ѕлануванн€ доход—÷в та витрат в комерц—÷йному банку

дипломна€ работа: ‘инансовые науки

ƒокументы: [1]   Word-174875.doc —траницы: Ќазад 1 ¬перед

«м—÷ст


¬ступ

–озд—÷л –∆. “еоретико-методолог—÷чн—÷ основи регулюванн€ доход—÷в та витрат комерц—÷йного банку.

    1. ’арактеристика джерел формуванн€ валового доходу
    1. ”правл—÷нн€ умовно-пост—÷йними —÷ зм—÷нними витратами
    2. ћетодика обл—÷ку результат—÷в комерц—÷йно—„ д—÷€льност—÷
    3. ”загальненн€ заруб—÷жного —÷ в—÷тчизн€ного досв—÷ду створенн€ банк—÷вських резерв—÷в

–озд—÷л –∆–∆. ѕлануванн€ доход—÷в та витрат в акц—÷онерному банку соц—÷ального розвитку тјЁ ”крсоцбанк тјЁ.

2.1.¬и€вленн€ на€вних ф—÷нансових можливостей тјЁ ”крсоцбанку

2.2.ќц—÷нка ефективност—÷ д—÷€льност—÷ тјЁ ”крсоцбанку тјЁ за 2004-2006 р. р

2.3.ќбгрунтуванн€ вартост—÷ банк—÷вських послуг ( 2007 р—÷к)

з урахуванн€м структури витрат

–озд—÷л –∆–∆–∆. –озробка заход—÷в —÷з п—÷двищенн€ рейтингу банк—÷вських установ

3.1.ѕошук оптимально—„ методики рейтингового оц—÷нюванн€

3.2.Ўл€хи покращенн€ конкурентоздатност—÷ в—÷тчизн€них банк—÷в

¬исновки

—писок л—÷тератури

ƒодатки

¬—“”ѕ


–инкова економ—÷ка вимага—‘ в—÷д укра—„нських комерц—÷йних банк—÷в п—÷двищенн€ ефективност—÷ управл—÷нн€ банк—÷вською д—÷€льн—÷стю. ¬ажлива роль у реал—÷зац—÷—„ ц—÷—‘—„ задач—÷ в—÷дводитьс€ анал—÷зу банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷.

« його допомогою виробл€ютьс€ стратег—÷€ —÷ тактика розвитку банку, об“—рунтовуютьс€ плани й управл—÷нськ—÷ р—÷шенн€, зд—÷йсню—‘тьс€ контроль за —„хн—÷м виконанн€м, ви€вл€ютьс€ резерви п—÷двищенн€ ефективност—÷ проведенн€ активних —÷ пасивних операц—÷й, оц—÷нюютьс€ результати д—÷€льност—÷ банку, його окремих п—÷дрозд—÷л—÷в. “аким чином, усп—÷шний розвиток —÷ над—÷йн—÷сть банк—÷всько—„ системи ”кра—„ни в сформованих економ—÷чних умовах багато в чому залежить в—÷д постановки в комерц—÷йних банках анал—÷тично—„ роботи, що дозвол€—‘ давати реальну —÷ всеб—÷чну оц—÷нку дос€гнутим результатам д—÷€льност—÷ банк—÷в, ви€вл€ти —„хн—÷ сильн—÷ —÷ слабк—÷ сторони, визначати конкретн—÷ шл€хи вир—÷шенн€ виникаючих проблем. јнал—÷з банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷ —‘ основою ефективного управл—÷нн€ банком, вих—÷дною базою прийн€тт€ управл—÷нських р—÷шень на вс—÷х р—÷вн€х банк—÷вського менеджменту.

¬—÷домо, що, коли в банку будуть кл—÷—‘нти, то й банк у такому раз—÷ буде процв—÷тати, —÷ навпаки. јле у той же час, €кщо банк переживатиме скрутне ф—÷нансове становище —÷ не зможе вчасно —÷ повн—÷стю виконувати сво—„ зобов'€занн€, то кл—÷—‘нти такого банку так само можуть —÷стотно постраждати, бо вони збер—÷гають сво—„ кошти на р—÷зних банк—÷вських рахунках. ¬арто також окремо вид—÷лити населенн€ кра—„ни, чи—„ заощадженн€ —‘ одним —÷з самих зручних вид—÷в банк—÷вських ресурс—÷в (тому що це ресурси довгострокового характеру —÷ пор—÷вн€но недорог—÷, що спри€—‘ одержанню банком пор—÷вн€но високого прибутку). “ому держава, будучи за  онституц—÷—‘ю ”кра—„ни гарантом стаб—÷льност—÷ в кра—„н—÷ (зокрема й у грошово-кредитн—÷й сфер—÷), п—÷клу—‘тьс€ про м—÷ць банк—÷всько—„ системи. Ќа це спр€мовано д—÷€льн—÷сть такого державного органу €к Ќац—÷ональний банк ”кра—„ни (ЌЅ”), одн—÷—‘ю з функц—÷й €кого —÷ —‘ забезпеченн€ стаб—÷льност—÷ банк—÷всько—„ системи кра—„ни.

≈коном—÷чна криза, що в—÷дбува—‘тьс€ в кра—„н—÷, з граничною €сн—÷стю показала роль банк—÷в €к опорних пункт—÷в плат—÷жного обороту народного господарства. ќднак на даному етап—÷ розвитку банк—÷всько—„ системи комерц—÷йн—÷ банки переживають важк—÷ часи становленн€. Ѕагато з них ц—÷кавл€тьс€ не прибутком, а €ким чином висто€ти та не поповнити р€ди банкрут—÷в. ÷е звтјў€зано не т—÷льки з економ—÷чною нестаб—÷льн—÷стю в ”кра—„н—÷, але й з тим, що д—÷€льн—÷сть банк—÷в повтјў€зана з великим ризиком, €ким необх—÷дно вм—÷ло управл€ти.

Ѕанк можна назвати "лакмусовим пап—÷рцемтјЁ функц—÷онуванн€ народного господарства в ц—÷лому. ѕри спри€тливих умовах та нормальних темпах розвитку народногосподарського комплексу в ц—÷лому добре розвиваютьс€ —÷ банк—÷вськ—÷ установи; а у випадку пог—÷ршенн€ ф—÷нансового стану п—÷дпри—‘мств, деф—÷циту ф—÷нанс—÷в держави, в сфер—÷ ф—÷нансово-кредитних установ зтјў€вл€ютьс€ проблеми з в—÷льними грошовими коштами, зб—÷льшу—‘тьс€ контроль з боку Ќац—÷онального банку та —÷нших дежавних орган—÷в, що зменшу—‘ —÷н—÷ц—÷ативу —÷ в к—÷нцевому результат—÷ вплива—‘ на насл—÷дки роботи банк—÷всько—„ установи, тобто прибуток. “ому проблеми розвитку банк—÷всько—„ системи тј‘ це в першу чергу проблеми розвитку економ—÷ки в ц—÷лому.

¬иб—÷р дано—„ теми обумовлю—‘тьс€ тим, що в сучасних умовах питанн€ плануванн€ доход—÷в та витрат комерц—÷йних банк—÷в —÷ забезпеченн€ —„х стаб—÷льност—÷ набувають особливо—„ гостроти та потребують серйозного вивченн€.

ћетою дано—„ роботи —‘ досл—÷дженн€ сучасного стану процес—÷в плануванн€ та формуванн€ доход—÷в банку, управл—÷нн€ витратами —÷ використанн€ результат—÷в д—÷€льност—÷ комерц—÷йних банк—÷в ”кра—„ни, ви€вленн€ основних проблем та недол—÷к—÷в в д—÷€льност—÷ банк—÷в та пошук шл€х—÷в —„х усуненн€.

“аким чином, обтјў—‘ктом досл—÷дженн€ дано—„ роботи —‘ доходи —÷ витрати, а предметом тј‘ особливост—÷ його плануванн€ в комерц—÷йних банках.

«г—÷дно з метою роботи, була визначена наступна структура дано—„ роботи:

  • –озд—÷л –∆ - розкрива—‘ особливост—÷ д—÷€льност—÷ банку €к субтјў—‘кта п—÷дпри—‘мницько—„ д—÷€льност—÷, визнача—‘ теоретико-методолог—÷чн—÷ основи регулюванн€ доход—÷в та витрат комерц—÷йного банку.
  • –озд—÷л –∆–∆ - –озкрива—‘ механ—÷зм зд—÷йсненн€ плануванн€ доход—÷в та витрат комерц—÷йного банку на приклад—÷ акц—÷онерного банку соц—÷ального розвитку тјЁ”крсоцбанкутјЁ. ¬и€вл€—‘ на€вн—÷ ф—÷нансов—÷ можливост—÷ банку, розгл€да—‘тьс€ ефективн—÷сть д—÷€льност—÷ тјЁ”крсоцбанкутјЁ в пер—÷од з 2004-2006 роки та анал—÷зу—‘ варт—÷сть послуг з урахуванн€м структури витрат банку.
  • –озд—÷л –∆–∆–∆ - –озгл€да—‘ сучасний стан банк—÷всько—„ системи та укра—„нських комерц—÷йних банк—÷в зокрема з висв—÷тленн€м проблем, що безпосередньо стосуютьс€ д—÷€льност—÷ комерц—÷йних банк—÷в на ”кра—„н—÷. “акож пропону—‘ заходи з п—÷двищенн€ рейтингу банк—÷вських установ, ефективност—÷ д—÷€льност—÷ та —„х ф—÷нансово—„ ст—÷йкост—÷.

ѕо завершенн—÷ роботи зроблен—÷ висновки в процес—÷ досл—÷дженн€ питанн€ плануван€ доход—÷в та витрат комерц—÷йних банк—÷в.

ѕри виконанн—÷ дипломно—„ роботи були використан—÷ р—÷зн—÷ методи економ—÷чних досл—÷джень €к загальнонауков—÷, так —÷ специф—÷чн—÷. ƒо перших в—÷днос€тьс€ методи формально—„ та д—÷алектично—„ лог—÷ки, до других тј‘ статистичн—÷ методи.

“еоретична частина досл—÷дженн€ дано—„ теми зд—÷йснювалась на п—÷дстав—÷ наукових роб—÷т таких вчених €к √ладких ƒ.ћ., ƒавидова Ћ.¬., ¬овчак ќ.ƒ., ƒонченко Ћ.¬.,  ириченко ќ.–∆., «аруба ё.ќ., —то€н ¬.ћ., –аевський  .–ƒ. та —÷н., а практична - на основ—÷ фактичних даних, представлених ƒепартаментом банк—÷вського нагл€ду та ƒепартаментом бухгалтерського обл—÷ку та розрахунк—÷в в акц—÷онерному банку соц—÷ального розвитку тјЁ”крсоцбанктјЁ, планово-економ—÷чним управл—÷нн€м, управл—÷нн€м ресурсно—„ д—÷€льност—÷, департаментом —÷нформац—÷йно-комун—÷кац—÷йних систем, кредитним в—÷дд—÷лом.

–ќ«ƒ–∆Ћ –∆ “еоретико-методолог—÷чн—÷ основи регулюванн€ доход—÷в та витрат комерц—÷йного банку


    1. ’арактеристика джерел формуванн€ валового доходу


ƒжерелами доход—÷в комерц—÷йного банку —‘ р—÷зн—÷ види б—÷знесу. ƒо елемент—÷в банк—÷вського б—÷знесу можна в—÷днести: позичковий б—÷знес, дисконт-б—÷знес, охоронний б—÷знес, гарант—÷йну д—÷€льн—÷сть банку, б—÷знес з ц—÷нними паперами, б—÷знес, заснований на прийом—÷ внеск—÷в —÷ зд—÷йсненн—÷ операц—÷й з дорученн€ вкладник—÷в, на кореспондентських в—÷дносинах з —÷ншими банками, на наданн—÷ нетрадиц—÷йних банк—÷вських послуг.

ѕозичковий б—÷знес включа—‘ два складених елементи - наданн€ позичок кл—÷—‘нтам (юридичним —÷ ф—÷зичним особам) —÷ передача в тимчасове користуванн€ в—÷льних ресурс—÷в —÷ншим комерц—÷йним банкам за процентну винагороду. ƒруга частина позичкового б—÷знесу може мати форму м—÷жбанк—÷вського кредиту або терм—÷нового депозиту в —÷ншому банку. ”мовою розвитку позичкового б—÷знесу у вид—÷ продажу в—÷льних ресурс—÷в —‘ на€вн—÷сть л—÷н—÷й оперативного зв'€зку м—÷ж кредитними установами, по€ва над—÷йних посередник—÷в, що спец—÷ал—÷зуютьс€ на перерозпод—÷л—÷ ресурс—÷в на банк—÷вському ринку, а також розумне керуванн€ коррахунком. ƒоход в—÷д позичкового б—÷знесу виступа—‘ у форм—÷ в—÷дсотка.

ƒисконт-б—÷знес заснован на операц—÷€х по покупц—÷ банком неоплачених вексел—÷в, чек—÷в —÷ вимог з визначеною знижкою - дисконтом. –—÷зновидом б—÷знесу —‘ факторингов—÷ операц—÷—„ банку. ќстанн—÷ можуть бути двох вид—÷в: —÷з правом регресу (з оборотом ) —÷ без права регресу (без обороту ). ” першому випадку банк ма—‘ право ст€гнути непогашене платником зобов'€занн€ з одержувача засоб—÷в (постачальника). ¬ другому випадку такого права в банку нема—‘ —÷ в—÷н тому ризику—‘ б—÷льше, вимагаючи —÷ б—÷льш сол—÷дну винагороду. ¬инагорода банку за факторинговую операц—÷ю зменшу—‘ доход постачальника в—÷д продано—„ продукц—÷—„, представл€—‘ знижку з —„—„ вартост—÷.

…ого розм—÷р склада—‘тьс€ з двох елемент—÷в: 1) в—÷дсотка за використанн€ кредитних ресурс—÷в банку за пер—÷од в—÷д покупки —„м неоплачено—„ вимоги до надходженн€ платежу —÷ 2) ком—÷с—÷йн—÷ винагороди за послугу, величина €кого колива—‘тьс€ в залежност—÷ в—÷д ризику, зв'€заного з видом факторингово—„ операц—÷—„. ќск—÷льки ком—÷с—÷€ при факторингових операц—÷€х сполучена з процентними платежами за варт—÷сть ресурс—÷в, —÷ розм—÷р дисконту встановлю—‘тьс€ у в—÷дсотку в—÷д вартост—÷ вимоги, доход в—÷д факторингових операц—÷й звичайно в—÷днос€ть до процентних доход—÷в банку [11, с.21-27].

ќхоронний б—÷знес заснований на трастових (дов—÷рчих) —÷ агентських послугах, €ким в—÷дпов—÷дають —÷ банк—÷вськ—÷ операц—÷—„. ÷ей б—÷знес да—‘ банков—÷ доход у форм—÷ ком—÷с—÷—„ за керуванн€ майном кл—÷—‘нта (нерухом—÷стю, ц—÷нними паперами, засобами на рахунку) або за виконанн€ окремих конкретних операц—÷й з дорученн€, зв'€заних з цим майном. Ќаприклад, на основ—÷ трастового договору банк бере на себе зобов'€занн€ по розм—÷щенню кошт—÷в кл—÷—‘нта, зобов'€зуючи забезпечити останньому визначений р—÷вень доходу. ѕри агентських послугах кл—÷—‘нт ч—÷тко обмовл€—‘ зм—÷ст операц—÷—„ по розм—÷щенню його засоб—÷в.

ѕри трастових операц—÷€х ризик б—÷льше в зв'€зку з тим, що доход кл—÷—‘нта, обумовлений договором, може бути менше доходу банку. ¬—÷дпов—÷дно —÷ ком—÷с—÷€ за трастов—÷ послуги вища, н—÷ж по агентських операц—÷€х. ÷€ особлив—÷сть визнача—‘ —÷ структуру ком—÷с—÷йно—„ винагороди за трастов—÷ послуги. ¬оно включа—‘ звичайно ф—÷ксовану винагороду за керуванн€ майном —÷ винагорода за результатами роботи, €кщо доход в—÷д трастово—„ операц—÷—„ вище, н—÷ж догов—÷рний доход кл—÷—‘нта —÷ ф—÷ксована винагорода банку.

Ѕ—÷знес з ц—÷нними паперами склада—‘тьс€ з таких складених елемент—÷в, €к випуск самим банком ц—÷нних папер—÷в —÷ реал—÷зац—÷€ —„х на ринку, операц—÷—„ на вторинному ринку з ц—÷нними паперами —÷нших ем—÷тент—÷в, послуги, зв'€зан—÷ з приватизац—÷—‘ю п—÷дпри—‘мств. ƒоход банку в—÷д цього виду комерц—÷—„ склада—‘тьс€ з курсово—„ р—÷зниц—÷ при продаж—÷ сво—„х ц—÷нних папер—÷в —÷ папер—÷в —÷нших ем—÷тент—÷в, ком—÷с—÷—„ за послуги по приватизац—÷—„ (доведенн€ до необх—÷дних стандарт—÷в зв—÷тност—÷ приватизованого п—÷дпри—‘мства, оц—÷нка його вартост—÷, випуск —÷ розм—÷щенн€ акц—÷й, веденн€ ре—‘стру).

√арант—÷йна д—÷€льн—÷сть банку да—‘ доход у пр€м—÷й грошов—÷й форм—÷ або зв'€зана з опосередкованою вигодою. «а видачу в р—÷зних формах гарант—÷й —÷ порук сво—„м кл—÷—‘нтам дл€ зд—÷йсненн€ ними розрахунк—÷в —÷ одержанн€ кредиту, банк може одержувати ком—÷с—÷йну винагороду в грошов—÷й форм—÷. ћожлива —÷ безкоштовна гарант—÷йна д—÷€льн—÷сть, коли кл—÷—‘нт виг—÷дний дл€ банку з погл€ду п—÷дтримки —÷м—÷джу, одержанн€ виг—÷дних послуг —÷ т.д.

Ѕ—÷знес, зв'€заний —÷з залученн€м внеск—÷в —÷ зд—÷йсненн€м операц—÷й з дорученн€ вкладник—÷в, да—‘ можлив—÷сть одержувати доход у наступних формах:

  • ком—÷с—÷йна винагорода за:

а) в—÷дкритт€ рахунка;

б) веденн€ рахунка;

  • ф—÷ксована ком—÷с—÷€ за пер—÷од (у грошових одиниц€х);
  • ком—÷с—÷€ з обороту (% в—÷д обороту );

в) наданн€ виписок про операц—÷—„ по рахунку :

г) закритт€ рахунок;

д) зд—÷йсненн€ операц—÷й по видач—÷ гот—÷вки або розрахункового характеру.

ƒоходи банку можуть складатис€ з ус—÷х або частини перерахованих форм винагород. ƒжерелом доходу можуть бути кореспондентськ—÷ в—÷дносини, коли банк одержу—‘ в—÷дсоток в—÷д кредитового сальдо на коррахунку в —÷ншому банку або банк—÷вському об'—‘днанн—÷. ƒоход залежить в—÷д р—÷вн€ процентно—„ ставки, пор€дку нарахуванн€ просп—÷вана, розм—÷ру —÷ тривалост—÷ кредитового сальдо.

ƒоход в—÷д нетрадиц—÷йних послуг банку склада—‘тьс€ з доходу в—÷д л—÷зингових, —÷нформац—÷йних, консультац—÷йних послуг, послуг по обм—÷ну валюти, навчанню кл—÷—‘нт—÷в та —÷нших. ƒоход в—÷д л—÷зингових операц—÷й включають л—÷зингов—÷ платеж—÷, процентн—÷ платеж—÷ —÷ ком—÷с—÷ю за послуги.

ƒоходи неординарного (непередбаченого ) характеру, зв'€зан—÷ з разовими угодами по реал—÷зац—÷—„ майна банку. ƒоход утворю—‘тьс€ у випадку перевищенн€ ринково—„ ц—÷ни над балансовою оц—÷нкою. ” противному випадку операц—÷—„ зв'€зан—÷ з витратою, що утворить пр€мий збиток банку.

“аким чином, ус—÷ види доход—÷в комерц—÷йного банку за формою можна розд—÷лити на три групи:

1) процентний доход ;

2) доход у форм—÷ ком—÷с—÷й в—÷д послуг банку;

3) —÷нш—÷ види (доходи в—÷д операц—÷й на ринку у вид—÷ курсових р—÷зниць, р—÷зниц—÷ м—÷ж балансовою —÷ ринковою ц—÷ною проданого майна, переоц—÷нка ном—÷налу ц—÷нних папер—÷в —÷ —÷нших актив—÷в, отриман—÷ штрафи, пен—÷, неустойки.

ѕроцентний доход може сполучитис€ з ком—÷с—÷—‘ю. Ќаприклад, при кредитних —÷ факторингових операц—÷€х банк може одержувати одночасно процентн—÷ платеж—÷ —÷ ком—÷с—÷ю.  ом—÷с—÷—„ за р—÷зн—÷ послуги можуть по—‘днуватис€ . Ќаприклад, ком—÷с—÷йн—÷ за орган—÷зац—÷ю позики або розм—÷щенн€ обл—÷гац—÷й можуть включати плату за консультуванн€. ќстанн€ буде отримана банком т—÷льки в тому випадку, €кщо угода в—÷дбудетьс€ ( ƒодаток ¬ ).

ƒоходи в—÷д послуг у вс—÷х перерахованих формах повинн—÷ в—÷дшкодовувати витрати банку, покривати ризики —÷ створювати прибуток. –∆ншою загальною рисою ус—÷х форм доходу —‘ —„хн—÷й ц—÷нн—÷сно—„ характер. ÷—÷на на банк—÷вському ринку, €к —÷ на будь-€кому —÷ншому, форму—‘тьс€ п—÷д впливом попиту та пропозиц—÷—„. ” той же час кожна з форм доходу ма—‘ свою специф—÷ку.

ѕозичковий в—÷дсоток —‘ сво—‘р—÷дною ц—÷ною вартост—÷, що позича—‘тьс€ в тимчасове користуванн€.  ласиф—÷кац—÷€ вид—÷в позичкового в—÷дсотка “—рунту—‘тьс€ на формах кредиту (комерц—÷йний в—÷дсоток, банк—÷вський, споживчий —÷ т.д.), видах кредитних установ (обл—÷ковий в—÷дсоток ÷ентрального банку, банк—÷вський, ломбардний), терм—÷нах позичок (по позичках короткостроковим або ставки грошового ринку, по довгострокових позичках або ставки по обл—÷гац—÷йних позиках), видах позичок (в—÷дсоток по позичках в оборотн—÷ кошти по овердрафт—÷ , по обл—÷ку вексел—÷в, по ц—÷льових позичках —÷ т.д.), видах операц—÷й (в—÷дсоток по позичках, по м—÷жбанк—÷вських кредитах, депозитний), по способ—÷ нарахуванн€ (прост—÷ —÷ складн—÷ в—÷дсотки, звичайн—÷ —÷ точн—÷ —÷ т.д.).

Ќезалежно в—÷д виду догов—÷рний позичковий в—÷дсоток форму—‘тьс€ на основ—÷ ц—÷ни кредитних ресурс—÷в —÷ марж—÷, необх—÷дно—„ дл€ даного комерц—÷йного банку. ѕри цьому ц—÷на кредитних ресурс—÷в повинна враховуватис€ не ринкова (ц—÷на залученн€ ресурс—÷в), а реальна. ¬—÷дхиленн€ реально—„ ц—÷ни ресурс—÷в в—÷д ринково—„ в—÷дбува—‘тьс€ п—÷д впливом норми обов'€зкових резерв—÷в, пор€дку в—÷днесенн€ процентно—„ витрати банку на соб—÷варт—÷сть —÷ д—÷ючу систему оподатковуванн€. ƒостатн€ дл€ банку процентна маржа повинна покривати загальнобанк—÷вськ—÷ витрати —÷ створювати прибуток.  р—÷м того, догов—÷рний повинний враховувати темпи —÷нфл€ц—÷—„ —÷ банк—÷вськ—÷ ризики [25, с.43-44].

 ом—÷с—÷€ - назва винагороди за банк—÷вськ—÷ операц—÷—„ (послуги), що походить в—÷д латинського слова "com—÷ss—÷o" (дорученн€). ¬ основ—÷ визначенн€ —„—„ розм—÷ру лежить соб—÷варт—÷сть послуги —÷ необх—÷дний прибуток. јле в залежност—÷ в—÷д попиту та пропозиц—÷—„ на ринку даного виду банк—÷вських послуг ком—÷с—÷€ (тариф) може бути вище —÷ нижче соб—÷вартост—÷. Ќеобх—÷дний регул€рний контроль за фактичною соб—÷варт—÷стю послуг —÷ в—÷дхиленн€м ц—÷—‘—„ соб—÷вартост—÷ в—÷д ринково—„ ц—÷ни. Ќа ц—÷й основ—÷ вир—÷шу—‘тьс€ питанн€ про заходи, але зниженню соб—÷вартост—÷ послуг, по напр€мку розвитку послуг —÷ т.д.

ѕо способ—÷ обл—÷ку вс—÷ доходи можна розд—÷лити на двох груп:

  1. доходи, що враховуютьс€ на дох—÷дних рахунках.
  2. доходи, €к—÷ в—÷днос€тьс€ на рахунок "ѕрибутки та збитки зв—÷тного року".

ƒжерела доходу под—÷л€ютьс€ на стаб—÷льн—÷ —÷ нестаб—÷льн—÷. ƒо в—÷дносно стаб—÷льних джерел доходу в—÷днос€ть процентний доход —÷ безпроцентний доход в—÷д банк—÷вських послуг, нестаб—÷льним - доходи в—÷д операц—÷й з ц—÷нними паперами на вторинному ринку, в—÷д непередбачених (неординарних) операц—÷й.

” наших умовах багато банк—÷в можуть включати в групу нестаб—÷льних джерел доходи в—÷д валютних операц—÷й. Ѕажаним напр€мком розвитку банку —‘ зростанн€ доход—÷в за рахунок стаб—÷льних джерел, в—÷дсутност—÷ значного впливу нестаб—÷льних джерел доходу на зростанн€ чистого прибутку.


1.2. ”правл—÷нн€ умовно-пост—÷йними —÷ зм—÷нними витратами


¬итрати комерц—÷йного банку можна класиф—÷кувати за формою —÷ способом обл—÷ку. «а формою розр—÷зн€ютьс€ зм—÷нними витратами (процентн—÷ витрати), в—÷дносно пост—÷йними (безпроцентн—÷) та —÷нш—÷ витрати.

«м—÷нн—÷ витрати складаютьс€ з в—÷дсотк—÷в, сплачених кл—÷—‘нтам по вкладах до запитанн€ —÷ терм—÷нових депозит—÷в, депозитам —÷нших банк—÷в, за кредитн—÷ ресурси, куплен—÷ в —÷нших банк—÷в, випущеним ц—÷нним паперам.

¬—÷дносно пост—÷йними витрати включають частина загальбанк—÷вських операц—÷йних витрат —÷ ус—÷ витрати на зм—÷ст апарата керуванн€ .

–∆нш—÷ витрати зв'€зан—÷ з—÷ створенн€м резерв—÷в, €к—÷ в—÷днос€тьс€ на соб—÷варт—÷сть банк—÷вських операц—÷й, сплатою податк—÷в, збитками в—÷д спекул€тивних операц—÷й на ринку ц—÷нних папер—÷в, валютному ринку , в—÷д продажу майна банку —÷ т.д.

ѕо способ—÷ обл—÷ку вид—÷л€ють три групи витрат:

1) операц—÷йн—÷ —÷ р—÷зн—÷ витрати банку;

2) витрати на зм—÷ст апарата керуванн€;

3) штрафи, пен—÷ —÷ неустойки, сплачен—÷ банком.

ƒо операц—÷йних —÷ р—÷зних витрат банку в—÷дноситьс€ частина податк—÷в, що сплачуютьс€ банком, що сплачуютьс€ в—÷дсотки за прит€гнут—÷ ресурси, амортизац—÷€ основних фонд—÷в, знос ћЅѕ —÷ нематер—÷альних актив—÷в, витрати по оренд—÷, на рекламу, оплату послуг обчислювальних центр—÷в, поштов—÷ —÷ телеграфн—÷ витрати, плата за навчанн€, за бланки, магн—÷тн—÷ нос—÷—„ —÷нформац—÷—„, пакувальн—÷ матер—÷али —÷ де€к—÷ —÷нш—÷ витрати некап—÷тального характеру. як видно з цього перел—÷ку, операц—÷йн—÷ витрати под—÷л€ютьс€ на процентн—÷, безпроцентн—÷ та —÷нш—÷. ƒо операц—÷йних витрат банку в—÷дноситьс€ т—÷льки частина податк—÷в банку: податок на майно, податок на користувач—÷в автомоб—÷льних дор—÷г , податок —÷з "асник—÷в транспортних засоб—÷в, податок на придбанн€ автотранспортних засоб—÷в, податок на землю, податок на додану варт—÷сть, спец—÷альний податок у фонди ф—÷нансово—„ п—÷дтримки найважлив—÷ших галузей народного господарства. ”се це - податки, €к—÷ в—÷днос€тьс€ на соб—÷варт—÷сть банк—÷вських операц—÷й. ѕодаток на прибуток на в—÷дм—÷ну в—÷д перерахованих операц—÷й сплачу—‘тьс€ з балансового прибутку банку, тобто —‘ одним з напр€мк—÷в —„—„ розпод—÷лу.

ƒо друго—„ групи - витрати на зм—÷ст апарата керуванн€ - в—÷дносилас€ зарплата, прем—÷€ й —÷нш—÷ виплати стимулюючого —÷ характеру, що компенсу—‘, перерахуванн€ у фонди соц—÷ального призначенн€, витрати по зм—÷сту будинк—÷в, устаткуванн€ —÷ легкових автомоб—÷л—÷в, на охорону, представницьк—÷, командировочн—÷ —÷ канцел€рськ—÷ витрати та —÷н. ѕо характеру ц€ група витрат в—÷дноситьс€ до безпроцентних витрат [16, с.39- 42].

ƒе€к—÷ витрати можуть в—÷дноситис€ на видатков—÷ рахунки банку, тобто на соб—÷варт—÷сть його операц—÷й, у межах законодавчих норм. ÷е - витрати на в—÷др€дженн€, компенсац—÷—„ за службов—÷ по—„здки на особистих автомоб—÷л€х, представницьк—÷ витрати, витрати на рекламу, процентн—÷ витрати на оплату м—÷жбанк—÷вського кредиту.

¬ид—÷л€—‘тьс€ також група витрат, що в—÷дноситьс€ безпосередньо на рахунок "ѕрибутки та збитки зв—÷тного року": збитки в—÷д розкрадань, прорахунки —÷ нестач—÷ по касових операц—÷€х, збитки в—÷д прийн€тт€ неплатоспроможних —÷ фальшивих грошових знак—÷в —÷ монети. ”с—÷ ц—÷ витрати по зм—÷сту представл€ють пр€м—÷ збитки банку.

¬—÷дносно пост—÷йними витратами комерц—÷йного банку —‘:

  • зароб—÷тна плата;
  • придбанн€ або виготовленн€ бланк—÷в —÷ канцел€рських товар—÷в;
  • утриманн€ прим—÷щень, охорони та протипожежно—„ сигнал—÷зац—÷—„
  • амортизац—÷йн—÷ в—÷драхуванн€ та —÷нш—÷.

«м—÷нними витратами банку —‘:

  • виплата процент—÷в по вкладах, депозитах —÷ м—÷жбанк—÷вському кредиту;
  • плата за послуги рег—÷онально—„ розрахунково—„ палати —÷ рег—÷онального розрахунково-касового центру;
  • витрати на рекламу;
  • витрати на в—÷др€дженн€;
  • поштово-телеграфн—÷ витрати та —÷нш—÷

” останн—÷ роки спостер—÷га—‘тьс€ зр—÷ст питомо—„ ваги видатк—÷в на виплату в—÷дсотк—÷в по вкладах кл—÷—‘нт—÷в. ÷е по€сню—‘тьс€, по-перше, п—÷двищенн€м р—÷вн€ процентних ставок по депозитах у результат—÷ посиленн€ конкурентно—„ боротьби —÷ по-друге, зб—÷льшенн€м питомо—„ ваги депозитних рахунк—÷в у загальн—÷й сум—÷ прит€гнутих кошт—÷в.

Ѕанки, що виконують м—÷жнародн—÷ розрахунков—÷ операц—÷—„, сплачують ком—÷с—÷йн—÷ банку, що викону—‘ дорученн€ на зд—÷йсненн€ операц—÷й (акредитивних, —÷нкасових —÷ —÷н.). јле к—÷нцевим платником виступа—‘ кл—÷—‘нт банку, —÷з дорученн€ €кого проведена операц—÷€. Ѕанк у повному обс€з—÷ спису—‘ з його рахунку сплачену —„м ком—÷с—÷ю. ¬идатки банку на утриманн€ й експлуатац—÷ю будинк—÷в —÷ устаткуванн€, оплату персоналу —÷ соц—÷альн—÷ пос—÷бники нос€ть щодо пост—÷йний характер. –«хн€ питома вага в загальн—÷й сум—÷ видатк—÷в банку дуже значний.

¬изначена частина кошт—÷в банка витрача—‘тьс€ на створенн€ резерв—÷в. –∆нш—÷ видатки в рахунку прибутк—÷в —÷ збитк—÷в банку показуютьс€ по статт—÷ "–∆нш—÷ операц—÷йн—÷ видаткиї. ÷е внески, видатки на рекламу, —÷нвентар —÷ матер—÷али, на оплату послуг аудиторських ф—÷рм, судов—÷ —÷ транспортн—÷ витрати, а також де€к—÷ види податк—÷в. «р—÷ст операц—÷йних видатк—÷в не т—÷льки в—÷дбива—‘ неспри€тливий стан кон'юнктури ринку, на €кому банк залуча—‘ ресурси, але —÷ може св—÷дчити про пог—÷ршенн€ менеджменту [29, с.716-745].

ќсоблива увага заслугову—‘ оц—÷нка двох груп статей: видатки, повтјў€зан—÷ з забезпеченн€м функц—÷онуванн€ банку (особливо адм—÷н—÷стративно-господарськ—÷) —÷ видатки, повтјў€зан—÷ з п—÷двищенн€м ризикованост—÷ банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷ (створенн€ обовтјў€зкових —÷ —÷нших страхових резерв—÷в).

”правл—÷нн€ витратами тј‘ це процес ц—÷леспр€мованого формуванн€ витрат щодо —„хн—÷х вид—÷в, м—÷iь та нос—÷—„в за пост—÷йного контролю р—÷вн€ витрат —÷стимулюванн€ —„хнього зниженн€. ¬оно —‘ важливою функц—÷—‘ю економ—÷чного механ—÷зму будь-€кого п—÷дпри—‘мства. —истема управл—÷нн€ витратами ма—‘ функц—÷ональний та орган—÷зац—÷йний аспекти.

¬она включа—‘ так—÷ орган—÷зац—÷йн—÷ п—÷дсистеми: пошук —÷ ви€вленн€ чинник—÷в економ—÷—„ ресурс—÷в; нормуванн€ витрат ресурс—÷в; плануванн€ витрат за —„хн—÷ми видами; обл—÷к та анал—÷з витрат; стимулюванн€ економ—÷—„ ресурс—÷в —÷ зниженн€ витрат. “акими п—÷дсистемами керують в—÷дпов—÷дн—÷ структурн—÷ одиниц—÷ п—÷дпри—‘мства залежно в—÷д його розм—÷ру (в—÷дд—÷ли, бюро, окрем—÷ виконавц—÷). ¬и€вленн€ й використанн€ чинник—÷в економ—÷—„ ресурс—÷в, зниженн€ витрат —‘ обов'€зком кожного прац—÷вника п—÷дпри—‘мства, передус—÷м спец—÷ал—÷ст—÷в —÷ кер—÷вник—÷в ус—÷х р—÷вн—÷в [30, с. 30 - 34].

ќрган—÷зац—÷йна структура банку схожа з —÷ншими п—÷дпри—‘мницькими структурами —÷ регламенту—‘тьс€ «аконами ”кра—„ни "ѕро господарськ—÷ товариства", "ѕро банки —÷ банк—÷вську д—÷€льн—÷сть" —÷ т. д.

Ѕезпосередньо д—÷€льн—÷стю комерц—÷йного банку керу—‘ правл—÷нн€, що несе в—÷дпов—÷дальн—÷сть перед загальними зборами акц—÷онер—÷в —÷ радою банку (рис.1.1)

 редитну стратег—÷ю та кредитну пол—÷тику банку форму—‘ кредитний ком—÷тет. ¬—÷н викону—‘ так—÷ функц—÷—„: затверджу—‘ орган—÷зац—÷йну структуру процесу кредитуванн€, встановлю—‘ напр€мки диверсиф—÷кац—÷—„ кредитного портфел€, анал—÷зу—‘ кредитний ризик портфел€ та —÷нших сутт—‘вих ризик—÷в, що пов'€зан—÷ з кредитуванн€м, оц—÷ню—‘ адекватн—÷сть резерв—÷в на можлив—÷ втрати за позиками, прийма—‘ р—÷шенн€ щодо наданн€ "великих" кредит—÷в та пер—÷одичне списанн€ безнад—÷йних позик.  онтроль за ф—÷нансово-господарською д—÷€льн—÷стю банку зд—÷йсню—‘ рев—÷з—÷йний ком—÷тет. Ѕез його висновку загальн—÷ збори акц—÷онер—÷в не правомочн—÷ затвердити баланс.

–ис.1.1 ќрган—÷зац—÷йна структура банку


–озпод—÷л на управл—÷нн€ та служби, а також п—÷дрозд—÷лу —„хньо—„ п—÷дтримки, проведено по вс—÷й систем—÷ банку. ”правл—÷нн€ витратами в банку передбача—‘ —„хню диференц—÷ац—÷ю за м—÷i€ми та центрами в—÷дпов—÷дальност—÷. ћ—÷iе витрат тј‘ це м—÷iе —„хнього формуванн€ (управл—÷нн€, служба, п—÷дрозд—÷л). ѕ—÷д центром в—÷дпов—÷дальност—÷ розум—÷ють орган—÷зац—÷йну —‘дн—÷сть м—÷iь витрат з центром, в—÷дпов—÷дальним за —„хн—÷й р—÷вень. ‘ормуванн€ м—÷iь витрат —÷ центр—÷в в—÷дпов—÷дальност—÷ зд—÷йсню—‘тьс€ за функц—÷ональною та територ—÷альною ознаками.

” першому випадку витрати локал—÷зуютьс€ в певн—÷й функц—÷ональн—÷й сфер—÷ д—÷€льност—÷ (маркетинг, матер—÷ально-техн—÷чне забезпеченн€,техн—÷чне обслуговуванн€ управл—÷нн€). “еритор—÷альн—÷ м—÷i€ витрат —÷ центри в—÷дпов—÷дальност—÷ включають орган—÷зац—÷йн—÷ п—÷дрозд—÷ли банку (в—÷дд—÷ли, ф—÷л—÷али), €к—÷ в—÷докремлен—÷ просторово. «а центрами в—÷дпов—÷дальност—÷ складаютьс€ кошториси (планов—÷ витрати), обчислюютьс€ фактичн—÷ витрати.

÷е уможливлю—‘ ефективний контроль за витрачанн€м ресурс—÷в. ѕри цьому важливе значенн€ ма—‘ под—÷л витрат стосовно кожного центру в—÷дпов—÷дальност—÷ на пр€м—÷ й непр€м—÷, зм—÷нн—÷ та пост—÷йн—÷. ѕерший под—÷л ма—‘ —÷стотне значенн€ дл€ визначенн€ соб—÷вартост—÷ окремих банк—÷вських продукт—÷в (калькулюванн€). ѕр€м—÷ витрати безпосередньо в—÷днос€ть на продукц—÷ю центр—÷в в—÷дпов—÷дальност—÷ (м—÷iь витрат), а непр€м—÷ тј‘ формуютьс€ в цих центрах, а пот—÷м розпод—÷л€ютьс€ м—÷ж окремими видами продукц—÷—„. ѕод—÷л витрат на зм—÷нн—÷ та пост—÷йн—÷ стосовно центр—÷в в—÷дпов—÷дальност—÷ (м—÷iь витрат) важливий дл€ складанн€ так званих гнучких кошторис—÷в та оц—÷нки д—÷€льност—÷. “аке розмежуванн€ витрат да—‘ змогу оперативно обчислювати кошториси дл€ р—÷зних вар—÷ант—÷в обс€гу ефективност—÷ д—÷€льност—÷, а також перераховувати планов—÷ витрати на фактичний обс€г продукц—÷—„ п—÷д час анал—÷зу та оц—÷нки роботи п—÷дрозд—÷л—÷в.

ќц—÷нку д—÷€льност—÷ центр—÷в дискрец—÷йних витрат зд—÷йснюють на п—÷дстав—÷ результат—÷в виконанн€ бюджет—÷в цих центр—÷в. –озробку стандарт—÷в витрат зд—÷йснюють п—÷дрозд—÷ли, €к—÷ в—÷дпов—÷дають за т—÷ чи —÷нш—÷ статт—÷ витрат.

ќсновою обл—÷ку за центрами в—÷дпов—÷дальност—÷ —‘ закр—÷пленн€ витрат —÷ доход—÷в за кер—÷вниками р—÷зних р—÷вн—÷в —÷ систематичний контроль за виконанн€м ними затверджених бюджет—÷в [42, с.74-79].

” зв'€зку з цим, першим кроком орган—÷зац—÷—„ такого обл—÷ку —‘ вид—÷ленн€ в—÷дпов—÷дних центр—÷в з метою закр—÷пленн€ в—÷дпов—÷дальност—÷. ƒл€ вид—÷ленн€ центр—÷в в—÷дпов—÷дальност—÷ насамперед беруть до уваги орган—÷зац—÷йну структуру банку, посадов—÷ —÷нструкц—÷—„, €к—÷ встановлюють права —÷ обов'€зки конкретних прац—÷вник—÷в.

Ѕ—÷льш—÷сть п—÷дрозд—÷л—÷в банку —‘ центрами витрат. ÷ентр витрат тј‘ центр в—÷дпов—÷дальност—÷, кер—÷вник €кого контролю—‘ установлен—÷ норми витрат.

”становлен—÷ норми витрат - це граничн—÷ витрати на окрем—÷ операц—÷—„ за даних орган—÷зац—÷йно-техн—÷чних умов функц—÷онуванн€. ¬они —‘ важливим чинником забезпеченн€ режиму жорстко—„ економ—÷—„ —÷ в—÷дпов—÷дно конкурентоспроможност—÷ банку.

” процес—÷ плануванн€ встановлюютьс€ граничн—÷ (допустим—÷) загальн—÷ витрати в п—÷дрозд—÷лах —÷ в ц—÷лому по банку (кошториси). ‘актичний р—÷вень витрат обчислю—‘тьс€ заданими поточного обл—÷ку. ѕор—÷вн€нн€ фактичних витрат з плановими (нормативними) да—‘ змогу в процес—÷ анал—÷зу оц—÷нювати роботу п—÷дрозд—÷л—÷в з використанн€ ресурс—÷в, з'€совувати причини в—÷дхилень фактичних витрат, в—÷д планових —÷ в—÷дпов—÷дно стимулювати прац—÷вник—÷в банку до —„хнього зниженн€.


1.3. ћетодика обл—÷ку результат—÷в комерц—÷йно—„ д—÷€льност—÷


Ѕухгалтерський (ф—÷нансовий) обл—÷к в банках ”кра—„ни - це складова системи обл—÷ку, що включа—‘ сукупн—÷сть правил, методик та процедур обл—÷ку дл€ ви€вленн€, вим—÷рюванн€, ре—‘страц—÷—„, накопиченн€, узагальненн€, збер—÷ганн€ та передаванн€ —÷нформац—÷—„ про операц—÷—„ банку зовн—÷шн—÷м користувачам, а також внутр—÷шн—÷м користувачам дл€ прийн€тт€ управл—÷нських р—÷шень.

Ѕухгалтерський обл—÷к банку —‘ складовою —÷нформац—÷йно—„ системи банку та включа—‘:

- обл—÷к операц—÷й за в—÷дпов—÷дними рахунками на п—÷дстав—÷ автоматизованих та ручних проводок. ќперац—÷€ банку - д—÷€ або под—÷€, €ка виклика—‘ зм—÷ни в ф—÷нансовому стан—÷ банку;

- складанн€ агрегованих та детальних зв—÷т—÷в.

Ѕухгалтерський обл—÷к та ф—÷нансова зв—÷тн—÷сть у банках ”кра—„ни “—рунтуютьс€ на таких принципах: повнота бухгалтерського обл—÷ку; дата операц—÷—„; превалюванн€ сутност—÷ над формою; автономн—÷сть; окреме в—÷дображенн€ актив—÷в та пасив—÷в; оц—÷нка; обачлив—÷сть; безперервн—÷сть; нарахуванн€ та в—÷дпов—÷дн—÷сть доход—÷в —÷ витрат; прийн€тн—÷сть вх—÷дного балансу; сутт—‘в—÷сть; в—÷дкрит—÷сть; консол—÷дац—÷€; стал—÷сть.

«м—÷на метод—÷в обл—÷ку потребу—‘ додаткового обгрунтуванн€ —÷ розкритт€ у ф—÷нансових зв—÷тах [39, с.111].

–егулюванн€ бухгалтерського обл—÷ку —÷ зв—÷тност—÷ в банках зд—÷йсню—‘ Ќац—÷ональний банк ”кра—„ни, €кий в—÷дпов—÷дно до «акону тјЁѕро банки та банк—÷вську д—÷€льн—÷стьтјЁ та ѕоложенн€ тјЁѕро орган—÷зац—÷ю бухгалтерського обл—÷ку та зв—÷тност—÷ в банк—÷вських установах ”кра—„нитјЁ та з урахуванн€м загальноприйн€то—„ у м—÷жнародн—÷й практиц—÷ системи обл—÷ку розробл€—‘ та затверджу—‘ ѕлан рахунк—÷в бухгалтерського обл—÷ку Ќац—÷онального банку ”кра—„ни, ѕлан рахунк—÷в бухгалтерського обл—÷ку комерц—÷йних банк—÷в ”кра—„ни та —÷нш—÷ нормативн—÷ документи щодо веденн€ бухгалтерського обл—÷ку —÷ складанн€ зв—÷тност—÷, €к—÷ —‘ обов'€зковими дл€ виконанн€ вс—÷ма банк—÷вськими установами на територ—÷—„ ”кра—„ни.

‘—÷нансовим результатом д—÷€льност—÷ комерц—÷йного банку —‘ прибуток, розм—÷р —÷ динам—÷ка, €кого в основному залежить в—÷д його доход—÷в та видатк—÷в.

ѕрибуток банку - це р—÷зниц€ м—÷ж його валовими доходами та валовими витратами. ƒл€ комерц—÷йних банк—÷в забезпеченн€ прибутковост—÷ - це першор€дна задача, €ку ставить перед собою вище кер—÷вництво. –∆нод—÷ €к ц—÷льовий показник вибира—‘тьс€ абсолютний показник прибутку, але част—÷ше всього використовують в—÷дносн—÷ показники, на зразок доходу на одну акц—÷ю, або прибутки на акц—÷онерний кап—÷тал. ÷—÷льов—÷ показники розраховуютьс€, €к правило, на основ—÷ результат—÷в колишньо—„ д—÷€льност—÷ —÷ в з—÷ставленн—÷ з показниками —÷нших банк—÷в.

ќсновна в—÷дм—÷нн—÷сть м—÷ж ф—÷нансовим обл—÷ком у банках та в —÷нших об'—‘ктах господарсько—„ д—÷€льност—÷ пол€га—‘ в джерел—÷ доход—÷в —÷ структур—÷ витрат. —клад доход—÷в —÷ витрат обумовлений ф—÷нансовою природою банк—÷всько—„ справи, €ка —÷ визнача—‘ об'—‘кти обл—÷ку.

ѕри класиф—÷кац—÷—„ доход—÷в —÷ витрат банку виход€ть —÷з загальноприйн€тих критер—÷—„в:

тј‘ доходи групують за джерелами отриманн€ —÷ впливом на ф—÷нансовий результат;

тј‘ витрати за елементами —÷ характером затрат.

” склад—÷ доход—÷в —÷ витрат перш за все вид—÷л€ють групу доход—÷в —÷ витрат в—÷д виконанн€ банками сво—„х функц—÷й €к посередник—÷в на ф—÷нансових ринках. ” нормативних документах Ќац—÷онального банку ”кра—„ни дл€ позначенн€ таких доход—÷в —÷ витрат використову—‘тьс€ терм—÷н операц—÷йн—÷ доходи —÷ витрати.

–∆накше кажучи, це доходи —÷ витрати. одержан—÷ банками в—÷д операц—÷й, на виконанн€ €ких видан—÷ л—÷ценз—÷—„ Ќац—÷ональним банком ”кра—„ни —÷ €к—÷ передбачен—÷ законодавством з банк—÷всько—„ справи.

«гадан—÷ доходи —÷ витрати п—÷дрозд—÷л€ютьс€ на наступн—÷ п—÷дгрупи:

тј‘ в—÷дсотков—÷ доходи —÷ витрати;

тј‘ ком—÷с—÷йн—÷ доходи —÷ витрати;

тј‘ результат в—÷д торгових операц—÷й банку;

тј‘ —÷нш—÷ операц—÷йн—÷ доходи —÷ витрати в—÷д наданн€ банк—÷вських послуг.

ƒо в—÷дсоткових доход—÷в належать: в—÷дсотки, одержан—÷ в—÷д розм—÷щенн€ депозит—÷в у —÷нших банках —÷ небанк—÷вських ф—÷нансових —÷нститутах; в—÷д наданн€ кредит—÷в за державними ц—÷нними паперами та —÷ншими —÷нвестиц—÷€ми.

ƒо в—÷дсоткових витрат належать в—÷дсотки, що виплачен—÷ за депозитами, залученими кредитами, субординованому боргу, обл—÷гац—÷€ми, ем—÷тованими банком [14, с. 20 - 27].

ѕри визначенн—÷ суми в—÷дсоткових платеж—÷в у банк—÷вськ—÷й практиц—÷ можуть використовуватись три методи визначенн€ к—÷лькост—÷ дн—÷в, €к—÷ приймаютьс€ в розрахунок при нарахуванн—÷ в—÷дсотк—÷в:

1) метод "факт/факттјЁ тј‘ при нарахуванн—÷ в—÷дсотк—÷в виход€ть з фактично—„ к—÷лькост—÷ дн—÷в у роц—÷ та м—÷с€ц—÷;

2) метод "факт/360тјЁ тј‘ при розрахунку виход€ть з фактично—„ к—÷лькост—÷ дн—÷в у м—÷с€ц—÷, а к—÷льк—÷сть дн—÷в у роц—÷ приймають умовно за 360;

3) метод "30/360тјЁ тј‘ при розрахунку суми в—÷дсотк—÷в умовно приймають к—÷льк—÷сть дн—÷в у м—÷с€ц—÷ за 30, а в роц—÷ тј‘ за 360.

Ќезалежно в—÷д методу розрахунку суми в—÷дсотк—÷в при розрахунку к—÷лькост—÷ дн—÷в ураховують перший день —÷ не зараховують останн—÷й день за контрактом. ƒата початку —÷ зак—÷нченн€ комерц—÷йно—„ угоди за контрактом при цьому визнача—‘тьс€ €к дата валютуванн€.

Ќа приклад—÷ визначенн€ к—÷лькост—÷ дн—÷в при використанн—÷ р—÷зних метод—÷в —÷ суми в—÷дсотк—÷в до виплати визначимо суму в—÷дсоткових платеж—÷в за терм—÷новим депозитом у сум—÷ 200 грн., €кий розм—÷щений на строк з 21 серпн€ до 10 жовтн€ п—÷д в—÷дсоткову ставку 12 % р—÷чних ( “аблиц€ 1.1)

–озрахунок суми в—÷дсоткових платеж—÷в (доход—÷в) за р—÷зними методами


“аблиц€ 1.1. –озрахунок суми в—÷дсоткових платеж—÷в (доход—÷в) за р—÷зними методами

є з/п

ћетоди розрахунк—÷в

 —÷льк—÷сть дн—÷в розм—÷щенн€ депозит

 —÷льк—÷сть дн—÷в у роц—÷

–озрахунок суми платежу за в—÷дсотками. грн.

1.

‘акт/факт

11 + 30 + 9 = 50

365

200 х 12 х 50

100 х 365 -3,287

2.

‘акт/360

11 + 30 + 9 = 50

360

200 х 12 50 -3,333
100 х 360

3.

30/360

10 + 30 + 9 = 49

360

200 х 12 х 49 - 3,266

100 х 360


ѕ—÷д в—÷дсотковими доходами —÷ витратами розум—÷ють так—÷ доходи —÷ витрати, €к—÷ розраховуютьс€ пропорц—÷йно часу —÷ сум—÷ активу або зобов'€занн€. ƒо в—÷дсоткового доходу за борговими ц—÷нними паперами в портфел—÷ банку належать т—÷льки в—÷дсотки, що нарахован—÷ за цими паперами п—÷сл€ —„х придбанн€.

„истий в—÷дсотковий дох—÷д розрахову—‘тьс€ €к р—÷зниц€ м—÷ж в—÷дсотковими доходами —÷ в—÷дсотковими витратами.  ом—÷с—÷йн—÷ доходи —÷ витрати тј‘ це так—÷ грошов—÷ кошти, що встановлюютьс€ ф—÷ксовано у вигл€д—÷ тариф—÷в за паданн€ банк—÷вських послуг або розраховуютьс€ пропорц—÷йно сум—÷ активу або зобов'€зань незалежно в—÷д часу.

ƒо ком—÷с—÷йних доход—÷в —÷ витрат належать: суми грошових кошт—÷в, €к—÷ одержан—÷ у виплачен—÷ банками за розрахунково-касове обслуговуванн€; за послуги кредитного характеру, а саме: видача —÷ одержанн€ гарант—÷й, поручительств, в—÷дкритт€ кредитних л—÷н—÷й, акцептн—÷ операц—÷—„; ком—÷с—÷—„, одержан—÷ —÷ сплачен—÷ за операц—÷—„ з конвертац—÷—„ тј‘ обслуговуванн€ валютних рахунк—÷в, куп—÷вл—÷-продажу —÷нвалюти, виконанн€ трастових операц—÷й —÷ де€к—÷ —÷нш—÷. ƒо торгових операц—÷й комерц—÷йного банку належать: операц—÷—„ з куп—÷вл—÷-продажу ц—÷нних папер—÷в, придбаних на строк до одного календарного року з метою перепродажу; операц—÷—„ з куп—÷вл—÷-продажу —÷ноземно—„ валюти, €ка —‘ "асн—÷стю банку, а також торгов—÷ операц—÷—„ з —÷ншими ф—÷нансовими —÷нструментами. “ак, наприклад, при продажу обл—÷гац—÷й за ц—÷ною, що перевищу—‘ —„х балансову варт—÷сть, банк одержу—‘ прибуток. –∆ навпаки, €кщо ц—÷на продажу нижче балансово—„ вартост—÷, у банку утворю—‘тьс€ збиток. —ума збитку зменшу—‘тьс€ на суму резерву п—÷д знец—÷ненн€ ц—÷нних папер—÷в, €кщо такий резерв нарахований за конкретним видом ц—÷нних папер—÷в. ќдержаний результат в—÷д торгово—„ операц—÷—„ у вигл€д—÷ прибутку зб—÷льшу—‘ суму доход—÷в банку, а у вигл€д—÷ збитку - зарахову—‘тьс€ на зменшенн€ доход—÷в в—÷д торговельних операц—÷й. јналог—÷чно визнача—‘тьс€ результат в—÷д —÷нших торгових операц—÷й банку.

ƒо —÷нших операц—÷йних доход—÷в —÷ витрат в—÷днос€ть: доходи в—÷д д—÷€льност—÷ —÷нкасаторсько—„ служби, проданих плат—÷жних засоб—÷в, консультац—÷йних послуг, а також витрати на утриманн€ служби —÷нкасац—÷—„, на аудит, витрати на службов—÷ в—÷др€дженн€ тощо. ќсобливе м—÷iе у склад—÷ операц—÷йних витрат належить адм—÷н—÷стративним витратам. јдм—÷н—÷стративн—÷ витрати тј‘ це витрати, що пов'€зан—÷ —÷з забезпеченн€м д—÷€льност—÷ банк—÷всько—„ установи. ƒо них в—÷днос€ть: витрати на утриманн€ персоналу; на утриманн€ основних засоб—÷в та нематер—÷альних актив—÷в; на обслуговуванн€ телекомун—÷кац—÷й; амортизац—÷йн—÷ в—÷драхуванн€; експлуатац—÷йн—÷ та господарськ—÷ витрати; витрати на маркетинг та рекламу, орендн—÷ платеж—÷ та де€к—÷ —÷нш—÷.

—ума чистого операц—÷йного прибутку розрахову—‘тьс€ €к р—÷зниц€ м—÷ж операц—÷йними доходами за вирахуванн€м операц—÷йних витрат.

ƒо особливо—„ групи витрат належать витрати на формуванн€ резерв—÷в на покритт€ збитк—÷в в—÷д активних операц—÷й. ÷е резерви п—÷д знец—÷ненн€ ц—÷нних папер—÷в, на покритт€ кредитних ризик—÷в, покритт€ збитк—÷в за сумн—÷вною деб—÷торською заборгован—÷стю.

ќсоблив—÷сть ц—÷—‘—„ групи витрат пол€га—‘ в тому, що це не грошов—÷ витрати. ћаксимальна межа таких витрат регламенту—‘тьс€ податковим законодавством. —уми резерв—÷в в—÷дображають оц—÷нку €кост—÷ актив—÷в з боку кер—÷вництва банку. ƒо ц—÷—‘—„ групи в—÷днос€ть також пр€м—÷ в—÷драхуванн€ на покритт€ збитк—÷в в—÷д сумн—÷вних актив—÷в, наприклад: списанн€ з балансу сумн—÷вно—„ заборгованост—÷ за кредитами. ќц—÷нка чистого операц—÷йного прибутку повинна проводитись —÷з урахуванн€м витрат за сумн—÷вними активами.

ƒо наступно—„ групи в—÷днос€ть непередбачен—÷ доходи —÷ витрати. ¬они нос€ть випадковий, разовий характер —÷ тому мають особливий вплив на ф—÷нансовий результат, одержаний банком. ќтже, вони —‘ результатом под—÷й, €к—÷ можуть —÷стотно вплинути на дох—÷д банку, але не мають в—÷дношенн€ до звичайно—„ його д—÷€льност—÷. ƒо непередбачених належать: доходи, одержан—÷ в—÷д разового продажу прим—÷щень ф—÷л—÷ал—÷в банку, або доходи, по€ва €ких пов'€зана з—÷ зм—÷нами правил бухгалтерського обл—÷ку.

« чистого прибутку сплачу—‘тьс€ податок на прибуток. „истий прибуток п—÷сл€ сплати податку на прибуток розпод—÷л€—‘тьс€ на виплату див—÷денд—÷в "асниками —÷ на кап—÷тал—÷зац—÷ю банку. —уму чистого прибутку, що залиша—‘тьс€ дл€ розвитку банк—÷вського б—÷знесу, називають нерозпод—÷леним прибутком.

ѕри обл—÷ку доход—÷в —÷ витрат послуговуютьс€ наступними правилами:

  • ѕравило перше

ѕри класиф—÷кац—÷—„ витрат за елементами затрат —÷ ц—÷льовим призначенн€м вид—÷л€ють кап—÷тальн—÷ затрати —÷ поточн—÷ витрати.

 ап—÷тальн—÷ затрати використовуютьс€ на придбанн€ —÷ покращенн€ основних засоб—÷в (ф—÷ксованих актив—÷в) —÷, таким чином, розрахован—÷ на тривалий час.  ап—÷тальн—÷ затрати провод€тьс€ по кап—÷тальному ремонту, модерн—÷зац—÷—„ —÷ реконструкц—÷—„ —÷снуючих "асних основних засоб—÷в або вз€тих в оренду; скеровуютьс€ на буд—÷вництво нових прим—÷щень, придбанн€ комп'ютерно—„ техн—÷ки тощо, виход€чи з потреб розширенн€ банк—÷вського б—÷знесу. ƒжерелом покритт€ кап—÷тальних затрат служить накопичений нерозпод—÷лений прибуток минулих рок—÷в —÷ одержаний в поточному роц—÷.  ап—÷тальн—÷ затрати при в—÷дображенн—÷ —„х у баланс—÷ спри€ють зб—÷льшенню актив—÷в.

ѕоточн—÷ витрати виникають при зд—÷йсненн—÷ банк—÷вських операц—÷й, а також використовуютьс€ дл€ виплати зароб—÷тно—„ плати —÷ прем—÷й сп—÷вроб—÷тникам банку, на експлуатац—÷ю прим—÷щень, на виплату орендно—„ плати, сплату аудиторських послуг тощо, тобто на те, що приносить користь прот€гом короткого часу (з ф—÷нансово—„ точки зору). ƒжерелом покритт€ поточних витрат —‘ валовий операц—÷йний дох—÷д. ѕоточн—÷ витрати списуютьс€ одразу або розгл€даютьс€ €к витрати майбутнього, €кщо вигода в—÷д —„х зд—÷йсненн€ ви€витьс€ в наступному зв—÷тному пер—÷од—÷. якщо кап—÷тальн—÷ затрати помилково занос€тьс€ до розр€ду поточних витрат, прибуток буде заниженим. ÷е призводить також до заниженн€ вартост—÷ актив—÷в у баланс—÷.

  • ѕравило друге.

Ќа практиц—÷ наданн€ (отриманн€) послуги нер—÷дко не зб—÷га—‘тьс€ у час—÷ з надходженн€м (сплатою) грошових кошт—÷в. ƒл€ об'—‘ктивного визначенн€ ф—÷нансового результату, виника—‘ необх—÷дн—÷сть зд—÷йснювати обл—÷к доход—÷в —÷ поточних витрат банку зг—÷дно з принципами нарахуванн€, в—÷дпов—÷дност—÷ та обережност—÷. ¬—÷дпов—÷дно до принципу нарахуванн€ дох—÷д визна—‘тьс€ одержаним у момент, коли в—÷н зароблений, а не коли поступили в—÷дпов—÷дн—÷ кошти, тобто в момент продажу актив—÷в або наданн€ послуг. ¬итрати визначаютьс€ в момент, коли вони понесен—÷, а не коли сплачен—÷ грош—÷.

Ќарахованим —‘ дох—÷д, €кий одержаний, але ще не набув грошово—„ форми. Ќарахован—÷ витрати тј‘ це витрати (в—÷д €ких одержана певна вигода), але ще не сплачен—÷ в грошов—÷й форм—÷.

«—÷ставленн€ доход—÷в —÷ витрат в—÷дбува—‘тьс€ на п—÷дстав—÷ принципу в—÷дпов—÷дност—÷. ¬итрати —÷ доходи, одержанн€ €ких пов'€зано з даними витратами, повинн—÷ в—÷дображатись у бухгалтерському обл—÷ку в один —÷ той же зв—÷тний пер—÷од. Ѕазуючись на цих принципах, можна класиф—÷кувати доходи —÷ витрати за такими групами:

1) доходи, зароблен—÷ та отриман—÷ водночас; витрати, понесен—÷ та сплачен—÷ водночас;

2) доходи, отриман—÷ наперед, але ще не зароблен—÷ (дох—÷д майбутн—÷х пер—÷од—÷в, або в—÷дкладений дох—÷д); витрати сплачен—÷ наперед, але ще не понесен—÷ (витрати майбутн—÷х пер—÷од—÷в, або в—÷дкладен—÷ витрати);

3) доходи зароблен—÷, але ще не отриман—÷ (нарахований дох—÷д);

витрати понесен—÷, але ще не сплачен—÷ (нарахован—÷ витрати).

ќднак реал—÷зац—÷€ принцип—÷в нарахуванн€ —÷ в—÷дпов—÷дност—÷ не повинна спричинювати €к переоц—÷нку актив—÷в або доход—÷в банку, так —÷ недооц—÷нку зобов'€зань —÷ витрат банку.

“аким чином, керуючись принципом обережност—÷, банк повинен:

тј‘ враховувати доходи в—÷д наданих послуг, т—÷льки €кщо —‘ впевнен—÷сть в одержанн—÷ цих доход—÷в; тј‘ €кщо нема—‘ впевненост—÷ в одержанн—÷ доход—÷в, ураховуютьс€ т—÷льки витрати. ƒоходи за такими операц—÷€ми в—÷дображаютьс€ в бухгалтерському обл—÷ку т—÷льки п—÷сл€ —„х фактичного одержанн€. ќдержанн€ доход—÷в уважа—‘тьс€ сумн—÷вним, €кщо —÷снують документи, €к—÷ п—÷дтверджують на€вн—÷сть у кл—÷—‘нта прострочених платеж—÷в б—÷льше, н—÷ж на 30 дн—÷в.

ѕ—÷сл€ визнанн€ деб—÷торсько—„ заборгованост—÷ за нарахованими доходами сумн—÷вною банк зменшу—‘ сво—„ доходи на суму тако—„ заборгованост—÷. ” бухгалтерському обл—÷ку це в—÷добража—‘тьс€ записом: ƒ-т тј‘ "ƒоходитјЁ;

 -т тј‘ "Ќарощен—÷ доходитјЁ. Ќаступний обл—÷к сумн—÷вно—„ заборгованост—÷ викону—‘тьс€ за балансом на рахунку "Ќесплачен—÷ в строк доходитјЁ до зак—÷нченн€ терм—÷ну давност—÷ позову.

  • ѕравило трет—‘

ќбл—÷к доход—÷в —÷ витрат зд—÷йсню—‘тьс€ наростаючим п—÷дсумком з початку року. «алишки за рахунками доход—÷в —÷ витрат закриваютьс€ п—÷сл€ зак—÷нченн€ календарного року.

—интетичн—÷ рахунки дл€ обл—÷ку доход—÷в згрупован—÷ у шостому клас—÷ балансу, а дл€ обл—÷ку витрат - у сьомому клас—÷. ¬ основу побудови синтетичних рахунк—÷в покладено т—÷ ж ознаки, з урахуванн€м €ких зд—÷йснена класиф—÷кац—÷€ доход—÷в та витрат —÷ вид—÷лен—÷ об'—‘кти обл—÷ку. ÷е дозвол€—‘ забезпечити детал—÷зований обл—÷к доход—÷в —÷ витрат у баланс—÷, що да—‘ можлив—÷сть накопичувати —÷ одержувати —÷нформац—÷ю дл€ оц—÷нки ф—÷нансового стану банку —÷ ефективност—÷ окремих напр€мк—÷в його д—÷€льност—÷.

–ахунки з обл—÷ку прострочених доход—÷в включен—÷ в групи з обл—÷ку пасив—÷в, що принос€ть доходи, €к парн—÷ до рахунк—÷в з обл—÷ку нарахованих доход—÷в. –ахунки другого пор€дку (розд—÷лу) дозвол€ють одержати —÷нформац—÷ю —÷ пор—÷вн€ти доходи в—÷д основних вид—÷в банк—÷вських операц—÷й —÷ послуг з витратами, €к—÷ пов'€зан—÷ з —„х зд—÷йсненн€м. “ак, склавши в—÷дсотков—÷ доходи з в—÷дсотковими витратами, можна розрахувати чистий в—÷дсотковий дох—÷д.

–ахунки третього пор€дку (групи) дають —÷нформац—÷ю про доходи —÷ витрати за банк—÷вськими операц—÷€ми щодо контрагент—÷в (банк—÷вський сектор, п—÷дпри—‘мства, бюджетний сектор). –ахунки четвертого пор€дку детал—÷зують —÷нформац—÷ю щодо окремих ф—÷нансових —÷нструмент—÷в, €к—÷ застосовуютьс€ банком. Ќаприклад, окремо враховуютьс€ в—÷дсотков—÷ доходи за кредитами, вексел€ми, ц—÷нними паперами, факторинговими операц—÷€ми тощо. –ахунки з обл—÷ку доход—÷в за сво—„м характером пасивн—÷, витрат тј‘ активн—÷ [40, с. 530-536].

–ахунок "Ќарахован—÷ в—÷дсотки за борговими ц—÷нними паперамитјЁ до моменту —„х продажу чи погашенн€ закрива—‘тьс€ при зарахуванн—÷ в—÷дсотк—÷в на кореспондентський рахунок банку. ¬ раз—÷ неперерахуванн€ в—÷дсотк—÷в сума переноситьс€ на рахунок "ѕрострочен—÷ нарахован—÷ в—÷дсотки за борговими ц—÷нними паперами в портфел—÷ банку на продажтјЁ.

ѕри непогашенн—÷ заборгованост—÷ прот€гом 30 календарних дн—÷в сума прострочених в—÷дсотк—÷в спису—‘тьс€ з балансу.

ƒоходи —÷ витрати майбутн—÷х пер—÷од—÷в враховуютьс€ в третьому клас—÷, в склад—÷ —÷нших пасив—÷в та —÷нших актив—÷в.  ласиф—÷кац—÷€ рахунк—÷в дл€ обл—÷ку доход—÷в —÷ витрат наведена на рис.1.2













–ис.1.2  ласиф—÷кац—÷€ рахунк—÷в дл€ обл—÷ку доход—÷в —÷ витрат


ќбл—÷к в—÷дсоткових доход—÷в.

ƒо в—÷дсоткових доход—÷в в—÷днос€ть в—÷дсотки за користуванн€ банк—÷вськими позиками, в—÷дсотки за придбаними ц—÷нними паперами —÷ прир—÷внен—÷ до в—÷дсотк—÷в ком—÷с—÷—„ (€к—÷ обраховуютьс€ аналог—÷чно в—÷дсоткам, тобто пропорц—÷йно часу —÷ сум—÷ активу).¬—÷дсотки ком—÷с—÷—„ п—÷дл€гають щом—÷с€чному в—÷дображенню в банк—÷вському обл—÷ку, незалежно в—÷д пер—÷одичност—÷ розрахунк—÷в за ними, €к—÷ зазначен—÷ в угод—÷ з контрагентом.

ќбл—÷к ком—÷с—÷йних доход—÷в.

” склад—÷ ком—÷с—÷й, €к—÷ банк одержу—‘ за надан—÷ послуги, вид—÷л€ють: ком—÷с—÷—„ за одноразов—÷ послуги; ком—÷с—÷—„ за послуги, €к—÷ надаютьс€ прот€гом пер—÷оду, що обумовлений в угод—÷; ком—÷с—÷—„ за послуги з обов'€зковим результатом.

 ом—÷с—÷—„ за одноразов—÷ послуги.

ƒо ком—÷с—÷—„ за одноразову послугу в—÷днос€ть ком—÷с—÷—„ за послуги з обм—÷ну валют, за видачу гот—÷вкових кошт—÷в, за видачу поручительства тощо.

ќбл—÷к ком—÷с—÷—„ за послуги пост—÷йного характеру.

ƒо них належать ком—÷с—÷—„ за розрахунково-касове обслуговуванн€, —÷нкасаторськ—÷ послуги, орендн—÷ платеж—÷ тощо.

ќбл—÷к див—÷дендного доходу.

ƒив—÷денди, €к—÷ п—÷дл€гають одержанню банком за —÷нвестиц—÷€ми, в—÷дображаютьс€ в банк—÷вському обл—÷ку п—÷сл€ —„х оголошенн€ на загальних зборах акц—÷онер—÷в: ƒ-т "Ќарахован—÷ див—÷дендитјЁ;  -т "ƒив—÷дендний доход за акц—÷€ми —÷ —÷ншими вкладенн€митјЁ. Ќадходженн€ див—÷денд—÷в на кореспондентський рахунок у банку: ƒ-т " ореспондентський рахуноктјЁ;  -т "Ќарахован—÷ див—÷дендитјЁ.

ќбл—÷к в—÷дсоткових витрат.

Ѕ—÷льша частина в—÷дсотк—÷в до виплати припада—‘ на депозитн—÷ операц—÷—„ —÷ за борговими ц—÷нними паперами, випущеними банком (вексел—÷, заощаджувальн—÷ —÷ депозитн—÷ сертиф—÷кати). Ќарахуванн€ в—÷дсоткових витрат провадитьс€ щом—÷с€чно: ƒ-т "¬—÷дсотков—÷ витратитјЁ;  -т "Ќарахован—÷ витратитјЁ.

ѕри перерахуванн—÷ в—÷дсотк—÷в на користь кл—÷—‘нт—÷в: ƒ-т "Ќарахован—÷ витратитјЁ;

 -т "ѕоточний рахунок кл—÷—‘нта або  оррахунок банкутјЁ.

ќбл—÷к ком—÷с—÷йний витрат.

ѕри сплат—÷ ком—÷с—÷й в момент отриманн€ послуги банком: ƒ-т " ом—÷с—÷йн—÷ витратитјЁ;  -т " оррахунок банкутјЁ. ѕри сплат—÷ послуг авансом: ƒ-т "¬итрати майбутн—÷х пер—÷од—÷втјЁ;  -т " оррахунок банкутјЁ. ѕри отриманн—÷ послуги банком:

ƒ-т " ом—÷с—÷йн—÷ витратитјЁ;  -т "¬итрати майбутн—÷х пер—÷од—÷втјЁ.

ќбл—÷к негрошових витрат.

Ќегрошов—÷ витрати пов'€зан—÷ з нарахуванн€м резерв—÷в (пров—÷з—÷й) п—÷д знец—÷ненн€ актив—÷в з метою хеджуванн€ ризик—÷в за операц—÷€ми з ц—÷нними паперами, кредитними та валютними.

ќбл—÷к ф—÷нансового результату —÷ розпод—÷лу прибутку

ƒоходи та видатки обл—÷ковуютьс€ наростаючим п—÷дсумком з початку року. ¬ останн—÷й робочий день року рахунки доход—÷в —÷ витрат закриваютьс€. «алишки за цими рахунками в—÷днос€ть на рахунок є 5900 "–езультат поточного рокутјЁ —÷, таким чином, дос€га—‘тьс€ в—÷дображенн€ ф—÷нансового результату в баланс—÷ банку.

Ќа пром—÷жн—÷ зв—÷тн—÷ дати (м—÷с€ць, квартал) ф—÷нансовий результат визнача—‘тьс€ шл€хом пор—÷вн€нн€ доход—÷в зв—÷тного пер—÷оду з витратами; при цьому закритт€ рахунк—÷в доход—÷в —÷ витрат не передбачено. ѕ—÷сл€ зак—÷нченн€ кожного ф—÷нансового року ѕравл—÷нн€ комерц—÷йного банку пода—‘ зв—÷т про свою д—÷€льн—÷сть дл€ затвердженн€ на загальних зборах акц—÷онер—÷в, а також сво—„ пропозиц—÷—„ щодо розпод—÷лу отриманого прибутку, включаючи пропозиц—÷—„ про зб—÷льшенн€ кап—÷талу банку. ѕор€док розпод—÷лу прибутку повинен в—÷дпов—÷дати чинному законодавству ”кра—„ни та засновницьким —÷ статутним документам банку [11].

ѕрибуток, що п—÷дл€га—‘ розпод—÷лу, розрахову—‘тьс€ таким чином: чистий прибуток п—÷сл€ оподаткуванн€ за зв—÷тний р—÷к зб—÷льшу—‘тьс€ на розм—÷р нерозпод—÷леного —÷ невикористаного прибутку за результатами попереднього ф—÷нансового року —÷ зменшу—‘тьс€ на розм—÷р в—÷драхувань у оф—÷ц—÷йн—÷ резерви, €к—÷ формуютьс€ зг—÷дно з чинним законодавством. ƒо оф—÷ц—÷йних резерв—÷в належать: резервний фонд; загальний резерв. –езервний фонд створю—‘тьс€ зг—÷дно з чинним законодавством у розм—÷р—÷ не менше 25 % в—÷д суми сплаченого акц—÷онерного (уставного) кап—÷талу. –озм—÷р щор—÷чних в—÷драхувань до резервного фонду становить не менше, н—÷ж 5 % в—÷д суми чистого прибутку п—÷сл€ оподаткуванн€. якщо засновницькими документами передбачено створенн€ спец—÷альних фонд—÷в за рахунок нерозпод—÷леного прибутку (фонди матер—÷ального заохоченн€, соц—÷ального розвитку та —÷н.), то обл—÷к операц—÷й щодо —„х формуванн€ та використанн€ може зд—÷йснюватись у систем—÷ рахунк—÷в управл—÷нського обл—÷ку. Ќа р—÷вн—÷ анал—÷тичного обл—÷ку в систем—÷ ф—÷нансового обл—÷ку банк на св—÷й розсуд може в—÷дкривати окрем—÷ рахунки за видами актив—÷в, €к—÷ забезпечуютьс€ повн—÷стю або частково "асними коштами. Ќаприклад, це може бути фонд основних засоб—÷в, фонд наданн€ позик сво—„м прац—÷вникам тощо. –озм—÷р прибутку, €кий скерову—‘тьс€ на виплату див—÷денд—÷в, оголошу—‘тьс€ на зборах акц—÷онер—÷в.

” закон—÷ ”кра—„ни "ѕро внесенн€ зм—÷н —÷ доповнень до закону ”кра—„ни "ѕро оподаткуванн€ прибутку п—÷дпри—‘мствтјЁ, €кий введено в д—÷ю 01.07.97 р., закладено нову концепц—÷ю визначенн€ прибутк—÷в суб'—‘кт—÷в господарюванн€. «г—÷дно з ц—÷—‘ю концепц—÷—‘ю сума прибутку визнача—‘тьс€ €к р—÷зниц€ м—÷ж валовими доходами та валовими витратами. ќднак —÷нтерпретац—÷€ доходу та видатк—÷в у межах ц—÷—‘—„ концепц—÷—„ ма—‘ сутт—‘в—÷ в—÷дм—÷нност—÷ в—÷д методики визначенн€ доход—÷в —÷ витрат з позиц—÷й м—÷жнародних принцип—÷в —÷ стандарт—÷в обл—÷ку.


1.4. ”загальненн€ заруб—÷жного —÷ в—÷тчизн€ного досв—÷ду створенн€ банк—÷вських резерв—÷в


ѕол—÷тика резервних вимог центрального банку щодо комерц—÷йних банк—÷в —÷сну—‘ в багатьох кра—„ нах св—÷ту —÷ застосову—‘тьс€ з метою забезпеченн€ л—÷кв—÷дност—÷ банк—÷в та грошово-кредитного регулюванн€. Ќеобх—÷дн—÷сть проведенн€ тако—„ пол—÷тики пол€га—‘ в т—÷м, що м—÷ж розм—÷ром резерв—÷в —÷ банк—÷вськими операц—÷€ми простежу—‘тьс€ в—÷дпов—÷дний вза—‘мозв'€зок, €кий може вплинути на д—÷€льн—÷сть комерц—÷йних банк—÷в, особливо на грошово-кредитну пол—÷тику. ќднак цей —÷нструмент центрального банку по тр—÷бно розгл€дати не —÷зольовано, а т—÷льки у вза—‘мозв'€зку з —÷ншими монетарними —÷нструментами (операц—÷—„ на в—÷дкритому ринку, пол—÷ти ка обл—÷ково—„ ставки, пол—÷тика реф—÷нансуванн€ комерц—÷йних банк—÷в). «авданн€ центрального банку пол€га—‘ в т—÷м, щоб створити за цих умов зону р—÷вноправно—„ банк—÷всько—„ конкуренц—÷—„ [8, с. 368-375].

ќбов'€зков—÷ (м—÷н—÷мальн—÷) резерви - це безпроцентн—÷ вклади комерц—÷йних банк—÷в у центральному банку, розм—÷р €ких встановлю—‘ тьс€ у визначен—÷й пропорц—÷—„ до банк—÷вських зобов'€зань (депозит—÷в кл—÷—‘нт—÷в). –езервн—÷ вимоги можуть виставл€тис€ до вс—÷х банк—÷вських пасив—÷в або т—÷льки до окремих вид—÷в банк—÷вських зобов'€зань. ќбов'€зков—÷ резерви за сво—‘ю сутн—÷стю - показник кредитно—„ мультипл—÷кац—÷—„, €кий визнача—‘ р—÷вень "затуханн€ї коливань депози тно—„ ем—÷с—÷—„, що виника—‘ в результат—÷ переказу кошт—÷в з рахунк—÷в ко мерц—÷йних банк—÷в. «а допомогою цього —÷нструменту центральн—÷ бан ки обмежують можливост—÷ кредитно—„ експанс—÷—„ та депозитно—„ ем—÷с—÷—„. ќбов'€зков—÷ резерви виконують також функц—÷ю страхуванн€ депозит—÷в.

ќбов'€зков—÷ резервн—÷ вимоги вперше були застосован—÷ у —полу чених Ўтатах јмерики. —творена у 1913 р. ‘едеральна резервна система передбачала, що банки резервують частину залучених кош т—÷в (депозит—÷в) у встановлен—÷й норм—÷ на рахунках у федеральних ре зервних банках.

—початку обов'€зкове резервуванн€ мало досить вузьку мету тј‘ формуванн€ страхового фонду дл€ виплати депози т—÷в. ”раховуючи функц—÷ональне призначенн€ резервних вимог, –ада керуючих ‘едеральною резервною системою не зм—÷нювала норму обов'€зкового резервуванн€ до середини 30-х рок—÷в. «—÷ створенн€м у р—÷зних кра—„нах розвинуто—„ системи страхуванн€ (гарантуванн€) де позит—÷в страхова функц—÷€ обов'€зкових резервних вимог поступово втрача—‘ сво—‘ значенн€.

«астосовуючи процедуру обов'€зкових резерв—÷в, цент ральн—÷ банки зробили спробу т—÷сн—÷ше пов'€зати ем—÷с—÷ю депозитних грошей з кредитними можливост€ми комерц—÷йних банк—÷в.

Ќин—÷ пол—÷тика обов'€зкових резерв—÷в ма—‘ подв—÷йне призначенн€:

тјв забезпечити пост—÷йний р—÷вень л—÷кв—÷дност—÷ комерц—÷йних банк—÷в. «м—÷ною розм—÷р—÷в обов'€зкових резерв—÷в центральний банк може бло кувати або зм—÷нювати значну частку л—÷кв—÷дних кошт—÷в комерц—÷йних банк—÷в —÷ в такий спос—÷б впливати на —„хню д—÷€льн—÷сть;

тјв використову—‘тьс€ €к —÷нструмент центрального банку дл€ регу люванн€ грошово—„ маси. «б—÷льшенн€ норми обов'€зкових резерв—÷в зменшу—‘ кредитний потенц—÷ал банк—÷в —÷ масу грошей в оборот—÷; зме ншенн€ ц—÷—‘—„ норми, навпаки, вив—÷льн€—‘ додатков—÷ ресурси, спри€—‘ розширенню активних операц—÷й банк—÷в —÷ зб—÷льшенню маси грошей в оборот—÷.

” св—÷тов—÷й банк—÷вськ—÷й практиц—÷ нема—‘ —‘диного стандарту щодо резервних вимог. ” р—÷зних кра—„нах, зг—÷дно з чинним законодавством, по-р—÷зному встановлю—‘тьс€ пор€док формуванн€ обов'€зкових ре зерв—÷в, але вс—÷ вони мають на мет—÷ примусити комерц—÷йн—÷ банки три мати певну частку моб—÷л—÷зованого кап—÷талу, на рахунку в централь ному банку. –езервн—÷ в—÷драхуванн€ комерц—÷йних банк—÷в вилучаютьс€ з об—÷гу, що забезпечу—‘ гальмуванн€ кредитно—„ ем—÷с—÷—„ грошей.

÷ентральн—÷ банки б—÷льшост—÷ кра—„н використовують диференц—÷йо ван—÷ норми резервуванн€ залежно в—÷д виду, терм—÷ну й величини бан к—÷вських зобов'€зань (депозит—÷в).

“ак, резервн—÷ ставки дл€ зобов'€ зань, що п—÷дл€гають оплат—÷ на першу вимогу, €к правило, найвищ—÷, а дл€ ощадних вклад—÷в - найб—÷льш низьк—÷. Ќаприклад, у —Ўј, ‘–Ќ норма резерву за вкладами до запитанн€ б—÷льш висока, н—÷ж за терм—÷ новими й ощадними вкладами. ÷ентральн—÷ банки мають право зм—÷ нювати норми резервуванн€, виход€чи з кон'юнктури грошового ринку, але у межах визначених параметр—÷в. ћан—÷пулюючи ставками обов'€зкових резерв—÷в, центральн—÷ банки намагаютьс€ вплинути на пропозиц—÷ю грошей.

якщо норми обов'€зкових резерв—÷в висок—÷, то центральний банк обмежу—‘ к—÷льк—÷сть грошей, що знаход€тьс€ у роз пор€дженн—÷ комерц—÷йних банк—÷в. ¬—÷дтак знижу—‘тьс€ кредитоспро можн—÷сть банк—÷в —÷ п—÷двищуютьс€ процентн—÷ ставки за кредити. «м—÷на норм обов'€зкових резерв—÷в регулю—‘ ресурси комерц—÷й них банк—÷в, що —„х вони зобов'€зан—÷ збер—÷гати в центральному банко в—÷. —ума кошт—÷в, що збер—÷гаютьс€, встановлю—‘тьс€ у певному про центному в—÷дношенн—÷ до величини депозит—÷в банку.

÷ентральний банк пер—÷одично зм—÷ню—‘ норму обов'€зкових резер в—÷в залежно в—÷д ринково—„ ситуац—÷—„ й типу сво—‘—„ пол—÷тики. «а рестрикц—÷нно—„ пол—÷тики центральний банк п—÷двищу—‘ норми резервуванн€, що в—÷дпов—÷дно зменшу—‘ частину ресурс—÷в, за рахунок €ких комерц—÷й н—÷ банки можуть надавати кредити п—÷дпри—‘мствам —÷ населенню, що в—÷дпов—÷дно зменшу—‘ грошову масу в оборот—÷ та зб—÷льшу—‘ процент за користуванн€ банк—÷вськими позиками. ≈кспанс—÷он—÷стська пол—÷тика, навпаки, передбача—‘ зниженн€ норм обов'€зкових резерв—÷в, унасл—÷ док чого б—÷льша частина ресурс—÷в залиша—‘тьс€ в розпор€дженн—÷ ко мерц—÷йних банк—÷в, що спри€—‘ зб—÷льшенню обс€г—÷в кредитних вкла день в економ—÷ку .

ѕол—÷тика обов'€зкових резервних вимог - один —÷з класичних —÷н струмент—÷в, за допомогою €кого центральн—÷ банки регулюють гро шовий ринок, управл€ють к—÷льк—÷стю грошей, п—÷дтримуючи темпи зростанн€ грошово—„ маси в заздалег—÷дь установлених межах зб—÷ль шенн€ сукупно—„ грошово—„ маси й окремих —„—„ агрегат—÷в.

ƒ—÷€ цього ме тоду пол€га—‘ у зм—÷н—÷ центральним банком норми, в межах €ко—„ коме рц—÷йн—÷ банки зобов'€зан—÷ частину залучених кошт—÷в збер—÷гати на рахунках у центральному банку.

Ўироке застосуванн€ цього методу пов'€ зане, по-перше, —÷з надзвичайною простотою орган—÷зац—÷—„ контролю (простий перегл€д параметр—÷в), а по-друге, з ун—÷версальн—÷стю впливу (охоплю—‘ вс—÷ банк—÷вськ—÷ установи). ѕри цьому в багатьох кра—„нах (наприклад, —Ўј, ‘–Ќ, Ўвейцар—÷—„) до обов'€зкових резерв—÷в зарахову—‘тьс€ гот—÷вка в касах комерц—÷йних банк—÷в.

 ласична схема резервуванн€ передбача—‘ розм—÷щенн€ кошт—÷в ко мерц—÷йних банк—÷в у центральному банку в певному процентному сп—÷вв—÷дношенн—÷ до р—÷зних категор—÷й банк—÷вських пасив—÷в (здеб—÷ль шого вклад—÷в до запитанн€ та р—÷зних вид—÷в строкових депозит—÷в).

–озрахунковий пер—÷од дл€ виконанн€ резервних вимог, €к правило, становить один м—÷с€ць, однак у р—÷зних кра—„нах може коливатись у межах в—÷д 10 дн—÷в (в –∆спан—÷—„) до 6 м—÷с€ц—÷в (в јнгл—÷—„). ¬еличина ставок обов'€зкових резерв—÷в також —‘ р—÷зною. Ќайвищ—÷ ставки встановлено в –∆тал—÷—„ та –∆спан—÷—„ (в—÷дпов—÷дно 25% —÷ 17%), а найнижч—÷ тј‘ у япон—÷—„ та јнгл—÷—„ (в—÷дпов—÷дно 0,125% —÷ 0,45%). ¬одночас у кра—„нах з високими ставками обов'€зков—÷ резерви не завжди —‘ безпроцентними.

≈фективн—÷сть встановленн€ норм обов'€зкових резерв—÷в залежить в—÷д широти охопленн€ ними р—÷зних категор—÷й зобов'€зань комерц—÷й них банк—÷в. ўо ширшим —‘ таке охопленн€, то менше можливостей .мають кредитн—÷ установи дл€ того, щоб "обминутиї цей —÷нструмент грошово-кредитного регулюванн€. ” кра—„нах, де центральн—÷ банки встановлюють жорстк—÷ обмеженн€ на зростанн€ грошово—„ маси, в—÷д комерц—÷йних банк—÷в часто вимагають дотриманн€ в—÷дпов—÷дност—÷ м—÷ж загальними банк—÷вськими пасивами й депозитами, що включаютьс€ у розрахунок м—÷н—÷мальних резерв—÷в [34, с.623-643].

÷ентральн—÷ банки збер—÷гають резерви комерц—÷йних банк—÷в. «окрема, комерц—÷йн—÷ банки розм—÷щують на рахунках у центральному банку обовтјў€зков—÷ резерви зг—÷дно з нормами обовтјў€зкових резервних вимог, що встановлен—÷ центральним банком, а також надлишков—÷ (в—÷льн—÷) резерви. ” б—÷льшост—÷ кра—„н св—÷ту обовтјў€зков—÷ та надлишков—÷ резерви розм—÷щуютьс€ на одному рахунку (основний, кореспондентський чи резервний рахунок). ÷е р—÷зновид поточного депозитного рахунка, що в—÷дкрива—‘тьс€ комерц—÷йними банками субтјў—‘ктам господарюванн€, з урахуванн€м звичайно специф—÷ки д—÷€льност—÷ центрального банку.  оло операц—÷й, що провод€тьс€ по основному кореспондентському рахунку, досить широке. «окрема, в цих операц—÷€х в—÷дображаютьс€ економ—÷чн—÷ в—÷дносини комерц—÷йних банк—÷в з вкладниками, позичальниками, акц—÷онерами, центральним банком, банками-кореспондентами, податковими органами тощо.

—учасне трактуванн€ обов'€зкових резервних вимог передбача—‘ —„х використанн€ центральними банками у к—÷лькох напр€мах. –езервн—÷ вимоги використовуютьс€ центральними банками дл€ розв'€занн€ макроеконом—÷чних довгострокових завдань стаб—÷л—÷зац—÷—„ грошового об—÷гу та регулюванн€ обс€г—÷в грошово—„ пропозиц—÷—„ (маси), тобто €к —÷нструмент монетарно—„ пол—÷тики. –езервуванн€ частини кошт—÷в, залучених банками, спр€моване на обмеженн€ —„хньо—„ можливост—÷ зб—÷льшувати грошову пропозиц—÷ю.

ќдн—÷—‘ю —÷з функц—÷й банк—÷в —‘ створенн€ грошей. ÷ентральний банк створю—‘ так зван—÷ сильн—÷ грош—÷, або грошову базу, через гот—÷вкову та кредитну ем—÷с—÷ю. √рошова база склада—‘тьс€ з гот—÷вки, що перебува—‘ в об—÷гу поза банк—÷вською системою, а також —÷з резерв—÷в комерц—÷йних банк—÷в (резерви на рахунках у центральному банку й гот—÷вка в касах банк—÷в). √рошову базу (ћ¬) можна визначити так (1.2):

ћ¬ = — + R,(1.2)

де — тј‘ гот—÷вка в об—÷гу; R тј‘ банк—÷вськ—÷ резерви.

 омерц—÷йн—÷ банки створюють грош—÷ в процес—÷ депозитно-кредитно—„ експанс—÷—„, коли прир—÷ст депозит—÷в в одному з банк—÷в приз водить до мультипл—÷кативного зб—÷льшенн€ сукупно—„ грошово—„ про позиц—÷—„ (маси) в масштабах вс—÷—‘—„ економ—÷ки. —кладовими грошово—„ пропозиц—÷—„ —‘ депозити економ—÷чних суб'—‘кт—÷в (п—÷дпри—‘мств, орган—÷ зац—÷й, населенн€) в комерц—÷йних

банках, €кими вони у раз—÷ необх—÷дност—÷ можуть користуватис€, й гот—÷вка, що перебува—‘ в об—÷гу поза банк—÷вською системою.

√рошову пропозиц—÷ю (масу) (ћS) можна визначити за формулою (1.3):

ћs = — + D,(1.3)

де — тј‘ гот—÷вка в об—÷гу, D тј‘ депозити в комерц—÷йних банках.

як видно —÷з наведених формул (1.2. —÷ 1.3.), гот—÷вка в об—÷гу —‘ безпосе-редньою частиною —÷ грошово—„ бази —÷ грошово—„ пропозиц—÷—„, тод—÷ €к банк—÷вськ—÷ резерви т—÷льки впливають на здатн—÷сть банк—÷в створювати нов—÷ депозити, зб—÷льшуючи пропозиц—÷ю грошей.

ѕол—÷тика обов'€зкових резервних вимог використову—‘тьс€ центральними банками €к зас—÷б антицикл—÷чно—„ або анти—÷нфл€ц—÷йно—„ пол—÷тики. –езервн—÷ вимоги, звичайно, насамперед пов'€зан—÷ з показниками грошово—„ маси, —÷ —„хн€ вза—‘мод—÷€ з —÷ншими макроеконом—÷чними показниками в—÷дбува—‘тьс€ через трансм—÷с—÷йний механ—÷зм впливу зм—÷н грошово—„ пропозиц—÷—„ на реальний сектор економ—÷ки тј‘ на ринок —÷нвестиц—÷й, р—÷вень ц—÷н тощо. ¬раховуючи так—÷ "астивост—÷ резервних вимог, центральний банк —÷з метою стимулюванн€, напрклад, —÷нвестиц—÷йно—„ активност—÷ проводить пол—÷тику, спр€мовану на зниженн€ норм резервних вимог, а тимчасове зб—÷льшенн€ нори обов'€зкового резервуванн€ за певних умов спричиню—‘ зниженн€ —÷нфл€ц—÷йного тиску, спри€—‘ стаб—÷льност—÷ курсу нац—÷онально—„ валюти.

–езервн—÷ вимоги використовуютьс€ центральними банками €к —÷н-струмент регулюванн€ банк—÷всько—„ л—÷кв—÷дност—÷. ќдним —÷з показник—÷в, що характеризу—‘ л—÷кв—÷дн—÷сть, —‘ залишки кошт—÷в (резерв—÷в) на рахунках комерц—÷йних банк—÷в у центральному банку. –егулюючи стан банк—÷вських рахунк—÷в, центральний банк сво—„ми д—÷€ми намага—‘тьс€ п—÷дтримувати оптимальну суму кошт—÷в на цих рахунках. ¬—÷н вилуча—‘ надлишков—÷ або нада—‘ додатков—÷ резерви, використовуючи р—÷зн—÷ засоби монетарно—„ пол—÷тики. “ак, п—÷двищенн€ центральним банком норми резервуванн€ призводить до скороченн€ надлишкових резерв—÷в у розпор€дженн—÷ банк—÷в, тобто до скороченн€ —„хньо—„ в—÷льно—„ л—÷кв—÷дност—÷, а зниженн€ тј‘ навпаки, зб—÷льшу—‘ в—÷льну л—÷кв—÷дн—÷сть, розширю—‘ можливост—÷ банк—÷в щодо проведенн€ активних операц—÷й.

ѕол—÷тика резервних вимог може мати стимулювальну спр€мован—÷сть. ћаневруючи окремими елементами механ—÷зму обов'€зкового резервуванн€, центральний банк може стимулювати розвиток окремих вид—÷в банк—÷в (мал—÷ та середн—÷ банки, банки, що надають довгостроков—÷ кредити), операц—÷й (залученн€ строкових депозит—÷в), ф—÷нансових —÷нструмент—÷в тощо.

ћехан—÷зм використанн€ резервних вимог характеризу—‘тьс€ ц—÷лою низкою параметр—÷в. –озгл€немо основн—÷ з них:

1.ѕор€док визначенн€ норми обов'€зкових резервних вимог. ” де€ких кра—„нах верхн€ межа норми резервних вимог встановлю—‘тьс€ спец—÷альними законодавчими актами.

2.Ѕаза, що використову—‘тьс€ дл€ обчисленн€ обов'€зкових резерв—÷в. Ќорма резерв—÷в може встановлюватись у певному процентному в—÷дношенн—÷ до банк—÷вських пасив—÷в або актив—÷в, узагальнено або виб—÷рково, тобто до загально—„ суми пасив—÷в чи актив—÷в або до окремих —„хн—÷х статей. як правило, резервн—÷ вимоги ор—÷—‘нтуютьс€ на стан —÷ зростанн€ залучених кошт—÷в, тобто пасив—÷в, —÷ передус—÷м депозит—÷в небанк—÷вського сектора .

3. Ѕанк—÷вськ—÷ активи, €к—÷ центральн—÷ банки дозвол€ють використовувати дл€ задоволенн€ резервних вимог.

4. ¬еличина норми резервуванн€ та критер—÷—„ —„—„ диференц—÷ац—÷—„. –∆снують значн—÷ розб—÷жност—÷ у нормах резервуванн€ в р—÷зних кра—„нах. ќсновний критер—÷й диференц—÷ац—÷—„ тј‘ це вид депозит—÷в, а саме: терм—÷н (трансакц—÷йн—÷ чи строков—÷ депозити), валюти (нац—÷ональна чи —÷ноземна), джерело (банк—÷вськ—÷ депозити чи небанк—÷вських установ), "асник депозиту (резидент чи нерезидент) тощо.

5. –озрахунковий пер—÷од дотриманн€ резервних вимог (€к прави ло, в—÷д двох тижн—÷в до одного м—÷с€ц€) —÷ пор€док регулюванн€ резерв них вимог. ÷ентральн—÷ банки звичайно вимагають додержанн€ ре зервних вимог не щоденно, а в середньому за встановлений пер—÷од.

ѕол—÷тика м—÷н—÷мальних резерв—÷в (€к —÷нструмент грошово-кредитно—„ пол—÷тики) використову—‘тьс€ Ќац—÷ональним банком ”кра—„ни дл€ плануванн€ та регулюванн€ обс€г—÷в грошово—„ маси в об—÷гу, п—÷дтримки л—÷кв—÷дно—„ д—÷€льност—÷ комерц—÷йних банк—÷в щодо —„хн—÷х зобов'€зань стосовно залучених кошт—÷в юридичних та ф—÷зичних ос—÷б.

ЌЅ”, в—÷дпов—÷дно до ѕоложенн€ про пор€док формуванн€ обов'€зкових резерв—÷в дл€ банк—÷в ”кра—„ни, використову—‘ норматив обов'€зкового резервуванн€ €к один —÷з —÷нструмент—÷в реал—÷зац—÷—„ грошово-кредитно—„ пол—÷тики з метою контролю за грошовими агрегатами шл€хом зниженн€ (зб—÷льшенн€) грошового мультипл—÷катора.

«обов'€занн€ виконувати резервн—÷ вимоги виника—‘ у комер¬мц—÷йного банку з моменту отриманн€ л—÷ценз—÷—„ ЌЅ” на право зд—÷йсненн€ в—÷дпов—÷дних банк—÷вських операц—÷й. ќбов'€зковому резервуванню п—÷дл€гають ус—÷ залучен—÷ та обл—÷кован—÷ на баланс—÷ комерц—÷йного банку кошти юридичних та ф—÷зичних ос—÷б €к у нац—÷ональн—÷й, так —÷ в —÷ноземн—÷й валют—÷, за вин€тком кошт—÷в, залучених в—÷д —÷нших банк—÷в та —÷ноземних —÷нвестиц—÷й, отриманих в—÷д м—÷жнародних ф—÷нансових установ.

Ќац—÷ональний банк встановлю—‘ дл€ р—÷зних вид—÷в зобов'€зань диференц—÷йован—÷ нормативи обов'€зкового резервуванн€ залежно в—÷д природи зобов'€зань (депозити, ощадн—÷ вклади, поточн—÷ рахунки кл—÷—‘нт—÷в та —÷н.), а також строку зобов'€зань чи пасив—÷в (короткостроков—÷ пасиви, довгостроков—÷ пасиви)[2, с.3-23].

—ума залишк—÷в кошт—÷в, що прийма—‘тьс€ дл€ розрахунку обов'€зкових резерв—÷в, визнача—‘тьс€ за формулою середньо¬марифметично—„ за в—÷дпов—÷дний зв—÷тний пер—÷од (1.5):

,(1.5)


де Ld - середн—÷ залишки кошт—÷в, що використовуютьс€ дл€ обрахуванн€ обов€зкових резерв—÷в за зв—÷тний пер—÷од;

L1,2,3 - сума залишк—÷в залучених комерц—÷йним банком кошт—÷в станом на кожне число зв—÷тного пер—÷оду;

Ln - сума залишк—÷в кошт—÷в за останн—÷й календарний день зв—÷тного пер—÷оду;

n - к—÷льк—÷сть календарних дн—÷в зв—÷тного пер—÷оду регулюванн€;

–озрахован—÷ таким чином середн—÷ залишки залучених кошт—÷в перемножуютьс€ на норму резервуванн€, а отриманий результат - сума м—÷н—÷мальних обов'€зкових резерв—÷в-повинна перебувати на кореспондентському рахунку комерц—÷йного банку або (за р—÷шенн€м ѕравл—÷нн€ ЌЅ”) ма—‘ бути перерахована на окремий рахунок в ќперац—÷йному чи територ—÷альному управл—÷нн—÷ Ќац—÷онального банку [3, с.70-77].

ЌЅ” зд—÷йсню—‘ контроль за дотриманн€м комерц—÷йними банками нормативу обов'€зкового резервуванн€, пор—÷внюючи суму, що визначена на п—÷дстав—÷ встановленого нормативу, з фактичною середньоарифметичною сумою залишк—÷в кошт—÷в на кореспондентському рахунку банку. «а недотриманн€ комерц—÷йним банком нормативу резервуванн€ до комерц—÷йного банку можуть застосовуватис€ так—÷ заходи впливу:

  • за один випадок - письмове застереженн€ щодо необх—÷дност—÷ безумовного дотриманн€ нормативу обов'€зкового резервуванн€;
  • за другий випадок - штраф у розм—÷р—÷ не б—÷льше одного процента в—÷д суми заре—‘строваного статутного фонду [9, с. 123-125].

” раз—÷ збитково—„ д—÷€льност—÷ комерц—÷йного банку або переведенн€ його в режим ф—÷нансового оздоровленн€ до нього не може застосо¬мвуватис€ такий зах—÷д впливу, €к ст€гненн€ штрафу в розм—÷р—÷ непра¬мвом—÷рно отриманого доходу, а застосовуютьс€ —÷нш—÷ заходи впливу, передбачен—÷ законодавчими та нормативними документами ЌЅ” [8, с. 47].

ќтже, у сучасних умовах пол—÷тика норми обовтјў€зкових банк—÷вських резерв—÷в застосову—‘тьс€ €к один з головних —÷нструмент—÷в довгострокового регулюванн€ грошово - кредитно—„ сфери Ќац—÷ональним банком. ÷ей —÷нструмент дозвол€—‘ п—÷двищувати економ—÷чну активн—÷сть, або ж стримувати —„—„ через регулюванн€ можливостей у кредитуванн—÷ комерц—÷йними банками.

Ќорма обовтјў€зкових банк—÷вських резерв—÷в встановлю—‘тьс€ Ќац—÷ональним банком у в—÷дпов—÷дност—÷ до актив—÷в або пасив—÷в комерц—÷йних банк—÷в —÷ диференц—÷ю—‘тьс€ залежно в—÷д вид—÷в —÷ форм. –езервн—÷ кошти збер—÷гаютьс€ на коррахунках у Ќац—÷ональному банку, на них не нараховуютьс€ в—÷дсотки —÷ вони —‘ обовтјў€зковими до виконанн€.

–ќ«ƒ–∆Ћ II ѕлануванн€ доход—÷в та витрат в акц—÷онерному банку соц—÷ального розвитку тјЁ”крсоцбанктјЁ


2.1. ¬и€вленн€ на€вних ф—÷нансових можливостей тјЁ”крсоцбанкутјЁ


јкц—÷онерно-комерц—÷йний банк соц—÷ального розвитку "”крсоцбанкї на сьогодн—÷ тј‘ один з найб—÷льших системних банк—÷в в ”кра—„н—÷, чист—÷ активи €кого станом на 1 листопада 2007 року перевищують 27,780 млрд. грн. «а 17 рок—÷в свого —÷снуванн€ Ѕанк завоював ст—÷йкий авторитет над—÷йно—„ та стаб—÷льно—„ ф—÷нансово—„ установи, що стр—÷мко розвива—‘тьс€ й оперативно реагу—‘ на зм—÷ни ринку.

ј Ѕ "”крсоцбанктјЁ в зв—÷тному роц—÷ зд—÷йснював пол—÷тику, ор—÷—‘нтовану на п—÷дтриманн€ оборотного кап—÷талу в—÷тчизн€них компан—÷й, наданн€ високотехнолог—÷чних продукт—÷в, а також на —÷ндив—÷дуал—÷зац—÷ю послуг дл€ кл—÷—‘нт—÷в. ‘ах—÷вц€ми ј Ѕ "”крсоцбанктјЁ були створен—÷ р—÷зн—÷ маркетингов—÷ —÷нструменти, €к—÷ дали змогу вид—÷л€ти саме наш Ѕанк €к в очах нин—÷шн—÷х, так —÷ потенц—÷йних кл—÷—‘нт—÷в. ѕост—÷йний систематичний анал—÷з можливостей компан—÷й у тих чи —÷нших галуз€х, —„хн—÷й розвиток, досл—÷дженн€ ф—÷нансових моделей повед—÷нки кл—÷—‘нт—÷в, оптим—÷зац—÷€ продуктового р€ду спри€ли п—÷двищенню ефективност—÷ ф—÷нансово—„ п—÷дтримки б—÷знесу з урахуванн€м особливостей галуз—÷ економ—÷ки, в €к—÷й зд—÷йсню—‘ д—÷€льн—÷сть кл—÷—‘нт. ÷е спри€ло зб—÷льшенню обс€г—÷в активних та пасивних операц—÷й —÷, €к насл—÷док, отриманн€ банком прибутку в розм—÷р—÷ 287,3 млн.грн., що в 2,5 рази б—÷льше н—÷ж в минулому роц—÷.

„ист—÷ активи банку за зв—÷тний р—÷к виросли в 1,6 рази або на 6 789,5 млн.грн. та на 01.01.2007 року становили 17 531,5 млн.грн. Ќайб—÷льше зростанн€ обс€г—÷в актив—÷в в—÷дбулось за рахунок кредитних вкладень (в 1,8 рази, + 5 438,7 млн.грн.), €к—÷ на 01.01.2007 року склали 12 690,5 млн. грн. або 72% чистих актив—÷в банку.

Ќайб—÷льшу питому вагу в кредитному портфел—÷ банку (40%) становл€ть позики, надан—÷ населенню.

¬ зв—÷тному роц—÷ ј Ѕ тјё”крсоцбанктјЁ залишавс€ одним з л—÷дер—÷в серед банк—÷в, що пропонують найб—÷льш виг—÷дн—÷ умови щодо наданн€ послуг населенню, в тому числ—÷ з кредитуванн€ ф—÷зичних ос—÷б.

¬ 2006 роц—÷ були вдосконален—÷ та набули нових ознак кредитн—÷ продукти, направлен—÷ на задоволенн€ потреб населенн€. ¬ 2006 роц—÷ ј Ѕ "”крсоцбанкї розробив ун—÷кальн—÷ умови¬аз кредитуванн€ ф—÷зичних ос—÷б в швейцарських франках. «авд€ки цьому проекту кл—÷—‘нт кр—÷м виг—÷дного курсу по в—÷дношенню до —÷нших валют (долару, —‘вро), отримав також зниженн—÷ процентн—÷ ставки. «алежно в—÷д терм—÷ну кредитуванн€ процентн—÷ ставки складали в—÷д 10,70 до 10,95 % р—÷чних при кредитуванн—÷ на куп—÷влю нерухомост—÷, та 10,7 % при куп—÷вл—÷ автомоб—÷л€ в кредит й при кредитуванн—÷ на поточн—÷ потреби п—÷д заставу нерухомост—÷. ¬проваджено кредитуванн€ ф—÷зичних ос—÷б на набутт€ у "асн—÷сть нерухомост—÷ шл€хом придбанн€ ц—÷льових (безпроцентних) обл—÷гац—÷й, базовим товаром за €кими виступа—‘ обтјў—‘кт нерухомост—÷ або його частина, а також впроваджено механ—÷зм кредитуванн€ шл€хом участ—÷ у ‘ондах ф—÷нансуванн€ буд—÷вництва виду "јї. як насл—÷док, ј Ѕ "”крсоцбанкї з початку 2006 року зб—÷льшив обс€г кредитного портфелю ф—÷зичних ос—÷б б—÷льш н—÷ж у два рази —÷ €кий на 01.01.2007 року становив 6 953,3 млн.грн.

«а зв—÷тний р—÷к банк отримав доходи за кредитами, наданими ф—÷зичним особам в сум—÷ 653,2 млн.грн. ÷е в 2,5 рази б—÷льше (на 388 млн.грн.) н—÷ж у попередньому роц—÷. ј Ѕ тјё”крсоцбанктјЁ у¬а2006¬ароц—÷ активно розвивав кредитн—÷ продукти дл€ корпоративних кл—÷—‘нт—÷в, насамперед у¬ачастин—÷ спрощенн€ технолог—÷—„ —„х¬апродажу, впроваджував нов—÷ послуги з використанн€м вексел—÷в. ¬ зв—÷тному роц—÷ впроваджено програму " редит + 10% вексел€миї, спр€мовану на здешевленн€ кредитних послуг дл€ корпоративних кл—÷—‘нт—÷в.  л—÷—‘нтам, €к—÷ мають в—÷дкрит—÷ л—÷м—÷ти кредитуванн€, ”крсоцбанк пропонував вексельн—÷ послуги (аваль вексел—÷в, обл—÷к вексел—÷в, у тому числ—÷ –≈ѕќ) без додаткового забезпеченн€. √оловна перевага програми пол€гала дл€ кл—÷—‘нта в тому, що ком—÷с—÷€ за аваль нижча, н—÷ж в—÷дсоткова ставка за кредитом.

ќформлюючи частину кредиту вексел€ми, авальованими банком, кл—÷—‘нт знижував таким чином¬асво—„ сумарн—÷ витрати до 1,5% р—÷чних, оск—÷льки авальован—÷ ”крсоцбанком вексел—÷ можна використовувати дл€ розрахунк—÷в за фактично отриман—÷ товари, виконану роботу, надан—÷ послуги. ¬ 2006 роц—÷ Ѕанком була проведена ун—÷кальна акц—÷€ дл€ корпоративних кл—÷—‘нт—÷в "” Ќовий р—÷к - у¬ановий оф—÷сї. ”¬арамках акц—÷—„ ”крсоцбанк пропонував юридичним особам скористатис€ кредитами на¬аобтјў—‘кти торговельно—„, оф—÷сно—„ й¬аскладсько—„ нерухомост—÷ з¬ав—÷дстрочкою погашенн€ основно—„ суми боргу до¬а16¬ам—÷с€ц—÷в, з авансовим внеском - в—÷д 0%. якщо в¬апозичальника недостатньо кошт—÷в дл€ оплати авансового платежу, сума кредиту може бути зб—÷льшена при наданн—÷ додаткового забезпеченн€ - —÷потеки —÷ншо—„ нерухомост—÷ або майнових прав на депозит, розм—÷щений в¬а”крсоцбанку. ѕрот€гом 2006 року банк сутт—‘во зб—÷льшив обс€ги проектного ф—÷нансуванн€. “ак середн—÷й обс€г —÷нвестиц—÷й з¬акожного проекту становив EUR¬а15 млн. ј Ѕ тјё”крсоцбанктјЁ ф—÷нансував проекти роздр—÷бних мереж, розважальних центр—÷в, нерухомост—÷ та —÷н.  р—÷м девелоперського б—÷знесу, метою проектного ф—÷нансуванн€ була модерн—÷зац—÷€ виробництв та куп—÷вл€ нових л—÷н—÷й дл€ п—÷дпри—‘мств, €к—÷ працюють в¬аспоживчому сектор—÷.

¬досконалено систему овердрафтного кредитуванн€ корпоративних кл—÷—‘нт—÷в, зокрема:

  • зб—÷льшен—÷ обс€ги бланкового овердрафту та овердафту п—÷д забезпеченн€. ќкремо зб—÷льшен—÷ обс€ги овердрафту п—÷д заставу майнових прав по депозиту, а також п—÷д заставу нерухомост—÷.
  • розширено коло кл—÷—‘нт—÷в, €ким може бути наданий овердрафт, та перел—÷к надходжень, €к—÷ враховуютьс€ при розрахунку л—÷м—÷ту.
  • спрощена процедура перерахунку л—÷м—÷ту овердрафту в залежност—÷ в—÷д зм—÷ни обс€гу надходжень на поточн—÷ рахунки.

ѕол—÷пшен—÷ умови кредитуванн€ корпоративних кл—÷—‘нт—÷в на придбанн€ нерухомост—÷ та —÷нвестуванн€ у буд—÷вництво нерухомост—÷, а саме:

  • запроваджено в—÷дстрочку погашенн€ суми основного боргу - до 16м—÷с€ц—÷в.
  • встановлено розм—÷р початкового внеску позичальника в—÷д 20% без додаткового забезпеченн€.

–езультатом ефективно—„ роботи банку —‘ зб—÷льшенн€ кредитного портфелю юридичних ос—÷б в 1,3 рази (на 1¬а461,7 млн.грн.) та отриманн€ доходу в—÷д кредитуванн€ корпоративних кл—÷—‘нт—÷в за 2006 р—÷к в розм—÷р—÷ 690,0 млн.грн., що на 22,5% (на 126,8 млн.грн.) б—÷льше н—÷ж за попередн—÷й пер—÷од ( ƒодаток ј ).

ѕрот€гом 2005 року банк продовжував активно працювати на ринку ц—÷нних папер—÷в, зд—÷йснюючи операц—÷—„ з куп—÷вл—÷-продажу державних ц—÷нних папер—÷в, вексел—÷в та обл—÷гац—÷й недержавних орган—÷зац—÷й, акц—÷й —÷нших ем—÷тент—÷в - всього на загальну суму 2¬а232,4 млн.грн. (обс€г куп—÷вл—÷ : 1¬а113,5 млн. грн., обс€г продажу - 1¬а118,9 млн.грн.). ѕортфель ц—÷нних папер—÷в склада—‘ 3% чистих актив—÷в банку та на 01.01.2007 року становив 521,8 млн.грн.” 2006 роц—÷ пол—÷тика банку щодо управл—÷нн€ зобовтјў€занн€ми характеризувалась сутт—‘вою диверсиф—÷кац—÷—‘ю за рахунок розширенн€ спектру ф—÷нансових —÷нструмент—÷в та ринк—÷в залученн€ кошт—÷в.

“ак, ј Ѕ "”крсоцбанкї в зв—÷тному роц—÷ став одним з л—÷дер—÷в серед укра—„нських банк—÷в по залученню кошт—÷в на зовн—÷шн—÷х ринках грошей та кап—÷талу у форм—÷ синдикованих кредит—÷в, а також двохсторонн—÷х м—÷жбанк—÷вських кредит—÷в та депозит—÷в в—÷д —÷нституц—÷ональних —÷нвестор—÷в-нерезидент—÷в, €к—÷ були надан—÷ в—÷домими м—÷жнародними —÷нвестиц—÷йними банками. «агальна сума таких запозичень склала майже 700 млн. у доларовому екв—÷валент—÷.

¬исок—÷ рейтингов—÷ оц—÷нки в—÷д найб—÷льш авторитетних м—÷жнародних рейтингових агентств - Moody`s, Fitch, Standard&Poors, з урахуванн€м покращенн€ прогноз—÷в по рейтингам ус—÷ма трьома агентствами у 2006 роц—÷, допомогли "”крсоцбанкуї наприк—÷нц—÷ зв—÷тного року залучити синдикований кредит у сум—÷ 250 млн. дол. —Ўј з найнижчою дл€ укра—„нських банк—÷в маржею (1,6% р—÷чних).  редит, наданий BayernLB (Ќ—÷меччина), Calyon (‘ранц—÷€) та UniCreditGroup, €кий над—÷йшов через банк Bank Austria Creditanstalt AG (јвстр—÷€), залучено на один р—÷к з можлив—÷стю продовженн€. ¬ проект—÷ прийн€ли участь 36 банк—÷в-кредитор—÷в з таких кра—„н €к јвстр—÷€, ¬еликобритан—÷€, Ќ—÷меччина, Ќ—÷дерланди, √рец—÷€, ѕольща, ѕортугал—÷€, ‘ранц—÷€, ќбтјў—‘днан—÷ јрабськ—÷ ≈м—÷рати,  увейт, ”горщина, Ѕахрейн, –∆нд—÷€,  итай, —получен—÷ Ўтати јмерики, ќман, ѕакистан ( ƒодаток √ ).

“акож, тјЁ”крсоцбанктјЁ у зв—÷тному роц—÷ за рахунок кошт—÷в —÷ноземних банк—÷в актив—÷зував роботу по довгостроковому ф—÷нансуванню —÷мпорту обладнанн€ кл—÷—‘нт—÷в банку п—÷д страхове покритт€ —÷ноземних ≈кспортно-страхових агентств (≈—ј), п—÷дписавши кредитну угоду на суму 3,8 млн. —‘вро з Landesbank Berlin AG (Ќ—÷меччина). «агальний обс€г л—÷м—÷т—÷в першокласних —÷ноземних банк—÷в на п—÷дтвердженн€ акредитив—÷в —÷ гарант—÷й ”крсоцбанку без грошового покритт€ за зовн—÷шньоторговими угодами його кл—÷—‘нт—÷в, за р—÷к подво—„вс€ та дос€г 400 млн. дол. —Ўј.«а¬ап—÷дсумками 2006 року акц—÷—„ ”крсоцбанку л—÷дирували серед ц—÷нних папер—÷в укра—„нських банк—÷в - котируванн€ акц—÷й банку зросли на¬а132%.

« метою зб—÷льшенн€ обс€г—÷в залученн€ кошт—÷в в—÷д кл—÷—‘нт—÷в - юридичних та ф—÷зичних ос—÷б, банк проводив вдосконаленн€ свого продуктового р€ду та вводив в д—÷ю принципово нов—÷ проекти, зокрема тјёдепозит OnLineтјЁ¬а- ун—÷кальний продукт в—÷д ”крсоцбанку, спр€мований на забезпеченн€ максимально—„ оперативност—÷ та свободи плануванн€ ф—÷нансових поток—÷в кл—÷—‘нта. √оловною перевагою цього продукту —‘ гнучк—÷сть та широкий спектр функц—÷й, €к—÷ надають можлив—÷сть кожному кл—÷—‘нту з огл€ду на сво—„ —÷ндив—÷дуальн—÷ потреби обрати найзручн—÷ший режим управл—÷нн€ коштами.

–∆нвестиц—÷йна приваблив—÷сть банку та р—÷зноман—÷тн—÷сть —÷нструмент—÷в по залученню кошт—÷в дала змогу зб—÷льшити в пор—÷вн€нн—÷ з початком року обс€г чистих зобовтјЁ€зань в 1,6 рази (на 5¬а869,0 млн.грн.), €к—÷ на 01.01.2007 року становили 15¬а604,8 млн.грн.

¬ структур—÷ зобов'€зань за п—÷дсумками 2006 року основну масу - 8 282,0 млн.грн. (70%) складали кошти субтјЁ—‘кт—÷в господарюванн€ та ф—÷зичних ос—÷б. –«х обс€ги зб—÷льшились в пор—÷вн€нн€ з 01.01.2006 року в 1,3 рази (на 2¬а620,4 млн.грн.). ¬ структур—÷ залишк—÷в кошт—÷в на рахунках кл—÷—‘нт—÷в найб—÷льшу частку (53%) формували кошти юридичних ос—÷б - субтјў—‘кт—÷в господарсько—„ д—÷€льност—÷. 30% цих кошт—÷в становили п—÷дпри—‘мства та орган—÷зац—÷—„, основним видом д—÷€льност—÷ €ких —‘ торг—÷вл€, 26% - с—÷льське господарство; 10% - буд—÷вництво, 7,0% - дослiдженн€ та розробки.

 ошти населенн€ в структур—÷ кошт—÷в кл—÷—‘нт—÷в займали 47%. –«х залишки прот€гом року зб—÷льшились на 1 593,6 млн.грн. (в 1,4 рази) —÷ дос€гли р—÷вн€ 5¬а108,0 млн.грн. насамперед за рахунок строкових кошт—÷в. «б—÷льшенн€ пасив—÷в було забезпечено €к за рахунок зобовтјЁ€зань банку, так —÷ за рахунок кап—÷талу. ¬ зв—÷тному роц—÷ в—÷дбулось поповненн€ статутного кап—÷талу на 300 млн.грн. (до 370 млн.грн. ). «а п—÷дсумками 2006 року кап—÷тал ј Ѕ "”крсоцбанкї становив майже два м—÷ль€рди гривень ( 1 926,7 млн.грн.) та зб—÷льшивс€ проти минулого року на 88% (в т.ч. за рахунок прибутку - на 287,3 млн.грн ).

“акож ј Ѕ "”крсоцбанктјЁ продовжував активно працювати на ринку банк—÷вських плат—÷жних карток. Ќа 01.01.2007 року ем—÷товано 1¬а369,5 тис€ч карток Visa (в 2 рази б—÷льше н—÷ж минулого року) та 518 тис€ч Master Card. « початку року к—÷льк—÷сть держател—÷в пластикових карток зб—÷льшилась в 2,5 рази (на 1 222 тис€ч—÷) до 1¬а888 тис€ч. ј Ѕ тјё”крсоцбанктјЁ займа—‘ 6 позиц—÷ю по ем—÷с—÷—„ карток серед банк—÷в-конкурент—÷в. ¬—÷д зд—÷йсненн€ операц—÷й з використанн€м банк—÷вських плат—÷жних карток банк прот€гом 2006 року отримав ком—÷с—÷йних доход—÷в в сум—÷ 38,4 млн.грн.

ќбслуговуванн€ кл—÷—‘нт—÷в ј Ѕ "”крсоцбанкї у галуз—÷ м—÷жнародних документарних операц—÷й характеризувалось у 2006 роц—÷ такими показниками:

- в—÷дкрито 144 —÷мпортних акредитива на загальну суму 340,2 млн. долар—÷в —Ўј, ав—÷зовано 56 експортних акредитив—÷в на загальну суму 11,2 млн. долар—÷в —Ўј, випущено 20 гарант—÷йних зобов'€зань на суму 9,3 млн. долар—÷в —Ўј, ав—÷зовано 65 гарант—÷йних зобов'€зань —÷ноземних банк—÷в на суму 201,4 млн. долар—÷в —Ўј, опрацьовано 63 документарних —÷нкасо на загальну суму 2 млн. долар—÷в —Ўј; загальна к—÷льк—÷сть —÷нструмент—÷в тј‘ 348 шт.;

- зб—÷льшено обс€ги —÷мпортних акредитив—÷в тј‘ у 2,7 рази проти 2005 року, ав—÷зованих гарант—÷й тј‘ у 2,7 рази; к—÷льк—÷сть та обс€ги опрацьованих документарних —÷нкасо тј‘ у 1,6 рази та 2,8 рази в—÷дпов—÷дно;

- велас€ робота з просуванн€ серед кл—÷—‘нт—÷в Ѕанку документарних послуг з пост-—÷мпортного та довгострокового ф—÷нансуванн€;

«а¬ап—÷дсумками 2006¬ароку ”крсоцбанк у¬арамках факторингу пров—÷в обслуговуванн€ товарних поставок на¬асуму понад¬а2,3¬амлрд. грн. «¬аних близько 50¬амлн.грн. припада—‘ на¬аекспортно-—÷мпортн—÷ операц—÷—„. ѕоказники ”крсоцбанку св—÷дчать про його пров—÷дн—÷ позиц—÷—„ на¬аринку факторингу, на €кому¬ачастка банку становить близько 30%. Ѕаза деб—÷тор—÷в, €ку обслугову—‘ ”крсоцбанк, дос€гла 2 тис€ч субтјў—‘кт—÷в господарсько—„ д—÷€льност—÷. Ѕанк прид—÷л€—‘мо багато уваги збору й¬априйому платеж—÷в в—÷д деб—÷тор—÷в, що¬азабезпечу—‘ високий р—÷вень плат—÷жно—„ диiипл—÷ни. як¬арезультат, спостер—÷га—‘мо швидший об—÷г грошових поток—÷в в¬аоперац—÷йн—÷й д—÷€льност—÷ компан—÷й-постачальник—÷в, що¬ау¬асвою чергу створю—‘ додатков—÷ можливост—÷ дл€ зростанн€ ¬¬ѕ кра—„ни. ”крсоцбанк - —‘диний з¬аукра—„нських банк—÷в що нада—‘ послуги м—÷жнародного факторингу. Ќа¬асьогодн—÷ на¬ам—÷жнародному ринку факторингу ”крсоцбанк обслугову—‘ експортно-—÷мпортн—÷ операц—÷—„ в¬а10¬акра—„нах св—÷ту.

ќдним з найважлив—÷ших компонент—÷в у систем—÷ анал—÷зу ф—÷нансово—„ ст—÷йкост—÷ комерц—÷йного банку —‘ оц—÷нка р—÷вн€ його доходност—÷ —÷ прибутковост—÷. «наченн€ ц—÷—‘—„ оц—÷нки вит—÷ка—‘ з того, що доходи —÷ прибутков—÷сть характеризують сферу викистанн€ банк—÷вських актив—÷в, впливають на прир—÷ст "асного кап—÷талу банку, визначають можлив—÷сть зростанн€ активних операц—÷й банку —÷ експанс—÷—„ на ринку, додають впевненост—÷ —÷нвесторам —÷ кредиторам у п—÷дтриманн—÷ д—÷лових в—÷дносин з даним конкретним банком, створюють запас м—÷цност—÷, забезпечують виплату див—÷денд—÷в —÷нвесторам.


2.2. ќц—÷нка ефективност—÷ д—÷€льност—÷ тјЁ”крсоцбанкутјЁ за 2004-2006 р.р.


ќр—÷—‘нтир банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷ в ринковому господарств—÷ склада—‘тьс€ в максим—÷зац—÷—„ прибутку в—÷д операц—÷й при в—÷домост—÷ до м—÷н—÷муму втрат. ѕрибуток або збитки, отриман—÷ банком - це показники, що концентрують у соб—÷ результати р—÷зних пасивних й активних операц—÷й банку й отражающие вплив вс—÷х фактор—÷в, що впливають на д—÷€льн—÷сть банку. ћетодика анал—÷зу результативност—÷ банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷ почина—‘тьс€ з анал—÷зу доход—÷в —÷ витрат —÷ завершу—‘тьс€ досл—÷дженн€м прибутку. –∆нформац—÷йною базою дл€ анал—÷зу ф—÷нансових результат—÷в служать рахунку балансу: 701 "ƒоходи", 702 "¬итрати", 703 "ѕрибуток", 704 "«битки", 705 "¬икористанн€ прибутку". ÷—÷ль анал—÷зу ф—÷нансових результат—÷в - ви€вленн€ резерв—÷в росту прибутковост—÷ банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷ й формуванн€ на ц—÷й основ—÷ рекомендац—÷й з подальшо—„ роботи. ѕри цьому стратег—÷€ банку повинна буду—‘тьс€ на наступних принципах:

- €кнайдешевше придбати кап—÷тал;

- продавати кап—÷тал —÷ послуги по рентабельн—÷й ставц—÷;

- знизити банк—÷вськ—÷ ризики шл€хом втрат в—÷дбору над—÷йних кл—÷—‘нт—÷в й одержанн€ гарант—÷й, диверсиф—÷кованост—÷ операц—÷й й осво—‘нн€ ринк—÷в позичкового кап—÷талу [19, с. 52-54].

јнал—÷з банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷ з погл€ду —„—„ прибутковост—÷ дозвол€—‘ кер—÷вництву сформувати кредитну й процентну пол—÷тику, ви€вити менш прибутков—÷ операц—÷—„ й розробити рекомендац—÷—„ можливого одержанн€ банком б—÷льших доход—÷в. –—÷шенн€ цих завдань неможливо без грамотних ф—÷нансового й економ—÷чного анал—÷з—÷в, а також ф—÷нансового менеджменту, тобто системи рац—÷онального й ефективного використанн€ кап—÷талу, механ—÷зму керуванн€ рухом ф—÷нансових ресурс—÷в.  —÷нцева мета такого керуванн€ - одержанн€ прибутку.


–озгл€немо складов—÷ валового доходу.

“аблиц€ 2.1

ƒинам—÷ка структури валового доходу

(тис. грн.)

ѕоказники

31.12.2004.

31.12.2005.

31.12.2006.

ѕроцентний дох—÷д

795843.000

908628.000

1420562.000

Ќепроцентний дох—÷д

28569.000

26626.000

22060.000

«агальний валовий дох—÷д

824412.000

935254.000

1442622.000


ѕроцентн—÷ доходи з 31.12.2004 по 31.01.2005 зб—÷льшилас€ на 112785 тис.грн.( 14,17%), а з 31.12.2005 по 31.12.2006 зб—÷льшилас€ на 511934 тис. грн.(56,3%). ¬ абсолютному вираженн—÷ процентн—÷ доходи з 2004 по 2006 роки зб—÷льшилис€ на 78,2%. «агальна сума доход—÷в з 2004 по 2006 роки зб—÷льшилас€ на 43%. Ќепроцентн—÷ доходи мають тенденц—÷ю уб—÷к зменшенн€ на 18,9%. в пер—÷од з 2005 по 2006 р.р.

Ќаступний крок в анал—÷з—÷ - ви€вити за рахунок €ких статей в—÷дбулос€ зб—÷льшенн€ доход—÷в.


“аблиц€ 2.2

—труктура дох—÷дно—„ бази банку

(тис. грн.)

ѕоказники

31.12.2004

31.12.2005

31.12.2006

ƒоходи в—÷д операц—÷й

—÷з ц—÷нними паперами.

2067.400

2146.740

2232.390

ƒоходи в—÷д операц—÷й з

—÷ноземною валютою.

1842.800

1928.500

2014.970

 ом—÷с—÷йний дох—÷д.

314649.000

341977.000

420317.000

“орговельний дох—÷д

61458.000

62637.000

94081.000


¬ир—÷шальний вплив на зб—÷льшенн€ доход—÷в зробило зб—÷льшенн€ суми працюючих актив—÷в на 39,3%. « метою одержанн€ максимального прибутку в сучасних умовах банки розширюють ц—÷лий комплекс платних послуг й —÷нших нетрадиц—÷йних операц—÷й. ѕри загальному зб—÷льшенн—÷ дох—÷дно—„ бази банку потр—÷бно в—÷дзначити зб—÷льшенн€ надходжень по ком—÷с—÷€х —÷ послугам банку на 22,9%. “рет—‘ по прибутковост—÷ м—÷iе займають операц—÷—„ —÷з ц—÷нними паперами. ѕитома вага цих доход—÷в з 2005 по 2006 роки зб—÷льшилас€ на 19,15%. ћ—÷н—÷мальну частку в загальному обс€з—÷ доход—÷в становл€ть доходи по операц—÷€х з —÷ноземною валютою (4,8% - 2,2%). Ќадходженн€ доход—÷в в—÷д даного виду операц—÷й також зб—÷льшилас€ на 20,5 %.

¬ажливу роль в анал—÷з—÷ грають показники, що характеризують прибутков—÷сть.


“аблиц€ 2.3

ѕоказники прибутковост—÷ банку

(млн. грн)

ѕоказники

31.12.2005

31.12.2006

“емп росту (%)

ѕрибутков—÷сть кредитних операц—÷й.

4248,3

6953,3

62,4

ѕрибутков—÷сть активних операц—÷й.

10956,875

17531,5

69,7


ѕоказник, що характеризу—‘ прибутков—÷сть кредитних операц—÷й, розгл€нутий нами в динам—÷ц—÷ показав, що прибутков—÷сть по основних операц—÷€х банку за р—÷к зб—÷льшилась на 62,4 % . ѕоказник прибутковост—÷ середн—÷х залишк—÷в по активах зб—÷льшивс€ на 69,7 %. [51].

–озгл€немо доходи з позиц—÷—„ —„хньо—„ стаб—÷льност—÷. ƒо стаб—÷льних доход—÷в банку в—÷днос€ть т—÷ доходи, €к—÷ залишаютьс€ практично пост—÷йними прот€гом досить тривалого пер—÷оду часу й можуть легко прогнозуватис€ на перспективу. Ѕ—÷льша стаб—÷льн—÷сть "астива насамперед доходам в—÷д основно—„ д—÷€льност—÷. ¬—÷дсутн—÷сть же стаб—÷льност—÷ в—÷дбива—‘ ризикован—÷сть б—÷знесу.

„им б—÷льше нестаб—÷льн—÷сть у доходах, тим нижче €к—÷сть доход—÷в. ѕри цьому в розрахунок приймаютьс€ так—÷ фактори €к зм—÷на курсу валюти, —÷нфл€ц—÷йн—÷ процеси.

¬итрати комерц—÷йного банку - це витрати кошт—÷в банку на виконанн€ операц—÷й —÷ забезпеченн€ функц—÷онуванн€ банку. јнал—÷з витрат у ц—÷лому зд—÷йсню—‘тьс€ насамперед з ви€вленн€ частини процентних —÷ непроцентних витрат.


“аблиц€ 2.4

ƒинам—÷ка структури витрат банку

(тис. грн.)

ѕоказники

31.12.2004

31.12.2005

31.12.2006

ѕроцентн—÷ витрати

487307.000

549907.000

819015.000

Ќепроцентн—÷ витрати

43848.000

49205.000

53198.000

–азом витрат

531115.000

599112.000

872213.000


« таблиц—÷ 2.4. пом—÷тно, що процентн—÷ витрати займають (80,5% - 81,8%) в—÷д витрат банку, причому з 2005 по 2006 р.р. ми бачимо р—÷ст —„хньо—„ питомо—„ ваги на 8,3%.

ѕри анал—÷з—÷ банк—÷вських витрат визнача—‘тьс€ роль —÷ м—÷iе кожно—„ групи витрат у —„хн—÷й загальн—÷й сум—÷. ƒан—÷ таблиц—÷ 2.5. п—÷дтверджують, що витрати на 31 грудн€ 2006 року становл€ть 49,7% в—÷д суми витрат банку на 31 грудн€ 2005 року. «б—÷льшенн€ в—÷дбулос€ по вс—÷х статт€х витрат, але найб—÷льш значиме зб—÷льшенн€ - за рахунок зб—÷льшенн€ витрат по в—÷дсотках, сплаченим ф—÷зичним особам по прит€гнутих засобах. «м—÷на уб—÷к зб—÷льшенн€ по них склало 69,4%. Ќайб—÷льша питома вага в структур—÷ витрат займають в—÷дсотки, сплачен—÷ по придбаних кредитах, причому частка —„х за останн—÷й р—÷к зросла з 39,1% до 49,1%.


“аблиц€ 2.5

≈лементи витрат комерц—÷йного банку

(тис. грн.)

ѕоказники

31.12.2004

31.12.2005

31.12.2006

„ист—÷ витрати на формуванн€ резерв—÷в

72367.000

70725.000

58071.000

«агальн—÷ адм—÷н—÷стративн—÷ витрати

189045.000

219792.000

270003.000

¬итрати на зм—÷ст апарата банка.

243852.000

277656.000

342806.000

Ўтрафи, пени, неустойки сплачен—÷.

567.000

534.000

467.000

–∆нш—÷ витрати.

32749.000

37983.000

45930.000


ѕ—÷дбиваючи п—÷дсумок, сл—÷д зазначити, що скороченню сумарних витрат банку спри€ють: оптим—÷зац—÷€ структури ресурсно—„ бази; зменшенн€ непроцентних витрат. ѕрибуток комерц—÷йного банку - це ф—÷нансовий результат д—÷€льност—÷ комерц—÷йного банку у вигл€д—÷ перевищенн€ доход—÷в над витратами. јнал—÷з прибутку варто починати з розгл€ду загально—„ картини прибутковост—÷ банк—÷вських операц—÷й. јнал—÷з повинен бути детал—÷зований у динам—÷ку по вивченню прибутковост—÷ статей по окремих видах д—÷€льност—÷.


“аблиц€ 2.6

—труктура д—÷€льност—÷ по видах д—÷€льност—÷

(тис. грн.)

ѕоказники

31.12.2004

31.12.2005

31.12.2006

ѕрибуток в—÷д операц—÷йно—„

д—÷€льности.

183319.000

225870.000

459546.000

ѕрибуток в—÷д поб—÷чно—„

д—÷€льност—÷.

25924,000

29378.000

32582.000

–∆нший прибуток.

3456.000

3784.000

4157.000

ѕри оц—÷нц—÷ щор—÷чного приросту прибутку банку необх—÷дно виходити з того, що в—÷н не повинен бути нижче темп—÷в —÷нфл€ц—÷—„. ” противному випадку реальн—÷ доходи будуть скорочуватис€ й в—÷дбудетьс€ знец—÷ненн€ банк—÷вського кап—÷талу. ” зв'€зку —÷з цим, при анал—÷з—÷ прибутку —„—„ величину необх—÷дно коректувати з урахуванн€м темп—÷в —÷нфл€ц—÷—„. ” 2006 роц—÷ балансовий прибуток банку склав 37,7% в—÷д суми прибутку минулого року. ќсновним джерелом прибутку —‘ прибуток в—÷д операц—÷йно—„ д—÷€льност—÷ банку, тобто прибуток банку формувалос€ в основному (на 93,7%) за рахунок стаб—÷льних джерел доходу. ÷е —‘ позитивним моментом у робот—÷ п—÷дпри—‘мства.

ќсновн—÷ напр€мки досл—÷дженн€ дозвол€ють розкрити причини зм—÷н доход—÷в —÷ витрат, що —‘ актуальним дл€ ви€вленн€ резерв—÷в зростанн€ банк—÷вського прибутку. ƒаний анал—÷з проводитьс€ в абсолютних величинах.

ќднак, —÷сну—‘ метод оц—÷нки прибутку банку за допомогою в—÷дносних показник—÷в. ÷ей метод назива—‘тьс€ коеф—÷ц—÷—‘нтним —÷ пов'€заний з пон€тт€м рентабельност—÷. Ќеобх—÷дн—÷сть проведенн€ такого анал—÷зу важко переоц—÷нити, оск—÷льки в—÷д глибини оц—÷нки результат—÷в останнього залежать перспективи конкурентноздатност—÷ банку —÷ його м—÷iе на ф—÷нансових ринках. —истема коеф—÷ц—÷—‘нт—÷в прибутковост—÷ включа—‘ наступн—÷ показники:


“аблица 2.7

 оеф—÷ц—÷—‘нти прибутковост—÷ банку

(тис. грн.)

ѕоказники

31.12.2004

31.12.2005

31.12.2006

Ѕалансовий прибуток / јктиви

8895432.000

10762963.000

17531455.000

„истий прибуток /¬ласний кап—÷тал

963926.000

1027174.000

1926662.000


ѕрибуток до актив—÷в —‘ основним коеф—÷ц—÷—‘нтом, що дозвол€—‘ дати першу к—÷льк—÷сну оц—÷нку рентабельност—÷ банку. «наченн€ цього коеф—÷ц—÷—‘нта п—÷д к—÷нець року знижу—‘тьс€. "асний кап—÷тал - найб—÷льш стаб—÷льна частина ресурс—÷в комерц—÷йного банку. “ому стаб—÷льн—÷сть або зростанн€ прибутку в минул—÷ пер—÷оди гаранту—‘ в певн—÷й мер—÷ збереженн€ р—÷вн€ рентабельност—÷ банку в майбутньому. Ќарешт—÷, даний коеф—÷ц—÷—‘нт ц—÷кавить засновник—÷в, акц—÷онер—÷в або пайовик—÷в, тому що показу—‘ ефективн—÷сть —„хн—÷х —÷нвестиц—÷й.

ѕофакторний анал—÷з коеф—÷ц—÷—‘нт—÷в прибутковост—÷ дозвол€—‘ ви€вити й оц—÷нити т—÷ економ—÷чн—÷ €вища, €к—÷ привели до к—÷льк—÷сно—„ зм—÷ни показник—÷в. ¬арто п—÷дкреслити, що далеко не завжди можна п—÷двищувати рейтинг банку, €кщо це пов'€зане з негативними процесами. “ак прибуток зм—÷ню—‘тьс€ п—÷д впливом наступних фактор—÷в: сп—÷вв—÷дношенн€ м—÷ж темпами зростанн€ доход—÷в —÷ витрат, р—÷вень процентних ставок —÷ ком—÷с—÷й, обс€г окремих банк—÷вських послуг, частка актив—÷в, що принос€ть доход у загальному обс€з—÷ актив—÷в, сво—‘часн—÷сть погашенн€ процентних платеж—÷в позичальниками.

¬плив на коеф—÷ц—÷—‘нт прибутковост—÷ ( балансовий прибуток до актив—÷в):

-зб—÷льшенн€ абсолютно—„ величини балансового прибутку у 2006 роц—÷ в 1,63 рази призвело до зб—÷льшенн€ величини прибутковост—÷ в 1,88 рази.

-п—÷двищенн€ розм—÷ру актив—÷в в 1,59 рази привело до зб—÷льшенн€ показника прибутковост—÷ на 7,26%. “аким чином, коеф—÷ц—÷—‘нт прибутковост—÷ зб—÷льшивс€ в пор—÷вн€нн—÷ з 2005 роком на 5,93%. јнал—÷з результативних рахунк—÷в балансу дозвол€—‘ розрахувати необх—÷дну дох—÷дну маржу, тобто розрив у ставках по активних —÷ пасивних операц—÷€х, що да—‘ можлив—÷сть банку покривати необх—÷дн—÷ витрати, але не приносить прибутку. ƒостатн€ маржа передбача—‘, що банк кр—÷м поточних витрат повинен ще розвиватис€ й заробл€ти дл€ цього прибуток. ѕроцентна маржа показу—‘, ск—÷льки банк заробив на процентних операц—÷€х.


“аблица 2.8 ѕоказники прибутковост—÷ банку

ѕоказники

31.12.2005

31.12.2006

ѕроцентна маржа

1,38

1,75

Ќеобх—÷дна маржа

2,28

2,53

ƒостатн€ маржа

3,28

4,53


« таблиц—÷ 2.8 видно, що вс—÷ показники 2006 року п—÷двищилис€ в пор—÷вн€нн—÷ з минулим роком. «наченн€ коеф—÷ц—÷—‘нта необх—÷дно—„ марж—÷ в банку на 31 грудн€ 2005 року нижче, н—÷ж на 31грудн€ 2006 року. ÷е означа—‘, що на початок року в банку було менше можливостей зб—÷льшити прибуток, нижче була його конкурентна здатн—÷сть. јнал—÷зуючи динам—÷ку значень процентно—„ марж—÷ важливо в—÷дзначити, що зб—÷льшенн€ цього показника на к—÷нець 2006 року було забезпечено за рахунок випереджальних темп—÷в зб—÷льшенн€ в—÷дсотк—÷в по активних операц—÷€х над зниженн€м в—÷дсотк—÷в по пасивних операц—÷€х.

ѕод—÷бна —÷нтерпретац—÷€ коеф—÷ц—÷—‘нт—÷в св—÷дчить про зв'€зки фактор—÷в, але не ви€вл€—‘ на€вних резерв—÷в зм—÷ни результативного показника.

Ѕанк не може усп—÷шно розвиватис€ в напр€мку, €к—÷ диктують розгл€нут—÷ вище тенденц—÷—„. “акий режим роботи банку пов'€заний з п—÷двищеним ризиком —÷ в—÷дмовою диверсиф—÷кованост—÷ €к активних, так —÷ пасивних операц—÷й. ќчевидно, що необх—÷дно зм—÷ни ф—÷нансово—„ пол—÷тики банку. ќписан—÷ фактичн—÷ й прогнозн—÷ тенденц—÷—„ в зм—÷н—÷ обс€гу виробництва, темпах —÷нфл€ц—÷—„ й валютного курсу дають п—÷дставу використати в к—÷нц—÷ 2006 роц—÷ структуру актив—÷в —÷ пасив—÷в, динам—÷ку —„хн—÷х окремих вид—÷в дл€ складанн€ прогнозного балансу на к—÷нець 2007 р—÷к. ѕри цьому потр—÷бна певне коректуванн€ на в—÷дм—÷нн—÷сть оч—÷куваних темп—÷в —÷нфл€ц—÷—„ в—÷д фактичних тор—÷к.


2.3. ќбгрунтуванн€ вартост—÷ банк—÷вських послуг ( 2007 р—÷к) з урахуванн€м структури витрат


¬арт—÷сть банк—÷вських послуг визнача—‘тьс€ залежно в—÷д —„х виду з урахуванн€м пр€мих витрат тј‘ безпосередньо пов'€заних з виконанн€м послуг, невиг—÷дних (загальнобанк—÷вських) витрат —÷ планових накопичень в розм—÷рах, що забезпечують функц—÷онуванн€ банку на принципах комерц—÷йного розрахунку.

ƒо пр€мих витрат по наданню банк—÷вських послуг в—÷днос€тьс€:

  • зароб—÷тна плата прац—÷вник—÷в, що виконують послуги з урахуванн€м в—÷драхувань на соц—÷альне страхуванн€, до пенс—÷йного фонду —÷ —÷нш—÷ ц—÷л—÷;
  • варт—÷сть витрачених матер—÷ал—÷в (пап—÷р —÷ —÷н.);
  • амортизац—÷йн—÷ в—÷драхуванн€ на основн—÷ фонди, що безпосередньо використовуютьс€ при наданн—÷ послуг;
  • операц—÷йн—÷ витрати (оплата —÷нкасац—÷—„ —÷ охорони при розрахунку послуг з касового обслуговуванн€, поштово-телеграфн—÷ витрати по операц—÷€х кл—÷—‘нт—÷в при розрахунковому обслуговуванн—÷ —÷ —÷н.).

ƒо накладних в—÷днос€тьс€ витрати на утриманн€ апарату управл—÷нн€ —÷ —÷нших структурних п—÷дрозд—÷л—÷в загального призначенн€ комерц—÷йного банку, витрати на, господарськ—÷ в—÷др€дженн€, включаючи службовий транспорт, витрати на утриманн€ буд—÷вель, п—÷дготовку кадр—÷в —÷ —÷н. ¬еличина не накладних витрат у витратах на конкретн—÷ види банк—÷вських послуг визнача—‘тьс€ виход€чи з процентного в—÷дношенн€ загальнобанк—÷вських витрат по ф—÷нансовому плану на р—÷к по комерц—÷йному банку до фонду оплати прац—÷ прац—÷вник—÷в, що виконують послуги [22, с.33- 39].

ѕланов—÷ накопиченн€ визначаютьс€ €к в—÷дношенн€ планового прибутку комерц—÷йного банку до загально—„ суми витрат по ф—÷нансовому плану.

ѕри визначенн—÷ вартост—÷ послуг, на виконанн€ €ких —‘ ц—÷нники або калькул€ц—÷—„ —÷нших орган—÷зац—÷й (консультац—÷—„, участь в експертиз—÷ проект—÷в, складанн€ проектно-кошторисно—„ документац—÷—„, зд—÷йсненн€ техн—÷чного нагл€ду —÷ —÷н.), ц—÷ ц—÷нники —÷ калькул€ц—÷—„ можуть бути використан—÷ комерц—÷йним банком з внесенн€м в—÷дпов—÷дних коректив залежно в—÷д конкретних умов —„х застосуванн€.

” кожному конкретному випадку види банк—÷вських послуг, —„х об'—‘ми, пор€док —÷ пер—÷одичн—÷сть наданн€, розм—÷ри плати визначаютьс€ по вза—‘мн—÷й згод—÷ кл—÷—‘нта —÷ комерц—÷йного банку в договор—÷. ѕри цьому враховуютьс€ ф—÷нансов—÷ можливост—÷ кл—÷—‘нта, складн—÷сть питанн€, квал—÷ф—÷кац—÷€ консультанта, —÷нтереси банку в частин—÷ закр—÷пленн€ —÷ залученн€ кл—÷—‘нтури —÷ —÷н. ѕри визначенн—÷ вартост—÷ банк—÷вських послуг в необх—÷дних випадках врахову—‘тьс€ податок на додану варт—÷сть.

«а умов нестаб—÷льного економ—÷чного розвитку, що спостер—÷га—‘тьс€ в ”кра—„н—÷ прот€гом останнього дес€тир—÷чч€, передбачити р—÷вень —÷нфл€ц—÷—„, визначити ризиков—÷сть банк—÷всько—„ установи, а також зпрогнозувати темпи росту, €к—÷ насправд—÷ перетворилис€ на темпи економ—÷чно—„ кризи (пад—÷нн€), не вда—‘тьс€ нав—÷ть на макроеконом—÷чному р—÷вн—÷. “ому в—÷тчизн€н—÷ банки при встановленн—÷ депозитно—„ ставки ор—÷—‘нтуютьс€ на р—÷вень обл—÷ково—„ ставки ЌЅ” та пропонують кл—÷—‘нтам плаваючу ставку, €ка перегл€да—‘тьс€ в раз—÷ зм—÷ни обл—÷ково—„ ставки. Ќеспри€тлив—÷ економ—÷чн—÷ процеси змусили банки перейти до короткострокового залученн€ кошт—÷в, коли депозити приймаютьс€ на такий пер—÷од часу, у межах €кого темпи —÷нфл€ц—÷—„ б—÷льш чи менш точно можуть бути передбачен—÷. ¬икористанн€ обл—÷ково—„ ставки ЌЅ” €к ор—÷—‘нтиру щодо пропозиц—÷—„ ставок за депозитними рахунками ц—÷лком об“—рунтоване, оск—÷льки в обл—÷ков—÷й ставц—÷ оч—÷куваний р—÷вень —÷нфл€ц—÷—„ вже врахований, а в ”кра—„н—÷ саме —÷нфл€ц—÷€ —‘ головним чинником, що вплива—‘ на р—÷вень банк—÷вських ставок [47, с. 10-11].

ј Ѕ "”крсоцбанк" нада—‘ повний пакет традиц—÷йних та —÷нновац—÷йних послуг, що в—÷дпов—÷дають м—÷жнародним банк—÷вським стандартам.

Ѕанк пропону—‘ в—÷дкритт€ та обслуговуванн€ поточних рахунк—÷в кл—÷—‘нт—÷в дл€ зд—÷йсненн€ розрахунк—÷в п—÷дпри—‘мства в нац—÷ональн—÷й та —÷ноземн—÷й валютах. ƒл€ великих корпоративних кл—÷—‘нт—÷в, €к—÷ мають розгалужену мережу структурних п—÷дрозд—÷л—÷в, ми пропону—‘мо —÷ндив—÷дуальн—÷ умови —„х обслуговуванн€, в т. ч. стандартизован—÷ тарифн—÷ пакети, орган—÷зац—÷ю прийому платеж—÷в за товари (послуги) компан—÷—„ через ф—÷л—÷альну мережу банку по вс—÷й ”кра—„н—÷, управл—÷нн€ консол—÷дованими ф—÷нансовими потоками п—÷дпри—‘мства.

¬итрати на обслуговуванн€ поточних рахунк—÷в тј‘ це найдешевший ресурс тјЁ”крсоцбанкутјЁ. “ому зб—÷льшенн€ його частки у ресурсн—÷й баз—÷ зменшу—‘ процентн—÷ витрати банку, але р—÷зко зб—÷льшувати такий —÷нструмент складно, оск—÷льки зростанн€ величини поточних рахунк—÷в невиг—÷дне кл—÷—‘нтам банку, а нов—÷ господарськ—÷ суб'—‘кти з'€вл€ютьс€ не дуже часто.

—таб—÷льний р—÷вень залученн€ кошт—÷в, зважена пол—÷тика управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю —÷ ресурсами, л—÷берал—÷зац—÷€ умов кредитуванн€ дали змогу найб—÷льшими за останн—÷ птјў€ть рок—÷в темпами (80,8%) зб—÷льшити портфель позик кл—÷—‘нтам- з 3 822 млн. гривень до 6 909 млн. гривень.  р—÷м того, завд€ки —÷снуюч—÷й двор—÷внев—÷й систем—÷ управл—÷нн€ кредитним ризиком при значному зб—÷льшенн—÷ кредитно—„ частини в структур—÷ актив—÷в банку з 55% на к—÷нець 2004 року до 65% на к—÷нець 2006 року, €к—÷сть —„—„ пом—÷тно покращилась - частка проблемно—„ заборгованост—÷ зменшилась з 4,9% на к—÷нець 2004 року до 2,3% на к—÷нець зв—÷тного року. ѕр—÷оритетним напр€мком розвитку у 2007 роц—÷ залиши-лось кредитуванн€ приватних кл—÷—‘нт—÷в.

–∆потечне кредитуванн€

—трок кредитуванн€Ѕазов—÷ м—÷н—÷мальн—÷ % ставки  ом—÷с—÷€, разова

ƒо 25 рок—÷в включногрн. дол.—‘вро0,99%

18,00 13,50 13,00

—поживчий кредит

¬ид споживчого кредиту—трок кредитуванн€ћ—÷н—÷мальн—÷ в—÷дсотков—÷ ставки

грн.  дол.—‘вро

ѕ—÷д заставу рухомого майнаƒо 7 рок—÷в15,00% 13,50% -

ѕ—÷д заставу нерухомого майнаƒо 20 рок—÷в18,00% 14,00% 13,50%

Ѕеззаставн—÷ƒо 1 року20,00% 16,0014,00

¬—÷д 1 року до 3х рок—÷в20,50 16,5014,50

‘ормуючи кредитний портфель, менеджмент банку звичайно керу—‘тьс€ правилом тј‘ видавати т—÷ кредити, €к—÷ принос€ть максимальн—÷ доходи за —÷нших однакових умов. ƒох—÷дн—÷сть кредитно—„ операц—÷—„ визнача—‘тьс€ р—÷внем в—÷дсотково—„ ставки за даним кредитом, тривал—÷стю пер—÷оду наданн€ кредиту та прийн€тою системою нарахуванн€ в—÷дсоткових платеж—÷в. ƒл€ оц—÷нюванн€ прибутковост—÷ кредит—÷в банк повинен мати ефективну систему обл—÷ку не лише доход—÷в, а й витрат за кожним видом кредит—÷в. Ќа прибутков—÷сть кредитних операц—÷й банку впливають €к доходи та витрати, так —÷ можлив—÷ збитки, що визначаютьс€ р—÷внем кредитного ризику за кожною позикою. ¬—÷дсоткова ставка за кредитом охоплю—‘: варт—÷сть залученн€ кредитних ресурс—÷в дл€ банку; операц—÷йн—÷ витрати, повтјў€зан—÷ з процесом кредитуванн€ (зароб—÷тна плата кредитних прац—÷вник—÷в, варт—÷сть обслуговуванн€ кредиту, контролю за ним, варт—÷сть управл—÷нн€ забезпеченн€м тощо); прем—÷ю за ризик невиконанн€ зобовтјў€зань кл—÷—‘нтом; врахову—‘ варт—÷сть залучених кошт—÷в та вс—÷ витрати банку, повтјў€зан—÷ з наданн€м кредиту, прем—÷ю за ризик, повтјў€заний з—÷ строком кредитуванн€; бажаний р—÷вень прибутковост—÷ кредиту, €кий забезпечу—‘ достатн—÷ виплати акц—÷онерам банку.

« даних тенденц—÷—„ процентних витрат видно що при зменшенн—÷ темп—÷в кредитуванн€ потреба у ресурсах р—÷зко спада—‘, —÷ навпаки при зростанн—÷ в—÷дбува—‘тьс€ бум по залученню ресурс—÷в (у нашому випадку - адже в—÷дбулос€ р—÷зке зб—÷льшенн€ обтјў—‘м—÷в кредитуванн€ та —÷нших активних операц—÷й). “ак у 2006р. в пор—÷вн€нн—÷ з 2005 р. в—÷дбува—‘тьс€ зб—÷льшенн€ процентних витрат на 26 9177 тис. грн. або на 31% [ ƒодаток Ѕ ].

јнал—÷зуючи структуру витрат хот—÷лос€ б в—÷дм—÷тити не досить вдалий менеджмент з цього боку у банку, оск—÷льки дол€ процентних витрат, €к—÷ €к правило принос€ть основну частину процентних доход—÷в банку, майже вдв—÷ч—÷ менша дол—÷ процентних доход—÷в —÷ склада—‘ за 2006 р, 2005 р. та 2004 р. в—÷дпов—÷дно 31,0%, 26,0% та 41,8%. ќднак той факт, що ј Ѕ "”крсоцбанктјЁ —‘ багатоф—÷л—÷йна установа, тому несе додатков—÷ видатки (пост—÷йн—÷) у пор—÷вн€нн—÷ з локальними банками, дещо п—÷двищу—‘ ефективн—÷сть роботи ф—÷нансових менеджер—÷в комерц—÷йного банку

«б—÷льшенн€ у залучених коштах частки строкових депозит—÷в п—÷дпри—‘мств та орган—÷зац—÷й —‘ позитивним моментом, незважаючи на те, що цей ресурс спри€—‘ зростанню процентних витрат. —троков—÷ депозити тј‘ це стаб—÷льна частина ресурс—÷в банку, €ка да—‘ змогу зд—÷йснювати кредитуванн€ на тривал—÷ш—÷ терм—÷ни та п—÷д б—÷льший в—÷дсоток.

тјЁ”крсоцбанктјЁ широко застосову—‘ депозити населенн€, тому що витрати за ними нижч—÷, н—÷ж за м—÷жбанк—÷вським кредитом. « метою залученн€ таких кошт—÷в банк диференц—÷ю—‘ процентн—÷ ставки та пропонують р—÷зноман—÷тн—÷ форми збережень доход—÷в населенн€.


¬клад тјЁ ласичнийтјЁ

—трок вкладу: 3, 6, 9, 12 м—÷с€ц—÷в

—трокѕроцентна ставка (процент—÷в р—÷чних)

грнUSDEUR

3 м—÷с€ц—÷10,50%7,50%6,00%

6 м—÷с€ц—÷в12,50%8,00%7,00%

9 м—÷с€ц—÷в12,50%8,50%7,00%

12 м—÷с€ц—÷в13,50%9,00%7,50%


¬клад тјЁ ап—÷талтјЁ

—трокѕроцентна ставка (процент—÷в р—÷чних)

грнUSDEUR

6 мiс€цiв12,50%8,00%7,00%

12 мiс€цiв13,25%9,00%7,50%

24 мiс€цiв13,50%9,10%7,60%

36 мiс€цi13,75%9,15%7,80%

60 м—÷с€ц—÷в15,00%9,50%8,00%

120 м—÷с€ц—÷в15,00%9,50%8,00%


Ќайважлив—÷шим —÷нструментом депозитно—„ пол—÷тики —‘ в—÷дсоток, що банк сплачу—‘ вкладникам за залучен—÷ ресурси. —плата в—÷дсотк—÷в по депозитних рахунках - основна статт€ операц—÷йних витрат банку. ќтже банк не зац—÷кавлений у занадто високому р—÷вн—÷ процентно—„ ставки. ќдночасно в—÷н змушений п—÷дтримувати такий —„—„ р—÷вень, що був би привабливий дл€ кл—÷—‘нт—÷в. „им над—÷йн—÷ше пасиви, тобто чим б—÷льше терм—÷н —÷ сума депозити, тим б—÷льший в—÷дсоток гаранту—‘ банк.

ѕ—÷дсумовуючи сказане, можна д—÷йти висновку: пошук оптимального р—÷вн€ ставок по депозитним та кредитних операц—÷€х тј‘ складне завданн€, €ке ма—‘ вир—÷шувати менеджмент кожного банку самост—÷йно залежно в—÷д ринково—„ ситуац—÷—„, "асних потреб та можливостей. «анадто низький р—÷вень ставки призводить до в—÷дпливу депозит—÷в з банку, зменшу—‘ обс€г кредитних ресурс—÷в, а отже, звужу—‘ можливост—÷ проведенн€ активних операц—÷й та отриманн€ доход—÷в. «авищенн€ депозитно—„ ставки т€гне за собою зростанн€ в—÷дсоткових виплат за рахунками кл—÷—‘нт—÷в —÷ за в—÷дсутност—÷ високоефективних напр€мк—÷в розм—÷щенн€ ресурс—÷в спричиню—‘тьс€ до зменшенн€ марж—÷ чи нав—÷ть завда—‘ збитк—÷в.

–ќ«ƒ–∆Ћ III –озробка заход—÷в —÷з п—÷двищенн€ рейтингу банк—÷вських установ


3.1. ѕошук оптимально—„ методики рейтингового оц—÷нюванн€


–озвиток —÷ функц—÷онуванн€ банк—÷всько—„ сфери сьогодн—÷ в—÷дбува—‘тьс€ на тл—÷ пост—÷йно зм—÷нювано—„ загальноеконом—÷чно—„ та соц—÷ально-пол—÷тично—„ ситуац—÷—„, що вплива—‘ на над—÷йн—÷сть та ефективн—÷сть виконанн€ банк—÷вськими установами сво—„х функц—÷й. ѕодальший розвиток системи укра—„нських банк—÷в вочевидь вимага—‘ в—÷д кер—÷вництва комерц—÷йних банк—÷в переходу в—÷д —÷нту—„тивного, стих—÷йного управл—÷нн€ до виваженого, об“—рунтованого та профес—÷йного, що спира—‘тьс€ на певну анал—÷тичну базу.

” звтјў€зку з цим перед спец—÷ал—÷стами комерц—÷йних банк—÷в, —„х д—÷ловими партнерами, державними нагл€довими органами поста—‘ питанн€ про необх—÷дн—÷сть застосуванн€ певних методик визначенн€ поточного й майбутнього стану банку, його потенц—÷йних можливостей, слабких стор—÷н тощо. Ћише в останн—÷ роки проблема комплексно—„ оц—÷нки ефективност—÷ основних банк—÷вських операц—÷й та над—÷йност—÷ банк—÷всько—„ системи ”кра—„ни почала набувати першор€дного значенн€ [46, с.6-7].

ƒл€ зд—÷йсненн€ тако—„ оц—÷нки необх—÷дним —‘ в—÷дпов—÷дний —÷нструментар—÷й, до €кого в—÷днос€ть узагальнююч—÷ оц—÷нки д—÷€льност—÷ банку на основ—÷ рейтинг—÷в. —л—÷д зазначити, що здобутки заруб—÷жно—„ науки з банк—÷вського анал—÷зу можуть бути використан—÷ в ”кра—„н—÷ здеб—÷льшого на р—÷вн—÷ —÷дей оск—÷льки вони спираютьс€ на законодавчу базу та економ—÷чн—÷ реал—÷—„ сво—„х кра—„н, на —÷снуванн€ стаб—÷льно—„ банк—÷всько—„ системи та розгалужено—„ —÷нфраструктури ф—÷нансового ринку, пол—÷тику економ—÷чно—„ л—÷берал—÷зац—÷—„, на р—÷вний та в—÷льний доступ ус—÷х банк—÷в до св—÷тових ринк—÷в. ѕро те умови функц—÷онуванн€ в—÷тчизн€них банк—÷в сутт—‘во в—÷др—÷зн€ютьс€ в—÷д економ—÷чного середовища, в €кому працюють банки —÷ноземн—÷. ўодо досл—÷джень рос—÷йських учених, то попри певну схож—÷сть процес—÷в реформуванн€ економ—÷ки в ”кра—„н—÷ та в –ос—÷—„, широкому застосуванню рос—÷йських напрацювань у в—÷тчизн€н—÷й банк—÷вськ—÷й практиц—÷ заважають —÷стотн—÷ в—÷дм—÷нност—÷, що стосуютьс€ насамперед систем бухгалтерського обл—÷ку, форм зв—÷тност—÷, податкового законодавства, принцип—÷в та метод—÷в регулюванн€ д—÷€льност—÷ комерц—÷йних банк—÷в з боку Ќац—÷онального банку ”кра—„ни та ÷ентрального банку –ос—÷—„. ”се це обумовлю—‘ необх—÷дн—÷сть теоретичних напрацювань та глибинного анал—÷зу банк—÷всько—„ системи на р—÷дних теренах.

–ейтинг визнано в св—÷т—÷ €к —÷нструмент, призначений дл€ пор—÷вн€льного анал—÷зу динам—÷чно розвинених систем. –ейтинг банк—÷в комплексно характеризу—‘ —„хню д—÷€льн—÷сть —÷ встановлю—‘ узагальнювану оц—÷нку ф—÷нансового стану за стандартизованим набором показник—÷в. –∆снують пол€рн—÷ точки зору на спр€мован—÷сть рейтинг—÷в: де€к—÷ автори вважають, що тјёрейтингова оц—÷нка банку не може слугувати м—÷рилом ф—÷нансово—„ ст—÷йкост—÷ банк—÷в, ...а лише показу—‘ позиц—÷ю банку в загальн—÷й сукупност—÷ банк—÷втјЁ [35, с. 26-29].

” той же час —÷нш—÷ автори зазначають, що тјёвизначенн€ рейтингу пол€га—‘ не в тому, щоб розставити банки в шеренгу тјёза зростомтјЁ, а в обтјў—‘ктивн—÷й оц—÷нц—÷ стану €к великого, так —÷ малого банкутјЁ. ” будь-€кому раз—÷, рейтинг над—÷йност—÷ - тјёобличч€ банку на м—÷жнародних —÷ внутр—÷шн—÷х ринкахтјЁ [36, с. 57-60].

12 грудн€ 2003 р. за —÷н—÷ц—÷ативою ЌЅ”, м—÷жнародного центру перспективних досл—÷джень та нац—÷онального рейтингового агентства тјё редит-рейтингтјЁ в—÷дбулас€ м—÷жнародна конференц—÷€ тјё–изик-менеджмент —÷ кредитн—÷ рейтинги в ”кра—„н—÷тјЁ, присв€чена, зокрема, рейтинговим оц—÷нкам д—÷€льност—÷ комерц—÷йних банк—÷в. Ќа н—÷й зазначалос€, що побудова рейтингових оц—÷нок субтјў—‘кт—÷в ринку пров—÷дними св—÷товими агентствами —‘ необх—÷дною умовою входженн€ на м—÷жнародн—÷ ринки кап—÷талу, оск—÷льки самий факт проходженн€ рейтингових процедур дл€ закордонного —÷нвестора зм—÷ню—‘ ризик сп—÷впрац—÷ з невизначеного до ф—÷ксованого. ”р€д ”кра—„ни прид—÷л€—‘ велику увагу сп—÷вроб—÷тництву з м—÷жнародними рейтинговими агентствами, проте необх—÷дно також розвивати систему нац—÷ональних рейтинг—÷в дл€ потреб внутр—÷шнього ринку.  редитний рейтинг ”кра—„ни низький, —÷ жодна компан—÷€ ”кра—„ни не може мати рейтинг, вищий за рейтинг кра—„ни, тому вс—÷ учасники ф—÷нансового ринку в межах м—÷жнародно—„ шкали диференц—÷ац—÷—„ сконцентрован—÷ на вузькому в—÷дтинков—÷.

÷им обумовлена розробка нац—÷онально—„ шкали, €ка дозвол€—‘ ч—÷тко диференц—÷ювати учасник—÷в внутр—÷шнього ринку. «азначимо також, що послуги м—÷жнародних рейтингових агентств мають високу варт—÷сть, —÷ дозволити соб—÷ цю процедуру можуть лише найб—÷льш—÷ банки кра—„ни, €к—÷ мають нам—÷р активно працювати на м—÷жнародних ф—÷нансових ринках. ¬ ”кра—„н—÷ за допомогою рейтинг—÷в зд—÷йсню—‘тьс€ оц—÷нка над—÷йност—÷ й ефективност—÷ банк—÷вських установ, а також оц—÷нка —„х кредитоспроможност—÷. Ќад—÷йн—÷сть комерц—÷йних банк—÷в - це динам—÷чна ст—÷йк—÷сть до зм—÷н на ф—÷нансовому ринку, €ка склада—‘тьс€ п—÷д впливом зовн—÷шн—÷х та внутр—÷шн—÷х чинник—÷в. ≈фективн—÷сть банк—÷всько—„ установи - це результативн—÷сть економ—÷чно—„ д—÷€льност—÷, €ка виража—‘тьс€ в реал—÷зац—÷—„ економ—÷чних програм —÷ заход—÷в та характеризу—‘тьс€ в—÷дношенн€м отриманого ефекту до витрат ресурс—÷в на дос€гненн€ цього ефекту [42, с. 69-77].

Ѕезумовно, рейтинговий анал—÷з не може гарантовано визначити абсолютну над—÷йн—÷сть чи ефективн—÷сть банк—÷всько—„ установи.

Ќепередбачуван—÷сть економ—÷ки, нестаб—÷льна пол—÷тична ситуац—÷€ спричин€ють пр€мий вплив на банк—÷вську систему, проте —„х неможливо спрогнозувати. “ому жодна рейтингова методика не —‘ ун—÷версальною, —÷ не —÷сну—‘ —‘диного об“—рунтованого п—÷дходу до побудови рейтингово—„ системи оц—÷нюванн€ д—÷€льност—÷ комерц—÷йних банк—÷в ”кра—„ни.

” практиц—÷ роботи рейтингових агентств використовуютьс€ р—÷зноман—÷тн—÷ методики рейтингового оц—÷нюванн€, €к—÷ класиф—÷кують за р—÷зними п—÷дставами

( ƒодаток √). ƒоц—÷льною й досить повною поста—‘ наступна класиф—÷кац—÷€ рейтингових методик:

тјв за формою "асност—÷ - державн—÷ та недержавн—÷;

тјв за сферою розповсюдженн€ - нац—÷ональн—÷ та м—÷жнародн—÷;

тјв за ступенем прозорост—÷ - в—÷дкрит—÷ та закрит—÷;

тјв за формою спостереженн€ - комб—÷нован—÷ та дистанц—÷йн—÷;

тјв за способом згортки - адитивн—÷ та мультипл—÷кативн—÷;

тјв за формою поданн€ - числов—÷, л—÷терн—÷ та граф—÷чн—÷;

тјв за моделлю показника - статичн—÷ та динам—÷чн—÷;

тјв за методом побудови - бальн—÷ та —÷ндексн—÷;

тјв за способом оц—÷нюванн€ - експертн—÷, бухгалтерськ—÷ та зм—÷шан—÷.

“радиц—÷йний дл€ ”кра—„ни спос—÷б вибору банку-партнера “—рунту—‘тьс€ на анал—÷з—÷ балансових показник—÷в комерц—÷йного банку. «вичайно такий анал—÷з обмежу—‘тьс€ застосуванн€м так звано—„ методики адитивно—„ згортки, зг—÷дно з €кою розраховуютьс€ коеф—÷ц—÷—‘нти л—÷кв—÷дност—÷, прибутковост—÷, достатност—÷ кап—÷талу, крос-коеф—÷ц—÷—‘нт тощо. ѕот—÷м дл€ розрахованих коеф—÷ц—÷—‘нт—÷в експертним шл€хом визначаютьс€ певн—÷ ваги, обрахову—‘тьс€ сума добутк—÷в коеф—÷ц—÷—‘нт—÷в на —„хню вагу, —÷ на основ—÷ отриманих результат—÷в вивод€тьс€ —÷нтегральн—÷ оц—÷нки комерц—÷йних банк—÷в. √оловна загроза припуститис€ помилки при вибор—÷ банку-партнера на п—÷дстав—÷ —÷нтегрального рейтингу пол€га—‘ в тому, що в—÷н опису—‘ ф—÷нансовий стан банку в пер—÷оди, €к—÷ вже минули. ќкр—÷м того, адитивна згортка, €ка на сьогодн—÷ —‘ основним принципом побудови рейтинг—÷в, да—‘ можлив—÷сть компенсувати негативне значенн€ одного показника, що входить до складу рейтинг—÷в, високою оц—÷нкою —÷ншого. Ќасл—÷дком означених недол—÷к—÷в —‘ зб—÷льшенн€ помилковост—÷ висновк—÷в.

–∆снуюч—÷ рейтингов—÷ системи оц—÷нюванн€ д—÷€льност—÷ комерц—÷йних банк—÷в - закордонн—÷ та в—÷тчизн€н—÷ - мають певн—÷ недол—÷ки, до €ких можна в—÷днести недосконал—÷сть —÷нформац—÷йно—„ бази, в—÷дсутн—÷сть оперативност—÷ в наданн—÷ рейтингово—„ —÷нформац—÷—„ та диференц—÷ац—÷—„ категор—÷й користувач—÷в.

ƒо основних переваг варто в—÷днести на€вн—÷сть державних —÷ недержавних рейтингових методик, комплексн—÷сть оц—÷нки над—÷йност—÷ й ефективност—÷ д—÷€льност—÷ банк—÷в, використанн€ дистанц—÷йного спостереженн€, спри€нн€ б—÷льш—÷й прозорост—÷ банк—÷всько—„ системи, наочн—÷сть результат—÷в рейтингового оц—÷нюванн€, можлив—÷сть прийн€тт€ виважених управл—÷нських р—÷шень.

¬—÷рог—÷дн—÷сть рейтинг—÷в залежить, перш за все, в—÷д достов—÷рност—÷ ф—÷нансово—„ —÷нформац—÷—„, використано—„ дл€ розрахунку р—÷зноман—÷тних показник—÷в д—÷€льност—÷ банку. –∆нформац—÷йними джерелами дл€ рейтингового анал—÷зу постають ф—÷нансов—÷ зв—÷ти комерц—÷йних банк—÷в.

—п—÷рним питанн€м —‘ к—÷льк—÷сть необх—÷дних дл€ побудови рейтингу показник—÷в, оск—÷льки одн—÷ автори напол€гають на м—÷н—÷мум—÷, —÷нш—÷ - на максимальн—÷й к—÷лькост—÷ р—÷знопланових показник—÷в, €к—÷ всеб—÷чно висв—÷тлюють д—÷€льн—÷сть банк—÷всько—„ установи. «азвичай дл€ рейтингово—„ оц—÷нки над—÷йност—÷ й ефективност—÷ застосовуютьс€ р—÷зноман—÷тн—÷ показники банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷.

“ак, при анал—÷з—÷ над—÷йност—÷ банку доц—÷льно використовувати наступн—÷ групи показник—÷в: достатн—÷сть кап—÷талу; €к—÷сть актив—÷в; прибутков—÷сть; л—÷кв—÷дн—÷сть; зобовтјў€занн€.

ќц—÷нюванн€ стану ефективност—÷ д—÷€льност—÷ комерц—÷йного банку провод€ть за наступними показниками:

  • частков—÷ показники роботи банку (показники прибутковост—÷ та

продуктивност—÷ прац—÷);

  • —÷нтегральн—÷ показники ефективност—÷ д—÷€льност—÷ (прибутков—÷сть

актив—÷в та кап—÷талу).

–—÷зниц€ м—÷ж частковими показниками прибутковост—÷ та показниками продуктивност—÷ прац—÷ банку пол€га—‘ в баз—÷ пор—÷вн€нн€. «а загальноприйн€тою практикою при визначенн—÷ показник—÷в прибутковост—÷ базою пор—÷вн€нн€ слугу—‘ —÷ндикатор, що дозвол€—‘ характеризувати розм—÷р банку. як правило, таким —÷ндикатором —‘ середн—÷ сукупн—÷ активи банку за певний пер—÷од [35, с. 26-29].

“ака методика обчисленн€ прибутковост—÷ дозвол€—‘ проводити з—÷ставленн€ розрахованих показник—÷в р—÷зних банк—÷в та за умови екстенсивного розвитку банку зд—÷йснювати екстрапол€ц—÷ю отриманих результат—÷в. ¬одночас при визначенн—÷ показник—÷в продуктивност—÷ базою пор—÷вн€нн€ слугують —÷ндикатори, не повтјў€зан—÷ з розм—÷ром банку, €к—÷ характеризують його витрати. “ак—÷ показники доц—÷льно застосовувати при ретроспективн—÷й оц—÷нц—÷ ефективност—÷ управл—÷нн€ банком, —÷ вони не п—÷дл€гають екстрапол€ц—÷—„ на основ—÷ припущенн€ проекстенсивний шл€х розвитку банку. –∆нтегральн—÷ показники використовуютьс€ дл€ комплексно—„ оц—÷нки ефективност—÷ банку.

ўо стосу—‘тьс€ найб—÷льш розповсюджених рейтингових методик оц—÷нюванн€ д—÷€льност—÷ комерц—÷йних банк—÷в, то до них можна в—÷днести наступн—÷. Ќомерн—÷ методики, або ренк—÷нги (rankings), передбачають обчисленн€ сукупност—÷ значень обс€гових та —÷нших показник—÷в ф—÷нансового стану банк—÷в та присво—‘нн€ ус—÷м банкам певного м—÷i€ в рейтингу за кожним з оц—÷нюваних показник—÷в. ÷—÷ методики —‘ досить простими, але вони фактично не дозвол€ють оц—÷нити ф—÷нансову ст—÷йк—÷сть банк—÷в. Ѕальн—÷ методики дозвол€ють отримати —÷нтегральну оц—÷нку ф—÷нансового стану банку в балах, що присвоюютьс€ за кожним показником за шкалою, визначеною експертами, —÷ за загальною сумою бал—÷в банк зарахову—‘тьс€ до певно—„ категор—÷—„. Ќайпопул€рн—÷ша серед бальних методик тј‘ рейтингова система CAMELS, що використову—‘тьс€ в ”кра—„н—÷ з додатковими факторами, доповненими в—÷тчизн€ними фах—÷вц€ми.

ѕ—÷дсумкова система оц—÷нки стану банку робитьс€ на п—÷дстав—÷ результат—÷в анал—÷зу його д—÷€льност—÷ за рейтинговою системою CAMELS, що застосову—‘тьс€ у —Ўј, але з урахуванн€м спец—÷ф—÷чних особливостей нац—÷онально—„ банк—÷всько—„ системи ”кра—„ни.

÷€ система врахову—‘ так—÷ основн—÷ компоненти ф—÷нансового стану банку:

— (capital adequacy) - адекватн—÷сть кап—÷талу: система да—‘ оц—÷нку розм—÷ру кап—÷талу з точки зору його достатност—÷ дл€ захисту —÷нтерес—÷в вкладник—÷в —÷ п—÷дтприманн€ платоспроможност—÷

ј (assetтјўs quality) - €к—÷сть актив—÷в: система визнача—‘ спроможн—÷сть забезпеченн€ поверненн€ актив—÷в, анал—÷з позабалансових рахунк—÷в, а також вплив наданих проблемних кредит—÷в на загальний ф—÷нансовий стан банку.

ћ (managment) - менеджмент, €к—÷сть управл—÷нн€.

E (earnings) - надходженн€ або доходн—÷сть.

L (liquidity) - л—÷кв—÷дн—÷сть.

S ( Sensitivity)-чутлив—÷сть банку до ринкового ризику.

ќц—÷нка де€ких компонент—÷в системи CAMELS, зокрема адекватност—÷ кап—÷талу —÷ доходност—÷, визнача—‘тьс€ за даними зв—÷тност—÷ (балансу, зв—÷ту форми є2  Ѕ), але —÷нш—÷ —„—„ компоненти (€к—÷сть актив—÷в зокрема, а також л—÷кв—÷дн—÷сть, менеджмент) ви€вл€ють на п—÷дстав—÷ проведенн€ перев—÷рок на м—÷i—÷ дл€ б—÷льш точно—„ оц—÷нки [42, с. 123-138].

¬ умовах ринково—„ економ—÷ки банк—÷вська д—÷€льн—÷сть супроводжу—‘тьс€ значними ризиками, —÷ оц—÷нка ризик—÷в, з €кими стика—‘тьс€ банк у сво—„й д—÷€льност—÷, —‘ важливою складовою анал—÷зу його ф—÷нансового стану. ѕро це св—÷дчить —÷ вищезазначена система банк—÷вського нагл€ду на основ—÷ оц—÷нки ризик—÷в (—ќ–), впроваджена ƒепартаментом банк—÷вського нагл€ду ЌЅ” з 2004 р. «а ц—÷—‘ю системою банк—÷вський нагл€д на нових засадах ма—‘ м—÷стити наступн—÷ складов—÷: —÷дентиф—÷кац—÷ю ризик—÷в —÷з загальноприйн€тими й поширеними визначенн€ми основних операц—÷й, що —„х обумовлюють; встановленн€ ризик—÷в за допомогою загальноприйн€тих способ—÷в —„х оц—÷нки; оц—÷нки систем управл—÷нн€ ризиками банку; розробленн€ стратег—÷—„ нагл€ду за банком на основ—÷ результат—÷в —÷з визначенн€ ризик—÷в та €кост—÷ управл—÷нн€ ними; в—÷дображенн€ висновк—÷в у в—÷дпов—÷дних документах та допов—÷дн—÷й запиi—÷ щодо —÷нспектуванн€ дл€ правл—÷нн€ та ради банку. “ой факт, що Ќацбанк ”кра—„ни в—÷дмовивс€ в—÷д оц—÷нюванн€ банк—÷в на основ—÷ системи CAMELS, €ка —‘ п—÷д“—рунт€м багатьох в—÷тчизн€них —÷ закордонних рейтинг—÷в, на користь —ќ–, —‘ св—÷дченн€м необх—÷дност—÷ вдосконаленн€ —÷снуючих рейтингових методик, €к—÷ повинн—÷ в ц—÷лому оц—÷нювати не лише поточний стан банк—÷всько—„ установи, але й прогнозувати майбутн—÷ перспективи розвитку.

3.2 Ўл€хи покращенн€ конкурентоздатност—÷ в—÷тчизн€них банк—÷в


ѕроцес переходу ”кра—„ни до €к—÷сно ново—„ форми економ—÷чних в—÷дносин, що базуютьс€ на ринкових принципах веденн€ господарства, зумовив необх—÷дн—÷сть внесенн€ кардинальних зм—÷н до ф—÷нансово-кредитно—„ сфери економ—÷ки, €ка в—÷д—÷гра—‘ ключову роль у забезпеченн—÷ руху грошових поток—÷в, тим самим створюючи базов—÷ передумови сусп—÷льного в—÷дтворенн€. ќсновною ланкою ц—÷—‘—„ сфери —‘ банк—÷вська система, €к—÷й належить пров—÷дне м—÷iе у загальному механ—÷зм—÷ орган—÷зац—÷—„ й регулюванн€ господарського житт€ сусп—÷льства —÷ в—÷д ефективност—÷ функц—÷онуванн€ €ко—„ вир—÷шальною м—÷рою залежить усп—÷х соц—÷ально-економ—÷чних перетворень у кра—„н—÷ загалом.

–озвиток банк—÷всько—„ системи €к головного складника ф—÷нансового сектора покликаний прискорити трансформац—÷ю сусп—÷льства загалом —÷ розвиток б—÷знес—÷в зокрема, оск—÷льки значний вплив банк—÷в на укра—„нське середовище —‘ очевидним. Ќавр€д чи сьогодн—÷ в ”кра—„н—÷ знайдетьс€ людина, п—÷дпри—‘мство або орган—÷зац—÷€, повн—÷стю задоволен—÷ роботою в—÷тчизн€но—„ банк—÷всько—„ системи. ѕри цьому спектр оц—÷нок досить широкий: в—÷д повного запереченн€ будь-€ких позитивних зрушень останн—÷ми роками до переможних рел€ц—÷й про видатн—÷ дос€гненн€ [46, с. 26-29].

ќц—÷нка нин—÷шньо—„ банк—÷всько—„ системи з боку п—÷дпри—‘мц—÷в мало в—÷др—÷зн€—‘тьс€ в—÷д т—÷—‘—„, що висловлена державним кер—÷вництвом: вона —‘ марнотратною та не ефективною, нерац—÷онально використову—‘ кап—÷тал, застосовуючи його переважно дл€ посередницьких плат—÷жно-розрахункових операц—÷й, €к—÷ повинн—÷ зд—÷йснюватис€ за рахунок створених банками грошей, грошових сурогат—÷в —÷ зам—÷нник—÷в грошей. Ѕ—÷знес нар—÷ка—‘, що великою перешкодою на шл€ху його розвитку —‘ недоступн—÷сть —÷ дорожнеча кредиту.

Ќауковц—÷ також наголошують, що за сво—‘ю природою, характером д—÷€льност—÷, видами надаваних кл—÷—‘нтам послуг та —„х варт—÷стю, р—÷внем обслуговуванн€ населенн€ банк—÷вська система ”кра—„ни —‘ лихварською.

—тали нормою розрахунки м—÷ж п—÷дпри—‘мствами живими гр—÷шми, г—÷пертрофовано поширилас€ сфера гот—÷вкових розрахунк—÷в, на €к—÷ припада—‘ 41% плат—÷жного обороту, —÷гнору—‘тьс€ кл—÷ринг, вза—‘мозал—÷к —÷ вексельний об—÷г, не використовуютьс€ грошов—÷ зам—÷нники —÷ сурогати. Ќе налагодивши механ—÷зму створенн€ грошей, банки дл€ плат—÷жних —÷ розрахункових операц—÷й використовують грошовий кап—÷тал, призначений дл€ —÷нвестиц—÷й. ÷е одна з найсерйозн—÷ших перешкод розвитку "асне банк—÷всько—„ системи [45, с. 11-12].

”кра—„нськ—÷ комерц—÷йн—÷ банки кредитують переважно поточн—÷ посередницьк—÷ плат—÷жно-розрахунков—÷, а не кап—÷тальн—÷, —÷нвестиц—÷йн—÷ операц—÷—„. ѕри цьому цей процес прос€кнутий хабарництвом —÷ корупц—÷—‘ю.  редити отримують здеб—÷льшого не т—÷ п—÷дпри—‘мц—÷, €к—÷ виробили та реал—÷зували товари —÷ мають на кредит законне право, а т—÷, що зум—÷ли налагодити особист—÷ стосунки з банк—÷рами. „ерез в—÷дсутн—÷сть ефективних механ—÷зм—÷в та —÷нструмент—÷в управл—÷нн€ ризиками почаст—÷шали випадки в—÷дмиванн€ "бруднихї грошей через укра—„нськ—÷ банки. “аким чином обезкровлю—‘тьс€ економ—÷ка ”кра—„ни, п—÷дриваютьс€ стимули до —„—„ розвитку.

¬ ”кра—„н—÷ про певну стаб—÷л—÷зац—÷ю функц—÷онуванн€ банк—÷всько—„ системи та зниженн€ ризик—÷в активних операц—÷й св—÷дчить зб—÷льшенн€ дол—÷ довгострокових кредит—÷в у кредитному портфел—÷ з 14 у 2004 р. (3,3 млрд. грн.) до 42% у 2006 р. (37,3 млрд. грн.), а також зниженн€ дол—÷ проблемних кредит—÷в у загальному обс€з—÷ кредитного портфелю з 11,3 у 2004 р. до 3% у 2006 р.

Ќасьогодн—÷ —‘ р€д на€вних проблем у банк—÷вськ—÷й систем—÷ ”кра—„ни, що знижують рейтинги банк—÷в та дов—÷ру збоку населенн€.

“акими проблемами —‘:

  • ¬исока концентрац—÷€ кап—÷талу у груп—÷ найб—÷льших банк—÷в (так, за станом на 01 с—÷чн€ 2006 у н—÷й було зосереджено близько половини чистих актив—÷в ус—÷—‘—„ системи: понад 20% статутного кап—÷талу банк—÷в, 55% кап—÷талу, 47% кредитного портфел€, 59% кошт—÷в юридичних ос—÷б, 56% вклад—÷в населенн€); лише 20 —÷з 195 комерц—÷йних банк—÷в формують 99% портфел€ кредит—÷в —÷ депозит—÷в, що —‘ досить негативним фактором, адже така ситуац—÷€ може призвести до розширенн€ практики домовленостей —÷ змов великих банк—÷в м—÷ж собою у проведенн—÷ сво—‘—„ д—÷€льност—÷, наприклад, у встановленн—÷ ц—÷н на банк—÷вськ—÷ послуги.
  • Ќерац—÷ональна територ—÷альна структура, територ—÷альна нер—÷вном—÷рн—÷сть банк—÷всько—„ системи та локальний характер банк—÷вських ринк—÷в, що характеризуютьс€ високою концентрац—÷—‘ю банк—÷в (близько 50%) та —„х актив—÷в у  и—„вськ—÷й област—÷, тод—÷ €к —÷нша половина зосереджена в —÷нших 18 област€х ”кра—„ни, що зумовлю—‘ недостатню к—÷льк—÷сть комерц—÷йних банк—÷в в —÷нших рег—÷онах.
  • Ќизький р—÷вень кап—÷тал—÷зац—÷—„ комерц—÷йних банк—÷в. «а цим показником в—÷тчизн€н—÷ банки наст—÷льки в—÷дстають в—÷д —÷ноземних, що нав—÷ть за спри€тливих умов —„м буде важко конкурувати не т—÷льки на св—÷товому ринку, а й всередин—÷ кра—„ни, €кщо останн—÷ вир—÷шать серйозно закр—÷питис€ на нашому ринку. ѕричиною тако—„ ситуац—÷—„ могло бути те, що значну частину новоутворених кредитних —÷нститут—÷в було засновано в пер—÷од загостренн€ г—÷пер—÷нфл€ц—÷—„ п—÷дпри—‘мствами реального сектора економ—÷ки дл€ розв'€занн€ проблем суто "асного забезпеченн€ кредитними ресурсами. ƒ—÷€льн—÷сть же —÷нших банк—÷в початково мала на мет—÷ обслуговуванн€ торговельно-посередницьких та валютообм—÷нних операц—÷й —÷з швидким об—÷гом кошт—÷в. «в—÷сно, за таких обставин питанню нарощуванн€ "асних кап—÷тал—÷в на перших етапах перех—÷дного пер—÷оду прид—÷л€лос€ вочевидь мало уваги.
  • Ќизький р—÷вень кап—÷тал—÷зац—÷—„ б—÷льшост—÷ комерц—÷йних банк—÷в ”кра—„ни штовха—‘ —„х проводити агресивну пол—÷тику, спр€мовану на дос€гненн€ високого р—÷вн€ прибутку (з ц—÷—‘ю метою зд—÷йснювалас€ —÷ д—÷€льн—÷сть банк—÷в у кра—„н—÷ п—÷д час —÷нфл€ц—÷йних процес—÷в, €к—÷ створювали враженн€ легкого заробл€нн€ грошей, що призвело до процв—÷танн€ спекул€тивних угод в —÷нфл€ц—÷йному кл—÷мат—÷ та негативно вплинуло на дов—÷ру населенн€ до банк—÷в).

Ўл€х забезпеченн€ зростанн€ "асного кап—÷талу за рахунок накопиченн€ прибутку —‘ одним з найпрост—÷ших та найдешевших, але така пол—÷тика пов'€зана з високим р—÷внем ризику.  р—÷м того, обмежена кап—÷тальна база банк—÷в може стати на завад—÷ розширенню —„хн—÷х операц—÷й з обслуговуванн€ р—÷зних груп кл—÷—‘нт—÷в, а також зумовлю—‘ досить низький —÷нвестиц—÷йний потенц—÷ал банк—÷вських установ, а без довгострокових вкладень в економ—÷ку неможливими —‘ заходи щодо припиненн€ спаду та нарощуванн€ виробництва.

  • –∆снуванн€ розриву м—÷ж обл—÷ковою ставкою ЌЅ” —÷ ставками по кредитах комерц—÷йних банк—÷в (перша становить 15%, друга - 30 - 31%), що може стати серйозним бартјў—‘ром на шл€ху подальшого росту економ—÷ки кра—„ни, а також великий розрив м—÷ж ставками за депозитами —÷ комерц—÷йними кредитами, пов'€заний з перенесенн€м банками сво—„х витрат на кл—÷—‘нт—÷в.
  • Ќизьк—÷ обс€ги кредитуванн€ реального сектора економ—÷ки, що головним чином по€сню—‘тьс€ р—÷зким зб—÷льшенн€м процентних ставок за державними короткостроковими зобов'€занн€ми, у зв'€зку з чим банки змушен—÷ були скоротити кредитуванн€ приватного сектору дл€ задоволенн€ б—÷льш високого попиту на державн—÷ кредити та неефективн—÷стю податково—„ системи, €ка негативно вплива—‘ на рентабельн—÷сть багатьох господарських суб'—‘кт—÷в, а також практичною в—÷дсутн—÷стю механ—÷зм—÷в масового споживчого кредитуванн€ та ф—÷нансуванн€ житла. ¬—÷дношенн€ кредит—÷в укра—„нського банк—÷вського сектору до ¬¬ѕ становить близько 9-14%, тод—÷ €к в кра—„нах ÷ентрально—„ –ƒвропи, дл€ пор—÷вн€нн€, - 40-60%. “ака кредитна пол—÷тика банк—÷в —‘ одн—÷—‘ю з найсильн—÷ших чинник—÷в слабкост—÷ банк—÷всько—„ системи.
  • ѕроблема над—÷йност—÷ —÷ забезпеченост—÷ виданих кредит—÷в. Ќебезпечною —‘ тенденц—÷€ залученн€ ресурс—÷в вкладник—÷в, €к—÷ не забезпечен—÷ "асним кап—÷талом, з подальшим виходом на ринок позикових кап—÷тал—÷в без утворенн€ резерв—÷в дл€ покритт€ кредитних ризик—÷в. “ака пол—÷тика загрожу—‘ обернутис€ катастроф—÷чними насл—÷дками у раз—÷ нав—÷ть короткостроково—„ дестаб—÷л—÷зац—÷—„ ф—÷нансового ринку.
  • ѕроблема незабезпечених, ненад—÷йних кредит—÷в виклика—‘ одну з найсерйозн—÷ших проблем сучасного банк—÷вського сектору ”кра—„ни - велику частку проблемних кредит—÷в у кредитному портфел—÷ комерц—÷йних банк—÷в, що зумовлю—‘ низьку л—÷кв—÷дн—÷сть банк—÷в, —÷снуванн€ багатьох збиткових банк—÷в —÷з "негативнимтјЁ кредитним портфелем, банк—÷в, €к—÷ перебувають у режим—÷ ф—÷нансового оздоровленн€ або у стан—÷ л—÷кв—÷дац—÷—„. ѕоловина з проблемних банк—÷в перебува—‘ у стад—÷—„ л—÷кв—÷дац—÷—„. ”насл—÷док цього знизились митт—‘ва та за¬нгальна л—÷кв—÷дн—÷сть —÷ платоспроможн—÷сть значно—„ к—÷лькост—÷ банк—÷в, значно пог—÷ршивс€ ф—÷нансовий стан найб—÷льших банк—÷в, активи €ких становл€ть б—÷льше половини актив—÷в ус—÷х комерц—÷йних банк—÷в ”кра—„ни. ќдн—÷—‘ю з причин тако—„ ситуац—÷—„ —‘ на€вна на сьогодн—÷ в кра—„н—÷ криза платеж—÷в, €ка парал—÷зу—‘ банки.

« попередн—÷ми проблемами безпосередньо пов'€зана проблема гарантуванн€ вклад—÷в населенн€ та в—÷дновленн€ дов—÷ри до банк—÷в. «аощадженн€ населенн€ складають основу пасивно—„ сторони балансу у банк—÷вськ—÷й систем—÷ будь-€ко—„ кра—„ни. ѕроте в—÷дносини м—÷ж банками —÷ населенн€м сьогодн—÷ досить проблематичн—÷. « одного боку, дов—÷ра до банк—÷в п—÷д—÷рвана через банкрутство траст—÷в, банк—÷в, шахрайство у ф—÷нансов—÷й сфер—÷. « —÷ншого боку, пол—÷тика резервуванн€, €ку проводить ЌЅ” недостатньо стимулю—‘ банки до роботи з населенн€м. Ќа сьогодн—÷ вклади населенн€ до ¬¬ѕ не переб—÷льшують 6-7% (5,5 млрд. грн.), тод—÷ €к за оц—÷нками р—÷зних експерт—÷в, на руках зосереджено $6-9 млрд. —÷ в—÷д 10 до 12 млрд. грн.

Ќизька кредитоспроможн—÷сть переважно—„ частини п—÷дпри—‘мств-позичальник—÷в, низька кап—÷тал—÷зац—÷€ банк—÷в спричинюють надзвичайно високу ризикован—÷сть банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷, п—÷двищену недов—÷ру до банк—÷в, особливо з боку с—÷мейного сектора економ—÷ки, ускладнюють п—÷дтримку —„х л—÷кв—÷дност—÷. ”се це послаблю—‘ посередницьку роль —÷ трансформац—÷йну функц—÷ю банк—÷в —÷ банк—÷всько—„ системи в ц—÷лому. Ѕанки не в змоз—÷ належним чином задовольн€ти попит на позичков—÷ кап—÷тали, насамперед з боку суб'—‘кт—÷в реального сектора економ—÷ки, €к—÷ пост—÷йно в—÷дчувають глибокий деф—÷цит грошей €к плат—÷жних засоб—÷в —÷ €к кап—÷талу. « —÷ншого боку, вс—÷ економ—÷чн—÷ суб'—‘кти, в €ких з'€вл€ютьс€ в—÷льн—÷ грошов—÷ кошти, не можуть —„х над—÷йно розм—÷стити —÷ в—÷ддають перевагу конвертац—÷—„ в —÷ноземну валюту, —÷нвестуванню в т—÷ньову економ—÷ку чи переведенню за кордон.

ѕроблему низького р—÷вн€ менеджменту склада—‘ —÷ проблема браку наукових рекомендац—÷й щодо вибору сфер д—÷€льност—÷, пункт—÷в та м—÷iь розташуванн€ банк—÷в, слабка наукова обгрунтован—÷сть анал—÷тично—„ бази, недостатн€ увага до стратег—÷чних проблем розвитку.

ѕрактично в ус—÷х сферах банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷ здеб—÷льшого в—÷дсутн—÷ середньо- та довгостроков—÷ стратег—÷—„, переважно д—÷ють короткостроков—÷, розрахован—÷ на три - ш—÷сть м—÷с€ц—÷в або один р—÷к, тод—÷ €к, наприклад, ринок кредитних ресурс—÷в, €к —÷ будь-€кий —÷нший сегмент ринку, потребу—‘ стратег—÷чного баченн€ соц—÷ально-економ—÷чних процес—÷в.

Ќин—÷ в ”кра—„н—÷ стратег—÷чне управл—÷нню банк—÷вською д—÷€льн—÷стю перебува—‘ поки що в стад—÷—„ зародженн€, а система спец—÷альних заход—÷в стратег—÷чного характеру форму—‘тьс€ методом спроб —÷ помилок, тод—÷ €к у в—÷тчизн€ному банк—÷вському сектор—÷ необх—÷дна розробка банками сво—„х довгострокових конкурентних стратег—÷й, ор—÷—‘нтованих на збереженн€ —÷ п—÷двищенн€ конкурентноздатност—÷.

“—÷сний вза—‘мозв'€зок м—÷ж ус—÷ма сегментами ф—÷нансового сектора: будь-€к—÷ проблеми, €к—÷ виникають з небанк—÷вськими ф—÷нансовими установами, автоматично в—÷дбиваютьс€ на д—÷€льност—÷ банк—÷в —÷ банк—÷вського сектору у ц—÷лому. —еред цих проблем:

  • майже в—÷дсутн—÷й ринок ц—÷нних папер—÷в (—‘ лише 50 компан—÷й, €к—÷ пост—÷йно торгують акц—÷€ми, а широк—÷ верстви населенн€ не залучен—÷ до —÷нвестиц—÷йно—„ д—÷€льност—÷);
  • страховий б—÷знес не сформувавс€ €к значущий механ—÷зм —÷нвестуванн€;
  • —÷нвестиц—÷йн—÷ фонди невелик—÷, а вза—‘мн—÷ фонди взагал—÷ в—÷дсутн—÷;
  • недостатньо розвинута регул€тивна база небанк—÷вських ф—÷нансових установ, браку—‘ регламент—÷в —„х д—÷€льност—÷, а обс€г послуг, що вони надають, досить незначний.

ƒл€ розв'€занн€ наведених проблем та п—÷двищенн€ рейтингу банк—÷вських установ —÷ дов—÷ри збоку населенн€ необх—÷дно зд—÷йснити так—÷ заходи:

    • розширити мережу комерц—÷йних банк—÷в в —÷нших рег—÷онах кра—„ни;
    • звузити процентну маржу комерц—÷йних банк—÷в;
    • розробити механ—÷зм розмежуванн€ банк—÷вських ф—÷нанс—÷в —÷ ур€дових ф—÷нанс—÷в;
    • позбавити ур€д можливост—÷ брати у Ќац—÷онального банку ”кра—„ни та комерц—÷йних банк—÷в грош—÷ в кредит чи то у пр€м—÷й, чи то у завуальован—÷й формах, п—÷д вигл€дом первинно—„ ем—÷с—÷—„ обл—÷гац—÷й внутр—÷шньо—„ державно—„ позики; ур€д повинен функц—÷онувати на основ—÷ самозабезпеченн€, а не паразитувати на примусово здешевлених кредитних ресурсах Ќацбанку —÷ комерц—÷йних банк—÷в;
    •  аб—÷нет ћ—÷н—÷стр—÷в повинен зд—÷йснювати ф—÷нансово-економ—÷чну пол—÷тику, спр€мовану на п—÷двищенн€ ефективност—÷ державних п—÷дпри—‘мств;
    • удосконалити податкову систему кра—„ни;
    • ввести —‘дин—÷ загальнодержавн—÷ ре—‘стри рухомого —÷ нерухомого майна;
    • ввести спрощену процедуру банкрутства п—÷дпри—‘мств;
    • розвивати та стимулювати приватну "асн—÷сть;
    • оптим—÷зувати ризик-менеджмент;
    • розвивати спец—÷ал—÷зований сегмент у структур—÷ банк—÷вських установ кра—„ни шл€хом створенн€ належного правового пол€ д—÷€льност—÷ в—÷дпов—÷дних банк—÷в, нормативного диференц—÷юванн€ —„хн—÷х функц—÷й та створенн€ у раз—÷ потреби належних стимул—÷в дл€ розвитку з метою забезпеченн€ ефективного функц—÷онуванн€ р—÷зних сфер ф—÷нансового ринку;
    • швидкими темпами проводити реорган—÷зац—÷ю, об'—‘днанн€ або л—÷кв—÷дац—÷ю проблемних банк—÷в;
    • налагодити роботу ‘онду гарантуванн€ вклад—÷в населенн€ та зробити —„—„ ефективною;
    • розвинути мережу р—÷зноман—÷тних навчальних заклад—÷в, центр—÷в п—÷дготовки та переп—÷дготовки фах—÷вц—÷в дл€ роботи у банк—÷вських установах;
    • створити спри€тливий —÷нвестиц—÷йний кл—÷мат, атмосферу масового —÷нвестуванн€ в укра—„нську економ—÷ку;
    • зб—÷льшити к—÷льк—÷сть та п—÷двищити €к—÷сть банк—÷вських послуг на основ—÷ використанн€ сучасних технолог—÷й —÷ обладнанн€;
    • впроваджувати нов—÷ банк—÷вськ—÷ продукти;
    • запровадити ц—÷лодобове наданн€ банк—÷вських послуг у комерц—÷йних банках;
    • розвивати кредитуванн€ малого б—÷знесу;
    • розвивати вза—‘мов—÷дносини банк—÷в з кл—÷—‘нтами;
    • сформувати та п—÷дтримувати режим справедливо—„ конкуренц—÷—„ €к у банк—÷вському, так —÷ в реальному секторах економ—÷ки;
    • зм—÷цнювати ф—÷нансовий потенц—÷ал шл€хом залученн€ нових акц—÷онер—÷в та зб—÷льшувати кап—÷тал за рахунок розширенн€ кл—÷—‘нтсько—„ бази;
    • розвивати методолог—÷ю прогнозуванн€ попиту на кредити, ризик—÷в —÷нвестиц—÷йно-кредитно—„ д—÷€льност—÷ в умовах невизначеност—÷;
    • розробити довгостроков—÷ стратег—÷—„ —÷з застосуванн€м м—÷жнародного досв—÷ду та нац—÷ональних особливостей —÷ специф—÷чних характеристик кожного банку;
    • розвивати –∆нтернет-банк—÷нг, залучати дл€ цього в—÷дпов—÷дних висококвал—÷ф—÷кованих спец—÷ал—÷ст—÷в, використовувати нов—÷тн—÷ —÷нформац—÷йн—÷ технолог—÷—„;
    • розвивати —÷ надал—÷ удосконалювати законодавство —÷ нормативну базу;
    • п—÷двищити р—÷вень —÷нформац—÷йного забезпеченн€ у д—÷€льност—÷ комерц—÷йних банк—÷в;
    • удосконалити державний контроль —÷ нагл€д, зокрема за проблемними банками;
    • сформувати нову, ринкову психолог—÷ю людей та дов—÷ри в них до банк—÷всько—„ системи.
    • одним з засоб—÷в забезпеченн€ ст—÷йкост—÷ банк—÷в та п—÷двищенн€ дов—÷ри до них —‘ страхуванн€ депозит—÷в, €к—÷ також захищають —÷нтереси вкладник—÷в. Ќеобх—÷дно розробити страхуванн€ вклад—÷в з урахуванн€м досв—÷ду —÷нших держав. —трахуванн€ депозит—÷в повинно зд—÷йснюватись спец—÷альним органом, €кий створений за участю Ќац—÷онального банка ”кра—„ни, страхово—„ установи —÷ комерц—÷йних банк—÷в. ќб"—‘ктом страхуванн€ повинн—÷ стати т—÷льки вклади —÷ депозити суб"—‘кт—÷в господарюванн€, —÷ в першу чергу вклади —÷ депозити населенн€. ѕри цьому розм—÷р вкладу або депозиту, по €кому зд—÷йсню—‘тьс€ в—÷дшкодуванн€ в певн—÷й сум—÷, повинен бути оф—÷ц—÷йно обмежений;

Ќаведен—÷ пропозиц—÷—„ спр€мован—÷ на подоланн€ тих проблем, €к—÷ —÷снують сьогодн—÷ у банк—÷вському сектор—÷ ”кра—„ни та впливають на його глобальну та рег—÷ональну конкурентноздатн—÷сть. «окрема, розширенн€ мереж—÷ комерц—÷йних банк—÷в в —÷нших рег—÷онах вир—÷шить проблему концентрац—÷—„ банк—÷в та —„х актив—÷в переважно в  и—„вськ—÷й област—÷ та в—÷дпов—÷дно низького р—÷вн€ конкурентноздатност—÷ банк—÷в —÷нших областей.

ƒуже важливим дл€ п—÷двищенн€ конкурентноздатност—÷ банк—÷вських установ —‘ розвиток реального сектору економ—÷ки шл€хом п—÷двищенн€ ефективност—÷ п—÷дпри—‘мств, застосуванн€ —÷нституту банкрутства, стимулюванн€ —÷нвестиц—÷й, спри€нн€ конкуренц—÷—„. ќстанн—‘, зокрема, вимага—‘ в—÷д держави пост—÷йно—„ п—÷дтримки р—÷вноваги або балансу м—÷ж конкуруючими орган—÷зац—÷€ми (будь-€к—÷ обмеженн€ —÷ноземних, асоц—÷йованих конкурент—÷в на внутр—÷шньому ринку повинн—÷ супроводжуватис€ посиленн€м конкуренц—÷—„ м—÷ж в—÷тчизн€ними банками) та протид—÷—„ будь-€ким про€вам монопол—÷зму та недобросов—÷сно—„ конкуренц—÷—„, зокрема спробам територ—÷ального под—÷лу ринк—÷в.

¬ критичному стан—÷ сьогодн—÷ знаходитсь€ довгострокове кредитуванн€. “ому сл—÷д було б зд—÷йснити заходи по забезпеченню привабливост—÷ дл€ комерц—÷йних банк—÷в —÷нвестиц—÷йних та конверц—÷йних кредит—÷в з урахуванн€м б—÷льших обс€г—÷в витрат по —„х обслуговуванн—÷, високого ступеню ризику, в—÷дсутност—÷ над—÷йних гарант—÷й, поверенн€ вказаних кредит—÷в. ¬ цьому в—÷дношенн—÷ можна було б п—÷двищити розм—÷р марж—÷ до р—÷вн€ середньо—„ марж—÷ по —÷нших комерц—÷йних кредитних операц—÷€х, або зв—÷льнити комерц—÷йн—÷ банки повн—÷стю в—÷д оподаткуванн€ по державним кредитам, €к—÷ направл€ютьс€ на —÷нвестиц—÷йн—÷ —÷ конверс—÷йн—÷ програми.

ќсобливо гострим у банк—÷вськ—÷й систем—÷ —‘ питанн€ неплатеж—÷в державних п—÷дпри—‘мств, €к—÷ сьогодн—÷ функц—÷онують переважно на основ—÷ натурального обм—÷ну. якщо державн—÷ п—÷дпри—‘мства не спроможн—÷ сприйн€ти ринков—÷ умови —÷ стати ефективно д—÷ючими, то в—÷д них сл—÷д зв—÷льн€тис€, застосовуючи механ—÷зм банкрутства та санац—÷—„. ”р€дов—÷ необх—÷дно самому вживати заход—÷в —÷ вишукувати внутр—÷шн—÷ резерви дл€ реструктуруванн€ державного сектора економ—÷ки, трансформац—÷—„ його у приватний.

—ьогодн—÷ державна економ—÷ка ”кра—„ни утриму—‘тьс€ за рахунок посилено—„ експлуатац—÷—„ приватно—„ банк—÷всько—„ системи, приватних п—÷дпри—‘мств —÷ ф—÷зичних ос—÷б. –озвиток та стимулюванн€ приватно—„ "асност—÷ —÷ —„—„ нос—÷—„в не стали пр—÷оритетними, хоча така мета повинна стати основою, нар—÷жним каменем економ—÷чних реформ в ”кра—„н—÷. –еституц—÷€ приватно—„ "асност—÷, поглибленн€ земельно—„ реформи, введенн€ —÷нституту —÷потеки, формуванн€ —÷нвестиц—÷йних банк—÷в мають оздоровити економ—÷чну ситуац—÷ю, полегшити т€гар банк—÷всько—„ системи, €ка вир—÷шу—‘, окр—÷м "асних проблем, ще й ур€дов—÷, виконуючи чимало непритаманних —„й функц—÷й.

–озвиток приватно—„ "асност—÷ - це найважлив—÷ший об'—‘ктивний чинник стаб—÷льност—÷ банк—÷всько—„ системи ринково—„ економ—÷ки, основними кл—÷—‘нтами €ко—„ —‘ приватн—÷ п—÷дпри—‘мц—÷. ¬ ”кра—„н—÷ ж сьогодн—÷ реально функц—÷ону—‘ дуже незначна к—÷льк—÷сть малих п—÷дпри—‘мств. «розум—÷ло, що така —„х м—÷зерна к—÷льк—÷сть не здатна забезпечити формуванн€ потужного ринкового середовища.

ѕ—÷двищенн€ ефективност—÷ роботи п—÷дпри—‘мств вимага—‘ —÷ зменшенн€ податкового тиску, €кий часто лише поглиблю—‘ кризу неплатеж—÷в —÷, таким чином, спри€—‘ зб—÷льшенню проблемних кредит—÷в у банк—÷вському сектор—÷ (вз€ти хоча б той факт, що агрегований р—÷вень оподаткуванн€ склада—‘ в ”кра—„н—÷ близько 36% ). ќтже, податкова система —‘ також одним з найнегативн—÷ших чинник—÷в, що гальмують розвиток банк—÷всько—„ системи.

ƒл€ п—÷двищенн€ конкурентоспроможност—÷ банк—÷вського сектору необх—÷дно вир—÷шити де€к—÷ —÷нфраструктурн—÷ питанн€. ћова —÷де про те, що на сьогодн—÷шн—÷й день в ”кра—„н—÷ в—÷дсутн—÷ —‘дин—÷ загальнодержавн—÷ ре—‘стри рухомого —÷ нерухомого майна, корпоративних прав та —÷ншо—„ "асност—÷, €ка може бути прийн€тт€ банком в €кост—÷ застави. Ќерозвтјў€зан—÷сть ц—÷—‘—„ колосально—„ проблеми призводить до виникненн€ численних фактор—÷в шахрайства —÷з заставами при отриманн—÷ банк—÷вського кредиту. ’оча за так—÷ д—÷—„ укра—„нське законодавство передбача—‘ в—÷дпов—÷дальн—÷сть, банкам це мало допомага—‘, оск—÷льки повернути кредит у дан—÷й ситуац—÷—„ практично неможливо. “аким чином, т—÷льки створенн€ на державному р—÷вн—÷ —‘диних ре—‘стр—÷в рухомого, нерухомого та —÷ншого майна дозволить зд—÷йснювати централ—÷зовану ре—‘страц—÷ю застави, перев—÷вши ц—÷ вза—‘мов—÷дносини у цив—÷л—÷зоване русло. Ќеобх—÷дно також зм—÷нити психолог—÷ю людей, €к—÷ мають зрозум—÷ти, що €кщо банк видав кредит, отже в—÷н уже apriori прав, бо нав'€зати кредит практично неможливо. ” свою чергу, позичальник, €кий п—÷дписав документи —÷ отримав грош—÷, зобов'€заний —„х повернути разом з процентами.

—прощена процедура банкрутства п—÷дпри—‘мств також спри€—‘ п—÷двищенню ефективност—÷ п—÷дпри—‘мств, а отже —÷ зменшу—‘ ризик неплатеж—÷в у банк—÷вському сектор—÷. Ќа жаль, чинна процедура, виписна в «акон—÷ про банкрутство, неефективна —÷ розт€гнута на роки.  ер—÷вництво п—÷дпри—‘мств-позичальник—÷в за цей час ма—‘ достатньо можливостей —÷ часу дл€ виведенн€ ус—÷х закладених актив—÷в з-п—÷д реал—÷зац—÷—„. ” зв'€зку з—÷ значним зростанн€м числа банк—÷в у кра—„н—÷ за час в—÷д початку реал—÷зац—÷—„ заход—÷в —÷з реформуванн€ економ—÷ки виникла потреба у в—÷дпов—÷дному кадровому забезпеченн—÷ д—÷€льност—÷ новоутворених банк—÷вських установ, адже б—÷льш—÷сть прац—÷вник—÷в, що прийшла до них на роботу, не мала в—÷дпов—÷дно—„ п—÷дготовки. “ому очевидною —‘ необх—÷дн—÷сть створенн€ системи перенавчанн€, п—÷двищенн€ квал—÷ф—÷кац—÷—„ прац—÷вник—÷в банку, а також удосконаленн€ менеджменту банк—÷вських установ [44, с.38- 43].

ƒл€ вир—÷шенн€ гостро—„ проблеми недов—÷ри населенн€ до банк—÷в та гарантуванн€ його вклад—÷в важливим —‘ п—÷двищенн€ ефективност—÷ роботи ‘онду гарантуванн€ вклад—÷в населенн€, €ка залежить насамперед в—÷д того, наск—÷льки швидко в—÷н зможе виплатити грош—÷ п—÷сл€ настанн€ факту недоступност—÷ внеск—÷в. якщо ц€ можлив—÷сть буде забезпечуватись лише ц—÷нними паперами ур€ду, терм—÷ни отриманн€ гот—÷вки дл€ зд—÷йсненн€ виплат €вно перевищать один м—÷с€ць —÷ можуть розт€гнутись на п—÷вроку й б—÷льше. ј найважлив—÷ше у д—÷€льност—÷ ‘онду —‘ саме забезпеченн€ населенн€ в—÷дпов—÷дними гарант—÷€ми, а не голими декларац—÷€ми.

ўодо проблеми низького р—÷вн€ кап—÷тал—÷зац—÷—„ комерц—÷йних банк—÷в, то вир—÷шити цю проблему адм—÷н—÷стративним тиском на банки (зб—÷льшенн€ м—÷н—÷мального розм—÷ру статутного фонду, посиленн€ вимог щодо кап—÷тал—÷зац—÷—„ прибутк—÷в тощо) неможливо. ¬ир—÷шити —„—„ можливо лише на шл€ху прискоренн€ ринково—„ трансформац—÷—„ економ—÷ки (наприклад, стимулюванн€ конкуренц—÷—„, прискоренн€ приватизац—÷—„, що призведе до пожвавленн€ банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷ на ринку ц—÷нних папер—÷в), зростанн€ —„—„ ефективност—÷, оздоровленн€ державних ф—÷нанс—÷в —÷ п—÷двищенн€ прибутковост—÷ банк—÷в.

Ѕезсумн—÷вною —‘ —÷ необх—÷дн—÷сть впровадженн€ нових банк—÷вських послуг та пол—÷пшенн€ €кост—÷ —÷ зб—÷льшенн€ к—÷лькост—÷ уже —÷снуючих. «окрема сл—÷д розвивати найперспективн—÷ш—÷ послуги: трастов—÷, послуги з—÷ збереженн€ ц—÷нностей, консультац—÷йн—÷ та —÷нформац—÷йн—÷ послуги з—÷ створенн€м певно—„ м—÷жбанк—÷всько—„ бази даних, гарант—÷йн—÷ та посередницьк—÷ послуги, факторингов—÷ та л—÷зингов—÷ операц—÷—„ та —÷н. ѕри цьому надзвичайно важливо розвивати —„х у напр€м—÷ –∆нтернет-банк—÷нгу, необх—÷дн—÷сть €кого викликана науково-техн—÷чним прогресом та реал—÷€ми сучасного розвитку сусп—÷льства.

ўо ж до удосконаленн€ законодавства, то у нин—÷шн—÷й його систем—÷ не врегульовано досить багато аспект—÷в банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷. —укупн—÷сть чинних законодавчих акт—÷в ма—‘ регулювати не лише загальн—÷ моменти д—÷€льност—÷ кредитних установ («акон ”кра—„ни "ѕро банки —÷ банк—÷вську д—÷€льн—÷стьтјЁ), а й окрем—÷ аспекти банк—÷всько—„ справи в кра—„н—÷ (наприклад, кредитно—„, депозитно—„, —÷нвестиц—÷йно—„) та основ д—÷€льност—÷ р—÷зних елемент—÷в банк—÷всько—„ системи (зокрема центрального банку, спец—÷ал—÷зованих комерц—÷йних банк—÷в р—÷зних вид—÷в). “—÷льки за таких обставин може бути створено належний механ—÷зм регулюванн€ д—÷€льност—÷ банк—÷в з боку держави, а отже, в—÷дпов—÷дно, закладено п—÷двалини ефективного обслуговуванн€ банк—÷вською системою ус—÷х сектор—÷в економ—÷ки.

√овор€чи про необх—÷дн—÷ дл€ п—÷двищенн€ конкурентоспроможност—÷ банк—÷вського сектора ”кра—„ни умови, сл—÷д зазначити, що дл€ того, щоб в—÷дпов—÷дати вимогам та викликам сьогоденн€, процес упровадженн€ зм—÷н у банк—÷вському сектор—÷ повинен мати пост—÷йний характер. –∆детьс€ не про подальшу регламентац—÷ю д—÷€льност—÷ банк—÷в (контроль, нагл€д тощо), бо в ц—÷й справ—÷ вже напрацьовано достатньо механ—÷зм—÷в, а про створенн€ середовища, в €кому вони можуть нормально функц—÷онувати €к з ф—÷нансово—„ точки зору, так —÷ з погл€ду легал—÷зац—÷—„ [32, с.118-125].

” ф—÷нансов—÷й площин—÷ передус—÷м потр—÷бно створити умови дл€ розвитку середньо- та довгострокових стратег—÷й. ” цьому контекст—÷ особливого значенн€ набува—‘ стаб—÷л—÷зац—÷€ ф—÷нансових ринк—÷в, зниженн€ волатильност—÷ ф—÷нансових —÷нструмент—÷в, збереженн€ стаб—÷льного курсу гривн—÷, оск—÷льки це безпосередньо вплива—‘ на ц—÷ни кредитних продукт—÷в. ¬ажливим —‘ питанн€ свободи економ—÷чно—„ д—÷€льност—÷, пол—÷тично—„ ситуац—÷—„, стану соц—÷ально—„ сфери та численних соц—÷альних проблем. –—÷вень житт€ населенн€, пол—÷тичн—÷ настро—„, пан—÷вн—÷ —÷деолог—÷—„, рел—÷г—÷€, розвиток осв—÷ти, стан сфери послуг, виробництва товар—÷в, м—÷жнародне положенн€ кра—„ни - усе це так чи —÷накше вплива—‘ на зд—÷йснюван—÷ з метою пол—÷пшенн€ стану банк—÷всько—„ системи зм—÷ни. ÷е умови зовн—÷шн—÷. ѕроте, €к в—÷домо, конкурентноздатн—÷сть галуз—÷ (у даному випадку банк—÷вського сектору) форму—‘тьс€ насамперед конкурентноздатн—÷стю кожного окремого —„—„ суб'—‘кта (тобто банку).

«в—÷дси виплива—‘ важлив—÷сть дл€ проведенн€ бажаних зм—÷н умов внутр—÷шн—÷х. ј це:

  • особливост—÷ формуванн€ статутного кап—÷талу та пр—÷оритетн—÷ напр€ми його концентрац—÷—„;
  • ун—÷версал—÷зац—÷€ банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷;
  • територ—÷альне наближенн€ послуг до ц—÷льових груп споживач—÷в;
  • пропозиц—÷€ банк—÷вських продукт—÷в;
  • можливост—÷ вар—÷ац—÷—„ ц—÷н на запропонован—÷ послуги;
  • стан банк—÷вських технолог—÷й;
  • стан управл—÷нн€ та €к—÷сть управл—÷нського персоналу;
  • —÷м—÷дж банку €к в ”кра—„н—÷, так —÷ за кордоном (що, у свою чергу, дос€га—‘тьс€ завд€ки стандартам обслуговуванн€ кл—÷—‘нт—÷в; дотриманню закон—÷в, етичних норм —÷ правил чесного веденн€ б—÷знесу; сумл—÷нному виконанню зобов'€зань та пост—÷йному п—÷клуванню про "асну репутац—÷ю);
  • турбота про прац—÷вник—÷в банк—÷всько—„ установи, створенн€ умов дл€ реал—÷зац—÷—„ кожним —÷з них сво—„х зд—÷бностей;
  • в—÷дпов—÷дн—÷сть €кост—÷ послуг м—÷жнародним стандартам (ISO, –ƒвропейського —оюзу, ќќЌ, S.W.I.F.T, ћ—÷жнародного валютного фонду та —÷н.);
  • власна концепц—÷€ розвитку та управл—÷нн€;
  • система —÷нформац—÷йного забезпеченн€ процес—÷в управл—÷нн€;
  • системний анал—÷з та прогнозуванн€ д—÷€льност—÷ банку;
  • стан внутр—÷шньобанк—÷всько—„ нормативно—„ бази, €ка б усеб—÷чно регламентувала д—÷€льн—÷сть банку (—÷нструкц—÷й, методик, положень, технолог—÷чних карт, прав доступу до баз даних, прав п—÷дпису документ—÷в, анал—÷тично—„ бази обл—÷кових процедур, принцип—÷в конф—÷денц—÷йност—÷ тощо);

“аким чином, дл€ ефективного проведенн€ зм—÷н з метою п—÷двищенн€ конкурентноздатност—÷ банк—÷вського сектора необх—÷дне по—‘днанн€ спри€тливих зовн—÷шн—÷х —÷ внутр—÷шн—÷х умов, €к—÷ б разом створили певне позитивне середовище дл€ функц—÷онуванн€ —÷ усп—÷шно—„ д—÷€льност—÷ банк—÷в ”кра—„ни та п—÷двищенн€ —„х рейтингу.

¬исновок


” процес—÷ розробки теми дипломно—„ роботи нами було вивчено питанн€ плануванн€ доход—÷в —÷ витрат комерц—÷йного банку, внесено пропозиц—÷—„ по впровадженню заход—÷в —÷з п—÷двищенн€ рейтингу банк—÷вських установ —÷ проанал—÷зовано ф—÷нансовий стан —÷ ефективн—÷сть д—÷€льност—÷ комерц—÷йного банку ј Ѕ "”крсоцбанкї за пер—÷од 2004-2006 рр.

—труктура дипломно—„ роботи базу—‘тьс€ на тому, що плануванн€ банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷ - це процес визначенн€ ц—÷лей на майбутн—‘ та розробленн€ способ—÷в —„х дос€гненн€. ѕлануванн€ —‘ основою дл€ розвитку внутр—÷шньо—„ системи банку з урахуванн€м впливу зовн—÷шн—÷х чинник—÷в —÷ —‘ одн—÷—‘ю з функц—÷й банк—÷вського менеджменту. ѕлануванн€ потребу—‘ всеос€жного та —÷нтегрованого оц—÷нюванн€ банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷ - сильних —÷ слабких аспект—÷в, орган—÷зац—÷йно—„ та ф—÷нансово—„ структури, ф—÷нансових результат—÷в, кадрово—„ пол—÷тики, контрольних функц—÷й банку.

ќсновним етапом управл—÷нн€ доходами —‘ плануванн€, €ке п—÷дпор€дковане головн—÷й мет—÷ пол—÷тики управл—÷нн€ прибутком банку й забезпечу—‘тьс€ комплексом д—÷й з проведенн€ розрахунк—÷в доход—÷в у майбутньому пер—÷од—÷. ќсновними вих—÷дними передумовами плануванн€ доход—÷в —÷ витрат банку —‘ розроблена програма, €ка визнача—‘: обс€ги та склад наданих послуг на майбутн—÷й пер—÷од, сума витрат та сума доход—÷в, €ка забезпечить умови ефективного розвитку банку в плановому пер—÷од—÷ —÷ розроблена ц—÷нова пол—÷тика банку.  онтроль за виконанн€м ф—÷нансових план—÷в, або бюджетний контроль, тј‘ це процес з—÷ставленн€ фактичних результат—÷в —÷з плановими, анал—÷з в—÷дхилень —÷ внесенн€ необх—÷дних коректив—÷в.

÷е да—‘ можлив—÷в—÷сть дос€гнути поставлено—„ мети: визначенн€ та плануванн€ прибутковост—÷ банку з урахуванн€м максимально можливо—„ к—÷лькост—÷ фактор—÷в, що визначають процентн—÷ та непроцентн—÷ доходи та витрати банку, структуру його актив—÷в та пасив—÷в, всю детал—÷зовану д—÷€льн—÷сть банку на пер—÷од, що плану—‘тьс€. «апропонована форма дозвол€—‘ в наочн—÷й форм—÷ проводити та анал—÷зувати весь цей процес.

ƒосл—÷дженн€ проведен—÷ в другому розд—÷л—÷ дипломо—„ роботи дов—÷в, що ј Ѕ "”крсоцбанктјЁ —‘ ун—÷версальною кредитно-ф—÷нансовою установою; прот€гом розгл€нутих в дипломн—÷й робот—÷ пер—÷од—÷в банк зд—÷йснював банк—÷вську д—÷€льн—÷сть на п—÷дстав—÷ законодавчих —÷ нормативних акт—÷в, що регулюють банк—÷вську д—÷€льн—÷сть в ”кра—„н—÷. ќц—÷нку ефективност—÷ д—÷€льност—÷ комерц—÷йного банку ј Ѕ "”крсоцбанктјЁ в робот—÷ було зроблено на основ—÷ балансу —÷ ф—÷нансово—„ зв—÷тност—÷ за пер—÷од з 2004-2006 рр. « приведених даних в таблиц€х дипломно—„ роботи видно, що вс—÷ показники за пер—÷од 2004-2006 рр. мали тенденц—÷ю до зб—÷льшенн€. ј Ѕ "”крсоцбанктјЁ —‘ одним з великих банк—÷в ”кра—„ни, в—÷н входить в птјў€т—÷рку банк—÷в з найкращими показниками, за рейтингом јсоц—÷ац—÷—„ укра—„нських банк—÷в на 01.09.08 банк займа—‘ четверту позиц—÷ю за вс—÷ма ф—÷нансовими результатами. јнал—÷з доход—÷в та витрат засв—÷дчу—‘, що банк ма—‘ достатн—÷й "асний кап—÷тал дл€ покритт€ вз€тих зобов`€зань —÷ в перспектив—÷ банк ма—‘ можлив—÷сть за рахунок невикористаних резерв—÷в розширювати активн—÷ операц—÷—„, п—÷дтримуючи на незм—÷нному р—÷вн—÷ "асний кап—÷тал та утримуючи показники, що характеризують достатн—÷сть кап—÷талу, на оптимальному р—÷вн—÷, банк ма—‘ ст—÷йку кап—÷тальну базу —÷ достатньо кап—÷талу дл€ покритт€ втрат в—÷д прийн€тих ризик—÷в. ¬с—÷ основн—÷ показники достатност—÷ кап—÷талу мають значенн€, €к—÷ задовольн€ють встановлен—÷ нормативи. “енденц—÷—„ до зм—÷н показник—÷в визначають позитивн—÷ темпи росту —÷ приросту —„х значень. ”загальнюючи наведене, в—÷дзначимо, що стан плануванн€ доход—÷в та витрат банку "”крсоцбанктјЁ задов—÷льний, негативних тенденц—÷й, в ц—÷лому, в управл—÷нн—÷ не знайдено. Ѕанк ма—‘ окрем—÷ резерви покращенн€ фактичних показник—÷в.

–озгл€нувши у робот—÷ проблеми банк—÷вського сектору ”кра—„ни та можлив—÷ заходи —÷з п—÷двищенн€ рейтингу банк—÷вських установ, треба зазначити, що банк—÷вський сектор ”кра—„ни розвинений ще дуже слабко, причиною чого —‘ €к д—÷—„ орган—÷в державно—„ "ади (так—÷ €к, наприклад, спроби змусити найб—÷льш—÷ банки надавати кредити п—÷д п—÷льгов—÷ проценти певним п—÷дпри—‘мствам або галуз€м промисловост—÷, податкова пол—÷тика та —÷н.), так —÷ загальноеконом—÷чн—÷ проблеми, —÷ д—÷€льн—÷сть самих банк—÷вських установ.

Ќа стан банк—÷вських установ впливають численн—÷ фактори - зовн—÷шн—÷, внутр—÷шн—÷, економ—÷чн—÷, нееконом—÷чн—÷, викликаючи велику к—÷льк—÷сть серйозних проблем, €к—÷ сто€ть на завад—÷ п—÷двищенн€ конкурентоспроможност—÷ банк—÷вського сектору в ”кра—„н—÷. ѕроте проблеми, €к—÷ сто€ть перед укра—„нськими банками, не —‘ неподоланними. ¬они потребують лише формал—÷зац—÷—„ —÷ ц—÷леспр€мовано—„ роботи €к орган—÷в державно—„ "ади, так —÷ самих комерц—÷йних банк—÷в. ѕрофес—÷онал—÷зм —÷ накопичений практичний досв—÷д б—÷льшо—„ частини тепер—÷шн—÷х прац—÷вник—÷в банк—÷всько—„ сфери дозвол€ють спод—÷ватис€, що з часом в ”кра—„н—÷ сформу—‘тьс€ повноц—÷нна банк—÷вська система, €ка буде зд—÷йснювати спри€нн€ активному ринковому розвитку економ—÷ки кра—„ни.

ѕланом—÷рне —÷ посл—÷довне впровадженн€ у масштабах кра—„ни комплексу запропонованих заход—÷в може прискорити розвиток банк—÷всько—„ системи, створивши реальн—÷ передумови дл€ виникненн€ на ф—÷нансових ринках повноц—÷нного конкурентного середовища та формуванн€ конкурентноздатност—÷ банк—÷вського сектора на св—÷товому р—÷вн—÷.

—писок л—÷тератури


  1. «акон ”кра—„ни "ѕро банки —÷ банк—÷вську д—÷€льн—÷сть" в—÷д 07.12.2000 р.
  2. ѕро Ќац—÷ональний банк ”кра—„ни: «акон ”кра—„ни є679-XIV в—÷д 20.05.1999р. // «аконодавч—÷ —÷ нормативн—÷ акти з банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷, 1999, є7. - с. 3-23.
  3. ѕоложенн€ про пор€док формуванн€ обовтјў€зкових резерв—÷в дл€ банк—÷в ”кра—„ни в—÷д 27.06.2001р. є 244 // «аконодавч—÷ —÷ нормативн—÷ акти з банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷, 2001, є7. - —.65-88.
  4. «акон ”кра—„ни " ѕро бухгалтерський обл—÷к —÷ ф—÷нансову зв—÷тн—÷сть в

”кра—„н—÷ тјЁ в—÷д 16.07.99 є 996.

  1. ѕро орган—÷зац—÷ю бухгалтерського обл—÷ку та зв—÷тност—÷ в банк—÷вських установах ”кра—„ни: ѕоложенн€: «атв. ѕоставою ѕравл—÷нн€ ЌЅ” в—÷д 30.12. 98 є 566.
  2. ѕравила бухгалтерського обл—÷ку доход—÷в —÷ витрат банк—÷в ”кра—„ни: «атв. ѕостановою ѕравл—÷нн€ ЌЅ” в—÷д 18.06.03 є 255.
  3. ўом—÷с€чна зб—÷рка статистичних показник—÷в грошового ринку "ќсновн—÷ монетарн—÷ параметри грошово - кредитного ринку ”кра—„нитјЁ // ¬—÷сник ЌЅ”, 2002, є2. - с. 38-39.
  4. ћороз ј.ћ.тјЁ ЌЅ” —÷ грошово-кредитна пол—÷тикатјЁ. -  и—„в:  Ќ≈”, 2002. - с. 368-375.
  5. јдам—÷к Ѕ.ѕ. " Ќац—÷ональний банк : грошово-кредитна пол—÷тикатјЁ. - “ерноп—÷ль:  арт-бланш, 2002. - с. 278.
  6. —тельмах ¬.—. "√рошово-кредитна пол—÷тика в ”кра—„н—÷тјЁ. -  и—„в: «нанн€, 2003. -с. 421.
  7. ѕравила бухгалтерського обл—÷ку доход—÷в —÷ витрат банк—÷в ”кра—„ни: «атв. ѕостановою ѕравл—÷нн€ ЌЅ” в—÷д 18.06.03 є 255.
  8. √ладких ƒ. ќсобливостi плануванн€ доходiв, витрат i податкiв банкiвсько—„ установи // ƒ. √ладких // ¬iсник ЌЅ”. - 2005. - є 1.
  9.  ириченко ќ.–∆. Ѕанкiвський менеджмент: Ќавч. посiб. дл€ вищ. навч. закл. // ќ.  ириченко, I. √iленко, ј. ятченко. -  .: ќснови, 2004. - с. 671.
  10. Ќикитин —. ѕрибыль: теоретические и практические подходы / —. Ќикитин, ≈. √лазова, ј. Ќикитин // ћирова€ экономика и международные отношени€. - 2002. - є 5. - с. 20 - 27.
  11.  лимова ќ. ќ. ѕроведение анализа прибыльности коммерческих банков ”краины / ќ. ќ.  лимова // ‘iнанси ”кра—„ни. - 2005. - є 3. - с. 112 - 116.
  12. —то€н ¬.Ћ. ”правлiнн€ витратами банку / ¬. —то€н // Ѕанкiвська справа. - 2000. - є 5. с. 39 - 42, 52.
  13. ќрганизаци€ управлени€ де€тельностью коммерческого банка (банковский менеджмент) / ѕод ред. д-ра экон. наук, проф. ќ. ». Ћаврушина. - ћ.: ёристь, 2003. - с. 675-688.
  14. ќстапець ј. –∆., ќстапець ј. ¬. Ѕанк—÷вська система ”кра—„ни: стан —÷ проблеми розвитку // ‘—÷нанси ”кра—„ни. - 2000. - є8. - с. 114-117.
  15. ƒуб—÷лет ќ. ќсновн—÷ критер—÷—„ ефективност—÷ укра—„нських банк—÷в // ¬—÷сник ЌЅ”. - 1998. - є3. - с. 52-54.
  16. –аевський  .–ƒ. ћетодичнi рекомендацi—„ щодо економiчного аналiзу дi€льностi комерцiйного банку /  . –аевський, “. –аевська // ¬iсник ЌЅ”. - 1999. - є 4. - с. 35 - 48.
  17. Ўаров ќ. –∆. ѕроблеми залученн€ —÷ноземного кап—÷талу до банк—÷вського сектора ”кра—„ни // ≈коном—÷чний часопис. - 2001. - є3. - —. 25-27.
  18. ≈мель€нов ј. ѕ.  онтроль расходов коммерческого банка в системе бюджетировани€ / ј. ѕ. ≈мель€нов // ‘инансы и кредит. - 2004. - є 10. - с. 33 - 39.
  19. ƒавыдова Ћ. ¬. “еоретические аспекты проблемы финансовой стабильности коммерческих банков / Ћ. ¬. ƒавыдова, —. ¬.  улькова // ‘инансы и кредит. - 2005. - є 2. - с. 2 - 5.
  20. «аруба ё. ќ. –оль фiнансового механiзму у пiдвищеннi конкурентоспроможностi банкiв / ё. ќ. «аруба // ‘iнанси ”краiни. - 2005. - є 1. - с. 60 - 64.
  21. –оуз ѕ. —. Ѕанковский менеджмент / ѕ. —. –оуз. - ѕер. с англ. со 2-го изд. - ћ.: "ƒело Ћтдї, 1995. - с. 755-768.
  22. —в€тко —.ј. јнал—÷з доход—÷в комерц—÷йного банку. // ‘—÷нанси ”кра—„ни, 2003 тј‘ є 12.
  23. јнализ де€тельности коммерческих банков. / ѕод общ. ред.

 умок —.».,1999.

  1. ѕантел—‘—‘в ¬., ’ал€ва —. ‘—÷нансова ст—÷йк—÷сть комерц—÷йного банку : проблеми регулюванн€. // Ѕанк—÷вська справа, є1, 1996.
  2. —инки ƒж.мл. ”правление финансами в коммерческих банках. / ѕер.с англ. 4-го переработанного изд. / ѕод ред. –.я. Ћевиты, Ѕ.—. ѕинскера.-ћ.:Catalaxy, 1994, с.716-745.
  3. —мовженко “., ’м—÷ль Ћ. ѕроблеми вдосконаленн€ д—÷€льност—÷ комерц—÷йних банк—÷в в економ—÷ц—÷ ”кра—„ни // –ег—÷ональна економ—÷ка. - 2001. - є1. - с. 163-169.
  4. —уханов ћ. ќрганизаци€ управлени€ банковскими расходами / ћ. —уханов // Ѕухгалтери€ и банки. - 2004. - є 4. - с. 30 - 34.
  5. ¬овчак ќ. ƒ. Ѕанкiвська справа в ”кра—„нi: стан, проблеми та перспективи розвитку / ќ. ƒ. ¬овчак // ‘iнанси ”краiни. - 2003. - є 10. - с. 118 - 125.
  6. «аруба ё. ќ.  онкурентоспроможн—÷сть комерц—÷йного банку // ‘—÷нанси ”кра—„ни. - 2001. - є2. - с. 119-124.
  7. ƒеньги.  редит. Ѕанки: ”чеб. дл€ вузов / ѕод ред. ≈. ‘. ∆укова. - ћ.: ёЌ»“», 2001. - с. 623-643.
  8. ћазарак—÷ ј., Ўульга Ќ. ћетодолог—÷чн—÷ засади побудови рейтингово—„ системи оц—÷нюванн€ д—÷€льност—÷ комерц—÷йних банк—÷в /Ѕанк—÷вськасправа. - 2004. - є 3. - с. 26-29.
  9. √умен –∆. —кладов—÷ банк—÷вських рейтинг—÷в: науково-практичний аспект/ ¬—÷сник ЌЅ” 2000.- є1.- с. 57-60.
  10. Ѕанк—÷вськ—÷ операц—÷—„: ѕ—÷дручник / ј.ћ. ћороз, ћ.–∆. —авлук, ћ.‘. ѕуховк—÷на та —÷н.; «а ред. ј.ћ. ћороза. -  .:  Ќ≈”, 2000. - с. 412
  11. Ѕанк—÷вське право ”кра—„ни: навч.пос—÷бник. авт.: ∆уков ј.ћ., –∆оффе ј.ё.,  ротюк ¬.Ћ., ѕас—÷чник ¬.¬., —ел—÷ванов ј.ќ. та —÷н.  / «а заг. ред. —ел—÷ванова ј.ќ. -  .: ¬идавничий д—÷м "–∆н ёретјЁ, 2000.- с. 384.
  12. Ѕанк—÷вський нагл€д —÷ аудит п—÷д редакц—÷—‘ю професора –∆.ƒ. ћамоново—„. - ћ.: –∆нфра-ћ, 2005. - с. 111.
  13. ќбл—÷к —÷ аудит у банках / ј. ћ. √ерасимович, Ћ. ћ.  —÷ндрацька, “. ¬. ривовтјў€з та —÷н. тј‘  .:  Ќ≈”, 2004.
  14. Ѕатракова "Ёкономический анализ де€тельности коммерческого банкатјЁ 2000 г.
  15. ‘етисов √.√. ”стойчивость коммерческого банка и рейтинговые системы ее оценки. ћ.: ‘инансы и статистика, 2000.
  16. √олов —. ”правл—÷нський обл—÷к,  и—„в 1997.
  17. ѕатрiкац Ћ. ѕроблеми та перспективи розвитку банкiвськоi системи ”краiни / Ћ. ѕатрiкац, ƒ.  рохмалюк // ¬iсник ЌЅ”. - 2004. - є 1. - с. 38 - 43.
  18. ёшко ». ѕроблемы регулировани€ банковской де€тельности в ”краине // ≈коном—÷чний часопис. - 2001. - є3. - с. 11-12.
  19. ƒонченко Ћ. ѕроблемн—÷ банки - головний б—÷ль банк—÷всько—„ системи кра—„ни // ¬—÷сник ЌЅ”. - 2000. - є10. - с.6-7.
  20. —олтис я. —учасний стан —÷ основн—÷ чинники стаб—÷льност—÷ банк—÷всько—„ системи ”кра—„ни // ≈коном—÷чний часопис. - 2001. - є3. - с. 10-11.
  21. –евун ¬. ѕроблеми функц—÷онуванн€ комерц—÷йних банк—÷в // ¬—÷сник ЌЅ”. - 1997. - є7. - с. 30-33
  22. √рудзевич ”. ѕроблеми розвитку комерц—÷йних банк—÷в на рег—÷ональному р—÷вн—÷ // –ег—÷ональна економ—÷ка. - 2001. - є2. - с. 59-66.
  23. јржевитин —. ѕроблемы банковской системы ”краины в ’’–∆ столетии // ћир денег. - 2000. - є6. - с. 22-23.
  24. –—÷чн—÷ зв—÷ти представлен—÷ ƒепартаментом банк—÷вського нагл€ду та ƒепартаментом бухгалтерського обл—÷ку та розрахунк—÷в в акц—÷онерному банку соц—÷ального розвитку тјЁ”крсоцбанктјЁ за 2004-2006р.р.

ƒодаток A

“аблиц€ ј


Ѕаланс станом на 31 грудн€ 2006 року


–€док

Ќайменуванн€ статт—÷

ѕрим—÷тки

2006 р—÷к

2005 р—÷к


ј “»¬»




1

 ошти в Ќац—÷ональному банку ”кра—„ни та гот—÷вков—÷ кошти банку


2 734 960

1 629 958

2

 азначейськ—÷ та —÷нш—÷ ц—÷нн—÷ папери, що реф—÷нансуютьс€ Ќац—÷ональним  банком ”кра—„ни, —÷ ц—÷нн—÷ папери, ем—÷тован—÷ Ќац—÷ональним банком ”кра—„ни

2

210 720

212 228

3

 ошти в —÷нших банках

3

202 381

414 296

4

÷—÷нн—÷ папери в торговому портфел—÷ банку

4

283 556

667

5

÷—÷нн—÷ папери в портфел—÷ банку на продаж

5

16 531

329 313

6

 редити та заборгован—÷сть кл—÷—‘нт—÷в

6

12 426 630

7 048 834

7

÷—÷нн—÷ папери в портфел—÷ банку до погашенн€

7

0

0

8

–∆нвестиц—÷—„ в  асоц—÷йован—÷ та доч—÷рн—÷ компан—÷й

8

5 786

209

9

ќсновн—÷ засоби та нематер—÷альн—÷ активи

9

1 484 298

973 539

10

Ќарахован—÷ доходи до отриманн€

10

83 125

85 486

11

¬—÷дстрочений податковий актив


0

0

12

–∆нш—÷ активи

11

72 634

63 736

13

ƒовгостроков—÷ активи, призначен—÷ дл€ продажу

12

10 834

4 697


14

”сього актив—÷в



17 531 455


10 762 963


«ќЅќ¬`я«јЌЌя




15

 ошти банк—÷в


3 826 027

975 485

15.1

” тому числ—÷ кредити, €к—÷ отриман—÷ в—÷д Ќац—÷онального банку ”кра—„ни


378 750

0

16

 ошти кл—÷—‘нт—÷в

13

10 992 553

8 350 158

17

ќщадн—÷ (депозитн—÷) сертиф—÷кати, ем—÷тован—÷ банком


6 386

79 823

18

Ѕоргов—÷ ц—÷нн—÷ папери, ем—÷тован—÷ банком

14

367 619

71 803

19

Ќарахован—÷ витрати до сплати

15

131 631

102 364

20

¬—÷дстрочен—÷ податков—÷ зобов"€занн€


233 573

114 634

21

–∆нш—÷ зобовтјў€занн€

16

47 004

41 522


22

”сього зобов`€зань



15 604 793


9 735 789


ѕродовженн€ таблиц—÷ ј


1

2

3

4

5


¬Ћј—Ќ»…  јѕ–∆“јЋ




23

—татутний кап—÷тал

17

370 000

70 000

24

 ап—÷тал—÷зован—÷ див—÷денди


0

0

25

¬ласн—÷ акц—÷—„ (частки, па—„), що викуплен—÷ в акц—÷онер—÷в (учасник—÷в)


(1)

(67)

26

≈м—÷с—÷йн—÷ р—÷зниц—÷


992

957

27

–езерви та —÷нш—÷ фонди банку


560 775

443 461

28

–езерви переоц—÷нки, у тому числ—÷:


705 915

410 480

28.1

–езерви переоц—÷нки необоротних актив—÷в


705 688

394 973

28.2

–езерви переоц—÷нки ц—÷нних папер—÷в


227

15 507

29

Ќерозпод—÷лений прибуток (непокритий збиток) минулих рок—÷в


1 645

511

30

ѕрибуток/збиток зв—÷тного року, що оч—÷ку—‘ затвердженн€


287 336

101 832

31

”сього "асного кап—÷талу


1 926 662

1 027 174

32

”сього пасив—÷в


17 531 455

  1. 62 963



ƒодаток Ѕ

“аблиц€ Ѕ

«в—÷т про ф—÷нансов—÷ результати

за станом на 31 грудн€ 2006 р.

–€док

Ќайменуванн€ статт—÷

2006

2005

2004


1

2

4

5

6

1

„истий процентний дох—÷д

601547.000

358721.000

314792.000

1.1

ѕроцентний дох—÷д

1420562.000

908628.000

795843.000

1.2

ѕроцентн—÷ витрати

819015.000

549907.000

487307.000

2

„истий ком—÷с—÷йний дох—÷д

403156.000

329046.000

268164.000

2.1

 ом—÷с—÷йний дох—÷д

420317.000

341977.000

314649.000

2.2

 ом—÷с—÷йн—÷ витрати

17161.000

12931.000

10734.000

3

“орговельний дох—÷д

94081.000

62637.000

61458.000

4

ƒох—÷д у вигл€д—÷ див—÷денд—÷в

143.000

58.000

51.000

5

ƒох—÷д в—÷д участ—÷ в кап—÷тал—÷

0.000

1.000

         -

6

Ќепроцентний дох—÷д

22060.000

26626.000

28569.000

7

”сього доход—÷в

1442622.000

935254.000

824412.000

8

«агальн—÷ адм—÷н—÷стративн—÷ витрати

270003.000

219792.000

189045.000

9

¬итрати на зм—÷ст апарата банка

342806.000

277656.000

243852.000

10

¬трати в—÷д участ—÷ в кап—÷тал—÷

0.000

0.000

0.000

11

Ќепроцентн—÷ витрати

53198.000

49205.000

43848.000

12

ѕрибуток в—÷д операц—÷йно—„

     д—÷€льности

459546.000

225870.000

183319.000

13

„ист—÷ витрати на формуванн€ резерв—÷в

58071.000

70725.000

243852.000

14

¬итрати на податок на прибуток

114258.000

53354.000

35826.000

15

ѕрибуток п—÷сл€ оподаткуванн€

287217.000

101791.000

89593.000

16

„истий прибуток на одну просту акц—÷ю (грн.)

0.140

0.170

0.195

17

—коригований чистий прибуток на одну просту акц—÷ю (грн.)

0.140

0.170

0.195




ƒодаток ¬

       “аблиц€ √


ћетодолог—÷—„ анал—÷зу сп—÷льного дефолту (JDA)

Moody's Investors Service


Ќазва банку

ƒепозитний рейтинг в м—÷iев—÷й валют—÷

ƒовгостроковий рейтинг за нац—÷ональною шкалою

–ейтинг незабезпечених боргових зобов'€зань в м—÷iев—÷й —÷ —÷ноземн—÷й валют—÷

ƒепозитний рейтинг в —÷ноземн—÷й валют—÷

–ейтинг ф—÷нансово—„ ст—÷йкост—÷

"”крсоцбанк"

Ba2

Aaa.ua

Ba2

B2

E+

"Ќадра"

B1/NP

Aa2.ua

B1

B2/NP

E+

ѕ”ћЅ

B1/NP

Aa2.ua

B1

B2/NP

E+

"‘орум"

B1/NP

Aa3.ua

B1

B2/NP

E+

"–одов—÷д Ѕанк"

B1/NP

Baa1.ua

B3

B2/NP

E+

"’рещатик"

B3/NP

Baa1.ua

B3

B3/NP

E+

"ѕравекс-банк"

B3/NP

Baa2.ua

B3

B3/NP

E+

"“ј—-комерцбанк"

B3/NP

A2.ua

B2/NP

B3/NP

E+

"”крексимбанк"

Baa2/P-2.

A2.ua

Ba2

B2/NP

D-

VAB-банк

B2/NP

A1.ua

B3

B2/NP

E+

"јльфа-банк"

Ba3/NP

Aa1.ua

Ba3

B2/NP

E+



—траницы: Ќазад 1 ¬перед