишився до кінця зміни, годин;

V – об’єм робочого приміщення, м3;

g0 – початкова концентрація шкідливої речовин в повітрі робочого приміщення, мг/м3.

Таким чином:

gф=+0,022=0,184 мг/м3

Відповідно до ГОСТу 12.1.005-88 ГДК акролеїну становить 0.2мг/м3, що перевищує gф. Тому в даному приміщенні до кінця зміни можно не вмикати вентиляцію, а обмежитися неорганізованим повітрообміном.

Задача 2

На механічній дільниці машинобудівного заводу встановлено 12 однакових джерел шуму з рівнем 90 дБА кожний.

Визначити сумарний рівень шуму в цьому приміщенні.

Як зміниться сумарний рівень шуму, якщо на дільниці демонтують 4 джерела шуму і додатково встановлять 2 джерела шуму з рівнем 95 дБА ?

Розв’язання задачі 2

Сумарний рівень шуму однакових джерел, дБА, може бути розрахований за формулою

,

де Р – рівень шуму від одного джерела, дБА;

N – кількість однакових джерел шуму, шт.

Сумарний рівень шуму в цьому приміщенні складе

P= 90+10lg12 = 90+10*1.08=100.8 дБА.

Сумарний рівень шуму під час роботи джерел з різним рівнем шуму кожного (або групи однакових джерел), дБА, може бути розрахований за формулою

,

де Р – рівень шуму початкових джерел шуму, дБА;

М – кількість демонтованих джерел шуму, шт.;

D – рівень шуму від додаткових джерел, дБА;

L – додатково встановлені джерела шуму, шт.

Cумарний рівень шуму на дільниці, якщо там демонтують 4 початкових джерела шуму і додатково встановлять 2 джерела шуму з рівнем 95 дБА буде складати

L=10*lg((12-2)*100.1*90+2*100.1*95)= 102,1 дБА.

Задача 3

Розрахувати освітленість робочого місця економіста, яка створюється місцевим світильником. Відстань від лампи до розрахункової точки – 0,3, м, сила світла в напрямку розрахункової точки – 490 кандел, кут падіння світлового променя – 600. Коефіцієнт запасу Кз=1,3.

Розв’язання задачі 3

Освітленість робочого місця від місцевих світильників, лк, може бути розрахована за формулою

,

де I – сила світла в напрямку розрахункової точки, Кд;

– кут між нормаллю до робочої поверхні і напрямком світлового променя, град.;

l – відстань від джерела світла до розрахункової точки, м;

КЗ – коефіцієнт запасу.

Освітленість робочого місця економіста складе:

2094 лк.

Задача 4

Аналіз запилення повітряного середовища на шліфувальній дільниці при вимкненій механічній вентиляції дав такі результати: при проходженні через фільтр 0,5 м3/год запиленого повітря на фільтрі за 12 хвилин аспірації нагромадилося 1 міліграм пилу чавуну. Зробити висновки про можливість роботи в цьому приміщенні без використання механічної вентиляції.

Розв’язання задачі 4

Для оцінки можливості роботи на дільниці необхідно порівняти фактичну концентрацію пилу чавуну в повітрі робочого приміщення з гранично допустимою концентрацією відповідно до ГОСТу 12.1.005-88.

Фактичну концентрацію пилу, мг/м3, можна визначити за формулою

,

де n – кількість пилу, що накопичилась на фільтрі при проходженні крізь нього запиленого повітря, мг;

К – час проходження крізь фільтр запиленого повітря, хв.;

Q – швидкість проходження крізь фільтр запиленого повітря, м3/год.

Фактична концентрація пилу чавуну на дільниці складе

.

Така фактична концентрація пилу чавуну більша за ГДК за ГОСТом 12.1.005-88, що складає 6 мг/м3. Тому на дільниці не можно далі працювати без ввімкнення механічної вентиляції.

Задача 5

У виробничому приміщенні з рівнем звукового тиску від зовнішніх джерел L1 =72дБА планується зробити звукопоглинальне облицювання стелі та стін. Площа стін – 300м2, площа стелі – 250м2, площа підлоги – 250м2. Середній коефіцієнт звукопоглинання в приміщенні до облицювання дорівнює 0,1, коефіцієнт звукопоглинання використаного облицювання – 0,9.

Визначити зниження шуму після використання облицювання та можливість улаштування в приміщенні конструкторського бюро.

Розв’язання задачі 5

Зниження рівня шуму в приміщенні як наслідок використання облицювання з більш високим коефіцієнтом звукопоглинання, дБ, можна визначити за формулою

,

де В1 та В2 – сталі приміщення відповідно до та після облицювання.

У загальному випадку:

,

де А – еквівалентна площа звукопоглинання, А=Sпов*сер;

сер – середній коефіцієнт звукопоглинання внутрішніх поверхонь приміщення площею Sпов;

Sпов = Sпідл + Sст + Sстелі,

де Sпідл – площа підлоги, м2;

Sст – площа стін, м2;

Sстелі – площа стелі, м2.

За таких означень стала приміщення до облицювання становить

.

.

При визначенні сталої приміщення після облицювання треба звернути увагу на зміну середнього коефіцієнта звукопоглинання. До облицювання він складав для всіх внутрішніх поверхонь за умовами задачі сер1 = 0,1. Після облицювання підлога залишилася з попереднім коефіцієнтом звукопоглинання (сер = 0,1), а у стелі та стін він буде дорівнювати 2 = 0,9. Середній коефіцієнт звукопоглинання після облицювання можна визначити як середньозважену величину від площі внутрішніх поверхонь, що мають різні коефіцієнти звукопоглинання:

.

,

,

дБА.

Рівень шуму в приміщенні після облицювання, дБА, визначається за формулою

,

дБА.

Порівнюючи рівень шуму в приміщенні після облицювання з допустимим за ГОСТ 12.1.003-83*, який становить для конструкторського бюро 50дБА можна зробити висновок, що навіть після зазначеного облицювання в даному приміщенні влаштовувати конструкторське бюро недоцільно.

Задача 6

На підприємстві середньоспискова кількість працівників у звітному році склала 600 чоловік. За цей самий період сталося 25 випадків виробничого травматизму, у тому числі 5 випадків, які не були пов’язані з виробництвом. Загальна втрата робочого часу через непрацездатність у зв’язку з нещасними випадками, пов`язаними з виробництвом, становила 125 робочих днів, зокрема, 2 потерпілих, які отримали на виробництві травми 25 та 27 грудня, продовжували перебувати на лікарняному і в січні наступного за звітним року. Визначити коефіцієнт частоти і коефіцієнт важкості виробничого травматизму.

Розв’язання задачі 6

Коефіцієнт частоти виробничого травматизму показує кількість травмованих на виробництві, що припадає на 1000 працюючих на підприємстві. Він визначається за формулою

,

де n – число травмованих на підприємстві за звітний період (як правило, за 1 рік) через нещасні випадки, що пов’язані з виробництвом і призвели до втрати працездатності на 1 добу і більше;

М – середньоспискова кількість працюючих на підприємстві за той самий звітний період.

Коефіцієнт важкості травматизму показує середню втрату працездатності в днях, що припадають на одного потерпілого за звітний період:

,

де D – сумарне число днів непрацездатності всіх потерпілих, які втратили працездатність на 1 добу і більше у зв’язку з випадками, що закінчилися у звітному періоді.

При розв’язанні задачі необхідно звернути увагу на випадки, які не пов’язані з виробництвом. Крім того, випадки, які не закінчилися у звітному періоді, не враховуються при розрахунку коефіцієнта важкості травматизму у цьому році, а враховуються в наступному.

,

.

Задача 7

Визначити необхідну кількість світильників загального призначення для створення в приміщенні розміром 2448 м нормованого освітлення 200 лк. Світловий потік газорозрядної лампи дорівнює 2300 лм, коефіцієнт запасу – 1,7, коефіцієнт нерівномірності освітлення - 1,15, коефіцієнт використання світлового потоку – 0,65. Система освітлення комбінована.

Розв’язання задачі 7

Основна розрахункова формула за методом використання світлового потоку, лм, має вигляд

,

де F – необхідний світловий потік однієї лампи для створення в приміщенні нормованого освітлення, лм;

Е – нормована освітленість, лк;

S – площа приміщення, м2;

z – коефіцієнт нерівномірності освітлення;

К – коефіцієнт запасу;

– коефіцієнт використання світлового потоку;

N – кількість світильників, шт.;

n – кількість ламп у світильнику, як правило, n = 2.

Звідки

.

При розв’язанні задачі необхідно пам’ятати, що при комбінованій системі освітлення освітленість приміщення є сумою освітленості від загального освітлення і місцевого. Світильники загального призначення повинні створювати 10% норми від комбінованого освітлення, але не менше 150 лк при використанні люмінесцентних ламп та не менше 50 лк при використанні ламп розжарювання. Тому:

шт.

Задача 8

Визначити кратність повітрообміну при вентиляції навчальної лабораторії розміром 106м та висотою 3,0м, якщо в ній перебуває 25 студентів, кожен з яких видихає 30г/год вуглекислого газу. Гранично допустима концентрація СО2 дорівнює 1,5 г/м3. Концентрація СО2 в повітрі (зовні) складає 0,75 г/м3.

Розв’язання задачі 8

Кратність повітрообміну в приміщенні 1/год, показує кількість змін повітря в приміщенні за одну годину. Вона визначається за формулою

,

де L – необхідний повітрообмін в приміщенні, м3/год;

V – об’єм приміщення, м3.

Необхідний повітрообмін, м3/год, можна визначити за формулою

,

де G – кількість вуглекислого газу, що виділяється в приміщенні за 1 годину, г/год;

q1 – концентрація вуглекислого газу в повітрі, яке видаляється з приміщення. Вона не може перевищувати ГДК, г/м3;

q2 – концентрація вуглекислого газу в повітрі, що подається в приміщення, г/м3.

м3/год.

1/год.

Задача 9

Визначити, на яку величину потрібно знизити рівень звукового тиску під час роботи повітряного компресора з рівнем звукової потужності 100 дБА, який встановлений на будівельному майданчику на відстані 100м від житлового будинку. Фактор спрямованості звучання компресора – 2.0, допустимий рівень звукового тиску в житлових приміщеннях складає L д =40 дБА.

Розв’язання задачі 9

Для умов відкритого простору очікуваний рівень звукового тиску на деякій відстані від джерела шуму, дБА, можна визначити за формулою акустичного розрахунку

,

де N – рівень звукової потужності джерела, дБ;

Ф – фактор спрямованості звуку джерела;

S – площа поверхні, на яку поширюється звук. Вона визначається як площа умовної півсфери з центром у джерелі шуму та радіусом r, який дорівнює відстані від джерела до розрахункової точки, тобто S=2r2;

– втрати звукової потужності на шляху поширення звуку від джерела до розрахункової точки. За відсутності перешкод для шуму на невеликих (до 50 м) відстанях =0. При відстанях більше ніж 50 м при поширенні звукових хвиль в повітрі спостерігається їх затухання через густину повітря та молекулярне затухання орієнтовно за такою залежністю: при збільшенні відстані від джерела шуму до розрахункової точки в два рази рівень шуму зменшиться на 6 дБ. Тобто, якщо припустити, що при відстані 50 м = 0, то при відстані 100 м = 6 дБ, при відстані 200 м =12 дБ і т.д.

L =100 + 10lg 2 –10 lg 2*3.14*1002 - 6 = 49 дБА

Якщо порівняти очікуваний рівень звукового тиску з допустимим, можна визначити, що у районі житлового будинку необхідно знизити шум на

L= L – Lд =49 – 40 = 9 дБА.

Задача 10

Визначити фактичне значення коефіцієнта природного освітлення при боковому двобічному освітленні в реконструйованому приміщенні (розмір приміщення за планом 106), в якому площа віконних прорізів складає 25% від площі підлоги, загальний коефіцієнт світлопроникності – 0 =0,45; коефіцієнт врахування відзеркаленого світла – r1=4,0; коефіцієнт затемнення вікон будівлями, що стоять напроти – Куд.= 1,2; коефіцієнт запасу – Кз =1,3; світлова характеристика вікон – в =15.

Розв’язання задачі 10

Відповідно до СНиП ІІ-4-79 фактичне значення коефіцієнта природного освітлення, %, можна знайти за формулою

еф = ,%

де Sв – площа вікон в приміщенні, м2;

0 – загальний коефіцієнт світлопроникнення;

r1 – коефіцієнт, який враховує віддзеркалення світла від внутрішніх поверхонь приміщення;

Sп – площа підлоги в приміщенні, м2;

0 – світлова характеристика вікон;

Кз – коефіцієнт запасу;

Кбуд – коефіцієнт, який враховує затінення вікон об’єктами, що стоять навпроти.

Тобто

.