√олодомор 1932-1933 рр.на ѕолтавщин—÷

курсова€ работа: »стори€

ƒокументы: [1]   Word-164488.doc —траницы: Ќазад 1 ¬перед

¬ступ


јктуальн—÷сть теми досл—÷дженн€. ”кра—„нський народ за "асну —÷стор—÷ю пережив багато гор€, понев—÷р€нь, знущань. Ћише за ’’ стол—÷тт€ укра—„нц—÷ пережили братовбивчу в—÷йну, ѕершу та ƒругу св—÷тов—÷ в—÷йни, репрес—÷—„, √олодомори, „орнобильську катастрофу. ¬с—÷ трагед—÷—„, €к—÷ випали на долю укра—„нського народу, не можуть зр—÷вн€тись за сво—„м масштабом, жорсток—÷стю, цин—÷змом, бажанн—÷ знищити все укра—„нське та сво—„ми насл—÷дками дл€ майбутн—÷х покол—÷нь з √олодомором 1932-1933рок—÷в. ƒемограф—÷чна катастрофа пос—÷€ла в душах м—÷льйон—÷в людей почутт€ страху, незворотно вплинула на генофонд нац—÷—„.

ћасштаби траг—÷чних под—÷й 1932-1933рр. д—÷йсно планетарн—÷, ще страшн—÷ш—÷ причини, механ—÷зм зд—÷йсненн€ трагед—÷—„, й насл—÷дки, €к—÷ даютьс€ взнаки —÷ сьогодн—÷. Ќеможна н—÷€к усв—÷домити, що на найродюч—÷ших земл€х, в урожайний р—÷к було вчинено вбивство, за р—÷зними оц—÷нками, в—÷д 7 до 10 м—÷льйон—÷в людей, майже третина €ких -це д—÷ти. —пец—÷ал—÷сти п—÷драхували, що к—÷льк—÷сть жертв у справжн—÷й в—÷йн—÷ проти сел€нства, €кою був голодомор, перевищила загальну к—÷льк—÷сть загиблих у вс—÷х кра—„нах п—÷д час ѕершо—„ св—÷тово—„ в—÷йни.

√олодомор 1932-1933рр. охопив весь ÷ентр, ѕ—÷вдень, ѕ—÷вн—÷ч та —х—÷д сучасно—„ ”кра—„ни. «а даними вчених, найб—÷льше постраждали в—÷д голоду тепер—÷шн—÷ ѕолтавська, —умська, ’арк—÷вська, „еркаська,  и—„вська, ∆итомирська област—÷. Ќа них припада—‘ 52,8% загиблих. —мертн—÷сть населенн€ тут перевищувала середн—÷й р—÷вень у 8-9 —÷ б—÷льше раз—÷в. ” нин—÷шн—÷х ¬—÷нницьк—÷й, ќдеськ—÷й, ƒн—÷пропетровськ—÷й област€х р—÷вень смертност—÷ був вищий у 5-6 раз—÷в, ƒонбас—÷ - у 3-4 рази. ’оча карта голодомору не сп—÷впада—‘ з адм—÷н—÷стративно-територ—÷альним под—÷лом —–—–, проте вона сп—÷впада—‘ з етн—÷чною картою проживанн€ укра—„нц—÷в. √олодомор охопив також ѕ—÷вн—÷чний  авказ та ѕоволж€. ј на  убан—÷ та п—÷вденних районах тод—÷шн—÷х  урсько—„ та ¬оронезько—„ областей, переважно мешкало укра—„нське населенн€.

ћета —÷ завданн€ досл—÷дженн€. ƒосл—÷дити причини, умови та насл—÷дки под—÷й голодомору 1932-1933рок—÷в на ѕолтавщин—÷. –озкрити злочинн—÷ нам—÷ри кер—÷вництва ÷  ¬ ѕ(б). ѕоказати €ким насправд—÷ був дл€ ”кра—„ни стал—÷нський режим "во—‘нного комун—÷змуї. «тјў€сувати, чи справд—÷ голодомор 1932-1933 рр. був створений штучно.

ќбтјў—‘ктом досл—÷дженн€ —‘ факт знищенн€ людност—÷ в рег—÷он—÷ ѕолтавщини в роки голодомору 1932-1933рок—÷в.

ѕредметом досл—÷дженн€ —‘ голодомор 1932-1933рр. на ѕолтавщин—÷ в контекст—÷ загальноукра—„нських процес—÷в та визначенн€ його м—÷i€ —÷ рол—÷ у спроб—÷ державотворенн€.

’арактеристика джерел та л—÷тератури з теми (—÷стор—÷ограф—÷€). ¬ дан—÷й робот—÷ використано зб—÷рник документ—÷в з укра—„нських арх—÷в—÷в, опубл—÷кований ¬олодимиром Ѕорисенко, —÷ зб—÷рник статей, спогад—÷в —÷ документ—÷в п—÷д назвою "√олод 1932-1933 рок—÷в на ”кра—„н—÷: очима —÷сторик—÷в, мовою документ—÷вї.

¬икористану при написанн—÷ курсово—„ роботи л—÷тературу можна под—÷лити на дек—÷лька градац—÷й. ѕередус—÷м, це сучасн—÷ науков—÷ досл—÷дженн€ ќ.ѕ.–ƒрмака, ¬.Ќ.∆ук, в €ких автори, використовуючи новов—÷дкрит—÷ документи, анал—÷зують под—÷—„ голодомору 1932-1933рр. ƒосл—÷дженн€ цих автор—÷в —‘ безсумн—÷вним прогресом у становленн—÷ укра—„нсько—„ —÷сторично—„ науки.

ћатер—÷али досл—÷джень багатьох —÷нших сучасних автор—÷в теж торкаютьс€ под—÷й голодомору на ”кра—„н—÷, зокрема на ѕолтавщин—÷, але в загальних рисах. ƒо таких автор—÷в сл—÷д в—÷днести ќ.¬ол€, Ћ.–∆.–ƒвселевський, ќ. ор€цький —÷ р€д —÷нших.

ƒл€ б—÷льш повного висв—÷тленн€ под—÷й голодомору 1932-1933рр. на ”кра—„н—÷, зокрема на ѕолтавщин—÷, використано спогади та мемуари св—÷дк—÷в цих под—÷й, видан—÷ в часи незалежност—÷. «начне м—÷iе серед таких документ—÷в пос—÷да—‘ " нига скорботи ”кра—„ниї.

јнал—÷зуючи з—÷бран—÷ нами матер—÷али, ми доходимо до правом—÷рного висновку, що з в—÷дновленн€м незалежност—÷ ”кра—„ни значно зросла к—÷льк—÷сть наукових досл—÷джень, присв€чених под—÷€м 1932-1933рр.

ћетоди досл—÷дженн€. ќсновними методами досл—÷дженн€ —‘ метод анал—÷зу —÷ синтезу, метод пор—÷вн€льно-—÷сторичного та емп—÷ричного наукового п—÷знанн€.

” –ос—÷—„ сел€ни н—÷коли не волод—÷ли землею €к приватн—÷ "асники. «емл€ належала "общин—÷ї(тјўтјўм—÷рутјў¬н), €ку народники вважали зародком майбутнього соц—÷ал—÷зму. ¬ ”кра—„н—÷ (особливо на ѕолтавщин—÷)-навпаки. “ут в—÷ками —÷снували сильн—÷ землевласницьк—÷ традиц—÷—„. «емл€ була "асн—÷стю родини —÷ передавалась —÷з покол—÷нн€ в покол—÷нн€ - у спадок. “од—÷, восени 1932 року, в ”кра—„н—÷, —÷ на ѕолтавщин—÷ зокрема, був небувалий урожай - стодоли —÷ зас—÷ки ломились в—÷д пахучого зерна. Ќ—÷що не вказувало на б—÷ду. јле б—÷да прийшла в б—÷льшовицькому мундир—÷, у зашморган—÷й московськ—÷й куфайц—÷, з наганом —÷ багнетом у руц—÷. ÷€ б—÷да хот—÷ла —„сти. јле не те, що заробила, а те, що в—÷д—÷брала. якби вона в—÷рила в Ѕога, вона, може трохи хл—÷ба залишила б д—÷т€м. јле —„—„ богом був Ћен—÷н —÷ чорт. ¬она ненавид—÷ла тих, хто мав чист—÷ душ—÷. Ѕ—÷льше, вона ненавид—÷ла тих, хто жив на земл—÷, що назива—‘тьс€ ”кра—„на.

√олодомор 1932-1933рок—÷в був навмисно створений ћосквою. ƒл€ доказу такого твердженн€ можна навести безл—÷ч незаперечних факт—÷в. Ќаведемо один з них: 6-го липн€ 1932року на нарадах третьо—„ конференц—÷—„  ѕ(б)” в ’арков—÷ голова ур€ду —–—– ћолотов —÷  аганович, другий секретар —÷ член ѕол—÷тбюро ÷  ¬ ѕ(б), у сво—„х промовах категорично за€вили, що тјўтјўнема —÷ не буде жодних концес—÷й ”кра—„н—÷. ѕлани хл—÷бозагот—÷вель —÷ колектив—÷зац—÷€ будь-€кою ц—÷ною мус€ть бути виконанн—÷ тјўтјў.[1] ” той час в ”кра—„н—÷ —÷ особливо на —„—„ Ћ—÷вобережн—÷й частин—÷ вже вимирали ц—÷л—÷ села, а награбоване насильними хл—÷бозагот—÷вл€ми зерно в селах вивозилось у 1932-1933рр. за кордон —÷ продавалось за безц—÷нь, щоб за державну валюту купувати техн—÷ку, а одночасно й дурити св—÷т, що голоду в ”кра—„н—÷ нема—‘. Ћише в 1933роц—÷ к—÷льк—÷сть задушених голодом перевищу—‘ загальну к—÷льк—÷сть жертв ѕершо—„ св—÷тово—„ в—÷йни.

¬ ”кра—„н—÷ з голоду помирали люди, але це не завадило кер—÷вництву кра—„ни вживати заход—÷в дл€ вивозу з республ—÷ки хл—÷ба. 13 грудн€ 1932року ÷   ѕ(б)” видав директиву секретар€м обком—÷в парт—÷—„ про вжитт€ заход—÷в проти куркульських —÷ антирад€нських елемент—÷в, винних в орган—÷зац—÷€х саботажу хл—÷бозагот—÷вель. ¬ постанов—÷ т—÷ комун—÷сти, що хот—÷ли не допустити голоду —÷ пропонували залишити у себе частину хл—÷ба дл€ харчуванн€, називались зрадниками —÷ шпигунами.

——÷льське господарство республ—÷ки в 1932-1933роках знаходилось у такому стан—÷, що неспроможне було справитис€ нав—÷ть —÷з зменшеним планом хл—÷боздач—÷. ўе й у травн—÷ 1932року жодного к—÷лограма зерна не видали колгоспникам 15% господарств ’арк—÷всько—„ област—÷ (ѕолтавщина в той час входила до ’арк—÷всько—„ област—÷). «розум—÷ло, що при вичерпност—÷ хл—÷бних ресурс—÷в план навис над сел€нами домокловим мечем. ” с. —ал—÷вка  ременчуцького району п—÷д час обговоренн€ плану хл—÷бозагот—÷вл—÷ голова м—÷iевого колгоспу ѕ.–едько на зас—÷данн—÷ правл—÷нн€ сказав: тјўтјў ћи цей план будемо приймати —÷ розтјў€снювати в масах. јле сам—÷ зна—‘мо, що в—÷н нереальний тјўтјў.ј рах—÷вник –∆. √еращенко додав:тјўтјў якщо вивеземо весь хл—÷б, що —‘ в колгосп—÷, —÷ фуражне зерно, —÷ нас—÷нний фонд, тод—÷ може, план викона—‘мо тјўтјў.[7] “ак—÷ ж за€ви були зроблен—÷ головами колгосп—÷в —÷ с—÷льрад у б—÷льшост—÷ с—÷л на ѕолтавщин—÷.

√олодомор 1932-1933рр. - одна з найтраг—÷чн—÷ших стор—÷нок нашо—„ —÷стор—÷—„, про €ку дес€тил—÷тт€ми мовчали. јрх—÷вн—÷ джерела мають незаперечн—÷ докази штучного походженн€ голоду в ”кра—„н—÷. “раг—÷чн—÷ стор—÷нки —÷стор—÷—„ ”кра—„ни 1932-1933рок—÷в довгий час перебували поза увагою досл—÷дник—÷в. –∆ не тому, що це не ц—÷кавило —„х, а тому, що в –ад€нськ—÷й ”кра—„н—÷ —÷ загалом в рад€нськ—÷й науц—÷ питанн€ голоду знаходилось п—÷д оф—÷ц—÷йною —÷ дуже суворою забороною. –озгорнемо будь-€кий п—÷дручник з рад€нсько—„ —÷стор—÷—„. Ќевиразн—÷ роздуми про продовольч—÷ труднощ—÷, тимчасове —÷ незначне п—÷двищенн€ смертност—÷ через неврожай, куркульський саботаж, чи нав—÷ть про недол—÷ки —÷ помилки, допущен—÷ п—÷д час хл—÷бозагот—÷вельно—„ кампан—÷—„. “их зах—÷дних —÷сторик—÷в, €к—÷ називали голод голодом, автоматично в—÷дносили до стану "буржуазних фальсиф—÷катор—÷вї.

ѕромовистим у цьому план—÷ —‘ секретний циркул€р за п—÷дписом ј.  апта та —. ћухи —÷ зав—÷зований ¬. ўербицьким 11 лютого 1983року тјўтјў ќ пропагандистских и контрпропагандистских меропри€ти€х по противодействию разв€занной реакционными центрами украинской эмиграции антисоветской кампании в св€зи с имевшими место в начале 30х годов, признаетс€, что особенно осложнилась хоз€йственна€ обстановка осенью 1932года в св€зи с необоснованным завышением сельскохоз€йственных планов тјўтјў. –∆ дал—÷: тјўтјў ¬виду того, что нам не выгодно по данному вопросу вступать в открытую полемику с националистическими писаками, в насто€щее врем€ усили€ сосредоточены на пропаганде в республике и на зарубежные страны достижение сельского хоз€йства —оветской ”краины, преобразований в деревне, ставших возможными благодар€ победе колхозного стро€тјжтјўтјў.[24]

Ќе т—÷льки в газетах, а й у документах оф—÷ц—÷йних установ у т—÷ роки становище у сел—÷ висв—÷тлювалос€ виб—÷рково. «овн—÷шн€ обстановка видимого спокою дезор—÷—‘нтувала рад€нських людей, не кажучи вже про —÷ноземних громад€н, що при—„жджали в нашу кра—„ну. “ак, н—÷мецький письменник-ем—÷грант јртур  естлер, перебуваючи взимку 1932-1933рок—÷в на ѕолтавщин—÷ та —÷нших рег—÷онах ”кра—„ни, на жаль, не зм—÷г побачити реального житт€. ѕрогл€даючи м—÷iев—÷ газети з фотограф—÷€ми усм—÷хнених молодих людей п—÷д прапорами п—÷д час урочистостей на честь завершень ударних бригад, в—÷н не побачив бодай хоча б €ко—„сь непевно—„ згадки про голод, еп—÷дем—÷ю вимиранн€ с—÷л. «гадуючи через багато рок—÷в про почутт€, €ке тод—÷ охопило його,  естлер, у сво—„й прац—÷ "—л—÷пуча темр€ваї занотував:тјўтјў ¬еличезну ”кра—„ну покрила ковдра тиш—÷ тјўтјў. ƒемократ—÷€ —÷ гласн—÷сть у республ—÷ц—÷ були в—÷дсутн—÷.

√олодомор 1932-1933рок—÷в в ”кра—„н—÷ - т€жкий злочин —тал—÷на, його кремл—÷вського оточенн€ та парт—÷йно-рад€нсько—„ верх—÷вки республ—÷ки. ÷е була ц—÷леспр€мована акц—÷€ проти укра—„нського народу €к найб—÷льш непок—÷рного —÷ волелюбного. ÷ей злочин €к за к—÷льк—÷стю жертв, так —÷ за насл—÷дками велико—„ ру—„ни усього нац—÷онального бутт€ укра—„нського народу не ма—‘ р—÷вних серед —÷нших злочин—÷в проти народ—÷в цив—÷л—÷зованого св—÷ту.

¬шановуючи памтјў€ть жертв голодомору, ми повинн—÷ в—÷дпов—÷сти на питанн€: тјўтјў „ому —÷ з €ко—„ причини таке величезне горе могло статис€? « €кою метою, задл€ чого мордувалис€ люди, €к—÷ н—÷кому —÷ н—÷ в чому не завинили? „ому ц—÷леспр€мовано винищували саме укра—„нське сел€нство?тјўтјў.

–озд—÷л 1 ѕередумови трагед—÷—„


√олод 1932-1933рр. - це жахливе злод—÷€нн€ стал—÷нського режиму - до останнього часу залишавс€ тјўтјў б—÷лою пл€мою тјўтјў в —÷стор—÷—„ нашо—„ кра—„ни, €к —÷ достов—÷рн—÷ стор—÷нки про колектив—÷зац—÷ю, про те, €кими методами вона проводилас€ —÷ до €ких насл—÷дк—÷в призвела.

Ќин—÷ в—÷домо, що основною причиною голоду на ”кра—„н—÷, в тому числ—÷ й на ѕолтавщин—÷, було введенн€ на початку 1928 року продрозкладки ( хл—÷бозагот—÷вельного плану ).

–ад€нський ур€д прагнув налагодити тјўтјўдержавну орган—÷зац—÷ю розпод—÷лу продукт—÷в зам—÷сть приватно—„ торг—÷вл—÷, промислових продукт—÷в на село тјўтјў. ѕоложенн€ про вит—÷сненн€ торг—÷вл—÷ планом—÷рно орган—÷зованим розпод—÷лом у рамках споживчо-виробничих комун ув—÷йшло до п—÷дготовленого Ћен—÷ним начерку проекту ново—„ парт—÷йно—„ програми. ¬ умовах розруху у промисловост—÷ обм—÷н м—÷ж м—÷стом —÷ селом набув форми продовольчо—„ розкладки, коли вс—÷ товарн—÷ лишки забирали у сел€н майже безкоштовно. —ел€нськ—÷ маси реагували на продрозкладку скороченн€м обс€гу вироблювано—„ продукц—÷—„ —÷, тод—÷ щоб запоб—÷гти цьому VIII зтјў—„зд –ад у грудн—÷ 1920 року висловивс€ за встановленн€ кожному сел€нському господарству обовтјў€зкових завдань по зас—÷ву. ÷ей крок ( н—÷коли не реал—÷зований ) був таким же лог—÷чним продовженн€м продрозкладки, €к —÷ заборона торг—÷вл—÷. ѕереконан—÷ в тому, що Ќ≈ѕ —‘ вимушеним в—÷дступом, викликаним тимчасовими обставинами, б—÷льшовики прагнули повернути сусп—÷льство назад, до пол—÷тики "во—‘нного комун—÷змуї. —тал—÷н—÷сти почали вт—÷лювати в житт€ —÷дею тјўтјў побудови соц—÷ал—÷зму в одн—÷й окремо вз€т—÷й кра—„н—÷ тјўтјў. ÷е насамперед передбачало перетворенн€ —–—–, €кнайшвидше, в передову —÷ндустр—÷альну державу.

 урс на соц—÷ал—÷стичну —÷ндустр—÷ал—÷зац—÷ю, що —÷нтенсивно вт—÷лювавс€ в житт€, тјўтјў наступ соц—÷ал—÷зму по всьому фронту тјўтјў, потребували —÷мпортного промислового обладнанн€, вимагали матер—÷ального фонду дл€ буд—÷вництва великих промислових п—÷дпри—‘мств. ќсновним джерелом поповненн€ валюти став експорт хл—÷ба, що весь час зростав. ј хл—÷б можна було вз€ти лише в труд—÷вника-сел€нина. ” кра—„н—÷ було кинуто клич: перетворити у житт€ лен—÷нський кооперативний план, провести суц—÷льну колектив—÷зац—÷ю, л—÷кв—÷дувати куркульство - останн—÷й експлуататорський клас. ’оч фактично велик—÷ куркульськ—÷ господарства було л—÷кв—÷довано ще на початку 20-х рок—÷в, ….¬.—тал—÷ним був знехтуваний —÷ перекручений лен—÷нський план кооперуванн€ села, розроблений на п—÷дстав—÷ фундаментальних праць кращих рос—÷йських економ—÷ст—÷в.  ооперативний план ¬.–∆.Ћен—÷на передбачав соц—÷ал—÷стичн—÷ перетворенн€ с—÷льського господарства на основ—÷ докор—÷нно—„ техн—÷чно—„ реконструкц—÷—„, п—÷днесенн€ загально—„ культури села, розрахований був на добров—÷льний принцип —÷ тривалий час. ”се це було знехтувано —тал—÷ним —÷ його приб—÷чниками.

“ака комун—÷стична "ада не збиралас€ робити укра—„нського сел€нина в—÷льним. ¬она нав—÷ть у неврожайний 1928 р—÷к змусила його продати перед жнивами тор—÷шн—÷ запаси за державними ц—÷нами, що прир—÷кало укра—„нських хл—÷бороб—÷в на голод. ѕро становище укра—„нських сел€н п—÷сл€ неврожаю 1928 року засв—÷дчу—‘ лист —÷з —тавроп—÷лл€: тјўтјў ’ерсонських людей на—„хало сюди до нас гибель, тут зимують багато коней, а той так з с—÷мействами на—„хали та зимують тут.  отрий €витьс€ сюди, то просто не схожий на чолов—÷ка, а на €кесь опудало. –озказують про сво—‘ житт€, що така б—÷да, що хоч живими закопуйс€ в землю; в кого була €ка кон€ка, повозка, молотила, упр€ж, килими, р€дна все сюди до нас повивозили на продаж. —ума в ’ерсонськ—÷й,  атеринославськ—÷й та “авридськ—÷й губерн—÷—„ була така, що через пилюгу й св—÷ту не видно. ’л—÷б зовс—÷м не вродив, а здирства безперестанн—÷. ўодн€ —„зд€ть по хатах наш—÷ хл—÷бозагот—÷вники - —÷ дай, дай хоч тр—÷сни та дай; молоти не дозвол€ють, а мелене - вис—÷вати, тјўтјў —„ж мужло прокл€те, з вис—÷вками тјўтјў. ’л—÷б, €кий уродив, "ада забрала до чиста, —÷ на нас—÷нн€ не лишила, а об—÷ц€—‘ видати нам €кесь чистосортне, люди при—„ждж—÷ покупили соб—÷ тут потроху хл—÷ба додому дл€ с—÷мейства, пуда по два, по три, то пишуть, що в «наменц—÷ у них в—÷д—÷брали той хл—÷б; не дозвол€—‘ "ада провозити н—÷зв—÷дки хл—÷ба —÷ сама не да—‘ голодуючим, просто хоч пропадай. ѕри т—÷м —‘динов—÷рним хл—÷боробам не дають хл—÷бопашц—÷, а заган€ють силою в комуну, а в комун—÷ хто пробуде та вирветьс€, то проклина—‘ на чому св—÷т сто—„ть того, хто цю комуну та рад€нську "асть видумав тјўтјў.[18]

—тал—÷н перем—÷г, сховавшись за гаслом боротьби за прискорену —÷ндустр—÷ал—÷зац—÷ю кра—„ни. «добувши абсолютний контроль над парт—÷—‘ю —÷ державою, в—÷н негайно перейшов до авантюристично—„ л—÷вацько—„ пол—÷тики "стрибкаї в —÷ндустр—÷ал—÷зац—÷—„. ”складнень у ф—÷нансуванн—÷ кап—÷тального виробництва б—÷льше не —÷снувало, хоч через в—÷дсутн—÷сть справжнього госпрозрахунку промислов—÷сть самост—÷йно заробл€ла пор—÷вн€но небагато.


1.1. –—÷к великого перелому


ћандр—÷вник, що в—÷дв—÷дав би в середин—÷ 20-х рр. –ад€нську ”кра—„ну, був би вражений тими важливими зм—÷нами, що —„х зробили –ади. ѕро це св—÷дчили, нова —÷деолог—÷€, структура ур€ду, орган—÷зац—÷€ економ—÷ки, правопор€док, осв—÷та й культура. јле не менш вразило б його й те, €к багато ще лишилос€ старого. ”кра—„на, €к —÷ ран—÷ше, була переважно кра—‘м землероб—÷в, що працювали по-старому, церкви, пануючо—„ в духовному житт—÷, й традиц—÷йних ц—÷нностей, що лишалис€ в сил—÷. ‘актично йшлос€ про сусп—÷льство, в €кому сп—÷в—÷снували й змагалис€ дв—÷ культури. ¬ м—÷стах переважали рад€нськ—÷ пор€дки, на сел—÷, де жила б—÷льш—÷сть населенн€, зм—÷ни були в—÷дносно незначними. „и не найдужче дратувало б—÷льшовицьких революц—÷онер—÷в те, що сел€ни не ви€вл€ли великого бажанн€ перейматис€ —„хньою в—÷рою в комун—÷стичну утоп—÷ю. “ому —÷снувала реальна можлив—÷сть того, що попри революц—÷йн—÷ зм—÷ни –ад€нський —оюз може залишитис€ в—÷дсталою й переважно аграрною кра—„ною. ¬—÷дтак перед парт—÷—‘ю сто€ло невд€чне завданн€ встановлювати диктатуру в переважно сел€нському середовищ—÷. ƒл€ —тал—÷на таке становище було не лише гн—÷тючим, а й загрозливим. «а Ќ≈ѕу економ—÷чно зм—÷цн—÷ли запекл—÷ вороги нового режиму - куркул—÷. јле ще злов—÷сн—÷ше над молодою соц—÷ал—÷стичною державою нависла загроза нападу, що його €к застер—÷гав —тал—÷н, готують кап—÷тал—÷стичн—÷ кра—„ни. “акий п—÷дх—÷д породжував серед член—÷в парт—÷—„ в—÷дчутт€ необх—÷дност—÷ терм—÷нових —÷ радикальних д—÷й дл€ пор€тунку революц—÷—„ та зд—÷йсненн€ повтјў€заних —÷з нею спод—÷вань.

1929 р—÷к у рад€нськ—÷й л—÷тератур—÷ традиц—÷йно називавс€ "роком великого переломуї. «азначений терм—÷н вперше вв—÷в у оборот парт—÷йно—„ пропаганди ….¬.—тал—÷н у сво—„й однойменн—÷й статт—÷, опубл—÷кован—÷й в газет—÷ "ѕравдаї 7.11.1929р. ” н—÷й наголошувалос€, що саме в цьому роц—÷ наступив великий перелом на вс—÷х фронтах соц—÷ал—÷стичного буд—÷вництва. —тосовно села мова йшлас€ про тјўтјўкор—÷нний перелом у розвитку землеробства в—÷д др—÷бного —÷ в—÷дсталого —÷ндив—÷дуального господарства до великого —÷ передового землеробстватјўтјў.[13] Ќасправд—÷ ж у 1929 роц—÷ була започаткована примусова колектив—÷зац—÷€ с—÷льського господарства, €ка обернулас€ дл€ дес€тк—÷в м—÷льйон—÷в сел€н зубож—÷нн€м, репрес—÷€ми та трагед—÷—‘ю голодомору 1932-1933рр. Ќе оминули ц—÷ сумн—÷ насл—÷дки стал—÷нського "великого переломуї —÷ полтавський край.

ѕолтавщина з —„—„ робот€щим хл—÷боробським населенн€м, прекрасними родючими “—рунтами здавна належала до основних житниць кра—„ни. ѕрот€гом 1906-1915рр. ѕолтавська губерн—÷€ щор—÷чно давала 144,5 млн. пуд—÷в хл—÷ба, в тому числ—÷ 44 млн. товарного зерна. “оварна продукц—÷€ с—÷льського господарства виробл€лас€ у пом—÷щицьких та великих сел€нських господарств.

–ад€нське законодавство ввело серйозн—÷ обмеженн€ дл€ заможних господарств щодо використанн€ наймано—„ прац—÷. ¬насл—÷док цього число сел€нських господарств на ѕолтавщин—÷, що наймали строкових с—÷льськогосподарських роб—÷тник—÷в в 1924 роц—÷, складало 2,7% в той час, €к у 1917 роц—÷ таких господарств було 6,6%.

¬ рад€нськ—÷й —÷стор—÷ограф—÷—„, починаючи з 30-х рр., пост—÷йно насаджувалас€ теза, що н—÷бито одноос—÷бн—÷ сел€нськ—÷ господарства ще до початку суц—÷льно—„ колектив—÷зац—÷—„ вже повн—÷стю вичерпали можливост—÷ дл€ свого подальшого розвитку, внасл—÷док чого нам—÷тилась деградац—÷€ с—÷льськогосподарського виробництва —÷ це, зокрема, ви€вилось у хл—÷бозагот—÷вельн—÷й криз—÷ 1928-1929рр.

Ќа ѕолтавщин—÷ усп—÷шно розвивались р—÷зн—÷ форми сел€нсько—„ кооперац—÷—„ - с—÷льськогосподарсько—„, споживчо—„, кустарно-промислово—„. ƒосить давн—÷ —÷ м—÷цн—÷ кор—÷нн€ мала с—÷льськогосподарська кооперац—÷€. Ќайстар—÷ше товариство с—÷льськогосподарсько—„ кооперац—÷—„, "ѕолтавське товариство с—÷льського господарстваї тут було засноване ще в 1865 роц—÷. ƒо 1913 року в ѕолтавськ—÷й губерн—÷—„ нал—÷чувалось 307 товариств с—÷льськогосподарсько—„ кооперац—÷—„. „ерез кооперац—÷ю сел€нин по—‘днував —÷нтереси "асного —÷ндив—÷дуального господарства з —÷нтересами —÷нших член—÷в кооперативних товариств, задовольн€в сво—„ потреби у кредитах, отримував чистосортне нас—÷нн€, плем—÷нну худобу, складн—÷ машини —÷ реманент, збував свою с—÷льськогосподарську продукц—÷ю. ——÷льськогосподарська кооперац—÷€ повн—÷стю будувалас€ за принципом добров—÷льного членства —÷ користувалас€ п—÷дтримкою з боку сел€нства.

Ќабагато складн—÷шою була справа —÷з с—÷льськогосподарськими колективними господарствами (колгоспами), €к—÷ теж включалис€ в систему с—÷льськогосподарсько—„ кооперац—÷—„.  олективн—÷ господарства обтјў—‘днували не б—÷льше одного в—÷дсотка сел€нських господарств, практично не давали товарно—„ продукц—÷—„ —÷ —÷снували завд€ки матер—÷альн—÷й п—÷дтримц—÷ з боку держави. “а, незважаючи на п—÷дтримку з боку держави, справи в колгоспах йшли невт—÷шно. “рудова диiипл—÷на занепала. Ќастр—÷й у колгоспник—÷в був гн—÷тючий. Ѕула нац—÷ональна ворожнеча. Ѕолгари не мирилис€ з укра—„нц€ми, укра—„нц—÷ не мирилис€ з болгарами. —варки, лайки, бруд, безгосподарн—÷сть, ц—÷лковитий занепад - ось на що захвор—÷ли колгоспи на к—÷нець 1929 та початок 1930 року. ¬они з аг—÷татора за колектив—÷зац—÷ю перетворилис€ у аг—÷татора проти колектив—÷зац—÷—„. [9]

ѕрактичне зд—÷йсненн€ стал—÷нського вар—÷анту соц—÷ал—÷стично—„ —÷ндустр—÷ал—÷зац—÷—„ вимагало величезних кошт—÷в, €к—÷ держава спод—÷валас€ отримати, зокрема, —÷ шл€хом встановленн€ сво—‘р—÷дного "зверх податку на селої. ¬—÷н забезпечувавс€ високими ц—÷нами на промислов—÷ товари, що споживались сел€нами, —÷ низькими - на с—÷льськогосподарськ—÷. ¬ результат—÷ село змушене було продавати держав—÷ хл—÷ба все б—÷льше, не отримуючи за нього екв—÷валентно—„ оплати. –∆ вже в час хл—÷бозагот—÷вельно—„ кампан—÷—„ 1927-1928рр. стал—÷нському кер—÷вництву довелось з—÷ткнутис€ з опором сел€нства, що не бажало продавати зерно за низькими ц—÷нами. ” в—÷дпов—÷дь на це, починаючи з 1928 року, щодо заможно—„ частини сел€нства стали застосовуватись надзвичайн—÷ заходи позаеконом—÷чного примусу, €к—÷ особливого розмаху набули в 1929 роц—÷.

Ќе менш обт€жливим дл€ заможного сел€нства було —÷ так зване самооподаткуванн€. «акон "ѕро самооподаткуванн€ населенн€ на задоволенн€ його громадських потребї був виданий ¬”÷¬  2 с—÷чн€ 1928 року. Ќа в—÷дм—÷нну в—÷д попередн—÷х законодавчих акт—÷в про самооподаткуванн€ цей закон мав €скраво виражений класовий характер. Ўкала, що визначала грошовий внесок (пай), була побудована за принципом зростаючо—„ прогрес—÷—„ у залежност—÷ в—÷д прибутковост—÷ господарства. Ѕ—÷днота —÷ частина малом—÷цних середн€цьких господарств в—÷д самооподаткуванн€ зв—÷льн€лись. ƒл€ того, щоб сплатити с—÷льськогосподарський податок —÷ самооподаткуванн€, заможним господарствам доводилось продавати не т—÷льки зерно, але й частину худоби та реманенту. ƒл€ таких господарств було зрозум—÷ло, що шл€хом посиленого оподаткуванн€ "ада фактично вз€ла на експропр—÷ац—÷ю —„х господарств.

–—÷к "великого переломуї характеризувавс€ остаточним в—÷дступом до пол—÷тики "во—‘нного комун—÷змуї. ѕочаток форсовано—„ колектив—÷зац—÷—„ зб—÷гс€ з практичною забороною торг—÷вл—÷ —÷ введенн€м практики планових завдань щодо здаванн€ держав—÷ хл—÷ба та —÷нших с—÷льськогосподарських продукт—÷в з розкладкою плану по кожному селу, колективному або —÷ндив—÷дуальному господарству.

1.2. олектив—÷зац—÷€ с—÷льського господарства


1929 р—÷к був роком крутого повороту пол—÷тики ѕол—÷тбюро ¬ ѕ(б) взагал—÷, а на ”кра—„н—÷ - особливо. ѕарт—÷€ вз€ла курс на знищенн€ "куркул€ €к класиї та на колектив—÷зац—÷ю с—÷льського господарства.

ўо ховалос€ п—÷д цими формулами? „ого хот—÷ло ѕол—÷тбюро комун—÷стично—„ парт—÷—„, цей найжорсток—÷ший диктатор –ос—÷—„ - —–—–? ¬ московському ѕол—÷тбюров—÷ ¬ ѕ(б) йшлос€ про те, щоб землю у сел€н од—÷брати, а самих сел€н примусово спролетаризувати, перетворити —„х (хоч —÷ з др—÷бних, а все ж самост—÷йних господар—÷в) на звичайних роб—÷тник—÷в, €к—÷ працювали б на державн—÷й земл—÷, €к—÷ б не мали жодних "асних засоб—÷в виробництва, €к—÷ позбавлен—÷ були б будь-€ких прав на продукти сво—‘—„ "асно—„ прац—÷. ј дл€ чого це було потр—÷бно? ÷е потр—÷бно було дл€ того, щоб, по-перше, задурно забирати у сел€нства увесь урожай с—÷льськогосподарських продукт—÷в, залишаючи самому виробников—÷ лише голодну норму харч—÷в, а —÷нод—÷ й того менше, дл€ того, щоб довести визиск сел€нсько—„ маси до найвищо—„ м—÷ри. ѕо-друге, щоб ц—÷лком узалежнити багатом—÷льйонову сел€нську масу в—÷д себе, в—÷д сво—„х парт—÷йних агент—÷в-ур€довц—÷в —÷ цим зробити —„—„, цю сел€нську масу, зовс—÷м безв—÷льною, слухн€ною, нездатною нав—÷ть на пасивний оп—÷р. ј цей то оп—÷р у р—÷зних його формах саме на ”кра—„н—÷ (з часу пробудженн€ укра—„нського народу до в—÷льного незалежного й св—÷домого пол—÷тичного житт€ в 1917-1919рр.) - н—÷€к не зникав п—÷сл€ московсько—„ окупац—÷—„ ”кра—„ни. Ќе зникав, не зважаючи на вс—÷ жорстокост—÷ окупац—÷йного режиму, прот€гом дес€тка рок—÷в. ƒл€ того щоб, цей процес пограбуванн€ сел€нства не вигл€дав дуже чорно, особливо дл€ закордонного пролетар—÷ату, придумано в—÷дпов—÷дн—÷ формули: "знищенн€ куркул€ €к класиї —÷ "колектив—÷зац—÷€ с—÷льського господарстваї.

–∆з середини 1929 року почав впроваджуватис€ курс на суц—÷льну колектив—÷зац—÷ю с—÷льського господарства, що на практиц—÷ перетворилос€ на примусове усусп—÷льненн€ засоб—÷в виробництва сел€н у колгоспах. “их, хто в—÷дмовл€вс€ вступати до колгоспу, прир—÷внювали до куркул—÷в та —„х пос—÷бник—÷в. ќдних судили, —÷нших ц—÷лими с—÷мтјў€ми, в—÷д—÷бравши все майно —÷ продукти, в—÷дправл€ли до —иб—÷ру, декого висилали в —÷нш—÷ села, але без майна, й посел€ли в хати найб—÷дн—÷ших сел€н. ѕозбавлен—÷ всього необх—÷дного дл€ прожитку, люди б—÷дували, голодували. ¬с—÷ б—÷ди поглиблювало ще й те, що дл€ "розкуркулюванн€ї, "викачкиї хл—÷ба та —÷нших продукт—÷в залучалис€ здеб—÷льшого малограмотн—÷ люди, а нер—÷дко й нечесн—÷ елементи, дармо—„ди, €к—÷ прагнули поживитис€ за рахунок майна та худоби розкуркулених сел€н. Ћюди змушен—÷ були вступати до колгосп—÷в. —тавши не з сво—‘—„ вол—÷ колгоспником, учорашн—÷й сел€нин-одноос—÷бник у колгосп—÷ почував себе швидше батраком, н—÷ж господарем, а це в свою чергу породжувало незац—÷кавлен—÷сть станом справ в арт—÷л—÷, безв—÷дпов—÷дальн—÷сть, низьку трудову диiипл—÷ну. ¬ 1932 роц—÷ р—÷зко зросла к—÷льк—÷сть колгоспник—÷в, €к—÷ не бажали брати участь в сусп—÷льному виробництв—÷, почаст—÷шали випадки масових виход—÷в —÷з колгосп—÷в. ” с. ѕ—÷длужж€  ременчуцького району органи роб—÷тничо-сел€нсько—„ —÷нспекц—÷—„ провели зтјў€суванн€ мотив—÷в, за €кими 90 колгоспник—÷в вийшли з арт—÷лей —÷м. "„ервоних партизанї та —÷м. Ўевченка. «а словами самих колгоспник—÷в, вони ви€вилис€ такими:тјўтјў1) в колгосп—÷ грабують; 2) ми голодн—÷, не в змоз—÷ працювати; 3) дуже важк—÷ норми вироб—÷тку, —„х не можливо виконати; 4) нема—‘ зиску працювати в арт—÷л—÷; 5) погане громадське харчуванн€тјў.[5] як приклад, наведемо дек—÷лька статей опубл—÷кованих в газет—÷ "Ѕ—÷льшовик ѕолтавщиниї за 6 кв—÷тн€ 1933 року.

√ромадське харчуванн€ занедбали.

ќрган—÷зац—÷€ правильного громадського харчуванн€ —‘ нев—÷дтјў—‘мна частина вчасного проведенн€ весн€но—„ с—÷вби. ÷ього не розум—÷ють кер—÷вники колгосп—÷в ћачусько—„ с—÷льради. ћайже по вс—÷х арт—÷л€х кухн—÷ та —„дальн—÷ не обладнан—÷.  азани давно пора ладити. ” прим—÷щенн€х брудно. —тол—÷в нема—‘, ложок та мисок не вистача—‘. ѕравл—÷нн€ не турбуютьс€ про обладнанн€ —„далень та про налагодженн€ справи громадського харчуванн€. ÷им самим вони зривають усп—÷шне проведенн€ б—÷льшовицько—„ с—÷вби. ——÷льрад—÷ та партосередков—÷ р—÷шуче треба перев—÷рити справу громадського харчуванн€ по колгоспах —÷ домогтис€ негайно—„ л—÷кв—÷дац—÷—„ вс—÷х неполадк—÷в.

ѕокласти край розкраданню громадських харч—÷в.

ѕарт—÷€ та ур€д дали ч—÷тке настановленн€ в справ—÷ громадського харчуванн€: хто робить той —÷ —„сть. ¬ арт—÷л—÷ "¬еселий –анокї, –ибчансько—„ с—÷льради, цього настановленн€ не додержуютьс€. ўодн€ з —„дальн—÷, вида—‘тьс€ б—÷льше об—÷д—÷в н—÷ж було людей на роботах.  ер—÷вники —„далень припустили ту помилку, що видають колгоспникам талони на об—÷д наперед. ќтже, ледар ма—‘ можлив—÷сть, одержавши талони, зовс—÷м не ходити на роботу. ј —‘ й так—÷ колгоспники-ударники, що жал—÷ють ледар—÷в —÷ дають —„м сво—„ талони. ”права арт—÷л—÷ повинна орган—÷зувати суворий контроль над видачею талон—÷в на об—÷ди —÷ покласти край розкраданню громадських харч—÷в.

“отал—÷тарна система, безжально пограбувавши колгоспник—÷в та одноос—÷бник—÷в п—÷д час весн€но—„ пос—÷вно—„ кампан—÷—„ 1933 року, остаточно прирекла сел€н на вимиранн€. ѕ—÷дсумовуючи колектив—÷зац—÷ю с—÷льського господарства 1929-1933рр., можна стверджувати, що б—÷льшовики мали вс—÷ п—÷дстави св€ткувати "перемогуї: показали сел€нам, €ким ма—‘ бути "заможне житт€ї за б—÷льшовицькими критер—÷€ми, депортували, вивезли до —иб—÷ру найб—÷льш працелюбну та заможну частину укра—„нського сел€нства (за б—÷льшовицькою терм—÷нолог—÷—‘ю - куркул—÷), винищили, засадили до концтабор—÷в нац—÷онально св—÷домих громад€н ”кра—„ни. “о була справжн€ в—÷йна стал—÷нського режиму проти укра—„нського народу.


1.3. ≈кспропр—÷ац—÷€ заможних верств сел€нства


” с—÷чн—÷ 1928 року члени ѕол—÷тбюро ÷  ¬ ѕ(б) розтјў—„халис€ по кра—„н—÷, щоб прискорити подоланн€ хл—÷бозагот—÷вельно—„ кризи.  ожному селу давали завданн€ на продаж хл—÷ба, а доведенн€ його "до дворуї в—÷дбувалос€ за р—÷шенн€м с—÷льських сход—÷в. —ел€н, €к—÷ не виконували р—÷шень, спочатку штрафували, а пот—÷м майно —„х розпродувалос€ з торг—÷в. ” ѕолтавському окруз—÷ таким чином було розпродано майно 2773 господарств, у  ременчуцькому - 1094 господарств. ÷е вже була пр€ма експропр—÷ац—÷€ сел€нства, сво—‘р—÷дна репетиц—÷€ "л—÷кв—÷дац—÷—„ куркульства €к класуї, що розпочалас€ невдовз—÷. ÷—÷каво, що до числа сел€н, чи—‘ майно було розпродане з торг—÷в, потрапили не т—÷льки заможн—÷ господарства, а й середн€ки —÷ нав—÷ть б—÷дн€ки. ¬ 1929 роц—÷ було розпродано майно 18 тис. господарств, оголошених куркульськими.

ѕор€док розкуркулюванн€ розробила спец—÷альна ком—÷с—÷€ ÷  ¬ ѕ(б) на чол—÷ з ¬.ћолотовим. –езультатом —„—„ роботи стала постанова ÷  ¬ ѕ(б) в—÷д 30 с—÷чн€ 1930 року "ѕро заходи в справ—÷ л—÷кв—÷дац—÷—„ куркульських господарств у районах суц—÷льно—„ колектив—÷зац—÷—„ї, постанов—÷ ÷¬  —÷ –Ќ  —–—– в—÷д 1 лютого 1930 року "ѕро заходи по зм—÷цненню соц—÷ал—÷стичного переустрою с—÷льського господарства в районах суц—÷льно—„ колектив—÷зац—÷—„ —÷ по боротьб—÷ з куркульствомї.[16]  райовим (обласним) виконкомам –ад —÷ –аднаркомам союзних республ—÷к надавалось право вживати щодо куркул—÷в вс—÷ заходи боротьби, аж до повно—„ конф—÷скац—÷—„ —„х майна —÷ виселенн€ куркульських господарств за меж—÷ даних район—÷в —÷ областей.  уркульськ—÷ господарства, що п—÷дл€гали л—÷кв—÷дац—÷—„, под—÷л€лись на три категор—÷—„. ƒо першо—„ в—÷днесли "учасник—÷в —÷ орган—÷затор—÷в антирад€нських виступ—÷в —÷ терористичних акт—÷вї. ¬они мали бути "—÷зольован—÷ї у тюрмах або концтаборах. ƒо друго—„ категор—÷—„ належали т—÷, хто чинив "менш активний оп—÷рї кампан—÷—„ розкуркулюванн€. –«х разом з с—÷мтјў€ми висел€ли в п—÷вн—÷чн—÷ райони кра—„ни. –∆ нарешт—÷, розкуркуленим с—÷мтјў€м, €к—÷ не чинили опору, надавали ур—÷зан—÷ земельн—÷ д—÷л€нки за межами колгоспних масив—÷в.

ќсновна маса сел€нських господарств, зарахованих "адою до куркульських, була п—÷ддана розкуркулюванню в к—÷нц—÷ с—÷чн€-березн€ 1930 року. «г—÷дно з постановою ÷  ¬ ѕ(б) в—÷д 30 с—÷чн€ 1930 року, розкуркулюванн€, тобто комплекс адм—÷н—÷стративно-репресивних заход—÷в по експропр—÷ац—÷—„ заможних господарств, повинно було проводитись т—÷льки в районах, де фактично почалась суц—÷льна колектив—÷зац—÷€. ќднак, на практиц—÷, розкуркулюванн€ велось —÷з значним випередженн€м темп—÷в створенн€ колгосп—÷в. ќсновна причина цього пол€гала в тому, щоб використати розкуркулюванн€ €к знар€дд€ тиску на вс—÷х сел€н-одноос—÷бник—÷в, щоб примусити —„х до вступу в колгоспи. ѕри проведенн—÷ розкуркулюванн€, голови с—÷льрад, правл—÷нь колгосп—÷в, секретар—÷ партосередк—÷в у гонитв—÷ за високими в—÷дсотками колектив—÷зац—÷—„ стали зараховувати в число "куркул—÷вї —÷ будь-кого з середн€к—÷в —÷, нав—÷ть, б—÷дн€к—÷в, €кщо т—÷ в—÷дмовл€лис€ вступити до колгосп—÷в. Ѕув введений до вжитку спец—÷альний €рлик "п—÷дкуркульникї (агент чи пос—÷бник куркул—÷в), €кий нав—÷шували на ос—÷б, що не посп—÷шали стати колгоспниками чи сп—÷вчували сво—„м розкуркуленим сус—÷дам.

¬осени 1930 року, коли розпочалас€ нова кампан—÷€ колектив—÷зац—÷—„, у районах де вже в—÷дбулос€ розкуркуленн€, знову на пор€док денний постало питанн€ "л—÷кв—÷дац—÷—„ куркул€ €к класуї. Ќа роль куркул€ "ад—÷ доводилось п—÷дшукувати вже —÷нш—÷ кандидатури з числа б—÷льш заможних сел€н. «абезпечити житт€ розкуркулених на м—÷i—÷ ви€вилось не такою простою справою: бракувало кошт—÷в на буд—÷вництво спец—÷альних поселень за межами колгоспних масив—÷в. ѕроблему розвтјў€зали €кнайпрост—÷ше: стали висел€ти на ѕ—÷вн—÷ч вс—÷х. «а 1930 р—÷к з ”кра—„ни було депортовано не менше 75 тис. с—÷мей, а до середини 1931 року - ще 23,5 тис. « ѕолтавського округу до середини березн€ 1930 року було виселено понад 519 сел€нських родин(2850 чол.).

¬сього було експропр—÷йовано до 200 тис. сел€нських господарств шл€хом продажу майна з торг—÷в за невиконанн€ "забовтјў€заньї по хл—÷бозагот—÷вл€х, за несплату репресивних, дуже завищених податк—÷в, за "немотивованийї заб—÷й "асно—„ худоби, а найчаст—÷ше - через внесенн€ до списк—÷в на розкуркуленн€. «агалом за 1928-1931рр. зникло 352 тис. господарств. Ќе в силах прийн€ти новий пор€док, сел€ни сам—÷ розпродували майно, кидали землю —÷ ви—„здили на новобудови у м—÷ста, в тому числ—÷ й за меж—÷ ”кра—„ни.

–озд—÷л 2 ƒокументальн—÷ та статистичн—÷ дан—÷


”важне вивченн€ документ—÷в, да—‘ можлив—÷сть усв—÷домити: голодомор планувавс€ з ћоскви, а укра—„нськ—÷ б—÷льшовики були слухн€ними виконавц€ми вказ—÷вок  ремл€. Ќав—÷ть, ћолотов у виступ—÷ на зас—÷данн—÷ ѕол—÷тбюро ÷  ¬ ѕ(б) 3 серпн€ 1932 року, сказав:тјўтјў ћи сто—„мо справд—÷ перед привидом голоду —÷ до того ж у багатих хл—÷бних районах тјўтјў. ’оча п—÷зн—÷ше, вже наприк—÷нц—÷ свого житт€ зустр—÷чаючись з письменником ‘ел—÷ксом „у—‘вим, ћолотов заперечував факт голодомору говор€чи:тјўтјў Ќ—÷, н—÷, н—÷ в €кому раз—÷. ћен—÷ доводилос€ в т—÷ роки —„здити на хл—÷бозагот—÷вл—÷. “ак що € не м—÷г пройти повз так—÷ реч—÷. Ќе м—÷г. я тод—÷ побував на ”кра—„н—÷ дв—÷ч—÷ на хл—÷бозагот—÷вл€х, в Ѕичово, на ”рал—÷ був, в —иб—÷ру - €к же, € н—÷чого не бачив, чи що? јбсурд! Ќ—÷, це абсурд тјўтјў.[20] ќф—÷ц—÷йн—÷ пропаганда —÷ статистика —–—– не лише замовчували в—÷домост—÷ про голод початку 30-х рр., а й прагнули не вживати слово "голодї. «ам—÷сть цього писали тјўтјўнедообл—÷к смертей тјўтјў. —аме так зван—÷ вожд—÷, намагалис€ замовчати перед св—÷том страх—÷тт€ голодомору в ”кра—„н—÷.

«амовчуванн€ голоду €к €вища, заборона будь-€ко—„ —÷нформац—÷—„ про нього були складовою оф—÷ц—÷йно—„ пол—÷тики правл€чо—„ парт—÷—„. ÷е наклало негативний в—÷дбиток на документальну ф—÷ксац—÷ю факт—÷в нестач—÷ продовольства, голодуванн€, смертност—÷, спротиву. ѕроте масштабн—÷сть цього рукотворного лиха, усв—÷домленн€ парт—÷йно-державним кер—÷вництвом можливого соц—÷ального вибуху, потреби управл—÷нн€ упокоренн€м укра—„нського села, функц—÷онуванн€ канал—÷в та—‘много д—÷ловодства —÷ документооб—÷гу породжували на вс—÷х —÷—‘рарх—÷чних р—÷вн€х "ади писемну —÷нформац—÷ю про передумови, причини, розм—÷ри та насл—÷дки голоду. ƒо парт—÷йних ком—÷тет—÷в, державних установ, редакц—÷йних газет ринув масовий пот—÷к лист—÷в, скарг, звернень, за€в з викладом д—÷йсного стану агон—÷зуючого в—÷д голоду сел€нства. „астина цих матер—÷ал—÷в також в—÷дклалас€ в арх—÷вних фондах. ÷—÷лком природно, що найб—÷льш затребуваними ви€вилис€ документи з —÷стор—÷—„ голоду 1932-1933рр. ¬они стали головною джерельною базою наукових досл—÷джень з ц—÷—‘—„ важливо—„ —÷ бол—÷сно—„ тематики, спри€ли в—÷дновленню —÷сторично—„ правди, л—÷кв—÷дац—÷—„ одн—÷—‘—„ з найб—÷льших м—÷фолог—÷й ’’ стол—÷тт€.


2.1. ƒокументи та св—÷дченн€ про голод


¬ 1932 роц—÷ 10 лютого, один, мало кому в—÷домий вчитель з села ћачухи, –∆ван  азимирович Ўашкевич написав листа до √.–∆.ѕетровського з думкою про штучний голод:тјўтјўјх! —трашно, страшно на пытке умирать!!! ѕытка - это есть страшный голод, сделанный искусственно отобранием хлеба и всех сортов овощей. √олод от природы вызывает сокрушение, скорбь в сердцах людей, ведЄт к милосердию, к добрым делам на пользу ближнего, чтобы угодить божеству. ј голод искусственный вызывает в люд€х злобу, ненависть, жадность, недоверие, хитрость, обман и много другого дурного, и € не ошибусь, если скажу, что кто посоветовал голод сделать, тот не друг большевицкой "аститјўтјў.[15]

‘акт голоду п—÷дтверджу—‘тьс€ листом начальника ’арк—÷вського обласного в—÷дд—÷лу ƒѕ” ”—–– «. ацнельсона голов—÷ ƒѕ” ”—–– ¬.√алицькому про поширенн€ голоду, написаний 5 червн€ 1933 року:тјўтјў¬ р€де сЄл ’арьковской области в подавл€ющем большинстве голодают колхозники и их семьи, среди них имеютс€ много больных и опухших на почве недоедани€, помощь коим в р€де случаев не оказываетс€ из-за отсутстви€ каких бы то ни было продовольственных ресурсов. ¬ св€зи с этим ежедневно умирает несколько человек. ќсновными продуктами питани€ в пораженных продзатруднени€ми районах €вл€ютьс€: собираемый на пол€х картофель, различные отбросы, шелуха, семена сорных растений. Ќар€ду с этим также прогрессирует людоедство и трупоедство. Ќередки случаи, когда оставшиес€ в живых родители употребл€ют в пищу трупы умерших от истощени€ детей. “акже имеетс€ р€д фактов, когда на почве недоедани€ члены семьи убивают менее слабых, главным образом детей, употребл€€ м€со в пищутјўтјў.[23]

Ѕагато ще —‘ р—÷зних документ—÷в €к—÷ засв—÷дчують про голод. ¬с—÷ вони схож—÷ за сво—„м зм—÷стом, майже в кожному документ—÷ стверджу—‘тьс€ страх—÷тт€ комун—÷стично—„ "ади. Ќав—÷ть сам—÷ голови колгосп—÷в, розум—÷ючи безсил—÷сть голоду, прислуговуючи "ад—÷ закликали сел€н викривати €ми з хл—÷бом. як приклад, наведемо статтю опубл—÷ковану в газет—÷ "Ѕ—÷льшовик ѕолтавщиниї за 21 березн€ 1933р—÷к:тјўтјўЌаше завданн€ пол€га—‘ в тому, щоб кожен добров—÷льно викрив сво—„ €ми, памтјў€таючи, що в—÷н не буде прит€гнутий за це до в—÷дпов—÷дальност—÷. Ќаше завданн€ пол€га—‘ в тому, щоб викрити €ми —÷ хл—÷б частково використати дл€ орган—÷зац—÷—„ зас—÷вних фонд—÷в, а решту використовувати дл€ сво—„х "асних потреб. ћи певн—÷, що труд€щ—÷ одноос—÷бники та колгоспники, у кого ще маютьс€ €ми, викриють —„х —÷ допоможуть нам найблищих дн—÷в утворити нас—÷нн—÷ фондитјўтјў.

јле ще страшн—÷ше —‘ св—÷дченн€ тих людей €к—÷ пережили цю трагед—÷ю. ∆итель с.‘едор—÷вка, √лобинського району, ћарченко ёхим √ригорович, 1902р.н. розпов—÷да—‘ про сво—‘ село €ке було велике —÷ багатолюдне: тјўтјўƒобр—÷ люди жили в ньому. “а, нажаль, в 1932 роц—÷ прибули в село два уповноважених деспоти. ѕочали орган—÷зовувати "буксирн—÷ бригадиї по викачц—÷ хл—÷ба. «а дек—÷лька дн—÷в не стало багатьох людей. ўоб було кому обробл€ти землю, при—‘днали сус—÷дню ѕоп—÷вку. Ѕуло лихо та не було сл—÷з. „ерез нестачу харч—÷в доводилось —„сти буртјў€н. «атуманювалас€ св—÷дом—÷сть. Ќе було бажанн€ щось робити, хот—÷лос€ т—÷льки —„ститјўтјў.

«—÷ спогад—÷в ’арити –ƒвген—÷—„ јндр—÷€н—÷вни €ка народилас€ 1918 року в сел—÷  уст- ущ—÷  обел€цького району: тјўтјў“од—÷ € вже йшла до школи не сн—÷давши. Ќа велик—÷й перерв—÷ виб—÷гали на подв—÷ртјў€, навперейми виривали з земл—÷ грицики, кор—÷нц—÷ в—÷дривали й шамали. ј з молочаю були —„ст—÷вн—÷ листки —÷ стовбур...  оло с—÷льради бачимо, що €к—÷сь два м—÷л—÷ц—÷онери йдуть нем—÷iев—÷ й п—÷двода. Ќа п—÷двод—÷ мати з дочкою гризуть кормовий бур€к, поруч них велика поливтјў€на мак—÷тра в—÷дер на тро—‘, шматки т—÷ла з не—„ вигл€дають...” ц—÷й с—÷мтјў—„ помер батько, його сховали п—÷д л—÷жком, поки й не зтјў—„ли. ѕот—÷м д—÷тей двох менших зтјў—„ли, а третього не встигли, бо сус—÷ди за€вили в м—÷л—÷ц—÷ютјўтјў.

2.2. —татистика жертв голодомору


√олод 1932-1933рр. був величезною катастрофою дл€ укра—„нського народу, що причинила м—÷льйонн—÷ жертви. —к—÷льки всього людей забрав голодомор на ѕолтавщин—÷, сказати важко. —права в т—÷м, що в—÷домост—÷ про демограф—÷чн—÷ насл—÷дки голодомору на прот€з—÷ дес€тил—÷ть рад€нська "ада обер—÷гала €к найважлив—÷шу державну та—‘мницю. ўе в 1934-1935рр. вс—÷ документи про обл—÷к померлих у час голодомору 1932-1933рр. були вилучен—÷ з орган—÷в –ј÷— та с—÷льрад сп—÷вроб—÷тниками Ќ ¬— —÷ назавжди зникли.

¬ажливим джерелом, що пролива—‘ св—÷тло на вкрай неспри€тливу демограф—÷чну ситуац—÷ю, що склалас€ у 30-х роках у кра—„, з вини стал—÷нського кер—÷вництва —‘ матер—÷али всесоюзного перепису народонаселенн€ 17 с—÷чн€ 1939 року. ѕ—÷дсумков—÷ матер—÷али перепису, що збереглис€ в ƒержарх—÷в—÷ ѕолтавсько—„ област—÷, м—÷ст€ть в—÷домост—÷ про населенн€ вс—÷х адм—÷н—÷стративних район—÷в ѕолтавсько—„ област—÷ станом на 17 с—÷чн€ 1939р. а також станом на 17 грудн€ 1926р. коли проводивс€ попередн—÷й перепис населенн€.

Ќа час перепису 1926р. на територ—÷—„, €ка п—÷зн—÷ше ув—÷йшла до складу ѕолтавсько—„ област—÷, проживало приблизно 2млн.644тис. чол., а за даними перепису 1939р. в област—÷ нал—÷чувалос€ приблизно 2млн.230тис. чол. “обто, за 12 рок—÷в, €к—÷ пройшли м—÷ж двома демограф—÷чними переписами, к—÷льк—÷сть мешканц—÷в ѕолтавщини не т—÷льки не зросла, а навпаки, скоротилас€ приблизно на 414тис. чол., або на 15,7%.

¬—÷зьмемо окрем—÷ населен—÷ пункти —÷ побачимо, €к скоротилас€ м—÷ж двома демограф—÷чними переписами там к—÷льк—÷сть жител—÷в. Ќаприклад, у 1926р. в райцентр—÷ –ешетил—÷вка проживало 7788 чол. населенн€, а з прилеглими хуторами √аркав—÷вка, √орбенки, Ћ—÷сов—÷, Ќовосел—÷вка, ѕрокоп—÷вна, —емимогили, ’оруж—÷вка та Ўкуруп—÷—„ - 8945 чол. ” 1939р. основна маса навколишн—÷х хутор—÷в уже входила до складу селища, але жител—÷в у ньому нал—÷чувалось всього лише 6443 чол. ” с. ¬елик—÷  ринки( ран—÷ше було райцентром, а нин—÷ перебува—‘ в склад—÷ √лобинського району), без ћалих  ринок —÷ Ѕет€г—÷вщини, в 1926р. проживали 2394 чол. √олод 30-х рр. скосив велику частину жител—÷в. ’ати сто€ли пустими, —„х п—÷зн—÷ше засел€ли переселенц€ми з —÷нших район—÷в —÷ областей. –∆ все одно на час перепису 1939р. в сел—÷ нараховували лише 1799 чол. ” с. ѕетр—÷вц—÷ √лобинського району, за даними попереднього перепису, проживало 1223 чол., по с—÷льрад—÷ - 3014 чол. Ќа 1939 р—÷к по вс—÷й с—÷льрад—÷ нал—÷чувалось 1377 чол. ј ск—÷льки жител—÷в втратив колись багатолюдний √радизьк? ” 20-х рр. у ньому проживало 10646 чол., по с—÷льрад—÷( з прилеглими хуторами) - 13301 чол. ƒо 1939р. значна частина тих хутор—÷в уже ув—÷йшла в меж—÷ селища, але жител—÷в у ньому було всього 9333 чол. –∆ так можна говорити про —÷нш—÷ населен—÷ пункти, оск—÷льки за час, що пройшов м—÷ж двома переписами, статистика заф—÷ксувала р—÷зке зменшенн€ с—÷льського населенн€ по вс—÷х селах ѕолтавщини.[10]

ƒокументи, €к—÷ збереглис€ в центральних державних та колишн—÷х парт—÷йних арх—÷вах, висв—÷тлюють траг—÷чну картину масово—„ смертност—÷ людей ”кра—„ни, в тому числ—÷ й у районах ѕолтавщини, в—÷д голоду та еп—÷дем—÷й п—÷д час голодомору 1932-1933рр. «а св—÷дченн€ми тих документ—÷в, на червень 1932 р—÷к найт€жчий стан був у семи районах нашого краю, €к—÷ в той час входили до складу ’арк—÷всько—„ област—÷, а саме: в —емен—÷вському, √лобинському,  обел€цькому, Ќехворощанському, ќболонському, ќржицькому, „ут—÷вському. «а матер—÷алами, €к—÷ надходили в—÷д райком—÷в парт—÷—„, в—÷д уповноважених облпарткому та за зведенн€ми ƒѕ”, становище було особливо т€жким у колгоспному сектор—÷. як згаду—‘ √.—ова, що довгий час працював економ—÷стом-плановиком при Ќово-—анжар—÷вському райвиконком—÷ на ѕолтавщин—÷, а в тому числ—÷ —÷ п—÷д час голоду. ѕро св—÷й Ќово-—анжар—÷вський район в—÷н пише, що з 60 тис. людност—÷ району 1933 року за даними, що в—÷н мав —„х тод—÷ в—÷д секретар€ райвиконкому, вмерло 11680 ос—÷б, а це становило 19,4% до загально—„ к—÷лькост—÷. ј в сус—÷дньому Ќехворощанському район—÷, каже в—÷н:тјўтјў —ело „ернеччина, що лежить на р—÷чц—÷ ќрель —÷ в €кому було б—÷льше за 200 двор—÷в, зовс—÷м вимерло —÷ довелос€ закрити с—÷льраду €к адм—÷н—÷стративну одиницютјўтјў.[11]

 р—÷м перел—÷чених район—÷в з €скраво вираженими ознаками голодуванн€ та смертност—÷, уповноважен—÷ ƒѕ” називали голодуючими —÷ р€д с—÷л ¬еликобагачанського, √ад€цького,  арл—÷вського, Ћохвицького, Ќовосанжарського, ѕир€тинського, –ешетил—÷вського, „орнухинського район—÷в. ўе не встигли люди в—÷д—÷йти в—÷д голоду весни та початку л—÷та 1932р., €к були доведен—÷ нов—÷ хл—÷бозагот—÷вельн—÷ плани, а за —„х невиконанн€ - суворе покаранн€, в—÷д—÷бранн€ ус—÷х продукт—÷в майже до крихти. –∆ вже в 1933 роц—÷ в—÷д страшного голодомору по тих же селах стали гинути не сотн—÷, а вже тис€ч—÷ людей. ¬ де€ких районах вимирали нав—÷ть ц—÷л—÷ села, —÷ щоб €кось вр€тувати ситуац—÷ю —÷ прикрити дл€ закордону ц—÷ з€юч—÷ на т—÷л—÷ ”кра—„ни рани, при ур€д—÷ —–—– у ћоскв—÷ було створено нав—÷ть спец—÷альний ѕереселенчий  ом—÷тет, €кий —÷ займавс€ "експортуванн€мї з ћосковщини на ”кра—„ну переселенц—÷в дл€ залюдненн€ вимерлих укра—„нських с—÷л. ÷им переселенц€м з –ос—÷—„ давалась значна матер—÷альна допомога. —упроводжувати транспорт переселенц—÷в на ”кра—„ну призначалис€ л—÷кар—÷-укра—„нц—÷?...

ѕ—÷сл€ цього терору й штучного голоду ”кра—„на не дорахувалас€ б—÷льш €к четверто—„ частини сво—‘—„ людност—÷, —÷ то €кщо спиратис€ т—÷льки на анал—÷з—÷ оф—÷ц—÷йно оголошених рад€нським ур€дом статистичних даних.

ѕередбачаючи насл—÷дки сво—‘—„ велетенсько—„ кан—÷бальсько—„ акц—÷—„ народовбивства, ѕол—÷тбюро ¬ ѕ(б) та московський ур€д заздалег—÷дь "засекретилиї не т—÷льки господарську статистику, а й статистику руху людност—÷. ÷€ демограф—÷чна статистика у сво—„х п—÷дсумках з 1930 року стала приступною лише дл€ небагатьох дов—÷рених людей. ѕерепис людност—÷, що в—÷дбувс€ 1937 року, не зважаючи на колосальну варт—÷сть ц—÷—‘—„ операц—÷—„, був забракований —÷ насл—÷дки його не оголошен—÷. Ўк—÷дники, мовл€в, переменшили к—÷льк—÷сть людност—÷!... ”перто кружл€ли чутки про те, що  уйбишев, голова ƒержплану —–—–, помер не сво—‘ю смертю бо занадто настирливо в надрах парт—÷—„ оперував цифрами загибел—÷ людност—÷.

Ќажаль, - н—÷хто не зна—‘ й до цього часу справжн—÷х цифр померлих п—÷д час голоду. Ѕо були й так—÷, €ких розкуркулювали —÷ висел€ли за меж—÷ ѕолтавщини, а то й ”кра—„ни. √ромад€ни €к—÷ були знищен—÷ чи увтјў€зненн—÷ у концтабор—÷ п—÷д час масових стал—÷нських репрес—÷й (т—÷льки у друг—÷й половин—÷ 1937р.-перш—÷й половин—÷ 1938р. за далеко неповними даними Ќ ¬— ”—–– у ѕолтавськ—÷й област—÷ за "контрреволюц—÷йну д—÷€льн—÷стьї було заарештовано 12,4тис.чол.). “акож багато людей ви—„хало з ѕолтавщини за оргнабором та за "асною —÷н—÷ц—÷ативою у ƒонбас, —÷ндустр—÷альн—÷ центри ”кра—„ни, малоосво—‘н—÷ райони ѕримортјў€,  азахстану —÷ —иб—÷ру.

–озд—÷л 3 Ќасл—÷дки голодомору


√олод у 1933 роц—÷ був насл—÷дком спроби зд—÷йснювати соц—÷ал—÷стичне буд—÷вництво "во—‘нно-комун—÷стичнимиї методами. ѕроте примусова колектив—÷зац—÷€ —÷ накладена на колгоспи продрозкладка призвели до глибоко—„ деградац—÷—„ с—÷льського виробництва, €ка так дорого, так бол€че —÷ нев—÷дшкодованою об—÷йшлас€ кра—„н—÷ й народов—÷. ѕроведенн€ "колектив—÷зац—÷—„ї, розпочато—„ в 1929 роц—÷, н—÷де в —–—– не мало такого “—валт—÷вного, такого зв—÷р€чо-дикого, такого масово-винищувального характеру, €к на ”кра—„н—÷. —права в т—÷м, що в ћосковському ѕол—÷тбюро йшлос€ про те, щоб, застосувавши найжорсток—÷ш—÷,най- нелюдськ—÷ засоби, придушити на ”кра—„н—÷ будь-€ке змаганн€ до в—÷льного самост—÷йного культурно-нац—÷онального й пол—÷тичного житт€. “е змаганн€, €ке ви€вив укра—„нський народ, прокинувшись в—÷д довгого сну п—÷д могутн—÷м подихом революц—÷—„ 1917 року. Ќе дурно ж ус—÷ т—÷ ганебн—÷ заходи проти укра—„нського сел€нства йшли в пар—÷ з всеукра—„нським погромом укра—„нських культурно-нац—÷ональних здобутк—÷в та з ф—÷зичним масовим винищенн€м укра—„нсько—„ —÷нтел—÷генц—÷—„, особливо ж наукових укра—„нських сил та фах—÷вц—÷в. јдже в цей час була розгромлена ”кра—„нська јкадем—÷€ Ќаук, велика к—÷льк—÷сть науково-досл—÷дчих —÷нститут—÷в.

ѕ—÷д гаслом "знищенн€ куркул€ €к класуї на ”кра—„н—÷ проводилос€ фактично планове ф—÷зичне винищенн€ людей тими способами про €к—÷ вже згадувалос€. яких же розм—÷р—÷в дос€гло це ф—÷зичне винищуванн€ укра—„нсько—„ людност—÷? ё.√орл—÷с-√орський у сво—‘му €скраво написаному памфлет—÷ "Ave dictatorї пише: тјўтјў«имою 1929-1930 року у ¬ологд—÷, јрхангельську,  отлас—÷, ћурманську,  ем—÷ —÷ на ѕерифер—÷—„ вимерли в—÷д холоду й голоду майже вс—÷ вислан—÷ з ”кра—„ни д—÷ти до 8-9 рок—÷в. „исло —„х не т€жко у€вити, коли вз€ти до уваги, що лише п—÷д час друго—„ найб—÷льшо—„ хвил—÷ "наступу на кап—÷тал—÷стичн—÷ елементи селаї на ”кра—„н—÷, вислано 35000 сел€нських родин, а таких "хвильї було чотири, окр—÷м пост—÷йних "др—÷бнихї висилок родин. Ќе покращало становище д—÷тей —÷ тод—÷, коли —„х стали в—÷дбирати у батьк—÷в —÷ вм—÷щувати до дит€чих табор—÷в. ƒ—÷ти до 14 рок—÷в, €к—÷ згодом, за дозволом ћоскви, були повернен—÷ без батьк—÷в на ”кра—„ну - поповнили собою лави нових безпритульнихтјўтјўтјж тјўтјў«агальне число висланих за меж—÷ ”кра—„ни на к—÷нець 1932 року, в тому числ—÷ ж—÷нок —÷ д—÷тей, дос€гло двох м—÷льйон—÷в чотирьохсот тис€чтјўтјў... јле це не був к—÷нець! «авершенн€м цього суц—÷льного погрому ”кра—„ни, що його розпочато було 1929 року —÷ €кий зломив на €кийсь час вс€кий спротив укра—„нсько—„ людност—÷, була орган—÷зац—÷€ планового голоду на ”кра—„н—÷.

”насл—÷док суц—÷льного й ц—÷лковитого грабунку врожаю у сел€н в 1931р., грабунку, що його зд—÷йснила парт—÷€ ¬ ѕ(б) та ур€д за вказ—÷вками ћосковського ѕол—÷тбюро - вже на початку 1932 року почавс€ на ”кра—„н—÷ сильний голод, в—÷д €кого загинуло багато дес€тк—÷в тис€ч людей. јле, незважаючи на це, урожай 1932 року за директивою того ж ћосковського ѕол—÷тбюро знову присп—÷шеними темпами був забратий з села увесь чисто. ¬насл—÷док цього знову почавс€ голод, —÷ на початку 1933 року розгорнулас€ вже така жахлива катастрофа, €ко—„ ”кра—„на н—÷коли перед тим не зазнавала. Ћюди по селах —„ли кот—÷в —÷ собак, —„ли полову, лист€ й кору. “овкли в ступах ще з осен—÷ обеззернен—÷ качани кукурудзи й пекли з того "борошнаї переп—÷чки. Ќарешт—÷, подекуди почалос€ зтјў—„данн€ труп—÷в померлих, а там - —÷ людо—„дство. –∆ що найжахлив—÷ше, так це те, що це €вище н—÷кого вже не вражало —÷ не дивувало. “ак, бо страх—÷тт€ голоду —÷ св—÷дом—÷сть безвих—÷дност—÷ притупили тод—÷ людськ—÷ почутт€.

“акою була реальна д—÷йсн—÷сть: страшна —÷ розюча, а смертн—÷сть в—÷д голоду серед старих, дорослих та д—÷тей була така величезна —÷ вражаюча, що все це не могло не впливати на псих—÷ку вс—÷х, хто ще не втратив людських почутт—÷в —÷ не перетворивс€ на бездушного виконавц€-автомата. ÷€ д—÷йсн—÷сть створювала повний настр—÷й в низовому парт—÷йному апарат—÷.  олишн—÷й плановик Ќово-—анжар—÷вського райвиконкому на ѕолтавщин—÷, св—÷дчить, наприклад, що голова сус—÷днього  отельн—÷вського райвиконкому ѕетро Ѕраташевський пок—÷нчив самогубством, а перед тим над—÷слав багатьом сво—„м знайомим листа:тјўтјўЌема—‘ б—÷льше сил так ганебно знущатис€ над сво—„м народом, краще вмерти!тјўтјў... ј голова Ќово-—анжар—÷вського райвиконкому ƒ.¬олков не витримав —÷ в присутност—÷ безпарт—÷йних сказав слова, р—÷вн—÷ в умовах —–—– актов—÷ самогубства:тјўтјўјбо € з ума з—÷йшов, або хтось —÷нший сходить. Ќ—÷чого не розум—÷ю, що д—÷—‘тьс€ навколо мене, за що терпл€ть д—÷ти!?тјўтјў ѕро цей настр—÷й серед парт—÷йного апарату говорив —÷ —. ос—÷ор, не згадуючи про так—÷ траг—÷чн—÷ випадки, €к з ѕ.Ѕраташевським чи ƒ.¬олковим. ¬—÷н казав:тјўтјўя повинен, передус—÷м, нагадати про т—÷ настро—„, €к—÷ були на початку хл—÷бозагот—÷вель, та й не т—÷льки на початку, а прот€гом червн€-вересн€ 1932 року. ” ч—÷м пол€гали ц—÷ настро—„? ” нитт—÷ про те, що план важкий, що план дали неправильний тощо. ” цьому розум—÷нн—÷ особливо в—÷дзначилис€ дв—÷ област—÷ - ƒн—÷пропетровська —÷ ќдеська. “реба сказати, що й —÷нш—÷ в—÷д них не в—÷дст—÷вали. ћи на цю тему не раз говорили з районними прац—÷вниками ќдеси —÷ ƒн—÷пропетровська. Ќе раз —÷ дуже серйозно ставили питанн€ —÷ змушен—÷ були щодо де€ких кер—÷вних районних прац—÷вник—÷в вжити р—÷зких заход—÷в, але, проте, треба по сов—÷ст—÷ визнати, що цю справу ми до к—÷нц€ не довели, м—÷цно не вдарили прихован—÷, замаскован—÷ настро—„, на тих, €к—÷ по кутках говорили, що з планом н—÷чого не вийде, треба зачекати, може зниз€тьтјўтјў...[3]

ќтже, насильницька колектив—÷зац—÷€, "розселюванн€ї с—÷льських труд—÷вник—÷в —÷ "во—‘нно-комун—÷стичнаї продрозкладка породили справжн—÷й колапс с—÷льського господарства. “отал—÷тарна система, безжально пограбувавши колгоспник—÷в —÷ одноос—÷бник—÷в в час хл—÷бозагот—÷вельно—„ кампан—÷—„ 1932-1933рр., залишила —„х без належно—„ продовольчо—„ допомоги —÷ тим самим прирекла сел€н на вимиранн€. ѕолтавському краю "великий переломї коштував близько п—÷вм—÷льйона демограф—÷чних втрат населенн€. ћова йде —÷ про сел€н, розкуркулених та висланих на ѕ—÷вн—÷ч, де —„х косила смерть в—÷д холоду, хвороб, непосильно—„ прац—÷, —÷ про тих, що були знищен—÷, €к "класов—÷ ворогиї, у концтаборах та втјў€зниц€х, —÷ про колгоспник—÷в та одноос—÷бник—÷в, померлих в 1932-1933рр. в—÷д небаченого в —÷стор—÷—„ людства голоду, —÷ про тих, хто так —÷ не народивс€ при м—÷нусовому прирост—÷ населенн€ у перш—÷ роки п—÷сл€ голодомору.

¬исновки


—трашна трагед—÷€, €ку пережив укра—„нський народ в 1932-1933рр. була насл—÷дком не неврожаю €кий, хоча й був малий сам по соб—÷, але ще далеко не загрожував голодом. —талас€ вона внасл—÷док мстиво—„ терористично—„ акц—÷—„, що —„—„ було вжити ц—÷лком св—÷домо —÷ продумано дл€ застрашенн€ укра—„нського народу, дл€ придушенн€ його пасивного спротиву колгоспн—÷й систем—÷, дл€ придушенн€ його нац—÷ональних визвольних змагань та дл€ винищенн€ найактивн—÷ших його громадських елемент—÷в. ¬—÷дгуки побоюванн€ —÷ остраху перед нац—÷ональними прагненн€ми укра—„нського народу, €к—÷, к—÷нець-к—÷нцем, мус€ть привести до знищенн€ колон—÷ально—„ залежност—÷ ”кра—„ни в—÷д ћоскви, в—÷дчуваютьс€ трохи не в ус—÷х промовах ѕ.ѕостишева в ”кра—„н—÷. ” промов—÷ за 11.01.1935р. на зтјў—„зд—÷ –ад  и—„вщини в—÷н говорив:тјўтјў«а минул—÷ роки вороги наш—÷ не раз намагалис€ орган—÷зувати в—÷дрив ”кра—„ни в—÷д –ад€нського —оюзутјўтјўтјж ќц—÷ побоюванн€ —÷ страх, €к би ”кра—„на не в—÷д—÷рвалас€ в—÷д –ад€нського —оюзу, викликають у ÷  ¬ ѕ(б) лють —÷ намаганн€ будь-що приглушити т—÷ нац—÷онально-визвольн—÷ прагненн€ дракон—÷вськими засобами. ¬иступаючи, на згаданому зтјў—„зд—÷ –ад  и—„вщини 11 с—÷чн€ 1935 року ѕ.ѕостишев говорив:тјўтјўЌа прот€з—÷ двох рок—÷в цього пер—÷оду - 1931 —÷ 1932 рок—÷в - ”кра—„на пережила глибокий прорив в основних галуз€х господарства —÷ культурного буд—÷вництва. ÷ей прорив ”кра—„на з усп—÷хом подолала в 1933роц—÷ —÷ вийшла на широку дорогу переможного буд—÷вництва соц—÷ал—÷змутјўтјў.[20]

“аким чином, 1933 р—÷к, р—÷к найб—÷льшо—„ трагед—÷—„ —÷ жалоби укра—„нського народу, дл€ ѕ.ѕостишева, репрезента ÷  ¬ ѕ(б) був - роком усп—÷х—÷в "на дороз—÷ переможного буд—÷вництва соц—÷ал—÷зму!ї ÷  ¬ ѕ(б) було дано вказ—÷вки, розпочати пол—÷тичний терор проти вс—÷х, хто ви€вл€в невдоволенн€ з пол—÷тики кер—÷вництва парт—÷—„, хто творив опозиц—÷ю до його заход—÷в, п—÷дган€ючи ус—÷ т—÷ опозиц—÷йн—÷ елементи п—÷д визначен—÷ категор—÷—„ дл€ полегшенн€ з ними брутально—„ розправи. ¬т€гши сел€н ц—÷лою низкою примусових заход—÷в до колгосп—÷в —÷ здобувши в—÷д них "добров—÷льн—÷ї писан—÷ за€ви про вступ до колгосп—÷в та передачу —„м сво—„х земель, реманенту та худоби, парт—÷йний апарат мав тепер ус—÷х зап—÷дозрених у непокор—÷ —÷ опозиц—÷—„ викидати з колгосп—÷в, але без поверненн€ —„м —„хньо—„ земл—÷, —„хнього реманенту —÷ худоби, в—÷д €ких вони добров—÷льно, мовл€в, в—÷дмовились на письм—÷. ÷е значило - прир—÷кати —„х на голодну смерть з —„хн—÷ми родинами.

як типовий можна навести лист комсомольц€-студента √.“каченка до —. ос—÷ора, в €кому в—÷н опису—‘ жахливу картину голодомору на початку л—÷та 1932 року на  и—„вщин—÷:тјўтјўƒес€тки й сотн—÷ випадк—÷в, коли колгоспники виход€ть в поле —÷ зникають, а через дек—÷лька дн—÷в знаход€ть його аж провон€вшим й так його без жалю, наче це ц—÷лком природно, заривають в €му й квит, а на другий день цього ж, що заривав попереднього, наход€ть труп - мруть з голодутјўтјў. ¬—÷н ставить генсеку ÷   ѕ(б)” питанн€ —÷ сам на нього в—÷дпов—÷да—‘: тјўтјў“епер, шановний —тан—÷слав ¬—÷кент—÷йович, скаж—÷ть - х—÷ба це шл€хи до соц—÷ал—÷зму - це шл€х до гнойн—÷ й згубств, х—÷ба так можна будувати соц—÷ал—÷зм?тјў.[1] Ќавр€д чи —. ос—÷ор удосто—„в його в—÷дпов—÷ддю.

Ѕезжал—÷сним було кер—÷вництво –ад€нського —оюзу проти укра—„нського сел€нства. ’оча —÷ пишуть багато досл—÷дник—÷в, що не т—÷льки в ”кра—„н—÷ був голодомор. “ак, був за межами ”кра—„ни. Ќа  авказ—÷,  убан—÷ в ѕоволж—÷. јле там жило те укра—„нське сел€нство €ке намагалос€ втекти, заховатис€ в—÷д "ади. “а не тут то було. —тал—÷нський режим д—÷йшов —÷ туди. “—÷льки стал—÷нське оточенн€ знали ц—÷ну всього придуманого, —÷ залишали сел€н на пов—÷льне вимиранн€. ƒикунськ—÷ методи колектив—÷зац—÷—„ й запровадженн€ тиску в спос—÷б штучно створеного голоду були спр€мован—÷ виключно проти укра—„нського народу €к в сам—÷й ”—––, так —÷ за —„—„ межами.

÷€ спланована проти укра—„нського сел€нства акц—÷€ мала л—÷кв—÷дувати основу укра—„нсько—„ нац—÷—„ —÷ нац—÷онального в—÷дродженн€, зруйнувати незалежн—÷ господарства, унеможливити протисто€нн€ рад€нськ—÷й "ад—÷. ћосква усв—÷домлювала, що укра—„нське сел€нство —‘ соц—÷альною базою дл€ створенн€ незалежно—„ укра—„нсько—„ держави —÷ т—÷льки зламавши та деморал—÷зувавши його, можна було спод—÷ватис€ на екстенсивний розвиток б—÷льшовицько-тотал—÷тарно—„ держави рос—÷€н, €к—÷й потр—÷бн—÷ були безземельн—÷, знеособлен—÷, зденац—÷онал—÷зован—÷ раби дл€ "забудови комун—÷змуї.

тјўтјў√олод запланувала ћосква дл€ знищенн€ укра—„нського сел€нства €к нац—÷онального баст—÷ону. ”кра—„нських сел€н знищили не тому, що вони були сел€нами, а тому, що вони були укра—„нц€ми тјўтјў, - писав американський професор –оберт  онквест. √олодомор повинен був поставити укра—„нського хл—÷бороба на кол—÷на не лише "асне в ”кра—„н—÷, але й на вс—÷х укра—„нських етн—÷чних територ—÷€х.

—правжню мету страх—÷тливого плану винищенн€ укра—„нства розум—÷ли —÷ де€к—÷ дипломати, котр—÷ в той час працювали в —–—–. “ак, консул посольства –∆тал—÷—„ в ћоскв—÷ √раден—÷го допов—÷дав 31 травн€ 1933 року про голод в ”кра—„н—÷, стверджуючи:тјўтјў÷ей голодомор ур€д ћоскви, справд—÷, заздалег—÷дь п—÷дготовив за допомогою жорстоко—„ рекв—÷зиц—÷—„ тјўтјў. «ак—÷нчуючи сво—‘ посланн€, консул зазначив:тјўтјўтјж сучасне нещаст€ спричинить колон—÷зац—÷ю, переважно рос—÷йську, ”кра—„ни. ¬оно зм—÷нить —„—„ етнограф—÷чний характер. ”, може, дуже близьк—÷й майбутност—÷ не можна буде б—÷льше говорити про ”кра—„ну, н—÷ про укра—„нський народ, ан—÷ тим самим про укра—„нську проблему, тому що ”кра—„на в д—÷йсност—÷ стане рос—÷йським кра—‘м тјўтјў.

√олодомор 1932-1933рр. став першим випадком в —÷стор—÷—„ людства, коли конф—÷скац—÷€ продовольства була застосована державою €к збро€ масового знищенн€ —„—„ "асного населенн€ з пол—÷тичною метою.

Ќауковц—÷ висловлюють багато причин голодомору, та на думку автора —‘ лише дв—÷ основн—÷ причини - це знищенн€ укра—„нського сел€нства €к нос—÷€ укра—„нських традиц—÷й, свобод та вольностей, а також форсована —÷ндустр—÷ал—÷зац—÷€, метою €ко—„ було створити сильну важку промислов—÷сть дл€ потреб во—‘нопромислового комплексу, дл€ продовженн€ "св—÷тово—„ революц—÷—„ї.

тјўтјў оли вмирають люди на в—÷йн—÷ - це законом—÷рн—÷сть, нехай г—÷рка, та неминуча.  оли ж у мирний час люди вмирають тому, що не мають що —„сти, бо так комусь заманулос€, - це злочин, €кому н—÷коли й н—÷де не буде прощенн€ тјўтјў, - пише у сво—„х спогадах ¬алентина ѕавленко, €ка п—÷д час голодомору проживала у сел—÷ ѕустовойтово √лобинського району на ѕолтавщин—÷.[25]

—писок використано—„ л—÷тератури


1. Ѕорисенко ¬.–озсекречена памтјў€ть: √олодомор 1932-1933 рок—÷в в ”кра—„н—÷ в документах ƒѕ”-Ќ ¬—. -  : —тилос, 2007. - 604с.

2. Ѕулда ћ. Ќ—÷ могили н—÷ хресного знаку. √олодомори 1932-1933 —÷ 1946-1947рр. у „орнухинському район—÷ на ѕолтавщин—÷: ƒокументи —÷ матер—÷али. -  ., –∆нститут —÷стор—÷—„ ”кра—„ни ЌјЌ ”кра—„ни, 2004. - 480с.

3. ¬ол€ ќ./—погади про голодомор на ѕолтавщин—÷// ћор.  нига бутт€ ”кра—„ни:  и—„в, 2003. - є2/3. - —.135-149.

4. √олодомор 1932-1933рр. на ѕолтавщин—÷: до 60-р—÷чч€ трагед—÷—„. ћатер—÷али науково—„ конференц—÷—„ 2.06.1993р—÷к. - ѕолтава: Ѕ.в., 1993. - 79с.

5. √олодомор 1932-1933рр. на  ременчуччин—÷. ћатер—÷али науково—„ конференц—÷—„ 17.09.1993р—÷к. -  ременчук: Ѕ.в., 1993. - 74с.

6. √олод 1932-1933 рок—÷в на ”кра—„н—÷: очима —÷сторик—÷в, мовою документ—÷в. -  ., 1990. - —.500-501.

7. –ƒвселевський Ћ.–∆. √олод: —÷ чому —÷ €к? √олодомор 1932-1933рр. на  ременчуччин—÷. ћатер—÷али науково—„ конференц—÷—„. -  ременчук, 1993. - —.7.

8. –ƒрмак ќ.ѕ. /ѕередумови трагед—÷—„// √олодомор 1932-1933рр. на ѕолтавщин—÷. ƒо 60-р—÷чч€ трагед—÷—„ матер—÷али науково—„ конференц—÷—„. - ѕолтава, 1993. - —.1-9.

9. –ƒрмак ќ.ѕ. /як зд—÷йснювалас€ колектив—÷зац—÷€ с—÷льського господарства на ѕолтавщин—÷?// Ќаш р—÷дний край, - ѕолтава, 1990. - ¬ип.2 - —.28-32.

10. ∆ук ¬.Ќ. /÷—÷на злочинно—„ пол—÷тики// √олодомор 1932-1933рр. на ѕолтавщин—÷. ƒо 60-р—÷чч€ трагед—÷—„: матер—÷али науково—„ конференц—÷—„. - ѕолтава, 1993. - —.9-12.

11. ∆ук ¬.Ќ. /ўо прин—÷с —÷ що забрав голод 1932-1933рр. на ѕолтавщин—÷?// Ќаш р—÷дний край. -ѕолтава, 1990. - ¬ип.2 - —.32-36.

12.  нига скорботи ”кра—„ни. √олодомор. ѕолтавська обл. ч.1 ѕолтава, ј—ћ–∆, 2007. - 504с.

13.  олектив—÷зац—÷€ с—÷льського господарства —÷ голод на ѕолтавщин—÷ 1929-1933рр. «б—÷рник документ—÷в —÷ матер—÷ал—÷в. - ѕолтава, 1997. - 264с.

14.  отл€р ћ.,  ульчицький —. Ўл€хами в—÷к—÷в: дов—÷дник з —÷стор—÷—„ ”кра—„ни. -  и—„в, 1993. - 380с.

15.  олектив—÷зац—÷€ —÷ голод на ”кра—„н—÷. -  и—„в, Ќаукова думка, 1993. - —.423-424.

16.  ор€цький ќ. /√еноцид 1933року на ѕолтавщин—÷ мовою документ—÷в// ѕолтавський кра—‘знавчий музей: зб—÷рник наукових статей 2005р. ћалов—÷дом—÷ стор—÷нки —÷стор—÷—„, музе—‘знавство, охорона памтјў€ток. - ѕолтава: ƒивосв—÷т, 2006. - —.207-220.

17. ћарочко ¬. “ворц—÷ голодомору 1932-1933рр.-  и—„в, 2008. - 64с.

18. ѕолтавщина. «б—÷рник. - ѕолтава: ƒержавний музей —÷м. ¬.√. ороленка, 1927. - —.226.

19. ѕолтавщина. ≈нциклопедичний дов—÷дник. -  ., ”кра—„нська енциклопед—÷€, 1992. - —.368.

20.—оловей ƒ. —казати правду: “ри прац—÷ про голодомор 1932-1933рр. -  ., ѕолтава, 2005. - 299с.

21. —убтельний ќ. ”кра—„на: –∆стор—÷€. -  и—„в: Ћиб—÷дь, 1993. - 718с.

22. —услик –. Ћ. —умн—÷ спогади: 1933р—÷к на ѕолтавщин—÷ - Ѕ.м.: Ќа чужин—÷, 1951. - 29с.

23. ”кра—„нський хл—÷б на експорт: 1932-1933. -  ., 2006. - —.303-310.

24. ’левнюк ќ.¬. 1937-й. —талин, Ќ ¬ƒ и советское общество. - ћ.: –еспублика, 1992. - —.13-14.

25.яненко «. /√олодомор на ѕолтавщин—÷. ƒокументи св—÷дчать// «ор€ ѕолтавщини, 2006. - 24 листопада. - —.3.

—траницы: Ќазад 1 ¬перед