¬иди акредитив—÷в

контрольна€ работа: ћеждународные отношени€

ƒокументы: [1]   Word-106890.doc —траницы: Ќазад 1 ¬перед

ћ—÷н—÷стерство осв—÷ти —÷ науки ”кра—„ни

Ќац—÷ональний ун—÷верситет харчових технолог—÷й

 афедра менеджменту зовн—÷шньоеконом—÷чно—„ д—÷€льност—÷










 онтрольна робота

з диiипл—÷ни: "ћ—÷жнародн—÷ розрахунково-кредитн—÷ та валютн—÷ операц—÷—„тјЁ

¬иди акредитив—÷в


¬иконала:

студентка 6 курсу

(з.ф.н.) спец—÷альн—÷сть ћ«≈ƒ

∆ур ќльга

ѕерев—÷рив:

¬икладач

“юха –∆рина ¬олодимир—÷вна






 и—„в - 2009

«м—÷ст


“еоретичне питанн€ 9

“еоретичне питанн€ 16

«адач—÷

—писок використано—„ л—÷тератури

“еоретичне питанн€ 9. ¬иди акредитив—÷в. –«х пор—÷вн€льна характеристика


ѕроцес узгодженн€ умов наданн€ акредитива —÷ терм—÷н—÷в його виконанн€ ма—‘ три фази. Ќа перш—÷й фаз—÷ розгл€да—‘тьс€ пропозиц—÷€ щодо умов поставки товару. ≈кспортер нада—‘ потенц—÷йному покупцев—÷ свою пропозиц—÷ю —÷ п—÷д час переговор—÷в з покупцем обговорю—‘ умови акредитива.

ƒруга фаза повтјў€зана з п—÷дписанн€м умов поставки товару та його оплати. –∆мпортер да—‘ експортеру замовленн€ на поставку товару, в—÷дпов—÷дно п—÷дписавши догов—÷р з куп—÷вл—÷-продажу (контракт). ¬одночас в—÷н да—‘ сво—‘му банков—÷ дорученн€ на в—÷дкритт€ акредитива.

“рет€ фаза —‘ завершальною тј‘ товар поставл€—‘тьс€ —÷ виконуютьс€ умови акредитива. ≈кспортер в—÷двантажу—‘ замовлений товар —÷ нада—‘ банку документи на оплату.

” розрахунках за документарним акредитивом беруть участь так—÷ сторони:

  • акредитиводавець (той, хто в—÷дда—‘ наказ на в—÷дкритт€ акредитива) тј‘ покупець-—÷мпортер;
  • акредитивний банк тј‘ банк-ем—÷тент (банк покупц€-—÷мпортера);
  • ав—÷зуючий банк тј‘ банк, €кому доруча—‘тьс€ пов—÷домити експортера про в—÷дкритт€ на його користь акредитива —÷ передати його текст;
  • бенеф—÷ц—÷ар за акредитивом тј‘ продавець-експортер.

—хематично розрахунки у форм—÷ документарного акредитива зображен—÷ на рис. 1.

–ис. 1. –озрахунки за документарним акредитивом


ѕ—÷сл€ укладанн€ контракту експортер готу—‘ товар до в—÷двантаженн€, про що пов—÷домл€—‘ —÷мпортера. ќтримавши таке пов—÷домленн€, покупець пода—‘ сво—‘му банков—÷ дорученн€ (за€ву) на в—÷дкритт€ акредитива. ” ц—÷й за€в—÷ банку доруча—‘тьс€ в—÷дкрити товарний акредитив на умовах, €к—÷ перел—÷чен—÷ в ньому —÷ в—÷дпов—÷дають укладеному контракту. ” за€в—÷ вказуютьс€:

  • наказодавець —÷ бенеф—÷ц—÷ар;
  • дата та м—÷iе зак—÷нченн€ акредитива;
  • вид акредитива;
  • ав—÷зуючий банк —÷ банк, €кий п—÷дтверджу—‘ акредитив;
  • спос—÷б в—÷двантаженн€ товару та виконанн€ акредитива;
  • опис товару та умов поставки;
  • перел—÷к документ—÷в, проти €ких викону—‘тьс€ акредитив;
  • дата першого в—÷двантаженн€;
  • терм—÷н, прот€гом €кого повинн—÷ бути надан—÷ документи;
  • номер рахунку, з €кого банк повинен списати кошти на оплату товару —÷ ком—÷с—÷йн—÷ банк—÷в.

¬—÷дкритий банком акредитив направл€—‘тьс€ експортеру, €кий указаний у цьому акредитив—÷. як правило, акредитив направл€—‘тьс€ через ав—÷зуючий банк, що знаходитьс€ в кра—„н—÷ експортера.

ќтриманий в—÷д ем—÷тента акредитив може бути ав—÷зований банком без зобовтјў€зань з його боку. ” цьому раз—÷ ав—÷зуючий банк т—÷льки перев—÷р€—‘ на€вн—÷сть документ—÷в за зовн—÷шн—÷ми ознаками. ¬—÷н не бере на себе жодних зобовтјў€зань щодо гарант—÷—„ платежу експортеру.

якщо банк-ем—÷тент зверта—‘тьс€ до ав—÷зуючого банку дати п—÷дтвердженн€ в—÷дкритому акредитиву, тобто додати "асну гарант—÷ю платежу, то такий банк уже виступа—‘ в рол—÷ банку, що п—÷дтверджу—‘ цей акредитив. “од—÷ в—÷дкритий акредитив ма—‘ гарант—÷—„ двох банк—÷в, один з €ких перебува—‘ в кра—„н—÷ експортера, а другий тј‘ у кра—„н—÷ покупц€.

ƒал—÷ в—÷дкритий акредитив п—÷дл€га—‘ переданню його бенеф—÷ц—÷ару. ќтримавши акредитив, бенеф—÷ц—÷ар перев—÷р€—‘ в—÷дпов—÷дн—÷сть його умовам контракту. ” раз—÷ нев—÷дпов—÷дност—÷ бенеф—÷ц—÷ар може спов—÷стити св—÷й банк про умовне прийн€тт€ акредитива —÷ вимагати у покупц€ внесенн€ необх—÷дних зм—÷н до його умов. якщо бенеф—÷ц—÷ар згоден з умовами в—÷дкритого на його користь акредитива, в—÷н у встановлен—÷ терм—÷ни в—÷двантажу—‘ товар —÷, отримавши транспортн—÷ документи в—÷д перев—÷зника, нада—‘ —„х разом з —÷ншими документами у св—÷й банк. Ѕанк експортера перев—÷р€—‘ вс—÷ документи щодо —„х в—÷дпов—÷дност—÷ умовам акредитива —÷ надсила—‘ —„х банку-ем—÷тенту дл€ оплати, акцепту або негоц—÷ац—÷—„. ” супроводжувальному лист—÷ обовтјў€зково вказу—‘тьс€, €ким чином ма—‘ бути зарахована виручка.

ќтримавши документи, банк-ем—÷тент перев—÷р€—‘ —„х, п—÷сл€ чого переказу—‘ суму платежу банку експортера, дебетуючи рахунок —÷мпортера. Ѕанк експортера зарахову—‘ виручку бенеф—÷ц—÷ару. –∆мпортер же, одержавши в—÷д банку-ем—÷тента документи, одержу—‘ за ними у "асн—÷сть товари в—÷д перев—÷зника.

Ѕанк-ем—÷тент може сам виконати акредитив чи уповноважити банк експортера (або —÷нший банк) на виконанн€ акредитива, зд—÷йснивши плат—÷ж бенеф—÷ц—÷ару, негоц—÷ац—÷ю або акцепт його тратт.

¬итрати, повтјў€зан—÷ з в—÷дкритт€м акредитива, €к правило, бере на себе покупець, хоча в—÷н може вимагати в експортера, щоб той вз€в на себе вс—÷ витрати —÷ ком—÷с—÷—„ або —„х частину.

ѕри виконанн—÷ акредитива не банком-ем—÷тентом, а —÷ншим банком (це може бути не банк експортера, а трет—÷й банк, що дав п—÷дтвердженн€) останн—÷й отриму—‘ за акредитивом право на вимогу в—÷д ем—÷тента платежу на в—÷дшкодуванн€ сво—„х виплат бенеф—÷ц—÷ару максимально швидким способом. ¬имога платежу за акредитивом, €ка назива—‘тьс€ рамбурсом, може направл€тис€ не т—÷льки банку-ем—÷тенту, а й третьому банку, €кщо ем—÷тент надав йому право зд—÷йснити плат—÷ж за даним акредитивом. ” будь-€кому раз—÷ банк, на €кий виставлений рамбурс за акредитивом, —‘ рамбурсуючим банком.

якщо акредитив в—÷дкрива—‘тьс€ €к забезпеченн€ платежу за контрактом, що передбача—‘ наданн€ покупцю короткотерм—÷нового комерц—÷йного кредиту, документи видаютьс€ банком-ем—÷тентом —÷мпортеру без списанн€ з нього суми платежу. ƒл€ експортера це не означа—‘ зменшенн€ гарант—÷—„ платежу, оск—÷льки суму документ—÷в, поданих за акредитивом з в—÷дстроченим платежем, банк оплатить п—÷сл€ настанн€ в—÷дпов—÷дних строк—÷в. ¬ажливо, щоб документи були подан—÷ експортером у банк до зак—÷нченн€ строку д—÷—„ акредитива —÷ п—÷дтверджували виконанн€ вс—÷х його умов; у цьому раз—÷ зобовтјў€занн€ банку щодо оплати цього комплекту документ—÷в д—÷—‘ до моменту настанн€ строку платежу.

” практиц—÷ м—÷жнародних розрахунк—÷в розр—÷зн€ють так—÷ основн—÷ форми акредитива:

  • в—÷дкличний;
  • безв—÷дкличний;
  • неп—÷дтверджений та п—÷дтверджений;
  • непокритий та покритий.

¬—÷дкличний акредитив у будь-€кий час може бути зм—÷нений або анульований банком-ем—÷тентом за вказ—÷вкою сторони, €ка дала наказ на в—÷дкритт€ акредитива нав—÷ть без попереднього пов—÷- домленн€ бенеф—÷ц—÷ара. ¬—÷дкличний акредитив не утворю—‘ н—÷€кого правового плат—÷жного зобовтјў€занн€ банку. “—÷льки тод—÷, коли банк-ем—÷тент або його банк-кореспондент зд—÷йснив плат—÷ж за документами, в—÷дкликанн€ акредитива залиша—‘тьс€ без юридично—„ сили. ќтже, в—÷дкличний акредитив не нада—‘ бенеф—÷ц—÷ару достатньо—„ гарант—÷—„. ¬—÷н н—÷коли не п—÷дтверджу—‘тьс€ банком-кореспондентом —÷ може використовуватись лише у д—÷лових в—÷дносинах м—÷ж партнерами, €к—÷ в—÷дом—÷ одне одному €к так—÷, що заслуговують на вза—‘мну дов—÷ру.

Ќа сучасному етап—÷ в—÷дкличний акредитив використову—‘тьс€ дуже р—÷дко. “ому необх—÷дно звертати увагу на те, щоб у дорученн—÷ на в—÷дкритт€ акредитива була ч—÷тко вказана його форма, бо €кщо вона в—÷дсутн€, то такий акредитив завжди вважа—‘тьс€ в—÷дкличним.

Ѕезв—÷дкличний акредитив да—‘ бенеф—÷ц—÷ару високий ступ—÷нь гарант—÷—„ того, що його поставки —÷ послуги будуть оплачен—÷, €к т—÷льки в—÷н викона—‘ умови акредитива. –∆ншими словами, безв—÷дкличний акредитив, €кщо надан—÷ документи й додержан—÷ вс—÷ його умови, —‘ твердим зобовтјў€занн€м платежу банку-ем—÷тента. ƒл€ зм—÷ненн€ та анулюванн€ умов безв—÷дкличного акредитива обовтјў€зково необх—÷дна згода €к бенеф—÷ц—÷ара, так —÷ в—÷дпов—÷дальних банк—÷в. якщо продавець бажа—‘ зм—÷нити або анулювати окрем—÷ умови акредитива, то в—÷н повинен вимагати в—÷д покупц€ видач—÷ в—÷дпов—÷дного дорученн€ банку-ем—÷тентов—÷. Ѕез такого дорученн€ прийн€тт€ зм—÷н, нав—÷ть часткових, не дозвол€—‘тьс€.

ѕро в—÷дкритт€ безв—÷дкличного акредитива бенеф—÷ц—÷ару пов—÷домл€—‘тьс€ через банк-кореспондент. ќстанньому банк-ем—÷тент, €кий викону—‘ акредитив, може лише доручити ав—÷зувати акредитив бенеф—÷ц—÷ара або п—÷дтвердити його. « точки зору додаткових зобовтјў€зань безв—÷дкличн—÷ акредитиви под—÷л€ютьс€ на п—÷дтверджен—÷ та неп—÷дтверджен—÷.

ѕри безв—÷дкличному неп—÷дтвердженому акредитив—÷ банк-кореспондент лише ав—÷зу—‘ бенеф—÷ц—÷ару в—÷дкритт€ акредитива. ” цьому раз—÷ в—÷н не бере н—÷€кого "асного зобовтјў€занн€ щодо платежу —÷, таким чином, не зобовтјў€заний його проводити по документах, €к—÷ надан—÷ бенеф—÷ц—÷аром, за св—÷й рахунок.

ќск—÷льки бенеф—÷ц—÷ар може розраховувати виключно на банк-ем—÷тент за кордоном, то в—÷н погодитьс€ на безв—÷дкличний неп—÷дтверджений акредитив лише в тому раз—÷, €кщо пол—÷тичний ризик —÷ ризик переказуванн€ кошт—÷в незначн—÷. якщо банк-кореспондент може покладатис€ на добр—÷ стосунки з банком, що в—÷дкрив акредитив, а також стаб—÷льну пол—÷тичну й економ—÷чну ситуац—÷ю, то в—÷н, €к правило, зд—÷йсню—‘ плат—÷ж за документами без п—÷дтвердженн€ з метою швидкого проведенн€ операц—÷—„ в —÷нтересах кл—÷—‘нта.

ѕри безв—÷дкличному п—÷дтвердженому акредитив—÷ банк-кореспондент п—÷дтверджу—‘ бенеф—÷ц—÷ару акредитив. “им самим в—÷н зобовтјў€зу—‘тьс€ зд—÷йснити плат—÷ж за документами, в—÷дпов—÷дними акредитиву —÷ поданими в строк. ќтже, у цьому раз—÷ бенеф—÷ц—÷ар пор€д з зобовтјў€занн€м банку, що в—÷дкрив акредитив, ма—‘ юридично р—÷вноц—÷нне —÷ самост—÷йне зобовтјў€занн€ банку-кореспондента зд—÷йснити плат—÷ж. “ому ступ—÷нь забезпеченн€ платежу дл€ нього —÷стотно зб—÷льшу—‘тьс€. ќск—÷льки здеб—÷льшого такий акредитив п—÷дтверджу—‘тьс€ банком у кра—„н—÷ експортера, пол—÷тичний ризик —÷ ризик переказуванн€ кошт—÷в виключаютьс€. ” раз—÷ виникненн€ суперечностей м—÷ж контрагентами м—÷iезнаходженн€ п—÷дтверджуючого банку вважа—‘тьс€ м—÷iем судовиробництва, де використову—‘тьс€ м—÷iеве право. ѕри неп—÷дтвердженому акредитив—÷ визначальним моментом дл€ вибору м—÷i€ судовиробництва —‘ м—÷iезнаходженн€ банку, що в—÷дкрив акредитив.

Ѕанк-кореспондент завжди може знайти багато причин щодо в—÷дхиленн€ дорученн€ на п—÷дтвердженн€ акредитива. “ому укра—„нським експортерам сл—÷д рекомендувати перед укладенн€м угоди й остаточним п—÷дписанн€м контракту консультуватис€ в банку з приводу, чи буде останн—÷й п—÷дтверджувати акредитив т—÷—‘—„ або —÷ншо—„ кра—„ни, що в—÷дкрива—‘тьс€ тим або —÷ншим банком, —÷ на €ких умовах. ” такий спос—÷б можна запоб—÷гти непри—‘мним ситуац—÷€м дл€ вс—÷х стор—÷н.

” м—÷жнародн—÷й практиц—÷ розрахунк—÷в безв—÷дкличний, п—÷дтверджений "асним банком акредитив нада—‘ найб—÷льш—÷ гарант—÷—„ експортеру. ¬алютний ризик, що залиша—‘тьс€ —÷ п—÷сл€ гарант—÷й, може бути застрахований форвардними, фтјўючерсними й опц—÷онними контрактами тод—÷, коли в—÷домий строк надходженн€ платежу. якщо дату платежу не визначено з самого початку, то банки, €к—÷ провод€ть валютн—÷ операц—÷—„ кл—÷—‘нта, можуть запропонувати —÷нш—÷ можливост—÷ страхуванн€ валютних ризик—÷в, наприклад, конвертувати в—÷дпов—÷дну суму у валюту платежу та зарахувати —„—„ на депозит.

ƒокументарн—÷ акредитиви можуть бути покритими —÷ непокритими.

Ќепокритими вважаютьс€ так—÷ акредитиви, €к—÷ п—÷дтверджуютьс€ банками без попередньо зарезервованих ними кошт—÷в кл—÷—‘нт—÷в на сво—„х рахунках дл€ оплати товару (послуги) за акредитивом. “ак—÷ акредитиви використовуютьс€ тод—÷, коли банки дов—÷р€ють один одному та сво—„м кл—÷—‘нтам, а ризики, повтјў€зан—÷ з переказуванн€м кошт—÷в, м—÷н—÷мальн—÷.

ѕокритими вважаютьс€ акредитиви, при в—÷дкритт—÷ €ких банк-ем—÷тент попередньо нада—‘ в розпор€дженн€ виконуючого банку валютн—÷ кошти (покритт€), що належать —÷мпортеру, на суму акредитива на терм—÷н д—÷—„ зобовтјў€зань банку-ем—÷тента з умовою можливост—÷ —„х використанн€ дл€ платеж—÷в за акредитивом. ѕокритт€ може надаватис€ к—÷лькома способами:

  • кредитуванн€м на суму акредитива кореспондентського рахунку виконуючого банку в банку-ем—÷тент—÷ або —÷ншому банку;
  • наданн€м виконуючому банку права списати всю суму акредитива з рахунку банку-ем—÷тента, що ведетьс€ в ньому;
  • в—÷дкритт€м банком-ем—÷тентом страхових депозит—÷в або депозит—÷в покритт€ у виконуючому банку.

¬икористанн€ покритт€ призводить до фактичного замороженн€ кошт—÷в —÷мпортера на пер—÷од в—÷д в—÷дкритт€ акредитива до виплати кошт—÷в за ним. јле такий акредитив ма—‘ найвищий ступ—÷нь гарант—÷—„ оплати укладеного контракту. ¬ акредитив—÷, що в—÷дкрива—‘тьс€ банком, ма—‘ бути ч—÷тко вказано, €ким способом (з покритт€м чи без нього) в—÷н викону—‘тьс€.

якщо форми акредитива розр—÷зн€ютьс€ за ступенем забезпеченн€ бен—÷ф—÷ц—÷ара, то види —÷ конструкц—÷—„ акредитива розр—÷зн€ютьс€ залежно в—÷д його використанн€. ѕозитивним —‘ той факт, що акредитивна форма розрахунк—÷в у зовн—÷шн—÷й торг—÷вл—÷ да—‘ достатньо великий спектр можливостей —÷ дл€ експортера, —÷ дл€ —÷мпортера щодо зд—÷йсненн€ платеж—÷в. ” звтјў€зку з цим у вс—÷х акредитивах ма—‘ бути ч—÷тко вказано, €к вони виконуютьс€: чи за допомогою негайного платежу, чи платежу за рахунок кредиту, чи через акцепт або негоц—÷ац—÷ю тратт. “ому залежно в—÷д передбачуваного способу платежу використовуютьс€ так—÷ види акредитив—÷в.


¬ид акредитива

—пос—÷б використанн€

јкредитив з оплатою на предтјў€вленн€ (проти документ—÷в)

Ќегайне отриманн€ суми, €ка вказу—‘тьс€ в документах при —„х наданн—÷. ѕлат—÷ж гот—÷вкою був узгоджений

јкредитив, що передбача—‘ акцепт тратт бенеф—÷ц—÷ара

ќтриманн€ суми, що вказана в документах, при настанн—÷ строку платежу. —трок платежу за векселем був узгоджений. ћожливе отриманн€ суми обл—÷кового процента (дисконта) за векселем п—÷сл€ наданн€ документ—÷в

јкредитив з розстрочкою платежу

ќтриманн€ суми, що вказана в документах, по настанн—÷ строку платежу. —трок платежу (без вексел€) був узгоджений. ћожливе отриманн€ суми обл—÷кового процента п—÷сл€ наданн€ документ—÷в

јкредитив з "червоним застереженн€мї

ќтриманн€ авансу

–евольверний акредитив

¬икористанн€ в межах установлених часток, що поновлюютьс€. ¬—÷двантаженн€ окремими парт—÷€ми

јкредитив, €кий передбача—‘ негоц—÷ац—÷ю тратт бенеф—÷ц—÷ара

ќтриманн€ суми в будь-€кому банку, тобто не т—÷льки в ав—÷зуючому

јкредитив "стенд байї (резервний акредитив)

¬икористанн€ €к —÷нструмента, за вс—÷ма ознаками под—÷бного до банк—÷всько—„ гарант—÷—„

ѕереказний акредитив

«абезпеченн€ "асних постачальник—÷в


ќкр—÷м зазначених вид—÷в, у практиц—÷ м—÷жнародних розрахунк—÷в також використовуютьс€ специф—÷чн—÷ конструкц—÷—„ акредитива:


 онструкц—÷€ акредитива

—пос—÷б використанн€

јкредитив "бек ту бекї

 омерсант-посередник да—‘ повноваженн€ сво—‘му банку в—÷дкрити акредитив на користь постачальника. ÷ей акредитив базу—‘тьс€ на непереказному акредитив—÷, €кий був в—÷дкритий на користь комерсанта-посередника.

ѕерев—÷дступленн€ виручки за акредитивом (цес—÷€)

ѕовне або часткове перев—÷дступленн€ виручки за акредитивом комерсантом-посередником на користь свого постачальника


јкредитив з оплатою п—÷сл€ предтјў€вленн€ (плат—÷жний) найчаст—÷ше застосову—‘тьс€ в м—÷жнародних розрахунках. –озрахунки з бенеф—÷ц—÷аром зд—÷йснюютьс€ банком-платником безпосередньо п—÷сл€ поданн€ документ—÷в, €к—÷ в—÷дпов—÷дають умовам акредитива. ѕосл—÷довн—÷сть проведенн€ операц—÷—„ за акредитивом з оплатою п—÷сл€ предтјў€вленн€ див. на рис. 2.

Ѕанки мають право на певний час дл€ перев—÷рки документ—÷в, €кий не може перевищувати семи банк—÷вських робочих дн—÷в п—÷сл€ дати отриманн€ документ—÷в. ќперативна перев—÷рка документ—÷в да—‘ змогу бенеф—÷ц—÷ару отримати плат—÷ж або пов—÷домленн€ про причини в—÷дмови в оплат—÷ документ—÷в у прийн€тн—÷ терм—÷ни. “ривала перев—÷рка документ—÷в затриму—‘ платеж—÷ —÷ вплива—‘ на ставленн€ кл—÷—‘нт—÷в, у тому числ—÷ —÷ банк—÷в-кореспондент—÷в, до роботи банку в ц—÷лому.


–ис. 2. –озрахунки за плат—÷жним аккредитивом


ѕозначенн€:

  • укладенн€ договору;
  • дорученн€ на в—÷дкритт€ акредитива;
  • пов—÷домленн€ про в—÷дкритт€ акредитива;
  • п—÷дтвердженн€ акредитива;
  • поставка товару;

6, 7, 8 тј‘ переданн€ документ—÷в, плат—÷ж.

якщо виконуючий банк ви€вл€—‘, що документи не в—÷дпов—÷дають умовам акредитива, в—÷н зобовтјў€заний пов—÷домити про це бенеф—÷ц—÷ара не п—÷зн—÷ше сьомого банк—÷вського робочого дн€ п—÷сл€ дати отриманн€ документ—÷в. ” цьому раз—÷, €кщо бенеф—÷ц—÷ар —‘ кл—÷—‘нтом виконуючого банку, в—÷н ма—‘ можлив—÷сть виправити де€к—÷ розб—÷жност—÷ в документах —÷ подати —„х знову. якщо ж внесенн€ поправок з будь-€ких причин неможливе, у м—÷жнародн—÷й банк—÷вськ—÷й практиц—÷ використовуютьс€ так—÷ вар—÷анти д—÷й:

  • ¬иконуючий банк пов—÷домл€—‘ банк-ем—÷тент про ви€влен—÷ розб—÷жност—÷ —÷ просить його, незважаючи на це, уповноважити на виплату.
  • ¬иконуючий банк пропону—‘ бенеф—÷ц—÷ару в—÷дправити документи в банк-ем—÷тент на ухваленн€ тому, хто в—÷ддав наказ в—÷дкрити акредитив, що за сво—‘ю економ—÷чною сутн—÷стю —÷дентично —÷нкасов—÷й форм—÷ розрахунк—÷в, оск—÷льки саме покупець п—÷сл€ ознайомленн€ з документами прийма—‘ остаточне р—÷шенн€ про —„х оплату.
  • ¬иконуючий банк може (однак це не —‘ його обовтјў€зком) оплатити документи "умовної (¬лп—÷д резервї). ѕри цьому €кщо покупець або банк-ем—÷тент пов—÷домл€—‘ про в—÷дмову оплатити документи з розб—÷жност€ми, бенеф—÷ц—÷ар зобовтјў€заний в—÷дшкодувати банку суму платежу, а також ком—÷с—÷йн—÷ витрати —÷ нарахован—÷ в—÷дсотки.

” плат—÷жному акредитив—÷ ма—‘ бути вказ—÷вка стосовно тратти: чи потр—÷бне —„—„ використанн€, чи н—÷. якщо тратта потр—÷бна, то вона ма—‘ бути виставлена п—÷сл€ предтјў€вленн€ бенеф—÷ц—÷аром на виконуючий банк —÷ подана до сплати разом з —÷ншими документами. “ратта в плат—÷жних акредитивах викону—‘ допом—÷жну роль, що п—÷дтверджу—‘тьс€ в—÷дкритт€м значно—„ к—÷лькост—÷ под—÷бних акредитив—÷в, €к—÷ не вимагають виставленн€ тратт.

јкредитив, що передбача—‘ акцепт тратт бенеф—÷ц—÷ара (акцептний акредитив). Ќазва цього виду акредитива говорить сама за себе. ѕри акредитив—÷ з акцептом тратт бенеф—÷ц—÷ар може вимагати, щоб п—÷сл€ виконанн€ умов за акредитивом переказний вексель, €кий в—÷н виставив на покупц€, був йому повернений банком-ем—÷тентом, що в—÷дкрив акредитив, або банком-кореспондентом, що його акцептував. «ам—÷сть платежу в—÷дбува—‘тьс€ акцепт тратти.

јкцептовану тратту бенеф—÷ц—÷ар може передати сво—‘му банку або дл€ оплати в день настанн€ строку, або, €кщо в—÷н хоче одразу мати грош—÷, дл€ дисконтуванн€. як правило, тратта збер—÷га—‘тьс€ в банку до настанн€ в—÷дпов—÷дного строку платежу.

“ратта за акредитивом, що передбача—‘ —„—„ акцепт, ма—‘ строк д—÷—„ в—÷д 60 до 180 дн—÷в. «а збер—÷ганн€ тратти в банку та за —„—„ обл—÷к ст€гуютьс€ в—÷дпов—÷дн—÷ ком—÷с—÷йн—÷. ¬они нараховуютьс€ в день акцепту тратти, однак за погодженн€м стор—÷н в акредитив—÷ може бути вказано, що ком—÷с—÷йн—÷ сплачу—‘ —÷мпортер. ” цьому раз—÷ п—÷сл€ обл—÷ку вексел€ продавець отриму—‘ суму вексел€ у повному обс€з—÷, а сума ком—÷с—÷йних буде дебетована з банку-ем—÷тента —÷ покупц€ в—÷дпов—÷дно. якщо ж в акредитив—÷ нема—‘ вказ—÷вок на сплату ком—÷с—÷йних, то витрати в—÷днос€ть за рахунок бенеф—÷ц—÷ара, €кий отриму—‘ т—÷льки чисту суму виручки за м—÷нусом ком—÷с—÷йних.

”тримувач акцептовано—„ тратти при настанн—÷ терм—÷ну погашенн€ буде —„—„ предтјў€вником, €кщо вона йому повернена акцептованим банком. ѕредтјў€вником може бути й —÷нший банк, €кщо в—÷н зробив обл—÷к тратти або збер—÷гав —„—„ у сво—‘му "портфел—÷ї. ѕри настанн—÷ терм—÷ну погашенн€ утримувач тратти предтјў€вить —„—„ в банк, €кий зробив акцепт дл€ розрахунк—÷в, при цьому к—÷нцевий рамбурс проводитьс€ банком-ем—÷тентом.

« самого початку по€ви цього виду акредитива його метою було гарантуванн€ —÷мпортеру терм—÷н—÷в платежу: поки настане час сплати, в—÷н уже зможе продати товар —÷ за рахунок виручки сплатити акцепт. “аким чином, —÷мпортер позбавл€в себе необх—÷дност—÷ шукати грош—÷ (кредит) на в—÷дпов—÷дну угоду.

јкредитив з розстрочкою платежу. ¬икористовуючи цей вид акредитива, бенеф—÷ц—÷ар отриму—‘ плат—÷ж не проти наданих документ—÷в, а в дещо п—÷зн—÷ший терм—÷н, €кий визначений в акредитив—÷. ѕри цьому, €кщо подан—÷ документи в—÷дпов—÷дають умовам акредитива, бенеф—÷ц—÷ар отриму—‘ письмову згоду банку-ем—÷тента зд—÷йснити плат—÷ж у визначений час. “ак само, €к —÷ акцептний акредитив, акредитив з розстрочкою платежу да—‘ змогу —÷мпортеру вступати у волод—÷нн€ документами значно ран—÷ше, н—÷ж буде проведений плат—÷ж.

ќднак м—÷ж цими видами акредитива —‘ в—÷дм—÷нност—÷. јкредитив з розстрочкою платежу не може бути дисконтований под—÷бно до вексел€, оск—÷льки тут —‘ т—÷льки бухгалтерська вимога. ¬имогу з розстрочкою платежу банк може, однак, за в—÷дпов—÷дних умов авансувати. ÷е, €к правило, можливо т—÷льки дл€ банку-ем—÷тента або банку, що п—÷дтвердив акредитив. –азом з тим акредитив з розстрочкою платежу з погл€ду ком—÷с—÷йно—„ винагороди може бути виг—÷дн—÷шим дл€ бенеф—÷ц—÷ара, н—÷ж акредитив з акцептом тратт.

јкредитив з "червоним застереженн€мї €вл€—‘ собою акредитив з—÷ спец—÷альною умовою (вона спочатку вид—÷л€лас€ червоним чорнилом), €ка дозвол€—‘ ав—÷зуючому або п—÷дтверджуючому банку авансувати бенеф—÷ц—÷ара до поданн€ обумовлених в акредитив—÷ документ—÷в. –∆ншими словами, цей акредитив застосову—‘тьс€ €к метод ф—÷нансуванн€ до в—÷двантаженн€ товару. ¬—÷н передбача—‘ виплату в—÷дпов—÷дно—„ суми авансу. јванс може знадобитис€ бенеф—÷ц—÷ару дл€ закуп—÷вл—÷ та оплати призначеного дл€ експорту товару (перед його в—÷двантаженн€м покупцев—÷).

јв—÷зуючий (п—÷дтверджуючий) банк може надати бенеф—÷ц—÷ару аванс (кредит) на двох основних типах "червоно—„ї умови:

  • на незабезпечен—÷й, або чист—÷й, умов—÷. ” цьому раз—÷ авансуванн€ зд—÷йсню—‘тьс€ проти просто—„ за€ви бенеф—÷ц—÷ара щодо необх—÷дност—÷ авансу дл€ оплати за попередн—‘ в—÷двантаженн€ товару;
  • на забезпечен—÷й умов—÷, €ка ще назива—‘тьс€ "зеленоюї. јвансуванн€ зд—÷йсню—‘тьс€ проти зобовтјў€занн€ бенеф—÷ц—÷ара закупити товар —÷ подати в банк в—÷дпов—÷дн—÷ документи (складськ—÷ квитанц—÷—„ —÷ розписки, акти про прийманн€ —÷ здаванн€, розписки в отриманн—÷ авансового платежу тощо) разом з—÷ страховим пол—÷сом, що покрива—‘ ризик пожеж—÷, а також зобовтјў€занн€м бенеф—÷ц—÷ара подати в строк коносамент або —÷нш—÷ документи, €к—÷ св—÷дчать про в—÷двантаженн€ товару.

¬иплата авансу хоч —÷ проводитьс€ з кошт—÷в банку-кореспондента, але п—÷д в—÷дпов—÷дальн—÷сть банку-ем—÷тента. якщо продавець не подасть у строк документи про в—÷двантаженн€ товару або не погасить аванс, банк-кореспондент ма—‘ право дебетувати банк-ем—÷тент на суму авансу (разом —÷з нарахованими в—÷дсотками), тобто набува—‘ чинност—÷ право регресу. Ѕанк-ем—÷тент утриму—‘ цю суму з наказодавц€ акредитива.

–евольверний акредитив застосову—‘тьс€ тод—÷, коли покупець в—÷дда—‘ розпор€дженн€ поставл€ти замовлений товар частинами через в—÷дпов—÷дн—÷ пром—÷жки часу (догов—÷р про поставки парт—÷€ми). –евольверний акредитив покрива—‘ варт—÷сть часткових поставок —÷ може мати, наприклад, таке застереженн€:

¬л—ума акредитива 100 000 дол., дес€ть раз—÷в автоматично поновлю—‘тьс€ до суми в 1 100 000 дол.ї

ѕ—÷сл€ використанн€ перших 100 000 дол. автоматично набува—‘ чинност—÷ наступний частковий плат—÷ж —÷ так дал—÷ до загально—„ суми 1,1 млн дол.

” револьверному застереженн—÷, €к правило, ф—÷ксуютьс€ конкретн—÷ терм—÷ни використанн€ окремих транш—÷в. Ќайчаст—÷ше револьверн—÷ акредитиви передбачають автоматичний пор€док в—÷дновленн€ сум акредитива (квоти) через в—÷дпов—÷дний пром—÷жок часу у м—÷ру використанн€ акредитива або поновленн€ його до початково—„ суми (квоти) п—÷сл€ кожного використанн€.

–озрахунки за револьверним акредитивом можуть зд—÷йснюватис€ на кумул€тивн—÷й або некумул€тивн—÷й основ—÷:

  • кумул€тивний вар—÷ант означа—‘, що суми невикористаних або частково невикористаних часток можуть додаватис€ до наступних сум;
  • при некумул€тивному вар—÷ант—÷,навпаки, подальше використанн€ сво—‘часно невикористаних часткових сум не дозвол€—‘тьс€ —÷ до наступних сум не дода—‘тьс€.

¬изначальною перевагою револьверних акредитив—÷в —‘ те, що не потр—÷бно на кожну парт—÷ю товару в—÷дкривати (поновлювати) новий акредитив, кр—÷м того, отриму—‘тьс€ економ—÷€ на канцел€рських та —÷нших витратах.

јкредитив, €кий передбача—‘ негоц—÷ац—÷ю тратт (комерц—÷йний акредитив).Ќегоц—÷ац—÷€ €вл€—‘ собою куп—÷влю-продаж вексел—÷в та —÷нших ц—÷нних папер—÷в, €к—÷ користуютьс€ попитом на ринку. Ќегоц—÷юючим акредитивом називають комерц—÷йний (товарний) акредитив, €кий виставл€—‘тьс€ банком-ем—÷тентом у його нац—÷ональн—÷й валют—÷ та адресований безпосередньо бенеф—÷ц—÷ару акредитива. ƒоставл€нн€ адресату в—÷дбува—‘тьс€ в основному через посередництво банку-кореспондента. ” кредитному лист—÷, €кий банк-ем—÷тент в—÷дправл€—‘ бенеф—÷ц—÷ару з пов—÷домленн€м, в—÷н да—‘ повноваженн€ останньому виставити вексель на нього, на —÷ншого трасата, вказаного в акредитив—÷. ÷ей вексель може бути предтјў€влений бенеф—÷ц—÷аром разом з ориг—÷налом кредитного листа, де вказу—‘тьс€ також перел—÷к документ—÷в, дл€ негоц—÷ац—÷—„ банку.

«а умови поданн€ банком правильно оформлених документ—÷в банк-ем—÷тент гаранту—‘ оплату за векселем. ѕрактично кожний комерц—÷йний акредитив припуска—‘ негоц—÷ац—÷ю тратт у будь-€кому банку, за вин€тком випадк—÷в, коли негоц—÷ац—÷€ конкретним банком заборонена умовами акредитива. ” р—÷дк—÷сних випадках виб—÷р обмежу—‘тьс€ €кимись конкретними банками. “аким чином, негоц—÷юючий акредитив в—÷др—÷зн€—‘тьс€ в—÷д плат—÷жного та акцептного тим, що тратти виставл€ютьс€ не на банк-посередник (ав—÷зуючий або п—÷дтверджуючий), а на банк-ем—÷тент (причому останн—‘ переважа—‘).

јкредитиви з негоц—÷ац—÷—‘ю тратт можуть оплачуватись €к негайно, так —÷ при настанн—÷ в—÷дпов—÷дного терм—÷ну. ѕри цьому банк-ем—÷тент оплачу—‘ документи й акцепту—‘ тратти. “рапл€ютьс€ випадки, коли виконуючий банк може при проходженн—÷ документ—÷в зд—÷йснити —„х негоц—÷ац—÷ю (куп—÷влю), надаючи грошов—÷ кошти бенеф—÷ц—÷ару достроково. Ѕанк, що зд—÷йсню—‘ негоц—÷ац—÷ю, бере з бенеф—÷ц—÷ара в—÷дсотки, €к—÷ нараховуютьс€ за пер—÷од м—÷ж датою негоц—÷ац—÷—„ —÷ датою фактичного платежу в—÷д банку-ем—÷тента.

Ќегоц—÷ац—÷€ може бути зд—÷йснена:

  • з правом регресу, тобто бенеф—÷ц—÷ар кредиту—‘тьс€ "п—÷д резервї. Ѕенеф—÷ц—÷ар отриму—‘ грош—÷ ще до того, €к банк-ем—÷тент перев—÷рить в—÷дпов—÷дн—÷сть документ—÷в умовам акредитива —÷ дасть сво—‘ п—÷дтвердженн€ на оплату. ” цьому раз—÷, перед тим, €к зд—÷йснити проплату кошт—÷в бенеф—÷ц—÷ару, негоц—÷юючий банк оц—÷ню—‘ його кредитоспроможн—÷сть;
  • без права регресу, тобто суму, €ку сплачують на користь бенеф—÷ц—÷ара, негоц—÷юючий банк може п—÷зн—÷ше вимагати в—÷д нього дл€ поверненн€. якщо негоц—÷ац—÷ю зд—÷йсню—‘ п—÷дтверджуючий банк, то куп—÷вл€ документ—÷в завжди зд—÷йсню—‘тьс€ без права регресу на бенеф—÷ц—÷ара. ѕри цьому тип вексел€, що використову—‘тьс€, не в—÷д—÷гра—‘ сутт—‘во—„ рол—÷.

јкредитив з негоц—÷ац—÷—‘ю тратт аналог—÷чно акредитиву з розстрочкою платежу та акцептному акредитиву нада—‘ широк—÷ можливост—÷ дл€ негайного ф—÷нансуванн€ бенеф—÷ц—÷ара €к з правом регресу, так —÷ без нього.

Ќа в—÷дм—÷ну в—÷д —÷снуючо—„ практики дл€ —÷нших акредитив—÷в, оплата ком—÷с—÷й за комерц—÷йним акредитивом з негоц—÷ац—÷—‘ю тратт, €к—÷ виставл€ютьс€ за кордоном —÷ оплачуютьс€ у валют—÷ кра—„ни банку-ем—÷тента, зд—÷йсню—‘тьс€ за рахунок бенеф—÷ц—÷ара.

јкредитив "стенд-байї, або його ще називають резервним акредитивом, за сво—‘ю сутн—÷стю схожий з умовною гарант—÷—‘ю, €ка нада—‘тьс€ банком-ем—÷тентом. ¬—÷н застосову—‘тьс€, насамперед, у —Ўј, оск—÷льки за закондавством ц—÷—‘—„ кра—„ни б—÷льш—÷сть банк—÷в штат—÷в не можуть надавати гарант—÷—„, у звтјў€зку з чим вони виписують акредитиви "стенд-байї. –азом з цим, в –ƒвроп—÷ цей вид акредитива ста—‘ досить поширеним.

јкредитиви "стенд-байї через св—÷й документарний характер п—÷дпадають п—÷д ”н—÷ф—÷кован—÷ правила документарних гарант—÷й (”ѕƒ√ ст. 1, 2).

«а допомогою резервних акредитив—÷в можуть бути гарантован—÷ так—÷ платеж—÷ та послуги:

  • виплата за вексел€ми, €к—÷ п—÷дл€гають оплат—÷ п—÷сл€ предтјў€вленн€;
  • погашенн€ банк—÷вських кредит—÷в;
  • оплата товарних поставок;
  • виконанн€ договор—÷в п—÷др€ду на проведенн€ роб—÷т або наданн€ послуг.

–езервний акредитив заснований на концепц—÷—„ в—÷дмови наказодавц€ в—÷д виконанн€ сво—„х зобовтјў€зань за контрактом. Ѕенеф—÷ц—÷ар резервного акредитива ма—‘ право на проведенн€ розрахунк—÷в т—÷льки у раз—÷ небажанн€ або неспроможност—÷ покупц€ отплатити товар або надан—÷ послуги. “ак, €кщо наказодавець не викона—‘ гарантованого плат—÷жного зобовтјў€занн€, бенеф—÷ц—÷ар може спонукати банк-ем—÷тент зробити це, подавши у комплект—÷ документ—÷в за€ву про невиконанн€ наказодавцем сво—„х зобовтјў€зань.

Ќа в—÷дм—÷ну в—÷д документарних акредитив—÷в, €к—÷ забезпечують, насамперед, —÷нтереси експортера, резервний акредитив €к —÷нструмент забезпеченн€ платежу —‘ б—÷льш гнучким та ун—÷версальним. «окрема, резервний акредитив може використовуватись аналог—÷чно документарному акредитиву дл€ додаткового забезпеченн€ платеж—÷в на користь експортера, скаж—÷мо при розрахунках у форм—÷ —÷нкасо або банк—÷вського переказу. јле такий акредитив може бути забезпеченн€м поверненн€ ран—÷ше сплаченого —÷мпортером авансу або сплати штраф—÷в на користь —÷мпортера при неналежному виконанн—÷ експортером умов контракту, тобто захищати —÷нтереси —÷мпортера, виступаючи аналогом авансово—„ гарант—÷—„ або гарант—÷—„ виконанн€.

–езервний акредитив застосову—‘тьс€ практично до будь-€ко—„ угоди. …ого можна використати зам—÷сть гарант—÷й виконанн€ контракт—÷в, виконанн€ договор—÷в п—÷др€ду на роботи —÷ послуги, оплати товарних поставок. …ого випускають також дл€ гарантуванн€ банк—÷вських кредит—÷в або €к гарант—÷—„ одн—÷—‘—„ ф—÷рми —÷ншою за м—÷жф—÷рмовим кредитуванн€м. ” широкому розум—÷нн—÷ резервний акредитив слугу—‘ дл€ покритт€ ризик—÷в невиконанн€, повтјў€заних з традиц—÷йними документарними акредитивами.

ѕереказний (трансферабельний) акредитив ор—÷—‘нтований на потреби м—÷жнародно—„ торг—÷вл—÷. ¬—÷н дозвол€—‘ торговельному посереднику передати сво—‘ право на отриманн€ кошт—÷в з акредитива кл—÷—‘нту-постачальнику —÷ тим самим да—‘ змогу йому оформлювати угоди з обмеженим використанн€м "асних кошт—÷в. ѕри цьому торговельному посереднику його покупець виставл€—‘ безв—÷дкличний акредитив, €кий ма—‘ бути ч—÷тко визначений €к трансферабельний.


≈ —ѕќ–“≈–

–ис. 3. –озрахунки за переказним аккредитивом


ѕозначенн€: 1 тј‘ догов—÷р; 2 тј‘ догов—÷р; 3 тј‘ дорученн€ на в—÷дкритт€ основного акредитива; 4 тј‘ пов—÷домленн€ на в—÷дкритт€ основного акредитива; 5 тј‘ п—÷дтвердженн€ основного акредитива; 6 тј‘ дорученн€ на переказуванн€ акредитива; 7 тј‘ пов—÷домленн€ про в—÷дкритт€ переказного акредитива; 8 тј‘ п—÷дтвердженн€ переказного акредитива.

«а сво—‘ю сутн—÷стю трансферабельний акредитив €вл€—‘ собою зобовтјў€занн€ банку, за €ким бенеф—÷ц—÷ар (перший бенеф—÷ц—÷ар) може уповноважити обслуговуючий його банк передати сво—‘ право на отриманн€ кошт—÷в повн—÷стю або частково одному або к—÷льком постачальникам (другому бенеф—÷ц—÷ару).

ѕ—÷сл€ отриманн€ в—÷д банку пов—÷домленн€ про в—÷дкритт€ такого акредитива торговельний посередник може доручити банку переказати акредитив на свого постачальника або другого бенеф—÷ц—÷ара. ѕри цьому переказуванн€ ма—‘ в—÷дпов—÷дати умовам першого акредитива, за де€кими вин€тками.

  • Ќазва й адреса наказодавц€ акредитива може бути зам—÷нена на назву й адресу першого бенеф—÷ц—÷ара (посередника). ÷е да—‘ змогу приховати особу первинного покупц€ в—÷д другого бенеф—÷ц—÷ара.
  • —ума акредитива (—÷ ц—÷на за одиницю товару) може бути зменшена, що дасть змогу першому бенеф—÷ц—÷ару отримати св—÷й прибуток.
  • “ерм—÷н д—÷—„ акредитива —÷ пер—÷од в—÷двантаженн€ можуть бути скорочен—÷, що да—‘ змогу першому бенеф—÷ц—÷ару мати час дл€ поданн€ документ—÷в за акредитивом п—÷сл€ того, €к —„х подав другий бенеф—÷ц—÷ар.
  • ѕерший бенеф—÷ц—÷ар може зам—÷нити рахунки-фактури, а також тратти другого бенеф—÷ц—÷ара на сво—„ "асн—÷. ќднак, обм—÷нюючи ц—÷ документи, банк ма—‘ розраховувати на оперативне сп—÷вроб—÷тництво торговельного посередника: €кщо в—÷н не надасть зазначених документ—÷в на першу вимогу, на адресу банку-ем—÷тента можуть бути в—÷дправлен—÷ рахунки-фактури другого бенеф—÷ц—÷ара. ƒл€ запоб—÷ганн€ под—÷бних ситуац—÷й банк часто вимага—‘ в—÷д торговельного посередника наданн€ рахунк—÷в-фактур одночасно з дорученн€м на переказуванн€ акредитива.

“рансферабельний акредитив може бути переказаний лише один раз, тобто другий бенеф—÷ц—÷ар не може переказати його третьому бенеф—÷ц—÷ару. ќдначе "зворотний переказї другим бенеф—÷ц—÷аром першому бенеф—÷ц—÷ару не —‘ другим переказом акредитива. ќбмеженн€ можливост—÷ переказуванн€ акредитива спр€моване на те, щоб зменшити зловживанн€ —÷ помилки при переоформленн—÷ документ—÷в.

“рансферабельний акредитив ма—‘ низку переваг дл€ посередник—÷в. ѕо-перше, в—÷н да—‘ змогу посередников—÷ не використовувати сво—„х "асних грошових кошт—÷в —÷ кредитних можливостей банку. ÷е особливо важливо, коли банк посередника неохоче нада—‘ кредити на його користь. ѕо-друге, переказн—÷ акредитиви можуть бути використан—÷ в такий спос—÷б, що покупцев—÷ залиша—‘тьс€ нев—÷домою особа першого постачальника. ÷е важливо, €кщо посередник спод—÷ва—‘тьс€ на укладенн€ под—÷бних угод у майбутньому. ƒл€ цього в—÷н повинен звернути увагу на те, щоб основний акредитив не передбачав н—÷€ких документ—÷в, котр—÷ могли б мати —÷мтјў€ першого постачальника.

” розрахунках м—÷ж контрагентами трапл€—‘тьс€, що торговельний посередник хот—÷в би переказати свою вимогу за акредитивом €кому-небудь постачальников—÷, хоча умови акредитива не допускають переказуванн€ або можливе переказуванн€ акредитива порушу—‘ положенн€ ст. 54д ”н—÷ф—÷кованих правил дл€ документарних акредитив—÷в. “од—÷ в—÷н може скористатис€ двома конструкц—÷€ми переказного акредитива, €к—÷ щодо над—÷йност—÷ не р—÷вноц—÷нн—÷ останньому —÷ €к—÷ використовуютьс€ банками лише за в—÷дпов—÷дних умов.

ƒо них належать:

  • акредитив "бек ту бекї (компенсац—÷йний);
  • перев—÷дступленн€ виручки з акредитива (цес—÷€).

јкредитив "бек ту бекї назива—‘тьс€ ще компенсац—÷йним акредитивом —÷ €вл€—‘ собою другий акредитив, €кий гаранту—‘тьс€ першим, що назива—‘тьс€ основним. Ѕенеф—÷ц—÷ар за першим акредитивом, €к правило, —‘ посередником, €кий, у свою чергу, в—÷дкрива—‘ акредитив на користь постачальника товару.  омпенсац—÷йний акредитив незалежний в—÷д першого в—÷дкритого акредитива, хоча останн—÷й —÷ —‘ його першоосновою.

јкредитив "бек ту бекї використову—‘тьс€ тод—÷, коли бенеф—÷ц—÷ар бажа—‘ надати банк—÷вське зобовтјў€занн€ сво—‘му постачальников—÷, коли переказуванн€ акредитива неможливе або коли перший акредитив нев—÷дкритий €к "переказнийї. ћожлив—÷ також —÷ обмеженн€, що випливають з контракту, в €кому м—÷ст€тьс€ статт—÷, в—÷дм—÷нн—÷ в—÷д статей контракту перепродажу. «ауважимо, що конструкц—÷€ компенсац—÷йного акредитива м—÷стить у соб—÷ "асний ризик, —÷ це потребу—‘ особливого вивченн€ д—÷лово—„ репутац—÷—„ контрагента.

ƒаний акредитив використову—‘тьс€ здеб—÷льшого при реекспортних операц—÷€х —÷ за компенсац—÷йними угодами. ѕрактика застосуванн€ таких акредитив—÷в обмежу—‘тьс€ в основному зустр—÷чним виставленн€м акредитив—÷в контрагентами одне одному в тому ж самому банку. ѕри цьому умови обох акредитив—÷в повинн—÷ зб—÷гатис€ до др—÷бниць, за вин€тком ц—÷н —÷ рахунк—÷в-фактур. ѕри переданн—÷ виручки за акредитивом бенеф—÷ц—÷ар асигну—‘ всю виручку або частину —„—„ за акредитивом постачальнику.

ѕроцедура в—÷дкритт€ акредитива "бек ту бекї досить проста. —пираючись т—÷льки на на€вн—÷сть —÷снуючого на його користь акредитива, банк комерсанта-посередника в—÷дкрива—‘ зустр—÷чний акредитив на користь постачальника. ѕри цьому банк обовтјў€зково залиша—‘ за собою право бути м—÷iем платежу за новим акредитивом. –∆накше в—÷н може втратити суму акредитива, €кщо документи загубл€тьс€ на шл€ху м—÷ж банком-кореспондентом та ним самим.

Ѕанк також напол€гатиме на гарантованому безперешкодному обм—÷н—÷ рахунками-фактурами, оск—÷льки основний акредитив, в—÷дкритий на користь комерсанта, використати за виставленим постачальником рахунком —÷з зустр—÷чного акредитива неможливо. ƒотриманн€ терм—÷н—÷в —÷ в—÷дпов—÷дн—÷сть документ—÷в в—÷д—÷грають вир—÷шальну роль дл€ контролю за угодою й одночасного отриманн€ виручки. “ому багато банк—÷в не в—÷дкривають компенсац—÷йних акредитив—÷в, €кщо перший акредитив не був в—÷дкритий або п—÷дтверджений ними.

Ќаказодавець компенсац—÷йного (—÷ бенеф—÷ц—÷ар першого) акредитива п—÷сл€ зам—÷ни отриму—‘ р—÷зницю м—÷ж варт—÷стю рахунк—÷в-фактур та тарифами. ÷е його дох—÷д.

–—÷зновидом акредитива "бек ту бекї —‘ "зворотнийї акредитив. ѕроцедура виконанн€ цього акредитива аналог—÷чна згадан—÷й вище, за одним вин€тком: посередник просить св—÷й банк в—÷дкрити другий акредитив дл€ свого контрагента €к зворотний. ”с—÷ документи за двома акредитивами (за вин€тком рахунк—÷в —÷ тратт) повинн—÷ повн—÷стю зб—÷гатис€. ќднак необх—÷дно враховувати, що не вс—÷ банки мають бажанн€ в—÷дкривати под—÷бн—÷ акредитиви. “аке бажанн€ виника—‘ т—÷льки тод—÷, коли посередник вважа—‘тьс€ над—÷йним —÷ спроможним виконати свою частину операц—÷—„ —÷ коли вона не перевищу—‘ л—÷м—÷ту за документарними операц—÷€ми або за кредитною л—÷н—÷—‘ю, в—÷дкритою на установу посередника. ¬—÷дпов—÷дно банк, оск—÷льки в—÷н при цьому додатково ризику—‘, за—÷нтересований у виконанн—÷ обох акредитив—÷в у себе.

якщо з самого початку посередник вважа—‘ за потр—÷бне не оголошувати —÷мена виробника —÷ к—÷нцевого покупц€ кожному з них, то перший акредитив не повинен мати документ—÷в, що розкривають адресу постачальника, а другий тј‘ адресу к—÷нцевого покупц€. ј оск—÷льки зворотний акредитив —‘ самост—÷йною операц—÷—‘ю —÷ не повтјў€заний з переказуванн€м акредитива, то його виконанн€ зд—÷йсню—‘тьс€ так само, €к —÷ у випадку простого акредитива. ”с—÷ обовтјў€зков—÷ документи виробник нада—‘ у св—÷й банк, €кий п—÷сл€ —„х перев—÷рки в—÷дправл€—‘ комплект документ—÷в у банк-ем—÷тент цього акредитива. ќстанн—÷й в—÷дносить в—÷дпов—÷дну суму в дебет рахунку посередника. Ќа ц—÷й же стад—÷—„ зд—÷йсню—‘тьс€ обм—÷н рахунками —÷ траттами, оск—÷льки перший акредитив, в—÷дкритий на користь посередника, не може бути виконаний з простим використанн€м рахунк—÷в —÷ тратт постачальника. ƒал—÷ документи використовуютьс€ дл€ виконанн€ першого акредитива —÷ виручка кредиту—‘тьс€ посереднику. як —÷ за трансферабельними акредитивами, дох—÷д посередника склада—‘тьс€ з р—÷зниц—÷ м—÷ж сумами рахунк—÷в.

ѕерев—÷дступленн€ виручки за акредитивом (цес—÷€) €вл€—‘ собою другу конструкц—÷ю переказного акредитива. Ѕенеф—÷ц—÷ар за акредитивом може перев—÷дступити виручку за акредитивом повн—÷стю або частково на користь субпостачальника (зробити цес—÷ю). “ой факт, що в акредитив—÷ не вказано, що в—÷н —‘ переказним, не стосу—‘тьс€ права цес—÷—„: за дорученн€м бенеф—÷ц—÷ара за акредитивом цес—÷онер (субпостачальник) отриму—‘ в—÷д банку за€ву, в €к—÷й останн—÷й об—÷ц€—‘ йому сплатити в—÷дпов—÷дну суму з тих кошт—÷в, що над—÷йшли в розпор€дженн€ за акредитивом. –∆ншими словами тј‘ цес—÷€, це перев—÷дступленн€ виручки або спос—÷б, за допомогою €кого цедент (бенеф—÷ц—÷ар за акредитивом) може дати безумовне зобовтјў€занн€ за акредитивом цес—÷онеру (безпосередньому постачальнику товару, €кщо бенеф—÷ц—÷ар за акредитивом виступа—‘ в рол—÷ посередника або субпостачальника) в тому, що його частина виручки з акредитива буде перерахована йому за допомогою ав—÷зуючого або п—÷дтверджуючого банку.

÷ю можлив—÷сть використовують промислов—÷ п—÷дпри—‘мства, €к—÷ перев—÷дступають частину виручки за акредитивом субпостачальникам нап—÷вфабрикат—÷в, матер—÷ал—÷в, деталей тощо. ¬каз—÷вка в акредитив—÷ на те, що в—÷н —‘ переказним, не повинна зач—÷пати права бенеф—÷ц—÷ара перев—÷дступити частину виручки, на €ку в—÷н ма—‘ або може мати право за акредитивом.

ѕоданн€ документ—÷в у раз—÷ цес—÷—„ на в—÷дм—÷ну в—÷д переказного акредитива залиша—‘тьс€ справою бенеф—÷ц—÷ара. «в—÷дси цес—÷€ тј‘ лише умовне забезпеченн€: сплата в—÷дбува—‘тьс€ т—÷льки п—÷сл€ зд—÷йсненн€ платежу за акредитивом, а цес—÷онер не ма—‘ н—÷€ко—„ гарант—÷—„, що бенеф—÷ц—÷ар за акредитивом у строк надасть документи, €к—÷ в—÷дпов—÷дають умовам акредитива. ќтже, перев—÷дступленн€ виручки за акредитивом передбача—‘ дов—÷рч—÷ в—÷дносини м—÷ж цес—÷онером —÷ бенеф—÷ц—÷аром акредитива. Ќеобх—÷дно також враховувати, що цес—÷€ виручки не означа—‘ перев—÷дступленн€ права працювати за самим акредитивом.

ƒл€ переданн€ права вимоги згода боржника не потр—÷бна, ц—÷лком достатньо згоди м—÷ж цедентом —÷ цес—÷онером, у в—÷дносинах м—÷ж €кими цес—÷€ вважа—‘тьс€ такою, що в—÷дбулас€ в момент укладенн€ угоди про не—„. ƒл€ трет—÷х ос—÷б —÷ самого боржника вона ста—‘ д—÷йсною з моменту пов—÷домленн€ останнього про те, що вона в—÷дбулас€, п—÷сл€ чого боржник ста—‘ зобовтјў€заним щодо нового кредитора.

Ѕанки не мають права —÷гнорувати пов—÷домленн€ про перев—÷дступленн€ виручки. ¬они п—÷дтверджують отриманн€ пов—÷домленн€ без в—÷дпов—÷дальност—÷ з—÷ свого боку, посилаючись на те, що п—÷сл€ предтјў€вленн€ документ—÷в за€вка бенеф—÷ц—÷ара на перев—÷дступленн€ буде прийн€та до розгл€ду або (€кщо вона вже над—÷йшла) передають безумовне зобовтјў€занн€ з —„хнього боку. як правило, виконуючий банк вида—‘ гарант—÷йний лист з умовним зобовтјў€занн€м. “ака форма досить зручна, €кщо в майбутньому передбача—‘тьс€ зм—÷на валюти платежу.

ѕередаючи право вимоги, цедент в—÷дпов—÷да—‘ т—÷льки за зд—÷йсненн€ цього права за умови, що така додаткова гарант—÷€ не передбачена угодою про цес—÷ю. ќбовтјў€зки боржника щодо нового кредитора —÷снують у тих самих межах, що й до першого, тому боржник може предтјў€вити цес—÷онеру запереченн€, €к—÷ в—÷н мав до першого кредитора (цедента).

—утн—÷сть документарного акредитиву 1

ƒокументарний акредитив за сво—‘ю суттю - це умовне грошове зобовтјў€занн€ банку виплатити бенеф—÷ц—÷ару за рахунок замовника певну суму в погоджен—÷й валют—÷, €кщо бенеф—÷ц—÷ар надасть у встановлений терм—÷н документи у повн—÷й в—÷дпов—÷дност—÷ з умовами акредитива.

ѕереваги акредитивно—„ форми розрахунк—÷в

1. √арант—÷€ поставки необх—÷дно—„ к—÷лькост—÷ продукц—÷—„ в терм—÷ни, вказан—÷ в акредитив—÷.

2. √арант—÷€ ус—÷м учасникам, що банк-ем—÷тент викона—‘ сво—„ плат—÷жн—÷ зобовтјў€занн€ при виконанн—÷ ус—÷х умов акредитива.

3. √арант—÷€ поверненн€ кошт—÷в покупцю у випадку непоставки (недопоставки) продукц—÷—„ на суму непоставленого (недопоставленого) товару.

4. ћожлив—÷сть отриманн€ додаткових гарант—÷й платежу у раз—÷ наданн€ п—÷дтвердженн€ за акредитивом —÷ншим банком (п—÷дтверджуючий банк).

5. –озрахунки у форм—÷ документарних акредитив—÷в дають змогу п—÷дпри—‘мствам зб—÷льшити к—÷льк—÷сть торгових партнер—÷в —÷, €к насл—÷док, зб—÷льшити обс€ги виробництва.

6. ћожлив—÷сть використанн€ документарного акредитива €к —÷нструмента ф—÷нансуванн€ —÷мпорту та експорту.

7. ¬иб—÷р оптимально—„ —÷ виг—÷дно—„ дл€ п—÷дпри—‘мств схеми операц—÷—„ завд€ки консультац—÷€м з досв—÷дченими прац—÷вниками банку.

”крекс—÷мбанк нада—‘ послуги з—÷ зд—÷йсненн€ операц—÷й за вс—÷ма видами та конструкц—÷€ми акредитив—÷в (в—÷дкличн—÷ та безв—÷дкличн—÷, п—÷дтверджен—÷ та неп—÷дтверджен—÷, покрит—÷ та непокрит—÷, трансферабельн—÷, револьверн—÷, резервн—÷).

я  ѕ–ј÷ё–ƒ ƒќ ”ћ≈Ќ“ј–Ќ»… ј –≈ƒ»“»¬

1. ”кладанн€ зовн—÷шньоеконом—÷чного контракту, умовами €кого передбачено акредитивну форму розрахунк—÷в.

2. ¬—÷дкритт€ акредитива на користь продавц€ та передача його умов ав—÷зуючому банку засобами звтјў€зку.

3. ѕов—÷домленн€ (ав—÷зуванн€) продавц€ ав—÷зуючим банком про в—÷дкритт€ акредитива.

4. ¬—÷двантаженн€ товару та наданн€ продавцем документ—÷в за акредитивом в ав—÷зуючий (виконуючий) банк.

5. ѕерев—÷рка документ—÷в, плат—÷ж продавцю на суму документ—÷в за акредитивом.

6. ѕередача документ—÷в за акредитивом покупцю.

ћехан—÷зм документарного акредитиву 2

ќперац—÷—„ по документарних акредитивах п—÷дпор€дкован—÷ "”н—÷ф—÷кованими правилами —÷ звича€ми дл€ документарних акредитив—÷в", розроблен—÷ ћ—÷жнародною торговою палатою, публ—÷кац—÷€ є 500, редакц—÷€ 1993 року.

ќсновн—÷ принципи акредитив—÷в

1. ѕринцип суворого дотриманн€ документ—÷в - банк ретельно перев—÷р€—‘ в—÷дпов—÷дн—÷сть тексту наданих банку документ—÷в тексту умов акредитиву —÷ зд—÷йсню—‘ плат—÷ж проти документ—÷в т—÷льки у раз—÷ повно—„ в—÷дпов—÷дност—÷ умовам акредитиву;

2. ѕринцип суворого дотриманн€ терм—÷н—÷в - банк ретельно перев—÷р€—‘ терм—÷н наданн€ документ—÷в в банк —÷ терм—÷н в—÷двантаженн€ товару, €кий обумовлений в акредитив—÷, у випадку €кщо терм—÷н наданих банку документ—÷в прострочений —÷ не в—÷дпов—÷да—‘ межам терм—÷ну в—÷двантаженн€ товару то банк може в—÷дмовити в зд—÷йсненн—÷ платежу по акредитиву.


–ис. 4. ѕор€док розрахунк—÷в у форм—÷ документарного акредитиву

(ƒжерело: ссылка на сайт удаленаua/business/document/section1169)


1. п—÷дписанн€ контракту;

2. у банк-ем—÷тент пода—‘тьс€ за€ва на в—÷дкритт€ акредитиву;

3. банк покупц€ пересила—‘ акредитив в банк постачальника;

4. акредитив переда—‘тьс€ експортеров—÷;

5. в—÷двантажу—‘тьс€ товар;

6. екcпортер отриму—‘ транспортн—÷ документи в—÷д перев—÷зника;

7. постачальник нада—‘ сво—‘му банку ре—‘стр —÷ —÷нш—÷ документи, €к—÷ п—÷дтверджують в—÷двантаженн€ товару;

8. банк експортера перев—÷р€—‘ документи —÷ направл€—‘ в банк платника з вказ—÷вкою, €ким чином зарахову—‘тьс€ виручка;

9. банк-ем—÷тент перев—÷р€—‘ документи, спису—‘ грош—÷ по акредитиву з розрахункового рахунку платника —÷ перерахову—‘ —„х в банк експортера;

10. сума акредитиву зарахову—‘тьс€ на рахунок постачальника;

11. —÷мпортер отриму—‘ документи в—÷д банку-ем—÷тента;

12. —÷мпортер отриму—‘ товар у "асн—÷сть в—÷д перев—÷зника.

—писок документ—÷в, необх—÷дних дл€ в—÷дкритт€ акредитиву:

* за€ва на в—÷дкритт€ акредитиву;

* контракт;

* документи зг—÷дно умов акредитиву;

* документи по застав—÷ або покриттю по акредитиву;

  • —÷нш—÷ документи, €к—÷ можуть бути необх—÷дн—÷ банку.

—утн—÷сть та види акредитив—÷в 3

јкредитив €вл€—‘ собою угоду, в—÷дмежовану в—÷д договору куп—÷вл—÷-продажу або —÷ншого контракту, на €кому в—÷н може базуватис€.

«астосуванн€ акредитив—÷в у м—÷жнародних розрахунках регулю—‘тьс€ ”н—÷ф—÷кованими правилами —÷ звича€ми дл€ документарних акредитив—÷в, €к—÷ розроблен—÷ ћ—÷жнародною “орговою ѕалатою —÷ затверджен—÷ в 1993 р. ÷—÷ ”н—÷ф—÷кован—÷ правила визначають документарний акредитив €к угоду, зг—÷дно з €кою банк, що д—÷—‘ на проханн€ та на п—÷дстав—÷ —÷нструкц—÷—„ свого кл—÷—‘нта, повинен зробити плат—÷ж трет—÷й особ—÷ або за наказом кл—÷—‘нта сплатити чи акцептувати, чи негоц—÷ювати (тобто купити чи вз€ти на обл—÷к) тратти проти передбачених документ—÷в, €кщо було додержано вс—÷х умов акредитива.

–∆накше кажучи, документарний акредитив - це грошове зобов'€занн€ банку, €ке виставл€—‘тьс€ на п—÷дстав—÷ дорученн€ його кл—÷—‘нта-—÷мпортера на користь експортера.

Ѕанк, €кий вида—‘ зобов'€занн€, повинен виконати плат—÷ж експортеру або забезпечити зд—÷йсненн€ платежу —÷ншим банком.  оли банк виставл€—‘ акредитив, в—÷н нада—‘ гарант—÷ю платежу в—÷д —÷мен—÷ свого кл—÷—‘нта. “ому банк погоджу—‘тьс€ на виставленн€ акредитива т—÷льки у випадку, коли в—÷н дов—÷р€—‘ сво—‘му кл—÷—‘нту.

«алежно в—÷д ступен€ забезпеченн€ платежу дл€ продавц€ документарн—÷ акредитиви под—÷л€ютьс€ на:

  • безв—÷дзивн—÷;
  • в—÷дзивн—÷
  • неп—÷дтверджен—÷;
  • п—÷дтверджен—÷;

” зовн—÷шн—÷й торг—÷вл—÷ доц—÷льно застосовувати т—÷льки безв—÷дзивн—÷ акредитиви, оск—÷льки безв—÷дзивний акредитив може бути зм—÷нений чи в—÷дм—÷нений т—÷льки п—÷сл€ отриманн€ згоди вс—÷х стор—÷н цього акредитива.

¬—÷дзивний акредитив дозвол€—‘ —÷ноземному покупцев—÷, нав—÷ть п—÷сл€ в—÷двантаженн€ товар—÷в, зм—÷нити чи в—÷дм—÷нити цей акредитив без попереднього пов—÷домленн€ експортера.

Ќеп—÷дтверджений акредитив означа—‘, що банк експортера обмежу—‘тьс€ т—÷льки пов—÷домленн€м експортера про в—÷дкритт€ акредитива —÷ платить т—÷льки в тому випадку, €кщо банк —÷мпортера перераху—‘ йому в—÷дпов—÷дну суму.

ѕ—÷дтверджений акредитив - це зобов'€занн€ двох банк—÷в (один з €ких, €к правило, знаходитьс€ в кра—„н—÷ експортера, а —÷нший - у кра—„н—÷ покупц€).

—хема розрахунк—÷в за допомогою акредитива така. ѕ—÷сл€ укладенн€ контракту, в €кому передбачена акредитивна форма розрахунк—÷в, —÷мпортер зверта—‘тьс€ до свого банку з проханн€м виставити акредитив на експортера. Ѕанк виставл€—‘ акредитив —÷ тим самим гаранту—‘ плат—÷ж експортеру за умови, що будуть дотриман—÷ умови акредитива. Ѕанк —÷мпортера просить банк експортера пов—÷домити останнього про виставленн€ акредитива. Ѕанк експортера сл—÷дку—‘ за дотриманн€м умов акредитива (зазначених банком —÷мпортера). ѕри цьому банк експортера не прийма—‘ на себе жодних зобов'€зань щодо гарант—÷—„ платежу за акредитивом. ÷ю гарант—÷ю нада—‘ т—÷льки банк —÷мпортера.

Ѕанк —÷мпортера може попросити банк експортера додати до вже —÷снуючого п—÷дтвердженн€ сво—‘ п—÷дтвердженн€ акредитива. ѕ—÷дтвердженн€ акредитива банком експортера буде означати, що банк експортера також ста—‘ гарантом платежу за акредитивом при дотриманн—÷ умов останнього. “аким чином, п—÷дтверджений акредитив ма—‘ гарант—÷ю двох банк—÷в (одного - в кра—„н—÷ —÷мпортера, а —÷ншого - в кра—„н—÷ експортера).

ѕ—÷сл€ в—÷двантаженн€ товар—÷в експортер повинен подати у зазначений в акредитив—÷ банк документи, що в—÷дпов—÷дають умовам акредитива (транспортн—÷ документи, коп—÷—„ рахунк—÷в-фактур та —÷нш—÷).

ƒокументарн—÷ акредитиви можуть передбачати поданн€ експортером разом з —÷ншими документами переказного вексел€, виписаного постачальником на:

  • банк —÷мпортера;
  • —÷мпортера;
  • —÷нший банк, зазначений в акредитив—÷.

якщо документи подан—÷ експортером —÷ на думку перев—÷р€ючого банку оформлен—÷ правильно, постачальник може вибрати один —÷з способ—÷в платежу залежно в—÷д того, що передбачено умовами акредитива:

  • негайний плат—÷ж по векселю;
  • в—÷дстрочений плат—÷ж по векселю;
  • акцепт вексел€;
  • обл—÷к вексел€.

÷€ форма розрахунк—÷в гаранту—‘ отриманн€ платежу експортером при додержанн—÷ останн—÷м умов акредитива —÷ дозвол€—‘ до того ж —÷мпортеру отримати короткостроковий кредит, €кщо умови платежу передбачають акцепт чи обл—÷к торгового чи банк—÷вського вексел€. ≈кспортер також може отримати плат—÷ж достроково шл€хом обл—÷ку строкового вексел€.

 р—÷м вищезгаданих, —÷снують спец—÷альн—÷ види акредитив—÷в: резервний, переказний, револьверний та компенсац—÷йний.

–евольверний акредитив - це зобов'€занн€ з—÷ сторони банку-ем—÷тента в—÷дновити акредитив до початково—„ суми п—÷сл€ того, €к в—÷н був використаний.

” свою чергу, револьверний акредитив може бути комул€тивним та некомул€тивним.

 омул€тивний - це коли невикористан—÷ суми можуть бути додан—÷ до наступного чергового внеску.

Ќекомул€тивний - це коли додаванн€ невикористаних сво—‘часно сум за строками не проводитьс€.

 омпенсац—÷йний акредитив - це новий акредитив, в—÷дкритий на баз—÷ вже —÷снуючого, непереказного (базового акредитива) на користь —÷ншого бенеф—÷ц—÷ара (експортера). “ехн—÷чно цей акредитив роздр—÷бню—‘тьс€ на два простих акредитиви:

  • перший, €кий виставл€—‘тьс€ в—÷д —÷мен—÷ заруб—÷жного покупц€ на посередника в банку покупц€, тобто бенеф—÷ц—÷аром виступа—‘ посередник;
  • другий, €кий виставл€—‘тьс€ в—÷д —÷мен—÷ посередника в його банку, при цьому бенеф—÷ц—÷аром —‘ постачальник.

 ласиф—÷кац—÷€ акредитив—÷в 4

јкредитив - угода, в €к—÷й банк зобовтјў€зу—‘тьс€ на проханн€ кл—÷—‘нта оплатити документи трет—÷й особ—÷ (бенеф—÷ц—÷ару-експортеру), на користь €кого в—÷дкрито акредитив, чи оплатити акцепт трати, €ку виставив бенеф—÷ц—÷ар, чи негоц—÷ац—÷ю (куп—÷влю документ—÷в), виставлен—÷ йому експортером (бенеф—÷ц—÷ар—÷—‘м) в—÷дпов—÷дно до певних умов.

јкредитив за формою бува—‘:

¬Ј грошовий (виплачуютьс€ у зазначен—÷й валют—÷, або у валют—÷ кра—„ни, де акредитиви предтјў€вл€ютьс€, за курсом на день платежу) - це —÷менний грошовий документ, в €кому зазначено розпор€дженн€ банку про виплату "аснику вказано—„ суми повн—÷стю або частинами;

¬Ј товарний (документарний) - передбача—‘, що покупець да—‘ дорученн€ банку, €кий обслугову—‘, в—÷дкрити такий товарний акредитив, де вказу—‘тьс€ найменуванн€ товару та документи, €к—÷ необх—÷дно предтјў€вити дл€ отриманн€ платежу.

¬ розрахунках по документарному акредитиву беруть участь:

¬Ј —÷мпортер (наказодавець), €кий зверта—‘тьс€ до банку з проханн€м про в—÷дкритт€ акредитиву;

¬Ј банк —÷мпортера (банк-ем—÷тент), €кий в—÷дкрива—‘ акредитив;

¬Ј банк, що ав—÷зу—‘, перев—÷р€—‘ д—÷йсн—÷сть акредитиву —÷ пов—÷домл€—‘ експортера про в—÷дкритт€ на його користь акредитиву та переда—‘ йому текст акредитиву;

¬Ј бенеф—÷ц—÷ар-експортер, на користь €кого в—÷дкрива—‘тьс€ акредитив;

¬Ј рамбурсний банк, €кщо м—÷ж банком експортера та банком —÷мпортера в—÷дсутн—÷ кореспондентськ—÷ звтјў€зки;

¬Ј перев—÷зник та експедитор.

ќѕ»— —’≈ћ» ј –≈ƒ»“»¬” (ј).

1. ”кладанн€ угоди м—÷ж експортером та —÷мпортером.

2. «а€ва на в—÷дкритт€ ј.

3. ¬—÷дкритт€ ј банком-ем—÷тентом —÷ направленн€ ј бенеф—÷ц—÷ару через ав—÷зуючий банк.

4. јв—÷зуванн€ (пов—÷домленн€) бенеф—÷ц—÷ару про в—÷дкритт€ ј на його користь.

5. ¬—÷двантаженн€ товару.

6. ќформленн€ —÷ наданн€ бенеф—÷ц—÷аром в банк комплексу документ—÷в дл€ отриманн€ платежу по ј.

7. ѕересилка банком, що ав—÷зу—‘, документ—÷в банку-ем—÷тенту.

8. ѕерев—÷рка банком-ем—÷тентом отриманих документ—÷в та —„х оплата.

9. ¬идача банком-ем—÷тентом документ—÷в, що оплачен—÷, наказодавцю ј.

10. «арахуванн€ ав—÷зуючим банком кошт—÷в бенеф—÷ц—÷ару.

ј –≈ƒ»“»¬ дл€ —÷мпортера:

1. ¬исока ком—÷с—÷€;

2. «астосову—‘тьс€ банк—÷вський кредит;

3. –∆моб—÷л—÷зац—÷€ та розпиленн€ його кап—÷талу - в—÷дкритт€ акредитиву до отриманн€ —÷ реал—÷зац—÷—„ товар—÷в.

ј –≈ƒ»“»¬ дл€ експортера:

1. –∆сну—‘ зобовтјў€занн€ банку оплатити;

2. Ќад—÷йн—÷сть розрахунк—÷в —÷ гарант—÷€ сво—‘часно—„ оплати товар—÷в, тому що це зд—÷йсню—‘ банк;

3. Ўвидк—÷сть отриманн€ платежу;

4. ќтриманн€ дозволу —÷мпортера на переказ валюти в кра—„ну експортера при виставлен—÷ акредитиву в —÷ноземн—÷й валют—÷.

¬иди акредитив—÷в р—÷зноман—÷тн—÷ —÷ под—÷л€ютьс€:

    1. « точки зору можливост—÷ зм—÷ни або анулюванн€ акредитива банком-ем—÷тентом:

¬Ј безв—÷дзивний

¬Ј в—÷дзивний

    1. « т. з. додаткових зобовтјў€зань —÷ншого банку по акредитиву :

¬Ј п—÷дтверджений

¬Ј неп—÷дтверджений

3. « т. з. можливост—÷ поновленн€ акредитива:

¬Ј роловерн—÷ (револьверн—÷, поновлен—÷)

4. « т. з. можливост—÷ використанн€ акредитивом другим бенеф—÷ц—÷аром (непосредственним поставщиком товара):

¬Ј переказн—÷ (трансферабельн—÷)

5. « т. з. —÷снуванн€ валютного покритт€ :

¬Ј покритий

¬Ј непокритий

6. « т. з. можливостей реал—÷зац—÷—„ акредитиву:

¬Ј акредитиви з оплатою проти документ—÷в;¬Ј акцептн—÷ акредитиви, €к—÷ передбачають акцепт тратт банком -ем—÷тентом при умов—÷ виконанн€ ус—÷х вимог акредитива;

¬Ј акредитиви з в—÷дстрочкою платежу;

¬Ј акредитиви з негоц—÷ац—÷—‘ю документ—÷в.

1. ¬—÷дзивний акредитив - у будь-€кий час може бути зм—÷нений або анульований банком-ем—÷тентом нав—÷ть без попереднього пов—÷домленн€ бенеф—÷ц—÷ара. ¬—÷дзивний акредитив не створю—‘ н—÷€кого правового плат—÷жного зобовтјў€занн€ банка. “—÷льки тод—÷, коли банк-ем—÷тент або банк-кореспондент зд—÷йснили плат—÷ж по документам, в—÷дзив акредитиву залиша—‘тьс€ без юридично—„ сили. ќтже, в—÷дзивний акредитив звичайно не нада—‘ бенеф—÷ц—÷ару достатнього забезпеченн€.

Ѕезв—÷дзивний акредитив тј‘ да—‘ бенеф—÷ц—÷ару високу ступ—÷нь впевненост—÷, що його поставки або послуги будуть оплачен—÷, €к т—÷льки в—÷н викона—‘ умови акредитиву, €кий у випадку коли предтјў€влен—÷ вс—÷ предтјў€влен—÷ документи —÷ дотриман—÷ вс—÷ його умови, склада—‘ тверде зобовтјў€занн€ платежу банка-ем—÷тента. ƒл€ зм—÷ни або анулюванн€ умов акредитив—÷ при безв—÷дзивному акредитив—÷ потр—÷бна згода €к бенеф—÷ц—÷ара, так —÷ в—÷дпов—÷дних банк—÷в.

2. Ѕезв—÷дзивний неп—÷дтверджений акредитив тј‘ Ѕанк-кореспондент лише ав—÷зу—‘ бенеф—÷ц—÷ару в—÷дкритт€ акредитиву. ” цьому випадку в—÷н не бере н—÷€кого зобовтјў€занн€ платежу —÷, таким чином, не зобовтјў€заний його зд—÷йснювати на основ—÷ документ—÷в, що предтјў€влен—÷ бенеф—÷ц—÷аром

Ѕезв—÷дзивний п—÷дтверджений акредитив тј‘ €кщо банк-кореспондент п—÷дтверджу—‘ бенеф—÷ц—÷ару акредитив, то цим самим в—÷н зобовтјў€зу—‘тьс€ зд—÷йснити плат—÷ж по документам, що в—÷дпов—÷дають акредитиву —÷ що подан—÷ вчасно.

3. –евольверний акредитив тј‘ €кщо покупець в—÷дда—‘ розпор€дженн€ поставити замовлений товар певними частинами через певн—÷ пром—÷жки часу (догов—÷р про поставку парт—÷€ми), то зд—÷йсненн€ платеж—÷в може виконуватис€ за допомогою револьверного акредитиву, €кий, в—÷дпов—÷дно, покрива—‘ варт—÷сть часткових поставок.

–озрахунки з використанн€м револьверних акредитив—÷в можуть зд—÷йснюватис€ на кумул€тивн—÷й або некумул€тивн—÷й основ—÷:

¬Ј  умул€тивний вар—÷ант означа—‘, що суми невикористаних або не повн—÷стю використаних часток можуть бути додан—÷ до тих часток, що залишилис€;

¬Ј ѕри некумул€тивному вар—÷ант—÷, навпаки, терм—÷н використанн€ сво—‘часно не запитаних часткових сум зника—‘.

ѕевною перевагою револьверних акредитив—÷в —‘ те, що необх—÷дно кожен раз в—÷дкривати (поновлювати) новий акредитив, кр—÷м того, ма—‘мо економ—÷ю на канцел€рських та —÷нших витратах.

4. ѕереказний (трансферабельний) акредитив тј‘ нада—‘ бенеф—÷ц—÷ару право давати вказ—÷вки банку, проводити оплату, акцепт або покупку тратт (документ—÷в), передати акредитив повн—÷стю або частинами одному або дек—÷льком трет—÷м особам (—÷ншим бенеф—÷ц—÷арам). –∆нш—÷ бенеф—÷ц—÷ари не мають права подальшого перекладу трансферабельного акредитиву. јкредитив може бути переказним т—÷льки у тому випадку, €кщо в ньому вказано банком-ем—÷тентом, що в—÷н —‘ "трансферабельнимтјЁ. “ерм—÷ни "дробовийтјЁ, "що переуступа—‘тьс€тјЁ, "що переда—‘тьс€тјЁ не повинн—÷ застосовуватис€.

5. ѕокрит—÷ тј‘ акредитиви, при в—÷дкритт—÷ €ких банк-ем—÷тент заздалег—÷дь нада—‘ в розпор€дженн€ виконуючого банку валютн—÷ кошти (покритт€) у сум—÷ акредитиву на терм—÷н д—÷—„ зобовтјў€зань банка-ем—÷тента з умовою можливост—÷ —„х використанн€ дл€ виплат по акредитиву. ѕокритт€ може надаватис€ к—÷лькома в—÷домими способами:

¬з кредитуванн€ сумою акредитиву кореспондентського рахунку виконуючого банку в банку-ем—÷тент—÷ або —÷ншому банку;

¬з наданн€ виконуючому банку права списати всю суму акредитиву з рахунку банка-ем—÷тента в момент отриманн€ акредитива на виконанн€;

¬з в—÷дкритт€ банком-ем—÷тентом страхових депозит—÷в або депозит—÷в у виконуючому банку.

¬икористанн€ покритт€ призводить до фактичного заморожуванн€ кошт—÷в —÷мпортера на пер—÷од в—÷д в—÷дкритт€ акредитиву до виплати кошт—÷в по ньому.6. јкредитив з оплатою проти документ—÷в тј‘ найб—÷льш широко застосову—‘тьс€. –озрахунки з бенеф—÷ц—÷аром зд—÷йснюютьс€ безпосередньо п—÷сл€ предтјў€вленн€ передбачених документ—÷в —÷ тратт (коли це потр—÷бно), €кщо дотриман—÷ умови акредитиву. ѕри цьому в—÷дпов—÷дно врахову—‘тьс€ час, необх—÷дний дл€ перев—÷рки документ—÷в банком. ƒл€ виконанн€ розрахунку банк-платник (виконуючий) повинен мати доступ до кошт—÷в, що призначен—÷ дл€ платежу по акредитиву.

јкредитив з акцептом тратт тј‘ бенеф—÷ц—÷ар може вимагати, щоб п—÷сл€ виконанн€ умов по акредитиву тратта, €ку в—÷н виставив на покупц€, була повернена йому банком-ем—÷тентом, що в—÷дкрив акредитив, або банком-кореспондентом, забезпечена акцептом. «ам—÷сть платежу викону—‘тьс€ акцепт тратти (переказаного вексел€). јкцептовану тратту бенеф—÷ц—÷ар може передати сво—‘му банку або дл€ платежу в день настанн€ строку, або, €кщо в—÷н хоче в—÷дразу розпор€джатис€ грошима, дл€ дисконтуванн€.

јкредитив з в—÷дстрочкою платежу тј‘ бенеф—÷ц—÷ар отриму—‘ плат—÷ж не при подач—÷ документ—÷в, а в б—÷льш п—÷зн—÷й терм—÷н, що передбачено в акредитив—÷ (без виписки експортером вексел—÷в). ѕри подач—÷ документ—÷в зг—÷дно акредитиву бенеф—÷ц—÷ар отриму—‘ письмову згоду уповноваженого банку зд—÷йснити плат—÷ж у день настанн€ в—÷дпов—÷дного строку оплати. “аким чином, —÷мпортер вступа—‘ у волод—÷нн€ документами (—÷ тим самим товарами або послугами), до того €к в—÷н буде дебетований по продажн—÷й або покупн—÷й ц—÷н—÷.јкредитиви, що виконуютьс€ шл€хом негоц—÷ац—÷—„ тратт тј‘ товарний акредитив, виставлений банком-ем—÷тентом в його нац—÷ональн—÷й валют—÷ й адресований безпосередньо бенеф—÷ц—÷ару акредитиву.

Ќегоц—÷ац—÷€ тратт тј‘ куп—÷вл€-продаж вексел—÷в або —÷нших ц—÷нних папер—÷в, що мають попит на ринку.

јкредитив у м—÷жнародних розрахунках 5

јкредитив (в—÷дпов—÷дно UCP, ”н—÷ф—÷кован—÷ правила та звича—„ дл€ документарних акредитив—÷в. ћ—÷жнародна торговельна палата. –едакц—÷€ 1993 р., публ—÷кац—÷€ ћ“ѕ є 500) означа—‘ будь-€ку угоду, €к би —„—„ не було названо чи визначено, на п—÷дстав—÷ €ко—„ банк (банк-ем—÷тент), д—÷ючи на проханн€ та керуючись —÷нструкц—÷€ми кл—÷—‘нта (за€вника акредитиву), ма—‘ зд—÷йснити плат—÷ж трет—÷й особ—÷ (бенеф—÷ц—÷ару) або, за наказом кл—÷—‘нта, оплатити чи акцептувати переказн—÷ вексел—÷ (тратти), виставлен—÷ бенеф—÷ц—÷аром, або надати повноваженн€ —÷ншому банку зробити такий плат—÷ж чи оплатити, акцептувати переказн—÷ вексел—÷ (тратти) проти передбачених документ—÷в, €кщо дотримано вс—÷х умов акредитиву.

јкредитив (зг—÷дно —÷нструкц—÷—„ ЌЅ” є 7 "ѕро безгот—÷вков—÷ розрахунки в господарському оборот—÷ ”кра—„ниї, затверджено—„ постановою ЌЅ” в—÷д 2 серпн€ 1996 р. є 204) тј‘ це форма розрахунк—÷в, за €ко—„ банк-ем—÷тент, за дорученн€м свого кл—÷—‘нта (за€вника акредитиву), зобовтјў€заний зд—÷йснити плат—÷ж трет—÷й особ—÷ (бенеф—÷ц—÷ару) за поставлен—÷ товари, виконан—÷ роботи та надан—÷ послуги; надати повноваженн€ —÷ншому банку (банку-виконавцю) зд—÷йснити плат—÷ж.

«агальним дл€ вс—÷х вид—÷в акредитив—÷в —‘ таке: а) за угодою м—÷ж продавцем —÷ покупцем, що заф—÷ксована в договор—÷ куп—÷вл—÷-продажу, перший сплачу—‘ куп—÷вельну ц—÷ну через банк (звичайно за м—÷iеперебуванн€м продавц€) проти наданих документ—÷в тј‘ €к правило, —÷ транспортних; б) виконуютьс€ —÷нш—÷ передбачен—÷ в акредитив—÷ умови, €к—÷ банк дов—÷в до в—÷дома продавц€. «а наданн€ документ—÷в банк сплачу—‘ куп—÷вельну ц—÷ну —÷, залежно в—÷д умов акредитиву, платить проти документ—÷в або з розстрочкою, або шл€хом акцепту (негоц—÷ац—÷—„) переказного вексел€, виставленого продавцем.

—утн—÷сть акредитивно—„ угоди пол€га—‘ в —„—„ документарному характер—÷, тобто в тому, що товар представлений коносаментом, —÷ в—÷н використову—‘тьс€ €к зас—÷б ф—÷нансуванн€ угоди.

Ќа рис. 5 зображено, €к викону—‘тьс€ розрахунок у форм—÷ документарного акредитиву.

–ис. 5. –ух грошей та документ—÷в за акредитивно—„ операц—÷—„


  • ‘орми, види та конструкц—÷—„ акредитив—÷в
  • «а критер—÷—‘м забезпеченн€:

¬—÷дкличний акредитив (Revocable L.C.) у будь-€кий час може бути зм—÷нений або анульований банком-ем—÷тентом нав—÷ть без попереднього пов—÷домленн€ бенеф—÷ц—÷ара.

Ѕезв—÷дкличний акредитив да—‘ бенеф—÷ц—÷ару значну впевнен—÷сть, що його поставки або послуги буде оплачено, €к т—÷льки в—÷н викона—‘ умови акредитиву. Ѕезв—÷дкличний акредитив, у раз—÷, коли дотримано вс—÷х його умов —÷ предтјў€влено вс—÷ документи, становить тверде зобовтјў€занн€ платежу банку-ем—÷тента (UCP, ст. 9).

« погл€ду додаткових зобовтјў€зань, безв—÷дкличн—÷ акредитиви под—÷л€ютьс€ на: безв—÷дкличний неп—÷дтверджений акредитив (банк-кореспондент лише ав—÷зу—‘ бенеф—÷ц—÷ару в—÷дкритт€ акредитиву й не бере н—÷€кого зобовтјў€занн€ платежу), безв—÷дкличний п—÷дтверджений акредитив (банк-кореспондент п—÷дтверджу—‘ бенеф—÷ц—÷ару акредитив —÷ в такий спос—÷б зобовтјў€зу—‘тьс€ зд—÷йснити плат—÷ж за документами, що в—÷дпов—÷дають акредитиву, €к—÷ подано вчасно.

« погл€ду валютного покритт€ акредитиви бувають покрит—÷ та непокрит—÷.

ѕокритими називаютьс€ акредитиви, за в—÷дкритт€ €ких банк-ем—÷тент заздалег—÷дь нада—‘ в розпор€дженн€ банку-виконавц€ валютн—÷ кошти (покритт€) у сум—÷ акредитиву на строк д—÷—„ зобовтјў€зань банка-ем—÷тенту з можлив—÷стю —„хнього використанн€ дл€ виплат за акредитивом. ѕокритт€ може надаватис€ к—÷лькома в—÷домими способами: кредитуванн€ сумою акредитиву кореспондентського рахунку банку-виконавц€ в банку-ем—÷тент—÷ або —÷ншому банку; наданн€ банку-виконавцев—÷ права списати всю суму акредитиву з рахунку банку-ем—÷тента п—÷д час отриманн€ акредитиву на виконанн€; в—÷дкритт€ банком-ем—÷тентом страхових депозит—÷в або депозит—÷в у банку-виконавцю.

  • «а способом виконанн€:

1. јкредитив з платежем п—÷сл€ предтјў€вленн€ документ—÷в (Credit Available by Payments at Sight).

2. јкредитив з акцептом тратт (Credit Available by Acceptance of Draft).

3. јкредитив з в—÷дстроченн€м платежу.

4. јкредитиви, що виконуютьс€ негоц—÷ац—÷—‘ю тратт (п—÷д негоц—÷ац—÷—‘ю тратт розум—÷—‘тьс€ куп—÷вл€-продаж вексел—÷в або —÷нших ц—÷нних папер—÷в, що мають попит на ринку).

5. јкредитиви з остаточним розрахунком.

6. јкредитив з використанн€м рахунку-проформи.

7. јкредитив з червоним застереженн€м (акредитив з авансом тј‘ Red Clause).

8. јкредитиви —÷з "зеленим застереженн€мї. ƒодатково до авансу за попередн—÷м в—÷двантаженн€м так—÷ акредитиви передбачають наданн€ складських прим—÷щень бенеф—÷ц—÷ару в порту в—÷двантаженн€ (експортний товар перед в—÷двантаженн€м ма—‘ бути розм—÷щений на склад—÷, —÷ виплата авансу зд—÷йсню—‘тьс€ на основ—÷ складського св—÷доцтва).

9. ѕакувальний акредитив.

10. –евольверний акредитив. якщо покупець в—÷дда—‘ розпор€дженн€ поставити замовлений товар певними частинами через визначен—÷ пром—÷жки часу (догов—÷р про поставку парт—÷€ми), то зд—÷йсненн€ платеж—÷в може виконуватис€ за допомогою револьверного акредитиву (Revolving L/C), €кий, в—÷дпов—÷дно, покрива—‘ варт—÷сть часткових поставок. –озрахунки з ви користанн€м револьверних акредитив—÷в можуть зд—÷йснюватис€ на кумул€тивн—÷й або некумул€тивн—÷й основ—÷.  умул€тивний вар—÷ант означа—‘, що суми невикористаних або не повн—÷стю використаних часток можуть бути додан—÷ до тих часток, що залишилис€. «а некумул€тивного вар—÷анту, навпаки, строк використанн€ сво—‘часно не запитаних часткових сум зника—‘.

11. “ранзитний акредитив. Ѕанк-ем—÷тент може вимагати в—÷д банку-посередника в одн—÷й кра—„н—÷ п—÷дтвердити або ав—÷зувати акредитив на користь бенеф—÷ц—÷ара тј‘ резидента —÷ншо—„ кра—„ни.

12. ѕередавальний акредитив. јкредитиви, що призначен—÷ до розрахунку в зазначених банках, —÷нод—÷ спр€мовуютьс€ банком-ем—÷тентом через трет—÷й банк з —÷нструкц—÷—‘ю ав—÷зувати бенеф—÷ц—÷ара напр€му або через вказаний банк, —÷, €кщо вони не виконуютьс€ в—÷льною негоц—÷ац—÷—‘ю та м—÷ст€ть мандат та —÷нструкц—÷—„ за рамбурсом т—÷льки дл€ зазначеного банку, третьому банку залиша—‘тьс€ т—÷льки передати —„х без зобовтјў€занн€, вказуючи в ав—÷зо, що цим обмежу—‘тьс€ його роль.

13. јкредитив "стенд-байї (резервний акредитив) —‘ —÷нструментом, схожим на гарант—÷—„, €к—÷ через документарний характер п—÷дл€гають UCP є 500.

14. ѕереказний (трансферабельний) акредитив нада—‘ бенеф—÷ц—÷ару право давати вказ—÷вки банку, проводити оплату, акцепт або покупку тратт (документ—÷в), передавати акредитив повн—÷стю або частинами одн—÷й або к—÷льком трет—÷м особам (—÷ншим бенеф—÷ц—÷арам).

15. јкредитив "бек-ту-бекї (компенсац—÷йний) застосову—‘тьс€ за реекспортних операц—÷й —÷ за компенсац—÷йними угодами.

16. јкредитивний лист. ƒокументарн—÷ акредитиви можуть оформлюватис€ у вигл€д—÷ комерц—÷йних акредитивних лист—÷в (незалежно в—÷д найменуванн€). –озрахунок у форм—÷ акредитивних комерц—÷йних лист—÷в мають погодити сторони в договор—÷ куп—÷вл—÷-продажу.


“еоретичне питанн€ 16. ћехан—÷зм укладанн€ л—÷зингово—„ угоди


”мовно можна вид—÷лити чотири етапи л—÷зингово—„ угоди:

1 етап. ѕопередн—÷й. Ќа цьому етап—÷ зд—÷йсню—‘тьс€ п—÷дготовча робота -- консультуванн€: розробка —÷ндив—÷дуально—„ концепц—÷—„ л—÷зингу, консультац—÷€ при вибор—÷ л—÷зингу.

2 етап. Ќа другому етап—÷ проводитьс€ робота, що переду—‘ укладенню р€ду юридичних договор—÷в, проведенн€ €ко—„ зумовлене складним характером багатосторонн—÷х в—÷дношень при л—÷зингу, необх—÷дн—÷стю докладного вивченн€ умов —÷ особливостей кожно—„ угоди; вир—÷шу—‘тьс€ питанн€ про джерела ф—÷нансуванн€ угоди. Ќа даному етап—÷ оформлю—‘тьс€ за€вка майбутнього л—÷зингоотримувача, готуютьс€ висновки про кредитоспроможн—÷сть кл—÷—‘нта —÷ розрахову—‘тьс€ ефективн—÷сть л—÷зингового проекту. ¬се це в—÷дбива—‘тьс€ в замовленн—÷-нар€д—÷, що направл€—‘тьс€ постачальнику.

3 етап. ÷ей етап в—÷д—÷гра—‘ головну роль в орган—÷зац—÷—„ управл—÷нн€ л—÷зингом. Ќа цьому етап—÷ виробл€—‘тьс€ юридичне закр—÷пленн€ л—÷зингово—„ угоди. ќформл€ютьс€ наступн—÷ документи:

. догов—÷р про куп—÷влю-продаж об'—‘кту л—÷зингу;

. акт про прийн€тт€ об'—‘кту л—÷зингу в експлуатац—÷ю;

. л—÷зингова угода;

. догов—÷р про техн—÷чне обслуговуванн€ майна, що переда—‘тьс€ в л—÷зинг;

. догов—÷р на страхуванн€ об'—‘кту л—÷зингу.

4 етап. ѕер—÷од безпосереднього використанн€ л—÷зингу. ÷ей етап супроводжу—‘тьс€ в—÷дображенн€м л—÷зингових операц—÷й в бухгалтерському обл—÷ку —÷ зв—÷тност—÷. Ќа даному етап—÷ в—÷дбува—‘тьс€ оплата л—÷зингодавцю л—÷зингових платеж—÷в —÷ п—÷сл€ зак—÷нченн€ терм—÷ну л—÷зингу оформл€ютьс€ в—÷дношенн€ по подальшому використанню об'—‘кту л—÷зингу.

ѕроведенню л—÷зингових операц—÷й переду—‘ велика орган—÷зац—÷йна робота. ƒл€ усп—÷шно—„ д—÷€льност—÷ банк повинен волод—÷ти можливост€ми широко—„ реклами л—÷зингових операц—÷й —÷ —„хн—÷х переваг дл€ потенц—÷йних л—÷зингоотримувач—÷в. ¬елике значенн€ ма—‘ вивченн€ л—÷зингового ринку, його основних тенденц—÷й, ви€вленн€ попиту на певн—÷ види обладнанн€. ѕри цьому до уваги приймаютьс€ р—÷зноман—÷тн—÷ чинники: коливанн€ ринкових ц—÷н на те або —÷нше обладнанн€, що користу—‘тьс€ попитом, ц—÷ни —÷ тарифи на —÷нш—÷ супутн—÷ л—÷зингу послуги (ремонт, техн—÷чне обслуговуванн€), зм—÷на транспортних тариф—÷в —÷ т.д.

«агальною метою попередньо—„ роботи —‘ пошук потенц—÷йних кл—÷—‘нт—÷в, зац—÷кавлених в зд—÷йсненн—÷ л—÷зингу. –азом з тим —÷н—÷ц—÷атива в проведенн—÷ л—÷зингових операц—÷й може виходити —÷ в—÷д майбутнього л—÷зингоотримувача.

¬с—÷ подальш—÷ вза—‘мов—÷дносини м—÷ж сторонами грунтуютьс€ на основ—÷ за€вки-клопотанн€, €ке нада—‘тьс€ л—÷зингоотримувачу майбутн—÷м користувачем. ¬оно п—÷дготовлю—‘тьс€ в дов—÷льн—÷й форм—÷ —÷ повинно м—÷стити техн—÷чний опис необх—÷дного обладнанн€, його комерц—÷йн—÷ параметри, найменуванн€ —÷ рекв—÷зити постачальника. ¬одночас з ним л—÷зингоотримувач представл€—‘ документи, що характеризують окрем—÷ показники д—÷€льност—÷ л—÷зингоотримувача. ƒл€ оц—÷нки можливост—÷ виконанн€ л—÷зингоотримувачем плат—÷жних зобов'€зань, л—÷зингодавцю

сл—÷д оц—÷нити економ—÷чну д—÷€льн—÷сть кл—÷—‘нта з точки зору його

платоспроможност—÷. ќц—÷нка платоспроможност—÷ л—÷зиногоотримувача може

виробл€тис€ по загальн—÷й схем—÷, прийн€т—÷й дл€ анал—÷зу банком кредитоспроможност—÷ сво—„х кл—÷—‘нт—÷в. –азом з тим л—÷зингодавцю сл—÷д звернути увагу на те, що л—÷зингова операц—÷€ носить, €к правило, довгостроковий характер, тому його повинна ц—÷кавити спроможн—÷сть л—÷зингоотримувача виконувати вс—÷ плат—÷жн—÷ зобов'€занн€ в перспектив—÷, в—÷дпов—÷дн—÷й терм—÷ну л—÷зингово—„ угоди. Ќа п—÷дстав—÷ проведено—„ роботи анал—÷тичним в—÷дд—÷лом банку п—÷дготовлюютьс€ висновки про кредитоспроможност—÷ кл—÷—‘нта —÷ рекомендац—÷—„ по встановленню з ним л—÷зингових угод. ¬ р€д—÷ випадк—÷в л—÷зингодавець може вимагати наданн€ йому необх—÷дних гарант—÷й.

” випадку позитивного р—÷шенн€ питанн€ л—÷зингодавець спр€мову—‘ постачальнику замовленн€ на постачанн€ обладнанн€. ¬—÷дношенн€ м—÷ж л—÷зингодавцем —÷ постачальником можуть також оформлюватис€ договором куп—÷вл—÷- продажу.

ѕ—÷сл€ отриманн€ л—÷зингодавцем п—÷дписаного акту про прийн€тт€ в експлуатац—÷ю —÷ виписаних рахунк—÷в в—÷н зобовтјў€зу—‘тьс€ виконувати свою основну функц—÷ю в л—÷зингових в—÷дносинах -- провести оплату шл€хом переказу на —÷м'€ постачальника загально—„ суми постачанн€.  онтрагенти обговорюють —÷ особливост—÷ розрахунк—÷в м—÷ж ними. “ак, на основ—÷ вза—‘мно—„ домовленост—÷ постачальнику може бути наданий аванс в певному в—÷дсотку в—÷д вартост—÷ об'—‘кту л—÷зингу (на практиц—÷ не б—÷льш 10-20%), оплата основно—„ частини вартост—÷ зд—÷йсню—‘тьс€ одноразово п—÷сл€ п—÷дписанн€ акту прийн€тт€ в експлуатац—÷ю або пер—÷одичними платежами прот€гом обумовленого пер—÷оду.

Ћ—÷зингова угода уклада—‘тьс€ м—÷ж л—÷зингодавцем —÷ л—÷зингоотримувачем про наданн€ л—÷зингоотримувачем в користуванн€ дл€ виробничо—„ експлуатац—÷—„ об'—‘кту л—÷зингу, опис €кого дода—‘тьс€ в специф—÷кац—÷—„ в л—÷зингов—÷й угод—÷ в €кост—÷ його неоплаченной частини.

¬ текст—÷ умов л—÷зингу м—÷ститьс€ найменуванн€ ф—÷рми-постачальника, терм—÷н, до €кого постачальник зобов'€зу—‘тьс€ надати об'—‘кт угоди, —÷ м—÷iе постачанн€.

Ћизингодавець ма—‘ право поступитись сво—„ми правами по л—÷зингов—÷й угод—÷ або будь-€кими —÷нтересами, що випливають з не—„, повн—÷стю або частково трет—÷й особ—÷ без згоди користувача, але з пов—÷домленн€м його про це.

Ћ—÷зингова угода набира—‘ чинност—÷ з дати введенн€ обладнанн€ €к об'—‘кту угоди в експлуатац—÷ю —÷ д—÷—‘ прот€гом встановленого в угод—÷ терм—÷ну.

Ћ—÷зингова угода вважа—‘тьс€ припиненою по зак—÷нченн—÷ терм—÷ну —„—„ чинност—÷. Ћ—÷зингоотримувач не може в—÷дмовитис€ в—÷д л—÷зингу до зак—÷нченн€ закритт€ угоди (всю несплачену в терм—÷н л—÷зингову плату —÷ загальну суму наступних внеск—÷в, €ка мала бути внесена, €кщо б угода не була роз—÷рвана).

Ћизингоотримувач ма—‘ право роз—÷рвати угоду т—÷льки у тому випадку, €кщо при прийманн—÷ обладнанн€ ви€вл€ютьс€ його недол—÷ки, що виключають нормальну роботу —÷ усуненн€ €ких неможливо. ѕро роз—÷рванн€ угоди в—÷н повинен пов—÷домити л—÷зингодавц€ у писмов—÷й форм—÷ не п—÷зн—÷ше 10 дн—÷в з—÷ дн€ зак—÷нченн€ терм—÷ну постачанн€ обладнанн€. ¬с—÷ суперечки, що виникають в зв'€зки з укладенн€м —÷ виконанн€м л—÷зингово—„ угоди, вир—÷шуютьс€ м—÷ж сторонами в арб—÷траж—÷ або суд—÷.

¬ л—÷зингов—÷й угод—÷ вказу—‘тьс€ сума л—÷зингового платежу, зас—÷б його сплати —÷ периодичн—÷сть л—÷зингових внеск—÷в.

Ћ—÷зингов—÷ внески, €к правило, в основному мають грошову форму, коли плат—÷ж проводитьс€ за рахунок грошових засоб—÷в. ” випадку натурально—„ форми платежу розрахунки провод€тьс€ на компенсац—÷йн—÷й основ—÷ або товарами, створюваними на обладнанн—÷, що оренду—‘тьс€, або шл€хом наданн€ зустр—÷чно—„ послуги л—÷зингодавцю. ћожлива зм—÷шана форма платежу, коли пор€д з грошовими виплатами допускаютьс€ платеж—÷ товарами або послугами.

ѕри перерахуванн—÷ л—÷зингових внеск—÷в в б—÷льшост—÷ випадк—÷в використовуютьс€ платеж—÷ з ф—÷ксованою загальною сумою платежу. Ћ—÷зингова плата в цьому випадку включа—‘ в себе амортизац—÷йн—÷ в—÷драхуванн€ в—÷д вартост—÷ аредного обладнанн€, плату за користуванн€ позичковими засобами, суму ком—÷с—÷йно—„ винагороди л—÷зингодавцю —÷ плату за наданн€ —„м додаткових послуг по угод—÷. Ћ—÷зинговий плат—÷ж з авансом (депозитом) допуска—‘, що користувач майна представл€—‘ л—÷зинговий плат—÷жа в встановленому в момент п—÷дписанн€ угоди розм—÷р—÷, а —÷нша сума платежу сплачу—‘тьс€ п—÷сл€ п—÷дписанн€ акту про прийманн€ обладнанн€ в експлуатац—÷ю. ћ—÷н—÷мальна л—÷зингова плата €вл€—‘ собою суму вс—÷х л—÷зингових платеж—÷в, що повинен зд—÷йснити користувач за весь пер—÷од л—÷зингу, —÷ суму, €ку в—÷н повинен сплатити, €кщо ма—‘ бажанн€ придбати майно у "асн—÷сть п—÷сл€ зак—÷нченн€ терм—÷ну л—÷зингу.

Ќа практиц—÷ преважають пер—÷одичн—÷ л—÷зингов—÷ внески. ¬ л—÷зингов—÷й угод—÷ повинен бути прийн€тий в €кост—÷ додатку граф—÷к сплати пер—÷одичних л—÷зингових внеск—÷в. ќдноразовий плат—÷ж в по—‘днанн—÷ з пер—÷одичними внесками застосову—‘тьс€ у випадку, €кщо в угод—÷ передбачена виплата л—÷зингоодавцю авансу.

јмортизац—÷€ на обладнанн€, що використа—‘тьс€, може начисл€тис€ звичайним способом в залежност—÷ в—÷д балансово—„ вартост—÷ обладнанн€, терм—÷ну його служби —÷ встановлено—„ норми амортизац—÷—„ —÷ способом прискорено—„ амортизац—÷—„, при €кому норма р—÷чних амортизац—÷йних в—÷драхувань на повне в—÷дновленн€ зб—÷льшу—‘тьс€, але не б—÷льш н—÷ж в два рази.  р—÷м того, мал—÷ п—÷дпри—‘мства пор€д з застосуванн€м прискореного засобу амортизац—÷—„ можуть в перший р—÷к експлуатац—÷—„ машин —÷ обладнанн€ списувати до 20% першопочатково—„ вартост—÷ основних фонд—÷в —÷з терм—÷ном служби понад трьох рок—÷в.

—утн—÷сть м—÷жнародного л—÷зингу. —уб'—‘кти л—÷зингово—„ операц—÷—„. ≈коном—÷чн—÷ мотиви застосуванн€ л—÷зингу пор—÷вн€но —÷з закуп—÷влею в кредит.

Ћ—÷зинг - це довгострокова оренда, €ка передбача—‘ здачу майна в оренду на 3-5 рок—÷в —÷ б—÷льше. ћ—÷жнародний л—÷зинг - це догов—÷р м—÷ж орендарем —÷

орендодавцем, що знаходитьс€ в р—÷зних кра—„нах.

—уб'—‘кти л—÷зингово—„ операц—÷—„:

  1. л—÷зингодавц€ (доч—÷рн€ ф—÷рма банку, ф—÷нансова компан—÷€ спец—÷ал—÷зована л—÷зингова компан—÷€)
  2. л—÷зингоотримувач (будь-€ке п—÷дпри—‘мство)
  3. постачальник устаткуванн€ (—÷ноземний виробник, торгова компан—÷€)

≈коном—÷чн—÷ мотиви застосуванн€ л—÷зингу пор—÷вн€но —÷з закуп—÷влею в кредит.

Ћ—÷зингоотримувач швидко оновлю—‘ виробництво використовуючи сучасне дороговарн—÷сне обладнанн€, отриму—‘ прибуток в—÷д —„—„ роботи, запоб—÷гаючи моб—÷л—÷зац—÷—„ кошт—÷в на придбанн€ обладнанн€ на умовах кредиту.

Ћ—÷зингодавець переда—‘ обладнанн€ л—÷зингоотримувачу у тимчасове використанн€ залишаючись його "асником. ” неспри€тливому випадку завжди може його продати у той час €к грош—÷ в—÷д не платоспроможного позиковц€ отримати набагато складн—÷ше.

—торони мають б—÷льш гнучку форму оплати н—÷ж виплата борг—÷в та процент—÷в по кредиту тому, що ставки л—÷зингових платеж—÷в можуть бути €к ф—÷ксованими так —÷ гнучко зм—÷нюваними за вза—‘мною згодою.

Ћ—÷зингоотримувач не платить податок на майно, тому що обладнанн€ не числитьс€ на його баланс—÷.

Ћ—÷зингодавець ма—‘ право використовувати прискорену норму амортизац—÷—„ та враховувати це в сум—÷ орендних платеж—÷в, €к—÷ надход€ть.

Ћ—÷зингоотримувач в—÷дносить л—÷зингов—÷ платеж—÷ на соб—÷варт—÷сть знижуючи в—÷дпов—÷дно прибуток, €кий оподаткову—‘тьс€.

ѕостачальник обладнанн€ отриму—‘ додаткову можлив—÷сть експорту сво—‘—„ продукц—÷—„ та осво—‘нн€ нового ринку.


≈тапи проведенн€ л—÷зингово—„ операц—÷—„

ѕостачальник обладнанн€

4        6        7


Ћ—÷зингова компан—÷€

11   5


2

9        


–∆нвестор

1 3 8 10 12


Ћ—÷зингоотримувач


≈тапи проведенн€ л—÷зингово—„ операц—÷—„:

  1. Ћ—÷зингоотримувач направл€—‘ л—÷зингодавцю в письмов—÷й форм—÷ за€ву про розгл€д питанн€ наданн€ за л—÷зингом устаткуванн€ визначено—„ специф—÷кац—÷—„. —троки визначають пор€док ф—÷нансуванн€ угоди.
  2. Ћ—÷зингова компан—÷€ уклада—‘ догов—÷р з —÷нвестором дл€ ц—÷льового —÷нвестуванн€ кошт—÷в на придбанн€ устаткуванн€ дл€ л—÷зингоотримувача.
  3. Ћ—÷зингодавець уклада—‘ догов—÷р л—÷зингу з л—÷зингоотримувачем, в—÷дпов—÷дно до €кого в—÷н зобов'€зу—‘тьс€ за за€вою л—÷зингоотримувача надати йому в платне користуванн€ об'—‘кт л—÷зингу.
  4. Ћ—÷зингодавець уклада—‘ контракт куп—÷вл—÷-продажу устаткуванн€ з постачальником, що погоджений з л—÷зингоотримувачем.
  5. –∆нвестор перерахову—‘ л—÷зингов—÷й компан—÷—„ кошти необх—÷дн—÷ дл€ закуп—÷вл—÷ устаткуванн€.
  6. Ћ—÷зингова компан—÷€ проводить оплату за устаткуванн€ постачальнику передбачен—÷й контрактом куп—÷вл—÷-продажу терм—÷н.
  7. ѕостачальник в—÷дпов—÷дно до умов контракту куп—÷вл—÷-продажу зд—÷йсню—‘ в—÷двантаженн€ устаткуванн€ л—÷зингов—÷й компан—÷—„.
  8. Ћ—÷зингова компан—÷€ на основ—÷ договору л—÷зингу переда—‘ устаткуванн€ л—÷зингоотримувачу.
  9. Ћ—÷зингова компан—÷€ уклада—‘ з —÷нвестором догов—÷р застави з метою наданн€ гарант—÷й поверненн€ —÷нвестованих кошт—÷в.

10) ѕрот€гом терм—÷ну д—÷—„ договору л—÷зингу л—÷зингоотримувач зд—÷йсню—‘ л—÷зингов—÷ платеж—÷ на користь л—÷зингово—„ компан—÷—„.

11) ¬—÷дпов—÷дно —÷з надходженн€ л—÷зингових платеж—÷в л—÷зингова компан—÷€ поверта—‘ —÷нвестору ран—÷ше отриман—÷ кошти.

12) ѕо зак—÷нченн—÷ договору л—÷зингу —÷ виконанн€ його умов об'—‘кт л—÷зингу переходить у "асн—÷сть л—÷зингоотримувача.


«адач—÷


«адача 1


¬их—÷дн—÷ дан—÷

¬ар—÷ант 17

«а умови домовленост—÷ п—÷дпри—‘мство-експортер нада—‘ —÷ноземному покупцев—÷ розстрочку платежу, тјж %

90

вартост—÷ контракту на тјж роки

3

з розрахунку тјж % р—÷чних

7

з розрахунку тјж % за п—÷вр—÷чч€

3,5

—ума контракту склада—‘ тјж дол

350

—ума кредиту, дол

315


ѕроценти —÷з суми заборгованост—÷ до дати наступного платежу

—ума на 1 пер—÷од

52,5

ѕер—÷од

«алишкова сума заборгованост—÷, дол

—ума процент—÷в за пер—÷од, дол

1-ше п—÷вр—÷чч€

315

11,025

2-ге п—÷вр—÷чч€

262,5

9,1875

3-т—‘ п—÷вр—÷чч€

210

7,35

4-те п—÷вр—÷чч€

157,5

5,5125

5-те п—÷вр—÷чч€

105

3,675

6-те п—÷вр—÷чч€

52,5

1,8375

—ума


38,5875


ѕроценти в—÷д дати видач—÷ до дати оплати чергово—„ трати

ѕер—÷од

Ѕаза нарахуванн€ процент—÷в, дол

—ума процент—÷в за пер—÷од, дол

1-ше п—÷вр—÷чч€

52,5

1,8375

2-ге п—÷вр—÷чч€

52,5

3,675

3-т—‘ п—÷вр—÷чч€

52,5

5,5125

4-те п—÷вр—÷чч€

52,5

7,35

5-те п—÷вр—÷чч€

52,5

9,1875

6-те п—÷вр—÷чч€

52,5

11,025

—ума


38,5875


ѕроценти п—÷драхуванн€м загально—„ суми процент—÷в —÷ под—÷ленн€м —„—„ на р—÷вн—÷ частини за числом тратт

—ума процент—÷в за весь пер—÷од д—÷—„ кредиту, дол

—ума процент—÷в за п—÷вр—÷чч€, дол

66,15

11,025


”мови платеж—÷в: ѕокупець отриму—‘ кредит у сум—÷ 315 дол п—÷д 7% р—÷чних на 3 роки, проценти нараховуютьс€ в—÷д дати видач—÷ до дати оплати чергово—„ трати. ≈кспортеру найвиг—÷дн—÷ше отримувати проценти обчислен—÷ в—÷д дати видач—÷ до дати оплати чергово—„ трати.


«адача 2


¬их—÷дн—÷ дан—÷

¬ар—÷ант

Ќ—÷мецька ф—÷рма плану—‘ експортувати кухонний м—÷кропроцесор до —Ўј на умовах ‘ќЅ √амбург. ” результат—÷ вивченн€ американського товарного ринку було отримано наступн—÷ дан—÷:

17

1. –оздр—÷бна ц—÷на продажу аналог—÷чного товару споживачев—÷ на внутр—÷шньому ринку —Ўј тјж дол.

450

¬ключаючи податок з продажу тјж % в—÷д роздр—÷бно—„ ц—÷ни

2,76

2. Ќац—÷нка експортера тјж % в—÷д обс€гу продаж

60

3. Ќац—÷нка —÷мпортера тјж % в—÷д обс€гу продаж

40

4. Ќац—÷нка оптовика тјж % в—÷д обс€гу продаж —÷мпортера

45

5. Ќац—÷нка роздр—÷бного торговц€ тјж % обс€гу продаж оптовика

35

6. ћитний зб—÷р - 3% ц—÷ни ‘ќЅ

3

7. ¬арт—÷сть отриманн€ вантажу з митниц—÷ —÷ складуванн€ по прибуттю - 3 % —–∆‘

3

8. ¬арт—÷сть накладних витрат (фрахт, транзит, страхуванн€) - 15% ‘ќЅ

15

 реф—÷ц—÷ент зн€тт€ податку з продажу —÷з роздр—÷бно—„ ц—÷ни на внутр—÷шньому ринку

1,03

–оздр—÷бна ц—÷на на внутр—÷шньому ринку —Ўј без податку з продажу, дол

437,91

 оеф—÷ц—÷ент зн€тт€ нац—÷нки роздр—÷бного торговц€

1,35

÷—÷на без нац—÷нки роздр—÷бного торговц€, дол

324,38

 оеф—÷ц—÷ент зн€тт€ нац—÷нки оптовика

1,45

÷—÷на без нац—÷нки оптовика, дол

223,71

 оеф—÷ц—÷ент зн€тт€ нац—÷нки —÷мпортера

1,40

÷—÷на без нац—÷нки —÷мпортера, дол

159,79

 оеф—÷ц—÷ент зн€тт€ вартост—÷ отриманн€ вантажу з митниц—÷ —÷ складуванн€ по прибуттю

1,03

÷—÷на —–∆‘ + варт—÷сть отриманн€ вантажу з митниц—÷ —÷ складуванн€ по прибуттю, дол

155,14

 оеф—÷ц—÷ент зн€тт€ вартост—÷ накладних витрат (фрахту, транзиту, страхуванн€)

1,15

÷—÷на ‘ќЅ + митний зб—÷р, дол

134,90

 оеф—÷ц—÷ент зн€тт€ митного збору

1,03

÷—÷на ‘ќЅ, дол

130,97


÷—÷на —÷ загальна варт—÷сть товару: продавець прода—‘, а покупець купу—‘ 1000000 кухонних м—÷кропроцесор—÷в за ц—÷ною ‘ќЅ 130,97 долар—÷в за одиницю. «агальна варт—÷сть контракту 130970000 долар—÷в —Ўј.


«адача 3


¬их—÷дн—÷ дан—÷

¬ар—÷ант 17

Ќа територ—÷ю ”кра—„ни на умовах давальницько—„ ввозитьс€ сировина.


÷—÷на одиниц—÷ сировини - тјж дол —Ўј за одиницю

3,6

 —÷льк—÷сть сировини - тјж одиниць

2700

«агальна варт—÷сть сировини, дол —Ўј

9720

«агальна к—÷льк—÷сть готово—„ продукц—÷—„ - тјж дол —Ўј

240

÷—÷на одиниц—÷ готово—„ продукц—÷—„ - тјж дол —Ўј

90

«агальна варт—÷сть готово—„ продукц—÷—„, дол —Ўј

21600

„астка давальницько—„ сировини у вартост—÷ готово—„ продукц—÷—„, % (повинна бути б—÷льшою чи дор—÷внювати 20% зг—÷дно —÷з «аконом ”кра—„ни "ѕро операц—÷—„ —÷з давальницькою сировиною")

45

 урс ЌЅ” на момент пред€вленн€ вексел€ до оплати тјж грн/дол —Ўј

7,7

”мова поставки

—–∆‘

—тавка мита на сировину, %

10

—тавка мита на готову продукц—÷ю, %

30

ѕƒ¬, %

20

ѕен€ за невчасне вивезенн€ готово—„ продукц—÷—„, %/день

0,3

√отова продукц—÷€ вивозитьс€ протагом 90 календарних дн—÷в з моменту ввезенн€:


ћитна варт—÷сть давальницько—„ сировини, грн

74844

ћито на давальницьку сировину, грн

7484,4

ћитна варт—÷сть давальницько—„ сировини, грн + ћито на давальницьку сировину, грн

82328,4

ѕƒ¬, грн

16465,68

ћитний зб—÷р на ввезенн€ сировини, грн

в—÷дм—÷нено

ћитний зб—÷р за вивезенн€ готово—„ продукц—÷—„, грн

в—÷дм—÷нено

—ума весел€, грн = ћито + ѕƒ¬

23950,08

—ума вексел€, дол —Ўј = —ума вексел€, грн /  урс, грн/дол —Ўј

3110,4

—ума платеж—÷в, грн

вексель погаша—‘тьс€ (анулю—‘тьс€), тобто не оплачу—‘тьс€, так €к готову продукц—÷ю вивезено напрот€з—÷ 90 дн—÷в —÷ частка давальницько—„ сировини у готов—÷й продукц—÷—„ не менше 20%

√отова продукц—÷€ вивозитьс€ протагом 120 календарних дн—÷в з моменту ввезенн€:


«а статтею 2 закону ”кра—„ни "ѕро операц—÷—„ з давальницькою сировиною у зовн—÷шньоеконом—÷чних в—÷дносинах" в—÷д 15.09.1995 р.:


ћитна варт—÷сть давальницько—„ сировини, грн

74844

ћито на давальницьку сировину, грн

7484,4

ћитна варт—÷сть давальницько—„ сировини, грн + ћито на давальницьку сировину, грн

82328,4

ѕƒ¬, грн

16465,68

ћитний зб—÷р на ввезенн€ сировини, грн

в—÷дм—÷нено

ћитний зб—÷р за вивезенн€ готово—„ продукц—÷—„, грн

в—÷дм—÷нено

—ума весел€, грн = ћито + ѕƒ¬

23950,08

—ума вексел€, дол —Ўј = —ума вексел€, грн /  урс, грн/дол —Ўј

3110,4

ѕен€, грн

1944

—ума весксел€ + ѕен€, грн

25894,08

—ума платеж—÷в, грн

вексель —÷ пен€ оплачуютьс€

50% готово—„ продукц—÷—„ реал—÷зу—‘тьс€ в ”кра—„н—÷:


«а статтею 3 закону ”кра—„ни "ѕро операц—÷—„ з давальницькою сировиною у зовн—÷шньоеконом—÷чних в—÷дносинах" в—÷д 15.09.1995 р.:


50% вартост—÷ готово—„ продукц—÷—„, дол

10800

ћитна варт—÷сть 50% готово—„ продукц—÷—„, грн

83160

ћито на 50% готово—„ продукц—÷—„, грн

24948

ћитна варт—÷сть 50% готово—„ продукц—÷—„, грн + ћито на 50% готово—„ продукц—÷—„, грн

108108

ѕƒ¬ на 50% готово—„ продукц—÷—„, грн

21621,6

ћитний зб—÷р на ввезенн€ 50% вартост—÷ готово—„ продукц—÷—„, грн

в—÷дм—÷нено

—ума платеж—÷в за 50% вартост—÷ готово—„ продукц—÷—„

46569,6


«адача 7


 ом—÷тент в—÷дшкодову—‘ ком—÷с—÷онеру вс—÷ витрати на доставку товару.

 урс долара —Ўј = 7 грн/ 1 дол —Ўј.

ѕрибуток ком—÷с—÷онера = 25*8000*0,18 - 11000 = 25000 (грн)

ѕрибуток ком—÷тента = 25*8000 - 2000 - 0,05*27000*7-0,002*27000*7-0,18*25*8000 = 152172 (грн)


«адача 4


¬их—÷дн—÷ дан—÷

–∆з надбавкою зовн—÷шньо-торговельно—„ ф—÷рми

Ѕез надбавки зовн—÷шньо-торговельно—„ ф—÷рми

 —÷льк—÷сть електроприбор—÷в у замовленн—÷ на поставку, штук

80

80

“оргова надбавка, на €ку розрахову—‘ —÷мпортер на основ—÷ пропозиц—÷—„ ц—÷н на умовах —–∆‘, %

6

6

“ривал—÷сть транспортуванн€, дн—÷в

24

24

÷—÷на 80 одиниць прибор—÷в з—÷ складу у ƒортмунд—÷ з упакуванн€м та транспортуванн€м, —‘вро

200000

200000

«нижка за к—÷льк—÷сть з—÷ сторони виробника, %

5

5

«нижка "сконто" при оплат—÷ напрот€з—÷ 10 дн—÷в, %

2

2

“оргова надбавка зовн—÷шньоторговельно—„ ф—÷рми, %

16

0

¬арт—÷сть послуг банку, %

1,5

1,5

¬итрати пов€зан—÷ з транспонртуванн€м товару у ——÷дней:



≈кспедиторськ—÷ витрати в—÷д ƒортмунда до ——÷дне€, —‘вро

18660

18660

Ќавантажувально- розвантажувальн—÷ витрати, —‘вро

2150

2150

ќформленн€ митно—„ документац—÷—„, —‘вро

870

870

¬еличина страхово—„ прем—÷—„, —‘вро

3100

3100

–озв€зок задач—÷

«нижка виробника за к—÷льк—÷сть, —‘вро

10000

10000

«нижка виробника "сконто", —‘вро

4000

4000

÷—÷льова ц—÷на, —‘вро

186000

186000

“оргова надбавка зовн—÷шньоторговельно—„ ф—÷рми, —‘вро

11160

0

ѕродажна ц—÷на експортера з—÷ складу EXW, —‘вро

197160

186000

÷—÷на —–∆‘, —‘вро

221940

210780

Ѕанк—÷вськ—÷ послуги, —‘вро

3329,10

3161,70

÷—÷на закуп—÷вельна —÷мпортера у ——÷дне—„ 80 одиниць прибор—÷в, —‘вро

225269,10

213941,70

÷—÷на закуп—÷вельна —÷мпортера у ——÷дне—„ одиниц—÷ прибору, —‘вро

2815,86

2674,27

¬еличина, на €ку може скоротитис€ ц—÷на при зд—÷йсненн—÷ пр€мого експорту, —‘вро

150,09



1) ÷—÷на продажу —÷мпортера у ——÷дне—„ одиниц—÷ прибору = 2984,82 —‘вро.

2) ѕри зд—÷йсненн—÷ пр€мого експорту ц—÷на може скоротитис€ на 150,09 —‘вро.


«адача 5


¬их—÷дн—÷ дан—÷

¬ар—÷ант 17

ѕропону—‘тьс€ парт—÷€ товару за ц—÷ною - тјж дол за одиницю продукц—÷—„

50

 —÷льк—÷сть продукц—÷—„ тјж одиниць

450

—трок в—÷двантаженн€ - тјж м—÷с€ц—÷ п—÷сл€ п—÷дписанн€ контракту

3

« урахуванн€м в—÷дстан—÷ перевезенн€ товари можуть бути отриман—÷ покупцем через тјж м—÷с€ц—÷ п—÷сл€ в—÷двантженн€

2

—ередньом—÷с€чна банк—÷вська депозитна ставка - тјж, %

3

—ередньом—÷с€чна банк—÷вська депозитна ставка, коеф—÷ц—÷ент

0,03

¬арт—÷сть парт—÷—„ товару, дол —Ўј

22500

„астка авансу, %

20

„астка гот—÷вкового платежу, %

30

„астка платежу (по факту отриманн€ товару), %

30

„астка кредитного платежу через 2 м—÷с€ц—÷ п—÷сл€ отриманн€ товару, %

10

„астка кредитного платежу через 3 м—÷с€ц—÷ п—÷сл€ отриманн€ товару, %

10

–озм—÷р авансу, дол —Ўј

4500

–озм—÷р гот—÷вкого платежу, дол —Ўј

6750

–озм—÷р платежу (по факту отриманн€ товару), дол —Ўј

6750

–озм—÷р кредитного платежу через 2 м—÷с€ц—÷ п—÷сл€ отриманн€ товару, дол —Ўј

2250

–озм—÷р кредитного платежу через 3 м—÷с€ц—÷ п—÷сл€ отриманн€ товару, дол —Ўј

2250

ѕроценту по депозиту на розм—÷р авансового платежу, дол —Ўј

405

ѕроценту по депозиту на розм—÷р гот—÷вкового платежу, дол —Ўј

607,5

ѕроценту по депозиту на розм—÷р кредитного платежу через 2 м—÷с€ц—÷ п—÷сл€ отриманн€ товару, дол —Ўј

135

ѕроценту по депозиту на розм—÷р кредитного платежу через 3 м—÷с€ц—÷ п—÷сл€ отриманн€ товару, дол —Ўј

202,5

 онтрактна варт—÷сть 1

21825

ѕроценти по депозиту на суму вартост—÷ парт—÷—„ товару, дол —Ўј

4050

 онтрактна варт—÷сть 2

25875


«адача 6


¬ипадок 1.

Ќадбавка до пропоновано—„ ц—÷ни 1 (40% через 3 м—÷с€ц—÷) = 350000 * 0,4 * 3 *0,07 = 29400 (—‘вро)

Ќадбавка до пропоновано—„ ц—÷ни 1 (40% через 6 м—÷с€ц—÷) = 350000 * 0,4 * 6 *0,085 = 71400 (—‘вро)

÷—÷на пропозиц—÷—„ —÷з урахуванн€м обох надбавок = 350000 + 29400 + 71400 = 450800 (—‘вро)

—–∆‘ √амбург = 450800 + 9000 + 100 = 460800 (—‘вро)

¬ипадок 2.

÷—÷на пропозиц—÷—„ = 200000 / 1,2450 = 160643 (—‘вро)

‘ќЅ Ќью-…орк = 160643 + 1000/2 + 160643*75/360*0,07 = 163485,71 (—‘вро)

ƒл€ —÷мпортера найвиг—÷дн—÷шою пропозиц—÷—‘ю —‘ ‘ќЅ Ќью-…орк.

—писок використано—„ л—÷тератури


1) ссылка на сайт удаленаcontent/view/1007/76/1/1/#1784 електронна наукова б—÷бл—÷отека


1 ссылка на сайт удаленаukr/corporate/documentary/credit/about/

2 ссылка на сайт удаленаua/business/document/section1169

3 ссылка на сайт удаленаbank/1/r6/

4 ссылка на сайт удаленаme_kneu/7-2.php

5 ссылка на сайт удаленаcontent/view/95/54/1/12/

—траницы: Ќазад 1 ¬перед