¬ишиванн€ картини "√оробчик"

контрольна€ работа:  раеведение и этнографи€

ƒокументы: [1]   Word-105170.doc —траницы: Ќазад 1 ¬перед













ѕ–ќ≈ “

на тему:

"¬ишиванн€ картини "√оробчик""













¬л–—÷вне-2010ї

1. ≈тап орган—÷зац—÷йно-п—÷дготовчий


я не вагаючись вир—÷шила вишивати. “ому що це мо€ улюблена справа. ѕередивившись багато картинок —÷з зразками вишивок мен—÷ найб—÷льше сподобалась вишивка "√оробчикї.

–∆стор—÷€ народно—„ вишивки в ”кра—„н—÷ —÷де корен€ми в глибину стол—÷ть. ƒан—÷ археолог—÷чних розкопок —÷ св—÷дченн€ мандр—÷вник—÷в —÷ л—÷топиi—÷в п—÷дтверджують, що вишиванн€ €к вид мистецтва в ”кра—„н—÷ —÷сну—‘ з незапам'€тних час—÷в. ¬ишивкою, за св—÷дченн€м √еродота, був прикрашений од€г ск—÷ф—÷в.

¬ишиванн€м здавна займалис€ ж—÷нки, що з покол—÷нн€ в покол—÷нн€ передавали саме типов—÷, саме €скрав—÷ зразки орнаменту, кольору, техн—÷ков—÷ вишиванн€. ¬ишивки, передаючи характерн—÷ ознаки м—÷iевост—÷, в—÷др—÷зн€ютьс€ один в—÷д одного орнаментом, техн—÷кою виконанн€ —÷ гамою кв—÷т—÷в. ” далек—÷й давнин—÷ основн—÷ мотиви вишивки в—÷дображали елементи символ—÷ки р—÷зних древн—÷х культ—÷в. ѕрот€гом багатьох стол—÷ть безпосередн—÷й конкретний зм—÷ст символ—÷в на вишивках губивс€, але традиц—÷—„ —„хнього використанн€ не зникли. «а мотивами орнаменти вишивок под—÷л€ютьс€ на три групи: геометричн—÷ (абстрактн—÷), рослинн—÷, зооморфн—÷ (тварини).

√еометричн—÷ (абстрактн—÷) орнаменти "астив—÷ вс—÷—‘—„ слов'€нсько—„ м—÷фолог—÷—„. ¬они дуже прост—÷: кружечки, трикутники, ромби, зи“—за“—и, л—÷н—÷—„, хрести (прост—÷ —÷ подв—÷йн—÷). ¬ажко судити, €ке зм—÷ст вкладавс€ в ц—÷ символи ран—÷ш. —ьогодн—÷ на —„х основ—÷ в народн—÷й вишивц—÷ широко використовуютьс€ так—÷ мотиви, €к "баран€ч—÷ рогиї, "кучер—÷ї, "кудр€вц—÷ї, "греб—÷нц—÷ї —÷ —÷н. ¬ орнамент—÷ вишивок зустр—÷ча—‘тьс€ мотив "кривулькиї, або "неск—÷нченникї, в—÷домого ще з час—÷в трип—÷льсько—„ культури, тобто в—÷н з'€вивс€ значно ран—÷ш, н—÷ж знаменитий грецький меандр. ¬—÷домий в—÷зерунок "рожиї (з—÷рочки, розетки) €вл€—‘ собою перех—÷д в—÷д геометричного до рослинного орнаменту. –∆нод—÷ в—÷н нагаду—‘ зображенн€ сонц€ —÷ сон€чних промен—÷в.

¬ основ—÷ рослинного орнаменту лежить прагненн€ принести у вишивку красу природи. Ќав—÷ть гранично умовн—÷ в—÷зерунки виникли в результат—÷ спостереженн€ реально —÷снуючих у природ—÷ форм. ¬ укра—„нськ—÷й вишивц—÷ часто використовуютьс€ так—÷ мотиви, €к "виноградї, "хм—÷льї, "дубов—÷ листиї, "барв—÷нокї —÷ —÷н. ƒе€к—÷ з них несуть на соб—÷ в—÷дображенн€ древн—÷х символ—÷чних у€влень народу. “ак, мотив "барв—÷нкуї —‘ символом нев'€нучого житт€, в—÷зерунок "€блучне колої, розд—÷лений на чотири сектори, з вишиванн€м протилежних частин в одному кольор—÷ - символом любов—÷. ” сучасн—÷й вишивц—÷ зустр—÷ча—‘тьс€ —÷ древн—÷й символ "дерево житт€ї, зображуваний переважно стил—÷зовано у форм—÷ лист—÷в —÷ г—÷лок.

” вишивках зооморфних (тварин) орнамент—÷в зображуютьс€: к—÷нь, за—‘ць, риба, жаби; —÷з птах—÷в - п—÷вень, сова, голуб, зозул€; з комах - муха, метелик, павук, летуч—÷ жуки. ” багатьох випадках зооморфн—÷ орнаменти —‘ сво—‘р—÷дн—÷й, "астив—÷й дан—÷й вишивальниц—÷, зображенн€ми, у €ких в—÷дбива—‘ —„—„ —÷ндив—÷дуальне баченн€ в—÷зерунка. ” под—÷бних орнаментах виступають у р—÷зноман—÷тних, часто вигадливих сплетенн€х (однак з—÷ збереженн€м традиц—÷йних вимог до композиц—÷—„) за€ч—÷ —÷ вовч—÷ зуби, вол€че око, луска коропа, баран€ч—÷ роги й —÷н.

¬ир—÷шальний вплив на характер орнаментальних мотив—÷в мають р—÷зноман—÷тн—÷ вишивальн—÷ шви, так називан—÷ "техн—÷киї, €ких на ”кра—„н—÷ в—÷домо б—÷л€ ста. ќкрем—÷ вишивальн—÷ шви характерн—÷ дл€ тих або —÷нших етнограф—÷чних район—÷в ”кра—„ни, а де€к—÷ зустр—÷чаютьс€ також у б—÷лоруськ—÷й —÷ рос—÷йськ—÷й вишивках.

” п—÷вденних област€х ”кра—„ни техн—÷ка вишивки ма—‘ багато загального з усто€ними формами центральних район—÷в, однак —„й "астив—÷ —÷ ц—÷лком сво—‘р—÷дн—÷ пол—÷хромн—÷ орнаменти, виконуван—÷ нап—÷вхрестиком або хрестиком.

¬ ”кра—„н—÷ вишивкою прикрашали рушники, ф—÷ранки, ж—÷ночий —÷ чолов—÷чий од€г. ќсоблива увага прид—÷л€лас€ рушникам - древн—÷м тал—÷сманам будинку, родини.

” стародавност—÷ рушник, що в—÷в в—÷дпов—÷дними в—÷зерунками-символами, був нев—÷д'—‘мним атрибутом багатьох обр€д—÷в: з рушником приходили до пород—÷лл—÷ в—÷тати по€ву на св—÷т ново—„ людини, зустр—÷чали —÷ проводжали дорогих гостей, справл€ли шлюбн—÷ обр€ди, проводжали в останню путь, прикрашали —÷кони —÷ накривали хл—÷б на стол—÷. –ушники були сво—‘р—÷дним осв€ченн€м початку справи —÷ його зак—÷нченн€.

¬ишивка - один з масових —÷ найб—÷льш улюблених вид—÷в народного мистецтва. ¬она —‘ складовою частиною народного костюма, активно використову—‘тьс€ в сучасному од€з—÷, надаючи йому сво—‘р—÷дност—÷ —÷ неповторност—÷. ¬ишит—÷ вироби орган—÷чно ув—÷йшли до побуту людей, прикрасили сучасний —÷нтер'—‘р.


2. ≈тап конструкторський


¬ишивка —‘ одним з найулюблен—÷ших —÷ поширен—÷ших вид—÷в рукод—÷лл€. «а старих час—÷в на –ус—÷ вс—÷ ж—÷нки волод—÷ли ц—÷ мистецтвом. ¬ишивка була пов'€зана —÷з стародавн—÷ми звича€ми —÷ обр€дами рос—÷йського сел€нства. «а допомогою голки —÷ р—÷зних ниток рос—÷йськ—÷ ж—÷нки перетворювали просту тканину на витв—÷р мистецтва.

¬иди хрестик—÷в

ƒвосторонн—÷й хрест:

1. спочатку вс—÷ непарн—÷ хрестики

2. пот—÷м ус—÷ парн—÷ хрестики

–озташовуючи —„х м—÷ж виконаними ран—÷ше. ѕунктирн—÷ л—÷н—÷—„ на схем—÷ означають перех—÷д нитки на вивор—÷тн—÷й сторон—÷. ѕодв—÷йний хрест (виконують —÷з чотирьох ст—÷бк—÷в, з —„х 2 д—÷агональних —÷ 2 пр€мих):

1. ѕерший ст—÷бок зроб—÷ть по д—÷агонал—÷ знизу л—÷воруч нагору праворуч

2. ƒругий - по горизонтал—÷ в напр€мку праворуч л—÷воруч, трет—÷й - по д—÷агонал—÷ в напр€мку зверху л—÷воруч униз праворуч —÷ четвертий - по вертикал—÷ в напр€мку знизу нагору.

3. √олку з ниткою виколюйте на лицьову сторону в правому верхньому кут—÷ кл—÷тки

4. ѕочинаючи вишивати другий хрест, перший ст—÷бок розташовуйте по д—÷агонал—÷ зверху л—÷воруч униз праворуч, а останн—÷й (вертикальний) в напр€мку зверху вниз

5. ѕодв—÷йний хрест можна вишивати по малюнку, але легше - по рахунку ниток. ѕри цьому дл€ хрестика в—÷драховують по качку й основ—÷ парне число ниток

ƒвосторонн—÷й тамбовський хрест (склада—‘тьс€ з двох перес—÷чн—÷ д—÷агональн—÷ ст—÷бк—÷в, замкнених в квадрат ст—÷бками, що з'—‘днують —„х к—÷нц—÷):

1. ѕерший вертикальний ст—÷бок виконуйте в напр€мку знизу нагору, виколюйте голку з ниткою на лицьову сторону в нижньому правому кут—÷ квадрата

2. ƒругий ст—÷бок укладайте в напр€мку знизу праворуч нагору л—÷воруч —÷ виколюйте голку в верхньому правому кут—÷ квадрата

3. “рет—÷й ст—÷бок розташовуйте по лицьов—÷й сторон—÷ в напр€мку зверху праворуч униз л—÷воруч —÷ в зворотному напр€мку по вивор—÷тн—÷й сторон—÷

4. „етвертий ст—÷бок роб—÷ть в напр€мку зверху вниз по вертикал—÷ й виколюйте голку в л—÷вому нижньому куту

5. ѕ'€тий ст—÷бок укладайте по горизонтал—÷ в—÷д л—÷вого нижнього кута до правому й виколюйте голку в правому верхньому кут—÷ квадрата

6. Ўостий ст—÷бок розташовуйте по горизонтал—÷ в напр€мку в—÷д правого верхнього кута до л—÷вому

7. ƒл€ того, щоб почати 2-й хрестик, прокладете ще один ст—÷бок по вивор—÷тн—÷й сторон—÷ п—÷д шостим лицьовим ст—÷бком

8. ѕерший вертикальний ст—÷бок 2 гго хрестика зроб—÷ть в напр€мку зверху вниз —÷ по вивор—÷тн—÷й сторон—÷ в зворотному напр€мку

9. ƒругий ст—÷бок розташовуйте по д—÷агонал—÷ в напр€мку зверху л—÷воруч униз праворуч —÷ в зворотному напр€мку по вивор—÷тн—÷й сторон—÷

10. “рет—÷й ст—÷бок розташовуйте по горизонтал—÷ в—÷д л—÷вого верхнього кута до правому, голку виколюйте в л—÷вому нижньому кут—÷ й виконуйте другий д—÷агональний ст—÷бок

11. √олку виколюйте в правому нижньому кут—÷, пот—÷м виконуйте нижн—÷й горизонтальний ст—÷бок по лицьов—÷й сторон—÷ в напр€мку праворуч л—÷воруч —÷ по вивор—÷тн—÷й сторон—÷ в зворотному напр€мку. ÷е буде п'€тий ст—÷бок. Ўостий ст—÷бок зроб—÷ть по вертикал—÷ знизу нагору й виколюйте голку в л—÷вому верхньому куту

12. ѕот—÷м зроб—÷ть ще один горизонтальний лицьовий ст—÷бок в напр€мку в—÷д л—÷вого верхнього кута до правому й виколюйте голку з ниткою в правому нижньому куту

13. ѕерший —÷ ус—÷ наступн—÷ ст—÷бки третього хрестика виконуйте так же, €к в першому хрестику

ƒоб—÷р матер—÷ал—÷в

1. ћалюнок —÷ схема вишивки;

2. ¬ишивальне полотно розм—÷ром 25х30¬асм;

3. ¬ишивальн—÷ нитки.

–∆нструменти

  1. √олка дл€ вишиванн€;
  2. Ќожиц—÷.

ќрган—÷зац—÷€ робочого м—÷i€

¬ишивати потр—÷бно за столом. –обоче м—÷iе ма—‘ добре осв—÷тлюватись. Ќа робочому стол—÷ не повинно бути зайв—÷ предмети.


3. ≈тап технолог—÷чний


 артина вишита косим хрестиком.

Ќа основ—÷ вивченн€ традиц—÷й —÷ досв—÷ду старих майстр—÷в творч—÷ колективи художн—÷х промисл—÷в створюють декоративн—÷ вироби, €к—÷ в—÷дпов—÷дають естетичним вимогам сучасного мистецтва. —учасна вишивка може бути використана дл€ прикраси дит€чого —÷ ж—÷ночого од€гу, а також побутових речей: зав—÷с на в—÷кна, серветок, наволочок на диванн—÷ подушки, килимк—÷в —÷ панно, рушник—÷в, фартух—÷в, сумок, сувен—÷р—÷в —÷ —÷н.

ќтже, вишивка - це мистецтво прикраси тканини або трикотажу стьобанн€ми, €к—÷ збагачують —„—„ поверхню —÷ п—÷дкреслюють красу. ѕрот€гом стол—÷ть вишивальниц—÷ експериментували з в—÷дпов—÷дними матер—÷алами, розвиваючи —÷ удосконалюючи сво—‘ мистецтво, черпаючи натхненн€ на навколишньому —„х св—÷т—÷, в мистецтв—÷, в орнаментах —÷нших час—÷в —÷ культур. ¬ишивку використовували дл€ багатьох ц—÷лей: щоб ув—÷чнити пам'€ть про под—÷—„ приватного або сусп—÷льного житт€, дл€ виразу р—÷зного роду пол—÷тичних або духовних —÷дей, щоб продемонструвати статус, розпов—÷сти €ку-небудь —÷стор—÷ю або прославити красу миру природи.


4. ≈тап заключний


—об—÷варт—÷сть даного виробу склада—‘;

1. ¬итрати на електроенерг—÷ю 1.00 грн.

2. ¬итрати на транспорт 3.00 грн.

3. ¬арт—÷сть матер—÷ал—÷в та —÷нструмент—÷в:

-  анва б—÷лого кольору 2.00 грн.;

- –амка 10.00 грн.;

- Ќитки (чорного, б—÷лого, 4 коричневих, 2 зелених, 2 рожевих) кольор—÷в 8.00 грн.

«агальн—÷сть соб—÷варт—÷сть виробу 24.00 грн.

ѕропоную за свою роботу 35.00 грн.

«в—÷дси прибуток становить 11.00 грн

ѕор—÷внюючи соб—÷варт—÷сть виробу, створеного "асноруч —÷з ц—÷ною аналога придбаного у торг—÷вельн—÷й мереж—÷, очевидна сутт—‘ва економ—÷€ кошт—÷в. ¬иготовл€ючи вироби "асними руками, —÷сну—‘ можлив—÷сть врахувати не т—÷льки дизайнерськ—÷ модн—÷ тенденц—÷—„, а —÷ "асн—÷ побажанн€. ” такому випадку —‘ реальна можлив—÷сть створити щось сво—‘, неповторне, —÷ що саме головне, в одиночному екземпл€р—÷.

—траницы: Ќазад 1 ¬перед