јнал—÷з вар—÷ант—÷в побудови рад—÷опередавальних пристро—„в радиолокац—÷онного озбро—‘нн€

курсова€ работа:  оммуникации и св€зь

ƒокументы: [1]   Word-104984.doc —траницы: Ќазад 1 ¬перед















јнал—÷з вар—÷ант—÷в побудови –ѕѕ –Ћ озбро—‘нн€


1. –оль та м—÷iе приймально-передавальних систем в рад—÷отехн—÷чних засобах озбро—‘нн€


ѕриймально - передавальн—÷ системи €вл€ютьс€ складними частинами рад—÷отехн—÷чних засоб—÷в озбро—‘нн€. ¬—÷д техн—÷чних параметр—÷в приймально - передавальних систем залежать найважлив—÷ш—÷ тактико - техн—÷чн—÷ характеристики комплекс—÷в озбро—‘нн€. ¬ —„х число вход€ть: дальн—÷сть д—÷—„, €к—÷сть передач—÷ та в—÷дображенн€ —÷нформац—÷—„ (точн—÷сть ви€вленн€ координат, захист в—÷д завад, електромагн—÷тна сум—÷сн—÷сть —÷ т.д.), а також р€д експлуатац—÷йних —÷ конструктивних показник—÷в.

¬ рад—÷отехн—÷чних засобах озбро—‘нн€ можуть використовуватис€ р—÷зн—÷ рад—÷о - та рад—÷олокац—÷йн—÷ канали. ќднак вс—÷ ц—÷ канали можна представити у вигл€д—÷ трьох моделей.

ƒо першо—„ модел—÷ належать системи, призначенн—÷ дл€ передач—÷ —÷нформац—÷—„ —÷з одних пункт—÷в простору в —÷нш—÷, —÷ншими словами передавальн—÷ та приймальн—÷ пристро—„ знаход€тьс€ в р—÷зних точках простору.

—труктурну схему першо—„ модел—÷ представлено на рисунку 1.


–ис.1.


–ад—÷ол—÷н—÷—„ при великому числ—÷ джерел —÷нформац—÷—„ повинн—÷ будуватис€ по багатоканальн—÷й схем—÷.

¬ приведен—÷й модел—÷ можуть використовуватись сигнали з в—÷домими —÷ нев—÷домими параметрами. ќстанн—÷й тип сигнал—÷в характерний дл€ систем пасивно—„ рад—÷олокац—÷—„ —÷ рад—÷орозв—÷дки.

ƒруга модель в—÷дпов—÷да—‘ активн—÷й рад—÷олокац—÷—„ з пасивним в—÷дбивачем (рис.2).


–ис.2.


ѕередавальн—÷ та приймальн—÷ пристро—„ можуть знаходитись на р—÷зних або однакових позиц—÷€х, використовувати р—÷зн—÷ —÷ загальн—÷ антени.” в—÷дпов—÷дност—÷ з цим системи називаютьс€ обтјў—‘днаними або розтјў—‘днаними.

“рет€ модель (рис.3.) широко використову—‘тьс€ в рад—÷олокац—÷йних системах з активною в—÷дпов—÷ддю.


–ис3.

јнал—÷з в—÷домих систем рад—÷отехн—÷чних засоб—÷в озбро—‘нн€ показу—‘, що в них використовуютьс€ р—÷зн—÷ комб—÷нац—÷—„ нижче поданих моделей. ’арактеристики канал—÷в визначаютьс€ вимогами до рад—÷отехн—÷чних засоб—÷в озбро—‘нн€ —÷ характеристиками вх—÷дних в —„х склад передавальних та приймальних пристро—„в.

—л—÷ду—‘ враховувати, що робота рад—÷отехн—÷чних засоб—÷в в реальних умовах буде проходити при —÷нтенсивн—÷й рад—÷опротид—÷—„ з боку противника. ÷е призводить до необх—÷дност—÷ створенн€ таких рад—÷отехн—÷чних засоб—÷в озбро—‘нн€, техн—÷чн—÷ характеристики €ких у важких завадових умовах зменшувалис€ б в незначних межах. “ому приймально - передавальн—÷ системи повинн—÷ автоматично реагувати на зм—÷ни в завадов—÷й обстановц—÷ €к зм—÷ною режиму випром—÷нюванн€, так —÷ використанн€м можливих вид—÷в селекц—÷—„ сигнал—÷в на фон—÷ завад при прийом—÷.

¬имоги до характеристик приймально - передавальних систем повинн—÷ формуватис€ на основ—÷ тактико - техн—÷чних вимог до рад—÷отехн—÷чних засоб—÷в озбро—‘нн€ —÷ враховувати можливост—÷ засоб—÷в пов—÷тр€ного нападу противника, а також ф—÷зичн—÷, технолог—÷чн—÷, економ—÷чн—÷ особливост—÷ бойового використанн€.


2.        ќсновн—÷ вимоги до передавальних систем –Ћ—


“ехн—÷чн—÷ вимоги до передавальних систем предтјў€вл€ють, спираючись на основне ц—÷льове призначенн€ засобу рад—÷отехн—÷чного озбро—‘нн€ —÷ вимог ““’ на основ—÷ компром—÷сних р—÷шень при системному анал—÷з—÷ з урахуванн€м ф—÷зичних, економ—÷чних —÷ орган—÷зац—÷йних обмежень. «вичайно розр—÷знюють три основн—÷ види техн—÷чних вимог: електричн—÷, конструктивн—÷ та експлуатац—÷йн—÷. ѕри цьому вих—÷дними —÷ найб—÷льш сутт—‘вими —‘ вимоги до —„х електричних характеристик.

ќсновними електричними характеристиками передавальних систем —‘:

  1. ¬ид та параметри зондуючих сигнал—÷в;
  2. ƒ—÷апазон робочих частот fHтјжfB —÷ ширина спектру зондуючих сигнал—÷в ѕf;
  3. ¬их—÷дна потужн—÷сть Pc —÷ коеф—÷ц—÷—‘нт корисно—„ д—÷—„ передавально—„ системи ;
  4. „астота повтору (при —÷мпульсних зондуючих сигналах) Fn або тривал—÷сть пер—÷оду модул€ц—÷—„ (при квазинеперервних зондуючих сигналах) Fc;
  5. –—÷вень небажаних (позасмугових та поб—÷чних) випром—÷нювань;
  6. —таб—÷льн—÷сть та точн—÷сть установки частоти (фази), частотних (фазових) та часових параметр—÷в модул€ц—÷—„ зондуючих сигнал—÷в.

ƒо основних конструктивних вимог в—÷днос€тьс€:

  1. √абарити, вага —÷ особливост—÷ розм—÷щенн€ апаратури;
  2. «абезпеченн€ доступу до орган—÷в регулюванн€ та елементам апаратури при —„х зам—÷н—÷;
  3. ћехан—÷чна м—÷цн—÷сть та в—÷брост—÷йк—÷сть;
  4. —клад комплекту, вид транспортуванн€ та —÷н.

ƒо основних експлуатац—÷ййних вимог належать:

  1. „ас неперервно—„ роботи, включанн€ та виключанн€, експлуатац—÷йна над—÷йн—÷сть (коеф—÷ц—÷—‘нт бо—‘готовност—÷, напрацюванн€ на в—÷дмову);
  2.  л—÷матичн—÷ умови (меж—÷ робочих температур, волог—÷сть, атмосферний тиск);
  3. ћ—÷н—÷мальна варт—÷сть сер—÷йного випуску та експлуатац—÷—„;
  4. –емонтна здатн—÷сть, максимальна безпечн—÷сть обслуговуванн€ та —÷н.


3.        ѕринцип побудови багатокаскадних передавальних пристро—„в. —труктурн—÷ схеми


–ад—÷опередавальн—÷ пристро—„ сучасних –Ћ— будуютьс€, €к правило, за багатокаскадною схемою, €ка склада—‘тьс€ з—÷ збудника (або задаючого генератору) та каскад—÷в п—÷дсиленн€. Ѕагатокаскадн—÷ –ѕѕ в пор—÷вн€нн—÷ з однокаскадними мають можлив—÷сть керуванн€ частотою або фазою коливань, дозвол€ють отримувати б—÷льш високу стаб—÷льн—÷сть несучо—„ частоти або частотних параметр—÷в сигнал—÷в складно—„ структури, а також досить велику потужн—÷сть вих—÷дних коливань.

¬ багатокаскадних передавальних пристро€х, в—÷др—÷зн€ючись в—÷д однокаскадних, —‘ можливим розд—÷ленн€ функц—÷й стаб—÷л—÷зац—÷—„ частоти, внутр—÷шньо—÷мпульсн—÷ модул€ц—÷—„ та п—÷дсиленн€ потужност—÷ м—÷ж каскадами. ѕобудова багатокаскадних –ѕѕ ви€вилось можливим завд€ки розробц—÷ потужних п—÷дсилювальних пристро—„в: прол—÷тних кл—÷строн—÷в, ламп б—÷гучо—„ хвил—÷, ампл—÷трон—÷в та —÷н. Ѕагатокаскадн—÷ –ѕѕ використовуютьс€ при формуванн—÷ €к неперервних, так —÷ —÷мпульсних зондуючих сигнал—÷в. ” загальному вигл€д—÷ схема багатокаскадного –ѕѕ —÷мпульсно—„ –Ћ— представл€—‘ собою:


–ис.4.


Ѕагатокаскадний передавач включа—‘ в себе збудник, попередн—÷ каскади п—÷дсиленн€, передвих—÷дний п—÷дсилювач потужност—÷ та вих—÷дний п—÷дсилювач. Ќа збудник наклада—‘тьс€ задача формуванн€ сигнал—÷в потр—÷бно—„ структури та забезпеченн€ високо—„ стаб—÷льност—÷ параметр—÷в, зумовлюючих цю структуру. ѕотужн—÷сть коливань збудника повинна бути достатньою дл€ збудженн€ попереднього п—÷дсилювача.  оливанн€ п—÷дсилювача можуть бути стаб—÷л—÷зован—÷ кварцом, частота €кого багаторазово помножу—‘тьс€, наприклад, в транзисторно-баракторному кол—÷. ѕомножувач—÷ такого типу мають мал—÷ габарити та вагу, досить економ—÷чн—÷ та забезпечують високу стаб—÷льн—÷сть частоти вих—÷дного коливанн€. ѕри необх—÷дност—÷ у збуднику викону—‘тьс€ фазова або частотна модул€ц—÷€ або ман—÷пул€ц—÷€. «будник, в залежност—÷ в—÷д пред'€влених до нього вимог може" бути однокаскадним або багатокаскадним. ќск—÷льки формуванн€ сигнал—÷в зд—÷йсню—‘тьс€ на знижен—÷й потужност—÷, необх—÷дний —„—„ р—÷вень забезпечу—‘тьс€ п—÷дсилювальним колом, €кий склада—‘тьс€ з п—÷дсилювач—÷в напруги та потужност—÷. ѕри розробц—÷ збудника на знижен—÷й частот—÷ у склад попереднього п—÷дсилювача –ѕѕ включають або множник частоти, або —‘мн—÷сть.

якщо –ѕѕ працю—‘ в- —÷мпульсному режим—÷, то в залежност—÷ в—÷д р—÷вн€ вих—÷дно—„ потужност—÷ —÷мпульсна модул€ц—÷€ зд—÷йсню—‘тьс€ або з вих—÷дному каскад—÷, або також у пром—÷жному п—÷дсилювач—÷. якщо збудник виконаний на в—÷дносно високому р—÷вн—÷ потужност—÷, то —÷мпульсна модул€ц—÷€ може виконуватис€ —÷ в збуднику. —труктурн—÷ схеми вар—÷ант—÷в побудови ба-гатокаскадних –ѕѕ ми бачимо на рисунку 5 та 6.


–ис.5.


Ќа рис.5. зображена структурна схема багатокаскадного –ѕѕ. «будник передавача форму—‘ ‘ћ або „ћ сигнал на Ќ¬„ —÷ включа—‘ в себе: кварцовий генератор, множник частоти, електронний перемикач, перетворювач частоти та формувальник „ћ або ‘ћ сигналу.

–ис. 6.


«вичайно кварцовий генератор побудований на транзистор—÷ та ма—‘ дек—÷лька каскад—÷в п—÷дсиленн€. ћножник частоти також склада—‘тьс€ з дек—÷лькох каскад—÷в та буду—‘тьс€ на варикапах (варакторах). ћ—÷ж каскадами помноженн€ включають транзисторн—÷ п—÷дсилювач—÷ та ф—÷льтри. ѕеретворювач частоти може бути виконаний на нап—÷впров—÷дникових д—÷одах, прол—÷тних кл—÷стронах або ЋЅ’. ‘ормувач „ћ/‘ћ сигнал—÷в працю—‘ на пром—÷жн—÷й частот—÷.

якщо в €кост—÷ перетворювача частоти використову—‘тьс€ прол—÷тний кл—÷строн або ЋЅ’, то ‘ћ/„ћ сигнал п—÷сл€ п—÷дсиленн€ може бути поданий на перший анод кл—÷строна або ЋЅ’. ¬ результат—÷ ампл—÷тудно—„ модул€ц—÷—„ на виход—÷ кл—÷строна або ЋЅ’ буде мати м—÷iе фазоман—÷пульований або частотно-модульований сигнал на Ќ¬„. якщо в €кост—÷ перетворювача частоти використову—‘тьс€ прол—÷тний кл—÷строн, то в—÷дпада—‘ потреба у ф—÷льтр—÷ на виход—÷ перетворювача. –оль ф—÷льтра викону—‘ резонатори кл—÷строну, настро—‘н—÷ на в—÷дпов—÷дну частоту Ќ¬„ коливань.


4.        ¬плив числа каскад—÷в та —„х параметр—÷в на основн—÷ характеристики –ѕѕ


Ѕагатокаскадн—÷ –ѕѕ сучасних –Ћ— представл€ють собою складн—÷ комплекси рад—÷оелектронно—„ апаратури, €к—÷ складаютьс€ з елемент—÷в автоматики та цифрово—„ обчислювально—„ техн—÷ки. ƒл€ зменшенн€ спотворень, €к—÷ з'€вл€ютьс€ завд€ки високочастотним каскадам, п—÷дсилювальний тракт намагаютьс€ виконати таким чином, щоб забезпечити отриманн€ р—÷вном—÷рно—„ ампл—÷тудно-частотно—„ характеристики в межах спектра частот сигналу, що п—÷дсилю—‘тьс€. « ц—÷—‘ю метою зменшують число каскад—÷в в п—÷дсилювальному тракт—÷ шл€хом використанн€ потужного збудника або п—÷дсилювача з великим коеф—÷ц—÷—‘нтом п—÷дсиленн€ (кл—÷строн—÷в та ЋЅ’). јле ж пристро—„, €к—÷ мають великий коеф—÷ц—÷—‘нт п—÷дсиленн€, мають в—÷дносно низький коеф—÷ц—÷—‘нт корисно—„ д—÷—„ (  ƒ). Ќавпаки пристро—„ з великим   ƒ (ампл—÷трони, ¬”ћ) мають малий коеф—÷ц—÷—‘нт п—÷дсиленн€. –ац—÷ональним розм—÷щенн€ р—÷зних пристро—„в в п—÷дсилюючому каскад—÷ можна отримати великий коеф—÷ц—÷—‘нт п—÷дсиленн€ —÷ високий   ƒ.  р—÷м генераторних пристро—„в, п—÷дсилюючий тракт склада—‘тьс€ з розв'€зуюч—÷ пристро—„ (феритов—÷ вентил—÷), мостов—÷ схеми та —÷нш—÷ елементи.


–ис. 7.


Ќа рисунку 7. зазначено:

рN - вих—÷дна потужн—÷сть;

рON - потужн—÷сть що п—÷дводитьс€;

 N - коеф—÷ц—÷—‘нт п—÷дсиленн€;

ќЈN -   ƒ N го каскаду;

dN - затуханн€ в розв'€зувальному пристро—„.

як ми бачимо, в ус—÷х випадках бажано мати €кнайменшу к—÷льк—÷сть каскад—÷в тракту N при завдан—÷й потужност—÷ збудника –вх вих—÷дн—÷й потужност—÷ –вих та найб—÷льший   ƒ.

  ƒ п—÷дсилюючого тракту може бути знайдено, €к в—÷дношенн€ вих—÷дно—„ потужност—÷ –вих до суми потужностей р0i, €к—÷ п—÷двод€тьс€ в—÷д джерела живленн€ до каскад—÷в п—÷дсиленн€:



ѕотужност—÷, €к—÷ п—÷двод€тьс€ до каскад—÷в п—÷дсиленн€, повинн—÷ рахуватис€ з урахуванн€м потужностей, що трат€тьс€ в елементах схеми —÷мпульсних модул€тор—÷в, колах накалу, фокусуючих системах, пускорегулююч—÷й апаратур—÷ —÷ т.д. ќск—÷льки:



то, перетворюючи сп—÷вв—÷дношенн€ (1), можна отримати



 оеф—÷ц—÷—‘нт п—÷дсиленн€ каскад—÷в –ѕѕ звичайно задовольн€—‘ умов—÷ ki>>1, коеф—÷ц—÷—‘нт затуханн€ в м—÷жкаскадних розв'€зуючих та узгоджуючих пристро€х di<< «вичайно   ƒ каскад—÷в п—÷дсиленн€ мають значенн€ 0,2... 0,8.

якщо у вих—÷дному каскад—÷ використову—‘тьс€ пристр—÷й з в—÷дносно малою величиною kN (ампл—÷трон або ¬”ћ) , то при kN-i>>kN, де —÷=1,2,«...N. Ќа основ—÷ (2) можна прийн€ти приблизно :


ќтриманий вираз показу—‘, що з урахуванн€м прийн€тих ран—÷ше умов,   ƒ усього п—÷дсилюючого тракту в основному визнача—‘тьс€ коеф—÷ц—÷—‘нтом корисно—„ д—÷—„ вих—÷дного та попередньок—÷нцевого каскад—÷в.

“ому в к—÷нцевих каскадах доречно використовувати пристро—„ з високим   ƒ (ампл—÷трони, ЋЅ’ "ћ"-типу ¬”ћ). ¬ попередньок—÷нцевих та пром—÷жних каскадах доречно використовувати пристро—„ з великим коеф—÷ц—÷—‘нтом п—÷дсиленн€.


5.        ќц—÷нка вимог до каскад—÷в передавача


≈ск—÷зний розрахунок структурно—„ схеми багатокаскадного рад—÷олокац—÷йного передавача зумовлю—‘:

    • визначенн€ к—÷лькост—÷ каскад—÷в високочастотного тракту передавача;
    • виб—÷р тип—÷в —„х генераторних пристро—„в;
    • визначенн€ вимог до модул€тор—÷в або до джерел живленн€ генераторних пристро—„в.


–ис. 8.


“ак €к величина потужност—÷ вих—÷дного сигналу в антен—÷ —‘ заданою, то к—÷льк—÷сть каскад—÷в високочастотного тракту знаходитьс€ шл€хом розпод—÷ленн€ потужностей коливань м—÷ж каскадами передавача.


6.        ћетоди вим—÷рюванн€ —÷ контролю основних параметр—÷в передавальних пристро—„в при техн—÷чному обслуговуванн—÷


ѕ—÷д техн—÷чним обслуговуванн€м розум—÷ють комплекс операц—÷й по п—÷дтримц—÷ працездатност—÷ або справност—÷ передавального пристрою при використанн—÷ за призначенн€м, оч—÷куванн—÷, збер—÷ганн—÷ —÷ транспортуванн—÷. “ехн—÷чне обслуговуванн€ передавальних пристро—„в проводитьс€ з метою:

1.ќтриманн€ достов—÷рно—„ —÷нформац—÷—„ про техн—÷чний стан, працездатн—÷сть та ефективн—÷сть бойового використанн€;

2.¬и€вленн€ —÷ негайного усуненн€ причин, €к—÷ можуть повести за собою в—÷дмови;

3.ѕерев—÷рки техн—÷чного стану, виконанн€ правил експлуатац—÷—„, догл€ду, збер—÷ганн€ —÷ умов бойового застосуванн€.

ƒл€ дос€гненн€ останньо—„ мети обов'€зков—÷ наступн—÷ види роб—÷т:

1. онтрольно-перев—÷рочн—÷ роботи, €к—÷ пол€гають у вим—÷рюванн—÷ та контрол—÷ параметр—÷в передавального пристрою —÷ режим—÷в його роботи з метою ви€вленн€ готовност—÷ до бойового застосуванн€;

2.Ќалагоджувальн—÷ та регулювальн—÷ роботи, що направлен—÷ на п—÷дтриманн€ основних параметр—÷в на заданому р—÷вн—÷;

«.ѕроф—÷лактичн—÷ м—÷ропри—‘мства, що забезпечують над—÷йн—÷сть передавального пристрою за рахунок сво—‘часного попередженн€ в—÷дмов шл€хом —„х прогнозуванн€ та зам—÷ни елемент—÷в, що в—÷дпрацювали встановлен—÷ ресурси.


7.        –Ћ— на твердот—÷льних пристро€х


Ѕезперервно, починаючи з перших магнетрон—÷в дл€ використанн€ в рад—÷олокац—÷—„ проводились розробки Ќ¬„ велико—„ потужност—÷, €к—÷ волод—÷ли би високою над—÷йн—÷стю та покращеними параметрами. –озробки “—рунтувалис€ на досл—÷дженн€х в област—÷ електронно-променевих, плазмових та феритових пристро—„в, а також на вивченн—÷ об'—‘мних ефект—÷в у нап—÷впров—÷дникових матер—÷алах. √енеруванн€ велико—„ —÷мпульсно—„ та середньо—„ потужност—÷, необх—÷дних дл€ розв'€зку задач рад—÷олокац—÷—„, було та залиша—‘тьс€ предметом найб—÷льш значного техн—÷чного пошуку в рад—÷оелектрон—÷ц—÷.

Ќав—÷ть дл€ звичайних рад—÷олокац—÷йних систем з середн—÷ми параметрами необх—÷дна —÷мпульсна потужн—÷сть пор€дку 100 к¬т та середн€ потужн—÷сть в—÷д 50 до 200 ¬т. ¬ залежност—÷ в—÷д призначенн€ –Ћ— потужн—÷сть €ка потр—÷бна на виход—÷ зм—÷ню—‘тьс€ в самих широких межах, починаючи в—÷д малих потужностей невеликих переносних –Ћ— до величезних потужностей, необх—÷дних дл€ станц—÷й контролю косм—÷чного простору та протиракетно—„ оборони.

Ѕазовий вар—÷ант твердот—÷льно—„ рад—÷олокац—÷йно—„ системи може бути, в €кому один твердот—÷льний Ќ¬„ генератор живить парабол—÷чну антену. “акий вар—÷ант використову—‘тьс€ дл€ малопотужних –Ћ—, але в б—÷льшост—÷ задач, €к—÷ зустр—÷чаютьс€ в рад—÷олокац—÷—„, необх—÷дна —÷мпульсна та середн€ потужн—÷сть на один, два або три пор€дку б—÷льше отримано—„ за допомогою одного нап—÷впров—÷дникового генератора незалежно в—÷д його типу. ƒл€ отриманн€ необх—÷дно—„ потужност—÷ потр—÷бна сум—÷сна робота велико—„ к—÷лькост—÷ твердот—÷льних генератор—÷в, включених в тому чи —÷ншому по—‘днанн—÷*.

ƒл€ складанн€ потужностей дек—÷лькох генератор—÷в розробник –Ћ— використовувати будь-€кий з двох основний вид—÷в —„х складанн€. √енератори можна з'—‘днувати безпосередньо паралельно, утворюючи твердот—÷льний екв—÷валент електронно-променево—„ лампи, або окрем—÷ генератори можна розпод—÷лити в апертур—÷ ‘ј– з додаванн€м потужностей в простор—÷ .

ѕринципи, покладен—÷ в сучасних –Ћ—, потребують м—÷н—÷мально—„ модиф—÷кац—÷—„ в тому випадку, коли безпосередньо зам—÷нити електронно-променев—÷ Ќ¬„ лампи в—÷дпов—÷дною к—÷льк—÷стю твердот—÷льних п—÷дсилювач—÷в. “аке р—÷шенн€ представл€—‘ великий —÷нтерес дл€ де€ких тип—÷в рад—÷олокац—÷йного обладнанн€, а також при модерн—÷зац—÷—„ застар—÷лого обладнанн€ дл€ п—÷двищенн€ його над—÷йност—÷. јле з точки зору розробки нового обладнанн€ цей вар—÷ант ма—‘ р€д недол—÷к—÷в та обмежень :

1) з-за значних втрат в пристро—„ додаванн€ потужностей знижуютьс€   ƒ та вих—÷дна потужн—÷сть Ќ¬„ генератор—÷в;

2) варт—÷сть пристрою додаванн€ потужност—÷ при велик—÷й потужност—÷ буде складати значну долю в—÷д вартост—÷ системи в ц—÷лому;

3) електронне в—÷дхиленн€ промен€ антени може бути зд—÷йснене т—÷льки за допомогою фазообертача велико—„ потужност—÷, 'ўо також буде спри€ти зб—÷льшенню втрат та зменшенню   ƒ;

4) при живленн—÷ антени потужним п—÷дсилювачем по€вл€тьс€ втрати на розпод—÷ленн€ пол€ в апертур—÷.

ќдначе цей вар—÷ант волод—÷—‘ р€дом переваг:

1) оск—÷льки потр—÷бний один приймальний пристр—÷й, може бути застосовуватись лазер чи параметричний п—÷дсилювач, використанн€ €ких в антенн—÷й реш—÷тц—÷ зазвичай неможливо —÷з-за економ—÷чних чинник—÷в;

2) твердот—÷льн—÷ та електронно-променев—÷ генератори можуть бути вза—‘мозам—÷нними дл€ забезпеченн€ резервуванн€ та пол—÷пшенн€ параметр—÷в;

3) в випадку антен з механ—÷чним скануванн€м один генератор зручн—÷ше.


8.        ¬иб—÷р потужних Ќ¬„ транзистор—÷в


¬ потужних каскадах передавача з нап—÷впров—÷дникових пристро—„в використовуютьс€ б—÷пол€рн—÷ та польов—÷ транзистори. Ѕ—÷пол€рн—÷ транзистори використовуютьс€ в—÷д самих низьких частот до 10 √√ц. «а потужними параметрами на частотах приблизно до 1,5 √√ц до них наблизились, а за багатьма —÷ншими параметрами —÷ випередили ћƒѕ-польов—÷ транзистори, а на частотах вище 5...б √√ц б—÷льш п—÷дход€ть польов—÷ транзистори з бар'—‘ром Ўоттки. ќстанн—÷ таку ж величину потужност—÷, €к у б—÷пол€рних транзистор—÷в, забезпечують на частотах приблизно в 3 рази б—÷льше. ” транзистор—÷в з бар'—‘ром Ўоттки верхн€ робоча частота доходить до 60 √√ц та вище.

 р—÷м б—÷пол€рних та польових транзистор—÷в в каскадах передавач—÷в використовуютьс€ ще р€д нап—÷впров—÷дникових пристро—„в, таких €к тиристори, д—÷оди √анна, лавинно-прол—÷тн—÷ д—÷оди, варикапи, варактори та тунельн—÷ д—÷оди.

¬—÷дсутн—÷сть кола накалу у транзистор—÷в зумовлю—‘ —„х негайну готовн—÷сть до роботи. Ќизьк—÷ живл€ч—÷ напруги р—÷зко зменшують над—÷йн—÷сть системи захисту обслуговуючого персоналу. ¬ передавачах потужн—÷стю приблизно до 1 к¬т повна зам—÷на ламп транзисторами призводить до зменшенн€ габарит—÷в та маси.

Ќедол—÷ки транзисторних передавач—÷в перед ус—÷м пов'€зан—÷ з високою варт—÷стю потужних транзистор—÷в —÷з-за надзвичайно важко—„ технолог—÷—„ —„х виготовленн€. –∆нш—÷ —„хн—÷ недол—÷ки в пор—÷вн€нн—÷ з лампами визначаютьс€ малою потужн—÷стю одного транзистору —÷ високою чутт—‘в—÷стю —„х до перевантажень .

¬ тепер—÷шн—÷й час в—÷тчизн€на промислов—÷сть та заруб—÷жн—÷ ф—÷рми випускають потужн—÷ генераторн—÷ транзистори €к широкого використанн€, так —÷ вузькоспец—÷ал—÷зован—÷. ÷е в першу чергу визнача—‘ д—÷апазон робочих частот, €кий дл€ перших —÷ головним чином дл€ других жорстко пов'€заних з —„х призначенн€м.

ѕольов—÷ транзистори випускаютьс€ з затвором на основ—÷ p-n-переходу, з —÷зольованим затвором (ћƒѕ-транзистори) та з бар'—‘ром Ўоттки (ѕ“Ў). —початку розгл€немо ћƒѕ-транзистори, що забезпечують в пор—÷вн€нн—÷ з першими набагато б—÷льш—÷ потужност—÷, що генеруютьс€. ѕольов—÷ ћƒѕ-транзистори виг—÷дно в—÷др—÷зн€ютьс€ в—÷д б—÷пол€рних завд€ки р€ду переваг. ƒо перших з них можна в—÷днести менший вплив температури на —„х "астивост—÷ внасл—÷док в—÷д'—‘много температурного коеф—÷ц—÷—‘нту струму стоку, а також в—÷дсутн—÷сть вторинного пробою. ÷е значно п—÷двищу—‘ —„х експлуатац—÷йну над—÷йн—÷сть, —÷ зокрема дозвол€—‘ включати б—÷льшу к—÷льк—÷сть транзистор—÷в паралельно. ƒо переваг ћƒѕ-транзистор—÷в можна в—÷днести значно менший час включанн€ та виключанн€, в—÷дсутн—÷сть або значне послабленн€ процес—÷в накопичуванн€ зар€ду, €к—÷ визначають —÷нерц—÷йну нел—÷н—÷йн—÷сть транзистор—÷в .

¬ польових транзисторах з бар'—‘ром Ўоттки —÷нерц—÷йн—÷сть процес—÷в на один-два пор€дки менше, н—÷ж у польових транзистор—÷в з р-п-переходом та ћƒѕ-транзистор—÷в.  р—÷м того технолог—÷€ виготовленн€ бар'—‘ра Ўоттки дозвол€—‘ зменшувати м—÷желектродн—÷ пром—÷жки аж до субм—÷кронних розм—÷р—÷в .


¬исновки


Ќа сучасному етап—÷ розвитку науково-техн—÷чно—„ думки вчен—÷, €к—÷ працюють в галуз—÷ промисловост—÷, що займа—‘тьс€ розробками рад—÷оелектронних пристро—„в дл€ комплекс—÷в та систем протипов—÷тр€но—„ оборони, розробили потужн—÷ Ќ¬„-транзистори на основ—÷ €ких стало можливим побудувати рад—÷опередавальн—÷ пристро—„ €к—÷сно нового покол—÷нн€. ÷—÷ рад—÷опередавальн—÷ пристро—„ в—÷дпов—÷дають сучасним тактико-техн—÷чним характеристикам рад—÷олокац—÷йних станц—÷й ви€вленн€ ц—÷лей, —„х супроводженн€ та наведенн€.

як ми побачили, —÷сну—‘ велика к—÷льк—÷сть р—÷зноман—÷тних способ—÷в побудуванн€ багатоканальних передавальних пристро—„в, що в—÷дпов—÷дають вимогам до передавальних систем –Ћ—.  —÷льк—÷сть каскад—÷в вплива—‘ на параметри та характеристики –ѕѕ за в—÷домими законами.

—траницы: Ќазад 1 ¬перед