јвангардна ж—÷ноча зач—÷ска

курсова€ работа: ќстальные рефераты

ƒокументы: [1]   Word-102552.doc —траницы: Ќазад 1 ¬перед

«м—÷ст

¬ступ

1. јнал—÷з сучасних —÷ перспективних напр€м—÷в моди

2. ’арактеристика —÷сторично—„ епохи —÷ об“—рунтуванн€ вибору базово—„ модел—÷ зач—÷ски

3. “ехнолог—÷чна частина

4. ќпис орган—÷зац—÷—„ прац—÷ перукарн—÷

5. “ехнолог—÷чна посл—÷довн—÷сть виготовленн€ постижного виробу

6. ќб“—рунтуванн€ виробу —÷ характеристика парфумерно-косметичних засоб—÷в, —÷нструмент—÷в —÷ обладнанн€, потр—÷бних дл€ виконанн€ зач—÷ски

¬исновок

—писок використано—„ л—÷тератури

ƒодатки



¬ступ


–озвиток —÷ удосконаленн€ перукарського мистецтва т—÷сно повтјў€зане з еволюц—÷—‘ю людського сусп—÷льства, зростанн€м р—÷вн€ культури. ѕерукарське мистецтво обтјў—‘дну—‘ дек—÷лька основних прийом—÷в роботи з волосс€м: митт€, сушка, стрижка, завивка, фарбуванн€.

” вс—÷ часи перукарське мистецтво було спр€моване на те, щоб прикрасити зовн—÷шн—÷сть, зробити —„—„ б—÷льш привабливою.

“ак €к перукарське мистецтво удосконалювалось на фон—÷ сусп—÷льного житт€, воно завжди перебувало в пр€м—÷й залежност—÷ в—÷д загального стану економ—÷ки —÷ культури.

¬ епоху стародавнього св—÷ту в јссир—÷—„, ¬авилон—÷ —÷ –ƒгипт—÷ навчен—÷ раби виконували р—÷зн—÷ види роб—÷т, €к—÷ в перукарськ—÷й справ—÷ виконують —÷ сьогодн—÷. Ќаприклад - знебарвленн€ волосс€, виготовленн€ перук, стрижка.

ѕереворот у мод—÷ —÷ видах зач—÷сок в—÷дбувавс€ з епохи в епоху. „им вища ставала культура народу, чим багатший його смак —÷ р—÷зноман—÷тн—÷ш—÷ потреби, тим вищий р—÷вень перукарського мистецтва.

–∆ на сьогодн—÷шн—÷й день стиль —÷ мода —‘ актуальною темою. ƒуже важко визначитись, що модно —÷ €кий стиль переважа—‘.

—тиль тј‘ це конкурентна, ст—÷нка, складна мода епохи, в €к—÷й мода виража—‘ економ—÷чний стан, пол—÷тичн—÷ погл€ди, розвиток культури, ставленн€ до зовн—÷шнього св—÷ту. Ќа формуванн€ —÷ндив—÷дуального стилю людини можуть впливати л—÷тературн—÷ образи, твори живопису, образи к—÷ногеро—„в, пон€тт€ з—÷ св—÷ту музики, особливо танцювально—„, що в наш час часто породжують ц—÷л—÷ стильов—÷ напр€ми. ’арактерн—÷ особливост—÷ цих напр€м—÷в ви€вл€ютьс€ в —÷ндив—÷дуальних стил€х р—÷зних людей. ” сво—„й робот—÷ майстер це врахову—‘, причому в б—÷льшост—÷ випадк—÷в при —÷ндив—÷дуальному моделюванн—÷ бере ц—÷ стил—÷ за основу.

Ќа сьогодн—÷шн—÷й день —÷сну—‘ багато р—÷зних напр€мк—÷в моди, але не потр—÷бно забувати, що кожна людина —÷ндив—÷дуальна, —÷ тим самим вона в—÷др—÷зн€—‘тьс€ сво—‘ю неповторн—÷стю у стил—÷ та модними тенденц—÷€ми в—÷д —÷нших.

„и можна в одн—÷й зач—÷i—÷ сп—÷вставити довге —÷ коротке волосс€, авангардний —÷ романтичний стил—÷, пр€м—÷ —÷ хвил€ст—÷ пасма? ћожна —÷ потр—÷бно експериментувати не т—÷льки з кольором, а —÷ з формою стрижки. –∆ тод—÷ дана зач—÷ска буде вважатис€ самою модною.

—тиль сьогодн—÷ абсолютно природн—÷й, плюс —÷деальна функц—÷ональн—÷сть. Ќ—÷€ких зач—÷сок, закованих в лаковий панцир, волосс€ в—÷льно розв—÷ва—‘тьс€ на в—÷тр—÷, нагадуючи одночасно настовбурчене п—÷ртјў€ та пелюстки щойно розцв—÷вшо—„ кв—÷тки.


1. јнал—÷з сучасних —÷ перспективних напр€м—÷в моди


” мод—÷ все почалос€ з простих речей. ” молод—÷ традиц—÷йними залишилис€ зач—÷ски панк—÷в: "—„жачокї —÷ "могиканинї, а ушл€хетнену верс—÷ю панка демонстрували нав—÷ть на под—÷умах. ¬ јнгл—÷—„ ц€ теч—÷€ швидко в—÷д—÷йшла у минуле й б—÷льш—÷сть ж—÷нок охопила романтична лихоманка.

” 1980 р. великий вплив на зач—÷ски мали ќл—÷мп—÷йськ—÷ —÷гри: перукар—÷ р—÷зних кра—„н створили чолов—÷ч—÷ та ж—÷ноч—÷ модел—÷, €к—÷ отримали назви "спортивнаї, "ол—÷мп—÷йськаї; з'€вилас€ ж—÷ноча стрижка "ол—÷мп—÷€ї. ƒл€ них характерн—÷ коротке волосс€ на потилиц—÷ й об'—‘мна т—÷м'€на зона, €ку часто оформл€ли за допомогою х—÷м—÷чно—„ завивки.

«ач—÷ску "ол—÷мп—÷юї робили €к з нап—÷вдовгого, так —÷ з короткого волосс€. ѕри цьому використовували сум—÷ш—÷, €к—÷ надавали волоссю пружност—÷, жорсткост—÷, еластичност—÷. —ум—÷ш—÷ мали р—÷зний кол—÷р (блакитний, б—÷лий, матовий), бували желепод—÷бними або р—÷дкими, а також у аерозольн—÷й упаковц—÷, "≈хотонї, " ох—÷нор фортеї, "Ѕел—÷ї вважалис€ тон—÷зуючими, надали волоссю природного блиску, оживлюючи його. ѕопул€рними стали стрижки "аврораї, "каскадї, в €ких волосс€, коротке на мак—÷вц—÷, поступово подовжу—‘тьс€ донизу. ћайстри при оформленн—÷ зач—÷сок почали використовувати гель.

Ќаприк—÷нц—÷ XX ст. в—÷дм—÷нност—÷ м—÷ж р—÷зними кра—„нами в галуз—÷ моди на костюми, зач—÷ски пом—÷тно зменшилис€.

ѕрот€гом останн—÷х рок—÷в в ”кра—„н—÷ спостер—÷га—‘тьс€ п—÷днесенн€ перукарського мистецтва. ” великих м—÷стах пров—÷дн—÷ стил—÷сти, модель—‘ри-перукар—÷ в—÷дкривають сво—„ салони. ”  и—‘в—÷, ’арков—÷ та —÷нших укра—„нських м—÷стах в—÷дкриваютьс€ школи, де готують спец—÷ал—÷ст—÷в перукарського мистецтва за авторськими системами.

«'€вл€ютьс€ нов—÷ техн—÷ки колоруванн€, мел—÷руванн€ волосс€, бала€ж. ‘арбуванн€ волосс€ за методом колоруванн€ та стрижки, оформлен—÷ з динам—÷чною легк—÷стю ф—÷л—÷руванн€, стали справжн—÷м вибухом у мод—÷.

«ач—÷ски з довгого волосс€ набувають природного вигл€ду. Ќав—÷ть накручене на б—÷гуд—÷ волосс€ потребу—‘ м—÷н—÷мально—„ укладки.

” чолов—÷ч—÷й мод—÷ панують спортивн—÷ зач—÷ски. Ќайб—÷льшого поширенн€ набувають силуети "трапец—÷€ї та "трикутникї. ƒом—÷нують стрижки двох напр€м—÷в: коротке волосс€ на потилиц—÷ та об'—‘мне зверху; коротке волосс€ зверху у вигл€д—÷ "—„жачкаї —÷ подовжене в нижн—÷й потиличн—÷й зон—÷.

Ќа злам—÷ тис€чол—÷ть в—÷дчува—‘тьс€ повна свобода стил—÷в, напр€м—÷в, смак—÷в. яка мода оч—÷ку—‘тьс€ у майбутньому? ќдин —÷з кращих перукар—÷в св—÷ту француз ∆ак ƒессанж, "асник сотень салон—÷в-перукарень у всьому св—÷т—÷, вважа—‘, що нин—÷ моди на зач—÷ски не —÷сну—‘, багато що залежить в—÷д стилю житт€ —÷ характеру людини.  ожен носить те, що йому подоба—‘тьс€. ќтже, майбутн—÷ перукар—÷ мають бути готов—÷ запропонувати кл—÷—‘нтов—÷ все, що йому буде до вподоби, а дл€ цього треба добре знати —÷стор—÷ю перукарського мистецтва, вивчати —„—„, збирати в—÷домост—÷ про майстр—÷в та —„хн—÷ творч—÷ знах—÷дки —÷ разом —÷з тим шукати св—÷й стиль та напр€м у перукарському мистецтв—÷. “—÷льки за ц—÷—‘—„ умови зможуть про€витис€ "асна творча —÷ндив—÷дуальн—÷сть —÷ самобутн—÷сть майстра.

ƒев—÷з чолов—÷чо—„ колекц—÷—„ 2006 р. тј‘ природн—÷сть.  оротка стрижка ма—‘ бути ун—÷версальною. ¬она повинна п—÷дходити дл€ зан€ть спортом —÷ д—÷лового житт€. Ћедь виражена недбал—÷сть укладки надасть зач—÷i—÷ стильност—÷. –∆тал—÷йськ—÷ майстри в 2006 р. запропонували контрасти у кольор—÷. Ќаприклад, борода св—÷тла каймова, а волосс€ темне або навпаки. ¬загал—÷ початок третього тис€чол—÷тт€ характерний демократичним вибором моделей. Ќа будь-€кий смак чолов—÷ч—÷ зач—÷ски знайдуть свого прихильника. —учасн—÷ чолов—÷ки намагаютьс€ п—÷дкреслити свою —÷ндив—÷дуальн—÷сть ус—÷ма засобами. ÷е стосу—‘тьс€ —÷ спортивних, —÷ романтичних, —÷ класичних, —÷ еклектичних зач—÷сок.

ћода 2007 р. продовжу—‘ тенденц—÷—„ попереднього сезону. –озма—„тт€ стил—÷в, довжини волосс€, кольору да—‘ можлив—÷сть ви€вити —÷ндив—÷дуальн—÷сть. √оловн—÷ вимоги до зач—÷сок тј‘ це дорогий вигл€д волосс€. ѕ—÷шли в минуле плоск—÷ зач—÷ски, в—÷дроджу—‘тьс€ об'—‘м. ” стрижках нема—‘ —÷деально—„ симетр—÷—„. ¬олосс€ повинне ч—÷тко структуруватис€. √оловне тј‘ це блиск здорового волосс€.

—тиль "S јї виник п—÷д впливом музики, творц€ми €ко—„ наприк—÷нц—÷ 50-х рок—÷в були вих—÷дц—÷ з  арибських остров—÷в. ÷е тј‘ по—‘днанн€ €майсько—„ культури з ф—÷лософ—÷—‘ю протесту панк—÷в —÷ х—÷п—÷.

¬лS јї в—÷дбива—‘ —÷де—„ вулично—„ моди, головними образами €ко—„ —‘ бритоголов—÷ молод—÷ люди. ” ж—÷ночих —÷ чолов—÷чих зач—÷сках дом—÷ну—‘ чолов—÷чий стиль тј‘ коротк—÷ скрон—÷ та потилиц€.

—тиль "ћјћ¬ќї бере св—÷й початок в—÷д латиноамерикансько культури, а тому асоц—÷ю—‘ з рос—÷йськими мр—÷€ми про тепло, добро. ќбраз "ћјћ¬ќї - нетрадиц—÷йна краса, що по—‘дну—‘ в соб—÷ кучер€ве волосс€.

–∆де€ створенн€ стилю "ј¬—ї прийшла з рос—÷йського конструктив—÷зму, що був попул€рним у мистецтв—÷ 20-х рок—÷в XX ст. ÷е тј‘ граф—÷чн—÷ л—÷н—÷—„, п—÷дкреслен—÷ б—÷лим, червоним —÷ чорним. ’удожники того часу були захоплен—÷ кольоровою психолог—÷—‘ю й через кол—÷р намагалис€ под—÷€ти на почутт€ людини. "ћодерн—÷змї тј‘ стиль, створений у т—÷ ж роки, до цього часу вража—‘ легк—÷стю, простотою —÷ чистотою. ÷—÷ риси надають колекц—÷—„ "ј¬—ї простих, чистих форм. ј, ¬, — тј‘ це лише перш—÷ л—÷тери азбуки, але на них трима—‘тьс€ весь св—÷т. «вичайн—÷ пр€мокутники, символи, звуки д—÷ють на людську св—÷дом—÷сть.

—учасна мода часто по—‘дну—‘ технолог—÷—„ чолов—÷чих —÷ ж—÷ночих зач—÷сок. ќсновою чолов—÷чих зач—÷сок 2007 р. —‘ р—÷зна довжина; акценти тј‘ р—÷зне оформленн€ ч—÷лок; нюанси тј‘ будь-€к—÷ вар—÷анти колоруванн€. ќдним словом, це природн—÷сть —÷ легк—÷сть, сучасна класика й романтика.

2008 р—÷к - це р—÷к природи, земл—÷ та сонц€, сезон актуального руху кольор—÷в дико—„ природи, “ого року набули визнанн€ технолог—÷—„ складних стрижок, натуральн—÷ локони, майстерно виконан—÷ укладки в ореол—÷ золотого блиску медових в—÷дт—÷нк—÷в. ѕродовжуючи тему природи земл—÷ та сонц€, видатний стил—÷ст √ревор —орб—÷ запропонував колекц—÷ю зач—÷сок етн—÷чного напр€му тј‘ це ритми —÷ в—÷€нн€ доколон—÷ально—„ јмерики.  ольори тј‘ коричнев—÷ з темно-сливовим в—÷дт—÷нком —÷ тенденц—÷€ блонда з—÷ складними переходами л—÷н—÷й. як би не створювалас€ мода, €к—÷ б стил—÷сти не пропонували —÷де—„ тј‘ загальною й головною деталлю залиша—‘тьс€ ч—÷лка. «алежно в—÷д —÷ндив—÷дуальност—÷ особи вона може бути: грайливою, короткою, зачесаною вб—÷к, вихристою, довгою, нер—÷вною, асиметричною. ƒл€ прихильник—÷в м—÷н—÷мал—÷зму тј‘ плоскою, дл€ романтик—÷в тј‘ —÷з туп—÷ровкою в стил—÷ 50-х рок—÷в XX ст.

„олов—÷ча мода 2008 р. на зач—÷ски також була р—÷зноман—÷тною. ” запропонованих fashin-вар—÷антах можна побачити коротк—÷ стрижки з елементами спортивного стилю. ¬они були зручними, —÷ндив—÷дуальними, безпосередн—÷ми. –∆ хоча спортивн—÷сть —‘ виразником зач—÷сок, довжина волосс€ може бути р—÷зною й по—‘дну—‘тьс€ з елементами романтики. “аке еклектичне р—÷шенн€ характерне дл€ моди 2008 р.  олекц—÷€ "св—÷тський левї по—‘дну—‘ ш—÷сть основних правил: дбайливо укладена ч—÷лка, використанн€ профес—÷йних стайл—÷нг—÷в, ч—÷тк—÷ контури стрижки, охайне —÷ пом—÷рне використанн€ воску на к—÷нчиках пасом, часткове використанн€ гелю дл€ ч—÷лки, хвил€ста переплетена текстура.

ћода 2009 р. тј‘ це блиск —÷ структура здорового волосс€.  ласика та сучасн—÷сть гармон—÷йно по—‘днуютьс€ в стрижках та укладках, що дозвол€—‘ одночасно вигл€дати стильно й зухвало. ¬—÷льно укладен—÷ пасма —÷ безладно спадаюч—÷ локони надають образу вишукано—„ природност—÷, р—÷зноман—÷тн—÷ модиф—÷кац—÷—„ з ч—÷лкою дозвол€ють ви€вити необх—÷дн—÷ акценти: динам—÷ку, легку адаптац—÷ю до будь-€ких умов, по—‘днанн€ простоти —÷ креативу. ’—÷т сезону 2009 р. тј‘ це зач—÷ска, що да—‘ змогу легко створювати вар—÷анти укладки в—÷д пасом, €к—÷ в—÷льно стирчать, до класики веч—÷рнього стилю.

ћодн—÷ тенденц—÷—„ 2009 р. виникли внасл—÷док натхненн€ образами минулих епох. "¬—÷дродженн€ античност—÷ї, "екiентрична романтикаї, "граф—÷чна елегантн—÷стьї... ÷—÷ три напр€ми були запропонован—÷ Wellа “rеnd Vision. ¬ основ—÷ нового стилю тј‘ р—÷зн—÷ —÷сторичн—÷ пер—÷оди —÷ стил—÷. ћодел—÷ стилю "¬—÷дродженн€ античност—÷ї тј‘ це пр€ме розпущене або хвил€сте волосс€, €ке в—÷дчува—‘ зм—÷ну природи; в—÷льно сплетене; з—÷бране в пучки стр—÷чками; укладене навколо голови. «а кольором волосс€ повторю—‘ природну пал—÷тру —÷ вигл€да—‘ сон€чним. √либок—÷ —÷ землисто-коричнев—÷ тони, матов—÷ руд—÷ та бронзов—÷, р—÷зноман—÷тн—÷ золотист—÷ в—÷дт—÷нки пропонуютьс€ у цьому тренд—÷. ¬ образах "в—÷дроджено—„ античност—÷ї в—÷дображен—÷ горд—÷сть бог—÷в √рец—÷—„, тр—÷умфальна стать римських лег—÷онер—÷в, краса јфрод—÷ти —÷ незалежн—÷сть јмазонок. «'€вивс€ новий тип ж—÷нки: спокуслива, але не ман—÷рна, сильна, але не безкомпром—÷сна тј‘ богин€, €ка залиша—‘тьс€ ж—÷нкою земл—÷ .

“ренд "екiентрична романтикаї тј‘ це насамперед руд—÷ та золотав—÷ кольори або —„х по—‘днанн€. „аст—÷ше застосовують укладку, н—÷ж стрижку. ¬олосс€ спада—‘ на плеч—÷ гарними локонами або заплетене у невелик—÷ к—÷ски. ѕроте зач—÷ска може в—÷др—÷зн€тис€ —÷ складн—÷стю, елегантн—÷стю та сувор—÷стю. ¬ар—÷анти стрижок швидше нагадують 20-—÷ роки XX ст. Ќов—÷ модел—÷ гармон—÷йно по—‘днуютьс€ з—÷ стилем "√етсб—÷ї того далекого часу. "≈кiентрична романтикаї тј‘ це театральн—÷сть та експрес—÷€, а також де€ка фривольн—÷сть.

“ренд "граф—÷чна елегантн—÷стьї вт—÷лю—‘ сучасну вишукан—÷сть.  онтраст в—÷дображений у зач—÷сках: коротк—÷ стрижки з використанн€м кольор—÷в ср—÷бл€стий блондин, попел€сто-с—÷рий, блискучий чорний. „олов—÷ки та ж—÷нки —÷з задоволенн€м фл—÷ртують, демонструючи мистецтво спокуси. ћежа м—÷ж чолов—÷чим —÷ ж—÷ночим початком зника—‘. ∆—÷нки од€гнен—÷ в чолов—÷ч—÷ костюми, под—÷бно легендарн—÷й ћарлен ƒ—÷трих.

ћистецтво чолов—÷чого перевт—÷ленн€ про€вл€—‘тьс€ у зач—÷сках, €к—÷ легко зм—÷нюютьс€ з урахуванн€м самопочутт€ людини. —трижка легка, градуйована, ма—‘ багато вар—÷ант—÷в укладки. ¬икористанн€ стайлингу 2009 р. тј‘ це повторенн€ —÷м—÷джу з—÷рок. „олов—÷ч—÷ зач—÷ски мають витончено спортивний характер. √оловн—÷ моменти: гра пасом р—÷зно—„ довжини, прип—÷дн€та ч—÷лка, волосс€ залиша—‘тьс€ рухомим, легким. «ач—÷ски на основ—÷ —÷рокеза прикрашають сучасним фарбуванн€м, виконують за допомогою класичних технолог—÷чних прийом—÷в —÷ ковзаючого зр—÷зу тј‘ слайсингу. ÷—÷ стрижки трохи недбал—÷, але жив—÷, рухлив—÷, мужн—÷. ¬олосс€ може бути розпатланим або оброблене гелем, головне тј‘ зач—÷ска повинна становити —‘дине ц—÷ле з образом.


2. ’арактеристика —÷сторично—„ епохи —÷ об“—рунтуванн€ вибору базово—„ модел—÷ зач—÷ски


јнал—÷зуючи роботи пров—÷дних заруб—÷жних майстр—÷в, спочатку потр—÷бно вид—÷лити найб—÷льш попул€рних та найб—÷льш в—÷домих перукар—÷в св—÷ту. Ќими вважаютьс€ Ћу—„ Ћонгераус, ¬—÷дал —асун, ќлександр де Ћар—÷, Pivot Point, јльда  опала, Patrick Cameron.

Ќагороджений титулом "людина легендаї, ¬—÷дал —асун справд—÷ в—÷домий по всьому св—÷ту, нав—÷ть поза межами перукарсько—„ майстерност—÷.

Patrick Cameron вважа—‘тьс€ найталановит—÷шим стил—÷стом по виготовленню зач—÷сок з довгого волосс€.

Ќа сьогодн—÷шн—÷й день перукар—÷ модель—‘ри пропонують лакон—÷чн—÷сть форм в в—÷ктор—÷анському стил—÷. —трижки на основ—÷ видовженого квадратного силуета з використанн€м техн—÷ки слайс—÷нга. ¬иконуютьс€ завивки за допомогою р—÷зноман—÷тних закруток, створюютьс€ ориг—÷нальн—÷ форми, насичен—÷ кольори. “акож модними —‘ природн—÷, плавн—÷ л—÷н—÷—„.

–ƒ нов—÷ способи стрижок - це по—÷нт—÷нг, слайс—÷нг, pointeut. “акож зтјў€вл€ютьс€ нов—÷ методи укладки - брам—÷нг, бомбаж, пол—÷тинг.

—ем ћакнайт (Ћондон) запропонував завитки, €к—÷ повинн—÷ бути блискучими —÷ розд—÷леними. ¬ покраi—÷ I. Bogatti (‘ранц—÷€) пропону—‘ медов—÷ в—÷дт—÷нки в сп—÷вв—÷дношенн—÷ з ж—÷ночою неповторною л—÷н—÷—‘ю.

Jean Marc Joubert (‘ранц—÷€) пропону—‘ чотири вар—÷анти ультра сексуальност—÷ дл€ вечора: гладке —÷ пр€ме, вит€гнуте за допомогою праски волосс€ або супернакручене, в безпор€дку м—÷лке та хвил€сте чи викликаючий контраст м—÷ж пр€мою та густою ч—÷лкою —÷ начесаними пасмами, €к—÷ п—÷д—÷бран—÷ на потилиц—÷.

ўодо укра—„нських центр—÷в моделюванн€ зач—÷ски, то до них можна в—÷днести школи “арасюка та ƒюденка.

¬ сучасн—÷й мод—÷ в ж—÷ночих стрижках почали зтјў€вл€тись густ—÷ ч—÷лки та рван—÷ форми; пишн—÷ та обтјў—‘мн—÷ кудр€шки, креативн—÷ покраски; стрижки видовжен—÷ на обличч—÷ та закорочен—÷ на потилиц—÷. “акож в мод—÷ залишаютьс€ модними так—÷ зач—÷ски, €к консервативн—÷ - це т—÷, €к—÷ в—÷дпов—÷дають "вчорашн—÷йї мод—÷.

¬с—÷ перукар—÷ св—÷ту говор€ть, що сьогодн—÷, так €к —÷ у вс—÷х сферах д—÷€льност—÷, чолов—÷ки задають тон в мод—÷ на зач—÷ски. Toni & Guy пропону—‘ стиль metrosexuals, €кий продиктований традиц—÷йною культурою brith-pop, €ка дикту—‘ св—÷й наб—÷р чолов—÷чих €костей. „олов—÷ки нос€ть волосс€ р—÷зно—„ довжини в—÷д короткого до довгого. Ќа короткому вибривають р—÷зноман—÷тн—÷ малюнки та викрашують —„х у екстримальн—÷ кольори, вибривають —÷рокези.

ƒит€ч—÷ зач—÷ски повинн—÷ вигл€дати гарно, прикрашати дитину та водночас вони повинн—÷ бути простими у виконанн—÷ та не заважати д—÷т€м при гр—÷ чи за уроками. ¬ д—÷вчаток це можуть бути р—÷зноман—÷тн—÷ стрижки, але без ч—÷тких, нависаючих на оч—÷ ч—÷лок, асиметричних стрижок. ј в хлопчик—÷в-коротк—÷ стрижки.

’—÷м—÷чна завивка стала прост—÷шою у виконанн—÷ —÷ не так сильно пошкоджу—‘ волосс€. ‘арбуванн€ волосс€ викону—‘тьс€ в—÷д простого (хрестопод—÷бний прод—÷л) до самих екстравагантних (рибтјў€ча к—÷стка, у вигл€д—÷ букви, по д—÷агонал—÷).

¬с—÷ ц—÷ технолог—÷чн—÷ прийоми зм—÷нилис€ завд€ки новим технолог—÷€м, новим косметичним препаратам, €к—÷ стали доступними у використанн—÷ —÷ легкими у застосуванн—÷.

“аким чином, можна побачити, що перукарська майстерн—÷сть з кожним роком йде до сво—„х злет—÷в. —аме завд€ки висок—÷й майстерност—÷ сучасних майстр—÷в, перукарське мистецтво набуло престижност—÷ —÷ вв—÷йшло до ел—÷тних профес—÷й.

Ќа початку XXI ст. паризьке агентство з образ—÷в тенденц—÷й "“rend Unionї подало сво—‘ баченн€ напр€м—÷в моди, що були реал—÷зован—÷ стил—÷стами зач—÷сок в авангардному моделюванн—÷. ” мод—÷ на 2008 р. було визначено чотири головн—÷ тенденц—÷—„: функц—÷ональн—÷сть, родина, фл—÷рт —÷ безглузд€. Ќапр€м "функц—÷ональн—÷стьї тј‘ це спрощенн€, точн—÷сть, легк—÷сть управл—÷нн€. ‘орми стрижок цього напр€му б—÷льше п—÷дход€ть до "нового блукаючого стилю житт€ї. ѕрост—÷, ориг—÷нальн—÷ форми стрижки в—÷дпов—÷дають ергоном—÷чним критер—÷€м. ¬они ч—÷тко —÷ легко моделюютьс€. ÷ей стиль можна доповнювати аксесуарами лише в тому раз—÷, €кщо вони корисн—÷, не химерн—÷ й майже не пом—÷тн—÷.  ол—÷р волосс€ витримують у теплих червоних —÷ майже техн—÷чних в—÷дт—÷нках б—÷лого кольору.

–∆нший видатний стил—÷ст сучасност—÷ Ћу—„с Ћонгуерас у 2008 р. запропонував дев—÷з: "ƒо житт€ треба п—÷дходити неформальної. ’удожн—÷й безлад у зач—÷i—÷ тј‘ це один —÷з напр€м—÷в, €к—÷ пропону—‘ Ћонгуерас. ѕри цьому головним —‘ прагненн€ до незалежност—÷ в—÷д умовностей, приваблив—÷сть, —÷ндив—÷дуальн—÷сть. «'€вл€—‘тьс€ нова стрижка, що адапту—‘тьс€ до волосс€ кожного типу, збер—÷гаючи "натуральнийї образ. ѕ—÷сл€ стрижки волосс€ природно висиха—‘ —÷ не потребу—‘ н—÷€ко—„ додатково—„ обробки. ∆—÷нка в—÷д Ћонгуераса незалежна в—÷д в—÷ку, вона шука—‘ щось нове, а не —‘ жертвою моди. ÷е ж—÷нка сучасна —÷ дуже жвава.

——÷ат тј‘ це стиль житт€, колекц—÷€ Ћонгуераса 2008 р. Ќазву майстер обрав €к напр€м естетики 70-х рок—÷в XX ст. з —„хн—÷м по—‘днанн€м стил—÷в. ——÷ат тј‘ неслухн€ний, авангардний, спокусливий —÷, звичайно, молодий.

 олекц—÷€ ¬—÷дала —ессуна на 2008 р. створена дл€ тих, хто в—÷дда—‘ перевагу авангарду. —трижки —÷ техн—÷ку фарбуванн€ волосс€ тј‘ до будь-€ко—„ довжини —÷ кольорово—„ гами. —трижки заснован—÷ на форм—÷, що по—‘дну—‘ неоч—÷куван—÷ р—÷шенн€ тј‘ форми шолома та ж—÷ночу вуаль. —творю—‘тьс€ романтичний образ, по—‘днаний —÷з конструктивною динам—÷кою. ўодо кольору, то використову—‘тьс€ майже весь кольоровий спектр, в €кому м'€к—÷ традиц—÷йн—÷ кольори, "бруднийї рожевий зм—÷шан—÷ з чистим блондом —÷ €скраво-червоним.

ћода 2009 р. продовжу—‘ тенденц—÷—„ попереднього сезону. –озма—„тт€ стил—÷в, довжини волосс€, кольору да—‘ можлив—÷сть ви€вити —÷ндив—÷дуальн—÷сть. √оловн—÷ вимоги до зач—÷сок тј‘ це дорогий вигл€д волосс€. ѕ—÷шли в минуле плоск—÷ зач—÷ски, в—÷дроджу—‘тьс€ об'—‘м. ” стрижках нема—‘ —÷деально—„ симетр—÷—„. ¬олосс€ повинне ч—÷тко структуруватис€. √оловне тј‘ це блиск здорового волосс€. ¬еликий об'—‘м у по—‘днанн—÷ з гладеньким прибраним волосс€м вважа—‘тьс€ шиком. —кладн—÷ плет—÷нн€, авангардн—÷ р—÷шенн€ в цьому напр€м—÷ пропону—‘ у 2009 р. “ревор —орб—÷. …ого —÷де—„ п—÷дхоплюють майстри в р—÷зних кра—„нах.  олекц—÷€ “ревора —орб—÷ ун—÷кальна —÷ багата на р—÷зноман—÷тн—÷ асоц—÷ац—÷—„. ћодел€ми майстра стали прообрази давн—÷х —÷нд—÷анських племен з —„хньою естетикою та символ—÷кою. ÷е ритми —÷ в—÷€нн€ доколон—÷ально—„ јмерики. ƒуже попул€рними стають афроплет—÷нн€.

ћода з кожним роком йде все в перед, не зупин€ючись на минулому. ÷ьому допомагають спри€ти нов—÷ напр€мки та тенденц—÷—„ в мод—÷.

—тиль тј‘ це конкурентна, ст—÷нка, складна мода епохи, в €к—÷й мода виража—‘ економ—÷чний стан, пол—÷тичн—÷ погл€ди, розвиток культури, ставленн€ до зовн—÷шнього св—÷ту. Ќа формуванн€ —÷ндив—÷дуального стилю людини можуть впливати л—÷тературн—÷ образи, твори живопису, образи к—÷ногеро—„в, пон€тт€ з—÷ св—÷ту музики, особливо танцювально—„, що в наш час часто породжують ц—÷л—÷ стильов—÷ напр€ми. ’арактерн—÷ особливост—÷ цих напр€м—÷в ви€вл€ютьс€ в —÷ндив—÷дуальних стил€х р—÷зних людей. ” сво—„й робот—÷ майстер це врахову—‘, причому в б—÷льшост—÷ випадк—÷в при —÷ндив—÷дуальному моделюванн—÷ бере ц—÷ стил—÷ за основу. Ќин—÷ розр—÷зн€ють дек—÷лька стил—÷в.

 ласичний. ’арактерний стриман—÷стю, в—÷дсутн—÷стю екстравагантних, гостро модних кольор—÷в —÷ л—÷н—÷й €к у мак—÷€ж—÷, так —÷ в од€з—÷ та зач—÷сках. ѕрикраси повинн—÷ бути стриманими й вишуканими. —тиль створю—‘ враженн€ елегантност—÷, р—÷вноваги, впевненост—÷ в соб—÷. Ћюди, €к—÷ обрали класичний стиль, зазвичай не схильн—÷ до см—÷ливих експеримент—÷в, знають соб—÷ ц—÷ну, не поступаютьс€ сво—„ми "асними переконанн€ми. ÷ей стиль доречний у багатьох ситуац—÷€х тј‘ в—÷д неформально—„ до оф—÷ц—÷йно—„.

–омантичному стилю притаманн—÷ легк—÷сть, свобода, пристрасн—÷сть. ” романтичному стил—÷ завжди —‘ щось чисте, неп—÷дкупне й з елементами театральност—÷. ∆—÷нки, €к—÷ обрали цей стиль, схильн—÷ до сильних переживань, бурхливих почутт—÷в, сентиментальност—÷. √оловною ознакою цього стилю —‘ гаптуванн€, вишивки, вуал—÷ й хустинки, рюш—÷ та оборки, копиц—÷ кучер—÷в, водоспади хвиль, що природно спадають на плеч—÷.

—портивний стиль по—‘дну—‘ в соб—÷ динам—÷чн—÷ кольори, прост—÷ форми. ¬—÷дсутн—÷сть зайвих деталей, надм—÷рного декору забезпечу—‘ легк—÷сть —÷ зручн—÷сть руху. —илуети в—÷льн—÷, од€г оздоблений накладними кишен€ми, "блискавкамиї, мак—÷€ж м—÷н—÷мальний; враженн€ п—÷дт€гнутост—÷, св—÷жост—÷, чистоти та здоров'€ п—÷дкреслюють упевнен—÷сть ж—÷нки в тому, що вона приваблива без будь-€ких хитрощ—÷в. —портивний стиль дуже функц—÷ональний, не потребу—‘ велико—„ к—÷лькост—÷ аксесуар—÷в, але на в—÷дм—÷ну в—÷д класичного його не можна вважати ун—÷версальним.

ƒ—÷ловий стиль створю—‘тьс€ за допомогою простих обрис—÷в, обмежено—„ к—÷лькост—÷ деталей, передбача—‘ в—÷дсутн—÷сть надм—÷рного декору. ¬се, починаючи в—÷д костюма —÷ взутт€ та зак—÷нчуючи мак—÷€жем —÷ зач—÷скою, повинно створювати в—÷дчутт€ з—÷браност—÷, ц—÷леспр€мованост—÷, д—÷лового настрою. ” цьому стил—÷ розк—÷ш недоречна. ”се ма—‘ створювати враженн€ д—÷лового настрою, в—÷дданост—÷ робот—÷, стриманост—÷, коректност—÷, елегантност—÷ та пунктуальност—÷.

” де€ких моментах цей стиль перегуку—‘тьс€ з класичним.

‘ольклорний стиль зумовлю—‘тьс€ географ—÷чним розташуванн€м того чи —÷ншого народу, —÷сторичними традиц—÷€ми та економ—÷чним станом кра—„ни. ¬—÷н характеризу—‘тьс€ народним колоритом.

≈кзотичний стиль тј‘ це стиль св€та й карнавалу. …ого основн—÷ риси складн—÷сть форм, €скрав—÷сть еротичн—÷сть ƒуже т—÷сно пов'€заний з фольклорним —÷ романтичним стил€ми.

јвангардний стиль тј‘ стиль майбутнього, стиль пошуку. ¬—÷н н—÷коли не зупин€—‘тьс€, завжди пр€му—‘ попереду вс—÷х стил—÷в —÷ може по—‘днувати основн—÷ риси кожного з них.


3. “ехнолог—÷чна частина


ѕерш н—÷ж розпочати створенн€ зач—÷ски, € помила кл—÷—‘нтов—÷ голову. «ач—÷ску виконувала на вимитому волосс—÷, методом на пальц€х. ƒл€ створенн€ сучасно—„ авангардно—„ зач—÷ски на середню довжину використовувала:

  • п—÷нку;
  • гель;
  • лак;
  • —÷нш—÷ засоби дл€ укладки волосс€.

я виконала т—÷мтјў€ну зону до потилиц—÷ методом на пальц€х, скронев—÷ зони € в—÷дт€гувала та легенько нач—÷сувала. ¬иконуючи зач—÷ску, € збризкувала волосс€ лаком. ѕ—÷сл€ нанесенн€ лаку € брала в—÷ск та вид—÷л€ла окрем—÷ пр€д—÷ та надавала форму зач—÷i—÷. «ак—÷нчила зач—÷ску в—÷дт—÷н€ючи ми лаками, €к—÷ надали зач—÷i—÷ певно—„ форми у стил—÷ авангарду. јвангард - це стиль майбутнього, €кий завжди попереду ус—÷х стил—÷в.


4. ќпис орган—÷зац—÷—„ прац—÷ перукарн—÷


ѕерукарн—÷ бувають чолов—÷ч—÷, ж—÷ноч—÷, дит€ч—÷ —÷ зм—÷шаного типу. ÷—÷ перукарн—÷ бувають, €к звичайного так —÷ п—÷двищеного типу.  р—÷м того у них можуть бути обладнан—÷ каб—÷нети декоративно—„ косметики, ман—÷кюру, педикюру. ¬ таких перукарн€х повинн—÷ бути розд—÷лен—÷ зали. «али чеканн€ можуть бути, €к розд—÷льними так —÷ загальними, в залежност—÷ в—÷д площ—÷ прим—÷щенн€.

¬с—÷ сучасн—÷ перукарн—÷ в залежност—÷ в—÷д призначенн€ повинн—÷ бути розд—÷лен—÷ на 4 групи.

1. прим—÷щенн€ дл€ обслуговуванн€ кл—÷—‘нт—÷в

2. прим—÷щенн€ дл€ прийн€тт€ кл—÷—‘нт—÷в (зали оч—÷куванн€)

3. складськ—÷ прим—÷щенн€

4. прим—÷щенн€ дл€ обслуговуючого персоналу. —анвузол —÷ душова к—÷мната.

–обоче м—÷iе перукар€ склада—‘тьс€ з туалетного стола —÷ кр—÷сла. —т—÷л - оббитий пластиком з висувними шухл€дами дл€ —÷нструмент—÷в, пристро—„в, парфумер—÷—„, б—÷лизни, дзеркало повинно бути пр€мокутне, овальне, розм—÷р дзеркала 60 х 100 см. ѕерукарське кр—÷сло - нап—÷вм'€ке сид—÷нн€ —÷з спинкою —÷ п—÷длок—÷тниками, оббите водонепроникним матер—÷алом, крутитьс€ навколо сво—‘—„ ос—÷, п—÷дн—÷ма—‘тьс€ —÷ опуска—‘тьс€. “акож повинна бути п—÷дставка дл€ н—÷г.

–озташуванн€ туалетних столик—÷в в робочому зал—÷ у перукарн—÷ може бути р—÷зним в залежност—÷ в—÷д площ—÷ прим—÷щень. ћ—÷н—÷мальна в—÷дстань м—÷ж ос€ми двох кр—÷сел становить 180 см. ¬—÷дстань в—÷д ст—÷ни до кр—÷сла не менша 70 см. «а сан—÷тарними нормами на кожне робоче м—÷iе в—÷дводитьс€ не менше 4.5м .

Ќа робочому стол—÷ необх—÷дно розм—÷щувати у певному пор€дку предмети туалету зл—÷ва: спирт—÷вка, ватниц€, банка з дез—÷нф—÷куючим розчином, пудрениц€, флакон з перекисом водню. « право—„ сторони: на робочому столику розм—÷щуютьс€ —÷нструменти майстра. „им част—÷ше використову—‘тьс€ в робот—÷ даний предмет, тим ближче до майстра в—÷н повинен знаходитись. ÷е да—‘ можлив—÷сть перукарев—÷ скоротити до м—÷н—÷муму к—÷льк—÷сть рух—÷в, а значить зменшити втому. ћайстер повинен тримати сво—‘ м—÷iе в чистот—÷ —÷ п—÷сл€ зак—÷нченн€ робочого дн€, робочий столик протерти 0,5% розчином хлорам—÷ну. ѕерукар повинен дотримуватис€ правил особисто—„ г—÷г—÷—‘ни, щоб не бути переносником захворювань (перед обслуговуванн€м кожного кл—÷—‘нта мити руки). ѕеред початком роботи майстер повинен п—÷дготувати сво—‘ робоче м—÷iе: п—÷дготувати —÷нструменти —÷ матер—÷али, розкласти —„х у певному пор€дку, перев—÷рити справн—÷сть електро—÷нструмент—÷в —÷ апаратури.


5. “ехнолог—÷чна посл—÷довн—÷сть виготовленн€ постижного виробу


Ќа сьогодн—÷шн—÷й день постижна справа —‘ попул€рною —÷ високо ц—÷ну—‘тьс€. ўодн€ перукар не може об—÷йтись без постижного виробу при виконанн—÷ зач—÷ски, тому що за допомогою цих вироб—÷в можна зб—÷льшити обтјў—‘м, зробити довшим волосс€, доповнити зач—÷ску прикрасами з волосс€м чи плет—÷нн€м.

ѕостижн—÷ вироби широко використовуютьс€ у веч—÷рн—÷х, конкурсних, вес—÷льних та фантаз—÷йних зач—÷сках. « волосс€ можна зробити р—÷зноман—÷тн—÷ кв—÷точки, листочки, грона винограду, нав—÷ть створити ц—÷лу композиц—÷ю. ѕри виконанн—÷ постижних вироб—÷в, особливо прикраси, постижер ма—‘ мати добре розвинену у€ву. ѕостижний вир—÷б може надати зач—÷i—÷ довершеного вигл€ду.

«а допомогою сучасних косметичних препарат—÷в постижн—÷ вироби будуть вигл€дати догл€нутими —÷ виблискуватимуть на св—÷тл—÷. “акож —„х можна фарбувати в р—÷зноман—÷тн—÷ кольори; в—÷д природних до самих найекстримальн—÷ших в—÷дт—÷нк—÷в.

ƒо постижного виробництва можна в—÷днести тресуванн€, туп—÷руванн€, виконанн€ постижних прикрас, тамбуруванн€ в—÷й, перук, накладок, бор—÷д, вус.

¬иготовленн€ тресу заключа—‘тьс€ в його довгому плет—÷нн—÷ з достатньо тонких пасем волосс€. ÷ей процес потребу—‘ терп—÷нн€ —÷ окремих зусиль. ƒовжина волосс€ тресу вибира—‘тьс€ за бажанн€м. „аст—÷ше за все дл€ тресуванн€ використовують довге натуральне волосс€ одн—÷—‘—„ структури.

ѕеред початком роботи зд—÷йснюють попередню обробку натурального волосс€, €ка зводитьс€ до таких операц—÷й:

юаЇ —ортуванн€ за кольором, довжиною, €к—÷стю;

юаЇ ƒез—÷нфекц—÷€;

юаЇ ¬изначенн€ положенн€ головок —÷ к—÷нц—÷в;

юаЇ —кладанн€ волосс€ в одному напр€мку;

юаЇ –озч—÷суванн€ на кард—÷;

юаЇ «небарвленн€, тонуванн€ або фарбуванн€;

юаЇ ѕромиванн€ п—÷сл€ фарбуванн€;

юаЇ ѕросушуванн€;

юаЇ –озч—÷суванн€ закатаних головок;

юаЇ «м—÷шуванн€ волосс€ р—÷зного кольору;

юаЇ «втјў€зуванн€ пасмом.

ѕ—÷д час п—÷дготовки волосс€ визначають положенн€ головок —÷ к—÷нц—÷в, волосс€ складають в одному напр€мку, щоб запоб—÷гти заплутуванню.

ƒал—÷ волосс€ розч—÷сують на кард—÷ - це пристр—÷й у вигл€д—÷ пластини з р€дами металевих зубц—÷в дл€ первинно—„ обробки стриженого волосс€, розч—÷суванн€ та зм—÷шуванн€ волосс€ р—÷зних в—÷дт—÷нк—÷в.

ѕасмо починають розч—÷сувати з к—÷нц—÷в. …ого кладуть на зубц—÷ карди, тримаючи за середину, к—÷лька раз—÷в просмикують кр—÷зь зубц—÷.  оли к—÷нц—÷ волосс€ почнуть в—÷льно проходити кр—÷зь карду, пасмо перевертають —÷ проч—÷сують волосс€ з боку гол—÷вок. “ривал—÷сть розч—÷суванн€ в обох напр€мках залежить в—÷д довжини та ступен€ заплутаност—÷ волосс€.

«—÷стрижене волосс€ в пасм—÷ ма—‘ р—÷зну довжину. ÷ю р—÷зницю збер—÷гають —÷ у трес—÷, дл€ чого п—÷сл€ розч—÷суванн€ на кард—÷ в—÷докремлюють, довге волосс€ в—÷д короткого й чергують при тресуванн—÷.

“ресуванн€ - виготовленн€ тресу вплетеним в пасмо волосс€ за певною системою м—÷ж м—÷цними нитками та подальше пришиванн€ готового тресу до основи постижерних вироб—÷в. ¬иготовленн€ тресу виконуютьс€ на тресбанку - це основний пристр—÷й дл€ тресуванн€, €кий склада—‘тьс€ з двох металевих або деревтјў€них ст—÷йок дл€ нат€гуванн€ ниток тресу. —т—÷йки кр—÷пл€тьс€ до робочо—„ поверхн—÷ струбцинами, €к—÷ утримують —„х у вертикальному положенн—÷. ќдна ст—÷йка (права) ма—‘ три отвори - гн—÷зда, в €к—÷ вставл€ють спец—÷альн—÷ к—÷лки з намотаними нитками.

ƒл€ плет—÷нн€ тресу використовують, €к натуральн—÷ так —÷ синтетичн—÷ нитки. ќстанн—÷ не лише перевищують за м—÷цн—÷стю звичайн—÷ нитки, а й ст—÷йк—÷ш—÷ проти впливу х—÷м—÷чних речовин. ѕри обробц—÷ пасма волосс€ окисником, бавовн€н—÷ нитки швидко руйнуютьс€, а синтетичн—÷ витримують його д—÷ю без зм—÷ни "астивостей.

ѕри виконанн—÷ тресу також потр—÷бно враховувати кол—÷р волосс€. “ак €к модель ма—‘ св—÷тло-русий кол—÷р на р—÷вн—÷ 8 —÷ не хоче фарбувати сво—‘ волосс€, то сам трес можна пром—÷л—÷рувати або просто затонувати.

“рес буде доповнювати зач—÷ску €кимось елементом. ÷е може бути плет—÷нн€, джгути, к—÷ски та багато —÷ншого.

“аким чином постижна справа —‘ найпопул€рн—÷шою в цьому сезон—÷. Ќайб—÷льш виражено це в журнал—÷ "ƒолоресї.  ожен майстер доповнив свою зач—÷ску авангардними пасмами шиньйонами з екстравагантним фарбуванн€м. “акож стали дуже широко використовуватис€ в—÷—„, особливо це пом—÷тно конкурсних та фантаз—÷йних мак—÷€жах.

ћода з кожним роком йде все в перед, не зупин€ючись на минулому. ÷ьому допомагають спри€ти нов—÷ напр€мки та тенденц—÷—„ в мод—÷.


6. ќб“—рунтуванн€ вибору —÷ характеристика парфумерно-косметичних засоб—÷в, —÷нструмент—÷в —÷ обладнанн€, потр—÷бних дл€ виконанн€ зач—÷ски


ѕерш за все дл€ грамотно—„ —÷ €к—÷сно—„ стрижки та укладки необх—÷дно мати три види —÷нструмент—÷в дл€ обробки волосс€, кожен —÷з €ких викону—‘ притаманну лише йому функц—÷ю.

–∆нструменти тј‘ це знар€дд€ прац—÷ перукар€, що застосовуютьс€ дл€ виконанн€ р—÷зноман—÷тних операц—÷й з волосс€м.

ѕ—÷д час наданн€ перукарських послуг дл€ зд—÷йсненн€ операц—÷й з волосс€м користуютьс€ р—÷зноман—÷тними —÷нструментами, €к—÷ умовно под—÷л€ють на групи:

  • дл€ розч—÷суванн€ волосс€:
  • р—÷жуч—÷ —÷нструменти дл€ стрижки волосс€;
  • дл€ укладанн€ волосс€;
  • дл€ завивки волосс€.

–∆нструменти дл€ розч—÷суванн€ волосс€ тј‘ це греб—÷нц—÷ та щ—÷тки р—÷зно—„ конф—÷гурац—÷—„ —÷ розм—÷ру.

–∆нструменти та пристро—„ дл€ завиванн€ —÷ укладки волосс€ тј‘ це б—÷гуд—÷, коклюшки, пап—÷льйотки, електрощипц—÷, фени, шпильки, затискач—÷ тощо.

–—÷зальн—÷ —÷нструменти тј‘ це спец—÷альн—÷ перукарськ—÷ ножиц—÷, виготовлен—÷ з високих марок леговано—„ стал—÷ та загострен—÷ особливим чином, небезпечн—÷ й ф—÷л—÷рувальн—÷ бритви, машинки дл€ стрижки.

 ожний —÷з перел—÷чених вище —÷нструмент—÷в ма—‘ сво—„ особливост—÷ €к у конструкц—÷—„, так —÷ у сфер—÷ використанн€, тому варто детально ознайомитись, дл€ чого створен—÷ т—÷ чи —÷нш—÷ з них.

ѕрофес—÷йний —÷нструмент виготовл€—‘тьс€ з—÷ спец—÷альних —÷ натуральних матер—÷ал—÷в за технолог—÷€ми, €к—÷ забезпечують м—÷цн—÷сть, пружн—÷сть —÷ гладк—÷сть поверхн—÷ —÷нструмента, ст—÷йк—÷сть проти вза—‘мод—÷—„ з х—÷м—÷чними препаратами та проти п—÷двищених температур, запоб—÷гають намагн—÷чуванню та електризац—÷—„.

ѕристосуванн€ в—÷д—÷грають допом—÷жну роль, забезпечуючи €к—÷сне виконанн€ перукарем сво—‘—„ роботи.

√овор€чи про перукарськ—÷ —÷нструменти, в першу чергу сл—÷д звернути увагу на греб—÷нц—÷ та щ—÷тки. —аме вони —‘ незам—÷нними —÷нструментами, €к—÷ перукар—÷ використовують —÷ в повс€кденному вжитку, —÷ п—÷д час фарбуванн€ волосс€, —÷ дл€ укладки, стрижки, нач—÷суванн€, туп—÷руванн€ тј‘ тобто щоразу, коли мова йде про догл€д за волосс€м.

“ому до €кост—÷ греб—÷нц—÷в висуваютьс€ певн—÷ вимоги. ѕо-перше, матер—÷али, з €ких вони зроблен—÷, мають бути ст—÷йкими до вза—‘мод—÷—„ з х—÷м—÷чними речовинами, гар€чою водою; повинн—÷ бути гладенько в—÷дшл—÷фован—÷, бо —÷накше м—÷кротр—÷щини можуть травмувати зовн—÷шн—÷й шар волосс€ —÷ шк—÷ру голови. ƒуже важливо, щоб матер—÷ал, з €кого виготовлений греб—÷нець, мав антистатичне покритт€.

ўе одна вимога до греб—÷нц—÷в тј‘ щоб к—÷нчики —„хн—÷х зубц—÷в були заокруглен—÷, бо гостр—÷ зубц—÷ можуть травмувати —÷ волосс€, —÷ шк—÷ру голови.

ƒл€ розч—÷суванн€ —÷ укладки краще використовувати так зван—÷ комб—÷нован—÷ греб—÷нц—÷. ѕоловина робочо—„ поверхн—÷ такого греб—÷нц€ ма—‘ густо посаджен—÷ зубчики, а друга половина тј‘ зубчики, розм—÷щен—÷ на велик—÷й в—÷дстан—÷ один в—÷д одного.

ƒл€ нач—÷суванн€ волосс€ використовують греб—÷нц—÷ з густими зубц€ми.

ƒл€ виконанн€ чолов—÷чих стрижок використовують греб—÷нц—÷ з однор—÷дним розм—÷щенн€м зубц—÷в, а дл€ стрижок, €к—÷ потребують високо—„ точност—÷ розпод—÷ленн€ волосс€, застосовують греб—÷нц—÷ з густо посадженими зубчиками.

ƒл€ точного под—÷лу волосс€ на пасма п—÷д час стрижки, а також дл€ розч—÷суванн€ при накручуванн—÷ на б—÷гуд—÷ та коклюшки незам—÷нним буде греб—÷нець з гострим довгим "хвостиком".

ƒуже зручним —÷ функц—÷ональним —‘ комб—÷нований греб—÷нець, робоча поверхн€ €кого ма—‘ широк—÷, в—÷ддален—÷ один в—÷д одного зубчики, а ручка оформлена у вигл€д—÷ виделки. “акий греб—÷нець використовують дл€ укладки волосс€.

ћеталевий греб—÷нець тј‘ необх—÷дний атрибут домашнього перукар€. …ого використовують дл€ виконанн€ де€ких операц—÷й. ѕеревага греб—÷нц€ з алюм—÷н—÷—‘вого сплаву перед —÷ншими матер—÷алами пол€га—‘ в тому, що в—÷н краще реагу—‘ на висок—÷ температури. јле сл—÷д пам'€тати, що греб—÷нц—÷ з металу мають м—÷кротр—÷щини та зазубрини, тому перед використанн€м —„х сл—÷д ретельно перев—÷рити.

 р—÷м того, —÷сну—‘ багато операц—÷й, виконуючи €к—÷ користуватис€ металевим греб—÷нцем не рекомендовано. ѕо-перше, препарати, що використовуютьс€ при виконанн—÷ х—÷м—÷чно—„ завивки волосс€, можуть вза—‘мод—÷€ти з металом. ÷е призводить до послабленн€ —„хньо—„ д—÷—„, —÷ €к результат тј‘ х—÷м—÷чна завивка не вда—‘тьс€. ѕо-друге, €кщо п—÷д час процедури фарбуванн€ волосс€ металевий греб—÷нець буде вза—‘мод—÷€ти з фарбою, то ефект д—÷—„ останньо—„ значно послабша—‘, що також позначитьс€ на €кост—÷ пофарбованого волосс€.

ў—÷тки використовують дл€ масажу шк—÷ри голови, розч—÷суванн€, а також дл€ виконанн€ укладок. ў—÷тки бувають з металевими зубц€ми, р—÷зновидом —„х —‘ щ—÷тки, металев—÷ зубц—÷ €ких зак—÷нчуютьс€ пластмасовими зубчиками (щоб запоб—÷гти пошкодженню шк—÷ри голови); —÷снують щ—÷тки з пластмасовими зубчиками, а також з натурального волосу. ƒовжина зубчик—÷в у щ—÷тках колива—‘тьс€ в—÷д 10 до 20 м—÷л—÷метр—÷в. «а формою робочо—„ поверхн—÷ щ—÷тки бувають пр€м—÷, кругл—÷, овальн—÷.

ƒл€ укладок ж—÷ночих зач—÷сок краще використовувати кругл—÷ та овальн—÷ щ—÷тки, а дл€ чолов—÷чих укладок тј‘ скористатис€ щ—÷ткою з пр€мою робочою поверхнею.

ƒл€ укладок —÷ моделюванн€ зач—÷сок оптимальними —‘ кругл—÷ щ—÷тки. якщо уклада—‘те волосс€ з використанн€м фена, то найкраще скористатис€ так званою каркасною щ—÷ткою з невеликою к—÷льк—÷стю щетини. Ќап—÷вкругл—÷ щ—÷тки з еластичною щетиною знадобл€тьс€ дл€ укладанн€ нап—÷вдовгого волосс€, €кщо ви хочете надати йому додаткового об'—‘му.

Ќожиц—÷ виготовл€ють з високо€к—÷сно—„ леговано—„ стал—÷ з антикороз—÷йним покритт€м —÷з хрому, титану тощо. —учасн—÷ зразки ножиць передбачають антиалерг—÷йне покритт€.

ѕерукарськ—÷ ножиц—÷ в—÷др—÷зн€ютьс€ в—÷д тих, €кими ми користу—‘мось у повс€кденному побут—÷. ¬они значно легш—÷ за звичайн—÷, завдовжки приблизно 14-17 см —÷ мають гостр—÷ к—÷нчики. ќдна з головних вимог до цього —÷нструмента тј‘ точн—÷сть шл—÷фуванн€ робочих поверхонь, —„х необх—÷дно заточувати так, щоб кут заточки на одному лез—÷ був трохи менший, н—÷ж на другому. ÷е сп—÷вв—÷дношенн€ ма—‘ становити 35-40¬∞ або 45-50¬∞. Ќа електричному точильному станку леза заточують в—÷д центра до к—÷нчик—÷в. Ўвидк—÷сть просуванн€ полотна ма—‘ бути пост—÷йною.

ƒл€ перукар—÷в-аматор—÷в найкраще заокруглити к—÷нчики ножиць, €к у в'€зально—„ спиц—÷. якщо цього не зробити, то будь-€кий незграбний рух у процес—÷ стрижки може призвести до травми.

ѕр€м—÷ ножиц—÷ призначен—÷ дл€ стрижки, окантуванн€, тушуванн€, ф—÷л—÷руванн€ волосс€, стрижки вус—÷в, бор—÷д.

ќбидва полотна ножиць пр€м—÷ —÷ р—÷жуч—÷. Ќожиц—÷ бувають з м—÷кро-нас—÷чкою, алмазним напиленн€м або без них. ѕерш—÷ тј‘ високоточн—÷ —÷ не потребують додаткового заточуванн€, друг—÷ тј‘ пер—÷одично заточують. Ќожиц—÷ можуть мати полотна завдовжки 4,5-6 см, гостру або тупу форму к—÷нц—÷в, обмежувач, упор-п—÷дсилювач на к—÷льц—÷ дл€ м—÷зинц€.

‘—÷л—÷рувальн—÷ ножиц—÷ застосовують дл€ прор—÷джуванн€ волосс€. Ѕувають одноб—÷чн—÷ й двоб—÷чн—÷ з р—÷зною формою та частотою зубц—÷в.

Ќе можна користуватись перукарськими ножиц€ми в побут—÷, —„х потр—÷бно збер—÷гати у футл€р—÷, стежити за —„х чистотою, берегти в—÷д удар—÷в, д—÷—„ вологи, х—÷м—÷кат—÷в, регул€рно просушувати, змащувати, заточувати.

≈лектричн—÷ машинки дл€ стрижки волосс€ бувають трьох вид—÷в: в—÷брац—÷йн—÷, роторн—÷, акумул€торн—÷.

ћашинки працюють в—÷д мереж пост—÷йного —÷ зм—÷нного струму напру гою 220 ¬.

јкумул€торн—÷ машинки працюють €к в—÷д мереж—÷ електропостачанн€, так —÷ в—÷д батарейок, що п—÷двищу—‘ —„хню практичн—÷сть.

Ќож—÷ та насадки до машинок нумеруютьс€ в—÷дпов—÷дно до висоти зр—÷занн€ волосс€:

1/20 тј‘ дл€ зн€тт€ пушкового волосс€, окантуванн€;

1/1 0 тј‘ дл€ окантуванн€;

1 мм тј‘ перех—÷дний н—÷ж;

3 мм тј‘ дл€ стрижки.

ѕрофес—÷йн—÷ машинки укомплектован—÷ насадками, €к—÷ дозвол€ють стригти волосс€ на довжину до 9,5 мм —÷ нав—÷ть до 15 мм.

ћашинкою виконують первинну обробку волосс€ перед стрижкою ножиц€ми (зведенн€ волосс€ нан—÷вець), стрижку "наголої вс—÷—‘—„ поверхн—÷ голови або —„—„ окремих зон. —трижку машинкою зд—÷йснюють по сухому волоссю, рухаючись проти росту волосс€ в—÷д крайово—„ л—÷н—÷—„ росту.

ѕеред роботою:

  • потр—÷бно перев—÷рити справн—÷сть машинки, ц—÷л—÷сть шнур—÷в;
  • не можна брати машинку мокрими руками;
  • не можна стригти мокре волосс€;

тј‘        не можна вмикати машинку в мережу, не призначену дл€ побутових електроприлад—÷в;

  • потр—÷бно працювати машинкою безперервно не б—÷льше 30 хвилин;
  • перед зам—÷ною нож—÷в потр—÷бно вимкнути машинку з мереж—÷;

тј‘        кожн—÷ 3 м—÷с€ц—÷ потр—÷бно забезпечувати огл€д техн—÷чного стану машинки спец—÷ал—÷стами.

ѕрофес—÷йн—÷ фени виготовл€ють р—÷зно—„ конструкц—÷—„ потужн—÷стю в—÷д 1200 до 1800 ¬ат.

‘ен склада—‘тьс€ з корпусу, в €кому розм—÷щен—÷ електродвигун, нагр—÷вач у вигл€д—÷ сп—÷рал—÷, вентил€тор, шнур з вилкою. ƒоповнюютьс€ фени спец—÷альними зн—÷мними насадками у вигл€д—÷:

  • греб—÷нц€;
  • щ—÷тки;
  • щипц—÷в:
  • форсунки з повздовжньою щ—÷линою (соплом);
  • дифузора.

—учасн—÷ модел—÷ фен—÷в передбачають л—÷кувальну д—÷ю на волосс€, наприклад, шл€хом використанн€ озонових ламп.

як допом—÷жний —÷нструмент при укладанн—÷ волосс€ за допомогою фену застосову—‘тьс€ греб—÷нець, кругла або плоска щ—÷тка. ¬иб—÷р допом—÷жного —÷нструменту залежить в—÷д довжини волосс€. ѕлоску щ—÷тку краще використовувати при коротких стрижках, тод—÷ €к дл€ роботи з довгим волосс€м б—÷льше п—÷дходить греб—÷нець.  ругла щ—÷тка часто використову—‘тьс€ перукар€ми-профес—÷оналами —÷ дуже п—÷дходить дл€ укладанн€ волосс€ довжиною до плечей —÷ нижче.

ѕеред укладанн€м за допомогою фену волосс€ потр—÷бно збризнути ф—÷ксатором або змастити гелем. якщо волосс€ мокре, бажано заздалег—÷дь хоч би небагато п—÷дсушити його рушником. ѕочинають укладанн€ волосс€ зазвичай з т—÷м'€но—„ зони. якщо —‘ прод—÷л, то починати потр—÷бно з нього.

–учкою греб—÷нц€ або щ—÷тки або пальц€ми спочатку в—÷докремлюють пасмо, пот—÷м п—÷дч—÷плюють —„—„ пальцем. “ак обробл€ти пасмо набагато легше. ѕаралельно з обробкою феном пасмо необх—÷дно пост—÷йно розч—÷сувати, прагнучи надати йому бажану форму.

«а допомогою фену достатньо легко додати волоссю об'—‘м. “ак, цього можна добитис€, обробл€ючи волосс€ феном за допомогою велико—„ плоско—„ щ—÷тки, €кою сл—÷д злегка п—÷дводити волосс€ у кор—÷нн€. –∆нший спос—÷б - це обробка волосс€ утримуваним у вертикальному положенн—÷ феном зверху при одночасному збиванн—÷ волосс€ легкими круговими рухами.

«а допомогою фену можна укласти —÷ хвил—÷, причому посл—÷довн—÷сть роботи та ж, що —÷ при укладанн—÷ волосс€ холодним способом.

ўоб зб—÷льшити об'—‘м зач—÷ски —÷ додати —„й модну в даний час безладн—÷сть, волосс€ при обробц—÷ феном необх—÷дно вит€гати в р—÷зн—÷ боки.

«а допомогою фену завивають також к—÷нц—÷ волосс€. ƒл€ каре залежно в—÷д типу особи можна запропонувати завивку волосс€ всередину або одночасну завивку волосс€ всередину —÷ назовн—÷, що зб—÷льшу—‘ ширину зач—÷ски в нижн—÷й частин—÷.  р—÷м того, посл—÷довне завиванн€ волосс€ назовн—÷ —÷ всередину можна порекомендувати —÷ дл€ довгого (нижче за плеч—÷) волосс€. ѕ—÷сл€ того, €к така завивка виконана, волосс€ змащують спре—‘м —÷ пригладжують долон€ми.

«асоби дл€ укладанн€ волосс€. ¬ даний час —÷сну—‘ безл—÷ч засоб—÷в дл€ укладанн€ волосс€. ƒ—÷€ засоб—÷в дл€ укладанн€ волосс€ заснована на тому, що вони робл€ть волосс€ товще, завд€ки чому —„х можна закр—÷пити в необх—÷дному положенн—÷.

¬ даний час знайшли широке застосуванн€ р—÷зноман—÷тн—÷ гел—÷, лосьйони, п—÷нки, лаки, желе, в—÷ск. «авд€ки —„м зач—÷ску можна зробити ст—÷йк—÷шою, додати —„й додаткову пишноту.  р—÷м того, в б—÷льшост—÷ випадк—÷в заводськ—÷ засоби дл€ укладанн€ волосс€ м—÷ст€ть в соб—÷ речовини, що забезпечують захист волосс€ в—÷д неспри€тливих зовн—÷шн—÷х д—÷й, зокрема, в—÷д д—÷—„ високо—„ температури при укладанн—÷ феном.

√ель дл€ волосс€ дозвол€—‘ укласти волосс€ таким чином, €к ви цього хочете. ” цьому сенс—÷ в—÷н да—‘ дуже велику свободу. ¬ даний час можна придбати гел—÷, €к—÷ волод—÷ють додатковими €кост€ми —÷ спец—÷ально призначен—÷ дл€ отриманн€ того або —÷ншого ефекту. «окрема, тут можна в—÷дзначити гел—÷, що дають ефект "мокрого волосс€ї. «алежно в—÷д того, наск—÷льки товст—÷ —÷ жорстк—÷ волосс€, можна вибрати гел—÷, що волод—÷ють р—÷зною силою ф—÷ксац—÷—„.

«овс—÷м недавно на ринку з'€вилис€ гел—÷-аерозол—÷.

ѕ—÷нн—÷ ф—÷ксатори —÷ муси також призначен—÷ дл€ ф—÷ксац—÷—„ зач—÷ски. ѕ—÷нн—÷ ф—÷ксатори, кр—÷м ф—÷ксац—÷—„ зач—÷ски, додають також волоссю об'—‘м, що особливо важливо дл€ тонкого волосс€. ” склад—÷ б—÷льшост—÷ засоб—÷в м—÷ст€тьс€ речовини, що дозвол€ють зд—÷йснювати додатковий догл€д за волосс€м. «азвичай ц—÷ засоби нанос€ть на вологе волосс€, €ке пот—÷м обробл€—‘тьс€ феном. ѕотр—÷бно уважно стежити за дозуванн€м, оск—÷льки дуже велика к—÷льк—÷сть п—÷нного ф—÷ксатора приведе до злипанн€ волосс€. Ќормальне дозуванн€ п—÷ни або мусу - кулька з маленьке кур€че €йце. ƒл€ короткого або тонкого волосс€ —„х потр—÷бно ще менше.

ѕ—÷нн—÷ ф—÷ксатори —÷ муси зазвичай волод—÷ють менш сильною д—÷—‘ю в пор—÷вн€нн—÷ з гел€ми, а тому —„х р—÷дко застосовують самост—÷йно, без використанн€ фену.

ѕ—÷нн—÷ ф—÷ксатори з сильною д—÷—‘ю нер—÷дко волод—÷ють сильним ефектом, що висушу—‘, а тому придатн—÷ш—÷ дл€ укладанн€ жирного волосс€. ¬ цьому випадку —„х особливост—÷ можуть нав—÷ть принести користь. ¬ той же час не рекоменду—‘тьс€ використовувати —„х при сухому або пошкодженому волосс—÷.

як —÷ ран—÷ше великою попул€рн—÷стю користуютьс€ лаки дл€ волосс€. ќсобливо хорош—÷ вони дл€ м'€кого волосс€, оск—÷льки дозвол€ють без ефекту забрудненн€ зробити волосс€ жорстк—÷шим —÷ додати йому необх—÷дне положенн€.

¬—÷ск використову—‘тьс€ головним чином дл€ догл€ду за сухим в'юнким волосс€м. …ого корисно застосовувати при будь-€кому сухому волосс—÷, оск—÷льки в—÷н м—÷стить в сво—‘му склад—÷ жир. ¬—÷ск також п—÷дходить дл€ того, щоб ф—÷ксувати окрем—÷ пасма п—÷сл€ обробки зач—÷ски феном. “ак само, €к —÷ гель —÷ —÷нш—÷ засоби дл€ укладанн€ волосс€, в—÷ск потр—÷бно застосовувати економно —÷ прагнути не наносити його на волосс€ у кор—÷нн€, щоб вони не здавалис€ жирними.

 р—÷м перерахованих засоб—÷в, можна згадати також спре—„ —÷ лосьйони. ќстанн—÷ найчаст—÷ше призначен—÷ дл€ укладанн€ волосс€, €ке зд—÷йсню—‘тьс€ з використанн€м фену або б—÷гуд—÷.

 р—÷м заводських засоб—÷в можна використовувати також саморобн—÷. «окрема, волосс€ можна укладати з використанн€м пива, молока, квасу, шампанського, пепс—÷-коли, а також солодко—„ або солоно—„ води. ¬ де€ких випадках пиво рекомендують зм—÷шувати з водою в р—÷вних частинах.

ћитт€ голови. ƒогл€д за волосс€м м—÷стить у соб—÷ певний комплекс заход—÷в, покликаних зробити волосс€ справжньою окрасою —÷ створити неповторний образ кожно—„ людини. ќсновою догл€ду за волосс€м —‘ його чистота, бо брудне —÷ немите не лише ма—‘ неестетичний вигл€д, але може спричинити виникненн€ р—÷зних захворювань. Ќав—÷ть незначн—÷ ушкодженн€ поверхневого шару шк—÷ри голови викликають загрозу проникненн€ бактер—÷й.

“ому основою ретельного догл€ду за волосс€м —‘ його правильне —÷ сво—‘часне митт€.

«вичай регул€рно мити волосс€ приживс€ в –ƒвроп—÷ в—÷дносно недавно тј‘ наприк—÷нц—÷ XIX стол—÷тт€. ƒавн—÷ греки користувались ароматичною ол—÷—‘ю та природними барвниками, щедро змащуючи ними волосс€; в ƒавньому –им—÷ перейн€ли елл—÷нськ—÷ традиц—÷—„ —÷ т—÷льки змочували його, н—÷коли не миючи. ¬важали, що вода та миюч—÷ засоби здатн—÷ змити з голови особистий оберег. ” добу —ередньов—÷чч€ —‘вропейц—÷ мили лише т—÷ частини т—÷ла, що не були прикрит—÷ од€гом. ¬олосс€ ж обгортали клаптем тканини, щоб жодна крапл€ на нього не потрапила. “ак—÷ запоб—÷жн—÷ заходи по€снювали тим, що вода н—÷бито в—÷дкрива—‘ пори та спри€—‘ проникненню —÷нфекц—÷—„ в орган—÷зм. Ћише епоха ѕросв—÷тництва радикально зм—÷нила ставленн€ —‘вропейц—÷в до г—÷г—÷—‘ни: вод—÷ почали приписувати ц—÷лющ—÷ "астивост—÷, але... волосс€, €к —÷ ран—÷ше, не мили, лише "пров—÷трювали" —÷ розч—÷сували греб—÷нцем, змащеним ароматними маслами.

–еволюц—÷йн—÷ зм—÷ни у ставленн—÷ до волосс€ в—÷дбулис€ наприк—÷нц—÷ XIX стол—÷тт€ —÷ д—÷йшли до нас з –∆нд—÷—„. “ам дл€ митт€ волосс€ використовували миючу сум—÷ш, €ка мала назву "шампо", що в переклад—÷ з х—÷нд—÷ означа—‘ "натирати —÷ масажувати". ѕерш—÷ сучасн—÷ засоби догл€ду за волосс€м були виготовлен—÷ в јнгл—÷—„ —÷ стали прообразом сучасних шампун—÷в.

¬изначивши тип свого волосс€ (нормальне, сухе, жирне, комб—÷новане), необх—÷дно д—÷брати в—÷дпов—÷дний миючий зас—÷б.  оли ж використовуютьс€ шампун—÷, €к—÷ не в—÷дпов—÷дають типу волосс€, можлив—÷ певн—÷ ускладненн€. “ому не варто, побачивши чи почувши чергову рекламу, терм—÷ново купувати новий шампунь —÷ випробовувати його на соб—÷. “ак—÷ "експерименти" можуть зашкодити ц—÷лком здоровому волоссю, а його в—÷дновленн€ —÷ л—÷куванн€ забере чимало часу —÷ кошт—÷в.

—л—÷д пам'€тати, що на сьогодн—÷ —÷сну—‘ ш—÷сть основних вид—÷в шампун—÷в, призначених дл€ догл€ду за р—÷зними типами волосс€.

1. Ўампунь дл€ сухого —÷ пос—÷ченого волосс€, а також дл€ волосс€ п—÷сл€ фарбуванн€ —÷ х—÷м—÷чно—„ завивки. «азвичай ц—÷ миюч—÷ засоби м—÷ст€ть лецитин або ланол—÷н, а також х—÷м—÷чн—÷ речовини, що надають волоссю еластичност—÷. “ак—÷ шампун—÷ полегшують розч—÷суванн€ волосс€, л—÷кують —÷ надають йому здорового блиску. јле, користуючись такими шампун€ми, сл—÷д враховувати наступне: €кщо б—÷л€ корен—÷в волосс€ жирне, а к—÷нчики пос—÷чен—÷, то користуватис€ препаратами дл€ сухого волосс€ не можна. ћити його варто шампунем дл€ жирного волосс€, а пос—÷чен—÷ к—÷нчики л—÷кувати спец—÷альними препаратами або масками, виготовленими в домашн—÷х умовах.

2.        Ўампунь дл€ тонкого волосс€. —творю—‘ додатковий об'—‘м та нада—‘ волоссю еластичност—÷, завд€ки чому зач—÷ска набува—‘ пишност—÷. ќсновними компонентами такого шампуню —‘ проте—„н, кератин або екстракти л—÷карських рослин.

  1. Ўампунь дл€ нормального волосс€ м—÷стить в—÷там—÷ни та екстракти л—÷карських рослин —÷ призначений дл€ м'€кого догл€ду за волосс€м.
  2. Ўампунь дл€ жирного волосс€. јбсолютна в—÷дсутн—÷сть у його склад—÷ поживних речовин тј‘ характерна ознака шампуню цього виду. Ќатом—÷сть в—÷н м—÷стить велику к—÷льк—÷сть трав'€них екстракт—÷в —÷ антибактер—÷альних елемент—÷в, €к—÷ нормал—÷зують процес вид—÷ленн€ жиру —÷ запоб—÷гають злипанню волосс€.
  3. Ўампунь "ƒва в одному" об'—‘дну—‘ шампунь —÷ бальзам-опол—÷скувач або шампунь —÷ кондиц—÷онер. Ќезам—÷нний дл€ тих, хто за браком часу не в змоз—÷ ретельно догл€дати за сво—„м волосс€м. ќбов'€зковим компонентом цього миючого засобу —‘ сил—÷кон. «авд€ки йому волосс€ набува—‘ еластичност—÷, полегшу—‘тьс€ його розч—÷суванн€, з'€вл€—‘тьс€ природний блиск. ќднак при пост—÷йному застосуванн—÷ препарати, €к—÷ м—÷стить такий шампунь, "ос—÷дають" на волосс—÷, робл€чи його важким. ўоб такого не сталос€, треба на певний час перейти на шампунь дл€ нормального волосс€, щоб в—÷дновити його природний стан.
  4. Ўампунь проти лупи. «азвичай його склад характеризу—‘тьс€ вм—÷стом антибактер—÷альних препарат—÷в, а —÷нод—÷ трав'€них екстракт—÷в. —ьогодн—÷ побуту—‘ думка, що можна пост—÷йно користуватис€ шампунем проти лупи, —÷ зрештою, вона зникне. ќднак, €кщо лупа не зникла прот€гом трьох тижн—÷в, то його краще зам—÷нити на звичайний шампунь дл€ вашого типу волосс€, бо подальше використанн€ недоц—÷льне. Ќатом—÷сть варто пройти спец—÷альний курс л—÷куванн€ травами. ƒл€ цього не обов'€зково звертатис€ до л—÷кар€, бо б—÷льш—÷сть процедур ц—÷лком реально зробити вдома, придбавши л—÷карськ—÷ рослини у найближч—÷й аптец—÷.

ќбираючи той чи —÷нший миючий зас—÷б, потр—÷бно звернути увагу на компоненти, що вход€ть до його складу. ѕрофес—÷йн—÷ косметологи —÷ перукар—÷ рад€ть користуватис€ шампун€ми з екстрактами л—÷карських рослин. ÷е так зван—÷ ф—÷то-шампун—÷, €к—÷ останн—÷м часом у широкому асортимент—÷ випуска—‘ в—÷тчизн€на промислов—÷сть. «а вм—÷стом натуральних природних компонент—÷в ц—÷ миюч—÷ засоби не поступаютьс€ значно дорожчим —÷мпортним. “ак, добре зарекомендували себе ф—÷тошампун—÷ сер—÷—„ "ћаг—÷€ трав". ƒо —„хнього складу вход€ть так—÷ натуральн—÷ компоненти, €к екстракти л—÷карських рослин, зародки пшениц—÷ тощо. ”кра—„нська косметична промислов—÷сть пропону—‘ шампун—÷ з кропивою, ромашкою, коренем лопуха, календулою, чередою, любистком. Ќа користь цих миючих засоб—÷в той факт, що перел—÷чен—÷ рослини здавна використовувались в укра—„нському побут—÷ €к найкращ—÷ засоби догл€ду за волосс€м.

’ай €к—÷ р—÷зноман—÷тн—÷ й вишукан—÷ промислов—÷ шампун—÷, але —„хн—÷ зам—÷нники, виготовлен—÷ в домашн—÷х умовах, значно ефективн—÷ш—÷. –—÷ч у тому, що домашн—÷ми шампун€ми волосс€ можна мити так часто, €к це необх—÷дно, не переймаючись тим, що воно пересушитьс€, недостатньо проми—‘тьс€ або втратить еластичн—÷сть —÷ блиск. Ќавпаки тј‘ систематичне використанн€ шампун—÷в домашнього виробництва лише покращить стан та зовн—÷шн—÷й вигл€д волосс€.

” старих виданн€х по догл€ду за волосс€м ч—÷тко регламентован—÷ терм—÷ни його митт€. “ак, нормальне волосс€ рекомендовано мити кожн—÷ 7-10 дн—÷в, сухе тј‘ раз на 10-12 дн—÷в, а жирне з пер—÷одичн—÷стю у 5-7 дн—÷в. ѕри цьому не враховано таких фактор—÷в, €к забруднен—÷сть довк—÷лл€, задимлен—÷сть —÷ загазован—÷сть сучасних мегапол—÷с—÷в, стреси, незбалансоване харчуванн€. јле ж вс—÷ перел—÷чен—÷ фактори негативно впливають на стан волосс€, спри€ють його швидкому забрудненню. “ому л—÷кар—÷-г—÷г—÷—‘н—÷сти та перукар—÷-профес—÷онали рад€ть дотримуватись правила: волосс€ треба мити тод—÷, коли ви в—÷дчува—‘те, що воно брудне або жирне. якщо не вимити волосс€ в цей час, то часточки пилу —÷ бруду почнуть розчин€тис€, порушуючи нормальне функц—÷онуванн€ сальних залоз.

ѕер—÷одичн—÷сть митт€ залежить —÷ в—÷д м—÷i€ проживанн€. ” великих м—÷стах волосс€ забрудню—‘тьс€ значно швидше, н—÷ж у с—÷льськ—÷й м—÷iевост—÷ чи в г—÷рських районах, де пов—÷тр€ прозоре —÷ чисте.

”мови роботи також впливають на процес забрудненн€. Ћюдин—÷, €ка викону—‘ важку ф—÷зичну роботу, треба мити голову кожн—÷ 3-5 дн—÷в.

¬арто пам'€тати, що "—÷тку —÷ взимку волосс€ забрудню—‘тьс€ —÷нтенсивн—÷ше, н—÷ж навесн—÷ —÷ восени.

¬ажливе значенн€ дл€ збереженн€ здорового волосс€ ма—‘ час його митт€. ћити голову краще вранц—÷ чи вдень, але не бажано цього робити у веч—÷рн—÷ години. якщо ж —÷ншого виходу нема—‘, сл—÷д ретельно висушити волосс€.

ўе одне правило: коротке волосс€ можна мити част—÷ше, н—÷ж довге. Ѕо €кщо довге волосс€ мити часто, природний шар жиру не встига—‘ р—÷вном—÷рно розпод—÷литис€ по довжин—÷ волосини, —÷ к—÷нчики поступово стають ламкими —÷ пос—÷ченими.  оли ж волосс€ коротке, природний жировий секрет дос€га—‘ к—÷нчик—÷в швидше. “ому йому надм—÷рне пересушуванн€ не загрожу—‘.



¬исновок


ѕерифразуючи знамениту приказку, можна сказати: "ѕокажи мен—÷ сво—‘ волосс€, —÷ € скажу тоб—÷, хто ти". ÷е д—÷йсно так - за волосс€м можна визначити характер —÷ звички людини, нав—÷ть стан —„—„ здоров'€.

–озвиток майстерност—÷ перукар—÷в - це —÷сторичний процес, в €кому кожне нове покол—÷нн€ ув—÷брало досв—÷д сво—„х попередник—÷в, —„хн—÷ дос€гненн€ —÷ намагалос€ створити щось нове, небувале, задовольн€ючи смаки й потреби кл—÷—‘нт—÷в.  онкуренц—÷€ м—÷ж майстрами перукарського мистецтва за вс—÷х час—÷в була —÷ —‘ умовою розвитку —„хньо—„ майстерност—÷.

—тиль тј‘ це конкурентна, ст—÷нка, складна мода епохи, в €к—÷й мода виража—‘ економ—÷чний стан, пол—÷тичн—÷ погл€ди, розвиток культури, ставленн€ до зовн—÷шнього св—÷ту. Ќа формуванн€ —÷ндив—÷дуального стилю людини можуть впливати л—÷тературн—÷ образи, твори живопису, образи к—÷ногеро—„в, пон€тт€ —÷з св—÷ту музики, особливо танцювально—„, що в наш час породжують ц—÷л—÷ стильов—÷ напр€ми. ’арактерн—÷ особливост—÷ цих напр€м—÷в ви€вл€ютьс€ в —÷ндив—÷дуальних стил€х р—÷зних людей. ” сво—„й робот—÷ майстер це врахову—‘, при чому в б—÷льшост—÷ випадк—÷в при —÷ндив—÷дуальному моделюванн—÷ бере ц—÷ стил—÷ за основу.

ƒл€ сво—‘—„ курсово—„ роботи € обрала авангардний стиль. “ому що, на мою думку, авангардний стиль - це стиль майбутнього, стиль пошуку. ¬—÷н н—÷коли не зупин€—‘тьс€, завжди пр€му—‘ попереду вс—÷х стил—÷в —÷ може по—‘днувати основн—÷ риси кожного з них.

јвангардн—÷ зач—÷ски - екiентричн—÷. ÷е зач—÷ски майбутнього, вони в—÷дтворюють перспективу моди. ¬они прикрашають людину, п—÷дкреслюють —„—„ неповторн—÷сть.



—писок використано—„ л—÷тератури


  1. ¬етров ј. ѕарикмахер-стилист. тј‘ –остов-на-ƒону: ‘еникс, 2003. - 254 с.
  2. √утир€ Ћ.√. —учасна перукарська справа. тј‘ ’арк—÷в: ‘ол—÷о, 1997. - 367 с.
  3.  лименко —. .  осметика —÷ здоровтјў€. -  .: Ќаука, 1999. - 298 с.
  4.  озлова –∆.¬. ѕерукарськ—÷ послуги. -  .: «нанн€, 1997. - 236 с.
  5.  онстантинов ј.¬. ѕарикмахерское дело. тј‘ ћ.: ¬ысша€ школа, 1999. - 227 с.
  6.  орн—‘в ¬.ƒ. ћоделюванн€ та художн—‘ оформленн€ зач—÷сок. -  .: «нанн€, 2001. - 294 с.
  7.  орн—‘в ¬.ƒ. ћы причесываем женщин. тј‘ ћ.: —тройиздат, 1999. - 315 с.
  8.  улешкова ќ.Ќ. “ехнологи€ и оборудование парикмахерских работ. тј‘ ћ.: јкадеми€, 2002. - 170 с.
  9.  упри€нова ».Ќ. —овременные прически: женские, мужские, детские. тј‘ ћ.: Ёксмапресс, 2002. - 211 с.
  10. Ћуканова ќ.¬. “ехнологи€ парикмахерских услуг. тј‘ –остов-на-ƒону: ћарт, 2002. - 309 с.
  11. Ћ€пич ј.ƒ. ѕарикмахерское мастерство. тј‘  .: Ѕуд—÷вельник, 2002. - 255 с.
  12. ѕанченко ќ.ј. ћелирование и прическа. тј‘ —ѕб.:  орона-принт, 2000. - 261 с.
  13. ѕанченко ќ.ј. ѕрическа. ”кладка. «авивка. тј‘ —ѕб.: ѕапирус, 1999. - 261 с.
  14. —иром€тникова –∆.—. –∆стор—÷€ зач—÷ски. тј‘  .: Ќаука, 2002. - 192 с.
  15. —мирнова Ћ.¬. ”роки парикмахерского искусства. тј‘ —ѕб.: ѕарителы, 2002. - 304 с.
—траницы: Ќазад 1 ¬перед