‘—÷нансов—÷ важел—÷ управл—÷нн€ державним боргом

дипломна€ работа: ‘инансовые науки

ƒокументы: [1]   Word-192447.doc —траницы: Ќазад 1 ¬перед











ƒ»ѕЋќћЌј –ќЅќ“ј

на тему:



" ‘–∆ЌјЌ—ќ¬–∆ ¬ј∆≈Ћ–∆ ”ѕ–ј¬Ћ–∆ЌЌя ƒ≈–∆ј¬Ќ»ћ Ѕќ–√ќћ тјЁ






















 и—„втј‘2002


3м—÷ст


вступтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјж..

3

розд—÷л –∆. ≈коном—÷чна природа державного боргутјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјж..

6

1.1. ƒержавний борг в систем—÷ державних ф—÷нанс—÷втјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјж.

6

1.2. ≈коном—÷чн—÷ передумови формуванн€ державного боргутјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјж..

12

–ќ«ƒ–∆Ћ –∆–∆. ћон—÷торинг внутр—÷шнього державного боргу в ”кра—„н—÷тјжтјжтјжтјжтјж..

21

2.1. —труктура державного внутр—÷шнього боргу ”кра—„нитјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјж

21

2.2. —пециф—÷ка внутр—÷шнього боргу державитјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјж.

37

2.3. ”правл—÷нн€ та обслуговуванн€ державного внутр—÷шнього боргу.................

45

–ќ«ƒ–∆Ћ –∆–∆–∆. «овн—÷шн—÷ запозиченн€ в систем—÷ економ—÷чного розвитку та безпеки ”кра—„нитјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјж..


62

3.1. ƒинам—÷ка формуванн€ зовн—÷шньо—„ заборгованост—÷ ”кра—„нитјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјж

62

3.2. «астосуванн€ нововведень в управл—÷нн—÷ та обслуговуванн—÷ державним зовн—÷шн—÷м боргом.......................................................................................


77

3.3. ƒержавний борг в контекст—÷ економ—÷чно—„ безпекитјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјж.

89

¬»—Ќќ¬ ».............................................................................................

100

—ѕ»—ќ  ¬» ќ–»—“јЌ»’ ƒ∆≈–≈Ћтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјж

103


¬—“”ѕ


       јктуальн—÷сть теми. ¬ умовах формуванн€ та функц—÷онуванн€ ринково—„ економ—÷ки значно посилю—‘тьс€ роль та значенн€ такого компонента державних ф—÷нанс—÷в €к державний борг. √острою ф—÷нансовою проблемою —‘ державний борг дл€ ”кра—„ни. ¬ структурному план—÷ в—÷н под—÷л€—‘тьс€, €к —÷ в —÷нших кра—„нах, на державний внутр—÷шн—÷й та зовн—÷шн—÷й державний борг. ¬нутр—÷шн—÷й борг держави становить собою заборгован—÷сть ур€ду по державних ц—÷нних паперах, по невиплат—÷ зароб—÷тно—„ плати у вс—÷х галуз€х народного господарства, вза—‘мозаборгован—÷сть п—÷дпри—‘мств м—÷ж собою —÷ держав—÷, боргу держави п—÷дпри—‘мствам за продукц—÷ю. ƒержавний борг деформу—‘ економ—÷ку, гальму—‘ розвиток реальних економ—÷чних процес—÷в —÷ в к—÷нцевому рахунку не дозвол€—‘ ефективно розвиватис€ кра—„н—÷. ¬еликий т€гар л€га—‘ на державний бюджет. ¬—÷н пост—÷йно знаходитьс€ у криз—÷, €ка чим раз б—÷льше поглиблю—‘тьс€. ÷е й зумовлю—‘ формуванн€ в ”кра—„н—÷ значно—„ частини внутр—÷шнього боргу, €кий дедал—÷ б—÷льше зроста—‘.

       ¬елик—÷ розм—÷ри внутр—÷шнього —÷ зовн—÷шнього боргу, а також зростанн€ витрат по його обслуговуванню посилю—‘ €к актуальн—÷сть само—„ проблеми державного боргу, так —÷ пошуку шл€х—÷в вдосконаленн€ його управл—÷нн€. як св—÷дчить досв—÷д розвинутих кра—„н, чим обт€жлив—÷шим ста—‘ дл€ держави нагромаджений зовн—÷шн—÷й та внутр—÷шн—÷й борг, тим його обслуговуванн€ —÷стотн—÷ше включа—‘тьс€ у вза—‘мод—÷ю з функц—÷онуванн€м економ—÷ки та —„—„ ф—÷нансово—„ системи.

       ¬ перех—÷дн—÷й економ—÷ц—÷ ”кра—„ни державний борг все б—÷льше набува—‘ характеру не лише ф—÷нансово—„, але —÷ соц—÷ально-пол—÷тично—„ проблеми, €ка пр€мо повтјў€зана з проблемою економ—÷чно—„ безпеки кра—„ни. ¬ажливого значенн€ набува—‘ питанн€ управл—÷нн€ та обслуговуванн€ державного боргу в контекст—÷ тих економ—÷чних труднощ—÷в, €к—÷ вже впродовж восьми рок—÷в пережива—‘ ”кра—„на.

”с—÷ ц—÷  обставини  обумовлюють актуальн—÷сть вибрано—„ теми  дипломно—„ роботи.

“еоретичн—÷  основи  державного боргу  та  управл—÷нн€  ним  б—÷льш-менш  розроблен—÷ в  ф—÷нансов—÷й л—÷тератур—÷. ¬ажливе  м—÷iе  в  досл—÷дженн—÷  ц—÷—‘—„  проблеми займають прац—÷ укра—„нських вчених: ќ.ƒ.¬асилика, ј.—.√альчинського, √.Ќ. лимка, ¬.ћ.—уторм—÷но—„, ¬.ќ.—тепаненка, ¬.ћ.‘едосова, ¬.ћ.‘едоренка  та  —÷нших. —еред  рос—÷йських  вчених  потр—÷бно в—÷дм—÷тити  прац—÷: ћ.Ѕ.Ѕогачевського, Ѕ.√.Ѕолдир—‘ва, Ћ.ќ.ƒробоз—÷но—„, Ћ.ћ. расав—÷но—„, та  —÷нших. —еред  зах—÷дних  економ—÷ст—÷в  важливий  внесок  в  досл—÷дженн€  ц—÷—‘—„  теми  зробили: ƒ.–—÷кардо, ј.—м—÷т, ƒж. ейнс, ј.Ћаффер, ј.Ћернер, –.ћасгрейв, ћ.‘р—÷дман —÷ —÷нш—÷.

       ¬  той  же  час  в  ”кра—„н—÷  майже  в—÷дсутн—÷  досл—÷дженн€, що  присв€чен—÷  проблемам  управл—÷нн€  державним  боргом, особливост€ми  його  формуванн€  —÷  розвитку  в  пер—÷од  переходу  до  ринково—„  економ—÷ки. —аме  актуальн—÷сть, науково-теоретична  —÷  практична  важлив—÷сть  проблеми, —„—„  недостатн€  досл—÷джен—÷сть  в  ”кра—„н—÷  склали  передумови  дл€  вибору  теми  дисертац—÷йного  досл—÷дженн€. ¬иход€чи  —÷з  ступеню  наукових  розробок  вказаних  проблем  —÷  реальних  вимог  практики, визначена  мета  —÷  основн—÷  задач—÷  досл—÷дженн€.


       ћета досл—÷дженн€ пол€га—‘ у вивченн—÷ та анал—÷з—÷ основних тенденц—÷й та специф—÷чних особливостей формуванн€ державного боргу ”кра—„ни, а також розробц—÷ на ц—÷й основ—÷ практичних рекомендац—÷й щодо механ—÷зму його управл—÷нн€ та обслуговуванн€.


       ƒл€ дос€гненн€ поставлено—„ мети у робот—÷ передбача—‘тьс€ р€д завдань головними з €ких —‘:

  • ви€вленн€ основних тенденц—÷й в розвитку державного боргу ”кра—„ни, його сучасних розм—÷р—÷в;
  • анал—÷з структури, основних принцип—÷в формуванн€ державного боргу ”кра—„ни та механ—÷зму його обслуговуванн€;
  • досл—÷женн€ м—÷i€ —÷ рол—÷ держави на ф—÷нансовому ринку;
  • ви€вленн€ економ—÷чних передумов формуванн€ державного боргу;
  • проведенн€ анал—÷зу структури окремих компонент—÷в державного внутр—÷шнього боргу та його специф—÷ки;
  • досл—÷дженн€ механ—÷зму управл—÷нн€ державним боргом;
  • обгрунтуванн€ шл€х—÷в удосконаленн€ управл—÷нн€ державним боргом в ”кра—„н—÷;
  • розробка п—÷дход—÷в до визначенн€ його оптимальних розм—÷р—÷в —÷ структури.


       ѕредметом досл—÷дженн€ —‘ ф—÷нансов—÷ в—÷дносини, €к—÷ утворюютьс€ м—÷ж державою —÷ —„—„ кредиторами, в результат—÷ €ких форму—‘тьс€ та зроста—‘ державний борг —÷ в—÷дбува—‘тьс€ його управл—÷нн€ та обслуговуванн€.


       ќбтјў—‘ктом досл—÷дженн€ —‘ державний борг, його м—÷iе —÷ роль в економ—÷чному розвитку ”кра—„ни в пер—÷од 1992 - 2000 роках.


ѕри написанн—÷ дипломно—„ роботи використовувались законодавч—÷ —÷  нормативн—÷  акти, €к—÷  регулюють  систему  державного  боргу  та  механ—÷зм  його  управл—÷нн€, матер—÷али  ћ—÷н—÷стерства  ф—÷нанс—÷в  ”кра—„ни, ћ—÷н—÷стерства  економ—÷ки  ”кра—„ни, ћ—÷н—÷стерства  статистики  ”кра—„ни, ƒержавно—„  ком—÷с—÷—„  по  ц—÷нних  паперах  —÷  фондовому  ринку, Ќац—÷онального агенства ”кра—„ни  по  реконструкц—÷—„  —÷  розвитку. ¬  робот—÷  над  дисертац—÷—‘ю  використовувались  оф—÷ц—÷йн—÷  публ—÷кац—÷—„  законодавчих  —÷  виконавчих  орган—÷в, виданн€  ф—÷нансових  —÷  статистичних  установ  кра—„н  з  ринковою  економ—÷кою  та  кра—„н, що  трансформуютьс€. ¬  робот—÷  використан—÷  також  статистичн—÷  дан—÷  ћ¬‘, –ƒЅ––. ¬ажливе  значенн€  мали  прац—÷  укра—„нських  та  заруб—÷жних  економ—÷ст—÷в, матер—÷али  науково-практичних  конференц—÷й  та  сем—÷нар—÷в, дов—÷дкова, пер—÷одична  л—÷тература  та  —÷нш—÷  публ—÷кац—÷—„.


–озд—÷л –∆. ≈ ќЌќћ–∆„Ќј ѕ–»–ќƒј ƒ≈–∆ј¬Ќќ√ќ Ѕќ–√”


1.1. ƒержавний борг в систем—÷ державних ф—÷нанс—÷в

ƒержавний борг - важлива складова державних ф—÷нанс—÷в. ѕ—÷д державним боргом розум—÷ють всю суму випущених —÷ непогашених боргових зобовтјў€зань держави (€к внутр—÷шн—÷х, так —÷ зовн—÷шн—÷х) включаючи видан—÷ гарант—÷—„ за кредитами, що надаютьс€ —÷ноземним позичальникам, м—÷iевим органам "ади, державним п—÷дпри—‘мствам. ƒо по€ви державного боргу призводить —÷снуванн€ державного кредиту.

ѕризначенн€м державного кредиту —‘ моб—÷л—÷зац—÷€ державою кошт—÷в дл€ ф—÷нансуванн€ державних видатк—÷в, особливо коли державний бюджет —‘ деф—÷цитним. ƒержавний борг п—÷дрозд—÷л€—‘тьс€ на внутр—÷шн—÷й —÷ зовн—÷шн—÷й.

ƒержавний внутр—÷шн—÷й борг - це економ—÷чна категор—÷€, що в—÷добража—‘ п—÷дсистему економ—÷чних в—÷дносин м—÷ж державою (включаючи м—÷iев—÷ органи "ади) та кредиторами з числа юридичних та ф—÷зичних ос—÷б. [48, c. 27]        

« чисто формально—„ точки зору п—÷д державним внутр—÷шн—÷м боргом розум—÷—‘тьс€ вс€ сума випущених, але не погашених державних позик з нарахованими по них процентами. ќстанн—÷ мають бути сплачен—÷ "асникам державних ц—÷нних папер—÷в у визначен—÷ державою строки.  р—÷м суто державного внутр—÷шнього боргу €кий визнача—‘тьс€ сумою випущених центральним ур€дом обл—÷гац—÷й та —÷нших вид—÷в боргових зобовтјў€зань, а також кредитних ц—÷нних папер—÷в, що випущен—÷ м—÷iевими органами "ади (штати, мун—÷ципал—÷тети, окрем—÷ велик—÷ м—÷ста, €к правило адм—÷н—÷стративн—÷ центри) до внутр—÷шнього державного боргу включа—‘тьс€ також заборгован—÷сть державних п—÷дпри—‘мств. ѕроте типовою, можна сказати, класичною формою державного боргу —‘ борг центрального ур€ду та м—÷iевих орган—÷в "ади.

ƒержавний внутр—÷шн—÷й борг класиф—÷ку—‘тьс€ за видом ф—÷нансових —÷нструмент—÷в та —÷нституц—÷ональними ознаками. ћова йде про види та ф—÷нансов—÷ характеристики державних боргових зобовтјў€зань або позик з одного боку, та державний статус чи р—÷вень "ади тих, хто випуска—‘ позики чи —÷нш—÷ види державних ц—÷нних папер—÷в. «в—÷дси йде под—÷л державного внутр—÷шнього боргу в—÷дпов—÷дно на державний внутр—÷шн—÷й борг центрального ур€ду та борг м—÷iевих орган—÷в "ади.

–озм—÷ри державного боргу залежать в—÷д безл—÷ч—÷ фактор—÷в, причому вони впливають на борг нер—÷внозначно. ÷е стосу—‘тьс€ випуску державних боргових зобовтјў€зань €к у варт—÷сн—÷й, так —÷ в товарн—÷й формах, в—÷дновленн€ й захист заощаджень громад€н, €к це ма—‘ в—÷дбуватись в ”кра—„н—÷, –ос—÷—„ та —÷нших кра—„нах —Ќƒ. ¬с—÷ ц—÷ фактори спричин€ють зростанню державного внутр—÷шнього боргу. ÷ьому спри€—‘ також невиконанн€ зобовтјў€зань нац—÷ональних обтјў—‘днань —÷ асоц—÷ац—÷й щодо отриманих ними валютних кредит—÷в.

«овн—÷шн—÷й державний борг виника—‘ в звтјў€зку з залученн€м державою зовн—÷шн—÷х позик. ƒержавний зовн—÷шн—÷й борг класиф—÷ку—‘тьс€ по наступних ознаках: по видах кредит—÷в (банк—÷вськ—÷ —÷ ф—÷рмов—÷); по формах наданн€ (валютн—÷ —÷ товарн—÷); в залежност—÷ в—÷д ц—÷льового використанн€ (—÷нвестиц—÷йн—÷ —÷ не—÷нвестиц—÷йн—÷ позики); по умовах наданн€ (п—÷льгов—÷, за сплатою високих процент—÷в, на компенсац—÷йн—÷й основ—÷); по строках поверненн€ заборгованост—÷ (короткостроков—÷ - до –∆ року, середньостроков—÷ - 5-10 рок—÷в, довгостроков—÷ - б—÷льше 10 рок—÷в); по умовах поверненн€ боргу (одночасно, р—÷вними чи не р—÷вними частинами). [22, c. 192]

ѕрот€гом двох стол—÷ть м—÷ж представниками р—÷зних економ—÷чних шк—÷л точатьс€ суперечки: чи —‘ державний борг т€гарем дл€ економ—÷ки? ѕрихильники позиц—÷—„, що заперечу—‘ твердженн€ щодо т€гар€ державного боргу, €ка була пан—÷вною до друго—„ св—÷тово—„ в—÷йни —÷ нин—÷ п—÷дтриму—‘тьс€ де€кими впливовими економ—÷стами, вважають, що витрати поточного використанн€ ресурс—÷в, залучених шл€хом державних позик, не можуть бути перенесен—÷ на майбутн—÷ покол—÷нн€, —÷ тому державний борг - не т€гар дл€ них. –«х позиц—÷€ базу—‘тьс€ на таких основних аргументах:

  • ресурси, €к—÷ одержу—‘ держава, завжди оплачуютьс€ —„—„ кредиторами у форм—÷ зменшенн€ к—÷лькост—÷ товар—÷в дл€ приватного споживанн€, €ке не може бути оплачене наступними покол—÷нн€ми. «акрите сусп—÷льство не може мати б—÷льшу к—÷льк—÷сть товар—÷в —÷ послуг, н—÷ж воно виробл€—‘ нин—÷. —усп—÷льство не може зб—÷льшити цю к—÷льк—÷сть, розраховуючись за не—„ майбутн—÷м випуском. «б—÷льшити сьогодн—÷шн—÷й обс€г товар—÷в —÷ платити за них виробленим у майбутньому можливо, лише €кщо зд—÷йснюване запозиченн€ - зовн—÷шн—‘, тобто зроблене кредиторами, €к—÷ надають сьогодн—÷шн—÷ товари в обм—÷н на п—÷зн—÷ший випуск;
  • зобов€занн€ дл€ майбутн—÷х платник—÷в податк—÷в по процентах —÷ основн—÷й сум—÷ боргу, до €ких призводить внутр—÷шн—‘ запозиченн€, не —‘ т€гарем дл€ сусп—÷льства в ц—÷лому, оск—÷льки ц—÷ платеж—÷ т—÷льки перенесенн€ доход—÷в м—÷ж майбутн—÷ми членами сусп—÷льства. ¬трати платник—÷в податк—÷в компенсуютьс€ вигодою одержувач—÷в платеж—÷в.

ќдин з в—÷домих американських економ—÷ст—÷в ј.Ћернер розгл€да—‘ концепц—÷ю "функц—÷ональних ф—÷нанс—÷втјЁ, у €к—÷й значну увагу прид—÷л€—‘ державному боргу. [21, c. 19] як в—÷домо, англ—÷йська класична пол—÷теконом—÷€ розгл€дала державний борг €к т€гар, що наклада—‘тьс€ на майбутн—‘ покол—÷нн€, п—÷дрива—‘ його накопиченн€. ÷€ теза м—÷цно закр—÷пилась серед економ—÷ст—÷в, €к—÷ займаютьс€ проблемою державних ф—÷нанс—÷в —÷ ф—÷нансово—„ пол—÷тики.  ейнс—÷анська теор—÷€, навпаки намагалас€ довести, що питанн€ перекладенн€ частини боргу неможливо розгл€дати пр€мол—÷н—÷йно. ѕо сут—÷ справа значно складн—÷ша. ј.Ћернер, розгл€даючи суть, насл—÷дки державного боргу, вид—÷л€—‘ дв—÷ його частини - внутр—÷шн—÷й —÷ зовн—÷шн—÷й борг. Ќа його думку, внутр—÷шн—÷й борг не можна розгл€дати €к т€гар, накладений на майбутн—‘ покол—÷нн€. ќсоби р—÷зних в—÷кових груп позичають один одному певн—÷ кошти. ѕ—÷д час погашенн€ борг—÷в грошов—÷ потоки повертаютьс€ до "асник—÷в. ” результат—÷ р—÷вень споживанн€ не зменшу—‘тьс€, в—÷дбува—‘тьс€ лише перерозпод—÷л доход—÷в. [        ј.Ћернер писав: "ƒержавний борг не —‘ т€гарем дл€ майбутнього покол—÷нн€, бо €кщо воно буде зд—÷йснювати платеж—÷ по цьому боргу, то буде платити самому соб—÷. ƒержавний борг не —‘ т€гарем дл€ нац—÷—„, так €к кожен цент процент—÷в чи погашенн€ основно—„ суми позики, €ка з—÷брана серед громад€н €к платник—÷в податк—÷в дл€ зд—÷йсненн€ платеж—÷в по державному боргу, поверта—‘тьс€ громад€нам €к до "асник—÷в обл—÷гац—÷й державних позиктјЁ. ўодо зовн—÷шнього боргу, то, з точки зору ј.Ћернера, важливим —‘ те, з €кою метою робились позики: дл€ ф—÷нансуванн€ поточних чи кап—÷тальних видатк—÷в держави. якщо позики використовуютьс€ дл€ ф—÷нансуванн€ поточних видатк—÷в, то майбутн—‘ покол—÷нн€ з сво—„х майбутн—÷х доход—÷в будуть змушен—÷ гасити борг —÷ проценти зовн—÷шн—÷м кредиторам. якщо ж позики використовуютьс€ дл€ ф—÷нансуванн€ кап—÷тальних державних витрат, то проблема пол€гатиме в тому, €к продуктивно будуть використовуватись отриман—÷ кошти. ѕрир—÷ст нац—÷онального доходу, отриманого в результат—÷ економ—÷чного злету, дасть можлив—÷сть не т—÷льки сплатити проценти, а й зб—÷льшити доходи держави —÷ населенн€.

ѕогл€ди на державний борг €к на €вище, що не —‘ т€гарем дл€ економ—÷ки, були р—÷зко розкритикован—÷ п—÷сл€ друго—„ св—÷тово—„ в—÷йни такими впливовими економ—÷стами, €к ƒж.Ѕьюкенен, ≈.ћеаде, –.ћасгрейв, ‘.ћод—÷гл—÷ан—÷. –«х мотивац—÷€ у ц—÷лому зводитьс€ до такого:

  • т€гар державних видатк—÷в, що ф—÷нансуютьс€ податками, переноситьс€ оск—÷льки примусово вилучаютьс€ ресурси у тепер—÷шн—÷х платник—÷в податк—÷в. јле видатки, що ф—÷нансуютьс€ запозиченн€м - чи то зовн—÷шн—÷м, чи то внутр—÷шн—÷м, - €к правило не стають т€гарем дл€ поточного покол—÷нн€, оск—÷льки ресурси надаютьс€ заощаджувачами в обм—÷н на державн—÷ обл—÷гац—÷—„ або —÷нш—÷ активи. ƒл€ кредитор—÷в зм—÷ню—‘тьс€ лише форма утриманн€ —„х заощаджень;
  • т€гар поклада—‘тьс€ на майбутн—÷ покол—÷нн€, €к—÷ вимушен—÷ платити податки дл€ обслуговуванн€ боргу. ÷—÷ податки - не просте перенесенн€ доходу, а т€гар дл€ всього сусп—÷льства, оск—÷льки при в—÷дсутност—÷ видатк—÷в, що ф—÷нансуютьс€ запозиченн€м, ц—÷ податки не ст€гувалис€ б, тод—÷ €к —÷нвестори в обл—÷гац—÷—„ одержували б такий самий доход в—÷д прибутковост—÷ ф—÷зичних актив—÷в, в €к—÷ —„х заощадженн€ були б —÷нвестован—÷. [18, c. 44-47]

÷е думка прихильник—÷в класично—„ обт€жливо—„ позиц—÷—„, в €к—÷й "асне стверджу—‘тьс€, що т€гар державного боргу пол€га—‘ в додатковому оподаткуванн—÷, необх—÷дному дл€ ф—÷нансуванн€ процентних зобов€зань. “ак в роботах визначного американського економ—÷ста, лауреата Ќобел—÷всько—„ прем—÷—„ ƒж. Ѕтјўюкенена значна увага прид—÷лена питанн€м державного кредиту.

як п—÷дкреслю—‘ ƒж. Ѕтјўюкенен, проблема —÷сну—‘ тому, що ур€д —÷ пол—÷тики р—÷дко говор€ть про те, що державн—÷ витрати ф—÷нансуютьс€ за рахунок випуску грошей. —вою концепц—÷ю державного кредиту й ур€дово—„ заборгованост—÷ Ѕтјўюкенен виводить з законом—÷рностей сусп—÷льного вибору. ¬—÷н в—÷дм—÷ча—‘, що "н—÷хто не може заперечувати б—÷льшу схильн—÷сть пол—÷тик—÷в до нарощуванн€ державного боргу, н—÷ж до зб—÷льшенн€ податк—÷втјЁ. ѕозики розширюють ф—÷нансов—÷ можливост—÷ й сприймаютьс€ виборц€ми €к менш т€жк—÷ в пор—÷вн€нн—÷ з податками. “ому депутати законодавчих орган—÷в охоче п—÷дтримують позичкове ф—÷нансуванн€.

ѕроблема т€гар€ державного боргу ма—‘ р€д важливих аспект—÷в. ќдин з них - це коли державн—÷ позичков—÷ операц—÷—„ в довгостроков—÷й перспектив—÷ неминуче призвод€ть до зменшенн€ споживанн€ внасл—÷док пад—÷нн€ обс€г—÷в —÷нвестиц—÷й в основн—÷ виробнич—÷ фонди, хоча на короткому пром—÷жку часу одержан—÷ позики п—÷двищують споживанн€.

¬—÷домий економ—÷ст ћ. алберг по€сню—‘, що допуска—‘тьс€, що держава п—÷двищу—‘ частку запозиченн€ у нац—÷ональному доход—÷. ¬ короткостроковому пер—÷од—÷ це не вплива—‘ на дох—÷д, а споживанн€ на душу населенн€ нав—÷ть пол—÷пшу—‘тьс€. јле у довгостроковому пер—÷од—÷ дох—÷д знижу—‘тьс€ —÷, €к насл—÷док, споживанн€ на душу населенн€ пада—‘.

“аким чином, на п—÷дстав—÷ досл—÷дженн€ державного боргу з ус—÷х концепц—÷й можна вид—÷лити дв—÷, на наш погл€д найц—÷кавш—÷. ѕерша - ј.Ћернера про зовн—÷шн—÷й борг —÷ його ефективн—÷сть, €ку можна застосувати до наших умов. «ростанн€ зовн—÷шнього боргу т—÷льки тод—÷ ста—‘ кабалою, коли залучен—÷ фонди п—÷шли на поточн—÷ ц—÷л—÷ й не привели до створенн€ ново—„ вартост—÷ —÷ багатства. «овн—÷шн—÷ позики, залучен—÷ на ф—÷нансуванн€ об—‘кт—÷в промислового чи с—÷льськогосподарського буд—÷вництва, тобто витрачен—÷ продуктивно, створ€ть можлив—÷сть повернути фонди з процентами, а залишок зб—÷льшить варт—÷сть —÷ нац—÷ональне багатство.

ƒруга концепц—÷€ (кейнс—÷анська теор—÷€), €ку розвивають багато економ—÷ст—÷в (–.ћасгрейв,  .ћакконнелл, —.Ѕрю та —÷н.), пол€га—‘ в тому, що державний борг —‘ громад€нським активом, складеним —÷з ф—÷нансових актив—÷в ус—÷х суб—‘кт—÷в ринку, тобто веде до п—÷двищенн€ попиту —÷ ц—÷ни —÷нших актив—÷в. ÷е становище особливо загострилос€ б п—÷д час зниженн€ нових ем—÷с—÷й корпорац—÷й. „ерез це зайв—÷ заощадженн€ мають бути залучен—÷ в —÷нвестиц—÷—„ державних ц—÷нних папер—÷в. [27, c. 42]

ƒосл—÷дженню теоретичних питань державного боргу та державного кредиту у в—÷тчизн€н—÷й л—÷тератур—÷ прид—÷л€—‘тьс€ недостатньо уваги, тод—÷ €к зах—÷дна ф—÷нансова наука вивча—‘ не лише природу державного боргу, а й насл—÷дки використанн€ боргового ф—÷нансуванн€ на макро- —÷ м—÷крор—÷вн€х. “ому ц—÷ проблеми особливо актуальн—÷ —÷ заслуговують на грунтовн—÷ досл—÷дженн€ в—÷тчизн€ною ф—÷нансовою наукою.

       ѕ—÷дсумовуючи вищесказане, можна в—÷дм—÷тити, що державний борг —‘ —÷манентною складовою державних ф—÷нанс—÷в у ринков—÷й економ—÷ц—÷. јнал—÷зуючи еволюц—÷ю теор—÷й державного кредиту сл—÷д в—÷дм—÷тити —÷снуванн€ багатьох —÷дей ф—÷нансово—„ думки, €к—÷ пройшли шл€х в—÷д запереченн€ доц—÷льност—÷ позик у класик—÷в до захопленн€ ним у кейнс—÷анц—÷в —÷ знову до запереченн€ державного боргу у неокласик—÷в. ¬—÷тчизн€на ф—÷нансова наука про державний борг, на нашу думку, повинна рухатись шл€хом загальносв—÷тових тенденц—÷й ф—÷нансово—„ думки, але з урахуванн€м нац—÷ональних умов.

1.2. ≈коном—÷чн—÷ передумови формуванн€ державного боргу


ƒосл—÷джуючи державний борг, не можна об—÷йти проблему бюджетного деф—÷циту. –∆сну—‘ позитивний вза—‘мозвтјў€зок м—÷ж розм—÷рами бюджетного деф—÷циту —÷ державного боргу. Ѕюджетний деф—÷цит зб—÷льшу—‘ державний борг, а зростанн€ боргу, в свою чергу, потребу—‘ додаткових витрат бюджету на його обслуговуванн€ —÷ тим самим зб—÷льшу—‘ бюджетний деф—÷цит. Ѕюджетний деф—÷цит - це ф—÷нансове €вище, €ке не обов`€зково в—÷дноситьс€ до надзвичайних, виключних под—÷й. ¬ сучасному св—÷т—÷ нема—‘ держави, €ка б в т—÷ чи —÷нш—÷ пер—÷оди сво—‘—„ —÷стор—÷—„ не стикалас€ б з бюджетним деф—÷цитом. јле €к—÷сть самого бюджетного деф—÷циту може бути р—÷зною:

а) деф—÷цит може бути пов`€заний з необх—÷дн—÷стю зд—÷йсненн€ значних державних вкладень в розвиток економ—÷ки. ¬ цьому випадку в—÷н в—÷добража—‘ не кризовий стан сусп—÷льних процес—÷в, а державне регулюванн€ економ—÷чно—„ контјўюнктури, прагненн€ забезпечити прогресивн—÷ зрушенн€ в структур—÷ сусп—÷льного виробництва. ўе ƒж. ейнс обгрунтував можлив—÷сть допущенн€ випереджаючого росту державних витрат над доходами на певних етапах розвитку сусп—÷льства;

б) деф—÷цити виникають в результат—÷ надзвичайних обставин (в—÷йни, велик—÷ стих—÷йн—÷ лиха —÷ т.д.), коли звичайних резерв—÷в ста—‘ недостатньо —÷ потр—÷бно вдаватис€ до джерел особливого виду;

в) деф—÷цит може в—÷дображати кризов—÷ €вища в економ—÷ц—÷, —„—„ розвал, неефективн—÷сть ф—÷нансово-кредитних зв`€зк—÷в, нездатн—÷сть ур€ду тримати п—÷д контролем ф—÷нансову ситуац—÷ю в кра—„н—÷. ¬ цьому випадку бюджетний деф—÷цит - €вище надзвичайно тривожне, €ке вимага—‘ прийн€тт€ не лише терм—÷нових —÷ д—÷ючих економ—÷чних заход—÷в (по стаб—÷л—÷зац—÷—„ економ—÷ки, ф—÷нансовому оздоровленню господарства —÷ т.д.), але —÷ в—÷дпов—÷дних пол—÷тичних р—÷шень.

«в—÷дси зрозум—÷ло, що в умовах економ—÷ки, €ка розвива—‘тьс€ динам—÷чно —÷з ст—÷йкими, а головне - ефективними м—÷жнародними зв`€зками бюджетний деф—÷цит (звичайно, в к—÷льк—÷сно допустимих межах) може використовуватись. …ого не потр—÷бно драматизувати, тому що в борг жили —÷ продовжують жити багато економ—÷чно розвинених держав.

Ѕюджетний деф—÷цит виник €к результат негативних €вищ в економ—÷чному та пол—÷тичному житт—÷ держави —÷ посилю—‘ —„х, €кщо в—÷н перевищу—‘ встановлен—÷ св—÷товим досв—÷дом показники, в рамках €ких бюджетний деф—÷цит, €к правило, керований у цив—÷л—÷зованому сусп—÷льств—÷. “обто в такому сусп—÷льств—÷ в—÷н допуска—‘тьс€ —÷ при ч—÷ткому управл—÷нн—÷ може дати поштовх розвитку економ—÷ки за рахунок керованост—÷ процес—÷в. –—÷вень деф—÷циту визнача—‘тьс€ по в—÷дношенню до валового внутр—÷шнього продукту (¬¬ѕ), або до затверджених витрат бюджету, але в—÷н не може бути пост—÷йним —÷ залежить в—÷д р—÷зних чинник—÷в, €к—÷ впливають на розвиток економ—÷ки (зростанн€ або зменшенн€ кап—÷талу, розвиток —÷нфл€ц—÷йних процес—÷в). Ќа ц—÷й основ—÷ можна вид—÷лити активн—÷ —÷ пасивн—÷ форми деф—÷циту бюджету. [23, c. 34]

јктивний деф—÷цит бюджету да—‘ змогу п—÷дштовхнути подальший розвиток економ—÷ки —÷ зростанн€ кап—÷талу. ѕасивний - п—÷дкор€—‘тьс€ законам —÷нфл€ц—÷—„. «авданн€ пол€га—‘ в тому, щоб вишукати можлив—÷сть за допомогою бюджетного деф—÷циту стимулювати економ—÷чний розвиток держави.

ѕри створенн—÷ деф—÷циту державного бюджету виникають проблеми його покритт€ з найменшими витратами дл€ економ—÷ки. –ƒ дек—÷лька шл€х—÷в.

  1. —короченн€ витрат держбюджету. ÷ей шл€х не завжди прийн€тний, так €к зменшенн€ витрат може посилити спад в економ—÷ц—÷, а скороченн€ соц—÷альних програм провоку—‘ соц—÷альну напружен—÷сть —÷ веде до зменшенн€ сукупного попиту, що в свою чергу знижу—‘ стимули виробництва.
  2. «б—÷льшенн€ податкового т€гар€. ÷ей шл€х призведе до зменшенн€ —÷нвестиц—÷й —÷ споживанн€, що в свою чергу також знижу—‘ можлив—÷сть росту ¬¬ѕ.
  3. ѕеретворенн€ деф—÷циту бюджету в державний борг. ÷е в—÷дбува—‘тьс€ за рахунок:

- зверненн€ держави за кредитом до нац—÷ональних банк—÷в;

- перетворенн€ кредиту в зовн—÷шн—÷й борг при одержанн—÷ його в—÷д —÷ноземних держав;

- випуску державних ц—÷нних папер—÷в - обл—÷гац—÷й, €к—÷ —‘ зобов`€занн€ми держави виплатити суму запозичених грошей у населенн€ з процентами.

  1. ¬иплата державного боргу за рахунок зб—÷льшенн€ пропозиц—÷—„ грошей на основ—÷ —„х ем—÷с—÷—„. ÷е самий небезпечний шл€х погашенн€ бюджетного деф—÷циту, тому що в—÷н веде до —÷нфл€ц—÷—„. ƒо такого методу покритт€ бюджетного деф—÷циту держави вдаютьс€ у випадку неможливост—÷ або невм—÷нн€ використовувати —÷нш—÷ джерела. ѕо сут—÷ це —‘ спос—÷б в—÷дмови в—÷д частини боргу, поск—÷льки його виплата в—÷дбува—‘тьс€ обезц—÷неними гр—÷шми.

–∆нфл€ц—÷йним джерелом ф—÷нансуванн€ бюджетного деф—÷циту —‘ монетизац—÷€ деф—÷циту, €ка в—÷дбува—‘тьс€ в результат—÷ позик центрального банку ур€дов—÷ та куп—÷вл—÷ центральним банком державних ц—÷нних папер—÷в.

’арактер ф—÷нансуванн€ державного сектора —÷ бюджетного деф—÷циту ма—‘ р—÷зн—÷ макроеконом—÷чн—÷ насл—÷дки. Ќайб—÷льш негативний вплив справл€—‘ монетизац—÷€ деф—÷циту. ‘—÷нансуванн€ деф—÷циту через центральний банк безпосередньо вплива—‘ на грошову базу та розм—÷р грошово—„ маси. ѕри монетизац—÷—„ деф—÷циту держава отриму—‘ сеньйораж - дох—÷д в—÷д друкуванн€ грошей. —еньйораж виника—‘ в умовах перевищенн€ приросту грошово—„ маси над приростом реального ¬¬ѕ, насл—÷дком чого —‘ зростанн€ середнього р—÷вн€ ц—÷н.

Ќапружен—÷сть бюджету, що потр—÷бна дл€ стаб—÷л—÷зац—÷—„ боргу, можна дещо ослабити €кщо допустити де€кий темп —÷нфл€ц—÷—„. «а цих обставин кер—÷вна грошово-кредитна установа може дозволити зростанн€ пропозиц—÷—„ грошей темпом швидшим, н—÷ж темп економ—÷чного зростанн€ в кра—„н—÷. ƒержава отриму—‘ грош—÷ дл€ ф—÷нансуванн€ бюджетного деф—÷циту, коли центральний банк погоджу—‘тьс€ купити частину державного боргу за заново випущен—÷ центральним банком грош—÷.

‘акт —÷снуванн€ державного боргу не да—‘ у€вленн€ про реальний ф—÷нансово-економ—÷чний стан держави. «ростанн€ державного боргу - це складне €вище, зумовлене ц—÷лою низкою фактор—÷в, €ке в умовах окремо—„ держави може мати свою специф—÷ку. як правило, зростанн€ державного боргу —‘ насл—÷дком —÷снуванн€ бюджетного деф—÷циту. ѕроте боротьба з окремими деф—÷цитами не спри€—‘ викор—÷ненню причин, що породжують ц—÷ деф—÷цити. Ѕюджетн—÷ деф—÷цити через неправильн—÷ способи боротьби з ними стають причиною розладу вс—÷—‘—„ системи ф—÷нансових в—÷дносин. ÷е по€сню—‘тьс€ систематичною нестачею кошт—÷в у ур€ду, —÷ тому в—÷н змушений пост—÷йно посилювати податковий прес —÷ водночас удаватис€ до позик, до випуску паперових грошей та до —÷нших надзвичайних способ—÷в —÷ джерел.

—учасн—÷ зах—÷дн—÷ вчен—÷ вважають, що питанн€ пол€га—‘ не у збалансуванн—÷ державного бюджету, а в тому, що бюджет балансував економ—÷ку. ѕроблема повтјў€зу—‘тьс€ з переходом держави в—÷д пасивно—„ до активно—„ бюджетно—„ пол—÷тики. Ќа в—÷дм—÷ну в—÷д учених ’–∆’ стол—÷тт€, вони стверджують, що нема—‘ потреби в погашенн—÷ сучасних борг—÷в, оск—÷льки в—÷дбува—‘тьс€ пост—÷йний розвиток економ—÷ки. ƒержава за допомогою державного регулюванн€ повинна зд—÷йснювати управл—÷нн€ державним боргом.  емпбелл –. ћакконнелл —÷ —тенл—÷ Ћ. Ѕрю у робот—÷ "≈коном—÷кстјЁ регулюванн€ розм—÷р—÷в боргу та балансуванн€ бюджету повтјў€зують з цикл—÷чн—÷стю розвитку економ—÷ки.

¬они вважають, що щор—÷чне балансуванн€ бюджету поглиблю—‘ коливанн€ економ—÷чного циклу й тому достатньо, коли бюджет балансу—‘тьс€ прот€гом економ—÷чного циклу. –озгл€д розм—÷р—÷в державного боргу необх—÷дно повтјў€зувати з обс€гами ¬¬ѕ. Ќа —„хн—÷й погл€д, нема—‘ необх—÷дност—÷ скорочувати державний борг (не говор€чи вже про повну його л—÷кв—÷дац—÷ю) тому, що, на в—÷дм—÷ну в—÷д приватних господарств —÷ корпорац—÷й, €к—÷ можуть збанкрут—÷ти, ур€д не може стати банкрутом. Ќа противагу —„хн—÷м погл€дам на зовн—÷шн—÷й борг €к т€гар, внутр—÷шн—÷й борг розгл€да—‘тьс€ €к сусп—÷льний актив.

«авважимо, що витоки деф—÷циту державного бюджету ”кра—„ни були закладен—÷ ще у ф—÷нансов—÷й пол—÷тиц—÷ колишнього —–—–. ќск—÷льки криза економ—÷ки бере початок у в—÷дтворен—÷ виробництва, то —÷ корен—÷ —÷нфл€ц—÷йних процес—÷в потр—÷бно шукати в розбалансованост—÷ економ—÷ки, скороченн—÷ доход—÷в бюджету, диспропорц—÷—„ в таких показниках €к накопиченн€ та споживанн€. ѕрорахунки €к в економ—÷чн—÷й так —÷ в ф—÷нансов—÷й пол—÷тиц—÷ призвели до розвитку позаеконом—÷чних метод—÷в перерозпод—÷лу ф—÷нанс—÷в - розкраданн€ державного майна, приписок, тобто розвитку т—÷ньово—„ економ—÷ки. ѕосиленню кризових €вищ слугував —÷ затратний механ—÷зм управл—÷нн€ бюджетними витратами, у результат—÷ чого зтјў€вилась необмежена к—÷льк—÷сть будов соц—÷ально-культурно—„ сфери та обтјў—‘кт—÷в незавершеного буд—÷вництва —÷ невстановленого обладнанн€. “аке неефективне використанн€ державних ф—÷нанс—÷в порушило ф—÷нансов—÷ в—÷дносини, за €кими завжди сто€ть реальн—÷ матер—÷альн—÷ ц—÷нност—÷, оск—÷льки рух ф—÷нансових ресурс—÷в в—÷добража—‘ процес утворенн€, розпод—÷лу —÷ використанн€ нац—÷онального доходу та його вагомо—„ частки - державного бюджету, що й спричинило пост—÷йний деф—÷цит бюджету.

“аким чином, —÷нфл€ц—÷йн—÷ процеси виникли давно —÷ законом—÷рно призвели до економ—÷чно—„ кризи, р—÷зкого зниженн€ доход—÷в бюджету та зростанн€ деф—÷циту державного бюджету.

√либок—÷ кризов—÷ процеси в економ—÷ц—÷ ”кра—„ни, що повтјў€зан—÷ з руйнуванн€м старих, адм—÷н—÷стративно-командних структур та формуванн€ нових засад ринкових в—÷дносин, спричинили до р—÷зкого скороченн€ виробництва —÷ в—÷дпов—÷дно валового внутр—÷шнього продукту. ƒинам—÷ку ¬¬ѕ за 1992-1999 роки в—÷дображено в таблиц—÷ 1.1.

“аблиц€ 1.1

ƒинам—÷ка ¬¬ѕ ”кра—„ни в 1992-1999 роках



1992

1993

1994

1995

1996

1997

1998

1999

–еальний ¬¬ѕ (—÷ндекс 1990р. = 100)

82,13

60,07

36,04

33,53

31,42

31,28

30,27

30,03

“емп зростанн€ реального ¬¬ѕ до в—÷дпов—÷дного пер—÷оду минулого року, %


73,1

60,0

93,0

93,7

99,6

96,8

99,2

ƒжерело: “енденц—÷—„ укра—„нсько—„ економ—÷ки. - червень, 2000 - с.4.


Ѕюджетний деф—÷цит вплива—‘ на економ—÷ку не лише сво—„м розм—÷ром, а —÷ його сп—÷вв—÷дношенн€м з доходами —÷ витратами —÷ найважлив—÷шими макроеконом—÷чними показниками. ¬ 1998 роц—÷ частка граничного розм—÷ру деф—÷циту в доходах бюджету становила 12,7 %, а у видатках 11,2%, в 1997 роц—÷ частка фактичного деф—÷циту в доходн—÷й частин—÷ бюджету складала 37,5%, а у витратн—÷й - 27,3% (див.табл.1.2).

”кра—„на прот€гом ц—÷лого р€ду рок—÷в покривала величезний деф—÷цит державного бюджету за рахунок кредитно—„ ем—÷с—÷—„ центрального банку. “ому прир—÷ст державного боргу зд—÷йснювавс€ паралельно —÷ в пр€м—÷й залежност—÷ в—÷д розм—÷ру та динам—÷ки деф—÷циту державного бюджету. ≈м—÷с—÷йний шл€х покритт€ бюджетного деф—÷циту використовувавс€ в противагу тим статутним положенн€м, €к—÷ були проголошен—÷ щодо принцип—÷в функц—÷онуванн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни. «окрема в «акон—÷ "ѕро банки та банк—÷вську д—÷€льн—÷стьтјЁ, констатувалос€: "Ќац—÷ональному банку заборон€—‘тьс€ ф—÷нансуванн€ деф—÷циту державного бюджетутјЁ. јле ”кра—„на впродовж ц—÷лого р€ду рок—÷в використовувала кредитну ем—÷с—÷ю центрального банку дл€ пр€мого грошового покритт€ деф—÷циту бюджету.

“ак, на прот€з—÷ 1991 - 1995 рок—÷в розм—÷р кредитно—„ ем—÷с—÷—„ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни, що зд—÷йснювалас€ з метою ф—÷нансуванн€ деф—÷циту бюджету, дос€г справд—÷ астроном—÷чно—„ суми - 7 738 817 790 гривень. якщо прийн€ти до уваги ту обставину, що державний внутр—÷шн—÷й борг ”кра—„ни за станом на 1 с—÷чн€ 1996 року становив 8 002 222 910 гривень [66], то це означа—‘, що 96,7% ц—÷—‘—„ суми боргу утворилос€ за рахунок кредит—÷в, що були надан—÷ ур€ду Ќац—÷ональним банком дл€ ф—÷нансуванн€ деф—÷циту державного бюджету. “акий нецив—÷л—÷зований спос—÷б ф—÷нансуванн€ державних витрат ви€вивс€ найб—÷льш д—÷йовим фактором розвитку г—÷пер—÷нфл€ц—÷—„, €ка впродовж 1992, 1993 та 1994 рок—÷в зруйнувала економ—÷ку —÷ спричинила зубож—÷нн€ переважно—„ б—÷льшост—÷ населенн€ ”кра—„ни.

¬ св—÷тов—÷й господарськ—÷й практиц—÷ —÷снують р—÷зн—÷ оц—÷нки граничного розм—÷ру бюджетного деф—÷циту. Ќаприклад, ћаастрихтський догов—÷р серед —÷нших умов, що ставл€тьс€ потенц—÷йним учасникам валютного союзу ставить показник розм—÷ру деф—÷циту державного бюджету (3 % в—÷д ¬¬ѕ). ј за даними м—÷жнародно—„ статистики величина бюджетного деф—÷циту в —÷ндустр—÷ально розвинутих кра—„нах також колива—‘тьс€ в межах 3 - 4 % в—÷д розм—÷ру ¬¬ѕ, хоч у де€ких кра—„нах цей показник с€га—‘ 10 —÷ б—÷льше процент—÷в. «г—÷дно з такими м—÷жнародними стандартами р—÷вень бюджетного деф—÷циту в ”кра—„н—÷ в—÷дносно прийн€тний. ѕроте важливо пост—÷йно зтјў€совувати, завд€ки чому склада—‘тьс€ та чи —÷нша його величина, анал—÷зувати джерела його покритт€.

ѕочинаючи з 1995 року в ”кра—„н—÷ деф—÷цит усе б—÷льше покривавс€ за рахунок державних обл—÷гац—÷й та зовн—÷шнього ф—÷нансуванн€ (див.табл.1.3).

¬икористанн€ внутр—÷шн—÷х державних позик дл€ покритт€ деф—÷циту державного бюджету —‘ б—÷льш ринковим —÷нструментом, н—÷ж додаткова грошово-кредитна ем—÷с—÷€, проте тривале його застосуванн€ за умови збереженн€ незм—÷нними вс—÷х —÷нших параметр—÷в економ—÷чно—„ системи (тобто без зростанн€ ¬¬ѕ, р—÷вн€ податкових надходжень, —÷нвестиц—÷й тощо) призводить до зб—÷льшенн€ розм—÷р—÷в державного боргу та поглиблю—‘ ф—÷нансову кризу в кра—„н—÷.




“аблиц€ 1.2

ƒинам—÷ка деф—÷циту ƒержавного бюджету ”кра—„ни за 1992-1999 роки

1992-1995 роки-млн.крб.

1996-1999 роки-тис.грн.


Ќайменуванн€

1992 р—÷к

1993 р—÷к

1994 р—÷к

1995 р—÷к

1996 р—÷к

1997 р—÷к

1998 р—÷к

1999 р—÷к

ƒоходи бюджету

643778

27096810

261595334

805436082

12435415

16796385

15897773

19842700

¬идатки бюджету

1513140

37305993

378484906

1183259946

16374576

23099455

17912521

21776190

ƒеф—÷цит бюджету

869362

10209183

116889572

377823864

3939161

6303070

2014748

1933490

у % до загально—„ суми доход—÷в

135,0

37,7

44,7

46,9

31,7

37,5

12,1

9,7

у % до загально—„ суми видатк—÷в

57,5

27,4

30,9

31,9

24,1

27,3

11,2

8,9

у % до ¬¬ѕ

17,3

6,9

9,7

6,9

4,8

6,8

1,9

1,5




“аблиц€ 1.3

‘—÷нансуванн€ деф—÷циту бюджету,

(в % до загально—„ суми деф—÷циту)


–оки

¬нутр—÷шн—‘

«овн—÷шн—‘

ЌЅ”

ƒержавн—÷ обл—÷гац—÷—„

1996

72,7

7,4

19,8

1997

40,2

37,0

22,8

1998

1,3

72,0

26,7

1999

0,8

31,2

68,0


       ƒеф—÷цитний бюджет призводить до прискореного зростанн€ державного внутр—÷шнього боргу —÷ в —÷нших кра—„нах перех—÷дно—„ економ—÷ки. “ак, в –ос—÷—„ деф—÷цит державного бюджету (в % до ¬¬ѕ) за р€д рок—÷в становив: в 1991 роц—÷ - 16, в 1992 роц—÷ - 6,9, в 1993 роц—÷ - 5,7, в 1994 роц—÷ - 8,3 процента.

Ќа нашу думку, в анал—÷з—÷ бюджетного деф—÷циту сл—÷д вид—÷лити глибинне, загальне, що "астиве будь-€к—÷й держав—÷, в €к—÷й витрати стали перевищувати доходи, —÷ б—÷льш поверхове, що ма—‘ м—÷iе в окрем—÷й кра—„н—÷, тобто особливе. ƒо загального необх—÷дно в—÷днести стан виробництва, його ефективн—÷сть —÷ пол—÷тику державного впливу на доходи —÷ витрати.

якщо це визначенн€ застосувати до по€сненн€ глибинних причин бюджетного деф—÷циту в ”кра—„н—÷, то такими будуть спад виробництва —÷ зростанн€ витрат на виготовленн€ продукц—÷—„, а також невиважена пол—÷тика витрат у в—÷дношенн—÷ до державних доход—÷в.

ўодо конкретних особливостей розвитку економ—÷ки ”кра—„ни, €к—÷ зумовлюють деф—÷цит бюджету, можна вид—÷лити:

  • структурну дисбалансован—÷сть народного господарства в б—÷к значного переважанн€ виробництва засоб—÷в виробництва над виробництвом предмет—÷в споживанн€;
  • збереженн€ значно—„ к—÷лькост—÷ нерентабельних державних п—÷дпри—‘мств, що одержують дотац—÷—„;
  • збереженн€ ситуац—÷—„, за €ко—„ прибутков—÷шими —‘ вкладенн€ кап—÷талу в торгово-посередницьку —÷ ф—÷нансово-кредитну сфери;
  • невиправдано "роздут—÷тјЁ соц—÷альн—÷ програми;
  • величезн—÷ державн—÷ невиробнич—÷ витрати;
  • приписки, крад—÷жки, втрати вироблено—„ продукц—÷—„ —÷ багато чого —÷ншого, що не п—÷дда—‘тьс€ сусп—÷льному обл—÷ку —÷ не стало об—‘ктом ефективного контролю з боку держави. [28, c. 20]

ќчевидно, що зменшенн€ —÷ повна л—÷кв—÷дац—÷€ бюджетного деф—÷циту можуть бути забезпечен—÷ лише шл€хом подоланн€ причин, €к—÷ його зумовлюють. «розум—÷ло —÷ те, що це справа багатьох рок—÷в, прот€гом €ких економ—÷ка буде функц—÷онувати в умовах бюджетного деф—÷циту.

“аким чином, проведений анал—÷з св—÷дчить, що найважлив—÷шими причинами формуванн€ державного боргу —‘: [26, c.23]

  • незбалансован—÷сть державного бюджету, невиконанн€ його прибутково—„ частини, безконтрольн—÷ —÷ безв—÷дпов—÷дальн—÷ витрати ф—÷нансових ресурс—÷в;
  • г—÷пертрофований розвиток т—÷ньово—„ економ—÷ки, в €к—÷й на к—÷нець 1998 року майже половина грошей перебувала поза сферою банк—÷вського об—÷гу;
  • високий податковий тиск —÷, €к результат не повне збиранн€ податк—÷в;
  • значно поширений процес бартерного (безгрошового) обм—÷ну продукц—÷—„, €кий практично не контролю—‘тьс€ державою.

ќтже, бюджетний деф—÷цит виника—‘ €к результат негативних €вищ в економ—÷чному та пол—÷тичному житт—÷ держави —÷ призводить до утворенн€ —÷ зростанн€ державного боргу. Ќеобх—÷дно зд—÷йснювати довгострокову пол—÷тику регулюванн€ бюджетного деф—÷циту, в—÷дмовитись в—÷д його споживчого характеру з метою використанн€ джерел ф—÷нансуванн€ бюджетного деф—÷циту в —÷нвестиц—÷йних ц—÷л€х.

–озд—÷л 2. ћќЌ–∆“ќ–»Ќ√ ¬Ќ”“––∆ЎЌ№ќ√ќ ƒ≈–∆ј¬Ќќ√ќ Ѕќ–√”

¬ ” –ј–«Ќ–∆


2.1 —труктура державного внутр—÷шнього боргу ”кра—„ни

ƒержавний борг ”кра—„ни - це заборгован—÷сть держави за ус—÷ма кредитними операц—÷€ми. ¬—÷дпов—÷дно, державний внутр—÷шн—÷й борг кра—„ни - це борг перед юридичними особами та перед ф—÷зичними особами, що волод—÷ють державними ц—÷нними паперами та компенсац—÷€ми за них.

Ќа даний час державний борг в ”кра—„н—÷, в тому числ—÷ внутр—÷шн—÷й не розрахову—‘тьс€ централ—÷зовано —÷ нема—‘ в—÷домостей про спроби обтј≤—‘днанн€ зусиль р—÷зних державних —÷нститут—÷в, €к—÷ були б спр€мован—÷ на те, щоб звести всю —÷нформац—÷ю, що ма—‘тьс€ стосовно загально—„ суми державного боргу, визначенн€ —„—„ сп—÷вв—÷дношенн€ з —÷ншими загальними макроеконом—÷чними показниками (¬¬ѕ, обс€г зовн—÷шньо—„ торг—÷вл—÷, тощо).

¬арто зауважити, що —÷нформац—÷€, €ка торка—‘тьс€ державних борг—÷в ”кра—„ни —‘ в значн—÷й м—÷р—÷ закритою дл€ широкого загалу. –∆ це в певн—÷й м—÷р—÷ виправдано де€кими пол—÷тичними м—÷ркуванн€ми. ¬ першу чергу це по€сню—‘тьс€ соц—÷альною напругою в сусп—÷льств—÷, що не лише не спада—‘, а час в—÷д часу посилю—‘тьс€, набуваючи все нових гострих форм свого про€ву.

«алежно в—÷д того, з внутр—÷шн—÷х чи зовн—÷шн—÷х джерел зд—÷йснюютьс€ запозиченн€, державний борг форму—‘тьс€ €к внутр—÷шн—÷й чи зовн—÷шн—÷й борг.  —÷льк—÷сна оц—÷нка внутр—÷шнього боргу зд—÷йсню—‘тьс€ в нац—÷ональн—÷й валют—÷, зовн—÷шнього - в —÷ноземн—÷й, €к правило в доларах —Ўј. “ому дл€ сп—÷вставност—÷ результат—÷в анал—÷зу обидв—÷ складов—÷ боргу необх—÷дно оц—÷нювати за в—÷дпов—÷дним курсом валют на €кусь одну валюту.

¬раховуючи, що з часу набутт€ ”кра—„ною суверен—÷тету, державний бюджет затверджувавс€ —÷ виконувавс€ з деф—÷цитом, з 1991 року в—÷дбува—‘тьс€ зростанн€ державного боргу.

—татистика державного боргу св—÷дчить про к—÷лька етап—÷в у його формуванн—÷ та розвитку. [39, c.30] ѕерший етап - пер—÷од з 1991 по першу половину 1994 рок—÷в характеризувавс€ залученн€м —÷з внутр—÷шн—÷х джерел виключно пр€мих кредит—÷в Ќац—÷онального банку та хаотичним утворенн€м зовн—÷шнього боргу шл€хом наданн€ ур€дових гарант—÷й по —÷ноземних кредитах. Ќа початок 1994 року державний борг склав 4,8 млрд. долар—÷в —Ўј, з €ких 25 процент—÷в складав внутр—÷шн—÷й державний борг.

ƒо другого етапу можна в—÷днести пер—÷од з друго—„ половини 1994 року по перше п—÷вр—÷чч€ 1997 року. ¬ цей пер—÷од пор€д з наданн€м зовн—÷шн—÷х гарант—÷й державний борг формувавс€ —÷ за рахунок отриманн€ зовн—÷шн—÷х позик в—÷д м—÷жнародних ф—÷нансових орган—÷зац—÷й, було врегульовано заборгован—÷сть ”кра—„ни за енергонос—÷—„, розпочавс€ випуск обл—÷гац—÷й внутр—÷шн—÷х державних позик та поступове зам—÷щенн€ цими обл—÷гац—÷€ми пр€мих кредит—÷в Ќац—÷онального банку ”кра—„ни.

“рет—÷й етап - з другого п—÷вр—÷чч€ 1997 року по нин—÷шн—÷й час - характеризу—‘тьс€ сутт—‘вим скороченн€м можливост—÷ ур€дових запозичень €к зовн—÷шн—÷х, так —÷ внутр—÷шн—÷х джерел.

¬ 2000 роц—÷ державний борг ”кра—„ни становив 14,3 млрд. долар—÷в —Ўј, з €ких 70,8% припада—‘ на зовн—÷шн—÷й борг та 29,2% - на внутр—÷шн—÷й (див. –ис. 2.1).


–ис. 2.1. —труктура державного боргу ”кра—„ни, %

ѕон€тт€ державного внутр—÷шнього боргу, його структури, види —÷ форми, визначен—÷ «аконом ”кра—„ни про державний внутр—÷шн—÷й борг, прийн€тому у вересн—÷ 1992 року. ƒо складу внутр—÷шнього державного боргу зг—÷дно з «аконом вход€ть позичанн€ ур€ду ”кра—„ни —÷ позичанн€, зд—÷йснен—÷ при безумовн—÷й гарант—÷—„ ур€ду. ƒо складу внутр—÷шн—÷х боргових зобовтјў€зань ур€ду належать випущен—÷ обл—÷гац—÷—„ внутр—÷шн—÷х державних позик та одержан—÷ ур€дом кредити. ƒо 1996 року внутр—÷шн—÷й борг ”кра—„ни формувавс€ переважним чином внасл—÷док отриманн€ пр€мих позик Ќац—÷онального банку дл€ ф—÷нансуванн€ деф—÷циту державного бюджету. —труктура внутр—÷шнього боргу була затверджена законом лише в 1997 роц—÷. ¬ с—÷чн—÷ 1997 року прийн€то «акон ”кра—„ни "ѕро структуру державного внутр—÷шнього боргу ”кра—„ни за станом на 1 с—÷чн€ 1996 року —÷ граничний розм—÷р державного внутр—÷шнього боргу ”кра—„ни на 1996 та 1997 роки тјЁ. —умарний обс€г державного внутр—÷шнього боргу в ”кра—„н—÷ на 1 с—÷чн€ 1996 року становив 8 002 222 910 гривень, в тому числ—÷ заборгован—÷сть держави перед юридичними особами, включаючи заборгован—÷сть ур€ду за внутр—÷шн—÷ми позиками становила 253 290 877 гривень, або 3,17% в—÷д загально—„ величини державного боргу (див. –ис. 2.2).


–ис 2.2 —труктура державного внутр—÷шнього боргу ”кра—„ни станом

на 1.01.1996 року, %

“аблиц€ 2.1

—труктура державного внутр—÷шнього боргу ”кра—„ни

станом на 1 с—÷чн€ 1996 року



√ривни

%

1.

«аборгован—÷сть перед юридичними особами разом

253 290 877

3,17


¬ тому числ—÷ :

—ума заборгованост—÷ за внутр—÷шн—÷ми позиками


253 290 877


3,17

2.

«аборгован—÷сть перед банк—÷вськими установами -разом

7 747 977 383

96,82


¬ тому числ—÷ :

«аборгован—÷сть перед Ќац—÷ональним банком ”кра—„ни*


7 747 977 383


96,82


« них:

- за позиками одержаними дл€ ф—÷нансуванн€ деф—÷циту бюджету 1991-1995 рок—÷в



7 738 817 790



96,71


- за —÷ншими позиками та зобовтј≤€занн€ми

9 159 593

0,11


« них:

щодо компенсац—÷йних виплат населенню в установах ќщадного банку ”кра—„ни та колишнього ”крдержстраху



2 132 997



0,02


щодо компенсац—÷йних виплат за залишками вклад—÷в населенн€, що централ—÷зован—÷ колишн—÷м ќщадним банком —–—–



480 450



0,01


«аборгован—÷сть с—÷льськогосподарських п—÷дпри—‘мств за довгостроковими та короткостроковими позиками, в—÷днесена на державний борг



3 248 946



0,04


за сумами, спр€мованими на —÷ндексац—÷ю оборотних кошт—÷в державних п—÷дпри—‘мсв —÷ орган—÷зац—÷й


3 254 946


0,04

3.

–∆нша внутр—÷шн€ заборгован—÷сть - разом

954 650

0,01


¬ тому числ—÷:

«аборгован—÷сть перед ф—÷зичними особами за ц—÷нними паперами та компенсац—÷€ми за ними



58 843



ƒержавний внутр—÷шн—÷й борг - всього

8 002 222 910

100,00

ƒжерело: «акон ”кра—„ни "ѕро структуру державного внутр—÷шнього боргу ”кра—„ни за станом на 1 с—÷чн€ 1996 року —÷ граничний розм—÷р державного внутр—÷шнього боргу ”кра—„ни на 1996 та 1997 рокитјЁ.

ƒетал—÷зовану структуру державного внутр—÷шнього боргу ”кра—„ни в—÷дображено в додатку ј. ¬ заборгован—÷сть держави по обл—÷гац—÷€м внутр—÷шньо—„ позики вход€ть випуск обл—÷гац—÷й в 1995р., 1996р. та в 1997р., –еспубл—÷кансько—„ дес€типроцентно—„ позики 1990 року, державно—„ внутр—÷шньо—„ птј≤€типроцентно—„ позики 1990 року.

 р—÷м заборгованост—÷ перед юридичними особами держава ви€вилась за станом на 1996 р—÷к величезним боржником перед банк—÷вськими установами, точн—÷ше кажучи, перед Ќац—÷ональним банком ”кра—„ни. Ќа 1 с—÷чн€ 1996 року заборгован—÷сть ур€ду перед Ќац—÷ональним банком становила: 7 747 977 383 гривень або 96,8% загально—„ заборгованост—÷.

“аким чином, непогашений внутр—÷шн—÷й борг ур€ду ”кра—„ни охоплю—‘ собою ус—÷ кредитн—÷ угоди, що прот€гом р€ду рок—÷в були заключенн—÷ та гарантован—÷ ним, передус—÷м борги перед Ќац—÷ональним банком, —÷нш—÷ позики та зобовтјў€занн€ ур€ду перед п—÷дпри—‘мствами та населенн€м, включаючи й боргов—÷ зобовтјў€занн€ колишнього —–—–.

ѕочинаючи з 1996 року основний вплив на динам—÷ку державного внутр—÷шнього боргу мав випуск обл—÷гац—÷й внутр—÷шньо—„ державно—„ позики, €к—÷ в—÷дпов—÷дно до «акон—÷в про державний бюджет на 1996, 1997 та 1998 роки поступово зам—÷щували пр€м—÷ кредити Ќац—÷онального банку. Ќа 1997-ий —÷ 1998-ий роки структури державного внутр—÷шнього боргу не затверджувались, тому неможливо зробити —„х анал—÷з, виход€чи —÷з оф—÷ц—÷йних цифр державного боргу.

ƒинам—÷ку зростанн€ внутр—÷шнього боргу ”кра—„ни можна просл—÷дкувати по рисунку 2.3. ѕор—÷вн€н—÷ дан—÷ по розм—÷ру державного боргу за ш—÷сть останн—÷х рок—÷в наведенн—÷ в таблиц—÷ 2.2.











“аблиц€ 2.2

ƒержавний борг ”кра—„ни у 1996-2001 роках

(на початок року)


1996р.

1997р.

1998р.

1999р.

2000р.

2001 р.

¬нутр—÷шн—÷й борг,

млн. грн.

8002,2

3714,5

10191,8

13499,5

14953,5

22771

«овн—÷шн—÷й борг ,

млн. дол. —Ўј

8217

8839

9555

11472

12800

10158

«агальний обс€г боргу в % до ¬¬ѕ

40,2

25,0

30,4

50,8

62,8

61,4


«верта—‘ на себе увагу стр—÷мке зростанн€ внутр—÷шнього державного боргу - б—÷льш €к у два рази на початок 1998 року та на 32,5% - на 1.01.1999 року, пор—÷вн€но з попередн—÷м пер—÷одом. ќкр—÷м того, станом на початок 2000 року державний борг практично становить б—÷льше половини розм—÷ру ¬¬ѕ, що —‘ економ—÷чно небезпечним р—÷внем. якщо п—÷дтримувати —÷м—÷дж ”кра—„ни €к держави, що розрахову—‘тьс€ по сво—„х боргах, то необх—÷дно додержуватись р—÷вн€ боргового навантаженн€, що не перевищу—‘ 20-25% в—÷д ¬¬ѕ.





–ис 2.3. ƒинам—÷ка зростанн€ внутр—÷шнього боргу ”кра—„ни



¬нутр—÷шн—÷й борг можна умовно под—÷лити на боргов—÷ зобовтјў€занн€ двох вид—÷в: ринков—÷, що —÷снують у форм—÷ державних ем—÷с—÷йних ц—÷нних папер—÷в, та неринков—÷, що виникли за п—÷дсумками виконанн€ державного бюджету, —÷нших позиках та зобовтјў€занн€х.

ƒо ринкових —÷нструмент—÷в можна в—÷днести обл—÷гац—÷—„ внутр—÷шньо—„ державно—„ позики (ќ¬ƒѕ), обл—÷гац—÷—„ внутр—÷шньо—„ державно—„ ощадно—„ позики (ќ¬ƒќѕ) та казначейських вексел—÷в.

“иповим прикладом неринкових —÷нструмент—÷в державного внутр—÷шнього боргу —‘ заборгован—÷сть ур€ду Ќац—÷ональному банку ”кра—„ни. —юди входить також заборгован—÷сть, що створилась в результат—÷ компенсац—÷—„ гарантованих заощаджень громад€нам ”кра—„ни чи —÷нших державних боргових сертиф—÷кат—÷в, що в св—÷й час були розм—÷щен—÷ серед населенн€ (речов—÷ обл—÷гац—÷—„, тощо).

ўодо державних ц—÷нних папер—÷в, то доц—÷льно вз€ти до уваги досв—÷д –ос—„—÷, де ем—÷с—÷€ державних казначейських зобовтј≤€зань розпочалась на 2 роки ран—÷ше. “ам обслуговуванн€ внутр—÷шнього боргу стало основним деф—÷цитоутворюючим фактором. ѕ—÷дтриманн€ п—÷рам—÷ди державних казначейських зобовтј≤€зань ста—‘ можливим лише за рахунок —„—„ розширенн€, але його резерви вже майже вичерпано. ѕоточн—÷ зобовтј≤€занн€ за внутр—÷шн—÷м боргом складають 10% ¬¬ѕ на м—÷с€ць. ÷е означа—‘, що, нав—÷ть €кщо ‘едеральний бюджет припинить ф—÷нансуванн€ вс—÷х видатк—÷в, кр—÷м обслуговуванн€ внутр—÷шнього боргу, податкових надходжень без ем—÷с—÷—„ державних ц—÷нних папер—÷в дл€ ц—÷—‘—„ мети не вистачить.

¬раховуючи темпи зростанн€ ем—÷с—÷—„ ќ¬ƒѕ в ”кра—„н—÷, ставки —„хньо—„ дох—÷дност—÷, а також усе менш—÷ обс€ги податкових надходжень, лог—÷чно припустити аналог—÷чний до рос—÷йського iенар—÷й розвитку под—÷й.

¬ 2000 роц—÷ внутр—÷шн—÷й державний борг склав 22,8 млрд. гривень, з €ких 12,2 млрд. гривень або 53,3% становила заборгован—÷сть по ќ¬ƒѕ (див.табл.2.3, рис. 2.4).

–ис. 2.4 —труктура державного внутр—÷шнього боргу ”кра—„ни, %


« огл€ду на це розгл€немо докладн—÷ше, €к в—÷дбувалось формуванн€ боргу за рахунок обл—÷гац—÷й.

ƒержавн—÷ боргов—÷ зобовтјў€занн€ давно стали нев—÷дтјў—‘мною частиною ф—÷нансових систем розвинених кра—„н, передус—÷м, €к —÷нструменти обслуговуванн€ внутр—÷шнього державного боргу. ¬ипускаючи державн—÷ ц—÷нн—÷ папери держава може ф—÷нансувати поточний деф—÷цит державного бюджету та ц—÷льов—÷ державн—÷ програми, забезпечувати касове виконанн€ бюджету, зменшувати коливанн€ в процес—÷ надходженн€ податкових платеж—÷в. ¬ипуск ц—÷нних папер—÷в да—‘ змогу держав—÷ л—÷кв—÷дувати касов—÷ розриви —÷ в—÷дпов—÷дно гасити ран—÷ше випущен—÷ —÷ розм—÷щувати нов—÷ боргов—÷ внутр—÷шн—÷ зобовтјў€занн€.

—формований внутр—÷шн—÷й ринок державних боргових зобовтјў€зань кр—÷м не—÷нфл€ц—÷йного ф—÷нансуванн€ державного бюджету —‘ також основою кредитно-грошово—„ пол—÷тики центрального банку. ¬—÷н допомага—‘ визначити реальну варт—÷сть обслуговуванн€ державного боргу —÷ встановлювати ор—÷—‘нтири дл€ ринкових ставок за —÷ншими —÷нструментами ф—÷нансового ринку. « допомогою ринку державних боргових зобовтјў€зань його учасники отримують можлив—÷сть розм—÷щувати тимчасово в—÷льн—÷ ф—÷нансов—÷ ресурси й одержувати високонад—÷йн—÷ й високол—÷кв—÷дн—÷ —÷нструменти, створювати вторинн—÷ резервн—÷ активи, а центральний банк - —÷нструмент дл€ проведенн€ кредитно-грошово—„ пол—÷тики за допомогою операц—÷й "на в—÷дкритому ринкутјЁ. –инок державних зобовтјў€зань охоплю—‘ також значн—÷ шари €к внутр—÷шн—÷х, так —÷ зовн—÷шн—÷х —÷нвестор—÷в.



“аблиц€ 2.3

—труктура державного внутр—÷шнього боргу ”кра—„ни

Ѕоргов—÷ зобовтјў€занн€ ”кра—„ни

—таном на 01.01.1996 р.

—таном на 01.01.1997 р.

—таном на 01.01.1998 р.

—таном на 01.01.1999 р.

2000 р.

“ис.грн.

%

“ис.грн.

%

“ис.грн.

%

“ис.грн.

%

“ис.грн.


1. «аборгован—÷сть перед юридичними особами - разом (по ќ¬ƒѕ)

253 290,83

3,17

2 341 578,13

63,04

8 761 575,23

85,97

11 154 521,11

82,63

12 169 674,35

53,3

2. «аборгован—÷сть перед банк—÷вськими установами - разом

7 747 977,40

96,82

1 371 970,72

36,94

1 429 274,25

14,02

2 343 983,37

17,36

10 600 754,0

46,6

в тому числ—÷:

заборгован—÷сть перед Ќац—÷ональним банком ”кра—„ни*

7 747 977,40

96,82

1 371 970,72

36,94

1 429 274,25

14,02

2 343 983,37

17,36

10 600 754,0

46,6

3. –∆нша внутр—÷шн€ заборгован—÷сть - разом

954,65

0,01

954,65

0,02

954,65

0,01

954,65

0,01

954,65

0,01

¬сього

8 002 222,88

100

3 714 503,50

100

10 191 804,13

100

13 499 459,13

100

22 771 383,0

100,0

√раничний розм—÷р державного внутр—÷шнього боргу



6 057 628,28


14 150 756,90


16 961 069,90


25 710 517,1





¬ наш—÷й кра—„н—÷ ринок державних боргових внутр—÷шн—÷х зобовтјў€зань розвивавс€ трохи —÷накше. ¬ ”кра—„н—÷ склалас€ деформована система випуску й об—÷гу державних ц—÷нних папер—÷в, що не в—÷дпов—÷да—‘ сьогодн—÷шн—÷м вимогам економ—÷чного та пол—÷тичного розвитку —÷, €к насл—÷док цього, вона з—÷ткнулас€ з р€дом принципових проблем, звол—÷канн€ з розвтјў€занн€м €ких може призвести до хрон—÷чно—„ фондово—„ кризи ринку державних зобовтјў€зань.

«агальний обс€г випуску державних боргових зобовтјў€зань зг—÷дно —÷з чинним законодавством регулю—‘ ¬ерховна –ада ”кра—„ни в межах визначеного бюджетом на поточний р—÷к граничного розм—÷ру внутр—÷шнього державного боргу.  аб—÷нет ћ—÷н—÷стр—÷в ”кра—„ни за погодженн€м —÷з Ќац—÷ональним банком ”кра—„ни визнача—‘ характер —÷ умови випуску державних боргових зобовтјў€зань. ƒо боргових зобовтјў€зань ур€ду ”кра—„ни належать випущен—÷ ним ц—÷нн—÷ папери, —÷нш—÷ зобовтјў€занн€ у грошов—÷й форм—÷, гарантован—÷ ур€дом ”кра—„ни, а також одержан—÷ ним кредити.

–инок державних ц—÷нних папер—÷в ”кра—„ни функц—÷ону—‘ на баз—÷ використанн€ таких ф—÷нансових —÷нструмент—÷в €к обл—÷гац—÷€ внутр—÷шньо—„ державно—„ позики, обл—÷гац—÷—„ внутр—÷шньо—„ державно—„ ощадно—„ позики (ќ¬ƒќѕ) та казначейських вексел—÷в. ќ¬ƒѕ випускаютьс€ у вигл€д—÷ запис—÷в на рахунках у систем—÷ електронного об—÷гу ц—÷нних папер—÷в, терм—÷н —„х погашенн€ - 28, 63, 91, 182, 273 дн—÷ та 12, 18, 24 —÷ 36 м—÷с€ц—÷в. Ќом—÷нальна варт—÷сть обл—÷гац—÷—„ 100 гривень.

¬ипуск обл—÷гац—÷й внутр—÷шньо—„ державно—„ позики розпочавс€ з березн€ 1995 року. ¬ цьому ж роц—÷ обс€г випуску становив 293,8 млн. гривень, було залучено в—÷д випуску кошт—÷в за ном—÷нальною варт—÷стю на 304 млн. гривень, виплати в 1995 роц—÷ по обл—÷гац—÷€х становили 140,7 млн. гривень. ƒох—÷дн—÷сть по обл—÷гац—÷€м коливалась в—÷д 63% до 145% р—÷чних.

Ќа початок 1996 року в об—÷гу знаходилось ќ¬ƒѕ за ц—÷нами розм—÷щенн€ на первинних аукц—÷онах в сум—÷ 204 млн. гривень, а з врахуванн€м процент—÷в належних до виплати по обл—÷гац—÷€х - 253 млн. гривень.

«а результатами випуску ќ¬ƒѕ в 1996 роц—÷ на покритт€ деф—÷циту бюджету залучено було 1571,1 млн. гривень, виплати за державним обл—÷гац—÷€ми склали 1935,3 млн. гривень, €к результат, борг у форм—÷ обл—÷гац—÷й за 1996 р—÷к зр—÷с у 9,2 рази. Ќа фактичн—÷ варт—÷сн—÷ показники ринку державних обл—÷гац—÷й мав негативний вплив р€д фактор—÷в: перевищенн€ фактичних м—÷с€чних темп—÷в —÷нфл€ц—÷—„ у першому квартал—÷ над прогнозними; нер—÷вном—÷рн—÷сть надходженн€ допомоги прот€гом року. ¬насл—÷док пол—÷тики дорогих обл—÷гац—÷й, що проводилась в першому п—÷вр—÷чч—÷ 1996 року, обс€ги виплати доходу за обл—÷гац—÷€ми у другому п—÷вр—÷чч—÷ зросли втрич—÷ в пор—÷вн€нн—÷ з першим п—÷вр—÷чч€м. –азом з тим, дох—÷дн—÷сть за обл—÷гац—÷€ми прот€гом другого п—÷вр—÷чч€ була знижена б—÷льш, €к у п—÷втора рази. —еред фактор—÷в, €к—÷ стримували €к—÷сний розвиток ринку державних обл—÷гац—÷й в 1996 роц—÷ сл—÷д в—÷дзначити також в—÷дсутн—÷сть —‘диного п—÷дходу до оподаткуванн€ доход—÷в по операц—÷€х за внутр—÷шн—÷ми державними позиками.

«а станом на 1 с—÷чн€ 1997 року в об—÷гу знаходилось державних обл—÷гац—÷й за ц—÷нами розм—÷щенн€ 1788 млн. гривень, а з врахуванн€м процент—÷в, належних до виплати - 2340 млн. гривень. ѕоказник сп—÷вв—÷дношенн€ державного боргу ќ¬ƒѕ стосовно ¬¬ѕ на початок 1997 року складав 2,2%.

¬насл—÷док упов—÷льненн€ —÷нфл€ц—÷йних процес—÷в у 1996 роц—÷, обл—÷гац—÷—„ внутр—÷шньо—„ державно—„ позики перетворилис€ в найб—÷льш л—÷кв—÷дний та над—÷йний —÷ водночас максимально прибутковий —÷нструмент. ѕор—÷вн€но швидке зростанн€ ринку державних ц—÷нних папер—÷в, активна пол—÷тика позик та нам—÷р ур€ду —÷ Ќац—÷онального банку переор—÷—‘нтувати ресурси з ринку ќ¬ƒѕ на користь реального сектору економ—÷ки спри€ли тому, що на ринок державних ц—÷нних папер—÷в ”кра—„ни прийшли —÷ноземн—÷ —÷нвестори. ѕриплив ресурс—÷в нерезидент—÷в спричинив де€ке зниженн€ ставок прибутковост—÷ державних обл—÷гац—÷й.

јле, незважаючи на дос€гнут—÷ результати, ур€д ”кра—„ни й дал—÷ використовував дл€ ф—÷нансуванн€ бюджетного деф—÷циту т—÷льки розм—÷щенн€ короткострокових зобовтјў€зань, не ризикуючи випускати обл—÷гац—÷—„ з довшим терм—÷ном погашенн€, що не усувало диспропорц—÷й держбюджету —÷ нагромаджувало короткостроковий внутр—÷шн—÷й борг.

Ќа початку 1997 року Ќац—÷ональний банк —÷ ћ—÷н—÷стерство ф—÷нанс—÷в уз€ли курс на зниженн€ обл—÷ково—„ ставки —÷ ставок прибутковост—÷ по державних обл—÷гац—÷€х. ќсновною метою ц—÷—‘—„ пол—÷тики було зниженн€ вартост—÷ обслуговуванн€ внутр—÷шнього державного боргу, переор—÷—‘нтац—÷€ тимчасово в—÷льних ресурс—÷в комерц—÷йних банк—÷в у реальний сектор економ—÷ки й одночасне зниженн€ кредитних ставок. ÷ей пер—÷од характеризу—‘тьс€ зниженн€м обл—÷ково—„ ставки, остаточною в—÷дмовою в—÷д кредитних аукц—÷он—÷в ЌЅ” та практики зменшенн€ сум обовтјў€зкових резерв—÷в комерц—÷йних банк—÷в на суму придбаних ќ¬ƒѕ.

¬ результат—÷ введенн€ «акону ”кра—„ни "ѕро оподаткуванн€ прибутку п—÷дпри—‘мствтјЁ з липн€ 1997 року проценти, нарахован—÷ по ќ¬ƒѕ —÷ дисконт по них враховуютьс€ у склад—÷ прибутку резидент—÷в ”кра—„ни —÷, €к прибуток в—÷д операц—÷й —÷з державними ц—÷нними паперами, отриманий на вторинному ринку, оподатковуютьс€ на загальних п—÷дставах. ¬ результат—÷ резиденти, передус—÷м в—÷тчизн€н—÷ банки, були поставлен—÷ в нер—÷вн—÷ умови —÷з нерезидентами, тому —÷ноземний кап—÷тал, найб—÷льш чутливий —÷ моб—÷льний до будь-€ких ринкових зм—÷н, одержав безперешкодний доступ на внутр—÷шн—÷й укра—„нський ринок ц—÷нних папер—÷в.

ѕоложенн€ про пор€док роботи нерезидент—÷в на внутр—÷шньому фондовому ринку було прийн€те т—÷льки у вересн—÷ 1997 року, однак —÷ воно практично не зм—÷нило —„хнього становища, так €к на той час —÷ноземний кап—÷тал контролював уже понад 60 % державного внутр—÷шнього боргу.

ѕри цьому Ќац—÷ональному банку доводилос€ викуповувати на торгах ћ—÷жнародно—„ валютно—„ б—÷рж—÷ значн—÷ обс€ги пропозиц—÷—„ долара, щоб утримати стаб—÷льний курс нац—÷онально—„ валюти.

ѕопит нерезидент—÷в на державн—÷ обл—÷гац—÷—„ п—÷дтримувавс€ також оф—÷ц—÷йним запевненн€м ур€ду про швидкий випуск зовн—÷шн—÷х довгострокових зобовтјў€зань, ставка прибутковост—÷ по €ких була б значно нижчою, н—÷ж по внутр—÷шн—÷х. “а наданн€ кредитного рейтингу, необх—÷дного дл€ випуску державних ц—÷нних папер—÷в на м—÷жнародний ринок кап—÷тал—÷в, стримувалос€ неприйн€тт€м ¬ерховною –адою державного бюджету.

¬продовж 1997 року ринок державних обл—÷гац—÷й функц—÷онував у неспри€тливому макроеконом—÷чному оточенн—÷. ÷е в—÷дсутн—÷сть прот€гом першого п—÷вр—÷чч€ 1997 року закону про державний бюджет, незадов—÷льне надходженн€ до державного бюджету податкових платеж—÷в, недостатн—÷ темпи приватизац—÷—„, пов—÷льн—÷ зрушенн€ в економ—÷ц—÷.

” розвитку ринку ќ¬ƒѕ у 1997 роц—÷ можна вид—÷лити дек—÷лька пер—÷од—÷в. ¬ перший пер—÷од - з с—÷чн€ по травень - попит на державн—÷ обл—÷гац—÷—„ стаб—÷льно перевищував пропозиц—÷—„, що дозволило знизити дох—÷дн—÷сть за ќ¬ƒѕ з 48 - 60% до 21 - 31%. ѕрот€гом другого пер—÷оду, з червн€ по серпень, сутт—‘во зросла —÷нтенсивн—÷сть залученн€ кошт—÷в через ринок ќ¬ƒѕ. —аме на ц—÷ м—÷с€ц—÷ припали п—÷ков—÷ виплати по ќ¬ƒѕ попередн—÷х випуск—÷в. ѕопит на обл—÷гац—÷—„ впродовж цього пер—÷оду перевищував —„х пропозиц—÷ю, в—÷дпов—÷дно продовжувалось зниженн€ дох—÷дност—÷ ќ¬ƒѕ. Ќа к—÷нець серпн€ дох—÷дн—÷сть по короткотерм—÷нових обл—÷гац—÷€х знизилась до 19,7%, з червн€ було припинено ф—÷нансуванн€ бюджетного деф—÷циту через трим—÷с€чн—÷ обл—÷гац—÷—„ —÷ був згорнутий продаж п—÷вторар—÷чних обл—÷гац—÷й.

“рет—÷й пер—÷од розпочавс€ в вересн—÷ —÷ продовжувавс€ до к—÷нц€ 1997 року. —утт—‘ве зниженн€ дох—÷дност—÷ ќ¬ƒѕ "—÷тку 1997 року створило умови дл€ спр€муванн€ —÷нвестиц—÷й не т—÷льки на операц—÷—„ на ринках валюти —÷ державних обл—÷гац—÷й, а —÷ на ринок корпоративних ц—÷нних папер—÷в, кредитуванн€ виробничих обтјў—‘кт—÷в. ѕроте корпоративний сектор ринку ц—÷нних папер—÷в через його нерозвинен—÷сть не набув поштовху. « —÷ншого боку ставки за банк—÷вськими кредитами —÷ депозитами не знижувались адекватно зниженню дох—÷дност—÷ ќ¬ƒѕ. ¬ по—‘днанн—÷ з ц—÷—‘ю обставиною кризов—÷ €вища на м—÷жнародних ринках кап—÷талу спричинили р—÷зке скороченн€ попиту на державн—÷ обл—÷гац—÷—„ та зростанн€ дох—÷дност—÷ за ќ¬ƒѕ.

 ризов—÷ €вища на м—÷жнародних ринках кап—÷талу в четвертому квартал—÷ 1997 року, складна ситуац—÷€ в кра—„н—÷ щодо надходженн€ податкових платеж—÷в у грошов—÷й форм—÷, —„х нев—÷дпов—÷дн—÷сть потребам ф—÷нансуванн€ першочергових бюджетних програм та незадов—÷льн—÷ темпи приватизац—÷—„ створили тиск на ринок ќ¬ƒѕ, призв—÷вши до р—÷зкого зменшенн€ попиту на обл—÷гац—÷—„ та зростанн€ —„х дох—÷дност—÷ у с—÷чн—÷-лютому до 50% р—÷чних. Ќова хвил€ кризових €вищ на закордонних ф—÷нансових ринках, продовженн€ складно—„ ситуац—÷—„ з надходженн€м податк—÷в та обмеженн€ Ќац—÷ональним банком сво—‘—„ участ—÷ на ринку обл—÷гац—÷й спричинили в червн—÷ р—÷зке п—÷двищенн€ дох—÷дност—÷ - до 75% р—÷чних.

Ќа початку 1998 року ситуац—÷€ на ринку ќ¬ƒѕ дещо стаб—÷л—÷зувалас€, хоч попит —÷ноземних —÷нвестор—÷в —÷ дал—÷ падав —÷ основним покупцем на первинному ринку ќ¬ƒѕ залишавс€ Ќац—÷ональний банк ”кра—„ни. ѕроанал—÷зувавши под—÷—„ осен—÷ 1997 року, ур€д перегл€нув свою пол—÷тику на ринку внутр—÷шн—÷х державних зобовтјў€зань, було прийн€то р—÷шенн€ не нарощувати суми внутр—÷шнього боргу з ќ¬ƒѕ.

ѕроте на той час на ф—÷нансовому ринку зтјў€вивс€ р€д нових дестаб—÷л—÷зуючих чинник—÷в. ѕо-перше, —÷стотне розширенн€ валютного коридору —÷ наступне р—÷зке знец—÷ненн€ гривн—÷ створили серйозн—÷ —÷нфл€ц—÷йн—÷ оч—÷куванн€. ѕо-друге, в ухваленому закон—÷ "ѕро державний бюджет на 1998 р—÷ктјЁ не знайшла ч—÷ткого в—÷дображенн€ схема виплат з ќ¬ƒѕ. –∆, нарешт—÷, обс€ги виплат з ќ¬ƒѕ пор—÷вн€но з попередн—÷м роком значно зб—÷льшилис€.

“аким чином, основною проблемою, що постала на ринку державних ц—÷нних папер—÷в на початку 1998 року, було погашенн€ вже накопиченого боргу. ¬сього за 1997 р—÷к в ”кра—„н—÷ було розм—÷щено ќ¬ƒѕ обс€гом б—÷льш н—÷ж 11,5 млрд.гривень, внутр—÷шн€ заборгован—÷сть ур€ду з ќ¬ƒѕ становила 8,8 млрд.гривень, €ка до того ж була короткостроковою заборгован—÷стю терм—÷ном погашенн€ в 1998 роц—÷. «д—÷йснити це погашенн€ з прибутково—„ частини бюджету було б нереально. ј тому перед ур€дом постало питанн€ про розм—÷щенн€ тривал—÷ших ф—÷нансових —÷нструмент—÷в, €к—÷ дали б змогу перенести остаточне погашенн€ заборгованост—÷ на п—÷зн—÷ший пер—÷од.

–∆з ц—÷—‘ю метою, а також дл€ компенсац—÷—„ втрат на внутр—÷шньому ринку ќ¬ƒѕ на початку 1998 року ”кра—„на зд—÷йснила розм—÷щенн€ двох зовн—÷шн—÷х позик —÷з терм—÷ном погашенн€ два —÷ три роки.  ошти в—÷д цих позик були спр€мован—÷ на викуп придбаних ран—÷ше державних обл—÷гац—÷й, та на погашенн€ бюджетно—„ заборгованост—÷ —÷з зароб—÷тно—„ плати —÷ соц—÷альних виплат.

ѕочинаючи з березн€ 1995 року, обс€ги ем—÷с—÷й обл—÷гац—÷й внутр—÷шньо—„ державно—„ позики пост—÷йно зростали, зм—÷нювалась ном—÷нальна варт—÷сть, залучались кошти нерезидент—÷в, а також громад€н. якщо в 1995 роц—÷ сума випущених ќ¬ƒѕ становила 0,5% по в—÷дношенню до ¬¬ѕ 1995 року, то в 1996 роц—÷ вона зб—÷льшилась до 4,6% до ¬¬ѕ за в—÷дпов—÷дний пер—÷од. «а два останн—÷х роки ур€дов—÷ зобовтјў€занн€ за ќ¬ƒѕ склали б—÷льше 12% в—÷дносно валового внутр—÷шнього продукту, тобто зросли пор—÷вн€но з 1995 роком в—÷дносно до обс€г—÷в ¬¬ѕ б—÷льше н—÷ж у 24 рази.

–инок обл—÷гац—÷й внутр—÷шньо—„ державно—„ позики в ”кра—„н—÷ ста—‘ дом—÷нуючим. ќдночасно бюджет перевантажу—‘тьс€ старими —÷ новими борговими зобовтјў€занн€ми, п—÷двищу—‘тьс€ варт—÷сть позичкових кошт—÷в. Ќац—÷ональний банк вимушений брати пр€му участь у ф—÷нансуванн—÷ деф—÷циту бюджету через безпосередн—÷й викуп ќ¬ƒѕ (у 1998 роц—÷ ЌЅ” викупив 71% обл—÷гац—÷й), тобто ма—‘ м—÷iе прихована ем—÷с—÷€ грошей. ѕервинний ринок ќ¬ƒѕ поступово набува—‘ ознак розбалансованост—÷.  ругооб—÷г державних обл—÷гац—÷й —‘ коротко терм—÷новим - фактично сл—÷д визнати, що найдовш—÷ укра—„нськ—÷ обл—÷гац—÷—„ —‘ дуже короткими в пор—÷вн€нн—÷ з—÷ св—÷товими аналогами.

Ќегативною тенденц—÷—‘ю прот€гом 1995-1998 рок—÷в було те, що значна частина державних обл—÷гац—÷й випускалась —÷з терм—÷ном погашенн€ до 1 року. ÷е спри€ло формуванню нерац—÷онально—„ структури внутр—÷шнього боргу ”кра—„ни та зосередженню значних обс€г—÷в виплат прот€гом короткого терм—÷ну, надходженн€ у бюджет зменшувалис€, ставки доходу росли. Ќа рисунку 2.6 в—÷дображено обс€ги залучених кошт—÷в на ринку ќ¬ƒѕ —÷ виплати заборгованост—÷ за обл—÷гац—÷€ми у 1997-1998 роках.

—тан ринку державних обл—÷гац—÷й ускладнивс€ необх—÷дн—÷стю залученн€ з внутр—÷шн—÷х джерел ресурс—÷в дл€ забезпеченн€ п—÷кових виплат за зовн—÷шн—÷м боргом у серпн—÷ 1997 року. ¬ результат—÷ цього внутр—÷шн—÷й ринок ур€дових ц—÷нних папер—÷в ви€вивс€ надто перенасичений державними обл—÷гац—÷€ми —÷ це створило сво—‘р—÷дний негативний ефект. ¬—÷н пол€га—‘ в тому, що подальш—÷ спроби зб—÷льшенн€ обс€гу залучень у внутр—÷шньому ринку призвод€ть до неадекватного, в пор—÷вн€нн—÷ з динам—÷кою валового продукту —÷ податкових надходжень, зростанн€ процентних виплат з бюджету.

ќ¬ƒѕ були дуже короткостроковими та дорогими, тому переважна частина нових запозичень направл€лась на погашенн€ попередн—÷х випуск—÷в обл—÷гац—÷й, що призвело до побудови так звано—„ ф—÷нансово—„ "п—÷рам—÷дитјЁ.

¬исока дох—÷дн—÷сть ќ¬ƒѕ призвела до того, що грошов—÷ ресурси направл€лись на ринок державних ц—÷нних папер—÷в, обминаючи —÷нш—÷ сектори економ—÷ки —÷ в першу чергу виробництво. ƒох—÷дн—÷сть державних обл—÷гац—÷й була значно вищою, н—÷ж дох—÷дн—÷сть в—÷д —÷нвестиц—÷й у виробництво, тому виробництво залишилось без кап—÷тал—÷в.

Ќа обслуговуванн€ п—÷рам—÷ди ЌЅ” вимушений був витратити б—÷льш €к 1,5 млрд.долар—÷в (у розвинених кра—„нах аналог—÷чн—÷ витрати не перевищують 10% ¬¬ѕ). ¬алютн—÷ резерви Ќац—÷онального банку ”кра—„ни восени 1998 року впали до загрозливо—„ в—÷дзначки - менше 1 млрд.долар—÷в. —простовано хибне у€вленн€ про виключно неем—÷с—÷йний обл—÷гац—÷йний шл€х ф—÷нансуванн€ державного бюджету.

ќздоровленн€ ф—÷нансового ринку ”кра—„ни не можливе без розробки науково обгрунтовано—„ стратег—÷—„ випуску та об—÷гу державних ц—÷нних папер—÷в, €ка базу—‘тьс€ на довгострокових —÷нтересах держави. ƒержавн—÷ боргов—÷ зобовтјў€занн€ повинн—÷ стати окремим обтјў—‘ктом досл—÷дженн€.

Ѕезсумн—÷вно, що державн—÷ запозиченн€ не повинн—÷ використовуватис€ дл€ вир—÷шенн€ поточних проблем. ѕотр—÷бно зм—÷нити хибний погл€д на фондовий ринок €к такий, де викачуютьс€ максимально можлив—÷ суми.

¬—÷дм—÷тимо особливост—÷ €к—÷ повтјў€зан—÷ з сучасним станом та структурою державного внутр—÷шнього боргу.

1. Ѕюджетний деф—÷цит призводить до прискореного зростанн€ державного внутр—÷шнього боргу. Ќа прот€з—÷ 1997 року - б—÷льше €к у 2,7 рази, на прот€з—÷ 1998 року - на 32,5%. ѕри збереженн—÷ таких темп—÷в росту в недалекому майбутньому обтјў—‘м державного внутр—÷шнього боргу буде сп—÷вставний з величиною ¬¬ѕ.

  1. Ќа державний борг спису—‘тьс€ все поточне бюджетне недоф—÷нансуванн€ за останн—÷ с—÷м рок—÷в. ¬ структур—÷ державного внутр—÷шнього боргу починаючи з 1996 року зроста—‘ обтј≤—‘м зобовтј≤€зань по ќ¬ƒѕ.
  2. ¬—÷дсутн—‘ середньо —÷ довгострокове плануванн€ обтј≤—‘му —÷ структури державного боргу а також граф—÷к—÷в його погашенн€. Ѕез такого прогнозу неможливо проводити перспективний анал—÷з ситуац—÷—„.

“аким чином, можна зробити висновок, що державний внутр—÷шн—÷й борг ”кра—„ни сформувавс€ на прот€з—÷ короткого пром—÷жку часу, продовжу—‘тьс€ його динам—÷чне зростанн€. ќстанн—÷м часом запозиченн€ ур€ду диктувались насамперед необх—÷дн—÷стю погашенн€ та обслуговуванн€ накопиченого державного боргу, можливост—÷ залученн€ кошт—÷в з внутр—÷шнього ринку були наближен—÷ до вичерпанн€. «начно нарощу—‘тьс€ частка юридичних ос—÷б у структур—÷ основних кредитор—÷в ур€ду, населенн€ фактично не бере участ—÷ в формуванн—÷ ур€дових боргових зобовтјў€зань. ¬ ”кра—„н—÷ необх—÷дно поступово створювати —÷нфраструктуру дл€ функц—÷онуванн€ державного внутр—÷шнього боргу, враховуючи помилки попередньо—„ практики.

    1. —пециф—÷ка внутр—÷шнього боргу держави


¬ ”кра—„н—÷, €к —÷ в р€д—÷ —÷нших кра—„н, що виникли на терен—÷ колишнього —–—– створивс€ специф—÷чний внутр—÷шн—÷й борг, що виник в держав—÷ перед населенн€м в результат—÷ невчасно—„ виплати зароб—÷тно—„ плати пенс—÷й, стипенд—÷й, —÷нших соц—÷альних виплат.

« огл€ду на це важливе значенн€ ма—‘ анал—÷з —÷ оц—÷нка стану й тенденц—÷й заборгованост—÷ з виплати зароб—÷тно—„ плати прац—÷вникам бюджетно—„ сфери, встановленн€ причин виникненн€ та загостренн€ ц—÷—‘—„ проблеми. Ќе менш важливою —‘ проблема пошуку шл€х—÷в —„—„ вир—÷шенн€.

ѕроблема подоланн€ заборгованост—÷ з виплати зароб—÷тно—„ плати включа—‘ економ—÷чн—÷, соц—÷альн—÷, пол—÷тичн—÷ —÷ правов—÷ аспекти. Ќами зроблено спробу коротко проанал—÷зувати в основному економ—÷чн—÷ аспекти означено—„ проблеми.

—во—‘часне одержанн€ винагороди за працю —‘ конституц—÷йним правом ус—÷х громад€н ”кра—„ни —÷ тому масове затриманн€ виплати —÷з зароб—÷тно—„ плати прот€гом тривалого пер—÷оду (1992-1999 роки) —‘ не лише порушенн€м прав громад€н, а ще й значно загострю—‘ соц—÷альн—÷ проблеми. «аборгован—÷сть притаманна не т—÷льки бюджетн—÷й сфер—÷, але й госпрозрахунковому сектору народного господарства, на €кий припада—‘ 80-85 % ус—÷—‘—„ суми заборгованост—÷ —÷з зароб—÷тно—„ плати в ц—÷лому по ”кра—„н—÷. «аконодавчою та виконавчою "адою ”кра—„ни зд—÷йсню—‘тьс€ певна робота щодо зниженн€ заборгованост—÷ —÷з зароб—÷тно—„ плати: за пер—÷од, що анал—÷зу—‘тьс€, прийн€то щонайменше 20 постанов ¬ерховно—„ –ади ”кра—„ни, указ—÷в ѕрезидента ”кра—„ни. јле через незадов—÷льне —„х виконанн€ —÷ неефективн—÷сть запропонованих ними заход—÷в заборгован—÷сть —÷з зароб—÷тно—„ плати не зменшу—‘тьс€, а зроста—‘ вже прот€гом майже чотирьох рок—÷в.

ѕроблема невчасно—„ виплати зароб—÷тно—„ плати та —÷нших соц—÷альних виплат з державного бюджету виникла ще в 1992 роц—÷. ƒо 1994 року ур€дам кра—„ни вдавалос€ в межах одного року вир—÷шувати питанн€ щодо погашенн€ заборгованост—÷ по зароб—÷тн—÷й плат—÷, пенс—÷€х.

«аборгован—÷сть з виплати зароб—÷тно—„ плати вперше оф—÷ц—÷йно заре—‘стрована в лютому 1994 року Ќац—÷ональним банком ”кра—„ни, коли вона становила 22 млн. гривень. —початку на не—„ не зважали, вважаючи €вищем випадковим, швидкоминучим. ќднак за станом на 1 с—÷чн€ 1995 року заборгован—÷сть становила вже 36 млн. гривень, а через р—÷к дос€гла 575 млн. гривень. ќсобливо росли борги з виплатами зароб—÷тно—„ плати в 1996 роц—÷, коли в травн—÷ вони вперше випередили за обс€гом м—÷с€чний фонд оплати прац—÷ по народному господарству, а до вересн€ це сп—÷вв—÷дношенн€ вже становило 1,4% в—÷д м—÷с€чного фонду оплати прац—÷. ” бюджетному ж сектор—÷ заборгован—÷сть дос€гла суми двом—÷с€чного фонду оплати прац—÷.

ƒан—÷ —÷з заборгованост—÷ по виплатах зароб—÷тно—„ плати —÷ пенс—÷й особам, €к—÷ перебувають на обл—÷ку в органах соц—÷ального захисту, в 1996-2000 роках наведен—÷ в таблиц—÷ 2.4. « наведених даних видно, що заборгован—÷сть по зароб—÷тн—÷й плат—÷ у 1996 роц—÷ зросла в 2,8 раз—÷в, у 1997 - на 31,3 %, у 1998 роц—÷ - на 32,8 %.

«агальний р—÷вень заборгованост—÷ з виплати зароб—÷тно—„ плати скорочу—‘тьс€ у 2000 роц—÷, значно скоротились затримки виплати пенс—÷й та зароб—÷тно—„ плати в бюджетн—÷й сфер—÷. “ака стаб—÷льн—÷сть —‘ добрим знаком нам—÷р—÷в укра—„нського ур€ду скоротити р—÷вень заборгованост—÷. –—÷вень заборгованост—÷ по пенс—÷йному фонду знизивс€ на 19 процент—÷в у червн—÷ 2000 року. ѕочинаючи з с—÷чн€ 1996 року под—÷бне зниженн€ спостер—÷галос€ лише один раз - у жовтн—÷ 1999 року, —÷ н—÷коли ще тенденц—÷€ до зниженн€ заборгованост—÷ не була наст—÷льки тривалою.

“аблиц€ 2.4.

«аборгован—÷сть по зароб—÷тн—÷й плат—÷ в ”кра—„н—÷

(млн.грн., на к—÷нець пер—÷оду)


«атримки виплати зароб—÷тно—„ плати

«атримки виплати пенс—÷й особам, €к—÷ перебувають на органах


¬сього

¬ т.ч. в бюджетн—÷й сфер—÷

% до загально—„ суми

соцзахисту

1996 Q1

1300

271

20,8

322

1996 Q2

2616

743

28,4

678

1996 Q3

3078

807

26,2

928

1996 Q4

3739

994

26,6

1124

1997 Q1

4371

1139

26,1

1377

1997 Q2

4665

1120

24,0

1535

1997 Q3

4723

792

16,8

1206

1997 Q4

4908

717

14,6

1280

1998 Q1

5336

760

14,2

1415

1998 Q2

5785

844

14,6

1713

1998 Q3

6423

979

15,2

1969

1998 Q4

6518

960

14,7

1974

1999 Q1

6814

967

14,2

2282

1999 Q2

6886

899

13,1

1974

1999 Q3

6830

735

10,8

1611

1999 Q4

6424

591

9,2

1263

2000 Q1

6517

628

9,6

1310

2000 Q2

6325

545

8,6

858


ќсновною причиною збер—÷ганн€ заборгованост—÷ по виплат—÷ пенс—÷й —‘ невиконанн€ п—÷дпри—‘мствами зобовтјў€зань по перерахуванню кошт—÷в у ѕенс—÷йний фонд.

¬ державному сектор—÷ економ—÷ки мали м—÷iе тенденц—÷—„ до стр—÷мкого зростанн€ ном—÷нально—„ —÷, водночас, - тенденц—÷€ до р—÷зкого зниженн€ реально—„ зароб—÷тно—„ плати. “ак, реальна середн€ зароб—÷тна плата прот€гом 1995 року знизилась майже в три рази. ”кра—„на л—÷диру—‘ €к кра—„на з найдешевшою робочою силою. Ќа початок 2000 року в ”кра—„н—÷ майже на вс—÷ товари д—÷ють св—÷тов—÷ ц—÷ни, а на робочу силу припада—‘ лише 3 % р—÷вн€ оплати прац—÷ —Ўј. [56, c.42]

« середини 1993 року реальна зароб—÷тна плата коливалась м—÷ж 30 та 40 процент—÷в в—÷д р—÷вн€ 1990 року. ÷€ тенденц—÷€ залишилась —÷ надал—÷, коли р—÷вень зароб—÷тно—„ плати впав до 33,2 процента у 1998 роц—÷ та до 31,4 процента у 1999 роц—÷. «начна девальвац—÷€ гривн—÷ прот€гом останн—÷х двох рок—÷в зменшила р—÷вень реально—„ зароб—÷тно—„ плати у доларовому екв—÷валентн—÷ до р—÷вн€ близько 46 долар—÷в —Ўј у 1999 роц—÷.  уп—÷вельна спроможн—÷сть середньо—„ зарплати, обчислено—„ у доларах —Ўј зменшилась у два рази у пор—÷вн€нн—÷ з к—÷нцем 1997 року.

”се це св—÷дчить про те, що —÷гнору—‘тьс€ право прац—÷вника на одержанн€ зароб—÷тно—„ плати, €ке гарантовано статтею 115  одексу закон—÷в "ѕро працю —÷ оплату прац—÷тјЁ.

ћасов—÷ довготривал—÷ затримки виплати зароб—÷тно—„ плати прац—÷вникам, зайн€тим у державному сектор—÷ економ—÷ки, та —÷ншим категор—÷€м населенн€ спричинюють вкрай негативн—÷ насл—÷дки.

Ќесво—‘часн—÷ виплати зароб—÷тно—„ плати, пенс—÷й штучно обмежуючи сукупний попит в економ—÷ц—÷, в короткостроковому пер—÷од—÷ позитивно впливають на загальний р—÷вень ц—÷н, стримуючи —÷нфл€ц—÷ю попиту, проте в довгостроковому пер—÷од—÷, стримуючи збут товар—÷в, вкрай негативно впливають на виробництво, знижують ¬¬ѕ та обумовлюють —÷нфл€ц—÷ю витрат за рахунок подорожчанн€ одиниц—÷ продукц—÷—„, що —„—„ виробл€ють в умовах зниженн€ обс€гу виробництва. «аборгован—÷сть з виплатами зароб—÷тно—„ плати знижу—‘ р—÷вень —÷нфл€ц—÷—„, але частка цього фактора, за оц—÷нками експерт—÷в, не перевищу—‘ 20%.

“ривала затримка виплати зароб—÷тно—„ плати та соц—÷альних виплат призводить до значного зниженн€ р—÷вн€ житт€ населенн€. «а даними ‘едерац—÷—„ профсп—÷лок ”кра—„ни половина с—÷мей уже не може сплачувати за житло та комунальн—÷ послуги, третина потребу—‘ житлових дотац—÷й. ¬ умовах виживанн€ й масового прихованого безроб—÷тт€ б—÷льша частина населенн€ змушена вдаватись до нерегламентовано—„ зайн€тост—÷, що зб—÷льшу—‘ масштаби т—÷ньово—„ економ—÷ки.

«атримки виплати зароб—÷тно—„ плати прот€гом тривалого часу т€гнуть за собою —÷стотне зменшенн€ грошових надходжень у р—÷зн—÷ соц—÷альн—÷ фонди - фонд соц—÷ального страхуванн€, пенс—÷йний фонд, фонд зайн€тост—÷ населенн€ та —÷нш—÷, що унеможливлю—‘ соц—÷альний захист незаможних верств населенн€ кра—„ни.

«аборгован—÷сть з виплати зароб—÷тно—„ плати спричин€—‘ до багатьох —÷нших негативних соц—÷альних насл—÷дк—÷в. «окрема, в школах скорочуютьс€ навчальн—÷ плани, зб—÷льшу—‘тьс€ наповнюван—÷сть клас—÷в, скорочуютьс€ штати вчител—÷в, зменшуютьс€ розм—÷ри доплат тощо. ћа—‘ м—÷iе масовий перех—÷д спец—÷ал—÷ст—÷в до —÷нших вид—÷в д—÷€льност—÷; провод€тьс€ масов—÷ акц—÷—„ протесту проти порушень конституц—÷йних, соц—÷ально-економ—÷чних —÷ трудових прав громад€н.

ѕовс€кденними стали випадки звертанн€ працюючих до судових установ з метою отриманн€ зароблених кошт—÷в. “ак, за даними ћ—÷н—÷стерства юстиц—÷—„ ”кра—„ни за ш—÷сть м—÷с€ц—÷в 1998 року до суд—÷в ус—÷х р—÷вн—÷в над—÷йшло 117,4 тис€ч позов—÷в щодо виплати зароб—÷тно—„ плати, що у 2,5 рази б—÷льше, н—÷ж у в—÷дпов—÷дному пер—÷од—÷ 1997 року. —еред ус—÷х справ, що виникають з трудових в—÷дносин, означен—÷ вище становили 93,4 %. ѕри цьому, по зак—÷нчених справах щодо виплати зарплати в—÷дм—÷ча—‘тьс€ найвищий процент —„х задоволенн€ - 98,5 серед ус—÷х справ про порушенн€ трудового законодавства. «а перше п—÷вр—÷чч€ 1998 року на користь позивач—÷в у справах щодо невиплати зароб—÷тно—„ плати присуджено до ст€гненн€ 101,2 млн. гривень, що в 3,5 рази б—÷льше, н—÷ж у в—÷дпов—÷дному пер—÷од—÷ 1997 року.

« —÷ншого боку, несво—‘часн—÷сть виплати зароб—÷тно—„ плати €к в госпрозрахунков—÷й так —÷ в бюджетн—÷й сфер—÷ —‘ одн—÷—‘ю з причин трудових конфл—÷кт—÷в, що мали м—÷iе в, наприклад, останн—÷ роки.

       ѕевна робота щодо погашенн€ заборгованост—÷ з виплати зароб—÷тно—„ плати, пенс—÷й, стипенд—÷й, та —÷нших соц—÷альних виплат в ”кра—„н—÷ вже проводитьс€. «а роки, коли несво—‘часн—÷ виплати по зароб—÷тн—÷й плат—÷ набули систематичного характеру (1995-1998 роки), державними органами законодавчо—„ та виконавчо—„ "ади було прийн€то з питань погашенн€ заборгованост—÷ 8 постанов ¬ерховно—„ –ади ”кра—„ни, два укази —÷ одне розпор€дженн€ ѕрезидента ”кра—„ни, 7 постанов, одне розпор€дженн€ —÷ одне протокольне р—÷шенн€  аб—÷нету ћ—÷н—÷стр—÷в ”кра—„ни. ѕо роках: 1996 р—÷к - 6 документ—÷в, 1997 - 4, 1998 - 10 документ—÷в. –азом ус—÷ ц—÷ документи м—÷ст€ть 118 пункт—÷в, з €ких майже половина не виконана з р—÷зних причин. ѕрактично ус—÷ запропонован—÷ заходи - орган—÷зац—÷йного характеру, виконанн€ €ких надало невеликого ефекту —÷ лише дек—÷лька мають економ—÷чний зм—÷ст. « 20 прийн€тих законодавчих —÷ нормативних акт—÷в - у 15 питанн€ погашенн€ заборгованост—÷ —÷з зароб—÷тно—„ плати розгл€даютьс€ разом з л—÷кв—÷дац—÷—‘ю заборгованост—÷ по пенс—÷€х, стипенд—÷€х, з грошового забезпеченн€ та —÷нших соц—÷альних виплатах. [51, c. 24]

Ќаб—÷льш конструктивними з точки зору можливого впливу на погашенн€ заборгованост—÷ —÷з зароб—÷тно—„ плати —‘ р—÷шенн€ ѕрезидента ”кра—„ни —÷  аб—÷нету ћ—÷н—÷стр—÷в ”кра—„ни. Ѕ—÷льш—÷сть пункт—÷в ”казу ѕрезидента ”кра—„ни в—÷д 12.05.96 є333/96 "ѕро нев—÷дкладн—÷ заходи щодо забезпеченн€ сво—‘часно—„ виплати зароб—÷тно—„ плати, пенс—÷й, стипенд—÷й та —÷нших соц—÷альних виплатї —÷ –озпор€дженн€ ѕрезидента ”кра—„ни в—÷д 11.07.97 є253/97-рп "ѕро додатков—÷ заходи щодо прискоренн€ погашенн€ заборгованост—÷ —÷з зароб—÷тно—„ плати, пенс—÷й, стипенд—÷й та —÷нших соц—÷альних виплат населеннюї, €к—÷ нос€ть суто орган—÷зац—÷йний характер, не дали оч—÷куваних результат—÷в. Ќаприклад, на виконанн€ указу —÷ розпор€дженн€ розроблено та затверджено граф—÷ки погашенн€ заборгованост—÷ —÷з зароб—÷тно—„ плати, встановлено через Ќац—÷ональний банк ”кра—„ни оперативну зв—÷тн—÷сть з цього питанн€, вдосконалено контрактну форму трудового договору з кер—÷вниками державних п—÷дпри—‘мств у напр€мку посиленн€ —„х в—÷дпов—÷дальност—÷ за несво—‘часну виплату зароб—÷тно—„ плати, покладено персональну в—÷дпов—÷дальн—÷сть на кер—÷вник—÷в центральних —÷ м—÷iевих орган—÷в державно—„ виконавчо—„ "ади, орган—÷в м—÷iевого самовр€дуванн€, п—÷дпри—‘мств, установ —÷ орган—÷зац—÷й ус—÷х форм "асност—÷ за несво—‘часну виплату зароб—÷тно—„ плати. √енеральн—÷й прокуратур—÷ ”кра—„ни рекомендовано посилити контроль за сво—‘часною виплатою зароб—÷тно—„ плати, а профсп—÷лковим орган—÷зац—÷€м - вжити заход—÷в до недопущенн€ порушенн€ права громад€н на вчасне одержанн€ винагороди за працю п—÷д час укладанн€ колективних договор—÷в тощо. –∆з самого перел—÷ку наведених заход—÷в зрозум—÷ло, що завд€ки —„х зд—÷йсненню подолати кризу —÷з масовими невиплатами зароб—÷тно—„ плати не можливо. ¬ ц—÷лому, незважаючи на прийн€тт€ з боку державно—„ "ади —÷ управл—÷нн€ прот€гом 1996-1998 рок—÷в велико—„ к—÷лькост—÷ постанов —÷ указ—÷в, пол—÷пшенн€ стану —÷з заборгован—÷стю по зароб—÷тн—÷й плат—÷ не в—÷дбулос€.

ѕопередн—÷й анал—÷з чинник—÷в, €к—÷ впливають на зростанн€ заборгованост—÷ —÷з зароб—÷тно—„ плати показу—‘, що заход—÷в, €к—÷ приймались —÷ зараз приймаютьс€ на вс—÷х р—÷вн€х державно—„ "ади —÷ реал—÷зуютьс€ в економ—÷ц—÷, недостатньо дл€ погашенн€ борг—÷в по зарплат—÷. «аруб—÷жний —÷ в—÷тчизн€ний досв—÷д св—÷дчить про те, що пор€д з орган—÷зац—÷йними (адм—÷н—÷стративними) заходами вкрай потр—÷бн—÷ розробка —÷ зд—÷йсненн€ економ—÷чних заход—÷в, в тому числ—÷ посиленн€ економ—÷чно—„ в—÷дпов—÷дальност—÷ за несво—‘часну виплату зароб—÷тно—„ плати.

ƒл€ погашенн€ заборгованост—÷ з виплати зароб—÷тно—„ плати доц—÷льно зд—÷йснити комплекс заход—÷в на вс—÷х р—÷вн€х управл—÷нн€: державному, галузевому, рег—÷ональному —÷ р—÷вн—÷ п—÷дпри—‘мства (установи, орган—÷зац—÷—„). ѕри цьому необх—÷дно проанал—÷зувати причини затримок виплати зароб—÷тно—„ плати, €к—÷ склалис€ на названих вище р—÷вн€х. « урахуванн€м особливостей кожного з р—÷вн—÷в доц—÷льно структуризувати розробку механ—÷зм—÷в вир—÷шенн€ ц—÷—‘—„ економ—÷чно—„ та соц—÷ально—„ проблеми.

¬ажливим напр€мом вир—÷шенн€ проблеми л—÷кв—÷дац—÷—„ затримок виплати зароб—÷тно—„ плати —‘ зб—÷льшенн€ надходжень грошових кошт—÷в у бюджети вс—÷х р—÷вн—÷в за рахунок пол—÷пшенн€ збиранн€ податк—÷в з платник—÷в шл€хом зм—÷цненн€ ф—÷нансово—„ диiипл—÷ни; скороченн€ товарообм—÷нних (бартерних) операц—÷й; забезпеченн€ д—÷йового контролю за виконанн€м закон—÷в про оподаткуванн€ —÷ т. п.

—утт—‘вим напр€мом погашенн€ заборгованост—÷ з виплати зароб—÷тно—„ плати —‘ рац—÷ональне використанн€ бюджет—÷в ус—÷х р—÷вн—÷в шл€хом забезпеченн€ суворого режиму економ—÷—„.

–еформуванн€ податково—„ системи також —‘ важливим резервом щодо погашенн€ заборгованост—÷ з виплати зароб—÷тно—„ плати. « огл€ду на це було б доц—÷льним зам—÷нити велику к—÷льк—÷сть неузгоджених —÷ економ—÷чно необгрунтованих податк—÷в —÷ платеж—÷в, знизити податковий тиск на субтјў—‘кти господарюванн€ до оптимального р—÷вн€, що дасть можлив—÷сть забезпечити розширене в—÷дтворенн€ виробництва. јле зниженн€ податк—÷в може не призвести до п—÷двищенн€ активност—÷ субтјў—‘кт—÷в господарюванн€, а т—÷льки створити додатков—÷ проблеми дл€ бюджету, €кщо не буде доповнено —÷ншими стимулюючими дл€ виробництва заходами, особливо, створенн€м спри€тливих умов дл€ в—÷дродженн€ конкурентоспроможного на внутр—÷шньому —÷ зовн—÷шньому ринку в—÷тчизн€ного товаровиробника.

       « метою забезпеченн€ сво—‘часно—„ виплати зароб—÷тно—„ плати та погашенн€ —„—„ заборгованост—÷ необх—÷дно розробити та вдосконалити нормативно-правову базу, €ка забезпечить сво—‘часну оплату прац—÷ в ”кра—„н—÷. ѕри розробц—÷ нормативно-правово—„ бази необх—÷дно врахувати сл—÷дуюч—÷ заходи:

- забезпечити поетапне введенн€ в д—÷ю в повному обс€з—÷ «акону ”кра—„ни "ѕро оплату прац—÷тјЁ —÷ внести до чинного законодавства в—÷дпов—÷дн—÷ доповненн€, €к—÷ надаватимуть громад€нам безперешкодне право безпосередньо або через сво—„ обтјў—‘днанн€ ст€гувати в судовому пор€дку з боржник—÷в, включаючи державу, заборгован—÷сть по зарплат—÷ аж до оберненн€ ст€гненн€ на майно боржник—÷в, передбачивши можлив—÷сть аукц—÷онного продажу —„х основних фонд—÷в;

- п—÷дготувати пропозиц—÷—„ щодо скороченн€ бюджетних витрат —÷ встановленн€ жорсткого котролю за бюджетними витратами з введенн€м зв—÷тност—÷ м—÷н—÷стерств —÷ в—÷домств перед ƒержказначейством за використанн€ бюджетних кошт—÷в;

- розробити —÷ зд—÷йснити програму реструктуризац—÷—„ мереж—÷ вс—÷х бюджетних орган—÷зац—÷й з переведенн€м —„х в—÷д системи повного утриманн€ за рахунок бюджету до системи зм—÷шано—„ або повно—„ комерц—÷йно—„ д—÷€льност—÷ на основ—÷ закр—÷пленого за ними майна —÷ майнових прав з введенн€м часткових державних дотац—÷й або оплатою державних замовлень з бюджету по видах д—÷€льност—÷, що мають особливе соц—÷альне значенн€, чи послугах, €к—÷ надаютьс€ соц—÷ально незахищеним верствам населенн€;

- запровадити пор€док виплати заборгованост—÷ —÷з зароб—÷тно—„ плати з м—÷iевих бюджет—÷в у рахунок недо—„мки з податку на додану варт—÷сть —÷ з акцизного збору;

- ввести пор€док, зг—÷дно з €ким зароб—÷тну плату прац—÷вникам бюджетних орган—÷зац—÷й платити безпосередньо з рахунк—÷в ƒержказначейства на —„х особист—÷ рахунки в банк—÷вських установах, обминаючи рахунки бюджетних орган—÷зац—÷й;

  • спр€мувати кошти в—÷д грошово—„ приватизац—÷—„ на погашенн€ заборгованост—÷ —÷з зароб—÷тно—„ плати в бюджетн—÷й сфер—÷.

“аким чином, заборгован—÷сть по зароб—÷тн—÷й плат—÷ €к нове дл€ соц—÷ально-економ—÷чного стану ”кра—„ни €вище виникло ще у 1992 роц—÷, а з 1995 року заборгован—÷сть по зароб—÷тн—÷й плат—÷ та соц—÷альних виплатах набува—‘ хрон—÷чного характеру. якщо по бюджетних орган—÷зац—÷€х ”кра—„ни час в—÷д часу мають м—÷iе коливанн€ в обс€гах заборгованост—÷ по оплат—÷ прац—÷, повтјў€зан—÷ з тим, що ур€д зд—÷йсню—‘ частков—÷ перерахуванн€ в бюджетну сферу, то заборгован—÷сть у небюджетн—÷й сфер—÷ ма—‘ стаб—÷льний характер зростанн€. «б—÷льшу—‘тьс€ тривал—÷сть невиплат зароб—÷тно—„ плати, пенс—÷й, стипенд—÷й та —÷нших соц—÷альних виплат в ц—÷лому по ”кра—„н—÷.

ѕроблема несво—‘часно—„ виплати зароб—÷тно—„ плати та —÷нших соц—÷альних виплат —‘ комплексною —÷ —„—„ необх—÷дно розгл€дати в безпосередньому звтјў€зку з проблемою плат—÷жно—„ кризи, €ка охопила вс—÷ галуз—÷ економ—÷ки, —÷ вир—÷шувати на основ—÷ застосуванн€ орган—÷зац—÷йних, економ—÷чних —÷ правових механ—÷зм—÷в.

2.3 ”правл—÷нн€ та обслуговуванн€ державного внутр—÷шнього боргу.


       ¬нутр—÷шн—÷й борг ”кра—„ни швидко зроста—‘, —÷ тому його обслуговуванн€ ста—‘ окремою вагомою статтею бюджетних витрат. «аконом "ѕро ƒержавний бюджет ”кра—„ни на 2001 р—÷ктјЁ передбачено витрати на обслуговуванн€ державного внутр—÷шнього боргу в сум—÷ 1,536 млрд. гривень.

Ќа 2001 р—÷к встановлено граничний розм—÷р державного внутр—÷шнього боргу ”кра—„ни в сум—÷ 25,711 млрд.гривень (без урахуванн€ поточно—„ заборгованост—÷ —÷з зарплат, пенс—÷й тощо), що становитиме майже 77% р—÷чних доход—÷в бюджету. ќбслуговуванн€ й погашенн€ цього боргу в найближч—÷ роки буде найважлив—÷шою статтею витрат державного бюджету.

¬ економ—÷чн—÷й л—÷тератур—÷ кра—„н «аходу побуту—‘ одностайна думка, що загрозу економ—÷ц—÷ становить не ст—÷льки сам по соб—÷ державний борг €к такий, особливо €кщо в—÷н не в—÷дхил€—‘тьс€ за сво—„ми параметрами в—÷д узагальнюючих об—‘мних макроеконом—÷чних показник—÷в, ск—÷льки зростанн€ суми виплат процент—÷в по державним позикам, особливо €кщо вони прострочен—÷. [30, c.42]

¬иплати процент—÷в по позикам пос—÷дають одне з перших м—÷iь серед витрат державних бюджет—÷в. “ак, наприклад, в —Ўј на виплату процент—÷в по державному боргу в 1995 роц—÷ було вид—÷лено в федеральному бюджет—÷ 232 175 млн. долар—÷в. ÷е четверта за величиною (п—÷сл€ асигнувань на соц—÷альне забезпеченн€, медичне обслуговуванн€ та нац—÷ональну оборону) статт€ витрат в федеральному бюджет—÷ —Ўј.

       ћ—÷н—÷м—÷зац—÷€ вартост—÷ обслуговуванн€ державного боргу —‘ стратег—÷чним завданн€м управл—÷нн€ державним боргом, а в б—÷льш широкому розум—÷нн—÷ - вс—÷—‘—„ бюджетно-податково—„ пол—÷тики. ÷е завданн€ погоджу—‘тьс€ не лише з чисто ф—÷скальними —÷нтересами, але —÷ з потребами стимулюванн€ —÷нвестиц—÷йно—„ активност—÷, а також з довгостроковим покращенн€м добробуту населенн€, адже економ—÷€ поточних витрат на обслуговуванн€ боргу знижу—‘ податковий т€гар дл€ майбутн—÷х покол—÷нь.

       ѕ—÷д управл—÷нн€м державним внутр—÷шн—÷м боргом необх—÷дно розум—÷ти сукупн—÷сть державних заход—÷в, що повтјў€зан—÷ з випуском та погашенн€м державних боргових зобовтјў€зань, визначенн€м ставок процент—÷в та виплатою доходу по державним ц—÷нним паперам, проведенн€м конверс—÷й та консол—÷дац—÷й, встановленн€м л—÷м—÷ту боргу, п—÷дтриманн€м курсу державних зобовтјў€зань, визначенн€м умов —÷ випуску нових державних ц—÷нних папер—÷в.

       ≈м—÷тенти обл—÷гац—÷й (центральний ур€д, ур€д автоном—÷—„ та м—÷iев—÷ органи "ади) в процес—÷ управл—÷нн€ державним внутр—÷шн—÷м боргом прагнуть п—÷дтримувати курс державних ц—÷нних папер—÷в —÷ отримувати ф—÷нансов—÷ ресурси в позичку п—÷д пор—÷вн€но нижч—÷ проценти.

       ”р€ди вс—÷х р—÷вн—÷в при управл—÷нн—÷ боргом ставл€ть завданн€ дос€гненн€ оптимально—„ структури боргу з точки зору вартост—÷ та строк—÷в погашенн€ обл—÷гац—÷йних сертиф—÷кат—÷в. ѕрагнуть дотримуватись "золотого правилатјЁ державних ф—÷нанс—÷в: зб—÷льшенн€ довгострокових позик при скороченн—÷ питомо—„ ваги короткострокових позик.

ќбслуговуванн€ боргу - це комплекс заход—÷в з погашенн€ позик, виплати процент—÷в за ними, уточненн€ —÷ зм—÷ни умов погашенн€ випущених позик. ќбслуговуванн€м внутр—÷шнього боргу займаютьс€, звичайно, ем—÷с—÷йн—÷ банки кра—„н, €к—÷ виступають ф—÷нансовими агентами казначейства або ћ—÷н—÷стерства ф—÷нанс—÷в.

       ћ—÷н—÷м—÷зац—÷€ поточно—„ вартост—÷ обслуговуванн€ боргу передбача—‘, що дох—÷дн—÷сть €к—÷сно однор—÷дних зобовтјў€зань не повинна значно в—÷др—÷зн€тись. якщо €кийсь ц—÷нний пап—÷р забезпечу—‘ в—÷дносну економ—÷ю дл€ бюджету, то потр—÷бно розширювати його ем—÷с—÷ю, наприклад, шл€хом дорозм—÷щенн€ —÷, навпаки, виключати —÷з об—÷гу невиг—÷дн—÷ випуски. ƒане правило повинно розповсюджуватись €к на внутр—÷шн—÷, так —÷ на зовн—÷шн—÷ обл—÷гац—÷—„.

       ќкр—÷м чисто ф—÷нансових ц—÷лей управл—÷нн€ внутр—÷шн—÷м боргом ма—‘ пересл—÷дувати також ц—÷л—÷ забезпеченн€ економ—÷чного зростанн€, стимулюванн€ —÷нвестиц—÷йного процесу, протид—÷€ти втеч—÷ кап—÷тал—÷в за кордон. якщо внутр—÷шн—÷й державний борг становить надто великий процент в—÷дносно ¬¬ѕ, то ц—÷лком зрозум—÷лий той значний негативний вплив цього боргу на динам—÷ку економ—÷чного розвитку кра—„ни.

       ”правл—÷нн€ державним боргом включа—‘ сл—÷дуюч—÷ заходи:

  • ефективне використанн€ кошт—÷в запозиченн€;
  • пошук кошт—÷в дл€ виплати боргу;
  • нейтрал—÷зац—÷€ негативних насл—÷дк—÷в державного боргу.

ћетодами управл—÷нн€ державним боргом —‘ конверс—÷€, реф—÷нансуванн€ або консол—÷дац—÷€, ун—÷ф—÷кац—÷€, обм—÷н обл—÷гац—÷й за регресивним сп—÷вв—÷дношенн€м, в—÷дстроченн€ погашенн€ —÷ анулюванн€ позики.

ѕ—÷д конверс—÷—‘ю розум—÷ють зм—÷ну дох—÷дност—÷ позики. « ц—÷ллю зниженн€ витрат по управл—÷нню державним боргом держава часто знижу—‘ розм—÷р процент—÷в, що виплачуютьс€ по позиках. јле не виключена також можлив—÷сть п—÷двищенн€ дох—÷дност—÷ державних ц—÷нних папер—÷в дл€ кредитор—÷в. “ака операц—÷€ була проведена, наприклад, в 1990 роц—÷ в колишньому —–—–, коли дох—÷дн—÷сть обл—÷гац—÷й 3% виграшно—„ позики була зб—÷льшена до 9%, а дох—÷дн—÷сть казначейських зобовтјў€зань - з 5 до 10%. [30, c.152]

       –∆сну—‘ дек—÷лька метод—÷в проведенн€ конверс—÷й, головними з €ких —‘ конверс—÷—„ примусов—÷, добров—÷льн—÷ —÷ факультативн—÷. ѕри примусов—÷й конверс—÷—„ кредитор зобовтјў€заний обм—÷н€ти обл—÷гац—÷—„ старо—„ позики на обл—÷гац—÷—„ ново—„ з пониженою ставкою процент—÷в. ѕри добров—÷льн—÷й конверс—÷—„ кредитор ма—‘ право погодитись на нов—÷ умови або одержати дану в борг держав—÷ суму, при факультативн—÷й - погодитись або в—÷дмовитись в—÷д зм—÷ни умов позики. ўоб зац—÷кавити "асник—÷в обл—÷гац—÷й в конверс—÷—„, держава звичайно нада—‘ п—÷льги по нових позиках: казначейство може обм—÷н€ти обл—÷гац—÷—„ короткострокових —÷ середньострокових позик, €к—÷ п—÷дл€гають оплат—÷, на обл—÷гац—÷—„ "до запитанн€тјЁ або на довгостроков—÷. ƒержава також вправ—÷ випустити нову довгострокову позику на б—÷льш виг—÷дних умовах —÷ реал—÷зувати —„—„ на грошовому ринку, направл€ючи виручен—÷ суми на викуп обл—÷гац—÷й короткострокових позик.  онверс—÷€ державних позик зд—÷йсню—‘тьс€ при надлишку позичкового кап—÷талу. ѕри конверс—÷—„ знижу—‘тьс€ середн€ норма дох—÷дност—÷, в результат—÷ чого курси обл—÷гац—÷й п—÷двищуютьс€, що зб—÷льшу—‘ доходи "асник—÷в обл—÷гац—÷й.

 онверс—÷—„ використовують в умовах державного боргу, €кий хрон—÷чно зроста—‘, але вони недостатньо ефективн—÷. Ѕюджетна економ—÷€ в—÷д конверс—÷—„ невелика: в звтјў€зку з новими деф—÷цитами вона, €к правило, поглина—‘тьс€ приростом державного боргу —÷ значним зб—÷льшенн€м ставок процент—÷в по позиках, €к—÷ знову випускаютьс€.

ќдним з метод—÷в управл—÷нн€ державним внутр—÷шн—÷м боргом в кра—„нах з розвинутою ринковою економ—÷кою —‘ реф—÷нансуванн€ або €к його ще називають консол—÷дац—÷€ державного боргу. [18, c.44] «д—÷йснюючи реф—÷нансуванн€ державного боргу, ур€ди пересл—÷дують мету скороченн€ короткострокового боргу й зам—÷ни певно—„ його частини на довгостроковий борг. ѕерший спос—÷б реф—÷нансуванн€ пол€га—‘ в тому, що ћ—÷н—÷стерство ф—÷нанс—÷в зд—÷йсню—‘ обм—÷н обл—÷гац—÷й державно—„ позики, строки €ких пройшли (або обл—÷гац—÷й, що погашаютьс€ за предтјў€вленн€м) на знову ем—÷тован—÷ обл—÷гац—÷—„ довгостроков—÷. ƒругий спос—÷б передбача—‘ ситуац—÷ю, коли ћ—÷н—÷стерство ф—÷нанс—÷в зд—÷йсню—‘ аналог—÷чний обм—÷н чи зам—÷ну обл—÷гац—÷й достроково. “рет—÷й спос—÷б реф—÷нансуванн€ державного внутр—÷шнього боргу передбача—‘ ситуац—÷ю, коли ћ—÷н—÷стерство ф—÷нанс—÷в прода—‘ довгостроков—÷ обл—÷гац—÷—„ —÷ на отриману суму випуска—‘ короткостроков—÷.

”н—÷ф—÷кац—÷€ державних позик, €к правило, проводитьс€ разом з консол—÷дац—÷—‘ю, але може бути проведена —÷ без не—„. ”н—÷ф—÷кац—÷€ позик - це обтјў—‘днанн€ дек—÷лькох позик в одну, коли обл—÷гац—÷—„ ран—÷ше випущених позик обм—÷нюютьс€ на обл—÷гац—÷—„ ново—„ позики. “акий зах—÷д передбача—‘ зменшенн€ к—÷лькост—÷ вид—÷в ц—÷нних папер—÷в, що спрощу—‘ роботу —÷ скорочу—‘ витрати держави по систем—÷ державного кредиту.

¬ виключних випадках ур€д може провести обм—÷н обл—÷гац—÷й за регресивним сп—÷вв—÷дношенн€м, тобто коли дек—÷лька ран—÷ше випущених прир—÷вню—‘тьс€ до одн—÷—‘—„ ново—„ обл—÷гац—÷—„. Ќаприклад, такий обм—÷н було проведено в п—÷сл€во—‘нний пер—÷од з ц—÷ллю вилученн€ —÷з об—÷гу обл—÷гац—÷й позик во—‘нного часу. ќбм—÷н обл—÷гац—÷й по регресивному сп—÷вв—÷дношенню позбавл€—‘ державу в—÷д необх—÷дност—÷ виплачувати проценти —÷ погашенн€ в повноц—÷нних грошах по обл—÷гац—÷€х, €к—÷ продавались державою за обезц—÷нену валюту во—‘нних рок—÷в.

¬—÷дстроченн€ погашенн€ позики або вс—÷х ран—÷ше випущених позик проводитьс€, €к правило, коли подальший активний розвиток операц—÷й по випуску нових позик не ма—‘ ф—÷нансово—„ ефективност—÷ дл€ держави. ÷е виника—‘ тод—÷, коли держава вже випустила дуже багато позик —÷ умови —„х ем—÷с—÷—„ не були достатньо виг—÷дними дл€ держави. ¬ таких випадках б—÷льша частина надходжень в—÷д реал—÷зац—÷—„ обл—÷гац—÷й нових позик направл€—‘тьс€ на виплату процент—÷в —÷ погашенн€ по ран—÷ше випущених позиках. “ому ур€д обтјў€вл€—‘ про в—÷дстрочку погашенн€ позик, €ке в—÷др—÷зн€—‘тьс€ в—÷д консол—÷дац—÷—„ тим, що при в—÷дстроченн—÷ не лише в—÷дсуваютьс€ строки погашенн€, але —÷ припин€—‘тьс€ виплата доход—÷в. ѕ—÷д час консол—÷дац—÷—„ позик "асники обл—÷гац—÷й продовжують одержувати по них св—÷й дох—÷д.

ѕ—÷д анулюванн€м державного боргу розум—÷ють заходи, в результат—÷ €ких держава повн—÷стю в—÷дмовл€—‘тьс€ в—÷д зобовтјў€зань по випущених позиках (внутр—÷шн—÷х, зовн—÷шн—÷х або по всьому державному боргу). јнулюванн€ ц—÷нних папер—÷в держави може проводитись по двох причинах. ѕо-перше, анулюванн€ державного боргу обтјў€вл€—‘тьс€ у випадку ф—÷нансово—„ неспроможност—÷ держави, тобто —„—„ банкрутства. ѕо-друге, анулюванн€ заборгованост—÷ може бути насл—÷дком приходу до "ади нових пол—÷тичних сил, €к—÷ по певним причинам в—÷дмовл€ютьс€ визнати ф—÷нансов—÷ зобовтјў€занн€ попередньо—„ "ади. “ак, в с—÷чн—÷ 1918 року ур€д –—‘—– анулював вс—÷ дореволюц—÷йн—÷ —÷ зовн—÷шн—÷ позики. ¬—÷дмова в—÷д борг—÷в вважа—‘тьс€ нерозумним заходом, так €к п—÷дрива—‘ репутац—÷ю держави. ¬ майбутньому вона вже не зможе розраховувати на одержанн€ кредит—÷в.

¬ р€д—÷ кра—„н до управл—÷нн€ державним боргом в—÷днос€тьс€ —÷ спроби обмежити його зростанн€ шл€хом встановленн€ л—÷м—÷ту (стел—÷). ¬ —Ўј до першо—„ св—÷тово—„ в—÷йни конгрес приймав р—÷шенн€ про кожен додатковий випуск —÷ розм—÷щенн€ обл—÷гац—÷й позики. ¬ 1917 роц—÷ зд—÷йснено перех—÷д до практики встановленн€ його стел—÷. [16, c.48]

Ћ—÷м—÷т державного боргу п—÷дл€га—‘ вимушеному частому перегл€ду. “ак, в 60- т—÷ роки конгрес —Ўј приймав 13 акт—÷в про п—÷дн€тт€ цього л—÷м—÷ту, в 70 - т—÷ роки - ще 18 акт—÷в. ¬ 1980-1987 роках р—÷шенн€ про п—÷двищенн€ л—÷м—÷ту боргу приймались в—÷д 2 до 4 раз—÷в в р—÷к. ¬ р€д—÷ випадк—÷в казначейство —Ўј в—÷дкладало проведенн€ аукц—÷он—÷в по розм—÷щенню вексел—÷в —÷ зупин€ло —„х продаж —÷ —÷нших обл—÷гац—÷й до чергового п—÷двищенн€ л—÷м—÷ту боргу. [16, c.59]

       ¬ —Ўј набува—‘ сили тенденц—÷€ до посиленн€ регулюванн€ м—÷iевого боргу. “ак, ще в 1975 роц—÷ п—÷д впливом негативних насл—÷дк—÷в ф—÷нансово—„ кризи м. Ќью-…орка на федеральному р—÷вн—÷ було засноване ”правл—÷нн€ по в—÷дпрацюванню правил по операц—÷€х з мун—÷ципальними ц—÷нними паперами. Ќа це в—÷домство були покладен—÷ завданн€ регулюванн€ ринку мун—÷ципальних обл—÷гац—÷й, ре—‘страц—÷€ ус—÷х д—÷лер—÷в та брокер—÷в, заснуванн€ системи квал—÷ф—÷кац—÷йних екзамен—÷в дл€ профес—÷онал—÷в, що оперують на ринку м—÷iевих ц—÷нних папер—÷в.

       ¬ 1975 роц—÷ було засноване в —Ўј ”правл—÷нн€ по в—÷дпрацюванню в—÷дпов—÷дних правил операц—÷й з мун—÷ципальними ц—÷нними паперами. Ќа це ”правл—÷нн€ було покладене завданн€ регулюванн€ ринку мун—÷ципальних обл—÷гац—÷й, ре—‘струванн€ ус—÷х д—÷лер—÷в та брокер—÷в, встановленн€ пор€дку проведенн€ квал—÷ф—÷кац—÷йних екзамен—÷в дл€ ус—÷х тих, хто причетний до зд—÷йсненн€ операц—÷й на ринку ц—÷нних папер—÷в.

¬ —÷нших кра—„нах (‘ранц—÷€, ¬еликобритан—÷€) обмежень на абсолютний розм—÷р боргу нема, головним —‘ показник приросту його за р—÷к, тобто р—÷зниц€ м—÷ж сумою випущених —÷ погашених в даному роц—÷ позик; при цьому вказаний прир—÷ст не може перевищувати обтјў—‘му передбачених в даному роц—÷ асигнувань на кап—÷тальн—÷ вкладенн€ в федеральному бюджет—÷ —÷ бюджет—÷ земель.

¬ кра—„нах з розвиненою ринковою економ—÷кою операц—÷—„, що повтјў€зан—÷ з обслуговуванн€м державного боргу, а саме п—÷дготовку документ—÷в, необх—÷дних дл€ продажу нових випуск—÷в державних ц—÷нних папер—÷в, вивченн€ контјўюнктури на ринку позичкових кап—÷тал—÷в, розм—÷щенн€ позик серед кредитор—÷в, виплату —÷ нарахуванн€ процент—÷в зд—÷йснюють спец—÷альн—÷ п—÷дрозд—÷ли м—÷н—÷стерства ф—÷нанс—÷в (в —Ўј - спец—÷альн—÷ бюро державного боргу м—÷н—÷стерства ф—÷нанс—÷в, в јнгл—÷—„ - особливий в—÷дд—÷л м—÷н—÷стерства ф—÷нанс—÷в —÷ т. д.)

‘едеральна резервна —истема (‘–—) виступа—‘ €к ф—÷нансовий агент та депозитар—÷й дл€ ћ—÷н—÷стерства ф—÷нанс—÷в —Ўј —÷ викону—‘ в такий спос—÷б вс—÷ поточн—÷ операц—÷—„, що повтјў€зан—÷ з функц—÷онуванн€м боргу.

       ѕитанн€ регулюванн€ —÷ в—÷дпов—÷дно управл—÷нн€ державним боргом з боку ‘–— розгл€даютьс€ п—÷д кутом зору "асного становища центрального банку на ф—÷нансовому ринку. «а визначенн€м теоретик—÷в та практик—÷в ‘–—, управл—÷нн€ трильйонним державним боргом, €кий до того ж ще й пост—÷йно зроста—‘, завданн€ досить складне. якщо вз€ти до уваги процентне сп—÷вв—÷дношенн€ державного боргу —Ўј в—÷дносно ¬¬ѕ, то стане зрозум—÷лим €кий сутт—‘вий вплив справл€—‘ державний кредит —÷ державний борг зокрема на економ—÷ку кра—„ни. якщо мова йде про —Ўј, €к—÷ —‘ сво—‘р—÷дним локомотивом св—÷тово—„ економ—÷ки, то ста—‘ очевидним вплив державного боргу ц—÷—‘—„ кра—„ни - а це близько 5 трильйон—÷в долар—÷в - на все св—÷тове господарство. [23, c.35]

¬ кра—„нах з розвинутою економ—÷кою державн—÷ позики розм—÷щуютьс€ ур€дом на ринку позичкового кап—÷талу двома способами: в пор€дку п—÷дписки або при допомоз—÷ банк—÷в. ѕерший спос—÷б мало розповсюджений: п—÷дписка розт€гу—‘тьс€ на довгий час, —„—„ сума нев—÷дома, виникають додатков—÷ затрати на утриманн€ апарату службовц—÷в. “ому обл—÷гац—÷—„, призначен—÷ дл€ реал—÷зац—÷—„ основно—„ суми позики, звичайно розм—÷щуютьс€ через банки, а дл€ моб—÷л—÷зац—÷—„ заощаджень населенн€ - через ощадн—÷ каси (банки) —÷ податков—÷ управл—÷нн€. Ќаприклад, в ¬еликобритан—÷—„ м—÷iев—÷ ощадн—÷ банки —÷ ощадн—÷ каси при поштових в—÷дд—÷ленн€х реал—÷зують ощадн—÷ бони —÷ ощадн—÷ сертиф—÷кати. ¬ —Ўј операц—÷—„ по розм—÷щенню державних позик безпосередньо вход€ть в компетенц—÷ю федеральних резервних банк—÷в. «начна частина обл—÷гац—÷й закупову—‘тьс€ —÷ комерц—÷йними банками €к дл€ "асного портфел€ так —÷ дл€ перепродажу.

ќстанн—÷м часом при розм—÷щенн—÷ державних обл—÷гац—÷й в кра—„нах з розвинутими ринковими в—÷дносинами використовуютьс€ аукц—÷они. “ак, р—÷ст державного боргу —÷ вимоги еластичност—÷ на ринку державних обл—÷гац—÷й в —Ўј привели до в—÷дмови в—÷д попередньо—„ пол—÷тики —÷ в 1971 роц—÷ була введена аукц—÷онна форма первинного розм—÷щенн€ обл—÷гац—÷й по купонних сер—÷€х.

¬ажливу роль в управл—÷нн—÷ державним боргом в—÷д—÷гра—‘ вторинний ринок державних обл—÷гац—÷й, де обертаютьс€ ц—÷нн—÷ папери попередн—÷х випуск—÷в. ÷—÷ операц—÷—„ виконують д—÷лери, в число €ких вход€ть —÷ банки.

¬ управл—÷нн—÷ державним внутр—÷шн—÷м боргом велику роль в—÷д—÷гра—‘ орган—÷зац—÷€ та система обл—÷ку державних обл—÷гац—÷й. ƒл€ цього використовуютьс€ комптјўютеризован—÷ системи рахунк—÷в дл€ —÷ндив—÷дуальних ос—÷б та недепозитних —÷нститут—÷в. ќбидв—÷ системи мають служити мет—÷ вдосконаленн€ бухгалтерсько—„ банк—÷всько—„ технолог—÷—„.

 л—÷—‘нти комерц—÷йних банк—÷в та —÷нших депозитних установ в—÷дкривають сво—„ комптјўютеризован—÷ рахунки по угодах з ц—÷нними паперами, комерц—÷йн—÷ банки й депозитн—÷ установи, в свою чергу, в—÷дкривають так—÷ ж рахунки в центральному банку. „ерез систему комптјўютерних рахунк—÷в зд—÷йсню—‘тьс€ переказ кошт—÷в по угодах куп—÷вл—÷-продажу, погашень сум та виплата процент—÷в та доход—÷в по обл—÷гац—÷€х. ‘ункц—÷онуванн€ системи комптјўютерних рахунк—÷в комерц—÷йних банк—÷в довело високу над—÷йн—÷сть цих рахунк—÷в.        

    ¬ такий спос—÷б державн—÷ обл—÷гац—÷—„ €к ф—÷зичний р—÷зновид ц—÷нних папер—÷в зам—÷нюютьс€ системою комптјўютеризованих рахунк—÷в. ƒо реч—÷, укра—„нськ—÷ державн—÷ ц—÷нн—÷ папери також до останнього часу заносилис€ на комптјўютеризован—÷ рахунки. “ака форма обл—÷ку й управл—÷нн€ державним боргом в ”кра—„н—÷ в—÷дпов—÷да—‘, звичайно, св—÷тов—÷й практиц—÷, оск—÷льки п—÷двищу—‘ ефективн—÷сть та л—÷кв—÷дн—÷сть ринку державних ц—÷нних папер—÷в. ѕроте, €кщо мова йде про державн—÷ обл—÷гац—÷—„, розрахован—÷ не на —÷нституц—÷йних —÷нвестор—÷в, у вс€кому раз—÷ в ”кра—„н—÷; така форма обл—÷ку не звична, а отже мало придатна.

¬ажливою —‘ сфера управл—÷нн€ державним боргом, звтјў€зана з визначенн€м умов —÷ випуском нових позик. ѕри визначенн—÷ умов ем—÷с—÷—„ позик, головними з €ких —‘ р—÷вень дох—÷дност—÷ ц—÷нних папер—÷в дл€ кредитор—÷в, строк д—÷—„ позик, спос—÷б виплати доход—÷в, держава повинна керуватись не лише —÷нтересами дос€гненн€ максимально—„ ф—÷нансово—„ ефективност—÷ позик, але —÷ враховувати реальну контјўюнктуру на ф—÷нансовому ринку. ”сп—÷х нових позик може бути забезпечений лише в тому випадку, €кщо правильно врахований реальний стан в економ—÷ц—÷, стан грошового обороту, р—÷вень дох—÷дност—÷ —÷ терм—÷н д—÷ючих позик, п—÷льги, €к—÷ надаютьс€ кредиторам —÷ багато —÷нших фактор—÷в. ќперац—÷—„ по управл—÷нню державним боргом в р€д—÷ кра—„н з розвинутими ринковими в—÷дносинами т—÷сно повтјў€зан—÷ з касовим виконанн€м бюджету —÷ виконуютьс€ звичайно ем—÷с—÷йними банками. ÷—÷ банки беруть участь в випуску позик, виплат—÷ процент—÷в по них (оплачують обл—÷гац—÷—„, €к—÷ виграли по виграшних позиках —÷ проценти по процентних позиках), а також провод€ть оплату обл—÷гац—÷й, €к—÷ п—÷дл€гають викупу. „асто суми виплачую—‘мих процент—÷в по державному боргу перевищують суми його чистого приросту.

”правл—÷нн€ внутр—÷шн—÷м державним боргом в кра—„нах з розвинутим ринком т—÷сно повтјў€зане з операц—÷€ми центральних банк—÷в по проведенню в—÷дпов—÷дно—„ монетарно—„ пол—÷тики. як в—÷домо, —÷нструментами та засобами зд—÷йсненн€ грошово—„ пол—÷тики в цих кра—„нах —‘, так зван—÷, обовтјў€зков—÷ резервн—÷ виплати, ман—÷пулюванн€ центральним банком дисконтною ставкою та операц—÷—„ центрального банку на в—÷дкритому ринку.

ѕерший —÷нструмент - резервн—÷ вимоги передбача—‘, €к пише американський економ—÷ст ѕ. —амуельсон, "резерви, що встановлен—÷ законом на рахунку в сво—‘му окружному федеральному резервному банкутјЁ.

"–езерви, передбачен—÷ закономтјЁ (ѕ.—амуельсон) —‘ досить сильним —÷нструментом грошово—„ пол—÷тики, €кий використову—‘тьс€ дл€ зм—÷ни темп—÷в економ—÷чного зростанн€. „ерез механ—÷зм п—÷двищенн€ або зниженн€ норми резервних вимог центральний банк контролю—‘ д—÷€льн—÷сть банк—÷в. “оркаючись сво—‘—„ кра—„ни ѕ. —амуельсон стверджу—‘, що передбачен—÷ законом резервн—÷ вимоги "—тановл€ть важливу частину того механ—÷зму, за допомогою €кого ‘едеральна резервна рада контролю—‘ банк—÷вськ—÷ грош—÷.тјЁ

Ќаступний —÷нструмент грошово—„ пол—÷тики - дисконтна ставка. ѕ—÷двищенн€ або зниженн€ —„—„ центральним банком по короткострокових позичках справл€—‘ вплив на рух м—÷жнародних поток—÷в кап—÷талу, а отже на плат—÷жний баланс —÷ курс нац—÷онально—„ валюти. ƒисконтна ставка не такий сильнод—÷ючий зас—÷б €к "резервн—÷ вимогитјЁ дл€ зд—÷йсненн€ впливу на економ—÷чну контјўюнктуру.

ќперац—÷—„ з державними ц—÷нними паперами на в—÷дкритому ринку - трет—÷й —÷нструмент грошово—„ пол—÷тики, найб—÷льш гнучкий, придатний дл€ "тонко—„ наладкитјЁ ринково—„ контјўюнктури зас—÷б. «а допомогою операц—÷й на в—÷дкритому ринку можна пор—÷вн€но в короткий в—÷др—÷зок часу дос€гти значних зм—÷н в динам—÷ц—÷ економ—÷чного зростанн€ без певних руйн—÷вних насл—÷дк—÷в, €к це могло б мати м—÷iе за умов п—÷двищенн€ чи зниженн€ процента по строкових депозитах (депозитах до запитанн€), а ще б—÷льше за умов зм—÷н норми резервних вимог.

’оча в ц—÷лому метою грошово—„ пол—÷тики, а отже застосуванн€ ф—÷нансових —÷нструмент—÷в —„—„ зд—÷йсненн€ —‘ регулюванн€ грошей, що знаход€тьс€ в об—÷гу, динам—÷ки ц—÷н, вона одночасно орган—÷чно повтјў€зана з управл—÷нн€м внутр—÷шн—÷м державним боргом. ѕри проведенн—÷ грошово—„ пол—÷тики в—÷дбува—‘тьс€ по—‘днанн€ управл—÷нн€ державним боргом та в—÷дпов—÷дальност—÷ за стан грошового об—÷гу. ”правл—÷нн€ державним боргом повинне, в свою чергу, задовольн€ти вимоги регулюванн€ грошового об—÷гу.

¬ ”кра—„н—÷ лише в—÷дпрацьову—‘тьс€ механ—÷зм управл—÷нн€ державним внутр—÷шн—÷м боргом, при цьому становленн€ цього механ—÷зму та в—÷дпрацюванн€ —÷нструмент—÷в регулюванн€ боргу в—÷дбува—‘тьс€ паралельно з формуванн€м ринково—„ ф—÷нансово—„ —÷нфраструктури.

”правл—÷нн€ державним внутр—÷шн—÷м боргом в ”кра—„н—÷ зд—÷йсню—‘ ћ—÷н—÷стерство ф—÷нанс—÷в у пор€дку, погодженому з Ќац—÷ональним банком. Ќац—÷ональний банк ”кра—„ни, €к безпосередн—÷й учасник ринку державних ц—÷нних папер—÷в викону—‘ обовтјў€зки: генерального агента ћ—÷н—÷стерства ф—÷нанс—÷в ”кра—„ни з обслуговуванн€ розм—÷щенн€ ќ¬ƒѕ та проведенн€ платеж—÷в за ними; контролюючого органу; депозитар—÷ю за обл—÷гац—÷€ми внутр—÷шньо—„ державно—„ позики, що випущен—÷ у вигл€д—÷ запис—÷в на рахунках у систем—÷ електоронного об—÷гу ц—÷нних папер—÷в; д—÷лера на вторинному ринку.

Ќац—÷ональний банк ”кра—„ни викону—‘ на п—÷дстав—÷ договору з ћ—÷н—÷стерством ф—÷нанс—÷в також функц—÷—„ генерального агента з обслуговуванн€ випуску ќ¬ƒѕ та проведенн€ платеж—÷в за ними. ЌЅ” також орган—÷зову—‘ продаж ќ¬ƒѕ на первинному ринку, €кий може проводитись у формах аукц—÷ону з оголошенн€м та без оголошенн€ обс€гу ќ¬ƒѕ, що виставлен—÷ на продаж, а також продажу з оголошенн€м та без оголошенн€ обс€гу реал—÷зац—÷—„ обл—÷гац—÷й за ф—÷ксованими ц—÷нами, €к—÷ встановилис€ на попередньому аукц—÷он—÷. ѕроведенн€ аукц—÷он—÷в без попереднього оголошенн€ обс€г—÷в ем—÷с—÷—„ ќ¬ƒѕ не да—‘ змоги —÷нвесторам визначити стратег—÷ю —÷ структуру вкладенн€ кошт—÷в —÷ спри€—‘ непрозорост—÷ ринку.

ѕокупц€ми державних зобовтјў€зань на торгах, €к—÷ провод€тьс€ Ќац—÷ональним банком ”кра—„ни —‘ комерц—÷йн—÷ банки, —„х ф—÷л—÷—„ та небанк—÷вськ—÷ ф—÷нансов—÷ установи.

¬ ”кра—„н—÷ система оформленн€ та розм—÷щенн€ випуску ќ¬ƒѕ сл—÷дуюча.

≈м—÷ту—‘ обл—÷гац—÷—„ внутр—÷шньо—„ державно—„ позики ћ—÷н—÷стерство ф—÷нанс—÷в ”кра—„ни. √арантом сво—‘часност—÷ погашенн€ державних обл—÷гац—÷й в—÷д —÷мен—÷  аб—÷нету ћ—÷н—÷стр—÷в ”кра—„ни також виступа—‘ ћ—÷н—÷стерство ф—÷нанс—÷в. √енеральним агентом по розм—÷щенню та обл—÷ку прав "асност—÷ на обл—÷гац—÷—„ —‘ Ќац—÷ональний банк ”кра—„ни. ” ньому збер—÷га—‘тьс€ глобальний сертиф—÷кат на весь випуск, ним же через комерц—÷йн—÷ банки зд—÷йсню—‘тьс€ обслуговуванн€ випуску. ≈м—÷с—÷€ визна—‘тьс€ зд—÷йсненою вже при 20% розм—÷щенн€. ѕричому ЌЅ” може, за спец—÷альною домовлен—÷стю з ћ—÷н—÷стерством ф—÷нанс—÷в ”кра—„ни, скупити ту частину випуску, €ка залишилас€ дл€ подальшого перепродажу.

«агальний обс€г випуску державних ц—÷нних папер—÷в регулю—‘ ¬ерховна –ада ”кра—„ни, характер —÷ умови випуску визначаютьс€  аб—÷нетом ћ—÷н—÷стр—÷в ”кра—„ни за погодженн€м —÷з ЌЅ”.

Ќа даний час ринок державних ц—÷нних папер—÷в в ”кра—„н—÷ ма—‘ недостатню —÷нформац—÷йну забезпечен—÷сть, недостатньо висв—÷тлю—‘тьс€ —÷нформац—÷€ про к—÷льк—÷сть —÷ склад учасник—÷в ринку, про результати угод вторинного ринку. Ќепрозор—÷сть ринку державних ц—÷нних папер—÷в перешкоджа—‘ його повноц—÷нному функц—÷онуванню.

¬ид—÷л€ють наступн—÷ орган—÷зац—÷йн—÷ етапи проведенн€ торг—÷в ќ¬ƒѕ: п—÷дготовчий; формуванн€ та розповсюдженн€ —÷нформац—÷йного пов—÷домленн€ щодо проведенн€ торг—÷в; зд—÷йсненн€ торг—÷в; проведенн€ платеж—÷в за результатами розм—÷щенн€ ќ¬ƒѕ. ћ—÷н—÷стерство ф—÷нанс—÷в ”кра—„ни за погодженн€м —÷з Ќац—÷ональним банком прийма—‘ р—÷шенн€ про час, м—÷iе —÷ форму проведенн€ торг—÷в, обс€г та умови розм—÷щенн€ ќ¬ƒѕ, що пропонуютьс€ на продаж у межах загально—„ суми ем—÷с—÷—„, визначено—„  аб—÷нетом ћ—÷н—÷стр—÷в ”кра—„ни. ƒо початку проведенн€ торг—÷в ћ—÷н—÷стерство ф—÷нанс—÷в нада—‘ Ќац—÷ональному банку погоджене з ним пов—÷домленн€ про —„х проведенн€. ћехан—÷зм проведенн€ торг—÷в державними борговими зобовтјў€занн€ми грунту—‘тьс€ на ч—÷ткому розпод—÷л—÷ повноважень м—÷ж ћ—÷н—÷стерством ф—÷нанс—÷в ”кра—„ни та його генеральним агентом Ќац—÷ональним банком ”кра—„ни. ћ—÷н—÷стерство ф—÷нанс—÷в ”кра—„ни встановлю—‘ ц—÷нов—÷ умови придбанн€ державних боргових зобовтјў€зань, а ЌЅ” орган—÷зову—‘ торги ќ¬ƒѕ —÷ зд—÷йсню—‘ грошов—÷ розрахунки за —„х результатами.

«г—÷дно «акону ”кра—„ни "ѕро Ќац—÷ональну депозитарну систему та особливост—÷ електронного об—÷гу ц—÷нних папер—÷в в ”кра—„н—÷тјЁ обслуговуванн€ об—÷гу державних ц—÷нних папер—÷в, в тому числ—÷ депозитарну д—÷€льн—÷сть щодо цих папер—÷в зд—÷йсню—‘ Ќац—÷ональний банк ”кра—„ни. Ќа спец—÷альних рахунках депозитарного обл—÷ку у депозитар—÷—„ ЌЅ” ведетьс€ обл—÷к прав "асност—÷ на ќ¬ƒѕ окремо щодо кожного учасника в розр—÷з—÷ державних боргових зобовтјў€зань, що перебувають у "асност—÷ Ќац—÷онального банку та "асност—÷ кл—÷—‘нт—÷в. ƒепозитар—÷й ЌЅ” обслугову—‘ розм—÷щенн€, укладанн€ угод куп—÷вл—÷-продажу на вторинному ринку, сплати процент—÷в та погашенн€ ќ¬ƒѕ у систем—÷ електронного об—÷гу ц—÷нних папер—÷в. ƒепозитар—÷й ЌЅ” викону—‘ функц—÷—„: веденн€ рахунк—÷в депозитарного обл—÷ку депонент—÷в, при розм—÷щенн—÷ й об—÷гу ќ¬ƒѕ на б—÷ржовому та позаб—÷ржовому ринку; в—÷дпов—÷дального збер—÷ганн€ ќ¬ƒѕ; проведенн€ розрахунк—÷в з урахуванн€м вимог поставки ц—÷нних папер—÷в проти платежу м—÷ж депонентами - учасниками угод з ќ¬ƒѕ; орган—÷зац—÷—„ грошового кл—÷рингу та перерахуванн€ належних кошт—÷в на в—÷дпов—÷дн—÷ рахунки учасник—÷в ринку ќ¬ƒѕ при зд—÷йсненн—÷ розрахунк—÷в за результатами торг—÷в, а також оплат—÷ доходу та погашенн€ обл—÷гац—÷й. ќбл—÷гац—÷—„ внутр—÷шньо—„ позики, що перебувають у "асност—÷ юридичних —÷ ф—÷зичних ос—÷б можуть бути предметом куп—÷вл—÷-продажу на б—÷ржовому та позаб—÷ржовому ринках.

«д—÷йсненн€ ЌЅ” функц—÷й плат—÷жного агента ћ—÷н—÷стерства ф—÷нанс—÷в у процес—÷ погашенн€ ќ¬ƒѕ —÷ сплати доходу за ними повтјў€зан—÷ —÷з функц—÷онуванн€м депозитар—÷ю.  ошти за ќ¬ƒѕ перераховуютьс€ депонентам, що заре—‘строван—÷ у депозитар—÷—„ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни.

”правл—÷нн€ державним внутр—÷шн—÷м боргом безпосередньо повтјў€зане —÷з управл—÷нн€м грошово-кредитною сферою. ƒо статутно—„ д—÷€льност—÷ ЌЅ” належить виконанн€ функц—÷й д—÷лера на вторинному ринку ќ¬ƒѕ. ÷—÷ функц—÷—„ повтјў€зан—÷ —÷з регулюванн€м обс€г—÷в грошово—„ маси, що знаходитьс€ в об—÷гу. “акий вплив на обс€ги грошово—„ маси зд—÷йсню—‘тьс€ шл€хом укладанн€ угод куп—÷вл—÷-продажу державних зобовтјў€зань на б—÷ржовому та позаб—÷ржовому ринках.

« липн€ 1997 року було законодавчо регламентовано д—÷€льн—÷сть нерезидент—÷в на ринку державних ц—÷нних папер—÷в ”кра—„ни. ќперац—÷—„ з обл—÷гац—÷€ми провод€ть на догов—÷рн—÷й основ—÷ з нерезидентами лише уповноважен—÷ банки-резиденти, €к—÷ уклали в—÷дпов—÷дн—÷ договори з ЌЅ”. “аким чином на п—÷дстав—÷ угоди з уповноваженими банками Ќац—÷ональний банк може обмежувати обс€ги придбанн€ нерезидентами ќ¬ƒѕ.

Ќа початок 1998 року на користь нерезидент—÷в було виплачено 2,9 млрд. гривень у рахунок погашенн€ та обслуговуванн€ ќ¬ƒѕ, в той час €к вкладенн€ —„х за р—÷к становили 0,6 млрд. гривень. “аким чином, 2,3 млрд. гривень було проконвертовано —÷ репатр—÷йовано за кордон.

—тр—÷мке зростанн€ обс€г—÷в боргових зобовтјў€зань ур€ду у 1996-1997 роках при збереженн—÷ високого р—÷вн€ державних витрат та спаду виробництва знижували дов—÷ру до ур€ду з боку кредитор—÷в, а отже призводили до зменшенн€ терм—÷ну залученн€ кошт—÷в —÷ зростанн€ процентних ставок та вартост—÷ обслуговуванн€ боргу. ќсновн—÷ показники функц—÷онуванн€ ринку обл—÷гац—÷—„ внутр—÷шньо—„ державно—„ позики у 1995-1998 роках наведен—÷ в таблиц—÷ 2.7.

¬иплата боргу та процент—÷в за обл—÷гац—÷€ми внутр—÷шньо—„ державно—„ позики пост—÷йно зроста—‘, в 1996 роц—÷ вона склала 15% ус—÷х доход—÷в державного бюджету, а в 1997 роц—÷ вже 23,7% доход—÷в бюджету та 57,8% в—÷д загально—„ суми залучених кошт—÷в —÷з ринку ќ¬ƒѕ. ¬ 1997 роц—÷ витрати на виплату заборгованост—÷ становили б—÷льше половини залучених кошт—÷в. ќсобливо—„ гостроти проблема обслуговуванн€ боргу набула в 1998 роц—÷. ¬идатки по виплат—÷ боргу та процент—÷в за ќ¬ƒѕ у 1998 роц—÷ склали 55,5% доход—÷в державного бюджету, та 121,4% до залучених кошт—÷в, тобто виплати заборгованост—÷ перевищили надходженн€ на 1,555 млрд.гривень. [25, c.23]



“аблиц€ 2.7

–инок обл—÷гац—÷й внутр—÷шньо—„ державно—„ позики ”кра—„ни в 1995-1998 роках


«алучен—÷ кошти (млн.грн.)

≈фективна р—÷чна ставка доходу (%)

¬иплата боргу та процент—÷в (млн.грн)

«алишки заборгованост—÷ (млн.грн)

1995 Q1

0,3

244,9

-

0

1995 Q2

5,0

101,1

62

7

1995 Q3

11,7

85,0

11

21

1995 Q4

13,5

142,0

117

26

1996 Q1

35,4

148,6

242

48

1996 Q2

529,4

125,4

401

741

1996 Q3

881,6

69,1

623

1408

1996 Q4

1141,4

64,7

604

2219

1997 Q1

1946,8

42,9

798

3883

1997 Q2

2414,0

25,4

1447

5485

1997 Q3

2318,3

25,7

1169

7195

1997 Q4

1259,8

40,6

1174

7628

1998 Q1

2137

51,1

2469

8416

1998 Q2

2268,0

65,7

2670

9039

1998 Q3

2821,3

61,8

2325

11189

1998 Q4

48,8

41,8

1366

12630


Ќа к—÷нець 1998 року заборгован—÷сть ур€ду за ќ¬ƒѕ склала 12,63 млрд.гривень. „ист—÷ витрати бюджету в—÷д побудови п—÷рам—÷ди ќ¬ƒѕ за вс—÷ роки —„—„ —÷снуванн€ складають 7,64 млрд.гривень [36, с.21].

Ѕрак попиту на державн—÷ ц—÷нн—÷ папери при на€вност—÷ значних зобовтјў€зань з погашенн€ —„х змусив ур€д застосувати конверс—÷ю ќ¬ƒѕ. ¬ другому п—÷вр—÷чч—÷ 1998 року проводилась конверс—÷€ —÷снуючого портфел€ обл—÷гац—÷й з метою продовженн€ терм—÷ну —„х об—÷гу на пер—÷од в—÷д двох до птјў€ти з половиною рок—÷в —÷з застосуванн€ р—÷зних механ—÷зм—÷в конверс—÷—„ дл€ трьох категор—÷й отримувач—÷в обл—÷гац—÷й: дл€ резидент—÷в, дл€ нерезидент—÷в та Ќац—÷онального банку ”кра—„ни.

¬ ход—÷ першого етапу конверс—÷—„, €ка в—÷дбулас€ в пер—÷од з 27 по 31 серпн€ 1998 року, було зам—÷нено обл—÷гац—÷й на загальну суму 803 млн.гривень. Ќаступним кроком щодо конверс—÷—„ стала зам—÷на обл—÷гац—÷й, €к—÷ належали нерезидентам, в ход—÷ €ко—„ було зам—÷нено короткострокових зобовтјў€зань на суму 1,1 млрд.гривень.

ѕроведена конверс—÷€ дала можлив—÷сть через зам—÷ну обл—÷гац—÷й внутр—÷шньо—„ державно—„ позики продовжити строк поверненн€ залучених кошт—÷в, а також зменшити виплати по обл—÷гац—÷€х в 1998 роц—÷ на загальну суму 1,2 млрд.гривень —÷ в 1999 роц—÷ на 659 млн.гривень «авершенн€ процедур конверс—÷—„ ќ¬ƒѕ дозволило знизити навантаженн€ з обслуговуванн€ —÷ погашенн€ державного боргу.

” конверс—÷—„ дл€ резидент—÷в ”кра—„ни вз€ли участь 16 комерц—÷йних банк—÷в, €к—÷ конвертували ќ¬ƒѕ на 35% в—÷д вс—÷—‘—„ суми обл—÷гац—÷й, €кими волод—÷ли укра—„нськ—÷ банки. ѕроцес конверс—÷—„ ќ¬ƒѕ що перебувають у "асност—÷ ЌЅ” не завершено. ѕропозиц—÷ю ћ—÷н—÷стерства ф—÷нанс—÷в щодо конвертац—÷—„ портфел€ ЌЅ” на 5-100 рок—÷в Ќац—÷ональним банком було в—÷дхилено, в—÷н запропонував випустити нов—÷ ц—÷нн—÷ папери з б—÷льш привабливою дох—÷дн—÷стю та строков—÷стю, що "аштовувала б комерц—÷йн—÷ банки.

«а результатами конверс—÷—„ дл€ нерезидент—÷в було зам—÷нено ќ¬ƒѕ на суму 1,07 млрд.гривень. ќ¬ƒѕ, що належать нерезидентам було конвертовано у 2-р—÷чн—÷ —‘врообл—÷гац—÷—„ з гарантованою валютною дох—÷дн—÷стю 22% р—÷чних. ¬важа—‘мо, що нерезидентам за конверс—÷йними обл—÷гац—÷€ми було запропоновано занадто виг—÷дн—÷ умови, конвертувати ќ¬ƒѕ варто було на тих умовах, на €ких вони купувалис€, забезпечивши —„м дох—÷дн—÷сть у гривн€х, без гарант—÷й валютно—„ дох—÷дност—÷ та конвертац—÷—„ в —‘врообл—÷гац—÷—„.

ѕроведена реструктуризац—÷€ п—÷д—÷рвала дов—÷ру кредитор—÷в до держави та засв—÷дчила неспроможн—÷сть ур€ду виконувати сво—„ зобовтјў€занн€. ¬ ”кра—„н—÷ не створено економ—÷чних передумов дл€ погашенн€ дедал—÷ зростаючих державних борг—÷в.

ќсновними обставинами цього були недол—÷ки в управл—÷нн—÷ та обслуговуванн—÷ державним внутр—÷шн—÷м боргом. –«х умовно можна под—÷лити на проблеми стратег—÷чного управл—÷нн€ та безпосереднього обслуговуванн€ боргу. ƒо проблем стратег—÷чного управл—÷нн€ сл—÷д в—÷днести: необгрунтоване зростанн€ внутр—÷шньо—„ короткотерм—÷ново—„ заборгованост—÷ та видатк—÷в на обслуговуванн€ боргу; за рахунок залучених кошт—÷в ф—÷нансувалис€ неефективн—÷ поточн—÷ видатки бюджету, що призвело до створенн€ "ф—÷нансово—„ п—÷рам—÷дитјЁ на ринку державних зобовтјў€зань. ƒо проблеми безпосереднього обслуговуванн€ боргу можна в—÷днести непрозор—÷сть ринку та встановленн€ ц—÷н на аукц—÷онах без врахуванн€ реального попиту та пропозиц—÷—„.

Ќедов—÷ра до кредитоспроможност—÷ ур€ду посилю—‘тьс€ ц—÷лим р€дом додаткових обставин:

  • ур€д, €кий в—÷дмовивс€ платити за сво—„ми зобовтјў€занн€ми, не зазнав н—÷€кого покаранн€ (кр—÷м недов—÷ри —÷нвестор—÷в, €ку можна вважати сво—‘р—÷дним покаранн€м), жодного ур€довц€ не було в—÷дправлено у в—÷дставку. “аким чином створено прецедент дл€ аналог—÷чно—„ повед—÷нки у майбутньому;
  • незважаючи на неодноразов—÷ зав—÷р€нн€, ур€д не в змоз—÷ не лише погасити, а нав—÷ть зупинити зростанн€ заборгованост—÷ —÷з соц—÷альних виплат населенню. ÷е виклика—‘ недов—÷ру до кредитоспроможност—÷ ур€ду з боку його потенц—÷йних кредитор—÷в.

 онверс—÷€ ќ¬ƒѕ, €ка була проведена ур€дом у вересн—÷-жовтн—÷ 1998 року, незважаючи на неприваблив—÷ умови обм—÷ну дл€ в—÷тчизн€них —÷нвестор—÷в, на нашу думку, це реальний шл€х виходу —÷з ситуац—÷—„, що склалас€ на ринку державних ц—÷нних папер—÷в.

¬итрати на обслуговуванн€ внутр—÷шнього державного боргу в ”кра—„н—÷ невпинно зб—÷льшуютьс€, тому найб—÷льш—÷ зусилл€ потр—÷бно зосередити саме в напр€м—÷ здешевленн€ вартост—÷ запозичень. «а останн—÷ роки значн—÷ зм—÷ни в—÷дбулись в структур—÷ самих витрат по обслуговуванню —÷ погашенню державного боргу по видах запозичень, частка витрат по обслуговуванню обл—÷гац—÷й внутр—÷шньо—„ державно—„ позики почала р—÷зко зб—÷льшуватись в структур—÷ витрат, починаючи з 1997 року.

—в—÷товий досв—÷д св—÷дчить, що причинами росту вартост—÷ обслуговуванн€ можуть бути:

а) високий р—÷вень боргу по в—÷дношенню до обтјў—‘му заощаджень, що призводить до необх—÷дност—÷ п—÷двищенн€ процентних ставок дл€ залученн€ кошт—÷в в державн—÷ ц—÷нн—÷ папери;

б) втрата дов—÷ри до ур€ду (по самих р—÷зноман—÷тних причинах: в—÷дсутност—÷ стаб—÷льно—„ пол—÷тики —÷ твердо—„ "ади, незадов—÷льна оц—÷нка структури бюджетних витрат, невиконанн€ зобовтјў€зань по обслуговуванню боргу);

в) можлив—÷сть вивозу кап—÷талу в кра—„ни з б—÷льш високими ставками процент—÷в;

г) —÷нвестиц—÷йний бум, викликаний р—÷зким злетом економ—÷ки.

ѕерша —÷ друга причина зростанн€ обслуговуванн€ державного боргу —÷з перел—÷чених вище в сучасних умовах в ”кра—„н—÷ хоч —÷ вплива—‘ на р—÷вень проценту, але не самим сутт—‘вим чином, трет€ —÷ четверта - практично не ви€вл€—‘ н—÷€кого впливу.

¬раховуючи св—÷й —÷ м—÷жнародний досв—÷д обслуговуванн€ державного внутр—÷шнього боргу, вважа—‘мо за доц—÷льне запропонувати так—÷ заходи дл€ врегулюванн€ проблеми на укра—„нському ринку ќ¬ƒѕ:

  1. ѕотр—÷бно розробити нормативно-законодавч—÷ акти з питань регулюванн€ ринку внутр—÷шн—÷х запозичень держави, де встановити нормативн—÷ сп—÷вв—÷дношенн€ м—÷ж обс€гами ем—÷с—÷—„ державних позик, —„х дох—÷дн—÷стю та величиною ¬¬ѕ. Ќаприклад, ѕольща ма—‘ законодавч—÷ обмеженн€ державних запозичень, що не перевищу—‘ 30% ¬¬ѕ.
  2. ѕор€д з—÷ скороченн€м обс€г—÷в державних запозичень потр—÷бно диференц—÷ювати ринок ќ¬ƒѕ за типами боргових ф—÷нансових —÷нструмент—÷в —÷ умовами —„х об—÷гу та реструктуризац—÷—„: при ем—÷с—÷—„ нових обл—÷гац—÷й доц—÷льно передбачити зб—÷льшенн€ строку позичкового боргу, перевагу в—÷ддавати довгостроковим обл—÷гац—÷€м. ÷е значно розширило б операц—÷йний д—÷апазон на ринку ќ¬ƒѕ.
  3. Ќеобх—÷дно зменшити варт—÷сть позичкових кошт—÷в —÷ в—÷дпов—÷дно варт—÷сть обслуговуванн€ державного боргу. ƒох—÷дн—÷сть державних ц—÷нних папер—÷в не повинна бути вищою за дох—÷дн—÷сть —÷нших ф—÷нансових —÷нструмент—÷в, депозитних ставок банк—÷в.
  4. ¬ипуск державних позик повинен бути зумовлений не лише покритт€м поточного деф—÷циту бюджету, а й —÷нвестиц—÷йними потребами. ƒержава повинна ф—÷нансувати продуктивн—÷ —÷нвестиц—÷—„. «а рахунок кошт—÷в, залучених на ринку державних обл—÷гац—÷й, в першу чергу сл—÷д ф—÷нансувати галуз—÷, розвиток €ких спри€тиме швидкому зб—÷льшенню виробничого та експортного потенц—÷алу економ—÷ки ”кра—„ни —÷ зростанню ¬¬ѕ. ¬—÷д цього вигра—‘ €к економ—÷ка, так —÷ держава, адже залучен—÷ кошти з процентами можна повернути за рахунок прибутку, а не за рахунок нових позик чи податкових надходжень.
  5. ѕершочерговим завданн€м пол—÷тики управл—÷нн€ державним внутр—÷шн—÷м боргом —‘ забезпеченн€ принципу ефективного використанн€ залучених кошт—÷в. јдже борги держави виправдан—÷ лише у випадках, €кщо зд—÷йснюван—÷ за —„х рахунок витрати спри€ють зб—÷льшенню майбутн—÷х бюджетних доход—÷в, або скороченню майбутн—÷х витрат. ƒо них в—÷днос€тьс€ —÷нвестиц—÷—„ та витрати на проведенн€ структурних реформ.

“реба зазначити, що в—÷дпов—÷дно до зростанн€ ринку державних ц—÷нних папер—÷в, зб—÷льшу—‘тьс€ —÷ його вплив на ф—÷нансовий сектор кра—„ни, курс нац—÷онально—„ грошово—„ одиниц—÷, напр€мки використанн€ та обс€ги поток—÷в грошових ресурс—÷в, а також можливост—÷ —„х залученн€ до ф—÷нансуванн€ розвитку в—÷тчизн€ного виробництва. ¬се це потребу—‘ виключно—„ уваги з боку держави до процес—÷в, що в—÷дбуваютьс€ на ринку державних ц—÷нних папер—÷в.

ћожлив—÷сть залученн€ кошт—÷в на тривал—÷ строки виника—‘ лише на такому етап—÷ розвитку, коли стаб—÷льн—÷сть економ—÷чно—„ ситуац—÷—„ —÷ економ—÷чно—„ пол—÷тики —‘ незм—÷нним законом. “ому найб—÷льш реальним строком дл€ розм—÷щенн€ ц—÷нних папер—÷в в ”кра—„н—÷ на сучасному етап—÷ —‘ 2-3 роки.

Ќемаловажне значенн€ мають —÷ умови запозиченн€. ¬ багатьох кра—„нах широко використовуютьс€ ц—÷нн—÷ папери з ф—÷ксованим купонним доходом, €к—÷ повн—÷стю погашаютьс€ на встановлену дату, ц—÷нн—÷ папери з плаваючим купоном, з —÷ндексованим доходом. ¬еликим недол—÷ком укра—„нського ринку державних ц—÷нних папер—÷в —‘ те, що вс—÷ найб—÷льш попул€рн—÷ —÷нструменти ринку привтјў€зан—÷ по дох—÷дност—÷ в к—÷нцевому рахунку до одного параметру - дох—÷дност—÷ ќ¬ƒѕ. ÷е не дозвол€—‘ субтјў—‘ктам ринку застрахувати себе в—÷д р—÷зких коливань фактор—÷в, €к—÷ впливають на дох—÷дн—÷сть ц—÷нних папер—÷в, а також призводить до подорожчанн€ обслуговуванн€ державного боргу, обмежуючи можливост—÷ держави по маневруванню —÷нструментами ринку через зм—÷ни —„х обтјў—‘м—÷в —÷ ставок. “ому —÷сну—‘, на наш погл€д, необх—÷дн—÷сть випуску в об—÷г середньострокових ц—÷нних папер—÷в з б—÷льш низьким, але ф—÷ксованим доходом.

ƒл€ п—÷двищенн€ ефективност—÷ управл—÷нн€ державним боргом необх—÷дно забезпечити ч—÷тку координац—÷ю д—÷й Ќац—÷онального банку ”кра—„ни —÷ ћ—÷н—÷стерства ф—÷нанс—÷в ”кра—„ни. √рошово-кредитна, —÷нвестиц—÷йна —÷ ф—÷скальна пол—÷тика повинн—÷ розробл€тись —÷ реал—÷зовуватись синхронно —÷ координовано. ¬ першу чергу це стосу—‘тьс€ управл—÷нн€ державним боргом.

–озд—÷л 3. «ќ¬Ќ–∆ЎЌ–∆ «јѕќ«»„≈ЌЌя ¬ —»—“≈ћ–∆ ≈ ќЌќћ–∆„Ќќ√ќ –ќ«¬»“ ” “ј Ѕ≈«ѕ≈ » ” –ј–«Ќ»


3.1. ƒинам—÷ка формуванн€ зовн—÷шньо—„ заборгованост—÷ ”кра—„ни

       –∆нтенсивне залученн€ —÷ноземних кредит—÷в п—÷д гарант—÷—„ ур€ду у р—÷зноман—÷тних формах —÷ на р—÷зних умовах законом—÷рно веде до утворенн€ зовн—÷шнього державного боргу.

       јнал—÷зуючи проблему зовн—÷шнього боргу ”кра—„ни, доц—÷льно зупинитис€ на наступних аспектах проблеми: а) причини, що викликають зростанн€ державного боргу кра—„ни; б) розм—÷ри зовн—÷шнього державного боргу та його динам—÷ка; в) можлив—÷ соц—÷ально-економ—÷чн—÷ насл—÷дки, до €ких призведе зростанн€ зовн—÷шнього державного боргу в ”кра—„н—÷; г) заходи, що —„х було б доц—÷льно вжити дл€ того, щоб загальмувати зростанн€ зовн—÷шнього державного боргу в ”кра—„н—÷, а ще краще - припинити його зростанн€.

       ¬арто зауважити, що в дан—÷й робот—÷ буде робитис€ анал—÷з структури й динам—÷ки переважно т—÷—‘—„ частини зовн—÷шнього боргу ”кра—„ни, €ка створилас€ внасл—÷док розвитку сп—÷вроб—÷тництва ур€ду з м—÷жнародними ф—÷нансовими орган—÷зац—÷€ми та приватними кредиторами, що зд—÷йснюють кредитн—÷ операц—÷—„ п—÷д гарант—÷—„ ур€ду.

       ’арактер ф—÷нансово—„ допомоги м—÷жнародних ф—÷нансових орган—÷зац—÷й (ћ‘ќ) —÷ зокрема ћ—÷жнародного валютного фонду визнача—‘тьс€ загальною стратег—÷—‘ю д—÷€льност—÷ цих орган—÷зац—÷й, суть €ко—„ пол€га—‘ в формуванн—÷ —÷ зм—÷цненн—÷ засад ринково—„ економ—÷ки та —„—„ дом—÷нанти - —÷нституту приватно—„ "асност—÷.

” 2000 роц—÷ зовн—÷шн—÷й державний борг ”кра—„ни становив 10,2 млрд. дол. —Ўј. ¬ структур—÷ зовн—÷шнього боргу борг м—÷жнародним ф—÷нансовим орган—÷зац—÷€м склав 44,4%, борг —÷ноземним кра—„нам, в тому числ—÷ за позиками, наданими п—÷д гарант—÷—„ ур€ду, - 31,3%, заборгован—÷сть за позиками, наданими —÷ноземними комерц—÷йними банками - 1,5%, заборгован—÷сть по обл—÷гац—÷€м державно—„ зовн—÷шньо—„ позики - 22,8 %.

ѕровод€чи анал—÷з структури зовн—÷шнього боргу, потр—÷бно в—÷дм—÷тити, що кредити зм—÷нилис€ у б—÷к зах—÷дних кредитор—÷в (див. “абл. 3.1).

“ак, €кщо на 1.01.1994 року заборгован—÷сть кра—„нам —Ќƒ складала 75,4% усього зовн—÷шнього боргу, то вже на початок 1997 року - 34,9; 1998 року - 27,2 —÷ на початок 1999 року - 20,5%. ÷е да—‘ п—÷дстави зробити висновок про позитивн—÷ тенденц—÷—„ зменшенн€ росту боргу, зокрема за поставки енергонос—÷—„в з –ос—÷—„ —÷ “укмен—÷стану. «овн—÷шн—÷й державний борг зроста—‘ в основному за рахунок кредит—÷в, €к—÷ надають м—÷жнародн—÷ ф—÷нансов—÷ орган—÷зац—÷—„. “ак, в структур—÷ зовн—÷шнього боргу на початок вересн€ 2000 року 20,2 % займа—‘ борг ћ—÷жнародному валютному фонду (ћ¬‘), 20,1 % - —в—÷товому банку (—Ѕ), 3,0% - –ƒвропейському сп—÷втовариству (–ƒ—), 1,1% - –ƒвропейському банку реконструкц—÷—„ та розвитку (–ƒЅ––).

“аблиц€ 3.1


ƒинам—÷ка та структура зовн—÷шнього державного боргу ”кра—„ни

у 1993-2000 рр.

(млрд. дол. —Ўј)


1993

1994

1995

1996

1997

1998

1999

2000

«овн—÷шн—÷й борг - всього

0,396

3,624

4,828

8,217

8,839

9,555

11,47

10,158

1. «аборгован—÷сть за позиками, наданими м—÷жнародними орган—÷зац—÷€ми економ—÷чного розвитку

0,000

0,000

0,477

2,211

3,444

4,022

4,806

4,508

—в—÷товий банк

0,000

0,000

0,101

0,503

0,905

1,212

1,586

2,040

–ƒвропейське —п—÷втовариство

0,000

0,000

0,000

0,110

0,241

0,352

0,333

0,306

–ƒвропейський банк реконструкц—÷—„ та розвитку

0,000

0,000

0,005

0,033

0,035

0,066

0,097

0,114

ћ—÷жнародний валютний фонд

0,000

0,000

0,371

1,565

2,263

2,392

2,790

2,048

2. «аборгован—÷сть за позиками, наданими —÷ноземними державами, в тому числ—÷ за позиками, наданими п—÷д гарант—÷—„  аб—÷нету ћ—÷н—÷стр—÷в ”кра—„ни

0,396

3,624

4,351

4,806

4,275

3,854

3,744

3,183

–ос—÷€

0,000

2,704

2,704

3,060

2,381

2,001

1,896

1,974

“уркменистан

0,000

0,000

0,713

0,708

0,704

0,599

0,458

0,282

ћолдова

0,000

0,028

0,028

0,019

0,000

0,000

0,000

0,000

 азахстан

0,000

0,001

0,000

0,000

0,000

0,000

0,000

0,000

япон—÷€

0,000

0,000

0,000

0,000

0,182

0,150

0,144

0,179

 редитн—÷ л—÷н—÷—„

0,396

0,891

0,906

0,745

0,860

1,013

1,046

0,748

–∆нш—÷ кредити

0,000

0,000

0,000

0,274

0,148

0,091

0,200

0,000

3. «аборгован—÷сть за позиками, наданими —÷ноземними комерц—÷йними банками

0,000

0,000

0,000

0,000

0,000

0,559

1,767

0,149

‘—÷дуц—÷арн—÷ позики

0,000

0,000

0,000

0,000

0,000

0,559

1,767

0,149

4. «овн—÷шн€ заборгован—÷сть, не в—÷днесена до —÷нших категор—÷й

0,000

0,000

0,000

1,200

1,120

1,120

1,155

2,318

ќбл—÷гац—÷—„ державно—„ зовн—÷шньо—„ позики 1995 року (–ј“ "√азпромтјЁ)

0,000

0,000

0,000

1,200

1,120

1,120

1,155

0,179


ƒжерело: «а даними ћ—÷н—÷стерства ф—÷нанс—÷в ”кра—„ни


« початку 1998 року державний зовн—÷шн—÷й борг зб—÷льшивс€ на 1,9 млрд. долар—÷в, за рахунок залученн€ позик дл€ ф—÷нансуванн€ деф—÷циту державного бюджету —÷з зовн—÷шн—÷х джерел та за рахунок наданн€ гарант—÷й за експортними кредитними л—÷н—÷€ми.

       «а характером утворенн€ та управл—÷нн€ державний зовн—÷шн—÷й борг ”кра—„ни можна розд—÷лити на три етапи. ѕерший етап охоплю—‘ пер—÷од 1992 - 1994 рок—÷в. ¬ 1992 роц—÷ на п—÷дстав—÷ постанови ѕрезид—÷—„ ¬ерховно—„ –ади ”кра—„ни в—÷д 15 липн€ ур€д почав залучати кредити п—÷д державн—÷ гарант—÷—„. «а цей час п—÷д державн—÷ гарант—÷—„ було залучено близько одного м—÷ль€рда долар—÷в, з €ких лише 104,9 млн. було погашено в першому пер—÷од—÷. Ќа прот€з—÷ 1993 року державний зовн—÷шн—÷й борг становив 3,624 млрд. долар—÷в —Ўј, в тому числ—÷ борг зр—÷с на 2,7 млрд. долар—÷в - за рахунок врегулюванн€ заборгованост—÷ перед –ос—÷йською ‘едерац—÷—‘ю.

ƒругий етап розпочавс€ з к—÷нц€ 1994 року —÷ тривав по 1996 р—÷к. ” 1995 роц—÷ в—÷дбулос€ значне зростанн€ державного зовн—÷шнього боргу пор—÷вн€но з 1994 роком на 70%, з €ких 46 % повтјў€зано з початком осво—‘нн€ ресурс—÷в м—÷жнародних ф—÷нансових орган—÷зац—÷й, а 24% припада—‘ на зростанн€ боргу перед кра—„нами —Ќƒ.

« метою врегулюванн€ прострочених боргових зобовтјў€зань ”кра—„ни перед –ос—÷йською ‘едерац—÷—‘ю 20 березн€ 1995 року було укладено ћ—÷жур€дову угоду про реструктуризац—÷ю заборгованост—÷ ”кра—„ни за державними кредитами, наданими –ос—÷—‘ю в 1993 роц—÷. «г—÷дно з ц—÷—‘ю угодою було реструктуризовано платеж—÷в на загальну суму 1,130 млрд. долар—÷в, прот€гом 1995 - 1996 рок—÷в в—÷дбувалас€ сплата лише процент—÷в за кредит. “ерм—÷н погашенн€ цього кредиту починавс€ з 1997 року. ѕланов—÷ платеж—÷ по погашенню основного боргу становили 68 млн.долар—÷в у 1997 роц—÷ та зг—÷дно —÷снуючих оц—÷нок 106,8 млн. долар—÷в щор—÷чно, починаючи з 1998 до 2007 року. «азначен—÷ заходи дозволили пол—÷пшити структуру заборгованост—÷ за кредитами, одержаними в—÷д –ос—÷йсько—„ ‘едерац—÷—„ за рахунок пролонгац—÷—„ строк—÷в —„х поверненн€ —÷ встановленн€ б—÷льш тривалого п—÷льгового пер—÷оду.

ѕрот€гом другого етапу п—÷д державн—÷ гарант—÷—„ було залучено —÷ноземних кредит—÷в в ”кра—„ну на суму близько 950 млн. долар—÷в.

“рет—÷й етап розвитку державного зовн—÷шнього боргу розпочавс€ в 1997 роц—÷ —÷ продовжу—‘тьс€ по даний час. ¬—÷дпов—÷дно до «акону ”кра—„ни про державний бюджет на 1997 р—÷к за рахунок надходжень з зовн—÷шн—÷х джерел деф—÷цит державного бюджету в 1997 роц—÷ мав бути проф—÷нансований на суму 1,260 млрд. долар—÷в. «алученн€ кошт—÷в з боку м—÷жнародних ф—÷нансових орган—÷зац—÷й дл€ ф—÷нансуванн€ деф—÷циту бюджету склало лише 311 млн. долар—÷в, або 24,7% в—÷д запланованих у державному бюджет—÷ надходжень.

Ќезадов—÷льн—÷ темпи структурних зрушень в економ—÷ц—÷, зокрема щодо скороченн€ деф—÷циту державного бюджету та вплив св—÷тово—„ ф—÷нансово—„ кризи негативно в—÷добразилис€ на можливих обс€гах та ц—÷л—÷ запозиченн€ кошт—÷в —÷з зовн—÷шн—÷х джерел. “аке недонадходженн€ кошт—÷в —÷з зовн—÷шн—÷х джерел було частково компенсовано додатковим залученн€м кошт—÷в шл€хом продажу на внутр—÷шньому ринку обл—÷гац—÷й внутр—÷шньо—„ державно—„ позики. [35, c.44]

«алученн€ —÷ноземних кредит—÷в може мати р—÷зн—÷ джерела —„х отриманн€:

  1. ћ‘ќ в —„х основних трьох р—÷зновидах - ћ¬‘, —Ѕ, –ƒЅ––;
  2. р—÷зн—÷ —÷ноземн—÷ кра—„ни-позичальники кап—÷тал—÷в та –ƒ—;
  3. альтернативн—÷сть кра—„н-постачальник—÷в енергонос—÷—„в тощо.

“ак €к в структур—÷ державного зовн—÷шнього боргу ”кра—„ни заборгован—÷сть м—÷жнародним ф—÷нансовим орган—÷зац—÷€м займа—‘ б—÷льше 41%, вважа—‘мо за доц—÷льне б—÷льш детально розгл€нути д—÷€льн—÷сть саме цих орган—÷зац—÷й.

—в—÷товий банк —÷ його спор—÷днена установа - ћ—÷жнародний валютний фонд - були заснован—÷ в 1945 роц—÷, €к частина ново—„ структури в систем—÷ орган—÷зац—÷—„ м—÷жнародного сп—÷вроб—÷тництва.

÷—÷ль —в—÷тового банку пол€га—‘ в спри€нн—÷ економ—÷чному розвитков—÷, що буде на користь б—÷дн—÷шим верствам населенн€ в кра—„нах, що розвиваютьс€. —в—÷товий банк нада—‘ позики кра—„нам, що розвиваютьс€ з метою допомогти знизити р—÷вень б—÷дност—÷ —÷ ф—÷нансуванн€ —÷нвестиц—÷й, €к—÷ спри€тимуть економ—÷чному росту. –∆нвестиц—÷—„ спр€мовуютьс€ €к на буд—÷вництво шл€хо-сполучень, електростанц—÷й, шк—÷л, зрошувальних систем, так —÷ на так—÷ види д—÷€льност—÷, €к спри€нн€ розвитку с—÷льськогосподарських структур, переквал—÷ф—÷кац—÷€ вчител—÷в та —÷нш—÷. ƒе€к—÷ позики —в—÷тового банку ф—÷нансують видатки, €к—÷ спри€ють п—÷дсиленню стаб—÷льност—÷, ефективност—÷ —÷ ринково—„ ор—÷—‘нтац—÷—„ економ—÷ки кра—„ни. —в—÷товий Ѕанк забезпечу—‘ також "техн—÷чну допомогутјЁ або експертну пораду, що допомага—‘ ур€дам кра—„н п—÷двищити ефективн—÷сть специф—÷чних сектор—÷в —„х економ—÷к в—÷дпов—÷дно до ц—÷лей нац—÷онального розвитку.

ћ—÷жнародний валютний фонд створено сп—÷льно з —в—÷товим банком €к агенц—÷ю ќрган—÷зац—÷—„ ќб—‘днаних Ќац—÷й. ѕр€мо ћ¬‘ не п—÷дпор€дкову—‘тьс€ ќќЌ, це незалежна, орган—÷зац—÷€, €ка входить до загально—„ системи ќќЌ.

”правл—÷нн€ ћ¬‘ зд—÷йснюють 24 директори, кожний —÷з €ких представл€—‘ певну групу кра—„н. ƒе€к—÷ директори представл€ють одну окрему державу. як правило, свого пр€мого представника мають найб—÷льш вагом—÷ —÷ндустр—÷альн—÷ кра—„ни - —Ўј, япон—÷€, ¬еликобритан—÷€. јле б—÷льш—÷сть кра—„н св—÷ту розпод—÷лен—÷ за територ—÷альними обтјў—‘днанн€ми. Ќайчаст—÷ше до складу тако—„ групи вход€ть 5-6 кра—„н, —÷нколи - 10. ”кра—„на включена в обтјў—‘днанн€, до складу €кого вход€ть Ѕ—÷лорусь, ¬—÷рмен—÷€, √олланд—÷€, √руз—÷€, –∆зра—„ль та ћолдова.

–епрезенту—‘ —÷нтереси ц—÷—‘—„ групи кра—„н —÷ координу—‘ —„хню д—÷€льн—÷сть у структур—÷ ћ¬‘ директор - представник √олланд—÷—„.

ћета створенн€ ћ¬‘ в—÷др—÷зн€лась в—÷д мети, за ради €ко—„ створювавс€ —в—÷товий банк. —в—÷товий банк мав займатись вир—÷шенн€м проблем розвитку економ—÷ки кра—„н св—÷ту шл€хом розробки проект—÷в, шл€хом, так би мовити, ф—÷зичних —÷нвестиц—÷й, €к—÷ допомагали б розвитку кра—„н-член—÷в Ѕанку. ћетою ж заснуванн€ ћ¬‘ було створенн€ та п—÷дтримка стаб—÷льно—„ м—÷жнародно—„ ф—÷нансово—„ системи, в рамках €ко—„ могла б процв—÷тати м—÷жнародна торг—÷вл€. “обто головн—÷ завданн€ ‘онду - це п—÷дтримка ф—÷нансово—„ стаб—÷льност—÷ —÷ свободи м—÷жнародних платеж—÷в. “ому одним —÷з основних зобовтјў€зань, €к—÷ бере на себе кра—„на, вступаючи до ћ—÷жнародного валютного фонду, —‘ створенн€ можливостей в—÷льного переказу кошт—÷в за поточними платежами, щоб не було будь-€ких ф—÷нансових обмежень на експорт —÷ —÷мпорт товар—÷в.

« часом функц—÷—„ ‘онду зазнали певно—„ еволюц—÷—„. ƒ—÷€льн—÷сть фонду переключилась б—÷льшою м—÷рою на роботу з конкретними кра—„нами, на п—÷дтримку економ—÷чно—„ стаб—÷льност—÷ кожно—„ з кра—„н з урахуванн€м м—÷iевих особливостей. “ому сьогодн—÷ ћ¬‘ у вза—‘мов—÷дносинах з кра—„нами-членами зверта—‘ увагу насамперед на ф—÷нансову стаб—÷льн—÷сть в—÷дпов—÷дно—„ кра—„ни. ÷е означа—‘, що сьогодн—÷ ћ¬‘ не намага—‘тьс€ жорстко координувати економ—÷чну пол—÷тику кра—„н-член—÷в. ƒос€гненн€ ф—÷нансово—„ стаб—÷льност—÷ кожною кра—„ною призведе до ф—÷нансово—„ стаб—÷льност—÷ у св—÷тов—÷й систем—÷.

ћ¬‘ в—÷д ф—÷нансуванн€ вс—÷х кра—„н-член—÷в зараз переключивс€ на п—÷дтримку кра—„н, що розвиваютьс€, тобто тих кра—„н, €к—÷ не мають доступу до приватних ф—÷нансових ринк—÷в. ¬—÷дбулась переор—÷—‘нтац—÷€ ћ¬‘ в—÷д статусу, би мовити, м—÷жнародного банк—÷ра до орган—÷зац—÷—„, що спри€—‘ економ—÷чному розвитку кра—„н, €к—÷ сам—÷ не в змоз—÷ вийти на ф—÷нансов—÷ ринки —÷ потребують оф—÷ц—÷йно—„ п—÷дтримки ‘онду.

” рамках тако—„ еволюц—÷—„ можна зрозум—÷ти роботу ћ¬‘ —÷ з ”кра—„ною. “ут працюють обидва елементи. ѕо-перше, ”кра—„на €к держава на сьогодн—÷ не ма—‘ реального доступу на м—÷жнародн—÷ ф—÷нансов—÷ ринки. «овн—÷шн—‘ ф—÷нансуванн€ ”кра—„на може отримати т—÷льки з оф—÷ц—÷йних джерел. ј головне оф—÷ц—÷йне джерело - це ћ¬‘. –∆ нав—÷ть те можливе одноб—÷чне ф—÷нансуванн€ в—÷д таких кра—„н €к —Ўј, япон—÷€, €к правило, повтјў€зано з домовленост€ми з ‘ондом.

ѕо-друге, пол—÷тика ‘онду, €ка проводитьс€ в ”кра—„н—÷ —÷ повтјў€зана з грошовою п—÷дтримкою, спр€мована на стаб—÷л—÷зац—÷ю в ”кра—„н—÷. “обто не на спроби €кось звести обм—÷нний курс укра—„нського балансу або ввести цей курс у певну обм—÷нну систему, а - на дос€гненн€ ф—÷нансово—„ стаб—÷л—÷зац—÷—„ в ”кра—„н—÷.

–ƒвропейський банк реконструкц—÷—„ та розвитку засновано в 1991 роц—÷. ћета д—÷€льност—÷ банку - ф—÷нансове спри€нн€ переходу кра—„н ÷ентрально—„ —÷ —х—÷дно—„ –ƒвропи, включаючи кра—„ни колишнього –ад€нського —оюзу, до ринково ор—÷—‘нтовано—„ економ—÷ки та демократичних принцип—÷в вр€дуванн€. ƒо акц—÷онер—÷в Ѕанку вход€ть 59 кра—„н-учасник—÷в –ƒвропи та јмерики, –ƒвропейська —п—÷льнота, –ƒвропейський –∆нвестиц—÷йний Ѕанк, а також кра—„ни операц—÷й –ƒЅ––. ќсновний кап—÷тал –ƒвробанку склада—‘ 10 млрд. –ƒ¬–ќ. Ќайб—÷льший акц—÷онер –ƒЅ–– - —Ўј, частка €кого становить 1 млрд.≈ ё. ¬несок ”кра—„ни €к акц—÷онера дор—÷вню—‘ 80 млн. –ƒ¬–ќ. [30 , c.47 ]

ќсновн—÷ функц—÷—„ –ƒЅ–– - спри€нн€ переходу до ринково—„ економ—÷ки через ф—÷нансуванн€ житт—‘здатних проект—÷в у державному та приватному секторах економ—÷ки, а також спри€нн€ в зд—÷йсненн—÷ державних програм структурно—„ перебудови та приватизац—÷—„.

Ѕанк в—÷д—÷гра—‘ роль катал—÷затора економ—÷чних зм—÷н, спри€—‘ залученню —÷ноземних та м—÷iевих —÷нвестиц—÷й, а також допомага—‘ —÷ншим установам державного та приватного сектор—÷в. –ƒЅ–– —‘ ун—÷кальним по—‘днанн€м комерц—÷йного банку та —÷нвестиц—÷йного банку розвитку. «а —татутом не менше н—÷ж 60% обс€гу ф—÷нансуванн€ Ѕанку повинн—÷ бути спр€мован—÷ на реал—÷зац—÷ю проект—÷в у приватному сектор—÷. ’оча Ѕанк також розгл€да—‘ —÷ ф—÷нансу—‘ комерц—÷йно житт—‘здатн—÷ проекти в державних галуз€х економ—÷ки.

ƒ—÷€льн—÷сть –ƒЅ–– в ”кра—„н—÷ та —„—„ ефективн—÷сть значною м—÷рою залежить в—÷д економ—÷чних реформ —÷ приватизац—÷—„ в ”кра—„н—÷. ¬ 1993 роц—÷ було ф—÷нансовано 3 проекти загальною сумою 7,7 млн. ≈ ё, у 1994 р. 2 проекти на суму 141,4 млн. ≈ ё, а в 1995 роц—÷ - 12 проект—÷в на суму 1514,77 млн. ≈ ё. ¬загал—÷, ефективн—÷сть значно залежить в—÷д стану економ—÷чних реформ. ѕр—÷оритетними дл€ –ƒЅ–– в ”кра—„н—÷ —‘, насамперед, так—÷ напр€мки:

  • розвиток ф—÷нансових установ. Ѕез них економ—÷ка ”кра—„ни не зможе розвиватис€;
  • розвиток с—÷льського господарства. ¬ ”кра—„н—÷ —‘ надзвичайн—÷ потужност—÷ —÷ можливост—÷ значно пол—÷пшити ефективн—÷сть цього важливого сектора не т—÷льки дл€ укра—„нського ринку, але й на експорт;
  • реструктуризац—÷€ енергетичного сектора —÷ впровадженн€ передових технолог—÷й; проекти енергозбереженн€;
  • розвиток —÷ в—÷дновленн€ —÷нфраструктури виробництва дл€ пол—÷пшенн€ загальних умов розвитку сусп—÷льства та приватного сектора;
  • ф—÷нансуванн€ зростаючого приватного сектора, особливо приватизованих великих п—÷дпри—‘мств, €к—÷ стали рентабельними.

Ѕанк зор—÷—‘нтований на так—÷ важлив—÷ сектори €к транспорт, система транспортуванн€ та розпод—÷лу природного газу, впровадженн€ передових технолог—÷й у металург—÷йну, х—÷м—÷чну та нафтопереробну —÷ харчову промислов—÷сть.

Ќаданн€ ћ—÷жнародним валютним фондом кредит—÷в кра—„нам, що трансформуютьс€, повтјў€зу—‘тьс€ з виконанн€м кра—„нами-деб—÷торами певних пол—÷тико-економ—÷чних умов. ÷ей пор€док отримав назву принципу "обумовленост—÷тјЁ (conditionality) —÷ виплива—‘ в—÷н —÷з статуту ћ¬‘. –∆з статутних положень випливають вимоги забезпечити повну впевнен—÷сть в тому, що використанн€ кра—„нами - членами ‘онду наданих —„м ф—÷нансових ресурс—÷в буде знаходитись "у в—÷дпов—÷дност—÷ з положенн€ми статей ”годи про створенн€ ћ¬‘ та пол—÷тики, що —„—„ провадить ‘ондтјЁ.

       ‘ормально, €к в—÷домо, ц€ пол—÷тика зводитьс€ до "помтјў€кшенн€ та усуненн€ труднощ—÷в в зовн—÷шн—÷х платежахтјЁ. « ц—÷—‘ю метою ћ¬‘ нада—‘ тимчасов—÷ кредити державам-членам дл€ можливост—÷ на прот€з—÷ 3-5 рок—÷в л—÷кв—÷дувати порушенн€ плат—÷жного балансу, зд—÷йснювати виплати боргових зобовтјў€зань (п—÷сл€ в—÷дпов—÷дно—„ реструктуризац—÷—„).

Ќаданн€ кредит—÷в ћ—÷жнародним валютним фондом супроводжу—‘тьс€ ћеморандумами економ—÷чно—„ пол—÷тики ур€ду. Ќевиконанн€ кра—„ною сво—„х зобовтјў€зань, що знайшли в—÷дображенн€ в ћеморандумах, призводить до негайного припиненн€ подальшо—„ допомоги з боку ћ¬‘.

       ”се це ц—÷лком стосу—‘тьс€ —÷ ”кра—„ни. ¬изначальним дл€ не—„ —‘ те, що п—÷сл€ проголошенн€ в 1991 роц—÷ свого нац—÷онального суверен—÷тету соц—÷ально-економ—÷чна ситуац—÷€ в кра—„н—÷ р—÷зко пог—÷ршилась —÷ системно-структурна криза набула хрон—÷чного характеру.

       ¬ ”кра—„н—÷ в систем—÷ зовн—÷шн—÷х платеж—÷в виник значний плат—÷жний деф—÷цит, €кий —÷з року в р—÷к зб—÷льшувавс€. ÷е спричинило до того, що ”кра—„на втратила можлив—÷сть виконувати зобовтјў€занн€ стосовно вже накопичених борг—÷в, €к—÷ зростали.

       ƒеф—÷цит плат—÷жного балансу негативно в—÷дбивавс€ на стан—÷ державного бюджету, деф—÷цит €кого також стр—÷мко зростав. ÷—÷ диспропорц—÷—„, що виникли в плат—÷жн—÷й та бюджетн—÷й сферах призвели, до того, що ”кра—„на дедал—÷ б—÷льше втрачала св—÷й м—÷жнародний статус.

       ¬с—÷ ц—÷ обставини стали причиною того, що ”кра—„на почала втрачати шанси на отриманн€ п—÷льгових кредитних ресурс—÷в ‘онду, а також не могла розпочати реал—÷зац—÷—„ програми —÷нвестиц—÷йних проект—÷в з—÷ —в—÷товим банком, €к—÷ могли бути спр€мован—÷ на зд—÷йсненн€ структурних реформ.

       ’арактеристика ситуац—÷—„ з зовн—÷шн—÷ми боргами ”кра—„ни мало чим в—÷др—÷зн€лас€ в—÷д боргово—„ ситуац—÷—„ в —÷нших незалежних кра—„нах, що утворилис€ в результат—÷ розпаду колишнього —–—–. ”с—÷ ц—÷ кра—„ни з точки зору —÷снуючих норм м—÷жнародно—„ класиф—÷кац—÷—„ належать до кра—„н з пор—÷вн€но невеликою заборгован—÷стю.

       Ќайб—÷льшими боржниками оф—÷ц—÷йних та приватних кредитор—÷в —‘ кра—„ни, що розвиваютьс€. як св—÷дчать статистичн—÷ дан—÷, що навод€тьс€ в щор—÷чнику ћ¬‘ в 1995 роц—÷ загальна сума зовн—÷шнього боргу кра—„н, що розвиваютьс€ становила 1748,6 млрд. долар—÷в [67]

       ѕереважна частина боргу - 1437,2 млрд. долар—÷в в 1995 роц—÷ припада—‘ на довгостроков—÷ борги, решта 311,4 - це короткострокова заборгован—÷сть. «а типами кредитор—÷в боргов—÷ зобовтјў€занн€ кра—„н, що розвиваютьс€, розпод—÷л€ютьс€ в такий спос—÷б: оф—÷ц—÷йним кредиторам кра—„ни, що розвиваютьс€, заборгували 725,3 млрд. долар—÷в, комерц—÷йним банкам - 575,7 млрд. долар—÷в, —÷ншим приватним позичальникам заборгован—÷сть становить 447,6 млрд. долар—÷в.

       ƒопомога «аходу кра—„нам, що трансформуютьс€ спричин€—‘ зростанн€ заборгованост—÷ цих кра—„н. “ак, за даними ћ¬‘ з 1991 року по 1995 р—÷к заборгован—÷сть кра—„н перех—÷дного пер—÷оду зросла з 177,3 до 215,5 млрд. долар—÷в.

Ќеобх—÷дно зауважити, що накопиченн€ боргу в колишн—÷х соц—÷ал—÷стичних кра—„нах —х—÷дно—„ –ƒвропи почалос€ ще задовго до краху св—÷тового соц—÷ал—÷зму. “ак, в колишн—÷х соц—÷ал—÷стичних кра—„нах —х—÷дно—„ –ƒвропи ще в 1981 роц—÷ валовий борг кра—„нам «аходу становив 52,4 млрд. долар—÷в. ¬ 1986 роц—÷ сумарний борг кра—„н становив 124,5, а в 1990 - вже 171,4 млрд. долар—÷в.

       ¬ 1990 роц—÷ ѕольща та Ѕолгар—÷€ випереджали по зовн—÷шньому боргу б—÷льш—÷сть кра—„н, що розвиваютьс€. ”горщина також мала значний зовн—÷шн—÷й борг (в 1990 роц—÷ в—÷н дос€г 21,3 млрд. долар—÷в).

       ƒл€ „ехословаччини проблеми зовн—÷шнього боргу фактично не —÷снувало, оск—÷льки вона не вдавалас€ до отриманн€ борг—÷в в—÷д зах—÷дних кра—„н. “ак, в 1990 роц—÷ в „ех—÷—„ зовн—÷шн—÷й борг становив 4,4 млрд. долар—÷в, а в —ловаччин—÷ - 1,5 млрд. долар—÷в.

–∆снують р—÷зн—÷ способи застосуванн€ —÷ноземних кредит—÷в: [38, c.34]

  1. на покритт€ деф—÷цит—÷в бюджету та плат—÷жного балансу;
  2. на розвиток нац—÷онального виробництва;
  3. на ввезенн€ товар—÷в особистого споживанн€ тощо.

Ћише у другому вар—÷ант—÷ в—÷дкрива—‘ть¬нс€ можлив—÷сть поверненн€ кредит—÷в при обов'€зков—÷й на€вност—÷ спец—÷ального меха¬нн—÷зму —„х отриманн€ —÷ використанн€. ѕричому, особливого значенн€ набира—‘ креди¬нтуванн€ пров—÷дних галузей економ—÷ки кра—„ни, що в—÷дпов—÷да—‘ й потребам —„—„ структу¬нрно—„ трансформац—÷—„ —÷ створенн€ умов дл€ ринково—„ економ—÷чно—„ р—÷вноваги.

јнал—÷зуючи стан зовн—÷шнього державного боргу ”кра—„ни, €кий виник в результат—÷ заборгованост—÷ за позиками, наданими м—÷жнародними орган—÷зац—÷€ми економ—÷чного розвитку необх—÷дно в—÷дм—÷тити, що сума заборгованост—÷, починаючи з 1996 року зросла з 2,211 млрд.долар—÷в до 4,508 млрд.долар—÷в на початок вересн€ 2000 року, тобто б—÷льш н—÷ж у два рази. « них кредити ћ¬‘ - на 131%, —Ѕ, –ƒ— та –ƒЅ–– - в три рази. (див.табл.3.1).

—еред м—÷жнародних ф—÷нансових орган—÷зац—÷й найб—÷льш—÷ запозиченн€ над—÷йшли в ”кра—„ну в—÷д ћ¬‘ - 45,4% ус—÷х кредит—÷в ћ‘ќ на 1.09.2000 року. ’оча в пор—÷вн€н—÷ з початку 1996 року, коли —„х частина становила 70,8%, вона —÷ зменшилась, в першу чергу, за рахунок значного зростанн€ частки —Ѕ, –ƒ— та частково –ƒЅ––. ќбс€г одержаних кредит—÷в ћ¬‘ склав на 1.09.2000 року 2,048 млрд.долар—÷в —Ўј.

« характеристики ц—÷льових призначень цих запозичень, —„х практичного використанн€ та умов поверненн€ випливають —÷ насл—÷дки в—÷д них на перспективу. –∆з вс—÷—‘—„ суми кредит—÷в ћ—÷жнародного валютного фонду, €к видно з таблиц—÷ 3.2, на системну трансформац—÷йну позику (STP) припада—‘ 513,0 млн.долар—÷в на резервний кредит (Stand-by) - 609,3 млн.долар—÷в. ÷—÷ величезн—÷ суми призначен—÷ дл€ використанн€ на покритт€ деф—÷цит—÷в плат—÷жного балансу —÷ державного бюджету кра—„ни, а також на консультативно-техн—÷чну допомогу. ј це значить, що вони не працюють в економ—÷ц—÷ кра—„ни, —„—„ виробництв—÷. “ому в так—÷й форм—÷ кредити ћ¬‘ —‘ т€гарем дл€ економ—÷ки кра—„ни. [44, c.21]

“ак—÷ кредити, €к доводить вже не лише досв—÷д кра—„н, що розвиваютьс€, а й само—„ неза¬нлежно—„ ”кра—„ни, стають на перешкод—÷ розвитков—÷ кра—„ни.  редити S“F та Stand-by могли бути доц—÷льно дл€ позичальника використан—÷ (при катастроф—÷чному cтан—÷ економ—÷ки кра—„ни та неотриманн—÷ кредит—÷в з —÷нших заруб—÷жних джерел) на самому початку залученн€ позик ћ¬‘. ¬ даний час нав—÷ть в позиках ћ¬‘ альтернативними в—÷дзначеним вище —‘ кредити розширеного ф—÷нансуванн€ (≈FF), функц—÷—„ €ких розширен—÷ у пор—÷вн€нн—÷ з кредитами Stand-by, бо вони призначаютьс€ також —÷ дл€ кредитуванн€ нац—÷онального б—÷знесу з метою структурних перетворень.

ѕозики —в—÷тового банку за ц—÷льовим призначенн€м под—÷л€ютьс€ на: 1) —÷нституц—÷йн—÷; 2) реаб—÷л—÷тац—÷йн—÷; 3) на розвиток певних галузей економ—÷ки; 4) на —„х структурну перебудову. «агальна сума кредит—÷в, що над—÷йдуть в—÷д —Ѕ за угодами з ур€дом ”кра—„ни складе 1975,8 млн.долар—÷в, з них 1410 млн.долар—÷в, тобто 71,6% були спр€мован—÷ на покритт€ деф—÷циту плат—÷жного балансу кра—„ни, а не за перерахованими групами призначенн€. [47, c.7]

ƒо групи —÷нституц—÷йних кредит—÷в в—÷дноситьс€ позика —в—÷тового банку на реформи та розвиток державного управл—÷нн€ ф—÷нансами —÷ економ—÷кою, €ка склада—‘ 1,4% кредит—÷в —Ѕ. ƒо друго—„ групи можна в—÷днести позики —Ѕ на п—÷дтримку критичного —÷мпорту, бюджету, платеж—÷в по зовн—÷шньому боргу (25,3%) та на √≈— —÷ системи контролю енергопостачанн€ (5,8%). –еаб—÷л—÷тац—÷йн—÷ позики складають 31,1% до вс—÷х кредит—÷в —в—÷тового банку. ƒо третьо—„ групи в—÷днос€тьс€ кредити на розвиток: 1) нас—÷нництва (1,6%); 2) п—÷дпри—‘мств (15,2%); 3) ринку електроенергетики (16,0%); 4) експорту (3,5%) -всього 36,3% кредит—÷в —Ѕ. ј до четверто—„ групи належать так—÷ проекти структурно—„ перебудови, €к: 1) експериментальний проект у галуз—÷ вуг—÷льно—„ промисловост—÷ (0,8%); 2) вуг—÷льно—„ галуз—÷ в ц—÷лому (15,2%); 3) с—÷льського господарства (15,2), - всього з кредит—÷в —Ѕ 31,2%.

 редити —Ѕ мають багато вар—÷ант—÷в в сво—„х альтернативах. ¬ сво—„й основн—÷й частин—÷ вони можуть використовуватись на розвиток економ—÷ки. ўоправда —„х переважна частина не пр€мо використову—‘тьс€ на такий розвиток, а через ф—÷нансуванн€ —÷мпорту. ÷е знижу—‘ —„х ефективн—÷сть дл€ економ—÷ки ”кра—„ни, бо зобов'€зу—‘ наш—÷ п—÷дпри—‘мства на —÷ноземних постачальник—÷в товар—÷в, а не на нац—÷ональне виробництво —„х аналог—÷в.

 редити –ƒЅ–– мають пом—÷тно г—÷рш—÷ за ћ¬‘ та —Ѕ умови отриманн€ та поверненн€, але вони мають —÷ншу ц—÷леспр€мован—÷сть. ¬они можуть безпосередньо використовуватись на розвиток нац—÷онального виробництва та —÷нфраструктури, а також на обтјў—‘кти €к—÷ визначаютьс€ доц—÷льними нашою кра—„ною при визначенн—÷ банком —„х потенц—÷йно—„ окупност—÷

ќбс€г кредит—÷в –ƒЅ–– €к—÷ надаютьс€ ”кра—„н—÷ на п—÷дстав—÷ м—÷жнародних договор—÷в п—÷д гарант—÷—„ ур€ду наведено в таблиц—÷ 3.3. Ќайб—÷льшу питому вагу - 91,3% в—÷д ус—÷х позик –ƒЅ–– ”кра—„н—÷ складають кредити на розвиток приватних малих —÷ середн—÷х п—÷дпри—‘мств, це —‘диний проект, €кий повн—÷стю ф—÷нансу—‘тьс€ за рахунок кредиту Ѕанку. Ќа реконструкц—÷ю м—÷жнародного державного аеропорту "Ѕорисп—÷льї частка –ƒЅ–– становить 0,7 %, на буд—÷вництво укра—„нсько—„ частини л—÷н—÷—„ звтјў€зку - 7,4%. “ака система кредитуванн€ да—‘ змогу активно використовувати надан—÷ кредити, що забезпечу—‘ —„х поверненн€.

ќтже, анал—÷з кредит—÷в ћ—÷жнародних ф—÷нансових орган—÷зац—÷й з точки зору —„х поверненн€ та насл—÷дк—÷в дл€ економ—÷ки ”кра—„ни загалом св—÷дчить про наступне.  ожен кредит ма—‘ ч—÷тко означен—÷ певн—÷ строки. ¬ ћ¬‘ вони б—÷льш коротк—÷, а суми значн—÷. ” —Ѕ п—÷дх—÷д б—÷льш м'€кий - 17 рок—÷в з 5-р—÷чними кан—÷кулами - в—÷д¬нстрочками початку сплати позики. –ƒЅ–– визнача—‘ строки повер¬нненн€ кредит—÷в в залежност—÷ в—÷д обс€гу наданих сум. —п—÷впрац€ з ћ‘ќ розширила можливост—÷ за¬нлученн€ кредит—÷в з —÷нших джерел. “ак, зроста—‘ частка кредит—÷в —Ѕ, а також –ƒЅ–– —÷ зменшу—‘тьс€ частка ћ¬‘.

¬ структур—÷ зовн—÷шнього державного боргу ”кра—„ни зб—÷льшу—‘тьс€ частка кредит—÷в заруб—÷жних кра—„н, оформле¬нних через кредитн—÷ л—÷н—÷—„ п—÷д гарант—÷—„ ур€ду ”кра—„ни. « даного джерела запозичень було отримано майже 2 млрд.долар—÷в, основними кредиторами стали ‘–Ќ, —Ўј та –ƒ—.

”с—÷ розрахунки за кредити заруб—÷жних кра—„н через кредитн—÷ л—÷н—÷—„ п—÷д гарант—÷—„ ур€ду ”кра—„ни, поверненн€ €ких —÷з сплатою процент—÷в завершено до 1997 року, в—÷дбулис€ за рахунок державних кошт—÷в. ’оча планувалос€ сплатити з бюджетних кошт—÷в при погашенн—÷ зазначених кредит—÷в (враховуючи основний борг, проценти та ком—÷с—÷йн—÷) - 71,4% загально—„ суми по угодах, а решта суми повинна була бути сплачена на основ—÷ самоокупност—÷ позичальник—÷в.

Ќа нашу думку, залучен—÷ кредити потр—÷бно направл€ти не на отриманн€ готових засоб—÷в виробництва за кордоном, а на закуп—÷¬нвлю обладнанн€ —÷ технолог—÷й дл€ —„х виготовленн€ в ”кра—„н—÷. ÷е зменшить на май¬нбутн—‘ залежн—÷сть кра—„ни в—÷д заруб—÷жних поставок, а разом з тим —÷ кредит—÷в дл€ —„х отриманн€. ўо д—÷йсно потр—÷бно на перспективу дл€ економ—÷ки ”кра—„ни, так це не зовн—÷шн€ допомога, а зовн—÷шн€ торг—÷вл€, зовн—÷шн—÷й обм—÷н кадрами, —÷де€ми, проек¬нтами. ј в процес—÷ зовн—÷шньоеконом—÷чних зв'€зк—÷в м—÷жнародний кредит —‘ загально¬нсв—÷товою практикою.

¬ ц—÷лому ж кредити з —÷ноземних кра—„н та –ƒ— —÷з спр€муванн€м у виробничу сферу мають —÷нвестиц—÷йний ефект —÷ дають можлив—÷сть розраховуватис€ за них на основ—÷ отриманих прибутк—÷в. јле дл€ цього потр—÷бно суворо дотримуватис€ прин¬нципу самоокупност—÷ цих кредит—÷в позичальниками —„х п—÷д контролем в—÷дпов—÷дних орган—÷в держави.

–озгл€даючи державний зовн—÷шн—÷й борг ”кра—„ни, на нашу думку, потр—÷бно прид—÷лити увагу питанню правонаступництва щодо зовн—÷шнього державного боргу та актив—÷в колишнього —–—–. «араз важко дати однозначну оц—÷нку обгрунтованост—÷ спрощеного, "нульовоготјЁ п—÷дходу до проблеми врегулюванн€ союзних зовн—÷шн—÷х борг—÷в —÷ актив—÷в, так €к —÷снують реальн—÷ складност—÷ —÷ умовност—÷ при спроб—÷ б—÷льш точно —÷ справедливо под—÷лити —„х м—÷ж колишн—÷ми союзними республ—÷ками. јле при необх—÷дност—÷ (наприклад, €кщо б активи в багато раз—÷в в—÷др—÷зн€лись в—÷д боргу) такого розпод—÷лу навр€д чи можна було б уникнути.

Ќа сьогодн—÷шн—÷й день стан справ щодо врегулюванн€ питань, повтјЎ€заних з передачею ”кра—„н—÷ майна колишнього —оюзу, ма—‘ сво—„ —÷сторичн—÷ аспекти. Ќа виконанн€ постанови ѕрезид—÷—„ ¬ерховно—„ –ади ”кра—„ни в—÷д 30 серпн€ 1991 року "ѕро розпод—÷л ф—÷нансових ресурс—÷в та борг—÷в м—÷ж ”кра—„ною та —оюзом –—–тјЁ розпор€дженн€м  аб—÷нету ћ—÷н—÷стр—÷в ”кра—„ни в—÷д 31.10.91 є323 була створена ”р€дова  ом—÷с—÷€.  ом—÷с—÷—„ було доручено разом з в—÷дпов—÷дними м—÷н—÷стерствами —÷ в—÷домствами, Ќац—÷ональним банком розробити проект спец—÷альних угод з повноважними органами колишнього —оюзу –—– з питань розпод—÷лу внутр—÷шнього та зовн—÷шнього боргу —–—–, алмазного, валютного фонд—÷в та золотого запасу —–—– та визначенн€ частки ”кра—„ни у статутному, резервному, позичковому та —÷нших фондах колишньо—„ банк—÷всько—„ системи —–—–.  ом—÷с—÷—„ не вдалось отримати обтјў—‘ктивно—„ —÷нформац—÷—„ в—÷д рос—÷йсько—„ сторони про реальний розм—÷р зовн—÷шнього боргу та актив—÷в —–—– на момент правонаступництва, не було отримано —÷ —÷нформац—÷—„ про варт—÷сть закордонно—„ "асност—÷.

«а даними рос—÷йсько—„ сторони, майно —–—– за кордоном склада—‘ 3,5 млрд. рубл—÷в. Ќаведена ц—÷на —‘ балансовою —÷ на дек—÷лька пор€дк—÷в нижча, н—÷ж реальна. «а даними рос—÷йсько—„ преси ц—÷на закордонних обтјў—‘кт—÷в, €к—÷ були на баланс—÷ ћ—÷н—÷стерства закордонних справ –ос—÷йсько—„ ‘едерац—÷—„ в 1991 роц—÷, становила в—÷д 300 - 400 млрд. долар—÷в —Ўј. [45, c.26]

«агальна заборгован—÷сть трет—÷х кра—„н по кредитах колишнього —–—– оц—÷ню—‘тьс€ ор—÷—‘нтовно в 170 млрд. долар—÷в. якщо враховувати, що б—÷льша частина кредит—÷в виражена в колишн—÷х —÷нвалютних рубл€х —÷ —„х перерахунок в сучасн—÷ долари повтјў€заний —÷з великими складност€ми —÷ протир—÷чч€ми, тому —÷нколи пропону—‘тьс€ вважати, наприклад, б—÷льш правильним, що борг по цих кредитах склада—‘ приблизно 47,9 млрд. перев—÷дних рубл—÷в —÷ 74 млрд. долар—÷в. Ќайб—÷льш—÷ суми були надан—÷ таким кра—„нам, €к  уба (б—÷л€ 20% вс—÷х кредит—÷в), ћонгол—÷€, ¬тјў—‘тнам,  Ќƒ–, —÷з кра—„н, що розвиваютьс€ - –∆нд—÷—„, ——÷р—÷—„, –∆раку, јфган—÷стану, ≈ф—÷оп—÷—„, јлжиру, јнгол—÷.

ўо стосу—‘тьс€ розм—÷р—÷в алмазного фонду та золотого запасу —–—–, то за даними рос—÷йсько—„ сторони на 1 с—÷чн€ 1989 року золотий запас дор—÷внював 577 тоннам, на 1 с—÷чн€ 1990 року - 784 тоннам, а на к—÷нець 1991 року - 259 тонн; на к—÷нець 1990 року запас платини становив 60 тонн. Ћише у 1991 роц—÷ було продано 10 м—÷льйон—÷в карат алмаз—÷в —÷ 500 тис€ч карат д—÷амант—÷в.

–∆нформац—÷€ про суму актив—÷в —–—– —‘ розрахунковою —÷ неповною, оск—÷льки не враховано обс€ги резервного валютного фонду та алмазного фонду, —÷нвестиц—÷—„ —–—– за кордоном та валютн—÷ кредити, надан—÷ —÷ншим банкам.

«г—÷дно з договором про правонаступництво щодо державного боргу та актив—÷в колишнього —оюзу –—– в—÷д 4 грудн€ 1991 року, ”кра—„на в особ—÷ ур€ду вз€ла на себе зобовтјў€занн€ обслуговувати 16,37% сукупного зовн—÷шнього боргу —оюзу –—– та прийн€ла право "асност—÷ на так—÷ ж проценти його актив—÷в. ѕри цьому визнавалось, що розпод—÷л "асност—÷ у в—÷дношенн—÷ до нерухомост—÷, €ка використовувалась дипломатичними, консульськими та —÷ншими представниками колишнього —–—–, а також нерухомост—÷, повтјў€зано—„ з обслуговуванн€м цих представництв, повинен був зд—÷йснюватись у пр—÷оритетному пор€дку.

ѕ—÷сл€ розвалу —оюзу –—–, окр—÷м матер—÷альних ц—÷нностей (тобто актив—÷в), залишилис€ ще й пасиви - зовн—÷шн—÷ борги розвинутим кра—„нам. —вого часу було вир—÷шено борговий т€гар розд—÷лити адекватно м—÷ж колишн—÷ми братн—÷ми союзними республ—÷ками. –озрахункова, на к—÷нець 1991 року, сума зовн—÷шнього державного боргу —–—– склала 81,0 млрд. долар—÷в —Ўј.  р—÷м того, додатково рахувалась заборгован—÷сть: за ленд-л—÷зом - 0,8 млрд. долар—÷в, за кредитами, залученими безпосередньо рад€нськими орган—÷зац—÷€ми - 1,0 млрд. долар—÷в; заборгован—÷сть кра—„нам –≈¬ - 17,3 млрд. перев—÷дних рубл—÷в.

¬иход€чи з надано—„ —÷нформац—÷—„, частка ”кра—„ни в боргах та активах колишнього —–—– мала б скласти: борг - 13 млрд. долар—÷в та 2,8 млрд. перев—÷дних рубл—÷в; активи - 12,1 млрд. долар—÷в, 7,8 млрд. перев—÷дних рубл—÷в, майна на 0,6 млрд. рубл—÷в по балансов—÷й вартост—÷ (49 млрд. долар—÷в по реальн—÷й вартост—÷); золото - 42,1 тонн.

” вступн—÷й частин—÷ ƒоговору м—÷ж державами - колишн—÷ми субтјў—‘ктами —–—– про розпод—÷л зовн—÷шнього боргу —–—–, золотого запасу —–—–, валютного та алмазного фонд—÷в —–—–, майна —–—– за кордоном —÷ актив—÷в —–—– у вигл€д—÷ борг—÷в —÷ноземних держав була заф—÷ксована норма неможливост—÷ гарант—÷й погашенн€ зовн—÷шнього боргу —–—– без вир—÷шенн€ питанн€ по под—÷лу актив—÷в —–—–. ѕроте ц€ норма не була реал—÷зована.

“реба зазначити, що ”кра—„на - —‘дина з кра—„н колишнього —–—–, €ка й дос—÷ не ратиф—÷кувала "нульовий вар—÷анттјЁ, тому що ратиф—÷кац—÷€ ”годи по так званому "нульовому вар—÷антутјЁ повн—÷стю позбавл€—‘ ”кра—„ну права на частку закордонно—„ "асност—÷ колишнього —–—–.

ѕ—÷дписанн€ 9 грудн€ 1994 року ”годи м—÷ж ”кра—„ною та –ос—÷йською ‘едерац—÷—‘ю про врегулюванн€ питань правонаступництва щодо зовн—÷шнього державного боргу —÷ актив—÷в колишнього —оюзу –—–, що передбача—‘ "нульовий вар—÷анттјЁ врегулюванн€, було зумовлене неспри€тливою дл€ ”кра—„ни м—÷жнародною ситуац—÷—‘ю щодо реал—÷зац—÷—„ нею свого статусу правонаступника щодо закордонних актив—÷в та зовн—÷шн—÷х борг—÷в колишнього —–—–, а також важкою економ—÷чною ситуац—÷—‘ю та повтјў€заною з нею в—÷дсутн—÷стю ф—÷нансових ресурс—÷в дл€ обслуговуванн€ зовн—÷шнього державного боргу.

ћожна зробити наступн—÷ висновки про ф—÷нансово-економ—÷чн—÷ насл—÷дки набутт€ чинност—÷ угодою з ур€дом –ос—÷йсько—„ ‘едерац—÷—„ про врегулюванн€ проблеми правонаступництва стосовно зовн—÷шнього державного боргу та актив—÷в колишнього —оюзу –—– на основ—÷ "нульового вар—÷антутјЁ.

ѕо-перше, п—÷дписанн€ ц—÷—‘—„ угоди надало можлив—÷сть дос€гти у –∆ квартал—÷ 1995 року домовленост—÷ з ур€дом –ос—÷йсько—„ ‘едерац—÷—„ щодо реструктуризац—÷—„ заборгованост—÷ по державних кредитах, внасл—÷док чого фактичне ф—÷нансуванн€ рос—÷йським ур€дом деф—÷циту плат—÷жного балансу —÷ бюджету ”кра—„ни склало лише у 1995 роц—÷ близько 1,1 млрд. долар—÷в —Ўј.

ѕо-друге, в—÷дкривс€ шл€х до переоформленн€ частини заборгованост—÷ ”кргазпрому перед –ј“ "√азпромтјЁ за поставлений у 1994 роц—÷ природний газ, що стало додатковим джерелом ф—÷нансуванн€ деф—÷циту плат—÷жного балансу ”кра—„ни.

ѕо-трет—‘, ”кра—„н—÷ необх—÷дно поновити переговори на п—÷дстав—÷ ”годи про реал—÷зац—÷ю права на закордонну "асн—÷сть колишнього —–—– дл€ ц—÷лей дипломатичних, консульських та торговельних представництв в—÷д 3 серпн€ 1992 року з тим, щоб уточнити перел—÷к обтјў—‘кт—÷в нерухомост—÷ колишнього —–—–, €к—÷ –ос—÷йська ‘едерац—÷€ повинна передати ”кра—„н—÷

ќтже, важливою ланкою входженн€ ”кра—„ни до св—÷тогосподарського простору —‘ —„—„ участь в м—÷жнародному рус—÷ кап—÷тал—÷в, в тому числ—÷ на даному етап—÷ особливо через залученн€ —÷ноземних кредит—÷в, €к—÷ законом—÷рно ведуть до утворенн€ зовн—÷шнього державного боргу. ѕотреба в —÷ноземних кредитах не виклика—‘ сумн—÷ву, так €к м—÷жнародний рух позичкового кап—÷талу в форм—÷ —÷ноземних кредит—÷в —‘ нормальною функц—÷—‘ю у св—÷тов—÷й економ—÷ц—÷. ¬ той же час гостро сто—„ть проблема —„х ефективного використанн€ з точки зору розбудови незалежно—„ ”кра—„ни.

3.2. «астосуванн€ нововведень в управл—÷нн—÷ —÷ обслуговуванн—÷ державним зовн—÷шн—÷м боргом.


¬исокий розм—÷р зовн—÷шнього боргу ”кра—„ни €к в абсолютному, так —÷ в в—÷дносному вираз—÷, велика к—÷льк—÷сть ресурс—÷в, €к—÷ в—÷двертаютьс€ на його обслуговуванн€, надають особливу гостроту вир—÷шенн€ проблеми управл—÷нн€ зовн—÷шньо—„ заборгованост—÷. ≈фективне управл—÷нн€ зовн—÷шн—÷м боргом неможливе без постановки ч—÷тких ц—÷лей —÷ створенн€ механ—÷зму дл€ —„х реал—÷зац—÷—„. ÷е можна вважати одн—÷—‘ю з пр—÷оритетних задач економ—÷чно—„ пол—÷тики, вир—÷шенн€ €ко—„ дозволило б зменшити навантаженн€ на бюджет по обслуговуванню зовн—÷шньо—„ заборгованост—÷ —÷ оптим—÷зувати пол—÷тику залученн€ нових запозичень.

”правл—÷нн€ зовн—÷шн—÷м боргом —‘ одним —÷з елемент—÷в макроеконом—÷чно—„ пол—÷тики. ≈фективне використанн€ зовн—÷шнього боргу може стати потужним фактором економ—÷чного росту, €кий дасть додатков—÷ ф—÷нансов—÷ ресурси. —таб—÷льна позиц—÷€ кра—„ни на м—÷жнародному ринку кап—÷талу, сво—‘часне виконанн€ боргових зобовтјў€зань - усе це спри€—‘ зм—÷цненню м—÷жнародного авторитету —÷ забезпечу—‘ додатковий приплив —÷нвестиц—÷й на б—÷льш виг—÷дних умовах.  р—÷м того, зроста—‘ дов—÷ра до —„—„ валюти, зм—÷цнюютьс€ зовн—÷шньоторговельн—÷ звтјў€зки. « —÷ншого боку, зовн—÷шн—÷й борг може стати серйозним негативним фактором не лише економ—÷чного, але —÷ пол—÷тичного значенн€. Ќепом—÷рно висок—÷ виплати —÷з державного бюджету по боргах в—÷двертають кошти в—÷д ф—÷нансуванн€ соц—÷альних, економ—÷чних, оборонних —÷ —÷нших програм ур€ду.

ќсновн—÷ ц—÷л—÷ управл—÷нн€ державним боргом в найб—÷льш загальному вигл€д—÷ можна розд—÷лити на дек—÷лька груп.

ƒо економ—÷чних ц—÷лей в—÷днос€тьс€ перш за все м—÷н—÷м—÷зац—÷€ вартост—÷ зовн—÷шн—÷х запозичень, €к—÷ привертаютьс€, покращенн€ умов реф—÷нансуванн€ —÷, (або) переоформленн€ зоборгованост—÷, зниженн€ загальних витрат по обслуговуванню зовн—÷шнього боргу, п—÷двищенн€ ефективност—÷ використанн€ залучених ресурс—÷в. ¬ цю групу можна включити також бюджетн—÷ ц—÷л—÷, так—÷, €к згладжуванн€ нер—÷вном—÷рност—÷ податкових надходжень —÷ ф—÷нансуванн€ поточних бюджетних витрат. ¬ ц—÷лому економ—÷чн—÷ ц—÷л—÷ визначаютьс€ ступенем обт€женост—÷ кра—„ни зовн—÷шн—÷м боргом.

ѕол—÷тичн—÷ ц—÷л—÷ управл—÷нн€ зовн—÷шн—÷м боргом - п—÷дтримка стаб—÷льност—÷ функц—÷онуванн€ пол—÷тично—„ системи.

ƒо соц—÷альних ц—÷лей в—÷днос€тьс€ перш за все сво—‘часне ф—÷нансуванн€ соц—÷альних програм, забезпеченн€ соц—÷ально—„ стаб—÷льност—÷.

”правл—÷нн€ зовн—÷шн—÷м боргом - процес цикл—÷чний —÷ багатостад—÷йний. ÷икл управл—÷нн€ зовн—÷шн—÷м державним боргом, €к —÷ кожним боргом взагал—÷, включа—‘ три стад—÷—„: залученн€, розм—÷щенн€ (використанн€) —÷ погашенн€ (виплата процент—÷в —÷ основно—„ частини боргу). ¬—÷дпов—÷дно система управл—÷нн€ зовн—÷шн—÷м державним боргом означа—‘ управл—÷нн€ вс—÷ма стад—÷€ми циклу.

”правл—÷нн€ залученн€м зовн—÷шнього боргу може базуватись €к на пр€мому державному управл—÷нн—÷, так —÷ на поб—÷чних методах, €к—÷ включають державн—÷ гарант—÷—„ —÷ нормативно-адм—÷н—÷стративне регулюванн€ залученн€ негарантованих кредит—÷в приватними ф—÷рмами. ѕроте державне управл—÷нн€ залученн€м зовн—÷шнього боргу, €к правило, зд—÷йсню—‘тьс€ в контекст—÷ бюджетного процесу, €кий визнача—‘ граничн—÷ розм—÷ри зовн—÷шн—÷х державних запозичень —÷ державних гарант—÷й на поточний бюджетний р—÷к.

Ќеобх—÷дно п—÷дкреслити, що пол—÷тика, €ку проводить укра—„нський ур€д, ор—÷—‘нту—‘тьс€ на значн—÷ зовн—÷шн—÷ запозиченн€.

« 1992 по 2001 роки ”кра—„на залучила ресурс—÷в б—÷льше €к на 11 млрд. долар—÷в, —÷ прир—÷ст нового боргу йде надзвичайно високими темпами. [52, с. 29]

”правл—÷нн€ розм—÷щенн€м зовн—÷шнього боргу характеризу—‘тьс€ €к ключовий активний елемент системи управл—÷нн€ зовн—÷шн—÷м боргом. ћожна вид—÷лити три способи можливого використанн€ залучених ресурс—÷в:

  • ф—÷насове розм—÷щенн€, коли —÷з зовн—÷шнього джерела зд—÷йсню—‘тьс€ ф—÷нансуванн€ —÷нвестиц—÷йних проект—÷в —÷ розвитку економ—÷ки. ƒаний спос—÷б —‘ найб—÷льш прогресивним видом використанн€ зовн—÷шнього боргу. ѕри цьому надзвичайно важливим —‘ в—÷дб—÷р конкурентних високоефективних —÷нвестиц—÷йних проект—÷в, €к—÷ забезпечували б поверненн€ одержаних ресурс—÷в;
  • бюджетне використанн€, при €кому за допомогою залучених ресурс—÷в ф—÷нансуютьс€ поточн—÷ бюджетн—÷ витрати, в тому числ—÷ на обслуговуванн€ зовн—÷шньо—„ заборгованост—÷. ÷ей спос—÷б використанн€ ресурс—÷в, €к—÷ залучаютьс€ з м—÷жнародного ринку, - найменш ефективний з —÷снуючих;
  • зм—÷шане бюджетно-ф—÷нансове розм—÷щенн€, коли запозиченн€ використовуютьс€ €к на ф—÷нансуванн€ поточних бюджетних потреб так —÷ на розвиток економ—÷ки в ц—÷лому.

¬ укра—„нськ—÷й практиц—÷ велике розповсюджен€, на жаль, отримав найменш ефективний спос—÷б - нов—÷ запозиченн€ направл€ютьс€ на ф—÷нансуванн€ поточних витрат бюджету, включаючи —÷ обслуговуванн€ —÷снуючого зовн—÷шнього боргу.

ѕогашенн€ зовн—÷шнього боргу проводитьс€ —÷з трьох основних джерел: —÷з бюджету; за рахунок золотовалютних резерв—÷в, приватизац—÷—„ "асност—÷; —÷з нових запозичень.  ¬ укра—„нськ—÷й практиц—÷ нов—÷ запозиченн€ в—÷д—÷грають сутт—‘ву роль в обслуговуванн—÷ заборгованост—÷.

Ќеобх—÷дно в—÷дм—÷тити, що методи погашенн€ заборгованост—÷ шл€хом конвертац—÷—„ —„—„ в акц—÷—„ п—÷дпри—‘мств, €к—÷ широко використовуютьс€ в м—÷жнародн—÷й практиц—÷, в наш—÷й кра—„н—÷ практично не використовувались.

ѕроблема зовн—÷шнього боргу - добре в—÷доме в св—÷тов—÷й практиц—÷ €вище. —в—÷това криза заборгованост—÷, €ка вибухнула в к—÷нц—÷ 70-х - початку 80-х рок—÷в, дозволила накопичити значний досв—÷д по управл—÷нню борговим т€гарем. ¬—÷дпрацьований комплекс заход—÷в ма—‘ —÷нтернац—÷ональний характер —÷ може бути ефективно використаний —÷ в наш—÷й кра—„н—÷.

¬ св—÷тов—÷й практиц—÷ використовуютьс€ р—÷зн—÷ напр€мки реструктуризац—÷—„ зовн—÷шньо—„ заборгованост—÷. ћова йде зокрема про

а) реструктуризац—÷ю боргу по л—÷н—÷—„ ѕаризького клубу;

б) реструктуризац—÷€ боргу комерц—÷йними банками;

в) конверс—÷€ боргу в активи;

г) зворотний викуп боргових зобов'€зань;

д) конверс—÷€ боргу в обл—÷гац—÷—„;

ж) списанн€ всього боргу або його частини. [62, c.91]

–еструктуризац—÷€ зовн—÷шнього боргу зд—÷йсню—‘тьс€ в залежност—÷ в—÷д тип—÷в кредитор—÷в —÷ боржник—÷в. ¬икористову—‘тьс€ дек—÷лька —„—„ вар—÷ант—÷в, €к—÷ пропонуютьс€ р—÷зноман—÷тними кредиторами. ќдин з них - реструктуруванн€ м—÷жур€дових позик —÷ позик, €к—÷ гарантован—÷ ур€дом в рамках ѕаризького клубу оф—÷ц—÷йних кредитор—÷в. ¬оно базу—‘тьс€ на так званому меню, €ке передбача—‘ виб—÷р м—÷ж зменшенн€м боргу чи скороченн€м його обслуговуванн€. ¬ажливою умовою реал—÷зац—÷—„ цих схем —‘ погодженн€ з ћ¬‘ кра—„ною-кредитором програми економ—÷чного розвитку —÷ на€вност—÷ достатньо переконливого плат—÷жного балансу, €кий п—÷дтверджував би, що подальшо—„ реструктуризац—÷—„ заборгованост—÷ не потребу—‘тьс€.

¬ червн—÷ 1988 року були прийн€т—÷ перш—÷ умови переоформленн€ заборгованост—÷ в рамках ѕаризького клубу, €к—÷ називались “оронтськими - по м—÷iю п—÷дписанн€ угоди. ƒан—÷ умови дозвол€ли боржникам або провести списанн€ боргу на одну третину, або використовувати понижен—÷ процентн—÷ ставки (на 3,5 процентних пункта нижче ринково—„, чи половина ринково—„ ставки). « використанн€м “оронтських умов 20 кра—„н - боржник—÷в реструктуризували зовн—÷шню заборгован—÷сть обтј≤—‘мом 5,9 м—÷ль€рд—÷в долар—÷в.

“оронтськ—÷ умови були зам—÷нен—÷ Ћондонськими умовами в грудн—÷ 1991 року, €к—÷ дозвол€ли боржникам списанн€ 50% боргу чи зниженн€ процентно—„ ставки таким чином, щоб обслуговуванн€ боргу скорочувалось на 50%. «апровадженн€ Ћондонських умов дало можлив—÷сть зр—÷вн€ти надходженн€ в—÷д боржника м—÷ж кредиторами. ¬ажливим дос€гненн€м цих умов —‘ встановленн€ трьохр—÷чного пер—÷оду, п—÷сл€ €кого кредитори ф—÷ксують ч—÷тк—÷сть виконанн€ програми ћ¬‘ кра—„ною-боржником, а також пор€док заключенн€ угод з —÷ншими кредиторами на умовах не г—÷рше —÷снуючо—„ домовленост—÷ по переоформленню заборгованост—÷ оф—÷ц—÷йним кредиторам.  редитори повинн—÷ також впевнитись, що проведенн€ зниженн€ боргу не потребу—‘ додатково—„ реструктуризац—÷—„. Ћондонськ—÷ умови прим—÷н€лись до грудн€ 1994 року, в пер—÷од терм—÷ну —„х д—÷—„ 23 кра—„ни реструктуризували св—÷й борг на загальну суму 9,1 м—÷ль€рд—÷в долар—÷в.

  —учасний вар—÷ант програми, €кий пропону—‘тьс€ в рамках ѕаризького клубу кра—„нам з низьким р—÷внем доходу, регламенту—‘тьс€ Ќеапольськими умовами, €к—÷ вступили в силу в грудн—÷ 1994 року. ¬ажливим нововведенн€м цих умов стало створенн€ таких схем реструктуризац—÷—„, €к—÷ дозвол€ють сутт—‘во зм—÷нити обтј≤—‘м боргового т€гар€ у дуже обт€жених боргами б—÷дних кра—„нах. ѕрограма реструктуризац—÷—„ передбача—‘ одержанн€ боржником в—÷дстрочки виплати основно—„ частини боргу терм—÷ном до трьох рок—÷в.

  ¬ категор—÷ю кра—„н-боржник—÷в, на €к—÷ розповсюджуютьс€ ц—÷ умови, в—÷днос€тьс€ т—÷ €к—÷ мають середньор—÷чний ¬¬ѕ на душу населенн€ менше 500 долар—÷в —Ўј або в—÷дношенн€ боргу до експорту на р—÷вн—÷ 350%. Ќеапольськ—÷ умови дозвол€ють —„м списувати загальну величину боргу або процентних виплат по ньому на величину до 67%. –∆нш—÷ кра—„ни, обт€жен—÷ боргом, можуть провести 50 - процентне списанн€ боргу або екв—÷валентне списанн€ вартост—÷ його обслуговуванн€.

ѕо л—÷н—÷—„ ѕаризького клубу з 1989 року заснову—‘тьс€ спос—÷б реструктуризац—÷—„ борг—÷в комерц—÷йних банк—÷в. Ѕанки йдуть на реорган—÷зац—÷ю де€ко—„ частини боргу (€к правило, це зниженн€ процент—÷в). –еорган—÷зац—÷€ боргу зд—÷йсню—‘тьс€ лише в тому випадку, €кщо ур€д тако—„ кра—„ни-боржника приступить до зд—÷йсненн€ б—÷льш радикально—„ програми макроеконом—÷чних та структурних перетворень в сво—„й кра—„н—÷.

 ожний банк-кредитор ц—÷лком в—÷льний у вибор—÷ тих чи. —÷нших метод—÷в реструктуризац—÷—„ боргу. ÷—÷ методи, €к правило, обумовлюютьс€ в умовах договору.

«астосуванн€ тих чи —÷нших метод—÷в реструктуризац—÷—„ борг—÷в, виданих по л—÷н—÷—„ приватних кредитор—÷в €к —÷ сама проблема —„х поверненн€ взагал—÷ вир—÷шу—‘тьс€ на зас—÷данн—÷ ѕаризького клубу. "асне кажучи, поверненн€ борг—÷в - це головна ц—÷ль —÷ завданн€, що його ставл€ть на. сво—„х зустр—÷чах члени-учасники ѕаризького клубу.

ќстанн—÷м часом реорган—÷зац—÷€ борг—÷в в ѕаризькому клуб—÷ зд—÷йсню—‘тьс€ на основ—÷ р€ду прецидент—÷в, €к—÷ мали м—÷iе в св—÷тов—÷й кредитн—÷й практиц—÷. «окрема, зг—÷дно р—÷шенн€ головних кредитор—÷в «аходу тј‘ а це "с—÷мка" пров—÷дних —÷ндустр—÷ально-розвинених кра—„н (—Ўј, Ќ—„меччина, ‘ранц—÷€, ¬елика Ѕритан—÷€, япон—÷€, –∆тал—÷€,  анада) п—÷льги були надан—÷ африканським кра—„нам, що знаход€тьс€ на п—÷вдень —ехел€, вс—÷м кра—„нам з низьким доходом: ("умови “оронто"), кра—„нам з б—÷льш низьким середн—÷м р—÷внем доход—÷в (так зван—÷ "умови ’'юстона"). «г—÷дно задуму, "умови “оронто" (прийн€т—÷ в 1991 роц—÷) застосовуютьс€ лише до найб—÷дн—÷ших кра—„н, €к—÷ мають ¬¬ѕ на душу населенн€ в 75 долар—÷в —Ўј та найвищий р—÷вень зовн—÷шньо—„ заборгованост—÷. “ак—÷ умови передбачають дв—÷ можливост—÷ зм—÷н умов поверненн€ зовн—÷шн—÷х борг—÷в. ѕерша - скороченн€ обслуговуваних борг—÷в на 50 % в—÷д загального обс€гу або друга умова - скороченн€ на 50 % витрат по обслуговуванню боргу. [65, c.49; 151]

”мови “оронто застосовуютьс€ в тому раз—÷, коли кра—„на-кредитор не бажа—‘ або не в змоз—÷ списати частину боргу або скоротити вимоги по його обслуговуванню. ¬ такому випадку поверненн€ боргу кредитору розт€гу—‘тьс€ б—÷льш €к на 25 рок—÷в, при цьому виплати процент—÷в зд—÷йснюютьс€ за ринковою ставкою з кан—÷кулами на перш—÷ 16 рок—÷в. Ќа вересень 1994 року на таких умовах був реорган—÷зований борг дл€ 23 кра—„н.

”мови ’'юстона були опрацьован—÷ в м. ’'юстон—÷ (—Ўј) в вересн—÷ 1990 року —÷ торкалис€, €к вже говорилос€, кра—„н з б—÷льш низьким середн—÷м р—÷внем доходу. ÷€ категор—÷€ кра—„н знаходитьс€ в градац—÷—„ кра—„н, де ¬¬ѕ на душу населенн€ не перевищу—‘ 1345 долар—÷в —Ўј —÷ де —÷сну—‘ високий р—÷вень заборгованост—÷. «г—÷дно х'юстонським умовам, кра—„нам, що одержують оф—÷ц—÷йну допомогу на розвиток (25% кредиту на розвиток да—‘тьс€ у вигл€д—÷  грант—÷в), поверненн€ боргу розт€гу—‘тьс€ на 20 рок—÷в, проценти не виплачуютьс€ прот€гом перших 10 рок—÷в. –ешт—÷ —÷нших кра—„н, строк погашенн€ боргу продовжу—‘тс€ до 15 рок—÷в, з €ких проценти не виплачуютьс€ прот€гом 8 рок—÷в.

ќдн—÷—‘ю —÷з —÷нтегральних частин управл—÷нн€ зовн—÷шн—÷м боргом —‘ конверс—÷€ борг—÷в. ѕершою кра—„ною з високим р—÷внем боргового навантаженн€, €ка прийн€ла програму конверс—÷—„ борг—÷в, стала „—÷л—÷ (травень 1985 року). « цього часу багато кра—„н-боржник—÷в почали використовувати под—÷бну схему переоформленн€ заборгованост—÷. јктив—÷зац—÷€ операц—÷й виникла п—÷сл€ посиленн€ зац—÷кавленост—÷ комерц—÷йних банк—÷в до дано—„ програми починаючи з травн€ 1987 р—÷ку. ѕ—÷к попул€рност—÷ схем конверс—÷—„ борг—÷в припада—‘ на початок 90-рок—÷в.

Ќайб—÷льшу питому вагу серед конверс—÷йних операц—÷й ма—‘ схема викупу боргу —÷з вторинного ринку нижче ринкових ц—÷н (40% вс—÷х операц—÷й) —÷ конверс—÷€ в акц—÷—„ корпоративних п—÷дпри—‘мств (34% вс—÷х операц—÷й). ћехан—÷зм переводу боргу в акц—÷—„ €вл€—‘ собою конвертац—÷ю боргу приватним кредиторам в акц—÷—„ компан—÷—„ кра—„ни-боржника. –∆нвестори купують борг на вторинному ринку, пот—÷м в—÷н трансформу—‘тьс€ центральним банком кра—„ни в в—÷дпов—÷дн—÷ —÷нструменти в нац—÷ональн—÷й валют—÷ дл€ подальшо—„ куп—÷вл—÷ акц—÷й. ћаксимальний обтјў—‘м заключенн€ под—÷бних угод припада—‘ на 1989-1990 роки, вони активно використовувались при переоформленн—÷ заборгованост—÷ таких кра—„н-боржник—÷в, €к „—÷л—÷, јргентина —÷ ћексика. јле до 1991 року —„х обтјў—‘м значно скоротивс€ в основному тому, що з початку 90-х рок—÷в ц—÷ни борг—÷в на вторинних ринках зросли —÷ зац—÷кавлен—÷сть —÷нвестор—÷в в под—÷бних операц—÷€х зменшилась. ќперац—÷—„ по конверс—÷—„ боргу в акц—÷—„ п—÷дпри—‘мств —÷ноземними —÷нвесторами були прибутковими до тих п—÷р, поки —„х нац—÷ональна варт—÷сть була нижче св—÷тово—„.

¬ останн—÷ роки поступово зроста—‘ зац—÷кавлен—÷сть кредитор—÷в до конверс—÷—„ борг—÷в в розвиток нац—÷ональних економ—÷к-боржник—÷в (в нац—÷ональну валюту). ÷€ угода фактично €вл€—‘ собою безоплатну допомогу. ƒержави-кредитори розробили програми конверс—÷—„ борг—÷в в нац—÷ональн—÷ валюти з ц—÷ллю довгострокового ф—÷нансуванн€ проект—÷в розвитку. ¬ид—÷л€—‘тьс€ три види таких програм: борг дл€ охорони природи, борг дл€ охорони здоровтјў€, борг дл€ осв—÷ти. ћехан—÷зм операц—÷—„ зводитьс€ до того, що м—÷жнародна неур€дова орган—÷зац—÷€ купу—‘ борг на вторинному ринку —÷з значним дисконтом. ѕот—÷м борг обм—÷ню—‘тьс€ на нац—÷ональну валюту, часто щоб уникнути —÷нфл€ц—÷йних стрибк—÷в нац—÷онально—„ валюти на закуплену суму боргу випускаютьс€ спец—÷альн—÷ обл—÷гац—÷—„ в нац—÷ональн—÷й валют—÷, €к—÷ пот—÷м використовуютьс€ дл€ ф—÷нансуванн€ програм розвитку.

“аким чином, дл€ р—÷зних вид—÷в зовн—÷шнього боргу —÷снують р—÷зноман—÷тн—÷ концепц—÷—„ управл—÷нн€ реструктуруванн€м дл€ кра—„н з низьким —÷ середн—÷м р—÷внем доходу на душу населенн€. « врахуванн€м класиф—÷кац—÷—„, €ку використову—‘ —в—÷товий банк (градац—÷€ по р—÷вню доходу на душу населенн€ —÷ ваги боргового т€гар€), найб—÷льш репрезентативним дл€ ”кра—„ни може стати досв—÷д управл—÷нн€ зовн—÷шн—÷м державним боргом в латиноамериканських державах. « середини 80-х до середини 90-х рок—÷в було заключено б—÷л€ двох дес€тк—÷в угод про зниженн€ боргу —÷ його обслуговуванн€ на загальну суму, що перевищу—‘ 120 млрд. долар—÷в. ѕри цьому загальна сума боргу була зменшена майже наполовину, а дл€ р€ду кра—„н - Ѕол—÷в—÷—„, „—÷л—÷, ћозамб—÷ку, ‘—÷л—÷пп—÷н —÷ —÷нших - борг був списаний майже повн—÷стю.

ƒосв—÷д кра—„н, що розвиваютьс€, св—÷дчить, що обовтјў€зково наста—‘ час, коли обслуговуванн€ зовн—÷шнього боргу почина—‘ систематично перевищувати нов—÷ надходженн€ зовн—÷шн—÷х ф—÷нансових ресурс—÷в у кра—„ну, €кщо борги спр€мовувалис€ не на виробнич—÷ потреби, €к—÷ ведуть до одержанн€ прибутку —÷ зростанн€ ¬¬ѕ. “ака картина спостер—÷га—‘тьс€ —÷ в ”кра—„н—÷, про що св—÷дчать дан—÷ таблиц—÷ 3.2, у €к—÷й подано характеристику динам—÷ки обслуговуванн€ зовн—÷шнього державного боргу в видатках держбюджету ”кра—„ни.

“аблиц€ 3.2

ƒинам—÷ка обслуговуванн€ зовн—÷шнього боргу в видатках

ƒержавного бюджету ”кра—„ни

–оки

√рошова одиниц€

¬идатки ƒержбюджету

Ќадходженн€ —÷з джерел зовн—÷шнього ф—÷нансуванн€

ќбслуговуванн€ зовн—÷шнього державного боргу

—ума

% бюджету

—ума

% бюджету

1993

млн.крб.

5 615 726,7



81 984,3

0,1

1994

млн.крб.

468 103 556,3



8 500 000,0

1,8

1995

млн.крб.

1 772 693 593,4

87 566 974,9

4,9

273 183 257,5

15,4

1996

млрд.крб.

2 852 610,1

204 550,0

7,1

275 872,5

9,7

1997

тис.грн.

27 411 474,5

2 400 000,0

8,8

2 510 000,0

9,2

1998

тис.грн.

24 481 773,9

5 850 300,0

24,1

3 600 000,0

14,6

1999

тис.грн.

29779335,6

7085405,2

16,4

4850012,5

8,4

2000

тис.грн.

38654275,4

8040511,3

12,7

6916730,9

7,6

2001

тис.грн.

35129486,2

9156417,5

11,5

8517310,4

4,9


“аблиц€ 3.2 в—÷добража—‘ розвиток залученн€ в ”кра—„ну —÷ноземних кредит—÷в п—÷д гарант—÷—„ ур€ду, що знайшло вираз у видатках державного бюджету кра—„ни. ѕри цьому в—÷зьмемо до уваги, що вс—÷ надходженн€ —÷ноземних ф—÷нансових позичок в ”кра—„ну й до нин—÷ в—÷дбува—‘тьс€ за умови наданн€ за них державних гарант—÷й.

¬перше позиц—÷€ про зовн—÷шньоеконом—÷чну д—÷€льн—÷сть з'€вл€—‘тьс€ серед вида¬нтк—÷в державного бюджету в 1993 роц—÷, коли ц—÷ видатки були означен—÷ сумою в 405592,6 млн.крб., в т.ч.:

1) платеж—÷ по кредитних угодах п—÷д гарант—÷ю ур€ду (власне по обслуговуванню зовн—÷шнього державного боргу) - 81984,3 млн.крб., та

2) витрати по зовн—÷шньоеконом—÷чн—÷й д—÷€льност—÷ - 323608,3 млн.крб.

« 1995 року, коли зовн—÷шн—÷ ф—÷нансов—÷ запозиченн€ почали пом—÷тно наростати, у видатках державного бюджету вже безпосередньо були введен—÷ позиц—÷—„ про зовн—÷шн—÷ запо¬нзиченн€ дл€ ф—÷нансуванн€ деф—÷циту бюджету та про обслуговуванн€ зовн—÷шнього державного боргу. ” 1998 роц—÷ введена до державного бюджету позиц—÷€ про зовн—÷шн—÷ запо¬нзиченн€ дл€ погашенн€ державного боргу та ф—÷нансуванн€ деф—÷циту державного бюджету. ¬изначено планов—÷, нам—÷чен—÷ дл€ ур€ду меж—÷ державних зовн—÷шн—÷х запозичень ”кра—„ни в 1998 роц—÷ у розм—÷р—÷ 5850300,0 тис.гривень, в т.ч.: на покритт€ деф—÷циту державного бюджету - 2250000 тис.гривень, та на погашенн€ державного боргу - 3600300 тис.гривень. ѕри цьому допуска—‘тьс€ зб—÷льшенн€ або зменшенн€ зовн—÷шн—÷х (€к —÷ внут¬нр—÷шн—÷х) запозичень у межах загального обс€гу встановлених граничних розм—÷р—÷в суми державного внутр—÷шнього боргу та зовн—÷шн—÷х запозичень.

ѕотреба в жорсткому виконанн—÷ бюджету посилю—‘тьс€ вкрай напруженим обслуговуванн€м зовн—÷шнього боргу у 2001 роц—÷. «аконом ”кра—„ни "ѕро ƒержавний бюджет ”кра—„ни на 2001 р—÷к встановлено розм—÷р державних зовн—÷шн—÷х запозичень в 2001 роц—÷ дл€ погашенн€ державного боргу та ф—÷нансуванн€ деф—÷циту державного бюджету в сум—÷ 825 495 тис. долар—÷в —Ўј.

Ќа обслуговуванн€ зовн—÷шнього державного боргу у 2001 роц—÷ передбачалос€ витратити 2 009 млн.гривень, з них на сплату процент—÷в - 1582 млн. гривень, на сплату ком—÷с—÷й по зобовтјў€занн€х - 19 млн. гривень, на сплату —÷нших платеж—÷в по зобовтјў€занн€х - 22 млн. гривень —÷ на сплату доходу (процент—÷в) за обл—÷гац—÷€ми зовн—÷шньо—„ позики - 386 млн. гривень.

ѕричина важко—„ ситуац—÷—„ з обслуговуванн€м зовн—÷шнього боргу прихована не у ном—÷нальн—÷й сум—÷ платеж—÷в, терм—÷н €ких настав у 2000 та 2001 роках, а у тому, що ”кра—„на п—÷д—÷рвала дов—÷ру до себе €к отримувача кредит—÷в на м—÷жнародних ринках кап—÷тал—÷в й б—÷льше не може розраховувати на приватн—÷ позики дл€ ф—÷нансуванн€ боргових зобовтјў€зань.

Ќа нашу думку, проблема боргу не —‘ результатом неспри€тливих зм—÷н в економ—÷чному оточенн—÷ ”кра—„ни (аз—÷атська чи рос—÷йська ф—÷нансов—÷ кризи), а швидше в—÷ддзеркалю—‘ в—÷дсутн—÷сть посл—÷довно—„ пол—÷тики реформ, €ка б викликала дов—÷ру м—÷жнародно—„ сп—÷льноти. “ому ”кра—„н—÷ важко розраховувати на т—÷ джерела ф—÷нансуванн€, €кими зазвичай користуютьс€ кра—„ни дл€ обслуговуванн€ зовн—÷шнього боргу. ¬алов—÷ резерви ЌЅ” складали на 1 с—÷чн€ 2001 року 1,049 млрд.долар—÷в —Ўј, €к—÷ вважаютьс€ недостатн—÷ми дл€ адекватного обслуговуванн€ боргу.

” таблиц—÷ 3.3 розгл€нут—÷ джерела надходжень кап—÷талу, за рахунок €ких у 2001 роц—÷ ”кра—„на ф—÷нансувала св—÷й бюджетн—÷ витрати —÷ погашала зовн—÷шн—÷й борг.

“аблиц€ 3.3

ќц—÷нка —÷ноземних надходжень в ”кра—„ну в 2001 роц—÷ (млн.долар—÷в)

ƒжерело

¬сього

 ошти у безпосередньому розпор€дженн—÷ ур€ду

1718

в т.ч. ћ¬‘*

750

     –ƒ—

180

     —в—÷товий банк (структурн—÷ позики)

650

     япон—÷€

35

     ѕриватн—÷ запозиченн€, оч—÷куванн—÷ ћ—÷н—÷стерством  ф—÷нанс—÷в

103

–∆нвестиц—÷йн—÷ проекти —Ѕ

175

 редити –ƒЅ–– на п—÷дтримку малих та середн—÷х п—÷дпри—‘мств

90

ќч—÷куван—÷ чист—÷ пр€м—÷ закордонн—÷ —÷нвестиц—÷—„

500


«агальна сума зовн—÷шнього ф—÷нансуванн€, що може бути використана на обслуговуванн€ зовн—÷шнього боргу, —‘ меншою за передбачуван—÷ зобовтјў€занн€ на 300 млн долар—÷в.  р—÷м цього приватн—÷ запозиченн€ в сум—÷ 103 млн.долар—÷в —‘ мало—÷мов—÷рними, та враховуючи 157 млн. долар—÷в, необх—÷дних дл€ зовн—÷шнього ф—÷нансуванн€ деф—÷циту бюджету нестачу кошт—÷в дл€ ”кра—„ни у 1999 роц—÷ можна оц—÷нити у майже 560 млн. долар—÷в. “ому потр—÷бно запровадити надзвичайний стан в управл—÷нн—÷ ф—÷нансами, €кий би дозволив кра—„н—÷ вчасно обслуговувати сво—„ зовн—÷шн—÷ зобовтјў€занн€.

ѕри надто важкому стан—÷ наповненн€ державного бюджету в умовах глибоко—„ все¬нос€жно—„ кризи, значному в—÷д'—‘мному сальдо €к торг—÷вельного, так —÷ плат—÷жного баланс—÷в, складност—÷ отриманн€ —÷ноземних кредит—÷в дл€ покритт€ деф—÷цит—÷в та критичного —÷мпорту, ур€дом ”кра—„ни, особливо останн—÷м часом, дл€ —÷снуванн€ в параметрах економ—÷чно—„ пол—÷тики, €ка зд—÷йсню—‘тьс€, доводитьс€ звертатис€ до та¬нко—„ форми —÷ноземного кредитуванн€, €к випуск державних обл—÷гац—÷й, в тому числ—÷ зовн—÷шн—÷х. ÷е —÷ випуск обл—÷гац—÷й державно—„ зовн—÷шньо—„ позики ”кра—„ни в 1995 роц—÷, —÷ розм—÷щенн€ в 1997 роц—÷ короткострокових (9-12 м—÷с€ц—÷в) обл—÷гац—÷й через €понський банк Ќомура, що принесло 780 млн. долар—÷в —Ўј п—÷д 12% р—÷чних, роз¬нм—÷щенн€ у лютому 1998 року трир—÷чних державних зовн—÷шн—÷х обл—÷гац—÷й на 750 млн. н—÷мецьких марок п—÷д 16% р—÷чних. ј на початку берез¬нн€ 1998 року були випущен—÷ укра—„нськ—÷ державн—÷ обл—÷гац—÷—„ на суму в 500 млн.—‘вро (до введенн€ —‘вро - ≈ ё) п—÷д 15%, тобто всього дв—÷ останн—÷ позики за обл—÷гац—÷—„ склали майже 1 млрд. долар—÷в —Ўј.

ƒл€ оц—÷нки майбутн—÷х насл—÷дк—÷в в—÷д таких випуск—÷в державних зовн—÷шн—÷х обл—÷гац—÷й зазначимо, що наприклад, “уреччина платить за сво—„ обл—÷гац—÷—„ 5,6%, ѕольща - 6,7%, ’орват—÷€ - 8,4%. Ќав—÷ть –ос—÷€, що нин—÷ вважа—‘тьс€ досить ризиковим позичальником, платить 10%. [63, c.71] ƒл€ ”кра—„ни —„—„ р—÷чн—÷ проценти за обл—÷гац—÷—„ означають, що за позику через банк Ќомура треба вже в 1998 роц—÷ повернути не т—÷льки основну позику, а й додаток у 100 млн. долар—÷в —Ўј процент—÷в. ѕо двох остан¬нн—÷х зазначених позиках у вигл€д—÷ одних сум за проценти доведетьс€ в—÷ддавати по¬ннад 15 млн. долар—÷в —Ўј р—÷чних. ѕ—÷дкреслимо, що справа не в сумах позик, нав—÷ть не у процентах самих по соб—÷. √оловне, куди п—÷дуть отриман—÷ грош—÷. ќстанн—÷ мають працювати й нести нов—÷ грош—÷, коли перетворюютьс€ в —÷нвестиц—÷—„ у виробництво. јле позики за обл—÷гац—÷—„ використовуютьс€ на покритт€ деф—÷цит—÷в, в т.ч. борг—÷в за постачанн€ енергонос—÷—„в, по зароб—÷т¬нн—÷й плат—÷ та пенс—÷€х тощо, щоб запоб—÷гти соц—÷альному вибуху. ѕовертати ж борги доведетьс€ досить швидко. –∆ знову будуть не виробнич—÷, а споживч—÷ запозиченн€. ÷—÷льова функц—÷€ отриманих позик п—÷д обл—÷га¬нц—÷—„ - виживанн€, а не розвиток виробництва, €кий т—÷льки й може в—÷дкрити шл€х до —„х поверненн€ без зб—÷льшенн€ в майбутньому борг—÷в.

–озв'€занн€ проблеми зовн—÷шнього державного боргу через його поверненн€ та в подальшому призупиненн€ росту лежить у площин—÷ знаходженн€ в—÷дпов—÷дних сум з внутр—÷шн—÷х джерел ф—÷нансуванн€ економ—÷ки кра—„ни. ќтриманн€ таких кошт—÷в можливе за рахунок наступних заход—÷в.


–ис. 3.1 ѕрогнозн—÷ розрахунки видатк—÷в ƒержавного бюджету укра—„ни на 2002-2012 роки., що повтјў€зан—÷ з обслуговуванн€м зовн—÷шнього державного боргу (сплата процент—÷в —÷ сплата боргу)



1) ѕереходу до проведенн€ приватизац—÷—„ за вив—÷реною в —÷нтересах нац—÷онально—„ економ—÷чно—„ безпеки стратег—÷—‘ю з отриманн€м належно—„ ц—÷ни за державне майно що ма—‘ продаватис€. «г—÷дно з визначенн€м нав—÷ть кер—÷вництвом ‘онду держмайна ”кра—„ни за останн—÷ роки було продано державно—„ "асност—÷ на 120 млрд. гривень. а в державний бюджет над—÷йшло менше 1 млрд. гривень.

2) —творенн€ необх—÷дних економ—÷чних законодавчих умов дл€ поверненн€ в ”кра—„ну вивезено—„ т—÷ньовими шл€хами за меж—÷ кра—„ни й покладено—„ на рахунки в —÷ноземних банках в—÷льно конвертовано—„ валюти, м—÷н—÷мальн—÷ оц—÷нки €ко—„ становл€ть 10 млрд. долар—÷в —Ўј, а максимальн—÷ - 40 (саме останн€ сума за багатьма розрахунка¬нми —‘ необх—÷дною потребою ”кра—„ни в —÷ноземних кап—÷талах).

3) ∆орсткого контролю за надходженн€м —÷ використанн€м зовн—÷шн—÷х ф—÷нансових ресурс—÷в, щоб вони працювали на розбудову кра—„ни

¬се сказане вище да—‘ п—÷дставу зробити висновок, що т—÷ кра—„ни —х—÷дно—„ –ƒвропи, €к—÷ мають велику заборгован—÷сть перед зах—÷дними кредиторами, незалежно в—÷д того чи вони —‘ оф—÷ц—÷йними при сумл—÷нному та пунктуальному виконанн—÷ програм ћ¬‘, повтјў€заних з ринковою трансформац—÷—‘ю економ—÷ки мають можлив—÷сть реструктуризувати сво—„ борги. ¬ такий спос—÷б кра—„ни-боржники отримують можлив—÷сть з одного боку значно полегшити св—÷й борговийй т€гар перед кра—„нами «аходу —÷ м—÷жнародними ф—÷нансовими орган—÷зац—÷€ми, а з —÷ншого зтјў€вл€ютьс€ можливост—÷ отриманн€ нових кредит—÷в.

¬ звтјў€зку з цим було б корисно розгл€нути питанн€ про можлив—÷сть використанн€ р—÷зноман—÷тних метод—÷в реструктуризац—÷—„ зовн—÷шньо—„ заборгованост—÷, €к—÷ використовуютьс€ в св—÷тов—÷й практиц—÷, —÷ знайти способи переходу в—÷д в—÷дстрочки платеж—÷в до скороченн€ боргу. ƒл€ цього можна використати схеми, €к—÷ пропонуютьс€ ’тјўюстонськими умовами дл€ кра—„н сильно обт€жених заборгован—÷стю —÷з низьким р—÷внем доходу на душу населенн€ (до числа €ких можна в—÷днести —÷ ”кра—„ну), включаючи р—÷зноман—÷тн—÷ види конверс—÷—„ борг—÷в (в тому числ—÷ в акц—÷—„ укра—„нських п—÷дпри—‘мств) чи викуп борг—÷в на вторинному ринку. ¬иконанн€ даних програм буде спри€ти урегулюванню проблем зовн—÷шньо—„ заборгованост—÷ —÷ розвитку ефективно—„ економ—÷ки в ”кра—„н—÷.

    1. ƒержавний борг в контекст—÷ економ—÷чно—„ безпеки


–озробка системи нац—÷онально—„ безпеки включа—‘ дек—÷лька основних напр€мк—÷в - пол—÷тичний, в—÷йськовий, економ—÷чний,  —÷деолог—÷чний тощо. Ќа жаль, ще не стала пануючою €к в законодавчих сферах, так —÷ в сусп—÷льств—÷ думка, що  р—÷вень державного боргу, бюджетного деф—÷циту сл—÷д включити  в сукупн—÷сть оц—÷нок нац—÷онально—„ безпеки.

«начною м—÷рою це зумовлено тим, що при визначенн—÷ бюджетного деф—÷циту, €кий призводить до  утворенн€ державного боргу, його розгл€дають лише €к економ—÷чну категор—÷ю. ќднак в—÷н ма—‘ вплив на вс—÷ аспекти житт€ сусп—÷льства, —÷ не т—÷льки на економ—÷ку, а й на пол—÷тику. ¬ зах—÷дних кра—„нах державний бюджет не лише забезпечу—‘ акумулюванн€ кошт—÷в необх—÷дних дл€ ф—÷нансуванн€ державно—„ машини, використову—‘тьс€ не т—÷льки дл€ часткового перерозпод—÷лу доход—÷в з метою п—÷дтриманн€ спри€тливого соц—÷ального кл—÷мату в держав—÷, але й не в менш—÷й м—÷р—÷ дл€ р—÷зноман—÷тних форм впливу на економ—÷чн—÷, соц—÷альн—÷, нац—÷ональн—÷, рег—÷ональн—÷ процеси дл€ зд—÷йсненн€ верховною "адою в—÷дпов—÷дно—„ нац—÷онально—„ стратег—÷—„ розвитку, спр€мовано—„ на зм—÷цненн€ нац—÷онально—„ безпеки. ¬ ”кра—„н—÷ останн€ функц—÷€ державного бюджету не лише практично не використову—‘тьс€, але й не розробл€—‘тьс€ теоретично. [56, c.40]

¬ умовах нездатност—÷ кра—„ни виконувати зобовтјў€занн€ по виплат—÷ зовн—÷шнього боргу —÷ процент—÷в по ньому, виника—‘ загроза —„—„ економ—÷чно—„ самост—÷йност—÷. Ќадм—÷рно високий т€гар зовн—÷шнього боргу, несво—‘часне зд—÷йсненн€ платеж—÷в по ньому складають значн—÷ перепони в функц—÷онуванн—÷ нац—÷онально—„ економ—÷ки, п—÷дривають можлив—÷сть проведенн€ незалежно—„ економ—÷чно—„ пол—÷тики —÷, в—÷дпов—÷дно, —‘ фактором, €кий може впливати на економ—÷чну безпеку кра—„ни. ¬ теор—÷—„ под—÷бне €вище одержало назву - "тиски залежност—÷ї. Ќа практиц—÷ це означа—‘ фактичне банкрутство кра—„ни: —„й починають диктувати умови не лише по погашенню заборгованост—÷, але —÷ по проведенню економ—÷чно—„ пол—÷тики в ц—÷лому. ќтже, здатн—÷сть ефективно управл€ти зовн—÷шн—÷м боргом напр€му звтјў€зана з системою економ—÷чно—„ безпеки кра—„ни.

«овн—÷шн—÷й борг —‘ складовою частиною економ—÷чно—„ системи, в—÷н ви€вл€—‘ пр€мий —÷ поб—÷чний вплив на —„—„ елементи, зокрема на державний бюджет, грошово-кредитну —÷ валютну системи, р—÷вень —÷нфл€ц—÷—„, внутр—÷шн—÷ —÷ зовн—÷шн—÷ заощадженн€, —÷ноземн—÷ —÷нвестиц—÷—„ —÷ —÷н. “аким чином, зовн—÷шн—÷й борг вплива—‘ на економ—÷ку кра—„ни в ц—÷лому, а можливост—÷ його ефективного використанн€ багато в чому визначаютьс€ загальним р—÷внем розвитку економ—÷ки —÷ торкаютьс€ практично вс—÷х елемент—÷в економ—÷чно—„ системи.

≈коном—÷чна небезпека означа—‘ поступову  втрату народом "асност—÷ на сво—‘ нац—÷ональне багатство, а державою - здатност—÷ проводити незалежну пол—÷тику в —÷нтересах усього населенн€, а також поступове перетворенн€ кра—„ни на сировинний додаток.

–∆ноземн—÷ кредити дозвол€ють ус—÷й нац—÷—„ —÷снувати в борг, —÷ нав—÷ть в окрем—÷ роки п—÷двищувати зароб—÷тну плату при дальшому зниженн—÷ ¬¬ѕ. “ак, у 1995 роц—÷ реальна зароб—÷тна плата зб—÷льшилас€ на 28,5 %, тод—÷ €к ¬¬ѕ скоротивс€ на 11,8 %, а продуктивн—÷сть прац—÷ - на 7 %. ¬одночас вони дозвол€ють маневрувати, не допускати соц—÷ального вибуху, €кий у раз—÷ в—÷дсутност—÷ кредит—÷в був би неминучим.

Ѕюджетна пол—÷тика держави, спр€мована на забезпеченн€ економ—÷чно—„ безпеки, ма—‘ наступн—÷ основн—÷ вим—÷ри:

  • встановленн€ частини валового внутр—÷шнього продукту, €ка перерозпод—÷л€—‘тьс€ через державний бюджет;
  • сп—÷вв—÷дношенн€ м—÷ж основними статт€ми витрат державного бюджету;
  • сп—÷вв—÷дношенн€ м—÷ж доходами —÷ витратами держави.

ѕроблема зростанн€ державного боргу безпосередньо повтјў€зана —÷з проблемою визначенн€ деф—÷циту бюджету. –—÷вень бюджетного деф—÷циту обернено пропорц—÷йний р—÷вню бюджетно—„ безпеки.

Ќадзвичайно важливою загрозою економ—÷чному суверен—÷тетов—÷ ”кра—„ни у зовн—÷шньоеконом—÷чн—÷й сфер—÷ —‘ катастроф—÷чно швидке зростанн€ зовн—÷шнього боргу. ќстанн—÷й зроста—‘ в процес—÷ отриманн€ кредит—÷в.

–озгл€даючи проблему зовн—÷шнього боргу, передус—÷м сл—÷д зазначити два аспекти його вза—‘мозвтјў€зку з системою економ—÷чно—„ безпеки держави. ѕо-перше, з точки зору позитивного впливу м—÷жнародно—„ ф—÷нансово—„ допомоги (за в—÷дсутност—÷ "асних кошт—÷в) на задоволенн€ нагальних потреб ”кра—„ни, а в—÷дтак - в—÷дносного покращанн€ стану —„—„ ф—÷нансово—„ безпеки. ¬иход€чи з того, що обс€ги зовн—÷шньо—„ ф—÷нансово—„ допомоги закладено у бюджет, —„—„ неотриманн€, або несво—‘часне отриманн€ чи отриманн€ в менших розм—÷рах означатиме загрозу бюджетн—÷й (а в—÷дтак —÷ ф—÷нансов—÷й в ц—÷лому) безпец—÷ ”кра—„ни, загальму—‘ виконанн€ ц—÷лого р€ду програм, призведе до пог—÷ршенн€ плат—÷жного балансу. ÷е в свою чергу може  поставити п—÷д сумн—÷в усп—÷шн—÷сть проект—÷в випуску укра—„нських —‘врообл—÷гац—÷й позначитис€ на процес—÷ —÷ноземного —÷нвестуванн€ в нашу кра—„ну тощо. ѕо-друге, з точки зору дос€гненн€ надм—÷рних по в—÷дношенню до узагальнюючих обтјў—‘мних економ—÷чних показник—÷в розм—÷р—÷в зовн—÷шнього боргу та кошт—÷в на його обслуговуванн€, а в—÷дтак - пог—÷ршенн€ стану економ—÷чно—„ безпеки держави. “обто виника—‘ потреба у пошуку таких умов, коли б поточн—÷ потреби держави задовольн€лись без шкоди дл€ —„—„ подальшого поступального соц—÷ально-економ—÷чного розвитку.  онтроль за дотриманн€м такого сп—÷вв—÷дношенн€ можливий за умови  впровадженн€ в—÷дпов—÷дних —÷ндикатор—÷в цього аспекту ф—÷нансово—„ безпеки держави. ћаксимально можливе дос€гненн€ —÷нтерес—÷в ”кра—„ни €к позичальника з обовтјў€зковим урахуванн€м —÷нтерес—÷в позикодавц—÷в на вза—‘мовиг—÷дних умовах -  центральна проблема при отриманн—÷ —÷ноземних кредит—÷в. “ому необх—÷дно зд—÷йснювати пошук —÷ знаходженн€ в—÷дпов—÷дних альтернативних позикодавц—÷в —÷ в—÷дстоюванн€ державотворчих —÷нтерес—÷в ”кра—„ни.

ќсобливе значенн€ при залученн—÷ заруб—÷жних кошт—÷в  ма—‘ не лише комерц—÷йна сторона отриманн€ доходу дл€ поверненн€ кредиту, а й пол—÷тична сторона - недопущенн€ утисненн€ нац—÷онального суверен—÷тету й загрози економ—÷чн—÷й  безпец—÷ кра—„ни. ќбидв—÷ ц—÷ сторони д—÷алектично вза—‘моповтјў€зан—÷. ” св—÷тов—÷й практиц—÷ в—÷дом—÷ приклади зб—÷льшенн€ зовн—÷шнього боргу €к розвинутих кра—„н, так —÷ кра—„н, що розвиваютьс€. ƒосв—÷д цих кра—„н показу—‘, що зростанн€ зовн—÷шнього боргу по р—÷зному вплива—‘ на —„х економ—÷чну безпеку залежно  в—÷д рейтингу кра—„ни за макроеконом—÷чними показниками.

–озгл€немо дан—÷ св—÷тово—„ статистики. ” 1992 роц—÷ кра—„ни, що розвиваютьс€, повинн—÷ були витратити 160 млрд. долар—÷в на обслуговуванн€ боргу, що на 60 млрд. долар—÷в б—÷льше в—÷д загального припливу у дан—÷ кра—„ни приватного кап—÷талу за р—÷к. « 1970 року до середини 1990-х рок—÷в  загальна сума зовн—÷шнього боргу кра—„н, що розвиваютьс€, зросла у 20 раз—÷в —÷ становила понад 2 трлн. долар—÷в —Ўј. [60, c.21] “обто видатки, повтјў€зан—÷ з обслуговуванн€м свого боргу кра—„нами - боржниками, значно перевищують суму вз€тих ними позик —÷ —‘ одн—÷—‘ю з перешкод економ—÷чн—÷й безпец—÷ цих кра—„н.

       «агрозу економ—÷чн—÷й безпец—÷ становл€ть, насамперед, рекомендац—÷—„ та пропозиц—÷—„ щодо, по-перше, недоц—÷льност—÷ державного регулюванн€ макроеконом—÷чних процес—÷в нав—÷ть за допомогою ринкових п—÷дойм - ц—÷ноутворенн€, кап—÷талоутворенн€, валютного режиму, кредитно-—÷нвестиц—÷йно—„ пол—÷тики, зовн—÷шньоеконом—÷чно—„ д—÷€льност—÷ та соц—÷альних пр—÷оритет—÷в; по-друге, форсованих темп—÷в роздержавленн€ та приватизац—÷—„, незважаючи на в—÷дсутн—÷сть в—÷дпов—÷дних умов; по-трет—‘, жорстко ортодоксально—„ монетарно—„ пол—÷тики €ка  послужила вагомою причиною руйнуванн€ макроеконом—÷чних пропорц—÷й процесу в—÷дтворенн€, отже - —÷  поглибленн€ економ—÷чно—„ кризи.

÷—÷ процеси мають негативн—÷ насл—÷дки, —÷ зокрема той факт, що, вт—÷люючи под—÷бн—÷ пропозиц—÷—„ з метою одержанн€ кредит—÷в (адже т—÷льки за таких умов ћ¬‘ надасть —„х), ми зазна—‘мо економ—÷чних збитк—÷в у нац—÷ональн—÷й економ—÷ц—÷, €к—÷ набагато перевищують суму цих кредит—÷в.

јдже назван—÷ рекомендац—÷—„ ћ¬‘ спр€мован—÷ не ст—÷льки на впровадженн€ ринкових п—÷дойм саморегулюванн€ економ—÷ки, ск—÷льки на приховане руйнуванн€ економ—÷чно—„ могутност—÷ ран—÷ше сильно—„ —‘вропейсько—„ держави. «окрема, л—÷берал—÷зац—÷€ зовн—÷шньоеконом—÷чно—„ д—÷€льност—÷ спри€—‘ проникненню на внутр—÷шн—÷й ринок, €к правило, не€к—÷сних, але дешевих товар—÷в, що поступово знищу—‘ нац—÷ональне виробництво, перетворюючи ”кра—„ну на перифер—÷ю св—÷тового господарства.

       √оловн—÷ насл—÷дки отриманих кредит—÷в ћ¬‘ випливають не з умов —„х погашенн€, €к—÷ —‘ в к—÷нцевому п—÷дсумку пр€мим в—÷драхуванн€м з багатства кра—„ни, а в пол—÷тико-економ—÷чн—÷й —„х зумовленост—÷. ÷е доводить наступне.

ѕочинаючи з к—÷нц€ 1994 року (коли дл€ отриманн€ кредит—÷в в ћ¬‘ дл€ ц—÷—‘—„ орган—÷зац—÷—„ був розроблений перший меморандум ур€ду ”кра—„ни сп—÷льно з ЌЅ”, €кий пот—÷м пост—÷йно щор—÷чно поновлювавс€ все б—÷льше очевидним став факт, що ћ¬‘ ма—‘ сильн—÷ важел—÷ впливу не т—÷льки на економ—÷чний, а й особливо на пол—÷тичний стан в ”кра—„н—÷, на внутр—÷шньопол—÷тичний розклад в н—÷й сил. ћ¬‘ (€к —÷ —Ѕ) сутт—‘во впливав на внутр—÷шню —÷ зовн—÷шню пол—÷тику кра—„ни: скороченн€ ¬ерховною –адою за вимогами ћ¬‘ та поданн€м ур€ду бюджетних деф—÷цит—÷в, обмеженн€ кредитно—„ ем—÷с—÷—„ ЌЅ”, л—÷берал—÷зац—÷€ грошових —÷ товарних ринк—÷в, зн€тт€ обмежень на експорт, ф—÷скальна реформа, прискоренн€ приватизац—÷—„ без в—÷дпов—÷дних проробок —„—„ результат—÷в в кожному конкретному випадку тощо.  ожний меморандум визнача—‘ ц—÷л—÷ економ—÷чно—„ пол—÷тики та шл€хи —„—„ дос€гненн€. «алежн—÷сть в—÷д ћ¬‘ (€к —÷ —÷нших ћ‘ќ) ви€вл€—‘тьс€ кожного разу, коли ур€д вир—÷шу—‘ в—÷дступити в—÷д оговорених в меморандумах параметр—÷в економ—÷чно—„ пол—÷тики. ¬—÷дпов—÷дь наступа—‘ негайно: н—÷€кого спец—÷ального пол—÷тичного тиску, але й н—÷€кого кредитуванн€.

       ¬с€к—÷ намаганн€ "адних структур кра—„ни проводити корекц—÷—„ жорстко—„ монетарно—„ пол—÷тики в—÷дпов—÷дно вимогам ћ¬‘, наштовхуютьс€ на перепони ћ¬‘. ¬она зациклена на ф—÷нансов—÷й стаб—÷л—÷зац—÷—„ на баз—÷ монетаристських метод—÷в без необх—÷дно—„ виробничо—„ на основ—÷ структурно—„ трансформац—÷—„, що вже само по соб—÷ унеможливлю—‘ й першу. ‘—÷нансова стаб—÷л—÷зац—÷€ звелась до грошово—„ без виробничо—„. «в—÷дси хитк—÷сть нав—÷ть тако—„ стаб—÷л—÷зац—÷—„, коли нема—‘ необх—÷дного виробничого п—÷дгрунт€, €ке т—÷льки й може надати —÷мпульс —÷нвестиц—÷€м та виходу з кризи.

÷ентральним питанн€м меморандум—÷в —‘ масова приватизац—÷€, €ка стала найболюч—÷шим питанн€м та з €ко—„ випливають ус—÷ —÷нш—÷ багаточисельн—÷ вимоги ћ¬‘ по скороченню державних витрат на соц—÷альний захист тощо. ѕротисто€нн€ в сусп—÷льств—÷ ”кра—„ни не з приводу приватизац—÷—„, —„—„ потреби, а з приводу —„—„ форм, метод—÷в, масштаб—÷в тощо. ѕриватизац—÷€ без в—÷дпов—÷дних —„—„ проробок та контролю, а головне - належно—„ оц—÷нки майна, що приватизу—‘тьс€, веде до розкраданн€ державно—„ "асност—÷.

Ќарешт—÷, сп—÷вроб—÷тництво з ћ¬‘ (€к —÷ —÷ншими ћ‘ќ) не привело до оч—÷куваного ур€дом виходу нац—÷онально—„ економ—÷ки  з кризи. √оловним чином це сталос€ тому, що угоди так —÷ не змогли створити умови дл€ розвитку ринкових перетворень та структурно—„ трансформац—÷—„ економ—÷ки в ц—÷лому.

       –озгл€д проблеми, викликано—„ загрозою зовн—÷шнього боргу економ—÷чн—÷й безпец—÷ кра—„ни потребу—‘ анал—÷зу альтернативних насл—÷дк—÷в залученн€ —÷ноземних кредит—÷в в ”кра—„ну, бо можлив—÷ насл—÷дки цього процесу випливають —÷з конкретних умов €к отриманн€, так —÷ особливо використанн€ заруб—÷жних кошт—÷в.

як—÷сна характеристика боргу виплива—‘ з його к—÷льк—÷сно—„ характеристики та певних меж. ѕеревищенн€ меж веде до створенн€ —÷ поглибленн€ кризових €вищ в кра—„н—÷. ¬ м—÷жнародн—÷й практиц—÷ дл€ оц—÷нки стану державного боргу використовуютьс€ р—÷зноман—÷тн—÷ показники.

—в—÷товий банк, наприклад, вважа—‘ критичним р—÷вень державного зовн—÷шнього боргу, €кий в—÷дпов—÷да—‘ 50% ¬¬ѕ. –ада нац—÷онально—„ безпеки –ос—÷йсько—„ ‘едерац—÷—„ вважа—‘ максимально допустимим показник потреби держави в обслуговуванн—÷ —÷ погашенн—÷ внутр—÷шнього боргу по податковим надходженн€м зведеного бюджету на р—÷вн—÷ 25%. [61, c.80]

¬загал—÷ ж, €к вважають фах—÷вц—÷, економ—÷чно безпечним дл€ держави —‘ обс€г —÷ноземних кредит—÷в, що не перевищу—‘ 70% обс€гу —„—„ р—÷чного експорту. ѕоки що ”кра—„на вклада—‘тьс€ в ц—÷ меж—÷. «а —÷ншими оц—÷нками, межею небезпеки вважа—‘тьс€ перевищенн€ суми боргу пор—÷вн€но з експортом у 2 рази, п—÷двищено—„ небезпеки - в 3 рази.

ƒл€ визначенн€ меж зовн—÷шнього державного боргу —÷снують так—÷ основн—÷ пока¬нзники: по-перше, в—÷дношенн€ зовн—÷шнього державного боргу до ¬¬ѕ та експорту кра—„ни; по-друге, в—÷дношенн€ обслуговуванн€ зовн—÷шнього державного боргу до експорту кра—„ни. ўодо в—÷дношенн€ заборгованост—÷ до ¬¬ѕ та експорту кра—„ни, то вид—÷л€ютьс€ 3 групи кра—„н-боржник—÷в:

1) з низьким р—÷внем заборгованост—÷, коли обидва показники менш—÷ 60%;

2) з пом—÷рною заборгован—÷стю, коли ц—÷ показники нижч—÷ 80% —÷ 220% в—÷дпов—÷¬ндно, але вищ—÷ 60%;

3) з надм—÷рною заборгован—÷стю, коли зазначен—÷ показники перевищують 80% та 220% в—÷дпов—÷дно. [66, с. 14]

” св—÷тов—÷й практиц—÷ безпечним вважа—‘тьс€ такий р—÷вень зовн—÷шнього боргу, коли сума його обслуговуванн€ не перевищу—‘ 25 процент—÷в загальних валютних надходжень кра—„ни або 20 процент—÷в вартост—÷ експорту товар—÷в. ћежею небезпеки при оц—÷нц—÷ ситуац—÷—„ з погашенн€м боргу —÷ сплатою процент—÷в вважа—‘тьс€ в—÷дношенн€ процентних платеж—÷в до експорту 15-20 процент—÷в, межею п—÷двищено—„ небезпеки - 25-30 процент—÷в, критичною межею - коли зовн—÷шн—÷ борги перевищують 40 процент—÷в ¬¬ѕ.

”кра—„на не ма—‘ на сьогодн—÷ сво—„х узаконених напрацювань по критичних показниках економ—÷чно—„ безпеки кра—„ни по державному боргу. ћ—÷н—÷стерство ф—÷нанс—÷в —÷ Ќац—÷ональний банк ”кра—„ни пропонують порогове значенн€ сп—÷вв—÷дношенн€ валового розм—÷ру державного зовн—÷шнього боргу до р—÷чного експорту товар—÷в —÷ послуг встановити на р—÷вн—÷ не б—÷льше 165 процент—÷в.

Ќаведен—÷ дан—÷ св—÷дчать, що хоч за б—÷льш—÷стю показник—÷в боргово—„ безпеки ”кра—„на поки що н—÷бито перебува—‘ у безпечному стан—÷, проте показник сп—÷вв—÷дношенн€ обс€гу зовн—÷шньо—„ заборгованост—÷ до ¬¬ѕ перевищив порогов—÷ значенн€ —÷ наближа—‘тьс€ до критично—„ меж—÷. ќсобливо сл—÷д п—÷дкреслити, що проблема зовн—÷шнього боргу загострю—‘тьс€ й —÷снуванн€м проблеми внутр—÷шнього боргу, насамперед з обслуговуванн€ ринку державних ц—÷нних папер—÷в.

¬ сво—‘му ѕосланн—÷ до ¬ерховно—„ –ади ”кра—„ни ѕрезидент ”кра—„ни наголосив, що "усп—÷шне вир—÷шенн€ всього комплексу завдань економ—÷чно—„ та соц—÷ально—„ пол—÷тики на 2000-2004 роки значною м—÷рою залежатиме в—÷д ефективно—„ реал—÷зац—÷—„ заход—÷в, повтјў€заних з упередженн€м дальшого нарощуванн€ державного боргу ”кра—„ни, особливо зовн—÷шнього. Ќа к—÷нець 1999 року зовн—÷шн—÷й борг перевищив 12,6 млрд. долар—÷в. « урахуванн€м девальвац—÷—„ гривн—÷ його частка стр—÷мко зроста—‘: у 1997роц—÷ вона становила 22,9% ¬¬ѕ, у 1998 роц—÷ - 41,8%, у 1999 роц—÷ - 54,2%.

ћи наблизилис€, - констатував ѕрезидент ”кра—„ни, - до критично—„ меж—÷, за €кою, —÷ це засв—÷дчу—‘ св—÷товий досв—÷д, кра—„на втрача—‘ практичн—÷ можливост—÷ вибратис€ з боргово—„ €ми, перетворю—‘тьс€ в хрон—÷чного боржника. ƒобре в—÷дома особлива складн—÷сть ц—÷—‘—„ проблеми дл€ ”кра—„ни.

       ўодо обс€гу обслуговуванн€ зовн—÷шнього державного боргу у процентах до експорту, то в ”кра—„н—÷ це сп—÷вв—÷дношенн€ становило 6,0%, що значно нижче н—÷ж у –умун—÷—„ (15,6 %), Ѕолгар—÷—„ (19,6 %), ’орват—÷—„ (18,7%) та р€ду —÷нших кра—„н —х—÷дно—„ –ƒвропи.

≈коном—÷чн—÷ досл—÷дженн€ св—÷дчать, що акумул€ц—÷€ державного боргу не спри€—‘ зб—÷льшенню —÷нвестиц—÷й в економ—÷ку кра—„ни, а п—÷сл€ перевищенн€ критичного значенн€ у 50 % в—÷д ¬¬ѕ зменшу—‘ цей показник.

ƒл€ прикладу можна привести стр—÷мке зб—÷льшенн€ зовн—÷шнього боргу Ѕолгар—÷—„, за допомогою €кого ф—÷нансувались сумн—÷вн—÷ програми соц—÷ального захисту й п—÷дтримки виробництва —÷ до пори до часу маскувалась в—÷дсутн—÷сть економ—÷чних реформ, що призвело до повного краху економ—÷ки й екстремальних р—÷шень у економ—÷чн—÷й пол—÷тиц—÷. ÷—÷ р—÷шенн€ про€вились у тому, що —÷з серпн€ 1997 року у Ѕолгар—÷—„ д—÷—‘ система грошово—„ ради, що заборон€—‘ наданн€ позик центрального банку ур€ду та комерц—÷йним банкам, а також операц—÷—„ в—÷дкритого ринку.

” друг—÷й половин—÷ 70-х рок—÷в кра—„ни Ћатинсько—„ јмерики залучили понад 200 млрд. долар—÷в —Ўј —÷ноземних позик (переважно п—÷д гарант—÷—„ ур€ду), однак у жодн—÷й з кра—„н це не допомогло а н—÷ визначенню пр—÷оритетних напр€мк—÷в у структурн—÷й перебудов—÷, а н—÷ селективн—÷й п—÷дтримц—÷ окремих галузей —÷ виробництв, €к це часом пропону—‘тьс€ в ”кра—„н—÷.  ” Ѕразил—÷—„ прот€гом 1978-1981 рок—÷в, коли —÷ноземн—÷ позики залучалис€ най—÷нтенсивн—÷ше, частка —÷нвестиц—÷й зменшилас€ до 20,5% в—÷д ¬¬ѕ проти 21,7% у 1965-1977 роках. ѕрикметно, що в ”кра—„н—÷ в 1998 роц—÷ планувалось з залучених 5,85 млрд. гривень за рахунок бюджету виплатити 5,6 млрд. гривень. (або 95,7% в—÷д загально—„ суми).

     ѕеред ”кра—„ною гостро сто€ть проблеми, по-перше, диверсиф—÷кац—÷—„ джерел критичного —÷мпорту в —÷нтересах нац—÷онально—„ безпеки; по-друге, розвитку нац—÷ональних джерел енергонос—÷—„в; по-трет—‘, налагодженн€ перспективних довгострокових догов—÷рних основ сп—÷вроб—÷тництва —÷з зовн—÷шн—÷ми контрагентами. ÷ьому мають, наприклад, слугувати: догов—÷р про зону в—÷льно—„ торг—÷вл—÷ м—÷ж √руз—÷—‘ю, ”кра—„ною, јзербайджаном —÷ ћолдовою (√”јћ), що в—÷дкрива—‘ нов—÷ джерела —÷ шл€хи проходженн€ нафти; широкомасштабний догов—÷р про дружбу, сп—÷вроб—÷тництво —÷ партнерство ”кра—„ни та –ос—÷—„; угода м—÷ж –ос—÷йською ‘едерац—÷—‘ю та ”кра—„ною про економ—÷чне сп—÷вроб—÷тництво  до 2010 року тощо.

«г—÷дно «акону " ѕро державний внутр—÷шн—÷й борг ”кра—„нитјЁ, граничн—÷ розм—÷ри внутр—÷шнього боргу, його структура, джерела —÷ строки погашенн€ повинн—÷ встановлюватись ¬ерховною –адою одночасно —÷з затвердженн€м державного бюджету на наступний р—÷к, але структура державного внутр—÷шнього боргу прот€гом трьох останн—÷х рок—÷в не затверджувалась.

¬ ”кра—„н—÷ необх—÷дно прийн€ти закон "ѕро державний борг ”кра—„нитјЁ, €кий повинен удосконалити процес управл—÷нн€ державним боргом, а також сформувати ч—÷тку методику розрахунку величини державного боргу —÷ в—÷днесенн€ в—÷дпов—÷дних вид—÷в заборгованост—÷ до внутр—÷шнього —÷ зовн—÷шнього боргу. Ќа сьогодн—÷ в—÷дсутн—÷сть тако—„ методики призводить до розб—÷жностей при обчисленн—÷ величини державного боргу. “ак за розрахунками ћ—÷н—÷стерства ф—÷нанс—÷в на початок 1999 року державний борг склада—‘ 52,8 млрд.гривень —÷ становить б—÷льше половини розм—÷ру ¬¬ѕ кра—„ни. ¬ той же час по оц—÷нках –ахунково—„ палати ¬ерховно—„ –ади ”кра—„ни, обс€г державного боргу дос€га—‘ б—÷льш н—÷ж 180 млрд.гривень за рахунок неврахованих ур€дом заборгованостей по зароб—÷тн—÷й плат—÷, соц—÷альним виплатам та заощадженн€м населенн€ в ќщадбанку (в сум—÷ 131,96 млрд.гривень), сп—÷вв—÷дношенн€м величини цього боргу —÷з розм—÷ром ¬¬ѕ за 1998 р—÷к становить 178%. “акий показник св—÷дчить про потенц—÷йну неплатоспроможн—÷сть ”кра—„ни, тобто про пр€му загрозу економ—÷чн—÷й безпец—÷.

Ќастав час, коли ”р€д ”кра—„ни разом з ¬ерховною –адою та ЌЅ” повинен розробити узгоджену стратег—÷ю держави у питанн€х зовн—÷шн—÷х запозичень —÷ шл€х—÷в —„х поетапного зменшенн€. ¬ реал—÷зац—÷—„ стратег—÷—„ економ—÷чно—„ та соц—÷ально—„ пол—÷тики на 2000 - 2004 роки передбача—‘тьс€ зменшити частку зовн—÷шнього боргу з 58% ¬¬ѕ у 2000роц—÷ до 54% у 2002 роц—÷, та 46% у 2004 роц—÷. «а твердженн€м ѕрезидента ”кра—„ни, "це ключова проблема економ—÷чно—„ пол—÷тики держави на наступн—÷ птјў€ть рок—÷в.тјЁ

« осен—÷ 1997 року запозиченн€ ур€ду диктувались насамперед необх—÷дн—÷стю погашенн€ та обслуговуванн€ накопиченого державного боргу. ‘орсоване нарощуванн€ внутр—÷шнього запозиченн€ у 1995-1997 роках призвело до того, що можливост—÷ залученн€ кошт—÷в з внутр—÷шнього ринку були наближен—÷ до вичерпанн€. « огл€ду на це зусилл€ ур€ду були сконцентрован—÷  на сутт—‘вому зниженн—÷ темп—÷в зростанн€ боргу по обл—÷гац—÷€м внутр—÷шньо—„ державно—„ позики, було поставлено за мету  переор—÷—‘нтац—÷ю з внутр—÷шн—÷х джерел ф—÷нансуванн€ бюджетного деф—÷циту на б—÷льш дешев—÷ —÷ довг—÷ зовн—÷шн—÷. ќднак, €кщо —÷ подал—÷ зовн—÷шн—÷ запозиченн€ будуть зростати такими темпами - це становитиме пр€му загрозу економ—÷чн—÷й безпец—÷ держави.

ѕри цьому сл—÷д зазначити, що у  подальшому питома вага кошт—÷в, потр—÷бних дл€ обслуговуванн€ та погашенн€ державного зовн—÷шнього боргу, може зростати, по-перше, за умов зак—÷нченн€ п—÷льгових терм—÷н—÷в наданн€ зовн—÷шн—÷х кредит—÷в, —÷, по-друге, внасл—÷док б—÷льш жорстких умов  наданн€ запозичень зовн—÷шн—÷ми кредиторами.

Ќестача достатньо—„ к—÷лькост—÷ в—÷льних кошт—÷в дл€ обслуговуванн€ зовн—÷шнього боргу обт€жлива дл€ плат—÷жного балансу ”кра—„ни —÷ становить потенц—÷йну загрозу економ—÷чн—÷й безпец—÷ держави. ¬раховуючи значенн€ ефективного контролю за формуванн€м зовн—÷шнього боргу ”кра—„ни дл€ забезпеченн€ економ—÷чно—„ безпеки держави, необх—÷дно вдосконалювати цю д—÷€льн—÷сть. ¬ ”кра—„н—÷ на даний час не ма—‘ —‘диного контролюючого органу. “ак, ф—÷нансова допомога ћ¬‘ перебува—‘ п—÷д контролем Ќац—÷онального банку ”кра—„ни; допомога —в—÷тового банку —÷ кредитн—÷ л—÷н—÷—„ япон—÷—„ та –ƒ— - п—÷д контролем ћ—÷н—÷стерства ф—÷нанс—÷в ”кра—„ни; м—÷ждержавн—÷ кредитн—÷ л—÷н—÷—„ - ”крес—÷мбанку. ќтже, сл—÷д зд—÷йснити концентрац—÷ю контролюючих функц—÷й. Ќеобх—÷дно розробити —÷ впровадити комплексну систему —÷ндикатор—÷в щодо стану зовн—÷шнього державного боргу ”кра—„ни, а також сукупного державного боргу (з урахуванн€м внутр—÷шнього).

ѕ—÷дсумовуючи сказане, можна зробити висновок, що при вир—÷шенн—÷ проблеми зовн—÷шнього боргу ”кра—„ни потр—÷бно виходити з того, що ц€ проблема по—‘дну—‘ в соб—÷ надзвичайно широкий спектр економ—÷чних перетворень. ÷е не лише прийн€тт€ бездеф—÷цитного бюджету, а й зд—÷йсненн€ додаткових заход—÷в спр€мованих на забезпеченн€ над—÷йно—„ стаб—÷л—÷зац—÷—„ валютного ринку, удосконаленн€ структури зовн—÷шньоторговельного балансу, в—÷дпрацюванн€ механ—÷зм—÷в поверненн€ з-за кордону нац—÷онального кап—÷талу, спри€нн€ пр€мим —÷ноземним —÷нвестиц—÷€м, утвердженн€ ефективно—„ системи страхуванн€ в—÷д —÷нвестиц—÷йних ризик—÷в тощо.

Ќин—÷шн—÷й р—÷вень економ—÷чно—„ безпеки в ”кра—„н—÷ в звтјў€зку з —÷снуючою на цей час тенденц—÷—‘ю до швидкого зростанн€ обс€гу зовн—÷шньо—„ —÷ внутр—÷шньо—„ заборгованост—÷ €вно недостатн—÷й. ”р€д ”кра—„ни з огл€ду на важке становище у сфер—÷ державних ф—÷нанс—÷в та значне поточне боргове навантаженн€ вважа—‘ за необх—÷дне вжити негайних заход—÷в, спр€мованих на п—÷двищенн€ ефективност—÷ управл—÷нн€ державним боргом. ¬ числ—÷ цих заход—÷в наступне:

дос€гненн€ домовленостей щодо умов погашенн€ та обслуговуванн€ в 2000 - 2001 роках зовн—÷шнього державного боргу та оптим—÷зац—÷—„ його структури шл€хом продовженн€ середнього терм—÷ну погашенн€ кредит—÷в —÷ зменшенн€ вартост—÷ обслуговуванн€;

актив—÷зац—÷€ сп—÷впрац—÷ з м—÷жнародними ф—÷нансовими орган—÷зац—÷€ми та –ƒвропейським сп—÷втовариством;

концентрац—÷€ зусиль на в—÷дновленн—÷ програми розширеного ф—÷нансуванн€, що п—÷дтриму—‘тьс€ ћ—÷жнародним валютним ‘ондом, €ка —‘ необх—÷дним фактором реструктуризац—÷—„ значно—„ частини державного боргу. —аме це —÷ да—‘ п—÷дставу говорити про необх—÷дн—÷сть комплексного вир—÷шенн€ проблеми внутр—÷шнього —÷ зовн—÷шнього боргу з метою запоб—÷ганн€ можливим загрозам економ—÷чн—÷й безпец—÷ ”кра—„ни, а в—÷дтак —÷ —„—„ нац—÷ональному суверен—÷тету.

¬исновки


Ќа основ—÷ досл—÷дженн€ державного боргу ”кра—„ни можна зробити наступн—÷ висновки —÷ пропозиц—÷—„ теоретичних аспект—÷в ц—÷—‘—„ проблеми.

  1. ƒержавний борг ”кра—„ни ма—‘ дв—÷ складов—÷ - це державний внутр—÷шн—÷й борг та державний зовн—÷шн—÷й борг.  —÷льк—÷сна оц—÷нка державного внутр—÷шнього боргу зд—÷йсню—‘тьс€ в нац—÷ональн—÷й валют—÷, зовн—÷шнього - в —÷ноземн—÷й, €к правило в доларах —Ўј.
  2. —татистика державного боргу св—÷дчить про к—÷лька етап—÷в в його формуванн—÷ та розвитку. ѕерший характеризу—‘тьс€ залученн€м —÷з внутр—÷шн—÷х джерел виключно пр€мих кредит—÷в Ќац—÷онального банку ”кра—„ни та хаотичним утворенн€м зовн—÷шнього боргу шл€хом  наданн€ ур€дових гарант—÷й по —÷ноземних кредитах. ѕрот€гом другого етапу державний борг формувавс€ за рахунок отриманн€ зовн—÷шн—÷х позик в—÷д м—÷жнародних ф—÷нансових орган—÷зац—÷й та за рахунок випуску обл—÷гац—÷й внутр—÷шньо—„ державно—„ позики —÷ поступовим зам—÷щенн€м цими обл—÷гац—÷€ми пр€мих кредит—÷в ЌЅ”. “рет—÷й пер—÷од, €кий продовжу—‘тьс€ по нин—÷шн—÷й час, характеризу—‘тьс€ сутт—‘вим скороченн€м можливост—÷ ур€дових запозичень €к зовн—÷шн—÷х, так —÷ внутр—÷шн—÷х джерел.
  3. ¬ перех—÷дний пер—÷од в ”кра—„н—÷ державний внутр—÷шн—÷й борг впродовж к—÷лькох рок—÷в формувавс€ переважно за рахунок кредитних ем—÷с—÷й Ќац—÷онального банку з метою покритт€ великих розм—÷р—÷в бюджетного деф—÷циту. “акого —÷нф눬нц—÷йного джерела покритт€ деф—÷циту державного бюджету нема—‘ в жодн—÷й кра—„н—÷ з розвинутим ринковим господарством. ј в—÷дтак, в жодн—÷й —÷ндустр—÷альн—÷й розви¬ннен—÷й кра—„н—÷ нема—‘ неринкового, —÷нфл€ц—÷йного за сво—‘ю суттю механ—÷зму формуванн€ державного внутр—÷шнього боргу. –∆ лише в останн—÷ три-чотири роки в ”кра—„н—÷ стала формуватис€ цив—÷л—÷зована форма державних позик через ем—÷с—÷ю та продаж обл—÷гац—÷й державно—„ внутр—÷шньо—„ позики.
  4. Ќезважаючи на тепер—÷шн—÷й, в—÷дносно невдалий етап функц—÷онуванн€ системи внутр—÷шн—÷х позик в ”кра—„н—÷ державн—÷ обл—÷гац—÷—„ —‘ необх—÷дним ф—÷нансовим —÷нструментом, €кий при належному використанн—÷ може бути важливим джерелом ф—÷нансуванн€ державних витрат.
  5. ƒл€ вдосконаленн€ функц—÷онуванн€ системи державно—„ позики необх—÷дно гарантувати дов—÷ру —÷нвестор—÷в; визначати обс€ги залучень державою кошт—÷в виход€чи —÷з реальних можливостей —„х поверненн€; запозичен—÷ кошти використовувати в —÷нвестиц—÷йних ц—÷л€х; дотримуватис€ тенденц—÷—„ зб—÷льшенн€ строк—÷в об—÷гу обл—÷гац—÷й, та зменшенн€ —„х дох—÷дност—÷.
  6. ќсобливе значенн€ мають зовн—÷шн—÷ запозиченн€. «алучен—÷ зовн—÷шн—÷ ф—÷нансов—÷ джерела потр—÷бно розгл€дати з двох стор—÷н: з точки зору —„х обс€гу —÷ з позиц—÷й ефективного використанн€. ¬—÷домо, що при неефективному використанн—÷ ресурс—÷в потреба у —„х к—÷лькост—÷ ста—‘ необмеженою. ÷е виклика—‘ необх—÷дн—÷сть у встановленн—÷ меж—÷ —„х залученн€, тобто л—÷м—÷туванн€ обс€г—÷в кредит—÷в.
  7. «алучен—÷ зовн—÷шн—÷ позики повинн—÷ вести до зб—÷льшенн€ виробничих потужностей, головним чином тих п—÷дпри—‘мств, продукц—÷€ €ких йде на експорт. «б—÷льшенн€ експорту продукц—÷—„ призведе до зб—÷льшенн€ валютних надходжень до держави, €к—÷ необх—÷дн—÷ дл€ обслуговуванн€ та погашенн€ зовн—÷шнього боргу.
  8. –—÷ст державного боргу призводить до зб—÷льшенн€ витрат по його обслуговуванню. ”правл—÷нн€ державним боргом повинно бути спр€мовано на зб—÷льшенн€ середнього терм—÷ну погашенн€ заборгованост—÷ та скороченн€ витрат на обслуговуванн€ боргу. “ому пол—÷тика Ќац—÷онального банку —÷ ћ—÷н—÷стерства ф—÷нанс—÷в ”кра—„ни повинна бути направлена на зб—÷льшенн€ довгострокових зобовтјў€зань при скороченн—÷ питомо—„ ваги короткострокових позик.
  9. –озм—÷ри державного боргу в сво—„х абсолютних значенн€х можуть дос€гати досить великих величин, проте борг завжди мусить знаходитис€ в певн—÷й визначен—÷й корел€ц—÷йн—÷й залежност—÷ у в—÷дпов—÷дн—÷й пропозиц—÷—„, в—÷дносно абсолютно—„ величини ¬¬ѕ. ѕеревищенн€ показника державного боргу стосовно величини ¬¬ѕ, а в—÷дтак —÷ —÷нших (скоординованих з ¬¬ѕ) макроеконом—÷чних показник—÷в, почина—‘ становити загрозу економ—÷чн—÷й безпец—÷ кра—„ни.

ѕ—÷двищенню р—÷вн€ боргово—„ безпеки держави та покращенню ефективност—÷ обслуговуванн€ державного боргу повинн—÷ спри€ти:

  1. ”досконаленн€ законодавчого забезпеченн€ формуванн€ внутр—÷шньо—„ заборгованост—÷.
  2. ќпрацюванн€ обгрунтовано—„ стратег—÷—„ залученн€ внутр—÷шн—÷х та зовн—÷шн—÷х позик в економ—÷ку ”кра—„ни.
  3. –озробка та впровадженн€ —‘дино—„ пол—÷тики державних запозичень, в—÷дмова в—÷д на€вно—„ практики прийн€тт€ разових р—÷шень.
  4. ”досконаленн€ структури державного боргу —÷ переведенн€ його на б—÷льш довгострокове обслуговуванн€.
  5. «меншенн€ обс€г—÷в —÷ноземних кредит—÷в, гарантованих ур€дом, забезпеченн€ умов —÷ спри€нн€ самост—÷йному виходу в—÷тчизн€них п—÷дпри—‘мств на м—÷жнародн—÷ ф—÷нансов—÷ ринки дл€ залученн€ —÷нвестиц—÷й.
  6. «апровадженн€ системи управл—÷нн€ державним боргом, €ка б дозволила приймати р—÷шенн€ скоординовано —÷ зважено, з урахуванн€м ситуац—÷—„, що склалась у ф—÷нансов—÷й сфер—÷.

 омплексне вир—÷шенн€ проблеми внутр—÷шнього —÷ зовн—÷шнього державного боргу —÷з врахуванн€м запропонованих заход—÷в спри€тиме розбудов—÷ державних ф—÷нанс—÷в та покращанню ф—÷нансового стану ”кра—„ни.


Cписок використаних джерел


  1. «акон ”кра—„ни "ѕро державний бюджет ”кра—„ни на 1995 р—÷ктјЁ // ¬—÷домост—÷ ¬ерховно—„ –ади ”кра—„ни. тј‘ 1995. тј‘ є16. тј‘ с. 353-365.
  2. «акон ”кра—„ни "ѕро ƒержавний бюджет ”кра—„ни на 1996 р—÷к" // ¬—÷домост—÷ ¬ерховно—„ –ади ”кра—„ни. тј‘ 1996 . тј‘ є 16. тј‘ с. 151 -163.
  3. «акон ”кра—„ни "ѕро ƒержавний бюджет ”кра—„ни на 1997 р—÷к" // ¬—÷домост—÷ ¬ерховно—„ –ади ”кра—„ни. тј‘ 1997. тј‘є33. тј‘ с. 591-602.
  4. «акон ”кра—„ни "ѕро ƒержавний бюджет ”кра—„ни на 1998 р—÷к" // ¬—÷домост—÷ ¬ерховно—„ –ади ”кра—„ни. тј‘ 1998. тј‘ є13-14. тј‘ —. 4-6.
  5. «акон ”кра—„ни "ѕро державний бюджет ”кра—„ни на 1999 р—÷ктјЁ // ‘—÷нанси ”кра—„ни. - 1999. - є3, с. 17-54.
  6. «акон ”кра—„ни "ѕро державний бюджет ”кра—„ни на 2000 р—÷ктјЁ // ‘—÷нанси ”кра—„ни. - 2000. - є2, с. 12-46.
  7. 3акон ”кра—„ни "ѕро державний внутр—÷шн—÷й борг ”кра—„ни" //«акони    ”кра—„ни. - “ом 4. -  и—„в, 1996. - с.43-44.
  8. «акон ”кра—„ни "ѕро структуру державного внутр—÷шнього боргу ”кра—„ни за станом на 1 с—÷чн€ 1996 року —÷ граничний розм—÷р державного внутр—÷шнього боргу ”кра—„ни на 1996 та 1997 рокитјЁ // ¬—÷домост—÷ ¬ерховно—„ –ади ”кра—„ни. - 1997. - є11. - с. 165-166.
  9. јлексеев ћ.ё. –ынок ценных бумаг и организаци€ работы на нем. - ћ.: ѕерспектива, 1991.
  10. јлехин Ѕ.». –ынок ценных бумаг, введение в фондовые операции. - ћ.: ‘инансы и статистика, 1991.тј‘260 с.
  11. јникин ј.¬.  редитна€ система современного капитализма. - ћ.: Ќаука, 1964. - 434 с.
  12. јндрущенко ¬.Ћ. «ах—÷дна ф—÷нансова думка про природу державних ф—÷нанс—÷в // ‘—÷нанси ”кра—„ни. 1996.-є9.тј‘.21-27.
  13. Ѕарановський ќ. Ѕоргова безпека // Ѕанк—÷вська справа. - 1998. - є4. - с.60-64, 1999. - є1. - с.28-32.
  14. Ѕарановський ќ. Ѕюджетна безпека. // ¬—÷сник Ќац—÷онального банку ”кра—„ни.- 1998. - є6. - с.40-43.
  15. Ѕланк ».ј. »нвестиционный менеджмент. -  .: ћѕ "»“≈ћї Ћтд, 1995.
  16. Ѕогачевский ћ.Ѕ. √осударственный кредит в капиталистических странах. - ћ.: ‘инансы, 1986.- 192 с.
  17. Ѕоголепов Ќ.ћ. √осударственный долг: типологический очерк. - —анкт-ѕетербург: »зд-во ќ.Ќ. ѕоповой, 1910., 369 с.
  18. Ѕондарук “.√. ¬нутр—÷шн—÷й борг ”кра—„ни та проблеми його    регулюванн€ // Ќауков—÷ прац—÷ Ќƒ‘–∆. - 1998. - є6. - с.40-45.
  19. Ѕондарук “.√. «овн—÷шн—÷й державний борг ”кра—„ни та механ—÷зм його обслуговуванн€ // ‘—÷нанси ”кра—„ни. - 2001. - є5. - с.94 - 102.
  20. Ѕрегель Ё. я. —судный капитал и кредит. -ћ.: √осполитиздат, 1955.- 136 с.
  21. ¬асилик ќ. ƒ. ƒержавн—÷ ф—÷нанси ”кра—„ни. - .: ¬ища школа, 1999. - 383с.
  22. ¬асильченко ј. ƒержавний борг невпинно зроста—‘ // ≈коном—÷ст. - 1997. - є1. - с. 34-35.
  23. ¬ахненко “, ƒержавний борг: ситуац—÷€ в ”кра—„н—÷ та досв—÷д —÷нших кра—„н // Ѕанк—÷вська справа. - 1997. -.є6. - с. 27-30.
  24. ¬ахненко “. ƒержавн—÷ запозиченн€ в ”кра—„н—÷: п—÷дсумки 1998 року. // Ѕанк—÷вська справа. - 1999. - є2. - с.21- 24.
  25. ¬ахненко “. “€гар державного боргу: теоретичний аспект // ≈коном—÷ка ”кра—„ни, - 1998. - є 3.- с. 21-30.
  26. ¬олынский ¬.—. √осударственный кредит, бюджетный дефицит и методы его покрыти€ // ‘инансы ———–.- 1990.- є 8.- —. 65-68.
  27. √апонюк ћ., Ѕур€ченко ј.–ƒ. Ѕюджетна реформа в ”кра—„н—÷ // ≈коном—÷ка, ф—÷нанси, право. - 1999. - є1. - с. 17-22.
  28. √апонюк ћ.ј., Ѕур€ченко ј.–ƒ., ќсобливост—÷ розвитку ринку ќ¬ƒѕ // ‘—÷нанси ”кра—„ни. - 2001. - є 11. - с. 68-77.
  29. √осударственные финансы. ”чебное пособие дл€ студентов экономических ¬”«ов и факультетов. / ѕод ред. ¬. ћ. ‘едосова, —. я. ќгородника, ¬. Ќ. —уторминой. /-  .: Ћыбидь, 1991.тј‘205 с.
  30. √убський Ѕ. ƒержавн—÷ гарант—÷—„: ринковий аспект / ”р€довий кур'—‘р. - 1997. -є 143-145. - 7 серпн€. - с. 5.
  31. ƒь€конова –∆. –∆. Ѕюджетний деф—÷цит та методи його оптим—÷зац—÷—„. // ‘—÷нанси ”кра—„ни. - 1998.- є 10. -с. 53-59.
  32. ∆ураховска€ Ћ., ∆ураховский —. ќ¬√« остаютс€ непревзойденным инструментом. // ‘инансовые риски.- є 4.- 1996.
  33. «аруба ќ.ƒ. Ќовий бюджетний деф—÷цит —÷з старими проблемами // ‘—÷нанси ”кра—„ни. - 1996. - є 6. - с. 5-23.
  34. –∆ваницька ќ. «овн—÷шн—÷й борг —÷ проблеми економ—÷чного розвитку // ¬—÷сник ЌЅ”, -2001 - є2.- с. 44-45.
  35.  орн—‘—‘в ¬.¬. ‘—÷нансов—÷ зигзаги на ринку запозичень // ‘—÷нанси ”кра—„ни, - 1999. - є 3. - с.116-122.
  36.  лимко √. Ќ. јльтернативн—÷ можливост—÷ залученн€ —÷ноземних кредит—÷в в ”кра—„ну // ‘—÷нанси ”кра—„ни, - 1998. - є 10. с. 11-22.
  37.  лимко √. Ќ., ћатв—÷—‘нко ј. —. ѕроблема ефективност—÷ використанн€ —÷ноземних кредит—÷в у економ—÷ц—÷ ”кра—„ни. // ‘—÷нанси ”кра—„ни. - 1997. - є2 - с. 29-37.
  38.  лимко √. Ќ. ћожлив—÷ насл—÷дки залученн€ —÷ноземних кредит—÷в в економ—÷ку ”кра—„ни на перспективу //  ., Ќƒ‘–∆, 2001.-25 с.
  39.  ритика современных буржуазных теорий финансов, денег и кредита. -ћ.: ‘инансы, 1970. -304с.
  40.  учер √.¬. ƒержавний борг: —÷стор—÷€ —÷ сьогоденн€ // ‘—÷нанси ”кра—„ни. - 1999. - є2. - с.16-22.
  41.  учма Ћ.ƒ. ѕро заходи щодо економ—÷чно—„ стаб—÷л—÷зац—÷—„ та стимулюванн€ виробництва // ”р€довий кур'—‘р. - 1998. - є 233-224. - с. 3-5.
  42. Ћьовочкин —. ¬. √осударственный долг —Ўј: ƒис. канд. ек. наук: 08.04.01.- , 1997. - 155 с.
  43. Ћьовочк—÷н —.¬. “еоретичне обгрунтуванн€ державного боргу // ‘—÷нанси ”кра—„ни.- 1997.- є 1. —.18-27.
  44. Ћьовочк—÷н —. ¬. ѕроблеми державного боргу // ‘—÷нанси ”кра—„ни.- 1997.- є4.тј‘—.24-29.
  45. ћихеев ё. ”правление процессом обновлени€ портфел€ ценных бумаг // –ынок ценных бумаг - 1996. - є3.- с. 28-32.
  46. ћочерний —. ѕлотн—÷ков ќ. ≈коном—÷чна безпека в контекст—÷ державного суверен—÷тету ”кра—„ни // ≈коном—÷ка ”кра—„ни.-2001.- є4.-с.4-12.
  47. Ќовицький ¬.–ƒ., ѕлотн—÷ков ќ.¬. ƒинам—÷ка зовн—÷шн—÷х боргових зобовтјў€зань ”кра—„ни. -  и—„в: ѕол—÷тична думка. - 2000. - 330с.
  48. Ќовосад Ћ.я. —оц—÷ально-економ—÷чн—÷ передумови —÷ макроеконом—÷чн—÷ насл—÷дки державно—„ заборгованост—÷. // ‘—÷нанси ”кра—„ни. - 1998. - є 6. с. 37-41.
  49. ќхр—÷менко ќ.ќ., ќхр—÷менко ќ.ј. –инок держобл—÷гац—÷й: ретроспектива, анал—÷з, прогноз // ‘—÷нанси ”кра—„ни. - 2000. - є 6. - с. 48-54.
  50. ѕашута ћ.,  ул—÷ков √. «аборгован—÷сть з виплати зароб—÷тно—„ плати: стан, причини, насл—÷дки, шл€хи подоланн€ // ”кра—„на: аспекти прац—÷. - 1997. - є2. - с. 21-27.
  51. –едьк—÷н ќ. —.,  октаров ќ. ¬. ƒе€к—÷ оц—÷нки практики обслуговуванн€ державного боргу в ”кра—„н—÷ // ‘—÷нанси ”кра—„ни -2001.-є5 -—. 25-35.
  52. –убцов Ѕ. Ѕ. «арубежные фондовые рынки. »нструменты, структура, механизм функционировани€. - ћ.: »нфраструктура. 1996.тј‘266 с.
  53. —имоненко ¬. √осударственный долг ”краины: нет законов - нет и нарушений? // ”краина-Business, - 1998. - є 45. - с. 5.
  54. —околик ћ. ќплата прац—÷ в доходах —÷ витратах населенн€ ”кра—„ни // ”кра—„на: аспекти прац—÷. - 1998, - є3. - с. 22.
  55. —тепаненко ¬., —оф—÷щенко –∆. Ѕоргова €ма // ¬—÷че. - 1998. - є 8. тј‘ —. 37-50.
  56. —тепаненко ¬.ќ., Ѕондарук “.√. ѕроблеми утворенн€ та обслуговуванн€ державного внутр—÷шнього боргу // ‘—÷нанси ”кра—„ни. - 1998. - є4. - с. 5-10.
  57. —тепаненко ¬.ќ. –езерви зростанн€ державних —÷нвестиц—÷й // «акон —÷ б—÷знес. - 1997. - є37.
  58. —авлук ћ. «агостренн€ проблеми ф—÷нансуванн€ бюджетного деф—÷циту в 1999 роц—÷ // ¬—÷сник ЌЅ”. - 1999. - є5. - с.9-10.
  59. —уторм—÷на ¬. ћ. ƒержавний кап—÷тал—÷стичний кредит, -  .: Ќауково-методичний каб—÷нет вищо—„ заочно—„ економ—÷чно—„ осв—÷ти, 1986.- 32с.
  60. “итков ¬. ѕроблемы управлени€ российским внешним долгом // ¬опросы экономики. - 2001. - є11. - с. 78-85.
  61. “итков ¬. –еструктурирование внешнего долга // Ёкономист - 2000, - є2.- с.90-94.
  62. ’акамада ». √осударственный долг: структура и управление // ¬опросы экономики, - 2000. - є4. - с. 67-83.
  63. ’айхадаева ќ. ƒ. ¬нутренний государственный долг –оссии и роль государственных ценных бумаг в его формировании. - —. - ѕ., 1995.
  64. ’арисов  . √. Ќекоторые вопросы теории кредита в современной экономической литературе. - ћ.: ћ‘», 2000.- 124с.
  65. Ўохин ј.  ак не попасть в долговую "петлю" // ¬опросы экономики. - 1999. - є5. - с. 4-18.
  66. Ёкономические обзоры ћ¬‘, ¬ашингтон, 1993-1999 г.г.
—траницы: Ќазад 1 ¬перед