‘—÷нансовий менеджмент банка

дипломна€ работа: Ѕанковское дело

ƒокументы: [1]   Word-135489.doc —траницы: Ќазад 1 ¬перед

–≈‘≈–ј“


ƒипломна робота: 143 с., 23 табл., 26 рис., 60 джерел, 35 формул, 9 додатк—÷в.

ћета роботи - досл—÷дженн€ ф—÷нансового менеджменту банку.

ќбтјў—‘кт досл—÷дженн€ - методи ф—÷нансового менеджменту банку.

ѕредмет досл—÷дженн€ - менеджмент операц—÷й комерц—÷йного банку.

ћетоди досл—÷дженн€ - пор—÷вн€льний, коеф—÷ц—÷—‘нтний, вертикальний —÷ горизонтальний ф—÷нансовий анал—÷з.

” першому розд—÷л—÷ розгл€нут—÷ ф—÷нансовий менеджмент банку, процес плануванн€ в банку, система —÷ методи ф—÷нансового анал—÷зу, системи —÷ методи внутр—÷шнього ф—÷нансового контролю.

” другому розд—÷л—÷ розгл€нут—÷ сутн—÷сть —÷ управл—÷нн€ актив—÷в —÷ пасив—÷в банку, менеджмент кредитного портфел€ банку, управл—÷нн€ —÷нвестиц—÷йним портфелем банку, управл—÷нн€ банк—÷вськими ризиками, управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю банку, управл—÷нн€ прибутком банку.

” третьому розд—÷л—÷ розгл€нуто ф—÷нансовий менеджмент (на приклад—÷ ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанку").

” четвертому розд—÷л—÷ розгл€нуто охорону прац—÷.

‘–∆ЌјЌ—ќ¬»… ћ≈Ќ≈ƒ∆ћ≈Ќ“, ѕЋјЌ”¬јЌЌя, ‘–∆ЌјЌ—ќ¬»… јЌјЋ–∆« –∆  ќЌ“–ќЋ№, ј “»¬» –∆ ѕј—»¬»,  –≈ƒ»“Ќ»… –∆ –∆Ќ¬≈—“»÷–∆…Ќ»… ѕќ–“‘≈Ћ–∆, ЅјЌ –∆¬—№ »… –»«» , Ћ–∆ ¬–∆ƒЌ–∆—“№, –ќ«ƒ––∆ЅЌ»… –∆ ћ–∆∆ЅјЌ –∆¬—№ »… Ѕ–∆«Ќ≈—, ѕ≈–—ќЌјЋ, ѕЋј“–∆∆Ќ–∆  ј–“ », ‘–∆ЌјЌ—ќ¬»… —“јЌ, ѕ–»Ѕ”“ќ 


«ћ–∆—“


¬—“”ѕ

1 «ј—јƒ» ‘–∆ЌјЌ—ќ¬ќ√ќ ћ≈Ќ≈ƒ∆ћ≈Ќ“” ЅјЌ ”

1.1 ‘—÷нансовий менеджмент банку: сутн—÷сть —÷ основн—÷ складов—÷ елементи

1.2 ѕроцес плануванн€ в банку

1.3 —истема —÷ методи ф—÷нансового анал—÷зу

1.4 —истеми —÷ методи внутр—÷шнього ф—÷нансового контролю

2 ћ≈Ќ≈ƒ∆ћ≈Ќ“ ќѕ≈–ј÷–∆…  ќћ≈–÷–∆…Ќќ√ќ ЅјЌ ”

2.1 —утн—÷сть актив—÷в —÷ пасив—÷в банку та управл—÷нн€ активами —÷ пасивами банку

2.1.1 —утн—÷сть актив—÷в —÷ пасив—÷в банку

2.1.2 ”правл—÷нн€ активами —÷ пасивами банку

2.2 ћенеджмент кредитного портфел€ банку

2.2.1 —утн—÷сть —÷ значенн€ кредитного портфел€ банку

2.2.2  редитна пол—÷тика €к основа управл—÷нн€ кредитним портфелем банку

2.2.3 ћетоди ц—÷ноутворенн€ банк—÷вських кредит—÷в

2.3 ”правл—÷нн€ —÷нвестиц—÷йним портфелем банку

2.3.1 –∆нвестиц—÷йний портфель банку: сутн—÷сть та функц—÷—„

2.3.2 –∆нвестиц—÷йна пол—÷тика €к основа управл—÷нн€ портфелем ц—÷нних папер—÷в банку

2.3.3 ”правл—÷нн€ процесом формуванн€ портфел€ ц—÷нних папер—÷в банку

2.3.4 ќперативне управл—÷нн€ портфелем ц—÷нних папер—÷в банку

2.4 ”правл—÷нн€ банк—÷вськими ризиками

2.4.1  редитний ризик —÷ управл—÷нн€ ним

2.4.2 ”правл—÷нн€ валютним ризиком

2.4.3 ”правл—÷нн€ процентним ризиком

2.5 ”правл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю банку

2.5.1 —утн—÷сть —÷ значенн€ л—÷кв—÷дност—÷ банку

2.5.2 “ехнолог—÷€ управл—÷нн€ банк—÷вською л—÷кв—÷дн—÷стю

2.5.3 ћетоди оц—÷нки потреби банку в л—÷кв—÷дних коштах

2.5.4 ћетоди управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю банку

2.6 ”правл—÷нн€ прибутков—÷стю банку

2.6.1 —утн—÷сть прибутку банку та основн—÷ засади управл—÷нн€ ним

2.6.2 ”правл—÷нн€ формуванн€м прибутку банку

2.6.3 ”правл—÷нн€ процесом розпод—÷лу прибутку банку

2.6.4 јнал—÷з прибутковост—÷ банку

3 ‘–∆ЌјЌ—ќ¬»… ћ≈Ќ≈ƒ∆ћ≈Ќ“ (Ќј ѕ–» Ћјƒ–∆ ј Ѕ "ѕ–ј¬≈ —-ЅјЌ ”")

3.1 ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанк" - банк нац—÷онального масштабу

3.2 ”правл—÷нн€ активами —÷ пасивами ѕравекс-Ѕанку

3.3 ”правл—÷нн€ ризиками ѕравекс-Ѕанку

3.4 ”правл—÷нн€ кредитним портфелем ѕравекс-Ѕанку

3.5 ”правл—÷нн€ —÷нвестиц—÷йним портфелем ѕравекс-Ѕанку

3.6 ћ—÷жбанк—÷вський б—÷знес ѕравекс-Ѕанку

3.7 ѕлат—÷жн—÷ картки ѕравекс-Ѕанку

3.8 ћенеджмент роздр—÷бного б—÷знесу ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанку"

3.9 ”правл—÷нн€ персоналом ѕравекс-Ѕанку

3.10 јнал—÷з ф—÷нансового стану ѕравекс-Ѕанку

4 ќ’ќ–ќЌј ѕ–ј÷–∆

4.1 ’арактеристика прим—÷щенн€

4.2 јнал—÷з умов прац—÷

4.3 «аходи щодо пол—÷пшенн€ умов прац—÷

¬»—Ќќ¬ »

ѕ≈–≈Ћ–∆  ѕќ—»ЋјЌ№

ƒодаток ј Ѕаланс ѕравекс-Ѕанку за 2005 р—÷к

ƒодаток Ѕ Ѕаланс ѕравекс-Ѕанку за 2006 р—÷к

ƒодаток ¬ Ѕаланс ѕравекс-Ѕанку за 2007 р—÷к

ƒодаток √ «в—÷т про ф—÷нансов—÷ результати ѕравекс-Ѕанку за 2005 р—÷к

ƒодаток ƒ «в—÷т про ф—÷нансов—÷ результати ѕравекс-Ѕанку за 2006 р—÷к

ƒодаток ≈ «в—÷т про ф—÷нансов—÷ результати ѕравекс-Ѕанку за 2007 р—÷к

ƒодаток –ƒ «в—÷т про "асний кап—÷тал ѕравекс-Ѕанку за 2005 р—÷к

ƒодаток ∆ «в—÷т про "асний кап—÷тал ѕравекс-Ѕанку за 2006 р—÷к

ƒодаток « «в—÷т про "асний кап—÷тал ѕравекс-Ѕанку за 2007 р—÷к


¬—“”ѕ


јктуальн—÷сть теми дипломно—„ роботи. ‘ункц—÷онуванн€ сучасно—„ економ—÷ки будь-€ко—„ кра—„ни неможливо у€вити без ефективно—„ банк—÷всько—„ системи. Ѕанки р—÷зних р—÷вн—÷в глибоко проникають у сферу виробництва —÷ активно впливають на економ—÷чн—÷ та соц—÷альн—÷ процеси.

Ѕанк—÷вська справа —‘ одн—÷—‘ю з тих сфер сусп—÷льного житт€, щодо €ко—„ мало хто може дозволити соб—÷ повну непо—÷нформован—÷сть. јдже, спос—÷б —÷ р—÷вень житт€ населенн€ кожно—„ кра—„ни —÷стотно залежить в—÷д д—÷€льност—÷ банк—÷в, —„х над—÷йност—÷, здатност—÷ зб—÷льшувати обс€ги кредит—÷в, депозит—÷в та —÷нших вид—÷в послуг, що пропонуютьс€ €к ф—÷зичним особам, так —÷ п—÷дпри—‘мствам. ѕост—÷йна увага та —÷нтерес до проблем розвитку банк—÷всько—„ справи зумовлен—÷ значною роллю, €ку в—÷д—÷грають банки у процесах формуванн€ м—÷жнародних ф—÷нансових ринк—÷в - валютного, фондового, ринку дериватив—÷в, а також у систем—÷ св—÷тового господарства у ц—÷лому.

—учасна банк—÷вська справа належить до одн—÷—‘ю з найдинам—÷чн—÷ших сфер економ—÷ки. “ехн—÷чна революц—÷€, посиленн€ конкурентно—„ боротьби, стр—÷мка —÷нфл€ц—÷€, економ—÷чн—÷ кризи призвели до п—÷двищенн€ ризиковост—÷ банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷. Ќа тепер—÷шньому етап—÷ розвитку банк—÷всько—„ системи головне завданн€ пол€га—‘ в пошуку реальних шл€х—÷в м—÷н—÷м—÷зац—÷—„ ризик—÷в та отриманн€ достатн—÷х прибутк—÷в дл€ збереженн€ кошт—÷в вкладник—÷в —÷ п—÷дтримки житт—‘д—÷€льност—÷ банку. ”сп—÷шне вир—÷шенн€ ц—÷—‘—„ складово—„ проблеми потребу—‘ використанн€ багатьох метод—÷в, прийом—÷в, способ—÷в, систем та розробки нових п—÷дход—÷в до управл—÷нн€ комерц—÷йним банком, €к—÷ об`—‘днан—÷ пон€тт€м менеджменту.

” всьому св—÷т—÷ менеджмент розгл€да—‘тьс€ €к один з найважлив—÷ших чинник—÷в п—÷двищенн€ ефективност—÷ д—÷€льност—÷. ¬ умовах жорстоко—„ конкуренц—÷—„, що супроводжу—‘ розвиток ринково—„ економ—÷ки, необх—÷дно пост—÷йно удосконалювати системи та форми управл—÷нн€, швидко оволод—÷вати нагромадженими в теор—÷—„ та практиц—÷ знанн€ми, знаходити нов—÷ неординарн—÷ р—÷шенн€ в динам—÷чн—÷й ситуац—÷—„. Ћише такий п—÷дх—÷д до управл—÷нн€ забезпечу—‘ виграш у конкурентному середовищ—÷ або принаймн—÷ нормальн—÷ умов—÷ розвитку комерц—÷йного банку.

ќтже, банк—÷вський менеджмент - це сукупн—÷сть принцип—÷в, форм, метод—÷в та засоб—÷в управл—÷нн€ банком у ринкових умовах; наука про над—÷йн—÷ та ефективн—÷ системи управл—÷нн€ процесами та в—÷дносинами, €к—÷ становл€ть зм—÷ст д—÷€льност—÷ банку; кер—÷вництво, кер—÷вн—÷ кадри —÷ органи банк—÷всько—„ установи.

 —÷нцева мета банк—÷вського менеджменту - забезпеченн€ прибутковост—÷ в д—÷€льност—÷ банку шл€хом рац—÷онально—„ орган—÷зац—÷—„ виробничого процесу, включаючи управл—÷нн€ банком —÷ розвиток техн—÷ко-технолог—÷чно—„ бази, а також ефективне використанн€ кадрового потенц—÷алу при одночасному п—÷двищенн—÷ квал—÷ф—÷кац—÷—„, творчо—„ активност—÷ та ло€льност—÷ кожного прац—÷вника.

ћета роботи - досл—÷дженн€ ф—÷нансового менеджменту банку.

«авданн€ досл—÷дженн€, €к—÷ поставлен—÷ та вир—÷шен—÷ дл€ дос€гненн€ мети роботи:

  1. розгл€нути засади ф—÷нансового менеджменту банку, зокрема ф—÷нансовий менеджмент банку, процес плануванн€ в банку, систему —÷ методи ф—÷нансового анал—÷зу, систему —÷ методи внутр—÷шнього ф—÷нансового контролю;
  2. розгл€нути менеджмент операц—÷й комерц—÷йного банку, зокрема сутн—÷сть та управл—÷нн€ активами —÷ пасивами банку, менеджмент кредитного портфел€ банку, управл—÷нн€ —÷нвестиц—÷йним портфелем банку, управл—÷нн€ банк—÷вськими ризиками (управл—÷нн€ кредитним ризиком, управл—÷нн€ валютним ризиком, управл—÷нн€ процентним ризиком), управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю банку, управл—÷нн€ прибутков—÷стю банку;
  3. розгл€нути ф—÷нансовий менеджмент на приклад—÷ ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанку", зокрема ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанк" €к банк нац—÷онального масштабу, управл—÷нн€ активами —÷ пасивами ѕравекс-Ѕанку, управл—÷нн€ ризиками ѕравекс-Ѕанку, управл—÷нн€ кредитним портфелем ѕравекс-Ѕанку, управл—÷нн€ —÷нвестиц—÷йним портфелем ѕравекс-Ѕанку, м—÷жбанк—÷вський б—÷знес ѕравекс-Ѕанку, плат—÷жн—÷ картки ѕравекс-Ѕанку, менеджмент роздр—÷бного б—÷знесу ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанку", управл—÷нн€ персоналом ѕравекс-Ѕанку, анал—÷з ф—÷нансового стану ѕравекс-Ѕанку;
  4. розгл€нути охорону прац—÷ на приклад—÷ ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанку", зокрема характеристику прим—÷щенн€, анал—÷з умов прац—÷, заходи щодо пол—÷пшенн€ умов прац—÷.

ќбтјў—‘кт досл—÷дженн€ - методи ф—÷нансового менеджменту.

ѕредмет досл—÷дженн€ - менеджмент операц—÷й комерц—÷йного банку.

ћетоди досл—÷дженн€, €к—÷ використовуютьс€ в процес—÷ досл—÷дженн€ —÷ обробки матер—÷ал—÷в: пор—÷вн€льний, коеф—÷ц—÷—‘нтний, вертикальний —÷ горизонтальний ф—÷нансовий анал—÷з.

—труктура роботи. ќсновна частина дипломно—„ роботи склада—‘тьс€ з чотирьох розд—÷л—÷в.

” першому розд—÷л—÷ розгл€нуто ф—÷нансовий менеджмент банку, процес плануванн€ в банку, система —÷ методи ф—÷нансового анал—÷зу, системи —÷ методи внутр—÷шнього ф—÷нансового контролю.

” другому розд—÷л—÷ розгл€нуто сутн—÷сть та управл—÷нн€ активами —÷ пасивами банку, менеджмент кредитного портфел€ банку, управл—÷нн€ банк—÷вськими ризиками, управл—÷нн€ —÷нвестиц—÷йним портфелем банку, управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю банку, управл—÷нн€ прибутков—÷стю.

” третьому розд—÷л—÷ розг€нуто ф—÷нансовий менеджмент (на приклад—÷ ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанку").

” четвертому розд—÷л—÷ розг€нуто охорону прац—÷ (на приклад—÷ ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанку").

‘актолог—÷чну основу роботи складають матер—÷али ф—÷нансово—„ зв—÷тност—÷ ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанку" (форми зв—÷тност—÷ є1 "Ѕаланс" за 2005-2007рр., є2 "«в—÷т про ф—÷нансов—÷ результати" за 2005-2007рр., є3 "«в—÷т про "асний кап—÷тал" за 2005-2007рр.).


1. «ј—јƒ» ‘–∆ЌјЌ—ќ¬ќ√ќ ћ≈Ќ≈ƒ∆ћ≈Ќ“” ЅјЌ ”


1.1 ‘—÷нансовий менеджмент банку: сутн—÷сть та основн—÷ складов—÷ елементи


Ѕанк—÷вський менеджмент под—÷л€—‘тьс€ на орган—÷зац—÷йний та ф—÷нансовий. ќрган—÷зац—÷йний стосу—‘тьс€ розвтјў€занн€ загальних проблем —÷ специф—÷ки управл—÷нн€ банк—÷вським колективом, створенн€ орган—÷зац—÷йних структур та систем забезпеченн€ д—÷€льност—÷ банку. ‘—÷нансовий менеджмент комерц—÷йного банку - це система принцип—÷в, форм, метод—÷в —÷ засоб—÷в грошових в—÷дносин, управл—÷нн€ ф—÷нансовими ресурсами з метою забезпеченн€ високо—„ ефективност—÷ —÷ ф—÷нансово—„ стаб—÷льност—÷ в д—÷€льност—÷ банку з врахуванн€м коливань контјўюнктури на ф—÷нансових ринках. “обто, ф—÷нансовий менеджмент означа—‘:

1. пост—÷йне прагненн€ до п—÷двищенн€ ефективност—÷ банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷ з метою зменшенн€ витрат —÷ одержанн€ оптимальних результат—÷в;

2. коригуванн€ ц—÷лей, завдань —÷ програм банку залежно в—÷д кон`юктури ринку;

3. необх—÷дн—÷сть використанн€ сучасно—„ —÷нформац—÷йно—„ бази (комптјўютерних мереж та звтјў€зк—÷в з валютною —÷ фондовою б—÷ржами, —÷ншими кредитно-ф—÷нансовими —÷нститутами) з метою зд—÷йсненн€ багатовар—÷антних розрахунк—÷в дл€ прийманн€ об“—рунтованих та оптимальних р—÷шень.

«б—÷льшенн€ прибутковост—÷ та зниженн€ ризику, визначенн€ ф—÷нансових ц—÷лей д—÷€льност—÷ банку на найближчу —÷ подальш—÷ перспективи —‘ основними напр€мками ф—÷нансового менеджменту комерц—÷йного банку.

‘—÷нансовий менеджмент банку включа—‘ управл—÷нн€: активами —÷ зобов`€занн€ми; кап—÷талом; банк—÷вськими ризиками; прибутков—÷стю; л—÷кв—÷дн—÷стю та резервами; процесом плануванн€.


1.2 ѕроцес плануванн€ в банках


ѕлануванн€ банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷ €вл€—‘ собою процес визначенн€ ц—÷лей на майбутн—‘ та розробку шл€х—÷в —„х дос€гненн€. ѕлануванн€ €вл€—‘ собою визначенн€ пр—÷оритет—÷в подальшого розвитку банку на основ—÷ анал—÷тично—„ обробки отримано—„ —÷нформац—÷—„ про стан —÷ динам—÷ку умов ринкового середовища. ƒл€ того щоб план не залишавс€ т—÷льки набором цифр, в—÷н повинен передбачати засоби дос€гненн€ поставлених ор—÷—‘нтир—÷в (показник—÷в), тобто визначити значною м—÷рою етапи контролю —÷ регулюванн€.

ƒл€ банку, на в—÷дм—÷ну в—÷д —÷нших суб`—‘кт—÷в господарсько—„ д—÷€льност—÷, основу механ—÷зму плануванн€ д—÷€льност—÷ склада—‘ ф—÷нансове плануванн€, що —‘, по сут—÷, процесом розробки системи ф—÷нансових план—÷в —÷ планових (нормативних) показник—÷в дл€ забезпеченн€ розвитку банку необх—÷дними ф—÷нансовими ресурсами —÷ п—÷двищенн€ ефективност—÷ його ф—÷нансово—„ д—÷€льност—÷ в майбутньому. ‘—÷нансове плануванн€ - це основа та найб—÷льш в—÷дпов—÷дальна складова ф—÷нансового менеджменту в банку. ¬оно да—‘ початок процесу ф—÷нансового управл—÷нн€ банком, визнача—‘ його мету, перспективу, певну посл—÷довн—÷сть д—÷й, виб—÷р метод—÷в та засоб—÷в д—÷€льност—÷, —„х необх—÷дн—÷ пропорц—÷—„.

‘—÷нансове плануванн€ в банку передбача—‘ розробку системи план—÷в —÷ внутр—÷шн—÷х показник—÷в ф—÷нансово—„ установи, що забезпечу—‘ економ—÷чний розвиток банку, п—÷двищенн€ ефективност—÷ актив—÷в, зб—÷льшенн€ доход—÷в —÷ зростанн€ ринково—„ вартост—÷ акц—÷й.

‘—÷нансове плануванн€ ма—‘ забезпечити в—÷дпов—÷дальн—÷сть м—÷ж р—÷шенн€ми, що приймаютьс€ в даний пер—÷од, —÷ прогнозами розвитку в майбутньому.

‘—÷нансове плануванн€ “—рунту—‘тьс€ на: стратег—÷чному план—÷ розвитку банку в частин—÷ визначенн€ концепц—÷—„ його розвитку, формуванн€ стратег—÷чних ц—÷лей банку; тактичному план—÷ на майбутн—÷й пер—÷од (€к правило, р—÷к) у частин—÷ визначенн€ заход—÷в —÷ встановленн€ конкретних завдань щодо дос€гненн€ стратег—÷чних ц—÷лей, розробленн€ тактики виконанн€ поставлених завдань.

‘—÷нансове плануванн€ в банку передбача—‘: розробку —÷ узгодженн€ ф—÷нансово—„ модел—÷ банку; формуванн€ прогнозного балансу ресурс—÷в —÷ вкладень, розрахунок прогнозних ф—÷нансових результат—÷в, складанн€ плану руху кап—÷талу, плану банк—÷вських операц—÷й, плану розробки та впровадженн€ нових банк—÷вських продукт—÷в —÷ послуг; формуванн€ бюджет—÷в банку; встановленн€ л—÷м—÷т—÷в витрат на утриманн€ банку, визначенн€ м—÷н—÷мально—„, достатньо—„ марж—÷ дох—÷дно—„ частини бюджету, розрахунок податкових платеж—÷в —÷ обов`€зкових в—÷драхувань; розрахунок прогнозних показник—÷в —÷ норматив—÷в.

„инники, €к—÷ впливають на специф—÷ку плануванн€ в р—÷зних банках: розм—÷р банку; ф—÷нансовий стан; орган—÷зац—÷йна структура —÷ механ—÷зм прийн€тт€ р—÷шень; розгалужен—÷сть мереж—÷ ф—÷л—÷й; участь у банк—÷вському консорц—÷ум—÷; перспективи структурних зм—÷н; гострота конкурентно—„ боротьби; р—÷вень складност—÷ операц—÷й банку; необх—÷дн—÷сть виконанн€ нормативних вимог; бажанн€ —÷ потреби кл—÷—‘нта.

¬их—÷дний етап плануванн€ - стратег—÷чне ф—÷нансове плануванн€, що передбача—‘ визначенн€ основних напр€мк—÷в —÷ ц—÷льових параметр—÷в ф—÷нансово—„ д—÷€льност—÷ банку шл€хом вибору загально—„ ф—÷нансово—„ пол—÷тики банку, €ка, у свою чергу, визнача—‘ завданн€ —÷ параметри тактичного ф—÷нансового плануванн€ - процесу, що забезпечу—‘ перетворенн€ ц—÷лей, завдань банку —÷ заход—÷в щодо —„х виконанн€ в конкретн—÷ абсолютн—÷ —÷ в—÷дносн—÷ показники та нормативи, в—÷дпов—÷дно до €ких необх—÷дно зд—÷йснювати управл—÷нн€ ф—÷л—÷€ми банку в плановому пер—÷од—÷.

“актичне ф—÷нансове плануванн€ склада—‘ основу розробки та доведенн€ до безпосередн—÷х виконавц—÷в бюджет—÷в за вс—÷ма аспектами д—÷€льност—÷ банку. ќперативне ф—÷нансове плануванн€ д—÷€льност—÷ банку пов`€зане з визначенн€м оптимальних ф—÷нансових операц—÷й та перерозпод—÷лом ф—÷нансових ресурс—÷в м—÷ж п—÷дрозд—÷лами банку.

ќсновою ф—÷нансового плануванн€ в банку —‘ ф—÷нансова пол—÷тика - складова загально—„ пол—÷тики банку

«м—÷ст €ко—„ визнача—‘тьс€ прийн€тою банком концепц—÷—‘ю розвитку ф—÷нанс—÷в, стратег—÷чними ц—÷л€ми, що розкривають основн—÷ напр€ми формуванн€, розпод—÷лу й використанн€ ф—÷нансових ресурс—÷в та сукупн—÷стю заход—÷в, що зд—÷йснюютьс€ органами управл—÷нн€ дл€ дос€гненн€ поставлених ц—÷лей.

‘—÷нансова пол—÷тика €вл€—‘ собою систему довгострокових ц—÷лей ф—÷нансово—„ д—÷€льност—÷ та найефективн—÷ших шл€х—÷в —„х дос€гненн€. ‘—÷нансова пол—÷тика справл€—‘ значний вплив на формуванн€ загально—„ пол—÷тики економ—÷чного розвитку банку.

“актичне ф—÷нансове плануванн€ д—÷€льност—÷ банку - це процес пошуку оптимального розв'€занн€ ф—÷нансових завдань банку в межах стратег—÷чних ф—÷нансових ц—÷лей банку.

ћетою даного виду плануванн€ —‘ оц—÷нка поточних перспектив банк—÷вського б—÷знесу —÷ в—÷дпов—÷дне плануванн€ його д—÷€льност—÷, щоб найрац—÷ональн—÷ше —÷ з максимальним прибутком використати на€вн—÷ ресурси з урахуванн€м потенц—÷йних можливостей ринку.

Ќеобх—÷дн—÷сть тактичного плануванн€ визнача—‘тьс€ важлив—÷стю розробки ф—÷нансових план—÷в, що дають змогу визначити джерела ф—÷нансуванн€ банку на майбутн—÷й пер—÷од, сформувати структуру доход—÷в та витрат, передбачити побудову його актив—÷в та пасив—÷в на к—÷нець запланованого пер—÷оду.

як правило, формуютьс€ два види ф—÷нансових план—÷в банку - балансовий та план доход—÷в —÷ витрат. ќсновним недол—÷ком ф—÷нансових план—÷в д—÷€льност—÷ банку —‘ —„х необ“—рунтован—÷сть —÷ неточн—÷сть через невир—÷шен—÷сть фундаментальних питань: €к—÷ саме ресурси —÷ €к потр—÷бно використати дл€ дос€гненн€ поставлених ц—÷лей.

Ѕюджет - це ф—÷нансовий план, що охоплю—‘ вс—÷ напр€мки д—÷€льност—÷ орган—÷зац—÷—„ та да—‘ змогу пор—÷внювати вс—÷ понесен—÷ витрати й отриман—÷ результати у ф—÷нансових терм—÷нах на майбутн—÷й пер—÷од часу в ц—÷лому —÷ за окремими п—÷дпер—÷одами.

’арактеризуючи функц—÷—„ бюджет—÷в, сл—÷д зазначити, що вони виступають €к:

1. економ—÷чний прогноз тј‘ основн—÷ планов—÷ р—÷шенн€ приймаютьс€ п—÷д час розробки стратег—÷чного ф—÷нансового плану, процес формуванн€ бюджету, "асне кажучи, —‘ переробкою цих прогноз—÷в;

2. основа дл€ контролю тј‘ у м—÷ру реал—÷зац—÷—„ закладених у бюджет—÷ план—÷в ре—‘струютьс€ фактичн—÷ результати д—÷€льност—÷ банку. ѕор—÷внюючи фактичн—÷ показники з запланованими, можна зд—÷йснювати так званий бюджетний контроль;

3. зас—÷б координац—÷—„ - бюджет €вл€—‘ собою виражений у варт—÷сних показниках план д—÷€льност—÷ банку;

4. основа дл€ постановки завданн€ - розробл€ючи бюджет на наступний пер—÷од, необх—÷дно приймати р—÷шенн€ завчасно, до початку д—÷€льност—÷ в цей пер—÷од.

Ѕюджет банку представлений, насамперед, бюджетом актив—÷в —÷ пасив—÷в бюджетом доход—÷в —÷ витрат. бюджетом руху грошових кошт—÷в —÷ кошторисом кап—÷тальних вкладень.

Ѕюджетуванн€ - це технолог—÷€ складанн€, коригуванн€, контролю й оц—÷нки виконанн€ бюджет—÷в, а тому бюджетуванн€ перетворю—‘тьс€ в основу основ ус—÷х технолог—÷й внутр—÷шньобанк—÷вського управл—÷нн€.

–озр—÷зн€ють два основних методи бюджетуванн€ - зверху вниз —÷ знизу вверх.

ѕ—÷д час бюджетуванн€ "зверху вниз" бюджет буду—‘тьс€ виход€чи з ц—÷лей —÷ обмежень, поставлених кер—÷вництвом банку, на основ—÷ €ких в—÷дбува—‘тьс€ розпод—÷л ресурс—÷в. “ехнолог—÷чно це в—÷дбува—‘тьс€ в такий спос—÷б: спочатку формуютьс€ —÷ вер—÷ф—÷куютьс€ бюджетн—÷ ц—÷л—÷ дл€ банку в ц—÷лому, пот—÷м на —„х основ—÷ формуютьс€ бюджети великих п—÷дрозд—÷л—÷в банку, €к—÷, у свою чергу, також под—÷л€ютьс€ на менш велик—÷ бюджети —÷ т.п. Ќедол—÷ком даного методу —‘ значн—÷ витрати на досл—÷дженн€ ринкових тенденц—÷й, розробленн€ стратег—÷—„ банку —÷, нарешт—÷, на побудову реал—÷стичного прогнозу.  р—÷м того, централ—÷зоване плануванн€ д—÷€льност—÷ п—÷дрозд—÷л—÷в виклика—‘ негативну реакц—÷ю з боку сп—÷вроб—÷тник—÷в р—÷зних б—÷знес-центр—÷в, незадоволених втручанн€м у —„х роботу, оск—÷льки центра в—÷зоване складанн€ бюджету в багато ф—÷л—÷альному банку не може врахувати вс—÷х особливостей кожного окремого рег—÷ону. Ќа сьогодн—÷ цей метод бюджетуванн€ —‘ попул€рним серед великих банк—÷в у розвинених кра—„нах, адже в—÷н забезпечу—‘ широк—÷ можливост—÷ у сфер—÷ стратег—÷чного плануванн€.

Ѕюджетуванн€ "знизу вверх", навпаки, передбача—‘ обл—÷к —÷ оформленн€ бюджетних план—÷в окремих п—÷дрозд—÷л—÷в, €к—÷ п—÷сл€ затвердженн€ складають основу бюджет—÷в б—÷льш великих структур —÷, в остаточному п—÷дсумку, усього банку. “ехнолог—÷чно це в—÷дбува—‘тьс€ шл€хом збору й обробки бюджетно—„ —÷нформац—÷—„ в—÷д виконавц—÷в —÷ кер—÷вник—÷в нижнього р—÷вн€ до кер—÷вник—÷в б—÷льш великих п—÷дрозд—÷л—÷в, а пот—÷м до кер—÷вництва банку. ќсновна перевага цього методу - урахуванн€ особливостей реально—„ роботи на м—÷i€х, пор—÷вн€но менша конфл—÷ктн—÷сть, а також зниженн€ управл—÷нських витрат. « —÷ншого боку, в—÷дсутн—÷сть стратег—÷чного централ—÷зованого плануванн€ залиша—‘ банк без ч—÷тко поставлених ц—÷лей —÷ змушу—‘ жити сьогодн—÷шн—÷м днем.  р—÷м того, створюютьс€ умови дл€ штучного завищенн€ планових витрат —÷ заниженн€ доход—÷в з боку б—÷знес-центр—÷в з метою створити соб—÷ б—÷льш комфортн—÷ умови роботи. “аким чином, короткочасний позитивний ефект в—÷д впровадженн€ даного методу надал—÷ може обернутис€ в—÷дставанн€м, в—÷д конкурент—÷в —÷ невм—÷нн€м пристосуватис€ до м—÷нливих умов зовн—÷шнього середовища.

“аким чином, можна д—÷йти висновку, що обидва методи мають певн—÷ переваги й недол—÷ки —÷ жоден з них не можна назвати оптимальним. Ќайперспективн—÷шими —‘ комплексн—÷ методики, що дають змогу орган—÷зац—÷—„ по—‘днати обидва методи бюджетуванн€. Ќаприклад, побудова первинних бюджет—÷в за методикою "вверх" з подальшим коригуванн€м даних бюджет—÷в в—÷дпов—÷дно до ц—÷лей стратег—÷чного плануванн€ за методикою "вниз". ѕри цьому основним завданн€м системи бюджетуванн€ —‘ узгодженн€ ц—÷лей орган—÷зац—÷—„, обумовлених топ-менеджментом, —÷ реальних детальних знань про шл€хи дос€гненн€ цих ц—÷лей, €к—÷ —‘ в персоналу б—÷знес-центр—÷в.

¬иб—÷р найб—÷льш зручно—„ та €к—÷сно—„ системи бюджетуванн€, залежить, насамперед, в—÷д самого банку - його величини, структури, спец—÷ал—÷зац—÷—„ тощо. “—÷льки ретельний анал—÷з д—÷€льност—÷ кредитно—„ орган—÷зац—÷—„ в по—‘днанн—÷ з—÷ знанн€м особливостей р—÷зних тип—÷в бюджетуванн€ дасть змогу зробити правильний виб—÷р —÷ розробити оптимальну технолог—÷ю банк—÷вського бюджетуванн€.


1.3 —истема та методи ф—÷нансового анал—÷зу


” ход—÷ формуванн€ ефективно—„ системи ф—÷нансового менеджменту банку важливого значенн€ набувають методики анал—÷зу —„х ф—÷нансово-господарсько—„ д—÷€льност—÷. јктуальними на сьогодн—÷ —‘ питанн€ поглибленого анал—÷зу таких напр€мк—÷в, €к резерви зростанн€ показник—÷в ф—÷нансово—„ д—÷€льност—÷, доходи та витрати, рац—÷ональн—÷сть грошових поток—÷в, ф—÷нансовий стан тощо.

‘—÷нансовий анал—÷з банку тј‘ це процес досл—÷дженн€ ф—÷нансового стану та основних результат—÷в ф—÷нансово—„ д—÷€льност—÷ банку з метою ви€вленн€ резерв—÷в п—÷двищенн€ його ринково—„ вартост—÷ та забезпеченн€ ефективного розвитку.

” сучасному банку ф—÷нансовий анал—÷з не просто елемент ф—÷нансового управл—÷нн€, а його основа, оск—÷льки ф—÷нансова д—÷€льн—÷сть, €к в—÷домо, —‘ переважною в банку. ”правл—÷нн€ ц—÷—‘ю д—÷€льн—÷стю неможливе без анал—÷зу.

‘—÷нансовий анал—÷з у банку передбача—‘: визначенн€ значень показник—÷в —÷ норматив—÷в д—÷€льност—÷ банку, встановлених зовн—÷шн—÷ми регул€тивними органами; визначенн€ й анал—÷з показник—÷в, що характеризують процес управл—÷нн€ активами —÷ зобов'€занн€ми банку в ц—÷лому та управл—÷нн€ окремими видами його активних та пасивних операц—÷й; визначенн€ та анал—÷з показник—÷в, що характеризують процес управл—÷нн€ ком—÷с—÷йними й торговельними операц—÷€ми банку; визначенн€ значень внутр—÷шн—÷х показник—÷в —÷ норматив—÷в, що регулюють ступ—÷нь ризику (у тому числ—÷ ризику л—÷кв—÷дност—÷) банк—÷вських операц—÷й; визначенн€ й анал—÷з показник—÷в прибутковост—÷ д—÷€льност—÷ банку та ефективност—÷ процесу управл—÷нн€ кап—÷талом (власними коштами) банку; визначенн€ показник—÷в ф—÷нансово—„ ст—÷йкост—÷, л—÷кв—÷дност—÷ та платоспроможност—÷ банку; визначенн€ й анал—÷з показник—÷в ефективност—÷ окремих п—÷дрозд—÷л—÷в банку та окремих вид—÷в операц—÷й, анал—÷зу чинник—÷в, що впливають на показники ефективност—÷.

«а ц—÷л€ми проведенн€ ф—÷нансовий анал—÷з банку под—÷л€—‘тьс€ на р—÷зн—÷ форми залежно в—÷д таких критер—÷—„в:

1. «а обс€гом анал—÷тичного досл—÷дженн€ розр—÷зн€ють повний та тематичний ф—÷нансовий анал—÷з.

ѕовний ф—÷нансовий анал—÷з проводитьс€ з метою вивченн€ вс—÷х аспект—÷в ф—÷нансово—„ д—÷€льност—÷ та вс—÷х характеристик ф—÷нансового стану банку в комплекс—÷.

¬—÷домо, що одн—÷—‘ю з основних ц—÷лей банку —‘ отриманн€ прийн€тних дл€ нього ф—÷нансових результат—÷в з дотриманн€м певних обмежень. ” свою чергу ф—÷нансовий стан - узагальнена, комплексна характеристика банку - в—÷дбива—‘ р—÷вень дотриманн€ банком у сво—„й д—÷€льност—÷ обмежень (м—÷н—÷мального розм—÷ру абсолютно—„ —÷ в—÷дносно—„ величини кап—÷талу, р—÷вн€ "астивих активам ризик—÷в —÷ л—÷кв—÷дност—÷, вартост—÷ придбанн€ пасив—÷в, загального ризику тощо).

ѕовний ф—÷нансовий анал—÷з да—‘ змогу оц—÷нити ступ—÷нь дос€гненн€ ц—÷лей управл—÷нн€, його ефективн—÷сть; при цьому ф—÷нансовий стан банку б—÷льше характеризу—‘ ефективн—÷сть його ф—÷нансового управл—÷нн€, н—÷ж управл—÷нн€ в ц—÷лому.

“ематичний ф—÷нансовий анал—÷з обмежу—‘тьс€ вивченн€м окремих аспект—÷в ф—÷нансового стану банку.

ќб'—‘ктами тематичного ф—÷нансового анал—÷зу в банку, насамперед, можуть бути показники ф—÷нансових результат—÷в, результативност—÷ й ф—÷нансового стану; показники ефективност—÷ системи ф—÷нансового управл—÷нн€; ефективност—÷ банк—÷вських послуг, операц—÷й, технолог—÷й, систем тощо.

“ематичний ф—÷нансовий анал—÷з —‘ —÷нструментом реал—÷зац—÷—„ окремих вид—÷в ф—÷нансового управл—÷нн€ (актив—÷в, пасив—÷в, л—÷кв—÷дност—÷, ризик—÷в, кап—÷талу тощо) й методом —„х наступно—„ оц—÷нки.

” ход—÷ управл—÷нн€ активами основним завданн€м —„х —‘ дос€гненн€ найвищо—„ прибутковост—÷ з дотриманн€м необх—÷дного р—÷вн€ л—÷кв—÷дност—÷ —÷ припустимого р—÷вн€ ризикованост—÷. ÷е завданн€ можна зд—÷йснити т—÷льки на основ—÷ системного анал—÷зу ф—÷нансових актив—÷в у зазначених напр€мках —÷ ц—÷леспр€мованих д—÷€х з формуванн€ в—÷дпов—÷дно—„ структури актив—÷в.

”правл—÷нн€ пасивами пов'€зане з анал—÷зом кошт—÷в, що не дають доход—÷в; вивченн€м основних напр€мк—÷в пошуку необх—÷дних кредитних ресурс—÷в дл€ виконанн€ зобов'€зань перед кл—÷—‘нтами —÷ дл€ розвитку активних операц—÷й; анал—÷зом можливих способ—÷в залученн€ "недорогих" ресурс—÷в.

јнал—÷з —‘ основним методом управл—÷нн€ ризиками. « його допомогою досл—÷джуютьс€ та оц—÷нюютьс€ умови виникненн€ ризику, масштаби передбачуваного збитку, способи попередженн€ ризику, джерела його в—÷дшкодуванн€.

Ѕагато вид—÷в управл—÷нн€ активами банку, зокрема управл—÷нн€ кредитами, —÷нвестиц—÷€ми, комерц—÷йними операц—÷€ми з нерухом—÷стю, в—÷дпов—÷дають видам банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷. “ому —„—„ ф—÷нансов—÷ показники —‘ —÷ндикаторами €кост—÷ управл—÷нн€ даними видами актив—÷в.

2. «а суб'—‘ктом анал—÷зу розр—÷зн€ють внутр—÷шн—÷й та зовн—÷шн—÷й ф—÷нансовий анал—÷з банку. ќсобливост€ми зовн—÷шнього ф—÷нансового анал—÷зу —‘: ор—÷—‘нтац—÷€ анал—÷зу на публ—÷чну, зовн—÷шню зв—÷тн—÷сть банку; множинн—÷сть об'—‘кт—÷в-користувач—÷в; р—÷зноман—÷тн—÷сть ц—÷лей та —÷нтерес—÷в суб'—‘кт—÷в анал—÷зу; максимальна в—÷дкрит—÷сть результат—÷в анал—÷зу дл€ користувач—÷в.

Ќа в—÷дм—÷ну в—÷д внутр—÷шнього в—÷дпов—÷дн—÷ складов—÷ зовн—÷шнього анал—÷зу б—÷льш формал—÷зован—÷ та менш детал—÷зован—÷. ¬—÷дм—÷нн—÷сть у зм—÷ст—÷ зовн—÷шнього —÷ внутр—÷шнього анал—÷зу пов'€зана з р—÷зним —÷нформац—÷йним забезпеченн€м —÷ завданн€ми, €к—÷ вир—÷шують обидва види анал—÷зу.

ќсновним зм—÷стом внутр—÷шнього анал—÷зу банку —‘: анал—÷з кап—÷талу; анал—÷з ф—÷нансово—„ ст—÷йкост—÷ та стаб—÷льност—÷; оц—÷нка д—÷лово—„ активност—÷; анал—÷з динам—÷ки прибутку та рентабельност—÷ —÷ фактор—÷в, що на них впливають; анал—÷з л—÷кв—÷дност—÷ та платоспроможност—÷ тощо.

÷ей анал—÷з зд—÷йсню—‘тьс€ анал—÷тиками банку —÷ “—рунту—‘тьс€ на широк—÷й —÷нформац—÷йн—÷й баз—÷, включаючи й оперативн—÷ дан—÷.

3. «а об'—‘ктом ф—÷нансового анал—÷зу банку розр—÷зн€ють: анал—÷з ф—÷нансово—„ д—÷€льност—÷ банку в ц—÷лому; анал—÷з ф—÷нансово—„ д—÷€льност—÷ окремих, структурних п—÷дрозд—÷л—÷в, центр—÷в ф—÷нансово—„ в—÷дпов—÷дальност—÷ банку; анал—÷з окремих ф—÷нансових операц—÷й банку. ѕ—÷д час першого анал—÷зу предметом вивченн€ —‘ ф—÷нансова д—÷€льн—÷сть банку в ц—÷лому без виокремленн€ його структурних одиниць та п—÷дрозд—÷л—÷в.

јнал—÷з ф—÷нансово—„ д—÷€льност—÷ окремих структурних п—÷дрозд—÷л—÷в, центр—÷в ф—÷нансово—„ в—÷дпов—÷дальност—÷ банку, €к правило, спр€мований на досл—÷дженн€ р—÷вн€ та ефективност—÷ використанн€ ф—÷нансового потенц—÷алу (витрат). ÷€ форма анал—÷зу базу—‘тьс€ на результатах управл—÷нського обл—÷ку.

ѕредметом анал—÷зу окремих ф—÷нансових операц—÷й банку можуть бути окрем—÷ операц—÷—„, пов'€зан—÷ з формуванн€м —÷ використанн€м ф—÷нансових ресурс—÷в банку.

4. «а пер—÷одом проведенн€ —‘ так—÷ види анал—÷зу:

1. попередн—÷й ф—÷нансовий анал—÷з - пов'€заний з вивченн€м умов зд—÷йсненн€ ф—÷нансово—„ д—÷€льност—÷ банку в ц—÷лому або зд—÷йсненн€ окремих ф—÷нансових операц—÷й;

2. поточний ф—÷нансовий анал—÷з - зд—÷йсню—‘тьс€ в контрольних ц—÷л€х в процес—÷ реал—÷зац—÷—„ окремих ф—÷нансових план—÷в або проведенн€ окремих ф—÷нансових операц—÷й дл€ оперативного впливу на х—÷д ф—÷нансово—„ д—÷€льност—÷;

3. п—÷дсумковий ф—÷нансовий анал—÷з - зд—÷йсню—‘тьс€ банком за зв—÷тний пер—÷од (м—÷с€ць, квартал, р—÷к). ¬—÷н да—‘ змогу б—÷льш глибоко та повно проанал—÷зувати ф—÷нансовий стан та результати ф—÷нансово—„ д—÷€льност—÷ банку пор—÷вн€но з попередн—÷м та поточним анал—÷зом, оск—÷льки базу—‘тьс€ на зв—÷тних матер—÷алах статистичного та бухгалтерського обл—÷ку;

4. перспективний ф—÷нансовий анал—÷з - ма—‘ на мит—÷ визначенн€ ймов—÷рного майбутнього стану банку за умови збереженн€ поточних тенденц—÷й або у випадку внесенн€ зм—÷н в управл—÷нн€ ф—÷нансами банку.

ќсоблив—÷стю ф—÷нансового анал—÷зу д—÷€льност—÷ банку —‘ те, що результати анал—÷зу використовуютьс€ €к база дл€ вс—÷х —÷нших функц—÷й: результати попереднього анал—÷зу (оц—÷нен—÷ показники використовуютьс€ в процес—÷ ф—÷нансового плануванн€); результати поточного анал—÷зу (у процес—÷ прийн€тт€ р—÷шень п—÷д час виконанн€ регул€тивних функц—÷й); результати п—÷дсумкового й перспективного анал—÷зу (використовуютьс€ п—÷д час виконанн€ контрольних функц—÷й, а також у процес—÷ прийн€тт€ р—÷шень щодо майбутнього розвитку банку).

¬—÷дпов—÷дно до концепц—÷—„ побудови —÷—‘рарх—÷чно—„ системи управл—÷нн€ банком ф—÷нансовий анал—÷з доц—÷льно под—÷л€ти на так—÷ основн—÷ види: стратег—÷чний ф—÷нансовий анал—÷з, тактичний ф—÷нансовий анал—÷з та оперативний ф—÷нансовий анал—÷з.  ожному з перерахованих вид—÷в анал—÷зу ма—‘ в—÷дпов—÷дати певна його сфера та пер—÷одичн—÷сть зд—÷йсненн€ його функц—÷й.

ƒл€ вир—÷шенн€ конкретних завдань ф—÷нансового менеджменту застосову—‘тьс€ низка спец—÷альних систем та метод—÷в анал—÷зу, що дають змогу отримати к—÷льк—÷сну оц—÷нку результат—÷в ф—÷нансово—„ д—÷€льност—÷ в розр—÷з—÷ окремих —„—„ аспект—÷в €к в статиц—÷, так —÷ в динам—÷ц—÷.

’арактеристику основних систем ф—÷нансового анал—÷зу наведено в табл. 1.1.


“аблиц€ 1.1 - —истеми ф—÷нансового анал—÷зу

¬ид анал—÷зу

—утн—÷сть

1. √оризонтальний (трендовий) анал—÷з

1. пор—÷вн€нн€ показник—÷в зв—÷тного пер—÷оду з показниками попереднього пер—÷оду;

2. пор—÷вн€нн€ показник—÷в зв—÷тного пер—÷оду з показниками аналог—÷чного пер—÷оду минулого року;

3. пор—÷вн€нн€ показник—÷в за р€д попередн—÷х пер—÷од—÷в.

2. ¬ертикальний (структурний) анал—÷з

1. актив—÷в;

2. пасив—÷в;

3. податкових платеж—÷в;

4. кап—÷талу;

5. доход—÷в;

6. витрат;

7. прибутку;

8. використанн€ прибутку.

3. ѕор—÷вн€льний анал—÷з

1. показник—÷в банку та галуз—÷ в ц—÷лому;

2. показник—÷в банку з банками-конкурентами;

3. прибутку окремих структурних п—÷дрозд—÷л—÷в та центр—÷в в—÷дпов—÷дальност—÷;

4. зв—÷тних та планових показник—÷в.

4. јнал—÷з коеф—÷ц—÷—‘нт—÷в

1. рентабельност—÷;

2. розпод—÷лу прибутку;

3. ф—÷нансово—„ ст—÷йкост—÷;

4. л—÷кв—÷дност—÷ та платоспроможност—÷;

5. д—÷лово—„ активност—÷;

6. ефективност—÷ д—÷€льност—÷ банку.

5. –∆нтегральний анал—÷з

1. портфельний анал—÷з;

2. ƒюпон—÷вська система —÷нтегрального анал—÷зу;

3. обтјў—‘ктно-ор—÷—‘нтований —÷нтегральний анал—÷з.


√оризонтальний анал—÷з базу—‘тьс€ на вивченн—÷ динам—÷ки окремих ф—÷нансових показник—÷в у час—÷. ѕ—÷д час використанн€ дано—„ системи анал—÷зу розраховуютьс€ темпи росту (приросту) окремих показник—÷в ф—÷нансово—„ д—÷€льност—÷ за р€д пер—÷од—÷в та визначаютьс€ загальн—÷ тенденц—÷—„ —„х зм—÷ни або тренду.

¬ертикальний (структурний) анал—÷з передбача—‘ визначенн€ структури ф—÷нансових показник—÷в з оц—÷нкою впливу р—÷зних фактор—÷в на к—÷нцевий результат. ѕ—÷д час зд—÷йсненн€ цього анал—÷зу розрахову—‘тьс€ питома вага окремих структурних складових агрегованих ф—÷нансових показник—÷в.

јнал—÷з в—÷дносних показник—÷в (коеф—÷ц—÷—‘нт—÷в) передбача—‘ розрахунок в—÷дношень м—÷ж окремими абсолютними показниками ф—÷нансово—„ д—÷€льност—÷ банку, визначенн€ вза—‘мозв'€зк—÷в показник—÷в. ѕ—÷д час використанн€ ц—÷—‘—„ системи анал—÷зу визначаютьс€ р—÷зноман—÷тн—÷ в—÷дносн—÷ показники, що характеризують окрем—÷ результати ф—÷нансово—„ д—÷€льност—÷ банку та р—÷вень його ф—÷нансового стану.

ѕор—÷вн€льний анал—÷з “—рунту—‘тьс€ на з—÷ставленн—÷ значень окремих груп аналог—÷чних показник—÷в м—÷ж собою. ѕ—÷д час використанн€ ц—÷—‘—„ системи анал—÷зу розраховуютьс€ розм—÷ри абсолютних та в—÷дносних в—÷дхилень показник—÷в, що пор—÷внюютьс€.

–∆нтегральний анал—÷з передбача—‘ визначенн€ впливу окремих фактор—÷в (причин) на результативний показник детерм—÷нованих (розд—÷лених у час—÷) або стохастичних (що не мають певного пор€дку) прийом—÷в досл—÷дженн€. ѕри цьому —÷нтегральний анал—÷з може бути €к пр€мим (власне анал—÷з), коли результативний показник под—÷л€ють на окрем—÷ складов—÷, так —÷ зворотним (синтез), коли його окрем—÷ елементи об'—‘днують у загальний результативний показник.

ќтже, ф—÷нансовий анал—÷з д—÷€льност—÷ банку €к складова п—÷дсистеми функц—÷онального забезпеченн€ ф—÷нансового менеджменту переду—‘ прийн€ттю р—÷шень з ф—÷нансових питань, будучи етапом, операц—÷—‘ю й умовою —„х прийн€тт€ (—÷нформац—÷йно-анал—÷тичним забезпеченн€м), а пот—÷м узагальню—‘ та оц—÷ню—‘ результати р—÷шень на основ—÷ п—÷дсумково—„ —÷нформац—÷—„.


1.4 —истеми та методи внутр—÷шнього ф—÷нансового контролю


¬ основ—÷ функц—÷ональних п—÷дсистем ф—÷нансового менеджменту важливу роль у п—÷двищенн—÷ ефективност—÷ управл—÷нн€ доходами й витратами, л—÷кв—÷дн—÷стю та бюджетним процесом в—÷д—÷грають системи —÷ методи ф—÷нансового контролю. –—÷вень орган—÷зац—÷—„ ф—÷нансового контролю безпосередньо вплива—‘ на ст—÷йк—÷сть банку, спри€—‘ удосконаленню системи ф—÷нансового управл—÷нн€ ним, забезпечу—‘ п—÷дпор€дкуванн€ д—÷€льност—÷ банку ф—÷нансов—÷й пол—÷тиц—÷, що проводитьс€ його кер—÷вництвом.

‘—÷нансовий контроль - система, €ка забезпечу—‘ концентрац—÷ю контрольних д—÷й на найб—÷льш пр—÷оритетних напр€мках ф—÷нансово—„ д—÷€льност—÷ банку, сво—‘часне ви€вленн€ в—÷дхилень фактичних результат—÷в в—÷д запланованих та прийн€тт€ оперативних управл—÷нських р—÷шень, що забезпечують —„—„ нормал—÷зац—÷ю.

ѕризначенн€м ф—÷нансового контролю —‘ оперативне пор—÷вн€нн€ основних планових (нормативних) —÷ фактичних показник—÷в, щоб ви€вити в—÷дхиленн€ —÷ визначити вза—‘мозв'€зок та вза—‘мозалежн—÷сть цих в—÷дхилень з метою впливу на ключов—÷ фактори нормал—÷зац—÷—„ д—÷€льност—÷ банку.

« огл€ду на це, основними функц—÷€ми ф—÷нансового контролю банку —‘: спостереженн€ за ходом реал—÷зац—÷—„ ф—÷нансових завдань, встановлених системою планових ф—÷нансових показник—÷в —÷ норматив—÷в; визначенн€ ступен€ в—÷дхиленн€ фактичних результат—÷в ф—÷нансово—„ д—÷€льност—÷ банку в—÷д запланованих; д—÷агностуванн€ за розм—÷рами в—÷дхилень серйозних пог—÷ршень у ф—÷нансовому стан—÷ банку та —÷стотного зниженн€ темп—÷в його ф—÷нансового розвитку; розробленн€ оперативних управл—÷нських р—÷шень щодо нормал—÷зац—÷—„, ф—÷нансово—„ д—÷€льност—÷ банку в—÷дпов—÷дно до передбачених ц—÷лей —÷ показник—÷в; коригуванн€ в раз—÷ необх—÷дност—÷ окремих ц—÷лей, —÷ показник—÷в ф—÷нансового розвитку банку у зв'€зку з—÷ зм—÷ною зовн—÷шнього ф—÷нансового середовища, кон'юнктури ф—÷нансового ринку —÷ внутр—÷шн—÷х умов роботи банку.

як бачимо, ф—÷нансовий контроль не обмежу—‘тьс€ зд—÷йсненн€м лише внутр—÷шнього контролю за ф—÷нансовою д—÷€льн—÷стю банку та ф—÷нансовими операц—÷€ми, але —‘ ефективною координуючою системою забезпеченн€ вза—‘мозв'€зку м—÷ж формуванн€м —÷нформац—÷йно—„ бази, ф—÷нансовим анал—÷зом, ф—÷нансовим плануванн€м —÷ внутр—÷шн—÷м ф—÷нансовим контролем у банку.

¬ажливе значенн€ п—÷д час ф—÷нансового контролю ма—‘ вивченн€ причин, що викликали по€ву в—÷дхилень в—÷д встановлених параметр—÷в. ѕ—÷д час анал—÷зу в—÷дхилень сл—÷д розр—÷зн€ти контрольован—÷ —÷ неконтрольован—÷ причини. Ќеконтрольован—÷ причини в—÷дхилень пов'€зан—÷ з—÷ зм—÷нами в зовн—÷шньому середовищ—÷. Ѕанк може певною м—÷рою впливати лише на контрольован—÷ причини.

 онтрольован—÷ причини в—÷дхилень можна под—÷лити на дв—÷ групи: в—÷дхиленн€, що виникли в результат—÷ плануванн€ та пов'€зан—÷ з помилками в процес—÷ складанн€ прогноз—÷в, вони можуть бути викликан—÷ недостатн—÷стю —÷нформац—÷—„; недостов—÷рним прогнозом розвитку; нев—÷дпов—÷дними методами плануванн€; в—÷дхиленн€, пов'€зан—÷ з реал—÷зац—÷—‘ю план—÷в €к результат д—÷€льност—÷ банку.

” практиц—÷ анал—÷зу причин в—÷дхилень розр—÷зн€ють анал—÷з, ор—÷—‘нтований на минуле, —÷ анал—÷з, ор—÷—‘нтований на майбутн—‘ (на перспективу). ѕри цьому анал—÷з в—÷дхилень з ор—÷—‘нтац—÷—‘ю на перспективу можливий у тому випадку, коли в банку зд—÷йсню—‘тьс€ регул€рний прогноз розвитку контрольних параметр—÷в. ѕор—÷внюючи планов—÷ й прогнозн—÷ величини, можна оц—÷нити ймов—÷рн—÷ в—÷дхиленн€ в перспектив—÷, а також ви€вити причини можливих в—÷дхилень. ѕрогнозоване в—÷дхиленн€ —‘ попередженн€м про те, що запланована мета може бути не дос€гнута —÷ що мають бути розроблен—÷ заходи щодо —„х усуненн€.

«а результатами анал—÷зу зд—÷йсню—‘тьс€ коригуванн€ ф—÷нансових план—÷в —÷ бюджет—÷в, €кщо —„х подальше виконанн€ в такому вигл€д—÷ —‘ недоц—÷льним, або перегл€д д—÷й, спр€мованих на дос€гненн€ визначених ц—÷лей. «а результатами ф—÷нансового мон—÷торингу внос€тьс€ пропозиц—÷—„ щодо коригуванн€ системи ц—÷льових норматив—÷в; показник—÷в поточних ф—÷нансових план—÷в або окремих бюджет—÷в. ¬ окремих критичних випадках може бути об“—рунтована пропозиц—÷€ щодо призупиненн€ окремих операц—÷й —÷ нав—÷ть д—÷€льност—÷ окремих центр—÷в ф—÷нансово—„ в—÷дпов—÷дальност—÷.

“аким чином, ф—÷нансовий контроль —‘ важливою складовою ф—÷нансового менеджменту банку. ¬—÷н забезпечу—‘ зворотний зв'€зок, звертаючи увагу менеджер—÷в на значн—÷ в—÷дхиленн€ в—÷д запланованих показник—÷в, що да—‘ змогу приймати оперативн—÷ управл—÷нськ—÷ р—÷шенн€, спр€мован—÷ на виконанн€ поставлених завдань.


2. ћ≈Ќ≈ƒ∆ћ≈Ќ“ ќѕ≈–ј÷–∆…  ќћ≈–÷–∆…Ќќ√ќ ЅјЌ ”


2.1 —утн—÷сть та управл—÷нн€ активами та пасивами в банку


2.1.1 —утн—÷сть актив—÷в та пасив—÷в у банку

—утн—÷сть актив—÷в та пасив—÷в банк—÷в обумовлю—‘тьс€ —„хньою роллю в економ—÷ц—÷ €к ф—÷нансових посередник—÷в, що акумулюють тимчасово в—÷льн—÷ кошти суб`—‘кт—÷в господарсько—„ д—÷€льност—÷ —÷ розм—÷щують —„х на умовах поверненн€, строковост—÷ та платност—÷ в тих суб`—‘кт—÷в господарства, €к—÷ потребують цього дл€ забезпеченн€ виробничого процесу.

ќсновними завданн€ми сучасного комерц—÷йного банку —‘ наданн€ р—÷зноман—÷тних вид—÷в позик сво—„м кл—÷—‘нтам, дл€ чого —‘ необх—÷дним залученн€ кошт—÷в —÷з р—÷зних джерел на в—÷дпов—÷дн—÷ терм—÷ни, зд—÷йсненн€ розрахунково-касового обслуговуванн€ кл—÷—‘нт—÷в —÷ проведенн€ платеж—÷в, зд—÷йсненн€ операц—÷й з куп—÷вл—÷ та продажу валютних кошт—÷в €к за дорученн€м кл—÷—‘нт—÷в, так —÷ за "асний рахунок.

ƒл€ виконанн€ цих завдань банку необх—÷дно забезпечити залученн€ достатньо—„ к—÷лькост—÷ кошт—÷в —÷з р—÷зних джерел на р—÷зн—÷ терм—÷ни, домогтис€ оптимального сполученн€ терм—÷н—÷в залученн€ кошт—÷в та —„хньо—„ вартост—÷ з метою одержанн€ прибутку, водночас п—÷дтримуючи необх—÷дний р—÷вень л—÷кв—÷дност—÷ та оптим—÷зац—÷—„ ризик—÷в, €к—÷ виникають при цьому.

“ак—÷ ц—÷л—÷ дос€гаютьс€ банком при проведенн—÷ р—÷зноман—÷тних активних —÷ пасивних операц—÷й, при цьому формуютьс€ активи —÷ пасиви банку.

јктивн—÷ операц—÷—„ - це розм—÷щенн€ й використанн€ банком "асних —÷ залучених кошт—÷в дл€ одержанн€ прибутку за рац—÷онального розпод—÷лу ризик—÷в з окремих вид—÷в операц—÷й та п—÷дтриманн—÷ л—÷кв—÷дност—÷.

¬с—÷ активи комерц—÷йного банку можуть бути розд—÷лен—÷ на первинн—÷ резерви, кредити, надан—÷ банком, —÷нвестиц—÷—„ в ц—÷нн—÷ папери, основн—÷ засоби —÷ нематер—÷альн—÷ ресурси. ƒо первинних резерв—÷в належать активи, €к—÷ в будь-€кий час можуть бути використан—÷ банком дл€ видач—÷ вклад—÷в та зд—÷йсненн€ поточних платеж—÷в. ƒо ц—÷—‘—„ групи актив—÷в належать: банкноти —÷ монети в кас—÷ банку; кошти на кореспондентських рахунка; обов`€зков—÷ м—÷н—÷мальн—÷ резерви.

ѕервинн—÷ резерви —‘ малоприбутковим видом актив—÷в, —÷ кер—÷вництво банку з метою максим—÷зац—÷—„ прибутку прагне до зниженн€ —„хньо—„ частки в структур—÷ актив—÷в. ѕроте це зниженн€ —‘ можливим лише до певного р—÷вн€, оск—÷льки гот—÷вкових кошт—÷в у кас—÷ банку ма—‘ бути достатньо дл€ розм—÷ну грошей, видач—÷ вклад—÷в, видач—÷ гот—÷вки —ѕƒ на —„хн—÷ потреби. Ќеобх—÷дний розм—÷р гот—÷вкових кошт—÷в визнача—‘тьс€ структурою пасив—÷в даного комерц—÷йного банку —÷ часткою в пасивах поточних рахунк—÷в ф—÷зичних та юридичних ос—÷б, вклад—÷в, терм—÷ни виплати за €кими настали. ѕлануванн€ руху гот—÷вки в кас—÷ банку, виб—÷р джерел —„—„ поповненн€ —‘ одним з найважлив—÷ших завдань, €ке розв`€зують при управл—÷нн—÷ активами банку.

 омерц—÷йн—÷ банки збер—÷гають тимчасово в—÷льн—÷ кошти на сво—„х кореспондентських рахунках у нац—÷ональному та комерц—÷йних банках. ƒостатн—÷сть кошт—÷в на кореспондентських рахунках банку дл€ виконанн€ ним поточних платеж—÷в —‘ насл—÷дком д—÷€льност—÷ банку з управл—÷нн€ поточною л—÷кв—÷дн—÷стю. —ума кошт—÷в на кореспондентському рахунку не може бути нижчою за в—÷дпов—÷дний норматив, встановлений ЌЅ”. ќск—÷льки в—÷дсотки, що виплачуютьс€ за залишками на кореспондентських рахунках, €к правило, нижч—÷ за в—÷дсотки, що пропонуютьс€ за м—÷жбанк—÷вськими кредитами й депозитами, природним —‘ прагненн€ кер—÷вництва банку до м—÷н—÷м—÷зац—÷—„ залишк—÷в на цих рахунках до р—÷вн€, достатнього дл€ проведенн€ строкових платеж—÷в.

ѕасивн—÷ операц—÷—„ - це залученн€ банком кошт—÷в —÷з р—÷зних джерел з метою п—÷дтриманн€ л—÷кв—÷дност—÷ й забезпеченн€ прибутково—„ роботи банку.

ѕасиви банку - частина бухгалтерського балансу, що в—÷добража—‘ в грошовому вираженн—÷ джерела утворенн€ кошт—÷в банку. «алежно в—÷д характеру джерел кошт—÷в ус—÷ пасиви банку р—÷зн€тьс€ за терм—÷нами залученн€ —÷ варт—÷стю. ¬—÷д вартост—÷ терм—÷н—÷в залученн€ кошт—÷в залежить спроможн—÷сть банку забезпечити —„х рац—÷ональне розм—÷щенн€ —÷ допустимий прибуток акц—÷онер—÷в банку.

ѕасиви комерц—÷йних банк—÷в - це ресурси, за рахунок €ких зд—÷йснюютьс€ кредитн—÷, —÷нвестиц—÷йн—÷ та —÷нш—÷ активн—÷ операц—÷—„. –есурси под—÷л€ютьс€ на "асн—÷, залучен—÷ —÷ позичен—÷.

ƒо власних ресурс—÷в, або до банк—÷вського кап—÷талу, належать статутний, резервний та —÷нш—÷ фонди, €к—÷ створюютьс€ дл€ забезпеченн€ ф—÷нансово—„ сталост—÷, комерц—÷йно—„ —÷ господарсько—„ д—÷€льност—÷ банку, а також нерозпод—÷лений прибуток поточного —÷ минулого рок—÷в. "асний кап—÷тал комерц—÷йного банку викону—‘ в основному захисну функц—÷ю - страхуванн€ —÷нтерес—÷в вкладник—÷в та кредитор—÷в, а також покритт€ поточних збитк—÷в в—÷д банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷.

¬ласний кап—÷тал комерц—÷йного банку под—÷л€—‘тьс€ на основний —÷ додатковий. ƒо основного кап—÷талу в—÷днос€ть статутний —÷ резервний фонди, а також нерозпод—÷лений прибуток минулих рок—÷в. ƒодатковий кап—÷тал склада—‘тьс€ —÷з загальних резерв—÷в за активними операц—÷€ми —÷ поточних прибутк—÷в.

ѕор€док формуванн€ статутного фонду залежить в—÷д форми орган—÷зац—÷—„ банку - шл€хом в—÷дкрито—„ передплати на акц—÷—„ (акц—÷онерне товариство в—÷дкритого типу) та шл€хом перерозпод—÷лу ус—÷х акц—÷й серед засновник—÷в банку зг—÷дно з розм—÷ром —„хньо—„ части у статутному фонд—÷ (акц—÷онерне товариство закритого типу).

–езервний фонд комерц—÷йного банку призначений дл€ покритт€ можливих збитк—÷в в—÷д банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷. Ќа€вн—÷сть кошт—÷в у резервному фонд—÷ забезпечу—‘ ст—÷йк—÷сть комерц—÷йного банку, зменшу—‘ в—÷рог—÷дн—÷сть його банкрутства. –езервний фонд комерц—÷йного банку створю—‘тьс€ в пор€дку, визначеному зборами акц—÷онер—÷в, а його розм—÷р встановлю—‘тьс€, €к правило, на р—÷вн—÷ 50% в—÷д розм—÷ру статутного фонду. ¬—÷н форму—‘тьс€ за рахунок в—÷драхувань в—÷д прибутку.

 р—÷м резервного фонду в комерц—÷йних банках створюютьс€ спец—÷альн—÷ фонди, призначен—÷ дл€ покритт€ збитк—÷в в—÷д активних операц—÷й та дл€ виробничого —÷ соц—÷ального розвитку банку, —„х формуванн€ зд—÷йсню—‘тьс€ за рахунок прибутку.

ѕрибуток —‘ ресурсом внутр—÷шнього походженн€. ¬—÷н —÷сну—‘ у вигл€д—÷ залишку прибутку п—÷сл€ сплати податк—÷в та в—÷драхуванн€ до фонд—÷в банку.

«алучен—÷ кошти - це сукупн—÷сть кошт—÷в на поточних, депозитних та —÷нших рахунках банк—÷вських кл—÷—‘нт—÷в (юридичних та ф—÷зичних ос—÷б), на рахунках громадських орган—÷зац—÷й та р—÷зноман—÷тних фонд—÷в, €к—÷ розм—÷щуютьс€ в актив—÷ з метою отриманн€ прибутку чи забезпеченн€ л—÷кв—÷дност—÷ банку. «алучен—÷ кошти формують переважну частину ресурс—÷в, €к—÷ використовуютьс€ дл€ виконанн€ активних операц—÷й банк—÷в.

«алучен—÷ кошти банк—÷в под—÷л€ютьс€ на депозитн—÷ й недепозитн—÷.

Ѕанки залучають в—÷льн—÷ грошов—÷ кошти шл€хом виконанн€ депозитних операц—÷й, у процес—÷ €ких використовуютьс€ р—÷зн—÷ види банк—÷вських рахунк—÷в. ƒепозити бувають до запитанн€ —÷ строков—÷. ƒепозити до запитанн€ розм—÷щуютьс€ у банку на поточному рахунку кл—÷—‘нта. ¬они використовуютьс€ "асниками дл€ зд—÷йсненн€ поточних розрахунк—÷в з —„хн—÷ми господарськими партнерами. «а вимогою кл—÷—‘нта кошти з його поточного рахунка в будь-€кий час можуть вилучатис€ шл€хом видач—÷ гот—÷вки, виконанн€ плат—÷жного дорученн€, оплати чек—÷в або вексел—÷в.

¬клади до запитанн€ —‘ нестаб—÷льними, що обмежу—‘ можлив—÷сть —„х використанн€ банком дл€ позикових та —÷нвестиц—÷йних операц—÷й.

—троков—÷ депозити -це кошти, розм—÷щен—÷ в банку на певний строк, не менший в—÷д одного м—÷с€ц€ —÷ можуть бути зн€тими п—÷сл€ зак—÷нченн€ цього терм—÷ну або п—÷сл€ попереднього пов—÷домленн€ банку. —троков—÷ кошти —‘ дл€ банк—÷в кращим видом депозит—÷в, оск—÷льки вони стаб—÷льн—÷ —÷ зручн—÷ в банк—÷вському плануванн—÷. «а ними сплачу—‘тьс€ високий депозитний в—÷дсоток, р—÷вень €кого диференц—÷ю—‘тьс€ залежно в—÷д терм—÷ну виду внеску, пер—÷оду пов—÷домленн€ про вилученн€, загально—„ динам—÷ки ставок грошового ринку та —÷нших умов.

ќдн—÷—‘ю з форм строкових вклад—÷в —‘ сертиф—÷кати. —ертиф—÷кати бувають депозитн—÷ та ощадн—÷. ƒепозитн—÷ сертиф—÷кати надаютьс€ юридичним. ј ощадн—÷ - ф—÷зичним особам.

—ертиф—÷кат - це ц—÷нний пап—÷р, €кий може використовуватис€ його "асником €к плат—÷жний зас—÷б —÷ мати об—÷г на фондовому ринку. —ертиф—÷кати мають сутт—‘ву перевагу над строковими вкладами, оформленими депозитними договорами. «авд€ки вторинному ринку ц—÷нних папер—÷в сертиф—÷кат(кр—÷м —÷менного) може бути достроково проданий "асником —÷нш—÷й особ—÷ (з одержанн€м певного прибутку за час збер—÷ганн€) —÷ без зм—÷ни при цьому обс€гу ресурс—÷в банку, тод—÷ €к дострокове вилученн€ "асником строкового вкладу означа—‘ дл€ нього втрату прибутку, а дл€ банку - втрату частини ресурс—÷в.

 омерц—÷йн—÷ банки можуть залучати в—÷льн—÷ кошти юридичних та ф—÷зичних ос—÷б за допомогою банк—÷вського вексел€. Ѕанк—÷вський вексель ма—‘ депозитну природу, —÷ цим схожий на сертиф—÷кат. ѕроте, на в—÷дм—÷ну в—÷д сертиф—÷кату банк—÷вський вексель може бути використаний його "асником €к плат—÷жний зас—÷б за товари —÷ послуги, причому новий "асник вексел€ може передавати його трет—÷й особ—÷ шл€хом —÷ндосаменту. ўоб придбати банк—÷вський вексель, покупець ма—‘ перерахувати грош—÷ на рахунок банку-продавц€, п—÷сл€ чого останн—÷й випису—‘ банк—÷вський вексель на —÷м`€ покупц€ —÷ зазнача—‘ дату зарахуванн€ грошей. ѕогашенн€ банк—÷вських вексел—÷в в—÷дбува—‘тьс€ шл€хом —„х викупу п—÷сл€ зак—÷нченн€ терм—÷ну обертанн€ або ж дострокового викупу. ” банк—÷вських вексел€х вказу—‘тьс€ величина прибутку у вигл€д—÷ в—÷дсотка до ном—÷налу, що одержу—‘ "асник вексел€. ÷е означа—‘, що продаютьс€ вексел—÷ за ном—÷налом, а купуютьс€ банком за ц—÷ною продажу.

Ќедепозитн—÷ залучен—÷ кошти банку - це позика на грошовому ринку, €к—÷ залучаютьс€ у форм—÷ м—÷жбанк—÷вських кредит—÷в та кредит—÷в центрального банку (ЌЅ”), операц—÷й з ц—÷нними паперами на вторинному ринку, а також позик на ринку —‘вродолар—÷в. ÷—÷ кошти мають сутт—‘ве значенн€ дл€ п—÷дтримки поточно—„ банк—÷всько—„ л—÷кв—÷дност—÷ —÷ тому активно використовуютьс€ комерц—÷йними банками ”кра—„ни.

ќдним —÷з джерел поповненн€ ресурс—÷в комерц—÷йного банку —‘ м—÷жбанк—÷вський кредит.  редитними ресурсами торгують ф—÷нансово ст—÷йк—÷ комерц—÷йн—÷ банки, в €ких завжди —‘ надлишок ресурс—÷в.  р—÷м ф—÷нансово—„ вигоди банки-кредитори одержують можлив—÷сть установленн€ д—÷лових партнерських стосунк—÷в.

” принцип—÷ банкам виг—÷дно розм—÷щувати кредитн—÷ ресурси в —÷нших банках пор—÷вн€но з кредитуванн€м суб`—‘кт—÷в господарсько—„ д—÷€льност—÷, оск—÷льки банки в—÷др—÷зн€ютьс€ б—÷льш високою над—÷йн—÷стю. “ерм—÷ни м—÷жбанк—÷вських кредит—÷в можуть бути р—÷зними - в—÷д одного дн€ до трьох-шести м—÷с€ц—÷в. ¬—÷дсоткова ставка за м—÷жбанк—÷вськими кредитами, €к правило, нижча, н—÷ж за кредитами, наданими господарникам, —÷ пов`€зана з обл—÷ковою ставкою ЌЅ”.

Ѕанки-позичальники залучують м—÷жбанк—÷вський кредит дл€ розширенн€ сво—‘—„ кредитно—„ д—÷€льност—÷ з кл—÷—‘нтами, а також у зв`€зку з необх—÷дн—÷стю регулюванн€ банк—÷всько—„ л—÷кв—÷дност—÷.  редитуванн€ зд—÷йсню—‘тьс€ на догов—÷рних умовах на ч—÷тко визначений терм—÷н. ƒосить активно використовуютьс€ банк—÷вськ—÷ кредити терм—÷ном на один день, мета €ких пол€га—‘ в п—÷дтримц—÷ поточно—„ д—÷€льност—÷ банку.


2.1.2 ”правл—÷нн€ активами —÷ пасивами банку

«а сучасних умов розвитку банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷ головне завданн€ пол€га—‘ в пошуку реальних шл€х—÷в м—÷н—÷м—÷зац—÷—„ ризик—÷в та отриманн€ достатн—÷х прибутк—÷в дл€ збереженн€ кошт—÷в вкладник—÷в та п—÷дтриманн€ житт—‘д—÷€льност—÷ банку. ”сп—÷шне вир—÷шенн€ ц—÷—‘—„ складно—„ проблеми потребу—‘ використанн€ багатьох метод—÷в, прийом—÷в, способ—÷в, систем та розробки нових п—÷дход—÷в до управл—÷нн€ активами —÷ пасивами банку.

¬ усьому св—÷т—÷ р—÷вень ефективност—÷ управл—÷нн€ активами —÷ пасивами розгл€да—‘тьс€ €к один з найважлив—÷ших чинник—÷в п—÷двищенн€ стаб—÷льност—÷, над—÷йност—÷, л—÷кв—÷дност—÷ та прибутковост—÷ д—÷€льност—÷. ¬ умовах жорстко—„ конкуренц—÷—„, що супроводжу—‘ розвиток ринково—„ економ—÷ки, необх—÷дно пост—÷йно вдосконалювати системи та форми управл—÷нн€ активами —÷ пасивами, швидко оволод—÷вати нагромадженими в теор—÷—„ та практиц—÷ знанн€ми, знаходити нов—÷ неординарн—÷ р—÷шенн€ в динам—÷чн—÷й ситуац—÷—„. Ћише такий п—÷дх—÷д до управл—÷нн€ забезпечу—‘ виграш у конкретному середовищ—÷ або, принаймн—÷ нормальн—÷ умови розвитку орган—÷зац—÷—„. Ѕанк—÷вська д—÷€льн—÷сть у сучасному св—÷т—÷ - одна з найб—÷льш конкурентних, тому усп—÷х та житт—‘д—÷€льн—÷сть банку –∆стотно визначаютьс€ р—÷внем управл—÷нн€.

ƒ—÷€льн—÷сть щодо управл—÷нн€ активами —÷ пасивами належить до числа стратег—÷чних план—÷в комерц—÷йного банку. ѕри цьому визначаютьс€ довгостроков—÷ завданн€, шл€хи розвитку банку, а також комплекс заход—÷в щодо —„х реал—÷зац—÷—„.

«авданн€ визначають вих—÷дн—÷ п—÷дходи до розвитку банку. як комерц—÷йне п—÷дпри—‘мство банк повинен ор—÷—‘нтуватис€ на таку д—÷€льн—÷сть, €ка приносить йому прибуток. ј величина прибутку залежить в—÷д обс€гу та структури актив—÷в —÷ пасив—÷в, обс€гу прибутк—÷в та витрат, ефективност—÷ д—÷€льност—÷ банку.

«авданн€ банку щодо управл—÷нн€ активами —÷ пасивами, зазвичай пов'€зуютьс€ також —÷з стаб—÷льною базою доход—÷в, а це передбача—‘ акцент на розвиток традиц—÷йних послуг банку, на довгострокове —÷ комплексне обслуговуванн€ кл—÷—‘нт—÷в.

ƒовгостроков—÷ завданн€ управл—÷нн€ банком включають ор—÷—‘нтац—÷ю на забезпеченн€ його над—÷йност—÷ —÷ стаб—÷льност—÷ €к умов дов—÷ри вкладник—÷в до банку.

Ќад—÷йн—÷сть банку —‘ глибинною €к—÷сною характеристикою його д—÷€льност—÷, що форму—‘тьс€ прот€гом усього пер—÷оду функц—÷онуванн€.  ритер—÷€ми над—÷йност—÷ —‘ достатн—÷й обс€г "асного кап—÷талу, €к—÷сть актив—÷в, л—÷кв—÷дн—÷сть, прибутков—÷сть —÷ €к—÷сть управл—÷нн€ банком, тобто ефективн—÷сть управл—÷нн€ активами —÷ пасивами банку.

«авданн€ щодо дос€гненн€ над—÷йност—÷ комерц—÷йного банку передбачають урахуванн€ вс—÷х фактор—÷в, що забезпечують дотриманн€ вказаних критер—÷—„в.

ѕор€д з економ—÷чними завданн€ми, що сто€ть перед управл—÷нн€м банком, важливе значенн€ ма—‘ м—÷iе даного банку в розв'€занн—÷ загальногосподарських завдань. Ѕанк об'—‘ктивно необх—÷дний дл€ розвитку економ—÷ки —÷ —‘ важливою його складовою. “—÷льки за умови активно—„ участ—÷ в економ—÷чних процесах банк може розвиватис€ зовн—÷шньо —÷ внутр—÷шньо. ћа—‘тьс€ на уваз—÷ стимулюванн€ росту виробництва та об—÷гу створеного продукту, спри€нн€ п—÷дтриманню стаб—÷льност—÷ грошово—„ одиниц—÷.

”правл—÷нн€ активами й пасивами та його результати мають в—÷дпов—÷дати певним вимогам. ÷—÷ вимоги накладають в—÷дбиток на саме управл—÷нн€ —÷ повинн—÷ обов'€зково виконуватис€ на кожному етап—÷. ¬изначимо найважлив—÷ш—÷ принципи управл—÷нн€ активами й пасивами.

1. ”правл—÷нн€ активами —÷ пасивами ма—‘ базуватис€ на державному п—÷дход—÷ при оц—÷нюванн—÷ економ—÷чних процес—÷в, €вищ, результат—÷в д—÷€льност—÷. –∆накше кажучи, при управл—÷нн—÷ активами —÷ пасивами необх—÷дно враховувати в—÷дпов—÷дн—÷сть державн—÷й економ—÷чн—÷й, соц—÷альн—÷й, еколог—÷чн—÷й, м—÷жнародн—÷й пол—÷тиц—÷ та законодавству.

2. ”правл—÷нн€ повинно мати науковий характер, тобто “—рунтуватис€ на положенн€х д—÷алектично—„ теор—÷—„ п—÷знанн€, враховувати вимоги економ—÷чних закон—÷в розвитку, використовувати дос€гненн€ Ќ“ѕ —÷ передового досв—÷ду, нов—÷тн—÷ методи економ—÷чних досл—÷джень.

3. ”правл—÷нн€ ма—‘ бути комплексним.  омплексн—÷сть управл—÷нн€ вимага—‘ охопленн€ вс—÷х ланок —÷ стор—÷н д—÷€льност—÷, всеб—÷чного вивченн€ причинних залежностей у д—÷€льност—÷ банку.

4. ќдн—÷—‘ю з вимог до управл—÷нн€ —‘ забезпеченн€ системного п—÷дходу, коли кожний об'—‘кт, €кий досл—÷джу—‘тьс€, розгл€да—‘тьс€ €к складна динам—÷чна система, що включа—‘ низку певним чином пов'€заних м—÷ж собою елемент—÷в —÷ зовн—÷шн—÷м оточенн€м. ¬ивченн€ кожного об'—‘кта ма—‘ зд—÷йснюватис€ з урахуванн€м ус—÷х внутр—÷шн—÷х —÷ зовн—÷шн—÷х зв'€зк—÷в, вза—‘мозалежност—÷ та вза—‘моп—÷дпор€дкованост—÷ його окремих елемент—÷в.

5. ”правл—÷нн€ активами —÷ пасивами ма—‘ бути об'—‘ктивним, конкретним —÷ точним. ¬оно ма—‘ будуватис€ на достов—÷рн—÷й, перев—÷рен—÷й —÷нформац—÷—„, що реально в—÷добража—‘ об'—‘ктивну д—÷йсн—÷сть, а висновки мають бути об“—рунтован—÷ точними анал—÷тичними розрахунками. « ц—÷—‘—„ вимоги виплива—‘ необх—÷дн—÷сть пост—÷йного вдосконаленн€ процесу збору та обробки —÷нформац—÷—„ з метою п—÷двищенн€ точност—÷ —÷ достов—÷рност—÷ розрахунк—÷в.

6. ”правл—÷нн€ покликане бути д—÷йовим, активно впливати на процес д—÷€льност—÷ банку та його результати, сво—‘часно ви€вл€ючи недол—÷ки, прорахунки, помилки в робот—÷.

7. ”правл—÷нн€ активами —÷ пасивами ма—‘ провадитис€ за планом, систематично, а не час в—÷д часу. « ц—÷—‘—„ вимоги виплива—‘ необх—÷дн—÷сть плануванн€ управл—÷нсько—„ роботи в банку, розпод—÷л обов'€зк—÷в щодо —„—„ виконанн€ м—÷ж виконавц€ми —÷ контроль за —„—„ виконанн€м.

8. –ƒдн—÷сть стратег—÷чного (перспективного) —÷ тактичного (поточного) плануванн€ означа—‘ в—÷дпов—÷дн—÷сть тактичних план—÷в стратег—÷чним ц—÷л€м з метою забезпеченн€ безперервност—÷ в—÷дпов—÷дного процесу.

9. ”правл—÷нн€ ма—‘ бути оперативним. ќперативн—÷сть означа—‘ вм—÷нн€ швидко й ч—÷тко оц—÷нювати ситуац—÷—„, приймати управл—÷нськ—÷ р—÷шенн€ —÷ вт—÷лювати —„х у житт€.

10. ћоральне —÷ матер—÷альне стимулюванн€ творчо—„ активност—÷, усп—÷х—÷в —÷ дос€гнень всього колективу та кожного його члена зокрема - умова дос€гненн€ високих результат—÷в д—÷€льност—÷ банку.

11. ќдин з принцип—÷в управл—÷нн€ тј‘ демократизм. ѕередбача—‘ участь у процес—÷ управл—÷нн€ широкого кола сп—÷вроб—÷тник—÷в банку, що забезпечу—‘ б—÷льш повне ви€вленн€ передового досв—÷ду —÷ використанн€ ресурсного потенц—÷алу банку.

12. ”правл—÷нн€ ма—‘ бути ефективним, тобто витрати на утриманн€ управл—÷нського персоналу мають давати багаторазовий ефект.

“аким чином, основними принципами управл—÷нн€ активами —÷ пасивами —‘ науков—÷сть, комплексн—÷сть, системн—÷сть, об'—‘ктивн—÷сть, точн—÷сть, достов—÷рн—÷сть, д—÷йов—÷сть, —‘дн—÷сть план—÷в, оперативн—÷сть, зац—÷кавлен—÷сть, демократизм, ефективн—÷сть. Ќими необх—÷дно керуватис€ при управл—÷нн—÷ активами —÷ пасивами на будь-€кому р—÷вн—÷.

јктиви банку в—÷др—÷зн€ютьс€ за ступенем л—÷кв—÷дност—÷, прибутковост—÷ та ризикованост—÷. јктиви комерц—÷йного банку, €к —÷ будь-€к—÷ види вкладенн€ кошт—÷в, в—÷др—÷зн€ютьс€ р—÷зним р—÷внем л—÷кв—÷дност—÷, тобто можлив—÷стю трансформац—÷—„ в кошти у гот—÷вков—÷й та безгот—÷вков—÷й форм—÷, придатн—÷ дл€ негайного виконанн€ банком зобов'€зань перед вкладниками та —÷ншими кредиторами, а також швидк—÷стю, з €кою може бути проведена ц€ трансформац—÷€. “ак, банкноти —÷ монети в кас—÷ банку можуть бути негайно використан—÷ дл€ видач—÷ депозит—÷в приватним вкладникам, довгостроковий же кредит, наданий дл€ буд—÷вництва, не може бути швидко трансформований у кошти на кореспондентському рахунку банку або гот—÷вков—÷ кошти в його кас—÷.

–—÷зн—÷ активи банку характеризуютьс€ р—÷зним р—÷внем прибутку, €кий вони дають. ѕри цьому чим вищий р—÷вень л—÷кв—÷дност—÷ активу, тим меншою м—÷рою в—÷н —‘ прибутковим. Ќайб—÷льший прибуток банкам дають активи у форм—÷ довгострокових кредит—÷в та —÷нвестиц—÷й у ц—÷нн—÷ папери. “ак—÷ активи, €к правило, в—÷др—÷зн€ютьс€ високим ступенем ризику.

«алежно в—÷д характеру джерел кошт—÷в ус—÷ пасиви банку розр—÷зн€ютьс€ за терм—÷нами залученн€ —÷ варт—÷стю. ¬—÷д вартост—÷ й терм—÷н—÷в залученн€ кошт—÷в залежить спроможн—÷сть банку забезпечити —„хн—‘ рац—÷ональне розм—÷щенн€ —÷ врешт—÷-решт прийн€тний дох—÷д акц—÷онерам банку. ќсновним джерелом кошт—÷в банку, €к правило, —‘ депозити ф—÷зичних та юридичних ос—÷б, а кр—÷м того кошти центральних (нац—÷ональних) банк—÷в, кредити, залучен—÷ в —÷нших комерц—÷йних банк—÷в, розм—÷щен—÷ на ринку обл—÷гац—÷йн—÷ позики.

ќсоблив—÷стю пасив—÷в комерц—÷йного банку пор—÷вн€но з —÷ншими компан—÷€ми —‘ висока частка кошт—÷в, залучених на р—÷зних умовах, що значно перевищу—‘ "асн—÷ кошти банку.

¬—÷дпов—÷дно особливост€ми актив—÷в банку пор—÷вн€но з виробничими компан—÷€ми —‘ незначна питома вага матер—÷альних актив—÷в тј‘ основних засоб—÷в тощо - —÷ висока частка актив—÷в у грошов—÷й форм—÷. Ѕ—÷льшу частину актив—÷в комерц—÷йного банку складають ф—÷нансов—÷ вимоги - р—÷зноман—÷тн—÷ види позичок, вкладенн€ в ц—÷нн—÷ папери тощо, тод—÷ €к в активах виробничо—„ компан—÷—„ ф—÷нансов—÷ вимоги представлен—÷ деб—÷торською заборгован—÷стю, скороченн€ частки €ко—„ прагне кожна компан—÷€, —÷ гот—÷вкою, необх—÷дною дл€ виплати зароб—÷тно—„ плати.

ѕроцес управл—÷нн€ активами —÷ пасивами - це формуванн€ стратег—÷—„ та проведенн€ заход—÷в, €к—÷ привод€ть структуру банк—÷вського балансу у в—÷дпов—÷дн—÷сть —÷з його стратег—÷чними ц—÷л€ми. ¬—÷н пов'€заний —÷з балансуванн€м багато в чому протилежних —÷нтерес—÷в акц—÷онер—÷в банку та його кл—÷—‘нт—÷в.

ѕерш—÷ зац—÷кавлен—÷ в максим—÷зац—÷—„ прибутку на вкладений у банк кап—÷тал, €кий одержують у форм—÷ див—÷денд—÷в, тому вимагають в—÷д кер—÷вництва банку зб—÷льшенн€ частки дох—÷дних актив—÷в та п—÷двищенн€ процентних ставок по депозитах.

 л—÷—‘нти банку, в свою чергу, хот—÷ли б одержувати вищий дох—÷д на кошти, розм—÷щен—÷ на поточних, депозитних та —÷нших рахунках у банку, а позичати кошти на р—÷зн—÷ терм—÷ни п—÷д €комога нижчий в—÷дсоток.

 ер—÷вництво ж банку, з одного боку, повинне забезпечити акц—÷онерам прийн€тний р—÷вень див—÷денд—÷в, що сп—÷вв—÷дноситьс€ —÷з доходами на кап—÷тал, вкладений в —÷нш—÷ кредитно-ф—÷нансов—÷ установи, та —÷з середн—÷м доходом, €кий одержують акц—÷онери п—÷дпри—‘мств —÷нших галузей економ—÷ки. якщо це завданн€ не буде вир—÷шене, то можливий в—÷дплив акц—÷онерного кап—÷талу з дано—„ кредитно-ф—÷нансово—„ установи. « —÷ншого боку, основний прибуток у р—÷зних формах тј‘ —÷ у вигл€д—÷ процентного доходу, —÷ у вигл€д—÷ ком—÷с—÷йного доходу тј‘ банки одержують в—÷д операц—÷й з кл—÷—‘нтами, а не в—÷д рац—÷онального розм—÷щенн€ "асних кошт—÷в, частка €ких у пасивах банку незначна. “ому необх—÷дно запропонувати кл—÷—‘нтам конкурентоспроможн—÷ процентн—÷ ставки по депозитах —÷ ком—÷с—÷йн—÷ тарифи.

 р—÷м того, необх—÷дно враховувати, що кожен вкладник —‘ потенц—÷йним позичальником, а позичальник - вкладником. “ому банк ма—‘ бути спроможним задовольнити законн—÷ й об“—рунтован—÷ потреби кл—÷—‘нт—÷в у кредитних коштах. Ќездатн—÷сть або небажанн€ банку задовольнити ц—÷ потреби призводить до в—÷дпливу кл—÷—‘нтури —÷, €к насл—÷док, до скороченн€ пасив—÷в банку, €к—÷ можуть бути джерелом актив—÷в, що дають прибуток. ѕроте найб—÷льш л—÷кв—÷дн—÷ активи або взагал—÷ не дають доходу, або дають незначний. ѕрибутков—÷ активи, €к правило, мають низьку л—÷кв—÷дн—÷сть.

“аким чином, основне протир—÷чч€, €ке ма—‘ бути розв'€зане в процес—÷ управл—÷нн€ активами й пасивами банку, тј‘ це протир—÷чч€ м—÷ж прибутков—÷стю та л—÷кв—÷дн—÷стю.

ќсновним завданн€м управл—÷нн€ активами —÷ пасивами банку —‘ забезпеченн€ тако—„ —„хньо—„ структури, €ка да—‘ змогу одержувати прибуток, не виход€чи за меж—÷ л—÷кв—÷дност—÷.

ѕ—÷д управл—÷нн€м активами розум—÷ютьс€ шл€хи, методи й пор€док розм—÷щенн€ залучених банком кошт—÷в з метою забезпеченн€ рентабельно—„ роботи банку та п—÷дтриманн€ його л—÷кв—÷дност—÷.

«алежно в—÷д стратег—÷чних завдань банку та обраного ним кола кл—÷—‘нтури кер—÷вництво комерц—÷йного банку визнача—‘ оптимальну дл€ нього структуру актив—÷в —÷ пасив—÷в. ѕроцесу управл—÷нн€ активами —÷ пасивами переду—‘ впор€дкуванн€ стратег—÷чного плану банку, в €кому визначаютьс€ основн—÷ сектори ф—÷нансового ринку, де буде працювати банк, а також основн—÷ показники його д—÷€льност—÷ у планованому пер—÷од—÷. —тратег—÷€ банку визнача—‘тьс€ його акц—÷онерами. Ќа —„—„ основ—÷ буду—‘тьс€ ф—÷нансова модель банку, тобто оптимальний дл€ дос€гненн€ стратег—÷чних ц—÷лей плановий баланс, €кий затверджу—‘тьс€ правл—÷нн€м банку. ѕри орган—÷зац—÷—„ управл—÷нн€ активами —÷ пасивами —„хн€ структура приводитьс€ у в—÷дпов—÷дн—÷сть до заплановано—„.

ƒл€ зд—÷йсненн€ управл—÷нн€ активами —÷ пасивами та впровадженн€ методик управл—÷нн€ в банку створю—‘тьс€ спец—÷альний орган тј‘ ком—÷тет з питань управл—÷нн€ активами —÷ пасивами. …ого завданн€ми —‘ розробка методик та регламент—÷в, що реал—÷зують функц—÷ю управл—÷нн€ активами —÷ пасивами, а також зд—÷йсненн€ мон—÷торингу —÷ контролю за реал—÷зац—÷—‘ю зазначено—„ функц—÷—„. ƒо складу ком—÷тету, €к правило, вход€ть кер—÷вники структурних п—÷дрозд—÷л—÷в банку, безпосередньо в—÷дпов—÷дальн—÷ за проведенн€ активних —÷ пасивних операц—÷й: начальник кредитного управл—÷нн€, начальник управл—÷нн€ ц—÷нних папер—÷в, начальник управл—÷нн€ дил—÷нгу, скарбник або начальник економ—÷чного управл—÷нн€, головний бухгалтер, кер—÷вники найб—÷льших ф—÷л—÷й.

 ом—÷тет з питань управл—÷нн€ активами —÷ пасивами: розробл€—‘ методики —÷ регламенти, що стосуютьс€ управл—÷нн€ ризиками, провадить мон—÷торинг та анал—÷з ефективност—÷ роботи банку; встановлю—‘ процентн—÷ ставки по депозитах —÷ кредитах; стежить за дотриманн€м норматив—÷в, установлених Ќац—÷ональним банком; провадить анал—÷з короткострокових прогноз—÷в за джерелами —÷ напр€мками використанн€ кошт—÷в; розгл€да—‘ та анал—÷зу—‘ зв—÷тн—÷сть про в—÷дпов—÷дн—÷сть фактично встановлених процентних ставок, установлю—‘ л—÷м—÷ти на окрем—÷ види актив—÷в —÷ стежить за —„хн—÷м дотриманн€м.


2.2 ћенеджмент кредитного портфел€ банку


2.2.1 —утн—÷сть —÷ значенн€ кредитного портфел€ банку

 редитуванн€ —‘ найважлив—÷шим напр€мком зд—÷йснюваних банком активних операц—÷й, оск—÷льки кредитний портфель становить здеб—÷льшого в—÷д третини до половини вс—÷х актив—÷в банку. ” структур—÷ балансу банку кредитний портфель розгл€да—‘тьс€ €к —‘дине ц—÷ле та складова актив—÷в банку, що ма—‘ св—÷й р—÷вень дох—÷дност—÷ й ризику. “ому дл€ усп—÷шного кредитуванн€ - забезпеченн€ поверненн€ наданих кредит—÷в та п—÷двищенн€ дох—÷дност—÷ кредитних операц—÷й - банки мають впровадити ефективну й гнучку систему управл—÷нн€ кредитним портфелем.

—учасний банк спроможний запропонувати кл—÷—‘нту близько 200 вид—÷в р—÷зноман—÷тних банк—÷вських продукт—÷в —÷ послуг, але кредитуванн€ залиша—‘тьс€ одн—÷—‘ю з основних його функц—÷й. ѕроте гострою залиша—‘тьс€ проблема €кост—÷ кредитного портфел€. “ак, неадекватна повед—÷нка суб'—‘кт—÷в господарюванн€, а часто й недосконал—÷сть банк—÷вського менеджменту п—÷дштовхують банки до проведенн€ надто ризиково—„ кредитно—„ пол—÷тики, що негативно познача—‘тьс€ на результатах —„х д—÷€льност—÷ в ц—÷лому. ѕеред службою банк—÷вського менеджменту поста—‘ проблема врахуванн€ низки можливих ризик—÷в у кредитн—÷й д—÷€льност—÷, зокрема, ризику неповерненн€ кредиту. «а тако—„ ситуац—÷—„ важливо ум—÷ло управл€ти кредитним портфелем —÷ кредитним ризиком зокрема.

 редитний портфель тј‘ це сукупн—÷сть кредит—÷в, наданих банком на певну дату; в—÷н характеризу—‘ величину кап—÷талу, вкладеного банком у кредитн—÷ операц—÷—„.

 редитний портфель включа—‘ агреговану балансову варт—÷сть ус—÷х кредит—÷в, у тому числ—÷ прострочених, пролонгованих —÷ сумн—÷вних щодо поверненн€.

ќсновними ц—÷л€ми формуванн€ кредитного портфел€ —‘: високий р—÷вень доходу в поточному пер—÷од—÷; високий темп оч—÷куваного доходу в майбутн—÷й довгостроков—÷й перспектив—÷; м—÷н—÷м—÷зац—÷€ р—÷вн€ ризик—÷в кредитного портфел€; дотриманн€ необх—÷дно—„ л—÷кв—÷дност—÷ кредитного портфел€; забезпеченн€ максимального ефекту податкових п—÷льг.

—труктура кредитного портфел€ може бути систематизована за такими базовими ознаками:

1. «а ступенем л—÷кв—÷дност—÷ портфел€: високол—÷кв—÷дна частина (короткостроков—÷ кредити); середньол—÷кв—÷дна частина (середньостроков—÷ кредити); низькол—÷кв—÷дна частина (довгостроков—÷ кредити); нел—÷кв—÷дна частина (сумн—÷вн—÷ та безнад—÷йн—÷ кредити).

2. «а ступенем дох—÷дност—÷ портфел€: високодох—÷дна частина (процентна ставка вище в—÷д середнього на розрахунковий момент р—÷вн€); середньодох—÷дна частина (процентна ставка дор—÷вню—‘ середньому на розрахунковий момент р—÷вню); низькодох—÷дна частина (процентна ставка нижче за середн—÷й на розрахунковий момент р—÷вень); збиткова частина (сумн—÷вн—÷ —÷ безнад—÷йн—÷ кредити).

3. «а ступенем над—÷йност—÷ портфел€: високонад—÷йна частина (кредити ел—÷тним позичальникам, кредити з високол—÷кв—÷дним забезпеченн€м чи п—÷д гарант—÷—„ ур€ду); ненад—÷йна частина (кредити випадковим кл—÷—‘нтам без високол—÷кв—÷дного забезпеченн€ чи гарант—÷й); —÷нш—÷ кредити.

”правл—÷нн€ кредитним портфелем банку визнача—‘тьс€ €к процес, спр€мований на забезпеченн€ рац—÷онального сп—÷вв—÷дношенн€ дох—÷дност—÷ та над—÷йност—÷ портфел€.

ќсновними завданн€ми управл—÷нн€ кредитним портфелем банку —‘: забезпеченн€ максимального р—÷вн€ дох—÷дност—÷ кредитного портфел€ та акц—÷онерного кап—÷талу банку при м—÷н—÷мальному р—÷вн—÷ ризику; забезпеченн€ зваженого та оптимального використанн€ кредитних ресурс—÷в; дос€гненн€ оптимального балансу м—÷ж зростанн€м обс€гу кредитного портфел€ та темпами пол—÷пшенн€ його €кост—÷; виконанн€ вс—÷х вимог та нормативних показник—÷в, викладених в —÷нструкц—÷€х, розпор€дженн€х —÷ постановах ЌЅ”, у т.ч. регламентуючих обс€ги кредитних вкладень, максимальн—÷ суми кредит—÷в (у тому числ—÷ —÷нсайдерам, пов'€заним та асоц—÷йованим особам); розширенн€ кл—÷—‘нтсько—„ бази шл€хом наданн€ кредитних послуг високо—„ €кост—÷.


2.2.2  редитна пол—÷тика €к основа управл—÷нн€ кредитним портфелем банку

ќдним з головних елемент—÷в ефективного управл—÷нн€ кредитами —‘ добре розроблена кредитна пол—÷тика, що ма—‘ забезпечувати ефективне управл—÷нн€ портфелем кредит—÷в банку, ретельний контроль за ними —÷ м—÷н—÷м—÷зац—÷ю втрат в—÷д настанн€ кредитних ризик—÷в. Ѕанки мають усп—÷х тод—÷, коли ризики контрольован—÷ —÷ знаход€тьс€ в рамках —„х ф—÷нансових можливостей.

 редитна пол—÷тика банку - це стратег—÷€ —÷ тактика банку щодо залученн€ кошт—÷в та спр€муванн€ —„х на кредитуванн€ кл—÷—‘нт—÷в банку (позичальник—÷в) на основ—÷ таких принцип—÷в кредитуванн€, €к строков—÷сть, платн—÷сть, забезпечен—÷сть, повернен—÷сть та ц—÷льовий характер використанн€.

 редитна пол—÷тика з погл€ду стратег—÷—„ включа—‘ пр—÷оритети, принципи та ц—÷л—÷ окремого банку на кредитному ринку, а стосовно тактики - ф—÷нансовий та —÷нший —÷нструментар—÷й, що використову—‘тьс€ даним банком дл€ реал—÷зац—÷—„ його ц—÷лей п—÷д час зд—÷йсненн€ кредитних угод, правил —„х зд—÷йсненн€, регламенту орган—÷зац—÷—„ кредитного процесу.

 редитна пол—÷тика в б—÷льш вузькому розум—÷нн—÷ - це система заход—÷в банку в сфер—÷ кредитуванн€ його кл—÷—‘нт—÷в, €ку зд—÷йсню—‘ банк дл€ реал—÷зац—÷—„ сво—‘—„ загально—„ стратег—÷—„ в певний пер—÷од часу. “аким чином, кредитна пол—÷тика €к основа процесу управл—÷нн€ кредитом визнача—‘ пр—÷оритети в процес—÷ розвитку кредитних в—÷дносин, з одного боку, та функц—÷онуванн€ кредитного механ—÷зму - з —÷ншого.

 редитну пол—÷тику необх—÷дно розробл€ти та д—÷€ти зг—÷дно з нею насамперед тому, що вона да—‘ змогу планувати, регулювати, контролювати, рац—÷онально орган—÷зовувати вза—‘мов—÷дносини м—÷ж банком та його кл—÷—‘нтами щодо зворотного руху грошових кошт—÷в.

 редитн—÷ вкладенн€ дл€ банку мають бути над—÷йн—÷ та рентабельн—÷. ќск—÷льки кредити складають найб—÷льш значну —÷ завжди найб—÷льш проблемну частину актив—÷в, то вони мають п—÷ддаватис€ ретельн—÷й оц—÷нц—÷ й норматив—÷зац—÷—„. ќтже, кредитна пол—÷тика банку —‘ одним —÷з найважлив—÷ших —÷нструмент—÷в запоб—÷ганн€ ризикам, а —„—„ головне призначенн€ пол€га—‘ у встановленн—÷ ключових принцип—÷в, €ких мають дотримувати менеджери та кер—÷вники банку п—÷д час плануванн€ кредитно—„ д—÷€льност—÷ —÷ наданн€ кредит—÷в.

√оловною метою кредитно—„ пол—÷тики банку —‘ формуванн€ зваженого та €к—÷сного п—÷дходу до управл—÷нн€ ризиком проведенн€ кредитних операц—÷й.

ћожна вид—÷лити так—÷ завданн€, що повинн—÷ реал—÷зуватись у результат—÷ розробки кредитно—„ пол—÷тики:

1. «абезпеченн€ наданн€ €к—÷сних кредит—÷в. як—÷сн—÷ кредити (стаб—÷льн—÷, ст—÷йк—÷ кредити) - це так—÷ кредити, що забезпечують адекватний процентний прибуток нав—÷ть у випадку негативних зм—÷н макроскоп—÷чних умов чи зм—÷ни умов веденн€ б—÷знесу.

2. «абезпеченн€ прибутковост—÷ кредитного портфел€. ¬арт—÷сть кредиту повинна в—÷дпов—÷дати прогнозному (розрахунковому) ступеню ризику.  редитна пол—÷тика банку ма—‘ бути спр€мована на створенн€ стаб—÷льних прибуткових дл€ банку в—÷дносин з кл—÷—‘нтами. ѕрибутков—÷сть в—÷дносин з кл—÷—‘нтом необх—÷дно максим—÷зувати шл€хом перехресних продаж дл€ забезпеченн€ максимального сп—÷вв—÷дношенн€ ризику та прибутковост—÷ дл€ кожного кл—÷—‘нта. Ќеобх—÷дно уникати такого кредитуванн€, за €кого жодних —÷нших в—÷дносин, кр—÷м кредитних, м—÷ж кл—÷—‘нтом —÷ банком не —÷сну—‘ та не передбача—‘тьс€.

3. «абезпеченн€ розумного зростанн€ кредитного портфел€. ћетою банку —‘ довгострокове стаб—÷льне зростанн€ прибутковост—÷ б—÷знесу. ÷е зростанн€ не може бути забезпечене, по-перше, без формуванн€ портфел€ кредит—÷в в—÷дпов—÷дно—„ €кост—÷; по-друге, без дос€гненн€ оптимального сп—÷вв—÷дношенн€ м—÷ж прибутков—÷стю та ризиком.

 ожний банк визнача—‘ "асну кредитну пол—÷тику, враховуючи економ—÷чну, пол—÷тичну та соц—÷альну ситуац—÷ю в рег—÷он—÷ його функц—÷онуванн€ або беручи до уваги всю сукупн—÷сть зовн—÷шн—÷х та внутр—÷шн—÷х ризик—÷в, €к—÷ впливають на роботу визначеного банку.

ќсновн—÷ принципи формуванн€ кредитно—„ пол—÷тики банк—÷в:

1. «абезпеченн€ зв'€зку кредитно—„ пол—÷тики з загальною стратег—÷—‘ю його економ—÷чного розвитку.  редитна пол—÷тика повинна розгл€датись €к один з обовтјў€зкових елемент—÷в загально—„ стратег—÷—„ економ—÷чного розвитку банку —÷ потребу—‘ узгодженн€ з його депозитною, процентною пол—÷тикою, пол—÷тикою управл—÷нн€ банк—÷вськими ризиками. як один —÷з найб—÷льших елемент—÷в, що вход€ть до складу загально—„ стратег—÷—„ економ—÷чного розвитку, кредитна пол—÷тика ма—‘ бути узгоджена за сво—„ми ц—÷л€ми —÷з загальною стратег—÷—‘ю —÷ не вступати з нею в протир—÷чч€.

2. ”рахуванн€ в процес—÷ розробки кредитно—„ пол—÷тики стану кра—„ни та —„—„ розвитку в певний пер—÷од.  редитна пол—÷тика банку значною м—÷рою пов'€зана з зовн—÷шн—÷м середовищем, €ке визнача—‘тьс€ станом розвитку економ—÷ки держави. Ќа етап—÷ переходу ”кра—„ни до ринково—„ економ—÷ки це середовище зазна—‘ сутт—‘во—„ трансформац—÷—„, €ка визнача—‘ нов—÷ економ—÷чн—÷ можливост—÷ проведенн€ окремих напр€мк—÷в кредитно—„ пол—÷тики банку.

3. ”рахуванн€ в процес—÷ розробки кредитно—„ пол—÷тики прогнозуванн€ кон'юнктури ф—÷нансового ринку. ѕ—÷д час визначенн€ стратег—÷чних ц—÷лей банку з приводу обс€г—÷в його кредитно—„ д—÷€льност—÷, формуванн€ р—÷вн€ кредитно—„ ставки, форм —÷ вид—÷в кредитуванн€ кл—÷—‘нт—÷в мають бути прогнозован—÷ й врахован—÷ певн—÷ зм—÷ни, €к—÷ оч—÷куютьс€ в даному пер—÷од—÷ на ф—÷нансовому ринку в ц—÷лому та в тих його сегментах, в €ких банк проводить (або збира—‘тьс€ проводити) свою кредитну д—÷€льн—÷сть.

4. «абезпеченн€ дотриманн€ правових норм державного регулюванн€ кредитно—„ д—÷€льност—÷ банк—÷в. як —÷ —÷нш—÷ сфери економ—÷чно—„ д—÷€льност—÷ окремих суб'—‘кт—÷в господарюванн€, кредитна д—÷€льн—÷сть банк—÷в п—÷дл€га—‘ активному регулюванню з боку держави. ‘ормами такого регулюванн€ виступають певн—÷ закони, нормативн—÷ акти Ќац—÷онального банку ”кра—„ни (наприклад, встановлен—÷ ним економ—÷чн—÷ нормативи щодо зд—÷йсненн€ кредитних операц—÷й). —тратег—÷чн—÷ ц—÷л—÷ кредитно—„ пол—÷тики —÷ механ—÷зм —„х реал—÷зац—÷—„ не повинн—÷ вступати в протир—÷чч€ з чинними нормами державного регулюванн€ кредитно—„ д—÷€льност—÷.

5. ”рахуванн€ внутр—÷шнього потенц—÷алу банку та можливостей його розвитку. ќбс€г кредитно—„ д—÷€льност—÷ банку, диверсиф—÷кац—÷€ —„—„ напр€мк—÷в, можливост—÷ проведенн€ окремих операц—÷й та застосуванн€ окремих кредитних —÷нструмент—÷в значною м—÷рою визначаютьс€ розм—÷ром його статутного кап—÷талу, р—÷внем розвитку матер—÷ально-техн—÷чно—„ бази та —÷нновац—÷йних технолог—÷й, квал—÷ф—÷кац—÷—‘ю кредитних менеджер—÷в, орган—÷зац—÷йною структурою управл—÷нн€ —÷ де€кими —÷ншими елементами, €к—÷ характеризують його внутр—÷шн—÷й ресурсний потенц—÷ал.

6. —егментац—÷€ напр€мк—÷в кредитно—„ пол—÷тики за основними формами та видами кредитно—„ д—÷€льност—÷. як ц—÷л—÷сне пон€тт€ кредитна пол—÷тика ма—‘ бути певним чином сегментована п—÷д час розробки за стратег—÷чними ц—÷л€ми та механ—÷змами —„х дос€гненн€ в окремих напр€мках кредитно—„ д—÷€льност—÷. ÷€ сегментац—÷€ може визначати окрем—÷ пр—÷оритети з вибору кл—÷—‘нт—÷в, вид—÷в наданн€ кредит—÷в, в—÷дпов—÷дних кредитних —÷нструмент—÷в, визнавши диференц—÷йован—÷ умови кредитних договор—÷в.

7. «абезпеченн€ внутр—÷шньо—„ збалансованост—÷ окремих напр€мк—÷в кредитно—„ пол—÷тики. ÷ей принцип формуванн€ кредитно—„ пол—÷тики передбача—‘ ч—÷тку узгоджен—÷сть —„—„ стратег—÷чних ц—÷лей —÷ окремих напр€мк—÷в кредитно—„ д—÷€льност—÷ в час—÷, рег—÷ональному розр—÷з—÷.

8. «абезпеченн€ високо—„ ефективност—÷ кредитно—„ пол—÷тики. ѕон€тт€ високо—„ ефективност—÷ кредитно—„ пол—÷тики передбача—‘ не т—÷льки можлив—÷сть дос€гненн€ банком високого р—÷вн€ прибутку в—÷д його кредитних операц—÷й —÷ кредитно—„ д—÷€льност—÷ в ц—÷лому, але й забезпеченн€ достатнього р—÷вн€ ф—÷нансово—„ безпеки й над—÷йност—÷ ц—÷—‘—„ д—÷€льност—÷ прот€гом передбаченого пер—÷оду. ƒл€ забезпеченн€ високо—„ ефективност—÷ кредитно—„ пол—÷тики в процес—÷ розробки мають бути визначен—÷ в—÷дносн—÷ критер—÷—„ р—÷вн€ прибутковост—÷ та ризику проведенн€ окремих кредитних операц—÷й, форм та вид—÷в кредит—÷в, кредитно—„ д—÷€льност—÷ комерц—÷йного банку в ц—÷лому.

9. «абезпеченн€ гнучкост—÷ кредитно—„ пол—÷тики. ¬нутр—÷шн—÷ та зовн—÷шн—÷ умови кредитно—„ д—÷€льност—÷ комерц—÷йних банк—÷в, прогнозован—÷ в процес—÷ розробки —„х кредитно—„ пол—÷тики, можуть мати певн—÷ в—÷дхиленн€ в—÷д —„х передбачуваних значень. ÷—÷ в—÷дхиленн€ можуть передбачати в майбутньому в—÷дпов—÷дне коригуванн€ механ—÷зм—÷в дос€гнень стратег—÷чних ц—÷лей.

“ому п—÷д час розробки кредитно—„ пол—÷тики банку ма—‘ бути передбачений можливий д—÷апазон моделей прийн€тт€ в—÷дпов—÷дних управл—÷нських р—÷шень, використовуванн€ нових кредитних —÷нструмент—÷в, впровадженн€ нових —÷нновац—÷йних технолог—÷й зд—÷йсненн€ кредитного процесу, €к—÷ б давали змогу враховувати можлив—÷ зм—÷ни зовн—÷шн—÷х —÷ внутр—÷шн—÷х умов кредитно—„ д—÷€льност—÷.

«г—÷дно, з цими принципами вид—÷л€ють так—÷ етапи розробки кредитно—„ пол—÷тики банку.

1. јнал—÷з кредитно—„ д—÷€льност—÷ банку за попередн—÷й пер—÷од. √оловною метою анал—÷зу —‘ оц—÷нка обс€гу та складу кредитного портфел€ банку, а також його ефективност—÷. јнал—÷з кредитного портфел€ банку проводитьс€ за видами та формами кредиту в—÷дпов—÷дно до розроблено—„ банком класиф—÷кац—÷—„. Ќа цьому етап—÷ анал—÷зу—‘тьс€: обс€г кредитного портфел€ банку та його динам—÷ка в передплановому пер—÷од—÷; в—÷дпов—÷дн—÷сть темп—÷в зростанн€ кредитного портфел€ банку темпам зростанн€ актив—÷в —÷ кап—÷талу; динам—÷ка питомо—„ ваги кредитного портфел€ в загальному обс€з—÷ актив—÷в; анал—÷з структури кредитного портфел€ в галузевому та рег—÷ональному план—÷, за видами та формами кредиту, позичальниками тощо; анал—÷з €кост—÷ кредитного портфел€ з поглибленим анал—÷зом проблемно—„ заборгованост—÷; анал—÷з достатност—÷ резерв—÷в, що сформован—÷ дл€ покритт€ кредитних ризик—÷в; анал—÷з дох—÷дност—÷ та прибутковост—÷ кредитного портфел€ банку. –езультати анал—÷зу використовуютьс€ п—÷д час розробки окремих параметр—÷в кредитно—„ пол—÷тики банку.

2. ќц—÷нка внутр—÷шнього потенц—÷алу банку —÷ можливостей його розвитку. ƒо найважлив—÷ших внутр—÷шн—÷х чинник—÷в, €к—÷ визначають кредитну пол—÷тику банку, належать: кредитний потенц—÷ал банку; рег—÷ональна та галузева специф—÷ка функц—÷онуванн€ банку; ступ—÷нь ризику та прибутковост—÷ окремих вид—÷в кредит—÷в; стаб—÷льн—÷сть депозит—÷в; спектр виконуваних операц—÷й —÷ послуг; забезпечен—÷сть кредит—÷в; профес—÷йна п—÷дготовлен—÷сть, квал—÷ф—÷кац—÷€ та досв—÷д персоналу банку; кл—÷—‘нтура банку; ц—÷нова пол—÷тика банку; практичне волод—÷нн€ персоналу банку теор—÷—‘ю та —÷нструментами управл—÷нн€ кредитним ризиком.

3. ƒосл—÷дженн€ фактор—÷в зовн—÷шнього кредитного середовища та прогнозуванн€ —„х розвитку. ƒо найважлив—÷ших зовн—÷шн—÷х чинник—÷в належать: загальний стан економ—÷ки кра—„ни; темпи —÷нфл€ц—÷—„; темпи зростанн€ валового внутр—÷шнього продукту (¬¬ѕ); деф—÷цит державного бюджету; грошово-кредитна пол—÷тика ЌЅ”; р—÷вень доход—÷в населенн€, здатн—÷сть споживати банк—÷вськ—÷ послуги, на€вн—÷сть соц—÷альних п—÷льг тощо; р—÷вень конкуренц—÷—„; р—÷вень ц—÷н на банк—÷вськ—÷ продукти та послуги; пол—÷тизован—÷сть сусп—÷льства; соц—÷альна напружен—÷сть; попит на послуги банку його кл—÷—‘нт—÷в.

4. ‘ормуванн€ системи стратег—÷чних ц—÷лей кредитно—„ пол—÷тики та об“—рунтуванн€ типу кредитно—„ пол—÷тики. “ип кредитно—„ пол—÷тика банку характеризу—‘ принципов—÷ п—÷дходи до —„—„ зд—÷йсненн€ з позиц—÷—„ сп—÷вв—÷дношенн€ р—÷вн€ дох—÷дност—÷ та ризику кредитно—„ д—÷€льност—÷ банку. ¬ид—÷л€ють три принципових типи кредитно—„ пол—÷тики банку - консервативний, пом—÷ркований та агресивний.

 онсервативний тип кредитно—„ пол—÷тики банку спр€мований на м—÷н—÷м—÷зац—÷ю кредитного ризику. “ака м—÷н—÷м—÷зац—÷€ розгл€да—‘тьс€ €к пр—÷оритетна мета в зд—÷йсненн—÷ його кредитно—„ д—÷€льност—÷. ќр—÷—‘нтуючись на даний тип кредитно—„ пол—÷тики, банк не намага—‘тьс€ отримувати висок—÷ доходи за рахунок значного розширенн€ обс€г—÷в кредитно—„ д—÷€льност—÷. ћехан—÷змом реал—÷зац—÷—„ дано—„ пол—÷тики —‘: жорстк—÷ критер—÷—„ оц—÷нки кредитоспроможност—÷ позичальник—÷в; м—÷н—÷м—÷зац—÷€ строк—÷в наданн€ кредит—÷в та —„х обс€г—÷в; жорстк—÷ умови наданн€ кредиту та п—÷двищенн€ його вартост—÷; використанн€ жорстких процедур л—÷кв—÷дац—÷—„ проблемно—„ заборгованост—÷.

ѕом—÷ркований тип кредитно—„ пол—÷тики характеризу—‘ типов—÷ умови —„—„ зд—÷йсненн€ в—÷дпов—÷дно до загальноприйн€то—„ банк—÷всько—„ практики та ор—÷—‘нту—‘тьс€ на середн—÷й р—÷вень кредитного ризику.

јгресивний тип кредитно—„ пол—÷тики за пр—÷оритетну мету кредитно—„ д—÷€льност—÷ ставить максим—÷зац—÷ю прибутку шл€хом розширенн€ обс€г—÷в кредитно—„ д—÷€льност—÷, не враховуючи високий р—÷вень кредитного ризику, що супроводжу—‘ ц—÷ операц—÷—„.

ћехан—÷змом реал—÷зац—÷—„ пол—÷тики такого типу —‘: наданн€ кредит—÷в б—÷льш ризиковим категор—÷€м позичальник—÷в; зб—÷льшенн€ строк—÷в наданн€ кредит—÷в та —„х розм—÷р—÷в; зниженн€ вартост—÷ кредиту до м—÷н—÷мально можливого р—÷вн€; наданн€ позичальникам можливост—÷ пролонгац—÷—„ кредиту.

5. –озробка основних параметр—÷в орган—÷зац—÷—„ кредитного процесу —÷ визначенн€ ступен€ в—÷дпов—÷дальност—÷ кредитних менеджер—÷в р—÷зного р—÷вн€: визначенн€ повноважень у сфер—÷ наданн€ кредит—÷в, €кими над—÷лений кожен кредитний прац—÷вник та кредитний ком—÷тет; обов'€зки щодо передач—÷ прав —÷ наданн€ —÷нформац—÷—„ в межах кредитного управл—÷нн€; практика перев—÷рки, оц—÷нки та прийн€тт€ р—÷шень за кредитними за€вками кл—÷—‘нт—÷в; формуванн€ стандарт—÷в оц—÷нки кредитоспроможност—÷ позичальник—÷в та диференц—÷ац—÷€ умов кредиту; необх—÷дна документац—÷€, €ка дода—‘тьс€ до кожно—„ кредитно—„ за€вки, а також документац—÷€, що збер—÷га—‘тьс€ в кредитн—÷й справи (ф—÷нансова зв—÷тн—÷сть, договори гарант—÷—„ —÷ застави тощо); права прац—÷вник—÷в банку з детальним визначенн€м того, хто в—÷дпов—÷да—‘ за збер—÷ганн€ та перев—÷рку кредитних справ; основн—÷ правила прийн€тт€, оц—÷нки та реал—÷зац—÷—„ кредитного забезпеченн€; опис пол—÷тики та практики встановленн€ процентних ставок —÷ ком—÷с—÷й за кредитами, умови погашанн€ кредит—÷в; опис стандарт—÷в €кост—÷, €к—÷ застосовуютьс€ до вс—÷х кредит—÷в; опис практики ви€вленн€, анал—÷зу та р—÷шенн€ ситуац—÷й, пов'€заних а проблемними кредитами.

6. ‘ормуванн€ механ—÷зму контролю за зд—÷йсненн€м кредитно—„ пол—÷тики.

7. «агальна оц—÷нка ефективност—÷ розроблено—„ кредитно—„ пол—÷тики.

” процес—÷ розробки кредитно—„ пол—÷тики банки визначають пр—÷оритети п—÷д час формуванн€ кредитного портфел€, розгл€даючи його диверсиф—÷кац—÷ю з позиц—÷й визначенн€ оптимально—„ кредитно—„ пол—÷тики.

ќпис кредитно—„ пол—÷тики ма—‘ важливе значенн€ та допомага—‘ банку сформувати такий портфель, €кий допоможе йому дос€гти ц—÷ло—„ низки ц—÷лей: забезпечити прибутков—÷сть, контроль за р—÷внем ризику —÷ в—÷дпов—÷дн—÷сть вимогам, €к—÷ висувають регулююч—÷ органи.

–∆ хоча опис кредитно—„ пол—÷тики ма—‘ бути достатньо гнучким дл€ того, щоб враховувати вс—÷ зм—÷ни економ—÷чних умов —÷ правил, €к—÷ встановлюютьс€ регулюючими органами, однак порушувати положенн€, що м—÷ст€тьс€ в кредитн—÷й пол—÷тиц—÷ банку можна лише у вин€ткових випадках.

‘актичний склад кредитного портфел€ ма—‘ в—÷дпов—÷дати його кредитн—÷й пол—÷тиц—÷. –∆накше не буде забезпечена ефективна реал—÷зац—÷€ кредитно—„ пол—÷тики.

ќтже, кредитна пол—÷тика створю—‘ необх—÷дн—÷ загальн—÷ передумови ефективно—„ прац—÷ персоналу банку, знижу—‘ ймов—÷рн—÷сть помилок —÷ прийн€тт€ нерац—÷ональних р—÷шень.


2.2.3 ћетоди ц—÷ноутворенн€ банк—÷вських кредит—÷в

Ѕанки в умовах ринку функц—÷онують у сфер—÷ жорстко—„ конкуренц—÷—„, тому необх—÷дною передумовою забезпеченн€ —„х нормально—„ д—÷€льност—÷ —‘ визначенн€ плати за банк—÷вськ—÷ послуги, зокрема, на кредитному ринку.

ѕринцип платност—÷ кредиту означа—‘, що юридична чи ф—÷зична особа - позичальник - зобов'€зана внести до банку певну плату за тимчасово отриман—÷ (позичен—÷) у нього дл€ сво—„х потреб кошти.

–еал—÷зац—÷€ цього принципу на практиц—÷ зд—÷йсню—‘тьс€ за допомогою механ—÷зму, €ким —‘ банк—÷вський процент. —тавка банк—÷вського процента - це сво—‘р—÷дна "ц—÷на" кредиту.

ѕлатн—÷сть кредиту банку забезпечу—‘ покритт€ його витрат, пов'€заних з—÷ сплатою процент—÷в за залучен—÷ ресурси, —÷ витрат на утриманн€ свого апарату, а також отриманн€ доход—÷в дл€ зб—÷льшенн€ ресурсних фонд—÷в дл€ кредитуванн€ та використанн€ на —÷нш—÷ потреби.

ѕроцентна ставка за кредитом ма—‘ бути: достатньою дл€ отриманн€ доход—÷в за кредитом та компенсац—÷—„ ус—÷х ризик—÷в; конкурентоспроможною пор—÷вн€но з —÷ншими кредиторами; повн—÷стю покривати варт—÷сть залучених кошт—÷в; ураховувати вс—÷ вза—‘мов—÷дносини банку з кл—÷—‘нтами.

ќсновними чинниками, €к—÷ мають враховуватись п—÷д час встановленн€ плати за кредит, —‘: обл—÷кова ставка ЌЅ”; середн€ процентна ставка за м—÷жбанк—÷вськими кредитами, тобто за коштами, що купуютьс€ в —÷нших банках дл€ зд—÷йсненн€ активних операц—÷й даним банком; середн€ процентна ставка, €ка сплачу—‘тьс€ банком за залучен—÷ на депозити кошти; ступ—÷нь ризику, €ким обт€жений банк, залежно в—÷д терм—÷ну, на €кий нада—‘тьс€ кредит; виду та типу кредиту; забезпеченн€; структура кредитних ресурс—÷в банку (чим вищою —‘ частка залучених кошт—÷в, тим дорожчим ма—‘ бути кредит); попит на кредит (чим менший попит, тим дешевшим буде кредит); стаб—÷льн—÷сть грошового об—÷гу в кра—„н—÷ (чим вищ—÷ темпи —÷нфл€ц—÷—„, тим вищою буде плата за кредит, тобто в банку зроста—‘ ступ—÷нь ризику втрати сво—„х ресурс—÷в через знец—÷ненн€ грошей).

÷—÷нова пол—÷тика п—÷д час наданн€ кредитних послуг передбача—‘ об“—рунтован—÷сть встановленн€ р—÷вн€ процентних ставок за кредитами, тариф—÷в, ком—÷с—÷йних, прем—÷й, знижок.

ѕроведенн€ ц—÷ново—„ пол—÷тики на ринку кредитних послуг передбача—‘ виб—÷р банком певного —÷нструменту ц—÷ноутворенн€ в—÷дпов—÷дно до послуг, що надаютьс€.

ƒо —÷нструмент—÷в ц—÷ново—„ пол—÷тики кредитних операц—÷й належать: розчленуванн€ ц—÷ни; диференц—÷юванн€ ц—÷ни; ур—÷вноважувальне ц—÷ноутворенн€.

–озчленуванн€ ц—÷ни доц—÷льно використовувати в таких випадках: за на€вност—÷ труднощ—÷в щодо визначенн€ витрат банку на залученн€ кошт—÷в та —„х розм—÷щенн€; за необх—÷дност—÷ коригуванн€ ц—÷ни в результат—÷ наданн€ знижок кл—÷—‘нтам.

ƒиференц—÷юванн€ ц—÷ни на кредитн—÷ послуги зд—÷йсню—‘тьс€ залежно в—÷д: ступен€ ризику операц—÷й; терм—÷ну виконанн€ угоди м—÷ж банком —÷ кл—÷—‘нтом; кредитоспроможност—÷ позичальника та його можливост—÷ генерувати пост—÷йно грошовий пот—÷к; характеру вза—‘мов—÷дносин м—÷ж банком —÷ кл—÷—‘нтом.

”р—÷вноважувальне ц—÷ноутворенн€ передбача—‘ встановленн€ ц—÷ни на кредитн—÷ послуги, виход€чи з м—÷ркувань, що неотриманий прибуток за даною послугою буде компенсований у майбутньому або за рахунок —÷нших банк—÷вських продукт—÷в.

¬—÷дпов—÷дно до обрано—„ стратег—÷—„ та тактики банк може проводити ц—÷ноутворенн€ на кредитн—÷ операц—÷—„ за такими методами: "середн—÷ витрати + прибуток"; на основ—÷ в—÷дчутно—„ ц—÷нност—÷ продукту; на основ—÷ р—÷вн€ поточних ринкових ставок; на основ—÷ вза—‘мов—÷дносин з кл—÷—‘нтурою; з метою проникненн€ на ринок; модель ц—÷нового л—÷дерства; встановленн€ ставки за кредитами нижче прайм-рейт; встановленн€ ставки за кредитом за принципом "варт—÷сть-виг—÷дн—÷сть".

ћетод ц—÷ноутворенн€ за методом "середн—÷ витрати + прибуток" базу—‘тьс€ на розрахунку ц—÷ни шл€хом визначенн€ витрат на наданн€ кредитних послуг та певно—„ надбавки у вигл€д—÷ доходу банку.

¬икористовуючи цей метод, сл—÷д ч—÷тко визначити динам—÷ку структури витрат на зд—÷йсненн€ кредитних операц—÷й. ѕ—÷д час застосуванн€ цього методу не враховуютьс€ три важлив—÷ фактори: р—÷вень попиту на кредитн—÷ послуги; чутлив—÷сть кл—÷—‘нт—÷в до р—÷вн€ встановлених ц—÷н; р—÷вень ц—÷н конкурент—÷в.

Ѕез урахуванн€ цих фактор—÷в неможливо точно визначити ц—÷ну на кредитн—÷ послуги. ” раз—÷ встановленн€ банком б—÷льш високих ц—÷н за однаково—„ €кост—÷ наданн€ кредитних послуг виника—‘ загроза втрати частки —÷снуючих кл—÷—‘нт—÷в.

ѕор€д з недол—÷ками зазначений метод ма—‘ низку переваг, зокрема, це простота у використанн—÷ та можлив—÷сть з—÷ставленн€ з ц—÷нами конкурент—÷в. ѕри цьому банк ма—‘ змогу прид—÷л€ти значно менше уваги коливанню попиту та пропозиц—÷—„ на кредитн—÷ послуги.

÷—÷ноутворенн€ на основ—÷ в—÷дчутно—„ ц—÷нност—÷ продукту “—рунту—‘тьс€ не на врахуванн—÷ витрат банку з наданн€ послуги, а на сприйн€тт—÷ послуги кл—÷—‘нтами. як—÷сть, корисн—÷сть та значущ—÷сть кредитно—„ послуги дл€ кл—÷—‘нта форму—‘ його ставленн€ до не—„, зв—÷дси й прийн€тний р—÷вень ц—÷н на кредитн—÷ послуги. «астосовуючи цей метод ц—÷ноутворенн€, банки часто виход€ть з того, що ц—÷нн—÷сть продукту дл€ кл—÷—‘нта потр—÷бно не просто констатувати, але й п—÷дкреслювати —÷ створювати в споживача в—÷дпов—÷дне у€вленн€ про те, що без послуги тако—„ €кост—÷, €ку нада—‘ конкретний банк, вони не зможуть об—÷йтись.  р—÷м того, необх—÷дно провести з—÷ставленн€ з ц—÷нами, €к—÷стю та над—÷йн—÷стю продукт—÷в конкурент—÷в.

¬икористанн€ цього методу вимага—‘ в—÷д банк—÷в детального вивченн€ структури сво—„х витрат, що да—‘ змогу оц—÷нити в—÷дносну €к—÷сть та ц—÷ни на аналог—÷чний продукт.  р—÷м цього, цей метод ор—÷—‘нтований на анал—÷з споживчого попиту, що робить його б—÷льш гнучким.

“акий метод ц—÷ноутворенн€ банк—÷вських кредит—÷в, €к ц—÷ноутворенн€ на основ—÷ р—÷вн€ поточних ринкових ставок, передбача—‘ ор—÷—‘нтац—÷ю банку п—÷д час встановленн€ ц—÷н на кредитн—÷ послуги на ц—÷ни, €к—÷ д—÷ють на ринку, тобто —÷н—÷ц—÷атива в ц—÷ноутворенн—÷ належить конкурентам.

÷—÷ноутворенн€ на основ—÷ р—÷вн€ поточних ринкових ставок застосову—‘тьс€, €к правило, невеликими банками, €к—÷ використовують стратег—÷ю "насл—÷дуванн€ л—÷дера". Ћ—÷дерами —‘ банки, €к—÷ встановлюють м—÷н—÷мальн—÷ ц—÷ни на сво—„ продукти та забезпечують максимальний обс€г наданих послуг.

ћетод ц—÷ноутворенн€ на основ—÷ вза—‘мов—÷дносин з кл—÷—‘нтами передбача—‘ налагодженн€ добрих в—÷дносин з кл—÷—‘нтами, що завжди розгл€далос€ банками €к необх—÷дна умова забезпеченн€ нормально—„ д—÷€льност—÷. «алежно в—÷д цих умов може формуватис€ —÷ ц—÷нова стратег—÷€ банку, що максимально врахову—‘ —÷нтереси найб—÷льш перспективних кл—÷—‘нт—÷в банку.

ћетод ц—÷ноутворенн€ з метою проникненн€ на ринок використову—‘тьс€ банком у тому випадку, коли банк св—÷домо знижу—‘ ц—÷ни на кредитн—÷ послуги дл€ завоюванн€ певно—„ частки ринку.  онкуренти, €к правило, не витримують ц—÷нового тиску, що призводить до збитковост—÷ —„х д—÷€льност—÷, а банк, €кий зд—÷йсню—‘ ц—÷новий маневр, поступово знижу—‘ р—÷вень сво—„х витрат —÷, завоювавши достатню частку ринку, може почати зд—÷йсненн€ пол—÷тики, спр€мовано—„ на п—÷двищенн€ р—÷вн€ сво—‘—„ дох—÷дност—÷.

ћодель ц—÷нового л—÷дерства почали використовувати найб—÷льш—÷ банки св—÷ту. ‘актично процентна ставка за кредитом буде визначатис€ за такою формулою:


ѕ—  =Ѕ— + Ќƒ, (2.1)


де ѕ—к - процентна ставка за кредитом;

Ѕ— - базова ставка, або прайм-рейт (у тому числ—÷ бажаний прибуток банку понад розм—÷р операц—÷йних та адм—÷н—÷стративних витрат);

Ќƒ - надбавка, розрахову—‘тьс€ за формулою:


Ќƒ = ѕЌ + ѕ—, (2.2)


де ѕЌ - прем—÷€ за ризик невиконанн€ зобов'€зань не першокласними позичальниками;

ѕ— - прем—÷€ за ризик, пов'€заний з—÷ строков—÷стю та довгостроковими кредитами.

¬становленн€ процентно—„ ставки за кредитами, нижче прайм-рейт (модель надбавки), зумовлене зростанн€м конкурентно—„ боротьби м—÷ж банк—÷вськими установами та проведенн€м агресивно—„ пол—÷тики банками, €к—÷ надавали кредити за ставками, що були наближеними до вартост—÷ залучених ресурс—÷в. “аким чином,


ѕ—  = ѕ¬ + Ќƒ, (2.3)


де ѕ—  тј‘ процентна ставка за кредит;

ѕ¬ - процентн—÷ витрати —÷з залученн€ кошт—÷в на грошовому ринку;

Ќƒ - надбавка на покритт€ ризику та отриманн€ прибутку.

”насл—÷док цього процентна ставка за короткостроковим кредитом нижча за ставку прайм-рейт €к базово—„ дл€ розрахунку ставки за кредитами.

¬становленн€ ставки за кредитом за принципом "варт—÷сть-виг—÷дн—÷сть" м—÷стить так—÷ три компоненти: оц—÷нка сукупного доходу в—÷д кредиту в умовах р—÷зних р—÷вн—÷в процентних ставок та —÷ншо—„ винагороди банку; оц—÷нка чисто—„ суми наданих у кредит кошт—÷в (за вирахуванн€м ус—÷х депозит—÷в, €к—÷ позичальник зобов'€зу—‘тьс€ тримати в банку, з урахуванн€м вимог до норм резервуванн€); оц—÷нка прибутку в—÷д кредиту, що нада—‘тьс€ до оподаткуванн€ шл€хом д—÷ленн€ оц—÷ночного доходу в—÷д кредиту на чисту суму наданих кошт—÷в у кредит, €кою фактично буде користуватис€ позичальник.

ƒл€ вибору оптимального методу ц—÷ноутворенн€ на кредитн—÷ послуги сл—÷д пор—÷вн€ти переваги та недол—÷ки кожного методу.


2.3 ”правл—÷нн€ —÷нвестиц—÷йним портфелем банку


2.3.1 –∆нвестиц—÷йний портфель банку: сутн—÷сть та функц—÷—„

—учасне ф—÷нансове —÷нвестуванн€ безпосередньо пов'€зане з формуванн€м —÷нвестиц—÷йного портфел€. ¬оно базу—‘тьс€ на тому, що б—÷льш—÷сть —÷нвестор—÷в обира—‘ дл€ —÷нвестуванн€ б—÷льш н—÷ж один ф—÷нансовий —÷нструмент, тобто форму—‘ певну —„х сукупн—÷сть. ÷—÷леспр€мований п—÷дб—÷р таких —÷нструмент—÷в €вл€—‘ собою процес формуванн€ —÷нвестиц—÷йного портфел€.

–∆нвестиц—÷йний портфель банку €вл€—‘ собою ц—÷леспр€мовано сформовану сукупн—÷сть ф—÷нансових —÷нструмент—÷в, призначених дл€ зд—÷йсненн€ ф—÷нансового —÷нвестуванн€ в—÷дпов—÷дно до розроблено—„ —÷нвестиц—÷йно—„ пол—÷тики.

ќск—÷льки дл€ б—÷льшост—÷ банк—÷в —‘диним видом ф—÷нансових —÷нструмент—÷в —÷нвестуванн€ —‘ ц—÷нн—÷ папери, то пон€тт€ "—÷нвестиц—÷йний портфель" ототожню—‘тьс€ з пон€тт€м "портфель ц—÷нних папер—÷в".

ќсновне завданн€ портфельного —÷нвестуванн€ - пол—÷пшити умови —÷нвестуванн€, додавши до сукупност—÷ ц—÷нних папер—÷в так—÷ —÷нвестиц—÷йн—÷ характеристики, €к—÷ недос€жн—÷ з позиц—÷—„ окремо вз€того ц—÷нного папера, —÷ можлив—÷ лише в раз—÷ —„х комб—÷нац—÷—„.

“—÷льки в процес—÷ формуванн€ портфел€ дос€га—‘тьс€ нова —÷нвестиц—÷йна €к—÷сть —÷з заданими характеристиками. “аким чином, —÷нвестиц—÷йний портфель —‘ тим —÷нструментом, за допомогою €кого —÷нвестору забезпечу—‘тьс€ необх—÷дна ст—÷йк—÷сть прибутку за м—÷н—÷мальним ризиком.

Ѕанк—÷вськ—÷ —÷нвестиц—÷—„ в ц—÷нн—÷ папери виконують багато важливих функц—÷й у питанн€х внутр—÷шнього банк—÷вського управл—÷нн€, а саме: забезпечують додаткове, в—÷дм—÷нне в—÷д кредит—÷в джерело доход—÷в, €ке особливо важливе дл€ кер—÷вництва —÷ акц—÷онер—÷в банку, коли доходи за наданими показниками знижуютьс€; можуть бути продан—÷ банком дл€ отриманн€ необх—÷дних грошових кошт—÷в або використан—÷ €к застава при запозиченн—÷ додаткових фонд—÷в, тобто €вл€ють собою джерело л—÷кв—÷дност—÷ —÷ використовуютьс€ дл€ обмеженн€ обс€гу гот—÷вкових резерв—÷в; допомагають зменшити податков—÷ зобов'€занн€ банку шл€хом —÷нвестиц—÷й у папери, зв—÷льнен—÷ в—÷д оподаткуванн€; дають змогу компенсувати висок—÷ кредитн—÷ ризики портфел€ банк—÷вських кредит—÷в з придбанн€м високодох—÷дних ц—÷нних папер—÷в; забезпечують географ—÷чну диверсиф—÷кац—÷ю, бо ц—÷нн—÷ папери найчаст—÷ше пов'€зан—÷ з —÷ншими рег—÷онами, н—÷ж об'—‘кти банк—÷вського кредитуванн€; використовуютьс€ €к застава п—÷д час отриманн€ кредиту в—÷д банк—÷в —÷ центрального банку; забезпечують гнучк—÷сть банк—÷вського портфел€ актив—÷в, бо ц—÷нн—÷ папери, на в—÷дм—÷ну в—÷д кредит—÷в, можуть бути швидко придбан—÷ або продан—÷ дл€ реструктуризац—÷—„ актив—÷в банку залежно в—÷д ринково—„ кон'юнктури; пол—÷пшують ф—÷нансов—÷ показники банк—÷вського балансу завд€ки висок—÷й €кост—÷ б—÷льшост—÷ ц—÷нних папер—÷в, що збер—÷гаютьс€ банком.

“аким чином, функц—÷€ми —÷нвестиц—÷йного портфел€ —‘: стаб—÷л—÷зац—÷€ прибутк—÷в банку незалежно в—÷д фаз д—÷лового циклу; компенсац—÷€ кредитного ризику портфел€ банк—÷вських кредит—÷в; забезпеченн€ географ—÷чно—„ диверсиф—÷кац—÷—„; п—÷дтримка л—÷кв—÷дност—÷; зниженн€ податкового т€гар€; використанн€ портфел€ €к застави; страхуванн€ банку в—÷д втрат у результат—÷ зм—÷ни процентних ставок; забезпеченн€ гнучкост—÷ банк—÷вського портфел€ актив—÷в; пол—÷пшенн€ ф—÷нансових показник—÷в банк—÷вського балансу завд€ки €кост—÷ ц—÷нних папер—÷в.

ѕ—÷д час формуванн€ —÷нвестиц—÷йного портфел€ потр—÷бно керуватис€ такими м—÷ркуванн€ми: безпека вкладень (невразлив—÷сть —÷нвестиц—÷й до потр€с—÷нь на ринку ц—÷нних папер—÷в); стаб—÷льн—÷сть отриманн€ прибутку; л—÷кв—÷дн—÷сть вкладень (здатн—÷сть швидко —÷ без втрат в ц—÷н—÷ перетворюватис€ в гот—÷вку).

∆оден з ф—÷нансових —÷нструмент—÷в не волод—÷—‘ вс—÷ма зазначеними вище "астивост€ми. “ому неминучий компром—÷с. якщо ц—÷нний пап—÷р над—÷йний, то прибутков—÷сть буде низькою, оск—÷льки т—÷, хто в—÷дда—‘ перевагу над—÷йност—÷, будуть пропонувати високу ц—÷ну —÷ зниз€ть прибутков—÷сть.

√оловною метою управл—÷нн€ —÷нвестиц—÷йним портфелем —‘ забезпеченн€ реал—÷зац—÷—„ основних напр€мк—÷в пол—÷тики ф—÷нансового —÷нвестуванн€ банку шл€хом п—÷дбору найб—÷льш прибуткових —÷ безпечних ф—÷нансових —÷нструмент—÷в. –∆накше кажучи, в—÷дпов—÷дний наб—÷р ф—÷нансових —÷нструмент—÷в покликаний знизити ризик вкладника до м—÷н—÷муму —÷ одночасно зб—÷льшити його прибуток до максимуму.

« урахуванн€м сформульовано—„ головно—„ мети буду—‘тьс€ система конкретних локальних ц—÷лей управл—÷нн€ портфелем, основними з €ких —‘: забезпеченн€ високого р—÷вн€ формуванн€ —÷нвестиц—÷йного прибутку в поточному пер—÷од—÷ та високих темп—÷в зростанн€ кап—÷талу, що —÷нвесту—‘тьс€ в майбутн—÷й довгостроков—÷й перспектив—÷; забезпеченн€ м—÷н—÷м—÷зац—÷—„ р—÷вн€ —÷нвестиц—÷йних ризик—÷в, пов'€заних з ф—÷нансовим —÷нвестуванн€м; забезпеченн€ необх—÷дно—„ л—÷кв—÷дност—÷ портфел€; виконанн€ нормативних вимог регулюючих орган—÷в (ЌЅ”); забезпеченн€ максимального ефекту "податкового щита" в процес—÷ ф—÷нансового —÷нвестуванн€.

«азначен—÷ конкретн—÷ ц—÷л—÷ управл—÷нн€ портфелем ц—÷нних папер—÷в значною м—÷рою —‘ альтернативними. “ак, забезпеченн€ високих темп—÷в зростанн€ кап—÷талу, що —÷нвесту—‘тьс€ в довгостроков—÷й перспектив—÷, певною м—÷рою дос€га—‘тьс€ шл€хом —÷стотного зниженн€ р—÷вн€ формуванн€ —÷нвестиц—÷йного прибутку в поточному пер—÷од—÷, —÷ навпаки. “емпи зростанн€ кап—÷талу, що —÷нвесту—‘тьс€, —÷ р—÷вень формуванн€ поточного —÷нвестиц—÷йного прибутку безпосередньо пов'€зан—÷ з р—÷внем —÷нвестиц—÷йних ризик—÷в. «абезпеченн€ необх—÷дно—„ л—÷кв—÷дност—÷ портфел€ може перешкоджати включенню в нього €к високодох—÷дних, так —÷ низькоризикових ф—÷нансових —÷нструмент—÷в —÷нвестуванн€.


2.3.2 –∆нвестиц—÷йна пол—÷тика €к основа управл—÷нн€ портфелем ц—÷нних папер—÷в банку

ќдним —÷з головних елемент—÷в ефективного управл—÷нн€ портфелем ц—÷нних папер—÷в —‘ розроблена —÷нвестиц—÷йна пол—÷тика, що ма—‘ забезпечувати ефективне управл—÷нн€ портфелем ц—÷нних папер—÷в банку, ретельний контроль за ними —÷ м—÷н—÷м—÷зац—÷ю втрат в—÷д настанн€ —÷нвестиц—÷йних ризик—÷в. Ѕанки мають усп—÷х тод—÷, коли ризики контрольован—÷ —÷ знаход€тьс€ в рамках —„х ф—÷нансових можливостей.

–∆нвестиц—÷йн—÷й пол—÷тика банку тј‘ це частина загально—„ ф—÷нансово—„ пол—÷тики банку, що забезпечу—‘ виб—÷р найефективн—÷ших ф—÷нансових —÷нструмент—÷в вкладенн€ кап—÷талу та сво—‘часне —„х ре—÷нвестуванн€.

√оловною метою —÷нвестиц—÷йно—„ пол—÷тики банку —‘ формуванн€ зваженого та €к—÷сного п—÷дходу до управл—÷нн€ —÷нвестиц—÷йним ризиком.

¬иб—÷р —÷нвестиц—÷йно—„ пол—÷тики передбача—‘ визначенн€ мети, ц—÷лей та обс€гу кошт—÷в, що —÷нвестуютьс€ в ц—÷нн—÷ папери. ÷—÷л—÷ —÷нвестора мають формулюватис€ з урахуванн€м €к дох—÷дност—÷, так —÷ ризику. ÷ей етап —÷нвестиц—÷йного процесу звичайно зак—÷нчу—‘тьс€ обранн€м потенц—÷йних вид—÷в ц—÷нних папер—÷в дл€ включенн€ —„х у портфель. ƒаний виб—÷р ма—‘ враховувати €к загальн—÷ м—÷ркуванн€ щодо отриманн€ прибутку, так —÷ ц—÷л—÷ —÷нвестуванн€, обс€г —÷нвестованих кошт—÷в, ризики та оподаткуванн€.

ќсновн—÷ принципи формуванн€ —÷нвестиц—÷йно—„ пол—÷тики банк—÷в:

1. «абезпеченн€ зв'€зку —÷нвестиц—÷йно—„ пол—÷тики з загальною стратег—÷—‘ю економ—÷чного розвитку банку. –∆нвестиц—÷йна пол—÷тика ма—‘ розгл€датись €к один з обов'€зкових елемент—÷в загально—„ стратег—÷—„ економ—÷чного розвитку банку —÷, потребу—‘ узгодженн€ з його депозитною та кредитною пол—÷тиками, пол—÷тикою управл—÷нн€ банк—÷вськими ризиками. як один —÷з найб—÷льших елемент—÷в, €к—÷ вход€ть до складу загально—„ стратег—÷—„ економ—÷чного розвитку, —÷нвестиц—÷йна пол—÷тика ма—‘ бути узгоджена за сво—„ми ц—÷л€ми з загальною стратег—÷—‘ю —÷ не вступати з нею в протир—÷чч€.

2. ”рахуванн€ п—÷д час розробки —÷нвестиц—÷йно—„ пол—÷тики стану кра—„ни та —„—„ розвитку в певний пер—÷од.

3. ”рахуванн€ п—÷д час розробки —÷нвестиц—÷йно—„ пол—÷тики прогнозуванн€ кон'юнктури ф—÷нансового ринку. ѕ—÷д час визначенн€ стратег—÷чних ц—÷лей банку з приводу обс€г—÷в його —÷нвестиц—÷йно—„ д—÷€льност—÷, вибору форм —÷нвестуванн€ мають бути прогнозован—÷ —÷ врахован—÷ певн—÷ зм—÷ни, €к—÷ оч—÷куютьс€ в даному пер—÷од—÷ на ф—÷нансовому ринку в ц—÷лому —÷ в тих його сегментах, у €ких банк проводить (або збира—‘тьс€ проводити) свою —÷нвестиц—÷йну д—÷€льн—÷сть. ”насл—÷док цикл—÷чност—÷ розвитку —÷ пост—÷йно—„ м—÷нливост—÷ стану ф—÷нансового ринку, окремих його сегмент—÷в необх—÷дно систематично вивчати стан його кон'юнктури дл€ формуванн€ ефективно—„ —÷нвестиц—÷йно—„ пол—÷тики, —„—„ коригуванн€ в окремих напр€мках.

4. «абезпеченн€ дотриманн€ правових норм державного регулюванн€ —÷нвестиц—÷йно—„ д—÷€льност—÷ банк—÷в. як —÷ —÷нш—÷ сфери економ—÷чно—„ д—÷€льност—÷ окремих суб'—‘кт—÷в господарюванн€, —÷нвестиц—÷йна д—÷€льн—÷сть банк—÷в п—÷дл€га—‘ активному регулюванню з боку держави. ‘ормами такого регулюванн€ —‘ певн—÷ закони, нормативн—÷ акти Ќац—÷онального банку ”кра—„ни (наприклад, встановлен—÷ ним економ—÷чн—÷ нормативи щодо зд—÷йсненн€ —÷нвестиц—÷йних операц—÷й). —тратег—÷чн—÷ ц—÷л—÷ —÷нвестиц—÷йно—„ пол—÷тики —÷ механ—÷зм —„х реал—÷зац—÷—„ не повинн—÷ вступати в протир—÷чч€ з чинними нормами державного регулюванн€ —÷нвестиц—÷йно—„ д—÷€льност—÷.

5. ”рахуванн€ внутр—÷шнього потенц—÷алу банку та можливостей його розвитку. ќбс€г —÷нвестиц—÷йно—„ д—÷€льност—÷ банку, диверсиф—÷кац—÷€ —„—„ напр€мк—÷в, можливост—÷ куп—÷вл—÷ окремих ф—÷нансових —÷нструмент—÷в передус—÷м визначаютьс€ розм—÷ром його статутного кап—÷талу, р—÷внем розвитку матер—÷ально-техн—÷чно—„ бази та —÷нновац—÷йних технолог—÷й, квал—÷ф—÷кац—÷—‘ю ф—÷нансових менеджер—÷в, орган—÷зац—÷йною структурою управл—÷нн€ —÷ де€кими —÷ншими елементами, €к—÷ характеризують його внутр—÷шн—÷й ресурсний потенц—÷ал. —тратег—÷чн—÷ ц—÷л—÷ —÷нвестиц—÷йно—„ пол—÷тики та механ—÷зм —„—„ реал—÷зац—÷—„ мають враховувати ресурсн—÷ обмеженн€ нарощуванн€ внутр—÷шнього потенц—÷алу банку.

6. —егментац—÷€ напр€мк—÷в —÷нвестиц—÷йно—„ пол—÷тики за основними формами та видами —÷нвестиц—÷йно—„ д—÷€льност—÷. як ц—÷л—÷сне пон€тт€ —÷нвестиц—÷йна пол—÷тика ма—‘ бути певним чином сегментована п—÷д час розробки за стратег—÷чними ц—÷л€ми та механ—÷змами —„х дос€гненн€ в окремих напр€мках —÷нвестиц—÷йно—„ д—÷€льност—÷. ÷€ сегментац—÷€ ма—‘ визначати окрем—÷ пр—÷оритети щодо вибору в—÷дпов—÷дних ф—÷нансових —÷нструмент—÷в.

7. «абезпеченн€ внутр—÷шньо—„ збалансованост—÷ окремих напр€мк—÷в —÷нвестиц—÷йно—„ пол—÷тики. ÷ей принцип формуванн€ —÷нвестиц—÷йно—„ пол—÷тики передбача—‘ ч—÷тку узгоджен—÷сть —„—„ стратег—÷чних ц—÷лей —÷ окремих напр€мк—÷в —÷нвестиц—÷йно—„ д—÷€льност—÷ в час—÷, рег—÷ональному розр—÷з—÷.

8. «абезпеченн€ високо—„ ефективност—÷ —÷нвестиц—÷йно—„ пол—÷тики. ѕон€тт€ високо—„ ефективност—÷ —÷нвестиц—÷йно—„ пол—÷тики передбача—‘ не т—÷льки можлив—÷сть дос€гненн€ банком високого р—÷вн€ прибутку в—÷д його вкладень у ц—÷нн—÷ папери та —÷нвестиц—÷йно—„ д—÷€льност—÷ в ц—÷лому, але й забезпеченн€ достатнього р—÷вн€ ф—÷нансово—„ безпеки —÷ над—÷йност—÷ ц—÷—‘—„ д—÷€льност—÷ прот€гом передбачуваного пер—÷оду. ƒл€ забезпеченн€ високо—„ ефективност—÷ —÷нвестиц—÷йно—„ пол—÷тики п—÷д час розробки, мають бути визначен—÷ в—÷дносн—÷ критер—÷—„ р—÷вн€ прибутковост—÷, л—÷кв—÷дност—÷ та ризику портфел€ ц—÷нних папер—÷в.

9. «абезпеченн€ гнучкост—÷ —÷нвестиц—÷йно—„ пол—÷тики. ¬нутр—÷шн—÷ та зовн—÷шн—÷ умови —÷нвестиц—÷йно—„ д—÷€льност—÷ банк—÷в, прогнозован—÷ п—÷д час розробки —„х —÷нвестиц—÷йно—„ пол—÷тики, можуть мати певн—÷ в—÷дхиленн€ в—÷д —„х передбачуваних значень. ÷—÷ в—÷дхиленн€ можуть в майбутньому забезпечити в—÷дпов—÷дне коригуванн€ механ—÷зм—÷в дос€гнень стратег—÷чних ц—÷лей.

“ому п—÷д час розробки —÷нвестиц—÷йно—„ пол—÷тики банку сл—÷д визначити можливий д—÷апазон моделей прийн€тт€ в—÷дпов—÷дних управл—÷нських р—÷шень, €к—÷ дають змогу враховувати можлив—÷ зм—÷ни зовн—÷шн—÷х та внутр—÷шн—÷х умов —÷нвестиц—÷йно—„ д—÷€льност—÷.

«г—÷дно з цими принципами вид—÷л€ють так—÷ етапи розробки —÷нвестиц—÷йно—„ пол—÷тики банку:

1. јнал—÷з —÷нвестиц—÷йно—„ д—÷€льност—÷ банку за попередн—÷й пер—÷од. ” процес—÷ цього анал—÷зу вивчаютьс€ обс€ги, форми та ефективн—÷сть ф—÷нансового —÷нвестуванн€ в банку. ќб'—‘ктами анал—÷зу —‘: загальний обс€г —÷нвестуванн€ в ц—÷нн—÷ папери, темпи зм—÷ни обс€гу портфел€ ц—÷нних папер—÷в, зм—÷на питомо—„ ваги портфел€ ц—÷нних папер—÷в в активах банку; склад, структура портфел€ ц—÷нних папер—÷в за конкретними ф—÷нансовими —÷нструментами та —„х динам—÷ка; дох—÷дн—÷сть окремих ц—÷нних папер—÷в та портфел€ ц—÷нних папер—÷в у ц—÷лому. ѕроведений анал—÷з да—‘ змогу оц—÷нити обс€ги та ефективн—÷сть портфел€ ц—÷нних папер—÷в у передплановому пер—÷од—÷.

2. ќц—÷нка внутр—÷шнього потенц—÷алу банку —÷ можливостей його розвитку. ƒо найважлив—÷ших внутр—÷шн—÷х чинник—÷в, €к—÷ визначають —÷нвестиц—÷йну пол—÷тику банку, належать: тип стратег—÷—„ комерц—÷йного банку; рег—÷ональна та галузева специф—÷ка функц—÷онуванн€ банку; ресурсний потенц—÷ал банку; можлив—÷сть реал—÷зац—÷—„ завдань банку через портфель ц—÷нних папер—÷в; необх—÷дн—÷сть п—÷дтримки в—÷дпов—÷дного р—÷вн€ л—÷кв—÷дност—÷ —÷ м—÷н—÷м—÷зац—÷—„ ризик—÷в; профес—÷йна п—÷дготовлен—÷сть, квал—÷ф—÷кац—÷€ та досв—÷д персоналу банку; практичне волод—÷нн€ персоналу банку теор—÷—‘ю та —÷нструментами зниженн€ —÷нвестиц—÷йного ризику.

3. ƒосл—÷дженн€ фактор—÷в зовн—÷шнього середовища та прогнозуванн€ —„х розвитку. ƒо найважлив—÷ших зовн—÷шн—÷х чинник—÷в належать так—÷: загальний стан економ—÷ки кра—„ни (фази економ—÷чного циклу, р—÷вень —÷нфл€ц—÷—„, деф—÷цит державного бюджету тощо); чинн—÷ законодавч—÷ п—÷льги й обмеженн€; стан ринку ц—÷нних папер—÷в - його наповнен—÷сть, динам—÷ка процентно—„ ставки —÷ курсово—„ вартост—÷ ц—÷нних папер—÷в тощо.

4. ‘ормуванн€ системи стратег—÷чних ц—÷лей —÷нвестиц—÷йно—„ пол—÷тики. ќб“—рунтуванн€ типу —÷нвестиц—÷йно—„ пол—÷тики. “ип —÷нвестиц—÷йно—„ пол—÷тики банку характеризу—‘ принципов—÷ п—÷дходи до —„—„ зд—÷йсненн€ з погл€ду сп—÷вв—÷дношенн€ р—÷вн€ дох—÷дност—÷ та ризику —÷нвестиц—÷йно—„ д—÷€льност—÷ банку.

5. ¬изначенн€ обс€гу —÷нвестуванн€ в ц—÷нн—÷ папери в плановому пер—÷од—÷. як правило, визнача—‘тьс€ не в абсолютному розм—÷р—÷, а шл€хом визначенн€ д—÷апазону сп—÷вв—÷дношенн€ суми вкладень у ц—÷нн—÷ папери до суми робочих актив—÷в; суми загальних актив—÷в, суми кап—÷талу банку.

6. ¬изначенн€ типу —÷ структури портфел€ ц—÷нних папер—÷в. ѕ—÷д час формуванн€ портфел€ ц—÷нних папер—÷в банк ма—‘ ч—÷тко сформувати свою стратег—÷ю управл—÷нн€ та визначити майбутн—÷й тип портфел€. ќсновною перевагою портфельного —÷нвестуванн€ —‘ можлив—÷сть вибору портфел€ дл€ вир—÷шенн€ специф—÷чних —÷нвестиц—÷йних завдань. ƒл€ цього використовуютьс€ р—÷зн—÷ портфел—÷ ц—÷нних папер—÷в, у кожному з €ких —‘ "асний баланс м—÷ж —÷снуючим ризиком, прийн€тним дл€ "асника портфел€, —÷ оч—÷куваною ним в—÷ддачею (прибутком) у певний пер—÷од часу. —п—÷вв—÷дношенн€ цих чинник—÷в —÷ да—‘ змогу визначити тип портфел€ ц—÷нних папер—÷в. “ип портфел€ - це його —÷нвестиц—÷йна характеристика, заснована на сп—÷вв—÷дношенн—÷ прибутковост—÷ —÷ ризику. ѕри цьому важливою ознакою п—÷д час класиф—÷кац—÷—„ типу портфел€ —‘ те, €ким способом —÷ за рахунок €кого джерела даний прибуток отриманий: за рахунок зростанн€ курсово—„ вартост—÷ чи за рахунок поточних виплат - див—÷денд—÷в, процент—÷в. ¬ид—÷л€ють два основних типи портфел€: портфель доходу (портфель, ор—÷—‘нтований на переважне отриманн€ прибутку за рахунок процент—÷в —÷ див—÷денд—÷в); портфель росту (портфель, ор—÷—‘нтований на переважний прир—÷ст курсово—„ вартост—÷ ц—÷нних папер—÷в, що включен—÷ до складу портфел€). ¬одночас спрощеним було б розум—÷нн€ портфел€ ц—÷нних папер—÷в €к однор—÷дно—„ сукупност—÷. “ак, наприклад, незважаючи на те що портфель росту ор—÷—‘нтований на акц—÷—„, —÷нвестиц—÷йною характеристикою €ких —‘ зростанн€ курсово—„ вартост—÷, до його складу можуть входити —÷ ц—÷нн—÷ папери з —÷ншими —÷нвестиц—÷йними "астивост€ми. “аким чином, розгл€дають ще й портфель росту —÷ доходу. ѕ—÷д час вибору структури портфел€ ц—÷нних папер—÷в на даному етап—÷ ма—‘ бути визначене сп—÷вв—÷дношенн€ м—÷ж спекул€тивною та консервативною частинами портфел€.

7. –озробка критер—÷—„в €кост—÷ портфел€ ц—÷нних папер—÷в. ¬становлюютьс€: плановий р—÷вень дох—÷дност—÷ та прибутковост—÷ портфел€ ц—÷нних папер—÷в; максимальний р—÷вень ризикованост—÷ вкладень банку в ц—÷нн—÷ папери; р—÷вень л—÷кв—÷дност—÷ портфел€ ц—÷нних папер—÷в.

8. ‘ормуванн€ механ—÷зму контролю за зд—÷йсненн€м —÷нвестиц—÷йно—„ пол—÷тики.

9. «агальна оц—÷нка ефективност—÷ розроблено—„ —÷нвестиц—÷йно—„ пол—÷тики. ” процес—÷ розробки —÷нвестиц—÷йно—„ пол—÷тики банки визначають пр—÷оритети п—÷д час формуванн€ портфел€ ц—÷нних папер—÷в. ‘актичний склад портфел€ ц—÷нних папер—÷в ма—‘ в—÷дпов—÷дати його —÷нвестиц—÷йн—÷й пол—÷тиц—÷. ” противному раз—÷ не буде забезпечена ефективна реал—÷зац—÷€ —÷нвестиц—÷йно—„ пол—÷тики.

ќтже, —÷нвестиц—÷йна пол—÷тика створю—‘ необх—÷дн—÷ загальн—÷ передумови ефективно—„ прац—÷ персоналу банку, знижу—‘ ймов—÷рн—÷сть помилок —÷ прийн€тт€ нерац—÷ональних р—÷шень.


2.3.3 ”правл—÷нн€ процесом формуванн€ портфел€ ц—÷нних папер—÷в банку

¬изначенн€ ц—÷лей ф—÷нансового —÷нвестуванн€ —÷ типу портфел€, що реал—÷зу—‘ обрану пол—÷тику, да—‘ змогу перейти безпосереднього до формуванн€ портфел€ ц—÷нних папер—÷в шл€хом включенн€ в нього в—÷дпов—÷дних ц—÷нних папер—÷в.

ѕринципи формуванн€ портфел€ ц—÷нних папер—÷в: прибутков—÷сть (прибуток у вигл€д—÷ курсово—„ р—÷зниц—÷, процент—÷в —÷ див—÷денд—÷в); безпека; зростанн€ вкладень; принцип забезпеченн€ реал—÷зац—÷—„ —÷нвестиц—÷йно—„ пол—÷тики (вза—‘мозв'€зок сформованого портфел€ ц—÷нних папер—÷в —÷ стратег—÷—„ банку в сфер—÷ операц—÷й з ц—÷нними паперами); забезпеченн€ в—÷дпов—÷дност—÷ портфел€ —÷нвестиц—÷йним ресурсам; оптим—÷зац—÷€ сп—÷вв—÷дношенн€ прибутковост—÷ —÷ ризику виход€чи з конкретних пр—÷оритетних ц—÷лей формуванн€ портфел€; оптим—÷зац—÷€ сп—÷вв—÷дношенн€ прибутковост—÷ —÷ л—÷кв—÷дност—÷; забезпеченн€ керованост—÷ портфел€.

¬изначимо основний зм—÷ст окремих етап—÷в управл—÷нн€ формуванн€м портфел€ ц—÷нних папер—÷в.

1 етап - оц—÷нка —÷нвестиц—÷йних €костей окремих ц—÷нних папер—÷в.

ќц—÷нка —÷нвестиц—÷йних €костей окремих ц—÷нних папер—÷в, що обертаютьс€ на ринку, —‘ попередн—÷м етапом формуванн€ портфел€. ¬она €вл€—‘ собою —÷нтегральну характеристику окремих вид—÷в ц—÷нних папер—÷в, що зд—÷йсню—‘тьс€ —÷нвестором з урахуванн€м ц—÷лей формуванн€ портфел€ ц—÷нних папер—÷в.

–∆нвестор, виход€чи з ц—÷лей сформовано—„ ним —÷нвестиц—÷йно—„ пол—÷тики, детально розгл€да—‘ переваги —÷ недол—÷ки р—÷зних вид—÷в ф—÷нансових —÷нструмент—÷в.

‘актори, що впливають на виб—÷р ц—÷нних папер—÷в:

1. зовн—÷шн—÷: пов'€зан—÷ з загальним станом економ—÷ки в кра—„н—÷ (—÷нфл€ц—÷йний ризик; р—÷вень ставок банк—÷вського процента); пов'€зан—÷ з державним регулюванн€м структури портфел€ (податки, розм—÷ри резерв—÷в, нормативи ризику тощо); пов'€зан—÷ з характеристиками ц—÷нного папера (оч—÷кувана норма прибутку за ц—÷нним папером; податков—÷ характеристики ц—÷нного папера; р—÷вень процентного, кредитного ризику, або ризику невиконанн€ ем—÷тентом сво—„х зобов'€зань, ризику дострокового в—÷дкликанн€ ц—÷нного папера);

2. внутр—÷шн—÷: спец—÷ал—÷зац—÷€ банку (банк —‘ ун—÷версальним чи спец—÷ал—÷зу—‘тьс€ на окремих видах операц—÷й з ц—÷нними паперами, галузева чи рег—÷ональна спец—÷ал—÷зац—÷€ тощо); обс€г та структура —÷нвестиц—÷йних ресурс—÷в тощо.

÷—÷нн—÷ папери з позиц—÷й "астивих —„м —÷нвестиц—÷йних €костей класиф—÷куютьс€ за основними ознаками, наведеними на рис. 2.1.

–азом з тим головним завданн€м п—÷д час ф—÷нансового —÷нвестуванн€ —‘ оц—÷нка —÷нвестиц—÷йних €костей конкретних вид—÷в ц—÷нних папер—÷в, що обертаютьс€ на ринку. « урахуванн€м сво—„х ц—÷лей —÷ ментал—÷тету кожен —÷нвестор обира—‘ конкретн—÷ форми —÷ види ц—÷нних папер—÷в.

–езультатом першого етапу формуванн€ портфел€ —‘ визначенн€ сп—÷вв—÷дношенн€ пайових —÷ боргових ц—÷нних папер—÷в у портфел—÷, а в—÷дносно кожно—„ з цих груп - частки окремих вид—÷в ф—÷нансових —÷нструмент—÷в (акц—÷й, обл—÷гац—÷й тощо).

2 етап - формуванн€ окремих, вид—÷в портфел—÷в шл€хом добору необх—÷дних ц—÷нних папер—÷в, що забезпечують установлен—÷ критер—÷—„ прибутковост—÷, ризику —÷ л—÷кв—÷дност—÷.

ƒругим етапом формуванн€ портфел€ —‘ прийн€тт€ р—÷шенн€ щодо включенн€ в портфель конкретних ц—÷нних папер—÷в.

‘ормуванн€ —÷нвестиц—÷йних р—÷шень в—÷дносно включенн€ в портфель конкретних ц—÷нних папер—÷в базу—‘тьс€ на: обраному тип—÷ портфел€; на€вност—÷ пропозиц—÷—„ окремих ц—÷нних папер—÷в на ринку; оц—÷нц—÷ вартост—÷ —÷ р—÷вн€ прибутковост—÷ окремих ц—÷нних папер—÷в; оц—÷нц—÷ р—÷вн€ систематичного (ринкового) ризику за кожним ц—÷нним папером.

ќц—÷нка ефективност—÷ окремих ц—÷нних папер—÷в зд—÷йсню—‘тьс€ на основ—÷ з—÷ставленн€ обс€гу —÷нвестиц—÷йних витрат, з одного боку, —÷ сум зворотного грошового потоку за ними - з —÷ншого.

ќснову поточного зворотного грошового потоку за ц—÷нними паперами складають суми процент—÷в, що пер—÷одично виплачуютьс€ за ними (за обл—÷гац—÷€ми та —÷ншими борговими ц—÷нними паперами) —÷ див—÷денд—÷в (за акц—÷€ми та —÷ншими пайовими ц—÷нними паперами).

ƒо складу зворотного грошового потоку за ц—÷нними паперами також входить варт—÷сть —„х реал—÷зац—÷—„ п—÷сл€ зак—÷нченн€ строку об—÷гу/збереженн€ в портфел—÷.

«а ц—÷нними паперами —÷нвестор сам обира—‘ оч—÷кувану норму прибутку з урахуванн€м р—÷вн€ ризику вкладень.  онсервативний —÷нвестор надасть перевагу вибору ц—÷нних папер—÷в з невисоким р—÷внем ризику (а, в—÷дпов—÷дно, —÷ з невисокою нормою —÷нвестиц—÷йного прибутку), у той час €к агресивний —÷нвестор надасть перевагу ц—÷нним паперам з високою нормою —÷нвестиц—÷йного прибутку (незважаючи на високий р—÷вень ризику за ними).


–исунок 2.1 -  ласиф—÷кац—÷€ ц—÷нних папер—÷в за специф—÷кою —„х —÷нвестиц—÷йних €костей


якщо оч—÷кувана норма —÷нвестиц—÷йного прибутку визнача—‘тьс€ самим —÷нвестором, то цей показник форму—‘ —÷ суму —÷нвестиц—÷йних витрат на той чи —÷нший ц—÷нний пап—÷р, що ма—‘ забезпечити йому оч—÷кувану суму прибутку. ÷€ розрахункова сума —÷нвестиц—÷йних витрат €вл€—‘ собою реальну варт—÷сть ц—÷нного папера, €ка склада—‘тьс€ в умовах оч—÷кувано—„ норми прибутку за ним з урахуванн€м в—÷дпов—÷дного, р—÷вн€ ризику. якщо фактична сума —÷нвестиц—÷йних витрат за ц—÷нним папером перевищуватиме його реальну варт—÷сть, то ефективн—÷сть ф—÷нансового —÷нвестуванн€ знизитьс€ (тобто —÷нвестор не отрима—‘ оч—÷кувано—„ суми —÷нвестиц—÷йного прибутку). –∆, навпаки, €кщо фактична сума —÷нвестиц—÷йних витрат буде нижчою в—÷д реально—„ вартост—÷ ц—÷нного папера, то ефективн—÷сть ф—÷нансового —÷нвестуванн€ зросте.

“аким чином, оц—÷нка ефективност—÷ ц—÷нного папера зводитьс€ до оц—÷нки реально—„ його вартост—÷, що забезпечу—‘ отриманн€ оч—÷кувано—„ норми —÷нвестиц—÷йного прибутку за ним.

ќсобливост—÷ формуванн€ зворотного грошового потоку за окремими видами ф—÷нансових —÷нструмент—÷в визначають р—÷зноман—÷тн—÷сть вар—÷ац—÷й моделей оц—÷нки —„х реально—„ вартост—÷.

ќц—÷нка реально—„ вартост—÷ ф—÷нансового —÷нструмента пор—÷вн€но з ц—÷ною його поточного ринкового котируванн€ або розрахована оч—÷кувана норма валового —÷нвестиц—÷йного прибутку (прибутков—÷сть) за ним —‘ основним критер—÷—‘м прийн€тт€ управл—÷нських р—÷шень щодо зд—÷йсненн€ тих чи —÷нших ф—÷нансових —÷нвестиц—÷й.

–азом з тим п—÷д час прийн€тт€ таких управл—÷нських р—÷шень можуть бути врахован—÷ й —÷нш—÷ чинники, €к—÷ впливають на ступ—÷нь ризику —÷нвестиц—÷й у певний ц—÷нний пап—÷р.

–изики, пов'€зан—÷ з ф—÷нансовим —÷нвестуванн€м, насамперед, обумовлен—÷: непродуманим вибором ц—÷нного папера; ф—÷нансовими труднощами або банкрутством ем—÷тента; непередбачуваними зм—÷нами умов —÷нвестуванн€; р—÷зким пог—÷ршенн€м кон'юнктури ринку товар—÷в, що виробл€ютьс€ ем—÷тентом, або кон'юнктури ринку ц—÷нних папер—÷в; пр€мим обманом посередник—÷в, що працюють на фондовому ринку.

–изики, пов'€зан—÷ з формуванн€м портфел€ ц—÷нних папер—÷в, прийн€то под—÷л€ти щодо джерел виникненн€ на:

1. систематичн—÷ (ринков—÷ або недиверсиф—÷кован—÷) ризики - "астив—÷ вс—÷м —÷нвестиц—÷йним —÷нструментам ризики, €к—÷ визначаютьс€ зм—÷ною економ—÷чного циклу в кра—„н—÷ або кон'юнктурних цикл—÷в на ринках, у тому числ—÷: зм—÷нами податкового законодавства в галуз—÷ —÷нвестуванн€; впровадженн€м нових законодавчих акт—÷в у сфер—÷ оподаткуванн€, амортизац—÷йних в—÷драхувань та —÷нших фактор—÷в, що знижують прибутков—÷сть б—÷знесу; вони обумовлен—÷ загальними умовами, що склалис€ в кра—„н—÷, €к економ—÷чного, так —÷ пол—÷тичного й сусп—÷льного характеру;

2. несистематичн—÷ (диверсиф—÷кован—÷) ризики - ун—÷кальн—÷ д—÷лов—÷ й ф—÷нансов—÷ ризики, "астив—÷ конкретному ц—÷нному паперу. ÷—÷ ризики характерн—÷ дл€ конкретного об'—‘кта —÷нвестуванн€ або д—÷€льност—÷ конкретного —÷нвестора —÷ виникають через непрофес—÷йний менеджмент, неврахуванн€ конкурент—÷в та —÷нш—÷ фактори, вплив €ких можна усунути.

–езультатом даного етапу формуванн€ портфел€ —‘ ранжований за сп—÷вв—÷дношенн€м прибутку та ризику перел—÷к ц—÷нних папер—÷в, в—÷д—÷браних дл€ включенн€ в портфель.

3 етап - оптим—÷зац—÷€ портфел€ ц—÷нних папер—÷в, спр€мована на зниженн€ його ризику —÷з заданим р—÷внем прибутковост—÷.

ќптим—÷зац—÷€ портфел€ “—рунту—‘тьс€ на оц—÷нц—÷ ризику —÷ в—÷дпов—÷дн—÷й диверсиф—÷кац—÷—„ —÷нструмент—÷в портфел€.

–∆нвестиц—÷йн—÷ ризики вим—÷рюютьс€ р—÷зними методами - шл€хом розрахунку середньоквадратичного в—÷дхиленн€, коеф—÷ц—÷—‘нта вар—÷ац—÷—„, √я-коеф—÷ц—÷—‘нта, а також експертним методом. –изики вим—÷рюютьс€ за кожним ц—÷нним папером.

¬икористовуючи в—÷дм—÷нност—÷ ц—÷нних папер—÷в за р—÷внем ризику, можна п—÷д—÷брати так—÷ види, €к—÷, не зм—÷нюючи р—÷вн€ середньо—„ прибутковост—÷ портфел€, дозволили б —÷стотно знизити р—÷вень його ризику.

–езультатом третього етапу формуванн€ портфел€ —‘ забезпеченн€ м—÷н—÷мально можливого р—÷вн€ його ризику за заданим р—÷внем —÷нвестиц—÷йного прибутку.

4 етап - сукупна оц—÷нка спроектованого портфел€ за сп—÷вв—÷дношенн€м прибутковост—÷ й ризику.

—укупна оц—÷нка спроектованого портфел€ за сп—÷вв—÷дношенн€м р—÷вн€ прибутковост—÷ й ризику да—‘ змогу оц—÷нити ефективн—÷сть ус—÷—‘—„ роботи з його формуванн€.

–—÷вень прибутковост—÷ портфел€ розрахову—‘тьс€ за формулою:


, (2.4)


де –ƒѕ - р—÷вень дох—÷дност—÷ —÷нвестиц—÷йного портфел€;

–ƒ—÷ - р—÷вень прибутковост—÷ окремих ц—÷нних папер—÷в у портфел—÷;

ѕ—÷ - питома вага окремих ц—÷нних папер—÷в у сукупн—÷й вартост—÷ портфел€, од.

–—÷вень ризику портфел€ розрахову—‘тьс€ за формулою:


, (2.5)


де ––ѕ - р—÷вень ризику —÷нвестиц—÷йного портфел€;

–—–—÷ - р—÷вень систематичного ризику окремих ц—÷нних папер—÷в, що вим—÷рю—‘тьс€ за допомогою √я-коеф—÷ц—÷—‘нта;

ѕ—÷ - питома вага окремих ц—÷нних папер—÷в у сукупн—÷й вартост—÷ —÷нвестиц—÷йного портфел€, од;

–Ќ–ѕ - р—÷вень несистематичного ризику портфел€.

–езультатом цього етапу оц—÷нки портфел€ —‘ визначенн€ того, наск—÷льки вдалос€ знизити р—÷вень портфельного ризику в—÷дносно середньоринкового його р—÷вн€, сформованого за заданим р—÷внем прибутковост—÷ —÷нвестиц—÷йного портфел€.

¬ умовах функц—÷онуванн€ в—÷тчизн€ного ринку ц—÷нних папер—÷в ц€ оц—÷нка ма—‘ бути доповнена показником р—÷вн€ л—÷кв—÷дност—÷ сформованого портфел€.

5 етап - остаточна оптим—÷зац—÷€ структури портфел€ ц—÷нних папер—÷в за встановленими критер—÷€ми прибутковост—÷ ризику й л—÷кв—÷дност—÷.

ѕортфель ц—÷нних папер—÷в, €кий повн—÷стю в—÷дпов—÷да—‘ ц—÷л€м його формуванн€ €к за типом, так —÷ за складом включених у нього ф—÷нансових —÷нструмент—÷в, €вл€—‘ собою збалансований —÷нвестиц—÷йний портфель.


2.3.4 ќперативне управл—÷нн€ портфелем ц—÷нних папер—÷в банку

ѕроцес формуванн€ портфел€ ц—÷нних папер—÷в п—÷сл€ його завершенн€ поступа—‘тьс€ процесу оперативного управл—÷нн€ портфелем.

ѕ—÷д оперативним управл—÷нн€м портфелем ц—÷нних папер—÷в розум—÷ють об“—рунтуванн€ та реал—÷зац—÷ю управл—÷нських р—÷шень, що забезпечують п—÷дтриманн€ ц—÷льово—„ —÷нвестиц—÷йно—„ спр€мованост—÷ сформованого портфел€ за параметрами його дох—÷дност—÷, ризику та л—÷кв—÷дност—÷.

÷е зумовлено тим, що ц—÷л—÷ —÷нвестора з часом можуть зм—÷нюватис€, у результат—÷ чого поточний портфель переста—‘ бути ефективним. ÷—÷лком —÷мов—÷рно, що —÷нвестору необх—÷дно буде сформувати новий портфель, продаючи конкретну частину ц—÷нних папер—÷в —÷ купуючи нов—÷ папери.

ѕри оперативному управл—÷нн—÷ портфелем ц—÷нних папер—÷в ф—÷нансовий менеджер повинен в—÷дпов—÷сти на так—÷ питанн€: чи —‘ необх—÷дн—÷сть внесенн€ зм—÷н у структуру портфел€ у зв'€зку з—÷ зм—÷нами стану ем—÷тента, —÷нвестора або загального економ—÷чного кл—÷мату; чи —‘ портфель достатньо диверсиф—÷кованим; чи залишаютьс€ в сил—÷ причини, за €кими т—÷ чи —÷нш—÷ ц—÷нн—÷ папери були обран—÷ в минулому.

ѕроцес оперативного управл—÷нн€ портфелем ц—÷нних папер—÷в склада—‘тьс€ з таких основних етап—÷в:

1. ќрган—÷зац—÷€ пост—÷йного мон—÷торингу умов економ—÷чного розвитку кра—„ни та кон'юнктури ринку ц—÷нних папер—÷в за окремими його сегментами.

“акий мон—÷торинг повинен мати пост—÷йний характер через значну м—÷нлив—÷сть ф—÷нансових ринк—÷в, у тому числ—÷ ринку ц—÷нних папер—÷в.

” процес—÷ мон—÷торингу основна увага повинна прид—÷л€тись ви€вленню тих фактор—÷в, що призвод€ть до зниженн€ р—÷вн€ прибутковост—÷, л—÷кв—÷дност—÷ та зростанн€ ризикованост—÷ ц—÷нних папер—÷в, €к—÷ вход€ть до складу портфел€ ц—÷нних папер—÷в банку.

ƒо фактор—÷в, що негативно впливають на —÷нвестиц—÷йну приваблив—÷сть пайових ц—÷нних папер—÷в, належать: зниженн€ р—÷вн€ див—÷дендних виплат через зменшенн€ обс€г—÷в прибутку ем—÷тента; зниженн€ темп—÷в зростанн€ вартост—÷ чистих актив—÷в ем—÷тента чи зменшенн€ —„х суми; кон'юнктурний спад у галуз—÷, де працю—‘ ем—÷тент; загальний спад кон'юнктури ринку ц—÷нних папер—÷в; сутт—‘ве перевищенн€ ринково—„ ц—÷ни ц—÷нного папера пор—÷вн€но з його реальною варт—÷стю в момент придбанн€ —÷нвестором; спекул€тивна гра учасник—÷в ринку ц—÷нних папер—÷в; п—÷двищенн€ р—÷вн€ оподаткуванн€ доход—÷в за пайовими, ц—÷нними паперами.

ƒо фактор—÷в, що негативно впливають на —÷нвестиц—÷йну приваблив—÷сть боргових ц—÷нних папер—÷в, належать: зростанн€ середньо—„ ставки банк—÷вського процента; зростанн€ темп—÷в —÷нфл€ц—÷—„ пор—÷вн€но з попередн—÷м пер—÷одом; зниженн€ р—÷вн€ платоспроможност—÷ (кредитного рейтингу) ем—÷тента; непередбачуване зниженн€ розм—÷ру фонду погашенн€ ем—÷тента за даним ÷ѕ; п—÷двищенн€ р—÷вн€ оподаткуванн€ доходу за борговими ц—÷нними паперами.

–езультати мон—÷торингу ринку ц—÷нних папер—÷в та умов економ—÷чного розвитку кра—„ни за розгл€нутими факторами дають змогу п—÷двищити об“—рунтован—÷сть управл—÷нських р—÷шень, що приймаютьс€ в процес—÷ наступних етап—÷в оперативного управл—÷нн€ портфелем ц—÷нних папер—÷в банку.

2. ќперативна оц—÷нка р—÷вн€ дох—÷дност—÷, ризику та л—÷кв—÷дност—÷ сформованого портфел€ ц—÷нних папер—÷в.

” результат—÷ тако—„ оц—÷нки, €ка повинна мати регул€рний характер, ви€вл€ютьс€: тенденц—÷—„ р—÷вн€ дох—÷дност—÷, л—÷кв—÷дност—÷ та ризику портфел€ в ц—÷лому; в—÷дпов—÷дн—÷сть р—÷вн€ дох—÷дност—÷, л—÷кв—÷дност—÷ та ризику ц—÷льовим параметрам формуванн€ портфел€ (типу портфел€); в—÷дпов—÷дн—÷сть встановлених параметр—÷в шкал—÷ "дох—÷дн—÷сть-ризик", "дох—÷дн—÷сть-л—÷кв—÷дн—÷сть".

–езультати оц—÷нки слугують основою прийн€тт€ управл—÷нських р—÷шень про необх—÷дн—÷сть —÷ напр€мки реструктуризац—÷—„ портфел€ ц—÷нних папер—÷в.

3. ¬иб—÷р принципових п—÷дход—÷в до оперативно—„ реструктуризац—÷—„ портфел€ ц—÷нних папер—÷в банку.

“еор—÷€ оперативного управл—÷нн€ портфелем ц—÷нних папер—÷в вид—÷л€—‘ два принципових п—÷дходи до зд—÷йсненн€ цього управл—÷нн€ тј‘ активний —÷ пасивний.

¬они в—÷др—÷зн€ютьс€ €к завданн€ми, так —÷ методами оперативного управл—÷нн€ портфелем.

ѕасивний п—÷дх—÷д до управл—÷нн€ портфелем базу—‘тьс€ на принцип—÷ "сл—÷дуванн€ у фарватер—÷ ринку". ѕрактична реал—÷зац—÷€ цього принципу означа—‘, що реструктуризац—÷€ портфел€ ц—÷нних папер—÷в ма—‘ ч—÷тко в—÷дбивати тенденц—÷—„ кон'юнктури ринку ц—÷нних папер—÷в €к за загальним обс€гом (на основ—÷ загальноринкових —÷ндекс—÷в динам—÷ки), так —÷ за складом. –∆накше кажучи, динам—÷ка портфел€ ц—÷нних папер—÷в банку в м—÷н—÷атюр—÷ повинна коп—÷ювати динам—÷ку ринку ц—÷нних папер—÷в у ц—÷лому.

ќсновна увага при пасивному п—÷дход—÷ до управл—÷нн€ портфелем прид—÷л€—‘тьс€ забезпеченню його реструктуризац—÷—„ за видами ц—÷нних папер—÷в та його глибоко—„ диверсиф—÷кац—÷—„.

ѕасивна пол—÷тика управл—÷нн€ передбача—‘: формуванн€ пасивного портфел€; куп—÷влю ц—÷нних папер—÷в, рух €ких в—÷дпов—÷да—‘ руху всього ринку; в—÷дсутн—÷сть значних оборот—÷в з куп—÷вл—÷-продажу ц—÷нних папер—÷в, що вход€ть у портфель; б—÷льш довгостроков—÷ —÷нвестиц—÷—„; високий р—÷вень диверсиф—÷кованост—÷ портфел€, малу частку окремих ц—÷нних папер—÷в; розосереджений портфельний ризик; м—÷н—÷мальн—÷ витрати на анал—÷тичну п—÷дтримку, на виплати ком—÷с—÷йних брокерам.

ѕередус—÷м пасивний п—÷дх—÷д характеризу—‘ ментал—÷тет формуванн€ консервативного портфел€.

јктивний п—÷дх—÷д до управл—÷нн€ портфелем базу—‘тьс€ на принцип—÷ "випередженн€ ринку". ѕрактична реал—÷зац—÷€ цього принципу означа—‘, що реструктуризац—÷€ портфел€ ц—÷нних папер—÷в повинна в—÷дбиватис€ на прогнозних розрахунках ринково—„ кон'юнктури, а не в—÷дображати поточну —„—„ динам—÷ку. ƒл€ цього п—÷дходу характерна —÷ндив—÷дуал—÷зована оц—÷нка майбутньо—„ ринково—„ вартост—÷ ц—÷нних папер—÷в з наступним включенн€м до складу реструктурованого портфел€ недооц—÷нених у поточному пер—÷од—÷ ц—÷нних папер—÷в. јктивний п—÷дх—÷д передбача—‘ також глибоку —÷ндив—÷дуал—÷зац—÷ю метод—÷в прогнозуванн€ кон'юнктури ринку ц—÷нних папер—÷в, що базу—‘тьс€ переважно на методах техн—÷чного анал—÷зу.

јктивне управл—÷нн€ передбача—‘, що: ф—÷нансовий менеджер пост—÷йно зд—÷йсню—‘ детальний анал—÷з кон'юнктури ринку, виграш дос€га—‘тьс€ внасл—÷док куп—÷вл—÷ ц—÷нних папер—÷в на нижн—÷х точках поточних коливань курсово—„ вартост—÷ —÷ продажу —„х на верхн—÷х точках; —÷нвестиц—÷—„ не —‘ довгостроковими, вони нос€ть короткостроковий характер; значн—÷ витрати на оновленн€ складу портфел€, пов'€зан—÷ з —÷нформац—÷йною, анал—÷тичною, експертною та торговельною активн—÷стю на ринку ц—÷нних папер—÷в; активна гра на п—÷двищенн€ з недооц—÷неними ц—÷нними паперами; активна гра на зниженн€ з переоц—÷неними ц—÷нними паперами; значн—÷ спекул€тивн—÷ обороти за ц—÷нними паперами, що вход€ть до складу портфел€, активна куп—÷вл€-продаж; намаганн€ "побити" ринок; портфель переважно диверсиф—÷кований, значна частка окремих багатооб—÷ц€ючих ц—÷нних папер—÷в, на €ких сконцентрований портфельний ризик.

ƒ—÷—„ ф—÷нансового менеджера п—÷д час активного управл—÷нн€: перекиданн€ кошт—÷в; куп—÷вл€ ц—÷нних папер—÷в в оч—÷куванн—÷ гарних результат—÷в —÷ продаж незадовго до —„хнього оголошенн€ (ц—÷ни в момент оголошенн€ див—÷денд—÷в найчаст—÷ше падають); спекул€ц—÷—„ новими випусками ц—÷нних папер—÷в; пост—÷йний пошук акц—÷й —÷ сектор—÷в —÷з заниженими ц—÷нами, а також компан—÷й, що реорган—÷зуютьс€; в—÷дстеженн€ настрою ринку.

Ѕ—÷льшою м—÷рою активний п—÷дх—÷д до управл—÷нн€ портфелем в—÷дбива—‘ ментал—÷тет агресивного його формуванн€.

¬иб—÷р принципового п—÷дходу до оперативно—„ реструктуризац—÷—„ портфел€ ц—÷нних папер—÷в визнача—‘ систему метод—÷в —„—„ зд—÷йсненн€ в банку.

4. –еструктуризац—÷€ портфел€ ц—÷нних папер—÷в за основними складовими портфел€.

“ака реструктуризац—÷€ зд—÷йсню—‘тьс€ двома методами залежно в—÷д обраного принципового п—÷дходу до оперативного управл—÷нн€ портфелем. ќснову цих метод—÷в склада—‘ визначенн€ пост—÷йного або зм—÷нного сп—÷вв—÷дношенн€ спекул€тивно—„ та консервативно—„ частин портфел€ ц—÷нних папер—÷в.

ѕри пост—÷йному сп—÷вв—÷дношенн—÷ спекул€тивно—„ та консервативно—„ частин портфел€ ц—÷нних папер—÷в його реструктуризац—÷€ завжди ма—‘ бути спр€мована на забезпеченн€ початкових ц—÷льових параметр—÷в його формуванн€.

«алежно в—÷д типу сформованого портфел€ —÷нвестор визнача—‘ пост—÷йне сп—÷вв—÷дношенн€ спекул€тивно—„ та консервативно—„ частин, що характеризу—‘тьс€ певними видами ц—÷нних папер—÷в. ÷—÷ значенн€ можуть вар—÷юватис€ лише у невеликому д—÷апазон—÷ в межах встановлених л—÷м—÷т—÷в. –∆з дос€гненн€м цих л—÷м—÷т—÷в зд—÷йснюютьс€ операц—÷—„ з реструктуризац—÷—„ портфел€. “ак, €кщо понад л—÷м—÷ти зросла варт—÷сть спекул€тивних вид—÷в ц—÷нних папер—÷в, частина з них реал—÷зу—‘тьс€ з паралельним придбанн€м ц—÷нних папер—÷в консервативних вид—÷в. –еструктуризац—÷€ портфел€ за методом пост—÷йного сп—÷вв—÷дношенн€ в—÷дбива—‘ —÷деолог—÷ю пасивного п—÷дходу до його управл—÷нн€.

” результат—÷ зм—÷нного сп—÷вв—÷дношенн€ спекул€тивно—„ та консервативно—„ частин портфел€ —÷нвестор пост—÷йно вар—÷ю—‘ склад портфел€ ц—÷нних папер—÷в з урахуванн€м прогнозно—„ динам—÷ки —„х ринково—„ вартост—÷. якщо результати прогнозу показують б—÷льш спри€тливу динам—÷ку ринково—„ вартост—÷ ц—÷нних папер—÷в спекул€тивно—„ частини портфел€, —„х частка зроста—‘ в раз—÷ в—÷дпов—÷дного зниженн€ питомо—„ ваги ц—÷нних папер—÷в консервативно—„ його частини. –∆, навпаки, з прогнозом неспри€тливо—„ динам—÷ки ринково—„ вартост—÷ ц—÷нних папер—÷в спекул€тивно—„ частини портфел€ —„х частка в—÷дпов—÷дно знижу—‘тьс€.

ѕ—÷дпор€дкуванн€ реструктуризац—÷—„ портфел€ прогнозн—÷й динам—÷ц—÷ ринково—„ вартост—÷ спекул€тивних ц—÷нних папер—÷в в—÷дбива—‘ —÷деолог—÷ю активного п—÷дходу до управл—÷нн€.

5. –еструктуризац—÷€ портфел€ за конкретними видами ц—÷нних папер—÷в.

ћетоди тако—„ реструктуризац—÷—„ портфел€ визначаютьс€ принциповими п—÷дходами до —„—„ зд—÷йсненн€.

ѕри пасивному п—÷дход—÷ до оперативного управл—÷нн€ портфелем основну увагу в зд—÷йсненн—÷ цього етапу реструктуризац—÷—„ портфел€ прид—÷л€ють забезпеченню його диверсиф—÷кац—÷—„ в межах окремих вид—÷в ц—÷нних папер—÷в.

ѕри активному п—÷дход—÷ до оперативного управл—÷нн€ портфелем основну увагу на цьому етап—÷ реструктуризац—÷—„ портфел€ прид—÷л€ють пошуку та придбанню недооц—÷нених ц—÷нних папер—÷в (ринкова ц—÷на €ких нижча в—÷д —„х реально—„ внутр—÷шньо—„ вартост—÷, визначено—„ на основ—÷ оц—÷нки вартост—÷ чистих актив—÷в компан—÷—„).


2.4 ”правл—÷нн€ банк—÷вськими ризиками


” найширшому розум—÷нн—÷ ризик - це невизначен—÷сть щодо зд—÷йсненн€ т—÷—‘—„ чи —÷ншо—„ под—÷—„ в майбутньому. –изик вим—÷рю—‘тьс€ ймов—÷рн—÷стю того, що оч—÷кувана под—÷€ не в—÷дбудетьс€ —÷ не приведе до небажаних насл—÷дк—÷в.

¬ банк—÷вськ—÷й справ—÷ €к —÷ в —÷нших видах б—÷знесу ризик повтјў€зу—‘тьс€ передус—÷м з ф—÷нансовими втратами, що виникають у раз—÷ реал—÷зац—÷—„ певних ризик—÷в.

–изик означа—‘ небезпеку (можлив—÷сть) втрати банком сво—„х ресурс—÷в, недоотриманн€ доход—÷в або понесенн€ додаткових витрат у результат—÷ зд—÷йсненн€ певних ф—÷нансових операц—÷й.

” ц—÷лому банк—÷вська сфера характеризу—‘тьс€ вищою ризиков—÷стю пор—÷вн€но з —÷ншими видами д—÷€льност—÷. ÷€ особлив—÷сть зумовлена специф—÷кою тих функц—÷й €к—÷ викону—‘ кожен комерц—÷йний банк. Ѕанки мають багато партнер—÷в, кл—÷—‘нт—÷в, позичальник—÷в, ф—÷нансовий стан €ких безпосередньо вплива—‘ на —„хн—‘ становище.

ƒ—÷€льн—÷сть банку дуже р—÷зноман—÷тна —÷ включа—‘ операц—÷—„ залученн€ кошт—÷в, випуск —÷ куп—÷влю ц—÷нних папер—÷в, видачу кредит—÷в, факторинг, л—÷зинг, забезпеченн€ кл—÷—‘нт—÷в гот—÷вкою. «д—÷йсненн€ кожно—„ банк—÷всько—„ операц—÷—„ повтјў€зане з можлив—÷стю реал—÷зац—÷—„ к—÷лькох ризик—÷в. „ерез те, що банк одночасно зд—÷йсню—‘ активн—÷ —÷ пасивн—÷ операц—÷—„ виникають так—÷ ризики, €к: кредитний ризик, валютний ризик, процентний ризик, ризик незбалансовано—„ л—÷кв—÷дност—÷, ризик розриву строку залученн€ —÷ розм—÷щенн€ кошт—÷в, валютний ризик.


2.4.1  редитний ризик

 редитн—÷ операц—÷—„ —‘ складовою банк—÷вського б—÷знесу й визначають головн—÷ доходи банку. јле так—÷ операц—÷—„ становл€ть так званий кредитний ризик.

 редитний ризик —‘ в ус—÷х видах д—÷€льност—÷, де результат залежить в—÷д д—÷€льност—÷ контрагента, ем—÷тента або позичальника. ¬—÷н виника—‘ кожного разу, коли банк нада—‘ кошти, бере зобов'€занн€ про —„х наданн€, —÷нвесту—‘ кошти або —÷ншим чином ризику—‘ ними в—÷дпов—÷дно до умов реальних чи умовних угод незалежно в—÷д того, де в—÷дображу—‘тьс€ операц—÷€ - на баланс—÷ чи поза балансом.

 редитний ризик може виникати з р—÷зних причин, але в будь-€кому випадку дл€ банку в—÷н означа—‘ загрозу втрати чи частково—„ втрати кошт—÷в, наданих у користуванн€. ƒосить важливо, щоб банк ви€вив, що саме спричиню—‘ таку загрозу, адже в майбутньому в—÷д цього залежатиме його прибутков—÷сть за операц—÷€ми, пов'€заними з кредитуванн€м.

‘актори кредитного ризику можуть мати €к зовн—÷шн—÷й характер стосовно банку, так —÷ внутр—÷шн—÷й.

‘актори, що мають зовн—÷шн—÷й характер, пов'€зан—÷ з можлив—÷стю реал—÷зац—÷—„ кредитного ризику, оск—÷льки не залежать в—÷д д—÷€льност—÷ персоналу кредитного п—÷дрозд—÷лу банку. ѕозичальник може не повернути кредит, незважаючи на сумл—÷нн—÷ д—÷—„ сп—÷вроб—÷тник—÷в банку.

Ќавпаки, фактори, що мають внутр—÷шн—÷й характер, пов'€зан—÷ з помилками, €ких припустивс€ персонал в ход—÷ оформленн€ кредитно—„ документац—÷—„, помилками при оц—÷нц—÷ кредитоспроможност—÷ позичальника, порушенн€ми посадових —÷нструкц—÷й —÷ помилками, закладеними в самих правилах зд—÷йсненн€ кредитуванн€.

ѕри оц—÷нц—÷ кредитного ризику доц—÷льно розр—÷зн€ти —÷ндив—÷дуальний та портфельний кредитн—÷ ризики.

ƒжерелом —÷ндив—÷дуального кредитного ризику —‘ окремий, конкретний контрагент банку - позичальник, боржник, ем—÷тент ц—÷нних папер—÷в. ќц—÷нка —÷ндив—÷дуального кредитного ризику передбача—‘ оц—÷нку кредитоспроможност—÷ такого окремого контрагента, тобто його —÷ндив—÷дуальну спроможн—÷сть сво—‘часно та в повному обс€з—÷ розрахуватис€ за прийн€тими зобов'€занн€ми.

ќсновн—÷ причини виникненн€ —÷ндив—÷дуального кредитного ризику: нездатн—÷сть позичальника до створенн€ адекватного грошового потоку; ризик л—÷кв—÷дност—÷ застави; моральн—÷ та етичн—÷ характеристики позичальника.

ѕортфельний кредитний ризик про€вл€—‘тьс€ у зменшенн—÷ вартост—÷ актив—÷в банку. ƒжерелом портфельного кредитного ризику —‘ сукупна заборгован—÷сть банку за операц—÷€ми, €ким притаманний кредитний ризик - кредитний портфель, портфель ц—÷нних папер—÷в, портфель деб—÷торсько—„ заборгованост—÷ тощо. ќц—÷нка портфельного кредитного ризику передбача—‘ оц—÷нку концентрац—÷—„ та диверсиф—÷кац—÷—„ актив—÷в банку: концентрац—÷€ - це зосередженн€ кредит—÷в в одному —÷з сектор—÷в економ—÷ки; диверсиф—÷кац—÷€ пол€га—‘ у розпод—÷л—÷ кредитного портфел€ серед широкого кола позичальник—÷в, €к—÷ в—÷др—÷зн€ютьс€ один в—÷д одного €к за характерами (розм—÷р кап—÷талу, форма "асност—÷), так —÷ за умовами д—÷€льност—÷ (галузь економ—÷ки, географ—÷чний рег—÷он).

ћетод диверсиф—÷кац—÷—„ сл—÷д застосовувати зважено та обережно, спираючись на статистичний анал—÷з —÷ прогнозуванн€, враховуючи можливост—÷ самого банку —÷, насамперед, р—÷вень п—÷дготовки кадр—÷в. ƒиверсиф—÷кац—÷€ потребу—‘ профес—÷йного управл—÷нн€ та глибокого знанн€ ринку. —аме тому надм—÷рна диверсиф—÷кац—÷€ призводить не до зменшенн€, а до зростанн€ кредитного ризику. јле нав—÷ть великий банк не завжди ма—‘ достатню к—÷льк—÷сть висококвал—÷ф—÷кованих фах—÷вц—÷в, котр—÷ волод—÷ють глибокими знанн€ми в багатьох галуз€х економ—÷ки, знають специф—÷ку р—÷зних географ—÷чних територ—÷й, мають практичний досв—÷д роботи з р—÷зними категор—÷€ми позичальник—÷в.

¬изначенн€ оптимального сп—÷вв—÷дношенн€ м—÷ж р—÷вн€ми диверсиф—÷кац—÷—„ та концентрац—÷—„ кредитного портфел€ банку —‘ завданн€м, €ке ма—‘ вир—÷шувати менеджмент кожного банку залежно в—÷д обрано—„ стратег—÷—„, можливостей та конкретно—„ економ—÷чно—„ ситуац—÷—„.

ќдним —÷з метод—÷в управл—÷нн€ ризиком кредитного портфел€ банку —‘ л—÷м—÷туванн€. Ћ—÷м—÷туванн€ пол€га—‘ у встановленн—÷ максимально допустимих розм—÷р—÷в наданн€ позик. «авд€ки встановленн€ л—÷м—÷т—÷в кредитуванн€ банкам уда—‘тьс€ уникнути критичних втрат внасл—÷док необдумано—„ концентрац—÷—„ будь-€кого виду ризику, а також диверсиф—÷кувати кредитний портфель та забезпечити стаб—÷льн—÷ прибутки. Ћ—÷м—÷ти можуть установлюватис€ за видами кредит—÷в, категор—÷€ми позичальник—÷в або групами вза—‘мопов`€заних позичальник—÷в за кредитами в окрем—÷ галуз—÷, географ—÷чн—÷ територ—÷—„, за найб—÷льш ризиковими напр€мками кредитуванн€, такими €к наданн€ довгострокових позик, кредитуванн€ в —÷ноземн—÷й валют—÷. Ћ—÷м—÷туванн€ використову—‘тьс€ дл€ визначенн€ повноважень кредитних прац—÷вник—÷в р—÷зних ранг—÷в щодо розм—÷р—÷в наданих позик.  редитний ризик банку обмежу—‘тьс€ встановленн€м л—÷м—÷ту загального розм—÷ру кредитного портфел€, обмеженн€ величини кредитних ресурс—÷в ф—÷л—÷й банку; т.—÷н. Ћ—÷м—÷туванн€ €к метод зниженн€ кредитного ризику широко застосову—‘тьс€ у практиц—÷ €к на р—÷вн—÷ окремого комерц—÷йного банку, так —÷ на р—÷вн—÷ банк—÷всько—„ системи в ц—÷лому (норматив ЌЅ” "ћаксимальний розм—÷р ризику на одного позичальника" (Ќ7).

ќдним —÷з метод—÷в управл—÷нн€ кредитним ризиком —‘ формуванн€ резерв—÷в на в—÷дшкодуванн€ втрат за кредитними операц—÷€ми.

—творенн€ резерв—÷в дл€ в—÷дшкодуванн€ втрат за кредитними операц—÷€ми банк—÷в €к метод управл—÷нн€ ризиком пол€га—‘ в акумул€ц—÷—„ частини кошт—÷в на спец—÷альному рахунку, €к—÷ надал—÷ використовуютьс€ дл€ компенсац—÷—„ неповернених банку кредит—÷в. ћета створенн€ резерв—÷в - це п—÷двищенн€ стаб—÷льност—÷, над—÷йност—÷ банк—÷всько—„ системи, захист —÷нтерес—÷в кл—÷—‘нт—÷в.

÷ей п—÷дх—÷д базу—‘тьс€ на принцип—÷ обачност—÷, за €ким банк—÷вськ—÷ портфел—÷ кредит—÷в оц—÷нюютьс€ на зв—÷тну дату за чистою варт—÷стю, тобто в залежност—÷ в—÷д класу позичальника —÷ стану обслуговуванн€ заборгованост—÷. –езерв форму—‘тьс€ в—÷дпов—÷дно до сум фактично—„ кредитно—„ заборгованост—÷ за групами ризику та встановлених норм в—÷драхувань, €к—÷ в—÷дображають ступ—÷нь кредитного ризику за кожною групою кредит—÷в. «а групою стандартних кредит—÷в форму—‘тьс€ загальний резерв за рахунок прибутк—÷в минулих рок—÷в. «а кредитами, що в—÷днесен—÷ до —÷нших груп, п—÷д контролем, субстандартними, сумн—÷вними —÷ безнад—÷йними - створю—‘тьс€ спец—÷альний резерв, в—÷драхуванн€ до €кого в—÷днос€тьс€ до витрат комерц—÷йного банку. якщо ризик не виправдавс€ —÷ кредит було повернуто, то прибуток у майбутньому пер—÷од—÷ зб—÷льшу—‘тьс€ на в—÷дпов—÷дну суму.

якщо резерв в банку не сформований, то втрати мають в—÷дшкодовуватис€ за рахунок "асного кап—÷талу банку. «начн—÷ ризики можуть призвести до повно—„ втрати кап—÷талу банку та його банкрутства. ќтже, створенн€ резерву да—‘ змогу уникнути негативного впливу ризик—÷в на величину кап—÷талу банку.

—ьогодн—÷ банки ”кра—„ни створюють так—÷ резерви, €к: резерв дл€ в—÷дшкодуванн€ можливих втрат за кредитними операц—÷€ми банк—÷в; резерви п—÷д деб—÷торську заборгован—÷сть; резервний фонд на покритт€ непередбачуваних збитк—÷в.

ѕор€док формуванн€ та використанн€ зазначених резерв—÷в регулю—‘тьс€ в—÷дпов—÷дними постановами ЌЅ”.

Ќарахуванн€ до резерв—÷в зд—÷йснюютьс€ за встановленими нормами в—÷драхувань, визначеними у процентному в—÷дношенн—÷ до суми ймов—÷рних втрат.  ритер—÷—„ оц—÷нки €кост—÷ актив—÷в, розм—÷ри в—÷драхувань визначаютьс€ центральним банком залежно в—÷д економ—÷чних умов та ситуац—÷—„ в кра—„н—÷ —÷ можуть перегл€датис€ з часом. ѕор€док використанн€ резерв—÷в також регламенту—‘тьс€ централ—÷зовано. ѕеревагою резервуванн€ дл€ банку —‘ можлив—÷сть швидкого в—÷дшкодуванн€ понесених банком ф—÷нансових втрат, а недол—÷ками - в—÷двол—÷канн€ значно—„ частини ф—÷нансових ресурс—÷в на формуванн€ резерву та, в—÷дпов—÷дно, зниженн€ ефективност—÷ використанн€ кап—÷талу банку.

Ќайпоширен—÷шими зовн—÷шн—÷ми способами зниженн€ кредитного ризику комерц—÷йного банку —‘ застава, гарант—÷€ (порука) та страхуванн€.

—трахуванн€ €вл€—‘ собою передачу за визначену плату ц—÷лком або частково "асного ризику на спец—÷ал—÷зовану орган—÷зац—÷ю. ≈коном—÷чна сутн—÷сть страхуванн€ пол€га—‘ в створенн—÷ резервного (страхового) фонду, розм—÷р в—÷драхувань в €кий дл€ окремого суб`—‘кта, що бажа—‘ м—÷н—÷м—÷зувати негативн—÷ про€ви ризику, менший в—÷д розм—÷ру оч—÷куваного збитку —÷, €к насл—÷док, страхового в—÷дшкодуванн€. «начна частина ризику або весь ризик переда—‘тьс€ в—÷д страхувальника до страховика.

ќсновними об`—‘ктами страхуванн€ в кредитн—÷й д—÷€льност—÷ банку —‘: об`—‘кт застави; ризики, пов`€зан—÷ з банк—÷вськими кредитами, виданими (прийн€тими) гарант—÷€ми.

—трахуванн€ кредит—÷в використову—‘тьс€ банками у двох формах:

1) заставного або кауц—÷йного страхуванн€. ” цьому випадку страхувальником —‘ позичальник, об`—‘ктом страхуванн€ його майнова в—÷дпов—÷дальн—÷сть перед банком, що надав кредит, за сво—‘часну —÷ повну виплату боргу —÷ процент—÷в за ним;

2) делькредерного страхуванн€. ” цьому випадку страхувальник - банк, а об'—‘кт страхуванн€ - в—÷дпов—÷дальн—÷сть ус—÷х чи окремих позичальник—÷в перед банком за сво—‘часне —÷ повне погашенн€ кредиту —÷ процент—÷в за ним, тобто ф—÷нансовий ризик банку отримати збитки внасл—÷док невиконанн€ або неналежного виконанн€ його позичальниками умов кредитних угод. ” цьому випадку сума страхових внеск—÷в, €к—÷ сплачу—‘ банк, може враховуватис€ при встановленн—÷ процентно—„ ставки за кредит.

ѕеревагою страхуванн€ ризику кредитного портфел€ над резервуванн€м —‘ те, що обс€г в—÷дшкодуванн€ негативних насл—÷дк—÷в не обмежу—‘тьс€ сформованим за рахунок в—÷драхувань страховим фондом, а визнача—‘тьс€ варт—÷стю об'—‘кта страхуванн€, розм—÷ром страхового внеску та, в—÷дпов—÷дно, страховою сумою.

ѕ—÷д забезпеченн€м сл—÷д розум—÷ти види та форми гарантованих зобов`€зань позичальника перед кредитором щодо поверненн€ кредиту у випадку можливого його неповерненн€ позичальником. ƒо забезпеченн€ належать:

1. «астава матер—÷альних ц—÷нностей та майнових прав. ѕредметом застави може бути: майно, €ке зг—÷дно з законодавством ”кра—„ни може бути в—÷дчужене заставодавцем —÷ на €ке може бути звернене ст€гненн€: товарно-матер—÷альн—÷ ц—÷нност—÷, ц—÷нн—÷ папери, депозити, нерухоме майно; майнов—÷ права, тобто права користуванн€ майном, у тому числ—÷ —÷ об`—‘ктами права —÷нтелектуально—„ "асност—÷.

«астава означа—‘, що банк ма—‘ право в раз—÷ невиконанн€ позичальником зобов`€занн€ одержати задоволенн€ з вартост—÷ заставленого майна переважно перед —÷ншими кредиторами. “аким чином, застава €к спос—÷б зниженн€ кредитного ризику - це, по-перше, конкретизац—÷€ та посиленн€ права кредиторсько—„ вимоги, а по-друге - право переваги.

2. √арант—÷€, за €кою банк, —÷нша ф—÷нансова установа, страхова орган—÷зац—÷€, €ка носить загальну назву "гарант", гаранту—‘ перед кредитором виконанн€ боржником свого обов`€зку за договором. √арант—÷€ розгл€да—‘тьс€ €к самост—÷йне зобов`€занн€ гаранта перед банком, €ке в правовому пол—÷ не залежить в—÷д —÷нших догов—÷рних зобов`€зань. ѕретенз—÷—„ банку, €кий отримав гарант—÷ю, можуть бути реал—÷зован—÷ у раз—÷, €кщо настане гарант—÷йний випадок.

3. ѕорука - догов—÷р з односторонн—÷ми зобов`€занн€ми, на основ—÷ €кого поручитель бере зобов`€занн€ перед банком-кредитором сплатити у раз—÷ необх—÷дност—÷ заборгован—÷сть позичальника. «абезпечувальна функц—÷€ поруки ви€вл€—‘тьс€ в тому, що кредитор у раз—÷ невиконанн€ зобов`€зань боржником ма—‘ право висунути свою вимогу €к до боржника, так —÷ до поручител€. ” раз—÷ невиконанн€ зобов`€зань боржник —÷ поручитель в—÷дпов—÷дають перед кредитором €к сол—÷дарн—÷ боржники, €кщо —÷нше не встановлено договором поруки.


2.4.2 ”правл—÷нн€ валютним ризиком банку

” св—÷тов—÷й та в—÷тчизн€н—÷й практиц—÷ банки —‘ одними з головних учасник—÷в валютного ринку, де —„х д—÷€льн—÷сть склада—‘тьс€ з управл—÷нн€ активами та пасивами в —÷ноземн—÷й валют—÷, а отже, пов'€зана з валютним ризиком (елементом ринкового ризику), що виника—‘ у зв'€зку з використанн€м р—÷зних валют п—÷д час зд—÷йсненн€ банк—÷вських операц—÷й.

ѕ—÷д валютним ризиком розум—÷ють —÷мов—÷рн—÷сть дл€ банку грошових збитк—÷в або зменшенн€ вартост—÷ кап—÷талу внасл—÷док неспри€тливих зм—÷н валютних курс—÷в у пер—÷од в—÷д придбанн€ до продажу позиц—÷й у валют—÷.

–∆снуванн€ широкого спектру валютних ризик—÷в обумовлене також перел—÷ком р—÷зноман—÷тних фактор—÷в, що спричин€ють по€ву ризику. –озр—÷зн€ють довгостроков—÷ та короткостроков—÷ фактори коливанн€ обм—÷нних курс—÷в.

ƒовгостроков—÷ фактори виникненн€ валютного ризику м—÷ст€ть у соб—÷: загальну економ—÷чну ситуац—÷ю в кра—„н—÷, пол—÷тичну ситуац—÷ю, р—÷вень процентних ставок, р—÷вень —÷нфл€ц—÷—„, стан плат—÷жного балансу, систему валютного регулюванн€ тощо.  ороткостроков—÷ - незбалансован—÷сть окремих ринк—÷в та стан ринкового —÷ конкурентного середовища.

ƒан—÷ фактори —‘ зовн—÷шн—÷ми стосовно банку. Ѕанк може мати дуже незначний вплив на формуванн€ цих фактор—÷в, тому зусилл€ банку мають бути спр€мован—÷ на управл—÷нн€ валютним ризиком усередин—÷ самого банку.

≈лемент валютного ризику дл€ банку сконцентровано у сп—÷вв—÷дношенн—÷ актив—÷в —÷ пасив—÷в, позабалансових вимог та зобов'€зань в —÷ноземн—÷й валют—÷. “обто фах—÷вц—÷ банк—÷вського б—÷знесу зд—÷йснюють управл—÷нн€ валютними ризиками через управл—÷нн€ валютною позиц—÷—‘ю.

ќтже, результат (збитки або прибутки) залежить не лише в—÷д зм—÷ни валютного курсу, а й в—÷д зайн€то—„ валютно—„ позиц—÷—„.

¬алютна позиц—÷€ визнача—‘тьс€ сп—÷вв—÷дношенн€м м—÷ж сумою актив—÷в —÷ позабалансових вимог у певн—÷й —÷ноземн—÷й валют—÷ (јв) та сумою балансових —÷ позабалансових зобов'€зань у т—÷й сам—÷й валют—÷ (ѕв) й розрахову—‘тьс€ окремо за кожною —÷ноземною валютою, що входить до мультивалютного портфел€ банку.

«а фактором впливу на баланс банку розр—÷зн€ють балансову, позабалансову та загальну валютн—÷ позиц—÷—„.

Ѕалансова валютна позиц—÷€ - це сп—÷вв—÷дношенн€ (р—÷зниц€) м—÷ж сумами балансових актив—÷в —÷ зобов'€зань банку в одн—÷й валют—÷. ¬она виника—‘ в результат—÷ проведенн€ операц—÷й, що безпосередньо впливають на баланс банку. ќсоблив—÷стю тако—„ позиц—÷—„ —‘ те, що —„—„ переоц—÷нка внасл—÷док зм—÷ни валютного спот-курсу повинна в—÷дноситис€ безпосередньо на ф—÷нансовий результат банку €к курсова р—÷зниц€.

ѕозабалансова валютна позиц—÷€ - це сп—÷вв—÷дношенн€ (р—÷зниц€) м—÷ж сумами позабалансових вимог —÷ позабалансових зобов'€зань банку в одн—÷й валют—÷. ¬она виника—‘ внасл—÷док проведенн€ операц—÷й, що безпосередньо не впливають на баланс банку. ќсоблив—÷стю тако—„ позиц—÷—„ —‘ те, що —„—„ переоц—÷нка внасл—÷док зм—÷ни валютного спот-курсу не визна—‘тьс€ ф—÷нансовим результатом до моменту реального перенесенн€ позиц—÷—„ на баланс, а переоц—÷нка, пов'€зана з—÷ зм—÷ною форвард-курсу, ф—÷нансовим результатом визна—‘тьс€.

«агальна валютна позиц—÷€ - це сума балансово—„ —÷ позабалансово—„ валютно—„ позиц—÷й. —аме така позиц—÷€ розрахову—‘тьс€ з метою оц—÷нки й анал—÷зу загального обс€гу валютних операц—÷й банку.

«а фактором схильност—÷ до валютного ризику вид—÷л€ють закриту й в—÷дкриту валютн—÷ позиц—÷—„. ќстанн€, у свою чергу, под—÷л€—‘тьс€ на коротку та довгу валютн—÷ позиц—÷—„.

«акрита загальна валютна позиц—÷€ виника—‘ в раз—÷, коли сума актив—÷в —÷ позабалансових вимог у певн—÷й —÷ноземн—÷й валют—÷ дор—÷вню—‘ сум—÷ балансових та позабалансових зобов'€зан—÷ у т—÷й сам—÷й валют—÷. « погл€ду валютного ризику така позиц—÷€ не становить загрози дл€ банку, оск—÷льки внасл—÷док зм—÷ни валютного курсу —÷ активи, —÷ зобов'€занн€ зм—÷н€тьс€ на однакову величину при пост—÷йному розм—÷р—÷ кап—÷талу банку.

¬—÷дкрита валютна позиц—÷€ виника—‘, коли сума актив—÷в —÷ позабалансових вимог у визначен—÷й —÷ноземн—÷й валют—÷ не зб—÷га—‘тьс€ з сумою балансових та позабалансових зобов'€зань у т—÷й сам—÷й валют—÷. « погл€ду ризику така позиц—÷€ становить загрозу дл€ банку, оск—÷льки з—÷ зм—÷ною валютного курсу активи —÷ зобов'€занн€ зм—÷н€тьс€ не на однакову величину, що призведе до зм—÷ни розм—÷ру кап—÷талу банку.

ƒовга в—÷дкрита валютна позиц—÷€ - це ситуац—÷€, коли сума актив—÷в у певн—÷й —÷ноземн—÷й валют—÷ перевищу—‘ суму зобов'€зань у т—÷й сам—÷й валют—÷. Ѕанк за тако—„ позиц—÷—„ може понести збитки внасл—÷док пад—÷нн€ курсу —÷ноземно—„ валюти щодо нац—÷онально—„ й отриму—‘ дох—÷д у вигл€д—÷ позитивно—„ курсово—„ р—÷зниц—÷ у випадку пад—÷нн€ курсу нац—÷онально—„ валюти щодо —÷ноземно—„.

 оротка в—÷дкрита валютна позиц—÷€ - це ситуац—÷€, коли сума зобов'€зань у певн—÷й —÷ноземн—÷й валют—÷ перевищу—‘ суму актив—÷в у т—÷й сам—÷й валют—÷. Ѕанк за тако—„ позиц—÷—„ може понести збитки внасл—÷док пад—÷нн€ курсу нац—÷онально—„ валюти щодо —÷ноземно—„ валюти й отрима—‘ дох—÷д у вигл€д—÷ позитивно—„ курсово—„ р—÷зниц—÷ у випадку знец—÷ненн€ —÷ноземно—„ валюти щодо нац—÷онально—„.

«а тривал—÷стю така позиц—÷€ под—÷л€—‘тьс€ на: денну в—÷дкриту валютну позиц—÷ю (зм—÷ню—‘тьс€ прот€гом дн€); балансову в—÷дкриту валютну позиц—÷ю, що переходить наступного дн€ —÷ в—÷добража—‘тьс€ на в—÷дпов—÷дних рахунках реструктурованого балансу.

«а призначенн€м вид—÷л€ють спекул€тивну валютну позиц—÷ю та валютну позиц—÷ю дл€ хеджуванн€.  р—÷м того, розр—÷зн€ють ще й структурну валютну позиц—÷ю, до €ко—„ банк вда—‘тьс€, аби захиститис€ в—÷д неспри€тливого впливу можливих зм—÷н валютних курс—÷в на сп—÷вв—÷дношенн€ його кап—÷талу й актив—÷в (ризик недостатност—÷ кап—÷талу).

—л—÷д зазначити, що зм—÷ни у валютних позиц—÷€х банку виникають пост—÷йно €к результат операц—÷й в —÷ноземн—÷й валют—÷, що зд—÷йснюютьс€ ним. Ѕанк—÷вська установа потребу—‘ пост—÷йного обл—÷ку в—÷дкритих позиц—÷й банку. ѕричому за умов ефективного управл—÷нн€ в—÷дкритою валютною позиц—÷—‘ю банку кожну довгу позиц—÷ю з —÷ноземних валют завжди ма—‘ вр—÷вноважувати коротка позиц—÷€ в —÷нш—÷й валют—÷. ¬алютна позиц—÷€ уповноваженого банку визнача—‘тьс€ щоденно, окремо щодо кожно—„ —÷ноземно—„ валюти.

¬изначимо перел—÷к операц—÷й банку, що впливають на розм—÷р в—÷дкрито—„ валютно—„ позиц—÷—„, а, отже, —÷ на активи та пасиви банку в —÷ноземн—÷й валют—÷: куп—÷вл€ (продаж) гот—÷вково—„ та безгот—÷вково—„ —÷ноземно—„ валюти, поточн—÷ й строков—÷ операц—÷—„ (на умовах своп, форвард, опц—÷он тощо), за €кими виникають вимоги та зобов'€занн€ в —÷ноземних валютах, незалежно в—÷д способ—÷в та форм розрахунк—÷в за ними; отриманн€ (сплата) —÷ноземно—„ валюти у вигл€д—÷ доход—÷в або витрат та нарахуванн€ доход—÷в —÷ витрат, €к—÷ враховуютьс€ на в—÷дпов—÷дних рахунках; куп—÷вл€ (продаж) основних засоб—÷в —÷ товарно-матер—÷альних ц—÷нностей за —÷ноземну валюту; надходженн€ кошт—÷в в —÷ноземн—÷й валют—÷ до статутного фонду; погашенн€ банком безнад—÷йно—„ заборгованост—÷ в —÷ноземн—÷й валют—÷ (списанн€ €ко—„ зд—÷йсню—‘тьс€ з в—÷дпов—÷дного рахунка витрат); —÷нш—÷ обм—÷нн—÷ операц—÷—„ з —÷ноземною валютою (виникненн€ вимог в одн—÷й валют—÷ при розрахунках за ними в —÷нш—÷й валют—÷, у тому числ—÷ нац—÷ональн—÷й, що призводить до зм—÷ни структури актив—÷в при незм—÷нност—÷ пасив—÷в —÷ навпаки).

¬алютн—÷ активи - це ресурси в —÷ноземн—÷й валют—÷, €к—÷ контролюютьс€ банком €к результат минулих под—÷й, використанн€ €ких ймов—÷рно, спри€тиме в майбутньому зростанню економ—÷чно—„ вигоди. ¬—÷дпов—÷дно в балансовому зв—÷т—÷ банку валютн—÷ активи представлен—÷ €к: гот—÷вкова —÷ноземна валюта; банк—÷вськ—÷ метали; кошти в —÷ноземн—÷й валют—÷ на кореспондентських рахунках ностро в ЌЅ” та —÷нших банках; депозити —÷ кредити, надан—÷ —÷ншим банкам; ц—÷нн—÷ папери в —÷ноземн—÷й валют—÷; валютн—÷ кредити, надан—÷ кл—÷—‘нтам; —÷нвестиц—÷—„ в —÷ноземн—÷й валют—÷ в асоц—÷йован—÷ й доч—÷рн—÷ компан—÷—„.

¬алютн—÷ активи банку формуютьс€ внасл—÷док проведенн€ ним активних валютних операц—÷й, до €ких належать операц—÷—„ з розм—÷щенн€ —÷ноземно—„ валюти та банк—÷вських метал—÷в з метою отриманн€ доход—÷в.

—клад —÷ структура валютних актив—÷в значною м—÷рою залежать в—÷д пасивних валютних операц—÷й, тобто операц—÷й, за допомогою €ких банк форму—‘ валютн—÷ ресурси дл€ проведенн€ активних операц—÷й.

ƒо джерел залученн€ валютних кошт—÷в (до валютних пасив—÷в) належать: —÷ноземна валюта на кореспондентських рахунках лоро; валютн—÷ депозити й кредити, отриман—÷ в—÷д —÷нших банк—÷в; кошти в —÷ноземн—÷й валют—÷ на поточних —÷ депозитних рахунках кл—÷—‘нт—÷в; кредити, отриман—÷ в—÷д м—÷жнародних ф—÷нансових орган—÷зац—÷й; —÷нш—÷ зобов'€занн€ в —÷ноземн—÷й валют—÷ та банк—÷вських металах.

« метою зменшенн€ валютного ризику в д—÷€льност—÷ банк—÷в ЌЅ” установлю—‘ норматив ризику загально—„ в—÷дкрито—„ (довго—„/коротко—„) валютно—„ позиц—÷—„ банку.

ќтже, валютна позиц—÷€ банку —‘ традиц—÷йним —÷ндикатором валютного ризику - нев—÷д'—‘мно—„ складово—„ сучасного банк—÷вського б—÷знесу. “ому методи страхуванн€ валютних ризик—÷в, методи управл—÷нн€ активами —÷ пасивами в —÷ноземн—÷й валют—÷, напрацьован—÷ учасниками м—÷жнародного валютного ринку за пер—÷од його функц—÷онуванн€, —÷, насамперед, банками, мають об'—‘ктом свого впливу саме валютну позиц—÷ю.

ѕ—÷д час управл—÷нн€ валютним ризиком банк може застосовувати дв—÷ пол€рн—÷ альтернативн—÷ стратег—÷—„ - стратег—÷€ валютного метчингу та стратег—÷€ максим—÷зац—÷—„ прибутку.

—тратег—÷€ управл—÷нн€, €ка передбача—‘ вир—÷внюванн€ валютно—„ структури балансу, назива—‘тьс€ валютним метчингом. «астосовуючи цю стратег—÷ю банкам сл—÷д пам'€тати, що приведенн€ у в—÷дпов—÷дн—÷сть валютно—„ структури актив—÷в та зобов'€зань, хоч —÷ да—‘ змогу банков—÷ уникнути значно—„ частини валютного ризику, та все ж не виключа—‘ його повн—÷стю, оск—÷льки залиша—‘тьс€ ризик, пов'€заний з репатр—÷ац—÷—‘ю прибутк—÷в в—÷д м—÷жнародно—„ д—÷€льност—÷ або виплатою див—÷денд—÷в в —÷ноземн—÷й валют—÷.

¬ир—÷внюванн€ структури актив—÷в —÷ пасив—÷в в —÷ноземн—÷й валют—÷ з метою зниженн€ валютного ризику на практиц—÷ не завжди можливе.

Ќа рег—÷ональних ринках окрем—÷ валюти —÷нод—÷ —‘ не досить попул€рними та доступними, —÷ учасники ринку не завжди мають можливост—÷ дл€ повного узгодженн€ актив—÷в —÷ зобов'€зань у вс—÷х —÷ноземних валютах. ќсобливо це стосу—‘тьс€ банк—÷в, адже вони оперують значними обс€гами багатьох валют, а також тому, що —„хн€ валютна позиц—÷€ значною м—÷рою залежить в—÷д потреб кл—÷—‘нт—÷в.

ќтже, можлив—÷сть повного узгодженн€ вс—÷х надходжень та платеж—÷в в —÷ноземн—÷й валют—÷ —‘, скор—÷ше, теоретичною, —÷ на практиц—÷ дос€гти тако—„ в—÷дпов—÷дност—÷ практично неможливо.

ѕроте банки можуть обрати альтернативну стратег—÷ю - максим—÷зац—÷ю прибутку. —уть —„—„ пол€га—‘ в тому, що учасники ринку "грають" на валютних курсах з метою отриманн€ прибутк—÷в спекул€тивного характеру, залишаючи валютну позиц—÷ю в—÷дкритою та св—÷домо наражаючись на п—÷двищений ризик.

” такому раз—÷ управл—÷нн€ валютною позиц—÷—‘ю зд—÷йсню—‘тьс€ з огл€ду на таку законом—÷рн—÷сть: довга валютна позиц—÷€ забезпечу—‘ прибутки за умови п—÷двищенн€ курсу —÷ноземно—„ валюти —÷ завда—‘ збитк—÷в у раз—÷ його зниженн€, а коротка - навпаки. „им вищий ризик бере на себе учасник, тим б—÷льший прибуток в—÷н може отримати в—÷д "гри" на валютних курсах, але за неспри€тливих зм—÷н на валютному ринку —÷ його втрати також будуть значними.

ѕравильним —‘ —÷ протилежне твердженн€: зниженн€ р—÷вн€ валютного ризику означа—‘ не т—÷льки зменшенн€ ймов—÷рних збитк—÷в, але й обмеженн€ потенц—÷йних можливостей отриманн€ прибутк—÷в. —аме ц€ обставина спонука—‘ певних учасник—÷в валютного ринку, зокрема банки, св—÷домо залишати сво—„ позиц—÷—„ незахищеними в над—÷—„ на отриманн€ додаткових прибутк—÷в в—÷д спри€тливо—„ динам—÷ки ринкових параметр—÷в. якщо банк обрав стратег—÷ю максим—÷зац—÷—„ прибутку, то поста—‘ потреба оц—÷нити валютний ризик та ймов—÷рн—÷ насл—÷дки схвалених управл—÷нських р—÷шень.

¬олатильн—÷сть та нестаб—÷льн—÷сть м—÷жнародних валютних ринк—÷в пост—÷йно спонукають банки до пошуку ефективних метод—÷в управл—÷нн€ ф—÷нансовими ризиками.

јнал—÷з метод—÷в управл—÷нн€ валютним ризиком та валютною позиц—÷—‘ю, €к—÷ застосовуютьс€ в сучасних банках, да—‘ змогу виокремити дв—÷ основн—÷ групи: управл—÷нн€ валютною структурою балансу (натуральне управл—÷нн€); хеджуванн€ валютного ризику (синтетичне управл—÷нн€) (рис. 2.2).


–исунок 2.2 - ћетоди управл—÷нн€ валютною позиц—÷—‘ю


—уть першо—„ групи метод—÷в пол€га—‘ у вплив—÷ на валютну структуру балансу з метою обмеженн€ насл—÷дк—÷в переоц—÷нки валютних —÷нструмент—÷в.

ƒо цих метод—÷в належать: структурне балансуванн€ валютних поток—÷в за сумами та строками; проведенн€ конверс—÷йних операц—÷й; зм—÷на строк—÷в валютних платеж—÷в (випередженн€ та в—÷дставанн€).

«агалом це - традиц—÷йн—÷ прийоми, €к—÷ досить широко застосовуютьс€ в практиц—÷ —÷ноземних банк—÷в та певною м—÷рою використовуютьс€ у в—÷тчизн€них.

—труктурне балансуванн€ валютних поток—÷в за сумами та строками узгодженн€ обс€г—÷в —÷ строк—÷в активних —÷ пасивних операц—÷й з ус—÷ма —÷ноземними валютами, €кими оперу—‘ банк таким чином, щоб це дало змогу закрити валютну позиц—÷ю або знизити —„—„ обс€г до прийн€тного р—÷вн€.

–∆де€ методу структурного балансуванн€ може застосовуватис€ щодо будь-€ких балансових операц—÷й з валютними коштами: конверс—÷йн—÷ операц—÷—„; укладенн€ кредитних —÷ депозитних угод в —÷ноземн—÷й валют—÷; узгодженн€ валютних надходжень —÷ платеж—÷в; реструктуризац—÷€ кредиторсько—„ та деб—÷торсько—„ валютно—„ заборгованост—÷; куп—÷вл€-продаж ц—÷нних папер—÷в, деном—÷нованих в —÷ноземн—÷й валют—÷.

ќбс€ги й терм—÷ни проведенн€ под—÷бних операц—÷й добираютьс€ таким чином, щоб це дало змогу закрити валютн—÷ позиц—÷—„ або знизити —„х обс€г до прийн€тного р—÷вн€.

—труктурне балансуванн€ пол€га—‘ в бажанн—÷ п—÷дтримувати таку структуру актив—÷в —÷ пасив—÷в, €ка дасть змогу перекрити збитки в—÷д зм—÷ни валютного курсу прибутком, отриманим в—÷д ц—÷—‘—„ само—„ зм—÷ни за —÷ншими позиц—÷€ми балансу.

–∆накше кажучи, под—÷бна практика —‘ намаганн€м д—÷стати максимально можливу к—÷льк—÷сть "закритих" позиц—÷й, м—÷н—÷м—÷зувавши таким чином валютн—÷ ризики. јле оск—÷льки мати "закритими" вс—÷ позиц—÷—„ не завжди можливо та розумно, то сл—÷д бути готовими до негайних акц—÷й з—÷ структурного балансуванн€. Ќаприклад, €кщо банк оч—÷ку—‘, що в—÷дбудутьс€ з великою ймов—÷рн—÷стю значн—÷ зм—÷ни валютних курс—÷в внасл—÷док девальвац—÷—„ грошово—„ одиниц—÷, то йому потр—÷бно негайно конвертувати в—÷льну гот—÷вку у валюту платежу. ј €кщо ж говорити про сп—÷вв—÷дношенн€ м—÷ж р—÷зними —÷ноземними валютами, то в так—÷й ситуац—÷—„, кр—÷м конверс—÷—„ валюти, курс €ко—„ пада—‘, - у над—÷йн—÷шу. ћожна зд—÷йснити, наприклад, зам—÷ну ц—÷нних папер—÷в, деном—÷нованих у "хвор—÷й" валют—÷, на над—÷йн—÷ш—÷ фондов—÷ ц—÷нност—÷. “обто структурне балансуванн€ валютних поток—÷в пол€га—‘ в узгодженн—÷ обс€г—÷в —÷ строк—÷в активних —÷ пасивних операц—÷й з ус—÷ма —÷ноземними валютами, з €кими працю—‘ банк.

ќдним —÷з найпрост—÷ших —÷ водночас досить поширених способ—÷в балансуванн€ —‘ приведенн€ у в—÷дпов—÷дн—÷сть валютних поток—÷в, що в—÷дбивають доходи та витрати. ўоразу, укладаючи угоду, €ка передбача—‘ отриманн€ або, навпаки, виплату —÷ноземно—„ валюти, менеджери банку повинн—÷ намагатис€ зупинити св—÷й виб—÷р на т—÷й валют—÷, €ка допоможе закрити (повн—÷стю або частково) на€вн—÷ "в—÷дкрит—÷" валютн—÷ позиц—÷—„.

ўе одним з прийом—÷в, €кий часто використову—‘тьс€ банками п—÷д час управл—÷нн€ валютними позиц—÷€ми, —‘ зд—÷йсненн€ конверс—÷йних операц—÷й. Ќаднормативний обс€г позиц—÷—„ за певною валютою може бути зменшений завд€ки —„—„ обм—÷ну на —÷ншу валюту, за €кою обс€г позиц—÷—„ був нижчий в—÷д нормативу. ÷е да—‘ змогу приводити валютн—÷ позиц—÷—„ в—÷дпов—÷дно до установлених вимог без зд—÷йсненн€ операц—÷й з базовою валютою. як правило, банки вдаютьс€ до конверс—÷—„ валюти, курс €ко—„ знижу—‘тьс€, у б—÷льш над—÷йну й стаб—÷льну валюту. якщо, наприклад, оч—÷ку—‘тьс€ значне п—÷двищенн€ курсу долара —Ўј щодо англ—÷йського фунта, то —‘ сенс у швидкому обм—÷н—÷ в—÷льних кошт—÷в у фунтах на долари.

«м—÷ну терм—÷ну платежу звичайно називають тактикою "л—÷дз енд легз". ¬она пол€га—‘ у ман—÷пулюванн—÷ строками зд—÷йсненн€ розрахунк—÷в, що застосову—‘тьс€ тод—÷, коли оч—÷куютьс€ р—÷зк—÷ зм—÷ни курс—÷в валюти ц—÷ни або валюти платежу. «астосуванн€ тако—„ тактики да—‘ змогу закрити коротк—÷ позиц—÷—„ за певними валютами до зростанн€ —„х ринкового курсу —÷, в—÷дпов—÷дно, довг—÷ позиц—÷—„ - до зниженн€ курсу.

Ќайпоширен—÷шими на практиц—÷ формами под—÷бно—„ тактики —‘: прискоренн€ репатр—÷ац—÷—„ (поверненн€ до сво—‘—„ кра—„ни з-за кордону) кап—÷талу, прибутк—÷в, —÷нших кошт—÷в в оч—÷куванн—÷ ревальвац—÷—„ нац—÷онально—„ валюти або спов—÷льненн€ процес—÷в репатр—÷ац—÷—„ перед девальвац—÷—‘ю нац—÷онально—„ валюти; прискоренн€ або спов—÷льненн€ погашенн€ основно—„ суми боргу в —÷ноземн—÷й валют—÷ та виплати процент—÷в залежно в—÷д зм—÷ни валютного курсу; дострокова оплата послуг —÷ товар—÷в (основних фонд—÷в, товарно-матер—÷альних ц—÷нностей) у раз—÷ спод—÷вано—„ апреац—÷—„, тобто п—÷двищенн€ курсу валюти платежу, або затримка платеж—÷в при оч—÷куванн—÷ депреац—÷—„, тобто зниженн€ курсу; прискоренн€ або спов—÷льненн€ нарахуванн€ —÷ виплати див—÷денд—÷в, погашенн€ основно—„ суми кредит—÷в —÷ процент—÷в за ними, надходженн€ кошт—÷в в —÷ноземн—÷й валют—÷ до статутного фонду банку тощо; регулюванн€ одержувачем —÷ноземних валютних кошт—÷в строк—÷в —„х конверс—÷—„ в нац—÷ональну валюту.

–∆мов—÷рн—÷сть застосуванн€ прийому випередженн€ й в—÷дставанн€ значною м—÷рою визнача—‘тьс€ законодавчим регулюванн€м кра—„ни та умовами ф—÷нансових контракт—÷в. ѕереважна б—÷льш—÷сть угод, за €кими зд—÷йснюютьс€ платеж—÷, передбача—‘ €к можлив—÷сть достроково—„ оплати, так —÷ види й обс€г штрафних санкц—÷й (пен—÷, неустойки тощо) за несво—‘часне зд—÷йсненн€ переказ—÷в валютних кошт—÷в. ¬ останньому випадку затримка платежу, пов'€зана з—÷ зменшенн€м курсу, буде виправдана т—÷льки тод—÷, коли зменшенн€ обс€г—÷в витрат на придбанн€ валюти за новим курсом перекри—‘ суму нарахованих штраф—÷в.

—л—÷д зауважити, що управл—÷нн€ валютними позиц—÷€ми шл€хом проведенн€ балансових операц—÷й часто не в—÷дпов—÷да—‘ "асним потребам та планам банку, а —÷нод—÷ —‘ невиг—÷дним з погл€ду витрат. ќднак в—÷тчизн€н—÷ банки змушен—÷ вдаватис€ до таких прийом—÷в за браком необх—÷дних умов дл€ застосуванн€ б—÷льш сучасних —÷ досконалих метод—÷в регулюванн€ валютно—„ позиц—÷—„, таких, зокрема, €к строков—÷ валютн—÷ угоди.

ћетодика хеджуванн€, або синтетичного управл—÷нн€, передбача—‘ створенн€ захисту в—÷д валютних ризик—÷в укладенн€м додаткових строкових угод щодо —÷ноземно—„ валюти, €к—÷ можуть компенсувати певн—÷ ф—÷нансов—÷ втрати за балансовими статт€ми внасл—÷док зм—÷ни валютного курсу.

ѕереваги синтетичного управл—÷нн€: гнучк—÷сть; —÷снуванн€ можливостей дл€ швидкого маневру без зм—÷ни в балансу банку; можлив—÷сть оперативного реагуванн€ на в—÷дхиленн€ у сп—÷вв—÷дношенн€х актив—÷в —÷ пасив—÷в в —÷ноземних валютах.

ќтже, необх—÷дною умовою ефективност—÷ цього методу —‘ —÷снуванн€ л—÷кв—÷дного строкового ринку, €кий би давав змогу зд—÷йснювати операц—÷—„ з пох—÷дними —÷нструментами у будь-€кий час —÷ в будь-€ких обс€гах.

’еджуванн€ зд—÷йснюють за допомогою проведенн€ таких операц—÷й, €к: форвардн—÷ валютн—÷ угоди; валютн—÷ ф'ючерси та опц—÷они; валютн—÷ своп-контракти; свопц—÷они; комб—÷нац—÷—„ типу подв—÷йний форвард, валютний своп та —÷нш—÷, €к—÷ в—÷др—÷зн€ютьс€ за характеристиками й механ—÷змами функц—÷онуванн€.

‘орвардн—÷ угоди —‘, напевне, найчаст—÷ше застосовуваним способом хеджуванн€ (саме тому —÷нод—÷ п—÷д хеджуванн€м розум—÷ють лише форвардн—÷ операц—÷—„ з—÷ страхуванн€ валютних ризик—÷в), що ма—‘ на мет—÷ уникненн€ ризик—÷в, пов'€заних з операц—÷€ми куп—÷вл—÷-продажу —÷ноземно—„ валюти, —÷ передбача—‘ —„—„ поставку в строки б—÷льше н—÷ж два дн—÷. Ќайчаст—÷ше строками дл€ такого типу —‘ один-три або ш—÷сть м—÷с€ц—÷в (хоча, €к уже зазначалос€, терм—÷ни таких угод можуть с€гати к—÷лькох рок—÷в). ‘орвардн—÷ зобов'€занн€ —‘ твердими, тобто обов'€зковими до виконанн€.

”мови форвардного контракту так—÷: курс ф—÷ксу—‘тьс€ на момент укладенн€ угоди; реальне постачанн€ валюти в—÷дбудетьс€ через обумовлений пром—÷жок часу; обс€г контракту не стандартизований.

Ќедол—÷ком застосуванн€ форвардних контракт—÷в дл€ хеджуванн€ валютного ризику —‘ те, що форвардн—÷ угоди укладаютьс€ на м—÷жбанк—÷вському ринку, а не на б—÷рж—÷. “аким чином, укладаючи форвардну угоду, банк наража—‘тьс€ на кредитний ризик.

 р—÷м просто—„ форвардно—„ угоди (так званого аутрайт) до цього р—÷зновиду можна в—÷днести й складн—÷шу угоду - своп.

ќперац—÷—„ типу своп пол€гають у куп—÷вл—÷ —÷ноземно—„ валюти на умовах спот з наступною зустр—÷чною операц—÷—‘ю на умовах форвард. ” результат—÷ таких угод банки купують валюту, необх—÷дну дл€ м—÷жнародних розрахунк—÷в, —÷ диверсиф—÷кують сво—„ валютн—÷ резерви, збер—÷гаючи валютн—÷ позиц—÷—„ закритими. ¬икористанн€ своп-контракт—÷в набуло попул€рност—÷ на початку 1980-х рр. Ќа сьогодн—÷ банки та —÷нш—÷ суб'—‘кти м—÷жнародного валютного ринку мають змогу використовувати у сво—„й практиц—÷ €к класичн—÷ операц—÷—„ своп, так —÷ —„х р—÷зновиди у вигл€д—÷ опц—÷онних, валютно-процентних своп—÷в тощо.

 ласичн—÷ свопи залежно в—÷д посл—÷довност—÷ виконаних операц—÷й спот —÷ форвард под—÷л€ютьс€ на репорт —÷ депорт. –епорт - це продаж валюти на умовах спот —÷ одночасна куп—÷вл€ на умовах форвард. ƒепорт - куп—÷вл€ валюти на умовах спот —÷ продаж на умовах форвард.

ћожлив—÷ й —÷нш—÷ комб—÷нац—÷—„: операц—÷—„ типу подв—÷йний форвард, укладен—÷ за такими самими умовами на р—÷зн—÷ строки, теж можуть використовуватись у процес—÷ управл—÷нн€ валютною позиц—÷—‘ю та мають назву "форвардний своп".

Ќаприклад, форвардна угода з куп—÷вл—÷ валютних кошт—÷в, укладена строком на один м—÷с€ць, ур—÷вноважу—‘тьс€ форвардною угодою з продажу такого самого обс€гу валюти на три м—÷с€ц—÷. ” такий спос—÷б активи й пасиви в —÷ноземн—÷й валют—÷ збалансовуютьс€, а валютна позиц—÷€ упродовж м—÷с€ц€ лиша—‘тьс€ закритою.

ѕод—÷бн—÷ операц—÷—„ можуть зд—÷йснюватис€ з р—÷зними деривативами - форвардами, ф'ючерсами, опц—÷онами, своп-контрактами - також у будь-€кому —„х по—‘днанн—÷.

Ќайб—÷льш д—÷—‘вим —÷нструментом управл—÷нн€, придатним дл€ швидкого регулюванн€ позиц—÷й, —‘ строков—÷ б—÷ржов—÷ угоди, тобто ф'ючерси й опц—÷они.

якщо дл€ регулюванн€ валютно—„ позиц—÷—„ угоду укладено на б—÷рж—÷, то банк ма—‘ змогу в будь-€кий час зв—÷льнитис€ в—÷д прийн€тих за контрактом зобов'€зань через проведенн€ протилежно—„ за зм—÷стом б—÷ржово—„ операц—÷—„. ѕеревагою цього прийому —‘ гнучк—÷сть —÷ наданн€ можливостей дл€ швидкого маневру без зм—÷н у баланс—÷ банку. ÷е забезпечу—‘ оперативне реагуванн€ на в—÷дхиленн€ у сп—÷вв—÷дношенн€х актив—÷в —÷ пасив—÷в в —÷ноземних валютах, тому под—÷бна тактика може з усп—÷хом застосовуватис€ дл€ щоденного контролю за р—÷внем валютних позиц—÷й банку. јле необх—÷дною умовою щодо ефективност—÷ цього методу —‘ —÷снуванн€ л—÷кв—÷дного строкового ринку, €кий би допомагав зд—÷йснювати операц—÷—„ з пох—÷дними —÷нструментами у будь-€кий час —÷ в будь-€ких обс€гах.

¬алютним ф'ючерсом назива—‘тьс€ контракт на куп—÷влю чи продаж стандартизовано—„ суми —÷ноземно—„ валюти за стандартизованою специф—÷кац—÷—‘ю валют —÷ погодженою ц—÷ною. ‘'ючерсн—÷ контракти укладаютьс€ т—÷льки на б—÷ржовому ринку, що п—÷двищу—‘ —„х над—÷йн—÷сть —÷ р—÷вень страхуванн€ валютних ризик—÷в. ‘'ючерсн—÷ контракти можуть використовуватис€ дл€ хеджуванн€ прибутку —÷ноземних ф—÷л—÷й банку.

‘—÷нансовий зм—÷ст хеджуванн€ за допомогою ф'ючерс—÷в пол€га—‘ в тому, що хеджер може перекласти певну частку ризику на профес—÷йних спекул€нт—÷в, €к—÷ забезпечують л—÷кв—÷дн—÷сть строкового ринку. ‘'ючерсн—÷ контракти не —‘ обов'€зковими дл€ виконанн€, на в—÷дм—÷ну в—÷д форвардних —÷, €к св—÷дчить статистика, виконуютьс€ в умовах м—÷жнародного ринку лише в 5% випадк—÷в.

‘'ючерси надають учасникам ринку оперувати в умовах над—÷йност—÷ укладених угод, високо—„ л—÷кв—÷дност—÷ контракт—÷в, але за обмеженого кола валют, €к—÷ обм—÷нюютьс€ одна на одну.

ќпц—÷он також —‘ видом контракту, зг—÷дно з €ким покупець ма—‘ право прот€гом певного терм—÷ну або купити за ф—÷ксованою ц—÷ною певну суму —÷ноземно—„ валюти (опц—÷он типу кол - call), або продати —„—„ (опц—÷он типу пут - риt). ¬ласник опц—÷ону прийма—‘ р—÷шенн€ про те, скористатис€ чи н—÷ наданим йому правом, залежно в—÷д динам—÷ки валютних курс—÷в. ¬ ус—÷х випадках ризик, €кому п—÷дда—‘тьс€ "асник опц—÷ону, попередньо обмежений ц—÷ною опц—÷ону, а виграш теоретично необмежений —÷ на практиц—÷ бува—‘ досить значним. ’еджуванн€ методом опц—÷онних угод в—÷др—÷зн€—‘тьс€ в—÷д операц—÷—„ форвард тим, що за банком збер—÷га—‘тьс€ право вибору, €ке п—÷двищу—‘ ефективн—÷сть операц—÷—„.

« опц—÷оном можна зд—÷йснити так—÷ види операц—÷й: куп—÷влю опц—÷ону на куп—÷влю, продаж опц—÷ону на куп—÷влю, куп—÷влю опц—÷ону на продаж, продаж опц—÷ону на продаж.

ќпц—÷они put використовуютьс€: дл€ хеджуванн€ коротко—„ валютно—„ позиц—÷—„; €кщо курс ма—‘ тенденц—÷ю до п—÷двищенн€; дл€ перепродажу з метою отриманн€ прибутку.

ќпц—÷они саll використовують: з метою хеджуванн€ довго—„ валютно—„ позиц—÷—„; €кщо курс ма—‘ тенденц—÷ю до зниженн€; з метою хеджуванн€ оч—÷куваних надходжень у валют—÷ —÷ продажу валюти.

ѕеревагою використанн€ опц—÷ону —‘ те, що його "асник може уникнути збитк—÷в в—÷д р—÷зко—„ зм—÷ни валютних курс—÷в, заздалег—÷дь заф—÷ксувавши дл€ себе р—÷вень обм—÷нних курс—÷в. якщо ж р—÷зко—„ зм—÷ни не в—÷дбудетьс€, "асник опц—÷ону може в—÷дмовитис€ в—÷д його виконанн€, а його максимальн—÷ витрати складуть суму, що дор—÷вню—‘ прем—÷—„, виплачен—÷й за куп—÷влю опц—÷ону.

Ўирокий виб—÷р пох—÷дних ф—÷нансових —÷нструмент—÷в на м—÷жнародних ринках да—‘ змогу банкам знаходити найефективн—÷ш—÷ комб—÷нац—÷—„ щодо зд—÷йсненн€ валютних операц—÷й та застосовувати досконал—÷ методи управл—÷нн€ валютною позиц—÷—‘ю з метою зменшенн€ валютного ризику. ƒл€ в—÷тчизн€них банк—÷в можливост—÷ щодо зд—÷йсненн€ строкових валютних операц—÷й на внутр—÷шньому ринку неможлив—÷, а на м—÷жнародних ринках досить обмежен—÷.

як св—÷дчить анал—÷з метод—÷в управл—÷нн€ валютною позиц—÷—‘ю, св—÷тов—÷й практиц—÷ в—÷домо багато способ—÷в хеджуванн€ валютних ризик—÷в. «алежно в—÷д умов, у €ких працюють суб'—‘кти валютного ринку, та стратег—÷—„ —„х повед—÷нки можливе застосуванн€ ними р—÷зного набору розгл€нутих напр€мк—÷в управл—÷нн€ валютною позиц—÷—‘ю. ¬—÷тчизн€н—÷ банки за об'—‘ктивних причин не можуть бути прикладом активних користувач—÷в усього спектра метод—÷в, зокрема, синтетичного управл—÷нн€ валютною позиц—÷—‘ю. «а таких умов банки здеб—÷льшого, використовують стратег—÷ю непокритт€ ризику в межах встановлених Ќац—÷ональним банком л—÷м—÷т—÷в.


2.4.3 ”правл—÷нн€ процентним ризиком банку

–изик процентно—„ ставки (процентний ризик) - абсолютна (в—÷дносна) величина або ймов—÷рносний показник можливих втрат економ—÷чного суб'—‘кта в—÷д задано—„ зм—÷ни ринкових процентних ставок прот€гом заданого пер—÷оду часу в майбутньому.

«м—÷на процентних ставок призводить до ефект—÷в, що в довгостроков—÷й перспектив—÷ завжди можуть бути представлен—÷ €к зм—÷на "асного кап—÷талу банку.

” короткостроков—÷й перспектив—÷ ц—÷ ефекти можуть бути виражен—÷ в р—÷зних формах, основними з €ких —‘:

1) зм—÷на прибутку. “радиц—÷йно цьому ефекту прид—÷л€лос€ б—÷льше уваги, адже в—÷н в—÷дбива—‘тьс€ на ф—÷нансових показниках банку. якщо ран—÷ше ефект зм—÷ни прибутку розгл€давс€ €к екв—÷валентний зм—÷н—÷ чистого процентного доходу банку, то останн—÷м часом все част—÷ше банки анал—÷зують зм—÷ну прибутку в ц—÷лому. ÷е пов'€зано з тим, що частка чистого процентного доходу в загальному прибутку банк—÷в поступово знижу—‘тьс€, а непроцентн—÷ доходи —÷ витрати можуть бути дуже чутливими до зм—÷ни ставок;

2) зм—÷на економ—÷чно—„ вартост—÷ банку. ≈коном—÷чна варт—÷сть банку - це поточна варт—÷сть оч—÷куваних чистих грошових поток—÷в за балансовими —÷ позабалансовими вимогами —÷ зобов'€занн€м, дисконтованими за ринковими процентними ставками. ≈коном—÷чну варт—÷сть банку можна розгл€дати €к оц—÷нку "асного кап—÷талу банку в майбутньому, приведеного до поточно—„ вартост—÷. «в—÷дси зрозум—÷ло, що зм—÷на економ—÷чно—„ вартост—÷ банку може мати —÷ короткостроковий ефект: зм—÷на курсово—„ вартост—÷ акц—÷й банку, зм—÷на кредитного рейтингу (—÷ внасл—÷док цього зм—÷на короткострокового прибутку).

—тратег—÷—„ управл—÷нн€ процентним ризиком: управл—÷нн€ гепом; управл—÷нн€ дюрац—÷—‘ю; управл—÷нн€ шл€хом використанн€ строкових ф—÷нансових —÷нструмент—÷в (синтетичне управл—÷нн€).

”правл—÷нн€ гепом. « метою оц—÷нки ступен€ схильност—÷ б—÷знесу до процентного ризику (чутлив—÷сть до коливань процентно—„ ставки) звичайно анал—÷зуютьс€ розриви строково—„ структури процентних актив—÷в —÷ пасив—÷в (геп-анал—÷з).

ƒл€ визначенн€ показника гепу вс—÷ активи —÷ пасиви банку под—÷л€ютьс€ на групи: активи та пасиви, чутлив—÷ до зм—÷ни процентно—„ ставки; активи та пасиви, нечутлив—÷ до зм—÷ни процентно—„ ставки.

ќчевидно, що такий под—÷л можна зд—÷йснити т—÷льки в межах конкретно визначеного часового —÷нтервалу, оск—÷льки в довгостроков—÷й перспектив—÷ вс—÷ активи та пасиви будуть переоц—÷нен—÷ або повернут—÷ до банку, а, отже, —„х сл—÷д визнати чутливими до зм—÷ни процентно—„ ставки.

јктиви —÷ пасиви —‘ чутливим —÷ до зм—÷ни процентних ставок прот€гом ф—÷ксованого пром—÷жку часу, €кщо викону—‘тьс€ хоча б одна з наведених вимог: дата перегл€ду плаваючо—„ ставки потрапл€—‘ в меж—÷ заф—÷ксованого часового —÷нтервалу; строк погашенн€ наста—‘ в цьому —÷нтервал—÷; терм—÷н пром—÷жно—„ або частково—„ виплати наста—‘ в цьому —÷нтервал—÷.

јктиви (пасиви), чутлив—÷ до зм—÷ни процентно—„ ставки, м—÷ст€ть: внески (депозити), за €кими зак—÷нчу—‘тьс€ строк договору; внески з плаваючою процентною ставкою; кредити, що будуть повернут—÷ в анал—÷зований пер—÷од; кредити з плаваючою процентною ставкою; амортизац—÷€ основно—„ суми кредит—÷в, строк договору за €кими не зак—÷нчу—‘тьс€ прот€гом даного пер—÷оду; ц—÷нн—÷ папери (у тому числ—÷ вексел—÷, обл—÷гац—÷—„), що погашаютьс€ прот€гом даного пер—÷оду; ц—÷нн—÷ папери, за €кими виплачу—‘тьс€ купонний дох—÷д прот€гом даного пер—÷оду; —÷нш—÷ активи —÷ зобов'€занн€, включаючи ф—÷нансов—÷ —÷нструменти, що знаход€тьс€ поза балансом.

ƒо нечутливих актив—÷в та зобов'€зань належать так—÷, доходи та витрати за €кими прот€гом ф—÷ксованого часового —÷нтервалу не залежать в—÷д зм—÷ни процентно—„ ставки на ринку.

ѕ—÷сл€ групуванн€ процентних актив—÷в —÷ пасив—÷в розрахову—‘тьс€ геп (розрив, дисбаланс) за даним пер—÷одом, що дор—÷вню—‘ р—÷зниц—÷ сумарного обс€гу процентних актив—÷в, €к—÷ п—÷дл€гають переоц—÷нц—÷ в даний пер—÷од —÷ сумарного обс€гу процентних пасив—÷в, що п—÷дл€гають переоц—÷нц—÷ в даний пер—÷од.

—уть впливу геп на процентний прибуток при зм—÷н—÷ процентних ставок пол€га—‘ в такому. Ќегативний геп показу—‘, що в банку б—÷льше пасив—÷в, чутливих до процентно—„ ставки, н—÷ж аналог—÷чних актив—÷в: зростанн€ процентних ставок виклика—‘ зниженн€ „ѕћ —÷ чистого доходу, оск—÷льки зб—÷льшенн€ витрат за пасивами в—÷дбува—‘тьс€ б—÷льшою м—÷рою, н—÷ж доход—÷в за активами; зниженн€ процентних ставок призводить до зб—÷льшенн€ „ѕћ внасл—÷док зниженн€ процентних витрат.

ѕозитивний геп показу—‘, що в банку б—÷льше актив—÷в, чутливих до процентно—„ ставки, н—÷ж пасив—÷в: зростанн€ процентних ставок призводить до зб—÷льшенн€ чистого прибутку —÷ „ѕћ, оск—÷льки процентн—÷ доходи за банк—÷вськими активами зростуть б—÷льшою м—÷рою, н—÷ж витрати запозиченн€; зниженн€ процентних ставок виклика—‘ втрату чистого доходу —÷ зниженн€ „ѕћ, оск—÷льки процентн—÷ доходи за активами знижуютьс€ швидше, н—÷ж пов'€зан—÷ з пасивами процентн—÷ витрати.

якщо в банку нульовий геп, чутлив—÷ до процентно—„ ставки активи —÷ пасиви р—÷вн—÷, й однаков—÷ зм—÷ни процентно—„ ставки не впливають на процентний прибуток.

–∆ позитивний, —÷ негативний геп надають потенц—÷йну можлив—÷сть отримати б—÷льшу маржу, н—÷ж у раз—÷ нульового гепу.

√еп —‘ м—÷рою процентного ризику, на €кий наража—‘тьс€ банк прот€гом заф—÷ксованого часового —÷нтервалу. Ќезалежно в—÷д того, позитивний чи негативний геп, чим б—÷льша абсолютна величина гепу, тим вищий р—÷вень процентного ризику прийма—‘ на себе банк —÷ тим б—÷льше зм—÷ню—‘тьс€ його маржа.

якщо початок пер—÷оду часу належить до майбутнього, то геп назива—‘тьс€ пер—÷одичним, €кщо ж початок пер—÷оду зб—÷га—‘тьс€ з поточним часом, то геп називають кумул€тивним. ѕер—÷одичн—÷ гепи показують час потенц—÷йних зм—÷н доходу залежно в—÷д зм—÷ни процентно—„ ставки.  умул€тивний геп вим—÷рю—‘ загальний процентний ризик за весь розгл€нутий пер—÷од.

 умул€тивний (нагромаджений) геп - це алгебра—„чна сума (з урахуванн€м знака) геп—÷в у кожному з часових —÷нтервал—÷в, на €к—÷ под—÷лено часовий горизонт.

ƒл€ обчисленн€ показника кумул€тивного гепу в кожному з —÷нтервал—÷в обчислюють алгебра—„чну суму геп—÷в за попередн—÷ пер—÷оди:


, (2.6)


де: KGAP - кумул€тивний геп;

T - часовий горизонт; T=1,N.

 умул€тивний геп показу—‘ незбалансован—÷сть (р—÷зницю) м—÷ж загальним обс€гом чутливих актив—÷в —÷ зобов'€зань банку, €к—÷ прот€гом часового горизонту можуть бути переоц—÷нен—÷.

«а економ—÷чним зм—÷стом кумул€тивний геп - це —÷нтегральний показник, що в—÷дбива—‘ р—÷вень процентного ризику, на €кий наража—‘тьс€ банк прот€гом розгл€нутого часового горизонту. Ѕанк може управл€ти цим ризиком, установлюючи л—÷м—÷т кумул€тивного гепу €к максимально допустиму його величину та привод€чи структуру чутливих актив—÷в —÷ зобов'€зань у в—÷дпов—÷дн—÷сть з установленим л—÷м—÷том (—÷ндексом процентного ризику).

–∆ндекс процентного ризику дор—÷вню—‘ в—÷дношенню абсолютно—„ величини кумул€тивного гепу (в кожному з пер—÷од—÷в) до робочих актив—÷в (у процентах):


, (2.7)


де: –∆R - —÷ндекс процентного ризику;

ј - робоч—÷ активи банку.

–∆ндекс процентного ризику показу—‘, €ка частина актив—÷в (коли геп позитивний) чи пасив—÷в (коли геп негативний) може зм—÷нити свою варт—÷сть унасл—÷док зм—÷ни ринкових ставок. –∆ндекс розрахову—‘тьс€ без урахуванн€ знака, оск—÷льки —÷ позитивний, —÷ негативний геп можуть призвести банк до збитк—÷в.

ќц—÷нка ризику банку за допомогою —÷ндексу процентного ризику забезпечу—‘ достатн—÷й р—÷вень точност—÷ за умови, що величина робочих актив—÷в залиша—‘тьс€ сталою прот€гом усього часового горизонту. якщо ж обс€г таких актив—÷в прот€гом пер—÷оду зм—÷ню—‘тьс€, то лог—÷чно оц—÷нювати сп—÷вв—÷дношенн€ кумул€тивного гепу в кожному з пер—÷од—÷в та т—÷—‘—„ величини робочих актив—÷в, €ка прогнозу—‘тьс€ в цей пер—÷од. ѕроте зробити такий прогноз досить складно. Ќаприклад, величина залучених кошт—÷в залежить не лише в—÷д банку —÷ не завжди п—÷дда—‘тьс€ прогнозуванню.

” такому раз—÷ використовують коеф—÷ц—÷—‘нт ризику, обчислений €к в—÷дношенн€ кумул€тивного гепу до кап—÷талу банку. як в—÷домо, кап—÷тал банку —‘ б—÷льш стаб—÷льною величиною, н—÷ж робоч—÷ активи.  р—÷м того, оск—÷льки геп - це —÷ндикатор процентного ризику банку, а вс—÷ ризики мають в—÷дшкодовуватис€ за рахунок його "асних кошт—÷в, то ц—÷лком лог—÷чно з—÷ставл€ти геп саме з кап—÷талом. ќтже, коеф—÷ц—÷—‘нт процентного ризику обчислю—‘тьс€ за формулою:


, (2.8)


де:  – - коеф—÷ц—÷—‘нт процентного ризику;

  - "асний кап—÷тал банку.

ќч—÷куваний процентний ризик у грошовому вираженн—÷ €к оч—÷кувана зм—÷на прибутку т»∆– в—÷д зм—÷ни р—÷вн€ процентних ставок R виража—‘тьс€ через кумул€тивний геп таким чином:


т»∆т…» (Rp - R) * KGAP. (2.9)


якщо за пер—÷од, дл€ €кого розрахований геп, процентн—÷ ставки зростуть, то позитивний геп призведе до оч—÷куваного зб—÷льшенн€ процентного прибутку. якщо ставки зниз€тьс€, то негативний геп призведе до зб—÷льшенн€ оч—÷куваного прибутку. –еальна зм—÷на прибутку в—÷дпов—÷датиме оч—÷куван—÷й, €кщо зм—÷ни в—÷дбудутьс€ в передбачуваному напр€мку —÷ масштаб—÷.

√оловна —÷де€ управл—÷нн€ гепом пол€га—‘ в тому, що величина та вид (позитивний або негативний) гепу мають в—÷дпов—÷дати прогнозам зм—÷ни процентних ставок.

ѕравило управл—÷нн€ гепом: €кщо геп позитивний, то з—÷ зростанн€м процентних ставок маржа банку зростатиме, —÷, навпаки, у раз—÷ —„х зниженн€ маржа зменшуватиметьс€; €кщо геп негативний, то з—÷ зростанн€м процентних ставок маржа банку зменшуватиметьс€, а з —„х зниженн€м - зб—÷льшуватиметьс€.

ќтже, головне - щоб геп в—÷дпов—÷дав тому напр€мку руху ставок, €кий забезпечить п—÷двищенн€ прибутку, тобто був позитивним за п—÷двищенн€ ставок —÷ негативним - за —„х зниженн€.

ѕроте менеджеру банку сл—÷д пам'€тати, що потенц—÷йна можлив—÷сть отриманн€ додаткового прибутку супроводжу—‘тьс€ п—÷двищеним р—÷внем процентного ризику. якщо прогноз зм—÷ни ставок ви€витьс€ помилковим або не справдитьс€, то це може призвести до зниженн€ прибутку банку —÷ нав—÷ть до збитк—÷в. ќтже, за на€вност—÷ позитивного чи негативного гепу ц—÷лком реальною —‘ €к —÷мов—÷рн—÷сть отриманн€ додаткових доход—÷в, так —÷ ймов—÷рн—÷сть ф—÷нансових втрат.

ћожлив—÷ дв—÷ стратег—÷—„ управл—÷нн€ процентним ризиком на основ—÷ гепу - ф—÷ксац—÷€ спреду та управл—÷нн€ гепом.

—тратег—÷€ ф—÷ксац—÷—„ спреду передбача—‘ максимальну збалансован—÷сть позиц—÷й за чутливими активами та зобов'€занн€ми банку, тобто нульовий геп. ” такому раз—÷ процентна маржа банку залиша—‘тьс€ стаб—÷льною, незалежною в—÷д коливань процентних ставок на ринку. ÷€ стратег—÷€ —‘ найпрост—÷шою та досить над—÷йною, адже вона не потребу—‘ н—÷ точних прогноз—÷в, н—÷ складного анал—÷тичного забезпеченн€.

—тратег—÷€ управл—÷нн€ гепом ма—‘ на мет—÷ отриманн€ п—÷двищених прибутк—÷в —÷ передбача—‘ св—÷доме прийн€тт€ ризику, а тому характеризу—‘тьс€ €к б—÷льш агресивна. ” раз—÷ реал—÷зац—÷—„ ризику маржа знизитьс€, що буде зумовлено п—÷двищенн€м ставок за негативного гепу або зниженн€м ставок за позитивного гепу. ” процес—÷ реал—÷зац—÷—„ ц—÷—‘—„ стратег—÷—„ банку необх—÷дно дос€гти в—÷дпов—÷дност—÷ м—÷ж видом гепу (позитивний/негативний) та прогнозами зм—÷ни процентних ставок. якщо спрогнозувати зм—÷ну процентних ставок неможливо, наприклад, через нестаб—÷льн—÷сть економ—÷ки або п—÷д час кризових пер—÷од—÷в, значно безпечн—÷шою буде стратег—÷€ ф—÷ксац—÷—„ спреду.

¬—÷тчизн€на практика показу—‘, що банки здеб—÷льшого надають перевагу стратег—÷—„ ф—÷ксац—÷—„ спреду, утримуючи незначний розрив м—÷ж активами —÷ пасивами з однаковими терм—÷нами погашенн€. ¬одночас очевидно, що повн—÷стю збалансувати активи —÷ пасиви за строками та обс€гами неможливо (та й недоц—÷льно), а тому проблеми, пов'€зан—÷ з управл—÷нн€м гепом, не втрачають сво—‘—„ актуальност—÷.

ћетоди гепу —‘ традиц—÷йними п—÷дходами до управл—÷нн€ активами —÷ пасивами банку з метою зниженн€ процентного ризику. ƒо переваг ц—÷—‘—„ групи метод—÷в можна в—÷днести простоту та доступн—÷сть, що особливо важливо дл€ в—÷тчизн€них банк—÷в за браком —÷нших можливостей, €к—÷ нада—‘ розвинений ф—÷нансовий ринок.

Ќедол—÷ками даних метод—÷в —‘ недостатн€ гнучк—÷сть, необх—÷дн—÷сть проведенн€ реструктуризац—÷—„ балансу у зв'€зку з—÷ зм—÷нами ринкових ставок, брак достатнього простору дл€ маневру. ¬имога приведенн€ у в—÷дпов—÷дн—÷сть структури актив—÷в —÷ пасив—÷в перешкоджа—‘ повному врахуванню потреб кл—÷—‘нт—÷в, коли йдетьс€ про укладенн€ кредитних —÷ депозитних угод, потребу—‘ де€кого часу —÷ може стати неприйн€тною дл€ оперативного управл—÷нн€ процентним ризиком банку. ѕроведенн€ збалансованих операц—÷й не завжди в—÷дпов—÷да—‘ потребам банку, його планам на майбутн—‘, а —÷нод—÷ невиг—÷дне з погл€ду витрат.

ѕрактичне застосуванн€ геп-менеджменту засв—÷дчило низку —÷стотних недол—÷к—÷в цього п—÷дходу:

1. Ќав—÷ть нульовий геп не гаранту—‘ повного захисту в—÷д ризику, оск—÷льки ставки за активами та зобов'€занн€ми можуть зм—÷нюватис€ несинхронно. ” пер—÷оди економ—÷чного п—÷днесенн€ ставки за активами зростають швидше, н—÷ж ставки запозиченн€. ѕ—÷д час спаду зниженн€ ставок за зобов'€занн€ми випереджа—‘ аналог—÷чн—÷ зм—÷ни в ставках за активами. «агалом ставки за активами мають тенденц—÷ю зм—÷нюватис€ швидше, н—÷ж ставки за зобов'€занн€ми, а м—÷ж моментами зм—÷ни ставок —÷сну—‘ розрив у час—÷ (лаг).

2. ћетоди управл—÷нн€ гепом потребують на€вност—÷ точного та над—÷йного прогнозу зм—÷ни ставок. ѕроте абсолютно точний прогноз зм—÷ни вс—÷х параметр—÷в ставки - напр€мку, швидкост—÷ та розм—÷ру - отримати майже неможливо. якщо напр€мок руху процентних ставок можна передбачити, то час —÷ величину зм—÷н важко спрогнозувати. ƒв—÷ основн—÷ характеристики процентних ставок - м—÷нлив—÷сть —÷ непередбачуван—÷сть - значно ускладнюють використанн€ стратег—÷—„ гепу в процес—÷ управл—÷нн€.

3. ≈фективн—÷сть управл—÷нн€ кумул€тивним гепом значною м—÷рою залежить в—÷д правильност—÷ вибору часових —÷нтервал—÷в. Ќе так просто визначити момент, коли конкретн—÷ види актив—÷в та зобов'€зань треба переоц—÷нити.  р—÷м того, виб—÷р планових пер—÷од—÷в, прот€гом €ких проводитьс€ балансуванн€ актив—÷в, —÷ пасив—÷в, чутливих до зм—÷н ставки, —‘ досить суб'—‘ктивним, що може призвести до неспри€тливих насл—÷дк—÷в, коли окрем—÷ статт—÷ балансу потрапл€ють у пром—÷жки м—÷ж пер—÷одами переоц—÷нюванн€.

4. ѕерех—÷д в—÷д позитивного гепу до негативного —÷ навпаки потребу—‘ певного часу, а банки не завжди мають у сво—‘му розпор€дженн—÷ ф—÷нансов—÷ —÷нструменти та механ—÷зми, €к—÷ б забезпечили швидк—÷ зм—÷ни. ѕрогнози не справджуютьс€ негайно, —÷ зм—÷ни ставок дос€гаютьс€ не в—÷дразу. “ому застосуванн€ стратег—÷—„ гепу потребу—‘ достатньо—„ тривалост—÷ процентних цикл—÷в, щоб вистачило часу скористатис€ перевагами. ¬—÷дтак ефективн—÷сть застосуванн€ геп-менеджменту знижу—‘тьс€.

5. —кладн—÷сть визначенн€ ступен€ чутливост—÷ до процентно—„ ставки дл€ де€ких ф—÷нансових —÷нструмент—÷в.

6. –∆гноруванн€ вартост—÷ грошей з урахуванн€м доход—÷в майбутн—÷х пер—÷од—÷в, (створенн€ часових пер—÷од—÷в дл€ розрахунку гепу не врахову—‘ розходженн€ м—÷ж рухом кошт—÷в на початку —÷ к—÷нц—÷ пер—÷оду).

7. –∆гноруванн€ впливу зм—÷ни вартост—÷, актив—÷в —÷ пасив—÷в з ф—÷ксованою ставкою при зм—÷н—÷ процентно—„ ставки.

ѕ—÷дсумовуючи сказане вище щодо принципових недол—÷к—÷в, можна д—÷йти висновку, що метод ”јѕ на основ—÷ гепу да—‘ лише рекомендац—÷—„ щодо доц—÷льност—÷ зм—÷ни чи збереженн€ обс€г—÷в певних чутливих до процентно—„ ставки груп актив—÷в —÷ пасив—÷в з метою збереженн€ поточно—„ прибутковост—÷ банку за м—÷нливими процентними ставками чи зб—÷льшенн€ поточно—„ прибутковост—÷ за оч—÷куваними зм—÷нами процентних ставок. ћетод не да—‘ жодних рекомендац—÷й щодо доц—÷льност—÷ зм—÷ни актив—÷в —÷ пасив—÷в, нечутливих до процентно—„ ставки.

”правл—÷нн€ дюрац—÷—‘ю. ќдним —÷з метод—÷в управл—÷нн€ процентним ризиком —‘ управл—÷нн€ часовим пром—÷жком, чи дюрац—÷—‘ю. јнал—÷з дюрац—÷—„ покладений в основу такого методу зниженн€ процентного ризику, €к портфельна —÷мун—÷зац—÷€.

«м—÷ст цього методу зниженн€ процентного ризику пол€га—‘ в п—÷дбор—÷ та включенн—÷ до складу банк—÷вських портфел—÷в актив—÷в —÷ зобов'€зань таких ф—÷нансових —÷нструмент—÷в, €к—÷ дають змогу м—÷н—÷м—÷зувати чутлив—÷сть р—÷зниц—÷ м—÷ж варт—÷стю актив—÷в та зобов'€зань банку до зм—÷ни процентних ставок на ринку, а, отже, захищають банк—÷вський кап—÷тал в—÷д впливу процентного ризику.

÷е означа—‘, що переоц—÷нка актив—÷в —÷ зобов'€зань, €к—÷ зм—÷нюють свою варт—÷сть при зм—÷н—÷ процентних ставок, в—÷дбува—‘тьс€ у встановленому пор€дку. јле в—÷дпов—÷дно п—÷д—÷брана структура балансу да—‘ змогу дос€гти того, щоб результати переоц—÷нки однаково в—÷добразилис€ на вартост—÷ обох стор—÷н балансу —÷ не мали негативного впливу на кап—÷тал банку.

“аким чином, п—÷д час переоц—÷нки п—÷дсумок (валюта) балансу може зб—÷льшитись або зменшитись, але за умови створенн€ —÷мун—÷зац—÷—„ варт—÷сть кап—÷талу банку залишитьс€ стаб—÷льною.

ќтже, метою —÷мун—÷зац—÷—„ —‘ захист банку в—÷д будь-€ких зм—÷н ринкових процентних ставок прот€гом певного заф—÷ксованого пер—÷оду (планового горизонту).

√оловне завданн€ в процес—÷ —÷мун—÷зац—÷—„ банк—÷вського балансу пол€га—‘ в п—÷дбор—÷ тако—„ комб—÷нац—÷—„ актив—÷в —÷ пасив—÷в, €ка да—‘ змогу балансу в ц—÷лому стати нечутливим до зм—÷н ринкових ставок. ѕри цьому окрем—÷ статт—÷ балансу залишаютьс€ чутливими до зм—÷ни параметр—÷в ринку, але результати переоц—÷нки актив—÷в —÷ зобов'€зань вза—‘мно погашаютьс€.

ƒ—÷бравши склад та структуру балансових статей так, щоб середн—÷й строк погашенн€ актив—÷в приблизно зб—÷гавс€ —÷з середн—÷м строком погашенн€ зобов'€зань, банк може захиститис€ в—÷д негативного впливу ризику зм—÷ни процентних ставок: середн—÷й строк погашенн€ актив—÷в = —ередн—÷й строк погашенн€ зобов'€зань.

ќск—÷льки методика портфельно—„ —÷мун—÷зац—÷—„ передбача—‘ зниженн€ чутливост—÷ ф—÷нансових —÷нструмент—÷в до впливу процентного ризику, то виника—‘ потреба у вим—÷рюванн—÷ тако—„ характеристики, €к чутлив—÷сть. ѕоказником, €кий найчаст—÷ше застосову—‘тьс€ з ц—÷—‘ю метою, —‘ середньозважений строк погашенн€ ф—÷нансового —÷нструменту - дюрац—÷€.

ƒюрац—÷ю D можна визначити —÷з сп—÷вв—÷дношенн€:


, (2.10)


де CFt - величина платежу в пер—÷од—÷ t;

F - сума погашенн€ (€к правило, ном—÷нал);

n - терм—÷н погашенн€;

r - процентна ставка (норма дисконту).

ѕрактична реал—÷зац—÷€ методики —÷мун—÷зац—÷—„ передбача—‘ розрахунок дюрац—÷—„ вс—÷х надходжень грошових кошт—÷в за активами та вс—÷х виплат за пасивними операц—÷€ми банку, €к—÷ отримують вкладники, кредитори —÷ акц—÷онери банку.

ƒл€ визначенн€ дюрац—÷—„ портфел€ актив—÷в чи пасив—÷в банку обчислюють дюрац—÷ю кожного ф—÷нансового —÷нструменту, що входить до портфел€, та зважують знайден—÷ показники за ринковою варт—÷стю. —ума вс—÷х отриманих значень —‘ середньозваженим строком погашенн€ (дюрац—÷—‘ю) портфел€ в ц—÷лому.

ƒюрац—÷€ портфел€ актив—÷в/зобов'€зань банку обчислю—‘тьс€ за формулою:


, (2.11)


де Dp тј‘ дюрац—÷€ портфел€ (роки);

DFIm тј‘ дюрац—÷€ m-го ф—÷нансового —÷нструменту, що входить до складу портфел€ (m=1,ћ);

FIm - ринкова варт—÷сть m-го ф—÷нансового —÷нструменту;

ћ тј‘ к—÷льк—÷сть ф—÷нансових —÷нструмент—÷в у портфел—÷.

ќск—÷льки варт—÷сть актив—÷в перевищу—‘ варт—÷сть зобов'€зань на величину кап—÷талу банку, то сп—÷вв—÷дношенн€ м—÷ж дюрац—÷—‘ю актив—÷в —÷ зобов'€занн€ми банку опису—‘тьс€ за допомогою модел—÷:


, (2.12)


де DA - .зважений за варт—÷стю надходжень строк погашенн€ (дюрац—÷€) актив—÷в;

DL - дюрац—÷€ зобов'€зань;

L - загальний обс€г зобов'€зань;

ј тј‘ обс€г актив—÷в.

¬—÷дношенн€ зобов'€зань до актив—÷в менше за 1, тому з наведеного виплива—‘, що дюрац—÷€ портфел€ актив—÷в ма—‘ бути коротшою за дюрац—÷ю портфел€ зобов'€зань. ÷е означа—‘, що незалежно в—÷д напр€мку зм—÷ни процентних ставок активи банку мають переоц—÷нюватис€ швидше, н—÷ж зобов'€занн€.

„утлив—÷сть банку до процентного методу при анал—÷з—÷ дюрац—÷—„ (DD) визнача—‘тьс€ таким чином:


. (2.13)


„им б—÷льша р—÷зниц€ м—÷ж дюрац—÷—‘ю актив—÷в та дюрац—÷—‘ю зобов'€зань банку, тим чутлив—÷шою до коливань процентних ставок на ринку буде чиста варт—÷сть банк—÷всько—„ установи, тобто величина кап—÷талу:


т»∆, (2.14)


де DD - дисбаланс дюрац—÷й портфел€ актив—÷в —÷ зобов'€зань банку;

(R¬ - R) - зм—÷на р—÷вн€ процентних ставок;

r - процентна ставка (норма дисконту).

 оли дисбаланс дюрац—÷й позитивний, ринкова варт—÷сть "асного кап—÷талу пада—‘ з п—÷двищенн€м процентно—„ ставки —÷ зроста—‘ з —„—„ зниженн€м.  оли дисбаланс дюрац—÷—„ негативний, варт—÷сть "асного кап—÷талу зроста—‘ з—÷ зростанн€м процентно—„ ставки, але зменшу—‘тьс€ з —„—„ пад—÷нн€м.

Ѕанк може зробити св—÷й кап—÷тал нечутлив—÷м до зм—÷ни процентно—„ ставки т—÷льки тод—÷, коли дисбаланс дор—÷вню—‘ нулю. „им б—÷льша абсолютна величина дисбалансу при цьому, тим б—÷льшим —‘ процентний ризик.

” процес—÷ управл—÷нн€ процентним ризиком на п—÷дстав—÷ анал—÷зу дюрац—÷—„ банк може застосувати дв—÷ альтернативн—÷ стратег—÷—„ - —÷мун—÷зац—÷—„ балансу (м—÷н—÷м—÷зац—÷€ ризику) та управл—÷нн€ дюрац—÷—‘ю (максим—÷зац—÷€ прибутку).

«а реал—÷зац—÷—„ стратег—÷—„ —÷мун—÷зац—÷—„, тобто виконанн—÷ р—÷вност—÷, приведена варт—÷сть банк—÷вських актив—÷в ур—÷вноважу—‘ приведену варт—÷сть банк—÷вських зобов'€зань. ÷е практично повн—÷стю захища—‘ банк в—÷д ф—÷нансових втрат унасл—÷док коливань ринкових ставок.

ƒоб—÷р дюрац—÷—„ портфел—÷в, тобто вс—÷—‘—„ сукупност—÷ балансових позиц—÷й, утворю—‘ макрохедж лише в тому раз—÷, коли приведена варт—÷сть актив—÷в дор—÷вню—‘ приведен—÷й вартост—÷ зобов'€зань. —итуац—÷€, коли активи —÷ пасиви банку повн—÷стю збалансован—÷ €к за середньозваженими строками погашенн€, так —÷ за приведеними вартост€ми, створю—‘ —÷мун—÷зац—÷ю балансу —÷ означа—‘ захист в—÷д будь-€ких зм—÷н процентних ставок у межах планового горизонту, €кий за тривал—÷стю дор—÷вню—‘ дюрац—÷—„. ƒоб—÷р середньозважених строк—÷в погашенн€ може зд—÷йснюватис€ також у межах окремих балансових статей актив—÷в та пасив—÷в, утворюючи м—÷крохедж, €кий частково захища—‘ в—÷д процентного ризику.

якщо ж банку з €ко—„сь причини не вдалос€ дос€гти —÷мун—÷зац—÷—„ балансу, то коливанн€ ринкових ставок в—÷дображатимутьс€ на вартост—÷ його актив—÷в та зобов'€зань, адже зг—÷дно з м—÷жнародними стандартами бухгалтерського обл—÷ку монетарн—÷ статт—÷ (а —„х питома вага в банк—÷вському баланс—÷ становить понад 90%) мають переоц—÷нюватис€ внасл—÷док зм—÷ни ринкових ц—÷н. ” такому раз—÷ реал—÷зу—‘тьс€ стратег—÷€ управл—÷нн€ дюрац—÷—‘ю. ѕри цьому банк наража—‘тьс€ на процентний ризик, але водночас ма—‘ потенц—÷йну можлив—÷сть отриманн€ п—÷двищених доход—÷в.

ћетод управл—÷нн€ процентним ризиком на основ—÷ дюрац—÷—„ також характеризу—‘тьс€ принциповими недол—÷ками. ” цьому метод—÷ вс—÷ види актив—÷в —÷ пасив—÷в не розр—÷зн€ютьс€ м—÷ж собою, а характеризуютьс€ т—÷льки строком зворотного отриманн€ початково—„ вартост—÷ (дюрац—÷€).

–азом з тим р—÷зн—÷ види актив—÷в —÷ пасив—÷в банку нав—÷ть за однаково—„ дюрац—÷—„ в—÷др—÷зн€ютьс€ €к за середньою величиною прибутковост—÷ —÷ вартост—÷ залученн€ за пер—÷од, так —÷ за —„х м—÷нлив—÷стю за цей самий пер—÷од, а тому, —÷ можливим процентним ризиком.

ќск—÷льки варт—÷сть "асного кап—÷талу банку дор—÷вню—‘ р—÷зниц—÷ вартостей актив—÷в —÷ пасив—÷в, €к—÷ правильн—÷ше визначати €к приведен—÷ вартост—÷ сформовано—„ в попередн—÷й пер—÷од структури актив—÷в —÷ пасив—÷в банку, ус—÷ складов—÷ €ко—„ мають сво—„ середн—÷ прибутковост—÷, вартост—÷ залученн€ —÷ показники ризику (дисперс—÷—„ дох—÷дност—÷ —÷ вартост—÷ залученн€), то ц—÷лком справедливо говорити про оч—÷кувану варт—÷сть "асного кап—÷талу —÷ про ризик його зниженн€. ќтже, метод управл—÷нн€ процентним ризиком на основ—÷ дюрац—÷—„ не да—‘ рекомендац—÷й щодо оптим—÷зац—÷—„ структури актив—÷в —÷ пасив—÷в за критер—÷—‘м збереженн€ вартост—÷ "асного кап—÷талу за м—÷н—÷мально можливим ризиком його зниженн€ чи за критер—÷—‘м його максим—÷зац—÷—„ з урахуванн€м заданого ризику зниженн€.

 р—÷м зазначеного, даний метод ма—‘ так—÷ недол—÷ки: складн—÷сть точного розрахунку дюрац—÷—„ через необх—÷дн—÷сть урахуванн€ велико—„ к—÷лькост—÷ суб'—‘ктивних умов; необх—÷дн—÷сть прогнозуванн€ строк—÷в зм—÷ни базових ставок —÷ —„х р—÷вн€ п—÷д час майбутнього руху кошт—÷в; необх—÷дн—÷сть пост—÷йного в—÷дстеженн€ —÷ корекц—÷—„ дюрац—÷—„ актив—÷в —÷ пасив—÷в, що зм—÷ню—‘тьс€ з—÷ зм—÷ною процентних ставок —÷ нав—÷ть при вс—÷х незм—÷нних умовах з часом.

¬ обох методах зм—÷нюютьс€ параметри актив—÷в —÷ пасив—÷в (варт—÷сть залежних в—÷д процентно—„ ставки актив—÷в —÷ пасив—÷в чи, в—÷дпов—÷дно, середньозважена дюрац—÷€ актив—÷в —÷ пасив—÷в), що лише непр€мим чином впливають на майбутн—÷й прибуток банку —÷ майбутню варт—÷сть "асного кап—÷талу, але не визначають —„х однозначно —÷ безпосередньо, €к прибутков—÷сть визначених вид—÷в актив—÷в, варт—÷сть залученн€ визначених вид—÷в пасив—÷в —÷ —„х частки в п—÷дсумку балансу. “аким чином, методи ”јѕ на основ—÷ гепу —÷ дюрац—÷—„ не можуть розгл€датис€ €к методи синтезу оптимально—„ структури актив—÷в —÷ пасив—÷в, €к—÷ пр€мо визначають оч—÷куваний прибуток —÷ варт—÷сть "асного кап—÷талу банку, —÷ не забезпечують отриманн€ найкращого можливого результату.

”правл—÷нн€ процентним ризиком шл€хом використанн€ строкових ф—÷нансових —÷нструмент—÷в (синтетичне управл—÷нн€). ћетодика синтетичного управл—÷нн€ процентним ризиком передбача—‘ створенн€ захисту в—÷д процентного ризику укладенн€м додаткових строкових угод, €к—÷ можуть компенсувати певн—÷ ф—÷нансов—÷ втрати за балансовими статт€ми внасл—÷док зм—÷ни ринково—„ процентно—„ ставки.

ѕереваги синтетичного управл—÷нн€: гнучк—÷сть; —÷снуванн€ можливостей дл€ швидкого маневру без зм—÷ни в баланс—÷ банку; можлив—÷сть оперативного реагуванн€ на в—÷дхиленн€ у сп—÷вв—÷дношенн€х актив—÷в —÷ пасив—÷в, чутливих до зм—÷ни процентно—„ ставки.

ќднак необх—÷дною умовою ефективност—÷ цього методу —‘ —÷снуванн€ л—÷кв—÷дного строкового ринку, €кий би дозвол€в зд—÷йснювати операц—÷—„ з пох—÷дними —÷нструментами у будь-€кий час —÷ в будь-€ких обс€гах.

’еджуванн€ зд—÷йснюють за допомогою проведенн€ таких операц—÷й, €к: форвардн—÷ угоди; ф'ючерси та опц—÷они; комб—÷нац—÷—„ типу строкових угод.

‘орвардний контракт за процентними ставками (FRA) - це двосторонн€ угода, у €к—÷й ф—÷ксу—‘тьс€ процентна ставка та —÷нш—÷ умови проведенн€ операц—÷й залученн€ або розм—÷щенн€ грошових кошт—÷в на певну дату в майбутньому. ќдн—÷—‘ю з—÷ стор—÷н тако—„ угоди —‘ учасник ринку, €кий бажа—‘ захиститис€ в—÷д п—÷двищенн€ процентних ставок —÷ хоче купити FRA (покупець). –∆ншим контрагентом —‘ учасник, €кий прагне уникнути ризику, пов'€заного з—÷ зниженн€м ставок, —÷ прода—‘ FRA (продавець). ‘орвардн—÷ контракти за процентними ставками укладаютьс€ €к на м—÷жбанк—÷вському ринку, так —÷ м—÷ж кредитними установами (банками) та —„х кл—÷—‘нтами.

‘'ючерсний контракт за процентними ставками - це угода м—÷ж продавцем або покупцем, з одного боку, та кл—÷ринговою палатою ф'ючерсно—„ б—÷рж—÷, з —÷ншого, про поставку чи прийн€тт€ на депозит стандартно—„ суми грошових кошт—÷в п—÷д визначену проценту ставку на конкретну дату в майбутньому.

”кладенн€ ф'ючерсно—„ угоди за процентними ставками означа—‘, що продавець бере на себе зобов'€занн€ вкласти депозит стандартно—„ суми п—÷д процентну ставку, що ф—÷ксу—‘тьс€ в момент продажу контракту. ƒата виконанн€ такого ф'ючерсного контракту в—÷ддалена де€ким пром—÷жком часу в—÷д дати укладенн€ угоди —÷ —‘ стандартною. ѕокупець ф'ючерсного процентного контракту зобов'€зу—‘тьс€ прийн€ти депозит на аналог—÷чних умовах.

’еджуванн€ ф'ючерсами - це процес, у результат—÷ €кого м—÷н—÷м—÷зу—‘тьс€ процентний ризик зайн€тт€м компенсуючо—„ позиц—÷—„ на ф'ючерсному ринку. “ака операц—÷€ да—‘ змогу компенсувати збитки, €ких було завдано за основною позиц—÷—‘ю внасл—÷док неспри€тливих зм—÷н процентних ставок, прибутками за ф'ючерсною позиц—÷—‘ю. ѕравильним —‘ протилежне твердженн€, а саме: прибутки, отриман—÷ в результат—÷ спри€тливо—„ кон'юнктури ринку за основною позиц—÷—‘ю, н—÷велюютьс€ збитками за ф'ючерсами. “ому теоретично результат хеджуванн€ ма—‘ бути завжди однаковий —÷ не залежить в—÷д напр€му зм—÷ни ц—÷ни базового —÷нструменту.

ѕроцентний своп - угода, за €кою одна сторона зд—÷йсню—‘ пер—÷одичн—÷ платеж—÷ в певн—÷й валют—÷, сума €ких розрахову—‘тьс€ виход€чи з визначено—„ ф—÷ксовано—„ ставки, а —÷нша - зд—÷йсню—‘ пер—÷одичн—÷ платеж—÷ в т—÷й сам—÷й валют—÷, сума €ких визнача—‘тьс€ на п—÷дстав—÷ певно—„ зм—÷нно—„ процентно—„ ставки, наприклад ставки LIBOR (при цьому вс—÷ розрахунки базуютьс€ на певн—÷й сум—÷, виражен—÷й у певн—÷й валют—÷). ”кладаючи угоду процентного свопу, сторони обмежують ризики, пов'€зан—÷ з—÷ зм—÷ною процентних ставок на ринку.

Ѕазис-своп - угода, за €кою одна сторона зд—÷йсню—‘ пер—÷одичн—÷ платеж—÷ в певн—÷й валют—÷, сума €ких розрахову—‘тьс€ за зм—÷нною процентною ставкою, а —÷нша зд—÷йсню—‘ пер—÷одичн—÷ платеж—÷ в т—÷й сам—÷й валют—÷, що розрахову—‘тьс€ на п—÷дстав—÷ —÷ншо—„ зм—÷нно—„ ставки (при цьому, ус—÷ розрахунки базуютьс€ на певн—÷й сум—÷, виражен—÷й у певн—÷й валют—÷). ”годи базис-свопу укладаютьс€ з метою обмеженн€ ризик—÷в, пов'€заних з—÷ зм—÷ною процентних ставок на ринку.

ќпц—÷он процентних ставок - це угода, €ка да—‘ право покупцев—÷ на отриманн€ кредиту за ставкою, що не перевищу—‘ ф—÷ксовано—„ верхньо—„ меж—÷, або право —÷нвестуванн€ кошт—÷в п—÷д ставку, не нижчу за встановлену нижню межу, у де€кий момент часу в майбутньому або прот€гом наперед визначеного пер—÷оду.

ѕродавець опц—÷ону встановлю—‘ опц—÷онну прем—÷ю залежно в—÷д в—÷рог—÷дно—„ майбутньо—„ тенденц—÷—„ щодо динам—÷ки процентних ставок та тривалост—÷ часового пер—÷оду, €кий покрива—‘ опц—÷он. якщо ринков—÷ процентн—÷ ставки за кредитами опускаютьс€ нижче в—÷д заф—÷ксованого в опц—÷он—÷ р—÷вн€ або депозитн—÷ ставки п—÷дн—÷маютьс€ вище за ставку —÷нвестуванн€, заф—÷ксовану в опц—÷он—÷, то покупець (власник) опц—÷ону не скориста—‘тьс€ сво—„м правом, а шукатиме б—÷льш виг—÷дн—÷ шл€хи ф—÷нансуванн€.

ќпц—÷они процентних ставок у механ—÷зм—÷ д—÷—„ та реал—÷зац—÷—„ дещо в—÷др—÷зн€ютьс€ в—÷д —÷нших вид—÷в опц—÷он—÷в —÷ мають самост—÷йн—÷ назви, а саме: CAP (кеп); FLOOR (фло); COLLAR (колар).

CAP - це двосторонн€ угода, €ка нада—‘ право покупцев—÷ опц—÷ону на отриманн€ компенсац—÷—„ у раз—÷ перевищенн€ ринково—„ ставки над попередньо заф—÷ксованим р—÷внем процентно—„ ставки в розрахунку на умовну суму прот€гом певного пер—÷оду в майбутньому.

ѕроцентний CAP використову—‘тьс€ дл€ захисту позичальника, €кий бере кредит п—÷д плаваючу ставку, в—÷д п—÷двищенн€ р—÷вн€ ринкових ставок за кредитом. як компенсац—÷ю за попередньо виплачену опц—÷онну прем—÷ю позичальники отримують гарант—÷ю, що в раз—÷ п—÷двищенн€ ринково—„ ставки вище зазначеного в опц—÷он—÷ р—÷вн€, €кий назива—‘тьс€ —ј–-ставкою, вони отримають р—÷зницю м—÷ж цими ставками в розрахунку на умовну суму, —÷ таким чином —„х ефективна ставка не перевищить заф—÷ксовано—„ в опц—÷он—÷ ставки.

¬становленн€ —ј–-ставки €к верхньо—„ меж—÷, або "стел—÷" п—÷двищенн€ ефективно—„ ставки запозиченн€, не заважа—‘ одержувати переваги в—÷д зниженн€ ставки. якщо ринков—÷ ставки нижч—÷ за —ј–-ставку, то проценти за кредитом виплачуютьс€ за д—÷ючими ринковими ставками. ќтже, процентний CAP страху—‘ "асника в—÷д п—÷двищенн€ ринкових ставок, але дозвол€—‘ скористатис€ перевагами в—÷д зниженн€ р—÷вн€ ставок.

FLOOR - це угода, €ка нада—‘ право —„—„ покупцю отримати компенсац—÷ю в раз—÷ зниженн€ ринкових ставок нижче в—÷д попередньо обумовлено—„ процентно—„ ставки в розрахунку на певну суму прот€гом де€кого пер—÷оду в майбутньому. ”года FLOOR призначена дл€ захисту —÷нвестора в—÷д ймов—÷рного зниженн€ його доход—÷в.

”становленн€ м—÷н—÷мально—„ ставки дл€ актив—÷в —÷нвестора в умовах плаваючих ставок захища—‘ в—÷д зниженн€ доход—÷в унасл—÷док неспри€тливого руху ринкових процентних ставок, але водночас да—‘ змогу отримати переваги в—÷д загального п—÷двищенн€ ставок. ”года FLOOR страху—‘ покупц€ в—÷д процентного ризику, €кий прийма—‘ на себе продавець опц—÷ону, отримуючи за це опц—÷онну прем—÷ю. „им ближча ставка, заф—÷ксована в угод—÷ FLOOR, до поточних ринкових ставок, тим вищою буде варт—÷сть опц—÷ону —÷ тим б—÷льшу прем—÷ю виплатить кл—÷—‘нт, купуючи FLOOR, аби захистити сво—„ активи.

” ц—÷лому, механ—÷зм д—÷—„ угоди FLOOR такий самий, €к угоди CAP. —ума угоди може бути реальною або умовною з виплатою р—÷зниц—÷ в ставках. якщо укладенн€ опц—÷онно—„ угоди супроводжу—‘тьс€ реальною операц—÷—‘ю —÷нвестуванн€ кошт—÷в, то, €к —÷ в —÷нших пох—÷дних —÷нструментах, —÷нвестиц—÷йна угода та "асне угода FLOOR розгл€даютьс€ €к окрем—÷ незалежн—÷ операц—÷—„. ѕроценти за —÷нвестованими коштами нараховуютьс€ у звичайному пор€дку за ринковими поточними ставками. ¬одночас зг—÷дно з угодою FLOOR продавець виплачу—‘ р—÷зницю в ставках, €кщо ринков—÷ ставки стали нижчими за р—÷вень FLOOR, заф—÷ксований в угод—÷. «авд€ки цьому —÷нвесторов—÷ компенсу—‘тьс€ зменшенн€ дох—÷дност—÷ актив—÷в, спричинене зниженн€м ринкових процентних ставок.

ќсоблив—÷стю угоди FLOOR —‘ те, що такого захисту в—÷д коливань ринкових ставок потребують не т—÷льки —÷нвестори, але й кредитори, тобто банк—÷вськ—÷ установи, тод—÷ €к покупц€ми угод CAP —‘ здеб—÷льшого позичальники - кл—÷—‘нти банку. Ќадаючи кл—÷—‘нтов—÷ кредит п—÷д плаваючу проценту ставку, банк зац—÷кавлений у гарант—÷—„ м—÷н—÷мального р—÷вн€ дох—÷дност—÷ за даним видом актив—÷в. ” такому раз—÷ банк може придбати угоду FLOOR, щоб д—÷стати право нав—÷ть у пер—÷оди значного спаду процентних ставок отримувати дох—÷д за кредитом, не нижчий в—÷д заф—÷ксованого в угод—÷ FLOOR р—÷вн€. «а таке право банк виплачу—‘ опц—÷онну прем—÷ю. “аким чином, угода FLOOR допомага—‘ банков—÷ застрахуватис€ в—÷д ризику зниженн€ дох—÷дност—÷ кредитних операц—÷й. ƒл€ контрагента, €кий продав FLOOR, переваги в—÷д укладенн€ угоди визначаютьс€ сп—÷вв—÷дношенн€м отримано—„ опц—÷онно—„ прем—÷—„ та виплачено—„ банку розрахунково—„ суми.

COLLAR - це угода, €ка передбача—‘ комб—÷нац—÷ю угод CAP та FLOOR —÷ застосову—‘тьс€ з метою захисту позичальника в умовах плаваючих процентних ставок в—÷д —„х п—÷двищенн€ за варт—÷стю нижчою, н—÷ж варт—÷сть звичайного CAP. ўоб отримати такий захист, €к COLLAR, позичальник купу—‘ CAP з установленою максимальною межею, €ка перевищу—‘ поточн—÷ ставки, та FLOOR з обумовленою нижньою межею, €ка звичайно нижча за поточн—÷ ставки.

як —÷ звичайний CAP, COLLAR захища—‘ позичальника в—÷д п—÷двищенн€ процентних ставок. ѕроте €кщо ставки стануть нижчими за м—÷н—÷мальну межу, установлену в угод—÷, в—÷н змушений буде виплатити р—÷зницю м—÷ж нижчими ринковими ставками —÷ м—÷н—÷мальним р—÷внем, заф—÷ксованим в угод—÷. јдже угода FLOOR зобов'€зу—‘ контрагента-покупц€ компенсувати зниженн€ поточних ринкових ставок нижче за встановлений р—÷вень, що може призвести до ф—÷нансових втрат.

”кладаючи угоду COLLAR, позичальник створю—‘ максимальний CAP —÷ м—÷н—÷мальний FLOOR €к меж—÷ сво—„х процентних витрат, а отже, може точн—÷ше планувати свою д—÷€льн—÷сть. “аким чином, угода COLLAR —‘ —÷нструментом одночасного страхуванн€ в—÷д процентного ризику обох контрагент—÷в: позичальник страху—‘тьс€ в—÷д п—÷двищенн€ процентних ставок, а кредитор - в—÷д зниженн€ дох—÷дност—÷ сво—„х актив—÷в.

”годи COLLAR можуть супроводжуватис€ реальною операц—÷—‘ю наданн€ кредиту або ж бути в—÷докремленою в—÷д кредитуванн€, але в обох випадках сторони домовл€ютьс€ лише про обм—÷н р—÷зниц€ми процентних ставок.


2.5 ”правл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю банку


2.5.1 —утн—÷сть —÷ значенн€ л—÷кв—÷дност—÷ банку

¬ "–∆нструкц—÷—„ про пор€док регулюванн€ та анал—÷з д—÷€льност—÷ банк—÷в в ”кра—„н—÷", затверджен—÷й ѕостановою ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 28 серпн€ 2001 р. є 368, зазнача—‘тьс€: "Ћ—÷кв—÷дн—÷сть банку - це здатн—÷сть банку забезпечити сво—‘часне виконанн€ сво—„х грошових зобов'€зань, €ка визнача—‘тьс€ збалансован—÷стю м—÷ж строками —÷ сумами погашенн€ розм—÷щених актив—÷в —÷ строками й сумами виконанн€ зобов'€зань банку, а також строками й сумами —÷нших джерел —÷ напр€м—÷в використанн€ кошт—÷в (наданн€ кредит—÷в, —÷нш—÷ витрати)".

¬иход€чи з цього визначенн€, л—÷кв—÷дн—÷сть окремих банк—÷в - це здатн—÷сть кожно—„ кредитно—„ установи сво—‘часно зд—÷йснювати платеж—÷ за зобов'€занн€ми до запитанн€ —÷ у визначен—÷ строки. ÷е ма—‘ забезпечуватис€ шл€хом в—÷дпов—÷дно—„ орган—÷зац—÷—„ активних —÷ пасивних операц—÷й —÷ перерозпод—÷лу сукупно—„ банк—÷всько—„ л—÷кв—÷дност—÷. јле в той же час погашенн€ зобов'€зань повинно зд—÷йснюватис€ без втрати дл€ прибутку банку. ” цьому визначенн—÷ вид—÷лен—÷ основн—÷ риси л—÷кв—÷дност—÷ банку: орган—÷зац—÷€ активних —÷ пасивних операц—÷й в—÷дпов—÷дно до —„х строк—÷в —÷ обов'€зкова прибутков—÷сть банку.

” наведеному трактуванн—÷ простежуютьс€ певн—÷ риси, що виражають суть л—÷кв—÷дност—÷ взагал—÷ —÷ банк—÷всько—„ л—÷кв—÷дност—÷ зокрема. ѕо-перше, у кожному з них —‘ пр€ма або непр€ма згадка про грошов—÷ в—÷дносини, отже, пон€тт€ л—÷кв—÷дност—÷ безпосередньо пов'€зане з категор—÷—‘ю грошей. ѕо-друге, у б—÷льшост—÷ визначень зустр—÷чаютьс€ вказ—÷вки на часов—÷ характеристики, тобто л—÷кв—÷дн—÷сть так чи —÷накше пов'€зана з часом.

“акож л—÷кв—÷дн—÷сть пов'€зана, по-перше, з—÷ здатн—÷стю знар€дь об—÷гу виконувати сво—„ основн—÷ функц—÷—„, по-друге, з достатн—÷стю грошей —÷, по-трет—‘, з над—÷йн—÷стю виконанн€ боргових зобов'€зань у сусп—÷льств—÷.

ƒл€ банку грош—÷ —‘ —÷ оборотним кап—÷талом, —÷ певною м—÷рою продуктом. якщо виробнич—÷ п—÷дпри—‘мства засновують свою д—÷€льн—÷сть на кругооб—÷гу кап—÷талу переважно в товарн—÷й форм—÷ —÷ —„х л—÷кв—÷дн—÷сть залежить в—÷д л—÷кв—÷дност—÷ товар—÷в, то банк, зд—÷йснюючи кругооб—÷г кап—÷талу в грошов—÷й форм—÷ €к активного учасника грошового ринку, ма—‘ справу, насамперед, з борговими зобов'€занн€ми (€к кредитор—÷в, так —÷ позичальник—÷в).

” той же час банк —‘ самост—÷йним ф—÷нансовим —÷нститутом, €кий не —‘ доброд—÷йником. «а свою д—÷€льн—÷сть, за наданн€ послуг в—÷н повинен отримувати прибуток, що покрива—‘ його витрати, тобто варт—÷сть (ц—÷на) його послуг ма—‘ бути на р—÷вн—÷, достатньому дл€ подальшого розвитку. –∆накше кажучи, сусп—÷льне визнанн€ д—÷€льност—÷ банку €к самост—÷йного суб'—‘кта передбача—‘, що ц—÷на його продукту у вигл€д—÷ банк—÷вських послуг ма—‘ бути, €к м—÷н—÷мум, не негативною.

“аким чином, кожен банк стика—‘тьс€ з проблемою л—÷кв—÷дност—÷, щонайменше, дв—÷ч—÷. ѕо-перше, €к техн—÷чний виконавець сво—‘—„ рол—÷ на грошовому ринку, зд—÷йснюючи платеж—÷ учасник—÷в ринку один одному. ѕо-друге, €к самост—÷йний суб'—‘кт ф—÷нансово-кредитно—„ сфери, отримуючи прибуток або збиток в—÷д сво—‘—„ д—÷€льност—÷, банк стика—‘тьс€ з л—÷кв—÷дн—÷стю свого "асного товару - банк—÷вських послуг. ќтже, л—÷кв—÷дн—÷сть комерц—÷йного банку пов'€зана, з одного боку, —÷з забезпеченн€м гот—÷вкового й безгот—÷вкового грошового об—÷гу за рахунками сво—„х кл—÷—‘нт—÷в, а зв—÷дси з п—÷дтримкою в—÷дпов—÷дност—÷ м—÷ж активними —÷ пасивними операц—÷€ми за строками зак—÷нченн€ зобов'€зань, а з —÷ншого - —÷з забезпеченн€м стаб—÷льного м—÷н—÷муму прибутковост—÷.

« точки зору техн—÷чного виконавц€ платеж—÷в роль банку пол€га—‘ в простому посередництв—÷, —÷ завданн€ забезпеченн€ л—÷кв—÷дност—÷ зводитьс€ до необх—÷дност—÷ мати у сво—‘му розпор€дженн—÷ в—÷дпов—÷дний обс€г реальних грошей дл€ зд—÷йсненн€ платеж—÷в. јле з погл€ду в—÷дшкодуванн€ витрат й отриманн€ прибутку внасл—÷док розриву в ланцюжку руху вартостей “ - √ - “ (“овар-√рош—÷-“овар) банк ста—‘ безпосередн—÷м боржником —÷ кредитором за широким колом зобов'€зань, —÷ тут на перший план висува—‘тьс€ проблема ризику його д—÷€льност—÷ €к кредитора —÷ над—÷йност—÷ п—÷д час виконанн€ "асних зобов'€зань.

¬кладенн€ грошей з метою отриманн€ прибутку виг—÷дне €к виробникам, так —÷ банк—÷рам, але частину високол—÷кв—÷дних кошт—÷в вони все ж змушен—÷ накопичувати у вигл€д—÷ резерву на сво—‘часне покритт€ зобов'€зань —÷ на непередбачен—÷ платеж—÷. “ут ви€вл€—‘тьс€ основна проблема управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю р—÷зними суб'—‘ктами: з одного боку, треба мати достатню к—÷льк—÷сть високол—÷кв—÷дних кошт—÷в, €к—÷, €к правило, не дають прибутку, а з —÷ншого - на€вн—÷сть —÷ розм—÷ри цих кошт—÷в не повинн—÷ наносити збиток самому суб'—‘кту економ—÷ки у вигл€д—÷ —÷стотного зниженн€ прибутковост—÷ або нав—÷ть виникненн€ збитк—÷в.

« урахуванн€м цих обставин —÷ виход€чи з наведеного ран—÷ше визначенн€ п—÷д л—÷кв—÷дн—÷стю банку сл—÷д розум—÷ти здатн—÷сть банку виконувати сво—„ зобов'€занн€ (у будь-€кий момент за зобов'€занн€ми до запитанн€ —÷ в—÷дпов—÷дно до терм—÷н—÷в за терм—÷новими зобов'€занн€ми), маючи дл€ цього достатню к—÷льк—÷сть гот—÷вки —÷ безгот—÷вкових кошт—÷в.

—во—‘часне виконанн€ зобов'€зань зумовлю—‘ необх—÷дн—÷сть максимально—„ в—÷дпов—÷дност—÷ залучених пасив—÷в —÷ вкладень банку за строками так, щоб кошт—÷в в—÷д реал—÷зац—÷—„ актив—÷в у будь-€кий пром—÷жок часу вистачило на те, щоб задовольнити потреби вкладник—÷в банку —÷ в—÷дпов—÷сти за —÷ншими зобов'€занн€ми з—÷ строком, що наступив. ќчевидно, що без тако—„ збалансованост—÷ про нормальну роботу банку мови бути не може. “ому —„—„ дос€гненн€ тривалий час вважалос€ першоосновою банк—÷всько—„ пол—÷тики. «в—÷дси виплива—‘, що банки, €к—÷ мають у сво—„й пасивн—÷й частин—÷ довгостроков—÷ джерела, можуть зд—÷йснювати —÷нвестиц—÷йн—÷ операц—÷—„ —÷ надавати довгостроков—÷ кредити. Ќавпаки, банки, ресурсну базу €ких складають короткостроков—÷ кошти, можуть зд—÷йснювати т—÷льки короткостроков—÷ операц—÷—„.

ƒаний п—÷дх—÷д ма—‘, однак, —÷стотний недол—÷к, що не врахову—‘ специф—÷ки банк—÷всько—„ справи. ƒжерел —÷нвестиц—÷йних операц—÷й банки або зовс—÷м не мають, або мають в обмежених к—÷лькост€х, недостатн—÷х дл€ вкладень на ц—÷ сам—÷ терм—÷ни. ќсоблив—÷стю банк—÷вських пасив—÷в —‘ те, що вс—÷ кошти вкладник—÷в не бувають запитан—÷ одночасно, а тому в розпор€дженн—÷ банку завжди —‘ де€кий пост—÷йний залишок кошт—÷в кл—÷—‘нт—÷в. «авд€ки наданню послуг за розрахунково-касовим обслуговуванн€м кл—÷—‘нт—÷в банки мають певн—÷ суми на рахунках, €к—÷ на практиц—÷ ви€вл€ютьс€ довгостроковими. –озм—÷р ц—÷—‘—„ умовно пост—÷йно—„ суми може зм—÷нюватис€ п—÷д впливом низки чинник—÷в, серед €ких розр—÷зн€ють €к зовн—÷шн—÷, що стосуютьс€ економ—÷чно—„ ситуац—÷—„ в рег—÷он—÷, кра—„н—÷ (кон'юнктура ринку, коливанн€ д—÷лово—„ активност—÷, розвиток кредитно—„ системи), так —÷ внутр—÷шн—÷, що належать до р—÷вн€ роботи банку, €кост—÷ —÷ к—÷лькост—÷ послуг, €к—÷ надаютьс€, ефективност—÷ орган—÷зац—÷—„ роботи щодо залученн€ ресурс—÷в. ¬раховуючи ц—÷ чинники, можна досить точно визначити обс€г кошт—÷в кл—÷—‘нт—÷в, €кий буде пост—÷йним —÷ €кий можна використати дл€ вкладень в середньо- —÷ довгостроков—÷ операц—÷—„.

ѕод—÷бно пасивним де€к—÷ довгостроков—÷ активи мають в—÷дносн—÷ строки. Ќаприклад, вкладенн€ в акц—÷—„ п—÷дпри—‘мств —‘ безстроковими, але завд€ки розвитку фондового ринку цей вид вкладень може бути легко реал—÷зований —÷ фактично ви€витис€ короткостроковим. “аким чином, л—÷кв—÷дн—÷сть актив—÷в не залежить в—÷д —„х терм—÷ну, оск—÷льки терм—÷н реал—÷зац—÷—„ в багатьох випадках зумовлений розвитком —÷ кон'юнктурою грошового —÷ фондового ринк—÷в, а також р—÷внем ризикованост—÷ вкладень.

¬—÷дпов—÷дн—÷сть за строками актив—÷в —÷ пасив—÷в на конкретний момент часу характеризу—‘ л—÷кв—÷дн—÷сть банку т—÷льки з одного боку. ÷ей п—÷дх—÷д можна використати дл€ оц—÷нки л—÷кв—÷дност—÷ балансу банку, але не банку в ц—÷лому. Ћ—÷кв—÷дн—÷сть балансу в—÷добража—‘ здатн—÷сть банку на конкретну дату забезпечити погашенн€ зобов'€зань сво—„ми активами без втручанн€ з—÷ сторони, вона характеризу—‘ запас "асних кошт—÷в, запас (портфель) актив—÷в —÷ певну структуру зобов'€зань, а також в—÷дпов—÷дн—÷сть строк—÷в запитанн€ пасив—÷в строкам погашенн€ актив—÷в.

–азом з тим д—÷€льн—÷сть банку характеризу—‘тьс€ не т—÷льки структурою й запасом вкладень —÷ зобов'€зань, але передус—÷м рухом актив—÷в, —„х пост—÷йним вкладенн€м, вилученн€м, тобто потоком кредитованих кошт—÷в, а тому —÷ л—÷кв—÷дн—÷сть банку сл—÷д визначати, враховуючи цей пот—÷к. “аким чином, л—÷кв—÷дн—÷сть балансу —‘ складовою —÷ нев—÷д'—‘мною частиною л—÷кв—÷дност—÷ банку, але л—÷кв—÷дн—÷сть банку служить б—÷льш широким пон€тт€м, що м—÷стить додатков—÷ характеристики актив—÷в —÷ пасив—÷в, €к—÷ належать до —„х здатност—÷ до "перем—÷щенн€".

Ћ—÷кв—÷дн—÷сть актив—÷в залежить, насамперед, в—÷д —„х €кост—÷, а також р—÷вн€ розвитку грошово-кредитно—„ —÷ ф—÷нансово—„ систем. ѕод—÷бно €кост—÷ актив—÷в структура та €к—÷сть пасив—÷в також в—÷д—÷грають важливу роль у п—÷дтримц—÷ л—÷кв—÷дност—÷ банку. „астка "асних кошт—÷в у пасив—÷ балансу —÷ —„х структура св—÷дчать про усп—÷шн—÷сть роботи банку на даний момент, р—÷вень —÷ммоб—÷л—÷зац—÷—„ кап—÷талу показу—‘, €кий обс€г "асних кошт—÷в може бути вкладений у довгостроков—÷ —÷ (або) високоризиков—÷ активи. —труктура залучених кошт—÷в характеризу—‘ ст—÷йк—÷сть ресурсно—„ бази банку, да—‘ змогу передбачити потребу в л—÷кв—÷дних коштах дл€ погашенн€ зобов'€зань. Ќа основ—÷ структури джерел визнача—‘тьс€ портфель актив—÷в €к за строками, так —÷ за ступенем ризику. як—÷сть —÷ величина залучених ресурс—÷в характеризують здатн—÷сть банку зац—÷кавити вкладник—÷в, €к—÷ дов—÷р€ють йому сво—„ кошти. „им стаб—÷льн—÷ш—÷ залучен—÷ пасиви, тим ст—÷йк—÷ша основа дл€ розвитку активних операц—÷й банку, —÷ чим нижч—÷ процентн—÷ ставки за ресурсами, що залучаютьс€, тим б—÷льше шанс—÷в у банку отримати прибуток. ќтже, досить дешев—÷ стаб—÷льн—÷ пасиви —‘ необх—÷дною умовою л—÷кв—÷дност—÷ комерц—÷йного банку, а дов—÷ра вкладник—÷в —÷ кредитор—÷в - сво—‘р—÷дним кап—÷талом, завд€ки €кому нав—÷ть у складних кон'юнктурних умовах банк не позбавитьс€ сво—‘—„ ресурсно—„ бази.

 р—÷м цього, розвиток грошового ринку да—‘ потенц—÷йну можлив—÷сть у раз—÷ виникненн€ ризику незбалансовано—„ л—÷кв—÷дност—÷ залучити кошти м—÷жбанк—÷вського ринку або позичити кошти в кредитора останньо—„ —÷нстанц—÷—„ - центрального банку. ќтже, л—÷кв—÷дн—÷сть банку залежить в—÷д структури —÷ €кост—÷ ресурсно—„ бази, а також в—÷д р—÷вн€ розвитку грошового ринку —÷ виконанн€ центральним банком сво—„х безпосередн—÷х функц—÷й.

Ќа л—÷кв—÷дн—÷сть банку впливають також й —÷нш—÷ чинники, що надзвичайно неспри€тливо позначаютьс€ на вс—÷х галуз€х економ—÷ки. ÷е бюджетний деф—÷цит, —÷нфл€ц—÷€, розбалансован—÷сть платоспроможного попиту на товари —÷ —„х пропозиц—÷—„. ”насл—÷док впливу цих чинник—÷в нав—÷ть за в—÷дсутност—÷ недол—÷к—÷в у д—÷€льност—÷ самого банку можуть виникнути проблеми з л—÷кв—÷дн—÷стю. ’оча безпосередн€ провина банк—÷в в цьому незначна, усе ж зовн—÷ це вигл€да—‘ €к порушенн€ —„х л—÷кв—÷дност—÷, причому таке становище виника—‘ не в окремого банку, а охоплю—‘ багато з них. ƒл€ усуненн€ де€ких негативних €вищ сл—÷д застосовувати заходи, що виход€ть за меж—÷ компетенц—÷—„ окремих банк—÷в.

ќтже, у розум—÷нн—÷ банк—÷всько—„ л—÷кв—÷дност—÷ можна вид—÷лити два аспекти. ” вузькому значенн—÷ п—÷д нею розум—÷ють грошов—÷ кошти й —÷нш—÷ високол—÷кв—÷дн—÷ активи, здатн—÷ в найкоротший терм—÷н трансформуватис€ в гот—÷вков—÷ або безгот—÷вков—÷ грош—÷ —÷ призначен—÷ на м—÷крор—÷вн—÷ дл€ сво—‘часного погашенн€ зобов'€зань —÷ наданн€ кредит—÷в, а на макрор—÷вн—÷ - дл€ орган—÷зац—÷—„ грошового об—÷гу й оперативного перерозпод—÷лу в—÷льних кошт—÷в м—÷ж суб'—‘ктами економ—÷ки.

” широкому значенн—÷ банк—÷вська л—÷кв—÷дн—÷сть розум—÷—‘тьс€ €к €к—÷сна характеристика суб'—‘кта економ—÷чних в—÷дносин; на м—÷крор—÷вн—÷ —„—„ можна охарактеризувати €к —‘дн—÷сть платоспроможност—÷, над—÷йност—÷ та ф—÷нансово—„ ст—÷йкост—÷.


2.5.2 “ехнолог—÷€ управл—÷нн€ банк—÷вською л—÷кв—÷дн—÷стю

« огл€ду на особливост—÷ умов д—÷€льност—÷ банк—÷в в ”кра—„н—÷, що зд—÷йснюють вплив на характеристики банк—÷всько—„ л—÷кв—÷дност—÷ (а це, насамперед, нест—÷йк—÷сть процес—÷в; швидк—÷сть зм—÷ни б—÷льшост—÷ умов д—÷€льност—÷, слабк—÷ можливост—÷ впливати на —„х зм—÷ну, кр—÷м того, б—÷льш—÷сть фактор—÷в можна охарактеризувати €к недостатньо спри€тлив—÷ дл€ банк—÷вського б—÷знесу —÷ належного виконанн€ ним сво—„х функц—÷й в економ—÷ц—÷ кра—„ни), дл€ зниженн€ ризику в—÷д про€ву цих негативних €вищ у процес—÷ управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю, на в—÷дм—÷ну, наприклад, в—÷д практики управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю, що була розроблена в заруб—÷жних кра—„нах, необх—÷дно робити акцент на розвиток попереджувальних заход—÷в, а також покладатис€ на внутр—÷шн—÷ можливост—÷ управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю. —аме вони здеб—÷льшого можуть п—÷ддаватис€ необх—÷дним зм—÷нам.

«м—÷ст процесу управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю банку пол€га—‘ в гнучкому по—‘днанн—÷ протилежних вимог - максим—÷зац—÷—„ прибутковост—÷ за обов'€зкового дотриманн€ норм л—÷кв—÷дност—÷.

ѕри цьому ч—÷тко виражений фактор невизначеност—÷, оск—÷льки кер—÷вництво банку не може з упевнен—÷стю передбачити, коли —÷ в €кому масштаб—÷ постане проблема л—÷кв—÷дност—÷. ј коли вона виника—‘, можна лише вдатис€ до тих чи —÷нших управл—÷нських д—÷й на п—÷дстав—÷ ран—÷ше створених резерв—÷в л—÷кв—÷дних кошт—÷в, особливо—„ структури актив—÷в —÷ пасив—÷в або напрацьованих операц—÷й.

–∆мов—÷рн—÷сть настанн€ ситуац—÷—„ нев—÷дпов—÷дност—÷ м—÷ж попитом —÷ пропозиц—÷—‘ю л—÷кв—÷дних кошт—÷в називають ризиком незбалансовано—„ л—÷кв—÷дност—÷. ќчевидно, що ризик л—÷кв—÷дност—÷ майже завжди супроводжу—‘ банк—÷вську д—÷€льн—÷сть.

Ќа п—÷двищенн€ ризику л—÷кв—÷дност—÷ впливають €к зовн—÷шн—÷ (загальносистемн—÷), так —÷ внутр—÷шн—÷ чинники. ƒо загальносистемних чинник—÷в належать так—÷, €к нерозвинен—÷сть ф—÷нансового ринку, брак л—÷кв—÷дних ринк—÷в дл€ окремих актив—÷в, що ускладню—‘ —„х продаж за прийн€тною ц—÷ною в коротк—÷ строки, загальн—÷ кризов—÷ €вища в економ—÷ц—÷, €к—÷ унеможливлюють безпереб—÷йне залученн€ кошт—÷в, тощо.

—еред чинник—÷в п—÷двищенн€ ризику л—÷кв—÷дност—÷, пов'€заних з д—÷€льн—÷стю конкретного банку, - так—÷, €к: дисбаланс грошових поток—÷в, викликаний нев—÷дпов—÷дн—÷стю структури вимог та зобов'€зань банку; недостатн—÷сть л—÷кв—÷дних актив—÷в; нестаб—÷льн—÷сть ресурсно—„ бази; низький рейтинг банку; неправильна стратег—÷€ управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю (наприклад, пр—÷оритетн—÷сть прибутковост—÷ над л—÷кв—÷дн—÷стю).

ѕрактика, показу—‘, що недостатн—÷й р—÷вень л—÷кв—÷дност—÷ часто ста—‘ першою ознакою на€вност—÷ в банку серйозних ф—÷нансових труднощ—÷в. ” так—÷й ситуац—÷—„, €к правило, почина—‘тьс€ в—÷дплив кл—÷—‘нт—÷в —÷ закритт€ рахунк—÷в, що, у свою чергу, призводить до п—÷двищенн€ потреби в л—÷кв—÷дних засобах —÷ поглибленн€ кризи л—÷кв—÷дност—÷.

Ѕанки змушен—÷ шукати джерела поповненн€ грошових кошт—÷в шл€хом продажу найб—÷льш л—÷кв—÷дних актив—÷в та запозиченн€ на ринку. «а таких обставин проведенн€ под—÷бних операц—÷й ускладню—‘тьс€, адже кредитори дуже неохоче надають позики банку, €кий перебува—‘ на меж—÷ банкрутства, вимагаючи додаткового забезпеченн€ —÷ п—÷двищенн€ процентних ставок, а продаж актив—÷в може зд—÷йснюватис€ за неспри€тливих ринкових умов. ÷е призводить до скороченн€ доход—÷в, додаткових витрат —÷ швидкого наростанн€ ф—÷нансових труднощ—÷в.

–озвиток сучасних ф—÷нансових ринк—÷в да—‘ змогу знизити ризик незбалансовано—„ л—÷кв—÷дност—÷, тод—÷ €к процентний ризик банку, навпаки, зроста—‘. “ому в процес—÷ управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю банку сл—÷д звертати особливу увагу на варт—÷сть п—÷дтримки л—÷кв—÷дно—„ позиц—÷—„. ѕроблема п—÷дтримки банк—÷всько—„ л—÷кв—÷дност—÷ трансформу—‘тьс€ в проблему управл—÷нн€ витратами та процентним ризиком банку.

”правл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю банку зд—÷йсню—‘тьс€ в к—÷лька етап—÷в:

1. ѕостановка мети —÷ завдань управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю.

ѕостановка мети —÷ завдань щодо управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю банку в—÷дбива—‘тьс€ в сформульован—÷й кер—÷вництвом пол—÷тиц—÷ банку щодо л—÷кв—÷дност—÷ —÷ —‘ нев—÷д'—‘мною частиною його загально—„ д—÷лово—„ стратег—÷—„.

ћета процесу управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю пол€га—‘ в безпереб—÷йному забезпеченн—÷ достатнього р—÷вн€ л—÷кв—÷дност—÷ банку за м—÷н—÷мальних витрат.

ќтже, банк вважа—‘тьс€ л—÷кв—÷дним, €кщо в—÷н ма—‘ змогу пост—÷йно —÷ безпереб—÷йно задовольн€ти потреби в грошових коштах, трансформувати сво—„ активи в гот—÷вку без сутт—‘во—„ втрати —„х вартост—÷ або в будь-€кий момент часу позичати кошти на ринку за середньою ставкою з метою поповненн€ л—÷кв—÷дност—÷.

«авданн€ управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю банку так—÷: забезпеченн€ пр—÷оритетност—÷ л—÷кв—÷дност—÷, у тому числ—÷ й при вибор—÷ напр€мк—÷в розм—÷щенн€ кошт—÷в; пост—÷йн—÷сть анал—÷зу потреб банку в л—÷кв—÷дних коштах з метою уникненн€ €к —„х надлишку, так —÷ деф—÷циту; плануванн€ та прогнозуванн€ д—÷й банку в раз—÷ виникненн€ незбалансовано—„ л—÷кв—÷дност—÷ та кризових ситуац—÷й; урахуванн€ вза—‘мозв'€зку ризику л—÷кв—÷дност—÷ з —÷ншими сферами д—÷€льност—÷, такими, €к залученн€ та розм—÷щенн€ кошт—÷в, а також управл—÷нн€ процентним ризиком.

ƒл€ зд—÷йсненн€ €к—÷сного й ефективного управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю в документах, що визначають пол—÷тику банку, необх—÷дно визначити: механ—÷зм плануванн€ л—÷кв—÷дност—÷ з урахуванн€м фактор—÷в, здатних зм—÷нити обс€г плат—÷жних поток—÷в банку; структуру зв—÷тност—÷ за л—÷кв—÷дн—÷стю, що покликана забезпечувати сп—÷вроб—÷тник—÷в кер—÷вно—„ ланки сво—‘часною —÷нформац—÷—‘ю про стан л—÷кв—÷дност—÷ банку; розвиток —÷нформац—÷йних систем, за допомогою €ких банк проводить анал—÷тичн—÷ процедури управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю; пол—÷тику у сфер—÷ розширенн€ доступу банку до джерел зовн—÷шньо—„ (покупно—„) л—÷кв—÷дност—÷, у тому числ—÷ шл€хом розвитку кореспондентських в—÷дносин з —÷ншими банками —÷ розширенн€ спектра операц—÷й, що зд—÷йсню—‘тьс€ самим банком; складанн€ план—÷в антикризового управл—÷нн€ банком.

2. ѕрогнозна оц—÷нка розвитку д—÷€льност—÷ банку.

3. ¬изначенн€ планового пер—÷оду дл€ оц—÷нюванн€ потреб л—÷кв—÷дност—÷.

¬иб—÷р величини —÷ пер—÷одичност—÷ часових —÷нтервал—÷в дл€ кожного банку доц—÷льно робити —÷ндив—÷дуально, залежно в—÷д розпод—÷лу —÷нтенсивност—÷ плат—÷жних поток—÷в банку в час—÷, в—÷дносно—„ р—÷вном—÷рност—÷ платеж—÷в всередин—÷ обраного часового пром—÷жку —÷ д—÷лових цикл—÷в, у €ких працю—‘ банк.

Ћ—÷кв—÷дну позиц—÷ю банку доц—÷льно оц—÷нювати в короткостроковому та довгостроковому —÷нтервалах.  ороткострокова л—÷кв—÷дна позиц—÷€, €к правило, розрахову—‘тьс€ на м—÷с€ць —÷з щоденною розбивкою. ƒовгострокова л—÷кв—÷дна позиц—÷€ обчислю—‘тьс€ на квартал з—÷ щом—÷с€чною розбивкою.

ƒл€ п—÷двищенн€ точност—÷ розрахунку л—÷кв—÷дно—„ позиц—÷—„ банку на вс—÷х —÷нтервалах часу сл—÷д враховувати рух кошт—÷в на активних —÷ пасивних рахунках, угоди за €кими не мають конкретного терм—÷ну (операц—÷—„ з терм—÷ном до запитанн€). “ак—÷ операц—÷—„ повинн—÷ в—÷дображатис€ виход€чи з прогнозу величини руху за рахунками до запитанн€ в анал—÷зованому часовому —÷нтервал—÷ та з урахуванн€м впливу на них умов д—÷€льност—÷ банку за альтернативними iенар—÷€ми.

“ак само п—÷д час розрахунку л—÷кв—÷дно—„ позиц—÷—„ банку за альтернативними iенар—÷€ми сл—÷д враховувати вплив зм—÷ни умов д—÷€льност—÷ банку на величину поверненн€ актив—÷в, в—÷дтоку —÷ притоку кошт—÷в кл—÷—‘нт—÷в на рахунки банку, зм—÷ну величини —÷нших грошових поток—÷в.

” сучасних умовах, коли —÷сну—‘ п—÷двищена ймов—÷рн—÷сть виникненн€ деф—÷циту л—÷кв—÷дност—÷, у тому числ—÷ й з незалежних в—÷д банку причин, дл€ "зб—÷льшенн€ маневру" варто враховувати можлив—÷сть перенесенн€ або нав—÷ть непроведенн€ окремих платеж—÷в.

4. –озрахунок потреби банку в л—÷кв—÷дних коштах за обраними часовими —÷нтервалами чи альтернативними вар—÷антами.

5. ¬изначенн€ джерел покритт€ потреби в банку в л—÷кв—÷дних коштах.

ƒжерела покритт€ потреби банку включають до свого складу накопичену та покупну л—÷кв—÷дн—÷сть банку.

” розрахунок накопичено—„ л—÷кв—÷дност—÷ банку вход€ть високол—÷кв—÷дн—÷ активи банку: залишки по кас—÷ —÷ кореспондентському рахунку в ЌЅ”; кореспондентськ—÷ рахунки в —÷нших банках; депозити в Ќац—÷ональному банку; портфель банку в частин—÷ найб—÷льш л—÷кв—÷дних —÷ таких, що пост—÷йно котируютьс€ на б—÷рж—÷, папер—÷в; врахован—÷ банком вексел—÷ в частин—÷ тих, що в—÷льно обертаютьс€ на ринку.

–озрахунок зд—÷йсню—‘тьс€ за залишками на в—÷дпов—÷дних рахунках на день розрахунку.

ƒо розрахунку покупно—„ л—÷кв—÷дност—÷ банку вход€ть: сума л—÷м—÷т—÷в банк—÷в-контрагент—÷в на м—÷жбанк—÷вському ринку (у частин—÷ суми м—÷жбанк—÷вських кредит—÷в, що реально можна залучити прот€гом розгл€нутого —÷нтервалу часу); сума кредитних л—÷н—÷й, в—÷дкритих на банк, —÷ окремих договор—÷в з корпоративними кредиторами банку; сума депозит—÷в банку (м—÷жбанк—÷вськ—÷ —÷ великих кредитор—÷в банку), за €кими може бути дос€гнута домовлен—÷сть про пролонгац—÷ю депозит—÷в, що знаход€тьс€ в банку; кредити ЌЅ” в розм—÷р—÷ пакета державних ц—÷нних папер—÷в, в—÷льних в—÷д застави.

ѕри розрахунку покупно—„ та накопичено—„ л—÷кв—÷дност—÷ дл€ альтернативних вар—÷ант—÷в сл—÷д коригувати —„х з урахуванн€м зм—÷ни умов продажу актив—÷в —÷ залученн€ кошт—÷в з ф—÷нансового ринку.

ќчевидно, що ймов—÷рн—÷сть отримати в потр—÷бний момент часу м—÷жбанк—÷вськ—÷ кредити в повному обс€з—÷ за вс—÷ма вид—÷леними дл€ банку л—÷м—÷тами незначна, тому варто реально оц—÷нювати кредитну здатн—÷сть банку на ринку м—÷жбанк—÷вських кредит—÷в —÷ необ“—рунтовано не розраховувати, на весь л—÷м—÷т кредитуванн€ банку.

6. ќбчисленн€ розриву л—÷кв—÷дност—÷ (фактичного та прогнозованого) в кожному з заф—÷ксованих —÷нтервал—÷в за базовим та альтернативним вар—÷антами.

7. —кладанн€ плану д—÷й у раз—÷ виникненн€ деф—÷циту або позитивного сальдо л—÷кв—÷дност—÷: визначенн€ пер—÷оду з найб—÷льшою величиною деф—÷циту або надлишку л—÷кв—÷дност—÷; анал—÷з пер—÷од—÷в з найб—÷льшим деф—÷цитом л—÷кв—÷дност—÷ з погл€ду можливост—÷ його погашенн€ за рахунок управл—÷нн€ строками угод, за укладеними з кл—÷—‘нтами договорами, покупною —÷ накопиченою л—÷кв—÷дн—÷стю, —÷ визначенн€ величини чисто—„ нестач—÷ л—÷кв—÷дност—÷ (тобто деф—÷циту, €кий неможливо усунути за допомогою на€вних на той пер—÷од часу —÷нструмент—÷в л—÷кв—÷дност—÷); виб—÷р джерел погашенн€ нестач—÷ чисто—„ л—÷кв—÷дност—÷ шл€хом використанн€ надлишк—÷в, що утворилис€ на попередн—÷х часових —÷нтервалах; зб—÷льшенн€ обс€гу накопичено—„ —÷ покупно—„ л—÷кв—÷дност—÷ з урахуванн€м м—÷н—÷м—÷зац—÷—„ ф—÷нансових витрат; визначенн€ альтернативних напр€мк—÷в вкладенн€ кошт—÷в на випадок утворенн€ надлишку л—÷кв—÷дност—÷; складанн€ плану залученн€ та розм—÷щенн€ кошт—÷в за строками —÷ сумами за базовими та альтернативними вар—÷антами; визначенн€ на основ—÷ анал—÷зу базового й альтернативного вар—÷ант—÷в потреби банку в накопичен—÷й л—÷кв—÷дност—÷ в розбивц—÷ за строками та розробка плану роботи з розширенн€ покупно—„ л—÷кв—÷дност—÷ (встановленн€ кореспондентських в—÷дносин з —÷ншими банками, в—÷дкритт€ кредитних л—÷н—÷й на банк тощо); оптим—÷зац—÷€ р—÷вн€ накопичено—„ —÷ покупно—„ л—÷кв—÷дност—÷ за строками —÷ сумами.

 р—÷м анал—÷зу базового та альтернативного вар—÷ант—÷в, сл—÷д також оц—÷нити ситуац—÷ю на окремих часових —÷нтервалах, що призвод€ть до найб—÷льшого деф—÷циту л—÷кв—÷дност—÷. ” випадку, €кщо такий анал—÷з ви€вить нездатн—÷сть банку погасити деф—÷цит л—÷кв—÷дност—÷ за допомогою використовуваних ним —÷нструмент—÷в управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю, доц—÷льно розробити дл€ екстрених випадк—÷в план антикризового управл—÷нн€, €кий передбача—‘ процедури, що дають змогу перебороти сформовану ситуац—÷ю.

“аким чином, зм—÷ст управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю пол€га—‘ в забезпеченн—÷ безпереб—÷йного проведенн€ поточних платеж—÷в банку, основними аспектами €кого —‘: оц—÷нка умов д—÷€льност—÷ банку за попередн—÷ пер—÷оди, виб—÷р найб—÷льш —÷мов—÷рних iенар—÷—„в розвитку под—÷й, оц—÷нка л—÷кв—÷дно—„ позиц—÷—„ банку з урахуванн€м альтернативних вар—÷ант—÷в розвитку под—÷й, розробка управл—÷нських р—÷шень, спр€мованих на зниженн€ ризику виникненн€ деф—÷циту л—÷кв—÷дно—„ позиц—÷—„ банку —÷ м—÷н—÷м—÷зац—÷ю витрат.


2.5.3 ћетоди оц—÷нки потреби банку в л—÷кв—÷дних коштах

” сучасних умовах розвитку банк—÷всько—„ системи ”кра—„ни актуальною проблемою —‘ визначенн€ оптимального р—÷вн€ л—÷кв—÷дност—÷ банк—÷в.

”с—÷ методи визначенн€ потреби банку в л—÷кв—÷дних коштах заснован—÷ на певних припущенн€х —÷ дають т—÷льки приблизну оц—÷нку розм—÷ру необх—÷дних л—÷кв—÷дних кошт—÷в у будь-€кий момент часу.

ќсновними методами оц—÷нки потреб банку в л—÷кв—÷дних коштах —‘: метод структури кошт—÷в (структуруванн€ фонд—÷в); коеф—÷ц—÷—‘нтний метод (метод показник—÷в л—÷кв—÷дност—÷); метод джерел —÷ використанн€ кошт—÷в (методи грошових поток—÷в).

ѕерш—÷ два методи б—÷льше ор—÷—‘нтован—÷ на управл—÷нн€ митт—‘вою л—÷кв—÷дн—÷стю банку, оск—÷льки показують поточну потребу в л—÷кв—÷дних активах, але не дозвол€ють оц—÷нити, наск—÷льки значними будуть —„—„ зм—÷ни в майбутньому, коли мають бути виконаними певн—÷ зобов'€занн€ банку перед кл—÷—‘нтами —÷ кл—÷—‘нт—÷в перед ним. ќстанн—÷й метод да—‘ змогу прогнозувати динам—÷ку надлишку/нестач—÷ л—÷кв—÷дност—÷ на досить тривалих горизонтах плануванн€ —÷ —‘ найефективн—÷шим засобом п—÷дтримки р—÷шень з управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю. –озгл€немо ц—÷ методи б—÷льш детально.

«астосуванн€ методу структури кошт—÷в дл€ оц—÷нки потреб банку в л—÷кв—÷дних коштах передбача—‘ под—÷л пасив—÷в на категор—÷—„ зг—÷дно з можлив—÷стю бути використаними дл€ проведенн€ активних операц—÷й.

” раз—÷ використанн€ методу структури кошт—÷в необх—÷дно: розпод—÷лити вс—÷ ресурси за джерелами формуванн€ залежно в—÷д —÷мов—÷рност—÷ вилученн€; за кожним —÷з джерел установити вимоги збереженн€ ф—÷ксовано—„ частки ресурс—÷в у л—÷кв—÷дн—÷й форм—÷; розпод—÷лити кошти з кожного джерела на ф—÷нансуванн€ в—÷дпов—÷дних актив—÷в.

Ќа першому етап—÷ ресурсна база банку класиф—÷ку—‘тьс€ за ймов—÷рн—÷стю вилученн€.

«а ступенем стаб—÷льност—÷ вс—÷ банк—÷вськ—÷ пасиви под—÷л€ютьс€ на групи.

ѕоточн—÷ зобов'€занн€ ("гар€ч—÷ грош—÷") - кошти, €к—÷ можуть бути зн€т—÷ з рахунк—÷в без попередженн€ —÷ чутливо реагують на зм—÷ни процентних ставок на ринку. ÷е - м—÷жбанк—÷вськ—÷ кредити з неф—÷ксованим строком погашенн€, отриман—÷ позики "овернайт" (враховуютьс€ за строком "до одного дн€").

ћ—÷нлив—÷ зобов'€занн€ - це кошти, значна частина €ких може бути вилучена з банку в будь-€кий час, але певна сума залишк—÷в перебува—‘ на рахунках. ƒо них вход€ть кошти до запитанн€ юридичних та ф—÷зичних ос—÷б, кошти бюджету та позабюджетних фонд—÷в, кореспондентськ—÷ рахунки —÷нших банк—÷в, кредиторська заборгован—÷сть та транзитн—÷ рахунки.

—таб—÷льн—÷ зобов'€занн€, або основн—÷ вклади - джерела кошт—÷в, за €кими ймов—÷рн—÷сть дострокового в—÷дпливу грошей м—÷н—÷мальна. ƒо дано—„ групи належать ощадн—÷ рахунки, депозитн—÷ сертиф—÷кати, строков—÷ рахунки, недепозитн—÷ джерела кошт—÷в з ф—÷ксованими строками погашенн€, кошти в—÷д продажу ц—÷нних папер—÷в.

Ѕезстроков—÷ пасиви - "асн—÷ кошти банку, так—÷, €к статутний кап—÷тал, нерозпод—÷лений прибуток, резерви.

«а потреби кожен банк може застосувати "асний п—÷дх—÷д до групуванн€ пасив—÷в, €кий б—÷льш точно в—÷дображу—‘ специф—÷ку його д—÷€льност—÷. –—÷вень детал—÷зац—÷—„ п—÷д час групуванн€ залежить в—÷д потреб банку —÷ може бути доведений до рахунк—÷в анал—÷тичного обл—÷ку.

ƒана класиф—÷кац—÷€ —‘ основою визначенн€ потреби банку в л—÷кв—÷дних коштах на покритт€ попиту з боку кл—÷—‘нт—÷в шл€хом визначенн€ стаб—÷льност—÷ ресурсно—„ бази банку.

Ќа другому етап—÷ анал—÷зу—‘тьс€ стаб—÷льн—÷сть ресурсно—„ бази за вид—÷леними групами зобов'€зань. јнал—÷з проводитьс€ з метою визначенн€ р—÷вн€ стаб—÷льних залишк—÷в на рахунках до запитанн€ та встановленн€ р—÷вн€ дострокового вилученн€ кошт—÷в за строковими депозитами. Ќа цьому етап—÷ ви€вл€ють р—÷вень ос—÷данн€ кошт—÷в та обчислюють величину стаб—÷льних залишк—÷в за кожною групою зобов'€зань.

Ќеспри€тлива зм—÷на загально—„ пол—÷тично—„ й економ—÷чно—„ ситуац—÷—„, €к правило, призводить до —÷стотного перерозпод—÷лу кошт—÷в кл—÷—‘нт—÷в, що значною м—÷рою вплива—‘ на стаб—÷льн—÷сть пасив—÷в. Ќасамперед, це стосу—‘тьс€ внеск—÷в населенн€, кошт—÷в банк—÷в —÷ нестаб—÷льно—„ частини залишк—÷в розрахункових рахунк—÷в юридичних ос—÷б. ќднак значн—÷ зм—÷ни можуть спричинити зниженн€ —÷ стаб—÷льно—„ частини залишк—÷в розрахункових рахунк—÷в юридичних ос—÷б.

«наченн€ коеф—÷ц—÷—‘нта стаб—÷льност—÷ дл€ р—÷зних вид—÷в пасив—÷в може коливатис€ в досить широкому д—÷апазон—÷. “ак, наприклад, кошти населенн€, розм—÷щен—÷ в стаб—÷льно працюючих банках, за в—÷дсутност—÷ кризових €вищ у ф—÷нансов—÷й сфер—÷ мають досить стаб—÷льний характер.

–∆нша картина склада—‘тьс€ дл€ кошт—÷в юридичних ос—÷б. Ќа в—÷дм—÷ну в—÷д вкладник—÷в дана категор—÷€ кл—÷—‘нт—÷в менш консервативна, а залишки за даними видами пасив—÷в схильн—÷ до значних коливань. ќск—÷льки процентна ставка за депозитами р—÷дко перевищу—‘, р—÷вень рентабельност—÷ виробництва, то кошти п—÷дпри—‘мств розм—÷щен—÷ на даних рахунках, дл€ них —‘ д—÷йсно "тимчасово в—÷льними", —÷ в—÷дт—÷к —„х переважно визнача—‘тьс€ виробничим циклом п—÷дпри—‘мства, а не умовами, що пропонуютьс€ банком. ÷е робить складним прогноз стаб—÷льност—÷ даних пасив—÷в, —÷, щоб уникнути втрати самост—÷йност—÷ п—÷д час зд—÷йсненн€ процентно—„ пол—÷тики, рекоменду—‘тьс€ встановлювати б—÷льш низький, н—÷ж за вкладами, коеф—÷ц—÷—‘нт стаб—÷льност—÷.

ѕотреба банку в л—÷кв—÷дних коштах оц—÷ню—‘тьс€ встановленн€м дл€ кожно—„ категор—÷—„ джерел ф—÷нансуванн€ вимоги збереженн€ певно—„ частки кошт—÷в у л—÷кв—÷дн—÷й форм—÷. ƒл€ стаб—÷льних джерел ц€ частка може бути незначною - 10-15%, дл€ м—÷нливих вклад—÷в —÷ недепозитних зобов'€зань - 25-30%, дл€ зобов'€зань за "гар€чими грошима" - 80-90%.  онкретн—÷ обс€ги резервуванн€ л—÷кв—÷дних кошт—÷в визначаютьс€ суб'—‘ктивно, здеб—÷льшого на основ—÷ м—÷ркувань, припущень та досв—÷ду менеджер—÷в кожного банку.

 оеф—÷ц—÷—‘нтний метод розрахунку потреби в л—÷кв—÷дних коштах передбача—‘ використанн€ р—÷зноман—÷тних сп—÷вв—÷дношень активних —÷ пасивних позиц—÷й банку, €к—÷ згодом пор—÷внюютьс€ з минулими показниками цього банку або з коеф—÷ц—÷—‘нтами —÷нших банк—÷в. Ќеобх—÷дн—÷сть таких пор—÷вн€нь зумовлена чутлив—÷стю коеф—÷ц—÷—‘нт—÷в л—÷кв—÷дност—÷ до сезонних —÷ цикл—÷чних коливань. “ак, коеф—÷ц—÷—‘нти знижуютьс€ п—÷д час п—÷двищенн€ попиту на банк—÷вськ—÷ продукти, —÷ навпаки.

ѕоказники л—÷кв—÷дност—÷ тј‘ одна з найважлив—÷ших характеристик над—÷йност—÷ банк—÷в. ¬они належать до групи показник—÷в оц—÷нки ф—÷нансового стану банку, €ку заруб—÷жн—÷ анал—÷тики ставл€ть на перше м—÷iе за ступенем важливост—÷ дл€ анал—÷зу д—÷€льност—÷ комерц—÷йних банк—÷в. ” практиц—÷ св—÷тово—„ банк—÷всько—„ справи поки що не знайдено всеос€жно—„ формули або набору норматив—÷в, €к—÷ б досить точно визначали потребу банк—÷в у необх—÷дних л—÷кв—÷дних коштах.

” минулому, коли менеджмент банк—÷в основну увагу прид—÷л€в управл—÷нню активами, контроль за л—÷кв—÷дн—÷стю зд—÷йснювавс€, €к правило, на основ—÷ в—÷днесенн€ л—÷кв—÷дних актив—÷в до загально—„ суми актив—÷в чи до певних позиц—÷й пасиву. ѕерех—÷д банк—÷в до операц—÷й на м—÷жбанк—÷вському ринку, а згодом —÷ до збалансованого управл—÷нн€ сво—„ми активами —÷ пасивами п—÷двищив вимоги до л—÷кв—÷дност—÷ комерц—÷йних банк—÷в. Ћ—÷кв—÷дн—÷сть банку стала визначатис€ з урахуванн€м строк—÷в платежу €к за активами, так —÷ за пасивами, що викликало потребу в застосуванн—÷ показник—÷в короткостроково—„ —÷ довгостроково—„ л—÷кв—÷дност—÷.

Ќормативи л—÷кв—÷дност—÷ дл€ банк—÷в ”кра—„ни наведен—÷ в табл. 2.1. Ќормативи л—÷кв—÷дност—÷, встановлен—÷ ЌЅ” дл€ банк—÷в ”кра—„ни зг—÷дно з "–∆нструкц—÷—‘ю про пор€док регулюванн€ та анал—÷з д—÷€льност—÷ банк—÷в в ”кра—„н—÷" д—÷ють з 28.08.2001 р.


“аблиц€ 2.1 - Ќормативи л—÷кв—÷дност—÷, встановлен—÷ ЌЅ” дл€ банк—÷в ”кра—„ни

Ќайменуванн€ показника

јлгоритм розрахунку

≈коном—÷чний зм—÷ст показника

Ќормативне значенн€

Ќорматив митт—‘во—„ л—÷кв—÷дност—÷

,

 кр - кошти у кас—÷ —÷ на коррахунках;

«ѕ - зобовтјў€занн€ банку, що обл—÷ковуютьс€ за поточними рахунками

встановлю—‘тьс€ дл€ контролю за здатн—÷стю банку забезпечи-ти сво—‘часне виконанн€ сво—„х грошових зобовтјў€зань за раху-нок високол—÷кв—÷дних актив—÷в

не менше н—÷ж 20%

Ќорматив поточно—„ л—÷кв—÷дност—÷

,

ј1,2 - активи первинно—„ —÷ вторинно—„ л—÷кв—÷дност—÷;

« - зобовтјў€занн€ банку з в—÷д-пов—÷дними строками вико-нанн€ (враховуютьс€ вимоги —÷ зобовтјў€занн€ банку з к—÷нце-вим строком погашенн€ до 30 дн—÷в (включно))

встановлю—‘тьс€ дл€ визначен-н€ збалансованост—÷ строк—÷в та сум л—÷кв—÷дних актив—÷в та зобовтјў€зань банку

не менше н—÷ж 40%

Ќорматив короткостроково—„ л—÷кв—÷дност—÷

,

јл - л—÷кв—÷дн—÷ активи;

«к - короткостроков—÷ зобов'€занн€ (включаютьс€ активи та зобовтјў€занн€ з початковим строком погашенн€ до 1 року)

встановлю—‘тьс€ дл€ контролю за здатн—÷стю банку виконувати прийн€т—÷ ним короткостроков—÷ зобовтјў€занн€ за рахунок л—÷кв—÷дних актив—÷в

не менше н—÷ж 20%


ƒл€ розрахунку потреб у л—÷кв—÷дних коштах, кр—÷м норматив—÷в ЌЅ”, можуть додатково використовуватис€ й —÷нш—÷ коеф—÷ц—÷—‘нти, що характеризують л—÷кв—÷дн—÷сть банку та чинники, €к—÷ на не—„ впливають.

 оеф—÷ц—÷—‘нти, що характеризують л—÷кв—÷дн—÷сть банку, алгоритм —„х розрахунку та економ—÷чний зм—÷ст наведен—÷ в табл. 2.2.


“аблиц€ 2.2 - ѕоказники, що характеризують л—÷кв—÷дн—÷сть банку

Ќайменуванн€ показника

јлгоритм розрахунку

≈коном—÷чний зм—÷ст показника

 оеф—÷ц—÷—‘нт митт—‘во—„ л—÷кв—÷дност—÷

показу—‘ можлив—÷сть банку погасити коштами з коррахунк—÷в —÷ каси зобовтјў€-занн€ за вс—÷ма депозитами (ƒ)

 оеф—÷ц—÷—‘нт загально—„ л—÷кв—÷дност—÷ зобов'€зань

характеризу—‘ максимальну можлив—÷сть банку в погашенн—÷ зобовтјў€зань (««ј√) вс—÷ма активами (ј«ј√)

 оеф—÷ц—÷—‘нт сп—÷вв—÷дношенн€ високол—÷кв—÷дних —÷ робочих актив—÷в

характеризу—‘ питому вагу високол—÷к-в—÷дних актив—÷в (ј¬Ћ) у робочих активах (ј)

 оеф—÷ц—÷—‘нт ресурсно—„ л—÷кв—÷дност—÷ зобов'€зань

характеризу—‘ забезпеченн€ доходними активами банку (јƒ) його загальних зобовтјў€зань (««ј√) —÷ вказу—‘ на часткове погашенн€ зобовтјў€зань банку повер-ненн€ми дох—÷дних актив—÷в

 оеф—÷ц—÷—‘нт л—÷кв—÷дного сп—÷вв—÷дношенн€ наданих кредит—÷в —÷ залучених депозит—÷в

розкрива—‘ наск—÷льки надан—÷ кредити ( –) забезпечен—÷ вс—÷ма залученими депозитами (ƒ) (чи —‘ незбалансована л—÷кв—÷дн—÷сть)

 оеф—÷ц—÷—‘нт генерально—„ л—÷кв—÷дност—÷ зобовтјў€зань

розкрива—‘ здатн—÷сть банку погасити зобовтјў€занн€ (««ј√) високол—÷кв—÷дними активами (ј¬Ћ) —÷ шл€хом продажу майна (јћ)

 оеф—÷ц—÷—‘нт сп—÷вв—÷дношенн€ л—÷кв—÷дних —÷ загальних актив—÷в

у стаб—÷льних економ—÷ках - зб—÷льшенн€ на 20-30% повтјў€зане з п—÷двищенн€м норми обовтјў€зкового резервуванн€

 оеф—÷ц—÷—‘нт сп—÷вв—÷дношенн€ кредит—÷в —÷ депозит—÷в

характеризу—‘ здатн—÷сть банку залучити депозити (ƒ) дл€ ф—÷нансуванн€ основних активних операц—÷й (ј), прийн€тний р—÷вень 70-80%

 оеф—÷ц—÷—‘нт в—÷дношенн€ гот—÷вки в кас—÷ —÷ прир—÷вн€них до не—„ кошт—÷в (  –) —÷ сальдо м—÷жбанк—÷вських кредит—÷в («ћЅ)

вище значенн€ коеф—÷ц—÷—‘нта вважа—‘тьс€ б—÷льш прийн€тним

 оеф—÷ц—÷—‘нт л—÷кв—÷дних ц—÷нних папер—÷в

в—÷дношенн€ ÷ѕ ур€ду кра—„ни, €к—÷ перебувають у портфел—÷ банку, до сукупних актив—÷в

вище значенн€ коеф—÷ц—÷—‘нта вказу—‘ на б—÷льш л—÷кв—÷дну позиц—÷ю банку

ѕоказник структурного сп—÷вв—÷дношенн€ вклад—÷в

в—÷дношенн€ кошт—÷в до запитанн€ до строкових депозит—÷в

зниженн€ показника вказу—‘ на п—÷двищенн€ стаб—÷льност—÷ депозитно—„ бази —÷ зменшенн€ потреби в л—÷кв—÷дних коштах


јнал—÷з показник—÷в л—÷кв—÷дност—÷ —‘ найпрост—÷шим методом оц—÷нки л—÷кв—÷дност—÷ банку. —лабким м—÷iем коеф—÷ц—÷—‘нтного анал—÷зу —‘ статична оц—÷нка л—÷кв—÷дност—÷ (станом на певний момент часу), що не да—‘ змоги врахувати —„—„ динам—÷чну природу. √оловний недол—÷к цього методу пол€га—‘ в тому, що банк повинен збер—÷гати велик—÷ обс€ги актив—÷в у л—÷кв—÷дн—÷й форм—÷, а це негативно познача—‘тьс€ на доходах. –∆з розвитком та поширенн€м ф—÷нансових ринк—÷в зб—÷льшуютьс€ можливост—÷ прогнозуванн€ та п—÷дтриманн€ л—÷кв—÷дност—÷. ћетод показник—÷в да—‘ змогу ви€вити тенденц—÷—„ зм—÷ни л—÷кв—÷дност—÷ й широко використову—‘тьс€ п—÷д час пор—÷вн€льного анал—÷зу.

ќц—÷нка потреб банку в л—÷кв—÷дних ресурсах за методом джерел та використанн€ кошт—÷в пол€га—‘ у визначенн—÷ дисбалансу м—÷ж оч—÷куваними прот€гом певного пер—÷оду надходженн€ми —÷ в—÷дпов—÷дними потенц—÷йними напр€мками використанн€ кошт—÷в. –—÷зниц€ м—÷ж обс€гами планових надходжень та списань в—÷дображу—‘ оч—÷куваний дисбаланс - нетто-л—÷кв—÷дну позиц—÷ю.

Ќадходженн€ кошт—÷в в—÷дбува—‘тьс€ €к шл€хом поверненн€ строкових актив—÷в за д—÷ючими угодами, так —÷ за допомогою залученн€ кошт—÷в кл—÷—‘нт—÷в.

ќсновн—÷ джерела пропозиц—÷—„ л—÷кв—÷дних кошт—÷в дл€ банку: надходженн€ кошт—÷в на рахунки ф—÷зичних —÷ юридичних ос—÷б; погашенн€ кредит—÷в; продаж актив—÷в; залученн€ кошт—÷в на грошовому ринку; надходженн€ доход—÷в в—÷д наданих послуг тощо.

—писанн€ кошт—÷в в—÷дбува—‘тьс€ за рахунок поверненн€ залучених кл—÷—‘нтських кошт—÷в за д—÷ючими угодами та за рахунок нових вкладень.

ќсновн—÷ джерела попиту на л—÷кв—÷дн—÷ кошти: зн€тт€ кл—÷—‘нтами кошт—÷в з рахунк—÷в; отриманн€ за€вок на кредит в—÷д платоспроможних кл—÷—‘нт—÷в; виплата процент—÷в за депозитними та недепозитними ресурсами; операц—÷йн—÷ витрати банку, сплата податк—÷в, виплата див—÷денд—÷в тощо.

Ѕанк ма—‘ позитивний розрив л—÷кв—÷дност—÷, коли обс€г надходжень кошт—÷в перевищу—‘ обс€г —„х використанн€. Ќадлишок кошт—÷в повинен —÷нвестуватис€ в дох—÷дн—÷ активи на в—÷дпов—÷дний пер—÷од.

Ѕанк ма—‘ негативний розрив л—÷кв—÷дност—÷, коли обс€г використанн€ кошт—÷в перевищу—‘ обс€г —„х надходжень. ƒеф—÷цит кошт—÷в повинен покриватис€ за рахунок залученн€ додаткових ресурс—÷в та/або продажу актив—÷в.

«астосуванн€ методу джерел —÷ використанн€ кошт—÷в потребу—‘ ч—÷ткого прогнозуванн€ грошових поток—÷в на плановий пер—÷од, а також анал—÷зу макроеконом—÷чних показник—÷в, урахуванн€ минулого досв—÷ду д—÷€льност—÷, сезонних фактор—÷в тощо. «а цим методом анал—÷зуютьс€ оч—÷куван—÷ джерела л—÷кв—÷дних кошт—÷в та напр€мки —„х використанн€. ќтриман—÷ показники св—÷дчать про позитивний або негативний розриви л—÷кв—÷дност—÷ прот€гом того чи —÷ншого планового пер—÷оду.

ѕ—÷д час оц—÷нюванн€ потреб банку в л—÷кв—÷дних коштах необх—÷дно брати до уваги не лише фактичн—÷, але й оч—÷куван—÷ грошов—÷ потоки. ћаючи достов—÷рний прогноз л—÷кв—÷дно—„ позиц—÷—„ банку, менеджер може оц—÷нити сво—„ можливост—÷, залучити кошти за прийн€тною ц—÷ною з доступних джерел та планувати д—÷€льн—÷сть.

ѕ—÷дготовка прогнозу зм—÷ни обс€г—÷в попиту та пропозиц—÷—„ л—÷кв—÷дних кошт—÷в базу—‘тьс€ на вивченн—÷ —„х динам—÷ки, статистичних даних, досв—÷д—÷ та знанн€х фах—÷вц—÷в. ƒ—÷—‘в—÷сть такого прийому —‘ особливо високою тод—÷, коли менеджер банку ма—‘ достатньо —÷нформац—÷—„ та багато достов—÷рних позиц—÷й, таких, €к догов—÷р про в—÷дкритт€ кредитно—„ л—÷н—÷—„, попередн—‘ пов—÷домленн€ кл—÷—‘нта про нам—÷р зн€ти кошти з рахунку, настанн€ строк—÷в платеж—÷в до бюджету. –∆нформац—÷€ такого характеру да—‘ змогу скласти реальний прогноз.

Ќа зм—÷ни в обс€гах, структур—÷ та стаб—÷льност—÷ ресурсно—„ бази банку вплива—‘ комплекс чинник—÷в загальноеконом—÷чного характеру, €к—÷ необх—÷дно враховувати п—÷д час прогнозуванн€. ѕ—÷д впливом цих чинник—÷в формуютьс€ не лише ресурси, але й активи банку, зокрема попит на кредити. “ому потр—÷бно обов'€зково використовувати так—÷ компоненти прогнозуванн€ розриву л—÷кв—÷дност—÷: трендовий, €кий св—÷дчить про можлив—÷ надходженн€ й в—÷дт—÷к кошт—÷в в—÷дпов—÷дно до довгострокового прогнозу; сезонний, що —‘ сп—÷вв—÷дношенн€м середнього р—÷вн€ пасив—÷в —÷ актив—÷в дл€ кожного тижн€ за останн—÷ роки та аналог—÷чних показник—÷в останн—÷х тижн—÷в року; структурний - в—÷добража—‘ зрушенн€ в структур—÷ ресурсно—„ бази та актив—÷в за групою чи системою банк—÷в; цикл—÷чний, €кий демонстру—‘ р—÷зницю м—÷ж запланованими надходженн€м чи в—÷дпливом кошт—÷в у минулому роц—÷ й фактичними величинами.

јнал—÷з проводитьс€ за допомогою статистичних метод—÷в на баз—÷ ретроспективно—„ —÷нформац—÷—„.

”с—÷ методи визначенн€ потреби банку в л—÷кв—÷дних коштах —‘ суб'—‘ктивними. Ќасправд—÷ л—÷кв—÷дн—÷сть банку визнача—‘тьс€ ринком —÷ перебува—‘ п—÷д впливом численних чинник—÷в, повне врахуванн€ €ких на практиц—÷ неможливе. «авданн€ менеджменту пол€га—‘ в розробц—÷ п—÷дход—÷в, €к—÷ дадуть змогу максимально врахувати фактори впливу на л—÷кв—÷дну позиц—÷ю з метою ефективного управл—÷нн€. “ому, чим б—÷льше буде ви€влено впливу на л—÷кв—÷дну позиц—÷ю —÷ чим точн—÷ше визначений цей вплив у к—÷льк—÷сному вим—÷р—÷, тим ефективн—÷шою буде д—÷€льн—÷сть менеджменту банку у сфер—÷ управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю.

2.5.4 ћетоди управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю банку

ѕ—÷дтриманн€ л—÷кв—÷дност—÷ банку —‘ серйозною та складною проблемою. ” св—÷тов—÷й практиц—÷ були розроблен—÷ методи (теор—÷—„) управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю, €к—÷ —‘ складовою частиною всього банк—÷вського менеджменту. ƒо складу таких метод—÷в вход€ть: управл—÷нн€ активами; управл—÷нн€ пасивами; збалансоване управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю (активами та пасивами).

’арактеристика метод—÷в управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю, —„х переваги та недол—÷ки в узагальненому вигл€д—÷ наведен—÷ на рис. 2.3.


–исунок 2.3 - ’арактеристика метод—÷в управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю


Ќайстар—÷шим способом забезпеченн€ потреби банку в л—÷кв—÷дних коштах —‘ управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю через активи.

” найб—÷льш загальному вигл€д—÷ управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю через активи вимага—‘ нагромадженн€ високол—÷кв—÷дних актив—÷в, €к—÷ повн—÷стю забезпечують потреби л—÷кв—÷дност—÷ банку. ” раз—÷ виникненн€ попиту на л—÷кв—÷дн—÷ кошти активи продаютьс€ доти, доки не будуть задоволен—÷ потреби в грошових коштах. ќтже, в—÷дбува—‘тьс€ перетворенн€ (трансформац—÷€) актив—÷в у грошову форму.

«а такого п—÷дходу л—÷кв—÷дн—÷сть характеризу—‘тьс€ €к запас. ѕри цьому активи повинн—÷ мати так—÷ "астивост—÷: мати "асний ринок; мати достатньо стаб—÷льн—÷ ц—÷ни, тобто ринок повинен мати здатн—÷сть приймати вс—÷ активи, що продаютьс€, без значного зниженн€ ц—÷ни на них; продавець актив—÷в повинен мати можлив—÷сть в—÷дшкодувати початков—÷ —÷нвестиц—÷—„ з м—÷н—÷мальним ризиком.

” раз—÷ використанн€ стратег—÷—„ трансформац—÷—„ актив—÷в необх—÷дно: визначити оптимальне дл€ банку сп—÷вв—÷дношенн€ високол—÷кв—÷дних та загальних актив—÷в з урахуванн€м стаб—÷льност—÷ ресурсно—„ бази; зд—÷йснювати пор—÷вн€льний анал—÷з ц—÷ново—„ динам—÷ки на ринках, придатних дл€ реал—÷зац—÷—„ актив—÷в (€кщо такий виб—÷р —÷сну—‘).

”правл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю через управл—÷нн€ активами —‘ традиц—÷йним —÷ найпрост—÷шим п—÷дходом. «деб—÷льшого така стратег—÷€ використову—‘тьс€ невеликими банками, €к—÷ не мають широких можливостей запозиченн€ кошт—÷в та доступу на грошов—÷ ринки.

—тратег—÷€ трансформац—÷—„ актив—÷в оц—÷ню—‘тьс€ €к менш ризикова пор—÷вн€но з —÷ншими, але одночасно й досить дорога з погл€ду вартост—÷. ѕродаж актив—÷в супроводжу—‘тьс€ певними витратами (ком—÷с—÷йн—÷, брокерськ—÷, б—÷ржов—÷ внески тощо), а також призводить до пог—÷ршенн€ стану балансу, оск—÷льки продаютьс€ низькоризикован—÷ активи.  р—÷м того, банк втрача—‘ майбутн—÷ доходи, €к—÷ могли б бути згенерован—÷ такими активами. –∆нод—÷ банк змушений продавати активи за зниженими ринковими ц—÷нами, €кщо виника—‘ нагальна потреба в грошових коштах. ѕ—÷дтримка значного, запасу л—÷кв—÷дних кошт—÷в у ц—÷лому знижу—‘ показники прибутковост—÷ банку.

ќтже, можна визначити так—÷ недол—÷ки даного методу: втрата майбутн—÷х доход—÷в, €к—÷ могли б бути отриман—÷ за допомогою актив—÷в, що продаютьс€; витрати у вигл€д—÷ платеж—÷в за угодами (ком—÷с—÷йними), виплачуваних брокерам за операц—÷€ми з ц—÷нними паперами; пог—÷ршенн€ стану балансу банку, оск—÷льки продаютьс€ активи з низьким ступенем ризику, а —„х на€вн—÷сть св—÷дчить про ф—÷нансову над—÷йн—÷сть банку; необх—÷дн—÷сть продажу актив—÷в у момент зниженн€ ц—÷н на ринку, що наража—‘ банк на ризик значних втрат прибутку —÷ кап—÷талу; збереженн€ кошт—÷в у л—÷кв—÷дн—÷й форм—÷ знижу—‘ норму в—÷ддач—÷ вс—÷х актив—÷в.

«ахисники теор—÷—„ управл—÷нн€ пасивами стверджують, що банки можуть вир—÷шити проблему л—÷кв—÷дност—÷ шл€хом залученн€ додаткових кошт—÷в з ринку.

÷€ теор—÷€ передбача—‘ залученн€ л—÷кв—÷дних кошт—÷в на грошовому ринку в обс€гах, достатн—÷х дл€ покритт€ всього оч—÷куваного попиту на л—÷кв—÷дн—÷ кошти.  редити використовуютьс€ лише в тому випадку, коли банк ма—‘ реальну потребу в л—÷кв—÷дних коштах, що да—‘ змогу уникнути занадто великого обс€гу високол—÷кв—÷дних актив—÷в, €к—÷ не дають прибутку. «а такого п—÷дходу до управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷сть характеризу—‘тьс€ €к пот—÷к, а не €к запас.

“еор—÷€ управл—÷нн€ пасивами управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю банк—÷в “—рунту—‘тьс€ на таких двох твердженн€х: банк може вир—÷шувати проблему л—÷кв—÷дност—÷ шл€хом залученн€ додаткових грошових кошт—÷в, купуючи —„х на ринку кап—÷талу; банк може забезпечити свою л—÷кв—÷дн—÷сть, вдаючись до великих кредит—÷в у ЌЅ” або в банк—÷в-кореспондент—÷в, а також до кредит—÷в, що утримуютьс€ на валютному ринку.

Ќеобх—÷дною умовою застосуванн€ стратег—÷—„ запозиченн€ л—÷кв—÷дност—÷ —‘ досить високий ступ—÷нь розвитку ф—÷нансових ринк—÷в, €к—÷ дають змогу в будь-€кий час —÷ в будь-€ких к—÷лькост€х позичати л—÷кв—÷дн—÷ кошти.

ƒо джерел запозиченн€ кошт—÷в в—÷днос€ть: м—÷жбанк—÷вськ—÷ кредити; кредитн—÷ л—÷н—÷—„; наданн€ кредит—÷в Ќац—÷ональним банком ”кра—„ни; м—÷жнародн—÷ кредити; випуск банком "асних боргових зобов'€зань, €к—÷ в—÷льно обертаютьс€ на ринку. ÷—÷ джерела дуже в—÷др—÷зн€ютьс€ за сво—„ми характеристиками.

“ак, до найб—÷льш поширеного в—÷днос€ть м—÷жбанк—÷вське кредитуванн€, кредити ЌЅ”, кредитн—÷ л—÷н—÷—„. —егменти ринку, представлен—÷ цими —÷нструментами, найрозвинут—÷ш—÷. ƒо них мають доступ практично вс—÷ кредитн—÷ орган—÷зац—÷—„.

 редити мають найб—÷льш широку пор—÷вн€но з —÷ншими джерелами диференц—÷ац—÷ю за умовами угоди (терм—÷ни, суми, процентн—÷ ставки, зм—÷на застав тощо). ќднак доступ до них у кредитних орган—÷зац—÷й —÷стотно розр—÷зн€—‘тьс€.

«алученн€ кошт—÷в шл€хом випуску на ринок "асних боргових зобов'€зань (обл—÷гац—÷й, сертиф—÷кат—÷в та —÷нших папер—÷в) ще не набуло значного розвитку. –инок под—÷бних —÷нструмент—÷в знаходитьс€ в стад—÷—„ становленн€, —÷ на ньому обертаютьс€ папери обмежено—„ к—÷лькост—÷ банк—÷в. ќчевидно, що —÷ м—÷стк—÷сть, —÷ оперативн—÷сть розм—÷щенн€ тут ще недостатн—÷. ¬ умовах кризи ц—÷ —÷нструменти можуть бути б—÷льш привабливими, н—÷ж строков—÷ депозити, однак —„х реальна л—÷кв—÷дн—÷сть навр€д чи буде досить високою.

Ќа виб—÷р джерела впливають так—÷ характеристики, €к доступн—÷сть, варт—÷сть, терм—÷нов—÷сть, тривал—÷сть потреби в л—÷кв—÷дних коштах, правила регулюванн€.

√оловною перевагою даного методу —‘ б—÷льш високий р—÷вень оч—÷куваного прибутку, н—÷ж п—÷д час управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю через активи. «датн—÷сть розм—÷щувати депозитн—÷ сертиф—÷кати —÷ отримувати в кредит валюту або кошти в ÷ентральному банку дозвол€—‘ банку меншою м—÷рою залежати в—÷д низькодох—÷дних вторинних резервних актив—÷в, а це розширю—‘ його можливост—÷ отримувати прибуток.

¬одночас управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю через управл—÷нн€ пасивами оц—÷ню—‘тьс€ €к найризикован—÷ша стратег—÷€, оск—÷льки супроводжу—‘тьс€ п—÷двищенн€м ризику зм—÷ни процентних ставок та ризику доступност—÷ запозичених кошт—÷в.

√оловним недол—÷ком даного п—÷дходу —‘ те, що кошти залучаютьс€ без урахуванн€ ефективност—÷ р—÷зних напр€мк—÷в —„х розм—÷щенн€. ” пер—÷од економ—÷чного п—÷днесенн€ та зростанн€ попиту на кредитн—÷ ресурси такий п—÷дх—÷д може бути виправданим —÷ корисним. јле п—÷д час зниженн€ активност—÷, коли попит на кредити зменшу—‘тьс€, цей п—÷дх—÷д призводить, €к правило, до скороченн€ прибутк—÷в —÷ нав—÷ть може завдати збитк—÷в.

 р—÷м того, даний п—÷дх—÷д характеризу—‘тьс€ ц—÷лою низкою сутт—‘вих недол—÷к—÷в, серед €ких: неможлив—÷сть отриманн€ л—÷кв—÷дних кошт—÷в у достатньому обс€з—÷ та в обумовлен—÷ строки, особливо дл€ банк—÷в, що втратили або не мають репутац—÷—„ над—÷йно—„ ф—÷нансово—„ установи; надм—÷рна залежн—÷сть в—÷д одних джерел ф—÷нансуванн€ зб—÷льшу—‘ ризик втрати л—÷кв—÷дност—÷ в майбутньому; надм—÷рна залежн—÷сть банку в—÷д управл—÷нн€ пасивами може призвести до послабленн€ критер—÷—„в управл—÷нн€ активами, тобто до велико—„ концентрац—÷—„ короткострокових зобов'€зань, €к—÷ будуть основним джерелом ф—÷нансуванн€ довгострокових актив—÷в; невизначена варт—÷сть кредит—÷в зб—÷льшу—‘ невизначен—÷сть чистого прибутку банку; варт—÷сть таких кошт—÷в може р—÷зко зб—÷льшуватис€ внасл—÷док зростанн€ конкуренц—÷—„, намагаючись компенсувати таке зростанн€, банк може ослабити критер—÷—„ кредитуванн€ та вкладати кошти в ризикован—÷ ц—÷нн—÷ папери, що, в—÷дпов—÷дно, зб—÷льшу—‘ ризик активних операц—÷й; €кщо банк залуча—‘ додатков—÷ кошти дл€ ф—÷нансуванн€ актив—÷в, що вже показан—÷ в його баланс—÷, то таке зб—÷льшенн€ вартост—÷ ресурс—÷в може призвести до зменшенн€ чистого спреду та чисто—„ процентно—„ марж—÷; €кщо банк намага—‘тьс€ залучати кошти з м—÷н—÷мальною варт—÷стю, не прид—÷л€ючи уваги розпод—÷лу строк—÷в погашенн€, то значно зроста—‘ процентний ризик.

„ерез високу варт—÷сть стратег—÷—„ трансформац—÷—„ актив—÷в —÷ значну ризикован—÷сть стратег—÷—„ запозиченн€ б—÷льш—÷сть банк—÷в зупин€—‘ св—÷й виб—÷р на компром—÷сному вар—÷ант—÷ управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю - стратег—÷—„ збалансованого управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю.

ћетод збалансованого управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю - це компром—÷сний вар—÷ант управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю, €кий передбача—‘ одночасне використанн€ двох попередн—÷х метод—÷в, тобто частина попиту на л—÷кв—÷дн—÷ кошти задовольн€—‘тьс€ за рахунок нагромадженн€ високол—÷кв—÷дних актив—÷в, а решта - за допомогою проведенн€ операц—÷й запозиченн€ кошт—÷в.

ћетод збалансованого управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю да—‘ змогу управл€ти ризиком л—÷кв—÷дност—÷ шл€хом координац—÷—„ р—÷шень щодо джерел залученн€ та напр€мк—÷в розм—÷щенн€ кошт—÷в за обс€гами —÷ терм—÷нами дл€ забезпеченн€ прибутковост—÷ банк—÷вських операц—÷й.

«г—÷дно з цим методом у раз—÷ пог—÷ршенн€ показник—÷в л—÷кв—÷дност—÷ банки повинн—÷ зд—÷йснити так—÷ заходи: актив—÷зувати роботу з розширенн€ кола платоспроможних кл—÷—‘нт—÷в; актив—÷зувати роботу щодо розширенн€ вкладних операц—÷й; запозичити кошти на м—÷жбанк—÷вському (м—÷жф—÷л—÷альному) ринку кредитних ресурс—÷в; запровадити нов—÷ види послуг, провести рекламну кампан—÷ю; зменшити обс€ги кредитуванн€; актив—÷зувати роботу з погашенн€ прострочених та пролонгованих кредит—÷в; провести —÷нвентаризац—÷ю рахунк—÷в деб—÷торсько—„ заборгованост—÷; створити резерв л—÷кв—÷дност—÷ у вигл€д—÷ боргових ц—÷нних папер—÷в, що ем—÷тован—÷ або реф—÷нансуютьс€ ЌЅ”.

ѕеревагами дано—„ стратег—÷—„ —‘: гнучк—÷сть, €ка да—‘ змогу менеджеру вибирати найвиг—÷дн—÷ше по—‘днанн€ р—÷зних джерел поповненн€ л—÷кв—÷дних кошт—÷в залежно в—÷д економ—÷чних умов та зм—÷н у ринкових ц—÷нах; максим—÷зац—÷€ прибутку за умови прийн€тного р—÷вн€ ризику; можлив—÷сть б—÷льш зваженого п—÷дходу до проблем управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю завд€ки точн—÷шому визначенню потреби в л—÷кв—÷дних коштах.

ќтже, кожен наступний п—÷дх—÷д до управл—÷нн€ банк—÷вськими ф—÷нансами —‘ лог—÷чним продовженн€м попереднього —÷ м—÷стить увесь арсенал уже в—÷домих метод—÷в та прийом—÷в. ” в—÷тчизн€н—÷й практиц—÷ паралельно застосовуютьс€ ус—÷ три п—÷дходи. ” де€ких банках (—„х частка незначна) управл—÷нн€ зд—÷йсню—‘тьс€ все ще через активи, у б—÷льшост—÷ установ переважають автономн—÷ методи управл—÷нн€ (тобто другий п—÷дх—÷д тј‘ через пасиви), але —‘ й банки, де використовуютьс€ сучасн—÷ прогресивн—÷ методи управл—÷нн€.


2.6 ”правл—÷нн€ прибутком банку


2.6.1 —утн—÷сть прибутку банку та основн—÷ засади управл—÷нн€ ним

ѕрибуток —‘ головною метою д—÷€льност—÷ банк—÷в. —аме в—÷н забезпечу—‘ формуванн€ фонд—÷в —÷ резерв—÷в на випадок непередбачуваних збитк—÷в, можливих у банк—÷вськ—÷й справ—÷; стимулю—‘ д—÷€льн—÷сть управл—÷нського персоналу щодо вдосконаленн€ роботи банку, зниженн€ витрат та п—÷двищенн€ конкурентоспроможност—÷.

√рамотне, ефективне управл—÷нн€ прибутком передбача—‘ побудову в банку в—÷дпов—÷дних орган—÷зац—÷йно-методичних систем забезпеченн€ цього управл—÷нн€, знанн€ основних механ—÷зм—÷в формуванн€ прибутку, використанн€ сучасних метод—÷в його анал—÷зу —÷ плануванн€.

–озгл€даючи сутн—÷сть прибутку, сл—÷д зазначити так—÷ його характеристики.

ѕо-перше, прибуток €вл€—‘ собою форму доходу п—÷дпри—‘мц€, що викону—‘ певний вид д—÷€льност—÷. ÷€ зовн—÷шн€, найпрост—÷ша форма вираженн€ прибутку —‘ разом з тим недостатньою дл€ —„—„ повно—„ характеристики, оск—÷льки у р€д—÷ випадк—÷в активна д—÷€льн—÷сть у будь-€к—÷й сфер—÷ може й не бути пов'€зана з отриманн€м прибутку.

ѕо-друге, прибуток - це форма доходу п—÷дпри—‘мц€, €кий вклав св—÷й кап—÷тал з метою дос€гненн€ певного комерц—÷йного усп—÷ху.  атегор—÷€ прибутку нерозривно пов'€зана з категор—÷—‘ю кап—÷талу - особливим фактором виробництва - —÷ в усередненому вигл€д—÷ характеризу—‘ ц—÷ну функц—÷онуючого кап—÷талу.

Ќаступною характеристикою прибутку —‘ те, що в—÷н не —‘ гарантованим доходом п—÷дпри—‘мц€, €кий вклав св—÷й кап—÷тал у той чи —÷нший вид б—÷знесу, а €вл€—‘ результат вм—÷лого та усп—÷шного виконанн€ цього б—÷знесу. ќднак у процес—÷ веденн€ б—÷знесу п—÷дпри—‘мець унасл—÷док сво—„х невдалих д—÷й або об'—‘ктивних причин зовн—÷шнього характеру може не т—÷льки позбутис€ оч—÷куваного прибутку, але й повн—÷стю або частково втратити вкладений кап—÷тал. “ому прибуток —‘ здеб—÷льшого —÷ платою за ризик зд—÷йсненн€ п—÷дпри—‘мницько—„ д—÷€льност—÷ (р—÷вень прибутку —÷ р—÷вень п—÷дпри—‘мницького ризику знаход€тьс€ в пр€мо пропорц—÷йн—÷й залежност—÷).

“акож сл—÷д зауважити, що прибуток характеризу—‘ не весь дох—÷д, отриманий у процес—÷ п—÷дпри—‘мницько—„ д—÷€льност—÷, а лише ту його частину, €ка "очищена" в—÷д витрат на виконанн€ ц—÷—‘—„ д—÷€льност—÷.

” той же час прибуток —‘ варт—÷сним показником, що виражений у грошов—÷й форм—÷. “ака форма оц—÷нки прибутку пов'€зана з практикою узагальненого варт—÷сного обл—÷ку вс—÷х пов'€заних з ним основних показник—÷в - вкладеного кап—÷талу, отриманого доходу, понесених витрат тощо, а також з чинним пор€дком податкового регулюванн€.

« урахуванн€м розгл€нутих основних характеристик прибутку його визначенн€ в найб—÷льш узагальненому вигл€д—÷ можна сформулювати таким чином: прибуток - це виражений у грошов—÷й форм—÷ чистий дох—÷д п—÷дпри—‘мц€ на вкладений кап—÷тал, що характеризу—‘ його винагороду за ризик виконанн€ п—÷дпри—‘мницько—„ д—÷€льност—÷ —÷ —‘ р—÷зницею м—÷ж сукупним доходом та сукупними витратами в процес—÷ виконанн€ ц—÷—‘—„ д—÷€льност—÷.

¬исока роль прибутну в розвитку банку та забезпеченн—÷ —÷нтерес—÷в його засновник—÷в —÷ персоналу визнача—‘ необх—÷дн—÷сть ефективного та безперервного управл—÷нн€ ним.

”правл—÷нн€ прибутком - процес розробки та прийн€тт€ управл—÷нських р—÷шень за вс—÷ма основними аспектами його формуванн€, розпод—÷лу та використанн€ в банку.

√оловною метою управл—÷нн€ прибутком —‘ забезпеченн€ максим—÷зац—÷—„ добробуту засновник—÷в, учасник—÷в банку в поточному та перспективному пер—÷одах.

¬иход€чи з ц—÷—‘—„ головно—„ мети, система управл—÷нн€ прибутком ма—‘ вир—÷шувати так—÷ основн—÷ завданн€:

1. «абезпеченн€ максим—÷зац—÷—„ розм—÷ру прибутку, що форму—‘тьс€ в—÷дпов—÷дно до ресурсного потенц—÷алу банку —÷ ринково—„ кон'юнктури. ÷е завданн€ реал—÷зу—‘тьс€ шл€хом оптим—÷зац—÷—„ складу ресурс—÷в банку —÷ забезпеченн€ —„х ефективного використанн€. ќсновними обмеженн€ми розм—÷ру прибутку —‘ максимально можливий р—÷вень використанн€ ресурсного потенц—÷алу —÷ поточна кон'юнктура ф—÷нансового ринку.

2. «абезпеченн€ оптимально—„ пропорц—÷йност—÷ м—÷ж р—÷внем прибутку —÷ припустимим р—÷внем ризику. ћ—÷ж цими двома показниками —÷сну—‘ пр€мо пропорц—÷йний зв'€зок. « урахуванн€м ставленн€ менеджер—÷в до ризик—÷в форму—‘тьс€ —„х припустимий р—÷вень, що визнача—‘ агресивну, пом—÷рковану або консервативну пол—÷тику зд—÷йсненн€ тих чи —÷нших вид—÷в д—÷€льност—÷ або проведенн€ окремих операц—÷й. ¬иход€чи з заданого р—÷вн€ ризику, п—÷д час управл—÷нн€ ма—‘ бути максим—÷зований в—÷дпов—÷дний йому р—÷вень прибутку.

3. «абезпеченн€ високо—„ €кост—÷ прибутку, що форму—‘тьс€. ѕ—÷д час формуванн€ прибутку банку мають бути, насамперед, реал—÷зован—÷ резерви його зростанн€ за рахунок операц—÷йно—„ д—÷€льност—÷.

4. «абезпеченн€ виплати необх—÷дного р—÷вн€ доходу на —÷нвестований кап—÷тал "асникам банку. ÷ей р—÷вень за усп—÷шно—„ д—÷€льност—÷ банку ма—‘ бути не нижче середньо—„ норми прибутковост—÷ на ринку кап—÷талу, а в раз—÷ необх—÷дност—÷ в—÷дшкодовувати п—÷двищений п—÷дпри—‘мницький ризик й —÷нфл€ц—÷йн—÷ втрати.

5. «абезпеченн€ формуванн€ достатнього обс€гу ф—÷нансових ресурс—÷в за рахунок прибутку в—÷дпов—÷дно до завдань розвитку банку в майбутньому пер—÷од—÷. ќск—÷льки прибуток —‘ одним з основних внутр—÷шн—÷х джерел формуванн€ ф—÷нансових ресурс—÷в банку, його розм—÷р визнача—‘ потенц—÷йну можлив—÷сть створенн€ загальних фонд—÷в —÷ резерв—÷в.

6. «абезпеченн€ пост—÷йного зростанн€ ринково—„ вартост—÷ банку. ÷е завданн€ покликане забезпечувати максим—÷зац—÷ю добробуту "асник—÷в у перспективному пер—÷од—÷. “емп зростанн€ ринково—„ вартост—÷ переважно визнача—‘тьс€ р—÷внем кап—÷тал—÷зац—÷—„ прибутку, отриманого банком у зв—÷тному пер—÷од—÷.  ожен банк, виход€чи з умов —÷ завдань д—÷€льност—÷, самост—÷йно визнача—‘ систему критер—÷—„в оптим—÷зац—÷—„ розпод—÷лу прибутку на частину, що кап—÷тал—÷зу—‘тьс€, та частину, що спожива—‘тьс€.

7. «абезпеченн€ ефективност—÷ програм участ—÷ персоналу в прибутку.

ѕрограми участ—÷ персоналу в прибутку, покликан—÷ гармон—÷зувати —÷нтереси "асник—÷в банку —÷ його найманих роб—÷тник—÷в, мають, з одного боку, ефективно стимулювати трудовий внесок цих прац—÷вник—÷в у формуванн€ прибутку, а з —÷ншого - забезпечувати достатн—÷й р—÷вень —„х соц—÷ального захисту, €кий держава в сучасних умовах повн—÷стю забезпечувати не в змоз—÷.

”с—÷ розгл€нут—÷ вище завданн€ управл—÷нн€ прибутком т—÷сно пов'€зан—÷ м—÷ж собою, хоча окрем—÷ з них —÷ мають р—÷зноспр€мований характер (наприклад, максим—÷зац—÷€ р—÷вн€ прибутку за м—÷н—÷м—÷зац—÷—„ р—÷вн€ ризику; забезпеченн€ достатнього р—÷вн€ задоволенн€ —÷нтерес—÷в засновник—÷в банку та його персоналу; забезпеченн€ достатнього розм—÷ру прибутку, що спр€мову—‘тьс€ на нагромадженн€ —÷ на споживанн€, тощо). “ому в процес—÷ управл—÷нн€ прибутком окрем—÷ завданн€ мають бути оптим—÷зован—÷ м—÷ж собою.

≈фективний механ—÷зм управл—÷нн€ прибутком банку да—‘ змогу в повному обс€з—÷ реал—÷зувати завданн€ та ц—÷л—÷, що сто€ть перед ним, спри€—‘ результативному виконанню функц—÷й цього управл—÷нн€. як —÷ кожна керуюча система, управл—÷нн€ прибутком реал—÷зу—‘ свою основну мету та головн—÷ завданн€ шл€хом виконанн€ певних функц—÷й.

—клад основних функц—÷й системи управл—÷нн€ прибутком банку наведено на рис. 2.4.

Ќа рисунку наведен—÷ лише основн—÷ функц—÷—„ управл—÷нн€ прибутком, характерн—÷ дл€ банк—÷в ус—÷х форм "асност—÷ та орган—÷зац—÷йно-правових форм д—÷€льност—÷.

”правл—÷нн€ прибутком банк—÷всько—„ установи - це багатогранний та дуже складний процес, що потребу—‘ в—÷д банку ретельного опрацюванн€ цього питанн€ €к у стратег—÷чному й тактичному аспектах, так —÷ в бюджетних щор—÷чних планах. ” загальному вигл€д—÷ процес управл—÷нн€ прибутком поданий на рис. 2.5.

ѕобудова системи управл—÷нн€ прибутком вимага—‘ формуванн€ систематизованого перел—÷ку об'—‘кт—÷в цього управл—÷нн€. “ака систематизац—÷€ об'—‘кт—÷в управл—÷нн€, з одного боку, ма—‘ в—÷дображати функц—÷ональну спр€мован—÷сть цього управл—÷нн€, а з —÷ншого - р—÷зн—÷ його р—÷вн—÷ (рис. 2.6).


–исунок 2.4 - ќсновн—÷ функц—÷—„ системи управл—÷нн€ прибутком банку


–исунок 2.5 - ѕроцес управл—÷нн€ прибутком банку


ќтже, ефективний механ—÷зм управл—÷нн€ прибутком банку да—‘ змогу в повному обс€з—÷ реал—÷зувати ц—÷л—÷ —÷ завданн€, що сто€ть перед ним, та спри€—‘ результативному зд—÷йсненню функц—÷й цього управл—÷нн€.


–исунок 2.6 - —истема управл—÷нн€ прибутком банку


2.6.2 ”правл—÷нн€ формуванн€м прибутку банку

Ќайважлив—÷шим фактором, що вплива—‘ на суму вс—÷х вид—÷в прибутк—÷в банку, —‘ розм—÷р доход—÷в банку, €кий отриму—‘тьс€ в процес—÷ д—÷€льност—÷.

ƒоходи банку - це зб—÷льшенн€ економ—÷чних вигод у вигл€д—÷ зб—÷льшенн€ актив—÷в або зменшенн€ зобов'€зань, що призводить до зб—÷льшенн€ "асного кап—÷талу (за вин€тком зб—÷льшенн€ кап—÷талу за рахунок внеск—÷в акц—÷онер—÷в).

ƒоходи —‘ базою дл€ розвитку його д—÷€льност—÷, €ка забезпечу—‘ розв'€занн€ таких завдань.

ѕо-перше, основна частина доход—÷в банку —‘ джерелом покритт€ витрат, пов'€заних —÷з зд—÷йсненн€м банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷. –еал—÷зац—÷€ цього завданн€ забезпечу—‘ самоокупн—÷сть операц—÷й банку.

ѕо-друге, частина доход—÷в банку —‘ джерелом формуванн€ його чистого прибутку. «а рахунок прибутку банк форму—‘ фонди та резерви дл€ подальшого його розвитку та зниженн€ ризик—÷в. «а допомогою реал—÷зац—÷—„ цього завданн€ банк розвива—‘тьс€ в довгостроковому пер—÷од—÷ та забезпечу—‘ самоф—÷нансуванн€ розвитку банку на розширен—÷й основ—÷ в майбутньому пер—÷од—÷.

Ѕанк—÷вськ—÷ доходи банку прийн€то под—÷л€ти на процентн—÷ та непроцентн—÷.

ƒо процентних доход—÷в належать: процентн—÷ доходи за коштами, розм—÷щеними в ЌЅ”; за коштами до запитанн€; за операц—÷€ми репо; за короткостроковими депозитами; процентн—÷ доходи за коштами, розм—÷щеними в —÷нших банках; за депозитами овернайт; за короткостроковими та довгостроковими депозитами й кредитами; за кредитами овернайт; за ф—÷нансовим л—÷зингом; процентн—÷ доходи за кредитами суб'—‘ктам господарсько—„ д—÷€льност—÷; за овердрафтом; за дисконтними вексел€ми; за факторинговими операц—÷€ми та —÷ншими кредитами, наданими суб'—‘ктам господарсько—„ д—÷€льност—÷; процентн—÷ доходи за кредитами ф—÷зичним особам; процентн—÷ доходи за ц—÷нними паперами та —÷нш—÷ процентн—÷ доходи.

ƒо непроцентних доход—÷в належать: ком—÷с—÷йн—÷ доходи за операц—÷€ми з банками: в—÷д розрахунково-касового обслуговуванн€, за операц—÷€ми з ц—÷нними паперами, в—÷д операц—÷й з валютою; ком—÷с—÷йн—÷ доходи за операц—÷€ми з кл—÷—‘нтами: в—÷д – ќ, в—÷д кредитного обслуговуванн€, за операц—÷€ми з ц—÷нними паперами тощо; результат в—÷д торговельних операц—÷й, а також —÷нш—÷ банк—÷вськ—÷ операц—÷йн—÷ доходи (безпосередньо пов'€зан—÷ з д—÷€льн—÷стю банку) та —÷нш—÷ небанк—÷вськ—÷ операц—÷йн—÷ доходи (доходи, €к—÷ не стосуютьс€ основно—„ д—÷€льност—÷ банку, але забезпечують —„—„ зд—÷йсненн€ доходи в—÷д продажу основних засоб—÷в, нематер—÷альних актив—÷в та в—÷д ф—÷нансових —÷нвестиц—÷й; надходженн€ за аудиторськ—÷ послуги, в—÷д орендних операц—÷й тощо).

ѕершим етапом управл—÷нн€ доходами —‘ плануванн€, €ке п—÷дпор€дковане головн—÷й мет—÷ пол—÷тики управл—÷нн€ прибутком банку й забезпечу—‘тьс€ комплексом д—÷й з проведенн€ розрахунк—÷в доход—÷в у майбутньому пер—÷од—÷. ќсновними вих—÷дними передумовами плануванн€ доход—÷в банку —‘ розроблена програма, €ка визнача—‘ обс€ги та склад наданих послуг на майбутн—÷й пер—÷од; сума доход—÷в, €ка забезпечить умови ефективного розвитку банку в плановому пер—÷од—÷; розроблена ц—÷нова пол—÷тика банку.

ќсновн—÷ етапи плануванн€ доход—÷в банку:

1. јнал—÷з доход—÷в банку в передплановому пер—÷од—÷.

÷ей вид анал—÷зу спр€мований на пошук можливостей зб—÷льшенн€ доход—÷в, забезпеченн€ планових —„х розрахунк—÷в необх—÷дними —÷нформативними показниками. ѕ—÷д час зд—÷йсненн€ такого анал—÷зу вивчаютьс€: 1) динам—÷ка загально—„ суми доход—÷в банку в передплановому пер—÷од—÷; п—÷сл€ ц—÷нового з—÷ставленн€ показник—÷в, що анал—÷зуютьс€, визначаютьс€ темпи зм—÷ни загально—„ суми доход—÷в банку за етапами зв—÷тного пер—÷оду (€к середн€ геометрична); 2) р—÷вном—÷рн—÷сть формуванн€ доходу банку - дл€ характеристики ц—÷—‘—„ р—÷вном—÷рност—÷ використовують показники середньоквадратичного в—÷дхиленн€ цих доход—÷в —÷ коеф—÷ц—÷—‘нта —„х вар—÷ац—÷—„; 3) з—÷ставленн€ чистого та валового доход—÷в банку в пер—÷од—÷, що анал—÷зу—‘тьс€ - дл€ цих ц—÷лей розрахову—‘тьс€ та анал—÷зу—‘тьс€ в динам—÷ц—÷ коеф—÷ц—÷—‘нт чистого доходу; 4) основн—÷ фактори, €к—÷ впливають на зм—÷ну суми доход—÷в банку в плановому пер—÷од—÷ - п—÷д час анал—÷зу головну увагу сл—÷д прид—÷лити зм—÷н—÷ обс€г—÷в реал—÷зац—÷—„ банк—÷вських послуг, зм—÷н—÷ р—÷вн€ ц—÷н на послуги тощо.

–езультати анал—÷зу дають змогу ви€вити основн—÷ тенденц—÷—„ розвитку доходу банку та врахувати —„х п—÷д час зд—÷йсненн€ планових розрахунк—÷в.

2. ќц—÷нка й прогнозуванн€ кон'юнктури ринку банк—÷вських продукт—÷в.

—тан ринку банк—÷вських продукт—÷в, на р—÷зних сегментах €кого банк форму—‘ св—÷й дох—÷д шл€хом реал—÷зац—÷—„ р—÷зних вид—÷в банк—÷вських продукт—÷в, характеризують так—÷ його складов—÷, €к попит, пропозиц—÷€, ц—÷на та конкуренц—÷€.  ожному банку важливо знати, на €кий р—÷вень активност—÷ ринку банк—÷вських послуг, його вид—÷в —÷ складових сл—÷д ор—÷—‘нтуватис€ п—÷д час плануванн€ доход—÷в у процес—÷ реал—÷зац—÷—„ банк—÷вських продукт—÷в.

—туп—÷нь активност—÷ ринку банк—÷вських послуг визнача—‘тьс€ шл€хом визначенн€ ринково—„ кон'юнктури. –инкова кон'юнктура €вл€—‘ собою форму про€ву на ринку банк—÷вських послуг системи фактор—÷в, що визначають сп—÷вв—÷дношенн€ обс€г—÷в попиту та пропозиц—÷—„, р—÷вн€ ц—÷н —÷ конкуренц—÷—„.

¬ивченн€ кон'юнктури ринку банк—÷вських продукт—÷в у процес—÷ управл—÷нн€ доходами банку склада—‘тьс€ з таких етап—÷в:

ј. ѕоточне спостереженн€ за ринковою активн—÷стю. “аке спостереженн€ необх—÷дне на тих сегментах ринку, на €ких банк зд—÷йсню—‘ свою д—÷€льн—÷сть, пов'€зану з отриманн€м доход—÷в. ѕоточне спостереженн€ за станом ринку потребу—‘ формуванн€ системи показник—÷в, €к—÷ б характеризували його сегменти. —еред цих показник—÷в особливу увагу сл—÷д прид—÷л€ти динам—÷ц—÷ попиту та пропозиц—÷—„, зм—÷н—÷ р—÷вн€ ц—÷н, зм—÷н—÷ к—÷лькост—÷ конкурент—÷в.

Ѕ. ќц—÷нка поточно—„ кон'юнктури ринку банк—÷вських послуг. ¬она зд—÷йсню—‘тьс€ в процес—÷ анал—÷зу, основна мета €кого пол€га—‘ у ви€вленн—÷ особливостей конкретних сегмент—÷в ринку та тих зм—÷н, €к—÷ впливають на них в момент спостереженн€ в—÷дносно минулого пер—÷оду. јнал—÷з кон'юнктури ринку зд—÷йсню—‘тьс€ в два етапи. Ќа першому - розрахову—‘тьс€ система показник—÷в, €к—÷ характеризують поточну ринкову кон'юнктуру. ƒо таких показник—÷в належать: загальний обс€г реал—÷зац—÷—„ даного виду продукту чи послуги; р—÷вень задоволенн€ попиту; темпи зростанн€ ц—÷н на банк—÷вськ—÷ продукти. Ќа другому етап—÷ анал—÷зу ви€вл€ютьс€ передумови до зм—÷ни поточно—„ кон'юнктурно—„ стад—÷—„ даного сегмента ринку банк—÷вських продукт—÷в. ÷—÷ зм—÷ни за багатьма видами послуг пов'€зан—÷ з сезонн—÷стю (наприклад, кредитуванн€ с—÷льськогосподарського сектору, попит на споживч—÷ кредити).

¬. ѕрогнозуванн€ кон'юнктури ринку банк—÷вських послуг. ¬ умовах нестаб—÷льного розвитку держави, в—÷дсутност—÷ точно—„ —÷нформац—÷—„ та з р€ду —÷нших причин прогнозуванн€ ринково—„ кон'юнктури обмежу—‘тьс€ короткостроковим та довгостроковим пер—÷одами, що —‘ достатн—÷м дл€ ц—÷лей плануванн€ доход—÷в. ÷е плануванн€ зд—÷йсню—‘тьс€ двома основними методами - факторним та трендовим. ‘акторний метод базу—‘тьс€ на вивченн—÷ фактор—÷в впливу на попит, пропозиц—÷ю, ц—÷ну та конкуренц—÷ю й визначенн€ можливого в—÷дхиленн€ цих фактор—÷в у майбутньому пер—÷од—÷. “рендовий метод базу—‘тьс€ на поширенн—÷ ви€влено—„ тенденц—÷—„ в процес—÷ ран—÷ше проведено—„ оц—÷нки ринку банк—÷вських продукт—÷в на майбутн—÷й пер—÷од.

« урахуванн€м результат—÷в прогнозуванн€ ринково—„ кон'юнктури зд—÷йснюютьс€ планов—÷ розрахунки доходу банку на майбутн—÷й пер—÷од.

3. –озрахунок планово—„ суми р—÷зних вид—÷в доход—÷в.

÷—÷ розрахунки зд—÷йснюютьс€ шл€хом використанн€ розроблено—„ програми наданн€ послуг та зд—÷йсненн€ банк—÷вських операц—÷й у майбутньому пер—÷од—÷, враховуючи ц—÷нову пол—÷тику банку.

«агальн—÷ п—÷дходи до визначенн€ планових статей доход—÷в наведен—÷ в табл. 2.3.


“аблиц€ 2.3 - “ехнолог—÷€ плануванн€ доход—÷в банку


4. –озробка системи заход—÷в щодо забезпеченн€ виконанн€ плану доход—÷в. —истема цих заход—÷в розробл€—‘тьс€ за такими напр€мками: ефективна реал—÷зац—÷€ розроблено—„ ц—÷ново—„ пол—÷тики; використанн€ спри€тливо—„ кон'юнктури ринку; п—÷двищенн€ р—÷вн€ обслуговуванн€ кл—÷—‘нт—÷в; —÷нтенсиф—÷кац—÷€ рекламно—„ та —÷нформац—÷йно—„ д—÷€льност—÷; розвиток мереж—÷ ф—÷л—÷й —÷ в—÷дд—÷лень та —÷нш—÷ заходи.

ѕ—÷д час управл—÷нн€ доходами головну увагу прид—÷лено активним операц—÷€м, оск—÷льки основним джерелом доход—÷в банку —‘ доходи в—÷д активних операц—÷й, тому —„х ефективн—÷сть, передус—÷м, визнача—‘ к—÷нцевий ф—÷нансовий результат.

Ќа ефективн—÷сть активних операц—÷й вплива—‘ прибутков—÷сть активно—„ операц—÷—„, €ка —‘ пр€мо пропорц—÷йною р—÷вню —„—„ ризикованост—÷, тому виб—÷р конкретних активних операц—÷й залежить в—÷д загально—„ стратег—÷—„ банку та його схильност—÷ до ризику. ¬—÷дпов—÷дно до цього визначають так—÷ п—÷дходи до управл—÷нн€ доходами: консервативний (ор—÷—‘нтац—÷€ банку на операц—÷—„ з обмеженим, але високонад—÷йним —÷ стаб—÷льним доходом); агресивний (пр—÷оритетна ор—÷—‘нтац—÷€ на максим—÷зац—÷ю прибуткових операц—÷й, незважаючи на р—÷вень ризику, пов'€заний з —„х проведенн€м; цей п—÷дх—÷д —‘ доц—÷льним на стад—÷—„ розвитку банку дл€ забезпеченн€ швидкого зростанн€ вкладеного кап—÷талу, оск—÷льки такий п—÷дх—÷д ма—‘ високий ступ—÷нь ризику, то необх—÷дний високий профес—÷онал—÷зм прац—÷вник—÷в банку, на€вн—÷сть формал—÷зованих технолог—÷й зд—÷йсненн€ операц—÷й та ефективна система ризик-менеджменту); пом—÷ркований (диверсиф—÷кац—÷€ операц—÷й банку, тобто рац—÷ональне сп—÷вв—÷дношенн€ м—÷ж високоприбутковими та над—÷йними операц—÷€ми).

«алежно в—÷д обрано—„ стратег—÷—„ банку форму—‘тьс€ стратег—÷€ управл—÷нн€ активними операц—÷€ми, €к—÷ забезпечують доходи банку.

Ќаступним напр€мком управл—÷нн€ доходами —‘ зниженн€ питомо—„ ваги непродуктивних актив—÷в. ўодо зниженн€ питомо—„ ваги непродуктивних актив—÷в —÷сну—‘ низка обмежень: частина непродуктивних актив—÷в не може бути знижена з причин, €к—÷ не залежать в—÷д банку (вимоги ЌЅ” щодо п—÷дтриманн€ м—÷н—÷мального р—÷вн€ л—÷кв—÷дност—÷, виконанн€ норм обов'€зкового резервуванн€); де€к—÷ елементи непродуктивних актив—÷в необх—÷дн—÷ дл€ банку з причин комерц—÷йного характеру, так, наприклад, €кщо значна к—÷льк—÷сть кл—÷—‘нт—÷в банку —‘ п—÷дпри—‘мствами торг—÷в л—÷, то банк об'—‘ктивно повинен п—÷дтримувати залишки в кас—÷ на високому р—÷вн—÷ дл€ забезпеченн€ потреб таких кл—÷—‘нт—÷в у гот—÷вц—÷.

ќсновними завданн€ми з м—÷н—÷м—÷зац—÷—„ непродуктивних актив—÷в —‘: використанн€ вс—÷х на€вних у банку можливостей щодо зменшенн€ розм—÷ру обов'€зкових резерв—÷в; оперативне управл—÷нн€ ф—÷нансовими ресурсами, тобто надлишок л—÷кв—÷дних кошт—÷в необх—÷дно —÷нвестувати в короткостроков—÷ активи; зниженн€ питомо—„ ваги тих операц—÷й, що спри€ють зб—÷льшенню питомо—„ ваги непродуктивних актив—÷в в частин—÷ безнад—÷йних кредит—÷в або ц—÷нних папер—÷в, що не дають прибутк—÷в шл€хом ефективного ризик-менеджменту; розробка оптимально—„ процентно—„ пол—÷тики, €ка передбача—‘ визначенн€ оптимального на розрахунковий момент часу д—÷апазону м—÷ж середн—÷ми процентами за залученими коштами та середн—÷ми процентами за розм—÷щеними коштами.

«ростанн€ банк—÷вських витрат, €ке не узгоджу—‘тьс€ з—÷ зб—÷льшенн€м його доход—÷в, може —÷стотно пог—÷ршити ф—÷нансовий стан нав—÷ть великого та авторитетного банку.

¬итрати - це зменшенн€ економ—÷чних вигод у вигл€д—÷ вибутт€ актив—÷в чи зб—÷льшенн€ зобов'€зань, €к—÷ призвод€ть до зменшенн€ "асного кап—÷талу (за вин€тком зменшенн€ кап—÷талу внасл—÷док його вилученн€ чи розпод—÷лу "асниками).

ƒ—÷€льн—÷сть банку пов'€зана з—÷ зд—÷йсненн€м р—÷зних вид—÷в витрат. «а сво—‘ю природою витрати можна под—÷лити на поточн—÷ та довгостроков—÷.

ѕоточн—÷ витрати пов'€зан—÷ з вир—÷шенн€м тактичних завдань банку - обслуговуванн€м кошт—÷в, залучених в—÷д ф—÷зичних та юридичних ос—÷б, виплати персоналу тощо.

ƒовгостроков—÷ витрати пов'€зан—÷ з вир—÷шенн€м стратег—÷чних завдань банку - розвитком мереж—÷ ф—÷л—÷й, придбанн€м основних засоб—÷в —÷ нематер—÷альних актив—÷в, €к—÷ забезпечують вир—÷шенн€ тактичних завдань банку.

« метою управл—÷нн€ доходами —÷ витратами, застосовуючи до кожного виду витрат специф—÷чн—÷ прийоми управл—÷нн€, доц—÷льно —„х групувати за видами. «г—÷дно з укра—„нськими нормами витрати банку под—÷л€ють на процентн—÷ та непроцентн—÷.

ƒо процентних витрат належать: процентн—÷ витрати за коштами, отриманими в—÷д ЌЅ” (за коштами до запитанн€, операц—÷€ми репо, короткостроковими та довгостроковими кредитами, отриманими в—÷д ЌЅ”); витрати за депозитами, отриманими в—÷д ЌЅ”; процентн—÷ витрати за коштами, отриманими в—÷д —÷нших банк—÷в (за коштами до запитанн€, за депозитами овернайт); за отриманими кредитами та депозитами; процентн—÷ витрати за коштами суб'—‘кт—÷в господарсько—„ д—÷€льност—÷ (за коштами до запитанн€, депозитами); процентн—÷ витрати за коштами ф—÷зичних ос—÷б; процентн—÷ витрати за ц—÷нними паперами "асного боргу; процентн—÷ витрати за кредитами, отриманими в—÷д —÷нших кредитно-ф—÷нансових установ та —÷нш—÷ процентн—÷ витрати.

Ќепроцентн—÷ витрати м—÷ст€ть: ком—÷с—÷йн—÷ витрати (витрати на – ќ, на кредитне обслуговуванн€, ком—÷с—÷йн—÷ витрати за ц—÷нними паперами, витрати за операц—÷€ми з валютою, —÷нш—÷ ком—÷с—÷йн—÷ витрати); —÷нш—÷ банк—÷вськ—÷ операц—÷йн—÷ витрати (в—÷драхуванн€ у фонд гарантуванн€ вклад—÷в ф—÷зичних ос—÷б); штрафи за банк—÷вськими операц—÷€ми; —÷нш—÷ небанк—÷вськ—÷ операц—÷йн—÷ витрати (витрати на утриманн€ персоналу, сплата податк—÷в, витрати на телекомун—÷кац—÷—„, —÷нш—÷ експлуатац—÷йн—÷ та господарськ—÷ витрати); в—÷драхуванн€ в резерви й списанн€ сумн—÷вних актив—÷в та непередбачуван—÷ витрати.

« урахуванн€м зм—÷сту процесу управл—÷нн€ доходами й витратами та вимог, що до них висуваютьс€, формуютьс€ ц—÷л—÷ —÷ завданн€. √оловною метою управл—÷нн€ витратами —‘ м—÷н—÷м—÷зац—÷€ непродуктивних витрат, тобто тих витрат, що не призвод€ть до зб—÷льшенн€ прибутку. —корочуючи непродуктивн—÷ витрати, банк, €к в—÷домо, може оперативно сформувати резерв кошт—÷в, €к—÷ можуть бути спр€мован—÷ на його розвиток. ќднак практика роботи б—÷льшост—÷ укра—„нських банк—÷в, що розр—÷зн€ютьс€ €к за обс€гом, так —÷ за номенклатурою операц—÷й, да—‘ змогу в—÷дзначити стаб—÷льну тенденц—÷ю випереджального темпу зростанн€ витрат щодо темп—÷в зростанн€ доход—÷в банк—÷в.

ќсновне завданн€ управл—÷нн€ витратами - створенн€ механ—÷зму, €кий забезпечу—‘ оптим—÷зац—÷ю витрат банку, приведенн€ —„х у в—÷дпов—÷дн—÷сть з обраною прибутков—÷стю. ÷ей механ—÷зм повинен стати основою дл€ забезпеченн€ прибутково—„ роботи кожного банк—÷вського п—÷дрозд—÷лу в кожний конкретний пер—÷од часу —÷ при цьому зменшити залежн—÷сть банку в—÷д ринково—„ ситуац—÷—„.

ќснова управл—÷нн€ витратами в банку - —„х плануванн€, метою €кого —‘ встановленн€ суми та складу витрат банку в плановому пер—÷од—÷ за структурними п—÷дрозд—÷лами й у ц—÷лому за банком.

ѕлануванн€ витрат банку зд—÷йсню—‘тьс€ в к—÷лька етап—÷в:

1. ѕроведенн€ анал—÷зу витрат в передплановому пер—÷од—÷.

ќсновними завданн€ми проведенн€ цього анал—÷зу —‘ ви€вленн€ основних тенденц—÷й зм—÷ни суми та р—÷вн€ витрат банку в передплановому пер—÷од—÷, встановленн€ розм—÷р—÷в в—÷дхиленн€ фактичних показник—÷в в—÷д планових, з'€суванн€ основних причин, що викликали ц—÷ в—÷дхиленн€.

Ќа перш—÷й стад—÷—„ анал—÷зу—‘тьс€ динам—÷ка загально—„ суми та р—÷вн€ витрат у передплановому пер—÷од—÷, визначаютьс€ темпи зм—÷ни цих показник—÷в, розраховуютьс€ показники абсолютного та в—÷дносного в—÷дхиленн€ в—÷дносно минулого пер—÷оду. Ќа друг—÷й стад—÷—„ анал—÷зу розгл€даютьс€ показники, що характеризують динам—÷ку окремих статей витрат. ÷ей анал—÷з доповню—‘тьс€ вивченн€м показник—÷в динам—÷ки питомо—„ ваги окремих статей витрат у —„х загальному обс€з—÷. Ќа трет—÷й стад—÷—„ розгл€да—‘тьс€ р—÷вень виконанн€ планово—„ соб—÷вартост—÷ банк—÷вських послуг. –езультати цього анал—÷зу необх—÷дн—÷ дл€ коригуванн€ план—÷в наданн€ послуг —÷ р—÷вн€ ц—÷н. Ќа четверт—÷й стад—÷—„ визнача—‘тьс€ вплив фактор—÷в, €к—÷ викликали зм—÷ни у витратах банку. “акий анал—÷з зд—÷йсню—‘тьс€ за банком у ц—÷лому та за центрами в—÷дпов—÷дальност—÷.

2. ‘ормуванн€ вих—÷дно—„ бази дл€ плануванн€.

—клада—‘тьс€: план наданн€ послуг та проведенн€ операц—÷й; плани витрат на буд—÷вництво в плановому пер—÷од—÷; нормативи оплати прац—÷; результати анал—÷зу в передплановому пер—÷од—÷ тощо.

3. ѕрогнозуванн€ зм—÷ни основних фактор—÷в, €к—÷ впливають на обс€ги та структуру витрат у банку.

ƒо таких фактор—÷в, що потребують урахуванн€ п—÷д час плануванн€ витрат, належать: зм—÷ни обс€г—÷в наданих послуг та проведених операц—÷й; зм—÷ни ц—÷н на послуги; зм—÷ни в оплат—÷ прац—÷ банк—÷вського персоналу; —÷нш—÷ фактори, €к—÷ впливають на обс€г та р—÷вень витрат банку.

4. —кладанн€ планово—„ соб—÷вартост—÷ на р—÷зн—÷ види наданих банк—÷вських продукт—÷в.

–озрахунки, пов'€зан—÷ з розробкою планово—„ соб—÷вартост—÷, зд—÷йснюютьс€ за статт€ми витрат. ѕерел—÷к одиниць банк—÷вських продукт—÷в, на €к—÷ проводитьс€ розрахунок соб—÷вартост—÷, банк визнача—‘ самост—÷йно з урахуванн€м ц—÷лей та завдань тарифно—„ пол—÷тики.

5. –озрахунок планово—„ суми витрат банку.

”правл—÷нн€ та оптим—÷зац—÷€ витрат мають будуватис€ за анал—÷зом —÷ пор—÷вн€нн€м двох визначальних критер—÷—„в: м—÷н—÷мально необх—÷дного р—÷вн€ витрат на п—÷дтримку функц—÷онально—„ д—÷€льност—÷ банку; максимально можливого р—÷вн€ витрат, визначеного на основ—÷ загального прогнозу ф—÷нансового результату д—÷€льност—÷ банку за даний пер—÷од.

якщо м—÷н—÷мальний р—÷вень витрат б—÷льший в—÷д максимального р—÷вн€, поста—‘ завданн€ проведенн€ в банку реорган—÷зац—÷йних заход—÷в, спр€мованих на скороченн€ обс€гу витрат: оптим—÷зац—÷—„ штатно—„ чисельност—÷, перегл€ду неоперац—÷йних витрат з метою м—÷н—÷м—÷зац—÷—„, анал—÷зу ефективност—÷ витрат тощо. якщо максимальний р—÷вень витрат б—÷льший в—÷д м—÷н—÷мального, поста—‘ завданн€ оптим—÷зац—÷—„ використанн€ залишку планованих витрат.

ќтже, на практиц—÷ дл€ вир—÷шенн€ завданн€ управл—÷нн€ витратами необх—÷дно, насамперед, розробити загальн—÷ принципи управл—÷нн€ витратами та визначити м—÷н—÷мально необх—÷дний —÷ максимально можливий р—÷вень витрат, а також механ—÷зми оптим—÷зац—÷—„ використанн€ ресурс—÷в, вид—÷лених п—÷д витрати.

≈коном—÷чне об“—рунтуванн€ й управл—÷нн€ процентними витратами —‘ ц—÷лком прозорими.  онтроль за ними необх—÷дний т—÷льки на п—÷дтвердженн€ узгоджених ставок, обс€г—÷в —÷ терм—÷н—÷в залученн€. ѕроблеми виникають лише на етап—÷ затвердженн€ ставок, коли необх—÷дно оц—÷нити процентний ризик, величину процентно—„ марж—÷ дл€ створенн€ необх—÷дного й достатнього прибутку.

÷е обумовлю—‘тьс€ тим, що управл—÷нн€ процентними витратами —‘ слабкокерованим з погл€ду банку, оск—÷льки на —„х р—÷вень, насамперед, вплива—‘ ринкове середовище, тобто р—÷вень ринково—„ процентно—„ ставки та грошово-кредитна пол—÷тика ЌЅ”. «меншенн€ обс€гу ресурс—÷в може призвести до в—÷дмови в—÷д зд—÷йсненн€ потенц—÷йно прибуткових активних операц—÷й, тому —‘ недоц—÷льним з погл€ду перспективного розвитку банку. ѕри управл—÷нн—÷ процентними витратами найдоц—÷льн—÷шою —‘ оптим—÷зац—÷€ структури ресурсно—„ бази з метою зб—÷льшенн€ питомо—„ ваги б—÷льш дешевих ресурс—÷в.

¬изначенн€ економ—÷чно—„ ефективност—÷ непроцентних витрат —‘ б—÷льш складним завданн€м, оск—÷льки сам процес такого визначенн€ та обл—÷ку не наст—÷льки прозорий, н—÷ж дл€ процентних витрат. “ому поста—‘ необх—÷дн—÷сть розробки попереджувальних заход—÷в щодо управл—÷нн€ непроцентними витратами банку дл€ дос€гненн€ ц—÷лей ефективност—÷ витрат банк—÷вського кап—÷талу. Ќеобх—÷дна така орган—÷зац—÷€ управл—÷нн€ витратами, за €ко—„ вс—÷ витрати банку були б економ—÷чно об“—рунтованими, прозорими, оптимальними, приносили ефект з оптимальним строком окупност—÷.

Ќа початковому етап—÷ сл—÷д досить жорстко визначити загальн—÷ принципи управл—÷нн€ непроцентними витратами з метою створенн€ ч—÷тко—„ орган—÷зац—÷йно—„ структури з управл—÷нн€ витратами, €ка б забезпечила комплексну —÷ посл—÷довну реал—÷зац—÷ю заход—÷в щодо управл—÷нн€ ними.

ƒал—÷ визнача—‘тьс€ м—÷н—÷мально припустимий р—÷вень непроцентних витрат за д—÷ючо—„ орган—÷зац—÷йно—„ структури банку. ћ—÷н—÷мальний р—÷вень непроцентних витрат - це та частина пост—÷йних витрат, що зд—÷йснюютьс€ за кошторисними статт€ми дл€ п—÷дтримки функц—÷онально—„ д—÷€льност—÷ банку.  оригуванн€ зазначених статей в—÷дбува—‘тьс€ т—÷льки на п—÷дстав—÷ зм—÷ни зовн—÷шн—÷х економ—÷чних фактор—÷в (п—÷двищенн€ тариф—÷в, вартост—÷ оренди тощо) —÷ не залежить в—÷д ф—÷нансового стану банку.

¬—÷дпов—÷дно до сформовано—„ банк—÷всько—„ практики до таких статей витрат, €к правило, належать: витрати на утриманн€ транспорту; витрати на охорону банку; оренда основних фонд—÷в; експлуатац—÷йн—÷ витрати; поштово-телеграфн—÷ —÷ телефонн—÷ витрати тощо. ”с—÷ —÷нш—÷ статт—÷ адм—÷н—÷стративно-господарських витрат можуть бути оптим—÷зован—÷.

Ќа наступному етап—÷ сл—÷д визначити максимально можливий р—÷вень витрат на основ—÷ анал—÷зу ф—÷нансового стану банку. √раничний р—÷вень витрат - це максимальний р—÷вень непроцентних витрат банку, проведенн€ €ких надасть змогу забезпечити заданий р—÷вень прибутковост—÷ роботи банку на прогнозований пер—÷од.

ѕ—÷сл€ етапу плануванн€ п—÷дбиваютьс€ п—÷дсумки, що —‘ основою прийн€тт€ банком р—÷шень щодо оптим—÷зац—÷—„ структури витрат у ц—÷лому.

«а позитивних результат—÷в плануванн€ - прогноз формуванн€ прибутку перевищу—‘ достатн—÷й обс€г - в—÷дбува—‘тьс€ анал—÷з —÷ оптим—÷зац—÷€ використанн€ залишку планованих витрат, що утворивс€, за видами статей непроцентних витрат, €к—÷ п—÷дл€гають оптим—÷зац—÷—„. «а умови негативного ф—÷нансового результату д—÷€льност—÷ банку за п—÷дсумками плануванн€ (або його недостатньо—„ позитивно—„ величини), €к правило, анал—÷зуютьс€ причини —÷ джерела низько—„ рентабельност—÷. ” результат—÷ проведеного анал—÷зу надаютьс€ пропозиц—÷—„ з—÷ зниженн€ запланованих витрат аж до п—÷дготовки перел—÷ку реорган—÷зац—÷йних заход—÷в, здатних забезпечити прибутков—÷сть банку.

” практичн—÷й д—÷€льност—÷ банк—÷в найчаст—÷ше виника—‘ ситуац—÷€ перевищенн€ запланованого фактичного обс€гу витрат над —„х максимальною величиною. ” цьому випадку кер—÷вництво банку прийма—‘ р—÷шенн€ щодо необх—÷дност—÷ проведенн€ додаткових орган—÷зац—÷йних заход—÷в, спр€мованих на зниженн€ р—÷вн€ витрат, при чому першочерговим —‘ перегл€д статей непроцентних витрат. ƒане р—÷шенн€ ма—‘ розгл€датис€ виход€чи з прогнозу фактичних ф—÷нансових результат—÷в д—÷€льност—÷ за пер—÷од. Ќайтипов—÷шим способом вир—÷шенн€ проблеми, що виникла, —‘ так—÷ заходи: забезпеченн€ пр€мого скороченн€ р—÷вн€ непроцентних витрат —÷/або забезпеченн€ зростанн€ ресурсно—„ бази дл€ подальшого зб—÷льшенн€ доход—÷в за рахунок виг—÷дного розм—÷щенн€ банком ресурс—÷в.

ќптим—÷зац—÷€ використанн€ грошових ресурс—÷в, вид—÷лених дл€ зд—÷йсненн€ непроцентних витрат, може зд—÷йснюватис€ в такий спос—÷б. Ќеобх—÷дно визначити статт—÷ витрат, €к—÷ належать до витрат, що п—÷дл€гають оптим—÷зац—÷—„. ÷—÷ витрати першими п—÷дпадають п—÷д скороченн€, оск—÷льки не —‘ дл€ банку критичними й основними.

¬—÷дпов—÷дно до сформовано—„ банк—÷всько—„ практики до статей витрат, €к—÷ п—÷дл€гають оптим—÷зац—÷—„, належать: витрати на кап—÷тальний —÷ поточний ремонти основних засоб—÷в; витрати на —÷нформац—÷йн—÷ й консультац—÷йн—÷ послуги; представницьк—÷ витрати; витрати на утриманн€ "асно—„ охорони банку; витрати на службов—÷ в—÷др€дженн€; витрати на рекламу; утриманн€ —÷ найманн€ службових легкових автомоб—÷л—÷в; витрати з придбанн€ —÷ виготовленн€ операц—÷йно-бланкового матер—÷алу; канцел€рськ—÷ витрати; витрати на оплату прац—÷.

ƒл€ кожно—„ групи витрат, що оптим—÷зу—‘тьс€, встановлю—‘тьс€ св—÷й пор€док —„х затвердженн€. ƒл€ витрат на оплату прац—÷ доц—÷льно розробл€ти нормативи, до €ких можна в—÷днести: навантаженн€ на одного операц—÷йно-касового прац—÷вника; к—÷льк—÷сть валютообм—÷нних операц—÷й у день; к—÷льк—÷сть операц—÷й за внесками населенн€ в день; прийом платеж—÷в в—÷д населенн€ в день; к—÷льк—÷сть особових рахунк—÷в.

«алежно в—÷д встановлено—„ норми навантаженн€ на одного прац—÷вника регулю—‘тьс€ чисельн—÷сть сп—÷вроб—÷тник—÷в п—÷дрозд—÷л—÷в, в—÷дд—÷лень, ф—÷л—÷й: у раз—÷ недостатнього навантаженн€ анал—÷зу—‘тьс€ можлив—÷сть скороченн€ чисельност—÷ прац—÷вник—÷в, а в раз—÷ п—÷двищено—„ завантаженост—÷ розробл€ютьс€ заходи щодо оптим—÷зац—÷—„ д—÷€льност—÷ сп—÷вроб—÷тник—÷в.

ƒл€ груп адм—÷н—÷стративно-господарських витрат —÷ витрат, пов'€заних з п—÷дтримкою —÷м—÷джу банку, встановлю—‘тьс€ такий орган—÷зац—÷йний пор€док затвердженн€ витрат: внутр—÷шн—÷ми документами (наказами по банку) розпод—÷л€ютьс€ повноваженн€ щодо прийн€тт€ р—÷шень на укладенн€ господарських договор—÷в залежно в—÷д суми, величини банку й обс€г—÷в проведених операц—÷й. ”хваленн€ р—÷шенн€ щодо зд—÷йсненн€ витрат кап—÷тального характеру або на рекламу й виб—÷р об'—‘кта —÷нвестуванн€ зд—÷йсню—‘тьс€ в рамках залишку планованих витрат за встановленими нормативами на один п—÷дрозд—÷л, в—÷дд—÷ленн€, ф—÷л—÷ю; розрахунку строку окупност—÷ витрат; економ—÷чного об“—рунтуванн€.

ƒо додаткових орган—÷зац—÷йних заход—÷в можна в—÷днести заходи, спр€мован—÷ на вдосконаленн€ д—÷ючо—„ орган—÷зац—÷йно—„ структури банку: оптим—÷зац—÷€ —÷ скороченн€ штатно—„ чисельност—÷; перегл€д укладених господарських договор—÷в щодо можливост—÷ зниженн€ р—÷вн€ витрат.

” р€д—÷ випадк—÷в менеджер банку змушений зд—÷йснювати заходи, спр€мован—÷ на зм—÷ну й оптим—÷зац—÷ю орган—÷зац—÷йно—„ структури банку: зм—÷на м—÷iезнаходженн€; об'—‘днанн€ ф—÷л—÷й, в—÷дд—÷лень банку; викуп будинк—÷в ф—÷л—÷й у "асн—÷сть (в—÷дмова в—÷д оренди); пол—÷пшенн€ стану матер—÷ально—„ бази ф—÷л—÷ально—„ мереж—÷ (проведенн€ ремонт—÷в, зб—÷льшенн€ службових прим—÷щень).

¬иб—÷р —÷ оц—÷нка ефективност—÷ додаткових заход—÷в, проведенн€ €ких пов'€зане з одноразовими витратами, зд—÷йснюютьс€ на основ—÷ показника окупност—÷, п—÷д €ким розум—÷—‘тьс€ покритт€ зд—÷йснених витрат додатковим прибутком за визначений строк.

“аким чином, максимально допустима сума одноразових витрат, що може бути спр€мована на реал—÷зац—÷ю конкретного проекту, обмежу—‘тьс€ строком окупност—÷.

ѕрактично в кожному банку —‘ резерви дл€ зниженн€ витрат до рац—÷онального р—÷вн€, що да—‘ змогу забезпечити зростанн€ економ—÷чно—„ ефективност—÷ д—÷€льност—÷ —÷ п—÷двищенн€ його конкурентоспроможност—÷. «ниженн€ витрат дозвол€—‘ банку встановлювати б—÷льш виг—÷дн—÷ —÷ м—÷нлив—÷ тарифи, що да—‘ важливу перевагу перед конкурентами. ќднак —‘ низка ц—÷лком об'—‘ктивних фактор—÷в, п—÷д впливом €ких банк змушений найчаст—÷ше йти на зб—÷льшенн€ витрат: —÷м—÷дж банку; необх—÷дн—÷сть враховувати сучасн—÷ тенденц—÷—„, формуючи свою матер—÷альну —÷ нематер—÷альну бази; потреба у висококвал—÷ф—÷кованих, а, в—÷дпов—÷дно, —÷ високооплачуваних фах—÷вц€х тощо.

ќтже, перед банками поста—‘ завданн€ не просто зниженн€ р—÷вн€ поточних —÷ майбутн—÷х витрат, але, що найважлив—÷ше, завданн€ —„х оптим—÷зац—÷—„ в—÷дпов—÷дно до ц—÷лей —÷ завдань банк—÷в, вимог ринку банк—÷вських послуг. –еал—÷зац—÷€ даного завданн€ можлива т—÷льки на п—÷дстав—÷ анал—÷зу витрат й ефективного управл—÷нн€ ними, що передбачають: визначенн€ економ—÷чно—„ доц—÷льност—÷ витрат банку; розрахунок витрат за окремими структурними п—÷дрозд—÷лами —÷ банком у ц—÷лому; розрахунок витрат за банк—÷вськими продуктами - калькулюванн€ соб—÷вартост—÷ продукт—÷в; п—÷дготовку —÷нформац—÷йно—„ бази, що да—‘ змогу оц—÷нювати витрати п—÷д час вибору й прийн€тт€ управл—÷нських р—÷шень; ви€вленн€ техн—÷чних способ—÷в контролю й розрахуванн€ витрат; пошук резерв—÷в зниженн€ витрат; виб—÷р метод—÷в нормуванн€ витрат; оптим—÷зац—÷ю витрат.

ѕри цьому завданн€ формуванн€ витрат —÷ управл—÷нн€ ними мають вир—÷шуватис€ в комплекс—÷. “—÷льки такий п—÷дх—÷д може реально спри€ти п—÷двищенню ефективност—÷ роботи банку.


2.6.3 ”правл—÷нн€ процесом розпод—÷лу прибутку банку

”правл—÷нн€ розпод—÷лом прибутку банку - це процес прийн€тт€ управл—÷нських р—÷шень з подальшого використанн€ прибутку в—÷дпов—÷дно до ц—÷лей —÷ завдань банку. як правило, пор€док розпод—÷лу прибутку визнача—‘тьс€ загальними зборами акц—÷онер—÷в (засновник—÷в) на р—÷к наперед, а п—÷дсумковий розпод—÷л прибутку затверджу—‘тьс€ зборами акц—÷онер—÷в (засновник—÷в) за п—÷дсумками року.

–озпод—÷л прибутку зд—÷йсню—‘тьс€ зг—÷дно з—÷ спец—÷ально розробленою пол—÷тикою банку, основу €ко—„ склада—‘ див—÷дендна пол—÷тика.

ѕол—÷тика розпод—÷лу прибутку ма—‘: в—÷дбивати вимоги загально—„ стратег—÷—„ розвитку банку; забезпечувати п—÷двищенн€ ринково—„ вартост—÷; формувати необх—÷дну к—÷льк—÷сть ресурс—÷в дл€ подальшого розвитку банку; забезпечувати матер—÷альн—÷ —÷нтереси акц—÷онер—÷в —÷ персоналу банку.

ѕ—÷д час формуванн€ пол—÷тики розпод—÷лу прибутку банку забезпечу—‘тьс€ —„—„ використанн€ за основними напр€мками, наведеними на рис. 2.7.

–исунок 2.7 - ќсновн—÷ напр€мки розпод—÷лу прибутком банку


„истий прибуток банку розпод—÷л€—‘тьс€ таким чином:

1. ѕрибуток, що кап—÷тал—÷зу—‘тьс€ (нерозпод—÷лений прибуток): формуванн€ фонд—÷в; кошти, спр€мован—÷ на розвиток банку.

” процес—÷ сво—‘—„ д—÷€льност—÷ та отриманн€ прибутку банки створюють спец—÷альн—÷ фонди, €к—÷ ввод€ть у "асний кап—÷тал банку розрахунковим шл€хом. Ќайважлив—÷шим —÷з фонд—÷в, €к—÷ створюютьс€ банками, —‘ резервний фонд. ÷ей фонд створю—‘тьс€ дл€ покритт€ непередбачуваних збитк—÷в у процес—÷ д—÷€льност—÷ банку за вс—÷ма статт€ми актив—÷в —÷ позабалансових зобов'€зань.

¬—÷драхуванн€ до резервного фонду в—÷д чистого прибутку зв—÷тного року, що залиша—‘тьс€ у розпор€дженн—÷ банку п—÷сл€ сплати податк—÷в та —÷нших обов'€зкових платеж—÷в, зд—÷йснюютьс€ п—÷сл€ затвердженн€ загальними зборами учасник—÷в банку р—÷чного бухгалтерського зв—÷ту та прийн€тт€ р—÷шень щодо розпод—÷лу прибутку.

–озм—÷р щор—÷чних в—÷драхувань до резервного фонду визнача—‘тьс€ статутом банку та ма—‘ бути не меншим н—÷ж 5% чистого прибутку банку до дос€гненн€ ним 25% регул€тивного кап—÷талу. –езервний фонд кожного банку ма—‘ складати не менше н—÷ж 25% заре—‘строваного статутного кап—÷талу.

якщо д—÷€льн—÷сть банку може створювати загрозу —÷нтересам вкладник—÷в та —÷нших кредитор—÷в банку, то Ќац—÷ональний банк ма—‘ право вимагати в—÷д банку зб—÷льшенн€ розм—÷ру резервного фонду та щор—÷чних в—÷драхувань до нього. якщо внасл—÷док д—÷€льност—÷ банку розм—÷р регул€тивного кап—÷талу зменшивс€ до суми, €ка —‘ меншою, н—÷ж розм—÷р статутного кап—÷талу, щор—÷чн—÷ в—÷драхуванн€ до резервного фонду мають становити 10% чистого прибутку банку до дос€гненн€ ними розм—÷ру 35% статутного кап—÷талу банку.

” випадку витрачанн€ резервного фонду в—÷драхуванн€ з прибутку на його формуванн€ в—÷дновлю—‘тьс€ до моменту дос€гненн€ заданого розм—÷ру.  ошти резервного фонду можуть бути використан—÷ т—÷льки на покритт€ збитк—÷в банку за результатами зв—÷тного року зг—÷дно з р—÷шенн€м спостережно—„ ради банку та в пор€дку, встановленому загальними зборами його учасник—÷в.

–∆з заробленого за п—÷дсумками року прибутку банки формують фонд розвитку банку. ‘онд розвитку банку звичайно використову—‘тьс€ дл€ забезпеченн€ д—÷€льност—÷ банку, його подальшого розвитку й придбанн€ основних фонд—÷в.

—татутами банк—÷в може бути передбачене формуванн€ й —÷нших фонд—÷в, необх—÷дних дл€ д—÷€льност—÷ банку.

2. ѕрибуток, що спожива—‘тьс€ (розпод—÷лений прибуток): виплата див—÷денд—÷в; матер—÷альне стимулюванн€ —÷ соц—÷альне забезпеченн€ прац—÷вник—÷в банку.

–∆з заробленого за п—÷дсумками року прибутку банки формують фонд виплати див—÷денд—÷в. ‘онд виплати див—÷денд—÷в використову—‘тьс€ дл€ накопиченн€ кошт—÷в, необх—÷дних дл€ планованих розрахунк—÷в з акц—÷онерами (засновниками), —÷ весь пер—÷од часу до затвердженн€ таких виплат загальними зборами акц—÷онер—÷в (засновник—÷в) перебува—‘ у розпор€дженн—÷ банку.

ћета пол—÷тики розпод—÷лу прибутку - оптим—÷зац—÷€ пропорц—÷й м—÷ж частинами прибутку, що спожива—‘тьс€, —÷ частинами прибутку, що кап—÷тал—÷зу—‘тьс€. ¬иход€чи з ц—÷—‘—„ основно—„ мети п—÷д час формуванн€ пол—÷тики розпод—÷лу прибутку банку вир—÷шуютьс€ так—÷ основн—÷ завданн€: забезпеченн€ отриманн€ "асниками необх—÷дно—„ норми прибутку на —÷нвестований кап—÷тал; забезпеченн€ пр—÷оритетних ц—÷лей стратег—÷чного розвитку банку за рахунок прибутку, що кап—÷тал—÷зу—‘тьс€; забезпеченн€ стимулюванн€ трудово—„ активност—÷ та додаткового соц—÷ального захисту персоналу; забезпеченн€ формуванн€ в необх—÷дних обс€гах фонд—÷в та резерв—÷в банку.

—пециф—÷ка завдань, що сто€ть перед кожним конкретним банком у процес—÷ його розвитку, в—÷дм—÷нн—÷сть зовн—÷шн—÷х та внутр—÷шн—÷х умов —„х д—÷€льност—÷ не дозвол€ють виробити —‘дину модель розпод—÷лу прибутку, €ка б мала ун—÷версальний характер. “ому основу механ—÷зму розпод—÷лу прибутку конкретного банку склада—‘ анал—÷з та врахуванн€ в процес—÷ цього розпод—÷лу окремих фактор—÷в, що пов'€зують цей процес з поточною й наступною д—÷€льн—÷стю даного банку.

ќсновними факторами, €к—÷ впливають на розпод—÷л прибутку банку, —‘:

1) зовн—÷шн—÷ фактори, що обмежують можливост—÷ банку щодо вибору пропорц—÷й розпод—÷лу прибутку. ƒо найважлив—÷ших з них належать: правов—÷ фактори (вимоги до кап—÷талу, обмеженн€ на виплату див—÷денд—÷в дл€ де€ких банк—÷в, м—÷н—÷мальний ф—÷ксований розм—÷р в—÷драхувань у резервн—÷ фонди); податкова система; середн€ ринкова норма прибутку на —÷нвестован—÷ кошти; темп —÷нфл€ц—÷—„; стан кон'юнктури ф—÷нансових ринк—÷в, особливо фондового;

2) внутр—÷шн—÷ фактори, €к—÷ обмежують можливост—÷ банку щодо вибору пропорц—÷й розпод—÷лу прибутку: ментал—÷тет вкладник—÷в банку; р—÷вень рентабельност—÷ банку; необх—÷дн—÷сть —÷нвестиц—÷й у банк —÷ —„х обс€г; р—÷вень ризикованост—÷ зд—÷йснюваних операц—÷й; значенн€ коеф—÷ц—÷—‘нта ф—÷нансового левериджу; чисельн—÷сть персоналу —÷ механ—÷зм його участ—÷ в прибутку банку; р—÷вень концентрац—÷—„ управл—÷нн€; р—÷вень поточно—„ платоспроможност—÷ банку.

ћехан—÷зм розпод—÷лу прибутку залежно в—÷д вибраного типу див—÷дендно—„ пол—÷тики передбача—‘ таку посл—÷довн—÷сть д—÷й.

Ќа першому етап—÷ з суми чистого прибутку вираховуютьс€ обов'€зков—÷ в—÷драхуванн€ в резервний та —÷нш—÷ обов'€зков—÷ фонди спец—÷ального призначенн€, €к—÷ передбачен—÷ статутом банку. "ќчищена" сума чистого прибутку €вл€—‘ собою так званий "див—÷дендний коридор", у межах €кого реал—÷зу—‘тьс€ в—÷дпов—÷дний тип див—÷дендно—„ пол—÷тики.

Ќа другому етап—÷ залишкова частина чистого прибутку розпод—÷л€—‘тьс€ на прибуток, €кий кап—÷тал—÷зу—‘тьс€, та прибуток, €кий спожива—‘тьс€. якщо банк використову—‘ залишковий метод див—÷дендно—„ пол—÷тики, то на цьому етап—÷ розрахунк—÷в пр—÷оритетним завданн€м —‘ формуванн€ фонду розвитку, —÷ навпаки.

—формований за рахунок прибутку фонд споживанн€ под—÷л€—‘тьс€ на фонд див—÷дендних виплат —÷ фонд споживанн€ персоналу банку, що передбача—‘ додаткове стимулюванн€ роб—÷тник—÷в та забезпеченн€ —„х соц—÷альних потреб. ќсновою такого под—÷лу —‘ обраний тип див—÷дендно—„ пол—÷тики та зобов'€занн€ банку за трудовими угодами.

¬изначенн€ р—÷вн€ див—÷дендних виплат на одну просту акц—÷ю зд—÷йсню—‘тьс€ за формулою:


, (2.15)


де –ƒ¬ - р—÷вень див—÷дендних виплат на одну акц—÷ю;

‘ƒ¬ - фонд див—÷дендних виплат, сформований залежно в—÷д обраного типу див—÷дендно—„ пол—÷тики;

¬ѕ - фонд виплат див—÷денд—÷в "асникам прив—÷лейованих акц—÷й (за передбачуваним —„х р—÷внем);

 ѕј - к—÷льк—÷сть простих акц—÷й, ем—÷тованих банком.

ќц—÷нка ефективност—÷ розроблено—„ див—÷дендно—„ пол—÷тики “—рунту—‘тьс€ на використанн—÷ таких показник—÷в:

а) коеф—÷ц—÷—‘нт див—÷дендних виплат, €кий розрахову—‘тьс€ за формулами:


, (2.16)


де  ƒ¬ - коеф—÷ц—÷—‘нт див—÷дендних виплат;

‘ƒ¬ - фонд див—÷дендних виплат, сформований залежно в—÷д обраного типу див—÷дендно—„ пол—÷тики;

„ѕ - сума чистого прибутку банку;

б) коеф—÷ц—÷—‘нт сп—÷вв—÷дношенн€ ц—÷ни та доходу за акц—÷—‘ю. ¬—÷н розрахову—‘тьс€ за формулою:


, (2.17)


де  ÷ƒ - коеф—÷ц—÷—‘нт сп—÷вв—÷дношенн€ ц—÷ни та доходу за акц—÷—‘ю;

÷ј - ринкова ц—÷на одн—÷—‘—„ акц—÷—„;

ƒј - сума див—÷денд—÷в, що виплачуютьс€ на одну акц—÷ю.

ѕри оц—÷нц—÷ ефективност—÷ див—÷дендно—„ пол—÷тики можуть також бути використан—÷ показники динам—÷ки ринково—„ вартост—÷ акц—÷й.


2.6.4 јнал—÷з прибутковост—÷ банку

¬ажливою складовою механ—÷зму управл—÷нн€ прибутком банку —‘ системи —÷ методи його анал—÷зу. јнал—÷з прибутку €вл€—‘ собою процес досл—÷дженн€ умов —÷ результат—÷в його формуванн€ —÷ використанн€ з метою ви€вленн€ резерв—÷в подальшого п—÷двищенн€ ефективност—÷ управл—÷нн€ ним.

ћетою анал—÷зу прибутку та рентабельност—÷ —‘ зб—÷льшенн€ абсолютно—„ величини прибутку й п—÷двищенн€ рентабельност—÷ банку на основ—÷ ефективного управл—÷нн€ доходами —÷ витратами. ќтже, анал—÷з прибутку та рентабельност—÷ “—рунту—‘тьс€ на анал—÷з—÷ доход—÷в —÷ витрат банку.

” систему анал—÷зу доход—÷в та витрат доц—÷льно включати напр€мки, наведен—÷ в табл. 2.4.


“аблиц€ 2.4 - —истеми анал—÷зу доход—÷в —÷ витрат банку


¬ажливий —÷нструмент анал—÷зу динам—÷ки показник—÷в доход—÷в та витрат - проведенн€ пофакторного анал—÷зу зм—÷н за кожною статтею доход—÷в —÷ витрат. ќсновними методами, що використовуютьс€ дл€ розрахунку величини впливу, —‘ методи ланцюгових п—÷дстановок, абсолютних —÷ в—÷дносних р—÷зниць.

ќсновн—÷ статт—÷ доход—÷в —÷ витрат визначають процентн—÷ складов—÷, тому модел—÷ —„х факторного анал—÷зу —‘ найб—÷льш розробленими та широковживаними.

ћетодику факторного анал—÷зу процентних доход—÷в —÷ процентних витрат наведено в табл. 2.5.

 р—÷м моделей факторного анал—÷зу процентних доход—÷в —÷ витрат, —÷снують —÷нш—÷ розробки, що дають змогу оц—÷нити ступ—÷нь впливу певних чинник—÷в на зм—÷ни результативного показника. ќсновн—÷ модел—÷ наведено в табл. 2.6.

ƒл€ загально—„ оц—÷нки д—÷€льност—÷ банку за пер—÷од, що анал—÷зу—‘тьс€, зд—÷йсню—‘тьс€ пор—÷вн€нн€ в—÷дпов—÷дних доход—÷в —÷ витрат.

Ќа€вн—÷сть дзеркальних статей у дох—÷дних —÷ витратних статт€х зв—÷ту про прибутки та збитки да—‘ змогу з—÷ставл€ти —„х одне з одним та робити висновки щодо ефективност—÷ застосуванн€ того чи —÷ншого ф—÷нансового —÷нструменту в р—÷зних секторах ринку банк—÷вських послуг.

¬икористанн€ р—÷зниц—÷ дзеркальних статей, з—÷ставлено—„ з чистим доходом (прибутком) у ц—÷лому чи окремо за величиною доход—÷в —÷ витрат, да—‘ змогу ви€вити питому вагу та ступ—÷нь впливу кожного джерела прибутк—÷в на загальну суму прибутку. ќсновн—÷ дзеркальн—÷ показники ефективност—÷, €к—÷ можуть використовуватис€, наведен—÷ в табл. 2.7.

ƒо найв—÷дом—÷ших та найпоширен—÷ших —÷нструмент—÷в ф—÷нансово—„ зв—÷тност—÷ належить коеф—÷ц—÷—‘нтний анал—÷з.  оеф—÷ц—÷—‘нти дають змогу вивчати вза—‘мозв'€зки м—÷ж р—÷зними елементами сукупност—÷ ф—÷нансово—„ зв—÷тност—÷ шл€хом поданн€ —÷нформац—÷—„ у зручн—÷й дл€ обробки форм—÷.

ќсновн—÷ показники, що характеризують дох—÷дн—÷сть та витратн—÷сть банк—÷всько—„ установи, наведен—÷ в табл. 2.8.

«алежно в—÷д мети —÷снують р—÷зн—÷ форми анал—÷зу прибутку (рис. 2.8).

” практиц—÷ управл—÷нн€ прибутком залежно в—÷д метод—÷в, що використовуютьс€, вид—÷л€ють так—÷ основн—÷ системи проведенн€ анал—÷зу в банку: горизонтальний, вертикальний, пор—÷вн€льний анал—÷з, анал—÷з ринк—÷в та анал—÷з коеф—÷ц—÷—‘нт—÷в (рис. 2.9).

Ќайб—÷льше значенн€ в ход—÷ анал—÷зу прибутку ма—‘ коеф—÷ц—÷—‘нтний та факторний методи анал—÷зу прибутку. јнал—÷з коеф—÷ц—÷—‘нт—÷в базу—‘тьс€ на розрахунку сп—÷вв—÷дношенн€ р—÷зноман—÷тних абсолютних показник—÷в.

” процес—÷ використанн€ дано—„ системи анал—÷зу визначаютьс€ р—÷зноман—÷тн—÷ в—÷дносн—÷ показники, що характеризують окрем—÷ аспекти формуванн€, розпод—÷лу та використанн€ прибутку банку. ” практиц—÷ управл—÷нн€ прибутком найб—÷льше поширенн€ отримали системи анал—÷тичних коеф—÷ц—÷—‘нт—÷в, наведен—÷ в табл. 2.9.


“аблиц€ 2.5 - ћетоди факторного анал—÷зу процентних доход—÷в —÷ процентних витрат


“аблиц€ 2.6 - ‘акторн—÷ модел—÷ основних вид—÷в доход—÷в —÷ витрат


“аблиц€ 2.7 - ѕоказники дзеркального анал—÷зу доход—÷в —÷ витрат банку


ƒосл—÷дженн€ прибутку не може вважатис€ повним без проведенн€ глибокого факторного анал—÷зу.

„истий прибуток, що в—÷добража—‘ ф—÷нансовий результат комерц—÷йно—„ д—÷€льност—÷ банку, загалом форму—‘тьс€ п—÷д впливом таких фактор—÷в: зм—÷на розм—÷ру "асного кап—÷талу (¬1); зм—÷на марж—÷ прибутку (Ќ4); зм—÷на р—÷вн€ ефективност—÷ використанн€ актив—÷в (Ќ2); зм—÷на р—÷вн€ мультипл—÷катора кап—÷талу (Ќ«).

ћодель, використовувана дл€ факторного анал—÷зу прибутку, ма—‘ такий вигл€д:


, (2.18)


або в агрегованому вигл€д—÷:


. (2.19)


–озрахунок факторних вплив—÷в на чистий прибуток зд—÷йсню—‘тьс€ в так—÷й посл—÷довност—÷:

  1. –озрахунок загально—„ зм—÷ни прибутку:


, (2.20)


де ѕ - прибуток зв—÷тного (поточного) року;

ѕо тј‘ прибуток базового року.

2. –озрахунок впливу на прибуток зм—÷ни розм—÷ру кап—÷талу:


, (2.21)


“аблиц€ 2.8 - ќсновн—÷ показники коеф—÷ц—÷—‘нтного анал—÷зу доход—÷в —÷ витрат


де ¬1 - "асний кап—÷тал зв—÷тного пер—÷оду;

¬10 - "асний кап—÷тал базового пер—÷оду;

Ќ4 - маржа прибутку зв—÷тного пер—÷оду;

Ќ2 тј‘ р—÷вень ефективност—÷ використанн€ актив—÷в зв—÷тного пер—÷оду;

Ќ« - мультипл—÷катор кап—÷талу зв—÷тного пер—÷оду.

3. –озрахунок впливу на прибуток зм—÷ни розм—÷ру марж—÷ прибутку:


, (2.22)


де Ќ40 - маржа прибутку базового пер—÷оду.

4. –озрахунок впливу на прибуток зм—÷ни р—÷вн€ ефективност—÷ використанн€ актив—÷в:


, (2.23)


де Ќ20 - р—÷вень ефективност—÷ використанн€ актив—÷в базового пер—÷оду.

5. –озрахунок впливу на прибуток зм—÷ни мультипл—÷катора кап—÷талу:


, (2.24)


де Ќ30 - мультипл—÷катор "асного кап—÷талу базового пер—÷оду.

‘акторний анал—÷з спри€—‘ ви€вленню параметр—÷в, €к—÷ впливають на зм—÷ну розм—÷ру прибутку банку, та да—‘ змогу регулювати розм—÷р прибутку та рентабельн—÷сть "асного кап—÷талу банку за рахунок управл—÷нн€ факторами, що впливають на прибуток —÷ норму прибутку на кап—÷тал.

ќтже, анал—÷з —‘ одн—÷—‘ю з найважлив—÷ших складових процесу управл—÷нн€. “—÷льки з його допомогою прац—÷вники анал—÷тичного в—÷дд—÷лу можуть сво—‘часно визначити негативн—÷ тенденц—÷—„ розвитку банку та попередити —„х.


–исунок 2.8 - ќсновн—÷ форми анал—÷зу прибутку в банку


–исунок 2.9 - ќсновн—÷ системи анал—÷зу прибутку, що використовуютьс€ в банку

“аблиц€ 2.9 - ќсновн—÷ показники коеф—÷ц—÷—‘нтного анал—÷зу прибутку


3 ‘–∆ЌјЌ—ќ¬»… ћ≈Ќ≈ƒ∆ћ≈Ќ“ (Ќј ѕ–» Ћјƒ–∆ ј Ѕ "ѕ–ј¬≈ —-ЅјЌ ”")


3.1 ј Ѕ "ѕ–ј¬≈ —-ЅјЌ " - ЅјЌ  Ќј÷–∆ќЌјЋ№Ќќ√ќ ћј—Ў“јЅ”


ѕравекс-Ѕанк —‘ багатофункц—÷ональним ф—÷нансовим —÷нститутом, €кий нада—‘ повний спектр банк—÷вських послуг €к роздр—÷бним, так —÷ корпоративним кл—÷—‘нтам. ѕравекс-Ѕанк пройшов шл€х сусп—÷льного визнанн€ —÷ на даному етап—÷ ма—‘ пишатис€ сво—„ми дос€гненн€ми.

ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанк" заре—‘стрований в Ќац—÷ональному банку ”кра—„ни 29 грудн€ 1992 року. Ѕанк паралельно з орган—÷зац—÷—‘ю д—÷€льност—÷ обслуговуванн€ кл—÷—‘нт—÷в в кв—÷тн—÷ 1993 року в—÷дкрива—‘ перш—÷ в—÷дд—÷ленн€ на територ—÷—„  и—„всько—„ област—÷. ¬ липн—÷ 1996 року отримано л—÷ценз—÷ю Ќац—÷онального банку ”кра—„ни на право зд—÷йсненн€ вс—÷х банк—÷вських операц—÷й.

Ќа сьогодн—÷ ѕравекс-Ѕанк представл€—‘ собою структуру, €ка склада—‘тьс€ з √оловного Ѕанку, €кий орган—÷зову—‘ —÷ контролю—‘ роботу ф—÷л—÷й, дирекц—÷й —÷ в—÷дд—÷лень на територ—÷—„ вс—÷—‘—„ ”кра—„ни. ¬ свою чергу √оловний Ѕанк склада—‘тьс€ з департамент—÷в, кожний —÷з €ких зд—÷йсню—‘ д—÷€льн—÷сть в певному напр€мку з ц—÷ллю орган—÷зац—÷—„ найб—÷льш ефективно—„ роботи з кл—÷—‘нтами.

ѕрацююч—÷ на укра—„нському банк—÷вському ринку б—÷льше 15 рок—÷в, ѕравекс-Ѕанк р—÷к у р—÷к ста—‘ доступн—÷шим та ближчим дл€ сво—„х потенц—÷йних кл—÷—‘нт—÷в —÷ партнер—÷в. ÷е визнача—‘тьс€ €к у дотриманн—÷ високих стандарт—÷в р—÷вн€ обслуговуванн€, так —÷ у географ—÷—„ розташуванн€. ÷ей результат дос€га—‘тьс€ завд€ки створенню найширшо—„ мереж—÷ ф—÷л—÷й та в—÷дд—÷лень на вс—÷й територ—÷—„ ”кра—„ни, €ка —÷ забезпечу—‘ максимальну наближен—÷сть банк—÷вських послуг до кожного кл—÷—‘нта. ” структур—÷ банку нал—÷чу—‘тьс€ б—÷льш н—÷ж 520 дирекц—÷й та в—÷дд—÷лень та близько 2257 точок видач—÷ споживчих кредит—÷в, розташованих €к у  и—„вському рег—÷он—÷, так —÷ в ус—÷х област€х ”кра—„ни, включаючи ј– .

—ьогодн—÷ ѕравекс-Ѕанк - це Ѕанк Ќац—÷онального масштабу.

” минулому 2007 роц—÷ ѕравекс-Ѕанк усп—÷шно продовжував проводити пол—÷тику п—÷двищенн€ сво—‘—„ конкурентоспроможност—÷ шл€хом розширенн€ спектра банк—÷вських послуг у вс—÷х рег—÷онах ”кра—„ни, де активно працюють його кл—÷—‘нти, а також пост—÷йно розширюючи свою мережу в—÷дд—÷лень та пункт—÷в споживчого кредитуванн€. ¬провадженн€ останн—÷х дос€гнень у сфер—÷ банк—÷вських технолог—÷й дозволило оптим—÷зувати наданн€ банк—÷вських послуг.

ѕравекс-Ѕанк позиц—÷онуючи себе €к роздр—÷бний банк нац—÷онального масштабу, ор—÷—‘нту—‘тьс€ переважно на обслуговуванн€ ф—÷зичних ос—÷б. ќтримавши статус ощадного банку, продовжу—‘ укр—÷плювати позиц—÷—„ над—÷йного стаб—÷льного ф—÷нансового —÷нституту, здатного п—÷дсилити л—÷дируюч—÷ позиц—÷—„ банк—÷всько—„ системи ”кра—„ни.

Ќаведен—÷ нижче показники д—÷€льност—÷ банку за останн—÷ 5 рок—÷в наочно п—÷дтверджують л—÷дируюч—÷ позиц—÷—„ банку у роздр—÷бному сегмент—÷ банк—÷всько—„ системи ”кра—„ни (таблиц€ 3.1).


“аблиц€ 3.1 - ѕоказники д—÷€льност—÷ ѕравекс-Ѕанку (тис. грн.)

ѕоказники

2003

2004

2005

2006

2007

1. „ист—÷ активи

965496

1655874

1640890

2123520

3583028

2.  редитний портфель кл—÷—‘нт—÷в

538622

871206

983510

1373407

2382895

3.  ошти кл—÷—‘нт—÷в

604162

1072217

1238528

1704006

2601642

4. –егул€тивний кап—÷тал

127750

128959

178062

203694

307191

5. ƒоходи

156997

210024

299738

370065

714179


«начне зростанн€ регул€тивного кап—÷талу —‘ адекватним зростанню чистих актив—÷в з 2003 р. по 2007 р. —÷ св—÷дчить про динам—÷чний розвиток банку. ” пор—÷вн€нн—÷ з 2003 р. регул€тивний кап—÷тал зб—÷льшивс€ майже в 2,4 рази —÷ склав у 2007 р. 307,2 млн. грн., а чист—÷ активи - майже в 3,7 рази, складаючи 3583 млн. грн. –езультатом усп—÷шно—„ д—÷€льност—÷ ѕравекс-Ѕанку —‘ зростанн€ дов—÷ри у населенн€, чи—„ кошти стали одним —÷з основних джерел зб—÷льшенн€ ресурс—÷в дл€ кредитуванн€ реального сектора економ—÷ки. «а птјў€ть останн—÷х рок—÷в кошти кл—÷—‘нт—÷в, залучен—÷ банком зросли в 4,3 рази, а надан—÷ кл—÷—‘нтам банку кредити - в 4,4 рази (рисунок 3.1).

ўор—÷чно к—÷льк—÷сть кл—÷—‘нт—÷в €к юридичних ос—÷б так —÷ ф—÷зичних ос—÷б ѕравекс-Ѕанку зроста—‘. ¬ир—÷шальну роль у вибору банку в—÷д—÷гра—‘ менеджмент.


–исунок 3.1 - ƒинам—÷ка кредитного портфел€ та залучених кошт—÷в кл—÷—‘нт—÷в (тис. грн.)


Ѕ—÷льше 40% кл—÷—‘нт—÷в - юридичних ос—÷б зазначили причину, з €ко—„ обрали саме ѕравекс-Ѕанк, - рекомендац—÷—„ партнер—÷в. ÷е говорить про дов—÷ру та високу оц—÷нку менеджменту банку з боку кл—÷—‘нт—÷в. —творенн€ ново—„ —÷деолог—÷—„ роботи з кл—÷—‘нтами, €ка “—рунту—‘тьс€ на впровадженн—÷ в банку технолог—÷—„ Private banking, а саме закр—÷пленн€ за кл—÷—‘нтом персонального менеджера, забезпечило вих—÷д банку на новий високий р—÷вень обслуговуванн€ Ѕанку. ѕерсональний менеджер повн—÷стю супроводжу—‘ та координу—‘ д—÷—„ кл—÷—‘нта в ус—÷х структурних п—÷дрозд—÷лах банку, що дозвол€—‘ забезпечити комплексн—÷сть обслуговуванн€ при вир—÷шенн—÷ р—÷зних д—÷лових завдань —÷ в той же час значно прискорити стандартн—÷ процедури наданн€ банк—÷вських послуг. ѕрактично кл—÷—‘нт отриму—‘ можлив—÷сть мати у банку свого представника, €кий лоб—÷ю—‘ його —÷нтереси —÷ —‘ в—÷дпов—÷дальним за наданн€ всього комплексу банк—÷вських послуг.

ѕравекс-Ѕанк —‘ ун—÷версальним банком, €кий прагне задовольнити потреби вс—÷х кл—÷—‘нт—÷в у широкому спектр—÷ €к—÷сних банк—÷вських послуг. ‘ундаментальним принципом роботи банку —‘ комплексний п—÷дх—÷д в обслуговуванн—÷ кл—÷—‘нт—÷в —÷ по—‘днанн€ стандартних технолог—÷й з —÷ндив—÷дуальним п—÷дходом до кл—÷—‘нта.


3.2 ”правл—÷нн€ активами —÷ пасивами ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанку"


Ќайважлив—÷шим завданн€м управл—÷нн€ дл€ кожного банку —‘ забезпеченн€ оптимально—„ структури залучених та розм—÷щених кошт—÷в.

—ьогодн—÷ ѕравекс-Ѕанк ма—‘ диверсиф—÷ковану ресурсну базу, що дозвол€—‘ б—÷льш гнучко реагувати на потреби ринку.

” зв—÷тному 2007 роц—÷ в загальних пасивах ѕравекс-Ѕанку частка "асного кап—÷талу склала 9,96% (356664 тис. грн.), а зобов'€занн€ розпод—÷лились м—÷ж ф—÷нансовими ресурсами, €к—÷ залучен—÷ з —÷нших банк—÷в (7,83% або 280671 тис. грн.), коштами юридичних ос—÷б (9,11% або 326424 тис. грн.) та коштами ф—÷зичних ос—÷б (63,5% або 2275218 тис. грн.). ќсновним джерелом залученн€ ресурс—÷в в—÷д кл—÷—‘нт—÷в —‘ строков—÷ депозити населенн€, частка €ких в загальних пасивах 56,33%, та кошти до запитанн€ юридичних ос—÷б (—„х питома вага 8,22%). ѕрот€гом 2006 року випереджаючими темпами в ресурсн—÷й баз—÷ банку зростали кошти ф—÷зичних ос—÷б (зростанн€ в 1,68 рази) (рисунок 3.2).

ќдним —÷з основних вид—÷в банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷ —‘ залученн€ тимчасово в—÷льних кошт—÷в на депозитн—÷ рахунки в банку (нац—÷ональна валюта - 51,78%, долари —Ўј - 41,78%, —‘вро - 6,44%).

ѕравекс-Ѕанк ор—÷—‘нтований на обслуговуванн€ р—÷зних категор—÷й кл—÷—‘нт—÷в - ф—÷зичних ос—÷б, а також малого та середнього б—÷знесу.

Ѕанк виважено —÷ сумл—÷нно проводить пол—÷тику встановленн€ процентних ставок за вкладами, пост—÷йно анал—÷зуючи зм—÷ни, що виникають на ринку банк—÷вських послуг (в тому числ—÷ депозитних операц—÷й), на п—÷дстав—÷ чого визнача—‘тьс€ ефективна варт—÷сть грошових ресурс—÷в у конкретний момент часу у урахуванн€м пол—÷тики справедливого збалансуванн€ —÷нтерес—÷в вкладник—÷в —÷ акц—÷онер—÷в банку.


–исунок 3.2 - ƒинам—÷ка —÷ структура пасив—÷в ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанку" (тис. грн)


ѕропонуючи сво—„м кл—÷—‘нтам одн—÷ —÷з найвиг—÷дн—÷ших умов розм—÷щенн€ банк—÷вських вклад—÷в на ринку депозитних послуг, ѕравекс-Ѕанк дос€гнув таких результат—÷в у 2007р. пор—÷вн€но з 2006р.: зб—÷льшенн€ сум залучених грошових кошт—÷в на 86,93% у нац—÷ональн—÷й валют—÷ та на 39,07% - у доларах —Ўј; зростанн€ депозитного портфел€ на 134% - в нац—÷ональн—÷й валют—÷, на 56,35% - у доларах —Ўј, на 10,32% - у —‘вро; зб—÷льшенн€ к—÷лькост—÷ в—÷дкритих рахунк—÷в на 24363 - у нац—÷ональн—÷й валют—÷ та на 8088 - у доларах —Ўј.

≈фективн—÷сть депозитно—„ д—÷€льност—÷ банку також п—÷дтверджу—‘тьс€ високою оц—÷нкою його —÷м—÷джу та над—÷йност—÷ з боку кл—÷—‘нт—÷в. ѕравекс-Ѕанк входить в першу п`€т—÷рку ф—÷нансових установ кра—„ни за р—÷внем дов—÷ри населенн€.

«а даними јсоц—÷ац—÷—„ укра—„нських банк—÷в, ѕравекс-Ѕанк, станом на 01.01.08р. входить до дес€тки найкращих банк—÷в за розм—÷ром депозитного портфел€ ф—÷зичних ос—÷б; а дол€ строкових депозит—÷в ф—÷зичних ос—÷б в сукупному портфел—÷ строкових депозит—÷в ф—÷зичних та юридичних ос—÷б за даними јсоц—÷ац—÷—„ укра—„нських банк—÷в склада—‘ 89,46% (ѕравекс-Ѕанк входить в п`€т—÷рку найкращих укра—„нських банк—÷в).

ƒол€ строкових депозит—÷в ф—÷зичних ос—÷б у сукупному портфел—÷ строкових депозит—÷в банку в—÷добража—‘ р—÷вень над—÷йност—÷ ф—÷нансово—„ установи через те, що, €к правило, ф—÷зичн—÷ особи розм—÷щають велику к—÷льк—÷сть малих сум вклад—÷в, а юридичн—÷ особи розм—÷щують велик—÷ вклади. “аким чином вплив кожного окремого др—÷бного вкладника —‘ м—÷н—÷мальним —÷ не може спричинити дестаб—÷л—÷зац—÷ю роботи банку.

ѕлатоспроможн—÷сть банку, його ефективна д—÷€льн—÷сть у значн—÷й м—÷р—÷ обумовлена структурою —÷ €к—÷стю актив—÷в.

” 2007 роц—÷ банк продовжував дотримуватис€ напр€мку розм—÷щенн€ ф—÷нансових ресурс—÷в на ринку кредитуванн€ кл—÷—‘нт—÷в, особливо зосередившись на кредитуванн—÷ ф—÷зичних ос—÷б. «а минулий р—÷к кредити ф—÷зичних ос—÷б зросли в 1,86 рази —÷ склали 59,38% (2127760 тис. грн.) вс—÷х актив—÷в.  р—÷м цього, значна питома вага належить кредитам, наданим —÷ншим банкам (10,61% або 380277 тис. грн.) та юридичним особам (7,12% або 255135 тис. грн.). ћайно банку в структур—÷ актив—÷в склада—‘ 8,79% (315055 тис. грн.) (рисунок 3.3).

« метою затвердженн€ базових принцип—÷в проведенн€ пол—÷тики управл—÷нн€ активами —÷ пасивами Ѕанку, дл€ подальшого удосконаленн€ роботи по управл—÷нню активами —÷ пасивами наказом √олови ѕравл—÷нн€ ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанк" затверджено "ѕоложенн€ про пол—÷тику управл—÷нн€ активами —÷ пасивами ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанку".

ќсновною метою положенн€ про пол—÷тику управл—÷нн€ активами i пасивами ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанку" —‘ виробленн€ базових принцип—÷в проведенн€ пол—÷тики управл—÷нн€ активами i пасивами ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанку" з метою збер—÷ганн€ оптимального сп—÷вв—÷дношенн€ м—÷ж ризиком i прибутков—÷стю.

ѕол—÷тика управл—÷нн€ активами —÷ пасивами ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанку" “—рунту—‘тьс€ на —÷нтегральному метод—÷ управл—÷нн€ активами —÷ пасивами, що означа—‘ використанн€ двох метод—÷в: методу обтјў—‘днанн€ джерел ф—÷нансуванн€ та методу под—÷лу джерел ф—÷нансуванн€ дл€ проведенн€ активних операц—÷й.

–исунок 3.3 - ƒинам—÷ка —÷ структура актив—÷в ѕравекс-Ѕанку (тис. грн)


–∆нтегральний метод забезпечу—‘ найб—÷льшу гнучк—÷сть при управл—÷нн—÷ активами та зобовтјў€занн€ми ѕравекс-Ѕанку.

ѕоложенн€ про пол—÷тику управл—÷нн€ активами i пасивами ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанку" встановлю—‘ орган—÷зац—÷йну форму управл—÷нн€ активами i пасивами -  ом—÷тет з питань управл—÷нн€ активами i пасивами ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанку", д—÷€льн—÷сть €кого регламенту—‘тьс€ ѕоложенн€м про цей  ом—÷тет.

ѕоложенн€ про пол—÷тику управл—÷нн€ активами i пасивами ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанку" встановлю—‘ i регулю—‘ методолог—÷чн—÷ засади реал—÷зац—÷—„ стpaтeгi—„ збалансованого управл—÷нн€ активами i пасивами, зокрема, регламент проведенн€ активно-пасивних операц—÷—„ i пор€док визначенн€ доходност—÷ активно-пасивних операц—÷й.

ћетод обтјў—‘днанн€ джерел ф—÷нансуванн€ означа—‘, що вс—÷ кошти розгл€даютьс€ €к —‘диний ресурсний потенц—÷ал ѕравекс-Ѕанку без урахуванн€ особливостей р—÷зних вид—÷в зобовтјў€зань. ¬ ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанку" цей метод застосову—‘тьс€ при формуванн—÷ джерел ф—÷нансуванн€ вс—÷х активних операц—÷й на м—÷жбанк—÷вському ринку.

ћетод под—÷лу джерел ф—÷нансуванн€ пол€га—‘ у встановленн—÷ в—÷дпов—÷дност—÷ м—÷ж конкретними видами таких джерел та напр€мами —„x використанн€. ¬ ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанку" цей метод застосову—‘тьс€ т—÷льки при зд—÷йсненн—÷ арб—÷тражних операц—÷й на м—÷жбанк—÷вському ринку.

ѕри розм—÷щенн—÷ ресурс—÷в структурн—÷ п—÷дрозд—÷ли ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанку", €к—÷ провод€ть активн—÷ операц—÷—„, керуютьс€ такими принципами: портфель короткострокових —÷ довгострокових кредит—÷в форму—‘тьс€ за рахунок на€вного ресурсного потенц—÷алу, але в першу чергу за рахунок строкових депозит—÷в ф—÷зичних —÷ юридичних ос—÷б в—÷дпов—÷дно до строк—÷в —„х залученн€; ресурси, сформован—÷ за рахунок перевищенн€ кап—÷талу над вкладенн€ми в основн—÷ засоби, —÷ частка кошт—÷в до запитанн€ —‘ вторинними джерелами покритт€ кредитного портфел€; переважна частка кошт—÷в до запитанн€ на поточних рахунках кл—÷—‘нт—÷в розм—÷щу—‘тьс€ у високол—÷кв—÷дн—÷ активи; при розрахунку частки кошт—÷в до запитанн€, €ка може використовуватис€ дл€ покритт€ короткострокових кредит—÷в, враховуютьс€ першочергов—÷ ц—÷л—÷ —„х використанн€ (виконанн€ нормативу обов'€зкового резервуванн€, високол—÷кв—÷дн—÷ резерви дл€ покритт€ ризику неспод—÷ваного в—÷дтоку кошт—÷в кл—÷—‘нт—÷в, покритт€ —÷ммоб—÷л—÷зац—÷—„ кап—÷талу).

ѕри залученн—÷ ресурс—÷в структурн—÷ п—÷дрозд—÷ли ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанку", €к—÷ провод€ть пасивн—÷ операц—÷—„, керуютьс€ такими принципами: нарощуванн€ ресурсно—„ бази, в першу чергу, зд—÷йсню—‘тьс€ за рахунок приросту дешевих ресурс—÷в шл€хом залученн€ кл—÷—‘нт—÷в на обслуговуванн€; на основ—÷ маркетингових досл—÷джень ринку строкових депозит—÷в повинн—÷ оперативно коригуватис€ процентн—÷ умови депозитних вклад—÷в Ѕанку; ресурси на м—÷жбанк—÷вському ринку залучаютьс€ дл€ виконанн€ нормативу обов'€зкового резервуванн€, п—÷дтримки на достатньому р—÷вн—÷ л—÷кв—÷дност—÷ ѕравекс-Ѕанку, а також дл€ зд—÷йсненн€ процентного арб—÷тражу.

ѕри анал—÷з—÷ та плануванн—÷ обс€г—÷в операц—÷й залученн€ —÷ розм—÷щенн€ банк—÷вських ресурс—÷в ключовим показником —‘ р—÷вень середньозважених процентних ставок, що визнача—‘ ф—÷нансовий пр—÷оритет операц—÷й в управл—÷нн—÷ активами —÷ пасивами.

ƒоходн—÷сть активно-пасивних операц—÷й вим—÷рю—‘тьс€ процентною маржею, €ка розрахову—‘тьс€ щоденно —÷ —‘ р—÷зницею м—÷ж середньозваженими ставками за процентними активами —÷ зобов'€занн€ми.

ƒо складу процентних зобов'€зань включаютьс€ строков—÷ кошти —÷ кошти до запитанн€ юридичних —÷ ф—÷зичних ос—÷б, м—÷жбанк—÷вськ—÷ депозити —÷ кредити, субординований борг, кредити Ќац—÷онального банку ”кра—„ни —÷ м—÷жнародних ф—÷нансових орган—÷зац—÷й, кошти на кореспондентських рахунках банк—÷в.

ƒо складу процентних актив—÷в включаютьс€ м—÷жбанк—÷вськ—÷ депозити —÷ кредити, депозитн—÷ сертиф—÷кати ЌЅ”, кредити ф—÷зичним —÷ юридичним особам, вкладенн€ в ц—÷нн—÷ папери, кошти на кореспондентських рахунках в —÷нших банках.

—тавка за коштами до запитанн€ ф—÷зичних —÷ юридичних ос—÷б визнача—‘тьс€ шл€хом д—÷ленн€ суми витрат за цими коштами на середньоденн—÷ залишки цих кошт—÷в за попередн—÷й м—÷с€ць.

”правл—÷нн€ активами —÷ пасивами в ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанк" зд—÷йсню—‘  ом—÷тет з питань управл—÷нн€ активами —÷ пасивами, €кий ма—‘ в—÷дпов—÷дн—÷ повноваженн€ щодо координац—÷—„ ф—÷нансових поток—÷в вс—÷х структурних п—÷дрозд—÷л—÷в з метою п—÷двищенн€ прибутковост—÷, зменшенн€ ризикованост—÷ та оптимального управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю.

”с—÷ статт—÷ активно-пасивних операц—÷й оц—÷нюютьс€ окремо, при цьому сп—÷вв—÷дношенн€ окремих балансових статей контролю—‘тьс€ системою обов'€зкових економ—÷чних норматив—÷в —÷ спец—÷альними показниками оц—÷нки ризик—÷в операц—÷й на м—÷жбанк—÷вському та м—÷жнародному ринках, операц—÷й з ц—÷нними паперами, кредитних —÷ валютних ризик—÷в.

—пец—÷альн—÷ показники оц—÷нки банк—÷вських ризик—÷в розробл€—‘ та контролю—‘ —„х дотриманн€ департамент анал—÷зу та управл—÷нн€ ризиками. —истему економ—÷чних норматив—÷в встановлю—‘ Ќац—÷ональний банк ”кра—„ни.  онтроль за дотриманн€м економ—÷чних норматив—÷в зд—÷йсню—‘ департамент економ—÷чного анал—÷зу та управл—÷нн€ економ—÷чними нормативами.


3.3 ”правл—÷нн€ ризиками ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанку"


” сво—„й д—÷€льност—÷ ѕравекс-Ѕанк прид—÷л€—‘ велику увагу банк—÷вським ризикам. ќсновною метою управл—÷нн€ ризиками —‘ створенн€ ефективно—„ системи виконанн€ поточних та стратег—÷чних ц—÷лей банку —÷з застосуванн€м в—÷дпов—÷дних метод—÷в управл—÷нн€ та контролю за ризиками, що генеруютьс€ зовн—÷шн—÷м середовищем, структурою актив—÷в —÷ пасив—÷в та —÷ншими б—÷знес-процесами банку. ”правл—÷нн€ ризиками розгл€да—‘тьс€ €к важлива складова комплексного управл—÷нн€ д—÷€льн—÷стю банку. ƒл€ цього при проведенн—÷ кожно—„ значно—„ за обс€гом операц—÷—„ досл—÷джу—‘тьс€ —„—„ вплив не т—÷льки на окрем—÷ ризики, що виникають у раз—÷ проведенн€, а й на вс—÷ сторони д—÷€льност—÷ банку, а саме: на структуру актив—÷в —÷ пасив—÷в, ф—÷нансовий результат, рентабельн—÷сть роботи банку, €к—÷сть актив—÷в, дотриманн€ вимог ЌЅ”, досв—÷д св—÷тово—„ практики.

ѕравекс-Ѕанк продовжу—‘ роботу з вдосконаленн€ "асно—„ системи ризик-менеджменту, оск—÷льки вчасне ви€вленн€ можливих ризик—÷в - запорука ф—÷нансово—„ стаб—÷льност—÷ та прибутковост—÷ д—÷€льност—÷ банку.

ƒл€ забезпеченн€ досконалого управл—÷нн€ ризиками, п—÷дтриманн€ належного р—÷вн€ прибутковост—÷, в банку д—÷ють  ом—÷тет з управл—÷нн€ активами та пасивами та Ћ—÷м—÷тний ком—÷тет.

ќсновними завданн€ми  ом—÷тету з управл—÷нн€ активами та пасивами —‘: м—÷н—÷м—÷зац—÷€ ризику л—÷кв—÷дност—÷, що забезпечу—‘тьс€ за рахунок зменшенн€ розрив—÷в л—÷кв—÷дност—÷ в розр—÷з—÷ строк—÷в —÷ валют; врегулюванн€ дисбалансу у час—÷ м—÷ж активами —÷ пасивами; прийн€тт€ р—÷шень про зм—÷ни пр—÷оритет—÷в проведенн€ активних операц—÷й або встановленн€ зм—÷ни л—÷м—÷т—÷в з активних операц—÷й в розр—÷з—÷ напр€мк—÷в; управл—÷нн€ прибутков—÷стю активних та витратами пасивних операц—÷й; контроль за в—÷дсотковою пол—÷тикою банку; контроль за реал—÷зац—÷—‘ю стратег—÷—„ з управл—÷нн€ валютними, процентними, кредитними та —÷ншими ф—÷нансовими ризиками; розгл€д поточного стану ресурсно—„ бази —÷ прогнозовано—„ ресурсно—„ позиц—÷—„ банку; анал—÷з зовн—÷шн—÷х та внутр—÷шн—÷х фактор—÷в впливу на д—÷€льн—÷сть банку; контроль за залученн€м кошт—÷в банком, визначенн€ найб—÷льш рац—÷ональних форм —÷ структури фондуванн€ з метою забезпеченн€ стаб—÷льних надходжень кошт—÷в.

Ћ—÷м—÷тний ком—÷тет зд—÷йсню—‘: анал—÷з д—÷€льност—÷ банк—÷в-контрагент—÷в та прийн€тт€ р—÷шень стосовно сп—÷впрац—÷ на м—÷жбанк—÷вському валютному ринку ”кра—„ни з визначеним колом банк—÷в-контрагент—÷в в обс€з—÷ узгоджених л—÷м—÷т—÷в з метою м—÷н—÷м—÷зац—÷—„ ризик—÷в можливих втрат при проведенн—÷ активних операц—÷й на м—÷жбанк—÷вському ринку —÷ оптим—÷зац—÷—„ р—÷вн€ прибутковост—÷ даних операц—÷й; розгл€д можливост—÷ встановленн€ вза—‘мовиг—÷дного партнерства з новими банками та розширенн€ кола операц—÷й, що зд—÷йснюютьс€ на м—÷жбанк—÷вському ринку.

Ќайб—÷льш вагомим дл€ банку —‘ кредитний ризик. ћетою д—÷€льност—÷ ѕравекс-Ѕанку в сфер—÷ управл—÷нн€ кредитними ризиками —‘ створенн€ методолог—÷й кредитно—„ роботи, максимально спри€тливо—„ дл€ кл—÷—‘нт—÷в, що забезпечу—‘ банку високий р—÷вень €кост—÷ кредитного портфел€.

ќсновними напр€мками д—÷€льност—÷ банку в ц—÷й сфер—÷ —‘: удосконаленн€ д—÷ючих стандарт—÷в кредитуванн€; мон—÷торинг та контроль кредитних ризик—÷в з метою ви€вленн€ потенц—÷йних проблем з поверненн€м кредит—÷в, —÷ прийн€тт€ адекватних р—÷шень; зважена пол—÷тика в сфер—÷ заставного забезпеченн€; удосконаленн€ д—÷ючих регламент—÷в прийн€тт€ р—÷шень, процедур оц—÷нки —÷ управл—÷нн€ ризиками; створенн€ резерв—÷в п—÷д активн—÷ операц—÷—„.

ƒл€ зниженн€ кредитного ризику використову—‘тьс€ система вид—÷в та умов зд—÷йсненн€ кредитних операц—÷й щодо терм—÷н—÷в, позичальник—÷в, забезпеченн€, процентних ставок та способ—÷в (метод—÷в) —„х нарахуванн€, л—÷м—÷туванн€, диверсиф—÷кац—÷€ кредитного портфел€, створенн€ резерв—÷в, мон—÷торинг та контроль ризик—÷в.

ћон—÷торинг —÷ндив—÷дуальних кредитних ризик—÷в щодо позичальника - юридично—„ особи передбача—‘ попередню оц—÷нку кредитоспроможност—÷, анал—÷з ф—÷нансового стану, оц—÷нку внутр—÷шнього та зовн—÷шнього середовища, анал—÷з позиц—÷—„ на ринку, прогноз грошових поток—÷в, оц—÷нку над—÷йност—÷ та кредитно—„ —÷стор—÷—„, а також оц—÷нку л—÷кв—÷дност—÷ забезпеченн€ кредитно—„ операц—÷—„. Ѕанком проводитьс€ оц—÷нка вс—÷х фактор—÷в ризику на п—÷дстав—÷ €к—÷сних та к—÷льк—÷сних показник—÷в, зг—÷дно з в—÷дпов—÷дними внутр—÷шньобанк—÷вськими методиками, щодо оц—÷нки кредитного ризику за короткостроковими та довгостроковими кредитами. «а результатами анал—÷зу та оц—÷нки визнача—‘тьс€ категор—÷€ кредитно—„ операц—÷—„, склада—‘тьс€ карта кредитних ризик—÷в позичальника, що да—‘ повну характеристику вс—÷х можливих ризик—÷в б—÷знесу позичальника та в—÷добража—‘ комплексну оц—÷нку ймов—÷рност—÷ невиконанн€ позичальником вз€тих на себе зобов'€зань, а також ступ—÷нь ризику сп—÷впрац—÷ з ѕравекс-Ѕанком.

ќтже, з метою зниженн€ кредитних ризик—÷в сп—÷вроб—÷тники банку розгл€дають документи, надан—÷ потенц—÷йними позичальниками, зд—÷йснюють перев—÷рку в—÷дпов—÷дност—÷ та достов—÷рност—÷ документ—÷в та —÷нформац—÷—„, надано—„ позичальником, зд—÷йснюють анал—÷з основних показник—÷в його ф—÷нансово—„ д—÷€льност—÷, вивчають д—÷лову репутац—÷ю кер—÷вник—÷в п—÷дпри—‘мства. ѕ—÷д час вивченн€ д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мства особлива увага прид—÷л€—‘тьс€ дотриманню догов—÷рних зобов'€зань, ф—÷нансово-господарсько—„ диiипл—÷ни, проведенню анал—÷зу руху грошових кошт—÷в на рахунках потенц—÷йного позичальника. ѕри оц—÷нц—÷ ф—÷нансового стану позичальника зд—÷йсню—‘тьс€ перев—÷рка достов—÷рност—÷ баланс—÷в п—÷дпри—‘мства.

—пец—÷ал—÷сти розраховують коеф—÷ц—÷—‘нти, визначають клас позичальника та ступ—÷нь ризику кредитно—„ операц—÷—„, провод€ть мон—÷торинг застави, бес—÷ди з кер—÷вниками п—÷дпри—‘мств, ви—„зн—÷ перев—÷рки заставного забезпеченн€ та —÷н.

ѕ—÷д час д—÷—„ кредитного договору щоквартально зд—÷йсню—‘тьс€ оц—÷нка ф—÷нансового стану позичальника з метою ви€вленн€ зм—÷н ф—÷нансово-економ—÷чного стану п—÷дпри—‘мства та, у випадку необх—÷дност—÷, подальшими зм—÷нами умов кредитного договору.

” результат—÷ неспри€тливого коливанн€ на ринку процентних ставок банк наража—‘тьс€ на процентний ризик.

« метою зниженн€ процентного ризику банк використову—‘ комплексну систему управл—÷нн€ ризиком, €ка базу—‘тьс€ на: прогнозуванн—÷ тенденц—÷—„ зм—÷ни процентних ставок; вивченн—÷ динам—÷ки зм—÷ни спреда м—÷ж ставками за залученими та розм—÷щеними коштами; визначенн—÷ величини GAP-розриву м—÷ж активами та пасивами, чутливими до зм—÷н ставок на р—÷зних часових пром—÷жках; визначенн—÷ сп—÷вв—÷дношенн€ актив—÷в та пасив—÷в, чутливих до зм—÷н процентних ставок —÷ сп—÷вв—÷дношенн€ GAP-розриву до чистих актив—÷в банку; зд—÷йсненн—÷ контролю за розривами м—÷ж активами та пасивами, чутливими до зм—÷н процентних ставок на щоденн—÷й основ—÷; зд—÷йсненн—÷ контролю за р—÷внем чисто—„ процентно—„ марж—÷; сп—÷вставленн—÷ величини процентного ризику з прибутком банку; проведенн—÷ зважено—„ процентно—„ пол—÷тики банку, €ка базу—‘тьс€ на формуванн—÷ процентних ставок по кредитам з обл—÷ком соб—÷вартост—÷ пасив—÷в —÷ рейтингу позичальника, ризику операц—÷—„; щом—÷с€чному перегл€д—÷ процентних ставок по активним та пасивним операц—÷€м з обл—÷ку ринково—„ позиц—÷—„ банк—÷в - конкурент—÷в.

ƒл€ п—÷двищенн€ "гнучкост—÷" балансу у в—÷дношенн—÷ до процентного ризику, в договорах з ф—÷ксованою ставкою (кредитних, депозитних) передбачена можлив—÷сть перегл€ду процентних ставок у зв'€зку з—÷ значними коливанн€ми ставок на ринку чи зм—÷нами обл—÷ково—„ ставки.

јнал—÷з GAP-розрив—÷в середньозважених в—÷дсоткових ставок проводитьс€ зг—÷дно внутр—÷шньо—„ форми зв—÷тност—÷ "„асовий р€д л—÷кв—÷дност—÷", €ка нада—‘ можлив—÷сть проанал—÷зувати розриви у ставках та строках актив—÷в та пасив—÷в консол—÷довано та у розр—÷з—÷ ф—÷л—÷й за вс—÷ма валютами.

ƒл€ прийн€тт€ управл—÷нських р—÷шень в рамках визначенн€ нижньо—„ вартост—÷ банк—÷вського кредиту та забезпеченн€ стаб—÷льно—„ роботи банку, викону—‘тьс€ розрахунок та анал—÷з ставки беззбитковост—÷.

—еред основних —÷нструмент—÷в в управл—÷нн—÷ кредитним ризиком, €к—÷ застосовуютьс€ у ѕравекс-Ѕанку —‘ установленн€ л—÷м—÷т—÷в —÷ норматив—÷в за видами активних операц—÷й, контрагентами та ф—÷нансовими —÷нструментами.

—в—÷това практика в економ—÷чно розвинутих кра—„нах з—÷ стаб—÷льною економ—÷кою припуска—‘ в банках проблемну заборгован—÷сть до 6% в—÷д загального кредитно-—÷нвестиц—÷йного портфел€. —таном на 01.01.07р. у ѕравекс-Ѕанку проблемна заборгован—÷сть складала 3,03% (з них 1,2% - кредити, видан—÷ до 1998р.), на 01.01.08р. - 1,56%.

÷е св—÷дчить про високопрофес—÷йний п—÷дх—÷д до зд—÷йсненн€ мон—÷торингу при видач—÷ кредит—÷в, а також до зд—÷йсненн€ високого пост—÷йного контролю за д—÷ючими кредитами.

«начну увагу прид—÷л€—‘ Ѕанк управл—÷нню ринковими ризиками (валютним, в—÷дсоткових ставок, та —÷н.). –—÷шенн€ у ц—÷й сфер—÷ приймаютьс€ з урахуванн€м пост—÷йного анал—÷зу р—÷зних сегмент—÷в ф—÷нансового ринку та тенденц—÷—„ зм—÷н, що в—÷дбуваютьс€. ” Ѕанку встановлен—÷ в—÷дпов—÷дн—÷ нормативи ризику, дотриманн€ €ких пост—÷йно контролю—‘тьс€  ом—÷тетом з управл—÷нн€ активами та пасивами. ћ—÷н—÷м—÷зац—÷€ валютних ризик—÷в зд—÷йсню—‘тьс€ через упровадженн€ певних процедур, обмежень та механ—÷зм—÷в, що дозвол€ють ефективно управл€ти в—÷дкритою валютною позиц—÷—‘ю Ѕанку. Ќайб—÷льш важливим —‘ ризик коливань курсу гривн—÷ в—÷дносно —‘вро. “ому позиц—÷€ щодо —‘вро перебува—‘ п—÷д особистим нагл€дом кер—÷вництва Ѕанку. ¬алютн—÷ операц—÷—„ Ѕанк зд—÷йсню—‘ у суров—÷й в—÷дпов—÷дност—÷ з нормативними вимогами ЌЅ” та внутр—÷шн—÷ми положенн€ми.

ѕроводитьс€ пост—÷йний мон—÷торинг та анал—÷з основних макроеконом—÷чних показник—÷в, оц—÷нка основних тенденц—÷й зм—÷н цих показник—÷в. –—÷зноман—÷тн—÷ —÷ндикатори ф—÷нансового ринку також перебувають п—÷д пильним нагл€дом анал—÷тик—÷в. ÷е дозвол€—‘ робити прогнози щодо динам—÷ки зм—÷н курс—÷в —÷ноземних валют та допомага—‘ у прийн€тт—÷ р—÷шень з управл—÷нн€ валютною позиц—÷—‘ю.

 ом—÷тет з управл—÷нн€ активами та пасивами затверджу—‘ та регул€рно перегл€да—‘ л—÷м—÷ти в—÷дкрито—„ валютно—„ позиц—÷—„. “ак—÷ л—÷м—÷ти установлюютьс€ у розр—÷з—÷ €к окремих валют, так —÷ груп —÷ноземних валют. “акож установлен—÷ л—÷м—÷ти на розм—÷р максимальних збитк—÷в та прибутк—÷в в—÷д коливань курс—÷в валют. –озрахунок та контроль в—÷дпов—÷дних л—÷м—÷т—÷в робитьс€ ”правл—÷нн€м оц—÷нки ризик—÷в щоденно. «в—÷т про дотриманн€ встановлених л—÷м—÷т—÷в регул€рно пода—‘тьс€ на розгл€д  ом—÷тету з управл—÷нн€ активами та пасивами.

”проваджен—÷ механ—÷зми дозвол€ють Ѕанку ефективно керувати валютним ризиком та уникати збитк—÷в внасл—÷док цього ризику.

Ќайважлив—÷шим в управл—÷нн—÷ банком —‘ управл—÷нн€ ризиком л—÷кв—÷дност—÷, достатньо—„ дл€ виконанн€ ѕравекс-Ѕанком сво—„х зобов`€зань перед кл—÷—‘нтами та контрагентами у повному обс€з—÷ та в строк. Ѕанком стаб—÷льно виконуютьс€ нормативи л—÷кв—÷дност—÷, встановлен—÷ ЌЅ”. “ак, середн—‘ значенн€ нормативу митт—‘во—„ л—÷кв—÷дност—÷ за 2007 р—÷к було 72,26% (нормативне значенн€ не менше 30%), нормативу загально—„ л—÷кв—÷дност—÷ - 117,9% (норматив 100,00%), нормативу поточно—„ л—÷кв—÷дност—÷ - 75,51% (норматив не менше 40%), нормативу сп—÷вв—÷дношенн€ високол—÷кв—÷дних та робочих актив—÷в - 26,6% (норматив 20%). «начно зросла питома вага строкових депозит—÷в кл—÷—‘нт—÷в. –«х р—÷вень в залучених коштах Ѕанку зр—÷с на 10,5% пор—÷вн€но з 2006р.

ƒл€ розрахунку л—÷кв—÷дност—÷ та платоспроможност—÷ використову—‘тьс€ програма "ѕлат—÷жний календар", за допомогою €ко—„ розрахову—‘тьс€ консол—÷дован—÷ показники —÷ анал—÷зуютьс€ вс—÷ ф—÷нансов—÷ потоки в банку.

ўом—÷с€чно на зас—÷данн—÷  ом—÷тету з управл—÷нн€ активами та пасивами зд—÷йсню—‘тьс€ анал—÷з ресурсно—„ бази за попередн—÷й м—÷с€ць з урахуванн€м зм—÷н в—÷дсоткових ставок, проводитьс€ оц—÷нка поточного стану балансу. ќдночасно визнача—‘тьс€ стратег—÷€ управл—÷нн€ активами —÷ пасивами на наступний м—÷с€ць.

ƒл€ анал—÷зу д—÷€льност—÷ банку —÷ визначенн€ р—÷вн€ ризику використову—‘тьс€ форма зв—÷тност—÷ "Ѕаланс ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанк"", €ка дозвол€—‘ сформувати в—÷дхиленн€ за будь-€кий пер—÷од, що да—‘ можлив—÷сть проанал—÷зувати динам—÷ку основних показник—÷в балансу.

Ќа основ—÷ форми зв—÷тност—÷ "Ѕаланс ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанк"" викону—‘тьс€ розрахунок коеф—÷ц—÷—‘нт—÷в дл€ зв—÷ту "‘—÷нансово-економ—÷чн—÷ показники ефективност—÷ результат—÷в —÷ ризик—÷в банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷". √оловним чином, це показники ф—÷нансово—„ ст—÷йкост—÷ та платоспроможност—÷, л—÷кв—÷дност—÷, збалансуванн€ активних —÷ пасивних операц—÷й, ефективност—÷ результат—÷в д—÷€льност—÷ банку: рентабельн—÷сть актив—÷в, рентабельн—÷сть кап—÷талу, чиста процентна маржа.

ƒл€ контролю, плануванн€ та анал—÷зу доход—÷в та витрат використовуютьс€ так—÷ форми зв—÷тност—÷, €к " ошторис адм—÷н—÷стративно-господарських витрат", "ѕрогноз ф—÷нансового результату за м—÷с€ць", "«в—÷т про доходи та витрати за м—÷с€ць", "ќперац—÷йн—÷ доходи та витрати за день", €к—÷ формуютьс€ в автоматичному режим—÷.

Ќайважлив—÷шим завданн€м управл—÷нн€ дл€ кожного банку —‘ забезпеченн€ оптимально—„ структури залучених та розм—÷щених кошт—÷в.

Ќа ви€вленн€ та мон—÷торинг операц—÷йного ризику спр€мована д—÷€льн—÷сть ”правл—÷нн€ внутр—÷шнього аудиту ѕравекс-Ѕанку, €ка зд—÷йсню—‘ перев—÷рки ус—÷х структурних п—÷дрозд—÷л—÷в та нада—‘ рекомендац—÷—„ щодо оптим—÷зац—÷—„ виконанн€ операц—÷й. ѕост—÷йно удосконалюютьс€ банк—÷вськ—÷ технолог—÷—„, п—÷двищу—‘тьс€ профес—÷йний р—÷вень персоналу.


3.4 ”правл—÷нн€ кредитним портфелем ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанку"


 редитуванн€.

«начну питому вагу у структур—÷ актив—÷в ѕравекс-Ѕанку займають кредити, надан—÷ €к юридичним, так —÷ ф—÷зичним особам (рисунок 3.4).

 редитуванн€, €к —÷ ран—÷ше, залиша—‘тьс€ одним —÷з пр—÷оритетних —÷ прибуткових напр€мк—÷в д—÷€льност—÷ банку. 2007 р—÷к продовжив —÷ наростив темпи —÷ починанн€ 2006р. у створенн—÷ нових кредитних продукт—÷в, значно розширивши при цьому сфери кредитуванн€. «а рахунок цього кредитний портфель банку в 2007 р. зб—÷льшивс€ в 1,7 рази або в абсолютних цифрах на 999,72 млн. грн. —÷ склав станом на 01.01.2008 року 2425,34 млн. грн. (без урахуванн€ страхових резерв—÷в) (рисунок 3.5).

“акож сл—÷д зазначити, що ѕравекс-Ѕанк пос—÷да—‘ одне з л—÷дируючих м—÷iь на банк—÷вському ринку ”кра—„ни з кредитуванн€ ф—÷зичних ос—÷б.  редити ф—÷зичних ос—÷б складають 88,5% в—÷д кредит—÷в у загальному кредитному портфел—÷ банку. «а даними јсоц—÷ац—÷—„ укра—„нських банк—÷в станом на 01.01.08р. в частин—÷ дол—÷ кредит—÷в ф—÷зичних ос—÷б в сукупному кредитному портфел—÷ ф—÷зичних та юридичних ос—÷б ѕравекс-Ѕанк займа—‘ четверте м—÷iе серед найкращих банк—÷в ”кра—„ни.


–исунок 3.4 - ƒинам—÷ка актив—÷в —÷ кредит—÷в ѕравекс-Ѕанку (тис. грн.)


–исунок 3.5 - ƒинам—÷ка зм—÷ни кредитного портфел€ (тис. грн.)


ќбс€г кредитуванн€ ф—÷зичних ос—÷б за 2007 р—÷к зб—÷льшивс€ пор—÷вн€но з 2005 р. у 1,88 рази або в абсолютних цифрах на 1003,33 млн. грн. та склав станом на 01.01.2008 року 2146,61 млн. грн (рисунок 3.6).


–исунок 3.6 - ƒинам—÷ка зм—÷ни обс€г—÷в кредитуванн€ ф—÷з. ос—÷б (млн. грн.)

÷ей обс€г склавс€ завд€ки наданню широкого спектра програм дл€ громад€н (рисунок 3.7), а саме: стандартного кредитуванн€ п—÷д заставу нерухомост—÷, земл—÷, майнових прав на депозит, транспортних засоб—÷в; —÷потечного кредитуванн€ дл€ куп—÷вл—÷ житла терм—÷ном до 25 рок—÷в; молод—÷жного кредитуванн€ дл€ куп—÷вл—÷ житла терм—÷ном до 25 рок—÷в; кредитуванн€ дл€ куп—÷вл—÷ автомоб—÷л—÷в у розстрочку терм—÷ном до 7 рок—÷в; споживчого кредитуванн€ дл€ придбанн€ побутово—„, ауд—÷о- та в—÷деотехн—÷ки терм—÷ном до 3 рок—÷в та кредитуванн€ на —÷нш—÷ послуги; ломбардного кредитуванн€.

ѕравекс-Ѕанк нада—‘ послуги з кредитуванн€ юридичних ос—÷б —÷ дл€ цього пост—÷йно розробл€ютьс€ нов—÷ кредитн—÷ програми. ”сього в банку працю—‘ 10 кредитних програм дл€ юридичних ос—÷б, а саме: кредити та кредитн—÷ л—÷н—÷—„ п—÷д заставу; короткостроков—÷ кредитн—÷ л—÷н—÷—„ у форм—÷ овердрафту; довгострокове кредитуванн€ п—÷д —÷нвестиц—÷—„ в нерухом—÷сть (оф—÷си, прим—÷щенн€); кредитуванн€ дл€ куп—÷вл—÷ автомоб—÷л—÷в (у тому числ—÷ парку автомоб—÷л—÷в); кредитуванн€ дл€ куп—÷вл—÷ обладнанн€; кредитуванн€ дл€ куп—÷вл—÷ с—÷льськогосподарсько—„ техн—÷ки; банк—÷вськ—÷ гарант—÷—„; кредитуванн€ шл€хом врахуванн€ вексел—÷в; кредитуванн€ з використанн€м документарних акредитив—÷в; кредитуванн€ п—÷д зовн—÷шньоеконом—÷чну д—÷€льн—÷сть.


–исунок 3.7 -  редити ф—÷зичних ос—÷б


 редитний портфель юридичних ос—÷б склада—‘ станом на 01.01.2008р. 278,73 млн. грн. ¬елику питому вагу серед кредит—÷в юридичних ос—÷б займають кредити п—÷д заставу нерухомост—÷ та —÷нш—÷ види забезпеченн€ (87,10%), короткостроков—÷ кредитн—÷ л—÷н—÷—„ займають - 12,90%.

« урахуванн€м розширенн€ мереж—÷ ф—÷л—÷й —÷ в—÷дд—÷лень банку (станом на 31 грудн€ 2007 року ѕравекс-Ѕанк нараховував 520 ф—÷л—÷й та в—÷дд—÷лень по вс—÷й ”кра—„н—÷) необх—÷дно в—÷дзначити —÷ рег—÷ональну структуру кредитного портфел€.

 редити ф—÷л—÷й та рег—÷ональних в—÷дд—÷лень складають 37,64% або 912,95 млн. грн. в абсолютних цифрах станом на 01.01.2008 року.

јнал—÷з кредитного портфел€ за видами валют п—÷дтверджу—‘ тенденц—÷ю минулих рок—÷в, де валютний кредитний портфель склада—‘ 56,33% в—÷д загального кредитного портфел€.

як—÷сть кредитного портфел€ пол—÷пшу—‘тьс€ щор—÷чно.

—таном на 01 с—÷чн€ 2008 р. у ѕравекс-Ѕанку проблемна заборгован—÷сть в—÷д загального кредитно-—÷нвестиц—÷йного портфел€ склала 1,56%, що —‘ незначною величиною пор—÷вн€но з розм—÷рами проблемно—„ заборгованост—÷ банк—÷в в економ—÷чно розвинутих кра—„нах з—÷ стаб—÷льною економ—÷кою.

÷е св—÷дчить про високопрофес—÷йний п—÷дх—÷д до зд—÷йсненн€ мон—÷торингу при видач—÷ кредит—÷в, а також до зд—÷йсненн€ пост—÷йного контролю за д—÷ючими кредитами.

 редитн—÷ фах—÷вц—÷ й надал—÷ продовжують розробку нових програм кредитуванн€ й у 2008 роц—÷ запропоновують до послуг кл—÷—‘нт—÷в - юридичних —÷ ф—÷зичних ос—÷б - нов—÷ кредитн—÷ продукти.

–∆потечне кредитуванн€.

” 2007 роц—÷ кредити на куп—÷влю житла в ѕравекс-Ѕанку стали ще б—÷льш доступними дл€ кл—÷—‘нт—÷в банку: у кл—÷—‘нт—÷в з'€вилас€ можлив—÷сть оформити кредит строком до 25 рок—÷в без початкового внеску; строк прийн€тт€ р—÷шенн€ про кредитуванн€ зменшено до 3 дн—÷в.

¬ 2007 роц—÷ банком було видано 1611 кредит—÷в ф—÷зичним особам на куп—÷влю житла на суму 270,32 млн. грн. ѕом—÷тно вир—÷с середн—÷й розм—÷р —÷потечних кредит—÷в в пор—÷вн€нн—÷ з попередн—÷ми пер—÷одами. “ак, в 2005 роц—÷ середн—÷й розм—÷р одного кредиту складав 87,2 тис. грн., в 2006 роц—÷ - 112,6 тис. грн., а в 2007 роц—÷ - 167,8 тис. грн.

“акож сл—÷д зазначити, що в 2007 роц—÷, у результат—÷ проведеного досл—÷дженн€ рейтинговим центром —÷нформац—÷йно—„ групи "≈ксперт-”кра—„на", ѕравекс-Ѕанк був визнаний переможцем у ном—÷нац—÷—„ " редит з—÷ стандартним граф—÷ком погашенн€". Ќа сьогодн—÷шн—÷й день ѕравекс-Ѕанк активно розвива—‘ даний сегмент кредитного ринку —÷ входить в першу дес€тку л—÷дер—÷в укра—„нського банк—÷вського сектору.

 редитуванн€ ф—÷зичних ос—÷б на куп—÷влю автомоб—÷л—÷в. ќбс€г кредитуванн€ ф—÷зичних ос—÷б на куп—÷влю автомоб—÷л—÷в за 2007 р—÷к зб—÷льшивс€ пор—÷вн€но з 2006 роком на 11,2%, а саме, в 2007 роц—÷ банком було видано 4246 кредит—÷в ф—÷зичним особам на куп—÷влю автомоб—÷л—÷в на суму 250,28 млн. грн. «р—÷с також —÷ середн—÷й розм—÷р таких кредит—÷в. “ак, у 2006 роц—÷ середн—÷й розм—÷р одного такого кредиту в ѕравекс-Ѕанку складав 54,6 тис. грн., а в 2007 роц—÷ - 59 тис. грн. —п—÷вв—÷дношенн€ к—÷лькост—÷ виданих кредит—÷в та обс€г—÷в кредитуванн€ на куп—÷влю автомоб—÷л—÷в у 2005 - 2007 рр. представлене на рисунках 3.7 —÷ 3.8. Ќарощенн€ обс€г—÷в участ—÷ ѕравекс-Ѕанку на ринку автокредитуванн€ в—÷дпов—÷дно спри€ло значному зб—÷льшенню кредитного портфел€ банку за програмою кредитуванн€ ф—÷зичних ос—÷б на куп—÷влю автомоб—÷л—÷в. “аким чином, кредитний портфель банку за ц—÷—‘ю програмою в зв—÷тному роц—÷ зр—÷с на 108,06 млн. грн. —÷ склав на к—÷нець 2007 року 332,70 млн. грн.


–исунок 3.7 -  —÷льк—÷сть виданих ф—÷зичним особам кредит—÷в на куп—÷влю автомоб—÷л—÷в, штук

–исунок 3.8 - —ума кредит—÷в, виданих ф—÷зичним особам на куп—÷влю автомоб—÷л—÷в, млн. грн.


ѕравекс-Ѕанк не зупин€—‘тьс€ на дос€гнутому, тому, з метою подальшого розвитку програми кредитуванн€ ф—÷зичних ос—÷б на куп—÷влю автомоб—÷л—÷в, на початку 2007 року були введен—÷ нов—÷, ще виг—÷дн—÷ш—÷ умови кредитуванн€: строк кредитуванн€ на куп—÷влю автомоб—÷л—÷в —÷ноземних марок —÷ марок кра—„н —Ќƒ зб—÷льшено до 7 рок—÷в; строк кредитуванн€ на куп—÷влю автомоб—÷л—÷в в—÷тчизн€ного виробництва зб—÷льшено до 5 рок—÷в —÷ т.д.

ѕодальше вдосконаленн€ банк—÷вських технолог—÷й та —÷нформац—÷йних систем при оформленн—÷ авто кредит—÷в дозволило зменшити строк прийн€тт€ р—÷шенн€ банком про наданн€ кредиту до 1-го банк—÷вського дн€.

“акож неаби€ку роль у дос€гненн€х ѕравекс-Ѕанку у ц—÷й сфер—÷ в—÷д—÷гра—‘ активна сп—÷впрац€ банку з б—÷льш—÷стю автосалон—÷в ”кра—„ни за програмою кредитуванн€ ф—÷зичних ос—÷б на куп—÷влю автомоб—÷л—÷в, про що говорить той факт, що на к—÷нець 2007 року було укладено 580 угод про сп—÷вроб—÷тництво м—÷ж автосалонами та ѕравекс-Ѕанком.

—поживче кредитуванн€.

ѕравекс-Ѕанк —‘ одним —÷з л—÷дер—÷в споживчого кредитуванн€ населенн€ серед банк—÷в ”кра—„ни. —поживчий кредит на куп—÷влю практично ус—÷х товар—÷в та де€ких послуг кл—÷—‘нт може отримати €к у будь-€кому пункт—÷ видач—÷ споживчих кредит—÷в (пункти видач—÷ споживчих кредит—÷в розташован—÷ безпосередньо в магазинах або торгових центрах), так —÷ в одному —÷з 520 в—÷дд—÷лень Ѕанку на терм—÷н до 3 рок—÷в.

ѕравекс-Ѕанк у 2007 роц—÷ в—÷дкрив нов—÷ можливост—÷ дл€ сво—„х кл—÷—‘нт—÷в. ¬—÷дтепер кредит гот—÷вкою можна буде отримати вс—÷м кл—÷—‘нтам, незалежно в—÷д на€вност—÷ кредитно—„ —÷стор—÷—„ у ѕравекс-Ѕанку. ѕеревага кредиту гот—÷вкою пол€га—‘ в тому, що кл—÷—‘нт, отримавши грош—÷ в кредит, ма—‘ змогу використати —„х на "асний розсуду будь-€кому магазин—÷ або торгов—÷й мереж—÷.

“акож на початку 2007 року ѕравекс-Ѕанк запровадив нову форму отриманн€ споживчого кредиту за допомогою плат—÷жних карток, а саме з кредитною карткою "–озстрочка". ƒаний продукт передбача—‘ отриманн€ кл—÷—‘нтом митт—‘во—„ плат—÷жно—„ картки (Visa Classic Unembossed domestic) та встановленн€ кредитного л—÷м—÷ту у розм—÷р—÷ до 25 000 грн. на картковий рахунок.

¬ласник кредитно—„ картки "–озстрочка" за рахунок кредитних кошт—÷в банку ма—‘ змогу оплатити покупки чи отримати гот—÷вку на будь-€к—÷ потреби. ¬агомою перевагою дано—„ послуги —‘ багаторазове використанн€ картки, таким чином погашена частина кредиту ста—‘ доступною до витрат.

“акож, маючи кредитну картку "–озстрочка", кл—÷—‘нт не витрача—‘ кожного разу час на оформленн€ нового споживчого кредиту, а користу—‘тьс€ встановленим л—÷м—÷том прот€гом 2-х рок—÷в. ¬веденн€ кредитно—„ картки "–озстрочка" забезпечу—‘ кл—÷—‘нтам ще б—÷льшу свободу у вибор—÷ та плануванн—÷ сво—„х витрат.

Ќа сьогодн—÷шн—÷й день банк усп—÷шно сп—÷впрацю—‘ по видач—÷ споживчого кредиту з такими торговими партнерами €к: "јЅ¬-“ехн—÷ка"; "јлло"; "јльпар—÷"; "јстел"; "¬—÷котек"; "ƒ—÷авест+"; "≈вросеть"; "≈льдорадо"; "ћегаћакс"; "ћелофон"; "ћ —"; "ћоб—÷ƒ—÷к"; "ћоб—÷лочка"; "Ќова ≈лектрон—÷ка"; "——÷т—÷ ом"; "“аргет"; "“ехнолюкс"; "“ехномаркет"; "“ехно€рмарок"; "‘окстрот"; "ён—÷трейд"; —÷нш—÷.

” 2007 роц—÷ ѕравекс-Ѕанк здобув перемогу у тендер—÷, €кий проводила група компан—÷й "‘окстрот" серед кредитних орган—÷зац—÷й, представлених на ринку споживчого кредитуванн€, та отримав право надавати послуги —÷з споживчого кредитуванн€ в магазинах ц—÷—‘—„ торгово—„ мереж—÷. ѕеремога ѕравекс-Ѕанку у тендер—÷, без сумн—÷ву, п—÷дтверджу—‘ високий р—÷вень менеджменту, що засв—÷дчу—‘ €к—÷сть та над—÷йн—÷сть послуг, €к—÷ надаютьс€ у сфер—÷ споживчого кредитуванн€.

«г—÷дно з укладеними генеральними угодами —÷з споживчого кредитуванн€, к—÷льк—÷сть магазин—÷в-партнер—÷в, у пор—÷вн€нн—÷ з минулим роком, зросла на 5% —÷ на сьогодн—÷шн—÷й день склада—‘ 16730 одиниць.

ѕрот€гом 2007 року м—÷ж ѕравекс-Ѕанком та його торговими партнерами було проведено б—÷льш €к 750 акц—÷й, що забезпечило зб—÷льшенн€ к—÷лькост—÷ оформлених споживчих кредит—÷в на 20%.

Ќа 01.01.08 р. ѕравекс-Ѕанком було встановлено 2257 пункт—÷в видач—÷ споживчих кредит—÷в, що у 6,4 рази б—÷льше в пор—÷вн€нн—÷ з минулим роком, серед них 1200 пункт—÷в встановлено в крупних торгових мережах.

ѕрот€гом 2007 року через пункти видач—÷ було видано 450084 кредит—÷в на суму 999015,9 тис. грн., що склада—‘ 84,83% в—÷д загального обс€гу виданих кредит—÷в. ” 2007 роц—÷ ѕравекс-Ѕанк за програмою "“овари та послуги в розстрочку" через пункти видач—÷ та структурн—÷ п—÷дрозд—÷ли видав 530 588 кредит—÷в на суму 1182154,25 тис. грн.

«а 2007 р—÷к ѕравекс-Ѕанк видав 183154 споживчих кредити на суму 369399,93 тис. грн.  —÷льк—÷сть виданих кредит—÷в у пор—÷вн€нн—÷ з 2006 роком зросла на 189,7%, а сума - на 220% (рисунок 3.9, 3.10).


–исунок 3.9 - ƒинам—÷ка росту к—÷лькост—÷ кредит—÷в у пунктах видач—÷ споживчих кредит—÷в у 2007 роц—÷ (шт.)

” 2007 роц—÷ ѕравекс-Ѕанк плану—‘ зб—÷льшити к—÷льк—÷сть оформлених споживчих кредит—÷в до 488400 на суму 1050000,00 тис. грн.

Ќа початок 2007 року кредитний портфель ѕравекс-Ѕанку за програмою "“овари та послуги в розстрочку" становив 234,68 млн. грн. ѕрот€гом 2007 року вир—÷с на 601,53 млн. грн. та на початок 2008 року становив 836,21 млн. грн.

ѕрот€гом 2007 року ѕравекс-Ѕанк значно зб—÷льшив к—÷льк—÷сть виданих кредит—÷в, розширив мережу пункт—÷в видач—÷ споживчих кредит—÷в та зм—÷цнив сво—„ позиц—÷—„ на ринку споживчого кредитуванн€.


–исунок 3.10 - ƒинам—÷ка росту обс€гу кредит—÷в у пунктах видач—÷ у 2007 роц—÷ (грн)


3.5 ”правл—÷нн€ —÷нвестиц—÷йним портфелем ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанку"


ѕравекс-Ѕанк нада—‘ кл—÷—‘нтам ус—÷ можлив—÷ послуги на фондовому ринку. ” 2007 роц—÷ ѕравекс-Ѕанк одержав нов—÷ л—÷ценз—÷—„ ƒержавно—„ ком—÷с—÷—„ ц—÷нних папер—÷в —÷ фондового ринку на зд—÷йсненн€ профес—÷йно—„ д—÷€льност—÷ на фондовому ринку, а саме:

  1. л—÷ценз—÷€ ƒержавно—„ ком—÷с—÷—„ з ц—÷нних папер—÷в та фондового ринку сер—÷—„ ј¬ є 189669 в—÷д 06.10.2007 року видана територ—÷альним управл—÷нн€м ƒ ÷ѕ‘– у м.  и—‘в—÷ на зд—÷йсненн€ профес—÷йно—„ д—÷€льност—÷ на фондовому ринку - депозитарно—„ д—÷€льност—÷: д—÷€льн—÷сть з веденн€ "асного ре—‘стру "асник—÷в —÷менних ц—÷нних папер—÷в (строк д—÷—„ до 06.10.2012 року);
  2. л—÷ценз—÷€ ƒержавно—„ ком—÷с—÷—„ з ц—÷нних папер—÷в та фондового ринку сер—÷—„ ј¬ є 189673 в—÷д 06.10.2007 року на зд—÷йсненн€ профес—÷йно—„ д—÷€льност—÷ на фондовому ринку - депозитарно—„ д—÷€льност—÷: депозитарно—„ д—÷€льност—÷ збер—÷гача ц—÷нних папер—÷в (строк д—÷—„ до 06.10.2012 року);
  3. л—÷ценз—÷€ ƒержавно—„ ком—÷с—÷—„ ц—÷нних папер—÷в та фондового ринку сер—÷—„ ј¬ є 189672 в—÷д 06.10.2007 року на зд—÷йсненн€ профес—÷йно—„ д—÷€льност—÷ на фондовому ринку - д—÷€льн—÷сть з торг—÷вл—÷ ц—÷нними паперами: андерайтинг (строк д—÷—„ до 06.10.2012 року);
  4. л—÷ценз—÷€ ƒержавно—„ ком—÷с—÷—„ ц—÷нних папер—÷в та фондового ринку сер—÷—„ ј¬ є 189671 в—÷д 06.10.2007 року на зд—÷йсненн€ профес—÷йно—„ д—÷€льност—÷ на фондовому ринку - д—÷€льн—÷сть з торг—÷вл—÷ ц—÷нними паперами: дилерська д—÷€льн—÷сть (строк д—÷—„ до 06.10.2012 року);
  5. л—÷ценз—÷€ ƒержавно—„ ком—÷с—÷—„ ц—÷нних папер—÷в та фондового ринку сер—÷—„ ј¬ є 189670 в—÷д 06.10.2007 року на зд—÷йсненн€ профес—÷йно—„ д—÷€льност—÷ на фондовому ринку - д—÷€льн—÷сть з торг—÷вл—÷ ц—÷нними паперами: брокерська д—÷€льн—÷сть (строк д—÷—„ до 06.10.2012 року).

Ѕанк традиц—÷йно пропону—‘ кл—÷—‘нтам операц—÷—„ по дом—÷цил€ц—÷—„ вексел—÷в, прийн€тт€ вексел—÷в на —÷нкасо, опротестуванн€ вексел—÷в та авалюванн€ вексел—÷в. Ќайб—÷льшим попитом користувалас€ послуга авалюванн€ вексел—÷в, €к—÷ були видан—÷ на суму податку на додану варт—÷сть й акцизний зб—÷р. ќбс€г авальованих податкових вексел—÷в в 2007 роц—÷ становить близько 1377175 грн.

” 2007 роц—÷ банк зд—÷йснив 2 ем—÷с—÷—„ акц—÷й на загальну суму 62539139 грн. —татутний кап—÷тал банку на 31.12.2007 року склав - 171499139 грн.  р—÷м того, в 2007 роц—÷ ѕравекс-Ѕанк зд—÷йснив дебютний випуск обл—÷гац—÷й, ном—÷нованих у нац—÷ональн—÷й валют—÷, на суму 50000000 гривень. –ейтингова оц—÷нка Moody's Investors Service, Inc. дл€ випуску обл—÷гац—÷й склала "¬2" за м—÷жнародною шкалою та" - ј3.uа." за нац—÷ональною шкалою. –озм—÷щенн€ обл—÷гац—÷й було розпочато 11.11.2007 року —÷ вже на 31.11.2007 року було розм—÷щено обл—÷гац—÷й на загальну ном—÷нальну варт—÷сть 18 м—÷льйон—÷в гривень.

Ќаприк—÷нц—÷ 2007 року департамент ц—÷нних папер—÷в та депозитарно—„ д—÷€льност—÷ був реорган—÷зований у департамент —÷нвестиц—÷йного б—÷знесу, €кому були поставлен—÷ нов—÷ завданн€, у зв'€зку —÷з чим банк почав активну д—÷€льн—÷сть на —÷нвестиц—÷йному ринку, у тому числ—÷ на укра—„нському фондовому ринку та м—÷жнародному ринку кап—÷талу.


3.6 ћ—÷жбанк—÷вський б—÷знес


ѕравекс-Ѕанк, завд€ки високим стандартам прац—÷ та багатор—÷чному досв—÷ду роботи, виступа—‘ активним учасником на м—÷жбанк—÷вському валютному ринку. Ѕанк працю—‘ €к з в—÷тчизн€ними, так —÷ з —÷ноземними банк—÷вськими установами, провод€чи операц—÷—„ —÷з залученн€ та розм—÷щенн€ кошт—÷в у нац—÷ональн—÷й та —÷ноземн—÷й валютах, а також валютообм—÷нн—÷ операц—÷—„. ћ—÷жбанк—÷вськ—÷ операц—÷—„ дл€ ѕравекс-Ѕанку —‘ важливим —÷нструментом управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю банку та дозвол€ють сформувати €к—÷сну структуру актив—÷в —÷ пасив—÷в.

ѕравекс-Ѕанк зарекомендував себе €к над—÷йний д—÷ловий партнер, €кий високо котиру—‘тьс€ банк—÷вською сп—÷льнотою, що дозвол€—‘ зм—÷цнювати сво—„ позиц—÷—„ оператора ф—÷нансового м—÷жбанк—÷вського ринку. Ѕанк активно розвива—‘ кореспондентську мережу та на вза—‘мовиг—÷дних умовах проводить операц—÷—„ з банками, що мають бездоганну репутац—÷ю та дов—÷ру в банк—÷вських колах.

Ћ—÷беральна пол—÷тика встановленн€ л—÷м—÷т—÷в спри€—‘ залученню нових партнер—÷в та зб—÷льшенню обс€г—÷в операц—÷й.

ќперац—÷—„ на DEPO-ринку.

ѕрот€гом 2007 року ѕравекс-Ѕанк зм—÷цнив та п—÷дтвердив статус активного учасника м—÷жбанк—÷вського валютного ринку.

«агальний обс€г операц—÷й з розм—÷щенн€ ресурс—÷в на м—÷жбанк—÷вському ринку за 2007 р—÷к склав 16,256 млрд. грн., що у пор—÷вн€нн—÷ з аналог—÷чним показником за 2006 р—÷к на 87% б—÷льше; обс€г операц—÷й —÷з залученн€ ресурс—÷в - 1,564 млрд. грн., що на 9% менше н—÷ж за аналог—÷чний пер—÷од 2006 року.

«ниженн€ р—÷вн€ залученн€ ресурс—÷в в 2007 роц—÷ вдалос€ дос€гти завд€ки ефективному використанню "асно—„ ресурсно—„ бази. ¬ той же час широка л—÷м—÷тна база ѕравекс-Ѕанку та програми кредитуванн€ банк—÷в-партнер—÷в п—÷д р—÷зн—÷ види покритт€ (—÷ноземна валюта, нерухом—÷сть, ц—÷нн—÷ папери тощо) дозволили значно зб—÷льшити активн—÷ ресурсн—÷ операц—÷—„.

ќперац—÷—„ на FOREX-ринку.

ѕравекс-Ѕанк нада—‘ сво—„м кл—÷—‘нтам не т—÷льки повний спектр традиц—÷йних послуг (можлив—÷сть стати активним учасником ресурсного ринку, купувати/ продавати валюту на м—÷жбанк—÷вському валютному ринку за найб—÷льш оптимальним курсом), але й таких, €к—÷ зд—÷йсню—‘ лише ѕравекс-Ѕанк: обм—÷н —÷ конвертац—÷€ "екзотичних" валют та —÷н.

«агальний обс€г операц—÷й ѕравекс-Ѕанку з куп—÷вл—÷/продажу —÷ноземно—„ валюти становив у 2007 роц—÷ екв—÷валент 314147147 долар—÷в —Ўј. ћайже 2/3 цього обс€гу, а саме екв—÷валент 210027850 долар—÷в —Ўј, становили операц—÷—„ з куп—÷вл—÷ —÷ноземно—„ валюти. ќбс€г операц—÷й з продажу —÷ноземно—„ валюти - екв—÷валент 104119297 долар—÷в —Ўј.

 ореспондентськ—÷ в—÷дносини.

ѕравекс-Ѕанк, €к висококвал—÷ф—÷кований та досв—÷дчений ф—÷нансовий партнер, забезпечу—‘ високий р—÷вень обслуговуванн€ сво—„х кл—÷—‘нт—÷в.

Ўирока кореспондентська мережа дозвол€—‘ ѕравекс-Ѕанку застосовувати профес—÷йний —÷ндив—÷дуальний п—÷дх—÷д до сво—„х кл—÷—‘нт—÷в та максимально швидко, ефективно та дешево —„х обслуговувати, що —‘ запорукою над—÷йного довгострокового партнерства. —учасн—÷ електронн—÷ технолог—÷—„ зв'€зку надають можлив—÷сть оптим—÷зувати процес обробки переказ—÷в через кореспондентськ—÷ рахунки та проводити вс—÷ види м—÷жнародних ф—÷нансових розрахунк—÷в з дотриманн€м високих м—÷жнародних стандарт—÷в.

–∆снуюча на сьогодн—÷ кореспондентська —÷нфраструкура ѕравекс-Ѕанку та визнанн€ на м—÷жбанк—÷вському ф—÷нансовому ринку дозвол€ють оперативно встановлювати кореспондентськ—÷ в—÷дносини та сп—÷впрацювати з новими контрагентами.

 ореспондентськ—÷ рахунки ѕравекс-Ѕанку в—÷дкрит—÷ в —÷ноземних банках у 7 кра—„нах св—÷ту. ÷е, в першу чергу, першокласн—÷ впливов—÷ м—÷жнародн—÷ банки з бездоганною репутац—÷—‘ю, €к—÷ мають значний досв—÷д м—÷жнародних —÷ м—÷жбанк—÷вських розрахунк—÷в, документарного б—÷знесу та ф—÷нансуванн€ м—÷жнародно—„ торг—÷вл—÷, а також велик—÷ та над—÷йн—÷ за вс—÷ма показниками банк—÷вськ—÷ установи ”кра—„ни.

« метою прискоренн€ розрахунк—÷в з учасниками м—÷жбанк—÷вського ринку ”кра—„ни, а також виконанн€ операц—÷й дл€ банк—÷в-нерезидент—÷в, в—÷дпов—÷дно до чинного законодавства ”кра—„ни та нормативних акт—÷в Ќац—÷онального банку ”кра—„ни, ѕравекс-Ѕанк в—÷дкрива—‘ та веде кореспондентськ—÷ рахунки типу Ћќ–ќ в гривн€х, доларах —Ўј, —‘вро, англ—÷йських фунтах стерл—÷нг—÷в та швейцарських франках.

ќперац—÷—„, €к—÷ пропону—‘ ѕравекс-Ѕанк за Ћќ–ќ-рахунками: веденн€ кореспондентських рахунк—÷в; керуванн€ залишками на рахунках у режим—÷ реального часу; конверс—÷йн—÷ операц—÷—„ в режим—÷ реального часу; перекази у вс—÷х видах валют; зарахуванн€ гривень на кореспондентський рахунок —÷ наданн€ виписок за рахунками при проведенн—÷ операц—÷й; використанн€ залишк—÷в на рахунку €к застави при укладанн—÷ угод; залученн€ кошт—÷в €к у форм—÷ м—÷жбанк—÷вських кредит—÷в, так —÷ в —÷нших формах; нарахуванн€ в—÷дсотк—÷в на залишки на кореспондентському рахунку за —÷ндив—÷дуальною домовлен—÷стю; касове обслуговуванн€ кореспондента (внесенн€ видача гот—÷вки).

ƒокументарний б—÷знес.

ѕравекс-Ѕанк зд—÷йсню—‘ вс—÷ види документарних операц—÷й в —÷ноземн—÷й валют—÷, €к—÷ прийн€т—÷ в м—÷жнародн—÷й практиц—÷: акредитиви, гарант—÷—„, —÷нкасо.

јкредитиви.

јкредитив в—÷д ѕравекс-Ѕанку —‘ найб—÷льш прийн€тною формою розрахунк—÷в у м—÷жнародн—÷й торг—÷вл—÷, оск—÷льки забезпечу—‘ ч—÷тке виконанн€ зобов'€зань партнером. ¬икористанн€ акредитивно—„ форми розрахунк—÷в значно м—÷н—÷м—÷зу—‘ транспортн—÷ та комерц—÷йн—÷ ризики б—÷знесу. ƒл€ —÷мпортер—÷в акредитив б—÷льш виг—÷дний, н—÷ж авансовий плат—÷ж; дл€ експортер—÷в - б—÷льш виг—÷дний, н—÷ж банк—÷вський переказ.

ѕравекс-Ѕанк нада—‘ повний спектр послуг з акредитивно—„ форми розрахунк—÷в, включаючи консультац—÷—„ з—÷ спец—÷ал—÷стами в—÷дносно ефективност—÷ умов акредитива та валютного законодавства. –азом з акредитивами в—÷д ѕравекс-Ѕанку ¬и ма—‘те можлив—÷сть без особливих турбот започаткувати "асний б—÷знес, набути додаткових економ—÷чних вигод у б—÷знес-середовищ—÷, б—÷льш просто оформити кредит дл€ розвитку б—÷знесу, забезпечити "статус-кво" над—÷йного платника або постачальника та безперешкодно налагодити нов—÷ ефективн—÷ зовн—÷шньоеконом—÷чн—÷ контакти.

ƒокументарне —÷нкасо.

Ќезважаючи на те, що ц€ форма розрахунк—÷в у наш час втрача—‘ свою попул€рн—÷сть, поступаючись акредитиву, проте вона регламентована ун—÷ф—÷кованими правилами ћ—÷жнародно—„ торговельно—„ палати —÷ знаходить сво—‘ застосуванн€ в м—÷жнародних розрахунках, у тому числ—÷ в межах акредитивно—„ форми, коли документи, поданн€ €ких передбачене акредитивом, оплачуютьс€ на —÷нкасов—÷й основ—÷.

ѕравекс-Ѕанк проводить вс—÷ передбачен—÷ операц—÷—„ з документарного —÷нкасо, виступаючи €к банк-рем—÷тент, банк, що —÷нкасу—‘, та/або банк, що представл€—‘.

√арант—÷—„.

Ќа€вн—÷сть м—÷жнародних правил за гарант—÷€ми, €к—÷ ч—÷тко визначають документарний характер гарант—÷йних зобов'€зань та ун—÷ф—÷кують м—÷жбанк—÷вськ—÷ процедури у зв'€зку з ними, да—‘ потужний стимул дл€ використанн€ ц—÷—‘—„ форми забезпеченн€ зобов'€зань, ѕравекс-Ѕанк нада—‘ послуги з проведенн€ гарант—÷йних операц—÷й €к у межах внутр—÷шнього укра—„нського регламенту, так —÷ в м—÷жнародному формат—÷. ≈фективна робота ѕравекс-Ѕанку в област—÷ документарного б—÷знесу забезпечу—‘тьс€: широкою мережею м—÷жбанк—÷вських в—÷дносин; високим р—÷внем техн—÷чного та програмного забезпеченн€; —÷ндив—÷дуальним п—÷дходом у кожному конкретному випадку; гнучкою тарифною пол—÷тикою; профес—÷онал—÷змом фах—÷вц—÷в банку.


3.7 ѕлат—÷жн—÷ картки


як —÷ в попередн—÷ роки, ѕравекс-Ѕанк продовжу—‘ пл—÷дну сп—÷впрацю з м—÷жнародними плат—÷жними системами Visa Int. та MasterCard Inc., а також з ф—÷нансовою компан—÷—‘ю American Express, —÷ —‘ одним —÷з л—÷дер—÷в серед укра—„нських банк—÷в у сфер—÷ ем—÷с—÷—„ та еквайрингу плат—÷жних карток. «а даними рейтингу ”кра—„нсько—„ м—÷жбанк—÷всько—„ јсоц—÷ац—÷—„ член—÷в плат—÷жних систем "–ƒћј" ѕравекс-Ѕанк пос—÷да—‘ 6-те м—÷iе серед ус—÷х укра—„нських банк—÷в за обс€гом ем—÷тованих плат—÷жних карток станом на 01.01.08 року.

ќбс€г ем—÷тованих плат—÷жних карток характеризу—‘ обс€г кл—÷—‘нтсько—„ бази банку, €ка форму—‘тьс€ завд€ки р—÷вню €кост—÷ обслуговуванн€, тарифну пол—÷тику та заход—÷в безпеки, €ких вжива—‘ банк дл€ захисту рахунк—÷в сво—„х кл—÷—‘нт—÷в.

ѕрот€гом 2007 р. ѕравекс-Ѕанк випустив понад 260000 карток плат—÷жних систем Visa Int. та MasterCard Inc., —÷ на к—÷нець року загальний обс€г ем—÷с—÷—„ становив близько 1150000 плат—÷жних карток.

ќдин —÷з найширших серед укра—„нських банк—÷в асортимент карткових продукт—÷в, що нарахову—‘ понад 90 одиниць, може задовольнити потреби найвибаглив—÷ших кл—÷—‘нт—÷в. ѕр—÷оритетом банку —‘ заохоченн€ до сп—÷впрац—÷ нових кл—÷—‘нт—÷в.

ƒос€гненню поставленого завданн€ спри€—‘ тенденц—÷€ пост—÷йного розширенн€ спектру додаткових послуг та продукт—÷в.

” 2007 роц—÷ ѕравекс-Ѕанк сертиф—÷кував та розпочав випуск нового карткового продукту - плат—÷жно—„ картки Visa Classic International Unembossed, що по—‘дну—‘ в соб—÷ статус картки високого р—÷вн€ та митт—‘вих карткових продукт—÷в - кл—÷—‘нт отриму—‘ картку безпосередньо при зверненн—÷ до банку.

—аме на баз—÷ даного продукту у 2007 роц—÷ були запроваджен—÷ нов—÷ кредитн—÷ картки "”н—÷версальна" та "–озстрочка", €к—÷ гармон—÷йно доповнили досить широкий р€д кредитних продукт—÷в дл€ р—÷зноман—÷тних категор—÷й кл—÷—‘нт—÷в.

 редитн—÷ картков—÷ продукти користуютьс€ великим попитом та —‘ найб—÷льш перспективними послугами ѕравекс-Ѕанку.

ƒан—÷ послуги знайшли свою аудитор—÷ю кл—÷—‘нт—÷в в —÷снуючих ринкових умовах ”кра—„ни, коли спостер—÷га—‘тьс€ зниженн€ попиту населенн€ до звичайних споживчих кредит—÷в —÷ кл—÷—‘нт зац—÷кавлений в отриманн—÷ ун—÷версального плат—÷жного продукту, що дозволить заощадити час при зверненн—÷ до банку дл€ оформленн€ документ—÷в на отриманн€ кредитних кошт—÷в.

” зв'€зку з цим, в найближч—÷ роки кредитн—÷ продукти будуть розвиватис€ найб—÷льш активно.

ƒодатков—÷ послуги, €к—÷ на сьогодн—÷шн—÷й день пропону—‘ ѕравекс-Ѕанк, вже не —‘ предметом розкош—÷ дл€ кл—÷—‘нта. «а пом—÷рно гнучку оплату користувач плат—÷жно—„ картки ма—‘ можлив—÷сть заощадити св—÷й час, кошти та швидко вир—÷шити безл—÷ч житт—‘вих та д—÷лових проблем: з дому чи оф—÷су можна контролювати рух грошових кошт—÷в на картковому рахунку, сл—÷дкувати за надходженн€ми та витратами завд€ки послуз—÷ SMS-банк—÷нг - достатньо лише бути абонентом одного з моб—÷льних оператор—÷в; отримувати виписки, що в—÷дображають рух кошт—÷в на картковому рахунку, у в—÷дд—÷ленн€х банку, поштою та через мережу –∆нтернет; у раз—÷ виникненн€ нагально—„ потреби, кл—÷—‘нт може терм—÷ново отримати кошти за ф—÷зично—„ в—÷дсутност—÷ картки; заощаджувати кошти на конвертац—÷—„ валют при розрахунках за кордоном, дл€ чого достатньо оформити картку в к—÷лькох валютах (мультивалютну): доларах —Ўј, —‘вро та гривн€х; надавати право близьким люд€м чи д—÷ловим партнерам проводити операц—÷—„ з плат—÷жними картками шл€хом оформленн€ дов—÷реностей на третю особу; кл—÷—‘нти мають можлив—÷сть переказувати кошти з—÷ сво—„х карткових рахунк—÷в на рахунки —÷нших ос—÷б; з метою м—÷н—÷м—÷зац—÷—„ ризику шахрайства, кл—÷—‘нт може встановити обмеженн€ на зн€тт€ гот—÷вки в банкоматах чи розрахунки в торговельн—÷й мереж—÷.

«авд€ки креативному п—÷дходу до обслуговуванн€ та пл—÷дн—÷й сп—÷впрац—÷ з плат—÷жними системами —÷ торг—÷вельними мережами, сп—÷вроб—÷тники банку привернули увагу багатьох нових кл—÷—‘нт—÷в шл€хом впровадженн€ нових програм та акц—÷йних пропозиц—÷й. Ќайб—÷льш €скравими та масштабними з безл—÷ччю подарунк—÷в та при—‘мних сюрприз—÷в були:

  1. "Visa - ексклюзивна плат—÷жна картка “ур—÷на-2007". јкц—÷€ проводилас€ сп—÷льно з м—÷жнародною плат—÷жною системою Visa International.  ожен "асник картки Visa ѕравекс-Ѕанку, котрий розрахувавс€ карткою, отримав у подарунок ориг—÷нальний сувен—÷р —÷з символ—÷кою зимових ќл—÷мп—÷йських —÷гор 2007 року;
  2. "ƒ—÷й з розумом - розраховуйс€ з Visa" - користувач—÷ карток Visa, розраховуючись в будь-€к—÷й точц—÷ торг—÷вельно-роздр—÷бно—„ мереж—÷ на суму 20 грн. —÷ б—÷льше, мали змогу виграти один з 85 ваучер—÷в на придбанн€ побутово—„ техн—÷ки;
  3. "3 Visa - казка поруч" - фестиваль покупок. –озрахувавшись в будь-€кому з магазин—÷в торг—÷вельних мереж-учасник—÷в акц—÷—„ на суму 30 грн. —÷ б—÷льше, кл—÷—‘нт автоматично отримував сувен—÷р —÷з логотипом Visa та мав змогу виграти один —÷з ц—÷нних приз—÷в;
  4. "як—÷сна техн—÷ка - —‘вропейський подарунок".  упуючи побутову техн—÷ку Samsung, кл—÷—‘нт отримував митт—‘ву картку Visa з—÷ 150 грн. на рахунку.

Ўирока мережа банкомат—÷в дозвол€—‘ зн€ти гот—÷вку в будь-€кому куточку ”кра—„ни. Ќа сьогодн—÷шн—÷й день до послуг кл—÷—‘нт—÷в пропону—‘тьс€ близько 300 банкомат—÷в авторитетного м—÷жнародного виробника NCR.

Ѕ—÷льш того, в 2007 роц—÷ банком був п—÷дписаний догов—÷р про об'—‘днанн€ банкоматно—„ мереж—÷ з ”крсоцбанком, ”кргазбанком, ”крссиббанком. “аким чином, кл—÷—‘нти отримали змогу зн—÷мати гот—÷вку без додатково—„ ком—÷с—÷—„ в банкоматах. ќкр—÷м того було розширено функц—÷ональн—÷сть банкомат—÷в: зб—÷льшено к—÷льк—÷сть моб—÷льних оператор—÷в, електронн—÷ ваучери €ких можна придбати в банкоматах.

ѕлат—÷жна картка нада—‘ ун—÷кальну можлив—÷сть безгот—÷вкових розрахунк—÷в у торговельних мережах. ѕрот€гом 2007 р. ѕравекс-Ѕанк зб—÷льшив к—÷льк—÷сть POS-терм—÷нал—÷в у торгових точках б—÷льш н—÷ж в п—÷втора рази, —„х к—÷льк—÷сть на сьогодн—÷шн—÷й день становить майже 480. «а даними јсоц—÷ац—÷—„ укра—„нських банк—÷в по к—÷лькост—÷ встановлених POS-терм—÷нал—÷в станом на 01.01.08р. ѕравекс-Ѕанк знаходитьс€ на 11-му м—÷i—÷ серед найкращих банк—÷в ”кра—„ни.

ѕросуванн€ корпоративних карток.

2007 р—÷к в—÷дзначивс€ п—÷двищеною увагою до розширенн€ функц—÷ональних "астивостей корпоративних карток, €к—÷ вдосконалили процес проведенн€ розрахунк—÷в та контролю витрат —÷ надходжень приватними п—÷дпри—‘мц€ми та п—÷дпри—‘мствами малого б—÷знесу. Ўирокий асортиментний р€д та перел—÷к додаткових послуг забезпечили високу попул€рн—÷сть даного типу карток.

Ќа сьогодн—÷шн—÷й день до уваги кл—÷—‘нт—÷в ѕравекс-Ѕанк пропону—‘ не лише картки в одн—÷й валют—÷, так—÷ €к Visa Business Electron Domestic, Visa Business Electron International. MasterCard Electronic Business, Visa Business Silver, Visa Business Gold та MasterCard Business International, а й мультива-лютн—÷ картки - MasterCard Business, Visa Business Silver, Visa Business Gold з мультивалютними спец-рахунками в доларах —Ўј, —‘вро та гривн€х.

ѕрот€гом 2007 року банк ем—÷тував 4322 корпоративн—÷ картки. ƒо уваги кл—÷—‘нт—÷в пропону—‘тьс€ р—÷зний дизайн корпоративних карток.

«агальна сума грошового обороту в нац—÷ональн—÷й валют—÷ за 2007 р—÷к становила понад 180 млн. грн., в той час €к аналог—÷чний показник за 2006 р—÷к складав 100 млн. грн.

«б—÷льшенню ем—÷с—÷—„ корпоративних карток спри€—‘ широка мережа ф—÷л—÷й, в—÷дд—÷лень, банкомат—÷в та пункт—÷в видач—÷ гот—÷вки по вс—÷й територ—÷—„ ”кра—„ни та ј– , оптимальна тарифна пол—÷тика банку, —÷ндив—÷дуальний та профес—÷йний п—÷дходи до кожного кл—÷—‘нта.

ѕросуванн€ зарплатно-карткових проект—÷в.

¬елике значенн€ ѕравекс-Ѕанк нада—‘ просуванню та розвитку зарплатно-карткових проект—÷в, що дозвол€ють скоротити ф—÷нансов—÷ витрати та затрати часу на доставку та видачу гот—÷вки сп—÷вроб—÷тникам орган—÷зац—÷й. јвтоматизована видача зароб—÷тно—„ плати в банкоматах забезпечу—‘ високу конф—÷денц—÷йн—÷сть —÷нформац—÷—„ щодо розм—÷ру зароб—÷тно—„ плати персоналу, а широка мережа банкомат—÷в та пункт—÷в видач—÷ гот—÷вки нада—‘ можлив—÷сть швидко та безпечно отримати кошти. ќкр—÷м цього кл—÷—‘нт ма—‘ можлив—÷сть щом—÷с€чно отримувати в—÷дсотков—÷ нарахуванн€ на залишок на картковому рахунку. Ќа сьогодн—÷шн—÷й день банк реал—÷зу—‘ зарплатн—÷ проекти —÷з застосуванн€м плат—÷жних карток м—÷жнародних плат—÷жних систем Visa Int. та MasterCard Inc.

¬же зараз ѕравекс-Ѕанк обслугову—‘ зарплатн—÷ проекти таких установ, €к ¬ерховна –ада ”кра—„ни,  аб—÷нет ћ—÷н—÷стр—÷в ”кра—„ни, ћ—÷н—÷стерство осв—÷ти —÷ науки ”кра—„ни, ћ—÷н—÷стерство еколог—÷—„ —÷ природних ресурс—÷в ”кра—„ни,  Ќ” —÷м. “.√. Ўевченка, Ќ“”” " ѕ–∆" та р€д —÷нших установ —÷ вищих навчальних заклад—÷в по вс—÷й ”кра—„н—÷.

ѕрот€гом 2007 року партнерами банку стало ще понад 200 п—÷дпри—‘мств, було залучено до сп—÷впрац—÷ так—÷ орган—÷зац—÷—„, €к:  –” в м.  и—‘в—÷ та  и—„вськ—÷й област—÷; ћ—÷н—÷стерство буд—÷вництва, арх—÷тектури та житлово-комунального господарства;  и—„вська м—÷ська психоневролог—÷чна л—÷карн€ є 1;  и—„вський педагог—÷чний коледж; –∆нститут —÷нновац—÷йних технолог—÷й; ќѕ "јтоменергомаш" м. «апор—÷жж€ та —÷н.

Ўирокого розвитку та попул€рност—÷ серед кл—÷—‘нт—÷в набула впроваджена в 2006 роц—÷ програма "ƒруга зарплата" - овердрафтне кредитуванн€ держател—÷в зарплатних плат—÷жних карток. «окрема в 2007 роц—÷ було зб—÷льшено розм—÷р максимально—„ суми кредиту до 300% (в—÷д середньом—÷с€чних перерахувань на картковий рахунок).

“ак, напочатку 2007 року була впроваджена нова послуга "”н—÷версальний зарплатний кредит", €ка дозвол€—‘ "асникам плат—÷жних карток встановлювати кредитний л—÷м—÷т у розм—÷р—÷ до 600% в—÷д середньом—÷с€чно—„ зароб—÷тно—„ плати (з розрахунку - за останн—÷ три м—÷с€ц—÷).

ƒисконтна програма.

«авд€ки найб—÷льш демократичн—÷й та гнучк—÷й пол—÷тиц—÷ ѕравекс-Ѕанку пом—÷ж —÷нших банк—÷в, кожен "асник картки, ем—÷товано—„ банком, незалежно в—÷д —„—„ р—÷вн€ чи типу (зарплатна, депозитна, кл—÷—‘нтська, пенс—÷йна, корпоративна) може отримувати знижки до 30% в понад 5000 торг—÷вельно-серв—÷сних п—÷дпри—‘мств ”кра—„ни. —л—÷д зазначити, що до програми прот€гом 2007 року було залучено понад 600 п—÷дпри—‘мств-партнер—÷в, послуги €ких користуютьс€ найб—÷льшим попитом серед споживач—÷в. "асники карток ѕравекс-Ѕанку можуть заощаджувати, в—÷дв—÷дуючи салони ювел—÷рних вироб—÷в та годинник—÷в "ƒам—÷ан—÷", "Ћувр", "Ѕазель", "јвеню", "Ќоблесс", меблевий салон "–ив'—‘ра", каль€н-бар "’аб—÷б—÷", ресторани "¬елюр", "001", " ловський", бут—÷ки б—÷лизни "Belle Femme", "Dim", туристичну агенц—÷ю "—¬-тур", "јф—÷на-тревел", "“ра—‘ктор—÷€", стоматолог—÷чн—÷ кл—÷н—÷ки "Ћана-дент", "ћ—÷лдент", "—лален" та —÷н. ћережа п—÷дпри-—‘мств-партнер—÷в банку пост—÷йно розширю—‘тьс€ €к у  и—‘в—÷, так —÷ по вс—÷й ”кра—„н—÷.

“аким чином, ѕравекс-Ѕанк зробив значний внесок в загальний розвиток карткового б—÷знесу в ”кра—„н—÷, зайн€вши н—÷шу стаб—÷льност—÷, над—÷йност—÷ та дов—÷ри.


3.8 ћенеджмент роздр—÷бного б—÷знесу ј Ѕ ѕравекс-Ѕанк


ќдним —÷з основних напр€мк—÷в д—÷€льност—÷ кожного ун—÷версального банку —‘ послуги дл€ населенн€. —пр€мовуючи роботу на вс—÷х кл—÷—‘нт—÷в вир—÷шуючи —„х проблеми, сьогодн—÷ ѕравекс-Ѕанк виступа—‘ €к роздр—÷бний банк нац—÷онального масштабу. “ому розвиток роздр—÷бних послуг —‘ пр—÷оритетним в робот—÷ з кл—÷—‘нтами —÷ потребу—‘ особливо—„ уваги до орган—÷зац—÷—„ даного процеса в кожному в—÷дд—÷ленн—÷.

ѕравекс-Ѕанк нада—‘ кл—÷—‘нтам послуги по переказу грошових кошт—÷в - Western Union; Money Gram, "ѕравекс-“елеграф", грошов—÷ перекази з ќщадного банку –ос—÷—„; валюто-обм—÷нн—÷ операц—÷—„ - "ќбм—÷н валют", перев—÷рка платоспроможност—÷ банкнот —÷ноземно—„ валюти, обм—÷н зношених банкнот; продаж юв—÷лейних —÷ пам'€тних монет, продаж та куп—÷вл€ дорожн—÷х чек—÷в, —÷нкасо —÷менних чек—÷в, передплата карток Visa Travel Money Cash Passport; прийманн€ гот—÷вкових платеж—÷в в—÷д ф—÷зичних та юридичних ос—÷б; продаж банк—÷вських метал—÷в.

” 2007 роц—÷ у банку активно розвивалис€ нов—÷ послуги дл€ населенн€ - кл—÷—‘нти могли митт—‘во поповнювати сво—„ особов—÷ рахунки оператор—÷в моб—÷льного зв'€зку, придбати —‘дин—÷ електронн—÷ ваучери оператор—÷в моб—÷льного зв'€зку можна у будь-€кому в—÷дд—÷ленн—÷ банку на вс—÷й територ—÷—„ ”кра—„ни.

ћ—÷жнародн—÷ грошов—÷ перекази.

¬—÷дд—÷ленн€ ѕравекс-Ѕанку стали ун—÷версальними центрами м—÷жнародних грошових переказ—÷в, де кл—÷—‘нт може обрати зручний дл€ нього вар—÷ант в—÷дправки грошових кошт—÷в сво—„м р—÷дним та близьким —тратег—÷€ банку зор—÷—‘нтована на те, щоб кожного дн€ наближувати послуги м—÷жнародних грошових переказ—÷в до кл—÷—‘нт—÷в, що дос€га—‘тьс€ завд€ки активн—÷й робот—÷ розгалужено—„ мереж—÷ наших в—÷дд—÷лень, а також мереж—÷ в—÷дд—÷лень банк—÷в - партнер—÷в. —ьогодн—÷ кл—÷—‘нти ѕравекс-Ѕанку можуть скористатис€ наступними послугами м—÷жнародних грошових переказ—÷в: Western Union; Money Gram; ¬иплата терм—÷нових грошових переказ—÷в з ќщадного банку –ос—÷—„.

ќсновними перевагами м—÷жнародних переказ—÷в через ѕравекс-Ѕанк —‘: швидке —÷ €к—÷сне обслуговуванн€ кл—÷—‘нт—÷в; —÷ндив—÷дуальний п—÷дх—÷д до вир—÷шенн€ проблем кожного кл—÷—‘нта; зручний дл€ кл—÷—‘нт—÷в режим роботи; щоденна на€вн—÷сть грошових кошт—÷в в кас—÷, що забезпечу—‘ отриманн€ кл—÷—‘нтом переказу незалежно в—÷д суми; конф—÷денц—÷йн—÷сть —÷нформац—÷—„; широка розгалужен—÷сть мереж; ус—÷ витрати, повтјў€зан—÷ з грошовими переказами несе сторона, €ка в—÷дправл€—‘ грош—÷.

√рошов—÷ перекази Western Union.

3 листопада 1999 року ѕравекс-Ѕанк почав роботу в систем—÷ Western Union —÷ за в—÷дносно короткий час зум—÷в ув—÷йти в число пров—÷дних оператор—÷в на ринку грошових переказ—÷в в ”кра—„н—÷. ƒос€гненн€ банку були в—÷дпов—÷дно оц—÷нен—÷ компан—÷—‘ю Western Union Financial Services, Inc. —÷ з липн€ 2002 року ѕравекс-Ѕанк —‘ пр€мим агентом компан—÷—„. —убагентами банку по робот—÷ в систем—÷ Western Union на початок 2007 року —‘ с—÷м укра—„нських банк—÷в.

«а минулий 2007 р—÷к банк пров—÷в майже 205 тис€ч трансакц—÷й (у 2006 роц—÷ - 185 тис€ч) на загальну суму 82,6 млн. долар—÷в —Ўј (у 2006 роц—÷ - на загальну суму 74,7 млн. долар—÷в —Ўј), при цьому темп росту склав 111% (рисунок 3.11).

ƒан—÷ анкетуванн€ населенн€ дл€ з€суванн€ момент—÷в €к—÷ впливають на сп—÷впрацю м—÷ж кл—÷—‘нтами та в—÷дд—÷ленн€ми Ѕанку за послугою "Western Union" наведен—÷ в таблиц—÷ 3.2.

√рошов—÷ перекази Money Gram.

ѕравекс-Ѕанк —‘ першим системним банком в ”кра—„н—÷, €кий одночасно став агентом двох систем-л—÷дер—÷в м—÷жнародних грошових переказ—÷в Western Union —÷ ћоney Gram, надаючи кл—÷—‘нтам можлив—÷сть та зручн—÷сть самост—÷йного вибору системи грошових переказ—÷в, €ка найб—÷льше в—÷дпов—÷да—‘ —„х потребам.


–исунок 3.11 - ќбс€г переказ—÷в за системою Western Union (тис. долар—÷в —Ўј)


“аблиц€ 3.2 - ‘актори, €к—÷ вплинули на р—÷шенн€ звернутис€ саме до ѕравекс-Ѕанку

ѕоказник

«наченн€

1. ћ—÷iе розташуванн€

69,28%

2. ќперативн—÷сть зд—÷йсненн€ операц—÷й

7,99%

3. –епутац—÷€ над—÷йного —÷ стаб—÷льного банку

5,80%

4. ¬исокий р—÷вень обслуговуванн€

5,02%

5. –екомендац—÷—„ знайомих

4,39%

6. ѕрийн€тн—÷ тарифи

3,13%

7. –екламн—÷ пов—÷домленн€ банку

2,35%

8. ѕозитивний досв—÷д сп—÷впрац—÷

2,04%


ѕравекс-Ѕанк став одним —÷з небагатьох банк—÷в ”кра—„ни, €кий ма—‘ право п—÷дключати до системи ћоney Gram —÷нш—÷ компан—÷—„, —÷ таким чином спри€—‘ розвитку мереж—÷ пункт—÷в грошових переказ—÷в Money Gram в ”кра—„н—÷.

ѕ—÷д час сп—÷вроб—÷тництва з компан—÷—‘ю Money Gram (банк почав зд—÷йснювати операц—÷—„ у кв—÷тн—÷ 2006 р.) ѕравекс-Ѕанк пост—÷йно демонстру—‘ стр—÷мке зб—÷льшенн€ обс€г—÷в грошових переказ—÷в Money Gram та к—÷лькост—÷ пункт—÷в наданн€ послуг.

 —÷льк—÷сть пункт—÷в обслуговуванн€ кл—÷—‘нт—÷в за системою м—÷жнародних грошових переказ—÷в Money Gram в ѕравекс-Ѕанку зараз нарахову—‘ близько 300 —÷ кожен день зб—÷льшу—‘тьс€. «а минулий 2007 р—÷к банк пров—÷в майже 3,6 тис€ч трансакц—÷й на загальну суму 4,1 млн. долар—÷в —Ўј, при цьому темп росту за к—÷льк—÷стю трансакц—÷й склав 214%.

√рошов—÷ перекази з ќщадного банку –ос—÷—„.

” 2007 роц—÷ ѕравекс-Ѕанк реал—÷зував сп—÷льний проект з виплати терм—÷нових грошових переказ—÷в з ќщадного банку –ос—÷—„.

ѕ—÷дписанн€ угоди з одним —÷з найкрупн—÷ших банк—÷в –ос—÷—„ дало змогу ѕравекс-Ѕанку надавати сво—„м кл—÷—‘нтам можлив—÷сть отримувати грошов—÷ перекази з будь-€кого куточка –ос—÷—„.

“ерм—÷нов—÷ грошов—÷ перекази з ќщадного банку –ос—÷—„ мають наступн—÷ переваги, €к—÷ робл€ть нову послугу ѕравекс-Ѕанку особливо привабливою дл€ кл—÷—‘нт—÷в: швидк—÷сть - переказ доступний до виплати прот€гом 12 годин; зручн—÷сть - дл€ виплати переказу в—÷дправник може вибирати будь-€ке з 520 в—÷дд—÷лень ѕравекс-Ѕанку, що розташоване найближче до отримувача; конкурентоспроможн—÷ тарифи.

¬се це робить послугу особливо привабливою дл€ кл—÷—‘нт—÷в.

ћитт—‘в—÷ грошов—÷ перекази "ѕравекс-“елеграф".

” ѕравекс-Ѕанку усп—÷шно працю—‘ система митт—‘вих грошових переказ—÷в "ѕравекс-“елеграф", €ка була започаткована у серпн—÷ 2002 року. ÷€ система дозвол€—‘ зд—÷йснювати практично митт—‘вий переказ кошт—÷в у мереж—÷ в—÷дд—÷лень банку, розташованих у найв—÷ддален—÷ших куточках ”кра—„ни, €к у нац—÷ональн—÷й валют—÷, так —÷ в доларах —Ўј та —‘вро за одними з найприваблив—÷ших тариф—÷в. ѕрот€гом 2007 року система "ѕравекс-“елеграф" заслужено користувалас€ дов—÷рою кл—÷—‘нт—÷в.  —÷льк—÷сть трансакц—÷й перевищила 1 м—÷льйон, обс€г переказ—÷в у 2007 роц—÷ склав понад 4 млрд. грн (таблиц€ 3.3).


“аблиц€ 3.3 - —ередньом—÷с€чн—÷ показники роботи системи митт—‘вих грошових переказ—÷в "ѕравекс-“елеграф"

ѕоказники

2003

2004

2005

2006

2007

1. —ума переказ—÷в (грн. екв—÷валент, в тис. грн.)

3589,6

7784,7

28028,1

72972,8

347295,6

2.  —÷льк—÷сть трансакц—÷й (шт.)

1205

5242

18560

45382

96253


ƒан—÷ анкетуванн€ населенн€ дл€ зтјў€суванн€ момент—÷в, €к—÷ впливають на сп—÷впрацю м—÷ж кл—÷—‘нтами та в—÷дд—÷ленн€ми Ѕанку за послугою "ѕравекс-“елеграф" наведен—÷ в таблиц—÷ 3.4.


“аблиц€ 3.4 - ‘актори, що вплинули на р—÷шенн€ звернутис€ саме до ѕравекс-Ѕанку

ѕоказники

«наченн€

1. ћ—÷iе розташуванн€

53,08%

2. ѕрийн€тн—÷ тарифи

16,48%

3. ќперативн—÷сть зд—÷йсненн€ операц—÷й

11,57%

4. –епутац—÷€ над—÷йного —÷ стаб—÷льного банку

7,47%

5. ¬исокий р—÷вень обслуговуванн€

5,87%

6. –екомендац—÷—„ знайомих

5,53%


ќбм—÷н валют.

ѕравекс-Ѕанк працю—‘ з гот—÷вковою валютою 11 держав та зд—÷йсню—‘ ус—÷ види валютно-обм—÷нних операц—÷й: куп—÷вл€ та продаж гот—÷вково—„ —÷ноземно—„ валюти, конвертац—÷€ валюти (пр€мий обм—÷н 10 вид—÷в гот—÷вково—„ —÷ноземно—„ валюти на —÷ншу —÷ноземну валюту).

ѕравекс-Ѕанк пропону—‘ найб—÷льш конструктивн—÷ тарифи, можлив—÷сть узгодженн€ —÷ндив—÷дуальних курс—÷в дл€ оптових кл—÷—‘нт—÷в, завчасне замовленн€ необх—÷дно—„ суми валюти дл€ оптових кл—÷—‘нт—÷в на потр—÷бний кл—÷—‘нту час та гарант—÷ю —„х сво—‘часного отриманн€.

ќбс€ги наданих населенню послуг з обм—÷ну валют виросли б—÷льш н—÷ж на 64% пор—÷вн€но з 2006 роком.

ќбм—÷н валют нада—‘тьс€ населенню ус—÷ма банками, але ѕравекс-Ѕанк ма—‘ так—÷ переваги обм—÷ну валют: конф—÷денц—÷йн—÷сть; зручний режим роботи; дл€ пост—÷йних кл—÷—‘нт—÷в —÷сну—‘ можлив—÷сть наданн€ —÷ндив—÷дуального курса обм—÷ну валют; висока €к—÷сть обслуговуванн€ та оперативн—÷сть зд—÷йсненн€ операц—÷й куп—÷вл—÷/продажу —÷ноземно—„ валюти; —÷ндив—÷дуальний п—÷дх—÷д до кожного кл—÷—‘нта; можлив—÷сть замовленн€ необх—÷дно—„ суми валюти на потр—÷бний час та гарант—÷€ отриманн€ ц—÷—‘—„ суми в терм—÷н.

ѕерев—÷рка платостпроможност—÷ банкнот —÷ноземно—„ валюти.

¬она направлена на запоб—÷ганн€ отриманн€ кл—÷—‘нтами фальшивих банкнот. ѕереваги перев—÷ри платоспроможност—÷ банкнот у в—÷дд—÷ленн€х ѕравекс-Ѕанку: конф—÷денц—÷йн—÷сть; на€вн—÷сть необх—÷дного обладнанн€ дл€ перев—÷рки грошей; зниженн€ ризику отриманн€ фальшивих банкнот; низький тариф при оплат—÷ послуги; зд—÷йснити перев—÷рку можливо в кожному в—÷дд—÷ленн—÷ ѕравекс-Ѕанку; —÷ндив—÷дуальний п—÷дх—÷д до кожного кл—÷—‘нта; висока €к—÷сть —÷ оперативн—÷сть зд—÷йсненн€ ц—÷—‘—„ операц—÷—„; зручний режим роботи банку.

ќбм—÷н старих банкнот —÷ноземно—„ валюти.

—уть ц—÷—‘—„ послуги пол€га—‘ в можливост—÷ обм—÷н€ти за певну плату стару банкноту, €ка знаходитьс€ в такому стан—÷, що —„—„ не приймають дл€ оплати товар—÷в —÷ послуг. ѕереваги обм—÷ну зношених банкнот у ѕравек-Ѕанку: висока €к—÷сть обслуговуванн€; доступн—÷ тарифи; одержанн€ €к—÷сних перев—÷рених купюр; швидке зд—÷йсненн€ операц—÷й.

ѕравекс-Ѕанк по обм—÷ну зношених купюр з —÷ноземно—„ валюти працю—‘ €к з ф—÷зичними особами, так —÷ з —÷ншими банками на догов—÷рних в—÷дносинах.

ѕрийманн€ платеж—÷в в—÷д населенн€.

ѕравекс-Ѕанк нада—‘ сво—„м кл—÷—‘нтам одну з найб—÷льш поширених банк—÷вських послуг - прийманн€ гот—÷вкових платеж—÷в. «авд€ки розгалужен—÷й та ефективно розташован—÷й мереж—÷ в—÷дд—÷лень ѕравекс-Ѕанк активно набира—‘ попул€рн—÷сть, €к серед населенн€ ”кра—„ни, так —÷ серед юридичних ос—÷б, €к—÷ зац—÷кавлен—÷ в продажу товар—÷в та послуг.

«а минулий р—÷к ѕравекс-Ѕанк надав послугу з прийманн€ гот—÷вкових платеж—÷в майже 10 м—÷льйонам кл—÷—‘нт—÷в - ф—÷зичним та юридичним особам, €к—÷ зд—÷йснили платеж—÷в на суму б—÷льше 2,8 млрд. грн. —таб—÷льн—÷сть розвитку послуги з прийманн€ платеж—÷в забезпечена, насамперед, проведенн€м пол—÷тики зб—÷льшенн€ к—÷лькост—÷ партнер—÷в, з €кими банк уклав договори на прийманн€ платеж—÷в, а також пол—÷пшенн€м €кост—÷ обслуговуванн€ у в—÷дд—÷ленн€х. ќтже, нак—÷нець 2007 року к—÷льк—÷сть договор—÷в з п—÷дпри—‘мствами та орган—÷зац—÷€ми по вс—÷й територ—÷—„ ”кра—„ни перевищила цифру 10000.

Ѕанк—÷вськ—÷ метали.

ѕравекс-Ѕанк - визнаний л—÷дер серед укра—„нських банк—÷в на ринку банк—÷вських метал—÷в. ¬—÷н першим розпочав проведенн€ операц—÷й з банк—÷вськими металами. Ѕанк м—÷цно утриму—‘ сво—‘ л—÷дерство в ц—÷й сфер—÷ д—÷€льност—÷ й сьогодн—÷.

«а пер—÷од з 1998 року ѕравекс-Ѕанк реал—÷зував укра—„нським споживачам понад 18736 кг. банк—÷вського золота, ср—÷бла, платини та палад—÷ю.

ƒо послуг кл—÷—‘нт—÷в найб—÷льший асортимент зливк—÷в банк—÷вських метал—÷в, €кий включа—‘ 12 ном—÷нал—÷в зливк—÷в золота, 9 ном—÷нал—÷в зливк—÷в ср—÷бла, 11 ном—÷нал—÷в зливк—÷в платини та 2 ном—÷нали зливк—÷в палад—÷ю. –«х можна придбати в ус—÷х ф—÷л—÷€х та в—÷дд—÷ленн€х банку, к—÷льк—÷сть €ких перевищу—‘ 520 штук. “акож кл—÷—‘нти мають можлив—÷сть продати зливки банк—÷вських метал—÷в в таких м—÷стах ”кра—„ни, €к  и—„в, ¬—÷нниц€, ƒонецьк, Ћуганськ, ’арк—÷в, ƒн—÷пропетровськ та ”жгород.

ѕравекс-Ѕанк приймав активну участь в ћ—÷жнародних спец—÷ал—÷зованих виставках ювел—÷рних вироб—÷в, годинник—÷в, коштовних прикрас та аксесуар—÷в "ё¬≈Ћ–∆– ≈ —ѕќ ” –ј–«Ќј 2007", де був нагороджений дипломом "«а краще представленн€ продукц—÷—„".

” 2007 роц—÷ були укладен—÷ договора на поставки банк—÷вських метал—÷в —÷з швейцарською компан—÷—‘ю ARGOR-HERAEUS —÷ бельг—÷йською ф—÷рмою UMICORE (представництво в Ќ—÷меччин—÷) та поставки монет —÷з австр—÷йською компан—÷—‘ю Schoeller Muzhandel, €ка —‘ безпосередн—÷м дистриб'ютором монет, виготовлених монетними дворами св—÷ту.

ѕравекс-Ѕанк, прагнучи завоювати кл—÷—‘нта, шука—‘ нов—÷ п—÷дходи до залученн€ кл—÷—‘нт—÷в, намага—‘тьс€ завоювати —„хню дов—÷ру й переконати в необх—÷дност—÷ придбанн€ зливк—÷в банк—÷вських метал—÷в саме в нашому банку. ” свою чергу одне з основних завдань кожного в—÷дд—÷ленн€ банку - пост—÷йне зростанн€ кл—÷—‘нтсько—„ мереж—÷ й розвиток ефективного довгострокового сп—÷вроб—÷тництва в сфер—÷ банк—÷вських метал—÷в.

ѕри домовленост—÷ з кл—÷—‘нтом про ц—÷ну продажу банк—÷вського металу, ц—÷на ф—÷ксу—‘тьс€ —÷ залиша—‘тьс€ незм—÷нною незалежно в—÷д дати зд—÷йсненн€ операц—÷—„ й ситуац—÷—„ на валютному ринку. “акож —÷сну—‘ система наданн€ знижок дл€ оптових кл—÷—‘нт—÷в.

¬ 2007 роц—÷ впроваджена послуга в—÷дкритт€ поточних рахунк—÷в у банк—÷вських металах.

ћенеджери ѕравекс-Ѕанку завжди в сво—„й прац—÷ використовують метод перехресних продаж €к по в—÷дношенню до —÷снуючих кл—÷—‘нт—÷в, так —÷ до тих хто вперше зверта—‘тьс€ до послуг банку. –еал—÷зац—÷€ перехресного мереджменту дозвол€—‘ зб—÷льшити €к к—÷льк—÷сть кл—÷—‘нт—÷в Ѕанку, так —÷ ф—÷нансовий результат роботи в—÷дд—÷ленн€, а також отримати добру репутац—÷ю.

ѕрац—÷вниками ѕравекс-Ѕанку пост—÷йно розповсюджу—‘тьс€ рекламна продукц—÷€ по вс—÷м послугам, €к—÷ нада—‘ Ѕанк, проводитьс€ мон—÷торинг банк—÷в-конкурент—÷в по послугам з метою розум—÷нн€ ринка послуг, проводитьс€ вивченн€ бази можливих кл—÷—‘нт—÷в.

ќтже, в д—÷€льност—÷ Ѕанку пост—÷йно проводитьс€ робота з—÷ створенн€ умов дл€ максимально швидкого —÷ повного процеса обслуговуванн€ - шл€хом пропонуванн€ комплекса послуг, €к—÷ дозвол€ють вибрати кл—÷—‘нту найб—÷льш виг—÷дний дл€ нього вар—÷ант.


3.9 ”правл—÷нн€ персоналом


ћ—÷цн—÷ позиц—÷—„ ѕравекс-Ѕанку на укра—„нському ринку ф—÷нансових послуг стали можливими завд€ки —‘вропейському менеджменту на вс—÷х р—÷вн€х управл—÷нсько—„ —÷—‘рарх—÷—„, згуртованому колективу профес—÷онал—÷в, об'—‘днаному —‘диною корпоративною культурою.

”правл—÷нн€ персоналом у ѕравекс-Ѕанку становить найважлив—÷шу частину в стратег—÷—„ його розвитку, €ка базу—‘тьс€ на безперечному постулат—÷, що усп—÷шна д—÷€льн—÷сть банку безпосередньо залежить в—÷д працюючих у ньому людей.

—ьогодн—÷, коли ѕравекс-Ѕанк зд—÷йсню—‘ значне зб—÷льшенн€ —÷нфраструктури —÷ серв—÷сно—„ бази, завданн€ формуванн€ пост—÷йно зростаючо—„ команди досв—÷дчених над—÷йних фах—÷вц—÷в виходить на перший план. ѕро те, що прот€гом багатьох рок—÷в це завданн€ усп—÷шно —÷ позитивно вир—÷шу—‘тьс€, св—÷дчить динам—÷ка росту чисельност—÷ сп—÷вроб—÷тник—÷в банку (рисунок 3.12).


–исунок 3.12 - ƒинам—÷ка зб—÷льшенн€ чисельност—÷ роб—÷тник—÷в ѕравекс-Ѕанку (чолов—÷к)


” банку створена —÷ функц—÷ону—‘ особлива (ун—÷кальна) система п—÷дготовки кер—÷вного складу та спец—÷ал—÷ст—÷в, €ка по—‘дну—‘ отриманн€ теоретичних знань з —„х практичним використанн€м п—÷д час реально—„ роботи. «а ц—÷—‘ю системою кандидати на працевлаштуванн€ в банку проход€ть навчанн€ у департамент—÷ з проведенн€ стажуванн€ та практичний курс стажуванн€ у в—÷дд—÷ленн€х банку в м.  и—‘в—÷, п—÷д час €кого здають зал—÷ки з—÷ знанн€ всього спектра банк—÷вських послуг, що надаютьс€ ѕравекс-Ѕанком.

“—÷льки ѕравекс-Ѕанк нада—‘ ун—÷кальну можлив—÷сть випускникам вищих навчальних заклад—÷в, незалежно в—÷д проф—÷лю отримано—„ осв—÷ти та на€вного досв—÷ду роботи, займати на конкурсн—÷й основ—÷ престижн—÷ посади кер—÷вник—÷в, заступник—÷в кер—÷вник—÷в в—÷дд—÷лень банку. ” 2007 роц—÷ усп—÷шно пройшли конкурсний в—÷дб—÷р та були призначен—÷ на ц—÷ посади 93 випускники з 56 вуз—÷в ”кра—„ни.

” кадров—÷й робот—÷ в банку використову—‘тьс€ —÷ндив—÷дуальний п—÷дх—÷д до кожного громад€нина, бажаючого отримувати достойну оплату сво—‘—„ прац—÷ завд€ки особистим зд—÷бност€м, незалежно в—÷д в—÷ку, р—÷вн€ осв—÷ти, стат—÷, пол—÷тичних та рел—÷г—÷йних уподобань тощо. “—÷льки у 2007 роц—÷ в структурних п—÷дрозд—÷лах ѕравекс-Ѕанку було створено 4821 робочих м—÷iь, прийн€то на роботу 5126 громад€н ”кра—„ни, у тому числ—÷ 278 громад€н з обмеженими можливост€ми (—÷нвал—÷д—÷в). ƒл€ кожного з 10221 сп—÷вроб—÷тника банку ѕравекс-Ѕанк - це достойна зарплата, розвинута корпоративна культура, дружн—÷ в—÷дносини з колегами, можлив—÷сть пост—÷йного розвитку, самовдосконаленн€ та самореал—÷зац—÷—„.


3.10 јнал—÷з ф—÷нансового стану ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанку"


јнал—÷з актив—÷в ј Ѕ "ѕаравекс-Ѕанку"


“аблиц€ 3.5 - ƒинам—÷ка —÷ структура актив—÷в ѕравекс-Ѕанку за 2005-2007 рр.

Ќайменуванн€ статт—÷

2005

2006

2007

тис. грн.

тис. грн.

тис. грн.

структура, %

темп росту, %

1. √от—÷вка та банк—÷вськ—÷ метали

226325

172993

255399

7,13

47,64

2.  ошти у ЌЅ”

37934

184794

135966

3,80

-26,42

3.  ошти в —÷нших банках

185949

109237

380277

10,61

248,12

4.  редити та аванси юридичним особам

291365

230129

255135

7,12

10,87

5.  редити та аванси ф—÷зичним особам

692145

1143278

2127760

59,38

86,11

6. ÷ѕ та вкладенн€ в асоц—÷йован—÷ —÷ доч—÷рн—÷ компан—÷—„

1058

1058

1058

0,03

0,00

7. ћайно

165975

168295

315055

8,79

87,20

8. –∆нш—÷ активи

10139

113736

112378

3,14

-1,19

9. „ист—÷ активи

1640890

2123520

3583028

100,00

68,73


—таном на 1.01.2008 загальна сума актив—÷в банку склада—‘ 3583028 тис. грн. чи на 68,73% б—÷льше н—÷ж на 1.01.2007.

«начну питому вагу в активах ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанку" займають кредити та заборгован—÷сть кл—÷—‘нт—÷в. Ќа 1.01.2008 надан—÷ кредити та заборгован—÷сть кл—÷—‘нт—÷в склада—‘ 2382895 тис. грн чи 66,5% в—÷д загально—„ суми актив—÷в, що на 1009488 тис. грн чи на 73,50% б—÷льше н—÷ж на 1.01.2007.

ћожна сказати, ѕравекс-Ѕанк проводить стаб—÷льну кредитну пол—÷тику.

“ак, €к ѕравекс-Ѕанк, банк роздр—÷бного б—÷знесу 59,38% в загальн—÷й сум—÷ актив—÷в займають кредити ф—÷зичним особам - 2127760 тис. грн.

—ума кредит—÷в ф—÷зичним особам станом на 1.01.2008 зросла в пор—÷вн€нн—÷ на 1.01.2007 на 979482 тис. грн чи на 86,11%.

—ума кредит—÷в юридичним ос—÷бам склада—‘ на 1.01.2008 256135 тис. грн чи 7,12% в загальн—÷й сум—÷ актив—÷в. “емп росту в пор—÷вн€нн—÷ з 2006 роком становить усього 10,87%.

 ошти в —÷нших банках станом на 1.01.2008 складають 380277 тис. грн, що становить 10,61% в—÷д загально—„ суми актив—÷в. ¬ пор—÷вн€нн—÷ з 2006 роком сума кошт—÷в в —÷нших банках зб—÷льшилась на 271040 тис. грн чи на 248,12%.

 ошти в ЌЅ” станом на 1.01.2008 складають 138966 тис. грн, що становить 3,8% в—÷д загально—„ суми актив—÷в. ¬ пор—÷вн€нн—÷ з 2006 роком сума кошт—÷в в ЌЅ” зменшилас€ на 47828 тис. грн, тобто на 26,42%.

√от—÷вка та банк—÷вськ—÷ метали станом на 1.01.2008 складають 255399 тис. грн, що становить 7,13% в—÷д загально—„ суми актив—÷в. ¬ пор—÷вн€нн—÷ з 2006 роком сума метал—÷в зросла на 85406 тис. грн чи на 47,64%.

ћайно банку станом на 1.01.2008 склада—‘ 315056 тис. грн, що становить 8,74% в—÷д загально—„ суми актив—÷в. ¬ пор—÷вн€нн—÷ з 2006 роком сума майна банку зб—÷льшилас€ на 146761 тис. грн, тобто на 87,2%.

–∆нш—÷ активи станом на 1.01.2008 складають 112378 тис. грн, що становить 3,10% в—÷д загально—„ суми актив—÷в. ¬ пор—÷вн€нн—÷ з 2006 роком сума —÷нших актив—÷в залишилас€ майже незм—÷нною.

јнал—÷з пасив—÷в ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанку"


“аблиц€ 3.6 - ƒинам—÷ка —÷ структура пасив—÷в ѕравекс-Ѕанку за 2005-2007 рр.

Ќайменуванн€ статт—÷

2005

2006

2007

тис. грн.

тис. грн.

тис. грн.

структура, %

темп росту, %

1.  ошти —÷нших банк—÷в

144476

31273

280671

7,83

797,47

2.  ошти юридичних ос—÷б:

310887

353284

326424

9,11

-7,60

2.1.  ошти до запитанн€

282463

310358

294404

8,22

-5,14

2.2. —троков—÷ депозити

28424

42926

32020

0,89

-25,41

3.  ошти ф—÷зичних ос—÷б:

927642

1350722

2275218

63,50

68,44

3.1.  ошти до запитанн€

96445

198075

256881

7,17

29,69

3.2. —троков—÷ депозити

812360

1152647

2018337

56,33

75,10

4. –∆нш—÷ зобовтјў€занн€

116732

219635

344051

9,60

56,65

5. "асний кап—÷тал

141153

168606

356664

9,96

111,54

6. „ист—÷ пасиви

1640890

2123520

3583028

100,00

68,73


—таном на 1.01.2008 пасиви банку складають 3583028 тис. грн., що на 1459508 тис. грн. або на 68,73% б—÷льше н—÷ж на 1.01.2007.

–есурси ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанку" складаютьс€ з "асних та залучених кошт—÷в.

¬ласн—÷ кошти банку складають 356664 тис. грн., що становить 9,96% (по нормативу близько 10%) в—÷д загально—„ суми ресурс—÷в, на 1.01.2006 "асн—÷ кошти складають 168606 тис.грн.

«обовтјў€занн€ банку складають 322364 тис. грн., тобто 90,04%, станом на 1.01.2006 збов€занн€ склали 1954914 тис. грн чи 92,06%.

¬ласний кап—÷тал банку на 1.01.2008 пор—÷вн€но з 2006 роком зб—÷льшивс€ на 188058 тис. грн., тобто на 11,5% та склада—‘ 356664 тис. грн.

«начну питому вагу у "асному кап—÷тал—÷ склада—‘ статутний кап—÷тал - 171499 тис. грн. (48,08%), що на 62538 тис. грн. (57,3%) б—÷льше н—÷ж у 2005 роц—÷.

—татутний кап—÷тал зб—÷льшивс€ прот€гом року за рахунок внеск—÷в за акц—÷€ми нового випуску.

–езервн—÷ та —÷нш—÷ фонди банку на 1.01.2008 складають 10219 тис. грн. (2,8%), що на 6882 тис. грн. (206,2%) б—÷льше н—÷ж у 2006 роц—÷.

—ума резервних та —÷нших фонд—÷в зб—÷льшилас€ прот€гом 2006 року за рахунок в—÷драхуванн€ в—÷д прибутку.

Ќарощуванн€ найб—÷льш стаб—÷льно—„ частки "асних кошт—÷в (статутного та резервного фонд—÷в) св—÷дчить про забезпеченн€ ф—÷нансово—„ ст—÷йкост—÷ ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанку".

–езерви переоц—÷нки складають 96529 тис. грн. (27,06%), що на 81135 тис. грн. б—÷льше н—÷ж у 2006 роц—÷.

≈м—÷с—÷йн—÷ р—÷зниц—÷ складають 672 тис. грн. (0,2%).

Ќерозпод—÷лений прибуток минулих рок—÷в склада—‘ 940 тис. грн. або 0,26%.

ѕрибуток зв—÷тного року, що оч—÷ку—‘ затвердженн€ склада—‘ 76805 тис. грн. (21,53%), що на 63511 тис. грн. б—÷льше н—÷ж у 2006 роц—÷ (тобто б—÷льше у 5,7 раз—÷в).

«б—÷льшенн€ "асних ресурс—÷в ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанку" спри€—‘ п—÷двищенню його прибутковост—÷ та покращу—‘ його економ—÷чн—÷ нормативи (достатн—÷сть кап—÷талу, платоспроможн—÷сть).

як —÷ у св—÷тов—÷й практиц—÷ в ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанку" 90% вс—÷—‘—„ потреби в грошових резервах дл€ зд—÷йсненн€ активних операц—÷й формуютьс€ за рахунок залучених кошт—÷в на платн—÷й основ—÷.

ѕор—÷вн€но з 2006 роком сума зобовтјў€зань банку зб—÷льшилас€ на 1271450 тис. грн. (тобто в 1,65 рази) та становить 3226364 тис. грн (90,04% в—÷д загально—„ суми ресурс—÷в).

«начну питому вагу становл€ть кошти кл—÷—‘нт—÷в банку - 84,37%, тобто 2722123 тис. грн. ѕор—÷вн€но з 2006 роком сума кошт—÷в кл—÷—‘нт—÷в банку зросла на 904398 тис. грн., тобто на 49,75%.

 ошти юридичних ос—÷б становл€ть 326424 тис. грн., тобто 9,11% в—÷д загально—„ суми ресурс—÷в. ѕор—÷вн€но з 2006 роком сума кошт—÷в юридичних ос—÷б зменшилас€ на 26860 тис. грн., тобто на 8,22%.

—еред кошт—÷в юридичних ос—÷б кошти до запитанн€ становл€ть 294404 тис. грн. чи 90,19%, тобто 8,22% в—÷д загально—„ суми ресурс—÷в, та 10,8% в—÷д суми кошт—÷в кл—÷—‘нт—÷в.

—троков—÷ депозити юридичних ос—÷б становл€ть 32020 тис. грн., тобто 0,89% в—÷д загально—„ суми ресурс—÷в та 1,17% в—÷д суми кошт—÷в кл—÷—‘нт—÷в.

«начну питому вагу складають кошти ф—÷зичних ос—÷б - 2275218 тис. грн., що на 924496 тис. грн. б—÷льше н—÷ж у 2006 роц—÷, тобто на 68,4%.

 ошти ф—÷зичних ос—÷б станом на 1.01.2008 складають 63,4% в—÷д загально—„ суми ресурс—÷в.

—еред них кошти до запитанн€ - 286881 тис. грн., тобто 7,17% в—÷д загально—„ суми ресурс—÷в та 9,44% в—÷д суми кошт—÷в кл—÷—‘нт—÷в.

—троков—÷ депозити ф—÷зичних ос—÷б складають 2018337 тис. грн., тобто 56,33% в—÷д загально—„ суми ресурс—÷в та 74,14% в—÷д суми кошт—÷в кл—÷—‘нт—÷в.

«а даними јсоц—÷ац—÷—„ укра—„нських банк—÷в "ѕравекс-Ѕанк" станом на 1.01.2008 входить до дес€тки найкращих банк—÷в за розм—÷ром депозитного портфел€ ф—÷зичних ос—÷б.

 ошти в —÷нших банках на 1.01.2008 складають 280671 тис. грн., тобто 7,83% в—÷д загально—„ суми ресурс—÷в. ѕор—÷вн€но з минулим роком сума кошт—÷в в —÷нших банках зросла на 249398 тис. грн., тобто в 8,97 рази.

–∆нш—÷ зобовтјў€занн€ на 1.01.2008 складають 344051 тис. грн., тобто 9,60% в—÷д загально—„ ресурс—÷в. ѕор—÷вн€но з минулим роком сума —÷нших зобовтјў€зань зросла на 124416 тис. грн., тобто на 56,64%.

ќтже, основним джерелом зб—÷льшенн€ ресурс—÷в ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанку" дл€ кредитуванн€ реального сектора економ—÷ки —‘ кошти ф—÷зичних ос—÷б.

јнал—÷з ф—÷нансового зв—÷ту ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанку"

–езультати д—÷€льност—÷

” 2007 роц—÷ чистий прибуток зр—÷с на 63511 тис. грн. (477,7%) —÷ склада—‘ 76805 тис. грн. (таблиц€ 3.7).


“аблиц€ 3.7 - «в—÷т про ф—÷нансовий результат банку (тис. грн.)

Ќайменуванн€ статт—÷

2007

2006

јбс., (+/-)

¬—÷дн., %

1.1. ѕроцентний дох—÷д

303165

181026

122139

67,47

1.2. ѕроцентн—÷ витрати

177596

121673

55923

45,96

1. „истий процентний дох—÷д

125569

59353

66216

111,56

2.1.  ом—÷с—÷йний дох—÷д

363077

153596

209481

136,38

2.2.  ом—÷с—÷йн—÷ витрати

3692

4073

-381

-9,35

2. „истий ком—÷с—÷йний дох—÷д

359385

149523

209862

140,35

3. “орг—÷вельний дох—÷д

30823

28380

2443

8,61

4. –∆нш—÷ доходи

17023

7009

10014

142,87

5. ”сього доход—÷в

532800

244265

288535

118,12

6. «агальноадм—÷н—÷стративн—÷ витрати

111910

84412

27498

32,58

7. ¬итрати на персонал

192917

88099

104818

118,98

8. –∆нш—÷ витрати

87654

40758

46896

115,06

9. ѕрибуток в—÷д операц—÷й

140319

30996

109323

352,70

10. „ист—÷ витрати на формуванн€ резерв—÷в

29135

10110

19025

188,18

11. ѕрибуток до оподаткуванн€

111184

20886

90298

432,34

12. ¬итрати на податок на прибуток

34379

7592

26787

352,83

13. ѕрибуток п—÷сл€ оподаткуванн€

76805

13294

63511

477,74

14. „истий прибуток/збиток банку

76805

13294

63511

477,74


¬ид—÷лимо джерела його зб—÷льшенн€ за наступними напр€мками:

  1. зб—÷льшенн€ чистого процентного доходу привело до зб—÷льшенн€ чистого прибутку банку пор—÷вн€но з 2006 роком на 47,3 млн. грн. з урахуванн€м зб—÷льшенн€ в—÷драхувань у страхов—÷ резерви в зв—÷тному роц—÷ на 19 млн. грн.;
  2. зб—÷льшенн€ чистого процентного доходу на 222,3 млн. грн., тобто на 136,38%.

ѕрибуток в—÷д операц—÷й банку дос€гнутий €к на кл—÷—‘нтськ—÷й —÷ ресурсн—÷й баз—÷ на початок 2006 року, так —÷ в—÷д розширенн€ д—÷€льност—÷ банку у 2006 роц—÷.

—л—÷д зазначити, що найб—÷льш вагомою статтею доход—÷в ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанку" —‘ ком—÷с—÷йний дох—÷д. —таном на 1.01.2008 в—÷н становить 363077 тис. грн., тобто 68,14% в—÷д загально—„ суми отриманих доход—÷в. „истий процентний дох—÷д становить 125569 тис. грн., тобто 23,56%.

ќтже, пол—÷тика ѕравекс-Ѕанку спр€мована на отриманн€ прибутку в значн—÷й м—÷р—÷ в—÷д проведенн€ ком—÷с—÷йних операц—÷й банку, €к—÷ —‘ б—÷льш неризиковими.

„истий процентний дох—÷д

ƒжерела формуванн€ доходних/видаткових статей чистого процентного доходу приведен—÷ в таблиц€х 3.8 —÷ 3.9.


“аблиц€ 3.8 - ѕроцентн—÷ доходи (тис. грн.)

Ќайменуванн€ статт—÷

2007

2006

јбс., (+/-)

¬—÷дн., %

1. «а коштами у банках

30002

10013

19989

199,63%

2. «а кредитами —÷ авансами кл—÷—‘нт—÷в

273140

170979

102161

59,75%

3. –∆нш—÷

23

34

-11

-32,35%

4. ”сього

303165

181026

122139

67,47%


“аблиц€ 3.9 - ѕроцентн—÷ витрати (тис. грн.)

Ќайменуванн€ статт—÷

2007

2006

јбс., (+/-)

¬—÷дн., %

1. «а коштами, отриманими в—÷д банк—÷в

20030

28544

-8514

-29,83%

2. «а коштами, отриманими в—÷д кл—÷—‘нт—÷в

127831

75787

52044

68,67%

3. –∆нш—÷

29735

17342

12393

71,46%

4. ”сього

177596

121673

55923

45,96%


” 2007 роц—÷ чистий процентний дох—÷д банку був 125569 тис. грн., що на 66216 тис. грн. б—÷льше, н—÷ж у 2006 роц—÷. ѕрир—÷ст чистого процентного доходу обумовлений €к за рахунок сформованого на початок року кредитного портфел€ банку, так —÷ за рахунок зб—÷льшенн€ кредитного портфел€ прот€гом 2006 року. ƒох—÷д в—÷д кредитних операц—÷й з кл—÷—‘нтами —‘ основною частиною чистого процентного доходу банку —÷ становить 145309 тис. грн.

«алученн€ нових кл—÷—‘нт—÷в —÷ зб—÷льшенн€ загального обс€гу пасив—÷в привели до росту процентних витрат банку. “ак, у 2007 роц—÷ процентн—÷ витрати були 177596 тис. грн., що на 55923 тис. грн., чи на 45,9% б—÷льше, н—÷ж у 2006 роц—÷. ” той же час сл—÷д зазначити, що витрати на п—÷дтримку л—÷кв—÷дност—÷ ресурсами м—÷жбанк—÷вського ринку скоротилис€ на 8514 тис. грн., чи на 29,83%.

„истий ком—÷с—÷йний дох—÷д

” 2007 роц—÷ чистий ком—÷с—÷йний дох—÷д становив 359386 тис. грн., що на 209862 млн. грн., чи на 140,35% б—÷льше, н—÷ж у 2006 роц—÷ (таблиц€ 3.10).


“аблиц€ 3.10 - „истий ком—÷с—÷йний дох—÷д (тис. грн.)

Ќайменуванн€ статт—÷

2007

2006

јбс., (+/-)

¬—÷дн., %

1. –озрахунково-касове обслуговуван€

174614

63685

110929

174,18%

2. «а валютними операц—÷€ми

15307

18703

-3396

-18,16%

3. «а кредитним обслуговуванн€м

165311

63517

101794

160,26%

4. «а операц—÷€ми з ц—÷нними паперами

2508

1703

805

47,27%

5. –∆нш—÷

1645

1915

-270

-14,10%

6. ”сього

359385

149523

209862

140,35%

«б—÷льшенн€ ком—÷с—÷йного доходу обумовлено: 1) ростом кл—÷—‘нтсько—„ бази, зб—÷льшенн€м к—÷лькост—÷ операц—÷й з розрахунково-касового обслуговуванн€, що забезпечило п—÷двищенн€ доход—÷в на 110929 тис. грн., чи в 2,7 рази за розрахунково-касового обслуговуванн€м —÷ на 805 тис. грн., чи в 1,47 ризи за операц—÷€ми з ц—÷нними паперами в—÷дпов—÷дно; 2) зб—÷льшенн€м кредитного портфел€, що забезпечило п—÷двищенн€ доход—÷в з кредитного обслуговуванн€ на 101794 тис. грн., чи на 160,3%; 3) скороченн€ експортних операц—÷й банку в звтјў€зку з—÷ зм—÷ною контјўюнктури на м—÷жнародному ринку, зб—÷льшенн€м обс€гу реал—÷зац—÷—„ продукц—÷—„ на внутр—÷шньому ринку, що привело до зменшенн€ ком—÷с—÷йних доход—÷в в—÷д валютних операц—÷й банку на 3396 тис. грн., чи на 18,2%.

„истий торг—÷вельний дох—÷д

” 2007 роц—÷ чистий торг—÷вельний дох—÷д зб—÷льшивс€ на 2443 тис. грн, чи на 8,6%.

” 2007 роц—÷ ѕравекс-Ѕанк використовував спри€тливу контјўюнктуру валютного ринку, в результат—÷ чого у частин—÷ торг—÷вл—÷ —÷ноземною валютою чистий торг—÷вельний дох—÷д банку зр—÷с на 2443 тис. грн., чи на 8,6%.

ќперац—÷йн—÷ витрати

Ќасл—÷дком розширенн€ торг—÷вельно—„ мереж—÷ банку стало зб—÷льшенн€ у 2006 роц—÷ операц—÷йних витрат на 179212 тис. грн, чи на 84,03% (таблиц€ 3.11).


“аблиц€ 3.11- ќперац—÷йн—÷ витрати (тис. грн.)

Ќайменуванн€ статт—÷

2007

2006

јбс., (+/-)

¬—÷дн., %

1.1. јдм—÷н—÷стративн—÷ витрати

54181

42806

11375

26,57%

1.2. јмортизац—÷€

30150

23213

6937

29,88%

1.3. «биток в—÷д продажу ќ« та Ќћј

551

69

482

698,55%

1.4. ќперац—÷йний л—÷зинг (оренда)

17514

11507

6007

52,20%

1.5. –∆нш—÷ податки

9514

6817

2697

39,56%

1.6. –∆нш—÷

87654

40758

46896

115,06%

1. «агальноадм—÷н—÷стративн—÷ витрати

199564

125170

74394

59,43%

2.1. «арплата

150421

71347

79074

110,83%

2.2. ¬итрати на соц—÷альне забезпеченн€

40863

15178

25685

169,23%

2.3. –∆нш—÷ витрати на персонал

1633

1501

132

8,79%

2. ¬итрати на персонал

192917

88099

104818

118,98%

3. ќперац—÷йн—÷ витрати

392481

213269

179212

84,03%


–—÷ст операц—÷йних витрат, у першу чергу обумовлений д—÷—‘ю р—÷зноман—÷тних факторв—÷: 44,12% приросту операц—÷йних витрат, або 79074 тис. грн. припада—‘ на зб—÷льшенн€ витрат на персонал; 7,49% - 13426 тис. грн. на зб—÷льшенн€ витрат на оренду, амортизац—÷ю; 2,5% приросту операц—÷йних витрат банку, або 4500 тис. грн., припада—‘ на зб—÷льшенн€ витрат на пол—÷пшенн€ —÷ доброзичлив—÷сть; 9% зменшенн€ цих витрат або на 16129 тис. грн. повтјў€зано з—÷ зменшенн€м витрат на страхуванн€ ризик—÷в у результат—÷ пол—÷пшенн€ €кост—÷ кредитного портфел€.

¬—÷драхуванн€ в резерви


“аблиц€ 3.12 - јнал—÷з резерв—÷в на покритт€ можливих збитк—÷в (тис. грн.)

Ќайменуванн€ статт—÷

2006

2005

јбс., +/-

¬—÷дн., %

1.1. ¬—÷драхуванн€ в резерв

-5830

-1303

-4527

347,43

1.  ошти в —÷нших банках

-5830

-1303

-4527

347,43

2.1. ¬—÷драхуванн€ в резерв

-30506

-12861

-17645

137,20

2.2. —писанн€ безнад—÷йних актив—÷в

-

-33

33

-100,00

2.  редити —÷ заборгован—÷сть кл—÷—‘нт—÷в

-30506

-12894

-17612

136,59

3.1. ¬—÷драхуванн€ в резерв

-439

-295

-144

48,81

3.2. ¬—÷дновленн€ списаних актив—÷в

52

-

52

-

3. ƒеб—÷торська заборгован—÷сть за операц—÷€ми

-387

-295

-92

31,19

4.1. ¬—÷драхуванн€ в резерв

-50

-83

33

-39,76

4.2. —писанн€ безнад—÷йних актив—÷в

-11236

-4465

-6771

151,65

4. Ќарахован—÷ доходи

-11186

-4382

-6804

155,27

5. —писанн€ —÷нших безнад—÷йних актив—÷в

-3598

-

-3598

-

6. –азом

-3598

-

-3598

-

7. –азом витрат

-29135

-10110

-19025

188,18


” 2007 роц—÷ витрати на формуванн€ резерв—÷в за активами операц—÷€ми становить 29135 тис. грн., що на 19025 тис. грн. б—÷льше, н—÷ж у 2006 роц—÷.

–∆стотний вплив на —„х формуванн€ зробили наступн—÷ фактори: зб—÷льшенн€ кредитного портфел€ банку на 1010 тис. грн., чи в 1,73 рази, що спричинило р—÷ст в—÷драхувань у резерви в 2007 роц—÷ п—÷д можлив—÷ збитки за операц—÷€ми з банками —÷ за операц—÷€ми з кл—÷—‘нтами на 4527 тис. грн. —÷ 17845 тис. грн. в—÷дпов—÷дно пор—÷вн€но з 2006 роком; одержанн€ списаних нарахованих доход—÷в на суму 11236 тис. грн.; списанн€ —÷нших безнад—÷йних актив—÷в в сум—÷ 3598 тис.грн.

ѕрибуток

ѕри зб—÷льшенн—÷ прибутку банку з 20886 тис. грн. до 111184 тис. грн., чи в 5,32 рази в 2007 роц—÷ сплачений податок на прибуток також зб—÷льшивс€ в 4,52 рази —÷ становить 34379 тис. грн.

«б—÷льшенн€ податку на прибуток пор—÷вн€но з 2006 роком обумовлено: розширенн€м ф—÷л—÷ально—„ мереж—÷, що привело до зб—÷льшенн€ частки валових витрат у витратах банку та податково—„ амортизац—÷—„.

„истий прибуток банку за 2007 р—÷к становить 76805 тис. грн., що в 5,77 рази б—÷льший, н—÷ж у 2006 роц—÷.


4. ќ’ќ–ќЌј ѕ–ј÷–∆


4.1 ’арактеристика прим—÷щенн€


¬—÷дпов—÷дно до теми дипломно—„ роботи €к обтјў—‘кт досл—÷дженн€ в розд—÷л—÷ "ќхорона прац—÷" мною вз€то прим—÷щенн€ бухгалтерського в—÷дд—÷лу —ќƒ ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанку" у звтјў€зку з отриманн€м у даному в—÷дд—÷л—÷ необх—÷дно—„ вих—÷дно—„ —÷нформац—÷—„ дл€ написанн€ роботи. ѕрим—÷щенн€ в—÷дд—÷лу знаходитьс€ на першому поверс—÷ адм—÷н—÷стративно—„ буд—÷вл—÷. «агальна площа прим—÷щенн€ становить 27 м2, висота - 2,5 м, прим—÷щенн€ ма—‘ два в—÷кна.  —÷льк—÷сть працюючих у прим—÷щенн—÷ - 6 чолов—÷к. ќтже, на одного працюючого в прим—÷щенн—÷ припада—‘: 27/6 = 4,5 (м2/чол.) робочо—„ площи. «г—÷дно —÷з —Ќиѕ 2.09.04-87 на кожного працюючого в управл—÷нських прим—÷щенн€х повинно припадати не менше 4 (м2/чол.) робочо—„ площ—÷. ¬исота прим—÷щенн€ - не менше 2,5 м. ќтже, нормативи розм—÷р—÷в та забезпеченн€ працюючих робочою площею в оф—÷с—÷ дотримано. ” прим—÷щенн—÷ розташовано 6 комптјўютер—÷в. Ќапруга джерела живленн€ комптјўютер—÷в у прим—÷щенн—÷ - 220 ¬. ” прим—÷щенн—÷ 6 письмових стол—÷в, одна шафа дл€ збер—÷ганн€ документ—÷в, один холодильник. «а небезпекою ураженн€ електричним струмом управл—÷нське прим—÷щенн€ в—÷дд—÷лу належить до прим—÷щень без п—÷двищено—„ небезпеки ураженн€ електричним струмом працюючих.

ѕлан прим—÷щенн€ наведений на рисунку 4.1.


–исунок 4.1 - ѕлануванн€ прим—÷щенн€

”мовн—÷ позначенн€ рисунку 4.1: 1. холодильник; 2. письмов—÷ столи (робоч—÷ м—÷i€); 3. комптјўютери; 4. двер—÷; 5. в—÷кна; 6. шафа.


4.2 јнал—÷з умов прац—÷


ƒл€ анал—÷зу достатност—÷ природного осв—÷тленн€ наведемо схему прим—÷щенн€ дл€ розрахунку, €ка наведена на рисунку 4.2.

Ќормоване значенн€ коеф—÷ц—÷—‘нта природного осв—÷тленн€ ( ѕќ) дл€ четвертого св—÷тлового по€су, в €кому розташована ”кра—„на (), визнача—‘тьс€ у в—÷дсотках за формулою:


, (4.1)


де: - нормоване значенн€  ѕќ дл€ III св—÷тлового по€су ( зг—÷дно —Ќиѕ II-4-79);

m - коеф—÷ц—÷—‘нт св—÷тлового кл—÷мату (m = 0,9);


а) вигл€д з боку                          б) вигл€д зверху

–исунок 4.2 - —хема розрахунку природного осв—÷тленн€


c - коеф—÷ц—÷—‘нт сон€чност—÷ (c = 1).

“од—÷:


.


ƒл€ визначенн€ достатност—÷ природного осв—÷тленн€ потр—÷бно розрахувати фактичне значенн€  ѕќ виход€чи —÷з формули:


, (4.2)


де: - площа вс—÷х в—÷кон у прим—÷щенн—÷, м2; = 1,5 * 1,4 * 2 = 4,2 (м2);

- площа п—÷длоги прим—÷щенн€, м2; = 4,5 * 6 = 27 (м2);

- загальний коеф—÷ц—÷—‘нт св—÷тлопроникност—÷ в—÷конного прор—÷зу; = 0,4;

- коеф—÷ц—÷—‘нт, €кий врахову—‘ в—÷дбитт€ св—÷тла в—÷д внутр—÷шн—÷х поверхонь прим—÷щенн€;

ќЈв - св—÷тлова характеристика в—÷кна;

 буд - коеф—÷ц—÷—‘нт, що врахову—‘ затемненн€ в—÷кон —÷ншими будинками; будинк—÷в нема—‘ - отже,  буд = 1;

 з - коеф—÷ц—÷—‘нт запасу ( з = 1,4).

ƒл€ розрахунку коеф—÷ц—÷—‘нта необх—÷дно розрахувати так—÷ параметри:

  1. в—÷дношенн€ глибини прим—÷щенн€ до висоти в—÷д р—÷вн€ умовно—„ робочо—„ поверхн—÷ до верху в—÷кна: 4,5/1,4 = 3,2;
  2. в—÷дношенн€ в—÷дстан—÷ до розрахунково—„ точки в—÷д зовн—÷шньо—„ ст—÷ни до глибини прим—÷щенн€: 4/4,5 = 0,9;
  3. середньозважений коеф—÷ц—÷—‘нт в—÷дбитт€ ѕЅ стел—÷, ст—÷н, п—÷длоги: ѕЅсз = 0,4;
  4. в—÷дношенн€ довжини прим—÷щенн€ до його глибини: 6/4,5 = 1,3.

¬иход€чи —÷з розрахункових показник—÷в, —÷з таблиц—÷ значень коеф—÷ц—÷—‘нта при боковому одноб—÷чному осв—÷тленн—÷ визначимо його значенн€ за допомогою формули екстрапол€ц—÷—„:

, (4.3)


де: у(х) - значенн€ функц—÷—„ при заданому аргумент—÷, що знаходитьс€ м—÷ж значенн€ми аргумент—÷в х—÷ та х—÷+1;

у—÷+1 - значенн€ функц—÷—„ при (—÷+1)-ому аргумент—÷;

у—÷ - значенн€ функц—÷—„ при —÷-ому аргумент—÷;

х—÷+1 - (—÷+1)-те значенн€ аргументу;

х—÷ - —÷-те значенн€ аргументу.

«в—÷дси дор—÷внюватиме:


.


ƒл€ визначенн€ коеф—÷ц—÷—‘нта ќЈв потр—÷бно скористатис€ таблицею значень св—÷тлово—„ характеристики ќЈв св—÷тлових прор—÷з—÷в при боковому осв—÷тленн—÷:


;

;

.


ќтже,


.


ќск—÷льки, фактичне значенн€ природного осв—÷тленн€ менше нормованого (0,486<1,35), то природн—‘ осв—÷тленн€ в прим—÷щенн—÷ недостатн—‘ —÷ необх—÷дн—÷ заходи щодо його пол—÷пшенн€.

ƒл€ осв—÷тленн€ прим—÷щенн€ застосовуютьс€ люм—÷неiентн—÷ лампи потужн—÷стю 40 ¬т. —истема осв—÷тленн€ - загальна. ќтже, нормоване значенн€ осв—÷тленост—÷ повинне становити не менше 300 люкс (—Ќиѕ II-4-79).

—хема розм—÷щенн€ св—÷тильник—÷в у прим—÷щенн—÷ наведено на рисунку 4.3.


–исунок 4.3 - —хема розм—÷щенн€ св—÷тильник—÷в


–озраху—‘мо фактичне значенн€ осв—÷тленн€ (≈ф), враховуючи те, що потужн—÷сть ламп - 40¬т, к—÷льк—÷сть ламп у св—÷тильнику - 4 шт.

‘актичне значенн€ штучного осв—÷тленн€ (≈ф) розрахову—‘тьс€ за формулою:


, (4.4)


де: Fл - св—÷тловий пот—÷к лампи, лм (дл€ люм—÷неiентних ламп потужн—÷стю 40 ¬т - 2100 лм);

ќЈ¬ - коеф—÷ц—÷—‘нт використанн€ св—÷тлового потоку (ќЈ¬=0,4-0,6);


ќЈ¬=(0,4+0,6)/2= =0,5;


N - к—÷льк—÷сть св—÷тильник—÷в, шт.; N = 4 шт.;

n - к—÷льк—÷сть ламп у св—÷тильнику, шт.; n = 4 шт.;

S - площа прим—÷щенн€, м2; S = 4,5*6=27 м2;

Kз - коеф—÷ц—÷—‘нт запасу (Kз = 1,5-2); Kз = (1,5+2)/2 = 1,75;

Z - коеф—÷ц—÷—‘нт нер—÷вном—÷рност—÷ осв—÷тленн€ (Z = 1,1).

“од—÷:


(люкс).


ќтже, фактичне значенн€ штучного осв—÷тленн€ близьке до нормативного (323,23>300), а це св—÷дчить про достатн—÷сть штучного осв—÷тленн€ в прим—÷щенн—÷.

—хема розрахунку природно—„ вентил€ц—÷—„ наведена на рисунку 4.4.


–исунок 4.4 - —хема розрахунку природно—„ вентил€ц—÷—„


–озраху—‘мо обтјў—‘м прим—÷щенн€:


3).


–озраху—‘мо обтјў—‘м адм—÷н—÷стративного прим—÷щенн€, що припада—‘ на одного працюючого:


3/чол.).

ќск—÷льки зг—÷дно з—÷ —Ќиѕ 2.09.04-87 обтјў—‘м прим—÷щенн€, що припада—‘ на 1-го працюючого, повинен становити 40 (м3), що б—÷льше н—÷ж фактичне значенн€ даного показника - 11,25 (м3/чол.), у в—÷дд—÷л—÷ потр—÷бно забезпечити пов—÷трообм—÷н не менше L1=30 (м3/год) на кожного працюючого. –озраху—‘мо необх—÷дний пов—÷трообм—÷н Lн м3/год за формулою:


, (4.5)


де: n - найб—÷льша можлива к—÷льк—÷сть працюючих у прим—÷щенн—÷.


Lн = 30*6 = 180 (м3/год).


«найдемо фактичне значенн€ пов—÷трообм—÷ну, користуючись схемою, наведеною на рисунку 4.4, за формулою:


, (4.6)


де: ¬µ - коеф—÷ц—÷—‘нт витрати пов—÷тр€; ¬µ = 0,55;

F - площа квартирки; F = 0,3*1,2 = 0,36 м2;

V - швидк—÷сть виходу пов—÷тр€ через квартирку або вентил€ц—÷йний канал, м/с, €ка розрахову—‘тьс€ за формулою:


, (4.7)


де: g - прискоренн€ в—÷льного пад—÷нн€; g = 9,8 (м/с2);

H2 - тепловий тиск, €кий розрахову—‘тьс€ за формулою:


, (4.8)

де: та - в—÷дпов—÷дно обтјў—‘мна вага пов—÷тр€ ззовн—÷ прим—÷щенн€ та всередин—÷ його, к√/м3.

ќбтјў—‘мна вага пов—÷тр€ розрахову—‘тьс€ за формулою:


, (4.9)


де: –б - барометричний тиск мм рт. ст.; –б = 750 мм рт. ст.;

- температура пов—÷тр€,  0; всередин—÷ прим—÷щенн€: дл€ теплого пер—÷оду року t=280— або “=3100—, дл€ холодного пер—÷оду року - t=170— або “=2900—; ззовн—÷ прим—÷щенн€: дл€ л—÷та t=240— або “=2970—, дл€ зими t=-110— або “=2620— (—Ќиѕ 2.04.05-91).


;

;

;

.


«найдемо h2 —÷з сп—÷вв—÷дношень:


, (4.10)

(м);

2);

2).


–озвтјў€жемо систему:



«в—÷дси:


;

;

(м/с);

(м/с);

3/год);

3/год).


ќск—÷льки фактичне значенн€ пов—÷трообм—÷ну значно перевищу—‘ нормативне значенн€ €к взимку, так —÷ "—÷тку, то природна вентил€ц—÷€ (аерац—÷€) неефективна. “ому дл€ п—÷двищенн€ ефективност—÷ вентил€ц—÷—„ в прим—÷щенн—÷ необх—÷дн—÷ додатков—÷ заходи.

ѕри оц—÷нц—÷ метеоролог—÷чних умов у досл—÷джуваному прим—÷щенн—÷ необх—÷дно пор—÷вн€ти фактичн—÷ значенн€ параметр—÷в м—÷крокл—÷мату: температури пов—÷тр€, в—÷дносно—„ вологост—÷, швидкост—÷ перем—÷щенн€ пов—÷тр€, —÷нтенсивност—÷ теплового випром—÷нюванн€ за на€вност—÷ його джерел у прим—÷щенн—÷ з нормативними значенн€ми, встановленими ƒ—Ќ 3.3.6.042-99.

‘актичн—÷ значенн€ можна одержати за допомогою безпосередн—÷х "асноручних вим—÷р—÷в або використати готов—÷ дан—÷ вим—÷р—÷в, €кщо вони —‘ в сан—÷тарно-техн—÷чних паспортах досл—÷джуваних прим—÷щень.

Ўвидк—÷сть перем—÷щенн€ пов—÷тр€ у прим—÷щенн—÷, кр—÷м того, можна знайти —÷з формули (4.6), €кщо за площу, €ку буде перем—÷щатис€ пов—÷тр€ к—÷льк—÷стю , вз€ти вертикальну площу перетину досл—÷джуваного прим—÷щенн€:


(м/с). (4.11)


ƒл€ мого прикладу:


(м/с).


Ѕеручи до уваги, що в адм—÷н—÷стративно управл—÷нських прим—÷щенн€х виконуютьс€ за енерговитратами легк—÷ роботи, то в—÷дпов—÷дно до ƒ—Ќ 3.3.6.042-99 дл€ холодного пер—÷оду року нормативними будуть:

1. температура: оптимальна 21-240—, допустима 20-250—;

2. в—÷дносна волог—÷сть: оптимальна 40-60%, допустима не б—÷льше 70%;

3. швидк—÷сть перем—÷щенн€ пов—÷тр€: оптимальна 0,1 м/с, допустима не б—÷льше 0,2 м/с.

ƒл€ теплого пер—÷оду:

1. температура: оптимальна 22-250—, допустима 21-280—;

2. в—÷дносна волог—÷сть: оптимальна 40-60%, допустима не б—÷льше 60%;

3. швидк—÷сть перем—÷щенн€ пов—÷тр€: оптимальна не б—÷льше 0,2 м/с, допустима 0,1-0,3 м/с.

«наченн€ параметр—÷в, €к—÷ характеризують сан—÷тарно-г—÷г—÷—‘н—÷чн—÷ умови прац—÷ в анал—÷зованому п—÷дрозд—÷л—÷ наведен—÷ в п—÷дсумков—÷й таблиц—÷ 4.1.


“аблиц€ 4.1 - ѕ—÷дсумкова таблиц€

ѕараметр

«наченн€ параметра

Ќормативний документ

фактичне

нормативне

1. ќсв—÷тлен—÷сть штучна (лк)

323,23

300

—Ќиѕ II-4-79

2. «наченн€ коеф—÷ц—÷—‘нта природного осв—÷тленн€ (%)

0,486

1,35

—Ќиѕ II-4-79

3. “емпература пов—÷тр€ (0—):




взимку

20

21 - 25

ƒ—Ќ 3.3.6.042-99

вл—÷тку

24

22 - 28

ƒ—Ќ 3.3.6.042-99

4. ¬—÷дносна волог—÷сть пов—÷тр€ (%):




взимку

65

< 75

ƒ—Ќ 3.3.6.042-99

вл—÷тку

55

< 60

ƒ—Ќ 3.3.6.042-99

5. ѕов—÷трообм—÷н (м3/год):




взимку

1029,28

180

—Ќиѕ 2.09.04-87

вл—÷тку

658,63

180

—Ќиѕ 2.09.04-87

6. Ўвидк—÷сть перем—÷щенн€ пов—÷тр€ (м/с)

0,051

< 0,2

ƒ—Ќ 3.3.6.042-99


јнал—÷зоване прим—÷щенн€ за небезпекою виникненн€ пожеж—÷ в—÷дпов—÷дно до ќЌ“ѕ 24-86 належить до категор—÷—„ ¬ (пожежонебезпечн—÷ - в ньому на€вн—÷ легкозаймист—÷ речовини - пап—÷р, дерево).

ћожливими причинами пожеж—÷ можуть бути:

1. коротке замиканн€ в електричн—÷й мереж—÷, що може спричинити загоранн€ на€вних легкозаймистих речовин;

2. займанн€ паперу —÷ дерева через необережне поводженн€ з вогнем;

3. поширенн€ вогню з сус—÷дн—÷х прим—÷щень.

ѕопередити пожежу можна шл€хом розробленн€ правил безпечно—„ повед—÷нки —÷з вогнем, усуненн€м можливост—÷ виникненн€ короткого замиканн€.

” раз—÷ виникненн€ пожеж—÷ сво—‘часно та з м—÷н—÷мальними насл—÷дками дають можлив—÷сть загасити —„—„ на€вн—÷ пожежна сигнал—÷зац—÷€ та вогнегасники.

ѕлан евакуац—÷—„ прац—÷вник—÷в та матер—÷альних ц—÷нностей на випадок пожеж—÷ наведений на рисунку 4.5.

”мовн—÷ позначенн€ рисунку 4.5: * - досл—÷джуване прим—÷щенн€; - шл€хи евакуац—÷—„.

4.3 «аходи щодо пол—÷пшенн€ умов прац—÷


ƒл€ пол—÷пшенн€ умов прац—÷ в досл—÷джуваному прим—÷щенн—÷ необх—÷дно покращити природне осв—÷тленн€ шл€хом застосуванн€ матер—÷ал—÷в, що п—÷двищують в—÷дбитт€ св—÷тла в—÷д поверхонь прим—÷щенн€, а також зн€ти сонцезахисн—÷ жалюз—÷. ћожна також зб—÷льшити коеф—÷ц—÷—‘нт запасу шл€хом застосуванн€ скла, €ке краще пропуска—‘ природне осв—÷тленн€. ѕри цьому зм—÷н€тьс€ так—÷ показники:

  1. загальний коеф—÷ц—÷—‘нт св—÷тлопроникненн€:


= 0,8 * 0,85 * 1 * 1 * 0,9 = 0,6 (шл€хом зн€тт€ сонцезахисних жалюз—÷, =1);


–исунок 4.5 - ѕлан евакуац—÷—„ —÷з прим—÷щенн€


2. коеф—÷ц—÷—‘нт, що врахову—‘ в—÷дбитт€ св—÷тла в—÷д внутр—÷шн—÷х поверхонь прим—÷щенн€ при ѕЅсз=0,5 (за рахунок застосуванн€ дл€ внутр—÷шн—÷х поверхонь прим—÷щенн€ св—÷тлових кольор—÷в), зв—÷дки r1(1,3)=3;

3. коеф—÷ц—÷—‘нт запасу:  з=1,3 (шл€хом покращенн€ €кост—÷ матер—÷алу, через €кий проход€ть сон€чн—÷ промен—÷):


.


ќск—÷льки в такому випадку фактичне значенн€ осв—÷тленост—÷ всеодно не в—÷дпов—÷да—‘ нормативному, то необх—÷дно застосувати штучне осв—÷тленн€, €ке в—÷дпов—÷да—‘ нормативному значенню та забезпечить достатн—‘ осв—÷тленн€ в будь-€кий час.

ƒл€ зменшенн€ надлишкового пов—÷трообм—÷ну в холодний пер—÷од року (1029,28 зам—÷сть необх—÷дних 180 м3/год) пропоную скоротити час пров—÷трюванн€ прим—÷щенн€ до:

хвилин

хвилин


’ = 180 * 60 / 1029,28 = 10,5 хв. на годину.


¬»—Ќќ¬ »


Ѕанк—÷вський менеджмент - це сукупн—÷сть принцип—÷в, форм, метод—÷в —÷ засоб—÷в управл—÷нн€ банком у ринкових умовах, наука про над—÷йн—÷ —÷ ефективн—÷ системи управл—÷нн€ процесами —÷ в—÷дносинами, €к—÷ становл€ть зм—÷ст д—÷€льност—÷ банку; кер—÷вництво, кер—÷вн—÷ кадри —÷ органи банк—÷всько—„ установи.

Ѕанк—÷вський менеджмент под—÷л€—‘тьс€ на орган—÷зац—÷йний та ф—÷нансовий. ќрган—÷зац—÷йний стосу—‘тьс€ розвтјў€занн€ загальних проблем —÷ специф—÷ки управл—÷нн€ банк—÷вським колективом, створенн€ орган—÷зац—÷йних структур та систем забезпеченн€ д—÷€льност—÷ банку. ‘—÷нансовий менеджмент комерц—÷йного банку - це система принцип—÷в, форм, метод—÷в —÷ засоб—÷в грошових в—÷дносин, управл—÷нн€ ф—÷нансовими ресурсами з метою забезпеченн€ високо—„ ефективност—÷ —÷ ф—÷нансово—„ стаб—÷льност—÷ в д—÷€льност—÷ банку з врахуванн€м коливань контјўюнктури на ф—÷нансових ринках.

¬ажливим в банку —‘ процес плануванн€. ѕлануванн€ банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷ €вл€—‘ собою процес визначенн€ ц—÷лей на майбутн—‘ та розробку шл€х—÷в —„х дос€гненн€. ѕлануванн€ €вл€—‘ собою визначенн€ пр—÷оритет—÷в подальшого розвитку банку на основ—÷ анал—÷тично—„ обробки отримано—„ —÷нформац—÷—„ про стан —÷ динам—÷ку умов ринкового середовища. ƒл€ банку, на в—÷дм—÷ну в—÷д —÷нших суб`—‘кт—÷в господарсько—„ д—÷€льност—÷, основу механ—÷зму плануванн€ д—÷€льност—÷ склада—‘ ф—÷нансове плануванн€, що —‘, по сут—÷, процесом розробки системи ф—÷нансових план—÷в —÷ планових (нормативних) показник—÷в дл€ забезпеченн€ розвитку банку необх—÷дними ф—÷нансовими ресурсами —÷ п—÷двищенн€ ефективност—÷ його ф—÷нансово—„ д—÷€льност—÷ в майбутньому.

” ход—÷ формуванн€ ефективно—„ системи ф—÷нансового менеджменту банку важливого значенн€ набувають методики анал—÷зу —„х ф—÷нансово-господарсько—„ д—÷€льност—÷. «а ц—÷л€ми проведенн€ ф—÷нансовий анал—÷з банку под—÷л€—‘тьс€ на р—÷зн—÷ форми залежно в—÷д таких критер—÷—„в: за обс€гом анал—÷тичного досл—÷дженн€ (повний, тематичний), за суб'—‘ктом анал—÷зу (внутр—÷шн—÷й, зовн—÷шн—÷й), за об'—‘ктом ф—÷нансового анал—÷зу банку (анал—÷з ф—÷нансово—„ д—÷€льност—÷ банку в ц—÷лому; анал—÷з ф—÷нансово—„ д—÷€льност—÷ окремих, структурних п—÷дрозд—÷л—÷в, центр—÷в ф—÷нансово—„ в—÷дпов—÷дальност—÷ банку; анал—÷з окремих ф—÷нансових операц—÷й банку), за пер—÷одом проведенн€ (попередн—÷й, поточний, п—÷дсумковий, перспективний). —истеми ф—÷нансового анал—÷зу: горизонтальний, вертикальний, пор—÷вн€льний, —÷нтегральний, коеф—÷ц—÷—‘нтний.

¬ основ—÷ функц—÷ональних п—÷дсистем ф—÷нансового менеджменту важливу роль у п—÷двищенн—÷ ефективност—÷ управл—÷нн€ доходами й витратами, л—÷кв—÷дн—÷стю та бюджетним процесом в—÷д—÷грають системи —÷ методи ф—÷нансового контролю.

«а сучасних умов розвитку банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷ головне завданн€ пол€га—‘ в пошуку реальних шл€х—÷в м—÷н—÷м—÷зац—÷—„ ризик—÷в та отриманн€ достатн—÷х прибутк—÷в дл€ збереженн€ кошт—÷в вкладник—÷в та п—÷дтриманн€ житт—‘д—÷€льност—÷ банку. ”сп—÷шне вир—÷шенн€ ц—÷—‘—„ складно—„ проблеми потребу—‘ використанн€ багатьох метод—÷в, прийом—÷в, способ—÷в, систем та розробки нових п—÷дход—÷в до управл—÷нн€ активами —÷ пасивами банку. ¬ усьому св—÷т—÷ р—÷вень ефективност—÷ управл—÷нн€ активами —÷ пасивами розгл€да—‘тьс€ €к один з найважлив—÷ших чинник—÷в п—÷двищенн€ стаб—÷льност—÷, над—÷йност—÷, л—÷кв—÷дност—÷ та прибутковост—÷ д—÷€льност—÷.

—утн—÷сть актив—÷в та пасив—÷в банк—÷в обумовлю—‘тьс€ —„хньою роллю в економ—÷ц—÷ €к ф—÷нансових посередник—÷в, що акумулюють тимчасово в—÷льн—÷ кошти суб`—‘кт—÷в господарсько—„ д—÷€льност—÷ —÷ розм—÷щують —„х на умовах поверненн€, строковост—÷ та платност—÷ в тих суб`—‘кт—÷в господарства, €к—÷ потребують цього дл€ забезпеченн€ виробничого процесу. ќсновними завданн€ми сучасного комерц—÷йного банку —‘ наданн€ р—÷зноман—÷тних вид—÷в позик сво—„м кл—÷—‘нтам, дл€ чого —‘ необх—÷дним залученн€ кошт—÷в —÷з р—÷зних джерел на в—÷дпов—÷дн—÷ терм—÷ни, зд—÷йсненн€ розрахунково-касового обслуговуванн€ кл—÷—‘нт—÷в —÷ проведенн€ платеж—÷в, зд—÷йсненн€ операц—÷й з куп—÷вл—÷ та продажу валютних кошт—÷в €к за дорученн€м кл—÷—‘нт—÷в, так —÷ за "асний рахунок.

Ќайважлив—÷шим напр€мком зд—÷йснюваних банком активних операц—÷й —‘ кредитуванн€. ” структур—÷ балансу банку кредитний портфель розгл€да—‘тьс€ €к —‘дине ц—÷ле та складова актив—÷в банку, що ма—‘ св—÷й р—÷вень дох—÷дност—÷ й ризику. “ому дл€ усп—÷шного кредитуванн€ - забезпеченн€ поверненн€ наданих кредит—÷в та п—÷двищенн€ дох—÷дност—÷ кредитних операц—÷й - банки мають впровадити ефективну й гнучку систему управл—÷нн€ кредитним портфелем.

ќдним з головних елемент—÷в ефективного управл—÷нн€ кредитами —‘ добре розроблена кредитна пол—÷тика, що ма—‘ забезпечувати ефективне управл—÷нн€ портфелем кредит—÷в банку, ретельний контроль за ними —÷ м—÷н—÷м—÷зац—÷ю втрат в—÷д настанн€ кредитних ризик—÷в.

¬ банк—÷вськ—÷й справ—÷ €к —÷ в —÷нших видах б—÷знесу ризик повтјў€зу—‘тьс€ передус—÷м з ф—÷нансовими втратами, що виникають у раз—÷ реал—÷зац—÷—„ певних ризик—÷в. ƒ—÷€льн—÷сть банку дуже р—÷зноман—÷тна —÷ включа—‘ операц—÷—„ залученн€ кошт—÷в, випуск —÷ куп—÷влю ц—÷нних папер—÷в, видачу кредит—÷в, факторинг, л—÷зинг, забезпеченн€ кл—÷—‘нт—÷в гот—÷вкою. «д—÷йсненн€ кожно—„ банк—÷всько—„ операц—÷—„ повтјў€зане з можлив—÷стю реал—÷зац—÷—„ к—÷лькох ризик—÷в. „ерез те, що банк одночасно зд—÷йсню—‘ активн—÷ —÷ пасивн—÷ операц—÷—„ виникають так—÷ ризики, €к: кредитний ризик, валютний ризик, процентний ризик, ризик незбалансовано—„ л—÷кв—÷дност—÷, ризик розриву строку залученн€ —÷ розм—÷щенн€ кошт—÷в та —÷нш—÷ ризики.

–изик означа—‘ небезпеку (можлив—÷сть) втрати банком сво—„х ресурс—÷в, недоотриманн€ доход—÷в або понесенн€ додаткових витрат у результат—÷ зд—÷йсненн€ певних ф—÷нансових операц—÷й.

Ѕанки мають усп—÷х тод—÷, коли ризики контрольован—÷ —÷ знаход€тьс€ в рамках —„х ф—÷нансових можливостей.

Ќайважлив—÷шим в управл—÷нн—÷ банком —‘ управл—÷нн€ ризиком л—÷кв—÷дност—÷. Ћ—÷кв—÷дн—÷сть банку - це здатн—÷сть банку забезпечувати сво—‘часне виконанн€ сво—„х грошових зобовтјў€зань, €ка визнача—‘тьс€ збалансован—÷стю м—÷ж строками —÷ сумами погашенн€ розм—÷щених актив—÷в —÷ строками —÷ сумами виконанн€ зобовтјў€зань банку.

Ѕанк—÷вська л—÷кв—÷дн—÷сть розум—÷—‘тьс€ €к €к—÷сна характеристика суб'—‘кта економ—÷чних в—÷дносин; на м—÷крор—÷вн—÷ —„—„ можна охарактеризувати €к —‘дн—÷сть платоспроможност—÷, над—÷йност—÷ та ф—÷нансово—„ ст—÷йкост—÷.

ѕ—÷дтриманн€ л—÷кв—÷дност—÷ банку —‘ серйозною та складною проблемою. ” св—÷тов—÷й практиц—÷ були розроблен—÷ методи (теор—÷—„) управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю, €к—÷ —‘ складовою частиною всього банк—÷вського менеджменту. ƒо складу таких метод—÷в вход€ть: управл—÷нн€ активами; управл—÷нн€ пасивами; збалансоване управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю (активами та пасивами).

Ћ—÷кв—÷дн—÷сть банку перебува—‘ п—÷д впливом численних чинник—÷в, повне врахуванн€ €ких на практиц—÷ неможливе. “ому завданн€ менеджменту пол€га—‘ в розробц—÷ п—÷дход—÷в, €к—÷ дадуть змогу максимально враховувати фактори впливу на л—÷кв—÷дну позиц—÷ю з метою ефективного управл—÷нн€. „им б—÷льше ви€влено впливу на л—÷кв—÷дну позиц—÷ю —÷ чим точн—÷ше визначений цей вплив у к—÷льк—÷сному вим—÷р—÷ , тим ефективн—÷шою —‘ д—÷€льн—÷сть менеджменту у сфер—÷ управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю.

—учасне ф—÷нансове —÷нвестуванн€ безпосередньо пов'€зане з формуванн€м —÷нвестиц—÷йного портфел€. ¬оно базу—‘тьс€ на тому, що б—÷льш—÷сть —÷нвестор—÷в обира—‘ дл€ —÷нвестуванн€ б—÷льш н—÷ж один ф—÷нансовий —÷нструмент, тобто форму—‘ певну —„х сукупн—÷сть. ѕ—÷д час формуванн€ —÷нвестиц—÷йного портфел€ потр—÷бно керуватис€ такими м—÷ркуванн€ми: безпека вкладень; стаб—÷льн—÷сть отриманн€ прибутку; л—÷кв—÷дн—÷сть вкладень.

ќдним —÷з головних елемент—÷в ефективного управл—÷нн€ портфелем ц—÷нних папер—÷в —‘ розроблена —÷нвестиц—÷йна пол—÷тика, що ма—‘ забезпечувати ефективне управл—÷нн€ портфелем ц—÷нних папер—÷в банку, ретельний контроль за ними —÷ м—÷н—÷м—÷зац—÷ю втрат в—÷д настанн€ —÷нвестиц—÷йних ризик—÷в.

ѕрибуток —‘ головною метою д—÷€льност—÷ банк—÷в. ѕрибуток - це виражений у грошов—÷й форм—÷ чистий дох—÷д п—÷дпри—‘мц€ на вкладений кап—÷тал, що характеризу—‘ його винагороду за ризик виконанн€ п—÷дпри—‘мницько—„ д—÷€льност—÷ —÷ —‘ р—÷зницею м—÷ж сукупним доходом та сукупними витратами в процес—÷ виконанн€ ц—÷—‘—„ д—÷€льност—÷.

—аме прибуток забезпечу—‘ формуванн€ фонд—÷в —÷ резерв—÷в на випадок непередбачуваних збитк—÷в, можливих у банк—÷вськ—÷й справ—÷; стимулю—‘ д—÷€льн—÷сть управл—÷нського персоналу щодо вдосконаленн€ роботи банку, зниженн€ витрат та п—÷двищенн€ конкурентоспроможност—÷.

¬исока роль прибутку в розвитку банку та забезпеченн—÷ —÷нтерес—÷в його засновник—÷в —÷ персоналу визнача—‘ необх—÷дн—÷сть ефективного та безперервного управл—÷нн€ ним.

Ќайважлив—÷шим фактором, що вплива—‘ на суму вс—÷х вид—÷в прибутк—÷в банку, —‘ розм—÷р доход—÷в банку, €кий отриму—‘тьс€ в процес—÷ д—÷€льност—÷. ѕ—÷д час управл—÷нн€ доходами головну увагу прид—÷лено активним операц—÷€м, оск—÷льки основним джерелом доход—÷в банку —‘ доходи в—÷д активних операц—÷й, тому —„х ефективн—÷сть визнача—‘ к—÷нцевий ф—÷нансовий результат.

ƒ—÷€льн—÷сть банку повтјў€зан—÷ з—÷ зд—÷йсненн€м р—÷зних вид—÷в витрат: поточн—÷ витрати повтјў€зан—÷ з вир—÷шенн€м тактичних завдань банку (обслуговуванн€м кошт—÷в, залучених в—÷д ф—÷зичних та юридичних ос—÷б, виплати персоналу , господарч—÷ витрати); довгостроков—÷ витрати повтјў€зан—÷ з вир—÷шенн€м стратег—÷чних завдань банку (розвитком мереж—÷ ф—÷л—÷й, придбанн€ основних засоб—÷в —÷ нематер—÷альних актив—÷в, €к—÷ забезпечують вир—÷шенн€ тактичних завдань банку).

ќсновне завданн€ управл—÷нн€ витратами - створенн€ механ—÷зму, €кий забезпечу—‘ оптим—÷зац—÷ю витрат банку, приведенн€ —„х у в—÷дпов—÷дн—÷сть з обраною прибутков—÷стю.

«б—÷льшенн€ прибутковост—÷ та зниженн€ ризику, визначенн€ ф—÷нансових ц—÷лей д—÷€льност—÷ банку на найближчу —÷ подальш—÷ перспективи —‘ основними напр€мками ф—÷нансового менеджменту комерц—÷йного банку.

ѕравекс-Ѕанк —‘ багатофункц—÷ональним ф—÷нансовим —÷нститутом, €кий нада—‘ повний спектр банк—÷вських послуг €к роздр—÷бним, так —÷ корпоративним кл—÷—‘нтам.

ѕравекс-Ѕанк р—÷к у р—÷к ста—‘ доступн—÷шим та ближчим дл€ сво—„х потенц—÷йних кл—÷—‘нт—÷в та партнер—÷в. ÷е визнача—‘тьс€ €к у дотриманн—÷ високих стандарт—÷в р—÷вн€ обслуговуванн€, так —÷ у географ—÷—„ розташуванн€. ” структур—÷ банку нал—÷чу—‘тьс€ 520 дирекц—÷й та в—÷дд—÷лень та близько 2257 точок видач—÷ споживчих кредит—÷в.

ѕравекс-Ѕанк прагне задовольнити потреби вс—÷х кл—÷—‘нт—÷в у широкому спектр—÷ €к—÷сних банк—÷вських послуг. ‘ундаментальним принципом роботи банку —‘ комплексний п—÷дх—÷д в обслуговуванн—÷ кл—÷—‘нт—÷в —÷ по—‘днанн€ стандартних технолог—÷й з —÷ндив—÷дуальним п—÷дходом до кл—÷—‘нта.

«а р—÷внем дов—÷ри населенн€ за даними јсоц—÷ац—÷—„ укра—„нських банк—÷в ѕравекс-Ѕанк входить в першу 5-у ф—÷нансових установ кра—„ни.

ќдним з вид—÷в д—÷€льност—÷ ѕравекс-Ѕанку —‘ залученн€ тимчасово в—÷льних кошт—÷в на депозитн—÷ рахунки. ƒол€ строкових депозит—÷в ф—÷зичних ос—÷б в сукупному портфел—÷ строкових депозит—÷в ф—÷зичних —÷ юридичних ос—÷б склада—‘ 89,46%. ÷е в—÷добража—‘ р—÷вень ст—÷йкост—÷ ф—÷нансово—„ установи, так €к вплив кожного окремого вкладника —‘ м—÷н—÷мальним —÷ не може спричинити дестаб—÷л—÷зац—÷ю роботи банку.

ќдним з пр—÷оритетних —÷ прибуткових напр€м—÷в д—÷€льност—÷ банку —‘ кредитуванн€. ѕортфель короткострокових —÷ довгострокових кредит—÷в форму—‘тьс€ в першу чергу за рахунок строкових депозит—÷в ф—÷зичних —÷ юридичних ос—÷б в—÷дпов—÷дно до строк—÷в —„х залученн€.

ѕравекс-Ѕанк пос—÷да—‘ одне з л—÷дируючих м—÷iь на банк—÷вському ринку ”кра—„ни з кредитуванн€ ф—÷зичних ос—÷б.  редити ф—÷зичних ос—÷б складають 88,5% в—÷д загального кредитного портфел€ банку.

ѕравекс-Ѕанк пост—÷йно впроваджу—‘ нов—÷ програми кредитуванн€, робл€чи послугу "јвтокредитуванн€" приваблив—÷шою дл€ сво—„х кл—÷—‘нт—÷в. ѕаралельно з новими продовжують працювати й ран—÷ш упроваджен—÷, звичн—÷ дл€ кл—÷—‘нт—÷в схеми кредитуванн€.

” 2007 р. ѕравекс-Ѕанком було додатково впроваджено нову програму кредитуванн€ ф—÷зичних ос—÷б на куп—÷влю автомоб—÷л—÷в: "ј¬“ќ –≈ƒ»“: ”—≈ ¬ Ћё„≈Ќќ". Ќова схема видач—÷ кредиту на автомоб—÷ль передбача—‘ включенн€ в суму кредиту не лише повно—„ вартост—÷ автомоб—÷л€, але й суми вс—÷х банк—÷вських ком—÷с—÷йних платеж—÷в, а також суми страхових платеж—÷в з—÷ страхуванн€  ј— ќ автомоб—÷л€ та громадсько—„ в—÷дпов—÷дальност—÷ кл—÷—‘нта.

ѕравекс-Ѕанк ув—÷в в д—÷ю нову програму щодо —÷потечного кредитуванн€ - "ѕартнер Ѕанку". ƒана програма нада—‘ п—÷льгов—÷ умови кредитуванн€ дл€ тих кл—÷—‘нт—÷в, €ких залучив дл€ оформленн€ кредиту в ѕравекс-Ѕанку ѕартнер Ѕанку - јгентство нерухомост—÷. «а умовою програми "ѕартнер Ѕанку" максимальна сума надаваного кредиту становить 130 тис. —‘вро, в—÷дсоткова ставка на 0,5% нижча н—÷ж за стандартних умов, кредит нада—‘тьс€ строком до 25 рок—÷в.

ѕравекс-Ѕанк —‘ одним —÷з л—÷дер—÷в споживчого кредитуванн€ населенн€ серед банк—÷в ”кра—„ни. —поживчий кредит на куп—÷влю практично ус—÷х товар—÷в та де€ких послуг кл—÷—‘нт може отримати €к у будь-€кому пункт—÷ видач—÷ споживчих кредит—÷в, так —÷ в одному —÷з 520 в—÷дд—÷лень банку на терм—÷н до 3 рок—÷в.

” 2007 р. ѕравекс-Ѕанк в—÷дкрив нов—÷ можливост—÷ дл€ сво—„х кл—÷—‘нт—÷в. ¬—÷дтепер кредит гот—÷вкою можна отримати вс—÷м кл—÷—‘нтам, незалежно в—÷д на€вност—÷ кредитно—„ —÷стор—÷—„ у ѕравекс-Ѕанку.

Ќа початку 2007 р. ѕравекс-Ѕанк запровадив нову форму отриманн€ споживчого кредиту за допомогою плат—÷жних карток. ƒаний продукт передбача—‘ отриманн€ кл—÷—‘нтом митт—‘во—„ плат—÷жно—„ картки та встановленн€ кредитного л—÷м—÷ту у розм—÷р—÷ до 25000 грн на картковий рахунок.

¬ласник кредитно—„ картки за рахунок кредитних кошт—÷в банку ма—‘ змогу отримати гот—÷вку на будь-€к—÷ потреби. ¬агомою перевагою дано—„ послуги —‘ багаторазове використанн€ картки, таким чином погашена частина кредиту ста—‘ доступною до витрат. ÷е дозвол€—‘ кл—÷—‘нту заощадити час при зверненн—÷ до банку дл€ оформленн€ документ—÷в на отриманн€ кредитних кошт—÷в.

ѕравекс-Ѕанк —‘ одним —÷з л—÷дер—÷в серед укра—„нських банк—÷в у сфер—÷ ем—÷с—÷—„ плат—÷жних карток - корпоративних —÷ зарплатних.

Ќа сьогодн—÷шн—÷й день до уваги кл—÷—‘нт—÷в ѕравекс-Ѕанк пропону—‘ не лише картки в одн—÷й валют—÷, а й мультивалютн—÷.

Ўирокого розвитку й попул€рност—÷ серед кл—÷—‘нт—÷в набула програма - овердрафт кредитуванн€ держател—÷в зарплатних плат—÷жних карток до 60% в—÷д середньом—÷с€чно—„ зароб—÷тно—„ плати (з розрахунку за останн—÷ 3 м—÷с€ц—÷).

Ўирока мережа банкомат—÷в дозвол€—‘ зн€тт€ гот—÷вки в будь-€кому куточку ”кра—„ни. ѕлат—÷жна картка ѕравекс-Ѕанку нада—‘ ун—÷кальну можлив—÷сть безгот—÷вкових розрахунк—÷в у торг—÷вельних мережах через POS-терм—÷нали.

—пр€мовуючи роботу на вс—÷х кл—÷—‘нт—÷в, вир—÷шуючи —„х проблеми, сьогодн—÷ ѕравекс-Ѕанк виступа—‘ €к роздр—÷бний банк нац—÷онального масштабу. “ому розвиток роздр—÷бних послуг —‘ пр—÷оритетним в робот—÷ з кл—÷—‘нтами.

ѕравекс-Ѕанк нада—‘ кл—÷—‘нтам послуги по переказу грошових кошт—÷в - Western Union; Money Gram, "ѕравекс-“елеграф", грошов—÷ перекази з ќщадного банку –ос—÷—„; валюто-обм—÷нн—÷ операц—÷—„ - "ќбм—÷н валют", перев—÷рка платоспроможност—÷ банкнот —÷ноземно—„ валюти, обм—÷н зношених банкнот; продаж юв—÷лейних —÷ пам'€тних монет, продаж та куп—÷вл€ дорожн—÷х чек—÷в, —÷нкасо —÷менних чек—÷в, передплата карток Visa Travel Money Cash Passport; прийманн€ гот—÷вкових платеж—÷в в—÷д ф—÷зичних та юридичних ос—÷б; продаж банк—÷вських метал—÷в.

ќсновними перевагами в обслуговуванн—÷ кл—÷—‘нт—÷в ѕравекс-Ѕанку —‘: швидке —÷ €к—÷сне обслуговуванн€ кл—÷—‘нт—÷в; —÷ндив—÷дуальний п—÷дх—÷д до вир—÷шенн€ проблем кожного кл—÷—‘нта; зручний дл€ кл—÷—‘нт—÷в режим роботи; щоденна на€вн—÷сть грошових кошт—÷в в кас—÷; конф—÷денц—÷йн—÷сть —÷нформац—÷—„; широка розгалужен—÷сть мереж.

ћенеджери ѕравекс-Ѕанку завжди в сво—„й прац—÷ використовують метод перехресних продаж. –еал—÷зац—÷€ перехресного менеджменту дозвол€—‘ зб—÷льшити €к к—÷льк—÷сть кл—÷—‘нт—÷в банку, так —÷ ф—÷нансовий результат.

—л—÷д зазначити, що найб—÷льш вагомою статтею доход—÷в ѕравекс-Ѕанку —‘ ком—÷с—÷йний дох—÷д - 68% в—÷д загально—„ суми доход—÷в. ќтже, пол—÷тика ѕравекс-Ѕанку спр€мована на отриманн€ прибутку в значн—÷й м—÷р—÷ в—÷д проведенн€ ком—÷с—÷йних операц—÷й банку, €к—÷ —‘ б—÷льш неризиковими.

«ростанн€ к—÷лькост—÷ п—÷дпри—‘мств —÷ приватних кл—÷—‘нт—÷в, €к—÷ дов—÷рили ѕравекс-Ѕанку веденн€ сво—„х ф—÷нансових справ, п—÷дтверджу—‘, що банк виправдову—‘ над—÷—„ та задовольн€—‘ потреби кл—÷—‘нт—÷в, а це —‘ найкращим св—÷дченн€м усп—÷шно—„ д—÷€льност—÷ банку.


ѕ≈–≈Ћ–∆  ѕќ—»ЋјЌ№


  1. «акон ”кра—„ни "ѕро банки —÷ банк—÷вську д—÷€льн—÷сть" в—÷д 7.12.2000 є2121-III.
  2. –∆нструкц—÷€ про пор€док регулюванн€ та анал—÷з д—÷€льност—÷ банк—÷в в ”кра—„н—÷. «атверджена ѕостановою ѕравл—÷нн€ ЌЅ” в—÷д 28.08.2001 р. є 368.
  3. ѕоложенн€ про кредитуванн€. «атверджено постановою ѕравл—÷нн€ ЌЅ” в—÷д 28.09.1995 є246 (з—÷ зм—÷нами —÷ доповненн€ми).
  4. ѕоложенн€ про пол—÷тику управл—÷нн€ активами —÷ пасивами ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанку". «атверджена Ќаказом √олови ѕравл—÷нн€ ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанк" в—÷д 13.01.2003 року є22-ј.
  5. ƒ—Ќ 3.3.6.042-99. —ан—÷тарн—÷ норми м—÷крокл—÷мату виробничих прим—÷щень.
  6. ќЌ“ѕ 24-86 (общесоюзные нормы технологического проектировани€). ќпределение категорий помещений по взрывной и пожарной опасности.
  7. —Ќиѕ 2.04.05-91. ќтопление, вентил€ци€, кондиционирование воздуха.
  8. —Ќиѕ 2.09.04-87. јдминистративные и бытовые здани€.
  9. —Ќиѕ II-4-79. ≈стественное и искусственное освещение.
  10. јлавердов ј.–. ‘инансовый менеджмент в банке: ”чебно-практическое пособие. - ћ.: ћЁ—», 1997.
  11. Ѕанки и банковские операции: ”чебник дл€ вузов / ѕод ред. проф. ≈.‘. ∆укова. - ћ.: Ѕанки и биржи: ёЌ»“»,1997. - 471 с.
  12. Ѕанк—÷вська справа: Ќавчальний пос—÷бник / «а ред. проф. –.–∆. “иркала. - “ерноп—÷ль:  арт-бланш, 2001.
  13. Ѕанк—÷вськ—÷ операц—÷—„: ѕ—÷дручник / «а ред. ј.ћ. ћороза. -  .:  Ќ≈”, 2000. - 384 с.
  14. Ѕанковское дело / ѕод ред. ¬.».  олосникова. - ћ.: ‘инансы и статистика, 1999. - 464 с.
  15. Ѕанковское дело / ѕод ред. ќ.». Ћаврушина. - ћ.: Ё ќ—, 1992. - 428 с.
  16. Ѕланк ».ј. ќсновы финансового менеджмента. -  .: Ќика-центр, - 1999.
  17. Ѕланк ».ј. ‘инансовый мененеджмент: ”чный курс. -  .: Ќика-÷ентр, 1999. - 528 с.
  18. ¬асюренко ќ.¬. Ѕанк—÷вський менеджмент. -  .:  Ќ≈”, 2001.
  19. ¬асюренко ќ.¬. Ѕанк—÷вськ—÷ операц—÷—„: Ќавчальний пос—÷бник. -  .: “-во "«нанн€",  ќќ, 2000. - 234 с.
  20. ¬асюренко ќ.¬. ћенеджмент кредитних операц—÷й у комерц—÷йному банку. - ’арк—÷в.: –¬ѕ "ќриг—÷нал", 1998. - 72 с.
  21. ƒемк—÷вський ј.¬. √рош—÷ та кредит. -  .: ƒакор, ¬ира-–., 2003.
  22. ≈коном—÷чний анал—÷з: Ќавчальний пос—÷бник / «а ред. акад. ЌјЌ”, проф. ћ.√. „умаченка. -  .:  Ќ≈”, 2003. - 556 с.
  23. ≈фективн—÷сть управл—÷нн€ банком (Ўкола банк—÷р—÷в): ћатер—÷али науково-практичного сем—÷нару п—÷д ред. проф. ¬.ѕ. ћатв—÷—‘нко. -  .: Ќаук. думка, 2003.
  24. «аруба ќ.ƒ. Ѕанк—÷вський менеджмент у банку: Ќавчальний пос—÷бник. -  .: Ћ—÷бра “ќ¬, 1996.
  25. «аруба ќ.ƒ. ‘—÷нансовий менеджмент у банку: Ќавчальний пос—÷бник. -  .: “-во"«нанн€",  ќќ, 1997.
  26.  ириченко ќ. та —÷н. Ѕанк—÷вський менеджмент: Ќавчальний пос—÷бник. -  ., 1999.
  27. Ћагут—÷н ¬.ƒ.  редитуванн€: теор—÷€ —÷ практика: Ќавчальний пос—÷бник. -  .: «нанн€, 2000. - 215 с.
  28. Ћюбунь ќ.—., √рушко ¬.–∆. ‘—÷нансовий менеджмент у банку. Ќавчальний пос—÷бник дл€ студент—÷в вищих навчальних заклад—÷в. -  .: ¬идавничий ƒ—÷м "—лово", 2004. - 296 с.
  29. ћаслюченков ё.—. ‘инансовый менеджмент в  Ѕ: ‘ундаментальный анализ. - ћ.: ѕерспектива, 1996. - 160 с.
  30. ћескон ћ.’., јльберт ћ., ’едоури ‘. ќсновы менеджмента. - ћ.: ƒело, 1995. - 704 с.
  31. ћетодичка дл€ экономистов, ответственных за развитие розничных услуг на отделени€х и филиалах ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанка".
  32. ќперац—÷—„ комерц—÷йних банк—÷в / –.  оцовська, ¬. –ичак—÷вська, √. “абачук, я. √рудзевич, ћ. ¬озюк. -  .: јлерта, 2004. - 500 с.
  33. ѕримостка Ћ.ќ. ‘—÷н. менеджмент у банку: ѕ—÷дручник. -  .:  Ќ≈”, 2004. - 468 с.
  34. ѕримостка Ћ.ќ. ‘—÷нансовий менеджмент банку. -  .:  Ќ≈”, 1999.
  35. –—÷чний зв—÷т ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанку".  и—„в, 2005. - 110 с.
  36. –—÷чний зв—÷т ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанку".  и—„в, 2006. - 120 с.
  37. –—÷чний зв—÷т ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанку".  и—„в, 2007. - 128 с.
  38. –оуз ѕ.—. Ѕанковский менеджмент. - ћ.: ƒело Ћтд, 1995. - 768 с.
  39. –оуз ѕитер —. Ѕанковский менеджмент. - ћ., 1997.
  40. —ало ¬.–∆.,  рикл—÷й ќ.ј. ‘—÷нансовий менеджмент банку: Ќавчальний пос—÷бник. - —уми: ¬“ƒ "”н—÷верситетська книга", 2007. - 314 с.
  41. —еврук ¬.“. Ѕанковские риски. - ћ.: ƒело Ћтд, 1995. - 72 с.
  42. ‘инансовый менеджмент: теори€ и практика: ”чебник / ѕод ред. ≈.—. —то€новой. - ћ.: »зд-во "ѕерспектива", 2002. - 656 с.
  43. ‘—÷нансовий менеджмент: Ќавчальний пос—÷бник / «а ред.проф. √.√.  —÷рейцева. -  .:÷”Ћ, 2002. 496 с.
  44. ‘—÷н—÷нансовий менеджмент банку / ѕ—÷д ред. ќ.—. Ћюбунь. -  .: —лово, 2004. - 270 с.
  45. ‘ролов —.ћ. Ѕанк—÷вська справа —÷ основи митного регулюванн€ в ”кра—„н—÷: теор—÷€ та практика: Ќавч. пос—÷бник. - —уми: ¬“ƒ "”н—÷верситетська книга", 2004. - 368 с.
  46. Ўим ƒж. ., —игел ƒж.√. ‘инансовый менеджмент. - ћ.: √риф, 1996.
  47. јржев—÷т—÷н —. ‘ормуванн€ банк—÷вського менеджменту в ”кра—„н—÷ // ¬—÷сник ЌЅ”. - 2001. - є5. - —. 24-28.
  48. Ѕездудный ћ.ј. ”правление рисками и совершенствование банковского надзора // Ѕанковские услуги. - 2002. - є2. - —. 2-5.
  49. Ѕел—÷нська я.¬. “еоретичн—÷ засади анал—÷зу валютних ризик—÷в // јктуальн—÷ проблеми економ—÷ки. - 2002. - є10. - —. 33-41.
  50. Ѕобир ¬.¬ ”правл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю в комерц—÷йному банку // ѕроблеми формуванн€ —÷ розвитку ф—÷нансово-кредитно—„ системи ”кра—„ни: «б. наук. ст. - ’.: Ўтрих, 2002. - 274 с.
  51. Ѕондаренко Ћ.ј. ѕобудова системи ризик-менеджменту в комерц—÷йному банку // ‘—÷нанси ”кра—„ни. - 2003. - є9. - —. 85-94.
  52. ¬—÷тл—÷нський ¬.  онцепц—÷€ стратег—÷—„ кредитного ризику // Ѕанк—÷вська справа. - 2000. - є1. - —. 13.
  53. ¬ощилко ћ. ќснови управл—÷нн€ ризиками у банк—÷вськ—÷й справ—÷ // ¬—÷сник ЌЅ”. - 2001. - є12. - —. 51-53.
  54. √олуб ¬. ћетодичн—÷ аспекти ц—÷ноутворенн€ на кредитн—÷ послуги банку // ¬—÷сник ЌЅ”. - 2002. - є7. - —. 48-51.
  55. √олуб ¬.ћ.  редитн—÷ ризики комерц—÷йних банк—÷в та методи —„х управл—÷нн€ // ѕроблеми —÷ перспективи розвитку банк—÷всько—„ системи ”кра—„ни: «б. наук. пр. - —уми: ћр—÷€ Ћ“ƒ, 2002. - “.5. - 288 с.
  56. ƒвадцатка лучших украинских банков // »мею право. - 2007. - є52. - —. 5.
  57. ƒзюблюк ќ.¬. ќптим—÷зац—÷€ управл—÷нн€ активами —÷ пасивами комерц—÷йного банку // ‘—÷нанси ”кра—„ни. - 2002. - є5. - —. 129-138.
  58. ƒмитренко ћ. ”правл—÷нн€ ризиками в комерц—÷йних банках // ¬—÷сник ЌЅ”. - 1998. - є9. - —. 23.
  59. »ль€сов —.ћ. ”правление активами и пасивами банков // ƒеньги и кредит. - 2000. - є5. - —. 20-27.
  60. ѕернар—÷вський ќ.¬. –изик та л—÷кв—÷дн—÷сть комерц—÷йного банку // ¬—÷сник ЌЅ”. - 2000. - є4. - —.31-34.
  61. ѕ–∆Ѕ ”кра—„ни. Ўкола банк—÷ра: ћетодика розрахунку достатност—÷ кап—÷талу банку (вимоги Ѕазельсько—„ угоди) // –∆нформ. вип. є244. - „.1 -  ., 1997.
  62. ѕ–∆Ѕ ”кра—„ни. Ўкола банк—÷ра: ‘—÷н. анал—÷з д—÷€льност—÷  Ѕ // –∆нформ. вип. є283. - „.2 -  ., 1999.
  63. ѕ–∆Ѕ ”кра—„ни. Ўкола банк—÷ра: ‘—÷нансовий анал—÷з д—÷€льност—÷ комерц—÷йного банку // –∆нформ. вип. є284. - „.3 -  ., 1999.
  64. ѕримостка Ћ. ”правл—÷нн€ активами —÷ пасивами комерц—÷йного банку // ¬—÷сник ЌЅ”. - 2000. - є2. - —. 39-44.
  65. ѕримостка Ћ.ќ. ”правл—÷нн€ активами —÷ пасивами  Ѕ: концептуальн—÷ п—÷дходи, методи та модел—÷ // –ег—÷ональна економ—÷ка. - 2000. - є4. - —. 87-95.
  66. ѕшик Ѕ.–∆. ћодель управл—÷нн€ активами —÷ пасивами банку // ‘—÷нанси ”кра—„ни. - 2003. - є5. - —. 115-121.
  67. ўибиволок «. јнал—÷з л—÷кв—÷дност—÷ банку // Ѕанк—÷вська справа. - 2000. - є5. - —. 33-37.


ƒодаток ј


Ѕаланс за станом на 31 грудн€ 2005 року, тис. грн.

јктиви

2005

2004

1

2

3

 ошти в ЌЅ” та гот—÷вков—÷ кошти банку

2583692

158853

 азначейськ—÷ та —÷нш—÷ ÷ѕ, що реф—÷нансуютьс€ ЌЅ”, —÷ ÷ѕ, ем—÷тован—÷ ЌЅ”

0

0

 ошти в —÷нших банках

185949

391211

÷—÷нн—÷ папери в торговому портфел—÷ банку

0

0

÷—÷нн—÷ папери в портфел—÷ банку на продаж

1058

25054

 редити та заборгован—÷сть кл—÷—‘нт—÷в

983510

871206

÷—÷нн—÷ папери в портфел—÷ банку до погашенн€

0

0

–∆нвестиц—÷—„ в асоц—÷йован—÷ й доч—÷рн—÷ компан—÷—„

0

2850

ќсновн—÷ засоби та нематер—÷альн—÷ активи

165975

166222

Ќарахован—÷ доходи до отриманн€

14346

10872

¬—÷дстрочений податковий актив

0

0

–∆нш—÷ активи

31660

29606

ƒовгостроков—÷ активи, призначен—÷ дл€ продажу

0

0

”сього актив—÷в:

1640890

1655874

ѕасиви

2005

2004

1

2

3

«обовтјў€занн€



 ошти банк—÷в:

144476

358770

у тому числ—÷ кредити, €к—÷ отриман—÷ в—÷д ЌЅ”

0

12054

 ошти кл—÷—‘нт—÷в

1272864

1101308

ќщадн—÷ (депозитн—÷) сертиф—÷кати, ем—÷тован—÷ банком

1

1

Ѕоргов—÷ ц—÷нн—÷ папери, ем—÷тован—÷ банком

0

0

Ќарахован—÷ витрати до сплати

37013

25402

¬—÷дстрочен—÷ податков—÷ зобовтјў€занн€

0

0

–∆нш—÷ зобовтјў€занн€

45383

74555

”сього зобовтјў€зань:

1499737

1560036

¬ласний кап—÷тал



—татутний кап—÷тал

94960

71160

 ап—÷тал—÷зован—÷ див—÷денди

0

0

¬ласн—÷ акц—÷—„ (частки, па—„), що викуплен—÷ в акц—÷онер—÷в (учасник—÷в)

0

0

≈м—÷с—÷йн—÷ р—÷зниц—÷

672

672

–езерви та —÷нш—÷ фонди банку

3031

2824

–езерви переоц—÷нки, у тому числ—÷:

15883

551

резерви переоц—÷нки необоротних актив—÷в

15883

551

резерви переоц—÷нки ц—÷нних папер—÷в

0

0

Ќерозпод—÷лений прибуток (непокритий збиток) минулих рок—÷в

20499

16475

ѕрибуток/збиток зв—÷тного року, що оч—÷ку—‘ затвердженн€

6108

4156

”сього "асного кап—÷талу:

141153

95838

”сього пасив—÷в:

1640890

1655874


ƒодаток Ѕ


Ѕаланс за станом на 31 грудн€ 2006 року, тис. грн.

јктиви

2006

2005

1

2

3

 ошти в ЌЅ” та гот—÷вков—÷ кошти банку

348132

2583692

 азначейськ—÷ та —÷нш—÷ ÷ѕ, що реф—÷нансуютьс€ ЌЅ”, —÷ ÷ѕ, ем—÷тован—÷ ЌЅ”

0

0

 ошти в —÷нших банках

109237

185949

÷—÷нн—÷ папери в торговому портфел—÷ банку

0

0

÷—÷нн—÷ папери в портфел—÷ банку на продаж

1058

1058

 редити та заборгован—÷сть кл—÷—‘нт—÷в

1373407

983510

÷—÷нн—÷ папери в портфел—÷ банку до погашенн€

0

0

–∆нвестиц—÷—„ в асоц—÷йован—÷ й доч—÷рн—÷ компан—÷—„

0

0

ќсновн—÷ засоби та нематер—÷альн—÷ активи

168295

165975

Ќарахован—÷ доходи до отриманн€

16908

14346

¬—÷дстрочений податковий актив

0

0

–∆нш—÷ активи

106483

31660

ƒовгостроков—÷ активи, призначен—÷ дл€ продажу

0

0

”сього актив—÷в:

2123520

1640890

ѕасиви

2006

2005

1

2

3

«обовтјў€занн€



 ошти банк—÷в:

31273

144476

у тому числ—÷ кредити, €к—÷ отриман—÷ в—÷д ЌЅ”

0

0

 ошти кл—÷—‘нт—÷в

1817725

1272864

ќщадн—÷ (депозитн—÷) сертиф—÷кати, ем—÷тован—÷ банком

1

1

Ѕоргов—÷ ц—÷нн—÷ папери, ем—÷тован—÷ банком

0

0

Ќарахован—÷ витрати до сплати

54194

37013

¬—÷дстрочен—÷ податков—÷ зобовтјў€занн€

3760

0

–∆нш—÷ зобовтјў€занн€

47961

45383

”сього зобовтјў€зань:

1984914

1499737

¬ласний кап—÷тал



—татутний кап—÷тал

108960

94960

 ап—÷тал—÷зован—÷ див—÷денди

0

0

¬ласн—÷ акц—÷—„ (частки, па—„), що викуплен—÷ в акц—÷онер—÷в (учасник—÷в)

0

0

≈м—÷с—÷йн—÷ р—÷зниц—÷

672

672

–езерви та —÷нш—÷ фонди банку

3337

3031

–езерви переоц—÷нки, у тому числ—÷:

15394

15883

резерви переоц—÷нки необоротних актив—÷в

15394

15883

резерви переоц—÷нки ц—÷нних папер—÷в

0

0

Ќерозпод—÷лений прибуток (непокритий збиток) минулих рок—÷в

26949

20499

ѕрибуток/збиток зв—÷тного року, що оч—÷ку—‘ затвердженн€

13294

6108

”сього "асного кап—÷талу:

168606

141153

”сього пасив—÷в:

2123520

1640890


ƒодаток ¬


Ѕаланс за станом на 31 грудн€ 2007 року, тис. грн.

јктиви

2007

2006

1

2

3

 ошти в ЌЅ” та гот—÷вков—÷ кошти банку

379530

348132

 азначейськ—÷ та —÷нш—÷ ÷ѕ, що реф—÷нансуютьс€ ЌЅ”, —÷ ÷ѕ, ем—÷тован—÷ ЌЅ”

0

0

 ошти в —÷нших банках

380277

109237

÷—÷нн—÷ папери в торговому портфел—÷ банку

0

0

÷—÷нн—÷ папери в портфел—÷ банку на продаж

1058

1058

 редити та заборгован—÷сть кл—÷—‘нт—÷в

2382895

1373407

÷—÷нн—÷ папери в портфел—÷ банку до погашенн€

0

0

–∆нвестиц—÷—„ в асоц—÷йован—÷ й доч—÷рн—÷ компан—÷—„

0

0

ќсновн—÷ засоби та нематер—÷альн—÷ активи

315055

168295

Ќарахован—÷ доходи до отриманн€

40485

16908

¬—÷дстрочений податковий актив

0

0

–∆нш—÷ активи

83728

106483

ƒовгостроков—÷ активи, призначен—÷ дл€ продажу

0

0

”сього актив—÷в:

3583028

2123520

ѕасиви

2007

2006

1

2

3

«обовтјў€занн€



 ошти банк—÷в:

280671

31273

у тому числ—÷ кредити, €к—÷ отриман—÷ в—÷д ЌЅ”

0

0

 ошти кл—÷—‘нт—÷в

2722123

1817725

ќщадн—÷ (депозитн—÷) сертиф—÷кати, ем—÷тован—÷ банком

1

1

Ѕоргов—÷ ц—÷нн—÷ папери, ем—÷тован—÷ банком

18000

0

Ќарахован—÷ витрати до сплати

87322

54194

¬—÷дстрочен—÷ податков—÷ зобовтјў€занн€

31109

3760

–∆нш—÷ зобовтјў€занн€

87138

47961

”сього зобовтјў€зань:

3226364

1984914

¬ласний кап—÷тал



—татутний кап—÷тал

171499

108960

 ап—÷тал—÷зован—÷ див—÷денди

0

0

¬ласн—÷ акц—÷—„ (частки, па—„), що викуплен—÷ в акц—÷онер—÷в (учасник—÷в)

0

0

≈м—÷с—÷йн—÷ р—÷зниц—÷

672

672

–езерви та —÷нш—÷ фонди банку

10219

3337

–езерви переоц—÷нки, у тому числ—÷:

96529

15394

резерви переоц—÷нки необоротних актив—÷в

96529

15394

резерви переоц—÷нки ц—÷нних папер—÷в

0

0

Ќерозпод—÷лений прибуток (непокритий збиток) минулих рок—÷в

940

26949

ѕрибуток/збиток зв—÷тного року, що оч—÷ку—‘ затвердженн€

76805

13294

”сього "асного кап—÷талу:

356664

168606

”сього пасив—÷в:

3583028

2123520


ƒодаток √


«в—÷т про ф—÷нансов—÷ результати за 2005 ф—÷нансовий р—÷к, тис. грн.

Ќайменуванн€ статт—÷

2005

2004

1

2

3

„истий процентний дох—÷д

58996

44527

ѕроцентний дох—÷д

165875

120244

ѕроцентн—÷ витрати

(106879)

(75717)

„истий ком—÷с—÷йний дох—÷д

99565

67213

 ом—÷с—÷йний дох—÷д

104585

71324

 ом—÷с—÷йн—÷ витрати

(5020)

(4111)

“орговельний дох—÷д

22677

13619

ƒох—÷д у вигл€д—÷ див—÷денд—÷в

3

22

ѕрибуток/збиток в—÷д —÷нвестиц—÷йних ÷ѕ

0

0

ƒох—÷д в—÷д участ—÷ в кап—÷тал—÷

0

0

–∆нший дох—÷д

6587

4781

”сього дохо—÷в:

187828

130162

«агальн—÷ адм—÷н—÷стративн—÷ витрати

(77171)

(53713)

¬итрати на персонал

(57526)

(37600)

¬трати в—÷д участ—÷ в кап—÷тал—÷

0

0

–∆нш—÷ витрати

(27918)

(20028)

ѕрибуток в—÷д операц—÷й

25213

18821

„ист—÷ витрати на формуванн€ резерв—÷в

(17410)

(14059)

ѕрибуток до оподаткуванн€

7803

4762

¬итрати на податок на прибуток

(1695)

(606)

ѕрибуток п—÷сл€ оподаткуванн€

6108

4156

„истий прибуток/збиток в—÷д продажу довгострокових актив—÷в, призначених дл€ продажу

0

0

„истий прибуток/збиток банку

6108

4156

„истий прибуток на одну акц—÷ю (грн.)

0,08

0,06

—коригований чистий прибуток на одну акц—÷ю (грн.)

0,08

0,06


ƒодаток ƒ


«в—÷т про ф—÷нансов—÷ результати за 2006 ф—÷нансовий р—÷к, тис. грн.

Ќайменуванн€ статт—÷

2006

2005

1

2

3

„истий процентний дох—÷д

59353

58996

ѕроцентний дох—÷д

181026

165875

ѕроцентн—÷ витрати

(121673)

(106879)

„истий ком—÷с—÷йний дох—÷д

149523

99565

 ом—÷с—÷йний дох—÷д

153596

104585

 ом—÷с—÷йн—÷ витрати

(4073)

(5020)

“орговельний дох—÷д

28380

22677

ƒох—÷д у вигл€д—÷ див—÷денд—÷в

0

3

ƒох—÷д в—÷д участ—÷ в кап—÷тал—÷

0

0

–∆нший дох—÷д

7009

6587

”сього дохо—÷в:

244265

187828

«агальн—÷ адм—÷н—÷стративн—÷ витрати

(84412)

(77171)

¬итрати на персонал

(88099)

(57526)

¬трати в—÷д участ—÷ в кап—÷тал—÷

0

0

–∆нш—÷ витрати

40758

27918

ѕрибуток в—÷д операц—÷й

30996

25213

„ист—÷ витрати на формуванн€ резерв—÷в

(10110)

(17410)

ƒох—÷д/збиток в—÷д довгострокових актив—÷в, призначених дл€ продажу

0

0

ѕрибуток до оподаткуванн€

20886

7803

¬итрати на податок на прибуток

(7592)

(1695)

ѕрибуток п—÷сл€ оподаткуванн€

13294

6108

„истий прибуток/збиток в—÷д продажу довгострокових актив—÷в, призначених дл€ продажу

0

0

„истий прибуток/збиток банку

13294

6108

„истий прибуток на одну акц—÷ю (грн.)

0,12

0,08

—коригований чистий прибуток на одну акц—÷ю (грн.)

0,12

0,08


ƒодаток ≈


«в—÷т про ф—÷нансов—÷ результати за 2007 ф—÷нансовий р—÷к, тис. грн.

Ќайменуванн€ статт—÷

2007

2006

1

2

3

„истий процентний дох—÷д

125569

59353

ѕроцентний дох—÷д

303165

181026

ѕроцентн—÷ витрати

(177596)

(121673)

„истий ком—÷с—÷йний дох—÷д

359385

149523

 ом—÷с—÷йний дох—÷д

363077

153596

 ом—÷с—÷йн—÷ витрати

(3692)

(4073)

“орговельний дох—÷д

30823

28380

ƒох—÷д у вигл€д—÷ див—÷денд—÷в

0

0

ƒох—÷д в—÷д участ—÷ в кап—÷тал—÷

0

0

–∆нший дох—÷д

17023

7009

”сього дохо—÷в:

532800

244265

«агальн—÷ адм—÷н—÷стративн—÷ витрати

(111910)

(84412)

¬итрати на персонал

(192917)

(88099)

¬трати в—÷д участ—÷ в кап—÷тал—÷

0

0

–∆нш—÷ витрати

(87654)

40758

ѕрибуток в—÷д операц—÷й

140319

30996

„ист—÷ витрати на формуванн€ резерв—÷в

(29135)

(10110)

ƒох—÷д/збиток в—÷д довгострокових актив—÷в, призначених дл€ продажу

0

0

ѕрибуток до оподаткуванн€

111184

20886

¬итрати на податок на прибуток

(34379)

(7592)

ѕрибуток п—÷сл€ оподаткуванн€

76805

13294

„истий прибуток/збиток в—÷д продажу довгострокових актив—÷в, приз-начених дл€ продажу

0

0

„истий прибуток/збиток банку

76805

13294

„истий прибуток на одну акц—÷ю (грн.)

0,64

0,12

—коригований чистий прибуток на одну акц—÷ю (грн.)

0,64

0,12


ƒодаток –ƒ


«в—÷т про "асний кап—÷тал за станом на 31 грудн€ 2005 року

Ќайменуванн€ статт—÷

—татутний кап—÷тал заре-—‘стрований, сплачений

 ап—÷тал—÷зован—÷ див—÷денди

¬икуплен—÷ "асн—÷ акц—÷—„

≈м—÷с—÷йн—÷ р—÷зниц—÷

–езерви та —÷нш—÷ фонди банку

–езерви переоц—÷нки

Ќерозпод—÷лений прибуток (непокритий збиток)

 ап—÷тал, резервн—÷ та —÷нш—÷ фонди, усього

2004 р—÷к

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

«алишок на 1 с—÷чн€ 2005 року

71160

0

0

672

2824

551

20631

95838

91433

—коригований залишок на початок року

71160

0

0

672

2824

551

20631

95838

91433

 оригуванн€: «м—÷на обл—÷ково—„ пол—÷тики

-

-

-

-

-

-

-

0

0

¬иправленн€ помилок

-

-

-

-

-

-

-

0

0

ѕереоц—÷нка необоротних актив—÷в

-

-

-

-

-

15525

-

15525

460

—ума результат—÷в переоц—÷нки необоротних актив—÷в у раз—÷ —„х вибутт€

-

-

-

-

-

(75)

75

0

0

¬—÷дстрочен—÷ податки за результатами переоц—÷нки основних засоб—÷в

-

-

-

-

-

(118)

-

(118)

0

ѕереоц—÷нка —÷нвестиц—÷й в асоц—÷йован—÷ й доч—÷рн—÷ компан—÷—„

-

-

-

-

-

-

-

0

0

—ума результат—÷в переоц—÷нки —÷нвестиц—÷й в асоц—÷йован—÷ й доч—÷рн—÷ компан—÷—„ в раз—÷ —„х реал—÷зац—÷—„

-

-

-

-

-

-

-

0

0

„истий прибуток зв—÷тного року

-

-

-

-

-

-

6108

6108

4156

–озпод—÷л прибутку до загальних резерв—÷в банку

-

-

-

-

-

-

-

0

0

–озпод—÷л прибутку до резервних фонд—÷в

-

-

-

-

207

-

(207)

0

0

–озпод—÷л прибутку до —÷нших фонд—÷в банку

-

-

-

-

-

-

-

0

0

ƒив—÷денди, що сплачен—÷ у зв—÷тному роц—÷

-

-

-

-

-

-

-

0

(211)

ƒив—÷денди, що кап—÷тал—÷зован—÷ у зв—÷тному роц—÷

-

-

-

-

-

-

-

0

0

—плата до ран—÷ше заре—‘строваного статутного кап—÷талу

-

-

-

-

-

-

-

0

0

¬нески за акц—÷€ми нового випуску

-

-

-

-

-

-

-

23800

0

¬икуплен—÷ "асн—÷ акц—÷—„

-

-

-

-

-

-

-

0

0

ѕродаж ран—÷ше викуплених "асних акц—÷й

-

-

-

-

-

-

-

0

0

јнульован—÷ ран—÷ше викуплен—÷ акц—÷—„

-

-

-

-

-

-

-

0

0

«алишок за станом на к—÷нець дн€ 31 грудн€ 2005 року

94960

0

0

672

3031

15883

26607

141153

95838


ƒодаток ∆


«в—÷т про "асний кап—÷тал за станом на 31 грудн€ 2006 року

Ќайменуванн€ статт—÷

—татутний кап—÷тал заре—‘стрований, сплачений

 ап—÷тал—÷зован—÷ див—÷денди

¬икуплен—÷ "асн—÷ акц—÷—„

≈м—÷с—÷йн—÷ р—÷зниц—÷

–езерви та —÷нш—÷ фонди банку

–езерви переоц—÷нки

Ќерозпод—÷лений прибуток (непокритий збиток)

 ап—÷тал, резервн—÷ та —÷нш—÷ фонди, усього

2005 р—÷к

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

«алишок на 1 с—÷чн€ 2006 року

94960

0

0

672

3031

15883

26607

141153

95838

—коригований залишок на початок року

94960

0

0

672

3031

15883

26607

141153

95838

 оригуванн€: «м—÷на обл—÷ково—„ пол—÷тики

-

-

-

-

-

-

-

0

0

¬иправленн€ помилок

-

-

-

-

-

-

-

0

0

ѕереоц—÷нка необоротних актив—÷в

-

-

-

-

-

288

-

28

15525

—ума результат—÷в переоц—÷нки необоротних актив—÷в у раз—÷ —„х вибутт€

-

-

-

-

-

(648)

648

0

0

¬—÷дстрочен—÷ податки за результатами переоц—÷нки основних засоб—÷в

-

-

-

-

-

(129)

-

(129)

(118)

ѕереоц—÷нка —÷нвестиц—÷й в асоц—÷йован—÷ й доч—÷рн—÷ компан—÷—„

-

-

-

-

-

-

-

0

0

—ума результат—÷в переоц—÷нки —÷нвестиц—÷й в асоц—÷йован—÷ й доч—÷рн—÷ компан—÷—„ в раз—÷ —„х реал—÷зац—÷—„

-

-

-

-

-

-

-

0

0

„истий прибуток зв—÷тного року

-

-

-

-

-

-

13294

13294

6108

–озпод—÷л прибутку до загальних резерв—÷в банку

-

-

-

-

-

-

-

0

0

–озпод—÷л прибутку до резервних фонд—÷в

-

-

-

-

-

306

(306)

0

0

–озпод—÷л прибутку до —÷нших фонд—÷в банку

-

-

-

-

-

-

-

0

0

ƒив—÷денди, що сплачен—÷ у зв—÷тному роц—÷

-

-

-

-

-

-

-

0

0

ƒив—÷денди, що кап—÷тал—÷зован—÷ у зв—÷тному роц—÷

-

-

-

-

-

-

-

0

0

—плата до ран—÷ше заре—‘строваного статутного кап—÷талу

14000

-

-

-

-

-

-

14000

0

¬нески за акц—÷€ми нового випуску

-

-

-

-

-

-

-

0

23800

¬икуплен—÷ "асн—÷ акц—÷—„

-

-

-

-

-

-

-

0

0

ѕродаж ран—÷ше викуплених "асних акц—÷й

-

-

-

-

-

-

-

0

0

јнульован—÷ ран—÷ше викуплен—÷ акц—÷—„

-

-

-

-

-

-

-

0

0

«алишок за станом на к—÷нець дн€ 31 грудн€ 2006 року

108960

0

0

672

3337

15394

40243

168606

141153


ƒодаток «


«в—÷т про "асний кап—÷тал за станом на 31 грудн€ 2007 року

Ќайменуванн€ статт—÷

—татутний кап—÷тал заре—‘стрований, сплачений

 ап—÷тал—÷зован—÷ див—÷денди

¬икуплен—÷ "асн—÷ акц—÷—„

≈м—÷с—÷йн—÷ р—÷зниц—÷

–езерви та —÷нш—÷ фонди банку

–езерви переоц—÷нки

Ќерозпод—÷лений прибуток (непокритий збиток)

 ап—÷тал, резервн—÷ та —÷нш—÷ фонди, усього

2006 р—÷к

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

«алишок на 1 с—÷чн€ 2007 року

108960

0

0

672

3337

15394

40243

168606

141153

—коригований залишок на початок року

108960

0

0

672

3337

15394

40243

168606

141153

 оригуванн€: «м—÷на обл—÷ково—„ пол—÷тики

-

-

-

-

-

-

-

0

0

¬иправленн€ помилок

-

-

-

-

-

-

-

0

0

ѕереоц—÷нка необоротних актив—÷в

-

-

-

-

-

108337

-

108337

288

—ума результат—÷в переоц—÷нки необоротних актив—÷в у раз—÷ —„х вибутт€

-

-

-

-

-

(117)

117

0

0

¬—÷дстрочен—÷ податки за результатами переоц—÷нки основних засоб—÷в

-

-

-

-

-

(27084)

-

(27084)

(129)

ѕереоц—÷нка —÷нвестиц—÷й в асоц—÷йован—÷ й доч—÷рн—÷ компан—÷—„

-

-

-

-

-

-

-

0

0

—ума результат—÷в переоц—÷нки —÷нвестиц—÷й в асоц—÷йован—÷ й доч—÷рн—÷ компан—÷—„ в раз—÷ —„х реал—÷зац—÷—„

-

-

-

-

-

-

-

0

0

„истий прибуток зв—÷тного року

-

-

-

-

-

-

76805

76805

13294

–озпод—÷л прибутку до загальних резерв—÷в банку

-

-

-

-

-

-

-

0

0

–озпод—÷л прибутку до резервних фонд—÷в

-

-

-

-

6882

-

(6882)

0

0

–озпод—÷л прибутку до —÷нших фонд—÷в банку

-

-

-

-

-

-

-

0

0

ƒив—÷денди, що сплачен—÷ у зв—÷тному роц—÷

-

-

-

-

-

-

-

0

0

ƒив—÷денди, що кап—÷тал—÷зован—÷ у зв—÷тному роц—÷

-

32539

-

-

-

-

(32539)

0

0

—плата до ран—÷ше заре—‘строваного статутного кап—÷талу

-

-

-

-

-

-

-

-

14000

¬нески за акц—÷€ми нового випуску

62539

(32539)

-

-

-

-

-

30000

0

¬икуплен—÷ "асн—÷ акц—÷—„

-

-

-

-

-

-

-

0

0

ѕродаж ран—÷ше викуплених "асних акц—÷й

-

-

-

-

-

-

-

0

0

јнульован—÷ ран—÷ше викуплен—÷ акц—÷—„

-

-

-

-

-

-

-

0

0

«алишок за станом на к—÷нець дн€ 31 грудн€ 2007 року

171499

0

0

672

10219

96530

77744

356664

168606


—траницы: Ќазад 1 ¬перед