Культура Руси XIV-XV в.в.

курсовая работа: Культура и искусство

Документы: [1]   Word-91051.doc Страницы: Назад 1 Вперед

                    Тема. "КУЛЬТУРА XIV-XV веков"


Л и т е р а т у р а


1. Муравьев А.В., Сахаров А.М. Очерки  истории  русской культуры

   IX-XVII в.в. М.- 1984г.

2. История  России  с  древних  времен  до конца XVIIв.  Под ред.

   А.М.Сахарова и А.П.Новосельцева. М.-1996г.

3. Лихачев Д.С. Культура русского народа X-XVIIв. М.-Л.- 1961г.

4. Тихомиров М.Н. Русская культура X-XVIII в.в. М.-1968г.

5. Очерки русской культуры XIII-XV в.в.  Под ред. А.В.Арциховско-

   го.М.-2969г. МГУ.

6. Зезина М.Р., КОШМАН Л.В., Шульгин В.С. История русской культу-

   ры. М.,"Высшая школа", 1990г.


-------------------------------------------------------------------

ВжI.Этапы Вж1.ПервыйВжа)Харак-Вж  Он характеризовался заметным упадком

ВжисторикоВжэтап (отВжтеристи-Вжразличныых  сфер материальной и духов-

Вж-культурВжмонголо-Вжка      Вжной культуры; но вместе с тем наблюда-

Вжного проВжтатарскоВж        Вжются  и  первые  признаки  начинающего

Вжцесса наВжго втор-Вж        Вжвозрождения.

ВжРуси.   Вжжения доВж        Вж

Вж        Вжсер.XIV Вжб) Приз-Вж   В Твери, Новгороде, Москвевозобнов-

Вж        Вжcтоле - Вжнаки    Вжляется каменное зодчество,  появляются

Вж        Вжтия).   Вжвозрож -Вжновые  центры   летописания   (Москва,

Вж        Вж        Вждения   ВжТверь).

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжв) Раi-Вж  Новгород и Псков  сохраняют  общение

Вж        Вж        Вжвет кульВжсо странами Запада.  Уцелевшие от мон-

Вж        Вж        Вжтуры    Вжголо-татарского погрома и установившие

Вж        Вж        Вж        Вжполитический  строй феодальной респуб-

Вж        Вж        Вж        Вжлики они достигли в этот период  раi-

Вж        Вж        Вж        Вжвета экономики и культуры;  здесь сох-

Вж        Вж        Вж        Вжранялись и продолжались традиции древ-

Вж        Вж        Вж        Вжне-русской   письменности,  зодчества,

Вж        Вж        Вж        Вжживописи.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж2.ВторойВжа) ХозяйВж  Происходит укрепление местных  госу-

Вж        Вжэтап (с ВжственныйВждарственных образований,  подъем Моск-

Вж        ВжсерединыВжподъем  Вжвы, Твери, Новгорода, Нижнего новгоро-

Вж        ВжXIV до  ВжРуси    Вжда,  Рязани как крупных и политических

Вж        ВжсерединыВж        Вж и сильных экономических центров.

Вж        ВжХV в.). Вж        Вж

Вж        Вж        Вж б) КульВж-Ва Андрей Рублев и Феофан Грек,  возве-

Вж        Вж        Вж турный Вж личиваю  щие  тверских  князей " Славо

Вж        Вж        Вж подъем Вж похвальная икона Фомы",летописная  по-

Вж        Вж        Вж Руси   Вж весть о князе Мих. Ярославовиче и про-

Вж        Вж        Вж        Вж тивостоящее им московское летописание,

Вж        Вж        Вж        Вж настойчиво проводящее идею богоизбран-

Вж        Вж        Вж        Вж ности Москвы и прав потомков Калиты на

Вж        Вж        Вж        Вж политическое главенство в русских зем-

Вж        Вж        Вж        Вж лях, раiвет новгородского и псковско-

Вж        Вж        Вж        Вж го зодчества - все эти явления русской

Вж        Вж        Вж        Вж культуры свидетельствует о  ее  несом-

Вж        Вж        Вж        Вж ненном  подъеме  и  о  сильных местных

Вж        Вж        Вж        Вж особенностях,  а  также   о   создании

Вж        Вж        Вж        Вж единства Русской земли,  по всей русс-

Вж        Вж        Вж        Вж кой земле расходится  знаменитая  "За-

Вж        Вж        Вж        Вж донщина" и с ней целый цикл сказаний о

Вж        Вж        Вж        Вж Московском побоище,  проникнутых  идей

Вж        Вж        Вж        Вж единства всех русских людей в борьбе с

Вж        Вж        Вж        Вж ненавистным врагом.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вж в) УстаВж- Начинает ломаться замкнутость русской

Вж        Вж        Вж новлениВжекульуры,устанавливаются связи  с  бол-

Вж        Вж        Вж внешне Вж гарской и ербской культурой. Подверга-

Вж        Вж        Вж культурВж-ясь южно -слаянскому "иянию,  русская

Вж        Вж        Вж ных свяВж-литература,  однако,  охраняет  полной

Вж        Вж        Вж зей    Вж мере свой национальный хаактер  и  за-

Вж        Вж        Вж        Вж метно обогащается за счет этого лияния

Вж        Вж        Вж        Вж в художественном отчасти и  в  идейном

Вж        Вж        Вж        Вж тношении.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вж г)  "иВж-  Атмосфера подъема стимулирует разви-

Вж        Вж        Вж яние заВж-тие культурных связей во всех  отноше-

Вж        Вж        Вж падной Вж ниях,  зарождаются антицерковные тече-

Вж        Вж        Вж культурВжыния, возникают смелые зачатки рациона-

Вж        Вж        Вж        Вж листического    мышления.    Новгород,

Вж        Вж        Вж        Вж Псков,  Тверь находятся в  контакте  с

Вж        Вж        Вж        Вж культурой Запада.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж 3. Тре-Вж а)ВзаимВжо  Происходит объединение  русских  зе-

Вж        Вж тий этаВжппроникнВжомель,  усиливается взаимопроникновение

Вж        Вж новый  Вж вение  Вж местных культур. Псковские зодчие поя-

Вж        Вж (2-я поВж-местныхВж вившиеся в Москве, местное летописание

Вж        Вжловина  Вжкультур Вжпристально следят за событиями. Стано-

Вж        ВжXV - на-Вж        Вжвясь  государственным  центром страны,

Вж        Вжчало XVIВж        ВжМосква превращается в центр  формирую-

Вж        Вжв.)     Вж        Вжщейся   культуры  русской  народности.

Вж        Вж        Вж        ВжПредшествующий этап раiвета  культуры

Вж        Вж        Вж        Вжобогатил  культуры  страны в целом,  и

Вж        Вж        Вж        Вжтеперь она сливается в общем потоке.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжб) Борь-Вж  Еще более  расширяются и усиливаются

Вж        Вж        Вжба церк-Вжсвязи со странами Запада,  но на  пути

Вж        Вж        Вжви про -Вжкультурного общения с ними встает цер-

Вж        Вж        Вжтив нов-Вжковь с ее упорной борьбой против  "ла-

Вж        Вж        Вжшеств в Вжтинства",  против  всего нового и ино-

Вж        Вж        Вжстране  Вжземного.  Это связано с  особенностями

Вж        Вж        Вж        Вжсоциально-экономической   основы  Рос-

Вж        Вж        Вж        Вжсийского государства,  возникающего  и

Вж        Вж        Вж        Вжразвивающегося  на  базе  феодализма и

Вж        Вж        Вж        Вжкрепостничества. Отставание и слабость

Вж        Вж        Вж        Вжгородов  сказались  особенно сильно на

Вж        Вж        Вж        Вжсудьбах русской культуры. Борьба прог-

Вж        Вж        Вж        Вжрессивных  и реакционных сил в истори-

Вж        Вж        Вж        Вжко-культурном   процессе   приобретает

Вж        Вж        Вж        Вжострый  характер  и  развертывается на

Вж        Вж        Вж        Вжпротяжении XIV столетия.

Вж        Вж        Вж        Вж

ВжII. Ма- Вж1.ПродукВжа) Ножи Вж  Основной продукцией специальных куз-

Вжтериаль-Вжция же -Вж        Вжнецов-ножевщиков  были и ножницы.  Эти

Вжная кульВжлезо-об-Вж        Вжсамые универсальные средства  труда  в

Вжтура.   Вжрабаты -Вж        Вждревней Руси имели чрезвычайно широкое

Вж        Вжвающего Вж        Вжраспространение.  Ножи  применялись  в

Вж        Вжремесла.Вж        Вжбыту  и хозяйстве,ремесле и на промыс-

Вж        Вж        Вж        Вжлах.  Специальные ножи делали для вои-

Вж        Вж        Вж        Вжнов и лекарей. В XIVв. - XVв. изготов-

Вж        Вж        Вж        Вжлялись ножи  разных  типов:  кухонные,

Вж        Вж        Вж        Вжстоловые,  бондарные, сапожные, хирур-

Вж        Вж        Вж        Вжгические,  боевые.  Все они изготовля-

Вж        Вж        Вж        Вжлись со стальными лезвиями.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжб) Брит-Вж  Бритвы были  тоже широко распростра-

Вж        Вж        Вжвы      Вжнены.  По конструкции  бритвы  XIV  в.

Вж        Вж        Вж        Вжблизки  современным  опасным  бритвам.

Вж        Вж        Вж        ВжРазличие лишь в форме лезвия. У совре-

Вж        Вж        Вж        Вжменных  бритв  оно прямолинейное,  а у

Вж        Вж        Вж        Вжбритв XIV  в.  -  дугообразное.  Ручку

Вж        Вж        Вж        Вжбритвы  изготовляли из дерева или кос-

Вж        Вж        Вж        Вжти.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжв)Ножни-Вж  Ножницы делали двух типов:

Вж        Вж        Вжцы (пру-Вжа)  пружинные  ("овечьи");

Вж        Вж        Вжжинные, Вжб)  шарнирные ("с гвоздем посередине").

Вж        Вж        Вжшарнир -Вж  Наиболее распространенными   в  быту

Вж        Вж        Вжные)    Вжбыли пружинные ножницы,  лезвия их де-

Вж        Вж        Вж        Вжлали со стальным наварным острием. Оба

Вж        Вж        Вж        Вжвида  ножниц  украшались  всевозможным

Вж        Вж        Вж        Вжорнаментом и деталями.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжг) Иглы Вж  По конструкции  иглы сходны с совре-

Вж        Вж        Вж        Вжменными ручными швейными иглами. Древ-

Вж        Вж        Вж        Вжне русские5 иглы имели 40-70 мм. длины

Вж        Вж        Вж        Вжи диаметр от 0,7 до  1,1мм.  На  ушке,

Вж        Вж        Вж        Вжкроме  отверстия,  они  имели желобок.

Вж        Вж        Вж        ВжТакие желобки делали всегда на  иглах

Вж        Вж        Вж        ВжXIV-XVв.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжд) Гвоз-Вж  В XIV-XVв. были известны гвозди нес-

Вж        Вж        Вжди      Вжкольких типов и  размеров:  строитель-

Вж        Вж        Вж        Вжные,  тесовые, обойные, сапожные, под-

Вж        Вж        Вж        Вжковные.  Гвозди  делали  из   обычного

Вж        Вж        Вж        Вжкричного железа. Конструкция стержня и

Вж        Вж        Вж        Вжголовки современных гвоздей и  гвоздей

Вж        Вж        Вж        ВжXIV  в.  совпадают  до мелочей.  Длина

Вж        Вж        Вж        Вжравна   10мм.,   сечение   головки   -

Вж        Вж        Вж        Вж2,5*2,5мм.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вже) ЗамкиВж  Замки в  России  бытовали более семи

Вж        Вж        Вж(непод -Вжвеков.  Они появились в IX в.,  и были

Вж        Вж        Вжвижные, Вжвытеснены  замками с иной конструкцией

Вж        Вж        Вжсъемоч -Вжв XVIIв.  В XIV-XV в.  пружинные замки

Вж        Вж        Вжные)    Вжимели наибольшее число конструкторских

Вж        Вж        Вж        Вжтипов вариантов.  Замки подразделялись

Вж        Вж        Вж        Вжна неподвижные ( нутряные и накладные)

Вж        Вж        Вж        Вжи съемные (висячие),  в XVв.  их изго-

Вж        Вж        Вж        Вжтовлялось более 8 вариантов.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжж) ОбороВж  Одной из древних профессий кузнечно-

Вж        Вж        Вжнитель -Вжго дела была профессия бронников,  ко-

Вж        Вж        Вжные дос-Вжторые  изготовляли:  брони,  кольчуги,

Вж        Вж        Вжпехи    Вжшдемы,  личины.  Поселки бронников су-

Вж        Вж        Вж        Вжществовали  под  Новгородом и Москвой.

Вж        Вж        Вж        ВжСело Бронницы на Мсте  под  Новгородом

Вж        Вж        Вж        Вжвпервые упоминаются в 1269г.  Техноло-

Вж        Вж        Вж        Вжгия  этого  производства  была   очень

Вж        Вж        Вж        Вжсложной и трудоемкой, т.к. доспехи вы-

Вж        Вж        Вж        Вжполнялись  ими  из  пластинок  или  из

Вж        Вж        Вж        Вжкрупных плоских колец.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжз)Пушеч-Вж  Первые пушки,  появившиеся на Руси в

Вж        Вж        Вжное де- Вжпоследней четверти XIVв.,  были желез-

Вж        Вж        Вжло      Вжными.  Из  железа пушки делали почти в

Вж        Вж        Вж        Вжтечении 100 лет.  Лишь в 70-х г. XV в.

Вж        Вж        Вж        Вжпоявилась новая техника-литье пушек из

Вж        Вж        Вж        Вжбронзы.  Из железа  продолжали  ковать

Вж        Вж        Вж        Вжтолько ручные пищали.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж2. Дере-Вжа)БондарВж  Бондарные изделия,  т.е.  сосуды  из

Вж        Вжвообра -Вжные из- Вжотдельных  планок-клепок,  скрепленные

Вж        Вжботка.  Вжделия:  Вжобручами с вставным днищем. В XIV-XVв.

Вж        Вж        Вж-бочки, Вжбондарная посуда имела  широкое  расп-

Вж        Вж        Вж-кадки, Вжространенеие.  Эти сосуды всегда изго-

Вж        Вж        Вж-ведра, Вжтовлялись традиционных типов и  емкос-

Вж        Вж        Вж-ушата, Вжти. В новгородских слоях XIVв. найдена

Вж        Вж        Вж-жбанчи-Вжводовозная бочка  емкостью  около  500

Вж        Вж        Вж ки     Вжл.(приблизительно 40 ведер).

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжб)Средс-Вж  Из средств  сухопутного   транспорта

Вж        Вж        Вжтва сухоВжнаибольшее распространение на Руси бы-

Вж        Вж        Вжпутного Вжли сани.  Из находок, сделанных в Нов-

Вж        Вж        ВжтранспорВжгороде,  выделялись 6 типов саней, бы-

Вж        Вж        Вжта- саниВжтовавших в Новгороде в XIV-XVв.:  сани

Вж        Вж        Вж        Вжгрузовые (дровники),  грузовые тяжело-

Вж        Вж        Вж        Вжвозные,  легковые пассажирские, легко-

Вж        Вж        Вж        Вжвые  с  высокой грядкой,  сани-возки с

Вж        Вж        Вж        Вжкузовом и ручные салазки.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжв)Токар-Вж  В XIV-XVв.  в быту  рядовых  горожан

Вж        Вж        Вжное делоВжприменялись  8  видов  точеной посуды:

Вж        Вж        Вж-деревянВжчаши,  мисы,  чашки, блюда, кубки, со-

Вж        Вж        Вжная точеВжсуды,  чарки,  чаши фигурные.  Техника

Вж        Вж        Вжная по -Вжтокарного мастерства этого времени ха-

Вж        Вж        Вжсуда    Вжрактеризуется высоким уровнем.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж3.Пряде-Вжа)Произ-Вж  Производство нити состояло из  полу-

Вж        Вжние и   Вжводство Вжчения исходных материалов- шерсти, ль-

Вж        Вжткачест-Вжнити    Вжна и конопли.  Затраты труда для этого

Вж        Вжво.     Вж        Вжтребовали  довольно высоких профессио-

Вж        Вж        Вж        Вжнальных навыков и специального  обору-

Вж        Вж        Вж        Вждования.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжб) Изго-Вж  Шерстяные ткани делали из шерсти ов-

Вж        Вж        ВжтовлениеВжцы, а льняные - из волокна льна. Также

Вж        Вж        Вжшерстя -Вжупотреблялись  ткани бумажные и шелко-

Вж        Вж        Вжных и   Вжвые,  но их привозили с юга и из Сред-

Вж        Вж        Вжльняных Вжней Азии.

Вж        Вж        Вжтканей  Вж

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжв)ОрудияВж  Веретено и прялка.  Новгородские ве-

Вж        Вж        ВжпроизводВжретена встречаются в течение семи  ве-

Вж        Вж        Вжства дляВжков (X-XVIв.),  изготовляли их одной и

Вж        Вж        Вжизготов-Вжтой же строгой формы и размера:  глад-

Вж        Вж        Вжления   Вжкие сигаретообразные,  суженные к кон-

Вж        Вж        Вжнити    Вжцам, деревянные палочки. Прялки делали

Вж        Вж        Вж        Вжиз шифера, глины, кости и металла. Она

Вж        Вж        Вж        Вжпредставляла   собой   лопаткообразную

Вж        Вж        Вж        Вжстойку  строгой  формы  с  несколькими

Вж        Вж        Вж        Вждырками.

Вж        Вж        Вж- Пряде-Вж  Тальки и мотовина.  Талька-  круглый

Вж        Вж        Вжние ни -Вжстержень длиной приблизительно 80 см.,           Вж

Вж        Вж        Вжток     Вжимеющий естественное развилье.                   Вж

Вж        Вж        Вж        Вж  Мотовино-крестование до  70см с раз-

Вж        Вж        Вж        Вжвильями на концах.

Вж        Вж        Вж-для    Вж   Юрки. В XIV-XVIв.  в Новгороде най-

Вж        Вж        Вж снова- Вждено более  100  юр.Это цилиндрические

Вж        Вж        Вжния     Вжпалочки длиной 10-12 см.,с обеих  кон-

Вж        Вж        Вж        Вжцов есть отверстия, через которые про-

Вж        Вж        Вж        Вжпускается нить.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж4. Обра-Вжа) Мате-Вж  Номенклатура костных         изделий

Вж        Вжботка   Вжриал косВжXIV-XVв. была довольно обширной. Мате-

Вж        Вжкожи.   Вжторезно-Вжриалом косторезного производства  были

Вж        Вж        Вжго произВжкости крупных домашних животных,  рога

Вж        Вж        Вжводства Вжлосей и оленей.  Инструмент состоял из

Вж        Вж        Вж        Вжножей, пил,  резцов, сверл-дрелей, на-

Вж        Вж        Вж        Вжпильников.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжб)ПродукВж  Вещи хозяйственного и домашнего оби-

Вж        Вж        Вжция из  Вжхода  в  XIV-XVв.  были стандартными и

Вж        Вж        Вжкости:  Вжоднотипными. Ярким примером  подобного

Вж        Вж        Вж- костя-Вжупрощения могут служить костяные греб-

Вж        Вж        Вжные гребВжни. В XIVв.  бытовой гребень  трапеце-

Вж        Вж        Вжни      Вжвидной формы. А в XVв. известен только

Вж        Вж        Вж        Вжпрямоугольный гребень,  гле зубья сде-

Вж        Вж        Вж        Вжланы пропилом тонкой пилой.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вж-художесВж  Среди костяных  изделий значительную

Вж        Вж        Вжтвенные Вжмассу составляли художественные подел-

Вж        Вж        Вжподелки Вжки:   навершинка   посохов,  накладные

Вж        Вж        Вж        Вжпластинки на шкатулки и  кожаные  сум-

Вж        Вж        Вж        Вжки,привески.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж5.ГончарВжа)ПосудаВж  В гончарном деле XIV-XVв.  продолжа-

Вж        Вжное делоВж        Вжлись технические традиции предшевству-

Вж        Вж        Вж        Вжющего времени.  Основная  продукция  -

Вж        Вж        Вж        Вжэто посуда. Основной вид гончарной по-

Вж        Вж        Вж        Вжсуды была кухонная печная посуда, кув-

Вж        Вж        Вж        Вжшины,   рукомойники,   светильники.  В

Вж        Вж        Вж        ВжXIV-XVв.  многообразие изделий еще бо-

Вж        Вж        Вж        Вжлее  увеличивалось.  Посуда украшалась

Вж        Вж        Вж        Вжорнаментами  (волнисто  -линейными,  в

Вж        Вж        Вж        Вжвиде насечек или наненение треугольным

Вж        Вж        Вж        Вжштампиком).

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжб) Детс-Вж  Среди глиняных игрушек XIV-XVв.  из-

Вж        Вж        Вжкие игруВжлюбленными были свистки. Их изготовля-

Вж        Вж        Вжшки     Вжли в  виде уток,  баранов и других жи-

Вж        Вж        Вж        Вжвотных. Иногда игрушки покрывали  жел-

Вж        Вж        Вж        Вжтой поливой.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжв) Кир- Вж  Кирпич изготовлялся довольно плохого

Вж        Вж        Вжпич     Вжкачества и лишь в г. Новгороде широкое

Вж        Вж        Вж        Вжего внедрение  начинается  лишьсо  2-й

Вж        Вж        Вж        Вжполовины XVв.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж6.ХимичеВжа)Ремес-Вж   Новгородские пиiовые  книги указы-

Вж        Вжские проВжленники Вжвают на ремесленников,связанных с  хи-

Вж        Вжмыслы.  Вжхимичес-Вжмическим промыслом  мыльников и дегтя-

Вж        Вж        Вжкого проВжрей. Пиiовые  книги  XVв.   упоминают

Вж        Вж        Вжмысла   Вжсмольщиков и угольщиков, изготовителей

Вж        Вж        Вж        Вжзолы.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжб)  Об- Вж  Она была  обширной в живописи(иконо-

Вж        Вж        Вжласть   Вжпись, фрески,  миниатюры, для крашения

Вж        Вж        Вжпримене-Вжтканей, кожи,   посуды,   изготовления

Вж        Вж        Вжния кра-Вжкосметических мазей.

Вж        Вж        Вжсок     Вж

Вж        Вж        Вж-минера-Вж На иконах XIV-XVв.  в живописи приме-

Вж        Вж        Вжльные   Вжнялись минеральные  краски.  Например,

Вж        Вж        Вжкраски  Вжна иконе XIVв.  из  Пскова  "Параскева

Вж        Вж        Вж        ВжПятница", где красная краска- киноварь

Вж        Вж        Вж        Вж(серн.ртуть)  красно-коричневая-умбра,

Вж        Вж        Вж        Вжсвтло-желтая - охра.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вж-свинцо-Вж  В XIV-XVв. свинцовые белила изготов-

Вж        Вж        Вжвые белиВжлялись как    тонкий   листовой   сви-

Вж        Вж        Вжла      Вжнец,свертываемый в незамкнутую трубку,

Вж        Вж        Вж        Вжкоторая ставилась  в  горшок и залива-

Вж        Вж        Вж        Вжлась уксусом.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вж-расти- Вж  Для получения растительных  красите-

Вж        Вж        Вжтельные Вжлей использовались корни растений, на-

Вж        Вж        Вжкраски  Вжсекомых, трав,  коры  деревьев,  золу,

Вж        Вж        Вж        Вжсмолу.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжв)Поташ-Вж  Оно требовало  очень  много  золы  и

Вж        Вж        Вжное делоВждров и было развито в лесных  местнос-

Вж        Вж        Вж        Вжтях, оно  было  трудоемким и продолжи-

Вж        Вж        Вж        Вжтельным. Лес на золу  жгли  в  большом

Вж        Вж        Вж        Вжколичестве; и поэтому производство его

Вж        Вж        Вж        Вжиногда регламентировалось.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжг) Изго-Вж  Свечи на Руси были  известны  еще  в

Вж        Вж        ВжтовлениеВжXв. В Новгороде в слоях X-XVв. найдено

Вж        Вж        Вжсвечей  Вжмного разных свечей (диаметром от 8-10

Вж        Вж        Вж        Вждо 25мм).  На Руси свечи делали исклю-

Вж        Вж        Вж        Вжчительно из воска и их  не  отливали,а

Вж        Вж        Вж        Вжскручивали. Фитиль  плотно  обматывали

Вж        Вж        Вж        Вжпо спирали размягченной полоской  вос-

Вж        Вж        Вж        Вжка. После  скручивания свечи окунали в

Вж        Вж        Вж        Вжжидкий воск,  который заполнял  стыки,

Вж        Вж        Вж        Вжполосы и неровности поверхности.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж7.ОдеждаВжа)КняжесВж  Она изменялась.  Вышел из употребле-

Вж        Вж        Вжкая и   Вжния плащ-корзно.

Вж        Вж        ВжбоярскаяВж  Летопись 1412г. упоминает терлик-уз-

Вж        Вж        Вж        Вжкий кафтан.   Ценнейшее    изображение

Вж        Вж        Вж        Вжодежды времен  удельнойРуси  дошло  до

Вж        Вж        Вж        Вжнас на известной иконе 1467г. "Молящи-

Вж        Вж        Вж        Вжеся новгородцы". Ее сюжет обусловливал

Вж        Вж        Вж        Вжвсю бытовую точность.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжб) Горо-Вж  Об одежде горожан до  последних  лет

Вж        Вж        Вжжан     Вжнельзя было ничего сказать.  Но Новго-

Вж        Вж        Вж        Вжродские раскопки дали довольно  обиль-

Вж        Вж        Вж        Вжный материал:  есть много тканей, обу-

Вж        Вж        Вж        Вжви,шляпы,  женские украшения. Берлинс-

Вж        Вж        Вж        Вжкие  грамоты  тоже  имели значение для

Вж        Вж        Вж        Вжэтой темы. В грамоте N141 (XIIIв.) пе-

Вж        Вж        Вж        Вжречислена  одежда,  которую  Гришка  и

Вж        Вж        Вж        ВжКоста заложили у ростовщика  Сидорова:

Вж        Вж        Вж        Вжкожу,  свиту,  шапку,  сапоги, тоболы,

Вж        Вж        Вж        Вжсороцицу.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж8. Пища Вжа)МучнаяВж  В XIII-XVв. все те же 4 хлебных зна-

Вж        Вж        Вж- хлеб  Вжка: рожь,  пшеница,  ячмень,  просо  -

Вж        Вж        Вж        Вжпо-прежнему упоминаются   летопиiами.

Вж        Вж        Вж        ВжФормы и размер  его  были  постоянными

Вж        Вж        Вж        Вжвеличинами. Это  видно из того,  что в

Вж        Вж       Вж        Вжчисле платежей документы  неоднократно

Вж        Вж        Вж        Вжназывают хлеб счетом, а не весом. Нап-

Вж        Вж        Вж        Вжример, в Новгородской вечевой  грамоте

Вж        Вж        Вж        Вжс 1411г.  говорится:"...давати  им по-

Вж        Вж        Вж        Вжралье посадницы и тысяцкого по  старым

Вж        Вж        Вж        Вжграмотам; по сороку бел,  да по четыре

Вж        Вж        Вж        Вжсева муки, по десяти хлебов".

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вж- пряни-Вж  В Новгороде  при  раскопках неоднок-

Вж        Вж        Вжки      Вжратно встречаются деревянные пряничные

Вж        Вж        Вж        Вжформы, покрытые   различными  узорами.

Вж        Вж        Вж        ВжПряники, несомненно пекли на меду.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжб)ПряносВж  На Руси пряности считались  сокрови-

Вж        Вж        Вжти и приВжщем, особенно перец.Среднерусские куп-

Вж        Вж        Вжправы:  Вжцы в Новгороде платили пошлины  сереб-

Вж        Вж        Вж- перец Вжром и перцем. В уставной грамоте церк-

Вж        Вж        Вж        Вжви Ив.  на Опоках говорится:"А у гостя

Вж        Вж        Вж        Вжимати: у  низовского  от дву бержовеск

Вж        Вж        Вж        Вжвощатых полгривна сребра  да  гривенка

Вж        Вж        Вж        Вжперцу".

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вж- соль  Вж  Соль -  важнейшая  приправа пищи.  В

Вж        Вж        Вж        Вжэтом убеждает огромный размах  древне-

Вж        Вж        Вж        Вжрусского солеварения,  ставшим важней-

Вж        Вж        Вж        Вжшим из  промыслов.  Документы   времен

Вж        Вж        Вж        Вжудельной Руси  говорят  о  солеварении

Вж        Вж        Вж        Вжмного раз.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжв)Молоч-Вж  Молочные продукты часто  упоминаются

Вж        Вж        Вжные про Вжв Новгородских  пиiовых  книгах конца

Вж        Вж        Вждукты:  ВжXVв. В Новгородской берестовой грамоте

Вж        Вж        Вж- масло ВжN220 (XIIIв.)  упомянуты  "два  горшка

Вж        Вж        Вж        Вжмасла".

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вж- сыр   Вж  Наличие сыроварения  можно  доказать

Вж        Вж        Вж        Вжизвестиями доказательств о сырах, при-

Вж        Вж        Вж        Вжнимаемых по   счету,    следовательно,

Вж        Вж        Вж        Вжтвердых.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжг)МяснаяВж  Она лучше всего изучена археологами.

Вж        Вж        Вжпища:   ВжИз наиденных костей животных в XIII-

Вж        Вж        Вж- живот-ВжXVв. в Новгороде и Москве преобладание

Вж        Вж        Вжная пищаВжвсегда отдавалось  корове,  на  втором

Вж        Вж        Вж        Вжместе- свинья, на третьем- овца. Слово

Вж        Вж        Вж        Вж"мясо" издревне означало прежде  всего

Вж        Вж        Вж        Вжговядину.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вж- птице-Вж  Очень мало  известий о древнерусском

Вж        Вж        ВжпродуктыВжптицеводстве, но в Новгородских книгах

Вж        Вж        Вж        Вжконца XVв.  куры и яйца часто упомина-

Вж        Вж        Вж        Вжются в составе оброка.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вж- рыба  Вж  Рыболовство по  своему  продовольст-

Вж        Вж        Вж        Вжвенному значению превосходит  охоту  и

Вж        Вж        Вж        Вжуступает  скотоводству.  При раскопках

Вж        Вж        Вж        Вжпервое место по числу костей  занимает

Вж        Вж        Вж        Вжсудак (они были гораздо крупнее совре-

Вж        Вж        Вж        Вжменных),  второе место- лещ, затем щу-

Вж        Вж        Вж        Вжка,  окунь,  сом,  осетр,  сиг.  Редко

Вж        Вж        Вж        Вжвстречается плотва,  карась,  ерш. От-

Вж        Вж        Вж        Вжсутствует лосось,  хотя и неоднократно

Вж        Вж        Вж        Вжупоминается в берестовых  Новгородских

Вж        Вж        Вж        Вжграмотах. Волховский  сиг  славился до

Вж        Вж        Вж        ВжXX-в. В Новгородской берестовой грамо-

Вж        Вж        Вж        Вжте N259    (рубеж   XIV-XVв.)   сказа-

Вж        Вж        Вж        Вжно:"...послали есьм  к  тебе  ведероко

Вж        Вж        Вж        Вжосетрине". Осетры  всегда высоко цени-

Вж        Вж        Вж        Вжлись.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж9.Напит Вжа) Мед  Вж  Основным напитком был мед.

Вж        Вж  ки.   Вж        Вж  Церковное поучение  в  Коршчей   XI-

Вж        Вж        Вж        ВжIIв.,устанавливает распределение  мяс-

Вж        Вж        Вж        Вжной, рыбной  и  растительной  пищи  по

Вж        Вж        Вж        Вжпостным дням,  из  напитков  упоминают

Вж        Вж        Вж        Вжтолько мед. Вообще мед был необходимой

Вж        Вж        Вж        Вжпринадлежностью всякого  другого русс-

Вж        Вж        Вж        Вжкого пира. Его различали по сортам.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжб) Пиво Вж  Если ххх. Оно было 2 по значению на-

Вж        Вж        Вж        Вжпитка. Летопись под 1378г.  говорит  о

Вж        Вж        Вж        Вжвойске за  р.Пьяного:"...а где наяхаша

Вж        Вж        Вж        Вжв зажитии мед и пиво, испиваху допьяна

Вж        Вж        Вж        Вжбез меры,  и ездять пьяни по истине за

Вж        Вж        Вж        ВжПьяного пьяни". (Новгородская IV лето-

Вж        Вж        Вж        Вжпись). При  изготовлении пива применя-

Вж        Вж        Вж        Вжется солод,  следовательно, этот напи-

Вж        Вж        Вж        Вжток имел   приблизительно  современный

Вж        Вж        Вж        Вжхарактер.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вж        Вж

ВжIII.Уст-Вж1.Песни Вжа)ИсториВж  Утверждение народного     творчества

Вжное нароВж        Вжческие  ВжXIV-XVв.в. восстанавливается лишь час-

Вждное твоВж        Вж        Вжтично на основании позднейших  записей

Вжрчество.Вж        Вж        Вжфольклора и следов его,сохранившихся в

Вж        Вж        Вж        Вжнекоторых памятниках письменности того

Вж        Вж        Вж        Вжвремени.

Вж        Вж        Вж        Вж  - в этот период сложился и оформился

Вж        Вж        Вж        Вжжанр исторической   песни,  отразившей

Вж        Вж        Вж        Вжнародное восприятие и народную  оценку

Вж        Вж        Вж        Вжисторических событий и явлений. Сложе-

Вж        Вж        Вж        Вжнием их является результатом художест-

Вж        Вж        Вж        Вжвенного вымысла, но зато в них переда-

Вж        Вж        Вж        Вжется отношение народа  к  определенным

Вж        Вж        Вж        Вжявлениям в   истории.  Они  проникнуты

Вж        Вж        Вж        Вжглубочайшей верой   в   справедливость

Вж        Вж        Вж        Вжпоступков и действий их героев,  в то,

Вж        Вж        Вж        Вжчто правда на стороне народа.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж2.Темы  Вжа)БорьбаВж  Одна из главных тем устного народно-

Вж        Вжустного Вжпротив  Вжго творчества  -  борьба против монго-

Вж        Вжнародно Вжмонголо-Вжло-татарского нашествия и ига.  Вокруг

Вж        Вжго твор ВжтатарскоВжсобытий этой  борьбы  сложились  целые

Вж        Вжчества. Вжго нашесВжциклы устных народных поэтических про-

Вж        Вж        Вжтвия и  Вжизведений. Среди  них:

Вж        Вж        Вжига     Вж - сказания о битве на Каике;

Вж        Вж        Вж        Вж - о разорении Рязани Батыем и рязанс-

Вж        Вж        Вж        Вжком богатыре Евпатии Коловрате;

Вж        Вж        Вж        Вж - о подвигах Меркурия Смоленского;

Вж        Вж        Вж        Вж - о Невской битве и Ледовом  побоище,

Вж        Вж        Вж        Вжвошедшее в переработанном виде в лите-

Вж        Вж        Вж        Вжратурные произведения XIV-XVв.

Вж        Вж        Вж        Вж Исторические песни,  посвященные вре-

Вж        Вж        Вж        Вжмени монголо-татарского  ига   ("Князь

Вж        Вж        Вж-АвдотьяВжРоман и Мария Юрьевна",  "Авдотья -Ря-

Вж        Вж        ВжРязаноч-Вжзаночка", "Девушка  спасается  от  та-

Вж        Вж        Вжка      Вжтар", "Мать встречает дочь в татарском

Вж        Вж        Вж        Вжплену"...), раскрывают  в  поэтической

Вж        Вж        Вж        Вжформе глубогий драматизм положения на-

Вж        Вж        Вж        Вжрода в условиях опустошительных  напа-

Вж        Вж        Вж        Вждений сильных и жестоких врагов,  бла-

Вж        Вж        Вж        Вжгородное мужество простых людей,  отс-

Вж        Вж        Вж        Вжтаивающих свою честь и свободу.  Образ

Вж        Вж        Вж        Вжстрадающей под  тяжким  игом   Русской

Вж        Вж        Вж        Вжземли воплощается  чаще всего в образе

Вж        Вж        Вж        Вжчистой и стойкой  духом  красавицы-не-

Вж        Вж        Вж        Вжвесты, похищаемой  злым врагом и попа-

Вж        Вж        Вж        Вждающей в ненавистный чужеземный плен.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжб) НародВж  В XVIIIв. была записана песня о Щел-

Вж        Вж        Вжное вос-Вжкане Дудентьевиче,  восходящая к собы-

Вж        Вж        Вжстание вВжтиям XIVв. - народное восстание в Тве-

Вж        Вж        ВжТвери   Вжри против ханского наместника Чол-хана

Вж        Вж        Вж        Вж(Шевкала) в  1327г.  Сильными  словами

Вж        Вж        Вж        Вжрисует народная  песня  насилия монго-

Вж        Вж        Вж        Вжло-татарского баскака.  За его насилия

Вж        Вж        Вж        Вжи издевательства тверичи сожгли живьем

Вж        Вж        Вж        ВжЧол-хана и его свиту.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжв) БылинВж  Простоте устного народного творчест-

Вж        Вж        Вжный эпосВжва XIV-XVв. очень близки по своим фор-

Вж        Вж        Вж        Вжмам и  действиям  героев  к  былинному

Вж        Вж        Вж        Вжэпосу  Киевской Руси.  В этом сказыва-

Вж        Вж        Вж        Вжлось  стремление  подчеркнуть  великую

Вж        Вж        Вж        Вжсилу  Руси недавнем прошлом.  Народный

Вж        Вж        Вж        Вжэпос,вспоминая   былинных   богатырей,

Вж        Вж        Вж        Вжвозбуждал  чувство партиотизма и жела-

Вж        Вж        Вж        Вжние восстановить былую славу в  борьбе

Вж        Вж        Вж        Вжс завоевателями.  Именно в этот период

Вж        Вж        Вж        Вжпроисходило создание на основе  других

Вж        Вж        Вж        Вжбылин  жившего  потом столетиями цикла

Вж        Вж        Вж-связан-Вжбылинного эпоса, связанного с Киевом и

Вж        Вж        Вжный с   Вжкнязем  "адимиром  Кросное  Солнышко.

Вж        Вж        ВжКиевом  ВжЭпизоды борьбы против половцев и  мон-

Вж        Вж        Вж  и     Вжголо-татар,  герои  Ростовско-Суздаль-

Вж        Вж        Вжборьбой Вжской земли и другие  - все это сли-

Вж        Вж        Вжпротив  Вжвается в единый цикл, центральная тема

Вж        Вж        Вжзахватч-Вжкоторой- борьба против иноземных  зах-

Вж        Вж        Вжиков    Вжватчиков,  героические подвиги русских

Вж        Вж        Вж        Вжбогатырей в этой борьбе.

Вж        Вж        Вж-Алеша  Вж  Ростовский герой Алеша превратился в

Вж        Вж        ВжПопович Вжобщерусского богатыря, служащего в Ки-

Вж        Вж        Вж        Вжеве  князю  "адимиру  и  побеждающего

Вж        Вж        Вж-Илья   Вжзлого врага Тугарина. Илья Муромец сим

Вж        Вж        ВжМуромец Вжвол мощи русского народа. Добрыня Ни-

Вж        Вж        Вж        Вжкитич - люди с разными народными хара-

Вж        Вж        Вж        Вжктеристиками, но все защищающие Родину.

Вж        Вж        Вжг) Кули-Вж  Ряд сказаний  возник в связи с Кули-

Вж        Вж        Вжковская Вжковской битвой. В одной из песен гово-

Вж        Вж        Вжбитва   Вжрится о   богатыре  Сухмане,  побившем

Вж        Вж        Вж        Вжврагов и  истекшем  кровью  на  берегу

Вж        Вж        Вж        ВжНепры-реки.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжд)Мамае-Вж  Народно-поэтическая основа видна и в

Вж        Вж        Вжво побоиВжрассказе "Сказание о Мамаевом побоище"

Вж        Вж        Вжще      Вжо  поединке богатырей в начале битвы -

Вж        Вж        Вж        Вжрусского монаха Пересвета с ордынцами.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вже) О Ве-Вж  Особый цикл  песен  и  повестей  был

Вж        Вж        Вжликом   Вжсвязан с  Великим  Новгородом  и среди

Вж        Вж        ВжНовгоро-Вжних знаменительные  былины  о  Василии

Вж        Вж        Вжде      ВжБуслаеве. В.Г.Зелинский называл былину

Вж        Вж        Вж        Вжо Садко одним из "перлов  русской  на-

Вж        Вж        Вж        Вжродной поэзии". В Новгородских былинах

Вж        Вж        Вж        Вжярко отразилось богатство и могущество

Вж        Вж        Вж        ВжВеликого Новгорода,   его   внутреннее

Вж        Вж        Вж        Вжустройство, смелые  и  сильные  образы

Вж        Вж        Вж        Вжновгородцев.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        ВжВывод   Вж  Тема русской земли, ее красоты и си-

Вж        Вж        Вж        Вжлы, ее героической борьбы против  ино-

Вж        Вж        Вж        Вжземных завоевателей была главной темой

Вж        Вж        Вж        Вжустного народного творчества XIV-XVв.

Вж        Вж        Вж        Вж

ВжIV. Гра-Вж1.Расп- Вжа) СредиВж  Распространение грамотности в  сред-

ВжмотностьВжростра- ВжцерковниВжневековой Руси  XIV-XVв.  было,  как и

Вжи пись -Вжнение   Вжков     Вжпрежде, сосредоточено в основном в ру-

ВжменностьВжграмот- Вж        Вжках церкви.  Однако круг грамотных лю-

Вж        Вжности в Вж        Вждей далеко не ограничивался  церковни-

Вж        ВжСредне- Вж        Вжками.

Вж        Вжвековой Вж        Вж

Вж        ВжРуси.   Вжб) СредиВж  В городах  грамотность тоже получила

Вж        Вж        ВжгородскоВжзначительное распространение (хотя для

Вж        Вж        Вжго насе-Вжподавляющего большинства  она  остава-

Вж        Вж        Вжления   Вжлась недоступной), что было обусловле-

Вж        Вж        Вж        Вжно прежде всего спецификой экономичес-

Вж        Вж        Вж        Вжкой жизни,  жизни горожан. Занятия ре-

Вж        Вж        Вж        Вжмеслом и торговлей требовали известной

Вж        Вж        Вж        Вжграмотности. Поэтому центрами  распре-

Вж        Вж        Вж        Вжделения грамотности и письменности бы-

Вж        Вж        Вж        Вжли не только монастыри, но и средневе-

Вж        Вж        Вж        Вжковые русские города.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж2. АрхиоВжа)Берес-Вж  Обнаруженные в  Новгороде берестовые

Вж        Вжлогичес-Вжтовые   Вжграмоты содержат будничную, повседнев-

Вж        Вжкие на -Вжграмоты Вжную переписку    Новгородцев,раскрывая

Вж        Вжходки,  Вж        Вжсамые различные формы жизни Новгородс-

Вж        Вжсвидете-Вж        Вжкой феодальной республики.

Вж        Вжльствую-Вж        Вж  Многие грамоты  посвящаются  хозяйс-

Вж        Вжщие о шиВж        Вжтвенным вопросам:"Поклон  от Михаила к

Вж        Вжроком   Вж        Вжгосподину св.Тимофею.Земля     готова,

Вж        ВжраспростВж        Вжнужны семена...", - это писал, вероят-

Вж        Вжранении Вж        Вжно,приказчик своему  господину.   Есть

Вж        Вжграмот- Вж        Вжграмоты, фиксирующие        повинности

Вж        Вжности   Вж        Вжкрестьян, о покупке земель,  о торгов-

Вж        Вж        Вж        Вжле, о военных походах.

Вж        Вж        Вж        Вж  С деятельностью  известного   новго-

Вж        Вж        Вж        Вжродского посадника Юрия Онцифоровича и

Вж        Вж        Вж        Вжего сына Михаила связан целый ряд гра-

Вж        Вж        Вж        Вжмот, найденных  в  этом  месте,  где в

Вж        Вж        Вж        ВжXVв. стоял один из немногих тогда  ка-

Вж        Вж        Вж        Вжменных домов в Новгороде,  принадлежа-

Вж        Вж        Вж        Вжщих знаменитому посаднику.

Вж        Вж        Вж        Вж  Около 600 грамот найдено в настоящее

Вж        Вж        Вж        Вжвремя при раскопках в Новгороде,  одна

Вж        Вж        Вж        Вжиз них написана на латинском языке.

Вж        Вж        Вж        Вж  К уникальным находкам относятся  бе-

Вж        Вж        Вж        Вжрестовые грамоты    второй    половины

Вж        Вж        Вж        ВжXIVв.- "учебные тетрадки новгородского

Вж        Вж        Вж        Вжмальчика Онфима.  На  его листе записи

Вж        Вж        Вж        Вжбукв и слогов,  что свидетельствует  о

Вж        Вж        Вж        Вжслоговом принципе обучения.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжб) Над- Вж  Стены новгородских и псковских церк-

Вж        Вж        Вжписи на Вжвей покрыты многочисленными надписями,

Вж        Вж        Вжстенах  Вжпроцарапанными на камне и очень  похо-

Вж        Вж        Вжцерквей Вжжими на письмо берестовых грамот.

Вж        Вж        Вж        Вж  На одном из внутренних столбов церк-

Вж        Вж        Вж        Вжви на  Передице отчетливо видна запись

Вж        Вж        Вж        Вжкакой-то женщины, фиксировавшая взятый

Вж        Вж        Вж        Вждолг. Такие  надписи принадлежат прос-

Вж        Вж        Вж        Вжтым людям и являются одним  из  свиде-

Вж        Вж        Вж        Вжтельств их грамотности.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжв) НадпиВж  Много надписей  имеется  на  бочках,

Вж        Вж        Вжси на быВжсосудах, поплавках,  сапожных колодках

Вж        Вж        Вжтовых   Вжи др. Чаще всего это имена или инициа-

Вж        Вж        Вжпредме- Вжлы их "адельцев. Сделав церковный со-

Вж        Вж        Вжтах     Вжсуд -потир- в 1449г. мастер написал:"А

Вж        Вж        Вж        Вжделал Ив.Фомин".

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжг) Пись-Вж  Значительно большое развитие получи-

Вж        Вж        Вжменная  Вжла в XIV-XVв. письменная документация,

Вж        Вж        Вждокумен-Вжчто стимулировалось  расширением  фео-

Вж        Вж        Вжтация   Вждальных отношений:   роста   земельной

Вж        Вж        Вж        Вжсобственности, требовавший формировва-

Вж        Вж        Вж        Вжния документов  на право "адения зем-

Вж        Вж        Вж        Вжлей и зависимым населением. Письменная

Вж        Вж        Вж        Вждокументация была  необходимой  и  для

Вж        Вж        Вж        Вжорганов государственного управления.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжд) Руко-Вж  В настоящее время сохранилось  более

Вж        Вж        Вжписи    Вж17 рукописей XIVв.  кроме того, 85 ру-

Вж        Вж        Вж        Вжкописей дотируются  XIIIв.,  в  то  же

Вж        Вж        Вж        Вжвремя как  от  XIIIв.  сохранилось 215

Вж        Вж        Вж        Вжрукописей, от XII-XIIIв.в.- 40,  а  от

Вж        Вж        Вж        ВжXIIв.-только 85! Из московских рукопи-

Вж        Вж        Вж        Вжсей, сохранившихся до наших дней, наи-

Вж        Вж        Вж        Вжболее ранней  является"Сийское еванге-

Вж        Вж        Вж        Вжлие", написанное в 1339г.

Вж        Вж        Вж        Вж  Письменность сосредотачивалась,    в

Вж        Вж        Вж        Вжчастности, в монастырях, где составля-

Вж        Вж        Вж        Вжлись различные   грамоты,  оформлявшие

Вж        Вж        Вж        Вжправа и привилегии монастырей на право

Вж        Вж        Вж        Вжвладения землями,   льготные   условия

Вж        Вж        Вж        Вжторговли...

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж3.Разви-Вжа)ИзменеВж  Развитие письменности сопровождалось

Вж        Вжтие письВжние тех-Вжрядом изменений в самой технике  пись-

Вж        ВжменностиВжники    Вжма, приспосабливавшейся  к  возросшему

Вж        Вж        Вж        Вжспросу на книги и разного  рода  доку-

Вж        Вж        Вж        Вжменты.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжб) Появ-Вж  На смену  дорогого пергамента пришла

Вж        Вж        Вжление   Вжв XIVв. бумага. Пергамент был не толь-

Вж        Вж        Вжбумаги  Вжко дорог для большого количества книг,

Вж        Вж        Вж        Вжно и неудобен тем, что не позволял пи-

Вж        Вж        Вж        Вжсать быстро. Спрос на книги возрастал,

Вж        Вж        Вж        Вжтребовалось изготовлять  их  больше  и

Вж        Вж        Вж        Вжбыстрее. Бумага намного лучше отвечала

Вж        Вж        Вж        Вжэтим требованиям. На Русь ее доставля-

Вж        Вж        Вж        Вжли в XIV-XVв.  из других стран (Запад-

Вж        Вж        Вж        Вжная Европа).  В XIVв.  бумага привози-

Вж        Вж        Вж        Вжлась из Италии,  в конце XIVв.  появи-

Вж        Вж        Вж        Вжлась французская бумага,  а еще  через

Вж        Вж        Вж        Вжстолетие стали   производить  немецкую

Вж        Вж        Вж        Вжбумагу.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжв) Изго-Вж  Писали чернилами,  рецепты  известны

Вж        Вж        ВжтовлениеВжпо записям с XVв.  Они делались из же-

Вж        Вж        Вжчернил  Вжлезной ржавчины,  дубовой коры, вишне-

Вж        Вж        Вж        Вжвого клея, кваса или кислых щей, меда,

Вж        Вж        Вж        Вжкоторые смешивались,  кипятились,  вы-

Вж        Вж        Вж        Вждерживались и  давали вещество удобное

Вж        Вж        Вж        Вждля письма и имевшее необходимый блеск

Вж        Вж        Вж        Вжи вязкость.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжг) Ору- Вж  Орудием письма  были  гусиные перья,

Вж        Вж        Вждия письВждля приготовления которых пользовались

Вж        Вж        Вжма      Вж"перочинными" ножами.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжд) ФормыВж  Пиiы XIV-XVв.  писали быстрее,  чем

Вж        Вж        Вжписьма: Вжих  предшественники  в  прошлые  века.

Вж        Вж        Вж-"устав-ВжВместо  строго"уставного" письма с его

Вж        Вж        Вж ное";  Вжгеометрически правильными четкими бук-

Вж        Вж        Вж        Вжвами появились"полуустав".  Теперь ли-

Вж        Вж        Вж        Вжнии букв потеряли прежнюю  стройность,

Вж        Вж        Вж        Вжстали неровными, появилось большое ко-

Вж        Вж        Вж        Вжличество сокращенных слов. Обозначился

Вж        Вж        Вж        Вжнаклон в почерке.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вж-"скоро-Вж  А в XVв.  появилась"скоропись".  Еще

Вж        Вж        Вж пись"  Вжбольше стали сокращаться слова,  буквы

Вж        Вж        Вж        Вжвыносятся над строчкой,  пишутся слит-

Вж        Вж        Вж        Вжно, концы букв выходят за строчки- по-

Вж        Вж        Вж        Вжявляются" хвосты" и росчерки.  Все эти

Вж        Вж        Вж        Вжизменения внешнего вида письма  свиде-

Вж        Вж        Вж        Вжтельство растущего     распространения

Вж        Вж        Вж        Вжписьменности.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вже) Укра-Вж  Страницы рукописных книг  украшались

Вж        Вж        Вжшение   Вжцветными заставками и миниатюрами. Вы-

Вж        Вж        Вжкниг:   Вждающимися образцами украшения  книжной

Вж        Вж        Вж- миниа-Вжминиатюры XIVв. является "Феодосовское

Вж        Вж        Вжтюрой;  Вжевангилие ",  написанное   по   заказу

Вж        Вж        Вж- заглавВжярославлского князя   Федора  Черного,

Вж        Вж        Вжными    Вжтверская рукопись   Хроники    Георгия

Вж        Вж        Вжбуквами;ВжАмартола, имеющая  более 100 миниатюр.

Вж        Вж        Вж- орна- ВжВ виде причудливых картинок  изобража-

Вж        Вж        Вжмент    Вжлись заглавные  буквы  начала  текста.

Вж        Вж        Вж        ВжЧасто применялся,чудовищный      арна-

Вж        Вж        Вж        Вжмент,составленный из  изображений фан-

Вж        Вж        Вж        Вжтастических существ. Этот тип орнамен-

Вж        Вж        Вж        Вжта держался в рукописях в XIII-XIVв.

Вж        Вж        Вж        ВжВ XVв. получил распространение плетен-

Вж        Вж        Вж        Вжный и растительный орнамент.  Плетеный

Вж        Вж        Вж        Вжорнамент широко   использовал   жгуты,

Вж        Вж        Вж        Вжкруги, четырехугольники,  чем достига-

Вж        Вж        Вж        Вжлась узорчатость рисунка.

Вж        Вж        Вж        Вж  В украшение6 книг средневековые мас-

Вж        Вж        Вж        Вжтера вкладывали много труда и  искусс-

Вж        Вж        Вж        Вжтва. Русские люди любили и ценили кни-

Вж        Вж        Вж        Вжги.

Вж        Вж        Вж        Вж

ВжV.ЛетопиВж1) Лето-Вжа) МногоВж  Русские средневековые       летописи

Вжсание и Вжписи па-Вжобразие Вжпредставляют собой  крупные  памятники

Вжобщест- Вжмятники Вжв летопиВждуховной культуры.  В  них описывается

Вжвенно-  ВждуховнойВжсях явлеВжширокий круг представлений  и  понятий

Вжполити -ВжкультурыВжний-прояВжсредневекового общества.  Летописи яв-

Вжческая  Вж        Вжвление  Вжляются памятниками общественной мысли,

Вжмысль   Вж        Вжбожест- Вжлитературы и  научных знамений.  У нас

Вж        Вж        Вжвенной  Вжнет более ценных и интересных памятни-

Вж        Вж        Вжволи    Вжков духовной  культуры  прошлого,  чем

Вж        Вж        Вж        Вжнаши летописи -  от  знамений  "Поветы

Вж        Вж        Вж        Вжвременных лет" киевского монаха Несто-

Вж        Вж        Вж        Вжра до последних летописных сводов XVII

Вж        Вж        Вж        Вжвека. Духовная культура была подчинена

Вж        Вж        Вж        Вжбогословию и оставалась слабо  расчле-

Вж        Вж        Вж        Вжненной. Так, в летопись наряду с поли-

Вж        Вж        Вж        Вжтическими событиями вошли записи о яв-

Вж        Вж        Вж        Вжлениях природы,  и литературные произ-

Вж        Вж        Вж        Вжведения, проникнутые      исторической

Вж       Вж        Вж        Вжконкретностью, и богословные размышле-

Вж        Вж        Вж        Вжния и учения - все это  приурочивалось

Вж        Вж        Вж        Вжк определенным  событиям и связывалось

Вж        Вж        Вж        Вжв едином хронологическом повествовании

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжб) Появ-Вж  Появились сюжетные литературные про-

Вж        Вж        Вжление саВжизведения, самостоятельные  произведе-

Вж        Вж        Вжмостоя -Вжния общественной мысли; а развитие ис-

Вж        Вж        Вжтельных Вжторической мысли   перешагнуло  тесные

Вж        Вж        Вжпроизве-Вжрамки хронологического повествования и

Вж        Вж        Вждений   Вжпривело к   появлению  самостоятельных

Вж        Вж        Вжобщест- Вжисторических повестей.  Это был  прог-

Вж        Вж        Вжвенной  Вжрессивный процесс,зачатки     которого

Вж        Вж        Вжмысли   Вжвидны уже в XIV-XVв.  (так один из юж-

Вж        Вж        Вж        Вжнорусских летописей сетовал на то, что

Вж        Вж        Вж        Вжразбивка изложения  по  годам   мешает

Вж        Вж        Вж        Вжсвязному изложению  определенной линии

Вж        Вж        Вж        Вжсобытий, и извиняется перед читателями

Вж        Вж        Вж        Вжза то,  что ему порой приходится забе-

Вж        Вж        Вж        Вжгать вперед,  а порой возвращаться на-

Вж        Вж        Вж        Вжзад.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжв) Лето-Вж  Летопись была важнейшим политическим

Вж        Вж        Вжпись-важВждокументом современности   и  являлась

Вж        Вж        Вжнейший  Вжсильным оружием в политической борьбе.

Вж        Вж        ВжполитичеВжЛетопись велась при княжеских дворах и

Вж        Вж        Вжский до-Вжеписковских кафедрах, в ней отражались

Вж        Вж        Вжкумент  Вжопределенные классово-политические ин-

Вж        Вж        Вж        Вжтересы разных феодального класса.

Вж        Вж        Вж        Вж  Так будучи едины в своих мировозрен-

Вж        Вж        Вж        Вжческих позициях,  летопиiы разных зе-

Вж        Вж        Вж        Вжмель направляли  толкование  в  пользу

Вж        Вж        Вж        Вжопределенных политических   интересов,

Вж        Вж        Вж        Вжсоответствующим образом подбирали  ма-

Вж        Вж        Вж        Вжтериал для   освещения.  Недаром  Иван

Вж        Вж        Вж        ВжIII, отправился в поход против  Новго-

Вж        Вж        Вж        Вжрода, взял с собою дьяка Степана Боро-

Вж        Вж        Вж        Вждатого, потому что тот хорошо знал ле-

Вж        Вж        Вж        Вжтописи и  мог  на  их основании предъ-

Вж        Вж        Вж        Вжявить необходимые обвинения Новгороду.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж2.Разви Вжа) В ТвеВж  В начале XIVв. развилось летописание

Вж        Вжтие ле- Вжри      Вжв Твери.

Вж        Вжтописа- Вж        Вж

Вж        Вжния.    Вжб) В МосВж  С 1326г.  оно  началось в Москве,  а

Вж        Вж        Вжкве     Вжтакже Новгороде, Пскове, Ростове, Суз-

Вж        Вж        Вж        Вждале. Не  сохранилось  памятников  ря-

Вж        Вж        Вж        Вжзанского летописания,которое несомнен-

Вж        Вж        Вж        Вжно также существовало.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж3.Осве- Вжа) Конф-Вж  Как пример   отражения  политической

Вж        Вжщение   Вжликт межВжборьбы в летописании XIVв.  можно ука-

Вж        Вжсобытий Вжду тверсВжзать на освещение одних и тех же собы-

Вж        Вжлетопи- Вжким кня-Вжтий в Московских и Тверских  летописа-

Вж        Вжсями.   Вжзем М.  Вжниях. Так конфликт между Тверским кня-

Вж        Вж        ВжЯрославиВжзем Михаилом Ярославичем и  Московским

Вж        Вж        Вжчем и   Вжкнязем Юр.Даниловым    в   1313-1319г.

Вж        Вж        Вжмосковс-Вжтверская летопись описывает очень под-

Вж        Вж        Вжким Ю.  Вжробно,изображая тверского  князя миро-

Вж        Вж        ВжДанило -Вжлюбивым, а московского  -  вероломным,

Вж        Вж        Вжвым     Вжуказывая на  его связь с ордынским Ха-

Вж        Вж        Вж        Вжном.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжб)УбийстВж  В летопись  включено обширное сказа-

Вж        Вж        Вжво МихаиВжние об убийстве Михаила в Орде,  но не

Вж        Вж        Вжла в    Вжупоминая по чьему наущению было совер-

Вж        Вж        ВжОрде    Вжшено это убийство.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжв)  ОсноВж  Тверской летописец сообщает об осно-

Вж        Вж        Вжвание   Вжвании Дмитрием Донским  в  1366-1367г.

Вж        Вж        ВжКремля  Вжкаменного Кремля в Москве.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжг) Кули-Вж  Характерно, что события  Куликовской

Вж        Вж        Вжковская Вжбитвы были по-разному освещены в лето-

Вж        Вж        Вжбитва   Вжписаниях:  очень побродно в Московском

Вж        Вж        Вж        Вжлетописании  и  очень коротко в Новго-

Вж        Вж        Вж        Вжродском.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж4. Осо- Вжа) НовгоВж  Летописание по-прежнему   отличалось

Вж        Вжбеннос- Вжродские Вжмногими местными особенностями. Весьма

Вж        Вжти ле-  ВжлетописиВжсвоеобразны новгородские  летописи,  в

Вж        Вжтописей Вж        Вжкоторых наиболее сильно отразилась де-

Вж        Вж        Вж        Вжмократическая струя. Они очень просты,

Вж        Вж        Вж        Вжконкретно в  изложении  в  них заметно

Вж        Вж        Вж        Вжбольшое внимание  к  обычным  событиям

Вж        Вж        Вж        Вжгородской жизни.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжб) ПсковВж  Как военная хроника читается псковс-

Вж        Вж        Вжские    Вжкая летопись,  отразившая  героическую

Вж        Вж        Вж        Вжисторию города-воина, стоявшего на за-

Вж        Вж        Вж        Вжпадном рубеже Русской земли и ведущего

Вж        Вж        Вж        Вжупорную борьбу против  иноземных  зах-

Вж        Вж        Вж        Вжватчиков.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжв)  Мос-Вж  Возвышенно и высокопарно звучит мос-

Вж        Вж        Вжковские Вжковское официальное летописание с осо-

Вж        Вж        Вж        Вжбенно сильным  религиозно-морализующей

Вж        Вж        Вж        Вжструей, проникнутое   идеей   единства

Вж        Вж        Вж        Вжцеркви и светской "асти.  Временами в

Вж        Вж        Вж        Вжнем проскальзывает назидательный  про-

Вж        Вж        Вж        Вжтест против   вмешательства  княжеской

Вж        Вж        Вж        Вжвласти в церковные дела,  как,  напри-

Вж        Вж        Вж        Вжмер, в  "Повести  о Митяе - московском

Вж        Вж        Вж        Вжпрототипе, которому Дм.Донской в нару-

Вж        Вж        Вж        Вжшение всех  церковных  правил пытается

Вж        Вж        Вж        Вжсделать митрополитом.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж5.Харак Вжа) Обще-Вж  При всем различии политических  тен-

Вж        Вжтер ле- Вжрусский Вжденций и стиле изложения во всех лето-

Вж        Вжтописей ВжхарактерВжписях XIV-XVв. отчетливо проявлялся их

Вж        Вж        Вж        Вжобщерусский характер.  Где  бы ни сос-

Вж        Вж        Вж        Вжтавлялась летопись,  какие бы  местные

Вж        Вж        Вж        Вжполитические интересы  она ни защищала

Вж        Вж        Вж        Вжв ней все равно красной нитью проходит

Вж        Вж        Вж        Вжтема общности Русской земли, ее борьбы

Вж        Вж        Вж        Вжпротив иноземных завоевателей, понима-

Вж        Вж        Вж        Вжемой летопиiами  как  борьба в защиту

Вж        Вж        Вж        Вжправославия и христианства.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжб) СопосВж  В летописании  XIV-XVв.  стало часто

Вж        Вж        ВжтавлениеВжприменяться сопоставление  современных

Вж        Вж        Вжсобран -Вжсобытий с   аналогичными  событиями  в

Вж        Вж        Вжных собыВжДревней Руси;  последняя   становилась

Вж        Вж        Вжтий с соВжкак бы  "класическим временем",идеалом

Вж        Вж        Вжбытиями Вжисторической жизни.

Вж        Вж        ВжДревней Вж

Вж        Вж        ВжРуси    Вж

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжв)ОбщестВж  Труд летопиiа имел огромное общест-

Вж        Вж        Вжвенное  Вжвенное значение. В каждом княжестве, в

Вж        Вж        ВжзначениеВжкаждой земле, даже при отдельных церк-

Вж        Вж        Вж        Вжвях, вели летописные записи, по заказу

Вж        Вж        Вж        Вжсветских и духовных "астилителей соз-

Вж        Вж        Вж        Вждавались летописные своды.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж6. Исто Вжа)ПервыеВж  Московские записи, появившиеся с ос-

Вж        Вжричес - Вжзаписи  Вжнования первого  каменного  Успенского

Вж        Вжкое     Вж        Вжсобора (1326г.).

Вж        Вжпоявле- Вж        Вж

Вж        Вжние ле- Вжб)Троиц-Вж  Около 1408г.  в Москве был составлен

Вж        Вжтописей Вжкая летоВжуже не местный, а общерусский летопис-

Вж        Вж        Вжпись    Вжный свод  (Троицкая  летопись,погибшая

Вж        Вж        Вж        Вжво время московского пожара в 1812г.).

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжв)МосковВж  В связи с созданием Нового  большого

Вж        Вж        Вжский ле-ВжУспенского собора в конце XVв.  возник

Вж        Вж        ВжтописныйВжМосковский летописный свод 1480г.- од-

Вж        Вж        Вжсвод    Вжно из  самых значительных произведений

Вж        Вж        Вж        Вжрусского летописания.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжг) Лав -Вж  Когда      сузздальско-нижегородский

Вж        Вж        ВжрентьевсВжкнязь Дм. Константинович активно всту-

Вж        Вж        Вжкая летоВжпил в борьбу  за  великое  княжение,по

Вж        Вж        Вжпись    Вжего заказу  в  1377г.  была составлена

Вж        Вж        Вж        Вжособая летопись  монахом   Лаврентием.

Вж        Вж        Вж        ВжСоставители торопились- рукопись пере-

Вж        Вж        Вж        Вжписана разными почерками,  видимо, ра-

Вж        Вж        Вж        Вжбота для  ускорения  была роздана нес-

Вж        Вж        Вж        Вжкольким пиiам.  Летопись  нужна  была

Вж        Вж        Вж        Вжсрочно, как   политический   документ,

Вж        Вж        Вж        Вжподчеркивавший авторитет князя.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж7.Разви Вжа)ПоявлеВж  В рамках средневекового  летописания

Вж        Вжтие ис- Вжние "ХроВжполучила развитие  историческая мысль,

Вж        Вжторичес Вжногра-  Вжрасширился исторический кругозор, поя-

Вж        Вжкой мыс Вжфов"    Вжвились новые  виды исторических произ-

Вж        Вжли в ле Вж        Вжведений. К ним относятся "Хромографы",

Вж        Вжтописа- Вж        Вжпосвященные уже  не только русской,  а

Вж        Вжнии.    Вж        Вжвсемирной истории,  освещаемой с рели-

Вж        Вж        Вж        Вжгиозно-богословных позиций.     Первый

Вж        Вж        Вж        Вж"Хронограф" был составлен в 1442г. вы-

Вж        Вж        Вж        Вжходцем из  Сербии Пахомом Логофетом на

Вж        Вж        Вж        Вжосновании южнославянских, переводных с

Вж        Вж        Вж        Вжгреческих и  русских сочинений.  "Хро-

Вж        Вж        Вж        Вжнограф" был,  по-видимому, составлен в

Вж        Вж        Вж        Вжсвязи с  отказом  русской церкви приз-

Вж        Вж        Вж        Вжнать Флорентийскую унию  и имел  целью

Вж        Вж        Вж        Вжобличить византийских правителей, сос-

Вж        Вж        Вж        Вжлавшихся на унию.

Вж        Вж        Вж        Вж

ВжVI.РазвиВж1.Накоп Вжа) Реше-Вж  В народных массах веками  накаплива-

Вжтие зна-Вжление и Вжние за -Вжлись практические  знания и наблюдения

Вжний о   Вжразви - Вждач ус- Вжнад природой, вырабатывались различные

Вжприроде.Вжтие тех ВжтойчивосВжтехнические приемы.  В XIV-XVв.отмеча-

Вж        Вжничес - Вжти и равВжется их дальнейшее накапливание и раз-

Вж        Вжких при Вжновесия Вжвитие, связанное с ремесленным промыс-

Вж        Вжемов.   Вжсооруже-Вжлом и сельским хозяйством.

Вж        Вж        Вжний     Вж

Вж        Вж        Вжб) ПримеВж  В первом столетии после  монголо-та-

Вж        Вж        Вжнение   Вжтарского нашествия  многие технические

Вж        Вж        ВжконструкВжприемы строительства были утрачены, но

Вж        Вж        Вжции рычаВжсо второй половины XIVв.  русские мас-

Вж        Вж        Вжгов     Вжтера стали вновь возводить сложные со-

Вж        Вж        Вж        Вжоружения. Они  решали практические за-

Вж        Вж        Вж        Вждачи усталости и  равновесия  сооруже-

Вж        Вж        Вж        Вжний, о  чем свидетельствуют такие нов-

Вж        Вж        Вж        Вжногородские памятники,  как  Евфимьева

Вж        Вж        Вж        Вжпалата и  звонница  30-х г.г.  XVв.  -

Вж        Вж        Вж        ВжМастера широко применяли систему рыча-

Вж       Вж        Вж        Вжгов, на  них были основаны конструкции

Вж        Вж        Вж        Вжстенобитных "порок".

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж2.Выра- Вжа)Объяс-Вж  Внимание людей того времени  привле-

Вж        Вжботка   Вжнение   Вжкали  различные необычные явления при-

Вж        Вжзнаний  ВжзатменияВжроды, которые они пытались объяснить в

Вж        Вжу людей.ВжЛуны    Вждухе господствующей буржуазной идиоло-

Вж        Вж        Вж        Вжгии. Об этом свидетельствуют летописи.

Вж        Вж        Вж        ВжНапример, в 1291 г. произошло затмение

Вж        Вж        Вж        ВжЛуны - и  летописец  толкует  это  как

Вж        Вж        Вж        Вжпредзнаменование  случившегося  вскоре

Вж        Вж        Вж        Вжсобытия-междоусобицы в Орде.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжб) Появ-Вж  В 1402г.  появилась комета  ("звезда

Вж        Вж        Вжление   Вжвелика эело копейным образом") - и это

Вж        Вж        Вжкометы  Вжявление летописец связывает с  междоу-

Вж        Вж        Вж        Вжсобными распряими.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжв) Сол- Вж  В 1366г. солнечное затмение объясне-

Вж        Вж        Вжнечное  Вжно божьим гневом за то, что египетский

Вж        Вж        ВжзатмениеВжсултан преследовал крестьян,"и сего не

Вж        Вж        Вж        Вжтерпя,  солнце лучи свои скры".  Такое

Вж        Вж        Вж        Вжместико-символическое объяснение  при-

Вж        Вж        Вж        Вжродных  явлений было типичным проявле-

Вж        Вж        Вж        Вжнием средневекового мышления.

Вж        Вж        Вж        Вж  Но наряду  с  ним в летописи заметны

Вж        Вж        Вж        Вжсимволы зарождающегося свободного наб-

Вж        Вж        Вж        Вжлюдения  над природой,  не связанных с

Вж        Вж        Вж        Вжрелигиозно-мистической     символикой.

Вж        Вж        Вж        ВжПроявлением этого являлось пристальное

Вж        Вж        Вж        Вжвнимание и конкретное описание некото-

Вж        Вж        Вж        Вжрых явлений, не толкующихся в традици-

Вж        Вж        Вж        Вжонном плане.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжг) СеверВж  Так, в записи 1391г. дано очень под-

Вж        Вж        Вжное сия-Вжробное описание северного сияния и от-

Вж        Вж        Вжние     Вжмечено, что красный цвет происходит не

Вж        Вж        Вж        Вжот изменения  окраски самих предметов,

Вж        Вж        Вж        Вжа от особого освещения.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжд) Буря Вж  Под 1419г. при описании сильной бури

Вж       Вж        Вжс грозойВжс грозой  сказано,  что  гром является

Вж        Вж        Вж        Вжрезким "столкновением облаков".

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж3.ПоявлеВжа) Сбор-Вж  Интерес к строению земли и Вселенной

Вж        Вжние осо-Вжник КириВжпривели  к появлению особых сочинений.

Вж        Вжбых сочиВжлло-Бе- ВжВ  одном  рукописном  сборнике  Кирил-

Вж        Вжнений.  Вжлозер-  Вжло-Белозерского монастыря,  датирован-

Вж        Вж        Вжского моВжном приблизительно в 1424г.,содержатся

Вж        Вж        Вжнастыря Вжстатьи:"О  широте  и долготе земли","О

Вж        Вж        Вж        Вжземном устроении","О расстоянии между

Вж        Вж        Вж        Вжнебом и землей".

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжб) Лето-Вж  Немалое внимание уделено в  произве-

Вж        Вж        Вжписи с  Вждениях XIV-XVв.  сведениям  в  области

Вж        Вж        Вжописани-Вжмедицины. В летописях есть очень  точ-

Вж        Вж        Вжем эпидеВжные описания   эпидемических  болезней

Вж        Вж        ВжмическихВж(чумы). Подробно и с наблюдением дета-

Вж        Вж        ВжболезнейВжлей описана смерть князя Дм. Красного.

Вж        Вж        Вж        Вж  В XVв.  появился перевод на  русский

Вж        Вж        Вж        Вжязык трактатов другого греческого уче-

Вж        Вж        Вж        Вжного и врача Галена.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжв)ЗаписиВж  В XIV-XVв.  значительно  расширились

Вж        Вж        Вжо путешеВжгеографические представления   русских

Вж        Вж        Вжствиях  Вжлюдей. Памятником их явились записи  о

Вж        Вж        Вж        Вжпутешествиях новгородца    Стефана   в

Вж        Вж        Вж        ВжЦарьград, смоленца Игнатия -  в  Царь-

Вж        Вж        Вж        Вжград, Палестину и Афон,  купца Василия

Вж        Вж        Вж        Вж- в Иерусалим и знаменитое "Хожение за

Вж        Вж        Вж        Вжтри моря" тверского купца Афанасия Ни-

Вж        Вж        Вж        Вжкитина, совершившего путешествие в да-

Вж        Вж        Вж        Вжлекую Индию  (это первое в европейской

Вж        Вж        Вж        Вжлитературе описание Индии, сделанное с

Вж        Вж        Вж        Вжбольшой наблюдательностья).

Вж        Вж        Вж        Вж  Расширение кругозора русских  людей,

Вж        Вж        Вж        Вжнакопление знаний  о природе исподволь

Вж        Вж        Вж        Вжначили подтачивать традиционные  устои

Вж        Вж        Вж        Вжрелигиозного мировозрения,   хотя  оно

Вж        Вж        Вж        Вжпродолжало не только  оставаться  гос-

Вж        Вж        Вж        Вжподствующим, но и укрепившемся.

Вж        Вж        Вж        Вж

ВжVII.ЛитеВж1.Разви Вжа) На   Вж  Русская литература  второй  половины

Вжратура. Вжтие ли- Вжоснове  ВжXIII-XVв., как и предсествующие време-

Вж        Вжтерату- ВжтрадицийВжна, развивалась в форме различных  по-

Вж        Вжры.     Вж        Вжвестей, многие из которых дошли в сос-

Вж        Вж        Вж        Вжтаве летописей, житий, сказаний. Лите-

Вж        Вж        Вж        Вжратура XIV-XVв., развивалась на основе

Вж        Вж        Вж        Вжтрадиций, выработанных литературой Ки-

Вж        Вж        Вж        Вжевского периода,  непосредственно отк-

Вж        Вж        Вж        Вжликалась на важнейшие события эпохи  и

Вж        Вж        Вж        Вжбыла одним из важнейших проявлений об-

Вж        Вж        Вж        Вжщественного сознания   своего   време-

Вж        Вж        Вж        Вжни. Центральной   темой  стала  борьба

Вж        Вж        Вж        Вжпротив иноземных захватчиков и  прово-

Вж        Вж        Вж        Вжведь единства Русской земли,  несмотря

Вж        Вж        Вж        Вжна ряд местных особенностей и  отраже-

Вж        Вж        Вж        Вжние местных  интересов,что естественно

Вж        Вж        Вж        Вждля периода феодальной раздробленности.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжб)На ос-Вж  Особенностью литературы является то,

Вж        Вж        Вжнове ис-Вжчто в основе  ее  произведений  лежали

Вж        Вж        Вжторичес-Вжконкретные исторические факты,  а пер-

Вж        Вж        Вжких фак-Вжсонажи литературных произведений  были

Вж        Вж        Вжтов     Вжреальными историческими  лицами.Значи-

Вж        Вж        Вж        Вжтельно позже  произошло  возникновение

Вж        Вж        Вж        Вжобобщенного вымышленного героя литера-

Вж        Вж        Вж        Вжтурных произведений. Поэтому не всегда

Вж        Вж        Вж        Вжможно отделить литературные произведе-

Вж        Вж        Вж        Вжния той эпохи от исторической хроники.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вж-монго- Вж  События монголо-татарских  вторжений

Вж        Вж        Вжло-татарВжи героической  борьбы  русского народа

Вж        Вж        Вжское    Вжпротив завоевателей  стали  во  второй

Вж        Вж        Вжвторже- Вжполовине XIVв. центральной темой лите-

Вж        Вж        Вжние     Вжратуры. В составе летописей дошло нес-

Вж        Вж        Вж        Вжколько повестей  об отдельных событиях

Вж        Вж        Вж        Вжэтой борьбы - битве на Камске, вторже-

Вж        Вж        Вж        Вжнии Батыя, обороне Козельска.

Вж        Вж        Вж        Вж  Одним из  значительных  произведений

Вж        Вж        Вж"ПовестьВжэтой темы явилась "Повесть о разорении

Вж        Вж        Вжо разореВжРязани Батыем"дошедшая до нас в соста-

Вж        Вж        Вжнии РязаВжве сборника XVIв. В"Повести" содержит-

Вж        Вж        Вжни Баты-Вжся решительное  осуждение   феодальных

Вж        Вж        Вж  ем"   Вжраспрей между  князьями.  Написанная с

Вж        Вж        Вж        Вжпозиций прославлениярязанских  княззей

Вж        Вж        Вж        Вж"Повесть" обвиняет великого князя "а-

Вж        Вж        Вж        Вждимирского Юр.Всеволодовичем в  отказе

Вж        Вж        Вж        Вжпомочь Рязани.  Описание князей выдер-

Вж        Вж        Вж        Вжжано в плане религиозно-житейской  ли-

Вж        Вж        Вж        Вжтературы, они изображаются как христи-

Вж        Вж        Вж        Вжане подвижники,представленные во  всех

Вж        Вж        Вж        Вжсвоих поступках учению церкви.

Вж        Вж        Вж        Вж  Истолкование борьбы против  завоева-

Вж        Вж        Вж        Вжтелей проявляется  и  в  ярких эмоцио-

Вж        Вж        Вж        Вжнальных произведениях крупных  церков-

Вж        Вж        Вж        Вжных деятелей знаменитых проповедников.

Вж        Вж        Вж        ВжСерапиона, ставшего в 1247г. епископом

Вж        Вж        Вж        Вжвыдвинутым суздальским  и  нижегородс-

Вж        Вж        Вж        Вжким. Разоренная Русь  монголо-татарами

Вж        Вж        Вж        Вжвыглягид в поучениях Серапиона как на-

Вж        Вж        Вж        Вжказанье божье за грехи.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вж- борьбаВж  В литературе начала XIVв. отразилась

Вж        Вж        Вжпротив  Вжтакже борьба  против шведских и немец-

Вж        Вж        ВжшведскихВжких феодалов.  Этой   теме   посвящены

Вж        Вж        Вжзавоева-Вждружные повести  об Александре Невском

Вж        Вж        Вжтелей   Вжи псковском князе Довмонте,ставших лю-

Вж        Вж        Вж        Вжбимыми героями  литературных произзве-

Вж        Вж        Вж        Вждений. Христианско-религиозная окраска

Вж        Вж        Вжповести Вждеятельности героев  против завоевате-

Вж        Вж        Вжоб      Вжлей на западных рубежах Русской  земли

Вж        Вж        ВжАлександВжне закрыта    главной   патриотической

Вж        Вж        Вжре Невс-Вжидеи,отвечавшей настроениям    широких

Вж        Вж        Вжком.    Вжнародных масс.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вж-освобо-Вж  Подъем освободительного     движения

Вж        Вж        Вждитель- Вжпротив завоевателей в начале  XIVв.  и

Вж        Вж        Вжные дви-Вжначало объединенных  процессов в Севе-

Вж        Вж        Вжжения   Вжро-Восточной Руси стимулирует и  новый

Вж        Вж        Вж        Вжподъем литературного  творчества,  не-

Вж        Вж        Вж        Вжпосредственно откликавшихся   на   эти

Вж        Вж        Вж        Вжважнейшие исторические явления.

Вж        Вж        Вж        Вж  В этот  период  заметно  выдвинулась

Вж        Вж        Вж        Вжтверская, а затем и московская литера-

Вж        Вж        ВжТверскиеВжтура. Ставшая в XIVв. одним из ведущих

Вж        Вж        ВжлетописаВжполитических центров Руси, которая яв-

Вж        Вж        Вжния     Вжлялась в то время и крупным культурным

Вж        Вж        Вж        Вжцентром. Значительный  подъем пережило

Вж        Вж        Вж        Вжтогда тверское летописание.  В Твери в

Вж        Вж        Вж        Вж1293г. и 1327г. произошли крупные анти

Вж        Вж        Вж        Вжмонгольские выступления.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вж-борьба Вж  Борьба против ордынцев ярко  отрази-

Вж        Вж        Вжротив   Вжлись в  произведениях тверской литера-

Вж        Вж        ВжордынцевВжтуры, какими являются "Повесть об уби-

Вж        Вж        Вж        Вжении князя  Михаила Ярославовича","По-

Вж        Вж        Вж"ПовестьВжвесть о Шевколе".  Другая повесть пос-

Вж        Вж        Вжо Шевко-!вящена восстанию в Твери в 1327г. Исс-

Вж        Вж        Вжле"     Вжледователи древней русской  литературы

Вж        Вж        Вж        Вжотмечают, что дошедшая в составе пись-

Вж        Вж        Вж        Вжменных памятников эта повесть является

Вж        Вж        Вж        Вжфеодальный переработанный  того народ-

Вж        Вж        Вж        Вжного сказания о Шевкале ("Щелкане

Вж        Вж        Вж        ВжДудентьевиче").

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж2.Факто Вжа)ПодъемВж  Во второй половиине в истории  русс-

Вж        Вжры,влия ВжкультурыВжких зземель  наступил  новый  этап.  К

Вж        Вжющие на Вжпосле   Вжэтому времени были уже преодолены  не-

Вж        Вжразви-  Вжвторже- Вжкоторые последствия монголо-татарского

Вж        Вжтие ли- Вжния мон-Вжвторжения, настало время нового  подъ-

Вж        Вжтерату- Вжголо-та-Вжема ремесла,  торговли,  сельского/хо-

Вж        Вжры.     Вжтар     Вжзяйства.

Вж        Вж        Вж        Вж  Русская культура,   и   в  частности

Вж        Вж        Вж        Вжрусская литература,  вступила  в  этот

Вж        Вж        Вж        Вжпериод в  полосу  нового подъема.  Это

Вж        Вж        Вж        Вжсказалось не только в появлении многих

Вж        Вж        Вж        Вжновых произведений литературного твор-

Вж        Вж        Вж        Вжчества в существующих  измененных  его

Вж        Вж        Вж        Вжформах. Исследователи отмечают появле-

Вж        Вж        Вж        Вжние в начале  XIV-XVв.  нового"экспер-

Вж        Вж        Вж        Вжсивно-эмоционального стиля  литератур-

Вж        Вж        Вж        Вжных произведений.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжб) "ия-Вж  В этот  период усилилось "ияние ре-

Вж        Вж        Вжние релиВжлигии на искусство.  Писатели и худож-

Вж        Вж        Вжгии на  Вжники конца  XIV-XVв.  стремились пока-

Вж        Вж        Вжискусст-Вжзать исключающего возвышать психологи-

Вж        Вж        Вжво      Вжческого состояния,  порождаемого рели-

Вж        Вж        Вж        Вжгиозным   вероучением,противопоставляя

Вж        Вж        Вж        Вжего земному миру со всеми его тяготами

Вж        Вж        Вж        Вжи заботами.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжв) УсилеВж  Существенное "ияние  оказало на ли-

Вж        Вж        Вжние кульВжтературу усиление культурных связей  с

Вж        Вж        Вжтурных  Вжюжно-славянскими странами.     Ведущим

Вж        Вж        Вжсвязей сВжцентром в этот период (конец XIV-XVв.)

Вж        Вж        Вждругими Вжстала Москва, где создавались наиболее

Вж        Вж        ВжстранамиВжзначительные произведения.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж3.Виды  Вжа)"ЗадонВж  В конце XIVв. появилась так называе-

Вж        Вжлитера- Вжщина"   Вжмая "задонщина",авторами  которой  был

Вж        Вжтурных  Вж        Вж"Сафониий старец  рязанец".  "Задонщи-

Вж        Вжпроиз-  Вж        Вжна", посвященная  Куликовской   битве,

Вж        Вжведений Вж        Вжидейно и   художественно  связзана  со

Вж        Вж        Вж        Вжзнаменитым "Словом...", но является не

Вж        Вж        Вж        Вжподражением ему,   а   оригинальным  и

Вж        Вж        Вж        Вжкрупнейшим проявлением древней русской

Вж        Вж        Вж        Вжлитературы.

Вж        Вж        Вж        Вж  Широкое распространение     получило

Вж        Вж        Вж"Сказа- Вж"Сказание о   Мамаевом  побоище".  Оно

Вж        Вж        Вжо мамае-Вжвоплотило реальные факты событий  свя-

Вж        Вж        Вжвом побоВжзанных с Куликовской битвой.

Вж        Вж        Вжище"    Вж  События печальные для Москвы 1382г.,

Вж        Вж        Вж        Вжкогда  произошло  нападение Тактамыша,

Вж        Вж        Вж        Вжлегли в основу особой повести.  О Мос-

Вж        Вж        Вж        Вжковском  взятии  от царя Тактамыша и о

Вж        Вж        Вж        Вжпленении земли Руси и эта "Память" го-

Вж        Вж        Вж        Вжраздо ближе  к народной традиции,  чем

Вж        Вж        Вж        Вждругие произведения.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжб) ЖитияВж  Другая группа  литературных произве-

Вж        Вж        Вжсвятых  Вждений конца XIV-XVв.-жития  святых.  В

Вж        Вж        Вж        Вжэтих произведениях   наиболее  выпукло

Вж        Вж        Вж        Вжпроявились черты  религиозной  ритори-

Вж        Вж        Вж        Вжки,характерные для того времени. Еще в

Вж        Вж        Вж        Вжпервой половине XIVв.  было составлено

Вж        Вж        Вж        Вж"Житие Московского   митрополита  Пет-

Вж        Вж        Вж"Житие  Вжра,"которое предназначалось для  обос-

Вж        Вж        Вжмосковс-!нования важного для московских князей,

Вж        Вж        Вжкого ме-Вжтезиса о  том,  что  внимание  святого

Вж        Вж        Вжтрополи-ВжПетра в  Москве явилось выражением бо-

Вж        Вж        Вжта ПетраВжжественного предначертания,  указывав-

Вж        Вж        Вж        Вжшего на  Москву  как  на  центр защиты

Вж        Вж        Вж        Вжхристианства.

Вж        Вж        Вж        Вж  В конце   XIVв.житийная   литература

Вж        Вж        Вж        Вжприобрела новый характер. Произведения

Вж        Вж        Вж        Вжэтого жанра   стали  использоваться  в

Вж        Вж        Вж        Вжвозвышенном стиле, они обильно украше-

Вж        Вж        Вж        Вжны эпитетами,  известными  оборотами и

Вж        Вж        Вж        Вжвыражениями, длинными   цитатами    из

Вж        Вж        Вж        Вж"Священного писания". В этом духе были

Вж        Вж        Вж        Вжсоставлены Епифанием Премудрым "жития"

Вж        Вж        Вж        ВжСтафана Пермского и Сергия Радонежско-

Вж        Вж        Вж        Вжго.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжв) СюжетВж  Во второй половине  XVв.  в  русской

Вж        Вж        Вжные по -Вжлитературе стал  развиваться  жанр сю-

Вж        Вж        Вжвести   Вжжетной повести.  "Повесть  о  Петре  и

Вж        Вж        Вж        ВжФевронии","Повесть о   Петре  царевиче

Вж        Вж        Вж"ПовестьВжордынском"," Повесть о  Меркурии  Смо-

Вж        Вж        Вжо Петре Вжленском." Произведения   этого   жарна

Вж        Вж        Вжи Февро Вжвнешне еще  вполне  историчны,  но   в

Вж        Вж        Вжнии "   Вждействительности здесь уже происходило

Вж        Вж        Вж        Вжсоздание вымышленных литературных  сю-

Вж        Вж        Вж"ПовестьВжжетов, что  означало  значительный шаг

Вж        Вж        Вжо Петре Вжвперед в развитии русского  литератур-

Вж        Вж        ВжцаревичеВжного творчества.

Вж        Вж        Вжордын-  Вж  Общность сюжетов обусловлена  единс-

Вж        Вж        Вжком"    Вжтвом пути культурного развития. На оп-

Вж        Вж        Вж        Вжределенной стадии возникли сюжеты, ко-

Вж        Вж        Вж"ПовестьВжторые соответствовали   общему  уровню

Вж        Вж        Вжо Мерку-Вждуховных, морально-этических представ-

Вж        Вж        Вжрии Смо-Вжлений средневекового общества,  а раз-

Вж        Вж        Вжленском"Вжвитие художественного мышления  приво-

Вж        Вж        Вж        Вждило к более глубокому проникновению в

Вж        Вж        Вж        Вжчеловеке чувства и характеры.

Вж        Вж        Вж        Вж

ВжXIII. АрВж1. Воз- Вжа)ОживлеВж  Как и  в  других  областях культуры,

Вжхитекту-Вжрожде-  Вжние векоВжрусскому зодчеству и живописи был  на-

Вжра.     Вжние ар- Вжвых тра-Вжнесен тяжелый  удар  монголо-татарским

Вж        Вжхитек-  Вждиций   Вжнашествием. Однако,  по мере того  как

Вж        Вжтуры.   Вж        Вжвосстанавливалась жизнь в русских зем-

Вж        Вж        Вж        Вжлях, оживали и получали новое  раззви-

Вж        Вж        Вж        Вжтие вековые художественные традиции. В

Вж        Вж        Вж        Вжобласти зодчества другие  традиции  не

Вж        Вж        Вж        Вжпрервались. Сохранился,  например, бе-

Вж        Вж        Вж        Вжлокаменный рельеф от церкви в Коломне,

Вж        Вж        Вж        Вжпостроенной в  XVв.  Это свидетельство

Вж        Вж        Вж        Вжтого, что имели место  попытки  возро-

Вж        Вж        Вж        Вждить традиционное  искусство резьбы по

Вж        Вж        Вж        Вжкамню, хотя по качеству исполнения ка-

Вж        Вж        Вж        Вжломенский рельеф намного уступает "а-

Вж        Вж        Вж        Вждимиро-суздальским рельефам XII-XIIIв.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжб) ВозобВж  В различных  городах Руси в XIV-XVв.

Вж        Вж        ВжновлениеВжвозобновилось каменное  строительство,

Вж        Вж        Вжкаменно-Вжпроисходила реставрация  старых памят-

Вж        Вж        Вжго строиВжников. Однако ни Суздаль,  ни  Ростов,

Вж        Вж        Вжтельст- Вжни "адимир,  ни  Нижний Новгород,  ни

Вж        Вж        Вжва, рес-ВжРязань не стали ведущими центрами раз-

Вж        Вж        ВжтаврацияВжвития искусства в XIV-XVв.

Вж        Вж2. ОбщиеВжа)Храмы Вж  Ни в какой области русского покрови-

Вж        Вжчерты   Вж        Вжтельства не отразились так тяжело  та-

Вж        ВжрусскогоВж        Вжтарские погромы,  как  в  русском зод-

Вж        Вжзодчест-Вж        Вжчестве. Каменное строительство на Руси

Вж        Вжва.     Вж        Вжпрекратилось во второй половине XIIIв.

Вж        Вж        Вж        ВжВозобновление его  относится  лишь   к

Вж        Вж        Вж        Вжконцу XIIIв.  как в Новгороде, так и в

Вж        Вж        Вж        ВжТверской земле. В XIV-XVв. различаются

Вж        Вж        Вж        Вжособенные черты новгородско-псковского

Вж        Вж        Вж        Вжстроительства. В  Новгороде  и  Пскове

Вж        Вж        Вж        Вжначинают преобладать небольшие храмы с

Вж        Вж        Вж        Вжподоронтонным покрытием,  лучшими  об-

Вж        Вж        Вж        Вжразцами являются церкви Спаса-Преобра-

Вж        Вж        Вж        Вжжения и Федора Стратилата.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжб) Цер- Вж  Церковь Спаса,  построена  в 1374г.,

Вж        Вж        Вжковь    Вжпредставляет собой небольшое  каменное

Вж        Вж        ВжСпаса   Вжсооружение, покрытое снаружи различно-

Вж        Вж        Вж        Вжго рода украшениями  в  виде  каменных

Вж        Вж        Вж        Вжкрестов. Этот  небольшой храм построен

Вж        Вж        Вж        ВжНовгородскими боярами.  Внутри церковь

Вж        Вж        Вж        Вжукрашена великолепными  фресками,  вы-

Вж        Вж        Вж        Вжполненными Феофаном Гречином в 1378г.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжв) Цер- Вж  Поплизости от Спаса,  на берегу  не-

Вж        Вж        Вжковь Ф. Вжбольшого ручья,  стоит церковь Ф.Стра-

Вж        Вж        ВжСтратилаВжтилата, построенная посадником Семеном

Вж        Вж        Вжта      ВжАндреевичем и  его  матерью Натальей в

Вж        Вж        Вж        Вж1360г. Это  то  небольшое  сооружение,

Вж        Вж        Вж        Вжпрекрасные фрески  служат  его лучшими

Вж        Вж        Вж        Вжукрашениями.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж       Вжг)Памят-Вж  Памятники XIV-XVв.   раззбросаны   в

Вж        Вж        Вжники    ВжНовгороде и его окрестностях и в  нас-

Вж        Вж        Вж        Вжтоящее время. Однако нельзя без скорби

Вж        Вж        Вж        Вжсказать, что например,погибла во время

Вж        Вж        Вж        Вжпоследней мировой войны, разрушены фа-

Вж        Вж        Вж-церковьВжшистами церковь на Волотове под Новго-

Вж        Вж        Вж на     Вжродом с  ее  фресками (лучший памятник

Вж        Вж        ВжВолотовеВжрусского зодчества XIVв.).

Вж        Вж        Вж        Вжизвестно, Новгород  не подвергался ра-

Вж        Вж        Вж        Вжзорительному нашествию    моноголо-та-

Вж        Вж        Вж        Вжтарских завоевателей, что создало бла-

Вж        Вж        Вж        Вжгоприятные условия для развития  куль-

Вж        Вж        Вж        Вжтуры. В конце XIIIв.  Новгород вступил

Вж        Вж        Вж        Вжв полосу большого подъема.

Вж        Вж3.Вели- Вж        ВжЦерковь Николы на Липне, построенная

Вж        Вжкий Нов-Вж        Вжв 1292г. Линию трехлопастного завер-

Вж        Вжгород:  Вж        Вжшения фасадов повторяет размещенный

Вж        Вж        Вж 1292годВжпод нею аркатурный поясок, стены цели-

Вж        Вж        Вж-церковьВжком сложены из отесаных лишь с лицевой

Вж        Вж        ВжНиколы  Вжстороны камней различного  размера  и

Вж        Вж        Вжна ЛипнеВждаже пород. Оконные  проемы, своды и

Вж        Вж        Вж        Вжбарабан сложены из кирпича нового типа

Вж        Вж        Вж        Вжквадратной или брусковой формы, толщи-

Вж        Вж        Вж        Вжной 9-10 см.Вместо трех апсид осталась

Вж        Вж        Вж        Вжодна в центре,  причем  опущенная до

Вж        Вж        Вж        Вжполовины здания и  в  целом  приобрело

Вж        Вж        Вж        Вжмогучую массивность и монолитность.

Вж        Вж        Вж-соборы Вж  Новгородские постройки XIV-XVвв. не-

Вж        Вж        ВжЮрьева иВжвелики по своим размерам. На смену мо-

Вж        Вж        ВжАнтоние-Вжнументальным, величественным   зданиям

Вж        Вж        Вжва мона-ВжXI-XIIвв. типа Софии, соборов Юрьева и

Вж        Вж        Вжстырей  ВжАнтониева монастырей,  строившихся бо-

Вж        Вж        Вж        Вжгатой княжеской  "астью,  пришли  не-

Вж        Вж        Вж        Вжбольшие сооружения.  Изменение объемов

Вж        Вж        Вж        Вжзданий повлекло  за  собой и выработку

Вж        Вж        Вж        Вжновых приемов.

Вж        Вж        Вж-церковьВж  Сохранились лишь отдельные фрагменты

Вж        Вж        ВжСпаса наВжнескольких зданий   первой    половины

Вж        Вж        ВжКовалевеВжXIVв. Интересна церковь Спаса на Кова-

Вж        Вж        Вж 1345   Вжлеве (1345г.),которая повторяет искон-

Вж        Вж        Вж        Вжное позакомарное завершение фасадов.

Вж        Вж        Вж        ВжНо три притвора храма, различные по

Вж        Вж        Вж        Вжвеличине и форме, напоминают "прирубы"

Вж        Вж        Вж        Вждеревянной церкви, а фасадные лопатки

Вж        Вж        Вж        Вжсохранены лишь на углах.

Вж        Вж        Вж-церковьВж Монолитный обьем стройного четверика

Вж        Вж        ВжУспения Вжзавершается трехлопастным покрытием.

Вж        Вж        Вжна Воло-ВжАсимметрично расположенные притворы

Вж        Вж        Вжтовом   Вжпридают живописность композиции. Зод-

Вж        Вж        Вжполе    Вжчий стремится достичь единства и сво-

Вж        Вж        Вж1352год Вжбоды внутреннего пространства, широко

Вж        Вж        Вж        Вжрасставив столбы и округлив их запад-

Вж        Вж        Вж        Вжную пару.

Вж        Вж        Вж-церковьВж Одним из   классических   памятников

Вж        Вж        ВжФедора  Вжновгородского зодчества       является

Вж        Вж        ВжСтрати- Вжпростроенная по заказу посадника Семе-

Вж        Вж        Вжлата    Вжна Андреевича в 1360-61гг. на Торговой

Вж        Вж        Вжна РучьеВжстороне церковь Федора Стратилата. Че-

Вж        Вж        Вж1361г.  Вжтырехстолпный одноглавый  храм с трех-

Вж        Вж        Вж        Вжлопастными завершениями фасадов, храмы

Вж        Вж        Вж        Вжэти очень крупные-в этом  их  отличие

Вж        Вж        Вж        Вжот   предыдущих   построек.    Нарядно

Вж        Вж        Вж        Вжвнешнее убранство храма.  В  настоящее

Вж        Вж        Вж        Вжвремя реставраторы  возродили  древний

Вж        Вж        Вж        Вжоблик храма,  восстановив его  трехло-

Вж        Вж        Вж        Вжпастное завершение.

Вж        Вж        Вж-церковьВж  Во второй половине  XIVв.  появилось

Вж        Вж        ВжСпаса   Вжновое стремление к нарядному,  декора-

Вж        Вж        ВжПреобра-Вжтивному убранству    постройки.    Это

Вж        Вж        Вжжения наВжстремление отчетливо    проявилось   в

Вж       Вж        ВжИльине  Вжцеркви Спаса на Ильине,  построенной в

Вж        Вж        Вжулице   Вж1374г. Здесь  декоративная обработка и

Вж        Вж        Вж1374г.  Вжапсид еще более разнообразная и  бога-

Вж        Вж        Вж        Вжтая.На фасады здесь возвращены лопатки,

Вж        Вж        Вж        Вжплоскости стен оживлены разнообразными

Вж        Вж        Вж        Вжнишками, декоративными крестами. Мощ-

Вж        Вж        Вж        Вжная апсида украшена двухярусной аркадой

Вж        Вж        Вж        Вжиз полуваликов.

Вж        Вж        Вж-церковьВж Ярким памятником новгородского  зод-

Вж        Вж        ВжПетра и Вжчества начала  XVв.  является  церковь

Вж        Вж        ВжПавла в ВжПетра и Павла в Кожевниках,  подражаю-

Вж        Вж        ВжКожевни-Вжщая храму Федора Стратилата. Кладка из

Вж        Вж        Вжках 1406Вжкамней неправильной формы и различных

Вж        Вж        Вж        Вжоттенков в сочетании с лопаткими и

Вж        Вж        Вж        Вжарочными перемычками из брускового кир-

Вж        Вж        Вж        Вжпича, создает живописное впечатление.

Вж        Вж        Вж-церковьВж Подражание памятникам древности ска-

Вж        Вж        ВжИоанна  Вжзалось в следовании образцам не только

Вж        Вж        ВжПредтечиВжXIVв., но и более раннего времени. Та-

Вж        Вж        Вж  1454г.Вжково, например,  возведенное  в 1454г.

Вж        Вж        Вж        Вжновое здание церкви Иоанна Предтечи на

Вж        Вж        Вж        ВжОпосах, центра знаменитой новгородской

Вж        Вж        Вж        Вжкупеческой корпорации   -   "Иванского

Вж        Вж        Вж        Вжста" -   вместо   разрушенного  здания

Вж        Вж        Вж        Вжпостройки 1127-1130гг.

Вж        Вж        Вж-Грано- Вж  Сохранились и  некоторые гражданские

Вж        Вж        Вжвитая   Вжпостройки XVв.  Это Грановитая палата,

Вж        Вж        Вжпалата  Вжпостроенная в 1433г.  немецкими и нов-

Вж        Вж        Вж1433г.  Вжгородскими мастерами,   и   Часозвоня,

Вж        Вж        Вж        Вжвозведенная в 1443г.  В Грановитой па-

Вж        Вж        Вж        Вжлате заседал Совет господ,  она  имеет

Вж        Вж        Вж        Вжряд специфических черт готического ис-

Вж        Вж        Вж        Вжкусства.

Вж        Вж        Вж-ЧасозвоВж  Столп Часозвони  является  одним  из

Вж        Вж        Вжня 1443гВжранних образцов русской шатровой архи-

Вж        Вж        Вж        Вжтектуры. Обрушившаяся в 1671г.  Часоз-

Вж        Вж        Вж        Вжвоня через  два  года  была  отстроена

Вж        Вж        Вж        Вжвновь, с   сохранением  основ  древней

Вж        Вж        Вж        Вжформы, но без шатрового верха.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж4.Тверь Вж        Вж  Ведущая роль в искусстве  перешла  к

Вж        Вж        Вж        Вждругим центрам, где был достигнут наи-

Вж        Вж        Вж        Вжболее высокий уровень экономического и

Вж        Вж        Вж        Вжполитического развития,  где  создава-

Вж        Вж        Вж        Вжлись наиболее  благоприятные   условия

Вж        Вж        Вж        Вждля развития художественной культуры.

Вж        Вж        Вж        Вж  Таким центром была Тверь. Именно она

Вж        Вж        Вж        Вжбыла первым  городом  Северо-Восточной

Вж        Вж        Вж        ВжРуси, где после нашествия сново  нача-

Вж        Вж        Вж        Вжлось каменное  строительство  (главный

Вж        Вж        Вж- Храм  ВжТверской храм  Спаса  Преображения   в

Вж        Вж        ВжСпаса   Вж1285-1290г.). Тверской собор был пост-

Вж        Вж        ВжПреобра-Вжроен в стиле установившемся во "ади-

Вж        Вж        Вжженья   Вжмиро-суздальском зодчестве   традиции.

Вж        Вж        Вж1285-   ВжЭто был шестистолпный крестово-куполь-

Вж        Вж        Вж1290г.  Вжный храм,   украшенный   белокаменными

Вж        Вж        Вж        Вжрельефами, медными дверями,  майолико-

Вж        Вж        Вж        Вжвым полом. Но каменное строительство в

Вж        Вж        Вж        ВжТвери в XIVв.  не  было  значительным,

Вж        Вж        Вж        Вжбыла построена  еще одна каменная цер-

Вж        Вж        Вж-1323 г Вжковь в 1323г.,  а потом разгром  Твери

Вж        Вж        ВжкаменнаяВжпосле восстания в 1327г. надолго осла-

Вж        Вж        Вжцерковь Вжбило ее, и лишь в конце XIVв. наступил

Вж        Вж        Вжв Твери Вжновый подъем  строительной деятельнос-

Вж        Вж        Вж        Вжти, продолжавшийся и в первой половине

Вж        Вж        Вж        ВжXV века.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вж-церковьВж  Сохранилась построенная   во  второй

Вж        Вж        ВжРождест-Вжчетверти XV века церковь Рождества Бо-

Вж        Вж        Вжва Бого-Вжгородицы в  селе Городне на Волге- не-

Вж        Вж        Вжродицы  Вжбольшой четырехстолпный храм на  высо-

Вж        Вж        Вж        Вжком подклете. Судя по этим памятникам

Вж        Вж        Вж        Вжтверские зодчие основывались на "ади-

Вж        Вж        Вж        Вжмировских традициях, также стремясь к

Вж        Вж        Вж        Вжпереработке крестово-купольной системы

Вж        Вж        Вж        Вж(повышенные подпружные арки, ярусность

Вж        Вж        Вж        Вжкомпозиций),но делали это менее реши-

Вж        Вж        Вж        Вжтельно.

Вж        Вж 5.ПсковВж        Вж  Своеобразное место в русском искусс-

Вж        Вж        Вж        Вжтве XIV-XVвв. занимает зодчество Пско-

Вж        Вж        Вж        Вжва. Псковские   сооружения   XIV-XVвв.

Вж        Вж        Вж        Вжпроизводят впечатление крепостных. Во-

Вж        Вж        Вж        Вженный страж Русской земли  на  Западе,

Вж        Вж        Вж        ВжПсков в  течение  столетий вел упорную

Вж        Вж        Вж        Вжборьбу против завоевателей.

Вж        Вж        Вж- камен-Вж  В еще большей степени,  чем в других

Вж        Вж        Вж ный    Вжгородах, каменные   постройки   Пскова

Вж        Вж        Вж кремль Вжимели военное   назначение.  Именно  в

Вж        Вж        Вж        ВжПскове был возведен в XVв. самый боль-

Вж        Вж        Вжс 1393  Вжшой каменный  кремль,  стены  которого

Вж        Вж        Вжпо 1452гВжпротянулись на 9 км.

Вж        Вж        Вж-Троицк-Вж Вторая половина  XIVв.  и XVв.  были

Вж        Вж        Вжкий со- Вжвременем весьма интенсивного каменного

Вж        Вж        Вжбор     Вжстроительства в Пскове,  многое сохра-

Вж        Вж        Вж1365-   Вжнилось   до    нашего    времени.    В

Вж        Вж        Вж1367г.  Вж1365-1367гг.был  заново выстроен глав-

Вж        Вж        Вж        Вжный псковский храм Троицы.  Ставя этот

Вж        Вж        Вж        Вжхрам,  псковские  мастера внесли много

Вж        Вж        Вж        Вжнового в  традиционную  схему  кресто-

Вж        Вж        Вж        Вжво-купольной церкви.  Особенно перера-

Вж        Вж        Вж        Вжботана была верхняя часть  сооружения,

Вж        Вж        Вж        Вжкоторой был  предан  динамический ритм

Вж        Вж        Вж        Вжпо мере приближения к барабану. Поста-

Вж        Вж        Вж        Вжмент перед барабаном, видимо, отвечаю-

Вж        Вж        Вж        Вжщий подпружным аркам, высоко поднимал

Вж        Вж        Вж        Вжглаву, имевшую сравнительно небольшой

Вж        Вж        Вж        Вжразмер. Это придавало постройкам мяг-

Вж        Вж        Вж        Вжкость,пластичный,как бы лепной хар-р.

Вж        Вж        Вж-церковьВж Большинству псковских  храмов  XVв.,

Вж        Вж        ВжВасилия Вжранним из которых была церковь Василия

Вж        Вж        Вжна ГоркеВжна Горке (1413г.),   характерны

Вж        Вж        Вж1413г.  Вжнебольшие кубического вида постройки с

Вж        Вж        Вж        Вжодной главой,  украшенной простыми по-

Вж        Вж        Вж        Вжясками в виде треугольных и квадратных

Вж        Вж        Вж        Вжуглублений. Внешний облик этой церкви

Вж        Вж        Вж        Вжочень прост и лаконичен. Церкви обычно

Вж        Вж        Вж        Вжимели несколько боковых приделов,  еще

Вж        Вж        Вж        Вжболее усиливавших впечатление  тяжести

Вж        Вж        Вж        Вжи приземистости зданий. Для церкви Ва-

Вж        Вж        Вж        Вжсилия   характерны   каменные  звонни-

Вж        Вж        Вж        Вжцы, состоявшие из нескольких пролетов.

Вж        Вж        Вж        ВжПостройки украшались  темно-зелеными

Вж        Вж        Вж        Вжполивными изразцами.

Вж        Вж        ВжКончанс-ВжЕго симметричный обьем  был  связан  с

Вж        Вж        Вжкий храмВжландшафтом ассимитрично   поставленной

Вж        Вж        ВжБогоявлеВжмощной четырехпролетней  звонницей   -

Вж        Вж        Вжния с ЗаВжедва ли не лучшей в Пскове. Особый ряд

Вж        Вж        Вжпсковья Вжпамятников Пскова образуют совсем  не-

Вж        Вж        Вж        Вжбольшие бесстолпные храмы,  перекрытые

Вж        Вж        Вж        Вжступенчато-поднимающимися     сводами,

Вж        Вж        Вж        Вжувенчанными главой-как Николо-Каменог-

Вж        Вж        Вж        Вжрадская церковь неизвестного времени.

Вж        Вж        Вж-ЦерковьВжЧетерехстолпная церковь, апсида котор-

Вж        Вж        ВжУспения Вжполукруглая, а боковые-прямоугольные.

Вж        Вж        Вжв МелетоВжПри повышенных подпружных арках сред-

Вж        Вж        Вжве  1461Вжние членения фасадов сильно приподняты

Вж        Вж        Вж-1462г. Вжи плоские пощиповые покрытия образуют

Вж        Вж        Вж        Вжтакуюже сложную систему, как у Троиц-

Вж        Вж        Вж        Вжсобора. Такое же строение имели псков-

Вж        Вж        Вж        Вжская церковь Козьмы и Домиана с При-

Вж        Вж        Вж        Вжмостья (1462) и некоторые храмы Довмо-

Вж        Вж        Вж        Вжнтова города.

Вж        Вж6.МоскваВж        Вж Каменное строительство в Москве  на-

Вж        Вж        Вж        Вжчалось во второй четверти XIVв. Первый

Вж        Вж        Вж        Вжэтап его  относится  к   1326-1333гг.,

Вж        Вж        Вж        Вжкогда были  построены четыре небольших

Вж        Вж        Вж        Вжкаменных храма в Кремле,  не сохранив-

Вж        Вж        Вж        Вжшихся до наших дней.

Вж        Вж        Вж        Вж  В 1367г.  в  Москве   был   возведен

Вж        Вж        Вж        Вжединственный в XIV-XVвв. во всей Севе-

Вж        Вж        Вж        Вжро-Восточной Руси каменный кремль, и с

Вж        Вж        Вж        Вжэтого времени  началась  полоса нового

Вж        Вж        Вж        Вжинтенсивного каменного строительства.

Вж        Вж        Вж-Успенс-ВжКаменные постройки этого времени- Успе-

Вж        Вж        Вжкий со- Вжнский собор, церковь Спаса на Бору (13-

Вж        Вж        Вжбор     Вж30), Архангельский собор (1333) и церко-

Вж        Вж        Вж1326-   Вжвь- колокольня Иоанна Лествичника(1329)

Вж        Вж        Вж1327гг. Вж- все они были возведены в Кремле. Все

Вж        Вж        Вж        Вжони не сохранились, однако их белока-

Вж        Вж        Вж        Вжменная техника свидетельствует о про-

Вж        Вж        Вж        Вждолжении Москвой традиций "адими-

Вж        Вж        Вж        Вжро-суздальского зодчества. Стены

Вж        Вж        Вж        ВжУспенского собора украшал резной декор

Вж        Вж        Вж        Вжв виде аркатурного фриза. Однако в

Вж        Вж        Вж        Вжцеркви Спаса на Бору место аркатур-

Вж        Вж        Вж        Вжно-колончатого пояса заняла тройная

Вж        Вж        Вж        Вжлента плоской орнаментальной резьбы.

Вж        Вж        Вж        ВжЦерковь - колокольня Иоанна Лествични-

Вж        Вж        Вж        Вжка столпообразная играла роль дозорной

Вж        Вж        Вж        Вжвышки Кремля, образуя центральную вер-

Вж        Вж        Вж        Вжтикаль его ансамбля.

Вж        Вж        Вж-соборы ВжВ начале IV века были построены соборы

Вж        Вж        ВжРождествВжРождественский (1405 ) Саввино - Сто-

Вж        Вж        Вженский  Вжрожевского и Троицкий (1422-1423 )

Вж        Вж        Вж1405г   ВжТроице - Сергиева монастыря. В отличие

Вж        Вж        ВжТроицкийВжот Успенского собора в Звенигороде оба

Вж        Вж        Вж1422    Вжмонастырских храма массивны и статич-

Вж        Вж        Вж        Вжны.Здесь нет легких фасадных полуколо-

Вж        Вж        Вж        Вжнок, а тройная полоса резного пояса

Вж        Вж        Вж        Вжпересекает плоскости широких лопаток.

Вж        Вж        Вж        ВжВ композиции здания присутствует круп-

Вж        Вж        Вж        Вжная глава.

Вж        Вж        Вж-Успен- Вж  Крупнейшей постройкой  XIVв.был  Ус-

Вж        Вж        Вжский со-Вжпенский собор в Коломне - городе,  ко-

Вж        Вж        Вжбор в   Вжторому московские   князья   придавали

Вж        Вж        ВжКоломне Вжисключительно важное   значение    как

Вж        Вж        Вж1380г.  Вжстратегическому центру на путях борьбы

Вж        Вж        Вж        Вжпротив иноземных нашествий.Расположе-

Вж        Вж        Вж        Вжние ступенями,  декоративные  закомары

Вж        Вж        Вж        ВжУспенского собора создавали  эффектив-

Вж        Вж        Вж        Вжный переход к барабану. Этот белокамен-

Вж        Вж        Вж        Вжный храм был закончен накануне Кули-

Вж        Вж        Вж        Вжковской битвы и не дошел до наших вре-

Вж        Вж        Вж        Вжмен.

Вж        Вж        Вж-Успен- Вж  Древнейшими сохранившимися  памятни-

Вж        Вж        Вжский со-Вжками московского   зодчества  является

Вж        Вж        Вжбор в   ВжУспенский собор в  Звенигороде  (около

Вж        Вж        ВжЗвениго-Вж1400г.), собор Саввина - Сторожевского

Вж        Вж        Вжроде    Вжмонастыря в  Загорске  (1422г.).   Эти

Вж        Вж        Вж1400г   Вжмосковские сооружения следуют образцам

Вж        Вж        Вж        Вжвладимирских зданий,  но выполнены они

Вж        Вж        Вж        Вжс меньшим декоративным убранством.

Вж        Вж        Вж        ВжСтройный и изящный, приподнятый  на

Вж        Вж        Вж        Вжвысоком цоколе, с легкой главой храм

Вж        Вж        Вж        Вжизысканно и сдержанно украшен. Тонкие

Вж        Вж        Вж        Вжлопатки с полуколонками членят его

Вж        Вж        Вж        Вжфасады, завершенные килевидными зако-

Вж        Вж        Вж        Вжмарами, тройные ленты плоского резного

Вж        Вж        Вж        Вжорнамента  опоясывают здание на уровне

Вж        Вж        Вж        Вжхоров, идут поверх апсид и барабана

Вж        Вж        Вж        Вжглавы. Зодчим этого собора был выдаю-

Вж        Вж        Вж        Вжщийся мастер.

Вж        Вж        ВжСпасскийВж Характерный  пример  раннемосковского

Вж        Вж        Вжсобор   Вжзодчества -Спасский собор Андронникова

Вж        Вж        ВжАндронниВжмонастыря. Килевидная форма арок возни

Вж        Вж        Вжкова мо-Вжкла по тем же причинам, что и игеовид-

Вж        Вж        Вжстыря   Вжная форма купола: с заостренного  воз-

Вж        Вж        Вжприм1420Вжвышения быстрее отводятся  атмосферные

Вж        Вж        Вж        Вжосадки. Килевидные арочки, окружающие

Вж        Вж        Вж        Вжбарабан главы, стали  характерной  де-

Вж        Вж        Вж        Вжталью московских церквей. Средняя арка

Вж        Вж        Вж        Вжфасада повышена по отношению к боковым

Вж        Вж        Вж        Вжчто придает динамичность конструкции.

Вж        Вж        Вж        ВжСобор Андронникова  монастыря  высшая

Вж        Вж        Вж        Вжточка творческой работы зодчих , рост

Вж        Вж        Вж        Вжсамобытных черт, коренное переосмысле-

Вж        Вж        Вж        Вжние крестово-купольного системы храма.

Вж        Вж        Вж-Успенс Вж1475-1479-Успенский собор в Московском

Вж        Вж        Вжкий со- ВжКремле по проекту и под авторским  над-

Вж        Вж        Вжбор 1475Вжзором итальянского архитектора Аристо-

Вж        Вж        Вж-1479г. Вжтелем Феораванти, ему было предложено

Вж        Вж        Вж        Вжследовать образцу "адимирского

Вж        Вж        Вж        ВжУспенского собора 12 века. Талантливый

Вж        Вж        Вж        Вжмастер не только сохранил красоту и

Вж        Вж        Вж        Вжлогику древнерусской архитектуры, но и

Вж        Вж        Вж        Вжсоединил это с ренессансным пониманием

Вж        Вж        Вж        Вжархитектурного пространства. Его план,

Вж        Вж        Вж        Вжкак и фасады, получил равномерное чле-

Вж        Вж        Вж        Вжнение. Апсиды замаскированы выступами

Вж        Вж        Вж        Вжстен, формы строго геометричны. В со-

Вж        Вж        Вж        Вжборе нет хоров круглые колонны несут

Вж        Вж        Вж        Вжтонкие кирпичные своды перекрытия. Со-

Вж        Вж        Вж        Вжбор удивил современников выдающимися

Вж        Вж        Вж        Вжхудожественными качествами: высотой,

Вж        Вж        Вж        Вжсветлостью, звонностью и прост-

Вж        Вж        Вж        Вжраннством.

Вж        Вж        Вж-БлаговеВжВ 1484-1489 - псковские мастера постро

Вж        Вж        Вжщенский Вжили в Московском Кремле Благовещенский

Вж        Вж        ВжСобор   ВжСобор-дворцовую церковь великого князя.

Вж        Вж        Вж1484-   ВжЭто храмы, поднятые на высокий цокольный

Вж        Вж        Вж1489    Вжэтаж-подклет и окруженные открытой галере-

Вж        Вж        Вж        Вжей. Аркатурно-колончатый пояс на их фа-

Вж        Вж        Вж-церковьВжсадах и апсидах-дань "адимирской тра-

Вж        Вж        ВжРизполо-Вждиции. Благовещенский собор, сменивший

Вж        Вж        Вжжения   Вжстарую постройку 14 века, был первона-

Вж        Вж        Вж1484-   Вжчально трехглавым и сохранял хоры, свя-

Вж        Вж        Вж1486гг. Вжзанные с дворцом, представлявшим собой

Вж        Вж        Вж        Вжсложный комплекс деревянных и каменных

Вж        Вж        Вж        Вжпалат. От дворца сохранился корпус Гра-

Вж        Вж        Вж1487-   Вжновитой палаты (1487-1491; зодчие Марко

Вж        Вж        Вж1491г   ВжФрязин и Пьетро Антонио Солари). Это бо-

Вж        Вж        ВжГранови-Вжльшой зал площадью около 500 квадратных

Вж        Вж        Вжтая палаВжметров при высоте более 9 метров, пере-

Вж        Вж        Вжта      Вжкрытый четырьмя сводами, сходящимся в

Вж        Вж        Вж        Вжцентре зала на одном столбе.

Вж IX.ЖивоВж1.Живо  Вжа)Твер- Вж  Русское искусство   второй половины

Вж пись   Вжписные  Вжская    ВжXIV-XVвв. восприняло и развило  дальше

Вж        Вжшколы   Вж        Вжхудожественную культуру  Древней Руси.

Вж        Вж        Вж        ВжСвоя живописная школа  складывалась  в

Вж        Вж        Вж        ВжТвери, где живопись стремилась более к

Вж        Вж        Вж        Вжновгородским образцам,  чем к московс-

Вж        Вж        Вж        Вжким.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжб)Новго-Вж  Высокого развития достигла во второй

Вж        Вж        Вжродская Вжполовине XIV-XVвв.  и новгородская жи-

Вж        Вж        Вж        Вжвопись, опиравшаяся  на прочные тради-

Вж        Вж        Вж        Вжции и использовавшая достижения визан-

Вж        Вж        Вж        Вжтийского искусства.  В живописи Новго-

Вж        Вж        Вж        Вжрода XIVв.  сложился  новый  стиль.  В

Вж        Вж        Вж        Вжновгородских фресках  этого времени на

Вж        Вж        Вж        Вжсмену тяжеловатым, приземистым фигурам

Вж        Вж        Вж        Вжпришли узкие,

Вж        Вж        Вж        Вжвытянутые изображения  людей,  многос-

Вж        Вж        Вж        Вжлойные композиции;  живопись стала бо-

Вж        Вж        Вж        Вжлее миниатюрной,  изящной, обогатилась

Вж        Вж        Вж        Вжцветовая гамма.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж2.РаботыВжа)Роспи-Вж  Замечательным художником конца XIVв.

Вж        ВжФеофана Вжси в церВжбыл знаменитый Феофан Грек, приехавший

Вж        ВжГрека.  Вжкви Спа-Вжна  Русь  из Константинополя.  Принеся

Вж        Вж        Вжса на   Вжлучшие традиции византийского  искусс-

Вж        Вж        ВжИльине  Вжтва,  Феофан Грек органически соединил

Вж        Вж        Вж        Вжих с русским искусством, став крупней-

Вж        Вж        Вж        Вжшим  мастером  русской живописи и внес

Вж        Вж        Вж        Вжбольшой вклад в ее идейно-художествен-

Вж        Вж        Вж        Вжное развитие.  Феофан работал в Новго-

Вж        Вж        Вж        Вжроде и Москве.

Вж        Вж        Вж        Вж  В Новгороде сохранились рукописи Фе-

Вж        Вж        Вж        Вжофона Грека в церкви Спаса на  Ильине.

Вж        Вж        Вж-Троица ВжОн воплощал в своих фресковых росписях

Вж        Вж        Вж        Вжвысокую одухотворенность человека, си-

Вж        Вж        Вж-Фигура Вжлу внутренней эмоциональности; страст-

Вж        Вж        ВжМакария Вжную "ю к возвышенному  и  прекрасному

Вж        Вж        ВжЕгипедс-Вждуховному состоянию человека.

Вж        Вж        Вжкого    Вж   Феофан Грек оказал большое  "ияние

Вж        Вж        Вж        Вжна Новгородскую живопись. По-видимому,

Вж        Вж        Вж        Вжего учениками была  расписана  церковь

         Вж        Вж        ВжФедора Стратилата.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжб)Цер-  Вж   Замечательным памятником  Новгородс

Вж        Вж        Вжковь Ф. Вжкой живописи второй половины XIVв. был

Вж        Вж        ВжСтроти- Вжогибший комплекс  фресок  Вологотской

Вж        Вж        Вжлата    Вжеркви. Эти фрески, принадлежавшие не-

Вж        Вж        Вж        Вжзвестному новгородскому мастеру.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжв)ФрескиВж  Жизнерадостные и  яркие фрески Воло-

Вж        Вж        ВжВолотов-Вжтовской церкви далеко выходили из  ра-

Вж        Вж        Вжской    Вжмок сурового  аскетического мировоспи-

Вж        Вж        Вжцеркви  Вжтания церкви ив  образных  формах  ис-

Вж        Вж        Вж        Вжкусства были проявлением свободы худо-

Вж        Вж        Вж        Вжжественного творчества.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжг)ФрескиВж  Фашисткие захватчики  уничтожили   в

Вж        Вж        ВжКовалев-Вжбольшей части  еще  один шедевр новго-

Вж        Вж        Вжской    Вжродской живописи XIVв.  - фрески Кова-

Вж        Вж        Вжцеркви  Вжлевской церкви. В живописи ковалевской

Вж        Вж        Вж        Вжцеркви особенно ярко проявилось  "ия-

Вж        Вж        Вж        Вжние южнославянской художественной тра-

Вж        Вж        Вж        Вждиции и выполнялась  линейно-графичес-

Вж        Вж        Вж        Вжким изображением.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжд)Иконо-Вж  В конце  XIVв.  сложилось  самостоя-

Вж        Вж        Вжписание Вжтельное направление   живописного  ис-

Вж        Вж        Вж        Вжкусства - иконописание.

Вж        Вж        Вж        Вж  Новгородские иконы этого времени ха-

Вж        Вж        Вж        Вжрактеризуются чистотой   и   сочностью

Вж        Вж        Вж        Вжкрасок, среди  которых  живопиiы осо-

Вж        Вж        Вж        Вжбенно любили   пламенный    киноварный

Вж        Вж        Вж        Вжцвет. Композиционные  схемы новгородс-

Вж        Вж        Вж        Вжких икон просты  и  лаконичны.  Святые

Вж        Вж        Вж        Вжизображались стоявшими в ряд, житейные

Вж        Вж        Вж        Вжиконы выполнялись  в   виде   большого

Вж        Вж        Вж        Вжизображения святого в центре, окружен-

Вж        Вж        Вж        Вжного со всех сторон маленькими  "клей-

Вж        Вж        Вж        Вжмами"6 изображающими отдельные эпизоды

Вж        Вж        Вж        Вжиз жития  святого.  Большинство   икон

Вж        Вж        Вж        Вжпосвящалось особенно  популярным в на-

Вж        Вж        Вж        Вжроде святым-покровителям различных хо-

Вж        Вж        Вж        Вжзяйственных занятий (Илья-пророк- гро-

Вж        Вж        Вж        Вжмовержец; дающий дождь и охраняющий от

Вж        Вж        Вж        Вжогня; покровитель скотоводства.  Васи-

Вж        Вж        Вж        Вжлий, на которого легко  перешел  культ

Вж        Вж        Вж        Вжязыческого Вялеса;  покровители  коне-

Вж        Вж        Вж        Вжводства. Флор  и   Лавр-   покровитель

Вж        Вж        Вж        Вжплотников и  защитник от пожаров Нико-

Вж        Вж        Вж        Вжлай -чудотворец.

Вж        Вж        Вж        Вж  Широко популярен был культ богороди-

Вж        Вж        Вж        Вжцы-заступницы и  защитницы  обиженных.

Вж        Вж        Вж        ВжПосвящались иконы и собственно истори-

Вж        Вж        Вж        Вжческим сюжетам.  Так, в Новгороде была

Вж        Вж        Вж        Вжраспространена икона "Битва суздальцев

Вж        Вж        Вж        Вжс новгородцами",  посвященная событиям

Вж        Вж        Вж        Вж1169г.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вже) Фрес-Вж  Крупным памятником псковской живопи-

Вж        Вж        Вжки СнетоВжси XIVв. являлись фрески Снетогорского

Вж        Вж        ВжгорскогоВжмонастыря, весьма архаичные по  манере

Вж        Вж        Вжмонасты-Вжисполнения. В   них  ярко  воплотились

Вж        Вж        Вжря      Вжсвоеобразные черты псковского  искусс-

Вж        Вж        Вж        Вжтва -изображаемые  персонажи  выглядят

Вж        Вж        Вж        Вжсильными и несколько грубоватыми.

Вж        Вж        Вж        Вж  Московская живопись первой  половины

Вж        Вж        Вж        ВжXIVв. развивалась  еще  в плане архаи-

Вж        Вж        Вж        Вжческих традиций предшевствующего  вре-

Вж        Вж        Вж        Вжмени. В  середине  XIVв.  роспись мос-

Вж        Вж        Вж        Вжковских соборов была выполнена гречес-

Вж        Вж        Вж        Вжкими и русскими мастерами.

Вж        Вж        Вж        Вж  С 80-х годов,  когда утвердилось ру-

Вж        Вж        Вж        Вжководящее положение  Москвы  в русских

Вж        Вж        Вж        Вжземлях, начался  раiвет   московского

Вж        Вж        Вж        Вжискусства. И  хотя по размаху московс-

Вж        Вж        Вж        Вжкая живопись не имела себе равных,  но

Вж        Вж        Вж        Вжчисло уцелевших   московских  росписей

Вж        Вж        Вж        ВжXIV - начала XVв. сравнительно невели-

Вж        Вж        Вж        Вжко. Не  лучше и с иконами XVв.  Многие

Вж        Вж        Вж        Вжиз них погибли во времена  Тохтамышева

Вж        Вж        Вж        Вжразорения Москвы в 1382г.  Характерной

Вж        Вж        Вж        Вжособенностью московской живописи  было

Вж        Вж        Вж        Вжсочетание христианской   мифологии   с

Вж        Вж        Вж        Вжместными народными     художественными

Вж        Вж        Вж        Вжтрадициями. Москва  стала притягатель-

Вж        Вж        Вж        Вжным центром для лучших мастеров  живо-

Вж        Вж        Вж        Вжписного искусства.  Приехал в Москву и

Вж        Вж        Вж        ВжФеофан Грек,  оставивший глубокий след

Вж        Вж        Вжж)Иконы Вжв московском искусстве росписью церкви

Вж        Вж        Вж        ВжРождества Богоридицы,   Архангельского

Вж        Вж        Вж        Вжсобора, Благовещенского собора. До нас

Вж        Вж        Вж        Вждошли только его иконы Благовещенского

Вж        Вж        Вж        Вжсобора. Феофан  исполнил  в  нем "Деи-

Вж        Вж        Вж        Вжсус"- композицию из трех фигур.  Следы

Вж        Вж        Вж        Вжвлияния Феофана  отчетливо прослежива-

Вж        Вж        Вж        Вжются и в иконах, и в книжной миниатюре

Вж        Вж        Вж        Вжтого времени.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж3. Рабо-Вжа)Роспи-Вж  Помимо "феофановского"  направления,

Вж        Вжты Анд- Вжси БлагоВжв московской живописи к XIV-XVв.  исс-

Вж        Вжрея Руб-ВжвещенскоВжледователи отмечают  и  наличие   ряда

Вж        Вжлева.   Вжго собо-Вжпроизведений, связанных с византийски-

Вж        Вж        Вжра      Вжми и южно-славянскими  художественными

Вж        Вж        Вж(1405г.)Вжтрадициями. Подъем московского искусс-

Вж        Вж        Вж        Вжтва подготовил великий русский  худож-

Вж        Вж        Вж        Вжник Андрей Рублев.

Вж        Вж        Вж        Вж  В 1405г. он вместе с Феофаном Греком

Вж        Вж        Вж        Вжи Прохором  из Городца расписывал Бла-

Вж        Вж        Вж        Вжговещенский собор.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж       Вжб) РоспиВж  В 1408г.  работал над росписью восс-

Вж        Вж        Вжси УспенВжтановленного Успенского собора во "а-

Вж        Вж        Вжского соВждимире вместе с Даниилом Черным.  Между

Вж        Вж        Вжбора    Вж1425 и 1427г.  Рублев принимал участие

Вж        Вж        Вж(1408г.)Вжв росписи Троицкого собора Троице-Сер-

Вж        Вж        Вжв)Роспи-Вжгиева монастыря,  а в 1427 -1430г. ра-

Вж        Вж        Вжси ТроицВжботал над  фресками  Спасо-Андроникова

Вж        Вж        Вжкого со-Вжмонастыря.

Вж        Вж        Вжбора    Вж

Вж        Вж        Вж(1427-  Вж

Вж        Вж        Вж 1430г.)Вж

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        Вжг) Фрес-Вж  Наиболее ранними из известных в нас-

Вж        Вж        Вжки      Вжтоящее время  работа  Рублева  считают

Вж        Вж        Вж        Вжфрески Успенского собора в  Звенигоро-

Вж        Вж        Вжна тему Вжде. Андрей Рублев создавал свою школу,

Вж        Вж        Вжстрашно-Вжследы которой  обнаружены  в  росписях

Вж        Вж        Вжго суда ВжРождественского собора  Саввина-Сторо-

Вж        Вж        Вж        Вжжевского монастыря.

Вж        Вж        Вж        Вж  В московском  Благовещенском  соборе

Вж        Вж        Вж        ВжРублев написал несколько икон, в боль-

Вж        Вж        Вж        Вжшинстве плохо сохранившихся.

Вж        Вж        Вж        Вж  Значительно лучше сохранились фрески

Вж        Вж        Вж        ВжУспенского собора во "адимире, в рос-

Вж        Вж        Вж        Вжписи которых  Андрей  Рублев  принимал

Вж        Вж        Вж        Вжучастие вместе Данилом Черным.  Однако

Вж        Вж        Вж        Вжиз лучших  фресок  собора-   "Шествие

Вж        Вж        Вж        Вжправедников в рай."

Вж        Вж        Вжд)Иконы Вж  Значительным произведением  Рублева,

Вж        Вж        Вж        Вжодним  из  самых  выдающися памятников

Вж        Вж        Вж-Троица Вжмирового  искусства,  является   икона

Вж        Вж        Вж1411г   Вж"Троица",  написанная для собора Трои-

Вж        Вж        Вж        Вжце-Сергиева  монастыря  в  1425-1427г.

Вж        Вж        Вж        ВжСюжет  иконы"Троица"  основан  на биб-

Вж        Вж        Вж        Вжлейском рассказе о явлении старцу  Ав-

Вж        Вж        Вж-Архан- Вжрааму и его супруге Саре в образе юно-

Вж        Вж        Вжгел Гав-Вжшей  трех  ангелов,  один  из  которых

Вж        Вж        Вжриил    Вжпредсказал Саре рождение сына.

Вж        Вж        Вж        Вж  Рублеву принадлежат  и другие работы

Вж        Вж        Вж        Вжв Троицком соборе. Среди них изображе-

Вж        Вж        Вж-АпостолВжние архангела Гавриила и апостола Пав-

Вж        Вж        ВжПавел   Вжла.

Вж        Вж        Вж        Вж

Вж        Вж        ВжИтог    Вж  Усилившийся интерес к являениям при-

Вж        Вж        Вж        Вжроды, появление сюжетной повести в ли-

Вж        Вж        Вж        Вжтературе и  блестящий  подъем  русской

Вж        Вж        Вж        Вжживописи XVв.  - все это и многое дру-

Вж        Вж        Вж        Вжгое является звеньями одной цепи, мно-

Вж        Вж        Вж        Вжгообразными проявлениями  того  общего

Вж        Вж        Вж        Вжпроцесса развития   русской   культуры

Вж        Вж        Вж        ВжXIV-XV веков,  в  которых  зарождалось

Вж        Вж        Вж        Вжрационалистическое и   гуманистическое

Вж        Вж        Вж        Вжначало.

--------------------------------------------------------------------


Страницы: Назад 1 Вперед