јкредитивна форма розрахунк—÷в

курсова€ работа: Ѕанковское дело

ƒокументы: [1]   Word-176513.doc —траницы: Ќазад 1 ¬перед

ћ–∆Ќ–∆—“≈–—“¬ќ ќ—¬–∆“» ” –ј–«Ќ»

–∆Ќ—“»“”“ ћ”Ќ–∆÷»ѕјЋ№Ќќ√ќ ћ≈Ќ≈ƒ∆ћ≈Ќ“” “ј Ѕ–∆«Ќ≈—”











  ” – — ќ ¬ ј   – ќ Ѕ ќ “ ј

јкредитивна форма розрахунк—÷в







–оботу написав:

студентка 4-го курсу, I групи,

 ононенко —.ƒ.





















 »–«¬ 2002

ѕлан



¬ступ


  1. јкредитивна форма розрахунк—÷в за екпортно-—÷мпортними операц—÷€ми

1.1.        ћ—÷жнародн—÷ розрахунки без помилок —÷ затримок.

1.2.        ¬иди акредитив—÷в, €к—÷ використовуютьс€ у м—÷жнародн—÷й торг—÷вл—÷.

1.3.        ¬иди акредитив—÷в та —„х класиф—÷кац—÷€.


  1. «астосуванн€ акредитиву в м—÷жнародних формах розрахунк—÷в на приклад—÷ банку "”кра—„натјЁ


¬исновки (зауваженн€ та пропозиц—÷—„)

—писок використано—„ л—÷тератури

ƒодатки


























¬ступ.



‘орми безгот—÷вкових розрахунк—÷в розр—÷зн€ютьс€ м—÷ж собою видом застовуваних розрахуноквих документ—÷в та пор€дком —„х об—÷гу.

Ќа сьогодн—÷шн—÷й день безгот—÷вков—÷ розрахунки м—÷ж господарюючими органами можуть зд—÷йснюватис€ в таких формах: плат—÷жн—÷ дорученн€, плат—÷жн—÷ вимоги-дорученн€, чеки, акредитиви, вексел€.

—пособи платеж—÷в визначаютьс€ пор€дком та умовами виконанн€ госпорганами сво—„х грошових зобовтјў€зань один перед одним.

ѕри кожн—÷й форм—÷ розрахунк—÷в можуть застосовуватис€ р—÷зн—÷ способи платеж—÷в, що да—‘ можлив—÷сть п—÷дпри—‘мствам виконувати сво—„ грошов—÷ зобовтјў€занн€ на б—÷льш виг—÷дних дл€ себе умовах.

ќсновними видами м—÷жнародних банк—÷вських розрахуноквих операц—÷й —‘ акредитиви та —÷нкасо. Ќайпоширен—÷шою формою розрахунк—÷в в ринков—÷й економ—÷ц—÷ —‘ акредитиви, що переважно застосовю—‘тьс€ в —÷ногородн—÷х та м—÷жнародних розрахунках за товари та послуги, коли постачальник хоче забезпечити соб—÷ гарант—÷ю оплати.

« огл€ду на необх—÷дн—÷сть розвитку м—÷жнародно—„ торг—÷вл—÷ в ”кра—„н—÷, та €к попередн€ умова започаткуванн€ цього процесу, вих—÷д на св—÷товий ринок резидент—÷в, застосуванн€ загальноприйн€тих в м—÷жнародн—÷й практиц—÷ форм безгот—÷вкових розрахунк—÷в набувають €к н—÷коли велико—„ важливост—÷ та значущост—÷.

” звтјЁ€зку з цим —÷ обумовлено виб—÷р визначено—„ теми та —„—„ розгл€д у запропонован—÷й ¬ам науково-досл—÷дн—÷й робот—÷.

ѕерш за все, метою виконн€ роботи був розгл€д акредитиву €к форми безгот—÷вкових м—÷жнародних розрахунк—÷в, що проводитьс€ у робот—÷ через ознайомленн€ з його теоретичною сутн—÷стю та економ—÷чним п—÷дгрунт€м використанн€.

ќкр—÷м того, виконавц—÷ намагалис€ зд—÷йснити посильну спробу анал—÷зу практичного впровадженн€ акредитивно—„ форми розрахунк—÷в в м—÷жнародних безгот—÷вкових операц—÷€х.

¬ заключн—÷й частин—÷ роботи запропоновано певн—÷ оц—÷нки п—÷сл€ детального ознайомленн€ з акредитивом, його безпосередн—÷м впливом на ф—÷нансово-господарську д—÷€льн—÷сть субтјЁ—‘кт—÷в м—÷кро- та макроеконом—÷ки.

  1. јкредитивна форма розрахунк—÷в за експортно—÷мпортними операц—÷€ми.


1.1.        ћ—÷жнародн—÷ розрахунки без помилок —÷ затримок.


¬—÷тчизн€н—÷ комерц—÷йн—÷ банки, прилу¬нчаючись до м—÷жнародного сп—÷вроб—÷тниц¬нтва, опановують р—÷зн—÷ форми розра¬нхунк—÷в, прийн€тих у св—÷тов—÷й банк—÷вськ—÷й практиц—÷. ¬се б—÷льше уповноважених банк—÷в ”кра—„ни (на сьогодн—÷ - близько в—÷с—÷мдес€ти) самост—÷йно встановлюють кореспондентськ—÷ в—÷дносини з —÷ноземни¬нми. –∆ все ж сфера зовн—÷шньоеконом—÷чно—„ д—÷€льност—÷ наших банк—÷в поки що одна з найменш розвинутих. ”кра—„нське законодавство, €ке регулю—‘ д—÷€льн—÷сть ко¬нмерц—÷йних банк—÷в ”кра—„ни щодо вико¬ннанн€ операц—÷й, пов'€заних —÷з м—÷жнарод¬нними розрахунками, м—÷стить нормативн—÷ акти, що у р€д—÷ випадк—÷в обмежують можливост—÷ зд—÷йсненн€ таких операц—÷й. « —÷ншого боку, у в—÷тчизн€н—÷й банк—÷вськ—÷й практиц—÷ ще досить погано осво—‘н—÷ ос¬нновн—÷ м—÷жнародноправов—÷ положенн€, €к—÷ регулюють окрем—÷ форми м—÷жнарод¬нних розрахунк—÷в —÷ значною м—÷рою визна¬нчають характер м—÷жбанк—÷вських вза—‘мо¬нв—÷дносин.

Ќа жаль, через брак практичного досв—÷ду у ц—÷й галуз—÷ €к перед банками, так —÷ —„хн—÷ми кл—÷—‘нтами поста—‘ р€д серйоз¬нних проблем, що призводить до р—÷зно¬нго роду помилок —÷ затримок у розрахун¬нках. —итуац—÷€ ускладню—‘тьс€ ще й тим, що укра—„нськ—÷ банки мають недостатню внутр—÷шню —÷нструктивнометодолог—÷чну базу. –∆ноземним п—÷дпри—‘мц€м часто ¬ажко визначити ф—÷нансове станови¬нще, над—÷йн—÷сть та техн—÷чн—÷ можливост—÷ свого укра—„нського партнера. јле, використовуючи р—÷зноман—÷тн—÷ форми акреди¬нтив—÷в, експортери та —÷мпортери можуть звести до м—÷н—÷муму труднощ—÷ та пробле¬нми, €к—÷ виникають у м—÷жнародн—÷й торг—÷вл—÷, а саме:

  1. ≈кспортер ма—‘ змогу, використову¬нючи акредитивну форму розрахунк—÷в, звести до незначних ризики, спричинен—÷ його поганою об—÷знан—÷стю з вимогами, стандартами нового освоюваного ринку збуту, пол—÷тичною та економ—÷чною стаб—÷льн—÷стю в кра—„н—÷ —÷мпортера; незнан¬нн€м м—÷iевих закон—÷в щодо розрахунк—÷в в —÷ноземн—÷й валют—÷, специф—÷ки переве¬нзенн€, страхуванн€ товару, оформленн€ документац—÷—„ на його ввезенн€ та в—÷дправку.
  2. –∆мпортер, у свою чергу, скористав¬ншись акредитивною формою розра¬нхунк—÷в, може звести до м—÷н—÷муму ризи¬нки, пов'€зан—÷ —÷з закуп—÷влею товару у не¬нзнайомих кра—„нах; незнанн€м особливо¬нстей валютного законодавства кра—„ниекспортера (зокрема, стосовно можли¬нвост—÷ ввезенн€ товару); невпевнен—÷стю у добропор€дност—÷ експортера.

—истематизувавши р—÷зноман—÷тн—÷ ризи¬нки, €к—÷ виникають у експортер—÷в та —÷мпортер—÷в у процес—÷ зовн—÷шньоеко¬нном—÷чно—„ д—÷€льност—÷, вважа—‘мо, варто наголосити на тих передумовах, що впливають не виб—÷р контрагентами т—÷—‘—„ чи —÷ншо—„ форми розрахунк—÷в. ÷е:

  1. ‘—÷нансова над—÷йн—÷сть експорте¬нра/—÷мпортера.
  2. ¬за—‘мов—÷дносини: продавецьпо¬нкупець (агент —÷з продажу, доч—÷рн—‘ п—÷дпри—‘мство, перша угода).
  3. ѕол—÷тична та економ—÷чна стаб—÷ль¬нн—÷сть кра—„ни—÷мпортера.
  4. ¬ид товар—÷в.
  5. ќсобливост—÷ дано—„ галуз—÷.
  6. —ума угоди.

ќтже, саме акредитивну форму роз¬нрахунк—÷в можна порекомендувати у випадках, коли м—÷ж експортером та —÷мпор¬нтером укладаютьс€:

а)        перша угода;

б)        угоди на велик—÷ суми;

в)        угоди, пов'€зан—÷ з кредитами на тривал—÷ строки;

г)        угоди з —÷мпортерами —÷з кра—„н, €к—÷ пе¬нребувають у важкому економ—÷чному ста¬нновищ—÷, в—÷домих низькою культурою оп¬нлати та нестаб—÷льн—÷стю пол—÷тикоеконом—÷чно—„ ситуац—÷—„;

д)        угоди з резидентами й кра—„н, €к—÷ по¬нтребують оформленн€ платеж—÷в виключ¬нно через акредитиви.


1.2. ¬иди акредитив—÷в, €к—÷ використовуютьс€ у м—÷жнародн—÷й торг—÷вл—÷.


“аким чином, усв—÷домивши не¬нобх—÷дн—÷сть розвитку та подальшого вдосконаленн€ акредитивно—„ форми роз¬нрахунк—÷в, проанал—÷зу—‘мо р—÷зноман—÷тн—÷ види акредитив—÷в (“аблиц€ 1.1.), €к—÷ використовуютьс€ у м—÷жнародн—÷й торг—÷вл—÷.

ѕри зд—÷йсненн—÷ розрахункових операц—÷й у форм—÷ документарного акредитива банки та —„хн—÷ кл—÷—‘нти повинн—÷ керуватис€ "”н—÷ф—÷кованими правилами та звича€ми дл€ документарних акреди¬нтив—÷в", розробленими та затвердженими ћ—÷жнародною торговою палатою в ре¬ндакц—÷—„ в—÷д 1993 року, публ—÷кац—÷€ ћ“ѕ є 500 (надал—÷ - "”н—÷ф—÷кован—÷ правила", або "правила"), та чинним законодавст¬нвом кра—„ни, €ке регулю—‘ зовн—÷шньоеко¬нном—÷чну д—÷€льн—÷сть суб'—‘кт—÷в господарсь¬нко—„ д—÷€льност—÷.

¬ "”н—÷ф—÷кованих правилах" визна¬нчено:

тјв види акредитив—÷в;

тјв спос—÷б та пор€док —„х виконанн€ —÷ пе¬нредач—÷;

тјв зобов'€занн€ та в—÷дпов—÷дальн—÷сть банк—÷в;

тјв умови, €ким повинн—÷ в—÷дпов—÷дати надан—÷ за акредитивом документи.

 р—÷м того, в цьому документ—÷ пода¬нютьс€ тлумаченн€ р—÷зних терм—÷н—÷в, вир—÷шуютьс€ —÷нш—÷ питанн€, €к—÷ виника¬нють у практиц—÷ акредитивних розра¬нхунк—÷в. "”н—÷ф—÷кован—÷ правила" —‘ складо¬нвою частиною кожного документарно¬нго акредитива, на що вказу—‘ прим—÷тка, €ка обов'€зково повинна м—÷ститис€ в акредитив—÷.

¬изначенн€ акредитива.

јкредитив, €кий використову—‘тьс€ у розрахунках за зовн—÷шньоторговельни¬нми угодами, незалежно в—÷д того, €кий в—÷н ("документарний акредитив", "акреди¬нтив", "акредитивний лист" тощо) - це односторонн—‘ умовне грошове зо¬нбов'€занн€ банкуем—÷тента, видане ним за дорученн€м кл—÷—‘нтанаказодавц€ ак¬нредитива (—÷мпортера) на користь його

“аблиц€ 1.1. ¬иди акредитив—÷в та —„х класиф—÷кац—÷€.

1.

«а способом використанн€

-        документарн—÷ (товарн—÷);

-        грошов—÷ (циркул€рн—÷)


2.

«а формою

-        документарн—÷ акредитиви;

-        акредитивн—÷ листи


3.

«а способом пов—÷домленн€ бенеф—÷ц—÷ара (експортера) про в—÷дкритт€ акредитива на його користь

а) пр€мо ав—÷зован—÷ акредитиви; акредитиви, ав—÷зован—÷ через ав—÷зуючий банк;

б) попередньо ав—÷зован—÷ акредитиви


4.

«а ступенем гарантованост—÷ оплати сум, €к—÷ мають бути сплачен—÷ експортеру

-        в—÷дкличн—÷;

-         безв—÷дкличн—÷


5.

«а на€вн—÷стю або в—÷дсутн—÷стю п—÷дтвердженн€ за акредитивом з боку ав—÷зуючого або —÷ншого банку

-        п—÷дтверджений;

-        неп—÷дтверджений


6.

«а валютою платежу

-        у нац—÷ональн—÷й валют—÷ бенеф—÷ц—÷ара (експортера);

-        у нац—÷ональн—÷й валют—÷ —÷мпортера;

-        у трет—÷й валют—÷


7.

«а характером платежу у зв'€зку з можлив—÷стю/ неможлив—÷стю зд—÷йснювати частков—÷ поставки продукц—÷—„

-        под—÷льн—÷;

-        непод—÷льн—÷


8.

«а м—÷iем та суб'—‘ктом виконанн€

-        виконуютьс€ банкомем—÷тентом у кра—„н—÷ —÷мпортера;

-        виконуютьс€ ав—÷зуючим або п—÷дтверджуючим банком, €кий знаходитьс€ у кра—„н—÷ бенеф—÷ц—÷ара (експортера);

-        виконуютьс€ за участю третього банку


9.

«алежно в—÷д виду зовн—÷шньоеконом—÷чно—„ д—÷€льност—÷ суб'—‘кт—÷в господарюванн€ (експорту чи —÷мпорту товар—÷в та послуг)

-        акредитиви на —÷мпорт

-        акредитиви на експорт

транзитн—÷ акредитиви

10.

«а способом виконанн€

-        шл€хом платежу за пред'€вленн€м;

-        шл€хом акцепту;

-        шл€хом платежу з в—÷дстрочкою;

-        шл€хом негоц—÷ац—÷—„

-        обмежен—÷;

-        необмежен—÷

11.

«алежно в—÷д на€вност—÷ депонованих грошових кошт—÷в у п—÷дтверджуючому банку

-        покрит—÷;

-        непокрит—÷


12.

«алежно в—÷д на€вност—÷ других бенеф—÷ц—÷ар—÷в

-        переказн—÷ (трансферабельн—÷);

-        непереказн—÷


13.

—пец—÷альн—÷ форми акредитив—÷в

-        компенсац—÷йн—÷ акредитиви;

-        зустр—÷чн—÷ акредитиви;

-        резервн—÷ акредитиви ("стендбай");

-        в—÷дновлюван—÷ акредитиви;

-        револьверн—÷ акредитиви;

-        акредитиви з червоною смугою

-        ф—÷нансова модель;

-        комерц—÷йна модель;

-        кумул€тивн—÷;

-        некумул€тивн—÷;

-        чист—÷;;

-        документарн—÷


контрагента за контрактом бенеф—÷ц—÷ара (експортера). «а цим грошовим зо¬нбов'€занн€м банк, €кий в—÷дкрив акреди¬нтив (банкем—÷тент), повинен зд—÷йснити

бенеф—÷ц—÷ару плат—÷ж (негайно або з в—÷дстрочкою) чи акцептувати тратти бенеф—÷ц—÷ара та сплатити —„х в строк. јбо в—÷н може уповноважити —÷нший банк зд—÷йснити так—÷ платеж—÷, акцепт або не¬нгоц—÷ац—÷ю тратт бенеф—÷ц—÷ара за умови на¬нданн€ ним документ—÷в, передбачених в акредитив—÷, також €кщо виконан—÷ —÷нш—÷ умови акредитива.


1.3. ¬иди акредитив—÷в та —„х класиф—÷кац—÷€.


1. «а способом використанн€ акреди¬нтиви под—÷л€ютьс€ на документарн—÷ (то¬нварн—÷) та грошов—÷ (циркул€рн—÷):

а) документарн—÷ (товарн—÷) використо¬нвуютьс€ дл€ розрахунк—÷в за товари та по¬нслуги при наданн—÷ обумовлених в акре¬ндитив—÷ документ—÷в;

б) грошов—÷ (циркул€рн—÷) - це так—÷ ак¬нредитиви, виплата за €кими не обумов¬нлена наданн€м документ—÷в.

2. «а формою акредитиви под—÷л€ютьс€ на документарн—÷ акредитиви та акредитивн—÷ листи.

” б—÷льшост—÷ кра—„н терм—÷ни "докумен¬нтарний акредитив " та "комерц—÷йний ак¬нредитивний лист "- синон—÷ми. јле, на¬нприклад, у —получених Ўтатах јмери¬нки, ¬еликобритан—÷—„ та  ита—„, а також у закордонних в—÷дд—÷ленн€х найб—÷льших банк—÷в јнгл—÷—„ та —Ўј технолог—÷чн—÷ про¬нцеси та можливост—÷ акредитивних лист—÷в сутт—‘во в—÷др—÷зн€ютьс€ в—÷д запропонова¬нних документарними акредитивами. –оз¬нрахунки у форм—÷ акредитивних ко¬нмерц—÷йних лист—÷в повинн—÷ бути погод¬нжен—÷ сторонами у контракт—÷ куп—÷вл—÷про¬ндажу.

ќсоблив—÷сть акредитивних ко¬нмерц—÷йних лист—÷в у тому, що вони напра¬нвл€ютьс€ не банку в кра—„н—÷ продавц€, а безпосередньо бенеф—÷ц—÷ару. ѕри цьому банк у кра—„н—÷ продавц€ може використо¬нвуватис€ лише €к пром—÷жна —÷нстанц—÷€. Ѕенеф—÷ц—÷ар п—÷сл€ в—÷дправленн€ товару та отриманн€ ус—÷х необх—÷дних, передбаче¬нних у акредитивному лист—÷, документ—÷в може або передати —„х банку, вибраному на св—÷й розсуд, або направити дл€ спла¬нти безпосередньо банку, €кий виписав акредитивний лист.

—уб'—‘ктам господарсько—„ д—÷€льност—÷ ”кра—„ни можна порекомендувати по¬нгоджуватис€ на розрахунки за акредитив¬нними листами лише за умови, €кщо ак¬нредитивн—÷ листи виписуватимутьс€ бан¬нкамикореспондентами Ќац—÷онального банку ”кра—„ни та —÷ншими першокласни¬нми —÷ноземними банками, платоспро¬нможн—÷сть €ких не виклика—‘ сумн—÷ву, а та¬нкож з урахуванн€м того, що така форма розрахунк—÷в зд—÷йснюватиметьс€ обома сторонами на принципах вза—‘мност—÷. ¬ —÷ншому акредитивн—÷ листи в—÷дпов—÷дають документарним акредитивам. ¬они мо¬нжуть бути, €к —÷ акредитиви, в—÷дклични¬нми або безв—÷дкличними, п—÷дтверджени¬нми, трансферабельними, передбачати право частково—„ виплати вказано—„ в ак¬нредитивному лист—÷ суми. ѕ—÷дтвердженн€ акредитивного листа" може бути зд—÷йснене т—÷льки банком, €кий виписав цей лист, тобто п—÷дтвердженн€ не ма—‘ то¬нго зм—÷сту, €кий воно може мати при п—÷дтвердженн—÷ документарного акреди¬нтива банком кра—„ниекспортера або €ки¬нмось —÷ншим банком.


3. «а способом пов—÷домленн€ бе¬ннеф—÷ц—÷ара про в—÷дкритт€ акредитива на йо¬нго користь акредитиви под—÷л€ютьс€ на:

а) пр€мо ав—÷зован—÷ та ав—÷зован—÷ через ав—÷зуючий банк;

б) попередньо ав—÷зован—÷.

ѕр€мо ав—÷зован—÷ акредитиви банкем—÷тент* направл€—‘ безпосередньо бе¬ннеф—÷ц—÷ару без втручанн€ —÷ншого банку. Ѕенеф—÷ц—÷ар у свою чергу повинен звер¬нтатис€ з вимогами до закордонного бан¬нку, що його обслугову—‘. ÷€ форма ав—÷зуванн€ ма—‘ р€д недол—÷к—÷в, характерних при розрахунках. ѕерш за все бенеф—÷ц—÷ар не ма—‘ необх—÷дних умов дл€ контролю справжност—÷ акредитива, б—÷льше того, це ускладню—‘ процес з'€суванн€ плато¬нспроможност—÷ банкуем—÷тента.

јкредитиви, €к—÷ направл€ютьс€ без¬нпосередньо бенеф—÷ц—÷ару, тобто без втру¬нчанн€ —÷ншого банку, використовуютьс€ п—÷дробниками документац—÷—„ нав—÷ть що¬ндо банк—÷в, €к—÷ —‘ досить над—÷йними та ма¬нють досконалу техн—÷чну базу. ≈кспортер, котрий бажа—‘ захистити себе в—÷д под—÷бно—„ практики, повинен вимагати ав—÷зова¬нний акредитив або п—÷дтверджений бан¬нком у його "асн—÷й кра—„н—÷.

јв—÷зований акредитив - це акредитив, за €ким банкем—÷тент зверта—‘тьс€ з до¬нрученн€м до —÷ншого банку (ав—÷зуючого), щоб спов—÷стити бенеф—÷ц—÷ара про в—÷дкрит¬нт€ акредитива без будь€кого зобов'€зан¬нн€ з боку ав—÷зуючого банку.

јкредитив —÷з попередн—÷м ав—÷зо - це ак¬нредитив, за €ким банкем—÷тент звер¬нта—‘тьс€ з дорученн€м до —÷ншого банку (ав—÷зуючого), щоб попередньо спов—÷сти¬нти бенеф—÷ц—÷ара про в—÷дкритт€ акредити¬нва без будь€кого зобов'€занн€ €к —÷з бо¬нку ав—÷зуючого банку, так —÷ з боку банкуем—÷тента.


4. «а ступенем гарантованост—÷ оплати сум, €к—÷ мають бути сплачен—÷ експортеру, акредитиви под—÷л€ютьс€ на в—÷дкличн—÷ та безв—÷дкличн—÷.

¬—÷дкличний акредитив - це акредитив, €кий може бути в будь€кий час зм—÷не¬нним або в—÷дкликаним (анульованим) банкомем—÷тентом за дорученн€м —÷мпор¬нтера, що доручив банкуем—÷тенту в—÷дкри¬нти цей акредитив, без обов'€зкового пов—÷домленн€ бенеф—÷ц—÷ара.

ќск—÷льки в—÷дкличний акредитив не створю—‘ додаткових зобов'€зань —÷мпор¬нтера в частин—÷ оплати куплених ним то¬нвар—÷в, експортери не вважають його до¬нстатньою гарант—÷—‘ю —÷ у зовн—÷шньоторго¬нвельних розрахунках в—÷н використо¬нву—‘тьс€ досить р—÷дко. ” випадку, коли —÷мпортер та експортер усе ж таки д—÷йдуть згоди щодо використанн€ у м—÷жнарод¬нних розрахунках в—÷дкличного акредити¬нва, останн—÷й може бути використаний €к —÷нструмент, €кий завд€ки сво—„й про¬нстот—÷, точност—÷ та невелик—÷й вартост—÷ пор—÷вн€но з безв—÷дкличним акредитивом забезпечить:

тјв плат—÷ж у встановлен—÷ терм—÷ни, роб¬нл€чи зручн—÷шим управл—÷нн€ грошовими ресурсами продавц€;

тјв контролюванн€ банком розпор€д жень продавц€, що стосуютьс€ доку¬нмент—÷в про в—÷дправку товару.

ёридичне зобов'€занн€ банкуем—÷тента, €кий в—÷дкрив безв—÷дкличний ак¬нредитив, не може перегл€датис€ у межах встановленого терм—÷ну д—÷—„ без згоди вс—÷х за—÷нтересованих стор—÷н (покупц€, його банку та продавц€). ¬становлю—‘тьс€ юридичний зв'€зок, з одного боку, м—÷ж покупцем та банком, а з —÷ншого - м—÷ж банком та експортером. ќднак сл—÷д за¬нзначити, що у ц—÷й конструкц—÷—„ в—÷дсутн—÷й пр€мий зв'€зок м—÷ж покупцем та продав¬нцем. —правд—÷, лише торговельний кон¬нтракт пов'€зу—‘ —„х та наклада—‘ зобов'€зан¬нн€ на експортера за поставку товару, а на —÷мпортера - за оплату цього товару.


5. «а на€вн—÷стю або в—÷дсутн—÷стю п—÷дтвер¬ндженн€ за акредитивом з боку ав—÷зуючого або —÷ншого банку акредитиви под—÷л€ють¬нс€ на п—÷дтверджен—÷ та неп—÷дтверджен—÷.

Ѕезв—÷дкличний акредитив може бути ав—÷зований бенеф—÷ц—÷ару через —÷нший банк без будь€ко—„ в—÷дпов—÷дальност—÷ з боку ав—÷зуючого банку. –азом з тим безв—÷д¬нкличний акредитив за дорученн€м бан¬нкуем—÷тента може бути п—÷дтверджений —÷ншим банком (безв—÷дкличний п—÷дтверд¬нжений акредитив). Ѕанк, €кий п—÷дтвер¬ндив акредитив, зобов'€заний перед бенеф—÷ц—÷аром сво—‘часно зд—÷йснити обумо¬нвлен—÷ акредитивом платеж—÷. “ому п—÷дтвердженим може бути т—÷льки безв—÷дкличний акредитив.

“аким чином, п—÷дтверджений без¬нв—÷дкличний акредитив - це акредитив, за €ким банкем—÷тент зверта—‘тьс€ з про¬нханн€м до —÷ншого банку (досить часто - до ав—÷зуючого банку) вз€ти безпосеред¬нню участь в операц—÷—„ шл€хом наданн€ свого "асного зобов'€занн€ до безв—÷дкличного зобов'€занн€ банкуем—÷тента. ћ—÷ж продавцем та п—÷дтверджу¬нючим банком встановлю—‘тьс€ новий юридичний зв'€зок, €кий да—‘ змогу екс¬нпортеру скористатис€ двома банк—÷вськи¬нми зобов'€занн€ми, €к—÷ доповнюють од¬нне одного. ѕ—÷дтверджуючий банк зв'€за¬нний —÷з банкомем—÷тентом. ќстанн—÷й по¬нвинен зд—÷йснити рамбурс на банк, €кий робить п—÷дтвердженн€, €кщо той зд—÷йснив плат—÷ж. Ѕезв—÷дкличний п—÷дтвер¬нджений акредитив да—‘ експортеру ту пе¬нревагу, що перед ним в—÷дпов—÷да—‘ не т—÷льки банкем—÷тент, але й банк, €кий п—÷дтвердив акредитив. ќстанн—÷й бере на себе т—÷ ж зобов'€занн€, що й банкем—÷тент. якщо акредитив п—÷дтверджено —÷ншим банком, експортер отриму—‘ додат¬нков—÷ гарант—÷—„ в—÷д де€ких ризик—÷в, €к—÷ не можуть бути забезпечен—÷ банкомем—÷тен¬нтом (наприклад, ризик—÷в, пов'€заних —÷з забороною в кра—„н—÷ —÷мпортера виплати —÷ноземно—„ валюти за торговельним зо¬нбов'€занн€м).

Ѕанки, €к—÷ п—÷дтверджують акредитиви, €к правило, страхують себе в—÷д зазна¬нчених ризик—÷в, вимагаючи при п—÷дтвер¬ндженн—÷ в—÷д банкуем—÷тента негайного пе¬нрерахуванн€ кошт—÷в у рахунок покрит¬нт€ прийдешн—÷х платеж—÷в за акредитивом, а це призводить до заморожуванн€ кошт—÷в —÷мпортера на пер—÷од в—÷д в—÷дкрит¬нт€ акредитива до виплати кошт—÷в за ним. ¬раховуючи це, укра—„нським —÷мпортерам доц—÷льно уникати п—÷дтверджених акреди¬нтив—÷в. «а нормальних умов торг—÷вл—÷ п—÷дтвердженн€ акредитив—÷в вимага—‘тьс€ експортером лише у тому випадку, ко¬нли в—÷н не дуже дов—÷р€—‘ банкуем—÷тенту.

јнгл—÷йськ—÷ банки та банки де€ких —÷нших держав практикують в—÷дкритт€ у себе безв—÷дкличних акредитив—÷в з одно¬нчасним —„х п—÷дтвердженн€м. ѕри цьому ма—‘тьс€ на уваз—÷, що експортер у дано¬нму випадку отриму—‘ додатков—÷ гарант—÷—„, однак таке п—÷дтвердженн€ не ма—‘ н—÷чо¬нго сп—÷льного з "”н—÷ф—÷кованими прави¬нлами" та практикою б—÷льшост—÷ кра—„н. ¬—÷дпов—÷дно до "”н—÷ф—÷кованих правил" безв—÷дкличний акредитив, п—÷дтвердже¬нний банкомем—÷тентом, може розгл€да¬нтис€ просто €к безв—÷дкличний акредитив. “ому €кщо укра—„нський експортер хоче от¬нримати додатков—÷ гарант—÷—„ за акредитивом, в—÷н повинен вказати в контракт—÷, €ким банком (сво—‘—„ або третьо—„ сторони) цей ак¬нредитив повинен бути п—÷дтверджений.

якщо уповноважений банк не —‘ ко¬нреспондентом  банкуем—÷тента,  в плат—÷жних умовах контракту доц—÷льно вказувати рамбурсуючий банк, €кий роз¬нташований у кра—„н—÷ валюти платежу та —‘ кореспондентом цього уповноваженого банку. ѕри використанн—÷ рамбурсних —÷нструкц—÷й акредитив повинен м—÷стити —÷нформац—÷ю про те, що рамбурс зд—÷йсню—‘тьс€ зг—÷дно з "”н—÷ф—÷кованими правилами" дл€ "BanktoBank" рамбурс—÷в за документарними акредитива¬нми, розробленими та затвердженими ћ—÷жнародною торговою палатою, (публ—÷кац—÷€ ћ“ѕ є 525).

” де€ких випадках укра—„нськ—÷ банки можуть п—÷дтверджувати акредитиви банк—÷вкореспондент—÷в, €к—÷ мають стаб—÷льне ф—÷нансове становище та з €ки¬нми вже —‘ позитивний досв—÷д сп—÷впрац—÷ у р—÷зних галуз€х банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷. “ак—÷ акредитиви можуть п—÷дтверджува¬нтис€ у межах л—÷м—÷т—÷в та правил, встано¬нвлених банком. ѕри цьому п—÷д правила¬нми п—÷дтвердженн€ акредитив—÷в ма—‘тьс€ на уваз—÷ дотриманн€ таких умов:

  1. при акредитивах на експорт €к ви¬нконуючий банк необх—÷дно вказувати уповноважений укра—„нський банк;
  2. рамбурсн—÷ —÷нструкц—÷—„ повинн—÷ пере¬ндбачати €кнайшвидше наданн€ упов¬нноваженому банку ѕокритт€. “обто банкем—÷тент при в—÷дкритт—÷ акредитива мусить надати право дебетувати св—÷й ра¬нхунок в укра—„нському банку, €кщо такий —‘, або право рамбурса на один —÷з банк—÷вкореспондент—÷в (з €ким укра—„нський банк ма—‘ позитивний досв—÷д сп—÷вроб—÷т¬нництва), або повинен перерахувати по¬нпередньо валютне покритт€;
  3. при акредитивах на —÷мпорт (дл€ оперативн—÷шого виконанн€ акредитив¬нно—„ операц—÷—„) укра—„нським банкам, при отриманн—÷ п—÷дтвердженн€ за конкретним акредитивом в—÷д заруб—÷жного банкуко¬нреспондента, необх—÷дно керуватис€ законодавством конкретно—„ кра—„ни, €ке регулю—‘ зд—÷йсненн€ експортно—÷мпорт¬нних операц—÷й.

“ак, зг—÷дно з практикою роботи р€ду —÷ноземних банк—÷в (зокрема швейцарських та англ—÷йських) до наданн€ —„хнього п—÷д¬нтвердженн€ необх—÷дно не т—÷льки депону¬нвати кошти за акредитивом у п—÷дтверд¬нжуючому —÷ноземному банку, але й п—÷дпи¬нсати заставну угоду. Ћ—÷беральн—÷шим сто¬нсовно цього —‘ валютне законодавство Ќ—÷меччини. ѕри вза—‘мод—÷—„ з найнад—÷й¬нн—÷шими укра—„нськими банками так—÷ ав¬нторитетн—÷ н—÷мецьк—÷ банки, €к ƒойчебанк,  омерцбанк у р€д—÷ випадк—÷в надають сво—‘ п—÷дтвердженн€ за в—÷дкритими ук¬нра—„нськими банками акредитивами нав—÷ть без грошового покритт€, що св—÷дчить про досить т—÷сне сп—÷вроб—÷тництво ук¬нра—„нських та н—÷мецьких банк—÷в у цьому напр€м—÷. Ќеп—÷дтверджений акредитив - це акредитив, €кий не м—÷стить зазначе¬нного вище зобов'€занн€. ” цьому випад¬нку ав—÷зуючий банк обмежу—‘тьс€ т—÷льки ав—÷зуванн€м експортера щодо в—÷дкритт€ акредитива та платить лише у тому ви¬нпадку, коли банкем—÷тент (банк —÷мпорте¬нра) перераху—‘ йому в—÷дпов—÷дну суму.


6. «а валютою платежу акредитиви под—÷л€ютьс€ на так—÷, що сплачуютьс€:

тјв у нац—÷ональн—÷й валют—÷ бенеф—÷ц—÷ара,

тјв у нац—÷ональн—÷й валют—÷ —÷мпортера,

тјв у трет—÷й валют—÷.

якщо за акредитивом плат—÷ж передба¬нчено у —÷нш—÷й валют—÷, н—÷ж валюта, в €к—÷й в—÷дкрито акредитив, у його умовах пови¬ннен ч—÷тко зазначитис€ курс перерахун¬нку з валюти акредитива у валюту плате¬нжу, €кий необх—÷дно використовувати при зд—÷йсненн—÷ виплат з акредитива.


7. «а характером платежу у зв'€зку з можлив—÷стю (неможлив—÷стю) зд—÷йснювати частков—÷ поставки продукц—÷—„ акредитиви под—÷л€ютьс€ на под—÷льн—÷ та непод—÷льн—÷.

ѕод—÷льним акредитивом передба¬нча—‘тьс€ виплата експортеру в—÷дпов—÷дно до контракту сум п—÷сл€ кожно—„ частко¬нво—„ поставки.

Ќепод—÷льним акредитивом передба¬нча—‘тьс€, що ус€ сума, €ка належить екс¬нпортеру, буде сплачена п—÷сл€ завершен¬нн€ поставок або п—÷сл€ останньо—„ частко¬нво—„ поставки. “акий акредитив викори¬нстову—‘тьс€ зазвичай при постачанн—÷ окремими парт—÷€ми обладнанн€, техно¬нлог—÷чно т—÷сно пов'€заного, тобто коли непоставка одн—÷—‘—„ або к—÷лькох парт—÷й, робить неможливим використанн€ обладнанн€, €ке над—÷йшло ран—÷ше. Ќепод—÷льний акре¬ндитив, таким чином, захища—‘ —÷нтереси покупц€ (—÷мпортера).


8. «а м—÷iем та суб'—‘ктом виконанн€ ак¬нредитиви под—÷л€ютьс€ на так—÷, що:

а) виконуютьс€ банкомем—÷тентом у кра—„н—÷ —÷мпортера,

б) виконуютьс€ ав—÷зуючим або п—÷дтвер¬нджуючим банком, €кий знаходитьс€ у кра—„н—÷ бенеф—÷ц—÷ара (експортера),

в) виконуютьс€ за участю третього банку.

” тих випадках, коли виконуючим банком —‘ банкем—÷тент, строк д—÷—„ акре¬ндитива зак—÷нчу—‘тьс€ у кра—„н—÷ банкуем—÷тента, —÷ акредитив сплачу—‘тьс€ т—÷льки п—÷сл€ отриманн€ та перев—÷рки доку¬нмент—÷в, необх—÷дних дл€ розкритт€ акредитива.

” випадку, коли виконуючим банком —‘ ав—÷зуючий банк, можлив—÷ дек—÷лька вид—÷в оплати документ—÷в залежно в—÷д того, €кий спос—÷б оплати зазначено в умовах контракту.


9. «алежно в—÷д виду зовн—÷шньоеконо¬нм—÷чно—„ д—÷€льност—÷ суб'—‘кт—÷в господарсько—„ д—÷€льност—÷ (експорту чи —÷мпорту товар—÷в та послуг) акредитиви под—÷л€ютьс€ на акре¬ндитиви на —÷мпорт та акредитиви на експорт:

а) акредитиви на —÷мпорт - використо¬нвуютьс€ дл€ розрахунк—÷в за —÷мпортован—÷ —÷ноземними ф—÷рмами товари та надан—÷ послуги —÷ в—÷дкриваютьс€ укра—„нськими банками за дорученн€м укра—„нських ф—÷рм—÷мпортер—÷в.

б) акредитиви на експорт - викори¬нстовуютьс€ дл€ розрахунк—÷в за експор¬нтован—÷ —÷ноф—÷рмами товари та надан—÷ по¬нслуги —÷ в—÷дкриваютьс€ —÷ноземними бан¬нками за дорученн€м —÷ноземних ф—÷рм—÷мпортер—÷в.

” розрахунках за укра—„нський екс¬нпорт акредитиви в—÷дкриваютьс€, €к пра¬нвило, —÷ноземними банками з ав—÷зуванн€м —„х через укра—„нськ—÷ банки. Ќайвиг—÷дн—÷шим у цьому випадку —‘ призначенн€ виконуючим банком уповноваженого укра—„нського банку.

ѕри розрахунках за —÷мпорт доц—÷льно використовувати акредитиви, €кими пе¬нредбачено плат—÷ж в укра—„нському банкуем—÷тент—÷ проти документ—÷в, що надход€ть в—÷д —÷ноземного експортера. ÷е да—‘ змо¬нгу запоб—÷гти можливому заморожуванню валютних кошт—÷в суб'—‘кт—÷в господарсь¬нко—„ д—÷€льност—÷ ”кра—„ни та банк—÷в на ра¬нхунках в —÷ноземних банках дл€ наступ¬нних платеж—÷в за акредитивами.

ќдним —÷з вид—÷в —÷мпортних акредити¬нв—÷в —‘ транзитн—÷ акредитиви. ¬они можуть ав—÷зуватис€, п—÷дтверджуватис€ та вико¬ннуватис€ уповноваженими банками за дорученн€м —÷ноземних банк—÷вкорес¬нпондент—÷в, €к—÷ в—÷дкривають ц—÷ акредити¬нви в —÷нших кра—„нах. як правило, тран¬нзитн—÷ акредитиви ав—÷зуютьс€ за рахунок —÷ноземного банкуем—÷тента, €кий також сплачу—‘ ком—÷с—÷йн—÷ та —÷нш—÷ витрати ав—÷зуючого банку. ѕ—÷дтвердженн€ та виконан¬нн€ транзитних акредитив—÷в доц—÷льно зд—÷йснювати т—÷льки в особливих випад¬нках, наприклад, за умови наданн€ уповноваженому ”кра—„нському банку з боку банкуем—÷тета попереднього валютного покритт€.


10. «а способом виконанн€ акредити¬нви под—÷л€ютьс€ на акредитиви, €к—÷ вико¬ннуютьс€:

а) шл€хом платежу за пред'€вленн€м;

б) шл€хом акцепту;

в) шл€хом платежу з в—÷дстрочкою;

г) шл€хом негоц—÷ац—÷—„.

ѕлат—÷ж за пред'€вленн€м зд—÷йсню¬н—‘тьс€, €к правило, ав—÷зуючим або п—÷д¬нтверджуючим банком у кра—„н—÷ експорте¬нра при наданн—÷ в—÷дпов—÷дних ф—÷нансових та комерц—÷йних документ—÷в. “акий спос—÷б виконанн€ акредитива да—‘ змогу експор¬нтеру отримати плат—÷ж одразу п—÷сл€ надан¬нн€ в—÷дпов—÷дних документ—÷в до банкуплатника.

јкредитиви, €к—÷ виконуютьс€ шл€хом акцепту.

ѕри акцептуванн—÷ акредитива на¬нда—‘тьс€ також вексель. Ќезалежно в—÷д то¬нго, на кого виставлено вексель, банкем—÷тент, а за необх—÷дност—÷ - п—÷дтверджу¬нючий банк зобов'€зуютьс€ акцептувати та зд—÷йснити плат—÷ж у зазначений строк.

ѕерший вар—÷ант, найспри€тлив—÷ший дл€ експортера: ав—÷зуючий або п—÷дтвер¬нджуючий банк п—÷сл€ пред'€вленн€ не¬нобх—÷дних документ—÷в у його "касах" ак¬нцепту—‘ тратту.

ƒругий вар—÷ант: акцепт банкомем—÷¬нтентом, €кий акцепту—‘ тратту п—÷сл€ от¬нриманн€ документ—÷в та визнанн€ —„х в—÷дпов—÷дно до умов акредитива.

“рет—÷й вар—÷ант, найменш спри€тливий дл€ експортера: акцепт наказодавцем.

јкредитиви, €к—÷ виконуютьс€ шл€хом платежу з в—÷дстрочкою.

¬иб—÷р м—÷ж в—÷дстроченим платежем та акцептом обумовлю—‘тьс€ головним чи¬нном звича€ми та законодавством кра—„ниекспортера. Ќаказодавець може уникну¬нти оплати мита та митних збор—÷в на ц—÷нн—÷ папери р€ду кра—„н, €кщо вибрав в—÷дстрочений плат—÷ж зам—÷сть акцепту. ѕри цьому способ—÷ виконанн€ платежу банкем—÷тент та п—÷дтверджуючий банк (€кщо акредитив п—÷дтверджений) зо¬нбов'€зуютьс€ зд—÷йснити плат—÷ж у визна¬нчений терм—÷н.

јкредитиви, €к—÷ виконуютьс€ шл€хом негоц—÷ац—÷—„.

«а тако—„ форми виконанн€ акредити¬нва (використову—‘тьс€ у —Ўј,  ита—„ та англомовних кра—„нах) банкем—÷тент зо¬нбов'€зу—‘тьс€ платити експортеру за пред'€вленн€м або шл€хом акцепту, але передбача—‘тьс€ також можлив—÷сть не¬нгоц—÷ац—÷—„. як правило, банкем—÷тент в—÷дправл€—‘ листа безпосередньо на адре¬нсу бенеф—÷ц—÷ара, де передбача—‘тьс€:

  1. терм—÷н д—÷—„ дл€ негоц—÷ац—÷—„ у кра—„н—÷ бе¬ннеф—÷ц—÷ара;
  2. уточненн€ про добропор€дн—÷сть ("bona fide"), за €ким банкем—÷тент зо¬нбов'€зу—‘тьс€ платити пред'€внику акре дитива з доданими до нього оформлени¬нми належним чином документами.

Ќа практиц—÷ банкем—÷тент дл€ пере¬ндач—÷ акредитива бенеф—÷ц—÷ару досить ча¬нсто використову—‘ послуги банкукорес¬нпондента, €кому в—÷дводитьс€ допом—÷жна роль при пересиланн—÷ акредитива та засв—÷дченн—÷ п—÷дпис—÷в, зазначених в акре¬ндитив—÷, —÷ €кий не отриму—‘ повноважен¬нн€ на зд—÷йсненн€ платеж—÷в. ѕри вико¬ннанн—÷ акредитива бенеф—÷ц—÷ару не обов'€з¬нково звертатис€ до банку, €кий передав цей акредитив, за вин€тком випадку, ко¬нли банкем—÷тент обмежив негоц—÷ац—÷ю визначеним банком (за акредитивом

"restricted").


11. «алежно в—÷д на€вност—÷ депонованих грошових кошт—÷в у п—÷дтверджуючому бан¬нку акредитиви под—÷л€ютьс€ на покрит—÷ та непокрит—÷.

ѕокритими вважаютьс€ так—÷ акреди¬нтиви, при в—÷дкритт—÷ €ких банкем—÷тент попередньо нада—‘ у розпор€дженн€ ви¬нконуючого банку валютн—÷ кошти (по¬нкритт€) у сум—÷ акредитива на строк д—÷—„ зо¬нбов'€зань банкуем—÷тента з умовою мож¬нливост—÷ —„х використанн€ дл€ виплат за акредитивом.

¬алютне покритт€ може надаватис€ шл€хом:

тјв кредитуванн€ на суму акредитива кореспондентського рахунка виконую¬нчого банку у банкуем—÷тент—÷ або —÷ншому банку;

тјв наданн€ виконуючому банку пра¬нва на списанн€ вс—÷—‘—„ суми акредитива з кореспондентського рахунка, в—÷дкрито¬нго у нього банкомем—÷тентом у момент отриманн€ акредитива до виконанн€;

тјв в—÷дкритт€ банкомем—÷тентом у ви¬нконуючому банку депозит—÷в покритт€ або страхових депозит—÷в.

Ќепокритими вважаютьс€ так—÷ акреди¬нтиви, при виставленн—÷ €ких банк не де¬нпону—‘ кошти кл—÷—‘нта на окремому рахун¬нку —÷ в—÷дпов—÷дно не нада—‘ попередньо у розпор€дженн€ виконуючого банку ва¬нлютн—÷ кошти (покритт€).


12. «алежно в—÷д на€вност—÷ других бенеф—÷ц—÷ар—÷в акредитиви под—÷л€ютьс€ на переказн—÷ (трансферабельн—÷) та непереказн—÷.

” статт—÷ 48 "”н—÷ф—÷кованих правил" да—‘тьс€ таке тлумаченн€ переказного акредитива:

"ј. ѕереказним (трансферабельним) —‘ акредитив, за €ким бенеф—÷ц—÷ар (перший бенеф—÷ц—÷ар) ма—‘ право уповноважити банк, що зд—÷йсню—‘ плат—÷ж, плат—÷ж з в—÷дстрочкою платежу, акцепт чи не¬нгоц—÷ац—÷ю, або будь€кий банк, уповно¬нважений негоц—÷ювати переказуючий банк, нате, щоб акредитивом могли ко¬нристуватис€ повн—÷стю або частково од¬нна чи дек—÷лька —÷нших ос—÷б (друг—÷ бенеф—÷ц—÷ари).

“аким чином, переказний (трансферабельний) акредитив нада—‘ бенеф—÷ц—÷ару право давати розпор€дженн€ банку, €кий зд—÷йсню—‘ оплату, акцепт або куп—÷влю тратт (документ—÷в), передати акредитив повн—÷стю або частинами одному або к—÷льком трет—÷м особам (другим бенеф—÷ц—÷арам). ƒруг—÷ бенеф—÷ц—÷ари не мають права подальшого переказу трансферабельного акредитива. ѕрава за акреди¬нтивом передаютьс€ дл€ того, щоб поста¬нчальник м—÷г проф—÷нансувати субпостачальника (субпостачальник—÷в) за рахунок кошт—÷в за акредитивом. „астини трансферабельного акредитива можуть бути переказан—÷ окремо, €кщо частков—÷ в—÷дван¬нтаженн€ не заборонен—÷ умовами акреди¬нтива. “рансферабельний акредитив част—÷ше використову—‘тьс€ у межах одн—÷—‘—„ кра—„ни. ѕраво на переказ акредитива в —÷ншу кра—„ну повинно вказуватис€ в йо¬нго умовах. ”кра—„нський —÷мпортер може в—÷дмовитис€ в—÷д тако—„ вказ—÷вки на т—÷й п—÷дстав—÷, що в—÷н не зна—‘ субпостачаль¬нник—÷в —÷ перед ним в—÷дпов—÷да—‘ за умова¬нми контракту т—÷льки безпосередньо по¬нстачальник.

” свою чергу акредитив, €кий не мо¬нже бути використаний другим (и) бенеф—÷ц—÷аром (бенеф—÷ц—÷арами) —‘ непереказним акредитивом.


13. —пец—÷альн—÷ форми акредитив—÷в.

ј.  омпенсац—÷йн—÷ акредитиви.  омпенсац—÷йний акредитив ма—‘ бага¬нто схожого з трансферабельним, але —÷снують також —÷ сутт—‘в—÷ в—÷дм—÷нност—÷. ѕри трансферабельному акредитив—÷ вистав¬нл€—‘тьс€ лише один акредитив, €кий пот—÷м переказу—‘тьс€ першим бенеф—÷ц—÷аром (посередником) другому бе¬ннеф—÷ц—÷ару. ѕри компенсац—÷йному акре¬ндитив—÷ використовуютьс€ два акреди¬нтиви. ѕерший акредитив (основний ак редитив) за дорученн€м —÷ноземного по¬нкупц€ виставл€—‘тьс€ банком покупц€, де посередник виступа—‘ у рол—÷ бенеф—÷ц—÷ара. ƒругий акредитив за дорученн€м посе¬нредника виставл€—‘тьс€ банком посеред¬нника, де справжн—÷й постачальник товар—÷в виступа—‘ у рол—÷ бенеф—÷ц—÷ара.

 омпенсац—÷йн—÷ акредитиви не в—÷добра¬нжен—÷ в "”н—÷ф—÷кованих правилах". —л—÷д зазначити, що посередник та його банк бу¬ндуть домагатис€ виконанн€ постачаль¬нником умов другого акредитива таким чи¬нном, щоб посередник, у свою чергу, мав можлив—÷сть виконати належним чином умови першого (основного) акредитива. ѕри компенсац—÷йному акредитив—÷ посе¬нредник зверта—‘тьс€ з дорученн€м до сво¬нго банку про прийн€тт€ основного акре¬ндитива €к "забезпеченн€" дл€ другого акредитива. “ому банкем—÷тент дл€ вис¬нтавленн€ другого акредитива прагне впев¬ннитис€, що плат—÷ж за основним акреди¬нтивом буде зд—÷йснено належним чином. ќтже, найоптимальн—÷шим —‘ такий вар—÷ант, коли основний акредитив —‘ п—÷дтвердже¬нним безв—÷дкдичним акредитивом.

”мови основного акредитива можуть бути схожими з умовами другого акре¬ндитива, за вин€тком того, що:

а) ц—÷на за одиницю та за весь товар за основним акредитивом повинна бути нижчою, н—÷ж за другим акредитивом;

б) дата в—÷дправки товар—÷в за основним акредитивом повинна передувати дат—÷ в—÷дправки за другим акредитивом;

в) дата зак—÷нченн€ строку платежу за основним акредитивом повинна бути ран—÷шою, н—÷ж за другим акредитивом.

якщо основний акредитив в—÷дкрито в одн—÷й валют—÷, а другий акредитив - в —÷нш—÷й, необх—÷дно, щоб банкем—÷тент дру¬нгого акредитива сво—‘часно спов—÷стив ук¬нра—„нського посередника про тенденц—÷ю зм—÷ни курсу валюти основного акреди¬нтива в—÷дносно валюти другого акредити¬нва. ÷е потр—÷бно дл€ того, аби укра—„нсь¬нкий посередник мав можлив—÷сть вжити заход—÷в в умовах неспри€тливо—„ зм—÷ни б—÷ржового курсу.

Ѕ. «устр—÷чн—÷ акредитиви.

«устр—÷чн—÷ акредитиви схож—÷ з ком¬нпенсац—÷йними (back to back) за вин€тком того, що при зустр—÷чному акредитив—÷ банкем—÷тент дл€ другого акредитива не прийма—‘ перший (основний) акредитив €к "забезпеченн€". «ам—÷сть цього банк отриму—‘ —÷нструкц—÷—„ дебетувати рахунок експортера (посередника) за вс—÷ма пла¬нтежами, €к—÷ зд—÷йснюютьс€ за другим ак¬нредитивом. ѕерший (основний) акреди¬нтив використову—‘тьс€ €к потенц—÷йне джерело надходженн€ грошових кошт—÷в на рахунок експортера (посередника).

¬. –езервн—÷ акредитиви ("стендбай ").

–езервн—÷ акредитиви, або акредитиви "стендбай" (stand by letter of credit), €к—÷ —÷нколи ще називають чистими, —‘ спец—÷альними видами акредитив—÷в —÷ за сво—‘ю суттю б—÷льше т€ж—÷ють до банк—÷в¬нсько—„ гарант—÷—„. ѕрактика використанн€ таких акредитив—÷в зародилас€ у —Ўј, оск—÷льки банки ц—÷—‘—„ кра—„ни в—÷дпов—÷дно до д—÷ючого законодавства не можуть нада¬нвати гарант—÷—„ у чистому вигл€д—÷. Ќа в—÷д¬нм—÷ну в—÷д документарних акредитив—÷в, €к—÷ забезпечують перш за все —÷нтереси екс¬нпортера, резервний акредитив €к —÷нстру¬нмент забезпеченн€ платеж—÷в —‘ значно гнучк—÷шим та ун—÷версальн—÷шим.

“ак, резервний акредитив може вико¬нристовуватис€ —÷ €к документарний акре¬ндитив, —÷ дл€ додаткового забезпеченн€ платеж—÷в на користь експортера (скаж—÷мо, при розрахунках у форм—÷ —÷нкасо або банк—÷вського переказу). јле такий акре¬ндитив (€к аналог авансово—„ гарант—÷—„ або га¬нрант—÷—„ виконанн€) може виступати —÷ €к за¬нбезпеченн€ поверненн€ ран—÷ше виплаченого —÷мпортером (замовником) авансу або виплати неустойок та штраф—÷в на користь —÷мпортера при неналежному виконанн—÷ експортером контракту. “аким чином, резервний акредитив (€к —÷ банк—÷вську га¬нрант—÷ю), на в—÷дм—÷ну в—÷д документарного ак¬нредитива, можна в—÷днести до непр€мого за¬нбезпеченн€ платежу. “акий акредитив мо¬нже бути реал—÷зовано лише у тому випад¬нку, коли наказодавець резервного акредитива не викона—‘ сво—„ зобов'€занн€.

–езервн—÷ акредитиви отримали велике поширенн€ у м—÷жнародн—÷й практиц—÷ (знач¬нною м—÷рою завд€ки банкам —Ўј). “ому вони також стали предметом ун—÷ф—÷кац—÷—„ та п—÷дпор€дковуютьс€ "”н—÷ф—÷кованим пра¬нвилам та звича€м дл€ документарних ак¬нредитив—÷в" (у редакц—÷—„ 1993 року). –∆з ц—÷—‘—„ позиц—÷—„ резервн—÷ акредитиви мають певн—÷ переваги пор—÷вн€но з банк—÷вськими га¬нрант—÷€ми, €к—÷ п—÷дпор€дковуютьс€ нац—÷о¬ннальному законодавству. ќск—÷льки ре¬нзервн—÷ акредитиви належать до категор—÷—„ незабезпечених кредит—÷в, б—÷льш—÷сть банк—÷в виставл€—‘ '—„х за дорученн€м тих кл—÷—‘нт—÷в, €к—÷ мають у них сво—„ рахунки.

—л—÷д також зазначити, що —‘ ф—÷нансо¬нва —÷ комерц—÷йна модел—÷ акредитива "стендбай":

‘—÷нансова модель акредитива "стендбай" фактично розгл€да—‘тьс€ €к м—÷жна¬нродна гарант—÷€, в той час €к комерц—÷йний "стендбай" може розгл€датис€ €к га¬нрант—÷€ за документарним акредитивом. ѕри характеристиц—÷ ф—÷нансово—„ модел—÷ акредитива "стендбай" €к м—÷жнародно—„ гарант—÷—„, що адресована бенеф—÷ц—÷ару, не¬нобх—÷дно акцентувати увагу на к—÷лькох особливих моментах.

Ѕенеф—÷ц—÷ар - це покупець, €кий —‘ бенеф—÷ц—÷аром ф—÷нансового акредитива "стендбай". Ќаказодавець —‘ експорте¬нром. “обто наказодавець та бенеф—÷ц—÷ар —‘ особами абсолютно в—÷дм—÷нними в—÷д тих, котр—÷ беруть участь у виконанн—÷ до¬нкументарного акредитива або в акреди¬нтив—÷ "стендбай", €кий гаранту—‘ оплату товару.

 омерц—÷йна модель акредитива "стендбай" у вигл€д—÷ гарант—÷—„ оплати то¬нвару стосу—‘тьс€ ус—÷х п—÷дпри—‘мств, €к експортер—÷в, так —÷ —÷мпортер—÷в. јкредитив "стендбай" €к гарант—÷€ оплати товару може застосовуватис€ у ситуац—÷—„, коли експортер напол€га—‘ на безв—÷дкличному акредитив—÷, а покупець не ма—‘ достатньо—„ суми "асних грошових кошт—÷в, —÷ банк не бажа—‘ або не ма—‘ змоги надати покуп¬нцев—÷ кредит дл€ оплати товар—÷в експор¬нтеру. “аким чином, комерц—÷йна модель акредитива "стендбай" - це безв—÷д¬нкличне зобов'€занн€ банкуем—÷тента оп¬нлатити товар у випадку неналежного виконанн€ акредитива покупцем.

”загальнюючи переваги резервного акредитива зауважимо, що в—÷н:

1) нада—‘ "забезпеченн€" експортеру та одночасно зменшу—‘ загальну суму бан¬нк—÷вського кредиту, €ко—„ вимага—‘ поку¬нпець;

2) може бути використаний €к резерв¬нна гарант—÷€ оплати товару за —÷нших форм м—÷жнародних розрахунк—÷в;

3) при використанн—÷ резервного акре¬ндитива бенеф—÷ц—÷ар ма—‘ можлив—÷сть вис¬нтавити тратту на банкем—÷тент;

4) резервн—÷ акредитиви п—÷дпор€дкован—÷ "”н—÷ф—÷кованим правилам та звича€м дл€ документарного акредитива".

√. –евольверн—÷ та в—÷дновлюван—÷ акреди¬нтиви.

–евольверн—÷ акредитиви визначен—÷ €к альтернативн—÷ акредитивам "стендбай" у ситуац—÷€х, коли:

а) —÷мпортер отриму—‘ регул€рн—÷ по¬нставки товару —÷зза кордону в—÷д —÷нозем¬нного постачальника;

б) постачальник напол€га—‘ на платеж—÷ у форм—÷ акредитива;

в) банк не бажа—‘ виставл€ти акреди¬нтив на повну варт—÷сть товар—÷в, €к—÷ пер—÷одично постачатимутьс€ певний ви¬нзначений час.

–евольверн—÷ акредитиви - це акредитиви, €к—÷ автоматично поновлюютьс€ на —„х початкову суму або п—÷сл€ зак—÷нчен¬нн€ визначеного заздалег—÷дь пер—÷оду, чи в м—÷ру використанн€ у межах наперед ви¬нзначених загально—„ суми та терм—÷ну д—÷—„. “аким чином, акредитиви зможуть по¬нновлюватис€ щом—÷с€ц€, щокварталу або певну к—÷льк—÷сть раз—÷в. –евольверн—÷ акре¬ндитиви використовуютьс€ у тих випад¬нках, коли продаж товару за кордон - не —÷зольована угода, а —÷ноземний покупець —‘ пост—÷йним кл—÷—‘нтом експортера. ¬ико¬нристанн€ такого акредитива да—‘ екс¬нпортеру змогу отримувати грошов—÷ кош¬нти п—÷д належним чином оформлен—÷ до¬нкументи, €к—÷ в—÷дпов—÷дають умовам акре¬ндитива, за кожну кратну поставку (зд—÷йснювану переважно за граф—÷ком), що заф—÷ксовано у контракт—÷ (найчаст—÷ше - при поставках сировини).

” свою чергу револьверн—÷ акредити¬нви под—÷л€ютьс€ на кумул€тивн—÷ —÷ некумул€тивн—÷.

“ак званий кумул€тивний револьвер¬нний акредитив да—‘ змогу переносити можливий залишок з одного пер—÷оду на наступний. ÷е да—‘ змогу уникнути в—÷дкритт€ ц—÷ло—„ посл—÷довно—„ мереж—÷ ак¬нредитив—÷в та —‘ дуже зручним, особливо при регул€рних, розбитих на частини по¬нставках (наприклад, щотижневе забезпе¬нченн€ фруктами у пер—÷од збиранн€ вро¬нжаю, рибою - у сезон). ќднак сл—÷д за¬нзначити, що оск—÷льки поновленн€ зд—÷йсню—‘тьс€ автоматично, ризик, €кий бере на себе банкем—÷тент у день в—÷дкрит¬нт€ акредитива або п—÷дтверджуючий банк у день його п—÷дтвердженн€, стосу—‘тьс€ ус—÷—‘—„ суми за операц—÷—‘ю, а не частини, €ка належить до €когось пер—÷оду.

Ќекумул€тивн—÷ акредитиви - це ак¬нредитиви, за €кими невикористаний за¬нлишок поверта—‘тьс€. ѕор—÷вн€но з в—÷дно¬нвлюваним акредитивом, коли банк вис¬нтавл€—‘ револьверний акредитив, в—÷н та його кл—÷—‘нт беруть на себе зобов'€занн€ щодо вс—÷—‘—„ суми, а не —„—„ частини, €ка сто¬нсу—‘тьс€ €когось певного пер—÷оду. “аким чином, револьверний акредитив, що ви¬нник дл€ задоволенн€ потреб торгових партнер—÷в, да—‘ змогу координувати по¬нставки з використанн€м документарно¬нго акредитива за операц—÷€ми, що пере¬ндбачають в—÷дправки товар—÷в частинами.

√. јкредитив —÷з червоною смугою.

«г—÷дно з таким акредитивом ав—÷зуючий або п—÷дтверджуючий банк зд—÷йсню—‘ аван¬нсуванн€ бенеф—÷ц—÷ара (експортера) до на¬нданн€ визначених документ—÷в. ÷€ спец—÷альна умова зазнача—‘тьс€ в акреди¬нтив—÷ за вимогою за€вника акредитива (покупц€/—÷мпортера). ÷е не передплата, а угода, за €кою постачальник (бенеф—÷ц—÷ар) отриму—‘ аванс в—÷д ав—÷зуючого/п—÷дтверджуючого банку до в—÷дправки товар—÷в. “аким чином, покупець зверта—‘тьс€ з дорученн€м до банкуем—÷тен¬нта уповноважити ав—÷зуючий/п—÷дтверджуючий банк на зд—÷йсненн€ платежу експортеру за товари до —„хньо—„ в—÷дправ¬нки. “ому акредитив —÷з червоною смугою можна характеризувати €к джерело передв—÷двантажувальних кошт—÷в у форм—÷:

а) позики в—÷дав—÷зуючого/п—÷дтверджуючого банку, €ка нада—‘тьс€ бенеф—÷ц—÷ару (експортеру);

б) платежу апл—÷канта (—÷мпортера). –∆ншими словами, апл—÷кант може в爬нти на себе всю в—÷дпов—÷дальн—÷сть за надан¬нн€ авансу експортеру, сам при цьому не надаючи такого авансу. ÷€ роль в—÷дводитьс€ ав—÷зуючому/п—÷дтверджуючому банку проти забезпеченн€ акредитива з червоною смугою.

—л—÷д також зазначити, що акредити¬нви з червоною смугою названо так то¬нму, що перв—÷сне в такий акредитив впи¬нсувалос€ застереженн€, написане черво¬нним чорнилом, тобто спец—÷альна умова. —ума, €ку належить авансувати бе¬ннеф—÷ц—÷ару за акредитивом —÷з червоною смугою, визнача—‘тьс€ апл—÷кантом тако¬нго акредитива за погодженн€м —÷з банкомем—÷тентом. ÷€ сума може становити €к 100 в—÷дсотк—÷в в—÷д суми акредитива, так —÷ певний його в—÷дсоток, скаж—÷мо, 85 або 50.

јпл—÷кант також вир—÷шу—‘, €к забезпе¬нчу—‘тьс€ позика, що нада—‘тьс€ ав—÷зуючим/п—÷дтверджуючим банком бенеф—÷ц—÷ару/експортеру, а саме:

а) шл€хом простого письмового п—÷дтвердженн€ бенеф—÷ц—÷ара/експортера про те, що грош—÷ будуть використан—÷ ви¬нключно на закуп—÷влю товар—÷в дл€ в—÷дван¬нтаженн€ —„х зг—÷дно з умовами акредитива (чистий акредитив —÷з червоною смугою):

б) шл€хом письмово—„ гарант—÷—„ або за¬нстави, €к—÷ бенеф—÷ц—÷ар повинен належним чином оформити та надати повний ком¬нплект документ—÷в до ав—÷зуючого/п—÷дтверджуючого банку у межах зазначеного в акредитив—÷ пер—÷оду (документарний ак¬нредитив —÷з червоною смугою).

ѕозика, надана бенеф—÷ц—÷ару ав—÷зуючим/п—÷дтверджуючим банком, разом —÷з певним в—÷дсотком за користуванн€ нею повинна бути пот—÷м повернута ав—÷зуючо¬нму/п—÷дтверджуючому банку, але т—÷льки п—÷сл€ того, €к бенеф—÷ц—÷ар надасть доку¬нменти, €к—÷ необх—÷дн—÷ дл€ розкритт€ ак¬нредитива та €к—÷ повн—÷стю в—÷дпов—÷датимуть умовам акредитива. ќднак €кщо бенеф—÷ц—÷ар не зможе надати так—÷ документи —÷ в—÷дпов—÷дно не зможе отримати за цим акредитивом грош—÷, а в—÷дтак буде не спроможний повернути позику, то у €кому випадку ав—÷зуючий/п—÷дтверджуючий банк матиме право вимагати реф—÷нансуванн€ (з в—÷дсотком за позику) в—÷д банку ем—÷тета. ” свою чергу останн—÷й матиме право регресу в—÷дносно апл—÷канта акредитива. “аким чином апл—÷кант нестиме в—÷дпов—÷дальн—÷сть за ус—÷ витрати, що винекли у банку ем—÷тета, ав—÷зуючого/п—÷дтверджуючого банку за акредитивом —÷з червоною смугою.

2. «астосуванн€ акредитиву в м—÷жнародних формах розрахунк—÷в на приклад—÷ банку "”кра—„натјЁ.


“овариство з обмеженою в—÷дпов—÷дальн—÷стю "≈фекттјЁ (”кра—„на, м. и—„в)  звернулос€ до акц—÷онерного комерц—÷йного агропромислового банку "”кра—„натјЁ з проханн€м в—÷дкрити в—÷дкличний покритий акредитив дл€ розрахунку з —÷ноземним партнером по експортован—÷й в ”кра—„ну продукц—÷—„ (обладнанн€ дл€ переробки с—÷льгоспсировини). —ума акредитиву склада—‘  150  000 долар—÷в —Ўј.

¬—÷дпов—÷дно до договору куп—÷вл—÷-продажу є 14 в—÷д 01.01.1997 року м—÷ж “ќ¬ "≈фекттјЁ та заруб—÷жним  партнером з –ос—÷—„ - ф—÷рма "–∆зраелтјЁ передбачено акредитивну форму розрахунк—÷в за поставлене до 01.03.1997 року в ”кра—„ну обладнанн€.

ѕоставка обладнанн€ буде зд—÷йснюватис€ ав—÷ац—÷йним транспортом з м.ћоскви до м. и—‘ва п—÷сл€ пов—÷домленн€ ф—÷рми "–∆зраелтјЁ ав—÷зуючим банком про в—÷дкритт€ на користь ф—÷рми безв—÷дкличного покритого акредитиву в сум—÷ 150 000 долар—÷в —Ўј.

Ѕанк-ем—÷тент п—÷сл€ розгл€ду питанн€ да—‘ згоду на виставленн€ акредитиву, про що —÷ було пов—÷домлено ј Ѕ "ћосб—÷знесбанктјЁ (–ос—÷€, м.ћосква).

”мовами виставленн€ документарного акредитиву, про €к—÷ пов—÷домлено ав—÷зуючий банк —‘ :


  1. ƒепонуванн€  на окремому рахунку в банку-ем—÷тент—÷ суми кошт—÷в наказодавача акредитиву в розм—÷р—÷ 150 000 ло. —Ўј.
  2. ѕерерахуванн€ кошт—÷в до ав—÷зуючого банку буде зд—÷йснено лише п—÷сл€ отриманн€ вс—÷х перерахованих нижче документ—÷в, серед €ких обовтјЁ€зковими —‘  ав—÷анакладна та страховий пол—÷с .
  3. јв—÷зуючий банк зобовтјЁ€заний сл—÷дкувати за дотриманн€м умов акредитиву —÷ лише п—÷сл€ —„х виконанн€ бенеф—÷ц—÷аром ма—‘ право перерахувати на його розрахуноквий  рахунок зазначену суму кошт—÷в.

Ѕанк-ем—÷тент (ј  јѕЅ "”кра—„натјЁ м. и—„в) звернувс€  до ав—÷зуючого банку (ј Ѕ "ћосб—÷знесбанктјЁ –ос—÷€, м.ћосква) з проханн€м про наданн€ додаткового п—÷дтверджен€ акредитиву, на що було отримано згоду.

¬—÷дпов—÷дно до за€ви на акредитив вс—÷ затрати по виставленню акредитиву вз€в на себе наказодавач акредитиву - “ќ¬ "≈фекттјЁ (”кра—„на ,м. и—„в).

ƒо ав—÷зуючого банку бенеф—÷ц—÷аром було надано ав—÷анакладну є 3 в—÷д 05.02.1997 р. , коп—÷ю рахунку-фактури є 71 в—÷д 05.02.1997 р. , окр—÷м того страховий пол—÷с в—÷д 05.02.1997 р., укладеного м—÷ж ф—÷рмою "–∆зраелтјЁ та –ос—÷йською страховою компан—÷—‘ю "–осстрахтјЁ (м.ћосква) на суму 150 000 долар—÷в —Ўј.

ѕ—÷сл€ перев—÷рки вищезазначених документ—÷в ав—÷зуючий банк направл€—‘ —„х до банку-ем—÷тента.  ќстанн—÷й перерахову депоновану суму до "ћосб—÷знесбанкутјЁ.

¬ результат—÷ зд—÷йснених операц—÷й бенеф—÷ц—÷ар вчасно —÷ повн—÷стю отримав оплату за поставлену —÷мпортеру продукц—÷ю в сум—÷ 150 000 дол.—Ўј. –∆мпортер отримав без затримки замовлене обладнанн€, не ризикуючи використовувати попередню оплату. ¬икористанн€ акредитиву коштувало наказодавачу 0.15 % в—÷д суми в—÷дкритого акредитиву, тобто 225 дол.—Ўј на користь банку-ем—÷тенту та 0.15 % в—÷д суми в—÷дкритого акредитиву (теж 225 дол.—Ўј) на користь ав—÷зуючого банку. ќкр—÷м того, наказодавач змушений був оплатити поштово-телеграфн—÷ витрати банку-ем—÷тента.

¬исновки (зауваженн€ та пропозиц—÷—„)


¬—÷тчизн€н—÷ комерц—÷йн—÷ банки, прилучаючись до м—÷жнородного сп—÷вроб—÷тництва, опановують р—÷зн—÷ форми розрахунк—÷в, прийн€тих у св—÷тов—÷й банк—÷вськ—÷й практиц—÷. ¬се б—÷льше уповноважених банк—÷в ”кра—„ни самост—÷йно встановлюють кореспондентськ—÷ в—÷дносини з —÷ноземними. –∆ все ж  сфера зовн—÷шньоеконом—÷чно—„ д—÷€льност—÷ наших банк—÷в одна з найменш розвинутих.

√оловними факторами, що можуть —÷стотно вплинути на подальший розвиток акредитивно—„ форми розрахунк—÷в в ”кра—„н—÷ можуть бути:


  1. ¬алютне законодавство ”кра—„ни, €ке регламенту—‘ зовн—÷шньоеконом—÷чну д—÷€льн—÷сть субтјЁ—‘кт—÷в господарюванн€.
  2. ѕол—÷тичне та економ—÷чне становище ”кра—„ни.


јнал—÷зуючи перший фактор, необх—÷дно зосередити увагу на тјЁѕор€дку зд—÷йсненн€ контролю за надходженн€м товару за —÷мпортними контрактамитјЁ, €кий затверджено ѕостановою ѕравл—÷нн€ ЌЅ” є 254 в—÷д 02.10.1996 р.  «г—÷дно п.1.2. цього пор€дку "”повноважений банк прийма—‘  до виконанн€ за€вку кл—÷—‘нта на закуп—÷влю —÷ноземно—„ валюти на м—÷жбанк—÷вському валютному ринку ”кра—„ни п—÷д контракти, €кими передбачено надходженн€ товару на умовах зд—÷йсненн€ передоплати в будь-€к—÷й форм—÷, т—÷льки п—÷д заре—‘стрований у цьому банку контракт на —÷мпорт товар—÷в...тјЁ

—аме цей пор€док головним чином вплинув на зменшенн€ к—÷лькосно—„ та варт—÷сно—„ частки банк—÷вських переказ—÷в —÷ в—÷дпов—÷дно на зб—÷льшенн€ акредитив—÷в у загальному обс€з—÷ м—÷жнародних розрахунк—÷в в ”кра—„н—÷.

ўо стосу—‘тьс€ другого фактору, то сл—÷д зазначити, що коли кра—„на перебува—‘ у важкому економ—÷чному стан—÷, коли дл€ не—„ характерна низька культура оплати, а також за нестаб—÷льно—„ пол—÷тико-економ—÷чно—„ ситуац—÷—„ рекоменду—‘тьс€ зд—÷йснювати м—÷жнародн—÷ розрахунки за допомогою акредитива.Ќа жаль, ”кра—„н—÷ вс—÷ ц—÷ риси сьогодн—÷ притаманн—÷.

–∆ все ж таки, акредитивна форма розрахунк—÷в - це —÷нструмент, €ки зводить до м—÷н—÷муму р—÷зноман—÷тн—÷ ризики експортер—÷в та —÷мпортер—÷в у процес—÷ зовн—÷шньоеконом—÷чно—„ д—÷€льност—÷.

ћожна передбачити, що обс€г м—÷жнародних розрахунк—÷в в акредитивн—÷й форм—÷ €к у к—÷льк—÷сному, так у варт—÷сному вираженн—÷ найближчим часом в ”кра—„н—÷ зб—÷льшуватиметьс€.

—писок використано—„ л—÷тератури:



  1. –∆нструкц—÷€ є 7 про безгот—÷вков—÷ розрахунки в господарському оборот—÷ ”кра—„ни.-  .:банк "”кра—„натјЁ, 1996.- с. 28.


  1. –∆нструкц—÷€ про пор€док зд—÷йсненн€ розрахунк—÷в в —÷ноземн—÷й валют—÷ по експортно-—÷мпортним операц—÷€м на умовах в—÷дстрочки платеж—÷в чи поставок.


  1. ѕостанова каб—÷нету м—÷н—÷стр—÷в укра—„ни та нац—÷онельного банку укра—„ни в—÷д 21.06.1995 р. є 444 "про типов—÷ плат—÷жн—÷ умови зовн—÷шньоеконом—÷чних договор—÷в (контракт—÷в) —÷ типов—÷ умови захисних попереджень до зовн—÷шньоеконом—÷чних договор—÷в (контракт—÷в), що передбачають розрахунок в —÷ноземн—÷й валют—÷тјЁ.


  1. ћаркетинг в банке .- “ерноп—÷ль: 1996 р.


  1. Ћисюк —. јкредитивна форма розрахунк—÷в за ексортно-—÷мпортними операц—÷€ми та перспективи —„—„ розвитку в  ”кра—„н—÷./ ¬—÷сник ЌЅ” травень 1997 .- с.42-49.



—траницы: Ќазад 1 ¬перед