јнал—÷тика на стор—÷нках газети

курсова€ работа: ∆урналистика

ƒокументы: [1]   Word-104300.doc —траницы: Ќазад 1 ¬перед

ћ—÷н—÷стерство осв—÷ти —÷ науки ”кра—„ни

ƒержавний вищий навчальний заклад

"«апор—÷зький нац—÷ональний техн—÷чний ун—÷верситеттјЁ

‘акультет гуман—÷тарно-правовий

 афедра журнал—÷стики










 ”–—ќ¬ј –ќЅќ“ј

јЌјЋ–∆“» ј Ќј —“ќ–Ќ–∆ ј’ √ј«≈“» ¬л—уббота плюсї



—туденка групи (√ѕз-416)

(«агорська ќ. ¬.)









«апор—÷жж€ 2008


«м—÷ст


¬ступ

1. ќсобливост—÷ анал—÷тики в газет—÷: пон€тт€, принципи створенн€, структура

1.1 ѕон€тт€ аналiтики

1.2 ѕринципи створенн€ аналiтичних жанрiв та роль журналiста

1.3 ќсобливостi поданн€ аналiтичних матерiалiв

2. ¬исвiтленн€ аналiтичних жанрiв у газетi "—уббота плюсї

2.1 ѕроблемно-тематичний аспект висвiтленн€ аналiтики в газетi "—уббота плюсї

2.2 ∆анрова сво—‘рiднiсть аналiтики на шпальтах газети "—уббота плюсї

¬исновки

—писок використаних джерел та лiтератури


¬ступ


ћас-мед—÷а будь-€ко—„ кра—„ни, €ка вважа—‘тьс€ цив—÷л—÷зованою, трима—‘тьс€ на трьох китах. ѕерший —÷з них - економ—÷ка, матер—÷альн—÷ п—÷двалини —÷снуванн€ системи засоб—÷в масово—„ —÷нформац—÷—„ («ћ–∆); другий - закон, законодавч—÷ основи функц—÷онуванн€ газет, журнал—÷в, —÷нформац—÷йних агентств, книговидавництв, телебаченн€, рад—÷омовленн€, реклами, —„хн—÷х в—÷дносин —÷з "адою, сусп—÷льством, б—÷знесом; трет—÷й - профес—÷онал—÷зм журнал—÷ст—÷в, тобто р—÷вень —„хньо—„ квал—÷ф—÷кац—÷—„, загальна, пол—÷тична, фахова культура [1.54].

 ожного дн€ у св—÷т—÷ в—÷дбува—‘тьс€ маса под—÷й, про €к—÷ ми д—÷зна—‘мос€ через телебаченн€, рад—÷о та газети. ”с—÷ ц—÷ напр€мки мають свою структуру висв—÷тленн€ под—÷й. “елебаченн€ та рад—÷о мають змогу —÷нформувати читача чи слухача одразу п—÷сл€ под—÷—„ €ка в—÷дбулас€, а газети у свою чергу дають б—÷льш ширшу —÷нформац—÷ю, анал—÷зують —„—„, розкривають сутн—÷сть под—÷—„, чому це в—÷дбулос€, за €ких причин —÷ €кщо треба —÷нформують, що зробити, щоб под—÷€ б—÷льше не повторювалась. √оловною складовою цього —‘ анал—÷з €кий призначений дл€ б—÷льш глибшого та ширшого опису под—÷—„.

∆урнал—÷стика €к ц—÷л—÷сн—÷сть —÷ особливо —„—„ анал—÷тичне крило вимага—‘ в—÷д —„—„ прац—÷вник—÷в певних навичок анал—÷тичного мисленн€ [5.58].

ћетою роботи —‘ анал—÷з висв—÷тленн€ анал—÷тики на шпальтах газети "—уббота плюсї.

–еал—÷зац—÷€ мети передбача—‘ розв'€занн€ таких завдань:

  1. визначити пон€тт€ "анал—÷тичного жанруї;
  2. розгл€нути принципи поданн€ анал—÷тичного матер—÷алу;
  3. проанал—÷зувати особливост—÷ висв—÷тленн€ анал—÷тичного матер—÷алу;
  4. досл—÷дити жанрову сво—‘р—÷дн—÷сть написанн€ анал—÷тичних жанр—÷в;

ќб'—‘ктом досл—÷дженн€ —‘ висв—÷тленн€ проблем анал—÷тики в газет—÷ "—уббота плюсї.

ѕредметом досл—÷дженн€ —‘ анал—÷тичн—÷ статт—÷ на шпальтах газети "—уббота плюсї.

” процес—÷ досл—÷дженн€ застосовувалис€ так—÷ методи: анал—÷зу й синтезу п—÷д час виробленн€ науково—„ концепц—÷—„, пор—÷вн€льно-—÷сторичний, структурно-типолог—÷чний.

ћетодолог—÷чна й теоретична основа досл—÷дженн€. ƒо розгл€ду проблем висв—÷тленн€ анал—÷тичних жанр—÷в зверталис€ так—÷ вчен—÷, €к ј. √рабельников, ¬. ћо—÷се—‘в, ј. ћоскаленко, - вони досл—÷дили —÷сторичн—÷, теоретичн—÷ та практичн—÷ аспекти анал—÷тично—„ журнал—÷стики, де нев—÷д'—‘мною частиною —‘ анал—÷тика в газет—÷. ƒетальне вивченн€ отримали анал—÷тичн—÷ жанри в таких науковц—÷в, €к ¬. «доровега, √. ћельник, ћ.  —÷м, ј. “ертичний, «. —мелкова та —÷нш—÷.

Ќаукова новизна пол€га—‘ в тому, що вперше було зд—÷йснено анал—÷з анал—÷тичних жанр—÷в "—уббота плюсї.

ѕрактичне значенн€ одержаних результат—÷в. ћатер—÷али курсово—„ роботи можуть бути використан—÷ п—÷д час подальших наукових розробок, а також при п—÷дготовц—÷ лекц—÷йних та практичних зан€ть —÷з курсу "јнал—÷тичн—÷ жанриї.

—труктура роботи: курсова робота склада—‘тьс€ з—÷ вступу, двох розд—÷л—÷в, висновк—÷в, списку використаних джерел. ќбс€г основно—„ роботи - 27 стор—÷нок. —писок використано—„ л—÷тератури включа—‘ 25 найменувань (викладених на 2 стор—÷нках).


1. ќсобливостi аналiтики в газетi: пон€тт€, принципи створенн€, структура


1.1 ѕон€тт€ анал—÷тики


∆урнал—÷стська анал—÷тика - широке, складне й суперечливе €вище. Ѕудь-€ке в—÷дображенн€ не може об—÷йтись без вичленуванн€, вид—÷ленн€, в—÷дбору певних €вищ, а це вже початок анал—÷зу. ¬—÷н передбача—‘ будь-€кому мислительному процесу. ћисленн€ фактами, €ке дом—÷ну—‘ у новинн—÷й журнал—÷стиц—÷, не означа—‘ в—÷дсутност—÷ анал—÷тичного начала. –∆ навпаки, пон€т—÷йне мисленн€ у журнал—÷стиц—÷, на в—÷дм—÷ну в—÷д пон€т—÷йно-теоретичного, суто наукового, €к правило, предметне, фактолог—÷чне [1.184].

ѕон€тт€ "анал—÷зї - метод наукового досл—÷дженн€ шл€хом розгл€ду окремих стор—÷н, "астивостей, складових частин чого-небудь - не т—÷льки л€гло в основу назви групи жанр—÷в (анал—÷тичн—÷), але й обумовило —„х особливост—÷ [2.190.].

якщо ц—÷ль —÷нформац—÷йних жанр—÷в - оперативно пов—÷домити про той чи —÷нший факт, под—÷ю, €вище, то ц—÷ль анал—÷тичних жанр—÷в - не т—÷льки пов—÷домити читача, гл€дача або слухача про факт, зац—÷кавити його под—÷—‘ю, €ка в—÷дбулас€, але й розкрити "кор—÷ньї, показати кр—÷м €вища —÷ його сутн—÷сть. ” цих жанрах основу становить осмисленн€ проблеми (анал—÷з, м—÷ркуванн€, ланцюг аргумент—÷в), причому автор залуча—‘ читача в однодумц—÷, тобто в активн—÷ соратники самого процесу мисленн€.

“аким чином, в анал—÷тичних жанрах на перший план висуваютьс€ функц—÷—„ впливу на читача, переконанн€ в правильност—÷ авторсько—„ позиц—÷—„.

—лово "анал—÷зї грецького походженн€ —÷ у буквальному переклад—÷ означа—‘ розкладанн€, розчленуванн€. јнал—÷зом називають процес мисленн—‘вого, а також часткового реального розчленуванн€ предмета, €вища на частини, з метою л—÷пшого, детальн—÷шого —„х розгл€ду.

Ѕудь-€ка людина користу—‘тьс€ м—÷ркуванн€м, тобто вда—‘тьс€ до такого розумового процесу, у процес—÷ €кого на п—÷дстав—÷ вже на€вних знань здобувають нов—÷ знанн€. —ам процес мисленн€ охоплю—‘ анал—÷з даних в у€вленн—÷ предмет—÷в - розкладанн€ —„х на окрем—÷ ознаки, ви€вленн€ —„х зв'€зку з —÷ншими предметами.

јнал—÷з €к спос—÷б п—÷знанн€ д—÷йсност—÷ в—÷д—÷гра—‘ у журнал—÷стськ—÷й практиц—÷ головну роль. якщо в —÷нформац—÷йному в—÷дтворенн—÷ анал—÷з супроводить попередню роботу автора щодо в—÷дбору, систематизац—÷—„ под—÷й —÷ факт—÷в, то в —„х осмисленн—÷ й узагальненн—÷ вони дом—÷нують. јнал—÷тичн—÷ методи дають змогу проникнути у внутр—÷шню суть €вищ, €ке може спри€ти в—÷дшукуванню об'—‘ктивно—„ —÷стини, а може слугувати —„—„ спотворенню. “ому в очах рецип—÷—‘нт—÷в журнал—÷стська анал—÷тика —‘ б—÷льш тенденц—÷йною, н—÷ж под—÷—‘ва —÷нформац—÷€. ўоб заслужити дов—÷ру аудитор—÷—„, журнал—÷ст-анал—÷тик повинен “—рунтувати сво—„ висновки на €комога б—÷льш—÷й к—÷лькост—÷ достов—÷рних факт—÷в, бути максимально об'—‘ктивним —÷ неупереджено викладати р—÷зн—÷ погл€ди, не нав'€зуючи, а п—÷двод€чи свого колективного сп—÷врозмовника до в—÷дпов—÷дних висновк—÷в. ќб'—‘ктивний анал—÷з не може не супроводжуватись критичним п—÷дходом до €вищ житт€. —пециф—÷чним р—÷зновидом анал—÷тичного п—÷дходу до €вищ д—÷йсност—÷ —‘ актуальне в умовах демократичного сусп—÷льства журнал—÷стське прогнозуванн€ под—÷й —÷ €вищ, —„х можливих насл—÷дк—÷в.

“аким чином анал—÷тика у де€ких випадках —‘ нев—÷дтјў—‘мною частиною журнал—÷стських твор—÷в. јнал—÷тична журнал—÷стика пропону—‘ аудитор—÷—„ розгл€д под—÷й, пропущених через в—÷дношенн€ до них журнал—÷ста. ¬она може впливати на сусп—÷льну думку. ядро јЌјЋ–∆“» » становить аргументац—÷€, система доказ—÷в, спр€мованих на п—÷дтвердженн€ певно—„ крапки зору. јнал—÷з припуска—‘ на€вн—÷сть "асно—„ крапки зору на предмет досл—÷дженн€, заснованого на вивченн—÷ вс—÷х можливих обставин под—÷—„.

јргументац—÷€ в публ—÷цистиц—÷ вимага—‘ лог—÷ки факт—÷в. јле ще й внутр—÷шньо—„ лог—÷ки - зв'€зку м—÷ж ними й лог—÷ки побудови всього добутку: посл—÷довного розвитку сюжету, переход—÷в м—÷ж його частинами, контрапункту й п—÷дсумку.

” ц—÷лому, сучасна анал—÷тична журнал—÷стика ста—‘ ареною думок, спри€—‘ розвитку демократичних форм сп—÷лкуванн€, допомагаючи становленню цив—÷льно—„ самосв—÷домост—÷ людей.


1.2 ѕринципи створенн€ анал—÷тичних жанр—÷в та роль журнал—÷ста


јнал—÷тичн—÷ жанри в—÷др—÷зн€ютьс€ глибоким, детальним проробленн€м причинно-насл—÷дкових зв'€зк—÷в, оц—÷нних в—÷дносин предмета, “—рунтовн—÷стю аргументац—÷й —÷ т.д. ѕредметною п—÷дставою таких жанр—÷в виступають соц—÷альн—÷ ситуац—÷—„, проблеми, конфл—÷кти. ” сферу досл—÷дженн€ д—÷йсност—÷ залучен—÷ методи узагальненн€, анал—÷зу, синтезу. ќсновна вимога до анал—÷тичних жанр—÷в - виваженн—÷сть факт—÷в, доказов—÷сть —÷ ч—÷тка авторська позиц—÷€ [7.130]

—кладн—÷сть структурно—„ орган—÷зац—÷—„ анал—÷тичних жанр—÷в пол€га—‘ в тому, що журнал—÷ст ма—‘ справу, €к правило, з великою групою факт—÷в, €к—÷ вже у початков—÷й стад—÷—„ —„хньо—„ обробки вимагають ретельного в—÷дбору, систематизац—÷—„, угрупованн€ та класиф—÷кац—÷—„ на р—÷зних п—÷дставах, знаходженн€ причинно-насл—÷дкових зв'€зк—÷в м—÷ж ними —÷ т.д. —аме на цьому етап—÷ творчого процесу вир—÷шуютьс€ основн—÷ питанн€, пов'€зан—÷ з —‘диною орган—÷зац—÷—‘ю факт—÷в у структурну тканину добутку. ÷—÷л—÷сн—÷сть може бути дос€гнута при на€вност—÷ певно—„ концепц—÷—„, —÷де—„ або думки. ∆урнал—÷стов—÷ необх—÷дно насамперед ви€вити найб—÷льш —÷стотн—÷ факти дл€ анал—÷зу, визначити вузлов—÷ моменти основно—„ проблеми —÷ ви€вити метод пред'€вленн€ фактолог—÷чних даних. ѕ—÷сл€ цього ста—‘ можливим визначенн€ доц—÷льних пропорц—÷й м—÷ж р—÷зними частинами тексту.

¬ажливо не просто пред'€вити читачев—÷ факти, а про—÷люструвати —„х у контекст—÷ т—÷—‘—„ проблеми, що журнал—÷ст намага—‘тьс€ розгл€нути. “ому при структурн—÷й орган—÷зац—÷—„ статт—÷ головна роль прид—÷л€—‘тьс€ наступним моментам:

  • висуванню основно—„ тези дл€ доказу;
  • побудов—÷ системи аргументац—÷—„, що розкрива—‘ суть висунуто—„ тези;
  • висновкам —÷з системи доказу [3.302]

ƒосл—÷дник ј.“ертичний [5] до анал—÷тичних жанр—÷в в—÷дносить:

  • анал—÷тичний зв—÷т;
  • анал—÷тична кореспонденц—÷€;
  • анал—÷тичне —÷нтерв'ю;
  • анал—÷тичне опитуванн€;
  • бес—÷да;
  • коментар;
  • лист;
  • соц—÷олог—÷чне резюме;
  • анкета;
  • мон—÷торинг;
  • рейтинг;
  • стовпчик.

¬лќдн—÷—‘ю з найб—÷льших прим—÷тних рис засоб—÷в масово—„ —÷нформац—÷—„ традиц—÷йно—„ —‘ нац—÷лен—÷сть —„х не ст—÷льки на пов—÷домленн€ новин, ск—÷льки на анал—÷з, досл—÷дженн€, тлумаченн€ под—÷й, процес—÷в, ситуац—÷й, що в—÷дбуваютьс€. ” силу цього засоби масово—„ —÷нформац—÷—„ виробили досить ефективну систему анал—÷тичних жанр—÷в. —истема ц€ не —‘ чимось раз —÷ назавжди даним - вона пост—÷йно розвива—‘тьс€, адаптуючись до тих завдань, €к—÷ встають перед анал—÷тичною журнал—÷стикою. ќсобливо пом—÷тн—÷ зм—÷ни в—÷дбулис€ в н—÷й в останн—÷ роки: де€к—÷ в—÷дом—÷ жанри "модиф—÷кувалис€ї, а кр—÷м того, з'€вилис€ нов—÷ ст—÷йк—÷ типи анал—÷тичних публ—÷кац—÷йї, - зазнача—‘ вчений ј.“ертичний [5].

Ћ—÷тературний критик, публ—÷цист ¬.«доровега [1], до анал—÷тичних жанр—÷в журнал—÷стики в—÷дносить:

  • коментар;
  • кореспонденц—÷ю;
  • статтю;
  • огл€д;
  • реценз—÷ю.

“акож в—÷н зазнача—‘: "Ќав—÷ть дуже стислий розгл€д жанрово—„ модиф—÷кац—÷—„ журнал—÷стсько—„ анал—÷тики засв—÷дчу—‘ велик—÷ можливост—÷ ур—÷зноман—÷тненн€ зм—÷сту —÷ форми сп—÷лкуванн€ журнал—÷ста з аудитор—÷—‘ю. ¬еличезний досв—÷д масово—„ —÷нформац—÷—„ переконливо доводить, що вир—÷шальним у творчому процес—÷ —‘ об'—‘ктивн—÷сть, глибина думки, однак немаловажне значенн€ у сфер—÷ масового публ—÷чного сп—÷лкуванн€ ма—‘ р—÷зноман—÷тн—÷сть —÷ адекватн—÷сть форм вислову, —„хн€ досконал—÷стьї.

“ак—÷ вчен—÷ €к —. √уревич [6], —.  орконосенко [14], ¬. јграновський [9], —. ћихайлин [11], сол—÷дарн—÷ з думкою «доровеги, щодо анал—÷тичних жанр—÷в.

Ќайважлив—÷шим виразним засобом, €ким користуютьс€ журнал—÷сти, що звертаютьс€ до цих жанр—÷в, —‘ пон€тт€ осмисленн€ факт—÷в, що лежать в основ—÷ виникненн€ певно—„ ситуац—÷—„ пов'€заною з нею проблемою.

“аким чином журнал—÷ст при створенн—÷ анал—÷тично—„ —÷нформац—÷—„ повинен не т—÷льки про—÷нформувати читача про под—÷ю, а —÷ проанал—÷зувати —„—„ виникненн€ —÷ проблему, з'€сувати, що треба зробити дл€ того, щоб ц€ проблема б—÷льше не в—÷дбувалась, або навпаки. „итач повинен повн—÷стю зрозум—÷ти суть под—÷—„ —÷ не т—÷льки —„—„ загальн—÷ риси, а внутр—÷шню проблему под—÷—„.


1.3 ќсобливост—÷ поданн€ анал—÷тичних жанр—÷в


÷—÷ль анал—÷тичних жанр—÷в - не т—÷льки пов—÷домити читача, про факт, зац—÷кавити його под—÷—‘ю, €ка в—÷дбулас€, але й розкрити "кор—÷ньї, показати кр—÷м €вища —÷ його сутн—÷сть.

≈лементарним, найлакон—÷чн—÷шим анал—÷тичним жанром, прийн€то вважати коментар.  оментар найближчий до под—÷—‘во—„ —÷нформац—÷—„. ¬—÷н супроводжу—‘ новини й часто пода—‘тьс€ з ним в одн—÷й зв'€зц—÷.  оментар—÷ в газетах теж супроводжуютьс€ з новинами. ƒехто схильний в—÷дносити коментар до —÷нформац—÷йного крила журнал—÷стики.  оментар не просто розширю—‘ пов—÷домленн€, а все-таки тлумачить под—÷ю.

” коментар—÷ журнал—÷ст може орган—÷чно вводити думки компетентних людей. Ќер—÷дко журнал—÷ст просить прокоментувати под—÷ю чи €вище фах—÷вц—÷в, пол—÷тик—÷в, учених.  оментар, звичайно, невеликий по обс€гу, д—÷ловитий по стилю [1.195].

 ореспонденц—÷€ - жанр, предметом €кого виступа—‘ окремо вз€те соц—÷ально значиме €вище, виклад €кого да—‘тьс€ журнал—÷стам детал—÷зовано. ∆урнал—÷ст не обов'€зково повинен бути безпосередн—÷м св—÷дком того, що в—÷дбулос€, в—÷н може в—÷дтворювати картину по розпов—÷д€х очевидц—÷в або документам.

ƒосл—÷дник ј.“ертичний [5.76] вид—÷л€—‘ дв—÷ групи кореспонденц—÷—„ - —÷нформац—÷йн—÷ й анал—÷тичн—÷. ќднак нав—÷ть в —÷нформац—÷йн—÷й допускають присутн—÷сть "елемент—÷в оц—÷нки, приписанн€, прогнозуї , тобто операц—÷й, "астив—÷й анал—÷тиц—÷.

“аким чином, на наш погл€д, коректн—÷ше в—÷дносити кореспонденц—÷ю до анал—÷тичних жанр—÷в. ¬ €кост—÷ жанрообразуючих назвемо наступн—÷:

¬л - окрема ситуац—÷€ в —„—„ проблемному ц—÷лому €к предмет досл—÷дженн€;

  • ви€вленн€ законом—÷рностей розвитку поточно—„ д—÷йсност—÷ на основ—÷ анал—÷зу конкретно—„ ситуац—÷—„;
  • факт €к основа тексту, €к прив—÷д дл€ його —÷нтерпретац—÷—„;
  • з'—‘днанн€ особисто спостережуваних журнал—÷стом факт—÷в —÷з фактами "вторинногої використанн€;
  • авторське м—÷ркуванн€, що виплива—‘ з узагальненн€ описуваних факт—÷в;
  • €вно або не€вно демонструюча ланцюжок: теза - аргументац—÷€ - демонстрац—÷€ - висновокї[14].

—товпчик - жанр, що одержав широке поширенн€ т—÷льки в пострад€нський пер—÷од рос—÷йсько—„ журнал—÷стики. ” газетно-журнальну практику вона прийшла разом —÷з модою на зах—÷дн—÷ форми подач—÷ анал—÷тики. Ќа смуз—÷ колонков—÷ легко розп—÷знати формально.

” жанровому план—÷ колонка може включати елементи есе (головна жанрова вимога до стовпчика - "м—÷стити лише одну точку зору, характеризуватис€ сво—„м "голосомї —÷ стилемї [11]; фейлетону (критичний, —÷рон—÷чний тон стовпчика).

„асом стовпчик може ви€вл€ти собою добуток , повн—÷стю написане в €кому-небудь анал—÷тичному (реценз—÷€, огл€д, коментар) або художньо-публ—÷цистичному (есе, фейлетон) жанрах, що затрудню—‘ жанровий анал—÷з стовпчика.

ќбраз автора в колонку може бути ц—÷кавий публ—÷ц—÷ завд€ки авторитету колумниста (так на зах—÷дний манер називають автор—÷в стовпчик—÷в) або завд€ки обран—÷й —„м "маi—÷ї, типово—„ або парадоксально—„.

—лово "реценз—÷€ї латинського походженн€. ” переклад—÷ означа—‘ "пов—÷домленн€ї, "перегл€дї, "оц—÷нкаї, "в—÷дкликанн€ї. –еценз—÷€ €к жанр вид—÷л€—‘тьс€ по наступних зм—÷стовних ознаках: вона ма—‘ строго заданий предмет досл—÷дженн€ (тв—÷р мистецтва, публ—÷цистики, науки) —÷ напр€мок його анал—÷зу (—÷де€ добутку, —„—„ актуальн—÷сть —÷ способи вираженн€)[3.153].

як буде вт—÷лений зм—÷ст реценз—÷—„, ц—÷лком залежить в—÷д автора. «в—÷дси й розма—„т—÷сть жанрових форм. ¬ид—÷л€ють так—÷ види реценз—÷й:

  • реценз—÷€-статт€ (традиц—÷йна форма);
  • —÷нтерв'ю (д—÷алог, круглий ст—÷л);
  • реценз—÷€-фейлетон (гостро критична);
  • реценз—÷€-нарис (об'—‘мна реценз—÷€ —÷з включенн€м нарисових елемент—÷в - з —÷стор—÷—„ мистецтв, з б—÷ограф—÷—„ творчих д—÷€ч—÷в);
  • реценз—÷€-зам—÷тка (м—÷н—÷-реценз—÷€, близька до анотац—÷—„)[9.68].

” завданн€ автора реценз—÷—„ входить пов—÷домленн€ читачев—÷ про новий добуток —÷ оц—÷нка його, тим самим журнал—÷ст спри€—‘ в—÷рному (—÷з погл€ду рецензента) сприйн€ттю. ѕ—÷дручники й пос—÷бники в—÷дзначають, що реценз—÷€ - жанр не суб'—‘ктивний, а заснований на аргументованому розбор—÷ джерела. ” д—÷йсност—÷ ситуац—÷€ складн—÷ше. ƒуже часто оц—÷нки того самого добутку ви€вл€ютьс€ д—÷аметрально протилежними - нав—÷ть у визнаних , авторитетних критик—÷в. “аким чином, рецензент пересл—÷ду—‘ дв—÷ мети: —÷нформац—÷йно-п—÷знавальну й досл—÷дницьку, що припуска—‘ анал—÷з добутку.

√оловна особлив—÷сть реценз—÷—„ пол€га—‘ в т—÷м, що об'—‘ктом досл—÷дженн€ в н—÷й виступа—‘ в—÷дбита д—÷йсн—÷сть, —÷накше кажучи, реценз—÷€ —‘ —÷нформац—÷—‘ю про —÷нформац—÷—„. ќснову критичного в—÷дкликанн€ становл€ть факти, але берутьс€ вони, на в—÷дм—÷ну в—÷д —÷нших жанр—÷в, не з житт€, а з добутк—÷в л—÷тератури, живопису й т.д. “обто факт у реценз—÷—„ п—÷дда—‘тьс€ вторинн—÷й обробц—÷.

 ожний вид критики (л—÷тературна, театральна й т.д.) ма—‘ сво—„ особливост—÷, обумовлен—÷ специф—÷кою того виду мистецтва, що перебува—‘ в —„—„ компетенц—÷—„. ¬ир—÷шальне значенн€ в реценз—÷—„ ма—‘ авторська по—÷нформован—÷сть у дан—÷й тем—÷. „им фундаментальн—÷ше знанн€ критика, тим зм—÷стовн—÷ша реценз—÷€, переконлива аргументац—÷€, авторитетн—÷ше оц—÷нка.

√либина критичного анал—÷зу залежить в—÷д передбачуваного м—÷i€ публ—÷кац—÷—„ реценз—÷—„. Ќа стор—÷нках спец—÷ал—÷зованого виданн€ реценз—÷€ повн—÷ше, серйозн—÷ше, складн—÷ше дл€ розум—÷нн€ людин—÷ "з бокуї, дилетантов—÷. ” реценз—÷€х, призначених дл€ масових газет —÷ журнал—÷в, форма викладу й зм—÷ст повинн—÷ бути прост—÷ше, ор—÷—‘нтован—÷ на масового гл€дача, читача, слухача.

ќбс€г критичного добутку також залежить в—÷д м—÷i€ його публ—÷кац—÷—„. ƒати вичерпний, повн—÷стю аргументований анал—÷з у рамках невелико—„ газетно—„ реценз—÷—„ неможливо. –ƒ два шл€хи р—÷шенн€ ц—÷—‘—„ проблеми. ѕерший - це обмеженн€ кола розгл€нутих аспект—÷в (наприклад, у к—÷нореценз—÷—„ говоримо про сюжет, гру актор—÷в, режисерському задум—÷, умовчу—‘мо про операторську роботу, монтаж, що виникають при культурних —÷ —÷дейних асоц—÷ац—÷€х). ƒругий - концентрац—÷€ зм—÷сту, пропуск м—÷ркувань рецензента, виклад уже готових оц—÷нок. ƒо реч—÷, основна ознака газетно—„ попул€рно—„ реценз—÷—„ - гранична стисл—÷сть елемент—÷в досл—÷дженн€. ’арактеристика шл€хом коротких висновк—÷в - широко розповсюджений у газетн—÷й практиц—÷ прийом. јргументоване досл—÷дженн€, коли читач стика—‘тьс€ з розумовим процесом критика, "астиво докладним, профес—÷йним реценз—÷€м, опубл—÷кованим у спец—÷ал—÷зованих виданн€х.

¬—÷дтворенн€ предмету розбору - важливе завданн€, що сто—„ть перед рецензентом. ¬—÷д не—„ в чималому ступен—÷ залежить ефективн—÷сть реценз—÷—„. ¬—÷дтворенн€ конкретизу—‘ процес анал—÷зу, нада—‘ йому доказовий характер. ќднак т—÷льки л—÷тературна критика здатна в точност—÷ в—÷дтворювати об'—‘кт досл—÷дженн€ - цитуючи його фрагменти. ¬ —÷нших област€х мистецтва вербальне в—÷дтворенн€ предмета реценз—÷—„ не да—‘ стов—÷дсотково—„ под—÷бност—÷. ” реценз—÷—„ можна вид—÷лити два основних типи в—÷дтворенн€ об'—‘кта; описовий, що да—‘ конкретну "картинкуї, —÷ абстрактну, передавальну емоц—÷йну реакц—÷ю рецензента й спр€мований в—÷дразу на оц—÷нку.

¬икористанн€ в реценз—÷—„ спец—÷ально—„ терм—÷нолог—÷—„ обумовлено призначенн€м тексту - дл€ фах—÷вц—÷в або дл€ масового читача. ѕеревантажений вузькоспец—÷альною терм—÷нолог—÷—‘ю або профес—÷йним жаргоном текст демонстру—‘ по—÷нформован—÷сть автора, але не завжди може бути доречний, тому що простий текст демонстру—‘ по—÷нформован—÷сть автора, але не завжди може бути доречний, тому що простий читач не зна—‘ ц—÷—‘—„ умови. якщо рецензент ужива—‘ под—÷бн—÷ слова, в—÷н повинен намагатис€ —„х по€снювати.

—татт€

“ерм—÷ном "статт€ї об'—‘днан—÷ досить р—÷зноман—÷тн—÷ газетн—÷ тексти, серед €ких розр—÷зн€ють наступн—÷ типи: загальнотеоретична статт€; практико-анал—÷тична статт€; науково-попул€рна статт€; полем—÷чна статт€; передова статт€; тактико-анал—÷тична статт€.

«агальнотеоретична статт€ присв€чу—‘тьс€ глобальним питанн€м сусп—÷льного розвитку.

ѕрактико-анал—÷тична статт€ призначена дл€ розбору конкретних ситуац—÷й —÷ процес—÷в, €к—÷ можуть служити позитивним або негативним прикладом €к дл€ всього соц—÷уму, так —÷ дл€ окремих його сегмент—÷в.

Ќауково-попул€рна статт€ в доступн—÷й форм—÷ висв—÷тлю—‘ питанн€ й проблеми науково—„ сфери.

ѕолем—÷чна статт€ €вл€—‘ собою дискус—÷ю, що автор розверта—‘ з—÷ сво—„м опонентом, конкретним або узагальненим. ѕолем—÷ка може вестис€ €к на глобальному р—÷вн—÷, що стосу—‘тьс€ питань розвитку сусп—÷льства, так —÷ на част—÷, що зач—÷па—‘ окрему вз€ту проблему й погл€д на не—„.

ћайже вимерлий вид - передова статт€ - носить €скраво виражений пропагандистський характер, формулю—‘ основн—÷ завданн€, що коштують перед сусп—÷льством, —÷ шл€хи —„хнього дозволу з погл€ду —÷деолог—÷—„, в—÷дбиваною редакц—÷—‘ю.

—татт€ характеризу—‘тьс€ широтою анал—÷зованого матер—÷алу, узагальненн€ €кого да—‘ автор. якщо в кореспонденц—÷—„ журнал—÷ст висв—÷тлю—‘ конкретне €вище, то в статт—÷ в—÷н досл—÷джу—‘ ц—÷лу соц—÷альну ситуац—÷ю або процес, тобто к—÷лька груп факт—÷в —÷ €вищ, т—÷сно вза—‘мозалежних м—÷ж собою.

ѕри п—÷дготовц—÷ статт—÷, €к —÷ —÷нших анал—÷тичних матер—÷ал—÷в, дуже важливо враховувати вимоги, €к—÷ пред'€вл€ютьс€ до матер—÷ал—÷в такого хареактеру. ¬икористанн€ анал—÷тичних операц—÷й, лог—÷чних метод—÷в п—÷знанн€ д—÷йсност—÷ - без цього текст не може претендувати на званн€ анал—÷тичного.

ј. “ертичний [5] у такий спос—÷б формулю—‘ завданн€, ознаки й етапи створенн€ статт—÷. «авданн€, €к—÷ сто€ть перед автором статт—÷:

  1. роз'€сненн€ сут—÷ р—÷зних сусп—÷льних под—÷й, феномен—÷в, демонстрац—÷€ тенденц—÷й —„хнього розвитку, оц—÷нка —„хньо—„ значимост—÷;
  2. анал—÷з —÷ поширенн€ передового досв—÷ду р—÷шенн€ соц—÷альних проблем;
  3. критика не ефективних або помилкових шл€х—÷в розвитку, помилкових установок —÷ шк—÷дливих ор—÷—‘нтир—÷в.

ќзнаки статт—÷:

  1. ви€вленн€ вза—‘мозв'€зку р—÷зних €вищ —÷, €к насл—÷док, спри€нн€ аудитор—÷—„ в збагненн—÷ цих вза—‘мозв'€зк—÷в;
  2. використанн€ анал—÷тико-синтетичних операц—÷й: пор—÷вн€нн€; оц—÷нки; детал—÷зац—÷—„; роз'€сненн€; пророкуванн€; узагальненн€.
  3. використанн€ комун—÷кативних операц—÷й: д—÷алог—÷чн—÷сть; ситуативн—÷сть.
  4. ви€вленн€ й виклад зв'€зк—÷в, спр€мованих у минуле й майбутн—‘ €вища;
  5. побудова в—÷д простого до складного, в—÷д видимого до невидимого, в—÷д в—÷домого до нев—÷домого, в—÷д безперечного до сп—÷рного.

”сп—÷шн—÷сть анал—÷тично—„ публ—÷кац—÷—„ визнача—‘тьс€ наступними параметрами.

ѕо-перше, в—÷дбором "нових стор—÷нї д—÷йсност—÷, адекватних завданн€м анал—÷тичного виступу (крайн—÷м поданн€м "нових стор—÷нї д—÷йсност—÷ —‘ сенсац—÷—„: реальн—÷, —÷н—÷ц—÷йован—÷ пресов—÷, "качкиї).

ѕо-друге, вибором предметно-тематично—„ спр€мованост—÷, адекватно—„ —÷нтересом аудитор—÷—„ (прив'€зкою зм—÷сту до конкретного актуального виду д—÷€льност—÷; ви€вленн€м функц—÷онально—„ рол—÷ описувано—„ д—÷€льност—÷; ви€вленн€м в—÷дпов—÷дност—÷ описуваного з нормативними вимогами й —÷деалами аудитор—÷—„).

ѕо-трет—‘, сп—÷вв—÷днесен—÷стю анал—÷зу з попередньо—„ —÷нформованост—÷ про нього аудитор—÷—„.

ѕредметом в—÷дображенн€ в статт—÷ може виступати под—÷€, процес, соц—÷альна ситуац—÷€.

ѕерший етап тлумаченн€ об'—‘кта в—÷дображенн€ в статт—÷ - знайомство з ним. ѕри цьому використовуютьс€ методи угрупуванн€ даних (упор€дкуванн€, систематизац—÷€) —÷ типолог—÷зац—÷€ даних (визначенн€ ст—÷йких сполучень "астивостей предмет—÷в).

ƒругий етап тлумаченн€ - по€сненн€, тобто встановленн€ причинно-насл—÷дкових зв'€зк—÷в.

“рет—÷й етап тлумаченн€ - прогнозуванн€. “ут використову—‘тьс€ метод експресивних оц—÷нок; iенар—÷—„в (вивченн€ публ—÷кац—÷й про предмет на основ—÷ контент-анал—÷за, що веде до прогнозуванн€); метод екстрапол€ц—÷—„ (поширенн€ висновк—÷в по одн—÷й або дек—÷лька частин €вища на —÷нш—÷ частини або —÷нш—÷ €вища,в—÷днесен—÷ в майбутн—‘).

„етвертий етап тлумаченн€ - оц—÷нка. ћожуть бути застосован—÷ методи виборчого показу (цитуванн€, переказ); пр€мо—„ авторсько—„ оц—÷нки, експертних оц—÷нок. ƒо некоректних, ман—÷пул€тивним, методам ставл€тьс€ метод домислу й "перетримуваньї (перекручуванн€ €вища в над—÷—„ на непо—÷нформован—÷сть публ—÷ки); апел€ц—÷€ до "особистост—÷ї; апел€ц—÷€ до "публ—÷киї; "нав—÷шенн€ €рлик—÷вї.

ѕ'€тий етап тлумаченн€ - програма д—÷й, пропонована журнал—÷стом в —÷снуючих умовах. як дос€гти мети, маючи певн—÷ ресурси потр—÷бно зад—÷€ти, щоб дос€гти потр—÷бно—„ мети.

 омпозиц—÷€ статт—÷, €к правило, визнача—‘тьс€ тим, €кий спос—÷б досл—÷дженн€ д—÷йсност—÷ вибере автор. „и п—÷де в—÷н по шл€ху дедуктивного умовиводу (в—÷д загального до частки) або —÷ндуктивного (в—÷д часткового до загального). ” першому випадку м—÷ркуванн€ будуть передувати фактам, у другому навпаки.

ѕо стил—÷стичних особливост€х статт—÷ можна розд—÷лити на дв—÷ б—÷льш—÷ групи.

  1. —татт—÷, ор—÷—‘нтован—÷ на науковий стиль виклади. “ак—÷ тексти характеризуютьс€ строг—÷стю мови, достатком терм—÷н—÷в, складним синтаксисом, що переда—‘ лог—÷чний характер м—÷ркувань автора й дозвол€ючи "стискатиї —÷нформац—÷ю.
  2. —татт—÷, ор—÷—‘нтован—÷ на невимушений, "белетризованийї виклад. ” таких текстах актив—÷зу—‘тьс€ авторське "€ї, використовуютьс€ експресивн—÷ прийоми (—÷рон—÷€, г—÷пербола), розмовна лексика. ѕом—÷тно зм—÷ню—‘тьс€ синтаксис, здобуваючи розмовне фарбуванн€ - зб—÷льшу—‘тьс€ число недовгих пропозиц—÷й, безсполучникових зв'€зк—÷в. ” сучасних умовах "—÷нтим—÷тизац—÷—„ї газетно—„ мови питома вага статей цього типу пом—÷тно зр—÷с.

ќгл€д —÷ огл€д преси

ѕо сво—‘му стил—÷стичному лад—÷ до статт—÷ примика—‘ огл€д. ќднак в—÷д статт—÷ його в—÷др—÷зн€—‘ концентрац—÷€ не на лог—÷чних зв'€зках, а на ефективних —÷ наочних прикладах, в детал€х. ќгл€д покликаний, по-перше, давати панораму под—÷й, —÷ т—÷льки по-друге - в—÷дшукувати —‘днальн—÷ —„хн—÷ нитки.

ѕредмет огл€ду - осмисленн€ системи под—÷й €ко—„-небудь сфери громадського житт€, обмежених тематичними й (або) просторово тимчасовими рамками. ќгл€д - свого роду п—÷дсумок певного пер—÷оду житт€, що виклика—‘ необх—÷дн—÷сть ч—÷тко—„ пер—÷одичност—÷ —„хнього виходу;щотижнев—÷, щом—÷с€чн—÷ й т.п.

Ѕлизько до огл€ду примикають так—÷ жанри, €к огл€д редакц—÷йно—„ пошти й огл€д засоб—÷в масово—„ —÷нформац—÷—„.

ќгл€д лист—÷в у редакц—÷ю, €к —÷ огл€д, може базуватис€ на тематичн—÷й —÷ тимчасов—÷й основ—÷.

ќсновн—÷ форми огл€ду засоб—÷в масово—„ —÷нформац—÷—„:

  • —÷нформац—÷йний огл€д, що м—÷стить пов—÷домленн€ про найб—÷льш важлив—÷ матер—÷али одного або дек—÷лькох видань [6.107];
  • тематичний огл€д, що демонстру—‘ широкий спектр думок висловлених р—÷зними виданн€ми по певн—÷й тем—÷ [5.99].

“аким чином можна зробити такий висновок, що анал—÷тичн—÷ жанри мають свою специф—÷ку п—÷днесенн€ —÷нформац—÷—„, головною —„хньою метою —‘ анал—÷з. ” них загальне призначенн€: анал—÷з ситуац—÷й, що виникають —÷ розвиваютьс€ в р—÷зних сферах.


2. ¬исвiтленн€ аналiтичних жанрiв у газетi "—уббота плюсї


2.1 ѕроблемно-тематичний аспект висвiтленн€ аналiтики в газетi "—уббота плюсї


¬ газетi "—уббота плюсї працюють багато талановитих журналiстiв €кi мають кожен свою колонку або рубрику. √азета "—уббота плюсї —‘ одн—÷—‘ю з найпоширен—÷ших газет у «апор—÷жж—÷, вона основана на багатор—÷чн—÷й дов—÷р—÷ громад€н «апор—÷зько—„ област—÷. ¬ида—‘тьс€ кожного четверга на двох мовах укра—„нською та рос—÷йською, м—÷стить дуже багато реклами.

    1. √оловними рубриками щотижневика —‘:
    2. - "событие неделиї;
    3. - "крупным планомї;
    4. - "тема номераї;
    5. - "властьї;
    6. - "вне законаї;
    7. - "спортї.
    8. ѕроблеми €к—÷ вона висв—÷тлю—‘ —‘ не т—÷льки рег—÷ональн—÷, а й обласн—÷ й державн—÷, з жовтн€ по сьогоденн€, майже в кожному номер—÷ —‘ висв—÷тленн€ теми про ф—÷нансово-економ—÷чну кризу бо це —‘ нев—÷д'—‘мною проблемою укра—„нського народу, окр—÷м цього —‘ теми присв€чен—÷ еколог—÷—„ та культур—÷ м—÷ста.

Ќаприклад загальнотеоретична статт€ "¬о врем€ кризиса онкобольные дети «апорожь€ могут остатьс€ без помощиї[16.17].

” статт—÷ анал—÷зу—‘тьс€ житт€ онкохворих д—÷тей —÷ те що —„х чека—‘ п—÷д час кризи €ка не в—÷домо коли зак—÷нчитьс€. "Ќе дл€ кого не секрет, что запорожские онкобольные дети зачастую гибнут не из-за страшного диагноза, а из-за того, что у родителей нет денег на операцию и последующее лечение. ј государство по-прежнему не спешит помогать своим наименее защищенным гражданамї. ÷€ статт€ розкрива—‘ сутн—÷сть нашо—„ "ади €ка "допомага—‘ї люд€м т—÷льки тод—÷, коли на нос—÷ вибори або ще €к—÷сь важлив—÷ в—÷д народа голоса. "¬рем€ от времени дет€м "охотної помогали чиновники которые на этом делали себе не плохую рекламу, ну и на этом спасибо. «ато сейчас финансирование прекратилось так как "самим денег не хватаетїї.

ѕод—÷бного роду публ—÷кац—÷—„ в—÷др—÷зн€ютьс€ високим р—÷внем узагальненн€, глобальн—÷стью мисленн€ автор—÷в.

” ход—÷ викладу сво—‘—„ концепц—÷—„ автор опира—‘тьс€ не на конкретн—÷ приклади, а на узагальнен—÷ судженн€, на законом—÷рност—÷, що лежать в основ—÷ в—÷дносин у сусп—÷льств—÷. ƒана статт€ не пропону—‘ €ко—„-небудь програми д—÷й, пов'€зано—„ з обговорюваним предметом. ѕо-перше, —„—„ дуже важко сформулювати, по-друге, €кби це вдалос€ зробити, то вона вигл€дала б (у силу складност—÷ розгл€нутих вза—‘мозв'€зк—÷в) занадто узагальненою, абстрактною.

ѕроблеми €к—÷ висв—÷тлю—‘ газета "—уббота плюсї —‘ соц—÷альн—÷, тому майже кожн—÷ питанн€ €к—÷ вони розгл€дають не стають не зам—÷ченими.

Ќаприклад статт€ "«апорожцы остались без денегї[17.8] розгл€да—‘ проблему €ка торкнулась майже вс—÷х укра—„нц—÷в. Ѕанки не в—÷ддають вкладникам грош—÷ аргументуючи тим, що у них грошей нема—‘ —÷ кредитори не повертають борги за сво—„ кредити.

¬лЌеудивительно, что сегодн€ банки не хот€т возвращать деньги своим вкладчикам. ¬едь денег-то неттјж Ѕанкиры жалуютс€, на недобросовестных клиентов, которые не возвращают кредитыї.

” ц—÷й статт—÷ з'€совуютьс€ причини виникненн€ проблеми, пошук шл€х—÷в —„—„ усуненн€.

¬л огда узнаешь реальные истории - сколько, кому и когда выдавали кредиты - начинаешь понимать, почему "загнуласьї банковска€ система страныї. "ѕо словам эксперта, который работает банковской сфере, банк "≈вропейскийї сегодн€ практически технический банкрот. ≈сли в ближайшее врем€ он не найдет себе инвестора, то пойдет на ликвидациюї.

¬ажливе ви€вленн€ тих причин, на €к—÷ в сучасних умовах можна вплинути так, щоб зм—÷нити щось до кращого. якщо ж причини лежать за межами впливу на них, то вони представл€ють скор—÷ше теоретичний —÷нтерес. ƒл€ журнал—÷стики, зайн€тий актуальними практичними проблемами, зайва глибина анал—÷зу у в—÷дом—÷й мер—÷ протипоказана.

 ореспонденц—÷€ на тему "“ыс€чи запорожцев не могут оформить паспортї[18.12]

¬ основ—÷ ц—÷—‘—„ публ—÷кац—÷—„ лежить опис достатньо незвичайно—„ под—÷—„ - люди не можуть оформити паспорт нав—÷ть у двадц€ть рок—÷в "∆итель «апорожь€ ћаксим  оролев два мес€ца назад вернулс€ из армии, отметил свое 20-летие. Ќо у него до сих пор нет документа, удостовер€ющего его личность.  ак говоритс€ нет паспорта нет человекатјжї —аме ц—÷й под—÷—„ присв€чена основна частина публ—÷кац—÷—„. ќписуючи —„—„, журнал—÷ст використову—‘ —÷нформац—÷ю, отриману в—÷д самого постраждалого. ќписом само—„ под—÷—„ справа не обмежу—‘тьс€. јвтор зд—÷йсню—‘ причинно-насл—÷дковий анал—÷з того що в—÷дбулось, шука—‘ в—÷дпов—÷дь на питанн€, €к—÷ мучать ћаксима  орольова чому не видають паспорт саме йому.

Ќаприк—÷нц—÷ публ—÷кац—÷—„ наведений коментар фах—÷вц—÷в, що доповню—‘ спроби м—÷стичного по€сненн€ под—÷—„ почасти в—÷домими, реальними ф—÷зичними законами.

¬л—тарший инспектор сектора гражданства, Ўевченковского района Ќаталь€ Ѕиюн говорит: "ќн не одинок в своей проблеме. ¬ Ўевченковском районе тыс€чи людей не могут получить паспорт уже длительное врем€. ѕаспортных бланков в стране нетїї.

ќгл€д €кий присв€чений питанню "ѕочему запорожцы бо€тс€ своих соседейї[18.13] в—÷дпов—÷да—‘ майже вс—÷м нормам огл€ду.

- виклика—‘ зац—÷кавлен—÷сть аудитор—÷—„, розпов—÷да—‘ про процеси, що в—÷дбуваютьс€ в сусп—÷льному житт—÷;

¬лѕосле того как в ≈впатории взорвалс€ жилой дом, жители «апорожь€ по-другому посмотрели на свою безопасностьї.

- в—÷дстою—‘ передов—÷ точки зору й спри€—‘ вдосконалюванню "особисто—„ стратег—÷—„ї громад€н;

¬л√ородска€ стоматологическа€ поликлиника є7 работает на в подвале жилого дома. –адиаци€ превышает норму. ∆ители гроз€тс€, самосто€тельно, расправитс€ с этим недоумениемї.

- ви€вл€—‘ в €вищах сутн—÷сть, показу—‘ протир—÷чч€ д—÷йсност—÷;

¬л√лавврач поликлиники говорит, что на все виды работ разрешение у них есть, но показывать не захотелаї.

ќгл€ди в "—убботе плюсї зустр—÷чаютьс€ досить р—÷дко, бо цей жанр служить дл€ глибокого розгл€ду певно—„ сукупност—÷ факт—÷в, об'—‘днаних часом, простором, познайомити аудитор—÷ю —÷з процесами, що в—÷дбуваютьс€ в сусп—÷льств—÷, що склавшимис€ ситуац—÷€ми проблемами.

¬л—уббота плюсї б—÷льш спец—÷ал—÷зу—‘тьс€ на анал—÷тичних —÷нтерв'ю. ƒоказом цього —‘ анал—÷тичне —÷нтерв'ю на соц—÷альну тему "ѕосле закрыти€ полигона «апорожье задыхаетс€ от мусораї. ѕитанн€ формулюютьс€ таким чином, що вони вимагають висв—÷тленн€ вузлових момент—÷в под—÷—„. јнал—÷тичне —÷нтерв'ю, м—÷стить —÷ анал—÷з факту, в—÷дпов—÷даючи при цьому на питанн€: чому? яким чином? ўо це значить? —÷ т.д. –оль автора анал—÷тичного —÷нтерв'ю пол€га—‘ насамперед у т—÷м, що сво—„ми питанн€ми в—÷н зада—‘ напр€мок анал—÷зу, що звичайно зд—÷йсню—‘ саме интервьювана особа.

¬лѕочему строительство нового полигона на ¬ерхней ’ортице должна решить проблему стихийных свалок, если до этого она не решалась?ї

—п—÷врозмовник журнал—÷ста - начальник п—÷дрозд—÷лу по охорон—÷ навколишнього середовища ќлександр ¬асильковський зац—÷кавлений у т—÷м, щоб дати аудитор—÷—„ "—убботы плюсї €к можна б—÷льш широку картину д—÷йсност—÷. …ому також важливо €комога аргументован—÷ше викласти свою позиц—÷ю, проанал—÷зувати причини безпор€дку на звалках й усього —÷ншого, зробити прогноз можливого розвитку под—÷й.

“аким чином, автор —÷нтерв'ю на сво—„ питанн€ одержу—‘ не коротк—÷ однозначн—÷ в—÷дпов—÷д—÷ (що привело б до створенн€ —÷нформац—÷йного —÷нтерв'ю), а розгорнутий, досить глибоко об“—рунтований коментар, що й робить дане —÷нтерв'ю анал—÷тичною публ—÷кац—÷—‘ю.

¬лћногие предприниматели говор€т, что они не против вывозить мусор на свалку. Ќо полигон в Ўевченковском районе слишком далеко расположен.   примеру, если везти мусор из Ћенинского района - это более 30 километров, через мосты, пробки. ѕоэтому некоторые считают лучше вывезти мусор просто в посадку. ј если полигон будет находитьс€ и в ¬ерхней ’ортице то это способствует не только "очищениюї зеленых мест но и воздуху которым мы дышимтјжї.

√азета "—уббота плюсї ма—‘ сво—„ принципи створенн€ анал—÷тичних жанр—÷в, проблемно-тематичний аспект в—÷добража—‘ д—÷йсн—÷сть —„х створенн€, головними темами на сьогодн—÷шн—÷й день це ф—÷нансово-економ—÷чна криза та безроб—÷тт€ €ке вона спричинила. ¬исв—÷тленн€ д—÷€льност—÷ ѕрезидента ”кра—„ни, його адм—÷н—÷страц—÷—„, облдержадм—÷н—÷страц—÷—„, м—÷iевих орган—÷в "ади. ѕроблеми адм—÷нреформи. ¬исв—÷тленн€ процесу вибор—÷в. ѕроблеми зрощенн€ ф—÷нансових к—÷л, орган—÷в "ади —÷ крим—÷нал—÷тету.

ѕроблеми безроб—÷тт€ —÷ його подоланн€. ѕроблеми охорони здоровтјў€ —÷ материнства.  рим—÷нальна проблематика.

ѕроблеми нац—÷онально-культурного в—÷дродженн€. ѕроблеми м—÷жмовних —÷ м—÷жнац—÷ональних в—÷дносин в ”кра—„н—÷. ¬исв—÷тленн€ проблем збереженн€ памтјў€ток —÷стор—÷—„ та культури.

ѕроблеми мистецтва та культури. ¬исв—÷тленн€ проблем орган—÷зац—÷—„ дозв—÷лл€ —÷ в—÷дпочинку. ќсобливост—÷ висв—÷тленн€ д—÷€льност—÷ видовищних заклад—÷в —÷ видовищних заход—÷в. ¬исв—÷тленн€ культури: театр, к—÷но, в—÷деомистецтво, живопис, музика, естрадне мистецтво тощо.

«агалом проблемно-тематичний аспект газети "—уббота плюсї розкрива—‘ проблеми соц—÷уму та —÷нколи конкретн—÷ теми присв€чен—÷ вузьк—÷й аудитор—÷—„. «деб—÷льшого це стосу—‘тьс€ тих тем, що розкривають так—÷ питанн€ €к, студентське житт€, охота, творч—÷сть поет—÷в —÷ т.д. саме ц—÷ теми хвилюватимуть певну к—÷льк—÷сть людей.

2.2 ∆анрова сво—‘рiднiсть аналiтики на шпальтах газети "—уббота плюсї


√азета "—уббота плюсї здеб—÷льшого висв—÷тлю—‘ —÷нформац—÷йн—÷ жанри бо це б—÷льш легк—÷ жанри на сприйн—÷тт€ аудитор—÷—„. ¬они виграють тим, що мають авторське "яї та ефект присутност—÷, а анал—÷тичн—÷ жанри повинн—÷ давати ширшу анал—÷тичну —÷нформац—÷ю, анал—÷зувати под—÷—„, це —÷нколи не сприйма—‘ читач бо анал—÷тика по сво—‘му "сухої сприйма—‘тьс€.

јнал—÷тичн—÷ жанри €к—÷ висв—÷тлю—‘ щотижневик "—уббота плюсї в—÷днос€тьс€ €к до глобальних тем наприклад та ж криза, так —÷ до невеликих реценз—÷й на ф—÷льми, книги та музику.

Ќагадаймо що в—÷дноситьс€ до анал—÷тичних жанр—÷в:

  • анал—÷тичний зв—÷т;
  • анал—÷тична кореспонденц—÷€;
  • анал—÷тичне —÷нтерв'ю;
  • анал—÷тичне опитуванн€;
  • бес—÷да;
  • лист;
  • коментар;
  • соц—÷олог—÷чне резюме;
  • анкета;
  • мон—÷торинг;
  • рейтинг;
  • стовпчик;
  • статт€;
  • огл€д;
  • реценз—÷€.

јнал—÷тичний зв—÷т на тему "„то прошло, то стало милотјжї[19.17]. ” цьому зв—÷т—÷ анал—÷зуютьс€ вс—÷ глобальн—÷ под—÷—„ €к—÷ сталис€ проц€гом 2008 року. «в—÷т ма—‘ п—÷дтеми та анал—÷зу—‘ —„х.

¬лќчереди за 1 тыс€чей гривенї.

¬л¬ начале года бывшим вкладчикам —бербанка начали выплачивать по 1000 гривен потому как хотели вернуть какуюто долю их вкладовї.

¬л¬окзал заминировали, сессионный зал отремонтировалиї.

¬л3 €нвар€ в очередной раз шутник "заминировалї вокзал «апорожье-1. –аботники ћ„—, к счастью, "бомбу не нашлиї, а "террористаї задержали, в ходе сладстви€ установили, что он решил таким образом просто пошутить над людьмиї.

¬лјвтобус сгорел на ходуї.

¬лјвтобус развозивший на работу сотрудников автотранспортного предпри€ти€, загорелс€ на ходу. ѕогибло четверо человек.  ак оказалось, у водител€ ѕј«а закончилс€ газ, и он попросил одного из пассажиров залить в автобус сол€рку. ѕри этом машина продолжила ход. ѕроизошло возгораниеї.

¬лƒорожает бензинї

¬л— ма€ начал дорожать бензин, за него прос€т 6,45 гривни! Ќа некоторых автозаправках цена на сол€рку достигла 7 грн. »з-за нестабильного курса доллараї

¬л–екордный рост доллараї

¬л«афиксирован рекордный рост доллара. јмериканска€ валюта перевалила отметку в 10 гривен. «а евро прос€т 15грн. виной тому экономический и финансовый кризисї.

јнал—÷тична реценз—÷€ на книгу "∆ребийї[20.47] вона не —‘ розгорнутою та великою по обс€з—÷ проте €вл€—‘ собою стислий, насичений, аргументований анал—÷з книги.

¬л нига издана по инициативе и на средства торгово-промышленной транснациональной корпорации " ерамистї, генеральный деректор которой ƒмитрий «усманович - известный в нашем крае меценат. "„то есть человек и каково его предназначение - две главные темы фантастического романа "∆ребийї, - так анализирует автор книги јнатолий »риновскийтјж її.

јнал—÷тична реценз—÷€ да—‘ дуже коротк—÷ в—÷домост—÷ про головного геро€: "—вет и тьма отча€но сражаютс€ за душу “имофе€ Ќетудыхина, главного геро€ повествовани€ї.

 оментар на тему "¬ запорожской области растет задолженность по зарплатеї[21.13].

¬л—амые высокие темпы роста по зарплате, по словам ¬иктора «анфирова, отмечены в ¬ольн€нском районе. “ам долг вырос в семь раз! ¬ отстающих - ¬асильевский район (рост - в 5,5 раза) и город ћелитополь (рост - в 4,5 раза)ї.

ќсоблив—÷сть побудови даного коментарю пол€га—‘ в т—÷м, що в ньому присутн—÷ вс—÷ основн—÷ "компоненти", що дозвол€ють читачев—÷ включитис€ в суть питанн€. ѕричому розташован—÷ вони в текст—÷ зг—÷дно з лог—÷кою п—÷знанн€ людиною будь-€кого предмета: спочатку йому важливо скласти загальне враженн€ про предмет, а пот—÷м уже спробувати проникнути усередину його, з'€сувати його вза—‘мозв'€зок. ” даному текст—÷, зокрема, треба один по одному виклад автора:

1) основного факту, що п—÷дл€га—‘ коментуванню (пов—÷домленн€ ¬.«анф—÷рова);

2) позиц—÷—„ начальника госинспекц—÷—„ ¬алентина —вешникова - критика колишньго прем'—‘р-м—÷н—÷стра ¬алер—÷€ ѕустовойтенко.

¬лЌе будем же мы делать так как в 1998 году, бывший премьер-министр ”краины ¬алерий ѕустовойтенко созывал подчиненных и вывозил их в лес на учение, где в жестокой форме требовал погашение долговї.

÷е - проста схема побудови. јле вона да—‘ аудитор—÷—„ можлив—÷сть без особливих зусиль вникнути в суть справи й б—÷льш-менш об'—‘ктивно гл€нути на порушену в публ—÷кац—÷—„ проблему.

–ейтинг —÷з публ—÷кац—÷—„ "„еловек годаї [22.17]

¬л13-€ церемони€ "„еловек годаї дала возможность звездам "прогул€тьї свои вечерние туалеты, а нам обсудить их умение одеватьс€.

¬еликолепно смотрелась вышедша€ вручать в одной из номинаций јни Ћорак в элегантном красном платье, аккуратно причесанна€ головка, точена€ фигурка делали ее похожей на из€щную статуэтку эбонитового дерева. » звание " умир годаї принадлежит ей по праву. Ќу а олимпийскую чемпионку можно назвать просто тј‘ "—портсмен годаї. ѕр€ма€ спина, прическа тј‘ волосок к волоску, красивые жесты, элегантное платьеїи т.д.

ѕредставлений вище рейтинг умовно можна назвати "простим", оск—÷льки в—÷н не вимага—‘ особливо ретельних вим—÷р—÷в, використанн€ математичних метод—÷в —÷ т.д., у в—÷дм—÷нн—÷сть рейтинг—÷в "складних", в основ—÷ €ких часто лежать серйозн—÷ науков—÷ досл—÷дженн€, на €к—÷ й опираютьс€ експерти, що зд—÷йснюють класиф—÷кац—÷ю (оц—÷нку) —„хн—÷х €вищ, що ц—÷кавл€ть. “ак—÷ рейтинги можуть м—÷стити в соб—÷ €к €к—÷сн—÷, так —÷ статистичн—÷ показники й бути досить складними дл€ сприйн€тт€ звичайного читача (та й розраховуютьс€ так—÷ публ—÷кац—÷—„ на ту частину аудитор—÷—„, що ма—‘ спец—÷альну п—÷дготовку в т—÷й сфер—÷, до €ко—„ ставитьс€ рейтинг).

јнал—÷тичне —÷нтерв'ю "“олько избавиввшись от разрухи в головах политиков, мы сможем преодолеть кризисї [23.46]. Ќародний депутат ”кра—„ни ј. Ќ. ѕеклушенко в—÷дпов—÷да—‘ на запитанн€ кореспондент—÷в газети "—уббота плюсї.

ѕерший доказ того що це саме анал—÷тичне —÷нтерв'ю пол€га—‘ перш за все у тому, що сво—„ми запитанн€ми журнал—÷ст зада—‘ насамперед напр€мок анал—÷зу, що звичайно зд—÷йсню—‘ саме —÷нтерв'юйована особа.

¬л¬аши прогнозы по поводу экономического кризиса. Ќасколько глубоко и как надолго он затронет «апорожскую область , ”краину? „его ждать в ближайшее врем€ запорожцам?ї

¬л аким образом произошел раскол в ѕартии регионов? ћожно ли их все еще считать единой силой?ї

–∆нтерв'юйована особа в—÷дпов—÷да—‘ на запитанн€ дуже широко бо сама зац—÷кавлена ознайомити публ—÷ку у склавш—÷йс€ ситуац—÷—„.

Ћист через щотижневик направлений до мера м—÷ста ≈вегена  атрашова "—лучайна€ встречаї[24.11].

¬л¬ третий раз обращаюсь к ¬ам уважаемый ≈вгений  арташов, но уже через газету. ќбращаюсь по такой проблеме: "ѕри пректировании двух торговых комплексов на привокзальной площади «апорожье-1 была допущенна груба€ ошибка. ќни будут строитьс€ без подземного перехода с выходом на посадочную площадку трамваев. Ёто немедленно надо исправить! —отни тыс€ч покупателей будут переходить проспект или ожидать посадки на трамвай среди бесконечного потока транспорт, где нет даже элементарного навеса ї сегдце болит, душу угнетают непор€дки, но ничего сделать не можемї.

«розум—÷ло, що даний лист, що продовжу—‘ р€д под—÷бних звертань автора до мера, його емоц—÷йний накал, см—÷лив—÷сть суджень могло прикувати до себе увагу вс—÷—‘—„ соц—÷ально—„ громадськост—÷ кра—„ни, що чита—‘ газету "—уббота плюсї.

√азета "—уббота плюсї висв—÷тлю—‘ вс—÷ соц—÷альн—÷ теми €к—÷ турбують читача в—÷дпов—÷да—‘ на запитанн€ €к—÷ дуже ц—÷кавл€ть аудитор—÷ю.

јнал—÷тичн—÷ жанри допомагають розкрити внутр—÷шн—÷ запитанн€ та проблеми соц—÷уму у б—÷ль ширш—÷й —÷нформац—÷—„. јнал—÷тика це нев—÷д'—‘мна частина журнал—÷стсько—„ творчост—÷ €ка допомага—‘ —„м анал—÷зувати под—÷—„ або €вища €к—÷ склалис€ у т—÷й чи —÷нш—÷й ситуац—÷—„.


¬исновки


¬ наш час анал—÷тичн—÷ жанри набувають стр—÷мкого розвитку. ¬ —„х основ—÷ - анал—÷тика под—÷й.

∆урнал—÷ст, €к правило, ма—‘ справу з великою групою факт—÷в, €к—÷ вже на початков—÷й стад—÷—„ —„хньо—„ обробки вимагають ретельного в—÷дбору, систематизац—÷—„, угрупованн€ й класиф—÷кац—÷—„ по р—÷зних п—÷дставах, знаходженн€ причинно-насл—÷дкових зв'€зк—÷в м—÷ж ними й т.д.[25.303].

јнал—÷тичн—÷ жанри - у вищ—÷й м—÷р—÷ складн—÷ жанри, бо журнал—÷стов—÷ необх—÷дно мати хист до анал—÷тики, а це не кожному п—÷д силу. ¬ анал—÷тиц—÷ треба вм—÷ти правильно анал—÷зувати под—÷ю, €вище тл€ того щоб читач не бачив т—÷льки факти але й сутн—÷сть под—÷—„. √оловн—÷ питанн€ анал—÷тичних жанр—÷в це „ому? яким чином? ўо це значить? ¬—÷дпов—÷даючи на питанн€ журнал—÷ст анал—÷зу—‘ под—÷ю та головне показу—‘ причини ц—÷—‘—„ под—÷—„.

ѕроанал—÷зувавши газету "—уббота плюсї, а особливо висв—÷тленн€ в н—÷й анал—÷тичних жанр—÷в, можна зробити висновок, що в наш час анал—÷тичн—÷ жанри стають б—÷льш розвиненими та насиченими. Ѕагато молодих та зд—÷бних журнал—÷ст—÷в працюють в газет—÷ "—уббота плюсї. ƒе€к—÷ з них пишуть анал—÷тичн—÷ жанри на пол—÷тичн—÷ теми, де€к—÷ - на соц—÷альн—÷ та культурн—÷. ¬ газет—÷ найчаст—÷ше переважають анал—÷тичн—÷ жанри на соц—÷альн—÷ теми, €к—÷ в наш час —‘ досить актуальними. Ѕо саме в них порушуютьс€ та анал—÷зуютьс€ питанн€ про проблеми житт€ людей, безроб—÷тт€, пол—÷тики, економ—÷ки та еколог—÷—„.

“акож, проанал—÷зувавши дек—÷лька вид—÷в анал—÷тичних жанр—÷в, €к—÷ написали журнал—÷сти щотижневика "—уббота плюсї, можна зробити висновок, що —÷снують багато р—÷зних особливостей поданн€ цих жанр—÷в. ” кожного з журнал—÷ст—÷в сво€ специф—÷ка поданн€ анал—÷тики.

Ѕ—÷льш част—÷ше зустр—÷чалис€ анал—÷тичн—÷ загальнотеоретичн—÷ статт—÷ бо вона порушу—‘ майже вс—÷ соц—÷альн—÷ проблеми, висв—÷тлю—‘ проблеми людей анал—÷зу—‘ €вища та да—‘ змогу читачам знайти вих—÷д з незвичайно—„ ситуац—÷—„.

ќдним —÷з жанр—÷в €к—÷ теж часто зустр—÷чаютьс€ —‘ реценз—÷€, вона €вл€—‘ собою стислий, насичений, аргументований анал—÷з.

јнал—÷тичне —÷нтервтјўю допомага—‘ журнал—÷стов—÷ б—÷льш ширше викласти значим—÷сть та сутн—÷сть в—÷дпов—÷дей опитуваного.

ќтже, важливо не просто предтјў€вити читачу факти, а про—÷люструвати —„х в контекст—÷ той проблеми, €ку журнал—÷ст намага—‘тьс€ викласти. “ому головна роль анал—÷тики це осмисленн€ проблеми (анал—÷з, м—÷ркуванн€, ланцюг аргумент—÷в).


Ћiтература


1. «доровега ¬. “еорi€ i методики журнал—÷стсько—„ творчостi. - Ћ.: ѕјIC, 2004. - 268с.

2. —мелкова «., јссуирова Ћ, —аввова ћ. –иторические основы журналистики. - ћ. 2002. - 364с.

3.  им ћ. ∆анры современной журналистики. - —ѕб. 2002. - 453с.

4.ћоисеев ¬. ∆урналистика и журналисты. -  ., 2002. - 372с.

5. “ертычный ј. ∆анры периодической печати: ”чебное пособие. тј‘ ћ.: јспект ѕресс, 2000. - 302с.

6. √уревич —. √азета: вчера, сегодн€, завтра: ”чебное пособие дл€ вузов. - ћ.: јспект ѕресс, 2004.

7. ћельник √., “епл€шина ј. ќсновы творческой де€тельности журналиста

8.  узнецова ќ. јналiтичнi методи в журналiстицi. - Ћ., 2002. - 236с.

9. јграновский ¬. –ади единого слова. - ћ., 2003. - 458с.

10. Ўостак ћ. ∆урналист и его произведение: ѕрактическое пособие. - ћ., -“ќќ "√ендальфї, 1998. - 96 с.

11. ћихайлин I. ќснови журналicтики. - ’., 2000. - 367с.

12. ссылка на сайт удаленаjourn.php

13.“ертычный ј. јналитическа€ журналистика. ћ., 1998.

14.  орконесенко —. ќсновы творческой де€тельности. - ћ.: јспект ѕресс, 2004. - 302

15. www.mediasprut.ru

16. газета "—уббота плюсї є 9. 26 феврал€ 2009 года 59с.

17. газета "—уббота плюсї є 20. 14 ма€ 2009 года 56с.

18. газета "—уббота плюсї є 3. 15 €нвар€ 2009 года 56с.

19. газета "—уббота плюсї є 52. 25 декабр€ 2008 года 63с.

20. газета "—уббота плюсї є 29. 17 июл€ 2008 года 64с.

21. газета "—уббота плюсї є 14. 2 апрел€ 2009 года 56с.

22. газета "—уббота плюсї є 13. 9 апрел€ 2009 года 59с.

23. газета "—уббота плюсї є 50. 11 декабр€ 2009года 64с.

24. газета "—уббота плюсї є 4. 22 €нвар€ 2009года 56с.

25.  им ћ. ∆анры современной журналистики. - —ѕб., 2001. - 406с.

—траницы: Ќазад 1 ¬перед