Вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства в 3 класСЦ

дипломная работа: Педагогика

Документы: [1]   Word-107344.doc Страницы: Назад 1 Вперед






ДИПЛОМНА РОБОТА

ВИВЧЕННЯ МОЛОДШИМИ ШКОЛЯРАМИ РОСЛИН

НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА

В 3 КЛАСРЖ


ЗМРЖСТ


ВСТУП

РОЗДРЖЛ РЖ. ТЕОРЕТИЧНРЖ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ РОСЛИН У КУРСРЖ "ПРИРОДОЗНАВСТВО"

1.1 Знання про рослини як компонент змСЦсту курсу "Природознавство"

1.2 Характеристика форм, методСЦв та засобСЦв вивчення молодшими школярами рослин

1.3 Стан вивчення учнями рослин на уроках природознавства у практицСЦ початковоСЧ школи

РОЗДРЖЛ II. ДОСЛРЖДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ОРГАНРЖЗАЦРЖРЗ ВИВЧЕННЯ ТРЕТЬОКЛАСНИКАМИ РОСЛИН НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА

2.1 АналСЦз програми СЦ пСЦдручника з природознавства для 3 класу

2.2 Методика вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства у 3 класСЦ

2.4 Результати експериментального дослСЦдження

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ


ВСТУП


У процесСЦ навчання в початковСЦй школСЦ учень вивчаСФ рСЦзнСЦ навчальнСЦ предмети. Кожний навчальний предмет - це система наукових знань, адаптованих до вСЦкових особливостей розумового розвитку дСЦтей кожноСЧ вСЦковоСЧ групи СЦ загальних цСЦлей навчання.

Навчальний предмет "Природознавство" реалСЦзуСФ галузь "Людина СЦ свСЦт" Державного стандарту початковоСЧ загальноСЧ освСЦти. ВСЦн СФ логСЦчним продовженням природничоСЧ складовоСЧ СЦнтегрованого курсу "Я СЦ УкраСЧна", який вивчаСФться у 1-2 класСЦ. Природознавство як навчальний предмет маСФ СЦнтегрований характер, синтезуСФ знання з рСЦзних природничих диiиплСЦн на основСЦ СЦдеСЧ СФдностСЦ природи з урахування мСЦжпредметних звтАЩязкСЦв у початковСЦй ланцСЦ освСЦти СЦ перспективних звтАЩязкСЦв СЦз природознавчими предметами, що вивчатимуться в наступних класах.

Важливе значення серед природничих знань, якСЦ включенСЦ до курсу "Природознавство", вСЦдСЦграють знання про рослини. Адже рослини СФ невСЦдтАЩСФмним компонентом природи, без якого неможливе життя на ЗемлСЦ, доступним обтАЩСФктом для пСЦзнання молодшими школярами. У процесСЦ оволодСЦння знаннями про рослини у молодшого школяра формуСФться потреба до пСЦзнання рослинного свСЦту, спСЦлкування з природою; цСЦннСЦсне ставлення до рослин, розумСЦння взаСФмодСЦСЧ СЦ взаСФмовпливу людини СЦ рослинного свСЦту, навички екологСЦчно доцСЦльноСЧ поведСЦнки, розвиваСФться памтАЩять, мислення, емоцСЦйна сфера тощо. Вивчаючи рослини, школярСЦ оволодСЦвають спецСЦальними методами пСЦзнання природи (спостереження, дослСЦд, практична робота), прийомами мислення.

У звтАЩязку з цим, перед вчителем початкових класСЦв стоСЧть завдання домогтися, щоб учнСЦ засвоСЧли знання про рослини, могли вСЦльно оперувати ними, застосовувати для вирСЦшення навчальних та життСФвих проблем, для розширення та поглиблення свого пСЦзнавального досвСЦду. Чим бСЦльше учень буде знати про рослини, тим бСЦльше любитиме СЦ оберСЦгатиме СЧх.

У дослСЦдженнях Т.Байбари, О. БСЦди, О. Варакути, РЖ. ЖарковоСЧ, О.Савченко, А. УсовоСЧ розглядаСФться проблема формування природничих знань.

Навчальний матерСЦал про рослин - це СЦдеальний матерСЦал для створення проблемних ситуацСЦй на уроках з природознавства, формування умСЦнь дослСЦджувати СЦ спостерСЦгати за рослинами, аналСЦзувати, узагальнювати та робити висновки. Саме при вивченнСЦ рослин у дСЦтей виникаСФ багато запитань: "Чому?", "Як?", "ЗвСЦдки?"

У працях В. Горощенка, Ф. Кисельова, Т. КнязСФвоСЧ, РД. РедкСЦноСЧ пСЦдкреслюСФться, що у процесСЦ вивчення рослин у вчителя СФ можливСЦсть створити постСЦйно зростаючу систему залучень учнСЦв до вирСЦшення проблемних ситуацСЦй, до самостСЦйноСЧ пошуковоСЧ дСЦяльностСЦ.

Р. Петросова, Г. ПустовСЦт, В. Сухомлинський, В. Титова, К.Ушинський, К.Ягодовський у своСЧх працях зазначали, що використання на уроках наочного матерСЦалу про рослини, дослСЦдСЦв, спостережень заохочуСФ дСЦтей до пСЦзнання природи та викликаСФ СЦнтерес.

Значення, методика органСЦзацСЦСЧ та проведення спостережень, дослСЦдСЦв, практичних робСЦт з метою формування в учнСЦв знань та умСЦнь у процесСЦ вивчення природознавства розглядаСФться у працях Г. АквСЦлевоСЧ, А. БСФлСЦковоСЧ, Т.Байбари, О. БСЦди, Н.Коваль, Л. НарочноСЧ та СЦн. вчених.

ДослСЦдження стану шкСЦльноСЧ практики навчання учнСЦв природознавству засвСЦдчило необхСЦднСЦсть удосконалення процесу органСЦзацСЦСЧ вивчення молодшими школярами рослин.

АктуальнСЦсть даноСЧ проблеми зумовила вибСЦр теми дослСЦдження "Вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства у 3 класСЦ".

Об'СФктом дослСЦдження СФ процес навчання учнСЦв природознавству.

Предмет дослСЦдження - змСЦст, форми СЦ методи вивчення рослин на уроках природознавства.

Мета дослСЦдження полягаСФ в розробцСЦ методики вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства у 3 класСЦ.

У процесСЦ дослСЦдження ми виходили з такоСЧ гСЦпотези: вивчення молодшими школярами рослин буде здСЦйснюватися ефективнСЦше за умови впровадження методики навчання, яка передбачаСФ цСЦлеспрямоване, систематичне використання спостереження, дослСЦдСЦв, практичних робСЦт на уроках природознавства.

Завдання дослСЦдження:

  1. вивчити стан розробки дослСЦджуваноСЧ проблеми за лСЦтературними джерелами та в практицСЦ роботи початковоСЧ школи;
  2. схарактеризувати форми, методи та засоби вивчення рослин на уроках природознавства;
  3. проаналСЦзувати програму та пСЦдручник з природознавства з метою виявлення змСЦсту знань про рослини у 3 класСЦ, методСЦв та форм вивчення рослин;

4)розробити методику вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства у 3 класСЦ та експериментально перевСЦрити СЧСЧ ефективнСЦсть.

З метою реалСЦзацСЦСЧ поставлених завдань застосовувались такСЦ методи дослСЦдження: теоретичний аналСЦз методичноСЧ лСЦтератури, навчальноСЧ програми, пСЦдручнику; спостереження за навчально-виховним процесом початковоСЧ школи, бесСЦди з учителями; моделювання в процесСЦ розробки методики вивчення рослин на уроках природознавства у 3 класСЦ; експериментальний (констатуючий СЦ формуючий експеримент); математичний у процесСЦ аналСЦзу експериментальних даних.

ДослСЦдження виконувалось протягом 2007-2008 рокСЦв. Умовно його можна подСЦлити на три етапи. На першому етапСЦ, констатуючому, проводився теоретичний аналСЦз проблеми. Вивчалась психолого-педагогСЦчна, методична СЦ навчальна лСЦтература з даного питання, аналСЦзувався досвСЦд роботи вчителСЦв початкових класСЦв, формувалися мета й завдання дослСЦдження, розроблялись шляхи реалСЦзацСЦСЧ мети й завдань дослСЦдження, матерСЦали експериментального дослСЦдження. На другому етапСЦ проводився формуючий експеримент. ТретСЦй етап дослСЦдження був спрямований на обробку й узагальнення результатСЦв формуючого експерименту, оформлення роботи.

Практичне значення дипломноСЧ роботи полягаСФ в розробцСЦ методики вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства у 3 класСЦ, яка може бути використана в практичнСЦй дСЦяльностСЦ вчителСЦв.

Експериментальна база дослСЦдження. ПедагогСЦчне дослСЦдження проводилось на базСЦ загальноосвСЦтньоСЧ школи РЖ-РЖРЖРЖ ступенСЦв с. Мала Лука Гусятинського району ТернопСЦльськоСЧ областСЦ. ДослСЦдно-експериментальною роботою було охоплено 47 учнСЦв, 6 вчителСЦв початковоСЧ школи. У формуючому експериментСЦ взяли участь 23 учнСЦ третього класу даноСЧ школи.

Робота складаСФться зСЦ вступу, двох роздСЦлСЦв, списку використаних джерел. Загальний обсяг дипломноСЧ роботи - 83 сторСЦнки.


РОЗДРЖЛ РЖ. ТЕОРЕТИЧНРЖ ОСНОВИ ВИВЧЕННЯ РОСЛИН У КУРСРЖ "ПРИРОДОЗНАВСТВО"


1.1 Знання про рослини як компонент змСЦсту курсу "Природознавство"


У сучаснСЦй початковСЦй школСЦ навчальний предмет "Природознавство" вивчаСФться у 3-4 класСЦ, СЦ СФ структурним компонентом курсу "Я СЦ УкраСЧна", який охоплюСФ змСЦст галузСЦ Державного стандарту початковоСЧ загальноСЧ освСЦти "Людина СЦ свСЦт".

Як навчальний предмет природознавство маСФ своСЧ дидактичнСЦ особливостСЦ, якСЦ вСЦдрСЦзняють його вСЦд СЦнших шкСЦльних предметСЦв. ЦСЦ особливостСЦ зумовленСЦ тим, що це СЦнтегрований курс, який представлений системою узагальнених знань про природу [40, 17].

Як стверджують психологи П.ГальперСЦн, Н.ТализСЦна, Д. ЕльконСЦн, В.Давидов, О. Скрипченко [17] та педагоги О. Герд [18], К. Ушинський [54], К.Ягодовський [58] та СЦншСЦ, дСЦти молодшого шкСЦльного вСЦку сприймають свСЦт як СФдине цСЦле, не подСЦляючи його прояви на бСЦологСЦчнСЦ, фСЦзичнСЦ, хСЦмСЦчнСЦ явища. РЖнтеграцСЦя природничо-наукових знань на початковому етапСЦ навчання дозволяСФ сформувати правильне цСЦлСЦсне уявлення про явища природи, створюСФ базу для подальшого диференцСЦйованого вивчення наук про природу.

Кожний навчальний предмет - це система наукових знань, адаптованих до вСЦкових особливостей розумового розвитку дСЦтей кожноСЧ вСЦковоСЧ групи СЦ загальних цСЦлей навчання. Система, стверджуСФ Т. Байбара - це не проста сума понять, а обовтАЩязково СЦСФрархСЦя, яка маСФ ступеневу органСЦзацСЦю СЦ новСЦ в порСЦвняннСЦ з окремими поняттями функцСЦСЧ. [4, 72].

Що ж розумСЦють пСЦд термСЦном "знання"?

Знання - це перевСЦрений практикою результат пСЦзнання, вСЦдображення в свСЦдомостСЦ людини навколишньоСЧ дСЦйсностСЦ, що об'СФктивно СЦснуСФ поза нею. ВСЦдображення вСЦдбуваСФться у формСЦ фактСЦв, уявлень, понять, закономСЦрностей, законСЦв, теорСЦй, якСЦ передаються мовою. [4, 62].

У працях Т. Байбари [4], О. БСЦди [8], Ф. Кисельова [28], В. ПакуловоСЧ [38] вСЦдзначаСФться, що природничСЦ знання засвоюються учнями початковоСЧ школи у формСЦ таких видСЦв знань: конкретних фактСЦв, уявлень, понять.

Природознавство включаСФ СЦСФрархСЦзовану систему понять СЦ уявлень, якСЦ вСЦдображають обтАЩСФкти СЦ явища у СЧх взаСФмозвтАЩязку, на доступному для учнСЦв початковоСЧ школи рСЦвнСЦ.

Що ж розумСЦють пСЦд термСЦнами "поняття" СЦ "уявлення"?

Уявлення - це чуттСФво-наочний, узагальнений образ, в якому вСЦдображенСЦ зовнСЦшнСЦ ознаки, "астивостСЦ, зв'язки ранСЦше сприйнятого об'СФкта чи групи об'СФктСЦв. [4, 61]. Воно характеризуСФться тим, що маСФ змСЦст, тобто зовнСЦшнСЦ ознаки, "астивостСЦ СЦ зв'язки чуттСФво-наочного образу, якСЦ були сприйнятСЦ рСЦзними органами чуття СЦ створили цей образ. Уявлення виникають на основСЦ вСЦдчуття СЦ сприйняття.

Сприймання та уявлення забезпечують чуттСФве пСЦзнання предметСЦв СЦ явищ, але не дозволяють проникнути в СЧх сутнСЦсть, розкрити внутрСЦшнСЦ зв'язки СЦ взаСФмозалежностСЦ мСЦж ними, а також закономСЦрностСЦ об'СФктивноСЧ реальностСЦ. Це вСЦдбуваСФться на рСЦвнСЦ абстрактного, логСЦчного мислення, результатом якого СФ поняття.

Поняття становлять фундамент змСЦсту навчального курсу СЦ виступають як основна форма знань та мислення учнСЦв [4, 5]. У системСЦ знань про об'СФкти СЦ явища навколишнього свСЦту поняття вСЦдСЦграють служать опорним моментом в пСЦзнаннСЦ реальноСЧ дСЦйсностСЦ СЦ СФ своСФрСЦдним наслСЦдком СЧСЧ пСЦзнання [1].

Поняття тАФ це узагальнена форма вСЦдображення у свСЦдомостСЦ людини навколишньоСЧ дСЦйсностСЦ. У ньому розкриваСФться сутнСЦсть речей, СЦстотнСЦ ознаки, "астивостСЦ предметСЦв СЦ явищ, внутрСЦшнСЦ зв'язки СЦ вСЦдношення мСЦж ними та СЧхнСЦ внутрСЦшнСЦ протирСЦччя [15].

У кожному поняттСЦ розрСЦзняють двСЦ його взаСФмопов'язанСЦ СЦ взаСФмо протилежнСЦ сторони: змСЦст СЦ обсяг. ЗмСЦст тАФ сукупнСЦсть СЦстотних ознак, взаСФмозв'язки мСЦж якими утворюють структуру поняття. Обсяг характеризуСФ кСЦлькСЦсть предметСЦв СЦ явищ, якСЦ вСЦдображаються поняттям.

За змСЦстом поняття подСЦляють на простСЦ (включають один елемент знань) СЦ складнСЦ (включають кСЦлька елементСЦв знань), а за обсягом - одиничнСЦ, загальнСЦ, категорСЦСЧ. ОдиничнСЦ поняття стосуються окремих предметСЦв, явищ (наприклад, кропива глуха, ромашка лСЦкарська, верба плакуча та СЦн.), а загальнСЦ охоплюють групу об'СФктСЦв (дерево, кущ, трави та СЦн.). КатегорСЦСЧ тАФ це поняття найвищого рСЦвня узагальнення (тварина, рослина, природа та СЦншСЦ) [16].

Поняття нерозривно повтАЩязанСЦ з мовою. Вони виражаються словом або групою слСЦв. ЗмСЦст понять розкриваСФться в судженнях, яке вСЦдображаСФ зв'язки мСЦж предметами СЦ явищами навколишнього свСЦту або мСЦж "астивостями й ознаками одного об'СФкта. Наприклад, судження:

тАФ у сосни одне високе деревтАЩянисте стебло;

тАФ у яблунСЦ одне високе деревтАЩянисте стебло;

тАФ у липи одне високе деревтАЩянисте стебло.

УмовивСЦд: рослина, яка маСФ одне високе деревтАЩянисте стебло, називаСФться деревом.

Умовиводи СФ основною формою опосередкованого пСЦзнання навколишньоСЧ дСЦйсностСЦ, тобто пСЦзнання шляхом абстрактного мислення.

Поняття, судження, умовивСЦд тАФ логСЦчнСЦ форми мислення, вони взаСФмопов'язанСЦ мСЦж собою СЦ в процесСЦ пСЦзнання переходять одна в одну. Але поняття серед них СФ найбСЦльш сталим СЦ постСЦйним, оскСЦльки воно вСЦдображаСФ тСЦльки СЦстотнСЦ та загальнСЦ ознаки, зв'язки СЦ вСЦдношення [27].

У процесСЦ навчання з поняттями здСЦйснюють такСЦ операцСЦСЧ:

1. Узагальнення поняття. ЗдСЦйснюСФться на основСЦ встановлення родо-видових звтАЩязкСЦв. РодовСЦ поняття вСЦдображають звтАЩязки класу предметСЦв або явищ, а видовСЦ - тСЦльки окремоСЧ групи. наприклад, у родове поняття"дерево" входять видовСЦ: "листяне дерево" СЦ "хвойне дерево". Поняття "рослина" СФ родовим по вСЦдношенню до понять "дерево", "кущ", "трави", але СФ видовим до поняття "жива природа".

2. Обмеження понять - перехСЦд вСЦд родового поняття до видового. межею обмеження СФ видове поняття.

3. ПодСЦл поняття веде до розкриття його обсягу, зумовлюСФ розподСЦл обтАЩСФктСЦв, якСЦ узагальнюються в ньому на групи за певними СЦстотними ознаками. Наприклад, усСЦ рослини за тривалСЦстю життя подСЦляють на однорСЦчнСЦ, багаторСЦчнСЦ СЦ дворСЦчнСЦ.

Вивчення методичноСЧ лСЦтератури засвСЦдчило [36;38;40 та СЦн.], що "Природознавство" як навчальний предмет маСФ СЦнтегрований характер, оскСЦльки його змСЦст утворюСФ система уявлень СЦ понять, вСЦдСЦбраних СЦз рСЦзних природничих наук ( астрономСЦСЧ, географСЦСЧ, фСЦзики, бСЦологСЦСЧ, екологСЦСЧ, сСЦльського господарства) на основСЦ СЦдеСЧ цСЦлСЦсностСЦ природи з урахуванням мСЦжпредметних зв'язкСЦв у початковСЦй ланцСЦ освСЦти i перспективних зв'язкСЦв СЦз природничими курсами, що вивчатимуться в наступних класах. ВСЦн покликаний закласти систему уявлень та понять, що остаточно сформуються до завершення навчання в школСЦ.

АналСЦз програм для початковоСЧ школи [42] показав, що "Природознавство" в 3-4 класах СФ логСЦчним продовженням природничоСЧ складовоСЧ курсу "Я СЦ УкраСЧна", який вивчаСФться в 1-2-х класах. ПСЦд час викладання даного предмету у дСЦтей розширюються елементарнСЦ знання про рослини, якСЦ вони отримали у 1-2 класСЦ, розкриваються у доступнСЦй формСЦ звтАЩязки мСЦж неживою СЦ рослинами, мСЦж рослинами СЦ тваринами, а також природою й трудовою дСЦяльнСЦстю людей, виховуСФться любов до рСЦдного краю, необхСЦднСЦсть турботи про рослини. ЗмСЦст програми для 3-го класу складають роздСЦли "Природа СЦ ми", "Нежива природа"; "Жива природа".

У змСЦстСЦ програми вСЦдображено СЦСФрархСЦчну залежнСЦсть уявлень СЦ понять, що розкривають, на доступному для дСЦтей рСЦвнСЦ, цСЦлСЦснСЦсть природи через встановлення зв'язкСЦв та залежностей мСЦж тСЦлами СЦ явищами природи. Також тут реалСЦзовано дедуктивний спосСЦб викладу матерСЦалу, тобто вСЦд загального до конкретного, вСЦд сутностСЦ загальних понять, зв'язкСЦв, закономСЦрностей, способСЦв дСЦяльностСЦ тАФ до СЧх конкретизацСЦСЧ. ЗасвоСФнСЦ "асне предметнСЦ знання та умСЦння попереднСЦх роздСЦлСЦв (у роздСЦлах тАФ тем) виступають засобами пошуку нових знань СЦ умСЦнь у наступних роздСЦлах (темах). Кожний роздСЦл подСЦляСФться на теми, в змСЦстСЦ яких видСЦлено його логСЦчно завершенСЦ частини. СутнСЦсть СЧх полягаСФ в розкриттСЦ уявлення чи поняття про тСЦла та явища природи, про способи виконання певних дСЦй чи видСЦв дСЦяльностСЦ.

АналСЦз програми [42] показав, що компонентом змСЦсту курсу "Природознавство" ( 3- 4 класу) СФ елементарнСЦ ботанСЦчнСЦ знання - про будову рослин, СЧхнСЦ життСФвСЦ процеси - живлення, дихання, рСЦст, розмноження, пристосування до умов СЦснування, взаСФмозвтАЩязки з навколишнСЦм середовищем, рСЦзноманСЦтнСЦсть, угруповання СЦ поширення, значення в життСЦ людини СЦ в природСЦ, охорону рослин. Знання про рослини, якСЦ третьокласники повиннСЦ засвоСЧти вСЦдображенСЦ на схемСЦ 1.1.

Зазначимо, що ознайомлення з рослинами починаСФться з поглиблення знань, якСЦ учнСЦ отримали у 1-2 класах: про дерева, кущСЦ, трави, органи рослин, листянСЦ та хвойнСЦ дерева. Загальне поняття "рослини" збагачуСФться новим змСЦстом, розширюСФться його обтАЩСФм. Програмою передбачаСФться формування як одиничних (ялина), так СЦ загальних понять (рослини, дерева, кущСЦ, трави, листянСЦ рослини, хвойнСЦ рослини, дикорослСЦ рослини, культурнСЦ рослини). У 3 класСЦ учнСЦ дСЦзнаються як розмножуються рослини, живляться, яка роль органСЦв у життСЦ рослини. ДСЦзнаються про те, що рослини бувають багаторСЦчними. однорСЦчними СЦ дворСЦчними. Ознайомлюються з умовами, якСЦ необхСЦднСЦ для життя рослин, як рослини пристосувались до рСЦзних умов життя.

Знання про рослини розширюються СЦ поглиблюються також СЦ у 4 класСЦ. ШколярСЦ ознайомлюються СЦз рослинами природних зон УкраСЧни. У них формуСФться уявлення про мСЦшанСЦ лСЦси, лСЦсостеп СЦ степ, взаСФмозвтАЩязки рослин та СЦнших компонентСЦв природних зон. Вони розглядають рослини як компонент природних угруповань. Поглиблюються СЦ знання школярСЦв про значення рослин у життСЦ людини. ФормуСФться уявлення про рослинництво, залежнСЦсть його розвитку вСЦд природних умов.


Схема 1.1. Знання про рослини у змСЦстСЦ природознавства у 3 класСЦ


























Зростають СЦ вимоги щодо рСЦвня знань про рослини з класу у клас (таблиця 1.1.).


Таблиця 1.1.

Вимоги до знань молодших школярСЦв про рослини у курсСЦ "Природознавство"

Клас

Вимоги до знань

3

- ЗасвоСЧти елементарнСЦ поняття: навколишнСФ середовище рослини, необхСЦднСЦ умови росту СЦ розвитку рослин;

- поглибити СЦ розширити поняття: орган рослини, будова рослини; дерево, кущ, травтАЩяниста рослина, листянСЦ рослини, хвойнСЦ рослини;

- мати уявлення: про значення кожного органу для рослини; однорСЦчнСЦ, дворСЦчнСЦ, багаторСЦчнСЦ рослини; рСЦзноманСЦтнСЦсть рослинного свСЦту, розмноження рослин, умови проростання насСЦння; умови росту й розвитку рослин; способи розмноження рослин; деякСЦ ознаки пристосування рослин до умов навколишнього середовища;

- стисло характеризувати значення рослин у природСЦ, причини зникнення рослин СЦ шляхи СЧх збереження;

- встановлювати взаСФмозвтАЩязки мСЦж рослинами СЦ тваринами, неживою природою;

- наводити приклади однорСЦчних, дворСЦчних, багаторСЦчних рослин;

- розпСЦзнавати дерева, кущСЦ, трави, хвойнСЦ та листянСЦ дерева;

- володСЦти кСЦлькома способами розмноження рослин;

- дослСЦджувати умови проростання насСЦння та умови росту СЦ розвитку рослин за допомогою дослСЦдСЦв;

- вести спостереження за сезонними змСЦнами у життСЦ рослин;

- обТСрунтовувати цСЦннСЦсть рослин;

- брати посильну участь в охоронСЦ рослин своСФСЧ мСЦiевостСЦ.

4

  • Встановлювати взаСФмозвтАЩязки мСЦж природними умовами СЦ рослинним свСЦтом природних зон, рослинами СЦ тваринами природних зон;
  • - розпСЦзнавати найхарактернСЦшСЦ рослини природних зон;
  • мати уявлення про рослинництво у рСЦдному краСЧн;
  • називати культурнСЦ рослини, якСЦ вирощують у рСЦдному краСЧ;

кСЦлька рослин, якСЦ занесено до ЧервоноСЧ книги рСЦдного краю


АналСЦз змСЦсту програми показав, що вивчення рослин як компонента живоСЧ природи, особливостСЦ будови рослин, органи рослин, пристосування рослин до умов навколишнього середовища, умови росту й розвитку рослин розглядаються на прикладСЦ квСЦткових рослин. Ми вважаСФмо, що це пояснюСФться насамперед дидактичними принципами доступностСЦ, наочностСЦ СЦ вивчення вСЦд вСЦдомого до невСЦдомого, оскСЦльки саме квСЦтковСЦ рослини постСЦйно оточують дСЦтей у СЧхньому повсякденному життСЦ, СФ найбСЦльш доступнСЦ для спостереження учнСЦв, з ними можна ставити дослСЦди СЦ доглядати за ними. У бСЦльшостСЦ з них добре розвинутСЦ всСЦ органи рослинного органСЦзму. КвСЦтковСЦ рослини СФ прекрасним обтАЩСФктом для естетичного СЦ екологСЦчного виховання учнСЦв початковоСЧ школи.

Таким чином, на пСЦдставСЦ аналСЦзу лСЦтератури нами розкрито сутнСЦсть знань, зтАЩясовано, що знання про рослини засвоюються молодшими школярами у формСЦ уявлень СЦ понять, визначено, якСЦ знання про рослини формуються у процесСЦ вивчення учнями природознавства, якими вмСЦннями оволодСЦвають школярСЦ.


1.2 Характеристика форм, методСЦв та засобСЦв вивчення молодшими школярами рослин у курсСЦ "Природознавство"


УспСЦх засвоСФння учнями рСЦзних знань про рослини визначаСФться правильною органСЦзацСЦСФю процесу навчання школярСЦв, оптимальним поСФднанням рСЦзних форм роботи, способом роботи вчителя над СЧх формуванням.

Урок СФ основною формою навчання природознавства у початковСЦй школСЦ. У дидактицСЦ початковоСЧ школи пСЦд уроком розумСЦють таку форму органСЦзацСЦСЧ навчальноСЧ роботи в школСЦ, яка вСЦдбуваСФться у межах точно встановленого часу за розкладом, з певним складом учнСЦв для досягнення навчальних результатСЦв. Уроки мають рСЦзнСЦ структури залежно вСЦд дидактичноСЧ мети, характеру матерСЦалу, вСЦкових особливостей учнСЦв; об'СФднуються в систему за темами [23; 27;46].

Вивчення педагогСЦчноСЧ лСЦтератури [1; 4;10;20;36] та СЦн. дало змогу з'ясувати функцСЦСЧ, якСЦ виконуСФ сучасний урок з природознавства:

  • Навчальна, пСЦзнавальна функцСЦя полягаСФ у набуттСЦ школярами знань, умСЦнь СЦ навичок з природознавства, формуваннСЦ у них загальнонавчальних СЦ спецСЦальних умСЦнь.
  • Виховна функцСЦя уроку полягаСФ у формуваннСЦ у молодших школярСЦв розумСЦння взаСФмозв'язкСЦв мСЦж об'СФктами та явищами природи, здСЦйсненнСЦ патрСЦотичного, екологСЦчного, естетичного, трудового виховання.
  • Розвиваюча функцСЦя включаСФ розвиток у молодших школярСЦв особистих якостей, пов'язаних з СЧх розумовими СЦ пСЦзнавальними здСЦбностями, а саме мислення, пам'ятСЦ, уваги, спостережливостСЦ тощо,
  • Стимулююча функцСЦя передбачаСФ таке навчання, яке викликаСФ в учнСЦв потребу в набуттСЦ знань, СЦнтерес до вивчення навколишнього свСЦту, активСЦзуСФ пСЦзнавальну дСЦяльнСЦсть.

АналСЦз методичних посСЦбникСЦв [36; 37; 38 та СЦн.] дав нам змогу з'ясувати вимоги, що висуваються до урокСЦв СЦз природознавства:

1. ПостСЦйно здСЦйснювати загальнодидактичний принцип СФдностСЦ навчання СЦ виховання. ВСЦдповСЦдно до змСЦсту природничого матерСЦалу правильно визначати навчальну, виховну, розвивальну мету уроку; уявляти, якСЦ знання, вмСЦння СЦ навички будуть сформованСЦ пСЦд час уроку, яка робота буде проведена для досягнення розвивального навчання.

  1. ЗмСЦст природничого матерСЦалу повинен бути науковим, пСЦдготовленим до свСЦдомого сприймання учнями своСЧх обов'язкСЦв бережливо ставитись до природи, поважати людей, але не перевантаженим СЦ доступним для розумСЦння дСЦтей певного вСЦку.
  2. ПСЦд час вивчення нового матерСЦалу, зосереджуючи увагу на описСЦ певних предметСЦв, явищ або процесСЦв, слСЦд уникати хаотичних випадкових запитань, а використовувати певнСЦ логСЦчнСЦ, причинно-наслСЦдковСЦ зв'язки.
  1. Для розвитку логСЦчного мислення та пСЦзнавальноСЧ самодСЦяльностСЦ учнСЦв на уроцСЦ застосовувати рСЦзнСЦ види робСЦт, правильно розподСЦляти час на основнСЦ структурнСЦ елементи уроку.
  2. Система методСЦв СЦ прийомСЦв повинна бути такою, яка забезпечила б найбСЦльшу доцСЦльнСЦсть роботи учителя СЦ пСЦзнавальноСЧ дСЦяльностСЦ учнСЦв на кожному етапСЦ уроку.
  3. ДомашнСФ самостСЦйне завдання може бути логСЦчним продовженням або закСЦнченням класноСЧ роботи. Воно повинно включати роботу з пСЦдручником, а також рСЦзноманСЦтнСЦ види творчого характеру. за складнСЦстю домашнСФ завдання повинно бути простим, зрозумСЦлим, не перевантаженим.

В.М. Пакулова та В.РЖ. КузнСФцова видСЦляють дидактичнСЦ, виховнСЦ СЦ органСЦзацСЦйнСЦ специфСЦчнСЦ вимоги до уроку з природознавства.

1.ДидактичнСЦ:

  • визначення системи природничих фактСЦв, понять уроку вСЦдповСЦдно до навчальноСЧ програми предмету, формування умСЦнь СЦ навичок з врахуванням рСЦвня пСЦдготовки СЦ психологСЦчних особливостей учнСЦв даноСЧ вСЦковоСЧ групи;
  • використання на уроках мСЦiевого природничого матерСЦалу.

2.ВиховнСЦ:

-забезпечити розумСЦння школярами основних законСЦв природи з метою формування у них наукового свСЦтогляду;

-вивчення природи в тСЦсному взаСФмозв'язку з життям;

-виховання бережливого ставлення до природи СЦ вивчення правил поведСЦнки в нСЦй;

-розвиток естетичних почуттСЦв молодших школярСЦв у процесСЦ пСЦзнання природи [38, 135-136].

О.А. БСЦда пСЦдкреслюСФ, що уроки з природознавства повиннСЦ вСЦдповСЦдати таким вимогам:

  1. ОрганСЦзацСЦйна чСЦткСЦсть проведення уроку.
  2. Забезпечення формування в учнСЦв свСЦтогляду на основСЦ осмислення зв'язкСЦв СЦ взаСФмозалежностей, глибокого проникнення в сутнСЦсть виучуваних явищ.

3.Дотримування дидактичних принципСЦв в СЧх взаСФмозв'язках та СФдностСЦ ( науковостСЦ викладу, доступностСЦ, наочностСЦ, сезонностСЦ, зв'язку теорСЦСЧ з практикою тощо).

  1. ЗдСЦйснення СЦндивСЦдуального та диференцСЦйованого пСЦдходу до учнСЦв.
  2. ЗдСЦйснення особистСЦсно-зорСЦСФнтованого навчання СЦ виховання учнСЦв.

6. АктивСЦзувати навчально-пСЦзнавальну дСЦяльнСЦсть учнСЦв [10, 63-64].

Р. Петросова вважаСФ, що важливими вимогами до сучасного уроку природознавства СФ:

1.Визначення цСЦлей уроку. ЦСЦлСЦ уроку - система цСЦнностей, якСЦ необхСЦдно сформувати у школярСЦв у процесСЦ навчання предмету. НайбСЦльш значимСЦ особистСЦснСЦ якостСЦ дСЦтей, якСЦ необхСЦдно сформувати на уроках, - це соцСЦальна активнСЦсть, мислительна СЦ операцСЦйна дСЦяльнСЦсть, умСЦння осмислювати навколишню дСЦйснСЦсть, сприяти розвитку самостСЦйностСЦ у розв'язаннСЦ учбових задач.

2.Використання на уроцСЦ евристичних методСЦв навчання, якСЦ забезпечують створення творчого освСЦтнього середовища в класСЦ СЦ СЦнтелектуальний розвиток дСЦтей.

3.Використання на уроцСЦ рСЦзноманСЦтних методСЦв СЦ прийомСЦв навчання, оскСЦльки рСЦзноманСЦтнСЦсть - це шлях активСЦзувати мислительну дСЦяльнСЦсть школярСЦв.

4. СпрямованСЦсть на формування особистостСЦ в умовах колективноСЧ дСЦяльностСЦ з врахуванням СЦндивСЦдуальних особливостей дСЦтей. ТСЦльки в колективСЦ, в результатСЦ спСЦвробСЦтництва учнСЦв з вчителем СЦ мСЦж собою розвиваються такСЦ якостСЦ особистостСЦ, як активнСЦсть, працелюбнСЦсть СЦ колективСЦзм [40].

За дидактичною метою СЦ ланками процесу навчання у методицСЦ викладання природознавства визначають такСЦ типи уроку: засвоСФння нових знань, умСЦнь СЦ навичок; застосування засвоСФних знань, умСЦнь СЦ навичок; урок узагальнення знань, умСЦнь СЦ навичок; урок перевСЦрки засвоСФних знань, умСЦнь СЦ навичок; комбСЦнований урок [4, с.229].

Кожен тип уроку характеризуСФться певною будовою - структурою. У поняття структури входять три компоненти: етапи (елементи уроку), СЧх послСЦдовнСЦсть СЦ взаСФмозв'язок. РозрСЦзняють двСЦ структури: мСЦкро-СЦ макроструктуру. Макроструктура - це бСЦльш-менш постСЦйнСЦ елементи урокСЦв у межах одного типу. Наприклад, урок засвоСФння нових знань мСЦстить сприйняття СЦ усвСЦдомлення учнями нового навчального матерСЦалу, осмислення знань. Кожний елемент макроструктури маСФ внутрСЦшню мСЦкроструктуру, яка складаСФться з певних методСЦв, прийомСЦв СЦ засобСЦв навчання, якими досягаСФться мета певного елемента макроструктури. Наприклад, на етапСЦ сприйняття СЦ усвСЦдомлення нового навчального матерСЦалу вчитель може застосовувати розповСЦдь, бесСЦду або постановку перед учнями проблемних завдань СЦ розвтАЩязувати СЧх у процесСЦ роботи з пСЦдручником, наочними посСЦбниками, технСЦчними засобами навчання. МСЦкроструктура уроку може змСЦнюватись навСЦть у межах одного етапу уроку залежно вСЦд ряду обставин СЦ наявностСЦ наочностСЦ рСЦзних видСЦв, технСЦчних засобСЦв навчання, пСЦдготовки учнСЦв, СЧх умСЦння самостСЦйно працювати над навчальним матерСЦалом.

НайчастСЦше у процесСЦ вивчення природознавства використовують комбСЦнований урок, макроструктура кого представлена такими етапами:

РЖ. ОрганСЦзацСЦя класу до уроку.

РЖРЖ. ПСЦдсумки спостережень за змСЦнами в природСЦ.

РЖРЖРЖ. ПеревСЦрка домашнього завдання.

РЖУ. АктуалСЦзацСЦя опорних знань, умСЦнь СЦ навичок учнСЦв. ПовСЦдомлення теми СЦ мети уроку.

У. ЗасвоСФння нових знань, умСЦнь СЦ навичок.

УРЖ. ЗакрСЦплення засвоСФних знань, умСЦнь СЦ навичок.

УРЖРЖ. ПСЦдсумок уроку.

УРЖРЖРЖ. ДомашнСФ завдання.

КомбСЦнований урок у загальних рисах маСФ такий вигляд. ПСЦдготувавши клас до роботи, вчитель починаСФ бесСЦду. Мета СЧСЧ - повторити вивчений матерСЦал, щоб учнСЦв краще його засвоСЧли, поставити нову проблему, збудити СЦнтерес до нового. РозповСЦдь, пояснення, учитель застосовуСФ тСЦльки тодСЦ, коли треба викласти додатковСЦ вСЦдомостСЦ, коли в учнСЦв немаСФ вСЦдповСЦдного запасу знань для бесСЦди. При цьому вСЦн використовуСФ наочнСЦсть, демонструСФ дослСЦди. ЗакСЦнчивши виклад нового матерСЦалу, вчитель проводить бесСЦду, щоб зтАЩясувати як учнСЦ його засвоСЧли. ПСЦсля цього вчитель коротко пСЦдсумовуСФ результати роботи на уроцСЦ.

АналСЦз педагогСЦчноСЧ лСЦтератури [28; 38] дав змогу зтАЩясувати, що у пСЦдготовцСЦ вчителя до уроку з природознавства розрСЦзняють два етапи: попереднСЦй СЦ безпосереднСЦй. Попередня пСЦдготовка включаСФ: вивчення методичноСЧ та науковоСЧ лСЦтератури; ознайомлення СЦз змСЦстом СЦ вимогами програми, з пСЦдручником, робочим зошитом; складання календарно-тематичного плану.

Безпосередня пСЦдготовка вчителя до уроку полягаСФ в складаннСЦ поурочного плану, доборСЦ необхСЦдного обладнання. У планСЦ уроку повиннСЦ бути вСЦдображенСЦ такСЦ елементи: тема уроку, мета уроку (навчальна, вихована, розвиваюча), тип уроку, методи СЦ методичнСЦ прийоми, обладнання, лСЦтература до уроку, хСЦд уроку. При плануваннСЦ ходу уроку видСЦляють такСЦ структурнСЦ елементи: актуалСЦзацСЦя опорних знань, вивчення нового матерСЦалу, закрСЦплення вивченого матерСЦалу, перевСЦрка знань, умСЦнь СЦ навичок.

Як зазначаСФ О. Савченко [46], пСЦдготовка вчителя до уроку включаСФ такСЦ стадСЦСЧ:

  1. дСЦагностику обтАЩСФктивних умов навчального виховного процесу, аналСЦз факторСЦв, що дСЦятимуть на уроцСЦ;
  2. прогнозування ефективностСЦ уроку та досягнень учнСЦв;
  3. складання програми керування навчально-виховною дСЦяльнСЦстю на уроцСЦ.

На кожному уроцСЦ необхСЦдно по-перше, навчити учнСЦв визначати, розумСЦти, а потСЦм самостСЦйно ставити перед собою навчальне завдання. ОволодСЦння учСЦнням здСЦйснюСФться на основСЦ виконання навчальних дСЦй порСЦвняння, моделювання, аналСЦзу. По-друге, навчити учнСЦв використовувати рацСЦональнСЦ дСЦСЧ: способи роботи, якСЦ забезпечують успСЦшне засвоСФння навчального матерСЦалу. ОволодСЦння навчальним матерСЦалом - це його вмСЦле сприймання, усвСЦдомлення, запамтАЩятовування СЦ використання в практичнСЦй дСЦяльностСЦ. Для органСЦзацСЦСЧ сприймання знань необхСЦдно пропонувати учням чСЦткСЦй конкретнСЦ завдання, спрямовувати СЧх на спостереження на тих сторСЦн, "астивостей й ознак предмета, якСЦ потрСЦбно побачити, видСЦлити, запамтАЩятати. Особливо важливим для сприймання СФ виконання учнями практичних завдань СЦ дСЦй з предметом, який вивчаСФться.

УсвСЦдомлення знань завжди повтАЩязане з виконанням розумових операцСЦй: аналСЦзу, синтезу, порСЦвняння, узагальнення. УсвСЦдомленню учнями на уроцСЦ знань, виконанню учнями на уроцСЦ певних завдань сприяСФ робота з пСЦдручником.

Для оволодСЦння навчальним матерСЦалом потрСЦбно його запамтАЩятати. Тому необхСЦдно органСЦзувати роботу з учнями так, щоб вона була привабливою, подавалась у звичнСЦй для учнСЦв формСЦ, викликала позитивнСЦ емоцСЦСЧ й глибокСЦ почуття. Щоб учнСЦ добре запамтАЩятали навчальний матерСЦал, необхСЦдно ставити перед ними конкретнСЦ завдання. органСЦзувати повторення, здСЦйснювати контроль вивченого. По-третСФ необхСЦдно формувати в учнСЦв навчальнСЦ мотиви, пСЦзнавальнСЦ СЦнтереси, бажання вчитися. ВирСЦшальним для формування позитивного ставлення до навчання СФ використання вчителем рСЦзних форм активСЦзацСЦСЧ процесу учСЦння, серед яких СФ найбСЦльш поширеними СФ:

  • самостСЦйна навчальна дСЦяльнСЦсть на уроцСЦ, тобто робота, що виконуСФться поза безпосередньою участю вчителя, який визначаСФ завдання уроку СЦ керуСФ виконанням з допомогою завдань;
  • поетапне керування учителем роботою учня.

Уроки з природознавства, зазначають Л, Нарочна та СЦн. вченСЦ проводяться в певнСЦй послСЦдовностСЦ, що передбачено шкСЦльною програмою СЦ забезпечуСФ систематичнСЦсть вивчення матерСЦалу. Застосовуючи рСЦзноманСЦтнСЦ методи СЦ засоби навчання, вчитель маСФ можливСЦсть планомСЦрно СЦ послСЦдовно проводити формування вСЦдповСЦдних уявлень СЦ понять про обтАЩСФкти та явища природи.

Будь-яке поняття як узагальнене знання не можна просто завчити, воно формуСФться в процесСЦ тривалоСЧ роботи учнСЦв над вСЦдповСЦдним змСЦстом, який пСЦдбираСФ вчитель. У свСЦдомостСЦ людини знання (поняття) здатнСЦ поглиблювати свСЦй змСЦст СЦ розширювати обтАЩСФм, вони знаходяться у постСЦйному розвитку. Але перш, чим знання (поняття) почне розвиватися, воно повинно бути утвореним, сформованим.

У дослСЦдженнях О. БСЦди, О. Варакути, РЖ. ЖарковоСЧ та СЦн. зазначаСФться. що весь процес формування природничих понять слСЦд подСЦлити на певнСЦ етапи узагальнення набутих учнями знань. Формування в учнСЦв того чи СЦншого поняття неможливе без встановлення подСЦбностСЦ СЦ вСЦдмСЦнностСЦ обтАЩСФктСЦв чи явищ. Це даСФ можливСЦсть видСЦлити загальне СЦ суттСФве кожного з обтАЩСФктСЦв розглянутоСЧ групи, зробити перехСЦд вСЦд розгляду поодиноких обтАЩСФктСЦв до узагальнення.

Утворення СЦ розвиток знань (понять) може вСЦдбуватися стихСЦйно або пСЦд керСЦвництвом. СтихСЦйний процес СЦде повСЦльнСЦше СЦ може призвести до того, що у людини сформуються невСЦрнСЦ знання.

Поняття не залишаються незмСЦнними, вони розвиваються, а розвиваючись, стають багатшими СЦ конкретнСЦшими. ПравильнСЦ уявлення та поняття формуються внаслСЦдок цСЦлеспрямованоСЧ дСЦСЧ усСЦСФСЧ системи навчання, що СЦ маСФ здСЦйснювати вчитель у процесСЦ навчання.

Розвиток понять тАФ основна рушСЦйна сила всього процесу навчання учнСЦв, усСЦСФСЧ динамСЦки викладання. Навчальний процес слСЦд органСЦзувати так, щоб у його основСЦ були ранСЦш сформованСЦ поняття, якСЦ б поступово та послСЦдовно розширювалися й поглиблювалися на основСЦ нових факторСЦв.

ВСЦдповСЦдно до алгоритму дСЦяльностСЦ щодо засвоСФння понять, враховуючи вСЦковСЦ особливостСЦ молодших школярСЦв, у педагогСЦчнСЦй лСЦтературСЦ [4; 8; 13; 16 ] видСЦляють такСЦ етапи у формуваннСЦ понять у молодших школярСЦв:

1. МотивацСЦйна СЦ змСЦстова пСЦдготовка до засвоСФння природничого поняття. АктуалСЦзацСЦя опорних знань.

2. ОрганСЦзацСЦя чуттСФвого сприймання ознак, "астивостей, "астивостей предметСЦв або явищ, формування уявлень про них або актуалСЦзацСЦя ранСЦше сформованих уявлень.

3. ОрганСЦзацСЦя розумовоСЧ дСЦяльностСЦ, спрямованоСЧ на видСЦлення СЦстотних ознак.

4. Забезпечення узагальнення СЦ словесного визначення сутСЦ поняття, позначення його вСЦдповСЦдним термСЦном.

5. ОрганСЦзацСЦя закрСЦплення сформованого поняття шляхом репродуктивного вСЦдтворення його змСЦсту.

6. ОрганСЦзацСЦя застосування засвоСФного поняття у подСЦбних СЦ нових ситуацСЦях.

Важливими складовими процесу формування природничих понять СФ дидактичнСЦ умови, якСЦ в органСЦчнСЦй СФдностСЦ та взаСФмозв'язку забезпечують ефективнСЦсть засвоСФння понять учнями. ПСЦд дидактичними умовами, О. БСЦда, О. Варакута, В. Пакулова розумСЦють змСЦстову характеристику компонентСЦв, якСЦ утворюють систему навчання. До них належать: здСЦйснення системно-структурного аналСЦзу змСЦсту природничого матерСЦалу; дотримання поетапностСЦ формування природничих понять; використання мСЦжпредметних зв'язкСЦв у формуваннСЦ природничих понять; конструювання системи пСЦзнавальних завдань для формування природничих понять [8;13;38].

У методицСЦ природознавства видСЦляють також специфСЦчнСЦ уроки - предметний урок СЦ урок- екскурсСЦя.

Як зазначаСФ Л. Нарочна, пСЦд предметним уроком розумСЦють урок, коли дСЦти працюють з предметом, який вивчаСФться, а не з його зображенням [36]. ОбтАЩСФктом вивчення на предметному уроцСЦ може бути реально СЦснуючий предмет. Зокрема, при вивченнСЦ рослин надають перевагу живим рослинам, або гербарСЦю рослин.

ОсобливСЦсть предметного уроку полягаСФ в тому, що "асне предметний змСЦст, яким оволодСЦвають учнСЦ у процесСЦ уроку, передбачаСФ рСЦзнобСЦчне вивчення конкретного предмета або явища природи. На таких уроках школярСЦв мають можливСЦсть розглянути той або СЦнший предмет, випробувати його на твердСЦсть, вСЦдчути запах, покуштувати на смак, порСЦвняти рСЦзнСЦ предмети, встановити спСЦльнСЦ та вСЦдмСЦннСЦ ознаки, вважаСФ О. БСЦда [10].

Як зазначаСФ Ф. Кисельов бСЦльшСЦсть предметних урокСЦв доцСЦльно проводити пСЦсля екскурсСЦй, пСЦд час яки учнСЦ мають можливСЦсть ознайомитися з предметом або явищем у природному середовищСЦ, спостерСЦгати його звтАЩязок з СЦншими предметами або явищами [28].

Важливою умовою для правильноСЧ органСЦзацСЦСЧ предметного уроку СФ те, щоб предметами, що вивчаються на уроцСЦ, були забезпеченСЦ усСЦ учнСЦ класу.

ПредметнСЦ уроки потребують вСЦд учителя ретельноСЧ пСЦдготовки. Учитель повинен передбачити, чи це урок буде з роздатковим матерСЦалом, чи урок СЦз застосуванням дослСЦдСЦв, з використанням живих обтАЩСФктСЦв тощо.

Предметний урок за дидактичною суттю СФ комбСЦнованим уроком.

Структура предметного уроку така:

РЖ. ОрганСЦзацСЦйний момент.

РЖРЖ. ПСЦдсумки спостережень за змСЦнами в природСЦ.

РЖРЖРЖ. ПеревСЦрка засвоСФних знань, умСЦнь СЦ навичок.

РЖРЖРЖ. АктуалСЦзацСЦя чуттСФвого досвСЦду та опорних знань, умСЦнь СЦ навичок учнСЦв.

РЖУ. МотивацСЦя навчальноСЧ дСЦяльностСЦ учнСЦв. ПовСЦдомлення теми СЦ мети уроку.

У. ЗасвоСФння нових знань, умСЦнь СЦ навичок.

УРЖ. СистематизацСЦя, узагальнення й застосування знань.

УРЖ. ПСЦдсумок уроку та повСЦдомлення домашнього завдання.

Складаючи план чи конспект уроку, учитель повинен чСЦтко визначити: навчальну, виховну, розвиваючу мету уроку; якими вмСЦннями СЦ навичками повиннСЦ оволодСЦти учнСЦв; що треба записати СЦ замалювати в зошитСЦ; розподСЦл часу за роздСЦлами уроку. Етап перевСЦрки засвоСФних знань, умСЦнь СЦ навичок може бути реалСЦзованим СЦ може пропускатися. Це залежить вСЦд того, чи повтАЩязаний змСЦст матерСЦалу з попередньою темою, СЦ вСЦд його обсягу, вСЦд того, чи вимагаСФ вСЦн вСЦд учнСЦв напруженоСЧ роботи.

Починати предметний урок, вважаСФ Ф. Кисельов [28], доцСЦльно СЦз вступноСЧ бесСЦди, завдання якоСЧ вСЦдновити в памтАЩятСЦ учнСЦв ранСЦше бачене або вивчене СЦ тим самим пСЦдготувати СЧх до свСЦдомого сприймання нового матерСЦалу. ПСЦсля вступноСЧ бесСЦди вчитель роздаСФ предмети учням на парти СЦ органСЦзовуСФ спостереження. ВСЦн ставить послСЦдовно ряд запитань СЦ спрямовуСФ увагу дСЦтей на найСЦстотнСЦшСЦ ознаки й "астивостСЦ предмета. Спочатку зтАЩясовують загальнСЦ ознаки, далСЦ переходять до деталей. При цьому вчитель не повинен називати ознаки чи "астивостСЦ обтАЩСФкта або повСЦдомити готовСЦ висновки.

Конструюючи етап засвоСФння нових знань, учитель "асне предметний змСЦст подСЦляСФ на логСЦчно завершенСЦ частини:

1. Знання, якСЦ засвоюються учнями пСЦд час безпосередньоСЧ дСЦяльностСЦ з натуральними обтАЩСФктами (живими рослинами, гербарними рослинами).

2. Знання про предмет, якСЦ здобувалися з СЦнших джерел знань, зокрема з образотворчих засобСЦв наочностСЦ, розповСЦдСЦ вчителя тощо.

3. Знання, якСЦ вСЦдомСЦ учням з попереднСЦх урокСЦв та життСФвого досвСЦду. Вони актуалСЦзуються в кожнСЦй логСЦчно завершенСЦй частинСЦ, але мають рСЦзне значення. Наприклад, СФ основою для усвСЦдомленого сприйняття нових знань. Так, щоб сформувати поняття "голонасСЦннСЦ рослини", "квСЦтковСЦ рослини", насамперед необхСЦдно актуалСЦзувати знання про органи рослини та СЧх значення.

МСЦкроструктура етапу засвоСФння нових знань, умСЦнь СЦ навичок предметного уроку розробляСФться з урахуванням видСЦлених видСЦв знань у "асне предметному змСЦстСЦ теми; психолого дидактичних закономСЦрностей засвоСФння конкретних елементСЦв знань; критерСЦСЧв вибору методСЦв СЦ прийомСЦв органСЦзацСЦСЧ навчально-пСЦзнавальноСЧ дСЦяльностСЦ школярСЦв.

ПроСЦлюструСФмо хСЦд мСЦркування учителя. Якщо у логСЦчно завершенСЦй частинСЦ змСЦсту розкриваСФться змСЦст поняття, уявлення, то форма знань вказуСФ на хСЦд процесу засвоСФння, його етапи: сприймання, осмислення, узагальнення СЦ закрСЦплення. Отже, на етапСЦ засвоСФння нових знань, умСЦнь СЦ навичок процесу навчання виникаСФ дидактична задача органСЦзувати засвоСФння учнями поняття, уявлення. РеалСЦзацСЦя цСЦСФСЧ задачСЦ здСЦйснюСФться шляхом розвтАЩязання логСЦчно взаСФмозвтАЩязаних дидактичних пСЦдзадач, змСЦст яких зводиться до: 1) усвСЦдомленого сприймання рослин за ознаками: особливостСЦ форми кореня, будови стебла, довжина СЦ ширина листкСЦв, наявнСЦсть квСЦтки, плоду; 2) осмислення сприйнятого матерСЦалу (аналСЦз, порСЦвняння рослин за вказаними ознаками, видСЦлення СЦстотних ознак); 3) узагальнення СЦстотних ознак, формування висновку про суть поняття; 4) закрСЦплення змСЦсту засвоСФного поняття.

Дидактична задача розвтАЩязуСФться з допомогою вибраного методу - способу взаСФмозвтАЩязаноСЧ дСЦяльностСЦ учителя й учнСЦв. До основних факторСЦв, якСЦ зумовлюють вибСЦр методу, належать змСЦст логСЦчно завершеноСЧ частини мети й можливостСЦ школярСЦв виконувати обтАЩСФктивно необхСЦдний вид навчально-пСЦзнавальноСЧ дСЦяльностСЦ по СЧСЧ засвоСФнню. Наприклад, якщо вивчаються у логСЦчнСЦй частинСЦ уроку зовнСЦшнСЦ ознаки рослин, якСЦ не вимагають СЦстотних змСЦн або перетворень конкретних обтАЩСФктСЦв-рослин, то найефективнСЦшим способом засвоСФння змСЦсту цСЦСФСЧ логСЦчноСЧ частини СФ практична робота з натуральними обтАЩСФктами або гербарними зразками. Якщо матерСЦал важкий, то дСЦяльнСЦсть учнСЦв може бути тСЦльки репродуктивна. Виконання репродуктивноСЧ практичноСЧ роботи доцСЦльно органСЦзувати фронтально, пСЦд безпосереднСЦм керСЦвництвом учителя.

Наведемо фрагмент уроку. Учням роздаються гербарнСЦ зразки рослин. Щоб забезпечити усвСЦдомлене сприйняття, актуалСЦзуються опорнСЦ знання:

  • Пригадайте, на якСЦ групи подСЦляються рослини за будовою стебла? (Учитель показуСФ малюнки дерев, кущСЦв, трав). До якоСЧ групи належать рослини, якСЦ знаходяться у вас на партСЦ? Обгрунтуйте свою думку. Щоб правильно висловитися, користуйтеся написаними на дошцСЦ реченнями:"ЦСЦ рослини СФ..., тому що..." Пригадайте, що у рослин називаСФться органом (орган -частина рослини). НазвСЦть СЦ покажСЦть на однСЦй з розданих вам рослин всСЦ СЧСЧ органи. Але спочатку пригадайте, в якСЦй послСЦдовностСЦ слСЦд називати органи. (Починати потрСЦбно з..., потСЦм назвати...) ВСЦзьмСЦть першу рослину. Уважно розгляньте СЧСЧ. Якщо впСЦзнали, то назвСЦть СЧСЧ ( Якщо дитина не знаСФ, рослину називаСФ вчитель). РЖнший прийом: щоб допомогти дСЦтям назвати рослину, можна активСЦзувати СЧхню дСЦяльнСЦсть, використати загадку.
  • ПСЦсля аналСЦзу змСЦсту загадки за вказаними ознаками визначаСФться назва рослини. ПотСЦм здСЦйснюСФться усний опис рослини за такими планом: назва рослини, форма кореня (довгий, чи росте пучком), форма стебла (довге, прямостояче чи витке), довжина СЦ ширина листкСЦв (довге-коротке, вузьке-широке), чи СФ квСЦти (поодинокСЦ, зСЦбранСЦ у групи), чи СФ плСЦд ( соковитий, сухий).

План попередньо записуСФться на дошцСЦ. ДСЦти працюють услСЦд за вчителем. ПСЦсля опису кожноСЧ рослини визначають тСЦ особливостСЦ, за якими можна розрСЦзнити СЧСЧ серед СЦнших. Учитель запитуСФ: За якими ознаками можна розпСЦзнати дану рослину? ДалСЦ дСЦти порСЦвнюють рослини, визначають подСЦбнСЦ СЦ вСЦдмСЦннСЦ ознаки. ПСЦсля узагальнення здобутих результатСЦв формулюСФться висновок.

Якщо у другСЦй логСЦчно завершенСЦй частинСЦ розкриваСФться уявлення про значення рослин, якСЦ засвоюються за допомогою конкретного фактичного матерСЦалу. Тому навчально-пСЦзнавальнСЦ дСЦяльнСЦсть учнСЦв маСФ репродуктивний характер. Оптимальним методом СФ репродуктивна бесСЦда у поСФднаннСЦ з роботою над текстом пСЦдручника, образотворчими засобами наочностСЦ, розповСЦддю вчителя.

Розглянемо фрагмент цСЦСФСЧ частини уроку. ДСЦтям пропонуСФться завдання на розпСЦзнавання конкретноСЧ рослини (учитель може показати рослину - дСЦти СЧСЧ називають, рослина називаСФться - дСЦти знаходять СЧСЧ серед гербарних рослин, загадуСФ вчитель загадку - дСЦти вСЦдгадують СЦ знаходять СЦ показують рослину тощо). Вчитель просить пригадати, де використовуСФ людина дану рослину?

Метою етапу систематизацСЦСЧ, узагальнення та застосування засвоСФних знань СФ виявлення взаСФмозвтАЩязкСЦв мСЦж елементами змСЦсту, встановлення певних закономСЦрностей СЦ формування на СЧх основСЦ елементСЦв знань з вищим рСЦвнем узагальнення, а також предметних умСЦнь СЦ навичок.

Досягнення поставлених цСЦлей вимагаСФ актуалСЦзацСЦСЧ засвоСФних знань та умСЦнь, органСЦзацСЦя якоСЧ маСФ на цьому етапСЦ своСЧ особливостСЦ. Якщо дСЦти в усСЦх логСЦчно завершених частинах теми добре закрСЦпили змСЦст елементСЦв знань на репродуктивному рСЦвнСЦ, то СЧх актуалСЦзацСЦю у необхСЦднСЦй послСЦдовностСЦ доцСЦльно здСЦйснювати через виконання системи завдань на застосування кожного з елементСЦв в подСЦбних та нових ситуацСЦях. Наприклад:

  1. Завдання на розпСЦзнавання окремих рослин, СЧхнСЦх органСЦв.
  2. Яким словом можна назвати перелСЦченСЦ рослини ?
  3. Поставте стрСЦлки до ознак, якСЦ СФ в названих рослинах.
  4. Серед гербарних зразкСЦв (показуСФ вчитель) виберСЦть рослину
  5. ДоведСЦть, що дана рослина належить до ...
  6. СкладСЦть розповСЦдь про одну СЦз рослин. РозповСЦдайте у такСЦй послСЦдовностСЦ: 1) назвСЦть рослину; 2) усно опишСЦть СЧСЧ зовнСЦшнСЦй вигляд; 3) розкажСЦть як вона використовуСФться людиною ( Учитель обовтАЩязково наводить зразок розповСЦдСЦ).
  7. Чому до рослин необхСЦдно бережливо ставитись?

Вивчення педагогСЦчноСЧ лСЦтератури [1; 11; 19; 40] показало, що урок-екскурсСЦя - особливий вид навчальних занять, що проводяться поза школою. Вони мають великий виховний вплив на учнСЦв, сприяють розвитку естетичних почуттСЦв, емоцСЦй, дбайливого ставлення до всього живого, викликають СЦнтерес СЦ почуття любовСЦ до природи СЦ рСЦдного краю. На уроках - екскурсСЦях, якСЦ на предметних уроках, учнСЦ безпосередньо вивчають предмети та явища природи, але тут вони бачать СЧх в природнСЦй обстановцСЦ, тодСЦ як у класСЦ обтАЩСФкти, що вивчаються, СЦзолюються один вСЦд одного СЦ вСЦд навколишнього середовища. Тому екскурсСЦСЧ допомагають значно глибше СЦ повнСЦше вивчити рСЦзноманСЦтнСЦсть явищ СЦ обтАЩСФктСЦв природи, встановити звтАЩязки органСЦзмСЦв один з одним СЦ з середовищем, з умовами СЦснування. Проведення екскурсСЦй розвиваСФ в учнСЦв СЦнтерес СЦ навички до вивчення природи свого краю, спостережливСЦсть. Виховне значення екскурсСЦй полягаСФ в тому, що вони сприяють розкриттю багатства СЦ краси рСЦдного краю, формуванню бережливого ставлення до природи, рацСЦонального використання природних багатств. ЕкскурсСЦСЧ розширюють кругозСЦр учнСЦв, розвивають спостережливСЦсть, умСЦння бачити те, що ранСЦше вСЦдбувалося поза СЧх увагою, виробляють практичнСЦ навички СЦ вмСЦння.

Основним методом пСЦзнання на уроцСЦ-екскурсСЦСЧ СФ спостереження за обтАЩСФктами та явищами природи та очевидними взаСФмозвтАЩязками СЦ залежностями мСЦж ними.

У працях Т. Бабайри [4], Л. НарочноСЧ [36] та СЦн. пСЦдкреслюСФться, що класифСЦкацСЦя урокСЦв-екскурсСЦй здСЦйснюСФться за двома ознаками: обсягом "асне предметного змСЦсту теми (однотемний, багатотемний, багатопредметний) та його мСЦiем у структурСЦ вивчення роздСЦлу або курсу (вступний, поточний та пСЦдсумковий). У курсу природознавства початковоСЧ школи проводять такСЦ види екскурсСЦй:

  • вступний(багатотемний);
  • поточний (однотемний);
  • пСЦдсумковий (багатотемний).

Кожен вид уроку-екскурсСЦСЧ маСФ окрему макроструктуру. Вступний урок-екскурсСЦя маСФ такСЦ етапи: органСЦзацСЦя класу до уроку; постановка мети СЦ завдань уроку, мотивацСЦя навчання; засвоСФння нових знань, умСЦнь СЦ навичок; пСЦдсумок уроку; домашнСФ завдання. Макроструктура поточного уроку-екскурсСЦСЧ крСЦм наведених етапСЦв включаСФ ще й такСЦ: перевСЦрка засвоСФних знань, умСЦнь СЦ навичок; узагальнення та систематизацСЦя засвоСФних знань, умСЦнь СЦ навичок; застосування засвоСФних знань, умСЦнь СЦ навичок. Основним етапом пСЦдсумкового уроку-екскурсСЦСЧ СФ систематизацСЦя та застосування засвоСФних знань, умСЦнь СЦ навичок.

ЕфективнСЦсть уроку-екскурсСЦСЧ залежить вСЦд пСЦдготовки його вчителем. Ця робота здСЦйснюСФться у такСЦй послСЦдовностСЦ: визначення теми уроку-екскурсСЦСЧ за програмою; визначення виду уроку-екскурсСЦСЧ; складання логСЦчно-понятСЦйноСЧ схеми "асне предметного змСЦсту уроку-екскурсСЦСЧ за пСЦдручником з природознавства; конкретизацСЦя змСЦсту вСЦдповСЦдно до тих об'СФктСЦв, якСЦ СФ на мСЦiСЦ екскурсСЦСЧ ( учитель попередньо вивчаСФ маршрут СЦ мСЦiе уроку); визначення мети уроку; розробка методики проведення уроку-екскурсСЦСЧ; пСЦдготовка школярСЦв до нього; пСЦдбСЦр необхСЦдного обладнання [11].

На уроках природознавства учнСЦ дСЦстають певну суму знань, набувають умСЦнь СЦ навичок. При цьому вчитель використовуСФ методи роботи, якСЦ "астивСЦ природничим наукам. НайбСЦльш важливим серед них СФ спостереження за обтАЩСФктами та явищами природи, якСЦ забезпечують формування спостережливостСЦ та логСЦчного мислення, проведення дослСЦдСЦв та практичних робСЦт, що даСФ можливСЦсть виробити практичнСЦ навички та умСЦння.

Застосування наочностСЦ у викладаннСЦ природознавства СФ обовтАЩязкова умова свСЦдомого СЦ мСЦцного засвоСФння знань учнями. Без наочностСЦ, без конкретного сприймання предметСЦв природознавство як навчальний предмет не може СЦснувати. Засоби наочного навчання пСЦдвищують ефективнСЦсть уроку природознавства, викликають у дСЦтей СЦнтерес до навчального предмета.

ПедагогСЦчна цСЦннСЦсть використання наочностСЦ в процесСЦ вивчення природознавства полягаСФ в тому, що завдяки фронтальному зоровому сприйманню в усСЦх учнСЦв створюСФться правильне уявлення про предмет природи. Засобами унаочнення, що використовуються на уроках природознавства, СФ натуральнСЦ обтАЩСФкти (живСЦ рослини, гербарСЦСЧ, колекцСЦСЧ), СЦлюстративнСЦ посСЦбники (таблицСЦ, картини, навчальнСЦ кСЦнофСЦльми тощо), а також моделСЦ (рельСФфнСЦ таблицСЦ тощо). НайбСЦльший ефект на уроках природознавства даСФ використання натуральних посСЦбникСЦв.

За допомогою наочностСЦ активСЦзуються увага, сприймання, памтАЩять, мислення; вона стимулюСФ живе, зацСЦкавлене спСЦлкування дСЦтей з приводу побаченого й почутого, викликаСФ асоцСЦативнСЦ звтАЩязки, розширюСФ СЦ уточнюСФ поверховСЦ СЦ неповнСЦ уявлення дСЦтей про рослинний свСЦт. ПСЦд час застосування наочних методСЦв джерелом СЦнформацСЦСЧ стають дослСЦди, живСЦ обтАЩСФкти, кСЦнофСЦльми, таблицСЦ. Отже, основним джерелом знань СФ спостереження, а не слово, але слово залишаСФться провСЦдним в усьому навчальному процесСЦ. Мета застосування наочних методСЦв тАФ збуджувати й розвивати активнСЦсть сприйняття СЦ мислення учнСЦв. НаочнСЦсть на уроках природознавства може бути натуральною (обтАЩСФкти природи живСЦ СЦ препарованСЦ) СЦ зображувальною (таблицСЦ, схеми, муляжСЦ, кСЦнофСЦльми). До наочних методСЦв належить демонстрування дослСЦдСЦв, натуральних обтАЩСФктСЦв, зображувальних посСЦбникСЦв.

Формування знань про рослини потребуСФ демонстрацСЦСЧ натуральних обтАЩСФктСЦв, оскСЦльки даСФ живСЦ образнСЦ уявлення про рослини. Для демонстрування живих рослин залучають учнСЦв, якСЦ вже ставили дослСЦди за завданням учителя в позаурочний час у куточку живоСЧ природи.

Для вивчення багатьох обтАЩСФктСЦв, недоступних для сприймання в натурСЦ, учитель застосовуСФ зображувальну наочнСЦсть. Разом СЦз таблицями на уроках природознавства використовують малюнки вчителя на класнСЦй дошцСЦ. Малюнок на дошцСЦ даСФ змогу вчителевСЦ послСЦдовнСЦше СЦ повнСЦше викласти матерСЦал, а учням тАФ легше стежити за думкою вчителя, зосереджуючи увагу в потрСЦбний момент на сприйняттСЦ лише тСЦСФСЧ деталСЦ, про яку йде мова. Малюнки вчителя повиннСЦ бути простими, близькими до схеми. У 1-4 класах учитель малюСФ на дошцСЦ листки, окремСЦ рослини. Робота з малюнком на уроцСЦ сприяСФ кращому засвоСФнню матерСЦалу.

Важливе значення у формуваннСЦ природничих знань, а отже СЦ знань про рослини маСФ метод спостереження. У працях вСЦдомих педагогСЦв Я. Коменського, К.Ушинського, В. Сухомлинського, психологСЦв Л. Занкова, Н. МенчинськоСЧ та СЦнших показано, що природа своСФю рСЦзноманСЦтнСЦстю, яскравСЦстю фарб приваблюСФ увагу дСЦтей СЦ позитивно впливаСФ на СЧх розвиток.

К. Д. Ушинський зазначав, що основа розумСЦння суто людськоСЧ мови полягаСФ у правильному логСЦчному мисленнСЦ, а правильна логСЦка мислення виникаСФ з правильних СЦ точних спостережень [54].

В Сухомлинський вважав, що "СЦз спостережень не тСЦльки черпаються знання, - у спостереженнях знання живуть...", вони "необхСЦднСЦ дитинСЦ, як сонце, повСЦтря й волога необхСЦднСЦ рослинСЦ"[50].

ПСЦзнання навколишнього свСЦту розпочинаСФться СЦз нагромадження чуттСФвого досвСЦду, фактичного матерСЦалу, який осмислюСФться з метою оволодСЦння системою знань, адекватною навколишнСЦй природСЦ з СЧСЧ зв'язками СЦ залежностями. ВСЦдсутнСЦсть запасу конкретно образних уявлень у молодших школярСЦв призводить до формального засвоСФння знань. ДСЦтям важко уявити предмет або явище, якщо вони не бачили цих об'СФктСЦв або СЧх зображень. Наочно-чуттСФву основу засвоСФння забезпечують спостереження.

Як зазначають Т. Байбара, О. БСЦда, Ф. Кисельов, спостереження - це свСЦдомо органСЦзоване сприймання предметСЦв СЦ явищ навколишньоСЧ дСЦйсностСЦ, спрямоване на виявлення СЦстотних ознак, причинно-наслСЦдкових зв'язкСЦв у природСЦ [3; 10; 28]. За допомогою спостережень виявляються певнСЦ закономСЦрностСЦ в навколишнСЦй дСЦйсностСЦ.

У процесСЦ спостереження учнСЦ оволодСЦвають умСЦннями видСЦляти в предметах СЧхнСЦ ознаки, порСЦвнювати групи предметСЦв за однСЦСФю ознакою, помСЦчати змСЦни у спостережуваних об'СФктах, робити висновки за допомогою вчителя. [31].

У процесСЦ навчання спостереження виступаСФ одним СЦз методСЦв його органСЦзацСЦСЧ. З позицСЦСЧ розумСЦння методу навчання як дидактичноСЧ категорСЦСЧ спостереження СФ способом органСЦзацСЦСЧ взаСФмопов'язаноСЧ дСЦяльностСЦ учителя СЦ учнСЦв. ДСЦяльнСЦсть вчителя полягаСФ в тому, що вчитель органСЦзовуСФ, стимулюСФ, здСЦйснюСФ поточний контроль, аналСЦзуСФ, коригуСФ й оцСЦнюСФ цСЦлеспрямоване, планомСЦрне сприймання школярами об'СФктСЦв природи. ЗмСЦст дСЦяльностСЦ вчителя при використаннСЦ цього методу зумовлюСФться, по-перше, об'СФктивною сутнСЦстю спостереження, його структурою, змСЦстом СЧСЧ компонентСЦв та закономСЦрностями СЧх реалСЦзацСЦСЧ, по-друге, вСЦковими особливостями психСЦчного розвитку молодших школярСЦв СЦ по-третСФ, наявнСЦстю опорних знань, умСЦнь, навичок та життСФвого досвСЦду учнСЦв [3].

У структурСЦ спостереження видСЦляють такСЦ компоненти: цСЦлСЦ, план, безпосереднСФ цСЦлеспрямоване сприйняття предметСЦв СЦ явищ природи, висновки спостережень. У цСЦлях чСЦтко визначаСФться об'СФкт, за яким вестиметься спостереження СЦ його результат. Мета, поставлена вчителем, повинна бути сприйнята й усвСЦдомлена учнями. Цьому сприяСФ розкриття змСЦсту основних термСЦнСЦв, за допомогою яких вона формулюСФться, конкретизацСЦя об'СФктСЦв СЦ результатСЦв спостереження.

План складаСФться на основСЦ тих конкретних задач, якСЦ послСЦдовно розв'язуються в ходСЦ спостереження. ВСЦн забезпечуСФ цСЦлеспрямованСЦсть дСЦяльностСЦ учнСЦв, уникнення стихСЦйностСЦ та рСЦзних випадковостей. Складання плану залежить вСЦд рСЦвня усвСЦдомлення результату спостереження. План складаСФться вчителем разом з учнями.

  • Пригадайте, за чим необхСЦдно спостерСЦгати, щоб виявити особливостСЦ змСЦн, якСЦ вСЦдбуваються з рослинами восени?
  • У якСЦй послСЦдовностСЦ необхСЦдно вести спостереження? Для цього слСЦд скласти план. Це означаСФ, що треба визначити: за чим спочатку вести спостереження, далСЦ, пСЦсля цього...
  • Отже, спочатку треба звернути увагу, якСЦ змСЦни вСЦдбуваються СЦз бруньками на деревах. ДалСЦ поспостерСЦгати, якСЦ рослини першСЦ зацвСЦтають. ПСЦсля цього поспостерСЦгати, у яких рослин зтАЩявляСФться листя на деревах.

Вивчення педагогСЦчних джерел показало, що велике значення для спостережень, особливо систематичних, довготривалих, маСФ вибСЦр об'СФктСЦв. Вони мають бути знайомими школярам, цСЦкавими для них, доступними для сприймання. Якщо, наприклад, це рослини своСФСЧ мСЦiевостСЦ, то вибираються тСЦ, якСЦ гарно квСЦтують, дають плоди, використовуються людиною, мають красивий вигляд крони, ростуть у такому мСЦiСЦ, де СЧх можна бачити здалеку можна пСЦдСЦйти до них близько.

Спостереження розпочинаСФться СЦз органСЦзацСЦСЧ сприймання об'СФкта в цСЦлому, щоб у дСЦтей спочатку склалося цСЦлСЦсне уявлення про нього. ДалСЦ органСЦзовуСФться детальне сприймання тих його частин, якСЦ передбаченСЦ цСЦлями спостереження. Воно неможливе без вСЦдчуття ознак СЦ "астивостей предмета чи явища за допомогою аналСЦзаторСЦв. А це потребуСФ вСЦд дСЦтей оволодСЦння умСЦннями користуватися своСЧми органами чуття, тобто умСЦти бачити, вСЦдчувати, чути СЦ та СЦн. КрСЦм того, щоб назвати ознаки, якостСЦ, "астивостСЦ об'СФкта необхСЦднСЦ знання кольорСЦв, звукСЦв, видСЦв форм та СЦн., тобто сенсорних еталонСЦв.

ЗСЦставлення цСЦлого СЦ частин у ходСЦ цСЦлеспрямованого спостереження даСФ змогу дСЦтям; по-перше, пСЦд час сприймання свСЦдомо уникати випадкових ознак, "астивостей. Наприклад, ведеться спостереження за деревами, але учнСЦ звертають увагу на те, що на ньому СФ гнСЦздо птаха. У цьому випадку вчитель маСФ актуалСЦзувати знання учнСЦв про зовнСЦшню будову дерева. "ЯкСЦ органи маСФ дерево? Не забувайте, у якСЦй послСЦдовностСЦ СЧх треба називати (корСЦнь, стовбур(стебло), листя, квСЦти, плоди з насСЦнням). Чи гнСЦздо птаха на деревСЦ СФ його частиною? Отже, потрСЦбно спостерСЦгати СЦ називати тСЦльки ознаки дерева". По-друге, осмислювати сприйнятСЦ ознаки у контекстСЦ цСЦлого образу (не перелСЦчувати СЧх), видСЦляти в об'СФктСЦ основнСЦ, важливСЦ, СЦстотнСЦ ознаки, узагальнювати СЧх.

ЗмСЦст висновку, механСЦзм розумовоСЧ дСЦяльностСЦ дСЦтей пСЦд час його формування визначаСФться об'СФктом СЦ цСЦлями спостереження. Щоб зробити висновок за спостереженнями вСЦдносно групи об'СФктСЦв, стверджують Т. Байбара, О. БСЦда, Н. Коваль та СЦн. методисти, спочатку ведуться спостереження за одиничними об'СФктами цСЦСФСЧ групи. У кожному СЦз них сприймаються тСЦ ознаки, якСЦ передбаченСЦ цСЦлями спостереження. ДалСЦ об'СФкти мСЦж собою порСЦвнюються СЦ визначаються СЧх потрСЦбнСЦ ознаки. Вони СЦ складають змСЦст висновку.

Ф. Кисельов [28], Н. Коваль [30], Л. Нарочна [36], Р. Петросова [40] розрСЦзняють за тривалСЦстю проведення спостереження: короткочаснСЦ СЦ довготривалСЦ . Короткочасними спостереження потребують незначного часу на уроцСЦ, або пСЦд час виконання домашнСЦх завдань. Метою цього виду спостереження СФ сприймання ознак, "астивостей конкретних об'СФктСЦв. ДовготривалСЦ спостереження проводять позаурочно. Об'СФктом СЧх виступають процеси, явища, подСЦСЧ, якСЦ розвиваються, змСЦнюються протягом певного часу. До цСЦСФСЧ групи належать спостереження за СЦ умовами життя рослин, за впливом рСЦзних умов СЦснування на рСЦст СЦ розвиток рослин, за змСЦнами, якСЦ вСЦдбуваються з конкретними об'СФктами природи протягом рСЦзних пСЦр року СЦ т. п [3].

За формою органСЦзацСЦСЧ навчально-пСЦзнавальноСЧ дСЦяльностСЦ учнСЦв спостереження класифСЦкуються на фронтальнСЦ, груповСЦ, СЦндивСЦдуальнСЦ.

ФронтальнСЦ спостереження здСЦйснюються усСЦм класом за однаковим завданням пСЦд керСЦвництвом учителя. За допомогою бесСЦди дСЦти спонукають ся до актуалСЦзацСЦСЧ опорних знань СЦ умСЦнь, осмислення СЦ конкретизацСЦСЧ опорних знань СЦ умСЦнь, осмислення СЦ конкретизацСЦя об'СФкта та цСЦлей спостереження, визначення його завдань СЦ побудови плану. Кожне завдання перед розв'язанням повторюСФться вчителем, або учнем ("За чим будете спостерСЦгати?... ДалСЦ спостерСЦгайте за..." СЦ СЦн.). Це сприяСФ цСЦлеспрямованостСЦ спостереження, а обговорення його результатСЦв забезпечуСФ промСЦжний контроль СЦ коригування. КрСЦм того, словесне вираження наслСЦдкСЦв сприймання вголос одним учнем, а про себе - СЦншими даСФ змогу усвСЦдомити СЧх змСЦст, зСЦставити свСЦй результат з результатом однокласникСЦв. За потреби, придивитись, прислухатись. Звернути увагу на окремСЦ деталСЦ. Загальний висновок за такими спостереженнями формулюСФться учителем (якщо складний) СЦ повторюСФться учнями або робиться школярами самостСЦйно.

ГруповСЦ спостереження. Завдання виконуються групами по 2-4 учнСЦ. Групи можуть складатися як з учнСЦв з однаковими ("сильнСЦ", "середнСЦ", "слабкСЦ"), так СЦ рСЦзним рСЦвнем пСЦдготовки. Обов'язковим при створеннСЦ групи СФ врахування СЦнтересСЦв учнСЦв та взаСФмин мСЦж собою.

РЖндивСЦдуальнСЦ спостереження виконуються кожним учнем самостСЦйно. В основному вони ведуться пСЦд час виконання домашньоСЧ роботи. В СЦндивСЦдуальних завданнях найповнСЦше враховуються СЦндивСЦдуальнСЦ особливостСЦ, рСЦвень розвитку СЦ пСЦдготовки, пСЦзнавальнСЦ СЦнтереси школярСЦв, це досягаСФться рСЦзними шляхами. Наприклад, може бути однаковою цСЦль, але об'СФкт спостереження вибираСФться кожною дитиною самостСЦйно. Або завдання однакове за змСЦстом, а мСЦра допомоги для окремих учнСЦв рСЦзна тощо [20; 31].

У процесСЦ навчання спостереження за мСЦiем використання Т. Байбара видСЦляСФ спостереження: випереджувальнСЦ, опорнСЦ СЦ розширювальнСЦ [3].

ВипереджувальнСЦ спостереження органСЦзовуються до засвоСФння нових знань. СЧх результати СФ чуттСФвою основою для формування уявлень у наступних темах. Цей вид спостереження застосовуСФться до тих об'СФктСЦв, якСЦ неможливо сприймати безпосередньо на уроцСЦ, або вони потребують тривалого часу. Наприклад, за станом рСЦзних груп рослин в ту СЦ чи СЦншу пору року (3 клас), за умовами проростання насСЦння (3 клас). ВипереджувальнСЦ спостереження ведуться учнями в позаурочний час з учителем чи самостСЦйно. Вони виступають основним методом на вступному уроцСЦ-екскурсСЦСЧ до певного роздСЦлу.

ОпорнСЦ спостереження органСЦзовуються учителем у процесСЦ засвоСФння нових знань (уявлень, понять, встановлення залежностей та СЦн.). Фронтальна форма органСЦзацСЦСЧ пСЦзнавальноСЧ дСЦяльностСЦ школярСЦв СФ домСЦнуючою у процесСЦ СЧх здСЦйснення.

РозширювальнСЦ спостереження застосовуються пСЦсля засвоСФння теоретичних знань. Вони потрСЦбнСЦ для СЧх конкретизацСЦСЧ, розширення СЦ поглиблення сформованих елементСЦв змСЦсту. ТакСЦ спостереження носять дедуктивний характер, тобто спочатку актуалСЦзуються з метою засвоСФння емпСЦричних знань. ЯкСЦ його пояснюють, деталСЦзують, конкретизують, доводять правильнСЦсть та СЦн. Цей вид використовуСФться на пСЦдсумкових уроках-екскурсСЦях, у домашнСЦх роботах СЦ може здСЦйснюватися СЦндивСЦдуально, групами СЦ фронтально [3].

За характером пСЦзнавальноСЧ дСЦяльностСЦ учнСЦв спостереження бувають репродуктивними СЦ творчими. РепродуктивнСЦ спостереження спрямованСЦ на сприймання та вСЦдтворення зовнСЦшнСЦх ознак, "астивостей, частин явищ СЦ предметСЦв (форми, кольору, розмСЦрСЦв та СЦн.) та зовнСЦшнСЦх звтАЩязкСЦв. ТворчСЦ спостереження СФ способом розв'язання проблем.

Проблеми вирСЦшуються учнями початкових класСЦв пСЦд СЦ керСЦвництвом учителя чи повнСЦстю самостСЦйно за аналогСЦСФю. Т. КнязСФва [29]., Н. Коваль [31], О. Савченко [47] у своСЧх працях зазначають, що виконання проблемних завдань може бути органСЦзоване рСЦзними методами: евристичним СЦ дослСЦдницьким. У зв'язку з цим можна розрСЦзняти евристичне СЦ дослСЦдницьке спостереження. Але пСЦд час евристичного спостереження проблема розв'язуСФться учнями у спСЦвробСЦтництвСЦ х вчителем, а пСЦд час дослСЦдницького - самостСЦйно, пСЦд опосередкованим керСЦвництвом учителя.

Проте, як стверджують Т. Байбара [2; 5], О. БСЦда [9], П. Мазур [34], Г. ПустовСЦт [43], З. Редзинець [44] та СЦн. не всСЦ ознаки предметСЦв та явищ безпосередньо сприймаються. ОкремСЦ з них, а саме якСЦснСЦ характеристики, виявляються за допомогою приладСЦв, а СЦншСЦ - пСЦд час змСЦни предмета, явища або умов СЦснування. У звтАЩязку з цим пСЦзнання рослин, крСЦм спостережень вимагаСФ проведення дослСЦдСЦв СЦ практичних робСЦт.

При використаннСЦ практичних методСЦв навчання учнСЦ переважно набувають знань у процесСЦ практичноСЧ роботи, проведення експерименту (розвтАЩязання питання за допомогою дослСЦду); виконання самостСЦйних завдань пСЦд час екскурсСЦСЧ тощо.

О. БСЦда, В. Пакулова та СЦн. методисти, стверджують, що дослСЦд - це спосСЦб вивчення обтАЩСФктСЦв чи процесСЦв природи в спецСЦально створених штучних умовах СЦ визначення з комплексу зовнСЦшнСЦх впливСЦв на об'СФкт чи процес лише одного, наперед визначеного фактора.

Якщо у процесСЦ спостереження сприймаються тСЦльки зовнСЦшнСЦ ознаки й "астивостСЦ предметСЦв та явищ, то за допомогою дослСЦдСЦв вСЦдбуваСФться бСЦльш глибоке пСЦзнання. ДослСЦд даСФ змогу вСЦдтворити явище або процес у спецСЦально створених умовах, простежити за його ходом, побачити тСЦ ознаки, якСЦ у природСЦ сприйняти безпосередньо неможливо.

ЗгСЦдно дослСЦджень Т. Байбари [2], дослСЦд як метод пСЦзнання, вид пСЦзнавальноСЧ дСЦяльностСЦ субтАЩСФкта, включаСФ такСЦ структурнСЦ компоненти:

  1. Осмислення "асне предметних цСЦлей дослСЦду. АктуалСЦзацСЦя знань про обтАЩСФкт, з яким проводиться дослСЦд.
  2. Планування дослСЦду: а) визначення практичних дСЦй, СЧх послСЦдовностСЦ; б) вибСЦр обладнання (приладСЦв СЦ матерСЦалСЦв).
  3. Виконання дослСЦду: а) виконання практичних дСЦй у необхСЦднСЦй послСЦдовностСЦ; б) цСЦлеспрямоване спостереження за обтАЩСФктом (змСЦнами, якСЦ вСЦдбуваються, результатами змСЦн) пСЦд час дослСЦду; в) усвСЦдомлення результатСЦв спостереження; г)самоконтроль за процесом дослСЦду.
  4. Осмислення результатСЦв дослСЦду: а) узагальнення фактСЦв; б) установлення взаСФмозвтАЩязкСЦв; в) фСЦксацСЦя наслСЦдкСЦв дослСЦду (усно, письмово, графСЦчно).
  5. ЗакрСЦплення результатСЦв проведення дослСЦду: знання цСЦлей, "асне предметних результатСЦв, способСЦв практичних СЦ перцептивних дСЦй СЦ СЧх необхСЦднСЦй послСЦдовностСЦ, приладСЦв СЦ матерСЦалСЦв для виконання дослСЦду та вСЦдповСЦдних умСЦнь.

Зазначимо, що мета дослСЦду досягаСФться в результатСЦ спостереження СЦ осмислення наслСЦдкСЦв практичних дСЦй з обтАЩСФктом. Отже, практичнСЦ дСЦСЧ виступають необхСЦдною умовою отримання знань про обтАЩСФкт. Без оволодСЦння ними субтАЩСФкт не може виконати дослСЦд.

ДослСЦди в навчальному процесСЦ можуть виконувати двСЦ функцСЦСЧ - демострацСЦйно-СЦлюстративну СЦ дослСЦдницьку. В першому випадку вони виступають, як правило, засобом закрСЦплення ранСЦше засвоСФних учнями знань, умСЦнь СЦ навичок. В СЦншому разСЦ дослСЦди виступають засобом здобуття нових знань учнями. Це - дослСЦдницька функцСЦя.

ДослСЦди можуть СЦлюструвати всСЦ три ступенСЦ пСЦзнавального процесу - бути джерелом живого споглядання, пСЦдставою для абстрактного мислення СЦ критерСЦСФм СЦстинностСЦ суджень учителя СЦ учнСЦв, що висловлюються на уроках. РЖ дСЦйсно, дослСЦд визначаСФ звтАЩязок мСЦж явищами. Кожний навчальний дослСЦд (експеримент) дозволяСФ встановлювати причинно-наслСЦдковСЦ звтАЩязки мСЦж обтАЩСФктами СЦ явищами. ВСЦн СФ основою в пСЦзнаннСЦ СЦ критерСЦСФм СЦстинностСЦ одержаних результатСЦв.

НеобхСЦднСЦсть проведення дослСЦдСЦв у початкових класах зумовлена насамперед тим, що дСЦти мають недостатнСЦй чуттСФвий досвСЦд, а бСЦльшСЦсть природознавчих уявлень СЦ елементарних понять формуСФться тСЦльки на його основСЦ. Так, щоб зтАЩясувати, яке значення води для життя рослин, проводиться дослСЦд: одну рослину поливають, а СЦншу - тимчасово нСЦ. Спостереження ведеться за кольором листя, стебла (якСЦснСЦ ознаки), вимСЦрюСФться висота рослина пСЦд час дослСЦду (кСЦлькСЦсна ознака), порСЦвнюються вСЦдповСЦднСЦ характеристики обох рослин. ВСЦдмСЦннСЦсть пояснюСФться вСЦдсутнСЦстю води, тобто визначаСФться умова росту рослин. За допомогою дослСЦдСЦв визначаються СЦ наслСЦдки, до яких призводить змСЦна умов СЦснування обтАЩСФкта (наприклад, змСЦна умов життя рослини: кСЦлькостСЦ свСЦтла, тепла, води та СЦн.), а також причини, тобто умови, за яких виникаСФ вСЦдомий наслСЦдок.

ПСЦд час навчання дослСЦди необхСЦднСЦ СЦ в тих випадках, коли процес у природСЦ триваСФ довго, СЦ дСЦти не можуть спостерСЦгати за ним вСЦд початку до кСЦнця, або виникаСФ потреба в детальному вивченнСЦ чи загостренСЦ уваги дСЦтей на частинСЦ такого процесу.

Проведення дослСЦдСЦв маСФ велике навчальне СЦ виховне значення. Вони дають можливСЦсть виховувати в дСЦтей дослСЦдницький пСЦдхСЦд у здобуваннСЦ знань, збуджувати в них СЦнтерес до природи. УчнСЦ набувають умСЦнь СЦ навичок користуватися нескладним лабораторним обладнанням, а головне - спостерСЦгати явища, розкривати причини, якСЦ викликали СЧхню змСЦну. Мислення учнСЦв спрямовуСФться на аналСЦз СЦ синтез. ПСЦд керСЦвництвом вчителя вони вчаться видСЦляти в предметСЦв СЦстотнСЦ ознаки, встановлювати мСЦж ними подСЦбнСЦсть, узагальнювати, робити висновки. Постановка дослСЦду збуджуСФ СЦнтерес учнСЦв, розвиваСФ СЧх спостережливСЦсть СЦ мислення.

У педагогСЦцСЦ СЦснують рСЦзнСЦ класифСЦкацСЦСЧ дослСЦдСЦв. ОднСЦ науковцСЦ розглядають СЧх як складову частину практичних робСЦт, СЦншСЦ - як самостСЦйний елемент уроку, СЦ вСЦдповСЦдно до цього подСЦляють СЧх. Але на нашу думку, найбСЦльш доцСЦльною СФ класифСЦкацСЦя, запропонована Байбарою Т. М., згСЦдно з якою дослСЦди подСЦляються за двома ознаками:

  1. за рСЦвнем пСЦзнавальноСЧ самостСЦйностСЦ учнСЦв;
  2. за тривалСЦстю виконання.

КрСЦм того, деякСЦ науковцСЦ, такСЦ як О. БСЦда, Л. К. Нарочна та СЦн., класифСЦкують дослСЦди за третьою ознакою, а саме, за ступенем СЦнСЦцСЦативи учнСЦв.

ДослСЦди за рСЦвнем пСЦзнавальноСЧ самостСЦйностСЦ учнСЦв подСЦляються на репродуктивнСЦ та творчСЦ. Репродуктивними називаються дослСЦди, спосСЦб виконання СЦ результати яких вСЦдомСЦ учням. Вони виконуються за зразком пСЦд безпосереднСЦм чи опосередкованим керСЦвництвом учителя (самостСЦйно) з використанням усних СЦ письмових СЦнструкцСЦй. Творчим називаСФться дослСЦд, який виступаСФ способом розвтАЩязання навчальноСЧ проблеми.

У природознавствСЦ використовуються короткочаснСЦ СЦ довготривалСЦ дослСЦди. Короткочасними СФ дослСЦди, якСЦ виконуються в межах одного етапу уроку: засвоСФння нових знань, умСЦнь СЦ навичок; СЧх застосування; перевСЦрка.

Результати довготривалих дослСЦдСЦв отримують через 1 - 2 тижнСЦ або навСЦть через 1 - 2 мСЦсяцСЦ. ДовготривалСЦ дослСЦди проводяться протягом тижня або чвертСЦ, а деякСЦ з них продовжуються СЦ "СЦтку. Наприклад, дослСЦди СЦз визначення значення тепла для утворення коренСЦв у кСЦмнатних рослин, дослСЦди, якСЦ визначають значення пСЦдживлення для росту СЦ розвитку культурних рослин. ЦСЦ дослСЦди проводяться на навчально-дослСЦднСЦй дСЦлянцСЦ, вдома протягом цСЦлого лСЦта.

ДовготривалСЦ дослСЦди, як правило, носять випереджувальний характер СЦ необхСЦднСЦ для засвоСФння учнями фактичного матерСЦалу, який СФ основою теоретичних узагальнень. ЦСЦ дослСЦди застосовуються також з метою конкретизацСЦСЧ теоретичних положень, пояснення СЦ доведення СЧх правильностСЦ. Вони мають своСЧ особливостСЦ в методицСЦ органСЦзацСЦСЧ СЦ проведеннСЦ. Зокрема довготривалСЦ дослСЦди закладаються учителем разом з учнями в позаурочний час. За ними дСЦти систематично спостерСЦгають на перервах, пСЦсля урокСЦв СЦ записують наслСЦдки своСЧх спостережень у зошити з природознавства. Записи дозволяють учителевСЦ здСЦйснювати опосередкований контроль СЦ коригувати дСЦяльнСЦсть школярСЦв.

ДослСЦд, як метод навчання, СФ способом взаСФмозвтАЩязаноСЧ дСЦяльностСЦ вчителя СЦ учнСЦв: вчитель управляСФ (органСЦзовуСФ, плануСФ, контролюСФ, стимулюСФ, коригуСФ, аналСЦзуСФ й оцСЦнюСФ) дСЦяльнСЦстю учнСЦв, спрямовуСФ на вивчення предметСЦв СЦ явищ природи у спецСЦально створених умовах шляхом змСЦни обтАЩСФктСЦв або умов СЧх СЦснування (протСЦкання) з використанням вСЦдповСЦдних приладСЦв СЦ матерСЦалСЦв.

За ступенем СЦнСЦцСЦативи учнСЦв розрСЦзняють дослСЦди: демонстрацСЦйнСЦ СЦ лабораторнСЦ дослСЦди. У першому випадку учитель або учень демонструСФ дослСЦд. У другому - вчитель даСФ завдання, а учнСЦ виконують.

ДемонстрацСЦя дослСЦду проводиться в класСЦ перед усСЦма учнями найчастСЦше вчителем. Демонстрування дослСЦдСЦв на уроках природознавства проводиться у таких випадках:

  • коли потрСЦбно пояснити явище, яке незручно спостерСЦгати у природСЦ, виробничий процес, ознайомити учнСЦв з найпростСЦшими законами природи;
  • коли дослСЦди складнСЦ для самостСЦйного виконання учнями;
  • коли дослСЦди небезпечнСЦ.

Дуже важливо, коли учитель правильно керуСФ спостереженнями дСЦтей, СЧхнСЦм мисленням, щоб учнСЦ самостСЦйно дСЦйшли до потрСЦбних висновкСЦв. Наприклад, запитанням "Що ви спостерСЦгаСФте?" учитель спрямовуСФ увагу дСЦтей на певне мСЦiе приладу, на хСЦд процесу; "Чому це вСЦдбуваСФться?" - примушуСФ шукати пояснення причинностСЦ явища; "Який висновок з цього можна зробити?" - спонукаСФ до мислення, розкриваСФ суттСФвСЦ ознаки; "Де можна спостерСЦгати подСЦбне явище в природСЦ?" - привчаСФ дСЦтей зСЦставляти своСЧ спостереження з процесами явищ природи. Учитель допомагаСФ учням правильно сформулювати висновки, зробити узагальнення. ДослСЦди проводять у такому темпСЦ, щоб дСЦти змогли запамтАЩятати всСЦ етапи роботи, пояснити послСЦдовнСЦсть спостережуваного явища, кСЦнцевСЦ наслСЦдки роботи.

Демонструючи дослСЦди, слСЦд додержуватись ряду положень, якСЦ полегшують процес сприймання:

  1. УсвСЦдомлення учнями мети СЦ питань, якСЦ треба зтАЩясувати, ставлячи дослСЦд. ТСЦльки тодСЦ вони свСЦдомо поставляться до експерименту. Для цього вчитель проводить вступну бесСЦду, в ходСЦ якоСЧ СЦ доводить дСЦтям необхСЦднСЦсть постановки дослСЦду.
  2. ЧСЦтка, повна СЦнструкцСЦя з технСЦки виконання дослСЦду. Ця СЦнструкцСЦя може бути дана вчителем в уснСЦй формСЦ, записана на дошцСЦ або наведена у пСЦдручнику. У деяких випадках вчитель може попросити дСЦтей переказати дану СЧм СЦнструкцСЦю.
  3. Контроль вчителем за ходом проведення дослСЦду, необхСЦдна корекцСЦя дСЦй школярСЦв, дСЦагностика сприймаючого. Учитель слСЦдкуСФ, щоб дСЦти самостСЦйно виконували СЦнструкцСЦю, при необхСЦдностСЦ допомагаСФ.
  4. СамостСЦйнСЦсть висновкСЦв дСЦтей за результатами дослСЦду
  5. ЗвтАЩязок результатСЦв дослСЦду з процесами в природСЦ, життям людини.

ДемонстрацСЦйнСЦ дослСЦди застосовуються для мобСЦлСЦзацСЦСЧ уваги учнСЦв, створення проблемноСЧ ситуацСЦСЧ, СЦлюстрацСЦСЧ певних явищ природи. Вони можуть супроводжувати розповСЦдь, бесСЦду, пояснення. РЗх можна використовувати як пСЦд час сприймання СЦ усвСЦдомлення учнями нового матерСЦалу, так СЦ пСЦд час повторення та закрСЦплення або опитування.

УчнСЦвський дослСЦд виконуСФться безпосередньо учнями пСЦд керСЦвництвом вчителя, в ньому проявляСФться звтАЩязок розумовоСЧ СЦ практичноСЧ дСЦяльностСЦ молодших школярСЦв. ПСЦзнавальна цСЦннСЦсть учнСЦвського дослСЦду полягаСФ в тому, що в процесСЦ його виконання учнСЦ самостСЦйно здобувають знання, спостерСЦгають наслСЦдки "асноСЧ дСЦяльностСЦ, при цьому конкретизуються СЧхнСЦ уявлення про процеси СЦ явища оточуючого середовища, активСЦзуСФться мислення, пСЦдвищуСФться СЦнтерес до вивчення природознавства.

ОрганСЦзовуючи проведення учнями дослСЦдСЦв на уроках, учитель спрямовуСФ дСЦтей на самостСЦйний, свСЦдомий, творчий пошук за допомогою послСЦдовно поставлених запитань СЦ добиваСФться того, щоб вони самостСЦйно доходили висновку про "астивостСЦ певних предметСЦв навколишнього середовища. В одних випадках молодшСЦ школярСЦ виконують дослСЦди за вказСЦвкою вчителя, в СЦнших - проводять бСЦльш або менш самостСЦйне дослСЦдження. Вчитель керуСФ лабораторними дослСЦдами учнСЦв, даючи СЧм можливСЦсть вести пошук вСЦдповСЦдей на поставлене запитання. ТакСЦ дослСЦди та СЧх результати обговорюються усно в процесСЦ бесСЦди. Одержуючи результати проведених дослСЦдСЦв, дСЦти пояснюють явище чи "астивСЦсть предмета, що спостерСЦгають, доводять своСЧ твердження. ТакСЦ уроки, де вСЦд учнСЦв вимагаються самостСЦйнСЦ пошуки й активна розумова дСЦяльнСЦсть, сприяють розвитковСЦ СЧхнього логСЦчного мислення, творчоСЧ уяви. УчнСЦ записують у зошитах висновки. Отже, лабораторнСЦ роботи допомагають дСЦтям встановлювати причинно-наслСЦдковСЦ звтАЩязки мСЦж предметами та явищами природи, сприяють формуванню уявлень СЦ понять.

Особливого значення для набуття навичок дослСЦдницькоСЧ роботи молодшими школярами та розвитку СЧх спостережливостСЦ маСФ постановка дослСЦдСЦв на навчально-дослСЦднСЦй земельнСЦй дСЦлянцСЦ, у куточку живоСЧ природи, в результатСЦ яких дСЦти не лише оволодСЦвають знаннями про рослини, навичками догляду за ними, а й бачать кСЦнцевий результат своСФСЧ роботи [43;44].

За Т. Байбарою, В. Титовою та СЦн. практична робота - це навчально-пСЦзнавальна дСЦяльнСЦсть, у процесСЦ якоСЧ учнСЦ виконують дСЦСЧ з обтАЩСФктами в матерСЦальнСЦй або матерСЦалСЦзованСЦй формСЦ. При цьому предмети СЦ явища або умови СЧх СЦснування в природСЦ не змСЦнюються [4, 51].

Вивчення педагогСЦчних джерел [37; 40; 51] показало, що практична робота, як метод навчання, СФ способом цСЦлеспрямованоСЧ органСЦзацСЦСЧ практичноСЧ навчально-пСЦзнавальноСЧ дСЦяльностСЦ учнСЦв та керування нею учителем. У ходСЦ виконання практичних робСЦт учнСЦв оволодСЦвають практичними умСЦннями. Практичну роботу можна проводити на рСЦзних етапах уроку, залежно вСЦд СЧх дидактичноСЧ мети. РЗх проводять на уроцСЦ, в позаурочний час, пСЦд час виконання домашньоСЧ роботи. Практична робота може бути репродуктивного або продуктивного характеру, практичнСЦ завдання можуть виконуватися фронтально, групами та СЦндивСЦдуально.

На основСЦ аналСЦзу лСЦтератури ми дСЦйшли висновку , що сучасний урок з вивчення рослин повинен характеризуватися такими ознаками: включенням прийомСЦв, якСЦ сприяють розвитку логСЦчного мислення школярСЦв, допитливостСЦ, бажання пСЦзнавати рослинний свСЦт; активнСЦстю учнСЦв. А це свСЦдчить про доцСЦльнСЦсть органСЦзацСЦСЧ на уроках природознавства у процесСЦ вивчення рослин дослСЦдСЦв, спостережень, проведення практичних робСЦт, використання наочних засобСЦв навчання.


1.3 Стан вивчення учнями рослин на уроках природознавства у практицСЦ початковоСЧ школи


Для з'ясування стану вивчення рослин на уроках природознавства у шкСЦльнСЦй практицСЦ проводився констатуючий експеримент. ВСЦн передбачав вивчення досвСЦду вчителСЦв з реалСЦзацСЦСЧ даного питання.

Констатуючим експериментом було охоплено 6 вчителСЦв загальноосвСЦтньоСЧ школи РЖ-РЖРЖРЖ ступенСЦв с. Мала Лука Гусятинського району ТернопСЦльськоСЧ областСЦ. Основними методами дослСЦдження були спостереження урокСЦв, бесСЦди з вчителями, аналСЦз конспектСЦв урокСЦв вчителСЦв.

АналСЦз календарного планування вчителСЦв з природознавства, конспектСЦв урокСЦв показав, що основний вид уроку з природознавства - це комбСЦнований урок, лише 1 вчитель передбачив проведення урокСЦв - екскурсСЦй.

У процесСЦ бесСЦди з учителя ми намагались отримати вСЦдповСЦдСЦ на такСЦ запитання:

1. Чи проводять вчителСЦ предметнСЦ уроки з природознавства? При вивченнСЦ яких тем?

2. Чи розумСЦють значення спостереження, дослСЦду в навчаннСЦ учнСЦв природознавству? Чи використовують систематично дослСЦд, спостереження, практичну роботу на уроках з вивчення рослин?

3. Чи вСЦдчувають вчителСЦ труднощСЦ пСЦд час проведення практичних робСЦт, органСЦзацСЦСЧ спостережень СЦ дослСЦдСЦв?

У процесСЦ бесСЦди вчителСЦ зазначили, що вони передбачають проведення предметних урокСЦв при вивченнСЦ ТСрунту СЦ гСЦрських порСЦд. УсСЦ вчителСЦ правильно розумСЦють значення спостереження СЦ дослСЦдСЦв в навчаннСЦ учнСЦв природознавству, проте не систематично використовують СЧх на уроцСЦ. НайчастСЦше використовують при вивченнСЦ роздСЦлу "Нежива природа", а саме пСЦд час вивчення "астивостей повСЦтря, води, складу ТСрунту. При вивченнСЦ рослин вчителСЦ запланували проведення дослСЦдСЦв учнями самостСЦйно вдома. Практичну роботу органСЦзовують за СЦнструкцСЦСФю в пСЦдручнику.

УчителСЦ зазначили, що вСЦдчувають труднощСЦ при проведеннСЦ практичних робСЦт, органСЦзацСЦСЧ спостережень СЦ дослСЦдСЦв у процесСЦ вивчення учнями рослин. РЗм важко вибрати доступний обтАЩСФкт для спостереження школярСЦв, передбачити тривалСЦсть спостереження. УсСЦ дослСЦди, повтАЩязанСЦ з вивченням рослин, на СЧх думку, СФ дуже довготривалими.

АналСЦз вСЦдвСЦданих 10 урокСЦв з природознавства показав, що вчителСЦ недостатню увагу придСЦляють спостереженню, органСЦзацСЦСЧ та проведенню дослСЦдСЦв на уроках, виконанню практичних робСЦт. Як наслСЦдок, учнСЦ вСЦдчувають труднощСЦ в описСЦ рослин; не можуть назвати ознаки, за якими розрСЦзняють рослини; не можуть встановити звтАЩязки мСЦж рослинами СЦ навколишнСЦм середовищем тощо. УчителСЦ вважають, що одна з причин такого явища недосконалСЦсть мислительноСЧ дСЦяльностСЦ школярСЦв, що безпосередньо повтАЩязана з процесом засвоСФння знань.

Зазначимо, що на уроках вчитель не завжди органСЦзовуСФ роботу, спрямовану на осмислення учнями обтАЩСФкта СЦ цСЦлей (результатСЦв) спостереження. ВСЦн просто пропонуСФ учням поспостерСЦгати навколишню природу, не вказавши ясно, що СЦ як спостерСЦгати.

НедолСЦками у роботСЦ вчителСЦв з органСЦзацСЦСЧ вивчення рослин молодшими школярами СФ: нецСЦлеспрямований процес формування знань, що вСЦдбуваСФться стихСЦйно без використання наочно-практичних методСЦв навчання: спостереження, дослСЦду, практичноСЧ роботи, переважання на уроцСЦ словесних методСЦв. ВСЦн зводиться здебСЦльшого до механСЦчного запамтАЩятовування, читання та переказування текстСЦв, перемальовування малюнкСЦв з пСЦдручника.

Таким чином, аналСЦз стану вивчення учнями рослин на уроках природознавства у практицСЦ початковоСЧ школи засвСЦдчив необхСЦднСЦсть удосконалення процесу навчання.

РОЗДРЖЛ II. ДОСЛРЖДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНА РОБОТА З ОРГАНРЖЗАЦРЖРЗ ВИВЧЕННЯ ТРЕТЬОКЛАСНИКАМИ РОСЛИН НА УРОКАХ ПРИРОДОЗНАВСТВА


2.1 АналСЦз програми СЦ пСЦдручника з природознавства для 3 класу


Щоб зтАЩясувати, якСЦ форми СЦ методи навчання у процесСЦ вивчення третьокласниками рослин передбаченСЦ у програмСЦ природознавства, ми здСЦйснили СЧСЧ аналСЦз.

У програмСЦ передбачено проведення екскурсСЦСЧ:

- ознайомлення з рСЦзноманСЦтнСЦстю рослин природСЦ,

- ознайомлення з пристосуванням рослин до рСЦзних умов життя;

- ознайомлення з збереженням, примноженням й охоронною рослинного свСЦту.

У програмСЦ також передбачено проведення дослСЦдСЦв:

- визначення умов росту СЦ розвитку рослин;

- вплив рСЦзних умов життя на рСЦст СЦ розвиток рослин.

Учень повинен вмСЦти проводити дослСЦди, планувати виконання окремих дослСЦдСЦв, узагальнювати СЦ робити висновки про способи виконання дослСЦдСЦв, СЧх результати.

Вказано СЦ практичнСЦ роботи, якСЦ необхСЦдно провести у темСЦ "Жива природа" пСЦд час вивчення рослин: розпСЦзнавання рослин рСЦзних груп: дерев, кущСЦв, травтАЩянистих; листяних та хвойних; однорСЦчних, дворСЦчних, багаторСЦчних.

АналСЦз програми показав, що у курсСЦ природознавства передбачено формування в учнСЦв умСЦння вести спостереження за сезонними змСЦнами рослин у природСЦ.

Учень також повинен оволодСЦти кСЦлькома способами розмноження рослин. Проте, у програмСЦ не передбачено проведення практичноСЧ роботи, яка забезпечувала б формування в учнСЦв даних умСЦнь.

ПроаналСЦзуСФмо пСЦдручники з природознавства для учнСЦв 3 класу, щоб зтАЩясувати, як розкриваються знання про рослини в СЧх змСЦстСЦ.

У структурСЦ пСЦдручника видСЦляють текстовий та позатекстовий компоненти (апарат орСЦСФнтування, апарат органСЦзацСЦСЧ засвоСФння, СЦлюстративний матерСЦал).

КСЦлькСЦснСЦ данСЦ компонентСЦв у пСЦдручника природознавства для учнСЦв 3 класСЦв представлено у таблицСЦ 2.1.


Таблиця 2.1.

КСЦлькСЦснСЦ данСЦ компонентСЦв у пСЦдручнику природознавства з роздСЦлу "Зелене диво ЗемлСЦ"

Компоненти пСЦдручника

КСЦлькСЦсть

НавчальнСЦ тексти

15

Завдання для перевСЦрки знань

83

РЖлюстрацСЦСЧ

22

ПрактичнСЦ роботи

Практичне завдання

ДослСЦди

5

5

6


ВважаСФмо, що у пСЦдручниках достатньо текстСЦв, СЦлюстрацСЦй СЦ завдань, спрямованих на формування в учнСЦв знань про рослини.

АналСЦз текстСЦв пСЦдручника для 3 класу засвСЦдчив, що вони перенасиченСЦ науковою СЦнформацСЦСФю СЦ СФ заважкими для учнСЦв 3 класу. Зокрема, у статтСЦ незрозумСЦлою СФ СЦнформацСЦя про "вид" (с.106), про утворення цукру СЦ крохмалю у рослинах ( с.109).

У текстСЦ "Розмноження квСЦткових рослин" не вказано, що квСЦтковСЦ рослини розмножуються насСЦнням, а отже, не лише квСЦтка СФ органом розмноження квСЦткових рослин, а й плСЦд СЦ насСЦння.

У статтСЦ "Охорона рослин" (с.130) немаСФ вСЦдомостей про рослини, якСЦ занесенСЦ до ЧервоноСЧ книги УкраСЧни, вСЦдсутнСЦ СЦ малюнки рослин. Не зрозумСЦло, чим ботанСЦчнСЦ сади вСЦдрСЦзняються вСЦд заповСЦдникСЦв. Малюнки рСЦдкСЦсних рослин наведенСЦ на с. 76 пСЦдручника.

АналСЦз практичних робСЦт показав, що обтАЩСФктами практичних завдань СФ малюнки рослин. ВважаСФмо, що не завжди обтАЩСФкт вибрано вдало (зокрема, при вивченнСЦ будови рослин на с. 107).

Серед завдань, якСЦ пропонуються для перевСЦрки знань студентСЦв у рубриках "ПомСЦркуй", " ПеревСЦр себе", "ЗтАЩясуй" СФ завдання:

  • на складання розповСЦдСЦ про рослин - 6
  • практичнСЦ завдання на визначення рослин - 7
  • на визначення послСЦдовностСЦ -1
  • на пояснення явищ - 9
  • на доведення - 5
  • на виявлення СЦстотних ознак - 3
  • на порСЦвняння - 4
  • на класифСЦкацСЦю - 2
  • на встановлення причинно-наслСЦдкових звтАЩязкСЦв - 12

Таким чином, нами проаналСЦзовано змСЦст програми СЦ пСЦдручникСЦв з курсу "Природознавство", зтАЩясовано, що у процесСЦ вивчення молодшими школярами рослин необхСЦдно проводити дослСЦди, спостереження, практичнСЦ роботи.


2.2 Методика вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства у 3 класСЦ


Розробляючи методику вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства, особливу увагу ми придСЦляли визначенню цСЦлей уроку, добору змСЦсту, доцСЦльних методСЦв СЦ засобСЦв навчання.

Готуючись до уроку, ми намагалися дотримувалися таких вимог:

1. Навчати дСЦтей так, щоб вони розумСЦли, що, чому СЦ як треба робити, СЦ нСЦколи не виконували вказСЦвок вчителя механСЦчно.

2. Навчаючи, застосовували усСЦ види СЦ форми пСЦзнавальноСЧ дСЦяльностСЦ, поСФднували аналСЦз СЦз синтезом, СЦндукцСЦю з дедукцСЦСФю, зСЦставлення з протиставленням.

3. Те, що учням невСЦдомо, логСЦчно повтАЩязували з вивченим, оскСЦльки вважали, що там, де немаСФ логСЦчного звтАЩязку мСЦж засвоСФним СЦ засвоюваним, там немаСФ усвСЦдомленого навчання.

4. ПамтАЩятали, що головне - не знання предмета, а особистСЦсть, яка формуСФться. Тому прагнули навчити СЦ виховувати так, щоб учень не був додатком до навчального предмета, а навпаки субтАЩСФктом його активного освоСФння.

5. Враховували, що кожний урок повинен перш за все розвтАЩязувати певне завдання. Мета СЦ завдання уроку мають бути конкретними. Тип уроку визначаСФться залежно вСЦд основноСЧ дидактичноСЧ мети.

6. Готуючись до уроку визначили основнСЦ етапи уроку, послСЦдовнСЦсть методСЦв СЦ прийомСЦв навчання, характер завдань для учнСЦв СЦ способи керування навчально-пСЦзнавальною дСЦяльнСЦстю школярСЦв.

Щоб сформувати в учнСЦв знання про рослин в 3 класСЦ ми дотримувались таких умов:

  1. За допомогою наочних засобСЦв навчання ми органСЦзували сприймання СЦ дСЦСЧ учнСЦв з конкретними рослинами, оскСЦльки всяке поняття СФ узагальненням багатьох рСЦзних, але по сутСЦ однорСЦдних предметСЦв.
  2. За допомогою рСЦзноманСЦтних завдань ми органСЦзовували розумову дСЦяльнСЦсть школярСЦв, спрямовану на видСЦлення СЦстотних ознак. При цьому забезпечували розумСЦння школярами те, що поняття бувають бСЦльш загальними СЦ вузькими. Так, поняття "дерево" бСЦльш широке, нСЦж поняття "хвойне дерево", але воно вужче, нСЦж поняття "рослина" З цСЦСФю метою ми вели дСЦтей вСЦд бСЦльш широких понять до вузьких шляхом видСЦлення все бСЦльш поодиноких ознак як суттСФвих. Наприклад, перехСЦд вСЦд поняття "рослина" до бСЦльш вузького поняття "дерево" вимагаСФ включення як суттСФвих таких ознак, як стовбур, крона тощо. Звужуючи далСЦ поняття, вчитель видСЦляСФ ще бСЦльш поодинокСЦ ознаки: голки, хвою в результатСЦ чого утворюються поняття "хвойнСЦ дерева". Щоб допомогти учням видСЦлити тСЦ суттСФвСЦ ознаки, за якими рСЦзнСЦ предмети обтАЩСФднуються в групи, належать до одного поняття, ми наводили приклади так, щоб несуттСФвСЦ ознаки учнСЦ побачили як варСЦативнСЦ, не основнСЦ.
  3. СвоСФчасно вводили вСЦдповСЦдне слово тАФ термСЦн, яке означаСФ дане поняття. ОскСЦльки ми вважали, що якщо знання про окремий предмет зберСЦгаються у виглядСЦ його образу, то узагальненСЦ знання про цСЦлу групу предметСЦв, досить рСЦзних (дуб СЦ ромашка), СЦснують лише в словСЦ. Введення слова СЦз запСЦзненням або знайомство з ним без розкриття значення на конкретному змСЦстСЦ робить знання дСЦтей формальними, а СЦнколи й помилковими.
  4. За допомогою рСЦзноманСЦтних вправ на рСЦзному фактичному змСЦстСЦ органСЦзовували закрСЦплення сформованого поняття шляхом репродуктивного вСЦдтворення його змСЦсту СЦ застосування засвоСФного поняття у подСЦбних СЦ нових. Ми вважали, що якщо класовод не використовуСФ даноСЧ умови, то знайомлячись, наприклад, СЦз поняттям "кущ", дСЦти повтАЩяжуть СЧСЧ з СФдиним кущем, зображення якоСЧ СЧм демонстрував учитель на уроцСЦ.
  5. Особливого значення у процесСЦ засвоСФння знань ми надавали перевСЦрцСЦ. Ми вважали, що, перевСЦряючи засвоСФння понять, пропонувати дСЦтям повторити основнСЦ ознаки поняття недостатньо. Учень може механСЦчно запамтАЩятати всСЦ ознаки. Щоб перевСЦрити дСЦйсне розумСЦння поняття, треба запропонувати учням практично застосувати набутСЦ знання, обТСрунтувати вСЦдповСЦдСЦ.

НадСЦйнСЦшим СФ прийом перевСЦрки знань дСЦтей на основСЦ виконання ними рСЦзних самостСЦйних робСЦт, якСЦ включали б завдання на класифСЦкацСЦю рослин на групи, опис рослин, порСЦвняння рослин, доведення, встановлення взаСФмозвтАЩязкСЦв тощо.

Зважаючи на те, що спостереження та дослСЦди - складнСЦ процеси СЦ без керСЦвноСЧ, спрямовуючоСЧ роботи вчителя неможливСЦ, ми приступили до розробки для третьокласникСЦв завдань для спостережень СЦ дослСЦдСЦв, враховуючи певнСЦ вимоги до завдань. Завдання повиннСЦ:

  1. забезпечувати формування уявлень, понять про рослини;
  2. спрямовуватись на розвиток СЦнтересу, довСЦльноСЧ уваги, спостережливостСЦ учнСЦв;
  3. передбачати формування умСЦнь спостерСЦгати, видСЦляти СЦстотнСЦ ознаки, аналСЦзувати, порСЦвнювати, узагальнювати, доводити;
  4. бути доступними для учнСЦв третього класу;
  5. бути передбаченСЦ як для СЦндивСЦдуальноСЧ роботи учнСЦв, так СЦ груповоСЧ, фронтальноСЧ; як для виконання вдома, на уроцСЦ, екскурсСЦСЧ, в позаурочний час (на прогулянцСЦ, куточку живоСЧ природи);
  6. бути рСЦзноманСЦтними: короткочасними СЦ тривалими.

Розробляючи завдання для дослСЦдСЦв СЦ спостережень, ми визначали, якСЦ спостереження та дослСЦди учнСЦ будуть виконувати на уроцСЦ пСЦд керСЦвництвом учителя, а якСЦ будуть виконувати вдома самостСЦйно. Визначали також, якСЦ дослСЦди показуватиме вчитель на уроцСЦ. а якСЦ дослСЦди виконуватимуть учнСЦ.

Щоб демонстрацСЦйнСЦ дослСЦди ефективно виконували своСЧ функцСЦСЧ у навчаннСЦ (освСЦтню, виховну, розвиваючу), ми дотримувались певних вимог щодо СЧх демонстрування:

1. Перед демонструванням визначили мету дослСЦду, створювали проблемну ситуацСЦю, щоб зосередити увагу учнСЦв на сприйняття й осмислення того, що буде демонструватися.

2. ДемонстрацСЦйнСЦ дослСЦди проводили на демонстрацСЦйному столСЦ. ПСЦд час демонстрування звертали увагу учнСЦв на прилади, що допоможе СЧм краще зрозумСЦти поставлений дослСЦд.

3. Прилади для демонстрування дослСЦду були простСЦ й зрозумСЦлСЦ (звичайнСЦ склянки, пробСЦрки, тарСЦлки, колбочки тощо). Збирали частини приладу в присутностСЦ учнСЦв, пояснюючи одночасно призначення кожноСЧ з них.

4. ПСЦд час проведення дослСЦдСЦв враховували колСЦр, в який зафарбована рСЦдина, СЦ фон, на якому дослСЦд демонструСФться.

5. Кожний дослСЦд проробляли попередньо до уроку з метою вСЦдпрацювання технСЦки його проведення, визначення його тривалостСЦ, зтАЩясування оптимальних умов, за яких дослСЦд вдаСФться найкраще. Продумували мСЦiе дослСЦду на уроцСЦ СЦ план його пояснення.

  1. Кожний дослСЦд детально пояснювали. Без пояснення вчителя дослСЦди будуть зовсСЦм незрозумСЦлСЦ учням СЦ не виконуватимуть у навчаннСЦ необхСЦдних функцСЦй (освСЦтньоСЧ, виховноСЧ, розвиваючоСЧ).
  2. Дотримувались технСЦки безпеки пСЦд час демонстрування дослСЦдСЦв.
  3. ПСЦсля проведених спостережень проводили бесСЦду, пСЦсля якоСЧ робили учнСЦ висновки.

Готуючись до уроку СЦз проведенням учнСЦвських дослСЦдСЦв, ми:

  • визначали, як буде проводитись дослСЦд - кожним учнем, парами чи в складСЦ груп з 4 - 5 учнСЦв;
  • перевСЦряли наявнСЦсть вСЦдповСЦдного обладнання, матерСЦалСЦв;
  • перевСЦряли технСЦчний стан пристроСЧв, якСЦсть дослСЦдного матерСЦалу;
  • продумували технологСЦю дослСЦду СЦ СЦнструкцСЦю для його виконання;
  • попередньо проробляли дослСЦд, яким би простим вСЦн не здавався.

ОрганСЦзовуючи спостереження та дослСЦди на уроках, намагались визначити етап уроку, на якому учнСЦ будуть активно спостерСЦгати. Переважно органСЦзовували спостереження СЦ дослСЦди на етапСЦ засвоСФння нових знань, а узагальнення результатСЦв спостереження - на етапСЦ актуалСЦзацСЦСЧ опорних знань або на етапСЦ закрСЦплення знань (залежно вСЦд того, чи виконували учнСЦ спостереження на уроцСЦ, чи вдома самостСЦйно).

Особливу увагу у процесСЦ вивчення рослин ми придСЦляли проведенню практичних робСЦт.

У процесСЦ органСЦзацСЦСЧ практичних робСЦт ми дотримувались таких вимог:

1) чСЦтко визначали конкретнСЦ цСЦлСЦ практичноСЧ дСЦяльностСЦ;

2) вСЦдбирали необхСЦднСЦ матерСЦальнСЦ обтАЩСФкти або СЧх матерСЦалСЦзованСЦ форми;

3) розробляли практичне завдання СЦ прийоми виконання завдань.

ОскСЦльки засобом органСЦзацСЦСЧ практичноСЧ роботи СФ практичне завдання, ми визначали характер цих завдань.

РепродуктивнСЦ завдання - це завдання, якСЦ виконуються за зразком.

КонструктивнСЦ завдання - завдання, якСЦ виконуються шляхом перенесення способу практичноСЧ дСЦСЧ в нову ситуацСЦю, тобто тСЦ самСЦ дСЦСЧ з новими обтАЩСФктами.

За допомогою таких завдань вСЦдпрацьовувались практичнСЦ вмСЦння учнСЦв. У змСЦстСЦ завдань вказувались: мета, обтАЩСФкт практичноСЧ дСЦяльностСЦ, послСЦдовнСЦсть виконання дСЦй або посилання на СЦнструкцСЦю.

Нами було визначено етапи уроку, на яких виконуСФться практична робота. Передбачено форми органСЦзацСЦСЧ дСЦяльностСЦ учнСЦв при виконаннСЦ практичних робСЦт (фронтальна, групова, СЦндивСЦдуальна).

З метою перевСЦрки сформованих знань учнСЦв були розробленСЦ рСЦзноманСЦтнСЦ завдання.

Наведемо фрагменти урокСЦв, на яких була реалСЦзована наша методика вивчення рослин на уроках природознавства у 3 класСЦ.


Тема уроку: РСЦзноманСЦтнСЦсть живих органСЦзмСЦв. Значення рослин у природСЦ та життСЦ людини. Будова рослин

Мета уроку: формувати уявлення про рСЦзноманСЦтнСЦсть живих органСЦзмСЦв, про значення рослин у природСЦ та життСЦ людини, про будову рослин, органи рослин, види рослин; розвивати вмСЦння аналСЦзувати, зСЦставляти рослини, робити висновки; виховувати любов до природи та дбайливе ставлення до рослин.

Тип уроку: предметний.

Обладнання: гербарСЦСЧ рослин, СЦлюстрацСЦСЧ, кСЦмнатнСЦ рослини, таблиця "Будова рослин".

Вивчення нового матерСЦалу

Практична робота з метою формування уявлення про будову рослин.

  1. Розглянь гербарСЦСЧ рослин СЦ малюнки пшеницСЦ СЦ квасолСЦ. Назви СЧх.
  2. Знайди органи рослин. Назви органи рослин пшеницСЦ СЦ квасолСЦ.
  3. ПорСЦвняй корСЦнь пшеницСЦ СЦ квасолСЦ. Чим вони подСЦбнСЦ СЦ чим вСЦдрСЦзняються? Зверни увагу на кСЦлькСЦсть корСЦнцСЦв, СЧх товщину СЦ довжину.

У квасолСЦ СЦ пшеницСЦ СФ багато корСЦнцСЦв - це СФ спСЦльне. ВСЦдмСЦнне те, що у квасолСЦ один довгий товстий корСЦнь СЦ вСЦд нього вСЦдходять багато тонких, менших за розмСЦрами корСЦнцСЦв. У пшеницСЦ усСЦ коренСЦ однаковСЦ за довжиною СЦ товщиною.

4. ПорСЦвняй листки пшеницСЦ СЦ квасолСЦ за довжиною СЦ шириною. У пшеницСЦ листки довгСЦ СЦ вузькСЦ, у квасолСЦ набагато коротшСЦ СЦ широкСЦ. Чи подСЦбнСЦ за формою листки пшеницСЦ до лСЦнСЦйки? Така форма листка називаСФться лСЦнСЦйчата. Чи подСЦбнСЦ листки квасолСЦ за формою до сердечка?

5. ПорСЦвняй стебла пшеницСЦ СЦ квасолСЦ за розмСЦщенням у просторСЦ, за довжиною. У пшеницСЦ стебло прямостояче, а у квасолСЦ - витке. У пшеницСЦ СЦ квасолСЦ довгСЦ стебла.

6. ПорСЦвняйте квСЦтки квасолСЦ СЦ пшеницСЦ за кольором, розмСЦрами, розмСЦщенСЦ поряд чи поодиноко. У квасолСЦ квСЦти великСЦ, бСЦлСЦ (можуть бути рожевСЦ), розмСЦщенСЦ поодиноко, а у пшеницСЦ - квСЦтки зеленСЦ, дрСЦбнСЦ, розмСЦщенСЦ поряд СЦ утворюють колосок.

7. ПорСЦвняйте плоди квасолСЦ СЦ пшеницСЦ за забарвленням, розмСЦрами, кСЦлькСЦстю насСЦнин.

У квасолСЦ плоди великСЦ, зеленуватСЦ, називаються бСЦб. Щоб зтАЩясувати, скСЦльки мСЦстять насСЦнин, розкрийте плСЦд квасолСЦ. У плодах квасолСЦ мСЦститься багато насСЦнин.

У пшеницСЦ плСЦд жовтий, невеликий, мСЦстить 1 насСЦнину, називаСФться зернСЦвка.

8. ЗробСЦть висновок, за якими ознаками розрСЦзняються рослини. Рослини вСЦдрСЦзняються своСЧми органами за такими ознаками: довжиною, товщиною, формою, висотою, розмСЦщенням у просторСЦ, розмСЦрами.

9. Пригадайте, де зростаСФ квасоля СЦ пшениця. Як називаються рослини, якСЦ вирощуСФ СЦ доглядаСФ людина? КультурнСЦ.

10. ЗробСЦть висновок, що спСЦльне у квасолСЦ СЦ пшеницСЦ. У них СФ органи: корСЦнь, стебло, листки, квСЦтка, плСЦд, насСЦння. Вони належать до культурних рослин.

А тепер самостСЦйно спробуйте виконати практичну роботу, порСЦвнявши двСЦ рослини - конюшину червону СЦ конюшину бСЦлу за планом.

Практична робота з метою формування уявлення про рСЦд СЦ вид рослин.

  1. Знайди органи рослин. Назви органи рослин конюшини червоноСЧ СЦ бСЦлоСЧ.
  2. ПорСЦвняй корСЦнь даних рослин. Чим вони подСЦбнСЦ СЦ чим вСЦдрСЦзняються? Зверни увагу на кСЦлькСЦсть корСЦнцСЦв, СЧх товщину СЦ довжину.

У конюшини червоноСЧ СЦ бСЦлоСЧ коренСЦ подСЦбнСЦ. РД багато корСЦнцСЦв - один довгий товстий корСЦнь СЦ вСЦд нього вСЦдходять багато тонких, менших за розмСЦрами корСЦнцСЦв.

4. ПорСЦвняй листки даних рослин за довжиною СЦ формою. Листки даних рослин подСЦбнСЦ за довжиною СЦ формою.

5. ПорСЦвняй стебла даних рослин за розмСЦщенням у просторСЦ, за довжиною. У конюшини червоноСЧ стебло прямостояче, а у бСЦлоСЧ - повзуче. За довжиною стебла однаковСЦ.

6. ПорСЦвняйте квСЦтки даних рослин за формою, кольором, розмСЦрами. КвСЦти даних рослин подСЦбнСЦ за формою СЦ розмСЦрами, вСЦдрСЦзняються за забарвленням -у конюшини червоноСЧ квСЦти червонСЦ, а у конюшини бСЦлоСЧ - бСЦлСЦ.

7. ПорСЦвняйте плоди рослин за забарвленням, розмСЦрами, кСЦлькСЦстю насСЦнин.

У даних рослин плоди подСЦбнСЦ за забарвленням - зеленСЦ, мСЦстять багато насСЦнин, однаковСЦ за розмСЦрами.

8. ДанСЦ рослини людина називаСФ дикорослими. ПояснСЦть чому? Де зростають данСЦ рослини? (На луках)

9. ЗробСЦть висновок, що спСЦльне у даних рослин. У них СФ органи: корСЦнь, стебло, листки, квСЦтка, плСЦд, насСЦння. Вони належать до дикорослих рослин. У них подСЦбний корСЦнь, листки за формою (трСЦйчастСЦ) СЦ розмСЦрами, форма СЦ розмСЦри квСЦток, забарвлення СЦ розмСЦри плодСЦв.

10. ЗробСЦть висновок, що вСЦдмСЦнне у даних рослин. ДанСЦ рослини вСЦдрСЦзняються забарвленням квСЦток СЦ спрямуванням стебла у просторСЦ.

ПСЦсля проведення практичноСЧ роботи вчитель органСЦзовуСФ бесСЦду:

1. НазвСЦть рослини, якСЦ ми порСЦвнювали. (Конюшина бСЦла СЦ конюшина червона). Назва рослини скидаСФться з двох слСЦв. Одне слово СФ спСЦльне. Яке? Конюшина. Це назва роду рослин, якСЦ подСЦбнСЦ своСЧми органами. За якими ознаками можна впСЦзнати конюшину? За формою листкСЦв, квСЦток, плодСЦв.

2. За якими ознаками вСЦдрСЦзняються конюшина бСЦла СЦ конюшина червона. ДанСЦ рослини вСЦдрСЦзняються забарвленням квСЦток СЦ спрямуванням стебла у просторСЦ. Друге слово в назвСЦ рослин свСЦдчить про те, що це рослини рСЦзних видСЦв.

Практична робота з опису кСЦмнатних рослин

РЖ. Розглянь пеларгонСЦю зональну СЦ опиши СЧСЧ за планом.

1. Яке стебло за забарвлення СЦ спрямуванням?

2. Якого кольору в неСЧ листки? Яскраво-зеленСЦ.

3. ЯкСЦ листки на дотик? ШорсткСЦ.

4. ЯкоСЧ форми листки? ОкруглоСЧ.

5. Чи СФ квСЦти на пеларгонСЦСЧ? Так.

6. Якого забарвлення квСЦтки? Рожевого.

РЖРЖ. Розглянь бегонСЦю королСЦвську СЦ опиши СЧСЧ так, як описував пеларгонСЦю.

ЗакрСЦплення знань

Практична робота

  1. Розглянь на малюнку рослини на с. 107. Назви СЧх одним словом. (Ромашка). Це рослини одного роду.
  2. Прочитай назви рослин на малюнку.
  3. ПорСЦвняй рСЦзнСЦ види ромашок. Знайди спСЦльнСЦ СЦ вСЦдмСЦннСЦ ознаки.
  4. Знайди данСЦ види ромашок серед гербарних рослин.
  5. Зроби висновок.

Практична робота

1. Розглянь кСЦмнатнСЦ рослини класу. Визнач, чи СФ серед них рослини одного виду.

2. Порахуй, скСЦльки рослин рСЦзних видСЦв СФ в класСЦ.

Тема уроку: Рослини - живСЦ органСЦзми

Мета уроку: розширювати СЦ поглиблювати знання учнСЦв про органи рослин, формувати уявлення про рослину як живий органСЦзм; розвивати вмСЦння аналСЦзувати, зСЦставляти рослини, доводити судження; виховувати любов до природи та дбайливе ставлення до рослин.

Обладнання: гербарСЦСЧ рослин, СЦлюстрацСЦСЧ, кСЦмнатнСЦ рослини, таблиця "Будова рослин".

Вивчення нового матерСЦалу

ДемонстрацСЦйний дослСЦд для зтАЩясування значення кореня

1. ЗрСЦжемо кСЦмнатну рослину бальзамСЦн так, щоб залишився лише пеньок заввишки 2-3 см.

2. На пеньок надСЦнемо гумову трубку завдовжки 3 см, наллСФмо в неСЧ трохи води СЦ на верхнСЦй кСЦнець СЧСЧ надСЦнемо зСЦгнуту скляну трубку.

3. ПоллСФмо грунт у горщику СЦз зрСЦзаною рослиною теплою водою.

4. Що спостерСЦгаСФте? Чому вода витСЦкаСФ з трубки?

5. Яке значення кореня в життя рослини? (КорСЦнь вбираСФ воду СЦ розчиненСЦ в нСЦй речовини з ТСрунту).



УчнСЦвський дослСЦд для зтАЩясування значення стебла (закладаСФться за день до уроку в позаурочний час пСЦд керСЦвництвом учителя)


1. ВСЦзьми двСЦ гСЦлочки кСЦмнатноСЧ рослини бальзамСЦну. Одну гСЦлочку постав у пСЦдфарбовану червоним чорнилом воду, а другу у звичайну.

2. Розглянь зрСЦзи гСЦлочки. Що ви помСЦтили? Чому стебло однСЦСФСЧ рослини змСЦнило забарвлення? Про що це свСЦдчить? (Вода рухаСФться стеблом).

3. Чому листки однСЦСФСЧ рослини змСЦнило забарвлення? Про що це свСЦдчить? (Вода пСЦднСЦмаСФться по стеблу в листки).



ДемонстрацСЦйний дослСЦд для зтАЩясування дихання рослин (дослСЦд закладаСФться за день до уроку)


1. ВСЦзьмемо гСЦлочку або кСЦлька листкСЦв кСЦмнатноСЧ рослини пеларгонСЦСЧ СЦ поставимо СЧх у склянку з водою. Поставимо склянку з рослиною на пСЦдставку, а поряд склянку з прозорою вапняною водою. накриСФмо все скляним ковпаком СЦ поставимо у темну шафу.

2. ЗвернСЦть увагу, що сталось з прозорою вапняною водою. Вона стала каламутною. Вапняна вода стаСФ каламутною, коли вбираСФ вуглекислий газ. Де взявся вуглекислий газ? Рослини дихають, видСЦляючи вуглекислий газ, незалежно вСЦд того, чи СФ сонячне свСЦтло, чи немаСФ.



ДемонстрацСЦйний дослСЦд для зтАЩясування, що листки вбирають на свСЦтлСЦ вуглекислий газ СЦ видСЦляють кисень (дослСЦд закладаСФться за день до уроку)


1. У велику банку опустимо склянку з водою, у яку поставлено гСЦлочки з листками кСЦмнатноСЧ рослини пеларгонСЦСЧ. Банку щСЦльно закриСФмо пробкою з уставленою в неСЧ скляною трубкою. Через скляну трубку наповнимо банку вуглекислим газом. Трубку також закриСФмо пробкою. Вуглекислий газ опуститься на дно банки, витСЦснивши легше повСЦтря. Щоб переконатися в цьому, вСЦдкриСФмо банку й швидко опустимо в неСЧ запалену скалку. Вуглекислий газ не пСЦдтримуСФ горСЦння. Якщо скалка погасне, дослСЦд можна проводити. Знову щСЦльно закриСФмо банку СЦ виставимо СЧСЧ на яскраве свСЦтло.

2. Через добу вСЦдкриСФмо банку й знову опустимо в неСЧ запалену скалку. Що спостерСЦгаСФмо? Скалка не гасне, а продовжуСФ яскраво горСЦти. Про що це свСЦдчить? Вуглекислого газу в банцСЦ не стало, а зтАЩявився СЦнший газ, що пСЦдтримуСФ горСЦння. ПСЦдтримуСФ горСЦння лише кисень. Де взявся кисень? ЗеленСЦ рослини увСЦбрали вуглекислий газ СЦ видСЦлили кисень.


Тема уроку-екскурсСЦСЧ: Дерева, кущСЦ, травтАЩянистСЦ рослини. Якими бувають дерева, кущСЦ, травтАЩянистСЦ рослини

Мета уроку: формувати поняття "дерево", "кущ", "травтАЩяниста рослина", "хвойнСЦ рослини", " листянСЦ рослини", уявлення про однорСЦчнСЦ, багаторСЦчнСЦ, дворСЦчнСЦ рослини; розвивати вмСЦння аналСЦзувати, зСЦставляти рослини, визначати СЦстотнСЦ ознаки, впСЦзнавати рослини; розвивати спостережливСЦсть, виховувати дбайливе ставлення до рослин, естетичне сприйняття рослинного свСЦту.

Обладнання: гСЦлочки листяних СЦ хвойних рослин, СЦлюстрацСЦСЧ дерев, кущСЦв, травтАЩянистих рослин.

ХСЦд уроку

I. ОрганСЦзацСЦя класу до уроку. ПСЦдготовка до екскурсСЦСЧ.

тАФВсСЦ готовСЦ вирушати на екскурсСЦю в парк? Давайте пригадаСФмо правила поведСЦнки в природСЦ (ДодатокА).

II. ПовСЦдомлення мети екскурсСЦСЧ.

На нашСЦй екскурсСЦСЧ ми повиннСЦ ознайомитися з СЦстотними ознаками дерев, кущСЦв, трав'янистих рослин, хвойних та листяних дерев та кущСЦв, навчитися впСЦзнавати рослини.

III. Вивчення нового матерСЦалу

1 .Практична робота з метою формування поняття "дерево", "кущ", "травтАЩяниста рослина".

тАФВСЦдгадайте загадку.

Батько тисячСЦ синСЦв маСФ,

Кожному мисочку справляСФ. (Дуб).

  • Дуб тАФ це дерево. ЗнайдСЦть дуб серед рослин парку. Розглянемо, з яких органСЦв вСЦн складаСФться.
  • Орган, який знаходитися пСЦд землею СЦ ми його не бачимо? (КорСЦнь).
  • Що далСЦ йде вСЦд кореня? (Стебло).
  • СкСЦльки стебел у дерева? (Одне).
  • Яке стебло? (Товсте, тверде мСЦцне, дерев 'янисте).
  • Як СЦнакше називаСФться стебло у дерева? (Стовбур).
  • Що ще СФ на деревСЦ? (Листя, квСЦти, плоди).

Отже, ми розглянули дерево на прикладСЦ дуба. Але якщо ви уважно поглянете навкруги то побачите, що СФ багато рСЦзних дерев.

  • ЯкСЦ дерева ростуть у парку? (Береза, клен, горСЦх, верба, тополя, ялина, липа.)
  • Що СФ спСЦльним для усСЦх дерев? За якою ознакою вони схожСЦ? (СпСЦльним для них СФ те, що вони складаються СЦз: кореня, одного мСЦцного дерев'янистого стовбура, мають листки, квСЦти та плоди.)
  • ПоспостерСЦгайте за окремими деревами за таким планом: а) як називаСФться дерево? б) як ти впСЦзнав, що це липа (клен, береза...)? в) якСЦ в нього стовбур, гСЦлки? г) яка кора за кольором, на дотик? д) як змСЦнилося забарвлення листя з приходом осенСЦ?
  • Простежте, як окремСЦ листочки вСЦдриваються вСЦд гСЦлок СЦ падають на землю. Як називаСФться спостережуване явище (листопад).

тАФТепер розглянемо лСЦщину. Чи можемо ми назвати СЧСЧ деревом? Щоб вСЦдповСЦсти на це питання потрСЦбно розглянути, з яких органСЦв вона складаСФться.

  • Орган, який знаходитися пСЦд землею СЦ ми його не бачимо? (КорСЦнь).
  • Що дальше йде вСЦд кореня? (Стебло).
  • СкСЦльки стебел у лСЦщини? (Багато).
  • ЯкСЦ стебла? (ТвердСЦ, мСЦцнСЦ, дерев 'янистСЦ).
  • Що ще СФ на лСЦщинСЦ? (Листя, плоди).

Отже, лСЦщина тАФ це кущ, тому що вона маСФ багато стебел.

  • ЯкСЦ ще кущСЦ ростуть у парку? (Бузина, спСЦрея, бузок)
  • Що СФ спСЦльним для усСЦх кущСЦв? За якою ознакою вони схожСЦ? (СпСЦльним для них СФ те, що вони складаються СЦз: кореня, декСЦлькох мСЦцних дерев'янистих стебела, мають листки, квСЦти та плоди.)

тАФА ще розглянемо трав'янисту рослину, на прикладСЦ кульбаби. З яких органСЦв вона складаСФться?

  • Орган, який знаходитися пСЦд землею? (КорСЦнь).
  • Що дальше йде вСЦд кореня? (Стебло).
  • Яке стебло у кульбаби? (М'яке, соковите).
  • Що ще СФ на кульбабСЦ? (Листки, квСЦтка).
  • ЯкСЦ ще трав'янистСЦ рослини ростуть у парку?
  • Що СФ спСЦльним для усСЦх трав? За якою ознакою вони схожСЦ? (СпСЦльним для них СФ те, що вони складаються СЦз: кореня, м'якого соковитого стебла, мають листки, квСЦти та плоди.)

Розглянувши дуб, лСЦщину СЦ кульбабу, ми можемо зробити висновок, що цСЦ рослини вСЦдрСЦзняються стеблами: у дерева одне дерев'янисте стебло тАФ стовбур, у куща багато дерев'янистих стебел; у трав'янистих рослин стебло м'яке, соковите.

2 БесСЦда з елементами розповСЦдСЦ та виконання практичноСЧ роботи з метою формування понять "хвойнСЦ та листянСЦ дерева СЦ кущСЦ".

Практична робота з метою формування поняття "хвойнСЦ рослини", "листянСЦ рослини"

тАФРозглянете гСЦлочки клена СЦ ялини, а також цСЦлСЦ рослини. ПорСЦвняйте СЧх за стеблом, шириною листя. Чим вони подСЦбнСЦ мСЦж собою? Чим вСЦдрСЦзняються?

СпСЦльними ознаками СФ те , що це тАФ дерева. У них СФ корСЦнь, стовбур, листя. ВСЦдрСЦзняються вони тим, що у клена листки широкСЦ, а у ялини тАФ вузенькСЦ, схожСЦ на голки.

За зовнСЦшнСЦм виглядом та будовою листкСЦв дерева подСЦляються на листянСЦ та хвойнСЦ. У листяних дерев листя широке, а у хвойних тАФ вузеньке. Воно схоже на голки СЦ називаСФться хвоСФю. ЛистянСЦ дерева кожноСЧ осенСЦ скидають листя, а хвоСЧнки на хвойних деревах тримаються по 2-3 роки СЦ опадають не одночасно. Тому хвойнСЦ дерева цСЦлий рСЦк зеленСЦ. Лише у модрин восени опадаСФ вся хвоя.

тАФРозгляньте бузок СЦ ялСЦвець. ПорСЦвняйте СЧх. Чим вони подСЦбнСЦ мСЦж собою? Чим вСЦдрСЦзняються? ЗвернСЦть увагу на стебло, листки. ПорСЦвняй СЧхнСЦ листки за розмСЦрами.

СпСЦльними ознаками СФ те, що це тАФ кущСЦ. У них СФ корСЦнь, кСЦлька дерев'янистих стебел, листя. ВСЦдрСЦзняються тим, що у бузку листки широкСЦ, а у ялСЦвця тАФ вузенькСЦ схожСЦ на голки.

За зовнСЦшнСЦм виглядом та будовою листя, кущСЦ як СЦ дерева, подСЦляються на листянСЦ СЦ хвойнСЦ. У листяних кущСЦв листя широке, а у хвойних тАФ вузеньке (хвоя). Як СЦ дерева, листянСЦ кущСЦ кожноСЧ осенСЦ скидають листки, а хвойнСЦ кущСЦ вСЦчнозеленСЦ.

тАФПомСЦркуйте, коли рослина народжуСФться.

Рослина народжуСФться тодСЦ, коли насСЦння, потрапивши у сприятливСЦ умови, проростаСФ.

тАФСкСЦльки рокСЦв можуть жити дерева СЦ кущСЦ з того часу, як народилися?

ВСЦк багатьох дерев дуже довгий, набагато довший нСЦж вСЦк тварин СЦ людини. Якщо кСЦнь або собака можуть дожити до 15-20 рокСЦв, то для дерева тАФ це тСЦльки дитинство. Сосна вважаСФться дорослою у 70 рокСЦв, а дуб тАФ не ранСЦше, як у 100 рокСЦв.

Щороку дерева СЦ кущСЦ утворюють насСЦння. Отже, дерева СЦ кущСЦ живуть багато рокСЦв, тому СЧх називають багаторСЦчними рослинами.

3. БесСЦда з елементами розповСЦдСЦ з метою формування уявлень про однорСЦчнСЦ, дворСЦчнСЦ та багаторСЦчнСЦ трав 'янистСЦ рослини.

  • Щоб знайти вСЦдповСЦдь на запитання, яка тривалСЦсть життя трав'янистих рослин, пригадайте, якСЦ рослини щороку висСЦвають на городах СЦ полях. (Соняшник, квасолю, горох, огСЦрки, помСЦдори, крСЦп, пшеницю, перець, капусту, моркву, помСЦдори, буряк, петрушку).
  • НазвСЦть тСЦ рослини, у яких пСЦсля проростання утворюються не лише корСЦнь, стебло, листки, а також квСЦти та плоди з насСЦнням, СЦ восени вони вСЦдмирають. (Соняшник, квасоля, горох, огСЦрки помСЦдори, укрСЦп, пшениця, перець).

НавеснСЦ цСЦ рослини проростають СЦз насСЦння. Спочатку виростаСФ корСЦнь, стебло СЦ листки. На початку лСЦта вони цвСЦтуть СЦ з квСЦтСЦв утворюються плоди з насСЦнням. Восени цСЦ рослини вСЦдмирають.

тАФСкСЦльки живуть цСЦ трав'янистСЦ рослини? Якими вони СФ за тривалСЦстю життя?

Соняшник, квасоля та СЦншСЦ перелСЦченСЦ рослини, живуть один рСЦк, тому СЧх називають однорСЦчними рослинами. ОднорСЦчнСЦ рослини протягом одного року, утворюють не тСЦльки корСЦнь, стебло СЦ листки. Вони цвСЦтуть, утворюють плоди з насСЦнням СЦ вСЦдмирають. На другий рСЦк, щоб отримати вСЦд них плоди СЦ насСЦння, СЧх потрСЦбно знову висСЦвати.

РЖз названих рослин, у нас ще залишилися петрушка, морква, буряк СЦ капуста. У моркви, на вСЦдмСЦну вСЦд гороху, потовщений корСЦнь, а також вСЦдсутнСЦ

квСЦти, плоди СЦ насСЦння. НавеснСЦ морква проростаСФ СЦз насСЦння. У неСЧ виростають лише корСЦнь, коротке стебло СЦ листки. Протягом лСЦта морква росте СЦ накопичуСФ у коренеплодСЦ поживнСЦ речовини. Восени стебло СЦ листки вСЦдмирають, а коренеплСЦд зимуСФ в ТСрунтСЦ. НавеснСЦ з кореня моркви виростають листки СЦ довге стебло, яке несе квСЦти, з яких утворюються плоди з насСЦнням. Восени, пСЦсля дозрСЦвання насСЦння, морква вСЦдмираСФ.

Морква, а також буряк, петрушка, капуста живуть два роки, отже, тАФ це дворСЦчнСЦ трав'янистСЦ рослини. ДворСЦчнСЦ рослини протягом року життя утворюють лише корСЦнь, коротке стебло СЦ листки, а також накопичують у коренСЦ (морква, буряк, петрушка) чи стеблСЦ (капуста) поживнСЦ речовини. На другий рСЦк вони цвСЦтуть, дають плоди з насСЦнням СЦ вСЦдмирають.

КрСЦм того СФ ще багаторСЦчнСЦ трав'янистСЦ рослини, у яких СФ кореневище, цибулини або бульби з накопиченими поживними речовинами. БагаторСЦчних рослин у природСЦ дуже багато. Цибулини СФ у тюльпана, часнику, цибулСЦ, нарциса, гладСЦолуса. Кореневище СФ у конвалСЦСЧ, пСЦвникСЦв, кропиви, пирСЦю, осоту, щавлю. Бульби СФ у топСЦнамбуру, картоплСЦ.

Отже, трав'янистСЦ рослини СФ однорСЦчними, дворСЦчними СЦ багаторСЦчними.

IV.ПСЦдсумок уроку.

  • Що нового ви дСЦзналися на нашСЦй екскурсСЦСЧ?
  • А про що почули вперше?

тАФЩо ви запам'ятали цСЦкавого про дерева та кущСЦ? А про трав'янистСЦ рослини?

  • Чим вСЦдрСЦзняються однорСЦчнСЦ трав'янистСЦ рослини вСЦд багаторСЦчних?
  • Чи можуть дерева бути однорСЦчними? Чому?

V.Завдання додому.

Опрацювати статСЦ у пСЦдручнику на с. 111-115, дати вСЦдповСЦдСЦ на запитання пСЦсля статей. Закласти дослСЦди, описанСЦ в пСЦдручнику на с. 122. Виконати завдання в зошитСЦ з друкованою основою с. 36-37.


Тема уроку: РСЦзноманСЦтнСЦсть рослин у природСЦ

Мета уроку: формувати уявлення про рСЦзноманСЦтнСЦсть рослин у природСЦ, про групи рослин: водоростСЦ, мохи, папоротСЦ, хвощСЦ, хвойнСЦ, квСЦтковСЦ; розвивати вмСЦння аналСЦзувати, зСЦставляти рослини, визначати СЦстотнСЦ ознаки, впСЦзнавати рослини; розвивати спостережливСЦсть, виховувати дбайливе ставлення до рослин, естетичне сприйняття рослинного свСЦту.

Обладнання: малюнки рослин рСЦзних груп, гербарСЦСЧ рослин, кСЦмнатнСЦ рослини, шишки рослин, гСЦлочки з плодами глоду СЦ шипшини.

Вивчення нового матерСЦалу

Практична робота з метою формування уявлення про водоростСЦ

1. Розгляньте малюнки водоростей на с. 116 пСЦдручника.

2. ПорСЦвняйте данСЦ рослини. Що спСЦльного? Чи СФ в них органи: корСЦнь, стебло, листки, квСЦтка, плСЦд, насСЦння? У водоростСЦ тСЦло не почленоване на органи.

3. Що вСЦдмСЦнного? Яке забарвлення водоростей? ВодоростСЦ вСЦдрСЦзняються забарвленням. РД зеленСЦ, бурСЦ, червонСЦ водоростСЦ. Чи подСЦбнСЦ водоростСЦ за формою СЦ розмСЦрами? ВодоростСЦ вСЦдрСЦзняються за формою СЦ розмСЦрами.

4. Зроби висновок про ознаки, якСЦ характернСЦ для водоростей.

Практична робота з метою формування уявлення про мохи, хвощСЦ, папоротСЦ

1. Розгляньте малюнки мохСЦв та гербарСЦй моху. Що у них спСЦльне? ЯкСЦ вони мають органи? У мохСЦв СФ стебло, дрСЦбнСЦ листки, коробочка зСЦ спорами.

2. Розгляньте малюнки хвоща СЦ гербарСЦй хвоща. ЯкСЦ органи СФ у хвоща? У хвоща СФ стебло, листки, корСЦнь СЦ кореневище, колосок, у якому утворюються спори.

3. Розгляньте малюнки папоротСЦ СЦ гербарСЦй чоловСЦчоСЧ папоротСЦ. ЯкСЦ органи СФ у папоротСЦ? У папоротСЦ СФ корСЦнь, кореневище, стебло, листки, спори, якСЦ утворюються на листках.

4. ПорСЦвняй хвощ та папороть. Що у них спСЦльне? СпСЦльне СФ те, що у них СФ корСЦнь, стебло, кореневище, листок, спори.

5. Чим мохи подСЦбнСЦ до хвощСЦв СЦ папоротей? Вони мають стебло, листки СЦ спори. Чим вСЦдрСЦзняються? У мохСЦв немаСФ кореня, СФ коробочка, де дозрСЦваються спори.

6. Зроби висновок, якСЦ СЦстотнСЦ ознаки характернСЦ для мохСЦв, хвощСЦв, папоротей.

Практична робота з метою формування

поняття "хвойнСЦ рослини", "квСЦтковСЦ рослини"

  1. Розглянь малюнки квСЦткових СЦ хвойних рослин. ПорСЦвняй данСЦ рослини. Що спСЦльного? Зверни увагу на органи рослин. (У них СФ корСЦнь, стебло, листки, насСЦння).
  2. Що вСЦдмСЦнного? Зверни увагу на листки, наявнСЦсть квСЦтки, плоду, шишок. У квСЦткових рослин листки широкСЦ, СФ квСЦтки СЦ плоди. У хвойних СФ шишки, вузькСЦ голчастСЦ листки.
  3. ПорСЦвняй гСЦлочки ялини СЦ ялСЦвця. Що спСЦльного? Зверни увагу на розмСЦри листки. (У них вузькСЦ, схожСЦ на голки листки. РД стебло, шишки). Рослини, у яких листки вузькСЦ, схожСЦ на голки - хвойнСЦ.
  4. ПорСЦвняйте гСЦлочки сосни СЦ ялини за листям. Що спСЦльного? В обох дерев СФ листочки тАФ хвоСЧнки. Вони зеленСЦ, вузенькСЦ, вкритСЦ восковим нальотом; дерева СЧх на зиму не скидають. Що вСЦдмСЦнного? У ялини хвоСЧнки короткСЦ, розмСЦщенСЦ на гСЦлках поодиноко, а у сосни тАФ довгСЦ, ростуть попарно.
  5. Розглянь шишки ялини СЦ сосни. Що утворюСФться у шишках? (НасСЦння).
  6. Розглянь гСЦлочки з плодами глоду СЦ шипшини. Де мСЦститься насСЦння у квСЦткових рослин? (ВсерединСЦ плоду).
  7. Зроби висновок про СЦстотнСЦ ознаки квСЦткових СЦ хвойних рослин

Тема уроку: Розмноження квСЦткових рослин. Умови росту СЦ розвитку рослин. Як виростити нову рослину з насСЦнини.

Мета уроку: формувати уявлення про способи розмноження квСЦткових рослин, про пристосування плодСЦв до поширення насСЦння, умови проростання насСЦння та росту й розвитку рослин; формувати вмСЦння робити висновки з проведених дослСЦдСЦв, самостСЦйно висловлювати думку, узагальнювати; розвивати спостережливСЦсть, виховувати дбайливе ставлення до рослин, естетичне сприйняття рослинного свСЦту.

Обладнання: малюнки квСЦткових рослин, гербарСЦй, насСЦння та проростки квасолСЦ, цибулина, бульба картоплСЦ, гСЦлочка смородини, колекцСЦСЧ плодСЦв, плоди клена.

Тип уроку: предметний

Практична робота з метою формування поняття "плСЦд"

1. Розгляньте колекцСЦю плодСЦв огСЦрка, яблунСЦ, грушСЦ, маку. ПорСЦвняйте СЧх за забарвленням, формою, на смак. ВиявляСФться, що всСЦ цСЦ ознаки у рСЦзних плодСЦв рСЦзнСЦ.

2. Що ж у них СФ спСЦльне, чим вони схожСЦ один на одного? Для цього давайте розрСЦжемо плоди СЦ подивимось, що в них усерединСЦ. У них усерединСЦ СФ насСЦння.

3. Розгляньте плоди ясена, клена, кульбаби, череди, лопуха. ЯкСЦ вирости СФ у них? У клен СЦ ясена СФ крильця, у кульбаби - парашутики, у череди СЦ лопуха гачечки. навСЦщо у плодСЦв СФ данСЦ вирости.

4. Зроби висновок про СЦстотнСЦ ознаки плоду.

ДемонстрацСЦйний дослСЦд з метою виявлення значення крилець у плодСЦв клена

1. Одночасно випускаСФмо з рук плСЦд клена з крильцями СЦ плСЦд без крилець.

2. Що спостерСЦгаСФте? (ПлСЦд клена з крильцями летить далеко)

3. ЗробСЦть висновок, навСЦщо плоду клена крильця.

Учитель: А з чого утворюються плоди?

Розглядають квСЦтку огСЦрка з потовщеною завтАЩяззю СЦ доходять висновку, що плоди виростають СЦз квСЦтки Яке значення мають плоди для рослини?

тАФУ плодах СФ насСЦння, яким рослини розмножуються.

Так учнСЦ разом з учителем визначили спСЦльнСЦ, суттСФвСЦ ознаки плоду, на основСЦ яких рСЦзноманСЦтнСЦ, зовнСЦ не схожСЦ органи рослини обтАЩСФднали в одну групу "плоди".

  • ПлСЦд тАФ частина рослини;
  • плСЦд розвиваСФться з квСЦтки;
  • у плодах СФ насСЦння;
  • насСЦнням розмножуються рослини.

Практична робота з метою формування уявлення про насСЦння

  1. Уважно розгляньте насСЦнину квасолСЦ.
  2. Обережно знСЦми з неСЧ шкСЦрочку.
  3. Знайди пСЦд шкСЦрочкою малесенький корСЦнець, стебельце, листочки та двСЦ дольки с поживними речовинами.
  4. Зроби висновок, з чого складаСФться насСЦння.

УчнСЦвськСЦ дослСЦди, якСЦ учнСЦ самостСЦйно виконували вдома (за тиждень до уроку )з метою зтАЩясування умов, якСЦ потрСЦбнСЦ для проростання насСЦння

  1. У блюдце на добре зволожену тканину поклади кСЦлька насСЦнин квасолСЦ СЦ накрий такою самою тканиною Постав у тепле мСЦiе.
  2. У блюдце на добре зволожену тканину поклади кСЦлька насСЦнин квасолСЦ СЦ накрий такою самою тканиною Постав у холодне мСЦiе.
  3. У блюдце поклади кСЦлька насСЦнин квасолСЦ СЦ залий СЧх водою так, щоб вона повнСЦстю вкривала СЧх. Постав у тепле мСЦiе.
  4. Що спостерСЦгав? Зроби висновок, якСЦ умови потрСЦбнСЦ насСЦнню для проростання

УчнСЦвськСЦ дослСЦди, якСЦ учнСЦ групами виконували в позаурочний час (за два тижнСЦ до уроку)з метою зтАЩясування умов, необхСЦдних для росту СЦ розвитку рослин

ПСЦсля урокСЦв учнСЦ залишаються в класСЦ. Учитель пропонуСФ уявити, що сталося б на ЗемлСЦ, якби зникли всСЦ рослини. У довСЦльнСЦй формСЦ, на основСЦ "асного життСФвого досвСЦду дСЦти висловлюють своСЧ мСЦркування. Учитель веде далСЦ: "А чи може статися подСЦбне? Що потрСЦбно рослинам для СЧх росту? ЯкСЦ умови СЧм необхСЦднСЦ? Щоб дати вСЦдповСЦдь, треба провести дослСЦди. ПамтАЩятайте, найправильнСЦша вСЦдповСЦдь буде у того, хто уважно спостерСЦгатиме й записуватиме своСЧ спостереження."

Клас дСЦлиться на шСЦсть груп. КожнСЦй групСЦ пропонуСФться виконати дослСЦд СЦ спостерСЦгати за планом (однаковий для всСЦх).

1. Проросле насСЦння висСЦй у багатий на поживнСЦ речовини грунт у пластмасову склянку. Постав склянку на свСЦтло, в тепле мСЦiе, поливай СЦ розпушуй грунт.

2. Проросле насСЦння висСЦй у багатий на поживнСЦ речовини грунт у пластмасову склянку. Постав склянку в тепле мСЦiе, поливай СЦ розпушуй грунт, закрий вСЦд свСЦтла чорним папером.

3. Проросле насСЦння висСЦй у багатий на поживнСЦ речовини грунт у пластмасову склянку. Постав склянку в холодне мСЦiе на свСЦтло, поливай СЦ розпушуй грунт.

4. Проросле насСЦння висСЦй у багатий на поживнСЦ речовини грунт у пластмасову склянку. Постав склянку в тепле мСЦiе на свСЦтло, розпушуй грунт, не поливай.

5. Проросле насСЦння висСЦй у багатий на поживнСЦ речовини грунт у пластмасову склянку. Постав склянку в тепле мСЦiе на свСЦтло, розпушуй грунт, поливай. Зверху накрий банкою, щоб не потрапляло повСЦтря.

6. Проросле насСЦння висСЦй у прожарений промитий пСЦсок, у якому немаСФ поживних речовин ,у пластмасову склянку. Постав склянку на свСЦтло, в тепле мСЦiе, поливай СЦ розпушуй грунт.

7. СпостерСЦгай СЦ записуй: коли показалися проростки? Коли на рослинах зтАЩявилися листки? Який колСЦр мають листки? Яка висота рослин? СкСЦльки листкСЦв на рослинСЦ?

На уроцСЦ робота починаСФться з розгляду дослСЦдних рослин та СЧх усного опису. УчнСЦ першоСЧ групи розповСЦдають за планом: висота рослини, колСЦр СЦ розмСЦри листя, кСЦлькСЦсть його на рослинСЦ. ДалСЦ ставиться запитання: "Чому рослина маСФ такий вигляд? У яких умовах вона виросла?" ДСЦти вчаться аналСЦзувати результати дослСЦду пСЦд керСЦвництвом учителя, вСЦдповСЦдаючи на запитання або продовжуючи думку (вирази записанСЦ на дошцСЦ):

  • Рослина стояла на пСЦдвСЦконнСЦ, отже, вона мала достатньотАж .
  • Температура повСЦтря в класСЦ 20 градусСЦв тепла, тому рослинСЦ вистачалотАж .
  • Рослину поливали водою, отже, було достатньотАж .
  • НасСЦння було висСЦяне у прожарений пСЦсок, який не маСФ поживних речовин, отже, рослинСЦ не вистачалотАж .
  • Причиною того, що рослина погано росла, була вСЦдсутнСЦстьтАж .

Робимо висновок: щоб рослина добре росла СЦ розвивалась, потрСЦбнСЦ не тСЦлькитАж, а й тАж .

За таким же планом, але з бСЦльшим рСЦвнем самостСЦйностСЦ учнСЦ мСЦркують, зтАЩясовуючи значення свСЦтла, води, повСЦтря, тепла.

Щоб дСЦти переконалися у правильностСЦ зроблених висновкСЦв, учитель демонструСФ дослСЦд №1 СЦ даСФ завдання: "ПорСЦвняйте рослину з рослинами СЦнших дослСЦдСЦв. Чим ця рослина вСЦдрСЦзняСФться вСЦд СЦнших? Чим можна пояснити, що вона зелена, найвища вСЦд усСЦх, маСФ бСЦльшСЦ за розмСЦром листки?" ДСЦти самостСЦйно аналСЦзують умови дослСЦду, порСЦвнюють СЦз описом рослини СЦ доводять, що тСЦльки тодСЦ, коли СФ всСЦ умови: свСЦтло, повСЦтря, вода, поживнСЦ речовини - рослини добре ростуть СЦ розвиваються.

Практична робота з метою формування вмСЦнь вирощувати рослину без насСЦння

1. ВСЦзьмСЦть гСЦлочку смородини (живець) СЦ посадСЦть у пластмасову склянку з ТСрунтом. Доглядайте за рослиною, не забудьте пСЦдливати. СпостерСЦгайте за змСЦнами (за довжиною гСЦлочки, за кСЦлькСЦстю листочкСЦв).

2. Розгляньте цибулину цибулСЦ. ПосадСЦть цибулину у грунт у пластмасову склянку. Доглядайте за рослиною, пСЦдливаючи СЧСЧ. СпостерСЦгайте за змСЦнами (за появою листочкСЦв, кСЦлькСЦстю листочкСЦв).

3. ВСЦдСЦрвСЦть листочок кСЦмнатноСЧ рослини сенполСЦСЧ СЦ поставте його у склянку з водою. СпостерСЦгайте за рослиною (звернСЦть увагу на появу корСЦнцСЦв).

4. ЗробСЦть висновок проте, як можна виростити рослину без насСЦння.

Завдання для спостережень за рослинами

Завдання для СЦндивСЦдуальних спостережень за кСЦмнатними рослинами (довготривале)

1. Чи ростуть рослини взимку?

2. Чи втрачають кСЦмнатнСЦ рослини взимку листки?

3. Чи цвСЦтуть кСЦмнатнСЦ рослини взимку?

Завдання для спостереження групами. ЗтАЩясуй, яка рослина краще росте.

Група 1.

1. Розглянь 2 кСЦмнатнСЦ рослини бегонСЦСЧ, якСЦ стоять поряд

2.В однСЦСФСЧ рослини ТСрунт постСЦйно розпушували, а в СЦншоСЧ - нСЦ.

3. Що свСЦдчить про те, що одна рослина краще росте, нСЦж СЦнша? (ПорСЦвняй, яка рослина вища, у якоСЧ бСЦльше зелених листочкСЦв).

Група 2.

  1. Розглянь 2 кСЦмнатнСЦ рослини фСЦалки.
  2. Одну рослину постСЦйно пСЦдливали, СЦншу тимчасово -нСЦ.

3. Що свСЦдчить про те, що одна рослина краще росте, нСЦж СЦнша? (ПорСЦвняй, яка рослина вища, у якоСЧ бСЦльше зелених листочкСЦв).

Група 3.

  1. Розглянь 2 кСЦмнатнСЦ рослини фСЦкусу.
  2. В однСЦСФСЧ рослини постСЦйно витирали листочки вСЦд пилу, в СЦншоСЧ тимчасово -нСЦ.

3. Що свСЦдчить про те, що одна рослина краще росте, нСЦж СЦнша? (ПорСЦвняй, яка рослина вища, у якоСЧ бСЦльше зелених листочкСЦв).

Завдання для спостереження в куточку живоСЧ природи

Проведи дослСЦдження, щоб перевСЦрити, чи живСЦ взимку рослини. Якщо зустрСЦнеться зламана гСЦлка, обережно зрСЦж, помСЦстити у пляшку з водою СЦ постав у куточку живоСЧ природи. ПоспостерСЦгайте, як СЦз бруньок розвиваються листочки (чи квСЦти) СЦ зроби висновок. (Щоб пробудити рослини вСЦд зимового сну, потрСЦбнСЦ тепло СЦ вода. Вони СЦ взимку живСЦ, СЧх треба берегти, не ламати).

Завдання для спостережень за рослинами в природСЦ

  1. ПоспостерСЦгай за деревами СЦ кущами восени. Розгляньте зовнСЦшнСЦй вигляд дерев СЦ кущСЦв. Чи всСЦ органи вони мають? Якщо не всСЦ, то пояснСЦть, чому вони вСЦдсутнСЦ? Чи на всСЦх деревах СЦ кущах СФ плоди? ПорСЦвняйте плоди ясена, клена, липи, горобини мСЦж собою. Пригадайте, якСЦ умови необхСЦднСЦ для життя рослин. Чи СФ всСЦ умови для росту та розвитку дерев СЦ кущСЦв восени? ЯкСЦ змСЦни вСЦдбулися з деревами СЦ кущами?
  2. ПоспостерСЦгайте за травтАЩянистими рослинами восени. Розгляньте СЧх. Чи всСЦ органи вони мають? Якщо не всСЦ, то пояснСЦть, чому вони вСЦдсутнСЦ. ЯкСЦ змСЦни вСЦдбулися з травтАЩянистими рослинами.

3. ПоспостерСЦгайте за деревами СЦ кущами взимку. Розгляньте зовнСЦшнСЦй вигляд дерев СЦ кущСЦв. Чи всСЦ органи вони мають? Якщо не всСЦ, то пояснСЦть, чому вони вСЦдсутнСЦ? Чи на всСЦх деревах СЦ кущах СФ плоди? Розгляньте СЧхню кору, гСЦлки, плоди. ЗтАЩясуйте, якСЦ вони на дотик, понюхайте СЧх. ЯкСЦ змСЦни вСЦдбулися з деревами СЦ кущами взимку? ЯкСЦ змСЦни вСЦдбулися з травтАЩянистими рослинами взимку?

4. ПоспостерСЦгайте за деревами СЦ кущами навеснСЦ. Розгляньте зовнСЦшнСЦй вигляд дерев СЦ кущСЦв. ЯкСЦ змСЦни вСЦдбулися з деревами СЦ кущами навеснСЦ? ЯкСЦ змСЦни вСЦдбулися з травтАЩянистими рослинами навеснСЦ?


2.3 Результати експериментального дослСЦдження


ГСЦпотезу дослСЦдження, суть якоСЧ полягаСФ у тому, що вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства буде здСЦйснюватися ефективнСЦше за умови впровадження методики навчання, яка передбачаСФ цСЦлеспрямоване, систематичне використання спостереження, дослСЦдСЦв, практичних робСЦт, ми перевСЦряли в процесСЦ експерименту.

Формуючий експеримент проводився року на базСЦ ЗОШ РЖ-РЖРЖРЖ ступенСЦв с. Мала Лука Гусятинського району ТернопСЦльськоСЧ областСЦ протягом 2007-2008 н. р. У педагогСЦчному експериментСЦ взяли участь 47 учнСЦ третСЦх класСЦв даних шкСЦл. Серед них визначено контрольний клас 3-А - 24 учнСЦв та експериментальний клас 3-Б - 23 учнСЦ. Класи було пСЦдСЦбрано приблизно з однаковим рСЦвнем навчальних досягнень.

У контрольному класСЦ навчальний процес здСЦйснювався за методикою вчителя. В експериментальному класСЦ ми навчальний процес побудували таким чином, щоб реалСЦзувати "асну методику навчання учнСЦв природознавству, яка була спрямована на ефективне вивчення молодшими школярами рослин на уроках.

Показником ефективного вивчення третьокласниками рослин був рСЦвень навчальних досягнень учнСЦв.

Упродовж експериментального дослСЦдження проводили СЦндивСЦдуальне опитування учнСЦв на уроках, контрольний зрСЦз знань у формСЦ письмового завдання.

ЗмСЦстову основу завдань для контрольноСЧ роботи становив програмовий матерСЦал СЦз курсу природознавства у 3 класСЦ з роздСЦлу "Зелене диво ЗемлСЦ."

КритерСЦями оцСЦнювання результатСЦв контрольних робСЦт були якСЦсть виконання учнями завдань ( правильнСЦсть та повнота вСЦдповСЦдСЦ).

ПСЦдсумкова письмова контрольна робота

1. Допиши речення. Для росту СЦ розвитку рослин потрСЦбнСЦ умови: поживнСЦ речовини, повСЦтря, тепло, ____________, ___________.

2. ПСЦдкресли назви листяних дерев.

Каштан, сосна, огСЦрок, модрина, береза, ялина, ялСЦвець, тис, калина.

3. Впиши в таблицю назви рослин.

Ялина, смородина, картопля, береза, калина, подорожник.


Дерева

КущСЦ

Трав'янистСЦ рослини








4. Встанови вСЦдповСЦднСЦсть мСЦж рослинами СЦ органами розмноження

Кукурудза

Часник

СуницСЦ

Виноград

живцями

вусами

цибулинами

насСЦнням

5. Закресли те, що не СФ плодом. Поясни свСЦй вибСЦр.



6. Доведи, що тварини не зможуть жити без рослин.


Результати досягнень учнями рСЦвня знань вСЦдображенСЦ у таблицСЦ 2.1.


Таблиця 2.1.

Результати досягнень учнями рСЦвня знань про рослини

зрСЦзу

знань

КСЦлькСЦсть учнСЦв, що досягли рСЦвня знань ( у % )

високого

достатнього

середнього

низького

Експер.

клас

Контр.

клас

Експер.

клас

Контр.

клас

Експер.

клас

Контр.

клас

Експер.

клас

Контр.

клас

1

8(34%)

5(21%)

11(48%)

9(38%)

4(18%)

6(25%)

-

4(16%)


ПорСЦвняння результатСЦв засвоСФння молодшими школярами знань про рослини в експериментальному СЦ контрольному класах показало, що в експериментальному класСЦ кСЦлькСЦсть учнСЦв СЦз високим СЦ достатнСЦм рСЦвнем знань вища. КСЦлькСЦсть учнСЦв, що виявили середнСЦй рСЦвень знань у експериментальному класСЦ менша, нСЦж у контрольному.

КСЦлькСЦсний та якСЦсний аналСЦз результатСЦв проведеного дослСЦдження свСЦдчить про те, що розроблена нами методика вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства у третьому класСЦ сприяСФ ефективному засвоСФнню учнями знань.


ВИСНОВКИ


Проведене дослСЦдження даСФ пСЦдстави зробити такСЦ висновки:

1. На основСЦ аналСЦзу лСЦтератури зтАЩясовано, що дСЦти молодшого шкСЦльного вСЦку сприймають свСЦт як СФдине цСЦле, не подСЦляючи його прояви на бСЦологСЦчнСЦ, фСЦзичнСЦ, хСЦмСЦчнСЦ явища. РЖнтеграцСЦя природничо-наукових знань на початковому етапСЦ навчання дозволяСФ сформувати правильне цСЦлСЦсне уявлення про явища природи, створюСФ базу для подальшого диференцСЦйованого вивчення наук про природу.

Природознавство СФ СЦнтегрованим навчальним предметом, який представлений системою узагальнених знань про природу, адаптованих до вСЦкових особливостей розумового розвитку дСЦтей молодшого шкСЦльного вСЦку. ВСЦн включаСФ СЦСФрархСЦзовану систему знань, якСЦ вСЦдображають обтАЩСФкти СЦ явища у СЧх взаСФмозвтАЩязку, на доступному для учнСЦв початковоСЧ школи рСЦвнСЦ.

2. Виявлено, що компонентом змСЦсту курсу "Природознавство" СФ елементарнСЦ ботанСЦчнСЦ знання - про будову рослин, СЧхнСЦ життСФвСЦ процеси - живлення, дихання, рСЦст, розмноження, пристосування до умов СЦснування, взаСФмозвтАЩязки з навколишнСЦм середовищем, рСЦзноманСЦтнСЦсть, значення в життСЦ людини СЦ в природСЦ, охорону рослин.

Знання про рослини засвоюються молодшими школярами у формСЦ уявлень СЦ понять. Основною формою знань та мислення учнСЦв СФ поняття, узагальнена форма вСЦдображення у свСЦдомостСЦ людини навколишньоСЧ дСЦйсностСЦ. У ньому розкриваСФться сутнСЦсть речей, СЦстотнСЦ ознаки, "астивостСЦ предметСЦв СЦ явищ, внутрСЦшнСЦ зв'язки СЦ вСЦдношення мСЦж ними та СЧхнСЦ внутрСЦшнСЦ протирСЦччя.

Вивчення рослин як компонента живоСЧ природи, особливостСЦ будови рослин, органи рослин, пристосування рослин до умов навколишнього середовища, умови росту й розвитку рослин розглядаються на прикладСЦ квСЦткових рослин. Це пояснюСФться насамперед дидактичними принципами доступностСЦ, наочностСЦ СЦ вивчення вСЦд вСЦдомого до невСЦдомого, оскСЦльки саме квСЦтковСЦ рослини постСЦйно оточують дСЦтей у СЧхньому повсякденному життСЦ, СФ найбСЦльш доступнСЦ для спостереження учнСЦв, з ними можна ставити дослСЦди СЦ доглядати за ними.

3. На основСЦ аналСЦзу педагогСЦчних джерел зтАЩясовано, що у процесСЦ вивчення молодшими школярами рослин особливого значення набувають урок-екскурсСЦя, предметний урок. ОсобливСЦсть предметного уроку полягаСФ в тому, що "асне предметний змСЦст, яким оволодСЦвають учнСЦ у процесСЦ уроку, передбачаСФ рСЦзнобСЦчне вивчення конкретного предмета або явища природи. На таких уроках школярСЦв мають можливСЦсть розглянути той або СЦнший предмет, випробувати його на твердСЦсть, вСЦдчути запах, покуштувати на смак, порСЦвняти рСЦзнСЦ предмети, встановити спСЦльнСЦ та вСЦдмСЦннСЦ ознаки.

На уроках - екскурсСЦях, якСЦ на предметних уроках, учнСЦ безпосередньо вивчають предмети та явища природи, але тут вони бачать СЧх в природнСЦй обстановцСЦ, тодСЦ як у класСЦ обтАЩСФкти, що вивчаються, СЦзолюються один вСЦд одного СЦ вСЦд навколишнього середовища. ЕкскурсСЦСЧ допомагають значно глибше СЦ повнСЦше вивчити рСЦзноманСЦтнСЦсть явищ СЦ обтАЩСФктСЦв природи, встановити звтАЩязки органСЦзмСЦв один з одним СЦ з середовищем, з умовами СЦснування.

Уроки з природознавства проводяться в певнСЦй послСЦдовностСЦ, що передбачено шкСЦльною програмою СЦ забезпечуСФ систематичнСЦсть вивчення матерСЦалу. ПравильнСЦ уявлення та поняття формуються внаслСЦдок цСЦлеспрямованоСЧ дСЦСЧ усСЦСФСЧ системи навчання, що СЦ маСФ здСЦйснювати вчитель у процесСЦ навчання. Застосовуючи рСЦзноманСЦтнСЦ методи СЦ засоби навчання, вчитель маСФ можливСЦсть планомСЦрно СЦ послСЦдовно проводити формування вСЦдповСЦдних уявлень СЦ понять про обтАЩСФкти та явища природи.

4. ЗтАЩясовано, що важливе значення у формуваннСЦ знань про рослини маСФ метод спостереження - свСЦдомо органСЦзоване сприймання предметСЦв СЦ явищ навколишньоСЧ дСЦйсностСЦ, спрямоване на виявлення СЦстотних ознак, причинно-наслСЦдкових зв'язкСЦв у природСЦ. ДСЦяльнСЦсть вчителя в органСЦзацСЦСЧ спостережень полягаСФ в тому, що вСЦн органСЦзовуСФ, стимулюСФ, здСЦйснюСФ поточний контроль, аналСЦзуСФ, коригуСФ й оцСЦнюСФ цСЦлеспрямоване, планомСЦрне сприймання школярами об'СФктСЦв природи. Проте, не всСЦ ознаки предметСЦв та явищ безпосередньо сприймаються. У звтАЩязку з цим пСЦзнання рослин, крСЦм спостережень вимагаСФ проведення дослСЦдСЦв СЦ практичних робСЦт. Якщо у процесСЦ спостереження сприймаються тСЦльки зовнСЦшнСЦ ознаки й "астивостСЦ предметСЦв та явищ, то за допомогою дослСЦдСЦв вСЦдбуваСФться бСЦльш глибоке пСЦзнання. ДослСЦд даСФ змогу вСЦдтворити явище або процес у спецСЦально створених умовах, простежити за його ходом, побачити тСЦ ознаки, якСЦ у природСЦ сприйняти безпосередньо неможливо.

Практична робота - це навчально-пСЦзнавальна дСЦяльнСЦсть, у процесСЦ якоСЧ учнСЦ виконують дСЦСЧ з обтАЩСФктами в матерСЦальнСЦй або матерСЦалСЦзованСЦй формСЦ. Як метод навчання вона СФ способом цСЦлеспрямованоСЧ органСЦзацСЦСЧ практичноСЧ навчально-пСЦзнавальноСЧ дСЦяльностСЦ учнСЦв та керування нею учителем. У ходСЦ виконання практичних робСЦт учнСЦв оволодСЦвають практичними умСЦннями.

5. АналСЦз шкСЦльноСЧ практики органСЦзацСЦСЧ вивчення молодшими школярами рослин показав, що бСЦльшСЦсть учителСЦв не придСЦляСФ належноСЧ уваги проведенню спостережень, дослСЦдСЦв та виконанню практичних робСЦт на уроках природознавства.

6. На основСЦ аналСЦзу чинних програми та пСЦдручника з природознавства зтАЩясовано про доцСЦльнСЦсть використання спостережень, дослСЦдСЦв, практичних робСЦт на уроках, присвячених вивченню учнями рослин.

7. Розроблено методику вивчення рослин молодшими школярами на уроках природознавства у 3 класСЦ. РЗСЧ сутнСЦсть полягала у розробцСЦ завдань для практичних робСЦт, дослСЦдСЦв СЦ спостережень на основСЦ визначених нами критерСЦСЧв (забезпечувати формування уявлень, понять про рослини; спрямовуватись на розвиток СЦнтересу, довСЦльноСЧ уваги, спостережливостСЦ учнСЦв; передбачати формування умСЦнь спостерСЦгати, видСЦляти СЦстотнСЦ ознаки, аналСЦзувати, порСЦвнювати, узагальнювати, доводити; бути доступними для учнСЦв третього класу;бути передбаченСЦ як для СЦндивСЦдуальноСЧ роботи учнСЦв, так СЦ груповоСЧ, фронтальноСЧ; як для виконання вдома, на уроцСЦ, екскурсСЦСЧ, в позаурочний час (на прогулянцСЦ, куточку живоСЧ природи);бути рСЦзноманСЦтними: короткочасними СЦ тривалими), визначеннСЦ етапу уроку, на якому будемо використовувати данСЦ завдання.

СутнСЦсть керування пСЦзнавальною дСЦяльнСЦстю учнСЦв пСЦд час вивчення молодшими школярами рослин полягала в тому, щоб допомогти дСЦтям на певному матерСЦалСЦ (зображеннях, гербарСЦях, натуральних обтАЩСФктах, результатах спостережень) видСЦлити основнСЦ, СЦстотнСЦ ознаки понять, узагальнити СЧх, зробити висновки; дати доступне визначення нового поняття; зСЦставити сформоване нове поняття з тими, якСЦ були ранСЦше засвоСФнСЦ учнями, СЦ тим самим ввести його в загальну систему понять; провести роботу по закрСЦпленню нового поняття, перевСЦрити, як дСЦти вмСЦють ним оперувати.

8. У педагогСЦчному експериментСЦ доведено ефективнСЦсть розробленоСЧ методики вивчення молодшими школярами рослин на уроках природознавства у 3 класСЦ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ


  1. Аквилева Г.Н. , Клепина З.А. Методика преподавания естествознания в начальной школе: Учеб. для студ. учреж. сред. проф. образования пед. профиля.- М: Гуманит. изд. центр "АДОС, 2004 - 240 с.
  2. Байбара Т.М. ДослСЦд у процесСЦ навчання природознавства // Початкова школа. - 2000. -№12.- с.19-21
  3. Байбара Т. Спостереження у процесСЦ навчання природознавства // Початкова школа. - 2000. -№6.-с. 11-15.
  4. Байбара Т. М. Методика навчання природознавства в початкових класах: Навчальний посСЦбник. - К.: Веселка, 1998.- 334с.
  5. Байбара Т.М. Формування дослСЦдницьких умСЦнь на уроках пиродознавства // Початкова школа. - 1987. - №2.- с.30-34
  6. Байбара Т.М., БСЦбСЦк Н.М. Я СЦ УкраСЧна: ПСЦдручник для 3 кл. - К. Форум, 2004.-176с.
  7. Бахарева Л.Н. Интеграция учебных занятий в начальной школе на краеведческой основе //Начальная школа. - 1991. -№8. -С.48-58.
  8. БСЦда О. Формування природничих понять// Початкова школа. - 2000. - №7.- С.23-25.
  9. БСЦда ДослСЦди на уроках природознавства та сСЦльськогосподарськоСЧ працСЦ //РСЦдна школа. - 2000.-№2.-с.53-54.
  10. БСЦда О.А. Природознавства СЦ сСЦльськогосподарська праця: Методика викладання: Навч. посСЦбник для студентСЦв пед. ф-тСЦв вищих навч. закладСЦв та класоводСЦв-КиСЧв; РЖрпСЦнь: ВТФ тАЮПерун", 2000. - 400с.
  11. БСФлСЦкова А., Самсика Т. НавчальнСЦ екскурсСЦСЧ з природознавства у 1-4 класах //Початкова школа. - 2004. - №9. - с.16-20.
  12. БутрСЦт В. РЖгровСЦ завдання з природознавства. Тема "Рослини"//

Початкова освСЦта. - 2004. - №9. - с. 21-23.

  1. Варакута О. ДидактичнСЦ умови формування природничих понять//Початкова школа. - 2000. - №8, - с.46-47.
  2. Варакута О. ПСЦзнавальнСЦ завдання для формування природничих понять // Початкова школа, 1999. - №8 - с.53-56.
  3. Варакута О. ТехнологСЦя формування природничих понять у молодших школярСЦв// НауковСЦ записки ТернопСЦльського державного педагогСЦчного унСЦверситету. СерСЦя: ПедагогСЦка, 2001.-№5.- с.81-88.
  4. Варакута О. Формування природничих понять в учнСЦв початковоСЧ школи// Початкова школа. - 1999. - №5. - с.20-23.
  5. ВСЦкова та педагогСЦчна психологСЦя: Навч. посСЦбник /О.В. Скрипниченко, Л.В. Долинська, 3. В. ОгороднСЦйчук та СЦн.- К.: ПросвСЦта, 2001. - 416 с.
  6. Герд О.Я. Избранные педагогические труды. - М.: Изд-во АПН РСФСР,1953. - 192с.
  7. Гетьман В.Ф. Экскурсии по природоведению в 2-3 классах: Пособие для учителей. - К.: Рад.школа, 1983. - 95с.
  8. Горощенко В.П., Степанов И.А. Методика преподавания. - М.: Просвещение, 1984. - 158с.
  9. Грюцева Н.И. Познавательные задания на применение природоведческих знаний в новой учебной ситуации //Начальная школа, 1991.-№5.-С.28-32.
  10. Державний стандарт початковоСЧ загальноСЧ освСЦти//Початкова школа. - 2001.-№1.-С. 28-30.
  11. Дидактика современной школы: Пособие для учителей / Б.С. Кобзарь, Г.Ф. Кумарина, Ю.А. Кусый и др. Под ред. В.А. Онищука. - К.: Рад.шк., 1987 .-351 с.
  12. Жаркова РЖ. Передумови ефективностСЦ сприймання природничих знань молодшими школярами // НауковСЦ записки ТернопСЦльського державного педагогСЦчного унСЦверситету. СерСЦя: ПедагогСЦка, 2001. - №5.- с.77-81.
  13. Жаркова L, Мечник Л. КерСЦвництво процесом формування у молодших школярСЦв природничих знань дСЦСФво практичного характеру// НауковСЦ записки ТернопСЦльського державного педагогСЦчного унСЦверситету. СерСЦя: ПедагогСЦка, 2004. - №2. - с. 45-50.
  14. Запартович Б.Б. С любовью к природе: Дидактические материалы по природоведению для начальной школы. - 3-е изд. - М.: Педагогика, 1983.-232 с.
  15. Казанский Н.Г., Назарова Г.С. Дидактика (начальные классы). - М.: Просвещение, 1978. - 222 с.
  16. Кисельов Ф.С. Методика викладання природознавства в початкових класах. - К.: Вища шк., 1975. - 176 с.
  17. Князева Т, Створення проблемних ситуацСЦй на уроках з природознавства/ Початкова школа. - 2000. - №3. - С.18-19.
  18. Коваль Н., Волощук В. Картки з природознавства для учнСЦв 3(2)класу //Початкова школа. - 2000. - №2. - с.31-34.
  19. Коваль Н.С. СамостСЦйна робота учнСЦв на уроках природознавства. ПосСЦбник для вчителСЦв. - К.: Рад.школа, 1982.- 96 с.
  20. Коменский Я.А. Избранные педагогические сочинения в 2-х т. Т.1.- М.,1982.-477с.
  21. Косоротова Ю. Використання творчих завдань на уроках природознавства // Психолог, 2004. -№21-22.-С.94-100.
  22. Мазур П. ДослСЦдницька робота з молодшими школярами на дСЦлянцСЦ // Початкова школа. - 1997.-№3.- С.4-5.
  23. Мечник Л. Жаркова РЖ. Система пСЦзнавальних завдань як засСЦб формування дСЦСФвих природничих знань молодших школярСЦв// Початкова школа, 2003. - №4. - С. 19-21.
  24. Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончарова К.Д. Методика викладання природознавства: Навч. посСЦбник. - 2-е вид., перероб. СЦ допов.- К.;Вища шк., 1990.-302 с.
  25. Нарочна Л.К., Онищук В.О. Уроки природознавства у 3 класСЦ. - К.:"Радянська школа", 1976. - 143с.
  26. Пакулова В.М., Кузнецова В.Л. Методика преподавания природоведения: Учеб. для студентов пед. ин-тов по спец. 2121 "Педагогика и методика начального обучения".- М.: Просвещение, 1990. - 192 с.
  27. ПалСЦй А. Шляхи формування екологСЦчних знань // РСЦдна школа. - 1996. - №7.-С.74-75.
  28. Петросова Р.А., Голов В.П., Сивоглазов В.И. Методика обучения естествознанию и экологическое воспитание в начальной школе: Учеб.пособие для студ. сред. пед. учеб.завдений.- М.: Изд. центр "Академия", 2000.-176 с.
  29. Постникова Е.А. Роль опорных схем в формировании природоведческих понятий// Начальная школа, 1991. - №2.- С.44-47.
  30. Програми для середньоСЧ загальноосвСЦтньоСЧ школи. 1-4 класи. - К.: Початкова школа. - 2006. - 432 с.
  31. ПустовСЦт Г.П. ДослСЦдницька робота на шкСЦльнСЦй дСЦлянцСЦ // Початкова школа. - 1988. - №5.- С.31-34.
  32. Редзинець З. ДослСЦдницька робота в куточку живоСЧ природи// Початкова школа. - 1998. - №12.- С.26-28.
  33. Редкина Е.И. Развивающие задания на уроках природоведения //Начальная школа, 2000. - №4 - С.75-78.
  34. Савченко О.Я. Дидактика початковоСЧ школи. - К.: Генеза, 1999.-366с.
  35. Савченко О.Я. Розвиток пСЦзнавальноСЧ самостСЦйностСЦ молодших школярСЦв. - К. : Рад. школа, 1982.- 176 с.
  36. Сак Т. Як подолати стСЦйку неуспСЦшнСЦсть у процесСЦ вивчення природничих понять // Початкова школа, 2001, - №2.-С.44тАФ47.
  37. Сухомлинський В.О. ВибранСЦ твори. В 5-ти т.- Т.З.- К.: Рад.школа Д977.- 670с.
  38. Сухомлинський В.О. Сто порад учителевСЦ. - К.: Рад.школа, 1988.-310с.
  39. Титова В.В. Опыты и практические работы при изучении курса природоведения и методика их проведения //Начальная школа. - 1990.- №2. - С. 42-45.
  40. Рослини навеснСЦ. Урок №11. // БСЦблСЦотека вчителя початковоСЧ школи, 2004. - №2.-С.25-27.
  41. Усова А.В. Формирование у школьников научных понятий в процессе обучения. - М.: Педагогика, 1986. - 176 с.
  42. Ушинський К.Д. Твори в 6-ти томах. - Т.2 .- К.,1954. - 500с.
  43. Федотова Н. ЦСЦкавСЦ задачСЦ з природничим змСЦстом// Початкова школа, 2000.-№6.-С.8-10.
  44. Харитонова 3. Вправи на розвиток спостережливостСЦ // Початкова школа, 1999. - №4.-С. 19-20.
  45. Хитяева Л.П. ДидактичнСЦ роздатковСЦ картки з природознавства//Початкова школа, 1984. -№11. -С.47-52.
  46. Ягодовський К.П. ПрактичнСЦ заняття з природознавства в початковСЦ школСЦ. методичний посСЦбник для вчителСЦв. - К.: Рад. школа, 1939.-336 с.
Страницы: Назад 1 Вперед