јн—÷мац—÷йн—÷ технолог—÷—„ в молод—÷жному туризм—÷

дипломна€ работа: ‘изкультура и спорт

ƒокументы: [1]   Word-179946.doc —траницы: Ќазад 1 ¬перед

–еферат


ƒипломна робота: 129 стор., 3 малюнки, 6 таблиць, 2¬адодатки, 90 джерел,

ќб'—‘кт досл—÷дженн€ - ан—÷мац—÷йн—÷ технолог—÷—„ в молод—÷жному туризм—÷.

ћета —÷ завданн€ досл—÷дженн€. ѕроанал—÷зувати загальн—÷ в—÷домост—÷ , щодо становленн€ та розвитку ан—÷мац—÷йних технолог—÷й в сучасному молод—÷жному туризм—÷.

«авданн€ досл—÷дженн€:

  • проанал—÷зувати теоретичн—÷ основи розвитку молод—÷жного туризму та ан—÷мац—÷йних технолог—÷й в ньому;
  • розгл€нути особливост—÷ застосуванн€ ан—÷мац—÷йних технолог—÷й в р—÷зних видах молод—÷жного туризму;
  • розробити ан—÷мац—÷йну програму дл€ р—÷зноман—÷тних туристичних заход—÷в;
  • зробити висновки та сформулювати пропозиц—÷—„.

ќбтјў—‘кт досл—÷дженн€: молод—÷жний туризм на сучасному етап—÷.

ѕредмет досл—÷дженн€: ан—÷мац—÷€ та ан—÷мац—÷йн—÷ технолог—÷—„.

ћетоди досл—÷дженн€: теоретичний, анал—÷тичний, описовий, пор—÷вн€льний, прогнозний.


ћолодь, туризм, ан—÷мац—÷€, ан—÷матор, програма, технолог—÷€, рекреац—÷€, мотивац—÷€, в—÷дпочинок, дозв—÷лл€, маршрут, г—÷рський туризм, поход, заходи.

«м—÷ст


¬ступ

–ќ«ƒ–∆Ћ 1. —уть, специф—÷ка —÷ види туризму в структур—÷ молод—÷жного дозв—÷лл€

1.1 —уть —÷ специф—÷ка молод—÷жного дозв—÷лл€

1.2 ќсновн—÷ види туризму в молод—÷жному туризм—÷

1.3. јн—÷мац—÷йн—÷ технолог—÷—„, ан—÷мац—÷йн—÷ послуги в молод—÷жному туризм—÷ —÷ —„х застосуванн€

–ќ«ƒ–∆Ћ 2. ќсобливост—÷ застосуванн€ ан—÷мац—÷йних технолог—÷й в р—÷зних видах молод—÷жного туризму

2.1. —в—÷товий —÷ нац—÷ональний досв—÷д орган—÷зац—÷—„ молод—÷жних ан—÷мац—÷йних послуг в р—÷зних видах молод—÷жного туризму

2.2. ќрган—÷зац—÷€ ан—÷мац—÷йних послуг в р—÷зних видах молод—÷жного туризму

2.2.1. јн—÷мац—÷йн—÷ технолог—÷—„ в орган—÷зац—÷—„ велосипедних поход—÷в

2.2.2 јн—÷мац—÷йн—÷ технолог—÷—„ в орган—÷зац—÷—„ спортивних змагань

2.2.3 јн—÷мац—÷йн—÷ технолог—÷—„ в орган—÷зац—÷—„ молод—÷жного в—÷дпочинку та оздоровленн€

2.3. ќсобливост—÷ використанн€ форм —÷ метод—÷в ан—÷мац—÷йно—„ д—÷€льност—÷ в процес—÷ створенн€ ан—÷мац—÷йних програм дл€ молод—÷

–ќ«ƒ–∆Ћ 3. ѕ–ќ√–јћј јЌ–∆ћј÷–∆…Ќ»’ «ј’ќƒ–∆¬ туристичного туру до –∆вано-‘ранк—÷вська

3.1 ѕрограма та основн—÷ етапи проведенн€ туристичного туру з «апор—÷жж€ до –∆вано-‘ранк—÷вська

3.2 јн—÷мац—÷йна програма перебуванн€

3.3 ќрган—÷зац—÷€ туристичного походу

3.4 јн—÷мац—÷йн—÷ програми проведенн€ —÷грового дозв—÷лл€ молод—÷

3.3 –озрахунок вартост—÷ туру та ан—÷мац—÷йних заход—÷в

¬исновки та пропозиц—÷—„

—ѕ»—ќ  ¬» ќ–»—“јЌ»’ ƒ∆≈–≈Ћ

ѕерел—÷к умовних позначень, символ—÷в, одиниць, скорочень —÷ терм—÷н—÷в


¬“ќ - всесв—÷тн€ туристська орган—÷зац—÷€.

 — - категор—÷€ складност—÷.

 ћ— - кандидат в майстри спорту.

—–—– - союз рад€нських соц—÷ал—÷стичних республ—÷к.

—Ўј - сполучен—÷ штати јмерики.

грн. - гривн€.

кг. - к—÷лограм.

м. - м—÷сто.

р. - р—÷к.

ст. - стол—÷тт€.

т.д. - так дал—÷.


¬ступ


јктуальн—÷сть теми. —тр—÷мкий розвиток туризму, особливо за останн—÷ 50 рок—÷в, дозволив визначити його €к "феномен XX стол—÷тт€". ” 2000 р., за даними ¬сесв—÷тньо—„ туристсько—„ орган—÷зац—÷—„ (¬“ќ), чисельн—÷сть м—÷жнародних турист—÷в становила 698,8 млн. ос—÷б, тобто за межами сво—‘—„ кра—„ни в—÷дпочивав практично кожний дес€тий громад€нин св—÷ту —÷ прогнозу—‘тьс€ подальше зростанн€ чисельност—÷ подорожуючих. “аким чином, феномен XX стол—÷тт€ ста—‘ нев—÷д'—‘мною складовою житт€ людей б—÷льшост—÷ кра—„н св—÷ту —÷ одним з пров—÷дних напр€мк—÷в соц—÷ально-економ—÷чно—„ д—÷€льност—÷ в XXI ст. √лобальн—÷сть туристично—„ д—÷€льност—÷ з рекреац—÷йними, д—÷ловими, культурними, рел—÷г—÷йними та оздоровчими ц—÷л€ми справл€—‘ потужний —÷ неоднозначний вплив на довк—÷лл€, економ—÷ку —÷ сусп—÷льство кра—„н, зад—÷€них в туристичному процес—÷, —„х народи, а також на м—÷жнародн—÷ в—÷дносини й торг—÷влю, обумовлюючи необх—÷дн—÷сть м—÷жнародного регулюванн€ на основ—÷ принцип—÷в в—÷дпов—÷дального, ст—÷йкого та загальнодоступного туризму, заф—÷ксованих в √лобальному ≈тичному  одекс—÷ “уризму

‘еноменальне зростанн€, ур—÷зноман—÷тненн€ функц—÷й, введенн€ до споживчих моделей та соц—÷ально—„ повед—÷нки значно—„ частини населенн€ планети да—‘ п—÷дстави визначити туризм €к сусп—÷льне €вище, сутн—÷стю €кого —‘ —÷ндив—÷дуальне —÷ колективне удосконаленн€, саморозвиток в процес—÷ п—÷знанн€ природного та культурного розма—„тт€ п—÷д час в—÷дпочинку та дозв—÷лл€. ѕотужне €вище спричинило по€ву та розвиток —÷ндустр—÷—„ туризму - м—÷жгалузевого комплексу з задоволенн€ потреб подорожуючих. «а масштабами д—÷€льност—÷ та стаб—÷льними темпами росту —÷ндустр—÷€ туризму займа—‘ пров—÷дн—÷ позиц—÷—„ в св—÷тов—÷й економ—÷ц—÷.

–∆ндустр—÷€ туризму, розвиваючись в умовах глобал—÷зац—÷—„ у середовищ—÷, спри€тливому дл€ ринково—„ економ—÷ки, приватного п—÷дпри—‘мництва та в—÷льно—„ торг—÷вл—÷, набува—‘ глобальних рис галуз—÷ св—÷тового господарства, позитивно вплива—‘ на зростанн€ добробуту та зайн€тост—÷. ѕодальший —„—„ розвиток потребу—‘ актив—÷зац—÷—„ досл—÷джень традиц—÷йних та нових сегмент—÷в туристичного ринку, споживчих переваг, —÷нформац—÷йних технолог—÷й та управл—÷нських методик. —аме цей шл€х спри€—‘ п—÷двищенню €кост—÷ туристичного продукту, а висок—÷ стандарти €кост—÷ —‘ важливим критер—÷—‘м мотивац—÷йних уподобань —÷ вибору туристичного продукту споживачем. ќсновою —÷ндустр—÷—„ туризму, незважаючи на вплив глобал—÷зац—÷йних тенденц—÷й, залиша—‘тьс€ мале та середн—‘ п—÷дпри—‘мництво, €ке д—÷—‘ на основ—÷ зростаючо—„ конкуренц—÷—„, завд€ки чому розвива—‘тьс€ ринок туристичних послуг. –инок туристичних послуг характеризу—‘тьс€ ур—÷зноман—÷тненн€м пропозиц—÷—„ туристичного продукту €к за рахунок впровадженн€ нових вид—÷в послуг —÷ форм обслуговуванн€, так —÷ за рахунок територ—÷ального розширенн€, формуванн€ нових туристських центр—÷в, район—÷в та курортних зон. “ому питанн€ впровадженн€ ан—÷мац—÷йних технолог—÷й в молод—÷жний туризм пов'€зано з ус—÷ма аспектами його функц—÷онуванн€ —÷ набувають неперес—÷чно—„ актуальност—÷.

јктуальн—÷сть всеб—÷чного досл—÷дженн€ молод—÷жного туризму обумовлена його багатогранн—÷стю та сусп—÷льною значущ—÷стю. ќсновна увага в досл—÷дженн€х €вищ та процес—÷в, пов'€заних з туризмом, прид—÷л€—‘тьс€ питанн€м впровадженн€ ан—÷мац—÷йних технолог—÷й. ¬загал—÷ молод—÷жний туризм розгл€да—‘тьс€ поб—÷жно, розчин€ючись в сучасних досл—÷дженн€х, в той час €к за умов глобал—÷зац—÷—„ та —÷нтенсиф—÷кац—÷—„ розвитку туризму значенн€ територ—÷ального аспекту його функц—÷онуванн€ зроста—‘.

¬ир—÷шенн€ означено—„ проблеми грунту—‘тьс€ на теоретичних та методолог—÷чних засадах сусп—÷льно—„ географ—÷—„ - науки про територ—÷альну орган—÷зац—÷ю сусп—÷льства та його складових частин. –озгл€даютьс€ теоретико-методолог—÷чн—÷ питанн€ сусп—÷льно-географ—÷чного досл—÷дженн€ ринку туристичних послуг €к об'—‘кту географ—÷—„ туризму, умови та чинники його розвитку та формуванн€ ринкових структур на основ—÷ комплексно-пропорц—÷йно—„ орган—÷зац—÷—„ —÷ндустр—÷—„ туризму, що спр€мовано на оптим—÷зац—÷ю сусп—÷льно—„ функц—÷—„ туризму шл€хом проведенн€ туристично—„ пол—÷тики узгодженн€ туристичного попиту, економ—÷чно ефективно—„ д—÷€льност—÷ суб'—‘кт—÷в ринку та державних —÷нтерес—÷в в сфер—÷ туризму.

ќсновою досл—÷дженн€ —‘ нац—÷ональний ринок туристичних послуг, тому значна увага прид—÷лена структурам та типолог—÷—„ нац—÷ональних ринк—÷в, €к складових св—÷тового туристичного процесу, законом—÷рност€м —„х формуванн€, функц—÷онуванн€ та територ—÷ально—„ орган—÷зац—÷—„. ѕроцеси формуванн€ та специф—÷ка функц—÷онуванн€ туристичного ринку ”кра—„ни розгл€даютьс€ на тл—÷ загальних законом—÷рностей, притаманних глобальному ринку туристичних послуг, в контекст—÷ макрорег—÷ональних —‘вропейських особливостей розвитку туризму к—÷нц€ ’’-початку XXI стол—÷тт€.

ѕри вибор—÷ туристичного продукту 70% звертають увагу на пропонован—÷ ан—÷мац—÷йн—÷ заходи. ѕереваги молодих людей вигл€дають у такий спос—÷б:90% вибирають розважальн—÷ ан—÷мац—÷йн—÷ заходи, 60% - спортивн—÷, 45% - п—÷знавальн—÷, 60% - екскурс—÷йн—÷, 60% - пригодницько-—÷гров—÷. 90% опитаних хот—÷ли б брати участь у пропонованих ан—÷мац—÷йних програмах.60% у спортивних, 90% у розважальних, 60% у п—÷знавальних, 85% в екскурс—÷йних, 75% у пригодницько-—÷грових, 45% хот—÷ли б зробити туристичн—÷ п—÷ш—÷ походи.

–озробл€ючи проект ан—÷мац—÷йно—„ програми враховують, що пануванн€ в дозв—÷лл—÷ емоц—÷й —÷ п—÷дпор€дкуванн€ радост€м, розвагам, €к —÷нтелекту, так —÷ волею продиктовано основним призначенн€м "дозв—÷льнихї зан€ть дати парубку ф—÷з—÷олог—÷чно, психолог—÷чно в—÷дпочити, розр€дитис€, в—÷дключитис€ в—÷д роботи й побутових проблем. јктивно в—÷дпочивати дозвол€ють р—÷зноман—÷тн—÷ перемиканн€ з обов'€зкових справ на необов'€зков—÷, —÷з серйозних на весел—÷, з розумового навантаженн€ на ф—÷зичну, з п—÷знанн€ на розвагу, з пасивного в—÷дпочинку на активний. –∆, навпаки, необх—÷дно опиратис€ на типов—÷ дл€ культурно-дозв—÷льних установ "схеми перемиканьї —÷ способи емоц—÷йно—„ й —÷ншо—„ розр€дки, це ма—‘ психоф—÷з—÷олог—÷чну ц—÷нн—÷сть дл€ р—÷зних людей.

—творюючи р—÷зн—÷ ан—÷мац—÷йн—÷ заходи дл€ молодих людей, чергуючи зан€тт€ у в—÷льний час, треба дотримувати тимчасових, енергетичних —÷ —÷нших л—÷м—÷т—÷в, обм—÷рковуючи певний наб—÷р перемикань —÷з одного зан€тт€ на —÷нше. ѕорушенн€ м—÷ри в будь-€кому вид—÷ д—÷€льност—÷ (концерти, —÷гри, св€та й т.д.) перетворю—‘ —„—„ в стомлюючу, а значить —÷ неугодну дл€ в—÷дпочинку. ќтже: багато гарного - теж погано, адже не завжди чим €скрав—÷ше, тим краще, тут теж —‘ сво—„ границ—÷, коли зах—÷д ста—‘ стомлюючим —÷ нав—÷ть почина—‘ дратувати.

ћета —÷ завданн€ досл—÷дженн€. ѕроанал—÷зувати загальн—÷ в—÷домост—÷ , щодо становленн€ та розвитку ан—÷мац—÷йних технолог—÷й в сучасному молод—÷жному туризм—÷.

«авданн€ досл—÷дженн€:

  • проанал—÷зувати теоретичн—÷ основи розвитку молод—÷жного туризму та ан—÷мац—÷йних технолог—÷й в ньому;
  • розгл€нути особливост—÷ застосуванн€ ан—÷мац—÷йних технолог—÷й в р—÷зних видах молод—÷жного туризму;
  • розробити ан—÷мац—÷йну програму дл€ р—÷зноман—÷тних туристичних заход—÷в;
  • зробити висновки та сформулювати пропозиц—÷—„.

ќбтјў—‘кт досл—÷дженн€: молод—÷жний туризм на сучасному етап—÷.

ѕредмет досл—÷дженн€: ан—÷мац—÷€ та ан—÷мац—÷йн—÷ технолог—÷—„.

ћетоди досл—÷дженн€: теоретичний, анал—÷тичний, описовий, пор—÷вн€льний, прогнозний.

Ќаукова новизна одержаних результат—÷в пол€га—‘ в об“—рунтуванн—÷ значимост—÷ ан—÷мац—÷йних програм у молод—÷жному туризм—÷ €к важливого засобу активного включенн€ молод—÷ в культурно-дозв—÷льну д—÷€льн—÷сть, у ви€вленн—÷ й розкритт—÷ основних орган—÷зац—÷йно-технолог—÷чних вимог до орган—÷зац—÷—„ ан—÷мац—÷йних програм у молод—÷жному туризм—÷.

ќб“—рунтован—÷сть —÷ достов—÷рн—÷сть положень, висновк—÷в —÷ рекомендац—÷й. –∆нтерес до проблем молод—÷ носить пост—÷йний —÷ сталий характер у в—÷тчизн€н—÷й ф—÷лософ—÷—„, соц—÷олог—÷—„, психолог—÷—„, педагог—÷ц—÷. “еоретичне осмисленн€ основних положень —÷ пон€ть д—÷йсно—„ дипломно—„ роботи зд—÷йснювалос€ на основ—÷ вивченн€ необх—÷дного масиву спец—÷ал—÷зовано—„ л—÷тератури. “ак, дл€ розкритт€ питанн€ про особливост—÷ молод—÷, €к особою соц—÷ально-психолог—÷чно—„ групи використалис€ прац—÷ ¬ерб—÷на ј.ј., јндр—‘—‘в—÷й √. ћ., Ѕестужево—„-Ћади –∆.¬.,  улаг—÷на –∆.ё. —÷ —÷нших. ¬и€вленню особливостей молод—÷жного туризму спри€ли прац—÷ –ƒгоричево—„ ¬.,  вартального ¬.ј., Ѕ—÷рженюка ћ. Ѕ., јлександрова ј. ё. —÷ —÷нших. ѕон€тт€ "ан—÷мац—÷€ї, "ан—÷мац—÷йна програмаї, визначенн€ рол—÷ туристсько—„ ан—÷мац—÷—„ в молод—÷жному туризм—÷ представлен—÷ в прац€х ѕри—‘зжево—„ ќ.ћ., √аран—÷на Ќ.–∆.,  урило Ћ. ¬. ¬—÷ддаючи належне тому, що вже зроблено —÷ншими досл—÷дниками, треба визнати недостатн—÷сть розроблен—÷сть де€ких важливих теоретико-методичних проблем, пов'€заних з орган—÷зац—÷йно-технолог—÷чним забезпеченн€м ан—÷мац—÷йних програм саме в молод—÷жному туризм—÷.

Ќаукове значенн€ роботи пол€га—‘ в анал—÷з—÷ —÷снуючих ан—÷мац—÷йних заход—÷в та технолог—÷й в молод—÷жному туризм—÷ —÷ пропонуванн—÷ нових п—÷дход—÷в до зд—÷йсненн€ г—÷рського походу.

ѕрактична значим—÷сть досл—÷дженн€ пол€га—‘ в тому, що на п—÷дстав—÷ вивчено—„ теор—÷—„, а також досв—÷ду орган—÷зац—÷—„ молод—÷жних ан—÷мац—÷йних програм були розроблен—÷ методичн—÷ рекомендац—÷—„ з удосконалюванн€ орган—÷зац—÷—„ такого роду програм дл€ молод—÷жних турбаз ”кра—„ни. ÷е дозволило п—÷двищити —÷нтерес молод—÷ до вибору саме ”кра—„ни дл€ проведенн€ туристичного дозв—÷лл€.

јпробац—÷€ результат—÷в дипломно—„ роботи в—÷дбулась на приклад—÷ складанн€ ан—÷мац—÷йних програм дл€ зд—÷йсненн€ г—÷рських поход—÷в та —÷нших вид—÷в молод—÷жного туризму.


–ќ«ƒ–∆Ћ 1.

—уть, специф—÷ка —÷ види туризму в структур—÷ молод—÷жного дозв—÷лл€


1.1 —уть —÷ специф—÷ка молод—÷жного дозв—÷лл€


ѕон€тт€ "туризмї почало формуватис€ з початком масовост—÷, тобто перем—÷щень значно—„ к—÷лькост—÷ людей з метою зм—÷стовного проведенн€ дозв—÷лл€, хоча можна з впевнен—÷стю стверджувати, що подорожуванн€ завжди було "астиве людин—÷ перш за все €к б—÷олог—÷чн—÷й —÷стот—÷, дл€ €ко—„ рух —‘ нев—÷д'—‘мною потребою орган—÷зму, а з час—÷в посиленн€ урбан—÷зац—÷йних процес—÷в сп—÷лкуванн€ з природним середовищем все б—÷льшою м—÷рою ста—‘ психоф—÷з—÷олог—÷чною потребою. ѕо-друге, подорожуванн€ —‘ формою п—÷знанн€ середовища —÷ розширенн€ людських можливостей з адаптац—÷—„ до довк—÷лл€, а також одним з найдавн—÷ших засоб—÷в комун—÷кац—÷—„, культурного обм—÷ну, економ—÷чних контакт—÷в. Ќарешт—÷, подорожуванн€ —‘ формою наукового ос€гненн€ св—÷ту —÷ одним з етап—÷в розвитку сучасно—„ цив—÷л—÷зац—÷—„. [14, с.83] јле подорожуванн€ —‘ також засобом доланн€ бар'—‘р—÷в - об'—‘ктивних обмежень на шл€ху поширенн€ €вища. ћожна визначити так—÷ найб—÷льш сутт—‘в—÷ бар'—‘ри: природн—÷ (г—÷рськ—÷ системи, водн—÷ простори, пустел—÷ та —÷нш—÷ неспри€тлив—÷ ф—÷зико-географ—÷чн—÷ €вища), культурн—÷ (мовн—÷, рел—÷г—÷йн—÷, побутов—÷ в—÷дм—÷ни тощо); техн—÷чн—÷, пов'€зан—÷ з доланн€м в—÷дстаней (шл€хи сполученн€, транспортн—÷ засоби). “обто, моб—÷льн—÷сть людства —‘ певною руш—÷йною силою сусп—÷льного розвитку, спр€мованою на —÷нтенсиф—÷кац—÷ю господарюванн€, пом'€кшенн€ соц—÷ального —÷ пол—÷тичного напруженн€, пол—÷пшенн€ умов житт€ шл€хом п—÷знанн€ природного та соц—÷окупьтурного середовища житт—‘д—÷€льност—÷. “акими —‘ об'—‘ктивн—÷ передумови виникненн€ та поширенн€ туризму €к €вища, €ке охопило значну частину людства [19, с.59].

“уризм, €к €вище сусп—÷льного житт€, —‘ пох—÷дною сусп—÷льного розвитку. —во—‘ю по€вою в—÷н завд€чу—‘ —÷ндустр—÷альн—÷й стад—÷—„ розвитку людства, €к—÷й був притаманний прискорений розвиток продуктивних сил, поглибленн€ под—÷лу прац—÷, розвиток урбан—÷зац—÷йних процес—÷в. ѕрискорен—÷ —÷нновац—÷йн—÷ зм—÷ни, пов'€зан—÷ з науково-техн—÷чним прогресом, спри€ли загальному соц—÷ально-економ—÷чному розвитков—÷ певних кра—„н, п—÷двищенню р—÷вн€ житт€ —„х населенн€, зм—÷нювали характер прац—÷, спос—÷б та стиль житт€, що особливо позначилось в XX ст. розвитком урбан—÷зац—÷—„ та зм—÷нами в систем—÷ розселенн€, пост—÷ндустр—÷альною фазою розвитку економ—÷ки, поглибленн€м еколог—÷чних проблем та ос€гненн€м глобальних масштаб—÷в д—÷€льност—÷ людства, гуман—÷зац—÷—‘ю вс—÷х сфер сусп—÷льного житт€. —аме за цих умов, що докор—÷нно зм—÷нювали сусп—÷льн—÷ модел—÷ житт—‘д—÷€льност—÷ людства, туризм перетворивс€ у форму проведенн€ дозв—÷лл€, забезпечену д—÷€льн—÷стю м—÷жгалузевого комплексу по задоволенню потреб населенн€ у в—÷дпочинку та оздоровленн—÷, у потужну комун—÷кативну складову глобал—÷зац—÷йного процесу [28, с.71].

“уризм - одна з найб—÷льш сталих складових св—÷тово—„ економ—÷ки, €ка за останн—÷ дес€тир—÷чч€ ма—‘ стаб—÷льн—÷ (в середньому 5% на р—÷к) темпи зростанн€ —÷ не зазна—‘ коливань попиту/пропозиц—÷—„, тому вважа—‘тьс€ одним з найперспективн—÷ших напр€мк—÷в соц—÷ально-економ—÷чного розвитку. Ќа сучасному етап—÷ туризм став частиною стилю житт€ б—÷льш н—÷ж третини людства —÷ участь у туристичному процес—÷ можна розгл€дати €к складову €кост—÷ житт€.

“уризм - €вище пол—÷функц—÷ональне. —еред основних функц—÷й туризму сл—÷д зазначити рекреац—÷йну, соц—÷альну, культурну, еколог—÷чну, економ—÷чну, просв—÷тницьку —÷ виховну [15, с.103].

–екреац—÷€ €к б—÷олог—÷чна функц—÷€ та соц—÷альне надбанн€ певного етапу розвитку людства сама —‘ пон€тт€м широким —÷ пол—÷аспектним. “уризм —‘ моб—÷льною складовою рекреац—÷—„, пов'€заною з доланн€м простору задл€ в—÷дпочинку, розваги, л—÷куванн€ або з будь-€кою —÷ншою метою, не пов'€заною з отриманн€м прибутку. —утн—÷стю рекреац—÷йно—„ функц—÷—„ туризму —‘ ф—÷з—÷олог—÷чна (в—÷дновленн€ ф—÷зичних сил, оздоровленн€, в—÷дпочинок) та психолог—÷чна (зм—÷на м—÷i€, оточенн€, набутт€ нових вражень та в—÷дчутт—÷в) релаксац—÷€. «ростанн€ добробуту, зм—÷на характеру прац—÷ в б—÷к —„—„ —÷нтелектуал—÷зац—÷—„ стимулюють п—÷двищенн€ р—÷вн€ осв—÷ти, самоосв—÷ту та просв—÷тництво. ѕерех—÷д сусп—÷льного розвитку до модел—÷ "в—÷льного часуї ур—÷зноман—÷тню—‘ проведенн€ дозв—÷лл€ в б—÷к —÷нтелектуал—÷зац—÷—„, саморозвитку, посилюючи культурну функц—÷ю туризму. “уризм виступа—‘ засобом комун—÷кац—÷—„ та саморозвитку, п—÷двищенн€ р—÷вн€ осв—÷ти та загально—„ культури шл€хом ознайомленн€ з культурою, побутом, традиц—÷€ми та в—÷руванн€ми, стилем та характером житт€ —÷нших народ—÷в, з культурною спадщиною людства та перлинами природи. Ѕезпосередн—‘ сп—÷лкуванн€ р—÷зних народ—÷в —÷ р—÷зних культур спри€—‘ вза—‘мозбагаченню та саморозвитку культури, в—÷д—÷гра—‘ значну роль в укр—÷пленн—÷ миру та порозум—÷нн€ на планет—÷, розширю—‘ культурн—÷ та д—÷лов—÷ контакти. ћожна стверджувати, що саме у XX ст., завд€ки масовост—÷, туризм став €вищем сучасно—„ культури. « —÷ншого боку, туризм, прискорюючи культурний обм—÷н, прискорю—‘ —÷нновац—÷йн—÷ процеси в культур—÷. ” зв'€зку з цим актуальною ста—‘ проблема крос-культурних комун—÷кац—÷й (повед—÷нки турист—÷в в —÷ншому культурному середовищ—÷, спроможн—÷сть —÷ здатн—÷сть до сприйн€тт€ —÷ншо—„ культури, —÷нших культурних традиц—÷й). “уризм €к форма проведенн€ дозв—÷лл€ притаманний лише певн—÷й частин—÷ населенн€, що ма—‘ в—÷льний часта в—÷дпов—÷дний р—÷вень житт€, €кий дозвол€—‘ подорожувати. “обто, подорожуванн€ виступа—‘ ознакою певного р—÷вн€ —÷ стилю житт€, ф—÷ксатором соц—÷ального статусу, засобом закр—÷пленн€ —÷м—÷джу та —÷нших соц—÷альних ознак. ƒоступн—÷сть туристичних послуг, соц—÷альна ор—÷—‘нтован—÷сть туризму розширю—‘ коло споживач—÷в, прилучаючи нов—÷ й нов—÷ верстви населенн€ до туризму, вводить його до стилю житт€ сусп—÷льства,, вир—÷внюючи соц—÷альн—÷ можливост—÷ населенн€ [20, с.72].

“аким чином, оздоровленн€ населенн€, п—÷двищенн€ його працездатност—÷ та р—÷вн€ культури шл€хом зд—÷йсненн€ культурно-просв—÷тницько—„ та рекреац—÷йно—„ д—÷€льност—÷ посилю—‘ соц—÷альну значущ—÷сть туризму. ƒедал—÷ б—÷льшого значенн€ набува—‘ еколог—÷чна функц—÷€ туризму. « одного боку, туризм виступа—‘ споживачем певних природно-рекреац—÷йних благ —÷ зац—÷кавлений в —„х збереженн—÷. « —÷ншого боку, зростанн€ попиту призводить до зб—÷льшенн€ антропогенного тиску на територ—÷альн—÷ рекреац—÷йн—÷ системи, особливо традиц—÷йн—÷ або модн—÷. ÷е ставить одразу ц—÷лу низку питань збереженн€ св—÷тово—„ та нац—÷онально—„ природно—„ та культурно-—÷сторично—„ спадщини, зокрема засобами туризму. ¬ той же час розширенн€ та —÷нтенсиф—÷кац—÷€ туристично—„ д—÷€льност—÷ спри€ють залученню нових територ—÷й, а техн—÷чн—÷ можливост—÷ дозвол€ють —„х осво—„ти. —аме тому захист довк—÷лл€ ма—‘ бути нев—÷д'—‘мною складовою розвитку туризму, одн—÷—‘ю з ключових проблем його ст—÷йкого розвитку. Ѕеззаперечно значною —‘ економ—÷чна функц—÷€ туризму. ѕотреби подорожуючо—„ людини, з огл€ду на масов—÷сть, сформували галузь сфери обслуговуванн€ населенн€. ѕодальше зростанн€ запит—÷в стимулювало розвиток галуз—÷, а мультипл—÷кац—÷йний ефект та комплексний характер споживанн€/обслуговуванн€ спри€ли —„—„ переростанню в —÷ндустр—÷ю туризму - м—÷жгалузевий комплекс, спр€мований на задоволенн€ туристичних потреб населенн€. [22, с.86]. «ростаюча —÷ндустр—÷€ туризму потребу—‘ кадрового забезпеченн€, а р—÷зноман—÷тн—÷сть прац—÷ створю—‘ широк—÷ можливост—÷ використанн€ €к квал—÷ф—÷ковано—„, так —÷ неквал—÷ф—÷ковано—„ прац—÷. «азначен—÷ характерн—÷ ознаки робл€ть туризм ефективною галуззю господарства, що в—÷д—÷гра—‘ дедал—÷ б—÷льшу роль €к в нац—÷ональних економ—÷ках, так —÷ в св—÷тов—÷й торг—÷вл—÷ послугами. ≈коном—÷чна складова туристично—„ д—÷€льност—÷ про€вл€—‘тьс€ не т—÷льки в комерц—÷йн—÷й спр€мованост—÷, айв посиленн—÷ соц—÷ально—„ та еколог—÷чно—„ рол—÷ туризму (реставрац—÷€ пам'€ток —÷стор—÷—„ та культури, природоохоронн—÷ заходи, реконструкц—÷€ матер—÷ально-техн—÷чно—„ бази, осв—÷т€нська та виховна робота засобами туризму тощо), що св—÷дчить про гуман—÷стичну спр€мован—÷сть туризму. “ому сучасний етап розвитку туризму можна охарактеризувати, €к етап переосмисленн€ його рол—÷ —÷ значенн€ в людськ—÷й житт—‘д—÷€льност—÷ - в—÷д "примхи багатих гульт€—„вї - через туризм €к ефективну галузь господарства зовн—÷шньоеконом—÷чного спр€муванн€ - до туризму €к соц—÷окультурного €вища, €ке визнача—‘ певний етап розвитку людства —÷ —‘ складовою сусп—÷льних глобал—÷зац—÷йних процес—÷в [10, с.92].

ћолодь - це соц—÷ально-демограф—÷чна група, що пережива—‘ пер—÷од становленн€ соц—÷ально—„ зр—÷лост—÷, адаптац—÷—„ до миру доросл—÷ й майбутн—÷ зм—÷ни [24, с.22].

ћолодь ма—‘ рухлив—÷ границ—÷ свого в—÷ку, вони залежать в—÷д соц—÷ально-економ—÷чного розвитку сусп—÷льства, р—÷вн€ культури, умов житт€. ћолодь характеризу—‘тьс€ тими сусп—÷льними в—÷дносинами й сусп—÷льними формами, €к—÷ визначають —„—„ €к самост—÷йну соц—÷ально-демограф—÷чну групу. ћолодь ма—‘ р€д особливостей, що випливають, насамперед —÷з само—„ —„—„ об'—‘ктивно—„ сутност—÷. —оц—÷альн—÷ особливост—÷ молод—÷ визначаютьс€ специф—÷чною позиц—÷—‘ю, що вона займа—‘ в процес—÷ в—÷дтворенн€ соц—÷ально—„ структури, а також здатн—÷стю не т—÷льки успадковувати, але й перетворювати сформован—÷ сусп—÷льн—÷ в—÷дносини. ѕротир—÷чч€, що виникають усередин—÷ цього процесу, лежать в основ—÷ ц—÷лого комплексу специф—÷чних молод—÷жних проблем.

¬изначивши, хто така молодь —÷ вид—÷ливши —„—„, €к окрему соц—÷ально-демограф—÷чну групу, розгл€немо дозв—÷лл€ молод—÷, його особливост—÷ й попул€рних форм.

ƒозв—÷лл€ - д—÷€льн—÷сть у в—÷льний час поза сферою сусп—÷льно—„ й побутово—„ прац—÷, завд€ки €к—÷й —÷ндив—÷д в—÷дновлю—‘ свою здатн—÷сть до прац—÷ й розвивають у соб—÷ в основному т—÷ вм—÷нн€ й здатност—÷, €к—÷ неможливо вдосконалити в сфер—÷ трудово—„ д—÷€льност—÷ [15, с.5]. –аз дозв—÷лл€ - д—÷€льн—÷сть, те це означа—‘, що в—÷н не порожн—‘ проводженн€ часу, не просте байдикуванн€ й разом з тим не за принципом: "що хочу, то й роблюї. ÷е д—÷€льн—÷сть, зд—÷йснювана в русл—÷ певних —÷нтерес—÷в —÷ ц—÷лей, €к—÷ ставить перед собою людина. «асво—‘нн€ культурних ц—÷нностей, п—÷знанн€ нового, аматорський працю, творч—÷сть, ф—÷зкультура й спорт, туризм, подорож—÷ - от чим —÷ ще багатьом —÷ншим може бути зайн€тий в—÷н у в—÷льний час. ¬с—÷ ц—÷ зан€тт€ вкажуть на дос€гнутий р—÷вень культури молод—÷жного дозв—÷лл€.

¬—÷д ум—÷нн€ направл€ти свою д—÷€льн—÷сть у годинники дозв—÷лл€ на дос€гненн€ загальнозначущих ц—÷лей, реал—÷зац—÷ю сво—‘—„ житт—‘во—„ програми, розвиток —÷ вдосконалюванн€ сво—„х сутн—÷сних сил, багато в чому залежить соц—÷альне самопочутт€ парубка, його задоволен—÷сть сво—„м в—÷льним часом. ƒо специф—÷чних рис молодост—÷ ставитьс€ перевага в не—„ пошуково—„, творчо-експериментально—„ активност—÷. ћолодь б—÷льше схильна до —÷грово—„ д—÷€льност—÷, що захоплю—‘ псих—÷ку ц—÷лком, що да—‘ пост—÷йний приплив емоц—÷й, нових в—÷дчутт—÷в, —÷ —÷з працею пристосову—‘тьс€ до д—÷€льност—÷ одноман—÷тно—„, спец—÷ал—÷зовано—„ [8, с. 20].

–∆грова д—÷€льн—÷сть носить ун—÷версальний характер, вона прит€га—‘ до себе людей практично вс—÷х в—÷к—÷в —÷ соц—÷ального стану. –∆нтерес до —÷грово—„ д—÷€льност—÷ в молод—÷ носить досить виражений характер. ƒ—÷апазон цих —÷нтерес—÷в широкий —÷ р—÷зноман—÷тний: участь у телев—÷з—÷йних —÷ газетних в—÷кторинах, конкурсах; комп'ютерн—÷ —÷гри; спортивн—÷ змаганн€. ‘еномен гри породжу—‘ величезний, що неймов—÷рно швидко розроста—‘тьс€ мир, у €кий молодь порина—‘ безогл€дно. ” сьогодн—÷шн—÷х непростих соц—÷ально-економ—÷чних умовах мир гри вплива—‘ на молодь. ÷ей мир забезпечу—‘ молод—÷ перериванн€ повс€кденност—÷. ” м—÷ру втрати ор—÷—‘нтац—÷—„ на працю й —÷нш—÷ ц—÷нност—÷, молодь —÷де в гру, перем—÷ща—‘тьс€ в прост—÷р в—÷ртуальних св—÷т—÷в. „исленн—÷ спостереженн€ за практикою п—÷дготовки й проведенн€, молод—÷жних культурно-дозв—÷льних заход—÷в св—÷дчить про те, що —„хн—÷й усп—÷х значною м—÷рою залежить в—÷д включенн€ в —„хн—÷ структури —÷грових блок—÷в, що стимулюють у молодих людей прагненн€ до змагальност—÷, —÷мпров—÷зац—÷—„ й винах—÷дливост—÷ [37, с.125, 248].

ƒо —÷нших особливостей молод—÷жного дозв—÷лл€ ставитьс€ сво—‘р—÷дн—÷сть середовища його прот—÷канн€. Ѕатьк—÷вське середовище, €к правило, не —‘ пр—÷оритетним центром проведенн€ дозв—÷лл€ молод—÷. ѕереважна б—÷льш—÷сть молодих людей вол—÷ють проводити в—÷льний час поза будинком, у компан—÷—„ однол—÷тк—÷в.  оли мова йде про р—÷шенн€ серйозних житт—‘вих проблем, молод—÷ люди охоче приймають ради й наставл€нн€ батьк—÷в, але в област—÷ специф—÷чних дозв—÷льних —÷нтерес—÷в, тобто при вибор—÷ форм поводженн€, друз—÷в, книг, од€гу, вони повод€тьс€ самост—÷йно. ÷ю особлив—÷сть молод—÷жного в—÷ку точно пом—÷тив —÷ описав –∆.¬. Ѕестужев - Ћада: "..дл€ молод—÷ "посид—÷ти компан—÷—‘юї - пекуча потреба, один з факультет—÷в житт—‘во—„ школи, одна з форм самоствердженн€!.. ѕри вс—÷й важливост—÷ й сил—÷ соц—÷ал—÷зац—÷—„ парубка в навчальному й виробничому колектив—÷, при вс—÷й необх—÷дност—÷ зм—÷стовно—„ д—÷€льност—÷ на дозв—÷лл—÷, при вс—÷й масштабност—÷ росту "—÷ндустр—÷—„ в—÷льного часуї - туризму, спорту, б—÷бл—÷отечно—„ й клубно—„ справи - при вс—÷м цьому молодь уперто "збива—‘тьс€ї у компан—÷—„ однол—÷тк—÷в. ¬иходить, сп—÷лкуванн€ в молод—÷жн—÷й компан—÷—„ - це форма дозв—÷лл€, у €к—÷й юна людина б—÷ду—‘ орган—÷чної [3 , с.16]. “€га до сп—÷лкуванн€ з однол—÷тками, по€сню—‘тьс€ величезною потребою молод—÷ в емоц—÷йних контактах. …ого можна розгл€дати €к:

  • необх—÷дна умова житт—‘д—÷€льност—÷ людини й сусп—÷льства;
  • джерело творчого перетворенн€ —÷ндив—÷да в особист—÷сть;
  • форму передач—÷ знань —÷ соц—÷ального досв—÷ду;
  • вих—÷дний пункт самосв—÷домост—÷ особистост—÷;
  • регул€тор поводженн€ людей у сусп—÷льств—÷;
  • самост—÷йний вид д—÷€льност—÷;

ѕрим—÷тною особлив—÷стю дозв—÷льно—„ д—÷€льност—÷ молод—÷ стало €скраво виражене прагненн€ до психолог—÷чного комфорту в сп—÷лкуванн—÷, прагненн—÷ придбати певн—÷ навички сп—÷лкуванн€ з людьми р—÷зного соц—÷ально-психолог—÷чного складу. —п—÷лкуванн€ молод—÷ в умовах дозв—÷льно—„ д—÷€льност—÷ задовольн€—‘, насамперед, що випливають —„—„ потреби:

  • в емоц—÷йному контакт—÷, сп—÷впереживанн—÷;
  • в —÷нформац—÷—„;
  • в об'—‘днанн—÷ зусиль дл€ сп—÷льних д—÷й.

ѕотреба в сп—÷впереживанн—÷ задовольн€—‘тьс€, €к правило, у малих, первинних групах (родина, група друз—÷в, молод—÷жне неформальне об'—‘днанн€). ѕотреба в —÷нформац—÷—„ утворить другий тип молод—÷жного сп—÷лкуванн€. —п—÷лкуванн€ в —÷нформац—÷йн—÷й груп—÷ орган—÷зу—‘тьс€, €к правило, навколо "ерудит—÷вї, ос—÷б, що волод—÷ють певною —÷нформац—÷—‘ю, €кий нема—‘ в —÷нших —÷ €ка, ма—‘ ц—÷нн—÷сть дл€ цих —÷нших. —п—÷лкуванн€ заради сп—÷льних погоджених д—÷й молод—÷ виника—‘ не т—÷льки в виробничо-економ—÷чно—„, але й у дозв—÷льно—„ сфер—÷ д—÷€льност—÷. ¬се р—÷зноман—÷тт€ форм сп—÷лкуванн€ молод—÷ в умовах дозв—÷льно—„ д—÷€льност—÷ можна класиф—÷кувати по наступних основних ознаках:

  • по зм—÷сту (п—÷знавальн—÷, розважальн—÷);
  • за часом (короткочасн—÷, пер—÷одичн—÷, систематичн—÷);
  • по характер—÷ (пасивн—÷, активн—÷);
  • по спр€мованост—÷ контакт—÷в (безпосередн—÷ й опосередкован—÷).

ќбзаведенн€ "асною родиною в значн—÷й м—÷р—÷ стаб—÷л—÷зу—‘ тимчасовий бюджет, скорочу—‘ в—÷льний час парубка й робить його дозв—÷лл€ близьким за структурою до дозв—÷лл€ дорослого. ƒо по€ви д—÷тей молод—÷ подружн—÷ пари ще збер—÷гають багато звичок молодост—÷. « народженн€м д—÷тей в—÷льний час р—÷зко скорочу—‘тьс€, з особливост—÷ в ж—÷нок. «роста—‘ тенденц—÷€ до с—÷мейного проведенн€ дозв—÷лл€, у €кому п—÷дсилю—‘тьс€ рекреативна функц—÷€.

“реба п—÷дкреслити, що характеристика молод—÷жного дозв—÷лл€ з погл€ду культури його орган—÷зац—÷—„ й проведенн€ охоплю—‘ багато стор—÷н даного €вища - €к особист—÷сн—÷, так —÷ сусп—÷льн—÷.  ультура дозв—÷лл€ - це, насамперед, внутр—÷шн€ культура людини, що припуска—‘ на€вн—÷сть у нього певних особист—÷сних "астивостей, €к—÷ дозвол€ють зм—÷стовно й з користю проводити в—÷льний час [8, с.28,29]. —клад розуму, характер, орган—÷зован—÷сть, потреби й —÷нтереси, ум—÷нн€, смаки, житт—‘в—÷ ц—÷л—÷, бажанн€ - все це становить особист—÷сний, —÷ндив—÷дуально-суб'—‘ктивний аспект культури дозв—÷лл€ молод—÷. –∆сну—‘ пр€ма залежн—÷сть м—÷ж духовним багатством людини й зм—÷стом його дозв—÷лл€. јле справедлива й зворотний зв'€зок.  ультурним може бути т—÷льки зм—÷стовно насичений —÷, отже, ефективний по сво—‘му вплив—÷ на особист—÷сть дозв—÷лл€.

 ультура дозв—÷лл€ характеризують також т—÷ зан€тт€, €ким в—÷дда—‘тьс€ перевага у в—÷льний час. ћова йде т—÷льки про так—÷ види дозв—÷льно—„ д—÷€льност—÷, €к—÷ спри€ють нормальному в—÷дтворенню здатност—÷ до прац—÷, удосконалюванню й розвитку парубка. ” багатьох з них в—÷н повинен неодм—÷нно брати участь сам. Ќарешт—÷ культура розвитку й функц—÷онуванн€ в—÷дпов—÷дних установ —÷ п—÷дпри—‘мств: клуби, палаци культури, культурно-дозв—÷льн—÷ центри, центри народно—„ творчост—÷, к—÷нотеатри, стад—÷они, б—÷бл—÷отеки й т.д. ѕри цьому особливе значенн€ ма—‘ творча д—÷€льн—÷сть прац—÷вник—÷в даних установ. Ѕагато чого залежить саме в—÷д них, в—÷д —„хнього вм—÷нн€ запропонувати ц—÷кав—÷ форми в—÷дпочинку, розваг, послуг —÷ захопити людей. –азом з тим культура проведенн€ в—÷льного часу —‘ результатом старань само—„ особистост—÷, —„—„ бажанн€ перетворити дозв—÷лл€ в зас—÷б придбанн€ не т—÷льки нових вражень, але й знань, ум—÷нь, здатностей [15, с.26].

¬—÷дм—÷нною €к—÷стю культурного молод—÷жного дозв—÷лл€ —‘ емоц—÷йна офарбован—÷сть, можлив—÷сть привнести в кожну можлив—÷сть займатис€ улюбленою справою, зустр—÷чатис€ —÷з ц—÷кавими людьми, в—÷дв—÷дувати значим—÷ дл€ нього м—÷i€, бути учасником важливих под—÷й. ¬ищий зм—÷ст щирого дозв—÷лл€ пол€га—‘ в тому, щоб наблизити коштовне улюблене й в—÷докремити або скасувати порожн—‘, непотр—÷бне. “ут дозв—÷лл€ дл€ парубка перетворю—‘тьс€ в спос—÷б житт€, у заповненн—÷ в—÷льного часу р—÷зноман—÷тними, зм—÷стовно насиченими висновками д—÷€льност—÷. ќсновн—÷ особливост—÷ культурного дозв—÷лл€ молод—÷ - високий р—÷вень культурно-техн—÷чно—„ оснащеност—÷, використанн€ сучасних дозв—÷льних технолог—÷й —÷ форм, метод—÷в, естетичн—÷ насичений прост—÷р —÷ високий художн—÷й р—÷вень дозв—÷льного процесу.

” кожно—„ людини виробл€—‘тьс€ —÷ндив—÷дуальний стиль дозв—÷лл€ й в—÷дпочинку, прихильн—÷сть до тих або —÷нших зан€ть, у кожного св—÷й принцип орган—÷зац—÷—„ проведенн€ в—÷льного часу - творчий або нетворчий. «розум—÷ло, кожний в—÷дпочива—‘ по-сво—‘му, виход€чи —÷з "асних можливостей —÷ умов. ќднак —‘ р€д загальних вимог, €ким повинен в—÷дпов—÷дати дозв—÷лл€, щоб бути повноц—÷нним. ÷—÷ вимоги випливають —÷з т—÷—‘—„ соц—÷ально—„ рол—÷, що покликаний грати дозв—÷лл€.

” сьогодн—÷шн—÷й соц—÷ально-культурн—÷й ситуац—÷—„ молод—÷жне дозв—÷лл€ з'€вл€—‘тьс€ €к сусп—÷льно усв—÷домлена необх—÷дн—÷сть. —усп—÷льство кровно зац—÷кавлене в ефективному використанн—÷ в—÷льного часу людей - у ц—÷лому соц—÷ально-еколог—÷чного розвитку й духовного в—÷дновленн€ всього нашого житт€. —ьогодн—÷ дозв—÷лл€ ста—‘ усе б—÷льше широкою сферою культурного дозв—÷лл€, де в—÷дбува—‘тьс€ самореал—÷зац—÷€ творчого й духовного потенц—÷алу молод—÷ й сусп—÷льства в ц—÷лому [50, с.121].

ћолод—÷жне дозв—÷лл€ ма—‘ на уваз—÷ в—÷льний виб—÷р особист—÷стю дозв—÷льних зан€ть. ¬—÷н —‘ необх—÷дно—„ й нев—÷д'—‘мним елементом способу житт€ людини. “ому дозв—÷лл€ завжди розгл€да—‘тьс€ €к реал—÷зац—÷€, —÷нтерес—÷в особистост—÷ пов'€заних з рекреац—÷—‘ю, саморозвитком, самореал—÷зац—÷—‘ю, сп—÷лкуванн€м, оздоровленн€м —÷ т.п. ” цьому пол€га—‘ соц—÷альна роль дозв—÷лл€.[8, с. 28,29]

«наченн€ даних потреб надзвичайно велико, адже на€вност—÷ т—÷льки зовн—÷шн—÷х, хоча б —÷ визначальних умов, недостатньо дл€ реал—÷зац—÷—„ ц—÷лей всеб—÷чного розвитку людини. “реба, що б —÷ сама людина хот—÷ла цього розвитку, розум—÷в його необх—÷дн—÷сть. “аким чином, активне, зм—÷стовне дозв—÷лл€ вимага—‘ певних потреб —÷ здатностей людей. Ѕезсумн—÷вно, дозв—÷лл€ повинен бути р—÷зноман—÷тним, ц—÷кавим, носити розважальний —÷ ненав'€зливий характер. “аке дозв—÷лл€ можна забезпечити наданн€м можливост—÷ кожному активно ви€вити себе свою —÷н—÷ц—÷ативу в р—÷зних видах в—÷дпочинку й розваг. ” цей час нов—÷ тенденц—÷—„ в способ—÷ житт€ молод—÷ значно впливають на виб—÷р форм проведенн€ в—÷дпочинку. “ак—÷ фактори €к демограф—÷чн—÷ особливост—÷ молод—÷, —„х —÷ндив—÷дуальний —÷ груповий —÷нтереси, в—÷дношенн€ до проведенн€ дозв—÷лл€ й в—÷льного часу, зм—÷нили характер молод—÷жного попиту й привели до створенн€ нового виду в—÷дпочинку молодих людей - молод—÷жного туризму.

1.2 ќсновн—÷ види туризму в молод—÷жному туризм—÷


“уризм - це екскурс—÷—„, походи —÷ подорож—÷ в €ких в—÷дпочинок по—‘дну—‘тьс€ з п—÷знавальними —÷ осв—÷тн—÷ми ц—÷л€ми. ѕо призначенню —÷ формами проведенн€ туризм под—÷л€—‘тьс€ на плановий (екскурс ний) —÷ самод—÷€льний. ѕри плановому туризм—÷ учасники подорожують на автобусах, л—÷таках, теплоходах, у по—„здах по наперед нам—÷чених маршрутах, зупин€ютьс€ в готел€х або на турбазах, де —„х нада—‘тьс€ ноч—÷вл€, харчуванн€ —÷ екскурсовод. ¬ самод—÷€льному туризм—÷ подорож буду—‘тьс€ повн—÷стю або частково на самообслуговуванн—÷. “ут туристи сам—÷ нам—÷чають маршрути —÷ спос—÷б пересуванн€, забезпечують соб—÷ харчуванн€, н—÷чл—÷г —÷ м—÷iе в—÷дпочинку, нам—÷чають м—÷i€ дл€ екскурс—÷й.

ћолод—÷жний туризм - це один —÷з соц—÷ально-культурних механ—÷зм—÷в, за допомогою €кого можуть бути створен—÷ умови дл€ виникненн€ й розкритт€ людських здатностей —÷ потреб дл€ експонуванн€ нових можливостей —÷ способ—÷в використанн€ в сусп—÷льному житт—÷ [25, с.128].

як п—÷дкреслю—‘тьс€ в багатьох роботах, що в—÷дбивають проблеми туризму, зокрема молод—÷жного, в—÷н сполуча—‘ в соб—÷ спонтанну активн—÷сть молод—÷, —÷з планово орган—÷зованою д—÷€льн—÷стю установ туристсько-екскурс—÷йного обслуговуванн€. ” цей час туризм —‘ —÷ндустр—÷—‘ю, що розробл€—‘ й пропону—‘ р—÷зноман—÷тн—÷ типи екскурс—÷й, маршрут—÷в, тур—÷в —÷ комплексу культурно-дозв—÷льних послуг, споживанн€ €ких повинне орган—÷зувати активн—÷сть молод—÷, направивши —„—„ на оздоровленн€, соц—÷ально-санкц—÷онован—÷ форми розваги, вихованн€ й т.д.

ќсновною функц—÷—‘ю туризму, —÷з соц—÷ально—„ точки зору, можна визнати в—÷дтворюючу функц—÷ю, спр€мовану на в—÷дновленн€ сил, витрачених при виконанн—÷ певних виробничих —÷ побутових функц—÷й. ѕри цьому в—÷дпочинок не обмежу—‘тьс€ —÷нертною формою й в—÷дновленн€м ф—÷зичних —÷ псих—÷чних сил, а включа—‘ розваги, що забезпечують зм—÷ни характеру д—÷€льност—÷ й навколишн—÷х умов, активне п—÷знанн€ нових €вищ природи, культури й т.д.

—учасна урбан—÷зац—÷€, механ—÷зац—÷€ виробництва, комп'ютеризац—÷€, "одноман—÷тн—÷сть споживанн€ї, що значно зб—÷льшу—‘тьс€ пот—÷к —÷нформац—÷—„ приводить до того, що парубок у цьому випадку залиша—‘ роботу, навчанн€ значно б—÷льше втомленим, чим колись. ¬тома ц€ психолог—÷чного характеру й виклика—‘ потребу в контраст—÷, зн€тт—÷ стресу. —правжн—÷м контрастом житт€ парубка, пов'€заним з нервовою напругою й однаков—÷стю, —‘ в—÷дх—÷д з пост—÷йного м—÷i€ проживанн€, навчанн€ або прац—÷ й, насамперед перем—÷щенн€, що забезпечу—‘ зм—÷ну обстановки й зм—÷на звичайного способу житт€ - все це може надати туризм.

 онцепц—÷€ промислових п—÷дпри—‘мств у м—÷ст—÷ не дозвол€ть парубку по сьогоденню в—÷дпочити п—÷сл€ роботи або навчанн€. ћало в—÷льним, осв—÷тленим сонцем простору, молодь, що прожива—‘ в м—÷ст—÷, ви€вл€—‘тьс€ —÷зольовано—„ в—÷д природи. ѕарк—÷в —÷ садових д—÷л€нок недостатньо. “акого роду утома створю—‘ умови дл€ хвороб —÷ непрацездатност—÷ п—÷дростаючого покол—÷нн€. ” таких умовах туристичний в—÷дпочинок з'€вл€—‘тьс€ перед сучасною молоддю €к форма всеб—÷чного в—÷дновленн€ особистост—÷.

ѕроведен—÷ нами досл—÷дженн€ ви€вили основн—÷ потреби молод—÷ в сп—÷лкуванн—÷, розвагах, активному й рухливому в—÷дпочинку. ¬с—÷ ц—÷ потреби можна реал—÷зувати в туризм—÷. “акий в—÷дпочинок в—÷дновлю—‘ повноц—÷нне ф—÷зичне самопочутт€ особистост—÷, збагачу—‘ —„—„ естетично. Ќа думку –ƒгоричево—„ ≈., "туризм сьогодн—÷ - це переважно активний вид в—÷дпочинку, що базу—‘тьс€ на зв'€зках "людина - природне середовищеї з обов'€зковою зм—÷ною середовища й типу житт—‘д—÷€льност—÷ї [20, с.35].

Ќеобх—÷дно в—÷дзначити, що комплекс р—÷зноман—÷тних потреб молод—÷, €к специф—÷чно—„ соц—÷ально—„ групи може бути реал—÷зований у культурно-дозв—÷льно—„ д—÷€льност—÷, зд—÷йснювано—„ туризмом. «вернемос€ до роб—÷т √ен—÷саретського ќ. —÷ ѕодуново—„ Ќ. —÷ по€снимо значенн€ кожно—„ з функц—÷й культурно-дозв—÷льно—„ д—÷€льност—÷ туризму стосовно дл€ молод—÷.

  • п—÷знавальна функц—÷€ ставить метою —÷нформац—÷ю й орган—÷зац—÷ю п—÷знавально—„ активност—÷ молод—÷, поширенн€ комплексу р—÷зноман—÷тних соц—÷ально-гуман—÷тарних знань. ѕрагненн€ до п—÷знанн€ завжди було нев—÷д'—‘мною частиною молод—÷. —полученн€ в—÷дпочинку з п—÷знанн€м житт€, —÷стор—÷—„, культури —÷нших народ—÷в - це завданн€, що може зд—÷йснити п—÷знавальна функц—÷€ туризму.
  • прилученн€ до матер—÷альних —÷ духовних ц—÷нностей спри€—‘ поширенню культурних ц—÷нностей у молод—÷жному середовищ—÷ й вносить св—÷й внесок у розвиток естетичних погл€д—÷в п—÷дростаючого покол—÷нн€, виникненню в нього почутт€ патр—÷отизму, розвиток культури.
  • реал—÷зац—÷€ творчого потенц—÷алу особистост—÷ дозвол€—‘ знайти застосуванн€ вс—÷х ум—÷нь, навичок молод—÷ в €кому-небудь вид—÷ туризму. ѕри цьому задовольн€ютьс€ —„—„ творч—÷ —÷нтереси.
  • орган—÷зац—÷€ нерегламентованого сп—÷лкуванн€ учасник—÷в подорож—÷ або комун—÷кативна функц—÷€ - це орган—÷зац—÷€ сп—÷лкуванн€ молодих турист—÷в дл€ обговоренн€ загальних питань —÷ тим, невимушеного обм—÷ну —÷нформац—÷—‘ю про €ких-небудь под—÷—„, —÷нтереси й захопленн€, з—÷ставленн€ оц—÷нок, думок.
  • продуктивний в—÷дпочинок —÷ розваги або рекреативна функц—÷€ максимально спри€ють повноц—÷нному в—÷дпочинку молод—÷, в—÷дновленню —„х ф—÷зичних —÷ духовних сил, орган—÷зац—÷—„ активних дозв—÷льних зан€ть —÷ розваг у туризм—÷, що забезпечують розма—„т—÷сть д—÷€льност—÷, зм—÷ну вражень, позитивний емоц—÷йний настрой, зн€тт€ напруги й утоми [25, с. 119-122].

¬—÷дм—÷нною рисою молод—÷жного туризму —‘ те, що молодь —‘ самою невибагливою соц—÷ально-демограф—÷чною групою. –«—„ в меншому ступен—÷ ц—÷кавить €к—÷сть продукт—÷в —÷ р—÷вень обслуговуванн€. ƒл€ молод—÷ необов'€зков—÷ висококласн—÷ умови в туристичн—÷й по—„здц—÷, —„—„ б—÷льшою м—÷рою ц—÷кавить певний р—÷вень комфорту, пом—÷рн—÷ ц—÷ни й насичена культурно-дозв—÷льна д—÷€льн—÷сть, що в—÷дпов—÷да—‘ —„хн—÷м в—÷ковим потребам.

як ми вже в—÷дзначали, туристичний в—÷дпочинок займа—‘ в наш час важливе м—÷iе в дозв—÷лл—÷ молод—÷. ћи згодн—÷ з думкою –ƒгоричево—„ ¬., що туризм, будучи багатоплановим видом дозв—÷лл€, що сполуча—‘ в соб—÷ р—÷зн—÷ важлив—÷ дл€ молод—÷ функц—÷—„, може грати в житт—÷ молодих людей основну роль у процес—÷ задоволенн€ —„хн—÷х потреб [20, с.41]. ѕ—÷двищений —÷нтерес молод—÷ до туризму –ƒгоричева ¬. по€сню—‘ в—÷дсутн—÷стю в ньому повчальност—÷, можлив—÷стю реал—÷зувати соц—÷ально-культурний потенц—÷ал у спри€тлив—÷й соц—÷ально-психолог—÷чн—÷й атмосфер—÷. –∆ —÷з цим не можна не погодитис€. ƒосл—÷дженн€ показали, що, на думку молодих людей, у туризм—÷, €к правило, в—÷дсутн€ парадн—÷сть, формал—÷зм —÷ заорган—÷зован—÷сть, у туристичн—÷й д—÷€льност—÷ оптимально сполучаютьс€ масов—÷ й камерн—÷ форми роботи. –∆нтерес молод—÷ до р—÷зних вид—÷в туризму по€сню—‘тьс€ тим, що кожна окрема людина може вибрати дл€ себе ту область туристично—„ д—÷€льност—÷, у €к—÷й найб—÷льше можуть задовольнитьс€ його —÷нтереси. “ак—÷ види туризму, €к спортивн—÷ п—÷знавальний —‘ найб—÷льш п—÷дход€щими ц—÷—‘—„ в—÷ковий категор—÷—„ й найб—÷льше бажа—‘мо—„ нею. ” спортивному туризм—÷ переважа—‘ атмосфера вза—‘моп—÷дтримки й оптим—÷зму, так необх—÷дн—÷ в молодому в—÷ц—÷. ƒл€ б—÷льшост—÷ молодих турист—÷в зан€тт€ спортивними й —÷ншими видами туризму робл€ть при—‘мн—÷сть —÷ рад—÷сть сп—÷лкуванн€ один з одним. ѕеревага туризму в т—÷м, що в—÷н у процес—÷ формуванн€ тур—÷в зближа—‘ нових людей, що —‘ не частим €вищем в —÷нших дозв—÷льних сферах [25, с.205].

як в—÷домо споживчий виб—÷р молод—÷ визначають похилост—÷ й звички —÷ндив—÷да, його смаки, переваги й мотивац—÷€. ¬с—÷ ц—÷ характерн—÷ риси дозвол€ють в—÷дпов—÷сти на питанн€: чому велика к—÷льк—÷сть молодих людей щор—÷чно в—÷дправл€ютьс€ в подорож.

√овор€чи про конкретн—÷ мотиви участ—÷ молод—÷ в туристичн—÷й д—÷€льност—÷, варто мати на уваз—÷, що ведучим —„—„ початком —‘ прагненн€ зм—÷стовне й ц—÷каво провести в—÷льний час.

¬ тепер—÷шн—÷й час розгорнулась широка мережа добре об“—рунтованих молод—÷жних туристичних баз, тимчасових турбаз, кемп—÷нг—÷в —÷ туристичних станц—÷й. «авд€ки велик—÷й п—÷дтримц—÷ державних орган—÷в, мережа туристичних баз пост—÷йно розширю—‘тьс€, щоб задовольнити потреби населенн€. ƒл€ полегшенн€ формальностей з за€вками створен—÷ станц—÷—„ районного та обласного масштаб—÷в. ƒл€ л—÷пшого ор—÷—‘нтуванн—÷ створен—÷ вив—÷ски туристичних маршрут—÷в. ћолод—÷жн—÷ туристичн—÷ бази - це державн—÷ орган—÷зац—÷—„ з прим—÷щенн€ми дл€ ноч—÷вл—÷, перебуванн€ —÷ харчуванн€, а також установи дл€ культурно—„, спортивно—„ —÷ туристично—„ д—÷€льност—÷. ѕодача за€вок —÷ —„х роз прид—÷ленн€ гарантован—÷ прийн€тими законами.

Ќа сучасному етап—÷ розвитку туризм дл€ багатьох кра—„н —‘ пров—÷дною галуззю економ—÷ки. –—÷зноман—÷тт€ туристичних послуг, що пропонуютьс€ споживачам спричинило необх—÷дн—÷сть виникненн€ певно—„ класиф—÷кац—÷—„ вид—÷в туризму.

–озр—÷зн€ють наступн—÷ види туризму: д—÷ловий туризм; спортивно-оздоровчий туризм; хобб—÷-туризм; пригодницький туризм; навчальн—÷ тури; рел—÷г—÷йний туризм; розважальн—÷ тури; п—÷знавальн—÷ тури; подорож—÷ дл€ людей старшого в—÷ку; молод—÷жний туризм; туризм автостопом; с—÷льський туризм; зелений туризм та —÷нше.

–инок оздоровчого туризму досить широкий —÷ т—÷сно повтјў€заний з використанн€м рекреац—÷йний ресурс—÷в. ѕрограми таких тур—÷в дуже р—÷зноман—÷тн—÷, але —÷снують загальн—÷ специф—÷чн—÷ вимоги до —„х орган—÷зац—÷—„. √оловною ознакою побудови таких тур—÷в —‘ урахуванн€ того, що приблизно половину масиву часу необх—÷дно витрачати на л—÷кувально-оздоровч—÷ процедури або зан€тт€, а вс—÷ —÷нш—÷ заходи мають додатковий або супутн—÷й характер.

’об—÷-туризм-да—‘ можлив—÷сть зайн€тис€ улюбленою справою в кол—÷ однодумц—÷в або п—÷д час в—÷дпочинку або подорож—÷ (автолюбител—÷, ф—÷лател—÷сти, вбол—÷вальники спортивних змагань, гурмани тощо). ѕри формуванн—÷ таких програм необх—÷дно дотримуватись головного правила-формуванн€ групи за однор—÷дн—÷стю —÷нтерес—÷в та тематично—„ спр€мован—÷стю.

ѕригодницький туризм-забезпечу—‘ перебуванн€ турист—÷в у приваблив—÷й дл€ них м—÷iевост—÷ —÷ зайн€тт€ незвичайною справою (полюванн€ на верблюдах в јфриц—÷, ловл€ форел—÷ в  арпатах, сходженн€ на кратер вулкану та —÷нше). ѕригодницьк—÷ тури под—÷л€ють на 3 види: пох—÷дн—÷ експедиц—÷—„; сафар—÷-тури (мисливство, рибальство, фотомисливство та —÷нше); навколосв—÷тн—‘ плаванн€.

—пециф—÷кою такого виду туризму —‘ на€вн—÷сть спец—÷ального роду л—÷ценз—÷й, дозвол—÷в (на мисливство, рибальство, вив—÷з трофе—„в),забезпеченн€ гарант—÷й безпеки, що включа—‘ в себе, кр—÷м страхуванн€, контрольно-пор€тунков—÷ служби, проходженн€ трас маршрут—÷в та перевал—÷в у супровод—÷ квал—÷ф—÷кованих —÷нструктор—÷в. ѕригодницький туризм належить до ел—÷тних вид—÷в туризму —÷ кошту—‘ досить дорого.

—портивний туризм. ќсновними споживачами таких тур—÷в —‘ р—÷зн—÷ спортивн—÷ товариства, а основними крупними сегментами ринку спортивного туризму-любител—÷ спорту, спортсмени, туристи-пох—÷дники. √оловне завданн€ спортивного туру-забезпечити можлив—÷сть прот€гом усього туру займатис€ обраним видом спорту. √оловна вимога-забезпеченн€ безпеки турист—÷в.

Ќавчальн—÷ тури в основному це мовн—÷ тури, а також тури з навчанн€м спортивним —÷грам, менеджменту або тури з п—÷двищенн€ квал—÷ф—÷кац—÷—„. ¬с—÷ програми навчальних тур—÷в включають в себе по 2-4 години зан€ть у день, у перш—÷й половин—÷ дн€, решта часу-в—÷дпочинок, спорт, розваги. Ѕувають тури з —÷нтенсивною програмою навчанн€ (20-30 годин на тиждень),тод—÷ серйозн—÷ вимоги предтјў€вл€ютьс€ до викладач—÷в.

–ел—÷г—÷йний туризм-це найдавн—÷ший вид туризму. ” туризм—÷ з рел—÷г—÷йними ц—÷л€ми можна окреслити так—÷ види по—„здок:

  • паломництво-в—÷дв—÷дуванн€ св€тих м—÷iь з метою поклон—÷нн€ церковним рел—÷кв—÷€м, св€тин€м —÷ з ц—÷ллю в—÷дправленн€ рел—÷г—÷йних обр€д—÷в;
  • п—÷знавальн—÷ по—„здки з ц—÷ллю знайомства з рел—÷г—÷йними памтјў€тками, —÷стор—÷—‘ю рел—÷г—÷—„ —÷ рел—÷г—÷йною культурою;
  • науков—÷ по—„здки-по—„здки науковц—÷в, €к—÷ займаютьс€ питанн€ми рел—÷г—÷—„

ƒуже важливим у рел—÷г—÷йному туризм—÷ —‘ питанн€ п—÷дготовки кадр—÷в, €к—÷ могли б не т—÷льки показати арх—÷тектурн—÷ та —÷сторичн—÷ памтјў€тки, а розкрити туристам духовн—÷сть рел—÷г—÷йних ц—÷нностей.

–озважальн—÷ тури-вони не довготривал—÷ (2-4 дн—÷) —÷ можуть б—÷ти пер—÷одичними —÷ регул€рними. ¬ –ƒвроп—÷ дуже попул€рними —‘ р—÷здв€н—÷ тури. ѕрограми таких тур—÷в-це в—÷дв—÷дуванн€ св€ткових заход—÷в, концерт—÷в, виставок тощо).

ѕ—÷знавальн—÷ тури-мають велику к—÷льк—÷сть р—÷зновид—÷в: —÷сторичн—÷, л—÷тературн—÷, знайомство з живописом, балетом, оперою, з м—÷i€ми д—÷€льност—÷ в—÷домих людей тощо. ÷е, €к правило, короткотерм—÷нов—÷ тури. ¬ажливим моментом таких тур—÷в —‘ бажан—÷сть проведенн€ екскурс—÷й на р—÷дн—÷й мов—÷ туриста, оск—÷льки переклад викривл€—‘ сприйманн€ теми —÷ пог—÷ршу—‘ €к—÷сть екскурс—÷—„.

ѕодорож—÷ дл€ людей старшого в—÷ку. «а спостереженн€ми психоанал—÷тик—÷в, сьогодн—÷шн—‘ стар—÷юче покол—÷нн€ розвинутих кра—„н-це активна, вимоглива —÷ платоспроможна категор—÷€ населенн€, ор—÷—‘нтована на €к—÷сне обслуговуванн€. ѕрограму обслуговуванн€ дл€ ц—÷—‘—„ категор—÷—„ турист—÷в рекоменду—‘тьс€ складати таким чином, щоб кл—÷—‘нти мали б—÷льше часу дл€ в—÷дпочинку. ѕере—„зди з м—÷i€ на м—÷iе повинн—÷ бути по можливост—÷ короткочасними. ѕри розм—÷щенн—÷ варто надавати перевагу невеликим, не дуже модним готел€м з хорошим серв—÷сом.

ќтже, ознайомившись загалом з р—÷зноман—÷тними видами туризму, € б—÷льш детально зупинюсь на спортивно-оздоровчому, оск—÷льки саме цей вид туризму € вважаю найперспективн—÷шим саме дл€ нашого рег—÷ону, а також пропоную кер—÷вництву спорткомплексу тјё аштантјЁ прид—÷лити значну увагу орган—÷зац—÷—„ туристичних поход—÷в дл€ молод—÷ по наш—÷й ун—÷кальн—÷й м—÷iевост—÷.

—портивно-оздоровчий туризм передбача—‘ подоланн€ маршруту активним способом, тобто без використанн€ транспортних засоб—÷в, покладаючись лише на "асн—÷ сили, реал—÷зуючи вм—÷нн€ —÷ навички пересуванн€ п—÷шки, на лижах, плаванн€ на плотах —÷ човнах, —„зди на велосипед—÷ тощо.

ћетою активного туризму —‘:

  • оздоровленн€, в—÷дновленн€ сил, пол—÷пшенн€ медико-ф—÷з—÷олог—÷чних даних за допомогою зм—÷ни форм д—÷€льност—÷, дозованого руху, рац—÷онального харчуванн€, нервового розвантаженн€, п—÷двищенн€ адаптац—÷—„ до незвичних умов;
  • вдосконаленн€ загально—„ —÷ спец—÷ально—„ ф—÷зично—„ п—÷дготовки, виробленн—÷ витривалост—÷, спритност—÷, сили, р—÷вноваги;
  • наданн€ практичних навичок у доланн—÷ перешкод, оволод—÷нн€ техн—÷кою пересуванн€ п—÷шки, на лижах, —„зди на велосипед—÷, гребл—÷;
  • псих—÷чному вдосконаленн—÷ та емоц—÷йному збагаченн—÷ внутр—÷шнього св—÷ту людини, вихованн—÷ р—÷шучост—÷, см—÷ливост—÷, впевненост—÷ в соб—÷, в—÷дпов—÷дальност—÷;
  • розширенн€ кра—‘знавчого кругозору, вдосконаленн€ навчально-методично—„ п—÷дготовки, поповненн—÷ знань з географ—÷—„, б—÷олог—÷—„, —÷стор—÷—„, етнограф—÷—„ —÷ культури;
  • засво—‘нн€ теоретичних основ орган—÷зац—÷—„ —÷ проведенн€ поход—÷в, розробки маршрут—÷в, плануванн€ роботи туристських гуртк—÷в;
  • набутт€ спортивного досв—÷ду дл€ участ—÷ в походах —÷ кер—÷вництва походами р—÷зного р—÷вн€ складност—÷, одержанн€ спортивних розр€д—÷в —÷ знань, п—÷двищенн€ майстерност—÷ та —÷нструментально—„ п—÷дготовки.

ƒо спортивно-оздоровчого туризму найчаст—÷ше в—÷днос€ть так—÷ найпоширен—÷ш—÷ види активного туризму: п—÷шох—÷дний, г—÷рський, лижний, водний (сплав —÷ гребл€ на плотах —÷ човнах),велосипедний.

Ѕ—÷льш—÷сть молод—÷ вол—÷ють проводити сво—‘ дозв—÷лл€ разом —÷з друз€ми (90%). ѕри вибор—÷ туристичного продукту 70% звертають увагу на пропонован—÷ ан—÷мац—÷йн—÷ заходи. ѕереваги молодих людей вигл€дають у такий спос—÷б:90% вибирають розважальн—÷ ан—÷мац—÷йн—÷ заходи, 60% - спортивн—÷, 45% - п—÷знавальн—÷, 60% - екскурс—÷йн—÷, 60% - пригодницько-—÷гров—÷. 90% опитаних хот—÷ли б брати участь у пропонованих ан—÷мац—÷йних програмах.60% у спортивних, 90% у розважальних, 60% у п—÷знавальних, 85% в екскурс—÷йних, 75% у пригодницько-—÷грових, 45% хот—÷ли б зробити туристичн—÷ п—÷ш—÷ походи.

–озробл€ючи проект ан—÷мац—÷йно—„ програми треба враховувати, що пануванн€ в дозв—÷лл—÷ емоц—÷й —÷ п—÷дпор€дкуванн€ радост€м, розвагам, €к —÷нтелекту, так —÷ волею продиктовано основним призначенн€м "дозв—÷льнихї зан€ть дати парубку ф—÷з—÷олог—÷чно, психолог—÷чно в—÷дпочити, розр€дитис€, в—÷дключитис€ в—÷д роботи й побутових проблем. јктивно в—÷дпочивати дозвол€ють р—÷зноман—÷тн—÷ перемиканн€ з обов'€зкових справ на необов'€зков—÷, —÷з серйозних на весел—÷, з розумового навантаженн€ на ф—÷зичну, з п—÷знанн€ на розвагу, з пасивного в—÷дпочинку на активний. –∆, навпаки, необх—÷дно опиратис€ на типов—÷ дл€ культурно-дозв—÷льних установ "схеми перемиканьї —÷ способи емоц—÷йно—„ й —÷ншо—„ розр€дки, це ма—‘ психоф—÷з—÷олог—÷чну ц—÷нн—÷сть дл€ р—÷зних людей.

—творюючи р—÷зн—÷ ан—÷мац—÷йн—÷ заходи дл€ молодих людей, чергуючи зан€тт€ —÷ в—÷льний час, треба дотримувати тимчасових, енергетичних —÷ —÷нших л—÷м—÷т—÷в, обм—÷рковуючи певний наб—÷р перемикань —÷з одного зан€тт€ на —÷нше. ѕорушенн€ м—÷ри в будь-€кому вид—÷ д—÷€льност—÷ (концерти, —÷гри, св€та й т.д.) перетворю—‘ —„—„ в стомлюючу, а значить —÷ неугодну дл€ в—÷дпочинку. ќтже: багато гарного - теж погано, адже не завжди чим €скрав—÷ше, тим краще, тут теж —‘ сво—„ границ—÷, коли зах—÷д ста—‘ стомлюючим —÷ нав—÷ть почина—‘ дратувати.


1.3. јн—÷мац—÷йн—÷ технолог—÷—„, ан—÷мац—÷йн—÷ послуги в молод—÷жному туризм—÷ —÷ —„х застосуванн€


јн—÷маторами називають фах—÷вц—÷в —÷з орган—÷зац—÷—„ дозв—÷лл€ на туристських п—÷дпри—‘мствах, в санаторно-курортних та —÷нших оздоровчих установах. Ќайчаст—÷ше, вимовивши слово "ан—÷матор" , в—÷дразу по€снюють: "масовик-вит—÷вник" . ѕроте сучасне пон€тт€ ан—÷мац—÷—„ к—÷лька ширше.

јн—÷мац—÷€ у туризм—÷ сприйма—‘тьс€ €к д—÷€льн—÷сть з розробки наданн€ спец—÷альних програм проведенн€ в—÷льного часу. јн—÷мац—÷йн—÷ програми включають спортивн—÷ —÷гри та змаганн€, танцювальн—÷ вечора, карнавали, гри, хоб—÷, зан€тт€, що вход€ть до сферу духовних —÷нтерес—÷в. ќтже, туристичний ан—÷матор - фах—÷вець, займа—‘тьс€ розробкою —÷ндив—÷дуальних —÷ колективних ан—÷мац—÷йних програм.

ѕ—÷д ан—÷мац—÷йно—„ програмою ми розум—÷—‘мо об'—‘днаний загальною метою чи задумом план проведенн€ туристських, ф—÷зкультурно-оздоровчих, культурно-масових, п—÷знавальних —÷ аматорських зан€ть.

 р—÷м пон€тт€ "ан—÷мац—÷йна програма" часто використову—‘тьс€ пон€тт€ "ан—÷мац—÷йне зах—÷д" , €ке —‘ складовою частиною ан—÷мац—÷йно—„ програми. Ќаприклад, коли ми склада—‘мо ан—÷мац—÷йну програму на день, вона включа—‘ к—÷лька ан—÷мац—÷йних заход—÷в: спортивн—÷ змаганн€, веч—÷рню розважальну програму, гри на пл€ж—÷ тощо.

“аким чином, ан—÷мац—÷йн—÷ програми створюютьс€ ан—÷маторами дл€ розваги гостей, в—÷дновленн€ (рекреац—÷—„) здоров'€.

ќднак ц—÷каво, що одне й та програма може викликати в одних людей позитивн—÷ емоц—÷—„, а й у —÷нших - протилежн—÷. ѕроцес сприйманн€ запропонованих ан—÷мац—÷йних програм залежить в—÷д багатьох чинник—÷в:

  • в—÷ку учасник—÷в чи гл€дач—÷в;
  • р—÷вн€ осв—÷ченост—÷;
  • стат—÷;
  • етн—÷чну приналежн—÷сть;
  • настро—„ на даний момент реал—÷зац—÷—„ дано—„ програми розвитку й т.д.

—аме тому важливо диференц—÷ювати споживач—÷в даних послуг заздалег—÷дь, мати у запас—÷ к—÷лька р—÷зних програм чи заход—÷в, щоб задовольнити р—÷зн—÷ смаки. « —÷ншого боку, необх—÷дно зм—÷цненн€ матер—÷ально-техн—÷чно—„ бази ан—÷мац—÷йних служб на туристських п—÷дпри—‘мствах.

ƒл€ здобутт€ права ан—÷мац—÷йн—÷ програми справд—÷ ц—÷кавими, необх—÷дно —„х правильно орган—÷зувати. ќрган—÷заторська д—÷€льн—÷сть припуска—‘ на€вн—÷сть у фах—÷вц—÷в вм—÷нн€ розпод—÷лити роботу, персонально визначити обов'€зки, правничий та в—÷дпов—÷дальн—÷сть, встановлювати час виконанн€, розробл€ти систему контролю над виконанн€м прийн€тих р—÷шень, вести справи те щоб побачити й вир—÷шувати кор—÷нн—÷ запитанн€ у найближч—÷й перспектив—÷.

ќрган—÷зац—÷€ покликана забезпечувати оптимальне вза—‘мод—÷€ вс—÷—‘—„ ан—÷мац—÷йно—„ команди, то —‘ узгоджен—÷сть, суп—÷др€дн—÷сть —÷ координац—÷ю вс—÷х —„—„ структурних елемент—÷в. ќрган—÷зац—÷€ ан—÷мац—÷йно—„ д—÷€льност—÷ €к частину технолог—÷чного процесу вимага—‘ суворого дотриманн€ повно—„ профес—÷йно—„ самост—÷йност—÷ вс—÷х фах—÷вц—÷в —÷ водночас всеб—÷чного розвитку з —„х активност—÷ —÷ —÷н—÷ц—÷ативи у межах конкретних завдань сво—„х структурних п—÷дрозд—÷л—÷в.

як правило, таких структурних п—÷дрозд—÷л—÷в к—÷лька.

” кожного орган—÷затора на нив—÷ д—÷€льност—÷:

  • ќрган—÷затор спортивно-оздоровчо—„ д—÷€льност—÷ в—÷дпов—÷да—‘ ранкову г—÷мнастику, зан€тт€ аероб—÷кою, зан€тт€ в басейнах —÷ море, рухлив—÷ —÷гри, змаганн€ —÷ св€та;
  • ќрган—÷затор розважальних програм займа—‘тьс€ й розробкою iенар—÷—„в, п—÷дготовкою та проведенн€ р—÷зноман—÷тних культурно-дозв—÷льних заход—÷в;
  • ќрган—÷затор роботи з д—÷тьми займа—‘тьс€ дит€чими заходами;
  • ќрган—÷затор туристсько-екскурс—÷йно—„ роботи комплекту—‘ групи дл€ екскурс—÷й, п—÷дбира—‘ екскурсовод—÷в тощо.;
  • ћенеджер ан—÷мац—÷йно—„ служби орган—÷зову—‘ й координу—‘ роботу вс—÷х в—÷дд—÷л—÷в.

„асто до обов'€зк—÷в менеджера на в—÷тчизн€них укра—„нських п—÷дпри—‘мствах належить р—÷шенн€ комерц—÷йних питань, питань орган—÷зац—÷—„ рекламно—„ кампан—÷—„ ур€ду й багатьох —÷нших, що, зв—÷сно, в—÷ддзеркалю—‘тьс€ в рол—÷ роботи.

  жалю, де€к—÷ туристськ—÷ —÷ л—÷кувально-проф—÷лактичн—÷ установи можуть дозволити соб—÷ створенн€ повноц—÷нно—„ ан—÷мац—÷йно—„ служби. ” б—÷льшост—÷ з них одну чи дв—÷ людини визначають все в—÷дд—÷ли ан—÷мац—÷йно—„ служби в—÷дразу: €к—÷ й сп—÷вають, —÷ танцюють, —÷ спортивн—÷ змаганн€ провод€ть, —÷ себе рекламують з м—÷iевого рад—÷о та т.д. ѕри цьому викликають у у "асного кер—÷вництва, що тужить про ан—÷мац—÷—„ "буде не г—÷рший, н—÷ж у “уреччин—÷" , виплачуючи м—÷н—÷мальну зарплату таки сво—„м прац—÷вникам.

“ака орган—÷зац—÷€ прац—÷ сучасних туристських установах вже неприйн€тна, —÷ кожному грамотному менеджеру зрозум—÷ло. ’арактерними рисами сучасно—„ ан—÷мац—÷йно—„ д—÷€льност—÷ —‘ високий р—÷вень культурно-техн—÷чно—„ оснащеност—÷, використанн€ сучасних ан—÷мац—÷йних технолог—÷й, форм —÷ метод—÷в орган—÷зац—÷—„ та високий художн—÷й р—÷вень.

як—÷сть ан—÷мац—÷йно—„ програми пов'€зано, зазвичай, з ц—÷кавими режисерськими знах—÷дками, багатим арсеналом iенограф—÷чних, музичних, пластичних, мовних, св—÷тлотехн—÷чних прийом—÷в у розробц—÷ й реал—÷зац—÷—„ ан—÷мац—÷йних програм.

«в—÷дси лог—÷чно виплива—‘ проблема профес—÷онал—÷зму ан—÷матор—÷в вс—÷х р—÷вн—÷в. —учасн—÷ укра—„нськ—÷ клуби, центри, готелю, спец—÷ал—÷зован—÷ парки —÷ турбази гостро потребують орган—÷затор—÷в дозв—÷лл€, €к—÷ мають вм—÷ти планувати його, сп—÷лкуватис€ —÷з людьми, пропонувати споживачев—÷ великий виб—÷р ц—÷кавих, захоплюючих ан—÷мац—÷йних програм.

“уристська ан—÷мац—÷€ - це туристська послуга, при наданн—÷ €ко—„ турист ут€гу—‘тьс€ в активну д—÷ю. «аснована на особистих контактах ан—÷матора з туристами, на сп—÷льному дол—÷ —„х у розвагах, пропонованих ан—÷мац—÷йною програмою туристичного комплексу. ÷е р—÷зновид туристично—„ д—÷€льност—÷, зд—÷йснювано—„ в туристичному комплекс—÷, готел—÷, кру—„зному теплоход—÷, по—„зд—÷, що ут€гу—‘ турист—÷в у р—÷зноман—÷тн—÷ заходи через участь у спец—÷ально розроблених програмах дозв—÷лл€ [11, с.52].

“уристська ан—÷мац—÷€ - це найважлив—÷ша частина сукупно—„ д—÷€льност—÷ на туристському п—÷дпри—‘мств—÷, найважлив—÷ша частина туристичного продукту.  —÷нцевою метою туристсько—„ ан—÷мац—÷—„ —‘ задоволен—÷сть туриста в—÷дпочинком - його гарний настр—÷й, позитивн—÷ враженн€, в—÷дновленн€ моральних —÷ ф—÷зичних сил. ” цьому пол€гають найважлив—÷ш—÷ рекреац—÷йн—÷ функц—÷—„ туристсько—„ ан—÷мац—÷—„ [10, с.8].

ѕередумовами виникненн€ туристсько—„ ан—÷мац—÷—„ —‘ негативн—÷ насл—÷дки —÷ндустр—÷ал—÷зац—÷—„ й урбан—÷зац—÷—„ (рисунок 1.1).

Ќасл—÷дком швидкого техн—÷чного розвитку (—÷ндустр—÷ал—÷зац—÷—„) —‘ так—÷ фактори, €к повсюдне техн—÷чне оточенн€ й еколог—÷чне забрудненн€, монотонн—÷сть прац—÷, ф—÷зична й психолог—÷чна стомлюван—÷сть, недостача часу й сил на творч—÷сть —÷ улюблену справу (хоб—÷).

















–исунок 1.1. ѕередумови виникненн€ туристсько—„ ан—÷мац—÷—„


”рбан—÷зац—÷€ також створила р—÷зн—÷ негативн—÷ насл—÷дки: п—÷двищену щ—÷льн—÷сть м—÷ського населенн€, зб—÷льшен—÷ житт—‘в—÷ навантаженн€, утома в—÷д множинних випадкових (анон—÷мних) людських контакт—÷в у м—÷ському середовищ—÷.

–еакц—÷—‘ю на ц—÷ негативн—÷ насл—÷дки —‘ бажанн€ ви—„хати з м—÷ста на чисту природу, доторкнутис€ до духовних ц—÷нностей (—÷стор—÷—„, культур—÷, мистецтву), р—÷зноман—÷тити житт—‘в—÷ враженн€, усунути ф—÷зичну й психолог—÷чну утому, п—÷знати нове, нових людей, знайти й ви€вити себе в сп—÷лкуванн—÷ з ними, побувати у дружньому кол—÷ в обстановц—÷ в—÷дпочинку й розваг. –∆ €к насл—÷док цього - п—÷двищений попит на так—÷ туристськ—÷ послуги, €к р—÷зн—÷ види спортивно-самод—÷€льного туризму, хоб—÷-тури, еколог—÷чн—÷ природоор—÷—‘нтован—÷ тури, ексурс—÷йно-розважальн—÷ маршрути, спортивно-розважальн—÷ й л—÷кувально-в—÷дбудовн—÷ послуги.

“аким чином, зм—÷на укладу, стилю житт€ сучасного парубка, характеру —„—„ трудово—„ й навчально—„ д—÷€льност—÷ у зв'€зку з —÷ндустр—÷ал—÷зац—÷—‘ю й урбан—÷зац—÷—‘ю привело до зм—÷ни —„—„ потреб у в—÷дпочинку й в—÷дпов—÷дно до зм—÷ни зм—÷сту туристського продукту. “епер кр—÷м розм—÷щенн€ й харчуванн€ в—÷н став включати й —÷нш—÷ елементи, спр€мован—÷ на задоволенн€ потреб у розвагах, веселому проведенн—÷ дозв—÷лл€, в емоц—÷йному розвантаженн—÷. ” побут—÷ туристсько—„ д—÷€льност—÷ й терм—÷нолог—÷—„ готельного обслуговуванн€ виникло пон€тт€ "туристська ан—÷мац—÷€ї - вид д—÷€льност—÷, спр€мовано—„ на задоволенн€ ан—÷мац—÷йних потреб туриста.

ѕрост—÷ форми ан—÷мац—÷—„ завжди були обмеженою частиною туристсько—„ д—÷€льност—÷ й туристичного продукту, але масовим, —÷ндустр—÷альним €вищем туристична ан—÷мац—÷€ ста—‘ в 1970-—÷ роки в результат—÷ зб—÷льшенн€ споживчого попиту на р—÷зноман—÷тн—÷ туристичн—÷ продукти й послуги в р—÷зних кра—„нах, а також у результат—÷ в—÷дгуку туристичних п—÷дпри—‘мств на попит.

“ехн—÷ко-технолог—÷чний прогрес дозвол€в створити необх—÷дне матер—÷ально-техн—÷чне оснащенн€ ан—÷мац—÷йних програм. ” ц—÷ роки вже б—÷льш—÷сть зах—÷дних турист—÷в не залучали тури й програми подорожей, що пропонують т—÷льки проживанн€, харчуванн€ й де€кий наб—÷р екскурс—÷й. ¬иникла необх—÷дн—÷сть у розробц—÷ ново—„ ф—÷лософ—÷—„ рекреац—÷йно—„ д—÷€льност—÷ в туристичних комплексах —÷ готел€х (в—÷д курортних до д—÷лових —÷ конгресних), у розма—„тост—÷ форм —÷ програм. ’арчуванн€ €к послуга, наприклад, прийн€ло наступн—÷ види: д—÷—‘тичне харчуванн€, харчуванн€ плюс медичний контроль, готуванн€ —„ж—÷ за участю туриста, л—÷кувальне харчуванн€, дегустац—÷€ блюд, вин, св€та пива й —÷н.

” практиц—÷ ан—÷мац—÷йно—„ справи дл€ ц—÷льового конструюванн€ ан—÷мац—÷йних програм можна вид—÷лити наступн—÷ функц—÷—„ туристсько—„ ан—÷мац—÷—„:

  • адаптац—÷йну, що дозвол€—‘ перейти в—÷д повс€кденно—„ обстановки до в—÷льно—„, дозв—÷льно—„;
  • компенсац—÷йно—„, зв—÷льн€ючо—„ людини в—÷д ф—÷зично—„ й псих—÷чно—„ утоми повс€кденного житт€;
  • стаб—÷л—÷зуючу, що створю—‘ позитивн—÷ емоц—÷—„ й стимулю—‘ псих—÷чну стаб—÷льн—÷сть;
  • оздоровчу, спр€мовану на в—÷дновленн€ розвиток ф—÷зичних сил людини, ослаблених у повс€кденному трудовому житт—÷;
  • —÷нформац—÷йну, що дозвол€—‘ одержати нову —÷нформац—÷ю про кра—„ну, рег—÷он, людей —÷ т.д.;
  • осв—÷тню, що дозвол€—‘ придбати й закр—÷пити в результат—÷ €скравих вражень нов—÷ знанн€ про навколишн—÷й св—÷т;
  • що вдосконалю—‘, що приносить —÷нтелектуальне й ф—÷зичне вдосконаленн€;
  • рекламну, що да—‘ можлив—÷сть через ан—÷мац—÷йн—÷ програми зробити туриста нос—÷—‘м реклами про кра—„ну, рег—÷он, туристичний комплекс, готель, туристичну ф—÷рму [10, с.20-21].

“ака розма—„т—÷сть функц—÷й туристсько—„ ан—÷мац—÷—„ обумовило й р—÷зноман—÷тт€ вид—÷в ан—÷мац—÷йно—„ д—÷€льност—÷, а також —÷ б—÷льший р—÷зновид ан—÷мац—÷йних програм —÷ заход—÷в.

–озходженн€ пон€ть "ан—÷мац—÷€ї, "рекреац—÷йна ан—÷мац—÷€ї, "готельна ан—÷мац—÷€ї, "туристська ан—÷мац—÷€ї пов'€зано з р—÷зноман—÷тт€м —÷снуючих форм —÷ програм дозв—÷льно—„ ан—÷мац—÷йно—„ д—÷€льност—÷. “ут ми будемо говорити про туристську рекреац—÷йну й готельну ан—÷мац—÷ю дл€ молод—÷, тому розмежу—‘мо ц—÷ пон€тт€.

–екреац—÷йна ан—÷мац—÷€ - вид дозв—÷льно—„ д—÷€льност—÷, спр€мовано—„ на в—÷дновленн€ духовних —÷ ф—÷зичних сил людини. ѕрограми, реал—÷зован—÷ з рекреац—÷йними ц—÷л€ми, можуть проводитьс€ €к туристськими п—÷дпри—‘мствами з туристами й гост€ми, так —÷ дозв—÷льними установами з м—÷iевими жител€ми. ÷е нада—‘ право затверджувати, що пон€тт€ "рекреац—÷йна ан—÷мац—÷€ї ширше, н—÷ж пон€тт€ "туристська ан—÷мац—÷€ї —÷ "готельна ан—÷мац—÷€ї.

“уристська й готельна ан—÷мац—÷—„ т—÷сно пов'€зан—÷ з рекреац—÷йно—„, тому що головна роль ан—÷мац—÷йних програм €к у готел€х, туристичних комплексах, —÷ санатор—÷€х, так —÷ в спец—÷ал—÷зованих ан—÷мац—÷йних турах пол€га—‘ в оздоровленн—÷ в—÷дпочиваючих, в—÷двол—÷канн€ —„х в—÷д повс€кденних турбот, у п—÷двищенн—÷ настрою, тобто у в—÷дновленн—÷ житт—‘вих сил —÷ енерг—÷—„.

“уристська ан—÷мац—÷€ - це туристська послуга, при наданн—÷ €ко—„ турист ут€гу—‘тьс€ в активну д—÷ю. ѕри п—÷дготовц—÷ ан—÷мац—÷йних програм ураховуютьс€ так—÷ особливост—÷ турист—÷в, €к п—÷длога, в—÷к, нац—÷ональн—÷сть, а також активн—÷сть участ—÷ турист—÷в.

√аран—÷н Ќ.–∆. п—÷дрозд—÷л€—‘ туристську ан—÷мац—÷ю на три основних типи по важливост—÷, пр—÷оритетност—÷ й обс€гу ан—÷мац—÷йних програм у загальн—÷й програм—÷ подорож—÷ (у туристичн—÷ продукт—÷):

  1. ѕерший тип. јн—÷мац—÷йн—÷ туристськ—÷ маршрути - ц—÷льов—÷ туристичн—÷ по—„здки заради одн—÷—‘—„ ан—÷мац—÷йно—„ програми, або безперервний ан—÷мац—÷йний процес, розгорнутий у простор—÷ у форм—÷ подорож—÷, пере—„зду в—÷д одн—÷—‘—„ ан—÷мац—÷йно—„ послуги (програми) до —÷нший, €к—÷ надаютьс€ в р—÷зних географ—÷чних крапках. “ака ан—÷мац—÷йна програма —‘ ц—÷льовий, пр—÷оритетно—„ й дом—÷нуючо—„ в туристичн—÷ пакет—÷ послуг не т—÷льки по ф—÷зичному обс€з—÷, але й по зм—÷сту, що стимулю—‘ щиросердечн—÷ сили. ƒо таких ан—÷мац—÷йних програм ставл€тьс€: культурно-п—÷знавальн—÷ й тематичн—÷, фольклорн—÷ й л—÷тературн—÷, музичн—÷ й театральн—÷, науков—÷, фестивальн—÷, карнавальн—÷ й спортивн—÷.
  2. ƒругий тип. ƒодатков—÷ ан—÷мац—÷йн—÷ послуги в технолог—÷чних перервах - програми, призначен—÷ дл€ "п—÷дтримкиї основних туристських послуг, обговорених у туристичному пакет—÷, —÷ д—÷юч—÷ в обставинах, обумовлених пере—„здами, затримками в шл€ху й у випадках непогоди (при орган—÷зац—÷—„ спортивних —÷ самод—÷€льних тур—÷в, на пл€жних курортах) —÷ т.д.
  3. “рет—÷й тип. √отельна ан—÷мац—÷€ - комплексна рекреац—÷йна послуга, заснована на особистих людських контактах туристичного ан—÷матора з туристом —÷ сп—÷льною участю в розвагах, пропонованих ан—÷мац—÷йною програмою туристичного комплексу [10, с.22-25].

« погл€ду системного п—÷дходу туристська ан—÷мац—÷€ - це задоволенн€ специф—÷чних туристських потреб у сп—÷лкуванн—÷, рус—÷, культур—÷, творчост—÷, при—‘мному проводженн—÷, розваз—÷. ¬с—÷ ц—÷ потреби "астив—÷ молод—÷, отже, молод—÷жному туризму просто необх—÷дн—÷ наступн—÷ види ан—÷мац—÷—„, що задовольн€ють —„хн—÷ потреби:

  • ан—÷мац—÷€ в рус—÷ - задовольн€—‘ потреба парубка в рус—÷, що сполуча—‘тьс€ —÷з задоволенн€м —÷ при—‘мними переживанн€ми;
  • ан—÷мац—÷€ через переживанн€ - задовольн€—‘ потреба у в—÷дчутт—÷ нового, нев—÷домого, неспод—÷ваного при сп—÷лкуванн—÷, в—÷дкритт€х, а також при подоланн—÷ труднощ—÷в;
  • культурна ан—÷мац—÷€ - задовольн€ть потребу молод—÷ в духовному розвитку особистост—÷ через прилученн€ до культурно-—÷сторичних пам'€тник—÷в —÷ сучасних зразк—÷в культури кра—„ни, рег—÷ону, народу, нац—÷—„;
  • творча ан—÷мац—÷€ - задовольн€—‘ потребу молодих людей у творчост—÷, демонстрац—÷—„ сво—„х творчих здатностей —÷ встановленн—÷ контакт—÷в —÷з близькими за духом людьми через сп—÷льну творч—÷сть;
  • ан—÷мац—÷€ через сп—÷лкуванн€ - задовольн€—‘ потреби в сп—÷лкуванн—÷ з новими, ц—÷кавими людьми, у в—÷дкритт—÷ внутр—÷шнього миру людей —÷ п—÷знанн—÷ себе через сп—÷лкуванн€.

–еальн—÷ ан—÷мац—÷йн—÷ програми нос€ть найчаст—÷ше комплексний характер, а перерахован—÷ види ан—÷мац—÷—„ —‘ складовими елементами цих програм.

јн—÷мац—÷йн—÷ програми одночасно —÷з чисто розважальними заходами включають р—÷зноман—÷тн—÷ спортивн—÷ —÷гри, вправи й змаганн€. “аке сполученн€ робить ц—÷ програми б—÷льше насиченими, ц—÷кавого й корисними дл€ зм—÷цненн€, в—÷дновленн€ здоров'€, тому у вза—‘мозв'€зку туристсько—„ ан—÷мац—÷—„ й спорту найчаст—÷ше й дос€га—‘тьс€ найб—÷льший в—÷дновно-оздоровчий ефект.

јн—÷мац—÷йн—÷ програми прот€гом усього пер—÷оду перебуванн€ туриста в отеленн—÷ повинн—÷ забезпечити йому повну задоволен—÷сть (в—÷дчутт€ виконанн€ бажанн€, мр—÷—„, дос€гненн€ мети подорож—÷).

ѕри орган—÷зац—÷—„ ан—÷мац—÷йних програм необх—÷дно враховувати особливост—÷, "астивим р—÷зним в—÷ковим категор—÷€м в—÷дпочиваючих на туристських об'—‘ктах. ћолодь - дуже активний народ, —÷ головне дл€ них - провести св—÷й в—÷дпочинок максимально весело й ц—÷каво. ƒо даного пер—÷оду житт€ юнака й д—÷вчини стають ф—÷зично зр—÷лими, формуютьс€ —„хн—÷ характери й св—÷тогл€ду. ќсновними видами д—÷€льност—÷ цього пер—÷оду —‘ навчанн€ й продуктивна прац€, €к—÷ вимагають велико—„ напруги сил. јле енерг—÷—„ в цьому в—÷ц—÷ не займати, тому в дозв—÷льну програму дл€ молодих людей можна включати:  ¬  (клуб веселих та км—÷тливих), вечори й дискотеки, фестивал—÷ й шоу, аукц—÷они, €рмарки, спартак—÷ади, ол—÷мп—÷ади й диспути, театральн—÷ поданн€, а також р—÷зн—÷ —÷гри.

јн—÷мац—÷йна д—÷€льн—÷сть на туристському п—÷дпри—‘мств—÷ повинна бути ретельно сплановано—„, регламентовано—„ й орган—÷зовано—„ €к ф—÷нансово, так —÷ методично.

—тратег—÷чне плануванн€ в ан—÷мац—÷йн—÷й д—÷€льност—÷, на думку  урило Ћ. ¬. пов'€зане з р—÷шенн€м таких завдань, €к:

  • розробка ан—÷мац—÷йно—„ стратег—÷—„ й концепц—÷—„ туристського комплексу, погоджених з його маркетинговою стратег—÷—‘ю;
  • розробка типових ан—÷мац—÷йних програм —÷ алгоритм—÷в (методик) —„хньо—„ адаптац—÷—„ до реальних груп —÷ турист—÷в;
  • анал—÷з фактор—÷в, що впливають на повноту й ефективн—÷сть зд—÷йсненн€ менеджменту й на кон'юнктуру готельного ринку району, рег—÷ону, кра—„ни з погл€ду ан—÷мац—÷йно—„ д—÷€льност—÷;
  • участь у формуванн—÷ ц—÷ново—„ пол—÷тики з урахуванн€м комплексу питань ан—÷мац—÷йних послуг —÷ ан—÷мац—÷йного менеджменту туристського комплексу;
  • довгострокове й короткострокове плануванн€ ан—÷мац—÷йно—„ д—÷€льност—÷, включенн€ в б—÷знес-план туристського комплексу заход—÷в щодо —„—„ вдосконалюванн€, [35, с. 60-64].

ѕерш—÷ два завданн€ —‘ основними.

—тратег—÷€ ан—÷мац—÷йно—„ д—÷€льност—÷ визнача—‘тьс€ стратег—÷чним баченн€м —÷ м—÷с—÷—‘ю туристського готельного комплексу. јн—÷мац—÷йний готельний п—÷дрозд—÷л повинне мати сво—„ мети (короткострокового й довгостроков—÷) —÷ завданн€ дл€ дос€гненн€ загально—„ мети готельного п—÷дпри—‘мства - усп—÷шного функц—÷онуванн€ на ринку сфери обслуговуванн€. ¬иконанн€ цих приватних ц—÷лей —÷ завдань веде до загально—„ зац—÷кавленост—÷ в результатах роботи всього п—÷дпри—‘мства.

—творенн€ стратег—÷—„ - глибокий, творчий, азартний процес. ÷е особливо стосу—‘тьс€ ан—÷мац—÷йно—„ д—÷€льност—÷. “ут важко дати тверд—÷ рекомендац—÷—„ —÷з плануванн€ й формулюванн€ концепц—÷—„. Ќазвемо лише т—÷ елементи корпоративно—„ готельно—„ ф—÷лософ—÷—„, €к—÷ можна використати при створенн—÷ концепц—÷—„ ан—÷мац—÷йно—„ д—÷€льност—÷ конкретного п—÷дпри—‘мства сфери гостинност—÷:

  • використанн€ кожно—„ можливост—÷, щоб розбудити гостей до активного житт€, привести —„х у захват, додати —„м задоволенн€, познайомити один з одним, щоб вони з перших хвилин перебуванн€ в отеленн—÷ в—÷дчули себе комфортно, забезпечити —„м при—‘мний, що запам'€тову—‘тьс€ в—÷дпочинок, створити с—÷мейну атмосферу радост—÷ й дружби.
  • створенн€ розслаблюючо—„ обстановки.
  • територ—÷альне розосередженн€ ан—÷мац—÷йних програм (гост—÷ не повинн—÷ випробовувати перешкод в—÷д розваг —÷нших).
  • на€вн—÷сть ексклюзивно—„ ан—÷мац—÷—„, попередн—‘ анонсуванн€ й запрошенн€ гостей.
  • дотриманн€ високого —‘диного стандарту: кожний г—÷сть обслугову—‘тьс€ однаково.
  • створенн€ умов дл€ необмежено—„ вол—÷ проведенн€ в—÷дпустки з найменшою к—÷льк—÷стю правил.
  • використанн€ у всьому —‘диного дизайну й ун—÷форми.

” готельн—÷й ан—÷мац—÷йн—÷й концепц—÷—„ повинн—÷ бути сформульован—÷ основн—÷ вимоги до побудови програм. як базов—÷ вимоги можна визначити наступн—÷:

  • ѕрограмами повинн—÷ бути охоплен—÷ вс—÷ способи дозв—÷лл€.
  • –еал—÷зац—÷€ програми повинна перевершити оч—÷куванн€ гостей.
  • ѕрограми повинн—÷ забезпечити розслаблюючу, при—‘мну обстановку.
  • ўор—÷чно програми повинн—÷ зм—÷нюватис€ дл€ задоволенн€ зростаючого бажанн€ й оч—÷куванн€ гостей, особливо завс—÷дник—÷в.
  • ƒл€ дос€гненн€ адаптивност—÷ необх—÷дно забезпечити баланс м—÷ж стандартизац—÷—‘ю (загальними елементами) програми —÷ —„—„ неповторн—÷стю (ексклюзивними елементами).
  • ѕрограма кожного дн€ повинна м—÷стити сюрприз, —÷нтригу, пропонувати одночасно 3-4 заходу й в—÷дпов—÷дати р—÷зним бажанн€м —÷ —÷нтересам.
  • ѕрограма повинна бути ненав'€зливо—„, а захоплюючо—„.

Ќемаловажне значенн€ в концепц—÷—„ ан—÷мац—÷—„ займа—‘ проходженн€ —‘диному стандартному ф—÷рмовому стилю. ‘—÷рмовий стиль повинен бути присутн—÷м у вс—÷х сферах д—÷€льност—÷ туристського комплексу й у тому числ—÷ в ан—÷мац—÷йних послугах.

ќтже можна зробити висновки по першому розд—÷лу дипломно—„ роботи.

—фера молод—÷жного дозв—÷лл€ ма—‘ сво—„ особливост—÷. ƒозв—÷лл€ молод—÷ —÷стотно в—÷др—÷зн€—‘тьс€ в—÷д дозв—÷лл€ —÷нших в—÷кових груп у силу його специф—÷чних духовних —÷ ф—÷зичних потреб —÷ "астивих —„й соц—÷ально психолог—÷чних особливостей. ƒо таких особливостей можна в—÷днести п—÷двищену емоц—÷йну, ф—÷зичну рухлив—÷сть, динам—÷чну зм—÷ну настро—„в, зорову й —÷нтелектуальну сприйн€тлив—÷сть. ћолодих людей т€гне до себе все нове, нев—÷доме. ƒо специф—÷чних рис молодост—÷ ставитьс€ перевага в не—„ пошуково—„ активност—÷. —ьогодн—÷, через п—÷днесенн€ духовних потреб молодих, росту р—÷вн€ —„хнього утворенн€, культури, найб—÷льш характерною особлив—÷стю молод—÷жного дозв—÷лл€ —‘ зростанн€ в ньому частки духовних форм —÷ способ—÷в проведенн€ в—÷льного часу, що з'—‘днують розважальн—÷сть, насичен—÷сть —÷нформац—÷—‘ю, можлив—÷сть творчост—÷ й п—÷знанн€ нового. ћолодь активна, динам—÷чна й звикла до активного в—÷дпочинку й необх—÷дно розробл€ти так—÷ ан—÷мац—÷йн—÷ програми, €к—÷ б ут€гували молодь у р—÷зн—÷ види соц—÷ально-культурно—„ активност—÷. јле проблема в тому що, при орган—÷зац—÷—„ молод—÷жних тур—÷в не завжди прид—÷л€—‘тьс€ належна увага саме зм—÷сту цих програм. Ќе пророблен—÷ в—÷дпов—÷дн—÷ методики орган—÷зац—÷—„ ан—÷мац—÷йних програм. ÷е робить тур—÷в менш привабливими, або спонуку—‘ молодь самост—÷йно орган—÷зовувати сво—‘ дозв—÷лл€, не завжди з користю. јн—÷мац—÷€ у туризм—÷ сприйма—‘тьс€ €к д—÷€льн—÷сть з розробки наданн€ спец—÷альних програм проведенн€ в—÷льного часу. јн—÷мац—÷йн—÷ програми включають спортивн—÷ —÷гри та змаганн€, танцювальн—÷ вечора, карнавали, гри, хоб—÷, зан€тт€, що вход€ть до сферу духовних —÷нтерес—÷в. ќтже, туристичний ан—÷матор - фах—÷вець, займа—‘тьс€ розробкою —÷ндив—÷дуальних —÷ колективних ан—÷мац—÷йних програм. ѕ—÷д ан—÷мац—÷йно—„ програмою ми розум—÷—‘мо об'—‘днаний загальною метою чи задумом план проведенн€ туристських, ф—÷зкультурно-оздоровчих, культурно-масових, п—÷знавальних —÷ аматорських зан€ть.  р—÷м пон€тт€ "ан—÷мац—÷йна програма" часто використову—‘тьс€ пон€тт€ "ан—÷мац—÷йне зах—÷д" , €ке —‘ складовою частиною ан—÷мац—÷йно—„ програми. Ќаприклад, коли ми склада—‘мо ан—÷мац—÷йну програму на день, вона включа—‘ к—÷лька ан—÷мац—÷йних заход—÷в: спортивн—÷ змаганн€, веч—÷рню розважальну програму, гри на пл€ж—÷ тощо. як—÷сть ан—÷мац—÷йно—„ програми пов'€зано, зазвичай, з ц—÷кавими режисерськими знах—÷дками, багатим арсеналом iенограф—÷чних, музичних, пластичних, мовних, св—÷тлотехн—÷чних прийом—÷в у розробц—÷ й реал—÷зац—÷—„ ан—÷мац—÷йних програм. “уристська ан—÷мац—÷€ - це туристська послуга, при наданн—÷ €ко—„ турист ут€гу—‘тьс€ в активну д—÷ю. «аснована на особистих контактах ан—÷матора з туристами, на сп—÷льному дол—÷ —„х у розвагах, пропонованих ан—÷мац—÷йною програмою туристичного комплексу. ÷е р—÷зновид туристично—„ д—÷€льност—÷, зд—÷йснювано—„ в туристичному комплекс—÷, готел—÷, кру—„зному теплоход—÷, по—„зд—÷, що ут€гу—‘ турист—÷в у р—÷зноман—÷тн—÷ заходи через участь у спец—÷ально розроблених програмах дозв—÷лл€. “уристська ан—÷мац—÷€ - це найважлив—÷ша частина сукупно—„ д—÷€льност—÷ на туристському п—÷дпри—‘мств—÷, найважлив—÷ша частина туристичного продукту.  —÷нцевою метою туристсько—„ ан—÷мац—÷—„ —‘ задоволен—÷сть туриста в—÷дпочинком - його гарний настр—÷й, позитивн—÷ враженн€, в—÷дновленн€ моральних —÷ ф—÷зичних сил. ” цьому пол€гають найважлив—÷ш—÷ рекреац—÷йн—÷ функц—÷—„ туристсько—„ ан—÷мац—÷—„. јн—÷мац—÷йн—÷ програми прот€гом усього пер—÷оду перебуванн€ туриста в отеленн—÷ повинн—÷ забезпечити йому повну задоволен—÷сть (в—÷дчутт€ виконанн€ бажанн€, мр—÷—„, дос€гненн€ мети подорож—÷). ѕри орган—÷зац—÷—„ ан—÷мац—÷йних програм необх—÷дно враховувати особливост—÷, "астивим р—÷зним в—÷ковим категор—÷€м в—÷дпочиваючих на туристських об'—‘ктах. ћолодь - дуже активний народ, —÷ головне дл€ них - провести св—÷й в—÷дпочинок максимально весело й ц—÷каво. ƒо даного пер—÷оду житт€ юнака й д—÷вчини стають ф—÷зично зр—÷лими, формуютьс€ —„хн—÷ характери й св—÷тогл€ду. ќсновними видами д—÷€льност—÷ цього пер—÷оду —‘ навчанн€ й продуктивна прац€, €к—÷ вимагають велико—„ напруги сил. јле енерг—÷—„ в цьому в—÷ц—÷ не займати, тому в дозв—÷льну програму дл€ молодих людей можна включати:  ¬  (клуб веселих та км—÷тливих), вечори й дискотеки, фестивал—÷ й шоу, аукц—÷они, €рмарки, спартак—÷ади, ол—÷мп—÷ади й диспути, театральн—÷ поданн€, а також р—÷зн—÷ —÷гри. јн—÷мац—÷йна д—÷€льн—÷сть на туристському п—÷дпри—‘мств—÷ повинна бути ретельно сплановано—„, регламентовано—„ й орган—÷зовано—„ €к ф—÷нансово, так —÷ методично.

–ќ«ƒ–∆Ћ 2.

ќсобливост—÷ застосуванн€ ан—÷мац—÷йних технолог—÷й в р—÷зних видах молод—÷жного туризму


2.1. —в—÷товий —÷ нац—÷ональний досв—÷д орган—÷зац—÷—„ молод—÷жних ан—÷мац—÷йних послуг в р—÷зних видах молод—÷жного туризму


” цей час в усьому св—÷т—÷ стало активно використатис€ такий новий напр€мок, €к ан—÷мац—÷€, тобто пожвавленн€ в—÷дпочинку й орган—÷зац—÷€ безпосередн—÷х вражень в—÷д особисто—„ участ—÷ в заходах. ÷е €вище в туризм—÷ породжено конкуренц—÷—‘ю м—÷ж р—÷вними по пишнот—÷ —÷нтер'—‘р—÷в —÷ серв—÷су курортами. јн—÷мац—÷йна або дозв—÷льна, д—÷€льн—÷сть людини, насамперед, пов'€зана з рекреац—÷—‘ю. ” “лумачному словнику туристських терм—÷н—÷в пон€тт€ "рекреац—÷€" визнача—‘тьс€ €к "розширене в—÷дтворенн€ сил людини (ф—÷зичних, —÷нтелектуальних —÷ емоц—÷йних)ї. ≈нциклопед—÷€ туриста визнача—‘ рекреац—÷ю €к "в—÷дновленн€ й розвиток ф—÷зичних —÷ духовних сил людини за допомогою в—÷дпочинку, у тому числ—÷ зан€ть туризмомї.

¬—÷д орган—÷зац—÷—„ дозв—÷лл€ населенн€ залежить морально-психолог—÷чний кл—÷мат у сусп—÷льств—÷, його культурний р—÷вень, ф—÷зичне й моральне здоров'€. –екреац—÷€ - це в—÷дновленн€ сил людини. ¬—÷дпочинок - це зас—÷б, за допомогою €кого в—÷дбува—‘тьс€ в—÷дновленн€ сил —÷ працездатност—÷ людини.

ƒозв—÷лл€ можна визначити теж €к зас—÷б в—÷дновленн€ сил людини в процес—÷ його д—÷€льност—÷ (наприклад, аматорських зан€ть); тобто дозв—÷лл€ —‘ частиною в—÷дпочинку, оск—÷льки не м—÷стить у соб—÷ час на сон —÷ —÷нш—÷ непорушн—÷ витрати, €к—÷ ми могли б назвати в—÷дпочинком (рисунок 2.1).

“уризм —‘ одним з найб—÷льш активних —÷ ц—÷кавих вид—÷в дозв—÷лл€, що сполуча—‘ одночасно захоплююча й п—÷знавальна д—÷€льн—÷сть. ” походах, по—„здках, подорожах виховуютьс€ терп—÷нн€, см—÷лив—÷сть, витривал—÷сть, допитлив—÷сть; на екскурс—÷€х заохочу—‘тьс€ п—÷знавальна активн—÷сть; у клубах по —÷нтересах розвиваютьс€ творч—÷ здатност—÷.

÷—÷ль: в—÷дновленн€ ф—÷зичних —÷ духовних сил людини


«асоби

дос€гненн€ мети:

в—÷дпочинок,

у т.ч. дозв—÷лл€


 —÷нцевий результат: в—÷дновленн€ ф—÷зичних —÷ духовних сил людини





–ис. 2.1. –екреац—÷€


јн—÷мац—÷€ розгл€да—‘тьс€ €к д—÷€льн—÷сть по розробц—÷ й поданню спец—÷альних програм проведенн€ в—÷льного часу. јн—÷мац—÷йн—÷ програми включають спортивн—÷ —÷гри й змаганн€, танцювальн—÷ вечори, карнавали, —÷гри, хоб—÷, зан€тт€, що вход€ть у сферу духовних —÷нтерес—÷в —÷ т.п.

јн—÷мац—÷€ - це новий напр€мок у туризм—÷, що покликано "вдихнути душу" у туристськ—÷ програми й тим самим залучити до них учасник—÷в. ќтже, ан—÷матор - фах—÷вець, що займа—‘тьс€ розробкою —÷ндив—÷дуальних —÷ колективних програм проведенн€ дозв—÷лл€, що ор—÷—‘нту—‘ людину в р—÷зноман—÷тт—÷ вид—÷в дозв—÷лл€, що орган—÷зу—‘ повноц—÷нне дозв—÷лл€.

ѕрограма в—÷дпочинку - це об'—‘днаний загальною метою або задумом план проведенн€ туристських, ф—÷зкультурно-оздоровчих, культурно-масових, п—÷знавальних —÷ аматорських зан€ть.

јн—÷мац—÷€ €к фактор соц—÷ально—„ активност—÷ людини виступа—‘ €к форма й методу вивченн€ сформовано—„ практики, що вимага—‘ профес—÷йно п—÷дготовлених фах—÷вц—÷в даного напр€мку сусп—÷льно—„ д—÷€льност—÷.

ќдин з напр€мк—÷в ан—÷мац—÷—„ в туристськ—÷й —÷ндустр—÷—„ - ан—÷мац—÷€ в—÷дпочинку турист—÷в у готел€х —÷ центрах в—÷дпочинку (курортах), де ан—÷матори працюють —÷з туристами пост—÷йно, —÷ основне завданн€ цих прац—÷вник—÷в - не дати люд€м скучити.

Ќайчаст—÷ше так—÷ прац—÷вники зустр—÷чаютьс€ в клубах типу "all inclusiveї. ”день туристи можуть —„х бачити за прилавком бут—÷ка або навчальних новачк—÷в на корт—÷, на спортивних змаганн€х або риболовл—÷, орган—÷зованих дл€ турист—÷в.

”вечер—÷ т—÷ ж ан—÷матори орган—÷зують барвисте шоу, що передбача—‘ участь у ньому турист—÷в. як форма ан—÷матори мають €скрав—÷ футболки. Ќа футболц—÷ - картка з —÷м'€м ан—÷матора й прапорами кра—„н, мовами €ких в—÷н волод—÷—‘.

ѕ—÷дготовка й розробка ан—÷мац—÷йних програм - особлива д—÷€льн—÷сть туристсько—„ галуз—÷. ¬они включають спортивн—÷ —÷гри й змаганн€, танцювальн—÷ вечори, карнавали, —÷гри, зан€тт€, що вход€ть у сферу духовних —÷нтерес—÷в —÷ т.д.

ѕрограма в—÷дпочинку - це об'—‘днаний загальною метою або задумом план проведенн€ туристських, ф—÷зкультурно-оздоровчих, культурно-масових, п—÷знавальних —÷ аматорських зан€ть.

‘ункц—÷—„ ан—÷мац—÷йних програм - орган—÷зац—÷€ й кер—÷вництво культурними, оздоровчими й спортивними заходами, —„хн—‘ подальше поширенн€ серед турист—÷в.

” пер—÷од формуванн€ ан—÷мац—÷йно—„ програми —„—„ орган—÷заторам варто в—÷дпов—÷сти на питанн€:

1. ƒл€ кого робитьс€ програма, де визнача—‘тьс€:

  • в—÷к —÷ стать майбутн—÷х гл€дач—÷в;
  • соц—÷альний стан —÷ профес—÷йну зайн€т—÷сть
  • нац—÷ональн—÷сть (особливост—÷ культур —÷ традиц—÷й);
  • стиль житт€ в—÷дпочиваючих людей (класичний, екстремальний, "домостройї, —÷ т.д.);
  • стан здоров'€ (особливо це важливо в розробц—÷ спортивно-оздоровчих програм);

2. ўо закладено в основу ан—÷мац—÷йно—„ програми (головна —÷де€ й мета —„—„ дос€гненн€);

3. як побудувати ан—÷мац—÷йну под—÷ю.

як правило, на початку нового сезону шеф ан—÷матор—÷в при спри€нн—÷ команди розробл€—‘ й затверджу—‘ ан—÷мац—÷йну програму на весь сезон.

Ќа кожен день тижн€ (по годинам) склада—‘тьс€ точний розклад заход—÷в, —÷ на кожного члена команди покладають певн—÷ обов'€зки по —„хньому проведенню. «агальна програма ан—÷мац—÷—„ готу—‘тьс€ таким чином, щоб розважальн—÷ й спортивн—÷ елементи були р—÷зноман—÷тн—÷ за сво—‘ю формою, ц—÷кав—÷ туристам —÷ щоб у проведених заходах було зад—÷€но €кнайб—÷льше учасник—÷в.

¬еч—÷рн—÷ шоу повинн—÷ повторюватис€ не част—÷ше, н—÷ж один раз у два тижн—÷, з розрахунку звичайно двотижневого перебуванн€ турист—÷в. —ценар—÷й, музика, св—÷тло, хореограф—÷€, костюми - все ч—÷тко продуму—‘тьс€ й орган—÷зу—‘тьс€ членами команди й кер—÷вником, що часто сам бере участь у шоу-програмах.

ќдним —÷з самих попул€рних ан—÷мац—÷йних заход—÷в пропонованих €к туристичними ф—÷рмами, так —÷ турбазами —‘ екскурс—÷€. ≈кскурс—÷€ €вл€—‘ собою наочний процес п—÷знанн€ людиною навколишнього св—÷ту, побудована на заздалег—÷дь п—÷д—÷браних об'—‘ктах, що перебувають у природних умовах або розташованих у прим—÷щенн€х п—÷дпри—‘мств, лаборатор—÷й, науково-досл—÷дних —÷нститут—÷в —÷ т.д. [54].

ѕоказ об'—‘кт—÷в в—÷дбува—‘тьс€ п—÷д кер—÷вництвом квал—÷ф—÷кованого фах—÷вц€ - екскурсовода. ѕроцес сприйн€тт€ об'—‘кт—÷в екскурсантами п—÷длеглий завданню розкритт€ певно—„ теми. ≈кскурсовод переда—‘ аудитор—÷—„ баченн€ об'—‘кта, оц—÷нку пам'€тного м—÷i€, розум—÷нн€ —÷сторично—„ под—÷—„, пов'€заного —÷з цим об'—‘ктом. …ому небайдуже, що побачить екскурсант, €к в—÷н зрозум—÷—‘ й сприйме побачене й почуте. ¬—÷н сво—„ми по€сненн€ми п—÷дводить екскурсант—÷в до необх—÷дних висновк—÷в —÷ оц—÷нок, домагаючись тим самим потр—÷бно—„ ефективност—÷ заходу. ≈кскурс—÷€ задовольн€—‘ духовн—÷ й естетичн—÷ потреби екскурсанта, при цьому саме екскурс—÷€ да—‘ можлив—÷сть парубку п—÷знавати природн—÷ €вища, визначн—÷ пам'€тки й ц—÷нност—÷, побутов—÷ елементи й iени. “уристськ—÷ орган—÷зац—÷—„ пропонують молод—÷ сам—÷ р—÷зноман—÷тн—÷ш—÷ екскурс—÷—„: огл€дов—÷, —÷сторичн—÷, —÷сторико-в—÷йськов—÷, природознавч—÷.

як виходить —÷з усього перерахованого вище п—÷дпри—‘мства туризму пропонують молод—÷ досить велик—÷ ан—÷мац—÷йн—÷ програми - це спортивн—÷, культурно-п—÷знавальн—÷ (в—÷дв—÷дуванн€ музе—„в, вечор—÷в поез—÷—„, виставок), видовищно-розважальн—÷ (дискотеки,  ¬¬, голи-ринги), спортивно-оздоровч—÷ (футбольн—÷, тен—÷сн—÷, волейбольн—÷ турн—÷ри), спортивно-п—÷знавальн—÷ (походи, п—÷ш—÷ екскурс—÷—„) —÷ екскурс—÷йн—÷ програми. јле, на жаль ще не вс—÷ п—÷дпри—‘мства туризму ор—÷—‘нтують свою д—÷€льн—÷сть на молодь та усв—÷домили необх—÷дн—÷сть у нових формах —÷ методах орган—÷зац—÷—„ дозв—÷лл€. “—÷ п—÷дпри—‘мства, €к—÷ почали п—÷клуватис€ про €к—÷сне ан—÷мац—÷йне обслуговуванн€ в—÷дразу в—÷дчули до себе —÷нтерес —÷з боку молод—÷.

ѕриродно, що вс—÷ види пропозиц—÷й на туристському ринку повинн—÷ бути зор—÷—‘нтован—÷ на конкретного споживача, на його побажанн€, смаки й мети подорож—÷. “ому наступним етапом стало ви€вленн€ переваг —÷ мотив—÷в подорожей.

—маки можуть бути р—÷зноман—÷тними. ÷е залежить в—÷д ц—÷лого р€ду фактор—÷в. ћети подорожей у р—÷зних людей також розр—÷зн€ютьс€: хтось —„де в—÷дпочити у води, комусь хочетьс€ зайн€тис€ на дозв—÷лл—÷ спортом, хтось ц—÷кавитьс€ екскурс—÷€ми й музе€ми, а комусь потр—÷бн—÷ т—÷льки розваги. ѕоводженн€ споживач—÷в неможливо зрозум—÷ти, не з'€сувавши його джерела, спонукальн—÷ мотиви.

ћотиви - це спонуканн€, мр—÷—„, бажанн€ або м—÷ркуванн€, €к—÷ —÷н—÷ц—÷юють де€ку посл—÷довн—÷сть д—÷й, що представл€ють собою поводженн€. ћотив подорож—÷ - це причина, при в—÷дсутност—÷ €ко—„ дана по—„здка не в—÷дбулас€ б.

¬—÷дм—÷тною ознакою мотив—÷в —‘ —„хн€ ц—÷леспр€мован—÷сть. ј дл€ того, щоб д—÷€ була ц—÷леспр€мованим, людина повинен усв—÷домлювати, у чому саме в—÷н б—÷ду—‘, чого йому не вистача—‘.

—еред студент—÷в велике значенн€ ма—‘ ф—÷зична мотивац—÷€. ‘—÷зична мотивац—÷€ п—÷дрозд—÷л€—‘тьс€ на в—÷дпочинок, л—÷куванн€ й спорт. ќск—÷льки серед в—÷дпов—÷дей на першому м—÷i—÷ кошту—‘ в—÷дпочинок, отже, основною причиною подорожей —‘ в—÷дновленн€ ф—÷зичних сил.

Ќе менш важливо—„ —‘ й психолог—÷чна мотивац—÷€. √оловна психолог—÷чна мотивац—÷€ подорож—÷ - бажанн€ побачити що-небудь нове, п—÷ти в—÷д повс€кденно—„ рутини, необх—÷дн—÷сть зм—÷ни обстановки.

¬—÷дм—÷тна риса молод—÷ - прагненн€ до сп—÷лкуванн€. Ѕагато з людей шукають п—÷д час по—„здки необх—÷дн—÷ —„м соц—÷альн—÷ контакти. ¬елике значенн€ в ц—÷й груп—÷ займають в—÷дв—÷дуванн€ друз—÷в, знайомих, родич—÷в. “аким чином, особливого значенн€ набува—‘ й м—÷жособист—÷сна мотивац—÷€.

ћенш виражено—„ ви€вилас€ культурна мотивац—÷€, що припуска—‘ знайомство з —÷ншими кра—„нами й рег—÷онами, з —„хн—÷ми звича€ми, традиц—÷€ми й мовами, —÷нтерес до мистецтва, а також рел—÷г—÷йн—÷ причини.

” силу, бути може, в—÷кових особливостей не знайшли в—÷дбитт€ й мотивац—÷—„ престижу й статусу. ќсновна мета мандр—÷вник—÷в ц—÷—‘—„ групи - домогтис€ загального визнанн€ й удержати його. –озвиток особистост—÷ найчаст—÷ше пов'€зане —÷з профес—÷йною п—÷дготовкою, а також з п—÷двищенн€м квал—÷ф—÷кац—÷—„ або переп—÷дготовкою.

“аким чином, серцевину продукту, його сутн—÷сну сторону представл€—‘ так званий задум, тобто його спр€мован—÷сть на р—÷шенн€ певно—„ проблеми, задоволенн€ конкретного нестатку.

ќднак варто пом—÷тити, що потреба в туризм—÷ ставитьс€ до верхн—÷х р—÷вн—÷в п—÷рам—÷ди потреб людини (теор—÷€ мотивац—÷—„ ј. ћаслоу).  орисн—÷сть ц—÷—‘—„ теор—÷—„ дл€ маркетингу пол€га—‘ в можливост—÷ зрозум—÷ти, у €кому ступен—÷ готовий споживач платити грош—÷ за задоволенн€ сво—„х потреб. «вичайно б—÷льше висока потреба задовольн€—‘тьс€ лише тод—÷, коли задоволен—÷ попередн—÷. ÷е означа—‘, що товар, що забезпечу—‘ самовираженн€, буде придбана лише тод—÷, коли людина вже придбала товари, ор—÷—‘нтован—÷ на задоволенн€ його елементарних потреб.

ѕриродно: дл€ того щоб потреба в подорожах придбала масовий характер, сусп—÷льство повинне мати необх—÷дний р—÷вень добробуту. Ћюди починають активно подорожувати, маючи на це грош—÷. –инок туристських товар—÷в —÷ послуг, €к правило, ефективно працю—‘ при досить високому р—÷вн—÷ житт€ населенн€. ќдин з головних обмежник—÷в на ринку - куп—÷вельна спроможн—÷сть громад€н. –езультати проведених досл—÷джень показали: 0,3% респондент—÷в уважають сво—„ ф—÷нансов—÷ можливост—÷ в—÷дм—÷нними, 18% - гарними, 58,8% - задов—÷льними, 14,6% - поганими, 7% - дуже поганими.

Ћюди витрачають на подорож—÷ не т—÷льки грош—÷, але й св—÷й час. Ќ—÷€к—÷ доходи, нав—÷ть найвищ—÷, не зможуть допомогти людин—÷ зробити туристичну по—„здку, €кщо в нього нема—‘ на це часу. Ќедостача часу, так само €к —÷ низький доход, у сучасному сусп—÷льств—÷ ставитьс€ до основних обмежень туризму. ќстанн—÷м часом особливу актуальн—÷сть придбав —÷ питанн€ безпеки по—„здок у зв'€зку з погрозою тероризму. ¬с—÷ ц—÷ фактори позначаютьс€ €к на частот—÷ тур—÷в, так —÷ на —„хн—÷й тривалост—÷.

¬ ”кра—„н—÷, €к —÷ в б—÷льшост—÷ кра—„н, —÷сну—‘ два вих—÷дних. —аме тому значну частку займа—‘ туризм вих—÷дного дн€. “ижнев—÷ й двотижнев—÷ подорож—÷ також досить попул€рн—÷. Ќа б—÷льше тривал—÷ туристськ—÷ по—„здки доводитьс€ менша частка.

як ми вже в—÷дзначали вище, дл€ того щоб туризм ут€гнув значн—÷ верстви населенн€, необх—÷дний ф—÷нансовий статок, що дозвол€—‘ вид—÷л€ти —÷з с—÷мейного бюджету де€ку частину засоб—÷в на забезпеченн€ в—÷дпочинку. як правило, на в—÷дпочинок потр—÷бно значно б—÷льше грошей, чим на проживанн€ у звичайному режим—÷ й при звичайному способ—÷ житт€. ÷е пов'€зане з витратами на перем—÷щенн€, проживанн€ в —÷нш—÷м м—÷i—÷, харчуванн€ й розваги.

÷—÷лком природно, що реальна частота туристичних по—„здок —÷ —„хню тривал—÷сть пр€мо залежать в—÷д р—÷вн€ доход—÷в респондент—÷в.

“урист користу—‘тьс€ комплексом послуг, €к—÷ надаютьс€ йому в певн—÷м м—÷i—÷ або рег—÷он—÷, де в—÷дбува—‘тьс€ туристський зах—÷д.  оли турист визнача—‘ мета сво—‘—„ подорож—÷, в—÷н пор—÷вню—‘ р—÷зн—÷ м—÷i€ й т—÷ послуги, €к—÷ там —‘, —÷ вибира—‘ з них те, що йому б—÷льше п—÷дходить. “еритор—÷€, де пропону—‘тьс€ комплекс послуг, необов'€зково ма—‘ ч—÷тко виражен—÷ границ—÷ - це може бути частина рег—÷ону або туристський центр. “ака територ—÷€ може охоплювати €ку-небудь область, кра—„ну або нав—÷ть групу кра—„н, €к—÷ турист вибира—‘ €к мета сво—‘—„ подорож—÷.

“уризм в—÷др—÷зн€—‘тьс€ схильн—÷стю впливу фактор—÷в сезонност—÷, €к—÷, у загальному випадку, —‘ насл—÷дком пер—÷одично—„ зм—÷ни кл—÷матичних умов прот€гом року. –озр—÷зн€ють високий, середн—÷й —÷ низький сезони.

” нашому випадку визначалис€ сезонн—÷ рамки дл€ досл—÷джуваного сегмента ринку. ќтже, звичайно подорожують узимку - 6,4%, навесн—÷ - 4%, ул—÷тку - 96%, восени - 7%. ѕри цьому хот—÷ли б подорожувати взимку - 22%, навесн—÷ - 9%, ул—÷тку - 93%, восени - 16,7%.

ќсновними факторами, що впливають на сезонн—÷сть молод—÷жних по—„здок, —‘ на€вн—÷сть в—÷льного часу й необх—÷дн—÷ ф—÷нансов—÷ засоби. ¬иход€чи з тимчасових обмежень, пов'€заних з навчальним процесом, студенти мають можлив—÷сть робити багатоденн—÷ тури лише п—÷д час зимових —÷ л—÷тн—÷х кан—÷кул.

 р—÷м того, —÷снують природно-кл—÷матичн—÷ ознаки.  ожний курорт або туристський центр ма—‘ характерн—÷ прит€гальн—÷ "астивост—÷ дл€ туризму залежно в—÷д кл—÷матичних особливостей дано—„ м—÷iевост—÷ й "астиво виду туризму. “акож установлено, що жител€м кра—„н з в—÷дносно холодною зимою "астиве прагненн€ в—÷дпочивати "—÷тку й переважно в туристських центрах з б—÷льше теплим кл—÷матом, що й знайшло п—÷дтвердженн€ в результатах опитуванн€. јнал—÷з р—÷вн€ доход—÷в респондент—÷в указу—‘ на те, що дл€ досл—÷джуваного сегмента туристичного ринку недоступними —‘ курорти „ервоного мор€, ѕ—÷вденно-—х—÷дно—„ јз—÷—„, приваблив—÷ в зимов—÷ м—÷с€ц—÷.


2.2. ќрган—÷зац—÷€ ан—÷мац—÷йних послуг в р—÷зних видах молод—÷жного туризму


—портивний туризм, що прийн€то називати активним туризмом, включа—‘ походи за маршрутами певно—„ категор—÷—„ складност—÷ та змаганн€ з техн—÷ки туризму. ¬—÷н нац—÷лений на п—÷двищенн€ майстерност—÷ турист—÷в, вдосконаленн€ маршрут—÷в, в—÷дпрацюванн€ р—÷зних прийом—÷в страховки —÷ осво—‘нн€ нових вид—÷в спор€дженн€. як —÷ в спорт—÷, в активному туризм—÷ —÷снують ступен—÷ (розр€ди) —÷ званн€ майстра спорту. —кладн—÷сть походу визнача—‘тьс€ категор—÷—‘ю складност—÷ маршруту. ¬ даний час до активних вид—÷в туризму в—÷днос€ть п—÷шох—÷дний, лижний, водний, велосипедний, г—÷рський, к—÷нний, авто-—÷ мототуризм —÷ спелеотуризм Ќаймасов—÷ш—÷ з них - п—÷ший, водний, г—÷рський —÷ лижний Ќайб—÷льш динам—÷чно розвиваютьс€ г—÷рський та водний туризм. —портивний туризм - це насамперед зас—÷б п—÷двищенн€ майстерност—÷ туриста —÷ серйозна ф—÷зичне навантаженн€. якщо це ста—‘ вторинним, а на перше м—÷iе виход€ть випробуванн€ резерв—÷в людини, гостр—÷ в—÷дчутт€, нов—÷ враженн€ та в—÷дкритт€, спортивний туризм перетворю—‘тьс€ на екстремальний, тобто спортивний туризм на р—÷вн—÷ найвищих категор—÷й складност—÷. ” цьому випадку в ньому з'€вл€ютьс€ елементи ризику, реально—„ небезпеки. јбсолютно екстремальн—÷ види туризму - дельтапланеризм —÷ польоти на парапланах.

—пелеотуризм передбача—‘ в—÷дв—÷дуванн€ природничих чи рукотворних печер та лаб—÷ринт—÷в ¬—÷н ц—÷кавий р—÷зноман—÷тн—÷стю —„х рель—‘фу, що створю—‘ перешкоди дл€ проходу (колод€з—÷, завали, вузьк—÷ щ—÷лини, п—÷дземн—÷ р—÷ки —÷ т.д.), а також екстремальними - неспри€тливими - ф—÷зичними умовами (висока волог—÷сть —÷ в—÷дсутн—÷сть природного осв—÷тленн€). ¬се це вносить у спелеотуризм елемент пригод —÷ робить його надзвичайно попул€рним серед молод—÷. ќпускатис€ до печери варто лише при на€вност—÷ —„—„ плану —÷ не менш н—÷ж удвох. Ќев—÷дом—÷ печери - т—÷льки дл€ досв—÷дчених спелеотур—÷стов. «ламаний сталакт—÷т в—÷дновлю—‘тьс€ прот€гом сотень рок—÷в, тому важливо дбайливо ставитис€ до п—÷дземно—„ природ—÷.

√—÷рський туризм - це подорож в горах по схилах, гребен—÷в, льодовика, через перевали та г—÷рськ—÷ потоки. Ќайчаст—÷ше п—÷д г—÷рським туризмом на уваз—÷ т—÷льки альп—÷н—÷зм, а тим часом до нього належать також геотур—÷зм —÷ м—÷неролог—÷ческ—÷й туризм. јльп—÷н—÷зм вважають екстремальним видом спорту, оск—÷льки в—÷н пов'€заний з реальними небезпеками - подоланн€м крутих схил—÷в —÷ гребен—÷в, щ—÷лин, тр—÷щин, а також ризиком попаданн€ в сн—÷гов—÷ лавини, камнепади, сел—÷ - в умовах погано—„ погоди, низького атмосферного тиску —÷ високо—„ сон€чно—„ рад—÷ац—÷—„. ќсобливо екстремал—÷в альп—÷н—÷зм в зимовий час. ¬одний туризм - походи по р—÷чках, озер, мор—÷в —÷ водосховищ на надувних човнах, розб—÷рних байдарках, катамаранах, плотах —÷ в—÷н по—‘дну—‘ в соб—÷ елементи познаван—÷€, активного в—÷дпочинку, оздоровленн€ та спорту —÷ доступний вс—÷м здоровим люд€м. ¬одний туризм широко розвинений на великих р—÷внинних р—÷чках —÷ г—÷рських р—÷чках ќсобливо водн—÷ походи на байдарках та плотах дивно там, де вони проход€ть по озерно-р—÷чковим системам.

¬елосипедний туризм - це подорож—÷ та спортивн—÷ походи на велосипедах по р—÷внин—÷, €рах, п—÷ск—÷в, г—÷рськими стежками, р—÷чками (убр—÷д) на дорожн—÷х, спортивних —÷ г—÷рських (т.зв. маунт—÷нбайк—÷) велосипедах. ÷ей вид транспорту найб—÷льш еколог—÷чн—÷. ” багатоденн—÷ походи вирушають групи з 4-6 ос—÷б. ѕодорож на кон€х - к—÷нний туризм - нада—‘ оздоровчий вплив. “ам, де населенн€ традиц—÷йно розводить коней - цей вид туризму розвива—‘тьс€ вже понад 30 рок—÷в. ¬—÷н ста—‘ все попул€рн—÷шим, до старих маршрутами додаютьс€ нов—÷. Ѕ—÷льш—÷сть к—÷нних маршрут—÷в проходить по л—÷совим та г—÷рськими стежками, степи, лугах —÷ пол€х, €рах, по берегах р—÷чок та озер. Ќа маршрут—÷ передбачено самообслуговуванн€ (приготуванн€ —„ж—÷ та догл€д за конем), проживанн€ в польових умовах "—÷тку або на турбазах взимку. “ури, у €ких можуть брати участь зовс—÷м недосв—÷дчен—÷ на—„зники, п—÷дкажуть у ф—÷рмах. ќднак де€к—÷ тривал—÷ к—÷нн—÷ походи вимагають п—÷дготовки: до них допускаютьс€ добре п—÷дготовлен—÷ мандр—÷вники.

јльп—÷н—÷зм - вважа—‘тьс€ самим екстремальним в—÷дпочинком. —ьогодн—÷ альп—÷н—÷зм —‘ ц—÷лу —÷ндустр—÷ю, €ка р—÷вном—÷рно розвива—‘тьс€ —÷ попул€ризувавс€. як правило, дл€ сходжень прийн€то вибирати л—÷то, коли погода дозвол€—‘ з м—÷н—÷мальними втратами д—÷статис€ до нам—÷чено—„ вершини. ѕроте любител—÷ найгостр—÷ших в—÷дчутт—÷в не зупин€ютьс€ —÷ взимку.

ј складн—÷ погодн—÷ умови —÷ сх—÷д лавини т—÷льки додають гостроту подорож—÷. ” гори йдуть, щоб випробувати себе, ризикнути, подолати все —÷ д—÷статис€ до вершини. —мак перемоги солодкий, нав—÷ть €кщо альп—÷н—÷ст п—÷дкорив не ≈льбрус, а всього лише ст—÷нку на м—÷iевому ськалодроме.

ƒл€ цього потр—÷бно бути добре ф—÷зично п—÷дготовленим, бажано мати сильн—÷ передпл—÷чч€, хорошу "розт€жкутјЁ —÷ невелику вагу, €ку доведетьс€ утримувати на одних лише пальц€х. ѕри п—÷дйом—÷ доведетьс€ працювати не т—÷льки мтјў€зами, але —÷ головою, щоб правильно вибрати, за €к—÷ зацепи вхопитис€.

јльп—÷н—÷стськ—÷ снаст—÷ коштують дорого, повний комплект €к—÷сного спор€дженн€ об—÷йдетьс€ екстремальному в $1500-2000. ¬т—÷м, €кщо хочетьс€ просто раз в житт—÷ п—÷дн€тис€ на ≈льбрус, то можна уз€ти спор€дженн€ —÷ в оренду.  оштувати такий 10-денний тур буде близько $200.

√оловною проблемою альп—÷н—÷зму, кр—÷м сво—‘—„ дорожнеч—÷, —‘ мала к—÷льк—÷сть досв—÷дчених —÷нструктор—÷в. јдже вони необх—÷дн—÷ дл€ сходженн€ альп—÷н—÷ст—÷в-любител—÷в. ¬ основному —÷нструктор—÷в мало —÷з-за не велико—„ зарплати. ƒо реч—÷ не р—÷дк—÷сть зустр—÷ти рос—÷йського —÷нструктора за кордоном.

√—÷рськ—÷ лиж—÷ один з найстар—÷ших вид—÷в активного в—÷дпочинку. –∆з зак—÷нченн€м рок—÷в к—÷льк—÷сть охочих п—÷дкотитис€ на г—÷рських лижах не зменшилос€, а скор—÷ше зб—÷льшилос€. ƒо того ж, зараз набагато €к—÷сний —÷ р—÷зноман—÷тн—÷ше г—÷рськолижний серв—÷с, чим рок—÷в 10 тому, не говор€чи вже про 80-—÷, 70-—÷ роки.

ћайже в будь-€кому г—÷рськолижному курорт—÷ —‘ спуски, €к дл€ профес—÷онал—÷в, так —÷ дл€ новачк—÷в. яких завжди можуть навчити правильно кататис€ м—÷iев—÷ —÷нструктори. —пор€дженн€: комплект лиж—÷, кр—÷пленн€, палиц—÷, черевики, костюм, шлемо, маска, рукавички об—÷йдетьс€ в середньому в $700-800. ј оренда - приблизно $30-40 в день.

—ноуборд—÷нг - спуск по сн—÷гу з г—÷рських схил—÷в на спец—÷ально обладнан—÷й дошц—÷. ÷е агресивн—÷ший, активн—÷ший —÷ екстремальний вигл€д, н—÷ж г—÷рськ—÷ лиж—÷. —ноуборд—÷нг €к окремий вид спорту зтјў€вивс€ в јмериц—÷ в 60-х роках XX стол—÷тт€.

Ћютими поклонниками новомодного захопленн€ стали здеб—÷льшого серфери, що не бажали сид—÷ти без д—÷ла в оч—÷куванн—÷ л—÷тн—÷х днинок. ” наш—÷й кра—„н—÷ сноуборд масове визнанн€ отримав т—÷льки в середин—÷ 90-х рок—÷в. ѕроте зараз в –ос—÷—„ можна придбати р—÷зноман—÷тну ек—÷п—÷ровку в—÷д пров—÷дних св—÷тових виробник—÷в —÷ отримати уроки катанн€ у досв—÷дчених —÷нструктор—÷в.

«араз зроблене багато спец—÷альних трас з трампл—÷нами —÷ —÷ншими вс—÷л€кими перешкодами, на €ких сноубордисти можуть витвор€ти р—÷зн—÷ акробатичн—÷ трюки. јле в останн—‘ особливо попул€рним серед сноубордист—÷в став ’аф-пайп (в—÷д англ. half-pipe "пол-трубытјЁ) - споруда з сн—÷гу, схожа на рампу дл€ ролер—÷в.

¬загал—÷ екстремальн—÷ захопленн€, повтј≤€зан—÷ з г—÷рськими лижами —÷ сноубордом, можна розд—÷лити на дек—÷лька груп: freeskiing або freeride - це спуск по крутих неп—÷дготовлених схилах з складним рель—‘фом; heliskiing - те ж саме, але з використанн€м вертольота €к зас—÷б доставки на гору; ski-touring (randonee ski) - ськ—÷-тур, г—÷рський туризм з використанн€м лиж —÷ спец—÷альних кр—÷плень дл€ п—÷дйому в гору; ski-mountaineering (лижний альп—÷н—÷зм) - сходженн€ на гору з метою спуститис€ з вершини на лижах або сноуборд—÷ (використанн€ страховки, або €кого-небудь додаткового спор€дженн€, окр—÷м лиж, на спуску порушу—‘ "чистотутјЁ такого сходженн€); останн—÷ми роками зтјў€вилас€ new school - щось н—÷би сноуборд—÷чеського фристайлу.

√—÷рськолижний туризм, мабуть, найб—÷льш розвинений з—÷ вс—÷х вид—÷в екстремального туризму. ” нас —‘ достатньо високого р—÷вн€ г—÷рськолижн—÷ курорти. –∆ хоча вони значно поступаютьс€ сво—„м аналогам, наприклад, в –ƒвропейських кра—„нах, наш—÷ туристи з середн—÷м доходом —÷з задоволенн€м в—÷дв—÷дують курорти.


2.2.1. јн—÷мац—÷йн—÷ технолог—÷—„ в орган—÷зац—÷—„ велосипедних поход—÷в

¬елотуризм привабливий насамперед високою моб—÷льн—÷стю - в—÷дстань, подолана групою за день, може становити 100-150 км. ¬елотуристу п—÷двластн—÷ будь-€к—÷ дороги й тропи. ƒальн—÷сть велоподорожей практично необмежена й визнача—‘тьс€ лише к—÷льк—÷стю дн—÷в, вид—÷люваних дл€ походу.

ѕрикладом було й залиша—‘тьс€ ун—÷кальне по довжин—÷ й тривалост—÷ подорож √. Ћ. “равина в 1928- 1931 р., що про—„хали на велосипед—÷ уздовж границ—÷ –ад€нського —оюзу, включаючи й морське узбережж€ ѕ—÷вн—÷чного Ћьодовитого океану. ƒосв—÷д його подорожей —÷ тренувань описаний у книз—÷ Ћ. ’аритон—÷вського.

¬иб—÷р типу велосипеда. ” цей час у кра—„н—÷ випуска—‘тьс€ чотири основних типи велосипед—÷в дл€ дорослих: дорожн—÷, дорожн—÷ складн—÷, спортивно-туристськ—÷ й спортивн—÷.

ѕеред початком використанн€ велосипеда варто ретельно в—÷дрегулювати вс—÷ основн—÷ обертов—÷ й перемикаюч—÷ вузли по заводськ—÷й —÷нструкц—÷—„, що дода—‘тьс€ до кожного велосипеда, або ж по "ƒов—÷днику велосипедистаї. ѕри цьому бажано зробити повне розбиранн€ й зборку в—÷дпов—÷дних вузл—÷в, що дасть необх—÷дн—÷ навички, €к—÷ завжди придадутьс€ в пох—÷дних умовах.

ѕ—÷сл€ того €к в—÷дрегульован—÷ обертов—÷ й перемикаюч—÷ вузли, а також гальма, необх—÷дно зробити припасуванн€ (установку) с—÷дла й рул€чи в—÷дпов—÷дно до —÷ндив—÷дуальних особливостей велосипедиста. «агальноприйн€та методика, установки с—÷дла така:

1) по висот—÷ с—÷дло встановлю—‘тьс€ так, щоб сид€чий на ньому велосипедист м—÷г упертис€ п'€тою в площину педал—÷, що перебува—‘ в нижн—÷м положенн—÷;

2) по довжин—÷ с—÷дло встановлю—‘тьс€ таким чином, щоб центр кол—÷нного суглоба велосипедиста був над в—÷ссю педал—÷, що перебува—‘ ув крайн—÷м передн—÷м положенн—÷.

ѕерв—÷сна установка рул€чи виробл€—‘тьс€, €к правило, так, щоб висота його верхньо—„ площини зб—÷галас€ з висотою с—÷дла. ѕ—÷сл€ пробних по—„здок висота, а також нахил рул€чи коректу—‘тьс€ залежно в—÷д росту велосипедиста, довжини й сили його рук —÷ визнача—‘тьс€ в остаточному п—÷дсумку зручн—÷стю посадки й прийн€тного навантаженн€ на руки. Ќа оптимальне припасуванн€ рул€чи варто звернути особливу увагу, тому що в—÷д цього за —÷нших р—÷вних умов залежить ступ—÷нь стомлюваност—÷, особливо при тривал—÷й —„зд—÷.

 —÷лька сл—÷в про виб—÷р с—÷дла. «ручн—÷сть того або —÷ншого типу с—÷дла визнача—‘тьс€ в основному —÷ндив—÷дуальними особливост€ми велосипедиста, тому бажано випробувати кожного з тип—÷в, що —‘ в на€вност—÷, не кр—÷м —÷ тверд спортивного, —÷ вибрати дл€ себе п—÷дход€щий. ƒл€ ж—÷нок рекомендуютьс€ вкорочен—÷ широк—÷ м'€к—÷ с—÷дла в—÷д дорожн—÷х велосипед—÷в, наприклад с—÷дло в—÷д дорожнього велосипеда "—алютї.

”становка багажник—÷в. ƒе€ке число спортивно-туристських велосипед—÷в, що випускаютьс€, забезпечу—‘тьс€ передн—÷м —÷ задн—÷м багажниками. ¬они вузьк—÷ й недостатньо м—÷цн—÷, тому що виготовл€ютьс€ з в—÷др—÷зк—÷в сталевого дроту. –∆з цих багажник—÷в дл€ подорожей можна використати €к допом—÷жний т—÷льки передн—÷й, що витриму—‘ навантаженн€ 5-6 кг. «адн—÷й багажник повинен витримувати довгострокове навантаженн€ до 30-35 кг

ƒл€ створенн€ певних зручностей у подорож—÷ при п—÷дготовц—÷ велосипеда рекоменду—‘тьс€ зробити наступн—÷ роботи:

1. ”становити скобу дл€ кр—÷пленн€ фл€ги. ƒоц—÷льно встановлювати —„—„ традиц—÷йно на п—÷дс—÷дельну трубу над передн—÷м перемикачем передач, причому бажано використати готовий комплект велогонщика. ћожна застосувати й саморобне кр—÷пленн€, конструкц—÷€ €кого визнача—‘тьс€ формою використовувано—„ фл€ги. Ќаприклад, дл€ розповсюджено—„ п—÷вл—÷трово—„ пол—÷етиленово—„ фл€ги овально—„ форми ц—÷лком над—÷йне кр—÷пленн€ забезпечу—‘тьс€ найпрост—÷шою скобою 0-образно—„ форми. —коба може бути виготовлена з 5-6-м—÷л—÷метрового дроту, що обт€га—‘тьс€ тонкою гумовою або хлорв—÷н—÷ловою трубкою й кр—÷питьс€ до рами за допомогою хомута

2. ”становити в—÷дкидну п—÷дставку дл€ велосипеда, що дозвол€—‘ залишати його у вертикальному положенн—÷, що представл€—‘ велику зручн—÷сть у дорожн—÷х умовах. ѕ—÷дход€що—„ —‘ п—÷дставка в—÷д велосипеда "”кра—„наї, що використа—‘тьс€ без переробок.

3. ѕодовжити руко€тки, перемикача передач, знаход€щейс€ на нижн—÷й рам—÷. ѕ—÷сл€ ц—÷—‘—„ переробки перемикати передач—÷ набагато зручн—÷ше: при цьому не потр—÷бно сильно нагинатис€, зменшу—‘тьс€ зусилл€ на перемиканн€ й зроста—‘ точн—÷сть установки перемикача. “акий вар—÷ант б—÷льше над—÷йний, чим установка перемикача з подовженими руко€тками на керм—÷.

4. "«м'€кшитиї кермо шл€хом обмотки його смугою тонко—„ губчато—„ гуми, а поверх - бавовн€ною стр—÷чкою. ÷е зменшу—‘ вплив в—÷брац—÷й, що передаютьс€ через кермо на кист—÷ рук.

5. Ќав—÷сити "моваї з тонко—„ гуми на нижн—÷й к—÷нець щитка переднього колеса. ÷е дозвол€—‘ —÷стотно зменшити забрудненн€ кареточного вузла при рус—÷ по мокр—÷й дороз—÷.

6. ”становити велосчетчик з —÷ндексом 27". ÷€ цифра познача—‘ д—÷аметр колеса спортивно-туристського велосипеда в дюймах.

ѕри необх—÷дност—÷ оперативно контролювати швидк—÷сть руху можна встановити велосп—÷дометр, що випуска—‘ промислов—÷стю за назвою "веломерї, за допомогою €кого можна вим—÷рювати €к швидк—÷сть руху, так —÷ пройдена в—÷дстань.

¬арто пам'€тати, що при експлуатац—÷—„ веломера або велосчетчика з —÷ндексами 28", розрахованих на колесо дорожнього велосипеда, у —„хн—÷ показанн€ необх—÷дно вносити в—÷дпов—÷дне виправленн€.

7. «ам—÷нити передню малу пров—÷дну з—÷рочку на ел—÷птичну, промисловий випуск €ко—„ вже осво—‘ний. –«—„ перевага - у б—÷льш—÷й р—÷вном—÷рност—÷ зусиль, переданих задньому колесу при круговому педалюванн—÷, що —÷стотно полегшу—‘ рух на важких д—÷л€нках дороги й п—÷дйомах.

ƒл€ цього ж необх—÷дн—÷ й тукл—÷пси, що забезпечують правильну ф—÷ксац—÷ю стопи на педал—÷ й що дозвол€ють передавати зусилл€ на не—„ й при рус—÷ ноги нагору.

ќск—÷льки велосипед—÷в, що випускають мало, постачене тукл—÷псами, те при самост—÷йн—÷й установц—÷ бажано використати тукл—÷пси в комплект—÷ з б—÷льше зручними педал€ми човникового типу.

ѕринципи розм—÷щенн€ вантажу. ѕри завантаженн—÷ велосипеда можна об—÷йтис€ без переднього багажника й переднього вантажу. ќднак розм—÷щенн€ частини спор€дженн€ попереду досить доц—÷льно, тому що, вир—÷внюючи навантаженн€ на колеса, воно п—÷двищу—‘ загальну ст—÷йк—÷сть велосипеда.

јле перевантаженн€ переднього колеса утрудн€—‘ керуванн€. “ому маса вантажу, розташованого попереду, не повинна перевищувати 15-20 % загального навантаженн€ велосипеда, тобто, виход€чи —÷з середньо—„ маси спор€дженн€ дл€ багатоденного походу пор€дку 20-25 кг, цей вантаж повинен бути не б—÷льше 4-5 кг.

–озм—÷щенн€ вантажу попереду. ƒоц—÷льно розм—÷щати на передньому багажнику досить об'—‘мний, але не важкий вантаж. «вичайно це вогнищевий наб—÷р (казанки, миски, примус) у щ—÷льному полотн€ному чохл—÷ або спальний м—÷шок у водонепроникному впакуванн—÷. ўоб не занадто зб—÷льшувати —÷нерц—÷йн—÷сть рул€чи, центр ваги вантажу повинен бути €кнайближче до ос—÷ кермово—„ труби.

–озм—÷щенн€ вантажу позаду. Ќа задньому багажнику розм—÷ща—‘тьс€ основний вантаж. √оловна вимога - максимально тверде й зручне закр—÷пленн€ спор€дженн€.

—пор€дженн€ велотуриста в загальному мало в—÷др—÷зн€—‘тьс€ в—÷д класичного спор€дженн€ туриста-п—÷шоходника, тому розгл€немо коротко лише особливост—÷ спец—÷ального спор€дженн€.

¬ особистому спор€дженн—÷ необх—÷дно передбачити, насамперед, велотруси, вовн€н—÷ й бавовн€н—÷. «астосовуютьс€ т—÷ або —÷нш—÷, залежно в—÷д погоди. Ќад€гати —„х треба обов'€зково, щоб запоб—÷гти потертост—÷ шк—÷рного покриву, €к—÷ можуть виникнути при тривал—÷й —„зд—÷ в не пристосован—÷й дл€ цього од€гу.

¬зутт€ повинна бути легко—„, —÷з твердою передньою частиною п—÷дошви. Ѕажано велотуфл—÷ або, через брак —„х, звичайн—÷ кросовк—÷.

—пец—÷альн—÷ велорубашки (з кишен€ми позаду) у крайньому випадку можна зам—÷нити футболками. ƒобре мати по запасн—÷й сорочц—÷ або футболц—÷ загальних кольор—÷в —÷ фасону дл€ можливост—÷ використанн€ €к форма дл€ групи.

¬арто вз€ти в пох—÷д легку плащ-накидку. ƒл€ захисту голови на випадок можливих пад—÷нь, особливо при рус—÷ в складних умовах (вузьке шосе, спуски й т.д.), кожному учасников—÷ походу рекоменду—‘тьс€ мати захисний шолом. «вичайний велосипедний шолом у таких випадках малоефективний, тому що в—÷н не охорон€—‘ в—÷д пораненн€ гострими предметами. Ѕ—÷льше п—÷дход€ть дл€ велоподорожей легк—÷, але досить м—÷цн—÷ пластмасов—÷ хокейн—÷ шоломи "Salvoї в—÷тчизн€ного виробництва.  р—÷м того, у жарку погоду вони захищають голову в—÷д сон€чних промен—÷в.

ѕри рус—÷ в сиру й в—÷тр€ну погоду варто звертати увагу на утепленн€ попереку.

¬—÷дм—÷нною частиною групового спор€дженн€ велотуриста —‘ ремонтний наб—÷р, комплект €кого повинен бути добре продуманий. ƒосв—÷д показу—‘, що €кщо дл€ короткочасних подорожей (2-3 дн—÷) досить мати запас спиць —÷ камери (найб—÷льш уразлив—÷ частини велосипеда), те дл€ багатоденних цей перел—÷к значно подовжу—‘тьс€.

“римати ремонтний наб—÷р треба в спец—÷ально зшит—÷й м'€к—÷й "кас—÷ї, де дл€ кожного предмета повинен бути передбачений карманчик.

ƒо складу медично—„ аптечки повинне входити, насамперед, достатн€ к—÷льк—÷сть дез—÷нф—÷куючих засоб—÷в —÷ перев'€зного матер—÷алу, тому що велотуризм у ц—÷лому малотравматичен —÷ дл€ нього характерн—÷ в основному забит—÷ м—÷i€ й садна, пов'€зан—÷ з пад—÷нн€м велосипедиста.

Ќеобх—÷дно передбачити в груповому спор€дженн—÷ й пл—÷вка-тент дл€ накритт€ велосипед—÷в на н—÷ч —÷ на випадок дощу.

ѕри комплектуванн—÷ спор€дженн€ необх—÷дний самий ретельний п—÷дбор речей з метою максимального зменшенн€ вантажу.

ƒл€ збереженн€ гарно—„ моб—÷льност—÷ бажано, щоб навантаженн€, що доводитьс€ на учасника, не перевищувало 20- 25 кг.

ѕ—÷дготовка учасник—÷в. ѕри формуванн—÷ групи варто керуватис€ звичайними критер—÷€ми п—÷дбора. ќптимальна чисельн—÷сть групи - 4-6 чолов—÷к, при б—÷льшому числ—÷ учаснику вона ста—‘ важкоуправл€—‘мою. ѕ—÷сл€ того €к склад групи визначений, необх—÷дно:

  • розпод—÷лити обов'€зку в поход—÷, у тому числ—÷ призначити механ—÷ка;
  • детально проробити нам—÷чений маршрут, залежно в—÷д сезону, рель—‘фу м—÷iевост—÷ й типу дор—÷г спланувати величину денного проб—÷гу. «а основу берутьс€ середньостатистична швидк—÷сть руху по р—÷внин—÷ 15 км/год —÷ середн€ норма "роб—÷тникаї часу 6-8 ч;
  • розробити склад групового й особистого спор€дженн€ з попередн—÷м розрахунком навантаженн€ на кожного учасника походу;
  • скласти кошторис витрат, оформити маршрутн—÷ документи.

ѕот—÷м треба етап безпосередньо—„ п—÷дготовки, на €кому одночасно з комплектуванн€м спор€дженн€ провод€тьс€ сп—÷льн—÷ тренуванн€ групи з повним навантаженн€м, що —÷м—÷ту—‘ (камен—÷, п—÷сок), р—÷вн—÷й розрахунков—÷й мас—÷ спор€дженн€. ÷—÷ль тренувань - в—÷дпрацьовуванн€ техн—÷ки —„зди з вантажем —÷ виробленн€ вза—‘мод—÷—„ учасник—÷в при групов—÷й —„зд—÷.

¬арто нагадати, що прот€гом усього пер—÷оду п—÷дготовки до подорож—÷ кожний учасник повинен регул€рно займатис€ —÷ндив—÷дуальною загальф—÷зичною п—÷дготовкою, спр€мовано—„, у першу чергу, на розвиток витривалост—÷, що —‘ заставою усп—÷шно—„ участ—÷ в поход—÷.

¬—÷дпрацьовуванн€ техн—÷ки —„зди. Ќавантажений велосипед ста—‘ досить —÷нерц—÷йною машиною, тому потр—÷бна виробленн€ певних навичок керуванн€ —÷м. —працьовуютьс€: —„зда "у колесої; з дотриманн€м дистанц—÷—„; по перес—÷чен—÷й м—÷iевост—÷; по л—÷сов—÷й стежц—÷ з подоланн€м кор—÷нь —÷ купин; —„зда по м'€ких д—÷л€нках дор—÷г; техн—÷ка педалюванн€ й техн—÷ка гальмуванн€. ¬арто прид—÷лити особлива увага техн—÷ц—÷ педалюванн€.

¬елосипедист-гонщик виробл€—‘ в себе навичка р—÷вном—÷рного кругового педалюванн€, при €кому в робот—÷ беруть участь вс—÷ головн—÷ групи м'€з—÷в нижн—÷х к—÷нц—÷вок. ¬елотуристу ж при р—÷вном—÷рному рус—÷ по р—÷вн—÷й дороз—÷ рац—÷ональн—÷ше докладати основних зусиль на натисканн€ педалей униз - зона I кола педалюванн€. ” ц—÷й робот—÷ беруть участь головним чином м'€за - розгибател—÷ стегна. „ас в—÷д часу потр—÷бно включати в роботу м'€зи-згинач—÷, п—÷дт€гуючи педал—÷ нагору - зона II кола педалюванн€. “акий режим забезпечу—‘ найменшу стомлюван—÷сть. –∆ лише на важких д—÷л€нках дороги, при рус—÷ на п—÷дйомах —÷ при рушанн—÷ з м—÷i€ доц—÷льно включати в роботу вс—÷ групи м'€з—÷в, забезпечуючи педалюванн€ в I-III зонах.

ѕ—÷д час тренувань на шосе добре в—÷дробити техн—÷ку проходженн€ п—÷дйом—÷в —÷ спуск—÷в. ѕри проходженн—÷ п—÷дйом—÷в важлива навичка сво—‘часного перемиканн€ передач—÷. «ат€жн—÷ полог—÷ п—÷дйоми краще переборювати сид€чи в с—÷дл—÷, коротк —÷ крут—÷ - використовуючи розповсюджений спос—÷б "танц—÷вниц€ї (п—÷дн€вшись —÷з с—÷дла, по черз—÷ переносити масу т—÷ла на випр€млену ногу; при натисканн—÷ на педаль право—„ ноги правою рукою т€гти кермо на себе, —÷ навпаки).

ѕри проходженн—÷ спуска потр—÷бно поставити педал—÷ горизонтально, злегка п—÷двестис€ —÷з с—÷дла, з—÷гнути руки й пригорнути кол—÷на до рами велосипеда.  ист—÷ рук повинн—÷ пост—÷йно перебувати на гальмах. ўоб уникнути замет—÷в —÷ пад—÷нь гальмувати потр—÷бно завжди плавно й в основному задн—÷м гальмом, застосовуючи передн—÷й т—÷льки €к допом—÷жний. –егулюванн€ велосипеда. ” процес—÷ тренувань необх—÷дно остаточно п—÷д—÷брати положенн€ с—÷дла, висоту й нахил рул€чи й над—÷йно заф—÷ксувати —„х у цьому положенн—÷.

ѕ—÷сл€ кожного дн€ тренуванн€ з вантажем потр—÷бно перев—÷р€ти стан велосипеда в ц—÷лому. ѕри на€вност—÷ люфт—÷в у втулках кол—÷с в—÷дрегулювати —„х заново, при на€вност—÷ битт—÷в кол—÷с усунути —„х, регулюючи нат€г спиць. ѕ—÷сл€ дек—÷лькох тренувань, коли битт€ перестануть з'€вл€тис€, потр—÷бно залити н—÷пел—÷ спиць н—÷тролаком, при цьому регулюванн€ —„х зберегтис€ надовго, —÷ в поход—÷ спиц—÷ не будуть доставл€ти непри—‘мностей. ќстанн—÷ передпоходн—÷ тренуванн€ потр—÷бно проводити вже не з —÷м—÷тац—÷—‘ю, а з реальним завантаженн€м спор€дженн€м. ÷е дозволить ви€вити й усунути слабк—÷ м—÷i€ в його кр—÷пленн—÷.

¬за—‘мод—÷€ учасник—÷в походу. ѕовинна бути розроблена ч—÷тка система сигнал—÷зац—÷—„ (наприклад, при необх—÷дност—÷ екстрено—„ зупинки). Ќайкращо—„ —‘ звукова сигнал—÷зац—÷€ за допомогою, наприклад, звичайного спортивного свистка, що повинен мати кожний учасник походу.

” процес—÷ тренувань вс—÷ члени групи повинн—÷ добре осво—„ти роль ведучого. ќбов'€зку пров—÷дного наступн—÷:

  • п—÷дтримувати р—÷вном—÷рний рух з пост—÷йною швидк—÷стю, не робл€чи "ривк—÷вї;
  • пост—÷йно огл€датис€ на —„дучих позаду й коректувати темп руху залежно в—÷д стану групи;
  • не гальмувати р—÷зко й без попередженн€;
  • вчасно сигнал—÷зувати про дорожн—÷ перешкоди.

” процес—÷ тренувань необх—÷дно також в—÷дробити пор€док зупинки групи й початку руху п—÷сл€ зупинки.

 оли вза—‘мод—÷€ учасник—÷в налагоджена й в—÷дбува—‘тьс€ без збо—„в, можна вважати, що група до подорож—÷ готова.

ѕроведенн€ подорож—÷.

–ежим руху. якщо подорож проходить у жарку погоду, то п—÷дйом виробл€—‘тьс€ не п—÷зн—÷ше 6 ч ранку, а починають рух не п—÷зн—÷ше 8 ч. якщо погода прохолодна, ц—÷ строки можна на годину в—÷дсунути.

ѕочинати рух треба не ран—÷ше чим через 30- 40 хв послу сн—÷данку (не дуже щ—÷льного) —÷ не ран—÷ше чим через 1 ч послу об—÷ду. “емп руху зб—÷льшувати пов—÷льно, з дос€гненн€м "крейсерсько—„ї швидкост—÷ через 20-30 хв, щоб орган—÷зм вт€гувавс€ в роботу поступово. —ам рух варто орган—÷зовувати за схемою: 50-55 хв —„зди чергувати з 5-10 хв п—÷шого ходу. ÷е зменшу—‘ монотонн—÷сть руху й знижу—‘ утома. «розум—÷ло, цифри ц—÷ ор—÷—‘нтовн—÷, —÷ залежно в—÷д тренованост—÷ турист—÷в зазначене сп—÷вв—÷дношенн€ може м—÷н€тис€.

Ќорма денного проб—÷гу, запланована заздалег—÷дь, коректу—‘тьс€ залежно в—÷д стану дороги, погоди, сили в—÷тру й самопочутт€ учасник—÷в велопохода. ” першу половину дн€ бажано проходити в—÷дстань в 2/3 денно—„ норми, причому об—÷д —÷ в—÷дпочинок повинн—÷ становити разом не менш 2-3 ч.

–озбивка б—÷ваку повинна починатис€ не менш чим за 1 ч до заходу сонц€.

“ехн—÷ка безпеки в шл€ху. ўе в пер—÷од п—÷дготовки до подорож—÷ кожний велотурист повинен досконально вивчити загальносоюзн—÷ правила дорожнього руху, в—÷д дотриманн€ €ких залежить безпека групи при рус—÷ по м—÷сту й по зам—÷ському шосе.

ѕеред початком подорож—÷ кер—÷вник зобов'€заний перев—÷рити знанн€ правил дорожнього руху вс—÷ма учасниками походу.

Ќагада—‘мо, що —„зда по про—„зн—÷й частин—÷ дороги на велосипедах дозвол€—‘тьс€ т—÷льки в один р€д на в—÷дстан—÷ не б—÷льше 1 м в—÷д —„—„ правого краю. ¬и—„зд на б—÷льшу в—÷дстань допуска—‘тьс€ лише дл€ обгону, об'—„зду, повороту л—÷воруч —÷ розвороту. Ћ—÷вий поворот дозвол€—‘тьс€ т—÷льки в одному випадку: на дорогах без трамвайного руху, що мають не б—÷льше одн—÷—‘—„ смуги дл€ руху в даному напр€мку.

÷их правил потр—÷бно дотримуватис€ неухильно. ¬арто лише пом—÷тити, що при рус—÷ по дороз—÷ треба повн—÷стю використати дозволену в—÷дстань в 1 м —÷ намагатис€ не —„хати ближче до краю, тому що через скупченн€ см—÷тт€ на кра€х дороги зроста—‘ ймов—÷рн—÷сть проколу.

ѕеред початком руху кожному необх—÷дно перев—÷рити над—÷йн—÷сть кр—÷пленн€ багажу, м—÷цн—÷сть зат€гуванн€ рул€чи, справн—÷сть гальм —÷ стан кол—÷с.

ѕри рус—÷ по дороз—÷ один з учасник—÷в групи признача—‘тьс€ ведучим.  ожний велосипедист зобов'€заний повторювати маневри ведучого й строго дотримувати обраного —÷нтервалу руху, що становить звичайно до 2-3 м на шосе й 5-6 м - у л—÷с—÷.

ѕорушенн€ —÷нтервалу припустиме лише при крутому нетривалому п—÷дйом—÷, що кожний з учасник—÷в може переборювати на зручн—÷й дл€ себе швидкост—÷ й з найменшою витратою сил.

–ух на спуску вимага—‘ особливо—„ обережност—÷. ѕер—÷одичним п—÷дгальмуванн€м потр—÷бно обмежувати швидк—÷сть спуска в строг—÷й в—÷дпов—÷дност—÷ з €к—÷стю дороги, не забуваючи про те, що в низинах наприк—÷нц—÷ спуска часто збирають п—÷сок —÷ см—÷тт€. –∆нтервал при спуску повинен бути зб—÷льшений до 15-25 м, щоб можливе пад—÷нн€ одного велосипедиста не спричинило пад—÷нн€ —÷нших.

Ќеобх—÷дно пам'€тати, що при рус—÷ п—÷д дощем або по мокр—÷й дороз—÷ р—÷зко знижуютьс€ ефективн—÷сть —÷ р—÷вном—÷рн—÷сть д—÷—„ гальм, а це може бути причиною замет—÷в —÷ пад—÷нь.

ѕри рус—÷ по завантаженому автотранспортом шосе кожний учасник повинен про€вл€ти максимум обережност—÷; замикаючий бажано мати закр—÷плений за с—÷длом або на багажнику винесений ул—÷во пруток або в—÷др—÷зок легко—„ трубки довжиною 60-80 див —÷з прапорцем на к—÷нц—÷. ÷ей знак дозвол€—‘ вод—÷€м краще дотримувати дистанц—÷—„ при обгон—÷ групи.

–ух групи в сут—÷нках —÷ темр€в—÷ категорично заборон€—‘тьс€.

’арчуванн€ в поход—÷. ƒл€ покритт€ енерговитрат добова калор—÷йн—÷сть харчуванн€ велотуриста повинна становити 5000-6000 ккал. ƒуже важливий питний режим. —ередньодобова норма споживанн€ р—÷дини - близько 2 л. Ќе можна допускати зневоднюванн€ орган—÷зму, але разом з тим —÷ зловживати прийомом р—÷дини щоб уникнути перевантаженн€ серцево-судинно—„ системи.

–озпод—÷л денного рац—÷ону м—÷ж сн—÷данком, об—÷дом —÷ вечерею не сл—÷д строго нормувати, вона визнача—‘тьс€ умовами подорож—÷ й —÷ндив—÷дуальних звичок учасник—÷в. ÷—÷лком припустиме додаткове харчуванн€ в дороз—÷ м—÷ж основними прийомами —„ж—÷. ƒл€ цього придатн—÷ сухофрукти, сухе печиво, твердий сир, св—÷ж—÷ фрукти й т.д.

як напо—„ можна використати в—÷двар з в—÷вс€но—„ крупи, попул€рний серед велогонщик—÷в, п—÷дсолоджену сум—÷ш спод—÷ваючись —÷з фруктовим соком або —÷нш—÷ в—÷там—÷н—÷зован—÷ напо—„.

“ехн—÷чне обслуговуванн€ велосипеда в шл€ху. ¬ обов'€зку механ—÷ка групи входить щоденний контроль за техн—÷чним станом велосипед—÷в, тому що вчасно зам—÷чена несправн—÷сть може запоб—÷гти серйозн—÷й поломц—÷ в шл€ху. ѕри цьому потр—÷бно насамперед звертати увагу на стан гальм, п—÷дшипник—÷в, втулок кол—÷с, каретки, педалей, кермового стовпчика: на ступ—÷нь битт€ кол—÷с —÷ роботу перемикач—÷в.

Ќеобх—÷дно перев—÷р€ти зат€гуванн€ кр—÷пильних деталей —÷ особливо над—÷йн—÷сть закр—÷пленн€ рул€чи.


2.2.2 јн—÷мац—÷йн—÷ технолог—÷—„ в орган—÷зац—÷—„ спортивних змагань

—портивна ан—÷мац—÷€ припуска—‘ теоретичну п—÷дготовку, тому що результат можливий т—÷льки тод—÷, коли —‘ теоретична база.

¬ основ—÷ спортивно—„ ан—÷мац—÷—„ лежить здоровий спос—÷б житт€. «доровий спос—÷б житт€ по—‘дну—‘ все те, що спри€—‘ виконанню людиною сусп—÷льних, профес—÷йних —÷ побутових функц—÷й.

«береженн€ й зм—÷цненн€ здоров'€ - це основн—÷ функц—÷—„ спортивно—„ ан—÷мац—÷—„.

ќсобливе значенн€ в комплекс—÷ заход—÷в, спр€мованих на розвагу турист—÷в, прид—÷л€—‘тьс€ вс—÷л€ким спортивним зан€тт€м, змаганн€м, конкурсам.

–∆ тут може бути використане все, що напрацьовано й створене людством у ц—÷й област—÷ на даний момент. ÷е й давно знайом—÷ вс—÷м гри з в—÷домими умовами й правилами; —÷ зовс—÷м нов—÷, розроблен—÷ пр€мо отут, у процес—÷ сп—÷лкуванн€; —÷ запропонован—÷ кимсь —÷з в—÷дпочиваючих, модерн—÷зован—÷, пристосован—÷ до дано—„ ситуац—÷—„ й запозичен—÷ в колег —÷з сус—÷днього готелю.

¬ —÷грах ан—÷матори беруть участь у €кост—÷ гравц—÷в, ведучих —÷ судд—÷в. ” —„хн—‘ завданн€ входить п—÷д—÷гр—÷в —÷нтересу й контроль за ходом гри, улагоджуванн€ можливих конфл—÷ктних ситуац—÷й.

ѕ—÷д час гри ан—÷матор ч—÷тко виклада—‘ правила, забезпечу—‘ —„—„ безперервн—÷сть, безпеку, орган—÷зоване початок —÷ зак—÷нченн€ з обов'€зковим п—÷дсумком —÷ оголошенн€м переможц—÷в.

јн—÷матори створюють таку атмосферу захопленост—÷ й азарту, що туристи, що перебувають неподал—÷к, перемикають свою увагу на гру й помалу сам—÷ вт€гуютьс€ в процес.

ƒинам—÷чн—÷сть, заводний характер змагальност—÷ дозвол€—‘ люд€м розкр—÷пачитис€, ви€вити €к—÷сь здатност—÷, таланти. ј, кр—÷м того, командн—÷ —÷гри ще й зближають.

ќтже, створювана атмосфера суперництва - з одн—÷—‘—„ сторони й колектив—÷зму, вза—‘мовиручки - з —÷ншо—„ спри€ють пожвавленню в—÷дпочинку, а це —÷ —‘ основне завданн€, що сто—„ть перед ан—÷маторами.

Ќагада—‘мо, що у в—÷дпов—÷дн—÷сть —÷з "ѕравилами проведенн€ спортивних туристських поход—÷вї спортивн—÷ туристськ—÷ групи формуютьс€ на добров—÷льних початках з молод—÷, об'—‘днано—„ загальними спортивними —÷нтересами й обладаючою спортивно-техн—÷чним досв—÷дом —÷ р—÷внем п—÷дготовки, що в—÷дпов—÷дають складност—÷ маршруту, що за€вл€—‘ до проходженн€, —÷ необх—÷дними дл€ усп—÷шного й безавар—÷йного зд—÷йсненн€ походу. ‘актично т—÷льки учасники поход—÷в 1-й —÷ 2-й категор—÷й складност—÷ можуть бути новачками в туризм—÷. ”часники поход—÷в 3-й - 5-й категор—÷й складност—÷ неодм—÷нно повинн—÷ мати досв—÷д поход—÷в попередн—÷х категор—÷й у т—÷м же вид—÷ спортивного туризму.  ер—÷вник походу певно—„ категор—÷—„ складност—÷ зобов'€заний мати досв—÷д участ—÷ в поход—÷ дано—„ категор—÷—„ складност—÷ й досв—÷д кер—÷вництва походом попередньо—„ категор—÷—„ складност—÷. ƒо участ—÷ в походах 1-й к.с. допускаютьс€ учасники, що дос€гли 12 рок—÷в, а до участ—÷ в походах 2, 3, 4, 5 —÷ 6-й к.с. допускаютьс€ особи, що дос€гли в—÷дпов—÷дно 14, 15, 17, 18, —÷ 20 рок—÷в. ƒо кер—÷вництва походом 1-й к.с. допускаютьс€ особи, що дос€гли 18 рок—÷в. ” даних "сухихї пунктах "ѕравилї —÷ про€вл€—‘тьс€ принцип поступального вдосконалюванн€ у вигл€д—÷ спорту "спортивний туризмї.

¬—÷н же €сно "чита—‘тьс€ї —÷ в розр€дних вимогах. ѕ—÷дставою дл€ присво—‘нн€ спортивного розр€ду (званн€) —‘ подоланн€ спортсменом певно—„ к—÷лькост—÷ класиф—÷кованих маршрут—÷в р—÷зно—„ категор—÷—„ складност—÷, зроблених спортсменом €к учасник або кер—÷вника (читай - накопичений туристський досв—÷д). ѕричому "р—÷стї розр€ду пр€мо пропорц—÷йний росту складност—÷ переборених маршрут—÷в у даному вид—÷ туризму, а кожний наступний розр€д привласню—‘тьс€ п—÷сл€ присво—‘нн€ попереднього.

Ќеобх—÷дна к—÷льк—÷сть —÷ категор—÷—„ складност—÷ спортивних поход—÷в по класиф—÷кованих маршрутах, дл€ присво—‘нн€ певних спортивних розр€д—÷в, представлен—÷ в таблиц—÷ 2.1.

ƒл€ присво—‘нн€ званн€ "ћайстер спортуї чолов—÷кам необх—÷дно зробити два походи V к.с. €к кер—÷вник групи. ¬имогами так само допуска—‘тьс€ дл€ присво—‘нн€ даного званн€ зробити один пох—÷д V к.с. €к кер—÷вник групи й набрати 10 бал—÷в на чемп—÷онатах —÷ м—÷жнародних змаганн€х з—÷ спортивного туризму; або набрати 20 бал—÷в на чемп—÷онатах —÷ м—÷жнародних змаганн€х з—÷ спортивного туризму.


“аблиц€ 2.1. –озр€дн—÷ вимоги в спортивному туризм—÷.

–озр€ди

 атегор—÷—„ складност—÷ поход—÷в

I

II

III

IV

V

 ћ—

„олов—÷к.

∆—÷нка


















1

1







1

1




I розр€д

„олов—÷к.

∆—÷нка














1

1

1

1







1

1







„олов—÷ки й ж—÷нки

II розр€д


1

1








III розр€д

1










” - пох—÷д зроблений €к учасник. – - пох—÷д зроблений €к кер—÷вник.


ƒл€ присво—‘нн€ званн€ "ћайстер спортуї ж—÷нкам необх—÷дно зробити один пох—÷д V к.с. €к учасниц€ й два походи IV к.с. €к кер—÷вник групи. ¬имогами так само допуска—‘тьс€ дл€ присво—‘нн€ даного званн€ зробити один пох—÷д V к.с. €к учасниц€, один пох—÷д IV к.с. €к кер—÷вник —÷ набрати 5 бал—÷в на чемп—÷онатах —÷ м—÷жнародних змаганн€х з—÷ спортивного туризму. ƒопуска—‘тьс€ набрати 10 бал—÷в на чемп—÷онатах —÷ м—÷жнародних змаганн€х з—÷ спортивного туризму.

ѕринцип нарахуванн€ бал—÷в дл€ присво—‘нн€ званн€ "майстер спортуї представлений у таблиц—÷ 2.2.

Ѕали в граф—÷ "¬их—÷дна оц—÷нкаї привласнюютьс€ т—÷льки за кер—÷вництво походом (кап—÷танов—÷ команди). ƒодатков—÷ бали нараховуютьс€ €к кер—÷вникам (кап—÷танам), так —÷ учасникам поход—÷в, проведених у рамках змагань. Ѕали нараховуютьс€ т—÷льки за умови, що к—÷льк—÷сть бал—÷в, отримана командою на змаганн—÷, складе не менш 75% в—÷д максимально можливо—„ суми бал—÷в дл€ даних змагань. ѕри цьому число команд минул—÷ затверджен—÷ маршрути повинне бути не менш чотирьох. ” випадку трьох команд, бали привласнюютьс€, €к за друге-четверте м—÷iе.


“аблиц€ 2.2 ѕор€док нарахуванн€ бал—÷в за участь спортсмен—÷в у чемп—÷онатах по спортивному туризм—÷ (III група змагань).

 атегор—÷€ складност—÷ маршрут—÷в

¬их—÷дна оц—÷нка

(бали)

ƒодатков—÷ бали за участь у чемп—÷онат—÷

1 м—÷iе

2-3

4-6

V-–

10

5

3

1


ƒл€ присво—‘нн€ розр€д—÷в —÷ звань зараховуютьс€ походи й маршрути на змаганн€х, що в—÷дпов—÷дають вимогам "ѕравил проведенн€ спортивних туристських поход—÷вї —÷ "ѕравил змаганьї спортивного туризму. ѕ—÷сл€ усп—÷шного зак—÷нченн€ походу й розгл€ду необх—÷дних документ—÷в, учасникам —÷ кер—÷вникам походу видаютьс€ дов—÷дки про зд—÷йсненн€ спортивного походу.

«ванн€ "майстер спортуї привласню—‘тьс€ за зроблен—÷ походи й (або) по балах, що не вв—÷йшов у зал—÷к на розр€д  ћ—. ѕри цьому одне кер—÷вництво походом V к.с. (10 бал—÷в на змаганн€х) дл€ чолов—÷к—÷в або одне кер—÷вництво походом IV к. с. (5 бал—÷в на змаганн€х) дл€ ж—÷нок повинн—÷ бути виконан—÷ (отриман—÷) прот€гом 4-х рок—÷в попередньому одержанню званн€. –озр€дн—÷ вимоги строго розмежовують роль учасника й кер—÷вника походу. «розум—÷ло, що обс€г проведено—„ роботи й р—÷вень в—÷дпов—÷дальност—÷ при п—÷дготовц—÷ й орган—÷зац—÷—„ походу, безпосередньо в поход—÷ й п—÷сл€ його зак—÷нченн€ в кер—÷вника походу незм—÷рно вище, н—÷ж в учасник—÷в. ¬—÷дпов—÷дно в кер—÷вника походу повинна бути й в—÷дпов—÷дна спортивна квал—÷ф—÷кац—÷€. –озр€дн—÷ вимоги це строго враховують —÷ стимулюють р—÷ст спортивно—„ майстерност—÷. “ак дл€ присво—‘нн€ званн€ "майстер спортуї необх—÷дно мати досв—÷д кер—÷вництва не менш чим трьома походами по класиф—÷кованих маршрутах —÷ (або) в—÷дпов—÷дною к—÷льк—÷стю поход—÷в по техн—÷чних маршрутах. Ѕез зазначеного досв—÷ду кер—÷вництва спортивною групою, нав—÷ть за умови набраних бал—÷в за участь у змаганн€х, званн€ "майстер спортуї не привласню—‘тьс€.

” той же час, далеко не вс—÷м дано бути гарними кер—÷вниками, хоча спортсменами-учасниками вони можуть бути в—÷дм—÷нними (мати тактико-техн—÷чну майстерн—÷сть; гарною ф—÷зичною п—÷дготовкою та —÷н.). –озр€дн—÷ вимоги ураховують —÷ дану особлив—÷сть. ѕри присво—‘нн—÷ розр€д—÷в в—÷д другого, до  ћ— допуска—‘тьс€ зам—÷на кер—÷вництва походами I,II,III —÷ IV категор—÷й складност—÷ - участю в походах в—÷дпов—÷дно III, IV, V —÷ VI категор—÷й складност—÷. ѕоходи, зроблен—÷ по тому самому маршрут—÷ в даному вид—÷ туризму зараховуютьс€, €кщо вони зроблен—÷ один раз €к учасник, —÷ншо—„ - €к кер—÷вник.

” спортивному туризм—÷, €к треба з вище представленого матер—÷алу, —÷сну—‘ досить ун—÷кальна дл€ спорту ситуац—÷€ - —‘ можлив—÷сть одержати спортивн—÷ розр€ди й званн€ без участ—÷ в оф—÷ц—÷йних змаганн€х. “ака ситуац—÷€ продиктована сутн—÷стю спортивного туризму - група самост—÷йно розробл€—‘ маршрут, включаючи необх—÷дний наб—÷р класиф—÷кованих д—÷л€нок, —÷ переборю—‘ його. ѕри цьому сам—÷ маршрути й умови —„хнього проходженн€ р—÷зними групами р—÷зн—÷, що, загалом, не в—÷дпов—÷да—‘ вимогам спортивних змагань. ”часники походу скор—÷ше "борютьс€ї з "природнимиї труднощами, про€вл€ючи необх—÷дну майстерн—÷сть —÷ морально-вольов—÷ €кост—÷, н—÷ж —÷з суперниками з —÷нших спортивних команд. Ѕезсумн—÷вно, що такого роду боротьба ма—‘ право на —÷снуванн€ й може заохочуватис€ присво—‘нн€м спортивних розр€д—÷в.

ѕри розгл€д—÷ зв—÷ту й визначенн—÷ результат—÷в змагань ком—÷с—÷—‘ю, серед —÷ншого, урахову—‘тьс€ наступне.

–айон проведенн€ походу (його кл—÷матогеограф—÷чн—÷ й —÷нш—÷ характеристики).

–озроблений командою маршрут (його лог—÷чн—÷сть, ориг—÷нальн—÷сть, посл—÷довн—÷сть включених класиф—÷кованих д—÷л€нок р—÷зно—„ категор—÷—„ труднощ—÷, в—÷дпов—÷дн—÷сть категор—÷—„ складност—÷ походу, довжина, висотн—÷ характеристики та —÷н.).

“ехн—÷ку подоланн€ командою класиф—÷кованих д—÷л€нок, що визначають складн—÷сть походу (техн—÷чн—÷ параметри перешкод, використана командою техн—÷ка й тактика —„хнього подоланн€, правильн—÷сть застосованих техн—÷чних прийом—÷в —÷ засоб—÷в —÷ т.д.).

“актичн—÷ р—÷шенн€ групи при п—÷дготовц—÷ маршруту й при його зд—÷йсненн—÷ (лог—÷чн—÷сть включенн€ рад—÷альних д—÷л€нок на маршрут—÷, розпод—÷л закидань продукт—÷в —÷ спор€дженн€, орган—÷зац—÷ю харчуванн€, б—÷вак—÷в —÷ т.д.).

—туп—÷нь виконанн€ групою за€влених завдань (повноту й точн—÷сть проходженн€ за€вленого маршруту, строки проходженн€).

ѕ—÷сл€ анал—÷зу вс—÷—‘—„ представлено—„ —÷нформац—÷—„ (звичайно кожному критер—÷ю нада—‘тьс€ бальна оц—÷нка) ви€вл€ютьс€ переможц—÷ й призери.

«овс—÷м очевидно, що заочна форма змагань ма—‘ —÷стотн—÷ недол—÷ки. √рупи робл€ть походи дано—„ категор—÷—„ складност—÷ в р—÷зних районах, у р—÷зних погодних умовах, з р—÷зними по зм—÷сту й складност—÷ класиф—÷кованими д—÷л€нками. ƒосить важко, нав—÷ть дл€ досв—÷дчених експерт—÷в, об'—‘ктивно провести пор—÷вн€нн€ поход—÷в одн—÷—‘—„ категор—÷—„ складност—÷, але проведених у р—÷зних умовах. ѕрим—÷ром, у лижному поход—÷ 6-й категор—÷—„ в субарктично—„ зон—÷ (наприклад, арх—÷пелаг ѕ—÷вн—÷чна «емл€) - техн—÷чна складн—÷сть визнача—‘тьс€ багато в чому складн—÷стю ор—÷—‘нтуванн€, складн—÷стю житт—‘забезпеченн€ групи в умовах автономност—÷ походу. ј на складн—÷сть такого походу в ц—÷лому, безсумн—÷вно, впливають "тверд—÷ї кл—÷матичн—÷ умови його проведенн€. ” лижному поход—÷ т—÷—‘—„ ж категор—÷—„ складност—÷ в горах техн—÷чна складн—÷сть визнача—‘тьс€ багато в чому самим г—÷рським рель—‘фом - подоланн€м г—÷рських схил—÷в, перевал—÷в, зимовими сходженн€ми на вершини (так само, вт—÷м, "на тл—÷ї твердих кл—÷матичних умов). як зр—÷вн€ти так—÷ р—÷зн—÷ по зм—÷сту, тактичним —÷ техн—÷чним р—÷шенн€м походи? ѕри вс—÷м багатому досв—÷д—÷ експерт—÷в частка суб'—‘ктив—÷зму в ухваленому р—÷шенн—÷ буде досить велика.

ўоб перебороти зазначен—÷ недол—÷ки заочно—„ форми змагань, була запропонована очна форма змагань по спортивному туризму й розроблен—÷ правила таких змагань. ќчн—÷ змаганн€ в—÷дпов—÷дно до розр€дних вимог —÷ "ѕравилами змаганьї провод€тьс€ в ранз—÷ чемп—÷онату по вс—÷х видах спортивного туризму. „емп—÷онат проводитьс€ серед команд, що виступають в один час, в одному район—÷; команди безпосередньо "на м—÷i—÷ї оц—÷нюютьс€ судд€ми змагань. «маганн€ провод€тьс€ в районах, у €ких можливе зд—÷йсненн€ класиф—÷кованих маршрут—÷в не нижче V категор—÷—„ складност—÷.

ќчн—÷ змаганн€ зд—÷йсню—‘тьс€ у форм—÷ дво—‘борства - на спортивному й техн—÷чному маршрутах. —портивний маршрут €вл€—‘ собою 5-6 класиф—÷кованих д—÷л€нок ( ”) довжиною в—÷д 0.5-0.7 до повного денного переходу, характерного дл€ даного виду туризму.  атегор—÷—„ труднощ—÷в д—÷л€нок в—÷дпов—÷дають IV-VI, при цьому не менш двох д—÷л€нок повинне бути V категор—÷—„ труднощ—÷в. —портивний маршрут проходитьс€ поетапно: група виходить на подоланн€  ” й поверта—‘тьс€ в базовий таб—÷р змагань (фактично прот€гом дек—÷лькох дн—÷в група зд—÷йсню—‘ к—÷лька рад—÷альних виход—÷в).  атегор—÷€ труднощ—÷в —÷ оц—÷нка кожного такого етапу, виража—‘тьс€ в балах (визнача—‘тьс€ судд€ми-експертами). —ума бал—÷в, що виражають техн—÷чну складн—÷сть етапу змагань, визнача—‘тьс€ при цьому €к безпосередньо природною складн—÷стю перешкод (крут—÷стю схил—÷в, глибиною сн—÷жного покриву, швидк—÷стю плину г—÷рсько—„ р—÷ки та —÷н.), так —÷ тими техн—÷ко-тактичними завданн€ми, €к—÷ визначен—÷ судд€ми й умовами змагань.

“ехн—÷чний маршрут €вл€—‘ собою туристський пох—÷д тривал—÷стю 5-7 дн—÷в —÷ в—÷дпов—÷дною довжиною. “ехн—÷чний маршрут включа—‘ не менш 4-5 класиф—÷кованих д—÷л€нок, у тому числ—÷ не менш 2-х д—÷л€нок 4-й к.т. —÷ не менш одного (не б—÷льше 2-х) - 5-й к.т.  атегор—÷—„ труднощ—÷в  ” техн—÷чного маршруту (€к —÷ спортивного) визначаютьс€ експертами на п—÷дстав—÷ максимально повно—„ на€вно—„ про —„х —÷нформац—÷—„. –езультати експертизи затверджуютьс€ р—÷шенн€м головно—„ судд—÷всько—„ колег—÷—„ (√— ). “ехн—÷чн—÷ маршрути розробл€ютьс€ командами самост—÷йно в межах району змагань —÷ перел—÷ку класиф—÷кованих д—÷л€нок, затвердженого √— . “аким чином, техн—÷чн—÷ маршрути, м—÷ст€ть  ” в меншому числ—÷, чим це передбачено дл€ в—÷дпов—÷дних класиф—÷кованих маршрут—÷в, а так само зменшен—÷ параметри по довжин—÷ маршруту й тривалост—÷ походу.

ѕеревага змагань техн—÷чних маршрут—÷в перед змаганн€ми в програм—÷ класиф—÷кованих маршрут—÷в пол€га—‘ в наступному. “ехн—÷чн—÷ маршрути зд—÷йснюютьс€ командами в одному район—÷, в один час, при приблизно под—÷бних погодних умовах. ѕередбачено загальний старт, загальний контрольний час —÷ —‘дине м—÷iе ф—÷н—÷шу. “аким чином, у випадку заочних змагань команди веде спортивну боротьбу в максимально под—÷бних умовах.

ћаршрути вс—÷х команд повинн—÷ мати в м—÷н—÷мум—÷ одна загальна контрольна д—÷л€нка, обслуговува безпосередньо судд€ми. —удд—÷ не по фотограф—÷€х —÷ описам, а безпосередньо можуть бачити роботу команд —÷ оц—÷нити —„хню тактико-техн—÷чну п—÷дготовку. ” той же час, на€вн—÷сть техн—÷чного багатоденного маршруту докор—÷нно в—÷др—÷зн€—‘ очн—÷ змаганн€ з—÷ спортивного туризму в—÷д змагань по “ѕћ. ” цьому випадку, €к —÷ при проходженн—÷ класиф—÷кованих маршрут—÷в, учасники повинн—÷ волод—÷ти вс—÷ма компонентами туристсько—„ техн—÷ки й тактики, —÷, що саме головне, застосовувати —„х у реальних умовах (наприклад, на р—÷зноман—÷тних формах рель—‘фу); мати в—÷дм—÷нну ф—÷зичну форму й психолог—÷чну ст—÷йк—÷сть.

–езультати змагань визначаютьс€ окремо по спортивному й техн—÷чному маршрутах. —портивний маршрут оц—÷ню—‘тьс€ судд€ми за правилами, аналог—÷чним правилам “ѕћ.  ожний етап одержу—‘ певну оц—÷нку в балах (сумарний показник складност—÷, ”ѕ—), що склада—‘тьс€ з показника техн—÷чно—„ складност—÷ й показника швидкост—÷ команди (показник труднощ—÷). ƒан—÷ складов—÷ ”ѕ— приблизно р—÷вн—÷. ѕ—÷сл€ проходженн€ даного етапу ( ”) команда одержу—‘ бали за техн—÷ку, за вин€тком набраних нею штрафних бал—÷в. Ѕали за показник труднощ—÷в визначаютьс€ з урахуванн€м коеф—÷ц—÷—‘нта часу.  оманда, що переборола етап за найменший час, одержу—‘ вс—÷ бали за труднощ—÷ етапу. Ѕали —÷нших команд розраховують, €к добуток показника труднощ—÷ на коеф—÷ц—÷—‘нт часу команди. ѕри цьому коеф—÷ц—÷—‘нт часу визнача—‘тьс€ €к в—÷дношенн€ кращого часу, показаного при подоланн—÷ даного етапу на змаганн€х, вчасно дано—„ команди.


2.2.3 јн—÷мац—÷йн—÷ технолог—÷—„ в орган—÷зац—÷—„ молод—÷жного в—÷дпочинку та оздоровленн€

ќдним з найпоширен—÷ших серед молод—÷ вид—÷в дозв—÷льно—„ д—÷€льност—÷, в—÷дпочинку, розваги —‘ дискотека. ¬она - зас—÷б —÷дейно-естетичного вихованн€ вс—÷х —„—„ в—÷дв—÷дувач—÷в [22, с.10]. јудитор—÷€ сьогодн—÷шньо—„ дискотеки величезна, вона включа—‘ практично ц—÷ле покол—÷нн€ молод—÷, а також людей —÷нших в—÷к—÷в.

ƒискотека виникла —÷з глибин самод—÷€льно—„ творчост—÷. ƒо моменту —„—„ по€ви просто не —÷снувало того профес—÷йного зразка, на €кий, вона могла б ор—÷—‘нтуватис€. ÷ей зразок складавс€ поступово, €к вистражданий результат самод—÷€льних творчих шукань. ’арактерно, що перш—÷ досв—÷ди теоретичного й методичного осмисленн€ практичних пошук—÷в у ц—÷й област—÷ також належать перу самод—÷€льних ентуз—÷аст—÷в; де€к—÷ з них виросли згодом у профес—÷онал—÷в дискотеки. —ерйозно збагатили —„—„ творчий багаж профес—÷онали, що працюють у близьк—÷ по характер—÷ сферах д—÷€льност—÷, насамперед режисери. ќдн—÷ €к практики дискотеки (ћ. опел—‘в), —÷нш—÷ —÷ €к педагоги-методисти-теоретики (¬.÷арьов, ≈.–ижик), вони ввели в оборот дискотечно—„ справи знанн€, накопичен—÷ в —÷нших област€х творчо—„ д—÷€льност—÷ задовго до народженн€ дискотеки.

–∆стотною особлив—÷стю дискотеки —‘ —„—„ спр€мован—÷сть до под—÷й дн€, насамперед до €вищ музичного житт€. ћолодь —÷де в дискотеку, кр—÷м усього —÷ншого, ще й заради того, щоб одержати св—÷жу —÷нформац—÷ю про новинки естради, року-музики, почути не т—÷льки улюблен—÷ мелод—÷—„, але й нов—÷, ще жодного разу не чут—÷, одержати квал—÷ф—÷кований коментар, дов—÷датис€ щось ц—÷каве про сп—÷вак—÷в, композитор—÷в, групи. "¬—÷дпов—÷дати на цю потребу - функц—÷€ дискотеки.

–∆з самого виникненн€ дискотеки стали дл€ молод—÷ сво—‘р—÷дним —÷нформац—÷йним центром молод—÷жно—„ музики, клубом музичних новин [33, с.220]. ƒиск-жоке—„ (€к вони тод—÷ йменувалис€) в—÷д—÷гравали роль самод—÷€льних —÷нформатор—÷в, огл€дач—÷в, коментатор—÷в. ќдним з головних напр€мк—÷в у —„хн—÷й д—÷€льност—÷ став пошук, зб—÷р, систематизац—÷€ ново—„ —÷нформац—÷—„. Ќедарма "предкамиї дискотеки по праву вважаютьс€ рад—÷о й телебаченн€. —аме в—÷д них вона успадкувала цю свою —÷нформаторську суть.

ѕравильна постановка дискотечного справи припуска—‘ централ—÷зовану систему оперативного збору необх—÷дно—„ —÷нформац—÷—„, —„—„ швидко—„ обробки й розсиланн€ на м—÷i€, авторам програм —÷ ведучим дискотек.  р—÷м того, варто пам'€тати, що дискотека покликана не т—÷льки реагувати на под—÷—„ музичного житт€ св—÷тового й рос—÷йського масштабу, але й висв—÷тлювати поточн—÷ питанн€ житт€ (у тому числ—÷ й музично—„) на м—÷i€х. “ут уже централ—÷зована —÷нформац—÷йна служба не допоможе, зате дуже корисний оперативний контакт дискотек з м—÷iевими редакц—÷€ми рад—÷о, телебаченн€, газет, тобто вс—÷х м—÷iевих засоб—÷в масово—„ —÷нформац—÷—„. Ћише в цьому випадку дискотека зможе повноц—÷нним образом виконувати "астиву —„й функц—÷ю одного з канал—÷в масово—„ —÷нформац—÷—„. –ƒ в цього каналу сво—„ особливост—÷: спр€мован—÷сть переважно на молод—÷жну аудитор—÷ю; висока питома вага новин музичного житт€; на€вн—÷сть живого контакту ведучого з аудитор—÷—‘ю; самод—÷€льний характер. ÷—÷ особливост—÷ необх—÷дно пост—÷йно враховувати.

ќдн—÷—‘—„ з пост—÷йних тем дископрограм, €к тематичних, так —÷ танцювально-розважальних, виступають новини музичного житт€. –∆нформац—÷ю такого роду можна одержувати з газетних —÷ журнальних публ—÷кац—÷й (€к в—÷тчизн€них, так —÷ закордонних), з рад—÷о й телепередач. ѕроцес цей, однак, досить трудом—÷сткий, потребуючий не т—÷льки б—÷льших витрат часу, але й квал—÷ф—÷кац—÷—„, €кий автори й ведуч—÷ дискотечних програм не завжди волод—÷ють. “ому концентрована доб—÷рка св—÷жо—„ —÷нформац—÷—„, постачено—„ квал—÷ф—÷кованим коментарем, ви€вл€—‘тьс€ дуже корисною.

–∆нтелектуальн—÷ й творч—÷ —÷гри —‘ в наш—÷й кра—„н—÷ одним з улюблен—÷ших форм орган—÷зац—÷—„ дозв—÷лл€. ќдержавши, завд€ки телебаченню, м—÷льйони шанувальник—÷в вс—÷х в—÷к—÷в, вони широко вв—÷йшли в практику роботи шк—÷л, б—÷бл—÷отек, установ культури, клуб—÷в по робот—÷ з молоддю.  луб —÷нтелектуально—„ гри зд—÷йсню—‘ не т—÷льки —÷гров—÷ проекти, але й задовольн€—‘ —÷нш—÷ р—÷зноман—÷тн—÷ запити молодих людей. –∆нтелектуальн—÷ —÷гри розширюють ерудиц—÷ю, кругоз—÷р, розвивають лог—÷ков—÷ мисленн€, мова, тренують пам'€ть, привчають працювати з—÷ словником.

«ан€тт€ ф—÷зичною культурою й спортом —‘ одними з найб—÷льш доступних —÷ ефективних засоб—÷в формуванн€ здорового способу житт€, а також позитивних ц—÷нн—÷сних ор—÷—‘нтац—÷й молод—÷. –—÷вень ф—÷зично—„ п—÷дготовленост—÷, ф—÷зичний стан визначають можлив—÷сть протисто€нн€ неспри€тливим умовам зовн—÷шнього середовища, —‘ показником ф—÷зичного здоров'€ сусп—÷льства. ѕрактично жодна турбаза, таб—÷р дл€ молод—÷ не обход€тьс€ без спортивних площадок, тренажерних —÷ спортивних зал—÷в. ‘утбол, баскетбол, волейбол, наст—÷льний тен—÷с, велоспорт - от лише частина того, що пропонують туркомплекси.

 ультурно-дозв—÷льн—÷, —÷гров—÷, спортивно-оздоровч—÷ й театрал—÷зован—÷ шоу-програми в умовах санаторно-курортних комплекс—÷в будуютьс€ з обл—÷ком того, що в—÷дпочиваюч—÷ приблизно половину часу прид—÷л€ють на л—÷кувально-оздоровч—÷ процедури. ќтже, ан—÷мац—÷йна програма не повинна бути занадто насичено—„. ѕри орган—÷зац—÷—„ ан—÷мац—÷йних програм необх—÷дно в—÷ддавати перевагу наступним заходам: проведенн€ конкурс—÷в, вечор—÷в танц—÷в, в—÷кторин, зан€ть по —÷нтересах, що дозвол€—‘ р—÷зноман—÷тити дозв—÷лл€. ƒопускаютьс€ спортивн—÷ програми у вигл€д—÷ прогул€нок-поход—÷в по околиц€х, нескладних спортивних змагань, зан€ть по аероб—÷ц—÷, шейп—÷нгу, йоз—÷, плаванню. ” санаторно-курортних м—÷iевост€х рекоменду—‘тьс€ створювати курортно-туристськ—÷ комплекси дл€ родин, що дозвол€ють здоровим членам родини займатис€ спортом, туризмом, активними —÷грами, а нужденно—„ в л—÷куванн—÷ - проходити курс л—÷куванн€ й в—÷дпочивати. —анаторно-курортн—÷ програми, залежно в—÷д м—÷i€ проведенн€ л—÷кувального тура, можуть передбачати спец—÷альн—÷ морськ—÷ оздоровч—÷ процедури, гр€зел—÷куванн€, водол—÷куванн€, прийн€тт€ м—÷неральних вод, в—÷дпочинок у сол€р—÷€х, аерар—÷€х.

¬—÷дм—÷нною рисою ан—÷мац—÷йних заход—÷в при наданн—÷ л—÷кувально-проф—÷лактичних процедур —‘ нестандартний п—÷дх—÷д до розробки iенар—÷—„в —÷ндив—÷дуального або групового обслуговуванн€ в—÷дпочиваючих.

Ѕудь-€ка процедура повинна бути €скраво—„, незвичайно—„, що запам'€тову—‘тьс€, що, безумовно, послужить €кнайшвидшому видужанню, зм—÷цненню нервово—„ системи, створенню гарного настрою. ¬—÷дпочиваючо—„ не прийде нудьгувати, €кщо прот€гом усього маршруту —„х чекають р—÷зноман—÷тн—÷ розважальн—÷ програми, —÷гри, атракц—÷они, концерти, в—÷кторини й тематичн—÷ вечори, сюрпризи й надзвичайн—÷ зустр—÷ч—÷.

¬лѕолюванн€ї. ƒл€ багато—„ молод—÷ "аштовують полюванн€ на зайц—÷в, вовк—÷в, лисиць. –∆з ц—÷—‘ю метою тварин вирощують на спец—÷альних фермах, привоз€ть у в—÷дведен—÷ дл€ полюванн€ м—÷i€ й випускають на волю. ”часникам заходу залиша—‘тьс€ т—÷льки вчасно нажати на курок —÷ потрапити в мету. “рофей д—÷ста—‘тьс€ €к винагорода. ѕ—÷сл€ полюванн€ пропонуютьс€ р—÷зноман—÷тн—÷ види послуг: вечер€ в мисливському ресторан—÷, сауна, лазн€, —÷гри в б—÷ль€рд, боул—÷нг. ƒл€ проведенн€ даного заходу необх—÷дно одержати документи, дозволи, л—÷ценз—÷ю на в—÷дстр—÷л тварин.

¬л—олдатиї. Ѕагато в—÷йськових частин переквал—÷ф—÷кувалис€ у сво—„й д—÷€льност—÷ й у нед—÷л—÷ надають послуги пол—÷гона дл€ розваги турист—÷в. ÷—÷лком за пом—÷рну плату можна зробити марш-кидок на танку й гл€нути на мир —÷з щ—÷лини амбразури; майбутн—÷ во—„ни —÷з задоволенн€м проход€ть смугу перешкод; у тир—÷ нада—‘тьс€ можлив—÷сть стр—÷л€нини на "учн—÷сть по м—÷шен—÷, що руха—‘тьс€, —÷з пневматично—„ збро—„. –азом з несучу терм—÷нову службу проходить во—‘нно-польова гра "–озм—÷нуванн€ї. ”мовне "м—÷нне полеї зам—÷новано навчальними снар€дами. «авданн€ турист—÷в в—÷дшукати м—÷ну м—÷ношукачем —÷ знешкодити не—„ без шкоди дл€ свого здоров'€. ” такий спос—÷б можна сказати, що зароджу—‘тьс€ новий напр€мок - "—олдатська ан—÷мац—÷€ї.

¬л осм—÷чна ан—÷мац—÷€ї. јмерика кроку—‘ вперед семимильними кроками з питань розробки нових послуг дл€ населенн€. —творю—‘тьс€ спец—÷альний центр косм—÷чно—„ п—÷дготовки майбутн—÷х космонавт—÷в, призначений дл€ ц—÷кавих турист—÷в. “ут можна перев—÷рити здатност—÷ свого вестибул€рного апарата на обертов—÷й центрифуз—÷; зробити 10-ти к—÷лометрову проб—÷жку по спортивн—÷й дор—÷жц—÷ "«доров'€ї; спробувати з тюбик—÷в —„жу, призначену дл€ вживанн€ в невагомост—÷; облачитис€ в костюм астронавт—÷в; провести певний час у косм—÷чному апарату; вийти в безпов—÷тр€ний прост—÷р —÷ випробувати в реальност—÷ почутт€ невагомост—÷ (ƒл€ цього п—÷дготовлен—÷ спец—÷альн—÷ космодроми, €к—÷ нагадують поверхн€ планети ћарс). ќднак, не вс—÷м вда—‘тьс€ витримати под—÷бн—÷ випробуванн€, хтось сходить —÷з дистанц—÷—„.

¬лЁкстримї. ”часникам гри пропону—‘тьс€ пройти певну смугу перешкод (аналогом може служити попул€рна телепередача "ќстанн—÷й геройї або "‘орд—÷в-Ѕо€рї). як непри—‘мн—÷ випробуванн€ учасникам пропону—‘тьс€: з'—„сти черв'€к—÷в, ви€витис€ в аквар—÷ум—÷ з—÷ зм—÷€ми, пацюками або кажанами, певне час просид—÷ти в холодн—÷й або гар€ч—÷й вод—÷, на час переплисти бурхливу г—÷рську р—÷ку, спуститис€ в печеру, зд—÷йн€тис€ на вершину гори, зробити стрибок з парашутом.

Ѕагато м—÷ст створюють м—÷н—÷-музе—„ "”кра—„нська хатаї, стил—÷зован—÷ п—÷д старовину й традиц—÷—„, що в—÷дбивають побут, обр€ди, звича—„ народу. ” програму ан—÷мац—÷йного обслуговуванн€ турист—÷в включене в—÷дв—÷дуванн€ культурно-п—÷знавального об'—‘кта "”кра—„нська хатаї на кон€х.  оманда ан—÷матор—÷в —÷ актор—÷в да—‘ театрал—÷зоване поданн€: у укра—„нських нац—÷ональних убранн€х "древн—÷ майстриї тчуть килими на ткацькому верстат—÷; з береста й лубу плетуть кошика, козуби, постоли; з липи вир—÷зують ложки, плошки, —÷грашки; д—÷вчини —÷ юнаки виконують укра—„нськ—÷ народн—÷ п—÷сн—÷ й танц—÷.

“акож команд—÷ ан—÷матор—÷в рекоменду—‘тьс€ п—÷дготувати ан—÷мац—÷йну програму, у €к—÷й туристи в—÷зьмуть безпосередню участь - обр€дове св€то. Ќа гал€вин—÷ передбача—‘тьс€ розставити дерев'€н—÷ крамниц—÷, столи. ” центр—÷ перебува—‘ п—÷ч, що палитьс€ дровами. «вучить козба, народн—÷ п—÷сн—÷ створюють особливий колорит.

ƒуже важлив—÷ дл€ ан—÷мац—÷йно-видовищних театрал—÷зованих програм залученн€ й актив—÷зац—÷€ гл€дач—÷в, що —‘ засобом прилученн€ —„х до культурних традиц—÷й, до —÷стор—÷—„ кра—„ни, до збагненн€ —„—„ сво—‘р—÷дност—÷, тобто до тому, заради чого багато турист—÷в в—÷дв—÷дують р—÷зн—÷ кра—„ни миру.

„исленн—÷ опитуванн€ учасник—÷в ан—÷мац—÷йних програм показують, що саме можлив—÷сть брати участь у т—÷м або —÷нш—÷м д—÷йств—÷ залуча—‘ турист—÷в, в—÷дбива—‘тьс€ на оц—÷нц—÷ заходу.

јнал—÷з ан—÷мац—÷йних програм у санаторно-курортному комплекс—÷ вимага—‘ осмисленн€ орган—÷зац—÷—„ просторового середовища. —пециф—÷ка цього питанн€ укладена в т—÷м, що саме вдалий виб—÷р м—÷i€ д—÷—„ (природний природний ландшафт: бер—÷г р—÷ки, озера, ставка; л—÷сова гал€вина, м—÷неральне джерело), його орган—÷чний зв'€зок з —÷сторичним, культурним або фольклорним зм—÷стом створюють необх—÷дну атмосферу й п—÷дсилюють емоц—÷йно-образний вплив ан—÷мац—÷йно—„ програми. ѕри цьому реал—÷стична iенограф—÷€ звичайно в—÷дсутн€, а еп—÷центр д—÷—„ оформл€—‘тьс€ за рахунок деталей, що доповнюють м—÷iев—÷сть,, що п—÷дсилюють у€ву аудитор—÷—„.

√оловним методичним принципом у створенн—÷ ан—÷мац—÷йних програм у природному ландшафт—÷ санаторно-курортному комплекс—÷ —‘ орган—÷чне сполученн€ природно-арх—÷тектурного середовища з уписаними в не—„ €к стац—÷онарними установками, так —÷ спонтанно виникаючими iен—÷чними площадками.

Ћ—÷кувально-ан—÷мац—÷йн—÷ програми повинн—÷ створюватис€ практично у вс—÷х санаторно-курортних комплексах з метою забезпеченн€ турист—÷в максимально можливо—„ релаксац—÷—„ ф—÷зичних, —÷нтелектуальних, психолог—÷чних —÷ псих—÷чних сил. —полученн€ спортивно-оздоровчих, ан—÷мац—÷йних, культурно-п—÷знавальних, художн—÷х, театрал—÷зованих шоу-програм, народних гул€нок, ход—÷в, карнавал—÷в, фестивал—÷в - все це допоможе забезпечити затребуван—÷сть в—÷дпочинку в санаторно-курортн—÷й зон—÷.

–∆з ц—÷—‘ю метою необх—÷дно провести анал—÷з внутр—÷шн—÷х санаторно-курортних комплекс—÷в —÷ спланувати конкретн—÷ л—÷кувально-ан—÷мац—÷йн—÷ програми р—÷зних вид—÷в —÷ напр€мк—÷в. јн—÷мац—÷йно-видовищн—÷ програми в ”кра—„н—÷ беруть св—÷й початок в —÷стор—÷—„ з народних гул€нок, €рмарк—÷в, св€т.


2.3. ќсобливост—÷ використанн€ форм —÷ метод—÷в ан—÷мац—÷йно—„ д—÷€льност—÷ в процес—÷ створенн€ ан—÷мац—÷йних програм дл€ молод—÷


–озгл€немо технолог—÷ю створенн€ ан—÷мац—÷йних програм. ѕ—÷д технолог—÷—‘ю створенн€ ан—÷мац—÷йних програм розум—÷—‘тьс€ комплекс прийом—÷в прац—÷ ан—÷матора, орган—÷зац—÷€ ц—÷—‘—„ прац—÷, використанн€ спец—÷альних техн—÷чних засоб—÷в (об'—‘кт—÷в, споруджень, —÷нструмент—÷в —÷ пристосувань). ÷е складний —÷ багатоплановий процес, оск—÷льки вир—÷шу—‘ наступн—÷ завданн€: створенн€ ан—÷мац—÷йних програм, економ—÷чний прорахунок вартост—÷ кожно—„ програми, —„хню реал—÷зац—÷ю й, нарешт—÷, творче вт—÷ленн€ запрограмованих ан—÷мац—÷йних заход—÷в з наступним анал—÷зом. ƒаний технолог—÷чний процес €вл€—‘ собою ц—÷л—÷сну систему, у €к—÷й вза—‘мод—÷ють усе компоненти.

“ехнолог—÷€ створенн€ й реал—÷зац—÷—„ ан—÷мац—÷йних програм дл€ молод—÷, €к система склада—‘тьс€ з дек—÷лькох вза—‘мозалежних п—÷дсистем. –озгл€немо кожну з них:

ќрган—÷зац—÷йна - орган—÷зац—÷€ сп—÷льно—„ д—÷€льност—÷ ан—÷мац—÷йно—„ команди, економ—÷чних, техн—÷чних, рекламного в—÷дд—÷л—÷в;

–∆нструкторсько-методична - створенн€ й розробка iенар—÷—„в заход—÷в, текст—÷в екскурс—÷й, п—÷дбор спортивних —÷гор —÷ змагань, складанн€ маршрут—÷в поход—÷в з наступною розробкою методичних рекомендац—÷й на основ—÷ узагальненн€ досв—÷ду;

–ежисерська - розпод—÷л ролей, складанн€ план—÷в репетиц—÷й, постановка спектаклю, шоу;

“ехн—÷чна - п—÷дготовка техн—÷чних засоб—÷в (об'—‘кт—÷в, споруджень, —÷нструмент—÷в —÷ т.д.), площадки (iени) дл€ ан—÷мац—÷йних заход—÷в, рекв—÷зиту, декорац—÷й, висв—÷тленн€, музичного супроводу та —÷н.

¬с—÷ п—÷дсистеми становл€ть систему технолог—÷—„, що служить п—÷дставою функц—÷онуванн€ ан—÷мац—÷йно—„ служби. јн—÷мац—÷йна д—÷€льн—÷сть - це реальний —÷ зовс—÷м особливий мир —÷з "астивими т—÷льки йому правилами д—÷—„, €к—÷ робл€ть профес—÷онали, щоб включити в процес —„хнього зд—÷йсненн€ €кнайб—÷льше людей. “ут —÷снують сво—„ специф—÷чн—÷ законом—÷рност—÷ функц—÷онуванн€ ан—÷мац—÷йно—„ д—÷€льност—÷.

“ехнолог—÷чний процес створенн€ ан—÷мац—÷йних програм включа—‘ наступн—÷ елементи:

  • об'—‘кт д—÷€льност—÷ - обслуговують туристи, що, населенн€ (групи й окрем—÷ особистост—÷);
  • суб'—‘кт д—÷€льност—÷ - кер—÷вник, фах—÷вець ан—÷мац—÷йно—„ служби;
  • властиво ан—÷мац—÷йна д—÷€льн—÷сть —÷з ус—÷ма —„—„ компонентами - процес вза—‘мод—÷—„ суб'—‘кта на об'—‘кт.

¬с—÷ елементи функц—÷онуванн€ технолог—÷чного процесу перебувають у —‘дност—÷ вза—‘мод—÷й —÷ утвор€ть —‘дину систему. √оловний елемент ц—÷—‘—„ системи - об'—‘кт д—÷€льност—÷, люди (туристи, гост—÷, що в—÷дпочивають). ”се призначено дл€ задоволенн€ —„х духовних —÷ ф—÷зичних потреб. “ому спец—÷ал—÷стам-ан—÷маторам треба знати ц—÷ потреби, вивчати аудитор—÷ю, настро—„, —÷нтереси й запити молод—÷. Ѕез знанн€ людей важко розраховувати на дос€гненн€ бажаного результату й на п—÷двищенн€ ефективност—÷ —÷нтелектуального й емоц—÷йного впливу на аудитор—÷ю.

”сп—÷х ан—÷мац—÷йно—„ програми багато в чому залежить в—÷д правильно орган—÷зовано—„ рекламно—„ кампан—÷—„. –еклама, €к в—÷домо, це —÷нформац—÷€ про споживч—÷ "астивост—÷ товар—÷в —÷ види послуг з метою —„хньо—„ реал—÷зац—÷—„ й створенн€ попиту на них. ÷е —÷нструмент, за допомогою €кого споживачев—÷ да—‘тьс€ —÷нформац—÷€ про зм—÷ст, особливост—÷, приваблив—÷сть конкретно—„ програми з метою зац—÷кавити його, спонукати придбати рекламованих товар —÷ стать учасником ан—÷мац—÷йно—„ програми. ƒл€ орган—÷зац—÷—„ рекламно—„ кампан—÷—„ необх—÷дно:

  • розрахувати витрати на рекламу, з огл€ду на "асн—÷ ф—÷нансов—÷ можливост—÷, оц—÷нити одержувану в—÷д реал—÷зац—÷—„ програм прибуток;
  • визначити потенц—÷йних споживач—÷в —÷ скласти —„хню характеристику по демограф—÷чним (в—÷к, п—÷длога), етн—÷чним ознакам, соц—÷альному статусу, р—÷вню доход—÷в та —÷н.;
  • ви€вити конкурент—÷в —÷ визначити переваги "асних програм, на €к—÷ можна звернути увагу в реклам—÷;
  • вибрати канали й способи поширенн€ реклами.

” готельних комплексах на видних м—÷i€х вив—÷шуютьс€ стенди з —÷нформац—÷—‘ю про розваги, де повинн—÷ бути зазначен—÷ ан—÷мац—÷йн—÷ заходи, час —„хнього проведенн€ й —÷нш—÷ необх—÷дн—÷ пов—÷домленн€. јн—÷мац—÷йну програму дн€ необх—÷дно пов—÷домл€ти ранком по готельному рад—÷о. ” де€ких готел€х, щоб додатково привернути увагу гостей до ан—÷мац—÷йних програм, по територ—÷—„ комплексу расхаживает клоун у р—÷знобарвному костюм—÷ й запрошу—‘ гостей на зах—÷д. ¬ажливо, щоб манера поводженн€ клоуна була дружелюбно—„, а —÷нформуванн€ велос€ в розважальн—÷й форм—÷, що переда—‘ атмосферу ан—÷мац—÷йно—„ д—÷€льност—÷ в готел—÷.

¬ажливе м—÷iе в ан—÷мац—÷йн—÷й програм—÷ займа—‘ гра. √ра —‘ засобом розваги людей, —„хнього сп—÷лкуванн€, в—÷дпочинку. ” гр—÷ людин одержу—‘ задоволенн€, зн—÷ма—‘ нервова напруга. √ра носить характер активно—„ п—÷знавально—„ д—÷€льност—÷, ста—‘ д—÷ючим засобом розумового й ф—÷зичного розвитку, морального й естетичного вихованн€. «а допомогою гри п—÷зна—‘тьс€ мир, вихову—‘тьс€ творча —÷н—÷ц—÷атива, пробуджу—‘тьс€ допитлив—÷сть, актив—÷зу—‘тьс€ мисленн€.

√оловне призначенн€ гри - розвиток людини, ор—÷—‘нтац—÷€ його на творче, експериментальне поводженн€. √ра навча—‘, допомага—‘ в—÷дновити сили, да—‘ гарний емоц—÷йний зар€д бадьорост—÷ й т.д. ¬с—÷ функц—÷—„ гри т—÷сно вза—‘мозалежн—÷. –«х визнача—‘ головна мета - розвага плюс розвиток основних €костей, здатностей, закладених у людин—÷.

ƒо основних функц—÷й гри в—÷днос€тьс€:

  • комун—÷кативна - обладаюча експансивним впливом. √ра охоплю—‘ вс—÷х присутн—÷х (учасник—÷в, гл€дач—÷в, орган—÷затор—÷в), тобто встановлю—‘ емоц—÷йн—÷ контакти;
  • д—÷€льн—÷сна - ви€вл€юча вза—‘мод—÷ю людей один з одним —÷ навколишн—÷м св—÷том;
  • компенсаторна - оновлююча енерг—÷ю, житт—‘ву р—÷вновагу, що тон—÷зу—‘ психолог—÷чн—÷ навантаженн€;
  • виховна - орган—÷зуюча д—÷€льн—÷сть людини. √ра дозвол€—‘ створити ц—÷леспр€моване вихованн€ й навчанн€;
  • педагог—÷чна, дидактична - розвиваюч—÷ вм—÷нн€ й навички (тренуютьс€ пам'€ть, увага, сприйн€тт€ —÷нформац—÷—„ р—÷зно—„ модальност—÷);
  • прогнозуюча - що пророку—‘, що експерименту—‘;
  • моделююча - —‘днальна д—÷йсн—÷сть —÷з нереальним;
  • розважальна - створююча спри€тливу атмосферу, що перетворю—‘ науковий зах—÷д у захоплюючу пригоду;
  • релаксац—÷йна - зн—÷маюча емоц—÷йну напругу, що позитивно вплива—‘ на нервову систему;
  • психотехн—÷чна€ - перестра—„ваюча псих—÷ку гравц€ дл€ засво—‘нн€ б—÷льших обс€г—÷в —÷нформац—÷—„;
  • розвиваюча - коригувального про€ву особистост—÷ в —÷грових модел€х житт—‘вих ситуац—÷й.

¬ —÷гров—÷й д—÷€льност—÷ об'—‘ктивно сполучаютьс€ два важливих фактори: з одн—÷—‘—„ сторони граюч—÷ включаютьс€ в практичну д—÷€льн—÷сть, розвиваютьс€ ф—÷зично; з —÷ншого боку - одержують моральне й естетичне задоволенн€ в—÷д ц—÷—‘—„ д—÷€льност—÷, поглиблюють п—÷знанн€ про св—÷т, житт€. ¬се це в остаточному п—÷дсумку спри€—‘ вихованню особистост—÷ в ц—÷лому.

ѕроанал—÷зувавши даний розд—÷л, д—÷йдемо висновку, що туристська ан—÷мац—÷€ - це задоволенн€ специф—÷чних туристських потреб у сп—÷лкуванн—÷, рус—÷, культур—÷, творчост—÷, при—‘мне проводженн€ часу, розваз—÷.

–ќ«ƒ–∆Ћ 3

ѕ–ќ√–јћј јЌ–∆ћј÷–∆…Ќ»’ «ј’ќƒ–∆¬ туристичного туру до –∆вано-‘ранк—÷вська


3.1 ѕрограма та основн—÷ етапи проведенн€ туристичного туру з «апор—÷жж€ до –∆вано-‘ранк—÷вська


‘ормуванн€ маршрут—÷в, тур—÷в, екскурс—÷йних програм, наданн€ основних, додаткових —÷ додаткових послуг складають технолог—÷ю туристичного обслуговуванн€, тобто це формуванн€ конкретного туристичного продукту дл€ задоволенн€ потреби в туристичн—÷й послуз—÷. ƒл€ складанн€ туристичного маршруту або ж просто туру потр—÷бно рахуватис€ з —„хн—÷ми класиф—÷кац—÷€ми по типу, сезонност—÷, тривалост—÷, в—÷ков—÷й ознац—÷ тощо.

“уристична група з 16-ти турист—÷в. “уристичний маршрут «апор—÷жж€ –—÷вно - –∆вано-‘ранк—÷вськ - –—÷вне. “ерм—÷н перебуванн€ - 7 дн—÷в. ѕ—÷знавально-екскурс—÷йний тур " арпатський автобусї. ѕри складанн—÷ програми обслуговуванн€, €к правило, використовуютьс€ наступний п—÷дх—÷д:

1. ѕ—÷дготовка туру передбача—‘ наданн€ туристам комплекс послуг в—÷дпов—÷дно до —„хн—÷х вимог щодо р—÷вн€ обслуговуванн€, зм—÷сту туру —÷ технолог—÷—„ наданн€ послуг. –—÷вень обслуговуванн€ залежить в—÷д р—÷вн€ складових туристичних послуг: проживанн€, харчуванн€, екскурс—÷йного, транспортного обслуговуванн€, дозв—÷лл€, а також в—÷д ч—÷тко—„ —„хньо—„ в—÷дпов—÷дност—÷ мет—÷ подорож—÷. “ехнолог—÷€ орган—÷зац—÷—„ —÷ проведенн€ туру визнача—‘тьс€ оптимальн—÷стю обслуговуванн€, що пол€га—‘ в комплексному п—÷дход—÷ до оформленн€ вс—÷—‘—„ програми обслуговуванн€ —÷ складанн€ щоденних екскурс—÷йне - розважальних програм.

ѕри складанн—÷ програми туру необх—÷дно врахувати не т—÷льки визначений р—÷вень комфортност—÷ обслуговуванн€, а й в—÷дпов—÷дн—÷сть програм обслуговуванн€ мет—÷ подорож—÷

2. ѕри укладанн—÷ договору м—÷ж туроператором —÷ турагентом програма обслуговуванн€ склада—‘тьс€, узгоджу—‘тьс€ —÷ затверджу—‘тьс€ сторонами у вигл€д—÷ набору послуг, без розпод—÷лу за конкретними дн€ми обслуговуванн€. “ак краще узгоджувати тому що заздалег—÷дь дуже важко визначити конкретн—÷ дати —÷ час роботи музе—„в, проведенн€ екскурс—÷й ц—÷кавих дл€ турист—÷в атракц—÷й: театрально—„ вистави концерту тощо.

3. “уристична ф—÷рма "Ќад—÷€" страху—‘ турист—÷в на основ—÷ договору з
страховою компан—÷—‘ю "—кайд ¬ест.". “уристична ф—÷рма "Ќад—÷€" сп—÷впрацю—‘ з
туристичними ф—÷рмами в багатьох м—÷стах ”кра—„ни —÷ за кордоном. ¬она також
сп—÷впрацю—‘ з туристичною ф—÷рмою "ћагг—÷-“ур" в м. «апор—÷жж€, €ка буде
в—÷дправл€ти дану туристичну групу.

ѕри узгоджен—÷ програми семиденного туру по маршруту «апор—÷жж€ - –—÷вне - –∆вано-‘ранк—÷вськ - –—÷вне - «апор—÷жж€, ф—÷рми затвердили наступну програму обслуговуванн€:

  • ¬и—„зд з «апор—÷жж€ до м.–—÷вно та поверненн€ з –—÷вно до «апор—÷жж€..
  • –озм—÷щенн€ у 2-х м—÷сних номерах готелю туристичного класу.
  • ’арчуванн€ в ресторан—÷ - нап—÷впанс—÷он.
  • ≈кскурс—÷€: по –∆вано-‘ранк—÷вську (п—÷шох—÷дна),  оломи€ (комб—÷нована), яремне (п—÷шох—÷дна), ¬орохта (п—÷шох—÷дна), ћан€ва (п—÷шох—÷дна), √алич (комб—÷нована), √ош—÷в (п—÷шох—÷дна), ѕн—÷в (п—÷шох—÷дна).
  • ƒодатков—÷ заходи: в—÷дв—÷данн€ драматичного театру —÷м. –∆вана ‘ранка, к—÷нотеатру " осмосї.
  • “рансфер турист—÷в - зустр—÷ч на зал—÷зничному вокзал—÷, —÷ доставка —„х назад до по—„зда. “акож трансфер до кожного м—÷i€ перебуванн€ турист—÷в п—÷д час проходженн€ програми.

ƒл€ даного маршруту характерний рад—÷альний маршрут.

√отел—÷ класиф—÷куютьс€ за р—÷внем запропонованих послуг. –∆сну—‘ три р—÷вн—÷ обслуговуванн€: 1). ќбслуговуванн€ на св—÷товому р—÷вн—÷; 2). —ередн—÷й р—÷вень обслуговуванн€; 3). ќбмежений р—÷вень обслуговуванн€.




¬ готел—÷ "Ќад—÷€ї послуги надаютьс€ на середньому р—÷вн—÷. ќдним з найголовн—÷ших питань —‘ контроль над €к—÷стю наданн€ готельних послуг. ¬ивченн€м р—÷вн€ готельних послуг займа—‘тьс€ персонал кадрово—„ служби готелю. ѕрац—÷вники ц—÷—‘—„ служби ведуть пост—÷йний контроль за €к—÷стю наданих послуг.

—л—÷д враховувати запити, пропозиц—÷—„ —÷ потреби гостей. ƒл€ забезпеченн€ задоволенн€ потреб в—÷дв—÷дувач—÷в потр—÷бно надавати —„м:

  • безпечн—÷ умови проживанн€;
  • чист—÷ —÷ комфортабельн—÷ номери;
  • справне функц—÷онуюче обладнанн€.

Ќомери готелю "Ќад—÷€ї м—÷ст€ть в соб—÷ таке обладнанн€ —÷ мебл—÷: л—÷жко (односпальне л—÷жко ма—‘ розм—÷ри 100х180 см., а двохспальне 200х180 см.), тумбочка б—÷л€ л—÷жка (одна на проживаючого), ст—÷льц—÷ по одному га проживаючого. ѕисьмовий столик, люстра, при л—÷жкова лампа, лампа на письмовому стол—÷, вимикач—÷ осв—÷тленн€ при вход—÷ —÷ б—÷л€ л—÷жка. Ўафа з в—÷шаками —÷ поличками, письмовий ст—÷л, вс—÷ номери обладнан—÷ телев—÷зорами, телефонами, холодильниками або м—÷н—÷барами.  овбик б—÷л€ л—÷жка, дзеркало, €щик дл€ см—÷тт€, письмова —÷нформац—÷€ про готель.

Ќа €к—÷сть готельних послуг вплива—‘:

  • матер—÷ально-техн—÷чна база;
  • висококвал—÷ф—÷кований персонал;
  • широкий асортимент послуг.

ѕослуги €к—÷ надаютьс€ в готел—÷ повинн—÷ повн—÷стю в—÷дпов—÷дати запитам —÷ потребам кл—÷—‘нт—÷в. ƒл€ цього час в—÷д часу провод€тьс€ досл—÷дженн€ ринку послуг шл€хом анкетуванн€, опитуванн€, спостереженн€.

√отель "Ќад—÷€ї пропону—‘ кл—÷—‘нтам широкий асортимент додаткових послуг:

  • —÷нтернет центр;
  • перукарн€;
  • парфумерний салон магазин "ƒл€ тебеї;
  • в—÷дд—÷ленн€ ”крекс—÷мбанку;
  • автосто€нка п—÷д охороною;
  • техн—÷чно обладнаний конференц-зал.

«а додаткову плату в готел—÷ "Ќад—÷€ї у номер принесуть кв—÷ти, газети, замовленн€ —÷з ресторану.

 ер—÷вництво готелю визнача—‘ €к—÷сть наданих готельних послуг на основ—÷ маркетингових досл—÷джень.

√отель "Ќад—÷€ї знаходитьс€ в приватн—÷й "асност—÷ та ма—‘ приватне управл—÷нн€. “ут створен—÷ вс—÷ умови €к дл€ молод—÷ з —„—„ романтичними захопленн€ми, так —÷ дл€ с—÷мейних пар, у тому числ—÷ й дл€ тих, хто проводить в—÷дпустку разом з д—÷тьми. —ам—÷ готел—÷ не схож—÷ одна на —÷ншу, мають св—÷й, зовс—÷м неповторний образ, тут —÷ витриманий у молод—÷жному стил—÷. «вичайно, подорож сюди - це завжди св€то, але залежить в—÷н в—÷д роботи багатьох тис€ч людей, в—÷д сп—÷льних зусиль —÷ орган—÷зац—÷—„ роботи служб п—÷дпри—‘мств туристського обслуговуванн€.

ќднак, мало побудувати шикарн—÷ готел—÷. ѕожвавити ц—÷ ст—÷ни, дати можлив—÷сть туристам перейн€тис€ —÷де—‘ю "аштовувач—÷в даного готелю й стати —„—„ учасниками (будь те спортивна, оздоровча або п—÷знавальна спр€мован—÷сть) - от головне завданн€ приймаючо—„ сторони. –∆ допомагають у р—÷шенн—÷ цього завданн€ ан—÷матори - люди, у чи—„х руках - самопочутт€ й комфорт, настр—÷й —÷ захоплен—÷сть найр—÷зноман—÷тн—÷шими —÷де€ми, вит—÷вками, розвагами турист—÷в, —÷з чого в результат—÷ й склада—‘тьс€ повноц—÷нний в—÷дпочинок. ”день —÷ вноч—÷ працю—‘ ц€ профес—÷йна команда масовик—÷в-вит—÷вник—÷в, гарантуючи незабутн—÷ дн—÷, насичуючи —„хн—÷ми —÷грами, спортивними конкурсами й змаганн€ми. ј ввечер—÷ в—÷дпочиваючих запрошують на поданн€, театральн—÷ й танцювальн—÷ шоу, мюзикли, комед—÷—„, концерти класично—„ музики, к—÷ноф—÷льми на великому екран—÷.  јдже саме головне —„хн—‘ завданн€ - створити туристов—÷ комфорт, зробити його в—÷дпочинок ц—÷кавим, незабутн—÷м, щоб в—÷н згадував його €к сво—‘ краще проводженн€ часу

¬се вищевикладене п—÷дводить нас до думки про те, що кожна людина, переход€чи в розр€д туриста, у €к—÷мсь зм—÷ст—÷ м—÷н€—‘тьс€ внутр—÷шньо. “ому що б—÷льш—÷сть готел—÷в ор—÷—‘нтован—÷ на —÷ноземц—÷в та укра—„нц—÷в, €к—÷ в—÷д майбутнього в—÷дпочинку чекають не просто ф—÷зичного й психолог—÷чного в—÷дновленн€ орган—÷зму, але й ще чогось особливого й незвичайного, чого вони позбавлен—÷ в повс€кденному житт—÷ у сво—„й кра—„н—÷, то готель —÷ повинна стати тим м—÷iем, фе—‘р—÷—‘ю, чар—÷вною казкою, куди б вони змогли зануритис€, в—÷дкрити дл€ себе зовс—÷м —÷нший св—÷т всесв—÷ту й забути на цей тиждень, дв—÷, три насущн—÷ проблеми —„хнього д—÷йсного житт€.

√оловний у систем—÷ ан—÷мац—÷—„ - менеджер по ан—÷мац—÷—„. ¬—÷н п—÷дкор€—‘тьс€ безпосередньо генеральному менеджеров—÷, що, у свою чергу, п—÷дкор€—‘тьс€ "асников—÷ готелю.

як фах—÷вець широкого проф—÷лю, менеджер ан—÷мац—÷йно—„ д—÷€льност—÷ покликаний ви€вл€ти, задовольн€ти й розвивати соц—÷ально-культурн—÷ —÷нтереси р—÷зних груп населенн€, розробл€ти ц—÷льов—÷ ан—÷мац—÷йн—÷ програми й соц—÷альн—÷ технолог—÷—„ —„хнього зд—÷йсненн€, стимулювати —÷нновац—÷йн—÷ рухи в сфер—÷ туризму, управл€ти економ—÷чними механ—÷змами орган—÷зац—÷—„ ан—÷мац—÷йно—„ д—÷€льност—÷, впроваджувати ефективн—÷ педагог—÷чн—÷ методики розвитку культурно-естетично—„ творчост—÷.

ћенеджеров—÷ по ан—÷мац—÷—„ п—÷дкор€ютьс€:

  • методист-ан—÷матор (хореограф), що займа—‘тьс€ п—÷дготовкою iенар—÷—„в —÷ постановкою шоу, розробкою костюм—÷в —÷ проведенн€м репетиц—÷й;
  • орган—÷затор-ан—÷иматор, що забезпечу—‘ орган—÷зац—÷ю процесу ан—÷мац—÷йно—„ д—÷€льност—÷ вс—÷м необх—÷дним.

 р—÷м людей, €к—÷ безпосередньо —‘ частиною команди ан—÷мац—÷—„, робити б—÷льше €скравими й барвистими поданн€ допомага—‘ й художник (€кщо його нема—‘ серед ан—÷матор—÷в), що оформл€—‘ декорац—÷—„ до подань, малю—‘ до них анонси, аф—÷ш—÷ й —÷нш—÷ матер—÷али, —÷ кравець, що ши—‘ й в—÷дпов—÷да—‘ за веч—÷рн—÷ костюми ан—÷матор—÷в.

–азом з ан—÷маторами працюють сп—÷ваки, профес—÷йн—÷ танцюристи й музиканти, €ких часто спец—÷ально на веч—÷р запрошу—‘ й оплачу—‘ адм—÷н—÷страц—÷€ готелю.

“аким чином, ми робимо висновок про те, що в сучасному св—÷т—÷ в умовах твердо—„ конкуренц—÷—„ на ринку туристських послуг неможливо представити готельний комплекс без орган—÷зац—÷—„ в н—÷й ан—÷мац—÷йно—„ д—÷€льност—÷. “ому пропону—‘мо впровадити ан—÷мац—÷йну програму в—÷дпочинку саме в готел—÷ "Ќад—÷€ї. ƒл€ цього в наступному п—÷дрозд—÷л—÷ розгл€немо основн—÷ критер—÷—„ до ан—÷мац—÷йно—„ програми готелю.


3.2 јн—÷мац—÷йна програма перебуванн€


ѕропону—‘тьс€ наступна програма зд—÷йсненн€ екскурс—÷йного туру з «апор—÷жж€ через м.–—÷вно до –∆вано-‘ранк—÷вська.

ѕерший день

«устр—÷ч в «апор—÷жж€ та ви—„зд до м.–—÷вно де о 7.50 - пересадка на —÷нший пот€г та ви—„зд до –∆вано-‘ранк—÷вська;

8.00-9.00 - поселенн€ в готел—÷ "Ќад—÷€ї;

9.00-9.30 - сн—÷данок, шведський ст—÷л;

9.30-13.00 - екскурс—÷€ —÷сторичною частиною –∆вано-‘ранк—÷вська —÷з в—÷дв—÷данн€м ’удожнього музею,  афедрального собору, огл€ду м—÷сько—„ ратуш—÷, пох—÷д у  ра—‘знавчий музей, ознайомленн€ —÷з палацом ј.ѕотоцького, прогул€нка мемор—÷альним кладовищем.

13.00-14.00 - в—÷льний час;

14.00-15.00 - об—÷д, укра—„нськ—÷ страви, у ресторан—÷ готелю "Ќад—÷€ї;

15.00-17.00 - перегл€д вистави у драматичному театр—÷;

17.00-19.00 - в—÷дв—÷данн€ сувен—÷рних магазин—÷в;

19.00 - вечер€ у ресторан—÷ готелю.

ƒругий день.

9.00-10.00 - сн—÷данок, шведський ст—÷л.

10.30 - по—„здка комфортабельним автобусом до м—÷ста  оломи—„, зупинка б—÷л€ мемор—÷ального комплексу жертвам голок осту;

12.00 - прибутт€ в м—÷сто  оломи€;

12.00-13.00 - екскурс—÷€ старовинними вуличками м—÷ста  оломи€ —÷з в—÷дв—÷данн€м музею —÷стор—÷—„ м—÷ста;

13.00-14.00 - об—÷д у затишному ресторан—÷ готелю "ѕисанкаї;

14.00-15.00 - пох—÷д у —‘диний у св—÷т—÷ музей писанки;

15.00-16.00 - в—÷дв—÷данн€ ново—„ —÷ старо—„ синагоги;

16.00-17.00 - ви—„зд з м—÷ста  оломи€ —÷ поверненн€ до –∆вано-‘ранк—÷вська;

17.00-18.00 - в—÷дпочинок у номер—÷ готелю;

18.00 - вечер€ у ресторан—÷ "Ќад—÷€ї.

“рет—÷й день.

9.00-10.00 - сн—÷данок, шведський ст—÷л;

10.00-11.00 - ви—„зд —÷ прибутт€ до м—÷ста яремне;

11.00-13.00 - огл€д незр—÷вн€нного €ремчанського водоспаду, г—÷рськолижних трампл—÷н—÷в, памтјў€ток деревтјў€ного церковного буд—÷вництва.

13.00-14.00 - об—÷д у ресторан—÷ "√уцульщинаї.

14.00-15.30 - пох—÷д до ƒовбушевського каменю;

15.30-16.30 - пох—÷д на сувен—÷рний базар, де можна придбати витвори гуцульсько—„ культури;

16.30-17.00 - пере—„зд у с. ¬орохта;

17.00-18.30 - ознайомленн€ з —÷стор—÷—‘ю м—÷ста, прогул€нка мальовничим м—÷стечком;

18.30-20.00 - поверненн€ до –∆вано-‘ранк—÷вська;

20.30 - вечер€ у ресторан—÷ готелю "Ќад—÷€ї.

„етвертий день.

9.00-10.00 - сн—÷данок, шведський ст—÷л;

10.00-11.00 - ви—„зд —÷ прибутт€ у с. ћан€ва.

11.00-12.00 - пох—÷д до ћан€вського монастир€, у супровод—÷ екскурсовода;

12.00-13.00 - в—÷дв—÷данн€ ћан€вського водоспаду;

13.30-14.30 - спуск до ћан€вського скиту;

14.30-15.30 - об—÷д;

15.30-17.00 - час дозв—÷лл€;

17.00-18.00 - поверненн€ до –∆вано-‘ранк—÷вська;

18.00 - вечер€ в ресторан—÷ "Ќад—÷€ї

ѕтјў€тий день.

9.00-10.00 - сн—÷данок;

10.00-11.00 - по—„здка до мальовничого м—÷ста √алич;

11.00-12.00 - екскурс—÷€ по м—÷сту;

12.00-13.30 - в—÷дв—÷данн€ ”спенського собору —÷ церкви –—÷здва ’ристового;

13.30-14.30 - об—÷д;

14.30-16.00 - пох—÷д у музей —÷стор—÷—„ давнього √алича —÷ музей народно—„ арх—÷тектури —÷ побуту;

16.00-17.00 - ознайомленн€ з ун—÷кальною памтјў€ткою арх—÷тектури храмом —в. ѕантелеймона;

17.00-18.00 - поверненн€ в готель "Ќад—÷€ї;

18.00 - вечер€.

Ўостий день.

9.00-10.00 - сн—÷данок;

10.00-11.00 - по—„здка до с. √ошова;

11.00-13.00 - в—÷дв—÷данн€ монастир€ —в. ¬асил€ ¬еликого, огл€д чудотворно—„ —÷кони;

13.00-14.00 - поверненн€ в м. –∆вано-‘ранк—÷вськ;

14.00-15.00 - об—÷д;

15.00-16.30 - прогул€нка парком —÷м. “араса Ўевченка;

16.30-18.00 - перегл€д к—÷ноф—÷льму у к—÷нотеатр—÷ " осмосї;

18.00 - вечер€.

—ьомий день.

9.00-10.00 - сн—÷данок, шведський ст—÷л;

10.00-10.40 - по—„здка до м. ѕн—÷в;

10.40-12.00 - екскурс—÷€ ру—„нами замку  уропатових;

12.00-13.00 - поверненн€ у готель;

13.00-14.00 - в—÷льний час;

14.00-15.00 - об—÷д, прощанн€ з групою;

15.00-15.30 - отриманн€ в ресторан—÷ "”кра—„наї "вечер—÷ туристаї на дорогу;

15.30-16.00 - виписка з готелю;

16.00-16.30 - в—÷дтјў—„зд до –—÷вн€ по—„здом.

¬и—„зд до «апор—÷жж€.

ѕ—÷д час перебуванн€ у готел—÷ пропонуютьс€ р—÷зноман—÷тн—÷ ан—÷мац—÷йн—÷ заходи. ўодн€ зранку в об—÷д та увечер—÷ ан—÷матори орган—÷зують барвист—÷ шоу, конкурси, вистави та —÷нш—÷ заходи, що передбача—‘ участь у ньому турист—÷в. ѕ—÷дготовка й розробка ан—÷мац—÷йних програм - особлива д—÷€льн—÷сть туристсько—„ галуз—÷. ¬они включають спортивн—÷ —÷гри й змаганн€, танцювальн—÷ вечори, карнавали, —÷гри, зан€тт€, що вход€ть у сферу духовних —÷нтерес—÷в —÷ т.д. ѕрограма в—÷дпочинку - це об'—‘днаний загальною метою або задумом план проведенн€ туристських, ф—÷зкультурно-оздоровчих, культурно-масових, п—÷знавальних —÷ аматорських зан€ть. ‘ункц—÷—„ ан—÷мац—÷йних програм - орган—÷зац—÷€ й кер—÷вництво культурними, оздоровчими й спортивними заходами, —„хн—‘ подальше поширенн€ серед турист—÷в.

«агальна програма ан—÷мац—÷—„ готу—‘тьс€ таким чином, щоб розважальн—÷ й спортивн—÷ елементи були р—÷зноман—÷тн—÷ за сво—‘ю формою, ц—÷кав—÷ туристам —÷ щоб у проведених заходах було зад—÷€но €к багато б—÷льше учасник—÷в. ¬еч—÷рн—÷ шоу повинн—÷ повторюватис€ не част—÷ше, н—÷ж один раз у два тижн—÷, з розрахунку звичайно двотижневого перебуванн€ гостей в отеленн—÷. —ценар—÷й, музика, св—÷тло, хореограф—÷€, костюми - все ч—÷тко продуму—‘тьс€ й орган—÷зу—‘тьс€ членами команди й кер—÷вником, що часто сам бере участь у шоу-програмах. ѕ—÷д час об—÷ду й перед вечерею ан—÷матори зустр—÷чають гостей у входу в ресторан, бажають при—‘много апетиту, знайомл€ть —÷з новоприбулими гост€ми, сп—÷лкуютьс€ з тими, з ким сьогодн—÷ грали ,п—÷дсаджуютьс€ за столики ,—÷ ,намагаючись не допускати паузи в розмов—÷, розважають гостей —÷ запрошують вз€ти участь в —÷грах —÷ розважальних шоу п—÷сл€ об—÷ду. ј зайн€т—÷ у веч—÷рньому шоу ан—÷матори провод€ть репетиц—÷—„ веч—÷рнього спектаклю. ¬с—÷ ан—÷матори, не зайн€т—÷ в спектакл—÷, беруть участь у п—÷дготовц—÷ веч—÷рн—÷х шоу й розважальних програм: готовл€ть декорац—÷—„, костюми, —÷нший рекв—÷зит, гримують актор—÷в, допомагають —„м од€гтис€ й т.д.

Ќижче приводитьс€ зразковий зм—÷ст програми в—÷дпочинку турист—÷в, розраховано—„ ор—÷—‘нтовно на два тижн—÷.


“аблиц€ 3.1 «м—÷ст програми в—÷дпочинку турист—÷в

„ас проведенн€ д—÷—„

“ематика

Ќазва,

 оротка характеристика

ƒата проведенн€ (пер—÷одичн—÷сть)

9:30 -

12-00

—портивно-розважальн—÷ гри

- крикет

- крокет

- м—÷н—÷-гольф

- стрейч—÷нг

- стр—÷л€нина —÷з луку

- хокей на трав—÷

щодн€

15:30 -

17-00

—портивно-розважальн—÷ зан€тт€

- футбол

- баскетбол

- волейбол

- степ-аероб—÷ка

- уроки танц—÷в

- тен—÷с наст—÷льний

- тен—÷с великий

щодн€

20:00 -

22-30

 ультурно-дозв—÷льна програма

∆иваючи музика.

ћ—÷н—÷-дискотека

(дл€ д—÷тей).

 онкурси, в—÷кторини, лотере€

щодн€


22:30 -

03-00


¬еч—÷рн—‘ шоу

ƒискотека

щодн€

—портивна ан—÷мац—÷€ припуска—‘ теоретичну п—÷дготовку, тому що результат можливий т—÷льки тод—÷, коли —‘ теоретична база. ¬ основ—÷ спортивно—„ ан—÷мац—÷—„ лежить здоровий спос—÷б житт€. «доровий спос—÷б житт€ по—‘дну—‘ все те, що спри€—‘ виконанню людиною сусп—÷льних, профес—÷йних —÷ побутових функц—÷й. «береженн€ й зм—÷цненн€ здоров'€ - це основн—÷ функц—÷—„ спортивно—„ ан—÷мац—÷—„.

ќсобливе значенн€ в комплекс—÷ заход—÷в, спр€мованих на розвагу турист—÷в, прид—÷л€—‘тьс€ вс—÷л€ким спортивним зан€тт€м, змаганн€м, конкурсам. –∆ тут може бути використане все, що напрацьовано й створене людством у ц—÷й област—÷ на даний момент. ÷е й давно знайом—÷ вс—÷м гри з в—÷домими умовами й правилами; —÷ зовс—÷м нов—÷, розроблен—÷ пр€мо отут, у процес—÷ сп—÷лкуванн€; —÷ запропонован—÷ кимсь —÷з в—÷дпочиваючих, модерн—÷зован—÷, пристосован—÷ до дано—„ ситуац—÷—„ й запозичен—÷ в колег —÷з сус—÷днього готелю. ¬ —÷грах ан—÷матори беруть участь у €кост—÷ гравц—÷в, ведучих —÷ судд—÷в. ” —„хн—‘ завданн€ входить п—÷д—÷гр—÷в —÷нтересу й контроль за ходом гри, улагоджуванн€ можливих конфл—÷ктних ситуац—÷й. ѕ—÷д час гри ан—÷матор ч—÷тко виклада—‘ правила, забезпечу—‘ —„—„ безперервн—÷сть, безпеку, орган—÷зоване початок —÷ зак—÷нченн€ з обов'€зковим п—÷дсумком —÷ оголошенн€м переможц—÷в јн—÷матори створюють таку атмосферу захопленост—÷ й азарту, що туристи, що перебувають неподал—÷к, перемикають свою увагу на гру й помалу сам—÷ вт€гуютьс€ в процес. ƒинам—÷чн—÷сть, заводний характер змагальност—÷ дозвол€—‘ люд€м розкр—÷пачитис€, ви€вити €к—÷сь здатност—÷, таланти. ј, кр—÷м того, командн—÷ —÷гри ще й зближають.

ѕриблизний перел—÷к —÷гор готелю можна побачити в додатку ј.

ќдним з важливих напр€мк—÷в ан—÷маторсько—„ д—÷€льност—÷ в готел€х —‘ ан—÷мац—÷€ дл€ д—÷тей. Ќа територ—÷—„ готелю д—÷ють спец—÷альн—÷ д—÷т€ч—÷ клуби: "м—÷н—÷ї - дл€ д—÷тей 3-12 рок—÷в, —÷ "юн—÷орї - дл€ молод—÷ 12-15 рок—÷в, де батьки можуть залишити сво—„х д—÷тей на ц—÷лий день п—÷д догл€дом досв—÷дчених ан—÷матор—÷в (€к правило, з педагог—÷чним утворенн€м).

ѕро на€вн—÷сть м—÷н—÷-клубу в готел—÷ пов—÷домл€—‘ великий барвистий стенд, установлений у хол—÷ готелю, у входу в головний ресторан або на пл€ж, на €кому розписаний граф—÷к роботи й майбутн—÷ заходи дл€ д—÷тей, щоб уже при в'—„зд—÷ в готель гост—÷ могли швидко зор—÷—‘нтуватис€ й визначити туди сво—‘—„ дитини. Ќазва м—÷н—÷-клубу - сугубо —÷ндив—÷дуально, але воно визнача—‘ подальшу пол—÷тику й дев—÷з даного в—÷дд—÷лу.

ѕлан роботи, €к —÷ загальний план ан—÷мац—÷йно—„ д—÷€льност—÷ в готел—÷, (виход€чи —÷з двотижневого, у цьому випадку, перебуванн€ турист—÷в), склада—‘тьс€ заздалег—÷дь —÷, можливо, коректу—‘тьс€ в ход—÷ проведенн€ зан€ть, залежно в—÷д присутнього контингенту д—÷тей —÷ —÷нших умов. ” цьому план—÷ повинн—÷ вдало сполучатис€ й мати оптимальне к—÷льк—÷сть спортивних —÷ культурних заход—÷в, необх—÷дних дл€ розвитку дитини.

–обота в м—÷н—÷-клуб—÷ ан—÷матором - велика прац€, так, ц€ людина повинен ураховувати ц—÷лий р€д ф—÷з—÷олог—÷чних —÷ психолог—÷чних особливостей д—÷тей р—÷зного в—÷ку, створити так—÷ умови, щоб будь-€к—÷й дитин—÷ було в ньому ц—÷каво й в—÷н зм—÷г ви€вити й реал—÷зувати себе €к особист—÷сть.

ƒл€ орган—÷зац—÷—„ ефективно—„ роботи з д—÷тьми необх—÷дно мати в—÷дпов—÷дн—÷ прим—÷щенн€ перебуванн€ д—÷тей у л—÷тн—÷ м—÷с€ц—÷ й у непогоду, оснащен—÷ р—÷зним —÷нвентарем дл€ малюванн€, л—÷пленн€, рухливих —÷ розвиваючих —÷гор —÷ т.д.

ўодн€ незм—÷нно почина—‘тьс€ з—÷ знайомства (д—÷ти встають у коло, називають сво—‘ —÷м'€, повторюють —÷ запам'€товують —÷мена —÷нших) —÷ ма—‘ свою тему, що розкрива—‘тьс€ в ход—÷ спортивних —÷ п—÷знавальних зан€ть —÷ змагань, сп—÷льно поставлених маленьких спектакл—÷в, концерт—÷в —÷ св€т.

”вечер—÷ вс—÷ збираютьс€ на поданн€, де д—÷ти, переод€гнен—÷ й розфарбован—÷ за допомогою ан—÷матор—÷в, грають на iен—÷ заздалег—÷дь виучен—÷ рол—÷. ќтже, робота м—÷н—÷-клубу в отеленн—÷ - творчий —÷ кроп—÷ткий процес —÷ завданн€м дит€чого аниматора —‘ не просто орган—÷зац—÷€ дозв—÷лл€ д—÷тей, розвиток —„х п—÷знавально—„, ф—÷зично—„ й психолог—÷чно—„ сфери, але й тако—„ орган—÷зац—÷—„, при €к—÷й щодн€, проведений дитиною в м—÷н—÷-клуб—÷, перетворювавс€ б у ц—÷ла под—÷€, св€то, що залишитьс€ €скравим враженн€м його в—÷дпочинку. ¬елике значенн€ в робот—÷ ан—÷матор—÷в готелю мають культурно-дозв—÷льн—÷ заходи. ќсновами культурно-дозв—÷льно—„ ан—÷мац—÷—„ туристського обслуговуванн€ в готел€х —‘:

  • комплексний п—÷дх—÷д до орган—÷зац—÷—„ заход—÷в;
  • вол€ вибору цих заход—÷в;
  • театрал—÷зац—÷€: використанн€ р—÷зноман—÷тних прийом—÷в (образн—÷сть, символ—÷стика, метафоричность, стил—÷зац—÷€) —÷ вс—÷х вид—÷в мистецтва (живопис, музика, л—÷тература), при цьому х—÷д под—÷—„ визнача—‘тьс€ iенар—÷—‘м;
  • персон—÷ф—÷кац—÷€.

ƒо традиц—÷йних форм орган—÷зац—÷—„ таких заход—÷в в—÷днос€ть:

  • карнавал (народне гул€нн€ у вигл€д—÷ вуличного ходу, параду, маскараду),
  • раут (збори людей, що не припуска—‘ танц—÷);
  • банкет (масов—÷ збори людей, в основ—÷ €кого - р€сне частуванн€);
  • м—÷стер—÷€ (театрал—÷зована постановка п'—‘си рел—÷г—÷йного зм—÷сту);
  • раус (зах—÷д щодо зазиванн€ гл€дач—÷в перед презентац—÷€ми, культурно-дозв—÷льними програмами);
  • церемон—÷€ (культовий побожний /державний/ акт, що проводитьс€ в строгому пор€дку /церемон—÷ал—÷/);
  • шоу-поданн€, масове видовище.

ƒл€ того, щоб вдало скласти розважальну програму дл€ готелю, необх—÷дно визначитис€ з р€дом критер—÷—„в, а саме, з:

  • жанром, при €кому створю—‘тьс€ особлива атмосфера й в—÷дчутт€ дл€ гл€дач—÷в (драма, клоунада, мюзикл —÷ т.д.). ѕри цьому номери й фрагменти повинн—÷ сполучатис€ таким чином, щоб зложилас€ —‘дина картина й зв'€зана структура елемент—÷в даного поданн€;
  • назвою даного show, що створю—‘ настрой —÷ розкрива—‘ його суть;
  • iенарним планом, у €кому позначений перел—÷к елемент—÷в, фрагмент—÷в, под—÷й у процес—÷ —„хнього розвитку, персонаж—÷в, —„хн—÷ в—÷дносини й рух. ќбов'€зково повинна бути зав'€зка, кульм—÷нац—÷€ й розв'€зка;
  • iенар—÷—‘м, тобто детал—÷зац—÷—‘ю пункт—÷в iенарного плану, а також робота над л—÷тературною частиною - проробленн€м монолог—÷в —÷ д—÷алог—÷в, вивченн€м мовного стилю;
  • режисерським планом - переклад л—÷тератури на €зик д—÷—„ (€кщо це постановка за мотивами л—÷тературного твору), складанн€ й координац—÷€ безперервного д—÷ючого ланцюжка ,—÷ робота з техн—÷кою, св—÷тлом —÷ звуком.

ƒал—÷ приводитьс€ невеликий перел—÷к шоу, що користуютьс€ особливою попул€рн—÷стю в гостей готел—÷в.


“аблиц€ 3.2 Ўоу, що користуютьс€ особливою попул€рн—÷стю в гостей готелю "Ќад—÷€ї


Ќайменуванн€ шоу


—южет


Ќотр-ƒам-ƒе-ѕари


“еатрал—÷зована постановка за мотивами роману ¬.√юго "—обор ѕаризько—„ богоматер—÷ї


ћулен –уж


ѕоданн€ на основ—÷ французького кабаре "Moulin Rougeї


 оти


ћ—÷стер—÷€ про кота, що був обраний проводирем вс—÷х кот—÷в —÷ —÷стор—÷—„ його любов—÷


√р—‘йс


–∆стор—÷€ американсько—„ д—÷вчини, що попада—‘ в нову школу ѕройшовши через перв—÷сне неприйн€тт€ й нерозум—÷нн€ з боку однокласник—÷в, вона знаходить любов одного з них на шк—÷льному бал—÷


Ўоу  оперф—÷льда


Ќевелик—÷ iенки з елементами пантом—÷ми, клоунади, з показом фокус—÷в


“ис€ча й одна н—÷ч


ѕостановка за мотивами сх—÷дних казок з використанн€м сх—÷дного колориту, музики й танц—÷в

Ћегенда про коханн€

Ѕарвисте шоу, створене на основ—÷ народного епосу


 р—÷м цього важливо - де буде роз—÷груватис€ дане д—÷йство (на л—÷тн—÷й площадц—÷, у бар—÷, б—÷л€ басейну), визначитис€ з темпом, ритмом, включенн€м ефектних момент—÷в —÷ репетиц—÷йним пер—÷одом. ¬еч—÷рн—÷ поданн€ —‘ головною частиною розважально—„ програми готелю. ¬они повинн—÷ бути дуже р—÷зноман—÷тн—÷ по зм—÷сту, постановц—÷, костюмам —÷ ц—÷кав—÷ дл€ вс—÷х в—÷дпочиваючих. як правило, у них беруть участь вс—÷ ан—÷матори. ќрган—÷затори прагнуть зробити кожне поданн€ €скравим, барвистим, що запам'€тову—‘тьс€, у кожному з них повинна бути сво€ —÷зюминка. –∆ за формою веч—÷рн—÷ шоу бувають сам—÷ р—÷зн—÷: це й невелика побутова iенка, роз—÷грана акторами-ан—÷маторами, —÷ серйозне театрал—÷зоване поданн€, у €кому можуть вз€ти участь гл€дач—÷ —÷з залу, гост—÷, заздалег—÷дь запрошен—÷ на ту або —÷ншу роль.

–озгл€немо iенар—÷й веч—÷рнього поданн€. як приклад б—÷льш докладно зупинимос€ на барвистому шоу "Ћегенда про коханн€ї, що вперше було поставлено ан—÷маторами готелю "Ќад—÷€ї у сезон—÷ 2005 р. …ого iенар—÷й заснований на народному епос—÷. ƒ—÷€ спектаклю в—÷дбува—‘тьс€ на площадц—÷ в басейну, осв—÷тленого смолоскипами, €к—÷ розставлен—÷ по всьому його обрис—÷. “ут же, на протилежн—÷й площадц—÷ розташувалис€ гл€дач—÷.

” спектакл—÷ беруть участь 8-10 активно зайн€тих ан—÷матор—÷в —÷ 12-15 залучаютьс€ додатково, у тому числ—÷ гл€дач—÷ —÷з залу. –епетиц—÷—„ спектаклю йшли к—÷лька дн—÷в. ќсновн—÷ рекв—÷зити: 2 намети, вогненн—÷ кул—÷, цебро з бензином, настегнов—÷ пов'€зки —÷м—÷тують костюми артист—÷в.

¬еч—÷р, зор€не п—÷днеб—÷нн€, в—÷ддалений шум морського прибою, що гор€ть смолоскипи, в—÷дбит—÷ у вод—÷ басейну заздалег—÷дь створюють атмосферу та—‘мничост—÷, загадки, у сполученн—÷ з тихо звучною музикою ¬агнера вони дають в—÷дчутт€ лиха, що наближа—‘тьс€, неминучо—„ трагед—÷—„. ƒ—÷юч—÷ особи п—÷д урочисту музику —÷з запаленими смолоскипами проход€ть у р€д по кра—„ басейну на iену й вставл€ють —„х у спец—÷ально в—÷дведен—÷ отвори (у “—рати стоку води) —÷ починають поданн€. —южет розверта—‘тьс€ в часи в—÷к—÷нг—÷в. ¬ороги коштують у вор—÷т держави, —÷ вс—÷ чолов—÷ки-во—„ни йдуть його захищати. ” цей час з'€вл€—‘тьс€ зла чаклунка й зачарову—‘ вс—÷х, кр—÷м молодо—„ королеви, що веде й прикову—‘ до скел—÷, а ключ викида—‘ в озеро. «ак—÷нчилис€ во—‘нн—÷ д—÷—„, з в—÷йни повертаютьс€ перем—÷гш—÷ во—„ни й бачать спл€чих жител—÷в. ƒоторкаючись до кожного з них, во—„ни —„х розчаровують, але не бачать серед город€н дружини корол€. ” результат—÷ пошук—÷в —„—„, нарешт—÷, ви€вл€ють, але не можуть зв—÷льнити, тому що не можуть знайти ключ в—÷д ланцюг—÷в, €кими вона прикута. “ут звучить ар—÷€ прикуто—„ королеви, вона розпов—÷да—‘, при €ких обставинах з нею в—÷дбулас€ трагед—÷€. ¬она ж пов—÷домл€—‘ вс—÷м, що ключ лежить на дн—÷ озера.  ороль у гор—÷, у сво—„х стражданн€х в—÷н нерозважний. ” пошуках ключа на озеро в—÷дправл€ютьс€ люди, але повертаютьс€ н—÷ —÷з чим. (јн—÷матори випливають на в—÷ндсерф—÷нгах у центр басейну й виконують р€д синхронних рух—÷в на вод—÷.). ѕридворн—÷, щоб €кось розважити корол€, улаштовують перед ним танц—÷ (музика ¬агнера ц—÷лком гармон—÷йно чергу—‘тьс€ —÷з запальними сучасними мелод—÷€ми), вогненне шоу (дво—‘ актор—÷в-фак—÷р—÷в показують номер з палаючими кул€ми. (на к—÷нц€х двох довгих ланцюг—÷в закр—÷плен—÷ б—÷льш—÷ кул—÷ з вати, просочено—„ гасом. √ас п—÷дпалюють —÷ актори починають ритм—÷чно розкручувати кул—÷ на ланцюгах, обертаючи —„х з р—÷зною ампл—÷тудою, у р—÷зних напр€мках,) ¬идовище незвичайно гарне, €кесь жутковато-фе—‘ричне. јле розваги не принос€ть задоволенн€ королев—÷. ¬—÷н сп—÷ва—‘ ар—÷ю, у €к—÷й призива—‘ вс—÷х до пошуку ключа. Ќа вимогу корол€, кожний повинен принести йому €кий-небудь ключ. јле той, чий ключ не п—÷д—÷йде до замка ланцюг—÷в, у €к—÷ закована королева, буде п—÷дданий покаранню.  оролев—÷ принос€ть ключ—÷, але жоден з них не п—÷дходить, а тих, хто —„х прин—÷с, король саджа—‘ у в'€зницю. ќдна з д—÷вчин теж вир—÷шу—‘ в—÷ддати знайдений нею ключ, однак, —„—„ наречений, јскольд, перекону—‘ не робити цього, але вона все-таки йде до корол€. –«—„ ключ не п—÷дходить, —÷ —„—„ теж заточают у м—÷цн—÷сть, а —„—„ друга виган€ють —÷з м—÷ста. («вучить ар—÷€ д—÷вчини: вона сп—÷ва—‘ про розлуку з улюбленим). ”ноч—÷ јскольд прокрада—‘тьс€ в село й намага—‘тьс€ викрасти свою д—÷вчину. јле стража прокида—‘тьс€, —„х ловл€ть, д—÷вчину знову замикають, а парубок виклика—‘ на дуель корол€. јскольд —÷ король б'ютьс€, —÷ јскольд рон€—‘ меч. Ћедь король схиливс€, щоб убити јскольда, з'€вл€—‘тьс€ ангел —÷ говорить јскольду, де перебува—‘ ключ. “ой порина—‘ в озеро, д—÷ста—‘ його й в—÷дда—‘ королев—÷, що зв—÷льн€—‘ королеву й в—÷дпуска—‘ наречену јскольду.  ороль щасливий. Ќарод рад—÷—‘. ѕеремогла любов, справедлив—÷сть восторжествувала. ќписане поданн€, у силу казковост—÷ й романтичност—÷ сюжету, вийшло дуже видовищним —÷ захоплюючим. –∆, незважаючи на не зовс—÷м профес—÷йну гру актор—÷в, не залишило байдужим жодного гл€дача, викликало буру емоц—÷й, вигуки схваленн€ з боку "залу дл€ гл€дач—÷вї. –∆ особливе торжество й задоволенн€ випробовували актори —÷з числа в—÷дпочиваючих. ¬они випробували н—÷ —÷з чим не пор—÷вн€нне в—÷дчутт€ причетност—÷ до д—÷—„. ѕрограму завершу—‘ клубний танець на сучасну музику, де називаютьс€ —÷мена ан—÷матор—÷в, зад—÷€них у цьому поданн—÷.


3.3 ќрган—÷зац—÷€ туристичного походу


ѕ—÷д час екскурс—÷йного туру нада—‘тьс€ можлив—÷сть зд—÷йсненн€ туристичного походу. ѕропону—‘тьс€ наступна легенда. ўе зовс—÷м недавно, коли ми вс—÷, змученими трудовими будн—÷, чесн—÷ й дружн—÷ громад€ни сво—‘—„ велико—„ кра—„ни, збиралис€ в—÷дпочити, то питанн€, €к це зробити в нас не виникало! «гуртованим —÷ дружним колективом ми збиралис€ —÷ —„хали подал—÷ в—÷д шуму ћегапол—÷са, глибше в л—÷с, на не ким не зв—÷дане м—÷iе! –∆ так ми, що з—÷брали намети й закинули на плеч—÷ рюкзаки —÷з ус€кою пров—÷з—÷—‘ю, висува—‘мос€! “ут, у л—÷совому простор—÷ нам н—÷хто не перешкодить, насолодитис€ вс—÷—‘ю принадн—÷стю природи, а €кщо неподал—÷к ви€витьс€ ще —÷ €ка-небудь водойма, то про змаганн€ —÷з заплив—÷в можна було й не згадувати! ј де вода там —÷ екстрим! Ќема—‘ н—÷ чого екстримальн—÷ше чим сплав по г—÷рськ—÷й р—÷ц—÷.

ћехан—÷зм заходу. Ѕ—÷л€ готелю вс—÷ учасники походу сад€тьс€ в автобус. як т—÷льки весь колектив з—÷бравс€, висува—‘мос€ до м—÷i€ проведенн€ заходу. ћ—÷iе призначенн€ 35 км в—÷д –∆вано-‘ранк—÷вська. ѕо прибуттю до м—÷i€ призначенн€ виходимо з автобуса й п—÷дготовл€—‘мос€ до сплаву (захисн—÷ жилети, —÷нструктаж). ѕ—÷сл€ того, €к ус—÷ готов—÷, почина—‘мо сплавл€тис€ по р—÷ц—÷. ќр—÷—‘нтовний маршрут сплаву становить пор€дку 12-15 км! ћожливий перекус п—÷д час сплаву. ѕо прибуттю на гал€вину розташову—‘мос€, в—÷дпочива—‘мо.

ѕ—÷сл€ невеликого в—÷дпочинку об—÷д.

ѕо зак—÷нченн—÷ об—÷ду за бажанн€м гри (футбол, волейбол, тен—÷с, купанн€), звучить весела музика (Dj).ѕо настанню вечора вс—÷м учасникам сплаву видаютьс€ дипломи (за бажанн€м фе—‘рверк) ус—÷х запрошують на вечерю. ѕ—÷сл€ вечер—÷ в—÷льний час (п—÷сн—÷ п—÷д г—÷тару, дискотека).

ѕо зак—÷нченн—÷ св€та частина сп—÷вроб—÷тник—÷в —„де додому, а частина залиша—‘тьс€ на н—÷ч. Ќаступного дн€ п—÷сл€ сн—÷данку зб—÷р —÷ в—÷дправленн€ автобусом у –∆вано-‘ранк—÷вськ.

–озгл€нувши загальн—÷ вимоги до учасник—÷в г—÷рських поход—÷в перейдемо до складанн€ ан—÷мац—÷йно—„ програми дл€ зд—÷йсненн€ г—÷рського походу.

1. ќсновн—÷ показники:

  • ¬ид маршруту: —келелазанн€ та спуск з—÷ скель на мотузках.
  • “ривал—÷сть маршруту: в—÷д 1 доби
  •  —÷льк—÷сть турист—÷в у груп—÷: ¬—÷д 5 ос—÷б.
  • ѕер—÷од роботи маршруту: з травн€ до жовтн€.
  • √раф—÷ки за—„зд—÷в: щодн€.

2. ” варт—÷сть пут—÷вки входить:

  • зустр—÷ч групи;
  • супров—÷д квал—÷ф—÷кованих —÷нструктор—÷в;
  • забезпеченн€ спор€дженн€м дл€ скелелазанн€.

3. Ќеобх—÷дне особисте спор€дженн€

  • зручне взутт€ (туристськ—÷ черевики);
  • спортивний костюм, светр;
  • тепла б—÷лизна;
  • посуд дл€ харчуванн€,
  • засоби особисто—„ г—÷г—÷—‘ни,
  • плащ—÷-дощовики.

4. «а додаткову плату надаютьс€ так—÷ послуги:

  • намети на 2 - 4 особи,
  • спальн—÷ м—÷шки, коврики.

–азом з туристичним походом пропону—‘тьс€ орган—÷зац—÷€ та проведенн€ ¬лƒн€ здоров'€ї - велике спортивне св€то дл€ дружно—„ компан—÷—„. ¬с—÷м в—÷домо, що спорт по—‘дну—‘, €к н—÷€кий —÷нший зах—÷д вс—÷х учасник—÷в команди.

 омандам необх—÷дно виставл€ти сво—„х представник—÷в на р—÷зн—÷ конкурси. “ому що вс—÷ конкурси в—÷дом—÷ заздалег—÷дь, те учасники можуть брати участь у будь-€кому випробуванн—÷, що сподобавс€ —„м, залежно в—÷д ступен€ ф—÷зично—„ п—÷дготовленост—÷.  ожний учасник або група будуть приносити команд—÷ певна к—÷льк—÷сть бал—÷в, €к—÷ будуть вноситис€ в загальну скарбничку команди. ќдна з найб—÷льш бюджетних програм, дл€ сп—÷вроб—÷тник—÷в вс—÷х в—÷к—÷в —÷ —„хн—÷х д—÷тей.

Ќа€вн—÷ спортивн—÷ завданн€:

- турн—÷р по пейнтболу

- водна регата

- турн—÷р по пл€жному волейбол—÷

- турн—÷р по стр—÷л€нин—÷ з лука

- турн—÷р по стр—÷л€нин—÷ з духово—„ рушниц—÷

- турн—÷р по стр—÷л€нин—÷ з—÷ спортивно—„ рогатки

- турн—÷р по гр—÷ в городки

- турн—÷р по наст—÷льному тен—÷с—÷

- турн—÷р по гр—÷ в бадм—÷нтон

- турн—÷р по гр—÷ в петанк

- ан—÷мац—÷йна програма.

ѕ—÷д час проведенн€ туристичних поход—÷в пропону—‘тьс€ також ситуац—÷йна гра "ѕереправаї. ѕрограма призначена дл€ сильних духом —÷ т—÷лом людей, готових випробувати себе в екстремальних умовах —÷ в—÷дчути дух пригод —÷ азарту. Ќа один день ¬и станете учасником небувалих под—÷й —÷ повн—÷стю зануритес€ в реал—÷—„ ƒруго—„ —в—÷тово—„ ¬—÷йни й в—÷зьмете безпосередню участь у побудов—÷ переправи дл€ висадженн€ наших в—÷йськ на ворожу територ—÷ю.

Ћегенда. ¬с—÷ учасники гри стають членами окремого моторизованого розв—÷дувального полку, керу—‘, €ким ус—÷м в—÷домий ¬асиль “ерк—÷н. ¬ам ма—‘ бути прорватис€ у ворожий тил —÷ з—÷брати необх—÷дн—÷ матер—÷али й —÷нструменти дл€ побудови переправ. ѕлюс д всьому цього ¬ам необх—÷дно з—÷брати к—÷лька цифр секретного коду дл€ активац—÷—„ вибухового механ—÷зму, що спрацю—‘ п—÷сл€ переправи в—÷йськ на —÷нший берег.

ћехан—÷зм проведенн€ заходу: ¬с—÷ учасники д—÷л€тьс€ на 4 загони по 5-6 чолов—÷к. ƒо кожно—„ загону прикр—÷плю—‘тьс€ один сержант (вони ж ан—÷матори), що буде допомагати, учасникам осво—„тис€ в суворих умовах проходженн€ програми. Ќа площадц—÷ розв—÷дник—÷в зустр—÷ча—‘ ведучий, в—÷н розпов—÷да—‘ загонам про т—÷ складност—÷, з €кими —„м ма—‘ бути зштовхнутис€ в ход—÷ виконанн€ завданн€. ÷—÷ загони й в—÷дправл€тьс€ в л—÷с дл€ проходженн€ маршруту по крапках —÷ збору необх—÷дного —÷нвентарю дл€ буд—÷вл—÷ переправи. ѕерем—÷щенн€ в—÷д крапки до крапки буде в—÷дбуватис€ за допомогою компас—÷в —÷ карт (GPS нав—÷гаторами)


3.4 јн—÷мац—÷йн—÷ програми проведенн€ —÷грового дозв—÷лл€ молод—÷


ƒл€ турист—÷в групи пропонуютьс€ —÷гров—÷ програми п—÷д час проведенн€ поход—÷в та —÷ншого р—÷зноман—÷тного в—÷дпочинку.

1. тјёќстрах висотитјЁ

ƒл€ гри потр—÷бно дво—‘ сильних хлопц—÷в —÷ дек—÷лька не дуже важких добровольц—÷в (бажано ж—÷ночо—„ стат—÷). ƒобровольц—÷ виган€ютьс€ за двер—÷ —÷ запускаютьс€ по одному. “ого, хто ув—÷йшов, ставл€ть на ст—÷лець, зав'€зують оч—÷ —÷ пов—÷домл€ють, що зараз ст—÷лець будуть п—÷дн—÷мати, але бо€тис€ не треба. ўоб не було страшно, перед тим, хто сто—„ть на ст—÷льц—÷, ста—‘ людина —÷ дозвол€—‘ покласти руки соб—÷ на голову - дл€ збереженн€ р—÷вноваги. ——÷ль гри в тому, що за командою тјёѕ—÷дн—÷ма—‘мо!тјЁ мускулист—÷ хлопц—÷ дуже пов—÷льно й обережно п—÷дн—÷мають ст—÷лець буквально на 1-2 см, а людина, на голов—÷ €ко—„ лежать руки того, хто сто—„ть на ст—÷льц—÷, пов—÷льно —÷ р—÷вном—÷рно прис—÷да—‘. ÷им створю—‘тьс€ ефект п—÷дн€тт€ ст—÷льц€ на дек—÷лька метр—÷в нагору.  оли ст—÷лець п—÷дн€тий на 2 см, а пом—÷чник прис—÷в так, що руки того, хто сто—„ть на ст—÷льц—÷ вже не д—÷стають до його голови, ведучий диким голосом кричить: тјё—трибай!тјЁ. Ѕажано, щоб б—÷л€ ст—÷льц€ не було гострих, твердих —÷ битких предмет—÷в. “акож сл—÷д п—÷дстрахувати стрибаючого з—÷ ст—÷льц€ (адже в—÷н вважа—‘, що знаходитьс€ на висот—÷ дек—÷лькох метр—÷в).

2. тјёјсоц—÷ац—÷—„тјЁ

”с—÷ с—÷дають у коло. ’то-небудь говорить на вухо сво—‘му сус—÷дов—÷ будь-€ке слово, той повинен моментально сказати на вухо наступну свою першу асоц—÷ац—÷ю з цим словом, другий - третьому —÷ т.д., доки слово не повернетьс€ до першого. якщо з необразливо—„ тјёлюстритјЁ у вас вийшла тјёгруповухатјЁ - вважайте, що гра удалас€.

3. тјёјсоц—÷ац—÷—„ - 2тјЁ

 омпан—÷€ (бажано, щоб хоча б половина гравц—÷в були вже давно знайом—÷ один з одним) вибира—‘ у сво—‘му середовищ—÷ тјё∆≈–“¬”тјЁ —÷ тјё¬јƒ”тјЁ. тјё¬јƒјтјЁ йде в —÷ншу к—÷мнату —÷ чека—‘, доки його покличуть, або просто закрива—‘ оч—÷, тод—÷ виб—÷р тјё∆≈–“¬»тјЁ в—÷дбува—‘тьс€ в безмовност—÷. ѕ—÷сл€ прибутт€ тјё¬јƒјтјЁ почина—‘ ус—÷м по черз—÷ задавати питанн€ типу: тјёякщо це машина, то €ка?тјЁ, тјёякщо це кв—÷тка, то €ка?тјЁ, тјёякщо це целофановий пакет...тјЁ, тјёякщо це сайт...тјЁ —÷ т.д. Ќа що одержу—‘ в—÷дпов—÷д—÷ тјёраздовбаний тјё«апорожецьтјЁ, тјёкактустјЁ —÷ —÷н. «апиту—‘ доти, поки не вир—÷шу—‘, кого ж вибрали тјё∆≈–“¬ќётјЁ. якщо тјё¬јƒјтјЁ угадав, то ста—‘ звичайним гравцем, а на його м—÷iе заступа—‘ тјё∆≈–“¬јтјЁ. якщо н—÷, то водить 123 ѕродовженн€ додатку ј знову. Ѕажано не зат€гувати опитуванн€ до 10-20 к—÷л, а то гравц—÷ заснуть, та й питанн€ зак—÷нчатьс€. √ра ц—÷кава тим, що дов—÷да—‘шс€ про себе багато нового. ѕитанн€ бувають см—÷шн—÷.

4. тјёЅалонтјЁ

«м—÷ст гри пол€га—‘ в тому, щоб вчасно назвати предмет (можна одушевлений, наприклад кошен€), €ке пом—÷ститьс€ в трил—÷тровий балон.  —÷льк—÷сть граючих - в—÷д двох —÷ б—÷льш ос—÷б. ќбира—‘тьс€ ведучий (причому в—÷н може грати нар—÷вн—÷ з ус—÷ма), —÷ йому вручаютьс€ годинник, бажано —÷з секундною стр—÷лкою. ¬едучий обира—‘ букву, на €ку буде починатис€ предмет, —÷ признача—‘ штрафний час. √равц—÷ с—÷дають у коло —÷ по черз—÷ починають думати —÷ називати предмети. ” випадку результату штрафного часу гравець вибува—‘ - ста—‘ тјётрупомтјЁ. Ќе можна повторюватис€, але можна —÷нтерпретувати сказане ран—÷ше тебе, наприклад, зам—÷сть тјёсовоктјЁ сказати тјёсовочоктјЁ —÷ т.д. ѕри цьому можна використовувати р—÷зн—÷ тјёп—÷дл—÷ прийомитјЁ: тјёкраститјЁ випадково вилет—÷л—÷ слова, користуватис€ п—÷дказками тјётруп—÷втјЁ —÷ т.д.

5. тјёЅоксерський матчтјЁ

ѕеред початком конкурсу ведучий виклика—‘ двох справжн—÷х чолов—÷к—÷в, €к—÷ заради сво—‘—„ дами серц€ готов—÷ майже на все. ƒами серц€ присутн—÷ в—÷дразу, щоб робити доброчинний психолог—÷чний вплив на сво—„х лицар—÷в.  авалерам над€гають боксерськ—÷ рукавички, —÷нш—÷ гост—÷ утвор€ть символ—÷чний боксерський ринг. «адача ведучого - €кнайсильн—÷ше нагн—÷тати обстановку, п—÷дказувати, €к—÷ м'€зи краще роз—÷м'€ти, попросити нав—÷ть провести коротеньк—÷ бо—„. ѕ—÷сл€ того €к ф—÷зична —÷ моральна п—÷дготовка довершен—÷, лицар—÷ виход€ть у центр рингу, в—÷таючи один одного. ¬едучий, в—÷н же судд€, нагаду—‘ правила: нижче по€са не бити, синц—÷ не залишати тощо. ѕ—÷сл€ цього ведучий вруча—‘ б—÷йц€м по однаков—÷й цукерц—÷, бажано карамел—÷ (—„х важче розвертати), —÷ просить дл€ сво—‘—„ дами серц€ розгорнути €комога швидше цю цукерку, не зн—÷маючи боксерських рукавичок. ¬игра—‘ той, хто ран—÷шеза суперника справитьс€ з завданн€м.

6. тјёѕаперове платт€тјЁ

¬икликаютьс€ дв—÷ (або б—÷льше) пари. ѕ—÷сл€ вступно—„ бес—÷ди про моду —÷ модель—‘р—÷в кожному тјёкравцютјЁ вида—‘тьс€ рулон туалетного паперу, з €кого йому потр—÷бно виготовити платт€ дл€ сво—‘—„ тјёмодел—÷тјЁ. (ѕлатт€ повинно бути т—÷льки з паперу. ƒопускаютьс€ розриви, вузлики, але заборон€ютьс€ скр—÷пки, шпильки й —÷нш—÷ з'—‘днуюч—÷ предмети.) Ќа €кийсь час (10-30 хв) пари в—÷ддал€ютьс€, п—÷сл€ чого модель поверта—‘тьс€ в новому тјёвбранн—÷тјЁ. ќц—÷нивши зовн—÷шн—÷й вигл€д платт€, жур—÷ пропону—‘ парам потанцювати. Ќа очах здивовано—„ публ—÷ки платт€ тјёрозповза—‘тьс€ по швахтјЁ!

 р—÷м шоу, у веч—÷рню розважальну програму вход€ть також р—÷зн—÷ конкурси, в—÷кторини, лотере—„.

як правило, на територ—÷—„ готелю орган—÷зоване велике веч—÷рн—‘ кафе, куди п—÷сл€ вечер—÷ збира—‘тьс€ значна частина в—÷дпочиваючих турист—÷в. ƒл€ них провод€тьс€ вс—÷л€к—÷ в—÷кторини з тематикою п—÷знавального характеру, конкурси, лотере—„, так—÷, €к наприклад: лотере€ "Ѕ—÷нгої, конкурси на кращу пару, "ћ—÷сс готелюї, "∆—÷нки проти чолов—÷к—÷вї —÷ —÷н. —÷з врученн€м простих —÷ ориг—÷нальних приз—÷в за рахунок готелю.

 р—÷м того, в ан—÷маторов у запас—÷ —‘ безл—÷ч р—÷зноман—÷тних —÷гор, €к—÷ можуть бути також використан—÷ в ход—÷ заходу.

¬загал—÷, орган—÷зац—÷€ св€т - це один з важливих момент—÷в у побудов—÷ ан—÷мац—÷йних програм, —÷ тут головне - не упустити деталей, характерних саме дл€ цього св€та, —÷ внести сюди п—÷знавальн—÷ й приваблив—÷ дл€ вс—÷х турист—÷в елементи. ќтже, на основ—÷ матер—÷ал—÷в третього розд—÷лу ми робимо висновок про те, що ан—÷мац—÷€ в готел—÷ "Ќад—÷€ї гра—‘ велике значенн€ в створенн—÷ спри€тливого психолог—÷чного кл—÷мату в готел—÷, тим самим створю—‘ передумови дл€ повторного при—„зду гостей, що пом—÷тно спри€—‘ зб—÷льшенню —÷м—÷джу й доходу даного готелю.


3.3 –озрахунок вартост—÷ туру та ан—÷мац—÷йних заход—÷в


Ќижче наведений розрахунок одного з ан—÷мац—÷йних заход—÷в що впроваджуютьс€ п—÷д час перебуванн€ турист—÷в у готел—÷ "Ќад—÷€ї

“аблиц€ 3.3 –озрахунок вартост—÷ ан—÷мац—÷йно—„ програми.

ѕерел—÷к видаткових статей


ќд.

вим—÷р.


ѕоказники у натуральному вираженн—÷


¬арт—÷сть за одиницю


ѕ—÷дсумкова варт—÷сть,

–еклама:

- аф—÷ш—÷

- запрошенн€ дл€ V.I.P - турист—÷в (розробка й печатка)


шт.



шт


50



150


3,00



1,50


150,00



225,00

”статкуванн€:

- апаратури (звук, св—÷тло)

- декорац—÷—„

- флористичне оформленн€ iени

- в—÷зажистов, костюмер—÷в

- плакати й розт€жки

година

шт.


шт.


шт.

шт

9

4


4


2

30

10,00

100,00


150,00


10,00

3,00

90,00

400,00


600,00


20,00

90,00

 остюми:

- виготовленн€ костюм—÷в —÷ аксесуар—÷в

- прокат костюм—÷в


шт.



шт


25



2


15,00



10,00


375,00



20,00

«арплата персоналу:

- акторам

- менеджеров—÷ ан—÷мац—÷—„

- декораторам-оформлювачам


ч—÷л

ч—÷л


ч—÷л


20

1


2


25,00

55,00


25,00


500,00

55,00


50,00


–азом:





2575,00


¬ основному, вс—÷ наведен—÷ цифри —‘ розрахунковими, тому що значна частина зазначеного в таблиц—÷ перел—÷ку найменувань, €к наприклад, устаткуванн€, костюми, здобуваютьс€ на початку сезону, а зарплата персоналу виплачу—‘тьс€ один раз на м—÷с€ць.

“аблиц€ 3.2 –озрахунок вартост—÷ туру

є

п / п


Ќазва статт—÷

¬арт—÷сть за одиницю


 —÷льк—÷сть д—÷б

«агальна варт—÷сть (грн.)

у.о.

грн.

1.





2.

¬арт—÷сть проживанн€ (за умови розм—÷щенн€):

однок—÷мнатний одном—÷сний номер

¬арт—÷сть харчуванн€

сн—÷данок

об—÷д

вечер€





120-00


20-00

30-00

25-00




7


7

3

6




840-00


140-00

90-00

150-00

3.

¬арт—÷сть про—„зду: «апор—÷жж€ - –—÷вне - –∆вано-‘ранк—÷вськ


140-00

2

280-00

4.

“рансфер:

–∆вано-‘ранк—÷вськ -  оломи€

–∆вано-‘ранк—÷вськ - ¬орохта

–∆вано-‘ранк—÷вськ - ћан€ва

–∆вано-‘ранк—÷вськ - √алич

–∆вано-‘ранк—÷вськ - √ош—÷в

–∆вано-‘ранк—÷вськ - ѕн—÷в



15-00

18-00

15-00

10-00

15-00

10-00


1

1

1

1

1

1


15-00

18-00

15-00

10-00

15-00

10-00

5.









6.

≈кскурс—÷йна програма:

≈кскурс—÷€ в музе—„:

’удожн—÷й музей;

Ћ—÷тературний музей;

ћузей "ѕисанкаї

ћузей —÷стор—÷—„ давнього √алича;

ћузей народно—„ арх—÷тектури —÷ побуту.




1-50

1-50

2-00

2-00


2-00



1

1

1

1


1



1-50

1-50

2-00

2-00


2-00

ƒодатков—÷ заходи:

виставка

к—÷но



5-00

5-00


1

1


5-00

5-00

7.

—трахуванн€


5-00

7

35-00

8.

ѕослуги екскурсовода


5-00

5

25-00


«агальна варт—÷сть туру



1662-00


ќтже, загальна варт—÷сть туру на 1 особу становить 1662-00 грн., на групу 16 чолов—÷к - 26592-00 грн.



¬исновки та пропозиц—÷—„


ѕрацюючи над темою дипломно—„ роботи було опрацьовано багато л—÷тературних джерел: нормативних документ—÷в, «акон—÷в, ѕоложень, проводилос€ детальне досл—÷дженн€ пос—÷бник—÷в —÷нформац—÷йних дов—÷дник—÷в, статистичних матер—÷ал—÷в, журнал—÷в, газет, статей, книг, з метою детального вивченн€ молод—÷жного туризму в ”кра—„н—÷ та можливих шл€х—÷в удосконаленн€ його розвитку. ѕри написанн—÷ роботи найб—÷льш були використан—÷ л—÷тературн—÷ лог—÷чн—÷ методи, методи пор—÷вн€нн€. ƒосл—÷дженн€ дано—„ теми дало змогу виконати роботи ч—÷тко окресливши статн—÷сть становленн€ —÷ розвитку молод—÷жного туризму, показати його особливост—÷ в певний пер—÷од.

ћи вивчали орган—÷зац—÷ю молод—÷жного туризму в контекст—÷ розвитку туризму ”кра—„ни в ц—÷лому адже молод—÷жний туризм - це туризм, €кий охоплю—‘ молоде покол—÷нн€ р—÷зними видами, формами оздоровленн€, в—÷дпочинку, дозв—÷лл€, п—÷знанн€. ¬елика увага була прид—÷лена висв—÷тленню сучасного стану дит€чо-юнацького туризму в ”кра—„н—÷, шл€хи орган—÷зац—÷й €кого в—÷дбуваютьс€ через д—÷€льност—÷ гуртково—„ роботи в туристських ѕЌ« профес—÷йних туристичних установах загальноосв—÷тн—÷х навчальних закладах.

ƒл€ того щоб запропонувати шл€хи удосконаленн€ орган—÷зац—÷й молод—÷жного туризму в ”кра—„н—÷ необх—÷дно було вивчити р€д державних документ—÷в. ѕрограм розвитку туризму, кра—‘знавства, молод—÷жного туризму станом до 2010 року, €к—÷ передбачають заходи, акц—÷—„ форми та методи орган—÷зац—÷—„ молод—÷жного туризму, але дл€ плануванн€ завдань, заход—÷в необх—÷дн—÷ ф—÷нансов—÷ витрати, €к—÷ не завжди —‘ доступними —÷ достатн—÷ми на р—÷вн—÷ м—÷iевих бюджет—÷в.

Ќеобх—÷дною умовою попул€ризац—÷—„ —÷ орган—÷зац—÷—„ молод—÷жного туризму в ”кра—„н—÷ —‘ привертанн€ уваги громадських орган—÷зац—÷й, приватних ф—÷рм, установ до цього виду туристичного б—÷знесу. јдже, головне завданн€ на сьогодн—÷ розгл€дати молод—÷жний туризм €к галузь економ—÷ки держави. —портивний туризм, його види —‘ найб—÷льш попул€рними серед молод—÷, але теж вимагають матер—÷ально-техн—÷чно—„ допомоги на сьогодн—÷шн—÷й день.

”кра—„на ма—‘ вс—÷ передумови дл€ розвитку туризму, рекреац—÷йн—÷ ресурси, —÷сторико-арх—÷тектурн—÷ обтјў—‘кти дають можлив—÷сть ще краще розвивати молод—÷жн—÷ екскурс—÷—„, подорож—÷, експедиц—÷—„ з метою попул€ризац—÷—„ кра—„ни в св—÷т—÷, залученн€ —÷ноземного кап—÷талу, створенн€ сп—÷льних молод—÷жних м—÷жнародних туристичних ф—÷рм й надал—÷.

ѕри розгл€д—÷ можливост—÷ використанн€ ан—÷мац—÷йних програм у молод—÷жному туризм—÷ було ви€влене наступне:

“уристська ан—÷мац—÷€ - це туристська послуга, при наданн—÷ €ко—„ турист ут€гу—‘тьс€ в активну д—÷ю. «аснована на особистих контактах ан—÷матора з туристами, на сп—÷льному дол—÷ —„х у розвагах, пропонованих ан—÷мац—÷йною програмою туристичного комплексу. ÷е р—÷зновид туристично—„ д—÷€льност—÷, зд—÷йснювано—„ в туристичному комплекс—÷, готел—÷, кру—„зному теплоход—÷, по—„зд—÷, що ут€гу—‘ турист—÷в у р—÷зноман—÷тн—÷ заходи через участь у спец—÷ально розроблених програмах дозв—÷лл€.

јн—÷мац—÷йна програма спр€мована на задоволенн€ специф—÷чних туристських потреб у рус—÷, культур—÷, творчост—÷, сп—÷лкуванн—÷, розваз—÷. ¬с—÷ ц—÷ потреби "астив—÷ молод—÷, отже, молод—÷жному туризму необх—÷дн—÷ наступн—÷ види ан—÷мац—÷—„, що задовольн€ють —„хн—÷ потреби:

  • ан—÷мац—÷€ в рус—÷ - задовольн€—‘ потреба парубка в рус—÷, що сполуча—‘тьс€ —÷з задоволенн€м —÷ при—‘мними переживанн€ми;
  • ан—÷мац—÷€ через переживанн€ - задовольн€—‘ потреба у в—÷дчутт—÷ нового, нев—÷домого, неспод—÷ваного при сп—÷лкуванн—÷, в—÷дкритт€х, а також при подоланн—÷ труднощ—÷в;
  • культурна ан—÷мац—÷€ - задовольн€ть потребу молод—÷ в духовному розвитку особистост—÷ через прилученн€ до культурно-—÷сторичних пам'€тник—÷в —÷ сучасних зразк—÷в культури кра—„ни, рег—÷ону, народу, нац—÷—„;
  • творча ан—÷мац—÷€ - задовольн€—‘ потребу молодих людей у творчост—÷, демонстрац—÷—„ сво—„х творчих здатностей —÷ встановленн—÷ контакт—÷в —÷з близькими за духом людьми через сп—÷льну творч—÷сть;
  • ан—÷мац—÷€ через сп—÷лкуванн€ - задовольн€—‘ потреби в сп—÷лкуванн—÷ з новими, ц—÷кавими людьми, у в—÷дкритт—÷ внутр—÷шнього миру людей —÷ п—÷знанн—÷ себе через сп—÷лкуванн€.

ѕри розгл€д—÷ специф—÷ки орган—÷зац—÷—„ ан—÷мац—÷йних програм у р—÷зних видах молод—÷жного туризму були ви€влен—÷ наступн—÷ умови до —„хньо—„ орган—÷зац—÷—„:

  • диференц—÷йований п—÷дх—÷д до ви€вленн€ й обл—÷ку соц—÷окультурних потреб —÷ —÷нтерес—÷в р—÷зних груп молод—÷;
  • включенн€ в ан—÷мац—÷йн—÷ програми тур—÷в попул€рних у молод—÷жному середовищ—÷ форм дозв—÷льно—„ д—÷€льност—÷;
  • стильова —‘дн—÷сть м—÷ж основною екскурс—÷йною програмою тура —÷ його ан—÷мац—÷йною частиною.

Ѕула охарактеризован—÷ особливост—÷ ан—÷мац—÷йних програм в р—÷зних видах молод—÷жного туризму. јн—÷мац—÷йн—÷ програми в молод—÷жному туризм—÷ спри€ють активному включенню молод—÷ в р—÷зн—÷ види соц—÷ально-культурно—„ д—÷€льност—÷. јн—÷мац—÷йн—÷ програми задовольн€ють потреби молод—÷ в сп—÷лкуванн—÷, розвагах, активному й рухливому в—÷дпочинку, емоц—÷йн—÷й розр€дц—÷. јн—÷мац—÷йн—÷ програми пом—÷тно п—÷двищують —÷нтерес споживача до п—÷дпри—‘мств туризму, що пропону—‘ так—÷ програми.

ќтже, на п—÷дстав—÷ дано—„ роботи можна зробити наступн—÷ висновки: ћ—÷жнародний туризм гра—‘ усе б—÷льше пом—÷тну роль у св—÷тов—÷й економ—÷ц—÷ й ста—‘ одним з найважлив—÷ших його фактор—÷в. ¬се б—÷льше значенн€ прид—÷л€—‘тьс€ ан—÷мац—÷йним технолог—÷€м у туризм—÷. ” сучасному св—÷т—÷ в умовах твердо—„ конкуренц—÷—„ на ринку туристських послуг неможливо представити готельний комплекс без орган—÷зац—÷—„ в н—÷й ан—÷мац—÷йно—„ д—÷€льност—÷. јн—÷мац—÷€ в готел—÷ гра—‘ велике значенн€ в створенн—÷ спри€тливого психолог—÷чного кл—÷мату в готел—÷, тим самим створю—‘ передумови дл€ повторного при—„зду гостей, що пом—÷тно спри€—‘ зб—÷льшенню —÷м—÷джу й доходу дано—„ готелю.

—ѕ»—ќ  ¬» ќ–»—“јЌ»’ ƒ∆≈–≈Ћ


  1. јриарский ћ.ј. ѕрикладна€ культурологи€. - —ѕб.: Ё√ќ, 2000. - 530 с.
  2. јфанасьев —.ѕ.,  оморин —.¬., “имонин ј.».. „то делать с детьми в загородном лагере. тј‘ 3. изд. тј‘  острома : ћ÷ "¬ариант", 2001. тј‘ 220с.
  3. Ѕезпалько ќ. ¬., √одлевська ј. –∆., –∆рза √.ќ.,  апська ј. ….,  арпенко ќ. √. ћолодь —÷ дозв—÷лл€: “еор—÷€, методика —÷ практика роботи з п—÷дл—÷тками та молоддю за м—÷iем проживанн€ / ”кра—„нський науково- досл—÷дний —÷н-т проблем молод—÷. тј‘  . : ј.Ћ.ƒ., 2000. тј‘ 208с.
  4. Ѕейден-ѕауел оф √—÷лвел (лорд). ѕластуванн€ дл€ хлопц—÷в / "ѕласт" ”кра—„нська скаутська орган—÷зац—÷€ / ќ.  ульчицький (авториз.пер.). тј‘ 2. укр. вид. тј‘ –∆вано-‘ранк—÷вськ : Ћ—÷ле€-Ќ¬, 2000. тј‘ 303с.
  5. Ѕочелюк ¬.…., Ѕочелюк ¬.¬. ƒозв—÷лл—‘знавство. Ќавчальний пос—÷бник. -  .: ÷ентр навчально—„ л—÷тератури, 2006. - 208 с.
  6. Ѕулыгина ». »., √аранин Ќ. ». ќб анимационной де€тельности в туристских и спортивно-оздоровительных учреждени€х// “еори€ и практика физической культуры.-2000.-є11.-—.26-29
  7. Ѕылеева Ћ.¬., “аборко ¬.ј.. »гра?. »гра! тј‘ ћ. : ћол. гварди€, 1998. тј‘ 221 с.
  8. ¬айнола –. ’. ќсобливост—÷ використанн€ —÷грових техн—÷к в соц—÷альн—÷й вуличн—÷й робот—÷: ћетод. рек. / Ћ—÷га соц—÷альних прац—÷вник—÷в м.  и—‘ва; —оц—÷альна служба дл€ молод—÷ м.  и—‘ва. тј‘  . : Ќѕ”, 2001. тј‘ 48с.
  9. ¬ершковский Ё.¬. –ежиссура массовых представлений. - ћ.: ѕросвещение, 2004. - 165 с.
  10. ¬иженко ќ.  озацьк—÷ забави: —ценар—÷—„ проведенн€ театрал—÷зованих спортивно-розважальних д—÷йств. тј‘ “. : ѕ—÷дручники & пос—÷бники, 2004. тј‘ 64с.
  11. ¬нутр—÷шн—÷й туризм в ”кра—„н—÷: окрем—÷ аспекти / –∆нститут туризму ‘едерац—÷—„ профсп—÷лок ”кра—„ни / ќ.–∆. Ћугова (ред.). тј‘  ., 2002. тј‘ 162 с.
  12. ¬оловик ј.‘., ¬оловик ¬.ј.. ѕедагог—÷ка дозв—÷лл€: ѕ—÷дручник. тј‘ ’. : ’арк—÷вська державна академ—÷€ культури, 1999. тј‘ 332с.
  13. ¬оропай ќ. «вича—„ нашого народу. ≈тнограф—÷чний нарис: ¬ 2-х т. -  .: ќбер—÷г, 2001. - “.2. - 448 с.
  14. ¬оропай ќ. «вича—„ укра—„нського народу: ≈тногр. нарис / –∆ван јндрус€к (п—÷дгот.тексту та п—÷сл€м.). тј‘  . : Ўкола, 2006. тј‘ 384с.
  15. √альперина “. ». јктерское мастерство в де€тельности менеджера туристской анимации. - ћ.: –»Ѕ "“уристї, 2004.- 54 с.
  16. √аранин Ќ. »., Ѕулыгина ». ». ћенеджмент туристской и гостиничной анимации. - ћ.: —оветский спорт, 2004.- 127 с.
  17. √енкин ƒ.ћ. ћассовые праздники. ”чебное пособие дл€ студентов институтов культуры. - ћ.: ѕросвещение, 2005. - 175 с.
  18. √енкин ƒ.ћ.,  онович ј.ј. ћассовые театрализованные праздники и представлени€. ”чебно-методическое пособие. - ћ.: ѕросвещение, 2005. - 186 с.
  19. √ольцов √.√. ѕроектирование социально-культурной де€тельности. - ќрел, 1998.-68 с.
  20. √они€нц —. ј. ‘изическа€ рекреаци€ и "спорт дл€ всехї: основные проблемы и перспективы исследовани€ // ќл—÷мп—÷йский спорт дл€ вс—÷х: “ези допов—÷дей I’ м—÷жнародного наукового конгресу. -  и—„в: Ќ”‘¬—”, 2005. - —. 673.
  21. √оршкова ј. ќрганизатору досуга молодежи. тј‘ ћ.: ћол. гварди€, 1994. тј‘ 160 с.
  22. √рушин Ѕ. “ворческий потенциал свободного времени. - ћ: ѕрофиздат, 2000.-57 с.
  23. √ул€ев ¬.√. ќрганизаци€ туристкой де€тельности. - ћ.: Ќолидж, 1996.-250 с.
  24. ƒавн€ укра—„нська л—÷тература: ’рестомат—÷€ / ”пор€д. ћ.ћ.—улима.-  .: ќсв—÷та, 1994. - 340 с.
  25. ƒаринский ј. ¬.  ультурно-массова€ работа в здравницах и на турбазах. - ћ.: ѕ–ќ‘»«ƒј“, 1980. - 112с.
  26. ƒозв—÷лл€ школ€р—÷в: –∆гров—÷ програми / Ћ. Ўелестова (упор€д.). тј‘  .: –едакц—÷—„ загальнопедагог—÷чних газет, 2004. тј‘ 127с.
  27. ƒурович ј. ћаркетинговые исследовани€ в туризме.- ћ.:Ќовые знани€,2002.-347 с.
  28. ≈горычева ¬., ’охлов ј. —путник: 40 лет в туризме.- ћ.; Ќовые знани€,1998.- 65 с.
  29. ≈расов Ѕ.—. —оциальна€ культурологи€: ”чебное пособие. - ћ: јспект пресс, 1997.- 360 с.
  30. ≈рошенков ».Ќ.  ультурно-дозв—÷льна де€тельность в современных услови€.- ћ.: Ќ√» , 1994.- 32с.
  31. –ƒфименко √.ѕ.. ќсновн—÷ форми та засоби ф—÷зкультурно-рекреативно—„ д—÷€льност—÷ майбутн—÷х —÷нженер—÷в-педагог—÷в// ѕедагог—÷ка, психолог—÷€ та мед.-б—÷ол. пробл. ф—÷з. вихованн€ —÷ спорту. тј‘ 2005. тј‘ N 24. тј‘ —. 66-68.
  32. «абалд—÷на ё. Ѕ. ћаркетинг туристичного п—÷дпри—‘мства: Ќавч. пос—÷бник/ ‘едерац—÷€ профсп—÷лок ”кра—„ни; –∆нститут туризму. тј‘  ., 2002. тј‘ 196с.
  33. «авацький ¬.–∆., ÷ьось ј.¬., Ѕичук ќ.–∆., ѕономаренко Ћ.–∆.  озацьк—÷ забави: Ќавчальний пос—÷бник. - Ћуцьк: Ќадстир'€, 1994. - 112 с.
  34. «айцев ¬. ѕ. –ежисура естради та масових видовищ: Ќавчальний пос—÷бник. (2-е вид.). -  .: ƒакор, 2006. - 252 с.
  35. «б—÷рник iенар—÷—„в масових заход—÷в: ¬ид. дл€ орган—÷зац—÷—„ дозв—÷лл€. тј‘ ƒ. : “ќ¬ "≈Ќ≈ћ", 2006. - 175 с.
  36. »гры - обучение, тренинг, досуг... / ¬.¬. ѕетрусинский (ред.). тј‘ ћ. : Ќова€ шк., 1994. тј‘ 368с.
  37. »гры детей мира: ѕопул. пособие дл€ родителей и педагогов / —ост. Ћинго “. ».. тј‘ ярославль : јкад. развити€, 1998. тј‘ 174 с.
  38.  вартальнов ¬.ј. “уризм: ”чебник. - ћ.: ‘инансы и статистика, 2001. - 320 c.
  39.  илимистий —.ћ. јн—÷мац—÷€ в туризм—÷. Ќавч. пос—÷бник. -  .: ¬идавництво ‘ѕ”, 2007. - 188 с.
  40.  илимистий —.ћ. ќсобливост—÷ —÷грово—„ ан—÷мац—÷—„ в туризм—÷ // “уристично-кра—‘знавч—÷ досл—÷дженн€. - 2007. - є 7. - —. 200-213.
  41.  исилева “.√.,  расильникова ё.ƒ. ћежведомственные культурно-досуговые центры открытого типа // —оциальна€ педагогика: ѕроблемы, поиски, решени€: ѕроспект / ¬Ќ»  јѕЌ ———–.- ћ., 1991-с.3.
  42.  исилева “.√.,  расильников ё.ƒ. ќсновы социально-культурной де€тельности: ”чебное пособие. - ћ.: »здательство ћ√” , 1995.-136с.
  43.  люско ≈.ћ. ÷ентры досуга: содержание и формы де€тельности // ÷ентры досуга. - ћ.: Ќ»» культуры, 1987.-—.31-33.
  44.  озацьк—÷ легенди: ƒл€ д—÷тей середнього шк—÷льного в—÷ку / ∆абська “.—.(упор€д.), “.ќ. Ѕатьканова (худож.). тј‘ ’.:  нижковий  луб " луб ——÷мейного ƒозв—÷лл€", 2005. тј‘ 80 с.
  45.  онстантинова ј.». »гровой стретчинг. - —.-ѕб.: јллегро, 1993-71с.
  46.  онституц—÷€ —÷ рег—÷ональн—÷ закони св—÷тово—„ орган—÷зац—÷—„ руху скаут—÷в. тј‘ Ћ., 1990. тј‘ 15с.
  47.  отлер ‘. ћаркетинг. √остеприимство и туризм. - ћ., 1998.
  48.  улагина √.ј. —то игр по истории: ѕособие дл€ учител€ / √. ј.  улагина. тј‘ 2-е изд., доп. и перераб. тј‘ ћ. : ѕросвещение, 1983. тј‘ 240 с.
  49.  улагин ».ё.,  олюцкий ¬.Ќ. ¬озрастна€ психологи€: ѕолный жизненный цикл развити€ человека: ”чебное пособие. - ћ.: “÷ "—фераї при участии "ёрайт-ћї, 2001.- 400 с.
  50.  ультура досуга. -  иев: ¬ысша€ школа, 1990.-108 с.
  51.  ультурно-дозв—÷льна де€тельность: ”чебное пособие/ѕод ред. ј.ƒ.∆аркова, ¬. ћ. „ижикова.-ћ.: »здательство ћ√” , 1981.-462с.
  52.  ультура духовных запросов личности. -  иев: ¬ысша€ школа, 1986.-203с.
  53.  урило Ћ. ¬. “еори€ и практика туристской анимации в 2 т: “.1. “еоретические основы туристской анимации. - ћ.: —оветский спорт, 2006.- 180 с.
  54.  урило Ћ. ¬.  раеведение и туризм: ”чебное пособие. - ћ.: –»Ѕ "“уристї, 1999, 180 с.
  55.  урило Ћ.¬. “еори€ и практика анимации: ”чебное пособие. - ћ.: —оветский спорт, 2006. - 195 с.
  56. Ћисовский ¬. “. ƒуховный мир и ценностные ориентации молодежи –оссии. - —ѕб.: —ѕб√”ѕ, 2000. - 519 с.
  57. ћарков ј. ѕ., Ѕирженюк √.ћ. ќсновы социокультурного проектировани€: ”чебное пособие. —ѕб.: —ѕб√”ѕ, 1998.- 364с.
  58. ћассовые праздники и зрелища./ —ост. Ѕ. Ќ. √лан. - ћ.: ѕросвещение, 1961.-120 с.
  59. ћосалев Ѕ.√. ƒосуг. - ћ.: »зд-во ћ√” , 1995.-85с.
  60. ћоскаленко ¬.¬., Ћавренко ќ.¬., Ќикифоренко Ќ.ќ. ¬ихованн€ п—÷дл—÷тк—÷в: скаутський рух (соц—÷ально-психолог—÷чний аспект): Ќавч. пос—÷б. / ƒонецький —÷н-т управл—÷нн€ / ¬.¬. ћоскаленко (ред.). тј‘ ƒонецьк, 2003. тј‘ 186с.
  61. Ќаулко ¬.–∆., јртюх Ћ.‘.  ультура —÷ побут населенн€ ”кра—„ни. -  .: Ћиб—÷дь, 1991. - 250 с.
  62. Ќоваторов ¬.≈. ќрганизаторы досуга. - ћ.: сов. –осси€, 1987.-62с
  63. Ќоваторов –.Ѕ. ћаркетинг культурных услуг. - ќмск, 1992.-190с.
  64. Ќоваторов –. Ѕ.  ультурно - дозв—÷льна де€тельность. —ловарь-справочник. ќмск: ј√» , 1992.-182с
  65. ќкаринський ¬. ”кра—„нський скаутсько-пластовий рух в ÷ентральн—÷й та ѕ—÷вденно-—х—÷дн—÷й ”кра—„н—÷. - —.1-16.
  66. ѕен—÷шкевич ƒ.–∆., ѕлаташ Ћ.Ѕ., Ўол—÷на “.¬. ћетодика орган—÷зац—÷—„ таб—÷рно—„ зм—÷ни: Ќавч.-метод. пос—÷бник / „ерн—÷вецький нац—÷ональний ун-т —÷м. ёр—÷€ ‘едьковича. тј‘ „ерн—÷вц—÷ : –ута, 2004. тј‘ 159с.
  67. ѕетрова «.ј. ћетодологи€ и методика социологических исследований культурно-досуговой де€тельности: ”чебное пособие. - ћ.: ћ√» , 2000. - 158 с.
  68. ѕетрова –∆.¬. ƒозв—÷лл€ в заруб—÷жних кра—„нах: ѕ—÷друч. дл€ студ. вищ. навч. закл. /  и—„вський нац—÷ональний ун-т культури —÷ мистецтв; ”кра—„нський центр культурних досл—÷джень. тј‘  . :  ондор, 2005. тј‘ 406с.
  69. ѕластовий дов—÷дник / ѕ—÷д ред. “.ƒжулинсько—„. - “оронто, 1999. - 55 с.
  70. ѕоломис  . ƒети в летнем лагере: «ан€ти€ в дождливую погоду. тј‘ ћ.: ѕрофиздат, 2001. тј‘ 151 с.
  71. ѕриезжева ≈. ћ. ќрганизаци€ и методы игровой де€тельности в туризме: учебно-методическое пособие. - ћ.:—оветский спорт, 2005.- 129 с.
  72. ѕриезжева ≈. ћ. —оциально-культурна€ анимаци€ в туризме.- ћ.: –»Ѕ “урист, 2003.- 120 с
  73. ѕродленный день в школе: режим и организаци€ досуга / ѕод ред. ќ. ј. Ћосевой. тј‘ ћ. : ѕедагогика, 2001. тј‘ 108 с.
  74. —авчук Ѕ. ”кра—„нський ѕласт 1911-1939.- –∆в.-‘р., 1996. - 76 с.
  75. —айгушев Ќ. я., —ычкова Ќ. ¬. Ќепрерывное воспитание: ќрганизаци€ досуга в летнем лагере : ”чеб.-метод. ѕособие. тј‘ ћагнитогорск: Ѕ. и., 1997. тј‘ 103 с.
  76. —крипунова ≈.ј., ћорозов ј.ј. ќ предпочтени€х городской молодежи // —оцис.-2002.-є1.- —.105-110.
  77. —короходов ¬.¬. »нтерес молодежи к восточным культурам: социокультурный анализ на примере традиции боевых искусств ¬остока // ћатериалы конференции молодых ученых и студентов –√ј‘ . - ћ.: 1999. - —. 93-96.
  78. —оциологи€: ”чебное пособие./ ѕод. ред. “адево€на Ё.¬.-ћ.:«нание, 1995.-363 с.
  79. —трельцов ё.ј.  ультурологи€ досуга - ћ: ѕросвещение, 2003.- 214 с.
  80. “регубов Ѕ.ј. —вободное врем€ молодежи: сущность, типологи€, управление. - —ѕб., 2001. - 152 с.
  81. “риодин ¬.≈. »стори€ и теори€ социально-культурной де€тельности. - —ѕб: —ѕб√”ѕ, 2000, 241 с.
  82. “рубачева Ќ. ¬.  урортна€ анимаци€// урортные ведомости.-2005.-є2.-—.41-43.
  83. ”кра—„нськ—÷ козацьк—÷ п—÷сн—÷: «б—÷рка / ќ.—. ќл—÷йник—÷в (упор€д.,передм.). тј‘ ќ. : ћа€к, 2003. тј‘ 113с.
  84. ”кра—„нськ—÷ народн—÷ п—÷сн—÷:  ол€дки, щедр—÷вки, п—÷сн—÷ про коханн€, козацьк—÷ п—÷сн—÷, романси. тј‘ ’. : ‘ол—÷о, 2001. тј‘ 250с.
  85. ”роки з народознавства: ѕос—÷бник / ”пор€д. ћ. . ƒмитренко. -  .: "Ќародознавствої, 1995. - 224 с.
  86. ‘—÷сенко Ћ. –∆., ѕономаренко ¬. –∆., —исо—‘ва –∆. ќ., Ќ—÷кола—‘ва Ћ. –∆. ќрган—÷зац—÷€ дозв—÷лл€ д—÷тей та п—÷дл—÷тк—÷в в санаторно-курортних закладах: ћетод. рек. / «ј“ "”крпрофоздоровниц€". тј‘ Ѕерд€нськ, 2001. тј‘ 28с.
  87. ‘орми орган—÷зац—÷—„ дозв—÷лл€ д—÷тей та молод—÷: ћетод. матер—÷али до трен—÷нгу / –∆.ƒ. «в—‘р—‘ва (заг.ред.), ¬.¬. ћолочний (авт.-упор€д.). тј‘  . : Ќауковий св—÷т, 2004. тј‘ 58с.
  88. ’илкорт ¬. ќфициальное руководство дл€ скаутов. тј‘ Ѕ. м., Ѕ.г.. тј‘ 61с.
  89. ÷имбалюк Ќ.ћ.. —оц—÷олог—÷€ дозв—÷лл€: Ќавч. пос—÷бник / ƒержавна академ—÷€ кер—÷вних кадр—÷в культури —÷ мистецтв. тј‘  . : ƒј   —÷ћ, 2001. тј‘ 180с.
  90. „еботарь ё.ћ. “уристский бизнес. - ћ.: ћир деловой книги, 1997.- 250 с.
  91. „удновский ј.ƒ. √остиничный и туристический бизнес. - ћ., 1998.-307с.
  92. Ўарапова ј. ќ. ‘—÷нанси туристичного п—÷дпри—‘мства: Ќавч. пос—÷бник / ‘едерац—÷€ профсп—÷лок ”кра—„ни; –∆нститут туризму. тј‘  ., 2005. тј‘ 238 с.
  93. Ўпанов ¬.»., –адчич ».ё., ¬асильев √.».. ƒетские игры, оборудование игровых площадок с использованием современных технологий в дошкольных образовательных учреждени€х, школах, оздоровительных лагер€х и по месту жительства. тј‘ ћ. : ћ√»”, 2002. тј‘ 214с.
  94. Ўейко ¬.ћ., √аврюшенко ќ.ј.,  равченко ќ.¬.. –∆стор—÷€ св—÷тово—„ культури: Ќавч. пос—÷б. тј‘  . :  ондор, 2006. тј‘ 407с.
  95. яременко Ќ.¬. ƒозв—÷лл—‘знавство: навч. пос—÷б. тј‘ ‘аст—÷в : ѕол—÷фаст, 2007. тј‘ 460 с.
  96. ярошенко Ќ. Ќ. —оциально-культурна€ анимаци€: ”чеб. пособие / ћосковский гос. ун-т культуры и искусств. –€занский заочный ин-т. тј‘ ћ., 2000. тј‘ 109 с.

ƒодаток ј


–∆гри, рекомендован—÷ дл€ орган—÷зац—÷—„ спортивно-оздоровчих заход—÷в в готел—÷


Ќазва, терм—÷н


 ороткий опис


—трейчинг


Ќевелика (на 15 хв.) ранкова г—÷мнастика п—÷сл€ сн—÷данку


—тр—÷л€нина —÷з луку


ѕ—÷д час гри орган—÷зу—‘тьс€ конкурс на кращого стр—÷льц€ —÷з луку, наприк—÷нц—÷ тижн€ п—÷дводить п—÷дсумок: вибира—‘тьс€ кращий стр—÷лець тижн€, €кому вида—‘тьс€ почесний диплом


’окей

на трав—÷


Ќабира—‘тьс€ дв—÷ команди —÷з числа турист—÷в. √ра проводитьс€ за загальноприйн€тими правилами.


Ѕоча


‘ранцузька гра, проведена на трав—÷, “—рунт—÷. Ќа поле пом—÷щають маленьку б—÷лу кульку.  ожний гравець одержу—‘ по 2 б—÷льших металевих кул—÷ з нас—÷чками (ризиками) - €к би розп—÷знавальними знаками приналежност—÷ тому або —÷ншому гравцев—÷. “реба металева кул€ кинути так, щоб в—÷н ви€вивс€ €кнайближче до м—÷тки - б—÷л—÷й кул—÷. ” кожного гравц€ по 2 спроби. ¬игра—‘ та, чи€ кул€ ви€вивс€ ближче вс—÷х до м—÷тки.


 рикет.


ѕо ландшафт—÷ розставл€ютьс€ зал—÷зн—÷ скоби ,учасникам видаютьс€ по дерев'€ному м'€ч—÷ й битц—÷ й завданн€ гравц—÷в- першим забити м'€ч в ус—÷ ворота(скоби)


ћ—÷н—÷-гольф


јналог великого гольфа, розташований на невелик—÷й площ—÷ з б—÷льшою к—÷льк—÷стю штучних перешкод


ƒодаток Ѕ



Ќайменуванн€ гри


 ороткий опис


’то перший?


Ќа iену виноситьс€ чотири ст—÷льц—÷, а —÷з залу вибира—‘тьс€ п'€ть чолов—÷к. «вучить музика. «авданн€ граючих - встигнути с—÷сти на ст—÷лець по зак—÷нченн—÷ звучанн€ музики


ћ'€ч п—÷д п—÷дбор—÷дд€м


¬ибираютьс€ дв—÷ команди, €к—÷ встають у дв—÷ л—÷н—÷—„ (у кожно—„ чергуванн€: чолов—÷к - ж—÷нка) особою друг до друга. ”мова - граюч—÷ повинн—÷ тримати м'€ч п—÷д п—÷дбор—÷дд€м, п—÷д час передач—÷ доторкатис€ до м'€ча руками в жодному раз—÷ не можна, при цьому дозвол€—‘тьс€ стосуватис€ один одного €к завгодно, аби т—÷льки не упустити м'€ч.


ќпустити €йце


ѕари встають спиною друг до друга, трохи наклон€сь уперед. ћ—÷ж спинами (ледве нижче) затиснуте €йце. «авданн€ - акуратно опустити його на п—÷длогу. ¬игра—‘ пари, у €ко—„ €йце залишилос€ ц—÷лим. яйце можна зам—÷нити гумовим м'€чиком. ѕри цьому конкурс вигра—‘ та пара, м'€ч у €ко—„, торкнувшись п—÷длоги, не покотив уб—÷к.


ѕ—÷дн—÷ми м'€ч до подбород-ка


ѕартнери (чолов—÷к —÷ ж—÷нка) стають друг проти друга, тримаючи м—÷ж животами маленький гумовий м'€ч. «авданн€ - обертовими рухами докотити м'€ч до п—÷дбор—÷дд€ того, хто з партнер—÷в менше ростом.


ќд€гни даму


 ожна дама трима—‘ в прав—÷й руц—÷ скручену в клубок стр—÷чку. „олов—÷к губами бере к—÷нчик стр—÷чки й, не доторкаючись руками, обмоту—‘ стр—÷чкою даму. ¬игра—‘ той, у кого вбранн€ вийде вдал—÷ше, або той, хто швидше впора—‘тьс€ —÷з завданн€м


—притн—÷ гост—÷


«апрошу—‘тьс€ трохи пара.  ожному учасников—÷ гри зав'€зуютьс€ оч—÷. ѕот—÷м до р—÷зних д—÷л€нок од€гу ч—÷пл€ютьс€ к—÷лька б—÷лизн€них прищ—÷пок. ѕо сигнал—÷ ведучого потр—÷бно зн€ти вс—÷ прищ—÷пки з—÷ свого партнера або партнерки. “а пара, що впора—‘тьс€ —÷з завданн€м швидше, вигра—‘ конкурс


¬еселий портн€жка


ƒл€ гри необх—÷дно з—÷брати дв—÷ команди, у €ких р—÷вна к—÷льк—÷сть чолов—÷к—÷в —÷ ж—÷нок. ¬с—÷ вони встають у л—÷н—÷—„ (чолов—÷к - ж—÷нка - чолов—÷к - ж—÷нка). ¬ибираютьс€ два "портн€жкиї.  ожний з них одержу—‘ по невелик—÷й дерев'€н—÷й паличц—÷, у €ку просунута довга вовн€на нитка (краще, €кщо вона звита в клубок). ѕо сигнал—÷ ведучого почина—‘тьс€ "шитт€ї. „олов—÷кам "портн€жкаї просмику—‘ нитки через колош—÷, а ж—÷нкам через рукава. ¬игра—‘ той "портн€жкаї, що "проши—‘ї свою команду швидше.


ѕерекоти кульку


” гр—÷ беруть участь трохи пара.  ожна пара одержу—‘ по двох п—÷нг-понгових кульки. „олов—÷ка прокочують ц—÷ кульки —÷з правого рукава дами в л—÷вий рукав. ƒами прокочують кульки через штани чолов—÷ка —÷з право—„ колош—÷ в л—÷ву.


 уди вкласти грош—÷?


¬едучий виклика—‘ дв—÷ пари (у кожн—÷й пар—÷ чолов—÷к —÷ ж—÷нка): "«араз ви постара—‘тес€ €кнайшвидше в—÷дкрити целую мережа банк—÷в, вкладаючи в кожний т—÷льки одну купюру. ќдержите початков—÷ внески! (¬ида—‘ парам грош—÷-фантики). Ѕанками дл€ ваших внеск—÷в можуть служити кишен—÷, лацкани, —÷ вс—÷ затишн—÷ м—÷i€. ѕостарайтес€ €кнайшвидше оформити сво—„ внески, в—÷дкрити €кнайб—÷льше банк—÷в. ѕриготувалис€, почали!ї. ¬едучий допомага—‘ парам виконувати завданн€. ѕ—÷сл€ зак—÷нченн€ 1 хвилини ведучий п—÷дводить п—÷дсумки. ¬едучий: "—к—÷льки купюр залишилос€ у вас? ј у вас? „удово! ¬с—÷ грош—÷ вкладен—÷ в справу! ћолодц—÷! ј тепер € попрошу ж—÷нок пом—÷н€тис€ м—÷i€ми —÷ €кнайшвидше зн€ти з рахунк—÷в всю суму. ¬—÷дкривайте банки, зн—÷майте грош—÷! ”вага, почали!ї. («вучить музика, ж—÷нки в—÷дшукують грош—÷ в чужих партнер—÷в).


—найпер


√равц€м на тал—÷—„ зм—÷цнюють ремен—÷, до €ких на мотузц—÷ п—÷дв—÷шене €блуко. ѕеред гравц€ми ставитьс€ дощечка з—÷ цв€хами. Ќеобх—÷дно €кнайшвидше наколоти €блуко на цв€х (посадити)


¬огнегасники


√равц€м прив'€зують на ремен—÷ мотузки, до к—÷нц—÷в €ких прикр—÷плен—÷ або с—÷рников—÷ коробки, або змочена вата. ѕеред гравц€ми ставитьс€ по запален—÷й св—÷ч—÷.  онкурсантам потр—÷бно €кнайшвидше без допомоги рук згасити св—÷чу.


«ажени м'€ч у ворота


 ожному з, що беруть участь до по€са спереду прив'€зива—‘тьс€ пл€шка. Ќа л—÷н—÷ю перед кожним покладений п—÷нг-понгова кулька. ¬игра—‘ конкурс той, хто першим зажене бутафорську кульку у ворота.


—трумочок


Ќа п—÷длогу кладе дор—÷жка шпалер - "струмочокї. ∆—÷нкам пропону—‘тьс€ широко розставл€ючи ноги, пройти по "струмочкуї, не замочивши н—÷г. ѕ—÷сл€ першо—„ спроби пропону—‘тьс€ повторити "прогул€нку по струмочкуї, але вже —÷з зав'€заними очами. ¬с—÷ —÷нш—÷ майбутн—÷ учасниц—÷ гри не повинн—÷ бачити, €к вона проводитьс€. ѕройшовши "струмочокї —÷з зав'€заними очами, —÷ наприк—÷нц—÷ шл€ху зн€вши з око пов'€зку, ж—÷нка ви€вл€—‘, що на "струмочкуї лежить чолов—÷к, особою нагору (чолов—÷к уклада—‘тьс€ на шпалери вже п—÷сл€ того, €к виконане завданн€, але ще не зн€та пов'€зка з око учасниц—÷). ∆—÷нка бентежитьс€. «апрошу—‘тьс€ друга учасниц€, —÷, коли все повторю—‘тьс€ знову, перша конкурсанта в—÷д душ—÷ см—÷—‘тьс€. ј пот—÷м трет€, четверта

ѕогодуй мене

√ост—÷ розбиваютьс€ по парах. ” кожн—÷й пар—÷ - чолов—÷к —÷ ж—÷нка. «авданн€ кожно—„ пари - сп—÷льними зусилл€ми без допомоги рук розгорнути й з'—„сти цукерку, що дасть ведучий. ѕари, що зробила це першо—„, перемага—‘.


ѕогодуй улюбленого


√ост—÷ д—÷л€тьс€ на пари. ” кожн—÷й - чолов—÷к —÷ ж—÷нка. ѕеред кожною парою в дек—÷лькох метрах перебувають тар—÷лки з морозивом. «авданн€ ж—÷нок - вз€ти ложку, зачерпнути морозиво й, вз€вши ложку за черешок губами, акуратно повернутис€ до свого партнера й погодувати його, не випускаючи ложки з рота. ѕари, перша съевша€ морожене, перемага—‘.


ѕередай карту


√ост—÷ розташовуютьс€ в л—÷н—÷ю чолов—÷к - ж—÷нка - чолов—÷к - ж—÷нка. ѕершому гравцев—÷ в л—÷н—÷—„ дають звичайну гральну карту. «авданн€ - передати карту в—÷д одного гравц€ до —÷ншому, тримаючи —„—„ в рот—÷. –уки не використати. ћожна ускладнити завданн€, —÷ п—÷сл€ кожно—„ передач—÷ ведучий в—÷дрива—‘ в—÷д карти по шматочку. ” ц—÷й гр—÷ гостей можна розд—÷лити на команди й улаштувати командне змаганн€.


—юрприз


√ост—÷ стають або с—÷дають у коло. ѕ—÷д музику вони починають передавати досить б—÷льшу коробку. як т—÷льки ведучий зупин€—‘ музику, г—÷сть, у кого ви€вилас€ коробка, в—÷дкрива—‘ —„—„ й, не дивл€чись, д—÷ста—‘ перший предмет, що попавс€. «а умовами гри цей предмет в—÷н повинен над€гти на себе й носити певний час. Ќаприклад - п—÷вгодини або до зак—÷нченн€ св€та. як т—÷льки музика в—÷дновл€—‘тьс€, гост—÷ знову починають передавати коробц—÷ по колу до наступно—„ зупинки. ” коробку складаютьс€ сам—÷ р—÷зн—÷ предмети од€гу: в—÷д дит€чих чепчик—÷в до величезних спец—÷ально зшитих капелюх—÷в


√ра - жарт


” ц—÷й гр—÷ не буде переможц—÷в —÷ що програли, ц€ гра - жарт, щоб повеселити гостей. ” не—„ запрошу—‘тьс€ дво—‘ учасник—÷в - чолов—÷к —÷ ж—÷нка. „олов—÷ков—÷ по€снюютьс€ правила гри - "«араз дама розм—÷ститьс€ на цьому диванчике й в—÷зьме в рот солодку цукерку, а ваше завданн€ - —÷з зав'€заними очами - в—÷дшукати цю цукерку без допомоги рук —÷ забрати не—„, теж ротомї. ¬с€ ком—÷чн—÷сть ситуац—÷—„ пол€га—‘ в т—÷м, що, €к т—÷льки чолов—÷ков—÷ зав'€зують ока, на диванчик або кушетку укладають чолов—÷ка зам—÷сть об—÷ц€но—„ дами. –∆ ск—÷льки часу буде намагатис€ в—÷дшукати цукерку в "дамиї обраний кавалер, ст—÷льки гост—÷ будуть в—÷д душ—÷ см—÷€тис€.


“ернистий шл€х


¬едучий запрошу—‘ три одружен—÷ пари. „олов—÷ки стають в 3-4 метрах в—÷д сво—„х дружин. ¬едучий в—÷дкрива—‘ 3 пл€шки гор—÷лки або провина й ставить —„х на шл€ху кожного чолов—÷ка. ѕ—÷сл€ цього, кожному чолов—÷ков—÷ зав'€зують ока, повертають к—÷лька раз—÷в навколо себе, ставл€ть особою до дружини й прос€ть д—÷йти до —„—„ й об—÷йн€ти.  оли чолов—÷кам уже зав'€зан—÷ оч—÷, ведучий швидко забира—‘ пл€шки й м—÷н€—‘ м—÷i€ми —„хн—÷х дружин. √л€дач—÷в прос€ть збер—÷гати мовчанн€.3


‘—÷нал


‘ормуютьс€ дв—÷ команди: в одного чолов—÷ка, в —÷ншо—„ ж—÷нки. ѕо сигнал—÷ гравц—÷ кожно—„ команди починають зн—÷мати —÷з себе од€г (€ку вони захочуть) —÷ викладати в л—÷н—÷ю. ” кожно—„ команди сво€ л—÷н—÷€.  оманда, що зробила саму довгу л—÷н—÷ю з од€гу, перемага—‘


 азкова


ѕотр—÷бно: 5-10 чолов—÷к граюча й дит€ча книжка з казкою (чим прост—÷ше - тим краще).
¬ибира—‘тьс€ ведучий (в—÷н буде читцем). –∆з книжки на окрем—÷ листочки виписуютьс€ ¬—–∆ (!) геро—„ казки, включаючи, €кщо дозвол€—‘ к—÷льк—÷сть людин, нав—÷ть дерева, пеньки, р—÷чки, цебра..—÷ т.д.. ћетодом жереба вс—÷ т€гнуть сво—„ рол—÷....„итець почина—‘ читати казку, —÷ вс—÷ геро—„ "оживаютьї


 ришки-ополоники


Ѕеруть участь трохи пара. ƒамам до по€са спереду прикр—÷плюють кришки в—÷д каструль, чолов—÷кам - ополоник. Ќеобх—÷дно, не стосуючись руками, стукати ополониками по кришках —÷ видавати характерн—÷ звуки


Ўукач—÷


√равц€м видаютьс€ картки з певними буквами. «авданн€ учасник—÷в - прикласти (—÷ удержати) вс—÷ картки до тих частинам т—÷ла, у €ких назви починаютьс€ —÷з зазначених букв. ѕеремага—‘ той, хто зможе б—÷льше розм—÷стити карток —÷ не упустити —„х.


Ќе см—÷йс€


√равц—÷ с—÷дають навпоч—÷пки в коло (ж—÷нка - чолов—÷к -ж—÷нка). ”с—÷х попереджають, що см—÷€тис€ не можна (ведучому можна). ¬едучий "урочистої бере свого правого сус—÷да (сус—÷дку) за вухо. ¬с—÷ —÷нш—÷ по колу повинн—÷ зробити те ж саме.  оли коло замкнулос€, ведучий бере сус—÷да праворуч за щоку (н—÷с, кол—÷но....) —÷ т.д. « кола вибувають т—÷, хто засм—÷€вс€. ўо залишивс€ перемага—‘.


” кого на кол—÷нах?


Ќа iен—÷ по колу розставл€ютьс€ ст—÷льц—÷. Ќа них с—÷дають граюч—÷ - чолов—÷ки й ж—÷нки. ¬ибира—‘тьс€ що водить. …ому зав'€зують ока. ¬ключа—‘тьс€ музика, —÷ що водить —÷де по колу. як т—÷льки музика перерива—‘тьс€, що водить зупин€—‘тьс€ й с—÷да—‘ на кол—÷на до тому, б—÷л€ кого в—÷н зупинивс€. “ой, до кого в—÷н с—÷л, повинен затамувати подих —÷ не видати себе. –∆нш—÷ запитують: "” кого?ї якщо що водить угада—‘, у кого в—÷н сидить на кол—÷нах, те той ста—‘ що водить.



—траницы: Ќазад 1 ¬перед