ѕсихолог—÷чн—÷ особливост—÷ людей, €к—÷ страждають г—÷пертон—÷чною хворобою

дипломна€ работа: ћедицина, здоровье

ƒокументы: [1]   Word-212062.doc —траницы: Ќазад 1 ¬перед

ћ—÷н—÷стерство осв—÷ти —÷ науки ”кра—„ни

 ам'€нець-ѕод—÷льський нац—÷ональний ун—÷верситет —÷м. –∆вана ќг—÷—‘нка

‘акультет психолог—÷—„

 афедра медично—„ психолог—÷—„









Ѕакалаврська робота

ѕсихолог—÷чн—÷ особливост—÷ людей, €к—÷ страждають г—÷пертон—÷чною хворобою



спец—÷альн—÷сть 6.040101 тјёѕсихолог—÷€тјЁ

заочна форма навчанн€

 ј–Ќј„ќ¬ј  —≈Ќ–∆я –ƒ¬√≈Ќ–∆¬Ќј

Ќауковий кер—÷вник:

асистент ѕтјў€тковський —.ћ.







м.  амтјў€нець-ѕод—÷льський - 2010 р.

«м—÷ст


¬ступ

–озд—÷л –∆. ћедико-психолог—÷чна характеристика г—÷пертон—÷чно—„ хвороби

1.1 ≈т—÷олог—÷€ —÷ патогенез г—÷пертон—÷чно—„ хвороби

1.2  ласиф—÷кац—÷€ —÷ кл—÷н—÷ка г—÷пертон—÷чно—„ хвороби

1.3 ѕсихолог—÷чна характеристика людей з г—÷пертон—÷чною хворобою

–озд—÷л –∆–∆. ƒосл—÷дженн€ людей —÷з г—÷пертон—÷чною хворобою

2.1 «авданн€ та методи досл—÷дженн€ людей —÷з г—÷пертон—÷чною хворобою

2.2 –езультати констатуючого експерименту

2.3 —истема проф—÷лактичних заход—÷в —÷ здоровтјў€ населенн€

¬исновки

—писок використаних джерел

ƒодаток ј


¬ступ


јктуальн—÷сть проблеми. √—÷пертон—÷чна хвороба - захворюванн€, пров—÷дною ознакою €кого —‘ артер—÷альна г—÷пертенз—÷€ не пов'€зана з €кою-небудь в—÷домою причиною. ÷€ хвороба уражу—‘ людей, €к—÷ ведуть малорухливий та емоц—÷йно напружений спос—÷б житт€. «а статистикою, в—÷д п—÷двищеного тиску стражда—‘ третина укра—„нц—÷в, але насправд—÷ таких людей набагато б—÷льше - г—÷пертон—÷ю тепер д—÷агностують нав—÷ть у в—÷с—÷мнадц€тир—÷чних! Ќасл—÷дки артер—÷ально—„ г—÷пертенз—÷—„ вбивають нас част—÷ше за —÷нш—÷ хвороби, а найважче люди перенос€ть цю недугу у пер—÷од зм—÷ни пори року.

ѕусковим механ—÷змом розвитку г—÷пертон—÷чно—„ хвороби у людини —‘ нервовий —÷мпульс. ѕочатковою ланкою цього механ—÷зму служать емоц—÷€, душевне переживанн€, €ке супроводжу—‘тьс€ —÷ у здорових людей багатьма реакц—÷€ми з—÷ сторони орган—÷зму, та зокрема п—÷двищенн€м артер—÷ального тиску.

«ахворюванн€ серц€ та судин в економ—÷чно розвинених кра—„нах —‘ самою частою причиною смерт—÷. «а останн—÷ роки кард—÷ологи все б—÷льше значенн€ надають психосоц—÷альним факторам ризику та —„х звтјў€зку з соматичними факторами. ѕитанн€ психосоматики завжди були актуальними, зокрема вивченн€м людей —÷з серцево-судинними захворюванн€ми займались Ћ.‘. Ѕурлачук, ќ.ё.  оржова, Ћ.ќ. ќганес€н, ј.Ѕ. —мул—‘в—÷ч, ј.Ћ. —ирк—÷н, ћ.ё. ƒроб—÷жев; серез закордонних вчених ƒж. Ѕраун,  . Ћедерах-√офманн та —÷нш—÷.

–оль псих—÷чних фактор—÷в в патогенез—÷ г—÷пертон—÷чно—„ хвороби була показана €к кард—÷ологами (√.‘. Ћанг, ј.Ћ. ћ€сн—÷ков та —÷н.), так —÷ псих—÷атрами —÷ психологами (ј. ¬ольф, ‘. ƒанбер та —÷н.).

«нанн€ основних механ—÷зм—÷в розвитку г—÷пертон—÷чно—„ хвороби допомага—‘ св—÷дом—÷ше сприймати л—÷карськ—÷ поради щодо впор€дкуванн€, регламентац—÷—„ прац—÷ —÷ в—÷дпочинку. ÷—÷ поради заснован—÷ на тому, що дл€ запоб—÷ганн€ прогресу г—÷пертон—÷чно—„ хвороби очевидна необх—÷дн—÷сть зниженн€ —÷нтенсивност—÷ нервово-емоц—÷йно—„ напруги, створенн€ умов дл€ розр€дки "зар€ду" емоц—÷й, €к би що накопичу—‘тьс€ в центральн—÷й нервов—÷й систем—÷.

јктуальн—÷сть проблеми та —„—„ недостатн€ теоретична —÷ практична розроблен—÷сть зумовили виб—÷р теми досл—÷дженн€: "ѕсихолог—÷чн—÷ особливост—÷ людей, €к—÷ страждають г—÷пертон—÷чною хворобоютјЁ.

ќб'—‘кт досл—÷дженн€ - психолог—÷чн—÷ особливост—÷ впливу хвороби на особист—÷сть з г—÷пертон—÷—‘ю.

ѕредмет досл—÷дженн€ - психолог—÷чних особливостей людей з г—÷пертон—÷чною хворобою.

ћета робота пол€га—‘ у досл—÷дженн—÷ психолог—÷чних особливостей людей, €к—÷ страждають на г—÷пертон—÷чну хворобу.

ƒл€ дос€гненн€ обрано—„ мети розв'€зувалис€ так—÷ завданн€:

  1. «д—÷йснити теоретико-методолог—÷чний анал—÷з проблеми в психолог—÷чн—÷й, медичн—÷й л—÷тератур—÷.
  2. –озробити лог—÷ку емп—÷ричного досл—÷дженн€ та систему досл—÷дницьких процедур, спр€мовану на д—÷агностику основних аспект—÷в емоц—÷йного дискомфорту та оц—÷нки невротичних стан—÷в людей хворих на г—÷пертон—÷ю.
  3. «апропонувати систему проф—÷лактичних заход—÷в пац—÷—‘нту про г—÷пертон—÷ю.

ћетоди досл—÷дженн€: анал—÷з, систематизац—÷€ та узагальненн€ психолого-педагог—÷чно—„ науково—„ л—÷тератури; психолого-педагог—÷чний експеримент (констатуючий); психод—÷агностичн—÷ методи; бес—÷да; статистичн—÷ методи обробки отриманих даних.

Ќаукова новизна досл—÷дженн€ пол€га—‘ у вивченн—÷ особливостей реагуванн€ на хворобу людей з г—÷пертон—÷чною хворобою.

“еоретичне значенн€ роботи пол€га—‘ в розширенн—÷ знань про г—÷пертон—÷чну хворобу та особливостей реагуванн€ хворих людей на св—÷й стан.

г—÷пертон—÷чна хвороба психолог—÷чний медичний

ѕрактичне значенн€: результати досл—÷дженн€ можуть бути використаними студентами п—÷д час п—÷дготовки до зан€ть з предмет—÷в кл—÷н—÷чна психолог—÷€, основи психосоматики; дл€ консультуванн€ з проблем здоровтјў€.

«агальну виб—÷рку досл—÷джених склали 24 мешканц—÷в м.  амтјў€нець-ѕод—÷льський у в—÷ц—÷ в—÷д 38 до 69 рок—÷в - в—÷дв—÷дувач—÷ кард—÷олог—÷чного в—÷дд—÷ленн€ м—÷сько—„ л—÷карн—÷ є 1.

—труктура роботи: вступ, два розд—÷ли, висновки, список використано—„ л—÷тератури, додатки, 4 таблиц—÷, 3 рисунка.


–озд—÷л –∆. ћедико-психолог—÷чна характеристика г—÷пертон—÷чно—„ хвороби


1.1 ≈т—÷олог—÷€ —÷ патогенез г—÷пертон—÷чно—„ хвороби


√—÷пертон—÷чна хвороба - хрон—÷чна хвороба, що характеризу—‘тьс€ пост—÷йним або майже пост—÷йним п—÷двищенн€м артер—÷ального тиску. ѕ—÷двищенн€ артер—÷ального тиску при г—÷пертон—÷чн—÷й хвороб—÷ не —‘ насл—÷дком захворюванн€ нирок, надниркових, щитовидно—„ залози та —÷н., а обумовлено порушенн€м регул€ц—÷—„ кров'€ного тиску.

¬ ет—÷олог—÷—„ захворюванн€ вид—÷л€ють дв—÷ групи чинник—÷в:

1. ≈кзогенн—÷ чинники:

псих—÷чна напруга;

н—÷котинова —÷нтоксикац—÷€;

алкогольна —÷нтоксикац—÷€;

зловживанн€ NaCl;

г—÷подинам—÷€;

пере—„данн€.

2. ≈ндогенн—÷ чинники:

спадков—÷сть (€кщо 2 батьк—÷в, то ризик зб—÷льшу—‘тьс€ до 50%) [29].

ѕусковим механ—÷змом розвитку г—÷пертон—÷чно—„ хвороби у людини —‘ нервовий —÷мпульс. ѕочатковою ланкою цього механ—÷зму служить емоц—÷€, душевне переживанн€, що супроводжу—‘тьс€ —÷ у здорових людей багатьма реакц—÷€ми з боку орган—÷зму, —÷ зокрема п—÷двищенн€м артер—÷ального тиску. ” людини, що захворю—‘ г—÷пертон—÷чною хворобою, ц—÷ реакц—÷—„ в—÷др—÷зн€ютьс€ тим, що у в—÷дпов—÷дь на малозначну причину виника—‘ глибока —÷ (або) напружена емоц—÷йна реакц—÷€, а разом з нею —÷ значне п—÷двищенн€ р—÷вн€ артер—÷ального тиску, що збер—÷га—‘тьс€ тривал—÷ший, н—÷ж у здорово—„ людини, терм—÷н.

ќсоблив—÷сть тако—„ реакц—÷—„ з боку апарату, регулюючого артер—÷альний тиск, пол€га—‘ також —÷ в тому, що у м—÷ру —„—„ повторенн€ спостер—÷га—‘тьс€ пов—÷льне, але неухильне закр—÷пленн€ г—÷пертенз—÷—„ - п—÷двищеного кров'€ного тиску (цифри €кого поступово зб—÷льшуютьс€) на все б—÷льший терм—÷н.

« часом в п—÷дтримц—÷ високого артер—÷ального тиску особливу роль починають грати гуморальн—÷ механ—÷зми, тобто механ—÷зми, що впливають на житт—‘д—÷€льн—÷сть орган—÷зму за допомогою гормон—÷в —÷ де€ких —÷нших активних речовин, що поступають в кров з орган—÷в —÷ тканин. “ака регул€ц—÷€, на в—÷дм—÷ну в—÷д чисто нервових механ—÷зм—÷в, створю—‘ довготривал—÷, стаб—÷льн—÷ш—÷ стани, —÷ тому п—÷двищенн€ артер—÷ального тиску ста—‘ поступово ще ст—÷йк—÷шим. “аким шл€хом форму—‘тьс€ перех—÷д емоц—÷йно обумовлених г—÷пертензивних реакц—÷й в хрон—÷чну хворобу.

¬ початковому пер—÷од—÷ г—÷пертон—÷чно—„ хвороби, окр—÷м нест—÷йкого п—÷двищенн€ артер—÷ального тиску, може ви€вл€тис€ пер—÷одичними головними бол€ми, серцебитт€м, —÷нод—÷ бол€ми в област—÷ серц€ —÷ в—÷дчутт€м т€жкост—÷ в потилиц—÷. Ќадал—÷ у м—÷ру прогресу хвороби, коли п—÷двищенн€ артер—÷ального тиску ста—‘ все б—÷льш ст—÷йким, з'€вл€ютьс€ запамороченн€, в—÷дчутт€ он—÷м—÷нн€ в пальц€х рук —÷ н—÷г, приливи кров—÷ до голови, "мушки" перед очима, поганий сон, швидка стомлюван—÷сть [3].

«нанн€ основних механ—÷зм—÷в розвитку г—÷пертон—÷чно—„ хвороби допомага—‘ св—÷дом—÷ше сприймати л—÷карськ—÷ ради щодо впор€дкуванн€, регламентац—÷—„ прац—÷ —÷ в—÷дпочинку. ÷—÷ поради заснован—÷ на тому, що дл€ запоб—÷ганн€ прогресу г—÷пертон—÷чно—„ хвороби очевидна необх—÷дн—÷сть зниженн€ —÷нтенсивност—÷ нервово-емоц—÷йно—„ напруги, створенн€ умов дл€ розр€дки "зар€ду" емоц—÷й, €к би що накопичу—‘тьс€ в центральн—÷й нервов—÷й систем—÷.

Ћюдський орган—÷зм "аштований так, що розр€дка нервово—„ напруги в—÷дбува—‘тьс€ найприродн—÷ше т—÷льки в процес—÷ п—÷двищено—„ ф—÷зично—„ активност—÷. “ому рухова активн—÷сть (розумна по темпу —÷ тривалост—÷), зокрема, п—÷шох—÷дн—÷ прогул€нки, доступн—÷ види спорту, улюблен—÷ види ф—÷зично—„ прац—÷, може —÷ повинна щоденно сл—÷дувати за пер—÷одом емоц—÷йно—„ напруги. –∆ навпроти, так званий спок—÷й, в—÷дпочинок за книгою, б—÷л€ телев—÷зора, в театр—÷, —÷гри, що вимагають розумового зусилл€, наприклад, шахи, не служать природною розр€дкою напруги центрально—„ нервово—„ системи —÷ мало придатн—÷ €к м—÷ра проф—÷лактики г—÷пертензивних реакц—÷й.

ѕ—÷двищенн€ у доросло—„ людини артер—÷ального тиску не завжди св—÷дчить про на€вн—÷сть у не—„ г—÷пертон—÷чно—„ хвороби. —аме тому л—÷кар нер—÷дко напол€га—‘ на проведенн—÷ у такому раз—÷ де€ких додаткових досл—÷джень. –—÷ч у тому, що у р€д—÷ випадк—÷в п—÷двищенн€ артер—÷ального тиску пов'€зане не з нервово-емоц—÷йним пусковим механ—÷змом, а —‘ одним з симптом—÷в абсолютно самост—÷йно—„ хвороби, так або —÷накше що зач—÷па—‘ органи, що беруть участь в регул€ц—÷—„ кров'€ного тиску.

Ќа в—÷дм—÷ну в—÷д г—÷пертон—÷чно—„ хвороби, п—÷двищенн€ кров'€ного тиску такого роду позначають зазвичай терм—÷ном - симптоматична (або вторинна) артер—÷альна г—÷пертенз—÷€. ¬оно потребу—‘ абсолютно —÷ншого л—÷куванн€, направленого, перш за все на боротьбу з основним захворюванн€м, що викликало —„—„. „им ран—÷ше розп—÷знано основне захворюванн€, тим ефективн—÷шим ви€витьс€ його л—÷куванн€ [4].

Ўироко поширене у€вленн€ про те, що п—÷двищенн€ артер—÷ального тиску при г—÷пертон—÷чн—÷й хвороб—÷ обумовлене головним чином спастичним станом (так званим спазмом) артер—÷альних судин. Ќа основ—÷ цього у€вленн€ багато хто неправильно вважа—‘, що дл€ л—÷куванн€ г—÷пертон—÷чно—„ хвороби необх—÷дне застосуванн€ так званих судинорозширювальних препарат—÷в. ѕроте з метою розр€дки емоц—÷йно—„ напруги л—÷карем можуть бути рекомендован—÷ також —÷ —÷нш—÷ л—÷карськ—÷ препарати, €к—÷ заспок—÷йливо впливають на центральну нервову систему.

√оловне ж пол€га—‘ в тому, що хрон—÷чне п—÷двищенн€ артер—÷ального тиску безпосередньо залежить в—÷д зменшенн€ виведенн€ ночами хлористоводневого натр—÷ю (тобто куховарсько—„ сол—÷), оск—÷льки саме в нирках зосереджен—÷ т—÷ структури, €к—÷ за певних умов спри€ють ст—÷йкому п—÷двищенню артер—÷ального тиску.

¬ даний час добре в—÷дом—÷ гемодинам—÷чн—÷ зрушенн€ ј“ (артер—÷ального тиску) при √’ (г—÷пертон—÷чн—÷й хвороб—÷) [5,9]:

1) ” початкових стад—÷€х зб—÷льшу—‘тьс€ хвилинний об'—‘м або серцевий викид, а загальний периферичний оп—÷р залиша—‘тьс€ на колишньому р—÷вн—÷; зв—÷дси в—÷дбува—‘тьс€ зб—÷льшенн€ ј“. “акий тип зм—÷ни гемодинам—÷ки носить назву г—÷перк—÷нетичного.

2) ” подальшому все б—÷льшого значенн€ набува—‘ п—÷двищенн€ загального периферичного опору, а серцевий викид залиша—‘тьс€ нормальним - еук—÷нетичний тип.

3) Ќадал—÷, в стад—÷—„, що далеко зайшла, в—÷дбува—‘тьс€ р—÷зке зб—÷льшенн€ периферичного опору на тл—÷ зменшеного серцевого викиду.

÷ей тип назива—‘тьс€ г—÷пок—÷нетичним.

ѕри цьому обм—÷н —÷ екскрец—÷€ катехолам—÷н—÷в в кров—÷ у хворих √’ залишаютьс€ в норм—÷ або трохи п—÷двищен—÷, —‘ порушенн€ —„х депонуванн€. —импатичн—÷ нервов—÷ зак—÷нченн€ мають потовщенн€ з депо норадренал—÷ну. якщо волокно порушувати, норадренал—÷н, що зв—÷льн€—‘тьс€ при цьому, порушу—‘ альфа-рецептори, п—÷двищуючи симпатичну активн—÷сть в—÷дпов—÷дно—„ системи. ќсобливо багато забезпечен—÷ альфа-рецепторами артер—÷оли —÷ венули. ћехан—÷зм —÷нактивац—÷—„ в норм—÷ склада—‘тьс€ з [6]:

а) 10% руйну—‘тьс€ за допомогою ферменту оксиметилтрансферазы;

б) зворотн—÷й транспорт через мембрану.

” патолог—÷—„ вид—÷ленн€ мед—÷атора залиша—‘тьс€ в норм—÷, при порушенн—÷ його депонуванн€ катехолам—÷ни д—÷ють на р—÷вн—÷ рецептор—÷в тривал—÷ший час —÷ викликають тривал—÷ш—÷ г—÷пертензивн—÷ реакц—÷—„. ѕ—÷двищу—‘тьс€ активн—÷сть симпатично—„ нервово—„ системи, тривал—÷ша д—÷€ катехолам—÷н—÷в на р—÷вн—÷ венул приводить до посиленн€ венозного поверненн€ до серц€ (спазм венул), посилю—‘тьс€ робота серц€, отже зб—÷льшу—‘тьс€ —÷ його хвилинний об'—‘м. Ќорадренал—÷н д—÷—‘ одночасно —÷ на альфа-рецептори артер—÷ол, зб—÷льшуючи тим самим загальний периферичний оп—÷р. јльфа-рецепторами багато забезпечен—÷ —÷ нирков—÷ судини, в результат—÷ —„х спазму з подальшою —÷шем—÷—‘ю нирки збуджують рецептори юкстагломерул€рного апарату, кл—÷тини €кого виробл€ють рен—÷н.

Ќасл—÷дком цього —‘ п—÷двищенн€ р—÷вн€ рен—÷на в кров—÷. —ам рен—÷н гормонально мало активний, але через системи анг—÷отензину призводить до [13]:

1) ѕ—÷двищенн€ тонусу артер—÷ол (сильн—÷ше —÷ тривал—÷ше норадренал—÷ну)

2) «б—÷льшенн€ роботи серц€ (к—÷льк—÷сть анг—÷отензину II знижу—‘тьс€ при кард—÷огенному колапс—÷).

3) —тимулюванн€ симпатично—„ активност—÷.

4) јнг—÷отензин II —‘ одним з наймогутн—÷ших стимул€тор—÷в вид—÷ленн€ јльдостерону.

ƒал—÷ включа—‘тьс€ механ—÷зм ренин-јльдостерон, у м—÷ру чого в—÷дбува—‘тьс€ ще б—÷льша перебудова: јльдостерон п—÷дсилю—‘ зворотн—‘ всмоктуванн€ натр—÷ю —÷ води в ниркових канальц€х, в—÷дбува—‘тьс€ пасивне внутр—÷шньокл—÷тинне зб—÷льшенн€ зм—÷сту натр—÷ю —÷ води.

¬нутр—÷шньокл—÷тинне зб—÷льшенн€ вм—÷сту натр—÷ю —÷ води в—÷дбува—‘тьс€ також —÷ в ст—÷нках судин, внасл—÷док чого судинна ст—÷нка набуха—‘ (набр€ка—‘), просв—÷т —„—„ звужу—‘тьс€ —÷ зб—÷льшу—‘тьс€ реактивн—÷сть на вазоактивн—÷ речовини, зокрема, до норадренал—÷ну, в результат—÷ чого при—‘дну—‘тьс€ спазм судин, що в комплекс—÷ приводить до р—÷зкого зб—÷льшенн€ периферичного опору. ѕ—÷двищу—‘тьс€ активн—÷сть, —÷ посилено вид—÷л€—‘тьс€ антид—÷уретичний гормон, п—÷д впливом €кого ще б—÷льше зб—÷льшу—‘тьс€ реабсорбц—÷€ натр—÷ю —÷ води, зб—÷льшу—‘тьс€ об'—‘м циркулююч—÷й кров—÷ (ќ÷ ), посилю—‘тьс€ хвилинний об'—‘м серц€.

ѕриродн—÷ г—÷потензивн—÷ захисн—÷ системи [18,27]:

а) —истема барорецептор—÷в (реагу—‘ на розт€гуванн€ при зб—÷льшенн—÷ ј“) в каротидному синус—÷ —÷ в дуз—÷ аорти. ѕри √’ в—÷дбува—‘тьс€ перебудова барорецептор—÷в на новий, вищий критичний р—÷вень ј“, при €кому вони спрацьовують, тобто знижу—‘тьс€ —„х чутлив—÷сть до п—÷двищенн€ ј“. « цим також, можливо, зв'€зано п—÷двищенн€ активност—÷ антид—÷уретичного гормону.

б) —истема к—÷н—÷н—÷в —÷ простогландин—÷в (особливо простагландин—÷в "јтјЁ —÷ "≈тјЁ, €к—÷ виробл€ютьс€ в —÷нтерстиц—÷альн—÷й тканин—÷ нирок). ” норм—÷ при п—÷двищенн—÷ ј“ вище за критичний р—÷вень посилю—‘тьс€ виробленн€ к—÷н—÷н—÷в —÷ простогландин—÷в —÷ спрацьовують барорецептори дуги аорти —÷ синокаротидно—„ зони, внасл—÷док чого тиск швидко нормал—÷зу—‘тьс€. ѕри √’ цей захисний механ—÷зм порушений. ƒ—÷€ к—÷н—÷н—÷в —÷ простогландин—÷в: посиленн€ ниркового кровотоку, посиленн€ д—÷урезу, посиленн€ натр—÷й-уреза. ќтже, вони —‘ —÷деальними салуретиками. ” м—÷ру прогресу захворюванн€ ц—÷ захисн—÷ системи виснажуютьс€, натр—÷й затриму—‘тьс€ в орган—÷зм—÷, що в к—÷нцевому висновку веде до п—÷двищенн€ тиску.

–∆снують ще дв—÷ теор—÷—„ ет—÷опатогенеза г—÷пертон—÷чно—„ хвороби [32]:

1) ћоза—„чна теор—÷€ ѕейджа, зг—÷дно €ко—„ один ет—÷опатогенетичний чинник не може викликати √’, важлива т—÷льки сукупн—÷сть чинник—÷в.

2) “еор—÷€ мембранно—„ патолог—÷—„: у основ—÷ √’ лежить порушенн€ проникливост—÷ кл—÷тинних мембран дл€ натр—÷ю. –ƒ припущенн€, що успадкову—‘тьс€ —÷ цей тип мембранно—„ патолог—÷—„.

який тиск вважа—‘тьс€ високим? ќптимальним вважа—‘тьс€ тиск 120/80 м—÷л—÷метр—÷в ртутного стовпчика, нормальним та високонормальним - в—÷д 130/85 до 139/89. ѕро г—÷пертон—÷ю можна говорити тод—÷, коли тиск вищий, н—÷ж 140/90 (г—÷пертон—÷€ –∆ ступен€). “иск 160/100 вказу—‘ на г—÷пертон—÷ю II ступен€, а понад 180/110 - –∆–∆–∆ ступен€. –ƒ ще такий р—÷зновид г—÷пертон—÷—„, €к —÷зольована систол—÷чна г—÷пертон—÷€ - це коли верхн—÷й тиск перевищу—‘ 140, а нижн—÷й - менший за 90.

ѕоказники тиску позначаютьс€ двома цифрами. Ѕ—÷льша цифра означа—‘ систол—÷чний тиск, тобто тиск кров—÷ на ст—÷нку судини п—÷сл€ серцевого удару. ћенша цифра - д—÷астол—÷чний тиск, тобто тиск кров—÷ в пер—÷од спокою, у перервах м—÷ж ударами серц€.

–—÷вень артер—÷ального тиску залежить в—÷д активност—÷ людини. Ќаприклад, серце не ма—‘ потреби працювати швидко, коли ви в—÷дпочива—‘те, - тод—÷ тиск —‘ досить низьким. ј коли ви викону—‘те ф—÷зичну роботу чи займа—‘тесь спортом, потр—÷бн—÷ велик—÷ обс€ги кров—÷ дл€ постачанн€ м'€зам кисню, —÷ артер—÷альний тиск почина—‘ п—÷двищуватис€.

як правило, тиск п—÷двищу—‘тьс€ й п—÷д час стресу - коли людина нал€кана чи роздратована, наднирники починають виробл€ти гормон стресу - адренал—÷н, €кий змушу—‘ серце битис€ сильн—÷ше —÷ част—÷ше, внасл—÷док чого тиск п—÷двищу—‘тьс€.

ѕричинами г—÷пертон—÷—„ —‘ перевантаженн€ нервово—„ системи внасл—÷док стрес—÷в, неправильний режим житт€ (перевтома, недостатн—÷й в—÷дпочинок —÷ сон, знижена ф—÷зична активн—÷сть), порушенн€ харчуванн€ та спадков—÷ фактори.

√—÷пертон—÷€ швидко розвива—‘тьс€ та призводить до ураженн€ орган—÷в - "м—÷шенейтјЁ - серц€, нирок, судин. —аме тому —„—„ називають тихим убивцею. ј от зниженн€ тиску на 5 - 6 м—÷л—÷метр—÷в ртутного стовпчика зменшу—‘ ймов—÷рн—÷сть виникненн€ —÷нсульту на 50 в—÷дсотк—÷в, —÷шем—÷чно—„ хвороби серц€ - на 14 в—÷дсотк—÷в.

Ћюдина з артер—÷альною г—÷пертон—÷—‘ю повинна зрозум—÷ти: л—÷куванн€ г—÷пертон—÷—„ —‘ по житт—‘вим.  онтроль п—÷двищеного тиску забезпечу—‘тьс€ за допомогою фармаколог—÷чних препарат—÷в та зм—÷ни способу житт€.

Ћ—÷куванн€ “—рунту—‘тьс€ на застосуванн—÷ таблетованих препарат—÷в тривало—„ д—÷—„. ћоже застосовуватис€ терап—÷—„ к—÷лькома препаратами, але доведено, що пац—÷—‘нт, €кий прийма—‘ дв—÷ та б—÷льше п—÷гулок за раз, рано чи п—÷зно почне пропускати прийом, а то й зовс—÷м в—÷дмовитьс€ в—÷д л—÷к—÷в. «а статистикою, 50 в—÷дсотк—÷в хворих прот€гом року припин€ють прийом препарат—÷в. “ому тепер перевага в—÷дда—‘тьс€ багатокомпонентним препаратам, €к—÷ дуже зручн—÷ у застосуванн—÷ - одна п—÷гулка на добу зам—÷н€—‘ дек—÷лька [20].

ƒ—÷агноз артер—÷альна г—÷пертенз—÷€ не ставитьс€ п—÷сл€ одного т—÷льки вим—÷рюванн€ тиску, за вин€тком тих випадк—÷в, коли показники надто вже висок—÷, наприклад, понад 170-180/105-110.

“реба також брати до уваги обставини, за €ких проводитьс€ вим—÷рюванн€ артер—÷ального тиску. ÷—÷кавий факт: у каб—÷нет—÷ л—÷кар€ показники тиску можуть бути вищими, н—÷ж насправд—÷. ÷ей ефект назива—‘тьс€ "г—÷пертон—÷€ б—÷лого халататјЁ, а викликаний в—÷н страхом пац—÷—‘нта перед л—÷карем. “ому вим—÷рюванн€ тиску в домашн—÷х умовах набагато точн—÷ше, н—÷ж на прийом—÷ у пол—÷кл—÷н—÷ц—÷.

ѕеред в—÷зитом до л—÷кар€ бажано прот€гом семи дн—÷в вим—÷рювати тиск уранц—÷ та ввечер—÷ —÷ з цим граф—÷ком прийти на прийом. Ћ—÷кар ма—‘ визначити фактори ризику (в—÷к, спадков—÷сть, спос—÷б житт€ та харчуванн€, кур—÷нн€) та оц—÷нити стан орган—÷в - "м—÷шенейтјЁ - серц€, нирок, судин. Ќин—÷ застосову—‘тьс€ такий метод д—÷агностики, €к скануванн€ сонних артер—÷й - так можна оц—÷нити стан великих судин та побачити, чи —‘ в них атеросклеротичн—÷ бл€шки.  р—÷м того, пац—÷—‘нтов—÷ належить здати кров та сечу на анал—÷з дл€ визначенн€ р—÷вн€ цукру та холестерину чи ви€вленн€ патолог—÷—„ нирок [19,21].


1.2  ласиф—÷кац—÷€ —÷ кл—÷н—÷ка г—÷пертон—÷чно—„ хвороби


–ƒвропейська класиф—÷кац—÷€ [1]:

1 стад—÷€ - легка (140-179/90-104); прикордонна (140-159/90-94);

2 стад—÷€ - пом—÷рна (180-199/105-114);

3 стад—÷€ - важка (> 200 / > 115).

“ипи г—÷пертенз—÷й:

  • г—÷перк—÷нетичний;
  • г—÷пок—÷нетичний;
  • еук—÷нетичний.


“аблиц€ 1.1.

—тупен—÷ артер—÷ально—„ г—÷пертон—÷—„

ј“

—истола

ƒ—÷астола

ќптимальне

< 120

< 80

Ќормальне

120-130

80-85

ѕередг—÷пертон—÷€

130-140

85-90

√—÷пертон—÷€, ступ—÷нь 1

140-160

90-100

√—÷пертон—÷€, ступ—÷нь 2

160-180

100-110

√—÷пертон—÷€, ступ—÷нь 3

>180

>110


” початкових стад—÷€х захворюванн€ кл—÷н—÷ка виражена не €скраво, хворий тривалий час може не знати про п—÷двищенн€ ј“. ѕроте вже в цей пер—÷од —‘ виражен—÷ в тому або —÷ншому ступен—÷ так—÷ неспециф—÷чн—÷ скарги, €к швидка стомлюван—÷сть, драт—÷влив—÷сть, зниженн€ працездатност—÷ слабк—÷сть, безсонн€, запамороченн€ —÷ так дал—÷.

–∆ саме з цими скаргами част—÷ше всього хворий вперше зверта—‘тьс€ до л—÷кар€:

а) √оловн—÷ бол—÷: найчаст—÷ше в потиличн—÷й —÷ скронев—÷й област—÷; по ранкам "важка головатјЁ або до к—÷нц€ робочого дн€. «азвичай бол—÷ посилюютьс€ в горизонтальному положенн—÷ —÷ слабшають п—÷сл€ ходьби. «азвичай так—÷ бол—÷ пов'€зан—÷ —÷з зм—÷ною тонусу артер—÷ол —÷ вен. „асто бол—÷ супроводжуютьс€ запамороченн€м —÷ шумом у вухах.

б) Ѕол—÷ в област—÷ серц€: оск—÷льки п—÷двищенн€ артер—÷ального тиску пов'€зано з посиленн€м роботи серц€ (дл€ подоланн€ зб—÷льшеного опору), то компенсаторно виника—‘ г—÷пертроф—÷€ м—÷окарду. ¬ результат—÷ г—÷пертроф—÷—„ виника—‘ дисоц—÷ац—÷€ м—÷ж потребами —÷ можливост€ми м—÷окарду, що кл—÷н—÷чно ви€вл€—‘тьс€ –∆’— за типом стенокард—÷—„. „асто це спостер—÷га—‘тьс€ при √’ в старечому в—÷ц—÷.  р—÷м стенокардитичних, бол—÷ в серц—÷ можуть бути по типу кард—÷олог—÷—„ - тривал—÷ туп—÷ бол—÷ в област—÷ верх—÷вки серц€.

в) ћигт—÷нн€ мушок перед очима, пелена, мигт—÷нн€ блискавок та —÷нш—÷ симптоми. ѕоходженн€ —„х пов'€зано —÷з спазмом артер—÷ол с—÷тк—÷вки. ѕри √’ можуть спостер—÷гатис€ крововиливу в с—÷тк—÷вку, що веде до повно—„ втрати зору.

г) г—÷пертон—÷чна хвороба - сво—‘р—÷дний судинний невроз. ѕрисутн—÷ симптоми порушенн€ центрально—„ нервово—„ системи, €к—÷ можуть, наприклад, ви€вл€тис€ псевдоневротичним синдромом - швидка стомлюван—÷сть, зниженн€ працездатност—÷, ослабленн€ пам'€т—÷ наголошуютьс€ €вища драт—÷вливост—÷, слабкост—÷, афектна лаб—÷льн—÷сть переважанн€ тривожних настро—„в —÷ —÷похондричних побоювань, —÷нод—÷ вони можуть набувати, особливо п—÷сл€ кризу, фоб—÷йний характер. „асто вказан—÷ вище €вища ви€вл€ютьс€ при зм—÷н—÷ р—÷вн€ артер—÷ального тиску, але бувають далеко не у вс—÷х хворих - багато хто не випробову—‘ взагал—÷ н—÷€ких непри—‘мних в—÷дчутт—÷в —÷ артер—÷альна г—÷пертенз—÷€ ви€вл€—‘тьс€ випадково [5].


“аблиц€ 1.2.

ѕоширен—÷сть артер—÷ально—„ г—÷пертон—÷—„ (у %)

¬—÷к

чолов—÷ки%

ж—÷нки%

все населенн€

18-74

33

27

30

18-24

15

4

9

25-34

21

7

14

35-44

28

19

24

45-54

44

36

41

55-64

53

53

53

65-74

60

68

64


ќб'—‘ктивно:

1) ѕ—÷двищенн€ ј“.

2) ќзнаки г—÷пертроф—÷—„ л—÷вого шлуночку: посиленн€ верх—÷вкового поштовху акцент II тону на аорт—÷.

3) Ќапружений пульс, у хворих з г—÷перк—÷нетичним типом - тах—÷кард—÷€ у немолодих хворих част—÷ше брадикард—÷€.

ƒодатков—÷ методи досл—÷дженн€:

1) ќзнаки г—÷пертроф—÷—„ л—÷вого шлуночку:

а) за даними ≈ √;

б) рентгенолог—÷чно:

округла верх—÷вка серц€;

зб—÷льшенн€ дуги л—÷вого шлуночку.

2) ќфтальмолог—÷чне досл—÷дженн€: стан артер—÷ол —÷ венулочного дна.

¬ид—÷л€ють 3 (у нас) або 4 стад—÷—„ зм—÷ни очного дна:

1) √—÷пертон—÷чна анг—÷опат—÷€: тонус артер—÷ол р—÷зко п—÷двищений, просв—÷т

звужений (симптом "дротутјЁ), тонус венул понижений, просв—÷т зб—÷льшений. ѕо  ейсу вид—÷л€ють додатково ще 2 п—÷дстад—÷—„:

а) зм—÷ни виражен—÷ не р—÷зко;

б) зм—÷ни т—÷ ж, але р—÷зко виражен—÷.

2) √—÷пертон—÷чна анг—÷оретинопат—÷€: дегенеративн—÷ зм—÷ни в с—÷тк—÷вц—÷ + крововиливи у с—÷тк—÷вку.

3) √—÷пертон—÷чна нейроретинопат—÷€: у патолог—÷чний процес залуча—‘тьс€ сосок зорового нерва (набр€к + дегенеративн—÷ зм—÷ни) [5,29].


1.3 ѕсихолог—÷чна характеристика людей з г—÷пертон—÷чною хворобою


—ерцево-судинна система - найб—÷льш чутливий прилад, свого роду сейсмограф, що в—÷добража—‘ через п—÷дк—÷рку, —„—„ нервово-вегетативн—÷ вузли —÷ вегетативну нервову систему наш—÷ в—÷дчутт€ —÷ переживанн€. ”чен—÷ вже дек—÷лька дес€тк—÷в рок—÷в визнають, що травматизац—÷€ —÷ емоц—÷йне перенапруженн€ сфери вищо—„ нервово—„ д—÷€льност—÷ - головн—÷ причини г—÷пертон—÷чно—„ хвороби.

¬—÷дом—÷ "гостр—÷ еп—÷дем—÷—„" г—÷пертон—÷чно—„ хвороби, що виникли п—÷сл€ землетрусу в јшхабад—÷ —÷ “ашкент—÷ (¬.ћ. —олом€нний, —.ј. Ѕурм—÷стров; 3.–∆. ”м—÷дова —÷ —÷н.) [17,23,24].

√—÷пертон—÷чна хвороба також —÷нод—÷ —‘ причиною нерозсудливо—„ повед—÷нки хворих. ¬ результат—÷ неправильно—„ ор—÷—‘нтац—÷—„ хворих, нав—÷юванн€ ним помилкових у€влень про теч—÷ю —÷ ускладненн€ г—÷пертон—÷чно—„ хвороби хвор—÷ стають важкими невротиками.

« —÷ншого боку, в—÷домо, що хрон—÷чн—÷ соматичн—÷ захворюванн€, так—÷, €к г—÷пертон—÷чна хвороба, атеросклероз, хрон—÷чн—÷ захворюванн€ шлунку, кишечника —÷ нирок, можуть ви€вл€тис€ неврастен—÷чними симптомами, такими, €к:

  • невмотивована драт—÷влив—÷сть;
  • поганий настр—÷й;
  • неспок—÷йний сон, —÷нод—÷ з жахливими сновид—÷нн€ми;
  • плаксив—÷сть;
  • швидка втомлюван—÷сть.

√—÷пертон—÷чна хвороба в—÷др—÷зн€—‘тьс€ в—÷д "асне психогенних хвороб тим, що виникнувши психогенний, в подальшому продовжу—‘ розвиватис€ по сво—„х механ—÷змах, незалежно в—÷д того, —÷сну—‘ травмуюча ситуац—÷€ або вона дезактуал—÷зувалась.  ажучи про дезактуал—÷зац—÷—„ псих—÷чно—„ травми, необх—÷дно враховувати, що сама хвороба дл€ р€ду ос—÷б —‘ псих—÷чною травмою, €ка обважню—‘ —„—„ теч—÷ю.

¬ той же час псих—÷чн—÷ порушенн€, пов'€зан—÷ з √’, можуть приводити до труднощ—÷в у вза—‘минах з оточуючими —÷ до конфл—÷кт—÷в, €к—÷ також викликають —„—„ загостренн€. «м—÷ни псих—÷ки призвод€ть до того, що емоц—÷йн—÷ реакц—÷—„ стають малорухливими, з'€вл€—‘тьс€ схильн—÷сть до "застр€ванн€" на непри—‘мних переживанн€х, €к—÷, у свою чергу, створюють умови дл€ п—÷двищенн€ артер—÷ального тиску. “аким чином, форму—‘тьс€ характерний дл€ психосоматичних захворювань порочне коло: псих—÷чн—÷ порушенн€ ведуть до виникненн€ соматичних розлад—÷в, €к—÷ ускладнюють —÷ обважнюють псих—÷чн—÷ порушенн€.

«м—÷ни псих—÷ки при √’ р—÷зноман—÷тн—÷, вони залежать в—÷д особливостей особи хворого, т€жкост—÷ —÷ стад—÷—„ захворюванн€. Ќа ранн—÷й стад—÷—„ розвитку хвороби, коли д—÷агноз ще не поставлений —÷ п—÷двищенн€ артер—÷ального тиску не ви€влене, можуть спостер—÷гатис€ астен—÷чн—÷ симптоми (драт—÷влив—÷сть, порушенн€ сну, швидша стомлюван—÷сть, головн—÷ бол—÷), на €к—÷ хворий нер—÷дко не зверта—‘ уваги, але зазвичай згаду—‘ про них п—÷сл€ ви€вленн€ у нього п—÷двищеного артер—÷ального тиску. ќск—÷льки нер—÷дко розвитку √’ переду—‘ тривала психотравмуюча ситуац—÷€ —÷ пов'€зан—÷ з нею емоц—÷йн—÷ переживанн€ —÷ навантаженн€, то астен—÷чн—÷ розлади по€снюютьс€ саме цими чинниками [25, 28].

–∆ндив—÷дуальне психолог—÷чне реагуванн€ хворих на ви€вленн€ у них п—÷двищенн€ ј“ залежить в—÷д дек—÷лькох чинник—÷в: особливостей преморб—÷да, ф—÷зичного самопочутт€ при п—÷двищеному ј“, впливу оточенн€, зокрема можливих €троген—÷й.

Ѕ—÷льш—÷сть хворих правильно сприймають сво—‘ захворюванн€ —÷ адекватно в—÷днос€тьс€ до рекомендац—÷й —÷ призначень л—÷кар€. ’ворими з недов—÷рливими рисами вдач—÷ ви€вленн€ високого ј“ сприйма—‘тьс€ €к трагед—÷€, катастрофа, крах вс—÷х над—÷й —÷ житт—‘вих план—÷в, особливо €кщо вони вже мають у€вленн€ про √’ - —„х родич—÷ хвор—÷ли або вмирали в—÷д не—„. ” цих хворих спостер—÷гаютьс€ виражен—÷ психогенн—÷ порушенн€: пригн—÷чений настр—÷й, тривожн—÷ побоюванн€ за сво—‘ здоров'€, ф—÷ксац—÷€ на сво—‘му самопочутт—÷. ¬они пост—÷йно в—÷дв—÷дують л—÷кар—÷в, сам—÷ стежать за показниками артер—÷ального тиску, обмежують навантаженн€. ¬с—÷ —„х думки зосереджен—÷ на хвороб—÷, знижу—‘тьс€ працездатн—÷сть —÷ обмежу—‘тьс€ коло —÷нтерес—÷в —÷ сп—÷лкуванн€. ¬есь режим буду—‘тьс€ так, щоб не викликати п—÷двищенн€ ј“. ¬ —÷м'€ здоров'€ так—÷ особи в—÷дмовл€ютьс€ в—÷д захоплень, театр—÷в —÷ концерт—÷в, не ход€ть в гост—÷, щоб не порушити режим, акуратно, до педантизму, дотримують призначенн€ л—÷кар€. —он у них поверхневий, часто можна спостер—÷гати розлад засипанн€ за типом неврозу оч—÷куванн€, особливо €кщо сну в—÷дводитьс€ вир—÷шальна роль в нормал—÷зац—÷—„ ј“ [14].

’вор—÷ неврозами зазвичай барвисто описують сво—„ в—÷дчутт€, д—÷йсн—÷ —÷ у€вн—÷. ” нагромадженн—÷, в хаос—÷ р—÷зноман—÷тних в—÷домостей, що пов—÷домл€ютьс€ хворими, важко роз—÷братис€, важко зрозум—÷ти, що в них достов—÷рно, що менш ймов—÷рно або зовс—÷м малов—÷рог—÷дно: часто хвор—÷ схильн—÷ на п—÷дстав—÷ в—÷домостей, почерпнутих з дов—÷дник—÷в, до переб—÷льшенн€ (звичайно, неусв—÷домленому) другор€дних симптом—÷в, що здаютьс€ —„м найб—÷льш важливими. Ќавпаки, —÷нод—÷ вельми —÷стотн—÷, так—÷, що мають велике д—÷агностичне значенн€ симптоми залишаютьс€ неосв—÷тленими, оск—÷льки сам—÷ хвор—÷ не надають —„м значенн€.

«а на€вност—÷ виражених симптом—÷в неврозу л—÷кар може продивитис€ соматичне захворюванн€, що послужило причиною неврозу або б—÷льш €скраво виражен—÷ про€ви вже на€вного неврозу. ѕотр—÷бн—÷ не т—÷льки висока квал—÷ф—÷кац—÷€ —÷ досв—÷д л—÷кар€, але —÷ велике терп—÷нн€, щоб уловити в розпов—÷д—÷ те, що д—÷йсно важливе дл€ д—÷агностики, в—÷дм—÷таючи все зайве, не—÷стотне, €к би барвисто воно не описувалос€. ƒ—÷агностична помилка л—÷кар€ однаково небезпечна дл€ хворих €к у раз—÷ визнанн€ не —÷снуючо—„ хвороби, так —÷ у раз—÷, коли не розп—÷знано д—÷йсне соматичне захворюванн€.

√оловними методами л—÷куванн€ у€вних хвороб —‘ психотерап—÷€ —÷ час, особливо останн—÷й: проходить час, людина перекону—‘тьс€, що вона не померла, не стала —÷нвал—÷дом, не прикута л—÷жка, —÷ поступово забува—‘, що зовс—÷м недавно вона "страждала" - т—÷лесно —÷ душевно - в—÷д важко—„ у€вно—„ хвороби. ¬елике значенн€ ма—‘ —÷ самонав—÷юванн€. ƒл€ цього потр—÷бн—÷ твердий характер —÷ сильна вол€.

ѕри соматичних захворюванн€х залежно в—÷д т€жкост—÷, тривалост—÷ —÷ характеру хвороби можуть спостер—÷гатис€ р—÷зн—÷ псих—÷чн—÷ порушенн€, €к—÷ виражаютьс€ р—÷зними симптомами. ѕри соматичних захворюванн€х зм—÷на псих—÷чно—„ д—÷€льност—÷ виража—‘тьс€ найчаст—÷ше невротичними симптомами [15].

” р€д—÷ випадк—÷в соматичн—÷ захворюванн€ (г—÷пертон—÷чна хвороба, атеросклероз, цукровий д—÷абет) привод€ть до виникненн€ психоорган—÷чних розлад—÷в. “ривале соматичне захворюванн€, необх—÷дн—÷сть м—÷с€ц€ми —÷ роками знаходитис€ в стац—÷онар—÷, "особливе положенн€ хворого" у р€д—÷ випадк—÷в привод€ть до зм—÷н особи у вигл€д—÷ патолог—÷чного розвитку, при €кому виникають риси характеру, ран—÷ше не "астив—÷ ц—÷й людин—÷. «м—÷ни характеру у цих хворих можуть перешкоджати або затрудн€ти л—÷куванн€, приводити —„х до —÷нвал—÷дност—÷, створювати конфл—÷кти в л—÷кувальних установах, викликати негативне в—÷дношенн€ тих, що оточують до цих хворих. Ћ—÷кар повинен ум—÷ти розп—÷знати ц—÷ хвороблив—÷ зм—÷ни псих—÷ки, передбачати —„х виникненн€, л—÷карськими методами —÷ шл€хом проведенн€ психотерапевтичних бес—÷д пом'€кшити —„х про€ви.

” роботах "ранн—÷х" психосоматик—÷в п—÷дкреслювалис€ €к основн—÷ особов—÷ риси хворих √’: скритн—÷сть, уперт—÷сть, незадоволен—÷сть собою —÷ оточенн€м, ворожа настро—‘н—÷сть, що по—‘дну—‘тьс€ з вираженим контролем —÷ придушенн€м агресивних тенденц—÷й повед—÷нки, що приводило до пост—÷йно—„ внутр—÷шньо—„ напруженост—÷ —÷ тривоги. ѕроте в подальших досл—÷дженн€х наголошувалис€ —÷ невпевнен—÷сть, —÷ особова неспроможн—÷сть, —÷ чутлив—÷сть до критики, —÷ тенденц—÷€ ви€вл€ти —÷нтенсивну реакц—÷ю у форм—÷ депрес—÷—„ на психолог—÷чний стресор.

J. Bastiaans спробував об'—‘днати г—÷перстен—÷чн—÷ —÷ астен—÷чн—÷ риси хворих, вважаючи, що т—÷льки поверхневий анал—÷з ви€вл€—‘ в них —÷ самовладанн€, —÷ чесн—÷сть, —÷ щир—÷сть, —÷ акуратн—÷сть, —÷ чар—÷влив—÷сть, —÷ дружелюбн—÷сть, тод—÷ €к за цим нормальним —÷ позитивним фасадом хова—‘тьс€ нер—÷шуч—÷сть, чутлив—÷сть, раним—÷сть, недол—÷к упевненост—÷ в соб—÷ —÷ порушенн€ внутр—÷шньо—„ р—÷вноваги, що св—÷дчать про дисгармон—÷ю в структур—÷ особи [22].

ƒисгармон—÷йн—÷сть, акцентуац—÷€ особових характеристик хворих в—÷дм—÷чена в роботах Ћен—÷нградського —÷нституту —÷м. ¬.ћ. Ѕехтерева —÷ в досл—÷дженн€х останн—÷х рок—÷в, проведених в 1-му ћосковському медичному —÷нститут—÷ (ј.ћ. ¬ейн, ј.ƒ. —оловьева; ‘.–∆.  омар—÷в, ј.ћ. ¬ейн, —.Ќ.  оцюк). ќсобливост—÷ особи виступають, на думку ј.ћ. ¬ейна, €к чинник, що обумовлю—‘ неадаптовану повед—÷нку вегетативних реакц—÷—„, супроводжуючись надм—÷рним зб—÷льшенн€м тонусу судин опору при ф—÷зичному навантаженн—÷ —÷ недостатн—÷м приростом серцевого викиду при психолог—÷чн—÷й напруз—÷ [11,12,16].

«алежно в—÷д особливостей псих—÷чних порушень при соматичних захворюванн€х буду—‘тьс€ бес—÷да л—÷кар€ з хворими, повед—÷нка медичного персоналу —÷ вс€ тактика медичних заход—÷в. ѕри наростаюч—÷й —÷нтоксикац—÷—„ у хворих порушуютьс€ сон —÷ апетит, з'€вл€ютьс€ драт—÷влив—÷сть, п—÷двищена образлив—÷сть —÷ плаксив—÷сть. —он у таких хворих ста—‘ поверхневим - вони легко прокидаютьс€, шуми, св—÷тло, розмови, дотик од€гу стають непри—‘мними. –∆нод—÷ при безсонн—÷ з'€вл€ютьс€ напливи спогад—÷в, що також заважають хворому заснути. ’вор—÷ стають тривожними, переживають страхи, часто прос€ть не гасити вноч—÷ св—÷тло або посид—÷ти б—÷л€ них. Ќе кожен хворий може сказати л—÷карю, що вноч—÷ пережив страх через помилковий сором перед псих—÷чним розладом або небажанн€ вигл€дати бо€гузом.

«вичн—÷ шуми стають нестерпними, св—÷тло в—÷д л—÷хтар€ з вулиц—÷ - драт—÷вливим. Ћ—÷кар повинен зрозум—÷ти хворого в такому його стан—÷, уважно в—÷днестис€ до його скарг —÷ по можливост—÷ усунути подразники, пом—÷стити його в тих—÷шу палату, на зручн—÷ше м—÷iе. Ќа грунт—÷ астен—÷чних симптом—÷в (драт—÷влива слабк—÷сть) —÷нод—÷ з'€вл€ютьс€ нав'€злив—÷ страхи за сво—‘ здоров'€ або не "астив—÷ ран—÷ше —÷стеричн—÷ реакц—÷—„. Ћ—÷кар завжди повинен пам'€тати, що —÷стерична реакц—÷€ - це хворобливий про€в —÷ в—÷дноситис€ до не—„ необх—÷дно €к до хвороби.

Ќе кожне соматичне захворюванн€ супроводжу—‘тьс€ псих—÷чними порушенн€ми. “ак, при виразков—÷й хвороб—÷, кол—÷т—÷, г—÷пертон—÷чн—÷й хвороб—÷, серцев—÷й недостатност—÷ част—÷ше спостер—÷гаютьс€ невротичн—÷ розлади —÷ патолог—÷чн—÷ риси характеру, а при г—÷пертон—÷чн—÷й хвороб—÷, атеросклероз—÷ можливо —÷ виникненн€ психоз—÷в.

¬иражен—÷сть —÷ €к—÷сть зм—÷н псих—÷чно—„ д—÷€льност—÷ при соматичних захворюванн€х знаход€тьс€ залежно в—÷д багатьох причин, —÷ в першу чергу - в—÷д природи самого захворюванн€ (чи нада—‘ воно пр€мо або поб—÷чно вплив на мозкову д—÷€льн—÷сть), а також в—÷д типу теч—÷—„ —÷ гостроти розвитку хвороби. “ак, при гострому —÷ бурхливому початку, за на€вност—÷ виражено—„ —÷нтоксикац—÷—„ спостер—÷гаютьс€ розлади, що дос€гають затьмаренн€ св—÷домост—÷, при п—÷дгостр—÷й або хрон—÷чн—÷й теч—÷—„ част—÷ше про€вл€ютьс€ невротичн—÷ симптоми.

Ќа зм—÷ну псих—÷чно—„ д—÷€льност—÷ вплива—‘ —÷ етап розвитку соматично—„ хвороби: €кщо в гострому пер—÷од—÷ бувають стани зм—÷нено—„ св—÷домост—÷ —÷ невротичн—÷ симптоми, то на в—÷ддаленому етап—÷ —„—„ розвитку можуть спостер—÷гатис€ зм—÷ни характеру, особи, астен—÷€ —÷ психоорган—÷чн—÷ розлади. Ќа псих—÷чну д—÷€льн—÷сть при соматичних захворюванн€х робл€ть вплив супутн—÷ шк—÷дливост—÷. “ак, пневмон—÷€ або —÷нфаркт м—÷окарду прот—÷кають з великими порушенн€ми псих—÷чно—„ д—÷€льност—÷ у ос—÷б, що зловживають алкоголем [7].

–еакц—÷—„ особи на соматичну хворобу у р€д—÷ хворих можуть носити патолог—÷чний характер —÷ ви€вл€тис€ у вигл€д—÷ психогенних невротичних, тривожно-депресивних реакц—÷й. ” —÷нших хворих ц—÷ реакц—÷—„ виражаютьс€ психолог—÷чно адекватними переживанн€ми факту хвороби. Ќервово-псих—÷чн—÷ порушенн€ при соматичних захворюванн€х зазвичай складаютьс€ з псих—÷чних соматогенних розлад—÷в —÷ з реакц—÷—„ особи на хворобу.

” ц—÷й складн—÷й структур—÷ псих—÷чних порушень виражен—÷сть вказаних чинник—÷в не р—÷внозначна. “ак, при судинних захворюванн€х, особливо при г—÷пертон—÷чн—÷й хвороб—÷, атеросклероз—÷, ендокринних захворюванн€х, вир—÷шальна роль належить саме соматогенним чинникам, при —÷нших захворюванн€х - особовим реакц—÷€м (спотворююч—÷ операц—÷—„, дефекти особи, втрата зору).

–еакц—÷€ особи на хворобу знаходитьс€ в пр€м—÷й залежност—÷ в—÷д багатьох чинник—÷в [2]:

характеру захворюванн€, гостроти —÷ темпу розвитку;

у€вленн€ про це захворюванн€ у самого хворого;

характеру л—÷куванн€ —÷ психолог—÷чно—„ обстановки;

особи хворого;

в—÷дношенн€ до хвороби родич—÷в —÷ товариш—÷в по служб—÷ на робот—÷.

’рон—÷чно готов—÷ до боротьби г—÷пертон—÷ки мають дисфункц—÷ю апарату кровооб—÷гу. ¬они пригн—÷чують в—÷льне висловленн€ непри€зн—÷ по в—÷дношенню до —÷нших людей через бажанн€ бути коханими. –«х ворож—÷ емоц—÷—„ вирують, але не мають виходу. ” юност—÷ вони можуть бути заб—÷€ками, але з в—÷ком пом—÷чають, що в—÷дштовхують в—÷д себе людей сво—‘ю мстив—÷стю —÷ починають пригн—÷чувати сво—„ емоц—÷—„. јртритик - той, хто завжди готовий атакувати, але пригн—÷чу—‘ в соб—÷ це прагненн€. –ƒ значний емоц—÷йний вплив на мускульне висловленн€ в—÷дчутт—÷в, €кий при цьому виключно сильно контролю—‘тьс€.

Ќа одному з полюс—÷в цього континууму знаходитьс€ соматична патолог—÷€, посилена розладами соматопсих—÷чно—„ сфери: напади нестаб—÷льно—„ стенокард—÷—„, гострий —÷нфаркт м—÷окарду, г—÷пертон—÷чний криз, важкий напад бронх—÷ально—„ астми, астматичний статус, загостренн€ виразково—„ хвороби шлунку —÷ дванадц€типало—„ кишки, що прот—÷кають з—÷ страхом, тривогою, конверс—÷йними про€вами. ÷ентральне положенн€ займають коморб—÷дн—÷ (на р—÷вн—÷ загальних симптом—÷в) соматичн—÷ —÷ псих—÷чн—÷ розлади.

«агальн—÷ симптоми - про€ви соматично—„ патолог—÷—„, в—÷дтворн—÷ (дубльован—÷) по механ—÷зму атрибутивних атак (наприклад, умовно-рефлекторне в—÷дтворенн€ пароксизму кард—÷алг—÷й, стисненн€ в грудн—÷й кл—÷тц—÷, диспное, в—÷дчутт€ перешкоди в дихальних шл€хах, бол—÷ в м—÷жреберних м'€зах поза об'—‘ктивним нападом стенокард—÷—„ або бронх—÷ально—„ астми, але в ситуац—÷—„, в €к—÷й виник перший напад). Ќа —÷ншому полюс—÷ континууму психосоматичних стан—÷в - псих—÷чна патолог—÷€, зредукована до соматоформних розлад—÷в.

ѕсихосоматичн—÷ сп—÷вв—÷дношенн€, в—÷днесен—÷ до першого —÷ другого вар—÷ант—÷в (соматична патолог—÷€, ампл—÷ф—÷цирована конверс—÷йними —÷ —÷ншими псих—÷чними розладами; соматична патолог—÷€, що дублю—‘тьс€ атрибутивними соматоформними розладами), найчаст—÷ше спостер—÷гаютьс€ при патолог—÷—„ внутр—÷шн—÷х орган—÷в, визначуван—÷й €к психосоматичн—÷ захворюванн€ в традиц—÷йному "вузькому" розум—÷нн—÷ цього терм—÷ну - —÷шем—÷чна хвороба серц€, эссенц—÷альна г—÷пертон—÷€, бронх—÷альна астма, виразкова хвороба шлунку —÷ дванадц€типало—„ кишки, де€к—÷ ендокринн—÷ захворюванн€ (г—÷пертиреоз, д—÷абет), нейродерм—÷т —÷ р€д —÷нших (зокрема алерг—÷чних) захворювань. ” р€д—÷ обставин, спри€ючих ман—÷фестац—÷—„ психосоматичних розлад—÷в, €к найб—÷льш значущих розгл€даютьс€ психотравмуюч—÷ под—÷—„ [8].

¬плив стрес—÷в на д—÷€льн—÷сть внутр—÷шн—÷х орган—÷в, зокрема на —÷мунн—÷ —÷ обм—÷нн—÷ процеси, п—÷дтверджено даними численних кл—÷н—÷чних —÷ експериментальних досл—÷джень. ѕроте травмуюч—÷ под—÷—„ —‘ лише одн—÷—‘ю —÷з складових патогенезу психосоматичних розлад—÷в. «начуща роль у формуванн—÷ психосоматичних захворювань належить особовим "астивост€м. ¬ид—÷л€—‘тьс€ р€д особових проф—÷л—÷в, що мають схильн—÷сть до виникненн€ конкретного психосоматичного захворюванн€.

јбсолютно —÷нший характер ма—‘ г—÷пертон—÷€ при п—÷двищенн—÷ пластичного тонусу. “ут оп—÷р м'€за розт€гуванню з початку —÷ до к—÷нц€ р—÷вном—÷рний, а не що пружинить. Ўвидк—÷сть —÷ р—÷зк—÷сть пасивного руху не впливають на ступ—÷нь опору розт€гуваного м'€за. ћ'€з втрача—‘ свою еластичн—÷сть. —ладатьс€ враженн€, н—÷би розт€гу—‘тьс€ €кась воскопод—÷бна маса. –∆нод—÷ на тл—÷ р—÷вном—÷рно утрудненого пасивного руху спостер—÷гаютьс€ переривист—÷ затримки, унасл—÷док €ких к—÷нц—÷вка руха—‘тьс€ поштовхопод—÷бно, —÷ зда—‘тьс€, що поверхн€ рухомого суглоба не гладка, а зубчата - так званий феномен зубчатого колеса. ћ'€з пристосову—‘тьс€ до будь-€кого стану —÷ застига—‘ в н—÷м; в—÷н патолог—÷чно пластичний.

ѕ—÷двищенн€ пластичного тонусу наступа—‘ при ураженн—÷ головним чином п—÷дк—÷ркових утворень. ÷е п—÷двищенн€ пластичного тонусу назива—‘тьс€ риг—÷дн—÷стю. “аким чином, сл—÷д розр—÷зн€ти п—÷рам—÷дну спастичн—÷сть —÷ екстрап—÷рам—÷дну риг—÷дн—÷сть. –—÷зко виражена риг—÷дн—÷сть може вести до каталепс—÷—„, коли хворий невизначено довгий час збер—÷га—‘ додане йому, часто незручне положенн€ (воскова гнучк—÷сть). –∆нод—÷ тонус (контрактильний або пластичний) п—÷двищу—‘тьс€ наст—÷льки, що його не вда—‘тьс€ подолати (активна контрактура).

«м—÷ни тонусу можуть дифузно охоплювати всю мускулатуру, але можуть обмежитис€ —÷ окремими групами м'€з—÷в. “ому, окр—÷м ступен€ —÷ характеру зм—÷н тонусу, необх—÷дно указувати —÷ —„х локал—÷зац—÷ю (у м'€зах руки або ноги, в згиначах або розгиначах). ѕ—÷рам—÷дна г—÷пертон—÷€, наприклад, зазвичай локал—÷зу—‘тьс€ в згиначах —÷ пронаторах руки —÷ розгиначах ноги, а екстрап—÷рам—÷дна р—÷вном—÷рно захоплю—‘ €к згинач—÷, так —÷ розгинач—÷.

–∆. . Ўхвацаба€ [10] розгл€да—‘ г—÷пертон—÷чний криз €к про€в порушень загальних (центральних, нервово-гормональних) —÷ м—÷iевих (нирки, мозок) механ—÷зм—÷в адаптац—÷—„ до стресорних д—÷й на тл—÷ зм—÷нено—„ реактивност—÷ судин до пресорних вплив—÷в. ќсновою таких порушень в—÷н вважа—‘ дисфункц—÷ю г—÷поталам—÷чно—„ област—÷ (по електроенцефалограф—÷чних —÷ б—÷ох—÷м—÷чних - гормональних ознаках), що може виражати приведен—÷ вище психолог—÷чн—÷ особливост—÷ хворих.

ќтже, г—÷пертон—÷чна хвороба так само, €к —÷ —÷шем—÷чна хвороба серц€, на вс—÷х етапах свого становленн€ —÷ теч—÷—„ може мати р—÷зн—÷ зв'€зки з психолог—÷чними чинниками, —÷гноруванн€ €ких зб—÷дню—‘ розум—÷нн€ патолог—÷—„ —÷ нер—÷дко позбавл€—‘ л—÷кар€ можливост—÷ вибрати правильну терапевтичну тактику.

–озд—÷л –∆–∆. ƒосл—÷дженн€ людей —÷з г—÷пертон—÷чною хворобою


2.1 «авданн€ та методи досл—÷дженн€ людей —÷з г—÷пертон—÷чною хворобою


«авданн€м даного етапу досл—÷дженн€ стала розробка лог—÷ки емп—÷ричного досл—÷дженн€ та система досл—÷дницьких процедур, спр€мована на д—÷агностику основних аспект—÷в емоц—÷йного дискомфорту та оц—÷нки невротичних стан—÷в людей хворих на г—÷пертон—÷ю.

«агальну виб—÷рку досл—÷джених склали 24 мешканц—÷в м.  амтјў€нець-ѕод—÷льський у в—÷ц—÷ в—÷д 38 до 69 рок—÷в - в—÷дв—÷дувач—÷ кард—÷олог—÷чного в—÷дд—÷ленн€ м—÷сько—„ л—÷карн—÷ є 1. Ќами були використан—÷ методики:

"ѕричини емоц—÷йного дискомфорту";

" л—÷н—÷чний опитувальник дл€ ви€вленн€ —÷ оц—÷нки невротичних стан—÷в" [26,31].

"ѕричини емоц—÷йного дискомфорту"

јнкета "ѕричини емоц—÷йного дискомфорту" ма—‘ наступну —÷нструкц—÷ю: "ќц—÷н—÷ть за 7-бальной шкалою ступ—÷нь неспокою, що доставл€—‘тьс€ вам кожн—÷й з перерахованих в перел—÷ку причин:

1 - дуже слабкий неспок—÷й;

2 - слабкий неспок—÷й;

3 - сила неспокою дещо нижча за середню;

4 - сила неспокою середн€;

5 - сила неспокою дек—÷лька вище середньо—„;

6 - сильний неспок—÷й;

7 - дуже сильний неспок—÷й.

¬ашою в—÷дпов—÷ддю буде виб—÷р одного з бал—÷в. «апиш—÷ть його у в—÷льну кл—÷тку. Ќе пропускайте жодного пункту анкети. Ѕудь ласка, не переправл€йте одну цифру на —÷ншу на тому ж м—÷i—÷. ƒл€ виправленн€ перекресл—÷ть непотр—÷бну —÷ запиш—÷ть справа нову. Ќапиш—÷ть сво—‘ пр—÷звище у верхн—÷й частин—÷ листа дл€ в—÷дпов—÷дей. «ам—÷сть пр—÷звища можете написати будь-€кий псевдон—÷м. “акож назв—÷ть —÷нш—÷ причини неспоко—„, що не ув—÷йшли до цього перел—÷ку, —÷ оц—÷н—÷ть —„х силу".


“аблиц€ 2.1. јнкета

є

ѕричини неспокою

Ѕал

1

Ќепри—‘мн—÷ сус—÷ди


2

“урбота про стан здоров'€ кого-небудь з член—÷в с—÷м'—„


3

–озка€нн€ з приводу минулих р—÷шень


4

–оздуму про сенс житт€


5

Ќеспок—÷й, викликаний внутр—÷шньоособист—÷сними конфл—÷ктами (суперечливими бажанн€ми, прагненн€ми, обов'€зками перед людьми)


6

ѕеревантажен—÷сть справами


7

ѕроблеми з п—÷длеглими


8

ѕроблеми в сп—÷лкуванн—÷ —÷з сп—÷вроб—÷тниками (колегами) на робот—÷


9

«—÷ткненн€ з начальством


10

Ќеспок—÷й про над—÷йн—÷сть м—÷i€ роботи


11

ѕроблеми з м—÷iем роботи через сво—‘ю статеву приналежн—÷сть


12

Ќезадоволен—÷сть сво—‘ю роботою


13

¬—÷дчутт€ самотност—÷


14

“руднощ—÷ у вибор—÷ житт—‘вого шл€ху


15

‘—÷нансова ненад—÷йн—÷сть положенн€ с—÷м'—„ (або "асного положенн€)


16

“руднощ—÷ з можлив—÷стю виразити себе


17

‘—÷зична недуга (€кий-небудь розлад орган—÷зму, т—÷лесний дефект)


18

Ќезадоволен—÷сть зовн—÷шн—÷м вигл€дом


19

“урботи про сво—‘ здоров'€ (в ц—÷лому)


20

Ќедостатн—÷сть в—÷дпочинку


21

—ексуальн—÷ проблеми


22

ѕроблеми з сексуальним партнером


23

Ѕрак часу дл€ с—÷м'—„


24

ѕроблеми з батьками


25

ѕроблеми з д—÷тьми


26

ѕеревантажен—÷сть с—÷мейними обов'€зками


27

Ќезадоволен—÷сть в—÷дносинами з друз€ми —÷ при€тел€ми


28

“руднощ—÷ у в—÷дносинах з однол—÷тками протилежно—„ стат—÷


29

Ќедол—÷к активност—÷, енерг—÷—„


30

÷—÷ни, що ростуть


31

ѕроблеми з покупками


32

ѕроблеми з транспортом


33

«асудженн€ —÷ дискрим—÷нац—÷€ з боку —÷нших


34

Ќеспок—÷й з приводу обстановки в кра—„н—÷



ќбробка результат—÷в опитуванн€ —÷ —÷нтерпретац—÷€ отриманих даних повинн—÷ включати €к—÷сний —÷ к—÷льк—÷сний анал—÷з.

—початку необх—÷дно, з—÷ставл€ючи силу окремих причин неспокою, провести —„х пор—÷вн€льний анал—÷з, що дозволить ви€вити дом—÷нуюч—÷ по сил—÷ причини неспокою.

" л—÷н—÷чний опитувальник дл€ ви€вленн€ —÷ оц—÷нки невротичних стан—÷в"

“екст опитувальника

–∆нструкц—÷€: ќц—÷н—÷ть св—÷й тепер—÷шн—÷й стан за птјў€тибальною системою: 5 бал—÷в - н—÷коли не було, 4 бали - р—÷дко, 3 бали - —÷нод—÷, 2 бали - часто, 1 бал - пост—÷йно або завжди.

1. ¬аш сон поверхневий —÷ неспок—÷йний?

2. „и пом—÷ча—‘те ви, що стали б—÷льш пов—÷льн—÷ —÷ мл€в—÷, нема—‘ колишньо—„ енерг—÷йност—÷?

3. ѕ—÷сл€ сну ви в—÷дчува—‘те себе втомленим —÷ розбитим (не в—÷дпочившим)?

4. ” вас поганий апетит?

5. ” вас бувають в—÷дчутт€ здавленн€ в груд€х —÷ в—÷дчутт€ нестач—÷ пов—÷тр€ при хвилюванн€х або прикрощах?

6. ¬ам важко бува—‘ заснути, €кщо вас що-небудь турбу—‘?

7. „и в—÷дчува—‘те ви себе пригн—÷ченим —÷ пригнобленим?

8. „и в—÷дчува—‘те ви у себе п—÷двищену стомлюван—÷сть, втому?

9. „и пом—÷ча—‘те ви, що колишн€ робота да—‘тьс€ вам важче —÷ вимага—‘ великих зусиль?

10. „и пом—÷ча—‘те ви, що стали б—÷льш розс—÷€ним —÷ неуважним, забува—‘те, куди поклали €ку-небудь р—÷ч, або не можете пригадати, що т—÷льки що збиралис€ робити?

11. ¬ас турбують нав'€злив—÷ спогади?

12. „и бува—‘ у вас в—÷дчутт€ €когось занепоко—‘нн€ (неначе щось повинно трапитис€), хоча особливих причин —÷ нема—‘?

13. ” вас виника—‘ страх захвор—÷ти важким захворюванн€м (рак, —÷нфаркт, псих—÷чне захворюванн€ —÷ т.д.)?

14. ¬и не можете стримувати сльози —÷ плачете?

15. „и пом—÷ча—‘те ви, що потреба в —÷нтимному житт—÷ дл€ вас стала меншою або нав—÷ть стала вас обт€жувати?

16. ¬и стали б—÷льш драт—÷влив—÷ —÷ запальн—÷?

17. „и приходить вам думка, що у вашому житт—÷ мало радост—÷ —÷ щаст€?

18. „и пом—÷ча—‘те ви, що стали €кимсь байдужим, нема—‘ колишн—÷х —÷нтерес—÷в —÷ захоплень?

19. „и перев—÷р€—‘те ви багато раз—÷в виконан—÷ д—÷—„: чи вимкнений газ, вода, електрика, чи замкнут—÷ двер—÷ —÷ т.д.?

20. „и турбують вас бол—÷ або непри—‘мн—÷ в—÷дчутт€ у д—÷л€нц—÷ серц€?

21.  оли ви хвилю—‘тесь, у вас бува—‘ так поган з серцем, що вам доводитьс€ приймати л—÷ки або нав—÷ть викликати "швидку допомогу"?

22. „и бува—‘ у вас дзв—÷н у вухах або р€б—÷нн€ в очах?

23. „и бувають у вас напади прискореного серцебитт€?

24. ¬и так—÷ чутлив—÷, що гучн—÷ звуки, €скраве св—÷тло —÷ р—÷зк—÷ кольори дратують вас?

25. „и в—÷дчува—‘те ви в пальц€х рук —÷ н—÷г або в т—÷л—÷ коленн€, повзанн€ мурашок, он—÷м—÷нн€ або —÷нш—÷ непри—‘мн—÷ в—÷дчутт€?

26. ” вас бувають пер—÷оди такого занепоко—‘нн€, що ви нав—÷ть не можете усид—÷ти на м—÷i—÷?

27. ¬и до к—÷нц€ роботи так сильно втомлю—‘тес€, що вам необх—÷дно в—÷дпочити, перш н—÷ж вз€тис€ за що-небудь?

28. ќч—÷куванн€ вас турбу—‘ —÷ нерву—‘?

29. ” вас крутитьс€ голова —÷ темн—÷—‘ в очах, €кщо ви р—÷зко встанете або нахилитес€?

30. ѕри р—÷зк—÷й зм—÷н—÷ погоди у вас пог—÷ршу—‘тьс€ самопочутт€?

31. ¬и пом—÷чали, €к у вас мимов—÷льно с—÷паютьс€ голова —÷ плеч—÷ або пов—÷ки, скули, особливо коли ви хвилю—‘тес€?

32. ” вас бувають кошмарн—÷ сновид—÷нн€?

33. ¬и в—÷дчува—‘те тривогу —÷ занепоко—‘нн€ за кого-небудь або за що-небудь?

34. „и в—÷дчува—‘те ви грудку в горл—÷ при хвилюванн—÷?

35. „и бува—‘ у вас в—÷дчутт€, що до вас в—÷днос€тьс€ байдуже, н—÷хто не прагне вас зрозум—÷ти —÷ посп—÷вчувати —÷ ви в—÷дчува—‘те себе самотн—÷м?

36. „и в—÷дчува—‘те ви утрудненн€ при ковтанн—÷ —„ж—÷, особливо коли ви хвилю—‘тес€?

37. ¬и звертали увагу на те, що руки або ноги у вас знаход€тьс€ в неспок—÷йному рус—÷?

38. „и турбу—‘ вас, що ви не можете зв—÷льнитис€ в—÷д нав'€зливих думок, що пост—÷йно повертаютьс€ (мелод—÷€, в—÷рш, сумн—÷ви)?

39. ¬и легко пот—÷—‘те при хвилюванн—÷?

40. „и бува—‘ у вас страх залишатис€ наодинц—÷ в порожн—÷й квартир—÷?

41. „и в—÷дчува—‘те ви у себе нетерпл€ч—÷сть, непосидюч—÷сть або метушлив—÷сть?

42. ” вас бувають запамороченн€ або нудота до к—÷нц€ робочого дн€?

43. ¬и погано переносите транспорт (вас вколису—‘ —÷ вам ста—‘ погано)?

44. Ќав—÷ть в теплу погоду ноги —÷ руки у вас холодн—÷ (мерзнуть)?

45. „и легко ви обража—‘тес€?

46. ” вас бувають нав'€злив—÷ сумн—÷ви в правильност—÷ ваших вчинк—÷в або р—÷шень?

47. „и не вважа—‘те ви, що ваша прац€ на робот—÷ або удома недостатньо оц—÷ню—‘тьс€ оточуючими?

48. ¬ам часто хочетьс€ побути одному?

49. ¬и пом—÷ча—‘те, що ваш—÷ близьк—÷ в—÷днос€тьс€ до вас байдуже або нав—÷ть непри€зно?

50. ¬и в—÷дчува—‘те себе скуто або невпевнено в товариств—÷?

51. „и бувають у вас головн—÷ бол—÷?

52. „и пом—÷ча—‘те ви, €к стука—‘ або пульсу—‘ кров в судинах, особливо €кщо ви хвилю—‘тес€?

53. „и скою—‘те ви машинально непотр—÷бн—÷ д—÷—„ (потира—‘те руки, поправл€—‘те од€г, пригладжу—‘те волосс€ —÷ т.д.)?

54. ¬и легко червон—÷—‘те або бл—÷днете?

55. „и покриваютьс€ ваше обличч€, ши€ або груди червоними пл€мами при хвилюванн—÷?

56. „и приход€ть вам на робот—÷ думки, що з вами може неспод—÷вано щось трапитис€ —÷ вам не встигнуть надати допомоги?

57. „и виникають у вас бол—÷ або непри—‘мн—÷ в—÷дчутт€ у д—÷л€нц—÷ шлунку, коли ви хвилю—‘тесь?

58. „и приход€ть вам думки, що ваш—÷ друз—÷ або близьк—÷ б—÷льш щаслив—÷, н—÷ж ви?

59. „и бувають у вас закрепи або проноси?

60.  оли ви турбу—‘тес€, у вас бува—‘ в—÷дрижка або нудота?

61. ѕерш н—÷ж ухвалити р—÷шенн€, ви довго колива—‘тес€?

62. „и легко зм—÷ню—‘тьс€ ваш настр—÷й?

63. ѕри прикрощах у вас з'€вл€—‘тьс€ сверб—÷нн€ шк—÷ри або висип?

64. ѕ—÷сл€ сильних прикрощ—÷в ви втрачали голос або у вас в—÷дн—÷малис€ руки або ноги?

65. ” вас п—÷двищене слиновид—÷ленн€?

66. „и бува—‘, що ви не можете один перейти вулицю, в—÷дкриту площу?

67. „и бува—‘, що ви пережива—‘те сильне почутт€ голоду, а ледве почавши —„сти, швидко насичу—‘тес€?

68. ” вас виника—‘ в—÷дчутт€, що в багатьох непри—‘мност€х винуват—÷ ви сам—÷?

“аблиц€ 2.2.

Ѕланк опитувальника

Ќомер питанн€

ќц—÷нка

Ќомер питанн€

ќц—÷нка

Ќомер питанн€

ќц—÷нка

Ќомер питанн€

ќц—÷нка

1


18


35


52


2


19


36


53


3


20


37


54


4


21


38


55


5


22


39


56


6


23


40


57


7


24


41


58


8


25


42


59


9


26


43


60


10


27


44


61


11


28


45


62


12


29


46


63


13


30


47


64


14


31


48


65


15


32


49


66


16


33


50


67


17


34


51


68



ќбробка результат—÷в

ƒл€ зручност—÷ обробки рекоменду—‘тьс€ виготовити маски дл€ кожно—„ з шести шкал. ѕри обробц—÷ результат—÷в використовуютьс€ таблиц—÷ значень д—÷агностичних коеф—÷ц—÷—‘нт—÷в за шкалами (додаток ј).

–∆нтерпретац—÷€: сумують д—÷агностичн—÷ коеф—÷ц—÷—‘нти за 6 шкалами —÷ будують граф—÷к. ѕоказник б—÷льше +1,28 вказу—‘ на р—÷вень здоровтјў€, менше - 1,28 - на хворобливий характер ви€влених розлад—÷в.


2.2 –езультати констатуючого експерименту


« метою ви€вленн€ психолог—÷чних особливостей людей —÷з г—÷пертон—÷чна хворобою нами було проведене досл—÷дженн€ —÷з пац—÷—‘нтами кард—÷олог—÷чного в—÷дд—÷ленн€ м—÷сько—„ л—÷карн—÷ є 1 м.  амтјў€нець-ѕод—÷льський. ќбс€г виб—÷рки - 24 людей.

«а результатами експериментального досл—÷дженн€, за допомогою методики "ѕричини емоц—÷йного дискомфорту" було встановлено, що у людей —÷з г—÷пертон—÷чною хворобою дуже сильний неспок—÷й виклика—‘:

  • ф—÷зична недуга (€кий-небудь розлад орган—÷зму, т—÷лесний дефект) (40%);
  • турботи про сво—‘ здоров'€ (в ц—÷лому) (40%);
  • турбота про стан здоров'€ кого-небудь з член—÷в с—÷м'—„ (20%).

ѕричинами сильного неспокою —‘:

турбота про стан здоров'€ кого-небудь з член—÷в с—÷м'—„;

  • ф—÷зична недуга (€кий-небудь розлад орган—÷зму, т—÷лесний дефект);
  • ф—÷нансова ненад—÷йн—÷сть положенн€ с—÷м'—„ (або "асного положенн€);
  • турботи про сво—‘ здоров'€ (в ц—÷лому);
  • недостатн—÷сть в—÷дпочинку;
  • в—÷дчутт€ самотност—÷;
  • ц—÷ни, що ростуть (рис.2.1.).


–ис.2.1 –езультати досл—÷дженн€ за методикою "ѕричини емоц—÷йного дискомфорту" за показником "сильний неспок—÷й"


—лабкий неспок—÷й викликають:

  • неспок—÷й, викликаний внутр—÷шньоособист—÷сними конфл—÷ктами (суперечливими бажанн€ми, прагненн€ми, обов'€зками перед людьми);
  • труднощ—÷ з можлив—÷стю виразити себе;
  • незадоволен—÷сть в—÷дносинами з друз€ми —÷ при€тел€ми;
  • проблеми з д—÷тьми;
  • перевантажен—÷сть с—÷мейними обов'€зками;
  • неспок—÷й з приводу обстановки в кра—„н—÷;
  • розка€нн€ з приводу минулих р—÷шень;
  • перевантажен—÷сть справами;
  • незадоволен—÷сть зовн—÷шн—÷м вигл€дом;
  • недол—÷к активност—÷, енерг—÷—„;
  • проблеми з транспортом.

ѕричинами дуже слабкого неспокою досл—÷джуванн—÷ вважають:

  • розка€нн€ з приводу минулих р—÷шень;
  • труднощ—÷ з можлив—÷стю виразити себе;
  • незадоволен—÷сть зовн—÷шн—÷м вигл€дом;
  • перевантажен—÷сть с—÷мейними обов'€зками;
  • неспок—÷й, викликаний внутр—÷шньоособист—÷сними конфл—÷ктами (суперечливими бажанн€ми, прагненн€ми, обов'€зками перед людьми);
  • проблеми з транспортом;
  • труднощ—÷ у в—÷дносинах з ровесниками протилежно—„ стат—÷;
  • брак часу дл€ с—÷м'—„;
  • проблеми з батьками;
  • проблеми з п—÷длеглими;
  • проблеми в сп—÷лкуванн—÷ —÷з сп—÷вроб—÷тниками (колегами) на робот—÷;
  • з—÷ткненн€ з начальством;
  • неспок—÷й про над—÷йн—÷сть м—÷i€ роботи;
  • проблеми з м—÷iем роботи через сво—‘ю статеву приналежн—÷сть;
  • незадоволен—÷сть сво—‘ю роботою;
  • роздуму про сенс житт€;
  • труднощ—÷ у вибор—÷ житт—‘вого шл€ху;
  • сексуальн—÷ проблеми;
  • проблеми з сексуальним партнером;
  • проблеми з д—÷тьми;
  • перевантажен—÷сть с—÷мейними обов'€зками;
  • незадоволен—÷сть в—÷дносинами з друз€ми —÷ при€тел€ми.

«а результатами експериментального досл—÷дженн€, за допомогою методики " л—÷н—÷чний опитувальник дл€ ви€вленн€ —÷ оц—÷нки невротичних стан—÷в" було встановлено, що у людей —÷з г—÷пертон—÷чною хворобою хворобливий характер ви€влений за шкалами (рис.2.2.):

  • невротично—„ депрес—÷—„,
  • астен—÷—„,
  • вегетативних порушень,
  • —÷стеричного типу реагуванн€,
  • обсесивно-фоб—÷чних порушень.


–ис. 2.2 ¬иражен—÷сть шкал за методикою " л—÷н—÷чний опитувальник дл€ ви€вленн€ —÷ оц—÷нки невротичних стан—÷в"


’воробливий характер нами не був ви€влений за шкалою "“ривоги". Ќайб—÷льш вираженою була шкала "астен—÷—„" ( - 6,16) хоча найчаст—÷ше зустр—÷ча—‘тьс€ хворобливий характер ви€вленн€ розлад—÷в за шкалою "вегетативних порушень".

“акож, у ход—÷ досл—÷дженн€, у одн—÷—‘—„ ж—÷нки за вс—÷ма шкалами ви€вивс€ р—÷вень здоровтјў€ (рис.2.3.).


–ис.2.3 ¬иражен—÷сть шкал за методикою " л—÷н—÷чний опитувальник дл€ ви€вленн€ —÷ оц—÷нки невротичних стан—÷в"


ќтже, у людей з г—÷пертон—÷чною хворобою найб—÷льший неспок—÷й викликають ф—÷зична недуга (€кий-небудь розлад орган—÷зму, т—÷лесний дефект); турбота про сво—‘ здоров'€ (в ц—÷лому); турбота про стан здоров'€ кого-небудь з член—÷в с—÷м'—„; ц—÷ни, що ростуть (зокрема, на медикаменти). Ќайменше вони турбуютьс€ про проблеми з батьками; проблеми з п—÷длеглими; проблеми в сп—÷лкуванн—÷ —÷з сп—÷вроб—÷тниками (колегами) на робот—÷; з—÷ткненн€ з начальством; неспок—÷й про над—÷йн—÷сть м—÷i€ роботи; проблеми з м—÷iем роботи через сво—‘ю статеву приналежн—÷сть; незадоволен—÷сть сво—‘ю роботою; роздуму про сенс житт€; труднощ—÷ у вибор—÷ житт—‘вого шл€ху; сексуальн—÷ проблеми; тощо.

«а результатами експериментального досл—÷дженн€, за допомогою методики " л—÷н—÷чний опитувальник дл€ ви€вленн€ —÷ оц—÷нки невротичних стан—÷в" було встановлено, що у людей —÷з г—÷пертон—÷чною хворобою хворобливий характер ви€влений за шкалами: невротично—„ депрес—÷—„ (40%), астен—÷—„ (40%), вегетативних порушень (60%), —÷стеричного типу реагуванн€ (20%), обсесивно-фоб—÷чних порушень (40%).


2.3 —истема проф—÷лактичних заход—÷в —÷ здоровтјў€ населенн€


–екомендац—÷—„ розроблен—÷ ƒержавним науково-досл—÷дним центром проф—÷лактично—„ медицини ћ« –‘, при техн—÷чн—÷й п—÷дтримц—÷ проекту "—истема проф—÷лактичних заход—÷в —÷ здоров'€ населенн€ –ос—÷—„" ћ—÷н—÷стерства охорони здоров'€ –‘ —÷ програми TACIS [30].

√—÷пертон—÷€ розвива—‘тьс€ в 6 раз—÷в част—÷ше у ос—÷б, що харчуютьс€ нерац—÷онально, зловживають жирною —÷ солоною —„жею, алкоголем, мають надм—÷рну масу т—÷ла. —тресов—÷ ситуац—÷—„, —÷ особливо неадекватна реакц—÷€ на них з боку самих людей, також можуть бути в—÷днесен—÷ до неспри€тливих дл€ здоров'€ чинник—÷в. Ќормал—÷зац—÷€ ваги, достатн—÷й р—÷вень адекватно—„ ф—÷зично—„ повс€кденно—„ активност—÷, в—÷дмова в—÷д шк—÷дливих звичок, рац—÷ональне харчуванн€ можуть привести до зниженн€ п—÷двищеного тиску.

¬и можете значно допомогти самому соб—÷, незалежно в—÷д причини г—÷пертон—÷—„, €кщо знатимете дек—÷лька простих, але важливих правил —÷ сл—÷дуватимете —„м.

–егул€рно контролюйте артер—÷альний тиск!

Ќезалежно в—÷д в—÷ку контролюйте артер—÷альний тиск, €кщо у ¬ас:

  • тиск н—÷коли не п—÷двищувавс€ - 1 раз на два роки;
  • тиск був п—÷двищений хоч би одного разу - не р—÷дше за 1 раз на р—÷к;
  • тиск п—÷двищу—‘тьс€ —÷ ¬и не в—÷дчува—‘те цього - не р—÷дше за 1 раз на м—÷с€ць;
  • п—÷двищенн€ тиску супроводжу—‘тьс€ порушенн€ми самопочутт€ - так часто, €к радить л—÷кар.

ѕравильно харчуйтес€!

–ац—÷ональне харчуванн€ - це живленн€, €ке спри€—‘ п—÷дтримц—÷ здоров'€, задовольн€—‘ потреби нашого орган—÷зму в живильних речовинах, в—÷там—÷нах, м—÷неральних речовинах, енерг—÷—„.

ќсновн—÷ принципи рац—÷онального харчуванн€:

  1. «балансован—÷сть добового надходженн€ енерг—÷—„ з —„—„ добовим витрачанн€м в повс€кденному житт—÷ —÷ робот—÷.
  2. «балансован—÷сть живильних речовин (б—÷лк—÷в - 15%, жир—÷в - 30%, вуглевод—÷в - 55% в—÷д добово—„ калор—÷йност—÷), в—÷там—÷н—÷в —÷ м—÷неральних речовин.
  3. –ежим харчуванн€. Ѕажано приймати —„жу не р—÷дше 4-5 раз—÷в на день, в один —÷ той же час, не об'—„даючись перед сном. ќптимальний —÷нтервал м—÷ж вечерею —÷ сн—÷данком - не б—÷льше 10 годин.

ƒл€ дов—÷дки:

ƒобова потреба в б—÷лках склада—‘ 90-95г. ѕовноц—÷нний б—÷лок м—÷ститьс€ у вс—÷х тваринних продуктах - м'€с—÷, риб—÷, птаху, молочних продуктах (сир—÷, сир—÷, молоц—÷), €йц€х. ƒжерела рослинного б—÷лка - боби, гор—÷хи, картопл€, зернов—÷ продукти. –екоменду—‘тьс€ регул€рно по—‘днувати продукти, що м—÷ст€ть тваринний б—÷лок (1/3 добового б—÷лка) —÷ рослинний б—÷лок (2/3 добового б—÷лка).

ƒобова потреба в жирах склада—‘ 80-100г. Ѕлизько половини ц—÷—‘—„ к—÷лькост—÷ входить до складу продукт—÷в (м'€со, ковбаса, сир, молоко —÷ так дал—÷). ƒл€ приготуванн€ —„ж—÷, заправки салат—÷в, каш, бутерброд—÷в рекоменду—‘тьс€ не б—÷льше 40-50г жиру в день (3 ст. ложки, бажано в сп—÷вв—÷дношенн—÷ 1: 2 тваринний —÷ рослинний жири). ” рослинних жирах (сон€шникова, кукурудз€на, бавовн€на ол—÷€), риб—÷, продуктах мор€ м—÷ст€тьс€ також корисн—÷ дл€ нормал—÷зац—÷—„ п—÷двищеного артер—÷ального тиску речовини, жиророзчинн—÷ в—÷там—÷ни (ј, групи ¬, —). ∆ир морських риб м—÷стить жирн—÷ кислоти, корисн—÷ при г—÷пертон—÷—„ —÷ атеросклероз—÷.

ƒобова потреба у вуглеводах склада—‘ 300-350г. ¬углеводи бувають складн—÷ —÷ прост—÷. ќсновна частина (до 300г.) повинна покриватис€ за рахунок складних вуглевод—÷в. ÷е крохмальвм—÷сн—÷ продукти - хл—÷б, каш—÷, макаронн—÷ вироби, картопл€, а також овоч—÷ —÷ фрукти. ѕростих вуглевод—÷в (цукру в чистому вигл€д—÷ —÷ що м—÷ститьс€ в солодощах, солодких напо€х) рекоменду—‘тьс€ не б—÷льше 40г в день.

¬ам сл—÷д обмежити споживанн€ куховарсько—„ сол—÷ до 5г (чайна ложка без верху) в добу —÷ зб—÷льшити споживанн€ продукт—÷в, багатих сол€ми кал—÷€ до 5-6 р. «начна к—÷льк—÷сть кал—÷€ (б—÷льше 0,5г в 100г продукту), м—÷ститьс€ в урюку, квасол—÷, морськ—÷й капуст—÷, чорнослив—÷, родзинках, горос—÷, картопл—÷ (печен—÷й в "мундир—÷"). “акож багато кал—÷ю (до 0,4г на 100г) м—÷ст€ть €ловичина, свинина, тр—÷ска, хек, скумбр—÷€, кальмари, крупа в—÷вс€на, зелений горошок, томати, бур€к, редиска, зелена цибул€, смородина, виноград, абрикоси, персики. ” овочах, фруктах —÷ особливо в €годах, а також —÷нших продуктах рослинного походженн€ багато корисно—„ кл—÷тковини, в—÷там—÷н—÷в —÷ м—÷неральних солей (кал—÷ю, магн—÷ю). ћ—÷неральн—÷ сол—÷ —÷ речовини, спри€юч—÷ зниженню тиску, м—÷ст€тьс€ в бур€ку, р—÷пчаст—÷й цибул—÷, часнику, пос—÷вному салат—÷, чорн—÷й смородин—÷, чорнопл—÷дн—÷й горобин—÷, брусниц—÷, польов—÷й полуниц—÷.

ѕонижений вм—÷ст натр—÷ю входить до складу сол—÷ "ѕроф—÷лактично—„" (60%). ” н—÷й також м—÷ст€тьс€ необх—÷дн—÷ дл€ здоров'€ —÷они кал—÷ю, магн—÷ю, йоду. ѕродукти з низьким вм—÷стом натр—÷ю (до 0,1г на 100г продукту) - натуральн—÷ продукти рослинного походженн€, сир, риба, м'€со. ѕродукти гастроном—÷в (готов—÷) м—÷ст€ть значно б—÷льше сол—÷, чим натуральн—÷. Ќаприклад, в ковбас—÷ —÷ сир—÷ сол—÷ в 10-15 раз—÷в б—÷льше, н—÷ж в натуральному м'€с—÷.

 раще виключити (або значно обмежити) гостр—÷ страви, приправи, сол—÷нн€, тваринн—÷ жири, консервован—÷ продукти, борошн€н—÷ —÷ кондитерськ—÷ вироби. –∆з способ—÷в приготуванн€ —„ж—÷ краще в—÷ддавати перевагу в—÷дварюванню, приготуванню на пару, зап—÷канню. Ћегке обсмажуванн€ можна допускати лише зр—÷дка. ¬ироб—÷ть звичку при приготуванн—÷ —„жу не солити, а додавати с—÷ль на смак п—÷сл€ проби. ќбмежте прийом в—÷льно—„ р—÷дини, особливо м—÷неральних газованих напо—„в, до 1,5л на добу.

ѕозбавтесь в—÷д шк—÷дливих звичок!

Ќегативно впливають на здоровтјў€ кур—÷нн€ —÷ зловживанн€ алкоголем. Ќ—÷котин, що м—÷ститьс€ в сигаретному дим—÷, порушу—‘, зб—÷льшу—‘ навантаженн€ на серце, виклика—‘ звуженн€ судин, п—÷двищу—‘ артер—÷альний тиск. ѕ—÷д д—÷—‘ю алкоголю втрача—‘тьс€ контроль за самопочутт€м, п—÷двищенн€ тиску ста—‘ небезпечн—÷шим.

ѕрактичн—÷ поради:

якщо ¬и вир—÷шили в—÷дмовитис€ в—÷д кур—÷нн€, почн—÷ть з анал—÷зу причин, чому ¬и палите? „и так вже ¬ам необх—÷дно палити? «авед—÷ть щоденник, ре—‘струючи хоч би прот€гом дек—÷лькох дн—÷в кожну викурену сигарету —÷ —„—„ реальну потребу дл€ ¬ас. ѕостарайтес€ позбавитис€ в—÷д автоматичного кур—÷нн€, зробивши його пом—÷тним дл€ себе (зм—÷н—÷ть марку сигарет, м—÷iе дл€ запальнички, пачки сигарет). ѕостарайтес€ знайти зам—÷ну кур—÷нню €к проведенню часу, уникайте компан—÷й тих, що пал€ть. Ќам—÷тьте день повно—„ в—÷дмови в—÷д кур—÷нн€. якщо ¬и в—÷дчува—‘те потребу в п—÷дтримц—÷, оголос—÷ть про сво—‘ бажанн€ кинути палити друз€м —÷ близьким. Ќе виключено, що саме —„х п—÷дтримка допоможе ¬ам зробити вир—÷шальний крок.  инути палити самост—÷йно, особливо при багатор—÷чн—÷й прихильност—÷ ц—÷й звичц—÷, бува—‘ нелегко. –∆сну—‘ багато способ—÷в кинути палити. якщо ¬и в—÷дчува—‘те необх—÷дн—÷сть, ¬ам сл—÷д звернутис€ до л—÷кар€ каб—÷нету проф—÷лактики ¬ашо—„ пол—÷кл—÷н—÷ки за вибором в—÷дпов—÷дного дл€ ¬ас способу.

ѕрагн—÷ть п—÷двищити ф—÷зичну активн—÷сть!

–—÷вень допустимо—„ дл€ ¬ас ф—÷зично—„ активност—÷ визначить л—÷кар, €кщо ¬и хочете зайн€тис€ спец—÷альними тренуванн€ми. ѕочинати тренуванн€ сл—÷д п—÷д контролем фах—÷вц€, тому рекоменду—‘мо отримати консультац—÷ю, €кщо ¬и вир—÷шили займатис€ самост—÷йно. ћетою зб—÷льшенн€ ф—÷зично—„ активност—÷ сл—÷д вважати дос€гненн€ тренуючого ефекту зан€ть. Ќайрац—÷ональн—÷ше, €кщо ¬и поставите перед собою реальну мету - п—÷двищити повс€кденну ф—÷зичну активн—÷сть при звичайному ритм—÷ житт€.

” вс—÷х випадках ¬ам допоможуть основи самоконтролю:

Ќа висот—÷ навантаженн€ пульс не повинен перевищувати 120-140 в 1 хвилину ("180 - в—÷к в л—÷тах"). «ан€тт€ не повинн—÷ провокувати задишку, р€сне потовид—÷ленн€, загальну слабк—÷сть, бол—÷ в серц—÷. ѕо€ва цих симптом—÷в св—÷дчить про неадекватн—÷сть навантажень —÷ —‘ сигналом дл€ зменшенн€ —÷нтенсивност—÷ навантаженн€ —÷ повторно—„ консультац—÷—„ фах—÷вц€.

ўоб визначити вплив ф—÷зичних навантажень на ¬аш орган—÷зм, сл—÷д контролювати пульс до —÷ п—÷сл€ навантаженн€ —÷ визначити час, прот€гом €кого пульс в—÷дновлю—‘тьс€ до початкового п—÷сл€ одного —÷ того ж навантаженн€, наприклад, п—÷сл€ 20 прис—÷дань.

“ренуючий ефект навантажень ви€вл€—‘тьс€ в зниженн—÷ частоти пульсу в спок—÷йному стан—÷ —÷ поступовому скороченн—÷ часу в—÷дновленн€ пульсу п—÷сл€ навантаженн€ (20 прис—÷дань). якщо ¬аше самопочутт€ пог—÷рша—‘ (порушитьс€ сон, апетит, працездатн—÷сть, з'€вл€тьс€ непри—‘мн—÷ в—÷дчутт€), то це зажада—‘ зниженн€ навантажень —÷ повторно—„ консультац—÷—„ фах—÷вц€.

ѕрактичн—÷ поради:

¬х—÷д в режим навантажень ¬ам сл—÷д зд—÷йснювати поступово - чим ¬и менш активн—÷ ф—÷зично, тим пов—÷льн—÷ше сл—÷д зб—÷льшувати навантаженн€. ѕрагн—÷ть дотримувати регул€рн—÷сть зан€ть 3-5 раз—÷в на тиждень. Ќайреальн—÷ше почати з дозовано—„ ходьби в тренуючому режим—÷ - це швидкий темп без зупинок (приблизно 120 крок—÷в в хвилину) на дистанц—÷ю 3-4км. ѕочинати треба, поступово зб—÷льшуючи темп —÷ дистанц—÷ю, визначивши початкову —÷ндив—÷дуальну межу ходьби в звичайному темп—÷ до зупинки (втома, задишка, бол—÷ —÷ —÷н.). “ак—÷ тренуванн€ можна проводити по дороз—÷ на роботу —÷ з роботи, виключивши транспорт або повн—÷стю, або частково.  раще, €кщо —‘ можлив—÷сть проводити тренуванн€ в л—÷с—÷ або парку, де пов—÷тр€ чист—÷ше.

ѕозбавтес€ в—÷д надм—÷рно—„ ваги!

ƒл€ простоти визначенн€, чи —‘ у ¬ас надлишок ваги, можна ор—÷—‘нтуватис€ на формулу дл€ чолов—÷к—÷в "зростанн€-100", дл€ ж—÷нок "зростанн€-105" або на таблицю визначенн€ нормально—„ ваги т—÷ла.

ƒуже важливо, щоб дотримувавс€ баланс м—÷ж енерг—÷—‘ю, €ку ми отриму—‘мо з —„жею, —÷ енерговитратами орган—÷зму. Ћюдина середнього в—÷ку, особливо €кщо у не—„ п—÷двищу—‘тьс€ артер—÷альний тиск, не повинна мати надлишку ваги.

ѕрагн—÷ть повноц—÷нно в—÷дпочивати!

¬ам сл—÷д добре в—÷дпочивати, спати не менше 8-9 годин на добу. ќбов'€зково необх—÷дно в—÷дрегулювати ф—÷з—÷олог—÷чний добовий ритм - чергуванн€ годин неспанн€ (день) —÷ сну (н—÷ч).

Ќавч—÷тьс€ протисто€ти стресовим ситуац—÷€м!

¬и можете легко навчитис€ знижувати психоемоц—÷йну напругу (стрес). ¬ам допоможуть способи псих—÷чно—„ регул€ц—÷—„, аутогенного тренуванн€ (тренуванн€ диханн€, вольове розслабленн€ м'€з—÷в, зм—÷на положенн€ т—÷ла, концентрац—÷€ уваги, а деколи - прост—÷й в—÷дпочинок). ”никнути багатьох конфл—÷ктних ситуац—÷й практично неможливо, але навчитис€ правильно до них в—÷дноситис€ —÷ нейтрал—÷зувати можна. ” цьому ¬ам допоможуть прост—÷ правила протисто€нн€ небажаному стресу, €кий п—÷дстер—÷га—‘ нас в повс€кденному житт—÷ на кожному кроц—÷. як найг—÷рший спос—÷б "розр€дитис€" - це з—÷рвати образу —÷ зл—÷сть на близьких ¬ам люд€х. Ўкода в—÷д цього подв—÷йна. ”никайте стану перевтоми, особливо хрон—÷чно—„, чергуйте зан€тт€ розумовою —÷ ф—÷зичною роботою.

ѕотрапивши в непри—‘мну ситуац—÷ю, що хвилю—‘ ¬ас, зроб—÷ть паузу перш, н—÷ж виразити св—÷й гн—÷в, незадоволен—÷сть, зм—÷н—÷ть тему розмови, не ухвалюйте р—÷шень без обдумуванн€ насл—÷дк—÷в з урахуванн€м р—÷зних вар—÷ант—÷в.

–етельно сл—÷дуйте вс—÷м порадам л—÷кар€!

якщо л—÷кар признача—‘ ¬ам медикаменти, то дуже важливо, щоб ¬и сл—÷дували його рекомендац—÷€м. ¬с—÷ поради, описан—÷ в попередн—÷х правилах, не —‘ дл€ ¬ас короткочасними рекомендац—÷€ми. ¬ам необх—÷дно прийн€ти —„х €к новий, здоров—÷ший спос—÷б житт€ —÷ нов—÷ звички. якщо ¬аш артер—÷альний тиск п—÷двищу—‘тьс€ трохи, то дотриманн€ приведених правил може позбавити ¬ас в—÷д захворюванн€. якщо ¬аш тиск схильний до значних —÷ тривалих п—÷дйом—÷в, —÷ потр—÷бний прийом медикамент—÷в за призначенн€м л—÷кар€, то дотриманн€ цих порад допоможе швидше дос€гти зниженн€ тиску, зменшити дози л—÷к—÷в.


¬исновки


  1. ѕусковим механ—÷змом розвитку г—÷пертон—÷чно—„ хвороби у людини —‘ нервовий —÷мпульс. ѕочатковою ланкою цього механ—÷зму служить емоц—÷€, душевне переживанн€, що супроводжу—‘тьс€ —÷ у здорових людей багатьма реакц—÷€ми з боку орган—÷зму, —÷ зокрема п—÷двищенн€м артер—÷ального тиску. ” людини, що захворю—‘ г—÷пертон—÷чною хворобою, ц—÷ реакц—÷—„ в—÷др—÷зн€ютьс€ тим, що у в—÷дпов—÷дь на малозначну причину виника—‘ глибока —÷ (або) напружена емоц—÷йна реакц—÷€, а разом з нею —÷ значне п—÷двищенн€ р—÷вн€ артер—÷ального тиску, що збер—÷га—‘тьс€ тривал—÷ший, н—÷ж у здорово—„ людини, терм—÷н.
  2. «м—÷ни псих—÷ки при √’ р—÷зноман—÷тн—÷, вони залежать в—÷д особливостей особи хворого, т€жкост—÷ —÷ стад—÷—„ захворюванн€. Ќа ранн—÷й стад—÷—„ розвитку хвороби, коли д—÷агноз ще не поставлений —÷ п—÷двищенн€ артер—÷ального тиску не ви€влене, можуть спостер—÷гатис€ астен—÷чн—÷ симптоми (драт—÷влив—÷сть, порушенн€ сну, швидша стомлюван—÷сть, головн—÷ бол—÷), на €к—÷ хворий нер—÷дко не зверта—‘ уваги, але зазвичай згаду—‘ про них п—÷сл€ ви€вленн€ у нього п—÷двищеного артер—÷ального тиску. ќск—÷льки нер—÷дко розвитку √’ переду—‘ тривала психотравмуюча ситуац—÷€ —÷ пов'€зан—÷ з нею емоц—÷йн—÷ переживанн€ —÷ навантаженн€, то астен—÷чн—÷ розлади по€снюютьс€ саме цими чинниками.
  3. «агальну виб—÷рку досл—÷джених склали 24 мешканц—÷в м.  амтјў€нець-ѕод—÷льський у в—÷ц—÷ в—÷д 38 до 69 рок—÷в - в—÷дв—÷дувач—÷ кард—÷олог—÷чного в—÷дд—÷ленн€ м—÷сько—„ л—÷карн—÷ є 1. Ќами були використан—÷ методики: "ѕричини емоц—÷йного дискомфорту"; " л—÷н—÷чний опитувальник дл€ ви€вленн€ —÷ оц—÷нки невротичних стан—÷в".
  4. ” людей з г—÷пертон—÷чною хворобою найб—÷льший неспок—÷й викликають ф—÷зична недуга (€кий-небудь розлад орган—÷зму, т—÷лесний дефект); турбота про сво—‘ здоров'€ (в ц—÷лому); турбота про стан здоров'€ кого-небудь з член—÷в с—÷м'—„; ц—÷ни, що ростуть (зокрема, на медикаменти). Ќайменше вони турбуютьс€ про проблеми з батьками; проблеми з п—÷длеглими; проблеми в сп—÷лкуванн—÷ —÷з сп—÷вроб—÷тниками (колегами) на робот—÷; з—÷ткненн€ з начальством; неспок—÷й про над—÷йн—÷сть м—÷i€ роботи; проблеми з м—÷iем роботи через сво—‘ю статеву приналежн—÷сть; незадоволен—÷сть сво—‘ю роботою; роздуму про сенс житт€; труднощ—÷ у вибор—÷ житт—‘вого шл€ху; сексуальн—÷ проблеми; тощо.
  5. «а результатами експериментального досл—÷дженн€, за допомогою методики " л—÷н—÷чний опитувальник дл€ ви€вленн€ —÷ оц—÷нки невротичних стан—÷в" було встановлено, що у людей —÷з г—÷пертон—÷чною хворобою хворобливий характер ви€влений за шкалами: невротично—„ депрес—÷—„ (40%), астен—÷—„ (40%), вегетативних порушень (60%), —÷стеричного типу реагуванн€ (20%), обсесивно-фоб—÷чних порушень (40%).
  6. √—÷пертон—÷€ розвива—‘тьс€ в 6 раз—÷в част—÷ше у ос—÷б, що харчуютьс€ нерац—÷онально, зловживають жирною —÷ солоною —„жею, алкоголем, мають надм—÷рну масу т—÷ла. —тресов—÷ ситуац—÷—„, —÷ особливо неадекватна реакц—÷€ на них з боку самих людей, також можуть бути в—÷днесен—÷ до неспри€тливих дл€ здоров'€ чинник—÷в. Ќормал—÷зац—÷€ ваги, достатн—÷й р—÷вень адекватно—„ ф—÷зично—„ повс€кденно—„ активност—÷, в—÷дмова в—÷д шк—÷дливих звичок, рац—÷ональне харчуванн€ можуть привести до зниженн€ п—÷двищеного тиску.

—писок використаних джерел


  1. Ѕокарев ».Ќ. Ёссенциальна€ гипертони€ или гипертоническа€ болезнь? ѕроблемы классифицировани€ //  линическа€ медицина. - 1997. - є6. - —.56-60.
  2. ¬оронов ћ. ѕсихосоматика: ѕрактическое руководство. -  .: Ќика-÷ентр, 2004. - 256 с.
  3. ¬нутр—÷шн—÷ хвороби.  омарова ‘.–∆. - ћ., ћедицина, 1990.
  4. ¬нутр—÷шн—÷ хвороби. Ћатогуз –∆. . - ’арк—÷в, 1994.
  5. ¬нутренние болезни: ”чебник дл€ мединститутов / ѕод ред. проф. √.». Ѕурчинского. - 2-е изд. -  иев: ¬ища школа. - 1981. - 768 с.
  6. √огин ≈.≈., —ененко ј.Ќ., “юрин ≈.». јртериальные гипертензии. - Ћ.: ћедицина, 1978. - 272 с.
  7. √ройсман ј.Ћ.  линическа€ психологи€ психосоматика и психопрофилактика. - ћ.: ћј√»—“–-ѕ–≈——, 2002. - 452 с.
  8. √убачев ё.ћ., —табровский ≈.ћ.  линико-физиологические основы психосоматических соотношений. - Ћ.: ћедицина, 1981. - 216 с.
  9. «аноздра Ќ.—.,  рищук ј.ј. √ипертонические кризы. -  .: «доровтјў€, 1987. - 168 с.
  10.  линическа€ психологи€: учебник / ѕод ред. Ѕ.ƒ.  арвасарского. - —ѕб: ѕитер, 2006. - 960 с.
  11.  линическа€ психологи€ / ѕод ред.ћ. ѕерре, ”. Ѕауманна. - —ѕб.: ѕитер, 2002. - 1312 с.
  12.  речмер Ё. ћедицинска€ психологи€. ѕер. с нем. / »зд. подгот. ¬ал.ј. Ћеков. - —ѕб.: —оюз, 1998. - 464 с.
  13.  ушаковский ћ.—. √ипертоническа€ болезнь и вторичные артериальные гипертензии. - Ћ.: ћедицина, 1983. - 288 с.
  14. Ћакосина Ќ.ƒ., —ергеев ».»., ѕанкова ќ.‘.  линическа€ психологи€. - ћ.: "ћ≈ƒпресс-информ", 2005. - 416 с.
  15. Ћебединский ћ.—., ћ€сищев ¬.Ќ. ¬ведение в медицинскую психологию. - Ћенинград: "ћедицина", 1966. - 430 с.
  16. Ћюбан-ѕлоцца Ѕ., ѕельдингер ¬.,  регер ‘., Ћедерах-√офманн  . ћенделевич ¬.ƒ.  линическа€ и медицинска€ психологи€. - ћ.: "ћ≈ƒпрес-информ", 2005. - 432 с.
  17. Ћюбан-ѕлоцца Ѕ., ѕельдингер ¬.,  регер ‘., Ћедерах-√офманн  . ѕсихосоматичний хворий на прийом—÷ у л—÷кар€. -  .: "јƒ≈‘-”кра—„на", 1997. - 328 с.
  18. Ћ—÷куванн€ хвороб серц€ —÷ судин. ћала€ Ћ.“. - ’арк—÷в, ¬Ў, 1982.
  19. Ћ—÷карськ—÷ засоби. ћашковський ћ.ƒ. - ћ., ћедицина, 1984.
  20. Ћ—÷куванн€ хвороб внутр—÷шн—÷х орган—÷в. ќкост—÷в ј.Ќ. - ¬—÷тебськ Ѕелмедкн—÷га, 1998.
  21. ћалкина-ѕых ».√. ѕсихосоматика: Ќовейший справочник. - ћ.: »зд-во Ёксмо; —ѕб.: —ова, 2003. - 928 с.
  22. ћенделевич ¬.ƒ.  линическа€ и медицинска€ психологи€. - ћ.: "ћ≈ƒпрес-информ", 2005. - 432 с.
  23. ћенделевич ¬.ƒ., —оловьева —.Ћ. Ќеврозологи€ и психосоматическа€ медицина. - ћ.: ћ≈ƒпресс-информ, 2002. - 608 с.
  24. Ќиколаева ¬.¬. "и€ние хронической болезни на психику. - ћ, 1987. - 168 с.
  25. ѕсихиатри€, психосоматика, психотерапи€ /  .ѕ.  искер, √. ‘райбергер, √. . –озе, Ё. ¬ульф / ѕер. с нем. ».я. —апожниковой, Ё.Ћ. √ушанского. - ћ.: јлетейа, 1999. - 504 с.
  26. –айгородский ƒ.я. ѕрактическа€ психодиагностика. ћетодики и тесты. ”чебное пособие. - —амара: »здательский ƒом "Ѕј’–ј’-ћ", 2000. - 672 с.
  27. –атнер Ќ.ј. јртериальные гипертонии. - ћ.: ћедицина, 1974. - —.79-128.
  28. —идоров ѕ.»., ѕарн€ков ј.¬. ¬ведение в клиническую психологию. - ћ.: ≈катеринбург: ƒелова€ книга, 2000. - 381 с.
  29. —труков ј.–∆., ——‘ров ¬.¬. ѕатолог—÷чна анатом—÷€: ѕ—÷дручник / ѕер. з рос.4-го вид., стереотипна. - ’.: ‘акт, 2000. - 864 с.
  30. “ашлыков ¬.ј. ѕсихологи€ лечебного процесса. - Ћ.: ћедицина, 1984. - 192 с.
  31. Ўапарь ¬.Ѕ. ѕрактическа€ психологи€. »нструментарий / —ери€ "”чебники дл€ высшей школы". - –остов н/ƒ: ‘еникс, 2004. - 768 с.
  32. Ёнгор ј.√. ѕатологическа€ анатоми€ и патологическа€ физиологи€. - ћ.: ћедицина. - 1986. - 386 с.



ƒодаток ј


" л—÷н—÷чний опитувальник дл€ ви€вленн€ —÷ оц—÷нки невротичних стан—÷в".

ƒл€ зручност—÷ обробки рекоменду—‘тьс€ виготовити маски дл€ кожно—„ з шести шкал.


1. Ўкала тривоги

Ќомер питанн€

1 бал

2 бали

3 бали

4 бали

5 бал—÷в

6

-1,33

-0,44

1,18

1,31

0,87

12

-1,08

-1,3

-0,6

0,37

1,44

26

-1,6

-1,34

-0,4

-0,6

0,88

28

-1,11

0

0,54

1,22

,0,47

32

-0,9

-1,32

-0,41

0,41

1,3

33

-1, 19

-0,2

1

1,04

0,4

37

-0,78

-1,48

-1,38

0,11

0,48

41

-1,26

-0,93

-0,4

0,34

1,24

50

-1,23

-0,74

0

0,37

0,63

61

-0,92

-0,36

0,28

0,56

0,1


2. Ўкала невротично—„ депрес—÷—„

Ќомер питанн€

1 бал

2 бали

3 бали

4 бали

5 бал—÷в

2

-1,58

-1,45

-0,41

0,7

1,46

7

-1,51

-1,53

-0,34

0,58

1,4

15

-1,45

-1,26

-1

0

0,83

17

-1,38

-1,62

-0,22

0,32

0,75

18

-1,3

-1,5

-0,15

0,8

1,22

35

-1,34

-1,34

-0,5

0,3

0,73

48

-1,2

-1,23

0,36

0,56

0,2

49

-1,08

-1,08

-1,18

0

0,46

58

-1,2

-1,26

-0,37

0,21

0,42

68

-1.08

-0,54

-0,1

0,25

0,32


3. Ўкала астен—÷—„

Ќомер питанн€

1 бал

2 бали

3 бали

4 бали

5 бал—÷в

3

-1,51

-1,14

-0,4

0,7

1,4

8

-1,5

-0,33

0,9

1,32

0,7

9

-1,3 '

-1,58

-0,6

0,42

1

10

-1,62

-1,18

0

0,79

1,18

14

-1,56

-0,7

-0,12

0,73

1,35

16

-1,62

-0,6

0,26

0,81

1,24

24

-0,93

-0,8

-0,1

0,6

1,17

27

-1, 19

-0,44

0,18

1,2

1,08

45

-1,58

-0,23

0,34

0,57

0,78

62

-0,5

-0,56

0,38

0,56

0


4. Ўкала —÷стеричного типу реагуванн€

Ќомер питанн€

1 бал

2 бали

3 бали

4 бали

5 бал—÷в

5

-1,41

-1,25

-0,5

0,4

1,53

21

-1,2

-1,48

-1,26

-0,18

0,67

31

-1,15

-1,15

-0,87

-0,1

0,74

34

-1,48

-1,04

-0,18

1,11

0,5

35

-1,34

-1,34

-0,52

0,3

0,73

36

-1,3

-1,38

-0,64

-0,12

0,66

45

-1,58

-0,23

0,34

0,57

0,78

47

-1,38

-1,08

-0,64

-0,1

0,52

49

-1,08

-1,08

-1,18

-0,1

0,46

57

-1,2

-1,34

-0,3

0

0,42

64

-0,6

-1,26

-1,08

-0,38

0,23


5. Ўкала обсесивно-фоб—÷чних порушень

Ќомер питанн€

1 бал

2 бали

3 бали

4 бали

5 бал—÷в

11

-1.38

-1,32

-0,3

0,3

1.2

13

-1,53

-1,38

-0,74

0,23

0,9

19

-1,32

-0,63

0

0,99

1,2

38

-0,9

-1,17

-0,43

0,37

0,69

40.

-1,38

-0,67

-0,81

0,18

0,64

46

-1,34

-1,2

0,1

0,54

0,43

53

-0,78

-1,5

-0,35

0,27

0,36

56

-0,3

-1,2

-1,3

-0,67

0,33

61

-0,92

-0,36

0,28

0,56

0,1

66

-1

-0,78

-1,15

-0,52

0,18


6. Ўкала вегетативних порушень

Ќомер питанн€

1 бал

2 бали

3 бали

4 бали

5 бал—÷в

1

-1,51

-1,6

-0,54

0,5

1,45

4

-1,56

-1,51

-0,34

0,68

1,23

6

-1,33

-0,44

1,18

1,31

0,87

20

-1,3

-1,58

-0,1

0,81

0,77

22

-1,08

-1,5

-0,71

0, 19

0,92

23

-1,8

-1,4

-0,1

0,5

1,22

25

-1,15

-1,48

-1

0,43

0,63

29

-1,6

-0,5

-0,3

0,62

09

30

-1,34

-0,7

-0,17

0,42

0,85

32

-0,9

-1,32

-0,41

0,42

1, 19

39

-1,56

-0,43

-0,1

0,48

0,76

42

-1,3

-0,97

-0,4

-0,1

0,7

43

-1,11

-,044

0

0,78

0,45

44

-1,51

-0,57

-0,26

0,32

0,63

51

-1,34

-0,78

0,2

0,31

1,4

52

-0,97

-0,66

-0,14

0,43

0,77

54

-0,93

-0,3

0,13

0,93

0,6

57

-1,2

-1,34

-0,3

0

0,42

59

-1,08

-0,83

-0,26

0,24

0,55

63

-0,9

-1,15

-1

-0,1

0,25

65

-1

-1,26

-0,22

-0,43

0,27

67

-0,7

-0,42

-0,55

0,18

0,4

–азмещено на Allbest.ru

—траницы: Ќазад 1 ¬перед