ќрган—÷зац—÷€ локально—„ обчислювально—„ мереж—÷ агентства нерухомост—÷

дипломна€ работа:  оммуникации и св€зь

ƒокументы: [1]   Word-169149.doc —траницы: Ќазад 1 ¬перед

«ћ–∆—“


¬ступ

1.        ѕостановка задач—÷

2.        ‘ункц—÷ональна схема локально—„ обчислювально—„ мереж—÷

2.1        јнал—÷з —÷нформац—÷йних потреб п—÷дпри—‘мства

2.2        –∆нформац—÷йн—÷ потоки у Ћќћ п—÷дпри—‘мства

3.        ѕлануванн€ структури мереж—÷

3.1        ¬иб—÷р та об“—рунтуванн€ тополог—÷—„ мереж—÷

3.2        —пос—÷б керуванн€ мережею

3.3        ѕлан прим—÷щень

3.4        ћережна арх—÷тектура

3.5        ћережн—÷ ресурси

4.        ¬иб—÷р та об“—рунтуванн€ апаратних —÷ програмних засоб—÷в комп'ютерно—„ мереж—÷ п—÷дпри—‘мства

4.1         омптјўютерна база локально—„ обчислювально—„ мереж—÷

4.2         абельна система

4.2.1        “ехнолог—÷€ монтажу — —

4.2.2        —хема побудови

4.2.3        ќрган—÷зац—÷€ робочого м—÷i€

4.3        ћережне обладнанн€

4.4         л—÷—‘нт-серверн—÷ компоненти

5.        —тратег—÷€ адм—÷н—÷струванн€ й керуванн€

5.1        «агальн—÷ положенн€ захисту —÷нформац—÷—„ в мереж—÷

5.2 ќбл—÷ков—÷ картки користувач—÷в

5.3 ∆урнал под—÷й безпеки

5.4 ѕрава користувача

5.5 ”становка парол€ й пол—÷тика обл—÷кових карток

6.        –озрахунки витрат на створенн€ мереж—÷

6.1        ¬изначенн€ вартост—÷ матер—÷ально—„ частини мереж—÷

6.2        ¬изначенн€ трудом—÷сткост—÷ настроюванн€ мереж—÷

6.3        –озрахунок витрат на орган—÷зац—÷ю й обслуговуванн€ Ћќћ

7.        ќхорона прац—÷

¬исновок

—писок л—÷тератури

ƒодаток ј ѕлан прим—÷щеннь

ƒодаток Ѕ —хема побудови мереж—÷ агентства нерухомост—÷

ƒодаток ¬ —хема побудови мереж—÷ агентства нерухомост—÷ в прим—÷щен—÷.

ƒодаток √ ќрган—÷зац—÷€ робочого м—÷i€



–еферат


“емою дипломного проекту —‘ орган—÷зац—÷€ локально—„ обчислювально—„ мереж—÷ агентства нерухомост—÷.

ћетою проекту —‘ орган—÷зац—÷€ локально—„ обчислювально—„ мереж—÷ (Ћќћ) —÷з виходом у глобальну комптјўютерну мережу –∆нтернет, а також передбаченн€ можливост—÷ сум—÷сного використанн€ мережних ресурс—÷в вс—÷ма повноважними мереж—÷.

ѕо€снювальна записка м—÷стить 74 стор—÷нки, 8 малюнк—÷в, 14 таблиць, 4 додатка —÷ склада—‘тьс€ з таких частин:

  • постановка задач—÷;
  • функц—÷ональна схема локально—„ обчислювально—„ мереж—÷;
  • плануванн€ структури мереж—÷;
  • виб—÷р та об“—рунтуванн€ апаратних засоб—÷в комп'ютерно—„ мереж—÷ п—÷дпри—‘мства;
  • стратег—÷€ адм—÷н—÷струванн€ й керуванн€;
  • розрахунки витрат на створенн€ мереж—÷;
  • охорона прац—÷;
  • висновок;
  • б—÷бл—÷ограф—÷чний список;
  • додатки

ѕри виконанн—÷ дипломно—„ роботи € використав наступн—÷ програмн—÷ засоби:

  • MS Word 2007 - оформленн€ по€снювально—„ записки;
  • MS PowerPoint 2007 - презентац—÷€ роботи;
  • MS Visio - виконанн€ додатк—÷в.


¬ступ


Ќа сьогодн—÷шн—÷й день у св—÷т—÷ —÷сну—‘ безл—÷ч комп'ютер—÷в, —÷ понад 80% з них об'—‘днан—÷ в р—÷зн—÷ —÷нформац—÷йно-обчислювальн—÷ мереж—÷, в—÷д малих локальних мереж в оф—÷сах, до глобальних мереж типу Internet.

¬сесв—÷тн€ тенденц—÷€ до об'—‘днанн€ комп'ютер—÷в у мереж—÷ обумовлена поруч важливих причин, таких €к прискоренн€ передач—÷ —÷нформац—÷йних пов—÷домлень, можлив—÷сть швидкого обм—÷ну —÷нформац—÷—‘ю м—÷ж користувачами, одержанн€ —÷ передача пов—÷домлень (факс—÷в, ≈-ћаil лист—÷в —÷ —÷ншого) не в—÷дход€чи в—÷д робочого м—÷i€, можлив—÷сть митт—‘вого одержанн€ будь-€ко—„ —÷нформац—÷—„ з будь-€ко—„ точки земно—„ кул—÷, а так само обм—÷н —÷нформац—÷—‘ю м—÷ж комп'ютерами р—÷зних ф—÷рм виробник—÷в працюючих п—÷д р—÷зним програмним забезпеченн€м.

“ак—÷ величезн—÷ потенц—÷йн—÷ можливост—÷, €к—÷ несе в соб—÷ обчислювальна мережа —÷ той новий потенц—÷йний п—÷дйом, €кий при цьому в—÷дчува—‘ —÷нформац—÷йний комплекс, а так само значне прискоренн€ виробничого процесу не дають нам право не приймати це до розробки —÷ не застосовувати —„х на практиц—÷.

“ому необх—÷дно розробити принципове р—÷шенн€ питанн€ з орган—÷зац—÷—„ —÷нформац—÷йно-обчислювально—„ мереж—÷ на баз—÷ вже —÷снуючого комп'ютерного парку та програмного комплексу, що в—÷дпов—÷да—‘ сучасним науково-техн—÷чним вимогам, з урахуванн€м зростаючих потреб —÷ можлив—÷стю подальшого поступового розвитку мереж—÷ у зв'€зку з по€вою нових техн—÷чних —÷ програмних р—÷шень.

ѕ—÷д Ћќћ розум—÷ють сп—÷льне п—÷дключенн€ дек—÷лькох окремих комп'ютерних робочих м—÷iь (–обочих станц—÷й) до —‘диного каналу передач—÷ даних.

«авд€ки обчислювальним мережам ми одержали можлив—÷сть одночасного використанн€ програм —÷ баз даних дек—÷лькома користувачами.

ѕон€тт€ локальна обчислювальна мережа - Ћќћ в—÷дноситьс€ до географ—÷чно обмеженим (територ—÷ально або виробничого) апаратно-програмним реал—÷зац—÷€м, в €ких не-ск—÷льки комптјўютерних систем пов'€зан—÷ один з одним за допомогою в—÷дпов—÷дних засоб—÷в комун—÷кац—÷й.

«авд€ки такому з'—‘днанню користувач може вза—‘мод—÷€ти з —÷ншими робочими станц—÷€ми, п—÷дключеними до ц—÷—‘—„ Ћќћ.

” виробнич—÷й практиц—÷ Ћ¬— в—÷д—÷грають дуже велику роль.

«а допомогою Ћќћ у систему об'—‘днуютьс€ персональн—÷ комп'ютери, розташован—÷ на багатьох в—÷ддалених робочих м—÷i€х, €к—÷ використовують сп—÷льно устаткуванн€, програмн—÷ засоби та —÷нформац—÷ю. –обоч—÷ м—÷i€ сп—÷вроб—÷тник—÷в перестають бути —÷зольованими —÷ по—‘днуютьс€ в —‘дину систему.

” даному дипломному проект—÷ описане створенн€ локально—„ мереж—÷ агентства нерухомост—÷ на баз—÷ технолог—÷—„ Fast Ethernet, —÷ орган—÷зац—÷€ виходу в глобальну мережу –∆нтернет.



1. ѕостановка задач—÷


ћетою проектуванн€ —‘ розрахунок тополог—÷—„ —÷ техн—÷чних характеристик локально—„ обчислювально—„ мереж—÷, визначенн€ апаратних —÷ програмних засоб—÷в комплектац—÷—„ локально—„ обчислювально—„ мереж—÷ (Ћќћ) агентства нерухомост—÷, розм—÷щенн€ вузл—÷в мереж—÷ —÷ канал—÷в мережного зв'€зку, розрахунок економ—÷чних характеристик локально—„ мереж—÷.


–исунок 1 —хема розташуванн€ оф—÷сних каб—÷нет—÷в


“емою мого дипломного проекту —‘ орган—÷зац—÷€ локально—„ обчислювально—„ мереж—÷ агентства нерухомост—÷. «г—÷дно вих—÷дних даних, —‘ ш—÷сть каб—÷нет—÷в (рисунок 1), 12 персональних комп'ютер—÷в, два принтери. јгентство нерухомост—÷ ма—‘ три п—÷дрозд—÷ли в каб—÷нетах 1, 2 й 3.  аб—÷нет директора й секретар€ розташован—÷ в каб—÷нетах ј и ¬ в—÷дпов—÷дно. —ерверну передбача—‘тьс€ розм—÷стити в каб—÷нет—÷ S.

ѕри проектуванн—÷ виконуютьс€ наступн—÷ завданн€:

  • запропонувати план орган—÷зац—÷—„ корпоративно—„ мереж—÷ з виходом в –∆нтернет (п—÷дтримкою "асного Web-pecypcу), електронною поштою;
  • забезпечити можлив—÷сть обм—÷ну —÷нформац—÷—‘ю м—÷ж сп—÷вроб—÷тниками в—÷дд—÷л—÷в;
  • орган—÷зувати резервуванн€ даних;
  • забезпечити можлив—÷сть виводу на принтер 2 вс—÷м прац—÷вникам агентства, на принтер 1 - директоров—÷ й секретарев—÷;
  • передбачити можлив—÷сть розвитку мереж—÷ за рахунок зб—÷льшенн€ к—÷лькост—÷ комп'ютер—÷в у к—÷мнатах 1 й 2.


2. ‘ункц—÷ональна схема локально—„ обчислювально—„ мереж—÷


Ћокальн—÷ мереж—÷ дозвол€ють орган—÷зувати сп—÷льне використанн€ дорого—„ апаратури, а також розпод—÷лену обробку даних на дек—÷лькох комптјўютерах. ÷е да—‘ значну економ—÷ю матер—÷альних засоб—÷в —÷ прискоренн€ процесу обм—÷ну —÷нформац—÷—‘ю. Ќаприклад, при на€вност—÷ на п—÷дпри—‘мств—÷ дес€ти ѕ  не обовтјў€зково купувати дес€ть лазерних принтер—÷в. ћожна купити один принтер, а засобу локально—„ мереж—÷ нададуть доступ до нього дл€ будь-€кого ѕ .

” локальн—÷й мереж—÷ можна орган—÷зувати колективний доступ до жорсткого диска великого обс€гу (установленому на —‘дин—÷й ≈ќћ), тим самим заощаджувати засобу за рахунок покупки в—÷нчестер—÷в невеликих обс€г—÷в дл€ кожного ѕ . ” Ћќћ досить установити один накопичувач на оптичних дисках, один плоттер або модем, а вс—÷ ѕ  мереж—÷ будуть мати почерговий доступ до цих обладнань.

Ќа дисках багатьох ѕ  записан—÷ однаков—÷ програми (текстов—÷ й граф—÷чн—÷ редактори, бази даних, електронн—÷ таблиц—÷ й т.п.). ѕри п—÷дключенн—÷ ѕ  до локально—„ мереж—÷ коп—÷—„ використовуваних програм можна збер—÷гати на диску одн—÷—‘—„ ≈ќћ. ѕри цьому дискова памтјў€ть —÷нших комптјўютер—÷в зв—÷льн€—‘тьс€ дл€ розвтјў€зку "асних завдань користувач—÷в.

Ћќћ дозвол€—‘ груп—÷ користувач—÷в виконувати сп—÷льн—÷ проекти. ƒл€ цього част—÷ше використовуютьс€ особлив—÷ мережн—÷ верс—÷—„ прикладних програм, спец—÷ально призначен—÷ дл€ роботи в локальн—÷й мереж—÷ й постачен—÷ л—÷ценз—÷—‘ю, €ка нада—‘ право групового використанн€ програми.


2.1 јнал—÷з —÷нформац—÷йних потреб п—÷дпри—‘мства


ƒл€ створювано—„ мереж—÷ необх—÷дно передбачити так—÷ вар—÷анти —„—„ використанн€:

  • обм—÷н даними в мереж—÷ передач—÷ даних;
  • доступ до ресурс—÷в мереж—÷ –∆нтернет;
  • забезпеченн€ над—÷йних канал—÷в передач—÷ —÷нформац—÷—„ в межах мереж—÷ передач—÷ даних;
  • п—÷дготовки основи дл€ створенн€ —‘диного —÷нформац—÷йного простору;
  • сп—÷льне використанн€ перифер—÷йних пристро—„в (принтер—÷в);
  • забезпеченн€ систем безпеки на територ—÷—„ розгортанн€ мереж—÷ передач—÷ даних;
  • створенн€ централ—÷зовано—„ системи керуванн€ мережею;


    1. –∆нформац—÷йн—÷ потоки у Ћќћ п—÷дпри—‘мства


«алежно в—÷д того, €к розпод—÷лен—÷ функц—÷—„ м—÷ж комп'ютерами мереж—÷, вони можуть виступати в трьох р—÷зних рол€х: комп'ютер, що займа—‘тьс€ вин€тково обслуговуванн€м запит—÷в —÷нших комп'ютер—÷в, в—÷д—÷гра—‘ роль вид—÷леного сервера мереж—÷; комп'ютер, що зверта—‘тьс€ —÷з запитами до ресурс—÷в —÷ншо—„ машини, в—÷д—÷гра—‘ роль вузла-кл—÷—‘нта; комптјўютер, що сполуча—‘ функц—÷—„ кл—÷—‘нта й сервера, —‘ одноранговим вузлом. ќчевидно, що мережа не може складатис€ т—÷льки —÷з кл—÷—‘нтських або т—÷льки —÷з серверних вузл—÷в.


“аблиц€ 2.1

¬изначенн€ вид—÷в необх—÷дного устаткуванн€

 ористувач мереж—÷

ќбов'€зки

ќбладнанн€

ѕрим—÷тка

ƒиректор


 омп'ютер


—екретар

ѕ—÷дготовка наб—÷р документ—÷в

 омп'ютер


ƒрук документ—÷в

ѕринтер

ћенеджери

ќрган—÷зац—÷€ процесу виробництва

 омп'ютер


ƒрук документ—÷в

ѕринтер

 ористувач мереж—÷

ќбов'€зки

ќбладнанн€

ѕрим—÷тка

јдм—÷н—÷стратор

«абезпеченн€ стаб—÷льно—„ роботи мережних служб,

ќбслуговуванн€ мережного обладнанн€,

–∆нтернет-серв—÷си

—ервер

‘айл-сервер


 ер—÷вник координу—‘ роботу орган—÷зац—÷—„.

¬ обов'€зки секретар€ входить: оформленн€ (в тому числ—÷ друкуванн€) документ—÷в, лист—÷в, телеграм, телефонограм, факс—÷в. ѕрийом, ре—‘страц—÷€, збер—÷ганн€, обл—÷к, доставка по п—÷дрозд—÷лах документац—÷—„.

ћенеджери працюють з кл—÷—‘нтами.

јдм—÷н—÷стратор зобов'€заний стежити за працездатн—÷стю мереж—÷ та обслуговувати сервер



3. ѕлануванн€ структури мереж—÷


 омп'ютерна мережа - це к—÷лька комп'ютер—÷в у межах обмежено—„ територ—÷—„ (, що перебувають в одному прим—÷щенн—÷, в одному або дек—÷лькох близько розташованих будинках) —÷ п—÷дключених до —‘диних л—÷н—÷й зв'€зку. —ьогодн—÷ б—÷льш—÷сть комп'ютерних мереж - це локальн—÷ комп'ютерн—÷ мереж—÷ (Local-Area Network), €к—÷ розм—÷щаютьс€ усередин—÷ одного конторського будинку й заснован—÷ на комп'ютерн—÷й модел—÷ кл—÷—‘нт/сервер. ћережне з'—‘днанн€ склада—‘тьс€ —÷з двох комптјўютер—÷в, €к—÷ звтјў€зан—÷ м—÷ж собою. ћожна створити мережу, використовуючи бездротов—÷ технолог—÷—„, але поки це не використову—‘тьс€.

” модел—÷ кл—÷—‘нт/сервер зв'€зок по мереж—÷ д—÷литьс€ на дв—÷ област—÷: сторону кл—÷—‘нта —÷ сторону сервера. ѕо визначенню, кл—÷—‘нт запиту—‘ —÷нформац—÷ю або послуги —÷з сервера. —ервер у свою чергу, обслугову—‘ запити кл—÷—‘нта. „асто кожна сторона в модел—÷ кл—÷—‘нт/сервер може виконувати функц—÷—„, €к сервера, так —÷ кл—÷—‘нта. ѕри створенн—÷ комп'ютерно—„ мереж—÷ необх—÷дно вибрати р—÷зн—÷ компоненти, що визначають, €ке програмне забезпеченн€ й устаткуванн€ ви зможете використовувати, формуючи свою корпоративну мережу.  омп'ютерна мережа - це нев—÷д'—‘мна частина сучасно—„ д—÷лово—„ —÷нфраструктури, а корпоративна мережа - лише одне з використовуваних у н—÷й додатк—÷в —÷, в—÷дпов—÷дно, не повинна бути —‘диним фактором, що визнача—‘ виб—÷р компонент—÷в мереж—÷. Ќеобх—÷дн—÷ дл€ Intranet компоненти повинн—÷ стати доповненн€м до на€вно—„ мереж—÷, не привод€чи до —÷стотно—„ зм—÷ни —„—„ арх—÷тектури.


3.1 ¬иб—÷р та об“—рунтуванн€ тополог—÷—„ мереж—÷


“ополог—÷€ - це спос—÷б ф—÷зичного з'—‘днанн€ комп'ютер—÷в в локальну мережу. –∆сну—‘ три основних тополог—÷—„, що застосовуютьс€ при побудов—÷ комп'ютерних мереж: "шинаї, "з—÷ркаї, "к—÷льцеї.

ѕри створенн—÷ мереж—÷ з тополог—÷—‘ю "Ўинаї вс—÷ комп'ютери п—÷дключаютьс€ до одного кабелю (рисунок 3.1). Ќа його к—÷нц€х повинн—÷ бути розташован—÷ терм—÷натори. «а тако—„ тополог—÷—„ будуютьс€ 10 мегаб—÷тн—÷ мереж—÷ 10Base-2 —÷ 10Base-5. ” €кост—÷ кабелю використову—‘тьс€ коакс—÷альний кабель.


–исунок 3.1 - “ополог—÷€ "Ўинаї


ѕасивна тополог—÷€, буду—‘тьс€ на використанн—÷ одного загального каналу зв'€зку —÷ колективного використанн€ його в режим—÷ под—÷лу часу. ѕорушенн€ загального кабелю або будь-€кого з двох терм—÷натор—÷в приводить до виходу з ладу д—÷л€нки мереж—÷ м—÷ж цими терм—÷наторами (сегмент мереж—÷). ¬—÷дключенн€ будь-€кого з п—÷дключених пристро—„в на роботу мереж—÷ н—÷€кого впливу не робить. Ќесправн—÷сть каналу зв'€зку виводить з ладу всю мережу. ¬с—÷ комп'ютери в мереж—÷ "слухаютьї несучу —÷ не беруть участь в передач—÷ даних м—÷ж сус—÷дами. ѕропускна здатн—÷сть тако—„ мереж—÷ знижу—‘тьс€ з—÷ зб—÷льшенн€м навантаженн€ або при зб—÷льшенн—÷ числа вузл—÷в. ƒл€ з'—‘днанн€ шматк—÷в шини можуть використовуватис€ активн—÷ пристро—„ - повторювач—÷ (repeater) —÷з зовн—÷шн—÷м джерелом живленн€.

“ополог—÷€ "«—÷ркаї передбача—‘ п—÷дключенн€ кожного комп'ютера окремим проводом до окремого порту пристрою, званого концентратором або повторювачем, або хабом (рисунок 3.2).


–исунок 3.2 - “ополог—÷€ "«—÷ркаї

 онцентратори можуть бути €к активн—÷, так —÷ пасивн—÷. якщо м—÷ж пристро—‘м —÷ концентратором в—÷дбува—‘тьс€ розрив з'—‘днанн€, то вс€ —÷нша мережа продовжу—‘ працювати. ѕравда, €кщо цим пристро—‘м був —‘диний сервер, то робота буде дещо ускладнена. ѕри виход—÷ з ладу концентратора мережа перестане працювати.

ƒана мережева тополог—÷€ найб—÷льш зручна при пошуку ушкоджень мережевих елемент—÷в: кабелю, мережевих адаптер—÷в або роз'—‘м—÷в. ѕри додаванн—÷ нових пристро—„в "з—÷ркаї також зручн—÷ше в пор—÷вн€нн—÷ з тополог—÷—‘ю загальна шина. “акож можна вз€ти до уваги, що 100 —÷ 1000 ћ/б—÷т мереж—÷ будуютьс€ по тополог—÷—„ "«—÷ркаї.

“ополог—÷€ " —÷льцеї активна тополог—÷€. ¬с—÷ комп'ютери в мереж—÷ зв'€зан—÷ по замкнутому колу (рисунок 3.3). ѕрокладка кабел—÷в м—÷ж робочими станц—÷€ми може ви€витис€ досить складною —÷ дорогою, €кщо вони розташован—÷ не по к—÷льцю, а, наприклад, в л—÷н—÷ю. ¬ €кост—÷ нос—÷€ в мереж—÷ використову—‘тьс€ "вита параї або оптоволокно. ѕов—÷домленн€ циркулюють по колу. –обоча станц—÷€ може передавати —÷нформац—÷ю другий робочо—„ станц—÷—„ т—÷льки п—÷сл€ того, €к отрима—‘ право на передачу (маркер), тому кол—÷з—÷—„ виключен—÷. –∆нформац—÷€ переда—‘тьс€ по к—÷льцю в—÷д одн—÷—‘—„ робочо—„ станц—÷—„ до —÷ншо—„, тому при виход—÷ з ладу одного комп'ютера, €кщо не брати спец—÷альних заход—÷в вийде з ладу вс€ мережа.


–исунок 3.3 - “ополог—÷€ " —÷льцеї


„ас передач—÷ пов—÷домлень зроста—‘ пропорц—÷йно зб—÷льшенню числа вузл—÷в в мереж—÷. ќбмежень на д—÷аметр к—÷льц€ не —÷сну—‘, тому що в—÷н визнача—‘тьс€ т—÷льки в—÷дстанню м—÷ж вузлами в мереж—÷.

 р—÷м наведених вище тополог—÷й мереж широко застосовуютьс€ та —÷нш—÷ г—÷бридн—÷ тополог—÷—„: "з—÷рка-шинаї, "з—÷рка-к—÷льцеї, "з—÷рка-з—÷ркаї.

 р—÷м трьох розгл€нутих основних, базових тополог—÷й нер—÷дко застосову—‘тьс€ також мережна тополог—÷€ "деревої, €ку можна розгл€дати €к комб—÷нац—÷ю дек—÷лькох з—÷рок. як —÷ у випадку з—÷рки, дерево може бути активним, або —÷стинним, —÷ пасивним. ѕри активному дерев—÷ в центрах об'—‘днанн€ дек—÷лькох л—÷н—÷й зв'€зку перебувають центральн—÷ комп'ютери, а при пасивному - концентратори .

«астосовуютьс€ досить часто —÷ комб—÷нован—÷ тополог—÷—„, серед €ких найб—÷льшого поширенн€ набули з—÷рково-шинна —÷ з—÷рково-к—÷льцева. ” з—÷рково-шинно—„ тополог—÷—„ використову—‘тьс€ комб—÷нац—÷€ шини та пасивно—„ з—÷рки. ” цьому випадку до концентратора п—÷дключаютьс€ €к окрем—÷ комп'ютери, так —÷ ц—÷л—÷ шинн—÷ сегменти, тобто на самому д—÷л—÷ реал—÷зу—‘тьс€ ф—÷зична тополог—÷€ шина, що включа—‘ вс—÷ комп'ютери мереж—÷. ” дан—÷й тополог—÷—„ може використовуватис€ —÷ к—÷лька концентратор—÷в, з'—‘днаних м—÷ж собою —÷ утворюють так звану маг—÷стральну, опорну шину. ƒо кожного з концентратор—÷в при цьому п—÷дключаютьс€ окрем—÷ комп'ютери або шинн—÷ сегменти. “аким чином, користувач отриму—‘ можлив—÷сть гнучко комб—÷нувати переваги шинно—„ —÷ зор€но—„ тополог—÷й, а також легко зм—÷нювати к—÷льк—÷сть комп'ютер—÷в, п—÷дключених до мереж—÷.

” раз—÷ з—÷рково-к—÷льцево—„ тополог—÷—„ в к—÷льце об'—‘днуютьс€ не сам—÷ комп'ютери, а спец—÷альн—÷ концентратори, до €ких у свою чергу п—÷дключаютьс€ комп'ютери за допомогою з—÷ркопод—÷бну подв—÷йних л—÷н—÷й зв'€зку. Ќасправд—÷ вс—÷ комп'ютери мереж—÷ включаютьс€ в замкнуте к—÷льце, тому що усередин—÷ концентратор—÷в л—÷н—÷—„ зв'€зку утворюють замкнутий контур. ƒана тополог—÷€ дозвол€—‘ комб—÷нувати переваги з—÷рково—„ та к—÷льцево—„ тополог—÷—„. Ќаприклад, концентратори дозвол€ють з—÷брати в одне м—÷iе вс—÷ точки п—÷дключенн€ кабел—÷в мереж—÷.


“аблиц€ 3.1

ѕор—÷вн€нн€ характеристик мережних тополог—÷й

’арактеристики

“ополог—÷€

«—÷рка

 —÷льце

«агальна шина

¬арт—÷сть розширенн€

незначна

середн€

середн€

ѕри—‘днанн€ абонент—÷в

пасивне

активне

пасивне

«ахист в—÷д в—÷дмов

незначний

незначний

високий

–озм—÷ри системи

будь-€к—÷

будь-€к—÷

обмежен—÷

«ахищен—÷сть в—÷д прослуховуванн€

хороша

хороша

незначна

¬арт—÷сть п—÷дключенн€

незначна

незначна

висока

ѕовед—÷нка системи при високих навантаженн€х

добре

задов—÷льне

погане

ћожлив—÷сть роботи в реальному режим—÷ часу

дуже добра

добра

погана

–озведенн€ кабелю

добре

задов—÷льне

добре

ќбслуговуванн€

дуже добре

середн—‘

середн—‘


” мо—‘му проект—÷ буде використовуватис€ тополог—÷€ "з—÷ркаї, €ка ма—‘ наступн—÷ переваги:

  • вих—÷д з ладу одн—÷—‘—„ робочо—„ станц—÷—„ не в—÷дбива—‘тьс€ на робот—÷ вс—÷—‘—„ мереж—÷ в ц—÷лому;
  • хороша масштабован—÷сть мереж—÷;
  • легкий пошук несправностей —÷ обрив—÷в в мереж—÷;
  • висока продуктивн—÷сть мереж—÷ (за умови правильного проектуванн€);
  • гнучк—÷ можливост—÷ адм—÷н—÷струванн€.


3.2 —пос—÷б керуванн€ мережею


 ожна орган—÷зац—÷€ формулю—‘ "асн—÷ вимоги до конф—÷гурац—÷—„ мереж—÷, обумовлен—÷ характером розв'€зуваних завдань. ” першу чергу необх—÷дно визначити, ск—÷льки людей будуть працювати в мереж—÷. ¬—÷д цього р—÷шенн€, по сут—÷, будуть залежати вс—÷ наступн—÷ етапи створенн€ мереж—÷.

 —÷льк—÷сть робочих станц—÷й пр€мо залежить в—÷д передбачуваного числа сп—÷вроб—÷тник—÷в. –∆ншим фактором —‘ —÷—‘рарх—÷€ компан—÷—„. ƒл€ ф—÷рми з горизонтальною структурою, де вс—÷ сп—÷вроб—÷тники повинн—÷ мати доступ до даних один одного, оптимальним р—÷шенн€м —‘ проста однорангова мережа.

‘—÷рми, побудовано—„ за принципом вертикально—„ структури, у €к—÷й точно в—÷домо, €кий сп—÷вроб—÷тник —÷ до €ко—„ —÷нформац—÷—„ повинен мати доступ, сл—÷д ор—÷—‘нтуватис€ на б—÷льш дорогий вар—÷ант мереж—÷ - з вид—÷леним сервером. “—÷льки в так—÷й мереж—÷ —÷сну—‘ можлив—÷сть адм—÷н—÷струванн€ прав доступу.


3.3 ѕлан прим—÷щень


ѕрим—÷щенн€ даного агентства нерухомост—÷ склада—‘тьс€ з ш—÷стьох, каб—÷нет—÷в (додаток ј), що мають так—÷ параметри:

 аб—÷нет ј:

  • довжина 7 м;
  • ширина 5 м;
  • висота 3 м.
  • в—÷кна 1
  • кондиц—÷онери 1

 аб—÷нет ¬:

  • довжина 7 м;
  • ширина 4 м;
  • висота 3 м.
  • в—÷кна 0
  • кондиц—÷онери 1

 аб—÷нет S:

  • довжина 7 м;
  • ширина5 м;
  • висота 3 м.
  • в—÷кна 1
  • кондиц—÷онери 1

 аб—÷нет 1:

  • довжина 9 м;
  • ширина 9 м;
  • висота 3 м.
  • в—÷кна 2
  • кондиц—÷онери 2

 аб—÷нет 2:

  • довжина 10 м;
  • ширина 9 м;
  • висота 3 м.
  • в—÷кна 2
  • кондиц—÷онери 2

 аб—÷нет 3:

  • довжина 19 м;
  • ширина 5 м;
  • висота 3 м.
  • в—÷кна 3
  • кондиц—÷онери 2

¬ прим—÷щенн—÷ —‘ 10 в—÷кон, що забезпечують природне осв—÷тленн€ та лампи дл€ штучного осв—÷тленн€.

ƒл€ забезпеченн€ вентил€ц—÷—„ передбачен—÷ кондиц—÷онери.

Ќа в—÷дм—÷ну в—÷д установки однорангово—„ мереж—÷, при побудов—÷ Ћќћ —÷з сервером виника—‘ ще одне питанн€ - де найкраще встановити сервер.

Ќа виб—÷р м—÷i€ вплива—‘ к—÷лька фактор—÷в:

  • через високий р—÷вень шуму сервер бажано встановити окремо в—÷д —÷нших робочих станц—÷й;
  • необх—÷дно забезпечити пост—÷йний доступ до сервера дл€ техн—÷чного обслуговуванн€;
  • з м—÷ркувань захисту —÷нформац—÷—„ потр—÷бно обмежити доступ до сервера;

—ервер розташову—‘мо в окрем—÷й к—÷мнат—÷ (S) мережевого адм—÷н—÷стратора, тому що т—÷льки це прим—÷щенн€ задовольн€—‘ вимогам, тобто р—÷вень шуму в прим—÷щенн—÷ м—÷н—÷мальний, прим—÷щенн€ —÷зольоване в—÷д —÷нших, отже, доступ до сервера буде обмежений.


3.4 ћережна арх—÷тектура


ћережева арх—÷тектура - це комб—÷нац—÷€ тополог—÷—„, методу доступу, стандарт—÷в, необх—÷дних дл€ створенн€ працездатно—„ мереж—÷.

¬иб—÷р тополог—÷—„ визнача—‘тьс€, зокрема, плануванн€м прим—÷щенн€, у €к—÷м розверта—‘тьс€ Ћќћ.  р—÷м того, велике значенн€ мають витрати на придбанн€ й установку мережевого встаткуванн€, що —‘ важливим питанн€м дл€ ф—÷рми, розкид ц—÷н тут також досить великий.

“ополог—÷€ типу "з—÷ркаї €вл€—‘ собою б—÷льш продуктивну структуру, кожний комп'ютер, у тому числ—÷ й сервер, з'—‘дну—‘тьс€ окремим сегментом кабелю —÷з центральним концентратором (HAB).

ќсновною перевагою тако—„ мереж—÷ —‘ —„—„ ст—÷йк—÷сть до збо—„в, що виникають внасл—÷док неполадок на окремих ѕ  або через ушкодженн€ мережевого кабелю.

Ќайважлив—÷шою характеристикою обм—÷ну —÷нформац—÷—‘ю в локальних мережах —‘ так зван—÷ методи доступу (access methods), що регламентують пор€док, у €к—÷м робоча станц—÷€ одержу—‘ доступ до мережних ресурс—÷в —÷ може обм—÷нюватис€ даними.

«а абрев—÷атурою CSMA/CD хова—‘тьс€ англ—÷йське вираженн€ "Carrier Sense Multiple Access with Collision Detection ї (колективний доступ з контролем несучо—„ й ви€вленн€м кол—÷з—÷й). «а допомогою даного методу вс—÷ комп'ютери одержують р—÷вноправний доступ у мережу.  ожна робоча станц—÷€ перед початком передач—÷ даних перев—÷р€—‘, чи в—÷льний канал. ѕо зак—÷нченню передач—÷ кожна робоча станц—÷€ перев—÷р€—‘, чи дос€г адресата в—÷дправлений пакет даних. якщо в—÷дпов—÷дь негативна, вузол робить повторний цикл передач—÷/контролю прийманн€ даних —÷ так доти, поки не одержить пов—÷домленн€ про усп—÷шне прийманн€ —÷нформац—÷—„ адресатом.

“ому що цей метод добре зарекомендував себе саме в малих —÷ середн—÷х мережах, дл€ п—÷дпри—‘мства даний метод п—÷д—÷йде. ƒо того ж мережна арх—÷тектура Ethernet, €ку й буде використовувати мережа п—÷дпри—‘мства, використову—‘ саме цей метод доступу.

—пециф—÷кац—÷ю Ethernet наприк—÷нц—÷ с—÷мдес€тих рок—÷в запропонувала компан—÷€ Xerox Corporation. ѕ—÷зн—÷ше до цього проекту при—‘дналис€ компан—÷—„ Digital Equipment Corporation (DEC) —÷ Intel Corporation. ¬ 1982 роц—÷ була опубл—÷кована специф—÷кац—÷€ на Ethernet верс—÷—„ 2.0. Ќа баз—÷ Ethernet —÷нститутом IEEE був розроблений стандарт IEEE 802.3. фаст

” цей час технолог—÷€, що застосову—‘ кабель на основ—÷ кручена пари (10BaseT), —‘ найб—÷льш попул€рною. “акий кабель не виклика—‘ труднощ—÷в при прокладц—÷.

ћережа на основ—÷ кручено—„ пари, на в—÷дм—÷ну в—÷д тонкого й товстого коакс—÷ального, буду—‘тьс€ по тополог—÷—„ з—÷рка. ўоб побудувати мережу по з—÷ркопод—÷бн—÷й тополог—÷—„, потр—÷бне б—÷льша к—÷льк—÷сть кабелю (але ц—÷на кручено—„ пари не велика). ѕод—÷бна схема ма—‘ й неоц—÷ненну перевагу - високу ст—÷йк—÷сть до в—÷дмови. ¬их—÷д з ладу одн—÷—‘—„ або дек—÷лькох робочих станц—÷й не приводить до в—÷дмови вс—÷—‘—„ системи. ѕравда €кщо з ладу вийде хаб, його в—÷дмова торкнетьс€ всього п—÷дключеного через нього обладнанн€.

ўе одн—÷—‘ю перевагою даного вар—÷анту —‘ простота розширенн€ мереж—÷, оск—÷льки при використанн—÷ додаткових хаб—÷в (до чотирьох посл—÷довно) з'€вл€—‘тьс€ можлив—÷сть п—÷дключенн€ велико—„ к—÷лькост—÷ робочих станц—÷й ( до 1024). ѕри застосуванн—÷ неекрановано—„ кручено—„ пари (UTP) довжина сегмента м—÷ж концентратором —÷ робочою станц—÷—‘ю не повинна перевищувати 100 метр—÷в, чого не спостер—÷га—‘тьс€ в п—÷дпри—‘мств—÷.

–∆сну—‘ два основн—÷ п—÷дходи до побудови локальних мереж: мереж—÷ типу "кл—÷—‘нт-серверї —÷ однорангов—÷ мереж—÷.

ћереж—÷, в €ких комптјўютер одночасно може бути кл—÷—‘нтом —÷ одночасно виконувати функц—÷—„ серверу дл€ —÷нших називаютьс€ одноранговими. ¬ таких мережах вид—÷лен—÷ сервери не використовуютьс€.

–∆сну—‘ багато способ—÷в звтјў€зати персональн—÷ комптјўютери в —‘диний обчислювальний комплекс. Ќайпрост—÷ший пол€га—‘ в тому, щоб зтјў—‘днати —„х через посл—÷довн—÷ порти. ¬ цьому випадку —‘ можлив—÷сть коп—÷ювати файли з жорсткого диска одного комптјўютера на —÷нший, використовуючи файлов—÷ менеджери або стандартн—÷ засоби операц—÷йно—„ системи.

“ехнолог—÷€ "кл—÷—‘нт-серверї, €ка широко застосову—‘тьс€ при робот—÷ з базами даних в мереж—÷, в—÷дома вже давно —÷ найчаст—÷ше застосовувалась у великих орган—÷зац—÷€х. —ьогодн—÷, з розвитком –∆нтернет, ц€ технолог—÷€ все част—÷ше приваблю—‘ погл€ди розробник—÷в програмного забезпеченн€, оск—÷льки в св—÷т—÷ нагромаджено величезну к—÷льк—÷сть —÷нформац—÷—„ по р—÷зноман—÷тних питанн€х —÷ найчаст—÷ше ц€ —÷нформац—÷€ збер—÷га—‘тьс€ в базах даних.

¬ мо—‘му проект—÷ буде використовуватис€ арх—÷тектура "кл—÷—‘нт-серверї, тому, що у мереж—÷ пост—÷йно знаходитьс€ адм—÷н—÷стратор, €кий сл—÷дку—‘ за комптјўютерною мережею. ѕерсональний комптјўютер адм—÷н—÷стратора може виступати в рол—÷ сервера.


3.5 ћережн—÷ ресурси


Ќаступним важливим аспектом плануванн€ мереж—÷ —‘ сп—÷льне використанн€ мережних ресурс—÷в (принтер—÷в, факс—÷в, модем—÷в).

ѕерерахован—÷ ресурси можуть використовуватис€ €к в однорангових мережах, так —÷ в мережах з вид—÷леним сервером. ќднак у випадку однорангово—„ мереж—÷ в—÷дразу ви€вл€ютьс€ —„—„ недол—÷ки. ўоб працювати з перерахованими компонентами, —„х потр—÷бно встановити на робочу станц—÷ю або п—÷дключити до не—„ перифер—÷йн—÷ обладнанн€. ѕри в—÷дключенн—÷ ц—÷—‘—„ станц—÷—„ вс—÷ компоненти й в—÷дпов—÷дн—÷ служби стають недоступними дл€ колективного користуванн€.

” мережах —÷з сервером такий комп'ютер —÷сну—‘ по визначенню. ћережний сервер н—÷коли не вимика—‘тьс€, €кщо не вважати коротких зупинок дл€ техн—÷чного обслуговуванн€. “аким чином, забезпечу—‘тьс€ ц—÷лодобовий доступ робочих станц—÷й до мережно—„ перифер—÷—„.

Ќа п—÷дпри—‘мств—÷ —‘ дес€ть принтер—÷в: у кожн—÷м в—÷дособлен—÷м прим—÷щенн—÷. јдм—÷н—÷страц—÷€ п—÷шла на витрати дл€ створенн€ максимально комфортних умов роботи колективу.

ƒл€ цього —÷сну—‘ к—÷лька способ—÷в:

  • п—÷дключенн€ до робочо—„ станц—÷—„ - принтер п—÷дключа—‘тьс€ до т—÷—‘—„ робочо—„ станц—÷—„, €ка перебува—‘ до нього ближче всього, у результат—÷ чого дана робоча станц—÷€ ста—‘ сервером друку. Ќедол—÷к такого п—÷дключенн€ в тому, що при виконанн—÷ завдань на друк продуктивн—÷сть робочо—„ станц—÷—„ на €кийсь час знижу—‘тьс€, що негативно позначитьс€ на робот—÷ прикладних програм при —÷нтенсивн—÷м використанн—÷ принтера.  р—÷м того, €кщо машина буде виключена, сервер друку стане недоступним дл€ —÷нших вузл—÷в.
  • ѕр€ме п—÷дключенн€ до сервера - принтер п—÷дключа—‘тьс€ до паралельного порту сервера за допомогою спец—÷ального кабелю. ” цьому випадку в—÷н пост—÷йно доступний дл€ вс—÷х робочих станц—÷й. Ќедол—÷к под—÷бного р—÷шенн€ обумовлений обмеженн€м у довжин—÷ принтерного кабелю, що забезпечу—‘ коректну передачу даних. ’оча кабель можна прост€гнути на 10 —÷ б—÷льш метр—÷в, його сл—÷д прокладати в коробах або в перекритт€х, що п—÷двищить витрати на орган—÷зац—÷ю мереж—÷.
  • п—÷дключенн€ до мереж—÷ через спец—÷альний мережний —÷нтерфейс - принтер обладну—‘тьс€ мережним —÷нтерфейсом —÷ п—÷дключа—‘тьс€ до мереж—÷ €к робоча станц—÷€. –∆нтерфейсна€ карта працю—‘ €к мережний адаптер, а принтер ре—‘стру—‘тьс€ на сервер—÷ €к вузол Ћќћ. ѕрограмне забезпеченн€ сервера зд—÷йсню—‘ передачу завдань на друк по мереж—÷ безпосередньо на п—÷дключений мережний принтер. ” мережах —÷з шинною тополог—÷—‘ю мережний принтер, €к —÷ робоч—÷ станц—÷—„ з'—‘дну—‘тьс€ з мережним кабелем за допомогою конектора, а при використанн—÷ "з—÷ркиї - через концентратор.
  • ѕ—÷дключенн€ до вид—÷леного сервера друку - јльтернативою третьому вар—÷анту —‘ використанн€ спец—÷ал—÷зованих сервер—÷в друку. “акий сервер €вл€—‘ собою мережний —÷нтерфейс, скомпонований в окремому корпус—÷, з одним або дек—÷лькома розн—÷манн€ми (портами) дл€ п—÷дключенн€ принтер—÷в. ќднак у цьому випадку використанн€ сервера друку —‘ непрактичним.

” мо—‘му випадку самим п—÷дход€щим способом п—÷дключенн€ мережевого принтера —‘ п—÷дключенн€ до мереж—÷ через спец—÷альний мережний —÷нтерфейс.

ƒл€ кожно—„ з задач визнача—‘тьс€ ефективний траф—÷к ѕ≈√ ѕќ формулою:


(3.1)


ƒе - середн—÷й час зан€тт€ завданн€м мереж—÷,

- загальне часу роботи мереж—÷,

ѕн - у раз—÷ повного зан€тт€ мереж—÷ завданн€м ном—÷нальна пропускна здатн—÷сть мереж—÷, у раз—÷ ф—÷ксованого траф—÷ку - його значенн€. «агальний мережевий траф—÷к визнача—‘тьс€ за формулою:


(3.2)


ќгѕЁi - сума мережевих задач. (ќбм—÷н файлами + ћережева друк —÷ т.д.)

 —“ - коеф—÷ц—÷—‘нт службового траф—÷ку (0.05-0.07).

 « - коеф—÷ц—÷—‘нт запасу (1,2-2.0).

NK - к—÷льк—÷сть комп'ютер—÷в в мереж—÷.

NC - к—÷льк—÷сть сервер—÷в в мереж—÷.

“—–— - середн—÷й час виконуваного завданн€ одного сервера.

–озрахову—‘тьс€ коеф—÷ц—÷—‘нт використанн€ мереж—÷ к—÷сп, = "ѕобщ / ѕном, €кий повинен знаходитис€ в межах (0, «„-0, 6). [6, c. 373]

ƒл€ розрахунку траф—÷ку мережа розбива—‘тьс€ на лог—÷чн—÷ сегменти за допомогою комутатор—÷в. —умарний траф—÷к перерахову—‘тьс€ дл€ кожного лог—÷чного сегменту ƒл€ кожного лог—÷чного сегмента уточню—‘тьс€ коеф—÷ц—÷—‘нт використанн€ мереж—÷, €к зазначено вище.

«агальний мережевий траф—÷к дл€ вс—÷—‘—„ мереж—÷:

53,85 55,75 / 2 = 54.8 (ћб—÷т / с).(3.3)

 оеф—÷ц—÷—‘нт використанн€ вс—÷—‘—„ мереж—÷:

(0,557 +0,557) / 2 = 0,557«(3.4)

отриманого результату можна сказати, що загальний коеф—÷ц—÷—‘нт використанн€ мереж—÷ знаходитьс€ в норм—÷.



4. ¬иб—÷р та об“—рунтуванн€ апаратних —÷ програмних засоб—÷в комп'ютерно—„ мереж—÷ п—÷дпри—‘мства


ƒл€ об'—‘днанн€ комп'ютер—÷в у мережу необх—÷дне спец—÷альне мережеве обладнанн€ та програмне забезпеченн€. « обладнанн€ до компонент—÷в мереж—÷ кр—÷м "асне комп'ютер—÷в (робочих станц—÷й —÷ сервер—÷в) в—÷днос€тьс€ кабел—÷ з конструкц—÷€ми дл€ —„х прокладанн€ та в—÷дпов—÷дними кабельними роз'—‘мами, комутатори, мережев—÷ карти.

ƒл€ того, щоб комп'ютер можна було ув—÷мкнути в мережу, в—÷н повинен бути обладнаний мережевою картою (адаптером). “ип мережево—„ карти визнача—‘тьс€ мережевим програмним забезпеченн€м —÷ типом кабел—÷в, €к—÷ використовуютьс€ дл€ об'—‘днанн€ комп'ютер—÷в у мережу.

 омутатори обираютьс€ Cisco Catalist WS-CE500-24TT (рисунок 4.1).

ƒаний комутатор використову—‘ кодуванн€ траф—÷ку. ÷ей комутатор ма—‘ досить широк—÷ температурн—÷ меж—÷ застосуванн€, що дозвол€—‘ встановлювати його в каб—÷нет—÷ адм—÷н—÷стратор—÷в мереж—÷ або у будь-€к—÷й —÷нш—÷й без використанн€ додаткових засоб—÷в охолодженн€.

 омутатор Cisco Catalist WS-CE500-24TT ма—‘ додатково 2 порти дл€ передач—÷ даних на швидкост—÷ 1000 ћб—÷т/с, €к—÷ можна використовувати дл€ п—÷дключенн€ до сервер—÷в (це забезпечу—‘ б—÷льш швидкий обм—÷н —÷нформац—÷—„ сервера з робочими станц—÷€ми).


–исунок 4.1 -  омутатор Cisco Catalist WS-CE500-24TT


“аблиц€ 4.1

ќсновн—÷ характеристики комутатора Cisco Catalist WS-CE500-24TT

 еруванн€

GUI device manager

ѕорти

24 порта 10/100 ћб—÷т/сек, 2 порта 10/100/1000 ћб—÷т/сек

Ѕезпека

“раф—÷к в—÷д та до GUI device manager коду—‘тьс€ за допомогою Secure Sockets Layer (SSL) або SNMPv3.

Ѕлок живленн€

¬будований

–абоча температура

0 ~ 45°C


Ќа робочих станц—÷€х буде використовуватис€ ќ— Windows XP.

Ќа сервер—÷ - Windows Server 2003.

Windows XP (кодова назва при розробц—÷ - Whistler; внутр—÷шн€ верс—÷€ - Windows NT 5.1) - операц—÷йна система с—÷мейства Windows NT в—÷д компан—÷—„ Microsoft. Ќазва XP походить в—÷д англ. experience (досв—÷д). Ќазва ув—÷йшло в практику використанн€, €к профес—÷йна верс—÷€.

Ќа в—÷дм—÷ну в—÷д попередньо—„ системи Windows 2000, €ка поставл€лас€ €к в серверному, так —÷ в кл—÷—‘нтському вар—÷антах, Windows XP —‘ виключно кл—÷—‘нтською системою. –«—„ серверним вар—÷антом —‘ випущена п—÷зн—÷ше система Windows Server 2003. Windows XP —÷ Windows Server 2003 побудован—÷ на основ—÷ одного —÷ того ж €дра операц—÷йно—„ системи, в результат—÷ —„х розвиток —÷ оновленн€ йде б—÷льш-менш паралельно. Ќад—÷йн—÷сть ќ— дозвол€—‘ використовувати Windows XP в €кост—÷ основи дл€ задач, що вимагають саме ц—÷—‘—„ "астивост—÷. ¬она —÷деально пристосована дл€ роботи в €кост—÷ робочо—„ станц—÷—„, де потр—÷бна п—÷двищена ст—÷йк—÷сть —÷ висока продуктивн—÷сть.

Ѕудучи —÷стинно 32-х розр€дно—„ системою, Windows XP працю—‘ в 32-х б—÷товою л—÷н—÷йно—„ модел—÷ пам'€т—÷, €ка дозвол€—‘ адресувати 4 √б (понад 4-х м—÷ль€рд—÷в байт) пам'€т—÷.

Windows XP використову—‘ метод багато-задачност—÷, що гаранту—‘ адекватний розпод—÷л ресурс—÷в процесора прот€гом вс—÷—‘—„ роботи системи. ÷е також запоб—÷га—‘ монопольний захопленн€ процесора додатком —÷ зупинку системи в тих випадках, коли програма працю—‘ нестаб—÷льно або раптово припинило роботу. ÷е дозвол€—‘ Windows XP працювати нав—÷ть тод—÷, коли —÷нша операц—÷йна система остаточно б зависла.

‘айлова система (NTFS) Windows XP вдосконалена —÷ гранично над—÷йна. ¬икористовуючи транзакц—÷—„, Windows XP ма—‘ можлив—÷сть скасувати незавершену або неправильну операц—÷ю запису, що виника—‘ у раз—÷ збою апаратного або програмного забезпеченн€ (наприклад, раптове в—÷дключенн€ електроживленн€ п—÷д час запису файлу). «авд€ки такому п—÷дходу файлова система Windows XP набагато менш схильна до руйнуванн€ при р—÷зних нештатних ситуац—÷€х.

Windows Server 2003 (кодова назва при розробц—÷ - Whistler Server, внутр—÷шн€ верс—÷€ - Windows NT 5.2) - це операц—÷йна система с—÷мейства Windows NT в—÷д компан—÷—„ Microsoft, призначена дл€ роботи на серверах. ¬она була випущена 24 кв—÷тн€ 2003.

Windows Server 2003 —‘ розвитком Windows 2000 Server —÷ серверним вар—÷антом операц—÷йно—„ системи Windows XP. —початку Microsoft планувала назвати цей продукт "Windows. NET Serverї з метою просуванн€ сво—‘—„ ново—„ платформи Microsoft. NET. ќднак згодом ц€ назва була в—÷дкинуто, щоб не викликати неправильне у€вленн€ про. NET на ринку програмного забезпеченн€.

Windows Server 2003 в основному розвива—‘ функц—÷—„, закладен—÷ у попередн—÷й верс—÷—„ системи - Windows 2000 Server. Ќа це вказувала —÷ верс—÷€ NT 5.2 €дра системи (NT 5.0 дл€ Windows 2000). Ќижче наведен—÷ де€к—÷ з найб—÷льш пом—÷тних зм—÷н у пор—÷вн€нн—÷ з Windows 2000 Server.

Windows Server 2003 - перша з операц—÷йних систем Microsoft, €ка поставл€—‘тьс€ з установленою оболонкою. NET Framework. ÷е дозвол€—‘ дан—÷й систем—÷ виступати в рол—÷ сервера додатк—÷в дл€ платформи Microsoft. NET без встановленн€ будь-€кого додаткового програмного забезпеченн€.

Windows Server 2003 включа—‘ в себе наступн—÷ покращенн€ дл€ Active Directory - служби каталог—÷в, що вперше з'€вилас€ в Windows 2000:

ћожлив—÷сть перейменуванн€ домену Active Directory п—÷сл€ його розгортанн€.

—прощенн€ зм—÷ни схеми Active Directory - наприклад, в—÷дключенн€ атрибут—÷в —÷ клас—÷в.

ѕол—÷пшений користувальницький —÷нтерфейс дл€ управл—÷нн€ каталогом (стало можливо, наприклад, перем—÷щати об'—‘кти шл€хом —„х перет€гуванн€ —÷ одночасно зм—÷нювати "астивост—÷ дек—÷лькох об'—‘кт—÷в).

ѕол—÷пшен—÷ засоби управл—÷нн€ груповою пол—÷тикою, включаючи програму Group Policy Management Console.

«а за€вами Microsoft, у Windows Server 2003 велика увага була прид—÷лена безпец—÷ системи. «окрема, система тепер встановлю—‘тьс€ в максимально обмеженому вигл€д—÷, без будь-€ких додаткових служб, що зменшу—‘ поверхню атаки. ” Windows Server 2003 також включений програмний м—÷жмережевий екран Internet Connection Firewall. «годом до системи був випущений пакет оновленн€, €кий повн—÷стю зосереджений на п—÷двищенн—÷ безпеки системи —÷ включа—‘ дек—÷лька додаткових функц—÷й дл€ захисту в—÷д атак. ¬—÷дпов—÷дно до американського стандарту безпеки Trusted Computer System Evaluation Criteria (TCSEC) система Windows Server 2003 в—÷дноситьс€ до класу безпеки C2 - Controlled Access Protection.


    1.  омптјўютерна база локально—„ обчислювально—„ мереж—÷


ќчевидно, що продуктивн—÷сть Ћќћ не в останню чергу залежить в—÷д комп'ютера, €кий використову—‘тьс€ €к сервер. ” цьому випадку, €к завжди, —÷сну—‘ можлив—÷сть вибору м—÷ж готовими серверами, пропонованими виробниками й постачальниками комп'ютерно—„ техн—÷ки, —÷ серверами самост—÷йно—„ зборки. ѕри на€вност—÷ певного досв—÷ду, самост—÷йно з—÷браний п—÷д замовленн€ сервер може скласти альтернативу готовому продукту. ¬елика розма—„т—÷сть компонент—÷в не да—‘ можливост—÷ назвати конкретн—÷ види "зал—÷заї дл€ закуп—÷вл—÷ й зборки. “ому варто звернути увагу на наступн—÷ моменти.

Ќа питанн€ про використанн€ шини, в—÷дпов—÷дь однозначна - PCI.  р—÷м високо—„ продуктивност—÷ (за рахунок 64-б—÷тно—„ розр€дност—÷ шини), PCI - компоненти допускають програмне конф—÷гуруванн€. «авд€ки останн—÷й обставин—÷, можлив—÷ конфл—÷кти м—÷ж апаратними ресурсами, що п—÷дключають, майже завжди запоб—÷гають автоматично.

” сервер—÷ повинн—÷ використатис€, €к м—÷н—÷мум, в—÷нчестери й в—÷дпов—÷дн—÷ адаптери SATA. Ќов—÷тн—÷ диски даного стандарту при частот—÷ обертанн€ шпиндел€ 7200 про/хв забезпечують максимально високу швидк—÷сть передач—÷ даних практично незалежну в—÷д завантаженн€ дисково—„ п—÷дсистеми.

–∆деальним корпусом буде спец—÷альний корпус дл€ сервера, €кий оснащений потужними блоками живленн€, додатковими вентил€торами, зн—÷мними заглушками й захисною передньою панеллю. як б—÷льше економ—÷чне р—÷шенн€ припустиме використанн€ корпус—÷в типу Big Tower, що пройшли сертиф—÷кац—÷ю ф—÷рми-виробника материнсько—„ плати.

Ўвидк—÷сний прив—÷д DVD-ROM не т—÷льки заощадить час при установц—÷ ќ— —÷ прикладного ѕ«, але й ви€витьс€ надзвичайно корисним при робот—÷ —÷з централ—÷зованою дов—÷дковою системою.

“ому що вс—÷ п—÷дключен—÷ до мереж—÷ робоч—÷ станц—÷—„ будуть пост—÷йно звертатис€ до сервера, одним з його найважлив—÷ших компонент—÷в —‘ продуктивна 32-х або 64-х б—÷тна мережна карта. ¬она повинна ефективно управл€ти —÷нформац—÷йним обм—÷ном, тобто мати сп—÷впроцесор, що прийма—‘ на себе основн—÷ функц—÷—„ центрального процесора по обробц—÷ даних €к—÷ постачаютьс€ на сервер. ƒл€ забезпеченн€ додатково—„ над—÷йност—÷ можна використати 2 —÷ б—÷льше мережн—÷ карти одночасно.

¬иход€чи з вищевикладеного, пропону—‘тьс€ наступна модель корпоративного сервера Everest¬о Server 2022.

≈verest¬о Server 2022 - ун—÷версальний сервер середнього р—÷вн€. ћоже використатис€ €к сервер служб обм—÷ну електронними пов—÷домленн€ми, сервера служби доменних —÷мен, сервера служби доступу до —÷нформац—÷йних ресурс—÷в. ѕобудований на баз—÷ продуктивно—„ материнсько—„ плати ASUS¬о P5BV Intel¬о 3200.

“аблиц€ 4.2

 онф—÷гурац—÷€ сервера

ѕроцесор

Intel¬о Xeon¬о 3110 (3.0 GHz, 1333MHz FSB)

 еш-пам'€ть

6MB L2 cache

„ипсет

Intel 3200

ќперативна пам'€ть

4GB - 4x1GB DDR2-667 ECC

—лоты розширенн€

1xPCI-E 16x, 2xPCI-X, 2xPCI

∆орстк—÷ диски

2xSATA 750GB

 онтролери

жорстких диск—÷в

S-ATA к—÷льк—÷сть слот—÷в: 4, S-ATA II,

RAID: 0, 1, 5, 10, на основ—÷ Intel ICH7R, IDE

к—÷льк—÷сть слот—÷в: 1, UltraDMA 100

ћ—÷i€ дл€ жорстких диск—÷в

10 x 3,5" (гар€ча зам—÷на)

ѕристрою уведенн€/висновку

DVD±RW, IDE black

3.5тјЁ FDD 1.44MB Black

ћ—÷i€ дл€

додаткових пристро—„в

1 x 3.5" (зайн€то FDD) 3 x 5,25 (одне зайн€то DVD¬±RW)

¬—÷деоконтролер

на основ—÷ XGI Volari Z9s (вбудований)

ћережевий адаптер

2x1000 ћб—÷т/с, на основ—÷ Broadcom BCM5721

ѕорти вводу/виводу

4xUSB 2.0, 1xCOM, D-Sub, 2xEthernet,

PS/2 (клав—÷атура), PS/2 (миш)

 орпус

Chenbro server (PC611xx), Ѕ∆ 400W

Ѕлоки живленн€

- 2*600W


Ѕуло прийн€то р—÷шенн€ дл€ оф—÷сних роб—÷тник—÷в закупити комптјўютери Hewlett Packard наступно—„ конф—÷гурац—÷—„:


“аблиц€ 4.3

 онф—÷гурац—÷€ комптјўютер—÷в

¬иробник

Hewlett Packard


ѕроцесор

Intel¬о Pentium¬о Dual Coreтƒв E2160 (1.8GHz )


¬—÷део карта

–∆нтегрована


¬—÷нчестер

160Gb


“ип (SDRAM)/ќбс€г пам'€т—÷

1024Mb


ƒисков—÷д

DVD-RW


ѕрограмне забезпеченн€

Microsof¬о Windows¬о XP PROF RUS


“ћ

Compaq


“акож в мереж—÷ буде використовуватис€ два принтера Xerox лазерний Phaser 3125, так €к в—÷н ма—‘ можлив—÷сть п—÷дтјў—‘днанн€ до мереж—÷.


“аблиц€ 4.4

 онф—÷гурац—÷€ принтера

ѕринтер Xerox лазерний Phaser 3125

–∆нтерфейс

USB 2.0, RJ-45

“ип печатки

Ћазерний

ћаксимальна розв'€зна здатн—÷сть

600x600 dpi

ƒрайвери дл€ ќперац—÷йно—„ системи

Microsoft¬о Windows¬о 98/ME/2000/XP, LinuxOS

—поживана потужн—÷сть

прибл. 10 ¬т (у режим—÷ оч—÷куванн€),

прибл. 300 ¬т (при печатц—÷)

∆ивленн€

220 - 240 ”, 50/60 √ц

–озм—÷ри, мм

354 (Ў) / 210 (¬) / 297.4 (√)

ћаксимальний формат печатки

ј4

ѕроцесор

150 MHz

–ƒмн—÷сть додаткового лотка

до 50 аркуш—÷в

—тандартний обс€г пам'€т—÷

8 ћЅ

–есурс тонер-картриджа

3 000 стор. (5%)

Ўвидк—÷сть печатки ч/б, стр/хв

16

–ежим економ—÷—„ тонера

—‘

ћ—÷с€чний обс€г печатки

5 000 стор—÷нок


4.2  абельна система


¬иб—÷р кабельно—„ п—÷дсистеми дикту—‘тьс€ типом мереж—÷ —÷ вибрано—„ тополог—÷—‘ю. Ќеобх—÷дн—÷ ж за стандартом ф—÷зичн—÷ характеристики кабелю закладаютьс€ при його виготовленн—÷, про що й св—÷дчать нанесен—÷ на кабель маркуванн€. ” результат—÷, сьогодн—÷ практично вс—÷ мереж—÷ проектуютьс€ на баз—÷ UTP та волоконно-оптичних кабел—÷в, коакс—÷альний кабель застосовують лише у вин€ткових випадках —÷ то, €к правило, при орган—÷зац—÷—„ низькошвидк—÷сних стек—÷в в монтажних шафах.

¬ проекти локальних обчислювальних мереж (стандартних) закладаютьс€ на сьогодн—÷ всього три види кабел—÷в:

  • коакс—÷альний (двох тип—÷в):
  • “онкий коакс—÷альний кабель (thin coaxial cable);
  • “овстий коакс—÷альний кабель (thick coaxial cable).
  • кручена пара (двох основних тип—÷в):
  • - Ќеекранована вита пара (unshielded twisted pair - UTP);
  • - ≈кранована кручена пара (shielded twisted pair - STP).
  • волоконно-оптичний кабель (двох тип—÷в):
  • - Ѕагатомодовий кабель (fiber optic cable multimode);
  • - ќдномодовий кабель (fiber optic cable single mode).

Ќе так давно коакс—÷альний кабель був найпоширен—÷шим типом кабелю. ÷е по€сню—‘тьс€ двома причинами: по-перше, в—÷н був в—÷дносно недорогим, легким, гнучким —÷ зручним у застосуванн—÷; по-друге, широка попул€рн—÷сть коакс—÷ального кабелю призвела до того, що в—÷н став безпечним —÷ простим в установц—÷.

Ќайпрост—÷ший коакс—÷альний кабель склада—‘тьс€ з м—÷дно—„ жили, —÷зол€ц—÷—„, —„—„ навколишнього, екрану у вигл€д—÷ металево—„ с—÷тки —÷ зовн—÷шньо—„ оболонки.

якщо кабель кр—÷м металевого обплетенн€ ма—‘ —÷ шар "фольгиї, в—÷н назива—‘тьс€ кабелем з подв—÷йною екран—÷зац—÷—‘ю (рисунок 1.4). «а на€вност—÷ сильних перешкод можна скористатис€ кабелем з почетверен—÷й екран—÷зац—÷—‘ю, в—÷н склада—‘тьс€ з подв—÷йного шару фольги та подв—÷йного шару металевого обплетенн€.


–исунок 4.2 - —труктура коакс—÷ального кабелю


ќбплетенн€, —„—„ називають екраном, захища—‘ передаютьс€ по кабел€х дан—÷, поглинаючи зовн—÷шн—÷ електромагн—÷тн—÷ сигнали, зван—÷ перешкодами або шумом, таким чином, екран не дозвол€—‘ перешкод спотворити дан—÷.

≈лектричн—÷ сигнали передаютьс€ по жил—÷. ∆ила - це один пров—÷д або пучок провод—÷в. ∆ила виготовл€—‘тьс€, €к правило, з м—÷д—÷. ѕров—÷дна жила —÷ металева оплетка не повинн—÷ торкатис€, —÷накше в—÷дбудетьс€ коротке замиканн€ —÷ перешкоди спотвор€ть дан—÷.

 оакс—÷альний кабель б—÷льш перешкодост—÷йкий, загасанн€ сигналу в ньому менше, н—÷ж у вит—÷й пар—÷.

«агасанн€ - це зменшенн€ величини сигналу при його перем—÷щенн—÷ по кабелю.

“онкий коакс—÷альний кабель - гнучкий кабель д—÷аметром близько 5 мм. ¬—÷н застосовний практично дл€ будь-€кого типу мереж. ѕ—÷дключа—‘тьс€ безпосередньо до плати мережного адаптера за допомогою “-конектора.

” кабелю роз'—‘ми називаютьс€ BNC конектори. “онкий коакс—÷альний кабель здатний передавати сигнал на в—÷дстан—÷ 185 м, без його упов—÷льнено—„ загасанн€.

“онкий коакс—÷альний кабель належить до групи, €ка назива—‘тьс€ с—÷мейством RG-58. ќсновна в—÷дм—÷тна особлив—÷сть ц—÷—‘—„ родини м—÷дна жила.

RG 58 / U - суц—÷льна м—÷дна жила.

RG 58 / U - переплетен—÷ дроти.

RG 58 C/U- в—÷йськовий стандарт.

RG 59 - використову—‘тьс€ дл€ широкосмугово—„ передач—÷.

RG 62 - використову—‘тьс€ в мережах Archet.

“овстий коакс—÷альний кабель щодо жорсткий кабель з д—÷аметром близько 1 см. –∆нод—÷ його називають стандартом Ethernet, тому що цей тип кабелю був призначений дл€ дано—„ мережево—„ арх—÷тектури. ћ—÷дна жила цього кабелю товщ—÷, н—÷ж у тонкого кабелю, тому в—÷н переда—‘ сигнали дал—÷. ƒл€ п—÷дключенн€ до товсто—„ кабелю застосовують спец—÷альний пристр—÷й трансивер.

“рансивер забезпечений спец—÷альним коннектором, €кий назива—‘тьс€ "зуб вамп—÷раї або пронизують в—÷дгалужувач. ¬—÷н проника—‘ через —÷зол€ц—÷йний шар —÷ вступа—‘ в контакт з пров—÷дно—„ житловий. ўоб п—÷дключити трансивер до мережного адаптера треба кабель транс—÷вера п—÷дключити до коннектори AUI - порту до мережево—„ плати.

¬ита пара - це два перевитих навколо один одного —÷зол€ц—÷йних м—÷дних дроти. –∆сну—‘ два типи тонкого кабелю: неекранована вита пара (UTP) —÷ екранована кручена пара (STP) (рисунок 1.5).


–исунок 4.3 - неекранована —÷ екранована кручена пара


 —÷лька кручених пар часто пом—÷щають в одну захисну оболонку. –«х к—÷льк—÷сть у такому кабелю може бути р—÷зним. «авивка провод—÷в дозвол€—‘ позбутис€ в—÷д електричних перешкод, що навод€тьс€ сус—÷дн—÷ми парами та —÷ншими джерелами (двигунами, трансформаторами).

Ќеекранована вита пара (специф—÷кац—÷€ 10BaseT) широко використову—‘тьс€ в Ћ¬—, максимальна довжина сегмента склада—‘ 100 м.

Ќеекранована кручена пара склада—‘тьс€ з 2х —÷зольованих м—÷дних провод—÷в. –∆сну—‘ к—÷лька специф—÷кац—÷й, €к—÷ регулюють к—÷льк—÷сть витк—÷в на одиницю довжини - залежно в—÷д призначенн€ кабелю.

–∆сну—‘ 7 категор—÷й неекрановано—„ кручений пари:

1) “радиц—÷йний телефонний кабель, по €кому можна передавати т—÷льки мова.

2)  абель, здатний передавати дан—÷ з—÷ швидк—÷стю до 4 ћб—÷т / с. —клада—‘тьс€ з 4х кручених пар.

3)  абель, здатний передавати дан—÷ з—÷ швидк—÷стю до 10 ћб—÷т / с. —клада—‘тьс€ з 4х кручених пар з 9-ма витками на метр.

4)  абель, здатний передавати дан—÷ з—÷ швидк—÷стю до 16 ћб—÷т / с. —клада—‘тьс€ з 4х кручених пар.

5)  абель, здатний передавати дан—÷ з—÷ швидк—÷стю до 100 ћб—÷т / с. —клада—‘тьс€ з 4х кручених пар м—÷дного дроту.

ќдн—÷—‘ю з потенц—÷йних проблем дл€ вс—÷х тип—÷в кабел—÷в —‘ перехресн—÷ перешкоди.

ѕерехресн—÷ перешкоди - це перехресн—÷ наведенн€, викликан—÷ сигналами в сум—÷жних проводах. Ќеекранована кручена пара особливо стражда—‘ в—÷д цих перешкод. ƒл€ зменшенн€ —„х впливу використовують екран.

 абель, екрановано—„ вито—„ пари (STP) ма—‘ м—÷дну оплетку, €ка забезпечу—‘ б—÷льший захист, н—÷ж неекранована вита пара. ѕари провод—÷в STP обмотан—÷ фольгою. ” результат—÷ екранована кручена пара ма—‘ прекрасну —÷зол€ц—÷—‘ю, що захища—‘ дан—÷, що передаютьс€ в—÷д зовн—÷шн—÷х перешкод.

ќтже, STP в пор—÷вн€нн—÷ з UTP менше схильна до впливу електричних перешкод —÷ може передавати сигнали з б—÷льшою швидк—÷стю —÷ на велик—÷ в—÷дстан—÷.

ƒл€ п—÷дключенн€ вито—„ пари до комп'ютера використовують телефонн—÷ коннектори RG-45.

” оптоволоконному кабелю цифров—÷ дан—÷ поширюютьс€ по оптичних волокнах у вигл€д—÷ модульованих св—÷тлових —÷мпульс—÷в. ÷е в—÷дносно над—÷йний (захищений) спос—÷б передач—÷, оск—÷льки електричн—÷ сигнали при цьому не передаютьс€. ќтже, оптоволоконний кабель не можна приховати —÷ перехопити дан—÷, в—÷д чого не застрахований будь-€кий кабель, €кий проводить електричн—÷ сигнали.


–исунок 4.4 - —труктура оптоволоконного кабелю


ќптоволоконн—÷ л—÷н—÷—„ призначен—÷ дл€ перем—÷щенн€ великих обс€г—÷в даних на дуже високих швидкост€х, так €к сигнал у них практично не затуха—‘ —÷ не спотворю—‘тьс€.

ќптичне волокно - надзвичайно тонкий скл€ний цил—÷ндр, званий житловий, покритий шаром скла, званого оболонкою, з —÷ншим, н—÷ж у жили, коеф—÷ц—÷—‘нтом заломленн€ (рисунок 1.6). –∆нод—÷ оптоволокно виробл€ють —÷з пластику, в—÷н прост—÷ший у використанн—÷, але ма—‘ г—÷рш—÷ характеристики в пор—÷вн€нн—÷ з—÷ скл€ним.

 ожне скл€не оптоволокно переда—‘ сигнали т—÷льки в одному напр€мку, тому кабель склада—‘тьс€ з двох волокон з окремими конекторами. ќдне з них служить дл€ передач—÷ сигналу, другий дл€ прийому.

ѕередача по оптоволоконному кабелю не схильна до електричних перешкод —÷ ведетьс€ з надзвичайно високою швидк—÷стю (в даний час до 100ћб—÷т/сек, теоретично можлива швидк—÷сть - 200000 ћб—÷т / сек). ѕо ньому можна передавати дан—÷ на багато к—÷лометр—÷в.

” даному дипломному проект—÷ буде використана "¬ита параї категор—÷—„ 5≈ —÷ "ќптоволоконний кабельї.


4.2.1 “ехнолог—÷€ монтажу — —

Ќайб—÷льш серйозною проблемою при створенн—÷ — — дл€ роботи високошвидк—÷сних додатк—÷в (категор—÷€ 3 —÷ вище) —‘ €к—÷сть монтажу. «а даними BICSI (Building Industry Consuling Service International) - м—÷жнародно—„ асоц—÷ац—÷—„ профес—÷онал—÷в телекомун—÷кац—÷йно—„ промисловост—÷, 80% вс—÷х структурованих кабельних систем —Ўј, побудованих на компонентах категор—÷—„ 5, не можуть бути квал—÷ф—÷кован—÷ €к системи категор—÷—„ 5 внасл—÷док порушенн€ правил монтажу.

–∆снують спец—÷альн—÷ вимоги —÷ рекомендац—÷—„ з монтажу — —, виконанн€ €ких гаранту—‘ збереженн€ початкових робочих характеристик окремих компонент—÷в, з—÷браних в л—÷н—÷—„, канали —÷ системи. —тандарти ISO / IEC 11801 та ANSI/TIA/EIA-568A встановлюють в €кост—÷ вимог к—÷лька основних правил монтажу, що передбачають методи —÷ акуратн—÷сть виконанн€ з'—‘днанн€ компонент—÷в та орган—÷зац—÷—„ кабельних поток—÷в, €к—÷ в значн—÷й м—÷р—÷ п—÷двищують продуктивн—÷сть системи —÷ полегшують адм—÷н—÷струванн€ встановлених кабельних систем.

«меншенню спотворенн€ переданого сигналу спри€ють спец—÷альн—÷ методи п—÷дготовки кабелю та його параметр—÷в завершенн€ в—÷дпов—÷дно до —÷нструкц—÷й виробника, а також гарна орган—÷зац—÷€ кабельних поток—÷в, розташуванн€ та монтаж телекомун—÷кац—÷йного устаткуванн€, що обслугову—‘ кабельну систему.

÷—÷ правила особливо стосуютьс€ високопродуктивних кабел—÷в, €к м—÷дних, так —÷ волоконно-оптичних. ћ—÷дн—÷ кабел—÷ особливо чутлив—÷ до зовн—÷шн—÷х аномал—÷й. Ќаприклад, розвиток пари м—÷дних пров—÷дник—÷в на величину, що перевищу—‘ максимально допустиму стандартами, негативно вплива—‘ на характеристики перехресних перешкод пари або пару. ѕорушенн€ вимог до м—÷н—÷мального рад—÷усу вигину кабелю також вплива—‘ на його робоч—÷ характеристики.

«—÷ зб—÷льшенн€м частоти передач—÷ зроста—‘ ризик того, що неправильно змонтований кабель зробить вплив на продуктивн—÷сть системи. якщо смуга частот менше 16 ћгц, а швидк—÷сть передач—÷ нижче 10 ћб—÷т / с (наприклад, 10BASE-T Ethernet), можна й не пом—÷тити, що технолог—÷€ монтажу була порушена. ќднак цей же кабель, що працю—‘ при ширин—÷ смуги мереж—÷ понад 50 ћ√ц —÷ швидкост—÷ передач—÷ 100 ћб—÷т / с або вище, неправильно може функц—÷онувати.

ƒл€ оц—÷нки передавальних робочих характеристик компонент—÷в — — використовуютьс€ наступн—÷ параметри: загасанн€, NEXT (NearEndXtalk - перех—÷дн—÷ перешкоди на ближньому к—÷нц—÷), зворотн—÷ втрати —÷ оп—÷р пост—÷йному струму. ’оча вс—÷ вони чутлив—÷ до порушень безперервност—÷ хвильово—„ середовища в точках завершенн€ та в м—÷i€х виникненн€ дефект—÷в, на NEXT особливо вплива—‘ розвиток пари пров—÷дник—÷в та —÷нш—÷ впливи, що призвод€ть до порушенн€ балансу пари —÷ в—÷дхилень —÷мпедансу.

 р—÷м спотворенн€ сигналу, неправильне терм—÷нуванн€ може призвести до виникненн€ ефекту рамково—„ антени, €кий про€вл€—‘тьс€ у випром—÷нюванн—÷ сигналу з р—÷вн€ми, що перевищують нормативн—÷ вимоги до випром—÷нюванн€.


4.2.2 —хема побудови

ƒл€ прокладанн€ кабельно—„ проводки (додаток ¬) € рекомендую застосувати дл€ з'—‘днанн€ кабел—÷в з кабел€ми —÷нших п—÷дсистем або активним устаткуванн€м -  омутатори Cisco Catalist WS-CE500-24TT та конвектори RJ-45.


4.2.3 ќрган—÷зац—÷€ робочого м—÷i€

«г—÷дно до сан—÷тарних вимог, робоч—÷ м—÷i€ знаход€тьс€ на в—÷дстан—÷ 1.20 м одне в—÷д одного, мають природне та штучне осв—÷тленн€ (додаток ¬).

¬ каб—÷нетах 1 та 2 можливе зб—÷льшенн€ к—÷лькост—÷ комп'ютер—÷в.

 ожне робоче м—÷iе склада—‘тьс€ з—÷ ѕ , мон—÷тору, клав—÷атури та миш—÷.

Ќа робочому м—÷i—÷ адм—÷н—÷стратора мереж—÷ агентства нерухомост—÷ знаходитьс€ серверний ѕ , мон—÷тор, клав—÷атура та миша.


4.3  л—÷—‘нт-серверн—÷ компоненти


ќдна з моделей вза—‘мод—÷—„ комп'ютер—÷в в мереж—÷ отримала назву "кл—÷—‘нт-серверї  ожен з—÷ складових цю арх—÷тектуру елемент—÷в в—÷д—÷гра—‘ свою роль: сервер волод—÷—‘ —÷ розпор€джа—‘тьс€ —÷нформац—÷йними ресурсами системи, кл—÷—‘нт ма—‘ можлив—÷сть скористатис€ ними.

—ервер бази даних €вл€—‘ собою верс—÷ю —”Ѕƒ, паралельно обробну запити, що над—÷йшли з ус—÷х робочих станц—÷й. ” його завданн€ входить реал—÷зац—÷€ лог—÷ки обробки транзакц—÷й —÷з застосуванн€м необх—÷дно—„ техн—÷ки синхрон—÷зац—÷—„ - п—÷дтримки протокол—÷в блокуванн€ ресурс—÷в, забезпеченн€, запоб—÷ганн€ та / або усуненн€ тупикових ситуац—÷й.

” в—÷дпов—÷дь на користувальницький запит робоча станц—÷€ отрима—‘ не "сировинаї дл€ подальшо—„ обробки, а готов—÷ результати. ѕрограмне забезпеченн€ робочо—„ станц—÷—„ при так—÷й арх—÷тектур—÷ гра—‘ роль лише зовн—÷шнього —÷нтерфейсу (Front - end) централ—÷зовано—„ системи управл—÷нн€ даними. ÷е дозвол€—‘ —÷стотно зменшити мережевий траф—÷к, скоротити час на оч—÷куванн€ блокованих ресурс—÷в даних в общем режим—÷, розвантажити робоч—÷ станц—÷—„ —÷ при досить потужно—„ центрально—„ машин—÷ будуть використан—÷ дл€ них б—÷льш дешеве обладнанн€.

як правило, кл—÷—‘нт —÷ сервер територ—÷ально в—÷докремлен—÷ один в—÷д одного, —÷ в цьому випадку вони вход€ть до складу або утворюють систему розпод—÷лено—„ обробки даних.

ƒл€ сучасних —”Ѕƒ арх—÷тектура "кл—÷—‘нт-серверї стала фактично стандартом. якщо передбача—‘тьс€, що проектована —÷нформац—÷€ буде мати арх—÷тектуру "кл—÷—‘нт-серверї, то це означа—‘, що прикладн—÷ програми, реал—÷зован—÷ в —„—„ рамках, будуть мати розпод—÷лений характер, тобто частину функц—÷й додатк—÷в буде реал—÷зована в програм—÷-кл—÷—‘нт—÷, —÷нша - у програм—÷-сервер—÷. ќсновний принцип технолог—÷—„ "кл—÷—‘нт-серверї пол€га—‘ в розд—÷ленн—÷ функц—÷й стандартного —÷нтерактивного додатки на чотири групи:

  • функц—÷—„ введенн€ —÷ в—÷дображенн€ даних;
  • прикладн—÷ функц—÷—„, характерн—÷ дл€ предметно—„ област—÷;
  • фундаментальн—÷ функц—÷—„ збер—÷ганн€ та управл—÷нн€ ресурсами (базами даних);
  • службов—÷ функц—÷—„.

¬иход€чи з цього под—÷лу будь-€кий додаток може складатис€ з наступних компонент—÷в:

  • компонент поданн€ (функц—÷—„ 1-—„ групи);
  • прикладно—„ компонент (функц—÷—„ 2-—„ групи);
  • компонент доступу до —÷нформац—÷йних ресурс—÷в (функц—÷—„ трет—÷й групи та протокол —„х вза—‘мод—÷—„).

¬—÷дм—÷нност—÷ визначаютьс€ чотирма чинниками:

  • €к—÷ види програмного забезпеченн€ в лог—÷чних компонентах;
  • €к—÷ механ—÷зми програмного забезпеченн€ використовуютьс€ дл€ реал—÷зац—÷—„ функц—÷й трьох груп;
  • €к лог—÷чн—÷ компоненти розпод—÷л€ютьс€ комп'ютерами в мереж—÷;
  • €к—÷ механ—÷зми використовуютьс€ дл€ зв'€зку компонент м—÷ж собою.


5. —тратег—÷€ адм—÷н—÷струванн€ й керуванн€


якщо не вдаватис€ в детал—÷, то задач—÷, розв'€зуван—÷ в дан—÷й област—÷, розбиваютьс€ на дв—÷ групи: контроль за роботою мережного устаткуванн€ й управл—÷нн€ функц—÷онуванн€м мереж—÷ в ц—÷лому. ” першому випадку мова йде про мон—÷торинг окремих мережних пристро—„в (концентратор—÷в, комутатор—÷в, маршрутизатор—÷в, сервер—÷в доступу й —÷н.), настроюванню —÷ зм—÷н—÷ —„хньо—„ конф—÷гурац—÷—„, усуненн—÷ виникаючих збо—„в. ÷€ достатньо традиц—÷йна група задач одержала назву реактивного адм—÷н—÷струванн€ (reactive management). ƒруга група нац—÷лена на мон—÷торинг мережного траф—÷ка, ви€вленн€ тенденц—÷й його зм—÷ни й анал—÷з под—÷й —÷з метою реал—÷зац—÷—„ схем пр—÷оритеризац—÷—„ дл€ забезпеченн€ максимально—„ пропускно—„ спроможност—÷ (proactive management). —юди ж в—÷дноситьс€ задача внесенн€ зм—÷н у конф—÷гурац—÷ю мереж—÷, управл—÷нн€ IP-адресами користувач—÷в, ф—÷льтрац—÷€ пакет—÷в в ц—÷л€х забезпеченн€ —÷нформац—÷йно—„ безпеки —÷ р€д —÷нших задач.

ѕотреба в контрол—÷ за мережею в ц—÷лому з одн—÷—‘—„ керуючо—„ станц—÷—„ стала причиною по€ви р—÷зних арх—÷тектур платформ —÷ додатк—÷в адм—÷н—÷струванн€. Ќайб—÷льше поширенн€ серед них набула двохр—÷внева розпод—÷лена арх—÷тектура "менеджер-агентитјЁ. ѕрограма-менеджер функц—÷ону—‘ на керуюч—÷й консол—÷, пост—÷йно вза—‘мод—÷—‘ з модул€ми-агентами, що запускаютьс€ в окремих пристро€х мереж—÷. Ќа агенти в так—÷й схем—÷ покладаютьс€ функц—÷—„ збору локальних даних про параметри роботи контрольованого ресурсу, внесенн€ зм—÷н у його конф—÷гурац—÷ю по запит—÷ в—÷д менеджера, наданн€ останньому адм—÷н—÷стративно—„ —÷нформац—÷—„.

Ќезважаючи на очевидн—÷ зручност—÷ двохр—÷внево—„ арх—÷тектури, —„—„ застосуванн€ в реальному мережевому середовищ—÷ призводить до зростанн€ обс€г—÷в службового траф—÷ка —÷, €к насл—÷док, до зниженн€ пропускно—„ спроможност—÷, доступно—„ додаткам. ÷ей ефект особливо зам—÷тний у складних сегментованних мережах, що м—÷ст€ть велику к—÷льк—÷сть активних пристро—„в. ” €кост—÷ часткового р—÷шенн€ проблеми вичерпанн€ пропускно—„ спроможност—÷ була запропонована трьохр—÷внева арх—÷тектура, у €к—÷й частина керуючих функц—÷й делегувалас€ найважлив—÷шим мережним вузлам. –∆нстальован—÷ в цих вузлах програми-менеджери через "асну мережу агент—÷в управл€ють роботою "п—÷дзв—÷тнихтјЁ —„м пристро—„в —÷ в той же час сам—÷ виступають у рол—÷ агент—÷в стосовно основно—„ програми-менеджера (менеджеру менеджер—÷в), запущено—„ на керуюч—÷й станц—÷—„. ” результат—÷ основна частина службового траф—÷ка нада—‘тьс€ локал—÷зованим в окремих мережних сегментах менеджерам, оск—÷льки "сп—÷лкуванн€ї локальних менеджер—÷в з адм—÷н—÷стративною консоллю зд—÷йсню—‘тьс€ т—÷льки тод—÷, коли в цьому д—÷йсно виника—‘ необх—÷дн—÷сть.

Ќеобх—÷дн—÷сть контролювати роботу р—÷зноман—÷тного устаткуванн€ в гетерогенному середовищ—÷ зажадала ун—÷ф—÷кац—÷—„ основних керуючих процедур. «гадана схема "менеджер - агентиї знайшла вираженн€ в протокол—÷ Simple Network Management Protocol (SNMP), що швидко став базовим протоколом мережевого адм—÷н—÷струванн€, —÷ в стандарт—÷ дистанц—÷йного мон—÷торингу RMON. ”правл—÷нн€ наст—÷льними системами звичайно зд—÷йсню—‘тьс€ на баз—÷ стандарту Desktop Management Interface (DMI), розробленого орган—÷зац—÷—‘ю Desktop Management Task Force (DMTF).

–езультат такого розвитку под—÷й неважко передбачити наперед: —÷ндустр—÷€ ѕ« мережневого управл—÷нн€ ви€вилас€ розд—÷леною на три частини. ѕершу утворюють платформи мережного управл—÷нн€ - аналоги операц—÷йних систем, що формують середовище дл€ запуску додатк—÷в, але при цьому вони волод—÷ють обмеженою функц—÷ональн—÷стю. ƒруга група мережевих програм пов'€зана з керуючими додатками виробник—÷в мережних апаратних засоб—÷в. ѕроте вони розрахован—÷ на управл—÷нн€ т—÷льки визначеною групою пристро—„в —÷ р—÷дко дозвол€ють обслуговувати вироби —÷нших компан—÷й. ѕод—÷бн—÷ додатки пропонуютьс€ практично ус—÷ма в—÷домими постачальниками устаткуванн€. “рет€ група - численн—÷ програми трет—÷х ф—÷рм, нац—÷лен—÷ на р—÷шенн€ вузьких задач мережного адм—÷н—÷струванн€.

  • ћережне адм—÷н—÷струванн€

‘ункц—÷ональна область управл—÷нн€, що в—÷днос€тьс€ до ц—÷—‘—„ сфери, ч—÷тко визначен—÷ в специф—÷кац—÷€х ISO:

тјв р—÷шенн€ проблемних ситуац—÷й (д—÷агностика, локал—÷зац—÷€ й усуненн€ несправностей, ре—‘страц—÷€ помилок, тестуванн€);

тјв управл—÷нн€ ресурсами (врахуванн€, контроль використанн€ ресурс—÷в, виставленн€ рахунк—÷в за використан—÷ ресурси й обмеженн€ доступу до них);

тјв управл—÷нн€ конф—÷гурац—÷—‘ю, спр€моване на забезпеченн€ над—÷йного й ефективного функц—÷онуванн€ вс—÷х компонент—÷в —÷нформац—÷йно—„ системи;

тјв контроль продуктивност—÷ (зб—÷р —÷ анал—÷з —÷нформац—÷—„ про роботу окремих ресурс—÷в, прогнозуванн€ ступен€ задоволенн€ потреб користувач—÷в/додатк—÷в, заходи дл€ зб—÷льшенн€ продуктивност—÷);

тјв захист даних (управл—÷нн€ доступом користувач—÷в до ресурс—÷в, забезпеченн€ ц—÷л—÷сност—÷ даних —÷ управл—÷нн€ —„хн—÷м шифруванн€м).

ќсновним результатом тривалого розвитку галуз—÷ системного адм—÷н—÷струванн€ стало те, що з функц—÷онально—„ точки зору основн—÷ платформи управл—÷нн€ мережею в даний час досить схож—÷ один на одного. –озходженн€ м—÷ж ними криютьс€ в сфер—÷ структурного виконанн€ —÷, пов'€зан—÷ з тими вих—÷дними ц—÷л€ми, що ставилис€ на початкових етапах —„х розробки.

—еред численних категор—÷й користувач—÷в ѕ« системного адм—÷н—÷струванн€ усе б—÷льшо—„ попул€рност—÷ набувають продукти ф—÷рм середнього розм—÷ру, €к—÷ забезпечують потужними засобами вир—÷шенн€ досить широкого кола задач, мають —÷нту—„тивний Web-—÷нтерфейс —÷ прийн€тну ц—÷ну.

ќстанн—÷м часом у закордонн—÷й л—÷тератур—÷ усе активн—÷ше обговорю—‘тьс€ концепц—÷€ динам—÷чного адм—÷н—÷струванн€. –«—„ по€ва в—÷дпов—÷да—‘ загальн—÷й тенденц—÷—„ у св—÷т—÷ мережного —÷ системного адм—÷н—÷струванн€ - переносу акцент—÷в —÷з контролю за окремими ресурсами, або —„хн—÷ми групами, —÷з керуванн€ робочими характеристиками –∆— на максимальне задоволенн€ запит—÷в к—÷нцевих користувач—÷в —÷нформац—÷йних технолог—÷й.

“акий п—÷дх—÷д припуска—‘ насамперед на€вн—÷сть засоб—÷в анал—÷зу поводженн€ користувач—÷в. –езультати, отриман—÷ на цьому етап—÷, повинн—÷ служити в—÷дправною точкою дл€ так званого активного керуванн€ вза—‘мод—÷—‘ю м—÷ж основними об'—‘ктами адм—÷н—÷струванн€ - користувачами, додатками —÷ мережею. “ерм—÷н "активнетјЁ означа—‘ пост—÷йне в—÷дсл—÷дковуванн€ характеру роботи користувацьких додатк—÷в —÷ оперативне втручанн€ в цей процес у тому випадку, коли р—÷вень серв—÷су, одержуваний користувачем, не в—÷дпов—÷да—‘ оч—÷куваному. ƒл€ найб—÷льш адекватного реагуванн€ на виникаюч—÷ проблеми прихильники концепц—÷—„ активного адм—÷н—÷струванн€ закликають використовувати анал—÷тичн—÷ засоби п—÷дтримки прийн€тт€ р—÷шень.


5.1 «ахист —÷нформац—÷—„ в мереж—÷. «агальн—÷ положенн€


ƒосл—÷дженн€ й анал—÷з численних випадк—÷в вплив—÷в на —÷нформац—÷ю й несанкц—÷онованого доступу до не—„ показують, що —„х можна розд—÷лити на випадков—÷ й навмисн—÷.

ƒл€ створенн€ засоб—÷в захисту —÷нформац—÷—„ необх—÷дно визначити природу погроз, форми й шл€ху —„х можливого про€ву й зд—÷йсненн€ в автоматизован—÷й систем—÷. ƒл€ р—÷шенн€ поставленого завданн€ все р—÷зноман—÷тт€ погроз —÷ шл€х—÷в —„х впливу приводитьс€ до найпрост—÷ших вид—÷в —÷ формам, €к—÷ були б адекватн—÷ —„хн—÷й безл—÷ч—÷ в автоматизован—÷й систем—÷.

ƒосл—÷дженн€ досв—÷ду проектуванн€, виготовленн€, випробувань —÷ експлуатац—÷—„ автоматизованих систем говор€ть про те, що —÷нформац—÷€ в процес—÷ введенн€, збер—÷ганн€, обробки й передач—÷ зазна—‘ р—÷зним випадковим впливам.

ѕричинами таких вплив—÷в можуть бути:

- в—÷дмови й збо—„ апаратури;

- перешкоди на л—÷н—÷—„ зв'€зку в—÷д вплив—÷в зовн—÷шнього середовища;

- помилки людини €к ланки системи;

- системн—÷ й системотехн—÷чн—÷ помилки розроблюванн€;

- структурн—÷, алгоритм—÷чн—÷ й програмн—÷ помилки;

- авар—÷йн—÷ ситуац—÷—„;

- —÷нш—÷ впливи.

Ќавмисн—÷ погрози пов'€зан—÷ з д—÷€ми людини, причинами €ких можуть бути певне невдоволенн€ сво—‘ю житт—‘вою ситуац—÷—‘ю, сугубо матер—÷альний —÷нтерес або просто—„ розвага —÷з самоствердженн€м сво—„х зд—÷бностей, €к у хакер—÷в, —÷ т.д.

Ќема—‘ н—÷€ких сумн—÷в—÷в, що на п—÷дпри—‘мств—÷ в—÷дбудутьс€ випадков—÷ або навмисн—÷ спроби злому мереж—÷ ззовн—÷. ” зв'€зку —÷з ц—÷—‘ю обставиною потр—÷бно ретельно передбачити захисн—÷ заходи.

ƒл€ обчислювальних систем характерн—÷ наступн—÷ штатн—÷ канали доступу до —÷нформац—÷—„:

  • терм—÷нали користувач—÷в, сам—÷ доступн—÷ з €ких це робоч—÷ станц—÷—„ в комп'ютерних класах;
  • терм—÷нал адм—÷н—÷стратора системи;
  • терм—÷нал оператора функц—÷онального контролю;
  • засобу в—÷дображенн€ —÷нформац—÷—„;
  • засобу завантаженн€ програмного забезпеченн€;
  • засобу документуванн€ —÷нформац—÷—„;
  • нос—÷—„ —÷нформац—÷—„;
  • зовн—÷шн—÷ канали зв'€зку.

ѕрийн€то розр—÷зн€ти п'€ть основних засоб—÷в захисту —÷нформац—÷—„:

  • техн—÷чн—÷;
  • програмн—÷;
  • криптограф—÷чн—÷;
  • орган—÷зац—÷йн—÷;
  • законодавч—÷.


5.2 ќбл—÷ков—÷ картки користувач—÷в


 ожний кл—÷—‘нт, €кий використову—‘ мережу, повинен мати обл—÷кову картку користувача в домен—÷ мереж—÷. ќбл—÷кова картка користувача (таблиц€ 5.1) м—÷стить —÷нформац—÷ю про користувача, що включа—‘ —÷м'€, пароль —÷ обмеженн€ по використанню мереж—÷, що накладають на нього. –ƒ можлив—÷сть також згрупувати користувач—÷в, €к—÷ мають аналог—÷чн—÷ ресурси, у групи; групи полегшують наданн€ прав —÷ дозвол—÷в на ресурси, досить зробити т—÷льки одну д—÷ю, що да—‘ права або дозв—÷л вс—÷й груп—÷.


“аблиц€ 5.1

¬м—÷ст обл—÷ково—„ картки

ќбл—÷кова картка користувача

≈лемент обл—÷ково—„ картки

 оментар—÷

Userrname

–∆м'€ користувача

”н—÷кальне —÷м'€ користувача, вибира—‘тьс€ при ре—‘страц—÷—„.

Password

ѕароль

ѕароль користувача.

Full name

ѕовне —÷м'€

ѕовне —÷м'€ користувача.

Logon hours

√одинник початку сеансу

√одинник, прот€гом €кого користувачев—÷ дозвол€—‘тьс€ входити в систему.

¬они впливають на вх—÷д у систему мереж—÷ й доступ до сервера. “ак чи —÷накше, користувач змушений буде вийти —÷з системи, коли його

годинник сеансу, певн—÷ пол—÷тикою безпеки, минут

Logon workstations


–∆мена робочих станц—÷й, на €ких користувачев—÷ дозвол€—‘тьс€ працювати. «а звичай користувач

може використовувати будь-€ку робочу станц—÷ю.


5.3 ∆урнал под—÷й безпеки


—истема дозвол€—‘ визначити, що буде розгл€датис€ —÷ записано в журнал под—÷й безпеки щоразу, коли виконуютьс€ певн—÷ д—÷—„ або зд—÷йсню—‘тьс€ доступ до файл—÷в. ≈лемент рев—÷з—÷—„ показу—‘ виконану д—÷ю, користувача, €кий виконав його, а також дату й час д—÷—„. ÷е дозвол€—‘ контролювати €к усп—÷шн—÷, так —÷ невдал—÷ спроби €ких не будь д—÷й.

∆урнал под—÷й безпеки дл€ умов п—÷дпри—‘мства —‘ обов'€зковим, тому що у випадку спроби злому мереж—÷ можна буде в—÷дстежити джерело.

“аблиц€ 5.2 включа—‘ категор—÷—„ под—÷й, €к—÷ можуть бути обран—÷ дл€ рев—÷з—÷—„, а також под—÷—„, що покриваютьс€ кожно—„ категор—÷—‘ю.


“аблиц€ 5.2

 атегор—÷—„ под—÷й дл€ рев—÷з—÷—„

 атегор—÷€
ѕод—÷—„

ѕочаток —÷ к—÷нець сеансу

—проби початку сеансу, спроби к—÷нц€ сеансу; створенн€ й завершенн€ мережевих з'—‘днань до сервера

ƒоступ до файл—÷в —÷ об'—‘ктам

ƒоступи до каталогу або файлу, €к—÷ встановлюютьс€ дл€ рев—÷з—÷—„ в диспетчеров—÷ файл—÷в; використанн€ принтера, керуванн€ комп'ютером

¬икористанн€ прав користувача

”сп—÷шне використанн€ прав користувача й невдал—÷ спроби використовувати права, не призначен—÷ користувачам

 еруванн€ користувачами й групами

—творенн€, видаленн€ й модиф—÷кац—÷€ обл—÷кових карток користувача й груп

“расуванн€ процесу

ѕочаток —÷ зупинка процес—÷в у комп'ютер—÷


“аблиц€ 5.3 показу—‘ типи доступу до каталог—÷в —÷ файлам, €к—÷ можна перев—÷рити.


ƒоступ до каталогу в—÷дображенн€ —÷мен файл—÷в у каталоз—÷
ƒоступ до файлу в—÷дображенн€ даних, збережених у файл—÷

¬—÷дображенн€ атрибут—÷в каталогу

¬—÷дображенн€ атрибут—÷в файлу

“аблиц€ 5.3

«м—÷на атрибут—÷в каталогу

¬—÷дображенн€ "асника файлу й дозвол—÷в

—творенн€ п—÷дкаталог—÷в —÷ файл—÷в

«м—÷на файлу

ѕерех—÷д у п—÷дкаталогах каталогу

«м—÷на атрибут—÷в файлу

¬—÷дображенн€ "асника каталогу й дозвол—÷в

«апуск файлу

¬идаленн€ каталогу

¬идаленн€ файлу

«м—÷на дозвол—÷в каталогу

«м—÷на файлових дозвол—÷в

«м—÷на "асника каталогу

«м—÷на "асника файлу


5.4 ѕрава користувача


ѕрава користувача визначають дозволен—÷ типи д—÷й дл€ цього користувача. ƒ—÷—„, регульован—÷ правами, включають вх—÷д у систему на локальний комп'ютер, вимиканн€, установку часу, коп—÷юванн€ й в—÷дновленн€ файл—÷в сервера й виконанн€ —÷нших завдань.

якщо група перебува—‘ безпосередньо в домен—÷, учасники мають права у вс—÷х первинних —÷ резервних контролерах домену. ” кожн—÷й робоч—÷й станц—÷—„ Windows в кожному комп'ютер—÷ Windows Server, €кий не —‘ контролером домену, надан—÷ права застосовуютьс€ т—÷льки до цього —‘диного комп'ютера.

ƒл€ кожного користувача п—÷дпри—‘мства обов'€зково встановлюютьс€ сво—„ права доступу до —÷нформац—÷—„, дозв—÷л на коп—÷юванн€ й в—÷дновленн€ файл—÷в.


5.5 ”становка парол€ й пол—÷тика обл—÷кових карток


ƒл€ домену можна визначити вс—÷ аспекти пол—÷тики парол€: м—÷н—÷мальну довжину парол€ ( за замовчуванн€м 6 символ—÷в), м—÷н—÷мальний —÷ максимальний в—÷к парол€ ( за замовчуванн€м установлю—‘тьс€ 14 —÷ 30 дн—÷в) —÷ вин€тков—÷сть парол€, €кий охорон€—‘ користувача в—÷д зм—÷ни його парол€ на той пароль, €кий користувач використовував недавно ( за звичай повинен охорон€ти користувач—÷в в—÷д повторного використанн€ —„х останн—÷х трьох парол—÷в).

ƒа—‘тьс€ можлив—÷сть також визначити й —÷нш—÷ аспекти пол—÷тики обл—÷кових карток:

- чи повинна в—÷дбуватис€ блокуванн€ обл—÷ково—„ картки;

- чи повинн—÷ користувач—÷ насильно в—÷дключатис€ в—÷д сервера п—÷сл€ зак—÷нченн€ годин початку сеансу;

- чи повинн—÷ користувач—÷ мати можлив—÷сть входу в систему, щоб зм—÷нити св—÷й пароль.

 оли дозволене блокуванн€ обл—÷ково—„ картки, тод—÷ обл—÷кова картка блоку—‘тьс€ у випадку дек—÷лькох безусп—÷шних спроб початку сеансу користувача, —÷ не б—÷льш, н—÷ж через певний пер—÷од часу м—÷ж будь-€кими двома безусп—÷шними спробами початку сеансу. ќбл—÷ков—÷ картки, €к—÷ заблокован—÷, не можуть бути використан—÷ дл€ входу в систему. Ѕлокуванн€ обл—÷ково—„ картки обов'€зково повинна бути встановлена в п—÷дпри—‘мство, що б запоб—÷гти спробам входу в систему.

якщо користувач—÷ примусово в—÷дключаютьс€ в—÷д сервер—÷в, коли час його сеансу минув, то вони одержують попередженн€ саме перед к—÷нцем установленого пер—÷оду сеансу. якщо користувач—÷ не в—÷дключаютьс€ в—÷д мереж—÷, то сервер зробить в—÷дключенн€ примусово. ќднак в—÷дключенн€ користувача в—÷д робочо—„ станц—÷—„ не в—÷дбудетьс€. √одинник сеансу у ф—÷рм—÷ встановлюватис€ не будуть, тому що в усп—÷шн—÷й д—÷€льност—÷ зац—÷кавлен—÷ вс—÷ сп—÷вроб—÷тники й найчаст—÷ше де€к—÷ залишаютьс€ працювати надурочно або у вих—÷дн—÷ дн—÷.

якщо в—÷д користувача потр—÷бно зм—÷нити пароль, коли в—÷н цього не зробив при простроченому парол—÷, в—÷н не зможе зм—÷нити св—÷й пароль. ѕри простроченн—÷ парол€ користувач повинен звернутис€ до адм—÷н—÷стратора системи за допомогою в зм—÷н—÷ парол€, щоб мати можлив—÷сть знову входити в мережу. якщо користувач не входив у систему, а час зм—÷ни парол€ п—÷д—÷йшов, то в—÷н буде попереджений про необх—÷дн—÷сть зм—÷ни, €к т—÷льки в—÷н буде входити. «м—÷на свого парол€ буде дозволена не дл€ вс—÷х користувач—÷в, у комп'ютерних класах буде заборонено м—÷н€ти пароль, ц€ можлив—÷сть буде т—÷льки в адм—÷н—÷страц—÷—„ мереж—÷.


6. –озрахунки витрат на створенн€ мереж—÷


6.1 ¬изначенн€ вартост—÷ матер—÷ально—„ частини мереж—÷


«г—÷дно —÷з завданн€м дипломного проекту необх—÷дно визначити соб—÷варт—÷сть —÷ ц—÷ну локально-обчислювально—„ мереж—÷ агентства нерухомост—÷. ƒл€ виконанн€ розрахунку були використан—÷ початков—÷ дан—÷, представлен—÷ в таблиц—÷ 6.1.1


“аблиц€ 6.1

ѕочатков—÷ дан—÷ дл€ розрахунку

Ќайменуванн€ початкових даних

ѕоказник

ƒжерело отриманн€

1. “рудом—÷стк—÷сть проектуванн€ мереж—÷

144 год.

‘актичн—÷ витрати часу на проектуванн€ мереж—÷

2. ћ—÷с€чна ставка системного адм—÷н—÷стратора

1800 грн.

ƒан—÷ переддипломно—„ практики

3.  —÷льк—÷сть годин в м—÷с€ц—÷

144 год.

–озрахунок зроблений дл€ травн€ м—÷с€ц€ 2010 року, к—÷льк—÷сть робочих дн—÷в - 18

4. ƒодаткова зарплата (20 %)

20 %

ƒан—÷ переддипломно—„ практики

5. ¬—÷драхуванн€ до ц—÷льових соц—÷альних фонд—÷в

36,4 %

ƒан—÷ переддипломно—„ практики

6. «агальвиробнич—÷ витрати (%)

100 %

ƒан—÷ переддипломно—„ практики

7. ѕƒ¬ (податок на додану варт—÷сть)

20 %

ƒан—÷ переддипломно—„ практики


—татт€ 1. —ировина та матер—÷али - в—÷дсутн—÷.

—татт€ 2.  омплектуюч—÷ вироби (наведен—÷ у таблиц—÷ 6.1.2)


“аблиц€ 6.2

ѕеречень техн—÷чних засоб—÷в дл€ проектуванн€ мереж—÷

Ќайменуванн€

 —÷льк—÷сть

÷—÷на, грн.

—ума, грн.

—ервер

1

15000

15000

 омп'ютер Ѕез ѕрограмного «абезпеченн€

12

5000

60000

ћон—÷тор

12

1700

22100

ѕринтер

2

4500

9000

 омутатор

5

100

500

 абель (ц—÷на за метр погонний)

18

2

2900

 оннектори RJ-45

36

0.50

18

‘—÷льтр мережевий

12

40

480

ќ— ’– Pro SP2

12

1200

14400

OC 2003S

1

3500

3500

NOD 32 јнтив—÷рус

12

600

7200

OFFICE 2007

12

1000

12000

–азом



146092


6.2 ¬изначенн€ трудом—÷сткост—÷ настроюванн€ мереж—÷


“аблиц€ 6.3

“рудом—÷стк—÷сть роб—÷т

«м—÷ст операц—÷—„

¬итрати часу( год)

    1. «акупка техн—÷чних засоб—÷в

48

    1. ѕерев—÷рка окремих техн—÷чних засоб—÷в

12

    1. ћонтажн—÷ роботи

12

    1. ¬становленн€ устаткуванн€

16

    1. ¬становленн€ мережного ѕќ

14

    1. «апуск та тестуванн€ мереж—÷

12

ѕ—÷дсумок

144


6.3 –озрахунок витрат на орган—÷зац—÷ю й обслуговуванн€ Ћќћ


—татт€ 3. ќсновна зароб—÷тна плата:


, (6.1)


де - годинна тарифна ставка оператора, грн.;

- к—÷льк—÷сть годин у м—÷с€ц—÷, прийма—‘тьс€ 144 год. - вих—÷дн—÷ дан—÷.

¬изнача—‘мо годинну тарифну ставку оператора:


, (6.2)

де - м—÷с€чна ставка оператора, грн.

, (6.3)

¬изнача—‘мо основну зароб—÷тну плату оператора:

, (6.4)

—татт€ 4. ƒодаткова зароб—÷тна плата:


, (6.5)


де - додаткова зароб—÷тна плата, грн.;

- в—÷дсоток додатково—„ зароб—÷тно—„ плати, прийма—‘тьс€ 10 % - вих—÷дн—÷ дан—÷.

, (6.6)

—татт€ 5. ¬—÷драхуванн€ в соц—÷альн—÷ фонди:


, (6.7)


де - в—÷драхуванн€ в соц—÷альн—÷ фонди, грн.;

- в—÷дсоток в—÷драхувань у соц—÷альн—÷ фонди, прийма—‘тьс€ 34,6% - вих—÷дн—÷ дан—÷.

, (6.8)

—татт€ 6. «агальвиробнич—÷ витрати:


, (6.9)


де - загальвиробнич—÷ витрати, грн.;

- в—÷дсоток загальвиробничих витрат, прийма—‘тьс€ 100% - вих—÷дн—÷ дан—÷.

, (6.10)

–озрахунок виробничо—„ соб—÷вартост—÷.


, (6.11)


,

–озрахунок прибутку п—÷дпри—‘мства.


, (6.12)


де - прибуток п—÷дпри—‘мства, грн.;

- в—÷дсоток прибутку п—÷дпри—‘мства, прийма—‘тьс€ 10% - вих—÷дн—÷ дан—÷.


, (6.13)


–озрахунок ц—÷ни п—÷дпри—‘мства


, (6.14)


де - ц—÷на п—÷дпри—‘мства, грн.

, (6.15)

¬изначенн€ суми податок на додану варт—÷сть:

, (6.16)


де - в—÷дсоток податку на додану варт—÷сть, прийма—‘тьс€ 20% - д—÷юча ставка на сучасний момент.

, (6.17)

–озрахунок ц—÷ни дл€ замовника


, (6.18)

,


“аблиц€ 6.4

ѕланова калькул€ц—÷€ соб—÷вартост—÷, ц—÷ни локально-обчислювально—„ мереж—÷ агентства нерухомост—÷

—татт—÷ калькул€ц—÷—„

—ума, грн.

—татт€ 1 ћатер—÷али

_

—татт€ 2  омплектуючи вироби

146092

—татт€ 3 ќсновна зароб—÷тна плата

1800

—татт€ 4 ƒодаткова зароб—÷тна плата

360

—татт€ 5 ¬—÷драхуванн€ в соц—÷альн—÷ фонди

747,36

—татт€ 6 «агальвиробнич—÷ витрати

1800

¬иробнича соб—÷варт—÷сть

150799

ѕрибуток п—÷дпри—‘мства

15080

÷—÷на п—÷дпри—‘мства

165879

ѕодаток на додану варт—÷сть

33175,8

÷—÷на дл€ замовника

199055


“аким чином розрахунок показав, що соб—÷варт—÷сть проекту "ќрган—÷зац—÷€ локально-обчислювально—„ мереж—÷ агентства нерухомост—÷ї склада—‘ 150799 грн., €кщо цей проект продаватиметьс€, то його ц—÷на дл€ споживача складе 199055 грн. ѕри цьому з кожного екземпл€ра проданого проекту буде прибуток 15080 грн.

7. ќхорона прац—÷


  1. ќрган—÷зац—÷—„ робочого м—÷i€ користувача ѕ 

¬становлене устаткуванн€: системний блок комп'ютера, мон—÷тор, необх—÷дн—÷ перифер—÷йн—÷ пристро—„.

ѕровод€тьс€ роботи, що по енергетичних витратах орган—÷зму в—÷днос€тьс€ до легких ф—÷зичних роб—÷т категор—÷—„ 1а , при €ких витрати енерг—÷—„ складають 139 ¬т.

«орова робота в—÷дноситьс€ до категор—÷—„ мало—„ точност—÷ - 5 розр€д зорово—„ напруги, найменший розм—÷р розп—÷знаванн€ об'—‘кту в—÷д 1,0 до 5,0 мм.

–обоче м—÷iе, ма—‘ розм—÷р 3,5 х 3 х 3 м3. ѕлоща, вид—÷лена дл€ робочого м—÷i€ з в—÷деотерм—÷налом та персональною ѕ  склада—‘ 10,5м2, а обтјў—‘м - 31,5 м3 , що в—÷дпов—÷да—‘ сан—÷тарним нормам.

  1. ќрган—÷зац—÷€ охорони прац—÷ на п—÷дпри—‘мств—÷

ƒл€ функц—÷онуванн€ системи управл—÷нн€ охороною прац—÷ на виробництв—÷ роботодавець створю—‘ в—÷дпов—÷дн—÷ служби та признача—‘ посадових ос—÷б, затверджу—‘ —÷нструкц—÷—„ про —„х обовтјў€зки, а також контролю—‘ —„х дотриманн€; реал—÷зу—‘ комплексн—÷ заходи та п—÷двищенн€ —÷снуючого р—÷вн€ охорони прац—÷; орган—÷зову—‘ за сво—„ кошти проведенн€ попереднього та пер—÷одичних медичних огл€д—÷в; розробл€—‘ та затверджу—‘ в—÷дпов—÷дн—÷ положенн€ з охорони прац—÷, щор—÷чн—÷ плани-граф—÷ки навчанн€ та перев—÷рки знань.

¬изначено так—÷ форми навчанн€: —÷нструктаж—÷, перев—÷рка знань посадових ос—÷б, п—÷двищенн€ квал—÷ф—÷кац—÷—„, спец—÷альне навчанн€ та перев—÷рка знань.

Ќа робочому м—÷i—÷ провод€ть вступний, первинний, повторний, позаплановий та ц—÷льовий —÷нструктаж—÷.

¬ступний —÷нструктаж проводитьс€ з прац—÷вниками, €к—÷ щойно прийн€т—÷ на роботу. –∆нструктаж проводить спец—÷ал—÷ст в—÷дд—÷лу охорони прац—÷.

ѕервинний —÷нструктаж проводитьс€ на робочому м—÷i—÷ до початку роботи з новоприйн€тим прац—÷вником (пост—÷йно чи тимчасово) на п—÷дпри—‘мство; прац—÷вником, €кий буде виконувати нову дл€ нього роботу.

ѕовторний —÷нструктаж проводитьс€ на робочому м—÷i—÷ з ус—÷ма прац—÷вниками: на роботах з п—÷двищеною небезпекою - 1 раз у квартал, на —÷нших роботах - 1 раз на п—÷вр—÷чч€.

ѕозаплановий —÷нструктаж проводитьс€ з прац—÷вниками на робочому м—÷i—÷ або в каб—÷нет—÷ охорони прац—÷: при введенн—÷ в д—÷ю нових або перегл€нутих нормативних акт—÷в про охорону прац—÷, а також при внесенн—÷ зм—÷н та доповнень до них; при зм—÷н—÷ технолог—÷чного процесу, зам—÷н—÷ або модерн—÷зац—÷—„ устаткуванн€, прилад—÷в та —÷нструмент—÷в.

ќбс€г —÷ зм—÷ст —÷нструктажу визнача—‘тьс€ в кожному окремому випадку залежно в—÷д причин —÷ обставин, що спричинили необх—÷дн—÷сть його проведенн€.

÷—÷льовий —÷нструктаж проводитьс€ з прац—÷вниками при: виконанн—÷ разових роб—÷т, що не пов'€зан—÷ з безпосередн—÷ми обов'€зками за фахом; л—÷кв—÷дац—÷—„ авар—÷—„, стих—÷йного лиха; проведенн—÷ роб—÷т, на €к—÷ оформлю—‘тьс€ нар€д-допуск.

ѕри проведенн—÷ первинного, повторного, позапланового —÷нструктаж—÷в, стажуванн€ та допуску до роботи особа, €ка проводила —÷нструктаж, робить запис до журналу ре—‘страц—÷—„ —÷нструктаж—÷в, з п—÷дписами —÷нструктованого та —÷нструктуючого.

ƒержавний нагл€д за додержанн€м законодавчих та нормативних акт—÷в з охорони прац—÷ зд—÷йснюють в—÷дпов—÷дн—÷ служби, а саме : державний ком—÷тет ”кра—„ни по нагл€ду за охороною прац—÷, державний ком—÷тет ”кра—„ни з €дерно—„ та рад—÷ац—÷йно—„ безпеки, органи державного пожежного нагл€ду управл—÷нн€ пожежно—„ охорони ћ—÷н—÷стерства з надзвичайних ситуац—÷й, органи сан—÷тарно-еп—÷дем—÷олог—÷чно—„ служби при ћќ« ”кра—„ни.

√ромадський контроль зд—÷йснюють профес—÷йн—÷ сп—÷лки, в особ—÷ сво—„х виборних представник—÷в, або уповноважен—÷ найманими прац—÷вниками особи у раз—÷ в—÷дсутност—÷ профес—÷йно—„ сп—÷лки.

  1. ѕричини травматизму та профзахворювань под—÷л€ютьс€ на групи, а саме: орган—÷зац—÷йн—÷; техн—÷чн—÷; сан—÷тарно-г—÷г—÷—‘н—÷чн—÷, психоф—÷з—÷олог—÷чн—÷.
  • ќрган—÷зац—÷йн—÷ причини повн—÷стю залежать в—÷д р—÷вн€ орган—÷зац—÷—„ прац—÷ на п—÷дпри—‘мств—÷. Ќе€к—÷сне проведенн€ навчанн€ та —÷нструктажу, невиконанн€ —÷нструкц—÷й, в—÷дсутн—÷сть контролю з боку посадових ос—÷б. ¬се це, €к правило, повтјў€зано з низькою виробничою диiипл—÷ною.
  • Ќа робочому м—÷i—÷ застосован—÷ техн—÷чн—÷ засоби €к—÷ повинн—÷ захистити прац—÷вника в—÷д травматизму та профзахворювань, а саме:
  • —÷зол€ц—÷€ та недоступн—÷сть струмопров—÷дних частин;
  • прилади мають плавк—÷ запоб—÷жники дл€ захисту ланцюга в—÷д короткого замиканн€.
  • —ан—÷тарно-г—÷г—÷—‘н—÷чн—÷ причини повтјў€зан—÷ з поганим осв—÷тленн€м, надм—÷рним шумом та в—÷брац—÷—‘ю, недодержанн€ параметр—÷в м—÷крокл—÷мату та —÷нше.
  • ѕсихоф—÷з—÷олог—÷чн—÷ причини повтјў€зан—÷ з нервово-псих—÷чним перевантаженн€м, порушенн€ ритму прац—÷ та в—÷дпочинку та —÷нше. ѕровод€тьс€ медичн—÷ огл€ди раз на два роки у склад—÷ терапевта, невропатолога та офтальмолога.
  1. ≈лектробезпека - система орган—÷зац—÷йних —÷ техн—÷чних заход—÷в та засоб—÷в, що забезпечують захист людей в—÷д шк—÷дливо—„ —÷ небезпечно—„ д—÷—„ електричного струму, електрично—„ дуги, електричного пол€ —÷ статично—„ електрики.

≈лектричний струм, проход€чи через т—÷ло людини, зумовлю—‘ перетворенн€ поглинуто—„ орган—÷змом електрично—„ енерг—÷—„ в —÷нш—÷ види —÷ спричин€—‘ терм—÷чну, електрол—÷тичну, механ—÷чну —÷ б—÷олог—÷чну д—÷ю.

Ќа робочому м—÷i—÷ виконуютьс€ наступн—÷ вимоги електробезпеки:

ѕ , перифер—÷йн—÷ пристро—„ ѕ  та устаткуванн€ дл€ обслуговуванн€, електропроводи та кабел—÷ за виконанн€м та ступенем захисту в—÷дпов—÷дають класу зони за ѕ¬≈, мають апаратуру захисту в—÷д струму короткого замиканн€ та —÷нших авар—÷йних режим—÷в.

Ћ—÷н—÷€ електромереж—÷ дл€ живленн€ ѕ , перифер—÷йних пристро—„в ѕ  та устаткуванн€ дл€ обслуговуванн€, виконана €к окрема групова три пров—÷дна мережа, шл€хом прокладанн€ фазового, нульового робочого та нульового захисного пров—÷дник—÷в. Ќульовий захисний пров—÷дник використову—‘тьс€ дл€ заземленн€ (зануленн€) електроприймач—÷в.

Ќульовий захисний пров—÷д прокладено в—÷д ст—÷йки групового розпод—÷льчого щита. ѕлоща перер—÷зу нульового робочого та нульового захисного пров—÷дника в групов—÷й три пров—÷дн—÷й мереж—÷ —‘ б—÷льшою площ—÷ перер—÷зу фазового пров—÷дника. ѕ , перифер—÷йн—÷ пристро—„ ѕ  та устаткуванн€ дл€ обслуговуванн€, п—÷дключаютьс€ до електромереж—÷ т—÷льки з допомогою справних штепсельних з'—‘днань —÷ електророзеток заводського виготовленн€.

Ўтепсельн—÷ з'—‘днанн€ та електророзетки кр—÷м контакт—÷в фазового та нульового робочого пров—÷дник—÷в мають спец—÷альн—÷ контакти дл€ п—÷дключенн€ нульового захисного пров—÷дника.

≈лектромережу штепсельних розеток дл€ живленн€ персональних ѕ , перифер—÷йних пристро—„в ѕ  та устаткуванн€ прокладено по п—÷длоз—÷ пор€д з—÷ ст—÷нами прим—÷щенн€, в металевих трубах —÷ гнучких металевих рукавах з в—÷дводами в—÷дпов—÷дно до затвердженого плану розм—÷щенн€ обладнанн€ та техн—÷чних характеристик обладнанн€. ћеталев—÷ труби та гнучк—÷ металев—÷ рукави заземлен—÷.

«ахисне заземленн€ включа—‘ заземлюючий пристр—÷й —÷ пров—÷дник, що з'—‘дну—‘ заземлюючий пристр—÷й з обладнанн€м, €ке заземлю—‘тьс€ - заземлюючий пров—÷дник.

«ануленн€ - це навмисне електричне з'—‘днанн€ з нульовим захисним пров—÷дником металевих не струмопров—÷дних частин, €к—÷ можуть опинитись п—÷д напругою в результат—÷ пошкодженн€ —÷зол€ц—÷—„.

  1. «аходи безпеки на робочому м—÷i—÷
  • ѕеред початком роботи необх—÷дно:
  • впор€дкувати робоче м—÷iе;
  • очистити екран в—÷део терм—÷налу в—÷д пилу та —÷нших забруднень;
  • в—÷дрегулювати осв—÷тлен—÷сть на робочому м—÷i—÷, упевнитись в в—÷дсутност—÷ в—÷дбитт€ на екран—÷;
  • упевнитись в на€вност—÷ захисного заземленн€ та п—÷дключенн€ екранного пров—÷дника до корпус—÷в системного блока, в—÷део терм—÷налу;
  • включити комптјўютер.

Ќеприпустимими д—÷—„ п—÷д час виконанн€ роботи: збер—÷ганн€ б—÷л€ в—÷део терм—÷нала та ѕ  паперу, дискет, —÷нших нос—÷—„в —÷нформац—÷—„; заборон€—‘тьс€ торкатис€ одночасно екрана мон—÷тора та клав—÷атури; торкатис€ задньо—„ панел—÷ системного блока при включеному живленн—÷; переключати розтјў—‘днувач—÷ —÷нтерфейсних кабел—÷в перифер—÷йних пристро—„в при включеному живленн—÷; допускати потрапл€нн€ вологи на поверхню системного блоку, ¬ƒ“, клав—÷атуру та —÷нших пристро—„в; самост—÷йно в—÷дкривати та ремонтувати обладнанн€.

  • ѕ—÷сл€ зак—÷нченн€ роботи :
  • вимкнути електроживленн€ ѕ  у пор€дку, €кий встановлений –∆нструкц—÷—‘ю користувача ѕ ;
  • в—÷дтјў—‘днати шнури електроживленн€ та кабел—÷в в—÷д електромереж—÷;
  • вимкнути вилку силового кабелю з розетки;
  • прибрати робоче м—÷iе .
  • јвар—÷йна ситуац—÷€:
  • коротке замиканн€ у мереж—÷ електроживленн€ обладнанн€ з можливим загоранн€м;
  • ураженн€м прац—÷вника електричним струмом.

ѕри ураженн—÷ прац—÷вника електричним струмом в—÷дключити електромережу, зв—÷льнити потерп—÷лого в—÷д контакту —÷з струмов—÷дними частинами, застосовуючи д—÷електричн—÷ захисн—÷ засоби.

ќживленн€ орган—÷зму необх—÷дно проводити до повного в—÷дновленн€ диханн€ потерп—÷лим або до прибутт€ л—÷кар€.

  1. —ан—÷тарно-г—÷г—÷—‘н—÷чн—÷ вимоги

ѕрац—÷вник, €кий працю—‘ з ѕ , пост—÷йно перебува—‘ п—÷д впливом небезпечних та шк—÷дливих виробничих фактор—÷в: електромагн—÷тних пол—÷в, —÷нфрачервоного та —÷он—÷зуючого випром—÷нювань, шуму —÷ в—÷брац—÷—„, статично—„ електрики.  р—÷м цього, прац—÷вник п—÷дда—‘тьс€ значному розумовому та психоемоц—÷йному навантаженню, напруз—÷ зорово—„ та мтјў€зово—„ д—÷€льност—÷.

¬продовж робочо—„ зм—÷ни передбачено перерви дл€ в—÷дпочинку та вживанн€ —„ж—÷ (об—÷дн—÷ перерви). „ерез кожн—÷ дв—÷ години роботи за ¬ƒ“ передбача—‘тьс€ 15 хвилин на перерва дл€ в—÷дпочинку очей. ƒл€ психолог—÷чного розвантаженн€ прац—÷вник—÷в, що виконують роботи з обслуговуванн€м ѕ , створена к—÷мнатах психолог—÷чного розвантаженн€ п—÷д час регламентованих перерв, або наприк—÷нц—÷ робочого дн€.

  1. ћ—÷крокл—÷мат робочо—„ зони

ѕараметри м—÷крокл—÷мату, —÷онного складу пов—÷тр€, вм—÷ст шк—÷дливих речовин на робочому м—÷i—÷, оснащеному в—÷деотерм—÷налом, в—÷дпов—÷дають вимогам, що наведен—÷ у таблиц—÷ 7.1 та 7.2.


“аблиц€ 7.1

Ќормован—÷ параметри м—÷крокл—÷мату дл€ прим—÷щень з ѕ 

ѕора року

“емпература пов—÷тр€, ¬∞—, не б—÷льше

¬—÷дносна волог—÷сть пов—÷тр€, %

Ўвидк—÷сть руху пов—÷тр€, м/с

’олодна

21 - 23

40 - 60

0,1

“епла

22 - 24

40 - 60

0,1


“аблиц€ 7.2

–—÷вн—÷ —÷он—÷зац—÷—„ пов—÷тр€ прим—÷щень при робот—÷ на ѕ 

–—÷вн—÷

 —÷льк—÷сть —÷он—÷в в 1 см3 пов—÷тр€

+п

-п

ћ—÷н—÷мально необх—÷дн—÷

400

600

ќптимальн—÷

1500 - 3000

3000 - 5000

ћаксимально допустим—÷

50000

50000


  1. ≈ргоном—÷ка та виробнича естетика робочого м—÷i€

ќрган—÷зац—÷€ робочого м—÷i€ передбача—‘: правильне розташуванн€ робочого м—÷i€ у виробничому прим—÷щенн—÷; виб—÷р виробничих мебл—÷в; рац—÷ональне компонуванн€ комптјўютерного обладнанн€ на робочому м—÷i—÷; урахуванн€ характеру та особливостей трудово—„ д—÷€льност—÷.

 онструкц—÷€ робочого м—÷i€ користувача в—÷део терм—÷налу забезпечу—‘ п—÷дтриманн€ оптимально—„ робочо—„ пози з такими ергоном—÷чними характеристиками: ступн—÷ н—÷г - на п—÷длоз—÷ або на п—÷дставц—÷ дл€ н—÷г; стегна - в горизонтальн—÷й площин—÷; передпл—÷чч€ - вертикально; л—÷кт—÷ - п—÷д кутом 70¬Ї-90¬Ї, до вертикально—„ площини; зап'€ст€ з—÷гнут—÷ п—÷д кутом не б—÷льше 20¬Ї, в—÷дносно горизонтально—„ площини, нахил голови - 15¬Ї-20¬Ї, в—÷дносно вертикально—„ площини.

¬се вказане обладнанн€ розм—÷щу—‘тьс€ на основному робочому стол—÷ з л—÷вого боку.

¬исота робочо—„ поверхн—÷ столу дл€ в—÷део терм—÷налу 680-800мм, а ширина - забезпечу—‘ можлив—÷сть виконанн€ операц—÷й в зон—÷ дос€жност—÷ моторного пол€. –озм—÷ри столу: висота - 725мм, ширина - 600-1400мм, глибина - 800мм-1000мм. –обочий ст—÷л дл€ в—÷део терм—÷налу обладнаний п—÷дставкою дл€ н—÷г шириною 400мм з можлив—÷стю регулюванн€ по висот—÷. ѕ—÷дставка ма—‘ рифлену поверхню та бортик на передньому кра—„ заввишки 10 мм.

–обоче сид—÷нн€ користувача в—÷део терм—÷налу та персонально—„ ѕ  ма—‘ так—÷ основн—÷ елементи: сид—÷нн€, спинку та зн—÷мн—÷ п—÷длок—÷тники. –обоче сид—÷нн€ —‘ п—÷дйомно-поворотним, регулю—‘тьс€ за висотою, кутом нахилу сид—÷нн€ та спинки. ѕоверхн€ сид—÷нн€ —‘ плоскою, передн—÷й край -заокруглений.

≈кран в—÷део терм—÷нала розташовуютьс€ на оптимальн—÷й в—÷дстан—÷ в—÷д очей користувача (800 мм).

–озташуванн€ екрану в—÷део терм—÷налу забезпечу—‘ зручн—÷сть зорового спостереженн€ у вертикальн—÷й площин—÷ п—÷д кутом +30¬Ї в—÷д л—÷н—÷—„ зору прац—÷вника.

 лав—÷атура розм—÷щена на спец—÷альн—÷й, регульован—÷й за висотою, робоч—÷й поверхн—÷ окремо в—÷д столу на в—÷дстан—÷ 300мм в—÷д краю, ближчого до прац—÷вника.  ут нахилу клав—÷атури склада—‘ 10¬Ї.

 ол—÷р —‘ найб—÷льш ефективним засобом естетичного р—÷вн€ виробничого —÷нтертјў—‘ру. «а допомогою кольору вир—÷шуютьс€ питанн€: забезпеченн€ психоф—÷з—÷олог—÷чного комфорту; емоц—÷йно-естетичний вплив на прац—÷вника.

Ќа робочому м—÷i—÷ ст—÷ни фарбують у св—÷тлий кол—÷р. ўо спри€—‘ працездатност—÷ прац—÷вника, зменшу—‘ втому очей.

  1. ќпаленн€ та вентил€ц—÷€

ѕрим—÷щенн€ обладнане системою опаленн€ дл€ п—÷дтримки температури пов—÷тр€ не нижче встановлено—„. ƒл€ прим—÷щень з електронно-обчислювальною техн—÷кою передбачено центральне опаленн€. «астосовують кондиц—÷юванн€ на робочому м—÷i—÷, а також природне пров—÷трюванн€.

  1. ¬иробниче осв—÷тленн€

ѕрим—÷щенн€ дл€ обслуговуванн€, ремонту та налагодженн€ ѕ  ма—‘ природне —÷ штучне осв—÷тленн€. –обоче м—÷iе з в—÷део терм—÷налом в—÷дносно св—÷тлових прор—÷з—÷в розм—÷щу—‘тьс€ так, що природне св—÷тло пада—‘ збоку, переважно зл—÷ва, на в—÷дстан—÷ не менше 1 м в—÷д ст—÷н .

ѕриродне св—÷тло проника—‘ через б—÷чн—÷ св—÷тлопрор—÷зи, зор—÷—‘нтован—÷ на п—÷вн—÷ч, —÷ забезпечують коеф—÷ц—÷—‘нт природно—„ осв—÷тленост—÷ ( ѕќ) не нижче 1,5 %. ¬—÷кна прим—÷щенн€ мають регулювальн—÷ пристро—„ дл€ в—÷дкриванн€, а також жалюз—÷.

«агальне осв—÷тленн€ виконане у вигл€д—÷ переривчатих л—÷н—÷й св—÷тильник—÷в, що розм—÷щуютьс€ збоку в—÷д робочого м—÷i€, паралельно л—÷н—÷—„ зору прац—÷вника. Ќа робочому м—÷i—÷ застосовано св—÷тильники, що в—÷днос€тьс€ до класу Ќ (переважно пр€мого св—÷тла).

яскрав—÷сть св—÷тильник—÷в загального осв—÷тленн€ в зон—÷ кут—÷в випром—÷нюванн€ в—÷д 50¬Ї до 90¬Ї, в—÷дносно вертикал—÷ в подовжн—÷й —÷ поперечн—÷й площинах склада—‘ не б—÷льше 200 кд/м2, а захисний кут св—÷тильник—÷в —‘ не б—÷льшим 40¬Ї.

–—÷вень осв—÷тленост—÷ на робочому стол—÷ —‘ в межах 500 лк. —в—÷тильники м—÷iевого осв—÷тленн€ мають нап—÷впрозорий в—÷дбивач св—÷тла з захисним кутом 40¬Ї.

  1. «ахист в—÷д випром—÷нювань

≈лектромагн—÷тне випром—÷нюванн€ мон—÷тора в—÷дпов—÷да—‘ нормам, а саме: напружен—÷сть зм—÷нного електричного пол€ не перевищу—‘ 10 ¬/м на в—÷дстан—÷ 0,3 м в—÷д центру екрану та 1 ¬/м при 0,5 м навколо мон—÷тора; напружен—÷сть зм—÷нного магн—÷тного пол€ не перевищу—‘ 200 мј/м на в—÷дстан—÷ 0,3 м в—÷д центру екрану та 20 мј/м при 0,5 м навколо мон—÷тора.

√ранично допустима напружен—÷сть електростатичного пол€ на робочих м—÷i€х не повинна перевищувати р—÷вн—÷в, наведених в ƒ√—“.

  1. «ахист в—÷д шуму та в—÷брац—÷—„

–—÷вн—÷ шуму п—÷д час виконанн€ роб—÷т з ѕ  у виробничому прим—÷щенн—÷ не перевищують 60 дЅ.

Ќа робочому м—÷i—÷ присутн€ незначна в—÷брац—÷€, €ка гаситьс€ за рахунок в—÷бро—÷зол€ц—÷—„. ¬—÷бро—÷зол€ц—÷€ реал—÷зову—‘тьс€ за допомогою спец—÷ально—„ прокладки п—÷д системний блок, що послаблю—‘ передачу в—÷брац—÷й робочому столу.

  1. ¬имоги до персоналу

”с—÷ прац—÷вники, €к—÷ виконують роботи, пов'€зан—÷ з експлуатац—÷—‘ю, обслуговуванн€м ѕ , п—÷дл€гають обов'€зковому медичному огл€ду - попередньому п—÷д час оформленн€ на роботу та пер—÷одичному на прот€з—÷ трудово—„ д—÷€льност—÷ .

ѕосадов—÷ особи та спец—÷ал—÷сти, —÷нш—÷ прац—÷вники п—÷дпри—‘мств, €к—÷ орган—÷зовують та виконують роботи, пов'€зан—÷ з експлуатац—÷—‘ю ѕ , проход€ть п—÷дготовку (п—÷двищенн€ квал—÷ф—÷кац—÷—„), перев—÷рку знань з охорони прац—÷ та питань пожежно—„ безпеки.

ƒопускати до роботи ос—÷б, що в установленому пор€дку не пройшли навчанн€, —÷нструктаж та перев—÷рку знань з охорони прац—÷ та пожежно—„ безпеки, заборон€—‘тьс€.

«аборон€—‘тьс€ допускати ос—÷б, молодших 18 рок—÷в, до самост—÷йних роб—÷т в електроустановках та на електрообладнанн—÷ п—÷д час проф—÷лактичного обслуговуванн€, налагодженн€, ремонту ѕ  .

ƒо роб—÷т з обслуговуванн€ ѕ  допускаютьс€ особи, що мають квал—÷ф—÷кац—÷йну групу з електробезпеки не нижче ѕ.

  1. ѕротипожежний захист

ѕрим—÷щенн€ по вибухово-безпечн—÷й —÷ протипожежн—÷й безпец—÷ в—÷дноситьс€ до категор—÷—„ ¬.

ѕрим—÷щенн€ за ступенем вогнест—÷йкост—÷ в—÷дноситьс€ до 2 ступеню.

ѕротипожежний захист прим—÷щенн€ дос€га—‘тьс€ застосуванн€м установок автоматично—„ пожежно—„ сигнал—÷зац—÷—„.

—истема пожежно—„ сигнал—÷зац—÷—„ склада—‘тьс€ з пожежних датчик—÷в (пристро—„в дл€ формуванн€ сигналу про пожежу), €к—÷ включен—÷ у сигнальну л—÷н—÷ю (шлейф), приймально-контрольного приладу, л—÷н—÷й зв'€зку.

ѕожежн—÷ датчики перетворююсь про€ви пожеж—÷ в електричний сигнал, €кий по л—÷н—÷€х зв'€зку надходить до контрольно-приймального приладу.  онтрольно-приймальний прилад зд—÷йсню—‘ прийманн€ —÷нформац—÷—„ в—÷д пожежних датчик—÷в, виробл€—‘ сигнал про виникненн€ пожеж—÷ чи несправност—÷, переда—‘ цей сигнал.

Ќа п—÷дпри—‘мств—÷ застосовуютьс€ димов—÷ датчики, €к—÷ реагують на аерозольн—÷ продукти гор—÷нн€.

як зас—÷б пожежогас—÷нн€ використову—‘тьс€ вуглекислотний вогнегасник типу ¬¬-2. ¬—÷н знаходитьс€ на видному м—÷i—÷ та кр—÷питьс€ на ст—÷н—÷ спец—÷альним тримачем на висот—÷ 1,5 м в—÷д п—÷длоги.

Ќа робочому м—÷i—÷ можлив—÷ причини пожеж неелектричного —÷ електричного характеру.

ѕри прийн€тт—÷ на роботу та щороку прац—÷вники проход€ть —÷нструктаж з питань пожежно—„ безпеки.


¬исновок


Ќа основ—÷ проведено—„ дипломно—„ роботи була спроектована мережа, що забезпечу—‘ належну роботу агентства нерухомост—÷. Ѕув забезпечений високошвидк—÷сний доступ до –∆нтернету. “акож, побудова мереж—÷ —÷з встановленн€м в—÷ртуальних мереж забезпечила зручний механ—÷зм дл€ боротьби з несанкц—÷онованим доступом до службово—„ —÷нформац—÷—„ та зб—÷льшенн€ продуктивност—÷ мереж—÷. ќбтјў—‘днанн€ користувач—÷в на основ—÷ мережевих адрес у в—÷ртуальн—÷ мереж—÷ ви€вилось зручним апаратом дл€ мереж невеликого розм—÷ру, що забезпечу—‘ в—÷льне перем—÷щенн€ користувача в межах мереж—÷.

—хема розташуванн€ мереж—÷ представлена в додатку ≈.

« розвитком бездротових технолог—÷й в подальшому можливе використанн€ Wi - Fi точок доступу, дл€ забезпеченн€ виходу в мережу –∆нтернет та орган—÷зуванн€ бездротових в—÷ртуальних локальних мереж.

“акож передбачена модерн—÷зац—÷€ апаратно—„ частини ѕ , так €к вс—÷ складов—÷ мають св—÷й строк "службиї. ѕодальша модерн—÷зац—÷€ також може бути викликана розвитком програмного забезпеченн€, що потребують б—÷льш продуктивного апаратного забезпеченн€.



—писок л—÷тератури


  1. ќлифер ¬.√., ќлифер Ќ.ј.  омпьютерные сети. ѕринципы, технологии, протоколы: ”чебник дл€ вузов. 2-е изд. - —ѕб.: изд. "ѕитерї, 2004
  2. ћайкл ƒж. ћартин ¬ведение в сетевые технологии.: ѕер. с англ. - ћ.: »зд-во "Ћориї, 2002
  3. јндэрсон  ., ћинаси ћ. Ћокальные сети. ѕолное руководство: ѕер. с англ. -  .:¬≈ +, ћ.: ЁЌ“–ќѕ, —ѕб.:  ќ–ќЌј принт, 2001
  4. √ук ћ. јппаратные средства локальних сетей. Ёнциклопеди€. - —ѕб.: »зд-во "ѕитерї, 2000.
  5. ¬ишн€ков ¬.ћ. —учасн—÷ технолог—÷—„ побудови комп'ютерних мереж:/Ќавчальний пос—÷бник. -  .:  Ќ”Ѕј, 2004. - 128 с.
  6. ”стинова √.ћ. »нформационные системы менеджмента. /”чебное пособие. - —ѕб.: "ƒиа—офтёѕї, 2000
  7. “ригуб —.Ќ. ѕрограмма сетевой академии Cisco. ¬спомогательное руководство,3-е изд., с испр.: ѕер. с англ. - ћ.:¬иль€мс,2005. - 1168с.
  8. ¬икипеди€ тј‘ свободной энциклопедии—тор—÷нка ссылка на сайт удаленаwiki/Ethernet
  9. √осударственна€ публична€ научно-техническа€ библиотека –оссии (√ѕЌ“Ѕ –оссии) —тор—÷нка ссылка на сайт удаленаwin/book/5/Doc3.php
  10. ѕроект "ќ — —" —тор—÷нка ссылка на сайт удалена?p=4672
  11. √игиенические требовани€ к видеодисплейным терминалам, персональным электронно-вычислительным машинам и организации работы —тор—÷нка ссылка на сайт удаленаdosug/proza/htm/saninip1.shtml
  12. —ервер »нформационных “ехнологий - содержит море аналитической информации —тор—÷нка http://www.citforum.ru/
  13. ѕрайс - лист компан—÷€ –ƒвро омп www.eurocomp.dp.ua
  14. ѕрайс - лист компан—÷€ Fotomag www.fotomag.com.ua
  15. ≈лектронне пер—÷одичне виданн€ iXBT.com www.ixbtcom


ƒодаток ј. ѕлан прим—÷щень



ƒодаток Ѕ —хема побудови мереж—÷ агентства нерухомост—÷



ƒодаток ¬. —хема побудови мереж—÷ агентства нерухомост—÷ в прим—÷щен—÷



ƒодаток √ ќрган—÷зац—÷€ робочого м—÷i€



—траницы: Ќазад 1 ¬перед