Блок керування для блока первинного центрування зображення

курсовая работа: Коммуникации и связь

Документы: [1]   Word-105026.doc Страницы: Назад 1 Вперед

МСЦнСЦстерство освСЦти СЦ науки УкраСЧни

ВСЦнницький нацСЦональний технСЦчний унСЦверситет

РЖнститут автоматики, електронСЦки та комптАЩютерних систем управлСЦння

Кафедра лазерноСЧ та оптоелектронноСЧ технСЦки










БЛОК КЕРУВАННЯ ДЛЯ БЛОКА ПЕРВИННОГО ЦЕНТРУВАННЯ ЗОБРАЖЕННЯ

Пояснювальна записка з диiиплСЦни

"ЦифровСЦ пристроСЧ та мСЦкропроцесори"

до курсового проекта за спецСЦальнСЦстю

"Лазерна СЦ оптоелектронна технСЦка"

08-04.ЦПМП.000.00.000 ПЗ








ВСЦнниця ВНТУ 2009


МСЦнСЦстерство освСЦти СЦ науки УкраСЧни

ВСЦнницький нацСЦональний технСЦчний унСЦверситет

Кафедра лазерноСЧ та оптоелектронноСЧ технСЦки


ЗАТВЕРДЖУЮ

Зав. каф. ФЕЛТ, д.т.н., проф.


РЖНДИВРЖДУАЛЬНЕ ЗАВДАННЯ

на курсовий проект з диiиплСЦни "ЦифровСЦ пристроСЧ та мСЦкропроцесори"

Тема: Блок керування для блока первинного центрування зображення

ЗмСЦст графСЦчноСЧ частини:

  1. Блок-схема алгоритму розпСЦзнавання (формат А4)
  2. Блок-схема алгоритму блока первиного центрування зображення (формат А4)
  3. Синтезована блок - схема алгоритму (формат А4)
  4. Схема електрична структурна (формат А4)
  5. ФункцСЦональна схема (формат А4)
  6. Схема електрична принципова (формат А4)

ЗмСЦст пояснювальноСЧ записки:

Вступ, АналСЦз та СЦнженерна СЦнтерпретацСЦя технСЦчного завдання, Розробка структурноСЧ схеми, Розробка схеми_електричноСЧ принциповоСЧ, Розробка програмного забезпечення, Висновки,ЛСЦтература.


ТЕХНРЖЧНЕ ЗАВДАННЯ


На розробку пристрою: Блок керування для блока первинного центрування зображення

1. Область застосування приладу: в пристроях автоматики, а також в цифрових обчислювальних машинах.

2. Основа для розробки - робочий навчальний план диiиплСЦни "ЦифровСЦ пристроСЧ та мСЦкропроцесори".

3. Мета та призначення розробки: а) мета розробки - отримання практичних навичок розробки приладСЦв на основСЦ цифрових пристроСЧв та мСЦкропроцесорСЦв; б) призначення розробки - навчальний курсовий проект з диiиплСЦни ЦПМП.

4. Джерела розробки - СЦндивСЦдуальне завдання на курсовий проект

5. ТехнСЦчнСЦ вимоги


Вступ


ТеоретичнСЦ основи, методи та алгоритми розпСЦзнавання досить розповсюдженСЦ для вирСЦшення рСЦзноманСЦтних задач автоматизацСЦСЧ виробництва, в тому числСЦ, СЦ в технологСЦчних роботизованих комплексах.

Цифрова обробка зображень набуваСФ великого значення в багатьох областях дСЦяльностСЦ людини в даний час. ДСЦйсно, зображення як форма найбСЦльш повного представлення СЦнформацСЦСЧ не тСЦльки не можливо замСЦнити, наприклад, в такому винятковому випадку, як дослСЦдження поверхнСЦ тСЦСФСЧ або СЦншоСЧ планети, але СЦ в буденному життСЦ. Воно СФ об'СФктом дослСЦдження або його результатом в космонавтицСЦ, астрономСЦСЧ, бСЦологСЦСЧ, медицинСЦ, фСЦзицСЦ, геологСЦСЧ, кримСЦналСЦстицСЦ СЦ дефектоскопСЦСЧ.

Зображення можна отримати не лише в дСЦапазонСЦ частот електромагнСЦтного випромСЦнювання, що вСЦдповСЦдаСФ видимому свСЦтлу, але СЦ в дСЦапазонСЦ частот акустичному, СЦнфрачервоному, ультразвуковому, ультрафСЦолетовому, рентгенСЦвських СЦ гамма-променСЦв. Засоби СЧх формування СЦ реСФстрацСЦСЧ вСЦдрСЦзняються великою рСЦзноманСЦтнСЦстю (фото- СЦ оптико-електроннСЦ сканери, радСЦолокацСЦйнСЦ СЦ лазернСЦ пристроСЧ). З СЧх допомогою можна, наприклад, отримати на ВенерСЦ зображення СЧСЧ поверхнСЦ або представити у видимСЦй формСЦ людську мову.

ТехнСЦка передачСЦ зображень досягла на даний час високого рСЦвня. Для передачСЦ зображень використовуСФться оптична, дротяна, радСЦо СЦ СЦншСЦ види зв'язку. Теоретично СЦ експериментально доведена можливСЦсть високоякСЦсноСЧ передачСЦ вСЦдеоСЦнформацСЦСЧ на вСЦдстанСЦ в декСЦлька десяткСЦв СЦ навСЦть сотень мСЦльйонСЦв кСЦлометрСЦв. ТехнСЦчно здСЦйсненною представляСФться в даний час СЦ завдання створення глобальноСЧ системи зв'язку для передачСЦ зображень [1].

Висока ступСЦнь вСЦрогСЦдностСЦ розпСЦзнання, перш за все, залежить вСЦд правильноСЧ органСЦзацСЦСЧ тСЦсно повтАЩязаних мСЦж собою систем вСЦдчуття та СЦнтелектуалСЦзацСЦСЧ управлСЦння.

Отже, при розробцСЦ гнучких робототизованих комплексСЦв ставлять за мету створення ефективних сенсорних систем та алгоритмСЦв обробки СЦнформацСЦСЧ. РЖнформацСЦю, необхСЦдну для виконання цього завдання, забезпечуСФ система вСЦдчуття - найголовнСЦша пСЦдсистема адаптивного робота, джерелом СЦнформацСЦСЧ для якоСЧ служить система технСЦчного зору (СТЗ).

У звтАЩязку з тим, що СТЗ забезпечують найбСЦльш високу СЦнформативнСЦсть щодо сприйняття, аналСЦзу та обробки зображень, область застосування таких систем досить широка: автоматизацСЦя операцСЦй збирання, вСЦзуального контролю, дефектоскопСЦя деталей, вузлСЦв тощо [2-4].


  1. АналСЦз теми СЦ СЦнтерпретацСЦя технСЦчного завдання


Визначальним фактором для виконання функцСЦй СТЗ у реальному часСЦ СФ ознаки, за якими виконуСФться СЦдентифСЦкацСЦя об'СФктСЦв, що здебСЦльшого повтАЩязано з необхСЦднСЦстю виконання великого обсягу машинних процедур, в тому числСЦ, наявностСЦ в ЕОМ великого обсягу оперативноСЧ та СЦнших видСЦв памтАЩятСЦ.

Перспективними в СТЗ для промислових роботСЦв СФ рСЦзнСЦ алгоритми, якСЦ дозволяють створювати еталони на етапСЦ навчання для певних положень обтАЩСФкта або особливостей (симетрСЦСЧ) самого обтАЩСФкта. В якостСЦ еталонСЦв можуть бути не лише окремСЦ ознаки, а шаблони зображень, для СЦдентифСЦкацСЦСЧ яких виконують накладення зображення на еталон. У загальному виглядСЦ процедура складаСФться з об'СФднання результатСЦв аналСЦзу зображень або СЧх геометричних особливостей [1-5].

В данСЦй роботСЦ увага придСЦлена особливостям розпСЦзнавання симетричних об'СФктСЦв за моментними ознаками з формуванням еталонСЦв об'СФктСЦв [6-9]. Сам процес формування результуючих сигналСЦв класифСЦкацСЦСЧ вхСЦдних зображень об'СФктСЦв передбачаСФ такСЦ етапи розпСЦзнавання (рис. 1).

ВСЦдомо, що пСЦдхСЦд до вибору математичноСЧ моделСЦ зображення передбачаСФ спосСЦб опису зображення, при цьому наскСЦльки унСЦверсальним СФ спосСЦб опису зображення, настСЦльки простСЦшим буде видСЦлення системи ознак, якСЦ мСЦстять СЦнформацСЦю про зображення [8, 10-13]. Джерелом СЦнформацСЦСЧ поля зору СТЗ служить свСЦтловий потСЦк, який в даному разСЦ описуСФться функцСЦСФю яскравостСЦ. Отже, на виходСЦ системи формування зображень утворюСФться вСЦдеосигнал, що вСЦдповСЦдаСФ яскравостСЦ обтАЩСФкта, який знаходиться в полСЦ зору. Тому функцСЦСФю такоСЧ "СЦнтелектуалСЦзацСЦСЧ" СФ обтАЩСФднання процедур обробки зображень оптичними блоками та формування вСЦдповСЦдних сигналСЦв блоком керування з врахуванням певних особливостей (симетрСЦСЧ) зображень [14,15].

Первинне центрування дозволяСФ визначити центр тяжСЦння обтАЩСФкта

Рисунок. 1 - Етапи розпСЦзнавання


Тому, в даному курсовому проектСЦ буде проведена оптимСЦзацСЦя пристрою керування для системи розпСЦзнавання зображень за його геометричними ознаками СЦз видСЦленням симетричностСЦ зображень обтАЩСФктСЦв.


2. Розробка структурноСЧ схеми розпСЦзнавання зображень


Розроблена структурна схема системи розпСЦзнавання зображень наведена у Додатку А.

Система, яка реалСЦзуСФ формування еталонСЦв симетричних зображень у пpoцeci розпСЦзнавання останнСЦх, складаСФться з оптичного блока обробки (БО), який мСЦстить перший блок зсуву (центрування) з проектувальною оптикою, блок повороту зображення, другий блок зсуву, два канали обробки зображень, кожен з яких мСЦстить мультиплСЦкатор свСЦтлового потоку, формувач сигналСЦв статичних моментСЦв, i блока керування.

Робота системи починаСФться з подання сигналу "Запуск" на блок керування, в який по вСЦдповСЦдним шинам записуються вхСЦднСЦ величини: N - кСЦлькСЦсть стовпцСЦв; М тАФ кСЦлькСЦсть рядкСЦв зсуву зображення; L - число поворотСЦв зображень; К - число комплектСЦв масок. Блок керування на вСЦдповСЦдному виходСЦ формуСФ спочатку адреси у блоках змСЦни комплектСЦв тСЦньових масок, що вСЦдповСЦдають визначенню та зрСЦвноважуванню статичних моментСЦв першого порядку. ПСЦсля завершення первинного центрування у двох формувачах для здСЦйснення повторних центрувань блоком керування будуть сформованСЦ конкретнСЦ адреси комплектСЦв масок, якСЦ однозначно вСЦдповСЦдають визначенню та зрСЦвноважуванню статичних моментСЦв бСЦльш високих порядкСЦв.

Система дозволяСФ обробляти бСЦнарнСЦ й напСЦвтоновСЦ зображення, для яких градацСЦСЧ яскравостСЦ вхСЦдного зображення мають центральну симетрСЦю (якщо розпСЦзнаСФться центральносиметричне зображення) або осьову (зображення з осьовою симетрСЦСФю). Первинне та повторне центрування можуть виконуватися оптичною системою першого блока зсуву з можливСЦстю керованого зсуву за двома напрямками (двовимСЦрнСЦ регСЦстри зсуву) або за допомогою акустооптичних пристроСЧв (двокоординатний акустооптичний пристрСЦй вСЦдхилення). Якщо нociСФм СЦнформацСЦСЧ про зображення СФ об'СФктив або рефлектор, то можна застосовувати акустооптичнСЦ рефлектори або пристроСЧ для керування сигналом зсуву [16].

ОптичнСЦ зв'язки мСЦж блоками системи (мСЦж першим блоком зсуву з проекцСЦювальною оптикою, блоком повороту зображення, другим блоком зсуву, мСЦж виходами мультиплСЦкатора, блоком змСЦни масок i оптичних перетворювачСЦв) можуть забезпечуватися безпосереднСЦм оптичним з'СФднанням та узгодженням СЧx входСЦв або ж за допомогою волоконно-оптичних каналСЦв зв'язку чи волоконно-оптичних джгутСЦв [17,18].

Отже, блок керування роздСЦлений на два функцСЦонально-самостСЦйнСЦ пристроСЧ МПК та aналСЦзатоp, що даСФ можливСЦсть кожний з цих пристроСЧв синтезувати окремо з орСЦСФнтацСЦСФю на перспективну елементну базу - ПЛРЖС.


2.1 Розробка блоку керування


Розроблена схема електрична-функцСЦональна блоку керування наведена у Додатку Б.

ОсобливСЦстю блока керування для даноСЧ системи СФ можливСЦсть виконання ним не тСЦльки функцСЦй керування, але й попередньоСЧ обробки СЦнформацСЦй про вхСЦдний вСЦдеосигнал, в результатСЦ чого формуються ознаки симетричностСЦ зображення.

Блок керування складаСФться з двох частин: мСЦкропрограмного пристрою керування МПК та аналСЦзатора симетричностСЦ об'СФктСЦв. До складу МПК входять такСЦ базовСЦ вузли: програмоване ПЗП ROM, регСЦстр RG, дешифратори DC, генератор тактових СЦмпульсСЦв ГТРЖ, тригер Т i логСЦчнСЦ елементи. АналСЦзатор мСЦстить шСЦсть лСЦчильникСЦв СТ, дешифратор DC, чотири мСЦкросхеми ОЗП RAM, два компаратори СОМ, три тригери Т i логСЦчнСЦ елементи. РоздСЦлення структури блока керування на два функцюнально-самостСЦйних пристроСЧ, МПК й аналСЦзатор, зумовлене не тСЦльки специфСЦкою використання у СТЗ, але й необхСЦднСЦстю перепрограмування блока керування в процeсСЦ розширення функцСЦональних можливостей системи розпСЦзнавання. Структура та методика синтезу МПК загальновСЦдомСЦ [19,20].

2.2 Розробка схеми електричноСЧ-функцСЦональноСЧ аналСЦзатора симетричностСЦ об'СФктСЦв


Розроблена схема електрична-функцСЦональна аналСЦзатора симетричностСЦ об'СФктСЦв наведена у Додатку В.

В аналСЦзаторСЦ симетричностСЦ об'СФктСЦв шСЦсть лСЦчильникСЦв задСЦянСЦ таким

чином: один з лСЦчильникСЦв використовуСФться для органСЦзацСЦСЧ циклу змСЦни i-гo комплекту тСЦньових бСЦнарних масок; другий лСЦчильник СФ лСЦчильником кСЦлькостСЦ поворотСЦв, в якому початково записуСФться величина L = 90/тИЖПЖ, де тИЖПЖ - крок повороту, i який використовуСФться для органСЦзацСЦСЧ циклу повороту зображення; третСЦй та четвертий лСЦчильники фСЦксують координати точки вСЦдлСЦку А1 (XI, Y1) зображення вздовж осей X i Y вСЦдповСЦдно в процесСЦ первинного центрування вхСЦдного зображення; останнСЦ два лСЦчильники фСЦксують величини тИЖxl, тИЖх2,... тИЖхk-1, та тИЖyl, тИЖу2,... тИЖуk-1 зсуву зображення вздовж осей X i Y в1дповСЦдно в процесСЦ повторних центрувань вхСЦдного зображення.

Чотири схеми ОЗП RAM використовуються для зберСЦгання величини зсуву вздовж осей X i Y вСЦдповСЦдно до комплекту масок при певних кутах повороту, причому, адреса комплекту масок використовуСФться для вибору необхСЦдноСЧ мСЦкросхеми ОЗП, а адреса кута повороту СФ адресою, за якою записуСФться певна СЦнформацСЦя з вСЦдповСЦдних лСЦчильникСЦв в ОЗП.

ВихСЦдними сигналами для аналСЦзатора СФ результуючСЦ сигнали Z1,72, Z3:

  • одиничне значення сигналу Z1 свСЦдчить про центральну симетрСЦю зображення;
  • одиничне значення сигналу Z2 свСЦдчить про осьову симетрСЦю зображення;
  • одиничне значення сигналу Z3 фСЦксуСФ несиметричнСЦсть зображення.

Структура аналСЦзатора мСЦстить такСЦ компоненти, як дешифратори,

лСЦчильники та запам'ятовуючСЦ пристроСЧ. БСЦльшСЦсть ПЛРЖС мСЦстить бСЦблСЦотеки таких макроелементСЦв, що значно скорочуСФ час СЧx програмування. Але основну складнСЦсть реалСЦзацСЦСЧ схеми аналСЦзатора в елементному базисСЦ ПЛРЖС представляють собою елементи ОЗП, тому доцСЦльно схему аналСЦзатора подСЦлити на двСЦ частини: одна з яких складаСФться з таких базових елементСЦв, як дешифратори та лСЦчильники, а СЦнша - зСЦ схем компараторСЦв та ОЗП [24].


3. Розробка алгоритмСЦчноСЧ частини розпСЦзнавання зображення


3.1 Розробка загального алгоритму розпСЦзнавання


Для обробки вхСЦдного вСЦдеосигналу з подальшим формуванням еталонСЦв попередньо здСЦйснюють первинне та повторнСЦ центрування за моментними ознаками, якСЦ реалСЦзованСЦ за допомогою способу розпСЦзнавання симетричних зображень об'СФктСЦв, блок-схема алгоритму якого показана на додатку Д. Процедура, що подаСФться в кожнСЦй операторнСЦй вершинСЦ даноСЧ блок-схеми, вСЦдповСЦдаСФ макрооперацСЦСЧ, реалСЦзованСЦй у системСЦ розпСЦзнавання [14,15].

У даному курсовому проектСЦ буде розроблятись блок первинного центрування зображення.

Первинне центрування дозволяСФ визначити центр тяжСЦння обтАЩСФкта.

Введене зображення об'СФкта з вхСЦдною орСЦСФнтацСЦСФю (оператор 1) формуСФться у виглядСЦ свСЦтлового потоку. СвСЦтловий потСЦк розмножуСФться й роздСЦляСФться на два рСЦвних потоки (оператор 2) та обробляСФться у двох каналах. Для цього кожен з мультиплСЦкованих свСЦтлових потокСЦв пропускають через тСЦньовСЦ бСЦнарнСЦ маски, що дозволяСФ здСЦйснити просторову модуляцСЦю зображення (оператор 3). МодуляцСЦя здСЦйснюСФться за допомогою комплекту тСЦньових масок, що сприяють виконанню первинного центрування (оператор 4), тобто визначенню зважених сум СЦнтенсивностей зображення СЦ СЧхньому порСЦвнянню (оператор 5). При рСЦвностСЦ зважених сум СЦнтенсивностей зображення (оператор 7), фСЦксуСФться певна СЦнформацСЦя, що вСЦдповСЦдаСФ тому чи СЦншому еталону класу симетрСЦСЧ. В протилежному випадку здСЦйснюСФться зсув зображення (оператор 6) з виявленням додаткових ознак для формування певного еталону симетричного зображення.


3.2 Розробка прошивки ПЗП


ЗакодуСФмо умовнСЦ вершини блок - схеми алгоритму блока первинного центрування зображення (Додаток Б).

У додатку В представлено закодовану блок - схему алгоритму блока первинного центрування зображення, де Y- мСЦкрооперацСЦСЧ керуючих сигналСЦв, Х- умовнСЦ вершини. Робимо таблицСЦ кодувальних мСЦкрооперацСЦй в залежностСЦ вСЦд СЧх розташування в пСЦд полях.


Таблиця 4.1

ДвСЦйковий код

Y1

Y2

Y 3

0001

y0

y1

y2

0010

y3

y6

y7

0011

y4

y5

y8

0100

y9

y17

y15

0101

F




Складемо прошивку ПЗП. Прошивка ПЗП - це послСЦдовнСЦсть мСЦкрокоманд, яка маСФ виконуватись починаючи вСЦд початку до кСЦнця роботи алгоритму.


Таблиця 4.2

немаСФ Х

0000

X1

0001

Х2

0010

Х3

0011

Х4

0100

Х5

0101

Х6

0110

Х7

0111

Х8

1000


Таблиця 4.3

Адреса

Y1

Y2

Y3

Х

А0

А1

00000

0001

0000

0000

0000

0001

0001

00001

0010

0001

0001

0000

0010

0010

00010

0000

0000

0000

0001

0010

0011

00011

0000

0000

0000

0010

0011

0100

00100

0000

0000

0000

0011

1001

0101

00101

0000

0000

0000

0100

0110

1100

00110

0000

0000

0000

0110

1000

0111

00111

0000

0000

0010

0000

0101

0101

01000

0000

0010

0000

0000

01010

0101

01001

0000

0000

0000

0101

1011

1010

01010

0011

0000

0000

0000

0100

0100

01011

0000

0011

0000

0000

0100

0100

01100

0100

0000

0011

0000

1101

1101

01101

0000

0000

0000

0111

10001

1110

01110

0000

0100

0000

0000

1111

1111

01111

0000

0000

1000

0000

10000

10000

10000

0000

0000

0000

1000

1110

10001

10001

0101

0000

0000

0000

0000

0000


Висновки


В даному курсовому проектСЦ було розроблено блок керування для блока первинного центрування зображення. Було докладно розглянуто сучасний стан питання у данСЦй областСЦ технСЦки, принцип дСЦСЧ як всього пристрою, так СЦ його окремих структурних блокСЦв. Розглянуто структурну органСЦзацСЦю пристрою, проаналСЦзовано можливу реалСЦзацСЦю структурних блокСЦв.

ОсобливСЦстю структурноСЧ органСЦзацСЦСЧ блока керування для запропонованоСЧ системи розпСЦзнавання зображень, який виконуСФ не лише функцСЦю керування, а також попередню обробку зображень, зумовлюСФ роздСЦлення його на два функцСЦонально-самостСЦйнСЦ пристроСЧ: мСЦкропрограм ний пристрСЦй керування та аналСЦзатор, якСЦ, в свою чергу, достатньо вдало можна реалСЦзувати на перспективний елементнСЦй базСЦ - програмованих логСЦчних IС (ГОПС).

Також було подано докладний алгоритм роботи розпСЦзнавання зображення.


ЛСЦтература


  1. Анисимов Б.В., Курганов В.Д., Злобин В.К. Распознавание и цифровая обработка изображений. - М.: Высшая школа, 1983. - 295 с.
  2. Куафе Ф. Взаимодействие робота с внешней средой: Пер. с франц. - М.: Мир, 1985. - 285 с.
  3. Путятин Е.П., Аверин С.И. Обработка изображений в робототехнике. - М.: Машиностроение, 1990. - 318 с.
  4. Генкин В.Л., Ерош И.Л., Москалев Э.С. Системы распознавания автоматизированных производств. - Л.: Машиностроение. Ленинградское отделение, 1988. - 246 с.
  5. Системы очувствления и адаптивные промышленные роботы / Под общей ред. Е.П. Попова и В.В. Клюева. - М.: Машиностроение, 1985. - 256 с.
  6. Буда А.Г.. Мартынюк Т.Б., Лищинская Л.Б. Структурный переход от исходных признаков к результативным на этапах предварительной обработки изображений // Науково-технСЦчна конференцСЦя "Приладобудування-96". Ч.1. - Винница-Судак, 1996. - С. 127.
  7. Буда А.Г., Мартынюк Т. Б. Конструирование моментных признаков на этапах распознавания классов и подклассов изображений // 3-я УкраСЧнська конф. з автоматичного керування "Автоматика-96". - Севастополь: СевГТУ, 1996. - С. 156-157.
  8. Буда А.Г. Розробка моделей та дослСЦдження прикладних методСЦв обробки геометричних зображень на пСЦдставСЦ моментних характеристик: Автореферат дис... канд. тех. наук: 05.13.16 / ВСЦнниц. полСЦтехн. СЦн-т. - ВСЦнниця, 1993. - 23 с.
  9. Буда А.Г., Мартинюк Т.Б., КожемтАЩяко А.В. Створення еталонСЦв класСЦв та пСЦдкласСЦв зображень на пСЦдставСЦ моментних ознак // ПрацСЦ ТретьоСЧ ВсеукраСЧнськоСЧ мСЦжнародноСЧ конференцСЦСЧ "УкрОБРАЗ-96". - КиСЧв, 1996. - С. 79-81.
  10. Buda A., Martyniuk T., Buda S. Methods of representation of the symmetric images in devices of recognition, in Selected Paper from the International Conference on Optoelectronic Information Technologies, Proceeding of SPIE/ Vol. 4425 (2001), pp. 70-75.
  11. Буда А.Г., Мартинюк Т.Б., Кормановський С.РЖ., Король О.В. Базис геометричних ознак зображень та особливостСЦ СЧх застосування // МатерСЦали МНПК "СучаснСЦ проблеми геометричного моделювання". - ЛьвСЦв, 2003. - С. 162-166.
  12. Буда А.Г., Мартинюк Т.Б. Ознаковий простСЦр моментних характеристик при розпСЦзнаваннСЦ класСЦв СЦ пСЦдкласСЦв симетричних зображень//ВСЦсник ВПРЖ - 2007. - №1 - С. 61-66.
  13. Буда А.Г., Мартинюк Т.Б., Король О.В. Створення множини ознак при аналСЦзСЦ правильних зображень // ПрацСЦ ВосьмоСЧ ВсеукраСЧнськоСЧ мСЦжнародноСЧ конференцСЦСЧ "УкрОБРАЗ-2006". - КиСЧв, 2006. - С.111-113.
  14. Патент УкраСЧни №3741, кл. G06К9/58, G06К9/52 СпосСЦб розпСЦзнавання симетричностСЦ зображень обтАЩСФктСЦв СЦ пристрСЦй для його реалСЦзацСЦСЧ/ В. П. КожемтАЩяко, В.Г. Красиленко, Т.Б. Мартинюк, А.Г. Буда. - №93321261; Заявлено 16.03.93; Опубл. 27.12.94, Бюл. № 6-1. - 35 с.
  15. Патент УкраСЧни 52678, кл. G06К9/00, G06К9/58, G06К9/52. ПристрСЦй для розпСЦзнавання симетричностСЦ зображень обтАЩСФктСЦв/А.Г. Буда, Т.Б. Мартинюк, А.В. КожемтАЩяко, В.РЖ. Андрущенко. - № 99021033; Заявлено 23.02.99; Опубл. 15.01.2003, Бюл. № 1.-32с.
  16. Семенов А.С., Смирнов В.Л., Шмалько А.В. Интегральная оптика для систем передачи и обработки информации. - М.: Радио и связь, 1990. - 224 с.
  17. Волоконно-оптические системы передачи информации и кабели : Справочник / И.И. Гроднев и др. - М.: Радио и связь, 1993. - 246 с.
  18. КожемтАЩяко В.П., Павлов С.В., Мартинюк Т.Б., Лисенко Г.Л. Волоконно-оптичнСЦ структури комутацСЦСЧ та передачСЦ СЦнформацСЦСЧ. Навч. посСЦбник. - ВСЦнниця: ВДТУ, 2002. - 106 с.
  19. Каган В.М. Электронные вычислительные машины и системы: Учеб. пособие для вузов. - М.: Энергоатомиздат, 1991. - 592 с.
  20. Апраксин Ю.К. Теория и проектирование ЭВМ. Синтез управляющих автоматов: Учебное пособие. - К.: РЖСДО, 1993. - 80 с.
  21. Баранов С.И. Синтез микропрограммных автоматов - Л.: Энергия, 1979.
  22. Арсеньев Ю.Н., Журавлев В.М. Проектирование систем логического управления на микропроцессорных средствах: Учебное пособие. - М. : Высшая школа, 1991. - 319 с.
  23. Мартынюк Т.Б., Кожемяко А.В., Вербицкий И.А, Фофанова Н.В. Реализация анализатора симметричности зображений в элементном базисе ПЛИС FLEX 10K // ВимСЦрювальна та обчислювальна технСЦка в технологСЦчних процесах: ЗбСЦрник наукових праць. - Хмельницький:ТУП, 2001. - Вип. №8 (2001) -С.55-58.
  24. Буда А.Г., Мартынюк Т.Б., Лысенко Г.Л. Техническая реализация признаков, полученных на основе исследования функциональных характеристик // Оптико-електроннСЦ СЦнформацСЦйно-енергетичнСЦ технологСЦСЧ. - 2002. - № 2(4).- С. 71-77.
  25. Мартинюк Т.Б., Фофанова Н.В., Шеляков О.Л. РеалСЦзацСЦя блока керування на R-автоматСЦ в елементному базисСЦ ПЛРЖС//ВСЦсник ВПРЖ. - 2002.- №2. - С.51-55.
  26. Лисенко Г.Л., Мартинюк Т.Б., Фофанова Н.В. ОсобливостСЦ реалСЦзацСЦСЧ в елементному базисСЦ ПЛРЖС мСЦкропрограмних R- автоматСЦв // ВСЦсник ЖРЖТРЖ. Спецвипуск. - 2002. - С. 203-206.
  27. Буда А.Г., Мартынюк Т.Б., Буда С.А. Методы представления симметричных изображений в устройстве распознавания // ЗбСЦрник тез доповСЦдей МНТК "ОптоелектроннСЦ СЦнформацСЦйнСЦ технологСЦСЧ. Photonics - ODS2000". - ВСЦнниця: "УнСЦверсум-ВСЦнниця", 2000. - С. 37-39.
  28. Буда А.Г., Мартынюк Т.Б., Король О.В. Алгоритм сжатия изображения и его классификационные признаки // ЗбСЦрник наукових праць "Геометричне та комптАЩютерне моделювання". Вип. 8. ХаркСЦвський державний универсистет харчування та торгСЦвлСЦ. - ХаркСЦв, 2005. - С. 205-210.
  29. Буда А.Г., Мартинюк Т.Б., Лисенко Г.Л., Король О.В., Буда С.А. МатематичнСЦ моделСЦ аналСЦзу контурСЦв плоских симетричних зображень // ПрацСЦ ПтАЩятоСЧ ВсеукраСЧнськоСЧ мСЦжнародноСЧ конференцСЦСЧ "УкрОБРАЗ-2000". - КиСЧв, 2000. - С.221-222.
  30. Буда А.Г., Мартинюк Т.Б. Король О.В. Створення модифСЦкацСЦСЧ математичноСЧ моделСЦ на пСЦдставСЦ геометричних моментСЦв // Материалы Второй украинско-российской научно-практической конференции "Современные проблемы геометрического моделирования". - Харьков, 2007. - С. 205-210.


ДОДАТКИ


Додаток А


Структурна схема системи розпСЦзнавання

Додаток Б


МСЦкропрограмний пристрСЦй керування


Додаток В


АналСЦзатор симетричностСЦ об'СФктСЦв


Додаток Г


Блок-схема алгоритму розпСЦзнавання

Страницы: Назад 1 Вперед