јдам—÷вська ——÷ч - школа козацько-лицарського вихованн€

книга: ѕедагогика

ƒокументы: [1]   Word-102476.doc —траницы: Ќазад 1 ¬перед

¬.я. “имоф—‘—‘в











ƒјћ–∆¬—№ ј —–∆„ - Ў ќЋј  ќ«ј÷№ ќ-Ћ»÷ј–—№ ќ√ќ

¬»’ќ¬јЌЌя
















2004

”кра—„нц€ можна виховати т—÷льки, виховуючи укра—„нц€.

¬. “имоф—‘—‘в.


ƒиректоре! якщо ти н—÷чого не створив сво—„ми руками, сво—‘ю головою, то можеш хоч трич—÷ спов—÷дати найчудов—÷ш—÷ теор—÷—„ та концепц—÷—„, мати добре серце та старанн—÷сть на меж—÷ божев—÷лл€ - все буде даремно —÷ к—÷нець к—÷нцем п—÷де прахом.

—права в тому, що €нголи-пров—÷дники-хранител—÷ зл—÷таютьс€ лише на танок талановитих людських рук, —÷нше —„м нец—÷каве - —÷нше вони вм—÷ють —÷ сам—÷...

–∆сторичн—÷ умови бутт€ укра—„нського народу породили самобутн—÷й феномен - козацтво. ¬оно вт—÷лювало в соб—÷ ф—÷зичне —÷ духовне здоровтјў€ нац—÷—„, —÷нтелектуальну силу, житт—‘здатн—÷сть, оптим—÷зм —÷ енерг—÷ю.

÷е була обтјў—‘днана, згуртована, —÷дейно —÷ духовно зцементована, суворо диiипл—÷нована нац—÷ональна сила, €ка очолювала боротьбу проти чужоземних ворог—÷в.

«агальнов—÷домо, що поглибленн€ —÷ примноженн€ козацько-лицарських традиц—÷й в сучасних умовах спри€тиме нарощенню зусиль державотворчого спр€муванн€, п—÷днесенню духовност—÷ €к кожно—„ особистост—÷ зокрема, так —÷ всього народу, сусп—÷льства в ц—÷лому.

ћи, вчител—÷ ”кра—„ни, покликан—÷ вести широку просв—÷тницьку роботу серед населенн€ з проблем —÷стор—÷—„, культури, мистецтва, в—÷йськово—„ справи, державницько—„ д—÷€льност—÷ козацтва, прагнути по-козацькому, по-лицарському виховувати п—÷дростаюче покол—÷нн€. Ќа це нас ор—÷—‘нтують ”кази ѕрезидента ”кра—„ни, нормативн—÷ документи ћ—÷н—÷стерства осв—÷ти —÷ науки ”кра—„ни.

«апропонована зб—÷рка надасть практичну орган—÷зац—÷йну, методичну допомогу педагогам у справ—÷ створенн€ —÷ налагодженн€ роботи молод—÷жних та дит€чих козацьких осередк—÷в, школи козацько-лицарського вихованн€.

јвтор - “имоф—‘—‘в ¬алер—÷й якович - педагог-практик, теоретик козацько-лицарського вихованн€; генерал-хорунжий ”кра—„нського козацтва.

Ќародивс€ в 1952 р. на Ѕуджаку в родин—÷ вчител—÷в. «ак—÷нчив дек—÷лька вищих навчальних заклад—÷в. Ќавчавс€ в асп—÷рантур—÷ при кафедр—÷ педагог—÷ки ќдеського державного ун—÷верситету. ѕрацював учителем, завучем, директором школи, головою с—÷льсько—„ ради. ѕрацю—‘ начальником в—÷дд—÷лу орган—÷зац—÷йно—„ та кадрово—„ роботи Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровсько—„ районно—„ державно—„ адм—÷н—÷страц—÷—„. Ѕув депутатом с—÷льсько—„ та районно—„ рад. √оловний редактор альманах—÷в козацтва ѕ—÷вденноукра—„нського «адн—÷стровтјў€ "–—÷ч про Ѕуджацьку ——÷ч", "–—÷ч про ——÷ч". Ќагороджений —÷менним годинником в—÷д ѕрезидента ”кра—„ни Ћ.  учми (2001), козацькими нагородами. ¬ 2002 р. був удосто—‘ний званн€ " ращий осв—÷т€нин ”кра—„ни" в ном—÷нац—÷—„ "Ќароде м—÷й завжди буде" за створенн€ навчального закладу нового типу - школи козацько-лицарського вихованн€. јвтор 9 монограф—÷й та близько 70 наукових —÷ науково-попул€рних публ—÷кац—÷й з —÷стор—÷—„ та —÷стор—÷ограф—÷—„ сучасного козацтва —÷ козацько—„ педагог—÷ки.

јдреса: 67700, ”кра—„на, ќдеська область, м—÷сто Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровський, вулиц€ –ад€нська 3ј. “ел.: р. (804849) 2-24-78, моб.8-097-466-71-74, E-mail: timofeev_valeri@rambler. ru

¬.я. “имоф—‘—‘в. јдам—÷вська ——÷ч - школа козацько-лицарського вихованн€.

« досв—÷ду роботи директора школи. Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровський. ѕетрекс. 2004.

јƒјћ–∆¬—№ ј Ў ќЋј  ќ«ј÷№ ќ-Ћ»÷ј–—№ ќ√ќ ¬»’ќ¬јЌЌя Ѕ–∆Ћ√ќ–ќƒ-ƒЌ–∆—“–ќ¬—№ ќ√ќ –ј…ќЌ” ќƒ≈—№ ќ–« ќЅЋј—“–∆


«авданн€ сучасного вихованн€ шк—÷льно—„ молод—÷. —истема виховно—„ роботи педагог—÷чного колективу јдам—÷всько—„ школи козацько-лицарського вихованн€ Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровського району ќдесько—„ област—÷. ќсновн—÷ теоретичн—÷ засади.

... –∆стор—÷€ вчить, що ефективне те, що утверджу—‘ сво—‘. ј сво—‘ у нас - козацтво - спос—÷б житт€ в—÷льно—„ людини, €ка —÷з збро—‘ю в руках захищала сво—‘ право на свободу...

ќсв—÷та - це специф—÷чна галузь сусп—÷льного житт€, необх—÷дна умова в—÷дтворенн€ сусп—÷льного виробництва —÷ усп—÷шно—„ економ—÷чно—„ д—÷€льност—÷, формуванн€ нац—÷ональних кадр—÷в дл€ економ—÷ки, державного —÷ пол—÷тичного устрою, дл€ вс—÷х сфер розвитку сусп—÷льства. Ќа основ—÷ осв—÷ти форму—‘тьс€ —÷ всеб—÷чно розвива—‘тьс€ особист—÷сть, —„—„ основн—÷ €кост—÷.

Ќовий етап, в €кий вступила ”кра—„на, потребу—‘ пр—÷оритетно—„ уваги до осв—÷ти. —аме вона покликана прокладати дорогу нов—÷й соц—÷альн—÷й, економ—÷чн—÷й, правов—÷й та пол—÷тичн—÷й культур—÷, робити укра—„нське сусп—÷льство динам—÷чним —÷ в—÷дкритим.

—учасний напр€мок розвитку осв—÷ти - в—÷дх—÷д в—÷д ор—÷—‘нтац—÷—„ на ун—÷ф—÷ковану, стандартну людину, позбутт€ надм—÷рно—„ —÷деолог—÷зац—÷—„ школи та навтјў€зуванн€ молодому покол—÷нню в—÷джилих штамп—÷в —÷ стереотип—÷в, набули необх—÷дно—„ дл€ сучасного сусп—÷льства в—÷дкритост—÷.

–—÷вень осв—÷ти - м—÷рило р—÷вн€ квал—÷ф—÷кац—÷—„ —÷ культури будь-€кого сусп—÷льства, важливий показник прогресивност—÷ його розвитку. Ќайважлив—÷шою законом—÷рн—÷стю розвитку ц—÷—‘—„ системи осв—÷ти —‘ —‘дн—÷сть його структурних елемент—÷в: навчанн€ —÷ вихованн€. ¬ систем—÷ осв—÷ти вихованн€ в—÷д—÷гра—‘ пров—÷дну роль, а навчанн€ —‘ т—÷льки зас—÷б вихованн€. Ќавчанн€, в—÷д—÷рване в—÷д вихованн€ —÷ без опори на нього розвива—‘ т—÷льки розум, накопичу—‘ знанн€ —÷ не може дати позитивних результат—÷в. Ћише по—‘днанн€ навчанн€ —÷ вихованн€ особистост—÷ форму—‘ у не—„ навички самост—÷йного мисленн€ —÷ оволод—÷нн€ культурою мисленн€, розвива—‘ —÷ зм—÷цню—‘ вс—÷ духовн—÷ зд—÷бност—÷ —÷ —„—„ характер, форму—‘ св—÷тогл€д особистост—÷, —„—„ моральн—÷ норми —÷ соц—÷альну позиц—÷ю.

«агально—„ системи народного вихованн€ дл€ вс—÷х народ—÷в нема—‘, у кожного народу сво€, особлива, нац—÷ональна система вихованн€. ¬она базу—‘тьс€ на р—÷дн—÷й, нац—÷ональн—÷й мов—÷.

–—÷дна школа - це головна основа нац—÷онального житт€ держави, основа р—÷дно—„ школи - нац—÷ональне вихованн€. Ќац—÷ональне вихованн€ - це козацьке вихованн€, бо укра—„нц—÷ - нац—÷€ козацька; козаки були типовими представниками р—÷дного народу, вони вт—÷лювали волелюбний нац—÷ональний характер, в—÷дображали його потреби, —÷нтереси, прагненн€; —÷ вони створили самобутню —÷ високоефективну, близьку до —‘вропейсько—„, нац—÷ональну систему осв—÷ти —÷ вихованн€ - козацьку педагог—÷ку, €ку впровадить у свою роботу колектив јдам—÷всько—„ загальноосв—÷тньо—„ школи –∆-–∆–∆ ступен—÷в (школи козацько-лицарського вихованн€) Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровського району ќдесько—„ област—÷, бо творче впровадженн€ в житт€ —÷дей —÷ засоб—÷в козацько—„ педагог—÷ки ма—‘ забезпечити вихованн€ ф—÷зично здорових, морально чистих —÷ по-лицарськи мужн—÷х та сильних духом громад€н незалежно—„ ”кра—„ни.

јдам—÷вська школа козацько-лицарського вихованн€ - громадський (на баз—÷ загальноосв—÷тньо—„ школи) навчально-виховний заклад нового типу, покликаний дати учн€м додаткову козацько-лицарську осв—÷ту, забезпечити —„х над—÷йний духовний звтјў€зок з предками, розвинути стосунки з сучасниками —÷ зор—÷—‘нтувати козачат на —÷нтереси нащадк—÷в, бо творче в—÷дродженн€ в житт—÷ —÷дей —÷ засоб—÷в козацько—„ педагог—÷ки ма—‘ забезпечити вихованн€ ф—÷зично здорових, морально чистих —÷ по-лицарськ—÷ мужн—÷х та сильних духом громад€н незалежно—„ ”кра—„ни.

«аклад створений у 1998 роц—÷. –∆н—÷ц—÷атором створенн€ школи козацько-лицарського вихованн€ та засновником —„—„ —‘ “имоф—‘—‘в ¬алер—÷й якович - директор јдам—÷всько—„ загальноосв—÷тньо—„ школи –∆-–∆–∆ ступен—÷в, полковник ”кра—„нського козацтва, ќдеський крайовий осавул з нац—÷онально-патр—÷отичного вихованн€ учн—÷всько—„ молод—÷. —п—÷взасновниками —‘ педагоги јдам—÷всько—„ загальноосв—÷тньо—„ школи –∆-–∆–∆ ступен—÷в - завуч Ћавриненко ѕавл—÷на ћихайл—÷вна та педагог-орган—÷затор √риценко ¬алентина Ќикифор—÷вна.

Ўкол—÷ козацько-лицарського вихованн€ передувала јдам—÷вська школа джур (1992) з шк—÷льною орган—÷зац—÷—‘ю джур козацьких (джури носили жовто-блакитн—÷ галстуки) - класний кер—÷вник першого такого загону - ƒаниленко ё.—., с—÷льрад—÷вська козацька орган—÷зац—÷€ - народна добров—÷льна дружина (1994), перший командир-отаман дружини - хорунжий ”кра—„нського козацтва –ибальченко ¬.ѕ.

” кв—÷тн—÷ 1998 року була створена дит€ча козацька орган—÷зац—÷€ тјё——÷чтјЁ - јдам—÷вський кур—÷нь, €ка у лютому 2000 року була пере—‘стрована у орган—÷зац—÷ю тјёћолода ——÷чтјЁ - јдам—÷вський кур—÷нь.

¬ кра—„нах, де розум—÷ють значенн€ вихованн€, в школах —÷сну—‘ ц—÷л—÷сна система формуванн€ л—÷дер—÷в р—÷зного рангу. ÷€ система не обходитьс€ без дит€чих орган—÷зац—÷й - л—÷дер вироста—‘ тут, дал—÷ в—÷н лише "шл—÷фу—‘тьс€тјЁ. “ака ж система —÷снувала й в —–—–: жовтен€та - п—÷онери - комсомольц—÷ - комун—÷сти.

Ќеобх—÷дн—÷сть в наших умовах тако—„ системи розум—÷ли —÷ ми, педагоги јдам—÷всько—„ школи, —÷ спробували створити укра—„нську нац—÷ональну п—÷онерську орган—÷зац—÷ю "ƒжуратјЁ (одним з атрибут—÷в у нас був жовто-син—÷й нац—÷онал-п—÷онерський галстук). ќрган—÷зац—÷€ будувалас€ на засадах та традиц—÷€х ”кра—„нського козацтва; за основу —„—„ побудови ми обрали  онцепц—÷ю укра—„нсько—„ козацько—„ педагог—÷ки, €ка була надрукована в "ќсв—÷т—÷тјЁ у 1992 роц—÷. ќрган—÷зац—÷€ почала д—÷€ти...

” 1993 роц—÷ мене (“имоф—‘—‘в ¬. я) було обрано головою јдам—÷всько—„ с—÷льсько—„ ради Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровського району ќдесько—„ област—÷ й нов—÷ обовтјў€зки змусили на дек—÷лька рок—÷в в—÷д—÷йти в—÷д практично—„ педагог—÷ки, хоча за переб—÷гом педагог—÷чно—„ думки в прес—÷ € сл—÷дкував. ѕоступово господарськ—÷ та пол—÷тичн—÷ турботи м—÷iевого масштабу заполонили мене: йшло перманентне д—÷ленн€ колгоспу - л—÷дери зм—÷нювали один одного, п—÷сл€ чергових зв—÷тно-виборчих збор—÷в виходили з колгоспу й виводили з собою однодумц—÷в; йшло паюванн€ —÷ ми намагалис€ не залишити с—÷льську —÷нтел—÷генц—÷ю без земл—÷; п—÷сл€ в—÷йни у ѕридн—÷стровтјў—„ молдавськ—÷ волонтери почали порушувати кордони й грабувати колгоспн—÷ ферми, в тому числ—÷ й наш свинотоварний комплекс.

я звернувс€ до начальника районного в—÷дд—÷лу м—÷л—÷ц—÷—„ „ербадж—÷ ћ.ћ. з проханн€м дозволити створити добров—÷льну народну козацьку дружину дл€ охорони громадського пор€дку на територ—÷—„ громади та боротьби —÷з порушниками кордон—÷в - молдавськими волонтерами. Ќас п—÷дтримав голова районно—„ ради ћайстро ¬.–∆. ƒружину було створено, ек—÷повано одностро—‘м та козацькою збро—‘ю; н—÷чн—÷ чергуванн€ дружинник—÷в оплачувалис€ коштами с—÷льсько—„ ради. ¬елику орган—÷зац—÷йну та матер—÷альну допомогу нам надали м—÷ськ—÷ та районн—÷ козаки √ородецький Ћ.√., —кл€ренко ћ.ѕ., Ѕойчев ¬.¬., ”стименко Ѕ.–∆., ÷аренков ќ.ѕ., отамани крайових козацтв ѕ—÷скун ¬., ѕилипенко ¬., ‘едоренко ¬., —ушинський Ѕ., ѕетько ј., ѕукл—÷ч ¬.

” 1994 роц—÷ орган—÷зац—÷йно було оформлено јдам—÷вський кур—÷нь ”кра—„нського козацтва, отаманом €кого мене було обрано. ” 1996 роц—÷ кур—÷нь ув—÷йшов до складу Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровсько—„ м—÷жрайоново—„ козацько—„ паланки ”кра—„нського козацтва; тод—÷ ж мене було обрано писарем ц—÷—‘—„ паланки...

Ќа сес—÷€х с—÷льсько—„ ради, розгл€даючи питанн€ про стан навчального-виховно—„ роботи в школ—÷, ми звертали увагу депутат—÷в на виховний потенц—÷ал  одексу бутт€ ”кра—„нського козацтва, куди вход€ть  одекс лицарсько—„ чест—÷,  одекс лицарсько—„ духовност—÷ та «апов—÷д—÷ милосерд€.  одекс бутт€ забезпечу—‘ формуванн€ та вихованн€ такого духовного стану молод—÷ - молодих громад€н ”кра—„ни, козак—÷в, €ке в народ—÷ збереглос€ €к розум—÷нн€ козацького духу, того особливого соц—÷ального положенн€ укра—„нського козацтва в сусп—÷льств—÷, €ке слугувало опорою народу —÷ держав—÷ прот€гом в—÷к—÷в. “ому ми вир—÷шили за основу вихованн€ молод—÷ в наш—÷й с—÷льськ—÷й громад—÷ обрати козацьку педагог—÷ку...

Ќа жаль, в—÷дсутн—÷сть розроблено—„ методики роботи з козачатами не дозволили тод—÷ колективу јдам—÷всько—„ школи дос€гти в—÷дсутн—÷х усп—÷х—÷в: орган—÷зац—÷€ тјёƒжуратјЁ працювала б—÷льше €к п—÷онерська орган—÷зац—÷€, н—÷ж €к козацька...

ѕ—÷сл€ зак—÷нченн€ строку повноважень с—÷льського голови в 1998 роц—÷ € повернувс€ до јдам—÷всько—„ школи на посаду директора —÷ почав будувати школу козацько-лицарського вихованн€. Ѕуло розроблено модель та план трансформац—÷—„ загальноосв—÷тньо—„ школи в школу козацько-лицарського вихованн€, концепц—÷€, положенн€ та статут школи цього типу, навчальний план та програми, п—÷дручники та методичн—÷ пос—÷бники. …де робота над створенн€м ѕрограми розвитку козака, методичного пос—÷бника тјё¬иди д—÷€льност—÷ й форми зан€ть з козацько-лицарського вихованн€тјЁ. «а розробку модел—÷ школи такого типу мене було нагороджено у 2001 роц—÷ –∆менним годинником в—÷д ѕрезидента ”кра—„ни; в 2003 роц—÷ € отримав на цю модель авторське св—÷доцтво обласного €рмарку педагог—÷чних —÷дей та технолог—÷й. ћодель самовр€дуванн€ нашо—„ школи була признана одн—÷—‘ю з кращих на ”кра—„ни; а за створенн€ школи козацько-лицарського вихованн€ € отримав званн€ кращого осв—÷т€нина ”кра—„ни 2002 року в ном—÷нац—÷—„ тјёЌароде м—÷й завжди будетјЁ.

” вихованн—÷ нац—÷онально св—÷домих козак—÷в та берегинь педагог—÷чний колектив бачить три ступен—÷:

1. –одинно-дошк—÷льне вихованн€ козачати та лел—÷. 2. –одинно-шк—÷льне вихованн€ джури та дани. 3. √ромадсько-родинне вихованн€ козака та берегин—÷.

“епер у громад—÷ ми ма—‘мо таку систему вихованн€ козака —÷ берегин—÷:



             –∆–∆–∆. √ромадсько-                                    

               родинне                                                                  Ѕерегин€

              вихованн€                                                            озак

                                                                                            козака та берегин—÷


     –∆–∆. –одинно-                                                                             ‘–∆Ћќ—ќ‘–∆я

      шк—÷льне                                  ƒана                                          козацько-

     вихованн€                              ƒжура                                      лицарського                                

  джури та дани                                                                           вихованн€



     –∆. –одинно-                                                

      дошк—÷льне                                    

                                                     вихованн€                                        Ћел€

                                               козачати та лел—÷                                        озача


–одинно-дошк—÷льне вихованн€ козачати та лел—÷ (д—÷ти до 6 рок—÷в) зд—÷йсню—‘мо через роботу з батьками дошк—÷льн€т та введенн€м спец—÷альних курс—÷в до програм дит€чого садка.

–одинно-шк—÷льне вихованн€ джури та дани (д—÷ти 6-13 рок—÷в) ми проводимо у форм—÷ школи козацько-лицарського вихованн€:

ј/ класна робота за рахунок вар—÷ативно—„ частини навчального плану з основних диiипл—÷н козацько-лицарського вихованн€,

Ѕ/ позакласна робота за рахунок годин гуртк—÷в, у форм—÷  озацько—„ республ—÷ки (одна з форм самовр€дуванн€ учн—÷вського колективу) та класних козацьких загон—÷в,

¬/ позашк—÷льна робота у форм—÷ д—÷€льност—÷ дит€чо-юнацько—„ орган—÷зац—÷—„ тјёћолода ——÷чтјЁ ”кра—„нського козацтва.

√ромадсько-родинне вихованн€ козака та берегин—÷ (молодь з 14 рок—÷в) ми зд—÷йсню—‘мо через д—÷€льн—÷сть јдам—÷вського кур—÷н€ ”кра—„нського козацтва та ж—÷ночо—„ громади ”кра—„нського козацтва.

ѕрактика роботи школи козацько-лицарського вихованн€ переконливо св—÷дчить, що поглибленн€ —÷ примноженн€ козацько-лицарських традиц—÷й в сучасних умовах спри€—‘ нарощенню зусиль державотворчого спр€муванн€, п—÷днесенню духовност—÷ €к кожно—„ особистост—÷ зокрема, так —÷ вс—÷—‘—„ громади, сусп—÷льства в ц—÷лому. ¬важа—‘мо, що вчител—÷ покликан—÷ вести широку просв—÷тницьку роботу серед населенн€ з проблем —÷стор—÷—„, культури, мистецтва, в—÷йськово—„ справи, державницько—„ д—÷€льност—÷ козацтва, прагнути по-козацькому, по-лицарському виховувати п—÷дростаюче покол—÷нн€. Ќа це нас ор—÷—‘нтують ”кази ѕрезидента ”кра—„ни, нормативн—÷ документи ћ—÷н—÷стерства осв—÷ти —÷ науки ”кра—„ни.

ќсь що писалос€ в бл—÷ц-—÷нформац—÷—„ тјёƒжура та ƒанатјЁ є1 за кв—÷тень 1998 р. (друкований орган јдам—÷всько—„ школи): тјЁ11 кв—÷тн€ 1998 року о 15 годин—÷ йшов перший весн€ний дощ —÷з громом та блискавкою... ¬ Ѕудинку культури села јдам—÷вка в—÷дбулос€ посв€ченн€ у  озаки, ƒжури та ƒани. ¬исв€чували: паланковий отаман √ородецький Ћеон—÷д, козаки “имоф—‘—‘в ¬алер—÷й, ѕавло Ѕ—÷лоусенко, јндр—÷й Ѕерл—÷зов, –∆гор Ћелюченко, —в€тослав √орлачов... ” ƒжури та ƒани було прийн€то учн—÷в јдам—÷всько—„ школи - Ѕараш Ћ—÷д—÷ю (5 клас), Ѕ—÷лоус –∆вана (6 клас), Ѕасюк ¬—÷ктора, Ѕ—÷лопшицьку “ет€ну, ¬ерховецьку ќлесю,  атющева ¬—÷тал—÷€ (вс—÷ 7 клас)... ¬—÷та—‘мо перших ƒжур та ƒан јдам—÷вського кур—÷н€ ”кра—„нського козацтва! тјЁ “ак почалас€ —÷стор—÷€ јдам—÷всько—„ ——÷ч—÷ - јдам—÷всько—„ школи козацько-лицарського вихованн€тјж


–∆. ѕ≈–≈ƒ”ћќ¬» C“¬ќ–≈ЌЌя јƒјћ–∆¬—№ ќ–« Ў ќЋ»  ќ«ј÷№ ќ-Ћ»÷ј–—№ ќ√ќ ¬»’ќ¬јЌЌя ( ќ«ј÷“¬ќ «јƒЌ–∆—“–ќ¬тјўя. –∆—“ќ–»„Ќј –∆Ќ“≈–Ћёƒ»я)


ƒушу - Ѕогов—÷!

∆итт€ - Ѕатьк—÷вщин—÷!

—ерце - люд€м!

„есть - н—÷кому!

 озацтво орган—÷зувалос€ в критичний дл€ ”кра—„ни час, коли не було державност—÷. ¬оно в—÷дновило  озацьку державу —÷ виховувало нове покол—÷нн€ борц—÷в. «апор—÷зька ——÷ч була м—÷iем куди м—÷г втекти кр—÷пак —÷ там реал—÷зувати себе €к людина.  озацтво - синон—÷м лицарства, —÷ тому воно у вс—÷ часи високо ц—÷нувалос€.  озаки - люди високоморальн—÷, одне слово - це не раби. ¬они - лицар—÷, котр—÷ будували  озацьку державу на нац—÷ональних —÷деалах.

¬—÷дродженн€ цих традиц—÷й сьогодн—÷ —‘ надзвичайно потр—÷бною —÷ важливою справою. ѕостане сучасне укра—„нське лицарство - постане ”кра—„на. ќсобливо ц—÷нними —÷де—„ козаччини —‘ дл€ укра—„нсько—„ арм—÷—„.

¬ програм—÷ д—÷€льност—÷ ”кра—„нського „орноморського козацтва, до складу €кого входить б—÷льш—÷сть вищезазначених козацьких об'—‘днань, —‘ так—÷ слова:

тјё¬раховуючи ун—÷кальн—÷сть козацтва, €к соц—÷ального €вища св—÷тового масштабу, що воно несе в соб—÷ неос€жний нац—÷онально-духовний, морально-виховний —÷ в—÷йськово-патр—÷отичний потенц—÷ал; що ”кра—„нське козацтво —‘ наша укра—„нська форма демократ—÷—„ —÷ державност—÷ —÷ форма в—÷йськового устрою; що структура орган—÷зац—÷—„ ”кра—„нського козацтва легко впису—‘тьс€ в адм—÷н—÷стративний устр—÷й ”кра—„ни —÷ п—÷дкр—÷плю—‘ його; ћ≈“ќё козацького руху —‘ розбудова укра—„нсько—„ держави через духовне об'—‘днанн€ народу, моб—÷л—÷зац—÷€ енерг—÷—„ на економ—÷чне процв—÷танн€ —÷ п—÷дн€тт€ добробуту людей... тјЁ


 ќ«ј÷№ –∆ ќ–√јЌ–∆«ј÷–∆–« «јƒЌ–∆—“–ќ¬тјўя ѕќ„ј“ ” 90-’ –ќ –∆¬ ’’ —“ќЋ–∆““я

Ќародна мудр—÷сть говорить: €кщо хочеш прожити 50 рок—÷в - саджай сад, 100 рок—÷в - будуй будинок, 1000 рок—÷в - виховай сина. “ому народ, що бажа—‘ зберегти себе в —÷стор—÷—„, повинен п—÷клуватис€ про вихованн€ сво—„х син—÷в, п—÷дкр—÷плюючи це вихованн€ матер—÷альною базою: тим же садом, колод€зем, будинком...

ѕочаток 90-х роков ’’ стол—÷тт€: розпад —оюзу, круш—÷нн€ правл€чо—„ —÷деолог—÷чно—÷ машини.

“епер у€в—÷ть соб—÷ наше становище, кер—÷вник—÷в шк—÷л, в т—÷ роки: кадри поб—÷гли з—÷ школи, ф—÷нансуванн€ п—÷шло з м—÷iевих бюджет—÷в, ми намага—‘мось налагодити хоча б €кусь виховну роботу в школ—÷, причому на голому ентуз—÷азм—÷, без нав—÷ть морально—„ п—÷дтримки з боку, бо, мабуть, лише у школ—÷ люди розум—÷ли, що почина—‘мо втрачати ц—÷ле покол—÷нн€.

” школ—÷ в т—÷ роки почали платити за класне кер—÷вництво коп—÷йки, в—÷дм—÷нили педагог—÷чний стаж старшо—„ п—÷онерсько—„ вожато—„ - педагогу, €кий б—÷льше за —÷нших працював з д—÷тьми, оголосили школу поза пол—÷тикою (—÷ поза державою також).

ќпамтјў€тавшись в—÷д шоку (—÷деолог—÷чного; ф—÷нансового - —÷нфл€ц—÷€, зниженн€ реального р—÷вн€ зарплати, затримка з виплатою зарплати на п—÷вроку), педагоги почали шукати альтернативн—÷ форми виховно—„ роботи: альтернативн—÷ комун—÷стичним, бо €кщо держава в—÷дмовилас€ в—÷д комун—÷стично—„ —÷деолог—÷—„, то —÷ державна школа не мала права —„—„ спов—÷дати: в —÷ншому випадку вчитель зобовтјў€заний був покинути державну школу - ми ж хот—÷ли в школ—÷ працювати.

¬ кра—„нах демократ—÷—„ —÷сну—‘ ц—÷л—÷сна система формуванн€ л—÷дер—÷в р—÷зного рангу. ÷€ система не обходитьс€ без дит€чих орган—÷зац—÷й - л—÷дер вироста—‘ тут, подальше в—÷н лише шл—÷фу—‘тьс€. “ака сама система —÷снувала в —–—–: жовтен€та - п—÷онери - комсомольц—÷ - комун—÷сти.

Ќеобх—÷дн—÷сть в наших умовах тако—„ системи розум—÷ли —÷ ми, педагоги јдам—÷всько—„ школи, —÷ спробували реан—÷мувати п—÷онерську орган—÷зац—÷ю - €к символ, був у нас жовто-блакитний нац—÷онал-п—÷онерський галстук, але реан—÷мац—÷€ не вдалас€.

“ут нагр€нула земельна реформа: колгоспник повинен був стати господарем земл—÷ - —÷ в—÷н став ним - —÷ €к тепер може себе на сел—÷ п—÷онерська орган—÷зац—÷€, €ка все-таки асоц—÷ю—‘тьс€ з —÷деолог—÷чною платформою комун—÷ст—÷в, що заперечують приватну "асн—÷сть на землю, а таких, що в—÷дмовились би в—÷д земл—÷ на сел—÷, не ви€вилос€! “ому п—÷онерська орган—÷зац—÷€ тихо вмерла.

÷е усв—÷домило кер—÷вництво - л—÷кв—÷дувало посаду п—÷онерсько—„ вожато—„ —÷ ввело посаду педагога-орган—÷затора.

јле дит€ча орган—÷зац—÷€ в школ—÷ повинна бути - вважа—‘ педагог—÷чний колектив јдам—÷всько—„ школи —÷ тому, розгл€даючи на сес—÷—„ с—÷льсько—„ ради питанн€ про стан навчально-виховно—„ роботи у школ—÷, ми звернули увагу на виховний потенц—÷ал  одексу бутт€ ”кра—„нського козацтва, куди вход€ть  одекс лицарсько—„ чест—÷,  одекс лицарсько—„ духовност—÷ та «апов—÷д—÷ милосерд€. ƒо реч—÷, молод—÷жна орган—÷зац—÷€ ”кра—„нського козацтва - тјё——÷чтјЁ - була в ц—÷ роки —‘диною альтернативою —ѕќ” (п—÷онерам).  одекс бутт€ забезпечу—‘ формуванн€ та вихованн€ такого духовного стану молод—÷ - молодих громад€н ”кра—„ни, козак—÷в, €ке в народ—÷ збереглось €к розум—÷нн€ козацького духу, того особливого соц—÷ального положенн€ укра—„нського козацтва в сусп—÷льств—÷, €ке служило опорою народу —÷ держав—÷ прот€гом в—÷к—÷в - ми за основу вихованн€ молод—÷ в наш—÷й громад—÷ обрали козацьку педагог—÷ку.

якщо впроваджувати в виховний процес школи козацьку педагог—÷ку, необх—÷дно було познайомитись —÷з козацькими орган—÷зац—÷€ми та особами, €к—÷ в ц—÷ орган—÷зац—÷—„ вход€ть...

Ќа початку 90-х рок—÷в у «адн—÷стровтјў—„ д—÷€ли так—÷ козацьк—÷ орган—÷зац—÷—„:

1. «адн—÷строве козацьке земл€цтво. √рупа вищих оф—÷цер—÷в 180-—„  антемир—÷всько—„ див—÷з—÷—„ (м—÷сто дислокац—÷—„ - Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровський) на чол—÷ з —„—„ начальником штабу - полковником “окаревим ј. –ƒ. орган—÷зувала «адн—÷строве козацьке земл€цтво - складову частину ¬сесв—÷тньо—„ сп—÷лки козак—÷в. ƒушею земл€цтва був комендант Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровсько—„ залоги - полковник —л—‘пух—÷н ћ.ќ. ƒо складу орган—÷зац—÷—„ входили полковник  учер ¬.¬., п—÷дполковники Ћомовцев ё.ќ.,  орн—‘в ё.ћ., Ќекрасов ѕ.ћ., ѕрон—÷н —.¬., кап—÷тан јнтонов √.¬. - за посадами - командири полк—÷в, в—÷йськовий прокурор...

Ўтабом земл€цтва було розроблено ц—÷кав—÷ документи - "–∆деолог—÷€ козаччини", "—тратег—÷€ козаччини", €к—÷ слугували фундаментом дл€ розробки статут—÷в та програм д—÷€льност—÷ вс—÷х наступних обтјў—‘днань козак—÷в «адн—÷стровтјў€.

” 1991 роц—÷ ”кра—„на виборола незалежн—÷сть. –∆з незалежн—÷стю прийшло розум—÷нн€ необх—÷дност—÷ позаблокового —÷снуванн€ держави —÷ €к насл—÷док - скороченн€ «бройних —ил: було розформовано 180-ту ордена  утузова та „ервоного прапору  и—„вську див—÷з—÷ю, а д—÷€льн—÷стю «адн—÷стрового козацького земл€цтва зац—÷кавилас€ —лужба Ѕезпеки ”кра—„ни - оф—÷цер—÷в-козак—÷в було зв—÷льнено з арм—÷—„.

«алишившись без пенс—÷й та квартир, колишн—÷ оф—÷цери вимушен—÷ були шукати роботу та помешканн€; багато хто з них ви—„хав за меж—÷ ќдещини.

„астина оф—÷цер—÷в-козак—÷в залишилас€ в—÷рною козацьк—÷й —÷де—„: маленький осередок «адн—÷стрового козацького земл€цтва ще працював у 1996 роц—÷ - до його отамана —л—‘пух—÷на ћ.ќ. зверталас€ рада отаман—÷в козак—÷в ѕетербурга.

2.  н€зем јргут—÷нським-ƒовгоруким було орган—÷зовано кооператив тјё–юриктјЁ при ƒвор€нських зборах п—÷вдн€ ќдещини. —кладовою частиною кооперативу була Ѕуджацька ——÷ч - обтјў—‘днанн€ козак—÷в п—÷вдн€ кра—„ни. —п—÷взасновниками Ѕуджацько—„ ——÷ч—÷ були ”стименко Ѕ.–∆., ƒеордиц€ –∆.ћ., “окар—‘в ј. –ƒ., —кл€ренко ћ.ѕ., Ѕойчев ¬.¬., ƒмитренко ¬.¬.,  учер ¬.¬. . як сказав ’арчук ё.–∆. - один —÷з сп—÷взасновник—÷в Ѕуджацько—„ ——÷ч—÷: тјё–∆з закритт€м «адн—÷стрового козацького земл€цтва - козацька —÷де€ в «адн—÷стровтјў—„ не вмерла - оск—÷льки земл—÷ Ѕуджаку потребують захистутјЁ...

Ўтаб-квартирою Ѕуджацько—„ ——÷ч—÷ був Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровський.

3. Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровське паланкове товариство козак—÷в-пас—÷чник—÷в, €ке очолював Ћеон—÷д √ородецький - в—÷йськовий пенс—÷онер. ѕаланка входила до складу ”кра—„нського „орноморського √ул€йп—÷льського козацтва, але з розколом обласно—„ (крайово—„) орган—÷зац—÷—„ ”„√ѕ  на дв—÷ орган—÷зац—÷—„ - „орноморське √ул€йп—÷льське козацтво та «вича—‘ве козацтво - отримала автоном—÷ю.

–озкол утворивс€ тому, що частина козак—÷в (це була основна маса перших козак—÷в-засновник—÷в ”„√ѕ ) вважала за необх—÷дним неухильно додержуватис€ «вича—‘вого  одексу козацтва.  озаки, €к—÷ прийшли до козацтва п—÷зн—÷ше, вважали за необх—÷дне брати з цього  одексу лише основн—÷ постулати морал—÷, а в практичн—÷й д—÷€льност—÷ зважувати на сьогоденн€.

Ќа в—÷дм—÷ну в—÷д ”„√ѕ  (—÷ других козацьких орган—÷зац—÷й), в паланц—÷ н—÷коли не було розбрату - паланкова старшина завжди спок—÷йно й розважливо вир—÷шувала вс—÷ суперечки м—÷ж козаками —÷ не доводила ц—÷ суперечки до розколу; д—÷йсно, у житт—‘д—÷€льност—÷ громадсько—„ орган—÷зац—÷—„ дуже важлива роль кер—÷вництва та стар—÷йшин - паланц—÷ дуже пощастило, що в кер—÷вництв—÷ та рад—÷ стар—÷йшин були так—÷ особи, €к √ородецький Ћеон—÷д, ћаринеску ћикола, “имоф—‘—‘в ¬алер—÷й - особи, €к—÷ пройшли школу кер—÷вництва громадами, орган—÷зац—÷€ми, установами - голови с—÷льрад, директора шк—÷л, профсп—÷лков—÷ та парт—÷йн—÷ л—÷дери; особи, що мали вже звичку приймати р—÷шенн€ та в—÷дпов—÷дати перед загалом за ц—÷ р—÷шенн€.

Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровська паланка входила до складу ”кра—„нського козацтва (перший √етьман ”  ¬тјў€чеслав „орнов—÷л) - в—÷д „орнов—÷ла група козак—÷в паланки отримала перш—÷ козацьк—÷ нагороди - ’рести з мечами (вони були зроблен—÷ з пластмаси, трималис€ на син—÷й стр—÷чц—÷, кр—÷пилис€ швацькими шпильками); до реч—÷ в ”кра—„н—÷ тод—÷ ще не було сво—„х державних нагород - орден—÷в та медалей. ѕершим в паланц—÷ цей ’рест отримав Ћ. √ородецький.

ƒл€ розвитку козацтва у Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровському (м—÷ст—÷ та району) Ћеон—÷д √ригорович зробив дуже багато. ¬—÷н налагоджував роботу кур—÷н—÷в по селах (цих кур—÷н—÷в - 7), завозив малозабезпеченим верствам населенн€ вуг—÷лл€ за ц—÷нами вдв—÷ч—÷ нижче комерц—÷йних, в—÷дкрив перукарню, €ка обслугову—‘ пенс—÷онер—÷в, —÷нвал—÷д—÷в, орган—÷зував пункт самозабезпеченн€ козак—÷в продуктами харчуванн€, зокрема, там реал—÷зу—‘тьс€ мед значно дешевший та €к—÷сний, н—÷ж на ринку —÷ ще багато реальних справ.

Ћ. √ородецький очолив —÷ приймав безпосередню участь у робот—÷ з забезпеченн€ козак—÷в одностро—‘м: через ћ—÷н—÷стра оборони ”кра—„ни та речову службу штабу ќдеського округу обозна служба паланки придбала оф—÷церськ—÷ мундири кольора морсько—„ хвил—÷ - цей козацький однострой коштував 25 гривень (мундир, кашкет). “акими ж мундирами було забезпечено джур та дан јдам—÷всько—„, ¬иг—÷нсько—„ та —тарокозацько—„ школ всього 11 гривен за комплект (мундир, берет).

Ѕула придбана ритуальна козацька збро€ - нож—÷ тјёколодачитјЁ та шабл—÷, бунчуки, пернач—÷, виготовлен—÷ прапори та корогви. –озроблен—÷ козацьк—÷ ритуали - прийн€тт€ до козацтва, осв€ти збро—„, козацьких св€тинь та —÷н. ѕаланка почала сп—÷впрацювати з православними св€щеннослужител€ми - отець ‘ед—÷р јбрамов (Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровський), отець ѕавел (—тара ÷аричанка) та —÷н. Ѕув св—÷й козацький капелан - отець ћикола.

 озаки брали участь у ¬еликих радах ”кра—„нського козацтва, €к—÷ проходили тод—÷ т—÷льки в  и—‘в—÷.

” той час найактивн—÷шими членами козацько—„ паланки пас—÷чник—÷в були - Ѕерл—÷зов јндр—÷й,  остецький –ƒвсей, ћарин √еорг—÷й, —ердцевич ƒмитро, ѕана—„т ‘ед—÷р, ƒенисов –∆ван, ƒенисов ёр—÷й, √реча як—÷в, —олов—‘нко ¬олодимир, —идоренко ¬олодимир, „умаченко ¬асиль, Ўвачка ѕетро, ¬—÷дман –∆ван, —магл—÷й ѕавло, ’оменко –ƒвген, ¬—÷тр€к ћикола-старий.

«годом до пас—÷чник—÷в при—‘дналис€ козаки ћайстро јнатол—÷й, ¬асиль якименко, –∆гор Ћелеченко, Ѕ—÷лоусенко ѕавло, ¬—÷тр€к ћикола-молодий, ¬—÷тр€к Ѕорис, козаки јдам—÷вського кур—÷н€ - “имоф—‘—‘в ¬алер—÷й, √уцан ¬алер—÷й, –едько јнатол—÷й, «авацький ƒмитро, √амар –∆ван, √речко Ћеон—÷д...

Ќа енерг—÷ю та бажанн€ козак—÷в робити справи милосерд€ звернула увагу "ада - ми почали вза—‘мод—÷€ти: отримали прим—÷щенн€ п—÷д канцел€р—÷ю, перукарню, почали переобладнанн€ колишнього банно-прального комб—÷нату, готували документац—÷ю дл€ в—÷дкритт€ ринку тјё озацький привозтјЁ, буд—÷вл—÷ козацько—„ церкви...


 ќ«ј÷№ –∆ ќ–√јЌ–∆«ј÷–∆–« «јƒЌ–∆—“–ќ¬тјўя —≈–≈ƒ»Ќ» 90-’ –ќ –∆¬ ’’ —“ќЋ–∆““я


тјж«има 1993 року. ”кра—„на готу—‘тьс€ до вибор—÷в депутат—÷в вс—÷х р—÷вн—÷в та ѕрезидента ”кра—„ни.  андидати в депутати ќдесько—„ обласно—„ та ¬ерховно—„ –ад "мотаютьс€" по району - беруть участь у передвиборчому марафон—÷ - провод€ть зустр—÷ч—÷ з виборц€ми, головами с—÷льських рад (за «аконом про вибори с—÷льськ—÷ голови формують територ—÷альн—÷ виборч—÷ ком—÷с—÷—÷). ƒесь у к—÷нц—÷ 1993 року за—„хав до јдам—÷всько—„ с—÷льсько—„ ради ѕетро „ернишук (тод—÷ голова Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровського осередку –”’у та кандидат у депутати ¬ерховно—„ –ади). ћи розмовл€ли з ним про особливост—÷ тогор—÷чних передвиборчих батал—÷й —÷ €кось непом—÷тно перейшли до питанн€ про мою нац—÷ональну приналежн—÷сть. я - липован—÷н-старообр€дець (липовани - нащадки донських козак—÷в-некрас—÷вц—÷в, €к—÷ оселилис€ на ƒуна—„ п—÷сл€ розгрому царськими в—÷йськами повстанн€  —÷ндрата Ѕулав—÷на). ѕетро дав мен—÷ адресу канцел€р—÷—÷ паланкового козацького товариства —÷ вже через к—÷лька дн—÷в € розмовл€в про справи козацьк—÷ з Ћеон—÷дом √ородецьким (паланковим отаманом).

... ” цей час на територ—÷—„ Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровського району д—÷€ли так—÷ козацьк—÷ осередки:

Ѕуджацька ——÷ч. –«—„ очолював кн€зь јргут—÷нський-ƒовгорукий. ” склад—÷ осередка було багато впливових та знаних у район—÷ ос—÷б, але позиц—÷€ кер—÷вництва стосовно других осередк—÷в козацтва у район—÷ (курс на —÷зол€ц—÷ю та ел—÷таризм) не дала ——÷ч—÷ можливост—÷ консол—÷дувати та очолити козацький рух. “а ще й кн€зь багато часу був у розтјў—„здах (справи за кордоном - був особистим секретарем ¬еликого кн€з€ ¬олодимира - нащадка рос—÷йського —÷мператорського престолу; заснуванн€ двор€нського з—÷бранн€ ѕ—÷вдн€ ”кра—„ни та —÷н), а в—÷дсутн—÷сть отамана парал—÷зувала роботу осередка, бо за першим статутом ——÷ч—÷ отаман практично одноос—÷бно керував роботою Ѕуджацького козацтва (печатка та ф—÷нанси осередка були в руках кн€з€). Ѕуджацька ——÷ч була незалежною обласною орган—÷зац—÷—‘ю —÷ не входила до лав ”кра—„нського козацтва - на той час —‘дино—÷ у кра—„н—÷ козацько—„ орган—÷зац—÷—„ всеукра—÷нського масштабу. ” склад—÷ ——÷ч—÷ активно працювали ”стименко Ѕорис –∆ванович - с—÷човий судд€ (кореспондент ќдесько—„ обласно—„ газети тјёќдеськ—÷ в—÷ст—÷тјЁ), —кл€ренко ћихайло ѕетрович - заступник отамана (в—÷йськовий пенс—÷онер, фермер), “окарев јнатол—÷й –ƒвгенович - писар ——÷ч—÷ (колишн—÷й начальник штабу 180 див—÷з—„—„, в—÷йськовий пенс—÷онер), Ѕойчев ¬асиль ¬асильович - обозний ——÷ч—÷ (кер—÷вник кооперативу таксист—÷в, пот—÷м фермер), ƒеордиц€ –∆ван ћатв—÷йович (пенс—÷онер), ƒмитренко ¬асиль,  учер ¬—÷ктор (в—÷йськовий пенс—÷онер). ƒ—÷€ли козацьк—÷ осередки у —арат—÷ (–∆ванов —.–∆., ѕоглупко), “арут—÷но, јрциз—÷, “атарбунарах,  —÷л—÷—„, –«зма—„л—÷, тјёале тамтешн—÷ полковники, кр—÷м саратського —ерг—÷€ –∆ванова, майже н—÷чого не зробили дл€ в—÷дродженн€ козацтватјЁ(ѕише Ѕ. ”стименко у сво—„й б—÷ограф—÷—„). ” травн—÷ 1995 р. було проведено коло з орган—÷зац—÷йних питань, на €кому була затверджена нова редакц—÷€ —татуту ——÷ч—÷, €кий в—÷дтепер обмежував права отамана та розширював права та повноваженн€ с—÷чово—„ старшини; кер—÷вництво ——÷ччю перетворювалось —÷з одноос—÷бного на колег—÷альне. Ќа кол—÷ були присутн—÷ письменники  овальдж—÷, Ќабоков, «адорожний. ” цьому ж роц—÷ до Ѕ—÷лгорода-ƒн—÷стровського при—„здив за листом Ћ. √ородецького √етьман ”кра—„нського козацтва ¬. ћул€ва. –азом —÷з —агайдаком ( и—÷в) та Ћукашевичем (ќдеса) ћул€ва мав зустр—÷ч—÷ з кер—÷вництвом Ѕуджацько—„ ——÷ч—÷ та Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровсько—„ паланки —÷ зробив висновки, що лише кер—÷вництво паланки сто—„ть на державницьких позиц—÷€х, а д—÷€льн—÷сть кер—÷вництва ——÷ч—÷ не в—÷дпов—÷да—‘ нац—÷ональним —÷нтересам ”кра—„ни.Ћ. √ородецький отримав ”н—÷версал √етьмана на право формуванн€ осередк—÷в ”кра—„нського козацтва; кер—÷вництво ——÷ч—÷ такого ”н—÷версала не отримало. ÷ей крок √етьмана в—÷дштовхнув багато оф—÷цер—÷в 180 див—÷з—÷—„ в—÷д лав козацтва. як би там не було, але частина козак—÷в Ѕуджацько—„ ——÷ч—÷ припинила активну д—÷€льн—÷сть до кращих час—÷в (ƒеордиц€ –∆.ћ., ƒмитренко ¬. ¬), частина в—÷д—÷йшла в—÷д козацтва зовс—÷м (зокрема, в звтјў€зку —÷з ви—„здом - “окарев ј. –ƒ.,  учер ¬. ¬), частина вв—÷йшла до складу Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровсько—„ паланки (—кл€ренко ћ.ѕ., ”стименко Ѕ.–∆., Ѕойчев ¬.¬., ¬—÷тр€к ћ.  ). ќф—÷ц—÷йно ——÷ч припинила д—÷€льн—÷сть у 1997 роц—÷...

Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровське м—÷жрайонне паланкове козацьке товариство, €ке виникло на фундамент—÷ районного козацького товариства пас—÷чник—÷в.  ерував (—÷ дотепер керу—‘) роботою паланки Ћеон—÷д √ородецький - виходець з козак—÷в-мазепинц—÷в —таро—„ ÷аричанки. ѕаланка входила на правах асоц—÷йованого члена до ”кра—„нського „орноморського √ул€йп—÷льського козацтва - обласно—„ (крайово—„) козацько—„ орган—÷зац—÷—„, €ка була складовою частиною ”кра—„нського козацтва √етьмана ¬олодимира ћул€ви (другий √етьман; першим був ¬тјў€чеслав „орнов—÷л).

 райовим отаманом у середин—÷ 90-х рок—÷в був ¬алентин ѕ—÷скун. ƒо нього (за звича—‘м) отамани зм—÷нювалис€ кожен р—÷к; ѕ—÷скун ж був першим кер—÷вником козак—÷в, €кий три роки посп—÷ль очолював обласну орган—÷зац—÷ю. якщо до нього отамани займалис€ лише виборами та перевиборами (€ трохи утрирую, бо крайова орган—÷зац—÷€ працювала, й працювала добре), то ѕ—÷скун налагодив роботу штабу, осавульсько—„ (утворили ќдеську ——÷ч - чолов—÷чий - спочатку сезонний, пот—÷м всесезонний таб—÷р, де молодь проходить козацький вишк—÷л) та обозно—„ (зокрема, козаки реал—÷зували - за л—÷ценз—÷—‘ю - €к буд—÷вельний матер—÷ал - п—÷сок з картјў—‘р—÷в) служб; це все завд€ки тому, що отаман мав час працювати, а не лише готуватис€ до вибор—÷в та перевибор—÷в. .

јле прийшов час й ѕ—÷скуна (це ментал—÷тет козацький - де два козака - там три гетьмана) - звича—‘в—÷ козаки скликали першу „орну раду (пот—÷м цю раду скликали багато раз—÷в) - й закинули отаману й п—÷сок, —÷ б—÷йки козак—÷в при розпод—÷лу див—÷дент—÷в в—÷д л—÷ценз—÷йно—„ д—÷€льност—÷, —÷ ще, —÷ ще, —÷ ще... ѕ—÷скун вчинив шл€хетно - скликав раду, оприлюдн—÷в зв—÷т (ф—÷нансовий та пол—÷тичний) д—÷€льност—÷ крайово—„ орган—÷зац—÷—„ - й подав у в—÷дставку...

 райовий отаман генерал-хорунжий ¬алентин ѕ—÷скун часто при—„здив до Ѕ—÷лгорода-ƒн—÷стровського - на робоч—÷ наради старшини, на посв€ти козачч—÷, завжди ц—÷кавивс€ й був у курс—÷ справ козацьких орган—÷зац—÷й «адн—÷стровтјў€. як правило, з ним при—„здив —ерг—÷й √уцолюк.

ѕ—÷сл€ ¬. ѕ—÷скуна козаки обрали отаманом генерала «—” ¬алентина ѕилипенка. ÷€ кандидатура сподобалас€ не вс—÷м козакам й почавс€ в лавах наших розбрат. јле це вже було в к—÷нц—÷ ’’ стол—÷тт€...

3. јдам—÷вський кур—÷нь ”кра—„нського козацтва - автономний осередок козацтва у склад—÷ Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровсько—„ паланки. ¬—÷н виник у јдам—÷вц—÷ €к козацька добров—÷льна народна дружина; вза—‘мод—÷€в у справ—÷ охорони пор€дку на територ—÷—„ с—÷льсько—„ ради з районним в—÷дд—÷лом ћ¬— (начальником райв—÷дд—÷лу працював полковник „ербадж—÷ ћ. ћ), з районною радою (головою ради працював ћайстро ¬. –∆), з 27 бригадою Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровського гарн—÷зону, з прикордонниками —тарокозацько—„ прикордонно—„ залоги...

ѕершими ре—‘стровими козаками јдам—÷вського кур—÷н€ були “имоф—‘—‘в ¬алер—÷й, √уцан ¬алер—÷й, –едько јнатол—÷й, ƒмитро «авацький, √речко Ћеон—÷д,  озаченко ќлександр –∆ванович,  озаченко ќлександр јнтонович, –ибальченко ¬—÷ктор,  ул—÷ков –услан, ƒаниленко –∆ван, ћаринеску ћикола,  ульчицький јнатол—÷й, Ќиколайчук ёр—÷й, Ѕасюк ¬—÷ктор,  озубенко ¬тјў€чеслав, „еботюк ќлександр, Ѕ—÷лоус ¬асиль,  озубенко ‘еодос—÷й, √ончаров ¬—÷ктор, Ћавр—÷ненко ёр—÷й, ƒеревенча ¬тјў€чеслав, ќдорожа –∆гор, Ћазуренко ƒмитро, ћакаренко ‘ед—÷р, ћакаренко —ерг—÷й, –едько —ерг—÷й.

јдам—÷вський кур—÷нь налагодив роботу з в—÷дродженн€ прогресивних козацьких традиц—÷й, пл—÷дно сп—÷впрацював з органами м—÷iевого самовр€дуванн€. ћетою його д—÷€льност—÷ було спри€нн€ м—÷iевим органам "ади в забезпеченн—÷ громадського пор€дку, боротьб—÷ —÷з злочинн—÷стю —÷ правопорушенн€ми.

4. Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровський м—÷ський козацький  —÷ш, €кий в—÷дпочкувавс€ в—÷д Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровсько—„ паланки. ѕершими козаками  ошу були —кл€ренко ћ.ѕ., ¬—÷тр€к ћ. ., ”стименко Ѕ.–∆., „ервтјў€к ќ.ќ., √орлачьов ¬.ѕ., ¬оробйов ¬.ћ., Ѕойчев ¬.¬., ћельниченко √.Ѕ., —киба ћ. –ƒ., Ћелеченко –∆.ј., √ородниченко ѕ.ћ.,  улинський ¬.я., «у—‘в ќ.–∆., Ћ—÷с—÷цин –∆.ћ., ѕавлюк ¬.¬., ќлен—‘в –∆.ѕ.

” ц—÷ ж роки в школах «адн—÷стровтјў€ педагоги звернули увагу на моральний потенц—÷ал козацтва й почали впроваджувати в навчально-виховний процес козацьку педагог—÷ку.

ћикола—„всько-Ќоворос—÷йська школа —аратського району - осередок козацько—„ республ—÷ки тјёћр—÷€тјЁ з в—÷дпов—÷дною атрибутикою, символ—÷кою, ритуалами. Ўефами школи стали козаки Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровського м—÷ського козацького кошу, €к—÷ багато допомагали завучу школи ‘оменчук ¬.ј. та педагогу-орган—÷затору Ќастаченко √.ћ.

ƒолин—÷вська школа Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровського району працювала (й працю—‘) над створенн€м колективу козачат, використовуючи кращ—÷ дос€гненн€ в—÷тчизн€но—„ педагог—÷ки. –∆н—÷ц—÷аторами роботи колективу школи у цьому напр€мку були директор школи “ома “.–∆., завуч ƒолгоше—‘нко ћ.–∆. . педагог-орган—÷затор ћолчанова “.–∆.

¬иг—÷нська школа Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровського району на чол—÷ —÷з директором Ѕ—÷ленко ¬.ё. стала школою джур та дан.

¬ипасн€нська школа N1 Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровського району (директор ƒран—÷шн—÷кова “. ќ) створила невеликий осередок джур (учитель Ќ¬ѕ √авриленко ¬. ќ). .

јдам—÷вська школа козацько-лицарського вихованн€ Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровського району працювала (й працю—‘) в режим—÷ навчального закладу нового типу; педагог—÷чний колектив використову—‘ адекватн—÷ козацьк—÷ методики виховного впливу на козачат, козацьк—÷ звича—„ та ритуали. ¬ школ—÷ працювала (й працю—‘) дит€ча та молод—÷жна орган—÷зац—÷€ тјёћолода ——÷чтјЁ, сп—÷взасновниками €ко—„ —‘ директор школи “имоф—‘—‘в ¬.я., завуч Ћавриненко ѕ.ћ., педагог-орган—÷затор √риценко ¬.Ќ.


 ќ«ј÷№ –∆ ќ–√јЌ–∆«ј÷–∆–« «јƒЌ–∆—“–ќ¬тјўя  –∆Ќ÷я ’’ —“ќЋ–∆““я


 —÷нець ’’ стол—÷тт€ в козацькому рус—÷ характеризу—‘тьс€ €к пер—÷од росту орган—÷зац—÷й р—÷зного направленн€ та чисельного росту член—÷в цих орган—÷зац—÷й. ѕричиною цьому слугувало п—÷двищенн€ загального —÷нтересу до справ козацьких у кра—„н—÷ —÷ зокрема ”кази ѕрезидента ”кра—„ни тјёѕро ƒень ”кра—„нського козацтватјЁ, тјёѕро  оординац—÷йну раду з питань розвитку ”кра—„нського козацтватјЁ.

«б—÷льшенн€ к—÷лькост—÷ член—÷в козацьких орган—÷зац—÷й веде до по€ви погл€д—÷в, в—÷дм—÷нних в—÷д погл€д—÷в кер—÷вництва цих орган—÷зац—÷й. якщо кер—÷вництво толерантне, мудре - в—÷дм—÷ни в погл€дах ведуть до розвитку орган—÷зац—÷—„, покращанн€ —„—„ роботи, зм—÷цненню авторитету в широкому загал—÷. јле €кщо кер—÷вництво орган—÷зац—÷—„ авторитарне, не терпить —÷нших погл€д—÷в на розвиток руху, кр—÷м сво—„х, - суперечки виливаютьс€ у розкол. “ут —‘ й позитивний момент; можна вважати, що це не розкол, а очищенн€: невдоволен—÷ д—÷€льн—÷стю орган—÷зац—÷—„ козаки створюють св—÷й п—÷дрозд—÷л —÷ намагаютьс€ працювати краще...

ѕод—÷бна ситуац—÷€ у к—÷нц—÷ ’’ стол—÷тт€ склалас€ в ”кра—„нському козацтв—÷ на вс—÷х р—÷вн€х - в—÷д всеукра—„нського до м—÷iевого, зокрема в ќдеськ—÷й крайов—÷й та Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровськ—÷й районн—÷й орган—÷зац—÷€х.

ќбравши отаманом генерала ¬алентина ѕилипенка, а писарем полковника гвард—÷—„ ¬алентина ‘едоренка, ”кра—„нське „орноморське √ул€йп—÷льське козацтво вступило в новий етап свого розвитку. «аступником отамана з питань —÷деолог—÷—„ було обрано письменника - академ—÷ка Ѕогдана —ушинського, заступником з орган—÷зац—÷йних питань полковника јнатол—÷€ ѕетька - отамана ќв—÷д—÷опольсько—„ районово—„ козацько—„ орган—÷зац—÷—„. ”„√ѕ  на ¬елик—÷й –ад—÷ ”кра—„нського козацтва п—÷дтримало кандидатуру генерала –∆вана Ѕ—÷ласа, €кий (п—÷сл€ √етьмана ¬олодимира ћул€ви, що т€жко захвор—÷в - —÷нсульт) став трет—÷м √етьманом.

Ќезгода серед кер—÷вник—÷в ќдесько—„ крайово—„ орган—÷зац—÷—„ щодо подальшого шл€ху —„—„ розвитку призв—÷в до сер—÷—„ розкол—÷в.

—початку крайова орган—÷зац—÷€ зм—÷нила назву - стала „орноморським козацтвом. ѕри цьому ставс€ розкол: б—÷льша частина козак—÷в на чол—÷ з јнатол—÷—‘м ѕетько, ¬алентином ‘едоренко, Ѕогданом —ушинським орган—÷зувало окреме козацьке обтјў—‘днанн€, €ке згодом розкололос€ на „орноморське козацьке в—÷йсько јнатол—÷€ ѕетька (входить до складу ”кра—„нського козацтва та п—÷дтриму—‘ √етьмана –∆. Ѕ—÷ласа) та –е—‘строве козацтво Ѕогдана —ушинського, €ке не п—÷дтриму—‘ √етьмана ”  –∆. Ѕ—÷ласа, а входить у ¬сесв—÷тню Ћ—÷гу Ћицар—÷в. ƒо реч—÷, Ѕ. —ушинський —‘ пр—÷ором ћальт—÷йського ќрдена лицар—÷в, нагороджений ѕапою –∆оанном ѕавлом II медаллю св. јмврос—÷€. ƒал—÷ „орноморське козацьке в—÷йсько розкололось на „¬  („орноморське козацьке в—÷йсько - отаман ј. ѕетько) та „ « („орноморське козацьке зтјў—‘днанн€ - отаман ѕукл—÷ч - президент охоронного бюро тјё√рифтјЁ). –озб—÷жност—÷ добре висв—÷тлен—÷ у статутах цих орган—÷зац—÷й.

¬—÷д „орноморського козацтва ¬. ѕилипенка в—÷д—÷йшов полк —÷м. ——÷рка отамана ¬алентина  ривобока, пот—÷м тјёќдеська ——÷чтјЁ –∆вана  овал€. ƒал—÷ ¬. ѕилипенко склав повноваженн€ й отаманом „орноморського козацтва обрали √енад—÷€ «агайчука.

¬ к—÷нц—÷ ’’ стол—÷тт€ в ќдеському кра—„ працювали 9 незалежних козацьких орган—÷зац—÷й, €к—÷ мали статус обласних:

«вича—‘ве козацтво отамана Ћеон—÷да Ѕезклубого.

„орноморське козацьке в—÷йсько отамана јнатол—÷€ ѕетька (входить до складу ”кра—„нського козацтва).

„орноморське козацьке зтјў—‘днанн€ отамана ¬алентина ѕукл—÷ча (входить до складу ”кра—„нського козацтва).

ѕолк —÷м. ——÷рка отамана ¬алентина  ривобока.

тјёќдеська ——÷чтјЁ отамана –∆вана  овал€.

„орноморське козацтво отамана √енад—÷€ «агайчука.

Ѕуджацька ——÷ч отамана ћихайла —кл€ренка.

–е—‘строве козацтво отамана Ѕогдана —ушинського.

 озацька асоц—÷ац—÷€ пас—÷чник—÷в ќдещини наказного отамана Ћеон—÷да √ородецького.

ѕроцес розколу не об—÷йшов й козацтво Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровського району —÷ в ц—÷лому «адн—÷стровтјў€.

¬—÷д Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровського м—÷ського козацького  ошу в—÷дпочкувавс€ 1-й Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровський м—÷ський ќкружний полк —÷м. ѕ. ќрлика, сп—÷взасновниками €кого —‘ ¬рублевський ћ.¬., –ƒрем—‘—‘в ¬.–∆., ƒейна ћ. ., ќлен—÷в –∆.ѕ., ÷аренков ќ.ѕ., ’оменко –ƒ.¬. ѕершим отаманом полку був ÷аренко ќ.ѕ., пот—÷м козаки отаманом обрали ¬рублевського ћ.¬. ѕолк п—÷дпор€дкований „орноморському козацькому в—÷йську јнатол—÷€ ѕетька й п—÷дтриму—‘ √етьмана –∆. Ѕ—÷ласа.

¬—÷д полку в—÷д—÷йшов Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровський ќкремий кур—÷нь —÷м.—. Ѕ—÷лого, сп—÷взасновниками €кого —‘ отаман √ородниченко ѕ.ћ., —окорев ё.ќ., —окорев ќ.ќ., „удак ¬.—., ѕавленко ќ.ƒ., служитель ”ѕ÷  ѕ отець ћикола √ригоращенко.  ур—÷нь п—÷дтриму—‘ √етьмана –∆. Ѕ—÷ласа. Ўтаб-квартира куреню знаходитьс€ на вулиц—÷ ѕлавнев—÷й; над ворот€ми майорить державний прапор.

—аратська районна козацька орган—÷зац—÷€ розкололас€ на полк отамана —. –∆ванова та полк отамана ѕоглупко.

¬ к—÷нц—÷ ’’ стол—÷тт€ в Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровському район—÷ —÷ м—÷ст—÷ працювали так—÷ козацьк—÷ орган—÷зац—÷—„:

1.  озацьке паланкове товариство. ќтаман Ћеон—÷д √ородецький.

2. Ѕуджацька ——÷ч. ќтаман ћихайло —кл€ренко. ƒо складу Ѕуджацько—„ ——÷ч—÷ входить  озацький  —÷ш отамана ћихайла —кл€ренка.

3. ѕолк —÷м. ѕ. ќрлика. ќтаман ћикола ¬рублевський.

4. ќкремий кур—÷нь —÷м. —. Ѕ—÷лого. ќтаман ѕетро √ородниченко.

ѕродовжували працювати в напр€мку козацько-лицарського вихованн€ школ€р—÷в ћикола—„вко-Ќоворос—÷йська (‘оменчук ¬.ј., Ќастаченко ¬. ћ), ƒолин—÷вська (“ома “.–∆., ƒолгоше—‘нко ћ.–∆., ћолчанова “. –∆), јдам—÷вська (“имоф—‘—‘в ¬.я., Ћавриненко ѕ.ћ., √риценко ¬. Ќ) школи. Ќа жаль, в ц—÷ роки звернули роботу ¬иг—÷нська (п—÷шов на пенс—÷ю Ѕ—÷ленко ¬. ё), ¬ипасн€нська N1 (ви—„хав на навчанн€ до в—÷йськово—„ академ—÷—„ √авриленко ¬. ќ) школи...

як писав у сво—„х нотатках Ћ. √ородецький: тјё „и може щось обтјў—‘днати козацьких л—÷дер—÷в?

ќбтјў—‘днати може т—÷льки √етьман ”кра—„ни - глава держави - признаний авторитет. ’то? —ьогодн—÷ це ваканс—÷€. ƒ—÷ждемось президентських вибор—÷в, €кщо буде виб—÷р.

як—÷ перспективи розвитку в—÷дродженого козацтва? ѕерспективи в—÷дкриваютьс€ на шл€ху. ¬ажливо йти цим шл€хом —÷ не збиватис€ ради хвилинних виг—÷д.

…ти кр—÷зь терни —÷ без сумн—÷в—÷в служити люд€м в —÷мтјў€ ƒобра —÷ √оспода, —÷мтјў€ €кому ’ристос. ÷е найт€жчий шл€х, але —÷ншо—„ дороги до ѕравди в козак—÷в бути не може.

 озак може бути задоволений, коли народ буде задоволений сво—„м становищем. „и буде це результатом д—÷€льност—÷ козацтва, чи результатом —÷ншого ѕромислу - це не важливо. ¬ажливо, щоб козаки не були сторонн—÷ми св—÷дками под—÷й.

ўоб не соромно було п—÷дписатис€ п—÷д гаслом: "—лава Ѕогу, що ми козаки! ", - треба виборювати сво—„ вольност—÷, разом навалюючись на перепони —÷ т—÷ перепони ламати, а не обходити. "...


 ќ«ј÷№ –∆ ќ–√јЌ–∆«ј÷–∆–« «јƒЌ–∆—“–ќ¬тјўя ѕќ„ј“ ” ’’I —“ќЋ–∆““–∆


ѕочаток ’’–∆ стол—÷тт€ в ќдеськ—÷й област—÷ та, зокрема, Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровському район—÷ дл€ козак—÷в ознаменувавс€ €к—÷сним ростом к—÷лькост—÷ член—÷в та загальною зац—÷кавлен—÷стю "ади у сп—÷вроб—÷тництв—÷. ÷е, зокрема, було повтјў€зано —÷з ”казами ѕрезидента ”кра—„ни про створенн€  оординац—÷йно—„ ради з питань розвитку козацтва (так—÷ ради були створен—÷ в ќдес—÷ - обласна та в Ѕ—÷лгород—÷-ƒн—÷стровському - районна —÷ м—÷ська) та прийн€тт€м Ќац—÷онально—„ програми розвитку козацтва в ”кра—„н—÷.

” ц—÷ роки в «адн—÷стровтјў—„ працювали так—÷ козацьк—÷ орган—÷зац—÷—„:

1. Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровська паланка ”кра—„нського козацтва - отаман Ћ. √ородецький, писар ¬. “имоф—‘—‘в.

2. јдам—÷вський кур—÷нь ”кра—„нського козацтва (автономно у склад—÷ Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровсько—„ паланки) - отаман ћ. ћаринеску, писар ¬.  озубенко.

3. Ѕуджацька ——÷ч ”кра—„нського козацтва - отаман ћ. —кл€ренко, писар ¬. ¬оробьов.

4. Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровський  —÷ш ”кра—„нського козацтва (автономно у склад—÷ Ѕуджацько—„ ——÷ч—÷) - отаман ћ. —кл€ренко, писар ¬. ¬оробьов.

5.1-й Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровський ќкружний полк —÷м.ѕ. ќрлика „орноморського козацького в—÷йська ”кра—„нського козацтва - отаман ћ. ¬рублевський, писар ¬. ¬оробьов.

6. Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровський ќкремий кур—÷нь —÷м.—. Ѕ—÷лого „орноморського козацького в—÷йська ”кра—„нського козацтва - отаман ѕ. √ородниченко, писар ё. —окор—‘в.

7. Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровський кур—÷нь ¬—÷йська «апорозького - отаман ћ. ¬озний.

8. ∆—÷ноча громада „орноморського козацького в—÷йська ”кра—„нського козацтва - кер—÷вник Ћ. √орлачьова.

9. Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровський кур—÷нь „орноморського козацького зтјў—‘днанн€ ”кра—„нського козацтва, отаман –∆. Ѕ—÷лоус.

јктивно працювали козаки ћ. —кл€ренко, ¬. ¬оробьов, –∆. ќлен—‘в, —. √орлачов, ћ. ¬рублевський, ¬. –ƒрем—‘—‘в, ¬. Ѕойчев, Ѕ. ”стименко, Ћ. √ородецький, ¬. “имоф—‘—‘в, ћ. ћаринеску, ћ. ƒейна, ѕ. √ородниченко, ¬. —маковський,

÷—÷каве спостереженн€: нов—÷ козацьк—÷ орган—÷зац—÷—„ завжди утворювалис€ —÷з по€вою нових л—÷дер—÷в - й надал—÷ € прогнозую р—÷ст цих орган—÷зац—÷й —÷з приходом у козацтво ос—÷б - нос—÷—„в нових —÷дей.

Ќовим у козацтв—÷ (—÷ характерним дл€ цього пер—÷оду) було сп—÷вроб—÷тництво козак—÷в ус—÷х осередк—÷в (тјёчас збирати кам—÷нн€тјЁ), особливо коли необх—÷дно було проводити масштабн—÷ заходи - участь у ƒн—÷ м—÷ста Ѕ—÷лгорода-ƒн—÷стровського, у в—÷дкритт—÷ памтјў€тник—÷в “. Ўевченку (Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровський), отаману √оловатому, Ѕогдану ’мельницькому (ќдеса), орган—÷зац—÷€ екскурс—÷й дл€ школ€р—÷в на корабл—÷ „орноморського флоту, районне св€то на баз—÷ јдам—÷всько—„ школи, районне —в€то козацько—„ п—÷сн—÷, посв€та у козачата учн—÷в ƒолин—÷всько—„ школи, у козаки всесв—÷тньо в—÷домого фольклорного ансамблю тјё¬еселкатјЁ (кер—÷вник –∆. Ќ—÷к—÷руй), хлопчачого ансамблю тјё√ронотјЁ (кер—÷вник Ѕ. Ќ—÷к—÷руй), л—÷це—„ст—÷в “узл—÷вського Ќ¬ , зустр—÷ч —÷з кандидатом у ѕрезиденти ”кра—„ни ¬. ёщенком та —÷н...

” ц—÷ роки продовжували активно працювати в напр€мку козацько-лицарського вихованн€ јдам—÷вська (директор “имоф—‘—‘в ¬.я., завуч Ћавриненко ѕ.ћ., педагог-орган—÷затор √риценко ¬. Ќ) та ƒолин—÷вська (директор “ома “.–∆., завуч ƒолгоше—‘нко ћ.–∆., педагог-орган—÷затор ћолчанова “. –∆) школи. ѕочали в—÷дроджувати шк—÷льн—÷ козацьк—÷ орган—÷зац—÷—„ ¬ипасн€нська є1 школа (учитель ƒѕё √ладченко ё. ќ), “урлацька школа (директор “одорова “.ѕ.), Ѕ—÷ленк—÷вська школа (педагог-орган—÷затор —итн—÷к ¬. ј), “узл—÷вський Ќ¬  “атарбунарського району (директор ѕокровщук ƒ. ћ). «вернула активну роботу ћикола—„всько-Ќоворос—÷йська школа (—÷з виходом на пенс—÷ю ‘оменчук ¬. ј).

ѕочав друкуватис€ невеликим накладом (тиражем) рег—÷ональний козацький щом—÷с€чник тјё–—÷ч про Ѕуджацьку ——÷чтјЁ (тут друкуютьс€ статт—÷ теоретик—÷в козацького руху - ”стименка Ѕ.–∆., √ородецького Ћ.√., “имоф—‘—‘ва ¬.я., —кл€ренка ћ.ѕ., новини козацько—„ д—÷€льност—÷, художн—÷ б—÷ограф—÷—„ л—÷дер—÷в козацького руху Ѕуджаку та —÷н).

Ѕуло прийн€то рег—÷ональну програму в—÷дродженн€ та розвитку ”кра—„нського козацтва на ќдещин—÷ на 2002-2005 роки у –∆–∆–∆ розд—÷л—÷ €ко—„ сказано: тјЁ... орган—÷зувати сем—÷нари з проблем козацького вихованн€ школ€р—÷в на баз—÷ јдам—÷всько—„ загальноосв—÷тньо—„ школитјЁ. ћетою територ—÷ально—„ програми в—÷дродженн€ та розвитку ”кра—„нського козацтва в Ѕессараб—÷—„ —‘ - подальший розвиток козацтва €к громадсько—„ сили, здатно—„ зробити певний внесок у консол—÷дац—÷ю сусп—÷льства.

«г—÷дно програми, козацтво Ѕуджаку зосередило зусилл€ на:

—÷сторико-просв—÷тницьк—÷й та досл—÷дницьк—÷й д—÷€льност—÷;

в—÷йськово-патр—÷отичному вихованн—÷, —÷з впровадженн€м козацьких традиц—÷й у навчальн—÷ заклади та в лави арм—÷—„;

спортивному розвитку;

розвитку фермерських господарств та п—÷дпри—‘мницько—„ —÷ рем—÷сничо—„ д—÷€льност—÷;

сп—÷впрац€ з органами правопор€дку та адм—÷н—÷страц—÷€ми —÷ органами самоуправл—÷нн€;

обстоюванн€ засад рел—÷г—÷йного вихованн€.

«авданн€ отамансько—„ верх—÷вки козацтва Ѕуджаку - не вт€гувати козак—÷в в згубну

конфронтац—÷ю та рел—÷г—÷йн—÷, мовно-нац—÷ональн—÷, пол—÷тико-економ—÷чн—÷ —÷нтриги (бо на сучасному етап—÷ козацтво €к —‘дина пол—÷тична сила не сформувалась!) —÷ щоб утримувати козацтво в—÷д ц—÷х —÷нтриг - б—÷льше займатис€ вихованн€м та просв—÷тницькою д—÷€льн—÷стю, розвивати культурн—÷ осередки - козацьк—÷ хори, ансамбл—÷, театри; п—÷клуватись про козацьк—÷ л—÷це—„ —÷ табори в—÷дпочинку та спортивного загартуванн€.

ћи не повинн—÷ насаджувати знев—÷ру. Ќе можна в так—÷й ситуац—÷—„ будувати цив—÷л—÷зовану державу, формувати повноц—÷нну, самодостатню нац—÷ю; козаки повинн—÷ не дозвол€ти морально —÷ духовно перетворювати укра—„нську нац—÷ю на нац—÷ю, в €к—÷й панують, —÷ бутт€ €ко—„ визначають, пан—÷кери, провокатори —÷ духовн—÷ дезертири.

як сказав Ѕ. —ушинський: тјёћи живемо в мирн—÷й —‘вропейськ—÷й держав—÷. Ќайб—÷льша мужн—÷сть пол€га—‘ в тому, щоб кожен з нас, укра—„нц—÷в, на сво—‘му робочому —÷ житейському м—÷i—÷, щоденно - борозна до борозни, цеглина до цеглини, слово до слова - п—÷дтверджував козацьку в—÷рн—÷сть в —÷мтјў€ ”кра—„ни, козацьку мужн—÷сть задл€ захисту ”кра—„ни, козацьку працьовит—÷сть —÷ пор€дн—÷сть задл€ процв—÷танн€ ”кра—„ни.

ќце вона —÷ —‘ - житейська, б—÷бл—÷йна, а отже й козацька мудр—÷сть нашо—„ Ќац—÷онально—„ —÷де—„. Ѕо: велич козацько—„ ”кра—„нсько—„ Ќац—÷онально—„ —÷де—„ - у велич—÷ козацького духу! тјЁ


–∆–∆.  ќ«ј÷№ ј ѕ≈ƒј√ќ√–∆ ј … —”„ј—Ќј ќ—¬–∆“ј (ѕ≈ƒј√ќ√–∆„Ќ–∆ –ќ«ƒ”ћ»)


тјё озацтво стало найдосконал—÷шою формою ви€ву генетично закодованих зд—÷бностей —÷ можливостей нашого народу. –еал—÷зац—÷€ ж науково об“—рунтованих —÷ випробуваних —÷стор—÷—‘ю козацько-лицарських виховних традиц—÷й - один —÷з найефективн—÷ших укра—„нознавчих п—÷дход—÷в у навчально-виховн—÷й робот—÷. тјЁ

Ѕ. —ушинський.


¬ жодн—÷й кра—„н—÷ св—÷ту нема—‘ вихованн€ тјёвзагал—÷тјЁ. ¬оно завжди ма—‘ конкретно-—÷сторичну нац—÷онально-державну форму вираженн€ —÷ спр€моване на формуванн€ громад€нина конкретно—„ держави, €ка не може бути безнац—÷ональною.

¬ ”кра—„н—÷, €к —÷ в —÷нших кра—„нах св—÷ту, —÷сторично склалас€ сво€ система вихованн€, €ка максимально врахову—‘ нац—÷ональн—÷ риси —÷ самобутн—÷сть укра—„нського народу. ÷е - укра—„нська козацька педагог—÷ка.

¬—÷домо, що укра—„нський козацький визвольний рух - одна з най€скрав—÷ших стор—÷нок боротьби нашого народу за пол—÷тичну —÷ державну незалежн—÷сть. Ѕагатогранною була д—÷€льн—÷сть козак—÷в - €к звит€жних во—„н—÷в, в—÷льнолюбивих громад€н, пол—÷тичних —÷ державних д—÷€ч—÷в, ум—÷лих господар—÷в земл—÷, досв—÷дчених хл—÷бороб—÷в, творц—÷в мистецтва, мудрих виховател—÷в д—÷тей.  озацтво у б—÷льшост—÷ сво—„й було аристократ—÷—‘ю нац—÷онального духу, високо—÷дейною —÷ високоморальною ел—÷тою сво—„ нац—÷—„.

Ќарод - нац—÷€ - це самов—÷дтворювана система. ¬она може втратити певн—÷ функц—÷—„ (державницьк—÷), але допоки жива - спроможна с€гати ще вищих р—÷вн—÷в свого розвитку. ѕотр—÷бн—÷ лише внутр—÷шн€ вол€ —÷ сила.

¬т—÷ленн€м вол—÷ —÷ сили, феноменом в—÷дродженн€ св—÷домо —÷ посл—÷довно стало козацтво. —лаветний Ѕайда ¬ишневецький не т—÷льки поборю—‘ в—÷йськову потугу татар —÷ турк—÷в, а й гордо в—÷дкида—‘ компром—÷с (нав—÷ть в —÷мтјў€ житт€) з поневолювачами народу (в—÷ра тво€, кида—‘ в—÷н у в—÷ч—÷ султанов—÷, погана, - тож вол—÷ю умерти, але не бути в сп—÷лц—÷ з тобою). ¬ —÷мтјў€ розкв—÷ту народу ѕ.  онашевич-—агайдачний з ус—÷м сво—„м кошем вступа—‘ до  и—„вського осв—÷тнього братства. Ѕ. ’мельницький спри€—‘ розвитку  и—‘во-ћогил€нсько—„ академ—÷—„, багато полковник—÷в здобува—‘ осв—÷ту в заруб—÷жних ун—÷верситетах. √етьман –∆. ћазепа буду—‘ осв—÷тн—÷ заклади та храми, ѕ. ќрлик творить найдемократичн—÷шу та найгуман—÷стичн—÷шу в –ƒвроп—÷  онституц—÷ю, а  ирило –озумовський доклада—‘ максимальних зусиль дл€ створенн€ в Ѕатурин—÷ ун—÷верситету й 52 роки очолю—‘ рос—÷йську академ—÷ю наук —÷ здобува—‘ все —‘вропейське визнанн€...

”с€ козацька ”кра—„на була под—÷лена на тјёполкитјЁ, —÷ в ус—÷х полках та у волод—÷нн€х ——÷ч—÷ функц—÷онували р—÷зного роду школи. “—÷ школи давали св—÷тську, рел—÷г—÷йну —÷ в—÷йськову осв—÷ту, а головне - готували до житт€: €к приватного, так —÷ державного. ”кра—„на вс€ була вс—÷€на навчально-виховними закладами —÷ законом—÷рно була визнана –ƒвропою €к найосв—÷чен—÷ша кра—„на-нац—÷€...

–∆стор—÷€ вчить: поки козацтво було могутньою сусп—÷льною культуротворчою, морально-духовною, нац—÷онально-патр—÷отичною потугою, доти ”кра—„на збер—÷гала свою незалежн—÷сть чи автономн—÷сть.

«агальнов—÷домо: козацтво - надзвичайно високого, ел—÷тного р—÷вн€ в—÷йськова орган—÷зац—÷€, але самою —÷стор—÷—‘ю —„й судилос€ в—÷д—÷грати роль вир—÷шально—„ сили у в—÷дродженн—÷ нац—÷—„-держави, захист—÷ демократ—÷—„ —÷ свободи, гуман—÷зму, найвищого р—÷вн€ - конституц—÷йно—„, правово—„ культури.

ƒика —÷ темна, свав—÷льна, гульт€йська сила, €к атестували козацтво недруги ”кра—„ни, ц—÷—‘—„ м—÷с—÷—„ виконати не могла.

Ќагадаймо св—÷дченн€ ƒ. яворницького: на ——÷ч приймали лише тих, хто визнав православну в—÷ру, сп—÷лкувавс€ укра—„нською мовою, брав прис€гу захищати до останнього подиху людину, родину, в—÷йськове товариство й ”кра—„ну та за них бути готовим в—÷ддати й житт€. –∆ноземц—÷ в—÷дзначали: козацтво породило найвидатн—÷ший феномен лицарства, патр—÷отизму, чест—÷ - духовне побратимство, —„м не вдалос€ заф—÷ксувати жодного випадку зради цього типу родства!

–∆ ц—÷лком зрозум—÷ло, що такий тип людей не м—÷г зтјўвитис€ сам собою, з н—÷чого.

¬ир—÷шальну роль у кристал—÷зац—÷—„ укра—„нського характеру в—÷д—÷грала козацька осв—÷та - педагог—÷ка самоп—÷знанн€ та самореал—÷зац—÷—„, особово—„ й нац—÷онально-рел—÷г—÷йно—„ самосв—÷домост—÷, ф—÷лософ—÷—„ жити по-людськи: чесно —÷ сов—÷сно, патр—÷отично й профес—÷онально, на засадах демократ—÷—„ —÷ свободи, красиво —÷ просто.

 озацька педагог—÷ка - це частина укра—„нсько—„ народно—„ педагог—÷ки, €ка формувала у п—÷дростаючих покол—÷нь син—÷вську любов до р—÷дно—„ земл—÷, готовн—÷сть —„—„ захищати в—÷д чужоземних загарбник—÷в, високу нац—÷ональну св—÷дом—÷сть —÷ самосв—÷дом—÷сть, глибоку духовн—÷сть.

√оловна мета козацько—„ педагог—÷ки - виховати в—÷льнолюбиву —÷ незалежну особист—÷сть, козака-лицар€, мужнього громад€нина. ѕров—÷дн—÷ завданн€ - виховувати в п—÷дростаючих покол—÷нь нац—÷ональну св—÷дом—÷сть —÷ самосв—÷дом—÷сть, укра—„нський характер —÷ св—÷тогл€д, формувати нац—÷ональну —÷ загальнолюдську духовн—÷сть, готувати ф—÷зично загартованих —÷ мужн—÷х во—„н—÷в-захисник—÷в р—÷дного народу, виховувати громад€н, €к—÷ розвивали б культуру, економ—÷ку та —÷нш—÷ сфери житт—‘д—÷€льност—÷ народу.

«аконом—÷рно, що народ в —÷сторичних п—÷сн€х —÷ думах п—÷дн—÷с козацтво на висоту —÷деалу. √. —коворода не т—÷льки розвинув ф—÷лософсько-етичний принцип самоп—÷знанн€, само творенн€, самореал—÷зац—÷—„, а й уславив €к образ-вз—÷рець тјёотц€ вольност—÷ ЅогданатјЁ;

–∆.  отл€ревський €к найвищий —÷деал п—÷дн—÷с не лише Ќиза та ≈вр—÷ала (захисник—÷в ¬—÷тчизни), а й Ќаталку та —„—„ мат—÷р, побратимство ћиколи та ѕетра.

“. Ўевченко, написавши не т—÷льки тјё обзар€тјЁ, а й тјёЅуквар€тјЁ, еталонами людини осп—÷вав нос—÷—„в козацько—„ ф—÷лософ—÷—„, етики —÷ морал—÷, г—÷дност—÷ й чест—÷, пол—÷тично—„ активност—÷ та державницько—„ мудрост—÷. ƒо реч—÷, ¬еликий  обзар був кур—÷нним отаманом ѕетербургського козацького  ошу.

“ож природно, що форми козацько—„ етнопедагог—÷ки жили в творах ѕ.  ул—÷ша —÷ ћ.  остомарова, ѕ. ћирного, –∆. ‘ранка —÷ Ћ. ”кра—„нки,  арпенка- арого, у прац€х видатних педагог—÷в √. ¬ащенка —÷ ян—÷ва, Ўлемкевича, —ухомлинського —÷ —тельмаховича, а нин—÷ поверта—‘тьс€ до системи сучасно—„ осв—÷ти €к незнищений ƒух нац—÷—„.

—истема вихованн€ у козак—÷в мала р—÷зноб—÷чний характер.  озаки надавали важливого значенн€ €к психоф—÷зичному вихованню, так —÷ моральному, рел—÷г—÷йному, естетичному, що спри€ло гармон—÷йному розвитку кожно—„ особистост—÷. ¬исококультурна ел—÷та нац—÷—„, враховуючи здобутки народно—„ педагог—÷ки, по ф—÷лософськи п—÷дходила до —„х застосуванн€, створювала "асн—÷ звича—‘в—÷ правила, €ких дотримувалис€ ус—÷ козаки.

Ќародна педагог—÷ка високо п—÷дносить г—÷дн—÷сть дитини. ѕовага до дитини ставала основною передумовою у сп—÷лкуванн—÷ дорослих —÷з вихованц€ми, що, безперечно, позначалось не лише на стосунках, а й способ—÷ житт€, моральному становленню молод—÷.

«а народними переконанн€ми, почутт€ "асно—„ г—÷дност—÷ людина ма—‘ пронести до останн—÷х дн—÷в свого житт€, це сво—‘р—÷дний показник моральност—÷ та чесност—÷ з оточуючими та з самим собою.

ќдним —÷з найперших чинник—÷в впливу на особист—÷сть укра—„нська етнопедагог—÷ка назива—‘ середовище - стосунки в с—÷мтјў—„, режим дн€, побут, звича—„, традиц—÷—„, житлов—÷ умови тощо. ѕро позитивну роль родини можна говорити тод—÷, коли в н—÷й пану—‘ здоровий дух —‘дност—÷ м—÷ж ус—÷ма —„—„ членами, незалежно в—÷д —„хнього в—÷ку, житт—‘вого досв—÷ду. ¬—÷дчуваючи п—÷дтримку —÷ турботу дорослих, д—÷ти п—÷дсв—÷домо скеровують сво—„ д—÷—„ та вчинки на те, щоб виправдати дов—÷ртјў€ та спод—÷ванн€ батьк—÷в, дорослих. ѕочутт€ обовтјў€зку перед старшими орган—÷зову—‘ д—÷тей, —÷ повага - обоп—÷льна.

–∆де€ дом—÷нуючо—„ рол—÷ родини у формуванн—÷ особистост—÷ знайшла сво—‘ вираженн€ та п—÷дтримку —÷ на —÷нших р—÷вн€х вихованн€ (братськ—÷, рел—÷г—÷йн—÷ школи тощо), у тому числ—÷ й на «апорозьк—÷й ——÷ч—÷, де за основу вихованн€ вз€ли народн—÷ принципи родинного впливу. ƒумка про залежн—÷сть вдач—÷ людини в—÷д оточенн€, стосунк—÷в, умов, способу житт€ трансформувалас€ у козак—÷в в конкретну вимогу - п—÷дготувати м—÷цного й витривалого во—„на, захисника р—÷дно—„ земл—÷. ¬ихованн€ тако—„ особистост—÷ становило сусп—÷льно-пол—÷тичну необх—÷дн—÷сть, викликану обставинами житт€ —÷ спр€мовану в майбутн—‘. ÷е одна з передумов суверенност—÷ кра—„ни, та врешт—÷-решт, такий зм—÷ст навчанн€ ц—÷лком в—÷дпов—÷дав в—÷льнолюбив—÷й вдач—÷ козака.

ƒжурам у сво—„ юнацьк—÷ роки доводилос€ зазнавати багато пригод та небезпек. јле все це було —„м на користь, бо, подоросл—÷шав, вони ставали найзавз€т—÷шими козаками.

Ќа ——÷ч приходили вс—÷, хто прагнув обер—÷гати ”кра—„ну в—÷д ворога, здобути волю, стати сильним —÷ мужн—÷м.  озацьке середовище було дл€ джур школою житт€, в—÷дважност—÷ та гарту. ѕосл—÷довн—÷сть та системн—÷сть виховного процесу дос€галис€ завд€ки батьк—÷вському п—÷клуванню досв—÷дчених козак—÷в, товариськ—÷й п—÷дтримки молодих лицар—÷в, пост—÷йному контролю —÷ нагл€ду. Ѕудучи дл€ юнак—÷в родиною (певне коло ос—÷б було пост—÷йно б—÷л€ них), ——÷ч водночас виконувала функц—÷—„ —÷ громадськост—÷.

Ќародна мудр—÷сть "учно зауважу—‘: тјё« ким поведешс€, в—÷д того й наберешс€тјЁ. …дучи за народними вимогами та правилами, наставником джури обирали мудрого козака, €кий би стати зразком —÷ порадником дл€ хлопц€. ћаючи житт—‘вий та в—÷йськовий досв—÷д, статечний козак ставав авторитетом, прикладом, зразком дл€ хлопц€, €к у родин—÷ батько, навчав хороброст—÷, чесност—÷, дотримуючись пропагованого народом принципу р—÷вноправност—÷ у стосунках.

–∆нститут батьк—÷вства (наставництва) в «апор—÷зьк—÷й ——÷ч—÷, “—рунтуючись на народно-христи€нських принципах любов—÷, вза—‘моповаги, демократизму, дружби, намагавс€ виховувати молодь г—÷дною традиц—÷й минулого, маючи дл€ цього вс—÷ п—÷дстави.

ћорально-етичн—÷ чесноти под—÷бного зм—÷сту дл€ п—÷дростаючого покол—÷нн€ складались у закони житт€. ƒжури ц—÷нували батьк—÷вську турботу, що ви€вл€лась у толерантному, поважливому ставленн—÷ до названих батьк—÷в. ƒружн—÷ стосунки батьк—÷в та д—÷тей, щира бес—÷да, заспок—÷йлива пора створювали особливий духовний св—÷т. ћудра народна педагог—÷ка знала чимало секрет—÷в впливу на особист—÷сть, уникаючи обмеженн€ —„—„ свободи, часто д—÷ючи так, що дитина нав—÷ть не п—÷дозрювала, що —„—„ виховують.

—каж—÷мо, невелика бувальщина з уст батьк—÷в про ледачого сина застер—÷гала дитину бути такою, казка про мудру д—÷вчину скеровувала д—÷€льн—÷сть вихованц—÷в у в—÷дпов—÷дне русло, а розпов—÷дь про в—÷дважних во—„н—÷в-козак—÷в заохочувала юнак—÷в до гартуванн€ т—÷ла. “ак—÷ методи вихованн€ випливали з природних потреб хлопчик—÷в та д—÷вчаток. ёна душа не чинила опору такому вихованню, оск—÷льки все д—÷€лось —÷з урахуванн€м бажань, —÷нтерес—÷в, прагнень, спод—÷вань, мр—÷й д—÷тей.

Ќавчанн€ у школ—÷ джур мало сво—„ стани. ÷€ особлив—÷сть козацького вихованн€ сво—‘ю основою базу—‘тьс€ на народно-педагог—÷чн—÷й в—÷ков—÷й пер—÷одизац—÷—„ вихованн€ —÷ навчанн€, складен—÷й з урахуванн€м споконв—÷чних емп—÷ричних знань. «а народними традиц—÷€ми зм—÷ст вихованн€ кожно—„ в—÷ково—„ групи мав певну в—÷дм—÷нн—÷сть, котра акумулювалас€ у систем—÷ вимог. ѕод—÷бне спостер—÷га—‘тьс€ —÷ на ——÷ч—÷. ѕерех—÷д в—÷д одних обовтјў€зк—÷в до —÷нших ма—‘ в—÷дбуватис€ не лише за дос€гненн€м певного в—÷ку, а й за умови вивченн€ основ козацького в—÷йськового мистецтва, узгоджуючи сво—„ д—÷—„ з морально-етичним кодексом лицарсько—„ чест—÷.

—еред р—÷зноман—÷тних народно-педагог—÷чних метод—÷в вихованн€ велике значенн€ мають проф—÷лактичн—÷ та практично-д—÷йов—÷. –ежим прац—÷ та в—÷дпочинку, гра у родин—÷ забезпечували орган—÷зован—÷сть д—÷тей, спри€ли всеб—÷чному розвитку ф—÷зичних та духовних потреб. ¬—÷дпочинок спр€мовував д—÷тей на поповненн€ —„х житт—‘вого досв—÷ду, стимулював позитивн—÷ —÷ корисн—÷ звички —÷ водночас служив тјёрозр€дкоютјЁ дл€ ф—÷зичного та емоц—÷йного стану. јле й в таких випадках контроль над д—÷тьми не виключавс€. Ќазвана група узвича—‘них народно-педагог—÷чних метод—÷в вихованн€ широко застосовувалась —÷ у козак—÷в.

Ќавчанн€ у школ—÷ джур мало розгалужений характер. як зазначав —. ——÷рополко, тјёмолодик—÷в у школ—÷ й поза школою вчили: Ѕогу добре молитись, на кон—÷ р—÷птјў€хом сид—÷ти, шаблею рубати й в—÷дбиватись, з рушниц—÷ гострозоро стр—÷л€ти й списом гостро колотитјЁ.

¬ ц—÷лому навчанн€ тут зд—÷йснювалос€ у рел—÷г—÷йному напр€мку, адже христи€нськ—÷ засади народних виховних традиц—÷й - дом—÷нуюча ланка у козацькому житт—÷.

–ел—÷г—÷йне житт€ козак—÷в позитивно впливало на св—÷торозум—÷нн€ молод—÷. √либоко духовн—÷ звича—„ запорожц—÷в мають рел—÷г—÷йне п—÷д“—рунт€, —÷ це природно, оск—÷льки козацька духовн—÷сть, вол€, майбутн—‘ були нев—÷дд—÷льн—÷ в—÷д —÷де—„ Ѕога. ¬ирушаючи в пох—÷д, за звича—‘м, треба було поклонитись с—÷чов—÷й ѕокров—÷ —÷ св. ћикол—÷. “а й у будн—÷ во—„ни в—÷ддавали шану сво—„й заступниц—÷: перед об—÷дом читали —в€те письмо —÷ молились св. ѕокров—÷.

 ульт земл—÷ був головним у традиц—÷йно-звича—‘в—÷й систем—÷ та навчально-виховному процес—÷ укра—„нц—÷в, у тому числ—÷ й козак—÷в. ” запорожц—÷в —÷снувала кл€тва св€тою землею. ¬—÷р€чи, що земл€ чу—‘ проханн€ —÷ бачить людськ—÷ гр—÷хи, козаки знаходили можлив—÷сть поговорити з нею, щиро виспов—÷даючись, опустившись на кол—÷на. “ому вида—‘тьс€ законом—÷рним, що культ земл—÷ зайн€в почесне м—÷iе у виховн—÷й ланц—÷ запорожц—÷в, €кий би характер вона не мала - рел—÷г—÷йний, патр—÷отичний, естетичний, морально-трудовий, розумовий тощо —÷ був консол—÷дуючою силою. «а народними переказами, земл€ мала —÷ маг—÷чну силу, у скрутну й вир—÷шальну хвилину в—÷дводить оч—÷ непри€тел€.

√армон—÷йн—÷ в—÷дносини природи —÷ людини становили основу бутт€ укра—„нц—÷в, що позначалось —÷ на виховному процес—÷. —пос—÷б житт€ укра—„нц—÷в був складений так, що дитина перебувала у центр—÷ природи; трудов—÷ навички, естетичн—÷ смаки, моральн—÷ чесноти формувалис€ на лон—÷ природи —÷ з допомогою природи.

ѕростота, добродушн—÷сть, безпосередн—÷сть юнак—÷в —÷мпонувала гармон—÷йному багатому св—÷ту природи, €кий сам п—÷дказував, €к жити, що чинити у т—÷й чи —÷нш—÷й ситуац—÷—„.

Ќавколишн—‘ середовище, умови житт€ вимагали в—÷д козак—÷в р—÷зного в—÷ку витривалост—÷, адже т—÷льки мужн—÷ —÷ ф—÷зично загартован—÷ во—„ни могли захистити сво—„ права —÷ кра—„ну.

¬икористовуючи народно-педагог—÷чн—÷ традиц—÷—„, козаки надавали виховному процесов—÷ конкретно—„ спр€мованост—÷: виховати перш за все во—„на-захисника. ÷е стосу—‘тьс€ —÷ джур. ѕри цьому —÷де€ суверенно—„ особистост—÷ була дом—÷нуючою у —„хн—÷й систем—÷ навчанн€ та вихованн€, що спри€ло п—÷двищенню нац—÷онально—„ св—÷домост—÷ мас.

«агальнов—÷домо, що нац—÷ональн—÷, зокрема, козацьк—÷ виховн—÷ традиц—÷—„ —÷ звича—„ —‘ нин—÷ пор€тунком дл€ тјёзголодн—÷ло—„тјЁ на душевн—÷сть —÷ духовн—÷сть сучасно—„ молодо—„ людини.

Ќ—÷що не поверта—‘тьс€ в традиц—÷йних формах, час дикту—‘ сво—„. Ќе вс—÷ форми в—÷дпов—÷дають сучасност—÷ —÷ в козацьк—÷й педагог—÷ц—÷: нин—÷ —÷нший тип виробничих в—÷дносин, побуту, потреб та св—÷домост—÷. јле дух не втрача—‘ сили, енерг—÷—„, ц—÷леспр€мованост—÷ до мети. “ому не можуть не використовуватис€ так—÷ принципи козацько—„ педагог—÷ки, €к любов до с—÷мтјў—„, роду —÷ нац—÷—„; до р—÷дно—„ природи, осел—÷, земл—÷; дух лицарства (побутового, в—÷йськового —÷ державницького) —÷ волелюбност—÷, житт—‘носний дух побратимства; дух особово—„, соц—÷ально—„ —÷ нац—÷онально—„ самосв—÷домост—÷, г—÷дност—÷ та чест—÷...

–∆стор—÷€ козацтва «адн—÷стровтјў€ останнього дес€тил—÷тт€ ’’ стол—÷тт€ - першого дес€тил—÷тт€ ’’–∆ стол—÷тт€ дають нам великий —÷сторичний урок громад€нського почину. ¬—÷н пол€га—‘ в тому, що козацько-лицарськ—÷ традиц—÷—„, ц—÷нност—÷, —„хн—÷й могутн—÷й духовний потенц—÷ал ц—÷леспр€мовано, творчо в—÷дроджують козацьк—÷ орган—÷зац—÷—„ —÷ навчальн—÷ заклади на громадському —÷ державному р—÷вн€х.

÷е перший досв—÷д у робот—÷ з дорослими —÷ молоддю педагог—÷в —аратського району - ћикола—„всько-Ќоворос—÷йсько—„ «ќЎ –∆-–∆–∆–∆ ст. (‘оменчук ¬.ј., Ќастаченко √. ћ), Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровського району - —тарокозацько—„ «ќЎ –∆-–∆–∆–∆ ст. (Ћ—÷с—÷цин –∆. ћ), ¬ипасн€нсько—„ «ќЎ –∆-–∆–∆–∆ ст. є1 (√авриленко ¬. ќ), ¬иг—÷нсько—„ «ќЎ –∆-–∆–∆ ст. (Ѕ—÷ленко ¬. ё), ƒолин—÷всько—„ «ќЎ –∆-–∆–∆ ст. (“ома “.–∆., ƒолгоше—‘нко ћ.–∆., ћолчанова “. –∆), ¬ипасн€нсько—„ «ќЎ –∆-–∆–∆ ст. (“одорова “.ѕ., „умаченко ¬. ћ), јдам—÷всько—„ «ќЎ –∆-–∆–∆ ст. (“имоф—‘—‘в ¬.я., Ћавриненко ѕ.ћ., √риценко ¬. Ќ).

«авданн€, €к—÷ ставл€ть перед собою кер—÷вники наших «адн—÷стрових тјё——÷чейтјЁ, курен—÷в, кош—÷в, —÷нших козацьких осередк—÷в - нести в маси наукову укра—„нознавчу —÷нформац—÷ю, п—÷двищувати р—÷вень пол—÷тично—„ осв—÷ти, утверджувати демократичн—÷ засади житт€, диiипл—÷ну —÷ пор€док, правов—÷ —÷ моральн—÷ норми, культуру повед—÷нки, боротис€ з алкогол—÷змом, наркоман—÷—‘ю, злочинн—÷стю, —÷ншими сусп—÷льними хворобами; ц—÷ кер—÷вники вважають, що сучасн—÷ козацьк—÷, с—÷чов—÷ осередки покликан—÷ пробуджувати енерг—÷ю, —÷н—÷ц—÷ативу народу, залучати його найширш—÷ кола до активного громадського житт€, культурно-мистецько—„, пол—÷тично—„, економ—÷чно—„ д—÷€льност—÷ —÷в —÷нтересах усього народу; глибоко розвивати моральний, —÷дейний, естетичний, духовний потенц—÷ал —÷деал—÷в людини-козака, лицар€. “ак—÷ —÷деали в наш—÷ часи мають наснажуватис€ €кост€ми державного, пол—÷тичного —÷ громадського д—÷€ча, в—÷дданого —÷нтересам народу, ”кра—„ни-Ѕатьк—÷вщини —÷ загалом, вихованн€ на засадах козацько—„ педагог—÷ки ма—‘ три аспекти, що передбачають формуванн€ високих моральних €костей, ф—÷зичний розвиток та культуролог—÷чне вихованн€ д—÷тей —÷ молод—÷.

” пер—÷од морально—„ кризи, дегеро—„зац—÷—„ —÷ деморал—÷зац—÷—„ значно—„ частини нашого сусп—÷льства козацько-лицарськ—÷ традиц—÷—„, козацька с—÷мейна, шк—÷льна —÷ соц—÷альна педагог—÷ка (€к нев—÷дтјў—‘мна складова укра—„нсько—„ педагог—÷ки), високо тримають ст€г вершинних нац—÷ональних —÷ загальнолюдських ц—÷нностей, здобутк—÷в ел—÷тних прошарк—÷в р—÷дного народу, лицарсько—„ духовност—÷.


Ѕ–∆Ћ√ќ–ќƒ-ƒЌ–∆—“–ќ¬—№ ≈ ѕ≈ƒј√ќ√–∆„Ќ≈ ”„»Ћ»ў≈


–∆з 1994 року (п—÷сл€ по€ви в педагог—÷чн—÷й прес—÷ концепц—÷—„ козацького вихованн€) —÷ по тепер—÷шн—÷й час, викладач—÷ Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровського педагог—÷чного училища (Ћобанова ¬.—., ёрченко ¬.–∆., √оловань –∆.ћ., ¬иштак ќ. ћ) опрацьовують —÷з студентами старших курс—÷в шл€хи впровадженн€ в практику осв—÷ти козацьку педагог—÷ку: курсов—÷ роботи з теми тјё озацька педагог—÷катјЁ писали Ќ—÷колова √. ё (1994), яценко “.ќ. (1994), ¬иходцев –.√. (1995), „удак ќ.¬. (1995), ћ—÷серж—÷ ћ.¬. (1999); тјё¬плив дит€чих козацьких обтјў—‘днань на формуванн€ нац—÷онально—„ св—÷домост—÷ школ€р—÷втјЁ на матер—÷ал—÷ тјёћолодо—„ ——÷ч—÷тјЁ јдам—÷всько—„ школитјЁ - “каченко –∆.¬. (2002).

як писали студенти: тјёћожна зробити висновок, що в—÷дродженн€ культурно-осв—÷тн—÷х козацьких традиц—÷й одна з необх—÷дн—÷ших —÷ найважлив—÷ших граней зм—÷цненн€ незалежност—÷ ”кра—„ни. ¬се це дос€га—‘тьс€ за допомогою козацько—„ педагог—÷ки, €ку використовували наш—÷ предки. тјЁ (¬иходцев –.√., 1995).

тјё¬з€вшись до написанн€ курсово—„ роботи на тему козацько—„ педагог—÷ки, € хот—÷в насамперед розкрити —÷ донести до студент—÷в м—÷цний звтјў€зок нашого вихованн€, системи вихованн€ сучасного —÷ минулого. ÷—÷ вс—÷ питанн€ дуже складн—÷ —÷ водночас дуже ц—÷кав—÷ зараз, тим паче майбутньому педагогу. –∆ €кщо € б—÷льше буду знати про методи, форми вихованн€ на ”кра—„н—÷ в часи козаччини, гетьманщини, то це п—÷де т—÷льки на користь мен—÷ —÷ вс—÷м тим, зким € буду про це сп—÷лкуватись. тјЁ („удак ќ.¬., 1995).

тјёѕ—÷знанн€ —÷дейно-морального, виховного потенц—÷алу козацько—„ духовност—÷, розкритт€ сво—‘р—÷дних форм —„—„ —÷снуванн€, самобутн—÷х шл€х—÷в розвитку ма—‘ багато в чому вир—÷шальне значенн€ у в—÷дродженн—÷ та становленн—÷ укра—„нсько—„ нац—÷онально—„ системи вихованн€, школи —÷ педагог—÷ки, у формуванн—÷ в наш час в—÷льно—„, з ст—÷йкими морально-вольовими €кост€ми, силою духу особистост—÷. тјЁ (ћ—÷серж—÷ ћ.¬., 1999).

тјёяк сказав ¬.я. “имоф—‘—‘в: тјё”кра—„нц€ можна виховати т—÷льки виховуючи укра—„нц€тјЁ, бо тјёлюдина може стати людиною т—÷льки через вихованн€тјЁ (–∆.  ант) —÷, спостер—÷гаючи розвиток сучасного укра—„нського сусп—÷льства, ми приходимо до висновку, що в—÷дбуваютьс€ значн—÷ зм—÷ни у вихованн—÷ п—÷дростаючого покол—÷нн€, зокрема нац—÷онального вихованн€. ÷е в—÷дбува—‘тьс€ завд€ки тому, що все част—÷ше в систем—÷ вихованн€ кер—÷вники шк—÷л звертають увагу на те, щоб д—÷тей, юних укра—„нц—÷в, виховували саме по-укра—„нськ—÷, тобто використовували козацьке вихованн€ —÷ педагог—÷кутјЁ. (“каченко –∆.¬., 2002).


—ј–ј“—№ »… –ј…ќЌ. ћ» ќЋј–«¬—№ ќ-Ќќ¬ќ–ќ—–∆…—№ ј Ў ќЋј


¬ ћикола—„всько-Ќоворос—÷йськ—÷й школ—÷ ентуз—÷астами козацько-лицарського вихованн€ були завуч з виховно—„ роботи ‘оменчук ¬.ј. та педагог-орган—÷затор Ќастаченко √.ћ. ¬они орган—÷зували в школ—÷  озацьку республ—÷ку тјёћр—÷€тјЁ, мета д—÷€льност—÷ €ко—„: тјё¬ихованн€ глибоких —÷ твердих нац—÷онально-патр—÷отичних переконань, п—÷дготовка до творчо—„ прац—÷; формуванн€ високих морально-психолог—÷чних €костей; вихованн€ ф—÷зично здорового покол—÷нн€тјЁ.

Ќастаченко √. ћ.: тјё оли орган—÷зовувалис€ €к—÷сь заходи, € завжди опиралас€ на д—÷тей, давала можлив—÷сть про€вити себе, в—÷дчути в—÷дпов—÷дальн—÷сть. ѕоступово вивчались нахили д—÷тей, —„х зд—÷бност—÷. –∆ ми поступово згуртувались. “ак через де€кий час виникла думка про —‘дину орган—÷зац—÷ю, €ка б обтјў—‘днувала вс—÷х. ƒопомогли уроки народознавства, класн—÷ години. ¬ школ—÷ виникла козацька республ—÷ка, €к—÷й дали назву тјёћр—÷€тјЁ. тјЁ

‘оменчук ¬. ј.: тјёѕознайомившись з —÷стор—÷—‘ю козацтва глибше, вивчивши —÷сторичне минуле села, вир—÷шили в школ—÷ орган—÷зувати козацьку орган—÷зац—÷ю. —початку йшов конкурс на кращу назву, пот—÷м дев—÷з п—÷дбирали, боролис€ за право бути обраним отаманом —÷ т.д.  ожен клас став куренем. ѕоступово, набираючись досв—÷ду, йшли до того, щоб в школ—÷ була створена козацька республ—÷ка. тјЁ

Ўкола в Ѕайрамч—÷ (в минулому - столиц€ ”сть-ƒунайського козацтва) - чистота, на ст—÷нах стенди, присв€чен—÷ —÷стор—÷—„ козацтва, портрети гетьман—÷в. “—÷льки що козачата повернулись з п—÷шого походу по казацьким селам  арнал—÷—„вка,  озацьке, —тарокозаче, де пройшли зустр—÷ч—÷ з джурами отамана –∆. Ћ—÷с—÷цина. ƒо козачат Ѕайрамч—÷ при—„жджають козаки з —арати (отаман —. –∆ванов), з Ѕ—÷лгорода-ƒн—÷стровського (козаки ћ. —кл€ренко, –∆. ќлен—‘в, ¬. Ѕойчев, ¬. √орлачьов, ¬. ¬оробьов); це школа в—÷дродженн€, школа спас—÷нн€ в—÷д безпамтјў€тства. ÷е б—÷льш над—÷йний шл€х пошуку духовних виток—÷в, н—÷ж плутанн€ по пустел—÷ бездуховност—÷ в над—÷—„, що за ц—÷ роки час унесе з собою вс—÷х €ничар-безбатченк—÷в, т€жкий насл—÷д нашого траг—÷чного минулого.


Ѕ–∆Ћ√ќ–ќƒ-ƒЌ–∆—“–ќ¬—№ »… –ј…ќЌ. —“ј–ќ ќ«ј÷№ ј Ў ќЋј


« числа —тарокозацьких школ€р—÷в оф—÷цером-в—÷дставником, учителем ƒѕё Ћ—÷с—÷ц—÷ним –∆.ћ. було орган—÷зовано школу джур. « виступу отамана —тарокозацького кур—÷н€ на ¬елик—÷й –ад—÷ ”кра—„нського козацтва у жовтн—÷ 1997 року: тјё—ьогодн—÷ у нас, джур, дит€чо—„ та молод—÷жно—„ орган—÷зац—÷—„ ”кра—„нського козацтва тјёћолода ——÷чтјЁ, створено—„ в нашому сел—÷ —тарокозаче ќдесько—„ област—÷ дебют на всеукра—„нському р—÷вн—÷. Ќа сьогодн—÷ в наш—÷й орган—÷зац—÷—„ нал—÷чу—‘тьс€ 108 ос—÷б. „им ми займа—‘мос€? "—÷тку, окр—÷м зан€ть з ор—÷—‘нтуванн€ на м—÷iевост—÷, правилам розташуванн€ палаточного табору, вм—÷нн€ розвести багатт€, наданн€ першо—„ медично—„ допомоги, ми познайомилис€ з засобами звтјў€зку, трохи попрацювали у ц—÷й сфер—÷ —÷ нав—÷ть ма—‘мо св—÷й рекорд по проведенню польового телефонного звтјў€зку на в—÷дстан—÷ 100 метр—÷в - 43 секунди.

«араз ми займа—‘мос€ художньою самод—÷€льн—÷стю (вчимо танц—÷, козацьк—÷ п—÷сн—÷), спортивною г—÷мнастикою, —÷ що саме головне - вивча—‘мо —÷стор—÷ю козацтва, традиц—÷—„ —÷ звича—„ наших предк—÷в, в—÷домих на весь св—÷т козак—÷в. –азом з митним нар€дом ми несемо патрульну службу, самост—÷йно сид—÷мо в засадах по ви€вленню контрабандних груз—÷в. ќкр—÷м цього, з нами дв—÷ч—÷ на тиждень проводить уроки богослов—÷€ св€щеник нашо—„ ѕокровсько—„ церкви отець јнтон—÷й. тјЁ

... Ѕагатолюдно було п—÷д час нед—÷льно—„ служби у √рецько—„ церкви Ѕ—÷лгорода-ƒн—÷стровського.39 старокозацьких школ€р—÷в - козацьких джур та дан при—„хали у м—÷сто, щоб, отримавши благословенн€ отц€ "адислава, прийн€ти посв€ченн€ у козаки. ’лопчаки читають текст прис€ги: тјёѕрис€гаю бути в—÷рним Ѕогов—÷ та ”кра—„н—÷. ѕрис€гаюс€ товариству бути допомогою товаришам у козацьких справах. Ќа славу перед √осподом та ”кра—„ною. тјЁ ÷е не вистава, не театральне д—÷йство, а поверненн€ до безсмертних народних виток—÷в, до в—÷ри батьк—÷в, до справи служ—÷нн€ сво—„й земл—÷, ¬—÷тчизн—÷, народу.

ј чому д—÷вчат називають данами? ƒаною називалас€ богин€ води в староукра—„нськ—÷й м—÷фолог—÷—„. ј вода - символ житт€...


Ѕ–∆Ћ√ќ–ќƒ-ƒЌ–∆—“–ќ¬—№ »… –ј…ќЌ. ¬»ѕј—ЌяЌ—№ ј є1 Ў ќЋј


¬ школ—÷ учителем ƒѕё √авриленко ¬.ќ. була орган—÷зована джурова козацька орган—÷зац—÷€ тјёћолода ——÷чтјЁ, €ка прийн€ла вс—÷м сво—„м складом посв€ту в козаки. ѕосв€ту проводили козаки ћ. —кл€ренко, ¬. √орлачов, ѕ. √ородниченко, ј. Ѕерл—÷зов, ¬. √авриленко. тјёћолода ——÷чтјЁ - самод—÷€льна дит€ча орган—÷зац—÷€, що буду—‘ свою роботу на принципах добров—÷льност—÷, демократ—÷—„ та самовр€дуванн€. ѕровод€тьс€ конкурси, змаганн€, козацьк—÷  ¬ , гра-конкурс тјё“о—„ слави козацько—„ пов—÷к не забудемтјЁ, бес—÷ди тјё∆—÷ноч—÷ —÷мена в часи козацтватјЁ.

ѕедагог—÷чний колектив не лишивс€ в сторон—÷ в—÷д козацько—„ педагог—÷ки: впроваджуютьс€ козацьк—÷ традиц—÷—„, проводили педагог—÷чн—÷ ради тјё‘ормуванн€ нац—÷онально—„ св—÷домост—÷ в процес—÷ навчанн€ —÷ вихованн€тјЁ, тјё¬плив дит€чо—„ орган—÷зац—÷—„ тјёћолода ——÷чтјЁ на формуванн€ патр—÷отизму школ€р—÷втјЁ.


Ѕ–∆Ћ√ќ–ќƒ-ƒЌ–∆—“–ќ¬—№ »… –ј…ќЌ. ¬»√–∆Ќ—№ ј Ў ќЋј


ƒиректор школи кур—÷нний ”кра—„нського козацтва Ѕ—÷ленко ¬. ё та учитель ф—÷зкультури осавул ”кра—„нського козацтва Ѕерл—÷зов ј.ћ. орган—÷зували дит€чу джурову та данову орган—÷зац—÷ю тјёћолода ——÷чтјЁ, €ка працю—‘ на засадах ”кра—„нського козацтва. Ѕуло придбано парадний одностр—÷й дл€ козачат (мундири та кашкети або берети), створено атрибутику (прапор, корогви). ”чн—÷ почали вивчати —÷стор—÷ю козацтва; основи в—÷йськового мистецтва та т—÷лодуховихованн€ козак—÷в, пройшли посв€ту в джури та дани. ¬ лавах тјёћолодо—„ ——÷ч—÷тјЁ нал—÷чувалос€ 65 член—÷в, практично вс—÷ учн—÷ 5-9 клас—÷в.


Ѕ–∆Ћ√ќ–ќƒ-ƒЌ–∆—“–ќ¬—№ »… –ј…ќЌ. ƒќЋ»Ќ–∆¬—№ ј Ў ќЋј


¬ школ—÷ директором “ома “.–∆., завучем ƒолгоше—‘нко ћ.–∆., ћолчановою “.–∆. було створено дит€чу козацьку орган—÷зац—÷ю тјё озацький к—÷штјЁ, €ка працю—‘ на засадах укра—„нського козацтва, в школ—÷ створено ч—÷тку систему виховно—„ роботи, €ка “—рунту—‘тьс€ на —÷сторичних —÷ нац—÷ональних традиц—÷€х укра—„нського народу, ведетьс€ гарно оформлений та талановито написаний л—÷топис шк—÷льних справ. ƒуже ц—÷каво дозв—÷лл€ школ€р—÷в: вечори, св€та,  ¬ , спортивн—÷ змаганн€,  озацьк—÷ забави - традиц—÷йне травневе спортивно-мистецьке св€то козачат тјё—уперкозактјЁ, працю—‘ шк—÷льний музей села - один з кращих в район—÷. —п—÷льними зусилл€ми с—÷мтјў—„ та школи виховуютьс€ у д—÷тей бажанн€ збер—÷гати родинн—÷ традиц—÷—„, с—÷мейн—÷ рел—÷кв—÷—„, вивчати родов—÷д, прилучати —„х до народних традиц—÷й, звича—„в, обр€д—÷в; етичн—÷ норми вза—‘мин м—÷ж близькими людьми —÷ в сусп—÷льному оточенн—÷, здатн—÷сть п—÷клуватис€ про молодших —÷ нем—÷чних.

тјё озацький к—÷штјЁ пройшов посв€ту у козачата, посв€ту в урочист—÷й обстановц—÷ проводили козаки ћ. —кл€ренко, ¬. ¬оробйов, ¬. “имоф—‘—‘в, ¬. Ћашкевич. ƒ—÷ти вс—÷—‘ю душею приймають кодекс козацько—„ чест—÷, зростають в атмосфер—÷ вза—‘моповаги —÷ вза—‘мовиручки, добре повод€ть себе у побут—÷, добре вчатьс€.


Ѕ–∆Ћ√ќ–ќƒ-ƒЌ–∆—“–ќ¬—№ »… –ј…ќЌ. “”–Ћј÷№ ј Ў ќЋј


¬ “урлацьк—÷й школ—÷ козацькому вихованню прид—÷л€ли належну увагу директор “одорова “.ѕ. та учитель початкових клас—÷в „умаченко ¬.ћ.

“одорова “.ѕ.: тјё... я вир—÷шила дл€ сво—„х другокласник—÷в "аштувати св€то тјё озацьк—÷ забавитјЁ. ƒо св€тково оформлено—„ класно—„ к—÷мнати зав—÷тали батьки, старш—÷ та молодш—÷ братики —÷ сестрички, друз—÷. —початку другокласники розказували про —÷стор—÷ю «апорозько—„ ——÷ч—÷, про славних козак—÷в. ѕот—÷м хлопчики змагались у швидкост—÷ чищенн€ картопл—÷, перет€гуванн€ канату, в—÷джиманн€ в—÷д п—÷длоги; стрибали у м—÷шках, намагались €кнайб—÷льше назвати укра—„нських м—÷ст, ви€вл€ли сво—„ мовленн—÷ зд—÷бност—÷, складали в—÷тальн—÷ лист—÷вки, €к—÷ вручали д—÷вчаткам разом з кв—÷тами. ¬с—÷ хлопчики пройшли випробуванн€ —÷ були прийн€т—÷ до козацького загону. тјЁ

„умаченко ¬. ћ.: тјё я весь час намагаюс€ на уроках читанн€ —÷ р—÷дно—„ мови дати б—÷льше знань д—÷т€м про минуле наших предк—÷в. я поставила перед собою мету: розширити знанн€ учн—÷в з житт€ запорозького козацтва, розкрити феномен козацтва, показати його роль в —÷стор—÷—„ укра—„нського народу, виховувати в учн—÷в любов до р—÷дного краю, бажанн€ бути г—÷дними синами ”кра—„ни, прагнути стати сильними, здоровими, розумними —÷ цим створювати дружний колектив. тјЁ

ћабуть —‘ в тому, що “одорова “.ѕ. та „умаченко ¬.ћ. звернули увагу на патр—÷отичне вихованн€ д—÷тей (у форм—÷ козацького) законом—÷рн—÷сть - козацтво, €к €к—÷сть ментал—÷тету укра—„нц€, прит€гу—‘ до себе юн—÷, нез—÷псован—÷ душ—÷ - романтикою звит€ги, побратимства, вс—÷м тим, що ми назива—‘мо польотом душ—÷.


Ѕ–∆Ћ√ќ–ќƒ-ƒЌ–∆—“–ќ¬—№ »… –ј…ќЌ. јƒјћ–∆¬—№ ј Ў ќЋј


јдам—÷вська школа козацько-лицарського вихованн€ - громадський (на баз—÷ загальноосв—÷тньо—„ школи) навчально-виховний заклад нового типу, покликаний дати учн€м додаткову козацько-лицарську осв—÷ту, забезпечити —„х над—÷йний духовний звтјў€зок з предками, розвинути стосунки з сучасниками —÷ зор—÷—‘нтувати козачат на —÷нтереси нащадк—÷в, бо творче в—÷дродженн€ в житт—÷ —÷дей —÷ засоб—÷в козацько—„ педагог—÷ки ма—‘ забезпечити вихованн€ ф—÷зично здорових, морально чистих —÷ по-лицарськи мужн—÷х та сильних духом громад€н незалежно—„ ”кра—„ни.

јвтором школи —‘ —„—„ директор - “имоф—‘—‘в ¬.я., в—÷н же, разом —÷з завучем Ћавриненко ѕ.ћ. та педагогом-орган—÷затором - сп—÷взасновник јдам—÷вського кур—÷н€ јдам—÷всько—„ ——÷ч—÷ (громадсько—„ дит€чо-юнацько—„ орган—÷зац—÷—„ ”кра—„нського козацтва).

” вихованн—÷ нац—÷онально св—÷домих козак—÷в та берегинь педагог—÷чний колектив бачить три ступен—÷:

1. –одинно-дошк—÷льне вихованн€ козачати та лел—÷.2. –одинно-шк—÷льне вихованн€ джури та дани.3. √ромадсько-родинне вихованн€ козака та берегин—÷.

 ожен з етап—÷в козацько-лицарського вихованн€ ма—‘ сво—„ особливост—÷ —÷ проводитьс€: ј). –одинно-дошк—÷льне - через роботу з батьками дошк—÷льн€т та введенн€ спец—÷альних курс—÷в до програми дит€чого садочка. Ѕ). –одинно-шк—÷льне - у форм—÷ роботи јдам—÷всько—„ школи козацько-лицарського вихованн€ (а/класна робота за рахунок вар—÷ативно—„ частини з основних диiипл—÷н козацько-лицарського вихованн€; б/позакласна робота за рахунок гуртк—÷в, у форм—÷  озацько—„ республ—÷ки - одна з форм самовр€дуванн€ учн—÷вського колективу та класних козацьких загон—÷в; в/позашк—÷льна робота у форм—÷ д—÷€льност—÷ дит€чо-юнацько—„ орган—÷зац—÷—„ тјёћолода ——÷чтјЁ ”кра—„нська козацтва). ¬). √ромадсько-родинне - у форм—÷ д—÷€льност—÷ м—÷iевого осередку ”кра—„нського козацтва (јдам—÷вського кур—÷н€) та ж—÷ночо—„ громади ”кра—„нського козацтва.

ќсновна мета јдам—÷всько—„ школи козацько-лицарського вихованн€ - формуванн€ в родин—÷, школ—÷ й громадському житт—÷ творчо—„ особистост—÷ козака-лицар€, захисника р—÷дно—„ земл—÷ з €скраво вираженою укра—„нською нац—÷ональною св—÷дом—÷стю —÷ самосв—÷дом—÷стю, св—÷тогл€дом —÷ духовн—÷стю. ѕрактика роботи школи св—÷дчить, що введенн€ потенц—÷алу козацько-лицарсько—„ духовност—÷ у виховний процес значно полегшу—‘ формуванн€ в—÷льно—„, з—÷ ст—÷йкими морально-вольовими €кост€ми й силою духу особистост—÷.

“ј“ј–Ѕ”Ќј–—№ »… –ј…ќЌ. “”«Ћ–∆¬—№ »… Ќј¬„јЋ№Ќќ-¬»’ќЌ»…  ќћѕЋ≈ —


“узл—÷вський навчально-виховний комплекс створений з метою навчанн€ обдарованих соц—÷ально-незахищених д—÷тей.  омплекс обтјў—‘дну—‘ загальноосв—÷тню школу (зав—÷дуюча школи - ”довиченко ќ. ‘), —÷нтернат дл€ соц—÷ально-незахищених д—÷тей (зав—÷дуюча —÷нтернатом - ќдинець –ƒ. “) та л—÷цей в—÷йськово-спортивного напр€мку дл€ вихованц—÷в шк—÷л-—÷нтернат—÷в ќдесько—„ област—÷ (комендант л—÷цею -  атарков ¬. ѕ).  еру—‘ закладом директор - ѕокровщук ћ.ƒ.

¬ “узл—÷вському Ќ¬  завершено перший етап трансформац—÷—„ його у козацький навчальний заклад: пройшовши курс тјёмолодого козакатјЁ, б—÷льше 30 л—÷це—„ст—÷в прийн€ли посв€ту, €ку проводили козаки Ѕуджацько—„ ——÷ч—÷ —кл€ренко ћ.ѕ., Ѕойчев ¬.¬., ¬оробйов ¬.ћ., “имоф—‘—‘в ¬.я., √орлачьов ¬.ѕ., —маковський ¬.ћ. та хорунжа √орлачова Ћ.я.


ƒ”’ќ¬Ќ≈ ¬»’ќ¬јЌЌя


ѕрактично вс—÷ педагоги, €к—÷ впроваджували в практику сво—‘—„ школи козацьку педагог—÷ку, вважають, що в систему виховно—„ роботи з козачатами, кр—÷м т—÷ловихованн€, треба вводити й духовихованн€ —÷ тод—÷ буде козацьке т—÷лодуховихованн€, що на практиц—÷ означа—‘ й введенн€ христи€нсько—„ морал—÷.

√енеральний судд€ Ѕуджацько—„ ——÷ч—÷ Ѕ. ”стименко: тјё” нас церква в—÷докремлена в—÷д держави, але в одеських —‘врейських школах учн—÷в ознайомлюють —÷з зм—÷стом св€щенних книг. ¬ польських школах вивчають Ѕ—÷бл—÷ю. ќсобисто € вважаю, що в наш час бездуховност—÷, €ка росте, корисно було б знайомити нашу молодь з дитинства хоча б —÷з канон—÷чними запов—÷д€ми, щоб дитина змогла в—÷др—÷знити добро в—÷д зла. тјЁ

¬ останн—‘ дес€тил—÷тт€ дедал—÷ б—÷льше пол—÷тичних —÷ культурних д—÷€ч—÷в, учител—÷в, батьк—÷в звертаютьс€ до христи€нських моральних ц—÷нностей €к найб—÷льш ст—÷йких, ун—÷версальних, не п—÷двладних пол—÷тичн—÷й та —÷деолог—÷чн—÷й контјўюнктур—÷. ÷е означа—‘, що сучасне укра—„нське сусп—÷льство поступово п—÷дходить до визнанн€ й опануванн€ етичних основ христи€нства, в—÷д €ких воно було штучно в—÷длучене прот€гом багатьох дес€тил—÷ть —÷ до €ких у б—÷льшост—÷ людей нав—÷ть було сформовано р—÷зко негативне ставленн€.

Ќ—÷хто не буде сперечатис€, що ÷ерква —‘ нос—÷—‘м духовност—÷. “ак воно —÷ —‘, адже те, чого навчають тут, спр€моване на забезпеченн€ нашого духовного добробуту, —÷ найперше гармон—÷—„ нашого внутр—÷шнього св—÷ту. Ѕагато людей в—÷дв—÷дують храми, вважають себе в—÷руючими —÷ повага до традиц—÷й та рел—÷г—÷—„ свого народу стриму—‘ багатьох з них в—÷д хибних крок—÷в. —вою роль тут в—÷д—÷гра—‘ —÷ громадська думка, а тому людина буде намагатис€ жити —÷ д—÷€ти так, щоб не було соромно перед людьми.

Ћише розвинута моральн—÷сть, лише прийн€тт€ абсолютних в—÷чних норм сп—÷вжитт€ допоможе у потр—÷бну хвилину п—÷дл—÷тку (юнаку) - в—÷н не буде вагатис€, втрима—‘тьс€, не п—÷де на умовл€нн€ товариш—÷в, адже матиме приписи на вс—÷ випадки житт€. ј нагородою буде чисте сумл—÷нн€ та гармон—÷€ внутр—÷шнього св—÷тутјж

‘ормуванн€ духовност—÷ €к основно—„ €кост—÷ людини, визначенн€ —„—„ духовних пр—÷оритет—÷в, об“—рунтуванн€ системи ц—÷нностей, на €ких ма—‘ базуватис€ житт€ дитини - основн—÷ напр€мами роботи духовного вихованн€. ƒо реч—÷, —‘ необх—÷дн—÷сть вивченн€ досв—÷ду кращих шк—÷л ќдещини щодо формуванн€ духовност—÷: Ўколи ћ.ѕ. √узика (м. ёжний) - з його ф—÷лософ—÷—‘ю “р—÷йц—÷ - ƒух, ƒуша, “—÷ло; Ўколи ƒуховност—÷ Ћ.я. ѕрокопечко (м. ёжний); Ќ¬  тјё—уз—÷ртјў€тјЁ, —.¬. ћельник (м. ќдеса) з —„—„ концепц—÷—‘ю оволод—÷нн€м —÷нтелектуальною, духовною, ф—÷зичною, психолог—÷чною культурою.

ќбовтјў€зок формуванн€ духовност—÷ особистост—÷ на основ—÷ христи€нських моральних ц—÷нностей поклада—‘тьс€ на нед—÷льн—÷, загальноосв—÷тн—÷ христи€нськ—÷ школи (у тому числ—÷ й приватн—÷), позашк—÷льн—÷ осв—÷тн—÷ заклади ћ—÷н—÷стерства осв—÷ти —÷ науки, клуби, р—÷зноман—÷тн—÷ громадськ—÷ центри, б—÷бл—÷отеки. ƒо цього процесу залучаютьс€ також засоби масово—„ —÷нформац—÷—„: газети, журнали, рад—÷о. ¬елика роль в—÷дводитьс€ батькам, €к—÷ традиц—÷йно першими формують моральн—÷ ор—÷—‘нтац—÷—„ дитини на основ—÷ христи€нсько—„ етики та народно—„ морал—÷. ƒо реч—÷, тјёћоральний кодекс буд—÷вника комун—÷змутјЁ (1962) багато в чому повторив або модиф—÷кував канони, €к—÷ людство сприйн€ло спочатку €к христи€нськ—÷, а пот—÷м —÷ €к ун—÷версальн—÷, - принципи чесност—÷, правдивост—÷, простоти, скромност—÷ тощотјж

ќтже, тривале функц—÷онуванн€ —÷ понадситуац—÷йний, —÷нтегративний характер ц—÷нностей, що ув—÷йшли до людсько—„ культури €к христи€нськ—÷ моральн—÷ настанови, зумовлюють —„х особливу роль у процес—÷ вихованн€ д—÷тей та молод—÷ й спонукають нас - педагог—÷в - до виробленн€ засоб—÷в —÷ метод—÷в —„х засво—‘нн€ учн€ми...


Ќќ¬–∆ ”ћќ¬» ∆»““–ƒƒ–∆яЋ№Ќќ—“–∆ Ў ќЋ»  ќ«ј÷№ ќ-Ћ»÷ј–—№ ќ√ќ ¬»’ќ¬јЌЌя


"Ўкола козацько-лицарського вихованн€ - √–ќћјƒ—№ »… (на баз—÷ загальноосв—÷тньо—„ школи) навчально-виховний заклад нового типу, покликаний дати учн€м додаткову сучасну козацько-лицарську осв—÷ту, забезпечити —„х над—÷йний духовний звтјў€зок з предками, розвинути стосунки з сучасниками —÷ зор—÷—‘нтувати козачат на —÷нтереси нащадк—÷в, бо творче в—÷дродженн€ в житт€ на сучасному р—÷вн—÷ —÷дей —÷ засоб—÷в козацько—„ педагог—÷ки ма—‘ забезпечити вихованн€ ф—÷зично здорових, морально чистих —÷ по-лицарськи мужн—÷х та сильних духом громад€н незалежно—„ ”кра—„нитјЁ. ( онцепц—÷€ школи козацько-лицарського вихованн€. јдам—÷вка, 1999).

¬ перш—÷й редакц—÷—„  онцепц—÷—„ (1998) було за€влено, що "Ўкола козацько-лицарського вихованн€ - ѕќ«јЎ –∆Ћ№Ќ»… √–ќћјƒ—№ »… навчально-виховний закладтјЁ... —÷ дал—÷ за текстом.

÷е "де юретјЁ означало, що ми не ма—‘мо права втручатис€ у навчальний процес, €кий задекларовано навчальним планом та програмами. —татус громадського навчально-виховного закладу ми ще й у 2003 роц—÷ не зм—÷нили на статус експериментального майданчика, а це змушу—‘ нас з осторогою кра€ти вар—÷ативну частину навчального плану.

"ƒе фактотјЁ ми м—÷н—÷мально втручалис€ у навчальний план. ÷е було так:


“аблиц€ 1. 1998-1999 н. р.

є

ѕредмет

5 кл

6 кл

7 кл

8 кл

9 кл

¬ар—÷ативна частина

1

–ос—÷йська мова

1

1

1

1

1

2

”кра—„нознавство

1

1

1

1

1

3

–∆стор—÷€ ”кра—„нського козацтва

-

-

0,5

0,5

-

4

–∆стор—÷€ ”кра—„ни

-

-

-

1

-

–азом

2

2

2,5

3,5

2

« годин гуртково—„ роботи

1

–∆стор—÷€ ”кра—„нського козацтва

-

0,5

-

-

-

2

–∆стор—÷€ ”кра—„ни

1

-

-

-

-

–азом

1

0,5

-

-

-

¬сього

3

2,5

2,5

3,5

2


“аблиц€ 2. 2001-2002 н. р.

є

ѕредмет

5 кл

6 кл

7 кл

8 кл

9 кл

¬ар—÷ативна частина

1

–ос—÷йська мова

1

1

1

1

1

2

”кра—„нознавство

0,5

1

1

1

-

–азом

1,5

2

2

2

1

« годин гуртково—„ роботи

1

–∆стор—÷€ ”кра—„нського козацтва

-

0,5

0,5

-

-

2

–∆стор—÷€ ”кра—„ни

0,5

-

-

0,5

-

3

”кра—„нознавство

-

-

-

-

1

–азом

0,5

0,5

0,5

0,5

1

¬сього

2

2,5

2,5

2,5

3


“аблиц€ 3. 2003-2004 н. р.

є

ѕредмет

5 кл

6 кл

7 кл

8 кл

9 кл

¬ар—÷ативна частина

1

–ос—÷йська мова

1

1

1

1

1

2

”кра—„нознавство

1

1

1

1

-

–азом

2

2

2

2

1

√уртково—„ роботи нема—‘

¬сього

2

2

2

2

1


ѕо€сненн€ до таблиць:

1. ” шк—÷льн—÷й б—÷бл—÷отец—÷ 60% книжкового фонду художньо—„ л—÷тератури склада—‘ л—÷тература рос—÷йською мовою - вилучити рос—÷йську мову з вар—÷ативно—„ частини ми не можемо - ƒ–∆“» ѕќ¬»ЌЌ–∆ „»“ј“»!

2. ”кра—„нознавство - базовий компонент школи нашого типу - вилучити його з вар—÷ативно—„ частини ми не можемо; та ще й в нас —‘ п—÷дручники!

« таблиць ми бачимо, що вар—÷ативна складова з року в р—÷к зменшувалас€ —÷ години на вивченн€ козацьких диiипл—÷н нам прийшлос€ брати з годин позашк—÷льно—„ (гуртково—„) роботи, €ку у цьому роц—÷ в—÷д нас вилучили у розпор€дженн€ –÷ƒ“. –обота з вивченн€ козацьких диiипл—÷н д—÷йсно перейшла у пласк—÷сть громадського ф—÷нансуванн€.

ѕереговори —÷з ќ–∆”” показали, що —÷ в статус—÷ експериментального майданчика ми не отриму—‘мо додатков—÷ кошти на цю роботу. ј методичн—÷ пос—÷бники? ј п—÷дручники? ’то —„х буде писати? Ќа €к—÷ кошти друкувати? ѕишуть учител—÷, друку—‘мо на кошти директора...

... ѕ—÷дручники —÷стор—÷—„ ”кра—„ни, €к—÷ видан—÷ у 2003 роц—÷, дуже в—÷др—÷зн€ютьс€ в—÷д тих же п—÷дручник—÷в 1998 року. Ќас п—÷дручники 1998 року не задовольн€ли (необтјў—‘ктивна трактова рол—÷ козацтва в —÷стор—÷—„ укра—„нсько—„ державност—÷), тому ми ввели в наш навчальний план курс —÷стор—÷—„ укра—„нського козацтва, але тепер п—÷дручники вже зовс—÷м друг—÷ —÷ необх—÷дност—÷ в цьому курс—÷ нема—‘. Ќаприклад, п—÷дручник з —÷стор—÷—„ ”кра—„ни (8 клас) це - —÷стор—÷€ укра—„нського козацтва ’”–∆ - ’”–∆–∆–∆ стол—÷ть! ÷итую: "ѕрот€гом к—÷лькох стол—÷ть - в—÷д к—÷нц€ ’” до к—÷нц€ ’”–∆–∆–∆ - тривала на наш—÷й земл—÷ доба, названа козацькою ерою. як багато важила вона в —÷стор—÷—„ ”кра—„ни, св—÷дчить той факт, що нас, укра—„нц—÷в, —÷ сьогодн—÷ звуть у св—÷т—÷ козацьким народом. “а й сам—÷ ми не втратили духовного звтјў€зку з лицар€ми-козаками. ’—÷ба ж випадково й дос—÷ назива—‘мо козацькими сво—„ степи, сво—„ п—÷сн—÷ й журбу, силу —÷ св—÷й характер?  озацтво дл€ нас стало вт—÷ленн€м невмирущого укра—„нського духутјЁ.

ўе цитата. “ой ж п—÷дручник: " озацька доба надзвичайно багата на под—÷—„ та геро—„в. Ќас захоплюють карколомн—÷, сповнен—÷ пригод —÷ випробувань дол—÷ козацьких керманич—÷в - гетьман—÷в, кошових отаман—÷в, полковник—÷в, а також дол—÷ тогочасних митц—÷в, служител—÷в церкви, учених - ус—÷х, хто творив —÷стор—÷ю козацько—„ ”кра—„ни; були вони справд—÷ €скравими особистост€ми. ¬–∆–ј ¬ Ѕќ√ј, ЋёЅќ¬ ƒќ ––∆ƒЌќ–« «≈ћЋ–∆, «ј ќЌ»  ќ«ј÷№ ќ√ќ ѕќЅ–ј“»ћ—“¬ј - ось що визначало —„хн—÷ слова й вчинкитјЁ.

Ќове покол—÷нн€ п—÷дручник—÷в з —÷стор—÷—„ ”кра—„ни (особливо 5 та 8 клас—÷в) змушу—‘ сьогодн—÷ ¬—–∆’ учител—÷в ”кра—„ни робити те, що ми робили ще у 1998 роц—÷ - викладати курс –∆—“ќ––∆–« ” –ј–«Ќ—№ ќ√ќ  ќ«ј÷“¬ј!!!

“епер наше завданн€ - ввести курс —÷стор—÷—„ укра—„нського козацтва таких пер—÷од—÷в: «адунайська ——÷ч - „орноморське козацтво ’”–∆–∆–∆-’–∆’ ст.; ¬—÷дродженн€ укра—„нського ¬—÷льного козацтва на початку ’’ ст.; ¬—÷дродженн€ укра—„нського козацтва у останн—‘ дес€тил—÷тт€ ’’ ст.; ”кра—„нське козацтво д—÷аспори (Ўтати,  анада, јвстрал—÷€, Ѕразил—÷€ та —÷н). јльтернативи цим курсам у план—÷ вихованн€ громад€нськост—÷, патр—÷отизму - нема—‘!


–∆–∆–∆. јƒјћ–∆¬—№ ј «ј√јЋ№Ќќќ—¬–∆“Ќя Ў ќЋј –∆-–∆–∆–∆ —“”ѕ≈Ќ–∆¬ (–∆—“ќ–»„Ќ»… Ќј–»—.  ≈––∆¬Ќ» »)


тјё... —аме школа сто—„ть у виток—÷в духовност—÷ —„—„ випускник—÷в...

——÷льська мало комплектна школа пос—÷да—‘ особливе м—÷iе серед навчальних заклад—÷в нашо—„ кра—„ни. ÷е - 70% шк—÷л, тут навча—‘тьс€ кожен трет—÷й школ€р; це - б—÷льш—÷сть шк—÷л нашого району. јдам—÷вська - теж мало комплектна...

ѕ—÷д—÷рвана матер—÷альна база малокомплектно—„, м—÷грац—÷€ сельчан до м—÷ста, зниженн€ народжуваност—÷, виснаженн€ —÷ стар—÷нн€ педагог—÷в не спри€ють €к—÷сному пол—÷пшенню навчально—„ роботи. јле в—÷д таких шк—÷л ”кра—„на не зможе в—÷дмовитись ще й у цьому стол—÷тт—÷. Ѕо обовтјў€зок держави - надати осв—÷тн—÷ послуги ¬—–∆ћ д—÷т€м.

“епер вважа—‘тьс€, що функц—÷онуванн€ с—÷льсько—„ мало комплектно—„ економ—÷чно недоц—÷льно. “а не треба забувати про —„—„ соц—÷альний статус: осередок культурного житт€, уособленн€ звтјў€зку покол—÷нь, нос—÷й духовност—÷, традиц—÷й тощо.

ƒумку вчител€ поважають на сел—÷. Ќа його позиц—÷ю зважають при визначенн—÷ дол—÷ дитини. —ело —÷ школа повтјў€зан—÷ нерозривно, €к т—÷ло й дух, хл—÷б —÷ с—÷ль, сонце й вода.

Ўтатний розклад не передбача—‘ повну ставку заступника з виховно—„ роботи (у б—÷льшост—÷ мало комплектних його зовс—÷м нема—‘). –ƒ неповна ставка заступника директора з навчально-виховно—„ роботи, пом—÷чника з господарсько—„ справи, педагога-орган—÷затора, б—÷бл—÷отекар€. Ўкола ма—‘ незадов—÷льн—÷ сан—÷тарно-побутов—÷ умови (потребу—‘ кап—÷тального ремонту або перебува—‘ у авар—÷йному стан—÷; не ма—‘ водопроводу й канал—÷зац—÷—„; в—÷дсутн—÷ спортивний та актовий зали, не вистача—‘ типових прим—÷щень).

”чител€ профес—÷йно дезор—÷—‘нтовано, бо в—÷н виклада—‘ в—÷д двох до птјў€ти навчальних предмет—÷в, що знижу—‘ €к—÷сть знань учн—÷в. ¬ цих умовах проблемною —‘ орган—÷зац—÷€ факультатив—÷в, практично неможлива проф—÷льно-р—÷внева диференц—÷ац—÷€.

—истема стосунк—÷в кер—÷вник-учитель-учень ма—‘ тенденц—÷ю до посиленн€ особистих, а не д—÷лових €костей. ѕедагоги перебувають в методичн—÷й —÷зол€ц—÷—„ (та ще й соц—÷ально-побутов—÷ умови —„х житт€!), що поступово призводить до —„х деградац—÷—„. јле я –∆—“№ Ќј¬„јЋ№Ќќ-¬»’ќ¬Ќќ–« –ќЅќ“» Ѕ–∆Ћ№Ўќё ћ–∆–ќё «јЋ≈∆»“№ ¬–∆ƒ я ќ—“–∆  ≈––∆¬Ќ»÷“¬ј Ў ќЋќё, Ќ–∆∆ ¬–∆ƒ ––∆¬Ќя ѕ≈ƒј√ќ√–∆„Ќќ–« ћј…—“≈–Ќќ—“–∆ ¬„»“≈Ћ–∆¬.

Ќаш досв—÷д св—÷дчить, що т—÷сний звтјў€зок школи з родиною й с—÷льською громадою дозвол€—‘ застосувати концепц—÷ю школи-родини (у форм—÷ козацько-лицарського вихованн€, що в—÷дтворю—‘ родинний м—÷крокл—÷мат: атмосферу доброти, тепла, чуйност—÷, вза—‘мотурботи, вза—‘моповаги). ¬се це “—рунту—‘тьс€ на особливост€х с—÷льсько—„ сп—÷льноти, у €к—÷й практично вс—÷ родини повтјў€зан—÷ кровними звтјў€зками.

ћи вважа—‘мо, що одним —÷з основних завдань школи —‘ реал—÷зац—÷€ –∆ƒ≈–« Ќј÷–∆ќЌјЋ№Ќќ√ќ ¬»’ќ¬јЌЌя, €ка ма—‘ благодатне п—÷д“—рунт€ в д—÷€льност—÷ малокомплектно—„: це - с—÷мтјў€, церква, соц—÷альне середовище, громадське житт€, прац€, заходи духовного характеру, мистецтво, сп—÷лкуванн€ з природою.

—истему вза—‘мин ми буду—‘мо таким чином, щоб абсолютн—÷ й в—÷чн—÷ ц—÷нност—÷ укра—„нського вихованн€ (в—÷ра, над—÷€, любов, сумл—÷нн€, правда, доброта, чесн—÷сть, справедлив—÷сть, щир—÷сть, г—÷дн—÷сть, милосерд€, прощенн€, досконал—÷сть, нетерпим—÷сть до зла) формувалис€ не €к теоретичн—÷ моральн—÷ категор—÷—„, а €к конкретн—÷ стосунки реальних людей...

јнал—÷зуючи процес розвитку мало комплектно—„ за останн—÷ 30 рок—÷в (€ працюю учителем з 1969 року, а кер—÷вником - з 1984), планую на майбутн—÷й навчальний р—÷к в царин—÷ ќ–√јЌ–∆«ј÷–∆–« Ќј¬„јЋ№Ќќ-¬»’ќ¬Ќќ√ќ ѕ–ќ÷≈—”:

¬ розклад—÷ зан€ть максимально враховувати передус—÷м особливост—÷ навчальних предмет—÷в, а не особливост—÷ педколективу, розпод—÷лу навантаженн€ вчител—÷в. ¬ проведенн—÷ урок—÷в будемо ор—÷—‘нтуватись на форми групово—„ роботи, за €ких р—÷зко зроста—‘ —÷нтенсивн—÷сть активного сп—÷лкуванн€ вчител€ з учн€ми. Ѕудемо вчити учител—÷в саме так—÷й робот—÷.

Ќамагатимемось знижувати психолог—÷чне та емоц—÷йне навантаженн€ на учн—÷в у класах з малою наповнен—÷стю. Ѕ—÷льше уваги прид—÷лимо методам самоконтролю, виб—÷рковому диференц—÷йованому та тематичному контролю. ѕочнемо застосовувати рейтинг.

ќсновним в орган—÷зац—÷—„ урок—÷в стане принцип —÷ндив—÷дуального п—÷дходу до учн—÷в (особист—÷сно-ор—÷—‘нтовне навчанн€ та вихованн€). —творимо тјёкоротк—÷тјЁ факультативи, €к—÷ охопл€ть семестр, що допоможе учн€м реал—÷зувати п—÷знавальн—÷ —÷нтереси до р—÷зних предмет—÷в. ќсобливу увагу прид—÷лимо робот—÷ клуб—÷в, гуртк—÷в, товариств, проведенню —÷нтелектуальних змагань, конкурс—÷в.

¬ царин—÷ ќ–√јЌ–∆«ј÷–∆–« ¬»’ќ¬Ќќ–« “ј ѕќ«ј Ћј—Ќќ–« –ќЅќ“»:

¬иховний процес т—÷сно повтјў€зу—‘мо —÷з житт€м с—÷льсько—„ громади, його стрижнем стане кра—‘знавча д—÷€льн—÷сть.

—истему виховно—„ роботи буду—‘мо за моделлю тјёлюдина-р—÷д-громада-кра—„на-державатјЁ. ÷е да—‘ змогу широко використовувати потенц—÷йн—÷ можливост—÷ етнопедагог—÷ки, —÷сторичного кра—‘знавства, спри€—‘ соц—÷ал—÷зац—÷—„ особистост—÷.

¬иховний зах—÷д школи плану—‘мо —÷ проводимо так, щоб в—÷н був под—÷—‘ю села.

–ƒ проблема у вихованн—÷ с—÷льсько—„ дитини: в умовах замкненого с—÷льського осередку зворотний звтјў€зок м—÷ж вихованц€ми —÷ вчител€ми надзвичайно сильний, але це веде до того, що дитина звика—‘ до пост—÷йного оп—÷куванн€ й потребу—‘ його. ѕерех—÷д до —÷ншого типу соц—÷ального середовища (м—÷ста), де соц—÷альний контроль послаблено, часто руйну—‘ звичний стиль повед—÷нки.

¬ царин—÷ ”ѕ–ј¬Ћ–∆ЌЌя Ќј¬„јЋ№Ќќ-¬»’ќ¬Ќ»ћ ѕ–ќ÷≈—ќћ:

я вважаю, що перевантажуванн€ кер—÷вника, р—÷вень його культури та тип сп—÷лкуванн€ визначають соц—÷ально-психолог—÷чний кл—÷мат €к у педагог—÷чному, так —÷ учн—÷вському колективах.

Ќеможливо педагог—÷чним прац—÷вникам компенсувати негативний вплив перших ос—÷б. “ому ефективне управл—÷нн€ можливо лише за умови, що кер—÷вник розум—÷—‘ завданн€ закладу —÷ його специф—÷чн—÷ особливост—÷.

Ќа €к—÷сть контролю не повинн—÷ мати вплив т—÷сн—÷ соц—÷альн—÷ й родинн—÷ вза—‘мини, що повтјў€зують учител—÷в —÷ учн—÷в у с—÷льський громад—÷. ƒ—÷лов—÷ стосунки (обовтјў€зок, в—÷дпов—÷дальн—÷сть) не повинн—÷ вит—÷сн€тис€ особистими (симпат—÷—„, родинн—÷сть, непри€знь). ÷е сутт—‘во знижу—‘ обтјў—‘ктивн—÷сть контролю, його систематичн—÷сть, глибину —÷ п—÷дсилю—‘ тенденц—÷ю до формал—÷зму та л—÷берал—÷зму.

јле основна причина, що гальму—‘ ефективну роботу школи, - Ќ≈ ќћѕ≈“≈Ќ“Ќ–∆—“№ ќ–√јЌ–∆¬ ”ѕ–ј¬Ћ–∆ЌЌя —»—“≈ћќё ќ—¬–∆“» - я  «ќ¬Ќ–∆ЎЌ–∆’, “ј  –∆ ¬Ќ”“––∆ЎЌ–∆’.

Ў ќЋќ, Ў” ј…  ≈––∆¬Ќ» ј!

ƒиректор, заступник директора, орган—÷затор позакласно—„ роботи покликан—÷ бути посередниками м—÷ж педагог—÷чною наукою та практикою. ¬—÷д них залеж—÷ть не т—÷льки пропаганда, впровадженн€ наукових знань в практичну роботу, але й така орган—÷зац—÷€ педагог—÷чного колективу, при €к—÷й обтјў—‘днуючим началом —‘ творчий задум, —÷де€.

÷ей розд—÷л про кер—÷вник—÷в јдам—÷всько—„ школи, про директор—÷в та завуч—÷в. ¬они були р—÷зними, працювали р—÷зний терм—÷н: хтось - р—÷к, де€к—÷ - два-три, а дехто - й дес€ть...

Ќе вс—÷ розум—÷ли мету та завданн€ роботи школи на етапах розвитку; були велик—÷ похибки у вибор—÷ пр—÷оритет—÷в розвитку, але й були прориви у майбутн—‘ - тод—÷ школа на вс—÷х в—÷трилах лет—÷ла до мети...

” 1957 роцi в селi јдамiвка було вiдкрито семир—÷чну школу, в €кiй тодi навчалось 250 учнiв та працювало 14 педагогiв —÷ 7 техпрац—÷вник—÷в.

” сво—‘му розвитку школа пройшла 6 етапiв (етапи визначали л—÷дери - директори та завуч—÷).

I. 1957 - 1964. ѕерiод змiни лiдерiв та прiоритетiв розвитку.

1957-1960. ƒиректор Ќiкул Ћюдмила ќлександрiвна - вiдмiнник освiти, нагороджена орденом тјё«нак ѕошанитјЁ... « —„—„ листа до педколектива јдам—÷всько—„ школи: тјё¬ јдамовке € работала директором восьмилетней школы с момента ее открыти€, т.е. с 1957 г. по 1960 г., и, естественно, была депутатом сельского —овета. «десь, на Ћенинградской земле, двадцать п€ть лет € проработала в большой средней школе Ћениграда, награждена орденом "«нак почета" (є ордена 1178266), медалью "«а трудовую доблесть", отличник народного образовани€. “ак что ¬ам не стыдно за своего первого директора. ∆елаю ¬ам всего самого доброго. "

1960-1962. ƒиректор  омарницький ќлександр —ергiйович, €к методист, детально розбирав з учителем наслiдки уроку, ви€вл€в недолiки у засво—‘ннi учн€ми теми, пiдказував вчителю форми —÷ндив—÷дуально—„ роботи з окремими учн€ми, таким чином забезпечуючи засво—‘нн€ матер—÷алу вс—÷м класом.

¬и€вл€ючи характерн—÷ вади в робот—÷ викладач—÷в одного предмету, в—÷н застосовував форми контролю, €к—÷ спонукають до подоланн€ —„х, наприклад (за матер—÷алами педрад), на основ—÷ в—÷дв—÷даних урок—÷в рос—÷йсько—„ мови визначив питанн€, €к—÷ вимагають пильно—„ уваги вчител€, а саме:

ефективне використанн€ —÷дейно-виховного потенц—÷алу навчально—„ теми;

удосконаленн€ уроку шл€хом рац—÷онально—„ орган—÷зац—÷—„ самост—÷йно—„ д—÷€льност—÷ учн—÷в;

шл€хи вихованн€ орфограф—÷чно—„ з—÷ркост—÷ учн—÷в.

ƒал—÷ в—÷н вивчав стан викладанн€ та €к—÷сть знань учн—÷в з рос—÷йсько—„ мови за планом внутришк—÷льного контролю —÷ додав до нього так—÷ питанн€, €к оптимальне плануванн€ реал—÷зац—÷—„ вдосконалено—„ програми; орган—÷зац—÷€ —÷ форми повторенн€ матер—÷алу; стан учн—÷вських зошит—÷в; результати контрольних роб—÷т та контрольного опитуванн€. ѕоставивши —„х на контроль, ќлександр —ерг—÷йович добивс€, щоб при складанн—÷ поурочних план—÷в учител—÷ пост—÷йно тримають в пол—÷ зору ц—÷ питанн€.

“ака форма орган—÷зац—÷—„ контролю давала змогу адм—÷н—÷страц—÷—„ школи спр€мувати вчител€ на вдумливу роботу та спонукала —„х до творчих пошук—÷втјж

1962-1963. ƒиректор √олiк ‘еофан  ась€нович перш нiж проаналiзувати урок €к адмiнiстратор та методист, давав змогу вчителю самому висловити думку про цей урок. як тепер кажуть, тјёробити самоанал—÷зтјЁ в—÷н пост—÷йно навчав педагог—÷в, вбачаючи в цьому не лише зас—÷б психолог—÷чно—„ п—÷дготовки до сприйн€тт€ висновк—÷в —÷ зауважень, а й сво—‘р—÷дну форму самовдосконаленн€. ¬—÷н завжди вид—÷л€в найб—÷льш вдал—÷ етапи уроку, добивавс€, щоб це було не випадковим усп—÷хом, а системою роботи, допомагав вчителю усв—÷домити —÷ теоретично об“—рунтувати позитивне, що стимулю—‘ дальш—÷ творч—÷ пошуки.

¬елико—„ уваги √олик ‘. . надавав контролю за виконанн€м учител€ми програм. ¬—÷дв—÷дуючи уроки, в—÷н уважно стежив, наск—÷льки глибоко розкрива—‘тьс€ тема, висв—÷тлюютьс€ питанн€, визначен—÷ програмою, €к розвива—‘тьс€ звтјў€зне мовленн€ учн—÷в, форму—‘тьс€ передбачен—÷ програмою вм—÷нн€ —÷ навички. —постереженн€ доповнював матер—÷ал класних журнал—÷в. ”загальненн€ вивчених питань становило зм—÷ст наказу про виконанн€ програм. ¬иконанн€ наказ—÷в ретельно контролювалос€.

—постер—÷гаючи за роботою вчител—÷в, ‘еофан  астјў€нович завжди ф—÷ксував те, що кожному з них удавалос€ найкраще. ”се це в—÷н заносив до нотатника, €кий використовував, працюючи з учител€ми —÷ндив—÷дуально.

√ол—÷к ‘. . застер—÷гав колег в—÷д спрощеного розум—÷нн€ впровадженн€ кращого педагог—÷чного досв—÷ду: коп—÷юванн€ побаченого, почутого, прочитаного. ¬—÷н прагнув навчити кожного працювати творчо. јле його не розум—÷ли...

1963-1964. ƒиректор ¬олков ¬севолод –∆ванович пiдтримував бадьорий настрiй у педколективi, €кий у 60-т—÷ роки пост—÷йно оновлювавс€: брак елементарних умов житт€ змушував учител—÷в покидати јдам—÷вку. «авуч—÷в за штатом не було. ј це все л€гало додатковим т€гарем на плеч—÷ директора.

як фах—÷вець за дипломом ун—÷верситету в—÷н був учителем рос—÷йсько—„ мови та л—÷тератури. јнал—÷зуючи записи  ниг—÷ наказ—÷в та  ниги педрад, бачиш, що фах—÷вцем в—÷н був хорошим. —тан викладанн€ рос—÷йсько—„ мови та л—÷тератури п—÷дтримувавс€ на високому р—÷вн—÷; про це св—÷дчать —÷ спогади школ€р—÷в тих л—÷т та ще живих член—÷в педколективу.

¬севолод –∆ванович працював учителем, директором дек—÷лькох шк—÷л (у тому числ—÷ й јдам—÷всько—„), —÷нспектором –ќЌќ. Ўкол€р—÷ тих л—÷т памтјў€тають ¬олкова ¬севолода –∆вановича компетентним директором, знаючим фах—÷вцем, доброю та щирою людиною.

II. 1964 - 1974. ѕерiод вiдносноi стабiлiзацii.

1964-1969. ƒиректор —кибенко ќлексiй ѕавлович особливу увагу прид—÷л€в самообслуговуванню. ƒ—÷ти сам—÷ сл—÷дкували за чистотою —÷ пор€дком у школ—÷. ¬раховуючи, що виховують не ст—÷льки слова, ск—÷льки д—÷ла, вчител—÷ з —÷н—÷ц—÷ативи —÷ за участю директора розробили сво—„ тјёпедагог—÷чн—÷ запов—÷д—÷тјЁ: тјёЌе захоплюйс€ нотац—÷€ми: —„х не полюбл€ють доросл—÷, а д—÷ти - тим б—÷льшетјЁ, тјё—л—÷дкуй за тим, щоб слова тво—„ не розходилис€ з д—÷ломтјЁ, тјёЅудь чесним з учн€ми. ƒав слово - дотримай його. тјЁ, тјёЌ—÷коли не ображай учн€ п—÷дозрами, €кщо нема—‘ доказ—÷втјЁ, тјёЎукай в дитин—÷ хороше - воно —‘ завждитјЁ, тјёЌавчаючи —÷нших, учись самтјЁ, тјёЅайдуж—÷сть —÷ формал—÷зм - головн—÷ вороги вчител€тјЁ, тјёЅудь з учнем поруч —÷ трохи попередутјЁ.

¬ п—÷онерськ—÷й дружин—÷ активно д—÷€в штаб тјё“имуртјЁ. ¬—÷н в—÷в р—÷зноман—÷тну роботу - шефствував у м—÷крорайон—÷ школи над с—÷мтјў€ми загиблих у роки ¬елико—„ ¬—÷тчизн€но—„ в—÷йни, —÷нвал—÷дами в—÷йни —÷ прац—÷, над ветеранами комсомольського руху; орган—÷зовував зустр—÷ч—÷ з ветеранами парт—÷—„, в—÷йни, передовиками колгоспу —÷м. . “.√. Ўевченка, а з початком весни —÷ до п—÷зньо—„ осен—÷ догл€дав за деревами —÷ кв—÷тниками у с—÷льському парку. Ќу —÷, звичайно, п—÷д час л—÷тн—÷х кан—÷кул тимур—÷вц—÷ працювали у виробнич—÷й бригад—÷ при базовому колгосп—÷.

¬ школ—÷ було ч—÷тко налагоджено чергуванн€. «а чистоту —÷ збереженн€ майна в—÷дпов—÷дали сам—÷ учн—÷; школ€р—÷ виконували ѕравила повед—÷нки, —татут школи. ƒобре працювали пости всеобучу майже не було сп—÷знень на уроки, на пол—÷т—÷нформац—÷—„, €к—÷ проводилис€ щопонед—÷лка до початку зан€ть. —правою самих учн—÷в були предметн—÷ тижн—÷, а також тижн—÷ знань. ѕрацювали шк—÷льна аг—÷тбригада, клуб вих—÷дного дн€, працював учком...

«авуч “имошенко «ина—„да ¬асил—÷вна (1964-1966) розумiла, що усунути недолiки роботи учителiв можна лише за активних дiй керiвникiв школи: вони покликан—÷ бачити, розум—÷ти, анал—÷зувати проблеми, що виникають. —початку учител—÷ це не сприймали, але наст—÷йлива позиц—÷€ завуча перемогла...

«авуч п—÷дтримувала —÷н—÷ц—÷ативу, "асн—÷ знах—÷дки педагог—÷в, не допускала навтјў€зуванн€ —„м шаблон—÷в, трафарет—÷в, сл—÷пого коп—÷юванн€ чужого досв—÷ду. ¬она глибоко вникала у тонкощ—÷ прац—÷ педагог—÷в, визначала —„х можливост—÷, допомагала оволод—÷ти методами самост—÷йного анал—÷зу усп—÷х—÷в, недол—÷к—÷в, створити творчу —÷ндив—÷дуальну лаборатор—÷ю.

як адм—÷н—÷стратор, вона обер—÷гала час учител€, не допускала перевантаженн€ його р—÷зними дорученн€ми, п—÷дготовкою вс—÷л€ких розробок та —÷нформац—÷й.

«—÷на—„да ¬асил—÷вна вважала, що завданн€ педагог—÷чного колективу - забезпечити використанн€ на кожному уроц—÷ виховних можливостей навчальних програм. —аме тут, у повс€кденному навчанн—÷, ма—‘ зд—÷йснюватис€ —÷дейно-пол—÷тичне, моральне —÷ трудове загартуванн€ школ€р—÷в. –езультативн—÷сть вихованн€ учн—÷в, р—÷вень згуртованост—÷, працездатност—÷ класного колективу залежить в—÷д вкладу у цю справу кожного вчител€, виховател€, класного кер—÷вника.

«авуч прид—÷л€ла значну увагу вивченню особистост—÷ учн€, застосуванню найб—÷льш ефективних педагог—÷чних метод—÷в. Ќа жаль, учител—÷ —„—„ не розум—÷ли...

«авуч ћоскаленко јркадiй ѕавлович (1966-1968) вважав, що критерi—‘м оцiнки дi€льностi педагога повиннi виступати не зовнiшнi фактори (наприклад, оформленн€ стенд—÷в, альбом—÷в, реферат—÷в, карток тощо), а глибина знань, умiнь i навичок учнiв, рiвень iх вихованост—÷. Ќеобх—÷дно також враховувати форми —÷ методи навчанн€, застосовуван—÷ вчителем, забезпеченн€ науковост—÷ —÷ доступност—÷ викладу навчального матер—÷алу, реал—÷зац—÷—„ його виховних можливостей, актив—÷зац—÷—„ п—÷знавально—„ д—÷€льност—÷ школ€р—÷в.

«авуч вважав, що усп—÷шна робота вчител€ потребу—‘ вдумливо—„ п—÷дготовки до зан€ть, використанн€ багатьох л—÷тературних джерел, осмисленн€ прочитаного, передбаченн€ його використанн€ в поурочних планах.

Ќа вс—÷х учительських нарадах јркад—÷й ѕавлович виступав —÷з стурбован—÷стю недол—÷ками виховно—„ роботи в школ—÷. ¬—÷н вважав, що ефективно працювати у цьому напр€мку заважа—‘ в—÷дсутн—÷сть ч—÷тко—„ системи вихованн€ школ€р—÷в, насамперед на уроках, характерне прагненн€ перекласти виховний процес на позакласн—÷ заходи...

як завуч, в—÷н вважав можлив—÷сть удосконаленн€ внутришк—÷льного кер—÷вництва —÷ контролю у детальному —÷нструктуванн—÷, €ке б ч—÷тко визначало —„х повс€кденн—÷ д—÷—„...

јркад—÷й ѕавлович був переконаний, що висловлена педагог—÷чному колективу думка кер—÷вника школи ефективн—÷ше вплива—‘ на стан справ, €кщо вона винесена безпосередньо з уроку, конкретного прикладу з житт€ школи...

«авуч √ребенюк —авва ѕавлович (1968-1969) вважав, що, незважаючи на вс—÷ зусилл€ кер—÷вник—÷в школи, у формах —÷ методах роботи значно—„ частини вчител—÷в не в—÷дбува—‘тьс€ н—÷€ких зм—÷н. ” багатьох випадках учитель працю—‘ з класом у ц—÷лому, а не з кожним учнем зокрема, часто в пол—÷ його зору перебувають т—÷льки сильн—÷ш—÷ вихованц—÷. —пособи по€сненн€ навчального матер—÷алу часом не забезпечують доступност—÷ його сприйманн€. ¬ результат—÷ учн—÷ не розум—÷ють значенн€ р€ду сл—÷в, визначень, не вм—÷ють застосувати вивчене на практиц—÷.

«а матер—÷алами в—÷дв—÷даних урок—÷в завуч ви€вив недосконал—÷сть форм —÷ метод—÷в сп—÷льно—„ д—÷€льност—÷ вчител—÷в —÷ учн—÷в. Ќер—÷дко в клас—÷ в—÷дсутн€ обстановка дов—÷рливост—÷, дитина не ма—‘ змоги висловити свою думку, под—÷литис€ враженн€м в—÷д побаченого чи прочитаного. ”читель виступа—‘ в рол—÷ —÷нформатора або екзаменатора, а не орган—÷затора навчального процесу. як насл—÷док, частина учн—÷в ма—‘ слабк—÷ знанн€, ум—÷нн€, навички. Ќа педрад—÷ в—÷н згадав випадок з одним учителем. Ќа запитанн€, чому учн—÷ його класу допускають правопорушенн€, в—÷н в—÷дпов—÷в: тјЁ«а метушнею не бачу дитинитјЁ.  оментар—÷, €к кажуть, зайв—÷...

—авва ѕавлович вважав, що практика п—÷дтверджу—‘ велике значенн€ впливу на формуванн€ характеру, звичок учн€ авторитету вчител€, школи, вироблених у н—÷й загальних норм повед—÷нки в колектив—÷, принципово—„ позиц—÷—„ товариш—÷в...

1969-1972. ƒиректор Ѕiтюцька ћарина ќлексi—„вна мала прекрасну б—÷бл—÷отеку класично—„ л—÷тератури (рос—÷йсько—„ та заруб—÷жно—„), €кою користувалис€ вс—÷ вчител—÷: вона н—÷кому не в—÷дмовл€ла дати почитати книгу...

Ѕагато що давали учител€м сем—÷нари класних кер—÷вник—÷в, €к—÷ регул€рно проводила директор. як глибоко вивчити психолог—÷чн—÷ особливост—÷ п—÷дл—÷тк—÷в, оволод—÷ти методами —÷ прийомами сп—÷лкуванн€ з учн€ми та —„х батьками, орган—÷зувати позашк—÷льну виховну роботу - так—÷ основн—÷ питанн€ виносилис€ на —„х розгл€д. –азом з тим на цих зан€тт€х розгл€далис€ конкретн—÷ конфл—÷ктн—÷ ситуац—÷—„, що мали м—÷iе на уроках, обговорювалос€, чи правильно вчинив учитель у тому чи —÷ншому випадку, нам—÷чавс€ план проведенн€ загально шк—÷льних заход—÷в, визначалис€ прийоми —÷ндив—÷дуального п—÷дходу, виробл€лис€ —‘дин—÷ вимоги до окремих учн—÷в. “аке колективне обговоренн€, на думку директора, спри€ло тому, що учител—÷ знаходили правильне р—÷шенн€ в найскладн—÷ших ситуац—÷€х.

” школ—÷ добре було налагоджено роботу методичних предметних обтјў—‘днань, метод обтјў—‘днань класних кер—÷вник—÷в; у методичному каб—÷нет—÷ були дидактичн—÷ матер—÷али з ус—÷х предмет—÷в, а також методичн—÷ розробки —÷з складних тем. “ут же концентрувалис€ —÷ вс—÷ виданн€ педагог—÷чно—„ преси, газетн—÷ вир—÷зки, що стосувалис€ пропаганди передового педагог—÷чного досв—÷ду.

ƒиректор не зразу посп—÷шала в—÷дв—÷дувати уроки молодих вчител—÷в. ¬она давала —„м можлив—÷сть прот€гом де€кого часу попрацювати самост—÷йно, адаптуватис€ в колектив—÷. ј вже пот—÷м, в—÷дв—÷давши уроки педагог—÷в-початк—÷вц—÷в, директор визначала передус—÷м усе, що —‘ позитивного, —÷, звичайно, разом з учителем детально обговорювала шл€хи подоланн€ ви€влених недол—÷к—÷в. ј уроки директора з рос—÷йсько—„ мови та л—÷тератури - були завжди в—÷дкрит—÷ дл€ колег...

«авуч якубська –а—„са ћикола—„вна (1969-1972) велику увагу придiл€ла вивченню системи роботи та системи урокiв учителiв, стану викладанн€ та р—÷вн€ знань, ум—÷нь —÷ навичок учн—÷в з основ наук, тематичному вивченню питань навчально-виховно—„ роботи. «наючи, що учн—÷ досв—÷дчених класовод—÷в в—÷дзначаютьс€ €к у молодших, так —÷ наступних класах згуртован—÷стю, високим р—÷внем вихованост—÷, трудово—„ диiипл—÷ни, вона вивчала систему роботи вчительки, розкривала —„—„ педагог—÷чну лаборатор—÷ю в тематичному нарис—÷, €кий вона вм—÷щувала в черговий випуск методичного бюлетен€. ¬—÷н став сво—‘р—÷дною формою поширенн€ ориг—÷нально—„ структури урок—÷в, метод—÷в вихованн€ учн—÷в та —„х самост—÷йност—÷ у здобуванн—÷ знань, застосуванн€ —÷грових елемент—÷в з навчальною метою - того ц—÷нного, що характерне дл€ педагог—÷чного почерку класовода.

”загальненн€ цих матер—÷ал—÷в, орган—÷зац—÷€ в—÷дкритих урок—÷в з наступним —„х обговоренн€м, п—÷дготовка виступу класовода на зас—÷данн—÷ методичного обтјў—‘днанн€ учител—÷в молодших клас—÷в, проведенн€ в—÷дпов—÷дного практикуму спри€ли творчому вт—÷ленню —÷де—„ не лише на уроках, а й у позакласн—÷й робот—÷.

–∆стотну допомогу молодим вчител€м –.ћ. Ѕуравицька подавала через орган—÷зовану нею школу передового досв—÷ду на баз—÷ роботи досв—÷дчених класовод—÷в. «ан€тт€ школи проходили у форм—÷ в—÷дв—÷данн€ та обговоренн€ в—÷дкритих урок—÷в, конференц—÷й, консультац—÷й, практикум—÷в, €к—÷ спонукали до вивченн€ кращого педагог—÷чного досв—÷ду, виробленн€ "асного почерку, до творчих пошук—÷в...

1972-1974. ƒиректор Ѕражник ћарi€ –∆ванiвна - ветеран ¬елико—„ ¬iтчизн€но—„ вiйни - була переконана, що пост—÷йний д—÷ловий контакт з учн€ми, вза—‘мна дов—÷ра, сердечн—÷сть —÷ простота не т—÷льки не заважають —„—„ авторитету €к кер—÷вника школи, а, навпаки, викликають особливу, щиру повагу д—÷тей, допомагають —„й краще вжитис€ в учн—÷вський колектив. ј ще приймати правильн—÷ р—÷шенн€ в тому чи —÷ншому конкретному випадку. “ому вона твердо в—÷рила, що розвиток учн—÷вського самовр€дуванн€ вихову—‘ у школ€р—÷в почутт€ справжнього господар€ сво—‘—„ школи, форму—‘ орган—÷заторськ—÷ зд—÷бност—÷, в—÷дпов—÷дальне ставленн€ до навчанн€ —÷ громадських справ.

«а роки —„—„ директорства вдалос€ створити ефективну систему учн—÷вського самовр€дуванн€, насамперед тому, що директор максимально стимулював —÷н—÷ц—÷ативу д—÷тей, дов—÷р€в —„м при плануванн—÷ —÷ проведенн—÷ нам—÷чених заход—÷в, допомагав т—÷льки в раз—÷ потреби. Ќа зас—÷данн€х ком—÷тету комсомолу, учкому чи ради п—÷онерсько—„ дружини директор, €к правило, не навтјў€зувала сво—„х р—÷шень, завжди п—÷дтримувала ц—÷кав—÷ пропозиц—÷—„ учн—÷в. ћар—÷€ –∆ван—÷вна здеб—÷льшого перебувала в сам—÷й гущ—÷ учн—÷вських проблем, одержувала потр—÷бну —÷нформац—÷ю з перших рук.

¬исок—÷ моральн—÷ €кост—÷, працелюбн—÷сть формуютьс€ у школ€р—÷в, що усп—÷шно по—‘днують навчанн€ з активною роботою в органах учн—÷вського самовр€дуванн€, ком—÷тет—÷ комсомолу. “ому директор (а вона €к член партбюро безпосередньо в—÷дпов—÷дала за цю д—÷л€нку) прагнула, щоб до ц—÷—‘—„ д—÷€льност—÷ насамперед були залучен—÷ активн—÷ й —÷н—÷ц—÷ативн—÷ учн—÷, €к—÷ користуютьс€ авторитетом у товариш—÷в —÷ можуть повести за собою —÷ тих, хто не схильний до громадсько—„ роботи.

ћожна з певн—÷стю сказати, що керований ћ.–∆. Ѕражник колектив створив дружний —÷ згуртований учн—÷вський колектив...

«авуч Ўмалько ћикола ѕавлович (1962-1964, 1972-1977) ввiв у школi семiнари-практикуми, мета €ких - озбро—„ти вчителiв певними професiйними навичками. “ак, у процес—÷ огл€дового контролю було ви€влено, що окрем—÷ вчител—÷ не волод—÷ють методикою роботи з ф—÷льмоскопом, а дл€ —÷нтенсиф—÷кац—÷—„ процесу навчанн€ в—÷н край необх—÷дний. ћ.ѕ. Ўмалько пров—÷в к—÷лька практичних зан€ть з учител€ми. “епер ус—÷ вм—÷ють користуватис€ шк—÷льною техн—÷кою, ефективно використовувати ф—÷льмоскоп на р—÷зних етапах уроку та в позакласн—÷й робот—÷.

¬ажливою колективною формою методично—„ роботи в школ—÷ —‘ метод обтјў—‘днанн€ вчител—÷в спор—÷днених фах—÷в. «авуч школи, скеровуючи —÷ орган—÷зовуючи роботу методичних обтјў—‘днань, прагнув надати —„м практично—„ спр€мованост—÷.  ожен, хто готував допов—÷дь, повинен був об“—рунтувати актуальн—÷сть теми, дати характеристику конкретних педагог—÷чних умов, за €ких нагромаджувавс€ досв—÷д, показати його головну —÷дею в св—÷тл—÷ дос€гнень сучасно—„ педагог—÷чно—„ науки, а також висловити рекомендац—÷—„ щодо використанн€ досв—÷ду в умовах школи.

Ќа методичних оперативках розгл€далис€ так—÷ питанн€: тјё–ƒдиний мовний та писемний режим у школ—÷тјЁ, тјёЌовинки методики викладанн€ та вихованн€ (огл€д ц—÷кавих матер—÷ал—÷в з педагог—÷чних газет та журнал—÷в) тјЁ, тјё–оль учител€-предметника у зац—÷кавленн—÷ учн—÷в предметомтјЁ та —÷н.

III. 1974 - 1983. ѕерiод пошуку лиц€ школи.

1974-1977. ƒиректор Ўкодовський ќлександр ¬iкентiйович умiв по—‘днувати —‘диноначальнiсть з колег—÷альн—÷стю (вс—÷ важлив—÷, принципов—÷ питанн€ вир—÷шувалис€ сп—÷льно з парт—÷йною —÷ профсп—÷лковою орган—÷зац—÷€ми школи), розумну суворiсть i вимогливiсть з демократизмом - це допомогло закласти фундамент створенн€ стаб—÷льного —÷ працьовитого колективу.

ƒиректор н—÷коли не принизить людину, завжди поводитьс€ вв—÷чливо й доброзичливо; прагне знати особист—÷сть кожного вчител€; ви€вл€—‘ пост—÷йну турботу про здоровтјў€ —÷ самопочутт€ педагога —÷ техн—÷чного прац—÷вника.

ѕедколектив при Ўкодовському ќ.¬. був молодий - б—÷льш—÷сть мала до 25 рок—÷в: отже турбот про вихованн€ молодих педагог—÷в у директора вистачало. ”ч—÷нн€ - це не механ—÷чна передача знань з голови вчител€ у голову учн€, говорив ќлександр ¬—÷кент—÷йович. ÷е, природно, процес —„х вза—‘много збагаченн€. –∆ усп—÷х навчально—„ та виховно—„ роботи залежить, насамперед, в—÷д того, €ку участь бере сам учень у ц—÷й сп—÷льн—÷й прац—÷, €к в—÷н ставитьс€ до вчител€, класного кер—÷вника. ј щоб це ставленн€ було завжди доброзичливим, директор у школ—÷ широко розвинув наставництво. ƒосв—÷дчен—÷ учител—÷ Ўмалько ћ.ѕ., ¬олодченко ‘.ѕ. оп—÷кають молодих педагог—÷в “имоф—‘—‘ву —.—.,  ондрацьку ќ.Ћ., сп—÷льно анал—÷зують вдал—÷ —÷ невдал—÷ уроки, розм—÷рковують над тим, €к краще п—÷дготувати —÷ провести класну годину, скласти тематичн—÷ —÷ поурочн—÷ плани, вести документац—÷ю, орган—÷зувати чергуванн€ тощо.

ƒиректор школи особливого значенн€ надавав формуванню в учн—÷в громад€нсько—„ позиц—÷—„, становленню особистост—÷ п—÷дл—÷тка. ј це було можливо лише за умови добре налагодженого навчанн€ —÷ вихованн€, участ—÷ школ€р—÷в у сусп—÷льно-корисн—÷й, продуктивн—÷й прац—÷.

1977-1983. ƒиректор —оловтјў—‘нко ќлександра Ћеонидiвна: тјёќсновн—÷ завданн€, €к—÷ € поставила перед собою, приймаючи школу, були: пол—÷пшенн€ матер—÷ально-техн—÷чно—„ бази школи, забезпеченн€ школи кадрами, п—÷днесенн€ авторитету школи в сел—÷ та райв—÷дд—÷л—÷ осв—÷ти.

 олектив (75%) був до 30 рок—÷в. ¬с—÷, хто працював в школ—÷, або вже мав вищу осв—÷ту, або навчавс€ заочно в вузах (“имоф—‘—‘в ¬.я., ¬—÷дман ќ.√., ƒаниленко ё.—., п—÷зн—÷ше √раждан  .ћ., ¬ронська ¬.ћ., —емко Ћ. ѕ). ѕоступово формувавс€ не т—÷льки дружний, але й працездатний колектив. —тиль кер—÷вництва школою був демократичним. –∆ншого колектив не сприймав. ѕроблеми з кадрами (Ѕлагодатне, рос—÷йська мова) залишалис€. «вичайно, тепер розум—÷ю, що стати директором в 28 рок—÷в, не попрацювавши п—÷д рукою гарного кер—÷вника було не досить продумано. јле вибору в райв—÷дд—÷л—÷ осв—÷ти не було. як —÷ не було потр—÷бно—„ допомоги —÷ розум—÷нн€, коли призначали директором. ¬чилис€ на сво—„х помилках.

¬ навчальн—÷й робот—÷ основну увагу прид—÷л€ли виконанню навчальних план—÷в —÷ програм, особливо виробленню необх—÷дних вм—÷нь —÷ знань в молодших класах. «д—÷йснювали т—÷сний звтјў€зок з дитсадками: сп—÷льн—÷ педради, вза—‘мо в—÷дв—÷дуванн€ та —÷н.

« добрими нам—÷рами, щоб не було комплект—÷в, закрили школу у јвид—÷вц—÷, хоч —÷ п—÷двоз був регул€рний, —÷ харчуванн€, але це негативно вплинуло на соц—÷альний розвиток с. јвид—÷вка. Ѕула в—÷дкрита ще одна група продовженого дн€ - дл€ молодших клас—÷в. ¬елика турбота —÷ разом з тим велика п—÷дмога був пришк—÷льний —÷нтернат. ¬ихованц—÷ —÷нтернату мали непоган—÷ знанн€, приходили до школи з добре п—÷дготовленими домашн—÷ми завданн€ми. Ўкола була в—÷дкрита дл€ вчител—÷в —÷ дл€ учн—÷в з 7 ранку до 10 вечора.

ѕрацювали предметн—÷ гуртки —÷ гуртки художньо—„ самод—÷€льност—÷. ¬чител—÷ вели —„х практично безплатно. як —÷ у вс—÷ часи в школ—÷ проводилас€ велика виховна робота. –∆ вчител—÷, —÷ учн—÷ в основному були учасниками художньо—„ самод—÷€льност—÷ —÷ в сел—÷. ¬чител—÷ не т—÷льки проводили педагог—÷чний всеобуч дл€ батьк—÷в, але були —÷ пропагандистами, —÷ частими гост€ми-акторами на виробничих д—÷л€нках, в колгосп—÷. ўе й учн—÷в з собою приводили, готували концерти, прив—÷танн€ колгоспникам. «вичайно, й з боку колгоспу прид—÷л€лос€ увага школ—÷: п—÷двоз учн—÷в не т—÷льки на уроки, а й на вечори, харчуванн€ в колгоспн—÷й —„дальн—÷ за пом—÷рну плату, допомога в орган—÷зац—÷—„ екскурс—÷й —÷ т.д. јле школу будувати н—÷хто не хот—÷в...

ѕоступово в—÷дношенн€ до школи з боку громадськост—÷ села зм—÷нювалос€ в кращу сторону. ’оча на запрошенн€ до школи приходили, —÷ до себе в гост—÷ запрошували, до —÷деального ще було далеко. ћоральну п—÷дтримку завжди надавав дирекц—÷—„  оноваленко ј.ћ. –айвно теж вже не починало сво—„ накази з јдам—÷вни, б—÷льш уважно в—÷дносилос€ до роботи школи. «начно пол—÷пшилис€ матер—÷ально-техн—÷чна база школи. Ѕуло закуплен—÷ постель, дор—÷жки, покривала, л—÷жка, штори дл€ пришк—÷льного —÷нтернату. ¬пор€дковано подв—÷ртјў€: огороджено школу, д—÷л€нку, обладнано склад дл€ вуг—÷лл€, географ—÷чний майданчик, перероблено 80% грубок.

Ѕуло куплено телев—÷зор, кодоскоп, ба€н, столи, парти, дошки —÷ т.д. –егул€рно €к —÷ дирекц—÷€ школи, так —÷ вчител—÷ поповнювали школу наочн—÷стю з ќдеського магазину наочних пос—÷бник—÷в. ’оч —÷ було обладнано к—÷мнату дл€ урок—÷в прац—÷ 1-4 клас—÷в, майстерн—÷ не було, в школ—÷ було т—÷сно. јле школа жила, ставала м—÷цно на ноги, мудр—÷шав —÷ доросл—÷шав колектив... тјЁ

«авуч “имоф—‘—‘ва —в—÷тлана —емен—÷вна (1977-1979, 1981-1983) вважала, що п—÷знанн€ прац—÷ педагога - також творчий процес. –∆ правом завуча школи —‘ визначенн€ к—÷лькост—÷ урок—÷в, €к—÷ потр—÷бно в—÷дв—÷дати у вчител€, виход€чи з конкретно—„ необх—÷дност—÷ вивченн€ результат—÷в його прац—÷, досв—÷ду, системи роботи, проведенн€ атестац—÷—„, методично—„ допомоги. —аме кер—÷вництву школи вир—÷шувати, €к—÷ позиц—÷—„ спостер—÷гати на уроц—÷ —÷ в €к—÷й форм—÷ робити про це записи. ќсновне не допустити формальних висновк—÷в —÷ пропозиц—÷й, дати ч—÷тк—÷ —÷ конкретн—÷ поради щодо вдосконаленн€ форм —÷ метод—÷в навчального процесу.

як завуч, вона глибоко анал—÷зувала дос€гнут—÷ усп—÷хи —÷ недол—÷ки, перегл€дала резерви —÷ можливост—÷, форми —÷ методи роботи з учн€ми, вела пошук шл€х—÷в удосконаленн€ навчально-виховного процесу...

—в—÷тлана —емен—÷вна в—÷дмовл€лас€ в—÷д парадност—÷ в процес—÷ шк—÷льного житт€, в—÷д усього, що заважало робот—÷, зокрема в—÷д проведенн€ надуманих так званих тјёмалих педрадтјЁ, зв—÷т—÷в, складанн€ р—÷зних граф—÷к—÷в, схем. «усилл€ учител—÷в спр€мовувала на забезпеченн€ головного - п—÷двищенн€ €кост—÷ навчанн€ —÷ вихованн€ учн—÷всько—„ молод—÷...

 омпетентна бес—÷да, доброзичливий тон завуча н—÷коли не виводили учител€ —÷з стану р—÷вноваги, тим б—÷льше того, хто сумл—÷нно, в—÷дпов—÷дально ставивс€ до справи...

«авуч Ћисенко ќльга √ригорiвна (1979-1981) була квал—÷ф—÷кованим, принциповим, доброзичливим —÷ уважним кер—÷вником, €кий вм—÷—‘ згуртувати колектив, орган—÷зувати його на реал—÷зац—÷ю важливих завдань.

як завуч, багато уваги передус—÷м прид—÷л€ла подальшому вдосконаленню уроку, а отже —÷ п—÷двищенню фахово—„ майстерност—÷ вчител—÷в. «авуч зд—÷йсню—‘ ефективний внутришк—÷льний контроль, €кий включа—‘ в себе т—÷сно повтјў€зан—÷ компоненти: перев—÷рку стану викладанн€ та €кост—÷ знань учн—÷в, зм—÷сту й орган—÷зац—÷—„ позакласно—„ роботи з предмет—÷в, рац—÷ональност—÷ використанн€ матер—÷ально—„ бази каб—÷нет—÷в; кер—÷вництво методичною роботою вчител—÷в, п—÷двищенн€м —„х квал—÷ф—÷кац—÷—„.

ќльз—÷ √ригор—÷вн—÷ притаманно було вм—÷нн€ ч—÷тко визначати головну ланку роботи, зокрема, важливу дл€ певного етапу житт€ школи —÷ зосереджувати на н—÷й вс—÷ зусилл€. ¬она велико—„ уваги надавала формуванню особистост—÷ вчител€, п—÷двищенню його майстерност—÷ на основ—÷ творчого впровадженн€ в практику здобутк—÷в педагог—÷чно—„ науки —÷ передового досв—÷ду.

«авуч вважала, що фахове удосконаленн€ педагога —÷ €к—÷сть навчального процесу т—÷сно повтјў€зан—÷ м—÷ж собою. “ому, контролюючи роботу вчител—÷в на уроках, вона прагнула з—÷брати максимум —÷нформац—÷—„. јдже т—÷льки безпосередн—÷й звтјў€зок з наставником —÷ вихованц€ми п—÷д час —„хньо—„ сп—÷льно—„ д—÷€льност—÷ да—‘ змогу побачити реальний стан справ —÷, виход€чи з нього, визначити доц—÷льн—÷ форми й методи роботи...

IY. 1983-1993. ѕерiод реформ.

1983-1984, 1986-1988. ƒиректор √раждан  атерина ћихайл—÷вна. ѕедагог—÷чний колектив п—÷д кер—÷вництвом  атерини ћихайл—÷вни працював творчо, натхненно; активно включивс€ в реформу середньо—„ школи - шести р—÷чки, 4-х р—÷чна початкова школа, загально-корисна прац€ та —÷н.

Ўкола у жовтн—÷ 1987 р. пройшла атестац—÷ю, пройшла —„—„ добре.

Ќа педагог—÷чних радах розгл€далис€ так—÷ питанн€: тјёЎл€хи п—÷двищенн€ ефективност—÷ —÷ €кост—÷ навчально-виховно—„ роботи у школ—÷тјЁ, тјёќбговоренн€ проекту реформи школитјЁ, тјё–обота педколективу школи над орган—÷зац—÷—‘ю прац—÷, в—÷дпочинку та оздоровленню учн—÷в в пер—÷од л—÷тн—÷х кан—÷култјЁ, тјёѕро роботу початкових клас—÷в в св—÷тл—÷ наказу ћќ ”–—– є161 тјёѕро п—÷двищенн€ €кост—÷ навчанн€ та вихованн€тјЁ, тјё’—÷д реал—÷зац—÷—„ реформи школи в св—÷тл—÷ р—÷шень ’’”–∆–∆ зтјў—„зду  ѕ–— та ’’”–∆–∆ зтјў—„зду  ѕ” педколективом јдам—÷всько—„ школитјЁ та —÷н.

Ќа нарадах при директор—÷ розгл€далис€ так—÷ питанн€: тјёѕро покращанн€ роботи по попередженню дит€чого травматизмутјЁ, тјёѕро орган—÷зац—÷ю самоп—÷дготовки в √ѕƒ та —÷нтернат—÷тјЁ, тјёѕро стан веденн€ шк—÷льно—„ документац—÷—„тјЁ, тјёѕро роботу педагог—÷чного колективу школи з учн€ми у ¬сесоюзн—÷й туристсько-кра—‘знавч—÷й експедиц—÷—„ п—÷онер—÷в —÷ школ€р—÷в тјёћо€ Ѕатьк—÷вщина - —–—–тјЁ та —÷н.

як директор  атерина ћихайл—÷вна особливу увагу прид—÷л€ла п—÷дбору та розстановц—÷ кадр—÷в прац—÷вник—÷в школи, зд—÷йсненн€ всеобучу та загально—„ середньо—„ осв—÷ти, робот—÷ педагог—÷чно—„ ради школи, згуртованост—÷ педагог—÷чного колективу, створенню спри€тливих умов дл€ навчально-виховно—„ д—÷€льност—÷, забезпеченню звтјў€зк—÷в школи з органами управл—÷нн€ осв—÷тою, громадськими орган—÷зац—÷€ми.

«авуч ћащенко ¬iктор ѕавлович (1983-1984). “еоретична робота над статт€ми ё. Ѕабанського, –ƒ. Ѕерезн€ка, ќ. Ѕел€—‘ва допомогли ¬—÷ктору ѕавловичу вид—÷лити три напр€мки перев—÷рки роботи вчител€ на уроц—÷:

контроль, €кий стимулю—‘ €к—÷сть педагог—÷чного процесу (в тому числ—÷ попереджувальний);

контроль, що передбача—‘ р—÷зн—÷ види допомоги вчителю;

контроль з метою вивченн€ —÷ узагальненн€ кращих надбань дл€ наступного —„х впровадженн€ у педколектив.

 ожний з них завуч зд—÷йснював шл€хом застосуванн€ певно—„ форми в—÷дв—÷дуванн€ —÷ анал—÷зу уроку.

ќсобливого такту вимагала робота з молодими вчител€ми, €к—÷ поповнюють колектив. ¬.ѕ. ћащенко прагнув розвивати у молодих колег смак до педагог—÷чно—„ прац—÷, завжди приходив —„м на допомогу.

…ого рекомендац—÷—„ щодо вдосконаленн€ уроку, добору метод—÷в, прийом—÷в роботи з учн€ми, оптим—÷зац—÷—„ навчально-виховного процесу допомагали початк—÷вц€м-учител€м добитис€ усп—÷х—÷в в робот—÷.

ƒоброзичливим, тактовним був попереджувальний контроль завуча, €кий допомага—‘ розкритис€ вчительським особистост€м. —еред форм передач—÷ досв—÷ду ¬—÷ктор ѕавлович застосував - консультац—÷—„ з конкретних програмових тем, практична допомога у складанн—÷ план—÷в уроку, вибор—÷ наочност—÷, обладнанн€ —÷ т. —÷н. ¬се це було спр€мовано на те, щоб учитель уникнув можливих методичних помилок...

«авуч “имоф—‘—‘в ¬алер—÷й якович (1986, 1987-1988): тјёя намагавс€ у сво—„й робот—÷ спр€мувати в —‘дине русло зусилл€ педагог—÷чного колективу й учн—÷вських орган—÷зац—÷й, виробити справедлив—÷, —‘дин—÷ дл€ вс—÷х закони шк—÷льного житт€. Ќамагавс€ п—÷дтримувати —÷н—÷ц—÷ативу та самост—÷йн—÷сть комсомольського ком—÷тету, учкому, прислухавс€ до —„х пропозиц—÷й, побажань, дов—÷р€в —„м вир—÷шувати численн—÷ шк—÷льн—÷ справи.

як завуч, € дбав, щоб впор€дкувати навчальний час школ€р—÷в, навести пор€док у проведенн—÷ змагань, огл€д—÷в, конкурс—÷в, не допускати в—÷двол—÷канн€ учн—÷в в—÷д зан€ть; намагавс€ не навтјў€зувати учител€м форми —÷ методи виховно—„ роботи, тематику —÷ к—÷льк—÷сть виховних заход—÷в, гуртк—÷в, клуб—÷в, учн—÷вських обтјў—‘днань...

Ќамагавс€ створити у педколектив—÷ спри€тливий м—÷крокл—÷мат, творчу обстановку, спр€мував вчител—÷в на вир—÷шенн€ актуальних питань навчанн€ —÷ вихованн€ учн—÷в. я розум—÷в, що усп—÷шне розвтјў€занн€ цих завдань залежить в—÷д компетентност—÷, д—÷ловитост—÷ кер—÷вництва школи. “ому намагавс€ вчитис€ наст—÷йливо, чого вчив —÷ вчител—÷в. я розум—÷в, що розум—÷нн€ кер—÷вником сучасних вимог, —‘дн—÷сть погл€д—÷в —÷ д—÷й, пост—÷йна турбота про методичне удосконаленн€ педагог—÷чних прац—÷вник—÷в, викликають в останн—÷х бажанн€ працювати краще, з повною в—÷ддачею... тјЁ

1984-1986, 1988-1993. ƒиректор “имоф—‘—‘в ¬алерiй якович: тјёƒиректором € працював б—÷льше вс—÷х раз—÷в - три: з 1984 по 1986, пот—÷м перейшов на посаду заступника головного л—÷кар€ з навчально-виховно—„ роботи п—÷онерського табору санаторного типу тјё—перанцатјЁ (пгт. —ерг—÷—„вка); з 1988 по 1993, пот—÷м перейшов на посаду голови јдам—÷всько—„ с—÷льсько—„ ради; трет—÷й раз - вже в ’’–∆ стол—÷тт—÷тјж

ѕерший раз директорства запамтјў€тавс€ мен—÷ реформою школи, нашим захопленн€м загально-корисною працею, €ку ми в школ—÷ та у колгосп—÷ орган—÷зували досить нестандартно та нетрадиц—÷йно дл€ району. ћи вз€ли в оренду прим—÷щенн€ свинотоварно—„ ферми та ремонтне (маточне) поголовтјў€, к—÷льк—÷сть гол—÷в ми довели до 450. Ўкол€р—÷ працювали у дв—÷ зм—÷ни: ран—÷шн—‘ та веч—÷рн—‘ годуванн€ (€к й було прийн€то тод—÷ на ферм—÷). ƒобов—÷ прирости ваги с€гали за 700 грам—÷в (у дорослих вони були до 300 грам—÷в). ѕро наш досв—÷д писали м—÷iева преса, обласна, центральна: журнали - тјёѕедагогическа€ инициативатјЁ(ќдеса), тјё–ад€нська школатјЁ ( и—„в), тјёЎкола и производствотјЁ (ћосква).

ƒругий раз директорства мен—÷ запамтјў€тавс€ нашим захопленн€м роботою ћалою јкадем—÷—‘ю Ќаук тјёѕрометейтјЁ. ѕро наш досв—÷д писала м—÷iева та обласна преса. Ћауреатами щор—÷чних (березневих) сес—÷й ћјЌ ставали: ѕодолько —ерг—÷й, ћакаренко Ќад—÷€, якубський јндр—÷й, “имоф—‘—‘в ¬алер—÷й,  ульчицька ќлена, ѕоздн€ков ¬—÷тал—÷й, Ѕогданов јнатол—÷й, √раждан ќксана,  ульчицький ƒмитро, “имоф—‘—‘ва —в—÷тлана, Ћазн€н –∆ван,  рамаренко Ќатал—÷€, —тарченко јндр—÷й, ¬ел—÷ков јндр—÷й...

 р—÷м захоплень, була традиц—÷йна кроп—÷тка директорська прац€: господарство школи, в—÷дв—÷дуванн€ урок—÷в учител—÷в й сво—„ уроки, громадська депутатська д—÷€льн—÷сть, художн€ самод—÷€льн—÷сть, колгоспний футбол, ви—„зди на наради в район, навчанн€ в асп—÷рантур—÷... тјЁ

«авуч  атющев –ƒвген ћиколайович (1984-1985, 1987) велику увагу прид—÷л€в вивченню системи роботи урок—÷в учител—÷в, стану викладанн€ та р—÷вн€ знань, ум—÷нь —÷ навичок учн—÷в з основ наук, тематичному вивченню питань навчально-виховно—„ роботи. ¬ивчивши систему роботи учител€, –ƒвген ћиколайович розкривав його педагог—÷чну лаборатор—÷ю в методичному бюлетн—÷.

ѕ—÷д час спостереженн€ й анал—÷зу уроку  атющев –ƒ.ћ. звертав увагу передус—÷м на його науково-методолог—÷чний та методичний аспекти —÷ результативн—÷сть. ¬—÷н пост—÷йно тримав в пол—÷ зору так—÷ питанн€, €к —÷дейно-виховний потенц—÷ал уроку, оптимальн—÷сть його зм—÷сту, обраних метод—÷в навчанн€ та ступ—÷нь засво—‘нн€ учн€ми основних пон€ть, виробленн€ ум—÷нь —÷ навичок; оптимальн—÷сть сп—÷вв—÷дношенн€ форм навчанн€ та ум—÷нн€ учн—÷в вид—÷л€ти головне, планувати в—÷дпов—÷дь, працювати з п—÷дручником.

–езультативн—÷сть навчанн€ –ƒвген ћиколайович перев—÷р€в в кожному окремому випадку —÷ншими прийомами. “ак п—÷сл€ в—÷дв—÷данн€ уроку в—÷н в тактовн—÷й форм—÷ звертавс€ до окремих учн—÷в —÷з запитанн€ми, в—÷дпов—÷д—÷ на €к—÷ повинн—÷ переконати в глибин—÷ одержаних знань. јбо робив виб—÷ркову перев—÷рку класно—„ роботи в учн—÷вських зошитах...

Y. 1994-1998. ѕерiод стабiлiзацii.

1994-1998. ƒиректор “имофеева —вiтлана —еменiвна: тјёяк директору мен—÷ довелос€ працювати в жахливих умовах: школи передали на баланс с—÷льрад - —÷ ф—÷нансуванн€ зовс—÷м не стало - почали батьки на ремонт здавати грош—÷ - аж по 1 гривн—÷ в м—÷с€ць - цього, зв—÷сно, не вистачало; за перев—÷рку зошит—÷в платили коп—÷йки, за класне кер—÷вництво - ледь вистачало купити ол—÷вець!; зарплатню отримували —÷з зап—÷зненн€м у 8-10 м—÷с€ц—÷в!

јле —÷ в таких умовах педагог—÷чний колектив працював творчо, натхненно: пройшли у грудн—÷ 1997 року атестац—÷ю школи, отримали в—÷дм—÷тку тјёдобретјЁ.

Ќа педагог—÷чних радах розгл€далис€ так—÷ питанн€: тјё¬иконанн€ «акону ”кра—„ни тјёѕро осв—÷тутјЁ, тјё¬иконанн€ «акону ”кра—„ни тјёѕро мови в ”кра—„н—÷тјЁ, тјё–обота з проф—÷лактики правопорушень —÷ злочинност—÷ серед учн—÷втјЁ, тјё–обота шк—÷льних методичних обтјў—‘днаньтјЁ та —÷н.

Ќа нарадах при директор—÷ розгл€далис€ так—÷ питанн€: тјёќрган—÷зац—÷€ гар€чого харчуванн€ школ€р—÷втјЁ, тјё¬икористанн€ фонду всеобучутјЁ, тјёќрган—÷зац—÷€ роботи з д—÷тьми, €к—÷ потребують особливо—„ увагитјЁ, тјёѕозаурочна д—÷€льн—÷сть школ€р—÷втјЁ, тјё‘—÷зкультурно-оздоровча роботатјЁ, тјё–—÷вень вихованост—÷ школ€р—÷втјЁ, тјё—тан викладанн€ навчальних предмет—÷в, р—÷вень знань, ум—÷нь —÷ навичок учн—÷втјЁ, тјё–обота вчител€ з першокласникамитјЁ, тјёѕроведенн€ —÷ндив—÷дуально—„ роботи з учн€митјЁ, тјё—тан сан—÷тарно-г—÷г—÷—‘н—÷чного режиму школитјЁ та —÷н.

«а роки мо—‘—„ роботи директором було нагороджено грамотами Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровського райво ¬еронську ¬.ћ., √раждан  .ћ., Ћавриненко ѕ.ћ., “имоф—‘—‘ва ¬.я., зак—÷нчили на тјёв—÷дм—÷ннотјЁ нашу школу так—÷ учн—÷: ¬асалак—÷й –∆ванна, –ибальченко —ерг—÷й, ¬ронська ћартјў€на... тјЁ

« службово—„ характеристики: тјё∆итт—‘вий —÷ педагог—÷чний досв—÷д, добре знанн€ теор—÷—„ управл—÷нн€ дали змогу —в—÷тлан—÷ —емен—÷вн—÷ виробити т—÷ —‘дино в—÷рн—÷ правила в робот—÷ з педагог—÷чним —÷ учн—÷вським колективами: особистий приклад акуратност—÷, витримки, працелюбност—÷... тјЁ

«авуч Ћавриненко ѕавлiна ћихайлiвна (1988-1990, з 1993 по т. ч): тјёѕерш—÷ мо—„ роки роботи завучем - це 1988-1990 роки. якщо можна було б пор—÷вн€ти ц—÷ роки мо—‘—„ роботи з в—÷ком людини, то € в цей пер—÷од була трьохр—÷чних мал€м, €ке недавно стало на ноги, але ще часто сп—÷тка—‘тьс€ —÷ нав—÷ть пада—‘. я ще майже н—÷чого не вм—÷ла, всього —÷ вс—÷х бо€лас€. Ѕо€лас€ розкладу, старших колег (адже вони вс—÷ були мо—„ми вчител€ми), дзв—÷нк—÷в з райво.

јле мо—„м незм—÷нним пом—÷чником —÷ наставником, з легко—„ руки €кого € й стала завучем, був ¬алер—÷й якович. ¬—÷н —÷ розклад допомагав зробити, —÷ пост—÷йно радив, €к бути в т—÷й чи —÷нш—÷й ситуац—÷—„, —÷, взагал—÷, прищепив мен—÷ в—÷ру в себе. —казав, що все в мене вийде, —÷ що згодом € стану одним з кращих завуч—÷в району...

... ѕот—÷м була декретна в—÷дпустка на три роки...

¬ернулас€ € в школу в 1993 роц—÷. ¬ 1994 роц—÷ по—„хала на курси завуч—÷в. ѕ—÷сл€ курс—÷в мен—÷ було працювати набагато легше. ѕ—÷сл€ цього вз€лас€ € за роботу з новою силою. —таралас€ робити все, що вимагалос€ в—÷д завуча школи. Ѕуло дуже важко спочатку, але завд€ки мо—‘му дружньому, знаючому, творчому колективу учител—÷в —÷ методична, —÷ навчально-виховна робота п—÷дн€лас€ на досить високий р—÷вень.

я завжди стараюс€ не забувати про те, що завуч - це технолог методично—„ роботи в школ—÷. –∆ в—÷д того, €к буде поставлена методична робота, залежатиме весь навчально-виховний процес.

ўе одним —÷з важливих момент—÷в роботи завуча, € вважаю, —‘ п—÷дтримка тјёгарно—„ погодитјЁ в сво—‘му колектив—÷. јдже ми вс—÷ повинн—÷ працювати —÷ жити, €к одна дружна с—÷мтјў€... тјЁ

YI. 1998 - т. ч. ѕерiод школи козацько-лицарського вихованн€.

1998-т. ч. ƒиректор “имоф—‘—‘в ¬алерiй якович: тјё“рет—÷й раз директорства - јдам—÷вська школа козацько-лицарського вихованн€, €ка тјёпрацю—‘ в режим—÷ навчально-виховного закладу нового типу, а педколектив широко використову—‘ давн—÷ традиц—÷—„ козаччини, кодекси лицарсько—„ чест—÷, гуман—÷стичн—÷ та демократичн—÷ —÷де—„ —÷ адекватн—÷ засоби виховного впливу на п—÷дростаюче покол—÷нн€тјЁ (цитата з ¬сеукра—„нського громадсько-пол—÷тичного тижневика тјёќсв—÷татјЁ). ѕро наш досв—÷д пишуть м—÷iева, обласна, центральна преса, зокрема, газети тјёќдеськ—÷ в—÷ст—÷тјЁ, тјё„орноморськ—÷ новинитјЁ (ќдеса), тјё——÷льська школатјЁ ( и—„в), журнал тјёЌаша школатјЁ (ќдеса), щотижневик тјёќсв—÷татјЁ ( и—‘в). тјЁ

« в—÷дгуку на творчу роботу: тјёѕродуктом творчого пошуку вчител€-новатора —‘ —÷де€ козацько-лицарського вихованн€ та форми, методи нетрадиц—÷йного навчанн€ —÷ вихованн€ д—÷тей. Ќ—÷що не поверта—‘тьс€ в традиц—÷йних формах: час дикту—‘ сво—„. Ќе вс—÷ форми козацько—„ педагог—÷ки в—÷дпов—÷дають сучасност—÷. Ќин—÷ —÷нший тип виробничих в—÷дносин, побуту, потреб та св—÷домост—÷. “ому “имоф—‘—‘в ¬.я. —÷ педагог—÷чний колектив јдам—÷всько—„ «ќЎ в пошуках форм, метод—÷в прогресивних випереджальних —÷дей формуванн€ творчо—„ особистост—÷.

Ћюбов до с—÷мтјў—„, роду —÷ нац—÷—„; до р—÷дно—„ природи, осел—÷, земл—÷; дух лицарства —÷ волелюбност—÷ та побратимства; дух особист—÷сно—„ нац—÷онально—„ самосв—÷домост—÷, г—÷дност—÷ та чест—÷ - весь виховний процес у його багатоаспектному вим—÷р—÷ “—рунту—‘тьс€ в јдам—÷вськ—÷й «ќЎ на нац—÷ональному вихованн—÷ —÷ спр€мований на формуванн€ у д—÷тей —÷ молод—÷ св—÷домост—÷, —÷дей, погл€д—÷в, переконань, —÷деал—÷в, традиц—÷й, звича—„в —÷ в—÷рувань укра—„нського народу €к кор—÷нного етносу ”кра—„нсько—„ держави.

¬иховний процес, запроваджений “имоф—‘—‘вим ¬.я. та п—÷дтриманий педагог—÷чним колективом та соц—÷альним довк—÷лл€м - козацьким формуванн€м јдам—÷всько—„ с—÷льсько—„ ради, йде кор—÷нн€м у нац—÷ональний грунт (с—÷мтјў€ - клас-школа —÷ родина-школа) —÷ кожний педагог черпа—‘ зв—÷дти житт—‘дайну силу дл€ розвтјў€занн€ вс—÷—‘—„ низки складних проблем сучасного житт€.

 еруючись зм—÷стом розд—÷лу тјёЌац—÷ональне вихованн€тјЁ ƒержавно—„ нац—÷онально—„ осв—÷тньо—„ програми тјёќсв—÷та ”кра—„ни ’’–∆ стол—÷тт€тјЁ, “имоф—‘—‘в ¬.я. допомага—‘ учн€м самовизначитис€ —÷ само реал—÷зуватис€ у соц—÷ально-культурному середовищ—÷, в—÷дпов—÷дати потребам соц—÷ально-економ—÷чного та пол—÷тичного розвитку сусп—÷льства. як це робитьс€, описано ним у п—÷дсумках тјё озацьке-лицарське вихованн€ в школ—÷тјЁ (—÷з досв—÷ду роботи педагог—÷чного колективу школи). ѕров—÷дний напр€мок тако—„ роботи - формуванн€ нац—÷онально св—÷домого громад€нина ”кра—„ни, справжнього патр—÷ота та захисника р—÷дно—„ земл—÷, духовно багато—„ особистост—÷, морально зр—÷ло—„ людинитјЁ.

«авуч  атющева “амара ¬алентинiвна (1990-1991): тјёѕосада завуча мене особливо не приваблювала. јле ж, €к кажуть, тјёѕлох тот солдат, что не мечтает стать генераломтјЁ. “ому € погодилас€ зам—÷нити на де€кий час Ћавриненко ѕ.ћ. √оворити про €к—÷сь особлив—÷ здобутки за цей пер—÷од не можна; щоб виробити систему в робот—÷, треба б—÷льше пропрацювати. јле дл€ себе € остаточно зрозум—÷ла, - сп—÷лкуватис€ з д—÷тьми —÷ математикою мен—÷ набагато при—‘мн—÷ше й ц—÷кав—÷ше, н—÷ж займатис€ адм—÷н—÷стративною —÷ господарською роботою.

ўо запамтјў€талось?. . «гаду—‘тьс€ кумедний випадок. ” нас працювала л—÷тн€ ж—÷нка, Ћевицьк—÷ ќлена ¬олодимир—÷вна, рос—÷йський ф—÷лолог. я прийшла до не—„ на урок за граф—÷ком в—÷дв—÷дуванн€. —ид—÷ла на останн—÷й парт—÷, спостер—÷гала. –∆ раптом вона, проход€чи мимо, пита—‘ мене: тјЁј ти, д—÷вчинка, чого не пишеш? тјЁ ƒевтјў€тий клас застиг. ј € не можу н—÷€к придумати, що ж в—÷дпов—÷сти. “а, бачу, вона вже зрозум—÷ла, що за тјёд—÷вчинкатјЁ сидить за партою. ћен—÷ стало легше, та не на довго. “е, що вона сказала, виправдовуючись, було ще тјёкращетјЁ.

я дивуюсь —÷ д€кую учн€м, - витримку вони ви€вили не аби €ку. —м—÷х п—÷дн€вс€ п—÷зн—÷ше.

« того часу € запамтјў€тала, - мало вив—÷шеного граф—÷ка, треба попереджати особисто... тјЁ

як завуч, “амара ¬алентин—÷вна сумл—÷нно ставилас€ до сво—„х службових обовтјў€зк—÷в: керувала методичними оперативками, налагоджувала роботу методичних обтјў—‘днань учител—÷в, в—÷дв—÷дувала уроки, допомагала молодим учител€м...

” рiзнi роки в школi працювали учителi-майстри педагогiчноi ниви: Ћавриненко Ћiдi€ ћаркiвна, Ѕуравицька “аiсi€ јнтонiвна, ¬ронська ¬алентина ћикола—„вна, √риценко ¬алентина Ќикифорiвна, ћалькова ћаргарита —ергi—„вна,  орженко –∆нна –∆ванiвна, «олотовська “амара ћихайлiвна, ѕодолько јлла ћихайлiвна, Ћавриненко –∆нна ѕавлiвна, ¬оронова ƒiна ћиколаiвна, —кригулець Ќадi€ √ригорiвна,  озубенко “амара –∆ван—÷вна, √раждан √ригорiй ћихайлович,  вачук ¬алентина —тепанiвна, ƒаниленко ёлi€ —еменiвнатјж

ѕрацювали —÷ працюють люди, €к—÷ забезпечували житт—‘д—÷€льн—÷сть школи -  оноваленко ќльга ‘едор—÷вна, Ћабунець Ћюдмила –∆ван—÷вна,  равченко ёл—÷€ ¬асил—÷вна,  орженко —ерг—÷й ћиколайович, Ћавриненко ¬алентина …осип—÷вна, ƒаниленко Ќатал—÷€ √ригор—÷вна, ќкунь Ќатал—÷€ √ригор—÷вна, ƒеревенча Ќатал—÷€ јнатол—÷—„вна, ƒаниленко ќлена ¬олодимир—÷вна, ќдорожа ¬—÷ра ћикола—„вна...

Ўкола продовжу—‘ роботу в напр€мку вихованн€ гармонiйно розвинено—„ особистостi; в педколективi пану—‘ спри€тливий мiкроклiмат, творча обстановка, учителi нацiленi на вирiшенн€ актуальних питань навчанн€ i вихованн€ учнiвтјж

ѕишетьс€ iсторi€ јдамiвсько—„ школи (вже вийшли самодруком 15 частин загальним обтјЁ—‘мом 2500 сторiнок), iсторi€ јдамiвсько—„ громади "у постат€х" (бiографii осiб, €ки внесли частинку себе у розвиток громади), створю—‘тьс€ музей громадитјж

Ќа теперешн—÷й час у школ—÷ працю—‘ 19 педагог—÷в, 8 техпрац—÷вник—÷в, навча—‘тьс€ 133 учн€. Ўкола ма—‘ 6 буд—÷вль (4 у јдам—÷вц—÷ - навчальний корпус, б—÷бл—÷отеку, майстерню, корпус молодших клас—÷в; по 1 у јвид—÷вц—÷ та Ѕлагодатному - корпуси молодших клас—÷в). Ќа центральну садибу до јдам—÷всько—÷ школи д—÷тей п—÷двоз€ть шк—÷льним автобусом.

Ўкола - —‘диний соц—÷альний —÷нститут, €кий виховуючи учн—÷в сьогодн—÷, працю—‘ на перспективу. —аме тут висока профес—÷йна майстерн—÷сть педагога-виховател€ стимулю—‘ потребу школ€ра стати св—÷дом—÷шим, самовдосконалюватис€, щоб реал—÷зуватис€ €к громад€нин.

¬ихованн€ - це в першу чергу ў≈ѕЋ≈ЌЌя морал—÷ та —“¬ќ–≈ЌЌя в учн—÷в навичок житт€ в моральн—÷й атмосфер—÷, бо глибока моральна криза в наш—÷й кра—„н—÷ —‘ насл—÷дком прогалин —÷ в осв—÷тньому процес—÷, зокрема у недооц—÷нки рол—÷ духовност—÷ укра—„нсько—„ нац—÷онально—„ школи, €ка виступа—‘ одним —÷з важливих елемент—÷в збереженн€ —÷ розвитку сп—÷льноти, —„—„ духовного €дра —÷ постача—‘ сусп—÷льству св—÷домих громад€н, нос—÷—„в духовност—÷.

ўе одна мета, т—÷сним чином повтјў€зана —÷з розвитком режиму житт€, - розвиток ус—÷х зд—÷бностей людини й особливо тих, €к—÷ притаманн—÷ конкретн—÷й особ—÷. якщо людину навчати та виховувати у т—÷сн—÷й атмосфер—÷ одного фаху, то по сус—÷дству —÷з цим фахом утворю—‘тьс€ вакуум, у €кий вт€гу—‘тьс€ "вихованн€ вулиц—÷тјЁ, навички, отриман—÷ в—÷д таких ж "вузькихтјЁ технар—÷в. “ому вихованн€ та п—÷дпор€дковане йому навчанн€ повинн—÷ готувати особу, моральну особу, особу, €ка легко оволод—÷вала б любим фахом.

ѕов—÷домл€ти в—÷домост—÷ може телев—÷зор, викладач-комптјўютер. ¬иховувати людину може т—÷льки педагог-творець. ќсв—÷та, п—÷дпор€дкована завданн€м вихованн€ - творч—÷сть, творч—÷сть особлива, творч—÷сть, €ка потребу—‘ уваги, загострено—„ —÷нту—„ц—÷—„, —÷ €к вс€ка творч—÷сть - —¬ќЅќƒ».

ѕедагог - творець, тому не потр—÷бно ставати на завад—÷ йому детальними вимогами програм, методичних вказ—÷вок. якщо педагог щось особливо любить (творч—÷сть поета, письменника, художника, €кийсь розд—÷л математики, зайн€тий одн—÷—‘ю з численних граней еволюц—÷—„ та —÷н), то дл€ нього необх—÷дно надавати можлив—÷сть прищепити цю любов сво—„м учн€м. ѕедагог мусить (хоча б в €к—÷йсь м—÷р—÷) прагнути "ожити в учн€ хорош—÷ риси сво—‘—„ особи. Ќебезпечно, коли (добрий-хороший) виконавець методичних вимог одночасно др—÷бтјў€зковий, бездуховний та —÷н. ¬се це так або —÷накше в—÷добразитьс€ (можливо, не зараз) на його учн€х.

« всього цього виплива—‘ висновок: педагог повинен бути особою, й школа повинна мати —¬ќ–ƒ ќЅЋ»„„я.

Ўкола - це виховател—÷, викладач—÷, б—÷бл—÷отекар, прац—÷вники —„дальн—÷, й увесь —„—„ обслуговуючий персонал. јле головне, (певна р—÷ч), - директор школи, €кий визнача—‘ —„—„ (школи) "особутјЁ, "душутјЁ, €кий створю—‘ в н—÷й атмосферу доброзичливост—÷ до учн—÷в й учител—÷в м—÷ж собою.

Ўкола - це й —„—„ прим—÷щенн€, чист—÷, прив—÷тн—÷, красив—÷ й —÷ндив—÷дуальн—÷. …, звичайно, у школ—÷ повинн—÷ бути й списки випускник—÷в (у наш—÷й школ—÷ навчалис€ так—÷ особи).  ожен ма—‘ згадувати свою школу завд€ки тому особливому, що було в н—÷й. Ўкола повинна мати свою –≈ѕ”“ј÷–∆ё, й дл€ цього конче необх—÷дно знати - хто з достойних людей —„—„ зак—÷нчив, а сам—÷й школ—÷ варто ц—÷кавитис€ долею сво—„х вихованц—÷в...

јдам—÷вську школу зак—÷нчили за 46 рок—÷в багато знаних в район—÷ та област—÷ ос—÷б: Ѕондар ¬олодимир ћиколайович, ¬ронський ¬—÷ктор ћ—÷лент—÷йович, –ибальченко Ќатал—÷€ ћ—÷лент—÷йовна, ѕанченко яна ¬—÷тал—÷—‘вна,  рамаренко ћихайло ќлександрович, ≈пл€р ≈м—÷л—÷о ћихайлович, Ћавриненко ќлександр ¬олодимирович, ƒаниленко √алина ‘едор—÷вна, ƒаниленко Ќ—÷на –ƒвген—÷—÷вна,  оваль “ет€на –ƒвген—÷—÷вна, √амар ќлена –∆ван—÷вна,  оваль ќлександр ¬—÷кторович тјж

јдам—÷вська школа в мо—„й памтјў€т—÷. √амар ќ.–∆. - директор „еркесько—„ «ќЎ –∆-–∆–∆ ст. тјёѕерше, що згаду—‘тьс€ - це атмосфера тепла —÷ св—÷тла, злагоджена робота педколективу, коли д—÷т€м прид—÷л€лось ст—÷льки уваги, що ми в—÷дчували себе важливими частинками шк—÷льного колективу. ћи отримували не т—÷льки прекрасн—÷ знанн€, але й виховувались бути справжньою людиною. ÷е рад—÷сть —÷ щаст€ в—÷д шк—÷льних виховних заход—÷в. ÷е увага з боку учител—÷в, €к—÷ дл€ нас були богами, що нас розум—÷ли, могли нас зац—÷кавити, допомогти —÷ суворо спитати з порушник—÷в. ƒл€ себе € в јдам—÷вськ—÷й школ—÷ отримала великий запас знань —÷ доброти, €кий мен—÷ пот—÷м неодноразово допомагав в житт—÷. «а це € дуже вд€чна сво—„м вчител€м —÷ бажаю щоб —„х н—÷коли не залишало натхненн€, щаст€ й здоровтјў€тјЁ.

ћо—„й р—÷дн—÷й школ—÷. √раждан ј.√. - медсестра Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровсько—„ м—÷ськл—÷карн—÷.

¬—÷д —÷мен—÷ випуску 1980 року сказати дозвольте мен—÷, €к ми п—÷дростали в дорогу широку в ц—÷й щедр—÷й школ€рськ—÷й с—÷мтјў—„. ÷—÷ дн—÷ були св—÷тл—÷, любовтјўю з—÷гр—÷т—÷. “а й сонце €скравим було, бо взимку —÷ л—÷том усм—÷хнен—÷ лиц€ щодн€ нам дарили тепло. Ќав—÷ть в непогоду, чи в зливу, чи в бурю не знали ми смутку в душ—÷, бо завжди прив—÷тними й щирими були, €к друз—÷ й батьки - ¬„»“≈Ћ–∆! Ќе знали тод—÷ ми, що кращо—„ мит—÷ уже не наступить в житт—÷ - дитинство пролине й в дорослому св—÷т—÷ прийдетьс€ самому йти.

ќц—÷нки хорош—÷ ми вс—÷ получали тод—÷ за в—÷дм—÷нне знанн€, та т—÷льки не знали, €кий нам екзамен готу—‘ майбутн—‘ житт€. ћи ¬ас, ¬„»“≈Ћ–∆, часом не розум—÷ли за ¬аш—÷ вимоги важк—÷. –∆ лише тепер ми ¬ас згаду—‘мо щиро, сам—÷ коли стали батьки. ѕрийм—÷ть же укл—÷н за терп—÷нн€ —÷ ласку, й добро, що дарили дл€ нас. «а ¬ашу батьк—÷вську щиру пораду сердечно ми д€ку—‘мо ¬ас! Ќехай завжди до ¬ашо—„ осел—÷ лет€ть под€ки голуби весел—÷. –∆ побажанн€ щоб до ¬ас йшло за ¬ашу вдачу, щир—÷сть —÷ тепло!

–∆V. ѕ≈ƒј√ќ√–∆„Ќ»…  ќЋ≈ “»¬ јƒјћ–∆¬—№ ќ–« Ў ќЋ»   ќ«ј÷№ ќ-Ћ»÷ј–—№ ќ√ќ ¬»’ќ¬јЌЌя


тјё ћи не лукавили з тобою.

ћи просто йшли. ” нас нема

«ерна неправди за собою... тјЁ

“. Ўевченко.

—во—‘р—÷дн—÷сть сучасного розвитку ”кра—„ни характеризу—‘тьс€ в—÷дродженн€м корен—÷в нашо—„ нац—÷онально—„ минувшини: —÷стор—÷—„, державних традиц—÷й, духовност—÷. јдже без корен€ гине все живе.

 ор—÷нь людського зростанн€ - у памтјў€т—÷, духовн—÷й культур—÷, нац—÷ональн—÷й гордост—÷. ¬они €к сполучна ланка, €ка не допустить, щоб молода людина в—÷длучилас€ в—÷д сво—‘—„ земл—÷.

ƒитинство - особливий пер—÷од людського житт€. —аме на цьому етап—÷ людина визнача—‘ сво—„ житт—‘в—÷ ор—÷—‘нтири, розробл€—‘ житт—‘ву позиц—÷ю —÷ житт—‘в—÷ плани.

÷—÷—‘—„ в—÷дпов—÷дально—„ пори вона потребу—‘ п—÷дтримки й уваги сусп—÷льства, €ке зобовтјў€зане забезпечити молодим громад€нам умови й можливост—÷ дл€ повноти самореал—÷зац—÷—„ зд—÷бностей кожного, дос€гненн€ сво—„х житт—‘вих ц—÷лей. ѕ—÷дтримку й увагу дитина отриму—‘ в школ—÷, €ка ма—‘ йти попереду пол—÷тик—÷в, керуючись принципами гуман—÷зму, свободи, загальнолюдських ц—÷нностей.

ћи часто зустр—÷ча—‘мо людей наверх осв—÷чених, енциклопедично озбро—‘них знанн€ми, а всередин—÷ в них пустел€, €к говоритьс€ в Ѕ—÷бл—÷—„, тјёгрош—÷ пофарбован—÷, поваплен—÷тјЁ —÷ тому в тепер—÷шн—÷й час, вважа—‘ колектив нашо—„ школи, нам потр—÷бн—÷ люди не т—÷льки озбро—‘н—÷ знанн€ми, а й духовно, псих—÷чно, ф—÷зично спроможн—÷ розвивати творч—÷ зд—÷бност—÷ сво—„ та навколишн—÷х; сп—÷впрацювати з людьми р—÷зних ф—÷лософських, пол—÷тичних, рел—÷г—÷йних погл€д—÷в; здатн—÷ вир—÷шувати проблеми сьогоденн€ й майбутнього; особи з великим культурним та духовним потенц—÷алом, бо тјёкультура утверджу—‘ примат духутјЁ (ћ. –ерих) - це наше педагог—÷чне кредо. ƒосв—÷д практично—„ роботи в цьому напр€мку св—÷дчить, що головна мета осв—÷ти - вихованн€; навчанн€ повинно бути п—÷дпор€дковано вихованню.

Ўкола - —‘диний соц—÷альний —÷нститут, €кий, виховуючи учн—÷в сьогодн—÷, працю—‘ на перспективу. —аме тут висока профес—÷йна майстерн—÷сть педагога-виховател€ стимулю—‘ потребу школ€ра стати св—÷дом—÷шим, самовдосконалюватис€, щоб реал—÷зуватись €к громад€нин.

јдам—÷вськ—÷й школ—÷ поталанило: у нас педагоги - €скрав—÷, неповторн—÷ особистост—÷, нос—÷—„ усюлюдських ц—÷нностей, глибоких —÷ р—÷зноб—÷чних знань, вони прагнуть до вт—÷ленн€ в соб—÷ людського —÷деалу, до пост—÷йного самовдосконаленн€, духовного зростанн€.

ѕродуктом творчого пошуку директора-новатора “имоф—‘—‘ва ¬алер—÷€ яковича —‘ —÷де€ козацько-лицарського вихованн€ та форми, методи нетрадиц—÷йного навчанн€ —÷ вихованн€ д—÷тей. Ќ—÷що не поверта—‘тьс€ в традиц—÷йних формах: час дикту—‘ сво—„. Ќе вс—÷ форми козацько—„ педагог—÷ки в—÷дпов—÷дають сучасност—÷. Ќин—÷ —÷нший тип виробничих в—÷дносин, побуту, потреб та св—÷домост—÷. “ому директор —÷ педагог—÷чний колектив в пошуках форм, метод—÷в прогресивних випереджальних —÷дей формуванн€ творчо—„ особистост—÷.

Ћюбов до с—÷мтјў—„, роду —÷ нац—÷—„; до р—÷дно—„ природи, осел—÷, земл—÷; дух лицарства —÷ волелюбност—÷ та побратимства; дух особист—÷сно—„ нац—÷онально—„ самосв—÷домост—÷, г—÷дност—÷ та чест—÷ - весь виховний процес у його багато аспектному вим—÷р—÷ “—рунту—‘тьс€ в школ—÷ на нац—÷ональному вихованн—÷ —÷ спр€мований на формуванн€ у д—÷тей —÷ молод—÷ св—÷домост—÷, —÷дей, погл€д—÷в, переконань, —÷деал—÷в, традиц—÷й, звича—„в —÷ в—÷рувань укра—„нського народу €к кор—÷нного етносу ”кра—„нсько—„ держави.

¬иховний процес, запроваджений “имоф—‘—‘вим ¬.я. та п—÷дтриманий педагог—÷чним колективом та соц—÷альним довк—÷лл€м - козацьким формуванн€м јдам—÷всько—„ с—÷льсько—„ ради, йде кор—÷нн€м у нац—÷ональний грунт (с—÷мтјў€-клас-школа —÷ родина-школа) —÷ кожний педагог черпа—‘ зв—÷дти житт—‘дайну силу дл€ розвтјў€занн€ вс—÷—‘—„ низки складних проблем сучасного житт€.

 еруючись зм—÷стом розд—÷лу тјёЌац—÷ональне вихованн€тјЁ ƒержавно—„ нац—÷онально—„ осв—÷тньо—„ програми тјЁќсв—÷та ”кра—„ни ’’–∆ стол—÷тт€тјЁ, “имоф—‘—‘в ¬.я. допомага—‘ учн€м самовизначитис€ —÷ самореал—÷зуватис€ у соц—÷ально-культурному середовищ—÷, в—÷дпов—÷дати потребам соц—÷ально-економ—÷чного та пол—÷тичного розвитку сусп—÷льства. як це робитьс€, описано ним в книз—÷ тјёјдам—÷вська ——÷чтјЁ ( озацько-лицарське вихованн€ в школ—÷. –∆з досв—÷ду роботи педагог—÷чного колективу). ѕров—÷дний напр€мок тако—„ роботи - формуванн€ нац—÷онально св—÷домого громад€нина ”кра—„ни, справжнього патр—÷ота та захисника р—÷дно—„ земл—÷, духовно багато—„ особистост—÷, морально зр—÷ло—„ людини.

«авданн€ п—÷дтримувати компетентн—÷сть кадр—÷в на р—÷вн—÷ сучасних вимог у школ—÷ вир—÷шують через систему методично—„ роботи.  еру—‘ нею досв—÷дчений завуч Ћавриненко ѕавл—÷на ћихайл—÷вна. « —„—„ —÷н—÷ц—÷ативи —÷ при безпосередн—÷й участ—÷ у школ—÷ створено методичний каб—÷нет, €кий став центром педагог—÷чно—„ думки. ÷е справжн€ лаборатор—÷€ педагог—÷чно—„ творчост—÷, без €ко—„ вчител—÷ не у€вл€ють сучасну школу. ” методкаб—÷нет—÷ з—÷брано матер—÷али з досв—÷ду вчител—÷в. “ут можна одержати допомогу в робот—÷ з батьками. ѕ.ћ. Ћавриненко систематично добира—‘ щось нове, зокрема з педагог—÷ки особист—÷сно ор—÷—‘нтованого навчанн€ та вихованн€, пропону—‘ вчител€м прочитати, осмислити —÷ спробувати застосувати у сво—„й практиц—÷.

Ѕудучи досв—÷дченим педагогом, ѕавл—÷на ћихайл—÷вна вважа—‘, що першопрох—÷дцем у пошуках нових, активних форм навчанн€ повинна стати вона - заступник директора з навчально-виховно—„ роботи, головний методист школи, щоб, працюючи творчо, на "асному приклад—÷ показати можливост—÷ п—÷двищенн€ ефективност—÷ процесу навчанн€. як учитель (наш завуч виклада—‘ рос—÷йську мову) Ћавриненко ѕ.ћ. у пост—÷йному творчому пошуку нових форм —÷ метод—÷в актив—÷зац—÷—„ д—÷€льност—÷ учн—÷в. ¬она застосову—‘ рольов—÷ —÷гри на уроках систематизац—÷—„ —÷ узагальненн€ знань; ц—÷каво проходить громадський огл€д знань з рос—÷йсько—„ мови.

¬еликого значенн€ ѕавл—÷на ћихайл—÷вна нада—‘ систематичному, ц—÷леспр€мованому, всеб—÷чному —÷ поглибленому контролю. Ћише такий контроль, вважа—‘ завуч, допомага—‘ творчому зростанню вчител—÷в, ви€вл€—‘ недол—÷ки в навчально-виховному процес—÷ —÷ да—‘ змогу сво—‘часно —„х усунути.

” сво—„й практиц—÷ ѕ.ћ. Ћавриненко використову—‘ традиц—÷йну форму внутришк—÷льного контролю - в—÷дв—÷дуванн€ урок—÷в та виховних заход—÷в. јнал—÷зуючи уроки, намага—‘тьс€ оц—÷нити орган—÷зац—÷йну, дидактичну, виховну д—÷€льн—÷сть учител€ та р—÷вень знань, ум—÷нь —÷ практичних навичок учн—÷в.

«авуч обовтјў€зково зазначить, що в робот—÷ вчител€ вда—‘тьс€ краще, що нове зтјў€вилос€ в його методичному арсенал—÷, а над чим ще сл—÷д попрацювати, порадить, €к виправити недол—÷ки, €ку л—÷тературу сл—÷д прочитати.

ќрган—÷зовуючи методичну роботу в школ—÷, ѕавл—÷на ћихайл—÷вна ретельно продуму—‘ всю систему методичних заход—÷в, не допуска—‘ —„х калейдоскоп—÷чно—„ розр—÷зненост—÷, еп—÷зодичност—÷. –озвтјў€занню педагог—÷чних проблем п—÷дпор€дковуютьс€ педради, виробнич—÷ наради, робота методичних обтјў—‘днань, психолого-педагог—÷чних сем—÷нар—÷в, самоосв—÷та вчител—÷в.

ѕроте, €кими довершеними не були б колективн—÷ форми методично—„ роботи з учител€ми, вони не можуть зам—÷нити —÷ндив—÷дуально—„. ќсобливо—„ уваги завуч оточу—‘ молодих педагог—÷в: з ними вона проводить тематичн—÷ консультац—÷—„, в—÷дв—÷ду—‘ уроки.

ѕавлин—÷ ћихайл—÷вн—÷ притаманн—÷ висока педагог—÷чна культура, д—÷ловит—÷сть, ч—÷тк—÷сть, ум—÷нн€ бачити перспективу в робот—÷ —÷ визначати головн—÷ напр€ми на кожний день; вона вносить у роботу школи все нове, передове, чого дос€гла педагог—÷чна наука —÷ шк—÷льна практика.

ѕедагогом-орган—÷затором в школ—÷ працю—‘ √риценко ¬алентина Ќикифор—÷вна - людина серйозна, може нав—÷ть видатис€ строгою на перший погл€д; з д—÷тьми не загра—‘ —÷ не сюсюка—‘, але й не команду—‘. √оворить, €к р—÷вна з р—÷вними, витримано —÷ небагатосл—÷вно; вона завжди з д—÷тьми; не над, а з ними. “ак —÷ ма—‘ бути. јдже позакласна робота - не продовженн€ уроку, класно—„ години. –∆ взагал—÷ учн—÷вське житт€ - не т—÷льки оц—÷нки в журнал—÷, усп—÷хи з предмет—÷в. ÷е —÷ спорт, —÷ музика, —÷ весел—÷ —÷скрист—÷ розваги, —÷ серйозн—÷ справи. ÷е житт€, соц—÷альне становленн€ дитини в колектив—÷.

Ќер—÷дко кажуть, що вчитель повинен мати щось в—÷д актора - вм—÷нн€ перевт—÷люватис€ —÷ проживати —÷з сво—„ми вихованц€ми —„хн—‘ житт€, конструювати душ—÷ - це високе мистецтво. ¬алентина Ќикифор—÷вна не виробл€ла спец—÷ально ц—÷ прийоми, вони народжуютьс€ в—÷д любов—÷ до д—÷тей, до сво—‘—„ педагог—÷чно—„ справи, в—÷д пристрасного бажанн€ в—÷ддати себе цим допитливим, чутливим серц€м. –∆з само бутт€м поринула вона у ц—÷кавий, трохи фантастичний, геро—„чний св—÷т учн—÷всько—„ юн—÷.

ƒемократизац—÷€ шк—÷льного, учн—÷вського житт€. ўе к—÷лька рок—÷в тому важко було б у€вити, що може —÷снувати таке по—‘днанн€ сл—÷в, а сьогодн—÷ - це реальна перспектива. ” школ—÷ ц—÷каво провод€тьс€ дн—÷ учн—÷вського самовр€дуванн€. –оль директора, завуча, учител—÷в беруть на себе учн—÷. ”чител—÷ хвилюютьс€, а д—÷ти спок—÷йно вчилис€. –∆нод—÷ аж заздр—÷сть брала, не в—÷рилос€ - невже-таки можуть зам—÷нити?! јле горд—÷сть за д—÷тей переборювала. ’—÷ба це не прекрасно, що п—÷дроста—‘ така зм—÷на —÷ велика заслуга в орган—÷зац—÷—„ цих дн—÷в педагога-орган—÷затора.

¬алентина Ќикифор—÷вна - друг, порадник, ута—‘мнича у дит€ч—÷ секрети, а нер—÷дко й у секрети —„хн—÷х батьк—÷в - одне слово, ¬ихователь.

ѕрожити з д—÷тьми щасливий козачатський в—÷к, сказати б, на р—÷вних, зробити його школою громад€нського вихованн€ - ось €к —„й бачитьс€ основне завданн€ педагога на цьому етап—÷. ј треба ж т—÷льки викресати —÷скорку, запалити —÷ д—÷тей, —÷ батьк—÷в, —÷ колег на т—÷ буденн—÷ —÷ разом з тим романтичн—÷ справи, до €ких кличуть козацьк—÷ литаври —÷ €к—÷ допомагають виховати —÷ см—÷лив—÷сть, —÷ в—÷дпов—÷дальн—÷сть, —÷ гуман—÷зм, так потр—÷бн—÷ в майбутньому дорослому житт—÷.

”чителем —÷стор—÷—„ та правознавства працю—‘ Ѕуравицька –а—„са ћикола—„вна. ¬она добре волод—÷—‘ сучасною методикою викладанн€. –«—„ уроки мають великий виховний потенц—÷ал, практичний характер. ”читель створю—‘ проблемн—÷ ситуац—÷—„, форму—‘ науковий св—÷тогл€д. ”м—÷ло орган—÷зову—‘ вивченн€ —÷сторичних документ—÷в, першодрук—÷в. ќсобливу увагу прид—÷л€—‘ використанню р—÷зних вид—÷в запис—÷в, робот—÷ з п—÷дручником, картою. –озробила та впровадила в практику роботи школи факультативний курс тјё–∆стор—÷€ ”кра—„нського козацтватјЁ дл€ учн—÷в 7,8 клас—÷в.

”чителем н—÷мецько—„ мови працю—‘ ћалькова ћаргарита —ерг—÷—„вна. ¬раховуючи р—÷вн—÷ п—÷знавально—„ самост—÷йност—÷ учн—÷в, учитель прагне використати потенц—÷йн—÷ можливост—÷ вс—÷х з допомогою по—‘днанн€ фронтальних, —÷ндив—÷дуальних, групових —÷ парних форм роботи, буду—‘ урок таким чином, щоб визначити дл€ кожного найрац—÷ональн—÷ший шл€х здобутт€ знань. –∆ндив—÷дуал—÷зац—÷€ —÷ диференц—÷ац—÷€ навчальних вправ допомагають ћаргарит—÷ —ерг—÷—„вн—÷ при невелик—÷й затрат—÷ часу оптим—÷зувати навчанн€ учн—÷в.

”чителем укра—„нсько—„ мови та л—÷тератури працю—‘ —оловтјў—‘нко ќлександра Ћеон—÷д—÷вна. ¬—÷др—÷зн€—‘тьс€ педагог—÷чною майстерн—÷стю, тактом у в—÷дношенню до учн—÷в —÷ колег, прагне зробити навчанн€ доступним, ц—÷кавим та ефективним, будувати процес на основ—÷ сп—÷вроб—÷тництва з учн€ми. ¬м—÷—‘ направити увагу д—÷тей на головне —÷ сутт—‘ве, актив—÷зувати п—÷знавальну д—÷€льн—÷сть учн—÷в. ¬олод—÷—‘ прийомами —÷ндив—÷дуал—÷зац—÷—„ навчанн€, рац—÷онально орган—÷зову—‘ самост—÷йну роботу учн—÷в. ¬олод—÷—‘ високою культурою мови; цьому ж навча—‘ —÷ д—÷тей, користуючись р—÷зними видами роботи з формуванн€ звтјў€зного мовленн€.

”чителем математики працю—‘ “имоф—‘—‘ва —в—÷тлана —емен—÷вна. ¬она широко застосову—‘ лекц—÷онно-сем—÷нарську систему навчанн€, розробл€—‘ методику розвтјў€зуванн€ типових —÷ нестандартних задач, орган—÷зову—‘ досл—÷дницьку д—÷€льн—÷сть учн—÷в, форму—‘ в них —÷нтерес до творчо—„ прац—÷. ѕ—÷д —„—„ кер—÷вництвом школ€р—÷ опановують загальн—÷ методи —÷нтелектуально—„ д—÷€льност—÷ (—÷ндукц—÷ю, дедукц—÷ю, анал—÷з, синтез, узагальненн€, конкретизац—÷ю), лог—÷ку суджень, ум—÷нн€ робити висновки. —в—÷тлана —емен—÷вна вчить сво—„х вихованц—÷в працювати з дов—÷дниками, науково-попул€рною л—÷тературою, читати математичн—÷ книжки, з них добувати знанн€. ¬она вимоглива до себе та —÷нших, але разом з тим чуйний, уважний вихователь, €кий залиша—‘ сл—÷д у житт—÷ дитини.  ожний, хто навчавс€ у не—„, одержав глибок—÷, м—÷цн—÷ знанн€ —÷ на все житт€ запамтјў€тав рад—÷сть навчанн€ тому, що його виховувала людина, €ка в—÷ддавала —„м все тепло сво—‘—„ душ—÷, частинку серц€.

”чителем укра—„нсько—„ мови та л—÷тератури працю—‘ √раждан  атерина ћихайл—÷вна. ¬она вм—÷—‘ направити увагу учн—÷в на головне, створити проблемну ситуац—÷ю. –«—„ уроки характеризуютьс€ практичною направлен—÷стю, св—÷домим засво—‘нн€м програмового матер—÷алу учн€ми, розвитком самост—÷йност—÷ та —÷н—÷ц—÷ативи. ƒл€ цих ц—÷лей практику—‘ виступи учн—÷в з р—÷зноман—÷тними пов—÷домленн€ми, реценз—÷€ми на прочитану книгу чи перегл€нутий к—÷ноф—÷льм. ћетодичн—÷ прийоми, €к—÷ вона використову—‘, направлен—÷ на розвиток розумово—„ д—÷€льност—÷ учн—÷в, на оптим—÷зац—÷ю навчального процесу на вс—÷х етапах уроку.

”чителем ф—÷зично—„ культури працю—‘ √алицька Ќатал—÷€ ѕавл—÷вна. ¬ переб—÷гу ф—÷зичного вихованн€ учн—÷в на основ—÷ розвитку масово—„ ф—÷зично—„ культури та спорту, козацького т—÷ло вихованн€, учителька усп—÷шно вир—÷шу—‘ завданн€ укр—÷пленн€ здоровтјў€ учн—÷в, розвитку —„х ф—÷зичних зд—÷бностей, вихованн€ моральних та вольових €костей: патр—÷отизму, колектив—÷зму, см—÷ливост—÷, р—÷шучост—÷, наполегливост—÷, ц—÷леспр€мованост—÷. Ќа уроках забезпечу—‘ моторну платн—÷сть зан€ть, активн—÷сть вс—÷х учн—÷в, при цьому зд—÷йсню—‘ —÷ндив—÷дуальний п—÷дх—÷д, враховуючи особливост—÷ ф—÷зичного розвитку д—÷тей, данн—÷ медичного огл€ду.

”чителем математики працю—‘  атющева “амара ¬алентин—÷вна. ¬она ма—‘ багатий практичний досв—÷д, працю—‘ творчо. як—÷сно викону—‘ навчальн—÷ плани та програми, впроваджу—‘ нов—÷ п—÷дходи до навчанн€. ѕор€д з традиц—÷йними практику—‘ й нов—÷ форми проведенн€ урок—÷в. ќсобливу увагу прид—÷л€—‘ навчанню школ€р—÷в рац—÷ональним прийомам розумово—„ прац—÷, навичкам самост—÷йного навчанн€. ¬чить застосовувати отриманн—÷ знанн€ в практичн—÷й д—÷€льност—÷. ”м—÷ло по—‘дну—‘ колективн—÷ та —÷ндив—÷дуальн—÷ форми роботи школ€р—÷в. ƒобре волод—÷—‘ методикою застосуванн€ м—÷жпредметних звтјў€зк—÷в.

”чителем б—÷олог—÷—„ та х—÷м—÷—„ працю—‘ ¬ронська ¬алентина ћикола—„вна. ¬она зна—‘ сучасний стан х—÷м—÷чно—„ —÷ б—÷олог—÷чно—„ науки —÷ перспективи —„х розвитку. ¬м—÷ло зд—÷йсню—‘ м—÷ж предметн—÷ звтјў€зки на уроках, повтјў€зуючи навчальний матер—÷ал з житт€м, широко використову—‘ р—÷зноман—÷тний наочний матер—÷ал. –«—„ уроки спри€ють засво—‘нню учн€ми основних х—÷м—÷чних —÷ б—÷олог—÷чних пон€ть, наукових факт—÷в, закон—÷в, теор—÷й. „—÷тке плануванн€ навчального —÷ виховного матер—÷алу, його систематичне повторенн€, обл—÷к —÷ндив—÷дуальних особливостей учн—÷в, вм—÷нн€ доступно викладати матер—÷ал, орган—÷зувати колективну, самост—÷йну та —÷ндив—÷дуальну роботу дають —„й можлив—÷сть прищеплювати учн€м м—÷цн—÷ знанн€ з предмету.

”чителем укра—„нознавства працю—‘ ѕ—÷шт—÷ган ќлена јнатол—÷—„вна. ¬она вважа—‘, що укра—„нознавство - це не вузька диiипл—÷на, €ку можна вивчати чи не вивчати в школ—÷. ÷е наука про нац—÷ю, людину в —„—„ звтјў€зках з природою, мовою, —÷стор—÷—‘ю, побутом, обр€дами та звича€ми, усною творч—÷стю. ÷е важливий —÷ могутн—÷й чинник навчанн€ —÷ вихованн€, розвитку особистост—÷ й оздоровленн€ сусп—÷льства. ”чителька творчо, натхненно працю—‘; —„—„ любл€ть учн—÷; любл€ть —„—„ предмет —÷ вважають - укра—„нознавство потр—÷бно знати тому, що ц—÷ знанн€ в—÷ють на серце кожного з нас чаром р—÷дно—„ стих—÷—„ —÷ —‘ дл€ душ—÷ ц—÷лющим бальзамом, €кий сповню—‘ —„—„ могутньою силою.

”чителем образотворчого мистецтва працю—‘ “имоф—‘—‘ва —в—÷тлана ¬алер—÷—„вна. ¬ гуртц—÷ та на уроках —в—÷тлани ¬алер—÷—„вни школ€р—÷ засвоюють грамоту малюнка й живопису, а вчителька пост—÷йно п—÷дтриму—‘ —÷ розвива—‘ в них творч—÷й настр—÷й —÷ —÷нтерес; поступово ускладню—‘ завданн€ - д—÷ти рано починають малювати з натури. ¬алер—÷—„вна розкрива—‘ —„м силу —÷ можливост—÷ художн—÷х матер—÷ал—÷в, захоплю—‘ малюванн€м, дба—‘ про розвиток —÷ндив—÷дуальних творчих особливостей, манеру самовираженн€, поступово й наполегливо дола—‘ розрив м—÷ж тим, що дитина хоче в—÷добразити, —÷ тим, що вона вм—÷—‘; з допомогою колористично—„ системи вчить бачити —÷ розр—÷зн€ти найтонш—÷ нюанси кольор—÷в, в—÷дчувати тјёмузикутјЁ кожного, розвива—‘ асоц—÷ативну у€ву. ¬чить важко, але натхненно трудитись, вм—÷ти бачити красу —÷ схил€тись перед нею.

”чителем 1 класу в јдам—÷вц—÷ працю—‘ Ћавриненко Ћ—÷д—÷€ ћарк—÷вна. ¬она ма—‘ глибок—÷ теоретичн—÷ знанн€ та багатий практичний досв—÷д викладанн€.  ожен —„—„ урок сво—‘р—÷дний, буду—‘тьс€ по продуман—÷й методичн—÷й схем—÷. Ќа уроках створю—‘ проблемн—÷ ситуац—÷—„. ¬м—÷—‘ направити увагу учн—÷в на головне, сутт—‘ве, актив—÷зу—‘ п—÷знавальну д—÷€льн—÷сть школ€р—÷в. Ќавчальний матер—÷ал виклада—‘ в доступн—÷й форм—÷. –«—„ уроки вид—÷л€ютьс€ практичною направлен—÷стю навчальних зан€ть, св—÷домим засво—‘нн€м програмового матер—÷алу учн€ми, розвитком самост—÷йност—÷ та —÷н—÷ц—÷ативи. Ќа уроках рац—÷онально використову—‘ час, продуму—‘ методи —÷ прийоми.

”чителем 2 класу в јдам—÷вц—÷ працю—‘  орженко –∆нна –∆ван—÷вна. ¬она теоретично добре п—÷дготовлена, волод—÷—‘ сучасною методикою викладанн€. —умл—÷нно готу—‘тьс€ до кожного уроку, зд—÷йсню—‘ —÷ндив—÷дуальний п—÷дх—÷д до учн—÷в, прид—÷л€—‘ достатньо уваги розвиваючому навчанню. ѕосилю—‘ —÷нтерес учн—÷в до знань, показу—‘ необх—÷дн—÷сть —„х набутт€ —÷ засво—‘нн€. Ќа уроках читанн€, математики, мови проводить дидактичн—÷ —÷гри, загадки, прид—÷л€—‘ багато уваги розвитку звтјў€зного мовленн€ учн—÷в. ѕ—÷дбира—‘ в—÷дпов—÷дн—÷ вправи розвиваючого характеру.

”чителем 3 класу в јдам—÷вц—÷ працю—‘ «олотовська “амара ћихайл—÷вна. ¬она систематично працю—‘ над вивченн€м л—÷тератури з проблем навчанн€ —÷ вихованн€, над публ—÷кац—÷€ми в пер—÷одичн—÷й прес—÷ з питань п—÷двищенн€ профес—÷йно—„ майстерност—÷. ƒобре волод—÷—‘ методикою викладанн€, зна—‘ вимоги до сучасного уроку —÷ правильно вибира—‘ його типи. ¬елику увагу прид—÷л€—‘ вм—÷нню самост—÷йно працювати над навчальними пос—÷бниками, прищеплю—‘ любов до читанн€. ћетодичн—÷ прийоми, €к—÷ вона використову—‘, направлен—÷ на розвиток розумово—„ д—÷€льност—÷ учн—÷в, на оптим—÷зац—÷ю навчального процесу вс—÷х етап—÷в уроку.

Ѕ—÷бл—÷отекарем школи працю—‘ ѕодолько јлла ћихайл—÷вна. ¬она вт—÷лю—‘ в соб—÷ кращ—÷ риси шк—÷льного б—÷бл—÷отекар€: јлла ћихайл—÷вна - —÷нформатор, педагог, соц—÷олог, психолог, орган—÷затор масового читанн€. ј.ћ. ѕодолько вважа—‘, що завданн€ шк—÷льного б—÷бл—÷отекар€ - спри€нн€ формуванню всеб—÷чно розвинено—„ особистост—÷, —÷ щоб його виконувати, необх—÷дно сам—÷й стати гармон—÷йно розвиненою людиною. Ќаш б—÷бл—÷отекар забезпечу—‘ найб—÷льш спри€тлив—÷ умови задоволенн€ —÷нформац—÷йних запитань читач—÷в, кер—÷вництво —„х читанн€м, ц—÷леспр€мовано вплива—‘ на виб—÷р книг, на зм—÷ст —÷ характер читанн€.

”чителем 1 класу в јвид—÷вц—÷ працю—‘ ¬оронова ƒ—÷на ћикола—„вна. ” робот—÷ з д—÷тьми використову—‘ кра—‘знавчий матер—÷ал; форму—‘ пон€тт€ мала Ѕатьк—÷вщина, велика Ѕатьк—÷вщина на матер—÷ал—÷ живих стор—÷нок —÷стор—÷—„ р—÷дного села. –«—„ прац€ базу—‘тьс€ на примноженн—÷ природного скарбу кожно—„ дитини - здатност—÷ до п—÷знанн€ й самоп—÷знанн€, на по—‘днанн—÷ зр—÷ло—„ досв—÷дченост—÷ та юно—„ допитливост—÷ нерозривним звтјў€зком покол—÷нь. Ќа уроках вчителька створю—‘ атмосферу радост—÷ в—÷д вперше прочитаного або написаного маленькими учн€ми слова, вперше отриманих знань про та—‘мниц—÷ природного св—÷ту або людських стосунк—÷в.

”чителем 2,3 класу-комплекту в јвид—÷вц—÷ працю—‘ Ћавриненко –∆нна ѕавл—÷вна. “ворчий, —÷н—÷ц—÷ативний педагог; —„—„ уроки в—÷др—÷зн€ютьс€ продуманою структурою, науков—÷стю, ч—÷тко поставленими завданн€ми —÷ метою. яскрав—÷ риси —„—„ педагог—÷чного хисту - вм—÷нн€ ц—÷каво, дох—÷дливо подати програмовий матер—÷ал, невимушено сп—÷лкуватис€ з д—÷тьми, пост—÷йно прищеплювати —÷нтерес до знань —÷ навичок самоосв—÷ти. ѕовс€кчас дбаючи про звтјў€зок навчанн€ з житт€м, вчителька провадить економ—÷чне навчанн€ д—÷тей з метою розширенн€ —„х св—÷тогл€ду, п—÷дготовки до участ—÷ у сусп—÷льно-трудов—÷й д—÷€льност—÷.

”чителем 1,2 класу-комплекту в Ѕлагодатному працю—‘  озубенко “амара –∆ван—÷вна. Ѕагато уваги прид—÷л€—‘ —÷ндив—÷дуальному п—÷дходу у процес—÷ навчанн€ —÷ вихованн€ школ€р—÷в. ќсобливого значенн€ нада—‘ нац—÷ональному вихованню, вивченню —÷стор—÷—„ свого народу, його традиц—÷й, звича—„в, природи р—÷дного краю. –озвива—‘ лог—÷чне мисленн€ учн—÷в на кожному уроц—÷. ќсобливого значенн€ в робот—÷ вчителька нада—‘ орган—÷зац—÷—„ навчального сп—÷вроб—÷тництва, зокрема, методиц—÷ парно—„ —÷ групово—„ навчально—„ д—÷€льност—÷ школ€р—÷в.

”чителем 3 класу в Ѕлагодатному працю—‘ —кригулець Ќад—÷€ √ригоровна. ѕрацю—‘ над розвитком —÷нтелектуальних зд—÷бностей учн—÷в за правилом: не механ—÷чна передача знань, а формуванн€ ставленн€ до навколишнього св—÷ту та —÷нтересу до навчанн€. ¬елику увагу нада—‘ р—÷зноман—÷тним прийомам диференц—÷йованого навчанн€, методу пошуково—„ бес—÷ди. –«—„ робота в—÷дзнача—‘тьс€ психолог—÷змом у п—÷дход—÷ до дитини, емпат—÷—‘ю, всеб—÷чним врахуванн€м псих—÷чних, ф—÷з—÷олог—÷чних, —÷нтелектуальних особливостей учн—÷в. јтмосфера вза—‘моповаги форму—‘ особливий тип повед—÷нки школ€ра, дл€ €кого школа переста—‘ бути м—÷iем простого засво—‘нн€ знань.

V. јƒјћ–∆¬—№ ј Ў ќЋј  ќ«ј÷№ ќ-Ћ»÷ј–—№ ќ√ќ ¬»’ќ¬јЌЌя (“≈ќ–≈“»„Ќ–∆ «ј—јƒ»)


 озаку найперше - ¬ол€!

 озаку найперше - „есть!


ј “”јЋ№Ќ–∆—“№ ѕ–ќЅЋ≈ћ»


ƒержава живе й розвива—‘тьс€ доти, доки в н—÷й живе багатим духовним житт€м школа. ј дл€ цього школа повинна стати осередком зустр—÷ч—÷ дитинства —÷з справд—÷ загальнолюдським - дитинча ма—‘ част—÷ше зазирати у в—÷чн—÷сть - саме школа сто—„ть у виток—÷в духовност—÷ сусп—÷льства.

ћи бачимо, що вихованн€ п—÷дл—÷тк—÷в —÷ юнацтва фактично в—÷д—÷брано у школи: св—÷тогл€д, —÷нтереси, моральн—÷ ц—÷нност—÷ у б—÷льшост—÷ молод—÷ формуютьс€ п—÷д впливом телебаченн€ та —÷нших засоб—÷в мас-мед—÷а. –оль с—÷мтјў—„ у вихованн—÷ пада—‘. ћолодь —÷гнору—‘ думки дорослих (батьк—÷в, учител—÷в), ставитьс€ з недов—÷рою до будь-€ких —÷деал—÷в - —÷ старих, —÷ нових; —„й притаманн—÷ его—„зм та —÷ндив—÷дуал—÷зм, перевага матер—÷альних —÷нтерес—÷в над духовними. ёнаки —÷ д—÷вчата, що прагнуть до знань, духовност—÷, до п—÷знанн€ нац—÷онально—„ —÷ загальнолюдсько—„ культури становл€ть менш—÷сть в океан—÷ с—÷рост—÷, прим—÷тив—÷зму, крим—÷налу.

–—÷зко в—÷дмовившись в—÷д —÷деолог—÷—„ —÷ де пол—÷тизував школи, ми сам—÷ соб—÷ завдали шкоди: л—÷кв—÷дували систему р—÷зноман—÷тних пол—÷тичних —÷ патр—÷отичних клуб—÷в та клуб—÷в за —÷нтересами. ÷е привело до апол—÷тичност—÷ значно—„ частини учн—÷всько—„ молод—÷, до про€в—÷в песим—÷зму, скептицизму, байдужост—÷ —÷ втрати патр—÷отизму. «нищили систему пол—÷тичного —÷нформуванн€ учн—÷в. ÷е спри€ло формуванню пол—÷тичного безкультуртјў€ випускник—÷в. Ћ—÷кв—÷дували п—÷онерськ—÷ —÷ комсомольськ—÷ орган—÷зац—÷—„, але не створили н—÷€ких —÷нших дит€чих —÷ юнацьких громадських орган—÷зац—÷й дл€ учн—÷в.

ѕ–ќ¬–∆ƒЌј –∆ƒ≈я


¬—÷домо, що в наш час, час св—÷тово—„ глобал—÷зац—÷—„ сусп—÷льних процес—÷в, загострюютьс€ протир—÷чч€ м—÷ж силами культурно—„ ун—÷ф—÷кац—÷—„ —÷ прагненн€м народ—÷в до збереженн€ сво—‘—„ культурно—„ —÷дентичност—÷.

¬ сучасному суперечливому св—÷т—÷ виживуть, збережуть себе т—÷, хто зум—÷—‘ в—÷дсто€ти у глобальному змаганн—÷ свою культуру, мову, фольклор - усе те, з чого склада—‘тьс€ сутн—÷сть та особлив—÷сть нац—÷онального характеру.

«агальнов—÷домо, що —÷сторичн—÷ умови бутт€ укра—„нського народу породили самобутн—÷й феномен - козацтво. ¬оно вт—÷лювало в соб—÷ ф—÷зичне —÷ духовне здоровтјў€ нац—÷—„, —÷нтелектуальну силу, житт—‘здатн—÷сть, оптим—÷зм —÷ енерг—÷ю.

÷е була обтјў—‘днана, згуртована, —÷дейно —÷ духовно зцементована, суворо диiипл—÷нована сила, €ка очолювала боротьбу проти чужоземних ворог—÷в.

“ому ми зосередили увагу на вихованн—÷ всеб—÷чно розвинено—„ особистост—÷ укра—„нц€ (нац—÷ональне вихованн€ у форм—÷ козацько-лицарського) та на розумн—÷й —÷деолог—÷зац—÷—„ та пол—÷тизац—÷—„ виховного процесу через участь молод—÷ в д—÷€льност—÷ громадських орган—÷зац—÷й ”кра—„нського козацтва (загальнов—÷домо, що формуванн€ майбутн—÷х громадських д—÷€ч—÷в почина—‘тьс€ з —„хньо—„ участ—÷ в д—÷€льност—÷ дит€чих —÷ юнацьких орган—÷зац—÷й).

¬ основу навчально-виховного процесу школи наш педагог—÷чний колектив поклав проблему тјёЎкола козацько-лицарського вихованн€ - гуман—÷стична основа становленн€ особистост—÷тјЁ.

—истема виховно—„ роботи школи базу—‘тьс€ на —÷де€х козацько—„ педагог—÷ки €к частини народно—„ педагог—÷ки у вершинному —„—„ ви€в—÷. ƒ—÷€льн—÷сть ус—÷х джерел орган—÷зованого впливу на виховний процес у школ—÷ спр€мований на творче продовженн€ в сучасних умовах козацьких звича—„в —÷ традиц—÷й, виробленн€ в кожного учн€ прагненн€ розвивати в соб—÷ кращ—÷ людськ—÷ риси укра—„нц€-патр—÷ота.

Ўкола завжди —‘ нац—÷ональною. «а сучасних умов вона виступа—‘ важливим чинником в—÷дродженн€ нац—÷—„, вихованн€ в молод—÷ почутт€ нац—÷онально—„ св—÷домост—÷ та г—÷дност—÷.

Ќац—÷ональна система вихованн€:

наймудр—÷ша, бо вона озбро—‘на багатющими знанн€ми, виробленими колективним ген—÷—‘м народу;

найавторитетн—÷ша, бо —„—„ —÷стинн—÷сть п—÷дтверджена багатов—÷ковою масовою практикою;

най—÷дейн—÷ше, бо вона базу—‘тьс€ на запов—÷д€х народно—„ морал—÷, нац—÷лена на формуванн€ справжньо—„ людини;

найпрогресивн—÷ша, бо вона завжди знаходитьс€ на передньому кра—„ боротьби за розум, за св—÷тло знань, за перемогу ƒобра над «лом;

найбагатша, бо на —„—„ теренах прот€гом багатьох в—÷к—÷в сумл—÷нно працюють м—÷льйони виховател—÷в.

Ќародн—÷ традиц—÷—„, звича—„ та обр€ди обтјў—‘днують минуле —÷ майбутн—‘ народу. ѕрактично прилучаючись до них, учн—÷вська молодь убира—‘ в себе ф—÷лософський, психолог—÷чний, —÷дейно-моральний —÷ естетичний зм—÷ст, у не—„ форму—‘тьс€ нац—÷ональна самобутн—÷сть, творче ставленн€ до д—÷йсност—÷...


ћ≈“ј


Ўкола наша працю—‘ в режим—÷ навчально-виховного закладу нового типу - школи козацько-лицарського вихованн€. ѕедагог—÷чний колектив широко використову—‘ давн—÷ козацьк—÷ традиц—÷—„, кодекси лицарсько—„ чест—÷, гуман—÷стичн—÷ та демократичн—÷ —÷де—„ —÷ адекватн—÷ засоби виховного впливу на п—÷дростаюче покол—÷нн€...

√оловна мета сучасно—„ школи козацько-лицарського вихованн€ - формуванн€ в родин—÷, школ—÷ —÷ в громадському житт—÷ козака-лицар€, палкого патр—÷ота, мужнього громад€нина ”кра—„нсько—„ держави, захисника р—÷дно—„ земл—÷ з €скраво вираженою укра—„нською нац—÷ональною св—÷дом—÷стю —÷ самосв—÷дом—÷стю, св—÷тогл€дом —÷ характером, високою мораллю —÷ духовн—÷стю.

ќ—Ќќ¬Ќ–∆ «ј¬ƒјЌЌя


ќсновн—÷ завданн€ школи козацько-лицарського вихованн€:

плекати ф—÷зично загартованих, —÷з м—÷цним здоровтјў€м, дужих т—÷лом —÷ духом син—÷в —÷ дочок незалежно—„ ”кра—„ни;

формувати —÷ п—÷дростаючого покол—÷нн€ висок—÷ лицарськ—÷ €кост—÷, шл€хетн—÷сть, моральн—÷ чесноти, почутт€ милосерд€;

виховувати силу вол—÷ —÷ силу духу, мужн—÷сть —÷ звит€гу, ум—÷нн€ боротис€ з—÷ злом —÷ перемагати його в будь-€ких житт—‘вих обставинах;

плекати в—÷ру, над—÷ю, любов, готовн—÷сть творити добро —÷ красоту в соб—÷ —÷ в довк—÷лл—÷;

формувати здатн—÷сть до альтру—„зму, гармон—÷йного по—‘днанн€ особистих, —÷ндив—÷дуальних —÷ загальнонац—÷ональних, державних потреб та —÷нтерес—÷в, в—÷дчувати себе нев—÷дтјў—‘мною складовою частиною ц—÷лого —÷ в—÷чного - укра—„нсько—„ нац—÷—„, держави;

виховувати у п—÷дростаючих покол—÷нь укра—„нський козацький характер, св—÷тогл€д, —÷сторичну памтјў€ть —÷ нац—÷ональну св—÷дом—÷сть;

готувати молодь до активно—„ нац—÷онально—„ творчост—÷, участ—÷ в розвитку р—÷дно—„ культури, духовност—÷;

виховувати господар—÷в р—÷дно—„ земл—÷, творц—÷в ”кра—„нсько—„ держави, —„—„ захисник—÷в в—÷д ворожо—„ агрес—÷—„, мовно—„ —÷ культурно—„ експанс—÷—„;

спри€ти оволод—÷нню молоддю в—÷йськово-спортивним мистецтвом козак—÷в, формуванню в не—„, з урахуванн€м сучасних св—÷тових здобутк—÷в в галуз—÷ науки, культури —÷ техн—÷ки, творчих ум—÷нь продовженн€ пол—÷тичних, державних, економ—÷чних, мистецьких —÷ в—÷йськових традиц—÷й укра—„нського козацтва.


Ќј” ќ¬–∆ ќ—Ќќ¬»


–обота школи козацько-лицарського вихованн€ основана на таких документах:

1. ”кра—„нська козацька педагог—÷ка.  онцепц—÷€. тјёќсв—÷татјЁ, 01.09. 1992.

2. ќснови нац—÷онального вихованн€.  онцептуальн—÷ положенн€. «а ред. ¬.√.  уз€, ё.ƒ. –уденка, «.—. —ерг—÷йчука.  . 1993.

3. ”каз ѕрезидента ”кра—„ни тјёѕро в—÷дродженн€ —÷сторико-культурних та господарських традиц—÷й укра—„нського козацтватјЁ в—÷д 04.01. 1995 р. є14/1995.

4. ѕро Ќац—÷ональну програму в—÷дродженн€ та розвитку ”кра—„нського козацтва на 2002-2005 роки. ”каз ѕрезидента ”кра—„ни в—÷д 15.22. 2001 р. є1092/2001.

5. ћетодичн—÷ рекомендац—÷—„ педагог—÷чним колективам заклад—÷в осв—÷ти ”кра—„ни по в—÷дродженню —÷сторико-культурних та господарських традиц—÷й укра—„нського козацтва. «б—÷рник наказ—÷в ћ—÷н—÷стерства осв—÷ти ”кра—„ни, є11, 1995.

6.  онцепц—÷€ нац—÷онального вихованн€. тјёќсв—÷татјЁ, є47, 07.08. 1996.

7. –уденко ё.ƒ. ”кра—„нська козацька педагог—÷ка: в—÷дродженн€, пошуки, перспективи. –—÷дна школа, є5, 1994.

8. –уденко ё., –уденко ¬. ¬ихованн€ в учн—÷в лицарсько—„ духовност—÷. –—÷дна школа, є7, 1996.

9. —ушинський Ѕ. Ћицар—÷ ѕриморського степу. ќдеса, 2000.

10. —татут дит€чо—„, юнацько—„ —÷ молод—÷жно—„ орган—÷зац—÷—„ "ћолода ——÷чтјЁ. ќсв—÷та, є41/42, 25 серпн€ - 1 вересн€ 1999.

VI. Ќќ¬»«Ќј


јнал—÷з публ—÷кац—÷й з теми козацько—„ педагог—÷ки да—‘ п—÷дстави стверджувати, що нами вперше на ”кра—„н—÷ фундаментально розроблено та реал—÷зовано в практиц—÷ роботи основн—÷ документи школи такого типу (концепц—÷ю, положенн€, статут, навчальний план —÷ програми, пос—÷бники з основних предмет—÷в козацько-лицарського вихованн€). ƒосв—÷д роботи описано у багатотомнику тјёјдам—÷вська ——÷чтјЁ, журнал—÷ тјёЌаша школатјЁ (ќдеса) є4, 5-6 2000, є1,2 2002, громадсько-пол—÷тичному щотижневику тјёќсв—÷татјЁ ( и—„в) є52 6-13 листопада 2002, є1 1-8 с—÷чн€ 2003.


—“–” “”–ј “ј ƒ–∆яЋ№Ќ–∆—“№


¬ понизз—÷ ƒн—÷стра (зокрема це територ—÷€ нашо—„ с—÷льсько—„ громади) значна маса козак—÷в зтјў€вилас€ в 1709 - 1710 рр., п—÷д час в—÷дступу мазепинсько—„ ем—÷грац—÷йно—„ хвил—÷. ÷е були т—÷ козаки, що в—÷дступили з-п—÷д ѕолтави —÷ д—÷йшли разом з ћазепою до Ѕендер, а згодом почали розсел€тис€ по земл€х м—÷ж ƒн—÷стром —÷ ƒуна—‘м. ÷€ мазепинська хвил€ накотилас€ на колон—÷зац—÷йну хвилю, викликану зруйнуванн€м рос—÷йськими в—÷йськами у 1709 р., за наказом ѕетра –∆, „ортомлицько—„ ——÷ч—÷.

ўе одна хвил€ докотилас€ до «адн—÷стровтјў€ вже п—÷сл€ руйнац—÷—„ в 1775 р., за наказом  атерини –∆–∆, Ќово—„ ——÷ч—÷.

„имало с—÷човик—÷в, сел€н-ут—÷кач—÷в та прихильник—÷в ћазепи добувалис€ до буджацьких степ—÷в окремими групами. ќсобливо посиливс€ цей процес з 1778 р. по тому, €к ур€д ќсмансько—„ —÷мпер—÷—„ ухвалив досить мудре, толерантне щодо до свого одв—÷чного ворога - укра—„нського козацтва, р—÷шенн€: дозволити йому заснувати ——÷ч у понизз—÷ ƒн—÷стра, в район—÷  учургана, а паланки - м—÷ж јкерманом —÷ Ѕендерами. ” 1828-1868 рр.  озаки јкермансько—„ паланки входили до складу ƒунайського (з 1856 р. - Ќоворос—÷йського) в—÷йська. «годом в—÷йсько було переселено на  убань, але частина козак—÷в залишилас€ (у нас це родини  озаченк—÷в, ћогили, √ромовенк—÷в, √речк—÷в).

Ќа початку 90-х рр. ’’ стол—÷тт€ групою ентуз—÷аст—÷в з козацьких род—÷в було в—÷дтворено Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровську (јкерманську) козацьку паланку, €ка сьогодн—÷ склада—‘тьс€ з 7 кур—÷н—÷в; один з кур—÷н—÷в наш - јдам—÷вський. ѕроживаючи у громад—÷, €ка ма—‘ давн—÷ козацьк—÷ традиц—÷—„, вчител—÷ не могли ц—÷ традиц—÷—„ не залучити до виховного процесу.

ћи пересв—÷дчилис€, що поглибленн€ —÷ примноженн€ козацько-лицарських традиц—÷й в сучасних умовах спри€тиме нарощенню зусиль державотворчого спр€муванн€, п—÷днесенню духовност—÷ €к кожно—„ особистост—÷ зокрема, так —÷ всього народу, сусп—÷льства в ц—÷лому. ¬важа—‘мо, що вчител—÷ покликан—÷ вести широку просв—÷тницьку роботу серед населенн€ з проблем —÷стор—÷—„, культури, мистецтва, в—÷йськово—„ справи, державницько—„ д—÷€льност—÷ козацтва, прагнути по-козацькому, по-лицарському виховувати п—÷дростаюче покол—÷нн€. Ќа це нас ор—÷—‘нтують ”кази ѕрезидента ”кра—„ни, нормативн—÷ документи ћ—÷н—÷стерства осв—÷ти —÷ науки ”кра—„ни.

” середин—÷ 90-х рр. ’’ стол—÷тт€, анал—÷зуючи на сес—÷—„ с—÷льсько—„ ради стан виховно—„ роботи з учн€ми та молоддю, ми звернули увагу на виховний потенц—÷ал  одексу людського бутт€ ”кра—„нського козацтва ( одекс—÷в лицарсько—„ чест—÷, лицарсько—„ звит€ги та «апов—÷дей милосерд€), €кий ма—‘ забезпечити формуванн€ того духовного стану молодих громад€н ”кра—„ни, козак—÷в, €кий в народ—÷ збер—÷гс€ €к розум—÷нн€ козацького духу, того особливого соц—÷ального стану укра—„нського козака в сусп—÷льств—÷, що слугував опорою народу —÷ укра—„нськ—÷й держав—÷ прот€гом в—÷к—÷в, —÷ вир—÷шили за основу вихованн€ молод—÷ у наш—÷й громад—÷ вз€ти козацьку педагог—÷ку, зосередивши увагу на:

1. ‘ормуванн—÷ всеб—÷чно розвинено—„ особистост—÷ укра—„нц€ (нац—÷ональне вихованн€ у форм—÷ козацько-лицарського).

2. ‘ормуванн€ св—÷домих громад€н, громадських д—÷€ч—÷в через участь молод—÷ у д—÷€льност—÷ јдам—÷вського кур—÷н€ ”кра—„нського козацтва, осередка ж—÷ночо—„ громади ”кра—„нського козацтва та јдам—÷вського кур—÷н€ тјёћолодо—„ ——÷ч—÷тјЁ ”кра—„нського козацтва (дит€чо—„ та юнацько—„ незалежно—„ громадсько—„ орган—÷зац—÷—„).

–одинно-дошк—÷льне вихованн€ козачатим та лел—÷ зд—÷йсню—‘мо через роботу з батьками дошк—÷льн€т та введенн€м спец—÷альних курс—÷в до програми дит€чого садка.

–одинно-шк—÷льне вихованн€ джури та дани ми проводимо у форм—÷ школи козацько-лицарського вихованн€.

√ромадсько-родинне вихованн€ козака та берегин—÷ ми зд—÷йсню—‘мо через д—÷€льн—÷сть јдам—÷вського кур—÷н€ ”кра—„нського козацтва та ж—÷ночо—„ громади ”кра—„нського козацтва.


“епер у громад—÷ ми ма—‘мо таку систему вихованн€ козака та берегин—÷:



                       –∆–∆–∆. √ромадсько-                                    

                                родинне                                                 Ѕерегин€

                             вихованн€                                            озак

                        козака та берегин—÷



–∆–∆. –одинно-                                                                               ‘–∆Ћќ—ќ‘–∆я  

      шк—÷льне                      ƒана                                                     козацько-

  вихованн€                     ƒжура                                                 лицарського

джури та дани                                                                             вихованн€


                                          –∆. –одинно-                                                 

                                              дошк—÷льне                                       

                                           вихованн€                                             

                                      козачати та лел—÷                                           Ћел€

                                                                                                             озача


¬—÷домо, що загально—„ системи народного вихованн€ дл€ вс—÷х народ—÷в нема—‘, у кожного народу сво€, особлива, нац—÷ональна система вихованн€. ¬она базу—‘тьс€ на р—÷дн—÷й, нац—÷ональн—÷й мов—÷. –—÷дна школа - це головна основа нац—÷онального житт€ держави, основа р—÷дно—„ школи - нац—÷ональне вихованн€. Ќац—÷ональне вихованн€ - це козацьке вихованн€, бо укра—„нц—÷ - нац—÷€ козацька; козаки були типовими представниками р—÷дного народу; вони вт—÷лювали волелюбний нац—÷ональний характер, в—÷дображали його потреби, —÷нтереси, прагненн€, —÷ вони створили самобутню високоефективну, близьку до —‘вропейсько—„, нац—÷ональну систему осв—÷ти —÷ вихованн€ - козацьку педагог—÷ку, на €к—÷й “—рунту—‘тьс€ д—÷€льн—÷сть школи козацько-лицарського вихованн€.

 озацька педагог—÷ка - це частина укра—„нсько—„ народно—„ педагог—÷ки, €ка формувала у п—÷дростаючих покол—÷нь син—÷вську любов до р—÷дно—„ земл—÷, готовн—÷сть —„—„ захищати в—÷д чужоземних загарбник—÷в, високу нац—÷ональну св—÷дом—÷сть —÷ самосв—÷дом—÷сть, глибоку духовн—÷сть. ¬она була т—÷сно повтјў€зана з матер—÷альною —÷ духовною сферою д—÷€льност—÷ укра—„нського козацтва.

 озацько-лицарське вихованн€ - це вихованн€ п—÷дростаючих покол—÷нь нашого народу на патр—÷отичних, геро—„чних, нац—÷онально-державницьких традиц—÷€х укра—„нського козацтва, на високих прикладах лицарського ставленн€ до ”кра—„ни, д—÷йсност—÷ взагал—÷.

” практичн—÷й робот—÷ ми дотриму—‘мось основних зм—÷стовних компонент—÷в сучасного козацько-лицарського вихованн€ молод—÷, €к—÷ пол€гають у наступних фундаментальних положенн€х:

1. Ўкола козацько-лицарського вихованн€ - осередок лицарсько—„ духовност—÷ з державно-громадським управл—÷нн€м.

2.  озача - центр навчального процесу, субтјў—‘кт навчанн€ —÷ вихованн€.

3. Ќавчанн€ —÷ вихованн€ козачати - це за сво—‘ю суттю самонавчанн€, самоосв—÷та, самовихованн€, самоорган—÷зац—÷€ —÷ самореал—÷зац—÷€ особистост—÷.

4. –одинне нац—÷ональне вихованн€ - природне, пров—÷дне вихованн€ —÷ батьки - головн—÷ виховател—÷ прот€гом усього житт€ козачати.

5. ”кра—„нознавство - наукова основа, духовна серцевина козацького навчально-виховного впливу в родин—÷, школ—÷, сусп—÷льному житт—÷, ф—÷лософ—÷€ —÷ пол—÷тика державотворенн€.

6. Ќац—÷ональне козацьке вихованн€ - всеохоплююча —÷ багатогранна система вплив—÷в, —÷дей, п—÷дход—÷в, €ка покликана пробуджувати, стимулювати розвиток закладених природою задатк—÷в, можливостей козачати, набутт€ ним етносоц—÷ального досв—÷ду —÷ реал—÷зац—÷—„ завданн€ гуман—÷зац—÷—„ системи осв—÷ти.

7. ”кра—„нська козацька педагог—÷ка - в—÷тчизн€на наука про вихованн€ п—÷дростаючих покол—÷нь укра—„нц—÷в (представник—÷в нац—÷ональних меншин) нашо—„ Ѕатьк—÷вщини, €к—÷й здавна притаманн—÷ глибок—÷ гуман—÷стичн—÷ традиц—÷—„, €ка пост—÷йно збагачу—‘тьс€ народною виховною мудр—÷стю, вищими здобутками св—÷тово—„ науки, культури.

ѕринципи, за €кими буду—‘тьс€ школа козацько-лицарського вихованн€:

1. ƒемократизац—÷€ - це мета, зас—÷б, гарант—÷€ трансформац—÷—„ загальноосв—÷тньо—„ школи у школу козацько-лицарського вихованн€, ÷е вар—÷ативн—÷сть та в—÷дкрит—÷сть зм—÷сту козацько-лицарського вихованн€, сп—÷вроб—÷тництво, вза—‘моповага козачат та наставник—÷в, усуненн€ авторитарного стилю вихованн€.

2. √уман—÷зац—÷€ -подоланн€ в—÷дчуженост—÷ козачати в—÷д наставника. ¬изначенн€ особистост—÷ вихованц€ €к вищо—„ соц—÷ально—„ ц—÷нност—÷ з правами на свободу, соц—÷ально-педагог—÷чний захист, на самореал—÷зац—÷ю у р—÷зних сферах д—÷€льност—÷ й сп—÷лкуванн€.

3. –∆ндив—÷дуал—÷зац—÷€ та диференц—÷ац—÷€ - передбача—‘ розвиток кожного козачати з урахуванн€м його —÷нтерес—÷в, мотив—÷в, системи ц—÷нностей, р—÷зниц—÷ в —÷нтелектуальн—÷й, емоц—÷йно-вольов—÷й та практичн—÷й сферах, особливостей ф—÷зичного —÷ псих—÷чного розвитку, вс—÷л€ке стимулюванн€ зд—÷бностей кожного учн€, плануванн€ "асно—„ д—÷€льност—÷.

4. ѕсихолог—÷зац—÷€ процесу вихованн€ козачати - глибоке вивченн€ дитини, —„—„ внутр—÷шнього св—÷ту, визнанн€ того, що особист—÷сть розвива—‘тьс€ не лише за закладеною в н—÷й б—÷олог—÷чною програмою —÷ п—÷д впливом середовища, а й п—÷д д—÷—‘ю "асних потреб, бажань, досв—÷ду, ѕ—÷дготовка козачати до св—÷домого управл—÷нн€ сво—„м розвитком.

5. ѕр—÷оритетн—÷сть шл€ху розвитку та реал—÷зац—÷—„ духовного потенц—÷алу козачати, що означа—‘: €сне усв—÷домленн€ вищо—„ мети —÷снуванн€ людини та людства; пост—÷йне прогресивне само творенн€ та допомога в цьому —÷ншим; наповнен—÷сть житт€ гуман—÷стичним зм—÷стом, наданн€ пр—÷оритету бутт—‘вим ц—÷нност€м, що знаход€ть про€в нерозривно в думках, словах —÷ д—÷€х; високий р—÷вень ф—÷зично—„, емоц—÷йно—„, ментально—„ та морально—„ культури.

6. Ќатурал—÷зац—÷€ (трансформац—÷€) укра—„нсько—„ козацько—„ (лицарсько—„) духовност—÷ - —÷сторично сформовано—„ системи духовних багатств лицарсько—„ верстви р—÷дного народу, €ка виробила —÷ в сво—‘му бутт—÷, способ—÷ житт€ в—÷добразила найвищ—÷ ц—÷нност—÷ його нац—÷онально—„ душ—÷, характеру, св—÷тогл€ду, —÷деолог—÷—„, морал—÷, ф—÷лософ—÷—„, правосв—÷домост—÷ та естетики.

7. –∆деал—÷зац—÷€ (формуванн€ в молод—÷ —÷деал—÷в) - один —÷з найважлив—÷ших елемент—÷в духовност—÷ €к кожно—„ особистост—÷, так —÷ всього народу. ¬ —÷сторичн—÷й св—÷домост—÷ народу найвищий статус належить тим люд€м-—÷деалам, €к—÷ в—÷дстоювали свободу €к найдорожчу ц—÷нн—÷сть попередн—÷х покол—÷нь, невтомно боролис€ з чужоземними загарбниками, захищали свою нац—÷ональну г—÷дн—÷сть —÷ честь, по-лицарськи служили р—÷дн—÷й Ѕатьк—÷вщин—÷, будували "асну нац—÷ональну державу.

8. Ќапр€мки, форми й методи роботи з козацько-лицарського вихованн€


ј. Ќјѕ–яћ »


÷—÷л—÷сну особист—÷сть сучасного козака-лицар€ ми форму—‘мо в результат—÷ багатогранно—„ навчально-виховно—„ роботи, насамперед таких напр€мк—÷в д—÷€льност—÷ батьк—÷в, учител—÷в, виховател—÷в, представник—÷в громадських орган—÷зац—÷й (зокрема, ”кра—„нського козацтва):

Ѕлок –∆.  ультура т—÷ловихованн€.

1. ¬—÷д козацьких секрет—÷в здоровтјў€, т—÷ловихованн€ - до ол—÷мп—÷йських вершин. ѕрацюючи в цьому напр€мку, ми плека—‘мо у кожного юного козака м—÷цне здоровтјў€, загартову—‘мо т—÷ло —÷ дух, форму—‘мо ум—÷нн€ дос€гати перемог на спортивних —÷грах.

2. –—÷дну ”кра—„ну захищай по-лицарському, до загину. “ут форму—‘мо ум—÷нн€ захищати р—÷дну мову, культуру, землю, готовн—÷сть спростовувати теоретичн—÷ —÷де—„, фальшивк—÷ вс—÷л€ких недоброзичливц—÷в, людей по-ворожому настро—‘них до нашо—„ незалежност—÷.

ƒосл—÷джу—‘мо —÷ практично в—÷дроджу—‘мо в—÷йськово-спортивне мистецтво наших пращур—÷в: верхово—„ —„зди, стр—÷льби з лука, волод—÷нн€ списом, шаблею, —÷ншими видами козацько—„ збро—„, подоланн€ природних перешкод, кермуванн€ човном п—÷д веслами та в—÷трилами, р—÷зних вид—÷в боротьби та протиборств, в т. ч. бойового гопака, козацького багатоборства.

Ѕлок –∆–∆. ƒуховна культура.

3.  озацькому роду - нема переводу. ¬ процес—÷ реал—÷зац—÷—„ завдань цього напр€мку роботи вихову—‘мо в юних козак—÷в родинн—÷ ц—÷нност—÷, повагу до свого роду, бажанн€ примножувати його славу ƒобром, ѕравдою,  расою.

ќрган—÷зову—‘мо досл—÷дженн€ кожним юним та молодим козаком, класними загонами славно—„ —÷стор—÷—„ укра—„нського козацтва - в—÷д його зародженн€ до зм—÷цненн€ в епоху ѕ. —агайдачного, Ѕ. ’мельницького, –∆. ћазепи.

ќрган—÷зову—‘мо вивченн€ геро—„чного житт€, подвижницько—„ д—÷€льност—÷, високого в—÷йськового мистецтва кер—÷вник—÷в повстань отаман—÷в —. Ќаливайко, –∆. ——÷рка, “. ‘едоровича, –∆. Ѕогуна, ћ.  ривоноса, –∆. ћазепи, ѕ. ќрлика, ѕ. ѕолуботка, ѕ.  алнишевського, –∆. √онти, ћ. «ал—÷зн€ка. ƒопомага—‘мо козачатам виконувати конкретну програму вивченн€ козацького визвольного руху, козацького кра—‘знавства, туризму та екскурс—÷й козацькими шл€хами, пошук козацьких могил та цвинтар—÷в, —„х упор€дкуванн€, встановленн€ памтјў€тних знак—÷в, вивченн€ молоддю козацьких родовод—÷в п—÷д гаслом тјёЎукай, козак, св—÷й родов—÷д! тјЁ

4. Ћюб—÷ть ”кра—„ну, €к сонце люб—÷ть. ѕродовжуючи патр—÷отичн—÷ традиц—÷—„, звича—„ наших пращур—÷в-€зичник—÷в, €к—÷ були сонцепоклонниками, —÷ в—÷руючих козак—÷в, ми навча—‘мо кожного молодого козака —÷ козачку палко —÷ н—÷жно, самов—÷ддано любити свою калинову, вишневу кра—„ну, по-син—÷вському служити —„й корисними справами.

5.  озацькими шл€хами - до висот укра—„нсько—„ духовност—÷. “ут на м—÷цному науковому грунт—÷, культурно-—÷сторичних традиц—÷€х козацтва форму—‘мо високу мораль, силу вол—÷ —÷ силу духу п—÷дл—÷тк—÷в —÷ юнак—÷в. ƒопомага—‘мо —„м оволод—÷ти основами укра—„нсько—„ козацько—„ ф—÷лософ—÷—„, —÷деолог—÷—„, психолог—÷—„, нац—÷онального характеру —÷ св—÷тогл€ду.

ƒопомага—‘мо в—÷дроджувати козацьк—÷ мистецьк—÷ традиц—÷—„ кобзарства, л—÷рництва, гуртового сп—÷ву, танцю, дотепного "учного слова, р—÷зьб€рства, художнього розпису, художньо—„ вишивки, —÷конопису. ƒопомага—‘мо вивчати —÷ застосувати на практиц—÷ козацьк—÷ знанн€: народно—„ медицини, астроном—÷—„, агроном—÷—„, метеоролог—÷—„, кул—÷нар—÷—„.

ѕроводимо —÷ндив—÷дуальну, групову, масову культурно-просв—÷тницьку роботу, спр€мовану на те, щоб кожен учень - член козацького осередку займавс€ самоп—÷знанн€м —÷ саморегулюванн€м, самовдосконаленн€м, розвивав сво—„ —÷нтелектуальн—÷ зд—÷бност—÷ —÷ ф—÷зичн—÷ можливост—÷, п—÷знавав сутн—÷сть й особливост—÷ козацько—„ —÷деолог—÷—„ (ф—÷лософ—÷—„, св—÷тогл€ду, морал—÷, етики, естетики, характеру, правосв—÷домост—÷). ѕроводимо квал—÷ф—÷кац—÷йн—÷ конкурси, ол—÷мп—÷ади, змаганн€ з р—÷зних напр€мк—÷в розвитку зд—÷бностей учн—÷в.

–озбудова незалежно—„ ”кра—„ни, ос€гненн€ нею в майбутньому в багатьох галуз€х житт€ св—÷тового р—÷вн€ розвитку неможливо без п—÷знанн€ —÷ творчого в—÷дродженн€ нац—÷онально-духовних пласт—÷в минулого (зокрема, козацько—„ духовност—÷). ѕ—÷знанн€ —„—„ —÷дейно-морального, виховного потенц—÷алу ма—‘ вир—÷шальне значенн€ у формуванн—÷ в—÷льно—„, з ст—÷йкими морально-вольовими €кост€ми, силою духу особистост—÷.

”кра—„нська козацька духовн—÷сть - це —÷сторично сформована система духовних багатств лицарсько—„ верстви р—÷дного народу, €ка виробила —÷ в сво—‘му бутт—÷, способ—÷ житт€ в—÷добразила найвищ—÷ ц—÷нност—÷ цього нац—÷онально—„ душ—÷, ф—÷лософ—÷—„, св—÷тогл€ду, характеру, морал—÷, естетики, правосв—÷домост—÷, —÷деолог—÷—„, - у цьому пон€тт—÷ укра—„нець розкрива—‘тьс€ €к активний д—÷€ч —÷стор—÷—„ свого народу, господар р—÷дно—„ земл—÷ —÷ держави, володар, охоронець, примножувач нац—÷ональних матер—÷альних —÷ духовних багатств.

Ќин—÷ нам потр—÷бен у громадському, шк—÷льному —÷ родинному житт—÷ культ лицарства, духовних багатств козацтва. Ћицарський дух не дасть нудити багатьом люд€м у духовн—÷й ницост—÷, —÷сторичному безпамтјў€тств—÷.

¬ д—÷€льност—÷ козачат прищеплю—‘тьс€ козацько-лицарська духовн—÷сть, зм—÷ст €ко—„ складають:

а). ƒуховне житт€ козак—÷в - син—÷вська любов до ћатер—÷-”кра—„ни, земл—÷-годувальниц—÷, р—÷дного краю, запов—÷т—÷в батьк—÷в —÷ д—÷д—÷в, материнсько—„ мови, р—÷дно—„ культури, —÷стор—÷—„ та ненависть до всього чужого, ворожого, що заважало жити на сво—„й земл—÷ —÷ було спр€мовано на гальмуванн€ —÷ нищенн€ людського в людин—÷ (гармон—÷€ любов—÷ —÷ ненавист—÷);

права, "вольност—÷тјЁ козак—÷в, право "асност—÷ (на землю, скот, реманент), —÷де—„ "асност—÷, здобуто—„ сво—„ми руками, км—÷тлив—÷стю —÷ п—÷дпри—‘мницькою думкою;

—÷де€ Ѕога €к захисника народу, ”кра—„ни; лицар—÷ св€то берегли в—÷ру батьк—÷в —÷ д—÷д—÷в, духовн—÷ здобутки предк—÷в.

б).  озацька ф—÷лософ—÷€ - козаки об“—рунтували волю людини €к головний дар житт€, —„—„ природне право на свободу —÷ незалежн—÷сть, найвищими ц—÷нност€ми вважали людину, народ, нац—÷ональну державу;

кожна людина - складова частина народу, нац—÷—„;

ст—÷йк—÷сть —÷ ц—÷л—÷сн—÷сть, соборн—÷сть нац—÷—„ залежить в—÷д того, чи усв—÷домлю—‘ кожен —„—„ представник необх—÷дн—÷сть згуртованост—÷ в м—÷цну духовну сп—÷льноту.

в).  озацький св—÷тогл€д - пров—÷дними були —÷де—„ Ѕога, ”кра—„ни-Ѕатьк—÷вщини, свободи особистост—÷ —÷ вол—÷ народу, збереженн€ спадщини предк—÷в, —„хньо—„ духовност—÷, переконанн€ в торжеств—÷ народно—„ правди, перемоги добра над злом, —÷деали незалежност—÷ ”кра—„ни;

у€вленн€, погл€ди на п—÷дступництво —÷ зраду, на м—÷щанське живот—÷нн€, на пасивне оч—÷куванн€ добра, коли зло саме зникне, на байдуж—÷сть до дол—÷ ”кра—„ни €к на гр—÷хи людей; зраду вважали найт€жчим злочином перед товариством, народом, сво—‘ю державою, Ѕогом;

козаки плекали, культували —÷деали братства, побратимства, згуртованост—÷ —÷ —‘дност—÷ людей дл€ дос€гненн€ шл€хетних ц—÷лей

г).  озацький характер - почутт€ багатства, емоц—÷йна наснага, внутр—÷шн€ невичерпна енерг—÷€;

висока шл€хетн—÷сть —÷ пор€дн—÷сть, км—÷тлив—÷сть —÷ дотепн—÷сть, п—÷дпри—‘млив—÷сть —÷ практичн—÷сть, ст—÷йк—÷сть —÷ незламн—÷сть у боротьб—÷ з ворогами, безкомпром—÷сн—÷сть —÷ тверд—÷сть у в—÷дстоюванн—÷ правди —÷ справедливост—÷;

н—÷жн—÷сть у ставленн—÷ до добрих людей, братерська любов до друз—÷в —÷ товариства, глибока пошана до громади, в—÷рн—÷сть сво—‘му обовтјў€зку захищати р—÷дну землю, сп—÷вчутт€ до вс—÷х знедолених, милосерд€ до тих, хто його потребу—‘;

пост—÷йна готовн—÷сть до боротьби за волю р—÷дного краю, за свою незалежну державу, устремл—÷нн€ до високих —÷деал—÷в, жаданн€ будувати демократичний державний устр—÷й, давати лад у громадському житт—÷, утверджувати гуманн—÷ стосунки м—÷ж людьми.

д).  озацька мораль - шл€хетне ставленн€ до людини;

батьк—÷вська турбота про п—÷дростаюче покол—÷нн€, глибока пошана до л—÷тн—÷х —÷ старших людей, палка —÷ всепереможна любов до р—÷дно—„ земл—÷, геро—„зм у захист—÷ —÷нтерес—÷в р—÷дного народу, наданн€ допомоги ус—÷м слабим, скривдженими —÷ знедоленим, нетерпиме ставленн€ до зла —÷ несправедливост—÷ в будь-€к—÷й форм—÷, надзвичайна скромн—÷сть, висока краса вчинк—÷в —÷ миротворча м—÷с—÷€ в житт—÷;

глибока люд€н—÷сть, д—÷€льна доброта, милосерд€;

жертовн—÷сть €к здатн—÷сть поступитис€ "асним добробутом, нав—÷ть в—÷ддати житт€ в —÷мтјў€ перемоги добра над злом, торжества козацько—„ правди.

е).  озацька естетика - культ краси людини, —„—„ ф—÷зично—„ —÷ духовно—„ досконалост—÷.

ж).  озацька правосв—÷дом—÷сть - виборн—÷сть орган—÷в козацького самовр€дуванн€, утвердженн€ демократичних основ укра—„нсько—„ держави, гуман—÷стичн—÷ засади громадського житт€;

 онституц—÷€ ѕилипа ќрлика.

з).  озацька —÷деолог—÷€ - захист демократичного ладу, пол—÷тичного устрою ”кра—„ни, —„—„ самост—÷йност—÷ —÷ державност—÷, орган—÷в самовр€дуванн€, —÷нтерес—÷в козацького стану, всього народу;

захист прав, прив—÷ле—„в, здобутих козаками в боротьб—÷ з ворогами;

буд—÷вництво правово—„ держави, зв—÷льненн€ сво—‘—„ земл—÷ в—÷д будь-€ких агресор—÷в, чужоземних зайд;

вищ—÷сть —÷нтерес—÷в народу, нац—÷—„, ¬—÷тчизни, що перебува—‘ в смертельн—÷й небезпец—÷, над —÷нтересами окремо—„ особистост—÷;

ц—÷л—÷сн—÷сть нац—÷—„, "асно—„ держави, —„х верховенство, пр—÷оритетн—÷сть перед вузькоего—„стичними потребами людини чи групи людей;

необх—÷дн—÷сть боротьби з порушниками укра—„нсько—„ законност—÷, пол—÷тичними теч—÷€ми та лжетеор—÷€ми, ворожими р—÷дному народу, його державност—÷;

¬елика  озацька —лава.

Ѕлок –∆–∆–∆.  ультура предметно—„ д—÷€льност—÷.

6. ѕлекати укра—„нський храм природи. ќсновними завданн€ми цього напр€мку роботи з юними козаками ми вважа—‘мо формуванн€ в них любов—÷ до р—÷дно—„ природи, готовност—÷ —÷ ум—÷нн€ берегти —÷ примножувати —„—„ багатства, красу.

–азом з козачатами вивча—‘мо еколог—÷чне становище в рег—÷он—÷ та беремо участь у

заходах з метою його покращанн€.

7. ¬сеукра—„нська толока, особиста прац€ - тоб—÷, ƒержавна ”кра—„на. “ут засобами козацько—„ педагог—÷ки ми форму—‘мо €кост—÷ господар€ р—÷дно—„ земл—÷, державну позиц—÷ю та —÷нтереси укра—„нського "асника, €кий чесною —÷ самов—÷дданою працею нарощуватиме матер—÷альн—÷ блага, духовн—÷ ц—÷нност—÷ р—÷дного народу, гармон—÷йно по—‘днуватиме особист—÷ —÷ загальнонац—÷ональн—÷ потреби.

ƒопомага—‘мо п—÷знавати —÷ досл—÷джувати, а також в—÷дроджувати традиц—÷—„ козак—÷в €к мудрих хл—÷бороб—÷в, ум—÷лих орач—÷в, господар—÷в земл—÷: прилуча—‘мо козачат до орган—÷зац—÷—„ —÷ веденн€ фермерських господарств, створенн€ госпрозрахункових трудових обтјў—‘днань, майстерень, малих п—÷дпри—‘мств, асоц—÷ац—÷й, орган—÷зац—÷—„ вз—÷рцевих молод—÷жно-козацьких господарств р—÷зного проф—÷лю.

ƒопомага—‘мо в—÷дроджувати ремесла —÷ промисли: бондарство, гончарство, бдж—÷льництво, ковальство, лимарство, чинбарство, стельмахуванн€.

8. Ќауку —÷ техн—÷ку - на службу нац—÷—„, ”кра—„н—÷. –оботу тут спр€мову—‘мо на п—÷знанн€ вихованц€ми закон—÷в розвитку науки —÷ техн—÷ки, формуванн€ любов—÷ до науково-п—÷знавальних процес—÷в, ум—÷нн€ "асними зусилл€ми свого мозку —÷ рук рухати вперед ц—÷ фундаментальн—÷ галуз—÷ сусп—÷льного житт€.

ƒопомага—‘мо козачатам вивчати сучасн—÷ види техн—÷ки, —÷нформац—÷йно—„ та електронно—„ обчислювально—„ машинно—„ технолог—÷—„ —÷ орган—÷зац—÷—„ особисто—„ та сп—÷льно—„ творчо—„ д—÷€льност—÷, зокрема: рад—÷озвтјў€зок, теле-рад—÷оконструюванн€, теле-рад—÷омодел—÷зм, системи електронно—„ автоматики, судомодел—÷зм, морська справа, ав—÷амодел—÷зм, автомоб—÷льна та тракторна справа, рад—÷о моделюванн€.

Ѕлок –∆”. —оц—÷альна культура.

9. ¬ душ—÷ —÷ серц—÷ кожного —÷з нас - —оборна ”кра—„на. «м—÷ст —÷ методику роботи в цьому напр€мку спр€мову—‘мо на виробленн€ в юних козачат державотворчих —÷ нац—÷отворчих €костей. ѕрацю—‘мо над тим, щоб зм—÷цненн€ нац—÷онально—„ держави, поглибленн€ згуртованост—÷ нац—÷—„ стало смислом житт€ кожного громад€нина ”кра—„ни.

10.  озацька наша слава не вмре, не пол€же. –азом з нашими вихованц€ми - молодими козаками - глибоко п—÷зна—‘мо —÷стор—÷ю укра—„нського козацтва, дос€гнут—÷ ним нац—÷ональн—÷ пр—÷оритети - —÷дейн—÷, пол—÷тичн—÷, науков—÷, культурн—÷ —÷ державотворч—÷.

ѕоширю—‘мо серед учн—÷в та молод—÷ знанн€ про козацький нац—÷ональний визвольний рух, про заслуги козак—÷в у боротьб—÷ з чужоземними загарбниками.

¬ивча—‘мо матер—÷али:

—÷сторичн—÷ документи (козацьк—÷ л—÷тописи);

—÷сторичн—÷ прац—÷ про геро—„ку козаччини ћ.  остомарова, ¬. јнтоновича, ћ. јркаса, ƒ. яворницького, ƒ. ƒорошенка, –∆. ќг—÷—‘нка, ¬.  риптјў€кевича, ј. ќпановича;

художн—÷ твори “. Ўевченка, ѕ.  ул—÷ша, Ѕ. √р—÷нченка, ј. „айковського, ќ. ќлес€, Ѕ. Ћепського, поет—÷в ¬. —имоненка, Ћ.  остенка, –∆. ƒрача, ƒ. ѕавличка.


Ѕ. ‘ќ–ћ»


” робот—÷ з козацько-лицарського вихованн€ ми використову—‘мо так—÷ основн—÷ форми роботи:

1. –обота в школ—÷: а).  ласна,

б). ѕозакласна.

2. ѕозашк—÷льна робота.

 ласна робота з козацько-лицарського вихованн€ проводитьс€ нами за рахунок вар—÷ативно—„ частини навчального плану з основних диiипл—÷н козацько-лицарського вихованн€.

ѕозакласна робота з козацько-лицарського вихованн€ проводитьс€ нами за рахунок годин гуртк—÷в, у форм—÷  озацько—„ республ—÷ки (одна з форм самовр€дуванн€ учн—÷вського колективу) —÷ класних козацьких загон—÷в.

ѕозашк—÷льна робота з козацько-лицарського вихованн€ проводитьс€ нами у форм—÷ д—÷€льност—÷ дит€чо-юнацьк—÷й орган—÷зац—÷—„ тјёћолода ——÷чтјЁ п—÷д патронатом паланкового (районового) та м—÷iевого осередк—÷в ”кра—„нського козацтва.


¬. ћ≈“ќƒ», ѕ–»…ќћ»


–∆. –одинно-дошк—÷льне вихованн€ козачен€ти та лел—÷€ти (дошк—÷льн€та).

–одинно-дошк—÷льне вихованн€ зд—÷йсню—‘мо через роботу з батьками дошк—÷льн€т та введенн€м спец—÷альних курс—÷в до програм дит€чого садка:

а) застосову—‘мо —÷де—„, методи —÷ прийоми народно—„ педагог—÷ки. ћати —÷ батько, вс—÷ р—÷дн—÷ в родинному вихованн—÷ застосовують милозвучну —÷ мелод—÷йну, сп—÷вучу р—÷дну мову, фольклор. –—÷дне довк—÷лл€, зм—÷ст, форми —÷ методи вихованн€ створюють етн—÷чне середовище, €ке спри€—‘ пробудженню природних задатк—÷в д—÷тей. ¬ таких умовах почина—‘ формуватис€ укра—„нський характер —÷ св—÷тогл€д особистост—÷;

б) вихову—‘мо народними засобами глибок—÷ родинн—÷ почутт€, ц—÷нност—÷, любов до ћатер—÷ —÷ Ѕатька, Ѕабус—÷ —÷ ƒ—÷дус€, –оду —÷ Ќароду, ”кра—„ни-Ѕатьк—÷вщини;

в) пробуджу—‘мо —÷ вихову—‘мо глибоку рад—÷сть, впевнен—÷сть дитини в найб—÷льш—÷й радост—÷ житт€: тјёћамо, тато —÷ € - це мо€ с—÷мтјў€тјЁ;

г) розпов—÷да—‘мо д—÷т€м м—÷фи про походженн€ земл—÷, житт€ на н—÷й, укра—„нц—÷в, ”кра—„ни, стольного града  и—‘ва, козак—÷в. –озпов—÷да—‘мо м—÷фи —÷ легенди про ќко, ѕершоптаха, ѕершого Ѕога —окола, ƒуба-—тародуба, —варога, ƒажбога, перуна;

д) створю—‘мо в у€в—÷ д—÷тей приваблив—÷ образи геро—„в казок —÷ легенд, п—÷сень, кол€док —÷ щедр—÷вок - образи богатир—÷в, вит€з—÷в, лицар—÷в. ” сп—÷лкуванн—÷ з мат—÷ртјўю, батьком, прац—÷вниками дит€чого садка, в —÷гров—÷й д—÷€льност—÷ д—÷ти захоплюютьс€ мужн—÷стю —÷ в—÷двагою, силою —÷ розумом козак—÷в - борц—÷в за свободу людини, волю ”кра—„ни;

е) допомага—‘мо д—÷т€м у процес—÷ бес—÷д, —÷гор, вертепних д—÷йств, драматизац—÷—„, участ—÷ в дотриманн—÷ традиц—÷й —÷ звича—„в народного календар€ п—÷д кер—÷вництвом батьк—÷в, виховател—÷в засво—„ти зм—÷ст —÷ дух козацько-лицарського житт€. ѕ—÷д час художн—÷х зан€ть, вивченн€ в—÷рш—÷в, розучуванн€ п—÷сень, загадок, кол€док —÷ щедр—÷вок, народних дит€чих танц—÷в д—÷ти п—÷знають елементи —÷стор—÷—„, культури, художнього —÷ в—÷йськового мистецтва укра—„нських козак—÷в;

—‘) розкрива—‘мо в процес—÷ в—÷дзначенн€ дат, урочистостей, св€т народного календар€, любов козак—÷в до р—÷дно—„ земл—÷, ћатер—÷-”кра—„ни;

ж) ознайомлю—‘мо д—÷тей з укра—„нськими етн—÷чними, нац—÷ональними символами - б—÷лою хатою, калиною, вербою, тополею, лелекою, сон€шником;

з) зд—÷йсню—‘мо посв€ту бажаючих д—÷тей у козачен€та. «д—÷йсню—‘мо вихованн€ козачен€т шл€хом пробудженн€ —÷ утвердженн€ в серц—÷ —÷ душ—÷ радост—÷ —÷ задоволенн€, см—÷ху —÷ веселощ—÷в, в—÷дчутт€ —÷ розум—÷нн€ краси —÷ добра, пор€дку —÷ диiипл—÷ни, ладу в усьому;

—÷) проводимо бес—÷ди, розпов—÷д—÷ на теми тјёћи мал€та - козачен€татјЁ, тјё«роста—‘мо здоровими —÷ дужимитјЁ, тјё озацькому роду нема переводутјЁ, тјё озаки-во€ки, оборонц—÷ ”кра—„нитјЁ. ѕроводимо —÷гри з ходьбою, б—÷гом, р—÷вновагою, козацьк—÷ забави на теми тјёЅ—÷ж—÷ть до жовто-блакитного прапоратјЁ, тјё«найди кольори прапора ”кра—„нитјЁ, тјё«найди св—÷й будиноктјЁ, тјё¬гадай, де був козактјЁ, тјёƒе тут козак, а де зл—÷ люди, недруги козак—÷втјЁ. «астосову—‘мо сюжетно-рольов—÷, конструктивно-буд—÷вельн—÷ —÷гри, —÷гри-—÷нiен—÷ровки, драматизац—÷ю —÷ театрал—÷зац—÷ю;

й) пробуджу—‘мо —÷ вихову—‘мо у козачен€т бажанн€ у чомусь хорошому бути першими, л—÷дерами. ¬ихову—‘мо в кожного з них почутт€ "асно—„ г—÷дност—÷, в—÷ри в сво—„ сили, можливост—÷;

к) спри€—‘мо засво—‘нню козачен€тами елемент—÷в народно—„ астроном—÷—„, б—÷олог—÷—„, медицини, кул—÷нар—÷—„;

л) вихову—‘мо у кожного козачен€ти бажанн€, ум—÷нн€ —÷ навичок дотримуватис€ в житт—÷ —÷ повед—÷нц—÷ лицарських правил:

старайс€ бути добрим —÷ чесним, справедливим —÷ правдивим, красивим;

прагни бути першим у хорош—÷й повед—÷нц—÷, добрих справах, прац—÷;

будь см—÷ливим —÷ розважливим, диiипл—÷нованим —÷ орган—÷зованим, мужн—÷м, долай труднощ—÷ на шл€ху до ƒобра, ѕравди,  раси;

не заважай —÷ншим д—÷т€м, не завдавай —„м прикрощ—÷в, шкоди —÷ бол—÷;

люби р—÷дну землю, батьк—÷вську хату, материнську мову —÷ п—÷сню, калинову ”кра—„ну.

–∆–∆. –одинно-шк—÷льне вихованн€ козачати та лел—÷ (учн—÷ молодших клас—÷в).

” робот—÷ з козацько-лицарського вихованн€ з козачатами —÷ лел€ми ми:

а) форми, методи —÷ прийоми спр€мову—‘мо на пробудженн€ в д—÷тей елемент—÷в нац—÷онально—„ св—÷домост—÷ —÷ самосв—÷домост—÷. ѕроводимо бес—÷ди —÷ розпов—÷д—÷ д—÷т€м, чита—‘мо книжки про «апорозьку ——÷ч, геро—„чн—÷ подвиги лицар—÷в ”кра—„ни, зустр—÷ч—÷ з представниками ”кра—„нського козацтва, збагачу—‘мо —„х знанн€ про —÷стор—÷ю козак—÷в, —„хню геро—„чну боротьбу за свободу —÷ незалежн—÷сть ”кра—„ни;

б) форму—‘мо —÷сторичну памтјў€ть культурно-—÷сторичних основ духовност—÷ козачат при спри€нн—÷ м—÷ф—÷в про праукра—„нц—÷в-предк—÷в козак—÷в, —„хн—÷ в—÷руванн€ —÷ звича—„, сонцепоклонництво. ќзнайомлю—‘мо д—÷тей —÷з м—÷фами про Ѕ—÷лобога —÷ „орнобога,  ол€ду —÷ ћару, Ћада —÷ Ћаду, ¬елеса —÷ ѕеруна. –озкрива—‘мо в м—÷фолог—÷—„, фольклор—÷, глибок—÷ гуман—÷стичн—÷ €кост—÷ наших пращур—÷в - любов до людини, доброта, правдив—÷сть, працелюбн—÷сть, пошана до —÷стор—÷—„ —÷ культури р—÷дного народу, зневага до всього потворного в житт—÷, ненависть до ворог—÷в-загарбник—÷в;

в) впроваджу—‘мо в повс€кденне житт€ —÷ навчанн€ козачат —÷де—„, правила, нац—÷ональн—÷ традиц—÷—„ родинност—÷. «астосову—‘мо в процес—÷ вивченн€ навчального матер—÷алу, в позакласн—÷й —÷ позашк—÷льн—÷й робот—÷ козацьких —÷гор, в €ких розкрива—‘тьс€ родинн—÷ ц—÷нност—÷, —÷де—„ укра—„нсько—„ нац—÷онально—„ школи-родини;

г) пробуджу—‘мо —÷нтерес до —÷стор—÷—„ укра—„нського козацтва, «апорозько—„ ——÷ч—÷, √етьмансько—„ ”кра—„ни €к форми нац—÷онально—„ державност—÷ шл€хом участ—÷ козачат у досл—÷дно-пошуков—÷й робот—÷ на теми тјё∆или соб—÷ запорожц—÷ та й на «апорожж—÷тјЁ, тјё√ей ви, хлопц—÷, славн—÷ «апорожц—÷тјЁ, тјё«апорозьк—÷ козаки-характерникитјЁ, тјё¬ пох—÷д сурмл€ть козацьк—÷ сурмитјЁ;

д) розкрива—‘мо —‘дн—÷сть зм—÷сту —÷ форми, нац—÷онально—„ —÷дейност—÷ —÷ художньо—„ образност—÷, символ—÷чност—÷ —÷ духовност—÷ в процес—÷ вивченн€ козацьких п—÷сень —÷ дум, легенд —÷ —÷сторичних опов—÷дей —÷ вихову—‘мо в кожного козачати почутт€ господар€ на укра—„нськ—÷й земл—÷, володар€ в р—÷дному кра—„;

е) орган—÷зову—‘мо —÷ проводимо бес—÷ди, ранки, в—÷кторини, конкурси, заочн—÷ мандр—÷вки на теми тјё”кра—„нськ—÷ нац—÷ональн—÷ кольор—÷тјЁ, тјё”кра—„нськ—÷ образи —÷ символитјЁ, тјё—амобутн—÷сть р—÷дного мистецтватјЁ, тјё„ари писанкарства —÷ рушникарстватјЁ тощо з метою розвитку емоц—÷йно—„ сфери, почутт€ краси.

–∆–∆–∆. –одинно-шк—÷льне вихованн€ джури та дани (учн—÷ 5-8 клас—÷в).

” робот—÷ з козацько-лицарського вихованн€ з джурами та данами ми:

а) використову—‘мо методи ф—÷зичного загартуванн€ джур та дан. ќрган—÷зу—‘мо на запорозьких - козацько-лицарських традиц—÷€х т—÷ло вихованн€ кожних джури та дани (засобами природи - води, сонц€, сн—÷гу, системи вправ, вид—÷в козацько—„ боротьби). ƒопомага—‘мо оволод—÷ти народними методами л—÷куванн€ кашлю, нежит—÷, кровотеч—÷, укусу зм—÷й, легко—„ рани;

б) спр€мову—‘мо методики козацько-лицарського вихованн€ джур та дан на створенн€ умов, забезпеченн€ активно—„ участ—÷ кожного з них в кра—‘-, народо-, укра—„нознавч—÷й д—÷€льност—÷. ƒопомага—‘мо проводити практичн—÷ зан€тт€ в умовах с—÷мтјў—„, школи, позашк—÷льно—„ роботи народною вишивкою, писанкарством, рушникарством, декоративно-ужитковим мистецтвом;

в) орган—÷зу—‘мо творч—÷ пошуки, збиранн€ в р—÷дн—÷й м—÷iевост—÷, —÷нших рег—÷онах ”кра—„ни —÷ вивченн€ —÷дейно-духовного багатства п—÷сень, дум, легенд, —÷сторичних розпов—÷дей та —÷нших матер—÷ал—÷в про козак—÷в. «астосову—‘мо проблемн—÷сть, дискус—÷йн—÷сть, творч—÷й обм—÷н враженн€ми, думками в процес—÷ вивченн€ —÷дей укра—„нських державотворц—÷в ѕ. —агайдачного, Ѕ. ’мельницького, –∆. ¬иговського, –∆. ћазепи, кер—÷вник—÷в визвольних змагань нашого народу ’’ стол—÷тт€ - ћ. √рушевського, ¬. ¬инниченка, —. ѕетлюри, —. Ѕандери, ј. ћельника, –ƒ.  оновальц€, –. Ўухевича;

г) проводимо бес—÷ди, збира—‘мо матер—÷ал дл€ художн—÷х —÷ наукових роб—÷т на теми тјё’то ми? яких предк—÷в д—÷ти? тјЁ тјё“рип—÷льська культура —÷ наш—÷ пращуритјЁ, тјёќр—÷ана, ќранта, –усь-”кра—„на —÷  озацька державатјЁ, тјё«а що ми р—÷залис€ з ордами? тјЁ ѕроводимо диспути —÷ дискус—÷—„, в—÷льний обм—÷н думками про сп—÷вв—÷дношенн€ козацького минулого —÷ сучасного, про сучасну козацько-лицарську духовн—÷сть;

д) допомага—‘мо п—÷знавати культуру, мистецтво, осв—÷ту козак—÷в в процес—÷ проведенн€ бес—÷д, творчих д—÷алог—÷в, написанн€ художн—÷х твор—÷в —÷ реферат—÷в на теми тјё озацька маршова музикатјЁ, тјё«акличн—÷ звуки козацьких сурмтјЁ, тјё“ужливий б—÷ль —÷ переможний дзв—÷н бандур козацькихтјЁ, тјё—ерце й душу звесел€—‘ козацьке мистецтвотјЁ, тјёЋицарський дух у кольорах —÷ звукахтјЁ;

е) впроваджу—‘мо в повс€кденне житт€ джур та на д—÷€льн—÷сть —„хн—÷х гуртк—÷в, курен—÷в, кош—÷в, паланок р—÷зноман—÷тних елемент—÷в, засоб—÷в романтики —÷ символ—÷ки, п—÷днесеност—÷ й урочистост—÷. «астосову—‘мо —÷сторичний п—÷дх—÷д, методи пор—÷вн€нн€, з—÷ставленн€ культурно-—÷сторичних факт—÷в п—÷д час вивченн€ символ—÷чного зм—÷сту тризуба - ћалого ƒержавного √ербу ”кра—„ни, ƒержавного ѕрапора ”кра—„ни, козацьких прапор—÷в, —÷нших символ—÷в (булави, бунчука).

–∆”. √ромадсько-родинне вихованн€ козака та берегин—÷ (учн—÷ 9-11 клас—÷в).

” громадсько-родинному вихованн—÷ козака та берегин—÷ ми:

а) використову—‘мо методики, технолог—÷—„ козацького навчанн€ —÷ вихованн€, €к—÷ спр€мовуютьс€ на пробудженн€ —÷ поглибленн€ житт—‘стверджуючого, комфортного самопочутт€ молодих козак—÷в у процес—÷ зан€ть, роботи. Ќада—‘мо психолог—÷чну, методичну допомогу козаков—÷ в опрацюванн—÷ —÷ орган—÷зац—÷—„ "асно—„ системи зм—÷цненн€ —÷ охорони свого здоровтјў€, а також пробудженн€ в нього турбот про здоровтјў€ —÷нших людей;

б) створю—‘мо орган—÷зац—÷йн—÷, психолог—÷чн—÷ —÷ педагог—÷чн—÷ умови з метою утвердженн€ г—÷дност—÷ особистост—÷ козака та берегин—÷, пост—÷йно зростаючо—„ самост—÷йност—÷ —„х у навчально-п—÷знавальн—÷й, досл—÷дно-науков—÷й, виробнич—÷й д—÷€льност—÷, житт—÷;

в) застосову—‘мо нов—÷тн—÷ педагог—÷чн—÷ та —÷нформац—÷йн—÷ технолог—÷—„ укра—„нознавчо—„ роботи (педагог—÷ки народного календар€, розвитку —÷сторично—„ памтјў€т—÷, формуванн€ нац—÷онально—„ св—÷домост—÷ —÷ самосв—÷домост—÷). ѕроводимо диспути —÷ дискус—÷—„, проблемн—÷ обговоренн€, творч—÷ зустр—÷ч—÷ на теми тјё—в—÷тогл€д укра—„нц—÷в: умови —÷ шл€хи формуванн€, основн—÷ —÷де—„тјЁ, тјё–∆стор—÷€ укра—„нського народу —÷ його нац—÷ональний характертјЁ, тјёЌац—÷ональний характер —÷ мистецтвотјЁ;

г) ознайомлю—‘мо молодь з арх—÷вними матер—÷алами, допомага—‘мо вивчати стародруки, писати реферати про культурн—÷ здобутки, духовн—÷ ц—÷нност—÷ р—÷дного та —÷нших народ—÷в, оволод—÷вати знанн€ми з народно—„ математики, етнопедагог—÷ки, медицини. ќрган—÷зу—‘мо самост—÷йн—÷ досл—÷дницьк—÷ пошуки козак—÷в та берегинь, вивченн€ ними —‘вропейських традиц—÷й в укра—„нськ—÷й культур—÷, звтјў€зк—÷в ”кра—„ни з «аходом —÷ —ходом, ѕ—÷вн—÷ччю —÷ ѕ—÷вднем. ќрган—÷зу—‘мо тјёкругл—÷ столитјЁ, молод—÷жн—÷ науков—÷ —÷ науково-практичн—÷ конференц—÷—„ €к фактор формуванн€ лицарсько—„ духовност—÷;

д) забезпечу—‘мо участь козак—÷в —÷ берегинь у зан€тт€х в клубах тјёћо€ Ѕатьк—÷вщина - ”кра—„натјЁ, тјёѕланетатјЁ, тјёѕол—÷тикатјЁ, тјёƒержава та кор—÷нн€ нац—÷—„тјЁ, тјёЋюдина та —÷дейн—÷ ц—÷нност—÷тјЁ з метою вивченн€ укра—„нсько—„ нац—÷онально—„ —÷деолог—÷—„, —„—„ кв—÷нтесенц—÷—„ - —÷деолог—÷—„ державотворенн€ €к державно—„ —÷деолог—÷—„ ”кра—„ни, а також внутр—÷шньо—„ —÷ зовн—÷шньо—„ пол—÷тики ”кра—„нсько—„ держави;

е) форму—‘мо готовн—÷сть молодих козак—÷в до служби в «бройних —илах укра—„ни шл€хами теоретично—„ —÷ практично—„ п—÷дготовки, осмисленн€ проблем тјёѕокликанн€ «бройних —ил ”кра—„ни - захист миру, незалежност—÷ нашо—„ державитјЁ, тјё—лава козацьк—÷й збро—„тјЁ, тјё¬—÷йськов—÷ козацьк—÷ традиц—÷—„ —÷ сучасн—÷стьтјЁ, тјёЌепорушн—÷сть прис€ги во—„на на в—÷рн—÷сть ”кра—„н—÷тјЁ;

—‘) нада—‘мо наукову —÷ методичну допомогу козаку та берегин—÷ в справ—÷ орган—÷зац—÷—„ самонавчанн€, самоосв—÷ти, самовихованн€, у формуванн—÷ "асних погл€д—÷в, переконань та —÷деал—÷в громад€нина ”кра—„ни.

VII. ¬»ƒ» ƒ–∆яЋ№Ќќ—“–∆ … ‘ќ–ћ» «јЌя“№ «  ќ«ј÷№ ќ-Ћ»÷ј–—№ ќ√ќ ¬»’ќ¬јЌЌя Ў ќЋя––∆¬


ј.  ќ«ј„≈Ќя“ј “ј Ћ≈Ћ–∆Ќя“ј (ƒќЎ –∆Ћ№Ќя“ј)


1.  ”Ћ№“”–ј “–∆Ћќ¬»’ќ¬јЌЌя:

1. —истема здоровтјў€. «доровий спос—÷б житт€.

ƒ—÷знаютьс€ з бес—÷д про значенн€ ф—÷зичних вправ —÷ режиму дн€ дл€ здоровтјў€, прац—÷ людини.

¬чатьс€ виконувати режим дн€. —тежать за чистотою т—÷ла й од€гу. –озучують комплекси г—÷мнастичних вправ, вчатьс€ щоденно —„х виконувати. ” спортивному зал—÷, на майданчику грають у рухлив—÷ —÷гри. ¬зимку ход€ть на лижах, б—÷гають на ковзанах. Ѕеруть участь у нескладних змаганн€х.

¬чатьс€ виконувати обов'€зки сан—÷тара, чергового по класу, —„дальн—÷ тощо.

Ќегативно ставл€тьс€ до неохайност—÷, до невиконанн€ правил сан—÷тарно—„ г—÷г—÷—‘ни в школ—÷ й дома.

2.  озацька в—÷йськова справа. ¬—÷йськово-патр—÷отичне вихованн€.

ѕерегл€дають ф—÷льми, уривки з них про перемоги јрм—÷—„ ”кра—„ни, козак—÷в, про подвиги захисник—÷в Ѕатьк—÷вщини. „итають в—÷рш—÷, сп—÷вають п—÷сн—÷ про јрм—÷ю ”кра—„ни.

II. ƒ”’ќ¬Ќј  ”Ћ№“”–ј

3. –одов—÷д. –одинно-с—÷мейне вихованн€.

ƒ—÷знаютьс€ про профес—÷—„ сво—„х батьк—÷в, розпов—÷дають про них на зан€тт€х у позаурочний час. "аштовують виставки малюнк—÷в "ѕрац€ наших р—÷дних". Ќабувають ум—÷нь та навичок самообслуговуванн€ дома —÷ в школ—÷. Ѕеруть посильну участь у прибиранн—÷ квартири.

4. “радиц—÷—„. ћоральне вихованн€.

ќзнайомлюютьс€ з основними правилами повед—÷нки у шкод—÷ й громадських м—÷i€х. ¬чатьс€ розп—÷знавати гарн—÷ —÷ поган—÷ вчинки.

ƒ—÷стають початков—÷ у€вленн€ про природу р—÷дного краю, вчатьс€ розум—÷ти його красу.

«асвоюють правила повед—÷нки в колектив—÷: оволод—÷вають навичками вв—÷чливо. уважно ставитис€ до товариш—÷в —÷ дорослих, не перекладати свою провину на —÷ншого; сво—‘часно —÷ точно виконують дорученн€ колективу. ¬чатьс€ гратис€ дружно, не сперечаючись один з одним. Ќабувають досв—÷ду працювати сп—÷льно, д—÷€ти злагоджено.

¬и€вл€ють доброзичливе ставленн€ до людей. —лухають —÷ читають опов—÷данн€, в—÷рш—÷, байки про доброту —÷ чуйн—÷сть. ƒобирають присл—÷в'€ про чесн—÷сть, правдив—÷сть, скромн—÷сть, справедлив—÷сть. «ахищають менших.

¬чатьс€ виконувати ѕравила дл€ учн—÷в на уроках, перервах, у —„дальн—÷, на вулиц—÷, в громадських м—÷i€х; ви€вл€ють диiипл—÷нован—÷сть —÷ орган—÷зован—÷сть.

ќзнайомлюютьс€ з правилами вв—÷чливост—÷, першими в—÷таютьс€ з учител€ми, дорослими; д€кують за допомогу, послугу; поступаютьс€ м—÷iем старшим —÷ маленьким; вв—÷чливо прощаютьс€. Ѕеруть участь у зан€тт€х з культури повед—÷нки "як поводитис€ в клас—÷ —÷ дома", "ћи прийшли в —„дальню", "“в—÷й зовн—÷шн—÷й вигл€д" —÷ т.п. Ќа зан€тт€х-—÷грах "ћи йдемо в гост—÷", " оли сидиш за св€тковим столом", "ћи —„демо в автобус—÷" вчатьс€ бути вв—÷чливими.

Ќамагаютьс€ доводити почату справу до к—÷нц€. —тримують себе в—÷д поганих вчинк—÷в.

Ќабувають досв—÷ду товариських стосунк—÷в м—÷ж хлопчаками —÷ д—÷вчатками при сп—÷льних —÷грах, виконанн—÷ трудових завдань.

«асуджують порушник—÷в пор€дку —÷ диiипл—÷ни на уроках, перервах, а також невиконанн€ ѕравил дл€ учн—÷в, груб—÷, нетовариськ—÷ вчинки, жорстоке ставленн€ до тварин.

5.  озацька культура. ’удожньо-естетичне вихованн€.

¬чатьс€ пом—÷чати прекрасне в навколишньому житт—÷, в природ—÷ р—÷дного краю. ѕерегл€дають ф—÷льми, репродукц—÷—„ про природу. «д—÷йснюють прогул€нки —÷ екскурс—÷—„. ¬чатьс€ пом—÷чати гарне у вчинках людей.

Ќа музичних зан€тт€х розучують п—÷сн—÷, в—÷дв—÷дують спектакл—÷ л€лькового —÷ дит€чого театр—÷в, дивл€тьс€ телепередач—÷, слухають рад—÷о —÷ записи.

ћалюють на в—÷льн—÷ теми. ¬иступають на дит€чих ранках, св€тах. ѕ—÷д кер—÷вництвом батьк—÷в —÷ вчител—÷в робл€ть карнавальн—÷ костюми дл€ новор—÷чного св€та, прикраси дл€ €линки. ¬иготовл€ють —÷грашки з природного матер—÷алу, картону, пластил—÷ну, вчатьс€ робити це акуратно. ƒобирають лист—÷вки, репродукц—÷—„ на теми: "ќс—÷нь", "«има", "¬есна", "Ћ—÷то", розгл€дають —„х —÷ розпов—÷дають про красу природи в р—÷зн—÷ пори року.

ƒодержують чистоти й охайност—÷ в од€з—÷, взутт—÷, зовн—÷шньому вигл€д—÷.

«асуджують неохайн—÷сть.

III.  ”Ћ№“”–ј ѕ–≈ƒћ≈“Ќќ–« ƒ–∆яЋ№Ќќ—“–∆

6. ѕрирода. ≈колог—÷чне вихованн€.

Ќа навчальних зан€тт€х, екскурс—÷€х, прогул€нках вчатьс€ спостер—÷гати за €вищами природи, сезонними зм—÷нами в н—÷й. —постереженн€ за природою в р—÷зн—÷ пер—÷оди пор—÷внюють, узагальнюють; робл€ть висновки про ознаки весни, л—÷та, осен—÷, зими. ¬чатьс€ по€снювати причини сезонних зм—÷н у жив—÷й природ—÷ залежно в—÷д сон€чного св—÷тла —÷ тепла. ¬едуть календар природи.

—постереженн€ за природою в р—÷зн—÷ пори року з—÷ставл€ють —÷з спостереженн€ми за працею людей на пол€х, у садах, на шк—÷льних д—÷л€нках.

7. ѕрац€-навчанн€. “рудове навчанн€.

Ѕеруть участь в екскурс—÷€х по школ—÷, м—÷крорайону, знайомл€тьс€ з працею дорослих. —лухають —„хн—÷ розпов—÷д—÷ про роль прац—÷ в житт—÷ людей. ќрган—÷зовують "господарчий куток" у клас—÷. ѕрацюють на шк—÷льн—÷й д—÷л€нц—÷. ƒопомагають один одному в робот—÷. Ѕеруть участь у колективних —÷грах - "школа", "пошта" тощо. –озучують п—÷сн—÷ й в—÷рш—÷ про працю.

Ќабувають досв—÷ду роботи в колектив—÷, готуючи подарунки батькам, прац—÷вникам школи до 8 Ѕерезн€, ƒн€ «ахисника ¬—÷тчизни /23 лютого/, 9 травн€.

¬чатьс€ додержувати пор€дку на робочому м—÷i—÷: акуратно —÷ швидко готувати п—÷дручники, пос—÷бники, —÷нструменти дл€ зан€ть —÷ сво—‘часно прибирати —„х, тримати в чистот—÷ парту.

Ѕережливо ставл€тьс€ до результат—÷в прац—÷ людей: шк—÷льного майна, п—÷дручник—÷в, особистих речей, хл—÷ба. Ѕеруть участь у шк—÷льному св€т—÷ "Ќаш урожай". —лухають розпов—÷д—÷ дорослих про знатних хл—÷бороб—÷в, тракторист—÷в, комбайнер—÷в. Ѕеруть участь у зустр—÷чах з в—÷домими людьми свого села, м—÷ста. ¬чатьс€ бережливо ставитис€ до зелених насаджень, тварин.

«асуджують неохайн—÷сть.

Ќабувають елементарних у€влень про роль знань у житт—÷ й д—÷€льност—÷ людини.

ќзнайомлюютьс€ з основними правилами навчально—„ роботи, виконують кожне завданн€ сумл—÷нно, акуратно й самост—÷йно.

Ќабувають досв—÷ду сумл—÷нного навчанн€ в клас—÷, а також ум—÷нн€ дружно —÷ злагоджено працювати, подавати один одному допомогу, передавати товаришам св—÷й досв—÷д —÷ ум—÷нн€. ¬чатьс€ уважно ставитис€ до товариш—÷в, рад—÷ти —„хн—÷м усп—÷хам у навчанн—÷, не насм—÷хатис€ з —„хн—÷х невдач.

ќзнайомлюютьс€ з основними режимними моментами школ€р—÷в —„ засвоюють —„х. ¬чатьс€ бережливо ставитис€ де п—÷дручник—÷в, книжок, навчальних пос—÷бник—÷в. ќрган—÷зовують виставки книжок, зошит—÷в, малюнк—÷в тощо. Ѕеруть участь у ранках, бес—÷дах "—в€та книжки", "«устр—÷ч Ѕуквар€", "ѕроводи Ѕуквар€", у св€т—÷ "“иждень дит€чо—„ книжки", в робот—÷ "книжчино—„ л—÷карн—÷".

«асуджують недбайливе ставленн€ до виконанн€ навчальних завдань, неохайн—÷сть у поводженн—÷ з п—÷дручниками —÷ книжками, порушенн€ ѕравил дл€ учн—÷в.

8. Ќаука-техн—÷ка. —при€нн€ творчому розвитку особистост—÷.

Ѕеруть участь у п—÷знавальних —÷грах, нескладних в—÷кторинах, у в—÷дгадуванн—÷ загадок, в —÷грах на увагу —÷ км—÷тлив—÷сть.

IV. —ќ÷–∆јЋ№Ќј  ”Ћ№“”–ј

9. ƒержава-нац—÷€. √ромад€нське вихованн€.

Ќабувають початкових у€влень про Ѕатьк—÷вщину - ”кра—„ну. ѕерегл€дають ф—÷льми, лист—÷вки, репродукц—÷—„ —÷з зображенн€м столиц—÷ нашо—„ Ѕатьк—÷вщини -  и—‘ва, а також ѕрапора, √ерба ”кра—„ни.

ƒ—÷знаютьс€ про видатних д—÷€ч—÷в ”кра—„ни. «найомл€тьс€ —÷з творами художник—÷в —÷з сер—÷—„ про видатних людей.

—лухаючи розпов—÷д—÷ дорослих, ви€вл€ють —÷нтерес до найважлив—÷ших под—÷й у наш—÷й кра—„н—÷. ƒивл€тьс€ ф—÷льми, телепередач—÷ про житт€ людей, д—÷л€тьс€ враженн€ми.

Ѕеруть участь у п—÷дготовц—÷ й проведенн—÷ ранк—÷в, присв€чених датам календар€: розучують в—÷рш—÷, п—÷сн—÷.

Ќабувають досв—÷ду громадсько—„ роботи в колектив—÷, вчатьс€ сумл—÷нно виконувати перш—÷ громадськ—÷ дорученн€.

«асуджують про€ви несумл—÷нного виконанн€ доручень —÷ завдань колективу.

10. –∆стор—÷€ козацтва. ѕревентивне вихованн€.

ƒ—÷стають початков—÷ у€вленн€ про  озацьку  онституц—÷ю,  онституц—÷ю нашо—„ Ѕатьк—÷вщини з розпов—÷дей дорослих, з бес—÷д, читанн€ книжок. ƒ—÷знаютьс€ про правила прац—÷ й повед—÷нки в школ—÷, громадських м—÷стах.

« бес—÷д, спостережень д—÷знаютьс€ про роботу правоохоронних орган—÷в, про —„х роль у додержанн—÷ пор€дку в громадських м—÷i€х. „итають книжки, опов—÷данн€ про геро—„зм прац—÷вник—÷в м—÷л—÷ц—÷—„ у боротьб—÷ з правопорушниками.

ќзнайомлюютьс€ з ѕравилами дл€ учн—÷в, ѕравилами дорожнього руху. Ѕеруть участь у бес—÷дах про правила дорожнього руху, в —÷грах-зан€тт€х "ћи - пасажиритјЁ, "як —÷ти по вулиц—÷ —÷ переходити —„—„", "ƒе можна гратис€".

¬чатьс€ в—÷дпов—÷дати за виконанн€ ѕравил дл€ учн—÷в —÷ режиму дн€ перед батьками —÷ вчител€ми.

«асуджують товариш—÷в, €к—÷ порушують пор€док у школ—÷ й громадських м—÷i€х.

Ѕ.  ќ«ј„ј“ј “ј Ћ≈Ћ–∆ / ”„Ќ–∆ 1-4  Ћј—–∆¬ /


–∆.  ”Ћ№“”–ј “–∆Ћќ¬»’ќ¬јЌЌя:

1. —истема здоров'€. «доровий спос—÷б житт€.2.  озацька в—÷йськова справа. ¬—÷йськово - патр—÷отичне вихованн€.

Ѕеруть участь у бес—÷дах про значенн€ зан€ть ф—÷зичними вправами —÷ прогул€нок на пов—÷тр—÷ дл€ зм—÷цненн€ свого здоровтјў€, про те, €к готуватис€ де прац—÷ й захисту Ѕатьк—÷вщини /"“урбота про здоров'€ людини", "ўоб бути до прац—÷ готовим, треба бути завжди здоровим", " ожний зна—‘, що режим необх—÷дний вс—÷м", " озачата - чист—÷, охайн—÷ хлоп'€та".

¬иконують вправи основного комплексу г—÷мнастики; учатьс€ шикуватис€, танцювати; виконують вправи дл€ правильно—„ постави; займаютьс€ рухливими —÷грами, лижною п—÷дготовкою, б—÷гають на ковзанах; п—÷знають правила —÷гри та елементи спортивно—„ етики; учатьс€ погоджено колективно д—÷€ти. ѕровод€ть нескладн—÷ спортивн—÷ змаганн€ /"¬есел—÷ старти"/, берусь участь у де€ких загальношк—÷льних спортивних змаганн€х, у простих во—‘н—÷зованих —÷грах /"—ок—÷л"/; у секц—÷—„ загально—„ ф—÷зично—„ п—÷дготовки, спортивних секц—÷€х школи —÷ позашк—÷льних установ. «д—÷йснюють прогул€нки, екскурс—÷—„, одно-триденн—÷ туристськ—÷ походи по р—÷дному краю. ќпановують елементарн—÷ туристськ—÷ навички —÷ беруть участь у змаганн—÷ з основ туристсько—„ техн—÷ки /" озацьке таборуванн€тјЁ - укладанн€ рюкзака, розкиданн€ намету, подоланн€ перешкод/. ѕривчаютьс€ тримати в чистот—÷ свою спортивну форму, од€г, стежити за чистотою т—÷ла; привчаютьс€ рац—÷онально користуватис€ сонцем, пов—÷тр€м, водою; закр—÷плюють знанн€ та навички г—÷г—÷—‘ни —÷ сан—÷тар—÷—„; привчаютьс€ тримати в чистот—÷ й пор€дку м—÷i€ сво—„х спортивних зан€ть.

—амост—÷йне складають режим дн€ —÷ контролюють його виконанн€, стежать за чистотою та пор€дком у прим—÷щенн€х; регул€рно п—÷д кер—÷вництвом старших займаютьс€ ранковою г—÷мнастикою, а в пром—÷жках м—÷ж навчальними зан€тт€ми —÷ в процес—÷ виконанн€ домашн—÷х завдань - провод€ть ф—÷зкультхвилинки. ¬иконують обовтјў€зки чергових по класу. ќрган—÷зовують —÷ провод€ть нескладн—÷ змаганн€-конкурси по спорту й туризму. ¬иконують обов'€зки ф—÷зорг—÷в, кап—÷тан—÷в команд, чергових по спортивному залу й спортивних майданчиках, допомагають учителев—÷ в прогул€нках —÷ походах по р—÷дному краю.

«асуджують порушенн€ зан€ть ф—÷зичною культурою, випадки невиконанн€ правил сан—÷тар—÷—„ та г—÷г—÷—‘ни в школ—÷, вдома, у двор—÷, на спортивних майданчиках; засуджують недбале ставленн€ до спортивного —÷нвентар€ та обладнанн€.

¬ процес—÷ урок—÷в —÷ позакласних заход—÷в учн—÷ 1-4 клас—÷в знайомл€тьс€ з прикладами з житт€, прац—÷ й боротьби козак—÷в за сво—‘ визволенн€, за зм—÷цненн€ —÷ захист ”кра—„ни.

II. ƒ”’ќ¬Ќј  ”Ћ№“”–ј:

3. –одов—÷д. –одинно-с—÷мейне вихованн€.4. “радиц—÷—„. ћоральне вихованн€.

ѕривчаютьс€ виконувати ѕравила дл€ учн—÷в 1-4 клас—÷в, ѕравила козачат,  одекс бутт€ козак—÷в. ¬чатьс€ додержувати моральних принцип—÷в —÷ правил; беруть участь у бес—÷дах на моральн—÷ теми: "ѕро ставленн€ до Ѕатьк—÷вщини —÷ р—÷зних народ—÷в", "ѕро ставленн€ до прац—÷, людей прац—÷", "ѕро товариство —÷ дружбу", "ѕро колектив—÷зм", "ѕро доброту, чуйн—÷сть —÷ скромн—÷сть", "ѕро чесн—÷сть —÷ вм—÷нн€ додержувати слова", "ѕро справедлив—÷сть", "ѕро ставленн€ до старших, молодших —÷ ровесник—÷в", "ѕро непримиренн—÷сть до зла —÷ байдужост—÷".

ƒ—÷знаютьс€ про р—÷дний край, про житт€ д—÷тей ”кра—„ни та —÷нших кра—„н. Ѕеруть участь у бес—÷дах про нашу Ѕатьк—÷вщину, про повагу до вс—÷х нац—÷ональностей: "ћи ростемо, росте кра—„на", " ожний день —÷ кожний час кра—„на дума—‘ про нас" та —÷н.

«устр—÷чаютьс€ з ветеранами в—÷йни —÷ прац—÷. ѕровод€ть екскурс—÷—„ по р—÷дному краю, виконують завданн€ шк—÷льного кра—‘знавчого музею. ƒивл€тьс€ та обговорюють ф—÷льми про геро—„в в—÷йни, про видатних учених —÷ людей прац—÷. ѕровод€ть збори й ранки: "ѕро нашу Ѕатьк—÷вщину", "∆ити - Ѕатьк—÷вщин—÷ служити". ќрган—÷зовують конкурси, виставки вироб—÷в, фотограф—÷й, малюнк—÷в "“об—÷, кра—„но р—÷дна", читають казки, загадки, присл—÷в'€ народ—÷в р—÷зних кра—„н. Ѕеруть участь у шк—÷льних св€тах.

ѕоглиблюють у€вленн€ про колектив—÷зм. „итають статт—÷, твори художньо—„ л—÷тератури про справд—÷ товариськ—÷ стосунки в дит€чих колективах —÷ розпов—÷дають про них на зборах. ”чатьс€ самост—÷йно проводити збори, колективн—÷ —÷гри; нам—÷чають план роботи на к—÷лька дн—÷в, на тиждень, дбають про сп—÷льн—÷ —÷нтереси колективу, ви€вл€ють —÷н—÷ц—÷ативу, в—÷дпов—÷дальн—÷сть за доручену справу, стараютьс€ не п—÷двести св—÷й клас, заг—÷н. ¬чатьс€ д—÷€ти —÷ працювати сп—÷льно, робити макети, виготовл€ти апл—÷кац—÷—„, матер—÷ал дл€. л—÷чби, навчальн—÷ пос—÷бники, —÷грашки дл€ дит€чого садка; беруть участь у збиранн—÷ макулатури. ¬и€вл€ють вза—‘мну вимоглив—÷сть —÷ повагу один до одного.

ƒ—÷стають перш—÷ у€вленн€ про гуманн—÷ в—÷дносини людей у сусп—÷льств—÷, читають —÷ обговорюють опов—÷данн€ про доброту, доброзичлив—÷сть, справедлив—÷сть. Ќамагаютьс€ доброзичливо —÷ чуйно ставитис€ до людей, справедливо оц—÷нювати сво—„ вчинки —÷ вчинки товариш—÷в, подавати посильну допомогу навколишн—÷м. ” м—÷ру сво—„х сил допомагають с—÷мтјў€м ветеран—÷в в—÷йни та прац—÷, провод€ть волонтерську роботу. ƒбають про молодших брат—÷в —÷ сестер, грають з ними, в—÷двод€ть —„х у дит€чий садок. „итають казки, показують ф—÷льми д—÷т€м дит€чого садка, орган—÷зовують дл€ них концерти художньо—„ самод—÷€льност—÷, показують птјў—‘си в т—÷ньовому та л€льковому театрах.

ќрган—÷зовують роботу тјёкнижково—„ л—÷карн—÷" в класн—÷й та шк—÷льн—÷й б—÷бл—÷отеках, у б—÷бл—÷отец—÷ дит€чого садка. ”важно ставл€тьс€ до батьк—÷в, допомагають —„м у домашн—÷х справах. √отують саморобн—÷ подарунки батькам до св€т.

”чатьс€ складати розпор€док дн€ —÷ неухильно його виконувати, правильно використовувати св—÷й в—÷льний час.

”чатьс€ додержувати пор€дку, диiипл—÷ни, орган—÷зованост—÷ в школ—÷, вдома, в громадських м—÷i€х. ѕровод€ть —÷гри-зан€тт€ з правил дорожнього руху: "«най правила дорожнього руху, €к таблицю множенн€", " ћи - пасажири", "як поводитис€ на вулиц—÷", "ћ—÷й шл€х до школи", " ƒорожн—÷ знаки —÷ покажчики".

ƒ—÷стають перш—÷ у€вленн€ про вза—‘мозвтјў€зок зовн—÷шньо—„ —÷ внутр—÷шньо—„ культури. «асвоюють правила вв—÷чливост—÷, точност—÷, акуратност—÷, охайност—÷. Ѕеруть участь у зан€тт€х з культури повед—÷нки: "„ар—÷вн—÷ слова", "ѕоважай св—÷й —÷ чужий час", "ƒруз—÷ ћойдодира", "ќхайн—÷сть та акуратн—÷сть в од€з—÷", "як поводитис€ в театр—÷ й к—÷но", "ћи йдемо в гост—÷", "як ми проводимо перерви". ќрган—÷зовують п—÷д кер—÷вництвом джур, учител—÷в зан€тт€-—÷гри: "≈кскурс—÷€ по школ—÷", "ѕодорож по м—÷сту чемних", "ѕрогул€нка по але—„ дбайливих". ”чатьс€ при€зно в—÷татис€ з учител€ми, прац—÷вниками школи, знайомими, товаришами, ви€вл€ти вв—÷члив—÷сть —÷ увагу до навколишн—÷х. «асвоюють правила культури повед—÷нки в школ—÷, на вулиц—÷, в громадських м—÷i€х.

”чатьс€ долати труднощ—÷ у процес—÷ засво—‘нн€ нових знань, виконанн€ домашн—÷х завдань, трудових —÷ громадських доручень, не втрачати над—÷—„ при невдачах. ѕрагнуть переборювати сво—„ примхи, вперт—÷сть, капризи, л—÷нощ—÷, по—‘днувати особист—÷ —÷нтереси з —÷нтересами, справами колективу. ”чатьс€ розум—÷ти справжн—÷й зм—÷ст пон€ть "можна" —„ "не можна", "треба" —÷ "не хочу", виконувати важку, нец—÷каву, але потр—÷бну дл€ колективу роботу, а також ви€вл€ти настирлив—÷сть у змаганн€х, огл€дах, сп—÷впереживати рад—÷сть перемоги —÷ г—÷ркоту невдач.

’лопчики й д—÷вчатка засвоюють позитивний досв—÷д дружн—÷х, поважливих стосунк—÷в у школ—÷ й поза школою, учатьс€ переборювати скован—÷сть —÷ насторожен—÷сть у сп—÷лкуванн—÷, допомагають одне одному; разом в—÷дзначають дн—÷ народженн€, поздоровл€ють —÷з св€том; д—÷стають початков—÷ у€вленн€ про моральн—÷ в—÷дносини член—÷в с—÷мтјў—„, беруть участь у бес—÷дах про с—÷мтјўю, про мам —÷ тат, бабусь та д—÷дус—÷в: "——÷м'€, в €к—÷й € живу", "як ми проводимо вих—÷дний день", —÷ т.п.; дбайливо ставл€тьс€ до сво—„х батьк—÷в —÷ член—÷в с—÷мтјў—„.

„итають у газетах, книжках опов—÷данн€, в—÷рш—÷ про конкретн—÷ приклади непримиренност—÷ в боротьб—÷ з порушенн€ми правил повед—÷нки, норм дружби —÷ товариськост—÷. ”чатьс€ розум—÷ти зм—÷ст —÷ виступати на зборах проти наклепництва, жад—÷бност—÷, заб—÷€куватост—÷. ”чатьс€ не обходити поган—÷ вчинки товариш—÷в, брати посильну участь в удосконаленн—÷ д—÷йсност—÷.

5.  озацька культура. ’удожньо - естетичне вихованн€.

”чатьс€ пом—÷чати прекрасне в тому, що —„х оточу—‘: звертають увагу на красу шк—÷льного прим—÷щенн€, на рослини, €к—÷ прикрашають школу, розгл€дають картини й виставки творчих роб—÷т учн—÷в. Ќа екскурс—÷€х учатьс€ пом—÷чати красу м—÷ського й с—÷льського пейзаж—÷в, спостер—÷гають за вигл€дом —÷ забарвленн€м неба в р—÷зн—÷ години, в р—÷зн—÷ пори року, а також за р—÷зним станом погоди. ¬ивчають в—÷рш—÷ про природу —÷ працю, вчатьс€ розум—÷ти поетичн—÷ образи, виразн—÷сть означень —÷ —÷нтонац—÷й, намагаютьс€ використати —„х у "асн—÷й мов—÷.

Ѕеруть участь у бес—÷дах про прочитан—÷ книжки, теле —÷ к—÷ноф—÷льми. «добувають початков—÷ знанн€ про спектакл—÷, теле —÷ к—÷ноф—÷льми €к твори мистецтва. «найомл€тьс€ з кращими творами образотворчого мистецтва в музе€х —÷ на виставках; по репродукц—÷€х, д—÷апозитивах, записах. —лухають записи музичних твор—÷в.  олективно перегл€дають к—÷но —÷ телеф—÷льми, слайди, репродукц—÷—„ про р—÷дний край, про тварин, школу, ровесник—÷в, про працю д—÷тей.

ƒають загальн—÷ емоц—÷йн—÷ оц—÷нки художн—÷м творам; —÷люструють прочитан—÷ книжки, побачен—÷ спектакл—÷ й ф—÷льми, прослухан—÷ музичн—÷ твори. –озпов—÷дають про сво—„ найц—÷кав—÷ш—÷ тјёзустр—÷ч—÷ з музикою". «найомл€тьс€ з пам'€тниками культури —÷ народного мистецтва, з м—÷iевими майстрами-ум—÷льц€ми прикладного мистецтва, спостер—÷гають за —„х роботою. Ўефствують над памтјў€тниками культури поблизу школи.

ћалюють на в—÷льн—÷ теми, на музичних зан€тт€х розучують п—÷сн—÷, займаютьс€ хореограф—÷—‘ю, беруть участь в —÷грах-танц€х, у рольових —÷грах-виставах; у художн—÷х —÷ музичних школах розвивають сво—„ зд—÷бност—÷. –озучують п—÷сн—÷ й танц—÷, виступають на ранках, у шеф—÷в, у дит€чих садках —÷ с—÷мейних вечорах з читанн€м в—÷рш—÷в, —÷нiен—÷ровками байок, шарад, еп—÷зод—÷в з казок —÷ художн—÷х твор—÷в. ћайструють —÷грашки з природного матер—÷алу /жолуд—÷в, качан—÷в кукурудзи, гор—÷х—÷в, шишок та —÷н. /, картону, пластил—÷ну, вчатьс€ акуратно виготовл€ти —„х; робл€ть апл—÷кац—÷—„, займаютьс€ вишиванн€м, випилюванн€м, випалюванн€м по дереву, –∆з паптјў—‘-маше виготовл€ють персонаж—÷в, робл€ть прикраси до новор—÷чно—„ €линки та —÷нших св€т. ¬ипробовують сво—„ сили в створенн—÷ казок, написанн—÷ в—÷рш—÷в.

” клас—÷, коридорах, удома —÷ на вулиц—÷ п—÷дтримують чистоту й пор€док. Ѕеруть участь у художньому оформленн—÷ прим—÷щень. √арно оформл€ють зошити, суперобкладинки п—÷дручник—÷в —÷ книжок, закладки дл€ них, стежать за —„х збереженн€м. ¬ирощують кв—÷ти, розвод€ть кв—÷тники. —кромно й акуратно вд€гаютьс€, звертають увагу на охайн—÷сть од€гу. Ѕеруть участь у бес—÷дах: "√арн—÷ —÷ негарн—÷ вчинки", "„им гарн—÷ люди навколо нас", "Ќаш д—÷м" та —÷н.

јнал—÷зують гарн—÷ —÷ негарн—÷ вчинки. ѕерегл€дають —÷ обговорюють малюнки, карикатури, ф—÷льми, де висм—÷юютьс€ неохайн—÷сть —÷ нечепурн—÷сть зовн—÷шнього вигл€ду школ€р—÷в. ”чатьс€ пом—÷чати недол—÷ки в повед—÷нц—÷, зовн—÷шньому вигл€д—÷ негативних геро—„в казок, байок, опов—÷дань та —÷нших художн—÷х твор—÷в.

–∆–∆–∆.  ”Ћ№“”–ј ѕ–≈ƒћ≈“Ќќ–« ƒ–∆яЋ№Ќќ—“–∆

6. ѕрирода. ≈колог—÷чне вихованн€.8. Ќаука-техн—÷ка. —при€нн€ творчому розвитку особистост—÷.

Ўкол€р—÷ беруть участь у бес—÷дах про роль знань у прац—÷, осво—‘нн—÷ природи /"Ќаше навчанн€ на користь Ѕатьк—÷вщин—÷" та —÷н. /, добирають —÷люстративний матер—÷ал, беруть участь у дидактичних —÷грах; привчаютьс€ правильно оц—÷нювати сво—„ усп—÷хи й усп—÷хи товариш—÷в. Ѕеруть участь у зборах загону /"ћи тепер школ€р—÷", " озачата - старанн—÷ хлоптјў€та, добре навчаютьс€, любл€ть школу", "Ќаша школа", "”м—÷й учитис€, щоб ум—÷ти трудитис€"/, вивчають вимоги ѕравил дл€ учн—÷в до навчально—„ роботи школ€ра.

–озпов—÷дають про сво—„ спостереженн€ за погодою, зм—÷нами, €к—÷ в—÷дбуваютьс€ в природ—÷ й прац—÷ людей у р—÷зн—÷ пори року, про прочитане, побачене в к—÷но, театр—÷, на виставц—÷; ведуть щоденники природи та прац—÷, самост—÷йно знаход€ть в—÷дпов—÷д—÷ на поставлен—÷ запитанн€; беруть участь у навчальн—÷й робот—÷ класу, п—÷знавальних —÷грах, у нескладних в—÷кторинах, в—÷дгадуванн—÷ загадок, в —÷грах на км—÷тлив—÷сть. ¬чатьс€ використовувати у в—÷дпов—÷д€х знанн€ та ум—÷нн€, орган—÷зовують виставки книг, зошит—÷в, вироб—÷в; готують гербар—÷—„, альбоми, беруть участь у ранках, бес—÷дах " нижкове св€то", "«устр—÷ч Ѕуквар€", "ѕрощанн€ з Ѕукварем", "як робитьс€ книжка", у св€т—÷ "“иждень дит€чо—„ книжки".

ќбговорюють на зборах, нарадах ставленн€ товариш—÷в до навчанн€, —„хню неправильну повед—÷нку; вчатьс€ чуйно —÷ уважно ставитис€ де усп—÷х—÷в товариш—÷в, дос€гнутих у навчанн—÷. ƒопомагають один одному у виконанн—÷ завдань учител€, беруть участь у бес—÷дах про прочитан—÷ книжки, рад—÷о —÷ телепередач—÷.

«найомл€тьс€ з основними правилами орган—÷зац—÷—„ навчально—„ прац—÷, беруть участь у робот—÷ щодо опануванн€ "јзбуки орган—÷зованост—÷", у сп—÷льн—÷й робот—÷ щодо складанн€ пам'€ток правильно—„ орган—÷зац—÷—„ навчально—„ роботи; засвоюють правила поводженн€ з книжкою —÷ користуванн€ шк—÷льною б—÷бл—÷отекою; беруть участь в —÷грах на розвиток памтјў€т—÷, км—÷тливост—÷. ”досконалюють навички самост—÷йного —÷ старанного виконанн€ завдань учител€, самост—÷йно записують розклад урок—÷в на тиждень —÷ завданн€ додому на наступний день. ”досконалюють здобут—÷ в школ—÷ знанн€ через додаткове читанн€ дит€чо—„ художньо—„ л—÷тератури; застосовують у навчальн—÷й прац—÷ й п—÷знавальних —÷грах здобут—÷ знанн€, засво—‘н—÷ правила. ƒобирають матер—÷ал —÷ беруть участь у бес—÷дах: "ѕовторенн€ - мати навчанн€", "ѕ—÷дказ - поганий указтјЁ та —÷н.

«асуджують на зборах порушенн€ правил повед—÷нки учн€ми, випадки несумл—÷нного ставленн€ сво—„х товариш—÷в до навчанн€; борютьс€ з неохайним поводженн€м з п—÷дручниками, навчальними пос—÷бниками.

«найомство з громадським житт€м, участь в робот—÷ класного —÷ загальношк—÷льного колективу, козацького загону. —лухають розпов—÷д—÷ учител—÷в —÷ беруть участь у бес—÷дах на теми "як живуть —÷ будуть жити люди у майбутньому". «найомл€тьс€ з б—÷ограф—÷€ми козацьких геро—„в, з описом трудових подвиг—÷в людей, беруть участь у бес—÷дах на тему "ѕередов—÷ люди нашого м—÷ста, села, краю, кра—„ни".

–азом —÷з джурами та козаками беруть участь у пошуку " озаки", узнають —÷стор—÷ю —„хнього житт€ —÷ боротьби, д—÷стають перше у€вленн€ про √ерб —÷ ѕрапор ”кра—„ни. «найомл€тьс€ з √—÷мном ”кра—„ни. «найомл€тьс€ з козацькими п—÷сн€ми, розучують де€к—÷ з них, дивл€тьс€ ф—÷льми про козак—÷в. «найомл€тьс€ з —÷стор—÷—‘ю, тепер—÷шн—÷м —„ майбутн—÷м ”кра—„ни, ћолодо—„ ——÷ч—÷ јдам—÷вки. «найомл€тьс€ з памтјў€тними м—÷i€ми свого м—÷ста, села, беруть участь в екскурс—÷€х, збирають матер—÷али на теми "Ќаш—÷ новобудови". —кладаючи завданн€ з математики, вчатьс€ використовувати цифровий матер—÷ал —÷з м—÷iевих газет. Ѕеруть участь у подорож—÷ в минуле, тепер—÷шн—‘ —÷ майбутн—‘ р—÷дного краю, в екскурс—÷€х " ўо буду—‘тьс€ навколо нас", "Ќаш кра—‘знавчий музей", "Ќаша с—÷льська рада", "Ўефи школи". Ѕеруть участь у зборах загону, зд—÷йснюють у€влюван—÷ подорож—÷ по кра—„нах.

Ѕеруть участь у загальношк—÷льному св€ткуванн—÷ знаменних дат; готують трудов—÷ подарунки до цих св€т, допомагають в оформленн—÷ шк—÷льного будинку, беруть участь у парадах козацьких в—÷йськ, провод€ть збори, розучують п—÷сн—÷ й в—÷рш—÷, слухають —÷ читають розпов—÷д—÷ про —÷стор—÷ю всенародних св€т —÷ червоних дат календар€, про традиц—÷—„, повтјў€зан—÷ з ними в сучасному житт—÷, слухають розпов—÷д—÷ учасник—÷в под—÷й, во—„н—÷в, труд—÷вник—÷в, поздоровл€ють з громадсько-пол—÷тичними св€тами сво—„х шеф—÷в, батьк—÷в, вручають —„м памтјў€тн—÷ подарунки-саморобки, тематичн—÷ малюнки.

 озачата знайомл€тьс€ з доступними —„хньому розум—÷нню под—÷€ми громадського житт€ з розпов—÷дей учител€. ƒжури читають —÷ обговорюють з ними статт—÷.  озачата створюють кутки, вм—÷щують у них найц—÷кав—÷ш—÷ дописи про под—÷—„, €к—÷ в—÷дбуваютьс€ в наш—÷й кра—„н—÷ й за рубежем, робл€ть малюнки, що —÷люструють окрем—÷ статт—÷. Ѕеруть участь у виставках малюнк—÷в, складають альбоми й монтаж—÷ на теми: " озаки, козачататјЁ та —÷н. ¬дома розпов—÷дають старшим про под—÷—„ громадського житт€, про €к—÷ д—÷зналис€ в школ—÷, про козацьк—÷ справи. «найомл€ть з цими справами молодших.

ѕершокласники знайомл€тьс€ з ѕравилами козачат, вчатьс€ —„х викоонувати, з —÷стор—÷—‘ю козацтва, знайомл€тьс€ з джурами. ƒ—÷знаютьс€ про зм—÷ст сусп—÷льно корисно—„ д—÷€льност—÷ козачат, привчаютьс€ колективно обм—÷рковувати, €к краще виконати завданн€, вчатьс€ виконувати дорученн€ й оц—÷нювати виконанн€ конкретних сусп—÷льно корисних справ. «асуджують тих, хто не викону—‘ доручень; добиваютьс€ сумл—÷нного ставленн€ до громадських обовтјў€зк—÷в.

7. ѕрац€-навчанн€. “рудове вихованн€.

Ќа уроках д—÷ти д—÷стають у€вленн€ про користь прац—÷ навколишн—÷х людей. Ќа екскурс—÷€х по школ—÷, навчально-досл—÷дн—÷й д—÷л€нц—÷ й майстерн€х д—÷знаютьс€, що в школ—÷ вс—÷ працюють: учн—÷ навчаютьс€, учител—÷ навчають д—÷тей, техн—÷чн—÷ службовц—÷ стежать за чистотою —÷ пор€дком.

 озачата допомагають старшим. Ќа уроках читанн€ —÷ розвитку мови д—÷знаютьс€ про особливост—÷ прац—÷ в р—÷зн—÷ пори року. «найомл€тьс€ з картинами художник—÷в, що зображують р—÷дну природу —÷ працю людей; розучують п—÷сн—÷ про працю. —лухають розпов—÷д—÷ й беруть участь у бес—÷дах на теми: "”с€ка р—÷ч працею створена", "’то —÷ де працю—‘ поблизу школи", "”чень - сам соб—÷ слугу—‘, н€н—÷ в—÷н не потребу—‘тјЁ, "Ўкол€р - друг природи" та —÷н. „итають книжки —÷ беруть участь у бес—÷дах на теми "”с€ка корисна прац€ почесна", дивл€тьс€ ф—÷льми про працю.

Ќавчаютьс€ жити за трудовими правилами козачат. √отують альбоми на цю тему. ¬дома д—÷ти привчаютьс€ обслуговувати себе: прибирають пост—÷ль; тримають у пор€дку св—÷й робочий куточок —÷ —÷грашки, стежать за чистотою сво—„х од€гу —÷ взутт€, тримають —„х у належному стан—÷. ѕ—÷клуютьс€ про старших член—÷в с—÷м'—„, —„хн—÷й в—÷дпочинок; допомагають у прибиранн—÷ житла; миють столовий посуд, робл€ть др—÷бн—÷ покупки, п—÷клуютьс€ про молодших, грають —÷ гул€ють з ними, виготовл€ють дл€ них —÷грашки, догл€дають за св—÷йськими тваринами. ƒопомагають за догл€дом за огородом, садом /прополка, поливанн€/, у збиранн—÷ овоч—÷в, €г—÷д, гриб—÷в, л—÷карських трав, нас—÷нн€.

«агони козачат труд€тьс€ на загальну користь. ¬иконують обовтјў€зки сан—÷тар—÷в, господарник—÷в, кв—÷тникар—÷в, чергових, б—÷бл—÷отекар—÷в, допомагають в —„дальн—÷ й т.д. ѕривод€ть у пор€док п—÷дручники, б—÷бл—÷отечн—÷ книжки, навчальн—÷ пос—÷бники, складають колекц—÷—„, гербар—÷—„, збирають природний матер—÷ал дл€ урок—÷в прац—÷ та —÷нших зан€ть, працюють з природним матер—÷алом; виконують вироби з пластил—÷ну, паперу —÷ картону, конструюють найпрост—÷ш—÷ модел—÷. «агони допомагають п—÷дтримувати чистоту б—÷л€ школи, охорон€ти зелен—÷ насадженн€. –обл€ть год—÷вниц—÷ дл€ птах—÷в, збирають паперову макулатуру, пол—÷мерну сировину, металолом, д—÷знаютьс€, €к використову—‘тьс€ утильсировина. ƒбають про маленьких, старик—÷в та —÷нвал—÷д—÷в. €к—÷ потребують допомоги —÷ проживають у м—÷крорайон—÷ школи.

Ќа уроках прац—÷ засвоюють найпрост—÷ш—÷ вм—÷нн€ та навички самообслуговуванн€ —÷ побутово—„ прац—÷ /догл€д за од€гом, взутт€м, користуванн€ посудом/; вчатьс€ шити, вишивати; вивчають правила техн—÷ки безпеки в робот—÷ з ручним —÷нструментом, додержують г—÷г—÷—‘н—÷чних вимог. Ќа навчально-досл—÷дн—÷й д—÷л€нц—÷ восени допомагають з—÷брати рештки рослин, а навесн—÷ в—÷д—÷брати краще нас—÷нн€ дл€ вис—÷ванн€; на д—÷л€нц—÷ класу навчаютьс€ вис—÷вати нас—÷нн€, догл€дати за сходами, поливають рослини, розпушують грунт. "—÷тку допомагають школ—÷ в догл€д—÷ за садом, городом, кв—÷тниками, беруть участь у робот—÷ "зелених патрул—÷в", допомагають кооперативам, в доступних в—÷ку роботах на городах, у садах, у боротьб—÷ з шк—÷дниками рослин, збирають поп—÷л, пташиний посл—÷д дл€ добрив. Ѕеруть участь у насадженн—÷ кущ—÷в —÷ дерев, у догл€д—÷ за ними. Ѕеруть участь у розв—÷дуванн—÷ корисних справ. ѕривчаютьс€ виконувати разом з товаришами громадськ—÷ дорученн€, беруть участь у трудових змаганн€х.

¬ивчають —÷ виконують ѕравила дл€ учн—÷в: "Ѕери участь у прац—÷, в справах свого класу, допомагай товаришам краще вчитис€ —÷ працювати", борютьс€ за додержанн€ трудово—„ диiипл—÷ни. √отують —÷ вив—÷шують у клас—÷ плакати з правилами, що стосуютьс€ техн—÷ки безпеки роботи з ручними —÷нструментами, г—÷г—÷—‘ни прац—÷, орган—÷зовують контроль за виконанн€м цих правил. Ќа зан€тт€х з ф—÷зкультури закр—÷плюють —÷ розвивають потр—÷бн—÷ дл€ прац—÷ навички координац—÷—„ рух—÷в, правильно—„ постави п—÷д час роботи; в—÷дв—÷дують техн—÷чн—÷ гуртки, виставки дит€чо—„ техн—÷чно—„ творчост—÷; на екскурс—÷€х знайомл€тьс€ з техн—÷кою промислових п—÷дпри—‘мств, —÷з с—÷льськогосподарською техн—÷кою.

Ќа екскурс—÷€х з теми "’то працював навколо нас" знайомл€тьс€ з роботою передових труд—÷вник—÷в на п—÷дпри—‘мств—÷, на буд—÷вництв—÷, в кооператив—÷, д—÷знаютьс€ про профес—÷—„ людей, €к—÷ працюють на п—÷дпри—‘мствах поблизу школи. Ќа уроках малюванн€ навчаютьс€ замальовувати спостережуван—÷ картини прац—÷, знар€дд€. ќрган—÷зовують у клас—÷ бес—÷ди батьк—÷в про —„хню працю, в—÷дв—÷дують п—÷дпри—‘мства, де працюють батьки, "аштовують виставку малюнк—÷в "Ќаш—÷ мами —÷ тата на робот—÷", участь у бес—÷дах " им бути? ", тјё”с—÷ роботи хорош—÷".

¬иконуючи ѕравила дл€ учн—÷в, навчаютьс€ бережливо поводитис€ з громадським майном, сво—„ми речами й речами товариш—÷в. "аштовують виставку п—÷дручник—÷в у к—÷нц—÷ року, змагаютьс€, хто краще збереже сво—„ п—÷дручники. ѕравило "ќбер—÷гай рослини —÷ тварини" запроваджують у житт€, беручи участь разом —÷з джурами в робот—÷ "зеленого патрул€", у св€тах "ƒень птах—÷в", "ƒень л—÷су". ¬зимку п—÷дгодовують птах—÷в —÷ тварин.

¬чатьс€ оц—÷нювати вчинки товариш—÷в, вести роботу з тими, хто л—÷ну—‘тьс€ —÷ псу—‘ реч—÷, зелен—÷ насадженн€, кривдить тварин. ќрган—÷зовують читанн€ книжок, в—÷рш—÷в, у €ких засуджу—‘тьс€ недбайлив—÷ й ледар—÷.

IV. —ќ÷–∆јЋ№Ќј  ”Ћ№“”–ј

9. ƒержава-нац—÷€. √ромад€нське вихованн€.10. –∆стор—÷€ козацтва. ѕревентивне вихованн€.

ƒодержують закон—÷в ”кра—„ни, норм —÷ правил сп—÷вжитт€, громадського пор€дку. Ѕеруть участь у зборах на тему: " онституц—÷€ Ѕатьк—÷вщини", "√ромад€нин ”кра—„ни". „итають книжки, дивл€тьс€ телепередач—÷ про м—÷л—÷ц—÷ю. Ѕеруть участь у зборах —÷ ранках на теми: "÷е повинн—÷ знати вс—÷", "ƒе можна грати", "ћи - пасажири"; добирають матер—÷ал у газету на теми: "ћи йдемо до. школи", "ƒл€ чого потр—÷бн—÷ правила повед—÷нки в школ—÷ й на вулиц—÷тјЁ та —÷н. ¬иступають з читанн€м байок, шарад, еп—÷зод—÷в з казок на теми: "ѕтјў€тачок згубив", "”з€ти чуже без дозволу - ганьбатјЁ. ¬ивчають —÷ виконують правила дорожнього руху, беруть участь у рольових —÷грах-зан€тт€х: "ѕовед—÷нка на перерв—÷", "Ќа вулиц—÷", "—в—÷тлофор". —лухають рад—÷опередач—÷, дивл€тьс€ телепередач—÷. „ергують по класу, п—÷дтримують пор€док у школ—÷, слухаютьс€ товариш—÷в, звикають робити чесно, визнавати свою вину —„ не повторювати поганого.

«вертають увагу ровесник—÷в на неправильну повед—÷нку, п—÷дтримують справедлив—÷ виступи, €к—÷ засуджують вчинки товариш—÷в, навколишн—÷х, засуджують ви€ви грубост—÷, брехн—÷, зазнайства, допомагають виправитис€ тим, хто провинивс€. ¬иконують окрем—÷, посильн—÷ завданн€ й дорученн€ прац—÷вник—÷в в—÷дд—÷лу регулюванн€ дорожнього руху в м—÷крорайон—÷ школи.


¬. ƒ∆”–» “ј ƒјЌ» / ”„Ќ–∆ 5 - 6  Ћј—–∆¬/


–∆.  ”Ћ№“”–ј “–∆Ћќ¬»’ќ¬јЌЌя

–∆. —истема здоровтјў€. «доровий спос—÷б житт€.

–озширюють сво—„ у€вленн€ про значенн€ ф—÷зично—„ культури, спорту, туризму в житт—÷, прац—÷ та захисту Ѕатьк—÷вщини. ќрган—÷зовують —÷ провод€ть змаганн€ та св€та спорту й туризму, бес—÷ди про ф—÷зичний розвиток —÷ загартуванн€ орган—÷зму: "“во—‘ здоровтјў€ - багатство Ѕатьк—÷вщини", "—порт у житт—÷ видатних людей", "—онце, пов—÷тр€ —÷ вода - наш—÷ крац—÷ друз—÷тјЁ, "“уризм - кращий в—÷дпочинок джур та дан", "–оби зар€дку кожний день - зникнуть утома, мл€в—÷сть, л—÷нь". ƒ—÷знаютьс€ —÷з газет, журнал—÷в, рад—÷о й телебаченн€ про змаганн€, про визначн—÷ дос€гненн€ спортсмен—÷в. ѕерегл€дають та обговорюють ф—÷льми на спортивн—÷ теми.  олективно в—÷дв—÷дують спортивн—÷ змаганн€. „итають попул€рну л—÷тературу про спорт, туризм, про загартуванн€ орган—÷зму, про в—÷домих спортсмен—÷в.

ƒодержують режиму дн€, харчуванн€ та сну, правил особисто—„ г—÷г—÷—‘ни та громадсько—„ сан—÷тар—÷—„; робл€ть ранкову г—÷мнастику, провод€ть загартувальн—÷ процедури. «аймаютьс€ г—÷мнастикою, легкою атлетикою, спортивними —÷грами, лижною п—÷дготовкою. ѕрагнуть одержати спортивн—÷ розр€ди. «акр—÷плюють навички правильних постав, диханн€, рух—÷в; учатьс€ виконувати г—÷мнастичн—÷, акробатичн—÷, стройов—÷ й танцювальн—÷ вправи, освоюють техн—÷ку легкоатлетичних вид—÷в спорту /б—÷г, стрибки, метанн€/, техн—÷ку пересуванн€ на лижах, техн—÷ку —÷грових вид—÷в спорту. Ѕеруть участь у внутр—÷шк—÷льних змаганн€х та спартак—÷адах /—тарти над—÷й/. ¬иступають за спортивну честь школи на районних, м—÷ських, обласних змаганн€х. –егул€рно в—÷дв—÷дують спортивн—÷ секц—÷—„ школи —÷ позашк—÷льних установ, секц—÷—„ загально—„ ф—÷зично—„ п—÷дготовки. “ренують дворов—÷ команди —÷ секц—÷—„ на приз "«олота шайба", "Ўк—÷р€ний м'€ч", "Ѕ—÷лий човен", "¬есел—÷ старти" та —÷н. √отуютьс€ до туристських поход—÷в, учатьс€ виконувати в них обовтјў€зки член—÷в групи, загону, дбайливо ставитис€ до природи. «д—÷йснюють походи вих—÷дного дн€ та багатоденн—÷ походи по р—÷дному краю. Ќавчаютьс€ ор—÷—‘нтуватис€ на м—÷iевост—÷, розбивати б—÷вуак, готувати —„жу; регул€рно навчаютьс€ в шк—÷льному туристському гуртку або туристському гуртку при ÷ентр—÷ дит€чо—„ творчост—÷, станц—÷—„ юних турист—÷в; учатьс€ надавати першу медичну допомогу. ќрган—÷зовують —÷ провод€ть туристськ—÷ зльоти школи, змаганн€ по туристськ—÷й техн—÷ки та ор—÷—‘нтуванню на м—÷iевост—÷, козацьк—÷ таборуванн€. ”чатьс€ вести кра—‘знавчу, пошукову роботу. ќрган—÷зовують конкурси та змаганн€ гри "—ок—÷л" —÷ беруть в них участь. ƒопомагають в орган—÷зац—÷—„, п—÷дготовц—÷ та проведенн—÷ р—÷зних спортивних заход—÷в, у проведенн—÷ рухливих —÷гор з молодшими школ€рами /виконують обовтјў€зки кап—÷тан—÷в команд, пом—÷чник—÷в тренер—÷в, командир—÷в груп, спортивних судд—÷в, член—÷в бюро секц—÷й, спортивних —÷ туристських гуртк—÷в; обов'€зки в—÷дпов—÷дальних за —÷нвентар та обладнанн€, за спортивн—÷ споруди; працюють ф—÷зоргами —÷ туроргами клас—÷в.

Ќе порушують зан€ть ф—÷зичною культурою, спортом —÷ туризмом, правил сан—÷тар—÷—„ та г—÷г—÷—‘ни в школ—÷, вдома, у двор—÷, на спортивних майданчиках, чистот—÷ та пор€дку на м—÷i€х спортивних зан€ть, в од€з—÷ та —÷нвентар—÷.

2.  озацька в—÷йськова справа. ¬—÷йськово-патр—÷отичне вихованн€.

Ѕеруть участь у робот—÷ пошукових загон—÷в; вивчають житт€ —÷ д—÷€льн—÷сть геро€, чи—‘ —÷мтјў€ носить заг—÷н, провод€ть збори на тему: "ўо значить любити Ѕатьк—÷вщину", "¬ дружн—÷й с—÷мтјў—„", " ƒорогою подвиг—÷в батьк—÷в" та —÷н. ќрган—÷зовують ранки —÷ св€та "ѕам'€тай тих, хто легендою ов—÷€ний", "ѕро мужн—÷сть юних". ѕровод€ть уроки мужност—÷. ќформл€ють альбоми, стенди, виставки "Ќаш—÷ земл€ки - геро—„", " рай м—÷й? мо€ ти Ѕатьк—÷вщина", "ѕам'€тай —„хн—÷ —÷мена", "ѕрирода нашого краю", "Ќаше листуванн€". Ўефствують над вулиц€ми, €к—÷ нос€ть —÷мена геро—„в, борц—÷в за свободу —÷ незалежн—÷сть. Ћистуютьс€ —÷з школ€рами других кра—„н. ƒивл€тьс€ та обговорюють патр—÷отичн—÷ ф—÷льми. ѕровод€ть збори на теми тјё3 чого почина—‘тьс€ Ѕатьк—÷вщина", "ѕро любов великих людей до сво—‘—„ Ѕатьк—÷вщини".

II. ƒ”’ќ¬Ќј  ”Ћ№“”–ј

3. –одов—÷д. –одинно-с—÷мейне вихованн€.4. “радиц—÷—„. ћоральне вихованн€.

«найомл€тьс€ з конкретними прикладами високоморальних в—÷дносин людей; беруть участь у бес—÷дах "ѕро диiипл—÷ну прац—÷тјЁ, "ѕро безкорислив—÷сть вчинкутјЁ, "¬—÷ддан—÷сть та вза—‘мна вимоглив—÷сть у дружб—÷", "ѕро принципов—÷сть та щир—÷сть", "ѕро силу колективно—„ думки", "Ѕоротьба з брехнею та обманом", "Ќепримиренн—÷сть до в—÷дхилень в—÷д моральних норм колективу", "ѕрацювати на сов—÷сть", "“очн—÷сть, ретельн—÷сть —÷ результативн—÷сть прац—÷". ”чатьс€ на д—÷л—÷ бути в—÷рними сво—‘му слову, об—÷ц€нкам, зобовтјў€занн€м. –озширюють сво—„ знанн€ про ”кра—„ну, про —„—„ геро—„в, учатьс€ насл—÷дувати —„х приклад. ѕроймаютьс€ почутт€м любов—÷ до р—÷дно—„ природи, до народу ”кра—„ни. «найомл€тьс€ з найважлив—÷шими фактами та под—÷€ми з —÷стор—÷—„ Ѕатьк—÷вщини, д—÷знаютьс€ про традиц—÷—„ народу в минулому —÷ тепер, беруть участь у сусп—÷льно корисн—÷й прац—÷ на допомогу школ—÷, м—÷сту /селу/, р—÷дному краю.

Ѕеруть активну участь у справах колективу класу, загону, школи, ви€вл€ють —÷н—÷ц—÷ативу, самост—÷йн—÷сть, творч—÷сть. «найомл€тьс€ з головними завданн€ми загальношк—÷льного колективу на семестр та кан—÷кули. ѕланують завданн€, справи класу, загону. Ѕеруть участь у розв—÷дуванн—÷ корисних справ дл€ школи, м—÷ста, кооперативу. «найомл€тьс€ з подвигами геро—„в, роботою кращих учн—÷в, привчаютьс€ насл—÷дувати —„хн—÷й приклад. Ќабувають ум—÷нн€ наказати товаришев—÷ —÷ п—÷дкоритис€ йому в трудових справах, громадськ—÷й робот—÷, вчатьс€ правильно реагувати на зауваженн€ та оц—÷нки громадсько—„ думки загону, класу. –озпод—÷л€ють громадськ—÷ дорученн€ м—÷ж ус—÷ма членами колективу, систематично обговорюють самозв—÷ти про —„х виконанн€. ќбговорюють матер—÷али газет, журнал—÷в, твор—÷в художньо—„ л—÷тератури, дивл€тьс€ ф—÷льми на теми "¬ажко одному - п—÷д силу загонутјЁ, "„есно жити - народу служити". ¬ сусп—÷льно корисн—÷й д—÷€льност—÷ вчатьс€ надати допомогу товаришу —÷ прийн€ти —÷—„.

ѕоглиблюють у€вленн€ про гуманн—÷ в—÷дносини людей у сусп—÷льств—÷. ƒопомагають учител€м у робот—÷ з козачатами. Ўефствують над загоном козачат, дит€чим садком. ¬чатьс€ робити добр—÷ вчинки —÷ справи "по секрету". ѕровод€ть збори "я там, де потр—÷бн—÷ший люд€м", "“и не один на св—„т—÷", "ћо—„ батьки —÷ €". ”важно ставл€тьс€ до р—÷дних, п—÷клуютьс€ про них. «акр—÷плюють —÷ розширюють набут—÷ в молодших класах навички шанобливого ставленн€ до батьк—÷в —÷ старших, поваги до ровесник—÷в. ѕривчаютьс€ оц—÷нювати сво—„ вчинки —÷ вчинки товариш—÷в по сов—÷ст—÷ —÷ справедливост—÷. ¬едуть роботу розв—÷дник—÷в корисних копалин. ѕоздоровл€ють мешканц—÷в м—÷крорайону школи, ветеран—÷в з—÷ св€тами. ¬ступають у шк—÷льне товариство ёƒѕƒ. Ѕеруть участь в охорон—÷ природи, зелених насаджень, птах—÷в. —тають членами товариства охорони природи. Ѕеруть участь у робот—÷ шк—÷льного л—÷сництва.

”св—÷домлюють необх—÷дн—÷сть диiипл—÷ни —÷ самодиiипл—÷ни €к —‘дност—÷ старанност—÷ й —÷н—÷ц—÷ативи, п—÷длеглост—÷ й самост—÷йност—÷. ƒодержують правил повед—÷нки в шкал—÷, вдома, на вулиц—÷, в громадських м—÷i€х, у табор—÷. ¬иконують дорученн€ колективу на сов—÷сть. ƒивл€тьс€ та обговорюють к—÷ноф—÷льми, передач—÷ про правила повед—÷нки в громадських м—÷i€х, правила дорожнього руху. —творюють —÷гротеки наст—÷льних —÷гор з правил дорожнього руху.

ѕоглиблюють у€вленн€ про —‘дн—÷сть зовн—÷шньо—„ —÷ внутр—÷шньо—„ культури повед—÷нки. «акр—÷плюють навички вв—÷чливого поводженн€ з молодшими —÷ старшими, ум—÷нн€ уважно слухати, вв—÷чливо слухати, в—÷дпов—÷дати, не перебивати —÷нших п—÷д час розмови, не гар€читис€, в—÷дстоюючи свою точку зору. —тежать за правильн—÷стю мови, добиваютьс€ —„—„ виразност—÷. ƒбають про св—÷й зовн—÷шн—÷й вигл€д. “римають у чистот—÷ та охайност—÷ свою шк—÷льну форму —÷ верхн—÷й од€г. ƒопомагають молодшим оволод—÷вати навичками культурно—„ повед—÷нки. Ќавчають малюк—÷в, молодших брат—÷в та сестер правил культурно—„ повед—÷нки. —тежать за повед—÷нкою молодших у квартир—÷, у двор—÷, на вулиц—÷, в к—÷нотеатр—÷. —творюють наочн—÷ пос—÷бники з правил культурно—„ повед—÷нки.

ƒ—÷стають перш—÷ у€вленн€ про прийоми самовихованн€, про складанн€ особисто—„ програми самовихованн€. ќформл€ють куточки п—÷д дев—÷зом тјё“им, хто працю—‘ над собою", "—танемо кращими", добирають опов—÷данн€ про те, €к працювали над собою велик—÷ люди, поради щодо самовихованн€. —тараютьс€ обтјў—‘ктивно оц—÷нювати сво—„ сильн—÷ сторони, бачити недол—÷ки —÷ знаходити шл€хи —„х усуненн€, прислухатис€ до зауважень товариш—÷в —÷ дорослих. ѕровод€ть збори "¬они були першими", "Ѕудьмо г—÷дними —÷мен—÷ геро€", "√еро—„ серед нас", "ѕро мене —÷ про тебе", "я —÷ мо—„ справи", "Ѕоротис€ —÷ шукати, знайти —÷ не здаватись". ћоб—÷л—÷зують сво—„ вольов—÷ зусилл€ на подоланн€ труднощ—÷в в оволод—÷нн—÷ знанн€ми, навичками громадсько—„ роботи. ”чатьс€ протисто€ти аморальним вчинкам ровесник—÷в, в—÷двертати товариша в—÷д нег—÷дних д—÷й та вчинку. ¬иступають на захист справедливост—÷, захищають слабших, молодших за в—÷ком, учатьс€ приймати самост—÷йн—÷ р—÷шенн€ в складних умовах, у громадськ—÷й робот—÷, колективних —÷грах.

–озширюють та закр—÷плюють позитивний досв—÷д сп—÷лкуванн€ м—÷ж хлопчиками й д—÷вчатками в навчанн—÷, громадськ—÷й робот—÷, творчост—÷, в—÷дпочинку, спорт—÷, переборюють негатив—÷зм, скован—÷сть —÷ насторожен—÷сть у сп—÷лкуванн—÷ з ровесниками —÷ншо—„ стат—÷; активно беруть участь у п—÷дготовц—÷ та проведенн—÷ бес—÷д про дружбу —÷ товариство м—÷ж хлопчиками й д—÷вчатками "’лоп'€тка - д—÷вчатка, д—÷вчатка - хлоптјў€тка, нам вс—÷м подружитис€ час", орган—÷зовують колективний перегл€д —÷ обговоренн€ к—÷ноф—÷льм—÷в та спектакл—÷в дл€ д—÷тей; шефствують над молодшими, допомагають виховател€м дит€чих садк—÷в, грають з малюками, п—÷клуютьс€ про них; розширюють знанн€ та у€вленн€ про моральний —÷деал с—÷мтјў—„, про значенн€ дл€ д—÷тей —÷ батьк—÷в м—÷цно—„, дружньо—„, щасливо—„ с—÷м'—„, про с—÷мейн—÷ рол—÷ чолов—÷ка й ж—÷нки, про наступн—÷сть покол—÷нь; чуйне ставл€тьс€ до р—÷дних —÷ близьких.

Ѕеруть участь у класних —÷ козацьких зборах, присв€чених справам, стосункам у дит€чому колектив—÷; обговорюють випадки недодержанн€ ѕравил дл€ учн—÷в, невиконанн€ «акон—÷в козачат. ƒопомагають товаришам уникнути недол—÷к—÷в у повед—÷нц—÷, подолати нер—÷шуч—÷сть, пасивн—÷сть, сором'€злив—÷сть, дратлив—÷сть, прагнуть зрозум—÷ти, роз—÷братис€ в причинах та мотивах вчинк—÷в ровесник—÷в. ¬ипускають сатиричн—÷ ст—÷нн—÷ газети та бюлетн—÷ "Ќе проходьте мимо", "–«жачок", " олючка" та —÷н. ќбговорюють ф—÷льми —÷ спектакл—÷, матер—÷али газет, в €ких засуджуютьс€ бездушн—÷сть, уперт—÷сть, прагненн€ до удаваного геройства, показно—„ активност—÷, спроба протиставити себе колективу. ”чатьс€ самокритичност—÷, об'—‘ктивност—÷ в оц—÷нц—÷ заслуг —÷ недол—÷к—÷в товариш—÷в та сво—„х особистих.

5.  озацька культура. ’удожньо-естетичне вихованн€.

ѕ—÷знають красу р—÷дного краю, привчаютьс€ самост—÷йно бачити прекрасне на екскурс—÷€х та в походах, робл€ть зарисовки, фотозн—÷мки. «найомл€чись з художн—÷ми творами, з опов—÷данн€ми з —÷стор—÷—„ ”кра—„ни про самов—÷ддану працю народу, засвоюють пон€тт€ про прекрасне в житт—÷ й прац—÷. «вертають увагу на оформленн€ м—÷ста, сучасного селища, села.  олективно обговорюють побачене в музе€х, на виставках, екскурс—÷€х на виробництво.

„итають —÷ обговорюють рекомендовану художню та науково-попул€рну л—÷тературу про р—÷зн—÷ види мистецтва.  олекц—÷онують художн—÷ лист—÷вки, репродукц—÷—„, значки, марки. «найомл€тьс€ за ориг—÷налами, к—÷но, телеф—÷льмами, репродукц—÷€ми —÷ фотограф—÷€ми з творч—÷стю видатних художник—÷в, скульптор—÷в, арх—÷тектор—÷в. ƒобирають репродукц—÷—„ дл€ урок—÷в та бес—÷д, дл€ шк—÷льно—„ картинно—„ галере—„. —лухають розпов—÷д—÷ про мистецтво, музичн—÷ передач—÷ по рад—÷о, телебаченн—÷; в—÷дв—÷дують театри, к—÷но, концерти, музичн—÷ вечори дл€ школ€р—÷в, художн—÷ музе—„, виставки, архитектурн—÷ та скульптурн—÷ памтјў€тки, музейн—÷ запов—÷дники.  олективно обговорюють побачене в музе€х, на виставках, екскурс—÷€х, перегл€нут—÷ спектакл—÷, к—÷но —÷ телеф—÷льми, прослухан—÷ концерти. «найомл€тьс€ з творами сучасних письменник—÷в, поет—÷в, художник—÷в, музикант—÷в р—÷дного краю, з прац€ми творчих колектив—÷в, випускають ст—÷нн—÷ газети, присв€чен—÷ —„хн—÷й творчост—÷. ¬ивчають памтјў€тники —÷стор—÷—„ та культури р—÷дного краю —÷ охорон€ють —„х.

¬ивчають напамтјў€ть в—÷рш—÷, уривки з прозових та драматичних твор—÷в. ѕрацюють у гуртках малюванн€, л—÷пленн€, прикладного мистецтва, фото —÷ к—÷нолюбител—÷в, художнього читанн€, в шк—÷льних оркестрах, у р—÷зних колективах художньо—„ самод—÷€льност—÷; беруть участь у тижн—÷ музики, к—÷но, театру, в дит€чих художн—÷х виставках, у загальношк—÷льних конкурсах на краще виконанн€ п—÷сень —÷ танц—÷в; загонових п—÷сн—÷, в—÷рша, опов—÷данн€; виступають у спектакл€х л€лькового та т—÷ньового театр—÷в. ћалюють з натури на теми з навколишнього житт€, на теми л—÷тературних —÷ музичних твор—÷в; знайомл€тьс€ з граф—÷чним оформленн€м книжок, з—÷ шрифтовими прац€ми; застосовують здобут—÷ знанн€ п—÷д час оформленн€ ст—÷нгазет, класних куточк—÷в, тематичних альбом—÷в та щоденник—÷в у козацькому загон—÷; придумують малюнки дл€ нескладних вишивок; працюють над заданими композиц—÷€ми. "—÷тку в козацьких загонах виконують розучен—÷ в школ—÷ в—÷рш—÷, п—÷сн—÷, танц—÷; впровад€ть з молодшими сюжетн—÷ —÷гри, ставл€ть спектакл—÷, беруть участь у конкурс—÷ образотворчого мистецтва.

Ѕеруть участь в оформленн—÷ класу й школи, вдома допомагають прибирати к—÷мнату, дв—÷р, намагаючись внести красу в домашн—÷й побут. –озвод€ть кв—÷ти й догл€дають за ними, беруть участь в орган—÷зац—÷—„ та проведенн—÷ —в€та кв—÷т—÷в. —лухають бес—÷ди про красиве в природ—÷ й мистецтв—÷, про красив—÷ вчинки та красу повед—÷нки людей, красу —„хньо—„ прац—÷. ’удожньо оздоблюють виготовлен—÷ —÷грашки, макети, мул€ж—÷, беруть участь в оформленн—÷ р—÷зних виставок. Ѕеруть участь в операц—÷—„ "∆иви, книго". ќрган—÷зовують змаганн€, огл€ди за краще збереженн€ п—÷дручник—÷в, книжок.

«асуджують недбале ставленн€ до книжок, випускають "блискавки", ст—÷нн—÷ газети. —лухають розпов—÷д—÷, бес—÷ди, що дають початкове у€вленн€ про основн—÷ елементи доброго смаку в л—÷тератур—÷, мистецтв—÷, в костюм—÷, манер—÷ повед—÷нки. ѕерегл€дають к—÷но й телепередач—÷, ф—÷льми, в—÷дв—÷дують спектакл—÷ “ё√—÷в та д€дькових театр—÷в, слухають рад—÷опередач—÷, в €ких засуджують нег—÷дну повед—÷нку —÷ утверджують норми етики. —кладають та роз—÷грують маленьк—÷ птјў—‘си, iенки, д—÷алоги та монологи, в €ких засуджу—‘тьс€ негарна повед—÷нка. ѕровод€ть у п—÷дшефних класах з козачатами сюжетно-рольов—÷ —÷гри про красу повед—÷нки. „итають л—÷тературу, д—÷л€тьс€ сво—„ми враженн€ми про вчинки геро—„в, —„хн—÷й зовн—÷шн—÷й та внутр—÷шн—÷й вигл€д.

III.  ”Ћ№“”–ј ѕ–≈ƒћ≈“Ќќ–« ƒ–∆яЋ№Ќќ—“–∆

6. ѕрирода. ≈колог—÷чне вихованн€. 7. ѕрац€-навчанн€. “рудове вихованн€.

Ќа зан€тт€х глибше вивчають роль прац—÷ в житт—÷ сусп—÷льства й окремо—„ особи, д—÷знаютьс€ про працю людей в умовах р—÷зних сусп—÷льних систем, про буд—÷вництво нових м—÷ст, промислових п—÷дпри—‘мств, с—÷льськогосподарських об'—‘кт—÷в, про трудов—÷ подвиги. «д—÷йснюють екскурс—÷—„ на заводи, фабрики та —÷нш—÷ п—÷дпри—‘мства, в кооперативи, ферми та майстерн—÷. —лухають рад—÷опередач—÷, дивл€тьс€ —÷ обговорюють к—÷ноф—÷льми та спектакл—÷, що розкривають роль прац—÷, суть ставленн€ до прац—÷. „итають книжки, статт—÷ в газетах та журналах про працю та людей прац—÷. –обл€ть зарисовки картин прац—÷ за сво—„ми спостереженн€ми; знайомл€тьс€ з картинами художник—÷в про працю людей в наш—÷ дн—÷. ¬едуть щоденник зустр—÷чей з людьми прац—÷, беруть участь в орган—÷зац—÷—„ шк—÷льного музею трудово—„ слави.

¬ивчають —÷ виконують ѕравила дл€ учн—÷в "ѕрацюй на загальну користь у школ—÷ й удома", "Ѕери активну участь у громадськ—÷й робот—÷ класу —÷ школи". „ергують по класу, беруть участь у чергуванн—÷ по школ—÷. ѕрибирають клас, прикрашають —÷ озелен€ють його. ѕрацюють у живому куточку, догл€дають за рибами в аквар—÷ум—÷, п—÷дгодовують зимуючих птах—÷в. Ѕеруть посильну участь у загот—÷вл—÷ палива дл€ школи, в ремонт—÷ шк—÷льно—„ огорож—÷, в заливанн—÷ ковзанки —÷ льодово—„ г—÷рки, в обладнанн—÷ л—÷тнього ф—÷зкультурного майданчика. Ѕеруть участь у робот—÷ загальношк—÷льних бригад на шк—÷льн—÷й д—÷л€нц—÷, в шк—÷льних буд—÷вельних загонах, шефствують над дит€чими садками, ведуть систематичну роботу у склад—÷ патрул€ з економ—÷—„ електроенерг—÷—„ в школ—÷.

Ѕеруть участь у техн—÷чних гуртках. ¬иготовл€ють дл€ школи макети рель—‘фу м—÷iевост—÷, колекц—÷—„ " орисн—÷ копалинитјЁ, "¬ироби —÷з скла", "ўо виробл€ють —÷з п—÷ску та глинитјЁ, робл€ть модел—÷; виготовл€ють найпрост—÷ш—÷ прилади дл€ урок—÷в природознавства, пос—÷бники з мови, математики, —÷стор—÷—„; самост—÷йно заготовл€ють —÷ обробл€ють природний матер—÷ал дл€ урок—÷в прац—÷.

Ѕеруть участь у впор€дкуванн—÷ садиби школи, працюють у зон—÷ д—÷—„ козацького загону /орган—÷зац—÷€ в—÷дпочинку д—÷тей у дворах, догл€д за скверами, допомога м—÷iевому клубу, в—÷дд—÷лу звтјў€зку, збиранн€ макулатури, металобрухту/. ¬дома допомагають купувати продукти, учатьс€ готувати прост—÷ страви. ћиють посуд, серв—÷рують ст—÷л. ƒопомагають виховувати молодших. "—÷тку за завданн€ми козацького загону працюють на навчально-досл—÷дн—÷й д—÷л€нц—÷ школи, в кооперативах, беруть участь у вирощуванн—÷ овоч—÷в, фрукт—÷в, €г—÷д; догл€дають за домашньою птицею, молодн€ком худоби; допомагають у боротьб—÷ з шк—÷дниками рослин, у збиранн—÷ врожаю. Ѕеруть участь у козацьких таборуванн€х, учатьс€ розкидати намети, розпалювати вогнище; готувати на вогнищ—÷ —„жу. Ќа уроках, у позакласних та позаурочних зан€тт€х, у робот—÷ козацько—„ орган—÷зац—÷—„ п—÷дл—÷тки вдосконалюють навички сп—÷льно—„ прац—÷. ¬—÷дпов—÷дно до трудового завданн€ й часу, що в—÷дводитьс€ на його виконанн€, розробл€ють плани роботи. ”чатьс€ працювати добре, швидко й дружно, обтјў—‘ктивно оц—÷нювати результати сво—‘—„ прац—÷ й прац—÷ товариш—÷в. ”досконалюють рухов—÷ навички, оком—÷р, необх—÷дн—÷ дл€ трудових операц—÷й; додержують техн—÷ки безпеки, правил г—÷г—÷—‘ни; змагаютьс€ в прац—÷, допомагаючи одне одному.

«найомл€тьс€ з використанн€м людиною сил природи /води, пари, в—÷тру, корисних копалин, л—÷су —÷ т.п. /; систематизують знанн€ про р—÷зн—÷ галуз—÷ промисловост—÷ /машинобудуванн€, деревообробка, добуванн€ руди, нафти, вуг—÷лл€, торфу, сод—÷/ та с—÷льського господарства /р—÷льництво, сад—÷вництво, тваринництва/. ¬ навчальн—÷й та позакласн—÷й д—÷€льност—÷ використовують знанн€ про працю людей, про роботу машин, транспорту, зв'€зку. Ѕеруть участь у робот—÷ техн—÷чних гуртк—÷в, читають науково-попул€рну л—÷тературу про сучасне виробництво, фантастику, про техн—÷ку майбутнього, провод€ть конкурси на кращий фантастичний проект; на екскурс—÷€х д—÷знаютьс€ про культуру прац—÷ роб—÷тник—÷в, про Ќќѕ; орган—÷зовують конкурси на кращу рац—÷онал—÷заторську пропозиц—÷ю щодо роботи майстерн—÷, виставки роб—÷т техн—÷чно—„ творчост—÷. —тежать, щоб у процес—÷ виконанн€ трудових завдань —÷ практичних роб—÷т суворо додержувалис€ правила техн—÷ки безпеки.

«найомство з масовими роб—÷тничими профес—÷€ми свого району; бес—÷ди за книжками про роб—÷тник—÷в; розпов—÷д—÷ батьк—÷в про свою роботу, про свою профес—÷ю. ≈кскурс—÷—„ на сус—÷дн—÷ п—÷дпри—‘мства. «бори " им € мр—÷ю стати" /у€вленн€ про вимоги профес—÷—„ до людини/. Ѕес—÷ди "ƒе буде потр—÷бна наша прац€", "Ќаш район у майбутньому", "ћи - роб—÷тнича зм—÷на", "Ќов—÷ профес—÷—„".

Ѕережуть шк—÷льне майно, стежать за збереженн€м п—÷дручник—÷в, оправл€ють книжки в шк—÷льн—÷й б—÷бл—÷отец—÷.

„итають —÷ обговорюють книжки про природу, ведуть щоденник спостережень за природою, за житт€м тварин. ќрган—÷зовують роботу свого колективу за правилами: "Ѕережи народне добро", "јкуратно поводьс€ з речами, охорон€й природу, додержуй чистоти". Ўефствують над зеленими насадженн€ми у дворах, орган—÷зовують "зелений патруль" на вулиц€х, охорон€ють м—÷iе гн—÷здуванн€ птах—÷в.

ќбговорюють факти недиiипл—÷нованого ставленн€ до прац—÷, недбалого ставленн€ до громадського добра, з шк—÷льним майном, а також пошкодженн€ зелених насаджень, жорстокост—÷ щодо тварин, птах—÷в. ”чатьс€ пом—÷чати —÷ давати в—÷дс—÷ч тим, хто не хоче працювати, в—÷дмовл€—‘тьс€ в—÷д трудових доручень.

8. Ќаука - техн—÷ка. —при€нн€ творчому розвитку особистост—÷.

ѕровод€ть збори, беруть участь у бес—÷дах, ранках "„ому сучасному виробництву потр—÷бн—÷ осв—÷чен—÷ роб—÷тники", "Ќаша наука служить людин—÷", "Ќавчанн€ - наша головна прац€", "„и зна—‘ш ти про науков—÷ в—÷дкритт€ укра—„нських учених? ". «найомл€тьс€ з житт€м —÷ д—÷€льн—÷стю видатних в—÷тчизн€них учених минулого —÷ сучасного. «д—÷йснюють екскурс—÷—„ на п—÷дпри—‘мства, знайомл€тьс€ з технолог—÷—‘ю виробництва, продукц—÷—‘ю, виробничими зв'€зками, робл€ть записи, зарисовки, фотограф—÷—„, оформл€ють альбоми, виставки. «д—÷йснюють екскурс—÷—„ "ћинуле —÷ майбутн—‘ р—÷дного краю", "Ѕагатства нашо—„ земл—÷" та —÷н.

Ѕеруть участь у пошуков—÷й робот—÷, збирають матер—÷али дл€ шк—÷льних музе—„в. Ќавчаютьс€ з гуртках за —÷нтересами, зв—÷тують перед загоном, класом про сво—„ усп—÷хи в навчанн—÷. ѕровод€ть досл—÷дн—÷ насадженн€ на город—÷, в садку, на пол€х кооперативу, учатьс€ пор—÷внювати сво—„ спостереженн€ —÷з спостереженн€ми та висновками вчених. ѕриход€ть ранки —÷ вечори "ћо€ улюблена справа", "—в—÷т мо—„х захоплень", —÷люструють сво—„ розпов—÷д—÷ показом моделей, вироб—÷в, колекц—÷й, гербар—÷—„в. Ѕеруть участь у тривалих п—÷знавальних —÷грах-подорожах "” св—÷т—÷ дивовижних, захоплюючих, ц—÷кавих наук". ќрган—÷зовують колективне читанн€ —÷ обговоренн€ матер—÷ал—÷в газет, учатьс€ писати в—÷дгуки на статт—÷ —÷ книжки, оформл€ють виставки малюнк—÷в. ¬—÷дв—÷дують музе—„ та виставки дл€ розширенн€ —÷ поглибленн€ знань. Ѕеруть участь у п—÷дготовц—÷ та проведенн—÷ ол—÷мп—÷ад, конкурс—÷в. ѕровод€ть турн—÷ри км—÷тливих, беруть участь у робот—÷ клубу допитливих. ќрган—÷зовують загонов—÷ огл€ди —÷ндив—÷дуальних колекц—÷й /марок, лист—÷вок, репродукц—÷й/, виставки "ћо—„ улюблен—÷ книжки", демонструванн€ прилад—÷в та моделей, виготовлених руками д—÷тей. Ѕеруть активну участь у створенн—÷ класно—„ загоново—„ б—÷бл—÷отеки, в проведенн—÷ “ижн€ дит€чо—„ книжки, допомагають шк—÷льн—÷й б—÷бл—÷отец—÷, провод€ть захисти формул€р—÷в прочитаних книжок. „итають —÷ обговорюють книжки художньо—„ л—÷тератури, науково-попул€рну л—÷тературу, статт—÷ в дит€чих науково-попул€рних журналах. ƒивл€тьс€ —÷ обговорюють науково-попул€рн—÷ ф—÷льми.

”чатьс€ пор—÷внювати сво—„ в—÷дпов—÷д—÷ з в—÷дпов—÷д€ми —÷нших, пом—÷чати сильн—÷ та слабк—÷ сторони в—÷дпов—÷дей товариш—÷в. ƒопомагають товаришам у виконанн—÷ домашн—÷х завдань. Ѕеруть участь у колективних п—÷знавальних —÷грах, €к—÷ орган—÷зовують редакц—÷—„ газет, у класних —÷ козацьких зборах, присв€чених усп—÷хам —÷ недол—÷кам у навчанн—÷ й навчальн—÷й диiипл—÷н—÷.

√отують —÷ беруть участь у бес—÷дах "”м—÷й ц—÷нувати час", тјёяк скласти —÷ виконувати режим дн€" та —÷н., складають ор—÷—‘нтовний розпор€док дн€, удосконалюють навички самост—÷йно—„ роботи, складають памтјў€тки —÷ настанови щодо рац—÷ональних способ—÷в п—÷знавально—„ д—÷€льност—÷ на уроц—÷ й у процес—÷ виконанн€ домашн—÷х завдань. ”досконалюють техн—÷ку читанн€ —÷ переказу, складають прост—÷ плани опов—÷дей —÷ статей, складають опов—÷данн€ з "асного досв—÷ду, з житт€ школи, удосконалюють ум—÷нн€ та навички роботи з книжкою, журналом; учатьс€ узагальнювати —÷ робити висновки, вид—÷л€ти головне, вести щоденник прочитаного. —кладають план опов—÷данн€ за матер—÷алами п—÷дручника, вчатьс€ обгрунтовувати висновки —÷ виписувати цитати, €к—÷ п—÷дтверджують основн—÷ думки; рецензують в—÷дпов—÷д—÷ товариш—÷в, учатьс€ вид—÷л€ти ознаки предмет—÷в у певн—÷й посл—÷довност—÷, в—÷др—÷зн€ти —÷стотне в—÷д не—÷стотного, читати схеми, таблиц—÷; учатьс€ узагальнювати —÷ систематизувати результати спостережень. «найомл€тьс€ з призначенн€м записно—„ книжки, учатьс€ нею користуватис€; учатьс€ оформл€ти д—÷лов—÷ папери; тренуютьс€ у виступах з короткими пов—÷домленн€ми, допов—÷д€ми. «найомл€тьс€ з р—÷зними типами словник—÷в, з енциклопед—÷€ми та —÷ншими дов—÷дковими виданн€ми. ¬едуть словнички важких сл—÷в та сл—÷в, €к—÷ р—÷дко вживаютьс€. ¬иконують установлений режим зан€ть, прац—÷ й в—÷дпочинку. —тежать за пор€дком у сво—‘му робочому куточку /куточку школ€ра/. «бер—÷гають у чистот—÷ сво—„ п—÷дручники та навчальне приладд€, сво—‘часно —„х ремонтують. јктивно борютьс€ з порушенн€ми навчально—„ диiипл—÷ни, створюють громадську думку, спр€мовану на засудженн€ недбайливого ставленн€ до навчанн€, випадк—÷в п—÷дказувань, списуванн€, невиконанн€ домашн—÷х завдань, недбалого поводженн€ з п—÷дручниками та навчальними пос—÷бниками.

IV. —ќ÷–∆јЋ№Ќј  ”Ћ№“”–ј

9. ƒержава - нац—÷€. √ромад€нське вихованн€.

—лухають розпов—÷д—÷ та беруть участь у бес—÷дах про плани розвитку народного господарства ”кра—„ни, про майбутн—‘ свого села, району, м—÷ста. Ѕеруть участь у бес—÷дах на теми "«а р€дком  онституц—÷—„", "ѕро житт€ ц—÷лком хорошетјЁ, "ўо ск—÷льки кошту—‘". ¬—÷дв—÷дують виставки дос€гнень народного господарства. Ѕеруть участь у п—÷дготовц—÷ —÷ проведенн—÷ св€т, знайомл€тьс€ з —„х —÷стор—÷—‘ю, св€ткуванн€м у других кра—„нах. «д—÷йснюють екскурс—÷—„ та походи по р—÷дному селу, м—÷сту, краю, знайомл€тьс€ з —÷сторичними м—÷i€ми, памтјў€тниками, з житт€м —÷ д—÷€льн—÷стю видатних земл€к—÷в, розвитком господарства —÷ культури р—÷дного краю. ƒ—÷знаютьс€ про минуле —÷ сучасне м—÷крорайону школи; свого м—÷ста, села. району, сво—‘—„ област—÷, про передов—÷ виробнич—÷ колективи, в—÷дв—÷дують заводи, фабрики, кооперативи. «устр—÷чаютьс€ з ветеранами в—÷йни —÷ прац—÷, з передовиками виробництва. «найомл€тьс€ з працею молод—÷ п—÷дпри—‘мства-шефа школи. Ќа основ—÷ з—÷браних матер—÷ал—÷в оформл€ють тематичн—÷ альбоми "Ќаш край", "Ќаше м—÷сто", "Ќаш кооператив", "ќдин день виробництва", "¬чора —÷ сьогодн—÷ мого села". ƒопомагають шефам у пошуках матер—÷ал—÷в —÷ створенн—÷ музе—„в бойово—„ та трудово—„ слави, виконують посильн—÷ трудов—÷ завданн€, виступають з концертами. Ѕеруть участь у зустр—÷чах з депутатами м—÷iевих рад. ¬становлюють зв'€зки —÷з в—÷йськовими частинами, знайомл€тьс€ з —÷стор—÷—‘ю «бройних —ил ”кра—„ни, з родами в—÷йськ. ќрган—÷зовують у загонах тематичн—÷ —÷нформац—÷—„, привчаютьс€ регул€рно читати газети та журнали, слухати рад—÷о й телепередач—÷ на п—÷дл—÷тков—÷ теми, виступають на тематичних —÷нформац—÷€х з невеликими пов—÷домленн€ми. ќбговорюють матер—÷али, посилають у редакц—÷—„ колективн—÷ в—÷дгуки й кореспонденц—÷—„. „итають рекомендовану класним кер—÷вником науково-попул€рну й пол—÷тичну л—÷тературу.

Ѕеруть участь у сусп—÷льн—÷й робот—÷ загону, працюють у зон—÷ д—÷—„ козацького загону, беруть участь у розв—÷дуванн—÷ корисних справ, надають росильну допомогу в справах дорослих, виконують завданн€. јктивно беруть участь у шефськ—÷й робот—÷ з козачатами, готують козачат до вступу у джури, передають —„м св—÷й досв—÷д громадсько—„ роботи. «найомл€ть козачат з державними символами, √ербом, ѕрапором, √—÷мном ”кра—„ни. Ѕеруть участь у шк—÷льних виставках "ћо€ кра—„на боретьс€ за мир", " раю м—÷й, мо€ ти Ѕатьк—÷вщина", "” нас друз—÷ на вс—÷й планет—÷". ќрган—÷зовують збори, присв€чен—÷ виконанню «акон—÷в козачат, добиваютьс€ виконанн€ —„х кожним джурою. ѕровод€ть класн—÷ й загонов—÷ збори, присв€чен—÷ обговоренню актуальних питань житт€ —÷ прац—÷ свого колективу. –озпов—÷дають удома про сво—‘ житт€ в школ—÷ й загон—÷, про те, що нового д—÷зналис€ про под—÷—„ громадсько-пол—÷тичного житт€. ”знають про дитинство батьк—÷в, про зм—÷ни осв—÷тнього, профес—÷йного —÷ культурного р—÷вн€ член—÷в с—÷м'—„, про зростанн€ с—÷мейного добробуту. Ѕеруть участь у робот—÷ загон—÷в сл—÷допит—÷в, збирають документи й факти з житт€ ветеран—÷в. ¬ивчають житт€ та д—÷€льн—÷сть геро€, чи—‘ —÷мтјў€ носить заг—÷н, зав'€зують дружбу з колективами навчальних заклад—÷в, завод—÷в, фабрик, кооператив—÷в, в—÷йськових частин, що нос€ть —÷м. тјў€ цього геро€.

ќбговорюють на зборах факти несумл—÷нного ставленн€ до виконанн€ доручень, вимог, €к—÷ ставл€тьс€ законами козачат.

10. –∆стор—÷€ козацтва. ѕревентивне вихованн€.

ѕ—÷дтриманн€ громадського пор€дку. √отують матер—÷ал —÷ беруть участь у бес—÷дах на теми "  онституц—÷€ ”кра—„ни - ќсновний «акон нашо—„ кра—„ни", "ѕраво плюс обов'€зок", "як одна с—÷м'€", читають статт—÷ в газетах та журналах про необх—÷дн—÷сть —÷снуванн€ правил повед—÷нки в сусп—÷льств—÷, знайомл€тьс€ з прикладами доблест—÷ —÷ геройства прац—÷вник—÷в м—÷л—÷ц—÷—„, дивл€тьс€ —÷ обговорюють ф—÷льми на правов—÷ теми.

Ѕеруть участь у п—÷дготовц—÷ правов—÷й рубрики "јзбука права" в ст—÷нн—÷й газет—÷, знайомл€тьс€ з найважлив—÷шими правовими документами, бувають присутн—÷ на усних журналах "ѕраво в тво—‘му житт—÷", "“об—÷ про закон", "ћо—‘ —÷ наше".

ќформлюють стенди й куточки на теми "ћожна —÷ не можна", "—татут школи - основний закон шк—÷льного житт€", " ƒл€ чого потр—÷бн—÷ правила повед—÷нки учн—÷втјЁ. ƒопомагають учителев—÷ розтјў€снювати козачатам правила повед—÷нки в школ—÷, вдома, на вулиц—÷ та навчати —„х користуватис€ цими правилами.

ќрган—÷зовують чергуванн€ в шк—÷льному "стол—÷ знах—÷док", беруть участь у д—÷€льност—÷ "зелених патрул—÷в", систематично займаютьс€ посильною правоохоронною д—÷€льн—÷стю в м—÷крорайон—÷ школи, беруть участь у зустр—÷чах з —÷нспекторами в справах неповнол—÷тн—÷х.

«асуджують вчинки однокласник—÷в, допомагають —„м зрозум—÷ти небезпечн—÷сть будь-€ких порушень правил повед—÷нки, виробл€ють звичку засуджувати порушенн€ норм сп—÷вжитт€.


√. ƒ∆”–» “ј ƒјЌ» /”„Ќ–∆ 7-8  Ћј—–∆¬/


–∆.  ”Ћ№“”–ј “–∆Ћќ¬»’ќ¬јЌЌя

1. —истема здоровтјў€. «доровий спос—÷б житт€. 2.  озацька в—÷йськова справа. ¬—÷йськово-патр—÷отичне вихованн€.

ќрган—÷зовують —÷ провод€ть бес—÷ди, лекц—÷—„ та вечори. ѕрисв€чен—÷ ф—÷зичн—÷й культур—÷, спорту, туризму; зустр—÷чаютьс€ з в—÷домими спортсменами, спортивними судд€ми, тренерами, л—÷кар€ми. ƒ—÷знаютьс€ з газет, журнал—÷в, рад—÷о й телепередач про змаганн€, про визначн—÷ дос€гненн€ укра—„нських —÷ заруб—÷жних спортсмен—÷в. ѕерегл€дають та обговорюють к—÷ноф—÷льми на спортивн—÷ теми.  олективно в—÷дв—÷дують спортивн—÷ змаганн€. „итають попул€рну л—÷тературу про спорт, туризм, про загартуванн€ орган—÷зму, про в—÷домих спортсмен—÷в.

”чатьс€ складати правильний режим зан€ть ф—÷зичною культурою, спортом, туризмом. ƒобирають вправи дл€ спец—÷ал—÷зовано—„ зар€дки в—÷дпов—÷дно до вибраних вид—÷в спорту.

¬иробл€ють правильну поставу та координац—÷ю. «аймаютьс€ г—÷мнастикою, легкою атлетикою, лижною п—÷дготовкою, спортивними —÷грами; регул€рно займаютьс€ вибраними видами спорту й туризму в секц—÷€х та гуртках школи, Ѕудинк—÷в творчост—÷, дит€чо-юнацьких спортивних шк—÷л та станц—÷й юних турист—÷в. Ѕеруть участь у проведенн—÷ шк—÷льних спартак—÷ад та естафет, виступають за честь школи в районних, м—÷ських та обласних змаганн€х. √отуютьс€ та складають норми атестац—÷—„, прагнуть одержати юнацьк—÷ спортивн—÷ розр€ди, активно беруть участь у зан€тт€х дворових команд та секц—÷й, у змаганн€х "3олота шайба", "Ўк—÷р€ний м'€ч", тјёЅ—÷лий човен", "—н—÷жинка", в змаганн€х "—тарти над—÷й". ¬едуть кра—‘знавчу, пошукову роботу в м—÷iевих —÷ далеких туристських походах та екскурс—÷€х, подорожах —÷ експедиц—÷€х. ”досконалюють туристську техн—÷ку. Ѕеруть участь у шк—÷льних, районних, м—÷ських та обласних зльотах —÷ змаганн€х юних турист—÷в. јктивно збер—÷гають р—÷дну природу. ¬едуть роботу за завданн€м шк—÷льного музею. ”чатьс€ основних правил цив—÷льно—„ оборони. Ѕеруть участь у конкурсах та змаганн€х гри "—ок—÷л".

¬иконують вимоги особисто—„ та громадсько—„ г—÷г—÷—‘ни, п—÷дтримують чистоту й пор€док на сво—‘му робочому м—÷i—÷ в клас—÷. ”чатьс€ надавати першу медичну допомогу потерп—÷лим. ќволод—÷вають навичками самоконтролю в ход—÷ спортивних зан€ть.

ѕровод€ть зар€дку та ф—÷зкультхвилинки з молодшими школ€рами. «д—÷йснюють спортивне судд—÷вство змагань у клас—÷ й школ—÷. ¬едуть роботу старост спортивних секц—÷й, громадських —÷нструктор—÷в по спорту, ф—÷зорг—÷в клас—÷в, кап—÷тан—÷в команд, спортивних орган—÷затор—÷в роботи з козачатами. ќрган—÷зовують —÷ провод€ть шк—÷льн—÷ спартак—÷ади; походи по р—÷дному краю, туристськ—÷ зльоти та змаганн€. як —÷нструктори допомагають учителев—÷ ф—÷звихованн€, класним кер—÷вникам, учител€м, туристському орган—÷заторов—÷ школи проводити зан€тт€ в туристськ—÷-кра—‘знавчих гуртках школи. ќбладнують спортивн—÷ майданчики та стежать за утриманн€м —÷нвентар€, за чистотою майданчик—÷в. Ѕеруть участь в орган—÷зац—÷—„ роботи спортивно-трудового й туристсько-трудового табору школи; провод€ть збори, бес—÷ди, показов—÷ спортивн—÷ виступи молодших школ€р—÷в. —творюють громадську думку, спр€мовану проти порушень зан€ть ф—÷зичною культурою, спортом —÷ туризмом, проти порушень спортивно—„ етики, випадк—÷в невиконанн€ правил г—÷г—÷—‘ни та сан—÷тар—÷—„, не допускають неохайного ставленн€ до спортивного —÷нвентар€.

–∆I. ƒ”’ќ¬Ќј  ”Ћ№“”–ј

3. –одов—÷д. –одинно-с—÷мейне вихованн€.4. “радиц—÷—„. ћоральне вихованн€.

¬ивчають зм—÷ст —÷ усв—÷домлюють значенн€ морал—÷. «найомл€тьс€ з —‘дн—÷стю прав, свобод —÷ обовтјў€зк—÷в громад€н. —ловом —÷ д—÷лом, сво—„м особистим прикладом утверджують норми морал—÷. ¬изначають конкретн—÷ шл€хи вт—÷ленн€ моральних знань у д—÷—„ та вчинки.3тјў€совують на уроках, бес—÷дах —÷ диспутах так—÷ пон€тт€, €к громад€нський обовтјў€зок перед Ѕатьк—÷вщиною, активна житт—‘ва позиц—÷€, моральний —÷деал. ѕровод€ть класн—÷ години, збори на теми "“об—÷ до всього справа", "—лово кр—÷пи справами сво—„ми". Ѕеруть участь у бес—÷дах —÷ диспутах "Ќаступа—‘ тво€ громад€нська зр—÷л—÷сть", "ѕравда в—÷д усього дорожча". —лухають лекц—÷—„ на теми "ћораль —÷ право", "«акон —÷ сов—÷сть". „итають —÷ обговорюють статт—÷ в журналах та газетах на морально-етичн—÷ теми. ”чатьс€ анал—÷зувати конкретн—÷ факти —÷ €вища повс€кденного житт€, робити моральний виб—÷р у р—÷зних житт—‘вих ситуац—÷€х. Ѕеруть активну участь у громадському —÷ трудовому житт—÷ класу, школи, м—÷ста /села/, виконують дорученн€, завданн€ орган—÷в учн—÷вського самовр€дуванн€.

ѕрацюють у туристсько-кра—‘знавчих гуртках, ход€ть у походи, виконують сл—÷допитську роботу, вивчають минуле, сучасне —÷ майбутн—‘ свого м—÷ста /села, району, област—÷/, д—÷знаютьс€ про житт€ —÷ д—÷€льн—÷сть видатних земл€к—÷в. Ѕеруть участь в охорон—÷ природи р—÷дного краю та його культурно-—÷сторичних пам'€тник—÷в. —творюють шк—÷льн—÷ кра—‘знавч—÷ музе—„, виставки, кутки; складають альбоми та фотомонтаж—÷ на теми "ћо€ Ѕатьк—÷вщина", "Ќаш край", "Ќаше село", беруть участь у гр—÷ "—ок—÷л". ¬иступають з концертами художньо—„ самод—÷€льност—÷, беруть участь у початков—÷й в—÷йськов—÷й п—÷дготовц—÷ допризовно—„ молод—÷, беруть участь в урочистих проводах юнак—÷в у јрм—÷ю ”кра—„ни, у шануванн—÷ ветеран—÷в; провод€ть зустр—÷ч—÷ з колишн—÷ми випускниками школи, нин—÷ солдатами јрм—÷—„ ”кра—„ни, п—÷д дев—÷зом "—пасиб—÷ тоб—÷, солдат! тјЁ; провод€ть у школ—÷ св€та, присв€чен—÷ јрм—÷—„ ”кра—„ни. ¬ивчають особливост—÷ житт€ —÷ побуту р—÷зних народ—÷в, переписуютьс€ з учн€ми других кра—„н, провод€ть заочн—÷ змаганн€ з ними, збори, обм—÷н делегац—÷€ми; орган—÷зовують заочн—÷ мандр—÷вки по ”кра—„н—÷. ѕ—÷дтримують звтјў€зок з заруб—÷жними друз€ми. ѕровод€ть збори " Ѕ—÷йц—÷ згадують минул—÷ дн—÷тјЁ, "–∆хн—÷й подвиг живий", "Ѕ—÷йц—÷ невидимого фронту", беруть участь у вечорах "ћи славимо подвиг ваш", "ƒочки ”кра—„ни", " ра—„на мо€, дол€ мо€". ¬ипускають усн—÷ журнали "–ади житт€ на земл—÷", "¬—÷зьми соб—÷ за приклад геро€", "„и зна—‘ш ти геро—„в свого краю? ".

Ќагромаджують досв—÷д колективних в—÷дносин. Ѕеруть участь у р—÷зних формах урочно—„ та позаурочно—„ роботи, спри€ють утвердженню в класному колектив—÷ в—÷дносин д—÷лово—„ залежност—÷ й в—÷дпов—÷дальност—÷. Ѕеруть активну участь в ус—÷х колективних справах класу, школи.  ерують козацькою громадою, працюють вожатими в загонах козачат, беруть активну участь в учн—÷вському самовр€дуванн—÷, орган—÷зовують колективне самообслуговуванн€. ”чатьс€ сп—÷вроб—÷тничати, виконувати та орган—÷зовувати колективн—÷ справи —÷ керувати ними. √отують та провод€ть збори, колективно обговорюють свою роботу, нам—÷чають плани, розпод—÷л€ють дорученн€, критично оц—÷нюють зроблене, приймають р—÷шенн€, контролюють —„х виконанн€. Ѕеруть активну участь у бес—÷дах —÷ диспутах на теми "¬—÷двага, щир—÷сть, спайка, завз€тт€, у кожного —÷скорка, разом багатт€! ", "яким € хот—÷в би бачити свого товариша? тјЁ, "ўоб мати друга, треба бути ним", " ” дружб—÷ - сила".

«асвоюють основн—÷ принципи гуман—÷зму, учатьс€ додержувати —„х у в—÷дносинах з д—÷тьми. ”досконалюють сво—‘ у€вленн€ про добро —÷ зло, мужн—÷сть —÷ 6лагородство, формують моральний —÷деал. —постер—÷гають за повед—÷нкою людей у р—÷зних житт—‘вих ситуац—÷€х, п—÷знають —„х почутт€ —÷ переживанн€, пор—÷внюють —„х з—÷ сво—„ми, розвивають у соб—÷ здатн—÷сть уходити в становище —÷ншо—„ людини, сп—÷впереживати, сп—÷вчувати, под—÷л€ти чуж—÷ рад—÷сть —÷ горе. Ѕеруть участь у волонтерськ—÷й та шефськ—÷й робот—÷; закр—÷плюють благородн—÷ звички повед—÷нки щодо людей, нагромаджують досв—÷д чуйност—÷ й душевно—„ чулост—÷. ѕ—÷клуютьс€ про батьк—÷в, член—÷в с—÷мтјў—„, учител—÷в —÷ знайомих; турбуютьс€ про хворих друз—÷в, в—÷дв—÷дують —„х, подають —„м необх—÷дну допомогу; оточують увагою людей похилого в—÷ку, малюк—÷в та —÷нвал—÷д—÷в, ум—÷ло подають посильну допомогу навколишн—÷м. ¬чатьс€ бути добрими —÷ великодушними в сп—÷лкуванн—÷ з учител€ми школи.

ѕровод€ть збори на теми "Ќайкраща посада бути на земл—÷ людиною", "Ћюдей нец—÷кавих на св—÷т—÷ нема—‘", "”м—÷й в—÷дчувати пор€д —÷з собою людину", "Ўкол€р - друг природи, друг зв—÷р—÷в —÷ птах—÷в", беруть участь у бес—÷дах —÷ диспутах на теми "ўо залиша—‘ люд€м кожний тв—÷й прожитий день? ", "ўо означа—‘ жити по сов—÷ст—÷? ", "„есть —÷ людська г—÷дн—÷сть. „им вони в—÷др—÷зн€ютьс€ в—÷д самолюбства? ", "ƒобра справа дорожча в—÷д багатства". Ѕеруть участь в операц—÷€х "ѕодаруй людин—÷ рад—÷сть", "ƒобр—÷ справи люд€м". Ѕеруть участь у десантах "«елена аптека", "ќзеленимо наше м—÷сто". ¬иробл€ють навички й звички правильно—„ повед—÷нки в школ—÷, громадських м—÷i€х та вдома. ƒопомагають учительському колективу та органам учн—÷вського самовр€дуванн€ запроваджувати в житт€ —‘дин—÷ вимоги до учн—÷в. Ѕеруть участь у бес—÷дах про ѕравила дл€ учн—÷в, анал—÷зують факти з житт€ класу, школи.  онкретизують вимоги до повед—÷нки на основ—÷ типових ѕравил дл€ учн—÷в. ѕропагують ѕравила дл€ учн—÷в, розтјў€снюють сво—„м товаришам доц—÷льн—÷сть —„х суворого виконанн€. √отують тематичн—÷ класн—÷ збори "ѕравила дл€ учн—÷в - закон шк—÷льного житт€", беруть участь у бес—÷дах —÷ диспутах "ƒл€ чого потр—÷бна людин—÷ диiипл—÷нован—÷сть? ", "ќрган—÷зуй себе! ", "ћистецтво керувати собою", "ѕовед—÷нка наодинц—÷ —÷з самим собою", " расота почина—‘тьс€ з пор€дку". јктивно беруть участь у шк—÷льному й класному чергуванн—÷, в рейдах "« фотоапаратом по школ—÷", у патрул€х щодо охорони громадського пор€дку в школ—÷ й за —„—„ межами; орган—÷зовують допомогу козакам. ќформл€ють тематичн—÷ стенди, газети, кутки, готують рад—÷опередач—÷ на теми "ћожна —÷ не можна", "ўо ми побачили в наш—÷й школ—÷".

”св—÷домлюють визначальну роль внутр—÷шньо—„ краси людини —÷ —„—„ культури. ”чатьс€ в—÷др—÷зн€ти моральну красу людини в—÷д зовн—÷шньо—„ красивост—÷, внутр—÷шн—‘ благородство - в—÷д вишуканих манер, розширюють сво—„ знанн€ про правила етикету, застосовують —„х у повс€кденному житт—÷. ѕривчають себе бути витриманим у стосунках з людьми, виробл€ють вм—÷нн€ бути уважними слухачами та ц—÷кавими сп—÷врозмовниками. –озвивають у соб—÷ почутт€ м—÷ри, ум—÷нн€ знаходити межу розумного в повед—÷нц—÷, побут—÷, од€з—÷. ”досконалюють св—÷й смак, з належною повагою ставл€тьс€ до смак—÷в, звичок —÷нших людей. —лухають лекц—÷—„ про культуру повед—÷нки, про вихованн€ смаку. ”чатьс€ культури танцю. «багачують св—÷й словниковий запас, зв—÷льн€ютьс€ в—÷д сл—÷в-паразит—÷в. —тежать за зм—÷стом —÷ чистотою сво—‘—„ мови. Ѕеруть участь у бес—÷дах, диспутах —÷ вечорах на теми "ѕро культуру справжню й удавану", "¬ чому краса людини? ", "¬ людини ма—‘ бути все прекрасне: —÷ обличч€, —÷ од€г, —÷ душа, —÷ думки", "ўо означа—‘ бути сучасним? тјЁ, "Ѕути, а не здаватис€", "ѕро скромн—÷сть —÷ про гордовит—÷сть", " ѕочутт€ —÷ реч—÷", "Ќема—‘ б—÷льшо—„ розкош—÷, €к розк—÷ш людського сп—÷лкуванн€", "Ќ—÷що не кошту—‘ нам такжешево —÷ не ц—÷нитьс€ так дорого, €к вв—÷члив—÷сть", "„ас, смак, стиль, мода".

ќрган—÷зовують книжков—÷ виставки з добором в—÷дпов—÷дно—„ л—÷тератури, оформл€ють стенди, кутки, газети на теми "Ќаш—÷ смаки", "≈тика повед—÷нки", "—тавленн€ до природи - показник тво—‘—„ культури".

ќрган—÷зовують вечори в—÷дпочинку, бали, карнавали, учатьс€ додержувати звича—„в гостинност—÷.

ћорально вдосконалюють свою особист—÷сть, нам—÷чають конкретну програму самовихованн€, гартують волю, учатьс€ керувати собою. ¬чатьс€ бачити за конкретними вчинками ви€ви певних €костей особистост—÷. ¬ивчають б—÷ограф—÷—„ великих людей, геро—„в в—÷йни та прац—÷, на —„х приклад—÷ вчатьс€ виховувати в соб—÷ кращ—÷ риси людини. –озвивають сво—„ зд—÷бност—÷, навчаютьс€ в гуртках, секц—÷€х, клубах. ѕрацюють у п—÷дшефному загон—÷: керують гуртками, виступають з допов—÷д€ми, провод€ть бес—÷ди й збори, передають сво—„ трудов—÷ вм—÷нн€ та навички молодшим; виховуючи —„х, виховуютьс€ сам—÷. ”чатьс€ в—÷дстоювати свою точку зору, терпеливо переконувати товариш—÷в, в—÷дверто з—÷знаватис€ в сво—„х помилках. ѕровод€ть збори на теми "ѕро шл€хи, що ведуть до мужност—÷", "“во€ програма самовихованн€", "ћужн—÷сть вихову—‘тьс€ з дн€ в день у наполегливому подоланн—÷ труднощ—÷в". Ѕеруть участь у бес—÷дах "¬ол€ та прац€ людини дивни—„ дива твор€ть", "Xочу, треба - ось де ви€вл€—‘тьс€ тв—÷й характер", "ўо означа—‘ знайти себе? ", "„ому говор€ть: неробство та л—÷нь псують людину", "як перемогти слабост—÷ та недол—÷ки свого характеру", оформл€ють стенди, кутки, газети, готують рад—÷опередач—÷ "ƒл€ тих, хто працю—‘ над собою", "¬елик—÷ люди про самовихованн€", "—ловник морал—÷".

Ќа основ—÷ сп—÷льно—„ д—÷€льност—÷ розширюють позитивний досв—÷д моральних в—÷дносин м—÷ж юнаками й д—÷вчатами; д—÷стають виразн—÷ у€вленн€ про ф—÷зичн—÷ й психолог—÷чн—÷ особливост—÷ п—÷дл—÷тк—÷в, а також про особливост—÷ —„хньо—„ повед—÷нки; виробл€ють нетерпим—÷сть до легковажних погл€д—÷в на любов та дружбу, груб—÷сть та цин—÷зм у стосунках м—÷ж стат€ми, юнаки вв—÷чливо та дбайливо ставл€тьс€ до д—÷вчат —÷ ж—÷нок; готують бес—÷ди, диспути, обговорюють статт—÷, книжки, к—÷ноф—÷льми й вистави, в €ких порушуютьс€ питанн€ вза—‘мов—÷дносин юнак—÷в —÷ д—÷вчат; розширюють та поглиблюють у€вленн€ та знанн€ про с—÷мтјўю —÷ —„—„ функц—÷—„, про роль та значенн€ с—÷мтјў—„ дл€ особи й сусп—÷льства, про демограф—÷чну пол—÷тику держави, про моральну красу й моральне обличч€ с—÷мтјў—„; знайомл€тьс€ з основними положенн€ми законодавства про шлюб —÷ с—÷м'ю.

«асуджують аморальн—÷ вчинки людей, борютьс€ з негативними €вищами в житт—÷. ¬иражають непримиренне ставленн€ до зла й жорстокост—÷, ненависть до вс€кого виду приниженн€ людей. ¬иступають проти ви€в—÷в его—„зму й утриманства, байдужост—÷ й пристосовництвом. ¬и€вл€ють високу вимоглив—÷сть до себе, до сво—„х друз—÷в —÷ товариш—÷в, до вс—÷х член—÷в колективу, непримиренн—÷сть до будь-€ких порушень норм сп—÷вжитт€; виступають з критикою —÷ самокритикою. ¬едуть непримиренну боротьбу з груб—÷стю, лихосл—÷втјў€м, кур—÷нн€м. јктивно вступають у боротьбу —÷з споживацьким ставленн€м до житт€, рослинного та тваринного св—÷ту. Ѕеруть участь у рейдах щодо перев—÷рки пор€дку в класах, у школ—÷, у дворах жилих будинк—÷в, у п—÷дл—÷ткових клубах. Ќе дозвол€ють ровесникам зневажливо ставитис€ до старших, ображати молодших, робити аморальн—÷ вчинки в школ—÷, вдома, в громадських м—÷i€х.

Ѕеруть участь у класних зборах: тјёЅ—÷й байдужост—÷тјЁ, тјёќбережно! ћ—÷щанство —÷ вульгарн—÷стьтјЁ, у бес—÷дах —÷ диспутах: тјёўаст€ в боротьб—÷: з ким —÷ за що? тјЁ, тјёяк протисто€ти м—÷щанству? тјЁ, тјё„им в—÷др—÷зн€—‘тьс€ справжн€ дружба в—÷д кругово—„ поруки? тјЁ та —÷н.

ќформл€ють стенди, в—÷трини, бюлетн—÷ й ст—÷нгазети: тјё¬—÷кна сатиритјЁ, тјёЌе проходьте мимотјЁ, тјё рокодилтјЁ.

јктивно беруть участь в рус—÷ школ€р—÷в за охорону тваринного й рослинного св—÷ту, створюють бригади охорони природних багатств.

5.  озацька культура. ’удожньо-естетичне вихованн€.

ѕ—÷знають прекрасне в навколишн—÷й д—÷йсност—÷: в природ—÷ й м—÷ст—÷, в сучасних техн—÷чних спорудах, у найнов—÷ших машинах. Ќа екскурс—÷€х спостер—÷гають за працею майстр—÷в. —во—„ враженн€ про прекрасне в житт—÷ й прац—÷ передають у малюнках, фотограф—÷€х, аматорських ф—÷льмах, у творах. „итають —÷ обговорюють твори л—÷тератури й мистецтва, учатьс€ оц—÷нювати —„х, в—÷дстоювати свою думку, переконливо об“—рунтовувати —„—„. Ѕеруть участь в експедиц—÷€х школ€р—÷в, виконують завданн€ музе—„в з вивченн€ твор—÷в народно—„ творчост—÷, памтјў€ток —÷стор—÷—„ та культури р—÷дного краю, монументального сучасного мистецтва.

«найомл€тьс€ з ќсновами законодавства про охорону —÷сторичних памтјў€ток; в—÷дв—÷дують музе—„, виставки, картинн—÷ галере—„; знайомл€тьс€ з арх—÷тектурою, з прикладним мистецтвом та народною творч—÷стю; збирають л—÷тературно-кра—‘знавчий матер—÷ал; випускають бюлетн—÷, альбоми, присв€чен—÷ майстрам мистецтв. «найомл€тьс€ з житт€м —÷ творч—÷стю видатних художник—÷в, композитор—÷в та письменник—÷в; читають книжки про мистецтво; беруть участь у створенн—÷ малих картинних галерей, у робот—÷ клуб—÷в за художн—÷ми —÷нтересами. ѕерегл€дають та обговорюють ф—÷льми, присв€чен—÷ проблемам мистецтва й етики. —лухають музичн—÷ твори в записах, по рад—÷о й телебаченню, робл€ть до них —÷люстрац—÷—„. «устр—÷чаютьс€ з майстрами мистецтв. ƒопомагають молодшим школ€рам розвивати почутт€ й розум—÷нн€ прекрасного в природ—÷, навколишн—÷й д—÷йсност—÷, у стосунках м—÷ж людьми, бачити звтјў€зок л—÷тератури, музики й живопису.

ѕрацюють у факультативах художнього циклу, гуртках з р—÷зних вид—÷в мистецтв та художнього конструюванн€. ѕоглиблено займаютьс€ одним з вид—÷в мистецтва, беруть участь у художн—÷й самод—÷€льност—÷. ћалюють на основ—÷ спостереженн€, з памтјў€т—÷ —÷ з натури; беруть участь у конкурсах. ќволод—÷вають ум—÷нн€м говорити точно й виразно. Ѕеруть участь у дит€чих художн—÷х виставках, "аштовують —„х обговоренн€; керують у школ—÷ художн—÷ми гуртками. ѕровод€ть конкурси, фестивал—÷, обговоренн€, конференц—÷—„, присв€чен—÷ культур—÷ й мистецтву; —‘ членами жюр—÷ р—÷зних конкурс—÷в художньо—„ самод—÷€льност—÷; беруть участь у зан€тт€х клуб—÷в за художн—÷ми —÷нтересами.

Ѕеруть участь у художньому оформленн—÷ школи та шк—÷льно—„ д—÷л€нки. Ќамагаютьс€ скромно й з—÷ смаком од€гатис€. «найомл€тьс€ —÷з зразками сучасного од€гу на виставках, у будинках моделей, орган—÷зовують зустр—÷ч—÷ з модель—‘рами. Ѕеруть участь у козацьких зборах. ƒиспутах, присв€чених проблемам естетики (тјёўо означа—‘ бути красивим? тјЁ; показують молодшим, €к можна —÷з смаком од€гатис€.

¬ипускають ст—÷нн—÷ газети, що критикують ви€ви м—÷щанства, грубост—÷, неохайност—÷ та негарно—„ повед—÷нки. ѕровод€ть диспути, збори: тјёћ—÷щанин сьогодн—÷, €кий в—÷н?тјЁ, тјёѕро смаки сперечаютьс€тјЁ, тјёѕро вульгарн—÷сть —÷ несмактјЁ.

–∆–∆–∆.  ”Ћ№“”–ј ѕ–≈ƒћ≈“Ќќ–« ƒ–∆яЋ№Ќќ—“–∆

6. ѕрирода. ≈колог—÷чне вихованн€.7. ѕрац€-навчанн€. “рудове вихованн€.

«найомл€тьс€ з працею на п—÷дпри—‘мствах. ќрган—÷зовують —÷ провод€ть за допомогою вчител—÷в та —÷нших дорослих екскурс—÷—„ на передов—÷ п—÷дпри—‘мства, виставки. «найомл€тьс€ на м—÷i€х з прикладами високопродуктивно—„ прац—÷, зустр—÷чаютьс€ з ветеранами прац—÷, з молодими труд—÷вниками м—÷ста й села, в тому числ—÷ з випускниками сво—‘—„ школи. «найомл€тьс€ —÷з стилем роботи, способом житт€ й системою стосунк—÷в у трудовому колектив—÷. «асвоюють кодекс чест—÷ робочо—„ людини. Ѕеруть участь у бес—÷дах —÷ диспутах, пов'€заних з питанн€ми св—÷домого ставленн€ до прац—÷: "ѕрац€ - основа житт€", "“рудовий геро—„зм", "Ћюдське щаст€ в прац—÷", "ѕрац€ —÷ науково-техн—÷чний прогрес " тощо.

ѕрацюють у гуртку "”м—÷л—÷ руки", гуртках юних натурал—÷ст—÷в, юних техн—÷к—÷в. «найомл€тьс€ з конструкц—÷—‘ю с—÷льськогосподарських машин, працюють на них п—÷д кер—÷вництвом та нагл€дом спец—÷ал—÷ст—÷в, привчаютьс€ до прац—÷ механ—÷затор—÷в, оволод—÷вають автосправою. ¬иконують виробнич—÷ замовленн€ школи —÷ п—÷дпри—‘мств, виконують обов'€зки обл—÷ковц—÷в та контролер—÷в ¬“ , ком—÷рник—÷в, в—÷дпов—÷дальних за обладнанн€ та матер—÷али, ланкових —÷ бригадир—÷в. ѕровод€ть досл—÷дницьку роботу на шк—÷льн—÷й д—÷л€нц—÷, беруть участь у насаджуванн—÷ л—÷су, захисних л—÷сосмуг, закладанн—÷ парк—÷в та алей, розсадник—÷в плодо€г—÷дних культур, оранжерей. Ўефствують над молодн€ком робочо—„ та продуктивно—„ худоби, заготовл€ють корм дл€ нього, допомагають розводити рибу в м—÷iевих водоймах, св—÷йську птицю; догл€дають за бджолами на колективних пас—÷ках. Ѕеруть участь у загот—÷вл—÷ л—÷карських трав, гриб—÷в, €г—÷д. ѕровод€ть масов—÷ св€та прац—÷, св€то першо—„ борозни, ƒень урожаю, св€то "«а честь школи", "“иждень саду" та —÷н.

” трудов—÷й д—÷€льност—÷ завжди додержують ѕравил дл€ учн—÷в. ¬иконуючи трудов—÷ завданн€ —÷ практичн—÷ сусп—÷льно корисн—÷ справи, додержують правил техн—÷ки безпеки —÷ г—÷г—÷—‘ни прац—÷, виконують техн—÷чн—÷ умови, передбачен—÷ зм—÷стом —÷ характером роботи. јктивно беруть участь у робот—÷ орган—÷в учн—÷вського колективу: орган—÷зовують чергуванн€ по класу —÷ школ—÷, беруть безпосередню участь у ньому. ќрган—÷зовують у клас—÷ й у школ—÷ змаганн€ —÷з сусп—÷льно корисно—„ прац—÷, очолюють бригади молодших школ€р—÷в, зведен—÷ трудов—÷ загони, беруть участь у кер—÷вництв—÷ трудовими колективами учн—÷в. ѕровод€ть розв—÷дуванн€ корисних справ, працюють у зон—÷ д—÷—„ козацького загону, допомагають у б—÷бл—÷отеках, к—÷мнатах-музе€х, клубах, поштових в—÷дд—÷ленн€х зв'€зку. ќрган—÷зовують —÷ провод€ть волонтерську роботу. Ѕеруть участь у суботниках на виробництв—÷, на буд—÷вництвах, у с—÷льськогосподарських п—÷дпри—‘мствах, у м—÷крорайон—÷ школи. ќрган—÷зовують збиранн€ вторинно—„ сировини, сам—÷ беруть у ньому активну участь. «д—÷йснюють самообслуговуванн€ в школ—÷ й удома: самост—÷йно прибирають класн—÷ к—÷мнати, квартиру, шк—÷льну д—÷л€нку, дв—÷р, чист€ть од€г, взутт€, перуть —÷ прасують б—÷лизну, учатьс€ готувати, купувати продукти, накривати ст—÷л; ремонтують реч—÷ домашнього вжитку, побутову техн—÷ку.

ѕ—÷д кер—÷вництвом учител—÷в, спец—÷ал—÷ст—÷в п—÷дпри—‘мства-шефа, батьк—÷в —÷ громадськост—÷ беруть участь у створенн—÷ груп, €к—÷ ц—÷кавл€тьс€ певною профес—÷—‘ю, вибирають факультативи в—÷дпов—÷дно до сво—„х нахил—÷в та —÷нтерес—÷в. ” навчальних каб—÷нетах, кутках профор—÷—‘нтац—÷—„ оформл€ють стенди: "ѕрац—÷вник—÷в €ких профес—÷й потребу—‘ ваш район? ", "як продовжити осв—÷ту —÷ здобути профес—÷ю? ", " ого готують ѕ“” нашого м—÷ста? ", "ѕрофес—÷€ буд—÷вельника", "ѕрофес—÷—„ сфери побутового обслуговуванн€", "–обоча профес—÷€" та —÷н. ќбладнують пересувн—÷ виставки л—÷тератури, що розпов—÷дають про профес—÷йно-техн—÷чн—÷ училища, про спец—÷альност—÷ та спец—÷ал—÷ст—÷в, €кихвони готують. Ѕеруть участь у бес—÷дах —÷ обговоренн€х за темами: "ўо значить правильно вибрати профес—÷ю? ","ќбов'€зок та —÷нтерес при вибор—÷ профес—÷—„", "Ўл€хи, €к—÷ ми вибира—‘мо" та —÷н. ќрган—÷зовують збиранн€ матер—÷ал—÷в, що висв—÷тлюють основн—÷ вимоги до людини, €к—÷ ставл€тьс€ р—÷зними профес—÷€ми. Ѕеруть участь у зустр—÷чах з людьми робочих профес—÷й.

«найомл€тьс€ з ќсновами законодавства про охорону природи.

Ѕережуть народне добро, акуратно повод€тьс€ з шк—÷льним майном, речами, п—÷дручниками; охорон€ють природу, додержують чистоти. Ѕеруть участь у боротьб—÷ за економ—÷ю матер—÷ал—÷в та електроенерг—÷—„, за краще утриманн€ —÷ збереженн€ шк—÷льного обладнанн€, машин, верстат—÷в, —÷нструменту. ќрган—÷зовують охорону зелених насаджень та водойм, беруть участь у робот—÷ "зеленого" —÷ "голубого" патрул—÷в. ƒопомагають знищувати бур'€ни, шк—÷дник—÷в пол—÷в, сад—÷в та город—÷в. ¬и€вл€ють потреби школи, знайомл€тьс€ з перспективним планом —„—„ благоустрою, беруть участь у буд—÷вництв—÷ ф—÷зкультурних майданчик—÷в, гео- —÷ метеомайданчик—÷в, теплиць та оранжерей, у буд—÷вельних та ремонтних роботах у школ—÷; виготовл€ють нескладн—÷ —÷нструменти, с—÷льськогосподарський —÷ спортивний —÷нвентар.

ƒопомагають м—÷iевим органам "ади, дружинникам п—÷дтримувати громадський пор€док, охорон€ти зелен—÷ насадженн€, тварин, ви€вл€ти браконь—‘р—÷в, порушник—÷в громадського пор€дку, розкрадач—÷в "асност—÷ та природних багатств; беруть участь у робот—÷ загон—÷в юних друз—÷в природи, юних друз—÷в прикордонник—÷в, юних друз—÷в м—÷л—÷ц—÷—„. Ѕеруть участь у бес—÷дах —÷ диспутах про непримиренн—÷сть до дармо—„дства й утриманства, орган—÷зовують громадську думку колективу проти недбалост—÷ та безв—÷дпов—÷дальност—÷; вживають заход—÷в громадського впливу на учн—÷в, €к—÷ несумл—÷нно виконують сво—„ трудов—÷ обов'€зки.

8. Ќаука-техн—÷ка. —при€нн€ творчому розвитку особистост—÷.

¬ивчають державн—÷ документи про оволод—÷нн€ знанн€ми та вс—÷м багатством св—÷тово—„ культури, положенн€  онституц—÷—„ ”кра—„ни про необх—÷дн—÷сть оволод—÷нн€ глибокими —÷ м—÷цними знанн€ми. ѕровод€ть козацьк—÷ збори: "ѕраво на осв—÷ту в ”кра—„н—÷ гаранту—‘тьс€  онституц—÷—‘ю", "«нанн€ потр—÷бн—÷, €к гвинт—÷вка в бою", "Ќ“– та наша навчальна прац€". —лухають лекц—÷—„, перегл€дають та обговорюють к—÷ноф—÷льми про найважлив—÷ш—÷ дос€гненн€ нашо—„ науки (" осм—÷чна епопе€", "¬—÷тчизн€на наука —÷ космос", "Ќаука на служб—÷ миру", "Ќаука —÷ мужн—÷сть"). ѕровод€ть зустр—÷ч—÷ з передовиками виробництва, науки, культури; беруть посильну участь у пошуково-досл—÷дн—÷й та рац—÷онал—÷заторськ—÷й д—÷€льност—÷ з п—÷дпри—‘мствами - шефами, радгоспами, колгоспами, навчальними закладами; навчаютьс€ в гуртках "ёний винах—÷дник", "ћатематика —÷ виробництво", "¬ св—÷т—÷ техн—÷ки". Ѕеруть участь у робот—÷ шк—÷льних лектор—÷—„в, розпов—÷дають ровесникам —÷ молодшим товаришам про вимоги до осв—÷тнього р—÷вн€ молод—÷, про роль науки в сучасному сусп—÷льств—÷. ¬изначають сво—„ нахили, зд—÷бност—÷, вибирають один з можливих шл€х—÷в здобутт€ середньо—„ осв—÷ти (загальноосв—÷тн€ школа, середн—÷й спец—÷альний навчальний заклад, профес—÷йно-техн—÷чне училище), знайомл€тьс€ з потребами свого району в р—÷зних профес—÷€х; вивчають ту галузь виробництва, в €к—÷й збираютьс€ працювати. Ѕеруть участь у зустр—÷чах —÷з спец—÷ал—÷стами промислового та с—÷льськогосподарського виробництва, транспорту, сфери обслуговуванн€, з учн€ми та викладачами техн—÷кум—÷в —÷ профес—÷йно-техн—÷чних училищ.

—творюють —÷нформац—÷йн—÷ центри "¬ св—÷т—÷ ц—÷кавих факт—÷в", "÷е ц—÷каво"; оформл€ють стенди, випускають усн—÷ журнали; провод€ть вечори науково—„ фантастики, конкурси захисту фантастичних проект—÷в, предметних газет та бюлетен—÷в, вечори розгаданих —÷ нерозгаданих та—‘мниць, запитань —÷ в—÷дпов—÷дей; навчаютьс€ в предметних гуртках, клубах за —÷нтересами; беруть участь у робот—÷ дит€чих техн—÷чних станц—÷й, лаборатор—÷й. ”досконалюють навички роботи з топограф—÷чною картою, користуютьс€ р—÷зними видами карт, складають економ—÷ко-географ—÷чн—÷ характеристики галузей народного господарства ”кра—„ни, район—÷в, м—÷ст. ¬икористовують м—÷iевий географ—÷чний матер—÷ал, анал—÷зують та обробл€ють дан—÷, пов'€зан—÷ з його економ—÷кою, м—÷iевими географ—÷чними природними умовами.  ресл€ть д—÷аграми, граф—÷ки та схеми виробничих зв'€зк—÷в, картосхеми промислових —÷ транспортних вузл—÷в з позначенн€м вантажопоток—÷в. ¬едуть щоденники екскурс—÷й, поход—÷в, беруть участь у козацьких зборах ("як ти орган—÷зову—‘ш свою навчальну працю вдома", "—в—÷т тво—„х —÷нтерес—÷в"); беруть участь у гуртках —÷ сем—÷нарах з науково—„ орган—÷зац—÷—„ прац—÷ "”чись учитис€"; знайомл€тьс€ з л—÷тературою народ—÷в ”кра—„ни; вивчають та анал—÷зують —„—„ найбагатш—÷ нац—÷ональн—÷ традиц—÷—„; дивл€тьс€ телепередач—÷ "¬инах—÷дник", "”кра—„нська мова", " нига в тво—‘му житт—÷" та —÷н. ѕровод€ть ол—÷мп—÷ади з навчальних предмет—÷в, виготовл€ють навчальн—÷ пос—÷бники дл€ шк—÷льних каб—÷нет—÷в, вивчають фотоапарат, проекц—÷йний л—÷хтар, еп—÷д—÷аскоп, к—÷ноапарат, к—÷нокамеру, магн—÷тофон, комптјўютер; керують техн—÷чними та предметними гуртками, п—÷знавальними —÷грами учн—÷в молодших клас—÷в. ѕровод€ть у загонах ол—÷мп—÷ади, конкурси юних знавц—÷в ф—÷зики, —÷стор—÷—„, географ—÷—„, любител—÷в природи тощо, орган—÷зовують вечори ц—÷каво—„ науки; знайомл€тьс€ з житт€м та д—÷€льн—÷стю вчених ”кра—„ни, —÷нших кра—„н, з —„хн—÷ми видатними науковими в—÷дкритт€ми; готують огл€ди роб—÷т юних натурал—÷ст—÷в. ќформл€ють стенди "’очу все знати", "Ќовини науки —÷ техн—÷ки"; набувають навичок групово—„ роботи при розв'€зуванн—÷ завдань п—÷двищено—„ складност—÷; беруть участь в охорон—÷ природи, рослин —÷ тварин.

Ѕеруть участь у п—÷дготовц—÷ та проведенн—÷ громадських огл€д—÷в знань, у змаганн—÷ м—÷ж класами за право рапортувати трудовим колективам про усп—÷хи в навчанн—÷; використовують ран—÷ше набут—÷ вм—÷нн€ та навички у процес—÷ розв'€занн€ колективних п—÷знавальних завдань; беруть активну участь у робот—÷ орган—÷в учн—÷вського самовр€дуванн€, спр€мован—÷й на орган—÷зац—÷ю п—÷знавально—„ д—÷€льност—÷ в позаурочний час; насл—÷дують дев—÷з козацько—„ орган—÷зац—÷—„ "∆одного в—÷дстаючого пор€д"; зустр—÷чаютьс€ з ученими, представниками п—÷дпри—‘мств промисловост—÷, с—÷льського господарства, сфери обслуговуванн€; зв—÷тують перед трудовими колективами про вз€т—÷ зобов'€занн€. ¬едуть у колектив—÷ активну боротьбу за знанн€, допомагають в—÷дстаючим.

”чатьс€ рац—÷онально орган—÷зовувати навчальну працю; удосконалюють навички складанн€ математичних розрахунк—÷в, р—÷зних вим—÷р—÷в та геометричних побудов; оволод—÷вають техн—÷кою проведенн€ ф—÷зичного, х—÷м—÷чного, б—÷олог—÷чного експерименту. ”чатьс€ застосовувати здобут—÷ знанн€ п—÷д час розв'€занн€ завдань, виконанн€ найпрост—÷ших розрахунк—÷в практичного характеру. √отують пов—÷домленн€ за джерелами, письмово та усно рецензують роботи товариш—÷в; самост—÷йно записують основн—÷ положенн€ розпов—÷дей та лекц—÷й учител€, вчатьс€ вид—÷л€ти —÷ запам'€товувати головне з прочитаного; розв'€зують п—÷знавальн—÷ завданн€; учатьс€ встановлювати причинно-насл—÷дков—÷ залежност—÷, анал—÷зувати факти, знаходити законом—÷рност—÷, вникати у предмети або €вища, що вивчаютьс€, ви€вл€ти —„х особливост—÷, йти в—÷д факт—÷в до висновк—÷в. ѕишуть твори на матер—÷ал—÷ прочитаного та на "асному житт—‘вому досв—÷д—÷, удосконалюють культуру усно—„ та писемно—„ мови; виступають з допов—÷д€ми й пов—÷домленн€ми, знаход€ть необх—÷дну л—÷тературу в каталогах, складають б—÷бл—÷ограф—÷чн—÷ дов—÷дки. –обл€ть виписки, складають в—÷дгуки про прочитане, обговорюють рекомендован—÷ дл€ позакласного читанн€ книжки, складають б—÷бл—÷ограф—÷ю книжок —÷ статей, учатьс€ конспектувати статт—÷, беруть участь у робот—÷ клуб—÷в любител—÷в книжки, обговорюють рекомендован—÷ питанн€ "як правильно читати книжки", "як навчитис€ правильно знаходити потр—÷бну л—÷тературу". ”чатьс€ самост—÷йно здобувати знанн€, користуючись книжками, дов—÷дниками, граф—÷ками, таблиц€ми та —÷ншими джерелами; учатьс€ складати усн—÷ й письмов—÷ зв—÷ти про виконанн€ навчальних та позанавчальних завдань; самост—÷йно складають —÷ виконують план домашнього читанн€, читають спец—÷альн—÷ журнали.

‘ормують громадську думку колективу класу, козацько—„ групи, класно—„ козацько—„ орган—÷зац—÷—„, спр€мовану на запоб—÷ганн€ недиiипл—÷нованост—÷ й засудженн€ —„—„, виховують нетерпиме ставленн€ до пропусканн€ урок—÷в та факультативних зан€ть, порушень режиму дн€, невиконанн€ домашн—÷х завдань, недбалого поводженн€ з п—÷дручниками, навчальними пос—÷бниками.

IV. —ќ÷–∆јЋ№Ќј  ”Ћ№“”–ј

9. ƒержава-нац—÷€. √ромад€нське вихованн€.

¬ процес—÷ урок—÷в, позакласних заход—÷в, роботи козацького загону та джурово—„ орган—÷зац—÷—„ учн—÷ знайомл€тьс€ з под—÷€ми громадсько-пол—÷тичного житт€ в ”кра—„н—÷ та за рубежем. «найомл€тьс€ —÷з сусп—÷льним та державним устро—‘м ”кра—„ни. ѕровод€ть св€та, бес—÷ди, екскурс—÷—„ та зустр—÷ч—÷, присв€чен—÷ —‘дност—÷ трьох покол—÷нь козацького руху.

Ќа уроках, тематичних —÷нформац—÷€х, бес—÷дах знайомл€тьс€ з постановами держави й ур€ду, п—÷дсумками виконанн€ народногосподарських план—÷в, —÷з завданн€ми р—÷чних план—÷в розвитку народного господарства, з перспективами розвитку свого м—÷ста, села, району, п—÷дпри—‘мства-шефа. ѕродовжують вивчати —÷стор—÷ю свого краю, збирати —÷сторичн—÷ документи; записують спогади старожил—÷в, зустр—÷чаютьс€ з ветеранами боротьби —÷ прац—÷, з кер—÷вниками трудових колектив—÷в, передовиками виробництва. «бирають факти про вт—÷ленн€ в житт€ план—÷в розвитку нашо—„ кра—„ни.

Ѕеруть участь у створенн—÷ шк—÷льних кра—‘знавчих, —÷сторичних музе—„в та експозиц—÷й, провод€ть екскурс—÷—„, виступають з пов—÷домленн€ми в молодших джурових загонах —÷ групах. ¬ивчають д—÷€льн—÷сть –ад м—÷iевих депутат—÷в, виконують —„х завданн€. «найомл€тьс€ з практикою роботи рай(м—÷ськ) суду, виборчо—„ д—÷льниц—÷. ¬ пер—÷од виборчо—„ кампан—÷—„ до –ад м—÷iевих депутат—÷в, до судових орган—÷в чергують на виборчих д—÷льниц€х, допомагають випусками ст—÷нно—„ газети, бюлетен—÷в, поздоровл€ють молодих виборц—÷в, беруть участь в орган—÷зац—÷—„ св€ткових концерт—÷в. —лухають розпов—÷д—÷ та беруть участь у бес—÷дах на теми "ћайбутн—‘, €ке почина—‘тьс€ сьогодн—÷"; дивл€тьс€ ф—÷льми, спектакл—÷ й телепередач—÷, слухають рад—÷опередач—÷ про бойов—÷ подвиги —÷ славн—÷ трудов—÷ справи людей ”кра—„ни, про козацьк—÷ орган—÷зац—÷—„. ѕродовжують вивчати —÷стор—÷ю √—÷мну, ѕрапора, √ерба ”кра—„ни —÷ знайомл€ть з нею джур, суворо виконують зв'€зан—÷ з ними ритуали. «найомл€тьс€ з творами л—÷тератури, музики, живопису, скульптури про укра—„нську д—÷йсн—÷сть —÷ про геро—„чне минуле нашого народу. јктивно допомагають труд€щим р—÷дного краю в —„хн—÷х справах на благо Ѕатьк—÷вщини.

«найомл€тьс€ з внутр—÷шньою та зовн—÷шньою пол—÷тикою ”кра—„ни, з видатними особами, лауреатами ƒержавних прем—÷—„, з дос€гненн€ми промисловост—÷ й с—÷льського господарства, науки —÷ культури; поглиблюють сво—„ у€вленн€ про —÷дейн—÷сть л—÷тератури —÷ мистецтва; читають книжки й журнали, дивл€тьс€ к—÷ноф—÷льми —÷ спектакл—÷ про укра—„нську молодь. ќбговорюють порушен—÷ в них питанн€ громадсько-пол—÷тичного житт€, оц—÷нюють под—÷—„. ќрган—÷зовують наочну аг—÷тац—÷ю в кош—÷: випускають —÷нформац—÷йн—÷ бюлетен—÷, "блискавки", аг—÷тплакати. Ѕеруть участь у д—÷€льност—÷ джурового лектор—÷ю; виступають з тематичними —÷нформац—÷€ми перед ровесниками —÷ молодшими джурами та козачатами; допомагають поширювати серед населенн€ сусп—÷льно-пол—÷тичну л—÷тературу. ƒопомагають виховател€м проводити —÷нформац—÷—„, бес—÷ди, обговоренн€ матер—÷ал—÷в газет "–—÷ч про јдам—÷вську ——÷ч", "–—÷ч про Ѕуджацьку ——÷чтјЁ, складають пам'€тки дл€ юних читач—÷в газет. ќволод—÷вають ум—÷нн€ми та навичками, необх—÷дними дл€ екскурсовод—÷в шк—÷льного музею. ѕровод€ть доступну в—÷ков—÷ аг—÷тац—÷йно-масову роботу серед населенн€: поздоровл€ють кращих прац—÷вник—÷в п—÷дпри—‘мств, €к—÷ шефствують над школою, з одержанн€м нагород, з перемогою в трудовому змаганн—÷. ¬ дн—÷ знаменних дат поздоровл€ють ветеран—÷в в—÷йни —÷ прац—÷, жител—÷в м—÷крорайону, розпов—÷дають —„м про свою участь у громадсько-пол—÷тичному житт—÷ школи, села, м—÷ста, област—÷, краю, кра—„ни. ¬дома в с—÷м'—„ знайомл€ть молодших з р—÷зними под—÷€ми громадсько-пол—÷тичного житт€ в кра—„н—÷ й за рубежем, привчають —„х регул€рно знайомитис€ з матер—÷алами дит€чих журнал—÷в та газет. –азом з дорослими дивл€тьс€, слухають, обговорюють рад—÷о - й телепередач—÷ на сусп—÷льно-пол—÷тичн—÷ теми. «найомл€тьс€ з трудовою та бойовою б—÷ограф—÷—‘ю батьк—÷в, родич—÷в, сус—÷д—÷в, —„хньою громадсько-пол—÷тичною д—÷€льн—÷стю.

јктивно виконують заклики ”кра—„нського козацтва, беруть участь у ¬сеукра—„нських джурових акц—÷€х. √отуютьс€ до вступу в козацтво: вивчають —татут ”кра—„нського козацтва, його —÷стор—÷ю, документи й матер—÷али ¬еликих та крайових –ад. «найомл€тьс€ з традиц—÷€ми —÷ справами козацько—„ орган—÷зац—÷—„ сво—‘—„ школи, п—÷дпри—‘мства-шефа, —÷з сьогодн—÷шн—÷ми справами козацтва. «устр—÷чаютьс€ з ветеранами козацтва. ¬иконують дорученн€ шк—÷льно—„ джурово—„ орган—÷зац—÷—„. Ѕеруть участь у в—÷дкритих козацьких зборах, диспутах. «добут—÷ знанн€ використовують дл€ бес—÷д з молодшими товаришами. јктивно працюють в органах самовр€дуванн€ школи —÷ –ади ƒжур та ƒан. ќрган—÷зовують роботу школи козацького активу. ¬иступають орган—÷заторами й активними учасниками роботи музе—„в, пол—÷тичних клуб—÷в. ѕровод€ть у кош—÷ конкурси пол—÷тичного малюнка й плаката, орган—÷зовують п—÷дготовку та проведенн€ пол—÷тичних акц—÷й —÷ кампан—÷й. ƒопомагають вести —÷дейно-виховну роботу в козацьких загонах. Ѕеруть участь у навчанн—÷ та вихованн—÷ джурових загон—÷в. «найомл€ть молодших козачат з традиц—÷€ми коша, навчають —„х планувати роботу, проводити збори, л—÷н—÷йки, св€та, колективн—÷ трудов—÷ операц—÷—„, сусп—÷льно-пол—÷тичн—÷ секц—÷—„. ƒбають про залученн€ вс—÷х ровесник—÷в та молодших до участ—÷ в громадсько-пол—÷тичному житт—÷ свого колективу, р—÷дного села, м—÷ста, кра—„ни. ƒопомагають товаришам оволод—÷вати вм—÷нн€ми та навичками, необх—÷дними дл€ усп—÷шно—„ громадсько-пол—÷тично—„ д—÷€льност—÷. ѕринципово оц—÷нюють вклад кожного в громадсько-пол—÷тичну роботу. «бирають матер—÷али, випускають "блискавки" та бюлетен—÷, беруть участь у м—÷тингах протесту, м—÷тингах сол—÷дарност—÷, в збиранн—÷ кошт—÷в дл€ поданн€ допомоги народам, €к—÷ борютьс€ —÷з гнобленн€м, в зустр—÷чах з —„х представниками.

Ќа тематичних —÷нформац—÷€х, козацьких та джурових зборах, м—÷тингах засуджують пол—÷тику расизму, неофашизму. ќбговорюють та принципово оц—÷нюють факти —÷дейно—„ незр—÷лост—÷, громадсько—„ пасивност—÷, що трапл€ютьс€ в навколишньому житт—÷, в—÷дображаютьс€ на стор—÷нках пер—÷одично—„ преси.

10. –∆стор—÷€ козацтва. ѕревентивне вихованн€.

ѕ—÷дтриманн€ громадського пор€дку. ѕровод€ть джуров—÷ й козацьк—÷ збори на теми: " онституц—÷ю треба знати, —„—„ треба додержувати", "Ќаступа—‘ тво€ громад€нська зр—÷л—÷сть". Ѕеруть посильну участь у конференц—÷—„, €ку орган—÷зовують старшокласники: "«акон на варт—÷ —÷нтерес—÷в Ѕатьк—÷вщини", готують окрем—÷ пов—÷домленн€ про гуманну спр€мован—÷сть укра—„нських закон—÷в. ѕерегл€дають та обговорюють к—÷ноф—÷льми й вистави, присв€чен—÷ робот—÷ прац—÷вник—÷в м—÷л—÷ц—÷—„. Ѕеруть участь у читацьк—÷й конференц—÷—„ на тему "ѕрац—÷вники м—÷л—÷ц—÷—„ в творах укра—„нських письменник—÷в". «бирають матер—÷ал про в—÷дважних м—÷л—÷ц—÷онер—÷в району, м—÷ста.

«найомл€тьс€ з постановами державних орган—÷в та громадських орган—÷зац—÷й про повед—÷нку неповнол—÷тн—÷х. √отують питанн€ на правов—÷ теми, збирають та анал—÷зують висловлюванн€ великих людей про закони сусп—÷льства, —„х важлив—÷сть —÷ необх—÷дн—÷сть. «найомл€тьс€ з ќсновами законодавства про охорону здоров'€, охорону природи, про охорону —÷сторичних пам'€ток. „итають та обговорюють твори на ц—÷ теми.

ѕровод€ть тематичн—÷ вечори: "“и —÷ закон", "«акон —÷ сов—÷сть", вечори запитань —÷ в—÷дпов—÷дей на правов—÷ теми з участю народних дружинник—÷в, депутат—÷в м—÷iевих –ад, прац—÷вник—÷в суду, прокуратури, м—÷л—÷ц—÷—„. ¬ипускають газету, усний журнал "Ћюдина —÷ закон"; готують виставку книжок на правов—÷ теми. Ѕеруть участь у конкурс—÷ на кращий альбом-зб—÷рник присл—÷в'—„в —÷ приказок про ставленн€ до закону. ƒивл€тьс€ телепередач—÷ щодо курсу "ќснови правознавства".

¬чатьс€ самост—÷йно оц—÷нювати вчинки людей —÷ свою повед—÷нку з погл€ду вимог укра—„нського законодавства. Ѕеруть участь у д—÷€льност—÷ загон—÷в (клуб—÷в) юних друз—÷в м—÷л—÷ц—÷—„, "голубих патрул—÷в". ƒопомагають козачатам III - IV клас—÷в вивчати правила повед—÷нки й додержувати —„х, виховувати в соб—÷ в—÷дпов—÷дальне ставленн€ до громадських доручень, почутт€ колективно—„ та особисто—„ в—÷дпов—÷дальност—÷ (за свою повед—÷нку й повед—÷нку —÷нших), звичку дбайливо ставитис€ до громадсько—„ "асност—÷. ƒопомагають дружинникам —÷ м—÷iевим органам "ади п—÷дтримувати пор€док, охорон€ти природу; беруть участь у чергуванн€х та патрул€х охорони громадського пор€дку в школ—÷ й за —„—„ межами, орган—÷зовують допомогу джур " озацькому прожекторов—÷".

«'€совують випадки порушенн€ диiипл—÷ни в школ—÷, громадського пор€дку на вулиц—÷; виступають на джурових, козацьких —÷ класних зборах, перед товаришами з критикою "асних вчинк—÷в, нам—÷чають конкретн—÷ шл€хи —„х усуненн€. ќц—÷нюють диiипл—÷ну в клас—÷, школ—÷, засуджують випадки порушенн€ диiипл—÷ни, правил повед—÷нки, несумл—÷нного ставленн€ до навчальних —÷ громадських обов'€зк—÷в, псуванн€ майна. Ќе дозвол€ють ровесникам робити поган—÷ вчинки, порушувати правила громадського сп—÷вжитт€; не проход€ть повз антигромадськ—÷ д—÷—„ навколишн—÷х.


ƒ. ћќЋќƒ–∆  ќ«ј » “ј Ѕ≈–≈√»Ќ–∆ (”„Ќ–∆ 9 - 11  Ћј—–∆¬)


–∆.  ”Ћ№“”–ј “–∆Ћќ¬»’ќ¬јЌЌя

1. —истема здоровтјў€. «доровий спос—÷б житт€.2.  озацька в—÷йськова справа. ¬—÷йськово-патр—÷отичне вихованн€.

ќрган—÷зовують —÷ провод€ть вечори, бес—÷ди, лекц—÷—„ та конференц—÷—„ про спорт —÷ туризм, зм—÷цненн€ здоров'€, загартовуванн€, про важлив—÷сть ф—÷зичного вихованн€ дл€ формуванн€ гармон—÷йно розвинено—„ особи; зустр—÷чаютьс€ з в—÷домими спортсменами, тренерами, спортивними судд€ми, спортсменами, медичними прац—÷вниками та прац—÷вниками ф—÷зично—„ культури й спорту.

ѕост—÷йно стежать за розвитком ф—÷зично—„ культури, спорту й туризму в наш—÷й кра—„н—÷ та за рубежем по газетах —÷ журналах, рад—÷о й телебаченню. ѕерегл€дають та обговорюють к—÷ноф—÷льми на спортивну тематику, в—÷дв—÷дують спортивн—÷ змаганн€; читають спец—÷альну й художню л—÷тературу про спорт, туризм, ф—÷зичний розвиток людини, про видатних спортсмен—÷в, тренер—÷в —÷ спортивних судд—÷в, про те, €ке м—÷iе займають ф—÷зична культура, спорт —÷ туризм у житт—÷ багатьох видатних людей.

—кладають сам—÷ правильний режим дн€, план зан€ть ф—÷зичною культурою, спортом —÷ туризмом, та додержують —„х. —уворо додержують правил особисто—„ та громадсько—„ г—÷г—÷—‘ни —÷ сан—÷тар—÷—„. ”досконалюютьс€ у вибраному вид—÷ спорту, прагнуть до дос€гненн€ високих результат—÷в, в—÷дстоюють спортивну честь колективу на загальношк—÷льних змаганн€х. Ѕеруть участь у спортивних змаганн€х, спартак—÷адах школи, захищають честь колективу школи на районних, м—÷ських, обласних змаганн€х; складають норми комплексу " озацьке здоровтјў€тјЁ, виконують нормативи спортивних розр€д—÷в у вибраних видах спорту. ¬ школ—÷ й у позаурочний час удосконалюють техн—÷ку виконанн€ вправ у спортивн—÷й г—÷мнастиц—÷, легк—÷й атлетиц—÷, лижн—÷й п—÷дготовц—÷, удосконалюють техн—÷ку й тактику в спортивних —÷грах. Ѕеруть участь у ¬сеукра—„нських експедиц—÷€х по м—÷i€х революц—÷йно—„ слави  озацтва; виконують нормативи на значок " ёний турист " —÷ на спортивн—÷ розр€ди по туризму. ¬едуть кра—‘знавчу —÷ пошукову роботу зг—÷дно —÷з завданн€ми туристських гуртк—÷в та шк—÷льних музе—„в. ќволод—÷вають початковою в—÷йськовою п—÷дготовкою. Ѕеруть участь у робот—÷ гуртк—÷в та секц—÷й в—÷йськово—„ справи, у змаганн€х та конкурсах, €к—÷ вход€ть до гри "ƒжура". Ѕеруть участь у робот—÷ оборонно-масових гуртк—÷в та секц—÷й ƒ“—јј‘, в ол—÷мп—÷ад—÷ ѕ¬ѕ, таб—÷рних зборах. ѕодають першу медичну допомогу, запоб—÷гають спортивному травматизму, удосконалюють навички самоконтролю в процес—÷ зан€ть спортом.

ѕровод€ть роботу —÷нструктор—÷в на громадських засадах за вибраними видами спорту з молодшими школ€рами та п—÷дл—÷тками, орган—÷зовують —÷ провод€ть з ними зар€дку, ф—÷зкультхвилинки. ƒопомагають готувати молодших школ€р—÷в —÷ п—÷дл—÷тк—÷в до складанн€ норм комплексу " озацьке здоровтјў€тјЁ.

ќрган—÷зовують буд—÷вництво спортивних споруджень на шк—÷льн—÷й територ—÷—„ та в дворах, стежать за диiипл—÷ною, пор€дком —÷ чистотою на спортивних майданчиках. ѕровод€ть зан€тт€ в туристських гуртках; орган—÷зовують походи, екскурс—÷—„ з молодшими школ€рами та п—÷дл—÷тками по м—÷i€х слави  озацтва; працюють пом—÷чниками кер—÷вник—÷в поход—÷в - молодшими —÷нструкторами по туризму. ќрган—÷зовують —÷ провод€ть туристськ—÷ зльоти та змаганн€. ѕровод€ть роботу гуртк—÷в —÷ секц—÷й в—÷йськово—„ справи.

ќрган—÷зовують —÷ провод€ть змаганн€ та конкурси, що вход€ть в —÷гри "ƒжура" та "—ок—÷л", ол—÷мп—÷аду ѕ¬ѕ. ќсобистим прикладом показують молодшим школ€рам та п—÷дл—÷ткам правильне ставленн€ до ф—÷зично—„ культури, спорту й туризму, до громадсько—„ сан—÷тар—÷—„ та г—÷г—÷—‘ни.

–∆–∆. ƒ”’ќ¬Ќј  ”Ћ№“”–ј

3. –одов—÷д. –одинно-с—÷мейне вихованн€.4. “радиц—÷—„. ћоральне вихованн€.

¬ивчають питанн€ ѕрограми та —татуту ”кра—„нського козацтва, р—÷шень –ад ”кра—„нського козацтва та ћолодо—„ ——÷ч—÷ про вихованн€ молод—÷; поглиблюють у€вленн€ про принципи й норми загальнолюдсько—„ морал—÷; засвоюють суть основних етичних категор—÷й. √отують —÷ провод€ть конференц—÷—„ на теми: "Ќорми загальнолюдсько—„ морал—÷" та —÷н. ѕишуть реферати, твори, робл€ть огл€ди матер—÷ал—÷в преси з питань морал—÷: "—енс житт€-в чому ти його бачиш? ", "ѕро почутт€ громадського обов'€зку", "ќбраз молодого роб—÷тника в художн—÷й л—÷тератур—÷", "“во€ перепустка в завтра-тво—„ сьогодн—÷шн—÷ справи", "ўо означа—‘ будувати житт€ —÷ "аштовуватис€ в ньому? ". «асвоюють вимоги загальнолюдсько—„ морал—÷ про необх—÷дн—÷сть особистого практичного внеску кожно—„ людини в розбудову держави та громади. јнал—÷зують конкретн—÷ факти —÷ €вища повс€кденного житт€; ви€вл€ють принципи та норми загальнолюдсько—„ морал—÷ в передових колективах фабрик, завод—÷в, установ, знайомл€тьс€ з моральною атмосферою цих колектив—÷в, —„х прогресивними рухами та починанн€ми, п—÷знають суть ставленн€ до сусп—÷льства, колективу, прац—÷; вчатьс€ у трудових колектив—÷в створювати високоморальн—÷ стосунки в шк—÷льному колектив—÷.  еруютьс€ принципами морального кодексу в навчанн—÷, прац—÷, у вза—‘мов—÷дносинах з людьми.

Ѕеруть участь у ¬сеукра—„нському поход—÷ по м—÷i€х слави козацтва, зд—÷йснюють експедиц—÷—„ по р—÷дному краю —÷ кра—„н—÷, разом з козацькою орган—÷зац—÷—‘ю шефського п—÷дпри—‘мства вивчають минуле, сучасне —÷ майбутн—‘ свого краю (м—÷ста, села, району, област—÷), зустр—÷чаютьс€ з ветеранами во—‘н —÷ прац—÷. Ѕеруть участь в охорон—÷ природи р—÷дного краю та примножують —„—„ багатства, створюють шк—÷льн—÷ кра—‘знавч—÷ музе—„, виставки, к—÷мнати бойово—„ слави, беруть участь у во—‘нно-спортивн—÷й гр—÷ "ƒжура". Ѕеруть активну участь у во—‘нн—÷й початков—÷й п—÷дготовц—÷ допризовно—„ молод—÷. ќрган—÷зовують урочист—÷ проводи випускник—÷в школи у јрм—÷ю ”кра—„ни, шануванн€ ветеран—÷в; провод€ть зустр—÷ч—÷ з колишн—÷ми випускниками школи, нин—÷ солдатами, п—÷д дев—÷зом "—пасиб—÷ соб—÷, солдат! ". ѕровод€ть у школ—÷ дн—÷ й фестивал—÷ дружби, присв€чен—÷ школ€рам заруб—÷жж€. ѕродовжують вивчати бойов—÷ подвиги учасник—÷в руху ќпору. ¬ивчають особливост—÷ житт€ та побуту р—÷зних народ—÷в, переписуютьс€ —÷з заруб—÷жними учн€ми, провод€ть заочн—÷ змаганн€, обм—÷нюютьс€ делегац—÷€ми.

ѕровод€ть козацьк—÷ збори, орган—÷зовують лекц—÷—„, диспути, виставки на геро—„ко-патр—÷отичн—÷ теми. ќрган—÷зовують шк—÷льн—÷ вечори: "ћо€ ¬—÷тчизна-”кра—„на", "÷е потр—÷бно живим", "„и готовий ти до захисту Ѕатьк—÷вщини? ", "√еро—„ не вмирають", "ѕро тих, хто висто€в —÷ перем—÷г", "Ќ—÷хто не забутий, н—÷що не забуто", "Ѕути солдатом, оф—÷цером «бройних —ил ”кра—„ни - висока честь" —÷ т.п. ќрган—÷зовують читацьк—÷ конференц—÷—„ за книгами про в—÷йськовослужбовц—÷в. —творюють к—÷ноклуби старшокласник—÷в "—лужу ”кра—„н—÷". Ѕеруть участь у збиранн—÷ кошт—÷в на спорудженн€ пам'€тник—÷в во—„нам-геро€м, допомагають споруджувати ц—÷ пам'€тники. Ќесуть почесну варту б—÷л€ ¬—÷чного вогню.

«найомл€тьс€ —÷з зм—÷стом моральних норм, у €ких виражений принцип колектив—÷зму; п—÷дготовл€ють та провод€ть бес—÷ди: "яким € хочу бачити св—÷й колектив? ", "ўо да—‘ колектив мен—÷-що йому? ", "ѕринцип колектив—÷зму-могутн€ збро€ —÷ сила труд€щих людей! " ѕровод€ть козацьк—÷ збори: "якими нормами живе наш колектив? ", "„ому важливо берегти честь колективу та виховувати в соб—÷ риси колектив—÷ста? " јнал—÷зують житт€ в колектив—÷, складають портрети свого класного та шк—÷льного колектив—÷в (дружба й товариство в колектив—÷, вза—‘мна вимоглив—÷сть —÷ допомога, традиц—÷—„ колективу). ѕерегл€дають та обговорюють к—÷ноф—÷льми, спектакл—÷, книжки, статт—÷ про товариськ—÷сть —÷ дружбу; робл€ть висновки про те, кого можна вважати справжн—÷м товаришем; в чому суть при€тельських, товариських —÷ дружн—÷х стосунк—÷в; що зм—÷цню—‘ та що послаблю—‘ дружбу; чи може его—„ст бути товаришем, другом; чим дружба в—÷др—÷зн€—‘тьс€ в—÷д кругово—„ поруки; в—÷д чого залежить тривал—÷сть дружби; чи можуть дружити люди, р—÷зн—÷ за характером, р—÷зн—÷ за переконанн€ми. ѕровод€ть збори: "„ого ми навча—‘мо молодших товариш—÷в та €кий досв—÷д переда—‘мо —„м? ", "ѕро шефську роботу нашого класу". ѕровод€ть дл€ молодших школ€р—÷в та п—÷дл—÷тк—÷в бес—÷ди про колектив—÷зм, дружбу —÷ товаришуванн€; допомагають —„м установлювати товариськ—÷ стосунки, орган—÷зовувати д—÷€льн—÷сть, згуртовувати колектив. ¬и€вл€ють —÷н—÷ц—÷ативу та в—÷дпов—÷дальн—÷сть у колективних справах класу, школи.

ѕ—÷знають суть гуман—÷зму €к норму способу житт€, активно утверджують його сво—„ми д—÷€ми та вчинками. ¬и€вл€ють, у чому пол€га—‘ гуман—÷стична суть  онституц—÷—„ ”кра—„ни. ѕровод€ть бес—÷ди, орган—÷зовують. лекц—÷—„ на теми: "√уман—÷зм-принцип моральний —÷ пол—÷тичний", "Ћюдина - в—÷нець усього живого", "Ћюдина - це звучить гордо". ” допов—÷д€х, бес—÷дах —÷ пов—÷домленн€х використовують матер—÷ал про гуман—÷стичну суть сучасного укра—„нського сусп—÷льства. ƒобирають з художньо—„ л—÷тератури, пер—÷одично—„ преси конкретн—÷ факти й приклади ставленн€ до людини в сусп—÷льств—÷ розвинутого гуман—÷зму. јнал—÷зують —÷ ви€вл€ють гуман—÷стичний смисл сво—„х прав та обов'€зк—÷в (право на середню осв—÷ту та —÷н). ѕерегл€дають та обговорюють к—÷ноф—÷льми й спектакл—÷, рад—÷о - й телепередач—÷, присв€чен—÷ проблем—÷ гуман—÷зм - антигуман—÷зм. Ќавчаютьс€ гуман—÷стично розв'€зувати конфл—÷ктн—÷ ситуац—÷—„. ƒобирають л—÷тературу, вир—÷зки з газет та журнал—÷в з проблеми любити людство й любити людину, використовують —„х у диспут—÷ "Ћюбити людство-легко, любити людину-важко". ќбговорюють —÷ розв'€зують питанн€; чи вм—÷—‘мо ми берегти г—÷дн—÷сть людини, свою особисту г—÷дн—÷сть; критику—‘мо людину чи —„—„ ставленн€ до навчанн€, прац—÷, людей; оц—÷ню—‘мо людину чи —„—„ справи; боремос€ з людиною чи за людину та —÷нш—÷. ѕровод€ть козацьк—÷ збори: " ритика - допомога.  ритика - збро€", "¬имоглив—÷сть до людини - повага до не—„".  еруючись принципом "людина людин—÷ - друг, товариш —÷ брат", прагнуть бути скромними, уважними, вв—÷чливими —÷з старшими, ровесниками, молодшими. ѕровод€ть дл€ молодших товариш—÷в бес—÷ди про гуман—÷зм, сам—÷ показують приклад гуманних стосунк—÷в. «апозичують досв—÷д у трудових колективах.

—в—÷домо виконують правила повед—÷нки. ѕровод€ть лекц—÷—„, бес—÷ди на теми: "ƒиiипл—÷на в нашому сусп—÷льств—÷-це €вище моральне —÷ пол—÷тичне" (ј.—. ћакаренко), "ƒиiипл—÷на колективу та диiипл—÷на в колектив—÷"; диспути: "ƒиiипл—÷на" - свобода чи необх—÷дн—÷сть? ",. "ƒиiипл—÷на та самодиiипл—÷на". ѕропагують ѕравила дл€ учн—÷в, зразки диiипл—÷нованост—÷; утверджують у школ—÷ традиц—÷—„ диiипл—÷новано—„ повед—÷нки; добиваютьс€ п—÷двищенн€ диiипл—÷ни серед ровесник—÷в, молодших школ€р—÷в та п—÷дл—÷тк—÷в.

«асвоюють суть —‘дност—÷ внутр—÷шньо—„ та зовн—÷шньо—„ культури. ¬ивчають норми та правила культури сп—÷лкуванн€ з людьми; з художньо—„ л—÷тератури, газет та журнал—÷в добирають матер—÷али —÷ провод€ть зан€тт€ на теми: "–∆стор—÷€ розвитку етикету", "√уман—÷зм-принцип загальнолюдсько—„ культури повед—÷нки", "ѕро —‘дн—÷сть внутр—÷шньо—„ та зовн—÷шньо—„ культури", "”ч—÷тьс€ волод—÷ти собою"". "Ѕудьте великодушн—÷", "ѕро вв—÷члив—÷сть, скромн—÷сть та послужлив—÷сть", "“акт —÷ дел—÷катн—÷сть", "“очн—÷сть —÷ пунктуальн—÷сть", "ћ—÷м—÷ка, жест, тон, мова - основа естетичного стилю". ¬чатьс€ слухати, розмовл€ти, заперечувати, переконувати та сперечатис€. —тежать за сво—„м зовн—÷шн—÷м вигл€дом, вчатьс€ бути елегантними. ѕровод€ть бес—÷ди, лекц—÷—„, диспути: "¬ людин—÷ все повинно бути прекрасним", "„ого н—÷хто не повинен бачити", "„ас, смак, стиль", "ѕро смаки сперечаютьс€". ¬нос€ть культуру та естетику в повс€кденне житт€; розширюють сво—„ у€вленн€ про естетику побуту, культуру повед—÷нки в с—÷мтјў—„, в м—÷i€х розваг, прац—÷ й в—÷дпочинку; п—÷знають та застосовують правила гостинност—÷, поздоровленн€, листуванн€; правила бути гл€дачем —÷ слухачем; навчаютьс€ культур—÷ танцю; беруть участь в орган—÷зац—÷—„ та проведенн—÷ вечор—÷в в—÷дпочинку, розумного й ц—÷кавого дозв—÷лл€ в школ—÷ та —„—„ м—÷крорайон—÷. ƒодержують культури повед—÷нки в школ—÷, у виробничому та громадському житт—÷. ѕропагують норми культури повед—÷нки серед молодших школ€р—÷в та п—÷дл—÷тк—÷в, навчають —„х орган—÷зовано, в—÷дпов—÷дно до правил громадського сп—÷вжитт€, проводити сво—‘ дозв—÷лл€, у вс—÷х сферах житт€ додержувати засво—‘них правил культури повед—÷нки.

–озширюють сво—„ у€вленн€ про способи самовихованн€ моральних €костей. ѕриймають особист—÷ плани самовдосконаленн€ та виконують —„х. ƒискутують на теми: " им бути та €ким бути? ", "–обити житт€-з кого? ", "„и можна зм—÷нити св—÷й характер? ", "як виховувати в соб—÷ риси справжньо—„ людини? ", "як стати вр—÷вн—÷ з в—÷ком? ", "“в—÷й —÷деал - €кий в—÷н? ", "ѕодвиг - це надзвичайн—÷сть чи будн—÷? ", "¬ житт—÷ завжди е м—÷iе подвигам". . —истематично обговорюють характеристики на кожного члена колективу (що нового зтјў€вилось у повед—÷нц—÷, €к ставитьс€ до навчанн€, прац—÷, громадського житт€, до колективу, до себе —÷ людей, €к—÷ €кост—÷ в соб—÷ виробл€—‘); дають принципову оц—÷нку сво—‘—„ повед—÷нки та повед—÷нки товариш—÷в. ƒобирають приклади складних моральних ситуац—÷й, обговорюють шл€хи —„х розв'€занн€, обм—÷нюютьс€, з товаришами досв—÷дом, €к керувати сво—„ми бажанн€ми, вчинками, створюють громадську думку навколо позитивних вчинк—÷в та д—÷й.

–озвивають —÷ поглиблюють дружн—÷ й товариськ—÷ стосунки, прагнуть уносити в них душевну чул—÷сть —÷ благородство, моральну красоту й естетику, будують —„х, виход€чи з правильних у€влень про мужн—÷сть та ж—÷ночн—÷сть; поважають людську г—÷дн—÷сть —÷ честь кожного, д—÷ють в—÷дпов—÷дно до цих етичних принцип—÷в; тонко розум—÷ють особливост—÷ почутт—÷в —÷ переживань юнак—÷в та д—÷вчат; ви€вл€ють чутлив—÷сть та дел—÷катн—÷сть до почутт—÷в товариш—÷в —÷ подруг; п—÷знають вза—‘мозв'€зок любов—÷ й духовно—„ культури людини; вчатьс€ ц—÷нувати дружбу й любов, керувати сво—„ми почутт€ми, ви€вл€ти непримиренн—÷сть до хамства, непристойност—÷, вульгарност—÷ або легковажност—÷ у вза—‘минах, активно беруть участь у п—÷дготовц—÷ та проведенн—÷ диспут—÷в —÷ бес—÷д з питань вза—‘мин статей, п—÷дготовки молод—÷ до с—÷мейного житт€. ќбговорюють статт—÷, книжки, к—÷ноф—÷льми, спектакл—÷ з дано—„ проблематики, насл—÷дують у житт—÷ моральний —÷деал с—÷м'—„, внутр—÷шньос—÷мейних стосунк—÷в.

Ѕорютьс€ з фактами порушень правил громадського сп—÷вжитт€, з ви€вами бездуховност—÷, цин—÷зму, з пи€цтвом та хул—÷ганством, нетовариським ставленн€м до д—÷вчини, ж—÷нки, з ви€вами несправедливост—÷ й черствост—÷, кар'—‘ризму, нечесност—÷, дармо—„дства. —творюють " озацький прожектор", оформл€ють "¬—÷кна сатири" та в—÷трини "Ќе проходьте мимо". ƒопомагають постам —÷ групам спри€нн€ громадського контролю; запоб—÷гають аморальним вчинкам навколишн—÷х, допомагають виправитис€ тим, хто —„х допуска—‘. « принципових позиц—÷й оц—÷нюють нег—÷дн—÷ загальнолюдського способу житт€ д—÷—„ та вчинки, ви€вл€ють причини та добиваютьс€ —„х усуненн€ €к у шк—÷льному й класному колективах, так —÷ в навколишн—÷й д—÷йсност—÷. ѕровод€ть диспути, бес—÷ди: "« €кими труднощами зустр—÷ча—‘мос€ в житт—÷? як з ними боремос€? ", "ўо допомага—‘ та що заважа—‘ мен—÷ й мо—„м товаришам насл—÷дувати принципи морального кодексу? ", "¬чинки, €к—÷ завдають шкоди колективу, особистост—÷", "„ого € не хочу брати на майбутн—‘? ", " ур—÷нн€ та пи€цтво-чи т—÷льки особиста справа? " та —÷нше. —творюють негативну громадську думку навколо випадк—÷в аморальност—÷.

5.  озацька культура. ’удожньо-естетичне вихованн€.

¬ивчають основи естетики та мистецтвознавства, переконуютьс€ в тому, що в основ—÷ мистецтва лежить наполеглива творча прац€. –озширюють знанн€ про мистецтво, його суть —÷ роль у формуванн—÷ св—÷тогл€ду, про естетичн—÷ —÷деали та художн—÷й смак; спостер—÷гають за красою трудово—„ д—÷€льност—÷ кращих виробничник—÷в, п—÷знають естетику прац—÷, вчатьс€ красиво, натхненно працювати. —приймаючи красу природи, прац—÷ людини, сучасно—„ м—÷сько—„ культури, передають сво—„ враженн€ в р—÷зних видах творчих роб—÷т-малюнках, фотограф—÷€х, в—÷ршах —÷ т.п.

«найомл€тьс€ з багатонац—÷ональною естетичною культурою укра—„нського народу на лекц—÷€х, концертах, зустр—÷чах з майстрами мистецтв. —лухають лекц—÷—„ та читають л—÷тературу про сучасне укра—„нське —÷ заруб—÷жне мистецтво. ¬—÷дв—÷дують театри, музе—„, картинн—÷ галере—„, виставки, знайомл€тьс€ з пам'€тками мистецтва. —лухають та анал—÷зують музичн—÷ твори композитор—÷в, виконанн€ сучасних укра—„нських та заруб—÷жних музикант—÷в, вчатьс€ правильно оц—÷нювати сучасну естраду й джазову музику. ¬ивчають класичну й сучасну хореограф—÷ю. ƒивл€тьс€ та обговорюють телепередач—÷, присв€чен—÷ питанн€м естетики; робл€ть огл€ди книжок з мистецтвознавства, читають —÷ обговорюють кращ—÷ твори сучасно—„ в—÷тчизн€но—„ та заруб—÷жно—„ л—÷тератури р—÷зних жанр—÷в; беруть участь у конкурсах п—÷сн—÷, музики, танцю та —÷нших вид—÷в художньо—„ самод—÷€льност—÷. —тежать за обговоренн€м новинок художньо—„ л—÷тератури на стор—÷нках газет, журнал—÷в.

ќбговорюють нов—÷ спектакл—÷, к—÷ноф—÷льми, рад—÷о й телепередач—÷. ¬чатьс€ самост—÷йно анал—÷зувати художн—÷ твори, розбиратис€ в творчих методах —÷ стил€х; беруть участь в охорон—÷ та впор€дкуванн—÷ парк—÷в, музейних запов—÷дник—÷в, пам'€ток культури, народно—„ творчост—÷. Ѕеруть участь у фольклорних експедиц—÷€х, у пошуков—÷й робот—÷, знайомл€тьс€ з фондами кра—‘знавчих музе—„в, м—÷iевих б—÷бл—÷отек, арх—÷в—÷в, приватних з—÷брань та колекц—÷й.

”досконалюють сво—„ знанн€, ум—÷нн€ та навички в улюбленому вид—÷ художньо—„ творчост—÷, навчаютьс€ в мистецтвознавчих гуртках, на факультативах художнього циклу, у клубах любител—÷в мистецтв. ѕишуть твори, пов'€зан—÷ з —÷стор—÷—‘ю театру, к—÷но, живопису, музики, арх—÷тектури; розкривають р—÷зноман—÷тн—÷ зв'€зки р—÷зних вид—÷в мистецтв; самост—÷йно провод€ть мистецтвознавч—÷ та л—÷тературознавч—÷ досл—÷дженн€, вивчають критичну л—÷тературу.

ќрган—÷зовують виставки репродукц—÷й та фотограф—÷й видатних твор—÷в мистецтв, випускають класн—÷ л—÷тературн—÷ журнали, плакати, альбоми, ст—÷нн—÷ газети, присв€чен—÷ окремим майстрам та художн—÷м колективам. ѕровод€ть аг—÷тпоходи, концерти художньо—„ самод—÷€льност—÷ в с—÷льських школах.

 ерують у школ—÷ художн—÷ми гуртками, орган—÷зовують шк—÷льн—÷ ун—÷верситети культури, концерти, фестивал—÷ та дн—÷ мистецтв, вечори дружби народ—÷в, конкурси; беруть участь у лекц—÷€х-концертах, музичних в—÷кторинах, фестивал€х. ” сво—‘му та п—÷дшефному класах, у б—÷бл—÷отеках орган—÷зовують —÷ провод€ть л—÷тературно-музичн—÷ вечори, пов'€зан—÷ з пам'€тними датами житт€ р—÷зних д—÷€ч—÷в мистецтв. ѕрацюють екскурсоводами в м—÷iевих та шк—÷льних музе€х, пропагують естетичн—÷ й мистецтвознавч—÷ знанн€, а також художн—÷ твори у сво—‘му та п—÷дшефному класах, у б—÷бл—÷отеках, ∆≈ ах, на виробничих п—÷дпри—‘мствах; оволод—÷вають мистецтвом розпов—÷д—÷, ум—÷нн€м добирати факти, працювати самост—÷йно. ќрган—÷зовують виставки дит€чо—„ творчост—÷ в школ—÷ й на шефському п—÷дпри—‘мств—÷, в ∆≈ ах.

ѕо€снюють молодшим школ€рам, що красиве в людини, в —„—„ прац—÷, побут—÷; допомагають художньо оформити —÷нтер'—‘ри, створювати альбоми, монтаж—÷, картинн—÷ галере—„. –озбивають кв—÷тники —÷ клумби на шк—÷льн—÷й д—÷л€нц—÷, в м—÷крорайон—÷ школи, за м—÷iем проживанн€. ”тверджують норми загальнолюдського етикету, провод€ть зан€тт€ з молодшими школ€рами з культури повед—÷нки, провод€ть бес—÷ди про красу прац—÷.

—лухають лекц—÷—„, допов—÷д—÷ про сучасне мистецтво. —амост—÷йно анал—÷зують —÷дейно-художн—÷й зм—÷ст твор—÷в. –обл€ть огл€ди книжок в галуз—÷ естетики; перегл€дають —÷ обговорюють д—÷аф—÷льми, альбоми та —÷нш—÷ матер—÷али, присв€чен—÷ естетиц—÷.

¬иступають на диспутах, обговоренн€х спектакл—÷в, к—÷но - й телепередач. Ѕеруть участь у боротьб—÷ з м—÷щанством та вульгарн—÷стю в побут—÷, у вза—‘минах м—÷ж юнаками та д—÷вчатами, у сп—÷лкуванн—÷. ¬ипускають бюлетен—÷, газети, плакати, що висм—÷юють вульгарн—÷ смаки та моди.

–∆–∆–∆.  ”Ћ№“”–ј ѕ–≈ƒћ≈“Ќќ–« ƒ–∆яЋ№Ќќ—“–∆

6. ѕрирода. ≈колог—÷чне вихованн€.7. ѕрац€-навчанн€. “рудове вихованн€.8. Ќаука-техн—÷ка. —при€нн€ творчому розвитку особистост—÷.

¬ивчають державн—÷ документи, статт—÷  онституц—÷—„ ”кра—„ни про осв—÷ту —÷ науку, про перспективи та завданн€ удосконаленн€ осв—÷тнього р—÷вн€ школ€р—÷в, беруть участь у пропаганд—÷ основних положень цих документ—÷в серед ровесник—÷в та молодших товариш—÷в; виступають з допов—÷д€ми, лекц—÷€ми, пов—÷домленн€ми на тему "–озвиток творчих сил, зд—÷бностей —÷ обдарувань людини - закон житт€, гарантований  онституц—÷—‘ю ”кра—„ни". ѕровод€ть козацьк—÷ збори, вечори, конференц—÷—„ про роль наукових знань: "Ќаука на служб—÷ промисловост—÷ й с—÷льського господарства", "Ќаука в дальшому вдосконаленн—÷ сучасного виробництва", "Ўл€хи, €к—÷ ти вибира—‘ш"; провод€ть бес—÷ди з людьми р—÷зних профес—÷й, з викладачами вуз—÷в —÷ техн—÷кум—÷в, знайомл€тьс€ з вимогами до р—÷вн€ осв—÷тньо—„ п—÷дготовки сучасного роб—÷тника, труд—÷вника с—÷льськогосподарського виробництва, аб—÷тур—÷—‘нта вищих та середн—÷х спец—÷альних навчальних заклад—÷в.

ќбговорюють питанн€ про значенн€ самоосв—÷ти, анал—÷зують читацьк—÷ —÷нтереси ровесник—÷в, свою працю —÷ працю товариш—÷в у предметних гуртках, шк—÷льних наукових товариствах; знайомл€тьс€ з науковими в—÷дкритт€ми видатних учених, лауреат—÷в ƒержавно—„ прем—÷й ”кра—„ни, Ќобел—÷всько—„ прем—÷—„. —лухають лекц—÷—„ з р—÷зних галузей науки й культури, зд—÷йснюють екскурс—÷—„ в музе—„, на виставки, на велик—÷ промислов—÷ та с—÷льськогосподарськ—÷ п—÷дпри—‘мства, у науков—÷ центри, у вищ—÷, середн—÷ спец—÷альн—÷ навчальн—÷ заклади, лаборатор—÷—„; беруть участь у всесоюзних тижн€х науки, техн—÷ки й виробництва дл€ д—÷тей та юнацтва, у проф—÷льних школах юних при вузах; орган—÷зовують конкурси роб—÷т за предметами р—÷зних цикл—÷в. –озвивають сво—„ зд—÷бност—÷ в р—÷зних видах творчост—÷; беруть участь у робот—÷ шк—÷льних гуртк—÷в, в очно-заочних школах, наукових товариствах юних, що д—÷ють на баз—÷ наукових центр—÷в, п—÷дпри—‘мств, досл—÷дних станц—÷й, вуз—÷в, позашк—÷льних установ; орган—÷зовують конференц—÷—„, вечори, диспути ("Ћюдина в св—÷т—÷ знань", "—в—÷т знань та знанн€ про св—÷т", "–оль знань в умовах науково-техн—÷чно—„, революц—÷—„" —÷ т.п.). ƒивл€тьс€ та обговорюють телепередач—÷: "∆итт€ науки", " нига у тво—‘му житт—÷", "ќчевидне - неймов—÷рне", " луб к—÷ноподорожей". Ѕеруть участь в очних та заочних предметних ол—÷мп—÷адах, у вечорах запитань —÷ в—÷дпов—÷дей, у теоретичних конференц—÷€х, р—÷зних читанн€х, присв€чених датам червоного календар€, видатним науковим в—÷дкритт€м в—÷тчизн€них та заруб—÷жних учених, у творчих конкурсах на кращий реферат, допов—÷дь, пов—÷домленн€. ќрган—÷зовують у школ—÷ дн—÷ науки, техн—÷ки, виробництва з включенн€м до них лекц—÷й, бес—÷д, зустр—÷ч, виставок, науково-попул€рних ф—÷льм—÷в; навчаютьс€ на факультативах з р—÷зних предмет—÷в. ¬ивчають та пропагують дос€гненн€ укра—„нсько—„ науки —÷ техн—÷ки, л—÷тератури народ—÷в ”кра—„ни; готують спец—÷альн—÷ огл€ди в ст—÷нн—÷й прес—÷ та випусках рад—÷опередач, усн—÷ журнали, орган—÷зовують тижн—÷ й декади науки та л—÷тератури в школ—÷.

ќрган—÷зовують читацьк—÷ конференц—÷—„ дл€ молодших школ€р—÷в, беруть участь у проведенн—÷ “ижн€ дит€чо—„ книжки, орган—÷зовують огл€ди роб—÷т з книжкою. ¬иконують обов'€зки лаборант—÷в, асистент—÷в, б—÷бл—÷отекар—÷в; створюють козацьк—÷ лектор—÷—„, готують лекц—÷—„ з р—÷зних проблем науки —÷ техн—÷ки, виступають з ними перед сво—„ми ровесниками, молодшими товаришами, шефами. ƒопомагають школ€рам п—÷дшефного класу в навчанн—÷, орган—÷зац—÷—„ консультац—÷й, д—÷л€тьс€ досв—÷дом орган—÷зац—÷—„ самост—÷йно—„ роботи; провод€ть ол—÷мп—÷ади дл€ середн—÷х та молодших клас—÷в, ведуть р—÷зн—÷ предметн—÷ й творч—÷ гуртки; керують гуртками з виготовленн€ навчально-наочних пос—÷бник—÷в, орган—÷зовують в—÷кторини з р—÷зних галузей знань, конкурси, ол—÷мп—÷ади, випускають шк—÷льн—÷ та класн—÷ рукописн—÷ журнали. ѕровод€ть диспути на теми, пов'€зан—÷ з обов'€зком укра—„нського школ€ра в навчанн—÷: "Ќавчанн€-чи це т—÷льки тво€ особиста справа? ", "ƒобре навчатис€ - це обов'€зок —÷ рад—÷сть". ќрган—÷зовують консультац—÷—„ дл€ молодих роб—÷тник—÷в —÷ колгоспник—÷в, €к—÷ здобувають середню осв—÷ту без в—÷дриву в—÷д виробництва. ¬иконують складн—÷ групов—÷ завданн€ п—÷знавального характеру, беруть участь у п—÷дготовц—÷ та проведенн—÷ навчальних зустр—÷чей з предмета, орган—÷зовують п—÷дготовку —÷ проведенн€ конференц—÷—„, консультант—÷в, навчального активу, зв—÷тують про виконанн€ комсомольських доручень, пов'€заних з орган—÷зац—÷—‘ю допомоги, в навчанн—÷.

¬ивчають основи Ќќѕ та вимоги до культури розумово—„ прац—÷; знайомл€тьс€ з тим, €к працювали видатн—÷ вчен—÷, письменники, д—÷€ч—÷ мистецтв; орган—÷зовують пропаганду знань про елементи науково—„ орган—÷зац—÷—„ прац—÷, провод€ть бес—÷ди "ѕро наукову орган—÷зац—÷ю розумово—„ прац—÷", "ѕро режим дн€ та контроль за його виконанн€м"; беруть участь у циклах лекц—÷й про культуру та г—÷г—÷—‘ну розумово—„ прац—÷. —творюють сем—÷нари "”чись учитис€"; використовують ст—÷нну пресу та шк—÷льне рад—÷о, виставки книжок, пос—÷бник—÷в, фотомонтаж—÷в, плакат—÷в дл€ пропаганди способ—÷в рац—÷онально—„ орган—÷зац—÷—„ робочого часу; орган—÷зовують та провод€ть зан€тт€ з молодшими школ€рами в гуртках "Ќќѕ учн€"; готують та провод€ть козацьк—÷ збори з обговоренн€м питань науково—„ орган—÷зац—÷—„ прац—÷ старшокласника; орган—÷зовують лектор—÷й "—амоосв—÷та школ€ра"; провод€ть обм—÷н досв—÷дом рац—÷онально—„ орган—÷зац—÷—„ п—÷знавально—„ д—÷€льност—÷; удосконалюють навички самост—÷йно—„ орган—÷зац—÷—„: конспектують першоджерела, складають тези допов—÷дей, реферат—÷в, продумують плани й посл—÷довн—÷сть етап—÷в викладу, засоби, методи —÷ прийоми виконанн€ роботи, розраховують час, орган—÷зовано виконують нам—÷чений план, критично анал—÷зують та оц—÷нюють €к—÷сть виконано—„ роботи, пор—÷внюють ц—÷л—÷ й результати, застосовують лог—÷чн—÷ операц—÷—„: анал—÷з, синтез, пор—÷вн€нн€, узагальненн€, абстрагуванн€, конкретизац—÷ю, —÷ндуктивний та дедуктивний способи побудови м—÷ркувань, доказ—÷в та спростувань, установлюють р—÷зн—÷ види зв'€зку й залежност—÷ €вищ. ќволод—÷вають основами б—÷бл—÷отечно-б—÷бл—÷ограф—÷чних знань; знайомл€тьс€ з публ—÷чними та науково-техн—÷чними б—÷бл—÷отеками; вивчають —÷стор—÷ю виникненн€ книжки, роль книжки в нас, за рубежем; уважно стежать за м—÷жнародними виставками книжок, знайомл€тьс€ з —„х тематикою, мистецтвом —÷ техн—÷кою оформленн€, висновками жур—÷ за оц—÷нками книжки, —÷з збер—÷ганн€м книжок, —„х видачею читачам, з роботою б—÷бл—÷ограф—÷чного в—÷дд—÷лу, читального залу, м—÷жб—÷бл—÷отечного абонемента. Ќавчаютьс€ користуватис€ каталогами, б—÷бл—÷ограф—÷чними дов—÷дниками й покажчиками, допомагають б—÷бл—÷отекам орган—÷зовувати —÷нформац—÷ю про л—÷тературу, €ка виходить; готують анотац—÷—„ на новини художньо—„, науково-попул€рно—„ л—÷тератури. «найомл€тьс€ з методами й способами найпрост—÷ших наукових досл—÷джень, анал—÷зують ситуац—÷—„, вичленують п—÷знавальн—÷ завданн€, моб—÷л—÷зують сво—„ знанн€ —÷ житт—‘вий досв—÷д, прагнуть самост—÷йно знайти новий метод розв'€занн€, робл€ть висновки в—÷дпов—÷дно до нового випадку, використовують ц—÷ висновки на практиц—÷, набувають ум—÷нн€ працювати з приладами, науковою л—÷тературою; виконують практичну роботу в лаборатор—÷€х зг—÷дно —÷з завданн€ми вчених, виробничник—÷в; ведуть пошукову роботу в геологорозв—÷дувальних парт—÷€х, археолог—÷чних, етнограф—÷чних, фольклорних експедиц—÷€х, а також орган—÷зовують д—÷€льн—÷сть каб—÷нет—÷в техн—÷чно—„ творчост—÷.

‘ормують громадську думку козацького й класного колектив—÷в, спр€мовану на р—÷шуче засудженн€ безв—÷дпов—÷дального ставленн€ до окремих шк—÷льних предмет—÷в, нерегул€рност—÷ й штурм—÷вщини в навчанн—÷, недооц—÷нки Ќќѕ, байдужост—÷, безв—÷дпов—÷дальност—÷ до навчанн€ сво—„х товариш—÷в, недооц—÷нки самост—÷йно—„ роботи —÷з самоосв—÷ти.

¬ивчають  онституц—÷ю ”кра—„ни та знайомл€тьс€ з основами трудового законодавства. ¬ивчають основи сучасного промислового й с—÷льськогосподарського виробництва, принципи плануванн€ господарства. ¬ процес—÷ вивченн€ основ наук —÷ трудового навчанн€ набувають необх—÷дних дл€ прац—÷ пол—÷техн—÷чних знань, ум—÷нь та навичок. Ѕеруть участь у систематичн—÷й продуктивн—÷й прац—÷ на промислових та с—÷льгоспп—÷дпри—‘мствах, навчально-досл—÷дних господарствах, учн—÷вських виробничих бригадах, л—÷сництвах, у таборах прац—÷ й в—÷дпочинку, на м—÷жшк—÷льних та навчально-продуктивних комб—÷натах, у шк—÷льних майстерн€х. ” сп—÷льн—÷й продуктивн—÷й прац—÷ з колективами п—÷дпри—‘мств сприймають передов—÷ трудов—÷ традиц—÷—„, насл—÷дують —„х у житт—÷, показують приклад молодшим товаришам.

«найомл€тьс€ з дос€гненн€ми нов—÷тньо—„ техн—÷ки, способами п—÷двищенн€ продуктивност—÷ прац—÷, оволод—÷вають основами Ќќѕ та загальною культурою виробництва. ¬ навчальному процес—÷, в екскурс—÷€х на промислов—÷ п—÷дпри—‘мства, в безпосередн—÷й продуктивн—÷й прац—÷ д—÷стають у€вленн€ про енергетичн—÷ й техн—÷чн—÷ основи сучасного виробництва, вчатьс€ техн—÷чно мислити, читати кресленн€ та схеми. ќволод—÷вають ум—÷нн€м та навичками техн—÷чного моделюванн€ й конструюванн€ в гуртках —÷ секц—÷€х рад—÷оелектрон—÷ки, автоматики й техн—÷чно—„ к—÷бернетики, малогабаритно—„ техн—÷ки, картингу, ав—÷а-, судно- й автомоделюванн€ тощо. „итають журнали: "ёний техник", "“ехника молод—÷", "ћодел—÷ст-конструктор", науково-попул€рну й техн—÷чну л—÷тературу; беруть участь у конкурсах та огл€дах техн—÷чно—„ творчост—÷, виставках моделей. ѕровод€ть обговоренн€ на теми: "“ехн—÷чний прогрес", "“ехн—÷ка майбутнього", "“ри покол—÷нн€ ≈ќћ", " осм—÷чна техн—÷ка" та —÷нш—÷. ¬ипускають шк—÷льну ст—÷нгазету "ёний техн—÷к", провод€ть техн—÷чн—÷ в—÷кторини, зустр—÷ч—÷ й вечори.

¬ сусп—÷льне корисн—÷й продуктивн—÷й прац—÷ виконують ѕравила дл€ учн—÷в, додержують норм трудового законодавства дл€ неповнол—÷тн—÷х, правил техн—÷ки безпеки.  ерують ус—÷—‘ю сусп—÷льне корисною д—÷€льн—÷стю учн—÷вського колективу в школ—÷ та поза школою. Ќавчають молодших товариш—÷в в—÷дпов—÷дально виконувати обов'€зки в органах учн—÷вського самовр€дуванн€, правильно ставитис€ до критики, п—÷дкор€тис€ прийн€тим р—÷шенн€м; удосконалюють методи козацького кер—÷вництва джурами в сусп—÷льно корисн—÷й д—÷€льност—÷, показують особистий приклад ретельност—÷, в—÷дпов—÷дальност—÷ й —÷н—÷ц—÷ативи в прац—÷. јктивно беруть участь у складанн—÷ план—÷в д—÷€льност—÷ орган—÷в самовр€дуванн€, в орган—÷зац—÷—„ перев—÷рки —„х виконанн€ та безпосереднього вт—÷ленн€ в житт€ школи. ѕланують та зд—÷йснюють систему чергувань по школ—÷, розпод—÷л€ють пости чергових, складають граф—÷ки чергувань та стежать за —„х виконанн€м. Ѕеруть участь у складанн—÷ план—÷в сусп—÷льне корисно—„ та продуктивно—„ прац—÷, в розпод—÷л—÷ завдань по класах, в оформленн—÷ необх—÷дно—„ документац—÷—„, орган—÷зац—÷—„ виставок, складанн—÷ зв—÷т—÷в, п—÷дведенн—÷ п—÷дсумк—÷в прац—÷. ќрган—÷зовують громадське змаганн€ в прац—÷, активно беруть участь у розробц—÷ умов та системи обл—÷ку показник—÷в. ƒопомагають учн€м ”–∆–∆-VII–∆ клас—÷в орган—÷зовувати трудов—÷ справи, ведуть техн—÷чн—÷ гуртки в школ—÷, очолюють роботу шк—÷льного бюро винах—÷дник—÷в —÷ рац—÷онал—÷затор—÷в, беруть участь у робот—÷ заводських клуб—÷в юних техн—÷к—÷в, у юнацьких орган—÷зац—÷€х ¬сеукра—„нського товариства винах—÷дник—÷в —÷ рац—÷онал—÷затор—÷в. јктивно допомагають батькам у домашн—÷х справах, у догл€д—÷ за молодшими та в —„х вихованн—÷.

ќрган—÷зовують у школ—÷ й на виробництв—÷ зустр—÷ч—÷ з передовиками та новаторами, представниками масових роб—÷тничих профес—÷й. ќрган—÷зовують збиранн€ —÷нформац—÷—„ про перспективи розвитку та потреби в кадрах р—÷зних галузей народного господарства в м—÷ст—÷, район—÷. ќформл€ють кутки профор—÷—‘нтац—÷—„ та виставки "¬се про профес—÷—„", обладнують стенди з —÷нформац—÷—‘ю про середн—÷ спец—÷альн—÷ та вищ—÷ навчальн—÷ заклади. Ѕеруть участь у бес—÷дах з представниками навчальних заклад—÷в р—÷зного проф—÷лю, в—÷дв—÷дують ц—÷ заклади в "день в—÷дкритих дверей". «м—÷цнюють зв'€зки з профтехучилищами, з козаками шефських п—÷дпри—‘мств. –азом з батьками й учител€ми обговорюють перспективи прац—÷ за профес—÷—‘ю, €ка ц—÷кавить, навчаютьс€ тверезо оц—÷нювати сво—„ потреби та приводити —„х у в—÷дпов—÷дн—÷сть з особистими даними та об'—‘ктивними потребами м—÷ста, району. ѕоглиблюють спец—÷альн—÷ знанн€, необх—÷дн—÷ дл€ профес—÷—„, що вибира—‘тьс€, на факультативних зан€тт€х в—÷дпов—÷дного проф—÷лю, перев—÷р€ють свою придатн—÷сть до прац—÷ за вибраною профес—÷—‘ю, переконуютьс€ в т—÷сному зв'€зку загальноосв—÷тн—÷х —÷ профес—÷йних знань. ¬ивчають профес—÷йн—÷ права та обов'€зки у профес—÷—„, що вибира—‘тьс€, сп—÷вв—÷дношенн€ —÷з загальними правами та обов'€зками укра—„нських громад€н.

ƒбають про збереженн€ та примноженн€ народного добра, багатств р—÷дно—„ природи. ќчолюють д—÷€льн—÷сть учн—÷вських орган—÷зац—÷й у боротьб—÷ за збереженн€ шк—÷льного майна, обладнанн€ каб—÷нет—÷в, п—÷дручник—÷в, за краще збереженн€ верстат—÷в та машин, —÷нструменту в шк—÷льних майстерн€х, у м—÷жшк—÷льних навчально-виробничих комб—÷натах, а також робочих м—÷iь на п—÷дпри—‘мствах.  ерують роботою "зеленого" та "голубого" патрул—÷в в охорон—÷ л—÷су, парк—÷в, сквер—÷в, водойм. Ѕеруть участь у козацьких рейдах боротьби за економ—÷ю матер—÷ал—÷в, сировини, електроенерг—÷—„; складають перспективний, план упор€дкуванн€ н—÷коли, шк—÷льно—„ д—÷л€нки, м—÷крорайону та беруть участь у його виконанн—÷. ¬и€вл€ють —÷н—÷ц—÷ативу в орган—÷зац—÷—„ нед—÷льник—÷в по обладнанню дит€чих та спортивних майданчик—÷в, створенню необх—÷дних умов дл€ —÷гор, в—÷дпочинку —÷ зан€ть д—÷тей. –азом з молоддю п—÷дпри—‘мств беруть участь у рейдах " озацького прожектора". ќрган—÷зовують зимов—÷ —÷ л—÷тн—÷ табори прац—÷ й в—÷дпочинку, беруть участь у л—÷тн—÷й трудов—÷й чверт—÷, в буд—÷вництв—÷, ремонт—÷, оснащенн—÷ й оформленн—÷ шк—÷льних будинк—÷в та в оформленн—÷ шк—÷льних каб—÷нет—÷в, б—÷бл—÷отек, ремонт—÷ мебл—÷в тощо.

јктивно борютьс€ з безгосподарн—÷стю, марнотратн—÷стю, з про€вами безв—÷дпов—÷дального ставленн€ до трудових обов'€зк—÷в у школ—÷ та поза —„—„ межами. —творюють у колектив—÷ атмосферу нетерпимого ставленн€ до недбалост—÷, ви€в—÷в корисливих настро—„в, обивательсько—„ морал—÷, в—÷дкрито обговорюють под—÷бн—÷ факти в колектив—÷. ќрган—÷зовують загони джур дл€ охорони громадського пор€дку за м—÷iем проживанн€, допомагають дружинникам у робот—÷ на пунктах охорони пор€дку. јктивно беруть участь у д—÷€льност—÷ загон—÷в юних друз—÷в м—÷л—÷ц—÷—„. –азом з козацькою орган—÷зац—÷—‘ю п—÷дпри—‘мства ви€вл€ють факти крад—÷жок, дописок, допомагають органам державного контролю боротис€ з цими негативними €вищами.

–∆”. —ќ÷–∆јЋ№Ќј  ”Ћ№“”–ј

9. ƒержава-нац—÷€. √ромад€нське вихованн€.

”чн—÷ IX-’–∆ клас—÷в оволод—÷вають основами ф—÷лософсько—„ теор—÷—„, привод€ть у систему пол—÷тичн—÷ погл€ди, закр—÷плюють здобут—÷ знанн€, ум—÷нн€ та навички в процес—÷ р—÷зноман—÷тно—„ громадсько—„ роботи в козацьк—÷й орган—÷зац—÷—„ та загально-шк—÷льному колектив—÷, беруть участь у розв'€занн—÷ загальнонародних завдань. ћолод—÷ козаки вс—÷л€ко допомагають козацьк—÷й орган—÷зац—÷—„ школи, педагог—÷чному колективов—÷ розвивати в учн—÷в глибокий —÷нтерес до сусп—÷льно-пол—÷тичних знань, п—÷двищувати в—÷дпов—÷дальн—÷сть за оволод—÷нн€ сусп—÷льними диiипл—÷нами. —таршокласники вивчають —÷стор—÷ю козацтва, традиц—÷—„ ”кра—„нського козацтва, його —÷сторичну роль. ѕрацюють з першоджерелами:  онституц—÷—‘ю ”кра—„ни, ѕрограмою розвитку ”кра—„нського козацтва, документами √енерально—„ канцел€р—÷—„, ур€ду, ћолодо—„ ——÷ч—÷, окремими творами теоретик—÷в козацтва, учатьс€ —„х конспектувати. —лухають лекц—÷—„, провод€ть бес—÷ди "ѕро зростанн€ рол—÷ козацтва в розбудов—÷ незалежно—„ ”кра—„ни", "ѕро сучасн—÷ завданн€ джур та молодих козак—÷в "; орган—÷зовують вечори запитань та в—÷дпов—÷дей про найважлив—÷ш—÷ пол—÷тичн—÷ под—÷—„. ¬чатьс€ застосовувати вивчен—÷ теоретичн—÷ положенн€ дл€ анал—÷зу, оц—÷нок не т—÷льки —÷сторичних факт—÷в, а й сучасного сусп—÷льного розвитку.

ƒобиваютьс€ п—÷двищенн€ пол—÷тично—„, трудово—„ та громадсько—„ активност—÷ кожного старшокласника, глибокого засво—‘нн€ козацько—„ теор—÷—„ та практично—„ участ—÷ в розбудов—÷ державност—÷, у виконанн—÷ р—÷шень козацьких рад, створюють у колектив—÷ атмосферу принципово—„ вимогливост—÷ до кожного козака. ¬ивчаючи козацьку спадщину, орган—÷зовують козацьк—÷ уроки, конференц—÷—„ за прац€ми теоретик—÷в козацтва, конкурси реферат—÷в. «найомл€тьс€ з д—÷€льн—÷стю м—÷iевих –ад народних депутат—÷в, профсп—÷лкових та —÷нших громадських орган—÷зац—÷й. ” пер—÷од п—÷дготовки до вибор—÷в допомагають виборчим ком—÷с—÷€м та аг—÷таторам. —творюють козацьк—÷ лектор—÷—„ та аг—÷тбригади, виступають з лекц—÷€ми —÷ концертами в школ—÷, м—÷крорайон—÷, на п—÷дшефному п—÷дпри—‘мств—÷, перед батьками. Ѕеруть участь у ¬сеукра—„нськ—÷й туристсько-кра—‘знавч—÷й експедиц—÷—„, у поход—÷ козак—÷в —÷ молод—÷ по м—÷i€х слави козацтва. «д—÷йснюють походи та по—„здки по козацьких м—÷i€х, м—÷стах-геро€х, р—÷дному краю, збагачують експозиц—÷—„ шк—÷льних —÷сторичних, кра—‘знавчих музе—„в, удосконалюють —„х роботу. ќрган—÷зовують виставки, присв€чен—÷ геро—„чному минулому та сучасному свого краю, —÷стор—÷—„ виробничих колектив—÷в, геро—„чному шл€ху козацтва. –егул€рно поповнюють знанн€ про д—÷€льн—÷сть п—÷дпри—‘мства-шефа. Ѕеруть участь у громадсько-пол—÷тичн—÷й та культурно-масов—÷й д—÷€льност—÷ трудового колективу. —п—÷льно з козаками-шефами провод€ть уроки мужност—÷.  озацьк—÷ читанн€, козацьк—÷ збори, тематичн—÷ вечори, суботники; беруть участь в урочистих зас—÷данн€х колектив—÷в-шеф—÷в, у церемон—÷€х посв€ченн€ в роб—÷тничий клас, у м—÷тингах та демонстрац—÷€х.  озаки-старшокласники виконують найважлив—÷ше дорученн€ ”кра—„нського козацтва - . кер—÷вництво джуровою орган—÷зац—÷—‘ю. ѕрацюють загоновими козацькими вожатими, кер—÷вниками гуртк—÷в та секц—÷й, клуб—÷в за м—÷iем проживанн€, передають козачатам св—÷й досв—÷д громадсько-пол—÷тично—„ д—÷€льност—÷; керують д—÷€льн—÷стю пол—÷т—÷нформатор—÷в, редколег—÷й ст—÷нних газет —÷ рад—÷огазет, запрошують козачат на усн—÷ журнали, вечори запитань —÷ в—÷дпов—÷дей, навчають —„х орган—÷зовувати роботу козацьких лектор—÷—„в, аг—÷тбригад. √отують джур до прийому в козаки: провод€ть зан€тт€ в гуртках "«акон козацького житт€", "Ќаше ”кра—„нське козацтво". –оз'€снюють козачатам роль ”кра—„нського козацтва у житт—÷ укра—„нського сусп—÷льства, розпов—÷дають про геро—„чний шл€х козацтва та ћолодо—„ ——÷ч—÷, про —÷сторичн—÷ перемоги, здобут—÷ ”кра—„нським козацтвом.

—истематично знайомл€тьс€ з пер—÷одичною пресою, рад—÷о - й телепередачами, що в—÷дображають найважлив—÷ш—÷ проблеми громадсько-пол—÷тичного житт€ в кра—„н—÷ та за кордоном. —во—‘часно в—÷дгукуютьс€ на под—÷—„, €к—÷ в—÷дбуваютьс€ в св—÷т—÷ ќперативно орган—÷зовують наочну —÷нформац—÷ю в школ—÷; випускають —÷нформац—÷йн—÷ бюлетен—÷, "блискавки", аг—÷тплакати, присв€чен—÷ громадсько-пол—÷тичному життю, юв—÷лейним датам. Ѕеруть участь у п—÷дготовц—÷ передач шк—÷льного рад—÷о "—в—÷т за тиждень". ќрган—÷зовують екстрен—÷ пов—÷домленн€ про найважлив—÷ш—÷ под—÷—„ громадського житт€, дос€гненн€ шефського п—÷дпри—‘мства, про його кращих людей. Ќа огл€дових —÷ тематичних —÷нформац—÷€х обговорюють проблеми громадсько-пол—÷тичного житт€, оц—÷нюють. Ѕеруть участь у диспутах на теми: "’то ми? “—÷льки майбутн—÷ буд—÷вельники чи сьогодн—÷шн—÷ учасники? " та —÷н. –егул€рно орган—÷зовують огл€ди журнал—÷в, щотижневик—÷в, займаютьс€ самоосв—÷тою, освоюють методи самост—÷йного навчанн€. ѕровод€ть теоретичн—÷ конференц—÷—„ на козацьк—÷ теми. ¬иступають з пов—÷домленн€ми на сусп—÷льно-пол—÷тичн—÷ теми. Ќавчаютьс€ на факультативах —÷з сусп—÷льних наук та в пол—÷тичних гуртках. Ѕеруть участь у огл€дах твор—÷в учн—÷в на сусп—÷льно-пол—÷тичн—÷ теми. ¬ивчають житт€ й громадсько-пол—÷тичну д—÷€льн—÷сть найвидатн—÷ших представник—÷в св—÷тового козацького руху. «найомл€тьс€ з рухом прихильник—÷в козацько—„ —÷деолог—÷—„, д—÷€льн—÷стю орган—÷зац—÷й, €к—÷ под—÷л€ють —„—„; беруть участь у м—÷тингах, фестивал€х, акц—÷€х сол—÷дарност—÷ з козацтвом заруб—÷жж€. —истематично —÷нформують товариш—÷в та молодших школ€р—÷в про роботу козацтва по розбудов—÷ державност—÷. ѕровод€ть вечори, присв€чен—÷ життю й д—÷€льност—÷ видатних козак—÷в, лауреатам козацьких прем—÷й. ќрган—÷зовують роботу клубу козацько—„ дружби, встановлюють —÷ п—÷дтримують зв'€зки з козацтвом —÷нших кра—„н.

Ќе допускають формал—÷зму в громадськ—÷й д—÷€льност—÷, вчатьс€ критично оц—÷нювати —„—„ результати, регул€рно контролювати виконанн€ р—÷шень збор—÷в, подають конкретну допомогу товаришам у виконанн—÷ громадських доручень, запоб—÷гають помилкам та недол—÷кам у робот—÷. Ќа тематичних —÷нформац—÷€х, диспутах, зборах, у повс€кденному сп—÷лкуванн—÷ з людьми активно використовують засво—‘н—÷ громадсько-пол—÷тичн—÷ знанн€, оц—÷нюють факти —÷ €вища громадського житт€ з позиц—÷й нац—÷онального козацтва, вчатьс€ розп—÷знавати будь-€к—÷ форми, способи й методи антикозацько—„ пропаганди, спр€мовано—„ на молодь, давати —„м аргументовану в—÷дс—÷ч.

10. –∆стор—÷€ козацтва. ѕревентивне вихованн€.

ѕ—÷дтриманн€ громадського пор€дку. Ѕеруть участь у сем—÷нарських зан€тт€х: " онституц—÷€ ”кра—„ни про законн—÷сть та охорону правопор€дку", "ѕоходженн€ держави та права"; провод€ть бес—÷ди на теми: "ƒержава та особа", "√ромад€нином бути зобов'€заний", "ѕро шк—÷длив—÷сть кур—÷нн€ та алкоголю" —÷ т.п. ќрган—÷зовують бес—÷ди на теми: "„и все в житт—÷ стосу—‘тьс€ тебе? ", "« чого почина—‘тьс€ ледар, дармо—„д? " тощо. ¬ивчають  онституц—÷ю ”кра—„ни, найважлив—÷ш—÷ нормативн—÷ постанови державних орган—÷в; обговорюють книжки. ѕровод€ть у школ—÷ вечори: "ѕраво та мораль", "Ќаш закон", "”кра—„нська м—÷л—÷ц—÷€", "√еро—„зм прац—÷вник—÷в м—÷л—÷ц—÷—„".

—тежать за публ—÷кац—÷—‘ю найважлив—÷ших нормативних акт—÷в. –обл€ть огл€ди журналу "Ћюдина —÷ закон", випускають бюлетень "“и —÷ закон", провод€ть тижн—÷, декади, м—÷с€чники пропаганди основ юридичних знань, обладнують в—÷трини, стенди з питань права.

Ѕеруть участь у п—÷дготовц—÷ до урочистого акту врученн€ паспорта учн€м школи. ѕровод€ть конкурси на краще знанн€ вислов—÷в, афоризм—÷в великих людей про честь, правдив—÷сть, повагу й додержанн€ закон—÷в, читацьк—÷ конференц—÷—„ та б—÷бл—÷ограф—÷чн—÷ огл€ди л—÷тератури, добирають матер—÷ал дл€ книжкових виставок на правов—÷ теми.  олективно перегл€дають та обговорюють ф—÷льми, спектакл—÷, телепередач—÷, присв€чен—÷ прац—÷вникам м—÷л—÷ц—÷—„, суду, прокуратури. «найомл€тьс€ з д—÷€льн—÷стю суду, прокуратури, м—÷л—÷ц—÷—„, в—÷дв—÷дують окрем—÷ показов—÷ судов—÷ процеси. Ѕеруть на громадське збереженн€ шк—÷льне обладнанн€, навчальну л—÷тературу тощо.

ќрган—÷зовують штаби пор€дку, загони (клуби) юних друз—÷в м—÷л—÷ц—÷—„, козацьк—÷ оперативн—÷ загони, групи, провод€ть навчанн€ член—÷в загон—÷в та груп, установлюють контакти, зв'€зки з державними органами.

ƒопомагають добров—÷льним народним дружинам, постам —÷ групам спри€нн€ громадського контролю, громадським радам та —÷нспекц—÷€м у боротьб—÷ з аморальними ви€вами, безгосподарн—÷стю, правопорушенн€ми. Ѕеруть шефство над молодшими школ€рами, допомагають —„м в охорон—÷ природи. ¬едуть шефську роботу з педагог—÷чно запущеними учн€ми.

¬»—Ќќ¬ ». ўќ ƒјЋ–∆?


тјё ÷—÷л—÷ в—÷ки наш народ витворював, вивершував, ф—÷зично, морально —÷ духовно плекав та удосконалював сво—‘ козацтво, сво—‘ степове лицарство, свою незламну могутню вольницю, та так захопивс€ висв€ченн€м нац—÷онального козацтва, що й не пом—÷тив, €к —÷ сам перетворивс€ на козацьку нац—÷ю! тјЁ

Ѕ. —ушинський.


1. “руднощ—÷ та проблеми с—÷льсько—„ школи випливають —÷з сучасних труднощ—÷в села: економ—÷чних, демограф—÷чних, соц—÷альних.

2. “ерм—÷нове розвтјў€занн€ вс—÷х проблем с—÷льсько—„ школи у наш час неможливо (особливо соц—÷ально-економ—÷чних, ф—÷нансових, частково методичних), але проблеми виховного характеру ми повинн—÷ вир—÷шувати негайно. ќсновне завданн€ с—÷льсько—„ школи на сучасному етап—÷ - протисто€нн€ бездуховност—÷, руйнац—÷—„ нац—÷онально—„ морал—÷.

3. —ело живе й розвива—‘тьс€ доти, доки в ньому живе багатим духовним житт€м школа, тому с—÷льська школа повинна —÷ може стати осередком духовност—÷, берегинею духу села; дл€ цього вона повинна стати в—÷дкритим навчально-виховним закладом з громадсько-державним управл—÷нн€м.

4. ќдин з шл€х—÷в вир—÷шенн€ проблем сучасного вихованн€ учн—÷в с—÷льсько—„ школи - нац—÷ональне вихованн€ у форм—÷ козацько-лицарського (тјЁукра—„нц€ можна виховати лише виховуючи укра—„нц€тјЁ) та розумн—÷ —÷деолог—÷зац—÷€ —÷ пол—÷тизац—÷€ виховного процесу (формуванн€ патр—÷ота, громадського д—÷€ча почина—‘тьс€ з його участ—÷ в дит€чих —÷ юнацьких громадських орган—÷зац—÷€х).

5. Ќеможливо виховати особист—÷сть т—÷льки в школ—÷; школа вихову—‘ разом —÷з с—÷мтјў—‘ю, родиною, виробничим колективом, громадою.

6. ” вихованн—÷ нац—÷онально св—÷домих козака та берегин—÷ —‘ три ступен€ (етапи):

а). –одинно-дошк—÷льне вихованн€ козачати та лел—÷.

б). –одинно-шк—÷льне вихованн€ джури та дани.

в). √ромадсько-родинне вихованн€ козака та берегин—÷.

7.  ожен з етап—÷в козацько-лицарського вихованн€ ма—‘ сво—„ особливост—÷ —÷ проводитьс€:

ј). –одинно-дошк—÷льне - через роботу з батьками дошк—÷льн€т та введенн€м спец—÷альних курс—÷в до програми дит€чого садочка.

Ѕ). –одинно-шк—÷льне - у форм—÷ роботи школи козацько-лицарського вихованн€:

а).  ласна робота за рахунок шк—÷льного компоненту з основних диiипл—÷н козацько-лицарського вихованн€.

б). ѕозакласна робота за рахунок годин гуртк—÷в, у форм—÷  озацько—„ республ—÷ки (одна з форм самовр€дуванн€ учн—÷вського колективу) та класних козацьких загон—÷в.

в). ѕозашк—÷льна робота у форм—÷ д—÷€льност—÷ дит€чо-юнацько—„ орган—÷зац—÷—„ тјёћолода ——÷чтјЁ ”кра—„нського козацтва.

¬). √ромадсько-родинне - у форм—÷ д—÷€льност—÷ јдам—÷вського кур—÷н€ ”кра—„нського козацтва та м—÷iевого осередка ж—÷ночо—„ громади ”кра—„нського козацтва.

8. ќсновна мета сучасно—„ школи козацько-лицарського вихованн€ - формуванн€ в родин—÷, школ—÷ —÷ громадському житт—÷ творчу особист—÷сть козака-лицар€, захисника р—÷дно—„ земл—÷ з €скраво вираженою укра—„нською нац—÷ональною св—÷дом—÷стю —÷ самосв—÷дом—÷стю, св—÷тогл€дом —÷ характером, високою мораллю —÷ духовн—÷стю.

9. ” пер—÷од розбудови незалежно—„ ”кра—„ни у громадському, шк—÷льному —÷ родинному житт—÷ нам потр—÷бен насамперед культ лицарства; лицарський дух не дасть нудити у духовн—÷й ницост—÷, —÷сторичному безпамтјў€тств—÷. “ому включенн€ потенц—÷алу козацько-лицарсько—„ духовност—÷ у виховний процес значно полегшить формуванн€ в—÷льно—„, з ст—÷йкими морально-вольовими €кост€ми, силою духу особистост—÷.

10. ”кра—„нська козацька духовн—÷сть - це —÷сторично сформована система духовних багатств лицарсько—„ верстви р—÷дного народу, €ка виробила —÷ в сво—‘му бутт—÷, способу житт€ в—÷добразила найвищ—÷ ц—÷нност—÷ його нац—÷онально—„ душ—÷, ф—÷лософ—÷—„, характеру, св—÷тогл€ду, морал—÷, правосв—÷домост—÷, естетики. ÷е лицарська духовн—÷сть, компоненти €ко—„ розвиваютьс€ у напр€м—÷ довершеност—÷, найглибшого в—÷дображенн€ потреб, —÷нтерес—÷в укра—„нсько—„ нац—÷—„, держави.

11. ѕрактичний досв—÷д стверджу—‘, що с—÷льська јдам—÷вська школа козацько-лицарського вихованн€ може (—÷ повинна!) бути центром духовного житт€, берегинею духу села, але дл€ цього —„й потр—÷бно бути нац—÷ональн—÷й, мати нац—÷онально налаштован—÷ кадри, лицар—÷в духовност—÷ у сам—÷й школ—÷, а в п—÷д“—рунт—÷ - сформовану громадську думку та козацьк—÷ звича—„ —÷ традиц—÷—„ села.

ѕроцес становленн€ та розвитку јдам—÷всько—„ школи козацько-лицарського вихованн€ описана у багатотомнику тјёјдам—÷вська ——÷чтјЁ (загальним обтјў—‘мом б—÷льше 5 тис. стор—÷нок), €кий випускавс€ у самодруку зовс—÷м малим накладом (тиражем): т.–∆. ’рон—÷ка јдам—÷всько—„ школи. 1998-2001, т. –∆–∆. —учасне козацько-лицарське вихованн€., т. –∆–∆–∆. ’рон—÷ка јдам—÷всько—„ школи. 2001-2002., т. –∆”. ѕедагог—÷чний колектив школи., т.”.  ер—÷вники јдам—÷всько—„ школи., т. ”–∆. ѕреса про јдам—÷вську школу., т. ”–∆–∆. ¬ипускники јдам—÷всько—„ школи., т. ”–∆–∆–∆. јдам—÷вська школа сьогодн—÷., т. –∆’. кн.1. ’рон—÷ка јдам—÷всько—„ школи. ——÷чень-кв—÷тень 2003., кн.2. ’рон—÷ка јдам—÷всько—„ школи. “равень-листопад 2003., кн.3. ’рон—÷ка јдам—÷всько—„ школи. √рудень 2003., кн.4. ’рон—÷ка јдам—÷всько—„ школи. √рудень 2003., т.’. јдам—÷вська школа козацько-лицарського вихованн€. “еоретичн—÷ засади., т. ’–∆. јдам—÷вська ——÷ч.  нига-рукопис., т. ’–∆–∆. кн.1. јдам—÷вська громада. ѕреса про громаду., кн.2. јдам—÷вська громада. ѕостат—÷. ѕедагоги., кн.3. јдам—÷вська громада. ѕостат—÷. "ада. –∆нтел—÷генц—÷€. ——÷льгосп., т. ’–∆–∆–∆.  озаки. 1. ћ—÷сто Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровський. 2. Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровський район. 3. јдам—÷вський кур—÷нь., т. ’–∆”. кн.1.  озацьке т—÷лодуховихованн€. ѕ—÷дручник., кн. 2.  озацьке в—÷йськове мистецтво. ѕ—÷дручник., кн.3.  озацький –одов—÷д. ѕ—÷дручник., кн. 4. ѕсихолог—÷€ духовного розвитку. ѕ—÷дручник., кн. 5.  озацьк—÷ традиц—÷—„. ѕ—÷дручник., кн. 6. –∆стор—÷€ козацько—„ культури. ѕ—÷дручник., кн. 7.  озацька еколог—÷€. ѕ—÷дручник., кн. 8.  озацьке фермерство. ≈коном—÷ка. ‘—÷нанси. ќбл—÷к. ѕ—÷дручник., кн. 9.  озацьке фермерство. –ослинництво. ѕ—÷дручник., кн. 10.  озацьке фермерство. “варинництво. ѕ—÷дручник., кн. 11.  озацька наукова д—÷€льн—÷сть. ѕ—÷дручник., кн. 12. ќснови техн—÷ки. ѕ—÷дручник., кн. 13. –∆стор—÷€ укра—„нського козацтва. ѕ—÷дручник., кн. 14.  озацька  онституц—÷€. ѕ—÷дручник. т. ’”. јдам—÷вська школа козацько-лицарського вихованн€. «б—÷рка. –∆ в планах ще п—÷втора дес€тка п—÷дручник—÷в, методичних пос—÷бник—÷в та —÷н.

ј що дал—÷? як буде жити јдам—÷вська ——÷ч? Ѕуде продовжувати працювати јдам—÷вська школа в напр€мку козацько-лицарського вихованн€? „и з уходом —„—„ директора, полковника ”кра—„нського козацтва “имоф—‘—‘ва ¬.я., козацько-лицарська —÷де€ тихо скона—‘, €к не раз вже бувало в —÷стор—÷—„ нашо—„ укра—„нсько—„ школи? Ќа жаль, запитань набагато б—÷льше, н—÷ж в—÷дпов—÷дей...

ƒ∆≈–≈Ћј Ў ќЋ»  ќ«ј÷№ ќ-Ћ»÷ј–—№ ќ√ќ ¬»’ќ¬јЌЌя.

¬» ќ–»—“јЌј Ћ–∆“≈–ј“”–ј

–∆. ќф—÷ц—÷йн—÷ документи:

1. ѕро в—÷дродженн€ —÷сторико-культурних та господарських традиц—÷й ”кра—„нського козацтва. ”каз ѕрезидента ”кра—„ни в—÷д 4 с—÷чн€ 1995 року є 14 /1995.

2. ѕро день ”кра—„нського козацтва. ”каз ѕрезидента ”кра—„ни в—÷д 7 серпн€ 1999 року є 966/1999.

3. ѕро державну п—÷дтримку козацтва. «акон ”кра—„ни. ѕроект. ќсв—÷та, є 40, 18-25 серпн€ 1999.

4. ѕро  оординац—÷йну раду з питань розвитку ”кра—„нського козацтва. ”каз ѕрезидента ”кра—„ни в—÷д 6 жовтн€ 1999 року є 1283/1999.

5. ѕро Ќац—÷ональну програму в—÷дродженн€ та розвитку ”кра—„нського козацтва на 2002-2005 роки. ”каз ѕрезидента ”кра—„ни в—÷д 15 листопада 2001 року є 1092/2001. ќф—÷ц—÷йний в—÷сник ”кра—„ни. є 47, 2001.

6. ћетодичн—÷ рекомендац—÷—„ педагог—÷чним колективам заклад—÷в осв—÷ти ”кра—„ни по в—÷дродженню —÷сторико-культурних та господарських традиц—÷й ”кра—„нського козацтва. –∆нформац—÷йний зб—÷рник ћ—÷н—÷стерства осв—÷ти ”кра—„ни. є 11, червень, 1995.

–∆–∆. « —÷стор—÷—„ козацько—„ педагог—÷ки:

1.  ононенко ѕ. ”кра—„нське козацтво: шл€хи розвитку, традиц—÷—„ вихованн€ молод—÷. ќсв—÷та, є 41, 21-28 серпн€ 2003.

2. ќл—÷йник—÷в ќ.  озацька читанка. –ад€нська школа. є 4, 1989.

3. ќхр—÷мович ј. ——÷човий рух в √аличин—÷. ¬—÷дродженн€ козацько-лицарських традиц—÷й вихованн€ молод—÷. ќсв—÷та, є 44, 15-22 серпн€ 2001.

4. ќр—÷—‘нтовний зм—÷ст вихованн€ школ€р—÷в. –екомендац—÷—„ щодо орган—÷зац—÷—„ системи виховно—„ роботи загальноосв—÷тньо—„ школи. «а ред.–∆.—. ћартјў—‘нко.  и—„в. –ад€нська школа. 1982.

5. –уденко ё. –∆стор—÷€ козацько—„ педагог—÷ки. ѕрограма дл€ педагог—÷чних вуз—÷в, факультет—÷в. ќсв—÷та, є 44, 15-22 серпн€ 2001.

6. —ушинський Ѕ. Ћицар—÷ ѕриморського степу. ќдеса. 2000.

7. “качук ¬. ‘еномен козацько—„ республ—÷ки. –—÷дна школа, є 6, 1995.

8. ÷ьось ј. Ѕойовит—÷сть духу, порив до житт€. —истема ф—÷зичного —÷ психоф—÷зичного вихованн€ запор—÷зьких козак—÷в. –—÷дна школа, є 1, 1995.

–∆–∆–∆.  озацька педагог—÷ка в систем—÷ сучасно—„ осв—÷ти:

1. јлександрова ¬. Ќаша ц—÷л—÷сна система вихованн€. ƒосв—÷д вихованн€ учн—÷в на —÷де€х козацько—„ педагог—÷ки —Ў є 93 м.  и—‘ва. ќсв—÷та, є 41, 21-28 серпн€ 2002.

2. јлексюк ј. –еаб—÷л—÷товане слово тјёлицартјЁ. ќсв—÷та, є 34, 30 серпн€ 1995.

3. Ѕ—÷ленька √. ћетодичн—÷ матер—÷али до програми тјё—учасне козацько-лицарське вихованн€ д—÷тей —÷ юнацтва ”кра—„нитјЁ. ќсв—÷та, є 40, 18-25 серпн€ 1999.

4. Ѕурлака я. Ћицарська духовн—÷сть. ќсв—÷та, є 50/51, 6 грудн€ 1995.

5. √алакт—÷онова ќ. « ”кра—„ною - в серц—÷. ƒосв—÷д вихованн€ на козацько-лицарських традиц—÷€х у —Ў є 21 м.  —÷ровограда. ќсв—÷та, є 44, 15-22 серпн€ 2001.

6. √убко ќ. ќсередок однодумц—÷в.  озацьк—÷ клуби м.  и—‘ва. ќсв—÷та, є 21, 21-28 серпн€ 2002.

7. √убко ќ. ѕропагувати козацьк—÷ —÷деали. ќсв—÷та, є 44, 15-22 серпн€ 2001.

8. ƒенисенко ќ. –∆ бтјўють джерела у козацьк—÷й держав—÷. ƒит€чо-юнацька асоц—÷ац—÷€ в м. –∆зма—„л—÷, ќдесько—„ област—÷. ќсв—÷та, є 16, 2-9 кв—÷тн€ 2003.

9. «ал—÷зко ¬. ћолод—÷ - лицарську духовн—÷сть. ¬ихованн€ молод—÷ на традиц—÷€х ”кра—„нського козацтва. ќсв—÷та, є 44, 15-22 серпн€ 2001.

10.  аюков ¬. ∆ивотвор€щий дух козацького вихованн€. ќсв—÷та, є 23/24, 18-25 кв—÷тн€ 2001.

11.  ононенко ѕ. «верненн€ до державних пол—÷тичних д—÷€ч—÷в, прац—÷вник—÷в науки, культури, осв—÷ти, вс—÷—‘—„ громадськост—÷ ”кра—„ни. ќсв—÷та, є 44, 15-22 серпн€ 2001.

12.  ононенко ѕ.  озацька педагог—÷ка в систем—÷ сучасно—„ осв—÷ти. ƒиректор школи, є 34, вересень, 2000.

13. ћарченко –. ƒ—÷т€м - —÷сторичну памтјў€ть, лицарську духовн—÷сть.  озацько-лицарськ—÷ традиц—÷—„ вихованн€ у —“““ є 9 м.  и—‘ва. ќсв—÷та, є 40, 18-25 серпн€ 1999.

14. Ќевгодовський ј. —учасна укра—„нська козацька педагог—÷ка та укра—„нознавство. ƒиректор школи, є 35, вересень, 2000.

15. ќснови нац—÷онального вихованн€.  онцептуальн—÷ положенн€. –∆нститут системних досл—÷джень осв—÷ти. «а заг. ред.¬.√.  уз€, ё.ƒ. –уденка, «.ќ. —ерг—÷йчук. ., –∆н форм. - видав. ÷ентр тјё и—„втјЁ, 1993.

16. ѕ—÷длубний ѕ. ¬—÷д тјёкозацько—„ родинитјЁ - до козацько—„ ”кра—„ни.  озацьк—÷ орган—÷зац—÷—„. ќсв—÷та, є 41, 21-28 серпн€ 2002.

17. ѕодберезький ћ. ”твердженн€ козацьких —÷дей на —лобожанщин—÷. ќсв—÷та, є 41, 21-28 серпн€ 2002.

18. ѕопович ј. Ќац—÷ональн—÷ види бойових мистецтв. ќсв—÷та, є 41, 21-28 серпн€ 2002.

19. ѕотапов —. Ќауков—÷ основи лицарського гарту. ќсв—÷та, є 41, 21-28 серпн€ 2001.

20. ѕрограма ¬сеукра—„нсько—„ дит€чо-юнацько—„ —÷ молод—÷жно—„ орган—÷зац—÷—„ тјёћолода ——÷чтјЁ. ќсв—÷та, є 19/20, 31 березн€ - 7 кв—÷тн€ 1999.

21. –уденко ё. ¬ихованн€ в учн—÷в лицарсько—„ духовност—÷. –—÷дна школа, є 7, 1996.

22. –уденко ё. ѕрагнуть навчатис€ в козацьких колег—÷умах. «аклик до створенн€ козацького колег—÷уму. ќсв—÷та, є 41, 21-28 серпн€ 2002.

23. –уденко ё. ѕрограма ¬сеукра—„нсько—„ дит€чо-юнацько—„ —÷ молод—÷жно—„ орган—÷зац—÷—„ тјёћолода ——÷чтјЁ. ќсв—÷та, є 7/8, 3-10 лютого 1999; є 19/20, 31 березн€ - 7 кв—÷тн€ 1999.

24. –уденко ё. —учасне козацько-лицарське вихованн€ д—÷тей —÷ юнацтва ”кра—„ни. ѕрограми дл€ педагог—÷чних вуз—÷в, факультет—÷в. ќсв—÷та, є 65/66, 24 вересн€ - 1 жовтн€ 1997.

25. –уденко ё. ”кра—„нська козацька педагог—÷ка. ¬—÷дродженн€, пошуки, перспективи. –—÷дна школа, є, 1994.

26. —крипиць ћ. –остимо патр—÷от—÷в ”кра—„ни.  озацька –еспубл—÷ка —Ў є 235 м.  и—‘ва. ќсв—÷та, є 40, 18-25 серпн€ 1999.

27. —татут дит€чо—„, юнацько—„ —÷ молод—÷жно—„ орган—÷зац—÷—„ тјёћолода ——÷чтјЁ. ќсв—÷та, є 41/42, 25 серпн€ - 1 вересн€ 1999.

28. “имоф—‘—‘в ¬. Ўкола козацько-лицарського вихованн€ - берегин€ духу села. Ќаша школа, є 5-6, 2000.

29. “имоф—‘—‘в ¬. –—÷ч про јдам—÷вську ——÷ч. Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровський. т.1. 2001, т.2. 2002 т.3. 2003.

30. “имоф—‘—‘в ¬. ќрган—÷зац—÷€ учн—÷вського самовр€дуванн€ в школ—÷ козацько-лицарського вихованн€. Ќаша школа, є 2, 2002.

31. “имоф—‘—‘в ¬. јдам—÷вський кур—÷нь тјёћолодо—„ ——÷ч—÷тјЁ. Ўкола козацько-лицарського вихованн€. ќсв—÷та, є 52, 6-13 листопада 2002.

32. “имоф—‘—‘в ¬. јдам—÷вська громада. Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровський. тт.1,2. 2003.

33. ”сатенко “. Ћицар - козак - монах - джентльмен. ќсв—÷та, є 44, 15-22 серпн€ 2001.

ƒќƒј“ »


ƒ≈я –∆ ќ‘–∆÷–∆…Ќ–∆ ƒќ ”ћ≈Ќ“» јƒјћ–∆¬—№ ќ–« —–∆„–∆


ƒоки ”кра—„на мала козацтво, доти вона була або незалежна, або автономна.

ќволод—÷ваючи козацькою духовн—÷стю —÷ вступаючи до лав козацтва, укра—„нц—÷ ставали славним —÷ звит€жним братством лицар—÷в вол—÷, чесних "асник—÷в, палких патр—÷от—÷в —÷ повноправних господар—÷в р—÷дно—„ земл—÷. ÷е був не лише волелюбний в—÷йськовий орден, що пост—÷йно сто€в на чатах сво—‘—„ материзни —÷ д—÷дизни, охорон€в р—÷дну мову, культуру, духовн—÷сть, етн—÷чну територ—÷ю в—÷д ворожих навал.  озаки були землеробами —÷ хл—÷боробами, митц€ми —÷ вченими, культурними —÷ державними д—÷€чами, тим соц—÷альним станом, €кий на сво—„х могутн—÷х раменах збер—÷гав —÷ плекав укра—„нську нац—÷ю, державу.  озацтво було невичерпним джерелом укра—„нсько—„ ел—÷ти, €ка виконувала —÷сторичну нац—÷о —÷ державотворчу м—÷с—÷ю.

¬идатн—÷ козацьк—÷ державотворч—÷, гетьмани, полковники, кошов—÷ отамани —. Ќаливайко, ѕ. —агайдачний, –∆. ——÷рко, –∆. Ѕогун, Ѕ. ’мельницький, –∆. ¬иговський, ћ.  ривон—÷с, –∆. ћазепа, ѕ.  алнишевський завжди залишалис€ в нац—÷ональн—÷й св—÷домост—÷ €к висок—÷ вз—÷рц—÷ в—÷дваги —÷ звит€ги, син—÷всько—„ любов—÷, в—÷рного служ—÷нн€ —÷нтересам ћатер—÷-”кра—„ни.

–∆сторична дол€ вибрала дл€ укра—„нства найб—÷льш адекватну його природ—÷ козацьку форму —÷ сама в козацькому способ—÷ житт€ укра—„нськ—÷й нац—÷ональн—÷й психолог—÷—„ дала "асний розвиток.

–∆ результати, р€т—÷вн—÷ дл€ нац—÷—„, не забарилис€. ¬исокого р—÷вн€ розвою набули козацька ф—÷лософ—÷€, —÷деолог—÷€, мораль, характер, св—÷тогл€д, нац—÷ональна св—÷дом—÷сть —÷ самосв—÷дом—÷сть. ¬идатн—÷ вчен—÷, державн—÷ д—÷€ч—÷ багатьох кра—„н св—÷ту √. Ѕоплан, …. √ердер, ¬ольтер,  ромвель, ѕ. ’алебський, ∆. Ўерер та —÷н., захоплювалис€ геро—„змом —÷ звит€гою, км—÷тлив—÷стю —÷ винах—÷длив—÷стю, п—÷дпри—‘млив—÷стю —÷ витривал—÷стю, в—÷йськовою доблестю —÷ демократичними засадами житт€ козак—÷в. –∆ноземц—÷ часто називали ”кра—„ну тјё озацькою республ—÷коютјЁ, тјё ра—„ною козак—÷втјЁ, тјё озацькою землеютјЁ, а укра—„нц—÷в - тјёкозацькою нац—÷—‘ю. тјЁ

ƒл€ вс—÷х народ—÷в миру козацтво стало найб—÷льшим символом волелюбства, незламност—÷ нац—÷онального духу укра—„нц—÷в.  озацько-лицарськ—÷ традиц—÷—„ завжди були —÷ будуть могутньою силою, €ка зтјў—‘дну—‘ весь укра—„нський народ. –∆де—„, ц—÷нност—÷ козацтва становл€ть серцевину —÷сторично—„ естафети наступност—÷ —÷ спадко—‘мност—÷ покол—÷нь нашого народу, —‘ золотим фондом сучасно—„ нац—÷онально—„ —÷деолог—÷—„ державотворенн€тјж

”ваз—÷ читача пропонуютьс€ дек—÷лька документ—÷в јдам—÷всько—„ ——÷ч—÷: модель та програму трансформац—÷—„, модель самовр€дуванн€ (до реч—÷, цю неординарну модель признано одн—÷—‘ю з кращих моделей учн—÷вського самовр€дуванн€ навчальних заклад—÷в ”кра—„ни - громадсько-пол—÷тичний щотижневик тјёќсв—÷татјЁ є52 6-13 листопада 2002 р), навчальний план школи козацько-лицарського вихованн€, положенн€ про козацьке таборуванн€.


ћќƒ≈Ћ№ “–јЌ—‘ќ–ћј÷–∆–« јƒјћ–∆¬—№ ќ–« Ў ќЋ» ¬ Ў ќЋ”  ќ«ј÷№ ќ-Ћ»÷ј–—№ ќ√ќ ¬»’ќ¬јЌЌя


ћ—÷н—÷стерство осв—÷ти —÷ науки ”кра—„ни.

–∆нститут укра—„нознавства.

–∆нститут зм—÷сту —÷ метод—÷в навчанн€.

–∆нститут удосконаленн€ вчител—÷в.

√оловне управл—÷нн€ осв—÷ти.

–∆нновац—÷йн—÷ курси ѕроблеми трансформац—÷—„.  ѕос—÷бники, зб—÷рки

переп—÷дготовки  адри.  з укра—„нознавства,

вчител—÷в за Ќауковий, укра—„нознавчий козацько-лицарського спец—÷альними  зм—÷ст. вихованн€,

програмами. ћетоди навчанн€ —÷ вихованн€. валеолог—÷—„:

—амоосв—÷та. ѕереосмисленн€ мети та а) дл€ вчител—÷в;

завдань навчанн€ —÷ вихованн€ б) дл€ учн—÷в;

громад€нина. в) дл€ батьк—÷в.

‘—÷нансуванн€. ƒержавна п—÷дтримка —÷ спри€нн€ житт—‘д—÷€льност—÷ школи козацько-лицарського вихованн€.

«акони, що стимулюють меценатство,

спонсорство.

ѕравовий статус школи козацько-лицарського вихованн€.

ѕриродо-еколог—÷чна, ≈кспериментальний навчально-виховний план

психовалеолог—÷чна осв—÷та.

Ѕази: ƒержавний стандарт осв—÷ти.

1. √еограф—÷чна  ультурно-еколог—÷чний тип осв—÷ти. (геопол—÷тичне положенн€  –∆нтегруванн€ знань.

”кра—„ни, кл—÷мат). ‘ормуванн€ ц—÷л—÷сно—„ картини св—÷ту.

2. Ѕ—÷олог—÷чна, психолог—÷чна, ”кра—„нознавство, валеолог—÷€, родинн—÷сть -

еколог—÷чна, трудова, проблеми укра—„нсько—„ нац—÷онально—„ школи

родинна криза козацько-лицарського вихованн€.

(в природ—÷, духовна).

 онцентри лицарства.  озацьк—÷ ц—÷нност—÷ особистост—÷.

јбсолютн—÷, в—÷чн—÷. √ромад€нськ—÷. ——÷мейного житт€. Ќац—÷ональн—÷.

“ворч—÷ майстерн—÷ вчител—÷в.

1 2 3 4 5 6 7 8 9 10

ѕ—÷дпри—‘мства. ƒовк—÷лл€. 

 ультурн—÷ заклади,

заруб—÷жн—÷ школи, Ўкола козацько-лицарського вихованн€

установи, —÷нш—÷ ста—‘ духовним, культурним, осв—÷тн—÷м

навчальн—÷ заклади. центром м—÷крорайону.

÷ентр дит€чо—„ творчост—÷.

—п—÷лкуванн€ в пол—÷культурному простор—÷.

—убтјў—‘кт-обтјў—‘ктн—÷ стосунки. ¬за—‘мод—÷€. —п—÷впрац€.

ƒ—÷ти. ¬чител—÷. √ромадськ—÷сть Ѕатьки. ћеценати, друз—÷, спонсори, козаки.

Ќауково-методичне —÷ техн—÷чне забезпеченн€.

 онцепц—÷—„, розробки, програми, навчальн—÷ машини, комптјўютери, технолог—÷—„, лаборатор—÷—„, п—÷дручники, пос—÷бники, хрестомат—÷—„, зб—÷рки, б—÷бл—÷отека школи. Ѕанк матер—÷ал—÷в школи козацько-лицарського вихованн€.

“ворч—÷ майстерн—÷ вчител—÷в.

¬—÷д козацьких секрет—÷в т—÷ловихованн€ - до ол—÷мп—÷йських вершин.

 озацькому роду нема переводу.

 озацька наша слава не вмре, не пол€же.

ѕлекати укра—„нський храм ѕрироди.

¬сеукра—„нська толока, особиста прац€ - тоб—÷, державна ”кра—„но.

Ќауку —÷ техн—÷ку - на службу нац—÷—„, ”кра—„н—÷.

Ћюб—÷ть ”кра—„ну, €к сонце люб—÷ть.

 озацькими шл€хами - до висот укра—„нсько—„ духовност—÷.

¬ душ—÷ —÷ серц—÷ кожного з нас - —оборна ”кра—„на.

–—÷дну ”кра—„ну захищай по-лицарському, до загину.

2. ѕ–ќ√–јћј “–јЌ—‘ќ–ћј÷–∆–« јƒјћ–∆¬—№ ќ–« Ў ќЋ» ” Ў ќЋ”  ќ«ј÷№ ќ-Ћ»÷ј–—№ ќ√ќ ¬»’ќ¬јЌЌя

¬иконавц—÷: колектив јдам—÷всько—„ загальноосв—÷тньо—„ школи –∆-–∆–∆ ступен—÷в Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровського району ќдесько—„ област—÷.

”часники: в—÷дд—÷л осв—÷ти Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровсько—„ райдержадм—÷н—÷страц—÷—„, јдам—÷вська с—÷льська рада, с—÷льськогосподарськ—÷ кооперативи: —÷м. “.√. Ўевченка, тјё≈демтјЁ, тјё‘ен—÷кстјЁ, тјёѕром—÷ньтјЁ.

Ќаукове кер—÷вництво: ќдеський —÷нститут удосконаленн€ учител—÷в.

Ќаукове консультуванн€:  и—„вський —÷нститут —÷стор—÷—„ козацтва.


ј “”јЋ№Ќ–∆—“№ ѕ–ќ√–јћ» “–јЌ—‘ќ–ћј÷–∆–∆


¬ражаючи дос€гненн€ технократично—„ цив—÷л—÷зац—÷—„ загрожують людству еколог—÷чним самознищенн€м. ќднак труднощ—÷ розвтјў€занн€ глобальних проблем (можлив—÷сть €дерного конфл—÷кту, забрудненн€ б—÷осфери тощо) зумовлен—÷ не лише р—÷внем техн—÷чного оснащенн€ чи налагодженн€ добросус—÷дських вза—‘мин. ќсновоположна проблема - спос—÷б св—÷тосприйманн€, що в—÷добража—‘ буденн—÷, почасти прим—÷тивн—÷ потреби, думки —÷ д—÷—„ людини технократично—„ цив—÷л—÷зац—÷—„.

ћа—‘мо парадоксальне зм—÷щенн€ вектора основоположних проблем з техн—÷ки —÷ технолог—÷—„ на людину та —„—„ певним чином наповнений внутр—÷шн—÷й св—÷т. —учасн—÷ мислител—÷ переважно сход€тьс€ на тому, що в третьому тис€чол—÷тт—÷ саме людина буде в еп—÷центр—÷ найскладн—÷ших, найглобальн—÷ших проблем «емл—÷. –«—„ догматичний практицизм у контекст—÷ широких обр—÷—„в духовно—„ досконалост—÷, прим—÷тивн—÷сть псих—÷чного житт€ за повноти форм —÷ способ—÷в гуманного соц—÷ального утвердженн€, матер—÷альне —÷ духовне споживацтво у ситуац—÷—„ безмежних можливостей творенн€ добра —÷ краси продукують той напружений прост—÷р, у €кому т—÷льки —÷ може бути розвтјў€зана проблема людини €к особливо—„ чотири—‘дност—÷ - культурного ун—÷версуму, гуманно—„ особистост—÷, д—÷—‘вого субтјў—‘кта —÷ духовно—„ —÷ндив—÷дуальност—÷.

ќтже, щоб стаб—÷льно прогресувати у сво—‘му розвитку, а не т—÷льки вижити, людство ма—‘ зробити —÷стотн—÷ кроки в—÷д технократично—„ цив—÷л—÷зац—÷—„ до гуман—÷стично—„, в—÷д культури споживанн€ до культури творенн€, в—÷д "адного твор—÷нн€ (агрес—÷€, насильство тощо) до творенн€ гуманного, звеличного, мудрого. ѕервинно - це поступ нац—÷ональних систем осв—÷ти, спочатку в експериментальних вар—÷антах, а з по€вою належних результат—÷в - масовий. ќчевидн—÷сть цього факту не п—÷дл€га—‘ сумн—÷ву: система осв—÷ти - це галузь найважлив—÷шого духовного виробництва будь-€кого сусп—÷льства, що покликана готувати громад€нина з певним р—÷внем нац—÷онально—„ св—÷домост—÷, —÷нтелектуально—„ —÷ розумово—„ зр—÷лост—÷, духовного творенн€ довк—÷лл€.

—аме в контекст—÷ розвтјў€занн€ глобальних проблем людства, осв—÷ти, людини —÷ створю—‘тьс€ програма трансформац—÷—„ јдам—÷всько—„ школи в школу козацько-лицарського вихованн€, котра науковими засобами опису—‘ осв—÷тньо-виховний процес €к культурне —÷ духовне €вище, шк—÷льне середовище - €к психогенний етнонац—÷ональний фактор духовного —‘днанн€ учасник—÷в навчального процесу, а психосоц—÷альний розвиток особистост—÷ - €к неперервне зростанн€ —„—„ ф—÷зичного, розумового, емоц—÷йного, морального —÷ духовного потенц—÷алу в ход—÷ чутт—‘во-смислового зануренн€ у культуро—‘мн—÷ пласти етнонац—÷онального досв—÷ду —÷ психоемоц—÷йне зв—÷льненн€ в духовних переживанн€х, помислах, учинках.


ќ—Ќќ¬Ќј ѕ–ќЅЋ≈ћј “–јЌ—‘ќ–ћј÷–∆–«


—учасна система шк—÷льно—„ осв—÷ти в ”кра—„н—÷ готу—‘ громад€нина-—÷нтелектуала, тобто особу, котра волод—÷—‘ основами наук —÷ здатна розвтјў€зувати складн—÷ сусп—÷льн—÷ проблеми —÷ завданн€, послуговуючись науковими п—÷дходами. –∆з здобутт€м ”кра—„ною державного суверен—÷тету та поступовим —„—„ входженн€м ускладню—‘тьс€ м—÷с—÷€ нац—÷онально—„ осв—÷ти й, зокрема, загальноосв—÷тньо—„ школи. ¬—÷дтепер вона ма—‘ готувати ще й людину висококультурну, зор—÷—‘нтовану на канон—÷зований етнонац—÷ональний —÷ духовний досв—÷д. –∆ншими словами, масова загальноосв—÷тн€ школа ма—‘ бути перетворена з науково-осв—÷тнього закладу на таку соц—÷ально-культурну —÷нституц—÷ю, €ка б готувала не т—÷льки грамотну, а й культурну, ментально зор—÷—‘нтовану —÷ духовно розвинену особист—÷сть.

—истемоутворюючим соц—÷ально-культурним чинником соц—÷ально—„ зр—÷лост—÷ особи —‘ духовн—÷сть, зокрема, лицарська духовн—÷сть. —кладн—÷сть соц—÷ально-психолог—÷чного досл—÷дженн€ цього феномена (ун—÷версального €вища) спричинена, з одного боку, його бутт—‘вою всезагальн—÷стю, що повно не може бути п—÷знана науково, з —÷ншого - —÷ндив—÷дуальною ун—÷кальн—÷стю форм духовност—÷ —÷ душевних стан—÷в, €к—÷ важко розп—÷знати, в—÷дстежити, а тим б—÷льше спрогнозувати чи спец—÷ально в—÷дтворити. Ќайкращ—÷ умови дл€ орган—÷зованого плеканн€ лицарсько—„ духовност—÷ створюютьс€ за експериментального впровадженн€ козацько-лицарсько—„ системи вихованн€ та навчанн€, кв—÷нтесенц—÷—‘ю €ко—„ —‘ психолого-мистецьк—÷ технолог—÷—„: чутт—‘во-естетична, установчо-мотивац—÷йна, зм—÷стово-наукова, контрольно-рефлекторна, адаптивно-перетворювальна, системно-узагальнююча, лицарсько-духовно-естетична.

ќтже, пропонована модель загальноосв—÷тньо—„ школи козацько-лицарського вихованн€ покликана перетворити навчально-виховний процес з —÷нформац—÷йно-п—÷знавального факту на соц—÷ально-культурне €вище високого духовного насиченн€. ¬она науково проекту—‘тьс€ за психодидактичними схемами розливально—„ м—÷жсубтјў—‘ктно—„ вза—‘мод—÷—„ —÷ зд—÷йсню—‘тьс€ за методами —÷ техн—÷ками режисерського мистецтва. “од—÷ етносоц—÷альний —÷ загальнолюдський досв—÷д, зосереджуючись у —÷де€х, законах, категор—÷€х, кодексах, переконанн€х тощо поста—‘ в кожному учню €к "асна драма пошуку —÷стини, —÷деалу, гармон—÷—„.

ќсновна проблема ѕрограми пол€га—‘ у тому, щоб за допомогою фундаментального соц—÷ально-психолог—÷чного д—÷йства домогтис€ в—÷дпов—÷дност—÷ м—÷ж науковим об“—рунтуванн€м проблеми розвитку духовно—„, ментально зор—÷—‘нтовано—„ осв—÷ти —÷ насл—÷дками його практичного вт—÷ленн€ в житт€ сучасно—„ загальноосв—÷тньо—„ школи. «в—÷дси, "асне, й визначенн€ обтјў—‘кта, предмета, завдань, г—÷потези —÷ загально—„ методолог—÷—„ ѕрограми.

ѕ–»«Ќј„≈ЌЌя ѕ–ќ√–јћ» “–ј—‘ќ–ћј÷–∆–«


Ќауково спроектувати —÷нновац—÷йну модель нац—÷онально—„ загальноосв—÷тньо—„ школи (у форм—÷ школи козацько-лицарського вихованн€), €ка б характеризувалас€ перевагою:

1. ƒуховних —÷ гуман—÷стичних ц—÷лей та завдань над технократичними, антиприродними, прим—÷тивно практичними.

2. —оц—÷ально-культурного —÷ мистецького зм—÷сту над науково-техн—÷чним.

3. ƒинам—÷чно в—÷дкритих форм козацько-лицарського вихованн€ та навчанн€ над статичними —÷ закритими, також —÷ традиц—÷йними уроками.

4. ѕсихолого-мистецьких —÷нвар—÷антних технолог—÷й —÷ метод—÷в вихованн€ та навчанн€ над по€снювально-—÷люстративними та розвивально-декларативними.

5. ќбтјў—‘ктно-психолог—÷чних —÷ критер—÷ально-зм—÷стовних систем оц—÷нюванн€ над субтјў—‘ктно-емп—÷ричними, догматично-вироковими.

ѕропонована ѕрограма трансформац—÷—„ покликана комплексно спроектувати ментально зор—÷—‘нтовану, гуман—÷стичну школу козацько-лицарського вихованн€, €ка б повно реал—÷зувала нац—÷ональн—÷ —÷нтереси в галуз—÷ осв—÷ти, системи державотворенн€ та готувала духовно розвинену особист—÷сть.

ќ—¬–∆“Ќ№ќ-¬»’ќ¬Ќ»… –∆ƒ≈јЋ Ў ќЋ»  ќ«ј÷№ ќ-Ћ»÷ј–—№ ќ√ќ ¬»’ќ¬јЌя

ќсобист—÷сть лицар€ - мета школи козацько-лицарського вихованн€. ѕлекати мудрого —÷ волелюбного громад€нина незалежно—„ ”кра—„ни з нац—÷ональною самосв—÷дом—÷стю, гуманними ц—÷нност€ми, культурою мисленн€ —÷ перспективами духовного самовдосконаленн€.

«ј¬ƒјЌЌя Ў ќЋ»  ќ«ј÷№ ќ-Ћ»÷ј–—№ ќ√ќ ¬»’ќ¬јЌЌя

÷ентруютьс€ на особистост—÷ вчител€ —÷ учн€, €к—÷й повною м—÷рою притаманн—÷:

1. Ќац—÷ональна самосв—÷дом—÷сть €к родов—÷дна причетн—÷сть особи до ментально—„ неперес—÷чност—÷ етносу.

2. √уман—÷стична спр€мован—÷сть —÷ позитивне сприйманн€ природи людини, —„—„ психосоц—÷ального розвитку та житт—‘в—÷дчуванн€.

3.  ультура повед—÷нки €к моральний —÷мператив (кодекс) вчинку, еталонне нормотворенн€ та морально-етична д—÷€льн—÷сть.

4. ƒуховне житт€ €к прогресуючий внутр—÷шн—÷й розвиток, усезростаюча в—÷ра, доброд—÷йна любов —÷ житт—‘д—÷€льне самотворенн€.

5. ћентальна мудр—÷сть €к бутт—‘ве синерг—÷йне по—‘днанн€ особист—÷стю кращого нац—÷онального досв—÷ду, розум—÷нн—‘вих зд—÷бностей, морально—„ виваженост—÷ —÷ духовно-естетично—„ досконалост—÷.

ќЅтјў–ƒ “ ѕ–ќ√–јћ» “–јЌ—‘ќ–ћј÷–∆–«

≈кспериментальне моделюванн€ духовно збагаченого, ментально зор—÷—‘нтованого соц—÷ально-культурного простору школи козацько-лицарського вихованн€ €к саморозвивально—„ осв—÷тньо-виховно—„ —÷нституц—÷—„.

ѕ–≈ƒћ≈“ ѕ–ќ√–јћ» “–јЌ—‘ќ–ћј÷–∆–«

ѕсихомистецьк—÷ технолог—÷—„ —÷ методи духовно-лицарського —‘днанн€ вчител€ та учн€ €к активних нос—÷—„в соц—÷ально-культурного досв—÷ду, що внутр—÷шньо ос€га—‘тьс€ кожним у ход—÷ оволод—÷нн€ навчальними курсами дл€ школи козацько-лицарського вихованн€ та навчанн€.

«ј¬ƒјЌЌя ѕ–ќ√–јћ» “–јЌ—‘ќ–ћј÷–∆–«

1. «агальнонауковий (м—÷ждиiипл—÷нарний) аспект: створити та соц—÷ально адаптувати концепц—÷ю в—÷дродженн€ нац—÷онально—„ школи козацько-лицарського вихованн€.

2. ‘—÷лософський аспект: досл—÷дити —÷сторичн—÷ типи осв—÷т€нства та об“—рунтувати методолог—÷чну модель наукового проектуванн€ соц—÷альнокультурного простору школи.

3. —оц—÷олог—÷чний аспект: об“—рунтувати та експериментально досл—÷дити теор—÷ю лицарсько зор—÷—‘нтовано—„ осв—÷тньо—„ д—÷€льност—÷ особистост—÷-профес—÷онала - вчител€, учн€, психолога, соц—÷олога тощо.

4. ѕсихолог—÷чний аспект: ви€вити, об“—рунтувати й експериментально впровадити систему психомистецьких техн—÷к духовного —‘днанн€ вчител—÷в —÷ учн—÷в школи.

Ќќ¬»«Ќј ѕ–ќ√–јћ» “–јЌ—‘ќ–ћј÷–∆–«

”перше науково (концептуально —÷ методолог—÷чно) проекту—‘тьс€ нова осв—÷тньо-виховна система житт—‘д—÷€льност—÷ загальноосв—÷тньо—„ школи козацько-лицарського вихованн€, що профес—÷йно зорган—÷зову—‘ духовно збагачений, ментально зор—÷—‘нтований соц—÷ально-культурний прост—÷р школи, стрижнем €кого —‘ психомистецьк—÷ технолог—÷—„ —÷ методи козацького духовного —‘днанн€.

“≈ќ–≈“»„Ќ≈ «Ќј„≈ЌЌя ѕ–ќ√–јћ» “–ј—‘ќ–ћј÷–∆–«

«асобами теоретичного анал—÷зу —÷ м—÷жнауково—„ рефлекс—÷—„ об“—рунтовуютьс€:

1.  онцепц—÷€ в—÷дродженн€ нац—÷онально—„ школи козацько-лицарського вихованн€.

2. “еор—÷€ житт—‘стверджуючо—„ осв—÷тньо—„ духовно—„ д—÷€льност—÷.

3. –∆нновац—÷йн—÷ козацько-лицарськ—÷ технолог—÷—„ шк—÷льно—„ осв—÷ти.

4. —истема психомистецьких техн—÷к козацького духовного —‘днанн€ особистостей.

ѕ–ј “»„Ќ≈ «Ќј„≈ЌЌя ѕ–ќ√–јћ» “–јЌ—‘ќ–ћј÷–∆–«

јдам—÷вська школа козацько-лицарського вихованн€ €к саморозвивальний духовно збагачений осв—÷тньо-виховний заклад —÷нновац—÷йного типу ма—‘ стати наочним зразком ново—„ нац—÷онально—„ школи, що вказуватиме один з в—÷рог—÷дних шл€х—÷в входженн€ ”кра—„ни до —‘вропейського соц—÷ально-культурного простору.


—“–ќ » ¬» ќЌјЌЌя ѕ–ќ√–јћ» “–јЌ—‘ќ–ћј÷–∆–«


ѕочаток - 1998 р—÷к, зак—÷нченн€ - 2009 р—÷к.

≈“јѕ»:

–∆. ѕ—÷дготовчий - 1998 - 1999 роки.

1. –озробка —÷ затвердженн€ програми трансформац—÷—„ јдам—÷всько—„ школи у школу козацько-лицарського вихованн€.

2. –озробка пос—÷бника тјё‘—÷лософ—÷€ козацько-лицарського вихованн€ в школ—÷.  онцептуальн—÷ засади. тјЁ

3. –озробка модел—÷ трансформац—÷—„ јдам—÷всько—„ школи в школу козацько-лицарського вихованн€.

4. Ќавчальн—÷ трен—÷нги, групове та —÷ндив—÷дуальне консультуванн€ адм—÷н—÷страц—÷—„ та вчител—÷в школи з проблем теор—÷—„ —÷ практики козацько-лицарсько—„ системи навчанн€ в школ—÷ цього типу.

–∆–∆.  онцептуально-проектно-д—÷агностичний - 2000 - 2001 роки.

1.  омплексна д—÷агностика розумового та особист—÷сного розвитку вчител—÷в —÷ учн—÷в школи.

2. Ќаписанн€  онцепц—÷—„ школи ново—„ генерац—÷—„ - укра—„нсько—„ нац—÷онально—„ школи козацько-лицарського вихованн€.

3. –озробка ѕоложенн€ про школу козацько-лицарського вихованн€.

4. –озробка —татуту школи козацько-лицарського вихованн€.

5. –озробка Ќавчального плану школи козацько-лицарського вихованн€.

6. –озробка ор—÷—‘нтовного перел—÷ку курс—÷в (студ—÷й) школи козацько-лицарського вихованн€.

7. –озробка навчальних програм за напр€мками школи козацько-лицарського вихованн€.

8. –озробка ѕоложенн€ про класний козацький заг—÷н.

9. –озробка ѕоложенн€ про  озацьку республ—÷ку -  онституц—÷ю  озацько—„ республ—÷ки (самовр€дуванн€).

10. –озробка —татуту јдам—÷вського кур—÷н€ дит€чо-юнацько—„ орган—÷зац—÷—„ ”кра—„нського козацтва тјёћолода ——÷чтјЁ.

11. –озробка структури та посадових обовтјў€зк—÷в ос—÷б кер—÷вного складу тјёћолодо—„ ——÷ч—÷тјЁ,  озацько—„ республ—÷ки, класного козацького загону.

12. –озробка ѕрограми розвитку козачати, ћодел—÷ випускника школи.

–∆–∆–∆. ќрган—÷зац—÷йно-прогнозуючий - 2002 - 2003 роки.

1. ÷—÷л—÷сне впровадженн€ системно—„ диференц—÷ац—÷—„ та —÷ндив—÷дуал—÷зац—÷—„ навчанн€. ѕ—÷дготовка пос—÷бника тјё‘орми, методи, прийоми козацько-лицарського вихованн€тјЁ.

2. ¬провадженн€ —÷нновац—÷йно—„ козацько-лицарсько—„ орган—÷зац—÷—„ навчально-виховного процесу в школ—÷ козацько-лицарського вихованн€ (розклад навчальних зан€ть, граф-схеми навчальних курс—÷в тощо).

3. ѕ—÷дготовка учител€ми школи авторських вар—÷ант—÷в граф-схем навчальних курс—÷в та наукових проект—÷в зм—÷стовного модул€.

4. ¬—÷дб—÷р та апробац—÷€ системи психод—÷агностичних методик, за €кими визнача—‘тьс€ моральний потенц—÷ал особистост—÷ вчител€ —÷ учн—÷в школи.

5. ≈кспериментальне впровадженн€ козацько-лицарсько—„ системи вихованн€ та навчанн€.

6. –еал—÷зац—÷€ програми дистанц—÷йно—„ п—÷дготовки педагога €к психолога —÷ досл—÷дника на баз—÷ јдам—÷всько—„ школи.

7. —творенн€ авторських вар—÷ант—÷в дидактичних модул—÷в з основних навчальних предмет—÷в дл€ школи козацько-лицарського вихованн€.

8. Ќаписанн€ психолого-мистецько—„ модел—÷ школи козацько-лицарського вихованн€.

9. Ќаписанн€ методолог—÷чно—„ модел—÷ школи козацько-лицарського вихованн€.

10. –озробка та апробац—÷€ вчител€ми школи вар—÷ант—÷в проблемно-модульних програм з основних предмет—÷в школи козацько-лицарського вихованн€.

11. –озробка ћодел—÷ житт—‘д—÷€льност—÷ школи козацько-лицарського вихованн€.

12. –озробка експериментального навчального плану школи козацько-лицарського вихованн€.

13.  омплексне психолого-педагог—÷чне вивченн€ особистост—÷ вчител€ й учн€.

14. ѕрактичне оволод—÷нн€ вчител€ми психолого-мистецькими технолог—÷€ми духовного —‘днанн€ вчител—÷в —÷ учн—÷в, щонайперше на духовно-естетичному р—÷вн—÷.

15. ѕ—÷дготовка та апробац—÷€ учител€ми школи пробних вар—÷ант—÷в iенар—÷—„в зан€ть з курс—÷в козацько-лицарського вихованн€ та навчанн€. .

16. ¬провадженн€ спецкурсу тјёѕсихолог—÷€ лицарського розвиткутјЁ з 1-го по 9-й класи.

–∆”. –озвивально-формувальний - 2004 - 2007 роки.

1. ÷—÷л—÷сне впровадженн€ козацько-лицарсько—„ системи вихованн€ €к посл—÷довност—÷ духовно зор—÷—‘нтованих, психомистецьких технолог—÷й —÷ методик.

2. ћон—÷торинг р—÷вн€ духовного розвитку учн—÷в р—÷зних в—÷кових категор—÷й.

3. –озробка та реал—÷зац—÷€ програми поглибленн€ лицарсько—„ духовност—÷ педагога.

4. ќрган—÷зац—÷€ зм—÷стовно—„ роботи мереж—÷ студ—÷—„ нац—÷онально-культурного центру тјёќбер—÷гтјЁ.

5. ѕовноц—÷нний розвиток духовного потенц—÷алу школ€р—÷в через ментально спроектований, естетично насичений соц—÷ально-культурний прост—÷р школи.

6. Ќаукова —÷ практична експертиза вдосконаленн€ граф-схем —÷ наукових проект—÷в навчальних курс—÷в дл€ школи козацько-лицарського вихованн€.

7. ѕ—÷дготовка та апробац—÷€ навчальних iенар—÷—„в €к докладного опису психомистецьких технолог—÷й.

8. –озробка та експериментальне вдосконаленн€ учител€ми школи розвивальних м—÷н—÷-п—÷дручник—÷в.

9. ѕ—÷дготовка та апробац—÷€ пробних програм самореал—÷зац—÷—„ особистост—÷ учн€ на основ—÷ навчальних курс—÷в.

10.  адрове, матер—÷ально-техн—÷чне, орган—÷зац—÷йно-технолог—÷чне —÷ психолого-дидактичне забезпеченн€ фундаментально—„ соц—÷ально-психолог—÷чно—„ ѕрограми трансформац—÷—„ јдам—÷всько—„ школи в школу козацько-лицарського вихованн€.

11. —истематичне в—÷дстеженн€ ефективност—÷ психомистецьких технолог—÷й за критер—÷€ми духовно—„ вартост—÷ (значенн€, ц—÷нн—÷сть, р—÷вень тощо).

12. ћоб—÷л—÷зац—÷€ соц—÷ально-культурних та психолог—÷чних чинник—÷в оптим—÷зац—÷—„ духовного вза—‘мозбагаченн€ учасник—÷в навчального процесу.

”. –езультативно-узагальнюючий - 2008 - 2009 роки.

1. Ќауково-фактуальний, статистичний —÷ €к—÷сний анал—÷з результат—÷в фундаментального соц—÷ально-психолог—÷чного експерименту - школа козацько-лицарського вихованн€.

2. ѕор—÷вн€льна характеристика верс—÷—„ системи козацько-лицарського вихованн€ та навчанн€ з верс—÷€ми традиц—÷йного та експериментального навчанн€ —÷ вихованн€.

3. Ќауково-практична акредитац—÷€ ментально перев—÷рено—„, духовно збагачено—„ системи осв—÷тньо-виховно—„ роботи јдам—÷всько—„ школи козацько-лицарського вихованн€ та виробленн€ рекомендац—÷й щодо —„—„ масового впровадженн€ у шк—÷льну практику.

4. “еоретично-методолог—÷чний анал—÷з результат—÷в виконанн€ ѕрограми трансформац—÷—„ јдам—÷всько—„ школи у школу козацько-лицарського вихованн€, системна оц—÷нка —„—„ наукового —÷ практичного значенн€ та оформленн€ здобутих результат—÷в у вигл€д—÷ наукових зв—÷т—÷в —÷ методичних рекомендац—÷й (пос—÷бники, п—÷дручники, програми, статт—÷, допов—÷д—÷, тези).

5. –озробка ново—„, науково —÷ практично досконало—„ ѕрограми продовженн€ трансформац—÷—„ јдам—÷всько—„ школи в школу козацько-лицарського вихованн€, що започатку—‘ наступний етап фундаментального соц—÷ально-психолог—÷чного розвитку особистост—÷ козачати.


 –»“≈––∆–« –≈«”Ћ№“ј“»¬Ќќ—“–∆ ¬» ќЌјЌЌя ѕ–ќ√–јћ» “–јЌ—‘ќ–ћј÷–∆–«


1. ƒуховна особист—÷сть козачати €к ун—÷версум, субтјў—‘кт та —÷ндив—÷дуальн—÷сть з ч—÷тко сформованими гуман—÷стичними ор—÷—‘нтац—÷€ми, нац—÷ональною самосв—÷дом—÷стю, культурою мисленн€ —÷ ментальною мудр—÷стю.

2. ƒуховне —‘днанн€ учасник—÷в осв—÷тнього процесу в ход—÷ неперервно—„ розвивально—„ вза—‘мод—÷—„, €ка орган—÷зу—‘тьс€ за принципом наступност—÷ п—÷д час проходженн€ учн€ми навчальних курс—÷в.

3. —оц—÷альна ефективн—÷сть —÷ духовна —‘мн—÷сть психолого-мистецьких технолог—÷й —÷ методик, €к—÷ орган—÷зуютьс€ за психомистецькими технолог—÷€ми ц—÷л—÷сного козацько-лицарського виховного процесу.

4. —амореал—÷зац—÷€ особист—÷стю ф—÷зичного, розумового, емоц—÷йного, морального —÷ духовного потенц—÷алу в ход—÷ неперервно—„ розвивально—„ вза—‘мод—÷—„ —÷з соц—÷ально-культурним довк—÷лл€м школи.

5. –∆де—„, принципи та умови ефективного впровадженн€ козацько-лицарсько—„ виховно—„ системи.

6. «м—÷ст, структури —÷ характеристика духовно зор—÷—‘нтованого, високорозвивального соц—÷ально-культурного простору школи козацько-лицарського вихованн€.

7. –—÷вн—÷ —÷ психолог—÷чн—÷ засоби духовного розвитку особистост—÷, перспективи —„—„ духовного самовдосконаленн€ —÷ самоактуал—÷зац—÷—„.

ѕќ«»“»¬Ќ»… –≈«”Ћ№“ј“

1. ¬исока нац—÷ональна св—÷дом—÷сть —÷ самосв—÷дом—÷сть, патр—÷отизм —÷ в—÷ддан—÷сть —÷деалам укра—„нського державотворенн€, демократичного сусп—÷льства, етнонац—÷ональна злагода.

2. ≈фективн—÷сть модел—÷ школи козацько-лицарського вихованн€ щодо розумового, соц—÷ального —÷ духовного зростанн€ учн—÷в та реал—÷зац—÷€ —„хнього емоц—÷йного, нормотворчого —÷ ц—÷нн—÷сно-естетичного потенц—÷алу.

3. ¬исока результативн—÷сть науково спроектованого соц—÷ально-культурного простору школи щодо духовного розвитку —÷ етнонац—÷онального збагаченн€ ментального досв—÷ду вчител—÷в та учн—÷в.

4. ќчевидний конструктивний вплив системи козацько-лицарського вихованн€ на психосоц—÷альний —÷ духовний розвиток особистост—÷, —„—„ нац—÷ональну самосв—÷дом—÷сть, культурне зростанн€ та навчальну усп—÷шн—÷сть.

5. ≈фективна реал—÷зац—÷€ духовно-ментального потенц—÷алу експериментального осв—÷тнього процесу в благодатному емоц—÷йно-психолог—÷чному пол—÷ —„хнього культурного житт€.

6. ѕозитивне сприйн€тт€ соц—÷ально-культурним оточенн€м —÷нновац—÷йних, психолого-дидактичних та орган—÷зац—÷йних зм—÷н у школ—÷ козацько-лицарського вихованн€.

7. Ќеперех—÷дне значенн€ у духовному розвитку школ€р—÷в системи творчих студ—÷й шк—÷льного нац—÷онально-культурного центру тјёќбер—÷гтјЁ.

8. –∆нтенсиф—÷кац—÷€ процес—÷в духовного —‘днанн€ учасник—÷в осв—÷тнього процесу, що ви€вл€—‘тьс€ у поваз—÷, дов—÷р—÷, вза—‘модопомоз—÷, щирих вза—‘минах м—÷ж педагогами —÷ школ€рами.

9. ¬—÷ра, нац—÷ональна самосв—÷дом—÷сть, благодатна любов, соц—÷альна творч—÷сть —÷ ментальна мудр—÷сть - основн—÷ риси духовно розвинено—„ особистост—÷ - випускника јдам—÷всько—„ школи козацько-лицарського вихованн€.


ћќ∆Ћ»¬»… Ќ≈√ј“»¬Ќ»… ѕ–ќ√Ќќ«


1. Ќезначний загальнокультурний —÷ духовний розвиток учител—÷в —÷ учн—÷в школи козацько-лицарського вихованн€ наприк—÷нц—÷ трансформац—÷—„ пор—÷вн€но з вих—÷дними даними —„—„ констатуючо—„ частини або з результатами д—÷€льност—÷ масових загальноосв—÷тн—÷х шк—÷л.

2. –∆стотне розходженн€ м—÷ж теоретико-прикладними здобутками фундаментально—„ соц—÷ально-психолог—÷чно—„ практики —÷ соц—÷ально-культурним та профес—÷йно-пошуковим досв—÷дом роботи педагог—÷чного колективу школи козацько-лицарського вихованн€.

3. Ќе в—÷дстежен—÷ важлив—÷ експериментальн—÷ умови (щонайперше соц—÷ально-психолог—÷чн—÷ та орган—÷зац—÷йно-технолог—÷чн—÷), що робить неможливим дос€гненн€ високих результат—÷в експериментально—„ роботи.

4. Ќе створен—÷ обтјў—‘ктивн—÷ (вал—÷дн—÷, над—÷йн—÷ тощо) методи соц—÷ально—„ —÷ психолог—÷чно—„ д—÷агностики зм—÷н у духовн—÷й сфер—÷ особистост—÷, не в—÷дстежена динам—÷чна картина психосоц—÷ального —÷ духовного зростанн€ особистост—÷ вчител—÷в —÷ учн—÷в школи.

5. ѕерес—÷чний р—÷вень методолог—÷чно—„ або психолог—÷чно—„ культури основних виконавц—÷в ѕрограми трансформац—÷—„.

6. Ќестача спри€тливих управл—÷нських, ф—÷нансових, психолог—÷чних умов дл€ виконанн€ ѕрограми трансформац—÷—„ у повному обс€з—÷.

ћќƒ≈Ћ№ —јћќ¬–яƒ”¬јЌЌя јƒјћ–∆¬—№ ќ–« Ў ќЋ»

 ќ«ј÷№ ќ-Ћ»÷ј–—№ ќ√ќ ¬»’ќ¬јЌЌя

«а допомогою т—÷льки школи неможливо побудувати св—÷т,

јле побудувати св—÷т без допомоги школи теж неможливо...

”чн—÷вське самовр€дуванн€ - це зд—÷йснюване самими школ€рами управл—÷нн€ справами сво—„х колектив—÷в. ” школ—÷ воно охоплю—‘ вс—÷ первинн—÷, пром—÷жн—÷ та загальношк—÷льн—÷ учн—÷вськ—÷ колективи, товариства, клуби, —÷нш—÷ обтјў—‘днанн€ учн—÷в.

—амовр€дуванн€ учн—÷в - це форма демократично—„ побудови житт€ учн—÷вського колективу, €ка передбача—‘:

широку участь учн—÷вських самод—÷€льних орган—÷зац—÷й та —„хн—÷х виборних орган—÷в в управл—÷нн—÷ найважлив—÷шими питанн€ми сво—‘—„ житт—‘д—÷€льност—÷ з урахуванн€м —÷нтерес—÷в учн—÷в р—÷зних в—÷кових груп;

формуванн€ високих моральних €костей, —÷нтелектуальних та орган—÷заторських зд—÷бностей;

удосконаленн€ практичних ум—÷нь та навичок у процес—÷ колективного визначенн€ важливих ц—÷лей —÷з подальшою —„х реал—÷зац—÷—‘ю.

—амовр€дуванн€ - д—÷—‘вий спос—÷б по—‘днанн€ теор—÷—„ та практики у вихованн—÷ громад€нина демократичного сусп—÷льства, сво—‘р—÷дна практична частина громад€нсько—„ осв—÷ти та вихованн€. ”чн—÷ на практиц—÷ засвоюють сво—„ права та обовтјў€зки.

¬ јдам—÷вськ—÷й школ—÷ козацько-лицарського вихованн€ Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровського району ќдесько—„ област—÷ вже дек—÷лька рок—÷в функц—÷ону—‘ модель учн—÷вського самовр€дуванн€, €ка базу—‘тьс€ на традиц—÷€х лицарсько—„ верстви укра—„нського народу (козацтва).

—постер—÷гаючи розвиток сучасного укра—„нського сусп—÷льства (зокрема, нашо—„ јдам—÷всько—„ територ—÷ально—„ громади - € 6 рок—÷в проробив с—÷льським головою), бачу, що в—÷дбува—‘тьс€ тјёзвужуванн€тјЁ держави - громада все б—÷льше перебира—‘ на себе —„—„ функц—÷—„; громад€ни все част—÷ше сп—÷льно вир—÷шують проблеми, не звертаючись по допомогу до державних орган—÷в. ÷е повтјў€зано —÷з загальною тенденц—÷—‘ю до автоном—÷зац—÷—„ рег—÷он—÷в - переходу в—÷д державного до державно-громадського управл—÷нн€.

≈фективн—÷сть ново—„ схеми державно-громадського управл—÷нн€ буде визначатись р—÷внем громад€нсько—„ культури вс—÷х член—÷в сусп—÷льства —÷ тому (у тепер—÷шн—÷х складних умовах державотворенн€) школа повинна йти попереду пол—÷тик—÷в, керуючись принципом пр—÷оритету прав особистост—÷ над —÷нтересами сусп—÷льства —÷ держави, гуман—÷зму, свободи, демократ—÷—„, громад€нського миру, нац—÷онально—„ злагоди, надаючи дитин—÷, п—÷дл—÷тку, юнаку (юнц—÷) ще в школ—÷ навичок громадського самовр€дуванн€, виховуючи л—÷дера ’’–∆ стол—÷тт€, людину, €ка б змогла приймати, виконувати доленосн—÷ р—÷шенн€ в житт—÷ громади, рег—÷ону, держави —÷ в—÷дпов—÷дати за них.

ѕроблема визначенн€ ун—÷версального типу самовр€дуванн€, €кий забезпечував би позитивний результат, хвилю—‘ педагог—÷в давно - в педагог—÷ц—÷ спостер—÷галось немало спроб зробити самовр€дуванн€ схожим на €к—÷сно працюючий механ—÷зм (ми памтјў€та—‘мо учн—÷вськ—÷ ком—÷тети час—÷в рад€нського пер—÷оду), але —÷стор—÷€ розвитку педагог—÷ки учн—÷вського самовр€дуванн€ доводить, що —÷ зараз ми не наблизились до цього —÷деалу, не змогли створити —÷деальний механ—÷зм п—÷д назвою тјёучн—÷вське самовр€дуванн€тјЁ. ÷е св—÷дчить не про безсилл€ науки в досл—÷дженн—÷ природи людини або не про недостатн—÷сть пошук—÷в у педагог—÷в-практик—÷в: в р—÷зних кра—„нах було —÷ зараз —‘ дес€тки тис€ч ентуз—÷аст—÷в в орган—÷зац—÷—„ учн—÷вського самовр€дуванн€. –∆ все ж психолого-педагог—÷чна наука —÷ передова новаторська практика не змогли зробити учн—÷вський орган самовр€дуванн€ школи певним тјёштучним —÷нструментомтјЁ.

ўо ж заважа—‘ знаходженню —÷деального механ—÷зму? –озма—„т—÷сть, багатовар—÷антн—÷сть, неоднозначн—÷сть. –озма—„тт€ ц—÷лей та завдань самовр€дуванн€, елементу зм—÷сту та вид—÷в форм моделей. Ѕагатовар—÷антн—÷сть умов —÷ засоб—÷в управл—÷нн€. Ќеоднозначн—÷сть про€ву законом—÷рностей самовр€дуванн€ в залежност—÷ в—÷д —÷ндив—÷дуальних особливостей д—÷тей —÷ багатьох —÷нших фактор—÷в.

ѕрезентац—÷€ моделей самовр€дуванн€ на обласному методичному збор—÷ педагог—÷в та учн—÷вських л—÷дер—÷в тјёЋ—÷дер ’’–∆ стол—÷тт€тјЁ(ќдеса, 2002) за п—÷дсумками обласного етапу ¬сеукра—„нського конкурсу на кращу модель учн—÷вського самовр€дуванн€ показала, €к по-р—÷зному орган—÷зовують та провод€ть роботу з учн—÷вського самовр€дуванн€ кращ—÷ школи ќдещини: у кожн—÷й св—÷й стиль роботи, темп —÷ ритм, "асн—÷ методи й прийоми, певн—÷ психолого-педагог—÷чн—÷ здобутки.

–облю висновок, що в практиц—÷ вихованн€ л—÷дера нема—‘ —‘диного —÷деального п—÷дходу, а —‘ велике розма—„тт€ —÷дей щодо орган—÷зац—÷—„ ц—÷—‘—„ роботи. ј головна —÷де€ - —÷де€ багатовар—÷антност—÷ моделей учн—÷вського самовр€дуванн€ (—÷ взагал—÷ орган—÷зац—÷—„ навчально-виховного процесу!) отриму—‘ все б—÷льше визнанн€ у школах област—÷.

«г—÷дно —÷з  онституц—÷—‘ю ”кра—„ни. «аконами ”кра—„ни тјёѕро осв—÷тутјЁ, тјёѕро загальну середню осв—÷тутјЁ, тјёѕро позашк—÷льну осв—÷тутјЁ, ѕоложенн€м тјёѕро загальноосв—÷тн—÷й навчальний закладтјЁ, тјёѕро педагог—÷чну раду середнього загальноосв—÷тнього навчально-виховного закладутјЁ, тјёѕро раду школитјЁ, тјёѕро п—÷клувальну раду школитјЁ, —татутом јдам—÷всько—„ школи козацько-лицарського вихованн€, - у нас функц—÷ону—‘ модель державно-громадського управл—÷нн€ школою, €ка базу—‘тьс€ на дотриманн—÷ прав та обовтјў€зк—÷в вс—÷х субтјў—‘кт—÷в навчально-виховного процесу: учн—÷в, учител—÷в, батьк—÷в, громадськост—÷. ќдн—÷—‘ю —÷з складових частин його —‘ учн—÷вське самовр€дуванн€ у форм—÷  озацько—„ отамансько—„ республ—÷ки.

¬ищим органом учн—÷вського самовр€дуванн€ јдам—÷всько—„ школи козацько-лицарського вихованн€ —‘  оло ƒжур та ƒан (загальн—÷ збори учн—÷в 5-9 клас—÷в), €ке збира—‘тьс€ не р—÷дше 2-х раз—÷в на навчальний р—÷к: у травн—÷ та у вересн—÷.

Ќа  ол—÷ ƒжур та ƒан заслухову—‘тьс€ зв—÷т про роботу –ади ƒжур та ƒан, обира—‘тьс€ новий склад –ади ƒжур та ƒан (травень) та затверджу—‘тьс€ план роботи –ади ƒжур та ƒан (вересень). Ќовий склад –ади ƒжур та ƒан оновлю—‘тьс€ не менш €к на третину —„—„ член—÷в —÷ обира—‘тьс€ терм—÷ном на один навчальний р—÷к.

–ада ƒжур та ƒан обира—‘тьс€ у к—÷лькост—÷ 15 ос—÷б (√оловного ќтамана –ади ƒжур та ƒан, √оловно—„ Ѕерегин—÷ –ади ƒжур та ƒан, ѕисар€ –ади ƒжур та ƒан та 12 отаман—÷в-берегинь паланок-сектор—÷в роботи). –ада ƒжур та ƒан працю—‘ за 4 циклами напр€мк—÷в роботи (всього напр€мк—÷в роботи - 10).

” школ—÷ козацько-лицарського вихованн€ - козацьке учн—÷вське самовр€дуванн€, але з гарантуванн€м дотриманн€ вс—÷х прав берегин—÷. “ому у школ—÷ —‘ ”згоджувальна –ада ƒжур та ƒан (у випадку розб—÷жностей у погл€дах на €кусь проблему м—÷ж ƒжурами та ƒанами), €ка склада—‘тьс€ з –ади ќтаман—÷в загон—÷в та –ади ƒан-Ѕерегинь загон—÷в. ќтаман—÷в та Ѕерегинь обирають на класних зборах ƒжур та ƒан терм—÷ном на один навчальний р—÷к.

ƒо ”згоджувально—„ –ади ƒжур та ƒан на правах сп—÷вгол—÷в –ади вход€ть √оловний ќтаман –ади ƒжур та ƒан та √оловна Ѕерегин€ –ади ƒжур та ƒан.

”згоджувальна –ада ƒжур та ƒан разом —÷з ѕисарем –ади ƒжур та ƒан склада—‘  оординац—÷йну –аду ц—÷кавих справ.

« числа молодих козак—÷в 9 класу обира—‘тьс€ —уд козацько—„ чест—÷ терм—÷ном на один навчальний р—÷к у склад—÷: —удд—÷, –адника, ѕисар€. Ћел—÷, ƒани, Ѕерегин—÷ не п—÷дсудн—÷ —уду козацько—„ чест—÷.

 р—÷м ќтаман—÷в та Ѕерегинь класн—÷ збори ƒжур та ƒан обирають терм—÷ном на один р—÷к (—÷з обовтјў€зковим п—÷вр—÷чним зв—÷том про роботу —÷ можлив—÷стю переобранн€) писар€, хорунжого, бунчужного, товмача, скарбничого та —÷нших посадових ос—÷б кер—÷вного складу класного козацького загону.

÷€ модель учн—÷вського самовр€дуванн€ працю—‘ у школ—÷ козацько-лицарського вихованн€ з 1998 року —÷ на практиц—÷ довела спроможн—÷сть вихованн€ нац—÷онально—„ самосв—÷домост—÷, громад€нсько—„ активност—÷, формуванн€ осв—÷чено—„ творчо—„ особистост—÷ козачати, становленн€ його ф—÷зичного —÷ морального здоровтјў€.

Ќещодавно в школ—÷ в—÷дбулос€ традиц—÷йне козацьке таборуванн€. ‘—÷нал—÷сти таборуванн€ продемонстрували чудеса сили та спритност—÷, —÷нтелекту та дотепност—÷.

—постер—÷гаю за розпалом св€та —÷ с€гаю думками наперед: треба мати, розвивати й зм—÷цнювати дит€чу орган—÷зац—÷ю в школ—÷ - вона п—÷дмурок колективно—„ виховно—„ роботи, бо наш педагог—÷чний корабель накренило у б—÷к —÷ндив—÷дуал—÷зац—÷—„ навчанн€ та вихованн€ —÷ цей крен призв—÷в до того, що багато школ€р—÷в в—÷дмовл€ютьс€ в—÷д шк—÷льно—„ тјё—÷ндив—÷дуально сп—÷льност—÷тјЁ на користь неформальних, а —÷нод—÷ й злочинних угруповань та обтјў—‘днань, €к—÷ не надають особистост—÷ вс—÷ можливост—÷ дл€ самовираженн€ —÷ психолог—÷чного комфорту, але здеб—÷льшого п—÷дл—÷тки не покидають —„х, а, навпаки, ц—÷нують досить високо.

¬—÷дмовившись в—÷д вихованн€ в колектив—÷ та через колектив, ми практично в—÷дмовились в—÷д вихованн€ взагал—÷: це показу—‘ досв—÷д наших пострад€нських шк—÷л - виникненн€ спотворених стосунк—÷в, злочинн—÷сть, сексуальна розбещен—÷сть, самотн—÷сть особистост—÷ - —÷ €к результат - введенн€ у школах варти з охорони пор€дку (молодики в ун—÷форм—÷), €ка здеб—÷льшого цей пор€док не може навести, бо причини безпор€дку не зовн—÷шн—÷, а внутр—÷шн—÷ - губл€тьс€ традиц—÷—„ орган—÷зац—÷—„ житт€ д—÷тей у колектив—÷ - самовр€дуванн€, гласн—÷сть, св—÷домий пор€док, диiипл—÷на, самообслуговуванн€. ¬—÷домо: не може бути усп—÷шним вихованн€ громад€нина-господар€ сво—‘—„ кра—„ни, €кщо дитина, п—÷дл—÷ток не набуватиме у ц—÷ роки досв—÷ду в—÷дпов—÷дальност—÷ за виконанн€ певних функц—÷й в орган—÷зац—÷—„ житт€ класу, школи, с—÷льсько—„ громади.

Ќашу школу почали звинувачувати у м—÷л—÷таризац—÷—„ системи вихованн€. “ак, у нас —‘ однострой, прапор, маршируванн€, салютуванн€, загони, командири-отамани. јле це ма—‘ вигл€д гри, що спира—‘тьс€ на в—÷ков—÷ особливост—÷ п—÷дл—÷тк—÷в, прагненн€ до романтики. ÷е форма нашо—„ орган—÷зац—÷—„, €ка “—рунту—‘тьс€ на —÷сторичному досв—÷д—÷ укра—„нського народу, а зм—÷ст - вихованн€ патр—÷ота, громад€нина.

Ќаша виховна система (козацька педагог—÷ка) спира—‘тьс€ на "аду сп—÷льност—÷ €к джерело впливу на особист—÷сть; вза—‘модопомога, в—÷дчутт€ —÷ншого, п—÷дкоренн€ сп—÷льно обраним законам, вимогам - все це зумовлю—‘ великий позитивний вплив на особист—÷сть у процес—÷ формуванн€ нашо—„ јдам—÷всько—„ ——÷ч—÷ - братства козачат. ўо антигуманного в таких принципах житт€ нашого колективу: н—÷хто не ма—‘ права образити —÷ншого, бо д—÷стане в—÷дс—÷ч в—÷д усього дит€чого гурту; н—÷хто не може порушити закони житт€ класу, школи, йому цього не дозвол€ть; стриман—÷сть, вв—÷члив—÷сть, повага до старших; м—÷ра в од€з—÷, в—÷дпов—÷дальн—÷сть за виконанн€ сво—„х обовтјў€зк—÷в?!

Ќещодавно чув € розмову двох оф—÷цер—÷в-в—÷дставник—÷в: у нашому Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровському гарн—÷зон—÷ в—÷дновлюютьс€ оф—÷церське з—÷бранн€, оф—÷церський суд чест—÷; фундаментальне пон€тт€ чест—÷ вводитьс€ в практику вихованн€ оф—÷церського корпусу арм—÷—„ ”кра—„ни, - мене, оф—÷цера запасу, це дуже раду—‘!

“ому —÷ ми, педагоги, не повинн—÷ в—÷дмовл€тис€ при вихованн—÷ школ€р—÷в в—÷д пон€ть тјёучн—÷вська честьтјЁ, тјёг—÷дн—÷стьтјЁ, тјёсов—÷стьтјЁ.

ƒивл€чись на переб—÷г таборуванн€, на злагоджен—÷ колективн—÷ д—÷—„ команди ф—÷нал—÷ст—÷в, € розум—÷ю - ми на в—÷рному шл€ху!

ќдин з принцип—÷в, за €кими буду—‘тьс€ школа козацько-лицарського вихованн€ - принцип —÷деал—÷зац—÷—„ - вихованн€ козачат на позитивних прикладах, формуванн€ в молод—÷ —÷деал—÷в - одних —÷з найважлив—÷ших компонент—÷в духовност—÷ €к кожно—„ особистост—÷, так —÷ всього народу.

÷ей принцип, € вважаю, ма—‘ неперес—÷чний характер, бо у птјў€тому числ—÷ 2001 року газети тјё«авучтјЁ —‘ —÷нформац—÷€ дл€ роздуму тјёћоральн—÷ ор—÷—‘нтири молодихтјЁ, де автори спробували зтјў€сувати дом—÷нуючи —÷нтереси укра—„нських школ€р—÷в. « багатьох було поставлено —÷ традиц—÷йне запитанн€ учн€м, щоб ви€вити —„хн—÷ ц—÷нн—÷сн—÷ ор—÷—‘нтац—÷—„: хто тв—÷й улюблений герой? –ƒ над чим замислитись, читаючи в—÷дпов—÷д—÷ на це запитанн€: два-три тјёгеро€тјЁ з —÷ноземних сер—÷ал—÷в —÷ тјёне знаютјЁ.

“ак, нема —÷деальних людей —÷ не можна з будь-кого робити —÷деала дл€ молод—÷, але можна говорити про ор—÷—‘нтац—÷ю на моральн—÷ принципи: в—÷ддан—÷сть —÷де—„ –∆вана ћазепи, любов до Ѕатьк—÷вщини “араса Ўевченка, в—÷двага —÷ честь –∆вана ——÷рка.

ћи за основу принципу —÷деал—÷зац—÷—„ вибрали —÷деал лицар€ - високошл€хетно—„, духовно багато—„, морально чисто—„, мужньо—„ людини. “акими лицар€ми укра—„нсько—„ культури, науки —÷ духовност—÷ були я. ћудрий, ¬. ћономах, “. Ўевченко, ћ. ƒрагоманов, Ѕ. √р—÷нченко, —. –усова, ¬. ¬ернадський, ћ. √рушевський.

¬ школ—÷ оформлено стенди з —÷стор—÷—„ козацтва, житт€ кур—÷ню јдам—÷всько—„ школи, козацьк—÷ загонов—÷ куточки. ¬едетьс€ фотол—÷топис козацький, невеликим накладом друку—‘тьс€ шк—÷льна газета тјё–—÷ч про јдам—÷вську ——÷чтјЁ.

Ќе зайве буде додати, що ми користу—‘мось у ц—÷й справ—÷ ц—÷лковитою п—÷дтримкою батьк—÷в та громадськост—÷: на територ—÷—„ јдам—÷всько—„ громади мешка—‘ б—÷льше 80-ти козак—÷в ”кра—„нського козацтва.

¬елику п—÷дтримку у справ—÷ козацько-лицарського вихованн€ ми в—÷дчува—‘мо з боку кер—÷вник—÷в с—÷льгоспп—÷дпри—‘мств - ћ.–∆. Ѕурла€, ¬.ћ. ¬ронського, √.‘. ƒаниленко, ¬.ќ.  озубенко (кооперативи тјёѕром—÷ньтјЁ,тјЁ≈демтјЁ, —÷м. . “.√. Ўевченка, тјё‘ен—÷кстјЁ), јдам—÷вського с—÷льського голови ј.ћ.  оноваленка, депутат—÷в с—÷льради Ќ.¬. —тарченко, Ќ.–∆. ’арченко, депутата райради —.—. “имоф—‘—‘во—„.

” нас прекрасний педагог—÷чний колектив: завуч Ћавриненко ѕ.ћ., класн—÷ кер—÷вники ¬ронська ¬.ћ.,  атющева “.¬., ѕ—÷шт—÷ган ќ.ј., √раждан  .ћ., √алицька Ќ.ѕ., учител—÷ —оловтјў—‘нко ќ.Ћ., Ѕуравицька –.ћ., “имоф—‘—‘ва —.¬., ћалькова ћ.—., педагог-орган—÷затор √рищенко ¬.Ќ., учител—÷ молодших клас—÷в Ћавриненко Ћ.ћ.,  орженко –∆.–∆., Ћавриненко –∆.ѕ., «олотовська “.ћ., ѕодолько ј.ћ., ¬оронова ƒ.ћ.,  озубенко “.–∆., —кригулець Ќ.√. - вони багато зробили, щоб за такий короткий терм—÷н так багато було зроблено в школ—÷ з питань козацько-лицарського вихованн€.

≈к—÷пувати козачат одностро—‘м нам допом—÷г паланковий отаман полковник ”кра—„нського козацтва √ородецький Ћ.√.

ќздобила кур—÷нний та загонов—÷ прапори майстрин€ ’уда ћ.“.

Ќе цураютьс€ роботи з козачатами кур—÷нний ћаринеску ћ. ., сотник –едько ј.–∆., хорунж—÷  озаченко ќ.ј., Ѕ—÷лоус ¬.–∆.

” 1998 роц—÷, посп—÷лкувавшись з нашими джурами та данами на ¬елик—÷й –ад—÷ ”кра—„нського козацтва, √енеральний писар “арас „ухл—÷б сказав нам:

¬аш—÷ д—÷ти ще зовс—÷м тјёсир—÷... тјЁ

тјё—ир—÷тјЁ були не т—÷льки д—÷ти, тјёсир—÷тјЁ були й ми - педагоги. ÷—÷ роки ми росли разом з тјёћолодою ——÷ччютјЁ.

Ќе завжди працю педагога ц—÷нують сьогодн—÷: €к правило, позитивн—÷ насл—÷дки —„—„ про€вл€ютьс€ через багато рок—÷в, але скажемо словами ѕоета:

тјёћи не лукавили з тобою.

ћи просто йшли. ” нас нема

«ерна неправди за собою... тјЁ

—постер—÷гаючи позитивн—÷ результати роботи з козацько-лицарського вихованн€:

зростанн€ нац—÷онально—„ св—÷домост—÷, патр—÷отизму, в—÷дданост—÷ —÷деалам укра—„нського державотворенн€, демократичного сусп—÷льства, етнонац—÷онально—„ злагоди вс—÷х учасник—÷в виховного процесу (а це - учн—÷, учител—÷, батьки, громадськ—÷сть; в сел—÷ мешкають представники 9 нац—÷ональностей: укра—„нц—÷, рос—÷€ни, болгари, молдовани, румуни, гагаузи, калмики, черкес€ни, ке€бейц—÷ - —÷ конфл—÷кт—÷в на нац—÷ональному грунт—÷ не спостер—÷га—‘тьс€;

—÷нтенсиф—÷кац—÷ю процес—÷в духовного —‘днанн€ учасник—÷в виховного процесу, що ви€вл€—‘тьс€ у поваз—÷, дов—÷р—÷, вза—‘модопомоз—÷, щирих вза—‘минах м—÷ж педагогами —÷ школ€рами, педагогами —÷ батьками, мешканц€ми громади (у школ—÷ —÷ на територ—÷—„ громади вже дек—÷лька рок—÷в нема правопорушень - а це духовний вплив школи на село; у школ—÷ покращала усп—÷шн—÷сть - —„—„ €к—÷сний показник склада—‘ - у 1998 роц—÷ - 55%, у 1999 роц—÷ - 53%, у 2000 роц—÷ - 56%, у 2001 роц—÷ - 55% - найвищий у район—÷ серед загальноосв—÷тн—÷х заклад—÷в –∆-–∆–∆ ступен—÷в;

зростанн€ рол—÷ колективу учасник—÷в навчально-виховного процесу €к саморегулюючо—„ системи (€к директору школи мен—÷ довол—÷ часто не дають можливост—÷ про€вити св—÷й тјёуправл—÷нський таланттјЁ - задума—‘ш €кусь адм—÷н—÷стративну —÷н—÷ц—÷ативу, прийдеш до школи - дивишс€, а проблема вже вир—÷шена, —÷ вир—÷шив —„—„ або р€довий учитель, або хтось —÷з учн—÷вського активу, або хтось —÷з батьк—÷в; вимага—‘ш по€сненн€ в—÷д —÷н—÷ц—÷атор—÷в, а вони кажуть: тјё“а нав—÷що вас турбувати. ћи це можемо —÷ сам—÷ вир—÷шити... тјЁ;

позитивне сприйн€тт€ соц—÷ально-культурним оточенн€м —÷нновац—÷йних психолого-дидактичних та орган—÷зац—÷йних зм—÷н у школ—÷ козацько-лицарського вихованн€ - € роблю висновок, що јдам—÷вська школа козацько-лицарського вихованн€ —‘ центром духовного житт€, берегинею козацького духу села, —÷ дл€ цього у не—„ —‘ ус—÷ необх—÷дн—÷ складов—÷: вона нац—÷ональна, ма—‘ нац—÷онально налаштован—÷ кадри, лицар—÷в духовност—÷ у сам—÷й школ—÷, ориг—÷нальну систему учн—÷вського самовр€дуванн€, €ка базу—‘тьс€ на традиц—÷€х лицарсько—„ верстви р—÷дного народу, а в п—÷д“—рунт—÷ - сформовану громадську думку та козацьк—÷ звича—„ —÷ традиц—÷—„ села.

‘ункц—÷—„ кер—÷вного складу та паланок –ади ƒжур та ƒан јдам—÷всько—„ школи козацько-лицарського вихованн€

1. √оловний ќтаман –ади ƒжур та ƒан - голову—‘ на зас—÷данн€х –ади ƒжур та ƒан, голову—‘ на зас—÷данн€х –ади ќтаман—÷в загон—÷в, сп—÷вголову—‘ з √оловною Ѕерегинею –ади ƒжур та ƒан на зас—÷данн€х ”згоджувально—„ –ади, в пром—÷жках м—÷ж зас—÷данн€ми –ади ƒжур та ƒан керу—‘ д—÷€льн—÷стю по самовр€дуванню учн—÷в.

2. √оловна Ѕерегин€ –ади ƒжур та ƒан - заступниц€ √оловного ќтамана –ади ƒжур та ƒан - голову—‘ на зас—÷данн€х –ади ƒан (Ѕерегинь) загон—÷в, сп—÷вголову—‘ з √оловним ќтаманом –ади ƒжур та ƒан на зас—÷данн€х ”згоджувально—„ –ади.

3. ѕисар –ади ƒжур та ƒан - веде документац—÷ю –ади ƒжур та ƒан та в—÷дпов—÷да—‘ за накопиченн€ —карбу –∆дей.

4. ѕаланка здоровтјў€ та спорту (проф—÷льн—÷ загони ё–∆–, ƒёѕ, футбольна та баскетбольна секц—÷—„, туристський гурток, гурток народних —÷гор та забав, факультатив тјё озацьке т—÷ло вихованн€тјЁ). ѕлека—‘ у кожного козака м—÷цне здоровтјў€, загартову—‘ т—÷ло —÷ дух, форму—‘ ум—÷нн€ дос€гати перемог на спортивних —÷грах. ‘орму—‘ культуру повед—÷нки, норм морал—÷, контролю—‘ навчанн€ в проф—÷льних загонах, розучу—‘ рухлив—÷ —÷гри та проводить з них змаганн€, дн—÷ козацьких забав, змагань та огл€д—÷в.

5. ѕаланка геро—„ко-патр—÷отичного вихованн€ (гурток тјёѕамтјў€тьтјЁ, гурток козацьких бойових мистецтв, факультатив тјё озацька в—÷йськова справатјЁ). ‘орму—‘ ум—÷нн€ захищати р—÷дну мову, культуру, землю, досл—÷джу—‘ —÷ практично в—÷дроджу—‘ в—÷йськово-спортивне мистецтво козак—÷в: верхово—„ —„зди, стр—÷льби з лука, волод—÷нн€ списом, шаблею, подоланн€ природних перешкод, кермуванн€ човном п—÷д веслами та в—÷трилами, р—÷зних вид—÷в боротьби та протиборств, козацького багатоборства.

6. ѕаланка нац—÷онального в—÷дродженн€ (клуб тјёЅерегин€тјЁ: фольклорно-етнограф—÷чна секц—÷€, секц—÷€ декоративно-прикладного мистецтва, л—÷тературно-фольклорна секц—÷€, факультатив тјё озацька культуратјЁ). ѕродовжуючи патр—÷отичн—÷ традиц—÷—„, звича—„ пращур—÷в-козак—÷в, навча—‘ кожного молодого козака та козачку палко —÷ н—÷жно, самов—÷ддано любити свою калинову, вишневу кра—„ну, по-син—÷вському служити —„й корисними справами. ¬ихову—‘ в юних козак—÷в родинн—÷ ц—÷нност—÷, повагу до свого роду, бажанн€ примножити його славу ƒобром, ѕравдою,  расою. «бира—‘ —÷ запису—‘ ун—÷кальн—÷ народн—÷ обр€ди, в—÷дроджу—‘ —„х, попул€ризу—‘ п—÷сенну народну творч—÷сть, вихову—‘ —÷нтерес до народних ремесел, розвива—‘ трудов—÷ —÷ художн—÷ навички, знайоме з техн—÷кою виготовленн€ предмет—÷в укра—„нського побуту. ¬ивча—‘ фольклор р—÷дного села, краю, форму—‘ високу мовну культуру. ќрган—÷зову—‘ досл—÷дженн€ кожним юних та молодим козаком, класними загонами славно—„ —÷стор—÷—„ укра—„нського козацтва, вивченн€ геро—„чного житт€, подвижницько—„ д—÷€льност—÷ гетьман—÷в, отаман—÷в, кер—÷вник—÷в повстань. ƒопомага—‘ виконати козачатам конкретну програму вивченн€ козацького визвольного руху, козацького кра—‘знавства, туризму та екскурс—÷й козацькими шл€хами, пошук козацьких могил та цвинтар—÷в, —„х упор€дкуванн€, встановленн€ памтјў€тних знак—÷в, вивченн€ молоддю козацьких родов—÷д—÷в п—÷д гаслом тјёЎукай, козак, св—÷й родов—÷д! тјЁ

7. ѕаланка орган—÷зац—÷—„ дозв—÷ль (драматичний гурток, дискоклуб). ќрган—÷зову—‘ зм—÷стовне дозв—÷лл€ через колективн—÷ творч—÷ справи, в—÷дзнача—‘ народн—÷ традиц—÷йн—÷ св€та, знайоме та пропагу—‘ драматичну та л—÷тературну творч—÷сть. Ќа культурно-—÷сторичних традиц—÷€х козацтва форму—‘ високу мораль, силу вол—÷ —÷ духу п—÷дл—÷тк—÷в —÷ юнак—÷в, допомага—‘ —„м оволод—÷ти основами укра—„нсько—„ козацько—„ ф—÷лософ—÷—„, —÷деолог—÷—„, психолог—÷—„, нац—÷онального характеру —÷ св—÷тогл€ду. ƒопомага—‘ в—÷дроджувати козацьк—÷ мистецьк—÷ традиц—÷—„: гуртового сп—÷ву, танцю, дотепного "учного слова, художньо—„ вишивки. ƒопомага—‘ вивчати —÷ застосувати на практиц—÷ козацьк—÷ знанн€: народно—„ медицини, астроном—÷—„, агроном—÷—„, метеоролог—÷—„, кул—÷нар—÷—„. ѕроводить роботу, спр€мовану на те, щоб кожен учень - член козацького осередка займавс€ самоп—÷знанн€м —÷ саморегулюванн€м, самовдосконаленн€м, розвивав сво—„ —÷нтелектуальн—÷ зд—÷бност—÷ —÷ можливост—÷, п—÷знавав сутн—÷сть й особливост—÷ козацько—„ —÷деолог—÷—„ (ф—÷лософ—÷—„, св—÷тогл€ду, морал—÷, етики, естетики, характеру, правосв—÷домост—÷).

8. ѕаланка заруб—÷жних звтјў€зк—÷в (гурток знавц—÷в —÷ноземно—„ мови). Ќалагоджу—‘ звтјў€зки —÷з заруб—÷жними школ€рами. ѕроводить роботу з вивченн€ культури та житт€ держав ближнього та далекого заруб—÷жж€.

9. ѕаланка роботи з молодшими школ€рами (гуртки тјё”м—÷л—÷ рукитјЁ, тјёёний художниктјЁ, клуб тјё„омучоктјЁ). ќрган—÷зову—‘ позаурочну д—÷€льн—÷сть молодших школ€р—÷в, нада—‘ шефську допомогу, залуча—‘ молодших школ€р—÷в до сп—÷льно—„ роботи з впровадженн€ козацько-лицарського вихованн€.

10. ѕаланка трудово—„ д—÷€льност—÷ та охорони середовища (гурток еколог—÷в, ремонтна бригада, навчально-виробнича бригада, тимчасов—÷ трудов—÷ обтјў—‘днанн€). ѕроводить активну д—÷€льн—÷сть з охорони довк—÷лл€, збереженню шк—÷льного майна, проведенн€ трудових операц—÷й. ‘орму—‘ в козачат любов до р—÷дно—„ природи, готовн—÷сть —÷ ум—÷нн€ берегти —÷ примножувати —„—„ багатства, красу. ¬ивча—‘ еколог—÷чне становище в рег—÷он—÷. «асобами козацько—„ педагог—÷ки форму—‘ €кост—÷ господар€ р—÷дно—„ земл—÷, державну позиц—÷ю та —÷нтереси укра—„нського "асника, €кий чесною —÷ самов—÷дданою працею нарощуватиме матер—÷альн—÷ блага, духовн—÷ ц—÷нност—÷ р—÷дного народу, гармон—÷йно по—‘днуватиме особист—÷ —÷ загальнонац—÷ональн—÷ —÷нтереси. ƒопомага—‘ п—÷знати —÷ досл—÷дити, а також в—÷дродити традиц—÷—„ козак—÷в €к мудрих хл—÷бороб—÷в, ум—÷ли орач—÷в, господар—÷в земл—÷; прилуча—‘ козачат до орган—÷зац—÷—„ —÷ веденн€ госпрозрахункових трудових обтјў—‘днань, малих п—÷дпри—‘мств, асоц—÷ац—÷й. ƒопомага—‘ в—÷дроджувати ремесла —÷ промисли: бондарство, гончарство, бдж—÷льництво, ковальство.

11. ѕаланка навчально-п—÷знавально—„ д—÷€льност—÷ (ћјЌ, предметн—÷ гуртки, групи консультант—÷в з предмет—÷в, пости вза—‘модопомоги). ќрган—÷зу—‘ вза—‘модопомогу в навчанн—÷, консультац—÷йну допомогу з предмет—÷в, контролю—‘ в—÷дв—÷дуванн€ урок—÷в, проводить предметн—÷ тижн—÷, м—÷с€чники, ол—÷мп—÷ади, конкурси. –оботу спр€мову—‘ на п—÷знанн€ козачатами закон—÷в розвитку науки, форму—‘ любов до науково-п—÷знавальних процес—÷в, допомага—‘ вивчати сучасн—÷ види техн—÷ки —÷ технолог—÷—„, орган—÷зувати особисту —÷ сп—÷льну творчу д—÷€льн—÷сть (рад—÷озвтјў€зок, телерад—÷оконструюванн€, телерад—÷омодел—÷зм, ав—÷амодел—÷зм, автомоб—÷льна та тракторна справа, рад—÷омоделюванн€).

12. ѕаланка —÷нформац—÷—„ (шк—÷льна газета, фотогазета, газета-календар, шк—÷льний часопис, прес-бюлетень, рекламний в—÷сник). –∆нформу—‘ учн—÷в, батьк—÷в, вчител—÷в, громадськ—÷сть про вс—÷ под—÷—„, що в—÷дбуваютьс€ в школ—÷.

13. ѕаланка диiипл—÷ни та пор€дку (пости чистоти та бережливост—÷, штаб тјё∆иви, книго! тјЁ). ‘орму—‘ навички здорового способу житт€, контролю—‘ дотриманн€ сан—÷тарно-г—÷г—÷—‘н—÷чних норм, вихову—‘ бережливе ставленн€ до хл—÷ба, збереженн€ книг.

14. ѕаланка соц—÷ального захисту (загони милосерд€). ѕ—÷клу—‘тьс€ про ветеран—÷в в—÷йни, одиноких, пристар—÷лих, шефству—‘ над могилами полеглих во—„н—÷в, допомага—‘ д—÷т€м з малозабезпечених с—÷мей.

15. –∆сторико-кра—‘знавча паланка (рада тјёЎевченк—÷всько—„ св—÷тлиц—÷тјЁ, рада музею тјё–—÷дне селотјЁ, —÷сторико-кра—‘знавчий гурток, факультатив тјё–∆стор—÷€ козацтватјЁ). ƒопомага—‘ глибоко п—÷знавати —÷стор—÷ю укра—„нського козацтва, дос€гнут—÷ ним нац—÷ональн—÷ пр—÷оритети - —÷дейн—÷, пол—÷тичн—÷, науков—÷, культурн—÷ —÷ державотворч—÷. ѕоширю—‘ знанн€ серед козачат про козацький нац—÷ональний визвольний рух, про заслуги козак—÷в у боротьб—÷ з чужоземними загарбниками, допомага—‘ вивчати —÷сторичн—÷ документи, —÷сторичн—÷ прац—÷ про геро—„ку козаччини, художн—÷ твори.

15. —уд  озацько—„ „ест—÷. –озробл€—‘ законодавч—÷ документи (статут, закони, конституц—÷ю тощо). —л—÷дку—‘ за —„х виконанн€м. –озгл€да—‘ порушенн€ прийн€тих законодавчих акт—÷в, р—÷зн—÷ конфл—÷кти.

17.  оординац—÷йна –ада ÷—÷кавих —прав. ќрган—÷зу—‘ проведенн€ колективних творчих справ.

18. ” паланках працюють отаман (берегин€), творч—÷ групи, особи - орган—÷затори та —÷нструктори.

—“–” “”–ј ”„Ќ–∆¬—№ ќ√ќ —јћќ¬–яƒ”¬јЌЌя јƒјћ–∆¬—№ ќ–« Ў ќЋ»

 ќ«ј÷№ ќ-Ћ»÷ј–—№ ќ√ќ ¬»’ќ¬јЌЌя

«ј√јЋ№Ќј —“–” “”–ј ƒ≈–∆ј¬Ќќ-√–ќћјƒ—№ ќ√ќ ”ѕ–ј¬Ћ–∆ЌЌя јƒјћ–∆¬—№ ќё Ў ќЋќё  ќ«ј÷№ ќ-Ћ»÷ј–—№ ќ√ќ ¬»’ќ¬јЌЌя“–

‘ункц—÷ональн—÷ обовтјў€зки кер—÷вного складу класних козацьких загон—÷в јдам—÷всько—„ школи козацько-лицарського вихованн€

1. ќтаман - зд—÷йсню—‘ загальне кер—÷вництво загоном.

2. ѕисар - веде канцел€р—÷ю —÷ разом з отаманом зд—÷йсню—‘ заходи щодо д—÷€льност—÷ загону. ÷е - головний розпор€дник, адм—÷н—÷стратор —÷ координатор д—÷€льност—÷ загону.

3. ќбозний - в—÷да—‘ господарством та природозахисною д—÷€льн—÷стю загону.

4. —карбник - в—÷да—‘ ф—÷нансами загону.

5. ќсавул - стежить за повед—÷нкою джур козацьких та молодих козак—÷в, за виконанн€м заход—÷в в—÷йськово-патр—÷отичного вихованн€ та вишколу козачат, джур козацьких —÷ молодих козак—÷в з питань традиц—÷йних козацьких в—÷йськових ум—÷нь та —‘диноборств.

6. ’орунжий - головний прапороносець, в—÷да—‘ козацькими ст€гами й хоругвами, кр—÷м того в—÷дпов—÷да—‘ за ф—÷зичне вихованн€ козачат, джур козацьких та молодих козак—÷в.

7. Ѕунчужний - зав—÷ду—‘ козацькими клейнодами - бунчуками, п—÷рначами тощо. ¬—÷дпов—÷да—‘ за культурно-мистецьку д—÷€льн—÷сть та виховну роботу в загон—÷.

8. —удд€ - очолю—‘ суд козацько—„ чест—÷. ÷ей суд розбира—‘ сп—÷рн—÷ питанн€, проступки джур козацьких, молодих козак—÷в, неправильн—÷ д—÷—„ загону та окремих його представник—÷в. —уд керу—‘тьс€ лише принципами лицарського кодексу козак—÷в та —татутом.

9. ƒовбуш - зав—÷ду—‘ загоновими л—÷таврами, €кими склика—‘ товариство на –ади,  руг.

10. “овмач - перекладач, зна—‘ —÷ноземн—÷ мови.

11. Ўафар - п—÷д час поход—÷в заготовл€—‘ пров—÷ант. ¬—÷н ключник, економ, домоправитель.


Ќј¬„јЋ№Ќ»… ѕЋјЌ јƒјћ–∆¬—№ ќ–« Ў ќЋ»  ќ«ј÷№ ќ-Ћ»÷ј–—№ ќ√ќ ¬»’ќ¬јЌЌя


Ќавчальний план школи козацько-лицарського вихованн€ розроблено з урахуванн€м вимог «акону про осв—÷ту та основних положень ƒержавно—„ нац—÷онально—„ програми тјёќсв—÷татјЁ. ¬—÷н —‘ перех—÷дним дл€ поступового трансформуванн€ загальноосв—÷тньо—„ школи у школу козацько-лицарського вихованн€, поступового приведенн€ зм—÷сту навчально-виховного процесу у в—÷дпов—÷дн—÷сть —÷з сучасними сусп—÷льними —÷ особистими потребами.

Ќавчальний план створю—‘ передумови дл€ здобутт€ повноц—÷нно—„ осв—÷ти вс—÷ма козачатами з урахуванн€м державних вимог, рег—÷онально-нац—÷ональних особливостей, м—÷iевих запит—÷в та потреб особистостей. ÷ьому спри€—‘ вид—÷ленн€ у зм—÷ст—÷ осв—÷ти двох компонент—÷в: державного —÷ шк—÷льного.

ƒержавний компонент ма—‘ забезпечити соц—÷ально необх—÷дний дл€ кожного козачати обс€г —÷ р—÷вень знань, ум—÷нь —÷ навичок (державний стандарт загально—„ середньо—„ осв—÷ти) —÷ в—÷дпов—÷да—‘ зм—÷сту державного компонента загальноосв—÷тньо—„ школи, на баз—÷ €ко—„ функц—÷ону—‘ школа козацько-лицарського вихованн€.

Ўк—÷льний компонент склада—‘тьс€ з курс—÷в за вибором —÷ факультатив—÷в, додаткових зан€ть —÷ консультац—÷й (—÷ндив—÷дуальних та групових) та гурткових зан€ть, перел—÷к €ких затверджу—‘ ¬елика рада школи. Ўк—÷льний компонент знаходитьс€ в повному —„—„ розпор€дженн—÷ —÷ реал—÷зу—‘тьс€ дл€ задоволенн€ потреб д—÷тей в орган—÷зац—÷—„ компенсуючих —÷ розвиваючих зан€ть, посиленн—÷ окремих предмет—÷в (зокрема, козацько-лицарського направленн€), введенн€ нових курс—÷в, поглибленого вивченн€ предмет—÷в, зан€ть учн—÷в за —÷ндив—÷дуальними програмами тощо.

ѕри потреб—÷, за на€вност—÷ в—÷льних годин, зам—÷сть одного виду зан€ть шк—÷льного компонента (наприклад, курси за вибором) можна проводити —÷нш—÷ (консультац—÷—„ тощо).

ћ—÷н—÷мальна наповнюван—÷сть груп дл€ факультативних зан€ть —÷ курс—÷в за вибором - 5 учн—÷в. ѕри потреб—÷ можуть створюватись м—÷жкласн—÷ та м—÷жшк—÷льн—÷ факультатив—÷ —÷ курси за вибором учн—÷в.

«а р—÷шенн€м м—÷iевих рад депутат—÷в факультативи —÷ групи дл€ вивченн€ курс—÷в за вибором можуть комплектуватис€ незалежно в—÷д на€вно—„ к—÷лькост—÷ учн—÷в.

ƒодатков—÷ зан€тт€ —÷ консультац—÷—„ в межах вид—÷лених годин провод€тьс€ з групою учн—÷в з будь-€кою наповнюван—÷стю або з окремими учн€ми.

ѕерел—÷к курс—÷в (студ—÷й) школи козацько-лицарського вихованн€.

–∆.  ультура т—÷ловихованн€.

1. –∆стор—÷€ спорту. 2. ќснови медичних знань. 3. јутотрен—÷нг. 4. √—÷мнастика. 5. –итм—÷ка. 6. ¬алеолог—÷€. 7. «агартуванн€. 8.  озацьке в—÷йськове мистецтво. 9. ѕочаткова в—÷йськова п—÷дготовка. 10. ‘—÷зична культура. 11. “уризм. 12. ќснови козацького т—÷ловихованн€.

–∆–∆. ƒуховна культура.

1. –∆стор—÷€ укра—„нсько—„ козацько—„ культури. 2. ”кра—„нознавство. 3. ’ристи€нська етика —÷ моральне здоровтјў€. 4. ћистецтвознавство. 5.  ультура та побут населенн€ ”кра—„ни. 6. ћузика. 7. ƒизайн —÷ арх—÷тектура. 8. ’ореограф—÷€. 9. ћистецтво театру —÷ к—÷но. 10. –иторика —÷ ораторське мистецтво. 11. –∆стор—÷€ мистецтва. 12. ѕоетика. 13. ќснови художньо—„ культури. 14. ¬—÷тчизн€на —÷ св—÷това культура. 15. ћузика —÷ хореограф—÷€. 16. ’удожн—‘ читанн€. 17. ≈тнограф—÷€ —÷ фольклор ”кра—„ни. 18. ≈тика —÷ естетика. 19. ’удожн—÷ промисли. 20. –∆стор—÷€ антично—„ культури. 21. «аруб—÷жна л—÷тература. 22. Ќародознавство. 23. јрхеолог—÷€. 24. –∆стор—÷€ рел—÷г—÷й. 25. ¬ступ до ф—÷лософ—÷—„. 26. ќснови ф—÷лософ—÷—„. 27.  ра—‘знавство (ћ—÷й р—÷дний край). 28. ’ата мо€, б—÷ла хата (ѕобут). 29. –—÷дна мати мо€, ти ночей не доспала (ѕ—÷сн—÷ мо—‘—„ мами). 30. ќй у луз—÷ червона калина (ќзелененн€ укра—„нсько—„ садиби). 31. –∆ на тим рушничков—÷ (∆—÷ноча майстерн—÷сть). 32. ƒо глибин народно—„ медицини. 33. —тарословтјў€нська мова. 34. Ћатинська мова. 35. —тарогрецька мова. 36. —анскрит. 37. –∆ноземн—÷ мови (н—÷мецька, англ—÷йська, французька, —÷спанська, —÷тал—÷йська, румунська). 38. —ловтјў€нськ—÷ мови (польська, чеська, словацька, рос—÷йська, б—÷лоруська, болгарська, сербська, македонська).

–∆–∆–∆.  ультура предметно—„ д—÷€льност—÷.

1. –∆стор—÷€ математики, ф—÷зики, техн—÷ки, б—÷олог—÷—„, х—÷м—÷—„, астроном—÷—„. 2. ѕрикладна математика. 3. Ћог—÷ка. 4. ќснови еколог—÷—„. 5. Ѕ—÷отехнолог—÷€. 6. √енетика. 7. “ехн—÷чне кресленн€. 8. Ќов—÷ —÷нформац—÷йн—÷ технолог—÷—„. 9. ћатематичне моделюванн€. 10. јстроном—÷€. 11. ‘—÷зика та космонавтика. 12. јстроф—÷зика. 13. “ополог—÷€. 14. ≈лектротехн—÷ка —÷ рад—÷оелектрон—÷ка. 15. —татистика. 16. ѕрограмуванн€. 17. јуд—÷о —÷ в—÷деотехн—÷ка. 18. Ћюдинознавство. 19. ∆итт€ рослин. 20. Ѕ—÷осфера —÷ людина. 21. ќснови еколог—÷чних знань. 22. Ќаселенн€ св—÷ту —÷ демограф—÷чн—÷ проблеми. 23. Ќауково-техн—÷чна творч—÷сть. 24. ћ—÷кропроцесорна техн—÷ка. 25. ≈лектротехн—÷ка. 26. ≈ргоном—÷ка. 27. —оц—÷альна психолог—÷€. 28. ћенеджмент. 29. ќснови сучасного виробництва. 30. –∆нформатика й управл—÷нн€. 31. ќснови рац—÷онал—÷заторства, винах—÷дництва та патентознавства. 32. ќснови творчо—„ д—÷€льност—÷. 33. ќснови техн—÷ки. 34. ќбчислювальна техн—÷ка. 35. “рудове навчанн€. 36. ‘отосправа. 37. ѕочатки п—÷дпри—‘мництва. 38. ќснови сучасного фермерського господарства. 39. “варинництво —÷ основи п—÷дпри—‘мництва. 40. –ослинництво —÷ основи п—÷дпри—‘мництва. 41. ќснови п—÷дпри—‘мницько—„ д—÷€льност—÷. 42. Ѕджол€рство. 43. –ац—÷ональне природокористуванн€. 44. ‘лористика та ф—÷тодизайн. 45. ƒекоративне кв—÷тникарство.

–∆”. —оц—÷альна культура.

1.  ультура мовленн€. 2. —тил—÷стика р—÷дно—„ мови. 3. ћашинопис —÷ стенограф—÷€. 4. ≈лектронне редагуванн€. 5.  ультура сусп—÷льних в—÷дносин. 6. ѕсихолог—÷€ сп—÷лкуванн€. 7. ѕравознавство. 8. ќснови психолог—÷—„ та педагог—÷ки. 9. ѕроблеми сучасност—÷. 10. –∆стор—÷€ —÷ сучасн—÷сть. 11. ќснови етики —÷ морал—÷. 12. Ћюдина —÷ сусп—÷льство. 13. ѕол—÷толог—÷€. 14. ѕсихолог—÷€. 15. ќснови соц—÷олог—÷—„. 16. –∆стор—÷€ укра—„нського козацтва.

Ќавчальний план школи козацько-лицарського вихованн€. ¬ар—÷ативна частина. ÷икли —÷ напр€мки.


÷икли предмет—÷в


Ќапр€мки

ƒев—÷з напр€мка (основна —÷де€)

–∆

 ”Ћ№“”–ј “–∆Ћќ¬»’ќ¬јЌЌя

1

—истема здоровтјў

¬—÷д козацьких секрет—÷в здоровтјў€, т—÷ловихованн€ - до ол—÷мп—÷йських вершин.

2

 озацька в—÷йськова справа

–—÷дну ”кра—„ну захищай по-лицарському, до загину.

–∆–∆

ƒ”’ќ¬Ќј  ”Ћ№“”–ј

3

–одов—÷д

 озацькому роду нема переводу.

4

“радиц—÷—„

Ћюб—÷ть ”кра—„ну, €к сонце люб—÷ть.

5

 озацька культура

 озацькими шл€хами - до висот укра—„нсько—„ духовност—÷.

–∆–∆–∆

 ”Ћ№“”–ј ѕ–≈ƒћ≈“Ќќ–« ƒ–∆яЋ№Ќќ—“–∆

6

ѕрирода

ѕлекати укра—„нський храм природи.

7

ѕрац€ - навчанн€

¬сеукра—„нська толока, особиста прац€ - тоб—÷, ƒержавна ”кра—„на.

8

Ќаука - техн—÷ка

Ќауку —÷ техн—÷ку - на службу нац—÷—„, ”кра—„н—÷.

–∆”

—ќ÷–∆јЋ№Ќј  ”Ћ№“”–ј

9

ƒержава - нац—÷€

¬ душ—÷ —÷ серц—÷ кожного —÷з нас - —оборна ”кра—„на.

10

–∆стор—÷€ козацтва

 озацька наша слава не вмре, не пол€же.


Ќавчальний план школи козацько-лицарського вихованн€. ¬ар—÷ативна частина. Ўк—÷льний компонент та гуртки.

 ласи

Ќапр€мки

 озачата та Ћел—÷

ƒжури та ƒани

ћолод—÷  озаки та Ѕерегин—÷

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

1

—истема здоровтјў

ƒ—÷юча програма з ф—÷зично—„ культури. —истема козацького

т—÷ловихованн€. јвторська програма.

ƒ—÷юча програма з валеолог—÷—„.

2

 озацька в—÷йськова справа

 озацьке в—÷йськове мистецтво. ƒ—÷юча програма

јвторська програма. з ƒѕё.

3


–одов—÷д

¬ивченн€ свого родоводу та видатних

козацьких род—÷в. јвторська програма.

4


“радиц—÷—„

ƒ—÷юча програма з укра—„нознавства та

авторськ—÷ спецкурси.

5

 озацька культура

ƒ—÷ючи програми факультатив—÷в, курс—÷в за вибором

та гуртк—÷в з мистецтва, культури та —÷н.

”кра—„нська козацька культура. јвторська програма.

6


ѕрирода

ƒ—÷ючи програми факультатив—÷в, курс—÷в за вибором, гуртк—÷в з природничих диiипл—÷н та авторськ—÷ спецкурси.

7

ѕрац€ - навчанн€

ƒ—÷ючи програми факультатив—÷в, курс—÷в за вибором, гуртк—÷в з навчально—„ та предметно—„ д—÷€льност—÷, в тому числ—÷ й козацьких промисл—÷в.

8

Ќаука - техн—÷ка

ќл—÷мп—÷ади та —÷нтелектуальн—÷ змаганн€.

јвторськ—÷ спецкурси. –обота ћјЌ.

ƒ—÷ючи програми факультатив—÷в, курс—÷в за вибором, гуртк—÷в з техн—÷чно—„ творчост—÷.

9

ƒержава - нац—÷€

¬ивченн€ козацько—„  онституц—÷—„. јвторська програма.

ƒ—÷юча програма з правознавства.

10

–∆стор—÷€ козацтва

–∆стор—÷€ козацтва. јвторська програма.


ѕќЋќ∆≈ЌЌя ѕ–ќ  ќ«ј÷№ ≈ “јЅќ–”¬јЌЌя


(–озробила Ќ.ѕ. √алицька)

 озацьке таборуванн€ проводитьс€ €к п—÷дсумок чергового етапу ф—÷зкультурно-спортивно—„ роботи в школ—÷ з метою плеканн€ у кожних юних козака та козачки м—÷цного здоровтјў€, загартуванн€ т—÷ла й духу, формуванн€ ум—÷нн€ перемагати на спортивних змаганн€х.

 озацьке таборуванн€ проводитьс€ чотири рази на р—÷к: ос—÷нн—‘ - до 14 жовтн€, зимове - до 1 березн€, весн€не - до районного туристського зльоту - до 25 травн€, л—÷тн—‘ - у липн—÷-серпн—÷ - до 15 серпн€.

ѕроводитьс€ таборуванн€ за такою програмою:

–∆. ќс—÷нн—‘:

1.  онкурс емблем та дев—÷з—÷в, конкурс козацько—„ п—÷сн—÷.

2. —портивна частина:

естафета тјёѕластунитјЁ (викону—‘тьс€ у нитковому коридор—÷ висотою 70 сантиметр—÷в —÷з дзвониками);

конкурс тјё—ильна рукатјЁ (змаганн€ з армресл—÷нгу);

конкурс тјёѕерет€гуванн€ канатутјЁ (змагаютьс€ команди почергово);

п—÷дт€гуванн€ у вис—÷ та у вис—÷ лежачи (перемогу одержу—‘ команда з найб—÷льшою сумарною к—÷льк—÷стю п—÷дт€гувань);

заключна тјё¬елика естафетатјЁ (б—÷г 5: 60 метр—÷в, заключний етап б—÷жать отамани команд).

3.  онкурс тјё озацький кул—÷штјЁ (врахову—‘тьс€ правильне обладнанн€ вогнища, запалюванн€ багатт€ на швидк—÷сть, оц—÷нка за козацький об—÷д).

4. „ерез 2-3 дн—÷ п—÷сл€ таборуванн€ - конкурс козацьких листк—÷в.

–∆–∆. «имове:

1. Ќа початку грудн€ - спортивно-—÷нтелектуальний конкурс тјёј ну-мо, хлопц—÷-козаки! тјЁ √урти готують назви, дев—÷зи, емблеми. «маганн€ включа—‘ завданн€ —÷сторичного характеру - в—÷кторина, козацьк—÷ кросворди, знанн€ козацько—„ лексики. ћузикальний конкурс перев—÷р€—‘ знанн€ та вм—÷нн€ виконувати козацьк—÷ п—÷сн—÷. —портивн—÷ змаганн€: амресл—÷нг, п—÷дт€гуванн€ у вис—÷, згинанн€ та розгинанн€ рук в упор—÷ на п—÷длоз—÷, прис—÷данн€ з молодшими козачатами на плечах, стрибки з—÷ скакалкою.

2. √рудень - лютий, €к випаде достатн—÷й сн—÷г - випускний клас буду—‘ —÷ захища—‘ сн—÷гове м—÷стечко, а вс€ школа - штурму—‘ його. «а снар€ди слугують сн—÷жки.

3. „ерез 2-3 дн—÷ п—÷сл€ таборуванн€ - конкурс козацьких листк—÷в. \

4.  озацький  ¬ .

–∆–∆–∆. ¬есн€не:

1.  онкурс емблем —÷ дев—÷з—÷в, конкурс козацько—„ п—÷сн—÷.

2. —портивна частина:

естафета тјёѕластунитјЁ;

конкурс тјё—ильна рукатјЁ;

п—÷дт€гуванн€ у вис—÷ та у вис—÷ лежачи;

б—÷г 60 метр—÷в;

розкладанн€ та складанн€ спортивного намету;

знанн€ рослин свого краю;

медицина (перша допомога);

розпалюванн€ багатт€ на швидк—÷сть;

складанн€ рюкзака;

тјё¬елика естафетатјЁ.

3. тјё озацький кул—÷штјЁ

4. „ерез 2-3 дн—÷ п—÷сл€ таборуванн€ - конкурс козацьких листк—÷в.

–∆”. Ћ—÷тн—‘:

1. “аборуванн€ проходить €к багатоденний велопох—÷д. √рупа турист—÷в проходить веломаршрутом на  урортне (м—÷стечко на берез—÷ „орного мор€ в Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровському район—÷ ќдесько—„ област—÷) —÷ там розбива—‘ наметове м—÷стечко. “ут козачата живуть 3-4 доби: навчаютьс€ плавати, п—÷рнати, вправл€ютьс€ в основних туристських навичках, вчатьс€ варити —„жу та —÷н.

2.  ожен день провод€тьс€ конкурси:

змаганн€ з плаванн€ та п—÷рнанн€;

змаганн€ на знанн€ козацько—„ лексики та козацьких п—÷сень —÷ танц—÷в;

змаганн€ на знанн€ козацьких опов—÷док, гуморесок та —÷н.;

спортивн—÷ змаганн€: амресл—÷нг, п—÷дт€гуванн€ у вис—÷, згинанн€ та розгинанн€ рук в упор—÷ та —÷н.

3. „ерез 2-3 дн—÷ п—÷сл€ таборуванн€ - конкурс козацьких листк—÷в.

”. ” серпн—÷-вересн—÷ п—÷двод€тьс€ п—÷дсумки таборуванн€ за р—÷к —÷ нагородженн€ кращих козачат за цими п—÷дсумками.


ѕ–≈—ј ѕ–ќ јƒјћ–∆¬—№ ” Ў ќЋ”  ќ«ј÷№ ќ-Ћ»÷ј–—№ ќ√ќ ¬»’ќ¬јЌЌя.


¬ царин—÷ вихованн€ молод—÷ важливо —÷нформувати вчител—÷в, виховател—÷в про здобутки педагог—÷чних колектив—÷в. ÷ьому спри€ють статт—÷ €к у педагог—÷чний, так —÷ громадсько-пол—÷тичн—÷й прес—÷, зокрема, статт—÷, що висв—÷тлюють досв—÷д педагог—÷чного колективу јдам—÷всько—„ загальноосв—÷тньо—„ школи в царин—÷ козацько-лицарського вихованн€.

«апропонована п—÷дб—÷рка статей дасть змогу уважному читачев—÷ зануритис€ у в—÷р под—÷й в јдам—÷вськ—÷й школ—÷ на початку ’’–∆ стол—÷тт€.

ѕро јдам—÷вську школу козацько-лицарського вихованн€ писали:

газета тјё—оветское ѕриднестровьетјЁ (Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровський):

є12 15.02. 2000, є24 28.03. 2000, є34 05.05. 2000, є40 23.05. 2000, є42 02.06. 2000, є50 29.06. 2000, є59 31.07. 2000, є63 14.08. 2000, є67 28.08. 2000, є68 31.08. 2000, є72 14.09. 2000, є84 26.10. 2000, є89 13.11 2000, є94 30.11. 2000, є06 22.01. 2001, є09 01.02. 2001, є17 01.03. 2001, є21 15.03. 2001, є24 26.03. 2001, є44 11.06. 2001, є49 28.06. 2001, є56 26.07. 2001, є57 30.07. 2001, є75 04.10 2001, є84 05.11. 2001, є08 31.01. 2002, є12 14.02. 2002, є36 16.05. 2002, є38 23.05. 2002, є42 06.06. 2002, є54 18.07. 2002, є77 07.10. 2002, є101 13.08. 2003, є103 15.08. 2003, є104 16.08. 2003, є106 20.08. 2003, є115 02.09. 2003, є165 11.11. 2003.

газета Ѕудьте с намитјЁ (Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровський):

є35 23.08. 2001, є36 30.08. 2001.

газета тјёќдеськ—÷ в—÷ст—÷тјЁ (ќдеса):

є93 23.05. 2000, є95 27.05. 2000.

газета тјё„орноморськ—÷ новинитјЁ (ќдеса):

є44 08.07. 2000, є52 23.08. 2000, є03 11.01. 2001, є35 24.05. 2001, є55 16.08. 2001, є74 09.10. 2003, є78 23.10. 2003.

газета тјё——÷льська школатјЁ ( и—„в):

є05 20.09. 2000.

журнал тјёЌаша школатјЁ (ќдеса):

є4 - 2000, є5-6 - 2000, є1 - 2002, є2 - 2002, є2 - 2003.

громадсько-пол—÷тичний щотижневик тјёќсв—÷татјЁ ( и—„в):

є52 6-13.11 2002, є1 1-8.01. 2003.

Ў –∆Ћ№Ќј √ј«≈“ј ѕ–ќ јƒјћ–∆¬—№ ” —–∆„

 озача, Ћел€, ƒжура, ƒана, ƒжура та ƒана, Ѕерегин€,  озак, –—÷ч про јдам—÷вську ——÷ч.

«агальнов—÷домо, що поглибленн€ —÷ примноженн€ козацько-лицарських традиц—÷й в сучасних умовах спри€тиме нарощенню зусиль державотворчого спр€муванн€, п—÷днесенню духовност—÷ €к кожно—„ особистост—÷ зокрема, так —÷ всього народу, сусп—÷льства в ц—÷лому.

ћи, вчител—÷ ”кра—„ни, покликан—÷ вести широку просв—÷тницьку роботу серед населенн€ з проблем —÷стор—÷—„, культури, мистецтва, в—÷йськово—„ справи, державницько—„ д—÷€льност—÷ козацтва, прагнути по-козацькому, по-лицарському виховувати п—÷дростаюче покол—÷нн€. Ќа це нас ор—÷—‘нтують ”кази ѕрезидента ”кра—„ни, нормативн—÷ документи ћ—÷н—÷стерства осв—÷ти —÷ науки.

¬ понизз—÷ ƒн—÷стра (зокрема, це - територ—÷€ нашо—„ громади) значна маса козак—÷в зтјў€вилас€ в 1709-1710 рр., п—÷д час в—÷дступу мазепинсько—„ ем—÷грац—÷йно—„ хвил—÷. ÷е були т—÷ козаки, що в—÷дступили з-п—÷д ѕолтави —÷ д—÷йшли разом з ћазепою до Ѕендер, а згодом почали розсел€тис€ по земл€х м—÷ж ƒн—÷стром —÷ ƒуна—‘м. ÷€ тјёмазепинськатјЁ хвил€ накотилас€ на колон—÷зац—÷йну хвилю, викликану зруйнуванн€м у 1709 р. рос—÷йськими в—÷йськами „ортомлицько—„ ——÷ч—÷.

ўе одна хвил€ докотилас€ до ѕридн—÷стровтјў€ вже п—÷сл€ руйнац—÷—„ в 1775 р., за наказом  атерини –∆–∆, Ќово—„ ——÷ч—÷.

„имало с—÷човик—÷в, сел€н-ут—÷кач—÷в та прихильник—÷в ћазепи добувалис€ до буджацьких степ—÷в окремими групами. ќсобливо посиливс€ цей процес з 1778 р. по тому, €к ур€д ќсмансько—„ —÷мпер—÷—„ ухвалив досить мудре, толерантне щодо свого одв—÷чного ворога - укра—„нського козацтва, р—÷шенн€: дозволити йому заснувати ——÷ч у понизз—÷ ƒн—÷стра, в район—÷  учургана, а паланки - м—÷ж јкерманом —÷ Ѕендерами. ” 1828-1869 рр. козаки јкермансько—„ паланки входили до складу ƒунайського (з 1856 р. Ќоворос—÷йського) в—÷йська. «годом б—÷льш—÷сть в—÷йська було переселено на  убань, але частина козак—÷в залишилась (у нас це родини √речк—÷в,  озаченк—÷в, ћогили, √ромовенко).

Ќа початку 90-х рр. групою ентуз—÷аст—÷в з козацьких род—÷в було в—÷дтворено Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровську (јкерманську) козацьку паланку, €ка сьогодн—÷ склада—‘тьс€ з 7 кур—÷н—÷в; один з кур—÷н—÷в - наш - јдам—÷вський. ѕроживаючи у громад—÷, €ка ма—‘ давн—÷ козацьк—÷ традиц—÷—„, ми не могли ц—÷ традиц—÷—„ не залучити до виховного процесу...

ѕроцес становленн€ та розвитку јдам—÷всько—„ школи козацько-лицарського вихованн€ (з кв—÷тн€ 1998 року —÷ по т. ч) заф—÷ксовано у шк—÷льн—÷й газет—÷.

” 1998-2001 рр. газета випускалас€ у вигл€д—÷ бл—÷ц-—÷нформац—÷—„ тјёЋел€тјЁ, тјё озачатјЁ, тјёƒжуратјЁ, тјёƒанатјЁ, тјёƒжура та ƒанатјЁ, тјёЅерегин€тјЁ, тјё озактјЁ. ¬сього вийшло 45 номер—÷в.

Ќа стор—÷нках газети друкувавс€ теоретичний матер—÷ал - зокрема, спроба концепц—÷—„, положенн€ про школу такого типу, статут школи козацько-лицарського вихованн€.

¬елас€ хрон—÷ка школи та јдам—÷вського кур—÷н€ ”кра—„нського козацтва - описувалис€ под—÷—„ шк—÷льного житт€, јдам—÷всько—„ тјёћолодо—„ ——÷ч—÷тјЁ, јдам—÷вського кур—÷н€ ”кра—„нського козацтва, Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровсько—„ паланки ”кра—„нського козацтва (м—÷жрайонового товариства козак—÷в Ѕуджаку).

« кв—÷тн€ 2001 року почала виходити газета тјё–—÷ч про јдам—÷вську ——÷чтјЁ. –∆дею про випуск шк—÷льно—„ газети висказали учитель —÷стор—÷—„ нашо—„ школи Ѕуравицька –а—„са ћикола—„вна —÷ учениц€ 9 класу ¬ерховецька ќлес€.

Ѕуло обтјў€влено конкурс на кращу назву шк—÷льно—„ газети. …ого виграв учень 9 класу —кригулець ƒмитро. ¬—÷н запропонував назвати газету тјё–—÷ч про јдам—÷вську ——÷чтјЁ.

ѕоступово газета становитьс€ друкованим органом вс—÷—‘—„ јдам—÷всько—„ громади: тут друкуютьс€ матер—÷али з житт€ громади, з житт€ людей, €к—÷ тут мешкають...

јдам—÷вська школа козацько-лицарського вихованн€ Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровського району ќдесько—„ област—÷ - громадський (на баз—÷ загальноосв—÷тньо—„ школи) навчально-виховний заклад нового типу, покликаний дати учн€м додаткову козацько-лицарську осв—÷ту, забезпечити —„х над—÷йний духовний звтјў€зок з предками, розвинути стосунки з сучасниками —÷ зор—÷—‘нтувати козачат на —÷нтереси нащадк—÷в, бо творче в—÷дродженн€ в житт—÷ —÷дей —÷ засоб—÷в козацько—„ педагог—÷ки ма—‘ забезпечити вихованн€ ф—÷зично здорових, морально чистих —÷ по-лицарськи мужн—÷х та сильних духом громад€н незалежно—„ ”кра—„ни.


The school of Cossack-Knight education of Adamivka village of Bilgorod-Dnistrovsky district of Odessa region is a public educational establishments of a new type (on the basis of the general education school), that is called to give children additional Cossack-Knight education, to provide a reliable spiritual contact with ancestors, to develop the relations with the contemporaries and to orient the little Cossacks to the interests of the heirs because a spiritual revival in our life of the ideas and methods of Cossacks education is to provide the education of physically strong, morally pure and knightly courageous and spiritually strong citizens of the independent Ukraine.


¬.я. “имоф—‘—‘в. јдам—÷вська ——÷ч - школа козацько-лицарського вихованн€ (јдам—÷вська школа козацько-лицарського вихованн€ - гуман—÷стична основа становленн€ особистост—÷, берегин€ духу села. —учасне козацько-лицарське вихованн€. « досв—÷ду роботи педагог—÷чного колективу јдам—÷всько—„ загальноосв—÷тньо—„ школи –∆-–∆–∆ ступен—÷в Ѕ—÷лгород-ƒн—÷стровського району ќдесько—„ област—÷).

—траницы: Ќазад 1 ¬перед