"ƒзеркало тижн€" €к сусп—÷льно-пол—÷тичний щотижневик

курсова€ работа: ∆урналистика

ƒокументы: [1]   Word-102625.doc —траницы: Ќазад 1 ¬перед

ћ—÷н—÷стерство осв—÷ти та науки ”кра—„ни

ƒн—÷пропетровський нац—÷ональний ун—÷верситет




–оботу виконано на кафедр—÷

масово—„ та м—÷жнародно—„ комун—÷кац—÷—„





 урсова робота

на тему:

¬лƒзеркало тижн€ї €к сусп—÷льно-пол—÷тичний щотижневикї




¬иконала

студентка групи «∆-06

–оманюк ќксана –∆гор—÷вна

ѕерев—÷рила

 .ф.н.,доц.

√усак Ќ.ј.






ƒн—÷пропетровськ 2007

«м—÷ст роботи


¬ступ

„астина –∆. –∆стор—÷€ розвитку сусп—÷льно-пол—÷тичного щотижневика:

а) ўотижневик, його —÷сторичний розвиток та по€ва у ньому пол—÷тично—„ спр€мованост—÷.

б) –∆стор—÷€ вза—‘мов—÷дносин "ади —÷ пол—÷тичних видань у сусп—÷льств—÷.

в) –оль сусп—÷льно-пол—÷тичних видань у демократичному сусп—÷льств—÷ та становленн—÷ громад€нсько—„ думки.

3. „астина –∆–∆. «агальн—÷ в—÷домост—÷ про сусп—÷льно-пол—÷тичний щотижневик

¬лƒзеркало тижн€ї. ƒемократичн—÷сть —÷ "свобода словаї на стор—÷нках цього виданн€, в—÷дпов—÷дн—÷сть виданн€ до вимог сусп—÷льно-пол—÷тичного щотижневика.

¬исновки.


¬ступ


–∆з здобутт€м ”кра—„ною незалежност—÷ в—÷дбулись докор—÷нн—÷ зм—÷ни в ус—÷х сферах сусп—÷льного житт€, зокрема —÷ в засобах масово—„ —÷нформац—÷—„. ѕричому, тут елементи демократ—÷—„ про€вились чи не найб—÷льш виразно —÷ суперечливо. –∆ по€сню—‘тьс€ це, головним чином, наступним:

тјв потреба демократизму в «ћ–∆ важлива не лише сама по соб—÷, €к в одн—÷й —÷з складових сусп—÷льного житт€, а ще й тому, що демократизм в «ћ–∆ пр€мо вплива—‘ на розвиток демократ—÷—„ в ус—÷х —÷нших сферах житт€;

тјв журнал—÷стська прац€ за сво—‘ю сутн—÷стю —‘ працею творчою, в—÷льною, прос€кнутою свободою думки - ще —‘ важливою ознакою демократ—÷—„;

тјв про€ви демократ—÷—„ в журнал—÷стиц—÷ по-р—÷зному були сприйн€т—÷ р—÷зними колами сусп—÷льства, не вс—÷м вони були до вподоби, а, отже, зустр—÷ли й спротив. —труктура засоб—÷в масово—„ —÷нформац—÷—„ зм—÷нилась —÷ к—÷льк—÷сно, —÷ за способами —÷нформуванн€.

«б—÷льшилась к—÷льк—÷сть видань. ” республ—÷канському масштаб—÷, кр—÷м газет, що продовжили —÷снуванн€ (—÷нод—÷ п—÷д —÷ншими назвами), з'€вились нов—÷: "√олос ”кра—„ни", "”р€довий кур'—‘р", "ƒзеркало тижн€", "‘акти", "—егодн€" та —÷н. «б—÷льшилась к—÷льк—÷сть видань, особливо спец—÷ал—÷зованих, в €ких зац—÷кавлен—÷ певн—÷ групи населенн€. ѕевний сенс у структур—÷ видань ма—‘ статус виданн€ у звтјў€зку з територ—÷—‘ю, на €к—÷й воно поширю—‘тьс€. «а рад€нських час—÷в територ—÷альна привтјў€зка була непорушною, а в сучасних умовах будь-€ка газета, заре—‘стрована державним ком—÷тетом ”кра—„ни з питань —÷нформац—÷йно—„ пол—÷тики, може вважатись обласною чи республ—÷канською. —труктурн—÷ перетворенн€ означають реальне входженн€ демократ—÷—„ в «ћ–∆: адже завд€ки —„м краще задовольн€—‘тьс€ попит рецип—÷—‘нт—÷в —÷нформац—÷—„ на новини, йде поглибленн€ знань про св—÷т, посилю—‘тьс€ анал—÷з сусп—÷льних €вищ. ќднак —÷ —÷деал—÷зувати ц—÷ процеси не можна. ¬ сучасн—÷й структур—÷ «ћ–∆ пом—÷тн—÷ —÷ де€к—÷ м—÷нуси в про€вах демократ—÷—„:

тјв знизилась пер—÷одичн—÷сть виходу багатьох газет: щоденн—÷ в минулому виход€ть трич—÷, а то й раз на тиждень - а, значить, споживач —÷нформац—÷—„ не отриму—‘ оперативних новин. „через брак кошт—÷в у населенн€ далеко не вс—÷ мають можлив—÷сть дивитись телев—÷зор, слухати рад—÷о, а значить, при всьому розма—„тт—÷ «ћ–∆ можливост—÷ отримати широку —÷нформац—÷ю обмежен—÷. “акож не вс—÷ засоби —÷нформац—÷—„ однаково доступн—÷ дл€ вс—÷х (опозиц—÷йн—÷ виданн€, в силу р—÷зного роду перепон - менш доступн—÷, –∆нтернет - мало доступний дл€ б—÷льшост—÷ громад€н) —÷ тому вилив на маси рецип—÷—‘нт—÷в справл€ють переважно оф—÷ц—÷йн—÷, багатотиражован—÷ виданн€, €ким браку—‘ демократизму.

«м—÷ни початку 1990-х рок—÷в, €к—÷ проходили п—÷д лозунгами демократ—÷—„ та ринкових реформ, викликали зм—÷ни у друкован—÷й та електронн—÷й прес—÷ пострад€нських республ—÷к, зокрема в ”кра—„н—÷. ¬идавнича д—÷€льн—÷сть припинила бути парт—÷йно-державною монопол—÷ю—‘ —÷ почала зд—÷йснюватись в умовах ринкового середовища. “епер на стор—÷нках газет з€вл€ютьс€ заборонен—÷ теми, користуючись можлив—÷стю висловлювати будь-€к—÷ думки, де€к—÷ виданн€ переход€ть на критикуючий зм—÷ст. «вичайно, найб—÷льш—÷ зм—÷ни в—÷дбулис€ у сфер—÷ сусп—÷льно-пол—÷тично—„ преси, €ка зв—÷льнилась в—÷д контролю "ади —÷ ув—÷йшла в новий етап демократичного розвитку. ¬исв—÷тленн€ пол—÷тики перестало носити одно векторний характер, пода—‘тьс€ в русл—÷ обговоренн€, сп—÷вставленн€ думок. —во—‘р—÷дною ста—‘ тематика «ћ–∆ в ход—÷ пол—÷тично—„ кампан—÷—„. ѕродовжуючи представл€ти розма—„тт€ тем, вони зосереджують увагу на проблем—÷, €к—÷й присв€чу—‘тьс€ кампан—÷€. ¬ це русло потрапл€ють —÷ так—÷ факти, под—÷—„, €к—÷ й не мають безпосереднього в—÷дношенн€ до кампан—÷—„, але вони "прив'€зуютьс€" до високо—„ пол—÷тики. Ќаочно п—÷дтвердила це положенн€ президентська кампан—÷€ 2004 р. Ќа стор—÷нках газет публ—÷кувались не лише матер—÷али, що висв—÷тлювали програми, д—÷—„ кандидат—÷в у президенти, а й —÷нш—÷ под—÷—„, зокрема - х—÷д сл—÷дства по фактах пересл—÷дувань журнал—÷ст—÷в, за€ви та д—÷€льн—÷сть опозиц—÷—„, реагуванн€ правоохоронних орган—÷в на р—÷зного роду злочини —÷ т.—÷н.; причому все це - п—÷д кутом зору президентсько—„ кампан—÷—„.

¬ ”кра—„н—÷ в останн—÷ роки дуже часто використову—‘тьс€ пон€тт€ "демократ—÷€ї, €ке далеко не вс—÷м зрозум—÷ле до к—÷нц€. «а не—„ ми "боремос€ї, на —„—„ честь сп—÷ва—‘мо п—÷сн—÷.  ожне поважаюче себе виданн€ претенду—‘ на посаду найдемократичн—÷шого та найоб—‘ктивн—÷шого. јле вс—÷ ц—÷ висок—÷ пон€тт€ повинн—÷ п—÷дтверджуватись практичними д—÷€ми, зокрема повагою до рецип—÷—‘нта —÷нформац—÷—„, залученн€ його до участ—÷ у випуску.

ќдне —÷з найпопул€рн—÷ших пол—÷тичних видань в ”кра—„н—÷ —‘ сусп—÷льно-пол—÷тичний щотижневик "ƒзеркало тижн€ї, €ке —÷ стало обтјў—‘ктом мо—„х досл—÷джень. Ќа його приклад—÷ € намагатимусь визначити в—÷дпов—÷дн—÷сть пол—÷тичних видань сучасност—÷ до основних вимог демократичного виданн€. "ƒзеркало тижн€ї не даремно стало основою мо—‘—„ прац—÷, адже цей щотижневик випуска—‘тьс€ в ”кра—„н—÷ вже прот€гом 12 рок—÷в —÷ на його приклад—÷ можна просл—÷дкувати т—÷ структурн—÷ зм—÷ни, €к—÷ в—÷дбулис€ у пол—÷тичн—÷й прес—÷ ”кра—„ни за час —„—„ незалежност—÷. ƒо того ж, актуальним —‘ питанн€ пол—÷тично—„ преси, адже п—÷сл€ вибор—÷в президента 2004 року, пол—÷тика стала г—÷перпопул€рною серед населенн€, де чималу роль з—÷грали саме пол—÷тичн—÷ виданн€.

Ќа приклад—÷ щотижневика "ƒзеркало тижн€ї у ц—÷й робот—÷ € спробую просл—÷дити принципи збору та поданн€ —÷нформац—÷—„ у пол—÷тичних виданн€х, —„х роль у формуванн—÷ пол—÷тичних пр—÷оритет—÷в людства, демократичн—÷сть та обтјў—‘ктивн—÷сть подан—÷й у них —÷нформац—÷—„. ћо€ прац€ присв€чена перегл€ду та анал—÷зу р—÷вн€ демократичност—÷ пол—÷тичних видань, —„х основн—÷ функц—÷—„ у сучасному сусп—÷льств—÷, структуру роботи на приклад—÷ конкретного щотижневика, а також —÷стор—÷ю розвитку самого пон€тт€ "щотижневикї та його функц—÷—„ у «ћ–∆. —пираючись на науков—÷ книжки та практичний анал—÷з виданн€, € сформулюю принцип роботи редакц—÷—„, мету виданн€, —„—„ в—÷кову категор—÷ю та передбачену аудитор—÷ю.


„астина –∆

¬л–∆стор—÷€ розвитку сусп—÷льно-пол—÷тичного щотижневикаї


а) ўотижневик, його —÷сторичний розвиток та по€ва у ньому пол—÷тично—„ спр€мованост—÷


ўотижневик у словар—÷ - "пер—÷одичне виданн€, €ке виходить один раз на тижденьї. « часом та розвитком соц—÷уму тематична направлен—÷сть та попул€рн—÷сть щотижневика зм—÷нювалась. Ќаприклад, на 1913 р—÷к майже третина системи журнал—÷стики була саме тонким щом—÷с€чником - компром—÷сним типом журнального виданн€, €ке у велик—÷й м—÷р—÷ в—÷дпов—÷дало задачам преси у складний пер—÷од в—÷йн та революц—÷й. “онкий щотижневик обтјў—‘днував у соб—÷ риси щоденно—„ газети та товстого щом—÷с€чника. ўотижневий вих—÷д дозвол€в швидше н—÷ж журнал "звичайного типуї в—÷дгукуватись на под—÷—„. ¬ той же час б—÷льший н—÷ж у газети обтјў—‘м, а також можлив—÷сть довше готувати та продумувати матер—÷ал давала щотижневику саме ту здатн—÷сть до "узагальнюючого висв—÷тленн€ї, €ким так пишались товст—÷ виданн€. –озвиток техн—÷чних можливостей дозволило щотижневому журналу увести до складу номера €к обовтјў€зк—÷в компонент —÷люстрац—÷—„. ўотижневик €к тип виданн€ пер—÷одики читач—÷ обирали дл€ р—÷зноман—÷тних ц—÷лей. ƒл€ системи нашо—„ преси тип щотижневого виданн€ не був новим. ¬они —÷снували ще у 18 ст., розкв—÷т —„х прийшовс€ на 50-60-—÷ роки 19 стол—÷тт€. јле в 1900-1917 роках приблизно третина пер—÷одичних видань доводилась на щотижневики. ” 19 стол—÷тт—÷ в—÷дд—÷ленн€ газети в—÷д журналу ще не було, а загальною особлив—÷стю щотижневик—÷в була т—÷льки пер—÷одичн—÷сть. ѕоступово була в—÷дпрацьована форма такого виданн€: тонкий журнал у 50-60 стор—÷нок. ќбовтјў€зковими були —÷люстрац—÷—„, белетристика, обзори публ—÷кац—÷й за тиждень по вс—÷м сусп—÷льно-пол—÷тичним питанн€м. “аким чином в—÷д товстого виданн€ залишивс€ в—÷дд—÷л белетристики. ќбзори под—÷й також не перетворились на газетну —÷нформац—÷ю. ” щотижневиках також була важливою достатньо невисока ц—÷на, те, що в—÷н виходив у певний день тижн€, таким чином було створено не переб—÷йний журнальний пот—÷к.

“ип щотижневик—÷в, що був попул€рним у революц—÷йн—÷ пер—÷оди спочатку в—÷др—÷зн€вс€ в—÷д класичного. ” першу чергу у 1905 роц—÷ випускалис€ сусп—÷льно-пол—÷тичн—÷ щотижневики, аналог—÷в €ким до тих час—÷в не було. ѕ—÷онером серед таких видань став журнал "ѕол€рна€ звезлаї ѕ.Ѕ.—труве, навколо €кого виникла парт—÷€ кадет—÷в. …ого тип був новим дл€ пол—÷тичного щотижневика, у €кому використовувавс€ досв—÷д зах—÷дно—‘вропейських пол—÷тичних видань. ƒостатню к—÷льк—÷сть щотижневик—÷в видавали кадети. ¬они використовували цей тип пер—÷одики дл€ в—÷дпрацьовки тактичних, стратег—÷чних —÷ нав—÷ть ф—÷лософських програм. ÷—÷ журнали за типом ще не були традиц—÷йними щотижневиками: в них не було —÷люстрац—÷й, але —÷ час —„х —÷снуванн€ був стриманий. ѕ—÷д ударами цензури пол—÷тичн—÷ щотижневики швидко зникли. —усп—÷льно-пол—÷тичн—÷ щотижневики знову стали попул€рними у пер—÷оди в—÷йн, коли вони мали велике значенн€, а тираж зб—÷льшувавс€ у дек—÷лька раз—÷в. ¬изначен—÷сть та правдив—÷сть направленн€, €ке залиша—‘тьс€ важливою характеристикою сусп—÷льно-пол—÷тичного виданн€ почина—‘ стиратис€ лише у 20 стол—÷тт—÷: у одному орган—÷ пер—÷одики можуть не сп—÷впадати направлен—÷сть р—÷зних частин, —÷ нав—÷ть р—÷зних в—÷дд—÷л—÷в.  р—÷м того, у виданн€х , що виходили по 30 —÷ б—÷льше рок—÷в, направленн€ часто зм—÷нювалось у звтјў€зку з пол—÷тичними под—÷€ми або з приходом нових прац—÷вник—÷в.

Ќа сучасному ж етап—÷ розвитку нашого соц—÷уму, сусп—÷льно-пол—÷тичний щотижневик ма—‘ досить широкий спектр завдань, адже з поширенн€м демократ—÷—„ зб—÷льшу—‘тьс€ —÷ к—÷льк—÷сть вимог, що —„х ставить читач перед пол—÷тичним виданн€м. —аме таке виданн€ повинне мати великий вплив на читача, його думку, а отже надати таку —÷нформац—÷ю, що не т—÷льки зац—÷кавить, а й перекона—‘. ¬агом—÷сть впливу пол—÷тичних видань залежить в—÷д дек—÷лькох фактор—÷в: по-перше, в—÷д позиц—÷—„ виданн€ (споживач —÷нформац—÷—„ п—÷дда—‘тьс€ найб—÷льшому впливу шанованого ним виданн€), по-друге, в—÷д авторитету журнал—÷ста, адже в—÷н сво—‘ю майстерн—÷стю, позиц—÷—‘ю утверджу—‘ у рецип—÷—‘нта певн—÷ погл€ди, що стають громадською думкою. ÷е вимага—‘ в—÷д виданн€ забезпеченн€ не просто квал—÷ф—÷кованими кадрами, а журнал—÷стами, що мають глибок—÷ знанн€ у сфер—÷ пол—÷тики, а також анал—÷тичний склад розуму. –∆ по-трет—‘, вагом—÷сть впливу залежить в—÷д тиражу виданн€ (чим в—÷н б—÷льший, тим на б—÷льшу к—÷льк—÷сть людей поширю—‘тьс€ його вплив. јле, щодо останнього, то цей фактор б—÷льш важливий в умовах ун—÷версального виданн€, що ж до пол—÷тики, то вона зац—÷кавить лише певну аудитор—÷ю.

«м—÷нилось у пол—÷тично спр€мованих та —÷нших виданн€х багато фактор—÷в, але далеко не вс—÷ вони позитивн—÷. Ќаприклад, зменшилось або —÷ зовс—÷м зникло залученн€ до участ—÷ у п—÷дготовц—÷ матер—÷алу та обговоренн—÷ того чи —÷ншого питанн€ позаштатних автор—÷в. –ан—÷ше газети регул€рно друкували доб—÷рки —÷ нав—÷ть стор—÷нки лист—÷в читач—÷в. ѕри редакц—÷€х д—÷€ли позаштатн—÷ в—÷дд—÷ли, громадськ—÷ приймальн—÷, корпункти та —÷нш—÷ форми громадських засад. ѕроводились зан€тт€ в школах та ун—÷верситетах робс—÷лькор—÷в.

ѕарт—÷йн—÷ ком—÷тети регул€рно слухали зв—÷ти редакц—÷й про роботу з листами. Ќав—÷ть гонорарна пол—÷тика спр€мовувалась на увагу до громадських кореспондент—÷в: 60 в—÷дсотк—÷в належало в—÷ддати —„м, 40 - штатним прац—÷вникам.

ј зараз? ”мови, в €ких перебувають журнал—÷сти тј‘ —÷нш—÷, а, отже, —÷ результати - —÷нш—÷. Ќема—‘ ц—÷леспр€мованого парт—÷йного контролю, нема—‘ пропорц—÷—„ 60 х 40, —÷ журнал—÷сти отримали змогу б—÷льше писати —÷ сам—÷ отримувати гонорар. –∆ за навчанн€ н—÷хто не пита—‘. Ѕ—÷льш того, в—÷дмежовуванн€ в—÷д автор—÷в з народу здобуло сво—‘р—÷дне об“—рунтуванн€, багато газет друкують так—÷ ремарки: "Ћистуванн€ з читачами не ведемо", "ћатер—÷али не поверта—‘мо". «вичайно ж, аж н—÷€к не сл—÷д —÷деал—÷зувати масову роботу редакц—÷й в минулому. Ѕагато в н—÷й було показного, заформал—÷зованого, мовл€в, ось вона €ка - народна преса. Ћисти переробл€лись в угоду комун—÷стичним —÷деалам, а то й писались журнал—÷стами. яка вже тут громадська думка?

ћова йде не про механ—÷чне в—÷дтворенн€ того, що було. ћова йде про потребу на нов—÷й основ—÷, враховуючи сучасн—÷ реал—÷—„, повернутись обличч€м до рецип—÷—‘нта —÷нформац—÷—„ —÷ зробити його ключовою ф—÷гурою сучасно—„ журнал—÷стики. ¬—÷драдно, що про€в—÷в уваги до думки, до матер—÷ал—÷в позаштатних автор—÷в ста—‘ в сучасн—÷й укра—„нськ—÷й журнал—÷стиц—÷ дедал—÷ б—÷льше. јдже зверненн€ читач—÷в до газет - св—÷дченн€ —„х дов—÷ри до вагомого слова преси, €ка нер—÷дко ста—‘ б—÷льш впливовою силою, н—÷ж оф—÷ц—÷йн—÷ органи "ади.


б) –∆стор—÷€ вза—‘мов—÷дносин "ади —÷ пол—÷тичних видань у сусп—÷льств—÷


ѕочинаючи з стародавн—÷х час—÷в, коли виникла преса у сво—„х початкових формах, "ада прагнула п—÷дпор€дкувати —„—„ сво—„м —÷нтересам, вс—÷л€ко придушуючи вольнодумство, критику на свою адресу. Ѕуржуаз—÷€, п—÷дн—÷маючись на боротьбу з феодал—÷змом, п—÷дкр—÷плюючи економ—÷чну "аду "адою пол—÷тичною, проголосила на сво—„х знаменах лозунги: "свобода, р—÷вн—÷сть, братерство" - тобто лозунги демократ—÷—„. Ќа ц—÷й демократичн—÷й хвил—÷ в буржуазних кра—„нах створювалас€ широка с—÷тка преси. “ак, у ‘ранц—÷—„ за 4 роки ¬елико—„ ‘ранцузько—„ революц—÷—„ виникло близько тис€ч—÷ центральних та м—÷iевих газет —÷ журнал—÷в. ƒо 1917 р., в умовах самодержавства, преса в –ос—÷—„ не була в—÷льною. Ѕезперешкодно виходили лише т—÷ газети та журнали, що п—÷дтримували царський режим. Ѕ—÷льшовицьк—÷ газети друкувались —÷ поширювались п—÷дп—÷льно. ¬ результат—÷ Ћютнево—„ революц—÷—„ 1917р.. що поклала початок демократичним перетворенн€м в кра—„н—÷, преса отримала свободу. ѕор€д з буржуазними виходили меншовицьк—÷, б—÷льшовицьк—÷, есер—÷вськ—÷ газети. ќбмеженн€ свободи преси почались п—÷сл€ того, €к вийшов ƒекрет про пресу, п—÷дписаний Ћен—÷ним в перш—÷ дн—÷ ∆овтнево—„ революц—÷—„. …ого головна —÷де€: "Ќова "ада перебува—‘ в процес—÷ становленн€ —÷ тому не можна залишати пресу в руках буржуаз—÷—„: в —„—„ руках преса не менш небезпечна, н—÷ж "бомби та кулемети" —÷, €к т—÷льки новий лад зм—÷цнитьс€, - буде повна свобода преси.ї "“имчасовий" декрет д—÷€в 72роки —÷ був скасований лише в 1990 роц—÷ прийн€тт€м ще в умовах горбачовсько—„ перебудови "ƒекрету про пресу та —÷нш—÷ засоби масово—„ —÷нформац—÷—„". јле й цей декрет носив половинчатий характер: проголошувалась —÷ гласн—÷сть, пол—÷тичний плюрал—÷зм, однак - у межах "соц—÷ал—÷стичного вибору".

ќтже, у процес—÷ —÷сторичного розвитку, преса, €к галузь сусп—÷льно-пол—÷тично—„ д—÷€льност—÷ пройшла к—÷лька щабл—÷в. ”мовно —„х можна представити так:

ѕерший щабель. ¬иникнувши в перш—÷й половин—÷ XVII стол—÷тт€ з —÷нформац—÷йних потреб сусп—÷льства й будучи перв—÷сно спр€мована на —„х забезпеченн€41, журнал—÷стика дуже швидко викликала жвавий —÷нтерес пол—÷тичних д—÷€ч—÷в, €к—÷ зрозум—÷ли, що за —„—„ допомогою можна ман—÷пулювати громадською св—÷дом—÷стю й управл€ти масовими емоц—÷€ми. ј в—÷дтак усп—÷шно боротис€ за "аду, а пот—÷м —÷ утримувати —„—„. ƒругий щабель. ” XIX стол—÷тт—÷ ц—÷ спокуслив—÷ дл€ пол—÷тик—÷в "астивост—÷ журнал—÷стики спричинилис€ до захопленн€ —„—„ в сферу пол—÷тичних —÷нтерес—÷в, з'—‘днанн€ преси з пол—÷тикою. «агальних —÷нформац—÷йних видань майже не залишилось, журнал—÷стика з'—‘дналас€ з публ—÷цистикою —÷ стала головним руслом —„—„ розвитку. Ѕудь-€ка газета чи журнал декларували свою парт—÷йн—÷сть (чи протопарт—÷йн—÷сть), читач—÷ були добре зор—÷—‘нтован—÷ в пол—÷тичних оч—÷куванн€х —÷ передбачати наперед, €ку позиц—÷ю займе те чи —÷нше пер—÷одичне виданн€ щодо певно—„ проблеми. Ќа теренах –ос—÷—„, куди входила б—÷льша частина укра—„нських земель, апогей пол—÷тично—„ журнал—÷стики припав на XX стол—÷тт€, коли журнал—÷стика була перетворена на кол—÷щатко —÷ гвинтик у зд—÷йсненн—÷ в –ад€нському —оюз—÷ пол—÷тики комун—÷стично—„ парт—÷—„. “рет—÷й щабель. —луж—÷нн€м фашистським та б—÷льшовицькому режимов—÷ парт—÷йна журнал—÷стика була ц—÷лковито скомпрометована в очах св—÷тово—„ сп—÷льноти. «амовчуванн€ в рад€нськ—÷й прес—÷ голодомору 1932-1933 рок—÷в, репрес—÷й проти укра—„нсько—„ —÷нтел—÷генц—÷—„ в 1930-х роках, численних порушень прав людини в пово—‘нному св—÷т—÷ ви€вили кричущу несум—÷сн—÷сть тако—„ повед—÷нки з перв—÷сними функц—÷€ми журнал—÷стики. ƒо не—„ спочатку у центрально—‘вропейських кра—„нах колишнього соц—÷ал—÷стичного табору, а —÷з знищенн€м —–—– —÷ на сх—÷дно—‘вропейських теренах почав повертатис€ —÷деал загального виданн€, що головною метою проголошу—‘ не пропаганду —÷ аг—÷тац—÷ю, а правдиве —÷нформуванн€ громад€н про об'—‘ктивн—÷ факти д—÷йсност—÷ —÷ на п—÷дстав—÷ цього формуванн€ громадсько—„ думки. Ќезважаючи на зат€жний перех—÷дний стан укра—„нського сусп—÷льства, у розвитку нашого —÷нформац—÷йного простору все ж виразно нам—÷тилис€ ознаки третього пер—÷оду. ѕарт—÷йн—÷ —÷ державн—÷ виданн€ в ”кра—„н—÷ продовжують —÷снувати, €к на€вн—÷ вони —÷ в —÷нших кра—„нах св—÷ту, але вони €вно програють на —÷формац—÷йному ринку конкурентну боротьбу загальним газетам —÷ журналам.

—аме до них схилилис€ читацьк—÷ симпат—÷—„, —„х обрав сам народ,

41 ƒив. про це у прац—÷: ћихайлин 1. Ћ. –∆стор—÷€ укра—„нсько—„ журнал—÷стики.  нига перша: ѕ—÷дручник. - X.: ’–∆‘“. 2000. тј‘ —. 4-15.

проголосувавши за них частинкою сво—‘—„ прац—÷, матер—÷ал—÷зованою в гривн€х, €к—÷ в—÷н сплачу—‘ за право читати улюблене пер—÷одичне виданн€.  онцепц—÷€ аг—÷тац—÷йно—„ газети сьогодн—÷ ви€вл€—‘тьс€ ц—÷лком вит—÷сненою концепц—÷—‘ю —÷нформац—÷йного пер—÷одичного виданн€. —лужбова журнал—÷стика зам—÷ню—‘тьс€ на таку, що ма—‘ самодостатн—‘ значенн€ й функц—÷—„. ¬она переста—‘ бути засобом масово—„ —÷нформац—÷—„. Ќов—÷ можливост—÷ дл€ демократизац—÷—„ засоб—÷в масово—„ —÷нформац—÷—„ в—÷дкрились в ”кра—„н—÷ п—÷сл€ здобутт€ нею незалежност—÷. "ада, що проголосила курс на демократ—÷ю, змушена була за€вити про демократизац—÷ю «ћ–∆. ‘актори, що це обумовлювали:

-демократичн—÷ «ћ–∆ - визначальна ознака загально—„ демократ—÷—„ саме вони здатн—÷ переконати —÷ в—÷тчизн€ну —÷ св—÷тову громадську думку, в тому, що ”кра—„на стала на шл€х демократизац—÷—„;

- демократичн—÷ «ћ–∆ дозвол€ють мати найширшу —÷нформац—÷ю про под—÷—„, процеси в сусп—÷льств—÷, без чого "ада не—„ може д—÷€ти зважено;

тј‘ демократичн—÷ «ћ–∆ спри€ють залученню громад€н до активно—„ пол—÷тично—„ д—÷€льност—÷, до участ—÷ в самовр€дуванн—÷, що —‘ складовою процесу державотворенн€, чим стали займатись "адн—÷ органи. ” –ад€нському —оюз—÷ так—÷ репрес—÷—„ набули масового характеру —÷ призвели до загибел—÷ м—÷льйон—÷в найб—÷льш талановитих громад€н. Ќа тл—÷ цих —÷сторичних под—÷й сучасна економ—÷чна залежн—÷сть преси в—÷д засновник—÷в вигл€да—‘ ц—÷лком —÷ншого р—÷вн€ проблемою, не пов'€заною —÷з загрозою дл€ житт€ ц—÷лого журнал—÷стського корпусу кра—„ни. ѕроблемою, €ка п—÷дл€га—‘ розв'€занню —÷ швидше чи п—÷зн—÷ше буде розв'€зана в нашому сусп—÷льств—÷. ”кра—„на, у силу специф—÷чних внутр—÷шн—÷х умов, лише зараз опанову—‘ модель соц—÷ально в—÷дпов—÷дально—„ журнал—÷стики. ¬их—÷д сусп—÷льства з економ—÷чно—„ кризи, €кий уже розпочавс€, стимулюватиме по€ву куп—÷вельно спроможного читача, а в—÷дтак —÷ зростанн€ наклад—÷в газет, що уможливить —„х незалежне —÷снуванн€ —÷ опануванн€ тим р—÷внем свободи, €ким волод—÷ють журнал—÷сти сусп—÷льно-пол—÷тичних видань розвинених держав св—÷ту.


в) –оль сусп—÷льно-пол—÷тичних видань у демократичному сусп—÷льств—÷ та становленн—÷ громад€нсько—„ думки


"√ромад€нське сусп—÷льствотјЁ - пон€тт€, символ—÷чне поле, розгалуженн€ соц—÷альних —÷нститут—÷в, практик та ц—÷нностей, €ке охоплю—‘ комплекс основних соц—÷—‘тальних характеристик та параметр—÷в сусп—÷льно—„ житт—‘д—÷€льност—÷, €ка в—÷докремлена в—÷д держави —÷ —‘ само-орган—÷зованою. ÷е - комплексний соц—÷окультурний та сусп—÷льно-пол—÷тичний феномен, €кий включа—‘ в себе на€вн—÷сть та розвинен—÷сть:

  • соц—÷альних —÷нститут—÷в (незалежн—÷ мед—÷а; громадська думка; добров—÷льн—÷ асоц—÷ац—÷—„ та обтјў—‘днанн€ громад€н; принцип верховенства права, реал—÷зований в р—÷вност—÷ громад€н перед законом та в реальному доступ—÷ громад€н до правово—„ справедливост—÷; структурована та —÷нституал—÷зована пол—÷тична опозиц—÷€; системи зовн—÷шнього громадського контролю за "адою на вс—÷х р—÷вн€х, парламентськ—÷ ком—÷с—÷—„, парламентськ—÷ та громадськ—÷ аудиторсько-контрольн—÷ ком—÷с—÷—„; правозахисн—÷ орган—÷зац—÷—„ - "сторожов—÷ собаки сусп—÷льстватјЁ),
  • соц—÷альних практик (сусп—÷льна активн—÷сть громад€н, що не обмежу—‘тьс€ участю у виборах; громадськ—÷ рухи; —÷н—÷ц—÷ативн—÷ групи; громад€нська залучен—÷сть до добров—÷льних сусп—÷льних, почасти неформал—÷зованих та "в—÷ртуальнихтјЁ (наприклад, через —÷нтернет-лист) обтјў—‘днань; по—÷нформован—÷сть - знанн€ м—÷iевих та загальнонац—÷ональних новин; правова культура та вм—÷нн€ застосовувати правозахисну та судову систему; д—÷€льн—÷сть незалежних правозахисних недержавних орган—÷зац—÷й; лоб—÷юванн€ сусп—÷льно-значимих —÷н—÷ц—÷атив)
  • сусп—÷льних ц—÷нностей та чеснот (плюрал—÷зм, толерантн—÷сть, дов—÷ра до сп—÷вв—÷тчизник—÷в та сусп—÷льних —÷нститут—÷в, здатн—÷сть до компром—÷с—÷в без втрати г—÷дност—÷, самоповага, вв—÷члив—÷сть, громадська сол—÷дарн—÷сть та вза—‘модопомога).

ƒосл—÷дники в—÷дзначають так—÷ нар—÷жн—÷ принципи громад€нського сусп—÷льства €к плюрал—÷зм, публ—÷чн—÷сть, легальн—÷сть, сприйн€тт€ та повага до прав особистост—÷. ’арактерною особлив—÷стю сусп—÷льств, що розвиваютьс€ по демократичному шл€ху виступа—‘ проблема формуванн€ громад€нського сусп—÷льства. «асоби масово—„ —÷нформац—÷—„ мають особливе значенн€ в контекст—÷ громад€нського сусп—÷льства. «ћ–∆, а особливо сусп—÷льно-пол—÷тичн—÷ виданн€, виступають тим мед—÷умом-посередником, €кий €к раз —÷ зд—÷йсню—‘ звтјў€зок пом—÷ж державою та сусп—÷льством. Ќезалежн—÷ виданн€ вт—÷люють та репрезентують громадську думку €к соц—÷альний —÷нститут —÷ €к "четверта "адатјЁ зд—÷йснюють функц—÷—„ спостер—÷гача та контролера законодавчо—„, виконавчо—„ та судово—„ "ади. ¬ажлив—÷сть сусп—÷льно-пол—÷тичних видань дл€ громад€нського сусп—÷льства пол€га—‘ також в створенн—÷ символ—÷чно—„ публ—÷чно—„ сфери - у€вно—„ загально-громадсько—„ трибуни, €ка може слугувати дл€ висловленн€ та лоб—÷юванн€ сусп—÷льних та м—÷iевих —÷нтерес—÷в.

√ромадська думка, що форму—‘тьс€ з допомогою сусп—÷льно-пол—÷тичних видань, тј‘ це не лише певн—÷ погл€ди, оц—÷нки. ¬она здатна виходити в русло д—÷—„, про€вл€тис€ в певних вчинках, на практиц—÷. јдже, ставши на певну позиц—÷ю, люди, об'—‘днан—÷ ц—÷—‘ю позиц—÷—‘ю, починають д—÷€ти, використовуючи р—÷зн—÷ форми та засоби (демонстрац—÷€, п—÷кетуванн€, страйк, збори, голосуванн€ на виборах —÷ т.—÷н.). ” зв'€зку з цим "ада не може бути байдужою до громадсько—„ думки: вона неодм—÷нно врахову—‘ (повинна враховувати!) —„—„, тому що за думкою сл—÷ду—‘ д—÷€, €ка нер—÷дко спр€мову—‘тьс€ проти "ади. —аме тому "ада завжди намагалас€ стримувати та керувати саме сусп—÷льно-пол—÷тичною пресою, €ка ма—‘ неаби€кий вплив на громаду —÷ може призвести до неоч—÷куваних насл—÷дк—÷в.

ѕроанал—÷зувавши вс—÷ ц—÷ фактори, можна визначити дек—÷лька основних важел—÷в впливу сусп—÷льно-пол—÷тично—„ преси на формуванн€ громадсько—„ думки:

ѕерший важ—÷ль - профес—÷йно-журнал—÷стський

√отуючи публ—÷цистичний виступ, журнал—÷ст збира—‘ факти, спостер—÷га—‘ под—÷—„, ц—÷кавитьс€ судженн€м людей, причетних до визначено—„ дл€ виступу проблеми. ћоже статись (—÷ так воно звичай бува—‘) в ход—÷ розмов, журнал—÷стського розсл—÷дуванн€ автор майбутнього виступу почу—‘ р—÷зн—÷ думки, в тому числ—÷ протилежн—÷: вони можуть бути в—÷дображенн€м нав—÷ть р—÷зних громадських думок. –∆ тод—÷ наста—‘ найв—÷дпов—÷дальн—÷ш—÷й етап творчост—÷: необх—÷дно роз—÷братис€ в розма—„тт—÷ думок, в—÷ддати перевагу (враховуючи, звичайно, —÷ сво—„ погл€ди) т—÷й думц—÷, що переважа—‘, —÷ забезпечити тим самим поширенн€ ц—÷—‘—„ думки, набутт€ нею статусу громадсько—„.

ƒругий важ—÷ль тј‘ використанн€ матер—÷ал—÷в соц—÷олог—÷чних досл—÷джень.

“ак—÷ досл—÷дженн€ провод€тьс€ найчаст—÷ше спец—÷ал—÷зованими €к центральними так —÷ м—÷iевими орган—÷зац—÷€ми. –∆ншого способу обнародувати результати, €к не через «ћ–∆, у них нема—‘. ќднак пол—÷тичн—÷ виданн€ не обов'€зково просто дублюють отриман—÷ дан—÷, вони, звичайно, використовують —„х виб—÷рково, €к правило, коментують; зважають при цьому на те, хто замовник досл—÷дженн€.

¬плив висновк—÷в соц—÷олог—÷чних досл—÷джень, оприлюднених у виданн€х, залежить:

тјв в—÷д к—÷лькост—÷ респондент—÷в, зад—÷€них в опит—÷ (чим б—÷льша к—÷льк—÷сть, тим б—÷льше дов—÷ри у рецип—÷—‘нта —÷нформац—÷—„ до результат—÷в опитуванн€ - в б—÷к переважаючих результат—÷в);

тјв в—÷д престижу соц—÷олог—÷чно—„ —÷нституц—÷—„ (результати €ко—„ саме досл—÷дницько—„ установи використовують, коментують «ћ–∆ - загальнодержавно—„ чи приватно—„);

тјв в—÷д того, €ке виданн€ обнароду—‘ —÷ коменту—‘ результати досл—÷дженн€ (€кщо це поважане "ƒзеркало тижн€" - вплив б—÷льший, €кщо вузькопарт—÷йне чи залежне в—÷д адм—÷н—÷страц—÷—„ - вилив —÷нший; в другому випадку - на частину населенн€м.

“рет—÷й важ—÷ль тј‘ використанн€ виступ—÷в позаштатних автор—÷в, лист—÷в читач—÷в. ¬плив ц—÷—‘—„ категор—÷—„ на формуванн€ громадсько—„ думки визнача—‘тьс€ такими факторами:

тјв позаштатний автор, будучи членом певного колективу, соц—÷ально—„ групи, пол—÷тично—„ парт—÷—„, виража—‘ через друковане виданн€ не лише свою особисту думку, але й громадську, сусп—÷льно значущу;

тјв —„хн—÷ виступи можуть викликати у читача нав—÷ть б—÷льше дов—÷ри, н—÷ж виступи журнал—÷ст—÷в, тому що це виступи з одного з рецип—÷—‘нтом —÷нформац—÷—„ середовища;

тјв особливо посилю—‘тьс€ вплив, €кщо позаштатний автор знайома рецип—÷—‘нту громадсько-пол—÷тична постать - займа—‘ авторитетну в очах населенн€ посаду.

÷—÷ переваги красномовно засв—÷дчують корисн—÷сть —÷ необх—÷дн—÷сть широкого залученн€ позаштатних автор—÷в до участ—÷ в газетах, тим паче, €кщо вона намага—‘тьс€ вплинути на думку громади. Ќизький ступ—÷нь дов—÷ри громад€н до ус—÷х «ћ–∆, зокрема сус—÷льно-пол—÷тичних, в ”кра—„н—÷, на жаль, п—÷дтверджу—‘, що укра—„нськ—÷ мед—÷а у переважн—÷й сво—„й мас—÷ не наблизились до рол—÷ соц—÷ального —÷нституту громад€нського сусп—÷льства. «береженн€ критичного ставленн€ укра—„нських громад€н до нац—÷ональних сусп—÷льно-пол—÷тичних видань —‘, водночас, позитивним —÷ндикатором, адже показу—‘ сусп—÷льне незадоволенн€ роботою «ћ–∆ та на€вн—÷сть в—÷рного "громад€нського —÷нстинктутјЁ щодо того, €кими «ћ–∆ повинн—÷ бути —÷ €кими вони поки що не —‘ в ”кра—„н—÷ - обтјў—‘ктивними, економ—÷чно незалежними, соц—÷ально-критичними, такими, що прагнуть до висловленн€ сусп—÷льного —÷нтересу. «устр—÷чн—÷ тенденц—÷—„ п—÷двищенн€ р—÷вн€ дов—÷ри та зниженн€ недов—÷ри до «ћ–∆ в пер—÷од з 1997 по 2000 рр. були згорнут—÷ в останн—÷й пер—÷од. ѕричиною цього можуть бути незадов—÷льне та одноб—÷чне висв—÷тленн€ д—÷€льност—÷ опозиц—÷—„ у пер—÷од укра—„нсько—„ пол—÷тично—„ кризи в—÷д к—÷нц€ 2000 р., а також загостренн€ боротьби за "аду конкуруючих пол—÷тичних угруповань в контекст—÷ парламентських вибор—÷в 2002 р.

ўе одна проблема пол—÷тичних видань з демократичним п—÷дходом - це балансуванн€ м—÷ж визнанн€м необх—÷дност—÷ незалежно—„ в—÷д держави преси —÷ утвердженн€м думки про необх—÷дн—÷сть —„—„ п—÷дтримки ”кра—„ною. ¬ нов—÷тньому —÷нформац—÷йному простор—÷ нашо—„ кра—„ни зам—÷сть парт—÷йно—„ преси в ход—÷ демократично—„ революц—÷—„ зтјў€вл€ютьс€ газети –ад, €к—÷ утворюють нову монопол—÷ю. « одного боку, четверту "аду тут необх—÷дно зовс—÷м в—÷докремити в—÷д ус—÷х г—÷лок "ади. јле з —÷ншого боку, саме державною п—÷дтримкою ма—‘ заохочуватись виробництво та поширенн€ —÷нформац—÷йно—„ продукц—÷—„ в ус—÷х сферах сусп—÷льно-пол—÷тичного житт€ сусп—÷льства. ÷ю гостро актуальну проблему розвтјў€зати дуже важко. ¬их—÷д треба шукати, мабуть, на шл€ху досв—÷ду тих держав, €к—÷ на законодавчому р—÷вн—÷ регулюють св—÷й —÷нформац—÷йний пол—÷тичний та сусп—÷льний ринок, сл—÷д не бо€тис€ сл—÷в "державна п—÷дтримкаї.

” преси нема—‘ —÷ншого способу реал—÷зувати свою "аду, окр—÷м слова, правдиво—„ —÷нформац—÷—„, (за допомогою чого вона форму—‘ громадську думку). "ада преси, таким чином, непр€ма "ада. ѕол—÷тична преса не прийма—‘ н—÷€ких р—÷шень —÷ не запроваджу—‘ —„х у житт€. јле вона волод—÷—‘ б—÷льшим матер—÷альн—÷ скарбом: умами, св—÷дом—÷стю людей, форму—‘ погл€ди на т—÷ чи —÷нш—÷ проблеми. ј в—÷дтак, саме в—÷д не—„ в розвинутих кра—„нах залежать у к—÷нцевому п—÷дсумку державн—÷ р—÷шенн€, €к—÷ приймають —÷ зд—÷йснюють три перш—÷ г—÷лки "ади. ” цив—÷л—÷зованих кра—„нах —÷сну—‘ розум—÷нн€ того, що лише свобода преси забезпечу—‘ —„—„ функц—÷онуванн€ €к "четверто—„ "ади". ƒемократичне сусп—÷льство зац—÷кавлене в перетворенн—÷ преси на "четверту" "аду, вбачаючи в цьому найважлив—÷шу гарант—÷ю "асно—„ тотожност—÷ й тривалого бутт€, контролю за сусп—÷льною р—÷вновагою.

—усп—÷льно-пол—÷тичн—÷ виданн€, немов дзеркало, в—÷дображають ус—÷ т—÷ процеси, що в—÷дбуваютьс€ у держав—÷ та громадськост—÷. —аме за р—÷внем пол—÷тично спр€мовано—„ преси, —„—„ свободою та демократичн—÷стю можна визначити ступ—÷нь розвитку демократ—÷—„ у т—÷й чи —÷нш—÷й кра—„н—÷. Ќе можна забувати —÷ про величезний вплив, що ма—‘ така преса на сусп—÷льство, а отже —÷нформац—÷€ повинна бути достов—÷рною, ч—÷ткою та перев—÷реною. ¬ той же час, сусп—÷льно-пол—÷тична преса повинна охоплювати ус—÷ сфери сусп—÷льного житт€ громад€н, висв—÷тлювати не т—÷льки пол—÷тичн—÷, а й культурн—÷, спортивн—÷, науков—÷ аспекти житт€. “ому така преса ма—‘ разом —÷з б—÷льшим впливом, б—÷льшу к—÷льк—÷сть вимог до структури свого виданн€, а прац—÷вники под—÷бних видань повинн—÷ вм—÷ти не лише висв—÷тлити под—÷ю, а й проанал—÷зувати —„—„ з ус—÷х можливих стор—÷н, об“—рунтовуючи кожне сво—‘ слово.


„астина –∆–∆

«агальн—÷ в—÷домост—÷ про сусп—÷льно-пол—÷тичний щотижневик "ƒзеркало тижн€ї. ƒемократичн—÷сть —÷ "свобода словаї на стор—÷нках цього виданн€, в—÷дпов—÷дн—÷сть до вимог сусп—÷льно-пол—÷тичного щотижневика


¬лƒзеркало тижн€ї - одне —÷з най€скрав—÷ших видань сучасност—÷, €ке здобуло попул€рн—÷сть та визнанн€ багатьох тис€ч читач—÷в. …ого статус - м—÷жнародний сусп—÷льно-пол—÷тичний щотижневик, тираж €кого становить 30 тис€ч екземпл€р—÷в. ќбтјў—‘м виданн€ - 24 стор—÷нки друкованого тексту, розм—÷щено—„ на папер—÷, формату ј2. Ќа в—÷дм—÷ну в—÷д гл€нцевих журнал—÷в та друкованих "розважальнихї газет, на перший погл€д, формат вида—‘тьс€ досить незручним —÷ дивним. јле цей фактор лише п—÷дкреслю—‘ серйозн—÷сть виданн€, його в—÷ддален—÷сть та нев—÷дпов—÷дн—÷сть так зван—÷й "туалетн—÷йї чи "автобусн—÷йї прес—÷.

ѕерший номер виданн€ побачив св—÷т у жовтн—÷ 1994 року. « того часу, "ƒзеркало тижн€ї трима—‘тьс€ на перших позиц—÷€х серед л—÷дер—÷в, досить не чисельно—„, пол—÷тично—„ преси ”кра—„ни. 13 рок—÷в - великий терм—÷н дл€ друкованого виданн€, не кажучи вже про сусп—÷льно-пол—÷тичний щотижневик. јдже в умовах економ—÷чних криз, пол—÷тичних "в—÷йнї та революц—÷й важко втриматис€ на плаву —÷ продовжувати сво—‘ —÷снуванн€, попри зм—÷ни у правл€ч—÷й верх—÷вц—÷ кра—„ни. јле найб—÷льш вражаючим залиша—‘тьс€ той факт, що прот€гом вс—÷х цих рок—÷в "ƒзеркало тижн€ї не перетворювалось на "ручнеї виданн€ того чи —÷ншого пол—÷тика, не ставало прим—÷тивною друкованою машинкою дл€ пропаганди пол—÷тично—„ парт—÷—„ чи блоку, не прогиналось п—÷д могутн—÷м тиском керуючого бомонду.

ѕочинаючи з перших рок—÷в правл—÷нн€ президента Ћеон—÷да  учми, "ƒзеркало тижн€ї почина—‘ активно пропагувати —÷де—„ демократизму —÷ свободи слова на стор—÷нках свого виданн€. ” 90-х роках, коли в—÷дбувавс€ утиск та контроль вс—÷—‘—„ —÷нформац—÷—„, що висв—÷тлювали «ћ–∆, "ƒзеркалої продовжувало критику щодо правл€чо—„ верх—÷вки. «вичайно, тод—÷шн€ критика в—÷др—÷зн€лась в—÷д сучасно—„, статт—÷ все ж були б—÷льш стриманими, але опозиц—÷йний настр—÷й був в—÷дчутний у цьому виданн—÷ з моменту його по€ви. ¬ таких умовах залиша—‘тьс€ незрозум—÷лим факт непереривного —÷снуванн€ щотижневика, адже €ким саме чином йому вдалос€ домовитис€ з "адою —÷ чому попри нищ—÷вн—÷ утиски видавництво "ƒзеркалаї не закрили —÷ дос—÷ нев—÷домо. ћожливо, "ƒзеркало тижн€ї залишалось прот€гом ус—÷х цих рок—÷в певною ширмою, демократичною зав—÷сою, €кою прикривалась пол—÷тична верх—÷вка. ћовл€в, ось вам опозиц—÷€, свобода слова, а отже —÷ повна демократ—÷€ в кра—„н—÷. ” вс€кому раз—÷, факт залиша—‘тьс€ фактом, а "ƒзеркало тижн€ї вже б—÷льше 13 рок—÷в залиша—‘тьс€ чи не —‘диним демократичним, здеб—÷льшого критичним, сусп—÷льно-пол—÷тичним щотижневиком.

ќтже, одним —÷з головних дос€гнень виданн€ можна вважати в—÷дродженн€ та розвиток опозиц—÷йност—÷, а разом з нею бунтарства, незгоди та нац—÷онально—„ самосв—÷домост—÷. јдже укра—„нський —÷нформац—÷йний прост—÷р, особливо у столиц—÷, де —÷ знаходитьс€ редакц—÷€ "ƒзеркалаї, надзвичайно пол—÷тизований. ÷е спричиню—‘тьс€ розташуванн€м тут центральних орган—÷в та правл€чих парт—÷й, що призводить до того, що в столиц—÷ практично в—÷дсутн—÷ безпарт—÷йн—÷ пол—÷тичн—÷ виданн€, а пол—÷тична залежн—÷сть п—÷дкр—÷плю—‘тьс€ економ—÷чною. ¬ таких умовах надзвичайно важко зберегти нейтральн—÷сть —÷ намагатис€ будувати демократичне виданн€. ўе одн—÷—‘ю з головних рис щотижневика можна назвати патр—÷отично настро—‘них журнал—÷ст—÷в, що й дос—÷ залиша—‘тьс€ дик—÷стю дл€ сучасних «ћ–∆ ”кра—„ни. ўотижневик виходить двома мовами: укра—„нською —÷ рос—÷йською, ма—‘ також повноц—÷нну –∆нтернет - верс—÷ю дл€ д—÷лових людей. ÷ей факт ще раз п—÷дкреслю—‘, що "ƒзеркало тижн€ї намага—‘тьс€ в—÷дпов—÷дати вимогам р—÷зних людей з р—÷зними можливост€ми та уподобанн€ми.

¬лƒзеркало тижн€ї досить ч—÷тко в—÷дпов—÷да—‘ вимогам сусп—÷льно-пол—÷тичного виданн€, адже к—÷льк—÷сть —÷снуючих розд—÷л—÷в у газет—÷ наближа—‘тьс€ до перел—÷ку тем, €кими здеб—÷льшого ц—÷кавитьс€ сусп—÷льство. √азета под—÷л€—‘тьс€ на три велик—÷ розд—÷ли: "ада, грош—÷ та людина, €к—÷ в свою чергу д—÷л€тьс€ на б—÷льш вузьк—÷ п—÷дрозд—÷ли. ƒо розд—÷лу "¬ладаї належать ѕраво, ¬нутр—÷шн€ та «овн—÷шн€ пол—÷тика. –озд—÷л "√рош—÷ї под—÷л€—‘тьс€ на ‘—÷нанси, "асн—÷сть, ——÷льське господарство, ≈нергоринок, Ќафтовий сегмент, «аруб—÷жну та м—÷iеву економ—÷ку, —оц—÷альний захист, Ѕ—÷знес, –∆нформатизац—÷ю та звтјў€зок. ѕ—÷дрозд—÷ли, що належать до розд—÷лу "Ћюдинаї так—÷: ѕубл—÷цистика, Ќаука, –∆стор—÷€, ќсв—÷та, Ќавколишн—‘ середовище, «доровтјў€.  ультура, Ћ—÷тература, ѕерсонал—÷—„, с—÷мейне коло, “уризм —÷ спорт. –озма—„тт€ тематики можна простежити по конкретних номерах виданн€. ¬з€ти хоча б один номер за червень 2004 р. (є22) газети "ƒзеркало тижн€". ” ньому в р—÷зних за розм—÷ром —÷ р—÷зних за жанром матер—÷алах представлено щонайменше три дес€тка тем: п—÷дготовка до вибор—÷в президента, обговоренн€ бюджетних проблем у парламент—÷, становище на нафторинку, стан галузево—„ науки, конфл—÷кт, пов'€заний з виборами мера в ћукачево, обмеженн€ на демократичних телеканалах в ћоскв—÷ (заборона програми "Ќамедни"), д—÷€льн—÷сть правоохоронних орган—÷в у „ерн—÷гов—÷, насл—÷дки депортац—÷—„ татар в  риму, перспективи приватизац—÷—„ "”кртелекому", статт€ до 100-р—÷чч€ в—÷д дн€ народженн€ композитора ћихайла √л—÷нки, можливост—÷ л—÷тнього в—÷дпочинку —÷ т.—÷н. якщо узагальнити - тут —÷ позитивний досв—÷д, —÷ критика, тут —÷ пол—÷тика, —÷ економ—÷ка, тут —÷ под—÷—„ в ”кра—„н—÷, —÷ в —÷нших державах, тут —÷ серйозн—÷ матер—÷али, —÷ - розважальн—÷. ÷е розма—„тт€ тем —÷ —‘ одн—÷—‘ю з ознак демократичност—÷ "ƒзеркалаї. јдже демократизм €краз —÷ пол€га—‘ в тому, що рецип—÷—‘нту —÷нформац—÷—„ подаютьс€ матер—÷али на вс€кий смак, кожний може вз€ти з номера те, що його ц—÷кавить.

ѕривертають увагу читач—÷в також р—÷зноман—÷тн—÷ €скрав—÷ парод—÷—„, що прикрашають щотижневик. ÷е не просто см—÷шн—÷ малюночки художника-початк—÷вц€ або комптјўютерна граф—÷ка.  арикатури см—÷ливо можна назвати окремим розд—÷лом виданн€, складним —÷ досить заплутаним. јдже далеко не кожний перес—÷чний громад€нин зможе зрозум—÷ти той глибокий задум, що його вклав майстер у сво—‘ твор—÷нн€. ѕотр—÷бно мати неаби€ку фантаз—÷ю —÷ глибок—÷ знанн€ у новинах сусп—÷льно-пол—÷тичного житт€ кра—„ни —÷ св—÷ту.

 ожен журнал—÷ст редакц—÷—„ "ƒзеркало тижн€ї в—÷дпов—÷да—‘ за окрему сферу соц—÷ального житт€ людства, не т—÷льки в—÷дображаючи под—÷—„ чи подаючи окрем—÷ факти, але й анал—÷зуючи —„х. јдже "ƒзеркалої - анал—÷тичне виданн€, що допомага—‘ осв—÷ченим люд€м знайти потр—÷бну точку зору або сформулювати свою особисту на засадах представленого анал—÷зу. √оловним редактором виданн€ вже прот€гом багатьох рок—÷в —‘ ¬олодимир ћостовий, а його першим заступником - дочка, ёл—÷€ ћостова. ÷е один —÷з тих р—÷дк—÷сних випадк—÷в, коли дитина в—÷дпов—÷да—‘ статусу батька —÷ —„—„ журнал—÷стський талант дозвол€—‘ в—÷дкидати думки про "батьк—÷вське просуненн€ї у картјў—‘р—÷, адже тематичне наповненн€ —÷ €к—÷сний анал—÷з, що присутн—÷ в —„—„ статт€х, дозвол€ють стверджувати про —„—„ профес—÷йн—÷сть —÷ талант. «агалом, редакц—÷€ газети склада—‘тьс€ —÷з велико—„ к—÷лькост—÷ профес—÷онал—÷в та пом—÷чник—÷в р—÷зних р—÷вн—÷в, адже дл€ отриманн€ глибоко—„ та достов—÷рно—„ —÷нформац—÷—„, що м—÷ститьс€ на стор—÷нках "ƒзеркалаї потр—÷бна пл—÷дна —÷ наполеглива прац€ людей —÷з абсолютно р—÷зних сфер сусп—÷льного житт€.

√овор€чи про сусп—÷льно-пол—÷тичний щотижневик "ƒзеркало тижн€ї здеб—÷льшого використовують еп—÷тети "поважнеї, "достов—÷рнеї, "серйознеї виданн€, €кому дов—÷р€ють. «а даними опитуванн€ досл—÷дно—„ компан—÷—„ TNS Ukraine, до тр—÷йки л—÷дер—÷в усеукра—„нського рейтингу тижневих громадсько-пол—÷тичних газет ув—÷йшли "јргументы и факты тј‘ ”краинаї (розрахована компан—÷—‘ю аудитор—÷€ одного номера тј‘ 1,5 млн. ос—÷б), "ћосковский комсомолецї в ”краинеї (330 тис. ос—÷б) —÷ "ƒзеркало тижн€ї (165 тис. ос—÷б). ÷е означа—‘, що кожен прим—÷рник газети "ƒзеркало тижн€ї потрапл€—‘ до рук чотирьох укра—„нц—÷в. якщо ж звернутис€ до рейтингу всеукра—„нсько—„ д—÷лово—„ преси, то "ƒзеркало тижн€ї займа—‘ тут почесне друге м—÷iе. —аме цей рейтинг диву—‘, адже статус д—÷лово—„ преси дозвол€—‘ говорити про виданн€, €к про серйозний дов—÷дник дл€ д—÷лових сучасних людей. —аме ж такою —÷ —‘ аудитор—÷€ сусп—÷льно-пол—÷тичного щотижневика "ƒзеркало тижн€ї. јдже б—÷льш—÷сть читач—÷в - це квал—÷ф—÷кован—÷ спец—÷ал—÷сти, кер—÷вники р—÷зних п—÷дрозд—÷л—÷в, б—÷знесмени, п—÷дпри—‘мц—÷, здеб—÷льшого люди з гарною осв—÷тою. —ередн—÷й в—÷к читач—÷в - 39 рок—÷в. јудитор—÷€ виданн€ на дв—÷ третини склада—‘тьс€ з чолов—÷к—÷в, —÷ лише одна третина - ж—÷нки.

¬лƒзеркало тижн€ї майже не купл€ють у роздр—÷бному вуличному продажу, а к—÷лька рок—÷в тому це було майже зовс—÷м неможливо. «деб—÷льшого кер—÷вники компан—÷й чи орган—÷зац—÷й, €к—÷ ц—÷кавл€тьс€ —÷ залежать в—÷д сусп—÷льно-пол—÷тично—„ ситуац—÷—„ в кра—„н—÷, передплачують цю газету прот€гом багатьох рок—÷в. “ексти статей загалом важк—÷ та заплутан—÷ дл€ звичайного читача, тому щотижневик користу—‘тьс€ попитом у об—÷знаних в пол—÷тиц—÷ та економ—÷ц—÷ людей, €к—÷ любл€ть —÷ вм—÷ють анал—÷зувати прочитане, а не поглинати подану на тар—÷лочц—÷ "простенькуї —÷нформац—÷ю. ѕоважно ставл€тьс€ до "ƒзеркала тижн€ї —÷ сучасн—÷ пол—÷тики, нав—÷ть керуюча "ада. ѕрезидент кра—„ни, ¬—÷ктор јндр—÷йович ёщенко, будучи ще ѕремтјў—‘р-м—÷н—÷стром кра—„ни, у сво—„х прив—÷танн€х до першого випуску газети укра—„нською мовою в—÷дм—÷тив, що "газет—÷ притаманний високий профес—÷йний та —÷нтелектуальний р—÷вень журнал—÷стики. ѕубл—÷кац—÷—„ в тижневику тј‘ нав—÷ть найгостр—÷ш—÷ —÷ найкритичн—÷ш—÷ тј‘ в—÷ддзеркалюють пол—÷тичн—÷, економ—÷чн—÷, соц—÷ально-культурн—÷ под—÷—„ в ”кра—„н—÷ї.

Ѕагато в—÷домих пол—÷тик—÷в, науковц—÷в, спец—÷ал—÷ст—÷в у вс—÷х сферах сусп—÷льного житт€ висловлювали прихильн—÷сть до "ƒзеркала тижн€ї. ¬олодимир «доровега, професор Ћьвiвського нацiонального унiверситету, в—÷дм—÷тив: " оли хтось у майбутньому захоче укласти хрестомат—÷ю укра—„нсько—„ анал—÷тики к—÷нц€ 90-х тј‘ початку 2000-го рок—÷в, то на першому м—÷i—÷ там будуть кращ—÷ публ—÷цисти "ƒзеркала тижн€ї. ÷—÷ висловлюванн€ ще раз п—÷дкреслюють той величезний вплив, що ма—‘ цей сусп—÷льно-пол—÷тичний щотижневик на громадську думку осв—÷чених людей.

“а попри вс—÷ переваги, що ма—‘ цей щотижневик, —÷нколи —÷ в ньому просл—÷джуютьс€ елементи однобокост—÷ та субтјў—‘ктивност—÷, чим завжди апелюють його противники. "ƒзеркало тижн€ї звинувачують у проамериканськ—÷й пол—÷тиц—÷, –ƒвропейському напр€мку сусп—÷льного житт€, а також в надм—÷рному вживанн—÷ особисто—„ думки журнал—÷ст—÷в. ƒе€к—÷ з цих фактор—÷в неможливо не п—÷дтвердити, адже виданн€ в—÷дкрито пропагу—‘ так—÷ —÷де—„. јле, на мою думку, —‘вропейськ—÷ стандарти досить вдал—÷, щоб намагатис€ —„х дос€гти, а субтјў—‘ктивний анал—÷з автора, тим паче профес—÷йний, не змушу—‘ коп—÷ювати думки, а лише дозвол€—‘ використати висновки дл€ створенн€ та формуванн€ особисто—„ точки зору читача. јдже обтјў—‘ктивност—÷ у чистому вигл€д—÷ зовс—÷м не —÷сну—‘, бо люди завжди €кимось чином намагаютьс€ висловити особисту думку, може, нав—÷ть у прихованому вигл€д—÷. ќбтјў—‘ктивн—÷сть, насправд—÷, - це кроп—÷тка прац€, коли людина поглина—‘ велику к—÷льк—÷сть —÷нформац—÷—„, —÷, лише проанал—÷зувавши р—÷зносторонн—÷ погл€ди, форму—‘ свою точку зору. ќтже, дос€гнути обтјў—‘ктивност—÷ можна лише шл€хом всеб—÷чного —÷нформуванн€ та зац—÷кавленост—÷ в —÷нформац—÷—„ з абсолютно р—÷зних джерел.

ѕроанал—÷зувавши велику к—÷льк—÷сть випуск—÷в сусп—÷льно-пол—÷тичного щотижневика "ƒеркало тижн€ї, а також вид—÷ливши той статус, що його ма—‘ виданн€ у кол—÷ осв—÷чених людей, € можу зробити висновок, що це виданн€ д—÷йсно можна назвати досить близьким до —÷деалу сусп—÷льно-пол—÷тично—„ преси демократично—„ кра—„ни. ÷е газета, €ка в—÷добража—‘ ус—÷ т—÷ зм—÷ни та под—÷—„, що в—÷дбуваютьс€ у сусп—÷льств—÷, а також анал—÷зу—‘ —„х та робить сво—„ висновки. “ака преса в—÷дзнача—‘тьс€ правдивою та достов—÷рною —÷нформац—÷—‘ю, ма—‘ на мет—÷ розвиток кра—„ни, зокрема демократичного сусп—÷льства. –«—„ стосунки —÷з "адою вражають, адже попри критичн—÷ зауваженн€ у б—÷к пол—÷тик—÷в, що м—÷ст€тьс€ на стор—÷нках цього виданн€, воно користу—‘тьс€ попул€рн—÷сть та повагою серед ус—÷—‘—„ пол—÷тично—„ верх—÷вки. "ƒзеркало тижн€ї здобувало визнанн€ прот€гом багатьох рок—÷в пл—÷дною працею, правдив—÷стю висловлювань та глибоким анал—÷зом представлених статей.

Ќа мою думку, назву цей сусп—÷льно-пол—÷тичний щотижневик отримав не даремно. јдже в—÷н д—÷йсно —‘ дзеркалом нашого сусп—÷льства —÷ ус—÷х зм—÷н, що в ньому в—÷дбуваютьс€. јле його не можна назвати попул€рною пресою, адже це спец—÷альне виданн€ дл€ об—÷знаних, осв—÷чених людей, €к—÷ ц—÷кавл€тьс€ не т—÷льки сво—„м житт€м, а й ситуац—÷—‘ю в кра—„н—÷ —÷ св—÷т—÷. "ƒзеркало тижн€ї в—÷дродило —÷ продовжу—‘ розвивати в сусп—÷льств—÷ опозиц—÷йн—÷ настро—„, бажанн€ жити у цив—÷л—÷зованому сусп—÷льств—÷ та пишатис€ сво—‘ю кра—„ною. —аме така преса потр—÷бна ”кра—„н—÷ на сучасному етап—÷ розвитку, адже журнал—÷стика - найвпливов—÷ший важ—÷ль, €кий може регулювати формуванн€ т—÷—‘—„ чи —÷ншо—„ громадсько—„ думки.


¬исновок


—усп—÷льно-пол—÷тична преса кожно—„ кра—„ни в—÷добража—‘ сутн—÷сть тих перетворень, що в—÷дбуваютьс€ всередин—÷ соц—÷уму, а отже —‘ реальним показником розвитку економ—÷ки та демократ—÷—„ в держав—÷. —аме така преса ма—‘ величезний вплив на св—÷дом—÷сть та формуванн€ громад€нсько—„ думки населенн€, адже —„й дов—÷р€ють, €к серйозному та достов—÷рному виданню. Ќе дивно, що саме пол—÷тична преса завжди була п—÷д контролем правл€чо—„ верх—÷вки, адже це результативна збро€ у боротьб—÷ з опозиц—÷йними настро€ми громад€н.

¬ ц—÷й робот—÷ € простежила основн—÷ задач—÷ та вимоги до сусп—÷льно-пол—÷тичного виданн€ на приклад—÷ м—÷жнародного щотижневика "ƒзеркало тижн€ї. ѕерший розд—÷л пов—÷домл€—‘ про актуальн—÷сть та головн—÷ проблеми, що розкриваютьс€ у ход—÷ мо—‘—„ роботи. ƒругий розд—÷л - теоретичний. ¬ ньому розкрива—‘тьс€ сутн—÷сть пон€ть щотижневик, сусп—÷льно-пол—÷тична преса, —„—„ в—÷дносини з "адою та роль у побудов—÷ демократичного сусп—÷льства. ” третьому розд—÷л—÷ на приклад—÷ газети "ƒзеркало тижн€ї € простежила аспекти, висв—÷тлен—÷ у теоретичн—÷й частин—÷, а також —÷ндив—÷дуальн—÷ особливост—÷ виданн€. я прийшла до висновку, що так—÷ засоби масово—„ —÷нформац—÷—„ дозвол€ють людин—÷ вийти за вузький горизонт безпосереднього особистого досв—÷ду, робл€ть зрозум—÷лим св—÷т пол—÷тики. "ƒзеркало тижн€ї не лише в—÷дпов—÷да—‘ б—÷льшост—÷ вимог до сусп—÷льно-пол—÷тично—„ преси, але й на диво залиша—‘тьс€ у добрих стосунках —÷з "адою вже прот€гом 13 рок—÷в. «а весь пер—÷од свого —÷снуванн€ виданн€ жодного разу не ставало "пресою на замовленн€ї чим —÷ здобуло повагу та дов—÷ру багатьох тис€ч осв—÷чених людей ”кра—„ни. ћо€ робота ще раз п—÷дкреслю—‘ —÷нформативн—÷сть, правдив—÷сть та глибину висв—÷тленн€ проблем у щотижневику "ƒзеркало тижн€ї, €ке см—÷ливо можна назвати демократичним сусп—÷льно-пол—÷тичним виданн€м, що пробуджу—‘ опозиц—÷йн—÷ настро—„ та форму—‘ нац—÷ональну св—÷дом—÷сть наших громад€н.

—траницы: Ќазад 1 ¬перед