ќсобливост—÷ нац—÷ональних кухонь р—÷зних кра—„н св—÷ту на п—÷дпри—‘мствах ресторанного господарства

курсова€ работа:  улинари€

ƒокументы: [1]   Word-180692.doc —траницы: Ќазад 1 ¬перед

ѕлан


¬ступ

–озд—÷л 1. ќсобливост—÷ орган—÷зац—÷—„ обслуговуванн€ —÷ноземних турист—÷в

    1. ќсобливост—÷ культури гостини народ—÷в св—÷ту
    2. ¬иди —÷ методи обслуговуванн€ —÷ноземних турист—÷в
    3. ќбслуговуванн€ по типу "Ўведського столуї
    4. –∆стор—÷€ виникненн€ кул—÷нар—÷—„

–озд—÷л 2. ’арактерн—÷ в—÷дм—÷нност—÷ в приготуванн—÷ страв нац—÷ональних кухонь

2.1  ухн€ кра—„н –ƒвропи

2.2  ухн€ кра—„н јз—÷—„

2.3  ухн€ кра—„н јмерики, анади

2.4  ухн€ кра—„н јфрики

2.5 ≈кскурс—÷€ в ”кра—„нську народну кул—÷нар—÷ю

2.6 Ќац—÷ональна кухн€ р—÷зних кра—„н св—÷ту у Ћьв—÷вськ—÷ ресторанах

2.7 ќбслуговуванн€ —÷ноземних турист—÷в в ресторан—÷ "Ћьв—÷вї

¬исновки та пропозиц—÷—„

Ћ—÷тература


¬ступ


–озгл€даючи сучасний готельно-ресторанний б—÷знес, €к одну —÷з форм п—÷дпри—‘мницько—„ д—÷€льност—÷, ми не можемо звернути увагу на —÷ндустр—÷ю харчуванн€. јдже гост—÷ €к—÷ в—÷дв—÷дують готельно-ресторанний комплекси повинн—÷ бути добре обслуженими —÷ забезпеченн—÷ в хорошому харчуванн—÷. “акож й туристи €к—÷ в—÷дв—÷дують наш Ћьв—÷в повинн—÷ в—÷дчувати себе €к вдома. ј це все залежить в—÷д харчуванн€ в готел—÷-ресторан—÷ тому не можливо об—÷йтис€ без знань нац—÷ональних страв.

¬ажливим елементом в прийн€т—÷ в готель-ресторан турист—÷в —‘ —„х обслуговуванн€ в харчов—÷й промисловост—÷. ѕ—÷дпри—‘мства громадського харчуванн€ обслуговують досить р—÷зноман—÷тний контингент в—÷дв—÷дувач—÷в - турист—÷в, €к в—÷тчизн€них, так й —÷ноземних, €к орган—÷зованих, так й —÷ндив—÷дуальних. ƒл€ кожно—„ категор—÷—„ споживач—÷в потр—÷бн—÷ особлив—÷ методи, прийоми обслуговуванн€.

“ому метою мо—‘—„ курсово—„ роботи —‘ завданн€ теоретично —÷ практично досл—÷дити особливост—÷ нац—÷ональних кухонь р—÷зних кра—„н св—÷ту на п—÷дпри—‘мствах ресторанного господарства. “ому обслуговуючи харчуванн€м людей з р—÷дного м—÷ста € не могла звернути увагу на обслуговуванн€ харчуванн€ —÷ноземних турист—÷в. «б—÷льшенн€ к—÷лькост—÷ гостей з-за кордону вимага—‘ в—÷д п—÷дпри—‘мств громадського харчуванн€ формуванн€ сукупност—÷ знань —÷ €к—÷сно нового п—÷дходу —÷ технолог—÷й при орган—÷зац—÷—„ харчуванн€.

Ќабутт€ практичних навичок щодо орган—÷зац—÷—„ обслуговуванн€ харчуванн€м людей р—÷зних нац—÷ональностей —÷ р—÷зних потреб на п—÷дпри—‘мствах громадського харчуванн€ да—‘ змогу ще б—÷льше зб—÷льшити пот—÷к гостей до Ћьв—÷вщини.

¬ивченн€ —÷ досл—÷дженн€ матер—÷ал—÷в, практична робота спр€мован—÷ на формуванн€ сучасного типу економ—÷чного мисленн€, набутт€ профес—÷йно—„ гнучкост—÷, компетентност—÷, д—÷ловитост—÷, ум—÷нн€ працювати в нових економ—÷чних умовах ,задл€ добробуту нашого народу —÷ п—÷двищенн€ авторитету Ћьв—÷вщини в св—÷т—÷.

–озд—÷л 1. ќсобливост—÷ орган—÷зац—÷—„ обслуговуванн€ —÷ноземних турист—÷в харчуванн€м


–∆ноземн—÷ туристи обслуговуютьс€ групами чи —÷ндив—÷дуально. ќбслуговуванн€ груп турист—÷в зд—÷йсню—‘тьс€ за класами "люксї, "першийї, "туристськийї.  р—÷м того, —‘ ще здешевлен—÷ та шк—÷льн—÷ тури. –∆ндив—÷дуальн—÷ туристи обслуговуютьс€ за класами "¬—÷-ай-п—÷ї, "люкс-апартаментї, "люксї, "першийї, "туристськийї —÷ "кемп—÷нгї. ¬ажливим видом послуг, що надаютьс€ —÷ноземним туристам, —‘ харчуванн€, €ке становить приблизно 25-30% загально—„ вартост—÷, наприклад, п—÷знавального туру.

ќрган—÷зац—÷€ харчуванн€ —÷ноземних турист—÷в зд—÷йсню—‘тьс€ здеб—÷льшого в ресторанах, барах, кафе клас—÷в "люксї, "вищийї та "першийї.“уристичн—÷ ф—÷рми заздалег—÷дь подають п—÷дпри—‘мствам громадського харчуванн€ м—÷с€чн—÷ або декадн—÷ граф—÷ки перебуванн€ —÷ноземних турист—÷в —÷з зазначенн€м класу обслуговуванн€ та нац—÷ональност—÷ турист—÷в, а не п—÷зн—÷ше н—÷ж за добу - замовленн€ на обслуговуванн€ кожно—„ групи турист—÷в.

” ресторанах, де обслуговуютьс€ групи —÷ноземних турист—÷в, повинн—÷ бути спец—÷альн—÷ журнали дл€ ре—‘страц—÷—„ в—÷дпуску харчуванн€ —÷з зазначенн€м дати, кра—„ни, з €ко—„ прибули туристи, номери пов—÷домленн€, класу обслуговуванн€, виду харчуванн€ (сн—÷данок, об—÷д, вечер€), к—÷лькост—÷ турист—÷в за замовленн€м —÷ фактично охоплених харчуванн€м, вартост—÷ харчуванн€. ƒл€ груп турист—÷в звичайно передбача—‘тьс€ триразове харчуванн€ - сн—÷данок, об—÷д, вечер€. ќрган—÷зац—÷€ харчуванн€ груп —÷ноземних турист—÷в зд—÷йсню—‘тьс€ в окремих залах або за спец—÷ально вид—÷леними столами у загальному зал—÷.

ћеню повинно бути р—÷зноман—÷тним за дн€ми тижн€. ” меню потр—÷бно включати не менше птјў€ти-шести ф—÷рмових страв —÷ страв на замовленн€. Ќеобх—÷дно також враховувати нац—÷ональн—÷ звича—„ —÷ смаки турист—÷в. Ќа проханн€ турист—÷в п—÷дпри—‘мства харчуванн€ зобовтјў€зан—÷ зам—÷нювати страви з урахуванн€м на€вност—÷ на п—÷дпри—‘мств—÷ сировини, у тому числ—÷ забезпечувати д—÷—‘тичними —÷ вегетар—÷анськими стравами.

ƒ—÷т€м в—÷д двох до дванадц€ти рок—÷в, €к—÷ подорожують у склад—÷ груп —÷ноземних турист—÷в або —÷з с—÷мтјў€ми, харчуванн€ нада—‘тьс€ за спец—÷альним меню у межах 50% вартост—÷ харчуванн€ в—÷дпов—÷дного класу обслуговуванн€.

ћеню сн—÷данку дл€ вс—÷х турист—÷в може передбачати так званий —‘вропейський сн—÷данок. “аке меню склада—‘тьс€ з фруктового або €г—÷дного соку, холодно—„ закуски (сир, масло вершкове, шинка), гар€чо—„ закуски або легко—„ друго—„ страви - €—‘чн€ або сирники, варенн€ або джем, булочка, гар€чий напий - кава або чай. ƒо сн—÷данку подають також хл—÷б або тост, цукор.

ќб—÷д, €к правило, склада—‘тьс€ —÷з холодно—„ закуски, супу, друго—„ гар€чо—„ страви, десерту, кави. , кави. Ќа вечерю подають холодну закуску, другу гар€чу страву, десерт, гар€чий напий. Ќа об—÷д —÷ вечерю подають м—÷неральну або фруктову воду, пиво.

ћеню об—÷ду —÷ вечерю складають не менш н—÷ж у двох вар—÷антах на кожен день —÷ напередодн—÷ пропонують дл€ вибору кер—÷внику групи турист—÷в. ” меню вказують назву ресторану, клас харчуванн€, назву страв, —„х вих—÷д —÷ ц—÷ни. ћеню п—÷дпису—‘ кер—÷вник п—÷дпри—‘мства, зав—÷дувач виробництва, метрдотель (адм—÷н—÷стратор).

–екомендуютьс€ так—÷ ор—÷—‘нтован—÷ —÷нтервали харчуванн€: сн—÷данок - з 8 до 10 години (у туристичний сезон - з 7 до 10 години); об—÷д - з 12 до 15 години; вечер€ - з 17 год. 30 хв. ƒо 20 години.

якщо окрем—÷ туристи ви€вили бажанн€ залишитись у ресторан—÷ п—÷сл€ вечер—÷, —„х обслуговують за додаткову плату. ¬ окремих випадках, за узгодженн€м представника туристично—„ орган—÷зац—÷—„ з адм—÷н—÷страц—÷—‘ю п—÷дпри—‘мства харчуванн€, вечер€ може бути орган—÷зована в буфетах на поверхах готелю за скороченим меню.

” зал—÷, призначен—÷й дл€ харчуванн€ груп —÷ноземних турист—÷в, на одному з—÷ стол—÷в (звичайно першому за ходом) ставл€ть на п—÷дставц—÷ нац—÷ональн—÷й прапорець кра—„ни, з €ко—„ прибули туристи. ѕрапорц—÷ допомагають туристам краще зор—÷—‘нтуватис€ в зал—÷ —÷ безпомилково займати м—÷i€ за сво—„ми столами.

√рупи турист—÷в у звтјў€зку з обмеженим у них часом на споживанн€ —„ж—÷ обслуговуютьс€ таким чином. ƒл€ вс—÷х турист—÷в пода—‘тьс€ —‘диний сн—÷данок певно—„ вартост—÷, меню €кого щоденно зм—÷ню—‘тьс€. ƒо приходу турист—÷в на ст—÷л подаютьс€ холодн—÷ закуски, соки, хл—÷бобулочн—÷ вироби, води чи пиво, фрукти —÷ солодк—÷ страви (кр—÷м морозива). ƒо сн—÷данку й об—÷ду на ст—÷л обовтјў€зково пода—‘тьс€ киптјў€чена охолоджена вода з—÷ шматочками льоду. ’олодн—÷, гар€ч—÷ закуски (сосиски, сардельки з гарн—÷ром тощо) —÷ друг—÷ гар€ч—÷ страви, виготовлен—÷ порц—÷йними шматками (б—÷фштекс, лангет та .—÷нш—÷), подаютьс€ €к у м—÷лких столових тар—÷лках, так —÷ в загальних блюдах з розкладанн€м —„х на стол—÷. ѕерш—÷ страви подаютьс€ в супових мисках (кр—÷м страв, €к—÷ подаютьс€ в бульйонних чашках). —ерв—÷руванн€ столу чашками з блюдц€ми —÷ ложками дл€ гар€чих напо—„в зд—÷йсню—‘тьс€ шл€хом розкладанн€ —„х групами з торц—÷в столу або на приставному стол—÷.

«а харчуванн€ групи турист—÷в представник туристично—„ орган—÷зац—÷—„ вида—‘ метрдотелю (оф—÷ц—÷анту) п—÷дтвердженн€ виконанн€ замовленн€ установлено—„ форми. ¬оно —‘ документом суворо—„ зв—÷тност—÷ .

–∆ндив—÷дуальних —÷ноземних турист—÷в забезпечують триразовим харчуванн€м (сн—÷данок, об—÷д, вечер€).

” ресторанах сн—÷данок може подаватис€ за безгот—÷вковим розрахунком. …ого варт—÷сть входить у варт—÷сть туристичних документ—÷в. Ќа окремих п—÷дпри—‘мствах сн—÷данок в—÷дпускають за гот—÷вковий рахунок.

 ожному туристу вручають в—÷зитну картку (€ка може бути —÷ пропуском у готель) з—÷ штампом "—н—÷данокї.

—н—÷данок дл€ —÷ндив—÷дуальних —÷ноземних турист—÷в може бути орган—÷зований в окрем—÷й зал—÷ ресторану, за спец—÷ально вид—÷леними столами у загальному зал—÷ за типом "шведського столуї, а за бажанн€м туриста - у номер—÷, де в—÷н мешка—‘. Ќа столах, вид—÷лених дл€ обслуговуванн€ —÷ндив—÷дуальних —÷ноземних турист—÷в, повинна бути спец—÷альна табличка з надписом "«арезервованої.

ќб—÷ди —÷ вечер—÷ —÷ндив—÷дуальним —÷ноземним туристам в—÷дпускають зг—÷дно з меню страв на замовленн€, €ке повинно бути в—÷ддруковане укра—„нською, рос—÷йською, англ—÷йською, н—÷мецькою або французькою мовами.


1.1 ќсобливост—÷ культури гостини народ—÷в св—÷ту


ќдн—÷—‘ю з найважлив—÷ших характеристик €кост—÷ гостини в готел—÷ —‘ р—÷вень комфорту. ќстанн—÷й здеб—÷льшого визнача—‘тьс€ техн—÷чним оснащенн€м, складом номер—÷в та обс€гами пропонованих послуг. ” багатьох кра—„нах готел—÷ под—÷л€ють на категор—÷—„, що дозвол€—‘ кл—÷—‘нтам наперед ор—÷—‘нтуватис€ стосовно €кост—÷ —÷ номенклатури послуг, а також можливих ц—÷н.  ритер—÷€ми дл€ в—÷днесенн€ готел—÷в до окремих категор—÷й —‘ €к—÷сть прим—÷щень загального користуванн€ —÷ номер—÷в, к—÷льк—÷сть ванних та душових к—÷мнат, стандарти умеблюванн€, види, к—÷льк—÷сть —÷ €к—÷сть техн—÷чного обладнанн€ (наприклад, засоби зв'€зку, кондиц—÷онери), р—÷вень оформленн€ прим—÷щень, к—÷льк—÷сть —÷ квал—÷ф—÷кац—÷€ персоналу, р—÷вень та асортимент послуг з харчуванн€, —÷нших послуг тощо. ѕерел—÷чен—÷ послуги у неготельних прим—÷щенн€х, тобто у гуртожитках, проф—÷лактор—÷€х надати неможливо. ” —Ўј готел—÷ под—÷л€ють на комерц—÷йн—÷, мотел—÷, курортн—÷ —÷ дл€ проведенн€ зустр—÷чей.  р—÷м того, готел—÷ —Ўј класиф—÷кують за терм—÷нами проживанн€: в межах тижн€, дл€ пост—÷йного проживанн€, курортн—÷ готел—÷ дл€ проживанн€ на час в—÷дпочинку. «асоби розм—÷щенн€ при—„жджих або прибулих —÷нод—÷ под—÷л€ють на традиц—÷йн—÷ —÷ нетрадиц—÷йн—÷, або доповню вальн—÷.

—ловом, традиц—÷йна соц—÷онормативна культура укра—„нц—÷в колись розум—÷лас€ надзвичайно широко —÷ в ус—÷х випадках регламентувалас€ певними правилами повед—÷нки, стереотип—÷зованими за формою. ÷—÷ правила торкалис€ —÷ традиц—÷—„ гостинност—÷, €ка в укра—„нському середовищ—÷ формувалас€ на основ—÷ не лише м—÷фолог—÷чних у€влень, а й моральних принцип—÷в доброзичливого ставленн€ до ближнього. —аме тому укра—„нська гостинн—÷сть вир—÷зн€лас€ особливою гуманн—÷стю, глибинне кор—÷нн€ €ко—„ —‘ сп—÷льним дл€ вс—÷х сх—÷дних слов'€н. –∆з давн—÷х-давен було заведено, що той, хто в—÷дв—÷да—‘ оселю, тривалий час вважа—‘тьс€ сво—„м, оск—÷льки прилуча—‘тьс€ до дух—÷в цього дому, скуштувавши трапези або об—÷гр—÷вшись б—÷л€ вогнища. “ому природно, що господар—÷ робили все, щоб почастувати (тобто в—÷ддати, почесть) прибульц€. « часом це переросло у звичай обов'€зкового пригощанн€ (частуванн€) гостей. «окрема, на стол—÷ завжди й неодм—÷нно мали лежати кусень хл—÷ба та щ—÷пка сол—÷ тј‘ ц—÷ головн—÷ атрибути не т—÷льки слов'€нського хл—÷босольства, а й прилученн€ до дух—÷в та божеств.  р—÷м того, вважалос€, що той, хто скушту—‘ кусень хл—÷ба з с—÷ллю, д—÷стане господн—‘ благослов—÷нн€ —÷ н—÷коли не посм—÷—‘ скривдити того, хто часту—‘.

јле можна сказати що кожна з кра—„н намага—‘тьс€ бути гостиною —÷ доброзичливою до в—÷дв—÷дувач—÷в.“ому особливих в—÷дм—÷нностей в обслуговуванн—÷ € не пом—÷тила.ѕросто десь вишукано,а ще де небудь менш презентабельно.√оловне ставленн€ людей —÷ —„хн—‘ бажанн€ до доброзичливост—÷,—÷ тод—÷ ваш г—÷сть н—÷коли не буде задаволений вашою гостинн—÷стю.


1.2 ¬иди —÷ методи обслуговуванн€ турист—÷в


ƒл€ —÷ноземц—÷в оф—÷ц—÷ант-представник сво—‘—„ держави.“ому необх—÷дно таким гост€м ви€вл€ти особливу увагу —÷ турботу.Ѕагато —÷ноземц—÷в в—÷ддають перевагу тим стравам,до €ких вони звикли вдома.“ому обовтјў€зок оф—÷ц—÷анта запропонувати —„м под—÷бн—÷ або —÷дентичн—÷ страви..ƒуже важливо щоб оф—÷ц—÷ант волод—÷в —÷ноземними мовами,це п—÷дн—÷ма—‘ престиж закладу —÷ створю—‘ невимушену —÷ доброзичливу атмосферу.Ќа€вн—÷сть меню на р—÷зних мовах —‘ необх—÷дним атрибутом високого розр€дного ресторану.

ѕриймаючи туриста ми берем за нього певну в—÷дпов—÷дальн—÷сть,тому в обовтјў€зки оф—÷ц—÷анта,метродел€ також входить нагл€д за станом самопочутт€ гост€.

¬першу чергу при зустр—÷ч—÷ ми розм—÷щу—‘мо туриста в його номер—÷,прийма—‘мо в—÷д нього побажанн€ щодо харчуванн€ або в—÷д тур агента з €ким все попередньо було домовлено.

—еред заклад—÷в ресторанного господарства основне м—÷iе займають ресторани, кафе, бари. ¬они в—÷д—÷грають пом—÷тну роль в орган—÷зац—÷—„ в—÷дпочинку населенн€. ÷—÷ п—÷дпри—‘мства харчуванн€ в—÷дв—÷дують не т—÷льки дл€ того, щоб по—„сти, але також в—÷дм—÷тити юв—÷лей, важливу под—÷ю в житт—÷ людини, того чи —÷ншого колективу, провести вес—÷льне торжество, д—÷лову або оф—÷ц—÷йну зустр—÷ч, просто в—÷дпочити в кол—÷ близьких людей. ¬ процес—÷ багатор—÷чного розвитку галуз—÷ ресторанного господарства склалас€ складна система обслуговуванн€, що ма—‘ р—÷зн—÷ форми. Ѕагато п—÷дпри—‘мств зосереджують сво—„ зусилл€ на €к—÷й-небудь одн—÷й форм—÷ чи одному вид—÷ обслуговуванн€, тод—÷ €к —÷нш—÷ ввод€ть б—÷льш складн—÷, комб—÷нован—÷ форми. “акий пор€док, з одного боку, ускладню—‘ роботу п—÷дпри—‘мства, але з —÷ншого боку - приваблю—‘ велику к—÷льк—÷сть в—÷дв—÷дувач—÷в, в—÷дпов—÷дно, спри€—‘ зросту обс€гу товарообороту —÷ прибутку. ѕор€д з такими видами обслуговуванн€ €к обслуговуванн€ в—÷дв—÷дувач—÷в за столиками в торговому зал—÷, самообслуговуванн€, буфетне обслуговуванн€, ви—„зне обслуговуванн€, —÷сну—‘ така форма обслуговуванн€ €к бенкет. ¬ наш час проведенн€ бенкет—÷в в ресторан—÷ можна пор—÷вн€ти з прем'—‘рою в театр—÷, коли трупа ма—‘ можлив—÷сть показати вс—÷ сво—„ кращ—÷ профес—÷йн—÷ €кост—÷ велик—÷й к—÷лькост—÷ гл€дач—÷в. “ак —÷ персонал ресторану, обслуговуючи бенкет, повинен гостинно зустр—÷ти, продемонструвати високу культуру обслуговуванн€, показати св—÷й профес—÷онал—÷зм —÷ забезпечити гарний настр—÷й вс—÷х учасник—÷в заходу, створивши тим самим вс—÷ умови дл€ повноц—÷нного в—÷дпочинку. ¬—÷д правильно—„ —÷ ч—÷тко—„ орган—÷зац—÷—„ роботи обслуговуючого персоналу п—÷дпри—‘мств ресторанного господарства залежить настр—÷й —÷ самопочутт€ вс—÷х гостей.  ультура обслуговуванн€ - один з основних критер—÷—„в в оц—÷нц—÷ д—÷€льност—÷ оф—÷ц—÷ант—÷в. ќрган—÷зац—÷€ бенкет—÷в останн—÷м часом користу—‘тьс€ великою попул€рн—÷стю. –«х "аштовують на вищому р—÷вн—÷ —÷ просто в кол—÷ друз—÷в —÷ родич—÷в. ѕриводом дл€ таких заход—÷в можуть служити р—÷зн—÷ под—÷—„: оф—÷ц—÷йн—÷ або дипломатичн—÷ зустр—÷ч—÷, зустр—÷ч—÷ —÷ноземних посл—÷в, прийоми, п—÷дписанн€ протокол—÷в, театральн—÷ прийоми, заключенн€ д—÷лових угод, памтјў€тн—÷ дати, с—÷мейн—÷ св€та. «нанн€ —÷ ум—÷нн€ оф—÷ц—÷ант—÷в обслуговувати той чи —÷нший бенкетний зах—÷д дуже важлив—÷. Ќеобх—÷дно вм—÷ти ч—÷тко орган—÷зовувати бенкети, п—÷дготувати прим—÷щенн€, в котрому буде проходити бенкет. Ќайважлив—÷шим в ход—÷ того чи —÷ншого бенкету —‘ обслуговуванн€, котре ма—‘ сво—„ особливост—÷ в залежност—÷ в—÷д виду бенкету. ќбслуговуючому персоналу необх—÷дно знати ц—÷ особливост—÷, щоб забезпечити проведенн€ бенкету на вищому р—÷вн—÷. ћетою написанн€ дано—„ контрольно—„ роботи —‘ розкритт€ основних особливостей обслуговуванн€ бенкетних заход—÷в. ¬их—÷дними даними контрольно—„ роботи —‘: ¬ид бенкету - бенкет-прийом з повним обслуговуванн€м оф—÷ц—÷антами. ѕрив—÷д "аштуванн€ заходу - юв—÷лей чолов—÷ка. ѕора року - весна. ћ—÷iе проведенн€ бенкету - зал ресторану тјё и—„вськийтјЁ.  —÷льк—÷сть гостей - 70 (ж—÷нок - 20, чолов—÷к—÷в - 50) , з них почесних гостей - 12 (ж—÷нок - 4, чолов—÷к—÷в - 8). „ас початку бенкету - 19.00


1.3 ќбслуговуванн€ по типу "шведського столуї


ќстанн—÷м часом широко розповсюджена форма обслуговуванн€ по типу "шведського столуї в р—÷зних вар—÷антах: сн—÷данок, об—÷д або вечер€ з розрахунком п—÷сл€ отриманн€ —„ж—÷; з попередн—÷м розрахунком у входу до торгового залу або по абонементам дл€ обслуговуванн€ —÷ндив—÷дуальних турист—÷в або груп.

ќбслуговуванн€ по типу "шведського столуї з розрахунком п—÷сл€ отриманн€ —„ж—÷ зручно дл€ —÷ндив—÷дуальних турист—÷в, коли пот—÷к гостей р—÷вном—÷рний —÷ в зал—÷ застосовуютьс€ р—÷зн—÷ форми обслуговуванн€.

ѕ—÷дготовка до обслуговуванн€ в зал—÷. ¬ зал—÷ в залежност—÷ в—÷д його конф—÷гурац—÷—„ б—÷л€ ст—÷н на в—÷дстан—÷ 1-1,5 м або м—÷ж колонами (щоб не було зустр—÷чних поток—÷в гостей) установлюють ст—÷л довжиною 4 - 5 та висотою 1 - 1,1 метр—÷в. ѕри п—÷дготовц—÷ столу сл—÷д враховувати, в €кий час дн€ проводитьс€ обслуговуванн€. ƒл€ сн—÷данку ст—÷л п—÷дготовлюють наступним чином. « одного боку столу, €кий призначений дл€ п—÷дходу в—÷дв—÷дувач—÷в, розм—÷щують блюда, лотки з низькими бортиками, розноси, вкрит—÷ лл€ними або паперовими серветками, вази дл€ викладенн€ блюд, €к—÷ —‘ в асортимент—÷, фрукт—÷в, булочних, кисло-молочних вироб—÷в, напо—„в. « цього ж боку столу на в—÷дстан—÷ 10-15 см в—÷д краю ставл€ть закусочн—÷, пир—÷жков—÷ тар—÷лки по 8-10 шт. в стопц—÷, розм—÷щують стакани, чашки, закусочн—÷ прибори, чайн—÷ ложки.

Ќа стол—÷ перед в—÷дкритт€м залу п—÷дготовлюють посуд дл€ обслуговуванн€ (не менш н—÷ж дл€ 30 чол.).  —÷льк—÷сть посуду п—÷дбирають —÷з розрахунку на одного споживача: 2-3 тар—÷лки, 2 комплекти виделок —÷ нож—÷в, чайна ложка, стопки —‘мн—÷стю 150 куб.см, стакан —÷ чашка. ¬ процес—÷ роботи оф—÷ц—÷анти поповнюють посуд на стол—÷.

’олодн—÷ закуски —÷ готову буфетну продукц—÷ю розм—÷щують на стол—÷ по групам продукт—÷в: рибн—÷ (балик, лососина тощо), мтјў€сн—÷ (бекон, окорок, ростб—÷ф, сирокопчена ковбаса), натуральн—÷ овоч—÷, вершкове масло, в—÷дварене €йце, розфасован—÷ плавлений сир, молоко, вершки, сметана, кеф—÷р, джем, €блука —÷ апельсини. Ѕ—÷л€ кожно—„ групи продукт—÷в кладуть прибори дл€ перекладанн€, в—÷дпов—÷дний посуд —÷ прибори дл€ прийому —„ж—÷. якщо п—÷д час сн—÷данку через "шведський ст—÷лї в—÷дпускають вузький асортимент других страв або гар€чих закусок, то дл€ цього можна використовувати частина поверхн—÷ основного столу з холодними закусками або поруч з ним встановити ст—÷л дл€ в—÷дпустц—÷ додаткового асортименту блюд, €к—÷ потребують п—÷д—÷гр—÷ву.

ѕри п—÷дготовц—÷ до обслуговуванн€ п—÷д час об—÷ду в зал—÷, кр—÷м столу з холодними закусками, встановлюють ст—÷л дл€ в—÷дпуску перших —÷ других страв. јсортимент холодних закусок в—÷др—÷зн€—‘тьс€ в—÷д асортименту, рекомендованого дл€ сн—÷данку. ¬ нього вход€ть салати з овоч—÷в, сельдь, заливна риба, птиц€, в—÷дварний €зик, вершкове масло. « перших страв рекомендуютьс€ бульйони, протерт—÷ зупи, борщ—÷, сол€нки, тобто т—÷ перш—÷ страви, €к—÷ можна в—÷дпускати в бульйонних чашках. ¬ асортимент других страв включають блюда з риби, мтјў€са, птиц—÷, творога, €к—÷ в—÷дпускають, використову€ один вид посуду (наприклад, жарена риба, б—÷фштекс, котлета по-ки—„вськ—÷, кур€че ф—÷ле, бл—÷нчики, сирники).

’л—÷бобулочн—÷ вироби до сн—÷данку —÷ об—÷ду ставл€ть в вазах або хл—÷бниках, розм—÷щуючи —„х м—÷ж блюдами в дек—÷лькох м—÷i€х столу.

¬ зал—÷ п—÷д час сн—÷данку повинно працювати три оф—÷ц—÷анта (п—÷д час об—÷ду - птјў€ть). ƒл€ дотримуванн€ норм в—÷дпуску продукц—÷—„ вона повинна бути п—÷дготовлена окремими порц—÷€ми або нар—÷зана так, щоб один, два або три кусочка продукц—÷—„ складали одну порц—÷ю. ¬ цьому випадку в меню сл—÷д вказати, з €ких частин склада—‘тьс€ порц—÷€. якщо хл—÷б нар—÷заний невеликими шматочками, а не одним кусочком по ц—÷н—÷ 1 або 2 кус. « урахуванн€м його маси, то в меню вказу—‘тьс€ к—÷льк—÷сть кусочк—÷в, €к—÷ складають одну порц—÷ю.

« кухн—÷ продукц—÷ю —÷ блюда в—÷дпускають по заборним аркушам, €к—÷ оформл€ють у в—÷дпов—÷дност—÷ з вимогами бухгалтерського обл—÷ку, тобто заповнюють вс—÷ графи заборного аркуша, вказують к—÷льк—÷сть порц—÷й, ц—÷ну —÷ час в—÷дпуска кожно—„ ново—„ парт—÷—„ блюд. ¬ к—÷нц—÷ роботи, тобто п—÷сл€ сн—÷данку о 09.30 —÷ п—÷сл€ об—÷ду о 15 год., оф—÷ц—÷анти здають продукц—÷ю, €ка залишилас€ —÷ блюда на виробництво. ѕоверненн€ продукц—÷—„ ф—÷ксують в заборному аркуш—÷. ƒл€ покращенн€ обл—÷ку основн—÷ продукти —÷ гарн—÷ри в—÷дпускають окремо. ¬иручка оф—÷ц—÷ант—÷в визнача—‘тьс€ по р—÷зн—÷ це суми, в—÷дпущено—„ на обслуговуванн€ "шведського столуї —÷ повернено—„ п—÷сл€ обслуговуванн€ продукц—÷—„.

√ар€ч—÷ напо—„ подають оф—÷ц—÷анти чи в—÷дв—÷дувач—÷ обслуговують себе сам—÷ за спец—÷альними чайними (кофейними) столами.

ќбслуговуванн€ по типу "шведського столуї за попередн—÷м розрахунком, розрахунком по абонементам. ÷€ форма розрахунку —‘ зручною при обслуговуванн—÷ груп турист—÷в —÷ пост—÷йного контингенту в—÷дв—÷дувач—÷в ресторану.

” в—÷дпов—÷дност—÷ з меню дл€ кожного пер—÷оду обслуговуванн€ на всю групу п—÷дготовлюють в багато порц—÷йному посуд—÷ (на 4-6 чол.) порц—÷—„ блюд. Ќаприклад, шпроти, ветчина, салати по ; порц—÷—„, а друг—÷ страви - по 6. ѕри цьому передбача—‘тьс€ розд—÷льний в—÷дпуск основного блюда —÷ окремих складових частин складного гарн—÷ру. ќкремо п—÷дготовл€ють ст—÷л дл€ десерту —÷ гар€чих напо—„в. ¬с—÷ п—÷дготовлен—÷ блюда розташовують в пересувних спец—÷ал—÷зованих секц—÷€х дл€ холодних закусок, перших, других блюд, десерту.


1.4 –∆стор—÷€ виникненн€ кул—÷нар—÷—„


—во—„м кор—÷нн€м кул—÷нар—÷€ порина—‘ у далеке минуле тј‘ туди, де гор—÷в вогонь жертовного вогнища. Ќайб—÷льше у розвиток кул—÷нар—÷—„ внесли античн—÷ народи - древн—÷ греки та римл€ни. ƒобрими кул—÷нарами греки стали не зразу. ўе у часи √омера (V–∆–∆–∆-–∆V ст. до н.е.) кул—÷нар—÷в не було.

 ухарську майстерн—÷сть греки ставили в один р€д —÷з музикою та поез—÷—‘ю. «а —„х рецептами готувалис€ страви дл€ учасник—÷в ќл—÷мп—÷йських —÷гор, дл€ л—÷тн—÷х людей, €к—÷ страждали порушеною функц—÷—‘ю шлунку, тощо.

ƒревн—÷ римл€ни мистецтво кул—÷нар—÷—„ та хл—÷бопеченн€ запозичили у грек—÷в. √орох, бобов—÷, €чм—÷нь використовувались ними дл€ приготуванн€ каш—÷ —÷ коржик—÷в.  ул—÷нарн—÷ пристраст—÷ —÷нколи у ƒавньому –им—÷ розгор€лись так, що питанн€ кул—÷нарного мистецтва обговорювались нав—÷ть у сенат—÷. ћеню давньоримських цезар—÷в складалис€ —÷нколи з 60 страв.

«а 2500 рок—÷в людство пов—÷льно удосконалювало €к сво—„ смаки, так —÷ тонкощ—÷ технолог—÷—„ приготуванн€ —„ж—÷. ѕрикладом може бути —‘вропейська кухн€, стр—÷мкий розкв—÷т €ко—„ припада—‘ на епоху середн—÷х в—÷к—÷в та б—÷льш п—÷зн—÷й пер—÷од.

¬еличезний вплив на розвиток —‘вропейсько—„ кухн—÷ зробила "гастроном—÷чна" революц—÷€, завд€ки €к—÷й у –ƒвроп—÷ вперше з'€вилось багато до цього часу нев—÷дом—÷й продукт—÷в. ѕ—÷сл€ в—÷дкритт€ јмерики у XVI стол—÷тт—÷ англ—÷йц—÷ та —÷спанц—÷ вперше скуштували кукурудзу, квасолю та сон€шник. јле найважлив—÷шим продуктом, що зм—÷нив та збагатив кухню —‘вропейц—÷в, була картопл€.

“радиц—÷йн—÷ заст—÷лл€ р—÷дко коли обходились без медку, €кий готували на вод—÷ з доданн€м меду та кв—÷ток хмелю. ” велик—÷й к—÷лькост—÷ наш—÷ предки вживали одержуванн—÷ способом брод—÷нн€ напо—„ - квас, пиво, виноградне вино. —еред солодких страв на той час були в в—÷дом—÷: кут€ з медом —÷ гор—÷хами, рис з медом —÷ корицею, кут€ з —÷зюмом —÷ гор—÷хами, заправлена в—÷дваром з сушених €блук, слив та вишень (узваром) що тривалий час мали також обр€дове значенн€, з малини —÷ журавлини теж варили узварець.

–∆сторично дол€ нашо—„ кухн—÷ склалась так, що вона особливо €скраво розкв—÷тало у монастир€х. “ак, вже в XI ст. в  и—‘во-ѕечерському монастир—÷ серед ченц—÷в було к—÷лька кухар—÷в.

ѕрофес—÷€ кухар€ у царськ—÷й –ос—÷—„ завжди була одн—÷—‘ю з найб—÷льш принижених, особливо при кр—÷посному прав—÷. « часу його скасуванн€ розпочалос€ в—÷дродженн€ старовинно—„ кухн—÷.  олишн—÷ вельмож—÷, опинившись в ем—÷грац—÷—„ п—÷сл€ жовтн€ 1917 року, зм—÷нили сво—„ смаки: в—÷дкривали ресторани, в—÷дроджували стар—÷ забут—÷ страви, старезн—÷ графи та кн€з—÷ замовл€ли на об—÷д горщик щ—÷в, окрошки, чорно—„ або б—÷ло—„ каш—÷, тобто гречано—„ або молочно—„ пшон€но—„.

Ѕагато дес€тил—÷ть знатн—÷ особи вважали особливим шиком мати у себе кухар—÷в-француз—÷в, що в—÷д—÷грало у дол—÷ нац—÷онально—„ кухн—÷ сумну роль - вона була забута. Ѕагато страв зазнали зм—÷н в рецептур—÷ —÷ способах приготуванн€, внасл—÷док чого пог—÷ршились —÷ —„х смаков—÷ €кост—÷ - адже б—÷льш—÷сть страв укра—„нсько—„ кухн—÷, на в—÷дм—÷ну в—÷д страв —÷нших кухонь, в—÷дзнача—‘тьс€ складною рецептурою —÷ комб—÷нованими способами —„х готуванн€. Ќаприклад, при вар—÷нн—÷ укра—„нського борщу використову—‘тьс€ до 20 р—÷зних продукт—÷в, що створю—‘ при—‘мний смаковий букет —÷ високу поживн—÷сть ц—÷—‘—„ страви. ƒуже багато продукт—÷в дл€ других страв проход€ть складну обробку - спочатку —„х обсмажують або вар€ть, а пот—÷м тушкують або зап—÷кають. ÷е збер—÷га—‘ —„х аромат —÷ нада—‘ —„м соковитост—÷. —тановище ускладнювалось тим, що рецепти старих майстр—÷в не записувались —÷ поступово забувались.

ѕершою рос—÷йською кул—÷нарною книгою прийн€то вважати "ѕоваренные записки", що була видана у 1779 роц—÷ —ерг—÷—‘м ƒруковцовим. ќкр—÷м того, прот€гом XIX стол—÷тт€ вийшли "–усска€ поварн€, или Ќаставлени€ о приготовлений вс€кого рода насто€щих русских кушаньев..." ¬. Ћ—‘вшина (ћ., 1816), "Ќова€ и полна€ дл€ всех состо€ний кухмистерска€ книга" ћ. јндре—‘ва (ћ., 1837), "–учна€ книга русекой опытной хоз€йки"  . јвд—‘—‘во—„ (ћ., 1841) та —÷нш—÷.  ниги ц—÷ були практичними кер—÷вництвами, з—÷бранн€м рецептур, страв та опис—÷в без наукового обгрунтуванн€ технолог—÷чних процес—÷в.

” ћоскв—÷ перша —„дальн€ в—÷дкрилась 12 кв—÷тн€ 1918 року, де спочатку готували 500-600 об—÷д—÷в на день, але досить швидко —„х к—÷льк—÷сть була доведена до 1500. —тр—÷мко розширювалась мережа дит€чих та шк—÷льних —„далень. ѕродовольч—÷ органи приступили до орган—÷зац—÷—„ фабрик-кухонь, €к—÷ дали можлив—÷сть перетворити б—÷льш—÷сть —„далень у роздавальн—÷ пункти. ќдним з перших такою фабрикою-кухнею став в—÷домий ресторан "яр" у ћоскв—÷, де готувалось до 18 тис€ч об—÷д—÷в дл€ д—÷тей.

Ѕурхливий розвиток мереж—÷ п—÷дпри—‘мств громадського харчуванн€ уже в перш—÷ роки –ад€нсько—„ "ади потребував орган—÷зац—÷—„ шк—÷л кул—÷нарного учн—÷вства, техн—÷кум—÷в, —÷нститут—÷в —÷нженер—÷в громадського харчуванн€. Ѕув створений –∆нститут харчуванн€ јкадем—÷—„ медичних наук —–—–, в €кому ф—÷з—÷ологи, б—÷ох—÷м—÷ки розробили норми харчуванн€ залежно в—÷д кл—÷мату, профес—÷—„ та в—÷ку людини, вивчили низку проблем обм—÷ну речовин в орган—÷зм—÷, створили засади сучасного л—÷кувального харчуванн€.

ƒл€ широкого використанн€ в харчуванн—÷ страз укра—„нсько—„ народно—„ кухн—÷ ”кра—„нський науково-досл—÷дний —÷нститут торг—÷вл—÷ —÷ громадського харчуванн€, в—÷дновив рецептуру стародавн—÷х нац—÷ональних укра—„нських страв, вивчив особливост—÷ приготуванн€ найпоширен—÷ших у даний час укра—„нських страв у  и—„вськ—÷й, «акарпатськ—÷й, Ћьв—÷вськ—÷й, ѕолтавськ—÷й, ƒн—÷пропетровськ—÷й, «апор—÷зьк—÷й —÷ ’ерсонськ—÷й област€х —÷ склав рецептуру й технолог—÷ю приготуванн€ понад 400 укра—„нських страв.

ѕ—÷дпри—‘мства громадського харчуванн€ в—÷д—÷грають значну роль в уклад—÷ нашого житт€. « кожним роком —„х значенн€ зроста—‘.

¬ епоху ћар—÷—„-јнтуанегти —÷ в б—÷льш п—÷зн—÷й пер—÷од французьк—÷ кухар—÷ отримують спец—÷альну осв—÷ту. ѕро мистецтво кухар—÷в говор€ть —÷ дискутують на р—÷вн—÷ з такими актуальними дл€ того часу проблемами, €к теолог—÷€ —÷ астроном—÷€, маг—÷€ та алх—÷м—÷€. ‘ранцузьк—÷ кухар—÷ у цей пер—÷од не без вплину алх—÷м—÷к—÷в винайшли вс—÷ можлив—÷ способи теплово—„ обробки продукт—÷в: зап—÷канн€ у формочках, фольз—÷, пергамент—÷, приготувань —„ж—÷ на пар—÷—÷. Ћотар—÷нг—÷€ "запатентувала" за собою винах—÷д слойоного т—÷ста, паштету, печ—÷нки, торта з маком —÷ багатьох —÷нших кул—÷нарних премудростей.

¬се XVIII стол—÷тт€ було €скравою демонстрац—÷—‘ю т—÷сних уз, що пов'€зували фундаментальн—÷ досл—÷дженн€ з прикладними проблемами.  ул—÷нар—÷€ прир—÷внювалась до науки. ѕершу спробу створити наукову основу кул—÷нар—÷—„ зробили французи јнсельм —аварента јнтуан  арем, €к—÷ ввели строг—÷ пропорц—÷—„, встановили певну посл—÷довн—÷сть у подач—÷ страв та серв—÷руванн—÷ столу, заклали естетичн—÷ основи сучасного оформленн€ страв.

Ќародженн€ кул—÷нарного мистецтва на –ус—÷ пов'€зане з—÷ знаменитими €зичницькими св€тами. « часом €зичницьк—÷ боги були забут—÷, а добр—÷ традиц—÷—„ тј‘ залишились. ”же в пер—÷од трип—÷льсько—„ культури (« тис. рок—÷в тому) населенн€ ѕравобережно—„ ”кра—„ни вирощувало зернов—÷ культури тј‘ пшеницю, €чм—÷нь, просо.

Ћ—÷тописи та —÷нш—÷ п—÷сенн—÷ пам'€тки, а також археолог—÷чн—÷ розкопки св—÷дчать про багатство —÷ р—÷зноман—÷тн—÷сть —„ж—÷, що споживалась населенн€м —ередньо—„ Ќаддн—÷пр€нщини в пер—÷од  и—„всько—„ –ус—÷.  р—÷м продукт—÷в переробки зерна —÷ р—÷зних овоч—÷в (капусти, р—÷пи, цибул—÷), до складу —„ж—÷ входило м'€со св—÷йських тварин —÷ птиць. «начне м—÷iе в харчуванн—÷ наших предк—÷в здавна займала й риба, серед €ко—„ сл—÷д назвати коропа, л€ща, осетра, сома, вугра, щуку, в'€з€. —еред рослинно—„ —„ж—÷ стародавн—÷х слов'€нських народ—÷в перше м—÷iе в—÷дводилос€ хл—÷бов—÷, €кий готували з житнього та пшеничного борошна на закваi—÷ (кислий хл—÷б) —÷ вип—÷кали в печах. ѕр—÷сне т—÷сто вживали у вигл€д—÷ галушок та —÷нших вироб—÷в.

—п—÷льн—÷сть походженн€ рос—÷йського —÷ укра—„нського народ—÷в, —„х матер—÷ально—„ культури, створили —÷ сп—÷льн—÷ характерн—÷ особливост—÷ —„х кухонь. ”кра—„нська кухн€ запозичила де€к—÷ страви рос—÷йсько—„ кухн—÷, €к—÷ збагатили —„—„ асортимент. ÷е щ—÷, сол€нка, пельмен—÷, кулеб'€ка та —÷нш—÷ страви. ” свою чергу з укра—„нсько—„ кухн—÷ в рос—÷йську вв—÷йшли так—÷ страви, €к борщ—÷, вареники, сирники, овоч—÷ з р—÷зною начинкою, шпиговане салом м'€со, фарширована риба, домашн€ свин€ча ковбаса тощо.

Ќауково-техн—÷чний прогрес зм—÷ню—‘ людську працю, перекладаючи на плеч—÷ машин та механ—÷зм—÷в багато трудом—÷стких, ф—÷зично важких роб—÷т. ¬насл—÷док перетворень прац—÷ людини у сфер—÷ громадського харчуванн€ на засадах сучасно—„ техн—÷ки п—÷дн—÷ма—‘тьс€ престиж профес—÷—„. ѕри цьому усуваютьс€ в—÷дм—÷нност—÷ м—÷ж розумовою та ф—÷зичною працею. –об—÷тник насамперед спостер—÷га—‘ за роботою техн—÷чних засоб—÷в, проводить —„х регулюванн€, налагодженн€. «никли так—÷ профес—÷—„ важко—„, виснажливо—„ прац—÷, €к опапювач печей, зольник. «араз на п—÷дпри—‘мствах громадського харчуванн€ практично нема—‘ теплового обладнанн€ на твердому палив—÷.

ѕ—÷двищуютьс€ техн—÷чна оснащен—÷сть п—÷дпри—‘мств та р—÷вень механ—÷зац—÷—„ прац—÷. “онни картопл—÷ за день може почистити картоплечистка. ƒл€ переробки м'€са застосовують м'€сорубки р—÷зних систем, машини дл€ формуванн€ котлет. ƒл€ приготуванн€ кул—÷нарних вироб—÷в використовують електричн—÷ машини (наприклад, жаров—÷ обертальн—÷, електричн—÷ печ—÷). ” технолог—÷чному процес—÷ приготуванн€ страв застосовують апарати —÷нфрачервоного нагр—÷ву. ¬они призначен—÷ дл€ приготуванн€ м'€сних та рибних кул—÷нарних вироб—÷в (шашлик—÷в, в—÷дбивних, шн—÷цел—÷в), вироб—÷в з птиц—÷. ƒл€ теплово—„ обробки харчових продукт—÷в усе ширше використовуютьс€ надвисокочастотн—÷ печ—÷. ¬ них теплова обробка зд—÷йсню—‘тьс€ електромагн—÷тним генератором. ¬они використовуютьс€ дл€ швидкого роз—÷гр—÷ванн€, розморожуванн€ та приготуванн€ кул—÷нарних вироб—÷в в буфетах, кафе та ресторанах.

–озробл€ютьс€ —÷ впроваджуютьс€ поточн—÷ л—÷н—÷—„ дл€ митт€ та очищенн€ овоч—÷в, смажених вироб—÷в у фритюр—÷, виробництва млинц—÷в, вареник—÷в, пир—÷жк—÷в. ƒл€ приготуванн€ холодних страв використовують €йцер—÷зки, овочер—÷зки, дозатори дл€ вершкового масла тощо.

ѕри орган—÷зац—÷—„ обслуговуванн€ —÷ноземних турист—÷в метрдотель повинен знати склад груп, клас туристичних документ—÷в, по €ким вони будуть харчуватис€, режим харчуванн€.



–озд—÷л 2. ’арактерн—÷ в—÷дм—÷нност—÷ в приготуванн—÷ страв нац—÷ональних кухонь


ѕриймаючи —÷ноземних гостей, прац—÷вники п—÷дпри—‘мства громадського харчуванн€ зобовтјў€зан—÷ прид—÷лити максимальну увагу до обслугову—‘мих з урахуванн€м —„х нац—÷ональних традиц—÷й, особливостей —÷ режиму харчуванн€.

ќрган—÷зовуючи харчуванн€ —÷нтурист—÷в, необх—÷дно враховувати, що в кожн—÷й кра—„н—÷, у людей р—÷зних нац—÷ональностей —‘ "астив—÷ —„м смаки у вибор—÷ продукт—÷в харчуванн€, приготуванн—÷ страв, особливост—÷ в режим—÷ харчуванн€, €к—÷ характеризуютьс€ застосуванн€м р—÷зноман—÷тних способ—÷в теплово—„ обробки продукт—÷в, технолог—÷чних прийом—÷в, використанн€м спец—÷й —÷ приправ.

Ќац—÷ональн—÷ традиц—÷—„ в харчуванн—÷ в б—÷льшост—÷ визначаютьс€ географ—÷чним положенн€м кра—„ни. ¬ омива—‘мих мор€ми —÷ океанами кра—„нах в рац—÷он—÷ харчуванн€ мають перевагу продукти мор€, а народи л—÷состеп них район—÷в в—÷ддають перевагу продуктам тваринного походженн€.

Ѕагато смак—÷в, традиц—÷й —÷ особливостей харчуванн€ визначаютьс€ в—÷роспов—÷данн€м народу, при цьому з рац—÷ону харчуванн€ можуть повн—÷стю або частково виключатис€ продукти тваринного походженн€, а прийоми —„ж—÷ провод€тьс€ у визначений час. ¬ процес—÷ —÷сторичного розвитку кра—„н, розширенн€ економ—÷чних, торг—÷вельних —÷ культурних звтјў€зк—÷в традиц—÷—„ в харчуванн—÷ частково можуть м—÷н€тис€, але основн—÷ —„х особливост—÷, €к—÷ —‘ характерними дл€ даного народу, залишаютьс€ пост—÷йними.


2.1  ухн€ кра—„н –ƒвропи


—трави польсько—„ кухн—÷ за технолог—÷—‘ю приготуванн€ —÷ набору продукт—÷в схож—÷ з блюдами укра—„нсько—„ —÷ рос—÷йсько—„. —трави здеб—÷льшого вар€ть,тушкують та зап—÷кають. ƒл€ приготуванн€ страв використовують овоч—÷, рибн—÷ продукти, валове —÷ свине мтјў€со, птицю, дичину, субпродукти, гриби, риба, овоч—÷, молочн—÷ продукти (твор—÷г, кисл€к, кеф—÷р), €годи т.д. —алати з—÷ св—÷жих овоч—÷в рекомендовано заправл€ти майонезом, ол—÷—‘ю з лимонним соком. Ќе сл—÷д включати в рац—÷они харчуванн€ блюда з баранини. « гар€чих напо—„в попул€рн—÷ чорна кава або кава з молоком

ƒуже багато в польськ—÷й кухн—÷ перших блюд. —еред них р—÷зн—÷ бульйони, крупники, супи, борщ—÷, щ—÷. ќсобливо варто вид—÷лити так—÷ традиц—÷йн—÷ страви, €к борщок бур€ковий з вушками (вид пельмен—÷в з начинкою з м'€са та гриб—÷в), жур з ковбасою або грудинкою (складовою частиною цього блюда —‘ жур - житн—‘ борошно, залите водою —÷ заквашене на прот€з—÷ двох дн—÷в) та —÷н. ƒо одних перших страв у ѕольщ—÷ прийн€то подавати зам—÷сть хл—÷ба картоплю, до —÷нших - галушки, пир—÷жки, каш—÷, гр—÷нки —÷ т.д. “ак, до журу подають картоплю, политу розтопленим свин€чим жиром, до грибного супу - перлову кашу. –—÷дко пропонують соуси до других страв з м€са. Ѕагато споживають сметани та вершкового мтјў€са.

”любленими у пол€к—÷в —‘ фл€ки - блюда з рубц—÷в, Ѕ—÷гос ( апуста квашена - 750 г, капуста св—÷жа - 750 г, свинина - 400 г, тел€тина без к—÷сток - 200 г, ковбаса копчена - 200 г, шпик - 50 г, гриби сушен—÷ - 30 г, —ушен—÷ гриби промивають теплою водою, кладуть в посуд, заливають холодною водою —÷ залишають на 2 години дл€ набуханн€,томат-пюре - 60 г, одна цибул€, 2 лаврових листа, соль, перець, 2 ст. ложки сливового повидла, скл€нки сухого червоного вина.), в—÷дбивн—÷ котлети з—÷ свинини —÷ тел€тини, в—÷дбивн—÷ зрази.  вашену капусту м—÷лко рубл€ть —÷ припускають в невелик—÷й к—÷лькост—÷ води до м ' €кост—÷. ѕот—÷м вар€ть до готовност—÷ разом з грибами. —в—÷жу капусту р—÷жуть квадратиками, ставл€ть в жаровню —÷ прогр—÷вають до м'€кост—÷, а пот—÷м тушать разом з тел€тиною п—÷д кришкою, сол€ть —÷ зм—÷шують з квашеною капустою. ѕот—÷м додають жарен—÷ шпик та свинину, копчену ковбасу або грудинку, нар—÷зан—÷ кубиками, пасерован—÷ томат-пюре и р—÷пчату цибулю, сливове повидло, перець, с—÷ль. ¬се перем—÷шують —÷ ставл€ть тушити на слабкому вогн—÷ до готовност—÷. Ѕлюдо не ма—‘ бути занадто р—÷дким, тому потр—÷бно дати випаруватис€ зайв—÷й р—÷дин—÷. «н€вши з вогню, в б—÷гос потр—÷бно додати вина —÷ все добре перем—÷шати.

¬ б—÷гос можна класти шматочки будь-€кого м ' €са: птиц—÷, дичини, €ловичини (чим б—÷льше сорт—÷в м ' €са буде використано при приготуванн—÷ б—÷госа, тим в—÷н буде смачн—÷шим). ƒл€ покращенн€ смаку в б—÷гос можна додати також червоне сухе вино (50 грам на порц—÷ю), чорнослив, тмин —÷ майоран. Ѕ—÷гос можна приготувати —÷ з одн—÷—‘—„ квашено—„ капусти.

ѕольська кухн€ славитьс€ и сво—„ми борошн€ними виробами: пирогами, млинц€ми, лозанками, олад'€ми,попул€рн—÷ пир—÷жки,кулеб€ки,налисниками. ƒуже смачна кондитерська вип—÷чка:торти,т—÷стечка,печиво. «—÷ солодких блюд попул€рн—÷ р—÷зн—÷ кисел—÷, фруктов—÷ салати, желе, муси, морозиво.

” пол€к—÷в характерний режим харчуванн€: багатий сн—÷данок, щ—÷льний об—÷д и в—÷дносно легка вечер€.

–ос—÷йська кухн€

яЅЋ”„Ќ»… ѕ»––∆√

200 гр. кислуватою сметани,150 гр. масла або маргарину, 3 ст. муки, щ—÷пку соли —÷ соди, 5 - 6 €блук,1/2 ст цукру.

” сметану додати соду —÷ розм—÷шати до утворенн€ п—÷ни. ћасло порубати з мукою —÷ додати соли. ѕот—÷м все зм—÷шати —÷ поставити в холод на 30 мин. “—÷сто розд—÷лити на 2 частини —÷ розкотити завтовшки 0,4 мм. —формувати пир—÷г, начинивши його €блуками посипаними цукром. ¬ерхн—÷й шар тесту наколоти вилкою. ¬ип—÷кати близько 45 хвилин.  оли пир—÷г остигне, розр—÷зати його на шматочки.

Ѕ–∆— ¬–∆“Ќ»… ѕ»––∆√ « яЅЋ” јћ»

500 р. €блук, 3 €йц€, 1 тонкий стакан цукру, 1 тонкий стакан муки, 1 столова ложка топленого масла.

√либоку сковороду змастити маслом, викласти дно —÷ боки одним листом пергаменту, обр—÷зати пап—÷р вр—÷вн—÷ з кра€ми сковороди, змастити пап—÷р маслом —÷ покласти на не—„ —÷нший лист пергаменту —÷ оформити його так само, €к —÷ перший, добре змастивши маслом. ѕриготовану таким чином сковороду поставити в холодильник, щоб масло остигнуло. яблука др—÷бно пор—÷зати. яйц€ з цукром збити в пишну масу. ¬сипати в не—„ муку —÷ обережно перем—÷шати. ” охолоджену сковороду висипати €блука —÷ залити приготованим тестом. ѕоставити в нагр—÷ту духовку на невеликий вогонь —÷ пекти 45 50 хвилин. √отовий пир—÷г перевернути на дошку, зн€ти пап—÷р - начинка вийде зверху.

√–”Ў≈¬»… ѕ»––∆√

ƒл€ тесту: 200 р. муки, 100 р. мтјў€кого масла, 2 €йц€, 75 р. цукру, 1 щ—÷пка соли. ƒл€ покритт€: 80 р. масла.. 100 р. цукрово—„ пудри, 1 кг св—÷жих груш.

« муки, масла, €—‘ць, цукру, —÷ соли вим—÷сити р—÷вне т—÷сто —÷ поставити його на холод приблизно на 1 час. –оз—÷гр—÷ти духову шафу до 180о. –озтопити у форм—÷ дл€ вип—÷канн€ з товстими ст—÷нками (або на сковор—÷дц—÷) масло з цукром. √руш—÷ очистити в—÷д шк—÷рки, розр—÷зати кожну навп—÷л, видалити серцевини. Ќар—÷зувати мтјў€коть часточками —÷ розкласти у форм—÷ дл€ вип—÷канн€. ўе раз поставити форму на плиту —÷ роз—÷гр—÷вати до тих п—÷р, поки цукор не почне загусати. “од—÷ зн€ти форму з плити. “—÷сто розкотити —÷ покласти зверху на груш—÷. ¬ип—÷кати грушевий пир—÷г в деховом шаф—÷ при м—÷рно 30 мин. ѕ—÷сл€ вип—÷канн€ дати п—÷рогу злегка охолодитис€ —÷ пот—÷м викласти його на блюдо грушами вгору. ѕодавати пир—÷г теплим.

Ѕј““≈ЌЅ”–√—№ –∆… ѕ»––∆√

9 ст ложок вершкового масла, 3/4 стакана цукрового п—÷ску, 3 €йц€, злегка збитих, 1,5 стакана муки, дек—÷лька крапель ван—÷льною або малиновою есенци—÷. ƒл€ прикраси: дек—÷лька крапель ван—÷льно—„ есенц—÷—„, 1 —„дальн€ есенц—÷—„. ƒл€ прикраси: дек—÷лька крапель ван—÷льно—„ есенц—÷—„, 1 столова ложка джему, 230 р. мигдалево—„ пасти, зацукрован—÷ вишн—÷ —÷ шматочки ананаса.

„еська та —ловацька кухн€ мало чим в—÷др—÷зн€—‘тьс€ в—÷д рос—÷йсько—„. ѕри приготуванн—÷ страв використовуютьс€ р—÷зноман—÷тн—÷ спец—÷—„ —÷ пр€ност—÷. ” н—÷й дом—÷нують страви з мтјў€са свинини та продукт—÷в —„—„ переробленн€,страви з птиц—÷ та овоч—÷в,страви з борошна. Ѕлюда з риби р—÷чкових пор—÷д краще подавати €к холодну закуску п—÷д майонезом або маринадом. « перших страв рекомендуютьс€ прозор—÷ бульйони —÷ пюреобразн—÷ супи, подають гарн—÷ри з борошн€них вироб—÷в,зокрема кренделики. ƒруг—÷ страви з мтјў€са найчаст—÷ше гарн—÷рують тушкованою капустою. ƒо найпоширен—÷ших страв належать:смажена свинина з кренделиками та тушкованою капустою,смажений короп,тушкован—÷ нирки та печ—÷нка,галушки з повидлом, в €кост—÷ додаткового гарн—÷ру можна рекомендувати салати з овоч—÷в, €к—÷ заправл€ютьс€ салатною заправкою. « холодних закусок вир—÷зн€ють маленьк—÷ бутерброди,€к—÷ мають вигл€д т—÷стечок(канапе),—„х тут називають помазанками. ¬еликою попул€рн—÷стю користуютьс€ солодк—÷ страви. Ќе рекомендовано включати в рац—÷он дл€ харчуванн€ турист—÷в з „ех—÷—„ блюда з баранини —÷ рубленого мтјў€са. « прохолоджуючих напо—„в любл€ть м—÷неральн—÷ води та соки,—÷ звичайно пиво,культура споживанн€ €кого тут дуже висока. ѕ—÷сл€ прийому —„ж—÷ обовтјў€зково подають каву.

”горська кухн€ р—÷зноман—÷тна стравами з €ловичини, свинини, тел€тини, птиц—÷. “радиц—÷йн—÷ страви-гул€ш, перкельт, токан€. ќсоблив—÷стю угорсько—„ кухн—÷ —‘ —„—„ гострота —÷ обширне застосуванн€ овоч—÷в та пр€нощ—÷в. ѕаприка,вино “окай —÷ торт "ƒобошаї характеризують смаков—÷ оподобанн€ угорц—÷в —÷ —‘ окрасою —„х нац—÷онально—„ кухн—÷. Ћюбл€ть вживати до страв сметану. ”горц—÷ готують вс—÷ страви на смальц—÷,бо вважають що в—÷н гармон—÷ю—‘ з паприкою. ƒл€ приготуванн€ страв використовують свине сало, червоний солодкий —÷ г—÷ркий перець, р—÷пчасту цибулю. —трави з—÷ свинини, €ловичини, птиц—÷, риби в угорський кухн—÷ готують в натуральному вигл€д—÷, жареними —÷ тушкованими в соус—÷; страви з рубленого мтјў€са менш попул€рн—÷, а котлетну масу взагал—÷ не використовують. ¬еликою попул€рн—÷стю користуютьс€ вироби з борошна рване або нар—÷зане соломкою т—÷сто з домашн—÷м сиром,в—÷дварна локшина,посипана др—÷бно нар—÷заною шинкою,маком або тертими гор—÷хами, холодн—÷ закуски з—÷ св—÷жих та маринованих овоч—÷в. Ќе рекоменду—‘тьс€ включати в рац—÷они харчуванн€: —÷з закусок - кетову —÷кру, к—÷льку, оселедець; з перших страв - борщ—÷, щ—÷ (можна раз в тиждень); з других страв - рублену баранину —÷ гарн—÷р з гречано—„ каш—÷; з солодкого - кисел—÷. ”горц—÷ —„д€ть салати з другою стравою окремо подавати —„х не треба. „асто використовують рибу зокрема судак та стерл€дь. Ќа ст—÷л подають г—÷рчицю,оцет,чорний та червоний перець,р—÷зн—÷ соуси. ’л—÷б подають до столу т—÷льки б—÷лий,« гар€чих напо—„в найб—÷льше любл€ть каву,хоча птјўють чай з лимоном. ”горц—÷ за —„жею споживають багато р—÷дини тому на ст—÷л потр—÷бно ставити глечики з перевареною водою та льодом.

Ѕолгарська кухн€ схожа з в—÷рменською —÷ грузинською. ƒл€ приготуванн€ страв використовують ол—÷ю, томати, цибулю, св—÷ж—÷ овоч—÷, солодкий перець, виноград, абрикоси. ћожна рекомендувати р—÷зн—÷ холодн—÷ закуски салати,—„х подають €к самост—÷йну страву,а також €к додатковий гарн—÷р до других страв; з перших страв - бульйони, супи з овочами, супи на кислому молоц—÷, розсольники, харчо,дуже попул€рн—÷ вегетар—÷анськ—÷ супи; Ќац—÷ональна страва - чорба, улюблена страв болгар-м'€со смажене на рожни (металев—÷ шпажки), або смажен—÷ на вуг—÷лл—÷, з других страв р—÷зноман—÷тн—÷ натуральн—÷ блюда з—÷ свинини, тел€тини, баранини —÷ овоч—÷в в жареному чи тушкованому вигл€д—÷. ќкремо до них сл—÷д подавати зелений салат (незаправлений), салат з пом—÷дор—÷в —÷ ог—÷рк—÷в в €кост—÷ доповненн€ до гарн—÷ру. Ќеобх—÷дно памтјў€тати, що з травн€ м—÷с€ц€ болгари не —„д€ть стару картоплю, а зам—÷нюють —„—„ в гарн—÷рах в—÷дварним рисом чи макаронними виробами. ѕри серв—÷ровц—÷ столу рекоменду—‘тьс€ ставити додатково оцет, червоний перець, подавати б—÷лий хл—÷б. ¬ к—÷нц—÷ об—÷ду (вечер—÷) болгари любл€ть пити чорну каву або каву по-сх—÷дному. ¬ироби з листкового т—÷ста з сиром,мтјў€сом та шпинатом(банщиц€), сушеве волове м'€со (пастерма),йогурт розведений водою з ог—÷рками,гор—÷хами та приправами. –∆ звичайно солен—÷ овоч—÷,€к—÷ споживаютьс€ взимку. Ѕаницю готують також з начинкою з бринзи —÷ €—‘ць,рубленого м€са, шпинату,капусти,цибул—÷-порею. ¬она може бути —÷ солодкою.  ондитерськ—÷ вироби це баклава, реване, молочн—÷ галети,т—÷стечка, булочки. ѕтјўють м—÷неральн—÷ та фруктов—÷ води,каву м—÷цну по-сх—÷дному. «давен вважа—‘тьс€ кра—„ною вин.

 ебапчета

500 г мтјў€са (одна частина €ловичини, дв—÷ частини свинини або баранини), с—÷ль, перець на к—÷нчику ножа (можна 1/2 чайно—„ ложки).

ћтјў€со провернути через мтјў€сорубку, сильно поперчити —÷ злегка посолити. ¬се добре перем—÷шати. « фаршу сформувати невелик—÷ ковбаски (2,5 см завтовшки —÷ 5 см завдовжки) —÷ п—÷дсмажити на гратах. ƒо цього подати картоплю, жарений у фритюр—÷ (соломкою), сир—÷ стручки солодкого перцю, р—÷пчаста цибул€, пом—÷дори, що розр—÷зають на часточки, —÷ хл—÷б.  ебапчета продають на вс—÷х рогах —÷ подають у вс—÷х ресторанах. ÷е блюдо —„д€ть пр€мо на вулиц—÷ з б—÷лим хл—÷бом —÷ великою к—÷льк—÷стю др—÷бно нарубано—„ р—÷пчасто—„ цибул—÷.

ћуссака

200 г рубаного мтјў€са, 50 г лука, 20 г томатно—„ пасти або кетчупу, 100 г св—÷жих або консервованих пом—÷дор—÷в або натом—÷сть 50 г томатного соку, 50 г муки, 2 €йц€, 100 г масла або маргарину, 1/4 л молока, 200 г картопл—÷, с—÷ль —÷ перець на смак.

–агу з перцем, пом—÷дорами —÷ €йц€ми

750 г болгарського (стручкового солодкого) перцю, 750 г пом—÷дор—÷в, 3 цибулини, 3 ст. ложки маргарину або рослинного масла, 6 €—‘ць, с—÷ль.

ƒр—÷бно порубати лук —÷ злегка обсмажити в жир—÷. ¬имити перець, очистити в—÷д нас—÷нн€, нар—÷зувати тонкими кухл€ми, додати до лука —÷ гасити прот€гом 15 мин.  рупно нар—÷зан—÷ пом—÷дори злегка згасити разом з луком —÷ перцем. ѕосолити. яйц€ збити, посолити, вилити на вм—÷ст —÷ злегка запекти. «н€ти рагу з вогню —÷ подавати з розсипчастим рисом, картоплею або хл—÷бом.

–∆кра з баклажан—÷в

2 баклажани, 2 часточки часнику, рослинне масло, лимонний с—÷к, с—÷ль.

Ѕаклажани покласти на сковороду без жиру, поставити в гар€чу духовку —÷ зап—÷кати до тих п—÷р, поки шк—÷рка не зморщитьс€ —÷ не стане коричневою, а сам—÷ баклажани не стануть мтјў€кими. ѕот—÷м вийн€ти —„х з духовки, обдати холодною водою —÷ обережно зн€ти шк—÷рку. Ўк—÷рку зн—÷мати руками, деревтјў€ним або пластмасовим ножем, оск—÷льки баклажани м—÷н€ють кол—÷р в—÷д з—÷ткненн€ з металом. ѕот—÷м —„х потр—÷бно подавити за допомогою вилки —÷ зм—÷шати з тертим часником, рослинним маслом, соком лимона —÷ злитиму.

√усту масу з баклажан—÷в можна намазувати на хл—÷б або використовувати при приготуванн—÷ салатних платто з болгарського перцю, пом—÷дор—÷в, ог—÷рк—÷в —÷ лука. Ѕаклажани можна також нар—÷зувати др—÷бними часточками —÷ заправити маринадом, приготованим з рослинного масла, оцту, соли; посипати петрушкою —÷ кропом. ѕодавати в холодному вигл€д—÷.

ёгославська кухн€ в основному схожа на болгарську, однак кожна м—÷iев—÷сть в ёгослав—÷—„ ма—‘ сво—„ характерн—÷ особливост—÷ в приготуванн—÷ страв, використанн—÷ визначених продукт—÷в. ¬ районах —ерб—÷—„ в —„жу вживають свинину, в районах Ѕосн—÷—„, „орногор—÷—„, ћакедон—÷—„ - рибу, нерибн—÷ продукти мор€. «агальним дл€ югославсько—„ кухн—÷ —‘ використанн€ овоч—÷в, €—‘ць, птиц—÷, сира, бобових. ѕанують страви жирн—÷ та ситн—÷ дуже приправленн—÷ спец—÷€ми. ¬—÷дчува—‘тьс€ дом—÷нуючий вплив турецько—„ кухн—÷. “реба памтјў€тати що тут прожива—‘ багато мусульман,€к—÷ не вживають мтјў€са свинини та дотримуютьс€ —÷нших традиц—÷й у харчуванн€.  аву готують двома способами по-сербських —÷ по-турецьки. ѕодають багато св—÷жого хл—÷ба а також червони —÷ чорний перець,оцет, ол—÷ю, м—÷неральну та фруктов—÷ воду. ƒуже попул€рн—÷ молочн—÷ продукти.

ћолдовська кухн€

√огошари по-молдавськ—÷

гогошари 400 г мар—÷над: цукровий п—÷сок 1 ч. ложкауксус 3%-ный 3 ст. ложкираст—÷тельно—‘ масло 3 ст. ложки соль по вкусу вода 100 г фарш: лук р—÷пчастий, морква, кор—÷нь петрушки по 1 шт. белокочанна€ капуста 100 г масло вершкове 1 ст. ложка пом—÷дори 2 шт. часник 6-8 зубчиков бринза 50 г зелений лук —÷ зелень петрушки —÷ селери 3-4 ст. ложки магги бульйон бекон 1 шт. вода 50 г удалити плодон—÷жки з нас—÷нн€м у гогошаров —÷ в—÷дварити —„х прот€гом 2 м—÷н в маринад—÷. ƒл€ маринаду зм—÷шати с—÷ль, цукор, масло, додати небагато воду —÷ варити 5 м—÷н, пот—÷м "ити оцет —÷ довести до кип—÷нн€. Ћук, морква, кор—÷нь петрушки нар—÷зувати соломкою —÷ спассеров€ть з вершковим маслом.

 апусту нар—÷зувати —÷ злегка припустити в невелик—÷й к—÷лькост—÷ води, пот—÷м зтјў—‘днати —„—„ з овочами, що пасерують, протертими без шк—÷рки пом—÷дорами, розкришити ћагги бульйон Ѕекон —÷ гасити 5-7 м—÷н, в к—÷нц—÷ тушен—÷€ додати товчений часник. ÷им фаршем заповнити гогошари, посипати подр—÷бненою бринзою —÷ запекти в духовц—÷ прот€гом 7-10 мин. √огошари подають охолодженими —÷ прикрашеними рубаною зеленню —÷ зеленим луком.

√олубц—÷

капуста св—÷жа 1,5 кг свинина 750 гр—÷с 400 г морковь —÷ лук р—÷пчастий по 2 шт. корень петрушки —÷ селери по 1 шт. томатна паста 100 г свиной жир 200 г мука 2-3 ст. ложки сметана 200 г виноградне лист€ по 2-3 на голубець соль —÷ перц—÷ - по смаку мтјў€со пропустити через мтјў€сорубку, додати в—÷дварний рис —÷ др—÷бно пор—÷зан—÷ —÷ спассерованни—‘ на жир—÷ кор—÷нн€, лук —÷ морква, додати с—÷ль —÷ перець. Ћист€ винограду обшпарити киптјў€тком —÷ в них (по 2-3 листи на голубець) загорнути готовий фарш, покласти голубц—÷ на деко, залити соусом —÷з сметани з томатною пастою —÷ запекти.

√ул€ш з свинини з мамалигою

свин€ча лопатка 1,1 кг лук р—÷пчастий 3-4 шт. жир свин€чою 100 г томатна€ паста 100 г мука 2-3 ст. ложки черний перець горошком 5-7 шт. вино б—÷ле виноградне 150 г соль по вкусу мамалига 1,5 кг м€со нар—÷зувати на шматки по 20-25 г, обсмажити на свин€чому жир—÷ до утворенн€ скориночки, додати муку, томатну пасту —÷ згасити з невеликою к—÷льк—÷стю води 5 хвилин, пот—÷м додати вино, що пасеру—‘ з мукою —÷ жиром лук, с—÷ль, роздроблений перець —÷ гасити до готовност—÷. ћамалигу покласти на середину тар—÷лки, а на не—„ - гул€ш.

«акуска дл€ коханого

здобний б—÷лий хл—÷б (бажано квадратний хл—÷б дл€ тост—÷в) 1/2 буханки €йца 6-8 шт. (по 1 на порц—÷ю) пом—÷дори св—÷ж—÷ м—÷цн—÷ по к—÷лькост—÷ €—„ц перец солодкий оранжевий по к—÷лькост—÷ €—‘ць тм—÷н 1 ч. ложка бекон 100-150 г масло рослинне раф—÷новане 100 г зелень селери по маленьк—÷й г—÷лочц—÷ на порцию соль —÷ перц—÷ по вкусу хл—÷б пор—÷зати на шматочки завтовшки 1 - 1,5 см, вир—÷зувати серединку кожного шматка у вигл€д—÷ сердечка, намазати хл—÷б маслом за допомогою пензлика з двох бок—÷в —÷ злегка прогр—÷ти в духовц—÷, щоб хл—÷б був гар€чим. Ѕекон пор—÷зати на маленьк—÷ шматочки в 0,5 см —÷ покласти в "серц—÷тјЁ, €йце обережне розбити —÷ вилити на бекон так, щоб б—÷лок —÷ жовток не розтеклис€ —÷ щоб жовток був в центр—÷

¬ румунсько—„ кухн—÷ вона пост—÷йно зазнала впливу —÷нших культур —÷ на даний час —„—„ кухн€ м—÷стить рецепти страв,що мають турецьке,грецьке,арабське або словенське походженн€. ѕопул€рн—÷ страви з добре прожарено—„ свинини, €ловичини, птиц—÷, риби, овоч—÷в, кукурудзи (в—÷дварено—„, жарено—„, тушковано—„). ¬еликим попитом користуютьс€ мтјў€сн—÷ страви, €к—÷ жар€ть на реш—÷тц—÷. –умунам можна рекомендувати вершкове масло, салати з—÷ св—÷жих овоч—÷в, маринован—÷ овоч—÷, рибу п—÷д маринадом, ковбаси, бекон, жарену птицю, бульйони з крупами, кльоцками, макаронними виробами, борщ—÷, овочев—÷ супи, блюда з вир—÷зки, шашлики з—÷ свинини, страви з риби в в—÷двареному та жареному вигл€д—÷, блюда з €—‘ць, галушки, вареники. ѕ—÷сл€ об—÷ду рекоменду—‘тьс€ подавати чорну каву. ¬ рац—÷он харчуванн€ не сл—÷д включати блюда з баранини, рубленого мтјў€са, соуси —÷ кисел—÷. Ќайвишукан—÷шою —‘ —÷кра —÷з стерл€д—÷. ƒуже ц—÷н€тьс€ раки €к—÷ готують у пр€ному духм€ному в—÷двар—÷ ,€кий приправл€ють корветом,гор—÷ховим пюре з ол—÷—‘ю,часником або рисом. ” румунськ—÷й кухн—÷ широко представлена бринза,домашн—÷й сир,р—÷зн—÷ сорти твердого сиру. ћолоко пють €к правило п—÷д—÷гр—÷те. Ѕорошн€них кондитерських вироб—÷в турецького походженн€: "баклава з гор—÷хамиї, "сара—÷л—÷—‘ з мигдалемї, "ката—÷фї. —лавитьс€ варенн€ з пелюстк—÷в тро€нд, шоколадни та кавовий твердий мармелад. –умун—÷€ - виноробна держава.

„орба - нац—÷ональне румунське блюдо.

500 г свинини, 1-2 €йц€, 80 г рису, 250 г кисло—„ капусти, 750 г р—÷зних овоч—÷в (морква, кор—÷нь петрушки, кольраб—÷, картопл€, р—÷пчаста цибул€, квасол€, стручковий перець, горох, гарбуз, цв—÷тна капуста), пом—÷дори, 3 л води, мтјў€сний або кур€чий бульйон, капуст€ний с—÷к або наст—÷й вис—÷вок (див. нижчий), сметана, с—÷ль, зелень петрушки —÷ с—÷к лимона на смак.

ќвоч—÷ очистити —÷ др—÷бно нар—÷зувати. ƒодати кислу капусту —÷ поставити гасити в горщику. ¬ к—÷нц—÷ гас—÷нн€ додати пом—÷дори —÷ п—÷дкисл€ти капуст€ним соком або насто—‘м вис—÷вок. ѕри бажанн—÷ можна додати лимонний с—÷к. ѕоки овоч—÷ тушатс€, свинину пропустити через мтјў€сорубку, зм—÷шати з нап—÷вв—÷дкритим, добре обсушеним рисом, €йц€ми —÷ с—÷ллю. –уки сполоснути холодною водою —÷ сформувати невелик—÷ фрикадельки величиною з гор—÷х. ќпустити фрикадельки в бульйон —÷ варити на слабкому вогн—÷ 15 м—÷н (поки вони не почнуть розварюватис€). ћтјў€сн—÷ фрикадельки —÷ бульйон перелити в горщик з овочами (спробувати на смак —÷, €кщо потр—÷бно, п—÷дкисл€ти сметаною).

÷е блюдо перед подачею на ст—÷л бажано посипати великою к—÷льк—÷стю зелени петрушки

Ќ—÷мецька кухн€ в—÷дома великою р—÷зноман—÷тн—÷стю бутерброд—÷в з маслом, сиром, творогом, сирковою масою, мтјў€сними —÷ рибними продуктами, —÷крою. ƒл€ приготуванн€ страв використовують р—÷зн—÷ продукти: рибу, мтјў€со (свинину, €ловичину, тел€тину) в натуральному —÷ рубленому вигл€д—÷, птицю, €йц€, квашену капусту. ѕриправи використовують пом—÷рно. « перших страв н—÷мц—÷ в—÷ддають перевагу супам-пюре з овоч—÷в, домашньо—„ птиц—÷ або дичини, бульйони з гарн—÷рами з овоч—÷в, мтјў€са, круп, €—‘ць , з пир—÷жками. ѕерш—÷ страви необх—÷дно подавати невеликими порц—÷€ми (300 г). –∆з солодких страв попул€рн—÷ компоти, кисел—÷, желе, пуд—÷нг—÷, зап—÷канки, морозиво, кондитерськ—÷ вироби; з гар€чих напо—„в - чорна кава, кава з молоком чи вершками. Ќалежать до числа найситн—÷ших та найжирн—÷ших кухонь м—÷стить багато висококалор—÷йних страв. Ќ—÷мц—÷ дуже любл€ть тушковану капусту з сосисками що завоювали св—÷тову славу. Ќ—÷мецьк—÷ кул—÷нари велик—÷ спец—÷ал—÷сти з виготовленн€ ок—÷ст—÷в, ковбасних вироб—÷в,копченостей,особливо сосисок. ƒо багатьох страв входить пиво. √арн—÷ри використовують в—÷дварну або смажену картоплю,бур€к,хр—÷н. капуста,сардини, ломтики сиру. Ћюбл€ть масло з твердим сиром,шинки,—÷кру,сардини,страви з оселедц—÷в з р—÷зних гарн—÷рами та соусами,заливна риба,буженину,в—÷дварн—÷ кури,порос€ з хр—÷ном,фарширован—÷ €йц€.

ѕапр—÷каш

ћаргарин 50 г Ћук 3 шт „ервоний перець 6-8 стручк—÷в яйц€ 8 шт  еф—÷р 1/8 л «елень Ћук припустити в роз—÷гр—÷тому маргарин—÷. ќчищений в—÷д серцевини —÷ нар—÷заний тонкими смужками червоний перець зтјў—‘днати з луком, залити невеликою к—÷льк—÷стю р—÷дини, в—÷дварити. ѕ—÷сл€ цього зверху акуратно укласти нар—÷зан—÷ кружечками зварен—÷ €йц€. «н€ти каструлю з вогню, залити блюдо кеф—÷ром, посипати зеленню. якщо зам—÷сть кеф—÷ру уз€ти сметану, овоч—÷ згасити т—÷льки з 30 г маргарину.

ѕаштет з кролика

ѕечен€ з кролика 150 г ножки 2 шт —винина 250 г Ћук 1 шт ћаргарин 1 1/2 ст. л яблучне вино 4 ст. л  рихти б—÷лого хл—÷ба 3 ст. л яйце 1 шт Ўпик 50 г ——÷ль, перець „ебрець печеню, що ќстигнула, нар—÷зувати скибочками, очистити в—÷д к—÷сток —÷ разом з жирною свининою —÷ луком дв—÷ч—÷ пропустити через мтјў€сорубку. ” гар€чому маргарин—÷ злегка п—÷дсмажити мтјў€сну масу, безперервно пом—÷шуючи, пот—÷м заправити злитиму, перцем —÷ дек—÷лькома листами чебрецю. Ќебагато охолоджену масу перем—÷шати з €блучним або червоним вином, крихтами б—÷лого хл—÷ба —÷ збитим €йцем. «мастити жиром в—÷дкриту форму. «аповнити —„—„ шарами мтјў€сного тесту —÷ шматками печен—÷, зверху покрити шматочками шпика. ¬арити 1,5 ч на вод€н—÷й лазн—÷.

ѕельмен—÷ по-н—÷мецьки

Ќа 4 порции: 400 г св—÷жозамороженого шпинату 5 €ицсоль350 г муки 20 г сала1 ст—÷л. ложка вершкового масла1 цибулина 1 пучок петрушки3 черств—÷ булочки150 г вареного окосту 250 г ковбасного фарша перец муськат—÷ий орех мтјў€сний бульон2 ст—÷л. л п—÷дсмажених пан—÷рувальних сухар—÷в –озморозити —÷ нар—÷зувати шпинат. «м—÷шати 3 €йц€, с—÷ль, 4 ст—÷л. ложки води —÷ муку. «алишити на 30 мин. —ало нар—÷зувати кубиками —÷ обсмажити в масл—÷. Ћук —÷ петрушку порубати, додати до сала —÷ згасити. –озмочити булочку, в—÷джати —÷ роз—÷мтјў€ти. ќк—÷ст подр—÷бнити —÷ перем—÷шати з булочкою, салом, ковбасним фаршем, шпинатом —÷ 2 €йц€ми. ѕриправити злитиму, перцем —÷ мускатним гор—÷хом. –озкотити т—÷сто —÷ вир—÷зувати з нього пр€мокутники (6х12 см).

ѕокласти на кожен пр€мокутник по 2 ст—÷л. ложки начинки —÷ притиснути кра—„. ¬арити в бульйон—÷ пельмен—÷ 15 мин. ѕосипати петрушкою —÷ сухар€ми.

ѕ—÷кантн—÷ гриби

√риби 750 г ∆ир 40 г ћука 30 г Ћук 1 шт Ѕульйон 1/4 л √—÷рчиц€ 1 ст. л “равтјў€ний оцет, с—÷ль, перець, цукор ѕ—÷дготовлен—÷ гриби нар—÷зувати, згасити, щоб вид—÷ливс€ грибний с—÷к. ” гар€чому жир—÷ злегка п—÷дсмажити муку —÷ нар—÷заний кубиками лук, "ити бульйон або грибний с—÷к, м—÷цно заправити г—÷рчицею, травтјў€ним оцтом, злитиму, перцем —÷ щ—÷пкою цукру. ” цьому соус—÷ довести гриби до готовност—÷.

ѕир—÷г з квашеною капустою по-н—÷мецьки

‘ранцузька кухн€ славитьс€ р—÷зноман—÷тн—÷стю соус—÷в. ƒл€ приготуванн€ страв використовують р—÷зн—÷ овоч—÷, рибу, мтјў€со, сир. ‘ранцузьк—÷ туристи, €к—÷ при—„жджають в нашу кра—„ну, завжди прагнуть познайомитись з нашою кухнею. ¬они любл€ть гостр—÷ закуски, маслини, каперси, натуральн—÷ салати з ог—÷рк—÷в —÷ пом—÷дор—÷в, мтјў€сн—÷ —÷ рибн—÷ салати, рибну гастроном—÷ю, мтјў€сне асорт—÷, в—÷дварену —÷ жарену птицю, щ—÷, борщ—÷, бульйони з пир—÷жками —÷ пюре образн—÷ супи з дичини —÷ овоч—÷в. ѕорц—÷—„ перших страв не повинн—÷ перевищувати 250 г. « других страв можна рекомендувати рибн—÷, мтјў€сн—÷ (з €ловичини, баранини, птиц—÷ —÷ дичини), овоч—÷ в в—÷двареному, жареному, тушкованому вигл€д—÷ блюда з €—‘ць, налисники з —÷крою —÷ сметаною. Ќа десерт в меню включають компот з консервованих чи св—÷жих фрукт—÷в, морозиво, чорну каву. «ранку рекоменду—‘тьс€ легкий сн—÷данок з фруктового соку, вершкового масла, одного €йц€ або €—‘чного блюда, джему, булочки —÷ кави. ¬ 12-13 год. подають другий сн—÷данок - холодну мтјў€сну або рибну закуску, салат, гар€чу мтјў€сну закуску з овочевим гарн—÷ром, сир —÷ каву. ¬ 17 год. Ќа об—÷д можна рекомендувати дв—÷ холодн—÷ закуски, першу страву, натуральн—÷ котлети з тел€тини, баранини, блюда з €ловичини. ћожна пропонувати —÷ гарн—÷ри з круп, творог, кеф—÷р, сметану.

‘ранц—÷€ знаменита сво—‘ю кухнею —÷ винами. ÷—÷л—÷ томи книг написан—÷ по кул—÷нар—÷—„. Ћюдському життю, подаруй не вистачило б, щоб спробувати вс—÷ французьк—÷ блюда. ƒв—÷ важлив—÷ особливост—÷ "астив—÷ французьк—÷й кул—÷нар—÷—„, —÷ про них не можна не згадати. ѕо-перше, приготуванн€

—„ж—÷ так само важлив—÷ дл€ француз—÷в, €к любов —÷ мистецтво п—÷дтримати розмову. ѕо-друге, кул—÷нар—÷€ у француз—÷в - натхненне мистецтво. Ѕагато блюд у ‘ранц—÷—„ нос€ть поетичн—÷ назви. ÷е —‘ ун—÷версальна кухн€ дл€ будь-€кого жител€ св—÷ту. ¬ н—÷й використовуютьс€ майже вс—÷ в—÷дом—÷ продукти,пр€нощ—÷ та приправи,та р—÷зноман—÷тт€ способ—÷в теплового обробленн€ сировини. ѕопул€рн—÷ супи-пюре заправленн—÷ ль—‘зоном з €—‘ць,вершк—÷в та вершкового масла. ƒл€ приготуванн€ страв часто використовують вино,конь€к та л—÷кери. ¬ино також використовують дл€ приготуванн€ маринад—÷в дл€ мтјў€са та риби. “акож ‘ранц—÷ю можна назвати кра—„ною сир—÷в. ”люблена страва смажений сир,€кий подають з—÷ смаженою картоплею. —еред пр€нощ—÷в використовують чабери, цибулю-порей,кервель,естрагон,петрушку,лавровий лист та багато —÷нших. √арн—÷ри складаютьс€ з багатьох овоч—÷в-це спаржа,артишок,салат-латук.

—кумбр—÷€ в соус—÷ з шамп—÷ньйон—÷в.

2 скумбр—÷—„, 1 ст. ложка муки, 1-2 ст. ложки вершкового масла або маргарину, 1-2 ст. ложки тертого сиру, 1 л—÷керна чарочка б—÷лого вина, 1-2 ст. ложки сливок, с—÷ль, перець, с—÷к лимона, 1 жовток, 150 р. шамп—÷ньйон—÷в.

—кумбр—÷ю очистити, посолити, збризнуть лимонним соком. –озтопити на сковород—÷ достатню к—÷льк—÷сть масла —÷ обсмажити в н—÷м рибу з обох бок—÷в. ѕот—÷м покласти в заздалег—÷дь п—÷д—÷гр—÷тий посуд —÷ поставити в тепле м—÷iе. ” жир, що залишивс€ в—÷д жаренн€, додати муку, небагато вода —÷ приготувати п—÷дливку; приправити —„—„ с—÷ллю, перцем —÷ соком лимона, додати жовток —÷ все добре перем—÷шати. –ибу залити приготованим соусом —÷ подати з тушкованими в масл—÷ шамп—÷ньйонами. –озраховано на 2 порц—÷—„.

–ибн—÷ фрикадельки з щуки.

ўука вагою 1 кг, 1 невелика цибулина, пучок зелени, чорний перець, червоний перець, 1/4 л. б—÷лого вина, 3 б—÷лки, 1/2 л. сливок або густий соус бешамель, приготований з 40 р. вершкового масла, 50 р. муки, 1/4 л. молока, 2 жовтки, щ—÷пка соли.

–ибу почистити, видалити шк—÷ру —÷ к—÷стки. ѕокласти в каструлю голову, шк—÷ру, кости, зелень, лук. «алити все невеликою к—÷льк—÷стю п—÷дсолено—„ води —÷ поставити варити на 1/2-1 ч. –етельно очищену в—÷д к—÷сток мтјў€коть пропустити через мтјў€сорубку, фарш посолити, додати червоний —÷ чорний перець, а також 2 збитих б—÷лка. ќтриману масу дуже добре перем—÷шати (можна ще протерти кр—÷зь сито). ѕот—÷м виставити на холод на 2 ч

”з€ти 250-300 г сирого рибного фаршу, додати до нього невеликими порц—÷€ми 1/4 л сливок. ѕроц—÷джений рибний в—÷двар розбавити б—÷лим вином. Ћожку сполоснути холодною водою —÷ з —„—„ допомогою швидко опустити фрикадельки в гар€чий бульйон, €кий поставити на дуже слабкий вогонь. ¬арити фрикадельки 25 мин.

«ам—÷сть сливок дл€ приготуванн€ галушок можна використовувати дуже густий соус бешамель ¬ остуджений соус бешамель додати 2 жовтки —÷ зм—÷шати його з рибною масою, пот—÷м сформовать, €к було вказано вище, фрикадельки —÷ проварити —„х на слабкому вогн—÷. √отов—÷ фрикадельки викласти на змащену жиром сковороду, залити густим соусом "ћорнейтјЁ —÷ ненадовго поставити в духовку, щоб злегка запекти —„х. «алишок соусу бешамель зм—÷шати з рибним в—÷дваром, що залишивс€, —÷ роз—÷гр—÷ти його ще раз, додати небагато тертого сиру —÷ за бажанн€м 1-2 ст. ложки сливок. ÷им соусом обл—÷ть фрикадельки.

¬ —÷тал—÷йськ—÷й кухн—÷ попул€рн—÷ макарони, сир, томатний соус, маслини, рибн—÷ продукти, оливкове масло. –∆тал—÷йц—÷ любл€ть краби —÷ салати з них, каперси. ќг—÷рки, бекон, в—÷дварений €зик, в—÷дварену чи жарену курку. « перших страв дл€ них краще готувати бульйони, супи-пюре, а з других - рибн—÷, мтјў€сн—÷ (з нежирно—„ свинини, баранини, птиц—÷) з овочевими чи макаронними гарн—÷рами. ”люблена страва —÷тал—÷йц—÷в - лангет з зеленим салатом, св—÷жими пом—÷дорами чи маринованими овочами.

–∆тал—÷йська кухн€ визнана не т—÷льки одн—÷й з кращих в св—÷т—÷, але —÷ одн—÷й з наймодн—÷ших в даний час. –∆ це не дивно - вона в—÷др—÷зн€—‘тьс€ великою р—÷зноман—÷тн—÷стю продукт—÷в —÷ приправ: використовуютьс€ овоч—÷, морепродукти, €ловичина —÷ нежирну свинина, птах, фрукти —÷ €годи, сирий, боби (квасол€, горох) —÷ мал.

Ќац—÷ональним блюдом —÷тал—÷йц—÷в —‘ макарони, вс—÷ блюда з €ких називаютьс€ загальним словом "пастатјЁ. ¬они бувають вс—÷х форм —÷ розм—÷р—÷в, —„х додають в супи, подають соусами або просто з сиром, зап—÷кають в духовц—÷ —÷ нав—÷ть начин€ють. „асто пасту подають у по—‘днанн—÷ з квасолею, горохом, цв—÷тною капустою. « макаронних вироб—÷в дуже поширен—÷ спагет—÷ - вид довго—„ верм—÷шел—÷ —÷ каннеллон—÷ - крупн—÷ порожнист—÷ макарони. —початку каннеллон—÷ в—÷дварюють до нап—÷вготовност—÷, а пот—÷м наповнюють мтјў€сним фаршем, зм—÷шаним з др—÷бно нар—÷заними грибами, рубаною зеленню, €йц€ми —÷ —÷н. добавками, —÷ зап—÷кають в духовц—÷.

“акож попул€рн—÷ лазань—„ (листков—÷ зап—÷канки з макаронного тесту, перешарован—÷ мтјў€сним або овочевим фаршем з соусом бешамель —÷ сиром) —÷ рав—÷ол—÷ з р—÷зними начинками (невелик—÷ пельмен—÷ з макаронного тесту, €к—÷ подають в томатному або вершковому соус—÷ з тертим сиром). ƒивно, але вс—÷ "паститјЁ з ароматними соусами в —÷тал—÷йськ—÷й кухн—÷ в—÷днос€тьс€ до перших блюд, €к —÷ супи. « суп—÷в обовтјў€зково варто спробувати ћ—÷нестроне, €кий подають —÷з зеленим —÷тал—÷йським соусом "пестотјЁ (—÷з зазвичай його готують з базил—÷ка, оливкового масла —÷ кедрових гор—÷х—÷в).

—упутник багатьох перших блюд - тертий сир ѕармезан. ÷ей сир дозр—÷ва—‘ в п—÷двалах не менш—÷ два роки —÷ в результат—÷ ста—‘ сухим, легко кришитьс€. ¬—÷н може збер—÷гатис€ м—÷с€ц€ми, не втрачаючи сво—„х €костей.

 анапе з р—÷коттой

Ќаповнити готов—÷ кошики з тесту або намазати шматочки п—÷дсушеного хл—÷ба 1 ч л сира р—÷котта , зм—÷шаного з часниковим пюре .

«верху покласти начинки (на виб—÷р): копчений лосось, петрушку, шматочки ог—÷рка, —÷кра, маленьк—÷ черешнев—÷дн—÷ пом—÷дори, лист€ базил—÷ка або сал€м—÷, оливки.

ƒл€ б—÷льш кремового вар—÷анту спробуйте зам—÷нити р—÷котту маськарпоне.

–—÷гатон—÷ з тефтел€ми з свинини —÷ лимоном

Ќа 4 порц—÷—„:

ƒл€ тефтелею: 1 шматок б—÷лого хл—÷ба без к—÷рки, 3 ст л молока, 400 гр (14 oz) свин€чого фаршу, 1 лимон, цедра + 1 ст л соку, 1/2 €йц€, 1 зубчик часнику, роздавлений, 1 ст л шавл—÷—„.

ƒл€ томатного соусу: 2 ст л оливкового масла, 1 цибулина, др—÷бно пор—÷зана, 1 зубчик часнику, роздавлений, 400 гр банка консервованих томат—÷в, пор—÷зана

250 мл (9 fl oz) пасати, 2 ст л цукру, 400 гр (14 oz) р—÷гатон—÷ або пенне - коротк—÷ порожнист—÷ макарони

¬ кухн—÷ народ—÷в скандинавських кра—„н широко використовуютьс€ вс—÷ види рибних дел—÷катес—÷в, оселедець, блюда з риби, €ловичини, круп, овоч—÷в. Ќа сн—÷данок рекоменду—‘тьс€ подавати холодне молоко або кеф—÷р, вершкове масло, каву з гар€чим молоком (€ке пода—‘тьс€ окремо), св—÷жу булочку. « перших страв подають укра—„нський борщ, суп з—÷ св—÷жо—„ капусти, картопл€н—÷ супи, бульйони. ѕорц—÷—„ перших страв повинн—÷ бути невеликими (300 г). Ќароди скандинавських кра—„н любл€ть налисники з—÷ сметаною, гречану розсипчасту кашу з маслом, бутерброди, холодн—÷ закуски. ќб—÷дають вони п—÷зно, першу страву —„д€ть один раз в день. —в—÷же молоко можна подавати —÷ в об—÷д —÷ на вечерю. –∆з рац—÷ону виключають страви з творога —÷ баранини. Ќа десерт рекоменду—‘тьс€ подавати св—÷ж—÷ фрукти —÷ €годи, компоти з консервованих фрукт—÷в, морозиво, пудинг, торт, т—÷стечка.

јвстр—÷йська кухн€

Ќац—÷ональна кухн€ авст—÷йц—÷в проста —÷ вишукана.¬они автори рулет—÷в,омлет—÷в з начинками,багатьох вид—÷в печива.—ьогодн—÷ багато страв готуютьс€ в ”кра—„н—÷ —÷ вони залишаютьс€ попул€рними,особливо в «ах—÷дному рег—÷он—÷ на Ћьв—÷вщин—÷.

« мтјў€сних страв любл€ть страви з €ловичини та свинини особливо сало з капустою,гул€ш з—÷ свинини,тел€тини або €ловичини. Ћюбл€ть також соусн—÷ страви з мтјў€са. —поживають багато овоч—÷в,особливо капусти та картопл—÷.  артоплю смажать з к—÷льц€ми р—÷пчасто—„ цибул—÷,цей запах типовий дл€ страв австр—÷йсько—„ кухн—÷. ѕриправи та пр€нощ—÷ застосовуютьс€ у пом—÷ркован—÷й к—÷лькост—÷. ќсновний гарн—÷р часто склада—‘тьс€ з борошн€них фрикадельок. ќсобливою повагою користу—‘тьс€ соус з кисло—„ сметани,молочнокисл—÷ вироби,бутерброди,страви з €—‘ць. Ќеаби€к—÷ шанувальник т—÷стечок та легких солодких страв.  аву готують б—÷льш н—÷ж птјў€тдес€тьма способами. Ќею, €к правило зак—÷нчують об—÷д або вечерю.

¬ англ—÷йськ—÷й кухн—÷ великий асортимент закусок, з €ких важливе м—÷iе в—÷дведено рибним (окр—÷м кетово—„ —÷кри —÷ заливно—„ риби). –∆з других страв англ—÷йц—÷ в—÷ддають перевагу блюдам з вир—÷зки €ловичини, риби, пан—÷ровано—„ в сухар€х, жарених курчат. ¬с—÷ страви з гарн—÷ром з овоч—÷в вони вживають з обмеженою к—÷льк—÷стю соус—÷в. « укра—„нських страв англ—÷йц—÷ любл€ть укра—„нський борщ, котлети по-ки—„вськ—÷, голубц—÷. –«м не сл—÷д пропонувати рибн—÷ супи, круптјў€н—÷ гарн—÷ри, ковбаси, сосиски, пельмен—÷, млинц—÷. Ќа сн—÷данок можна рекомендувати вершкове масло, фруктовий чи томатний с—÷к, шинку, омлет, джем, булочку, каву або чай з гар€чим молоком (пода—‘тьс€ окремо); на об—÷д - вершкове масло, овочевий салат, рибну гастроном—÷ю або в—÷дварену осетрину, бульйон чи пюре образний суп, мтјў€сне блюдо, м—÷неральну воду (Ќарзан); на десерт - компоти , морозиво, желе, суфле, фруктов—÷ салати.

 раще, н—÷ж "асна слава

„асто доводитьс€ чути, що н—÷бито сам—÷ англ—÷йц—÷ не задоволен—÷ сво—‘ю кухнею. "Ќажаль, це факт, що англ—÷йська кухн€ не ма—‘ пон€тт€ про соуси. –остб—÷ф англ—÷йц—÷ готують без вс€ких приправ. Ѕ—÷фштекс смажать так довго, що в—÷н ста—‘ твердим, €к п—÷дошва. –∆ €кщо трапл€—‘тьс€, що залиша—‘тьс€ небагато мтјў€сного соку, то його зливають, щоб приготувати з нього ще —÷ пудинг.

ј фарш - нац—÷ональне блюдо англ—÷йц—÷в, €кий вони готують з рубаного мтјў€са, наст—÷льки позбавлений смаку, що його не може вр€тувати нав—÷ть будь-€ка к—÷льк—÷сть перцю. « овоч—÷в англ—÷йц€м в—÷дом—÷ т—÷льки р—÷па —÷ капуста, приготуванн€ €ких теж гранично просто. ¬они кидають ц—÷ овоч—÷ в каструлю з кипл€чою водою, а пот—÷м, вийн€вши —„х, подають до столу. ѕриготуванн€ салату доставл€—‘ ще менше клопоту. —алат миють —÷, посипавши лист€ злитиму, —„д€тьтјЁ.

« такою —÷рон—÷—‘ю лондонський "ƒейл—÷ експрестјЁ п—÷дводить п—÷дсумок опиту читач—÷в про англ—÷йську кухню.

јле чи так погана англ—÷йська кухн€ насправд—÷? ¬—÷дпов—÷дь д—÷йсних знавц—÷в —„—„ такий: "¬она набагато краща, н—÷ж слава про не—„тјЁ.

јнгл—÷йц—÷ любл€ть посм—÷€тис€ з приводу сво—‘—„ кухн—÷. "” нас —‘ ст—÷льки ж вид—÷в фаршу, ск—÷льки кухар—÷в в кра—„н—÷, - говор€ть вони. - –ƒ поган—÷, —‘ хорош—÷! ј €кщо вам трапитьс€ покуштувати справжн—÷й англ—÷йський ростб—÷ф, ви сам—÷ зрозум—÷—‘те, чому до нього не потр—÷бний соус!тјЁ. «верху хрустка скориночка, всередин—÷ соковитий —÷ рожевий, —÷ н—÷€кого жиру, що вичаха—‘ на тар—÷лц—÷, - такий традиц—÷йний ростб—÷ф з йоркширським пудингом. « перших страв найб—÷льш розповсюджен—÷ прозор—÷ бульйони, супи-пюре. ƒо них окремо подають гарн—÷ри:куски звареного мтјў€са, €йце,локшину,св—÷ж—÷ овоч—÷,а —÷нод—÷-гр—÷нки,пир—÷жки. “ут вдають перевагу мтјў€тному соусу. ѕудинги поливають конь€чним соусом. ѕшеничний та житн—÷й хл—÷б використовують в незначних к—÷лькост€х. …ого зам—÷нниками —‘ картопл€,приготовлена по-англ—÷йськ—÷. « Ѕорошн€них вироб—÷в розповсюдженн—÷ пироги з листкового т—÷ста,з мтјў€са або овочами,з фруктами,пудинги. ¬еликим попитом користуютьс€ продукти мор€.

–остб—÷ф

1 кг грудинки, с—÷ль, жир дл€ жаренн€.

ћтјў€со ц—÷лим шматком в—÷дбити, солити його не сл—÷д. —ковороду сильно роз—÷гр—÷ти —÷, поклавши на не—„ жир —÷ мтјў€со, засувати в сильно роз—÷гр—÷ту пекти ¬с€ складн—÷сть приготуванн€ ростб—÷фу пол€га—‘ в тому, що мтјў€со повинне в—÷дразу зажаритис€ з ус—÷х бок—÷в —÷ на н—÷м повинна утворитис€ румтјў€на хрустка скориночка. —мажити 10 м—÷н, п—÷сл€ чого посолити —÷, часто поливаючи соком, що вид—÷ливс€, продовжувати жаренн€ ще 15 м—÷н вже на невеликому вогн—÷. √отове мтјў€со повинне всередин—÷ залишитис€ соковитим —÷ рожевим. ѕодавати ростб—÷ф сл—÷д ц—÷лим шматком.

Ќа гарн—÷р до ростб—÷фу краще всього подати йоркширський пудинг.

” де€ких област€х јнгл—÷—„ йоркширський пудинг подають на десерт, посипавши його цукровою пудрою. ƒо цього можна ще подати тушкован—÷ фрукти.

…оркширський пудинг

1 стакан муки, 2 €йц€, 1/2 л молока

¬се пов—÷льно перем—÷шати (€йц€ заздалег—÷дь збити) —÷ приготувати т—÷сто, €ке ще п—÷вгодини повинне посто€ти. ѕот—÷м розтопити жир на сковород—÷, "ити в не—„ т—÷сто —÷ запекти в печ—÷ прот€гом 20-30 мин. ѕодавати зараз же, €к т—÷льки пудинг злегка ос€де, йоркширський пудинг буде особливо хороший, €кщо сковороду поставити п—÷д грати, на €ких смажитьс€ ростб—÷ф, так, щоб жир по крапл€х ст—÷кав на сковороду, в €к—÷й ви ма—‘те нам—÷р смажити пудинг. «а 20 м—÷н до зак—÷нченн€ жарень€ мтјў€са "ити п—÷дготовлене дл€ пудингу т—÷сто.

Ўј–Ћќ“ ј  ќ–ќЋ–∆¬—№ ј, блюдо англ—÷йсько—„ кухн—÷. „ас приготуванн€ 6 годин 30 хвилин (5 годин займа—‘ охолоджуванн€).

ƒл€ б—÷скв—÷та: 6 €—‘чних жовтк—÷в, 100 г цукру, 1 столова ложка ван—÷льного цукру, 4 €—‘чних б—÷лка, щ—÷пка соли, 100 г муки, 25 г крохмалю.

ƒл€ прошарку: 480 г малинового повидла, 2 столових ложки малинового пюре.

ƒл€ крему: 7 пластинок желатину, 500 мл води, 4 €—‘чних жовтка, 100 г цукру, 1/2 стручка ван—÷л—÷, с—÷к 1 апельсина —÷ 1 лимона, 250 мл сухого б—÷лого вина, 2 €—‘чних б—÷лка, 1 щ—÷пка соли, 250 мл сливок.

∆овтки збивати м—÷ксером з 50 г цукру —÷ ван—÷льним цукром до тих п—÷р, поки цукор не розчинитьс€ повн—÷стю. Ѕ—÷лки збити в круту п—÷ну з с—÷ллю, цукор, що залишивс€, сипати в них ц—÷вкою, —÷ продовжувати збивати. ƒуховку роз—÷гр—÷ти до 200-220 ¬∞—. ƒеко застелити кул—÷нарним папером. Ѕ—÷лки викласти на жовтковий крем. ѕосипати мукою —÷ крохмалем —÷ перем—÷шати в—÷ночком. Ѕ—÷скв—÷тну масу викласти на деко —÷ пекти на середньому р—÷вн—÷ духовки до золотистого кольору. ѕосипати цукром рушник, перекинути на нього б—÷скв—÷т, зн€ти пап—÷р —÷ накрити б—÷скв—÷т вологим рушником. ѕовидло перем—÷шати з малиновим пюре на слабкому вогн—÷, протерти через сито —÷ розпод—÷лити його на б—÷скв—÷т—÷.

Ѕ—÷скв—÷т за допомогою рушника скрутити в рулет —÷ залишити остигати п—÷д вологим рушником.

∆елатин розмтјў€кшити в холодн—÷й вод—÷. ∆овтки збити в п—÷ну з цукром. —тручок ван—÷л—÷ розр—÷зати уподовж, вит€гнути серцевину —÷ додати в жовтковий крем. ——÷к проц—÷дити —÷ нагр—÷вати. ∆елатин в—÷джати —÷ розчинити в гар€чому соку. ¬ино поступове "ивати в €—‘чний крем, пост—÷йно пом—÷шуючи, желатин додати в б—÷лки, все перем—÷шати.  рем залишити остигати. Ѕ—÷лки з с—÷ллю збити в круту п—÷ну. —ливки також збити в круту п—÷ну. як т—÷льки крем почне застигати, п—÷дм—÷сити до нього б—÷лки —÷ сливки —÷ збити в—÷ночком, п—÷сл€ чого крем знову залишити охолоджуватис€. –улет нар—÷зувати шматками товщиною 1 см —÷ викласти в миску.  рем розкласти на шматки рулету —÷ скр—÷пл€ти. Ўарлотку охолоджувати 5 годин.

ѕеред серв—÷ровкою перекинути на блюдо —÷ розр—÷зати, €к торт, на 12 р—÷вних шматк—÷в.

2.2  ухн€ кра—„н јмерики,  анади


јмериканська —÷ канадська кухн€ схожа з англ—÷йською. ќднак у кожно—„ з них —‘ характерн—÷ особливост—÷, "астив—÷ кухн—÷ —‘вропейських кра—„н. ÷е по€сню—‘тьс€ —÷сторичним розвитком —Ўј —÷  анади. ” американц—÷в —÷ канадц—÷в найб—÷льш попул€рн—÷ креветки, краби, солен—÷ та маринован—÷ овоч—÷, фрукти —÷ салати з них, холодне мтјў€со, устриц—÷, маринований оселедець, паштет з печ—÷нки, фарширован—÷ €йц€, закусочн—÷ бутерброди. ƒл€ приготуванн€ закусок використовують майонез, салатн—÷ заправки. јмериканц—÷ птјўють каву перед сн—÷данком. ѕерший сн—÷данок може складатись з гр—÷нок, бекону, шинки, €—‘чн—÷-глазунь—„, солодко—„ булочки, клад—÷й, сосисок, дин—÷ (в сезон). ƒруг—÷й сн—÷данок (ленч) сп—÷впада—‘ по часу з нашим об—÷дом —÷ склада—‘тьс€ —÷з салату —÷ друго—„ страви з овочевим гарн—÷ром. « перших блюд рекоменду—‘тьс€ подавати овочев—÷, картопл€н—÷, грибн—÷ супи, борщ—÷, бульйони; з других - блюда з вир—÷зки, ростб—÷ф, в—÷дварн—÷, жарен—÷, тушкован—÷ курчата, —÷нд—÷йку, азу, гул€ш, бефстроганов, жарен—÷ креветки, блюда з €—‘ць, мтјў€сн—÷ тефтел—÷, сосиски, макарони з сиром; з солодких блюд - морозиво, пироги з €блуками, вишн€ми, пудинги, в—÷вс€не печиво. —такан молока подають до об—÷ду та вечер—÷. ¬важають що —„сти потр—÷бно те що корисно дл€ здоров€.

ќсновною в—÷дм—÷нн—÷сть американсько—„ кухн—÷ —‘ те що майже вс—÷ продукти тут п—÷ддаютьс€ перероболеню та збагаченю. ÷укерки збагачують в—÷там—÷нами —÷ м—÷неральними сол€ми,—„х склад друку—‘тьс€ на обгортках €к на л—÷ках. ј  анада славитьс€ пшеницею,шпиком,пом—÷дорами,чорницею та ожиною. √отують страви так—÷ €к печ—÷нка тюлен€,горб б—÷зона,задн€ лапа ведмед€,хв—÷ст бобра. ‘ермери розвод€ть —÷ндик—÷в,цесарок,курей, крол—÷в, качок, гусей. ћтјў€со переважно смажать або готують у вигл€д—÷ рагу. ƒл€ овочевих страв використовують гарбуз,коричневий б—÷б,квасолю. ’л—÷б споживають в обмежен—÷й к—÷лькост—÷. Ќе —„д€ть чорно—„ —÷кри,заливно—„ риби, круптјў€них гарн—÷р—÷в,а також других страв з червоним томатним соусом.

ћексика використову—‘тьс€ багато пр€нощ—÷в. Ќайпоширен—÷ший з них „—÷л—÷. ” ћексиц—÷ росте велика к—÷льк—÷сть вс—÷л€ких вид—÷в фрукт—÷в —÷ овоч—÷в. ќсновний харчовий продукт - кукурудза. « кактус—÷в готують нац—÷ональний нап—÷й - тек—÷лу. ћексиканц€м в—÷дом—÷ два види суп—÷в-р—÷дкий, густий. ћайже вс—÷ страви готуютьс€ на смальц—÷,вершкове масло —„д€ть т—÷льки з бутербродами. « птиц—÷ б—÷льше споживають —÷ндиче м'€со,а в де€ких районах споживають качку. —ири використовують здеб—÷льшого з коз€чого молока. « солодких страв найб—÷льше готують жиле. ћексика - батьк—÷вщина шоколаду, його тут готують трьома способами - по-французьки (« молоком), по-—÷спанськи (дуже густим), —÷ по-мексиканськи (не дуже густим).


2.3  ухн€ кра—„н јз—÷—„


 итайська кухн€ в—÷др—÷зн€—‘тьс€ р—÷зноман—÷тн—÷стю страв €к по застосуванню р—÷зних продукт—÷в, так —÷ по способу —„х обробки, використанню спец—÷й, приправ. ѕри виготовленн—÷ страв використовують рослинн—÷ продукти, продукти мор€ (медузи, трепанги, каракатиц—÷, кальмари), свинину, €ловичину, птицю, хлопкове масло. ƒруг—÷ страви звичайно подають невеликими порц—÷€ми, але в асортимент—÷ 3-4 найменуванн€. ќб—÷д зак—÷нчу—‘тьс€ подачею бульйону.  итайц—÷ не вживають молочн—÷ продукти, вершкове —÷ топлене масло, маргарин, сир. ¬ китайськ—÷й кухн—÷ продукти нар—÷зають тонкою соломкою, кубиками, ломтиками. –ис в—÷дварюють без сол—÷ (розсипчастий —÷ в вигл€д—÷ р—÷дко—„ кашиц—÷) —÷ подають в п—÷алах.  ористуютьс€ великою попул€рн—÷стю в –ƒвроп—÷.  итай займа—‘ велику територ—÷ю —÷ под—÷л€—‘тьс€ на багато рег—÷он—÷в,чим дальше на п—÷вдень тим страви гостр—÷ш—÷,тим б—÷льше приправ кладуть в —„жу. ѕоруч з—÷ св—÷жими продуктами використовуютьс€ й сушен—÷,маринован—÷ та втјў€лен—÷ продукти. ¬икористовують €йц€ голуб—÷в та гусей. ƒл€ приготуванн€ екзотичних страв використовують кор—÷нн€ лотоса,молод—÷ паг—÷нц—÷ бамбука,плавники акули, пелюстки магнол—÷—„, гн—÷зда ласт—÷вок, —÷кру креветок, €зичок качок,кальмари, водорост—÷, зм—÷й. —оус з со—‘вих боб—÷в вжива—‘тьс€ зам—÷сть сол—÷. ѕ—÷д час —„ж—÷ н—÷коли не птјўють воду, задовольн€ютьс€ бульйоном,ча—‘м,рисовим вином.

 орейська кухн€ схожа на китайську, тому корейц€м можна рекомендувати так—÷ ж сам—÷ страви, що й китайц€м.  орейц—÷ любл€ть б—÷лий хл—÷б. ¬ рац—÷он —„х харчуванн€ не рекоменду—‘тьс€ включати бульйони, картопл€н—÷ гарн—÷ри, сирокопчен—÷ ковбаси, страви з творогу, кеф—÷ру, какао, каву, блюда з соусами на борошн—÷ —÷ €к—÷ мають сметану.  орейц—÷ не любл€ть м—÷неральних вод, вони птјўють охолоджену воду —÷ пиво.

ћонгольська кухн€ схожа з китайською —÷ корейською. ћодна додатково рекомендувати р—÷зн—÷ страви з баранини, птиц—÷. ћонголи охоче птјўють молоко —÷ кеф—÷р, але не любл€ть —÷кру —÷ рибу.

¬ €понськ—÷й кухн—÷ дл€ приготуванн€ страв використовують рибн—÷ та нерибн—÷ продукти мор€, овоч—÷, тел€тину, свинину, баранину, курей. ¬ €понськ—÷й кухн—÷ збер—÷гаютьс€ традиц—÷—„ китайсько—„ кухн—÷. ќднак, на в—÷дм—÷ну в—÷д китайц—÷в, до сн—÷данку, об—÷ду, вечер—÷ —„м можна подавати масло, де€к—÷ види мтјў€ких сир—÷в. японц—÷ любл€ть перш—÷ страви, €к—÷ —„м можна подавати (не б—÷льше 250 мл) три рази на день. « гар€чих напо—„в рекоменду—‘тьс€ чай, —÷нод—÷ чорна кава. –ибу в основному смажать. ќкр—÷м риби використовують р—÷зн—÷ водорост—÷, молюски,краби,часто —„д€ть з паг—÷нц€ми бамбука та грибами. —поживають також сиру рибу. ¬икористовують р—÷зн—÷ сорти локшини. ќсоблив—÷стю ц—÷—‘—„ кухн—÷ —‘ св—÷ж—÷сть та натуральн—÷сть продукт—÷в. ”н—÷версальною приправою дл€ багатьох страв служить "порошок смакуї (п—÷росульф—÷т натр—÷ю)–∆з закускою птјўють рисове вино(саке)часом п—÷д—÷гр—÷те. ”люблений нац—÷ональний нап—÷й чай. який птјўють завжди —÷ провод€ть складн—÷ ритуали.

–∆нд—÷йська кухн€. «агально—„ кухн—÷ дл€ кра—„ни не —÷сну—‘. Ѕагато з —÷нд—÷йц—÷в - сувор—÷ вегетар—÷анц—÷, що повн—÷стю виключають з рац—÷ону харчуванн€ продукти тваринного походженн€, нав—÷ть рибу та €йц€. ќсновними продуктами харчуванн€ дл€ них —‘ : рис, зернов—÷ каш—÷, йогурт, овоч—÷, ол—÷€. –—÷зноман—÷тност—÷ —÷нд—÷йськ—÷й кухн—÷ надають спец—÷—„, пр€нощ—÷, р—÷пчаста цибул€, часник. ¬ –∆нд—÷—„ багато фрукт—÷в, кокосових гор—÷х—÷в, ф—÷н—÷к—÷в, манго, лимон—÷в, тому при кожному прийом—÷ —„ж—÷ рекоменду—‘тьс€ ставити на ст—÷л фрукти, соки. ”любленим напо—‘м в –∆нд—÷—„ —‘ м—÷цний гар€чий чай, до нього можна подати гар€че молоко.

 ухн€ народ—÷в Ѕлизького та —ереднього —ходу ма—‘ багато сп—÷льного у використанн—÷ де€ких продукт—÷в, виконанн—÷ вимог до —„ж—÷, що предтјў€вл€—‘ рел—÷г—÷€. ƒл€ приготуванн€ страв використовують рис, боби, баранину, козл€тину, р—÷дше говтјў€дину, птицю, овоч—÷ у св—÷жому та консервованому вигл€д—÷, €йц€. —винина з рац—÷ону харчуванн€ майже повн—÷стю виключена. ¬ прибережних районах готують страви з риби. Ѕ—÷льш—÷сть страв готують гострими, використовуючи при цьому перець, цибулю, часник, гостр—÷ та ароматичн—÷ кор—÷нц—÷ та зелень.


2.4 ≈кскурс—÷€ в ”кра—„нську народну кул—÷нар—÷ю


”кра—„нська кухн€ - спадок укра—„нського народу разом з мовою, л—÷тературою, музикою, €ким можна —÷ потр—÷бно пишатис€ —÷ не забувати. —еред слов'€нських кухонь укра—„нська по праву ма—‘ статус найб—÷льш р—÷зноман—÷тною —÷ багатою, вона давно набула поширенн€ за межами ”кра—„ни не дивл€чись на спроби де€ких "майстр—÷в в—÷д кул—÷нар—÷—„" зобразити страву таким чином, н—÷би-то укра—„нська кухн€ склалас€ т—÷льки в 19-му стор—÷чч—÷. ”кра—„нська кухн€ складалас€ впродовж багатьох стол—÷ть, що зумовило —„—„ р—÷зноман—÷тн—÷сть, страви укра—„нсько—„ кухн—÷ в—÷др—÷зн€ютьс€ високими смаковими —÷ живильними €кост€ми, р—÷зними комб—÷нованими методами обробки продукт—÷в —÷ складною рецептурою. Ќе дивл€чись на розкид територ—÷й в—÷д  риму до ƒесни або в—÷д «акарпатт€ до ƒонецька, кухн€ ц€ залишилас€ достатньо ц—÷л—÷сною €к по вживаному набору продукт—÷в, так —÷ за способами —„х переробки. Ћог—÷чно, що в серц—÷ ”кра—„ни -  и—‘в—÷ - нац—÷ональна кухн€ стала в—÷зитною карткою —÷ представлена в багатьох в—÷домих —÷ в—÷дв—÷дуваних ресторанах м—÷ста.

Ѕорщ, наприклад, готують за давн—÷ми рецептами —÷з суворо виваженим дозуванн€м 50 —÷нгред—÷—‘нт—÷в, €к—÷ надають йому чудових ф—÷тотерапевтичних "астивостей, саме так, €к готували багато стол—÷ть тому. ¬—÷н мав три основн—÷ р—÷зновиди - борщ з капустою,зелений борщ,—÷ холодний борщ (¬лхолодникї).¬ п—÷ст зам—÷сть мтјў€са додавали гриби.  апусн€к €к —÷ борщ був п—÷сний заправлений мтјў€сом чи салом,засмажений або затовчений. ёшка або суп-це р—÷дк—÷ овочев—÷ страви у €к—÷ додавали борошно, крупи,м'€со,рибу. Ќайпоширен—÷ший з них картопл€ний суп. ¬и не пожалку—‘те, €кщо замовите й —÷нш—÷ страви, €к—÷ полюбл€ють укра—„нц—÷: гусарська печен€, пироги, налисники, голубц—÷ —÷з сметаною, та пончики з вишн€ми.

Ќаша сучасна —„жа безумовно смачн—÷ша —÷ калор—÷йн—÷ша,але вона часто —‘ нездорова,а часом нав—÷ть шк—÷длива дл€ людини. ≈тнографи розпод—÷л€ють повс€кденну —„жу на дек—÷лька груп за основними складниками. ÷е страви з рослинних продукт—÷в та страви з продукт—÷в тваринного походженн€. –ослинн—÷ продукти:страви —÷з зернових та страви рибн—÷, мтјў€сн—÷ та молочн—÷.  аша одна найб—÷льш давн—÷х страв. –«–« варили з пшениц—÷, €чменю, гречки, проса, в—÷вса, кукурудзи.

–—÷дку кашу часто варили на молоц—÷. якщо до густо—„ молочно—„ каш—÷ додавали €йц€ —„—„ називали заварюваною. „асом кашу варили на сированц—÷ або масл€нц—÷(сколотинах).  рут—÷ каш—÷ називали гущею,кутею, пенцаком, пшон€ну кашу - €гл—÷. Ќайдавн—÷шою стравою можна вважати кис—÷ль,зокрема в—÷вс€ний. —трави з п—÷дсмаженого квашеного в—÷вс€ного борошна мали назву -¬лƒжурї, "∆урї. –«х гар€чими вживали з хр—÷ном,ол—÷—‘ю,маковим молоком,цибулею,а холодн—÷ з €годами , медом. ƒо борошн€них варених страв можна в—÷днести зат—÷рку,локшину,галушки,вареники тощо. «устр—÷чались страви €к—÷ варились з крупою —÷ борошно одночасно-тетер€. ¬живали з ол—÷—‘ю або салом. ƒл€ начинок в вареники використовували сир,€годи,капусту,гриби,квасолю тощо. ѕироги варили з сиром,картоплею,гарбузом,квасолею,маком,тертою коноплею з п—÷дсмаженою цибулею,з калиною,вишн€ми, сливами. Ўироко в—÷дом—÷ млинц—÷ —÷ омлети. —мажен—÷ —÷ печен—÷ страви з картопл—÷ були досить простими —÷ поживними. ¬еликою попул€рн—÷стю користувались деруни, €к—÷ й до сьогодн—÷ вважаютьс€ смачною стравою. √отували печеню з картопл—÷ та свинини,голубц—÷,кендюх,ковбаси,холодець (драгл—÷), рубц—÷.” г—÷рських районах використовували бринзу —÷ сир. —метану використовували €к зас—÷б до борщу,юшок,вареник—÷в.

Ќайб—÷льш—÷ були розповсюдженн—÷ кваси —÷ узвари (хл—÷бн—÷,фруктов—÷,€г—÷дн—÷,бур€ковий квас,квас з сок—÷в дерев)“радиц—÷йними вважались наливки та насто€нки. ”кра—„нц—÷ здавна зам—÷сть чаю заварювали лист€ суниць,цв—÷т липи та зв—÷робою,пелюстки шипшини,та тро€нд,г—÷лки сливи,смородини,тощо.


2.6 Ќац—÷ональна кухн€ р—÷зних кра—„н св—÷ту у Ћьв—÷вськ—÷ ресторанах


-¬л–ƒвропаї- —‘вропейська кухн€,укра—„нська кухн€,французька хухн€.

јдреса:пр.Ўевченка 14.

-¬лЅухараї- узбецька кухн€,шашлик.

јдреса:вул.. ‘урманська 6

-¬л√ридниц€ї- укра—„нська кухн€

јдреса: ќлеський замок

-¬л√уцульська √раджаї- укра—„нська кухн€

јдреса:¬ул. ¬олодимира ¬еликого 2а

-¬л авказї- кавказька кухн€

јдреса: вул. Ўота –уставел—÷ 4

-¬л араванї- узбецька кухн€,—‘вропейська кухн€.

јдреса:¬ул.Ћипинського 36

-¬л рак—÷вська Ѕрамаї- в—÷рменська кухн€

јдреса: вул..  рак—÷вська 5

-ќстр—÷в суш—÷ "яп—÷ї- сашим—÷,суш—÷,сх—÷дна кухн€.

јдреса:пр.—вободи 6

-¬лѕан “аої- суш—÷,сх—÷дна кухн€.

јдреса:вул..  римська 28

ƒек—÷лька наведених приклад—÷в наших ресторанчик—÷в

јтмосфера

ѕо меню. ¬иб—÷р закусок здавс€ занадто вичурним, виб—÷р десерт—÷в - за скупим (т—÷рам—÷су, ч—÷зкейк, штрудель). ѕрисутн—÷ швидше класичн—÷ салати, ц—÷кавенький наб—÷р перших страв (чурек, суп з вугра, крем суп з брокол—÷ та шпинату), ориг—÷нальн—÷ з нат€ком на —÷тал—÷йськ—÷сть друг—÷ страви (кур€ч—÷ рулетики з сиром та фенхелем, таль€телл—÷ з лисичками, мафалд—÷н—÷ з сьомгою, гус€ча грудинка з овочевим жюль—‘ном ). ј чого не браку—‘ в карт—÷ пропозиц—÷й, так це коктейл—÷в - —÷ загальнов—÷домих, —÷ авторських. ѕодача страв-напо—„в та чеку видалась дещо спрощено-демократичною, ну але спишемо це на в—÷дпов—÷дний формат.

Coffee-IN Leopolis

“а в—÷д л—÷рики духу до прози ц—÷н.  ава направду того варту—‘ щоб —„—„ покуштувати, кавов—÷ напо—„ (рекомендують ф—÷рмовий з плавленим сирком), каль€н, сандв—÷ч—÷, морозиво-т—÷рам—÷су-сирник-шарлотка, шутери, Ўер—÷данс, великий р—÷зновид чаюванн€.

 найпа √асова лампа

«акуски (бринза, вушка, крильц€, домашн€ ковбаска) коштуватимуть, вареники, гуска чи кролик, курка , качка, овоч—÷ на грил—÷, сирник-торт-штрудель, пиво €к —÷ кава. –екомендую м—÷iев—÷ насто€нки з х—÷м—÷чними назвами, €к—÷ насправд—÷ настоювались не на нафт—÷, а на - березовому, €блучному та гранатовому соц—÷. ўодо подач—÷ страв - не дивуйтесь, €кщо печеню ¬ам принесуть у пательн—÷, а нар—÷зку - на дощечц—÷ - так тут прийн€то. –∆ майже до кожно—„ страви, майте на уваз—÷, вже включено гарн—÷р - €к, наприклад, до свин€чих вушок - €—‘чн€, а до м'€са - смажена картопл€. —итно, по-домашньому. ’оч —÷ не дуже "моторної все готу—‘тьс€.

–есторан-пивоварн€  умпель

ѕригощатись нас припрошують в меню закладу шн—÷цел€ми, ориг—÷нальними салатиками, €зиком, крильц€ми, голонкою, домашн—÷ми ковбасами, сирними асорт—÷, корол—÷вськими креветками, сво—„м —÷менним пивом, Ћьоффе-пивом, гар€чим пивом —÷ нав—÷ть льодами з пива. ѕроте виб—÷р алкоголю пивом далеко не обмежу—‘тьс€, а стосовно в—÷ск—÷, то в—÷н —‘ нав—÷ть кращим за б—÷льш—÷сть пропонованих льв—÷вських карт напо—„в. ƒо реч—÷, а ¬и знали що розведенн€ в—÷ск—÷ джерельною водою, дозвол€—‘ розкрити його аромати й смаков—÷ €кост—÷? Ѕуде тема дл€ розмов. ;) ќкрема под€ка кухар€м за р—÷зноман—÷тт€ соус—÷в до кожно—„ страви. як про€в гарного смаку —÷ €к—÷сне звучанн€ тако—„ ж €к—÷сно—„ музично—„ п—÷дб—÷рки "дл€ фонуї.

 ав'€рн€ Ќа бамбетл—÷

ќдним воно вида—‘тьс€ найвдал—÷шим вар—÷антом дл€ кавувань за десертом чи сухофруктами (вершки - кава-чай, март—÷н—÷), комусь - дл€ смакуванн€ живого пива з бастурмою (ћикулинське), м—÷iина за р—÷зноман—÷тн—÷стю гл—÷нтвейну, €ких тут - до кольору, до вибору.

‘ранцузький ресторан Delice

перш—÷ страви (раджу - суп з трюфел€ми); салати (раджу "ѕо-бол—÷в—÷йськиї); стейки з гарн—÷ром, з баранини, з мармурового мтјў€са, не забудьте спробувати фуа-гру, м—÷д—÷—„, равлики, коктейл—÷. –∆ звичайно багата карта вин та пристойний виб—÷р в—÷ск—÷. “акож пропонують каль€ни у традиц—÷йн—÷ дл€ Ћьвова. Ѕ—÷знес-ланч—÷. ќсновн—÷ претенз—÷—„ - до тартару —÷з цибулею, нав—÷ть побажанн€ забрати цю не надто вдалу страву з перел—÷ку закусок ресторану, в—÷д гр—÷ха подал—÷.

 автјў€рн€ ѕ—÷д клепсидрою / в народ—÷ - ƒзи“—а

«ате в—÷драдно, що з меню тут добр€че "побавилис€ї. –ƒ нав—÷ть його другий р—÷зновид "дл€ д—÷тей" - з в—÷ршиками та фотозображенн€ми, стил—÷зованих п—÷д казкову тему страв. ƒоросл—÷ ж, прим—÷ром, п—÷д пиво, можуть обирати з перел—÷ку мтјў€сних-овочевих-морських хрустик—÷в. Ќа об—÷д - в—÷д р—÷зноман—÷тно—„ печен—÷ у горщиках та налисник—÷в з лососем до медальйон—÷в, качино—„ грудки п—÷д журавлиним соусом, та стейк—÷в. ј п—÷д —÷мпрези замовл€ти —÷ кролика, —÷ порос€тко, —÷ шоколадний фонтан, —÷ фондю. ƒо реч—÷, з досв—÷ду участ—÷ у "аштованих тут св€ткуванн€х - адм—÷н—÷страц—÷€ ма—‘ достатньо навик—÷в у проведенн—÷ —„х на кращому р—÷вн—÷. ÷ьому спри€—‘ —÷ пристойний виб—÷р небанальних добротних насто€нок - моравтјў€нки, зубр—÷вки, калган—÷вки, тмин—÷вки, мед—÷вки.

“аверна ѕафос / Ўматочок √рец—÷—„

ѕо наповненню меню - год—÷ й говорити. √ортати доведетьс€ його досить довго, дещо з "фешенебельнихї страв - салат з лосос€ з пек—÷нською капустою, мусака (тел€тина + баранина + баклажани), лангуст, кремовий суп, сувлак—÷ з осетрини , "грецьк—÷ї равлики, жабтјў€ч—÷ лапки, а також гуси фарширован—÷, €гн€та тощо. «наютьс€ в ресторанчику —÷ на нац—÷ональних грецьких стравах. Ќаприклад - меззе (в переклад—÷ - щось, щоб погризти) представл€—‘ собою наб—÷р к—÷лькох страв на к—÷лька персон з особливими автентичними соусами. ѕрим—÷ром рибне меззе в "ѕафос—÷ї важитиме понад к—÷лограм. ѕри цьому компан—÷€ матиме нагоду за один прис—÷ст спробувати —÷ смажену осетрину, —÷ кальмари, —÷ шашлик з лосос€, —÷ ф—÷ле окун€ та горбуш—÷, —÷ креветки, —÷ овоч—÷-гриль. "асне протестован—÷ страви були ф—÷л—÷гранно приготован—÷-подан—÷, а ще д—÷йсно св—÷ж—÷ та "легк—÷ї (нав—÷ть картопл€н—÷ крокети). ћабуть, секрет—÷в навчалис€ у кул—÷нарних школах.

 афе ”  —÷ма / —х—÷дна о—‘вропе—÷зована кухн€

 афе заховалось у провулку з ѕекарсько—„, та розташувалось б—÷л€ само—„  омерц—÷йно—„ јкадем—÷—„. ћоже тому вдень там завжди багатолюдно та гам—÷рно. ƒумаю найб—÷льше сюди приваблюють по-домашньому приготован—÷ страви. ” меню знайдете дуже багато страв з риби, а також —÷ курку, —÷ тел€тину, —÷ свинину. «-пом—÷ж звиклих дл€ нас страв, в заклад—÷ пропонують корейськ—÷-€понськ—÷-китайськ—÷ смаколики. “ут —‘ сиромаринован—÷ овоч—÷, мтјў€со чи морепродукти, нац—÷ональна корейська лапша, тел€тина по пусанськи, суш—÷. –∆ при цьому в заклад—÷ провадитьс€ пол—÷тика низьких ц—÷н на гарн—÷ри.

¬ самому заклад—÷ при—‘мно посид—÷ти - серв—÷рован—÷ (по-нашенському) столи, висока стел€ —÷ в—÷дчутт€ нормального простору довкола, велик—÷ в—÷кна, три зали на виб—÷р. ” —÷нтертјў—‘р—÷ спостер—÷га—‘тьс€ необх—÷дний м—÷н—÷мал—÷зм, а це означа—‘, що €когось шику тут шукати не варто. ” веч—÷рн—÷й час, до реч—÷, застали "”  —÷маї повну в—÷дсутн—÷сть в—÷дв—÷дувач—÷в. –∆ €к першопричина чи то насл—÷док - вже з п—÷в на дес€ту кухн€ не працювала. «алишилось х—÷ба пити ќболонь та —теллу јртуа.:) ј дл€ пивопитт€, €к ¬ам мабуть, в—÷домо у цьому м—÷ст—÷ —‘ вже б—÷льш н—÷ж достатньо п—÷дход€щих паб—÷в.

ѕорохова ¬ежа / —÷сторична пам'€тка зсередини

 ухн€ смачна укра—„нська та готують пов—÷льно. ƒ—÷йсно, вих—÷д страв не вказу—‘тьс€ у меню - вс—÷ ц—÷ни вказан—÷ за 100 гр. —алати, овочеве асорт—÷, кровтјў€нка, бастурма, страви на вогн—÷ (форель, пол€двиц€ з ребром), десерти, март—÷н—÷ . « пива - —‘ т—÷льки "ќболоньї. ÷ю м—÷iину нараз—÷ не можуть под—÷лити м—÷ж собою в—÷дв—÷дувач—÷ панство "за 40ї та студентськ—÷ компан—÷—„.:)

Ѕар –афаель / ми не —÷тал—÷йц—÷, ми - л—÷ванц—÷:)

” л—÷ванському бар—÷, неподал—÷к в—÷д центру, над-€скравих страв ц—÷—‘—„ нац—÷ональност—÷ пом—÷чено не було. јле й з того, що представлено в меню зрозум—÷ло, що кухн€ ц€ досить м—÷цна - часом треба холодненьким запивати. « усього видно також, що соуси - найулюблен—÷ша забавка кухар—÷в. ќт соус у страв—÷ ‘ат—÷, €ким вона р€сно полита (рублене мтјў€со з—÷ смаженим лавашем на кшталт ч—÷пс—÷в, що пода—‘тьс€ у глибок—÷й миi—÷), дуже схожий на майонез —÷ сприйма—‘тьс€ кл—÷—‘нтами дво€ко. ‘ат—÷ маленьке , ‘ат—÷ велике. Ѕез соус—÷в подають мтјў€со у так званих стравах "менюї. Ќаприклад, ћеню-‘—÷ладельф—÷€ включа—‘ в себе, мтјў€со, гарн—÷р (рис. картопл€), салат, сир. ƒуже ситно, —÷ аж так—÷ велик—÷ порц—÷—„ не кожен здатен подужати. ƒо реч—÷, мтјў€со в вище перерахованих стравах м—÷лко рублене —÷ добре промариноване у спец—÷€х. –∆накше, замовл€йте стейки. —алати (обирати з птјў€ти)- в основному це наб—÷р рублених овоч—÷в, без сюрприз—÷в. ƒосить попул€рн—÷ —÷ нац—÷ональн—÷ сендв—÷ч—÷ (-к, чайн—÷з, шукаф).

Ќе ображайтес€, хлопц—÷, але р—÷вень закладу тепер не т€гне на VIP-—÷вський, хоча, саме так в—÷н позиц—÷онував себе у перш—÷ роки —÷снуванн€. "асне, —÷ до убранства закладу п—÷д—÷йшли дещо по-аматорськи. «ала з арковою стелею на 7 столик—÷в прикрашена коп—÷€ми картин видатного художника, китиц€ми, екстертјў—‘рними л—÷хтар€ми у важк—÷й ковц—÷, скульптурами. –∆ тут, треба згадати скатертини.., €к—÷ потребують б—÷льшо—„ приск—÷пливост—÷ адм—÷н—÷страц—÷—„.

–есторан ƒинамо-блюз

«натно пригощають в заклад—÷ "асне стейками - знавц—÷-гурмани оц—÷н€ть можлив—÷сть обирати м'€со дл€ них за спец—÷альною схемою. ÷—÷ни - звичайн—÷ ресторанн—÷ - стейки, форель, креветки , лазань€, €гн€. Ѕ—÷знес-ланч—÷ (акц—÷€ - кожен восьмий - безкоштовно). ѕорц—÷—„ маленьк—÷, але пробача—‘мо таку скуп—÷сть, бо тел€ч—÷ бургери д—÷йсно смачн—÷.:) « десерт—÷в не пошкоду—‘те €кщо замовите теплий американський пир—÷г або полуничну зупу. ƒо переваг закладу також в—÷дноситьс€ кейтер—÷нг (€к—÷сть обслуговуванн€ при середн—÷й по м—÷сту ц—÷н—÷ була на р—÷вн—÷). јле особлива родзинка закладу дл€ мене - серв—÷с, в—÷н завжди тут непом—÷тний та швидкий. ƒ€кую ¬ам. ћ—÷iевий контингент - з тих що "переб—÷рлив—÷тјЁ. ¬и т—÷льки погл€ньте на автопарк при ресторан—÷.:)

ѕункт

јсортимент щоразу зб—÷льшу—‘тьс€, але —‘ переважно т—÷стечково-закусочним: салати "дл€ гурман—÷в, типу сьомга-тунецьї, французький пир—÷г, лаваш—÷, багети, тости, млинц—÷ з масою р—÷зноман—÷тних начинок , немаленьк—÷ десерти та торти (обовтјў€зково спробуйте штрудель), кава в асортимент—÷, супер-гар€чий шоколад, коктейл—÷ з св—÷жих фрукт—÷в або л—÷сних €г—÷д дуже смачн—÷ —÷ поживн—÷,€ думаю це приверне увагу дих милих дам €к—÷ сл—÷дкують за сво—‘ю ф—÷гурою. ƒегустувала майже все —÷ була в—÷д смачненького в захопленн—÷. јле нажаль тут самообслуговуванн€


2.7 ќбслуговуванн€ —÷ноземних турист—÷в в ресторан—÷ "Ћьв—÷вї


√отель "Ћьв—÷вї —‘ одним —÷з найстар—÷ших на ринку готельних послуг м—÷ста Ћьвова, в—÷н займа—‘ досить ч—÷льне м—÷iе серед багатьох готел—÷в Ћьвова.

ќдн—÷—‘ю з найголовн—÷ших послуг готелю "Ћьв—÷вї —‘ послуга харчуванн€. –есторан з однойменною назвою "Ћьв—÷вї знаходитьс€ на першому поверс—÷ готелю. ƒо ресторану —‘ два входи, з приймальн—÷ готелю та з вулиц—÷. “ому, рестораном можуть користуватись не т—÷льки кл—÷—‘нти готелю, але —÷ —÷нш—÷ в—÷дв—÷дувач—÷.

–есторан склада—‘тьс€ з одного великого залу на 130 м—÷iь, бару та кухн—÷. ќформленн€ ресторану типово рад€нських час—÷в, хоча видно, що тут недавно зроблено ремонт.

ƒешевш—÷, н—÷ж в —÷нших готел€х послуги, дають змогу зупин€тись в готел—÷ туристам —÷ гост€м Ћьвова з р—÷зним достатком.

–есторан готелю "Ћьв—÷вї обслугову—‘ —÷ноземних турист—÷в, €к групами, так —÷ —÷ндив—÷дуально. ќбслуговуванн€ зд—÷йсню—‘тьс€ за першим класом. –есторан прийма—‘ замовленн€ груп турист—÷в не менше, н—÷ж за добу, в—÷д туристичних ф—÷рм. ќрган—÷зац—÷€ харчуванн€ груп —÷ноземних турист—÷в зд—÷йсню—‘тьс€ за спец—÷ально вид—÷леними столами у загальному зал—÷. ƒл€ груп турист—÷в передбача—‘тьс€ триразове харчуванн€ - сн—÷данок, об—÷д, вечер€. Ќа проханн€ турист—÷в в ресторан—÷ можна замовити д—÷—‘тичн—÷ або вегетар—÷анськ—÷ страви. ћеню сн—÷данку може передбачати так званий —‘вропейський сн—÷данок. —н—÷данок почина—‘тьс€ з 8 до 10 год.; об—÷д - з 12 до 15 год.; вечер€ - з 18 до 20 год.

ѕровод€тьс€ бенкети,або ус—÷л€ку урочистост—÷ —÷ ви не пошкоду—‘те при вибор—÷ цього ресторану адже тут насправд—÷ смачна кухн€ —÷ прекрасне обслуговуванн€. –∆ не —‘ досить дорогим.

—трави укра—„нсько—„ нац—÷онально—„ кухн—÷ надзвичайно смачн—÷. Ѕорщ —÷ пампушки, пал€ниц€ й галушки, вареники —÷ ковбаси, печен€ —÷ напо—„ з фрукт—÷в та меду - скуштувавши —„х, ви назавжди станете щирим поц—÷новувачем м—÷iево—„ кул—÷нар—÷—„. јле те, без чого неможливо у€вити Ћьв—÷в - це кава. —правжн€ запашна кава - це такий самий нев—÷д'—‘мний атрибут м—÷ста, €к леви чи –атуша.

¬исновки та пропозиц—÷—„


1. ≈коном—÷чна реформа в кра—„н—÷, розвиток туризму, т—÷сн—÷ контакти —÷з заруб—÷жними кра—„нами, необх—÷дн—÷сть створенн€ розвинуто—„ готельно-ресторанно—„ —÷нфраструктури висувають висок—÷ вимоги до р—÷вн€ п—÷дготовки спец—÷ал—÷ст—÷в дл€ п—÷дпри—‘мств готельно-ресторанно—„ галуз—÷

2. ѕрацюючи над темою сво—‘—„ курсово—„ роботи, € намагалас€ досл—÷дити €к найб—÷льше л—÷тературних джерел. √либок—÷ теоретичн—÷ знанн€ дають б—÷льш—÷ результати при проведенн—÷ практичного досл—÷дженн€, пошуку первинних даних на конкретному п—÷дпри—‘мств—÷.

“еоретичн—÷ —÷ практичн—÷ досл—÷дженн€ дають змогу зрозум—÷ти вс—÷ особливост—÷ орган—÷зац—÷—„ харчуванн€ —÷ноземних турист—÷в при використанн€ —„х нац—÷ональних страв.

Ќа приклад—÷ ресторан "Ћьв—÷вї. який —‘ одним —÷з тих €к—÷ приймають гостей з-за кордону. ѕри пор—÷вн€нн—÷ теоретичних даних € д—÷йшла висновку, що в ресторан—÷ готелю "Ћьв—÷вї ще мало прид—÷л€—‘тьс€ уваги саме харчуванню —÷ноземних турист—÷в.

¬ сучасних ринкових умовах —÷ розвитку ресторанно—„ галуз—÷ потр—÷бно б—÷льше прид—÷л€ти уваги робот—÷ —÷ звтјў€зкам з —÷ноземними туристами. ј дл€ цього потр—÷бно вкладати грош—÷ в —÷нфраструктуру —÷ €к—÷сне обслуговуванн€ готельно-ресторанного комплексу.

—трави що подаютьс€ в ресторанах необх—÷дно п—÷дбирати в—÷дпов—÷дно до —„х спец—÷ал—÷зац—÷—„. –∆сну—‘ дв—÷ категор—÷—„ впливу €ких стимулю—‘ або знижу—‘ попит на готельно-ресторанний б—÷знес:

1.ќб—‘ктивн—÷ фактори:

- розм—÷рн—÷ доходи населенн€ й нац—÷ональн—÷ доходи

- демограф—÷чн—÷

- вплив середовища

- культурн—÷

2.—уб—‘ктивн—÷ фактори:

- психолог—÷чн—÷ основн—÷ побажанн€ споживач—÷в

- звички споживача

- традиц—÷—„

- мода тощо.

ѕ—÷дпри—‘мства громадського харчуванн€ в—÷д—÷грають значну роль в уклад—÷ нашого житт€. « кожним роком —„х значенн€ зроста—‘.

ѕамтјў€таймо що головною метою ресторан—÷в Ћьвова —÷ в ц—÷лому —‘ забезпеченн€ €к—÷сного —÷ рентабельного обслуговуванн€ в харчуванн—÷. ўоб г—÷сть був задоволений —÷ залишив по соб—÷ при—‘мн—÷ враженн€. “ема мо—‘—„ курсово—„ роботи —‘ досить актуальною, адже €кщо ви хочете щоб ваш ресторан визначавс€ серед —÷нших сво—‘ю €к—÷стю. ¬и повинн—÷ будете в меню приставити саме т—÷ страви €к—÷ в—÷днос€ть до типу вашого ресторану. “ому т—÷ знанн€ €к—÷ € одержала з теоретично—„ п—÷дготовки до курсово—„ роботи да—‘ мен—÷ можлив—÷сть написати що кожна з кра—„н —‘ р—÷зноман—÷тною в сво—„х нац—÷ональних стравах —÷ все залежить в—÷д смак—÷в, вподобань,географ—÷чного розположенн€ —÷ в—÷рувань. јдже ще в старовину межуючи м—÷ж собою кожна з кра—„н обм—÷нювалас€ знанн€ми,одн—÷ з €ких стосувалис€ кул—÷нар—÷—„. “ому не дивно €кщо нац—÷ональн—÷ страви р—÷зних кра—„н €к—÷ межують м—÷ж собою деколи бувають под—÷бними.

Ѕагато п—÷дпри—‘мц—÷в в гонитв—÷ за прибутком намагаютьс€ вразити людей —÷ в—÷дкривають заклади харчуванн€ з р—÷зними екзотичними кухн€ми: китайською(використовують багато приправ,спец—÷й,морських продукт—÷в,гус€чих €—‘ць —÷ т.д.), —÷нд—÷йська кухн€ (приправи в—÷д—÷грають велику роль,розповсюджен—÷ рибн—÷ та морепродукти,майже вс—÷ нац—÷ональн—÷ страви готуютьс€ з цибулею. часником та великою к—÷льк—÷стю перцю,часто бувають вегетар—÷анц€ми),тайською, —÷тал—÷йською (макарони,соуси,вина,страви —‘ досить гострими,використовують приправи часник,селера,цибул€,томат-пюре,р—÷зн—÷ види перцю,сири,смачне морозиво), грецькою(на половину вегетар—÷анц—÷, дуже велике використанн€ овоч—÷в,овечий сир,часто дл€ нац—÷ональних страв використовують виноградне лист€,вс—÷ овоч—÷ €к—÷ можна наповнити греки фарширують,майже вс—÷ страви приправл€ють лимонним соком,багато споживають динь,винограду,мигдалю,кавун—÷в,т—÷стечко дуже солодк—÷ —÷ калор—÷йн—÷) тощо. –обл€ть це прим—÷тивно —÷ часто необдумано,забуваючи що так—÷ кухн—÷ мають дуже р—÷зк—÷ в—÷дм—÷нност—÷ —÷ не можуть бути сприйн€т—÷ широким загалом. Ѕрак необх—÷дних приправ та продукт—÷в,невм—÷нн€ кухар—÷в часто призводить до спотворенн€ нац—÷онально—„ кухн—÷,що —‘ образою того чи —÷ншого народу.

“ому мабуть в Ћьв—÷вських ресторанчиках € б—÷льше побачила р—÷зновид укра—„нсько—„ кухн—÷ зм—÷шано—„ з —÷ншими нац—÷ональними блюдами,адже мало хто може похвастатись тим що посмакував екзотичну страву китайсько—„ кул—÷нар—÷—„. ÷е мабуть потр—÷бно бути справд—÷ любителем екзотики. ’оча й пом—÷чаютьс€ —÷ досить гарн—÷ ресторани з французькою,грецькою,китайською кул—÷нар—÷—‘ю але € вважаю що в них все одно —‘ вкрапленн€ укра—„нських кул—÷нар—÷в адже ми находимось в ”кра—„н—÷ де нац—÷ональним стравою —‘ борщ.

ј тепер про јкц—÷ю “иждень австр—÷йсько—„ кухн—÷ у Ћьвов—÷, €ка в—÷дбудетьс€ в готел—÷ Ћеопол—÷с, орган—÷зову—‘ в—÷домий у св—÷т—÷ шеф-кухар ≈мануель ¬ернбахер.  ульм—÷нац—÷—‘ю кул—÷нарного тижн€ стануть Heurigen-вечори - традиц—÷йн—÷ австр—÷йськ—÷ вечори п—÷д гаслом: "–«жте досхочу, безкоштовне пиво весь веч—÷р —÷ сп—÷ви з танц€ми до св—÷танкуї

”рочистим завершенн€м тижн€ австр—÷йсько—„ кухн—÷ стане св€тковий об—÷д 17 травн€ п—÷д звуки класичних в—÷денських твор—÷в. ѕосп—÷шайте побувати на такому вечор—÷ —÷ под—÷литись враженн€ми з нац—÷ональних страв јвстр—÷йсько—„ кухн—÷.

—писок використано—„ л—÷тератури


1. "ќрган—÷зац—÷€ обслуговуванн€ населенн€ на ип—÷дпри—‘мствах харчуванн€ї —ало я.ћ. 2007

2. "ћенеджмент гостиничного и ресторанного обслуживани€ї, ћосква, 1997р.

3. "√отельний —÷ туристичний б—÷знесї, навчальний пос—÷бник, јсоц.автор—÷в та видавц—÷в "“андемтјЁ, ћосква, 1998 р.

4. јграновский ≈.ƒ. и др. "ќрган—÷зац—÷€ продовольства в харчуванн—÷ї, ћосква, 1990 г.

5. Ѕут—‘йк—÷с Ќ.√. "ќрганизаци€ производства предпри€тий общественного питани€ї

6.  узн—‘цова Ќ.ћ. "ќснови економ—÷ки готельного та ресторанного господарстватјЁ.  и—„в, 1997 р.

7. ”сов ¬.¬. "ќрган—÷зац—÷€ обслуговуванн€ в ресторанахї. ћосква, 1990 г.

8. Ћ.√.јгафонова,ќ.–ƒ.јгафонова "“уризм,готельний та рестораний б—÷знесї

9. "√ромадське харчуванн€ в умовах комерц—÷ал—÷зац—÷—„ —÷ приватизац—÷—„тјЁ, зб—÷рник наукових праць.  и—„в,  ƒ“≈”, 1994 р.

—траницы: Ќазад 1 ¬перед