”правл—÷нн€ розрахунковими операц—÷€ми п—÷дпри—‘мства при зд—÷йсненн—÷ зовн—÷шньоеконом—÷чно—„ д—÷€льност—÷ (на

дипломна€ работа: ћеждународные отношени€

ƒокументы: [1]   Word-186801.doc —траницы: Ќазад 1 ¬перед

ћ—÷н—÷стерство осв—÷ти —÷ науки ”кра—„ни

јкадем—÷€ мун—÷ципального управл—÷нн€

 афедра зовн—÷шньоеконом—÷чно—„ д—÷€льност—÷ та маркетингу









ƒ»ѕЋќћЌј –ќЅќ“ј

”правл—÷нн€ розрахунковими операц—÷€ми п—÷дпри—‘мства при зд—÷йсненн—÷ зовн—÷шньоеконом—÷чно—„ д—÷€льност—÷ (на приклад—÷ доч—÷рнього п—÷дпри—‘мства “ќ¬ "јЌ“тјЁ ¬ј“ "янц—÷вський гран—÷тний кар'—‘ртјЁ)



—тудента 5 курсу групи ћ«ƒ

спец—÷альност—÷ "ћенеджмент зовн—÷шньоеконом—÷чно—„ д—÷€льност—÷"

Ќауковий кер—÷вник:

ƒопущено до захисту,

протокол зас—÷данн€ кафедри «≈ƒ та маркетингу

є__________ в—÷д ______________________

«ав. кафедрою_________________________






 и—„в - 2005

«м—÷ст


¬ступ

1. “еоретико-методичн—÷ п—÷дходи до орган—÷зац—÷—„ розрахункових операц—÷й в зовн—÷шн—÷й торг—÷вл—÷ п—÷дпри—‘мства

1.1 ћехан—÷зм розрахунк—÷в в зовн—÷шн—÷й торг—÷вл—÷

1.2 ѕ—÷дходи до вибору способу, засобу та методу платежу в зовн—÷шн—÷й торг—÷вл—÷

1.3 ¬плив системи розрахунк—÷в на зменшенн€ р—÷вн—÷в ризик—÷в та витрат в зовн—÷шн—÷й торг—÷вл—÷

2. ћехан—÷зм та ефективн—÷сть розрахунк—÷в по зовн—÷шньоторгових операц—÷€х на доч—÷рньому п—÷дпри—‘мств—÷ “ќ¬ "јЌ“тјЁ ¬ј“ "янц—÷вський гран—÷тний кар'—‘ртјЁ

2.1 ќрган—÷зац—÷йна структура п—÷дпри—‘мства

2.2 ≈фективн—÷сть зовн—÷шньоеконом—÷чних операц—÷й на п—÷дпри—‘мств—÷

2.3 јнал—÷з схем розрахункових операц—÷й та впливу механ—÷зму розрахунк—÷в на зовн—÷шньоеконом—÷чн—÷ операц—÷—„ п—÷дпри—‘мства

3. ќб“—рунтуванн€ ефективност—÷ факторингових та форфейтингових розрахункових операц—÷й в зовн—÷шньоеконом—÷чн—÷й д—÷€льност—÷ доч—÷рнього “ќ¬ "јЌ“тјЁ ¬ј“ "янц—÷вський гран—÷тний кар'—‘ртјЁ

3.1 ≈коном—÷ко-математичн—÷ модел—÷ "ризик-дох—÷дн—÷стьтјЁ р—÷зних вид—÷в розрахункових операц—÷й в прийн€тт—÷ управл—÷нських р—÷шень

3.2 ћоделюванн€ п—÷двищенн€ доходност—÷ п—÷дпри—‘мства при впровадженн—÷ факторингово-форфейтингових розрахункових операц—÷й в зовн—÷шньоеконом—÷чн—÷й д—÷€льност—÷

3.3 ѕрогноз удосконаленн€ показник—÷в та ефективн—÷сть впровадженн€ факторинго-форфейтингових розрахункових операц—÷й в зовн—÷шньоеконом—÷чн—÷й д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мства

¬исновки та пропозиц—÷—„

—писок використано—„ л—÷тератури

ƒодатки

¬ступ


—ьогодн—÷ в ”кра—„н—÷ суб'—‘кти господарюванн€ мають можлив—÷сть активно брати участь в м—÷жнародному економ—÷чному сп—÷вроб—÷тництв—÷.

Ќормами «акону ”кра—„н—÷ в—÷д 16.04.91 є 959-’–∆–∆ "ѕро зовн—÷шньоеконом—÷чну д—÷€льн—÷стьтјЁ (дал—÷ - «акон є959) визначено, що зовн—÷шньоеконом—÷чна д—÷€льн—÷сть - це д—÷€льн—÷сть суб'—‘кт—÷в господарсько—„ д—÷€льност—÷ ”кра—„ни та —÷ноземних суб'—‘кт—÷в господарсько—„ д—÷€льност—÷, побудована на вза—‘мов—÷дносинах м—÷ж ними, що ма—‘ м—÷iе €к на територ—÷—„ ”кра—„ни, так —÷ за —„—„ межами.

ћенеджмент зовн—÷шньоеконом—÷чно—„ д—÷€льност—÷ - це складна сукупн—÷сть управл—÷нських в—÷дносин, що виникають у сфер—÷ зовн—÷шньоеконом—÷чно—„ д—÷€льност—÷ у зв'€зку з плануванн€м, орган—÷зац—÷—‘ю, кер—÷вництвом —÷ контролем виконанн€ конкретних м—÷жнародних д—÷лових операц—÷й на р—÷зноман—÷тних р—÷вн€х управл—÷нн€ б—÷знесом, головним чином на п—÷дпри—‘мствах.

ѕроцес входженн€ ”кра—„ни в систему св—÷тогосподарських зв'€зк—÷в багато в чому залежить в—÷д €кост—÷ прийн€тт€ управл—÷нських р—÷шень у сфер—÷ зовн—÷шньоеконом—÷чно—„ д—÷€льност—÷. ћ—÷жнародн—÷ д—÷лов—÷ операц—÷—„, €к —÷ внутр—÷шн—÷, —‘ результатом визначених управл—÷нських д—÷й: прогнозуванн€ —÷ плануванн€, орган—÷зац—÷—„, мотивац—÷—„, кер—÷вництва —÷ контролю.

ћенеджмент зовн—÷шньоеконом—÷чно—„ д—÷€льност—÷ («≈ƒ) пов'€заний —÷з застосуванн€м загальних —÷дей —÷ концепц—÷й менеджменту у вс—÷х формах зовн—÷шньоеконом—÷чно—„ д—÷€льност—÷ (експорт—÷ й —÷мпорт—÷ товар—÷в —÷ послуг, л—÷зингових операц—÷€х, пр€мому —÷нвестуванн—÷ —÷ т.д.). —утн—÷сть менеджменту зовн—÷шньоеконом—÷чно—„ д—÷€льност—÷ пол€га—‘ в комплексному досл—÷дженн—÷ та моделюванн—÷ м—÷жнародного середовища у по—‘днанн—÷ з налагодженою вза—‘мод—÷—‘ю вс—÷х п—÷дрозд—÷л—÷в —÷ посадових ос—÷б орган—÷зац—÷—„ в —÷нтересах продуктивного дос€гненн€ визначених зовн—÷шньоеконом—÷чних стратег—÷й, €к—÷ мають три ключових моменту.

ѕо-перше, менеджмент «≈ƒ —‘ визначеним процесом, що, насамперед, включа—‘ вивченн€ —÷ проектуванн€ елемент—÷в м—÷жнародного середовища: закордонних партнер—÷в, р—÷вн€ ц—÷н, митних правил, м—÷жнародних норм —÷ звича—„в та —÷н. ” ц—÷й частин—÷ акцент робитьс€ не т—÷льки на анал—÷з та оц—÷нку майбутн—÷х м—÷жнародних операц—÷й, але —÷ на проектуванн€ вза—‘мов—÷дносин з урахуванн€м визначених процедур.

ѕо-друге, необх—÷дно домагатис€ ефективно—„ вза—‘мод—÷—„ не т—÷льки м—÷ж прац—÷вниками зовн—÷шньоеконом—÷чних п—÷дрозд—÷л—÷в, але —÷ м—÷ж ус—÷ма службами п—÷дпри—‘мства, що —÷ визнача—‘ усп—÷х на м—÷жнародних ринках. “ому менеджмент «≈ƒ, безумовно, включа—‘ —÷ зусилл€ —÷нших прац—÷вник—÷в у просуванн—÷ товар—÷в ф—÷рми на зовн—÷шн—÷ ринки.

ѕо-трет—‘, критер—÷—‘м €кост—÷ менеджменту «≈ƒ —‘ не т—÷льки усп—÷х сам по соб—÷ (дос€гненн€ ц—÷лей), але —÷ ц—÷на цього усп—÷ху (витрати ресурс—÷в, продуктивн—÷сть).

јктуальн—÷сть досл—÷джень дипломно—„ роботи пол€га—‘:

- в необх—÷дност—÷ анал—÷зу —÷снуючих схем м—÷жнародних розрахункових операц—÷й та побудови на основ—÷ фактичних даних оптимальних схем управл—÷нн€ розрахунками з впровадженн€м ризик-ор—÷—‘нтовного п—÷дходу до вибору нових —÷нструмент—÷в в розрахунках;

- в п—÷дтвердженн—÷ перспективност—÷ розвитку зовн—÷шньоеконом—÷чно—„ д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мства на основ—÷ оптимального вибору максимального прибутку та м—÷н—÷мального ризику розрахункових операц—÷й;

- об“—рунтованих пропозиц—÷€х розвитку факторинго-форфейтингових схем розрахунк—÷в при експорт—÷ - —÷мпорт—÷ гран—÷ту, бартерному обм—÷н—÷ гран—÷ту на нове закордонне пол—÷рувальне обладнанн€ та обладнанн€ з алмазними дисковими пилами, робота за схемами давальницько—„ сировини з —‘вропейськими видами гран—÷ту;

- необх—÷дност—÷ отриманн—÷ управл—÷нських алгоритм—÷в формуванн€ економ—÷чно оптимальних схем розрахунк—÷в при зд—÷йсненн—÷ зовн—÷шньоеконом—÷чних операц—÷й.

ћета досл—÷джень дипломно—„ роботи: вивченн€ законом—÷рностей та принцип—÷в ф—÷нансового механ—÷зму д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мств у зовн—÷шньоеконом—÷чних в—÷дносинах, оц—÷нка конкуруючих схем розрахунк—÷в при зовн—÷шньоеконом—÷чн—÷й д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мства, розробка економ—÷ко-математично—„ модел—÷ та оц—÷нка впливу схем розрахунк—÷в на економ—÷чну ефективн—÷сть д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мства на зовн—÷шньоеконом—÷чному ринку.

ќбтјў—‘кт досл—÷джень дипломно—„ роботи : зовн—÷шньоеконом—÷чна д—÷€льн—÷сть та впровадженн€ оптимальних розрахункових операц—÷й у доч—÷рньому п—÷дпри—‘мств—÷ “ќ¬ "јЌ“тјЁ( и—„вська область) в—÷дкритого акц—÷онерного товариства "яЌ÷–∆¬—№ »… √–јЌ–∆“Ќ»…  ј–'–ƒ–тјЁ («апор—÷зька область) за 2002 - 2004 роки.

ѕредметом досл—÷джень дипломно—„ роботи —‘ алгоритм—÷зац—÷€ схем розрахункових операц—÷й в зовн—÷шньоеконом—÷чн—÷й д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мства дл€ створенн€ оптимальних схем управл—÷нн€ економ—÷чною ефективн—÷стю розрахунк—÷в в зовн—÷шньоеконом—÷чних контрактах.

ќсновним завданн€м в першому розд—÷л—÷ дипломно—„ роботи було проведенн€ анал—÷зу —÷снуючого механ—÷зму та —÷нструментар—÷ю зовн—÷шньоеконом—÷чних операц—÷й.

ќсновним завданн€м в другому розд—÷л—÷ дипломно—„ роботи було проведенн€ анал—÷зу ефективност—÷ управл—÷нн€ зовн—÷шньоеконом—÷чними операц—÷€ми в доч—÷рньому “ќ¬ "јЌ“тјЁ ¬ј“ "янц—÷вський гран—÷тний картјў—‘ртјЁ у 2002 -2004 роках.

ќсновними завданн€ми в третьому розд—÷л—÷ дипломно—„ роботи була побудова алгоритм—÷в управл—÷нн€ доходн—÷стю р—÷зних схем розрахунк—÷в при експорт-но-—÷мпортних операц—÷€х —÷ реал—÷зац—÷€ —„х у вигл€д—÷ таблиць-програм розрахунк—÷в на ѕ≈ќћ в середовищ—÷ "електронних тјЁ таблиць EXCEL-2000, а також проведенн€ чисельного моделюванн€ та оц—÷нки ефективност—÷ впровадженн€ факторингових та форфейтингових схем розрахунк—÷в в зовн—÷шньоеконом—÷чних операц—÷€х з моделюванн€м впливу нових схем розрахунк—÷в в зовн—÷шньоеконом—÷чн—÷й д—÷€льност—÷ на загальну ефективн—÷сть д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мства.

ћетодичною та методолог—÷чною базою проведенн€ дипломного досл—÷дженн€ були законодавч—÷ та нормативн—÷ документи в област—÷ зовн—÷шньоеконом—÷чно—„ д—÷€льност—÷, а також монограф—÷—„, учбова л—÷тература та пер—÷одичн—÷ виданн€.

–∆нформац—÷йно-методолог—÷чною базою досл—÷джень дипломно—„ роботи були зв—÷тн—÷ документи доч—÷рнього п—÷дпри—‘мства “ќ¬ "јЌ“тјЁ ¬ј“ "янц—÷вський гран—÷тний картјў—‘ртјЁ за 2002-2004 роки.

ѕрактичне значенн€ отриманих результат—÷в дипломно—„ роботи - в наданн—÷ анал—÷тичним групам Ќагл€дово—„ –ади акц—÷онер—÷в ¬ј“ "янц—÷вський гран—÷тний картјЁ—‘ртјЁ нового методолог—÷чного п—÷дходу до побудови оптимальних схем зовн—÷шньоеконом—÷чних розрахунк—÷в в д—÷€льност—÷ доч—÷рнього п—÷дпри—‘мства.


1. “еоретико-методичн—÷ п—÷дходи до орган—÷зац—÷—„ розрахункових операц—÷й в зовн—÷шн—÷й торг—÷вл—÷ п—÷дпри—‘мства


1.1 ћехан—÷зм розрахунк—÷в в зовн—÷шн—÷й торг—÷вл—÷


ћ—÷жнародн—÷ розрахунки провод€тьс€ перш за все у зовн—÷шн—÷й торг—÷вл—÷ за надан—÷ послуги —÷ продан—÷ товари та некомерц—÷йн—÷ операц—÷—„ при кредитуванн—÷ й рус—÷ кап—÷тал—÷в м—÷ж кра—„нами, в тому числ—÷ пов'€заному з буд—÷вництвом об'—‘кт—÷в за кордоном при наданн—÷ р—÷зноман—÷тних допомог, п—÷дтримок.

—тан м—÷жнародних розрахунк—÷в залежить в—÷д умов зовн—÷шньоторговельних контракт—÷в, м—÷жнародних правил та звича—„в, банк—÷всько—„ практики, валютного законодавства та —÷нших фактор—÷в.

ћ—÷жнародн—÷ розрахунки - це регулюванн€ платеж—÷в за грошовими зобов'€занн€ми та вимогами, €к—÷ виникають м—÷ж юридичними особами та громад€нами р—÷зних кра—„н на п—÷дстав—÷ економ—÷чних, пол—÷тичних, науково-техн—÷чних, культурних та —÷нших в—÷дносин. —еред м—÷жнародних розрахунк—÷в переважають платеж—÷ з зовн—÷шньо—„ торг—÷вл—÷, кредит—÷в та —÷нвестиц—÷й. ћ—÷жнародн—÷ розрахунки в основному провад€тьс€ через банки за допомогою кореспондентських в—÷дносин, що обумовлюють веденн€ кредитними установами кореспондентських рахунк—÷в. ÷—÷ рахунки провад€тьс€ переважно у безгот—÷вковому пор€дку.

 ореспондентськими в—÷дносинами [38,c.6] назива—‘тьс€ традиц—÷йна форма банк—÷вських зв'€зк—÷в, €ка використову—‘тьс€ в основному при обслуговуванн—÷ зовн—÷шньо—„ торг—÷вл—÷ —÷ включа—‘ в себе сукупн—÷сть ус—÷х можливих форм сп—÷вроб—÷тництва м—÷ж банками. ¬становленн€ кореспондентських в—÷дносин м—÷ж двома банками припуска—‘ заключенн€ кореспондентсько—„ угоди, що у свою чергу означа—‘, що банки, обм—÷н€вшис€ контрольними документами (альбомами зразк—÷в п—÷дпис—÷в ос—÷б, уповноважених п—÷дписувати банк—÷вську документац—÷ю —÷ ключем дл€ —÷дентиф—÷кац—÷—„ телеграфного переписуванн€), виконують р—÷зн—÷ операц—÷—„ з дорученн€ один одного в межах встановлених один одному л—÷м—÷т—÷в на проведенн€ тих чи —÷нших операц—÷й [42, c.158].

 ореспондентська угода м—÷стить у соб—÷ вс—÷ умови —÷ пор€дки на п—÷дстав—÷ €ких будуютьс€ вза—‘мини банк—÷в. ” рамках кореспондентсько—„ угоди виконуютьс€ акцепти тратт, акредитивн—÷ операц—÷—„, виплата переказ—÷в, видача гарант—÷й —÷нкасуванн€ документ—÷в —÷ т.п. ƒл€ зручност—÷ розрахунк—÷в банки-кореспонденти в—÷дкривають один одному кореспондентськ—÷ рахунки в р—÷зних валютах. ƒл€ торгових партнер—÷в на€вн—÷сть кореспондентських в—÷дносин м—÷ж банками експортера й —÷мпортера ма—‘ велике значенн€, оск—÷льки дозвол€—‘ зд—÷йснювати без затримок м—÷жнародн—÷ розрахунки й уникати включенн€ в них трет—÷х банк—÷в (—÷ тим самим уникати додаткових витрат ).

 ореспондентською угодою, що передбача—‘ в—÷дкритт€ коррахунк—÷в банками друг у друга ( рахунки "Ќостро" —÷ "Ћоро" ) чи в—÷дкритт€ рахунк—÷в в одному з банк—÷в , окреслюютьс€:

а) вид —÷ валюта рахунк—÷в, що в—÷дкриваютьс€; пор€док нарахуванн€ в—÷дсотк—÷в; можлив—÷сть переказу кошт—÷в з рахунк—÷в в —÷нш—÷ кра—„ни; право конверс—÷—„ кошт—÷в на рахунках в —÷ншу валюту; перел—÷к надходжень —÷ платеж—÷в, що можуть зд—÷йснюватис€ по рахунках; можлив—÷сть одержанн€ —÷ наданн€ кредиту у форм—÷ овердрафта чи —÷нш—÷й форм—÷; л—÷м—÷т такого кредиту —÷ пор€док погашенн€; захисне застереженн€ до сальдо рахунк—÷в —÷ —÷н.;

б) перел—÷к установ —÷ ф—÷л—÷й банку, €ким нада—‘тьс€ право робити операц—÷—„ по рахунках —÷з вказ—÷вкою —„хньо—„ точно—„ адреси, номер—÷в телекс—÷в —÷ —÷нших необх—÷дних даних;

в) форми —÷ пор€док розрахунк—÷в (пор€док в—÷дкритт€, ав—÷зуванн€, п—÷дтвердженн€ —÷ виконанн€ акредитив—÷в, умови рамбурсуванн€, пор€док зд—÷йсненн€ —÷нкасових, переказних —÷ —÷нших розрахункових операц—÷й);

г) пор€док ст€гуванн€ ком—÷с—÷йно—„ винагороди —÷ в—÷дшкодуванн€ поштових, телеграфних —÷ —÷нших витрат, застосуванн€ переказного телеграфного ключа;

д) —÷нш—÷ питанн€, що представл€ють вза—‘мний —÷нтерес.

”повноважений банк ”кра—„ни (банк €кий отримав в—÷дпов—÷дну л—÷ценз—÷ю та дозволи Ќац—÷онального банку ”кра—„ни,може зд—÷йснювати пр€м—÷ м—÷жбанк—÷вськ—÷ розрахунки в —÷ноземн—÷й валют—÷ [1, c.12]:

а) з банками (резидентами та нерезидентами), установлюючи пр€м—÷ кореспондентськ—÷ в—÷дносини на п—÷дстав—÷ укладеного договору за допомогою:

- пошти, телеграфу, телекса, —÷нших засоб—÷в зв'€зку за умови забезпеченн€ ц—÷л—÷сност—÷ та конф—÷денц—÷йност—÷ —÷нформац—÷—„ (при цьому виконанн€ розрахункових документ—÷в, одержаних за допомогою факсим—÷льного зв'€зку, не дозвол€—‘тьс€);

- м—÷жнародних телекомун—÷кац—÷йних систем, зокрема S.W.I.F.T.;

- програмних та техн—÷чних засоб—÷в формуванн€ —÷ передаванн€ розрахункових документ—÷в та пов—÷домлень у формат—÷ плат—÷жно—„ системи банку-кореспондента (резидента та нерезидента), наданих цим банком, за умови забезпеченн€ ц—÷л—÷сност—÷ та конф—÷денц—÷йност—÷ —÷нформац—÷—„;

б) з банками-резидентами через систему електронних платеж—÷в Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в мультивалютному режим—÷ [2, c.44].

Ѕанк-резидент, €кий не ма—‘ л—÷ценз—÷—„ на в—÷дкритт€ кореспондентських рахунк—÷в у банках-нерезидентах в —÷ноземн—÷й валют—÷ та зд—÷йсненн€ операц—÷й за ними, може виконувати м—÷жнародн—÷ розрахунки за допомогою мереж—÷ кореспондентських рахунк—÷в —÷ншого банку ”кра—„ни, €кий уповноважений на зд—÷йсненн€ таких розрахунк—÷в.

–озрахунков—÷ документи, €к—÷ передаютьс€ за допомогою телеграфу, телекса або —÷нших засоб—÷в зв'€зку, мають бути структурован—÷ з метою спрощенн€ —„х подальшо—„ автоматизовано—„ обробки, при цьому доц—÷льно використовувати формати, наближен—÷ до формат—÷в м—÷жнародно—„ системи S.W.I.F.T.(ƒодаток Ѕ).

SWIFT (Society for World-Wide Interbank Financial Telecommunications) - сп—÷втовариство всесв—÷тн—÷х м—÷жбанк—÷вських ф—÷нансових телекомун—÷кац—÷й —‘ ведучою м—÷жнародною орган—÷зац—÷—‘ю в сфер—÷ ф—÷нансових телекомун—÷кац—÷й. ќсновним напр€мком д—÷€льност—÷ SWIFT —‘ наданн€ оперативного, над—÷йного, ефективного, конф—÷денц—÷йного —÷ захищеного в—÷д несанкц—÷онованого доступу телекомун—÷кац—÷йного обслуговуванн€ дл€ банк—÷в —÷ проведенн€ роб—÷т з—÷ стандартизац—÷—„ форм —÷ метод—÷в обм—÷ну ф—÷нансовою —÷нформац—÷—‘ю [64, c.74 ].

ќдин з основних напр€мк—÷в д—÷€льност—÷ сусп—÷льства SWIFT пол€га—‘ в розробц—÷ ун—÷ф—÷кованих засоб—÷в обм—÷ну ф—÷нансовою —÷нформац—÷—‘ю. ‘ормати стандартизованих машинних пов—÷домлень розроблен—÷ таким чином, щоб зробити —„х найб—÷льш незалежними в—÷д нац—÷ональних особливостей банк—÷всько—„ сфери в кожн—÷й конкретн—÷й кра—„н—÷. ” той же час ун—÷ф—÷кован—÷ формати пов—÷домлень, використовуван—÷ дл€ передач—÷ —÷нформац—÷—„ в мереж—÷ SWIFT, пор€д —÷з привласнюваними сусп—÷льством банк—÷вськими —÷дентиф—÷кац—÷йними кодами (восьмизначный код, що —‘ ун—÷кальною адресою банк—÷вських —÷ —÷нших ф—÷нансових —÷нститут—÷в) рекомендован—÷ ISO €к м—÷жнародн—÷ стандарти. —тандарти SWIFT стали стандартами де факто дл€ ф—÷нансових пов—÷домлень, робл€чи усе б—÷льший вплив на банк—÷вську справа р—÷зних кра—„н.

”н—÷ф—÷кац—÷€ машинних формат—÷в значно полегшу—‘ контроль коректност—÷ пов—÷домлень, що в—÷дправл€ютьс€, що, з одного боку, забезпечу—‘ захист в—÷д випадкових помилок, —÷, з —÷ншого боку, п—÷двищу—‘ пропускну здатн—÷сть системи дл€ правильно сформульованих пов—÷домлень. ѕроцеси п—÷дготовки й обробки пов—÷домлень ц—÷лком п—÷ддаютьс€ автоматизац—÷—„, що значно п—÷двищу—‘ ефективн—÷сть —÷ рентабельн—÷сть банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷.

¬ даний час використову—‘тьс€ 11 категор—÷й, що охоплюють б—÷льш 130 тип—÷в пов—÷домлень (Message Transaction - MT), побудованих таким чином, щоб забезпечувати виконанн€ ф—÷нансових операц—÷й з великою точн—÷стю .

ѕов—÷домленн€, €к правило, передаютьс€ в—÷д одного користувача до —÷ншого, але —÷сну—‘ категор—÷€ системних пов—÷домлень, що дають можлив—÷сть користувачу вза—‘мод—÷€ти з мережею (категор—÷€ 0). —истемн—÷ пов—÷домленн€ використовуютьс€ дл€ запиту визначених д—÷й —÷ одержанн€ спец—÷альних зв—÷т—÷в, пошуку пов—÷домлень у баз—÷ даних, дл€ навчальних —÷ тренувальних ц—÷лей.  ористувач може одержувати в—÷д мереж—÷ запити, чи вона може —÷нформувати його про св—÷й поточний стан, в—÷дновленн€, нов—÷ послуги —÷ т.д.

–∆снують три основних системних пов—÷домленн€:

LOG-IN/OUT - системне пов—÷домленн€ дл€ входу/виходу в систему;

RETRIEVAL - по цьому запит—÷ система надсила—‘ коп—÷ю збереженого пов—÷домленн€;

REPORTS - да—‘ можлив—÷сть одержанн€ р—÷зного виду рахунк—÷в.

—истемн—÷ пов—÷домленн€ користаютьс€ найвищим пр—÷оритетом, оск—÷льки м—÷ст€ть —÷нформац—÷ю, що стосу—‘тьс€ функц—÷онуванн€ мереж—÷.

Ѕанк—÷вськ—÷ пов—÷домленн€ под—÷л€ють на терм—÷нов—÷ —÷ звичайн—÷, причому за в—÷дправленн€ терм—÷нових пов—÷домлень ст€гу—‘тьс€ спец—÷альний тариф.

¬с—÷м —÷ншим типам пов—÷домлень, що в—÷дноситьс€ до категор—÷й 1-9 —÷ n, привласнен—÷ тризначн—÷ цифров—÷ коди, причому перша цифра в—÷дпов—÷да—‘ категор—÷—„ операц—÷—„.

 атегор—÷€ n - пов—÷домленн€ загально—„ групи.  ожне пов—÷домленн€ з загально—„ групи може використовуватис€ в кожн—÷й з категор—÷й 1-9,  оди пов—÷домлень загально—„ групи вигл€дають €к n9ћ, де n зам—÷н€—‘тьс€ номером т—÷—‘—„ категор—÷—„, що щонайкраще в—÷дпов—÷да—‘ мети пов—÷домленн€, 9 указу—‘ на особливий характер пов—÷домленн€ в кожн—÷й з категор—÷й, ћ визнача—‘ конкретний тип пов—÷домленн€ (наприклад, 0 - пов—÷домленн€, 2 - вимоги про анулюванн€, 5 —÷ 6 - в—÷дпов—÷дно запити —÷ в—÷дпов—÷д—÷).

‘ормати текстових пол—÷в дл€ банк—÷вських переказ—÷в [64, c.25] :

1. “ип пов—÷домленн€ MT 100 -  л—÷—‘нтський переказ (Customer transfer): платник та/або бенеф—÷ц—÷ар - кл—÷—‘нт банку;

2. “ип пов—÷домленн€ MT 200 - Ѕанк—÷вський переказ на "асний рахунок (Bank transfer for own account): платник та бенеф—÷ц—÷ар - той самий банк;

3. “ип пов—÷домленн€ MT 202 - «агальний банк—÷вський переказ (General financial institution transfer): платник —÷ бенеф—÷ц—÷ар - банки.

4. “ип пов—÷домленн€ MT 900 - ѕ—÷дтвердженн€ дебету (Confirmation of Debit): надсила—‘тьс€ банком, €кий обслугову—‘ кореспондентський рахунок, банку - "аснику рахунку дл€ п—÷дтвердженн€ дебету рахунку.

5. “ип пов—÷домленн€ MT 910 - ѕ—÷дтвердженн€ кредиту (Confirmation of Credit): надсила—‘тьс€ банком, €кий обслугову—‘ кореспондентський рахунок, банку - "аснику рахунку дл€ п—÷дтвердженн€ кредиту рахунку.

6. “ип пов—÷домленн€ MT 950 - ¬иписка за рахунком (Statement Message)

”мови зовн—÷шньоеконом—÷чного контракту визначають конкретну схему вза—‘мод—÷—„ торгових партнер—÷в, тобто, з одного боку - руху товару, з —÷ншого боку - руху грошей. ќсновою ц—÷—‘—„ схеми —‘ механ—÷зм м—÷жнародних розрахунк—÷в, що регулю—‘ сам процес торг—÷вл—÷. ” зв'€зку з цим, розгл€д р—÷зних умов —÷ форм м—÷жнародних розрахунк—÷в п—÷дн—÷ма—‘ питанн€ визначенн€ найб—÷льш виг—÷дних умов з погл€ду ф—÷рми (ƒодаток ј).

ƒо форм розрахунк—÷в, €к—÷ використовуютьс€ у м—÷жнародн—÷й торг—÷вл—÷, належать так—÷ :

100%-ний авансовий плат—÷ж;

оплата п—÷сл€ в—÷двантаженн€;

оплата п—÷сл€ отриманн€ товару(торг—÷вл€ по в—÷дкритому рахунку)

документарний акредитив;

документарне —÷нкасо;

м—÷жнародний факторинг;

м—÷жнародний форфейтинг;

ќдержанн€ повно—„ (100%) оплати авансом перед в—÷двантаженн€м —‘ найб—÷льш безпечним вар—÷антом дл€ експортера. ” цьому випадку експортер не п—÷дданий ризику в—÷дмови —÷ноземного покупц€ в—÷д платежу за товар. јвансовий плат—÷ж означа—‘ також, що експортер, не надаючи покупцю товарного кредиту, не повинен сам ф—÷нансувати цей продаж, тобто вкладати грошов—÷ кошти в оборотний кап—÷тал дл€ експортно—„ торг—÷вл—÷.

ќчевидним же недол—÷ком авансового платежу дл€ покупц€ —‘ небезпека того, що експортер не викона—‘ доставку товар—÷в чи вони над—÷йдуть не в належному стан—÷ —÷ не в—÷дпов—÷дно до вимог специф—÷кац—÷й. –обл€чи авансовий плат—÷ж, покупець ф—÷нансу—‘ продаж за €кийсь час до надходженн€ товару в його розпор€дженн€. ” тому випадку, €кщо експортер не викона—‘ сво—‘—„ частини зобов'€зань за контрактом, —÷мпортер зможе застосувати лише юридичний вплив через суд, €кщо це виправда—‘ його витрати часу, зусиль —÷ грошей, адже судовий орган може, у тому числ—÷, знаходитис€ в кра—„н—÷ експортера чи в трет—÷й кра—„н—÷.

” м—÷жнародн—÷й торг—÷вл—÷ широко використову—‘тьс€ часткова передплата, при €к—÷й друга частина ц—÷ни товару оплачу—‘тьс€ за допомогою —÷ншого методу. ÷ей вар—÷ант одержав поширенн€ незважаючи на те, що стосовно залишку платежу експортер повинний погодитис€ на один з менш безпечних з його погл€ду способ—÷в платежу.

” випадку оплати п—÷сл€ в—÷двантаженн€ в—÷дпов—÷дно до контракту продавець сплачу—‘ варт—÷сть товару т—÷льки п—÷сл€ того, €к буде зроблене в—÷двантаженн€. «а ц—÷—‘ю схемою експортер повинний послати телеграму чи телекс покупцю, спов—÷щаючи його про в—÷двантаженн€, —÷ указати вс—÷ подробиц—÷ в—÷двантаженн€. ѕ—÷сл€ цього продавець оч—÷ку—‘ негайного виконанн€ платежу покупцем. якщо —÷мпортер не викона—‘ плат—÷ж п—÷сл€ в—÷двантаженн€, то експортер усе ще ма—‘ право "асност—÷ на товар, оск—÷льки трима—‘ в себе документи на право "асност—÷.

ƒл€ —÷мпортера даний спос—÷б трохи безпечн—÷ший авансового платежу. ƒл€ експортера ж виника—‘ питанн€ про те, що робити на м—÷i—÷ призначенн€ з товаром у випадку в—÷дмови в—÷д оплати, адже товар вже на шл€ху доставки.

ќплата п—÷сл€ одержанн€ товару (торг—÷вл€ по в—÷дкритому рахунку) €вл€—‘ собою продаж у кредит, при €к—÷й в експортера нема—‘ н—÷€ко—„ гарант—÷—„, що покупець розраху—‘тьс€ з—÷ сво—„м боргом у передбачений терм—÷н.

≈кспортер в—÷дправл€—‘ товар покупцю разом з в—÷двантажувальними документами, отже, в—÷н втрача—‘ контроль над товаром, а також сво—‘ юридичне право "асност—÷ на нього. ѕри цьому —÷мпортер, даючи згоду сплатити товари в обговорений терм—÷н у майбутньому, може розпор€джатис€ товарами за сво—„м розсудом.

Ќа в—÷дм—÷ну в—÷д авансового платежу, оплата п—÷сл€ одержанн€ товар—÷в забезпечу—‘ експортеру найменший ступ—÷нь безпеки, —÷мпортеру ж навпаки - найб—÷льшу ступ—÷нь вол—÷.

ƒаний спос—÷б розрахунк—÷в припуска—‘ велику дов—÷ру до —÷мпортера, що виника—‘, €к правило, у процес—÷ регул€рних д—÷лових в—÷дносин м—÷ж торговими партнерами.

«г—÷дно з "ѕоложенн€м про оформленн€ та поданн€ кл—÷—‘нтами плат—÷жних доручень в —÷ноземн—÷й валют—÷ або банк—÷вських металах, за€в про куп—÷влю або продаж —÷ноземно—„ валюти або банк—÷вських метал—÷в до уповноважених банк—÷в —÷ —÷нших ф—÷нансових установ та пор€док —„х виконанн€ї [37, c.5] наведен—÷ нижче терм—÷ни в операц—÷€х банк—÷вського переказу вживаютьс€ в такому значенн—÷:

- бенеф—÷ц—÷ар - к—÷нцевий отримувач кошт—÷в або банк—÷вських метал—÷в, на рахунок €кого зараховуютьс€ кошти в —÷ноземн—÷й валют—÷ або банк—÷вськ—÷ метали, переказ €ких був —÷н—÷ц—÷йований за допомогою плат—÷жного дорученн€ в —÷ноземн—÷й валют—÷ або банк—÷вських металах;

- внутр—÷шньобанк—÷вське пов—÷домленн€ - документ на переказ кошт—÷в, складений в—÷докремленим структурним п—÷дрозд—÷лом банку, що не ма—‘ статусу юридично—„ особи (ф—÷л—÷—‘ю банку), на п—÷дстав—÷ поданих кл—÷—‘нтами плат—÷жних доручень в —÷ноземн—÷й валют—÷, €кий надсила—‘тьс€ до уповноваженого банку та на п—÷дстав—÷ €кого форму—‘тьс€ пов—÷домленн€ до —÷ноземного банку про перерахуванн€ кошт—÷в в —÷ноземн—÷й валют—÷ на користь бенеф—÷ц—÷ара;

- день валютуванн€ транскордонного переказу (дал—÷ - день валютуванн€) - день, починаючи з €кого переказан—÷ кл—÷—‘нтом кошти в —÷ноземн—÷й валют—÷ переход€ть у "асн—÷сть бенеф—÷ц—÷ара, €кий визнача—‘тьс€ уповноваженим банком, що обслугову—‘ кл—÷—‘нта, —÷ узгоджу—‘тьс€ з ним в договор—÷ про розрахунково-касове обслуговуванн€. ƒо настанн€ дн€ валютуванн€ сума переказу обл—÷кову—‘тьс€ в уповноваженому банку, що обслугову—‘ кл—÷—‘нта;

- переказ у межах ”кра—„ни (дал—÷ - переказ кошт—÷в в —÷ноземн—÷й валют—÷ або банк—÷вських метал—÷в) - рух кошт—÷в в —÷ноземн—÷й валют—÷ або банк—÷вських метал—÷в, €кий проводитьс€ за —÷н—÷ц—÷ативою кл—÷—‘нта уповноваженим банком, що його обслугову—‘, з метою зарахуванн€ кошт—÷в в —÷ноземн—÷й валют—÷ або банк—÷вських метал—÷в на рахунок бенеф—÷ц—÷ара, розташованого в ”кра—„н—÷.  л—÷—‘нт, —÷н—÷ц—÷атор ц—÷—‘—„ операц—÷—„ та бенеф—÷ц—÷ар можуть бути одн—÷—‘ю —÷ т—÷—‘ю самою особою;

- плат—÷жне дорученн€ в —÷ноземн—÷й валют—÷ або банк—÷вських металах - розрахунковий документ, €кий м—÷стить дорученн€ кл—÷—‘нта уповноваженому банку, що його обслугову—‘, виконати переказ кошт—÷в в —÷ноземн—÷й валют—÷ або банк—÷вських метал—÷в на користь бенеф—÷ц—÷ара;

- транскордонний переказ (дал—÷ - переказ кошт—÷в в —÷ноземн—÷й валют—÷) - рух кошт—÷в в —÷ноземн—÷й валют—÷, €кий зд—÷йсню—‘тьс€ за —÷н—÷ц—÷ативою кл—÷—‘нта уповноваженим банком, що його обслугову—‘, з метою зарахуванн€ кошт—÷в в —÷ноземн—÷й валют—÷ на рахунок бенеф—÷ц—÷ара, розташованого в —÷нш—÷й держав—÷.  л—÷—‘нт, —÷н—÷ц—÷атор ц—÷—‘—„ операц—÷—„ та бенеф—÷ц—÷ар можуть бути одн—÷—‘ю —÷ т—÷—‘ю самою особою.

ќформленн€ оформленн€ плат—÷жних доручень в —÷ноземн—÷й валют—÷ викону—‘тьс€ у вигл€д—÷ структурованих документ—÷в зг—÷дно положенн€м Ќац—÷онального банку ”кра—„ни [37, c.4] :

1. ѕлат—÷жне дорученн€ в —÷ноземн—÷й валют—÷ (ƒодаток ƒ) заповню—‘тьс€ латинськими л—÷терами. –азом з тим сума —÷ноземно—„ валюти, зазначена словами, заповню—‘тьс€ укра—„нською мовою (кирилицею). Ќазва (дл€ ф—÷зично—„ особи - пр—÷звище, —÷м'€ та по батьков—÷) та м—÷iезнаходженн€ кл—÷—‘нта, найменуванн€ та м—÷iезнаходженн€ уповноваженого банку, що його обслугову—‘, та назва —÷ноземно—„ валюти можуть заповнюватис€ латинськими л—÷терами або укра—„нською мовою (кирилицею). ѕ—÷д час переказу кошт—÷в у валютах кра—„н —Ќƒ та Ѕалт—÷—„ дозвол€—‘тьс€ заповнювати плат—÷жне дорученн€ в —÷ноземн—÷й валют—÷ рос—÷йською мовою.

ƒопуска—‘тьс€ використанн€ англомовних аналог—÷в назв текстових елемент—÷в бланк—÷в, але т—÷льки разом з —„х укра—„нською назвою.

2. ѕлат—÷жн—÷ дорученн€ в —÷ноземн—÷й валют—÷ або банк—÷вських металах приймаютьс€ уповноваженим банком до виконанн€ прот€гом 10 дн—÷в, починаючи з дн€ —„х оформленн€ (день оформленн€ не врахову—‘тьс€).

3. ѕлат—÷жн—÷ дорученн€ в —÷ноземн—÷й валют—÷ або банк—÷вських металах обов'€зково мають м—÷стити так—÷ рекв—÷зити:

- код плат—÷жного дорученн€ в —÷ноземн—÷й валют—÷ або банк—÷вських металах в—÷дпов—÷дно до ƒержавного класиф—÷катора управл—÷нсько—„ документац—÷—„, затвердженого наказом ƒержстандарту ”кра—„ни в—÷д 31.12.98 N 1024;

- назву документа - "ѕлат—÷жне дорученн€ в —÷ноземн—÷й валют—÷" або "ѕлат—÷жне дорученн€ в —÷ноземн—÷й валют—÷ або банк—÷вських металах";

- номер плат—÷жного дорученн€ в —÷ноземн—÷й валют—÷ або банк—÷вських металах (може включати цифри та слова);

- дату складанн€ плат—÷жного дорученн€ в —÷ноземн—÷й валют—÷ або банк—÷вських металах (число - цифрами, м—÷с€ць - цифрами або словами, р—÷к - цифрами);

- найменуванн€ та м—÷iезнаходженн€ уповноваженого банку, що обслугову—‘ кл—÷—‘нта (назва кра—„ни, м—÷ста);

- повну або скорочену назву кл—÷—‘нта, що зб—÷га—‘тьс€ з назвою кл—÷—‘нта, €ка за€влена ним у картц—÷ з—÷ зразками п—÷дпис—÷в та в—÷дбитком печатки (дл€ ф—÷зично—„ особи - пр—÷звище, —÷м'€, по батьков—÷ та документ, що —„—„ засв—÷дчу—‘ (сер—÷€, номер, дата, ким виданий, адреса за м—÷iем проживанн€), його м—÷iезнаходженн€ (назва кра—„ни, м—÷сто);

- номер рахунку кл—÷—‘нта в —÷ноземн—÷й валют—÷ або банк—÷вських металах, з €кого зд—÷йсню—‘тьс€ переказ кошт—÷в або банк—÷вських метал—÷в;

- цифровий або л—÷терний код —÷ноземно—„ валюти в—÷дпов—÷дно до  ласиф—÷катора —÷ноземних валют та банк—÷вських метал—÷в, затвердженого постановою ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 02.10.2002 N 378;

- суму переказу цифрами (ц—÷ла частина числа в—÷докремлю—‘тьс€ комою);

- суму переказу та назва —÷ноземно—„ валюти словами;

- назву бенеф—÷ц—÷ара (дл€ бенеф—÷ц—÷ара - ф—÷зично—„ особи - пр—÷звище, —÷м'€, по батьков—÷), його м—÷iезнаходженн€ або проживанн€ (за на€вност—÷ тако—„ —÷нформац—÷—„) та номер рахунку, на €кий перераховуютьс€ кошти (дл€ бенеф—÷ц—÷ара - ф—÷зично—„ особи, €ка не ма—‘ рахунку, цей рекв—÷зит може не заповнюватис€);

- найменуванн€ та м—÷iезнаходженн€ банку бенеф—÷ц—÷ара;

- призначенн€ платежу;

- ком—÷с—÷йн—÷ - зазнача—‘тьс€ пор€док сплати ком—÷с—÷йних витрат уповноваженого банку й —÷нших банк—÷в за переказ кошт—÷в в —÷ноземн—÷й валют—÷ за рахунок кл—÷—‘нта уповноваженого банку (OUR) або бенеф—÷ц—÷ара (BEN), або кл—÷—‘нта та бенеф—÷ц—÷ара (SHA) та наданн€ права уповноваженому банку утримувати ком—÷с—÷йну винагороду без плат—÷жного дорученн€ кл—÷—‘нта;

- код операц—÷—„ (чотири символи) за стандартною класиф—÷кац—÷—‘ю плат—÷жного балансу (заповню—‘тьс€ уповноваженим банком, що обслугову—‘ кл—÷—‘нта);

- код кра—„ни бенеф—÷ц—÷ара (три символи) в—÷дпов—÷дно до його м—÷iезнаходженн€ або кра—„ни ре—‘страц—÷—„ (заповню—‘тьс€ уповноваженим банком, що обслугову—‘ кл—÷—‘нта);

- —÷дентиф—÷кац—÷йний код кл—÷—‘нта - дл€ юридичних ос—÷б зазнача—‘тьс€ код за –ƒдиним державним ре—‘стром п—÷дпри—‘мств та орган—÷зац—÷й ”кра—„ни, дл€ ф—÷зичних ос—÷б зазнача—‘тьс€ —÷дентиф—÷кац—÷йний номер платника податк—÷в;

- в—÷дбиток печатки та п—÷дписи в—÷дпов—÷дальних ос—÷б кл—÷—‘нта, €к—÷ за€влен—÷ ним у картц—÷ з—÷ зразками п—÷дпис—÷в та в—÷дбитком печатки (дл€ ф—÷зично—„ особи, €ка —„—„ не ма—‘ проставл€—‘тьс€ лише —„—„ п—÷дпис).

ѕлат—÷жн—÷ дорученн€ в —÷ноземн—÷й валют—÷ або банк—÷вських металах можуть м—÷стити так—÷ допом—÷жн—÷ рекв—÷зити:

- код уповноваженого банку, що обслугову—‘ кл—÷—‘нта;

- SWIFT-код (BIC kod) банку бенеф—÷ц—÷ара, IBAN банку бенеф—÷ц—÷ара;

- найменуванн€ та —÷нш—÷ рекв—÷зити банку-посередника (заповню—‘тьс€ за потребою);

- номер рахунку кл—÷—‘нта, з €кого зд—÷йсню—‘тьс€ списанн€ ком—÷с—÷йно—„ винагороди;

- строки виконанн€ переказу: "терм—÷новий" - сьогодн—÷, "строковий" - наступного робочого дн€ уповноваженого банку, що обслугову—‘ кл—÷—‘нта, або "звичайний" - на трет—÷й робочий день уповноваженого банку, що обслугову—‘ кл—÷—‘нта, ураховуючи день надходженн€ плат—÷жного дорученн€ до уповноваженого банку, що обслугову—‘ кл—÷—‘нта;

4. Ќайменуванн€ та м—÷iезнаходженн€ банку бенеф—÷ц—÷ара, назва бенеф—÷ц—÷ара, номер його рахунку в плат—÷жному дорученн—÷ в —÷ноземн—÷й валют—÷ мають в—÷дпов—÷дати рекв—÷зитам, що зазначен—÷ в документах, €к—÷ подаютьс€ до уповноваженого банку разом з плат—÷жним дорученн€м в —÷ноземн—÷й валют—÷ дл€ зд—÷йсненн€ уповноваженим банком валютного контролю за правом—÷рн—÷стю перерахуванн€ —÷ноземно—„ валюти з рахунку кл—÷—‘нта.

5.  л—÷—‘нт заповню—‘ рекв—÷зит "ѕризначенн€ платежу" плат—÷жного дорученн€ в —÷ноземн—÷й валют—÷ таким чином, щоб надавати повну —÷нформац—÷ю про плат—÷ж в —÷ноземн—÷й валют—÷ та документи, на п—÷дстав—÷ €ких зд—÷йсню—‘тьс€ перерахуванн€ кошт—÷в бенеф—÷ц—÷ару.

” рекв—÷зит—÷ плат—÷жного дорученн€ в —÷ноземн—÷й валют—÷ або банк—÷вських металах "ѕризначенн€ платежу" зазначаютьс€ назва, номер —÷ дата документа, на п—÷дстав—÷ €кого зд—÷йсню—‘тьс€ переказ кошт—÷в в —÷ноземн—÷й валют—÷ або банк—÷вських метал—÷в.

„астка акредитивно—„ форми (документарний акредитив) в м—÷жнародних розрахунках значно скромн—÷ше в пор—÷вн€нн—÷ з —÷ншими формами, одначе, саме акредитив найб—÷льш повно забезпечу—‘ сво—‘часн—÷сть одержанн€ експортного виторгу, тобто максимально в—÷дпов—÷да—‘ —÷нтересам експортера.

¬икористанн€ акредитив—÷в у м—÷жнародних розрахунках регулю—‘тьс€ спец—÷альним документом - "”н—÷ф—÷кован—÷ правила —÷ звича—„ дл€ документарних акредитив—÷в", що розроблений ћ—÷жнародно—„ “оргово—„ ѕалатою (ICC) [20, c.5] . ÷—÷ правила пер—÷одично доповнюютьс€ —÷ зм—÷нюютьс€ виход€чи з тенденц—÷й розвитку м—÷жнародно—„ торг—÷вл—÷ —÷ розрахунк—÷в. ” сьогоденн—÷й час д—÷—‘ редакц—÷€ ѕравил в—÷д 1993 р.

ƒокументальний акредитив €вл€—‘ собою грошове зобов'€занн€ банку, що виставл€—‘тьс€ на п—÷дстав—÷ дорученн€ його кл—÷—‘нта - —÷мпортера, на користь експортера. Ѕанк, що вида—‘ зобов'€занн€, повинний зд—÷йснити плат—÷ж експортеру чи забезпечити зд—÷йсненн€ платежу —÷ншим банком (тратта - документ, що м—÷стить наказ продавц€ (експортера) покупцю (—÷мпортеру) зд—÷йснити плат—÷ж визначено—„ суми в зазначений терм—÷н).

«обов'€занн€ банку —‘ умовним, тому що його реал—÷зац—÷€ зв'€зана з виконанн€м експортером визначено—„ вимоги - пред'€вленн€ в банк передбачених акредитивом документ—÷в, що п—÷дтверджують виконанн€ вс—÷х умов акредитива (ƒодаток ¬).

¬—÷дпов—÷дно до ”н—÷ф—÷кованих правил, у кожн—÷м акредитив—÷ повинний бути ч—÷тко обговорений спос—÷б його виконанн€ шл€хом:

платежу по пред'€вленн—÷ документ—÷в;

шл€хом платежу з розстрочкою по пред'€вленн—÷ документ—÷в;

негоц—÷ац—÷—„ (покупки) тратт (переказних вексел—÷в) бенеф—÷ц—÷ара (одержувача платежу).

” вс—÷х —÷нструкц—÷€х у контракт—÷ по в—÷дкриттю акредитива чи зм—÷н—÷ його умов повинний бути зазначений ч—÷ткий перел—÷к документ—÷в, проти €ких викону—‘тьс€ плат—÷ж з акредитива.

¬—÷д бенеф—÷ц—÷ара (експортера) за умовами акредитива може вимагатис€ наданн€ таких документ—÷в:

1)  омерц—÷йний рахунок. ќбов'€зковий до складанн€ документ, що м—÷стить —÷нформац—÷ю про умови акредитива, про пор€док в—÷двантаженн€ —÷ про самий товар.

2) “ранспортн—÷ документи. ¬они виписуютьс€ вантажоперев—÷зником у посв—÷дченн€ того, що товар прийн€тий —„м до перевезенн€. як транспортн—÷ документи виступають: при зал—÷зничних перевезенн€х - зал—÷знична накладна; при ав—÷аперевезенн€х - ав—÷а накладна; при автодорожн—÷х - автодорожн€ накладна; при морських - коносамент.

3)  омерц—÷йн—÷ документи. ƒо —„хнього числа в—÷днос€тьс€ документи, що дають €к—÷сну —÷ к—÷льк—÷сну характеристику товару.  омерц—÷йними документами —‘: специф—÷кац—÷€, пакувальний аркуш, сертиф—÷кат €кост—÷, св—÷дченн€ походженн€, страховий пол—÷с —÷ де€к—÷ —÷нш—÷ документи.

јкредитивна форма розрахунк—÷в найб—÷льш виг—÷дна експортеру, тому що €вл€—‘ собою тверде —÷ над—÷йне забезпеченн€ платежу. «д—÷йсненн€ платежу по акредитив—÷ не зв'€зано з—÷ згодою покупц€ на оплату товару.  р—÷м того, експортер ма—‘ можлив—÷сть одержати плат—÷ж по акредитиву максимально швидко, часто до прибутт€ товару в пункт призначенн€.

« погл€ду —÷мпортера акредитив зручний тим, що можна бути впевненим, що оплатити товар необх—÷дно буде лише в тому випадку, €кщо надан—÷ експортером документи зб—÷гаютьс€ у вс—÷х в—÷дносинах з умовами акредитива.

ѕри укладанн—÷ —÷мпортних контракт—÷в, що передбачають проведенн€ розрахунк—÷в по акредитивах, дл€ —÷мпортера безпечн—÷ше обмовл€ти в контракт—÷ в—÷дкритт€ акредитива т—÷льки на суму конкретного постачанн€, —÷ домагатис€ проведенн€ остаточних розрахунк—÷в банк—÷вським переказом з оплатою п—÷сл€ постачанн€ та п—÷сл€ к—÷льк—÷сного —÷ €к—÷сного прийманн€ товару.

” той же час акредитив вважа—‘тьс€ найб—÷льш складною формою розрахунк—÷в особливо дл€ експортера, оск—÷льки одержанн€ платежу зв'€зане з правильним оформленн€м документ—÷в —÷ сво—‘часним наданн€м —„х у банк. ѕред'€вл€ючи тверд—÷ вимоги до оформленн€ документ—÷в з погл€ду в—÷дпов—÷дност—÷ —„х умовам акредитива, банки захищають —÷нтереси —÷мпортер—÷в, тому що д—÷ють на п—÷дстав—÷ —„хн—÷х —÷нструкц—÷й.

ќсновними недол—÷ками акредитивно—„ форми розрахунк—÷в дл€ контрагент—÷в —‘ :

по-перше, визначена затримка проб—÷гу документ—÷в через банки —÷,

по-друге, висока варт—÷сть акредитива.

«а проведенн€ операц—÷й (в—÷дкритт€, ав—÷зуванн€, п—÷дтвердженн€, прийом —÷ перев—÷рку документ—÷в по акредитиву) банки ст€гують ком—÷с—÷ю в залежност—÷ в—÷д суми акредитива (тарифи на акредитивн—÷ операц—÷—„ наведен—÷ в ƒодатку ≈). “ому при в—÷дкритт—÷ акредитива його наказодатель повинний ч—÷тко вказати, за чий рахунок в—÷дпов—÷дно до контракту повинн—÷ бути оплачен—÷ т—÷ чи —÷нш—÷ витрати по акредитив—÷ - за рахунок наказодател€ чи за рахунок бенеф—÷ц—÷ара. «вичайно в м—÷жнародно—„ торг—÷вл—÷ використову—‘тьс€ практика под—÷лу банк—÷вських витрат м—÷ж партнерами, кожний з €кий оплачу—‘ банк—÷вськ—÷ ком—÷с—÷—„ на територ—÷—„ сво—‘—„ кра—„ни.

ƒокументарне —÷нкасо можна спрощено визначити €к дорученн€ експортера сво—‘му банку одержати в—÷д —÷мпортера через —÷нший банк визначену суму чи п—÷дтвердженн€ (у форм—÷ акцепту —÷мпортером тратти (вексел€), виписано—„ експортером на нього) того, що ц€ сума буде виплачена у встановлений терм—÷н.

«астосуванн€ —÷нкасово—„ форми розрахунк—÷в регулю—‘тьс€ спец—÷альним документом - "”н—÷ф—÷кован—÷ правила по —÷нкасо", що розроблений ћ—÷жнародною “орговельною ѕалатою (ICC) [21, c.5] . ¬ тепер—÷шн—÷й час д—÷—‘ редакц—÷€ ѕравил 1978 р.

«г—÷дно ”н—÷ф—÷кованим правилам, —÷нкасо означа—‘ операц—÷ю з документами, зд—÷йснювану банком на п—÷дстав—÷ отриманих —÷нструкц—÷й, з метою:

- одержанн€ акцепту чи платежу;

- видач—÷ документ—÷в проти акцепту чи платежу.

ƒокументи, з €кими виконуютьс€ операц—÷—„ по —÷нкасо розд—÷л€ютьс€ на дв—÷ групи: ф—÷нансов—÷ документи (переказн—÷ —÷ прост—÷ вексел—÷, чеки й —÷нш—÷ документи, використовуван—÷ дл€ одержанн€ платежу грошима) —÷ комерц—÷йн—÷ документи.

–озрахунки за товари у форм—÷ —÷нкасо, в—÷дпов—÷дно до контракту можуть вимагати оформленн€ наступних комерц—÷йних документ—÷в:

- рахунок-фактура, що випису—‘тьс€ експортером —÷ м—÷стить —÷нформац—÷ю про товар;

- в—÷двантажувальн—÷ документи;

- страхов—÷ пол—÷си;

- сертиф—÷кати, специф—÷кац—÷—„, св—÷дченн€, що визначають к—÷льк—÷сть —÷ €к—÷сть товару.

“аким чином, —÷нкасо комерц—÷йних документ—÷в, —÷нод—÷ супроводжуваних ф—÷нансовими документами, чи —÷нкасо т—÷льки комерц—÷йних документ—÷в —÷ €вл€—‘ собою документарне —÷нкасо.

–∆нкасова форма розрахунк—÷в де€кою м—÷рою виг—÷дна експортеру тим, що банки захищають його право на товар до моменту оплати документ—÷в чи акцепту тратт (письмово—„ згоди на оплату тратти). ѕраво на товар —÷мпортеру дають товаророзпор€дч—÷ документи, у волод—÷нн€ €кими в—÷н вступа—‘ п—÷сл€ —„хньо—„ оплати (акцепту тратт), €кщо експортер не дав банкам розпор€дженн€ про видачу документ—÷в без оплати.

” м—÷жнародн—÷й практиц—÷ можлив—÷ два вар—÷анти оплати —÷нкасових документ—÷в:

- —÷нкасо з негайним платежем (документи проти платежу);

- —÷нкасо на умовах в—÷дстрочки платежу (документи проти акцепту).

” випадку використанн€ —÷нкасо в розрахунках, експортеру необх—÷дно домагатис€, де це можливо, застосуванн€ —÷нкасо з платежем проти телекса уповноваженого банку, що п—÷дтверджу—‘ виставл€нн€ документ—÷в на —÷нкасо.

–∆мпортеру ж при —÷нкасов—÷й форм—÷ розрахунк—÷в необх—÷дно настоювати на вар—÷ант—÷ оплати документ—÷в проти акцепту з максимально можливою в—÷дстрочкою платежу. ƒо настанн€ терм—÷ну платежу по —÷нкасо —÷мпортер ма—‘ право ознайомитис€ в банку з —÷нкасовими документами. ќднак, ц—÷ документи залишаютьс€ в розпор€дженн—÷ банку до моменту —„хньо—„ оплати (акцепту тратт) —÷ у випадку несплати повертаютьс€ банку експортера з вказ—÷вкою причин несплати (неакцепту). ѕроте, ц€ перевага не завжди реал—÷зу—‘тьс€ на практиц—÷. “ак, —÷мпортер може одержати товар (наприклад, по одному з ориг—÷нал—÷в коносамента, висланому експортером разом з товаром) до моменту представленн€ йому документ—÷в. “од—÷ п—÷двищу—‘тьс€ ризик необ“—рунтовано—„ затримки платежу покупцем.

–∆нкасова форма розрахунк—÷в особливо виг—÷дна —÷мпортеру, оск—÷льки вона ма—‘ на уваз—÷ оплату д—÷йсно поставленого товару, а витрати по проведенню —÷нкасово—„ операц—÷—„ в—÷дносно невелик—÷.

–озрахунки у форм—÷ —÷нкасо дозвол€ють банкам зд—÷йснювати контроль за сво—‘часн—÷стю зд—÷йсненн€ платеж—÷в, хоча банки не мають реальних важел—÷в впливу на —÷мпортера з метою прискоренн€ оплати чи акцепту документ—÷в.

ќсновним недол—÷ком —÷нкасово—„ форми розрахунк—÷в —‘ тривал—÷сть проб—÷гу документ—÷в через банки —÷, в—÷дпов—÷дно, пер—÷оду —„хн—÷х оплат, що може займати в—÷д дек—÷лькох тижн—÷в до м—÷с€ц€ —÷ б—÷льше.  р—÷м того, —÷мпортер вправ—÷ в—÷дмовитис€ в—÷д оплати представлених документ—÷в.

” цьому випадку експортер понесе витрати, пов'€зан—÷ з—÷ збереженн€м вантажу, продажем його трет—÷й особ—÷ чи транспортуванн€м назад у свою кра—„ну.

” цьому зв'€зку, у розрахунках по —÷нкасо можуть використовуватис€ р—÷зн—÷ способи прискоренн€ —÷ забезпеченн€ платеж—÷в. ” розрахунках, що передбачають в—÷дстрочку платежу, —÷нкасо документ—÷в часто супроводжу—‘тьс€ виставл€нн€м на проханн€ —÷мпортера банк—÷всько—„ гарант—÷—„ платежу на користь експортера, що забезпечу—‘ плат—÷ж у випадку несплати —÷мпортером документ—÷в в обумовлений терм—÷н. ≈кспортеру варто прагнути до одержанн€ банк—÷всько—„ гарант—÷—„ платежу в—÷д —÷мпортера, у той час €к дл€ —÷мпортера звертанн€ в банк за гарант—÷—‘ю пов'€зано з додатковими витратами.

‘акторинг - це придбанн€ права на ст€гненн€ борг—÷в, на перепродаж товар—÷в —÷ послуг з наступним одержанн€м платеж—÷в по них. ѕри цьому мова йде, €к правило, про короткостроков—÷ вимоги. –∆ншими словами, факторинг —‘ р—÷зновидом посередницько—„ д—÷€льност—÷, при €к—÷й ф—÷рма-посередник (факторингова компан—÷€) за визначену плату одержу—‘ в—÷д п—÷дпри—‘мства право ст€гувати —÷ зараховувати на його рахунок належн—÷ йому в—÷д покупц—÷в суми грошей (право —÷нкасувати деб—÷торську заборгован—÷сть). ќдночасно з цим посередник кредиту—‘ оборотний кап—÷тал кл—÷—‘нта —÷ прийма—‘ на себе його кредитний —÷ валютний ризики.

ѕредметом поступки, п—÷д €ку нада—‘тьс€ ф—÷нансуванн€, може бути €к грошова вимога, терм—÷н платежу по €кий уже наступив (—÷снуюча вимогу), так —÷ право на одержанн€ кошт—÷в, що виникне в майбутньому (майбутн€ вимога). √рошова вимога, що —‘ предметом поступки, повинна бути визначена в договор—÷ кл—÷—‘нта з ф—÷нансовим агентом таким чином, €кий дозвол€—‘ —÷дентиф—÷кувати —÷снуючу вимогу в момент висновку договору, а майбутню вимогу - не п—÷зн—÷ше н—÷ж у момент —„—„ виникненн€. ÷ей тип договору широко застосову—‘тьс€ в м—÷жнародн—÷й практиц—÷ п—÷д назвою "факторинг".

ќсоблив—÷стю використанн€ в схем—÷ розрахунк—÷в зовн—÷шньоторговельного факторингу в ц—÷лому —‘ його завжди в—÷дкритий характер, а також в—÷дсутн—÷сть права регресу до постачальника на експорт. ќстанн—‘ обумовлено тим, що основною причиною факторингового обслуговуванн€ експортера виступа—‘ звичайно захист експортера в—÷д кредитного ризику. ќбслуговуванн€ всього товарооб—÷гу, що передбача—‘тьс€ при операц—÷€х усередин—÷ кра—„ни, зустр—÷ча—‘тьс€ при факторинговому обслуговуванн—÷ зовн—÷шньоторговельних операц—÷й набагато р—÷дше, факторингов—÷ компан—÷—„ в б—÷льшост—÷ випадк—÷в спец—÷ал—÷зуютьс€ на обслуговуванн—÷ ринку одн—÷—‘—„ кра—„ни чи ринку визначено—„ продукц—÷—„.

ћ—÷жнародний факторинг дозвол€—‘ —÷мпортеру на пост—÷йн—÷й основ—÷ одержувати товар з в—÷дстрочкою платежу (звичайно до трьох м—÷с€ц—÷в). «обов'€занн€ оплати поклада—‘тьс€ на —÷мпортера п—÷сл€ прийманн€ товарного постачанн€ по €кост—÷ —÷ к—÷лькост—÷. ‘акторинг в—÷дкрива—‘ ун—÷кальн—÷ можливост—÷ дл€ п—÷дпри—‘мств, що —÷мпортують товари , будучи не чим —÷ншим, €к товарним кредитом.

¬—÷дпов—÷дно до  онвенц—÷—„ про м—÷жнародний факторинг, прийн€то—„ в 1988 ћ—÷жнародним —÷нститутом ун—÷ф—÷кац—÷—„ приватного права, операц—÷€ вважа—‘тьс€ факторингом у тому випадку, €кщо вона задовольн€—‘ €к м—÷н—÷мум двом з чотирьох ознак [56, c.22]:

1) на€вн—÷сть кредитуванн€ у форм—÷ попередньо—„ оплати боргових вимог;

2) веденн€ бухгалтерського обл—÷ку постачальника, насамперед обл—÷ку реал—÷зац—÷—„;

3) —÷нкасуванн€ його заборгованост—÷;

4) страхуванн€ постачальника в—÷д кредитного ризику.

ћожна вид—÷лити головн—÷ економ—÷чн—÷ досто—„нства факторингу:

- зб—÷льшенн€ л—÷кв—÷дност—÷, рентабельност—÷ —÷ прибутку;

- перетворенн€ деб—÷торсько—„ заборгованост—÷ в гот—÷вку;

- можлив—÷сть одержувати знижку при негайн—÷й оплат—÷ вс—÷х рахунк—÷в постачальник—÷в;

- незалежн—÷сть —÷ вол€ в—÷д дотриманн€ терм—÷н—÷в платеж—÷в з боку деб—÷тор—÷в;

- можлив—÷сть розширенн€ обс€г—÷в обороту;

- п—÷двищенн€ прибутковост—÷;

- економ—÷€ "асного кап—÷талу;

- пол—÷пшенн€ ф—÷нансового плануванн€.

ѕри експорт—÷ продукц—÷—„ значно зроста—‘ кредитний ризик експортера (унасл—÷док труднощ—÷в оц—÷нки кредитоспроможност—÷ потенц—÷йних —÷ноземних кл—÷—‘нт—÷в; наданн€ комерц—÷йного кредиту на б—÷льш тривалий терм—÷н, з урахуванн€м часу, необх—÷дного дл€ доставки товар—÷в на —÷ноземн—÷ ринки; а також через так—÷ фактори, €к пол—÷тична нестаб—÷льн—÷сть у кра—„н—÷ —÷мпортера, низький р—÷вень —„—„ економ—÷чного розвитку —÷ т.д.) [59, c.34].  р—÷м того, оск—÷льки угода про зовн—÷шньоторговельний факторинг може передбачати використанн€ двох —÷ б—÷льш валют, виника—‘ також валютний ризик тј‘ небезпека валютних втрат у зв'€зку з—÷ зм—÷ною курсу —÷ноземно—„ валюти стосовно нац—÷онального. ” зв'€зку з—÷ зб—÷льшенн€м ступен€ ризику факторингова компан—÷€ пред'€вл€—‘ до експортера б—÷льш тверд—÷ вимоги, н—÷ж до постачальник—÷в на внутр—÷шньому ринку. ѕри обслуговуванн—÷ експортера факторингова компан—÷€, €к правило, уклада—‘ догов—÷р з факторинговою компан—÷—‘ю кра—„ни - —÷мпортера —÷ переда—‘ —„й частину обс€гу роб—÷т. ” такий спос—÷б учасниками м—÷жнародних факторингових угод —‘ постачальник, покупець, —÷мпорт-фактор ( банк чи —÷мпортна фактор- ф—÷рма ) —÷ експорт-фактор ( банк чи експортна фактор-ф—÷рма).

” м—÷жнародн—÷й торг—÷вл—÷ застосовуютьс€ чотири модел—÷ факторингу:

- двухфакторний;

- пр€мий —÷мпортний;

- пр€мий експортний;

- "бэк-ту-бэк" (back-to-back).

ƒвухфакторна модель дозвол€—‘ розд—÷лити функц—÷—„ —÷ ризики м—÷ж —÷мпорт-фактором, розташованим у кра—„н—÷ —÷мпортера, —÷ експорт-фактором, розташованим у кра—„н—÷ експортера. √оловна мета ц—÷—‘—„ модел—÷ -- забезпечити ф—÷нансуванн€ до 100% —÷ зменшити накладн—÷ витрати в адм—÷н—÷стративн—÷й сфер—÷.

 ласична двуфакторна схема склада—‘тьс€ з наступних етап—÷в:

запит л—÷м—÷ту / забезпеченн€ ризик—÷в;

постачанн€ / розсиланн€ фактури;

ф—÷нансуванн€;

оплата.

Ќа першому етап—÷ експортер запиту—‘ у свого експорт-фактора суму, що п—÷дл€га—‘ забезпеченню. ≈кспорт-фактор запиту—‘ в —÷мпорт-фактора необх—÷дний л—÷м—÷т. –∆мпорт-фактор перев—÷р€—‘ —÷мпортера —÷ нада—‘ експорт-фактору гарант—÷—„. ƒал—÷ експорт-фактор да—‘ експортеру дозв—÷л на л—÷м—÷т, п—÷сл€ чого зд—÷йсню—‘тьс€ продаж документ—÷в.

Ќа другому етап—÷ експортер поставл€—‘ товар чи послугу —÷ переда—‘ коп—÷ю рахунка експорт-фактору, а той посила—‘ —„—„ —÷мпорт-фактору. ќдночасно з товаром експортер направл€—‘ —÷мпортеру рахунок з позначками про переуступку.

Ќа третьому етап—÷, п—÷сл€ постачанн€ товару чи послуги, експорт-фактор ф—÷нансу—‘ експортера в межах 70--90% повно—„ перв—÷сно—„ фактурно—„ ц—÷ни.

Ќа четвертому етап—÷ —÷мпортер зд—÷йсню—‘ 100%-ний плат—÷ж —÷мпорт-фактору, а той перел—÷чу—‘ отриману суму експорт-фактору. Ќарешт—÷, експорт-фактор переводить експортеру не проф—÷нансовану частину вимог (10%-30%) за вин€тком вартост—÷ факторингових послуг.

якщо терм—÷ни платежу не дотримуютьс€, —÷мпорт-фактор направл€—‘ —÷мпортеру нагадуванн€-попередженн€. якщо п—÷сл€ двох-трьох нагадувань вимоги не оплачуютьс€, —÷мпорт-фактор прийма—‘ необх—÷дн—÷ правов—÷ м—÷ри.

–∆мпорт-фактор прийма—‘ на себе ризики —÷мпортера, перев—÷р€—‘ його платоспроможн—÷сть —÷ гаранту—‘ експорт-фактору оплату товару, що поставл€—‘тьс€ експортером. якщо —÷мпортер не оплачу—‘ товар, —÷мпорт-фактор платить за нього.

≈кспорт-фактор прийма—‘ на себе ризики, зв'€зан—÷ з постачанн€м товару експортером —÷ при необх—÷дност—÷ кредиту—‘ експортера, не чекаючи одержанн€ оплати в—÷д —÷мпортера чи —÷мпорт-фактора.

ѕеревага двухфакторного факторингу пол€га—‘ в т—÷м, що дл€ компан—÷—„, що обслугову—‘ —÷мпортера, боргов—÷ вимоги —‘ внутр—÷шн—÷ми, а не зовн—÷шн—÷ми, €к дл€ факторингово—„ компан—÷—„ експортера. –азом з тим в—÷н досить гром—÷здкий —÷ припуска—‘ висок—÷ витрати стор—÷н.

ƒруга модель м—÷жнародного факторингу -- пр€мий —÷мпортний факторинг. …ого головна мета -- забезпеченн€ платеж—÷в. —хема пр€мого —÷мпортного факторингу склада—‘тьс€ з наступних етап—÷в:

запит л—÷м—÷ту / забезпеченн€ ризик—÷в;

постачанн€ / розсиланн€ фактури;

оплата.

ѕр€мий —÷мпортний факторинг ма—‘ сенс лише в тому випадку, коли експорт викону—‘тьс€ в одну чи дв—÷ кра—„ни. якщо експортер ма—‘ контрагент—÷в у багатьох кра—„нах, то заключенн€ одн—÷—‘—„ угоди з факторинговою компан—÷—‘ю сво—‘—„ кра—„ни буде б—÷льш зручним, н—÷ж б—÷льшо—„ к—÷лькост—÷ пр€мих угод з факторинговими компан—÷€ми —÷нших держав.

” випадку пр€мого —÷мпортного факторингу фактор - ф—÷рма кра—„ни - —÷мпортера уклада—‘ угоду з експортером про переуступку —„й боргових вимог по дан—÷й кра—„н—÷, зд—÷йснюючи страхуванн€ кредитного ризику, обл—÷к —÷ —÷нкасуванн€ вимог, €к—÷ —‘ дл€ факторингово—„ компан—÷—„ внутр—÷шн—÷ми. –азом з тим кредитуванн€ закордонного експортера в —÷ноземн—÷й дл€ факторингово—„ компан—÷—„ валют—÷ досить важке, —÷ умова про попередню оплату зустр—÷ча—‘тьс€ в под—÷бних угодах надзвичайно р—÷дко.

” такий спос—÷б пр€мий —÷мпортний факторинг може становити —÷нтерес дл€ ф—÷рм, €ким не потр—÷бно негайне ф—÷нансуванн€ п—÷д переуступлен—÷ вимоги.

“рет€ модель м—÷жнародних факторингових операц—÷й -- пр€мий експортний факторинг. ѕри пр€мому експортному факторингу не потр—÷бно п—÷дключенн€ факторингово—„ ф—÷рми в кра—„н—÷ —÷мпортера. ќсновн—÷ етапи пр€мого експортного факторингу так—÷:

запит л—÷м—÷ту/забезпеченн€ ризику;

постачанн€/розсиланн€ фактури;

ф—÷нансуванн€;

оплата.

ѕри цьому факторингова компан—÷€ з—÷штовху—‘тьс€ з—÷ значними труднощами в оц—÷нц—÷ кредитоспроможност—÷ —÷ноземних кл—÷—‘нт—÷в —÷ —÷нкасуванн—÷ вимог.

ƒл€ оц—÷нки ризику чи дл€ перестрахуванн€ експорт-фактор може п—÷дключити товариство по страхуванню кредит—÷в у кра—„н—÷ —÷мпортера чи п—÷дстрахувати себе гарант—÷€ми в—÷дпов—÷дно—„ державно—„ орган—÷зац—÷—„. ѕри використанн—÷ цього вар—÷анта факторингу можна одержати виг—÷дн—÷ умови ф—÷нансуванн€ експортних постачань при покритт—÷ з боку державно—„ страхово—„ компан—÷—„.

ќстанн—÷й тип м—÷жнародного факторингу -- "бэк-ту-бэк". ” трьох перших модел€х м—÷жнародних факторингових операц—÷й ф—÷нансуванн€ вимог концерн—÷в не передбача—‘тьс€. ÷ю функц—÷ю викону—‘ факторинг "бэк-ту-бэк". –еал—÷зац—÷€ угоди при ц—÷й технолог—÷—„ схожа на комб—÷нац—÷ю двухфакторно—„ схеми —÷ звичайного внутр—÷шнього факторингу.

‘орфейтингов—÷ операц—÷—„ [56,c.62] - це покупка боргу, вираженого в оборотному документ—÷, у кредитора на безоб—÷гов—÷й основ—÷. ÷е означа—‘, що покупець боргу (форфейтер) прийма—‘ на себе зобов'€занн€ про в—÷дмовленн€ - форфейтингу - в—÷д звертанн€ регресивно—„ вимоги до кредитора при неможливост—÷ одержанн€ задоволенн€ в боржника.  уп—÷вл€ оборотного зобов'€занн€ в—÷дбува—‘тьс€, природно, з—÷ знижкою.

ћехан—÷зм форфейт—÷нга використову—‘тьс€ в двох видах угод:

- у ф—÷нансових угодах - з метою швидко—„ реал—÷зац—÷—„ довгострокових ф—÷нансових зобов'€зань;

- в експортних угодах - дл€ спри€нн€ надходженню гот—÷вки експортеру, що надав кредит —÷ноземному покупцю.

ќсновними оборотними документами, використовуваними в €кост—÷ фор-фейтингових —÷нструмент—÷в, —‘ вексел—÷ [62, c.46].

ѕереваги дл€ експортера :

Ќаданн€ форфейт—÷нгових послуг на основ—÷ ф—÷ксовано—„ ставки.

‘—÷нансуванн€ за рахунок форфейтера без права регресу на експортера.

ћожлив—÷сть одержанн€ гот—÷вки в—÷дразу п—÷сл€ постачанн€ продукц—÷—„ чи наданн€ послуг, що благотворно в—÷дбива—‘тьс€ на загальн—÷й л—÷кв—÷дност—÷, знижу—‘ обс€г банк—÷вських позик, да—‘ можлив—÷сть ре—÷нвестуванн€ кошт—÷в.

¬—÷дсутн—÷сть витрат часу —÷ грошей на керуванн€ боргом чи на орган—÷зац—÷ю його погашенн€.

¬—÷дсутн—÷сть ризик—÷в (ус—÷ валютн—÷ ризики, ризики зм—÷ни процентних ставок, а також ризик банкрутства гаранта несе форфейтер).

ѕростота документац—÷—„ —÷ можлив—÷сть швидкого оформленн€ вексельних боргових —÷нструмент—÷в.

 онф—÷денц—÷йний характер даних операц—÷й.

ћожлив—÷сть швидко упевнитис€ в т—÷м, що форфейтер готовий ф—÷нансувати угоду, оперативно погодити умови угоди.

ћожлив—÷сть заздалег—÷дь одержати в—÷д форфейтера опц—÷он на ф—÷нансуванн€ угоди по ф—÷ксован—÷й ставц—÷, що дозвол€—‘ експортеру заздалег—÷дь п—÷драхувати сво—„ витрати —÷ включити —„х у контрактну ц—÷ну, розрахувати —÷нш—÷ п—÷дсумков—÷ цифри.

Ќедол—÷ки дл€ експортера :

Ќеобх—÷дн—÷сть п—÷дготувати документи таким чином, щоб на самого експортера не було регресу у випадку банкрутства гаранта, а також необх—÷дн—÷сть знати законодавство кра—„ни —÷мпортера, що визнача—‘ форму вексел—÷в, гарант—÷й —÷ авалю.

ћожлив—÷сть виникненн€ забруднень у випадку, €кщо —÷мпортер пропону—‘ гаранта, що не "аштову—‘ форфейтера.

Ѕ—÷льш висока, чим при звичайному комерц—÷йному кредитуванн—÷, маржа форфейтера.

ѕереваги дл€ —÷мпортера:

ѕростота —÷ швидк—÷сть оформленн€ документац—÷—„.

ћожлив—÷сть одержанн€ подовженого кредиту по ф—÷ксован—÷й процентн—÷й ставц—÷.

ћожлив—÷сть скористатис€ кредитною л—÷н—÷—‘ю в банку.

Ќедол—÷ки дл€ —÷мпортера:

«меншенн€ можливост—÷ одержати банк—÷вський кредит при користуванн—÷ банк—÷вською гарант—÷—‘ю.

Ќеобх—÷дн—÷сть платити ком—÷с—÷ю за гарант—÷ю.

Ѕ—÷льш висока маржа форфейтера.

ћожлив—÷сть виникненн€ труднощ—÷в з оплатою вексел€ €к абстрактного зобов'€занн€ у випадку постачанн€ некондиц—÷йних товар—÷в чи невиконанн€ експортером €ких-небудь —÷нших умов контракту.

ѕереваги дл€ форфейтера :

ѕростота —÷ швидк—÷сть оформленн€ документац—÷—„.

ћожлив—÷сть легко реал—÷зувати куплен—÷ активи на вторинному ринку.

3) Ѕ—÷льш висока маржа, н—÷ж при операц—÷€х кредитуванн€.


1.2 ѕ—÷дходи до вибору способу, засобу та методу платежу в зовн—÷шн—÷й торг—÷вл—÷


ћ—÷жнародними розрахунками назива—‘тьс€ зд—÷йсненн€ платеж—÷в за грошовими вимогами —÷ зобов'€занн€ми, що виникають у зв'€зку з економ—÷чними в—÷дносинами м—÷ж юридичними особами —÷ громад€нами р—÷зних кра—„н. ¬они охоплюють розрахунки —÷з зовн—÷шньо—„ торг—÷вл—÷ товарами —÷ послугами, а також —÷з некомерц—÷йних операц—÷й, кредит—÷в, руху кап—÷талу м—÷ж кра—„нами.

ћ—÷жнародн—÷ розрахунки включають, з одного боку, умови —÷ пор€док зд—÷йсненн€ платеж—÷в, вироблен—÷ практикою —÷ закр—÷плен—÷ м—÷жнародними документами —÷ звича€ми, з —÷ншого боку - щоденну практичну д—÷€льн—÷сть банк—÷в щодо —„х проведенн€. Ѕ—÷льш—÷сть розрахунк—÷в провадитьс€ безгот—÷вковим способом за допомогою запис—÷в на рахунках банк—÷в.

Ќайскладн—÷шими —÷ такими, що вимагають високо—„ квал—÷ф—÷кац—÷—„ учасник—÷в угоди, —‘ розрахунки за м—÷жнародними торговельними контрактами. ¬—÷д вибору форм —÷ умов розрахунк—÷в залежать швидк—÷сть —÷ гарант—÷€ одержанн€ платежу, сума витрат, пов'€заних —÷з проведенн€м операц—÷й через банки.

—ьогодн—÷ у зовн—÷шньоторговельних операц—÷€х використову—‘тьс€ ц—÷ла система способ—÷в, засоб—÷в —÷ форм платеж—÷в, що створюють ц—÷л—÷сний, гнучкий —÷ динам—÷чний механ—÷зм розрахунк—÷в.

а) —пособи платежу

—пособи платежу визначаютьс€ залежно в—÷д механ—÷зму оплати товару в—÷дносно моменту його фактично—„ поставки. ” зовн—÷шньоторговельних операц—÷€х —÷снують три способи платежу: плат—÷ж гот—÷вкою, авансовий плат—÷ж —÷ плат—÷ж у кредит.

ѕлат—÷ж гот—÷вкою у м—÷жнародному плат—÷жному оборот—÷ не означа—‘, що розрахунки ведутьс€ гот—÷вковими грошовими знаками (банкнотами). ¬они практично тут не застосовуютьс€. ” цьому раз—÷ пон€тт€ "гот—÷вковий плат—÷ж" використову—‘тьс€ €к протиставленн€ авансовому —÷ кредитному способам платежу.

√от—÷вковий плат—÷ж, залежно в—÷д обрано—„ сторонами в контракт—÷ форми розрахунк—÷в, зд—÷йсню—‘тьс€, €кщо дотримано одну з таких умов: —÷мпортер одержав в—÷д експортера пов—÷домленн€ про готовн—÷сть товару до в—÷двантаженн€; —÷мпортер одержав телеграфне пов—÷домленн€ про зак—÷нченн€ в—÷двантаженн€ товару; —÷мпортер отримав комплект документ—÷в, передбачених у контракт—÷; —÷мпортер отримав комплект документ—÷в —÷ право в—÷дстрочки оплати на к—÷лька годин або дн—÷в, €кщо перед цим —÷мпортер надав банк—÷вську гарант—÷ю, що в—÷н заплатить проти прийманн€ товару. ѕриродно, що дл€ експортера найвиг—÷дн—÷шою буде перша умова, а дл€ —÷мпортера - останн€.

ѕлат—÷ж гот—÷вкою зд—÷йсню—‘тьс€ через банк за угодами типу "спот" до чи при переданн—÷ продавцем товаророзпор€дчих документ—÷в або самого товару покупцю.

јвансовий плат—÷ж передбача—‘ виплату покупцем обговорених у контракт—÷ сум до переданн€ товаророзпор€дчих документ—÷в —÷ самого товару в розпор€дженн€ покупц€, а найчаст—÷ше - п—÷д час —÷ нав—÷ть до початку виконанн€ замовленн€. јвансовий плат—÷ж в—÷д—÷гра—‘ подв—÷йну роль. « одного боку, авансом —÷мпортер кредиту—‘ експортера, з —÷ншого - забезпечу—‘ виконанн€ зобов'€зань, уз€тих —÷мпортером за контрактом, —÷, €кщо п—÷сл€ виконанн€ замовленн€ покупець в—÷дмовл€—‘тьс€ в—÷д прийманн€ замовленого товару, експортер може використовувати аванс дл€ в—÷дшкодуванн€ сво—„х збитк—÷в.

јванс може надаватис€ у грошов—÷й —÷ товарн—÷й формах. јванс у товарн—÷й форм—÷ передбача—‘ наданн€ замовником-—÷мпортером сировини —÷ комплектуючих, необх—÷дних дл€ виконанн€ замовленн€ (давальницька сировина). јванс у грошов—÷й форм—÷ визнача—‘тьс€ у в—÷дсотках в—÷д контрактно—„ вартост—÷ замовленн€.

–озм—÷р авансу залежить в—÷д ц—÷лей авансу, характеру —÷ новизни товару, його вартост—÷, строку виготовленн€ й —÷нших умов. Ќайчаст—÷ше аванс становить 15-20% в—÷д вартост—÷ замовленн€, виплачу—‘тьс€ п—÷сл€ п—÷дписанн€ контракту. як правило, покупець, виплачуючи аванс, вимага—‘ в—÷д продавц€ банк—÷всько—„ гарант—÷—„ на випадок, €кщо експортер не викона—‘ умов замовленн€, або ж у контракт—÷ робитьс€ застереженн€, що у раз—÷ невиконанн€ експортером сво—„х контрактних зобов'€зань аванс поверта—‘тьс€ —÷мпортеру в повному розм—÷р—÷.

” м—÷жнародн—÷й торг—÷вл—÷ аванси звичайно даютьс€ сол—÷дним ф—÷рмам, котр—÷ добре себе зарекомендували при поставках товар—÷в, що потребують тривалого терм—÷ну виготовленн€, виконуютьс€ за —÷ндив—÷дуальними специф—÷кац—÷€ми, а також при поставках деф—÷цитних товар—÷в, коли аванс викону—‘ роль застави.

ѕлат—÷ж у кредит передбача—‘, що покупець оплачу—‘ суму, обумовлену в контракт—÷ через €кийсь час п—÷сл€ поставки товару. “аким чином, продавець нада—‘ покупцев—÷ комерц—÷йний (товарний) кредит. ќск—÷льки одна ф—÷рма да—‘ кредит —÷нш—÷й, такий кредит назива—‘тьс€ ще й ф—÷рмовим товарним кредитом. ћежа кредиту, тобто максимальний розм—÷р кредиту, наданий покупцю одноразово, звичайно не перевищу—‘ 10% в—÷д кап—÷талу покупц€. ўоб визначити таку "межу", продавець повинен поц—÷кавитис€ ф—÷нансовим станом покупц€.

 редит нада—‘тьс€ не на всю суму контракту, а на 80- 85%, —÷ншу частину покупець виплачу—‘ авансом, що да—‘ змогу продавцю в—÷дшкодувати сво—„ витрати, €кщо покупець порушить сво—„ зобов'€занн€ за контрактом.

«а терм—÷нами комерц—÷йн—÷ кредити под—÷л€ютьс€ на короткостроков—÷ (до одного року), середньостроков—÷(в—÷д року до п'€ти рок—÷в) —÷ довгостроков—÷ (в—÷д п'€ти до дес€ти рок—÷в —÷ б—÷льше). ” контракт—÷ обумовлюютьс€ варт—÷сть кредиту, виражена у процентах р—÷чних, терм—÷н використанн€ кредиту, терм—÷н погашенн€ кредиту, п—÷льговий пер—÷од, прот€гом €кого не в—÷дбува—‘тьс€ погашенн€ процент—÷в за кредит, та —÷нш—÷ умови.

ѕри наданн—÷ комерц—÷йного кредиту виника—‘ питанн€ про гарант—÷—„ платежу. —еред способ—÷в запоб—÷ганн€ неплатежу або затримки платежу основними —‘ гарант—÷йн—÷ листи першокласних банк—÷в, п—÷дтверджен—÷ (резервн—÷) акредитиви першокласних банк—÷в, вексел—÷, банк—÷вський акцепт —÷ аваль вексел—÷в, аваль чек—÷в.

√арант—÷—„ бувають плат—÷жн—÷ й догов—÷рн—÷. ѕлат—÷жн—÷ гарант—÷—„ захищають —÷нтереси продавц€, догов—÷рн—÷ - покупц€.

б) «асоби платежу

ѕоширенн€ в зовн—÷шн—÷й торг—÷вл—÷ комерц—÷йного кредиту зумовлю—‘ використанн€ кредитних засоб—÷в платежу - чек—÷в —÷ вексел—÷в.

„ек €вл€—‘ собою безумовну пропозиц—÷ю чекодавц€ платнику зд—÷йснити плат—÷ж зазначено—„ на чеку грошово—„ суми чекодержателев—÷ гот—÷вкою чи перерахуванн€м на рахунок "асника чека в банку. –∆люстрац—÷—„ механ—÷зму розрахунк—÷в за допомогою чека наведена на схем—÷ рис. 1.¬ ƒодатку ¬.

„ек дуже зручний дл€ розрахунк—÷в тод—÷, коли платник бо—„тьс€ в—÷ддати грош—÷ до того, €к одержить товар, а постачальник не хоче передати товар до одержанн€ гарант—÷й платежу. ƒо того ж, застосуванн€ чека €к засобу платежу да—‘ змогу економити витрати об—÷гу справжн—÷х грошей —÷ прискорю—‘ платеж—÷, оск—÷льки вс—÷ чеки оплачуютьс€ п—÷сл€ поданн€.

ƒокумент, виписаний чекодавцем, повинен мати покритт€, причому законодавство багатьох кра—„н передбача—‘ крим—÷нальну в—÷дпов—÷дальн—÷сть за виставл€нн€ чека без покритт€. „еки, що виписуютьс€ кл—÷—‘нтом банку, видаютьс€ в межах суми, що —‘ на його поточному та —÷нших рахунках, включаючи суми, що над—÷йшли на ц—÷ рахунки в результат—÷ наданн€ банками кредиту.

як зас—÷б платежу в м—÷жнародному оборот—÷ чек використову—‘тьс€ в розрахунках за поставлений товар при остаточному розрахунку за товар —÷ надан—÷ послуги, урегулюванн—÷ рекламац—÷й —÷ штрафних санкц—÷й, при погашенн—÷ боргу, а також у розрахунках за неторговельними операц—÷€ми. ¬—÷дпов—÷дно до м—÷жнародного права при вир—÷шенн—÷ спор—÷в, пов'€заних —÷з формою чек—÷в та —„х об—÷гом, застосову—‘тьс€ право т—÷—‘—„ кра—„ни, де чек був виписаний.

„ек ма—‘ строго визначену форму письмового документа —÷ випису—‘тьс€ на спец—÷альному бланку, що вида—‘ чекодавцю банк або под—÷бна кредитна установа.

“екст чека повинен м—÷стити так—÷ основн—÷ елементи:

1. Ќайменуванн€ "чек" (чекова пом—÷тка), виражене т—÷—‘ю мовою, €кою виписаний чек.

2. ѕросте —÷ н—÷чим не обумовлене розпор€дженн€ платнику сплатити зазначену на чеку суму, €ке не повинно м—÷стити жодних умов платежу. «а "ѕоложенн€м про чек" сума чека також повинна бути вказана прописом в—÷д руки.

3. Ќайменуванн€ платника, €ким —‘ банк (—÷нша кредитна —÷нституц—÷€), де чекодавець ма—‘ св—÷й поточний та —÷нш—÷ рахунки. «а "ѕоложенн€м про чек" чекодавець зобов'€заний вказати на чеку св—÷й рахунок у банку, з €кого ма—‘ бути зд—÷йснений плат—÷ж. јнгл—÷йськ—÷ норми права передбачають банк—÷вську пом—÷тку на чеку, €ка означа—‘, що на поточному рахунков—÷ чекодавц€ —‘ достатньо кошт—÷в дл€ оплати чека.

4. ћ—÷iе платежу, €ке здеб—÷льшого зб—÷га—‘тьс€ з м—÷iезнаходженн€м банку-платника.

5. ƒата та м—÷iе складанн€ (виписуванн€) чека. «а "ѕоложенн€м про чек" необх—÷дно вписати число, м—÷с€ць —÷ р—÷к видач—÷ чека. ѕричому м—÷с€ць видач—÷ сл—÷д вказати прописом. якщо м—÷iе складанн€ чека не зазначено, ним прийн€то вважати м—÷iезнаходженн€ чекодавц€.

6. ѕ—÷дпис чекодавц€.

Ќ—÷€к—÷ поправки чи виправленн€ в чеку не допускаютьс€. ¬—÷дсутн—÷сть у ньому €когось —÷з перел—÷чених елемент—÷в позбавл€—‘ цей документ сили чека.

¬—÷дпов—÷дно до ∆еневсько—„ конвенц—÷—„ строк поданн€ чека до оплати в кра—„н—÷ його видач—÷ дор—÷вню—‘ восьми дн€м, у плат—÷жному оборот—÷ м—÷ж кра—„нами «ах—÷дно—„ –ƒвропи, —х—÷дно—„ –ƒвропи —÷ —ередземномор'€ - 20-ти дн€м, а в м—÷жконтинентальному плат—÷жному оборот—÷ - 70-ти дн€м. ÷—÷ терм—÷ни д—÷ють —÷з дн€, вказаного у чеку, €к дата виставленн€ чека.

„ек може передаватис€ одн—÷—‘ю особою —÷нш—÷й шл€хом внесенн€ в нього передавального надпису (—÷ндосаменту). –∆ндосамент зд—÷йсню—‘тьс€ на зворотному боц—÷ чека —÷ п—÷дпису—‘тьс€ особою, що зробила такий надпис (—÷ндосантом).

ѕередавальний надпис ма—‘ бути простим —÷ н—÷чим не обумовленим. ¬—÷н засв—÷дчу—‘ переданн€ прав щодо чека —÷нш—÷й особ—÷, а також визнача—‘ в—÷дпов—÷дальн—÷сть —÷ндосанта перед ус—÷ма наступними держател€ми чека.

”мови переданн€ чека в—÷д одн—÷—‘—„ особи —÷нш—÷й визнача—‘ вид чека —÷ характер його використанн€ в об—÷гу €к засобу платежу.

–озр—÷зн€ють так—÷ види чек—÷в:

а) —÷менний, або чек на користь-певно—„ особи. “акий документ не може бути переданий за допомогою звичайного —÷ндосаменту. “ут переданн€ зд—÷йсню—‘тьс€ цес—÷—‘ю, тобто через передавальний надпис —÷з застереженн€м "Ќе наказу" зав—÷реним у нотар—÷альному пор€дку в—÷дпов—÷дно до норм цив—÷льного права;

б) ордерний, тобто чек, виписаний на користь певно—„ особи або за його наказом. ѕереда—‘тьс€ такий чек за допомогою —÷ндосаменту з застереженн€м "Ќаказу" або без нього. ÷ей вид чека широко застосову—‘тьс€ в м—÷жнародному плат—÷жному оборот—÷. «разок такого чека показано вище при перел—÷ку елемент—÷в чека;

в) чек на пред'€вника випису—‘тьс€ пред'€вников—÷ —÷ може бути переданий —÷нш—÷й особ—÷, €к з —÷ндосаментом, так —÷ без нього. як правило, цей чек виставл€—‘тьс€ кл—÷—‘нтам на св—÷й банк.

„екодавець висила—‘ його сво—‘му партнеру за кордоном, котрий при одержанн—÷ чека виставл€—‘ його сво—‘му банку дл€ кредитуванн€ свого рахунку. “аким чином, за допомогою чека на пред'€вника чекодавець зд—÷йсню—‘ плат—÷ж пр€мо сво—‘му партнеров—÷. ÷ей плат—÷ж викону—‘тьс€ швидше, н—÷ж плат—÷ж через банк—÷вський переказ. “ому чеки на пред'€вника також широко застосовуютьс€ в м—÷жнародному плат—÷жному оборот—÷.

„еки ще под—÷л€ютьс€ на ф—÷рмов—÷ —÷ банк—÷вськ—÷.

Ѕанк—÷вський чек - це чек, виписаний банком на св—÷й банк-кореспондент. ” текст—÷ таких чек—÷в нема—‘ найменуванн€ ф—÷рми-чекодавц€, а чекодавцем —‘ банк боржника. ќплата за цими чеками зд—÷йсню—‘тьс€ за рахунок кошт—÷в банку чекодавц€ на його рахунку у банку-кореспондент—÷ за кордоном. ” м—÷жнародному плат—÷жному оборот—÷ найчаст—÷ше використовуютьс€ банк—÷вськ—÷ ордерн—÷ чеки.

‘—÷рмовий чек - це чек, виписаний ф—÷рмою на одержувача. ѕереважно так—÷ документи виписуютьс€ в нац—÷ональн—÷й або —÷ноземн—÷й валют—÷ на пред'€вника —÷ виставл€ютьс€ ф—÷рмою на св—÷й банк. ќплата за ним зд—÷йсню—‘тьс€ за рахунок кошт—÷в чекодавц€.

¬ексель - це ц—÷нний пап—÷р, що оформлений у строг—÷й в—÷дпов—÷дност—÷ з вимогами закону —÷ м—÷стить у соб—÷ безумовне абстрактне грошове зобов'€занн€.

ѕри розрахунках за зовн—÷шньоторговельними операц—÷€ми використовуютьс€ простий —÷ переказний вексель (тратта). „аст—÷ше застосову—‘тьс€ переказний вексель, що €вл€—‘ собою безумовну пропозиц—÷ю трасанта (кредитора), адресовану трасату (боржнику), сплатити трет—÷й особ—÷ (рем—÷тенту) у встановлений терм—÷н вказану у вексел—÷ суму. ѕри виникненн—÷ такого грошового зобов'€занн€ трасант виступа—‘ —÷ кредитором в—÷дносно боржника (трасату), —÷ боржником в—÷дносно рем—÷тента.

¬изначенн€ терм—÷на "вексельї наведено у статт—÷ 21 «акону ”кра—„ни "ѕро ц—÷нн—÷ папери та фондову б—÷ржуї в—÷д 18 червн€ 1991 року є 1201-XII . ” ньому зазначено, що вексель - це ц—÷нний пап—÷р, €кий п—÷дтверджу—‘ безумовне грошове зобов'€занн€ векселедавц€ сплатити п—÷сл€ настанн€ строку певну суму грошей "аснику вексел€ (векселедержателю).

ѕо-перше, вексель в—÷днесено до ц—÷нних папер—÷в, що наклада—‘ певн—÷ обмеженн€ на проведенн€ окремих операц—÷й з його використанн€м.

ѕо-друге, вексельне зобов'€занн€ —‘ грошовим, тобто ма—‘ погашатис€ грошима (причому т—÷льки в безгот—÷вков—÷й форм—÷).

ѕо-трет—‘, вексельне зобов'€занн€ —‘ безумовним.

Ќовий «акон ”кра—„ни тјёѕро об—÷г вексел—÷втјЁ [11, c.3] додатково впровадив особливост—÷ вексельного об—÷гу в ”кра—„н—÷ :

1. «аборонено видачу безтоварних вексел—÷в (ст. 4). ѕрост—÷ та переказн—÷ вексел—÷ тепер можна видавати (первинна ем—÷с—÷€ - не плутати з куп—÷влею-продажем вексел€) лише дл€ оформленн€ грошового боргу за фактично поставлен—÷ товари (ран—÷ше була продукц—÷€), виконан—÷ роботи, надан—÷ послуги.

2. «аборон€—‘тьс€ використовувати вексель €к внесок до статутного фонду господарського товариства (ст. 12).

3. ѕлат—÷ж за векселем може зд—÷йснюватись лише у безгот—÷вков—÷й форм (ст. 6). —уд€чи з усього, це унеможливлю—‘ i проведенн€ погашенн€ вексел—÷в вза—‘мозал—÷ками у пр€м—÷й форм—÷ (ст. 217 ÷ ), вт—÷м збер—÷гаютьс€ можливост—÷ зустр—÷чного —÷ндосаменту-викупу вексел—÷в без —„хнього погашенн€.

4. ¬ексель опротестований нотар—÷усом (виконавчий напис), ста—‘ виконавчим документом . ÷е положенн€ зв—÷льн€—‘ векселедержател€, —÷нших кредитор—÷в за векселем в—÷д необх—÷дност—÷ звертатись до арб—÷тражного суду дл€ задоволенн€ сво—„х вимог, тобто зв—÷льн€—‘ в—÷д довготривало—„ складно—„ процедури з непередбачуваним результатом.

5. ¬ексельна форма розрахунк—÷в та —„х умови обовтјў€зково повинн—÷ оформл€тись в—÷дпов—÷дними договорами або передбачатись ними (статт—÷ 4, 9).

ѕри виконанн—÷ розрахункових операц—÷й з використанн€м вексел—÷в [12, c.4] вжива—‘тьс€ наступна терм—÷нолог—÷€ оформленн€ вексел—÷в та д—÷й ос—÷б, €к—÷ приймають участь у вексельному об—÷гу:

авал—÷ст - юридична або ф—÷зична особа, €ка гаранту—‘ оплату вексел€;

аваль - вексельне поручительство, за €ким особа (авал—÷ст), €ка його зд—÷йсню—‘, бере на себе в—÷дпов—÷дальн—÷сть перед "асником вексел€ за виконанн€ векселедавцем, акцептантом або —÷ндосантом зобов`€зань щодо оплати цього вексел€. јваль виража—‘тьс€ словами "вважати за авальтјЁ або будь-€ким —÷ншим р—÷внозначним формулюванн€м, оформл€—‘тьс€ на вексел—÷ або на алонж—÷, п—÷дпису—‘тьс€ авал—÷стом;

авалюванн€ - оформленн€ юридичною або ф—÷зичною особою авалю за векселем, тобто прийн€тт€ зобов`€занн€ оплатити вексель повн—÷стю або частково за одну —÷з зобов`€заних за векселем ос—÷б у раз—÷ не оплати вексел€ платником у строк або, €кщо нема—‘ змоги одержати плат—÷ж за векселем у строк;

акцепт вексел€ - напис платника на переказному вексел—÷ (тратт—÷) про згоду на оплату;

акцептант вексел€ - юридична або ф—÷зична особа, €ка акцепту—‘ (п—÷дпису—‘) вексель (тратту), беручи на себе зобов`€занн€ зд—÷йснити плат—÷ж за переказним векселем п—÷д час настанн€ строку платежу;

алонж - аркуш паперу, що дода—‘тьс€ до вексел€ дл€ додаткових —÷ндосамент—÷в (передатних запис—÷в), €кщо на зворотному боц—÷ вексел€ вони не вм—÷щуютьс€. ѕерший передатний запис на алонж—÷ робитьс€ впоперек з`—‘днанн€ вексел€ —÷ додаткового аркуша, тобто таким чином, щоб в—÷н починавс€ на вексел—÷ й зак—÷нчувавс€ на алонж—÷. Ќа алонж—÷ можна також оформл€ти аваль;

банк —÷нкасувальний - будь-€кий банк, кр—÷м банку-рем—÷тента, €кий бере участь в операц—÷—„ з —÷нкасуванн€ вексел€;

банк-пред`€вник - —÷нкасувальний банк, €кий зд—÷йсню—‘ пред`€вленн€ вексел—÷в —÷ супров—÷дних документ—÷в платнику;

банк-рем—÷тент - банк, €кому ком—÷тент доручив операц—÷ю з —÷нкасуванн€ вексел€;

безперервн—÷сть р€ду —÷ндосамент—÷в - посл—÷довний р€д —÷ндосамент—÷в, через €кий кожний —÷ндосат отриму—‘ вексель за —÷ндосаментом на "асне —÷м`€, бланковим —÷ндосаментом або —÷ндосаментом на пред`€вника;

бенеф—÷ц—÷ар - юридична або ф—÷зична особа, на користь €ко—„ зд—÷йснюють дов—÷рч—÷ функц—÷—„ та €ка —‘ одержувачем доходу чи платежу за векселем;

векселедавець - юридична або ф—÷зична особа, €ка видала простий або переказний вексель;

векселедержатель - юридична або ф—÷зична особа, €ка волод—÷—‘ векселем, що виданий або —÷ндосований ц—÷й особ—÷ чи —„—„ наказу, або —÷ндосований на пред`€вника, або шл€хом бланкового —÷ндосаменту, чи на п—÷дстав—÷ —÷нших законних прав;

векселедержатель перший - особа, на —÷м`€ €ко—„ виписано переказний вексель —÷ за наказом €ко—„ сл—÷д сплатити певну суму грошей за цим векселем;

вексель - ц—÷нний пап—÷р, €кий засв—÷дчу—‘ безумовне грошове зобов`€занн€ векселедавц€ сплатити у визначений строк визначену суму грошей "аснику вексел€ (векселедержателю);

вексель дом—÷цильований - вексель, у €кому зазначене м—÷iе оплати не зб—÷га—‘тьс€ з м—÷iем проживанн€ векселедержател€;

вексель —÷ногородн—÷й - вексель, €кий п—÷дл€га—‘ оплат—÷ в —÷ншому населеному пункт—÷ н—÷ж м—÷iезнаходженн€ векселедержател€;

вексель м—÷iевий - вексель, €кий п—÷дл€га—‘ оплат—÷ в м—÷iезнаходженн—÷ векселедержател€;

вексель опротестований - вексель, щодо €кого векселедержатель нотар—÷ально засв—÷дчив в—÷дмову боржника в—÷д оплати або акцепту цього вексел€;

вексель переказний - вексель, €кий м—÷стить письмовий наказ одн—÷—‘—„ особи (юридично—„ або ф—÷зично—„) —÷нш—÷й особ—÷ сплатити у зазначений строк визначену суму грошей трет—÷й особ—÷;

вексель простий - вексель, €кий м—÷стить зобов`€занн€ векселедавц€ сплатити у зазначений строк визначену суму грошей "аснику вексел€ (векселедержателю);

врахуванн€ вексел€ - придбанн€ банком вексел€ до настанн€ строку платежу за ним у векселедержател€ за грошов—÷ кошти з дисконтом;

врахуванн€ вексел€ безоборотне - р—÷зновид врахуванн€, за €кого пред`€вник вексел€ вибува—‘ з числа зобов`€заних за векселем ос—÷б, що зд—÷йсню—‘тьс€ шл€хом вчиненн€ пред`€вником у текст—÷ —÷ндосаменту безоборотного застереженн€ (зд—÷йсненн€ безоборотного —÷ндосаменту) або шл€хом передаванн€ банку вексел€ пред`€вником без вчиненн€ —÷ндосаменту, €кщо останн—÷й —÷ндосамент бланковий або на пред`€вника;

врахуванн€ вексел€ з реверсом - р—÷зновид врахуванн€, за €кого пред`€вник вексел€ да—‘ банку позавексельне зобов`€занн€ викупити врахован—÷ вексел—÷ до настанн€ строку —„х оплати та/або в раз—÷ настанн€/ненастанн€ певних обставин. –∆з техн—÷чного боку врахуванн€ вексел—÷в з реверсом под—÷бне до кредиту, забезпеченого вексел€ми, —÷ —‘ операц—÷—‘ю репо з в—÷дкладальними та/або скасувальними умовами. ¬—÷д звичайного врахуванн€ з реверсом в—÷др—÷зн€—‘тьс€ тим, що плат—÷ж за векселем викону—‘ не безпосередньо зобов`€зана за векселем особа-платник, а пред`€вник, €кий п—÷дпису—‘ реверс —÷ викупову—‘ вексель;

дисконт - винагорода, що беруть банки п—÷д час врахуванн€ вексел—÷в та куп—÷вл—÷ вексел—÷в у векселедержател—÷в до зак—÷нченн€ терм—÷ну —„х сплати;

дов—÷ритель - юридична або ф—÷зична особа, €ка переда—‘ банку повноваженн€ "асника щодо належних —„й вексел—÷в в—÷дпов—÷дно до умов договору, укладеного м—÷ж ними;

дом—÷цил—÷ант - платник за векселем, €кий уповноважу—‘ дом—÷цил—÷ата зд—÷йснити плат—÷ж за векселем у м—÷i—÷ дом—÷цил€ц—÷—„ - м—÷iезнаходженн—÷ дом—÷цил—÷ата. ћ—÷iезнаходженн€ платника —÷ дом—÷цил—÷ата р—÷зн—÷. ѕраво дом—÷цилювати вексель, тобто визначати особливе м—÷iе платежу (населений пункт, в—÷дм—÷нний в—÷д м—÷iезнаходженн€ особи, €ка зазначена €к платник за векселем), належить виключно векселедавцю €к у простих, так —÷ в переказних вексел€х;

дом—÷цил—÷ат - особа, €ка —‘ особливим платником за векселем за дорученн€м —÷ за рахунок дом—÷цил—÷анта. ћ—÷iезнаходженн€ тако—„ особи —÷ дом—÷цил—÷анта р—÷зн—÷;

дом—÷цил€ц—÷йна формула - напис на вексел—÷, що обумовлю—‘ особливе м—÷iе платежу, €ке в—÷др—÷зн€—‘тьс€ в—÷д м—÷iезнаходженн€ особи, €ка зазначена €к платник за векселем. ”чин€—‘тьс€ векселедавцем;

дом—÷цил€ц—÷€ вексел€ - призначенн€ за векселем особливого м—÷i€ платежу, що в—÷др—÷зн€—‘тьс€ в—÷д м—÷iезнаходженн€ особи, €ка зазначена €к платник за векселем, шл€хом проставленн€ дом—÷цил€ц—÷йно—„ формули. ѕ—÷д час складанн€ вексел€ векселедавець може зазначити не лише особливе м—÷iе платежу, а й особу, €ка оплатить вексель у м—÷i—÷ дом—÷цил€ц—÷—„. якщо така особа не зазначена, то —„—„ може зазначити трасат п—÷д час акцепту. якщо в—÷н цього не зробить, то вважа—‘тьс€, що акцептант сам викона—‘ плат—÷ж у м—÷i—÷ дом—÷цил€ц—÷—„;

збер—÷ганн€ вексел—÷в - зд—÷йсненн€ банком за дорученн€м, в—÷д —÷мен—÷ та за рахунок векселедержател€ операц—÷й з вексел€ми на п—÷дстав—÷ одержаних в—÷д векселедержател€ —÷нструкц—÷й;

збер—÷ганн€ вексел—÷в в—÷дкрите - збер—÷ганн€ вексел—÷в шл€хом поданн€ в банк супров—÷дного вексел€ дорученн€ на збер—÷ганн€ з точними —÷ повними —÷нструкц—÷€ми щодо д—÷й банку з вексел€ми;

збер—÷ганн€ вексел—÷в закрите - збер—÷ганн€ вексел—÷в шл€хом наданн€ векселедержателю депозитного в—÷чка у сховищ—÷ (сейф—÷) банку без будь-€ких —÷нструкц—÷й щодо д—÷й банку з вексел€ми;

—÷ндосамент, передатний напис, жиро - особливий (спец—÷альний) передатний запис на зворот—÷ вексел€ або на додатковому аркуш—÷ (алонж—÷), що засв—÷дчу—‘ перех—÷д права за цим документом до —÷ншо—„ особи;

—÷ндосамент вексел€ безоборотний - форма —÷ндосаменту, за €ко—„ —÷ндосант перед сво—„м п—÷дписом робить напис: "без обороту на менетјЁ або —÷нше р—÷внозначне застереженн€. ÷е да—‘ —÷ндосанту змогу уникнути пред`€вленн€ до нього претенз—÷й у раз—÷ не оплати вексел€ зобов`€заною за ним особою;

—÷ндосамент вексел€ бланковий - форма передаванн€ вексел€, за €ко—„ юридична або ф—÷зична особа, €ка переда—‘ вексель, ставить п—÷дпис без зазначенн€ особи, €ка ста—‘ "асником вексел€. ” цьому раз—÷ вексель ста—‘ ц—÷нним папером на пред`€вника. Ѕланковий —÷ндосамент ста—‘ передатним —÷ндосаментом, виконаним на —÷м`€ визначено—„ особи завд€ки такому запису над —÷ндосаментом: "заплатити за наказом тако—„-то особитјЁ або зд—÷йсненню —÷ншого р—÷внозначного напису;

—÷ндосамент вексел€, виконаний на —÷м`€ визначено—„ особи (—÷менний —÷ндосамент), - форма —÷ндосаменту, за €ко—„ —÷ндосант, €кий переда—‘ вексель, зазнача—‘ перед сво—„м п—÷дписом юридичну або ф—÷зичну особу, €к—÷й належатимуть ус—÷ права за векселем та застереженн€ "не наказутјЁ;

—÷ндосамент вексел€ заставний - форма —÷ндосаменту, за €ко—„ заборон€—‘тьс€ подальше передаванн€ вексел€, що вида—‘тьс€ п—÷д заставу;

—÷ндосант - юридична або ф—÷зична особа, €ка волод—÷—‘ векселем —÷ зд—÷йсню—‘ передатний напис (—÷ндосамент);

—÷нкасо документарне - —÷нкасуванн€ вексел—÷в —÷з супров—÷дними документами;

—÷нкасуванн€ (—÷нкасо) вексел€ - зд—÷йсненн€ банком за дорученн€м векселедержател€ операц—÷—„ з векселем з метою одержанн€ платежу;

—÷нкасо чисте - —÷нкасуванн€ вексел—÷в без супров—÷дних документ—÷в.

ком—÷тент - юридична або ф—÷зична особа, €ка доруча—‘ банку зд—÷йснити операц—÷ю з векселем на п—÷дстав—÷ укладено—„ угоди з банком;

коп—÷€ вексел€ - письмове в—÷дтворенн€ вексел€ з ус—÷ма його частинами —÷ подробиц€ми €к з лицьового, так —÷ з—÷ зворотного бок—÷в.  оп—÷€ виготовл€—‘тьс€ —÷ засв—÷дчу—‘тьс€ векселедержателем;

плат—÷ж за векселем - операц—÷€, за €ко—„ оплату вексел€ зд—÷йсню—‘ платник або —÷нша уповноважена особа або в пор€дку регресу, або в пор€дку посередництва, або в пор€дку поручительства;

платник (трасат) - юридична або ф—÷зична особа (боржник, платник), €ка зобов`€зана(ий) сплатити за переказним векселем (траттою);

платник особливий - юридична або ф—÷зична особа, €ка ма—‘ зд—÷йснити плат—÷ж за векселем за дорученн€м, за рахунок —÷ в—÷д —÷мен—÷ —÷ншо—„ особи - платника за векселем;

погашенн€ вексел€ - зд—÷йсненн€ платежу за векселем векселедавцем (платником);

порто - сума дл€ в—÷дшкодуванн€ поштово-телеграфних видатк—÷в банку за пересиланн€ вексел€, €ка ст€гу—‘тьс€ з векселедавц€ за векселем з платежем не за м—÷iем його врахуванн€;

право регресу - право зворотно—„ вимоги. «аконний векселедержатель ма—‘ право в раз—÷ неможливост—÷ отримати плат—÷ж за векселем у строк прит€гнути кожного, хто поставив св—÷й п—÷дпис на вексел—÷, до в—÷дпов—÷дальност—÷ та вимагати сплати вексельно—„ суми в—÷д кожного з них;

пред`€вленн€ вексел€ дл€ платежу - д—÷€, п—÷д час €ко—„ векселедержатель (особа з вексельними повноваженн€ми) пред`€вл€—‘ векселедавцю (акцептанту) вексель до платежу (оплати);

придбанн€ вексел€ - одержанн€ вексел€ у "асн—÷сть через куп—÷влю, врахуванн€, заставу (заклад), видачу або даруванн€, спадщину або —÷ншу угоду, результат €ко—„ - майнове право на вексель;

прим—÷рник вексел€ - один з вексел—÷в, €к—÷ в сукупност—÷ становл€ть комплект переказного вексел€. ”с—÷ прим—÷рники мають —÷дентичний зм—÷ст —÷ самост—÷йний об—÷г, разом з тим ус—÷ прим—÷рники становл€ть одне вексельне зобов'€занн€. ” текст—÷ прим—÷рника вексел€ зазнача—‘тьс€ його пор€дковий номер: перший (прима), другий (секунда), трет—÷й (терц—÷€) тощо; в —÷ншому раз—÷ кожний прим—÷рник —‘ самост—÷йним векселем. ѕрим—÷рники виготовл€ютьс€ трасантом;

принципал - основна особа (боржник) у борговому зобов`€занн—÷;

протест - оф—÷ц—÷йно засв—÷дчена вимога щодо зд—÷йсненн€ встановлених законодавством про вексельний об—÷г д—÷й за векселем —÷ св—÷дченн€ про —„х невиконанн€. ѕротест —‘ фактом, що св—÷дчить про ухил€нн€ в—÷д законодавчо встановленого пор€дку об—÷гу вексел€ —÷ про настанн€ певних правових насл—÷дк—÷в;

реверс - це письмове зобов`€занн€ пред`€вника викупити вексел—÷ до настанн€ —„х строку та/або в раз—÷ настанн€ (ненастанн€) певних обставин. «а допомогою реверсу вексел—÷ в—÷дчужуютьс€ —÷ тимчасово передаютьс€ банку;

регресант - юридична або ф—÷зична особа, €ка пред`€вл€—‘ зворотну вимогу до —÷ншо—„ особи щодо в—÷дшкодуванн€ збитк—÷в, €ких перша особа зазнала на користь друго—„ (наприклад, зд—÷йснила оплату вексел€);

рекв—÷зити вексел€ - обов`€зков—÷ в—÷домост—÷, що ма—‘ м—÷стити вексель в—÷дпов—÷дно до ”н—÷ф—÷кованого закону про переказн—÷ вексел—÷ та прост—÷ вексел—÷;

рем—÷тент - перший векселедержатель переказного вексел€, особа, на користь €ко—„ виданий переказний вексель;

сума вексел€ повна - сума, €ка п—÷дл€га—‘ сплат—÷ за векселем, з врахуванн€м обумовлених у текст—÷ вексел€ в—÷дсотк—÷в;

трасант - векселедавець переказного вексел€;

трасуванн€ - видача переказного вексел€ на трасата;

цес—÷€ - поступка вимоги або передаванн€ вимоги в зобов`€занн—÷ —÷нш—÷й особ—÷.

¬ексель склада—‘тьс€ за строго установленою формою. …ого форма —÷ вид визначаютьс€ нац—÷ональним законодавством. ” кра—„нах —Ќƒ форма —÷ вид вексел—÷в, а також —„х об—÷г регламентуютьс€ "ѕоложенн€м про перекладний —÷ простий вексель" (ѕостанова ÷¬  —÷ –Ќ  —–—– в—÷д 7 серпн€ 1937 p.).

” сфер—÷ м—÷жнародного плат—÷жного обороту застосовуютьс€ норми —÷ нац—÷онального, —÷ м—÷жнародного права. “ак, у 1930 р. у ∆енев—÷ р€д кра—„н прийн€ли "ќднотипний вексельний закон" [12, c.2]. Ќа його основ—÷ держави - учасники угоди, у тому числ—÷ й —–—–, ун—÷ф—÷кували нац—÷ональне вексельне законодавство, —„х стали називати кра—„нами ∆еневсько—„ угоди. “ретю, самост—÷йну групу утворюють кра—„ни, чи—‘ вексельне законодавство не належить до двох —÷нших систем. “ому в м—÷жнародних розрахунках необх—÷дно враховувати нормативн—÷ акти, що —‘ у вексельному законодавств—÷ р—÷зних кра—„н, —÷ передбачати в контрактах, €кий —÷з чинних нормативних акт—÷в регулюватиме ф—÷нансов—÷ в—÷дносини за угодою.

¬—÷дпов—÷дно до "ќднотипного вексельного законутјЁ вексель склада—‘тьс€ в письмовому вигл€д—÷ —÷ м—÷стить певний перел—÷к обов'€зкових рекв—÷зит—÷в.

–екв—÷зити простого вексел€:

1. "¬ексельна пом—÷тка".

2. ѕросте —÷ н—÷чим не обумовлене зобов'€занн€ сплатити певну суму грошей.

3. «азначенн€ терм—÷ну платежу.

4. ћ—÷iе платежу.

5. Ќайменуванн€ одержувача.

6. «азначенн€ дати —÷ м—÷i€ упор€дкуванн€ платежу.

7. ѕ—÷дпис векселедавц€.

Ѕез €когось —÷з цих рекв—÷зит—÷в документ не ма—‘ сили простого вексел€.

¬—÷дпов—÷дно до "ќднотипного вексельного закону", переказний вексель (тратта) повинен м—÷стити:

1. Ќайменуванн€ "вексель", включене в сам текст документа.

2. ѕросту —÷ н—÷чим не обумовлену пропозиц—÷ю сплатити певну суму грошей.

3. Ќайменуванн€ трасата (боржника).

4. «азначенн€ терм—÷ну платежу.

5. ћ—÷iе платежу.

6. Ќайменуванн€ особи (рем—÷тента, одержувача), котрому чи за чи—„м наказом, ма—‘ бути зд—÷йснений плат—÷ж.

7. «азначенн€ дати —÷ м—÷i€ складанн€ вексел€.

8. ѕ—÷дпис особи (векселедавц€, трасанта, кредитора), що вида—‘ вексель.

ƒокумент без будь-€кого з цих рекв—÷зит—÷в не ма—‘ сили перекладного вексел€.

ќск—÷льки переказний вексель сам по соб—÷ не ма—‘ сили законного плат—÷жного засобу, а —‘ лише представником справжн—÷х грошей, у м—÷жнародн—÷й практиц—÷ заведено, що боржник-трасат зобов'€заний письмово п—÷дтвердити свою згоду зд—÷йснити плат—÷ж за векселем у визначений терм—÷н, тобто зд—÷йснити акцепт тратти. јкцепт в—÷дбува—‘тьс€ у вигл€д—÷ надпису на лицьовому боц—÷ вексел€ —÷ п—÷дпису—‘тьс€ акцептантом.

ѕечатка п—÷д акцептом не ставитьс€. јкцепт тратти може бути загальним або обмеженим. ќбмежений (частковий) акцепт - це письмова згода боржника сплатити т—÷льки частину суми, зазначено—„ на тратт—÷. Ќеобх—÷дн—÷сть акцепту тратти викликана тим, що обов'€зок трасату оплатити —„—„ виника—‘ т—÷льки п—÷сл€ акцепту.

“ому дл€ належного виконанн€ трасатом сво—„х зобов'€зань експортер, передаючи в банк з —÷нкасовим листом товаров—÷двантажувальн—÷ документи, дода—‘ до них тратту. ¬ —÷нкасовому дорученн—÷ експортер вказу—‘, що товаров—÷двантажувальн—÷ документи, за €кими —÷мпортер може отримати товар, мають бути передан—÷ —÷нкасуючим банком —÷мпортеру проти акцепту виставлено—„ на нього тратти (схема м—÷жнародно—„ вексельно—„ операц—÷—„ наведена на рис.¬.2 додатку ¬).

” тому раз—÷, коли тратта п—÷дл€га—‘ акцепту до поставки товару, експортер пересила—‘ тратту —÷мпортеру, —÷мпортер акцепту—‘ —„—„ —÷ переда—‘ акцептовану тратту банку з дорученн€м видати —„—„ експортеру т—÷льки п—÷сл€ одержанн€ трасатом товаророзпор€дчих документ—÷в, що засв—÷дчують поставку товару.

јкцепт тратти може зд—÷йснювати —÷ банк. “акий банк—÷вський акцепт застосову—‘тьс€ дл€ дострокового обл—÷ку тратти. ќбл—÷к (або негоц—÷ац—÷€) тратти - це продаж вексел€ векселедержателем банку до настанн€ терм—÷ну платежу за векселем. јле при цьому векселедержатель отриму—‘ не повну суму вексел€, а т—÷льки —„—„ частину, €ка залишилас€ п—÷сл€ в—÷драхуванн€ обл—÷кового процента —÷ банк—÷вського збору. ѕ—÷сл€ цього банк може в зазначений терм—÷н пред'€вити трасату вексель до оплати.

Ќад—÷йн—÷шою гарант—÷—‘ю пор—÷вн€но з акцептом за траттами —÷ простими вексел€ми у м—÷жнародн—÷й торг—÷вл—÷ —‘ —„х авалюванн€ (п—÷дтвердженн€) банками. јваль —‘ вексельним поручительством, до €кого застосову—‘тьс€ вексельне право. ÷е поручительство означа—‘ гарант—÷ю платежу за траттою або простим векселем (повн—÷стю чи частково) з боку банку, €кщо боржник не виконав у строк зобов'€занн€ за векселем.

” м—÷жнародному плат—÷жному об—÷гу вексель —‘ оборотним ф—÷нансовим документом. ÷е означа—‘, що з переданн€м вексел€ —÷нш—÷й особ—÷ до нього переход€ть ус—÷ права, вимоги та ризики за цим документом. ѕереданн€ вексел€ зд—÷йсню—‘тьс€ шл€хом простого врученн€ або за допомогою передавального напису (—÷ндосаменту). “акий напис ставитьс€ на зворотному боц—÷ вексел€ —÷ п—÷дпису—‘тьс€ —÷ндосантом.

–∆ндосаменти бувають таких вид—÷в:

1. Ѕланковий —÷ндосамент. ÷е передавальний јнапи зроблений на зворотному боц—÷ вексел€, у €кому не зазначено, за наказом €ко—„ особи необх—÷дно зд—÷йснити плат—÷ж. ¬—÷н €вл€—‘ собою найменуванн€ —÷ндосанта —÷ його п—÷дпис.

2. –∆менний (повний) —÷ндосамент. «а його допомогою —÷ндосант переда—‘ ус—÷ права —÷ вимогу за векселем —÷нш—÷й особ—÷, чи—‘ найменуванн€ або —÷м'€ вказу—‘тьс€ в —÷ндосамент—÷.

3. ѕерепоручительський —÷ндосамент. “акий передавальний напис робитьс€ держателем вексел€ при переданн—÷ цього документа на —÷нкасо банку з проханн€м отримати за ним плат—÷ж —÷ забезпечити виконанн€ останн—÷м ус—÷х вимог за векселем.

–∆ндосамент можна зд—÷йснити у вигл€д—÷ передавального напису з умовою в—÷дмови вз€ти на себе в—÷дпов—÷дальн—÷сть, що виплива—‘ з тратти. “од—÷ робитьс€ напис "Ѕез обороту на мене", а передавальний напис назива—‘тьс€ безоборотним —÷ндосаментом.

Ѕорг трасата вважа—‘тьс€ погашеним при оплат—÷ вексел€ гот—÷вкою, перерахуванн€м зазначено—„ в його текст—÷ суми на банк—÷вський рахунок пред'€вника чеком чи переказом. ѕ—÷сл€ оплати пред'€вник цього документа мусить повернути трасату вексель з оц—÷нкою про оплату, €ка ставитьс€ на зворотному боц—÷ вексел€.

“рет—÷м засобом платежу, використовуваним у м—÷жнародн—÷й торг—÷вл—÷, —‘ банк—÷вський переказ. ÷е розрахункова банк—÷вська операц—÷€, що пол€га—‘ у пересиланн—÷ плат—÷жного дорученн€ одного банку —÷ншому. ѕлат—÷жне дорученн€ €вл€—‘ собою наказ банку, складений на основ—÷ вказ—÷вок переказодавача - кл—÷—‘нта банку, адресований сво—‘му банку-кореспонденту, про виплату певно—„ суми грошей переказоодержувачу (бенеф—÷ц—÷ару). ѕлат—÷жними дорученн€ми розраховуютьс€ з постачальниками —÷ п—÷др€дниками у раз—÷ "передоплати ними за узгодженн€м —÷з р—÷зними кредиторами. ѕлат—÷жн—÷ дорученн€ приймаютьс€ банками т—÷льки за на€вност—÷ грошей на рахунках платник—÷в.

ѕри розрахунку дорученн€ми скорочу—‘тьс€ час —÷ документооб—÷г операц—÷—„, що —÷люстру—‘ наведена нижче схема (рис.¬.3 ƒодатку ¬).

ƒокументальний акредитив €вл€—‘ собою грошове зобов'€занн€ банку, що виставл€—‘тьс€ на п—÷дстав—÷ дорученн€ його кл—÷—‘нта - —÷мпортера, на користь експортера. Ѕанк, що вида—‘ зобов'€занн€, повинний зд—÷йснити плат—÷ж експортеру чи забезпечити зд—÷йсненн€ платежу —÷ншим банком (тратта - документ, що м—÷стить наказ продавц€ (експортера) покупцю (—÷мпортеру) зд—÷йснити плат—÷ж визначено—„ суми в зазначений терм—÷н).

«обов'€занн€ банку —‘ умовним, тому що його реал—÷зац—÷€ зв'€зана з виконанн€м експортером визначено—„ вимоги - пред'€вленн€ в банк передбачених акредитивом документ—÷в, що п—÷дтверджують виконанн€ вс—÷х умов акредитива.

¬—÷дпов—÷дно до ”н—÷ф—÷кованих правил, у кожн—÷м акредитив—÷ повинний бути ч—÷тко обговорений спос—÷б його виконанн€ шл€хом:

платежу по пред'€вленн—÷ документ—÷в;

шл€хом платежу з розстрочкою по пред'€вленн—÷ документ—÷в;

негоц—÷ац—÷—„ (покупки) тратт (переказних вексел—÷в) бенеф—÷ц—÷ара (одержувача платежу).

” вс—÷х —÷нструкц—÷€х у контракт—÷ по в—÷дкриттю акредитива чи зм—÷н—÷ його умов повинний бути зазначений ч—÷ткий перел—÷к документ—÷в, проти €ких викону—‘тьс€ плат—÷ж з акредитива.

¬—÷д бенеф—÷ц—÷ара (експортера) за умовами акредитива може вимагатис€ наданн€ таких документ—÷в:

1)  омерц—÷йний рахунок. ќбов'€зковий до складанн€ документ, що м—÷стить —÷нформац—÷ю про умови акредитива, про пор€док в—÷двантаженн€ —÷ про самий товар.

2) “ранспортн—÷ документи. ¬они виписуютьс€ вантажоперев—÷зником у посв—÷дченн€ того, що товар прийн€тий —„м до перевезенн€. як транспортн—÷ документи виступають: при зал—÷зничних перевезенн€х - зал—÷знична накладна; при ав—÷аперевезенн€х - ав—÷а накладна; при автодорожн—÷х - автодорожн€ накладна; при морських - коносамент.

3)  омерц—÷йн—÷ документи. ƒо —„хнього числа в—÷днос€тьс€ документи, що дають €к—÷сну —÷ к—÷льк—÷сну характеристику товару.  омерц—÷йними документами —‘: специф—÷кац—÷€, пакувальний аркуш, сертиф—÷кат €кост—÷, св—÷дченн€ походженн€, страховий пол—÷с —÷ де€к—÷ —÷нш—÷ документи.

Ќа рис. ¬.4 ƒодатку ¬ наведений загальний механ—÷зм проведенн€ акредитивно—„ операц—÷—„, €кий може зм—÷нюватись в залежност—÷ в—÷д виду акредитива [57, c.36].


1.3 ¬плив системи розрахунк—÷в на зменшенн€ р—÷вн—÷в ризик—÷в та витрат в зовн—÷шн—÷й торг—÷вл—÷


¬плив системи розрахунк—÷в на результативн—÷сть зовн—÷шньо—„ торг—÷вл—÷ оц—÷ню—‘тьс€ за трьома основними параметрами :

р—÷вень ризику непоставки товар—÷в чи в—÷дсутност—÷ сво—‘часного розрахунку коштами;

р—÷вень витрат експортера та —÷мпортера на проведенн€ розрахунк—÷в;

р—÷вень штрафних санкц—÷й держави за порушенн€ строк—÷в чи механ—÷зму зовн—÷шньоеконом—÷чних розрахунк—÷в;

¬ ƒодатку √ наведен—÷ основн—÷ складов—÷ витрат при проведенн—÷ м—÷жнародних розрахунк—÷в за тарифами јѕѕЅ тјёјвальтјЁ .

ѕри проведенн—÷ м—÷жнародних розрахунк—÷в неможливо уникнути ризик—÷в. –изик —÷сну—‘ €к дл€ —÷мпортера, так —÷ дл€ експортера (кредитора —÷ позичальника, агента —÷ контрагента).

–изики, пов'€зан—÷ з контрагентами розпод—÷л€ютьс€ на :

а) деб—÷торський ризик (ризик делькреде), €кий з погл€ду експортера повтјў€заний з неплатоспроможн—÷стю, небажанн€м боржника платити, затримкою платеж—÷в з боку покупц€; з погл€ду —÷мпортера повтјў€заний з неспроможн—÷стю чи небажанн€м експортера повернути завдаток

б) ¬иробничий ризик (ризик невиконанн€ угоди/договору), €кий з погл€ду експортера повтјў€заний з анулюванн€м чи односторонньою модиф—÷кац—÷—‘ю заказу —÷мпортером, неприйн€тт€ товару, виготовленого на замовленн€ —÷мпортера;

- з погл€ду —÷мпортера повтјў€заний з неспроможн—÷стю експортера виконати угоду за виробничими чи ф—÷нансовими причинами, небажанн€м експортера виконувати угоду за вимогами —÷мпортера.

–изики, повтјў€зан—÷ з економ—÷чною або пол—÷тичною ситуац—÷—‘ю в кра—„н—÷ партнера чи угодою в —÷нших кра—„нах розпод—÷л€ютьс€ на:

а) пол—÷тичний ризик, €кий з погл€ду експортера повтјў€заний з пол—÷тичними под—÷€ми чи заходами, що перешкоджають виконанню договору —÷мпортером (в—÷йна, революц—÷€, заборона чи конф—÷скац—÷€ —÷мпорту); з погл€ду —÷мпортера повтјў€заний з пол—÷тичними под—÷€ми чи заходами, що перешкоджають виконанню договору експортером (в—÷йна, революц—÷€, ембарго на експорт);

б) ризик затримки переказу належних сум, €кий з погл€ду експортера повтјў€заний з в—÷дмовою чи неспроможн—÷стю держав чи —÷нших правових орган—÷зац—÷й провести платеж—÷ в узгоджен—÷й валют—÷ (моратор—÷й); з погл€ду —÷мпортера повтјў€заний з перешкодами платежу за гарант—÷€ми чи поверненн€м завдатку;

в) валютний ризик, €кий з погл€ду експортера повтјў€заний з девальвац—÷—‘ю валюти угоди щодо валюти експортера; з погл€ду —÷мпортера повтјў€заний з девальвац—÷€ валюти угоди щодо валюти —÷мпортера;

–изик або небезпека зазнати втрат може залежати €к в—÷д самого контрагента за контрактом, так —÷ в—÷д пол—÷тично—„ та економ—÷чно—„ ситуац—÷—„ в кра—„н—÷ чи в —÷нших державах. «а на€вност—÷, в принцип—÷, однакових вид—÷в ризик—÷в, причини —„х виникненн€ дл€ продавц€ —÷ покупц€ р—÷зн—÷.

ќдними з найпоширен—÷ших ризик—÷в при м—÷жнародних розрахунках —‘ ризики, пов'€зан—÷ з неспод—÷ваними коливанн€ми обм—÷нних курс—÷в.

–ƒ три типи ризик—÷в обм—÷нних курс—÷в: операц—÷йний, бухгалтерський (ризик переоц—÷нок) —÷ економ—÷чний. ” ц—÷й частин—÷ йтиметьс€ про зменшенн€ або нав—÷ть повне усуненн€ першого з—÷ згаданих ризик—÷в.

ќперац—÷йний валютний ризик - це такий ризик, €кому п—÷ддаютьс€ д—÷лов—÷ кола або приватн—÷ особи, коли майбутн—÷ платеж—÷ або отриманн€ кошт—÷в повинн—÷ бути зроблен—÷ в —÷ноземн—÷й валют—÷, майбутн€ ц—÷на €ко—„ не визначена. ÷ей ризик може бути усунено використанн€м контракт—÷в, €к—÷ ф—÷ксують в—÷дносини, за €кими повинн—÷ в—÷дбуватис€ передбачен—÷ в майбутньому платеж—÷ або надходженн€ в —÷ноземн—÷й валют—÷. ќск—÷льки завжди —‘ обставини, €к—÷ можуть перешкоджати сторонам виконувати сво—„ зобов'€занн€ за такими контрактами, то було розроблено багато вар—÷ант—÷в угод, що запоб—÷гають неспри€тливим результатам.

Ќайлегше усунути або —÷стотно зменшити короткостроков—÷ операц—÷йн—÷ валютн—÷ ризики. ”годи з хеджуванн€ включають операц—÷—„ на форвардному, ф'ючерсному та опц—÷онних ринках та ринках короткострокового кап—÷талу. ” випадках, коли таких ринк—÷в не —÷сну—‘, —÷нод—÷ звертаютьс€ до перехресного хеджуванн€, використовуючи контракти у валютах, вартост—÷ €ких т€ж—÷ють до вза—‘мозалежност—÷. ¬алютн—÷ ризики, пов'€зан—÷ з переоц—÷нкою, - другий тип валютних ризик—÷в, п—÷д €к—÷ п—÷дпадають п—÷дпри—‘мства —÷ приватн—÷ особи при неспод—÷ваних зм—÷нах обм—÷нних курс—÷в. ѕереоц—÷нка належить до операц—÷й перерахунку ф—÷нансових зв—÷т—÷в компан—÷—„ з одн—÷—‘—„ валюти в —÷ншу. ѕри цьому валютний ризик переоц—÷нки пов'€заний —÷з зм—÷ною заре—‘строваних даних про ф—÷нансовий стан компан—÷—„, викликаний зм—÷нами обм—÷нного курсу, €кий використову—‘тьс€ дл€ переоц—÷нки ф—÷нансових зв—÷т—÷в.

≈коном—÷чний валютний ризик пов'€заний з—÷ зм—÷нами вартост—÷ компан—÷—„, €к—÷ залежать в—÷д зм—÷н обм—÷нних курс—÷в. ¬арт—÷стю компан—÷—„ вважа—‘тьс€ ринкова ц—÷на акц—÷—„, помножена на к—÷льк—÷сть таких акц—÷й, випущених в об—÷г. –инкова ц—÷на акц—÷—„ - це ц—÷на, при €к—÷й попит —÷ пропозиц—÷€ дор—÷внюють один одному. ѕри такому стан—÷ ринку н—÷хто не вважа—‘, що акц—÷€ кошту—‘ б—÷льше, —÷ н—÷хто не готовий сплачувати за не—„ вищу ц—÷ну. јналог—÷чно н—÷хто —÷ не дума—‘, що ц€ акц—÷€ кошту—‘ дешевше, —÷ н—÷хто не буде продавати —„—„ за нижчою ц—÷ною.

ћетодики дл€ зниженн€ економ—÷чного валютного ризику включають вир—÷внюванн€ валют платеж—÷в компан—÷—„ з валютами, в €ких в—÷дбуваютьс€ надходженн€ кошт—÷в у компан—÷ю; диверсиф—÷кац—÷ю —÷ використанн€ в—÷дпов—÷дних стратег—÷й дл€ ф—÷нансуванн€ сво—‘—„ д—÷€льност—÷ закордоном. ѕроте, оск—÷льки неможливо точно вим—÷р€ти чинники, €к—÷ пов'€зують зм—÷ни обм—÷нного курсу —÷з зм—÷нами ринково—„ вартост—÷ компан—÷—„, то неможливо —÷ точно провести хеджуванн€ економ—÷чного валютного ризику.

«г—÷дно з «аконом є 959 [9,c.32] суб'—‘кти зовн—÷шньоеконом—÷чно—„ д—÷€льност—÷ за порушенн€ правил виконанн€ зовн—÷шньоеконом—÷чних операц—÷й несуть карну, адм—÷н—÷стративну —÷ ф—÷нансову в—÷дпов—÷дальн—÷сть в пор€дку, встановленому чинним законодавством ”кра—„ни.  р—÷м того, статтею 37 «акону є 959 передбачен—÷ спец—÷альн—÷ санкц—÷—„ - санкц—÷—„ економ—÷чного характеру.

—пец—÷альн—÷ санкц—÷—„ застосовуютьс€ ћ—÷н—÷стерством економ—÷ки ”кра—„ни до суб'—‘кт—÷в «≈ƒ ”кра—„ни —÷ —÷ноземних суб'—‘кт—÷в господарсько—„ д—÷€льност—÷ у раз—÷ порушенн€ ними валютного, митного, податкового, —÷ншого законодавства, а також у випадку, коли зроблен—÷ такими суб'—‘ктами д—÷—„ торкаютьс€ —÷нтереси нац—÷онально—„ економ—÷чно—„ безпеки. ƒо спец—÷альних санкц—÷й в—÷днос€тьс€: —÷ндив—÷дуальний режим л—÷цензуванн€, припиненн€ зовн—÷шньоеконом—÷чно—„ д—÷€льност—÷.

 арна в—÷дпов—÷дальн—÷сть передбачена статт€ми 201, 207 —÷ 208    [16, c.347]. ” в—÷дпов—÷дност—÷ з—÷ статтею 201    за контрабанду товар—÷в у великих розм—÷рах, а також —÷сторичних —÷ культурних ц—÷нностей, отруйливих, сильнод—÷ючих, рад—÷оактивних або вибухових речовин, збро—„ —÷ бо—‘припас—÷в; стратег—÷чно важливих сировинних товар—÷в передбачена в—÷дпов—÷дальн—÷сть у вигл€д—÷ позбавленн€ свободи на терм—÷н в—÷д 3 до 7 рок—÷в з конф—÷скац—÷—‘ю предмет—÷в контрабанди.

 онтрабанда товар—÷в вважа—‘тьс€ довершеною у великих розм—÷рах, €кщо —„х варт—÷сть в тис€чу —÷ б—÷льше за рази перевищу—‘ 1 Ќћƒ√.

—таттею 207    передбачена в—÷дпов—÷дальн—÷сть посадових ос—÷б п—÷дпри—‘мств, установ, орган—÷зац—÷й незалежно в—÷д форми "асност—÷ —÷ ос—÷б, €к—÷ зд—÷йснюють господарську д—÷€льн—÷сть без створенн€ юридично—„ особи, за ухиленн€ в—÷д поверненн€ виручки у —÷ноземн—÷й валют—÷ у встановлен—÷ законодавством терм—÷ни. ѕокаранн€ передбачене у вигл€д—÷ штрафу в розм—÷р—÷ в—÷д 600 до 1 000 Ќћƒ√ або виправних роб—÷т до 2 рок—÷в або у вигл€д—÷ обмеженн€ свободи на терм—÷н до 3 рок—÷в. «а повторне таке порушенн€ (або у великих розм—÷рах) - у вигл€д—÷ обмеженн€ свободи на терм—÷н в—÷д 3 до 5 рок—÷в або позбавленн€ свободи на терм—÷н до 3 рок—÷в. «а т—÷ ж д—÷—„, €кщо вони класиф—÷кован—÷ €к довершен—÷ в особливо великих розм—÷рах, винн—÷ особи караютьс€ позбавленн€м свободи на терм—÷н в—÷д 3 до 7 рок—÷в.

ќсобливо велик—÷ розм—÷ри - сума в 3 000 раз перевищу—‘ 1 Ќћƒ√.

—таттею 208    передбачена в—÷дпов—÷дальн—÷сть громад€н ”кра—„ни, а також посадових ос—÷б п—÷дпри—‘мств за незаконне в—÷дкритт€ або використанн€ за межами ”кра—„ни валютних рахунк—÷в. ¬—÷дпов—÷дальн—÷сть передбачена у вигл€д—÷ штрафу в розм—÷р—÷ в—÷д 500 до 1 000 Ќћƒ√ або виправних роб—÷т на терм—÷н до двох рок—÷в або у вигл€д—÷ обмеженн€ свободи на терм—÷н в—÷д 2 до 4 рок—÷в з конф—÷скац—÷—‘ю валютних ц—÷нностей, €к—÷ знаход€тьс€ на рахунках цих ос—÷б. «а т—÷ ж сам—÷ д—÷—„, довершен—÷ повторно, - у вигл€д—÷ позбавленн€ свободи на терм—÷н в—÷д 3 до 5 рок—÷в з позбавленн€м права займати певн—÷ посади або займатис€ певною д—÷€льн—÷стю на терм—÷н до 3 рок—÷в з конф—÷скац—÷—‘ю валютних ц—÷нностей.

јдм—÷н—÷стративна в—÷дпов—÷дальн—÷сть передбачена статтею 162  уојѕ [15, c.103] за незаконну скупку, продаж, обм—÷н, використанн€ валютних ц—÷нностей €к засобу платежу або €к застави. “ак—÷ д—÷—„ спричин€ють попередженн€ або накладенн€ штрафу в—÷д 30 до 44 Ќћƒ√ (на сьогодн—÷шн—÷й день - в—÷дпов—÷дно в—÷д 510 до 748 грн.) з конф—÷скац—÷—‘ю валютних ц—÷нностей.

 р—÷м того, адм—÷н—÷стративна в—÷дпов—÷дальн—÷сть передбачена за порушенн€ митного законодавства статт€ми 103 - 120 ћитного кодексу ”кра—„ни.

‘—÷нансова в—÷дпов—÷дальн—÷сть. якщо карна —÷ адм—÷н—÷стративна в—÷дпов—÷дальн—÷сть розповсюджу—‘тьс€ т—÷льки на ф—÷зичних облич, то до ф—÷нансово—„ в—÷дпов—÷дальност—÷ можуть прит€гуватис€ €к ф—÷зичн—÷, так —÷ юридичн—÷ особи. ¬иди порушень, за €к—÷ суб'—‘кти «≈ƒ можуть бути прит€гнут—÷ до ф—÷нансово—„ в—÷дпов—÷дальност—÷, —÷ розм—÷ри ф—÷нансових санкц—÷й передбачен—÷ в р—÷зних нормативних актах .

ѕраво застосовувати перерахован—÷ в таблиц—÷ ф—÷нансов—÷ санкц—÷—„ мають:

- Ќац—÷ональний банк ”кра—„ни - в—÷дносно банк—÷в —÷ —÷нших ф—÷нансово-кредитних установ;

- органи державно—„ податково—„ служби - до —÷нших суб'—‘кт—÷в «≈ƒ - резидентам —÷ нерезидентам.

ƒл€ контролю уповноваженими банками, митною службою та податковими —÷нспекц—÷€ми м—÷жнародних розрахунк—÷в в ”кра—„н—÷ встановлен—÷ наступн—÷ норми:

а) при експорт—÷ товар—÷в та послуг надходженн€ валютно—„ виручки на рахунок уповноваженого банка експортера повинно бути не п—÷зн—÷ше н—÷ж за 90 дн—÷в п—÷сл€ оформленн€ експортно—„ вантажно митно—„ декларац—÷—„;

б) дл€ —÷мпортер—÷в - надходженн€ сплачених авансом товар—÷в та послуг через митний кордон ”кра—„ни повинно бути не п—÷зн—÷ше н—÷ж за 90 дн—÷в п—÷сл€ оплати;

ƒо резидент—÷в, винних у порушенн—÷ правил валютного регулюванн€ —÷ валютного контролю, застосовуютьс€ так—÷ м—÷ри в—÷дпов—÷дальност—÷ (ф—÷нансов—÷ санкц—÷—„) за порушенн€ резидентами пор€дку розрахунк—÷в, установленого ƒекретом, - штраф у розм—÷р—÷, екв—÷валентному сум—÷ валютних ц—÷нностей, що використовувалис€ при розрахунках, перерахован—÷й у валюту ”кра—„ни за обм—÷нним курсом Ќац—÷онального банку ”кра—„ни на день зд—÷йсненн€ таких розрахунк—÷в [13, c.12];

“аким чином, представлений анал—÷з правового та економ—÷чного —÷снуючого механ—÷зму та —÷нструментар—÷ю зовн—÷шньоеконом—÷чних операц—÷й п—÷дпри—‘мств дозвол€—‘ зробити наступн—÷ узагальненн€.

ћ—÷жнародн—÷ розрахунки можна розгл€дати, €к механ—÷зм регулюванн€ платеж—÷в по зобов'€занн€х, що виникають в результат—÷ економ—÷чно—„ вза—‘мод—÷—„ ф—÷рм р—÷зних держав. –озрахунки виконуютьс€ безгот—÷вковим шл€хом на рахунках банк—÷в, що в—÷д—÷грають найважлив—÷шу роль у систем—÷ м—÷жнародних розрахунк—÷в .

ѕ—÷д час укладанн€ торгового контракту експортер —÷ —÷мпортер визначають умови розрахунк—÷в, а саме засоби платежу —÷ спос—÷б платежу.

як технолог—÷чн—÷ засоби безгот—÷вкового платежу можна вид—÷лити:

банк—÷вськ—÷ телексн—÷ перекази (використовуютьс€ т—÷льки в —Ќƒ);

—÷нструкц—÷—„ системи в—÷ддаленого керуванн€ коррахунками в банках - кореспондентах (нерезидентах) SWIFT (у основному числ—÷ банк—÷в св—÷ту, що —‘ учасниками системи).

кл—÷—‘нтськ—÷ пластиков—÷ карти керуванн€ корпоративними рахунками

через систему коррахунк—÷в банк—÷в —÷ м—÷жнародн—÷ центри авторизац—÷—„ операц—÷й банк—÷в-член—÷в пластикових плат—÷жних систем;

документальн—÷ (акредитиви, —÷нкасо, чеки, переказн—÷ вексел—÷) системи в—÷ддаленого керуванн€ коштами банк—÷в на кореспондентських рахунках в банках-нерезидентах.

ќсновою технолог—÷чних м—÷жнародних плат—÷жних систем м—÷ж банками кра—„ни-резидента —÷ нерезидент—÷в —‘ системи вза—‘мних кореспондентських рахунк—÷в банк—÷в-резидент—÷в —÷ банк—÷в-нерезидент—÷в, за допомогою €ких в—÷дбува—‘тьс€ керуванн€ плат—÷жними активами при проплат—÷ експортно-—÷мпортних контракт—÷в.

¬иб—÷р способу платежу - важлива задача, оск—÷льки в—÷н визнача—‘ схему руху кошт—÷в —÷ товару .  ожний з—÷ способ—÷в платежу ма—‘ сво—„ переваги —÷ може бути найб—÷льш виг—÷дний кому-небудь з партнер—÷в.

ћ—÷жнародн—÷ торг—÷вельн—÷ розрахунки, л—÷цензуванн€ валютних операц—÷й, куп—÷вл€-продаж валюти дл€ проведенн€ розрахунк—÷в та застосуванн€ банк—÷вських валютних розрахунково-плат—÷жних —÷нструмент—÷в в ”кра—„н—÷ регулю—‘тьс€ двома основними «аконами та дес€тками —÷нструкц—÷й Ќац—÷онального банку ”кра—„ни.


2. ћехан—÷зм та ефективн—÷сть розрахунк—÷в по зовн—÷шньоторгових операц—÷€х на доч—÷рньому п—÷дпри—‘мств—÷ “ќ¬ "јЌ“тјЁ ¬ј“ "янц—÷вський гран—÷тний кар'—‘ртјЁ


2.1 ќрган—÷зац—÷йна структура п—÷дпри—‘мства


“овариство з обмеженою в—÷дпов—÷дальн—÷стю “ќ¬ "јЌ“тјЁ —‘ доч—÷рн—÷м територ—÷альним (по  и—„вськ—÷й област—÷) п—÷дрозд—÷лом - самост—÷йним п—÷дпри—‘мством в—÷дкритого акц—÷онерного товариства ¬ј“ "янц—÷вський гран—÷тний кар'—‘р" - одного з крупних на ”кра—„н—÷ п—÷дпри—‘мств по видобутку та обробц—÷ гран—÷ту. «авд€ки висок—÷й €кост—÷ гран—÷ту п—÷дпри—‘мство —‘ одним —÷з небагатьох, де виробл€ютьс€ заготовки дл€ мукомольно—„, фарфоро-фа€нсово—„ та паперово—„ промисловост—÷.

ƒобра блочн—÷сть, вин€ткова св—÷тлота та декоративн—÷сть €нц—÷вського гран—÷ту, робить його ун—÷кальним матер—÷алом дл€ архетиктурних споруд, пам'€тник—÷в. ¬икористанн€ п—÷дйомних механ—÷зм—÷в дозвол€—‘ в—÷дколювати та в—÷двантажувати камен—÷ вагою до 60 тон. √ран—÷т п—÷дда—‘тьс€ ус—÷м видам механ—÷чно—„ та терм—÷чно—„ обробц—÷, добре колетьс€ —÷ пол—÷ру—‘тьс€.

—татутний фонд “ќ¬ "јЌ“тјЁ становить 57 070 грн. та розпод—÷лений на 5707000 простих —÷менних акц—÷й ном—÷налом по 0,01 гривн—÷(1 коп).

‘орма "асност—÷ - колективна(20), од –ƒƒ–ѕќ” - 05467607, од д—÷€льност—÷ ѕќ  ¬≈ƒ - 14.11.0., основн—÷ ре—‘страц—÷йн—÷ дан—÷ наведен—÷ в ƒодатку ƒ.

ќсновний вид д—÷€льност—÷ - обробка гран—÷ту, добутого на картјў—‘рах основного п—÷дпри—‘мства ¬ј“ "янц—÷вський гран—÷тний картјў—‘рї. янц—÷вськ—÷ гран—÷ти - це с—÷р—÷ гран—÷ти з кварцовими б—÷лими прожилками - в—÷днос€тьс€ до груп в—÷дносно дешевих гран—÷т—÷в (варт—÷сть 1 м2 пол—÷ровано—„ плитки 10 мм товщини не вище 21$/м2 при вартост—÷ червоно-чорних гран—÷т—÷в  ривор—÷зького басейну в—÷дпов—÷дно—„ товщини не менше 30$/м2)

ѕерш—÷ г—÷рнич—÷ роботи на янц—÷вському родовищ—÷ були орган—÷зован—÷ у 1886 роц—÷. ” 1893 була в—÷дкрита станц—÷€ янцево. ” кар'—‘р—÷ виготовл€ли моза—„ку дл€ мост—÷в, ферми, сходи. ” 1922 роц—÷ була створена артель " ам'€нотес", €ка виготовл€ла камен—÷ до жернову, п—÷дферми, сходи, борт. « 1961 року кар'—‘р став мати назву "янц—÷вський гран—÷тний кар'—‘р".

ќсновн—÷ види д—÷€льност—÷ ¬ј“ "янц—÷вський гран—÷тний картјў—‘ртјЁ:

- виробництво нерудних буд—÷вельних матер—÷ал—÷в;

- видобуток та обробка облицувальних матер—÷ал—÷в.

ƒоч—÷рн—‘ п—÷дпри—‘мство “ќ¬ "јЌ“тјЁ —‘ повнофункц—÷ональним п—÷дпри—‘мством по обробц—÷ гран—÷тних облицювальних матер—÷ал—÷в з блок—÷в ( 3-8 м3), в основному добутих в янц—÷вського картјў—‘р—÷, та з блок—÷в —÷нших картјў—‘р—÷в (давальницька сировина).

¬иробничо-управл—÷нська структура доч—÷рнього п—÷дпри—‘мства “ќ¬ "јЌ“тјЁ склада—‘тьс€ з таких п—÷дрозд—÷л—÷в:

а) основних виробничих цех—÷в:

- каменеобробний цех;

- цех по виробництву щебеню.

б) допом—÷жних цех—÷в та д—÷л€нок:

- виробничо-вантажна д—÷л€нка;

- автотранспортний цех;

- ремонтно-механ—÷чний цех;

- ремонтно-буд—÷вельний цех;

- електроцех;

- паросилове господарство;

в) јдм—÷н—÷стративно-кер—÷вний апарат :

- кер—÷вництво;

- в—÷дд—÷л головного —÷нженера;

- в—÷дд—÷л головного технолога;

- бухгалтер—÷€;

- планово-ф—÷нансовий в—÷дд—÷л;

- в—÷дд—÷л маркетингу та збуту продукц—÷—„;

Ќоменклатура продукц—÷—„, що виробл€—‘тьс€ п—÷дпри—‘мством, р—÷зноман—÷тна:

- плити облицювальн—÷ р—÷зно—„ фактури обробки;

- арх—÷тектурно-буд—÷вельн—÷ вироби: плити, сходи, карнизи, колони та —÷н.

- загот—÷вл—÷ гран—÷тн—÷ дл€ деталей машин: вали, вальц—÷, катки, поди, плити пов—÷рочн—÷;

- детал—÷ пам'€тник—÷в намогильних;

- щеб—÷нь;

- блоки —÷з природного каменю;

- брусчатка.

Ѕлоки гран—÷тн—÷ янц—÷вського родовища мають форму чотиригранника, використовуютьс€ дл€ розпилюванн€ на облицювальн—÷ та арх—÷тектурно-буд—÷вельн—÷ вироби, а також дл€ виконанн€ скульптурних роб—÷т та постамент—÷в.

ѕлита облицювальна - —÷з природного каменю, товщиною 30-450 мм с—÷рого та червоного кольору. ‘актура лицево—„ поверхн—÷:

- пол—÷рована;

- шл—÷фована;

- термооброблена.

¬икористовуютьс€ дл€ облицюванн€ буд—÷вель, п—÷длог, сход—÷в, тротуар—÷в та —÷нших вид—÷в буд—÷вництва.

ѕлити цокольн—÷: використовуютьс€ дл€ облицюванн€ фундамент—÷в, буд—÷вництва забор—÷в, парапетних загороджень, тротуарних бордюр—÷в. ¬иди:

- п—÷д "скелю";

- п—÷д "скелю" в рамку.

Ѕрущатка розм—÷ром 10х10, 10х20, 5’5 та —÷н., використовуютьс€ дл€ покритт€ дор—÷г, майдан—÷в, тротуар—÷в, дл€ возведенн€ фундамент—÷в, дл€ оформленн€ територ—÷—„ б—÷л€ оф—÷с—÷в.

ўеб—÷нь буд—÷вельний, фракц—÷й 5х10, 10х20, 20х40.¬икористовуютьс€ дл€ буд—÷вництва дор—÷г, дл€ фундамент—÷в будинк—÷в та споруд.

“ехн—÷чн—÷ вироби дл€ промислового буд—÷вництва (вали, вальц—÷, катки, жернова, плити).

ƒетал—÷ намогильних пам'€тник—÷в р—÷зних груп складност—÷ та конф—÷гурац—÷й - плити надгробн—÷, тумби, шпил—÷, обрамленн€, стовбчики, хрести. ‘актура обробки: пол—÷рована, термооброблена, п—÷д "шубу". ћожливе виготовленн€ за —÷ндив—÷дуальними замовленн€ми.

јрх—÷тектурно-буд—÷вельн—÷ вироби: вази, постаменти, парапети, в'—„здн—÷ знаки у населенн—÷ пункти. ¬икористову—‘тьс€ дл€ благоустрою парк—÷в, набережних, оформленн€ братських могил.

ќсновн—÷ ринки збуту:

- ”кра—„на - 60,2% в—÷д загального збуту;

- кра—„ни —Ќƒ та Ѕалт—÷—„ - 39,8% в—÷д загального збуту.

ќсновними конкурентами п—÷дпри—‘мства —‘:

1. " оростишевський кар'—‘р" (блоки, вироби —÷з гран—÷ту).

2. "√оловинський кар'—‘р" (блоки гран—÷тн—÷).

3. "Ѕеличи" (вироби —÷з гран—÷ту).

4. „ѕ "Ѕеютага" (вироби гран—÷тн—÷ “оковського картјў—‘ру).

5. " апустинський кар'—‘р" (блоки гранитн—÷).

Ќизьк—÷ ц—÷ни та висока €к—÷сть продукц—÷—„ дозвол€—‘ бути —„й конкурентно-спроможною не т—÷льки на укра—„нському ринку, а й на ринках –ос—÷—„, Ѕ—÷лорус—÷, кра—„нах Ѕалт—÷—„.

¬ той же час на укра—„нському ринку низька платоспроможн—÷сть споживач—÷в продукц—÷—„ призвели до зростанню питомо—„ ваги бартерних поставок з 50% до 62,3%.

јнал—÷з привабливост—÷ попиту та формуванн€ ц—÷н —÷ збуту продукц—÷—„ на зовн—÷шньоеконом—÷чному ринку викону—‘ в—÷дд—÷л маркетингу та збуту.

¬ ƒодатку ≈ наведений прайс-лист рос—÷йсько—„ ф—÷рми “ќ¬ "√јЋј“–" (м. ћосква, –ос—÷€) на модульн—÷ гран—÷тн—÷ плити з –ос—÷—„ —÷ —Ќƒ дл€ буд—÷вельних ф—÷рм ћоскви —÷ ѕ—÷дмосков'€ в USD/м2 з урахуванн€м ѕƒ¬, тари —÷ навантаженн€ (розм—÷ри гран—÷тних плиток: 300х300, 300х400, 300х600, 400х400, 400х600 мм).

¬ ƒодатку ≈ наведений прайс-лист анал—÷зу—‘мо—„ в дипломному проект—÷ укра—„нсько—„ ф—÷рми - доч—÷рнього п—÷дпри—‘мства ќќќ "јЌ“" (”кра—„на,  и—„в-73, вул. ¬ербова, 8-а) ¬ј“ "янц—÷вський гран—÷тний картјў—‘ртјЁ, €ка пропону—‘ продукц—÷ю з гран—÷т—÷в укра—„нських родовищ, зроблену на устаткуванн—÷ ф—÷рм: "Pedrini", "Barsanti" (–∆тал—÷€) - плитка лицювальна розм—÷ром: 300x300, 300x600, 400x400, 400x600, 500x500, 600x600 мм.

јнал—÷з даних ƒодатку ≈, наведений на рис.≈.1 - ≈.3 ƒодатку ≈, по пор—÷вн€льному ц—÷новому анал—÷зу вартост—÷ гран—÷тно—„ пол—÷ровано—„ плитки (пр€мих та альтернативних конкурент—÷в по кольору дл€ "янц—÷вськоготјЁ гран—÷ту) на ринках –ос—÷—„ та ”кра—„ни показу—‘, що варт—÷сть укра—„нських сорт—÷в гран—÷ту на ринках –ос—÷—„ на 40 - 60 % вище, н—÷ж ц—÷на на в—÷тчизн€ному ринку. ѕри цьому сл—÷д зауважити, що дл€ п—÷вденних кра—„н арх—÷тектори надають перевагу червоних кольорам текстури гран—÷ту, а у п—÷вн—÷чних кра—„нах арх—÷тектори б—÷льш схильн—÷ до с—÷рого (сталевого) кольору текстури гран—÷ту. “ак, набережна ћосква-р—÷ки облицьована "янц—÷вськимтјЁ гран—÷том ще за часи —–—–.


2.2 ≈фективн—÷сть зовн—÷шньоеконом—÷чних операц—÷й на п—÷дпри—‘мств—÷


¬ид—÷лити в чистому вигл€д—÷ менеджмент зовн—÷шньоеконом—÷чно—„ д—÷€льност—÷ —÷з загального функц—÷онуванн€ п—÷дпри—‘мства неможливо, оск—÷льки плани зовн—÷шньоеконом—÷чно—„ д—÷€льност—÷ орган—÷чно пов'€зан—÷ з планами випуску продукц—÷—„ на внутр—÷шньому ринку. “ому дл€ анал—÷зу ефективност—÷ зовн—÷шньоеконом—÷чних операц—÷й на п—÷дпри—‘мств—÷ анал—÷зу—‘тьс€ його загальний ф—÷нансово-економ—÷чний стан, в—÷дносний обс€г зовн—÷шньоеконом—÷чних операц—÷й та оц—÷нка ефекту п—÷двищенн€ (зниженн€) структурно—„ дол—÷ зовн—÷шньоеконом—÷чних операц—÷й в д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мства.

јнал—÷з ф—÷нансово-економ—÷чного стану п—÷дпри—‘мства —÷ керуванн€ його ф—÷нансами проводитьс€ на основ—÷ його ф—÷нансових зв—÷т—÷в [32,c.5]. ћетою ф—÷нансових зв—÷т—÷в —‘ структурована економ—÷чна —÷нформац—÷€ про ф—÷нансовий стан, результати д—÷€льност—÷ —÷ зм—÷ни у ф—÷нансовому стан—÷ п—÷дпри—‘мства, що —‘ корисно—„ дл€ менеджменту п—÷дпри—‘мства у прийн€тт—÷ ними економ—÷чних р—÷шень.

« 1 с—÷чн€ 2000 р. на п—÷дпри—‘мствах ”кра—„ни незалежно в—÷д форм "асност—÷ (кр—÷м банк—÷в —÷ бюджетних установ) впроваджен—÷ основн—÷ форми ф—÷нансово—„ зв—÷тност—÷, що в—÷дпов—÷дають м—÷жнародним стандартам, —÷ використовуютьс€ при розрахунках ф—÷нансового стану п—÷дпри—‘мства й акц—÷онерного кап—÷талу :

‘орма є1 "ЅаланстјЁ - зв—÷т про ф—÷нансовий стан, що в—÷добража—‘ активи, зобов'€занн€ —÷ кап—÷тал п—÷дпри—‘мства на встановлену дату [33, c.3].

‘орма є2 "«в—÷т про ф—÷нансов—÷ результатитјЁ, що м—÷стить дан—÷ про доходи, витрати —÷ ф—÷нансов—÷ результати д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мства за зв—÷тний —÷ попередн—÷й пер—÷оди [34, c.3].

” табл. ∆.1, ∆.2 ƒодатку ≈ приведена динам—÷ка статей балансу “ќ¬ "јЌ“тјЁ за 2002 - 2004 роки та динам—÷ка статей зв—÷т—÷в про ф—÷нансов—÷ результати за 2002 - 2004 роки.

як видно з анал—÷зу граф—÷к—÷в рис.2.1 - 2.2 :

статутний кап—÷тал займа—‘ долю 0,54%(2002) - 1,07%(2004) в структур—÷ джерел (пасив—÷в) та не в—÷д—÷гра—‘ сутт—‘во—„ рол—÷ в д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мства;

основним джерелом в пасивах —‘ додатковий накопичений за роки роботи кап—÷тал, €кий займа—‘ долю:

а) 85,93% пасив—÷в в 2002 роц—÷, покриваючи необоротн—÷ активи - дол€ 76% в баланс—÷ актив—÷в;

б) 73,6% пасив—÷в в 2003 роц—÷, покриваючи необоротн—÷ активи - дол€ 62,4% в баланс—÷ актив—÷в;

в) 58,9% пасив—÷в в 2004 роц—÷, що разом з довгостроковими коштами 20,4% покривають необоротн—÷ активи - дол€ 70% в баланс—÷ актив—÷в

” табл.«.1, «.2 ƒодатку ∆ представлен—÷ результати вертикального —÷ горизонтального анал—÷зу баланс—÷в доч—÷рнього п—÷дпри—‘мства “ќ¬ "јЌ“ї за 2002 - 2004 роки , що дозвол€ють анал—÷зувати €к динам—÷ку зм—÷ни сум статей балансу п—÷дпри—‘мства прот€гом року по кварталах, так —÷ досл—÷джувати зм—÷ну внутр—÷шньо—„ структури статей балансу [32, c.5].

ѕор—÷вн€льний анал—÷з динам—÷ки зм—÷н агрегат—÷в пасиву баланс—÷в “ќ¬ "јЌ“тјЁ у 2002 - 2004 роках (рис.2.3) да—‘ наступн—÷ результати

у 2002 -2003 роках при загальному пад—÷нн—÷ валюти балансу на -32,6 % (з 10,437 млн.грн. до 7,033 млн.грн.), "асний кап—÷тал зменшивс€ на - 41,7 % за рахунок зменшенн€ ран—÷ше створеного фонду додаткового кап—÷талу на - 42,4% ( на - 3,878 млн.грн.);

у 2003 -2004 при продовженн—÷ загального пад—÷нн€ валюти балансу на - 24,0 % (з 7,033 млн.грн. до 5,348 млн.грн.), "асний кап—÷тал зменшивс€ на -37,5 % за рахунок зменшенн€ ран—÷ше створеного фонду додаткового кап—÷талу на - 40,3% ( на -2,124 млн.грн.);

у 2002 -2003 роках структурна дол€ "асного кап—÷талу зменшилась з 87,15% в валют—÷ пасив—÷в балансу до 75,3 %, у 2004 роц—÷ структурна дол€ знизилась до 58,7%, але в валют—÷ балансу з ' €вилис€ додатков—÷ кошти, €к—÷ прир—÷внюютьс€ до "асного кап—÷талу, по розд—÷лу –∆–∆ "«абезпеченн€ наступних виплаттјЁ в дол—÷ - 25,09% в—÷д валюти балансу ( + 1,5 млн.грн);

у 2002 -2003 кредиторська заборгован—÷сть незначно впала на -0,75 %, але становить долю 10,77%(2003) в валют—÷ балансу зам—÷сть 7,5%(2002), у 2004 роц—÷ кредиторська заборгован—÷сть впала на 30,3 % в—÷дносно р—÷вн€ 2003 року —÷ становить структурну долю 10,1% в валют—÷ балансу ;

структурна дол€ вексел—÷в виданих, €к—÷ становили в 2002 роц—÷ долю 0,28% в валют—÷ балансу, в 2003 роц—÷ р—÷зко п—÷двищилась та становила долю 8,9 % в валют—÷ балансу, а в2004 роц—÷ знизилась до нул€.

–ис.2.3 ƒинам—÷ка основних статей балансу та ф—÷нансових результат—÷в в доч—÷рньому “ќ¬ "јЌ“тјЁ 2002 -2004 роки


” такий спос—÷б доч—÷рн—‘ п—÷дпри—‘мство “ќ¬ "јЌ“тјЁ ¬ј“ "янц—÷вський гран—÷тний кар'—‘ртјЁ в 2002 - 2004 роках практично не впроваджу—‘ у сво—„й д—÷€льност—÷ механ—÷зми ф—÷нансових важел—÷в банк—÷вських позичкових кошт—÷в, а дол€ комерц—÷йних позичок (видан—÷ вексел—÷ та кредиторська заборгован—÷сть) - р—÷зко зменшилас€ у зв—÷тному пер—÷од—÷ в—÷дносно базового.

ѕор—÷вн€льний анал—÷з динам—÷ки зм—÷н агрегат—÷в активу баланс—÷в “ќ¬ "јЌ“тјЁ у 2002 - 2004 роках (рис.2.3) да—‘ наступн—÷ результати:

в 2003 роц—÷ необоротн—÷ активи зменшилис€ на -68,37% в—÷дносно р—÷вн€ 2002 року за рахунок руху основних фонд—÷в, в 2004 роц—÷ необоротн—÷ активи в—÷дносно р—÷вн€ 2003 роц—÷ додатково зменшилис€ на - 14,7%;

в 2003 роц—÷ дол€ необоротних фонд—÷в в валют—÷ балансу актив—÷в зменшилась з 76,51 % (2002) до 61,8% (2003) при пад—÷нн—÷ фактично—„ суми необоротних актив—÷в з 7,984 млн.грн.(2002) до 4,454 млн.грн. (2003) ;

в 2004 роц—÷ дол€ необоротних фонд—÷в в валют—÷ балансу актив—÷в зросла з 61,8 % (2003 - базовий пер—÷од) до 71,23% при пад—÷нн—÷ фактично—„ суми необоротних актив—÷в з 4,454 млн.грн.(2003 - базовий пер—÷од) до 3,809 млн.грн. (2004) ;

в 2003 роц—÷ загальна дол€ оборотних актив—÷в в валют—÷ балансу зросла з 23,32%(2002 - базовий пер—÷од) до 38,2% при зростанн—÷ суми оборотних актив—÷в на + 13,1% ( з 2,434 млн.грн. до 2,753 млн.грн.), в 2004 роц—÷ загальна дол€ оборотних актив—÷в в валют—÷ балансу впала з 38,2%(2003 -базовий пер—÷од) до 28,7 % при пад—÷нн—÷ суми оборотних актив—÷в на - 40,3 % ( з 2,578 млн.грн. до 1,538 млн.грн.);

в 2003 роц—÷ дол€ виробничих запас—÷в в валют—÷ балансу актив—÷в зросла з 6,95%(2002 - базовий пер—÷од) до 11,45% при зростанн—÷ суми виробни-чих запас—÷в на + 13,76% (з 0,725 млн.грн. до 0,825 млн.грн.), в 2004 роц—÷ дол€ виробничих запас—÷в в валют—÷ балансу актив—÷в впала на

- 23, 7% (з 0,825 млн.грн. до 0,634 млн.грн.);

в 2003 роц—÷ дол€ готово—„ продукц—÷—„ в валют—÷ балансу актив—÷в зросла з 2,04%(2002 - базовий пер—÷од) до 8,35% при зростанн—÷ суми готово—„ продукц—÷—„ на + 182,2% (з 0,213 млн.грн. до 0,601 млн.грн.), в 2004 роц—÷ дол€ готово—„ продукц—÷—„ в валют—÷ балансу актив—÷в впала на - 22, 08% (з 0,6 млн.грн. до 0,47 млн.грн.);;

в 2003 роц—÷ дол€ деб—÷торсько—„ заборгованост—÷ за в—÷дпущену продукц—÷ю зросла в валют—÷ балансу актив—÷в з 10,16%(2002 - базовий пер—÷од) до 10,91% при пад—÷нн—÷ суми деб—÷торсько—„ заборгованост—÷ на - 25,85% (з 1,061 млн.грн. до 0,787 млн.грн.), в 2004 роц—÷ дол€ деб—÷торсько—„ заборгованост—÷ за в—÷дпущену продукц—÷ю впала на - 70,4 % (з 0,786 млн.грн. до 0,232 млн.грн.);

“аким чином, проведений анал—÷з актив—÷в валюти балансу св—÷дчить про пад—÷нн€ актив—÷в балансу за рахунок р—÷зкого зменшенн€ (л—÷кв—÷дац—÷—„) основних фонд—÷в —÷ зносу основних фонд—÷в та за рахунок р—÷зкого зменшенн€ виробничих запас—÷в —÷ деб—÷торсько—„ заборгованост—÷.

ќск—÷льки , в—÷дпов—÷дно, при анал—÷з—÷ пасив—÷в балансу в—÷дм—÷ча—‘тьс€ пад—÷нн€ дол—÷ поточних зобов'€зань, дл€ детального анал—÷зу треба провести досл—÷дженн€ зв—÷ту про ф—÷нансов—÷ результати.

ѕри анал—÷з—÷ ф—÷нансових результат—÷в д—÷€льност—÷ використан—÷ ѕоложенн€ (стандарт) бухгалтерського обл—÷ку "«в—÷т про ф—÷нансов—÷ результати" (‘орма 2), що обумовлюють зм—÷ст —÷ форму «в—÷ту , а також загальн—÷ вимоги до розкритт€ його статей [34, c.4].

–езультати вертикально-горизонтального анал—÷зу зв—÷ту про ф—÷нансов—÷ результати за 2003 р—÷к та , в—÷дпов—÷дно, за 2002 р—÷к (базовий) наведен—÷ в табл.–∆.1 ƒодатку –∆, результати 2004 року та , в—÷дпов—÷дно, за 2003 р—÷к (базовий) - в табл. –∆.2 ƒодатку –∆. ’арактер динам—÷ки зм—÷ни показник—÷в доход—÷в та витрат у 2002 - 2004 роках наведений в д—÷аграмах рис.2.4,2.5.

як показу—‘ анал—÷з граф—÷к—÷в рис.2.4,2.5 у 2002 - 2004 роках , при загальному зменшенн—÷ валюти балансу у п—÷дпри—‘мства заф—÷ксоване зростанн€ обс€г—÷в реал—÷зац—÷—„ продукц—÷—„ та р—÷зке п—÷двищенн€ доходност—÷ акц—÷й, що —‘ позитивним ефектом розвитку доч—÷рнього п—÷дпри—‘мства “ќ¬ "јЌ“тјЁ ¬ј“ "янц—÷вський гран—÷тний картјў—‘ртјЁ.

¬ ƒодатку   наведен—÷ алгоритми розрахунк—÷в показник—÷в д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мства [51, c.26] з використанн€м форм ф—÷нансово—„ зв—÷тност—÷ - ‘орма 1 "ЅаланстјЁ та ‘орма 2 "«в—÷т про результати ф—÷нансово—„ д—÷€льност—÷тјЁ.

–езультати розрахунк—÷в коеф—÷ц—÷—‘нт—÷в - показник—÷в ф—÷нансового стану доч—÷рнього “ќ¬ "јЌ“тјЁ ¬ј“ "янц—÷вський гран—÷тний картјў—‘ртјЁ за 2002 -2004 роки зг—÷дно алгоритм—÷в табл. .1 - .4 ƒодатку   наведен—÷ в табл. Ћ.1 - Ћ.5 ƒодатку Ћ та на рис.2.6 - 2.11.

ƒинам—÷ка стану виконанн€ норматив—÷в л—÷кв—÷дност—÷ в доч—÷рньому “ќ¬ "јЌ“тјЁ ¬ј“ "янц—÷вський гран—÷тний картјў—‘ртјЁ за 2002 -2004 роки (–ис.2.6) характеризу—‘тьс€ :

- значним запасом коеф—÷ц—÷—‘нта загально—„ л—÷кв—÷дност—÷ в—÷дносно нормативу;

- невиконанн€м з 2003 року нормативу строково—„ л—÷кв—÷дност—÷, що у 2004 роц—÷ набуло загрозливо—„ тенденц—÷—„ втрати л—÷кв—÷дност—÷;

- пост—÷йного невиконанн€ нормативу абсолютно—„ л—÷кв—÷дност—÷, тобто нестачею гот—÷вкових кошт—÷в дл€ виконанн€ строкових платеж—÷в;

ƒинам—÷ка стану виконанн€ норматив—÷в ф—÷нансово—„ ст—÷йкост—÷ в доч—÷рньому “ќ¬ "јЌ“тјЁ ¬ј“ "янц—÷вський гран—÷тний картјў—‘ртјЁ за 2002 -2004 роки (–ис.2.7) характеризу—‘тьс€ :

- зниженн€м запасу коеф—÷ц—÷—‘нту ф—÷нансово—„ незалежност—÷ до нижньо—„ границ—÷ нормативу;

- невиконанн€ нормативу ф—÷нансово—„ ст—÷йкост—÷ на 10-12%;

- нестачею з 2003 року "асних оборотних кошт—÷в, оск—÷льки весь "асний кап—÷тал —‘ забезпеченн€м необоротних актив—÷в;

ƒинам—÷ка рентабельност—÷ актив—÷в та "асного кап—÷талу в доч—÷рньому “ќ¬ "јЌ“тјЁ ¬ј“ "янц—÷вський гран—÷тний картјў—‘ртјЁ за 2002 -2004 роки (–ис.2.8) характеризу—‘тьс€ зниженн€м рентабельност—÷ у 2003 роц—÷ та р—÷зким п—÷дн€тт€м рентабельност—÷ "асного кап—÷талу у 2004 роц—÷ по реал—÷зац—÷йному прибутку за рахунок р—÷зкого зниженн€ соб—÷вартост—÷ виготовленн€ продукц—÷—„.

ƒинам—÷ка стану показник—÷в д—÷лово—„ активност—÷ в доч—÷рньому “ќ¬ "јЌ“тјЁ ¬ј“ "янц—÷вський гран—÷тний картјў—‘ртјЁ за 2002 -2004 роки (–ис.2.9 ) характеризу—‘тьс€ :

- сталою тенденц—÷—‘ю п—÷двищенн€ коеф—÷ц—÷—‘нт—÷в оборотност—÷ оборотних кошт—÷в по вс—÷м статт€м;

- реал—÷зац—÷—‘ю у 2004 роц—÷ б—÷льш швидко—„ оборотност—÷ деб—÷торсько—„ заборгованост—÷ в—÷дносно циклу оборотност—÷ кредиторсько—„ заборгованост—÷, що п—÷дн—÷ма—‘ р—÷вень платоспроможност—÷ п—÷дпри—‘мства;

ƒинам—÷ка показник—÷в використанн€ актив—÷в та основних засоб—÷в в доч—÷рньому “ќ¬ "јЌ“тјЁ ¬ј“ "янц—÷вський гран—÷тний картјў—‘ртјЁ за 2002 -2004 роки (–ис.2.10) характеризу—‘тьс€:

- п—÷двищенн€м фондов—÷ддач—÷ основних засоб—÷в на фон—÷ скороченн€ р—÷вн€ основних засоб—÷в та п—÷двищенн€ р—÷вн€ доход—÷в в—÷д реал—÷зац—÷—„ продукц—÷—„;

- п—÷двищенн€м р—÷вн€ трансформац—÷—„ актив—÷в у виручку в—÷д реал—÷зац—÷—„ продукц—÷—„ з р—÷вн€ 0,75(2002 р—÷к) до 1,6 (2004 р—÷к), що характеризу—‘ —÷нтенсивний шл€х розвитку п—÷дпри—‘мства.

’арактеристики ф—÷нансово—„ ст—÷йкост—÷ по покриттю запас—÷в в доч—÷рньому “ќ¬ "јЌ“тјЁ ¬ј“ "янц—÷вський гран—÷тний картјў—‘ртјЁ за 2002 -2004 роки (–ис.2.11) св—÷дчать про сталу нестачу "асного кап—÷талу дл€ покритт€ запас—÷в, що загрожу—‘ кризовим ф—÷нансовим станом при збо€х в реал—÷зац—÷—„ продукц—÷—„.

“аким чином, вих—÷д у 2004 роц—÷ п—÷дпри—‘мства на прибуткову д—÷€льн—÷сть повинен супроводжуватис€ :

- п—÷двищенн€м доходност—÷ операц—÷йно—„ д—÷€льност—÷ ;

- нарощенн€м "асного кап—÷талу за рахунок п—÷двищенн€ прибутковост—÷ при переход—÷ на експортний вар—÷ант д—÷€льност—÷;

ќтриман—÷ характеристики д—÷лово—„ активност—÷ , що св—÷дчать про розвиток п—÷дпри—‘мства, можуть бути використан—÷ при бюджетному прогнозуванн—÷ плану наступного року.


2.3 јнал—÷з схем розрахункових операц—÷й та впливу механ—÷зму розрахунк—÷в на зовн—÷шньоеконом—÷чн—÷ операц—÷—„ п—÷дпри—‘мства


Ќа п—÷дпри—‘мств—÷ “ќ¬ "јЌ“тјЁ викону—‘тьс€ повний цикл операц—÷й зовн—÷шньо—„ торг—÷вл—÷ :

експортн—÷ операц—÷—„;

—÷мпортн—÷ операц—÷—„;

операц—÷—„ з давальницькою сировиною;

бартерн—÷ операц—÷—„;

¬ табл. 2.3 - 2.4 наведен—÷ основн—÷ типов—÷ зовн—÷шньоеконом—÷чн—÷ умови експортних та —÷мпортних контракт—÷в “ќ¬ "јЌ“тјЁ у 2004 роц—÷.


“аблиц€ 2.3

ќсновн—÷ характеристики типових вид—÷в зовн—÷шньоеконом—÷чних —÷мпортних контракт—÷в “ќ¬ "јЌ“тјЁ у 2004 роц—÷

Ќазва експортеру та кра—„на

”мови поставки

ќбс€ги поставки

÷—÷на в контракт—÷

”мови оплати

SIMED LABORATORIES INC. (Edmonton, Canada)

C–∆–, аеропорт Ѕорисп—÷ль,

„ерез 30 дн—÷в п—÷сл€ оплати

Ўл—÷фовальна паста U34/2

600 кг (в бочках по 60 кг)

75 $/кг

100% передоплата банк—÷вським переказом


ƒл€ м—÷н—÷м—÷зац—÷—„ витрат експортно-—÷мпортн—÷ операц—÷—„ “ќ¬ "јЌ“тјЁ провод€тьс€ , в основному, з –ос—÷—‘ю та Ѕ—÷лорус—÷—‘ю, з €кими у ”кра—„ни погоджен—÷ "”годи про в—÷льну торг—÷влютјЁ, що передбачають в—÷дсутн—÷сть митних тариф—÷в на —÷мпорт та експорт м—÷ж державами;


“аблиц€ 2.4

ќсновн—÷ характеристики типових зовн—÷шньоеконом—÷чних експортних контракт—÷в “ќ¬ "јЌ“тјЁ у 2004 роц—÷

Ќазва —÷мпортеру та кра—„на

”мови поставки

ќбс€ги поставки

÷—÷на в контракт—÷

”мови оплати

”правл—÷нн€ буд—÷вництва метропол—÷тену (м. ћосква, –ос—÷€)

CIP (ж\д митн/кордон ”кра—„на-–ос—÷€)

ѕл—÷тка гран—÷тна пол—÷рована

300*300*15

( 12 750 м2)

23,7 $/m2

ќплата банк—÷вським переводом через 70 дн—÷в п—÷сл€ поставки + банк—÷вська гарант—÷€ —÷мпортера

«јќ " отедж-2тјЁ (м.  урськ, –ос—÷€)

CIP (авт\д митн/кордон ”кра—„на - –ос—÷€)

ѕл—÷тка гран—÷тна пол—÷рована

600*300*20

( 350 м2)

32 $/m2

ѕередоплата 50% + оплата банк—÷вським переводом через 60 дн—÷в п—÷сл€ поставки

”правл—÷нн€ буд—÷вництва є 4 (м. ћ—÷нськ, Ѕ—÷лорус—÷€)

CIP (ж\д кордон ”кра—„на - Ѕ—÷лорус—÷€)

ѕл—÷тка гран—÷тна пол—÷рована

600*300*20

( 3 350 м2)

30 $/m2

Ѕартерна поставка дискових пил ф—÷рми "PedriniтјЁ (–∆тал—÷€) через 30 дн—÷в п—÷сл€ поставки

”правл—÷нн€ буд—÷вництва є 2 (м. ћ—÷нськ, Ѕ—÷лорус—÷€)

CIP (ж\д кордон ”кра—„на - Ѕ—÷лорус—÷€)

ѕл—÷тка гран—÷тна пол—÷рована

600*300*20

( 1 250 м2)

29,5 $/m2

Ѕартерна поставка шл—÷фовальних станк—÷в ф—÷рми "PedriniтјЁ (–∆тал—÷€)

через 30 дн—÷в п—÷сл€ поставки


як показу—‘ анал—÷з типових експортних та —÷мпортних контракт—÷в “ќ¬ "јЌ“тјЁ вони пол€гають на умовах комерц—÷йного кредитуванн€ експортера чи —÷мпортера з боку п—÷дпри—‘мства на 30 -70 дн—÷в. «а цей час дл€ поповненн€ об—÷гових кошт—÷в, “ќ¬ "јЌ“тјЁ повинно використовувати короткостроков—÷ комерц—÷йн—÷ кредити банк—÷в п—÷д надходженн€ кошт—÷в по експортним договорам, чи реал—÷зац—÷ю продукц—÷—„ по —÷мпортним договорам.

ќск—÷льки схеми оплати, використову—‘м—÷ “ќ¬ "јЌ“тјЁ в умовах жорстко—„ конкуренц—÷—„ та бажанн€ пробитис€ на зовн—÷шньоеконом—÷чний ринок, дл€ чого необх—÷дно —÷мпортувати €к—÷сну зах—÷дну технолог—÷ю та обладнанн€ обробки гран—÷ту, мають самий високий зовн—÷шньоеконом—÷чний ризик, комерц—÷йн—÷ банки в—÷дмовл€ютьс€ кредитувати ц—÷ операц—÷—„ чи кредитують п—÷д п—÷двищен—÷ кредитн—÷ ставки.

¬казан—÷ недол—÷ки потр—÷бно "вил—÷куватитјЁ впровадженн€м схем факторингу та форфейтингу :

- зам—÷нити умови оплати банк—÷вським переводом експортера через 60-70 дн—÷в на видачу авальованого вексел€ з—÷ строком погашенн€ 60-70 дн—÷в;

- використати авальован—÷ вексел—÷ дл€ реф—÷нансуванн€ п—÷дпри—‘мства на умовах факторингово—„ чи форфейтингово—„ операц—÷—„;

- зам—÷нити передоплату у —÷мпортних контрактах на видачу п—÷дпри—‘мством авальованого вексел€ експортеру-нерезиденту, що дозволить компенсувати недостачу оборотних кошт—÷в до моменту реал—÷зац—÷—„ —÷мпортно—„ продукц—÷—„ та отриманн€ кошт—÷в дл€ оплати вексел€, нав—÷ть —÷ з додатковими витратами на вексельний об—÷г.

“аким чином, проведений анал—÷з д—÷€льност—÷ та привабливост—÷ розвитку зовн—÷шньоеконом—÷чних операц—÷й в доч—÷рньому “ќ¬ "јЌ“тјЁ ¬ј“ "янц—÷вський гран—÷тний картјў—‘ртјЁ у 2002 -2004 роках показав, що недостатн—÷й р—÷вень розвитку експортних операц—÷й при природному переповненн—÷ ринку пропозиц—÷й гран—÷ту укра—„нських картјў—‘р—÷в на укра—„нському внутр—÷шньому ринку стриму—‘ можливост—÷ розвитку п—÷дпри—‘мства та приводить до нестаб—÷льност—÷ показник—÷в його ф—÷нансово—„ ст—÷йкост—÷ :

а) динам—÷ка стану виконанн€ норматив—÷в л—÷кв—÷дност—÷ в доч—÷рньому “ќ¬ "јЌ“тјЁ ¬ј“ "янц—÷вський гран—÷тний картјў—‘ртјЁ за 2002 -2004 роки характеризу—‘тьс€ :

- значним запасом коеф—÷ц—÷—‘нта загально—„ л—÷кв—÷дност—÷ в—÷дносно нормативу;

- невиконанн€м з 2003 року нормативу строково—„ л—÷кв—÷дност—÷, що у 2004 роц—÷ набуло загрозливо—„ тенденц—÷—„ втрати л—÷кв—÷дност—÷;

- пост—÷йного невиконанн€ нормативу абсолютно—„ л—÷кв—÷дност—÷, тобто нестачею гот—÷вкових кошт—÷в дл€ виконанн€ строкових платеж—÷в;

б) динам—÷ка стану виконанн€ норматив—÷в ф—÷нансово—„ ст—÷йкост—÷ в доч—÷рньому “ќ¬ "јЌ“тјЁ ¬ј“ "янц—÷вський гран—÷тний картјў—‘ртјЁ за 2002 -2004 роки характеризу—‘тьс€ :

- зниженн€м запасу коеф—÷ц—÷—‘нту ф—÷нансово—„ незалежност—÷ до нижньо—„ границ—÷ нормативу;

- невиконанн€ нормативу ф—÷нансово—„ ст—÷йкост—÷ на 10-12%;

- нестачею з 2003 року "асних оборотних кошт—÷в, оск—÷льки весь "асний кап—÷тал —‘ забезпеченн€м необоротних актив—÷в;

в) динам—÷ка рентабельност—÷ актив—÷в та "асного кап—÷талу в доч—÷рньому “ќ¬ "јЌ“тјЁ ¬ј“ "янц—÷вський гран—÷тний картјў—‘ртјЁ за 2002 -2004 роки характеризу—‘тьс€ зниженн€м рентабельност—÷ у 2003 роц—÷ та р—÷зким п—÷дн€тт€м рентабельност—÷ "асного кап—÷талу в 2004 роц—÷ по реал—÷зац—÷йному прибутку за рахунок р—÷зкого зниженн€ соб—÷вартост—÷ виготовленн€ продукц—÷—„.

г) динам—÷ка стану показник—÷в д—÷лово—„ активност—÷ в доч—÷рньому “ќ¬ "јЌ“тјЁ ¬ј“ "янц—÷вський гран—÷тний картјў—‘ртјЁ за 2002 -2004 роки характеризу—‘тьс€ :

- сталою тенденц—÷—‘ю п—÷двищенн€ коеф—÷ц—÷—‘нт—÷в оборотност—÷ оборотних кошт—÷в по вс—÷м статт€м;

- реал—÷зац—÷—‘ю у 2004 роц—÷ б—÷льш швидко—„ оборотност—÷ деб—÷торсько—„ заборгованост—÷ в—÷дносно циклу оборотност—÷ кредиторсько—„ заборгованост—÷, що п—÷дн—÷ма—‘ р—÷вень платоспроможност—÷ п—÷дпри—‘мства;

д) динам—÷ка показник—÷в використанн€ актив—÷в та основних засоб—÷в в доч—÷рньому “ќ¬ "јЌ“тјЁ ¬ј“ "янц—÷вський гран—÷тний картјў—‘ртјЁ за 2002 -2004 роки характеризу—‘тьс€:

- п—÷двищенн€м фондов—÷ддач—÷ основних засоб—÷в на фон—÷ скороченн€ р—÷вн€ основних засоб—÷в та п—÷двищенн€ р—÷вн€ доход—÷в в—÷д реал—÷зац—÷х продукц—÷—„;

- п—÷двищенн€м р—÷вн€ трансформац—÷—„ актив—÷в у виручку в—÷д реал—÷зац—÷—„ продукц—÷—„ з р—÷вн€ 0,75(2002 р—÷к) до 1,6 (2004 р—÷к), що характеризу—‘ —÷нтенсивний шл€х розвитку п—÷дпри—‘мства.

е) характеристики ф—÷нансово—„ ст—÷йкост—÷ по покриттю запас—÷в в доч—÷рньому “ќ¬ "јЌ“тјЁ ¬ј“ "янц—÷вський гран—÷тний картјў—‘ртјЁ за 2002 -2004 роки св—÷дчать про сталу нестачу "асного кап—÷талу д€ покритт€ запас—÷в, що загрожу—‘ кризовим ф—÷нансовим станом при сбо€х в реал—÷зац—÷—„ продукц—÷—„.

ж) €к показу—‘ анал—÷з типових експортних та —÷мпортних контракт—÷в “ќ¬ "јЌ“тјЁ вони заключаютьс€ на умовах комерц—÷йного кредитуванн€ експортера чи —÷мпортера з боку п—÷дпри—‘мства на 30 -70 дн—÷в. «а цей час дл€ поповненн€ об—÷гових кошт—÷в, “ќ¬ "јЌ“тјЁ повинно використовувати короткостроков—÷ комерц—÷йн—÷ кредити банк—÷в п—÷д надходженн€ кошт—÷в по експортним договорам, чи реал—÷зац—÷ю продукц—÷—„ по —÷мпортним договорам.

јле, оск—÷льки схеми оплати, використову—‘м—÷ “ќ¬ "јЌ“тјЁ в умовах жорстко—„ конкуренц—÷—„ та бажанн€ пробитис€ на зовн—÷шньоеконом—÷чний ринок, дл€ чого необх—÷дно —÷мпортувати €к—÷сну зах—÷дну технолог—÷ю та обладнанн€ обробки гран—÷ту, мають самий високий зовн—÷шньоеконом—÷чний ризик, комерц—÷йн—÷ банки в—÷дмовл€ютьс€ кредитувати ц—÷ операц—÷—„ чи кредитують п—÷д п—÷двищен—÷ кредитн—÷ ставки.

¬казан—÷ недол—÷ки потр—÷бно "вил—÷куватитјЁ впровадженн€м схем факторингу та форфейтингу :

- зам—÷нити умови оплати банк—÷вським переводом експортера через 60-70 дн—÷в на видачу авальованого вексел€ з—÷ строком погашенн€ 60-70 дн—÷в;

- використати авальован—÷ вексел—÷ дл€ реф—÷нансуванн€ п—÷дпри—‘мства на умовах факторингово—„ чи форфейтингово—„ операц—÷—„;

- зам—÷нити передоплату у —÷мпортних контрактах на видачу п—÷дпри—‘мством авальованого вексел€ експортеру-нерезиденту, що дозволить компенсувати недостачу оборотних кошт—÷в до моменту реал—÷зац—÷—„ —÷мпортно—„ продукц—÷—„ та отриманн€ кошт—÷в дл€ оплати вексел€, нав—÷ть —÷ з додатковими витратами на вексельний об—÷г.


3. ќб“—рунтуванн€ ефективност—÷ факторингових та форфейтингових розрахункових операц—÷й в зовн—÷шньоеконом—÷чн—÷й д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мства “ќ¬ "јЌ“тјЁ ¬ј“ "янц—÷вський гран—÷тний кар'—‘ртјЁ


3.1 ≈коном—÷ко-математичн—÷ модел—÷ "ризик-дох—÷дн—÷стьтјЁ р—÷зних вид—÷в розрахункових операц—÷й в прийн€тт—÷ управл—÷нських р—÷шень


ћенеджмент зовн—÷шньоеконом—÷чно—„ д—÷€льност—÷ («≈ƒ) пов'€заний —÷з застосуванн€м загальних —÷дей —÷ концепц—÷й менеджменту у вс—÷х формах зовн—÷шньоеконом—÷чно—„ д—÷€льност—÷ (експорт—÷ й —÷мпорт—÷ товар—÷в —÷ послуг, л—÷зингових операц—÷€х, пр€мому —÷нвестуванн—÷ —÷ т.д.). —утн—÷сть менеджменту зовн—÷шньоеконом—÷чно—„ д—÷€льност—÷ пол€га—‘ в комплексному досл—÷дженн—÷ та моделюванн—÷ м—÷жнародного середовища у по—‘днанн—÷ з налагодженою вза—‘мод—÷—‘ю вс—÷х п—÷дрозд—÷л—÷в —÷ посадових ос—÷б орган—÷зац—÷—„/установи в —÷нтересах продуктивного дос€гненн€ визначених зовн—÷шньоеконом—÷чних стратег—÷й.

ќсновним ключовим моментом, менеджменту «≈ƒ —‘ визначен—÷сть процес—÷в, що, насамперед, включа—‘ вивченн€ —÷ проектуванн€ елемент—÷в м—÷жнародного середовища: закордонних партнер—÷в, р—÷вн€ ц—÷н, митних правил, м—÷жнародних норм —÷ звича—„в та —÷н. ” ц—÷й частин—÷ акцент робитьс€ не т—÷льки на анал—÷з та оц—÷нку майбутн—÷х м—÷жнародних операц—÷й, але —÷ на проектуванн€ вза—‘мов—÷дносин з урахуванн€м визначених процедур. ÷ей елемент менеджменту становить майже половину чинник—÷в усп—÷ху в м—÷жнародному б—÷знес—÷.

¬раховуючи це, в дипломн—÷й робот—÷ побудован—÷ алгоритми схем зовн—÷шньоторгових операц—÷й дл€ управл—÷нн€ м—÷н—÷м—÷зац—÷—‘ю витрат та оптим—÷зац—÷—‘ю доход—÷в при застосовуванн—÷ нових вид—÷в м—÷жнародних розрахунк—÷в.

јлгоритм програми розрахунку на ѕ≈ќћ витрат та доход—÷в при розрахунках в зовн—÷шньоеконом—÷чних операц—÷€х —÷мпорту за механ—÷змом передоплати банк—÷вським переказом (максимальний ризик —÷мпортера) наведений на схем—÷ рис. ќ.1 ƒодатку ќ при наступних умовах контракту :

наданн€ експортером банк—÷всько—„ гарант—÷—„ платоспроможност—÷ —÷мпортеру (страхуванн€ переказу);

100% передоплата банк—÷вським переказом;

поставка продукц—÷—„ на умовах DAF - митний склад на кордон—÷ ”кра—„ни;

кредитуванн€ —÷мпортера в банку дл€ ф—÷нансуванн€ банк—÷вського переказу —÷мпортера;

оформленн€ гарант—÷—„ оптовим покупцем майбутньо—„ покупки —÷мпорту—‘мого товару перед банком —÷мпортера дл€ отриманн€ кредиту —÷мпортером;

1) ≈тап 0 - «аключенн€ зовн—÷шньоеконом—÷чного договору (100% передоплата перерахуванн€м кошт—÷в в банк нерезидента-експортера);

2) ≈тап 1,2,3 - отриманн€ експортером документально—„ гарант—÷—„ свого банку по платоспроможност—÷ на суму контракту та наданн€ гарант—÷—„ —÷мпортеру;

2) ≈тап 4,5,6,7 - «аключенн€ договору з комерц—÷йним банком (п—÷д заставу парт—÷—„ —÷мпорту—‘мих товар—÷в(гарант—÷йний лист банку —÷мпортера) + гарант—÷ю оптового покупц€ за п—÷дпри—‘мство-—÷мпортер ще на одну суму парт—÷—„ —÷мпорту, €ку оптовий покупець-резидент покупа—‘ по угод—÷ у —÷мпортера) на видачу кредиту та перерахуванн€ суми в банк нерезидента (час “0).

3) ≈тап 8 - ѕоставка —÷мпортного контракту на обл—÷к в комерц—÷йному банку ( виконанн€ терм—÷ну поставки товару на митний кордон ”кра—„ни - не б—÷льше 90 дн—÷в з дн€ переоплати);

4) ≈тап 9,10,11 - ѕерерахуванн€ кошт—÷в банк—÷вським переказом на коррахунок банку —÷мпортера в банку експортера, перерахуванн€ кошт—÷в на розрахунковий рахунок експортера та пов—÷домленн€ банку експортеру про надходженн€ кошт—÷в;

5) ≈тап 12,13 - ‘актична поставка товару на митний кордон ”кра—„ни


“пост=“0+ќ‘

де Δ“1<=90 дн—÷в, пов—÷домленн€ про надходженн€ продукц—÷—„ в ф—÷скальн—÷ органи;

6) ≈тап 14 - –озмитненн€ та доставка товару на склад п—÷дпри—‘мства з митного поста та п—÷дготовка до продажу


“прод=“пост+Δ“2, де Δ“2<=2 дн—÷в


7) ≈тап 15,16 - ќптовий продаж парт—÷—„ товару за заздалег—÷дь п—÷дготовленими контрактами дл€ роздр—÷бного продажу з деб—÷торською заборгован—÷стю, тобто строк отриманн€ кошт—÷в за проданий товар :


“грош=“прод +Δ“3, де Δ“3<=15 дн—÷в


8) ≈тап 17 - ѕоверненн€ комерц—÷йному банку кредита, сплата процент—÷в за кредит та ком—÷с—÷йних за валютообм—÷нну операц—÷ю (отриман—÷ гривн—÷ на валюту кредиту):



9) ≈тап 18 - —плата можливих штраф—÷в за порушенн€ строк—÷в контракту

10) ƒоход в—÷д —÷мпортно—„ операц—÷—„ становитиме



11) ќсновн—÷ ризики схеми контракту дл€ —÷мпортера :

а) непоставка продукц—÷—„ експортером чи поставка неповно—„ парт—÷—„ продукц—÷—„ та ф—÷нансов—÷ претенз—÷—„ вс—÷х ланок гарантер—÷в та кредитор—÷в;

б) фальсиф—÷кац—÷€ гарант—÷йного листа банка експортера та в—÷дсутн—÷сть страхового захисту в—÷д непоставки продукц—÷—„ експортером;

в) поставка продукц—÷—„ експортером в строки б—÷льше нормативу в 90 дн—÷в та штрафн—÷ санкц—÷—„ ф—÷скальних орган—÷в ”кра—„ни;

г) зм—÷на попиту на ринку (зниженн€ внутр—÷шньо—„ ц—÷ни на —÷мпортовану

продукц—÷ю) та перевищенн€ строк—÷в надходженн€ виручки за

продану —÷мпортовану продукц—÷ю;

д) зм—÷на курсу нац—÷онально—„ валюти та додатков—÷ витрати на конвертац—÷—„ виручки в нац—÷ональн—÷й валют—÷ на погашенн€ банк—÷вського кредиту в —÷ноземн—÷й валют—÷;

јлгоритм витрат та доход—÷в при розрахунках в зовн—÷шньоеконом—÷чних операц—÷€х експорту за механ—÷змом вексельно—„ в—÷дстрочки оплати банк—÷вським переказом (максимальний ризик експортера) наведений схемами на рис.ќ.2 додатку ќ при наступних умовах контракту:

наданн€ —÷мпортером авальованого банком —÷мпортера простого вексел€

з—÷ строком пред'€вленн€ до погашенн€ до 80 дн—÷в (не б—÷льше контрольного строку в 90 дн—÷в);

поставка продукц—÷—„ на умовах EWX - франко-склад експортера на завод—÷ (склад—÷) в ”кра—„н—÷;

1) ≈тап 0 - «аключенн€ зовн—÷шньоеконом—÷чного експортного договору;

2) ≈тапи 1,2 - јвалюванн€ нерезидентом - —÷мпортером у сво—‘му банку вексел€ на суму контракту;

3) ≈тапи 3,4 - ѕоставка тјёфранко-заводтјЁ продукц—÷—„ в обм—÷н на авальований вексель (час “0);

4) ≈тап 5 - ѕоставка експортного контракта на обл—÷к в комерц—÷йному банку (виконанн€ терм—÷ну надходженн€ кошт—÷в на рахунок - не б—÷льше 90 дн—÷в з дн€ в—÷дгрузки продукц—÷—„);

5) ≈тап 6 - «аключенн€ з банком ј - резидентом договору на —÷нкасуванн€ векселю через банк Ѕ - нерезидент ( “—÷нкас=“0+ќ‘“1), де Δ“1<= 70 дн—÷в;

6) ≈тап 7 - направленн€ банком ј —÷нкасово—„ вимоги (з додатком - векселем) в банк Ѕ - нерезидент на сплату кошт—÷в за векселем по строку


“вимог=“—÷нкас+ќ‘“2,


де Δ“2<= 10 дн—÷в;

7) ≈тап 8,9 - направленн€ банком Ѕ-нерезидентом пов—÷домленн€ —÷мпортеру про надходженн€ вексел€ на оплату та отриманн€ акцепту - згоди —÷мпортера на перерахуванн€ кошт—÷в з його розрахункового рахунку в банк експортера;

8) ≈тап 10 - банк—÷вський переказ кошт—÷в з розрахункового рахунку —÷мпортера в банку Ѕ -нерезидент—÷ на кореспондентський рахунок банку ј - резидента в банку Ѕ - нерезидент—÷


“кошти=“вимог+ќ‘“3,


де Δ“3<= 5 дн—÷в;

9) ≈тап 11, 12 - перерахуванн€ 50% валютних кошт—÷в на розрахунковий рахунок експортера та 50% на транзитний рахунок продажу валютно—„ виручки на м—÷жбанк—÷вському валютному ринку ”кра—„ни

9) ≈тап 13 - пов—÷домленн€ в ф—÷скальн—÷ органи фактичного строку виконанн€ експортного контракту та обов'€зкового продажу 50% валютно—„ виручки на м—÷жбанк—÷вському валютному ринку ”кра—„ни

10) ≈тап 14 - ѕерерахуванн€ гривневого екв—÷валенту 50% продано—„ валютно—„ виручки на розрахунковий рахунок експортера


“експорт=“кошти+ќ‘“4


де Δ“4<= 3 дн—÷в;

11) ≈тап 15 - —плата можливих штраф—÷в за порушенн€ строк—÷в контракту

12) ≈тап 16,17 - Ќаданн€ документ—÷ в податков—÷ органи та отриманн€ експортного в—÷дшкодуванн€ ѕƒ¬ (20% в—÷д суми експортного контракту)

13) ќсновн—÷ ризики схеми контракту дл€ експортера :

а) ненадходженн€ кошт—÷в в—÷д —÷мпортера (процедура опротестуванн€ векселю) експортером чи надходженн€ неповно—„ суми контракту за причиною зм—÷ни ц—÷н на ринку нерезидента;

б) фальсиф—÷кац—÷€ авалю вексел€ банком —÷мпортера та в—÷дсутн—÷сть страхового захисту в—÷д ненадходженн€ кошт—÷в за поставлену продукц—÷ю;

в) перерахуванн€ кошт—÷в —÷мпортером в строки б—÷льше нормативу в 90 дн—÷в та штрафн—÷ санкц—÷—„ ф—÷скальних орган—÷в ”кра—„ни;

д) зм—÷на курсу нац—÷онально—„ валюти та додатков—÷ витрати на конвертац—÷ю 50% виручки в нац—÷ональну валюту ;

јлгоритм витрат та доход—÷в при розрахунках в зовн—÷шньоеконом—÷чних операц—÷€х —÷мпорту за механ—÷змом факторингово—„ операц—÷—„ (розпод—÷л ризику —÷мпортера з фактор-компан—÷—‘ю) наведений на схемах рис. ќ.3 ƒодатку ќ при наступних умовах контракту:

наданн€ експортером банк—÷всько—„ гарант—÷—„ платоспроможност—÷ —÷мпортеру (страхуванн€ переказу);

кредитуванн€ —÷мпортера в банку дл€ ф—÷нансуванн€ банк—÷вського переказу —÷мпортера;

оформленн€ гарант—÷—„ фактор - ф—÷рмою перед банком —÷мпортера дл€ отриманн€ кредиту —÷мпортером;

100% передоплата банк—÷вським переказом;

оформленн€ факторингово—„ угоди на деб—÷торську заборгован—÷сть по поставц—÷ продукц—÷—„ та —„—„ продажу по контракту (на 70% суми контракту);

погашенн€ банк—÷вського кредиту (можливо часткове);

поставка продукц—÷—„ на умовах DAF - митний склад на кордон—÷ ”кра—„ни;

1) ≈тап 0 - «аключенн€ зовн—÷шньоеконом—÷чного договору (100% передоплата перерахуванн€м кошт—÷в в банк нерезидента-експортера);

2) ≈тап 1,2,3 - отриманн€ експортером документально—„ гарант—÷—„ свого банку по платоспроможност—÷ на суму контракту та наданн€ гарант—÷—„—÷мпортеру;

3) ≈тап 4,5,6,7 - «аключенн€ договору з комерц—÷йним банком (п—÷д заставу парт—÷—„ —÷мпорту—‘мих товар—÷в(гарант—÷йний лист банку —÷мпортера) + гарант—÷ю фактор-ф—÷рми ще на одну суму парт—÷—„ —÷мпорту, €куоптовий покупець-резидент покупа—‘ по угод—÷ у —÷мпортера) на видачу кредиту та перерахуванн€ суми в банк нерезидента (час “0).

4) ≈тап 8 - ќформленн€ факторингово—„ угоди продажу деб—÷торсько—„ заборгованост—÷ та отриманн€ 70% кошт—÷в негайно —÷ 20% п—÷сл€ реал—÷зац—÷—„ товар—÷в —÷мпорту

3) ≈тап 9 - ѕоставка —÷мпортного контракта на обл—÷к в комерц—÷йному банку ( виконанн€ терм—÷ну поставки товару на митний кордон ”кра—„ни - не б—÷льше 90 дн—÷в з дн€ переоплати);

4) ≈тап 10,11,12 - ѕерерахуванн€ кошт—÷в банк—÷вським переказом на коррахунок банку —÷мпортера в банку експортера, перерахуванн€ кошт—÷в на розрахунковий рахунок експортера та пов—÷домленн€ банку експортеру про надходженн€ кошт—÷в;

5) ≈тап 13,14 - ‘актична поставка товару на митний кордон ”кра—„ни


“пост=“0+ќ‘“1


де Δ“1<=90 дн—÷в, пов—÷домленн€ про надходженн€ продукц—÷—„ в ф—÷скальн—÷ органи;

6) ≈тап 15 - –озмитненн€ та доставка товару на склад фактор-ф—÷рми з митного поста та п—÷дготовка до продажу


“прод=“пост+Δ“2)

де Δ“2<=2 дн—÷в

7) ≈тап 17,18 - ќптовий продаж парт—÷—„ товару фактор-ф—÷рмою за заздалег—÷дь п—÷дготовленими контрактами дл€ розн—÷чного продажу з деб—÷торською заборгован—÷стю, тобто строк отриманн€ кошт—÷в за проданий товар:


“грош=“прод +Δ“3, де Δ“3<=15 дн—÷в


8) ≈тап 19 - ѕоверненн€ фактор-ф—÷рмою 20% суми п—÷сл€ реал—÷зац—÷—„ товару;

9) ќсновн—÷ ризики схеми контракту дл€ —÷мпортера за факторинговою схемою:

а) непоставка продукц—÷—„ експортером чи поставка неповно—„ парт—÷—„ продукц—÷—„ та ф—÷нансов—÷ претенз—÷—„ фактор - ф—÷рми;

б) фальсиф—÷кац—÷€ гарант—÷йного листа банка експортера та в—÷дсутн—÷сть страхового захисту в—÷д непоставки продукц—÷—„ експортером;

в) поставка продукц—÷—„ експортером в строки б—÷льше нормативу в 90 дн—÷в та штрафн—÷ санкц—÷—„ ф—÷скальних орган—÷в ”кра—„ни;

г) зм—÷на попиту на ринку (зниженн€ внутр—÷шньо—„ ц—÷ни на —÷мпортовану продукц—÷ю) та перевищенн€ строк—÷в надходженн€ 20 % виручки за продану —÷мпортовану продукц—÷ю;

д) зм—÷на курсу нац—÷онально—„ валюти та додатков—÷ витрати на конвертац—÷—„ виручки в нац—÷ональн—÷й валют—÷ на погашенн€ банк—÷вського кредиту в —÷ноземн—÷й валют—÷;

јлгоритм витрат та доход—÷в при розрахунках в зовн—÷шньоеконом—÷чних операц—÷€х експорту за механ—÷змом форфейтингово—„ операц—÷—„ (м—÷н—÷мальний ризик експортера) наведений на схемах рис.ќ.4 ƒодатку ќ при наступних умовах контракту :

наданн€ —÷мпортером авальованого банком —÷мпортера простого вексел€ з—÷ строком предтјЁ€вленн€ до погашенн€ до 80 дн—÷в (не б—÷льше контрольного строку в 90 дн—÷в);

поставка продукц—÷—„ на умовах EWX [19,c.23] - франко-склад експортера на завод—÷ (склад—÷) в ”кра—„н—÷;

форфейтинг (продаж) вексел€ форфейтинг-ф—÷рм—÷ за 80 % в—÷д суми на право отриманн€ кошт—÷в по строку погашенн€ вексел€

1) ≈тап 0 - «аключенн€ зовн—÷шньоеконом—÷чного експортного договору;

2) ≈тапи 1,2 - јвалюванн€ нерезидентом - —÷мпортером у сво—‘му банку вексел€ на суму контракту;

3) ≈тапи 3,4 - ѕоставка тјёфранко-заводтјЁ продукц—÷—„ в обм—÷н на авальований вексель (час “0);

4) ≈тап 5 - ѕоставка експортного контракта на обл—÷к в комерц—÷йному банку (виконанн€ терм—÷ну надходженн€ кошт—÷в на рахунок - не б—÷льше 90 дн—÷в з дн€ в—÷дгрузки продукц—÷—„);

5) ≈тап 6 - продаж експортером вексел€ по форфейтингов—÷й угод—÷ ф—÷рм—÷-форейтору та перерахуванн€ 80% суми на розрахунковий рахунок експортера;

5) ≈тап 7 - «аключенн€ фактор -ф—÷рмою з банком ј - резидентом договору на —÷нкасуванн€ векселю через банк Ѕ - нерезидент


“—÷нкас=“0+ќ‘“1


де Δ“1<= 70 дн—÷в;

6) ≈тап 8 - направленн€ банком ј —÷нкасово—„ вимоги (з додатком - векселем) в банк Ѕ - нерезидент на сплату кошт—÷в за векселем по строку


“вимог=“—÷нкас+ќ‘“2


де Δ“2<= 10 дн—÷в;

7) ≈тап 9,10 - направленн€ банком Ѕ-нерезидентом пов—÷домленн€ —÷мпортеру про надходженн€ вексел€ на оплату та отриманн€ акцепту - згоди —÷мпортера на перерахуванн€ кошт—÷в з його розрахункового рахунку в банк експортера;

8) ≈тап 11 - банк—÷вський переказ кошт—÷в з розрахункового рахунку —÷мпортера в банку Ѕ -нерезидент—÷ на кореспондентський рахунок банку ј - резидента в банку Ѕ - нерезидент—÷


“кошти=“вимог+ќ‘“3


де Δ“3<= 5 дн—÷в;

9) ≈тап 12, 13 - перерахуванн€ 50% валютних кошт—÷в на розрахунковий рахунок фактор-ф—÷рми та 50% на транзитний рахунок продажу валютно—„ виручки на м—÷жбанк—÷вському валютному ринку ”кра—„ни

9) ≈тап 14 - пов—÷домленн€ в ф—÷скальн—÷ органи фактичного строку виконанн€ експортного контракту та обовтјЁ€зкового продажу 50% валютно—„ виручки на м—÷жбанк—÷вському валютному ринку ”кра—„ни

10) ≈тап 15 - ѕерерахуванн€ гривневого екв—÷валенту 50% продано—„ валютно—„ виручки на розрахунковий рахунок експортера


“експорт=“кошти+ќ‘“4


де Δ“4<= 3 дн—÷в;

11) ≈тап 16 - —плата можливих штраф—÷в за порушенн€ строк—÷в контракту

12) ≈тап 17,18 - Ќаданн€ документ—÷ в податков—÷ органи та отриманн€ експортного в—÷дшкодуванн€ ѕƒ¬ (20% в—÷д суми експортного контракту)

11) ќсновн—÷ ризики форфейтингово—„ схеми контракту дл€ експортера :

а) перерахуванн€ кошт—÷в —÷мпортером в строки б—÷льше нормативу в 90 дн—÷в та штрафн—÷ санкц—÷—„ ф—÷скальних орган—÷в ”кра—„ни;

Ќа основ—÷ розроблених алгоритм—÷в в середовищ—÷ "електронних таблицьтјЁ EXCEL -2000 реал—÷зован—÷ програми моделюванн€ (управл—÷нн€) вих—÷дних параметр—÷в зовн—÷шньоеконом—÷чних розрахунк—÷в в залежност—÷ в—÷д комплексу вх—÷дних параметр—÷в зовн—÷шньоеконом—÷чних контракт—÷в.


3.2 ћоделюванн€ п—÷двищенн€ доходност—÷ п—÷дпри—‘мства при впровадженн—÷ факторингово-форфейтингових розрахункових операц—÷й в зовн—÷шньоеконом—÷чн—÷й д—÷€льност—÷


ƒл€ €к—÷сного управл—÷нн€ ефективн—÷стю розрахункових операц—÷й при проведенн—÷ зовн—÷шньоеконом—÷чно—„ торг—÷вл—÷ необх—÷дно розробити модел—÷ плануванн€ менеджером параметр—÷в зовн—÷шньоеконом—÷чних контракт—÷в при можливих вар—÷ац—÷€х параметр—÷в операц—÷й.

ћоделюванн€ алгоритм—÷в розрахунк—÷в, наведених в розд—÷л—÷ 3.1 на ѕ≈ќћ виконано в середовищ—÷ "електронних таблицьтјЁ EXCEL-2000 (програмуванн€ табличними розрахунками).

ѕри моделюванн—÷ —÷мпортного контракту в €кост—÷ вих—÷дних даних були вибран—÷ наступн—÷ параметри реального контракту “ќ¬ "јЌ“тјЁ :

а) ћитна ц—÷на контракту —÷мпорту на кордон—÷ - 100 000 $;

б) ѕопередн€ ц—÷на продажу —÷мпортно—„ парт—÷—„ резидентам - в—÷д 130 000$ до 150 000$;

в) ¬итрати на банк—÷вський переказ - 2% в—÷д суми контракту;

г) ¬итрати на розмитненн€ (без ѕƒ¬) - 7% в—÷д суми контракту;

д) ¬итрати на транспортуванн€ по ”кра—„н—÷ з митного складу - 5% в—÷д суми контракту;

е) ¬итрати на конвертуванн€ виручки в—÷д продажу в долари —Ўј дл€ погашенн€ кредиту - 1,5% в—÷д суми контракту;

ж) —тавка процент—÷в за кредит - в—÷д 20% до 28% р—÷чних;

з) —уми штраф—÷в за перевищенн€ строк—÷в поставки - 3%(10 дн—÷в) та 6%(30дн—÷в) в—÷д суми контракту;

и) ¬ар—÷ац—÷€ строк—÷в поставки продукц—÷—„ на митний кордон п—÷сл€ банк—÷вського переказу - в—÷д 30 до 120 дн—÷в;

к) —трок розмитненн€ та транспортуванн€ продукц—÷—„ по ”кра—„н—÷ - 2 дн—÷;

л) —трок реал—÷зац—÷—„ продукц—÷—„ (погашенн€ деб—÷торсько—„ заборгованост—÷) - в—÷д 5 до 45 дн—÷в;

м) ¬итрати на гарант—÷ю у оптового покупц€ п—÷д кредит в банку - 6% в—÷д суми контракту;

н) ѕеревищенн€ суми кредиту над сумою контракту (дл€ сплати —÷нших витрат ) - 21,5%

и) ‘акторинг реал—÷зу—‘тьс€ схемою аванса (в—÷д 80000$ до 95000$) та сумами розрахунк—÷в п—÷сл€ реал—÷зац—÷—„ парт—÷—„ (в—÷д 55000$ до 40000$), тобто при продажн—÷й сум—÷ контракта 150000$ дисконт за послуги факторинга становить 15000$ (10%);

к) авансована сума фактор-операц—÷—„ витрача—‘тьс€ на дострокове погашенн€ частини кредиту банка та в—÷дпов—÷дне зменшенн€ суми нарахованих процент—÷в;

л) при факторингов—÷й схем—÷ витрати на розмитненн€, транспортировку та гарант—÷—„ (в—÷д фактор -ф—÷рми) - в—÷дсутн—÷

м) ‘орфейтинг-схема - продажа безоборотного вексел€ за 130000$

Ќа рис.ѕ.1 - ѕ.6 ƒодатку ѕ наведен—÷ результати вар—÷ац—÷йних розрахунк—÷в по застосуванню факторингу та форфейтингу при —÷мпорт—÷.

ѕри моделюванн—÷ експортного контракту в €кост—÷ вих—÷дних даних були вибран—÷ наступн—÷ параметри реального контракту “ќ¬ "јЌ“тјЁ:

а) ћитна ц—÷на контракту експорту на франко-завод—÷ - 150 000 $;

б) —об—÷варт—÷сть експортно—„ парт—÷—„ - 100000$, €к—÷ необх—÷дн—÷ дл€ продовженн€ виробничого процесу на пер—÷од надходженн€ кошт—÷в заекспортовану продукц—÷ю;

в) ¬итрати на обл—÷к вексел€ в банку з ц—÷ллю отриманн€ об—÷гових до строку надходженн€ кошт—÷в по векселю :

- банк вида—‘ вексельний кредит на суму 75 000$ (п—÷д 20% р—÷чних) на строк до погашенн€ вексел€ чи 100 000$ (п—÷д 35% р—÷чних) на строк до погашенн€ векселю;

г) —уми штраф—÷в за перевищенн€ строк—÷в надходженн€ кошт—÷в експортного контракту - 3%(10 дн—÷в) та 6%(30дн—÷в) в—÷д суми контракту;

д) ¬ар—÷ац—÷€ строк—÷в надходженн€ кошт—÷в за експортовану продукц—÷ю - в—÷д 30 до 120 дн—÷в;

и) ‘орфейтинг реал—÷зу—‘тьс€ продажею авальованого вексел€ на безоборотн—÷й основ—÷ (в—÷д 120000$ до 130000$);

к) ѕ—÷сл€ в—÷дгрузки товару виника—‘ в—÷дшкодуванн€ ѕƒ¬ на суму експортного в—÷дшкодуванн€

Ќа рис.ѕ.8 ƒодатку ѕ наведен—÷ результати вар—÷ац—÷йних розрахунк—÷в по застосуванню форфейтингу при експорт—÷.

як показу—‘ анал—÷з результат—÷в розрахунк—÷в, наведених на рис.ѕ.1 - ѕ.8 ƒодатку ѕ, при впровадженн—÷ факторингових та форфейтингових схем :

- впровадженн€ факторингових та форфейтингових схем сутт—‘во знижу—‘ ризик можливих втрат за рахунок авансового отриманн€ кошт—÷в на початку —÷мпортно—„ операц—÷—„ та дострокового часткового чи повного погашенн€ кредиту, або направленн€ отриманих кошт—÷в на —÷нш—÷ короткостроков—÷ ф—÷нансов—÷ операц—÷—„;

сутт—‘вий виграш п—÷дпри—‘мства оч—÷ку—‘тьс€ при ризику зат€гуванн€ строк—÷в поставки продукц—÷—„ при 100% передоплат—÷ (—÷ндекс виграшу фактор-схеми —÷мпорту п—÷двищу—‘тьс€ з 1,26 при 30 дн€х до 1,62 при 90 дн€х);

форфейтингова схема з безоборотною продажем вексел€ характеризу—‘тьс€ виграшем перед факторинговою схемою особливо при зриву строк—÷в поставки продукц—÷—„ вище 90 дн—÷в, коли додатковими витратами —‘ штрафи за порушенн€ правил розрахунк—÷в при зовн—÷шньоеконом—÷чних операц—÷€х в ”кра—„н—÷ (—÷ндекс виграшу форфейтингово—„ схеми при 120 дн€х становить 2,63 у пор—÷вн€нн—÷ з —÷ндексом 2,22 дл€ факторингово—„ схеми);

основний виграш факторингово—„ та форфейтингово—„ схеми включа—‘ дострокове погашенн€ банк—÷вського кредиту за рахунок наданн€ фактор-ф—÷рмой (форфейтор-ф—÷рмой) часткового(чи повного) платежу за перекупку деб—÷торсько—„ заборгованост—÷, що да—‘ виграш на процентах за кредит, а також витратах на розмитненн€ та транспортуванн€ продукц—÷—„ за рахунок фактор-ф—÷рми (форфейтер-ф—÷рми);

вплив п—÷двищенн€ ставки кредитуванн€ особливо в—÷дчува—‘тьс€ при зниженн—÷ коеф—÷ц—÷—‘нту проектного виторгу (сума продажу —÷мпортно—„ продукц—÷—„ в—÷дносно ц—÷ни контракту на —÷мпорт з 1,5 до 1,3), коли зат€гуванн€ строк—÷в поставки продукц—÷—„ з 30 до 90 дн—÷в та строк—÷в реал—÷зац—÷—„ з 5 до 45 дн—÷в приводить до збиткових результат—÷в —÷мпортно—„ операц—÷—„, захистом в—÷д чого —‘ форфейтинг при продажу з б—÷льшим, н—÷ж при факторингу, дисконтом вексел€ на деб—÷торську заборгован—÷сть на умовах безоборотност—÷ вексел€.

“аким чином, проведений в дипломному проект—÷ анал—÷з показу—‘ практичн—÷ управл—÷нськ—÷ р—÷шенн€ менеджера по зовн—÷шньоеконом—÷чн—÷й д—÷€льност—÷ п—÷дпри-—‘мства “ќ¬ "јЌ“тјЁ при —÷мпортних контрактах:

- при прогнозуванн—÷ середн—÷х строк—÷в поставки продукц—÷—„ при —÷мпорт—÷ найб—÷льш виг—÷дною —‘ схема —÷мпортного факторингу (виграш в—÷д 25% до 60% по п—÷двищенню р—÷вн€ рентабельност—÷ —÷мпортно—„ операц—÷—„), €ка на 10

- 15% краща н—÷ж форфейтингова схема з б—÷льшим початковим дисконтом перекупки деб—÷торсько—„ заборгованост—÷;

- при прогнозуванн—÷ граничних строк—÷в поставки —÷мпортно—„ продукц—÷—„ (до 90 дн—÷в та вище) б—÷льш виг—÷дною —‘ схема —÷мпортного форфейтингу, €ка в ц—÷й зон—÷ строк—÷в да—‘ б—÷льший виграш (на 30 - 40%) по п—÷двищенню р—÷вн€ рентабельност—÷ —÷мпортно—„ операц—÷—„ , н—÷ж факторингова схема;

јналог—÷чний анал—÷з проектуванн€ схем експортних контракт—÷в з впровадженн€м дисконтних форфейтингових схем показу—‘, що прийн€тт€ управл—÷нського р—÷шенн€ про виг—÷дн—÷сть форфейтинга (рис.ѕ.8) наступа—‘ при наближенн—÷ до граничних строк—÷в надходженн€ кошт—÷в в—÷д експортно—„ поставки ( 90 дн—÷в) :

- штрафн—÷ санкц—÷—„ за перевищенн€ строк—÷в надходженн€ виручки перевищують збитки на дисконтному продаж—÷ вексел—÷в форфейтеру;

- форфейтинг при дисконт—÷ менше 10% буде невиг—÷дний дл€ форфейтинг-ф—÷рми;

- форфейтинг при дисконтах вище 15% буде невиг—÷дний експортеру

нав—÷ть при гран—÷чних строках надходженн€ кошт—÷в;

виграш ф—÷рми-експортера при проведенн—÷ форфейтингово—„ операц—÷—„ - це зниженн€ частки прибутку за рахунок перекладанн€ ризику несво—‘часного надходженн€ кошт—÷в в—÷д —÷мпортера;

основний виграш ф—÷рми - експортера - це 20% в—÷дшкодуванн€ ѕƒ¬ з повно—„ суми експортно—„ поставки, оск—÷льки права форфейтора на в—÷дшкодуванн€ ѕƒ¬ не переход€ть;


3.3 ѕрогноз удосконаленн€ показник—÷в та ефективност—÷ впровадженн€ факторинго-форфейтингових розрахункових операц—÷й в зовн—÷шньоеконом—÷чн—÷й д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мства


¬ анал—÷з—÷ д—÷€льност—÷ “ќ¬ "јЌ“тјЁ на зовн—÷шньоеконом—÷чному ринку (розд—÷л 2 дипломного проекту) показано, що :

основн—÷ експортно-—÷мпортн—÷ операц—÷—„ провод€тьс€ на основ—÷ комерц—÷йного кредиту з в—÷дстрочкою платеж—÷в до 60 -70 дн—÷в п—÷сл€ фактично—„ поставки товар—÷в, тобто п—÷дпри—‘мство працю—‘ в зон—÷ ризику порушенн€ строк—÷в зовн—÷шньоеконом—÷чних розрахунк—÷в по законодавству ”кра—„ни (до 90 дн—÷в);

п—÷дпри—‘мство не використову—‘ банк—÷вськ—÷ кредити, оск—÷льки кредитуванн€ п—÷д зовн—÷шньоеконом—÷чн—÷ контракти з комерц—÷йним кредитом дл€ банк—÷в —‘ неприйн€тним;

в результат—÷ п—÷дпри—‘мство ма—‘ нестачу кошт—÷в дл€ розрахунк—÷в —÷ не викону—‘ нормативи строково—„ та абсолютно—„ л—÷кв—÷дност—÷, а також норматив покритт€ запас—÷в "асними коштами та довгостроковими кредитами;

- дл€ м—÷н—÷м—÷зац—÷—„ витрат експортно-—÷мпортн—÷ операц—÷—„ провод€тьс€ , в основному, з –ос—÷—‘ю та Ѕ—÷лорус—÷—‘ю, з €кими у ”кра—„ни погоджен—÷ "”годи про в—÷льну торг—÷влютјЁ, що передбачають в—÷дсутн—÷сть митних тариф—÷в на —÷мпорт та експорт м—÷ж державами;

¬раховуючи вищенаведене та результати моделюванн€ розд—÷лу 3.2, в дипломн—÷й робот—÷ виконане прогнозуванн€ результат—÷в д—÷€льност—÷ “ќ¬ "јЌ“тјЁ при впровадженн—÷ факторингово-форфейтингових схем, тобто отриманн€ кошт—÷в часткового реф—÷нансуванн€ на пер—÷од виконанн€ розрахунк—÷в за зовн—÷шньоеконом—÷чними контрактами.

¬ ƒодатку Ќ наведен—÷ результати розрахунк—÷в прогнозних баланс—÷в та ф—÷нансових зв—÷т—÷в “ќ¬ "јЌ“тјЁ при впровадженн—÷ факторинго-форфейтингових схем розрахунк—÷в у зовн—÷шньоеконом—÷чних контрактах.

ѕрогнозуванн€ виконано на баз—÷ фактично—„ зв—÷тност—÷ за 2004 р—÷к при введенн—÷ отриманих в розд—÷л—÷ 3.2 параметр—÷в впливу форфейтинго-факторингових операц—÷й на ф—÷нансов—÷ результати (скороченн€ витрат на сплату процент—÷в за банк—÷вський кредит) та балансов—÷ агрегати (п—÷двищенн€ агрегату гот—÷вки за рахунок форфейтинго-факторингового кредитуванн€ та п—÷двищенн€ "асного кап—÷талу за рахунок зростанн€ чистого прибутку).



–ис.3.3 «ростанн€ прогнозованого р—÷вн€ рентабельност—÷ в “ќ¬ "јЌ“тјЁ


Ќа рис.3.3 -3.5 наведен—÷ результати прогнозуванн€ (ƒодаток Ќ), €к—÷ констатують р—÷вень прогнозованого позитивного впливу впровадженн€ факторингових та форфейтингових розрахунк—÷в в зовн—÷шньоеконом—÷чн—÷й д—÷€льност—÷ “ќ¬ "јЌ“тјЁ на п—÷двищенн€ прибутковост—÷ д—÷€льност—÷ та р—÷вн€ л—÷кв—÷дност—÷, д—÷лово—„ активност—÷ та ф—÷нансово—„ ст—÷йкост—÷ п—÷дпри—‘мства.

ѕроведене прогнозуванн€ на ѕ≈ќћ п—÷двищенн€ характеристик д—÷€льност—÷ доч—÷рнього “ќ¬ "јЌ“тјЁ при впровадженн—÷ факторингових та форфейтингових схем розрахунк—÷в на баз—÷ фактичних матер—÷ал—÷в 2004 року показало, що впровадженн€ запропонованих моделей факторингових та форфейтингових розрахунк—÷в позитивно вплива—‘ на прогнозован—÷ результати д—÷€льност—÷ :

прогнозована рентабельн—÷сть актив—÷в по валовому реал—÷зац—÷йному прибутку п—÷двищу—‘тьс€ з фактичного р—÷вн€ 2004 року - 29% до р—÷вней 37-39,8%;

прогнозована рентабельн—÷сть "асного кап—÷талу по чистому прибутку п—÷сл€ оподаткуванн€ п—÷двищу—‘тьс€ з фактичного р—÷вн€ 2004 року - 4,4% до р—÷вней 20 -24,3 %;

прогнозована рентабельн—÷сть реал—÷зовано—„ продукц—÷—„ по чистому доходу п—÷сл€ оподаткуванн€ п—÷двищу—‘тьс€ з фактичного р—÷вн€ 2004 року - 1,76% до р—÷вней 9 -11,3 %;



–ис. 3.4 «ростанн€ показник—÷в д—÷лово—„ активност—÷ (зниженн€ пер—÷од—÷в оборот—÷в агрегат—÷в балансу) в прогнозах “ќ¬ "јЌ“тјЁ


прогнозований пер—÷од одного обороту запас—÷в скорочу—‘тьс€ з фактичного р—÷вн€ 2004 року - 59,9 дн—÷в/оборот до р—÷вней 49 - 52,6 дн—÷в /оборот;

прогнозований пер—÷од одного обороту(погашенн€) деб—÷торсько—„ заборгованост—÷ скорочу—‘тьс€ з фактичного р—÷вн€ 2004 року - 10,2 дн—÷в/ оборот до р—÷вней 8 - 8,46 дн—÷в /оборот;

прогнозований пер—÷од одного обороту (погашенн€) кредиторсько—„ заборгованост—÷ скорочу—‘тьс€ з фактичного р—÷вн€ 2004 року - 29,1 дн—÷в/ оборот до р—÷вней 16,3 - 20,2 дн—÷в /оборот;

прогнозоване сп—÷вв—÷дношенн€ поточно—„ деб—÷торсько—„ заборгованост—÷ до поточно—„ кредиторсько—„ заборгованост—÷ п—÷двищу—‘тьс€ з фактичного р—÷вн€ 2004 року - 0,43 до р—÷вней 0,52- 0,65, що з врахуванн€м б—÷льшо—„ н—÷ж в 2 рази швидкост—÷ обертанн€ деб—÷торсько—„ заборгованост—÷ н—÷ж кредитросько—„, забезпечу—‘ ст—÷йкий граф—÷к платоспроможност—÷ п—÷дпри—‘мства;



–ис. 3.5 ѕрогнозован—÷ р—÷вн—÷ п—÷двищенн€ л—÷кв—÷дност—÷ “ќ¬ "јЌ“тјЁ


прогнозований р—÷вень загально—„ л—÷кв—÷дност—÷ п—÷дпри—‘мства п—÷двищу—‘тьс€ з фактичного р—÷вн€ 2004 року - 1,653 до р—÷вней 2,17 - 2,44, що при нормативному значенн—÷ цього показника не менше 1,0 св—÷дчить про ст—÷йкий запас л—÷кв—÷дност—÷ п—÷дпри—‘мства;

прогнозований р—÷вень швидко—„ (строково—„) л—÷кв—÷дност—÷ п—÷дпри—‘мства п—÷двищу—‘тьс€ з фактичного р—÷вн€ 2004 року - 0,369 до р—÷вней 0,78 - 1,00, що при нормативному значенн—÷ цього показника 0,7 - 0,8 св—÷д-чить про перех—÷д п—÷дпри—‘мства в зону ст—÷йко—„ строково—„ л—÷кв—÷дност—÷;

прогнозований р—÷вень моментально—„ л—÷кв—÷дност—÷ п—÷дпри—‘мства п—÷двищу—‘тьс€ з фактичного р—÷вн€ 2004 року - 0,119 до р—÷вней 0,53 - 0,72, що при нормативному значенн—÷ цього показника 0,2-0,35 св—÷дчить про перех—÷д п—÷дпри—‘мства в зону ст—÷йкого запасу моментально—„ л—÷кв—÷дност—÷ ;

“аким чином при проектному досл—÷дженн—÷ в дипломн—÷й робот—÷ були:

побудован—÷ алгоритми розрахунку доходност—÷ р—÷зних схем реал—÷зац—÷—„ розрахунк—÷в при експортно-—÷мпортних операц—÷€х та реал—÷зован—÷ у вигл€д—÷ таблиць-програм розрахунк—÷в на ѕ≈ќћ в середовищ—÷ "електроннихтјЁ таблиць EXCEL-2000;

проведене чисельне моделюванн€ та оц—÷нки ефективност—÷ впровадженн€ факторингових та форфейтингових схем розрахунк—÷в на п—÷двищенн€ результативност—÷ «≈ƒ та загальн—÷ характеристики п—÷дпри—‘мства.

як показу—‘ анал—÷з результат—÷в розрахунк—÷в при впровадженн—÷ факторингових та форфейтингових схем :

- впровадженн€ факторингових та форфейтингових схем сутт—‘во знижу—‘ ризик можливих втрат за рахунок авансового отриманн€ кошт—÷в на початку —÷мпортно—„ операц—÷—„ та дострокового часткового чи повного погашенн€ кредиту, або направленн€ отриманих кошт—÷в на —÷нш—÷ короткостроков—÷ ф—÷нансов—÷ операц—÷—„;

сутт—‘вий виграш п—÷дпри—‘мства оч—÷ку—‘тьс€ при ризику зат€гуванн€ строк—÷в поставки продукц—÷—„ при 100% передоплат—÷ (—÷ндекс виграшу фактор-схеми —÷мпорту п—÷двищу—‘тьс€ з 1,26 при 30 дн€х до 1,62 при 90 дн€х);

форфейтингова схема з безоборотною продажею вексел€ характеризу—‘тьс€ виграшем перед факторинговою схемою особливо при зриву строк—÷в поставки продукц—÷—„ вище 90 дн—÷в, коли додатковими витратами —‘ штрафи за порушенн€ правил розрахунк—÷в при зовн—÷шньоеконом—÷чних операц—÷€х в ”кра—„н—÷ (—÷ндекс виграшу форфейтингово—„ схеми при 120 дн€х становить 2,63 у пор—÷вн€нн—÷ з —÷ндексом 2,22 дл€ факторингово—„ схеми);

основний виграш факторингово—„ та форфейтингово—„ схеми включа—‘ дострокове погашенн€ банк—÷вського кредиту за рахунок наданн€ фактор-ф—÷рмой (форфейтор-ф—÷рмой) часткового(чи повного) платежу за перекупку деб—÷торсько—„ заборгованост—÷, що да—‘ виграш на процентах за кредит, а також витратах на розтаможуванн—÷ та транспортиров—÷ продукц—÷—„ за рахунок фактор-ф—÷рми (форфейтер-ф—÷рми);

вплив п—÷двищенн€ ставки кредитуванн€ особливо в—÷дчува—‘тьс€ при зниженн—÷ коеф—÷ц—÷—‘нту проектного виторгу (сума продажу —÷мпортно—„ продукц—÷—„ в—÷дносно ц—÷ни контракту на —÷мпорт з 1,5 до 1,3), коли зат€гуванн€ строк—÷в поставки продукц—÷—„ з 30 до 90 дн—÷в та строк—÷в реал—÷зац—÷—„ з 5 до 45 дн—÷в приводить до збиткових результат—÷в —÷мпортно—„ операц—÷—„, захистом в—÷д чого —‘ форфейтинг при продажу з б—÷льшим, н—÷ж при факторингу, дисконтом вексел€ на деб—÷торську заборгован—÷сть на умовах безоборотност—÷ вексел€.

ѕроведений в дипломному проект—÷ анал—÷з показу—‘ практичн—÷ управл—÷нськ—÷ р—÷шенн€ дл€ менеджер—÷в п—÷дпри—‘мства при —÷мпортних контрактах:

- при прогнозуванн—÷ середн—÷х строк—÷в поставки продукц—÷—„ при —÷мпорт—÷ найб—÷льш виг—÷дною —‘ схема —÷мпортного факторингу (виграш в—÷д 25% до 60% по п—÷двищенню р—÷вн€ рентабельност—÷ —÷мпортно—„ операц—÷—„), €ка на 10

- 15% краща н—÷ж форфейтингова схема з б—÷льшим початковим дисконтом перекупки деб—÷торсько—„ заборгованост—÷;

- при прогнозуванн—÷ граничних строк—÷в поставки —÷мпортно—„ продукц—÷—„ (до 90 дн—÷в та вище) б—÷льш виг—÷дною —‘ схема —÷мпортного форфейтингу, €ка в ц—÷й зон—÷ строк—÷в да—‘ б—÷льший виграш (на 30 - 40%) по п—÷двищенню р—÷вн€ рентабельност—÷ —÷мпортно—„ операц—÷—„ , н—÷ж факторингова схема;

јналог—÷чний анал—÷з проектуванн€ схем експортних контракт—÷в з впровадженн€м дисконтних форфейтингових схем показу—‘, що доц—÷льн—÷сть прийн€тт€ управл—÷нського р—÷шенн€ про виг—÷дн—÷сть форфейтинга наступа—‘ при граничних строках надходженн€ кошт—÷в в—÷д експортно—„ поставки ( 60 - 90 дн—÷в) :

- штрафн—÷ санкц—÷—„ за перевищенн€ строк—÷в надходженн€ виручки

перевищують збитки на дисконтному продаж—÷ вексел—÷в форфейтеру;

- форфейтинг при дисконт—÷ менше 10% буде невиг—÷дний дл€ форфейтинг-ф—÷рми;

- форфейтинг при дисконтах вище 15% буде невиг—÷дний експортеру нав—÷ть при гран—÷чних строках надходженн€ кошт—÷в;

виграш ф—÷рми-експортера при проведенн—÷ форфейтингово—„ операц—÷—„ - це зниженн€ частки прибутку за рахунок перекладанн€ ризику несво—‘часного надходженн€ кошт—÷в в—÷д —÷мпортера;

основний виграш ф—÷рми - експортера - це 20% в—÷дшкодуванн€ ѕƒ¬ з повно—„ суми експортно—„ поставки, оск—÷льки права форфейтора на в—÷дшкодуванн€ ѕƒ¬ не переход€ть;

ѕроведене прогнозуванн€ на ѕ≈ќћ п—÷двищенн€ характеристик д—÷€льнос-т—÷ доч—÷рнього “ќ¬ "јЌ“тјЁ при впровадженн—÷ факторингових та форфейтинго-вих схем розрахунк—÷в в «≈ƒ на баз—÷ фактичних матер—÷ал—÷в 2004 року показало, що впровадженн€ запропонованих моделей факторингових та форфейтингових розрахунк—÷в позитивно вплива—‘ на прогнозован—÷ результати д—÷€льност—÷ :

прогнозована рентабельн—÷сть актив—÷в по валовому реал—÷зац—÷йному прибутку п—÷двищу—‘тьс€ з фактичного р—÷вн€ 2004 року - 29% до р—÷вней 37-39,8%;

прогнозована рентабельн—÷сть "асного кап—÷талу по чистому прибутку п—÷сл€ оподаткуванн€ п—÷двищу—‘тьс€ з фактичного р—÷вн€ 2004 року - 4,4% до р—÷вней 20 -24,3 %;

прогнозована рентабельн—÷сть реал—÷зовано—„ продукц—÷—„ по чистому доходу п—÷сл€ оподаткуванн€ п—÷двищу—‘тьс€ з фактичного р—÷вн€ 2004 року - 1,76% до р—÷вней 9 -11,3 %;

прогнозований р—÷вень див—÷дендно—„ прибутковост—÷ 1 грн. статутного фонду товариства п—÷двищу—‘тьс€ з фактичного р—÷вн€ 2004 року - 46 % до р—÷вней 249 -320 % р—÷чних;

прогнозований пер—÷од одного обороту запас—÷в зкорочу—‘тьс€ з фактичного р—÷вн€ 2004 року - 59,9 дн—÷в/оборот до р—÷вней 49 - 52,6 дн—÷в /оборот;

прогнозований пер—÷од одного обороту(погашенн€) деб—÷торсько—„ забор-гованост—÷ зкорочу—‘тьс€ з фактичного р—÷вн€ 2004 року - 10,2 дн—÷в/ оборот до р—÷вней 8 - 8,46 дн—÷в /оборот;

прогнозований пер—÷од одного обороту (погашенн€) кредиторсько—„ за-боргованост—÷ зкорочу—‘тьс€ з фактичного р—÷вн€ 2004 року - 29,1 дн—÷в/ оборот до р—÷вней 16,3 - 20,2 дн—÷в /оборот;

прогнозоване сп—÷вв—÷дношенн€ поточно—„ деб—÷торсько—„ заборгованост—÷ до поточно—„ кредиторсько—„ заборгованост—÷ п—÷двищу—‘тьс€ з фактичного р—÷вн€ 2004 року - 0,43 до р—÷вней 0,52- 0,65, що з врахуванн€м б—÷льшо—„ н—÷ж в 2 рази швидкост—÷ обертанн€ деб—÷торсько—„ заборгованост—÷ н—÷ж кредитросько—„, забезпечу—‘ ст—÷йкий граф—÷к платоспроможност—÷ п—÷дпри—‘мства;

прогнозований р—÷вень загально—„ л—÷кв—÷дност—÷ п—÷дпри—‘мства п—÷двищу—‘тьс€ з фактичного р—÷вн€ 2004 року - 1,653 до р—÷вней 2,17 - 2,44, що при нормативному значенн—÷ цього показника не менше 1,0 св—÷дчить про ст—÷йкий запас л—÷кв—÷дност—÷ п—÷дпри—‘мства;

прогнозований р—÷вень швидко—„ (строково—„) л—÷кв—÷дност—÷ п—÷дпри—‘мства п—÷двищу—‘тьс€ з фактичного р—÷вн€ 2004 року - 0,369 до р—÷вней 0,78 - 1,00, що при нормативному значенн—÷ цього показника 0,7 - 0,8 св—÷д-чить про перех—÷д п—÷дпри—‘мства в зону ст—÷йко—„ строково—„ л—÷кв—÷дност—÷;

прогнозований р—÷вень моментально—„ л—÷кв—÷дност—÷ п—÷дпри—‘мства п—÷двищу—‘тьс€ з фактичного р—÷вн€ 2004 року - 0,119 до р—÷вней 0,53 - 0,72, що при нормативному значенн—÷ цього показника 0,2-0,35 св—÷дчить про перех—÷д п—÷дпри—‘мства в зону ст—÷йкого запасу моментально—„ л—÷кв—÷дност—÷ ;


¬исновки та пропозиц—÷—„


–езультати досл—÷дженн€ д—÷йсно—„ дипломно—„ роботи включають:

анал—÷з —÷снуючого механ—÷зму та —÷нструментар—÷ю зовн—÷шньоеконом—÷чних операц—÷й;

анал—÷з д—÷€льност—÷ та привабливост—÷ розвитку зовн—÷шньоеконом—÷чних операц—÷й в доч—÷рньому п—÷дпри—‘мств—÷ “ќ¬ "јЌ“тјЁ ¬ј“ "янц—÷вський гран—÷тний картјў—‘ртјЁ у 2002 -2004 роках ;

побудован—÷ алгоритми розрахунку доходност—÷ р—÷зних схем реал—÷зац—÷—„ розрахунк—÷в при експортно-—÷мпортних операц—÷€х та реал—÷зац—÷—„ —„х у вигл€д—÷ таблиць-програм розрахунк—÷в на ѕ≈ќћ в середовищ—÷ "електроннихтјЁ таблиць EXCEL-2000;

результати проведенн€ чисельного моделюванн€ та оц—÷нки ефективност—÷ впровадженн€ факторингових та форфейтингових схем розрахунк—÷в.

ћ—÷жнародн—÷ розрахунки можна розгл€дати, €к механ—÷зм регулюванн€ платеж—÷в по зобов'€занн€х, що виникають в результат—÷ економ—÷чно—„ вза—‘мод—÷—„ ф—÷рм р—÷зних держав. –озрахунки виконуютьс€ безгот—÷вковим шл€хом на рахунках банк—÷в, що в—÷д—÷грають найважлив—÷шу роль у систем—÷ м—÷жнародних розрахунк—÷в .

ѕ—÷д час укладанн€ торгового контракту експортер —÷ —÷мпортер визначають умови розрахунк—÷в, а саме засоби платежу —÷ спос—÷б платежу.

як технолог—÷чн—÷ засоби безгот—÷вкового платежу можна вид—÷лити :

банк—÷вськ—÷ телексн—÷ переведенн€ (використовуютьс€ т—÷льки в —Ќƒ);

—÷нструкц—÷—„ системи в—÷ддаленого керуванн€ коррахунками в банках - кореспондентах (нерезидентах) SWIFT (у основному числ—÷ банк—÷в св—÷ту, що —‘ учасниками системи).

кл—÷—‘нтськ—÷ пластиков—÷ карти керуванн€ корпоративними рахунками через систему коррахунк—÷в банк—÷в —÷ м—÷жнародн—÷ центри авторизац—÷—„ операц—÷й банк—÷в-член—÷в пластикових плат—÷жних систем;

документальн—÷ (акредитиви, —÷нкасо, чеки, переказн—÷ вексел—÷) системи в—÷ддаленого керуванн€ коштами банк—÷в на кореспондентських рахунках в банках-нерезидентах.

ќсновою технолог—÷чних м—÷жнародних плат—÷жних систем м—÷ж банками кра—„ни-резидента —÷ нерезидент—÷в —‘ системи вза—‘мних кореспондентських рахунк—÷в банк—÷в-резидент—÷в —÷ банк—÷в-нерезидент—÷в, за допомогою €ких в—÷дбува—‘тьс€ керуванн€ плат—÷жними активами при проплат—÷ експортно-—÷мпортних контракт—÷в.

¬иб—÷р способу платежу - важлива задача, оск—÷льки в—÷н визнача—‘ схему руху кошт—÷в —÷ товару .  ожний з—÷ способ—÷в платежу ма—‘ сво—„ переваги —÷ може бути найб—÷льш виг—÷дний кому-небудь з партнер—÷в.

ћ—÷жнародн—÷ торг—÷вельн—÷ розрахунки, л—÷цензуванн€ валютних операц—÷й, куп—÷вл€-продаж валюти дл€ проведенн€ розрахунк—÷в та застосуванн€ банк—÷вських валютних розрахунково-плат—÷жних —÷нструмент—÷в в ”кра—„н—÷ регулю—‘тьс€ двома основними «аконами та дес€тками —÷нструкц—÷й Ќац—÷онального банку ”кра—„ни.

«г—÷дно «акону ”кра—„ни "ѕро пор€док зд—÷йсненн€ розрахунк—÷в в —÷ноземн—÷й валют—÷тјЁ :

- виручка резидент—÷в у —÷ноземн—÷й валют—÷ п—÷дл€га—‘ зарахуванню на —„х валютн—÷ рахунки в уповноважених банках у терм—÷ни виплати заборгованостей, зазначен—÷ в контрактах, але не п—÷зн—÷ше 90 календарних дн—÷в з дати митного оформленн€ (виписки вив—÷зно—„ вантажно—„ митно—„ декларац—÷—„) продукц—÷—„, що експорту—‘тьс€, а в раз—÷ експорту роб—÷т (послуг), прав —÷нтелектуально—„ "асност—÷ - з моменту п—÷дписанн€ акта або —÷ншого документа, що засв—÷дчу—‘ виконанн€ роб—÷т, наданн€ послуг, експорт прав —÷нтелектуально—„ "асност—÷. ѕеревищенн€ зазначеного терм—÷ну потребу—‘ —÷ндив—÷дуально—„ л—÷ценз—÷—„ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни.

- —÷мпортн—÷ операц—÷—„ резидент—÷в, €к—÷ зд—÷йснюютьс€ на умовах в—÷дстроченн€ поставки, в раз—÷, коли таке в—÷дстроченн€ перевищу—‘ 90 календарних дн—÷в з моменту зд—÷йсненн€ авансового платежу або виставленн€ вексел€ на користь постачальника продукц—÷—„ (роб—÷т, послуг), що —÷мпорту—‘тьс€, потребують —÷ндив—÷дуально—„ л—÷ценз—÷—„ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни.

- при застосуванн—÷ розрахунк—÷в щодо —÷мпортних операц—÷й резидент—÷в у форм—÷ документарного акредитиву терм—÷н строку розрахунк—÷в д—÷—‘ з моменту зд—÷йсненн€ уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

јнал—÷з д—÷€льност—÷ “ќ¬ "јЌ“тјЁ в 2002 - 2004 роц—÷ на зовн—÷шньоеконом—÷чному ринку показав, що :

основн—÷ експортно-—÷мпортн—÷ операц—÷—„ провод€тьс€ на основ—÷ комерц—÷йного кредиту з в—÷дстрочкою платеж—÷в до 60 -70 дн—÷в п—÷сл€ фактично—„ поставки товар—÷в, тобто п—÷дпри—‘мство працю—‘ в зон—÷ ризику порушенн€ строк—÷в зовн—÷шньоеконом—÷чних розрахунк—÷в по законодавству ”кра—„ни (до 90 дн—÷в);

п—÷дпри—‘мство не використову—‘ банк—÷вськ—÷ кредити, оск—÷льки кредитуванн€ п—÷д зовн—÷шньоеконом—÷чн—÷ контракти з комерц—÷йним кредитом дл€ банк—÷в —‘ неприйн€тним;

в результат—÷ п—÷дпри—‘мство ма—‘ нестачу кошт—÷в дл€ розрахунк—÷в —÷ не викону—‘ нормативи строково—„ та абсолютно—„ л—÷кв—÷дност—÷, а також норматив покритт€ запас—÷в "асними коштами та довгостроковими кредитами;

як показу—‘ анал—÷з типових експортних та —÷мпортних контракт—÷в “ќ¬ "јЌ“тјЁ вони заключаютьс€ на умовах комерц—÷йного кредитуванн€ експортера чи —÷мпортера з боку п—÷дпри—‘мства на 30 -70 дн—÷в. «а цей час дл€ поповненн€ об—÷гових кошт—÷в, “ќ¬ "јЌ“тјЁ повинно використовувати короткостроков—÷ комерц—÷йн—÷ кредити банк—÷в п—÷д надходженн€ кошт—÷в по експортним договорам, чи реал—÷зац—÷ю продукц—÷—„ по —÷мпортним договорам.

ќск—÷льки схеми оплати, використову—‘м—÷ “ќ¬ "јЌ“тјЁ в умовах жорстко—„ конкуренц—÷—„ та бажанн€ пробитис€ на зовн—÷шньоеконом—÷чний ринок, дл€ чого необх—÷дно —÷мпортувати €к—÷сну зах—÷дну технолог—÷ю та обладнанн€ обробки гран—÷ту, мають самий високий зовн—÷шньоеконом—÷чний ризик, комерц—÷йн—÷ банки в—÷дмовл€ютьс€ кредитувати ц—÷ операц—÷—„ чи кредитують п—÷д п—÷двищен—÷ кредитн—÷ ставки.

¬казан—÷ недол—÷ки потр—÷бно "вил—÷куватитјЁ впровадженн€м схем факторингу та форфейтингу :

- зам—÷нити умови оплати банк—÷вським переводом експортера через 60-70 дн—÷в на видачу авальованого вексел€ з—÷ строком погашенн€ 60-70 дн—÷в;

- використати авальован—÷ вексел—÷ дл€ реф—÷нансуванн€ п—÷дпри—‘мства на умовах факторингово—„ чи форфейтингово—„ операц—÷—„;

- зам—÷нити передоплату у —÷мпортних контрактах на видачу п—÷дпри—‘мством авальованого вексел€ експортеру-нерезиденту, що дозволить компенсувати недостачу оборотних кошт—÷в до моменту реал—÷зац—÷—„ —÷мпортно—„ продукц—÷—„ та отриманн€ кошт—÷в дл€ оплати вексел€, нав—÷ть —÷ з додатковими витратами на вексельний об—÷г.

як показу—‘ анал—÷з результат—÷в розрахунк—÷в при впровадженн—÷ факторинго-вих та форфейтингових схем :

- впровадженн€ факторингових та форфейтингових схем сутт—‘во знижу—‘ ризик можливих втрат за рахунок авансового отриманн€ кошт—÷в на початку —÷мпортно—„ операц—÷—„ та дострокового часткового чи повного погашенн€ кредиту, або направленн€ отриманих кошт—÷в на —÷нш—÷ короткостроков—÷ ф—÷нансов—÷ операц—÷—„;

сутт—‘вий виграш п—÷дпри—‘мства оч—÷ку—‘тьс€ при ризику зат€гуванн€ строк—÷в поставки продукц—÷—„ при 100% передоплат—÷ (—÷ндекс виграшу фактор-схеми —÷мпорту п—÷двищу—‘тьс€ з 1,26 при 30 дн€х до 1,62 при 90 дн€х);

форфейтингова схема з безоборотною продажею вексел€ характеризу—‘тьс€ виграшем перед факторинговою схемою особливо при зриву строк—÷в поставки продукц—÷—„ вище 90 дн—÷в, коли додатковими витратами —‘ штрафи за порушенн€ правил розрахунк—÷в при зовн—÷шньоеконом—÷чних операц—÷€х в ”кра—„н—÷ (—÷ндекс виграшу форфейтингово—„ схеми при 120 дн€х становить 2,63 у пор—÷вн€нн—÷ з —÷ндексом 2,22 дл€ факторингово—„ схеми);

основний виграш факторингово—„ та форфейтингово—„ схеми включа—‘ дострокове погашенн€ банк—÷вського кредиту за рахунок наданн€ фактор-ф—÷рмой (форфейтор-ф—÷рмой) часткового(чи повного) платежу за перекупку деб—÷торсько—„ заборгованост—÷, що да—‘ виграш на процентах за кредит, а також витратах на розтаможуванн—÷ та транспортиров—÷ продукц—÷—„ за рахунок фактор-ф—÷рми (форфейтер-ф—÷рми);

вплив п—÷двищенн€ ставки кредитуванн€ особливо в—÷дчува—‘тьс€ при зниженн—÷ коеф—÷ц—÷—‘нту проектного виторгу (сума продажу —÷мпортно—„ продукц—÷—„ в—÷дносно ц—÷ни контракту на —÷мпорт з 1,5 до 1,3), коли зат€гуванн€ строк—÷в поставки продукц—÷—„ з 30 до 90 дн—÷в та строк—÷в реал—÷зац—÷—„ з 5 до 45 дн—÷в приводить до збиткових результат—÷в —÷мпортно—„ операц—÷—„, захистом в—÷д чого —‘ форфейтинг при продажу з б—÷льшим, н—÷ж при факторингу, дисконтом вексел€ на деб—÷торську заборгован—÷сть на умовах безоборотност—÷ вексел€.

“аким чином, проведений в дипломному проект—÷ анал—÷з показу—‘ практичн—÷ управл—÷нськ—÷ р—÷шенн€ дл€ п—÷дпри—‘мства при —÷мпортних контрактах:

- при прогнозуванн—÷ середн—÷х строк—÷в поставки продукц—÷—„ при —÷мпорт—÷ найб—÷льш виг—÷дною —‘ схема —÷мпортного факторингу (виграш в—÷д 25% до 60% по п—÷двищенню р—÷вн€ рентабельност—÷ —÷мпортно—„ операц—÷—„), €ка на 10 - 15% краща н—÷ж форфейтингова схема з б—÷льшим початковим дисконтом перекупки деб—÷торсько—„ заборгованост—÷;

- при прогнозуванн—÷ граничних строк—÷в поставки —÷мпортно—„ продукц—÷—„ (до 90 дн—÷в та вище) б—÷льш виг—÷дною —‘ схема —÷мпортного форфейтингу, €ка в ц—÷й зон—÷ строк—÷в да—‘ б—÷льший виграш (на 30 - 40%) по п—÷двищенню р—÷вн€ рентабельност—÷ —÷мпортно—„ операц—÷—„ , н—÷ж факторингова схема;

јналог—÷чний анал—÷з проектуванн€ схем експортних контракт—÷в з впровадженн€м дисконтних форфейтингових схем показу—‘, що виг—÷дн—÷сть форфейтинга наступа—‘ при граничних строках надходженн€ кошт—÷в в—÷д експортно—„ поставки ( 90 дн—÷в) :

- штрафн—÷ санкц—÷—„ за перевищенн€ строк—÷в надходженн€ виручки перевищують збитки на дисконтному продаж—÷ вексел—÷в форфейтеру;

- форфейтинг при дисконт—÷ менше 10% буде невиг—÷дний дл€ форфейтинг-ф—÷рми;

- форфейтинг при дисконтах вище 15% буде невиг—÷дний експортеру нав—÷ть при граничних строках надходженн€ кошт—÷в;

виграш ф—÷рми-експортера при проведенн—÷ форфейтингово—„ операц—÷—„ - це зниженн€ частки прибутку за рахунок перекладанн€ ризику несво—‘часного надходженн€ кошт—÷в в—÷д —÷мпортера;

основний виграш ф—÷рми - експортера - це 20% в—÷дшкодуванн€ ѕƒ¬ з повно—„ суми експортно—„ поставки, оск—÷льки права форфейтора на в—÷дшкодуванн€ ѕƒ¬ не переход€ть;

¬раховуючи вищенаведене дипломн—÷й робот—÷ виконане прогнозуванн€ результат—÷в д—÷€льност—÷ “ќ¬ "јЌ“тјЁ при впровадженн—÷ факторингово-форфейтингових схем, тобто отриманн€ кошт—÷в часткового реф—÷нансуванн€ на пер—÷од виконанн€ розрахунк—÷в за зовн—÷шньоеконом—÷чними контрактами.

ѕроведене прогнозуванн€ на ѕ≈ќћ п—÷двищенн€ характеристик д—÷€льност—÷ доч—÷рнього “ќ¬ "јЌ“тјЁ при впровадженн—÷ факторингових та форфейтингових схем розрахунк—÷в на баз—÷ фактичних матер—÷ал—÷в 2004 року показало, що впровадженн€ запропонованих моделей факторингових та форфейтингових розрахунк—÷в позитивно вплива—‘ на прогнозован—÷ результати д—÷€льност—÷ :

прогнозована рентабельн—÷сть актив—÷в по валовому реал—÷зац—÷йному прибутку п—÷двищу—‘тьс€ з фактичного р—÷вн€ 2004 року - 29% до р—÷вней 37-39,8%;

прогнозована рентабельн—÷сть "асного кап—÷талу по чистому прибутку п—÷сл€ оподаткуванн€ п—÷двищу—‘тьс€ з фактичного р—÷вн€ 2004 року - 4,4% до р—÷вней 20 -24,3 %;

прогнозована рентабельн—÷сть реал—÷зовано—„ продукц—÷—„ по чистому доходу п—÷сл€ оподаткуванн€ п—÷двищу—‘тьс€ з фактичного р—÷вн€ 2004 року - 1,76% до р—÷вней 9 -11,3 %;

прогнозований р—÷вень див—÷дендно—„ прибутковост—÷ 1 грн. статутного фонду товариства п—÷двищу—‘тьс€ з фактичного р—÷вн€ 2004 року - 46 % до р—÷вней 249 -320 % р—÷чних;

прогнозований пер—÷од одного обороту запас—÷в зкорочу—‘тьс€ з фактичного р—÷вн€ 2004 року - 59,9 дн—÷в/оборот до р—÷вней 49 - 52,6 дн—÷в /оборот;

прогнозований пер—÷од одного обороту(погашенн€) деб—÷торсько—„ заборгованост—÷ зкорочу—‘тьс€ з фактичного р—÷вн€ 2004 року - 10,2 дн—÷в/ оборот до р—÷вней 8 - 8,46 дн—÷в /оборот;

прогнозований пер—÷од одного обороту (погашенн€) кредиторсько—„ заборгованост—÷ зкорочу—‘тьс€ з фактичного р—÷вн€ 2004 року - 29,1 дн—÷в/ оборот до р—÷вней 16,3 - 20,2 дн—÷в /оборот;

прогнозоване сп—÷вв—÷дношенн€ поточно—„ деб—÷торсько—„ заборгованост—÷ до поточно—„ кредиторсько—„ заборгованост—÷ п—÷двищу—‘тьс€ з фактичного р—÷вн€ 2004 року - 0,43 до р—÷вней 0,52- 0,65, що з врахуванн€м б—÷льшо—„ н—÷ж в 2 рази швидкост—÷ обертанн€ деб—÷торсько—„ заборгованост—÷ н—÷ж кредитросько—„, забезпечу—‘ ст—÷йкий граф—÷к платоспроможност—÷ п—÷дпри—‘мства;

прогнозований р—÷вень загально—„ л—÷кв—÷дност—÷ п—÷дпри—‘мства п—÷двищу—‘тьс€ з фактичного р—÷вн€ 2004 року - 1,653 до р—÷вней 2,17 - 2,44, що при нормативному значенн—÷ цього показника не менше 1,0 св—÷дчить про ст—÷йкий запас л—÷кв—÷дност—÷ п—÷дпри—‘мства;

прогнозований р—÷вень швидко—„ (строково—„) л—÷кв—÷дност—÷ п—÷дпри—‘мства п—÷двищу—‘тьс€ з фактичного р—÷вн€ 2004 року - 0,369 до р—÷вней 0,78 - 1,00, що при нормативному значенн—÷ цього показника 0,7 - 0,8 св—÷д-чить про перех—÷д п—÷дпри—‘мства в зону ст—÷йко—„ строково—„ л—÷кв—÷дност—÷;

прогнозований р—÷вень моментально—„ л—÷кв—÷дност—÷ п—÷дпри—‘мства п—÷двищу—‘тьс€ з фактичного р—÷вн€ 2004 року - 0,119 до р—÷вней 0,53 - 0,72, що при нормативному значенн—÷ цього показника 0,2-0,35 св—÷дчить про перех—÷д п—÷дпри—‘мства в зону ст—÷йкого запасу моментально—„ л—÷кв—÷дност—÷ ;


—писок використано—„ л—÷тератури


1. «ј ќЌ ” –ј–«Ќ» "ѕро банки —÷ банк—÷вську д—÷€льн—÷стьї // в—÷д 7 грудн€ 2000 року N 2121-III (–∆з зм—÷нами —÷ доповненн€ми, внесеними «аконами ”кра—„ни станом на 20 листопада 2003 року N 1294-IV)

2. «акон ”кра—„ни "ѕро Ќац—÷ональний банк ”кра—„нитјЁ // в—÷д 20 травн€ 1999 року N 679-XIV (–∆з зм—÷нами —÷ доповненн€ми, внесеними «аконами ”кра—„ни станом на 10.01. 2002 року N 2922-III)

3. «ј ќЌ ” –ј–«Ќ» "ѕро ћитний тариф ”кра—„ниї // в—÷д 5 кв—÷тн€ 2001 року N 2371-III (–∆з зм—÷нами —÷ доповненн€ми, внесеними «аконами ”кра—„ни станом на 7 березн€ 2002 року N 3114-III)

4. «акон ”кра—„ни "ѕро регулюванн€ товарообм—÷нних (бартерних) операц—÷й у сфер—÷ зовн—÷шньоеконом—÷чно—„ д—÷€льност—÷ї в—÷д 23.12.98 р. є 351-XIV, з—÷ зм—÷нами та доповненн€ми

5. «акон ”кра—„ни " ѕро операц—÷—„ з давальницькою сировиною у зовн—÷шньоеконом—÷чн—÷й д—÷€льност—÷тјЁ // в—÷д 15 вересн€ 1995 року N 327/95-¬– ( —÷з зм—÷нами станом на 21 червн€ 2001 року N 2555-III)

6. «акон ”кра—„ни "ѕро оподаткуванн€ прибутку п—÷дпри—‘мствтјЁ // в—÷д 28.12.1994 N 334/94-¬–( —÷з зм—÷нами та доповненн€ми станом на 27.11.2003 N 1344-IV)

7. «акон ”кра—„ни "ѕро господарськ—÷ товаристватјЁ / в—÷д 19 вересн€ 1991 року N 1576-XII/ в—÷д 17 травн€ 2001 року N 2409-III

8. «ј ќЌ ” –ј–«Ќ» тјёѕро податок на додану варт—÷сть тјё// в—÷д 3 кв—÷тн€ 1997 року N 168/97-¬– (–∆з зм—÷нами —÷ доповненн€ми, внесеними «аконами ”кра—„ни в—÷д 7 березн€ 2002 року N 3118-III)

9. «акон ”кра—„ни " ѕро зовн—÷шньоеконом—÷чну д—÷€льн—÷стьтјЁ // в—÷д 16 кв—÷тн€ 1991 року N 959-XII (в—÷д 8 червн€ 2000 року N 1807-III).

10. «акон ”кра—„ни "ѕро пор€док виконанн€ розрахунк—÷в в —÷ноземн—÷й валют—÷тјЁ// є 185/94-¬– в—÷д 23.09.1994 (–∆з зм—÷нами —÷ доповненн€ми, внесеними «аконами ”кра—„ни станом на 5 лютого 2004 року N 1454-IV)

11. «ј ќЌ ” –ј–«Ќ» "ѕро об—÷г вексел—÷в в ”кра—„н—÷ї //в—÷д 5 кв—÷тн€ 2001 року N 2374-III (–∆з зм—÷нами —÷ доповненн€ми, внесеними «аконом ”кра—„ни в—÷д 25 грудн€ 2002 року N 364-IV)

12.  ќЌ¬≈Ќ÷–∆я, €кою запроваджено ”н—÷ф—÷кований закон про переказн—÷ вексел—÷ та прост—÷ вексел—÷ //ƒј“ј ѕ–∆ƒѕ»—јЌЌя: 07.06.30 р., ƒј“ј ѕ–»–ƒƒЌјЌЌя ” –ј–«Ќќё: 06.07.99 р. ,ƒј“ј ЌјЅ”““я „»ЌЌќ—“–∆ ” –ј–«Ќќё: 06.01.2000 р.

13. ƒекрет  абм—÷ну ”кра—„ни " ѕро систему валютного регулюванн€ —÷ валютного контролютјЁ // є 15-93 в—÷д 19.02.1993 в редакц—÷—„ зм—÷н в—÷д в—÷д 16 с—÷чн€ 2003 року N 436-IV

14. √осподарський кодекс ”кра—„ни // в—÷д 16 с—÷чн€ 2003 року N 436-IV(д—÷—‘ з 01.01.2004)

15.  одекс ”кра—„ни про адм—÷н—÷стративн—÷ правопорушенн€ //в—÷д 7 грудн€ 1984 року є 8073-’(–∆з зм—÷нами —÷ доповненн€ми станом на 24 червн€ 2004 року N 1876-IV)

16.  –»ћ–∆ЌјЋ№Ќ»…  ќƒ≈ — ” –ј–«Ќ» // в—÷д 5 кв—÷тн€ 2001 року N 2341- III (–∆з зм—÷нами —÷ доповненн€ми, внесеними «аконами ”кра—„ни на 15 травн€ 2003 року N 744-IV, ќ¬”, 2003 р., N 23, ст. 1016)

17. ћ»“Ќ»…  ќƒ≈ — ” –ј–«Ќ» // в—÷д 11 липн€ 2002 року N 92-IV

18. ÷»¬–∆Ћ№Ќ»…  ќƒ≈ — ” –ј–«Ќ» // 16 с—÷чн€ 2003 року N 435-IV ( –∆з зм—÷нами —÷ доповненн€ми, внесеними законами ”кра—„ни станом на 12 травн€ 2004 року N 1713-IV, ќ¬”, 2004 р., N 25, ст. 1629)

19. ћ–∆∆Ќј–ќƒЌј “ќ–√ќ¬≈Ћ№Ќј ѕјЋј“ј ћ—÷жнародн—÷ правила по тлумаченню терм—÷н—÷в "–∆нкотермс" (редакц—÷€ 2000 р.) // Ќадруковано: "”р€довий кур'—‘р", N 63, 3 кв—÷тн€ 2000 р., "”р€довий кур'—‘р", N 68, 10 кв—÷тн€ 2002 р.

20. ћ“ѕ "”н—÷ф—÷кован—÷ правила та звича—„ дл€ документарних акредитив—÷втјЁ (редакц—÷€ 1993 р., публ—÷кац—÷€ ћ—÷жнародно—„ “орговельно—„ ѕалати N 500)

21. ћ≈∆ƒ”Ќј–ќƒЌџ≈ ѕ–ј¬»Ћј ѕќ »Ќ ј——ќ* // (редакци€ 1995 года, публикаци€ ћеждународной торговой палат—÷ є 522

22. "∆еневска€  онвенци€, устанавливающа€ единообразний закон о переводном и простом векселетјЁ (1930 г. о единообразном «аконе о переводном и простом векселе от 07.06.30 г.) N 358 (ƒЋя ” –ј»Ќџ: 06.01 2000 г )

23. –∆нструкц—÷€ " ѕравила зд—÷йсненн€ операц—÷й на м—÷жбанк—÷вському валютному ринку ”кра—„нитјЁ // ѕостанова ѕравл—÷нн€ ЌЅ” є 127 в—÷д 18.03.1999 (в редакц—÷—„ зм—÷н ѕостанови ЌЅ” в—÷д 17 вересн€ 2003 року N 400)

24. –∆нструкц—÷€ про пор€док в—÷дкритт€, використанн€ —÷ закритт€ рахунк—÷в у нац—÷ональн—÷й та —÷ноземних валютах //ѕостанова ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 12 листопада 2003 року N 492 (станом зм—÷н на 23 червн€ 2004 року N 295

25. –∆нструкц—÷€ " ѕро перем—÷щенн€ валюти ”кра—„ни, —÷ноземно—„ валюти, банк—÷вських метал—÷в, плат—÷жних документ—÷в та плат—÷жних карток через митний кордон ”кра—„нитјЁ // ѕостанова ѕравл—÷нн€ ЌЅ” є 283 в—÷д 12.07.2000 (в редакц—÷—„ зм—÷н ѕостанови ЌЅ” в—÷д 12 липн€ 2004 року N 319);

26. –∆нструкц—÷€ про пор€док регулюванн€ д—÷€льност—÷ банк—÷в в ”кра—„н—÷ // ѕостанова ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 28 серпн€ 2001 року N 368 (–∆з зм—÷нами —÷ доповненн€ми, внесеними постановами ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни станом в—÷д 10 серпн€ 2004 року N 377)

27. ѕоложенн€ про валютний контроль // ѕостанова ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 8 лютого 2000 року N 49 (станом зм—÷н на 29 с—÷чн€ 2003 року N 30)

28. ѕоложенн€ про пор€док видач—÷ банкам банк—÷вських л—÷ценз—÷й, письмових дозвол—÷в та л—÷ценз—÷й на виконанн€ окремих операц—÷й //ѕостанова ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 17 липн€ 2001 року N 275 (–∆з зм—÷нами —÷ доповненн€ми, внесеними постановами ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни станом на 17 березн€ 2004 року N 112)

29. ѕоложенн€ "ѕро пор€док зд—÷йсненн€ операц—÷й з чеками в —÷ноземн—÷й валют—÷ на територ—÷—„ ”кра—„нитјЁ(ѕостанова ѕравл—÷нн€ ЌЅ” є 520 в—÷д 29.12.2000 )

30. ѕоложенн€ " ѕро пор€док ре—‘страц—÷—„ договор—÷в в —÷ноземн—÷й валют—÷ м—÷ж резидентами та нерезидентами ”кра—„нитјЁ (ѕостанова ѕравл—÷нн€ ЌЅ” є 12 в—÷д 15.01.2001) ;

31. ѕоложенн€ про вантажну митну декларац—÷ю //постанова  аб—÷нету ћ—÷н—÷стр—÷в ”кра—„ни в—÷д 9 червн€ 1997 р. N 574 / в—÷д 28 березн€ 2001 року N 287

32. ѕоложенн€ (стандарт) бухгалтерського обл—÷ку 1 "«агальн—÷ вимоги до ф—÷нансово—„ зв—÷тност—÷", Ќаказ ћ—÷нф—÷на ”кра—„ни є 87 в—÷д 31.03.1999 + є 304 в—÷д 30.11.2000.

33. ѕоложенн€ (стандарт) бухгалтерського обл—÷ку 2 "Ѕаланс", Ќаказ ћ—÷нф—÷на ”кра—„ни є 87 в—÷д 31.03.1999 + є 304 в—÷д 30.11.2000.

34. ѕоложенн€ (стандарт) бухгалтерського обл—÷ку 3 " «в—÷т про ф—÷нансов—÷ результати ", Ќаказ ћ—÷нф—÷на ”кра—„ни є 87 в—÷д 31.03.1999 + є 304 в—÷д 30.11.2000.

35. "ѕро типов—÷ плат—÷жн—÷ умови зовн—÷шньоеконом—÷чних договор—÷в (контракт—÷в) —÷ типов—÷ форми захисних застережень до зовн—÷шньоеконом—÷чних договор—÷в (контракт—÷в), €к—÷ передбачають розрахунки в —÷ноземн—÷й валют—÷тјЁ //  јЅ–∆Ќ≈“ ћ–∆Ќ–∆—“––∆¬ ” –ј–«Ќ» –∆ Ќј÷–∆ќЌјЋ№Ќ»… ЅјЌ  ” –ј–«Ќ» ѕќ—“јЌќ¬ј в—÷д 21 червн€ 1995 р. N 444

36. ѕро переказуванн€ кошт—÷в у нац—÷ональн—÷й та —÷ноземн—÷й валют—÷ на користь нерезидент—÷в за де€кими операц—÷€ми //ѕостанова ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 30 грудн€ 2003 року N 597 (–∆з зм—÷нами —÷ доповненн€ми, внесеними постановою ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 17 червн€ 2004 року N 270)

37. ѕоложенн€ про оформленн€ та поданн€ кл—÷—‘нтами плат—÷жних доручень в —÷ноземн—÷й валют—÷ або банк—÷вських металах, за€в про куп—÷влю або продаж —÷ноземно—„ валюти або банк—÷вських метал—÷в до уповноважених банк—÷в —÷ —÷нших ф—÷нансових установ та пор€док —„х виконанн€ //ѕостанова ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 5 березн€ 2003 року N 82 (–∆з зм—÷нами —÷ доповненн€ми, внесеними постановами ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни станом на 12 листопада 2003 року N 493)

38. ѕоложенн€ про в—÷дкритт€ та функц—÷онуванн€ в уповноважених банках ”кра—„ни рахунк—÷в банк—÷в-кореспондент—÷в в —÷ноземн—÷й валют—÷ та в гривн€х // ѕостанова ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 26 березн€ 1998 року N 118 (в редакц—÷—„ зм—÷н ѕостанови ЌЅ” станом на 10 листопада 2003 року N 485)

39. ѕоложенн€ про пор€док зд—÷йсненн€ банками операц—÷й з вексел€ми в нац—÷ональн—÷й валют—÷ на територ—÷—„ ”кра—„ни // ѕостанова ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 16 грудн€ 2002 року N 508

40. ѕоложенн€ про пор€док зд—÷йсненн€ уповноваженими банками операц—÷й за документарними акредитивами в розрахунках за зовн—÷шньоеконом—÷чними операц—÷€ми // ѕостанова ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 3 грудн€ 2003 року N 514

41. Ѕаканов ћ.»., Ўеремет ј.ƒ. “еори€ экономического анализа: учебник. - ћ.: ‘инансы и статистика, 1996.

42. Ѕанк—÷вськ—÷ операц—÷—„. ѕ—÷д ред. ј.ћ.ћороз, ћ.–∆.—авлук, ћ.‘.ѕудовк—÷на та —÷нш—÷ -  и—„в:  Ќ≈”, 2000 .

43. Ѕойчук –∆.ћ. ’ар—÷в ѕ.—., ’опчан ћ.–∆. ≈коном—÷ка п—÷дпри—‘мств. - Ћьв—÷в: ¬-во "—поломтјЁ, 1998.

44. √рачев ё. Ќ. ¬нешнеэкономическа€ де€тельность. ќрганизаци€ и техника внешнеэкономических операций: ”чеб.-практ. пособие. - ћ., 2000.

45. √анна Ќегода ќперац—÷—„ з простим векселем //¬л¬—÷сник податково—„ служби ”кра—„ниї, жовтень 2002 р., є 39 с. 39

46. ƒ. ¬инокуров ¬ексельний об—÷г в ”кра—„н—÷: нове та узаконене старе // "ѕодатки та бухгалтерський обл—÷кї, 10 травн€ 2001 р., є 38 (387), с. 22

47. ƒегт€рева ќ. »., ѕол€кова “. Ќ., —аркисов —. ¬. ¬нешнеэкономическа€ де€тельность. ”чеб. пособие. - ћ., 1999.

48. ≈коном—÷ка п—÷дпри—‘мств / «а ред. ѕокропивного —. ‘.-  .: ’вил€-ѕрес, 1995.

49. ≈фимова ћ.–., √анченко ќ.»., ѕетрова ≈.¬. ѕрактикум по общей теории статистики: ”чебное пособие. - ћосква: ‘инансы и статистика, 2000.

50. –ƒршов ј.ƒ. ћ—÷жнародн—÷ митн—÷ в—÷дносини - “овариство "«нанн€тјЁ,—анкт-ѕетербург, 2000

51. –∆змайлова  .¬. ‘—÷нансовий анал—÷з: Ќавч. пос—÷бник -  .: ћј”ѕ,2000.

52.  озик ¬.¬., ѕанкова Ћ.ј., ƒаниленко Ќ.Ѕ. ћ—÷жнародн—÷ економ—÷чн—÷ в—÷дносини: навч. пос—÷бник -  и—„в, "«нанн€ ѕрес-2000тјЁ, 2000.

53.  овалев ¬.¬. ‘инансовый анализ: ”правление капиталом. ¬ыбор инвестиций. јнализ отчЄтности. - ћ.: ‘инансы и статистика, 1996г.

54.  ириченко ќ.ј. ћенеджмент зовн—÷шньоеконом—÷чно—„ д—÷€льност—÷: Ќавч. пос—÷б. - 3-т—‘ вид., перероб. —÷ доп. -  .: «нанн€-ѕрес, 2002. - 384 с.

55.  оцовська –., –ичак—÷вська ¬ та —÷нш. ќперац—÷—„ комерц—÷йних банк—÷в - Ћьв—÷в : ЋЅ–∆ ЌЅ”, 2001

56. Ћизинговые, факторинговые, форфейтинговые операции банков/под ред. јбалкин Ћ.»., јболихина √.Ћ., јдибеков ћ.√. - ћосква, "ƒе ј" 1995г.

57. ћеждународные расчеты по коммерческим операци€м. „асть 1:јккредитив. ѕеревод под ред. Ќоско ј.ѕ., јќ " онсалтбанкир", ћ.: 1994 .

58. ћеждународные расчеты по коммерческим операци€м. „асть 2: »нкассо. ѕеревод. ѕеревод под ред. Ќоско ј.ѕ., јќ " онсалтбанкир", ћ.: 1994 .

59. ћеждународные валютно-кредитные и финансовые отношени€ / под. редакцией Ћ.Ќ. расавиной - ћ.: "‘инансы и статистикаї, 2001

60. ѕап—÷нова ќ. ¬—÷дображенн€ операц—÷й з вексел€ми в бухгалтерському обл—÷ку// "Ѕалансї, 22 серпн€ 2000 р., є 34 (315), с. 29

61. –огач ќ.–∆., ‘—÷л—÷пенко ј.—., Ўемет “.—. ћ—÷жнародн—÷ ф—÷нанси. ѕ—÷дручник.  и—„в: Ћиб—÷дь, 2003, 784 с.

62. —тровский Ћ.≈.,  азанцев —. ., ѕаршина ≈.ј. и др. ¬нешнеэкономическа€ де€тельность предпри€ти€: ”чеб. дл€ вузов / ѕод ред. проф. Ћ.≈. —тровского. - 2-е изд., перераб. и доп. - ћ., 1999.

63. ”правл—÷нн€ зовн—÷шньоеконом—÷чною д—÷€льн—÷стю: Ќавч.пос—÷бник: 2-ге вид., випр. —÷ доп. / «а заг. ред. ј. –∆.  ред—÷сова. -  .: ¬–∆–ј-–, 2002. - 552 с.

64. SWIFT - –уководство пользовател€ по форматированию телекоммуникационных сообщений, Ѕельги€, 1994.

ƒодаток ј

—труктура умов зовн—÷шньоеконом—÷чних договор—÷в по –∆Ќ ќ“≈–ћ—-2000


√рупа E

¬—÷дправленн€

EXW

‘ранко-завод (... назва м—÷i€)

√рупа F

ќсновне перевезенн€ не оплачено

FCA

‘ранко-перев—÷зник (... назва м—÷i€ призначенн€)

FAS

‘ранко вздовж борту судна (... назва порту в—÷двантаженн€)

FOB

‘ранко-борт (... назва порту в—÷двантаженн€)

√рупа C

ќсновне перевезенн€ оплачено

CFR

¬арт—÷сть —÷ фрахт (... назва порту призначенн€)

CIF

¬арт—÷сть, страхуванн€ та фрахт (... назва порту призначенн€)

CPT

‘рахт/перевезенн€ оплачен—÷ до (... назва м—÷i€ призначенн€)

CIP

‘рахт/перевезенн€ та страхуванн€ оплачен—÷ до (... назва м—÷i€ призначенн€)

√рупа D

ѕрибутт€

DAF

ѕоставка до кордону (... назва м—÷i€ поставки)

DES

ѕоставка з судна (тјж назва порту призначенн€)

DEQ

ѕоставка з причалу (тјж назва порту призначенн€)

DDU

ѕоставка без сплати мита (... назва м—÷i€ призначенн€)

DDP

ѕоставка з—÷ сплатою мита (... назва м—÷i€ призначенн€)


ƒодаток Ѕ

ƒодатков—÷ пол€ - —÷нструкц—÷—„ пов—÷домлень SWIFT


—короченн€

«наченн€

“ип пов—÷домленн€

ACC

–∆нструкц—÷—„ дл€ банку к—÷нцевого одержувача кошт—÷в (бенеф—÷ц—÷ара)

100, 200, 202

BENONLY

ѕлат—÷ж ма—‘ бути зд—÷йснено виключно дл€ бенеф—÷ц—÷ара

100

BNF

–∆нструкц—÷—„ дл€ бенеф—÷ц—÷ара

202

CHEQUE

ѕлатити чеком

100

CORPTRAD

ѕлат—÷ж зд—÷йснено при торговельних розрахунках, наприклад, при валютних угодах, угодах з ц—÷нними паперами

100

HOLD

Ѕенеф—÷ц—÷ар буде виходити на зв'€зок. ѕлатити п—÷сл€ з'€суванн€

100

INS

”станова, €ка доручила в—÷дправнику виконанн€ операц—÷—„

100, 202

INT

–∆нструкц—÷—„ дл€ банку-посередника

100, 200, 202

INTRACOM

ѕлат—÷ж —‘ внутр—÷шньоф—÷рмовим, тобто - плат—÷ж м—÷ж двома компан—÷€ми, що належать до одн—÷—‘—„ групи

100

PHON

ѕов—÷домте банк к—÷нцевого одержувача кошт—÷в (бенеф—÷ц—÷ара) по телефону

100, 200, 202

PHONBEN

ѕов—÷домте/зв'€ж—÷тьс€ з бенеф—÷ц—÷аром по телефону

100, 202

PHONIBK

ѕов—÷домте банк-посередник по телефону

100, 200, 202

RCB

‘—÷л—÷€ банку-одержувача або —÷нший банк, через €кий кошти будуть доступними банку-одержувачу

100

REC

–∆нструкц—÷—„ дл€ одержувача

100, 200, 202

REJT

¬—÷дмова

100, 200, 202

RETN

ѕоверненн€

100, 200, 202

TELE

ѕов—÷домте банк к—÷нцевого одержувача кошт—÷в (бенеф—÷ц—÷ара) найб—÷льш ефективним засобом зв'€зку

100, 200, 202

TELEBEN

ѕов—÷домте бенеф—÷ц—÷ара найб—÷льш ефективним засобом зв'€зку

100, 202

TELEIBK

ѕов—÷домте банк-посередник найб—÷льш ефективним засобом зв'€зку

100, 200, 202



ƒодаток ¬

—хеми застосуванн€ основних розрахунових —÷нструмент—÷в в зовн—÷шн—÷й торг—÷вл—÷


–ис. ¬.1 —хема операц—÷йних етап—÷в розрахунк—÷в чеками при проведенн—÷ —÷мпортно—„ операц—÷—„

–ис. ¬.2 —хема операц—÷йних етап—÷в розрахунк—÷в вексел€ми при проведенн—÷ —÷мпортно—„ операц—÷—„

–ис. ¬.3 —хема операц—÷йних етап—÷в розрахунк—÷в банк—÷вськими переказами при проведенн—÷ —÷мпортно—„ операц—÷—„ з частковим попередн—÷м авансуванн€м



–ис.¬.4 —хема акредитивно—„ операц—÷—„ зовн—÷шньоеконом—÷чного банк—÷вського переказу з документальними умовами виконанн€ плат—÷жного дорученн€


1. ≈кспортер —÷ —÷мпортер укладають угоду куп—÷вл—÷-продажу, що передбача—‘ акредитивну форму розрахунк—÷в.

2. ѕ—÷сл€ укладанн€ угоди експортер готу—‘ товар до в—÷двантаженн€, про що спов—÷ща—‘ —÷мпортера.

3. ќдержавши таке пов—÷домленн€ , —÷мпортер направл€—‘ сво—‘му банку за€ву на в—÷дкритт€ акредитива, у €к—÷й в—÷дзнача—‘ вс—÷ необх—÷дн—÷ його умови.

4. Ѕанк-ем—÷тент в—÷дкрива—‘ акредитив —÷ просить банк у кра—„н—÷ продавц€ ав—÷зувати —÷ в р€д—÷ випадк—÷в п—÷дтвердити акредитив.

5. ќдержавши акредитив в—÷д банку-ем—÷тента, ав—÷зуючий банк спов—÷ща—‘ продавц€ про в—÷дкритт€ акредитива.

6. ќдержавши акредитив в—÷д ав—÷зуючего банку —÷ переконавшись , що умови акредитива ц—÷лком в—÷дпов—÷дають угод—÷, продавець в—÷двантажу—‘ товар на адресу покупц€.

7. ѕ—÷сл€ в—÷двантаженн€ товару продавець одержу—‘ в—÷д перев—÷зника транспортн—÷ документи.

8. ѕродавець нада—‘ передбачен—÷ акредитивом документи у св—÷й банк.

9. Ѕанк бенеф—÷ц—÷ара перев—÷р€—‘ —÷ в—÷дсила—‘ документи банку-ем—÷тенту дл€ оплати.

10. ќдержавши документи банк-ем—÷тент перев—÷р€—‘ —„х, п—÷сл€ чого переводить суму платежу банку експортера.

11. Ѕанк-ем—÷тент дебету—‘ рахунок —÷мпортера.

12. Ѕанк експортера зарахову—‘ виторг бенеф—÷ц—÷ару.

13. –∆мпортер, за допомогою отриманих документ—÷в, одержу—‘ товар.


“аблиц€ ¬.1

¬иди акредитив—÷в та —„х класиф—÷кац—÷€

є п/п

 ласиф—÷кац—÷€

¬ид

ѕ—÷двид

1.

«а способом використанн€

а) документарн—÷ (товарн—÷)

б) грошов—÷ (циркул€рн—÷)


2.

«а формою

а) документарн—÷ акредитиви

б) акредитивн—÷ комерц—÷йн—÷ листи


3.

«а способом пов—÷домленн€ бенеф—÷ц—÷ара (експортера) про в—÷дкритт€ акредитива на його користь

а) пр€мо ав—÷зован—÷ акредитиви

б) акредитиви, ав—÷зован—÷ через ав—÷зуючий банк

в) попередньо ав—÷зован—÷ акредитиви


4.

«алежно в—÷д виду зовн—÷шньоеконом—÷чно—„ д—÷€льност—÷ субтјў—‘кт—÷в господарюванн€

а) акредитиви на —÷мпорт

б) акредитиви на експорт

транзитн—÷ акредитиви

5.

«а ступенем гарантовано—„ оплати сум, €к—÷ мають бути сплачен—÷ експортеру

а) в—÷дкличн—÷

б) безв—÷дкличн—÷


6.

«а на€вн—÷стю або в—÷дсутн—÷стю п—÷дтвердженн€ за акредитивом з боку ав—÷зу-ючого чи —÷ншого банку

а) п—÷дтверджен—÷

б) неп—÷дтверджен—÷


7.

«а характером платежу у звтјў€зку з можлив—÷стю чи неможлив—÷стю зд—÷йснювати частков—÷ поставки продукц—÷—„

а) под—÷льн—÷

б) непод—÷льн—÷


8.

«а валютою платежу

а) в нац—÷ональн—÷й валют—÷ бенеф—÷ц—÷ара (експортера)

б) в нац—÷ональн—÷й валют—÷ —÷мпортера (наказодавц€ акредитива)

в) у трет—÷й валют—÷


9.

«а м—÷iем та субтјў—‘ктом виконанн€

а) виконуютьс€ банком-ем—÷тентом у кра—„н—÷ —÷мпортера

б) виконуютьс€ ав—÷зуючим або п—÷дтверджуючим банком, €кий знаходитьс€ у кра—„н—÷ бенеф—÷ц—÷ара (експортера)

в) виконуютьс€ за участю третього банку


10.

«а способом виконанн€

а) шл€хом платежу за предтјў€вленн€м

б) шл€хом платежу з в—÷дстрочкою

в) шл€хом акцепту

г) шл€хом негоц—÷ац—÷—„

обмежен—÷

в—÷льн—÷

11.

«алежно в—÷д на€вност—÷ —÷нших бенеф—÷ц—÷ар—÷в

а) переказн—÷ (трансферабельн—÷)

б) не переказн—÷


12.

«алежно в—÷д на€вност—÷ депонованих кошт—÷в у п—÷дтверджуючому банку

а) покрит—÷

б) непокрит—÷


13.

—пец—÷альн—÷ форми акредитив—÷в

а) компенсац—÷йн—÷

б) зустр—÷чн—÷

в) резервн—÷ ("стенд-байтјЁ)

г)в—÷дновлювальн—÷ (револьверн—÷)

д.) з червоною смугою

кумул€тивн—÷

не кумул€тивн—÷


ƒодаток √

“арифи јѕѕЅ "јвальї на обслуговуванн€ м—÷жнародних операц—÷й по документарних акредитивах та банк—÷вських переказах



¬иди операц—÷й

—тавки

ѕрим—÷тки

≈кспортн—÷ акредитиви

1

ѕопередн—‘ ав—÷зуванн€ акредитиву бенеф—÷ц—÷ару

50 USD

2

јв—÷зуванн€ акредитиву*

0,1% min 40 USD max 500 USD

3

ѕ—÷дтвердженн€ акредитиву:

без грошового покритт€

5% р—÷чних, або зг—÷дно з окремим договором

з грошовим покритт€м в јѕѕЅ "јвальї

0,2% за квартал

min 50 USD

max 1000 USD

4

ѕерев—÷рка документ—÷в на в—÷дпов—÷дн—÷сть умовам акредитиву**

0,3%

min 50 USD

max 1000 USD

«а кожний пакет документ—÷в

5

ѕлат—÷ж на користь бенеф—÷ц—÷ара

0,2%

min 20 USD

max 500 USD

6

јв—÷зуванн€ зм—÷н умов акредитиву

40 USD

«а кожне пов—÷домленн€

7

ќбробка документ—÷в, що мають розб—÷жност—÷ з умовами акредитиву

30 USD

8

јнулюванн€ акредитиву до терм—÷ну його зак—÷нченн€

40 USD

9

ѕерев—÷рка документ—÷в на в—÷дпов—÷дн—÷сть умовам акредитиву, €кщо јѕѕЅ "јвальї не —‘ виконавчим банком

0,1%

min 40 USD

max 250 USD

10

¬—÷дстеженн€ платежу з в—÷дстрочкою

0,1%

max 50 USD

11

ѕереказ трансферабельного акредитиву на користь —÷ншого бенеф—÷ц—÷ара

0,25%

min 50 USD

max 1000 USD

12

Ќегоц—÷ац—÷€ акредитиву

«г—÷дно з окремим договором

–∆мпортн—÷ акредитиви

1

ѕопередн—‘ ав—÷зуванн€ акредитиву

1

ѕопередн—‘ ав—÷зуванн€ акредитиву

2

¬—÷дкритт€ акредитиву/зб—÷льшенн€ суми акредитиву

2

¬—÷дкритт€ акредитиву/зб—÷льшенн€ суми акредитиву

«алежно в—÷д суми: в—÷д 0 до 400 000 USD

в—÷д 400 000,01 до 800 000 USD

в—÷д 800 000,01 до 1 500 000 USD

в—÷д 1 500 000,01 USD —÷ б—÷льше

«алежно в—÷д суми: в—÷д 0 до 400 000 USD

в—÷д 400 000,01 до 800 000 USD

в—÷д 800 000,01 до 1 500 000 USD

в—÷д 1 500 000,01 USD —÷ б—÷льше

3

«абезпеченн€ акредитиву, що в—÷дкрива—‘тьс€, п—÷дтвердженн€м —÷ншого банку з використанн€м кредитно—„ л—÷н—÷—„

3

«абезпеченн€ акредитиву, що в—÷дкрива—‘тьс€, п—÷дтвердженн€м —÷ншого банку з використанн€м кредитно—„ л—÷н—÷—„

4

–∆нш—÷ зм—÷ни

4

–∆нш—÷ зм—÷ни

5

ѕерев—÷рка отриманих документ—÷в**

5

ѕерев—÷рка отриманих документ—÷в**

6

ќбробка документ—÷в з розб—÷жн—÷стю за умовами акредитиву

6

ќбробка документ—÷в з розб—÷жн—÷стю за умовами акредитиву

7

јнулюванн€ акредитиву до строку його зак—÷нченн€

7

јнулюванн€ акредитиву до строку його зак—÷нченн€

8

ѕлат—÷ж на користь бенеф—÷ц—÷ара

8

ѕлат—÷ж на користь бенеф—÷ц—÷ара

9

јкцепт витрат

9

јкцепт витрат


ќбслуговуванн€ операц—÷й за допомогою SWIFT, TELEX, FAX тј‘20 USD.

ѕоштов—÷ витрати тј‘ за фактом.

* Ѕанк залиша—‘ за собою право ст€гувати додаткову ком—÷с—÷ю у розм—÷р—÷ 100 USD тод—÷, коли отриманий акредитив м—÷стить складн—÷ умови чи велику к—÷льк—÷сть умов.

** Ѕанк залиша—‘ за собою право ст€гувати додаткову ком—÷с—÷ю в розм—÷р—÷ 100 USD тод—÷, коли акредитив передбача—‘ наданн€ складних документ—÷в чи велико—„ к—÷лькост—÷ документ—÷в (б—÷льше 7).

 ом—÷с—÷—„ не повертаютьс€ у раз—÷ анулюванн€ акредитиву або по зак—÷нченн—÷ строку д—÷—„ акредитиву чи його частини.

“арифи јѕѕЅ тјёјвальтјЁ за обслуговуванн€ операц—÷й по м—÷жнародному документарному —÷нкасо та банк—÷вським переказам


¬иди операц—÷й

—тавки

ѕрим—÷тки


≈кспортне —÷нкасо

1

ќбробка —÷ п—÷дготовка до в—÷дправленн€ документ—÷в по —÷нкасо

0,25%

min 50 USD

max 500 USD

“ариф включа—‘ контроль зарахуванн€ кошт—÷в з —÷нкасо та телекомун—÷кац—÷йн—÷ витрати

2

«апити за —÷нкасовою операц—÷—‘ю / внесенн€ зм—÷н

50 USD

“ариф включа—‘ телекомун—÷кац—÷йн—÷ витрати


–∆мпортне —÷нкасо

3

ќдержанн€ й ав—÷зуванн€ документ—÷в по —÷нкасо

0,15%

min 50 USD

max 500 USD

4

ѕередача документ—÷в по —÷нкасо на плат—÷ж з використанн€м останнього зг—÷дно з умовами —÷нкасо / поверненн€ документ—÷в по —÷нкасо без виконанн€.

0,2%

min 50 USD

max 500 USD

5

«апити за —÷нкасовою операц—÷—‘ю / внесенн€ зм—÷н

50 USD

“ариф включа—‘ телекомун—÷кац—÷йн—÷ витрати


¬иконанн€ операц—÷й з пересилки документ—÷в

1

ƒл€ документ—÷в, що пересилаютьс€ на територ—÷—„ ”кра—„ни

30 грн.

«а кожну операц—÷ю з пересилки документ—÷в

2

ƒл€ документ—÷в, що пересилаютьс€ поза меж територ—÷—„ ”кра—„ни

300 грн.

«а кожну операц—÷ю з пересилки документ—÷в


ќбслуговуванн€ операц—÷й за допомогою SWIFT, Telex, Fax тј‘ 20 USD.

ѕоштов—÷ витрати тј‘ за фактом.

 ом—÷с—÷йна винагорода в —÷ноземн—÷й валют—÷, що виплачу—‘тьс€ —÷ноземним банкам по документарних операц—÷€х, в—÷дшкодову—‘тьс€ у в—÷дпов—÷дн—÷й валют—÷ за рахунок кошт—÷в кл—÷—‘нт—÷в.


ƒодаток ƒ

ќсновн—÷ ре—‘страц—÷йн—÷ та орган—÷зац—÷йн—÷ дан—÷ “ќ¬ "јЌ“тјЁ - доч—÷рнього п—÷дпри—‘мства ¬ј“ "янц—÷вський гран—÷тний картјў—‘ртјЁ


 ќƒ»

“еритор—÷€




‘орма "асновт—÷

 олективна "асн—÷сть

 ‘¬

20

—ѕќƒ”

06024

√алузь (вид д—÷€льност—÷)

виготовленн€ нерудних та буд—÷вельних матер—÷ал—÷в

« √Ќ√

16180



«аре—‘стрований статутний кап—÷тал (грн.)

57 070,00

Ќайменуванн€ банка , обслуговуючого п—÷дпри—‘мство нац—÷ональн—÷й та —÷ноземн—÷й валютах

ј Ѕ "”крсоцбанк"



 од по « √Ќ√

«аре—‘строван—÷ види д—÷€льност—÷ по статуту

16180

ѕромислов—÷сть нерудних буд—÷вельних матер—÷ал—÷в

71250

–оздр—÷бна торг—÷вл€ недержавних орган—÷зац—÷й, кр—÷м споживчо—„ кооперац—÷—„

71130

ќптова торг—÷вл€ недержавних орган—÷зац—÷й, кр—÷м споживчо—„ кооперац—÷—„

72200

«овн—÷шн€ торг—÷вл€ недержавних орган—÷зац—÷й

 —÷льк—÷сть засновник—÷в - юридичних ос—÷б

5

ƒол€ акц—÷й, €к—÷ належать юридичним особам ( в %)

77.17

 —÷льк—÷сть засновник—÷в - ф—÷зичних ос—÷б

25

ƒол€ акц—÷й, €к—÷ належать ф—÷зичним особам ( в %)

22.83

—ередн—‘спискова чисельн—÷сть прац—÷вник—÷в за 2002 -2004 роки (ос—÷б)

333



–∆нформац—÷€ про "асник—÷в 5%-—„ та б—÷льшо—„ дол—÷ доч—÷рнього “ќ¬ "јЌ“тјЁ ¬ј“ "янц—÷вський гран—÷тний картјў—‘ртјЁ

Ќайменуванн€ юридично—„ особи

 од ≈ƒ–ѕќ”

ћ—÷iезнаходженн€

ƒата внесенн€ в ре—‘стр

 —÷льк—÷сть акц—÷й (штук)

¬—÷д загально—„ к—÷лькост—÷ акц—÷й (%)

 —÷льк—÷сть акц—÷й по видах

«вичайн—÷ —÷менн—÷

«вичайн—÷ на предтјў€вника

ѕрив—÷лег—÷рован—÷ —÷менн—÷

ѕрив—÷ле-г—÷рован—÷ на предтјў€вника

¬ј“ "янц—÷вський гран—÷тний картјў—‘р"

30801647

м.«апор—÷жж€, бул.¬—÷тчизн€ний, 2

02.04.2001

2989426

52.38

2989426

¬ј“ "ћ—÷жрег—÷ональний фондовий союз" (ном.утримувач)

24917996

м. и—„в, вул.ќ.√ончара, 3

20.04.2001

677525

11.87

677525

«ј“ "–∆нвестиц—÷йна компан—÷€ "“ект" (ном.утримувач)

20393384

м. и—„в, вул.—олом'€нська, 3

18.12.2001

560000

9.81

560000

ѕ–∆Ѕ ф—÷зично—„ особи

ƒата внесенн€ в ре—‘стр

 —÷льк—÷сть акц—÷й (штук)

¬—÷д загально—„ к—÷лькост—÷ акц—÷й (%)

 —÷льк—÷сть акц—÷й по видах

«вичайн—÷ —÷менн—÷

«вичайн—÷ на предтјў€вника

ѕрив—÷ле-в—÷йован—÷ —÷менн—÷

ѕрив—÷ле-г—÷рован—÷ на предтјў€вника

“рофименко ¬адим ¬севолодович

27.12.2001

350000

6,30

350000

”сього:

4576951

80,36

4576951

-

-

-

ƒата ре—‘страц—÷—„ ем—÷с—÷—„

Ќомер св—÷доцтва

ќ

ќрган ре—‘страц—÷—„ ем—÷с—÷—„

¬ид акц—÷й

‘орма випуску

Ќом—÷нальна варт—÷сть (грн.)

 —÷льк—÷сть акц—÷й (штук)

—ума по ном—÷налу (грн.)

ƒол€ в статутному кап—÷тал—÷

15.02.1999

43/08/1/99

 и—„вське управл—÷нн€ ƒ ÷ѕ‘–

обычные именные

документарна€

0.01

5 707 000

57 070.00

100.00


ƒодаток ≈

ѕрайс-лист “ќ¬ "√јЋј“–" (м. ћосква, –ос—÷€) на модульн—÷ гран—÷тн—÷ плити з –ос—÷—„ —÷ —Ќƒ дл€ буд—÷вельних ф—÷рм ћоскви —÷ ѕ—÷дмосков'€ в USD/м2 з урахуванн€м ѕƒ¬, тари —÷ навантаженн€. (–озм—÷ри: 300х300, 300х400, 300х600, 400х400, 400х600)


є

Ќайменуванн€

 ол—÷р

‘актура обробки при товщин—÷ плити, мм

ѕол—÷рована

“ермооброблена

20

30

40

20

30

40

1

јмф—÷бол—÷т гранат.


64

78

87

-

-

-

4

¬—÷дродженн€


60

72

80

60

72

80

5

√абро ( арел—÷€)


75

89

99

75

89

99

7

ƒидковический


72

82

95

72

82

95

8

ƒжиль--


65

75

85

65

77

87

10

≈мель€новский


72

82

98

72

82

98

13

 алгуваара


60

70

80

60

70

80

15

 апустинский


70

80

96

70

80

98

16

 ашина √ора


67

78

90

67

78

90

22

 овальський


65

75

82

65

75

82

24

 урдайский


65

75

85

65

75

85

25

 уртинский


65

75

85

65

76

88

26

Ћабрадорит


75

85

95

-

-

-


27

Ћезниковский


69

82

98

70

85

98

32

ћеждуреченский


70

85

95

70

85

95

33

ќлоновский


65

75

90

65

75

90

34

ќреховский


72

80

90

72

80

90

38

“анский


65

78

92

65

78

94

40

“оковский


72

82

95

72

82

97

42

ёжно-—ултаевский


60

70

75

60

75

81

14

 аменогорский

(——÷рий гран—÷т)

62

75

82

-

75

80

12

»сетский

(——÷рий гран—÷т)

59

75

80

60

75

80

18

 онстантиновский

(——÷рий гран—÷т)

72

82

98

72

82

98

35

ѕокостовский

(——÷рий гран—÷т)

68

78

89

68

78

92

36

—ухов€зский

(——÷рий гран—÷т)

62

75

85

62

75

85

37

—ибирский

(——÷рий гран—÷т)

65

76

87

61

77

87

43

янцевский

(——÷рий гран—÷т)

65

75

88

65

76

92


ѕрим—÷тки: 1. ѕостачанн€ каменю в будь-€к—÷й фактур—÷ (пилен—÷й, шл—÷фовано—„, термообработан—÷й, бучардован—÷й, пол—÷рован—÷й) зд—÷йсню—‘тьс€ прот€гом10 дн—÷в з моменту внесенн€ передоплати за замовленн€ (70%). “ерм—÷н виготовленн€ замовленн€ обс€гом > 300 м2 прот€гом 30 робочих дн—÷в. ƒ—÷—‘ гнучка система знижок: в—÷д обс€гу б—÷льш 100м2 до 300м2 - 2-3%; в—÷д 300м2 до 600м2 - 3-5%, в—÷д 600м2 до 1500м2 - 5-7%; в—÷д 1500м2 знижки догов—÷рн—÷.

6. ¬арт—÷сть плит пил€но—„ фактури - 80-90% вартост—÷ пол—÷ровано—„, шл—÷фовано—„ - 95%.


“ќ¬ "јЌ“" (”кра—„на 04073, и—„в-73, вул.¬ербова,8-а) пропону—‘ продукц—÷ю з гран—÷т—÷в укра—„нських родовищ, зроблену на устаткуванн—÷ ф—÷рм: "Pedrini", "Barsanti" (–∆тал—÷€) ѕлитка лицювальна розм—÷ром: 300x300, 300x600, 400x400, 400x600, 500x500, 600x600мм

Ќазва природного каменю

‘актура лицьово—„ поверхн—÷

÷—÷на 1 кв.м $—Ўј

“овщина, мм

15 мм

20 мм

30 мм

Blue Volga /√оловинський/

/Ћабрадорит/

Dobryn Blue

Ўл—÷фований

ѕол—÷рований

40

46

44

50

53

60

Irina Blue/ќсникивський/

/Ћабрадорит/

Dobryn Blue

Ўл—÷фований

ѕол—÷рований

41

47

44

50

53

60

Dobryanske/ƒобринський/

/Ћабрадорит/

Dobryn Blue

Ўл—÷фований

ѕол—÷рований

41

55

46

59

52

71

Nebigsky/Ќеб—÷жський/

/Ћабрадорит/

Dobryn Blue

Ўл—÷фований

ѕол—÷рований

40

46

44

50

53

60

Kamyanobrodsky/ аменобродський/

/Ћабрадорит/

Dobryn Blue

Ўл—÷фований

ѕол—÷рований

40

46

44

50

53

60

Blue Night/ ам'€на п—÷ч/

/Ћабрадорит/

Dobryn Blue

Ўл—÷фований

ѕол—÷рований

40

46

44

50

53

60

Blue Volga/—ин—÷й кам—÷нь/

/Ћабрадорит/

Dobryn Blue

Ўл—÷фований

ѕол—÷рований

40

46

44

50

53

60

Pervomaysky/ѕершотравневий/

„ервоний гран—÷т

Ўл—÷фований

ѕол—÷рований

34

40

37

43

45

52

Rosso Santiago/ апустинський/

„ервоний гран—÷т

Ўл—÷фований

ѕол—÷рований

36

42

39

45

47

54

Brown Santiago/¬ойновський/

„ервоний гран—÷т

Ўл—÷фований

ѕол—÷рований

36

42

39

45

47

54

Moon's Night/ћ—÷с€чна н—÷ч/

“емно-коричне-вий гран—÷т

Ўл—÷фований

ѕол—÷рований

36

42

39

45

47

54

Maple Red/Ћезниковський/

„ервоний гран—÷т

Ўл—÷фований

ѕол—÷рований

40

47

43

50

54

63

Star of Ukraine/ƒидковичський/

„ервоний гран—÷т

Ўл—÷фований

ѕол—÷рований

38

45

41

48

49

58

Karmin/ рупський/

„ервоний гран—÷т

Ўл—÷фований

ѕол—÷рований

37

43

40

46

48

55

Rosso Pink/ќреховський/

„ервоний гран—÷т

Ўл—÷фований

ѕол—÷рований

35

41

38

44

46

52

Flower of Ukraine/ћежиричський/

„ервоний гран—÷т

Ўл—÷фований

ѕол—÷рований

35

42

38

45

47

53

Carpazi/“оковський/

„ервоний гран—÷т

Ўл—÷фований

ѕол—÷рований

36

43

39

46

48

55

Withered/Ќоводанил—÷вський/

„ервоний гран—÷т

Ўл—÷фований

ѕол—÷рований

35

42

39

45

48

54

Rosso Toledo/≈мель€н—÷вський/

„ервоний гран—÷т

Ўл—÷фований

ѕол—÷рований

35

42

39

45

48

54

Grey Ukraine/ѕокостовський/

——÷рий гран—÷т

Ўл—÷фований

ѕол—÷рований

36

42

39

45

48

54

Real Grey/янцевський/

——÷рий гран—÷т

Ўл—÷фований

ѕол—÷рований

36

42

39

45

47

54

Tansky/“анський/

——÷рий гран—÷т

Ўл—÷фований

ѕол—÷рований

36

42

39

45

48

54

Rosso Toledo/≈вдокимивський/

——÷рий гран—÷т

Ўл—÷фований

ѕол—÷рований

36

42

39

45

48

54

Verde Oliva/ћасловський/

 ольоровий гран—÷т

Ўл—÷фований

ѕол—÷рований

40

47

43

50

53

60

Chovnovsky/„овновський/

 ольоровий гран—÷т

Ўл—÷фований

ѕол—÷рований

37

43

40

46

49

55

Leopard/ орнинський/

 ольоровий гран—÷т

Ўл—÷фований

ѕол—÷рований

35

41

38

44

47

53

Neryazhsky/Ќер€жський/

“емно-с—÷рий

Ўл—÷фований

ѕол—÷рований

34

40

37

43

46

52

Shadurovsky/Ўадуровський/

/√абро/Black Prince

Ўл—÷фований

ѕол—÷рований

39

45

42

48

52

58

Pivnichno-slobodsky/ѕ—÷вн—÷чнослободський/

/√абро/Black Prince

Ўл—÷фований

ѕол—÷рований

39

45

42

48

52

58

Horbulivske/√орбулевське/

/√абро/Black Prince

Ўл—÷фований

ѕол—÷рований

39

45

42

48

52

58

Verkholuzhske/¬ерхолужське/

/√абро/Black Prince

Ўл—÷фований

ѕол—÷рований

39

45

42

48

52

58

Rakhny-polivsky/–ахни-ѕолевське/

Ўл—÷фований

ѕол—÷рований

34

40

37

43

46

52

Khotyzhsky/’отижське/

Zelenytsya

Ўл—÷фований

ѕол—÷рований

37

43

40

46

49

55

Brown Ukraine/ћирн€нське/

Dark Brown

Ўл—÷фований

ѕол—÷рований

37

43

40

46

49

55

Konstyantynivsky/ онстантиновське/

Ўл—÷фований

ѕол—÷рований

36

42

39

45

48

54

Tuman/Ѕолтишське/

——÷рий гран—÷т

Ўл—÷фований

ѕол—÷рований

34

40

37

43

46

52

Rosa Azova/—тильське/

Ўл—÷фований

ѕол—÷рований

34

40

37

43

46

52

Pivnichno-Tanske/—еверо-“анське/

GreenishTansky

Ўл—÷фований

ѕол—÷рований

36

42

39

45

48

54

Osmalinsky/ќсмалинський/

 оричневий

Ўл—÷фований

ѕол—÷рований

39

45

42

48

52

58

Kamyanobridske/ аменобродське/

/√абро/Black Prince

Ўл—÷фований

ѕол—÷рований

39

45

42

48

52

58

Kudashivsky/ удаш—÷вське/

——÷ро-коричн. гран—÷т

Ўл—÷фований

ѕол—÷рований

37

43

40

46

48

55

Zhezhelivske/∆ежел—÷вське/

Cardinal Grey

Ўл—÷фований

ѕол—÷рований

36

42

39

45

48

54


ƒодаток ∆

Ѕаланс доч—÷рнього “ќ¬ "јЌ“тјЁ ¬ј“ "янц—÷вський гран—÷тний кар'—‘ртјЁ за 2002 - 2004 роки



‘—÷нансов—÷ результати доч—÷рнього “ќ¬ "јЌ“тјЁ ¬ј“ "янц—÷вський гран—÷тний кар'—‘ртјЁ у 2002 - 2004 роках



ƒодаток «

¬ертикально-горизонтальний анал—÷з балансу доч—÷рнього “ќ¬ "јЌ“тјЁ у 2002 - 2003 роках


1

¬ертикально-горизонтальний анал—÷з балансу ¬ј“ "янц—÷вський гран—÷тний кар'—‘ртјЁ у 2003 - 2004 роках



ƒодаток –∆

¬ертикально-горизонтальний анал—÷з ф—÷нансових результат—÷в за 2002-2003 р.р.


¬ертикально-горизонтальний анал—÷з ф—÷нансових результат—÷в за 2003 - 2004 р.р.

ƒодаток  

јлгоритми розрахунку показник—÷в рентабельност—÷


є п/п

ѕоказник

”мовн.

поз-н€

‘ормула дл€ розрахунку

ƒжерела —÷нформац—÷—„ з форм ф—÷нзв—÷тност—÷


ѕќ ј«Ќ» » –≈Ќ“јЅ≈Ћ№Ќќ—“–∆

1

–ентабельн—÷сть актив—÷в за прибутком в—÷д звичайно—„ д—÷€льност—÷

Rзв

ѕрибуток в—÷д звичайно—„ д—÷€льност—÷ / ¬алюта актив—÷в

‘орма 2(190) / ‘орма1 (280)

2

–ентабельн—÷сть кап—÷талу (актив—÷в) за чистим прибутком

„истий ѕрибуток / ¬алюта актив—÷в

‘орма 2(220) / ‘орма1 (280)

3

–ентабельн—÷сть "асного кап—÷талу

Rвк

„истий ѕрибуток / "асний кап—÷тал

‘орма 2(220) / ‘орма1 (380)

4

–ентабельн—÷сть виробничих фонд—÷в

Rвф

„истий ѕрибуток / ¬иробнич—÷ фонди

‘орма 2(220) /‘ор-ма1 (030+100+120)

5

–ентабельн—÷сть реал—÷зо-вано—„ продукц—÷—„ за прибутком в—÷д реал—÷зац—÷—„

Rq

ѕрибуток в—÷д реал—÷зац—÷—„ / ¬иручка

‘орма 2(050-070-080) /‘орма 2 (035)

6

–ентабельн—÷сть реал—÷зовано—„ продукц—÷—„ за прибутком в—÷д операц—÷йно—„ д—÷€льност—÷

Rqоп

ѕрибуток в—÷д операц—÷йно—„ д—÷€льност—÷ / ¬иручка

‘орма 2(100) /

‘орма 2 (035)

7

–ентабельн—÷сть реал. продукц—÷—„ за прибутком

Rqч

„истий прибуток / ¬иручка

‘орма 2(220) /

‘орма 2 (035)

.8

 оеф—÷ц—÷—‘нт ст—÷йкост—÷ економ—÷чного зростанн€

 сез

–е—÷нвестований прибуток / "асний кап—÷тал

‘орма 2(100 - 335)* ‘.2(220)/100 /‘орма 1 (380)

9

 оеф—÷ц—÷—‘нт ре—÷нвестуванн€

 р

–е—÷нвестований прибуток / „истий прибуток

‘орма 2(100 - 335)* ‘.2(220)/100 /‘орма 2 (220)

10

ѕер—÷од окупност—÷ кап—÷талу

“к

јктиви/„истий прибуток

‘орма 1(280) /

‘орма 2 (220)

11

ѕер—÷од окупност—÷ "асного кап—÷талу

“вк

¬ласний кап—÷тал / „истий прибуток

‘орма 1(380) /

‘орма 2 (220)


јлгоритми розрахунку показник—÷в д—÷лово—„ активност—÷

є п/п

ѕоказник

”мовне позначенн€

‘ормула дл€ розрахунку

ƒжерела —÷нформац—÷—„ з форм ф—÷нзв—÷тност—÷

ѕќ ј«Ќ» » ƒ–∆Ћќ¬ќ–« ј “»¬Ќќ—“–∆


1

 оеф—÷ц—÷—‘нт трансформац—÷—„

 т

„иста виручка в—÷д реал—÷зац—÷—„ / ¬алюта актив—÷в

‘орма 2(035) /‘орма1 (280)

2

‘ондов—÷ддача

‘оф

„иста виручка в—÷д реал—÷зац—÷—„ / ќсновн—÷ виробнич—÷ фонди

‘орма 2(035) /‘орма1 (030)

3

 оеф—÷ц—÷—‘нт оборотност—÷ об—÷гових кошт—÷в (обороти)

 о

„иста виручка в—÷д реал—÷зац—÷—„ / ќб—÷гов—÷ кошти

‘орма 2(035) /‘орма1 (260+270)

4

ѕер—÷од одного обороту об—÷гових кошт—÷в (дн—÷в)

„о

365/  о

365 /  о

5

 оеф—÷ц—÷—‘нт оборотност—÷ запас—÷в ( обороти)

 оз

—об—÷варт—÷сть реал—÷зац—÷—„ / —ередн—÷ запаси

‘орма 2(040) /‘орма1 (100+120+130+140 +150)

6

ѕер—÷од одного обороту запас—÷в(дн—÷в)

„з

365 /  оз

365 /  оз

7

 оеф—÷ц—÷—‘нт оборотност—÷ деб—÷торсько—„ заборгованост—÷ (обороти)

 дз

„иста виручка в—÷д реал—÷зац—÷—„ / —ередн€ деб—÷торська заборгован—÷сть

‘орма 2(035) /‘орма1 (050+170+180+190+200+210)

8

ѕер—÷од погашенн€ деб—÷торсько—„ заборгованост—÷ (дн—÷в)

„дз

365 /  дз

365 /  дз

9

 оеф—÷ц—÷—‘нт оборотност—÷ готово—„ продукц—÷—„

 гп

„иста виручка в—÷д реал—÷зац—÷—„ / √отова продукц—÷€

‘орма 2(035) /‘орма1 (130)

10

ѕер—÷од погашенн€ кредиторсько—„ заборгованост—÷ (дн—÷в)

„кз

—ередн€ кредиторська заборгован—÷сть *360/ —об—÷варт—÷сть реал—÷зац—÷—„

‘орма 1(500+520+530 +550+580) /‘орма 2 (040)

11

ѕер—÷од ф—÷нансового циклу (дн—÷в) - пер—÷од обороту кошт—÷в

„фц

„фц= „оц - „кз

„фц= „оц - „кз

12

 оеф—÷ц—÷—‘нт оборотност—÷ "асного кап—÷талу (оборотн—÷сть)

 вк

„иста виручка в—÷д реал—÷зац—÷—„ / "асний кап—÷тал

‘орма 2(035) /‘орма1 (380+430+630)


јлгоритми розрахунку показник—÷в майнового стану

є п/п

ѕоказник

”мовне позначенн€

‘ормула дл€ розрахунку

ƒжерела —÷нформац—÷—„ з форм ф—÷н зв—÷тност—÷


ѕќ ј«Ќ» » ћј…Ќќ¬ќ√ќ —“јЌ”

1.

„астка оборотних виробничих фонд—÷в в об—÷гових коштах

„ овф

ќборотн—÷ виробнич—÷ фонди/ ќборотн—÷ активи

‘орма 1 (100+120+270) /‘орма1 (260+270)

2

„астка основних засоб—÷в в активах

„ оз

«алишкова варт—÷сть основних засоб—÷в / ¬алюта актив—÷в

‘орма 1(030) / ‘орма1 (280)

3

 оеф—÷ц—÷—‘нт зносу основних засоб—÷в

  зн

«нос основних засоб—÷в/ ѕерв—÷сна варт—÷сть основних засоб—÷в

‘орма 1(032) / ‘орма1 (031)

4

 оеф—÷ц—÷—‘нт оновленн€ основних засоб—÷в

  он

«б—÷льшенн€ за зв—÷тний пер—÷од перв—÷сно—„ вар-тост—÷ основних засоб—÷в/ ѕерв—÷сну варт—÷сть основних засоб—÷в

‘орма 1((031к)-(031п)) / ‘орма1 (031п)

5

„астка довгострокових ф—÷нансових —÷нвестиц—÷й в активах

„ дф

ƒовгостроков—÷ ф—÷нансов—÷ —÷нвестиц—÷—„ / валюта актив—÷в

‘орма 1(040+045) /‘орма1 (280)

6

„астка оборотних виробничих актив—÷в

„ ова

ќборотн—÷ виробнич—÷ фонди/ ¬алюта актив—÷в

‘орма 1(100+120+270) /‘орма1 (280)

7

 оеф—÷ц—÷—‘нт моб—÷льност—÷ актив—÷в

  моб

ћоб—÷льн—÷ активи / Ќемоб—÷льн—÷ активи

‘орма 1(260+270) /‘орма1 (080)


јлгоритми розрахунку показник—÷в ф—÷нансово—„ ст—÷йкост—÷


ѕоказник

”мов. позн.

‘ормула дл€ розрахунку

ƒжерела —÷нформац—÷—„ з форм ф—÷нзв—÷тност—÷


ѕќ ј«Ќ» » ‘–∆ЌјЌ—ќ¬ќ–« —“–∆… ќ—“–∆

1

¬ласн—÷ об—÷гов—÷ кошти (робочий, функц—÷онуючий кап—÷тал)

–к

ќборотн—÷ активи - короткостроков—÷ зобов'€занн€

‘орма 1(260+270-620-630)

2

 оеф—÷ц—÷—‘нт забезпеченн€ оборотних актив—÷в "асними коштами

 звк

¬ласн—÷ об—÷гов—÷ кошти / оборотн—÷ кошти

‘орма 1(380+430-080) /‘орма1 (260+270)

3

ћаневрен—÷сть робочого кап—÷талу

ћрк

«апаси / –обочий кап—÷тал

‘орма 1(100+120 +130+140+150) /‘орма1 (260+270-620-630)

4

ћаневрен—÷сть "асних об—÷гових кошт—÷в

ћвок

√рошов—÷  ошти / "асн—÷ об—÷гов—÷ кошти

‘орма 1(230+240) /‘орма1 (380+430-080)

5

 оеф—÷ц—÷—‘нт забезпеченн€ "асними об—÷говими коштами запас—÷в

 зап

¬ласн—÷ об—÷гов—÷ кошти / «апаси

‘орма 1(380+430-080) /‘орма1 (100+120 +130+140+150)

6

 оеф—÷ц—÷—‘нт покритт€ запас—÷в

 пз

"Ќормальн—÷" джерела покритт€ запас—÷в / «апаси

‘орма 1(380+430 +480-080+500+520+530+540) /‘орма1 (100+120 +130+140+150)

7

 оеф—÷ц—÷—‘нт ф—÷нансово—„ незалежност—÷

(автоном—÷—„)

 авт

¬ласний кап—÷тал / ¬алюта ѕасив—÷в балансу

‘орма 1(380+430+630) /‘орма1 (640)

8

 оеф—÷ц—÷—‘нт маневреност—÷ "асного кап—÷талу

 м

¬ласн—÷ об—÷гов—÷ кошти / "асний кап—÷тал

‘орма 1(380+430+630-080) /‘орма1 (380+430+630)

9

 оеф—÷ц—÷—‘нт концентрац—÷—„ позикового кап—÷талу

 пк

ѕозиковий кап—÷тал/¬алюта пасив—÷в

‘орма 1(480+620) /‘орма1 (640)

10

 оеф—÷ц—÷—‘нт ф—÷нансово—„ стаб—÷льност—÷ ( ф—÷нансуванн€)

 фс

¬ласн—÷ кошти / позиков—÷ кошти

‘орма 1(380+430+630) /‘орма1 (480+620)

12

 оеф—÷ц—÷—‘нт ф—÷нансово—„ ст—÷йкост—÷

 фст

¬ласний кап—÷тал + довгостроков—÷ зобов ' €занн€ / ¬алюта пасив—÷в

‘орма 1(380+430+480 +630) /‘орма1 (640)


ƒодаток Ћ

–езультати розрахунк—÷в ф—÷нансових коеф—÷ц—÷—‘нт—÷в д—÷€льност—÷





ƒодаток ћ

ѕлат—÷жне дорученн€ в —÷ноземн—÷й валют—÷ або банк—÷вських металах в—÷д "___" ____________ 200_ р. [ ]


52: Ѕанк кл—÷—‘нта:

найменуванн€ __________________________________________________________________

м—÷iезнаходженн€ _______________________________________________________________


50:  л—÷—‘нт:

назва __________________________________________________________________________

м—÷iезнаходженн€/адреса _________________________________________________________

N рахунку ____________________

32: ÷ифровий код —÷ноземно—„ валюти або банк—÷вського металу _____________________________

сума або маса цифрами ___________________________________________________________

сума або маса банк—÷вських метал—÷в та назва —÷ноземно—„ валюти або виду банк—÷вського

металу словами _________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________

59: Ѕенеф—÷ц—÷ар:

найменуванн€ __________________________________________________________________

м—÷iезнаходженн€ _______________________________________________________________

N рахунку ____________________

57: Ѕанк бенеф—÷ц—÷ара:

найменуванн€ __________________________________________________________________

м—÷iезнаходженн€ _______________________________________________________________

_______________________________________________________________________________

70: ѕризначенн€ платежу ____________________________________________________________

_______________________________________________________________________________

71:  ом—÷с—÷йн—÷ за рахунок

 од операц—÷—„ ____________________

 од кра—„ни бенеф—÷ц—÷ара ___________

–∆дентиф—÷кац—÷йний код/номер кл—÷—‘нта ________________________________

Ќада—‘мо право утримати ком—÷с—÷йну винагороду за зд—÷йсненн€ переказу кошт—÷в в —÷ноземн—÷й

валют—÷ або банк—÷вських метал—÷в.

ƒопом—÷жн—÷ рекв—÷зити:

код банку кл—÷—‘нта __________________

SWIFT-код (BIC cod) банку бенеф—÷ц—÷ара _____________________________________________

IBAN бенеф—÷ц—÷ара ___________________________

найменуванн€ та —÷нш—÷ рекв—÷зити банку-посередника ___________________________________

строки виконанн€ переказу ________________________________________________________

—÷нш—÷ ____________________________________________________________________________

ћ. ѕ.

ѕ—÷дпис кл—÷—‘нта _______________


ƒодаток Ќ

‘актичний та прогнозован—÷ баланси “ќ¬ "јЌ“тјЁ у 2004 роц—÷



‘актичний та прогнозований зв—÷ти про ф—÷нансов—÷ результати “ќ¬ "јЌ“тјЁ


‘актичн—÷ та прогнозован—÷ показники ф—÷нансового стану “ќ¬ "јЌ“тјЁ у 2004 роц—÷


ƒодаток ќ


–ис.ќ.1 —хема операц—÷й при —÷мпортному контракт—÷ на умовах 100% передоплати банк—÷вським переказом при його страхуванн—÷ письмовою гарант—÷—‘ю банка експортера

–ис.ќ.2 —хема операц—÷й при експортному контракт—÷ на умовах в—÷дстрочки оплати банк—÷вським переказом при видачею авальованого вексел€ (страхуванн€ авалем банку —÷мпортера)

–ис.ќ.3 —хема факторингово—„ схеми операц—÷й при —÷мпортному контракт—÷ на умовах 100% передоплати банк—÷вським переказом при його страхуванн—÷ письмовою гарант—÷—‘ю банка експортера

–ис.ќ.4 —хема форфейтингово—„ схеми операц—÷й при експортному контракт—÷ на умовах в—÷дстрочки оплати банк—÷вським переказом при видач—÷ авальованого вексел€ (страхуванн€ авалем банку —÷мпортера)

ƒодаток ѕ



–ис.ѕ.1 ƒинам—÷ка показник—÷в розрахунково—„ рентабельност—÷ продажу при вар—÷ац—÷—„ строк—÷в поставки (30 -120 дн—÷в) та стаб—÷льних строках транспортировки та реал—÷зац—÷—„ (7дн—÷в) дл€ вар—÷ант—÷в продажно—„ марж—÷ в 50% та 30% в—÷д суми контракту (стандартний —÷мпортний контракт)




–ис.ѕ.2 ƒинам—÷ка показник—÷в розрахунково—„ рентабельност—÷ продажу при вар—÷ац—÷—„ строк—÷в реал—÷зац—÷—„ (5 - 45 дн—÷в) та стаб—÷льних строках поставки (90 дн—÷в) дл€ вар—÷ант—÷в продажно—„ марж—÷ в 50% та 30% в—÷д суми контракту (стандартний —÷мпортний контракт)

–ис.ѕ.3 ƒинам—÷ка показник—÷в розрахунково—„ рентабельност—÷ продажу при вар—÷ац—÷—„ ставки кредитуванн€ (20-28)% та м—÷н—÷мальних (30+5дн—÷в) —÷ максимальних (90+45дн—÷в) строках поставки та реал—÷зац—÷—„ (стандартний —÷мпортний контракт)


–ис.ѕ.4 ƒинам—÷ка показник—÷в розрахунково—„ рентабельност—÷ продажу при вар—÷ац—÷—„ строк—÷в поставки (30 -120 дн—÷в) та стаб—÷льних строках транспортировки та реал—÷зац—÷—„ (7дн—÷в) дл€ вар—÷анту продажно—„ марж—÷ в 50% в—÷д суми контракту при стандартний —÷мпортний контракт—÷ та схем—÷ —÷мпортного факторинга

—траницы: Ќазад 1 ¬перед