¬каз—÷вки до оформленн€ дипломних робот

дипломна€ работа: ƒелопроизводство

ƒокументы: [1]   Word-38472.doc —траницы: Ќазад 1 ¬перед

ћ—÷н—÷стерство осв—÷ти —÷ науки ”кра—„ни

¬—÷нницький державний техн—÷чний ун—÷верситет







ћетодичн—÷ вказ—÷вки

до  виконанн€  дипломних проект—÷в (роб—÷т)

дл€ студент—÷в вс—÷х спец—÷альностей





















¬—÷нниц€ - 2002


ћетодичн—÷ вказ—÷вки до виконанн€ дипломних проект—÷в (роб—÷т) дл€ студент—÷в вс—÷х спец—÷альностей / ”клад. ¬.¬. ухарчук, ќ.√.–∆гнатенко. - ¬—÷нниц€, 2002. -          с. ”кр. мовою /


” методичних вказ—÷вках пода—‘тьс€ методолог—÷€ виконанн€ дипломних проект—÷в (роб—÷т) у вуз—÷. Ќаведено загальн—÷ методичн—÷ вказ—÷вки щодо зм—÷сту та оформленн€ проект—÷в (роб—÷т).


ѕризначен—÷ дл€ студент—÷в вс—÷х спец—÷альностей



”кладач—÷:                ¬асиль ¬асильович  ухарчук

                       ќлександр √ригорович –∆гнатенко


–едактор                

 оректор        


¬—÷дпов—÷дальний за випуск        

¬—“”ѕ

«аключним етапом навчально—„ п—÷дготовки студента у вуз—÷ —‘ дипломне проектуванн€ та захист дипломного проекту (дипломно—„ роботи).

       ƒипломне проектуванн€ - це творча, самост—÷йна робота, п—÷д час €ко—„ студенту необх—÷дно показати вм—÷нн€ вир—÷шувати —÷нженерн—÷ задач—÷, користуватись науково-техн—÷чною л—÷тературою, математичними методами, обчислювальною техн—÷кою.

       ќсновна задача дипломного проектуванн€ - виконанн€ повного анал—÷зу —÷ розрахунку конкретно—„ системи, пристрою, елемента автоматики або —÷нформац—÷йно-вим—÷рювально—„ техн—÷ки. ќдночасно пересл—÷ду—‘тьс€ —÷ навчальна мета, що пол€га—‘ в систематизац—÷—„, закр—÷пленн—÷ та розширенн—÷ теоретичних та практичних знань студента, б—÷льш глибокому вивченн—÷ спец—÷ального розд—÷лу окремих диiипл—÷н.

       ѕроект вважа—‘тьс€ виконаним, коли по€снювальна записка —÷ весь граф—÷чний матер—÷ал оформлен—÷ у в—÷дпов—÷дност—÷ з вимогами д—÷ючих стандарт—÷в.

¬—÷дпов—÷дальн—÷сть за правильн—÷сть прийн€тих р—÷шень, обгрунтувань, розрахунк—÷в та €к—÷сть оформленн€ несе студент - автор проекту (роботи).

       ¬—÷домост—÷, €кими необх—÷дно керуватис€ при виконанн—÷ схем, текстово—„ —÷нформац—÷—„, наведен—÷ в стандартах, а також в —÷нш—÷й техн—÷чн—÷й л—÷тератур—÷. Ѕагато стандарт—÷в обновились, з€вилис€ нов—÷ стандарти (ƒ—“”) по умовному позначенню елемент—÷в цифрово—„ та аналогово—„ техн—÷ки, оформленню текстово—„, програмно—„ та схемно—„ документац—÷—„.

       ¬се це ускладню—‘ роботу студент—÷в при розробц—÷ дипломного проекту —÷ по завершенн—÷ роботи, при оформленн—÷ по€снювально—„ записки та граф—÷чно—„ частини до нього.

       ¬ даних методичних вказ—÷вках систематизован—÷ основн—÷ положенн€ дер-жавних стандарт—÷в по оформленню дипломних проект—÷в (роб—÷т).

       ¬икладенн€ матер—÷алу методичних вказ—÷вок подано у в—÷дпов—÷дност—÷ до вимог ƒ—“” 3008-95.


                                   1 «ј√јЋ№Ќ–∆ ¬–∆ƒќћќ—“–∆


    1. “ехн—÷чне завданн€


—амим першим документом, €кий розробл€—‘тьс€ —‘ техн—÷чне завданн€.

“ехн—÷чне завданн€ (“«) —‘ основним вих—÷дним документом дл€ розробки продукц—÷—„ —÷ техн—÷чно—„ документац—÷—„ на не—„.

¬ д—÷юч—÷й рекомендац—÷—„ на тјё—истема разработки и поставки продукции на производство. „асть II. –50-601-5-89тјЁ в додатку 6 викладен—÷ положенн€ щодо зм—÷сту —÷ оформленню “«.

“« оформлюють у в—÷дпов—÷дност—÷ до вимог стандарту √ќ—“2.105-95, на аркушах формату ј4 з одн—÷—‘—„ сторони, €к правило, без рамки, основного напису —÷ додаткових граф до нього. Ќомера стор—÷нок проставл€ють у верхн—÷й частин—÷ аркуша справа.

“«, €к правило, склада—‘тьс€ —÷з наступних розд—÷л—÷в:

  • назва —÷ галузь застосуванн€;
  • п—÷дстава дл€ проведенн€ роб—÷т;
  • мета та призначенн€;
  • техн—÷чн—÷ вимоги:
  1. склад продукц—÷—„ —÷ вимоги до зм—÷сту;
  2. вимоги над—÷йност—÷;
  3. умови експлуатац—÷—„;
  4. естетичн—÷ —÷ ергоном—÷чн—÷ вимоги;
  5. вимоги безпеки, охорони здоровтјў€ —÷ природи;
  6. вимоги технолог—÷чност—÷ —÷ метролог—÷чного забезпеченн€;
  7. вимоги до маркуванн€ —÷ пакуванн€;
  8. вимоги до транспортуванн€ —÷ збер—÷ганн€;
  • економ—÷чн—÷ показники;
  • стад—÷—„ —÷ етапи розробки;
  • пор€док контролю —÷ прийманн€.

“ехн—÷чне завданн€ затверджу—‘тьс€ на кафедр—÷ та узгоджу—‘тьс€ в пров—÷дн—÷й орган—÷зац—÷—„.

«разок виконанн€ титульного листа “« наведено в додатку ј.


    1. ѕо€снювальна записка


ѕо€снювальна записка (ѕ«) - документ, €кий м—÷стить техн—÷ко-економ—÷чн—÷ обгрунтован—÷ р—÷шенн€ при розробц—÷, принцип д—÷—„, необх—÷дн—÷ розрахунки тощо.

ѕ« склада—‘тьс€ на аркушах формату ј4, а необх—÷дн—÷ схеми, кресленн€ виконуютьс€ на аркушах любих формат—÷в, встановлених √ќ—“ 2.301.

ƒетальна —÷нформац—÷€ щодо оформленн€ ѕ« викладена в розд—÷л—÷ 2.


    1. ¬—÷дом—÷сть проекту


¬—÷дом—÷сть проекту - текстовий конструкторський документ, €кий м—÷стить перел—÷к документ—÷в, що вход€ть в проект. ¬—÷дом—÷сть проекту складають за формами 8 —÷ 8а стандарту √ќ—“ 2.106-96 т—÷льки дл€ дипломних проект—÷в —÷ розм—÷щують першим аркушем за обкладинкою.


    1. ѕозначенн€ документа


 ожний документ повинен мати сво—‘ ун—÷кальне позначенн€ в—÷дпов—÷дно до рекомендац—÷й методкаб—÷нету ¬ƒ“” (додаток Ѕ).


« метою спрощенн€ компонуванн€ допуска—‘тьс€ окремо виконан—÷ малоформатн—÷ текстов—÷ та граф—÷чн—÷ документи проекту (в—÷дом—÷сть проекту, по€снювальна записка, техн—÷чне завданн€, специф—÷кац—÷—„, окрем—÷ схеми чи кресленн€, перел—÷ки елемент—÷в тощо) брошурувати в —‘диний зб—÷рник починаючи з в—÷домост—÷ проекту.


2 «ћ–∆—“  “ј ќЅтјў–ƒћ ѕќя—Ќё¬јЋ№Ќќ–« «јѕ»— »


«а сво—„м зм—÷стом по€снювальна записка (ѕ«) повинна в—÷дпов—÷¬ндати —÷ндив—÷дуальному завданню на дипломне проектуванн€.

ѕ« м—÷стить у соб—÷ р€д обовтјў€зкових складо¬нвих частин, перел—÷к €ких та вимоги до €ких конкретизуютьс€ кер—÷вником в—÷дпов—÷дно до проф—÷лю спец—÷альност—÷.

       ќр—÷—‘нтовний пор€док поданн€ обов"€зкових складових частин ѕ« —÷ —„х об'—‘м:

       –∆ - титульний лист;

       2 - завданн€;

3 - зм—÷ст;

4 - анотац—÷€ державною та —÷ноземною мовами                                       2;

       5 - вступ                                                                                                    3-5;

       6 - основна (техн—÷чна) частина:

               6.1 - техн—÷ко-економ—÷чне об“—рунтуванн€                                 8-12;

               6.2 - досл—÷дженн€ обтјў—‘кта                                                            3-5;

               6.3 - розробка структурно—„ —÷ (або) функц—÷онально—„ схеми    20-30;

               6.4 - розробка електрично—„ схеми                                            15-20; 

6.5 - математичне та програмне забезпеченн€                          5-10;

               6.6 - розрахунок над—÷йност—÷ та ефективност—÷                            5-10;

               6.7 - охорона навколишнього середовища                               5-10;                        6.9 - орган—÷зац—÷йно-економ—÷чний розд—÷л                                  10-15;

       7 - висновки                                                                                               3-5;

       8 - список л—÷тератури;

       9 - додатки.

       ƒозвол€—‘тьс€ вводити нов—÷ частини за вказ—÷вкою кер—÷вника.

ќбтјў—‘м ѕ« повинен складати 80-100 стор. машинописного тексту на аркушах фор¬нмату ј4 (210 х 297 мм), причому обтјў—‘м техн—÷чно—„ частини повинен складати не мен¬нше 70 % вс—÷—‘—„ записки.  ƒодатки до вказаного обтјў—‘му не вход€ть.


3 ќ—Ќќ¬Ќ–∆  ѕќЋќ∆≈ЌЌя  ќ‘ќ–ћЋ≈ЌЌя  ѕќя—Ќё¬јЋ№Ќќ–«

«јѕ»— »  “ј  √–ј‘–∆„Ќќ–«  „ј—“»Ќ»


ќсновн—÷ положенн€ установлюють форму, розм—÷ри, розм—÷щенн€ та пор€док заповненн€ основних документ—÷в в дипломних проектах —÷ повн—÷стю в—÷дпов—÷дають вимогам д—÷ючих стандарт—÷в до конструкторсько—„ документац—÷—„.

       ѕо€снювальна записка та граф—÷чна частина до дипломного про¬некту (дипломно—„ роботи), €к —÷ будь-€ка конструкторська документац—÷€, до €ко—„ можуть входити текстов—÷, схемн—÷, програмн—÷ та —÷нш—÷ документи, оформл€ютьс€ на аркушах б—÷лого паперу певних розм—÷р—÷в, €к—÷ нос€ть назву формати.

       3.1 ћ—÷ждержавний стандарт √ќ—“ 2.301-68 встановлю—‘ так—÷ основн—÷  формати,  €к—÷  можуть  бути  використан—÷  при  оформленн—÷ по€снювально—„ записки та —÷нших документ—÷в:

- ј–∆ =  841 ¬Ј 594 мм ± 3,0 мм;

- ј2 = 420 ¬Ј 594 мм ± 2,0 мм;

- ј« = 420 ¬Ј 297 мм ± 2,0 мм;

- ј4 = 210 ¬Ј 297 мм ± 2,0 мм.

       3.2 √раф—÷чна частина викону—‘тьс€ л—÷н—÷€ми, €к—÷ мають в—÷дпов—÷дну товщину —÷ форму (м—÷ждержавний стандарт √ќ—“ 2.303-68).

       3.3 ¬с—÷ надписи на схемах, граф—÷ках та —÷нших документах, €кщо вони виконуютьс€ вручну,  повинн—÷ виконуватись кресл€рським шрифтом чорним кольором зг—÷дно з м—÷ждержавним стандартом √ќ—“ 2.304-85.

3.4 Ќа документах дипломних проект—÷в на вс—÷х форматах, незалежно  в—÷д —„х ор—÷—‘нтац—÷—„, повинна бути рамка робочого пол€ документа, €ку виконують суц—÷льною товстою л—÷н—÷—‘ю,  в—÷дступаючи в—÷д л—÷вого краю аркуша - 20 мм, в—÷д —÷нших - 5 мм. ƒл€ дипломних роб—÷т - виконувати в—÷дпов—÷дно до таблиц—÷ 4.1.

       3.5 ¬с—÷ документи дипломного проекту повинн—÷ мати основний напис —÷  додатков—÷  графи до нього,  за вин€тком титульного листа, —÷ндив—÷дуального завданн€ та окремих додатк—÷в.

       ‘орма, розм—÷ри, зм—÷ст —÷ пор€док заповненн€ основного напису —÷ до- даткових граф до нього викладен—÷ в м—÷ждержавному стандарт—÷ √ќ—“ 2.104-68.

       —тандартом установлено  три форми основного  напису:

               - форма 1  (55 х 185 мм) - дл€ перших аркуш—÷в схем;

               - форма 2  (40 х 185 мм) - дл€ перших аркуш—÷в текстових  документ—÷в;

               - форма 2а (15 х 185 мм) - дл€ наступних аркуш—÷в схем —÷ текстових документ—÷в.

       –озм—÷щують основний напис унизу справа рамки робочого пол€.

       ѕор€док заповненн€ граф основного напису (див. додаток     ):

       - в граф—÷ 1  вказують найменуванн€ виробу,  €ке  записують в називному в—÷дм—÷нку однини.  Ќа першому м—÷i—÷  записують —÷менник (ѕовторювач ем—÷терний).  Ќижче записують найменуванн€ документа шрифтом меншого розм—÷ру (—хема електрична принципова). —лова не перенос€ть —÷ в к—÷нц—÷ найменувань крапку не ставл€ть;

       - в граф—÷ 2  вказують  позначенн€ документа в—÷дпов—÷дно до вказ—÷вки ¬ƒ“” (п.       );

       - в граф—÷ 3 позначенн€ матер—÷алу детал—÷ (цю графу заповнюють т—÷льки на кресленн€х деталей);

       - в граф—÷ 4  вказують  л—÷теру  зг—÷дно  з  м—÷ждержавним  стандартом  √ќ—“ 2.105-68, €ка в—÷дпов—÷да—‘ стад—÷—„ розробки документа, наприклад: еск—÷зний проект - ≈, техн—÷чний проект - “, учбовий проект - ”;

       - в граф—÷ 5  вказують  масу виробу в к—÷лограмах без одиниц—÷ вим—÷рюванн€ кг (€кщо одиниц€ вим—÷рюванн€ —÷нша, то пишуть);

       - в граф—÷ 6 вказують масштаб:

       а) натуральна величина 1:1;

       б) масштаби зменшенн€  - 1:2, 1:2.5, 1:4, 1:5, 1:10;

       в) масштаби зб—÷льшенн€ - 2:1, 2.5:1, 4:1, 5:1, 10:1;

       - в граф—÷ 7 вказують пор€дковий номер аркуша (на документах, €к—÷ складаютьс€ т—÷льки з одного аркуша графу не заповнюють);

       - в граф—÷ 8 вказують загальну к—÷льк—÷сть аркуш—÷в в документ—÷;

       - в граф—÷ 9 - —÷ндекс п—÷дпри—‘мства (¬ƒ“”, група –∆ј“-97);

       - в граф—÷ 10 - характер роботи того, хто п—÷дпису—‘ документ (дл€ дипломного проекту - –озробив,  ер—÷вник,  онсультант, Ќ.контроль, –ецензент, «атвердив);

       - в графах 11, 12 - пр—÷звища (без скороченн€) та п—÷дписи (ручкою з чорною пастою) ос—÷б, €к—÷ п—÷дписують документ;

       - в граф—÷ 1« - дата п—÷дписанн€ документа;

       - графи 14 ... 18 - дл€ внесенн€ зм—÷н в—÷дпов—÷дно до м—÷ждержавного стандарту √ќ—“ 2.503-74.

       ƒодатков—÷ графи (19-25), розм—÷щують зл—÷ва за межами рамки робочого пол€.        ¬ дипломних проектах ц—÷ графи не заповнюють.

ƒодаткова графа 26 ма—‘ розм—÷ри 70 х 14 мм. ¬ ц—÷й граф—÷ вказують позначенн€ документа.        ƒл€ формат—÷в ј4 —÷ б—÷льших, розм—÷щених горизонтально, дану графу повертають на 180¬∞ та розм—÷щують в л—÷вому верхньому кут—÷ рамки. ƒл€ формат—÷в б—÷льше ј4 —÷ розм—÷щених вертикально графу повер¬нтають на 90¬∞ проти годинниково—„ стр—÷лки —÷ розм—÷щують в правому верхньому кут—÷ рамки.


               4 ¬–∆ƒћ–∆ЌЌ–∆—“№ —“јЌƒј–“–∆¬ √ќ—“ 2.105-95 –∆ ƒ—“” 3008-95


       ¬ таблиц—÷ 4.1 наведено в—÷дм—÷нн—÷сть правил оформленн€ документ—÷в викладених в стандартах √ќ—“ 2.105-95 —÷ ƒ—“” 3008-95.

“аблиц€ 4.1 - ¬—÷дм—÷нн—÷сть стандарт—÷в √ќ—“ 2.105-95 —÷ ƒ—“” 3008-95

      ƒѕ - в—÷дпов—÷дно √ќ—“ 2.105-95

        ƒ– - в—÷дпов—÷дно ƒ—“” 3008-95

1 ƒокументац—÷ю оформл€ють на стан-дартних аркушах паперу з одн—÷—‘—„ сторони

1 “ак же

2 Ќа€вн—÷сть в—÷домост—÷ проекту

2 ƒокумент в—÷дсутн—÷й

3 Ќа€вн—÷сть рамок —÷ основних напис—÷в в ѕ« —÷ кресленн€х

3 ¬—÷дсутн—÷ в ѕ«

4 ¬—÷дступи тексту в—÷д рамки: зверху —÷ знизу не менше 10 мм; зл—÷ва —÷ справа не менше 3 мм. јбзац - 5 знак—÷в.

4 ¬—÷дступи в—÷д кра—„в аркуша: звершу, знизу —÷ зл—÷ва - 20 мм: справа - 10 мм. јбзац - 5 знак—÷в.

5 Ќумерац—÷€ стор—÷нок ѕ« в граф—÷ 7 основ-ного напису, починаючи з зм—÷сту

5 Ќумерац—÷€ стор—÷нок в правому верхньому кут—÷

6 ¬с—÷ заголовки ѕ« виконують з абзацу малими буквами починаючи з велико—„, за виключенн€м зм—÷сту —÷ додатк—÷в, €к—÷ вико-нують посередин—÷ р€дка

6 «аголовки структурних частин, роз-д—÷л—÷в великими буквами посередин—÷ р€дка, вс—÷ —÷нш—÷ з абзацу малими бук-вами починаючи з велико—„. ƒодатки малими буквами посередин—÷

7   ѕрим—÷тка - “екст...

продовженн€.

     ѕрим—÷тки

     1 “екст...

продовженн€.

     2 “екст...

продовженн€.

7   ѕрим—÷тка. “екст...

продовженн€.

     ѕрим—÷тки:

     1 “екст...

продовженн€.

     2 “екст...

продовженн€.


Ќижче викладен—÷ вимоги щодо оформленн€ дипломних проект—÷в.

Ќа на€вн—÷сть в—÷дм—÷нност—÷ в—÷д оформленн€ дипломних роб—÷т звернено увагу словами (дл€ ƒ– див.таблицю 4.1).

5 ѕ–ј¬»Ћј ќ‘ќ–ћЋ≈ЌЌя ѕќя—Ќё¬јЋ№Ќќ–« «јѕ»— »

       5.1 «агальн—÷ правила


       ѕо€снювальна записка в—÷дноситьс€ до текстових документ—÷в, €к—÷ м—÷ст€ть —÷нформац—÷ю подану в основному техн—÷чною мовою та граф—÷чну —÷нформац—÷ю у вигл€д—÷ —÷люстрац—÷й.

       –∆люстрац—÷€ми можуть бути фрагменти схем, граф—÷ки, фотограф—÷—„ тощо.

       „астина —÷нформац—÷—„ може бути представлена у вигл€д—÷ формул.

       ÷ифрову —÷нформац—÷ю част—÷ше представл€ють у вигл€д—÷ таблиць.        ѕо€снювальну записку оформлюють на одн—÷й сторон—÷  аркуш—÷в б—÷лого паперу формату ј4 машинописним способом.

       “екст  друкують  через  1,5 —÷нтервали нап—÷вжирною стр—÷чкою чорного кольору.

ѕри використанн—÷  комп'ютерно—„  техн—÷ки шрифт повинен бути близьким  до  машинописного,  простим, пр€мим, одного  типу  (без  вид—÷ленн€ —÷ п—÷дкресленн€) —÷ розм—÷ром не менше 2,5 мм (Word -є14).

       –∆люстрац—÷—„ дозвол€—‘тьс€ виконувати тушшю, простим ол—÷вцем, граф—÷чними редакторами.

¬» ќ–»—“ќ¬”¬ј“»  —–ƒ–ќ ќѕ–∆–« (— јЌ–∆–”¬јЌЌя)- —”¬ќ–ќ «јЅќ–ќЌ≈Ќќ!        “—÷льки в огл€дов—÷й частин—÷ проекту допускаютьс€ ч—÷тк—÷ в—÷дредагован—÷ коп—÷—„.

 ожен аркуш по€снювально—„ записки повинен мати рамку робочого пол€ —÷ основний напис. “екст розм—÷щують таким чином, щоб в—÷дстань в—÷д рамки робочого пол€ становила: зл—÷ва —÷ справа - не менше 3 мм; зверху —÷ знизу - не менше 10 мм; абзац - 15-17 мм  або дор—÷внювати п'€ти знакам (дл€ ƒ– див.таблицю 4.1).

—короченн€ сл—÷в - в—÷дпов—÷дно до чинних стандарт—÷в. ѕомилки виправ-л€ють  зафарбовуванн€м б—÷лим коректором —÷ нанесенн€м на тому ж м—÷i—÷ вип-равленого тексту.

       Ќазви складових частин чи розд—÷л—÷в записують у вигл€д—÷ заго¬нловк—÷в. «аголовки повинн—÷ бути короткими —÷ в—÷дпов—÷дати тематиц—÷ викладеного матер—÷алу. ѕеренесенн€ сл—÷в у заголовках не допуска¬нютьс€.  рапку в к—÷нц—÷ заголовк—÷в не ставл€ть. якщо заголовок склада—‘тьс€ з двох —÷ б—÷льше речень, то тод—÷ —„х розд—÷л€ють крапкою. ¬—÷дстань м—÷ж заголовком —÷ текстом 3 —÷нт., м—÷ж текстом —÷ заголовком 3-4 —÷нт., м—÷ж заголовками - така €к по тексту.

       Ќе дозвол€—‘тьс€ залишати заголовок без тексту на попередн—÷й стор—÷нц—÷.


       5.2 “итульний лист


“итульний лист - це заголовний лист документа (його обкладинка) —÷ в загальну к—÷льк—÷сть аркуш—÷в не входить. Ќа ньому виконана рамка робочого пол€ —÷ заповнюють в—÷дпов—÷дно до додатку       (¬каз—÷вка ¬ƒ“” є30 в—÷д 11 березн€ 2001 р.).

“итульний лист дипломно—„ роботи виконують в—÷дпов—÷дно до додатку      

(¬каз—÷вка ¬ƒ“” є30 в—÷д 11 березн€ 2001 р.).


5.3 –∆ндив—÷дуальне завданн€


–∆ндив—÷дуальне завданн€  на дипломний проект чи дипломну роботу вида—‘тьс€ на спец—÷альному бланку випускаючо—„ кафедри (додаток  ) —÷ розм—÷щу-—‘тьс€ за титульним листом. ¬ загальну к—÷льк—÷сть аркуш—÷в не входить.

       ¬ завданн—÷ формулюють тему проекту, вказують вих—÷д¬нн—÷ дан—÷ до проекту, перел—÷к питань, що належить розроби¬нти, перел—÷к граф—÷чного матер—÷алу, €кий необх—÷дно представити в результат—÷  розробки. Ќаводитьс€ календарний план роботи по етапах проектуванн€.

Ќа основ—÷ —÷ндив—÷дуального завданн€ студентом у вза—‘мод—÷—„ з кер—÷вником проекту розробл€—‘тьс€ техн—÷чне завданн€ (“«),  €ке розм—÷щу—‘тьс€ у першому додатку ѕ«.

5.4 «м—÷ст


«м—÷ст —‘ першим аркушем документа, на €кому виконують основний напис за формою 2 (40 х 185 мм), на наступних аркушах - за формою 2а (15 х 185 мм). ƒодатки можуть мати —÷ншу форму (дл€ ƒ– див.таблицю 4.1).

       Ќумерац—÷ю на дан—÷й —÷  наступних стор—÷нках проставл€ють в основному напис—÷ (дл€ ƒ– див.таблицю 4.1). Ќумерац—÷€ стор—÷нок повинна бути прох—÷дною.

ƒо зм—÷сту включають вс—÷ заголовки (без зм—÷н !), €к—÷ —‘ в документ—÷ —÷ додатки за формою:


«м—÷ст


       јнотац—÷€........................................................................................................4        

Annotation.......................................................................................................5

¬ступ..............................................................................................................6

  1. «аголовок першого розд—÷лу......................................................................8

1.1 «аголовок першого п—÷дрозд—÷лу першого розд—÷лу...................................8

         1.2 «аголовок другого п—÷дрозд—÷лу першого розд—÷лу...................................15

         2  «аголовок другого розд—÷лу.......................................................................20

         2.1  «аголовок першого п—÷дрозд—÷лу другого розд—÷лу..................................20

         2.1.1  «аголовок першого пункту першого

         п—÷дрозд—÷лу другого розд—÷лу..........................................................................20

         2.2  «аголовок другого п—÷дрозд—÷лу другого розд—÷лу

         —÷ т.д...............................................................................................................29

¬исновки......................................................................................................50

—писок л—÷тератури....................................................................................53

ƒодаток ј  Ќайменуванн€ першого додатка.........................................55

ƒодаток Ѕ Ќайменуванн€ другого

                    додатка —÷ т.д..........................................................................57


5.5 јнотац—÷€


јнотац—÷ю розм—÷щують п—÷сл€ зм—÷сту з ново—„ стор—÷нки.

јнотац—÷€ державною мовою викону—‘тьс€ з заголовком "јнотац—÷€тјЁ - з абзацу (дл€ ƒ– див.таблицю 4.1). Ќа наступн—÷й стор—÷нц—÷ розм—÷щують анотац—÷ю —÷ноземною мовою.

јнотац—÷€ ма—‘ бути стислою, —÷нформативною —÷ м—÷стити в—÷домост—÷, €к—÷ характеризують виконану роботу.


       5.6 ¬ступ


       ¬ступ пишуть з ново—„ пронумеровано—„ стор—÷нки з заголовком "¬ступ" з абзацу (дл€ ƒ– див.таблицю 4.1).

       “екст вступу повинен бути коротким —÷ висв—÷тлювати питанн€ актуальност—÷, значенн€, сучасний р—÷вень —÷ призначенн€ дипломного проекту.

       ” вступ—÷ —÷ дал—÷ по тексту не дозвол€—‘тьс€ використовувати скорочен—÷  слова, терм—÷ни, кр—÷м загальноприйн€тих.


       5.7 ќсновна (техн—÷чна) частина


       ќсновна (техн—÷чна) частина проекту м—÷стить ус—÷ необх—÷дн—÷ ро¬нзробки та обгрунтуванн€ прийн€тих р—÷шень, €к—÷ супроводжуютьс€ в—÷¬ндпов—÷дними розрахунками  (в тому числ—÷ з допомогою ≈ќћ), —÷люстра¬нц—÷€ми, посиланн€ми на л—÷тературн—÷ джерела, результатами "асних експериментальних та теоретичних досл—÷джень.

       —труктурними елементами  основно—„ частини —‘ розд—÷ли, п—÷дроз¬нд—÷ли, пункти, п—÷дпункти, перел—÷ки та прим—÷тки.

       –озд—÷л - головна ступ—÷нь под—÷лу тексту, позначена номером —÷ ма—‘ заголовок.

       ѕ—÷дрозд—÷л - частина розд—÷лу, позначена номером —÷ ма—‘ заголо¬нвок.

       ѕункт - частина розд—÷лу чи п—÷дрозд—÷лу, позначена номером —÷ може мати заголовок.

       ѕ—÷дпункт - частина пункту, позначена номером —÷ може мати за¬нголовок.        «аголовки структурних елемент—÷в необх—÷дно нумерувати т—÷льки араб-ськими числами.

       ƒопуска—‘тьс€ розм—÷щувати текст м—÷ж заголовками розд—÷лу —÷ п—÷¬ндрозд—÷лу, м—÷ж заголовками п—÷дрозд—÷лу —÷ пункту.

        ожен розд—÷л рекоменду—‘тьс€ починати з ново—„ стор—÷нки.

       «аголовки розд—÷л—÷в, п—÷дрозд—÷л—÷в, пункт—÷в та п—÷дпункт—÷в (при на€вност—÷ заголовка) записують з абзацу малими буквами починаючи з велико—„.

–озд—÷ли нумерують пор€дковими номерами в межах всього документа (–∆, 2, —÷ т.д.). ѕ—÷сл€ номера крапку не ставл€ть, а пропускають один знак.

ѕ—÷дрозд—÷ли нумерують в межах кожного розд—÷лу, пункти в межах п—÷дрозд—÷лу —÷ т.д. за формою (3.1, 3.2, 3.2.1, 3.2.2, 3.2.2.1 —÷ т.д.).

÷ифри, €к—÷ вказують номер, не повинн—÷ виступати за абзац.

ѕосиланн€ в текст—÷ на розд—÷ли викону—‘тьс€ за формою: "...наведено в розд—÷л—÷ 3тјЁ.

       ¬ текст—÷ документа може наводитись перел—÷к, €кий рекоменду¬н—‘тьс€ нумерувати малими буквами укра—„нського алфав—÷ту з дужкою або вид—÷л€ти деф—÷сом перед текстом. ƒл€ дальн—÷шо—„ детал—÷зац—÷—„ перел—÷ку використовують арабськ—÷ цифри з дужкою.

        ожну частину перел—÷ку записують з абзацу, починаючи з мало—„ букви —÷ зак—÷нчуючи крапкою з комою, в к—÷нц—÷ останньо—„ ставл€ть крапку.

ѕриклад:

а) текст перел—÷ку та його

продовженн€;

б) текст перел—÷ку:

                 1) текст перел—÷ку дальн—÷шо—„ детал—÷зац—÷—„ та його

            продовженн€;

                 2)....;

          в) останн—÷й перел—÷к.


5.7.1 ѕрим—÷тки


¬ текст—÷ документ—÷в давати прим—÷тки не рекоменду—‘тьс€.

ѕри необх—÷дност—÷ по€сненн€ —÷нформац—÷—„ в текст—÷, таблиц—÷, —÷люстрац—÷—„ дозвол€—‘ть¬нс€ розм—÷щувати прим—÷тки зразу ж за ними, починаючи з абзацу   словом  " ѕрим—÷тка -  тјЁ чи " ѕрим—÷тки тјЁ (дл€ ƒ– див.таблицю 4.1).

ќдна прим—÷тка не нумеру—‘тьс€  —÷  п—÷сл€ слова "ѕрим—÷ткатјЁ ста¬нвитьс€ тире. “екст прим—÷тки починають в цьому ж р€дку. ѕродовжують без абзацу. якщо прим—÷ток к—÷лька,  то п—÷сл€ слова "ѕрим—÷ткитјЁ н—÷чого не ставл€ть, а записують кожну прим—÷тку з абзацу,  нумеруючи за пор€дком арабськими числами. ѕ—÷сл€ номера крапку не ставл€ть.  ѕри¬нм—÷тку починають з велико—„ букви. ѕродовжують текст прим—÷тки без абзацу. ѕ—÷сл€ кожно—„ прим—÷тки ставл€ть крапку.

ѕрим—÷тка - “екст прим—÷ток дозвол€—‘тьс€ друкувати через один —÷нтервал.


5.7.2 ѕравила написанн€ тексту


ѕри написанн—÷ тексту сл—÷д дотримуватис€ наступних правил:

а) текст необх—÷дно викладати в лакон—÷чному техн—÷чному стил—÷;

б) умовн—÷ буквенн—÷ позначенн€ ф—÷зичних величин —÷ умовн—÷ гра¬нф—÷чн—÷ позначенн€ компонент—÷в повинн—÷ в—÷дпов—÷дати установленим в стандартах. ѕеред буквенним позначен€м ф—÷зично—„ величини повинно бути —„—„ по€сненн€ (резистор R, конденсатор —);

в) числа з розм—÷рн—÷стю сл—÷д записувати цифрами, а без розм—÷¬нрност—÷ словами (в—÷дстань - 2 мм, в—÷дм—÷р€ти  три  рази);

г) позначенн€ одиниць сл—÷д писати в р€док з числовим значен¬нн€м без перенесенн€ в наступний р€док. ћ—÷ж останньою цифрою числа —÷ позначенн€м одиниц—÷ сл—÷д робити пропуск (100 ¬т, 2 ј);

д) €кщо наводитьс€ р€д числових значень одн—÷—‘—„ —÷ т—÷—‘—„ ж ф—÷¬нзично—„ величини, то одиницю ф—÷зично—„ величини вказують т—÷льки п—÷сл€ останнього числового значенн€ (1,5; 1,75; 2 мм);

е) позначенн€ величин з граничними в—÷дхиленн€ми сл—÷д запису¬нвати так: 100 ¬± 5 мм;

—‘) буквенн—÷ позначенн€ одиниць, €к—÷ вход€ть в добуток, роз¬нд—÷л€ють крапкою на середн—÷й л—÷н—÷—„ (тјв); знак д—÷ленн€ зам—÷нюють косою рискою (/);

ж) пор€дков—÷ числ—÷вники сл—÷д записувати цифрами з в—÷дм—÷нко¬нвими зак—÷нченн€ми (9-й день, 4-а л—÷н—÷€); при к—÷лькох пор€дкових числ—÷вниках в—÷дм—÷нкове зак—÷нченн€ записують п—÷сл€ останнього (3,4,5-й граф—÷ки); к—÷льк—÷сн—÷ числ—÷вники записують без в—÷дм—÷нкових зак—÷нчень (на 20 аркушах); не пишуть зак—÷нченн€ в датах (21 жовтн€) та при римських числах (XXI стол—÷тт€);

з) скороченн€ сл—÷в в текст—÷ не допускаютьс€, кр—÷м загально¬нприйн€тих   в  укра—„нськ—÷й мов—÷ —÷ установлених в стандарт—÷ √ќ—“ 2.316-68, а також скорочень, €к—÷ прийн€т—÷ дл€ надпис—÷в на вироб—÷ (в текст—÷ вони повинн—÷ бути вид—÷лен—÷ великим шрифтом: ON, OFF), а €кщо надпис склада—‘тьс€ з цифр або знак—÷в, то в лапках. Ћапками також вид—÷л€ють найменуванн€ команд, режим—÷в, сигнал—÷в ("«апусктјЁ);

и) дозвол€—‘тьс€ виконувати записи математичних вираз—÷в за формою:

                                         ;

знак множенн€ "тјЁ зам—÷нювати з—÷рочкою "тјЁ;

                        = z1/2 = z 0,5;

                         ;

                         A1 = A1 = A(1);

                  ± 20C = +- 20C = +- 20 ÷≈Ћ;

                       200 = 200 (+20; -30);

—÷) не дозвол€—‘тьс€:

- допускати профес—÷йних або м—÷iевих сл—÷в —÷ вираз—÷в (техн—÷¬нцизм—÷в);

- п—÷сл€ назви м—÷с€ц€ писати слово "м—÷с€цьтјЁ (не "в травн—÷ м—÷с€ц—÷тјЁ, а "в травн—÷тјЁ);

- використовувати вирази: "цього рокутјЁ, "минулого рокутјЁ, сл—÷д писати конкретну дату "в червн—÷ 2001 рокутјЁ;

- використовувати позначенн€ одиниць ф—÷зичних величин без цифр, необх—÷дно писати повн—÷стю: "к—÷лька к—÷лограм—÷втјЁ (за виклю¬нченн€м оформленн€ таблиць —÷ формул);

- з'—‘днувати текст з умовним позначенн€м ф—÷зичних величин за допомогою математичних  знак—÷в   (не  "швидк—÷сть = 5 км/годтјЁ,  а тјЁшвидк—÷сть  дор—÷вню—‘       5 км/годтјЁ, не  "температура дор—÷вню—‘ - 5¬∞ —тјЁ,  а  "температура дор—÷вню—‘ м—÷нус 5тјЁ);

- використовувати математичн—÷ знаки <,>, o, є, %, sin, cos, tg, log та —÷н. Ѕез цифрових або буквенних позначень. ¬ текст—÷ сл—÷д писати словами "нультјЁ, "номертјЁ, "логарифмтјЁ —÷ т.д.;

- використовувати —÷ндекси стандарт—÷в (ƒ—“”, —“ѕ) без ре—‘ст¬нрац—÷йного номера.


5.7.3 ќформленн€ формул


 ожну формулу записують з нового р€дка, симетрично до тексту. ћ—÷ж формулою —÷ текстом пропускають один р€док.

”мовн—÷ буквенн—÷ позначенн€ (символи) в формул—÷ повинн—÷ п—÷дпов—÷дати установленим у м—÷ждержавному стандарт—÷ √ќ—“ 1494-77. –«х по€сненн€ навод€ть в текст—÷ або зразу ж п—÷д формулою. ƒл€ цього п—÷сл€ формули ставл€ть кому —÷ записують по€сненн€ до кожного символу з нового р€дка в т—÷й посл—÷довност—÷, в €к—÷й вони наведен—÷ у формул—÷, розд—÷л€ючи крапкою з комою. ѕерший р€док повинен починатис€ з абзацу з слова "детјЁ —÷ без будь-€кого знака п—÷сл€ нього.

¬с—÷ формули нумерують в межах розд—÷лу арабськими числами. Ќомер вказують в круглих дужках з право—„ сторони, в к—÷нц—÷ р€дка, на р—÷вн—÷ зак—÷нченн€ формули. Ќомер формули склада—‘тьс€ з номера розд—÷лу —÷ пор€дкового номера формули в розд—÷л—÷, розд—÷лених крапкою. ƒозвол€—‘тьс€ виконувати нумерац—÷ю в межах всього документа.

ѕриклад.

“аким чином, момент терт€ в кернових опорах

                                     ћт = - к G1,5,                                                      (5.1)

де к - коеф—÷ц—÷—‘нт пропорц—÷йност—÷;

G - вага рухомо—„ частини вим—÷рювального

механ—÷зму.

ќдиницю вим—÷ру, при необх—÷дност—÷, заключають в квадратн—÷ дужки

                                                  I  = [A].                                                       (5.2)

„ислову п—÷дстановку —÷ розрахунок виконують з нового р€дка не нумеруючи. ќдиницю вим—÷ру заключають в кругл—÷ дужки. Ќаприклад,

                                                 I  = = 2,2 (ј).

–озм—÷рн—÷сть одного й того ж параметра в межах документа повинна бути однаковою.

якщо формула велика, то —„—„ можна переносити в наступн—÷ р€дки. ѕере-несенн€ виконують т—÷льки математичними знаками, повторюючи знак на почат-ку наступного р€дка. ѕри цьому знак множенн€ "тјЁ зам—÷нюють знаком "хтјЁ.

‘ормула —‘ членом реченн€, тому до не—„ застосовують так—÷ ж правила граматики, €к —÷ до —÷нших член—÷в реченн€. якщо формула знаходитьс€ в к—÷нц—÷ реченн€, то п—÷сл€ не—„ ставл€ть крапку. ‘ормули, €к—÷ сл—÷дують одна за другою —÷ не розд—÷лен—÷ текстом, розд—÷л€ють комою.

ѕосиланн€ на формули в текст—÷ дають в круглих дужках за формою:    "... в формул—÷ (5.2)тјЁ; "... в формулах (5.7, ... , 5.10)тјЁ.

       

5.7.4 ќформленн€ —÷люстрац—÷й


ƒл€ по€сненн€ викладеного тексту рекоменду—‘тьс€ його —÷люструвати граф—÷ками, кресленн€ми, фрагментами схем та —÷н., €к—÷ можна виконувати чорною тушшю, простим ол—÷вцем середньо—„ твердост—÷ та комптјўютерною граф—÷кою.

–озм—÷щують —÷люстрац—÷—„ в текст—÷ або в додатках.

¬ текст—÷ —÷люстрац—÷ю розм—÷щують симетрично до тексту п—÷сл€ першого посиланн€ на не—„ або на наступн—÷й стор—÷нц—÷, €кщо на дан—÷й вона не ум—÷щу—‘тьс€  без повороту.

Ќа вс—÷ —÷люстрац—÷—„ в текст—÷ ѕ« мають бути посиланн€. ѕосиланн€ виконують за формою: "...показано на рисунку 3.1.тјЁ або в дужках  за  текстом  (рисунок 3.1),   на   частину  —÷люстрац—÷—„: "... показан—÷ на рисинку 3.2,бтјЁ. ѕосиланн€  на  ран—÷ше  наведен—÷  —÷люстрац—÷—„  дають з  скороченим  словом  дивись  (див. рисунок 1.3).

ћ—÷ж —÷люстрац—÷—‘ю —÷ текстом пропускають один р€док (3 —÷нт.).

¬с—÷ —÷люстац—÷—„ в ѕ« називають рисунками —÷ позначають п—÷д —÷люстрац—÷—‘ю симетрично до не—„ за такою формою: "–исунок 3.5 - Ќайменуванн€ рисункатјЁ.  рапку в к—÷нц—÷ не ставл€ть, знак переносу не використовують. якщо найме-нуванн€ рисунка довге, то його продовжують у наступному р€дку починаючи в—÷д найменуванн€.

Ќумерують —÷люстрац—÷—„ в межах розд—÷л—÷в, вказуючи номер розд—÷лу —÷ пор€дковий номер —÷люстрац—÷—„ в розд—÷л—÷ розд—÷л€ючи крапкою. ƒозвол€—‘тьс€ нумерувати в межах всього документа.

ѕо€снююч—÷ дан—÷ розм—÷щують п—÷д —÷люстрац—÷—‘ю над —„—„ позначенн€м.

” випадку, коли —÷люстрац—÷€ склада—‘тьс€ з частин, —„х позначають малими буквами укра—„нського алфав—÷ту з дужкою (а), б)) п—÷д в—÷дпов—÷дною частиною. ¬ такому випадку п—÷сл€ найменуванн€ —÷люстрац—÷—„ ставл€ть двокрапку —÷ дають найменуванн€ кожно—„ частини за формою:

а - найменуванн€ першо—„ частини; б - найменуванн€ друго—„ частини

або за ходом найменуванн€ —÷люстрац—÷—„, беручи букви в дужки:

–исунок 3.2 - —труктурна схема (а) —÷ часов—÷ д—÷аграми (б) роботи         

                                     фазометра

якщо частини —÷люстрац—÷—„ не вм—÷щу—‘тьс€ на одн—÷й стор—÷нц—÷, то —„х перенос€ть на наступн—÷ стор—÷нки. ¬ цьому випадку, п—÷д початком —÷люстрац—÷—„ вказують повне —„—„ позначенн€, а п—÷д —„—„ продовженн€ми позначають "–исунок 3.2 (продовженн€). ѕо€снююч—÷ дан—÷ розм—÷щують п—÷д кожною частиною —÷люстрац—÷—„.

якщо в текст—÷ —‘ посиланн€ на складов—÷ частини зображеного засобу, то на в—÷дпов—÷дн—÷й —÷люстрац—÷—„ вказують —„х пор€дков—÷ номери в межах —÷люстрац—÷—„.

якщо —÷люстрац—÷€ —‘ фрагментом повно—„ розроблено—„ схеми, то дл€  вс—÷х  компонент—÷в  вказують  т—÷  позиц—÷йн—÷  позначенн€,  €к—÷ вказан—÷ на схем—÷.

якщо —÷люстрац—÷€ми €вл€ютьс€ фотограф—÷—„, то останн—÷ повинн—÷ бути накле—‘н—÷ на стандартн—÷ аркуш—÷ б—÷лого паперу —÷ позначен—÷ €к рисунки.


5.7.5 ќформленн€ таблиць

“аблицю розм—÷щують симетрично до тексту п—÷сл€ першого посиланн€ на дан—÷й стор—÷нц—÷ або на наступн—÷й, €кщо на дан—÷й вона не ум—÷щу—‘тьс€ —÷ таким чином, щоб зручно було —„—„ розгл€дати без повороту, або з поворотом на кут 90 за годинниковою стр—÷лкою.

Ќа вс—÷ таблиц—÷ мають бути посиланн€ за формою: "наведено в таблиц—÷ 3.1тјЁ; " ... в таблиц€х 3.1 - 3.5тјЁ або в дужках по тексту (таблиц€ 3.6). ѕосиланн€  на  ран—÷ше  наведену  таблицю дають з словом дивись (див. таблицю 2.4) за ходом чи в к—÷нц—÷ реченн€.

“аблицю розд—÷л€ють  на  графи (колонки)  —÷ р€дки.  ¬ верхн—÷й частин—÷ розм—÷щують  шапку  таблиц—÷,  в €к—÷й вказують найменуванн€ граф.  ƒ—÷агональне д—÷ленн€ шапки таблиц—÷ не допуска—‘тьс€.  Ћ—÷ву графу (боковик) часто вико-ристовують дл€ найменуванн€ р€дк—÷в. ƒо¬нпуска—‘тьс€ не розд—÷л€ти р€дки гори-зонтальними л—÷н—÷€ми. ћ—÷н—÷мальна в—÷дстань м—÷ж основами р€дк—÷в - 8 мм. –озм—÷ри таблиц—÷ визначаютьс€ об'—‘мом матер—÷алу.

√рафу "є п/птјЁ  в таблицю не включають.  ѕри необх—÷дност—÷ нумерац—÷—„, номера вказують в боковику таблиц—÷ перед найменуванн€м р€дка.

Ќайменуванн€ граф може складатис€ з заголовк—÷в —÷ п—÷дзаголов¬нк—÷в, €к—÷ записують в однин—÷, симетрично до тексту графи малими буквами,  починаючи з велико—„.  якщо п—÷дзаголовок склада—‘ одне реченн€ з заголовком, то в цьому випадку його починають з мало—„ букви. ¬ к—÷нц—÷ заголовк—÷в —÷ п—÷дзаголовк—÷в граф таблиц—÷ крапку не ставл€ть. ƒозвол€—‘тьс€ заголовки —÷ п—÷дзаголовки граф таблиц—÷ виконува¬нти через один —÷нтервал.

якщо вс—÷ параметри величин, €к—÷ наведен—÷ в таблиц—÷, мають одну й ту саму одиницю ф—÷зично—„ величини, то над таблицею розм—÷¬нщують —„—„ скорочене позначенн€ (мм).  якщо ж параметри мають р—÷зн—÷ одиниц—÷  ф—÷зичних  величин,  то  позначенн€  одиниць  записують   в   заголовках  граф  п—÷сл€  коми (ƒовжина, мм).

“екст заголовк—÷в —÷ п—÷дзаголовк—÷в граф може бути зам—÷нений буквеними позначенн€ми, €кщо т—÷льки вони по€снен—÷ в попередньому текст—÷ чи на —÷люстрац—÷€х ( D - д—÷аметр, Ќ - висота —÷ т.д.). ќдна¬нков—÷ буквен—÷ позначенн€ групують посл—÷довно в пор€дку росту —„х —÷ндекс—÷в, наприклад: (L1, L2, ...).

Ќайменуванн€ р€дк—÷в записують в боковику таблиц—÷ у вигл€д—÷ заголовк—÷в в називному в—÷дм—÷нку однини, малими буквами, починаючи з велико—„  —÷  з одн—÷—‘—„  позиц—÷—„.  ¬ к—÷нц—÷  заголовк—÷в крапку не ставл€ть. ѕозначенн€ одиниць ф—÷зичних величин вказують в заголовках п—÷сл€ коми.

ƒл€ опису визначеного —÷нтервалу значень в найменуванн€х граф —÷ р€дк—÷в таблиц—÷ можна використовувати слова: "б—÷льшетјЁ, "меншетјЁ, "не б—÷льшетјЁ, "не меншетјЁ, "в межахтјЁ. ÷—÷ слова розм—÷щують п—÷сл€ одиниц—÷ ф—÷зично—„ величини:

(Ќапруга, ¬, не б—÷льше),

а також використовують слова "в—÷дтјЁ, "б—÷льшетјЁ, "дотјЁ:

(¬—÷д 10 до 15; б—÷льше 15; до 20)

ƒан—÷, що навод€тьс€ в таблиц—÷, можуть бути словесними —÷ чис¬нловими.

—лова записують в графах з одн—÷—‘—„ позиц—÷—„. якщо р€дки табли¬нц—÷ не розд—÷лен—÷ л—÷н—÷€ми, то текст, €кий повторю—‘тьс€ —÷ склада—‘ть¬нс€ з одного слова дозвол€—‘тьс€ зам—÷нювати лапками  (,,).  якщо текст склада—‘тьс€ з одного —÷ б—÷льше сл—÷в, то при першому повто¬нренн—÷ його зам—÷нюють словами "так жетјЁ, а дал—÷ лапками. ѕри розд—÷¬нленн—÷ таблиц—÷ горизонтальними л—÷н—÷€ми - н—÷€ко—„ зам—÷ни не викону¬нють.

„исла записують посередин—÷ графи так, щоб —„х однаков—÷ роз¬нр€ди по вс—÷й граф—÷ були точно один п—÷д одним, за виключенн€м ви¬нпадку,  коли вказують —÷нтервал.  –∆нтервал вказують в—÷д меншого числа до б—÷льшого з тире м—÷ж ними:

12 - 35

122 - 450

ƒробов—÷ числа навод€ть у вигл€д—÷ дес€ткових дроб—÷в, з одна¬нковою к—÷льк—÷стю знак—÷в п—÷сл€ коми в одн—÷й граф—÷. –озм—÷ри в дюймах можна записувати у вигл€д—÷: –∆/2", 1/4", 1/8".

—тавити лапки зам—÷сть цифр, чи математичних символ—÷в, €к—÷ повто-рюютьс€ не можна. якщо цифров—÷ чи —÷нш—÷ дан—÷ в таблиц—÷ не навод€тьс€, то ста¬нвитьс€ прочерк.

       “аблиц—÷ нумерують в межах розд—÷л—÷в —÷ позначають зл—÷ва над таблицею за формою: "“аблиц€ 4.2 - Ќайменуванн€ таблиц—÷тјЁ.  рапку в к—÷нц—÷ не ставл€ть. якщо найменуванн€ таблиц—÷ довге, то продовжують у наступному р€дку починаючи в—÷д слова "“аблиц€тјЁ. Ќомер таблиц—÷ склада—‘тьс€ з номера роз¬нд—÷лу —÷ пор€дкового номера таблиц—÷ в розд—÷л—÷, розд—÷лених крапкою. ƒозвол€—‘тьс€ нумерувати в межах всього документа.

“аблиц€ може бути великою €к в горизонтальному так —÷  в вертикальному напр€мках,  або —÷ншими словами може мати велику к—÷льк—÷сть граф —÷ р€дк—÷в. ¬ таких випадках таблицю розд—÷л€ють на частини  —÷  перенос€ть  на  —÷нш—÷  стор—÷нки,  або розм—÷щують  одну частину п—÷д —÷ншою чи пор€д.

якщо частини таблиц—÷ розм—÷щують пор€д, то в кожн—÷й частин—÷ повторюють шапку таблиц—÷, а при розм—÷щенн—÷ одн—÷—‘—„ частини п—÷д —÷н¬ншою - повторюють боковик.

якщо в к—÷нц—÷ стор—÷нки таблиц€ перерива—‘тьс€ —÷ —„—„ продовженн€ буде на наступн—÷й стор—÷нц—÷, в перш—÷й частин—÷ таблиц—÷ нижню горизонтальну л—÷н—÷ю, що обмежу—‘ таблицю, не провод€ть.

ѕри перенесенн—÷ частин таблиц—÷ на —÷нш—÷ стор—÷нки, повторюють або продовжують найменуванн€ граф. ƒопуска—‘тьс€ виконувати нуме¬нрац—÷ю граф на початку таблиц—÷ —÷ при перенесенн—÷ частин таблиц—÷ на наступн—÷ стор—÷нки повторювати т—÷льки нумерац—÷ю граф.

” вс—÷х випадках найменуванн€ (при його на€вност—÷) таблиц—÷ розм—÷щують т—÷льки над першою частиною, а над —÷ншими частинами зл—÷ва пишуть "ѕродовженн€ таблиц—÷ 4.2тјЁ без крапки в к—÷нц—÷.

–∆нш—÷ вимоги до виконанн€ таблиць - в—÷дпов—÷дно до чинних стандарт—÷в на техн—÷чну документац—÷ю.


5.8 ¬исновки


¬исновки оформлюють з заголовком "¬исновкитјЁ з ново—„ пронуме¬нровано—„ стор—÷нки, починаючи з абзацу.

¬ текст—÷  анал—÷зуютьс€ основн—÷ п—÷дсумки роботи над проектом, дають оц—÷нку одержаним результатам,  визначають перспективи —„х покращенн€. ¬казують значенн€ виконано—„ роботи дл€ виробництва —÷ перспективи реал—÷зац—÷—„ проекту.


5.9 —писок л—÷тератури


—писок л—÷тератури оформлюють з заголовком "—писок л—÷тературитјЁ з ново—„ пронумеровано—„ стор—÷нки, починаючи з абзацу.

—писок л—÷тератури повинен включати т—÷льки т—÷ л—÷тературн—÷ джерела, €к—÷ використовувалис€ в дипломному проект—÷ (дипломн—÷й робот—÷).

¬икористану л—÷тературу розм—÷щують в пор€дку по€ви посиланн€ на не—„ в текст—÷. ѕосиланн€ на л—÷тературу навод€ть в квадратних дужках, вказу¬нючи пор€дковий номер за списком [1]. Ќумерац—÷€ посилань повинна починатис€ з одиниц—÷ —÷ дал—÷ по пор€дку.

¬ списку кожну л—÷тературу записують з абзацу —÷ нумерують арабськими числами.  Ћ—÷тературу записують мовою, €кою вона видана.


5.9.1 ‘орми запису

—писок л—÷тератури

1. ѕр—÷звище –∆. Ѕ. Ќазва книги.- ћ—÷iе виданн€.: ¬идавництво, –—÷к.- „исло стор—÷нок.

(1. ћаксимович Ќ.√. “еор—÷€ граф—÷в —÷ електричних к—÷л.- Ћьв—÷в: ¬ища школа, 1987. - 216 с.)

2. Ќазва книги / –∆.Ѕ. ѕр—÷звище.- ћ—÷iе виданн€.: ¬идавництво, –—÷к.- „исло стор—÷нок.

(2. ¬им—÷рюванн€ —÷ комптјўютерно-вим—÷рювальна техн—÷ка: Ќавч. пос—÷б¬нник / ¬.ќ.ѕоджаренко, ¬.¬. ухарчук.-  .: Ќћ  ¬ќ, 1991. - 240 с.)

3. ѕр—÷звище –∆. Ѕ. Ќазва частини книги // ѕр—÷звище –∆.Ѕ. Ќазва книги.- ћ—÷iе виданн€.: ¬идавництво, –—÷к.- —. –∆нтервал стор—÷нок.

(3. ’оор  . ќ структурной организации данных // ƒал ”., ƒейкстра Ё., ’оор  . —труктурное программирование.- ћ.: ћир, 1975.- —. 98-197.)

4. ѕр—÷звище –∆.Ѕ. Ќазва частини виданн€ // Ќазва виданн€.- –—÷к.- є „исло.- —. –∆нтервал стор—÷нок.

(4. Dreiheller A. Programming Lanquage Incorporating Units of Measure // Informationstechnik.- 1997.- є1.- P. 83-88.)

(5. ≈ршов ј. ј. —табильные методы оценки параметров // јвтоматика и телемеханика.- 1978.- є8.- —. 86-91.)

5. Ќормативно-техн—÷чн—÷ та патентн—÷ документи.

(6. √ќ—“ 7.9-77. –еферат и аннотаци€.- ћ.: »здательство стандартов, 1981.- 6 с.)

(7. ѕат. 3818311, —Ўј, ћ » Ќќ«  17/60. —хема защиты полу-проводникового переключател€.- ќпубл. 04.05.84.)


5.10 ƒодатки


–∆люстрац—÷—„, таблиц—÷, текст допом—÷жного характеру, схеми можна оформл€ти у додатках.

ƒодатки оформлюють €к продовженн€ документа на його наступ¬нних стор—÷нках, розташовуючи в пор€дку посилань на них у текст—÷ ѕ«.

ѕосиланн€ на додатки в текст—÷ ѕ« дають за формою:

"... наведено в додатку јтјЁ , тјё ... наведено в таблиц—÷ ¬.5 тјЁ або (додаток Ѕ); (додатки  , Ћ ).

 ожен додаток необх—÷дно починати з ново—„ стор—÷нки вказуючи зверху посередин—÷ р€дка слово "ƒодатоктјЁ —÷ через пропуск його позначенн€. ƒодатки позначають посл—÷довно великими укра—„нськими буквами, за вин€тком букв –ƒ, «, –∆, –«, …, ќ, „, №, наприклад, ƒодаток ј, ƒодаток Ѕ —÷ т.д. якщо додатк—÷в б—÷льше н—÷ж букв, то продовжують позначати арабськими цифрами. ƒозвол€—‘тьс€ позначати додатки латинськими буквами, за вин€тком букв I  —÷ O.

ѕ—÷д позначенн€м дл€ обовтјў€зкового додатку пишуть в дужках слово (обовтјў€зковий), а дл€ —÷нформативного - (дов—÷дниковий).

 ожен додаток повинен мати тематичний (зм—÷стовний) заголо¬нвок, €кий записують посередин—÷ р€дка малими буквами починаючи з велико—„. ѕри на€вност—÷ основного напису - заголовок записують у в—÷дпов—÷дн—÷й граф—÷.

–∆люстрац—÷—„, таблиц—÷, формули нумерують в межах кожного додатка, вказуючи його позначенн€:  "–исунок Ѕ.3 - Ќайменуванн€тјЁ; "“аблиц€ ¬.5 - Ќайменуванн€тјЁ —÷ т.п.

Ќумерац—÷€ аркуш—÷в документа —÷ додатк—÷в, €к—÷ вход€ть до його складу, повинна бути прох—÷дною.

¬с—÷ додатки включають у зм—÷ст, вказуючи номер, заголовок —÷ стор—÷нки з €ких вони починаютьс€.


6  ѕ–ј¬»Ћј ќ‘ќ–ћЋ≈ЌЌя √–ј‘–∆„Ќќ–« „ј—“»Ќ»


6.1 «агальн—÷ правила


—хеми необх—÷дно виконувати у в—÷дпов—÷дност—÷ до вимог стан¬ндарт—÷в –ƒ— ƒ на установлених форматах простим ол—÷вцем середньо—„ твер¬ндост—÷, а демонстра-ц—÷йн—÷ плакати - тушшю або ол—÷вцем (√ќ—“ 2.701-84 —÷ √ќ—“ 2.702-75). ѕри викорис¬нтанн—÷ комп'ютерних граф—÷чних редактор—÷в дозвол€—‘тьс€ друкувати кресленн€ —÷ схеми  на  аркушах  принтерного  формату,  а  пот—÷м закр—÷плювати на в—÷дпов—÷дних форматах.

 ожен аркуш граф—÷чно—„ частини повинен мати рамку робочого пол€ —÷ основн—÷ написи. Ќа плакатах основний напис розм—÷щують з тильно—„ сторони у в—÷дпов—÷дному м—÷i—÷ (справа-внизу).

 ожна схема повинна мати назву, €ка визнача—‘тьс€ назвою —„—„ виду —÷ типу, наприклад, —хема електрична принципова

Ќазву схеми вписують в графу 1 основного напису п—÷сл€ наз¬нви виробу, дл€ €кого розроблена схема —÷ шрифтом меншого розм—÷ру. Ќазву виробу сл—÷д записувати в називному в—÷дм—÷нку однини, ставл€чи на першому м—÷i—÷ —÷менник. «нак переносу в назвах не використову—‘тьс€, крапка в к—÷нц—÷ не ставитьс€.

¬с—÷ надписи  на схемах  повинн—÷  виконуватис€  кресл€рськими шрифтами зг—÷дно з м—÷ждержавним стандартом √ќ—“ 2.304-81.

ѕосиланн€ на граф—÷чну частину виконують за формою:

"... наведено на схем—÷ 08-29.ƒѕ.015.00.000¬а≈«тјЁ.

Ќижче наведен—÷ основн—÷ правила виконанн€ де€ких тип—÷в схем, €к—÷ найчаст—÷ше представл€ютьс€ в граф—÷чн—÷й частин—÷.

6.2 “ипи схем


—труктурна схема визнача—‘ основн—÷ функц—÷ональн—÷ частини виробу, —„х призначенн€ та вза—‘мозв¬і€зки.

‘ункц—÷ональна схема по€сню—‘ окрем—÷ процеси, що прот—÷кають в окремих функц—÷ональних колах або у вироб—÷ в ц—÷лому. ÷—÷ схеми використовуютьс€ при вивчен—÷ принцип—÷в роботи вироб—÷в, при —„хн—÷й наладц—÷, контрол—÷ та ремонт—÷.

—хема електрична принципова визнача—‘ повний склад елемент—÷в та зв¬і€зк—÷в м—÷ж ними та, €к правило, да—‘ детальне у€вленн€ про принципи роботи виробу. ѕринципова схема служить вих—÷дним документом дл€ розробки —÷нших конструкторських документ—÷в, в тому числ—÷ креслень.

ѕри розробц—÷ конструкторських документ—÷в, €к—÷ визначають прокладку —÷ способи кр—÷пленн€ провод—÷в, жгут—÷в та кабел—÷в або трубопровод—÷в у вироб—÷, а також дл€ зд—÷йсненн€ при—‘днань при контрол—÷, експлуатац—÷—„ та ремонт—÷ вироб—÷в використовують схему з¬і—‘днань.

ƒл€ зд—÷йсненн€ зовн—÷шн—÷х п—÷дключень вироб—÷в при —„х експлуатац—÷—„ використовують схеми п—÷дключенн€.

—кладов—÷ частини комплекса, а також з¬і—‘днанн€ —„х м—÷ж собою на м—÷i—÷ експлуатац—÷—„ визнача—‘ загальна схема.

¬—÷дносне розташуванн€ складових частин вироб—÷в та (при необх—÷дност—÷) провод—÷в, жгут—÷в, кабел—÷в показують на схем—÷ розташуванн€.

 оли на одному конструкторському документ—÷ необх—÷дно виконати схеми двох або дек—÷лькох тип—÷в на один —÷ той же вир—÷б, оформл€ють об¬і—‘днану схему.

¬ид та тип схеми визначають —„—„ найменуванн€ та код.


6.2.1 —хема електрична структурна


≈лектрична структурна схема визнача—‘ основн—÷ функц—÷ональн—÷ частини виробу (елементи, пристро—„, функц—÷ональн—÷ групи), —„х призначенн€ —÷ зв¬і€зки.

¬с—÷ функц—÷ональн—÷ частини на схем—÷ зображують у вигл€д—÷ пр€мокутник—÷в або умовних граф—÷чних позначень (”√ѕ). ѕри зображенн—÷  пр€мокутниками найменуванн€,  умовн—÷  позна¬нченн€ або номера функц—÷ональних частин вписують в середину пр€мо¬нкутник—÷в. ”мовн—÷ позначенн€ —÷ номери повинн—÷ бути розшифрован—÷ на в—÷льному пол—÷ схеми в таблиц—÷ дов—÷льно—„ форми.  ѕозиц—÷йн—÷ позна¬нченн€ записують над ”√ѕ або справа в—÷д них.

ѕр€мокутники чи ”√ѕ на схем—÷ з'—‘днують л—÷н—÷€ми електричного зв'€зку, на €ких стр—÷лками вказують напр€мок ходу робочого проце¬нсу. —труктурна схема повинна давати у€вленн€ про х—÷д робочого процесу в напр€мку зл—÷ва-направо, зверху-вниз.

якщо функц—÷ональних частин багато, останн—÷ зам—÷нюють квадратами з сторонами кратними 12 мм. ¬ цьому випадку зам—÷сть найменувань, тип—÷в —÷ позначень  проставл€ють пор€дков—÷ номери справа в—÷д зображенн€ або над ним, €к правило, зверху-вниз у напр€м—÷ зл—÷ва-направо, —÷ розшифровують в таблиц—÷ дов—÷льно—„ форми, €ку розм—÷щують на в—÷льному пол—÷ схеми.

Ќа схем—÷ рекоменду—‘тьс€ розм—÷щувати по€снювальн—÷ надписи, д—÷аграми, таблиц—÷, вказ—÷вки параметр—÷в у характерних точках (величини струм—÷в, напруг, форми —÷ величини —÷мпульс—÷в), математичн—÷ залежност—÷ та —÷н.


6.2.2 —хема електрична функц—÷ональна


‘ункц—÷ональна схема в—÷добража—‘ процеси,  €к—÷  прот—÷кають в окремих функц—÷ональних колах виробу або у вироб—÷ в ц—÷лому. ÷€ схема в пор—÷вн€нн—÷ з структурною б—÷льш детально розкрива—‘ функ¬нц—÷—„ окремих елемент—÷в чи пристро—„в.

Ќа схем—÷  зображують вс—÷ функц—÷ональн—÷ частини виробу та ос¬нновн—÷ звтјў€зки м—÷ж ними.

‘ункц—÷ональн—÷  частини на схем—÷  зображують у вигл€д—÷  ”√ѕ зг—÷дно з д—÷ючими державними стандартами. ƒозвол€—‘тьс€ окрем—÷ фун¬нкц—÷ональн—÷  час-тини,  на €ких нема—‘ ”√ѕ,  зображувати у вигл€д—÷ пр€мокутник—÷в, а також розкривати до р—÷вн€ принципових схем.

ƒозвол€—‘тьс€ об'—‘днувати функц—÷ональн—÷  частини в функц—÷о¬ннальн—÷ групи, €к—÷ вид—÷л€ють на схем—÷ штрих-пунктирними л—÷н—÷€ми.  ожн—÷й вид—÷лен—÷й груп—÷  присвоюють найменуванн€ або умовне позна¬нченн€.

Ќа схем—÷ повинно бути вказано:

- дл€ кожно—„ функц—÷онально—„ частини,  зображено—„ пр€мокутни¬нком,   —„—„   найменуванн€  або  умовне  позначенн€,   вписане  в пр€мокутник;

- дл€ кожно—„ функц—÷онально—„ частини  або елемента,  зображе¬нного ”√ѕ  позиц—÷йне позначенн€.

якщо функц—÷ональна схема використову—‘тьс€ разом з прин¬нциповою,  то позиц—÷йне  позначенн€ елемент—÷в та функц—÷ональних частин  на  цих  доку-ментах повинн—÷ бути однаковими. ѕерел—÷к елемент—÷в в цьому випадку дл€  функц—÷онально—„   схеми  не розробл€ють,  оск—÷льки користуютьс€ даними принципово—„ схеми.

якщо функц—÷ональна схема розробл€—‘тьс€ самост—÷йно (без прин¬нципово—„), то позиц—÷йне позначенн€ елемент—÷в —÷ функц—÷ональних час¬нтин  вказують  за  загальними  правилами  —÷  розробл€ють  перел—÷к елемент—÷в.

Ќа функц—÷ональних схемах рекоменду—‘тьс€ вказувати пор€д з граф—÷чним позначенн€м чи на в—÷льному пол—÷ схеми техн—÷чн—÷ характе¬нристики функ-ц—÷ональних частин, д—÷аграми, параметри сигнал—÷в тощо.


6.2.3 —хема електрична принципова


—хема електрична принципова —‘ найб—÷льш повною схемою виробу —÷ да—‘ детальне у€вленн€ про принцип його роботи.

Ќа схем—÷ зображують  вс—÷ складов—÷ частини виробу  —÷  зв'€зки м—÷ж ними, а також елементи €кими зак—÷нчуютьс€ вх—÷дн—÷  та  вих—÷дн—÷  кола  (розтјў—‘ми, зажими —÷ т.п.).

—хему сл—÷д виконувати дл€ режиму, коли вир—÷б знаходитьс€ у вимкне-ному стан—÷. якщо ж режим —÷нший, то на пол—÷ схеми вказують режим дл€ €кого викону—‘тьс€ схема.

¬с—÷  елементи —÷  зв'€зки м—÷ж ними на схем—÷  зображують за допомогою ”√ѕ зг—÷дно з д—÷ючими державними стандартами —÷ розм—÷¬нщують таким чином, щоб схема була найб—÷льш нагл€дною, зручною дл€ читанн€.

—хеми рекоменду—‘тьс€ виконувати строчним способом: умовн—÷ граф—÷чн—÷ позначенн€ пристро—„в та —„х складових частин, €к—÷ вход€ть в одне коло, зображають посл—÷довно одне за одним по пр€м—÷й, а окрем—÷ кола у вигл€д—÷ паралельних горизонтальних або вертикальних стр—÷чок.

≈лементи, €к—÷ у вироб—÷ використовуютьс€ частково, допуска¬н—‘тьс€ зображувати не повн—÷стю,  а т—÷льки т—÷ частини, €к—÷ викорис¬нтовуютьс€.

¬иводи невикористаних частин ”√ѕ сл—÷д креслити короткими.

ƒопуска—‘тьс€ зливати в одну л—÷н—÷ю дек—÷лька електрично не зв¬і€заних л—÷н—÷й зв¬і€зку. ѕри цьому кожну л—÷н—÷ю в м—÷i—÷ злитт€ на обох к—÷нц€х пом—÷чають умовними позначенн€ми (цифровими або буквенно-цифровими).

Ќа схем—÷ дозвол€—‘тьс€ вказувати характеристики вх—÷дних к—÷л вироб—÷в (частоту, напругу, силу струму, оп—÷р та —÷н.), а також параметри, €к—÷ п—÷дл€гають вим—÷рюванню на контрольних контактах. Ќаписи, знаки або граф—÷чн—÷ позначенн€, €к—÷ повинн—÷ бути нанесен—÷ на вир—÷б, пом—÷щають б—÷л€ в—÷дпов—÷дних елемент—÷в в лапках.

ƒопуска—‘тьс€ вказувати адреси зовн—÷шн—÷х з¬і—‘днань вх—÷дних та вих—÷дних к—÷л даного виробу, €кщо вони в—÷дом—÷.

”мовн—÷ граф—÷чн—÷ позначенн€ вх—÷дних та вих—÷дних елемент—÷в - з¬і—‘днувач—÷в, плат та —÷нших дозвол€—‘тьс€ зам—÷н€ти таблиц€ми дов—÷льних розм—÷р—÷в. “аблиц€м присвоюють позиц—÷йн—÷ позначенн€ елемент—÷в, €к—÷ вони зам—÷н€ють. ѕор€док розташуванн€ контакт—÷в в таблиц—÷ визнача—‘тьс€ зручн—÷стю побудови схеми.

¬с—÷ елементи на схем—÷ повинн—÷ мати буквенно-цифрове позиц—÷й¬нне позначенн€ (ѕѕ), €ке записують т—÷льки великими буквами латин¬нського алфав—÷ту  та арабськими числами, однаковим шрифтом, в один р€док без пропуск—÷в (R1, C25, ...), справа в—÷д ”√ѕ або над ними (√ќ—“ 2.710-81). ѕор€дков—÷ номери присвоюють в напр€мку зверху-вниз, зл—÷ва-напра¬нво в межах виду елемента. ѕри виконанн—÷ схеми на к—÷лькох аркушах ѕ. продовжують. ¬ид —÷ номер —‘ обовтјў€зковими частинами ”√ѕ.

ѕри обтјў—‘днанн—÷ елемент—÷в у функц—÷ональн—÷ групи, ѕ. елемент—÷в про-ставл€ють в межах групи —÷ присвоюють ѕ. груп—÷.

Ќа пол—÷ схеми дозвол€—‘тьс€ розташовувати:

  • вказ—÷вки про марки, перер—÷зи та кольори провод—÷в та кабел—÷в, €к—÷ з¬і—‘днують елементи, пристро—„, функц—÷ональн—÷ групи;
  • вказ—÷вки про специф—÷чн—÷ вимоги до електричного монтажу даного виробу.

”√ѕ можуть виконуватис€ сполученим або рознесеним способом:

  • при сполученому способ—÷ складов—÷ частини елемента зобра¬нжують

на схем—÷ так, €к вони розм—÷щен—÷ у вироб—÷, тобто разом;

- при рознесеному способ—÷ складов—÷ частини елемента розм—÷¬нщують в р—÷зних частинах схеми так, €к це обумовлено посл—÷довн—÷стю процесу роботи виробу. ѕри цьому в ѕ. добавл€ють пор€дковий номер частини елемента, розд—÷л€ючи крапкою (DA1.2).

 ожна схема повинна мати перел—÷к елемент—÷в (ѕ≈),  в €кому записують вс—÷ елементи, що зображен—÷ на схем—÷.

‘орма  —÷  розм—÷ри  ѕ≈  повинн—÷  в—÷дпов—÷дати  м—÷ждержавному стандарту √ќ—“ 2.701-84.

«аповнюють ѕ≈ за групами елемент—÷в в алфав—÷тному пор€дку —„х ѕ..

¬ граф—÷ "Ќайменуванн€тјЁ повинно бути вказано: тип елемента, його параметри —÷ позначенн€ документа, зг—÷дно з €ким його вико¬нристовують (“”, ƒ—“”), наприклад,

  C1                       53-14 - 16 ¬ - 22 мк‘ ¬± 20 %   ќ∆ќ.464.139 “”

DA1                    –142≈Ќ5ј                                  б ќ.348.634-02 “”

  R1                     —ѕ5-2 - 1 ¬т  - 100 ќм ¬± 5 %     ќ∆ќ.468.559 “”

ѕ≈ розм—÷щують на першому аркуш—÷ схеми або виконують у виг눬нд—÷ самост—÷йного документа.

¬ першому випадку його розм—÷щують над основним написом, але не ближче 12 мм (продовженн€ - зл—÷ва в—÷д основного напису). ¬ другому випадку - на аркушах формату ј4 з основним написом за формою 2  —÷ розм—÷щують в додатках по€сню¬нвально—„ записки. ѕри цьому в граф—÷ 1 основного напису вказують найменуванн€ виробу, а нижче - "ѕерел—÷к елемент—÷втјЁ.

якщо в схему вход€ть функц—÷ональн—÷ групи, то в ѕ≈ спочатку записують елементи €к—÷ не вход€ть в групу,  а  пот—÷м  вказують ѕ. функц—÷онально—„ групи, найменуванн€ групи (€ке п—÷дкреслюють) —÷ —„х к—÷льк—÷сть. ƒал—÷ записують елементи, €к—÷ вход€ть в групу по вище вказаним правилам.

якщо на схем—÷ —‘ ”√ѕ м—÷кросхем, на €ких не вказан—÷ виводи дл€ п—÷дключенн€ живленн€, то на в—÷льному пол—÷ схеми виконують таблицю за формою:

“аблиц€ п—÷дключенн€ м—÷кросхем до шин живленн€

Ўина  живленн€

¬иводи  м—÷кросхем

DD1, DD4

DD2

DD3,DD5 тјж DD8

+ 5 ¬

20

16

14

0 ¬

10

08

07


       

6.2.4 —хеми з¬і—‘днань


       Ќа схем—÷ з¬і—‘днань (√ќ—“ 2.702-75) нанос€ть вс—÷ пристро—„ та елементи, €к—÷ вход€ть до складу виробу та —„х з¬і—‘днанн€ - проводи, жгути, кабел—÷, вх—÷дн—÷ —÷ вих—÷дн—÷ елементи (з¬і—‘днувач—÷, зажими, плати та —÷н.).

       Ќа схем—÷ з¬і—‘днань, показан—÷:

- пристро—„ - у вигл€д—÷ пр€мокутник—÷в та спрощених зовн—÷шн—÷х обрис—÷в;

- елементи - у вигл€д—÷ ”√ѕ, пр€мокутник—÷в або спрощених зовн—÷шн—÷х

обрис—÷в.

ѕравила зображенн€ вх—÷дних та вих—÷дних елемент—÷в, €к—÷ встановлен—÷ дл€ принципових електричних схем, залишаютьс€ в сил—÷ —÷ дл€ схем з¬і—‘днань. «¬і—‘днувач—÷ дозвол€—‘тьс€ зображати без окремих контакт—÷в.

¬ загальному випадку проводи, групи провод—÷в, жгути та кабел—÷ показують на схем—÷ окремими л—÷н—÷€ми товщиною 0,4 - 1 мм. ѕровода, €к—÷ йдуть на схем—÷ в одному напр€мку, дозвол€—‘тьс€ зливати в загальну л—÷н—÷ю з зображенн€м при п—÷дход—÷ до контакт—÷в кожного провода окремо.

ѕровода, жгути, кабел—÷, жили кабел€ повинн—÷ бути пронумерован—÷ в межах виробу окремо. –«х позначенн€ на схем—÷ нанос€ть по-р—÷зному: номера кабел—÷в проставл€ють в колах, €к—÷ пом—÷щен—÷ в розривах зображень кабел—÷в б—÷л€ м—÷iь розгалуженн€; номера жгут—÷в - на поличках л—÷н—÷й - виносок б—÷л€ м—÷iь розгалуженн€ провод—÷в. ƒозвол€—‘тьс€ над кабелем писати його позначенн€, €кщо з¬і—‘днанн€ чита—‘тьс€ по схем—÷ однозначно.

ƒозвол€—‘тьс€ розм—÷щувати на схем—÷ необх—÷дн—÷ техн—÷чн—÷ вказ—÷вки (над основним написом), наприклад величини допустимих в—÷дстаней м—÷ж проводами, жгутами та кабел€ми.

—хема повинна також м—÷стити в—÷домост—÷ про провода, кабел—÷ (марку, перер—÷з провода, к—÷льк—÷сть та перер—÷з жил в кабел—÷ та —÷н.), €к—÷ пом—÷щають або б—÷л€ л—÷н—÷й, €кими зображують провода —÷ кабел—÷, або в таблиц—÷ з¬і—‘днань. ‘орму таблиц—÷ зтјў—‘днань вибира—‘ розробник схеми в залежност—÷ в—÷д в—÷домостей, €к—÷ необх—÷дно пом—÷стити в схем—÷ (√ќ—“ 2.702-75, рисунок 26). “аблицю пом—÷щають на першому аркуш—÷ схеми над основним написом на в—÷дстан—÷ не ближче 12 мм в—÷д нього (продовженн€ - зл—÷ва в—÷д основного напису) або у вигл€д—÷ самост—÷йного документа на формат—÷ ј4 з основним написом за формою 2.

¬ таблиц—÷ записують спочатку окрем—÷ проводи, а пот—÷м жгути провод—÷в та кабел—÷в у пор€дку зростанн€ —„х номер—÷в. ¬ графу "ѕрим—÷ткитјЁ пом—÷щають дан—÷ про —÷зол€ц—÷йн—÷ трубки та —÷н.


6.2.5 —хеми п—÷дключенн€, загальн—÷ схеми та схеми розм—÷щенн€


Ќа електричн—÷й схем—÷ п—÷дключенн€ зображують вир—÷б у вигл€д—÷ пр€мокутника; вх—÷дн—÷ —÷ вих—÷дн—÷ елементи (з¬і—‘днувач—÷, зажими —÷ т.п.) - у вигл€д—÷ умовних граф—÷чних позначень з вказ—÷вкою позиц—÷йних позначень в—÷дпов—÷дно до електрично—„ принципово—„ схеми. ¬ к—÷нц—÷ провод—÷в —÷ кабел—÷в зовн—÷шнього монтажу, що п—÷двод€тьс€ до вх—÷дних —÷ вих—÷дних елемент—÷в, нанос€ть з необх—÷дними даними про п—÷дключенн€ виробу. «ображенн€ вх—÷дних —÷ вих—÷дних елемент—÷в в середин—÷ граф—÷чного позначенн€ виробу повинно в—÷дпов—÷дати —„х д—÷йсному розм—÷щенню у вироб—÷.

Ќа електричн—÷й загальн—÷й схем—÷ елементи, €к—÷ вход€ть у комплекс пристрою зображують у вигл€д—÷ пр€мокутник—÷в, або умовних граф—÷чних позначень, або зовн—÷шн—÷х обрис—÷в. √раф—÷чн—÷ позначенн€ пристро—„в —÷ елемент—÷в, у тому числ—÷ вх—÷дних —÷ вих—÷дних, сл—÷д розташовувати близько до —„х д—÷йсного розташуванн€ у вироб—÷.

¬—÷домост—÷ про елементи —÷ пристро—„ (—„х назва, тип —÷ позначенн€ документу, на основ—÷ €кого вони використан—÷) розм—÷щують б—÷л€ граф—÷чних позначень елемент—÷в, пристро—„в. ѕри велик—÷й к—÷лькост—÷ елемент—÷в ц—÷ в—÷домост—÷ дають у перел—÷ку елемент—÷в по форм—÷, що приведена дл€ принципово—„ схеми. ¬ такому випадку б—÷л€ граф—÷чних позначень елемент—÷в —÷ пристро—„в проставл€ють позиц—÷йн—÷ позначенн€.

Ќа загальних схемах та схемах п—÷дключенн€ показують провода, жгути —÷ кабел—÷ окремими л—÷н—÷€ми з позначенн€м —„х пор€дкових номер—÷в у межах виробу (дозвол€—‘тьс€ сквозна нумерац—÷€ провод—÷в, жгут—÷в —÷ кабел—÷в, €кщо провода, що вход€ть у жгути пронумерован—÷ в межах кожного жгута).

ѕозначенн€ провод—÷в, кабел—÷в —÷ жгут—÷в, а також необх—÷дн—÷ в—÷домост—÷ про них записують також, €к на схемах з¬і—‘днань.

Ќа електричн—÷й схем—÷ розм—÷щенн€ зображують складов—÷ частини виробу у вигл€д—÷ спрощених зовн—÷шн—÷х обрис—÷в або умовних граф—÷чних позначень (при необх—÷дност—÷ нанос€ть зв¬і€зки м—÷ж ними), а також конструкц—÷ю прим—÷щенн€ або м—÷iев—÷сть, де ц—÷ складов—÷ частини будуть розм—÷щен—÷. –озташуванн€ граф—÷чних позначень складових частин повинно в—÷дпов—÷дати —„х д—÷йсному розм—÷щенню у конструкц—÷—„. —хема м—÷стить в—÷домост—÷ про складов—÷ частини: назву, тип —÷ позначенн€ документа, на основ—÷ €кого вони застосован—÷.

ѕри велик—÷й к—÷лькост—÷ складових частин ц—÷ в—÷домост—÷ записують у перел—÷к елемент—÷в по форм—÷, передбачен—÷й дл€ електричних принципових схем.


6.2.6  ресленн€ друкованих плат


ƒрукован—÷ плати (ƒѕ) д—÷л€тьс€ на односторонн—÷ (ќƒѕ), двосторонн—÷ (ƒƒѕ), багатошаров—÷ (Ѕƒѕ) на жорстк—÷й та гнучк—÷й д—÷електричн—÷й основ—÷.

ќдносторонн—÷ плати характеризуютьс€: точн—÷стю виконанн€ провод€щого рисунку, в—÷дсутн—÷стю метал—÷зованих отвор—÷в, установкою вироб—÷в електронно—„ техн—÷ки на поверхню ƒѕ з—÷ ѕ.паи, протилежн—÷й сторон—÷ пайки.

ƒвосторонн—÷ ƒѕ без метал—÷зац—÷—„ монтажних та перех—÷дних отвор—÷в характеризуютьс€ високою точн—÷стю, використанн€м об¬і—‘мних метал—÷чних елемент—÷в конструкц—÷—„.

 онструюванн€ ƒѕ та гнучких друкованих кабел—÷в зд—÷йснюють ручним, полуавтоматизованим, автоматизованим методами.

ѕри ручному метод—÷, розм—÷щенн€ вироб—÷в електронно—„ техн—÷ки на ƒѕ зд—÷йсню—‘ безпосередньо конструктор.

ѕолуавтоматизований метод передбача—‘ розм—÷щенн€ нав—÷сних вироб—÷в електронно—„ техн—÷ки за допомогою ≈ќћ.

јвтоматизований метод передбача—‘ кодуванн€ вих—÷дних даних, розм—÷щенн€ нав—÷сних елемент—÷в за допомогою ≈ќћ.

 оординатну с—÷тку нанос€ть або на всьому кресленн—÷, або на частин—÷ поверхн—÷ ƒѕ, або рисками по периметру —„—„ контура. Ћ—÷н—÷—„ с—÷тки повинн—÷ бути пронумерован—÷ п—÷др€д або через визначен—÷ —÷нтервали. «а нуль в пр€мокутн—÷й систем—÷ координат на головному вид—÷ ƒѕ сл—÷д приймати:

  • центр крайнього л—÷вого нижнього отвору, €кий знаходитьс€ на пол—÷ плати, у тому числ—÷ технолог—÷чного;
  • л—÷вий нижн—÷й кут ƒѕ;
  • л—÷ву ѕ.па точку, утворену л—÷н—÷€ми побудови.

–екоменду—‘мий склад та посл—÷довн—÷сть запису техн—÷чних вимог кресленн€:

ƒруковану плату виготовити тјж........ методом.

ƒрукована плата повинна в—÷дпов—÷дати ƒ—“” тјж..........., ѕ.па жорсткост—÷ тјж.......

 рок координатно—„ с—÷тки тјж...... мм.

ѕараметри елемент—÷в рисунка рекоменду—‘тьс€ групувати у вигл€д—÷ таблиць —÷ розташовувати на в—÷льному пол—÷ кресленн€. ¬ таблиц—÷ можна вказувати м—÷н—÷мально допустим—÷ значенн€ елемент—÷в провод€щого рисунку (ширина друкованого пров—÷дника, д—÷аметр контактно—„ площадки).

–озм—÷ри дл€ справок.

ѕокритт€ ............ (по ƒ—“” .......).

ћаса покритт€ ......, кг (т—÷льки дл€ коштовних метал—÷в).

ћаркувати ........ шрифт по ..........


6.2.7 —кладальн—÷ кресленн€ друкованих плат


ƒрукованим вузлом називають друковану плату з нав—÷сними елементами. —кладальне кресленн€ повинно давати повну у€ву про нав—÷сн—÷ рад—÷оелементи та —÷нш—÷ детал—÷, —„х розташуванн€ та установку на плат—÷, а також в—÷домост—÷ про:

  • маркуванн€ позиц—÷йних позначень рад—÷оелемент—÷в;
  • умовн—÷ позначенн€ вивод—÷в прибор—÷в (трансформатор—÷в, реле);
  • нумерац—÷ю вих—÷дних контакт—÷в, пол€рност—÷.

¬ м—÷i€х кр—÷пленн€ установочних деталей привод€ть м—÷iев—÷ розр—÷зи.

Ќав—÷сн—÷ елементи зображають спрощено, €кщо це не заважа—‘ правильному пон€ттю кресленн€. –«х розм—÷щують паралельно поверхн—÷ плати р€дами у визначеному пор€дку з зазором 2 ... 3 мм м—÷ж платою та елементом.

ѕров—÷дний монтаж ƒѕ викону—‘тьс€ методом прошивки. ћетод заключа—‘тьс€ в тому, що на друкован—÷й плат—÷-заготовц—÷ електричн—÷ з¬і—‘днанн€ елемент—÷в схеми виконуютьс€ —÷зольованим проводом. ¬ €кост—÷ вих—÷дно—„ плати застосову—‘тьс€ ƒƒѕ з пост—÷йним провод€щим рисунком п—÷д визначену сер—÷ю м—÷кросхем. ћетод пров—÷дного монтажа дозвол€—‘ отримати ƒѕ будь-€кого функц—÷онального призначенн€ в залежност—÷ в—÷д к—÷лькост—÷ та типу встановлених м—÷кросхем.

       

6.2.8 —хема розм—÷щенн€


—хема розм—÷щенн€ визнача—‘ в—÷дносне розм—÷щенн€ складових частин засобу.

—кладов—÷ частини засобу зображують спрощеними зовн—÷шн—÷ми контурами видом зверху, у в—÷дпов—÷дност—÷ з —„х д—÷йсним розм—÷щенн€м у засоб—÷.

Ѕ—÷л€ граф—÷чних зображень складових частин або в середин—÷ —„х вказують ѕ., €к—÷ були присво—‘н—÷ на принципов—÷й схем—÷.



6.3 ѕравила виконанн€ схем автоматизац—÷—„

6.3.1 —хема автоматизац—÷—„ структурна

—труктурна схема призначена дл€ в—÷дображенн€ системи контролю та керуванн€ виробничими процесами даного обтјў—‘кта —÷ встановлю—‘ вза—‘мн—÷ звтјў€зки м—÷ж щитами, пунктами керуванн€, оперативними робочими постами основних груп технолог—÷чного обладнанн€ —÷ показу—‘ адм—÷н—÷стративно-техн—÷чну суть централ—÷зованого управл—÷нн€ обтјў—‘ктом.

¬ загальному випадку на структурних схемах автоматизац—÷—„ умовними граф—÷чними зображенн€ми показують: керуюч—÷ обчислювальн—÷ машини, вс—÷ оперативн—÷ —÷ диспетчерськ—÷ щити —÷ пункти, €к—÷ вход€ть в структуру обтјў—‘кта, що проекту—‘тьс€; диспетчерськ—÷ —÷ оперативн—÷ щити —÷ пункти керуванн€, €к—÷ не вход€ть до складу розроблюваного проекту автоматизац—÷—„, але зв€зан—÷ з ним системами контролю —÷ керуванн€; цехи з розпод—÷лом на в—÷дд—÷ленн€, д—÷льниц—÷, агрегати або групи обладнанн€; л—÷н—÷—„ технолог—÷чних поток—÷в; л—÷н—÷—„ оперативного зв€зку з зазначенн€м напр€мку проходженн€ —÷нформац—÷—„.

ќперативн—÷ —÷ диспетчерськ—÷ щити та пункти керуванн€, €к—÷ вход€ть в структуру автоматизац—÷—„ обтјў—‘кта, що проекту—‘тьс€, зображують на схем—÷ у вигл€д—÷ пр€мокутник—÷в, усередин—÷ €ких виконують так—÷ надписи: найменуванн€ щита або пункту, вид оперативного зв€зку, найменуванн€ основного чергового персоналу (наприклад, оператор, апаратник —÷ т.д.), перел—÷к основних задач.

ƒиспетчерськ—÷ —÷ оперативн—÷ щити та пункти керуванн€, €к—÷ не вход€ть до структури даного проекту зображуютьс€ на схем—÷ кружечками, в €к—÷ вписують —„х найменуванн€ —÷ найменуванн€ чергового персоналу.

ƒл€ нагл€дност—÷ кресленн€ контурн—÷ л—÷н—÷—„ умовних зображень цех—÷в (або других виробничих п—÷дрозд—÷л—÷в), щит—÷в, пульт—÷в —÷ пункт—÷в контролю та керуванн€, л—÷н—÷—„ функц—÷ональних зв€зк—÷в м—÷ж ними виконуютьс€ б—÷льш жирними л—÷н—÷€ми (0,5 мм),  н—÷ж  л—÷н—÷—„  умовного  под—÷лу  всередин—÷  умовних зображень (0,2 мм). ѕри на€вност—÷ л—÷н—÷й технолог—÷чних поток—÷в останн—÷  виконуютьс€ л—÷н—÷€ми товщиною не менше 1 мм.

¬иди оперативного зв€зку позначаютьс€ буквами, наприклад: ƒј  - дистанц—÷йне автоматизоване керуванн€;   - контроль; —ередньов—÷чч -сигнал—÷зац—÷€; “  - телекеруванн€ —÷ т.д., €к—÷ нанос€тьс€ над л—÷н—÷¬н€ми зв€зку.

ѕри виконанн—÷ структурних схем масштабу не дотримуютьс€.


6.3.2 —хема автоматизац—÷—„ функц—÷ональна


‘ункц—÷ональна схема автоматизац—÷—„ —‘ основним проектним доку¬нментом, €кий визнача—‘ структуру —÷ р—÷вень автоматизац—÷—„ техноло¬нг—÷чного  процесу обтјў—‘кта, що  проекту—‘тьс€, —÷ оснащенн€  його приладами  та  засобами  автоматизац—÷—„  (в  тому  числ—÷  засобами обчислювально—„  техн—÷ки).  Ќа функц—÷ональн—÷й схем—÷  за допомогою умовних зображень показують технолог—÷чне обладнанн€, комун—÷кац—÷—„, органи  керуванн€,  прилади  —÷  засоби  автоматизац—÷—„  та  —÷н.  « зазначенн€м  звтјў€зк—÷в  м—÷ж  ними,  таблиц—÷  умовних  позначень  —÷ необх—÷дних по€снень.

‘ункц—÷ональна схема автоматизац—÷—„  граф—÷чно под—÷л€—‘тьс€ на дв—÷ зони. ¬ верхн—÷й частин—÷ кресленн€ зображу—‘тьс€ технолог—÷чна схема, а в нижн—÷й кресл€ть пр€мокутники, €к—÷ умовно зображують: установку м—÷iевих прилад—÷в, щит—÷в, пульт—÷в, пункт—÷в контролю та керуванн€, керуюч—÷ машини —÷ т.п.

ќбладнанн€ —÷ комун—÷кац—÷—„ зображуютьс€ тонкими л—÷н—÷€ми, тех¬ннолог—÷чн—÷ потоки вид—÷л€ютьс€ б—÷льш жирними л—÷н—÷€ми.

” зображенн—÷ обтјў—‘кт—÷в —÷ трубопровод—÷в повинн—÷ бути по€снюва¬нльн—÷ надписи (найменуванн€ обладнанн€, номери та —÷н.), а також вказан—÷  стр—÷лками  напр€мки  поток—÷в  зг—÷дно  з  стандартом √ќ—“ 2.721-74.

“ехнолог—÷чн—÷ трубопроводи, газопроводи, водопроводи та —÷н. «ображують однол—÷н—÷йне зг—÷дно з стандартом √ќ—“ 3464-63.

“очки входу —÷ виходу сигнал—÷в на пр€мокутниках в—÷дпов—÷дних блок—÷в показують точками д—÷аметром 1,5 - 2 мм, б—÷л€ €ких вказують к—÷льк—÷сть —÷ умовне позначенн€ канал—÷в.

√раф—÷чн—÷ умовн—÷ зображенн€ прилад—÷в —÷ засоб—÷в автоматизац—÷—„, —„х розм—÷ри —÷ буквен—÷ позначенн€ повинн—÷  в—÷дпов—÷дати стандарту ƒ—“”21.404-85.

ѕрилади —÷ засоби автоматизац—÷—„ показують на функц—÷ональних схемах розгорнутим способом, зг—÷дно €кого кожний прилад чи блок, €кий входить в —‘диний комплект,  показують окремими умовними гра¬нф—÷чними зображен-н€ми. ¬ верхн—÷й частин—÷ зображенн€ (кола, овала) нанос€ть позначенн€ вим—÷-рювано—„ величини та функц—÷—„, €ка викону¬н—‘тьс€ приладом в пор€дку —„х розм—÷щенн€ зл—÷ва-направо. ¬ нижн—÷й частин—÷ вказують позиц—÷йне позначенн€ комплекта вим—÷рюванн€ або його окремих елемент—÷в.

¬с—÷ прийн€т—÷ умовн—÷ буквен—÷ позначенн€ повинн—÷ бути розшиф¬нрован—÷ на схем—÷.

Ћ—÷н—÷—„ звтјў€зку  зображують однол—÷н—÷йне —÷ п—÷двод€ть до граф—÷чних зображень прилад—÷в зверху, знизу, збоку. Ќапр€мок передач—÷ —÷нформац—÷—„  вказують стр—÷лками.  ƒл€ зменшенн€ перетин—÷в л—÷н—÷й звтјў€зку, останн—÷ дозво-л€—‘тьс€ розривати. ¬ м—÷i€х розриву обидва к—÷нц—÷ л—÷н—÷—„ звтјў€зку нумерують одним —÷ тим же арабським числом. Ќумерац—÷€ розрив—÷в л—÷н—÷й зв€зку з—÷ сторони щитових прилад—÷в да¬н—‘тьс€ в пор€дку зростанн€ номер—÷в. ¬—÷дстань м—÷ж паралельними л—÷н—÷€ми зв€зку повинна бути не менше 3 мм.


6.3.3 —хема автоматизац—÷—„ принципова


ѕринципова схема автоматизац—÷—„ визнача—‘ повний склад складо¬нвих частин виробу —÷ зв€зк—÷в м—÷ж ними, —÷ да—‘ детальне у€вленн€ про принцип його роботи.

«а способом виконанн€ (м—÷ждержавний стандарт √ќ—“ 2.702-69) роз-р—÷зн€ють сум—÷сн—÷ принципов—÷ схеми —÷ рознесен—÷.

Ќа сум—÷сних схемах прилади —÷ апарати зображують в зб—÷рному вигл€д—÷, тобто вс—÷ зображенн€ елемент—÷в, €к—÷ вход€ть в комплект приладу (котушки, конденсатори, електромагн—÷ти, контакти та —÷н.), розм—÷щують всередин—÷ умовного граф—÷чного зображенн€ приладу. «а допомогою сум—÷сних принципових схем зображують принцип д—÷—„ склад¬нних систем автоматизац—÷—„.

¬ принципов—÷й схем—÷, виконан—÷й рознесеним способом, кожний прилад чи апарат зображу—‘тьс€ роз—÷браним на складов—÷ частини, €к—÷ з—‘днують в р€д електричних к—÷л л—÷н—÷€ми зв€зку. ≈лектричн—÷ кола сл—÷д розм—÷щувати у в—÷дпов—÷дност—÷ з посл—÷довн—÷стю роботи окремих елемент—÷в в час—÷.

≈лементи  на  схем—÷  зображують  зг—÷дно  з  м—÷ждержавним стандартом √ќ—“ 2.747-68.

≈лементи комутац—÷йних пристро—„в зображують у вимкненому або вих—÷дному стан—÷.

 ожен елемент, зображений на схем—÷, повинен мати буквено-цифрове позиц—÷йне позначенн€.

ѕерел—÷к елемент—÷в розм—÷щують над основним надписом схеми (не ближче 12 мм) або оформлюють окремим документом.


6.4 ѕравила виконанн€ кресленн€

6.4.1  ресленн€ загального вигл€ду


«агальний вигл€д пристрою або вузла викону—‘тьс€ зг—÷дно з ви¬нмогами м—÷ждержавного стандарту √ќ—“ 2.109-73 —÷ не менше н—÷ж в трьох проекц—÷€х. ƒоц—÷льно показувати розр—÷зи. Ќа кресленн—÷ вказують габаритн—÷ та установочн—÷ розм—÷ри. ƒетал—÷ —÷ вузли, €к—÷ вход€ть в даний пристр—÷й чи вузол, нумерують в дес€тков—÷й систем—÷.

ƒо кресленн€ повинна бути виконана специф—÷кац—÷€.  ¬ граф—÷ "єп/птјЁ проставл€—‘тьс€ пор€дковий номер, в граф—÷ "ѕозначенн€тјЁ - дес€тковий номер кресленн€ або стандарт (техн—÷чн—÷ умови) дл€ стандартизованих (нормал—÷зованих) деталей, в граф—÷ "Ќайменуванн€тјЁ - назва деталей.


6.4.2  –обоч—÷ кресленн€ деталей


–обоч—÷ кресленн€ деталей вузла виконуютьс€ на окремих форма¬нтах, €к—÷ об—‘днують в один аркуш. Ќа кожному формат—÷ кресл€ть т—÷льки одну деталь в необх—÷дн—÷й к—÷лькост—÷ проекц—÷й.

Ќа кресленн€х деталей вказують вс—÷ необх—÷дн—÷ дл€ —„—„ виготов¬нленн€ розм—÷ри, допуски, види обробки —÷ т.д., в основному надпис—÷ - матер—÷ал —÷ сортамент зг—÷дно з стандартом.


6.5 ѕравила виконанн€ схем програми


—хема програми  в—÷добража—‘ посл—÷довн—÷сть операц—÷й в програм—÷ —÷ в загальному випадку склада—‘тьс€ з в—÷дпов—÷дно—„ к—÷лькост—÷ умов¬нних граф—÷чних позначень (символ—÷в) основних операц—÷й, короткого по€снювального тексту та з'—‘днувальних л—÷н—÷й.

ќформлюють схеми програм на стандартних аркушах паперу з рамкою робочого пол€, основним написом за формою 1 та додатковою графою є26.

–озм—÷щують в додатках по€снювально—„ записки.

—имволи кресл€ть суц—÷льною основною л—÷н—÷—‘ю, л—÷н—÷—„ потоку да¬нних або керуванн€ - тонкою.

‘орма символ—÷в —÷ —„х ор—÷—‘нтац—÷€ повинна в—÷дпов—÷дати установ¬нленим у м—÷ждержавному стандарт—÷ √ќ—“ 19.701-90.

–озм—÷р символ—÷в по вертикал—÷ (а) повинен вибиратис€ —÷з р€ду чисел кратних 5, починаючи з 10.

–озм—÷р по горизонтал—÷ (в) повинен дор—÷внювати 1,5а або 2а.

¬ межах одн—÷—‘—„ схеми допуска—‘тьс€ використовувати не б—÷льше двох сум—÷жних розм—÷р—÷в р€ду чисел кратних 5.

—имволи в схем—÷ сл—÷д розм—÷щувати р—÷вном—÷рно.

“екст в середин—÷ символ—÷в розм—÷щують паралельно до основного надпису, незалежно в—÷д напр€мку потоку.  “екст викону—‘тьс€ крес¬нл€рським шрифтом або машинописним способом через 1 —÷нтервал. —короченн€ сл—÷в не допуска—‘тьс€, кр—÷м загальноприйн€тих.

ƒл€ по€снень, або коли в середин—÷ символа не вистача—‘ м—÷i€ дл€ тексту, використовують символ коментар—÷ю.

Ћ—÷н—÷—„ потоку повинн—÷ бути паралельними або перпендикул€рними л—÷н—÷€м рамки робочого пол€ —÷ п—÷дходити до символ—÷в чи в—÷дходити в—÷д них - зл—÷ва,  справа,  зверху,  знизу в напр€мку до центра символа.

¬—÷дстань м—÷ж паралельними л—÷н—÷€ми потоку - не менше 3 мм, м—÷ж —÷ншими символами - не менше 5 мм.

Ќапр€мок потоку зображують стр—÷лками на л—÷н—÷€х потоку б—÷л€ символ—÷в до €ких вони приход€ть. ƒозвол€—‘тьс€ стр—÷лки не вказува¬нти, €кщо напр€мок потоку йде зверху-вниз, зл—÷ва-направо. ¬ —÷нших напр€мках стр—÷лки вказують обов'€зково.

ƒв—÷ або б—÷льше вх—÷дн—÷ л—÷н—÷—„ можуть об'—‘днуватис€ в одну ви¬нх—÷дну л—÷н—÷ю. ѕри цьому м—÷iе з—‘днанн€ необх—÷дно зм—÷щувати:






Ћ—÷н—÷—„ потоку повинн—÷ перетинатис€ —÷ згинатис€ т—÷льки п—÷д ку¬нтом 90¬∞. «м—÷на напр€мку в точках перетину не допуска—‘тьс€.

ƒл€ того щоб зменшити к—÷льк—÷сть перетин—÷в л—÷н—÷й потоку, використовують символ з'—‘днанн€.  ¬ електричних схемах дл€ цього використовують стр—÷лочку, в схемах програм - коло д—÷аметром 0,5а, в середин—÷ €кого вказать номер з—‘днанн€.

якщо схема не вм—÷щу—‘тьс€ на одн—÷й стор—÷нц—÷, то перех—÷д на —÷нш—÷  стор—÷нки викону—‘тьс€ символом з'—‘днанн€ разом з символом коментар—÷ю:



               5            [ ƒо стор.2                   « стор.1 ]             5




 ожна схема програми повинна починатись —÷ зак—÷нчуватись обов€зковим символом "“ерм—÷натортјЁ, в €кому на вход—÷ в програму пишуть слово "ѕочатоктјЁ, а на виход—÷ з програми слово " —÷нецьтјЁ. ¬ схемах п—÷дпрограм в початковому символ—÷ "“ерм—÷натортјЁ вказують —„—„ "Ќайменуванн€тјЁ, а на виход—÷ - "ќператор виходутјЁ з п—÷дпрограми.

“екст програми (л—÷ст—÷нг) на алгоритм—÷чн—÷й мов—÷, €к правило, розм—÷щують в додатках по€снювально—„ записки на аркушах формату ј4 без рамки робочого пол€ —÷  без основного напису за формою:


ƒодаток ¬

(обовтјў€зковий)

“екст  програми "Ќайменуванн€  програмитјЁ

або "Ќайменуванн€ п—÷дпрограмитјЁ

ƒодаток ј

(обовтјў€зковий)

«разок заповненн€ титульного листа техн—÷чного завданн€


¬ƒ“”

       ”«√ќƒ∆≈Ќќ                                                           «ј“¬≈–ƒ∆≈Ќќ                                               

ƒиректор Ќ¬ѕ  "–∆ндикатортјЁ                                 «ав.кафедри ћѕј ¬ƒ“”,                                         

                                                                                  д.т.н., проф.                                                  

                    ќ.¬.„ередн—÷ченко                                            ¬.ќ.ѕоджаренко                         





“≈’Ќ–∆„Ќ≈ «ј¬ƒјЌЌя

на дипломне проектуванн€

Ѕ≈« ќЌ“ј “Ќ»… ѕ–»Ћјƒ ƒЋя  ќЌ“–ќЋё

—“–”ћ” ¬ ѕќ¬–∆“–яЌ»’ Ћ–∆Ќ–∆я’

≈Ћ≈ “–»„Ќ»’ ћ≈–≈∆

08-03.ƒѕ.015.00.000 “«




                                                                     ер—÷вник проекту

                                                                    к.т.н.,доц. кафедри ћѕј ¬ƒ“”

                                                                                           ап—÷цький я.–∆.

                                                                    ¬иконавець: ст. гр. 1јћ-95

                                                                                          –ак —.¬.


                                             ¬—÷нниц€ 2002

ƒодаток Ѕ

(дов—÷дниковий)

ѕ–ќѕќ«»÷–∆–«

дл€ умовних позначень текстових —÷ граф—÷чних

документ—÷в дипломних проект—÷в /робот—÷в/

ƒл€ дипломних проект—÷в /роб—÷т/ найб—÷льш доц—÷льною —‘ предметна система умовних позначень, €ка ма—‘ наступну структуру:

                             хх-хх.хх.ххх.хх.ххх хх

      1      2      3       4      5     6

де        1 /’’-’’/        - числовий шифр кафедри, прийн€тий у ¬ƒ“”;

2 /XX/        - ƒѕ чи ƒ– /дипломний проект або робота/;

3 /XXX/   - пор€дковий номер теми дипломного проекту /роботи/ в наказ—÷, €ким затверджен—÷ теми дипломних проект—÷в /роб—÷т/;

4 /XX/       - два символи дл€ позначенн€ складальних одиниць /в—÷д 01 до 99/;

5 /XXX/      - три символи дл€ позначень простих складальних одиниць, що вход€ть в основн—÷ складальн—÷ одиниц—÷ об'—‘кта дипломного проекту, за писан—÷ в специф—÷кац—÷—„ складального кресленн€ об'—‘кта /використову—‘тьс€ один знак зл—÷ва в—÷д –∆ до 9/, —÷ пор€дкових номер—÷в ориг—÷нальних деталей /два останн—÷х знаки праворуч в—÷д 01 до 99/;

6 /XX/        - код неосновного конструкторського документа /¬—, — , ѕ«,  «, ≈«, ≈5 тощо/. ƒл€ схем позначенн€ вибираютьс€ наступним чином:

¬иди схем:                електрична                ≈;

               автоматизац—÷—„        ј;

               г—÷дравл—÷чна                √.

“ипи схем:                структурна                1;

               функц—÷ональна        2;

               принципова                3;

               зтјў—‘днанн€                4;

               п—÷дключенн€        5;

               загальна                6;

               розм—÷щенн€                7;

               —÷нш—÷                        8;

               обтјў—‘днана                0.

Ќаприклад, дл€ схеми електрично—„ принципово—„ - ≈3

ѕриклад позначень:

08-29.ƒѕ.015.00.000 - специф—÷кац—÷€ складального кресленн€ об'—‘кта дипломного проектуванн€ /основний конструкторський документ/;

08-29.ƒѕ.015.00.000 ѕ« - по€снювальна записка;

08-29. ƒѕ.015.00.000  « - принципова к—÷нематична схема об'—‘кту, розробленого за темою проекту;

08-29.ƒѕ.015.01.000 - специф—÷кац—÷€ основно—„ складально—„ одиниц—÷;

08-29.ƒѕ.015.01.000 —  - складальне кресленн€ основно—„ складально—„ одиниц—÷;

08-29.ƒѕ.015.01.100 - специф—÷кац—÷€ просто—„ складально—„ одиниц—÷, що входить в основну;

08-29.ƒѕ.015.01.100 —  - складальне кресленн€ просто—„ складально—„ одиниц—÷;

08-29.ƒѕ.015.00.001 - кресленн€ детал—÷ , що входить безпосередньо в складальне кресленн€ об'—‘кта дипломного проектуванн€;

08-29.ƒѕ.015.01.001 - кресленн€ детал—÷, що входить в основну складальну одиницю;

08-29.ƒ1.015.01.101 - кресленн€ детал—÷, що входить в просту складальну одиницю.

       ѕринципов—÷ схеми об'—‘кта дипломного проектуванн€ чи його складових частин обов'€зково повинн—÷ мати перел—÷к елемент—÷в, €кий у вигл€д—÷ таблиц—÷, оформлено—„ зг—÷дно вимог в—÷дпов—÷дного стандарту, розм—÷щу—‘тьс€ над основним надписом принципово—„ схеми або випуска—‘тьс€ €к самост—÷йний документ. ѕри випусков—÷ перел—÷ка елемент—÷в €к самост—÷йного документа його умовний шифр склада—‘тьс€ —÷з шифра схеми з добавленн€м перед позначенн€м неосновного конструкторського документа л—÷тери ѕ, наприклад, дл€ к—÷нематично—„ схеми - 08-29.ƒѕ.015.00.000¬аѕ «¬а/...ѕ≈« - електрична принципова схема —÷ т.п./. ѕерел—÷к елемент—÷в записують в специф—÷кац—÷ю складального кресленн€ об'—‘кта дипломного проектуванн€ п—÷сл€ схеми, до €ко—„ в—÷н випущений.

—хеми з'—‘днань /монтажн—÷/ об'—‘кта дипломного проектуванн€ або його складових частин обов'€зково повинн—÷ мати таблицю з'—‘днань, €ка може розм—÷щуватись над основним надписом схеми або випускатись €к самост—÷йний документ.

Ўифр таблиц—÷ з'—‘днань при випусков—÷ —„—„ €к самост—÷йного документа склада—‘тьс€ —÷з шифра схеми з'—‘днань з добавленн€м перед позначенн€м неосновного конструкторського документа л—÷тери “, наприклад, дл€ г—÷дравл—÷чно—„ схеми з'—‘днань - 08-29.ƒѕ.015.00.000¬а“√4. “аблицю з'—‘днань записують в специф—÷кац—÷ю п—÷сл€ схеми, до €ко—„ вона /або зам—÷сть схеми/ випущена.

—траницы: Ќазад 1 ¬перед