Ѕанк—÷вськ—÷ операц—÷—„ з пластиковими картками

дипломна€ работа: Ѕанковское дело

ƒокументы: [1]   Word-177586.doc —траницы: Ќазад 1 ¬перед

Ќј÷–∆ќЌјЋ№Ќ»… ЅјЌ  ” –ј–«Ќ»

” –ј–«Ќ—№ ј ј јƒ≈ћ–∆я ЅјЌ –∆¬—№ ќ–« —ѕ–ј¬»

’ј– –∆¬—№ ј ‘–∆Ћ–∆я


ƒо захисту допускаю:

зав—÷дувач кафедри банк—÷всько—„ справи,

јкадем—÷к ј≈Ќ ”кра—„ни, д.е.н., професор

ќ. ¬. ¬асюренко


ƒ»ѕЋќћЌј –ќЅќ“ј


Ѕанк—÷вськ—÷ операц—÷—„ з пластиковими картками


 ер—÷вник роботи, јкадем—÷к ј≈Ќ ”кра—„ни,

д.е.н., професорќ.¬. ¬асюренко


 онсультант з питань використанн€

—÷нформац—÷йних систем —÷ технолог—÷й,

викладачќ.–∆. ’одир—‘в


 онсультант з питань охорони прац—÷,

викладач“.—. ћолодор€


—тудент факультету

банк—÷всько—„ справи, обл—÷ку —÷ ф—÷нанс—÷в

V курсу групи 51-Ѕ—

спец—÷альност—÷ 7.050105 "Ѕанк—÷вська справатјЁ–∆. –∆. Ѕорисенко



’арк—÷в - 2009

«м—÷ст


¬ступ

–озд—÷л 1. —в—÷това практика використанн€ плат—÷жних карток €к кредитно-розрахункового —÷нструменту та особливост—÷ —„х запровадженн€ в ”кра—„н—÷

    1. –∆сторичний аспект виникненн€ —÷ розвитку ринку банк—÷вських плат—÷жних карток
    2. —утн—÷сть, види та особливост—÷ застосуванн€ банк—÷вських плат—÷жних карток €к кредитно-розрахункового —÷нструменту
    3. ќсновн—÷ елементи —÷ учасники системи карткових розрахунк—÷в та —„х вза—‘мод—÷€
    4. “ехн—÷ко-економ—÷чна характериситка ’‘ ј –∆Ѕ "”кр—иббанктјЁ "’–”тјЁ

–озд—÷л 2.  омплексний анал—÷з запровадженн€ та використанн€ розрахунк—÷в за допомогою пластикових карток

2.1 ќрган—÷зац—÷€ роботи комерц—÷йних банк—÷в ”кра—„ни щодо обслуговуванн€ кл—÷—‘нт—÷в за допомогою пластикових карток

2.2 јнал—÷з банк—÷вських операц—÷й з використанн€м пластикових карток внутр—÷шньодержавних та м—÷жнародних плат—÷жних систем

2.3 ѕозиц—÷онуванн€ та послуги ’‘ ј –∆Ѕ "”кр—иббанктјЁ "’–”тјЁ на ринку плат—÷жних карток

–озд—÷л 3. ѕроблеми та перспективи розвитку —÷ндустр—÷—„ банк—÷вських пластикових карток в ”кра—„н—÷

3.1 —творенн€ —÷ необх—÷дн—÷сть впровадженн€ Ќац—÷онально—„ системи масових електроних платеж—÷в

3.2 ћ—÷жнародний досв—÷д та перспективи на ”кра—„н—÷ розвитку та застосуванн€ кредитних карток €к сучасного —÷нструмента безгот—÷вкового об—÷гу на ”кра—„н—÷

3.3ћ—÷iе операц—÷й з пластиковими картками в –∆нтернет-простор—÷ ”кра—„ни

–озд—÷л 4. ¬икористанн€ —÷нформац—÷йних систем —÷ технолог—÷й у банк—÷вськ—÷й сфер—÷

4.1 —тан —÷нформац—÷йних систем —÷ технолог—÷й в ’‘ ј –∆Ѕ "”кр—иббанктјЁ "’–”тјЁ

4.2 ѕерспективи розвитку сучасних —÷нформац—÷йних —÷нформац—÷йних систем —÷ технолог—÷й

4.3 ќсновн—÷ задач—÷ та вимоги до систем захисту банк—÷всько—„ —÷нформац—÷—„

–озд—÷л 5. ѕравов—÷, соц—÷ально-економ—÷чн—÷, орган—÷зац—÷йно-техн—÷чн—÷ питанн€ охорони прац—÷ в банк—÷вськ—÷й установ—÷

5.1 јнал—÷з сан—÷тарно-г—÷г—÷—‘н—÷чних умов прац—÷ в “¬Ѕ¬ ’‘ ј –∆Ѕ "”кр—иббанктјЁ "’–”тјЁ є 7

5.2 “ехн—÷ка безпеки

5.3 ѕожежна безпека

¬исновки

—писок використаних джерел


¬ступ


«а останн—÷ роки в економ—÷ц—÷ —÷ банк—÷вськ—÷й систем—÷ ”кра—„ни в—÷дбулис€ радикальн—÷ зм—÷ни, обумовлен—÷ дос€гненн€м ”кра—„ною пол—÷тично—„ та економ—÷чно—„ незалежност—÷ —÷ переходом до розбудови соц—÷ально ор—÷—‘нтовано—„ ринково—„ економ—÷ки. ÷—÷ зм—÷ни торкнулись —÷ роботи банк—÷вських установ, передус—÷м це стосу—‘тьс€ розширенн€ спектра банк—÷вських операц—÷й.

ќстан—÷м часом в ”кра—„н—÷ неаби€кого поширенн€ набувають операц—÷—„ з пластиковими картками, але процес —„х впровадженн€ супроводжу—‘тьс€ певними труднощами, повтјў€заними, насамперед, —÷з неосв—÷дчен—÷стю населенн€ у користуванн—÷ картками та невеликою к—÷льк—÷стю точок обслуговуванн€.

” цьому звтјў€зку досл—÷дженн€ питанн€ орган—÷зац—÷—„ роботи з пластиковими картками установами банк—÷в ”кра—„ни набува—‘ особливого значенн€, що зумовлю—‘ актуальн—÷сть обрано—„ теми та доц—÷льн—÷сть проведенн€ досл—÷джень дл€ розвитку цього питанн€.

ќбтјў—‘ктом досл—÷дженн€ —‘ вивченн€ ринку пластикових карток в ”кра—„н—÷ та розвиток операц—÷й комерц—÷йних банк—÷в з картками на приклад—÷ ’‘ ј –∆Ѕ "”кр—иббанктјЁ "’–”тјЁ.

ћетою дано—„ роботи —‘ досл—÷дженн€ теоретичних основ орган—÷зац—÷—„ та д—÷ючо—„ практики банк—÷вських операц—÷й з пластиковими картками, а також пошук напр€мк—÷в удосконаленн€ ц—÷—‘—„ роботи на основ—÷ систематизац—÷—„ —÷снуючих пропозиц—÷й щодо цього питанн€.

ƒл€ дос€гненн€ поставлено—„ мети у робот—÷ вир—÷шуютьс€ так—÷ завданн€:

  • розгл€нуто —÷сторичний аспект виникненн€ —÷ розвитку ринку банк—÷вських плат—÷жних карток;
  • викладено сутн—÷сть, види та особливост—÷ застосуванн€ банк—÷вських плат—÷жних карток €к кредитно-розрахункового —÷нструменту, визначен—÷ основн—÷ учасники —÷ елементи системи карткових розрахунк—÷в та —„х вза—‘мод—÷€;
  • досл—÷джено систему безгот—÷вкових розрахунк—÷в на основ—÷ кредитних та дебетових карток;
  • розгл€нуто орган—÷зац—÷ю роботи комерц—÷йних банк—÷в ”кра—„ни щодо обслуговуванн€ кл—÷—‘нт—÷в за допомогою пластикових карток та пор€док обл—÷ку банками операц—÷й з використанн€м карток внутр—÷шньодержавних та м—÷жнародних плат—÷жних систем;
  • проведено анал—÷з сучасного стану ринку пла—÷жних карток в ”кра—„н—÷ та позиц—÷онуванн€ ’‘ ј –∆Ѕ "”кр—иббанктјЁ "’–”тјЁ на ринку пластикових карток;
  • обгрунтовано створенн€ —÷ необх—÷дн—÷сть впровадженн€ Ќац—÷онально—„ системи масових електроних платеж—÷в;
  • досл—÷джено м—÷жнародний досв—÷д та перспективи на ”кра—„н—÷ розвитку та застосуванн€ кредитних карток €к сучасного —÷нструмента безгот—÷вкового об—÷гу;
  • наведено м—÷iе операц—÷й з банк—÷вськими пластиковими картками в –∆нтернет-простор—÷ ”кра—„ни.

¬казаному питанню прид—÷л€—‘тьс€ значна увага Ќац—÷онального банку ”кра—„ни та комерц—÷йних банк—÷в ”кра—„ни, що знайшло сво—‘ в—÷дображенн€ у законах "ѕро банки —÷ банк—÷вську д—÷€льн—÷стьтјЁ, "ѕро Ќац—÷ональний банк ”кра—„нитјЁ, "ѕро плат—÷жн—÷ системи та переказ грошей в ”кра—„н—÷", ѕоложенн€ про пор€док ем—÷с—÷—„ плат—÷жних карток —÷ зд—÷йсненн€ операц—÷й з —„х застосуванн€ в—÷д 27 серпн€ 2001 року є367, заре—‘строваного в ћ—÷н—÷стерств—÷ юстиц—÷—„ ”кра—„ни 15.11.2001 за є954/6145; –∆нструкц—÷€ про перем—÷щенн€ валюти ”кра—„ни, —÷ноземно—„ валюти, банк—÷вських метал—÷в, плат—÷жних документ—÷в, —÷нших банк—÷вських документ—÷в —÷ плат—÷жних карток через митний кордон ”кра—„ни, затверджено—„ ѕостановою ѕравл—÷нн€ ЌЅ” в—÷д 12.07.2000 року є283; —÷нших законодавчих акт—÷в ”кра—„ни та нормативно-правових акт—÷в ЌЅ”.

Ќа вир—÷шенн€ ц—÷—‘—„ проблеми спр€мован—÷ досл—÷дженн€ ¬.ёщенка, —.÷окола, –∆.Ќовака, ¬.—трахарчука, –∆.–огача, ћ.—ендзюка, ¬.јнтонюка, –∆.ƒорошенка, ј.—авченка, ќ.Ѕрегеди, ѕ.–∆ванова, ё.—трельченка, Ќ.Ўульги, ќ.—окольсько—„, ¬. равц€, ќ. ћаха—‘во—„ та —÷нших.

¬провадженн€ пропозиц—÷й та рекомендац—÷й, наданих в робот—÷, дозволить покращити роботу банк—÷в по запровадженню операц—÷й з пластиковими картками.


–озд—÷л 1. —в—÷това практика використанн€ плат—÷жних карток €к кредитно-розрахункового —÷нструменту та особливост—÷ —„х запровадженн€ в ”кра—„н—÷


1.1 –∆сторичний аспект виникненн€ —÷ розвитку ринку банк—÷вських плат—÷жних карток


–озрахунки з використанн€м гот—÷вкових кошт—÷в дуже дорого обход€тьс€ державним та комерц—÷йним ф—÷нансовим установам. ¬ипуск в об—÷г нових купюр, обм—÷н старих, велик—÷ обс€ги гот—÷вки, утриманн€ персоналу, - все це —‘ великим т€гарем дл€ економ—÷ки кра—„ни. ќдним —÷з можливих та перспективних способ—÷в вир—÷шенн€ проблеми зменшенн€ обс€г—÷в гот—÷вкового об—÷гу —‘ створенн€ ефективно—„ автоматизовано—„ системи безгот—÷вкових розрахунк—÷в. «а експертними оц—÷нками, така система зможе забезпечити скороченн€ приблизно на одну третину гот—÷вкового об—÷гу в ”кра—„н—÷.

„ас по€ви банк—÷вських пластикових карток в певн—÷й ступен—÷ —‘ сп—÷рним питанн€м. ¬перше пластиков—÷ картки, тод—÷ ще правда паперов—÷, запровадили у 1914 роц—÷ де€к—÷ американськ—÷ крамниц—÷. ¬они видавали —„х сво—„м пост—÷йним в—÷дв—÷дувачам, €к—÷ були г—÷дн—÷ тако—„ дов—÷ри. “о були "асне кредитн—÷ картки з рель—‘фно витиснутими на них —÷мтјў€м та адресою кл—÷—‘нта. ѕродавц—÷ за допомгою коп—÷ювального паперу могли швидко занести дан—÷ про кл—÷—‘нта у касов—÷ книги. ”св—÷домивши, що загальна мережа карткового обслуговуванн€ зб—÷льшить кл—÷—‘нтуру кожного з торговельних п—÷дпри—‘мств, "асники майже тис€чи крамниць та —÷нших торговельних заклад—÷в у 1936 роц—÷ погодились у такий спос—÷б кредитувати сп—÷льних кл—÷—‘нт—÷в.

« середини ’’ стол—÷тт€ починають зтјў€вл€тис€ автоматизован—÷ системи розрахунк—÷в за допомогою спец—÷альних банк—÷вських карток. ѕершу банк—÷вську кредитну картку випустив в 1951 роц—÷ Franklin National Bank. «а ним посл—÷дували —÷ —÷нш—÷. ¬ друг—÷й половин—÷ 50-х рок—÷в р€д крупних банк—÷в: Bank of America, Chase Manhattan —÷ Marine Midland Trust, ввели в об—÷г "асн—÷ кредитн—÷ картки. Bank of America, використовуючи мережу сво—„х в—÷дд—÷лень, зм—÷г забезпечити умови найб—÷льш широкого прийому сво—„х кредитних карток. Ќевелик—÷ банки, €к—÷ не витримали конкуренц—÷—„ на ринку пластикових карток, при—‘днались до його системи. ¬ 1966 роц—÷ Bank of America почав надавати л—÷ценз—÷—„ на свою систему €к в —Ўј, так —÷ в —÷нших кра—„нах. ќднак форми контролю, €к—÷ використовувались ц—÷—‘ю системою не "аштовували банки, €к—÷ прагнули автономност—÷ —÷ самост—÷йност—÷ в операц—÷€х з картками.  р—÷м того, незадоволенн€ викликало ще й те, що —÷мтјў€ —„х основного конкурента сто€ло на вс—÷х картках системи. ÷е призвело до того, що в 1970 роц—÷ Bank of America змушений був передати операц—÷—„ з кредитними картками компан—÷—„ National Bank Americard, Inc.(NBI), в €к—÷й в—÷н став одним —÷з член—÷в. ¬ 1977 роц—÷ NBI отримала назву VISA USA Inc., а в к—÷нц—÷ - VISA International. —ьогодн—÷ VISA обтјў—‘дну—‘ б—÷льш 25000 банк—÷в, а —„—„ картка - найрозповсюджен—÷ша в св—÷т—÷. Ћюди, €к—÷ створили цю нову картку —÷ систему —„—„ п—÷дтримки, спочатку не сумн—÷вались, що зустр—÷нуть всеб—÷чне визнанн€. јле нав—÷ть в таких умовах важко соб—÷ у€вити, що вони передбачили той вплив, €кий банк—÷вськ—÷ картки зробили всього за дек—÷лька рок—÷в [96].

—истема Bank Americard виникла у досить вузькому кол—÷ "асник—÷в карток —÷ торг—÷вц—÷в. Ўвидкий р—÷ст к—÷лькост—÷ споживач—÷в, €к—÷ використовували картки, —÷ торг—÷вц—÷в, €к—÷ визнавали —„х засобом оплати, в наступн—÷ роки м—÷г би перевищити баченн€ найсм—÷лив—÷шого фантазера. Ѕ—÷льше 20 м—÷льйон—÷в споживач—÷в в —Ўј користувалис€ в 1970 роц—÷ картками Ѕанк јмериккард. ƒо к—÷нц€ 1980 року число банк—÷вських карток перевищило 73 млн., а число в—÷дкритих рахунк—÷в Visa складало 150 млн. з загальним обтјў—‘мом продаж в 171 млрд.дол. в к—÷нц—÷ 1991 року.

¬ 1967 роц—÷ в —Ўј з дек—÷лькох рег—÷ональних асоц—÷ац—÷й, що випускали "асн—÷ картки, виникла компан—÷€ Interbank Card Association, отримавша п—÷зн—÷ше назву MasterCard International —÷ €ка —‘ зараз одним з л—÷дер—÷в св—÷тового карткового б—÷знесу. ƒо 1970 року членами системи Master Charge було б—÷льш €к 5000 ф—÷нансових установ, €к—÷ обслуговували приблизно 36 м—÷льйон—÷в "асних карток. ќск—÷льки орган—÷зац—÷€ стала транснац—÷ональною, асоц—÷ац—÷€ була в 1979 роц—÷ перейменована в Master Card.

¬ 1980 роц—÷ число карток Master Card, €к—÷ були в об—÷гу в —Ўј, зросло до 55 млн., а до к—÷нц€ 1990 року - 90 млн. одиниць. ¬ пер—÷од м—÷ж 1980 —÷ 1991 роком загальний обс€г покупок по систем—÷ MasterCard зр—÷с з 10,4 млрд. до майже 99 млрд.дол.

ѕаралельно з нею в —Ўј (а пот—÷м —÷ в усьому св—÷т—÷) почала д—÷€ти система, що випустила першу картку з пластику - American Express [96].

як VISA, так —÷ MasterCard з моменту встановленн€ прийн€ли р—÷шенн€ не допускати подв—÷йного членства дл€ банк—÷в-учасник—÷в. ќднак, загостренн€ конкуренц—÷—„ на ринку кредитних карток привело ц—÷ орган—÷зац—÷—„ до визнанн€ необх—÷дност—÷ сп—÷впрац—÷, —÷ в 1984-85 роках представники обох орган—÷зац—÷й узгодили р€д стандарт—÷в —÷ почали випуск сп—÷льних списк—÷в заборонених до прийманн€ карток.

¬ 1992 роц—÷ —‘вропейськ—÷ картков—÷ компан—÷—„ EuroCard, Eurocheck Holding —÷ Eurocheck International утворили нову компан—÷ю Europay International, що означало створенн€ ново—„ обтјў—‘днано—„ —‘вропейсько—„ картково—„ плат—÷жно—„ системи, €ка отримала права на управл—÷нн€ торговими марками EuroCard i Eurocheck. ѕ—÷зн—÷ше права на веденн€ операц—÷й в –ƒвроп—÷ були надан—÷ нов—÷й систем—÷ —÷ з боку MasterCard International. “аким чином, банк, що при—‘днавс€ до системи Europay, отриму—‘ можлив—÷сть випускати —÷ картки EuroCard, —÷ картки MasterCard.

¬—÷дносно недавно компан—÷—„ MasterCard i Europay з метою розширенн€ спектра пропозиц—÷й засновали на паритетних засадах нову систему Maestro, що випуска—‘ однойменну дебетову картку.  омпан—÷€ Europay International отримала права на д—÷€льн—÷сть у –ƒвроп—÷ в—÷д Cirrus - дочерньо—„ компан—÷—„ MasterCard, що випуска—‘ картку дл€ використанн€ т—÷льки в банкоматах.

√оловн—÷ причини швидкого росту цих систем сл—÷д анал—÷зувати з точки зору економ—÷чних передумов споживача, торговц€ —÷ банку. ƒл€ споживача банк—÷вськ—÷ картки зробили процес отриманн€ послуг б—÷льш доступним, особливо коли дл€ цього були потр—÷бн—÷ кредитн—÷ засоби.  л—÷—‘нти банк—÷в мали можлив—÷сть отримати кредит дл€ багатьох покупок без необх—÷дност—÷ повторних в—÷зит—÷в до банку —÷ клопотанн€ про позичку. «апозичена сума при цьому могла бути або повн—÷стю виплачена в к—÷нц—÷ кожного м—÷с€ц€ або розбита на дек—÷лька щом—÷с€чних платеж—÷в.

 редитуванн€ покупц€ продавцем наст—÷льки старе, €к —÷ сам—÷ грош—÷. Ќадаючи кредит, продавець отриму—‘ додатковий прибуток за рахунок стимулюванн€ попиту. ¬ сучасному св—÷т—÷ кредитуванн€ покупц€ отримало надм—÷рно широке розповсюдженн€. “аким чином, торг—÷вц—÷ знаходили банк—÷вськ—÷ картки привабливими, оск—÷льки угоди по продажу легко було п—÷дтвердити у банку —÷ оплата була гарантованою. ≈нерг—÷йна реклама —÷ просуванн€ карток банками —÷ нац—÷ональними асоц—÷ац—÷€ми п—÷двищили можливост—÷ зб—÷льшенн€ продаж дл€ тих торг—÷вц—÷в, €к—÷ приймали до оплати картки. јсоц—÷ац—÷—„ позбавл€ли торг—÷вц—÷в в—÷д ризику —÷ витрат на зд—÷йсненн€ особистих кредитних план—÷в, €к—÷ б пригортали увагу покупц—÷в.

Ѕанки знайшли привабливим спос—÷б розширенн€ кредиту кл—÷—‘нтам через кредитн—÷ л—÷н—÷—„ в по—‘днанн—÷ з банк—÷вськими картками. √еограф—÷€ —„х ринку також розширювалась, оск—÷льки банки могли випускати картки дл€ споживач—÷в, €к—÷ мешкали не т—÷льки поблизу банка. –азом з цим, новим кл—÷—‘нтам були запропонован—÷ нов—÷ —÷нш—÷ банк—÷вськ—÷ послуги. ƒох—÷д в—÷д "асник—÷в карток по—‘днувавс€ з доходами в—÷д дисконту, сплаченого торг—÷вц€ми, —÷ новими депозитними ресурсами, €к—÷ створювались за рахунки в—÷д продажу [23].

Ќа сьогодн—÷ безгот—÷вков—÷ розрахунки за допомогою банк—÷вських карток отримали широке розповсюдженн€. ћагазини, б—÷летн—÷ каси, готел—÷ майже вс—÷х кра—„н св—÷ту приймають до сплати пластикову картку, що в свою чергу зумовило зб—÷льшенн€ вид—÷в пластикових карток.

¬ умовах розвитку ринкових в—÷дносин в ”кра—„н—÷ пластиков—÷ картки стали одним —÷з найб—÷льш зручних —÷нструмент—÷в зд—÷йсненн€ безгот—÷вкових розрахунк—÷в. ќдночасно пластиков—÷ картки —‘ необх—÷дним атрибутом св—÷тового ф—÷нансового ринку.

ѕерш—÷ картки сучасного вигл€ду почали застосовуватис€ в —Ўј на початку 50-х рок—÷в двадц€того стол—÷тт€. ѕ—÷зн—÷ше розрахунки за —„х допомогою запровадили банки багатьох кра—„н. ¬иникли м—÷жнародн—÷ ф—÷нансов—÷ асоц—÷ац—÷—„: VISA, American Express, Master Card, Europay, Diners Club, €к—÷ на сьогодн—÷ виконують практично вс—÷ операц—÷—„ за допомого карток в будь-€к—÷й сфер—÷ обслуговуванн€. Ѕ—÷льш—÷сть ф—÷нансових компан—÷й використовують в €кост—÷ —÷дентиф—÷кац—÷йного або —÷нструменту розрахунк—÷в картку з магн—÷тною смужкою. јле на сьогодн—÷ ситуац—÷€ почина—‘ зм—÷нюватись.

Ќайб—÷льш €скравим св—÷доцтвом того, що смарт-картки починають завойовувати ринок —Ўј —‘ те, що за останн—÷й час крупн—÷ американськ—÷ компан—÷—„ почали ем—÷тувати картки —÷з застосуванн€м чип—÷в [49].

ѕершою в —Ўј ем—÷с—÷ю смарт-карток почала в 1999 роц—÷ компан—÷€ American Express. —п—÷впрац€ з торговою компан—÷—‘ю Virgin Megastores дала змогу встановити обладнанн€ дл€ зчитуванн€ —÷нформац—÷—„ з—÷ смарт-карток на торгових терм—÷налах в 20 супермаркетах ц—÷—‘—„ компан—÷—„ в —Ўј.  р—÷м цього держател—÷ цих карток мають право на 30% знижку.

Ќа думку кер—÷вництва VISA, випуск на американський ринок смарт-карток Smart Visa став катал—÷затором процеса широкого застосуванн€ нових електроних карток в повс€кденн—÷ ф—÷нансов—÷ операц—÷—„ американц—÷в [49].

Europay та VISA напол€гають на тому, щоб латиноамериканськ—÷ банки почали переходити на операц—÷—„ з—÷ смарт-картками. —вою наполеглив—÷сть вони по€снюють тим, що вони зручн—÷ в користуванн—÷, мають найвищий ступ—÷нь захисту, можлив—÷сть многофункц—÷онального застосуванн€, завоюванн€ нових сегмент—÷в ф—÷нансового ринку.  р—÷м цього страни Ћатинсько—„ јмерики, €к —÷ б—÷льш—÷сть нових ринкових кра—„н, де картки з магн—÷тною смугою ще не набули широко разповсюдженн€, да—‘ додатков—÷ переваги, не ма—‘ потреби в тому, щоб переробл€ти систему, €ка склалас€, зручн—÷ше зробити нову. ѕлану—‘тьс€ продати 434 млн. смарт-карток, що складатиме 20 % в—÷д загально—„ маси карток. “ак, наприклад, найб—÷льший перуанський банк Banco de Credito випустив смарт-картки дл€ торговц—÷в, €к—÷ живуть у в—÷ддалених районах кра—„ни де з паганим телефоним звтјў€зком неможливо перев—÷рити справжн—÷сть кредитно—„ картки та —÷дентиф—÷кац—÷йний номер —„—„ держател€. ѕ—÷сл€ внесенн€ в ч—÷п —÷нформац—÷—„ про стан рахунку та проведених операц—÷€х оч—÷ку—‘тьс€ що к—÷льк—÷сть зловживань зменшитьс€ [58].

¬ ——÷нгапур—÷ можна впевнено сказати, що питанн€ з ч—÷повим картками вир—÷шене. «аслугову—‘ на увагу область використанн€ м—÷iево—„ ч—÷пово—„ картки NETS, €ка —‘ в кожного с—÷нгапурц€ (б—÷льше 3 м—÷лйон—÷в) —÷ ц€ система вже експортована в —÷нш—÷ кра—„ни јз—÷атсько-“ихоокеанського рег—÷ону.  артка NETS прийма—‘тьс€ майже всюди: дл€ сплати фасованих товар—÷в (печиво, напо—„) в торгових автоматах, дл€ дзв—÷нк—÷в по таксофону, дл€ сплати за парковку, дл€ зд—÷йсненн€ покупок через –∆нтернет, дл€ отриманн€ гот—÷вки в банкомат—÷, служить дл€ доступу в орган—÷зац—÷—„ (пароль дл€ в—÷дкритт€ дверей) [55].

ƒещо под—÷бне плану—‘ впровадити ЌЅ” за допомогою системи масових електроних платеж—÷в. ’оча будь-€кий банк маючи "асний процес—÷нговий центр та розвинену —÷нфраструктуру швидше це зробить, спочатку локально, в окремо вз€тому м—÷ст—÷, а пот—÷м розповсюдити по кра—„н—÷.

 ожен держатель пластиково—„ картки в розвинених кра—„нах може розплатитис€ майже в ус—÷х магазинах, а €кщо необх—÷дна гот—÷вка, то в—÷н не матиме проблем —÷ з цим, бо нал—÷чу—‘тьс€ велика к—÷льк—÷сть банкомат—÷в (табл.1.1.).

ўе к—÷лька рок—÷в тому велик—÷ банки намагались максимально швидко зб—÷льшити к—÷льк—÷сть банкомат—÷в, за рахунок чого отримати прибуток, п—÷двищити —÷м—÷дж банку та зменшити операц—÷йн—÷ витрати. јле на сьогодн—÷ б—÷льш—÷сть банк—÷в в—÷дмовились в—÷д ц—÷—‘—„ думки, бо п—÷двищились витрати на обслуговуванн€ техн—÷ки. ÷ей випадок можна розгл€дати €к приклад конкуретно—„ боротьби двох р—÷зних банк—÷вських продукт—÷в. ѕопул€рн—÷сть дебетових карток, €к—÷ дозвол€ють кл—÷—‘нту зд—÷йснювати покупки без участ—÷ банкомат—÷в або отримати гот—÷вку з—÷ сво—‘—„ картки у касира [36].

“аблиц€ 1.1.

ќсновн—÷ показники д—÷€льност—÷ мереж—÷ банкомат—÷в в —Ўј

–—÷к

—ередн€ к—÷льк—÷сть транзакц—÷й в м—÷с€ць на один банкомат

«агальна к—÷льк—÷сть банкомат—÷в, тис

 —÷льк—÷сть банкомат—÷в поза межами банк—÷вських в—÷дд—÷лень

ƒол€ банкомат—÷в €к—÷ розташован—÷ поза межами банк—÷вських в—÷дд—÷лень, %

2001

3494

324

193

59,6

2000

3919

273

156

57,1

1999

3997

227

117

51,5

1998

4973

187

84

44,9

1997

5515

165

67

40,6

1996

6399

139,134

51,207

36,8

1995

6580

122,706

37,804

30,8


¬ ”кра—„н—÷ велик—÷ зм—÷ни на ринку пластикоих карток в—÷дбулис€ за останн—÷ 5-7 рок—÷в. ¬ 1994-1995 р.р., невелика група банк—÷в активно почала вивчати картков—÷ технолог—÷—„, почала розгортати маленьк—÷ картков—÷ проекти, випустила перш—÷ картки м—÷жнародних плат—÷жних систем, працюючи при цьому через рос—÷йськ—÷ або прибалт—÷йськ—÷ банки [100].

Ќа початок 1996 року жоден укра—„нський банк не мав статусу принципового члена в ћ—÷жнародних плат—÷жних системах. –озрив м—÷ж –ос—÷—‘ю в осво—‘нн—÷ карткових технолог—÷й складав 2-3 роки.

јле в—÷дчувалос€, що картковий марафон в ”кра—„н—÷ вже почавс€. ѕроходили сем—÷нари, налагоджувались контакти з ћ—÷жнародними плат—÷жними системами, пров—÷дн—÷ спец—÷ал—÷ст—÷ укра—„нських банк—÷в стали пост—÷йними в—÷дв—÷дувачами ћ—÷жнародних виставок високих банк—÷вських технолог—÷й. ѕочва була п—÷дготовлена, вс—÷ вже бажали почати роботу широким фронтом [73].

ѕрорив в—÷дбувс€ в лютому - березн—÷ 1996 року, коли група укра—„нських банк—÷в отримала статус Principal Member в плат—÷жн—÷й систе—÷ VISA International. « того часу в—÷дбулис€ велик—÷ зм—÷ни (додаток ј). Ќа сьогодн—÷ в ”кра—„н—÷ в об—÷гу б—÷льше 3 м—÷л—÷он—÷в карток, з €ких м—÷жнародних - 2250 тис€ч штук (рис.1.1.).


–ис. 1.1. ƒинам—÷ка ем—÷с—÷—„ плат—÷жних карток в ”кра—„н—÷ за 2008 р—÷к


 —÷льк—÷сть плат—÷жних карток системи Europay у в—÷тчизн€ному об—÷гу прот€гом 2008 року зб—÷льшилась на 121,97%. ќднак л—÷дером по ем—÷с—÷—„ залиша—‘тьс€ VISA, €к—÷й сьогодн—÷ належить 54% загального обс€гу ем—÷тованих карток, тод—÷ €к Europay - 46% (рис. 1.2.).


–ис. 1.2.—труктура ем—÷с—÷—„ плат—÷жних карток в ”кра—„н—÷ в розр—÷з—÷ плат—÷жних систем станом на 01.01.2008 року.


Ќа 1 с—÷чн€ 2008 року за даними Ќац—÷онального банку ”кра—„ни членами внутр—÷шньодержавних та м—÷жнародних плат—÷жних систем —‘ 58 банк—÷в, це приблизно 30% в—÷д загально—„ к—÷лькост—÷ банк—÷в ”кра—„ни [88].

¬ банк—÷вських кругах актуальним —‘ питанн€ про можлив—÷сть зб—÷льшенн€ тариф—÷в за проведенн€ операц—÷й по видач—÷ гот—÷вки через банкомати кл—÷—‘нтам —÷нших укра—„нських банк—÷в. —ьогодн—÷ в ”кра—„н—÷ ст€гуютьс€ низьк—÷, на думку банк—÷р—÷в, ком—÷с—÷йн—÷ за цю послугу, тому що ц—÷на на не—„ встановлювалась ще к—÷лька рок—÷в тому, коли курс гривн—÷ до долара був набагато нижчим.

ѕопит на таку послугу —‘, банки пост—÷йно розширюють мережу прийому карток до сплати. “ак, к—÷льк—÷сть банкомат—÷в, що обслуговують картки, за р—÷к зросла на 706 штук - до 1151, к—÷льк—÷сть POS-терм—÷нал—÷в - на 7201 - до 13305 штук, про що св—÷дчать наведен—÷ дан—÷ в таблиц—÷ 1.2 та рис. 1.3., 1.4. Ќаведен—÷ дан—÷ св—÷дчать про те, що к—÷льк—÷сть точок, €к—÷ приймають до сплати картки пост—÷йно зб—÷льшу—‘тьс€, тобто, €кщо зб—÷льшу—‘тьс€ к—÷льк—÷сть випущених карток в ”кра—„н—÷, то й зв—÷сно ж зб—÷льшу—‘тьс€ мережа —„х обслуговуванн€.


“аблиц€ 1.2.

 —÷льк—÷сть банкомат—÷в та POS-терм—÷нал—÷в в ”кра—„н—÷ (01.01.2008 р.)

“очки прийому карток

01.02.2007 р.

01.01.2008 р.

¬—÷дхиленн€


Ўт.

% в загальн—÷й к—÷лькост—÷

Ўт.

% в загальн—÷й к—÷лькост—÷

Ўт.

%

Ѕанкомати

445

6,79

1151

7,96

706

158,7

POS-терм—÷нали

6104

93,21

13305

92,04

7201

117,97

¬сього

6549

100

14456

100

7907


–ис. 1.3. “енденц—÷—„ зм—÷ни мереж—÷ прийому карток до сплати за 2008 р—÷к


–исунок 1.4. —труктура мереж—÷ прийому карток до сплати станом на 01.01.2008 р—÷к


ѕо к—÷лькост—÷ встановлених POS-терм—÷нал—÷в та —÷мпринтер—÷в в торгових точках ”кра—„на —÷де пор€д з „ех—÷—‘ю, –ос—÷—‘ю, ’орват—÷—‘ю. ќднак за обс€гами розрахунк—÷в за товари та послуги на одного держател€ картки ми позаду. ÷е говорить про низьку ефективн—÷сть д—÷ючо—„ в ”кра—„н—÷ мереж—÷ обслуговуванн€ плат—÷жних карток. –умини, з—÷ткнувшись з такою проблемою скоротили к—÷льк—÷сть точок обслуговуванн€ карток, укра—„нськ—÷ банки також починають думати над ефективн—÷стю мереж—÷ обслуговуванн€ карток та —„—„ оптим—÷зац—÷—‘ю. –ƒ €к м—÷н—÷мум дв—÷ причини дано—„ проблеми. ѕерша - в ”кра—„н—÷ зарплата масового карткодержател€ нижча н—÷ж в —÷нших кра—„нах. ƒруга - терм—÷нальна —÷нфраструктура укра—„нських банк—÷в ор—÷—‘нтована перш за все на торгов—÷ точки, €к—÷ реал—÷зовують дорогий товар недоступний масовому споживачу.

¬алов—÷ показники укра—„нського ринку карткових послуг говор€ть про те, що зроста—‘ не т—÷льки к—÷льк—÷сть карток, а й розширю—‘тьс€ карткова —÷нфраструктура (банкомати, POS-терм—÷нали). √оловне, що картков—÷ послуги стають б—÷льш дешевими та доступними, а це означа—‘, що зовс—÷м скоро —÷ в ”кра—„н—÷ можливо пластикова картка стане таким же зручним та незам—÷ним засобом платежу, €ким вона на сьогодн—÷ —‘ на «аход—÷ [88].


1.2 —утн—÷сть, види та особливост—÷ застосуванн€ банк—÷вських плат—÷жних карток €к кредитно-розрахункового —÷нструменту.


« розвитком карткових систем з'€вилис€ р—÷зн—÷ види пластикових карток, €к—÷ розр—÷зн€ютьс€ за призначенн€м, функц—÷ональними —÷ техн—÷чними характеристиками.

« точки зору механ—÷зму розрахунк—÷в вид—÷л€ють двосторонн—÷ —÷ багатосторонн—÷ системи. ƒвосторонн—÷ картки виникли на п—÷дстав—÷ двосторонн—÷х угод м—÷ж учасниками розрахунк—÷в, де "асники карток можуть використовувати —„х дл€ куп—÷вл—÷ товар—÷в у замкнених мережах, €к—÷ контролюютьс€ ем—÷тентом карток (ун—÷вермаги, бензоколонки тощо). Ќа в—÷дм—÷ну в—÷д цього, багатосторонн—÷ системи, €к—÷ очолюють нац—÷ональн—÷ асоц—÷ац—÷—„ банк—÷вських карток, а також компан—÷—„, €к—÷ виготовл€ють картки туризму та розваг, надають "асникам карток можлив—÷сть купувати товари в кредит у р—÷зних торговельник—÷в —÷ орган—÷зац—÷й серв—÷су, €к—÷ визнають ц—÷ картки €к плат—÷жний зас—÷б.  артки цих систем дозвол€ють також отримувати касов—÷ аванси, користуватись автоматами дл€ зн€тт€ гот—÷вки з банк—÷вського рахунку тощо.

ѕод—÷л карток визнача—‘тьс€ —„х функц—÷ональними характеристиками. –озр—÷зн€ютьс€ кредитн—÷ —÷ дебетн—÷ картки, а також картки типу "електронний гаманецьтјЁ (еlесtгоn—÷с рuгsе). ѕерш—÷ - пов'€зан—÷ з в—÷дкритт€м кредитно—„ л—÷н—÷—„ в банку, що да—‘ можлив—÷сть "аснику користуватись кредитом при куп—÷вл—÷ товар—÷в —÷ при отриманн—÷ касових позик. ƒруг—÷ - призначен—÷ дл€ отриманн€ гот—÷вки в банк—÷вських автоматах або куп—÷вл—÷ товару з розрахунком через електронн—÷ терм—÷нали. √рош—÷ при цьому списуютьс€ з рахунку "асника картки в банку. “рет—÷й вид карток призначений дл€ використанн€ гот—÷вкових кошт—÷в, внесених на саму картку, при оплат—÷ за товари або послуги [85].

–ƒ в—÷дм—÷нност—÷ у використанн—÷ карток у системах, заснованих на паперов—÷й технолог—÷—„, та в електронних системах. ” "паперовихтјЁ системах одержувач ставить св—÷й п—÷дпис на торговельному рахунку або —÷ншому документ—÷, що п—÷дготовлений торговельником —÷ —‘ п—÷дтвердженн€м його дозволу дебетувати св—÷й рахунок у банку. ѕот—÷м торговельний рахунок скерову—‘тьс€ ем—÷тенту картки €к основа дл€ виплати в—÷дпов—÷дно—„ суми торговельнику (кредитуванн€ його рахунку) —÷ списанн€ грошей з рахунку "асника картки. ¬ електронн—÷й систем—÷ "асник картки безпосередньо зв'€зу—‘тьс€ з ем—÷тентом через терм—÷нал. «ам—÷сть п—÷дпису на рахунку в—÷н вводить за допомогою клав—÷атури секретну комб—÷нац—÷ю цифр, що при правильному набор—÷ —‘ санкц—÷—‘ю на дебетуванн€ його банк—÷вського рахунку.

–озгл€немо коротко основн—÷ види кредитних карток.

Ѕанк—÷вськ—÷ кредитн—÷ картки (№аnk сгеdit сагds) призначен—÷ дл€ куп—÷вл—÷ товар—÷в з використанн€м банк—÷вського кредиту, а також дл€ отриманн€ аванс—÷в у гот—÷вков—÷й форм—÷. √оловна особлив—÷сть ц—÷—‘—„ картки - в—÷дкритт€ банком кредитно—„ л—÷н—÷—„, €ка використову—‘тьс€ автоматично кожного разу, коли проводитьс€ куп—÷вл€ товару або беретьс€ кредит у грошов—÷й форм—÷.  редитна л—÷н—÷€ д—÷—‘ в межах встановленого банком л—÷м—÷ту [50].

 ожний ф—÷нансовий заклад встановлю—‘ сво—„ правила, що визначають можлив—÷сть одержанн€ кредиту. ” де€ких системах банк—÷вська кредитна картка може застосовуватись дл€ п—÷льгово—„ оплати окремих вид—÷в послуг (наприклад, телефонних розмов), а також дл€ отриманн€ грошей у банк—÷вських автоматах.  редитн—÷ картки випускаютьс€ в широких масштабах дл€ платоспроможних споживач—÷в —÷ —‘ дл€ них засобом само—÷дентиф—÷кац—÷—„ [96].

–озр—÷зн€ють —÷ндив—÷дуальн—÷ та корпоративн—÷ картки. –∆ндив—÷дуальн—÷ видаютьс€ окремим кл—÷—‘нтам банку —÷ можуть бути "стандартнимитјЁ або "золотимитјЁ. ќстанн—÷ призначен—÷ дл€ ос—÷б з високою кредитоспроможн—÷стю —÷ передбачають п—÷льги дл€ користувач—÷в.

 орпоративна картка вида—‘тьс€ орган—÷зац—÷—„, €ка на основ—÷ тако—„ картки може видати —÷ндив—÷дуальн—÷ картки вибраним особам (кер—÷вникам або просто ц—÷нним сп—÷вроб—÷тникам). –«м в—÷дкриваютьс€ персональн—÷ рахунки, "прив'€зан—÷тјЁ до корпоративного карткового рахунку. ¬—÷дпов—÷дальн—÷сть перед банком за корпоративним рахунком несе орган—÷зац—÷€, а не "асники —÷ндив—÷дуальних корпоративних карток.

«г—÷дно з багатьма прогнозами кредитн—÷ картки стануть нев—÷д'—‘мною частиною майбутньо—„ системи платеж—÷в —÷ вийдуть далеко за рамки сво—‘—„ традиц—÷йно—„ кредитно—„ рол—÷ [74].

 артки туризму —÷ розваг. ÷е - "плат—÷жн—÷тјЁ картки зг—÷дно з вищенаве-деною терм—÷нолог—÷—‘ю. ¬ипускають —„х компан—÷—„, що спец—÷ал—÷зуютьс€ на обслуговуванн—÷ указано—„ сфери, наприклад "јmег—÷саn EхргеssтјЁ —÷ "D—÷nегs с1ubтјЁ.  артки приймаютьс€ сотн€ми тис€ч торговельних —÷ серв—÷сних п—÷дпри—‘мств у ц—÷лому св—÷т—÷ дл€ оплати за товари —÷ послуги, а також надають "асникам р—÷зн—÷ п—÷льги щодо бронюванн€ ав—÷аквитк—÷в, номер—÷в у готел€х, отриманн€ скидок на ц—÷ни за товар, страхуванн€ житт€.

ќсновн—÷ в—÷дм—÷нност—÷ цього виду карток в—÷д банк—÷вських кредитних карток пол€гають, по-перше, у в—÷дсутност—÷ разового л—÷м—÷ту на куп—÷влю —÷, по-друге, в обов'€зку "асника картки погасити заборгован—÷сть прот€гом м—÷с€ц€ без права пролонгац—÷—„ кредиту. ” раз—÷ простроченн€ платежу з "асника картки зн—÷ма—‘тьс€ зб—÷льшений в—÷дсоток.

” вказаних системах також —÷снують —÷ндив—÷дуальн—÷ й корпоративн—÷ картки.

ѕриватн—÷ плат—÷жн—÷ картки п—÷дпри—‘мств торг—÷вл—÷ й послуг. «астосуванн€ цих карток обмежено визначеною замкненою мережею торговельних установ, наприклад - системою ун—÷вермаг—÷в або заправних станц—÷й певно—„ компан—÷—„.  редит нада—‘ сама компан—÷€, вона ж отриму—‘ в—÷дсоток за позиками. « 70-х рок—÷в набули поширенн€ банк—÷вськ—÷ приватн—÷ картки, за допомогою €ких можна зд—÷йснити куп—÷влю в окремих магазинах з—÷ скидкою, але випуск карток, видачу кредиту на покупки —÷ розрахунки щодо оплати торговельних рахунк—÷в зд—÷йсню—‘ банк - учасник угоди. –∆нколи картки такого типу випускаютьс€ дл€ член—÷в окремо визначених профес—÷йних груп (п—÷лот—÷в, адвокат—÷в) або ос—÷б, €к—÷ мають сп—÷льн—÷ —÷нтереси (наприклад, ф—÷лател—÷ст—÷в). –«х називають "клубнимитјЁ картками [50].

ƒебетн—÷ картки. ƒебетну картку називають також карткою гот—÷вкових кошт—÷в, або карткою актив—÷в, —÷ вона ма—‘ так—÷ характеристики сво—„х особливостей —÷ функц—÷й:

  • це пластикова картка, на €к—÷й —‘ пр—÷звище та —÷м'€ —„—„ "асника €к кл—÷—‘нта певно—„ ф—÷нансово—„ установи, де в—÷н ма—‘ на рахунку грошов—÷ кошти; тут можуть бути також зазначен—÷ види операц—÷й, що виконуютьс€ за цим рахунком;
  • ма—‘ магн—÷тне кодуванн€ —÷ зчиту—‘тьс€ ≈ќћ. ÷е -зручний —÷нструмент дл€ проведенн€ автоматизованих плат—÷жних операц—÷й за допомогою терм—÷нал—÷в;
  • дебетна картка —‘ дл€ "асника зручним засобом виконанн€ плат—÷жних операц—÷й шл€хом пр€мого зменшенн€ розм—÷р—÷в його ф—÷нансових актив—÷в зам—÷сть зб—÷льшенн€ зобов'€зань чи боргу;
  • дебетна картка з в—÷дпов—÷дною системою зв'€зку —‘ потенц—÷йно можливою зам—÷ною гот—÷вкових кошт—÷в або звичайних чек—÷в у багатьох плат—÷жних операц—÷€х у сфер—÷ —÷ндив—÷дуальних розрахунк—÷в.

ƒебетна картка, з юридичного погл€ду, може стати кредитною, €кщо вона над—÷л€—‘тьс€ будь-€кою специф—÷чною рисою кредиту (наприклад - можлив—÷стю наданн€ кредитного овердрафту). ћожна сказати, що картка, €ка служить виключно дл€ кредитних операц—÷й, очевидно, —‘ кредитною. “а, €ка може бути використана т—÷льки в автоматах-касирах або дл€ пр€мих дебетових операц—÷й у торговельних точках, —‘ дебетною карткою. ƒебетна картка почина—‘ в—÷д—÷гравати б—÷льш важливу роль у зв'€зку з розвитком системи електронного переказу ф—÷нансових кошт—÷в. ќкр—÷м кредитних операц—÷й, вона знаходить застосуванн€ в автоматах-касирах —÷ гарант—÷йних операц—÷€х з чеками. ” майбутньому дебетна картка може стати основним —÷нструментом ф—÷нансових операц—÷й у магазинах роздр—÷бно—„ торг—÷вл—÷ —÷ в—÷д—÷грати ключову роль у систем—÷ наданн€ ф—÷нансових послуг, €ка значно в—÷др—÷зн€тиметьс€ в—÷д —÷снуючо—„ системи.

–инок дебетних карток усе ще далекий в—÷д насиченн€, —÷ чисельн—÷сть —„х потенц—÷йних споживач—÷в безперервно зроста—‘ у м—÷ру того, €к ц€ картка поступово входить у повс€кденне житт€.

ѕрактика св—÷дчить, що в першу чергу послугами дебетних карток зможуть користуватис€ особи, €к—÷:

  • част—÷ше в—÷д —÷нших користуютьс€ банк—÷вськими послугами;
  • виписують велику к—÷льк—÷сть чек—÷в;
  • мають нижче середнього сальдо чекових рахунк—÷в;
  • мають ф—÷нансов—÷ ресурси вищ—÷ за середн—÷;
  • мають картки дл€ оплати за по—„здки (у тому числ—÷ - туристичн—÷) —÷ розваги;
  • користуютьс€ вс—÷м набором можливостей банк—÷вських карток або карток дл€ оплати за послуги магазин—÷в;
  • мають дох—÷д вище за середн—÷й;
  • в—÷днос€тьс€ до категор—÷—„ швидше молодих, н—÷ж старших с—÷мей.
  • “аким чином, дебетн—÷ картки потенц—÷йно можуть задовольн€ти велику р—÷зноман—÷тн—÷сть споживчих потреб.
  • ќтже, дебетн—÷ картки можуть бути використан—÷ у трьох випадках:
  • дл€ зн€тт€ грошових сум у в—÷дд—÷ленн—÷ банку;
  • у мереж—÷ автомат—÷в-касир—÷в;
  • €к незалежн—÷ зам—÷нники чек—÷в у торговельних закладах.

якщо виходити з даних ф—÷рми "V—÷sатјЁ, найближчими роками поширенн€ дебетних карток ц—÷лком може дос€гти 60% теоретичного розрахункового р—÷вн€ насиченн€ ринку цього виду послуг [72].

 артки дл€ банк—÷вських автомат—÷в. ÷е - р—÷зновид дебетних карток, €к—÷ дають можлив—÷сть "аснику рахунку в банку отримувати гот—÷вку в межах залишку кошт—÷в на рахунку через автоматичн—÷ пристро—„, €к—÷ встановлен—÷ в банку, торговельних залах, на вокзалах. ѕри на€вност—÷ грошово—„ картки можна одержати гот—÷вку прот€гом доби, а також у вих—÷дн—÷ та св€тков—÷ дн—÷.  р—÷м цього, "асник позбавлений необх—÷дност—÷ в—÷дв—÷дувати сво—‘ в—÷дд—÷ленн€ банку —÷ може користуватис€ автоматами, розташованими в торговельних центрах, на вокзалах тощо.

Ѕанки в —Ўј встановлюють л—÷м—÷т щоденного зн€тт€ грошей з рахунку через автомати тј‘ до 200 долар—÷в. «а останн—÷ роки в багатьох кра—„нах автомати, €к—÷ належать р—÷зним банкам, об'—‘днуютьс€ в мереж—÷ колективного користуванн€, €к—÷ охоплюють певний район або мають загальнодержавний характер. “ак—÷ велик—÷ мереж—÷ автомат—÷в (наприклад, –lus у —Ўј) дають можлив—÷сть зд—÷йснювати операц—÷—„ в глобальному масштаб—÷ [50].

ƒе€к—÷ типи автомат—÷в виконують б—÷льш широкий спектр операц—÷й, кр—÷м простого зн€тт€ грошей з рахунку; вони дозвол€ють, наприклад, вносити грош—÷ на вклад, робити внесок дл€ погашенн€ позики, одержувати виписку про стан банк—÷вського рахунку, переказувати грош—÷ з одного рахунку на —÷нший (наприклад, з ощадного - на поточний).

—л—÷д ще раз зазначити, що картка дл€ автомат—÷в пов'€зана не з кредитною л—÷н—÷—‘ю (€к у випадку з банк—÷вською кредитною карткою), а з поточним або ощадним рахунком "асника картки в банку. “ому в б—÷льшост—÷ банк—÷в система розрахунк—÷в за цими картками адм—÷н—÷стративно —÷ функц—÷онально в—÷докремлена в—÷д системи банк—÷вських карток.

 артки дл€ куп—÷вл—÷ через терм—÷нали в торговельних пунктах.  артки цього виду (–0S - –о—÷nt оf Sа1е) також в—÷днос€тьс€ до розр€ду дебетних.¬они "прив'€зан—÷тјЁ до чекового або ощадного рахунку "асника картки —÷ не передбачають автоматичного наданн€ кредиту.  артка –0S викону—‘ функц—÷—„ банк—÷вського чека, однак —„—„ застосуванн€ б—÷льш над—÷йне, оск—÷льки —÷дентиф—÷кац—÷€ "асника проводитьс€ в момент зд—÷йсненн€ операц—÷—„ —÷ грош—÷ перераховуютьс€ на банк—÷вський рахунок торговельного п—÷дпри—‘мства негайно.

«а останн—÷й час набули поширенн€ дебетн—÷ картки "асних мереж, —„х випускають банки, €к—÷ беруть участь у рег—÷ональних системах торговельних терм—÷нал—÷в, не п—÷дключених до загальнонац—÷ональних комун—÷кац—÷й. Ѕанки приваблюють т—÷ обставини, що в цьому випадку не потр—÷бно платити ком—÷с—÷йн—÷ за передачу —÷нформац—÷—„ загальними комун—÷кац—÷€ми.

¬ище зазначалос€, що при використанн—÷ –0S-карток сума куп—÷вл—÷ негайно зн—÷ма—‘тьс€ з рахунку покупц€. ÷е не виг—÷дно останньому, тому що при —÷нших формах розрахунк—÷в (чек, кредитна картка) в—÷н одержу—‘ в—÷дстроченн€ платежу. ƒл€ торговельник—÷в угоди на обслуговуванн€ –0S-карток обход€тьс€ дорожче, н—÷ж при використанн—÷ чек—÷в. ÷е зумовило в—÷дносно пов—÷льн—÷ темпи зб—÷льшенн€ к—÷лькост—÷ операц—÷й з картками вказаного типу.

„еков—÷ гарант—÷йн—÷ картки. ÷—÷ картки видаютьс€ "асникам поточних рахунк—÷в у банку дл€ —÷дентиф—÷кац—÷—„ чекодавц€ —÷ гарант—÷—„ платежу за чеком.  артка базу—‘тьс€ на кредитн—÷й л—÷н—÷—„, €ка дозвол€—‘ "аснику рахунку користуватис€ кредитом (овердрафтом). ѕри цьому банк гаранту—‘ торговельнику одержанн€ грошей за чеком у межах встановленого л—÷м—÷ту в тому випадку, €кщо на рахунку чекодавц€ в—÷дсутн€ необх—÷дна сума [50].

ќсновн—÷ правила користуванн€ чековою гарант—÷йною карткою:

  • п—÷дписи на чеку —÷ на картц—÷ повинн—÷ бути —÷дентичн—÷;
  • сума чека не повинна перевищувати л—÷м—÷ту, зазначеного на картц—÷;
  • €кщо сума виплати за чеком перевищу—‘ суму кошт—÷в на рахунку, з "асника зн—÷маютьс€ ком—÷с—÷йн—÷ за використанн€ кредитно—„ л—÷н—÷—„ —÷ в—÷дсотки за овердрафт.

"≈лектронн—÷ гаманц—÷тјЁ. ÷е картки, що призначен—÷ дл€ оплати р—÷зноман—÷тних товар—÷в або послуг у багатьох п—÷дпри—‘мствах торг—÷вл—÷ та сфери послуг. ѕотенц—÷йно можуть використовуватис€ €к у середин—÷ одн—÷—‘—„ кра—„ни, так —÷ в м—÷жнародних масштабах, але —÷нколи —„х використанн€ обмежу—‘тьс€ певним рег—÷оном. ѕлат—÷жна спроможн—÷сть таких карток обумовлена певною сумою, €ку "асник картки попередньо вносить ем—÷тенту ц—÷—‘—„ картки або його агенту.  ошти можуть вноситис€ безпосередньо на картку гот—÷вкою або з використанн€м депозитного рахунку "асника картки. Ќада—‘тьс€ можлив—÷сть багаторазового "завантаженн€ електронного гаманц€тјЁ.

Ќа поточний момент "електронн—÷ гаманц—÷тјЁ ще не одержали широкого розповсюдженн€ в жодн—÷й держав—÷ св—÷ту, однак у багатьох кра—„нах розгор-таютьс€ експериментальн—÷ проекти щодо запровадженн€ к—÷лькох р—÷зних схем орган—÷зац—÷—„ тако—„ системи. ѕередбача—‘тьс€, що незалежно в—÷д вибору остаточно—„ схеми функц—÷онуванн€ "електронних гаманц—÷втјЁ, вони поступово зам—÷нюватимуть гот—÷вку при виконанн—÷ др—÷бних —÷ндив—÷дуальних (таких, що не повторюютьс€) платеж—÷в [50].

ўе одна класиф—÷кац—÷€ пластикових карток пов'€зана з —„хн—÷ми технолог—÷чними особливост€ми. Ќайб—÷льш розповсюджен—÷ картки двох вид—÷в - з магн—÷тною смугою —÷ з вбудованою м—÷кросхемою (€к—÷ мають назви сh—÷р сагd - ч—÷п-картка, або smart сагd - смарт-картка, чи "—÷нтелектуальнатјЁ картка) [85].

 артки з магн—÷тною смугою мають на зворот—÷ магн—÷тну смугу, де записан—÷ дан—÷, необх—÷дн—÷ дл€ —÷дентиф—÷кац—÷—„ особи "асника картки при —„—„ використанн—÷ в банк—÷вських автоматах —÷ електронних терм—÷налах торговельних заклад—÷в:

  • банк—÷вськ—÷ рекв—÷зити "асника картки, тобто адреса, код його банку —÷ в—÷дд—÷ленн€, а також номер його рахунку;
  • розп—÷знавальний напис, що в—÷дпов—÷да—‘ секретному персональному коду "асника;
  • строк д—÷—„ картки;
  • максимальна сума, €ку ма—‘ в розпор€дженн—÷ "асник картки —÷ €ка зменшу—‘тьс€ при кожному зн€тт—÷ кошт—÷в —÷з рахунку.

Ќа початку 80-х рок—÷в цю —÷нформац—÷ю було використано дл€ частково—„ автоматизац—÷—„ розрахунк—÷в. ѕерш за все, щоб зам—÷нити операц—÷ю механ—÷чного друкуванн€ банк—÷вських рекв—÷зит—÷в —÷ коду кл—÷—‘нта на квитанц—÷€х, комерсант—÷в почали забезпечувати новими пристро€ми, €к—÷ можуть читати цю —÷нформац—÷ю —÷ видавати в—÷дпов—÷дну квитанц—÷ю. ÷—÷ ж пристро—„ видають касовий зв—÷т —÷ можуть акумулювати суми —÷ п—÷дготовл€ти —„х до переказу в банк. “им самим вони дозвол€ють уникнути нагромадженн€ квитанц—÷й у центрах —„х обробки.

Ќа наступному етап—÷ було впроваджено систему платеж—÷в у реальному час—÷ за допомогою електронних плат—÷жних терм—÷нал—÷в: завд€ки т—÷й сам—÷й магн—÷тн—÷й картц—÷ кл—÷—‘нт може через касу магазину, обладнаного такими терм—÷налами, безпосередньо пов'€заними з його банком, в—÷ддати розпор€дженн€ зн€ти грош—÷ з його рахунку й одразу ж внести —„х на рахунок продавц€.

 оли картка встановлена у в—÷дпов—÷дн—÷ зчитуюч—÷ пристро—„, —÷ндив—÷дуальн—÷ дан—÷ "асника передаютьс€ комун—÷кац—÷йними мережами дл€ одержанн€ дозволу на проведенн€ операц—÷—„. Ќа картках великих м—÷жнародних карткових асоц—÷ац—÷й VISA —÷ ћаster —аrd магн—÷тна смуга ма—‘ к—÷лька дор—÷жок дл€ ф—÷ксац—÷—„ необх—÷дних в—÷домостей у закодован—÷й форм—÷. Ќа одн—÷й з дор—÷жок записано персональний —÷дентиф—÷кац—÷йний номер, €кий вводитьс€ "асником картки за допомогою спец—÷ально—„ клав—÷атури при використанн—÷ ним банк—÷вських автомат—÷в —÷ терм—÷нал—÷в –0S. Ќабран—÷ цифри пор—÷внюютьс€ з –IN-кодом, що записаний на смуз—÷. ” випадку, €кщо вони не зб—÷гаютьс€, "аснику да—‘тьс€ можлив—÷сть зробити ще к—÷лька спроб набору –IN-коду. ѕот—÷м картка вилуча—‘тьс€ або поверта—‘тьс€ "аснику (—‘врокартка).

 артка з м—÷кросхемою була винайдена у ‘ранц—÷—„ 1974 року й одержала широке розповсюдженн€ в ц—÷й кра—„н—÷ та за кордоном. ¬будована в картку м—÷кросхема (ч—÷п) склада—‘тьс€ —÷з запам'€товуючих пристро—„в дл€ збереженн€ —÷нформац—÷—„ та процесора, €кий —‘ комп'ютером —÷ здатний обробл€ти —÷нформац—÷ю, записану в запам'€товуючих пристро€х. ÷—÷ м—÷кропроцесори пост—÷йно вдосконалюютьс€ дл€ розширенн€ функц—÷ональних можливостей картки —÷ п—÷двищенн€ —„—„ над—÷йност—÷. “ак—÷ картки називають також "—÷нтелектуальнимитјЁ картками, або смарт-картками [96].

Ќа основ—÷ записаних у м—÷кросхем—÷ в—÷домостей трансакц—÷€ з використанн€м картки може зд—÷йснюватись в автономному режим—÷ (оff-–∆—÷пе), тобто без безпосереднього зв'€зку з центральним процесором банк—÷всько—„ комп'ютерно—„ системи в момент зд—÷йсненн€ транзакц—÷—„. ќск—÷льки картка сама збер—÷га—‘ в пам'€т—÷ суму кошт—÷в, €к—÷ —‘ на банк—÷вському рахунку, то авторизац—÷—„ тут не потр—÷бно: €кщо л—÷м—÷т перевищений, трансакц—÷€ не в—÷дбудетьс€. якщо ж сума трансакц—÷—„ менша в—÷д суми л—÷м—÷ту, то в момент —„—„ зд—÷йсненн€ сума в—÷льного л—÷м—÷ту буде зменшена —÷ запису—‘тьс€ новий залишок, €кий може бути використаний при наступн—÷й куп—÷вл—÷. ѕри внесенн—÷ грошей на рахунок л—÷м—÷т поновлю—‘тьс€, про що робитьс€ новий запис у м—÷кросхем—÷.

 артка з м—÷кросхемою ма—‘ чимало переваг перед карткою з магн—÷тною смугою:

  • €кщо картка з магн—÷тною смугою —‘ лише пасивним засобом збереженн€ —÷нформац—÷—„, то картка з м—÷кросхемою може реагувати —÷ записувати в свою пам'€ть —÷нформац—÷ю про попередньо виконан—÷ трансакц—÷—„;
  • —÷нформац—÷йн—÷ можливост—÷ смарт-картки значно ширш—÷, н—÷ж у карток з магн—÷тною смугою;
  • можлив—÷сть оперативного поновленн€ даних у пам'€т—÷ м—÷кропроцесора.

¬ажливою перевагою картки з м—÷кропроцесором —‘ —„—„ висока над—÷йн—÷сть. ƒуже швидко злочинц—÷ навчились розп—÷знавати секретн—÷ коди карток з магн—÷тною смугою, викрадати й використовувати ц—÷ картки або виготовл€ти фальшив—÷ —÷ використовувати —„х в автоматах дл€ видач—÷ гот—÷вки. ¬она ма—‘ дек—÷лька ступен—÷в захисту —÷ п—÷дробити —÷нформац—÷ю, записану в н—÷й, дуже важко або зовс—÷м неможливо. якщо картка викрадена —÷ новий "асник захоче скористатись нею дл€ одержанн€ грошей через автомат, то при неправильному введенн—÷ –IN-коду м—÷кросхема руйну—‘тьс€ —÷ картку не можна б—÷льше використовувати [50].

–∆нформац—÷йн—÷ можливост—÷ картки з м—÷кросхемою значно ширш—÷, н—÷ж у карток з магн—÷тною смугою (€кщо картка з магн—÷тною смугою дозвол€—‘ збер—÷гати —÷нформац—÷ю обс€гом в 1  б, тобто 1024 б—÷ти, то картка з м—÷кросхемою - 8  б, —÷з зб—÷льшенн€м у найближчому майбутньому до 16  б, а в подальшому нав—÷ть до 64  б —÷з використанн€м —÷ншо—„ технолог—÷—„).  р—÷м того, —„—„ перевагою —‘ можлив—÷сть оперативного поновленн€ даних у пам'€т—÷ м—÷кропроцесора.

 артки з м—÷кросхемою мають в—÷дносно високу варт—÷сть (у 5-7 раз—÷в вищу пор—÷вн€но з магн—÷тною карткою).  р—÷м того, —„х введенн€ в об—÷г у кра—„нах, €к—÷ з початку створенн€ системи карткових розрахунк—÷в ор—÷—‘нтувались на магн—÷тн—÷ картки, ускладню—‘тьс€. “ам встановлен—÷ дес€тки —÷ сотн—÷ тис€ч одиниць обладнанн€, не пристосованого дл€ зчитуванн€ —÷нформац—÷—„ з м—÷кросхеми, а зам—÷на цього обладнанн€ на пристро—„, сум—÷сн—÷ з—÷ смарт-картками, вимага—‘ значних кап—÷таловкладень.

–∆ нарешт—÷, останн—÷ нововведенн€ в технолог—÷—„ карток - це лазер —÷ голограф—÷€. ќптична пам'€ть —÷ запис за допомогою лазера не т—÷льки забезпечують в—÷зуальне в—÷дображенн€ —÷нформац—÷—„ на картц—÷, а й дозвол€—‘ зб—÷льшити —‘мн—÷сть пам'€т—÷ до 1,2 ћб. јле це все т—÷льки пасивн—÷ картки, €кщо на них нема—‘ м—÷кропроцесора [78].

«араз найнижчу соб—÷варт—÷сть мають картки з магн—÷тною смугою завд€ки —„х масовому виготовленню, однак соб—÷варт—÷сть карток з м—÷кросхемою найближчим часом повинна значно знизитис€, враховуючи можливост—÷ —„х широкого розповсюдженн€.

 редитн—÷ та дебетн—÷ картки можуть —÷снувати €к на основ—÷ пластикових карток з магн—÷тною смугою, так —÷ на основ—÷ карток з м—÷кросхемою, але "електронний гаманецьтјЁ може бути реал—÷зований лише у вигл€д—÷ смарт-картки. Ѕ—÷льш—÷сть ем—÷тент—÷в зам—÷нюють —÷снуюч—÷ картки з магн—÷тною смугою на картки з м—÷кросхемою щоб ус—÷ види карткових послуг (кредитн—÷, дебетн—÷ та "електронного гаманц€тјЁ) можна було надавати з використанн€м одн—÷—‘—„ картки.  р—÷м того, смарт-картки забезпечують значно б—÷льший захист в—÷д шахрайства.


1.3 ќсновн—÷ елементи —÷ учасники системи карткових розрахунк—÷в та —„х вза—‘мод—÷€


Ќа сучасному етап—÷ —÷де процес створенн€ нац—÷онально—„ плат—÷жно—„ системи ”кра—„ни. ¬ б—÷льшост—÷ випадк—÷в укра—„нськ—÷ банки —‘ членами м—÷жнародних плат—÷жних систем, а де€к—÷ з них випускають "асн—÷ пластиков—÷ картки.

ƒл€ б—÷льш детального розум—÷нн€ вс—÷х процес—÷в, повтјў€заних з пластиковими картками, детально зупинимос€ на визначенн—÷ основних складових .

ѕлат—÷жна картка тј” спец—÷альний плат—÷жний зас—÷б у вигл€д—÷ ем—÷товано—„ в установленому законодавством пор€дку пластиково—„ чи —÷ншого виду картки, що використову—‘тьс€ дл€ —÷н—÷ц—÷юванн€ переказу грошей з рахунку платника або з в—÷дпов—÷дного рахунку банку з метою оплати вартост—÷ товар—÷в —÷ послуг, перерахуванн€ грошей з—÷ сво—„х рахунк—÷в на рахунки —÷нших ос—÷б, отриманн€ грошей у гот—÷вков—÷й форм—÷ в касах банк—÷в, ф—÷нансових установ, пунктах обм—÷ну —÷ноземно—„ валюти уповноважених банк—÷в та через банк—÷вськ—÷ автомати, а також зд1йсненн€ —÷нших операц—÷й, передбачених в—÷дпов—÷дним договором [4].

–∆так, плат—÷жна картка €вл€—‘ собою пластину стандартних розм—÷р—÷в, виготовлену з спец—÷ально—„, ст—÷йко—„ до будь-€ких пошкоджень пластмаси. ќсновна функц—÷€ плат—÷жно—„ картки - забезпеченн€ —÷дентиф—÷кац—÷—„ особи, що —„—„ використову—‘ €к субтјў—‘кта плат—÷жно—„ системи. ƒл€ цього на пластикову картку нанос€тьс€ логотипи банка-ем—÷тента —÷ плат—÷жно—„ системи, що обслугову—‘ картку, —÷мтјў€ "асника картки, номер його рахунку, строк д—÷—„ картки.  р—÷м цього на картц—÷ може бути присутн€ фотокартка "асника —÷ його п—÷дпис. јлфав—÷тно-цифров—÷ дан—÷ тј” —÷мтјў€, номер рахунку —÷ —÷нш—÷ - можуть бути ембоссирован—÷ , тобто нанесен—÷ релтјў—‘фним шрифтом. √раф—÷чна —÷нформац—÷€ да—‘ можлив—÷сть в—÷зуально—„ —÷дентиф—÷кац—÷—„ "асника картки. ќднак, дл€ використанн€ в банк—÷вськ—÷й плат—÷жн—÷й систем—÷ цього недостатньо. ѕо-перше, така картка може бути легко п—÷дроблена, по-друге, автоматична обробка тако—„ картки проблематична.  р—÷м того, потр—÷бно —÷ збер—÷гати на картц—÷ р€д конфеденц—÷йних даних, що полегшу—‘ процедуру авторизац—÷—„. ¬се це призводить до необх—÷дност—÷ занесенн€ —÷дентиф—÷кац—÷йних даних на банк—÷вськ—÷ пластиков—÷ картки додатково ще в закодованому вигл€д—÷. ÷€ задача може бути вир—÷шена за допомогою р—÷зноман—÷тних ф—÷зичних механ—÷зм—÷в. ¬ картках з—÷ штрих-кодом в €кост—÷ —÷дентиф—÷кац—÷йного елементу використову—‘тьс€ штриховий код, аналог—÷чний коду, €кий застосову—‘тьс€ дл€ маркировки товару. «читуванн€ кода в—÷дбува—‘тьс€ в —÷нфрачервоних пром—÷н€х.  артки з магн—÷тною полосою на сьогодн—÷шн—÷й день найб—÷льш розповсюджен—÷. ћагн—÷тна полоса розташована на зворотн—÷й сторон—÷ картки —÷ склада—‘тьс€ з трьох дор—÷жок. ƒв—÷ перш—÷ потр—÷бн—÷ дл€ збер—÷ганн€ —÷дентиф—÷кац—÷йних даних, а на третю можна записувати —÷нформац—÷ю. «ахищен—÷сть карт з магн—÷тною полосою, €к —÷ попередн—÷х, в—÷дносно низька. јле, —÷снуюча розвинена —÷нфраструктура плат—÷жних систем, що використовують —„х, —÷ в—÷дсутн—÷сть у св—÷тових л—÷дер—÷в "картковоготјЁ б—÷знесу - компан—÷й VISA i Europay повномаштабного стандарту на б—÷льш перспективний вид карток - смарт-карти - —÷ —‘ причинами —÷нтенсивного використанн€ карток з магн—÷тною полосою —÷ сьогодн—÷. ¬ смарт-картах нос—÷—‘м —÷нформац—÷—„ —‘ м—÷кросхема. —тосовно вартост—÷ карт памтјў€т—÷, то вони мають в—÷дносно високу варт—÷сть ( в 5-7 раз—÷в вище в—÷дносно магн—÷тно—„ карти ). ќднак в останн—÷ роки ц—÷ни на них сутт—‘во знизилис€ у звтјў€зку з вдосконаленн€м технолог—÷—„ —÷ ростом обтјў—‘м—÷в виробництва. “акож —÷снують карти з м—÷кропроцесором, €к—÷ по сут—÷ в—÷дпов—÷дають характеристикам персональних комптјўютер—÷в 80-х рок—÷в. ÷—÷ два останн—÷ види карт розгл€даютьс€ сьогодн—÷ €к найб—÷льш перспективний вид пластикових карт. ѕрикладом може бути багатоц—÷льова карта ф—÷рми Toshiba, що використову—‘тьс€ в систем—÷ VISA. ¬ доповненн€ до вс—÷х можливостей звичайно—„ м—÷кропроцесорно—„ карти, ц€ карта також ма—‘ невеликий д—÷сплей —÷ допом—÷жну клав—÷атуру дл€ введенн€ даних. ÷€ карта обтјў—‘дну—‘ в соб—÷ кредитну, дебетову —÷ передоплатну карту, а також викону—‘ функц—÷—„ годинника, календар€, калькул€тора, зд—÷йсню—‘ конвертац—÷ю валюти, може служити книжкою дл€ нотатк—÷в [4].

Ѕанк-ем—÷тент тј” член плат—÷жно—„ системи, €кий займа—‘тьс€ випуском пластикових карток —÷ наданн€м —„х в розпор€дженн€ кл—÷—‘нт—÷в. ѕри цьому картки залишаютьс€ у "асност—÷ банка, а кл—÷—‘нти отримують право на —„х використанн€.

‘ункц—÷—„ цього банку коротко можна охарактеризувати так: видача картки кл—÷—‘нту почина—‘тьс€ з в—÷дкритт€ йому рахунку в банку-ем—÷тент—÷ —÷, €к правило, внесенн€м ним певно—„ суми кошт—÷в на цей рахунок. ѕри наданн—÷ картки, банк-ем—÷тент бере на себе тим самим гарант—÷йн—÷ обовтјў€зки по забепеченню платеж—÷в по картц—÷. ’арактер цих гарант—÷й залежить в—÷д плат—÷жниж повноважень, наданих кл—÷—‘нту —÷ заф—÷ксованих класом картки. ѕрикладом може бути с—÷мейство плат—÷жних —÷ кредитних карток компан—÷—„ VISA International. ÷е картки наступних вид—÷в:

  • "ѕластјЁ;
  • "–∆нтерл—÷нктјЁ;
  • "≈лектронтјЁ;
  • "¬—÷за клас—÷ктјЁ;
  • "¬—÷за б—÷знестјЁ;
  • "¬—÷за прем—÷ум голдтјЁ

ѕовноваженн€ "асника картки перев—÷р€—‘тьс€ п—÷д час авторизац—÷—„. јвторизац—÷€ проводитьс€ прот€гом прийн€тт€ картки до оплати або видач—÷ гот—÷вкових кошт—÷в. ƒл€ цього точка обслуговуванн€ робить запитанн€ плат—÷жн—÷й систем—÷ про п—÷дтвердженн€ повноважень предтјў€вника картки —÷ його ф—÷нансових можливостей. ” випадку позитивного р—÷шенн€ система да—‘ дозв—÷л на оплату —÷ спов—÷ща—‘ код авторизац—÷—„, €кий пот—÷м переноситьс€ на чек (сл—÷п). јвторизац—÷€ може проводитись €к вручну, коли продавець або касир переда—‘ запит по телефону оператору (голосова авторизац—÷€), так —÷ автоматично. ¬ останньому випадку картка кладетьс€ в POS-терм—÷нал, дан—÷ зчитуютьс€ з картки, з клав—÷атури касиром вводитьс€ сума платежа, а "асник картки - секретний ѕ–∆Ќ-код (персональний —÷дентиф—÷кац—÷йний номер). ѕ—÷сл€ цього терм—÷нал зд—÷йсню—‘ авторизац—÷ю або встановлюючи звтјў€зок з базою даних плат—÷жно—„ системи (on-line режим), або зд—÷йснюючи додатковий обм—÷н даними з самою карткою (off-line авторизац—÷€). ” випадку видач—÷ гот—÷вкових кошт—÷в процедура носить аналог—÷чний характер з тою лише особлив—÷стю, що грош—÷ в автоматичному режим—÷ видаютьс€ спец—÷альним пристро—‘м - банкоматом, €кий —÷ проводить авторизац—÷ю.

—укупн—÷сть операц—÷й , €к—÷ супроводжують вза—‘мод—÷ю держател€ картки з плат—÷жною системою при зд—÷йсненн—÷ платежу по картц—÷ або отриманн—÷ гот—÷вки часто називають транзакц—÷—‘ю. “аким чином, транзакц—÷€ включа—‘ в себе не т—÷льки зчитуванн€ даних з картки, виконанн€ запиту на авторизац—÷ю, оформленн€ чека, а —÷ зм—÷ни —÷нформац—÷—„ про ф—÷нансов—÷ ресурси "асника картки у баз—÷ даних плат—÷жно—„ системи —÷ на картц—÷. ¬ де€ких випадках в пон€тт€ транзакц—÷—„ включають —÷ в—÷дпов—÷дн—÷ операц—÷—„ по перерахуванню грошових кошт—÷в.

Ќаступним елементом плат—÷жно—„ системи —‘ банк-еквайр. ѕочаткову обробку запит—÷в на авторизац—÷ю проводить еквайр-центр. Ќа початковому етап—÷ розвитку в—÷тчизн€них плат—÷жних систем роль еквайр-центра —÷нколи викону—‘ процес—÷нговий центр, однак в б—÷льшост—÷ випадк—÷в в €кост—÷ таких центр—÷в виступають банки - члени плат—÷жно—„ системи, тому часто кажуть банк- еквайр. якщо банк-еквайр не волод—÷—‘ даними дл€ виконанн€ запиту (власник картки - кл—÷—‘нт —÷ншого банку), то запит переправл€—‘тьс€ в процес—÷ноговий центр, €кий, в свою чергу, або викону—‘ його —÷ переда—‘ в—÷дпов—÷дь банку-еквайру, або зд—÷йсню—‘ його подальшу маршрутизац—÷ю [4].

ѕроцес—÷нговий центр веде базу даних плат—÷жно—„ системи . Ѕаза даних, €к правило, м—÷стить в—÷домост—÷ про банки - члени плат—÷жно—„ системи —÷ "асник—÷в карток, що забезпечу—‘ виконанн€ запит—÷в на авторизац—÷ю. ÷ентр збер—÷га—‘ в—÷домост—÷ про л—÷м—÷ти "асник—÷в карток —÷ викону—‘ запити на авторизац—÷ю в тому випадку, €кщо банк-ем—÷тент не ма—‘ "асно—„ бази (додаток Ѕ).

¬ —÷ншому випадку процес—÷нговий центр пересила—‘ отриманий запит в банк-ем—÷тент аторизовано—„ картки (додаток ¬).

як ми бачимо, що центр забезпечу—‘ —÷ пересиланн€ в—÷дпов—÷д—÷ банку-еквайру.  р—÷м того, на основ—÷ накопичених за день протокол—÷в транзакц—÷й - що ф—÷ксуютьс€ при авторизац—÷—„ даних про проведенн€ карткових платеж—÷в —÷ видач—÷ гот—÷вки - процес—÷нговий центр готу—‘ —÷ розсила—‘ п—÷дсумков—÷ дан—÷ дл€ проведенн€ вза—‘морозрахунк—÷в м—÷ж банками - учасниками плат—÷жно—„ системи, а також форму—‘ —÷ розсила—‘ банкам-еквайрам стоп-листи [4].

як видно —÷з вище сказаного, процес—÷нговий центр —‘ технолог—÷чним €дром плат—÷жно—„ системи. ¬—÷н функц—÷ону—‘ в достатньо жорстких умовах, гарантовано обробл€ючи в реальному масштаб—÷ часу —÷нтенсивний пот—÷к транзакц—÷й. –∆ д—÷йсно, використанн€ дебетово—„ картки призводить до необх—÷дност—÷ on-line авторизац—÷—„ кожно—„ угоди в будь-€к—÷й точц—÷ обслуговуванн€ плат—÷жно—„ системи. ƒл€ операц—÷й з кредитною карткою авторизац—÷€ необх—÷дна не у вс—÷х випадках, але , наприклад, при отриманн—÷ кошт—÷в в банкоматах вона теж проводитьс€ завжди. ¬икористанн€ смарт-карт може при певн—÷й орган—÷зац—÷—„ розрахунк—÷в знизити вимоги до виконанн€ режиму реального часу, але загальна напруга на центр не зменшитьс€.

“акож висок—÷ вимоги до розрахункових можливостей процес—÷нгового центру висува—‘ —÷ п—÷дготовка даних дл€ проведенн€ вза—‘мозал—÷к—÷в по п—÷дсумку дн€, оск—÷льки обробц—÷ належать протоколи значно—„ частини транзакц—÷й, а строки виконанн€ розрахунк—÷в досить невелик—÷ - дек—÷лька годин [4].

“аким чином, п—÷дтримка над—÷йного, ст—÷йкого функц—÷онуванн€ плат—÷жно—„ системи потребу—‘, по-перше, на€вност—÷ великих розрахункових можливостей процес—÷нгового центру, по-друге, розвинено—„ комун—÷кац—÷йно—„ —÷нфраструктури, оск—÷льки процес—÷нговий центр системи повинен мати можлив—÷сть одночасно обслужити достатньо велике число географ—÷чно в—÷ддалених точок.  р—÷м того, неминуча також маршрутизац—÷€ запит—÷в, що ще б—÷льш п—÷двищу—‘ вимоги до комун—÷кац—÷й.

Ќаступним елементом плат—÷жно—„ системи —‘ розрахунковий банк, €кий забезпечу—‘ оперативне проведенн€ вза—‘морозрахунк—÷в. ¬ розрахунковому банку банки-члени плат—÷жно—„ системи в—÷дкривають корреспондентськ—÷ рахунки. ¬за—‘морозрахунки необх—÷дн—÷ дл€ наступного.  ожний банк-еквайр зд—÷йсню—‘ перерахуванн€ точкам обслуговуванн€ по "картковимтјЁ платежам €к сво—„х кл—÷—‘нт—÷в, так —÷ "асник—÷в карток —÷нших банк—÷в-ем—÷тент—÷в, €к—÷ вход€ть в певну плат—÷жну систему. “ому в—÷дпов—÷дн—÷ кошти повинн—÷ бути пот—÷м перерахован—÷ еквайру цими "—÷ншимитјЁ банками.


1.4«агальна характеристика д—÷€льност—÷ ’‘ ј –∆Ѕ "”кр—иббанктјЁ "’–”тјЁ.


јкц—÷онерний комерц—÷йний —÷нновац—÷йний банк "”кр—иббанктјЁ заснований 18 червн€ 1990 року. Ѕув заре—‘стрований у ƒержавному банку —–—–, а в 1991р. тј” у Ќац—÷ональному банку ”кра—„ни.

Ѕанк зд—÷йсню—‘ свою д—÷€льн—÷сть на п—÷дстав—÷ —татуту та Ћ—„ценз—÷—„ ЌЅ” є 75 в—÷д 15.06.2000р.

Ѕанк ма—‘ повну л—÷ценз—÷ю на зд—÷йсненн€ ус—÷х вид—÷в банк—÷вських операц—÷й. ј –∆Ѕ "”кр—иббанктјЁ входить до групи найб—÷льших комерц—÷йних банк—÷в ”кра—„ни.

ј –∆Ѕ "”кр—иббанктјЁ ма—‘ дуже розгалуджену структуру, тому надал—÷ мова п—÷де про ’арк—÷вський ф—÷л—÷ал ј –∆Ѕ "”кр—иббанктјЁ "’арк—÷вське рег—÷ональне управл—÷нн€тјЁ [84].

—труктура ’‘ ј –∆Ѕ "”кр—иббанктјЁ "’–”тјЁ представлена на рис 1.5.

ѕри обслуговуванн—÷ корпоративних кл—÷—‘нт—÷в банк сумл—÷нно дотриму—‘тьс€ базових принцип—÷в, €к—÷ були напрацьован—÷ за 10 рок—÷в сво—‘—„ роботи, головними з €ких —‘ наданн€ високо€к—÷сних банк—÷вских продукт—÷в за конкурентоспроможними ц—÷нами; комплексне обслуговуванн€; пост—÷йне розширенн€ спектру продукт—÷в —÷ ф—÷нансових —÷нструмент—÷в, €к—÷ пропонуютьс€; максимальна стандартизац—÷€ процесу наданн€ традиц—÷йних послуг; реал—÷зац—÷€ —÷ндив—÷дуального п—÷дходу при робот—÷ з кл—÷—‘нтами. “ака пол—÷тика банку спри€ла подальшому розширенню кола найб—÷льших кл—÷—‘нт—÷в банку.

ѕор€д —÷з —÷ндив—÷дуальними продуктами банк пропону—‘ сво—„м кл—÷—‘нтам весь обс€г банк—÷вських послуг в—÷д розрахунково-касового обслуговуванн€ та валютних операц—÷й до обслуговуванн€ корпоративних пластикових карток —÷ реал—÷зац—÷—„ зарплатних проект—÷в. ѕрагнучи зробити обслуговуванн€ кл—÷—‘нт—÷в максимально зручним —÷ виг—÷дним, банк п—÷дготував до реал—÷зац—÷—„ в 2001 роц—÷ програму пакетного обслуговуванн€, €ка пропону—‘ кл—÷—‘нтам новий принцип тариф—÷кац—÷—„ послуг [84].

–озвиток зовн—÷шньоторговельно—„ д—÷€льност—÷ банку в 2008 роц—÷ спри€в зб—÷льшенню к—÷лькост—÷ документарних операц—÷й ј –∆Ѕ "”кр—иббанктјЁ у 2 рази.  ореспондентськ—÷ в—÷дносини з найб—÷льшими банками св—÷ту дозволили банку забезпечити сво—„м кл—÷—‘нтам виконанн€ на р—÷вн—÷ св—÷тових стандарт—÷в всього спектру експортно-—÷мпортних розрахунк—÷в, в тому числ—÷ кл—÷рингових —÷ документарних операц—÷й, таких €к акредитиви, —÷нкасо, обл—÷к —÷ валюванн€ банк—÷вських вексел—÷в —÷ чек—÷в.


–ис 1.5. —труктура ’‘ ј –∆Ѕ "”кр—иббанктјЁ "’–”тјЁ


ѕост—÷йно працюючи в напр€мку найб—÷льш комплексного обслуговуванн€ кл—÷—‘нт—÷в, банк —÷стотно розширив спектр послуг, €к—÷ надаютьс€ на ринку ц—÷нних папер—÷в з —÷нкасуванн€, дом—÷ц—÷л€ц—÷—„ та ввалюванн€ вексел—÷в, шл€хом розробки —÷ проведенн€ —÷ндив—÷дуальних розрахункових схем сво—„х кл—÷—‘нт—÷в.

Ѕанк продовжу—‘ оптим—÷зувати наб—÷р кредитних продукт—÷в, €к—÷ пропонуютьс€. ” 2009 роц—÷ готуютьс€ до впровадженн€: передекспортне ф—÷нансуванн€, форфейтинг, м—÷крокредитуванн€ та —÷нш—÷ види кредитних продукт—÷в, €к—÷ дозвол€тимуть —÷ в майбутньому дотримуватис€ принцип—÷в —÷ндив—÷дуального п—÷дходу, гнучко—„ ц—÷ново—„ пол—÷тики, оптим—÷зац—÷—„ витрат позичальника в робот—÷ з—÷ сво—„ми кл—÷—‘нтами (рис. 1.6).

–ис 1.6. √алузева структура кредитного портфел€


«а умов розвитку, дотримуючись сво—‘—„ стратег—÷—„ активно—„ роботи на ринку послуг, €к—÷ надаютьс€ в обслуговуванн—÷ ф—÷зичних ос—÷б, дос€г певних результат—÷в. «а станом на 01.01.2008 ј –∆Ѕ "”кр—иббанктјЁ ув—÷йшов до дес€ти банк—÷в - найб—÷льших утримувач—÷в вклад—÷в ф—÷зичних ос—÷б. ÷ей результат вказу—‘ на те, що за час сво—‘—„ роботи банк позиц—÷онував себе €к над—÷йного, профес—÷йного —÷ активного учасника ринку депозитних вклад—÷в, пластикових карток та р—÷зних вид—÷в неторговельних операц—÷й —÷ перейшов —÷з агента ринку, €кий прийма—‘ ц—÷ну, до групи агент—÷в, €к—÷ формують ц—÷ну на ринку [68].

–обота на ринку приватних ос—÷б базу—‘тьс€ на пр—÷оритетах, €к—÷ визначен—÷ стратег—÷—‘ю розвитку банку:

  • наданн€ максимально повного перел—÷ку послуг —÷ операц—÷й незм—÷нно високо—„ €кост—÷;
  • розвиток послуг —÷з використанн€м нестандартних схем —÷ нових технолог—÷й, у тому числ—÷ забезпеченн€ кл—÷—‘нтам в—÷ддаленого доступу з використанн€м мереж—÷ –∆нтернет —÷ технолог—÷й телефон—÷—„;
  • висока швидк—÷сть обслуговуванн€, за рахунок високотехнолог—÷чних систем передаванн€ та обробки —÷нформац—÷—„;
  • розширенн€ мереж—÷ в—÷дд—÷лень банку, зручних дл€ кл—÷—‘нт—÷в за територ—÷альним розташуванн€м;
  • формуванн€ у населенн€ культури користуванн€ ф—÷нансовими та плат—÷жними —÷нструментами шл€хом —„хньо—„ попул€ризац—÷—„.

–инок ц—÷нних папер—÷в ”кра—„ни зараз знаходитьс€ на стад—÷—„ свого формуванн€, €ка характеризу—‘тьс€ великою к—÷льк—÷стю оператор—÷в фондового ринку та, внасл—÷док цього, розвинутою конкуренц—÷—‘ю. “ому, в цих умовах, завданн€м ј –∆Ѕ "”кр—иббанктјЁ було ствердженн€ себе на ринку ц—÷нних папер—÷в €к ун—÷версального банку, €кий репрезенту—‘ весь спектр послуг з торг—÷вл—÷ ц—÷нними паперами, депозитарного обл—÷ку, ре—‘страц—÷—„ ц—÷нних папер—÷в, зд—÷йсненн€ банк—÷вських операц—÷й з вексел€ми та вексельними зал—÷ками. ” 2007 роц—÷ значну частку операц—÷й на фондовому ринку становили операц—÷—„ з вексел€ми та корпоративними ц—÷нними паперами - акц—÷€ми п—÷дпри—‘мств ”кра—„ни, €к—÷ були найб—÷льш привабливими €к з точки зору дох—÷дност—÷, так —÷ по в—÷дношенню до м—÷н—÷м—÷зац—÷—„ ризику [84].

” сфер—÷ депозитарних операц—÷й в 2008 роц—÷, пор€д —÷з послугами, €к—÷ вже надаютьс€ банком, пропону—‘тьс€ низка нових, таких €к, в—÷дкритт€ рахунк—÷в в ц—÷нних паперах ем—÷тенту при переведенн—÷ ем—÷с—÷—„ з документарно—„ форми в бездокументарну, проведенн€ кл—÷рингових операц—÷й за участ—÷ депозитар—÷€, що дозвол€—‘ значно зменшити операц—÷йн—÷ ризики кл—÷—‘нт—÷в банку. ” 2001 роц—÷ ј –∆Ѕ "”кр—иббанктјЁ залишавс€ одним —÷з пров—÷дних оператор—÷в на валютному —÷ депозитному м—÷жбанк—÷вських ринках. Ќа прот€з—÷ року банк зм—÷цнив сво—„ д—÷лов—÷ стосунки з пост—÷йними партнерами, розширив мережу кореспондентських рахунк—÷в в ”кра—„н—÷ —÷ за кордоном, набув нових контрагент—÷в.

ћетою м—÷жбанк—÷всько—„ д—÷€льност—÷ банку —‘ п—÷дтриманн€ поточно—„ л—÷кв—÷дност—÷ та обслуговуванн€ потреб кл—÷—‘нт—÷в, €к—÷ зд—÷йснюють д—÷€льн—÷сть з експорту-—÷мпорту. ” минулому роц—÷ банк активно проводив операц—÷—„ на укра—„нському ринку, ринку —Ќƒ —÷ м—÷жнародному ринку. ƒл€ забезпеченн€ м—÷жнародних розрахунк—÷в сво—„х кл—÷—‘нт—÷в ј –∆Ѕ "”кр—иббанктјЁ використову—‘ широку мережу банк—÷в-кореспондент—÷в у всьому св—÷т—÷, €ка пост—÷йно розширю—‘тьс€. «а дорученн€м сво—„х кл—÷—‘нт—÷в банк проводив плат—÷жн—÷ операц—÷—„ —÷ розрахунки в 23 р—÷зних валютах, головна частка €ких належить контрагентам кра—„н —Ќƒ. Ѕалт—÷—„, √ерман—÷—„. ¬елико—„ Ѕритан—÷—„. Ўвейцар—÷—„. јвстр—÷—„ та јмерики [84].

2007 р—÷к також став дл€ ј –∆Ѕ "”кр—иббанктјЁ роком активного впровадженн€ плат—÷жних карток. ” цьому роц—÷ був створений —÷ узгоджений з ЌЅ” локальний плат—÷жний проект банку - плат—÷жна система "√≈ќтјЁ, €ка базу—‘тьс€ на використанн—÷ м—÷кропроцесорних карток з високим р—÷внем безпеки —÷ над—÷йност—÷. ћетою реализац—÷—„ цього проекту —‘ наданн€ сво—„м кл—÷—‘нтам б—÷льш виг—÷дних умов обслуговуванн€ в пор—÷вн€нн—÷ з м—÷жнародними плат—÷жними системами, а також розширенн€ спектру банк—÷вських послуг. ” 2001 роц—÷ банк продовжував роботу з впровадженн€ проекту в напр€мку розширенн€ —÷нфраструктури —÷ зб—÷льшенн€ випуску карток. ƒо системи включено вс—÷ ф—÷л—÷—„ банку. ¬ 2007 роц—÷ Ѕанк вступив до м—÷жнародно—„ плат—÷жно—„ системи Europay —÷ вже в кв—÷тн—÷ 2008 року були ем—÷тован—÷ перш—÷ м—÷жнародн—÷ картки. «балансована пол—÷тика банку в сфер—÷ плат—÷жних карток дозволить —÷ надал—÷ виправдовувати дов—÷ру кл—÷—‘нт—÷в, надаючи нов—÷ зручн—÷ та над—÷йн—÷ ф—÷нансов—÷ —÷нструменти [84].


–озд—÷л 2.  омплексний анал—÷з запровадженн€ та використанн€ розрахунк—÷в за допомогою пластикових карток


2.1 ќрган—÷зац—÷€ роботи комерц—÷йних банк—÷в щодо обслуговуванн€ кл—÷—‘нт—÷в за допомогою пластикових карток


–озрахунки плат—÷жними картками регулюють: «акони ”кра—„ни тјёѕро банки —÷ банк—÷вську д—÷€льн—÷стьтјЁ, тјёѕро плат—÷жн—÷ системи та переказ грошей в ”кра—„н—÷тјЁ, тјёѕро застосуванн€ ре—‘стратор—÷в розрахункових операц—÷й у сфер—÷ торг—÷вл—÷, громадського харчуванн€ та послугтјЁ; ѕоложенн€ про пор€док ем—÷с—÷—„ плат—÷жних карток —÷ зд—÷йсненн€ операц—÷й з —„х застосуванн€м, затверджене постановою ѕравл—÷нн€ ЌЅ” в—÷д 27.08.2001 є 367; –∆нструкц—÷€ про пор€док в—÷дкритт€ та використанн€ банками рахунк—÷в у нац—÷ональн—÷й та —÷ноземн—÷й валют—÷, затверджена постановою ѕравл—÷нн€ ЌЅ” в—÷д 18.12.98 є 527; ѕоложенн€ про впровадженн€ пластикових карток м—÷жнародних плат—÷жних систем у розрахунках за товари, надан—÷ послуги та при видач—÷ гот—÷вки, затверджене постановою ѕравл—÷нн€ ЌЅ” в—÷д 12.07.2000 є 283, правила бухгалтерського обл—÷ку операц—÷й з використанн€м плат—÷жних карток в банках ”кра—„ни, затверджен—÷ постановю ѕравл—÷нн€ ЌЅ” в—÷д 17.12.01 є 524.

«г—÷дно нормативно-правовим актам Ќац—÷онального банку та чинного законодавства ”кра—„ни, на територ—÷—„ кра—„ни дозвол€—‘тьс€ використанн€ плат—÷жних карток, ем—÷тованих банками, що —‘ членами €к внутр—÷шн—÷х, також й м—÷жнародних плат—÷жних систем. ¬—÷дтак, банки мають право створювати внутр—÷шн—÷ одноем—÷тентн—÷ (чи багатоем—÷тентн—÷) плат—÷жн—÷ системи та ем—÷тувати плат—÷жн—÷ картки на терен—÷ ”кра—„ни, але й поширювати сферу д—÷€льност—÷ таких систем на територ—÷ю —÷нших кра—„н. ƒо створенн€ таких плат—÷жних систем банки можуть вдаватис€ €к самост—÷йно, так —÷ разом —÷з зац—÷кавленими неф—÷нансовими —÷нституц—÷€ми чи п—÷дпри—‘мствами (зазначимо, що за нормативними положенн€ми створенн€ та експлуатац—÷€ внутр—÷шн—÷х плат—÷жних системи, розрахунки та операц—÷—„ з плат—÷жними картками в €ких виконуютьс€ не банк—÷вськими установами, не дозвол€—‘тьс€). ”кра—„нськ—÷ банк—÷вськ—÷ установи можуть укладати з плат—÷жними орган—÷зац—÷€ми м—÷жнародних плат—÷жних систем VISA International та EuroPay International та небанк—÷вських плат—÷жних систем American Express, Diners Club, JCB угоди про членство у цих системах. ”мови такого партнерства повинн—÷ в—÷дпов—÷дати критер—÷€м чинного законодавства ”кра—„ни.

«г—÷дно вимог нормативно-правових акт—÷в ЌЅ”, внутр—÷шн—÷ плат—÷жн—÷ системи можуть створюватис€ в ”кра—„н—÷ банками-резидентами сп—÷льно з —÷ншими ф—÷нансово-кредитними та неф—÷нансовими установами (п—÷дпри—‘мствами) через запровадженн€ "асних проект—÷в чи проект—÷в —÷нших розробник—÷в плат—÷жних систем [4].

«гадан—÷ проекти внутр—÷шн—÷х плат—÷жних систем мають в—÷дпов—÷дати вимогам та рекомендац—÷€м м—÷жнародних стандарт—÷в ISO, –ƒвропейського ком—÷тету по банк—÷вських стандартах (ECBS), а також задовольн€ти р—÷шенн€м м—÷жнародних плат—÷жних систем (VISA, Europay тощо).

“ехн—÷чне забезпеченн€ створювано—„ плат—÷жно—„ системи повинно в—÷дпов—÷дати вимогам державних чи м—÷жнародних стандарт—÷в, а програмне забезпеченн€ мати в—÷дпов—÷дн—÷ л—÷ценз—÷—„ його виробника (останн—‘ не стосу—‘тьс€ програмних засоб—÷в "асно—„ розробки).

”станови-орган—÷затори внутр—÷шн—÷х плат—÷жних систем також повинн—÷ забезпечити необх—÷дний р—÷вень захисту —÷нформац—÷—„ через застосуванн€ орган—÷зац—÷йних заход—÷в та використанн€ програмно-техн—÷чних засоб—÷в криптограф—÷чного захисту. ƒо реч—÷, програмно-техн—÷чн—÷ системи захисту —÷нформац—÷—„ мають працювати на основ—÷ спец—÷альних алгоритм—÷в криптограф—÷чного захисту, описаних та визначених у в—÷дпов—÷дних держстандартах ”кра—„ни, або мати в—÷дпов—÷дний дозв—÷л на —„х використанн€ в—÷д орган—÷зац—÷й (установ), €к—÷ уповноважен—÷ видавати так—÷ дозволи [72].

¬провадженню внутр—÷шньо—„ плат—÷жно—„ системи ма—‘ передувати визначенн€ плат—÷жно—„ орган—÷зац—÷—„ (€кщо створю—‘тьс€ одноем—÷тентна внутр—÷шн€ плат—÷жна система, функц—÷—„ плат—÷жно—„ орган—÷зац—÷—„ може виконувати банк, €кий створю—‘ цю систему —÷ —‘ —„—„ "асником).

 р—÷м цього, ще до початку промислово—„ експлуатац—÷—„ внутр—÷шньо—„ плат—÷жно—„ системи плат—÷жна орган—÷зац—÷€ ма—‘ розробити та належним чином заре—‘струвати торговельний знак (логотип) системи. ” випадку одноем—÷тентно—„ внутр—÷шньо—„ плат—÷жно—„ системи торговельним знаком (логотипом) може слугувати логотип банку-власника. Ћоготип ма—‘ розм—÷шуватис€ на плат—÷жних картках системи та у м—÷i€х, де зд—÷йснюютьс€ операц—÷—„ з цими картками.

¬ажливо також в—÷дзначити, що зд—÷йсненн€м розрахунк—÷в з п—÷дпри—‘мствами торг—÷вл—÷ (послуг) по операц—÷€х держател—÷в плат—÷жних карток, а також операц—÷€ми з видач—÷ гот—÷вки останн—÷м тј‘ еквайрингом тј‘ на територ—÷—„ ”кра—„ни можуть займатис€ лише банки-резиденти ”кра—„ни, а операц—÷—„ з використанн€м плат—÷жних карток в ”кра—„н—÷ зд—÷йснюютьс€ т—÷льки у валют—÷ ”кра—„ни. ¬ин€ток склада—‘ лише одержанн€ гот—÷вково—„ валюти з "асного карткового рахунку кл—÷—‘нта у касах та через банкомати в—÷дпов—÷дних уповноважених банк—÷в-ем—÷тент—÷в (чи тих, що надають плат—÷жн—÷ картки в—÷д —÷мен—÷ ем—÷тент—÷в). ќстанн—‘ також стосу—‘тьс€ одержанн€ гот—÷вкових кошт—÷в в —÷ноземн—÷й валют—÷ держател€ми карток м—÷жнародних плат—÷жних систем, €к—÷ —‘ кл—÷—‘нтами ем—÷тент—÷в-нерезидент—÷в. ‘—÷нансов—÷ розрахунки банк—÷в-член—÷в м—÷жнародних плат—÷жних систем по операц—÷€х, зд—÷йснених —„х кл—÷—‘нтами (чи дов—÷реними особами) —÷ допомогою плат—÷жних карток за межами ”кра—„ни виконуютьс€ у валют—÷, визначен—÷й в угодах з плат—÷жними орган—÷зац—÷€ми м—÷жнародних плат—÷жних систем [4].

”часть банк—÷в у робот—÷ плат—÷жних систем ма—‘ форму принципового або асоц—÷йованого членства. јби стати принциповим членом м—÷жнародно—„ чи внутр—÷шньо—„ плат—÷жно—„ системи, банк повинен отримати в—÷д плат—÷жно—„ системи л—÷ценз—÷—„ на самост—÷йне зд—÷йсненн€ ем—÷с—÷—„ плат—÷жних карток та/чи еквайрингу. Ќатом—÷сть асоц—÷йоване членство передбача—‘ отриманн€ практично тако—„ само—„ л—÷ценз—÷—„, але за гарант—÷€ми, наданими плат—÷жн—÷й орган—÷зац—÷—„ —÷ншим банком-принциповим членом. ≈м—÷с—÷€ плат—÷жних карток незалежно в—÷д плат—÷жно—„ системи, членом €ко—„ —‘ банк (м—÷жнародно—„, внутр—÷шньо—„, одноем—÷тентно—„ чи багатоем—÷тентно—„) та еквайринг може зд—÷йснюватис€ лише за умови отриманн€ в—÷д Ќац—÷онального банку ”кра—„ни л—÷ценз—÷—„ на проведенн€ таких операц—÷й. Ѕанк, €кий —‘ принциповим чи асоц—÷йованим членом м—÷жнародно—„ (або внутр—÷шньо—„) плат—÷жно—„ системи та ем—÷ту—‘ плат—÷жн—÷ картки, може укладати угоди з банками резидентами, €к—÷ не —‘ членами плат—÷жних систем, про виконанн€ ними через касов—÷ в—÷дд—÷ленн€ —„х установ та пункт—÷в обм—÷ну валюти операц—÷й з видач—÷ гот—÷вки за плат—÷жними картками, а також про обслуговуванн€ поточних рахунк—÷в сво—„х кл—÷—‘нт—÷в за розрахунковими документами еквайра. ѕроведенн€ розрахунк—÷в по операц—÷€х з плат—÷жними картками м—÷жнародних плат—÷жних систем, призначеними дл€ користуванн€ за межами ”кра—„ни, вимага—‘ в—÷д банка л—÷ценз—÷—„ на право зд—÷йсненн€ валютних операц—÷й [4].

ѕлат—÷жн—÷ картки видаютьс€ кл—÷—‘нту (чи його дов—÷рен—÷й особ—÷) на п—÷дстав—÷ та умовах договору про в—÷дкритт€ карткового рахунку. як правило, наперед оплачен—÷ плат—÷жн—÷ картки ("електронн—÷ гаманц—÷"), €к—÷ банк просто прода—‘ ф—÷зичним особам, укладенн€ письмового договору не потребують. (јле €кщо схема використанн€ наперед оплачених плат—÷жних карток передбача—‘ поповненн€ кошт—÷в на консол—÷дованому банк—÷вському рахунку з перезаписом у картку ново—„ суми, укладенн€ письмового договору обов'€зкове!).  л—÷—‘нти-резиденти можуть в—÷дкривати картрахунки за межами ”кра—„ни та користуватис€ плат—÷жними картками, ем—÷тованими нерезидентами, але в межах, встановлених чинним законодавством ”кра—„ни про валютне регулюванн€.

ƒогов—÷р про в—÷дкритт€ картрахунку ма—‘ обов'€зково визначати: умови (схему) обслуговуванн€ карткового рахунку кл—÷—‘нта, обставини зм—÷ни цих умов зг—÷дно правил та норматив—÷в банку та плат—÷жно—„ системи; умови обслуговуванн€ на випадок овердрафту; розм—÷р та умови оплати за операц—÷—„ з картрахунком зг—÷дно банк—÷вських тариф—÷в; пор€док вир—÷шенн€ сп—÷рних питань тощо. ќбов'€зковим пунктом обумовлю—‘тьс€ згода кл—÷—‘нта на дебетуванн€ банком його картрахунку за плат—÷жними пов—÷домленн€ми еквайр—÷в про зд—÷йснен—÷ кл—÷—‘нтом операц—÷—„.

ƒл€ в—÷дкритт€ карткових рахунк—÷в кл—÷—‘нти подають у банк так—÷ сам—÷ документи, що й дл€ в—÷дкритт€ поточних рахунк—÷в. якщо мова йде про дебетну схему обслуговуванн€ ф—÷зичних ос—÷б, то в €кост—÷ карткових можуть використовуватис€ поточн—÷ банк—÷вськ—÷ рахунки кл—÷—‘нта; в —÷ншому випадку в—÷дкриваютьс€ окрем—÷ картков—÷ рахунки, що ведутьс€ в режим—÷ звичайних поточних рахунк—÷в, але з урахуванн€м нормативно-правових обмежень. ќкрем—÷ картков—÷ рахунки в—÷дкриваютьс€ кл—÷—‘нтам-юридичним особам тј‘ у будь-€кому раз—÷, та ф—÷зичним особам тј‘ у раз—÷ використанн€ кредитно—„ схеми. ёридична особа, що ма—‘ в—÷дкрит—÷ рахунки в банках, €к—÷ не —‘ принциповими чи асоц—÷йованими членами конкретно—„ плат—÷жно—„ системи, мають право в—÷дкрити картков—÷ рахунки у банках, €к—÷ —‘ —„—„ членами [12].

 л—÷—‘нти з числа ф—÷зичних ос—÷б можуть поповнювати кошти на сво—„х карткових рахунках, внос€чи гот—÷вку до каси свого (чи —÷ншого) банку, шл€хом переказу з —÷нших поточних чи депозитних рахунк—÷в, та нав—÷ть з рахунк—÷в —÷нших ос—÷б за —„х дорученн€м. «арахуванн€ кошт—÷в на картрахунки юридичних ос—÷б зд—÷йсню—‘тьс€ з —„х поточних рахунк—÷в, та у вигл€д—÷ гот—÷вкових в—÷дшкодувань за понаднормов—÷ витрати кошт—÷в держател€ми корпоративних плат—÷жних карток [12].

¬ид, €кий ма—‘ ем—÷тована банком плат—÷жна картка, тип нос—÷€ —÷дентиф—÷кац—÷йних даних (магн—÷тна смуга, м—÷кросхема тощо), нанесен—÷ на картку рекв—÷зити визначаютьс€ плат—÷жною орган—÷зац—÷—‘ю в—÷дпов—÷дно—„ плат—÷жно—„ системи. Ќа картц—÷ неодм—÷нно мають бути логотип (назва) та рекв—÷зити банку, €к—÷ служать —÷дентиф—÷кац—÷—„ плат—÷жно—„ системи та ем—÷тента. Ќа плат—÷жних картках внутр—÷шн—÷х плат—÷жних систем неодм—÷нно ма—‘ бути нанесений шл€хом друку або тисненн€ банк—÷вський —÷дентиф—÷кац—÷йний номер - Ѕ–∆Ќ.

–озрахункрв—÷ операц—÷—„ з використанн€м плат—÷жних карток значно розширили спектр банк—÷вських ф—÷нансових послуг та зб—÷льшили можливост—÷ отриманн€ банк—÷вського продукту. ѕереваги запровадженн€ карткових плат—÷жних систем дл€ кл—÷—‘нт—÷в та —„х дов—÷рених ос—÷б очевидн—÷: це й уникненн€ необх—÷дност—÷ носити з собою велик—÷ суми грошей, й певне спрощенн€ розрахункових формальностей, й можлив—÷сть б—÷льш сутт—‘вого контролю за трансакц—÷—‘ю.

Ќабуваючи членства у картков—÷й плат—÷жн—÷й систем—÷, банки отримують право на ком—÷с—÷йну винагороду, розм—÷р €ко—„ вони встановлюють самост—÷йно, виход€чи з правил конкретно—„ плат—÷жно—„ системи та тариф—÷в банку. “аким чином, кр—÷м ком—÷с—÷йних та в—÷дсотк—÷в з "асник—÷в карток та торговельних п—÷дпри—‘мств, банк-еквайр одержу—‘ в—÷д останн—÷х певний дисконт на оплату торговельних рахунк—÷в; до того ж, в—÷н може користовуватис€ у сво—„й д—÷€льност—÷ коштами торговельних п—÷дпри—‘мств на рахунках цього банку. Ќарешт—÷, банк може надавати торговельному п—÷дпри—‘мству додатков—÷ послуги, натом—÷сть пропонуючи йому додатков—÷ п—÷льги й додатково знижуючи ставку дисконту. ”повноважен—÷ банки ”кра—„ни можуть встановлювати ком—÷с—÷йну винагороду у валют—÷ видач—÷ гот—÷вки (€кщо йдетьс€ про операц—÷—„ видач—÷ гот—÷вки держател€м плат—÷жних карток). –∆нш—÷ види ком—÷с—÷йно—„ винагороди уповноваженим банкам встановлюютьс€ зг—÷дно пор€дку, визначеному у ѕравилах зд—÷йсненн€ операц—÷й на м—÷жбанк—÷вському валютному ринку [4].

як правило, банки пропонують до послуг кл—÷—‘нт—÷в-ф—÷зичних ос—÷б дебетн—÷ схеми, кредитн—÷ схеми, та так зван—÷ наперед оплачен—÷ кредитн—÷ картки чи "електронн—÷ гаманц—÷".

 л—÷—‘нти банку-ем—÷тента (чи банку, €кий д—÷—‘ в—÷д —÷мен—÷ останнього) та —„х дов—÷рен—÷ особи можуть застосовувати плат—÷жн—÷ картки дл€ безгот—÷вково—„ оплати за товари чи послуги, перерахуванн€ кошт—÷в з карткових рахунк—÷в на рахунки —÷нших ос—÷б, куп—÷вл—÷ товар—÷в та послуг у системах електронно—„ комерц—÷—„. ѕлат—÷жн—÷ картки також використовуютьс€ дл€ одержанн€ гот—÷вки у касах банк—÷в. банкоматах та пунктах обм—÷ну —÷ноземно—„ валюти.

ёридичн—÷ особи можуть користуватис€ корпоративними плат—÷жними картками. ƒов—÷рен—÷ особи кл—÷—‘нт—÷в, що —‘ юридичними особами можуть використовувати плат—÷жн—÷ картки дл€ зд—÷йсненн€ (у безгот—÷вков—÷й та гот—÷вков—÷й форм—÷) розрахунк—÷в, пов'€заних з—÷ статутною та господарською д—÷€льн—÷стю; оплатою витрат на в—÷др€дженн€ та представницьких витрат €к в ”кра—„н—÷, також —÷ за —„—„ межами. ѕринаг—÷дне зазначимо, що кошти, €к—÷ списан—÷ з карткового рахунку юридично—„ особи по вказаних розрахункових операц—÷€х (за вин€тком безгот—÷вкових розрахунк—÷в у нац—÷ональн—÷й валют—÷ ”кра—„ни, що пов'€зан—÷ з—÷ статутною д—÷€льн—÷стю юридично—„ особи на територ—÷—„ ”кра—„ни), вважаютьс€ за видан—÷ п—÷д зв—÷т держателю плат—÷жно—„ картки. –∆накше кажучи, використанн€ кошт—÷в ма—‘ п—÷дтверджуватис€ в—÷дпов—÷дними зв—÷тними документами [12].

«г—÷дно ѕостанови Ќац—÷онального банку ”кра—„ни "ѕро затвердженн€ ѕоложенн€ про пор€док ем—÷с—÷—„ плат—÷жних карток —÷ зд—÷йсненн€ операц—÷й з —„х застосуванн€м", корпоративн—÷ плат—÷жн—÷ картки не можуть застосовуватис€ дл€ виплати зароб—÷тно—„ платн—÷ та —÷нших виплат соц—÷ального характеру, оплати угод (контракт—÷в) в —÷ноземн—÷й валют—÷ в—÷д —÷мен—÷ резидент—÷в та представництв юридичних ос—÷б з числа нерезидент—÷в[4].

ƒержател—÷ плат—÷жних карток з числа ф—÷зичних ос—÷б можуть використовувати картки дл€ переведенн€ кошт—÷в на —÷нш—÷ рахунки, сплати комунальних та —÷нших послуг через мережу депозитарних банкомат—÷в.


2.2 јнал—÷з банк—÷вських операц—÷й з використанн€м пластикових карток внутр—÷шньодержавних та м—÷жнародних плат—÷жних систем.


як в—÷дм—÷чалос€ на прес-конференц—÷—„ јсоц—÷ац—÷—„ укра—„нських банк—÷в, €ка в—÷дбулас€ 5 лютого 2008 року, економ—÷чна середа, в €к—÷й працювали укра—„нськ—÷ банки в 2007 роц—÷, була благопри—‘мною. Ќарощуванн€ актив—÷в та зб—÷льшенн€ кредитуванн€ банками економ—÷ки покращило —„х ф—÷нансовий результат —÷ ефективн—÷сть д—÷€льност—÷.

‘—÷нансова стаб—÷льн—÷сть в кра—„н—÷ створила умови дл€ розвитку б—÷знесу €к м—÷жнародних, так —÷ внутр—÷шн—÷х (локальних) плат—÷жних систем. «а даними ЌЅ”, на 1 с—÷чн€ 2008 року загальна к—÷льк—÷сть ем—÷тованих укра—„нськими банками карток за останн—÷й квартал минулого року зросла на 744 тис. –∆ склала б—÷льше 3251 тис. « €ких к—÷льк—÷сть карток внутр—÷шн—÷х плат—÷жних систем зб—÷льшилась на 97 тис. ƒо 1001 тис., м—÷жнародних тј” на 647 тис. ƒо 2250 тис [100].

Ћ—÷дерами по к—÷лькост—÷ ем—÷тованих плат—÷жних карток залишаютьс€ "ѕриватбанктјЁ тј” б—÷льше 924 тис., ѕром—÷нвестбанк тј” б—÷льше 737 тис. ( з €ких 629 тис. тј” локальн—÷ внутр—÷шньобанк—÷вськ—÷), "јвальтјЁ тј” б—÷льше 416 тис., ѕ”ћЅ тј” б—÷льше 252 тис., ќщадбанк тј” б—÷льше 254 тис. ( з €ких 186 тис. тј” локальн—÷ внутр—÷шньобанк—÷вськ—÷).

Ќа початок с—÷чн€ 2002 року держател—÷в локальних плат—÷жних карток обслуговували 318 банкомат—÷в та 719 плат—÷жних терм—÷нал—÷в. ѕрот€гом 2001 року держател€ми плат—÷жних карток, €к—÷ ем—÷тован—÷ укра—„нськими банками, зд—÷йснено б—÷льше 75365 тис. ќперац—÷й на сумму 8247 тис. √ривень. « €ких на тер—÷тор—÷—„ ”кра—„ни тј” 75083 тис€ч операц—÷й на сумму 7780 тис€ч гривень. «а межами ”кра—„ни тј” б—÷льше 282 тис€ч операц—÷й на сумму 467 тис€ч гривень [73].

Ќа початок с—÷чн€ 2008 року загальна к—÷льк—÷сть карток Europay International та VISA International, ем—÷тованих банками членами ћѕ— перевищила два м—÷льйони. «а р—÷к загальна к—÷льк—÷сть встановлених цими банками банкомат—÷в зросла б—÷льше н—÷ж в 2,5 рази —÷ б—÷льш н—÷ж вдв—÷ч—÷ зб—÷льшилась к—÷льк—÷сть POS-терм—÷нал—÷в, встановлених в торгов—÷й мереж—÷ та в пунктах видач—÷ гот—÷вки.

“емпи ем—÷с—÷—„ прот€гом року пост—÷йно зб—÷льшувались. Ќаприклад, за останн—÷ два м—÷с€ц—÷ 2007 року темпи приросту к—÷лькост—÷ карток зб—÷льшились б—÷льш н—÷ж в 1,5 рази пор—÷вн€но з пер—÷одом з вересн€ по листопад 2007року. ѕрир—÷ст за листопад-грудень 2007 року склав б—÷льш 435 тис. карток.

ƒо цього часу л—÷дерами ринку залишаютьс€  Ѕ тјёѕриватбанктјЁ, јѕѕЅ тјёјвальтјЁ та ѕ”ћЅ, але в с—÷чн—÷ 2008 року б—÷льше ста тис€ч карток випустили ще два банки тј” тјёЌадратјЁ та тјёѕром—÷нвестбанктјЁ (додаток  ). ѕриватбанк за два останн—÷ м—÷с€ц—÷ 2007 року ем—÷тував 180 тис€ч карток ћѕ—, в середньому по 3000 картки в день (рис. 2.1.)


–ис. 2.1.ƒинам—÷ка ем—÷с—÷—„ карток ћѕ— л—÷дерами ринку


Ѕанки тјёјвальтјЁ та тјёЌадратјЁ за цей час ем—÷тували, в—÷дпов—÷дно, б—÷льше 68 тис€ч та б—÷льше 63 тис€ч, що за день склада—‘ в середньому б—÷льше 1000 карток. ÷—÷каво, що банк тјёЌадратјЁ за р—÷к зб—÷льшив обс€г ем—÷с—÷—„ карток ћѕ— в 45 раз та перем—÷стивс€ на четверте м—÷iе [101].

¬ плани ѕ”ћЅ, мабуть, не входило значне зб—÷льшенн€ обс€гу випуску карток ћѕ—, —÷ з вересн€ по листопад цей обс€г залишавс€ практично незм—÷нним. « листопада 2007 року по с—÷чень 2008 року ѕ”ћЅ ем—÷тував б—÷л€ 13 тис€ч карток. “ак—÷ темпи ем—÷с—÷—„ б—÷льше характерн—÷ дл€ банк—÷в друго—„ групи, л—÷дер €ко—„ —‘ ј Ѕ тјёѕравекс-ЅанктјЁ, прот€гом двох останн—÷х м—÷с€ц—÷в минулого року випустив б—÷льше 14 тис€ч—÷ карток ћѕ—. ƒинам—÷ка ем—÷с—÷—„ банк—÷в друго—„ групи показана на рис. 2.2.


–ис. 2.2. ƒинам—÷ка ем—÷с—÷—„ карт ћѕ— банками друго—„ групи


¬исокими були темпи розвитку мереж—÷ еквайр—÷нгу. ѕо к—÷лькост—÷ встановлених банкомат—÷в, €к—÷ обслуговують картки ћѕ—, л—÷дерами —‘ тјёѕриватбанктјЁ, ѕром—÷нвестбанк та тјёјвальтјЁ (рис. 2.3., 2.4. та додаток ƒ).


–ис. 2.3. ƒинам—÷ка розширенн€ банкомат—÷в л—÷дерами ринку (01.07.07-01.01.08)


–ис. 2.4. ƒинам—÷ка зб—÷льшенн€ к—÷лькост—÷ банкомат—÷в


ѕром—÷нвестбанк за два останн—÷ м—÷с€ц—÷ минулого року встановив 100 банкомат—÷в, наздогнавши при цьому тјёѕриватбанктјЁ к—÷льк—÷сть встановлених банкомат—÷в €кого зросла на 73. Ќа початок с—÷чн€ 2008 року тјёјвальтјЁ та ѕром—÷нвестбанк мали однакову к—÷льк—÷сть банкомат—÷в тј” по 192. јле тјёјвальтјЁ в листопад—÷-грудн—÷ 2007 року практично не зб—÷льшував мережу банкомат—÷в, п—÷сл€ того €к в жовтн—÷ зб—÷льшив —„х к—÷льк—÷сть на 33. Ќеобх—÷дно в—÷дм—÷тити те, що в серпн—÷-вересн—÷ к—÷льк—÷сть встановлених банкомат—÷в тјёјвальтјЁ залишалась незм—÷ною.  —÷льк—÷сть банкомат—÷в ѕ”ћЅ за останн—÷ п—÷вроку 2007 року незначно зм—÷нилась [101].

¬ розширенн—÷ терм—÷нально—„ мереж—÷ пров—÷дним банком —‘ тјёѕриватбанктјЁ (рис. 2.5., 2.6.) јктивно розвивають мережу POS-терм—÷нал—÷в у торговц—÷в банки тјёјвальтјЁ, тјё”крекс—÷мбанктјЁ, тјё‘—÷нанси та кредиттјЁ, ѕром—÷нвестбанк, Ќадра. ¬елику увагу розширенню мереж—÷ пункт—÷в видач—÷ гот—÷вки обладнаних POS-терм—÷налами, прид—÷л€ють ѕром—÷нвестбанк, ќщадний банк, тјё”крекс—÷мбанктјЁ, ”крсоцбанк, тјёѕравекс-ЅанктјЁ. “емпи розвитку терм—÷нально—„ мереж—÷ в к—÷нц—÷ 2007 року були високими.  —÷льк—÷сть POS-терм—÷нал—÷в в торгових точках за листопад-грудень зб—÷льшилос€ на 1680, а POS-терм—÷нал—÷в в пунктах видач—÷ гот—÷вки стало б—÷льше на 966.


–ис. 2.5. POS-терм—÷нали в торгов—÷й мереж—÷ на 01.01.08


–ис. 2.6. POS-терм—÷нали в пунктах видач—÷ гот—÷вки на 01.01.08


“акож необх—÷дно звернути увагу на те, що найб—÷льшу частку укра—„нського ринку пластикових карток займають банк—÷вськ—÷ картки локальних плат—÷жних систем. ¬они розвиваютьс€ шл€хом упровадженн€ "зарплатнихтјЁ проект—÷в. ќднак, за невеликим вин€тком, ц—÷ картки не можна назвати плат—÷жними, бо вони використовуютьс€ лише дл€ виконанн€ основних банк—÷вських функц—÷й тј” видач—÷ та прийманн€ гот—÷вки. «астосуванн€ —„х €к засобу платежу в торг—÷вл—÷ чи сфер—÷ послуг перешкоджають так—÷ фактори:

  • нема—‘ домовленост—÷ м—÷ж банками про вза—‘мний прийом карток;
  • висока соб—÷варт—÷сть операц—÷й, а отже вузька сфера застосуванн€;
  • висок—÷ ризики;
  • не розроблен—÷ системи вза—‘мод—÷—„ —÷з супутними системами.

«важаючи на ц—÷ реал—÷—„, ЌЅ” створю—‘ Ќац—÷ональну систему масових електроних платеж—÷в, покликану усунути основн—÷ перешкоди на шл€ху запровадженн€ справд—÷ масово—„ плат—÷жно—„ системи.

–∆з ц—÷—‘ю метою ЌЅ” разом —÷з в—÷тчизн€ними партнерами розробив технолог—÷ю, що грунту—‘тьс€ на застосуванн—÷ смарт-карток тј” найсучасн—÷ших —÷ найнебеспечн—÷ших нос—÷—„в банк—÷вських плат—÷жних —÷нструмент—÷в. Ќею передбачено широке застосуванн€ оф-лайнових технолог—÷й ( €к—÷ не потребують €к—÷сних канал—÷в звтјў€зку), що значно зменшу—‘ соб—÷варт—÷сть операц—÷й, а кр—÷м того да—‘ змогу рентабельно виконувати нав—÷ть незначн—÷ за сумами операц—÷—„.

« упровадженн€м Ќ—ћ≈ѕ громад€ни ”кра—„ни матимуть змогу оплачувати товари —÷ послуги у безгот—÷вков—÷й форм—÷ за допомогою смарт-карток, а також збер—÷гати —÷ накопичувати заощадженн€ у банках на поточних —÷ карткових рахунках. “аким чином, можна оч—÷кувати не лише значного розширенн€ можливостей банк—÷всько—„ системи ”кра—„ни завд€ки додатковому залученню кошт—÷в населенн€, а й забезпеченн€ завд€ки робот—÷ Ќ—ћ≈ѕ додаткових прибутк—÷в громад€н у вигл€д—÷ в—÷дсотк—÷в за залишком на —„хн—÷х банк—÷вських рахунках [78].

ќкр—÷м того, технолог—÷—‘ю Ќ—ћ≈ѕ передбачено також широке застосуванн€ плат—÷жних карток юридичними особами - корпоративн—÷ та б—÷знес-картки.

ЌЅ” вважа—‘ створенн€ Ќ—ћ≈ѕ завершальною стад—÷—‘ю у побудов—÷ системи електронних платеж—÷в в ”кра—„н—÷. Ќ—ћ≈ѕ за сво—‘ю масштабн—÷стю, складн—÷стю та обс€гом витрат на створенн€, запровадженн€ —÷ експлуатац—÷ю значно перевищу—‘ —÷снуючу систему електронних платеж—÷в ЌЅ”. ¬раховуючи св—÷товий досв—÷д, в ”кра—„н—÷ ма—‘ бути ем—÷товано не менше 10 м—÷льйон—÷в плат—÷жних карток Ќ—ћ≈ѕ, функц—÷онувати щонайменше 100 тис. точок обслуговуванн€ (плат—÷жних терм—÷нал—÷в у торг—÷вл—÷, на транспорт—÷, в сфер—÷ послуг, банк—÷вських терм—÷нал—÷в та банкомат—÷в в банках).

÷ей проект —‘ дуже перспективним, але й дуже складним дл€ вт—÷ленн€ його в житт€. Ќа сьогодн—÷шн—÷й час —÷сну—‘ багато перешкод, €к—÷ необх—÷дно подолати дл€ того, щоб проект почав ефективно працювати,а поки що, банк—÷вськ—÷ картки "асних плат—÷жних систем, займатимуть широкий сектор карткового ринку ”кра—„ни, що да—‘ банку можлив—÷сть мати свою захищену долю на ньому. ÷е по€сню—‘тьс€ тим, що впровадженн€ под—÷бних карткових систем —‘ дуже швидким —÷ ефективним за рахунок —÷нтенсивност—÷ застосуванн€ —÷ в—÷дносно невелико—„ площ—÷ розповсюдженн€. —еред локальних проект—÷в в ”кра—„н—÷ заслугову—‘ на увагу система, що впроваджена ”кр—иббанком. ¬провадженн€ под—÷бно—„ картково—„ програми да—‘ можлив—÷сть банкам отримати додатковий прибуток за рахунок розширенн€ сфери послуг по залученню додаткових кл—÷—‘нт—÷в, прискоренн€ руху грошових кошт—÷в, зб—÷льшенн€ часу перебуванн€ кошт—÷в в банках [84].

“аким чином, ринок пластикових карток в ”кра—„н—÷ можна вважати перспективним —÷ багатооб—÷ц€ючим, €кщо економ—÷чна ситуац—÷€ в кра—„н—÷ залишитьс€ б—÷льш-менш стаб—÷льною або пол—÷пшитьс€. ÷—÷лком можливе вибухове зростанн€ к—÷лькост—÷ та грошового обс€гу операц—÷й за плат—÷жними картками. ѕ—÷дтвердженн€м цього може служити приклад таких кра—„н, €к „ех—÷€, ѕольща, —ловен—÷€, де банк—÷вських послуг уже розгл€да—‘ плат—÷жну картку €к звичайний —÷нструмент доступу до свого рахунку в банку.


2.3 ѕозиц—÷онуванн€ та послуги ’‘ ј –∆Ѕ "”кр—иббанктјЁ "’–”тјЁ на ринку пластикових карток.


2007 р—÷к став дл€ ј –∆Ѕ "”кр—иббанктјЁ роком активного впроваджен€€ плат—÷жних карток, був створений —÷ узгоджений з ЌЅ” локальний плат—÷жний проект банку тј” плат—÷жна система "√≈ќтјЁ, €ка базу—‘тьс€ на використанн—÷ м—÷кропроцесорних карток з високим р—÷внем безпеки —÷ над—÷йност—÷. ћетою реал—÷зац—÷—„ цього проекту —‘ наданн€ сво—„м кл—÷—‘нтам б—÷льш виг—÷дних умов обслуговуванн€ в пор—÷вн€нн—÷ з м—÷жнародними плат—÷жними системами, а також розширенн€ спектру банк—÷вських послуг.

 артка √≈ќ —‘ над—÷йним —÷ перспективним продуктом дл€ кл—÷—‘нт—÷в банку. —ьогодн—÷ тј” це, перш за все, —÷нструмент дл€ отриманн€ зароб—÷тно—„ платн—÷, але технолог—÷€ плат—÷жно—„ системи "√≈ќтјЁ збудована таким чином, що по м—÷р—÷ розвитку необх—÷дно—„ —÷нфраструктури, кл—÷—‘нтам буде пропонуватис€ весь наб—÷р операц—÷й по пластиков—÷й картц—÷. —истема з усп—÷хом функц—÷ону—‘ у в—÷сьмох ф—÷л—÷€х банку: в  и—‘в—÷, ’арков—÷, „еркасах, ƒн—÷пропетровську,  ривому –оз—÷, ћикола—‘в—÷, —еверодонецьку та ѕолтав—÷. Ќа баз—÷ карток "√≈ќтјЁ були реал—÷зован—÷ зарплатн—÷ проекти на таких великих промислових п—÷дпри—‘мтсвах ”кра—„ни €к ¬ј“ "ј«ќ“тјЁ (м.„еркаси), ¬ј“ "ѕ—÷вн—÷чний г—÷рничо-збагачувальний комб—÷наттјЁ (м. ривий –—÷г), ¬ј“ "ƒн—÷провський металург—÷йний комб—÷нат —÷м.‘.ƒзержинськоготјЁ та —÷нш—÷ кл—÷—‘нти банку [84].

“ехнолог—÷чним партнером ј –∆Ѕ "”кр—иббанктјЁ у цьому проект—÷ виступила австр—÷йська ф—÷рма "BGS Smartcard Systems AGтјЁ, €ка ма—‘ великий досв—÷д реал—÷зац—÷—„ под—÷бних проект—÷в у кра—„нах —Ќƒ —÷ в усьому св—÷т—÷. ќбрана технолог—÷€ базу—‘тьс€ на стандарт—÷ UEPS, €кий запатентований французькою ф—÷рмою NET1. робота з цим проектом провадилас€ за умов дотриманн€ вс—÷х л—÷ценз—÷йних угод.

ѕлат—÷жна система "√≈ќтјЁ —‘ функц—÷онально повним комплексом засоб—÷в вир—÷шально—„ задач—÷ ем—÷с—÷—„ й обслуговуванн€ карток, захисту —÷нформац—÷—„, веденн€ карткових рахунк—÷в кл—÷—‘нт—÷в. ѕри цьому п—÷дтриму—‘тьс€ можлив—÷сть зд—÷йсненн€ по рахунках широкого списку операц—÷й:

  • поповненн€ рахунка гот—÷вковим —÷ безгот—÷вковим шл€хом,
  • одержанн€ по картц—÷ гот—÷вки (у тому числ—÷ й у банкоматах),
  • використанн€ картки €к засобу платежу.

ѕлат—÷жною системою зд—÷йсню—‘тьс€ формуванн€ бухгалтерських документ—÷в по карткових операц—÷€х, а також необх—÷дн—÷ електронн—÷ —÷ паперов—÷ документи дл€ проведенн€ м—÷жф—÷л—÷альних розрахунк—÷в.

ќснову ѕ— "√≈ќтјЁ складають: √оловний ÷ентр ≈м—÷с—÷—„ ѕ— "√≈ќтјЁ —÷ банки-учасники ѕ— "√≈ќтјЁ.

√оловний ÷ентр ≈м—÷с—÷—„ (√÷≈) ѕ— "√≈ќтјЁ - п—÷дрозд—÷л √Ѕ ј –∆Ѕ "”крсиббанктјЁ, що ма—‘ у сво—‘му розпор€дженн—÷ комплекс програмно-техн—÷чних засоб—÷в, €к—÷ забезпечують запис на вс—÷ картки. √÷≈ зд—÷йсню—‘ первинну ем—÷с—÷ю карток, веде контроль виконанн€ загальних правил роботи системи, зд—÷йсню—‘ включенн€/виключенн€ ”часник—÷в, веде централ—÷зовану нормативно-дов—÷дкову —÷нформац—÷ю.

Ѕанк-учасник ѕ— "√≈ќтјЁ - банк—÷вська установа, ф—÷л—÷€ ј –∆Ѕ "”крсиббанктјЁ в—÷дкрива—‘ —÷ веде рахунки кл—÷—‘нт—÷в, прийма—‘ в—÷д кл—÷—‘нт—÷в —÷ збер—÷га—‘ на —„хн—÷х рахунках грошов—÷ кошти, вида—‘ кл—÷—‘нтам —÷ обслугову—‘ картки. ѕри—‘днаним банком-учасником вир—÷шуютьс€ функц—÷—„ аналог—÷чн—÷ банков—÷-учасников—÷, але при цьому використову—‘тьс€ база даних банку-учасника.

ќбслуговуванн€ карт кл—÷—‘нт—÷в плат—÷жно—„ системи викону—‘тьс€ набором програмно-техн—÷чних засоб—÷в, €к—÷ застосовуютьс€ структурними п—÷дрозд—÷лами банку.

ќперац—÷йний пункт - структурний п—÷дрозд—÷л банку-учасника, в €кому безпосередньо виробл€—‘тьс€ персональне обслуговуванн€ кл—÷—‘нт—÷в - "асник—÷в карток плат—÷жно—„ системи. “ехн—÷чн—÷ засоби операц—÷йного пункту завжди працюють у режим—÷ on-line з'—‘днанн€ з центральною частиною системи банку-учасника. ќперац—÷йний пункт викону—‘ наступн—÷ функц—÷—„:

  • заключенн€ договор—÷в —÷з кл—÷—‘нтами;
  • ре—‘страц—÷€ кл—÷—‘нт—÷в у систем—÷ "√≈ќтјЁ;
  • в—÷дкритт€ кл—÷—‘нтських рахунк—÷в у систем—÷ "√≈ќтјЁ;
  • персонал—÷заци€ —÷ видача карток кл—÷—‘нтам;
  • виконанн€ прибуткових/видаткових операц—÷й по рахунках кл—÷—‘нт—÷в у гот—÷вков—÷й/безгот—÷вков—÷й форм—÷;
  • завантаженн€ на кл—÷—‘нтськ—÷ картки кошт—÷в з рахунку;
  • завантаженн€ кошт—÷в —÷з закритого залишку картки (захищеного паролем кл—÷—‘нта) на в—÷дкритий (не захищений паролем кл—÷—‘нта);
  • —÷нкасац—÷€ карток касир—÷в —÷ банкомат—÷в —÷з записом стоп-листа;
  • продовженн€ терм—÷ну д—÷—„ карток;
  • розблокуванн€ карток кл—÷—‘нт—÷в;
  • закритт€ кл—÷—‘нтських карток;
  • закритт€ кл—÷—‘нтських рахунк—÷в;
  • зм—÷на парол—÷в картки кл—÷—‘нта;
  • одержанн€ дов—÷дки по картц—÷ кл—÷—‘нта;
  • одержанн€ дов—÷дки про операц—÷—„ кл—÷—‘нта.

ѕункт видач—÷ гот—÷вки - п—÷дрозд—÷л плат—÷жно—„ системи, що робить обслуговуванн€ кл—÷—‘нт—÷в у режим—÷ off-line стосовно банку-учасника з використанн€м терм—÷нал—÷в. ѕунктом видач—÷ гот—÷вки виконуютьс€ в систем—÷ наступн—÷ операц—÷—„:

  • видача гот—÷вки з карток кл—÷—‘нт—÷в;
  • завантаженн€ кошт—÷в —÷з закритого залишку картки (захищеного паролем кл—÷—‘нта) на в—÷дкритий (не захищений паролем кл—÷—‘нта);
  • зм—÷на парол€ картки кл—÷—‘нта;
  • одержанн€ дов—÷дки про картку кл—÷—‘нта;
  • завантаженн€ на картку нев—÷дображених кошт—÷в карткового рахунка (при на€вност—÷ телефонно—„ л—÷н—÷—„ зв'€зку);
  • —÷нкасац—÷€ карток касир—÷в —÷ банкомат—÷в —÷з записом стоп-листа (при на€вност—÷ телефонно—„ л—÷н—÷—„ зв'€зку).

Ѕанкомат - програмно-техн—÷чний зас—÷б, що забезпечу—‘ видачу гот—÷вки по картках плат—÷жно—„ системи "√≈ќтјЁ. ” процес—÷ обслуговуванн€ кл—÷—‘нт—÷в зд—÷йсню—‘тьс€ списанн€ кошт—÷в —÷з кл—÷—‘нтських карток. ѕри цьому на терм—÷нальну картку банкомату занос€тьс€ електронн—÷ чеки по проведених операц—÷€х. Ѕанкомат викону—‘ в плат—÷жн—÷й систем—÷ наступн—÷ функц—÷—„:

  • видача гот—÷вки з карток кл—÷—‘нт—÷в;
  • завантаженн€ кошт—÷в —÷з закритого залишку картки на в—÷дкритий;
  • зм—÷на парол€ картки кл—÷—‘нта;
  • одержанн€ дов—÷дки про картку кл—÷—‘нта;
  • одержанн€ дов—÷дки по рахунку кл—÷—‘нта;
  • завантаженн€ на картку нев—÷дображених кошт—÷в карткового рахунка;

ѕункт групового самообслуговуванн€ (ѕ√—) - нада—‘ можлив—÷сть кл—÷—‘нтам виконувати в плат—÷жн—÷й систем—÷ "√≈ќтјЁ операц—÷—„ в режим—÷ самообслуговуванн€.

ƒл€ б—÷льш детального анал—÷зу впровадженнн€ та стану проекту в напр€мку розширенн€ —÷нфраструктури —÷ зб—÷льшенн€ випуску карток, розл€немо дан—÷ додатку Ћ, щодо роботи ј –∆Ѕ "”кр—иббанктјЁ.

 —÷льк—÷сть ем—÷тованих пластикових карток плат—÷жно—„ системи "√≈ќтјЁ на 01.01.2008 року зб—÷льшилась пор—÷вн€но з попередн—÷м пер—÷одом з 12606 на 35045 штук —÷ склала 47651 штук

ќсновну частку в загальному обс€з—÷ ем—÷тованих карток займають зарплатн—÷ проекти - 45754 штук (96 %) проти 12554 штук (99,59%), виход€чи з цих даних можна сказати, що частка зарплатних карток в загальному обс€з—÷ ем—÷тованих карток зменшилас€ на 3,59 %. ѕитому вагу в загальному обс€з—÷ ем—÷тованих карток займають:  ривий –—÷г 14055 штук (29,5%) проти 4658 штук (36,95%); ƒн—÷пропетровськ тј” 12285 штук (25,78%) проти 3368 (26,72%); „еркаси тј” 12197 штук (25,595%) проти 3350 (26,59%).

ѕор—÷внюючи дан—÷ на 01.01.2008 випуску —÷нших пластикових карток можна сказати про те, що —„х к—÷льк—÷сть зб—÷льшилась на 1828 штук з 52 (0,41%) до 1880 (3,95%) це св—÷дчить про те, що населенн€ ста—‘ б—÷льш активн—÷шим, почина—‘ розум—÷ти вс—÷ переваги користуванн€ пластиковими картками в тому числ—÷ карткою "√≈ќтјЁ, а саме отримувати гот—÷вку з—÷ сво—‘—„ картки в банкоматах та пунктах видач—÷ гот—÷вки у в—÷дд—÷ленн€х банку; отримувати додатковий дох—÷д в—÷д депозитних в—÷дсотк—÷в, €к—÷ нараховуютьс€ на середньом—÷с€чний залишок по карт-рахунку зг—÷дно д—÷йючих в—÷дсоткових ставок банку; €к—÷ приймають до сплати картки "√≈ќтјЁ; вносити кошти дл€ поповненн€ карт-рахунку самост—÷йно в будь-€кому в—÷дд—÷ленн—÷ Ѕанку; виконувати перерахуванн€ кошт—÷в на —÷нш—÷ банк—÷вськ—÷ рахунки (депозитн—÷, поточн—÷).

 артку "√≈ќтјЁ можна в—÷днести до безпечних карток, тому, що картка ма—‘ ч—÷п з п—÷двищеним р—÷внем захисту та ѕерсональний –∆дентиф—÷кац—÷йний номер (ѕ–∆Ќ-код), €кий в—÷домий т—÷льки держателю картки, можлив—÷сть п—÷дбору €кого практично виключена, бо п—÷сл€ третього неправильного вводу ѕ–∆Ќ-кода картка блоку—‘тьс€ автоматично. ѕри втрат—÷ картки держатель при сво—‘часному звернен—÷ до банку не втрача—‘ суму зараховану на картку.

ѕор€д —÷з розвитком "асно—„ плат—÷жно—„ системи "√≈ќтјЁ, у 2007 роц—÷ банк активно працював —÷з пластиковими картками м—÷жнародних плат—÷жних систем. “ак, у грудн—÷ 2007 року ј –∆Ѕ "”кр—иббанктјЁ вступив в €кост—÷ асоц—÷йованого члена до м—÷жнародно—„ плат—÷жно—„ системи Europay International. ÷е дозволило банку вже з березн€ 2008 року запропонувати сво—„м кл—÷—‘нтам весь спектр м—÷жнародних плат—÷жних карток системи Europay:

¬ систем—÷ Europay передбачен—÷ картки дл€ кл—÷—‘нт—÷в з р—÷зним р—÷внем дохода. ѕакети послуг, €к—÷ можна отримати по картц—÷ сладен—÷ таким чином, щоб кл—÷—‘нти обирали ту картку, €ка в—÷дпов—÷да—‘ —„х стиллю житт€ .

Ќайб—÷льш демократичною та доступною з усих м—÷жнародних карт дл€ повс€кденного житт€ —‘ картка CIRRUS/MAESTRO, за допомогою €ко—„ можна отримувати гот—÷вку в банкоматах в будь-€к—÷й точц—÷ св—÷ту та сплачувати товари та послуги в багатьох торгових точках €к в ”кра—„н—÷ та —÷ за —„—„ межами в в—÷дпов—÷дн—÷й валют—÷ кра—„ни прибутт€ [84].

ƒл€ п—÷дпри—‘мства, сп—÷вроб—÷тники €кого часто ви—„ждають за кордон Ѕанк пропону—‘ картку EuroCard/MasterCard Business , за допомогою €ко—„ можна зд—÷йснювати витрати на в—÷др€дженн€ €к по ”кра—„н—÷ так —÷ за кордоном, сплачувати безгот—÷вковим шл€хом проживанн€ в готел—÷ та —÷нш—÷ витрати, €к—÷ повтјў€зан—÷ з в—÷др€дженн€м, при цьому кожен держатель картки в п—÷дзв—÷т—÷ в сво—„х витратах перед п—÷дпри—‘мством. Ќа корпоративний картковий рахунок може бути в—÷дкрито дек—÷лька карток, чим б—÷льша —„х к—÷льк—÷сть тим менша —„х варт—÷сть.

 артка EuroCard/MasterCard MasterCard Standart прийма—‘тьс€ до сплати в ус—÷х без виключень торгових точках плат—÷жних систем. ÷е одна з найрозповсюджен—÷ших карток, картковий рахунок €ко—„ може бути в—÷дкритий €к в доларах —Ўј так —÷ в гривн€х.  р—÷м того держател—÷ тако—„ картки можуть на п—÷льгових умовах в—÷дкрити додаткову картку дл€ член—÷в сво—‘—„ родини, даючи —„м можлив—÷сть користуватис€ коштами на "асному рахунку.

ƒл€ престижу банк пропону—‘ картку класу GOLD. ÷€ картка дозвол€—‘ не т—÷льки в повн—÷й м—÷р—÷ випробувати комфорт при використанн—÷ пластикових карток, але й отримати р€д додаткових послуг та переваг: можлив—÷сть скористатис€ послугами служби допомоги п—÷д час подорожей, безкоштовна зам—÷на картки та строкова видача гот—÷вки в надзвичайних обставинах, знишки при аренд—÷ автомоб—÷л€ та в готел€х висого класу.  р—÷м того держатель картки безкоштовно отриму—‘ страховий пол—÷с на час на час прибутт€ за кордоном.

Ќа перше травн€ 2008 року ј –∆Ѕ "”кр—иббанктјЁ випустив 5275 тис€ч карток, з €ких GOLD тј” 81 тис., Business тј” 70 тис., Mass тј” 420 тис., CIRRUS/MAESTRO - 4704 тис. штук.

якщо проанал—÷зувати структуру ем—÷тованих карток "Europay InternationalтјЁ то можна сказати що найб—÷льшу частку в загальн—÷й к—÷лькост—÷ займають приватн—÷ картки про що св—÷дчать дан—÷ рис. 2.7, 2.8, 2.9, 2.10.


–ис. 2.7.  —÷льк—÷сть карток м—÷жнародно—„ плат—÷жно—„ системи Europay на 01.05.2008 ем—÷тованих ј –∆Ѕ "”кр—иббанктјЁ



–ис. 2.8. —труктура карток Bussines


–ис. 2.9.—труктура карток Mass


–ис. 2.10. —труктура карток Cirrus/Maestro


Ќаведен—÷ дан—÷ св—÷дчать про те, що в загальному обс€з—÷ карток Cirruss/Maestro займають зарплатн—÷ картки (64%) пор—÷вн€но з —÷ншими видами карток, тому що ц—÷ картки —‘ найдешевшими дл€ таких проект—÷в, але й приватн—÷ картки займають питому вагу в загальному обс€з—÷ (36%).

якщо пранал—÷зувати структуру карток "асно—„ плат—÷жно—„ системи банку "√≈ќтјЁ та карток м—÷жнародно—„ плат—÷жно—„ ситеми, то ймов—÷рно, що в картках "√≈ќтјЁ переважають зарплатн—÷ картки, бо вони —‘ дешевшими дл€ п—÷дпри—‘мств, м—÷жнародними картками в основному користуютьс€ особи, €к—÷ ви—„жджають за кордон чи отримують перекази зв—÷дти.

ƒл€ закр—÷пленн€ позиц—÷й банку на ринку необх—÷дно розвивати та впроваджувати безгот—÷вков—÷ операц—÷—„ з пластиковими картками. ƒл€ ”кр—иббанка це можна зробити за допомогою карток внутр—÷шньо—„ плат—÷жно—„ системи "√≈ќтјЁ, техн—÷чн—÷ можливост—÷, €ко—„ це в повн—÷й м—÷р—÷ дозвол€ють зд—÷йснити на практиц—÷. Ќа мою думку перший крок вже зроблений, тобто випущена достатн€ к—÷льк—÷сть пластикових карток, €к—÷ дадуть змогу реал—÷зувати наведений нище проект. ¬ ’арк—÷вському ф—÷л—÷ал—÷ ј –∆Ѕ "”кр—иббанктјЁ "’–”тјЁ ем—÷товано 3285 карток, з €ких 2701 тј” зарплатн—÷ проекти, 3 - —÷нш—÷. ƒругим етапом буде укладанн€ угоди на обслуговуванн€ з торговою точкою, за приклад можна вз€ти “орговий ƒ—÷м "Ѕр—÷гтјЁ, €кий ма—‘ розгалуджену мережу магазин—÷в по всьому м—÷сту та в де€ких м—÷стах ”кра—„ни, що також нада—‘ переваги впровадженню запропонованого проекта. ѕ—÷сл€ чого в магазинах встановлю—‘тьс€ необх—÷дне обладнанн€ дл€ проведенн€ розрахунк—÷в. ћагазини матимуть додатков—÷ переваги, а саме: зб—÷льшитьс€ к—÷льк—÷сть кл—÷—‘нт—÷в, кошти надход€ть в—÷дразу на рахунок, зменшуютьс€ витрати на —÷нкасац—÷ю.

—хема обслуговуванн€ покупц—÷в за допомогою карток достатньо традиц—÷йна: касир вставл€—‘ картку покупц€ в торговий терм—÷нал.  артка автоматично перев—÷р€—‘тьс€ на приналежн—÷сть —÷ на в—÷дсутн—÷сть —„—„ в регул€рно поновленому стоп-лист—÷, €кий збер—÷га—‘тьс€ в памтјў€т—÷ терм—÷нала. якщо картка прийма—‘тьс€ на екран—÷ зтјў€вл€—‘тьс€ в—÷дпов—÷дне пов—÷домленн€ п—÷сл€ чого кл—÷—‘нт повинен ввести ѕ–∆Ќ-код.  артка "√≈ќтјЁ побудована таким чином, що п—÷сл€ неправильно введеного коду система запрошу—‘ повторити його —÷ п—÷сл€ третього неправильного вводу картка автоматично блоку—‘тьс€.

ќтримавши дозв—÷л на авторизац—÷ю продавець вводить з клав—÷атури ц—÷ни придбаних кл—÷—‘нтом товар—÷в —÷ отриму—‘ на екран—÷ —÷нформац—÷ю про загальну варт—÷сть покупки. якщо суми на картц—÷ покупц€ достатньо дл€ оплати покупки, транзакц—÷€ зд—÷йсню—‘тьс€, залишок рахунка кл—÷—‘нта автоматично зменшу—‘тьс€ на варт—÷сть покупки, друку—‘тьс€ чек де вказу—‘тьс€ ц—÷на кожного товара, загальна сума, залишок на рахунку кл—÷—‘нта.

–∆нформац—÷€ про вс—÷ проведен—÷ транзакц—÷—„ збер—÷га—‘тьс€ в памтјў€т—÷ терм—÷нала до проведенн€ —÷нкасац—÷—„. –∆нкасац—÷ю терм—÷нал—÷в зд—÷йсню—‘ уповноважена особа з використанн€м спец—÷ально—„ картки виконавц€. ¬ баз—÷ даних процесингового центра збер—÷га—‘тьс€ —÷нформац—÷€ про —÷нкасац—÷—„ вс—÷х терм—÷нал—÷в.

ƒл€ впровадженн€ наведеного проекта на практиц—÷ необх—÷дно купити необх—÷дне обладнанн€, €ке на жаль виробл€—‘тьс€ за кордоном, що потребу—‘ певно—„ суми кошт—÷в, встановити його в магазинах та навчити користуватись €к роб—÷тник—÷в так —÷ покупц—÷в.

Ќа цей проект можна погл€нути з —÷ншого боку, ”кр—иббанк ма—‘ право бути членом Ќац—÷онально—„ системи масових електорних платеж—÷в, на €ку Ќац—÷ональний банк ”кра—„ни поклада—‘ над—÷—„ —÷ передбача—‘тьс€, що окр—÷м звичайних банк—÷вських операц—÷й за допомогою карток, кл—÷—‘нти також зможуть користуватис€ послугами –∆нтернет-магазин—÷в, тому Ѕанку треба скористатис€ шансом. ј поки, що плани Ѕанку зор—÷—‘нтован—÷ на зб—÷льшенн€ випуску карток м—÷жнародно—„ плат—÷жно—„ системи Europay, так насьогодн—÷ впроваджено пакетне обслуговуванн€ вс—÷х кл—÷—‘нт—÷в.  ожен кл—÷—‘нт банку ма—‘ п—÷льги на отриманн€ картки при виконанн—÷ певних умов, так, наприклад, вкладник ма—‘ право на безкоштовне отриманн€ м—÷жнародно—„ картки чи картки "√≈ќтјЁ за допомогою €кою в—÷н зможе отримувати в—÷дсотки по депозиту, загальну суму вкладу та користуватис€ ц—÷—‘ю карткою за "асними потребами. ‘—÷зична особа, €ка в—÷дкрила поточний рахунок отриму—‘ картку CIRRUS/MAESTRO лише за 1 долар, в—÷дкриваютьс€ рахунки дл€ пенс—÷онер—÷в, €к—÷ також мають право в—÷дкрити картковий рахунок на середньом—÷с€чний залишок €кого будуть нараховуватись не 2-4%, €к завжди, а 18%, що зб—÷льшить доходи пенс—÷онер—÷в, в результат—÷ чого залишки на рахунках будуть зростати.

”кр—иббанк намага—‘тьс€ нарощувати темпи випуску пластикових карток шл€хом пост—÷йного зниженн€ тариф—÷в по випуску та обслуговуванню, тим самим залуча—‘ б—÷льшу к—÷льк—÷сть кл—÷—‘нт—÷в, втрчаючи при цьому певну частину прибутку, але найб—÷льший дох—÷д принос€ть залишки на рахунках кл—÷—‘нт—÷в, еквайр—÷нг карток, обслуговуванн€ плат—÷жних карток ем—÷тованих —÷ншими банками. «балансована пол—÷тика банку в сфер—÷ плат—÷жних карток дозволить —÷ надал—÷ виправдовувати дов—÷ру кл—÷—‘нт—÷в, надаючи нов—÷ зручн—÷, над—÷йн—÷ ф—÷нансов—÷ —÷нструменти та отримувати прибуток в—÷д цього бо наведен—÷ операц—÷—„ —‘ одними з найб—÷льш прибуткових в банк—÷вськ—÷й д—÷€льност—÷. ¬—÷дставанн€ ј –∆Ѕ "”кр—иббанктјЁ, пор—÷вн€но з —÷ншими банками, на ринку пластикових карток, можна по€снити лише тим, що дуже п—÷зно почали впроваджувати операц—÷—„ з новим, зручним, —÷нструментом розрахунк—÷в - пластиковою карткою.


–озд—÷л 3. ѕроблеми та перспективи розвитку —÷ндустр—÷—„ банк—÷вських пластикових карток в ”кра—„н—÷


3.1 —творенн€ та необх—÷дн—÷сть впровадженн€ Ќац—÷онально—„ системи масових електроних платеж—÷в


ќбслуговуванн€ плат—÷жного обороту - одна з традиц—÷йних сфер банк—÷вських послуг. ≈фективне функц—÷онуванн€ економ—÷ки в ц—÷лому так —÷ кожного субтјў—‘кта господарюванн€, зокрема, залежить в—÷д огран—÷зац—÷—„ безгот—÷вкових розрахунк—÷в у господарському оборот—÷.

–∆де€ створенн€ в ”кра—„н—÷ Ќ—ћ≈ѕ виникла б—÷льше н—÷ж п'€ть рок—÷в тому, коли Ќац—÷ональний банк ”кра—„ни затвердив концепц—÷ю системи електронних розрахунк—÷в за товари та послуги в ”кра—„н—÷. ÷ей документ передбачав реал—÷зац—÷ю концепц—÷—„ в два етапи. ѕерший - створенн€ системи електронних платеж—÷в (дал—÷ - —≈ѕ) м—÷ж юридичними особами. ƒругий - впровадженн€ системи електронних розрахунк—÷в за участю ф—÷зичних ос—÷б. ѕерший етап був досить швидко —÷ усп—÷шно реал—÷зований, —÷ сьогодн—÷ ”кра—„на ма—‘, за оц—÷нками б—÷льшост—÷ банк—÷р—÷в, одну з самих ефективних —≈ѕ в –ƒвроп—÷. ƒругий етап почавс€ з 1997 року коли Ќац—÷ональний банк ”кра—„ни визначив створенн€ в ”кра—„н—÷ плат—÷жно—„ системи за безгот—÷вковими розрахунками населенн€ у торг—÷вл—÷ та сфер—÷ послуг €к одне —÷з пр—÷оритетних завдань. ќдним з основних напр€мк—÷в докладанн€ зусиль до побудови в ”кра—„н—÷ тако—„ плат—÷жно—„ системи стало створенн€ Ќац—÷онально—„ системи масових електронних платеж—÷в (дал—÷ - Ќ—ћ≈ѕ) [78].

Ќац—÷ональна система масових електронних платеж—÷в - це внутр—÷шн€ багатоем—÷тентна плат—÷жна система, в €к—÷й розрахунки за товари та послуги, одержанн€ гот—÷вки та —÷нш—÷ операц—÷—„ зд—÷йснюютьс€ за допомогою банк—÷вських плат—÷жних смарт-карток за технолог—÷—‘ю, що розроблена Ќац—÷ональним банком ”кра—„ни.

ћетою створенн€ Ќ—ћ≈ѕ —‘ розробленн€ та впровадженн€ в ”кра—„н—÷ в—÷дносно дешево—„ над—÷йно захищено—„ автоматизовано—„ системи безгот—÷вкових розрахунк—÷в, €ка в основному розрахована на роботу в режим—÷ "off-line".

“ехнолог—÷€ виготовленн€ карток Ќ—ћ≈ѕ дл€ банк—÷в - учасник—÷в Ќ—ћ≈ѕ передбача—‘ наданн€ замовленн€ в—÷д банку одразу у дв—÷ адреси: в ѕлат—÷жну орган—÷зац—÷ю (зараз ц—÷ функц—÷—„ викону—‘ ЌЅ”) —÷ коп—÷ю - виробнику карток (ѕ—÷дпри—‘мство "ѕластик карта", €ке отримало в—÷дпов—÷дну л—÷ценз—÷ю в—÷д ЌЅ” на право виготовленн€ карток Ќ—ћ≈ѕ). ѕ—÷сл€ отриманн€ в—÷д ЌЅ” письмового п—÷дтвердженн€ —÷ узгодженн€ з банком питань, пов'€заних з граф—÷чним зображенн€м його назви —÷ логотипу на картц—÷, виробник карток зобов'€заний прот€гом двох тижн—÷в виконати це замовленн€.

ƒал—÷ з виготовленими картками викону—‘тьс€ процедура —÷н—÷ц—÷ал—÷зац—÷—„ та системно—„ персонал—÷зац—÷—„ (при цьому картц—÷ присвою—‘тьс€ —÷ндив—÷дуальний номер, за €ким вона ре—‘стру—‘тьс€ в систем—÷, —÷ в картку занос€тьс€ актуальн—÷ верс—÷—„ системних ключ—÷в та —÷нш—÷ дан—÷). ѕ—÷сл€ чого, вже у замовника, викону—‘тьс€ банк—÷вська персонал—÷зац—÷€ (в картку записуютьс€ банк—÷вськ—÷ ключ—÷ та —÷нш—÷ дан—÷) —÷, безпосередньо перед отриманн€м картки кл—÷—‘нтом банку, в не—„ записуютьс€ його дан—÷ [78].

ѕ—÷дпри—‘мствам, €к—÷ мають нам—÷ри у себе запровадити картки Ќ—ћ≈ѕ, необх—÷дно звертатис€ до банку, €кий —„х обслугову—‘ або до банк—÷в - учасник—÷в Ќ—ћ≈ѕ.

ќр—÷—‘нтовна варт—÷сть карток на етап—÷ п—÷лотного проекту Ќ—ћ≈ѕ дл€ банк—÷в-учасник—÷в становить: в—÷д 3.08 —‘вро за шт. при замовленн—÷ 500 шт. до 2.80 —‘вро за шт. при замовленн—÷ 5000 шт.

Ќа початок 2007 року загальна к—÷льк—÷сть ем—÷тованих карток склада—‘ 12 110 шт., а загалом на етап—÷ п—÷лотного проекту дес€ть банк—÷в - член—÷в системи ем—÷тують до 100 000 шт. карток Ќ—ћ≈ѕ.

ƒо складу Ќ—ћ≈ѕ вход€ть: плат—÷жна орган—÷зац—÷€; члени плат—÷жно—„ системи; учасники плат—÷жно—„ системи.

¬—÷дпов—÷дно до “имчасового положенн€ про Ќац—÷ональну систему масових електронних платеж—÷в та постанови ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 07.09.2000 є 352 "ѕро впровадженн€ п—÷лотного проекту Ќац—÷онально—„ системи масових електронних платеж—÷в" на етап—÷ впровадженн€ та функц—÷онуванн€ п—÷лотного проекту плат—÷жною орган—÷зац—÷—‘ю Ќ—ћ≈ѕ —‘ Ќац—÷ональний банк ”кра—„ни (дал—÷ - ѕлат—÷жна орган—÷зац—÷€).

«агальне управл—÷нн€ Ќ—ћ≈ѕ зд—÷йсню—‘ –ада ѕлат—÷жно—„ орган—÷зац—÷—„, €ка викону—‘ так—÷ функц—÷—„:

  • вир—÷шу—‘ питанн€ прийн€тт€ до Ќ—ћ≈ѕ нових член—÷в;
  • вир—÷шу—‘ питанн€ виключенн€ з Ќ—ћ≈ѕ —„—„ член—÷в;
  • викону—‘ арб—÷тражн—÷ функц—÷—„ в межах Ќ—ћ≈ѕ;
  • встановлю—‘ системн—÷ л—÷м—÷ти Ќ—ћ≈ѕ дл€ кожного плат—÷жного —÷нструменту;
  • встановлю—‘ загальносистемн—÷ ком—÷с—÷йн—÷;
  • прийма—‘ стратег—÷чн—÷ р—÷шенн€ щодо подальшого розвитку Ќ—ћ≈ѕ;

„ленами Ќ—ћ≈ѕ можуть бути банки, €к—÷ укладуть догов—÷р з ѕлат—÷жною орган—÷зац—÷—‘ю про вступ до Ќ—ћ≈ѕ.

—таном на 08.04.2008 членами Ќ—ћ≈ѕ —‘ так—÷ банки: "ћегабанк" (м. ’арк—÷в), ¬ј“ " редитпромбанк" (м.  и—„в), Ѕанк "√рант" (м. ’арк—÷в), ¬ј“  Ѕ "’рещатик" (м.  и—„в),  јЅ"ƒемарк" (м. „ерн—÷г—÷в), ј Ѕ "ћр—÷€" (м.  и—„в), "Ѕрокб—÷знесбанк" (м.  и—„в), јЅ "≈кспрес-Ѕанк" (м.  и—„в), ј Ѕ "–∆мексбанк" (м. ќдеса), ¬ј“ Ѕанк "Ѕ–∆√ ≈нерг—÷€"(м.  и—„в), јЅ "јндр—÷—„вський" (м.  и—„в), ¬ј“ Ѕанк "Ѕ–∆√ ≈нерг—÷€", ф—÷л—÷€ (м.—уми), ¬ј“ Ѕанк "Ѕ–∆√ ≈нерг—÷€", ф—÷л—÷€ (м. «апор—÷жж€), ј Ѕ "–осток-Ѕанк" (м.  и—„в), ј Ѕ"ѕол—÷комбанк" (м. „ерн—÷г—÷в).

” даний час дозв—÷л ѕлат—÷жно—„ орган—÷зац—÷—„ на вступ до Ќ—ћ≈ѕ отримали наступн—÷ банки: ј Ѕ " и—„в", ј  "ƒонм—÷ськбанк", јЅ "Ѕанк рег—÷онального розвитку", ј“«“ ј Ѕ "ќдеса-Ѕанк", ј Ѕ "ѕромекономбанк".

¬ грудн—÷ м—÷с€ц—÷ 2007 року п—÷дписаний догов—÷р з ќдеським “ќ¬ "јверс-процес—÷нг", зг—÷дно з €ким це товариство буде виконувати функц—÷ю рег—÷онального процесингового центру у ќдеському рег—÷он—÷ та делегован—÷ банками функц—÷—„ по ем—÷с—÷—„ карток —÷ обробц—÷ —÷нформац—÷—„.

Ќа сьогодн в ќдеськ—÷й област—÷ ем—÷товано б—÷льше 20 тис€ч карток —÷ реал—÷зовано 30 зарплатних проект—÷в, держател—÷ цих карток мають право розраховуватись за комунальн—÷ послуги в пунктах (б—÷льше 200) де сто—„ть спец—÷ал—÷зоване обладнанн€. ¬ м—÷ському —‘диному розрахунковому цент—÷ кожному платнику комунальних послуг в—÷дкрито рахунок на €кий нарахову—‘тьс€ сума заборгованост—÷. јвтоматизована система прийома комунальних послуг передбача—‘ в—÷дмову в—÷д розрахункових книжок, вс€ —÷нформац—÷€ про платеж—÷ та заборгованост—÷ —‘ в комптјўютер—÷, розпечатка вида—‘тьс€ кл—÷—‘нту. –ƒдина база даних дозвол€—‘ платити м—÷iевим жител€м в будь-€кому пункт—÷ м—÷ста. ÷ей проект був першим в ”кра—„н—÷, в подальшому плану—‘тьс€ сплачувати не т—÷льки за комунальн—÷ послуги, а й за телебаченн€, телефон, дит€чий садок.

« початку лютого м—÷с€ц€ 2008 року затверджена √енеральним директором ”ƒѕѕ« —÷ погоджена з ƒепартаментом —÷нформатизац—÷—„ ЌЅ” ѕрограма впровадженн€ Ќ—ћ≈ѕ в ”ƒѕѕ« "”крпошта". ќплата послуг, що надаютьс€ "”крпоштою", буде виконуватись —÷з застосуванн€м плат—÷жних —÷нструмент—÷в Ќ—ћ≈ѕ, що в свою чергу, буде спри€ти подальшому розвитку послуг за напр€мками:

  • видача гот—÷вки;
  • прийманн€ гот—÷вки;
  • грошов—÷ перекази;
  • виплата пенс—÷й та грошово—„ допомоги;
  • прийманн€ комунальних та —÷нших платеж—÷в.

”часть цього п—÷дпри—‘мства, що ма—‘ розвинену мережу (понад 15000 в—÷дд—÷лень зв'€зку) —÷ охоплюють всю територ—÷ю держави, зробить Ќац—÷ональну систему масових електронних платеж—÷в б—÷льш доступною дл€ широких верств населенн€.

÷ей проект —‘ дуже перспективним, але й дуже складним дл€ вт—÷ленн€ його в житт€. Ќа сьогодн—÷шн—÷й час —÷сну—‘ багато перешкод,€к—÷ необх—÷дно подолати дл€ того, щоб проект почав ефективно працювати. ѕерш за все, потр—÷бно покращити макроеконом—÷чну ситуац—÷ю в кра—„н—÷, тобто покращити р—÷вень житт€ населенн€. Ћише коли у населенн€ п—÷двищитьс€ р—÷вень доход—÷в та зтјў€вл€тьс€ в—÷льн—÷

ћета створенн€ Ќ—ћ≈ѕ буде в основному дос€гнута, €кщо 30-40% гот—÷вкового об—÷гу в наш—÷й кра—„н—÷ набере безгот—÷вково—„ форми. ƒл€ цього в ”кра—„н—÷, враховуючи св—÷товий досв—÷д, ма—‘ бути не менш н—÷ж 10 млн. плат—÷жних карток, функц—÷онувати щонайменше 100 тис. “очок обслуговуванн€ (плат—÷жних терм—÷нал—÷в у торг—÷вл—÷, на транспорт—÷, в сфер—÷ послуг, банк—÷вських терм—÷нал—÷в та банкомат—÷в.


3.2 ћ—÷жнародний досв—÷д та перспективи на ”кра—„н—÷ розвитку та застосуванн€ кредитних карток €к сучасного —÷нструменту безгот—÷вкового об—÷гу


—ьогодн—÷ американськ—÷ ф—÷нансов—÷ установи засновують сво—„ картков—÷ програми, намагаючись, з одного боку, в—÷дпов—÷дати потребам ринку в кредитному обслуговуван—÷, а з —÷ншого боку - максимально застрахувати застосовувану ними схему в—÷дносин з учасниками операц—÷й в—÷д ф—÷нансових втрат. ѕри цьому кожна ф—÷нансова установа в—÷дносно в—÷льна у встановлен—÷ сво—„х "асних правил наданн€ кредиту, розм—÷р —„х в—÷дсотка, що ст€гу—‘тьс€, та р—÷чних або пооперац—÷йних платеж—÷в.

 редит, €кий засновано на кредитних картках, в—÷др—÷зн€—‘тьс€ в—÷д звичайного кредиту, що погаша—‘тьс€ в розстрочку, таким ознаками:

  • витрати на орган—÷зац—÷ю кредиту одноразов—÷;
  • дуже важко запоб—÷гти надто —÷нтенсивному використанню карткою невеликою частиною —„х "асник—÷в;
  • —‘ ризик незаконого використанн€ карток особами, що не —‘ —„х "асниками;
  • операц—÷йн—÷ витрати значно вищ—÷. Ќевелика частина операц—÷й —÷з значними сумами потребу—‘ телефоного дзв—÷нка в центр авторизац—÷—„ дл€ зтјў€суванн€ чи ма—‘ "асник картки л—÷м—÷т кредиту, достатн—÷й дл€ проведенн€ в—÷дпов—÷дно—„ операц—÷—„.

ќсновне джерело прибутку банку в—÷д кредитних карток - це в—÷дсотки, що ст€гуютьс€ з "асник—÷в карток за кредит, —÷ прибутки в—÷д використанн€ залишк—÷в на рахунках кл—÷—‘нт—÷в. ќперац—÷—„ на основ—÷ кредитних карток створюють заборгован—÷сть перед ф—÷нансовими установами, €ка почина—‘ приносити в—÷дсотки п—÷сл€ дос€генн€ визначених умов. ƒл€ нарахуванн€ в—÷дсотк—÷в банки використовують метод середнього денного залишку на рахунку.

” 80-т—÷ роки прибутков—÷сть кредитних карток дл€ банк—÷в знизилас€. ÷е було викликане такими причинами:

  • зменшивс€ розрив м—÷ж платою за залучен—÷ ф—÷нансов—÷ засоби та нормою прибутку;
  • б—÷льш—÷сть половини "асник—÷в кредитних крток надають перевагу сплачуванню кредиту прот€гом п—÷льгового пер—÷оду, коли в—÷дсотки не нараховуютьс€. “ак—÷ "асники карток —‘ "безкоштовнимтјЁ навантаженн€м дл€ банку ем—÷тента;
  • велик—÷ адм—÷н—÷стративн—÷ витрати (плюс втрати в—÷д шахрайства —÷ неповерненн€ кредиту);
  • розрив м—÷ж датою проведенн€ операц—÷й та датою платежу.

“орговц—÷, що приймають кредитн—÷ картки п—÷дписують угоду з ф—÷нансовими установами. Ќа рахунок торговц€ надходить сума, що дор—÷вню—‘ ном—÷нальн—÷й вартост—÷ товару, €кий було придбано в нього за допомогою кредитно—„ картки, з в—÷драхуванн€м ком—÷с—÷йних котр—÷ торговець сплачу—‘ банку за акцепт банка. ÷—÷ ком—÷с—÷йн—÷ складають 1-5%, в ”кра—„н—÷ в середньому близько 3,5%. Ќа цю суму в к—÷нцевому п—÷дсумку зменшу—‘тьс€ прибуток торговц€ в—÷д продажу товар—÷в, €к—÷ було сплачено кредитними карками, проте, приймаючи кредитн—÷ картки, магазини, ресторани та —÷нш—÷ п—÷дпри—‘мства розширюють коло сво—„х кл—÷—‘нт—÷в, зб—÷льшують збут. “ому под—÷бн—÷ розрахунки виг—÷дн—÷ торговц€м.

ƒл€ того, щоб усп—÷шно конкурувати на ринку банк—÷вських послуг з —÷ншими банками, що приймають кредитн—÷ картки того ж типу в—÷дд—÷ленн€ банку ма—‘ надавати вс—÷м сво—„м торговц€м також розрахунков—÷ послуги. “орговець, приймаючи кредитн—÷ картки, може уникнути продажу товар—÷в у кредит неплатоспроможним кл—÷—‘нтам, а також п—÷дробок, що виникають при оплат—÷ покупок чеками. ƒл€ цього використов—‘тьс€ визначена схема проходженн€ платник—÷в. ѕ—÷сл€ переведенн€ грошей на рахунок торговц€, банк звтјў€зу—‘тьс€ з банком "асника картки, що зн—÷ма—‘ в—÷дпов—÷дну суму з рахунку "асника картки —÷ переклада—‘ —„—„ в банк торговц€. «а це банк торговц€ виплачу—‘ банку "асника картки ком—÷с—÷йн—÷, €к—÷ можна розгл€дати €к плату за внесок банку, що видав картку, у факт зд—÷йсненн€ куп—÷вл—÷.

“—÷ банки, €к—÷ мають широку пост—÷йну кл—÷—‘нтуру серед торговц—÷в можуть одержувати прибуток в—÷д дисконтуванн€ торгових чек—÷в. Ќорму цього прибутку, наприклад, в Ќ—÷меччин—÷ - в межах в—÷д 1-5%. ” ц—÷й сфер—÷ ц—÷нова конкуренц—÷€ м—÷ж банками дуже жорстка. ” р€д—÷ випадк—÷в ком—÷с—÷йн—÷, €к—÷ одержуютьс€ в—÷д торговц—÷в за акцепт —„хн—÷х чек—÷в, менш—÷, кома н—÷ж ком—÷с—÷йн—÷, що сплачуютьс€ установ—÷, €ка ем—÷тувала картки.

ƒуже важливо, щоб ф—÷нансова установа точно оц—÷нювала прибутки —÷ витрати, повтјў€зан—÷ з обслуговуванн€м торговц—÷в. якщо вона не ма—‘ достатньо—„ стаб—÷льност—÷, то навр€д чи зможе усп—÷шно конкурувати в ц—÷й сфер—÷. ѕитанн€ наданн€ кредиту т—÷сно повтјў€зан—÷ з питанн€ми маркетингу ф—÷нансових послуг. ќстанн—÷ в—÷д—÷грають ключову роль у тому раз—÷, €кщо "асники карток ви€вл€ють бажанн€ —÷ мають можлив—÷сть розширити л—÷м—÷т кредитуванн€ [98].

 редит, заснований на кредитиних картках, хоч —÷ близький до звичайних форм, але ма—‘ р€д —÷стотних в—÷дм—÷ностей. ¬—÷н доступний дл€ кл—÷—‘нта в усьому св—÷т—÷ прот€гом 24 годин на добу.  р—÷м того, кл—÷—‘нт може перевищити л—÷м—÷ти кредитуванн€ таким чином, що ф—÷нансова установа не буде в—÷дразу про це знати. “ому надзвичайно важливо керувати л—÷м—÷тами кредитуванн€, особливо дл€ тих кл—÷—‘нт—÷в про €ких мало що в—÷домо. ‘—÷нансов—÷ установи, звичайно встановлюють б—÷льш низьк—÷ л—÷м—÷ти кредитуванн€ —÷ видають картки на коротш—÷ терм—÷ни менш знайомим кл—÷—‘нтам [98].

якщо погл€нути на ситуац—÷ю €ка склалас€ в ”кра—„н—÷ з цього приводу, то б—÷льш—÷сть укра—„нських банк—÷в, надаючи сво—„м кл—÷—‘нтам "кредиткитјЁ, попереджають, що кредит по цим карткам не передбачен —÷ €кщо такий кредит в—÷дбувс€ то кл—÷—‘нту треба заплатити штраф за його використанн€.

јле все ж таки де€к—÷ укра—„нськ—÷ банки намагаютьс€ над—÷л€ти сво—„ картки кредитними функц—÷€ми. “ак, наприклад, праграмою "ќЌ–∆ —-розстрочкатјЁ банку "јвальтјЁ можуть користуватись лише "асники зарплатних карт банку; кредит нада—‘тьс€ т—÷льки в гривн—÷ т—÷льки п—÷д покупку товар—÷в в торгових точках партнерах банка —÷ т—÷льки на 12 м—÷с€ц—÷в.  р—÷м того, купити товар в розстрочку за допомогою картки можна лише сплативши 25% його вартост—÷, а варт—÷сть товару не може перевищувати поливини р—÷чного доходу "асника картки.

Ѕанк "ЌадратјЁ не обмежу—‘ сво—„ кредитн—÷ картки €кими небудь строками, проте вимага—‘ в—÷д сво—„х кл—÷—‘нт—÷в гарант—÷йне забезпеченн€, тобто заставу (рухоме або нерухоме майно, депозитн—÷ сертиф—÷кати або депозит в цьому банку, або гарант—÷ю юридично—„ особи). як —÷ при звичайному кредит нада—‘тьс€ не на повну суму застави.

¬јЅанк, преш н—÷ж видати "картковийтјЁ кредит вимага—‘ внести немаленьку суму на картковий рахунок, до того ж розм—÷ри такого кредиту жорстко ллм—÷тован—÷ за видами карток.

”кр—иббанк, так €к —÷ ѕриватбанк надаючи торговий або ф—÷нансовий кредити, також вимагають в—÷д сво—„х кл—÷—‘нт—÷в гарант—÷йне забезпеченн€ або заставу.

“аким чином, в усих птјў€ти проектах мова йде про звичайний кредитинй продукт, особлив—÷стю €кого —‘ можлив—÷сть "обиратитјЁ кредит за допомогою картки. “обто, на сьогодн—÷ укра—„нськ—÷ "кредиткитјЁ поки що далек—÷ в—÷д зах—÷дних кредитних карток. ѕрактично в усих "картковихтјЁ кредитних проектах, €к—÷ були розгл€нут—÷ вище функц—÷€ кредитуванн€ не доведена до автоматизму. "асник картки може отримати кредит т—÷льки при дотриманн—÷ визначених умов.

—ьогодн—÷ на ”кра—„н—÷ дуже широко розповсюджене кредитуванн€ у вигл€д—÷ овердрафту по зарплатних та пенс—÷йних картках, але д—÷йсн—÷ кредитн—÷ картки не отримали широкого застосуванн€ за багатьма причинами [89].

«окрема, по-перше, кредити надаютьс€ в багатьох випадках п—÷д заставу, що значно ускладню—‘ процедуру кредитуванн€. ј також зб—÷льшу—‘ строки отриманн€ кредиту.  р—÷м того, кредитна картка нада—‘ право на отриманн€ кредиту, €кий "асник може використовувати у повному обс€з—÷ або частково, але застава при цьому вимага—‘тьс€ на весь кредитний л—÷м—÷т.

ѕо-друге, укра—„нц—÷ на в—÷дм—÷ну в—÷д американц—÷в, не звикли жити в кредит. ¬ —Ўј карткове кредитуванн€ застосову—‘тьс€ в б—÷льшому обс€з—÷ пор—÷вн€но з —÷ншими кра—„нами. ”кра—„нський досв—÷д показу—‘, що т—÷ кредитн—÷ л—÷н—÷—„, €к в—÷дкрит—÷ п—÷д "кредиткитјЁ, використовуютьс€ менш, н—÷ж на 30%.

—итуац—÷€ на будь-€кому ринку пост—÷йно зм—÷ню—‘тьс€, простежуютьс€ тенденц—÷—„ до розвитку, —÷ ринок плат—÷жних карток в ”кра—„н—÷ не —‘ вин€тком. “ому можна оч—÷кувати, що в майбутньому будь-€кий громад€нин в ”кра—„н—÷, €кщо в нього —‘ стаб—÷льний дох—÷д, може отримати "кредиткутјЁ без заставного майна та будь-€ких гарант—÷й, €к це в—÷дбува—‘тьс€ в розвинутих кра—„нах св—÷ту.


3.3 ћ—÷iе операц—÷й з пластиковим картками в –∆нтернет-простор—÷ ”кра—„ни


Ћ—÷дери пров—÷дних держав та широк—÷ кола д—÷лового св—÷ту сприймають нову економ—÷ку не лише €к сучасну модель веденн€ б—÷знесу, а й €к стратег—÷чну складову економ—÷ки майбутнього. ѕрезидент ”кра—„н—÷ в ”каз—÷ "ѕро заходи щодо розвитку нац—÷онально—„ складово—„ глобально—„ —÷нфрмац—÷йно—„ мереж—÷ –∆нтернет та забезпеченн€ широко доступу до ц—÷—‘—„ мереж—÷ в ”кра—„н—÷тјЁ також назвав цю сферу одним —÷з пр—÷оритних напр€м—÷в державно—„ пол—÷тики. “ому можна спод—÷ватис€, що процес розвитку нац—÷онального сегменту мереж—÷ –∆нтернет та зусилл€ щодо належного представленн€ —÷ в н—÷й в—÷тчизн€них —÷нформац—÷йних ресурс—÷в згодом отримають —÷ законодавче забезпеченн€ та ф—÷нансову п—÷дтримку. ¬ п—÷дсумку все це спри€тиме розвитку п—÷дпри—‘мництва та побудов—÷ в—÷дкритого демократичного сусп—÷льства. «а свою коротку —÷стор—÷ю –∆нтернет у розвинутих кра—„нах став не менш попул€рним, н—÷ж так—÷ в—÷дкритт€ хх стол—÷тт€, €к рад—÷о —÷ телебаченн€, —÷ нин—÷ вплива—‘ практично на вс—÷ сфери житт€. «а останн—÷ми досл—÷дженн€ми –ади —Ўј з питань –∆нтернету (USI—), р—÷вень використанн€ мереж—÷ зроста—‘ швидше, н—÷ж прогнозувалос€ найоптим—÷стичн—÷шими анал—÷тиками. якщо с—÷м рок—÷в тому в св—÷т—÷ було близько 90 тис€ч користувач—÷в –∆нетрнету, то в 1999 роц—÷ - 171 млн., а в 2007 роц—÷ - 365 млн., в 2008 роц—÷ - 500 млн.USIC прогнозу—‘, що в 2010 роц—÷ к—÷льк—÷сть користувач—÷в мереж—÷ перевищить 1 м—÷л—÷ард, —÷з них майже 700 млн. нал—÷чуватиметьс€ за межами ѕ—÷вн—÷чно—„ јмерики. –∆нтернет ста—‘ багатокультурним, багатомовним та багатополюсним середовищем. –∆ м—÷iе кожно—„ нац—÷—„ в мереж—÷ взагал—÷ та у сфер—÷ електронного б—÷знесу зокрема визначатиметьс€ т—÷сною сп—÷впрацею держави, громадськост—÷, науки та, звичайно, б—÷знесових к—÷л, передус—÷м банк—÷всько—„ сфери. ќчевидно, що в умовах ”кра—„ни б—÷знесов—÷ кола представл€тиме банк—÷вська сфера, €ка —‘ найб—÷льш п—÷дготовленою з числа зац—÷кавлених [57].

—початку –∆нтернет був лише одним —÷з середовищ дл€ передач—÷ —÷нформац—÷—„ м—÷ж користувачами. Ќа другому етап—÷, €кий трива—‘ дос—÷, мережу почали використовувати ще й дл€ наданн€ р—÷зноман—÷тних послуг —÷ продажу товар—÷в - виник електронний б—÷знес. Ќа третьому етап—÷ розвитку необх—÷дна —÷нформац—÷€ акумулюватиметьс€ безпосередньо дл€ кожного кл—÷—‘нта, а спец—÷альна анал—÷тична система забезпечуватиме —„—„ доставку за запитом користувача.

ѕ—÷д "електронним б—÷знесомтјЁ розум—÷ють б—÷знес-процеси, €к—÷ реал—÷зуютьс€ партнерами за допомогою –∆нтернету. « розвитком технолог—÷й в –∆нтернет—÷ зм—÷нювавс€ й характер цих б—÷знес-процес—÷в та саме пон€тт€ електронного б—÷знесу. Ќа перш—÷й стад—÷—„ електронний б—÷знес зводивс€ просто до присутност—÷ компан—÷—„ в –∆нтернет—÷. ѕри цьому кл—÷—‘нти на web-сервери компан—÷—„ знаходили лише маркетингову —÷нформац—÷ю. ÷е давало компан—÷—„ змогу впродовж ус—÷—‘—„ доби мати односторонн—÷й контакт з—÷ сво—„ми замовниками. –∆нтернет-системи веденн€ б—÷знесу другого покол—÷нн€ характеризуютьс€ тим, що web-сервер компан—÷—„ —÷нтегру—‘тьс€ —÷з внутр—÷шньою б—÷знес-системою компан—÷—„. ÷е да—‘ змогу автоматизувати не лише —÷нформац—÷йне забезпеченн€ кл—÷—‘нт—÷в, а й оформленн€ замовлень. —аме так—÷ системи називаютьс€ системами "електронно—„ комерц—÷—„тјЁ. «а приклад можуть слугувати –∆нтернет-магазини, системи експрес-доставки тощо. јле й вони мають низку вад, головна з €ких - непродуктивна участь сп—÷вроб—÷тник—÷в компан—÷й замовник—÷в у пошуку необх—÷дних товар—÷в на численних торговельних сайтах —÷ тривалий додатковий анал—÷з знайденно—„ —÷нформац—÷—„. “ому в сонову створенн€ систем електронного б—÷знесу третього покол—÷нн€ покладено стратег—÷ю —÷нтеграц—÷—„ —÷нформац—÷йних б—÷знес-систем постачальник—÷в та замовник—÷в. —истеми електронно—„ комерц—÷—„ третього покол—÷нн€ нин—÷ лише розробл€ютьс€.

Ќасьогодн—÷ електрона комерц—÷€ знаходитьс€ на стад—÷—„ —÷нтенсивного зростанн€, €кий буде тривати ще к—÷лька рок—÷в. ¬елика к—÷льк—÷сть компан—÷й в усьому св—÷т—÷ бачать в мереж—÷ –∆нтернет великий комерц—÷йний потенц—÷ал та можлив—÷сть переводу свого б—÷знесу на €к—÷сний новий р—÷вень.

ѕрогнози р—÷зноман—÷тних компан—÷й на 2005 - 2010рр..вказують на велик—÷ темпи зростанн€ електроно—„ комерц—÷—„: в—÷д 60 до 150% в р—÷к.. –—÷чний обс€г продаж в мереж—÷ до того часу ма—‘ перевищити 7 трлн. дол. —в—÷тов—÷ доходи в—÷д електроно—„ комерц—÷—„ в 2005 роц—÷ склали 185 млрд. дол., в 2006 роц—÷ - 336 млрд. дол., в 2007 роц—÷ складуть 686,3 млрд. дол., в 2008 роц—÷ - 1,26 трлн. дол. ќсобливо швидк—÷ темпи розвитку прогнозуютьс€ в корпоративному сектор—÷, €кий до 2010 року буде давати б—÷л€ 90% вс—÷х електроних доход—÷в. ќбс€г продаж споживч—÷х товар—÷в в мереж—÷ через 5 рок—÷в може перевищити 800 млрд. долар—÷в.

ўоб в—÷дпов—÷сти на запитанн€ чи готова ”кра—„на до "ново—„ економ—÷китјЁ потр—÷бно проанал—÷зувати досить складн—÷ внутр—÷шн—÷ й зовн—÷шн—÷ чинники. —еред них - р—÷вень розвитку –∆нтернету —÷ систем звтјў€зку, увага ”р€ду до потреб електронно—„ комерц—÷—„, забезпеченн€ конф—÷денц—÷йност—÷ електронних комун—÷кац—÷й, на€вн—÷сть квал—÷ф—÷кованих кадр—÷в, готовн—÷сть ф—÷нансово—„ системи до роботи в умовах електронно—„ комерц—÷—„.

Ќав—÷ть простий перел—÷к св—÷дчить, що роботи тут - непочатий край. ’оча наприклад, ситуац—÷€ з п—÷дготовкою спец—÷ал—÷ст—÷в в ”кра—„н—÷ склада—‘тьс€ досить непогано. ѕопри те, що —÷сну—‘ довол—÷ ст—÷йка тенденц—÷€ —„х вимиванн€ заруб—÷жними компан—÷€ми.

ѕрим—÷тно, що на думку анал—÷тик—÷в, до числа кра—„н ÷ентрально—„ –ƒвропи, €к—÷ найб—÷льше п—÷дготовлен—÷ дл€ розвитку електронно—„ комерц—÷—„, вход€ть ”горщина та ≈стон—÷€. ≈стонський парламент нещодавно прийн€в поправку до  онституц—÷—„, зг—÷дно з €кою можлив—÷сть доступу в –∆нтернет —‘ конституц—÷йним правом громад€н ≈стон—÷—„.

¬ ”кра—„н—÷ теж ма—‘мо позитивн—÷ чинники дл€ розвитку систем –∆нтернет-комерц—÷—„. “ак, упроваджено систему електронних платеж—÷в ЌЅ”, системи б—÷ржових торг—÷в, корпоративн—÷ плат—÷жн—÷ системи (в тому числ—÷ "банк-кл—÷—‘нттјЁ) р€ду комерц—÷йних банк—÷в. Ѕанки, юридичн—÷ та ф—÷зичн—÷ особи набули значного досв—÷ду роботи з м—÷жнародними плат—÷жними системами VISA, MasterCard, American Express тощо. ѕрацю—‘ к—÷лька внутр—÷шн—÷х "картковихтјЁ проект—÷в. ” низц—÷ банк—÷в упроваджено системи грошових переказ—÷в типу Western Union. «авд€ки цьому не лише банки, а й багато —„хн—÷х кл—÷—‘нт—÷в (п—÷дпри—‘мства, орган—÷зац—÷—„, ф—÷зичн—÷ особи) зрозум—÷ли та оц—÷нили можливост—÷ систем електронних розрахунк—÷в [57].

Ќа першому етап—÷ проекти –∆нтернет-комерц—÷—„ (в тому числ—÷ банк—÷вськ—÷) були в основному спр€мован—÷ на залученн€ кл—÷—‘нт—÷в - ф—÷зичних ос—÷б —÷ розвиток комерц—÷—„, що нин—÷ класиф—÷ку—‘тьс€ €к електронна комерц—÷€ тип—÷в: "компан—÷€-споживачтјЁ ("business-to-consumerтјЁ або ¬2—) та "компан—÷€-б—÷знестјЁ(¬2¬). « точки зору доходност—÷ на сьогодн—÷ сектор ¬2¬ —‘ найб—÷льш перспективним. «а прогнозами спец—÷ал—÷ст—÷в, темпи роста цього сегмента будуть одержувати темпи сукупного росту оборот—÷в електроно—„ комерц—÷—„ за рахунок зб—÷льшенн€ частки ¬2¬. Ћ—÷дирують тут так—÷ компан—÷—„, €к Amazon, Ticketmaster, Pets, Buy та —÷нш—÷. (ƒо реч—÷, в найб—÷льшому у св—÷т—÷ електронному магазин—÷ Amazon.com щохвилини обробл€—‘тьс€ понад 100 замовлень. ћайже 20 м—÷льйон—÷в кл—÷—‘нт—÷в компан—÷—„ за р—÷к купили товар—÷в на суму понад 1 м—÷л—÷ард

–озробка та впровадженн€ таких систем у банк—÷вськ—÷й систем—÷ ”кра—„ни дасть змогу значно розширити способи переказу грошей громад€нами нашо—„ кра—„ни, що й передбача—‘тьс€ в ”каз—÷ ѕрезидента ”кра—„ни "ѕро заходи щодо зм—÷цненн€ банк—÷всько—„ системи ”кра—„ни та п—÷двищенн€ —„—„ рол—÷ у процесах економ—÷чних перетвореньтјЁ в—÷д 14.07.2000 є 891/2000.

«азначимо, що накопичений св—÷товий досв—÷д та нов—÷ тенденц—÷—„ у розвитку економ—÷чно—„ комерц—÷—„ дають певний шанс де€ким кра—„нам —÷ компан—÷€м, €к—÷ сьогодн—÷ —‘ аутсайдерами в –∆нтернет—÷, надолужити зга€не та вийти на вищий р—÷вень. ѕотр—÷бн—÷ реальн—÷ проекти. «а прикладами можна звернутись до сус—÷д—÷в - у –ос—÷ю.

«а словами зам—÷сника м—÷н—÷стра рос—÷йсько—„ ‘едерац—÷—„ по звтјў€зку та —÷нформатизац—÷—„ ј.¬олок—÷т—÷на на 12-й ћ—÷жнародн—÷й московськ—÷й виставц—÷ "—ќћ“≈ -2001тјЁ, в –ос—÷—„ через –∆нетрент в 2007 роц—÷ проведен—÷ операц—÷—„, за попередн—÷ми п—÷драхунками, на загальну суму б—÷льш н—÷ж 900 млн. дол. ¬ 2006 роц—÷ цец обс€г складав 460 млн. дол., а в 2005 роц—÷ - 250 млн. долар—÷в.

„астка обс€гу електроних продаж в –ос—÷—„ дуже мала пор—÷вн€но з загальносв—÷товими обс€гами продаж. ÷е визвано не т—÷льки низким р—÷внем житт€, а й меншим ступенем розвинутост—÷ банк—÷всько—„ —÷нфраструктури та сучасних плат—÷жних механ—÷зм—÷в, таких, €к оплата по банк—÷вським чекам та кредитним карткам. “им паче вс—÷ ц—÷ —÷нструменти активно розвиваютьс€, п—÷дтримуючи висок—÷ темпи росту електроно—„ комерц—÷—„ [58].

≈лектрона комерц—÷€ ма—‘ р€д переваг пор—÷вн€но з—÷ звичайними видами торг—÷вл—÷, €к—÷ звод€тьс€ до наступного.

ќбслуговуванн€ кл—÷—‘нт—÷в зд—÷йсню—‘тьс€ без перерв - 24 години на добу, 7 дн—÷в на тиждень. ¬—÷дсутн—÷сть георгаф—÷чних барьтјў—‘р—÷в - вс€ необх—÷дна —÷нформац—÷€ про товари та послуги зконцентрована в одному м—÷ст—÷ —÷ доступ до не—„ забезпечений практично з будь-€ко—„ точки св—÷ту.

ћожлив—÷сть одночасного обслуговуваанн€ в електроному магазин—÷ будь-€ко—„ к—÷лькост—÷ кл—÷—‘нт—÷в без додатковго пресоналу. ¬итрати при створенн—÷ —÷нетернет-магазину на сьогодн—÷ оц—÷нюютьс€ на суму в—÷д 1 до 3 тис. долар—÷в.

«начно знижаютьс€ утримки в процес—÷ роботи: за рахунок виключенн€ затрат на покупку або аренду торгових зал—÷в та склад—÷в, —„х обладнанн€, оплату многочисленого штату персоналу, множини —÷нших обовтјў€зкових витрат. ¬ результат—÷ товар в в—÷ртуальному магазин—÷ об—÷йдетьс€ покупц€м значно дешевше, н—÷ж в звичайному магазин—÷ з його м—÷н—÷мальною 25% торговою надбавкою.

ѕолегшу—‘тьс€ та прискорю—‘тьс€ веденн€ справ з пост—÷йними покупц€ми, зменьшу—‘тьс€ обс€г роботи, повтјў€зано—„ з д—÷ловими операц—÷€ми з компан—÷€ми-смежниками, за рахунок переносу в електрону середу де€кого обс€гу справовиробництва: оформленн€ заказ—÷в, рахунк—÷в та —÷нше.

¬ажною частиною систем електроно—„ комерц—÷—„ —‘ п—÷дсистеми платеж—÷в, в €ких на сьогодн—÷ до оплати застосовуютьс€ р—÷зн—÷ плат—÷жн—÷ —÷нструменти та форми розрахунк—÷в, €к розроблен—÷ спец—÷ально дл€ —÷нтернет-комерц—÷—„, так —÷ традиц—÷йн—÷.

Ќа сьогодн—÷ в електрон—÷й комерц—÷—„ застосовуютьс€ плат—÷жн—÷ —÷нструменти та форми розрахунк—÷в, €к—÷ наведен—÷ в додатку ћ.

ƒл€ користувач—÷в карток, €к—÷ вже не представл€ють соб—÷ житт€ без банк—÷вьких карток дуже сподобавс€ перех—÷д процеса покупок за ними в –∆нтернет, в основному з застосуванн€м карток з магн—÷тною смугою. јле й найб—÷льша частка мах—÷нац—÷й приходитьс€ на платеж—÷ за допомогою цих банк—÷вських карток повтјў€заних з покупками через –∆нтернет. ÷е визвано тим, що технолог—÷—„ карткових систем довг—÷ роки розвивалис€ дл€ покупок в звичайних магазинах з обовтјў€зковою перев—÷ркою покупц—÷в €к держател—÷в предтјў€влено—„ картки [57].

ѕри предтјў€влен—÷ картки в звичайному магазин—÷ касир зобовтјў€заний впевнетис€ в тому, що бере оплату саме з —„—„ держател€, тобто провести його аутентиф—÷кац—÷ю. ѕроблема аутентиф—÷кац—÷—„ особи, €ка сплачу—‘ товар в –∆нетрет-магазин—÷ за допомогою банк—÷всько—„ картки на сьогодн—÷ не вир—÷шена. ћожливо лише перев—÷рити на€вн—÷сть кошт—÷в на даному картковому рахунку, а не право особи, €кий надав —÷нформац—÷ю про картку, зд—÷йснювати з не—„ плат—÷ж. ѕри продаж—÷ товару через –∆нетрнет, особливо у випадку продажу в—÷ртуального товару (програмне забезпеченн€, електрон—÷ верс—÷—„ книг тощо) на в—÷дм—÷ну в—÷д покупок в реальних магазинах н—÷€ких документ—÷в, п—÷дписаних кл—÷—‘нтом, в торгов—÷й точц—÷ не залиша—‘тьс€. ѕ—÷дтвердженн€ факта зд—÷йсненн€ покупки та доставки товара —‘ дуже складним та дорогим процесом [57].

¬ б—÷льшост—÷ випадк—÷в мах—÷нац—÷й з банк—÷вськими картками основн—÷ втрати несе банк-еквайр, €кий компенсу—‘ —„х, €к це прийн€то в св—÷тов—÷й практиц—÷, з р—÷зних страхових фонд—÷в, а це в к—÷нцевому результат—÷ зб—÷льшу—‘ ризик та варт—÷сть торгових операц—÷й через –∆нтернет та зменьшу—‘ —„х приваблив—÷сть дл€ магазин—÷в. «а правилами, наприклад, системи VISA, при оплат—÷ покупки в –∆нетрнет—÷ з використанн€м картки кл—÷—‘нт може —÷н—÷ц—÷ювати повернен€ грошей максимально прот€гом 180 дн—÷в з дн€ проходженн€ операц—÷—„. ¬ир—÷шенн€ цього питанн€ може зат€гнутис€ максимально ще на 180 дн—÷в. ÷е призводе до звуженн€ географ—÷—„ рег—÷она, €кий обслугову—‘тьс€ даним —÷нтернет-магазином або плат—÷жною системою.  р—÷м непри—‘мностей дл€ продавц—÷в вони стають чутт—‘вими —÷ дл€ держател—÷в карток, тому що необх—÷дн—÷сть оспарювати плат—÷ж в—÷дн—÷ма—‘ багато часу та сил. ¬елика к—÷льк—÷сть в—÷дмов може призвести до достроковго перевипуску картки —÷ нав—÷ть до в—÷дмови обслуговуванн€ даного недобросов—÷сного, за розум—÷нн€ми банку, кл—÷—‘нта [58].

ƒе€ким пром—÷жним р—÷шенн€м, €ке дозвол€—‘ знизити ризик карткових операц—÷й в –∆нтернет—÷ —‘ створенн€ закритих клубних систем прийому карткових платеж—÷в дл€ обмеженого кола банк—÷в ем—÷тент—÷в, тобто фактично плат—÷жна система пропону—‘ розкрити персональн—÷ дан—÷ сво—„м учасникам, даючи гарант—÷—„ зд—÷йсненн€ б—÷льш безпечних операц—÷й через –∆нтернет та гарант—÷—„ за нерозголошенн€ отримано—„ —÷нформац—÷—„. ¬ таких системах держател€м карток можуть надаватись особист—÷ пост—÷йн—÷ або тимчасов—÷ —÷дентиф—÷катори, €к—÷ надход€ть до плат—÷жно—„ системи —÷ вона вже викону—‘ подальш—÷ розрахунки через картки або —÷нш—÷ рахунки учасник—÷в, або безспосередньо на момент платежа в—÷дбува—‘тьс€ перенаправленн€ користувача на сайт клубно—„ системи, €ка ма—‘ вс—÷ необх—÷дн—÷ засоби захисту.

–∆ншою небезпекою при платежах в –∆нтернет за допомогою банк—÷вських карток в електроних магазинах вже дл€ карткодержател—÷в —‘ необх—÷дн—÷сть вводити в –∆нтернет конф—÷денц—÷йн—÷ дан—÷ сво—‘—„ картки, €к—÷ можуть бути використан—÷ —÷ншими особами дл€ зн€тт€ кошт—÷в. Ќасьогодн—÷ способом перекритт€ тако—„ угрози —‘ так званий випуск "в—÷ртуальнихтјЁ карток плат—÷жних систем, тобто карток, €к—÷ предназначен—÷ лише дл€ дл€ платеж—÷в в електроних магазинах.¬с—÷ —÷нш—÷ операц—÷—„ з такими картками: отриманн€ гот—÷вки, сплата в звичайних магазинах тощо - заборонен—÷.  л—÷—‘нт отриму—‘ не сам пластик, а т—÷льки необх—÷дн—÷ йому дан—÷ дл€ платеж—÷в в –∆нтернет—÷: номер картки, картковго рахунку —÷ персональний —÷дентиф—÷кац—÷йний номер, —÷ зловмисники отримавши ц—÷ дан—÷ не зможуть ними скористатись за допомого п—÷дроблено—„ пластиково—„ картки.

ƒуже перспективною дл€ використанн€ в електрон—÷й комерц—÷—„ —‘ технолог—÷€ з використанн€м пластикових карток з вбудованим м—÷кропроцесором або смарт-картка, €к—÷ мають набагато б—÷льше переваг н—÷ж вс—÷ —÷нш—÷ картки [58].

–∆нтернет у св—÷т—÷ призв—÷в до по€ви нових засоб—÷в ф—÷нансових розрахунк—÷в. «авд€ки цьому багато ф—÷нансових послуг стали б—÷льш доступними користувачам вдома або на робочому м—÷i—÷. ¬с—÷ орган—÷зац—÷—„ отримали можлив—÷сть пропонувати сво—„ товари та послуги по всьому св—÷тов—÷, незважаючи на в—÷дстань та меж—÷. —учасн—÷ технолог—÷—„ дозволили створити в—÷ртуальн—÷ магазини, банки, б—÷рж—÷ - св—÷т електроно—„ комерц—÷—„, €кий доповню—‘ —÷ в €к—÷йсь м—÷р—÷ почина—‘ зам—÷нювати звичайну економ—÷чну —÷нфраструктуру. «а багаточисельними прогнозами сп—÷вв—÷дношенн€ м—÷ж звичайною та електроною комерц—÷—‘ю буде в найближче дес€тир—÷чч€ швидко зм—÷нюватись на користь останньо—„. «г—÷дно широко розповсюджено—„ думки, ”кра—„на безнад—÷йно в—÷дстала в—÷д розвинутих кра—„н—÷ в област—÷ електронно—„ комерц—÷—„. јле € вважаю, що це не зовс—÷м так. ƒе€к—÷ форми ф—÷нансових розрахунк—÷в в –∆нтернет—÷ виникли зовс—÷м недавно, —÷нш—÷ знаход€тьс€ на стад—÷—„ розробки. ¬ наш—÷й кра—„н—÷ —‘ реальна можлив—÷сть не допустити в—÷дставанн€, хоч би в де€ких важливих сферах електронно—„ комерц—÷—„. ¬ найб—÷льш—÷й м—÷р—÷ це в—÷дноситьс€ до розрахунк—÷в в –∆нетрнет за допомогою пластикових карток.

”мовно розрахунки м—÷ж покупцем та продавцем в –∆нтернет—÷ можна под—÷лити на три групи.

ƒо першо—„ в—÷днос€тьс€ оплата за допомогою плат—÷жних пластикових карток, €к—÷ вже давно стали звичним €вищем в розвинутих кра—„нах, поступово до них звикають в наш—÷й кра—„н—÷.

ƒо складу друго—„ групи вход€ть розрахунки з використанн€м цифрових гот—÷вкових —÷ —„х мод—÷ф—÷кац—÷й. —юди ж в—÷днос€тьс€, по-перше, послуги, €к—÷ предоставл€ютьс€ такими розрахунково-кл—÷ринговими системами, €к Cyber Cash, First Virtual, Open Market та —÷нш—÷. ѕо-друге - цифрова гот—÷вка та цифров—÷ чеки таких систем, €к Digi Cash та Net Cash [57].

ƒо трето—„, найб—÷льш перспективно—„ групи в—÷днос€тьс€ розрахунки в –∆нтернет—÷ з використанн€м цифрово—„ гот—÷вки, €ка збер—÷га—‘тьс€ в смарт-картах.

“акий р—÷зновид плат—÷жних засоб—÷в в –∆нтернет ма—‘ не т—÷льки недол—÷ки, але й позитивн—÷ риси - за користувачами збер—÷га—‘тьс€ право вибору засоб—÷в платежу. –озвинут—÷ системи, €к—÷ п—÷дтримують плат—÷ж в –∆нтернет, повинн—÷ забезпечувати вс—÷ основн—÷ види розрахунк—÷в та в—÷дпов—÷дати при цьому р€ду вимог. « точки зору покупц€, зд—÷йснювати плат—÷ж в –∆нтернет повинно бути дуже зручно та легко, але в той же час повин—÷ забезпечуватись над—÷йн—÷сть та конф—÷денц—÷йн—÷сть розрахунк—÷в з використанн€ р—÷зних засоб—÷в розрахунку. « точки зору продавц€, система розрахунк—÷в €ка ним використову—‘тьс€, повинна надавати гарант—÷ю оплати, дозвол€ти захопити найб—÷льше потенц—÷йних користувач—÷в, бути гнучкою та недорогою у використанн—÷.

Ќа сьогодн—÷ —÷сну—‘ дв—÷ зовс—÷м р—÷зн—÷ сфери: консервативний св—÷т централ—÷зованих, над—÷йно захищенних плат—÷жних систем та в—÷дкритий, швидко зростаючий св—÷т –∆нтернет. ќчевидно, що необх—÷дний м—÷ст, €кий буде звтјў€зувати —„х м—÷ж собою. ѕлат—÷жн—÷ системи - це системи, €к—÷ будуютьс€ на використанн—÷ пластикових карт з магн—÷тною смугою, в—÷д м—÷жнародних до локальних. ÷ифров—÷ грош—÷, €к—÷ не мають пр€мого аналога в "ф—÷зичномутјЁ св—÷т—÷, повинн—÷ бути предметом окремого розгл€ду, поки що застосуванн€ —„х в наш—÷й кра—„н—÷ не передбача—‘тьс€.

Ўироке розповсюдженн€, €ке отримали пластиков—÷ плат—÷жн—÷ картки у св—÷т—÷ вплинуло на розвиток економ—÷чно—„ комерц—÷—„. ¬с—÷ нов—÷ електрон—÷ магазини намагаютьс€ приймати до сплати картки пров—÷дних м—÷жнародних систем.

Ќайголовн—÷шою проблемою використанн€ найпоширен—÷ших в св—÷т—÷ карток з магн—÷тною смугою —‘ —„х пасивн—÷сть тому, що вони не захищен—÷ в—÷д р—÷зного роду фальсиф—÷кац—÷й та зловживань. Ќайпрост—÷шим прикладом зловживанн€ —‘ перевитрата, оск—÷льки в—÷домост—÷ про б—÷льш—÷сть покупок в—÷дразу не спов—÷щаютьс€ компан—÷—„, €ка ем—÷тувала картку, кл—÷—‘нт може витратити суму, €ка значно перевищу—‘ максимальний розм—÷р кредиту, зробивши багато малих покупок або одну велику, варт—÷сть €ко—„ виходить за меж—÷ л—÷м—÷ту. “рюки з фальсиф—÷кац—÷—‘ю можуть бути дуже витончен—÷. –∆снують, наприклад, прилади, €к—÷ коп—÷юють —÷нформац—÷ю, €ка записана на магн—÷тн—÷й смуз—÷ кредитно—„ картки на незаповнену карту та, €к—÷ зн—÷мають в—÷дбиток релтјў—‘фнихв—÷дм—÷ток на коп—÷ювальну бумагу. ÷—÷ пристро—„ дуже схож—÷ на автомати,. як—÷ використовують в магазинах та ресторанах дл€ видач—÷ чек—÷в —÷ ре—‘страц—÷—„ покупок [58].

–∆нший трюк повтјў€заний з особистими —÷дентиф—÷кац—÷йними номерами.  оли картка з магн—÷тною смугою вставл€—‘ютьс€ в читаючий касовий автомат, машина просить "асника картки назвати св—÷й пароль. ѕот—÷м вона зчиту—‘ пароль безпосередньо з картки —÷ пор—÷вню—‘ з тим, €кий назвав "асник картки. “ому у визначений момент процедури правильний пароль повинен попасти в робочу памтјў€ть комптјўютера, €кий знаходитьс€ у касовому апарат—÷. –∆ будь-€кий жул—÷к, €кий ма—‘ доступ до памтјў€т—÷ комптјўютера може взнати пароль "асника картки [58].

Ѕоротьба з—÷ зловживанн€ми ма—‘ багато р—÷зних аспект—÷в. ¬ажливим —‘ контроль —÷нформац—÷йного звтјў€зку м—÷ж банк—÷вськими автоматами та центром обробки —÷нформац—÷—„, контроль роботи банк—÷вського персоналу. —еред метод—÷в захисту пасивних кредитних карток в—÷дом—÷ наступн—÷:

  • нанесенн€ додатково—„ смуги з узором, €кий зроблений магн—÷тними чорнилами;
  • —÷дентиф—÷кац—÷€ картки довго—÷снуючими рад—÷о—÷зотопами;
  • виготовленн€ картки з матер—÷алу, €кий чутливий до нагр—÷ву та тиску.

≈лектрон—÷ картки мають дв—÷ важлив—÷ €кост—÷, €к—÷ забезпечують захист в—÷д р—÷зного роду зловживань. ѕо-перше, електрона картка ма—‘ енергонезалежну програмуючу пост—÷йну памтјў€ть. ƒо ц—÷—‘—„ памтјў€т—÷ вноситьс€ —÷нформац—÷€, €ка збер—÷га—‘тьс€ й п—÷сл€ в—÷дключенн€ пристрою. ƒо не—„ можуть бути записан—÷ варт—÷сть кожно—„ покупки —÷ також сума вс—÷х витрат, тому кл—÷—‘нт коли робить покупки не може заплатити б—÷льше встановленого л—÷м—÷ту. ѕо-друге, в кожну картку вмонтований св—÷й процесор, €кий при в—÷дпов—÷дному вибор—÷ арх—÷тектури забезпечить роботу картки таким чином, щоб визначен—÷ частини памтјў€т—÷ не були доступн—÷ н—÷кому окр—÷м ф—÷рми, €ка ем—÷тувала картку.

«а допомогою процесора картка сама може пор—÷вн€ти введений пароль з правильним, €кий збер—÷га—‘тьс€ в секретн—÷й зон—÷ —„—„ памтјў€т—÷.  артка може не в—÷дкривати св—÷й пароль н—÷€к—÷й зовн—÷йшн—÷й систем—÷. Ќасправд—÷ й компан—÷—„ - ем—÷тенту картки не обовтјў€зково знати —„—„ пароль. ѕри ем—÷с—÷—„ картки —„—„ майбутн—÷й "асник може сам ввести пароль до памтјў€т—÷ за допомогою спец—÷ального терм—÷налу, €кий зчиту—‘ та запису—‘ дан—÷ на картку.ѕ—÷сл€ того, коли вели пароль картка запамтјў€тову—‘ його в "секретн—÷й зон—÷тјЁ сво—‘—„ памтјў€т—÷.

 р—÷м парол€, в "секретн—÷й зон—÷тјЁ збер—÷га—‘тьс€ також баланс "асника, сер—÷йний номер картки та посл—÷довн—÷сть букв та цифр, €к—÷ обран—÷ ф—÷рмою - ем—÷тентом дл€ посл—÷дуючо—„ перев—÷рки картки. ¬ —÷нш—÷й зон—÷ можуть бути записан—÷ —÷мтјў€ "асника, його адреса, номер телефона, номер рахунку. ÷—÷ дан—÷ можна прочитати за допомою будь-€кого пристрою, €кий працю—‘ з под—÷бними картками, але зм—÷нити ц—÷ дан—÷ не можна - центральний процесор в—÷дмовитьс€ виконувати будь-€ку команду на зм—÷ни —÷нформац—÷—„.

“аким чином, ми бачимо, що найвиг—÷дн—÷ше —÷ найперспективн—÷ше користуватис€ та випускати в об—÷г електрон—÷ картки тому, шо вони мають б—÷льше захисту в—÷д зловживань н—÷ж картки з магн—÷тною смугою.

¬ наш—÷й кра—„н—÷ починають складатис€ необх—÷дн—÷ умови, €к—÷ будуть дозвол€ти орган—÷зовувати усп—÷шну торг—÷влю в –∆нтернет—÷. ѕо-перше, в ”кра—„н—÷ пост—÷йно зб—÷льшу—‘тьс€ к—÷льк—÷сть "асник—÷в пластикових карток. Ѕагато з €ких користуютьс€ –∆нтернетом. ¬раховуючи той фактор, що варт—÷сть отриманн€ найб—÷льш доступних пластикових карток в де€ких укра—„нських банках сьогодн—÷ кошту—‘ 20 долар—÷в. ¬—÷дом—÷ випадки, коли так—÷ картки необх—÷дн—÷м були лише дл€ отриманн€ можливост—÷ купувати в –∆нтернет.

ѕо-друге, в кра—„н—÷ швидко розвива—‘тьс€ —÷нфраструктура св—÷тових плат—÷жних систем. ѕров—÷дн—÷ банки створили мереж—÷ прийому пластикових карток. Ќаступним кроком —‘ створенн€ под—÷бно—„ —÷нфраструктури в –∆нтернет—÷. ÷е дозволить банкам отримати додатков—÷ доходи:

  • в—÷д ем—÷с—÷—„ карток, €к за рахунок зростанн€ к—÷лькост—÷ "асник—÷в карток серед користувач—÷в –∆нтернет, €к—÷ бажають користуватись послугами електронно—„ комерц—÷—„, так —÷ за рахунок зб—÷льшенн€ загального обороту по пластикових картках;
  • в—÷д еквайрингу, за рахунок по€ви нових в—÷ртуальних торгових точок.

¬раховуючи невеликий (пор—÷вн€но з можливост€ми шлюзу) обс€г трансакц—÷й по –∆нтернет в найближч—÷ роки та велику ватр—÷сть системи, в наш—÷й кра—„н—÷ достатньо орган—÷зувати один плат—÷жний шлюз, користуватись €ким зможуть вс—÷ банки [57].

ѕо-трет—‘, розвиток –∆нтернету та плат—÷жних систем в наш—÷й кра—„н—÷ почалос€ пор—÷вн€но с розвинутими кра—„нами недавно, але розвива—‘тьс€ практично одночасно. “ому ми не в—÷дчква—‘мо т€гар морально застар—÷лих р—÷шень, €к—÷ б перешкоджали орган—÷зац—÷—„ вза—‘мод—÷—„ м—÷ж цими сферами. ¬ наш—÷й кра—„н—÷ —‘ можлив—÷сть використовувати т—÷льки найнов—÷ш—÷ предов—÷ дос€гненн€, що дозволить дос€гти гарних результат—÷в за короткий терм—÷н.

¬—÷домо, що багатьом укра—„нським –∆нтеренет-провайдерам ста—‘ т—÷сно в рамках представленн€ лише послуг доступу до мереж—÷. ¬они починають надавати р—÷зн—÷ —÷нформац—÷йн—÷ послуги, в тому числ—÷ —÷ комерц—÷йн—÷. ƒл€ цього бажано надати кл—÷—‘нтам можлив—÷сть над—÷йност—÷ оплати цих послуг через –∆нтернет. ƒл€ багатьох провайдер—÷в орган—÷зац—÷€ на "асних вузлах та п—÷дтримка в—÷ртуальних магазин—÷в стане великою перевагою в конкурентн—÷й боротьб—÷ —÷ дасть додатков—÷ доходи. ќдночасно це дозволить привабити нових кл—÷—‘нт—÷в.–∆нтернет-магазини зможуть легко орган—÷зовувати багато ф—÷рм, €к—÷ вже мають "асн—÷ Web-вузли [57].

¬ наш—÷й кра—„н—÷ практично в—÷дстутн—÷й досв—÷д розсилки товар—÷в по каталогах, орган—÷зац—÷ю д—÷йсних –∆нтернет-супермаркет—÷в очикуватимо п—÷зн—÷ше. јле вже сьогодн—÷ великий —÷нтерес до електронно—„ комерц—÷—„ про€вл€ють не т—÷льки –∆нтернет-провайдери та комптјўютерн—÷ ф—÷рми, а й багато —÷нших орган—÷зац—÷й.

¬икористанн€ –∆нтернет-комерц—÷—„ - це —‘диний зас—÷б, €кий дозволить вийти на св—÷товий ринок багатьом укра—„нським компан—÷€м. ¬ першу чергу - ф—÷рмам, €к—÷ представл€ють комерц—÷йн—÷, —÷нформац—÷йн—÷ послуги та ф—÷рмах, €к—÷ розробл€ють програмне забезпеченн€.

ўодо електроного б—÷знесу, то головний висновок можна зробити вже тепер: цей ринок в ”кра—„н—÷ знаходитьс€ в стад—÷—„ становленн€. —ерйозно—„ конкуренц—÷—„ технолог—÷й ще практично нема—‘. јле розвиток –∆нтернету в найближч—÷ один-два роки стимулюватиме вельми бурхливий розвиток ринку електронно—„ комерц—÷—„. «розум—÷ло, що компан—÷—„, €к—÷ встигнуть закр—÷питис€ в цьому сектор—÷, стануть л—÷дерами в осво—‘нн—÷ дуже перспективного напр€му б—÷знесу. “им же, хто спостер—÷гатиме за ситуац—÷—‘ю збоку , надолужити зга€не буде непросто. “а й технолог—÷—„, €к уже бувало в —÷нших сферах, одержимо закордонн—÷, впровадженн€, адаптац—÷€ та п—÷дтримка €ких коштуватиме недешево. ÷е призведе не лише до ще б—÷льшого в—÷дставанн€ —÷ в—÷дриву ”кра—„ни в—÷д м—÷жнародно—„ сп—÷льноти, а й витисне укра—„н—÷ськ—÷ компан—÷—„ з—÷ стратег—÷чного ринку.

« огл€ду на економ—÷чну ситуац—÷ю в ”кра—„н—÷ та можливост—÷ б—÷льшост—÷ в—÷тчизн€них –∆нетрнет-компан—÷й реал—÷зац—÷€ не лише значних проект—÷в електронно—„ комерц—÷—„ (магазини, –∆нетрнет-банки, аукц—÷они, б—÷рж—÷, брокерськ—÷ контори тощо), а й узагал—÷ будь-€ких серйозних проект—÷в в –∆нетрент—÷ за рахунок за рахунок "асних джерел практично неможлива. ƒл€ дос€гненн€ належного р—÷вн€ —÷ серйозного виходу на ринок укра—„нським –∆нетрнет-компан—÷€м конче потр—÷бн—÷ —÷нвестиц—÷—„. ¬важа—‘мо, що принаймн—÷ ф—÷нансовими —÷нвесторами у ц—÷й справ—÷ наш—÷ банки можуть стати. ÷е ц—÷лком в—÷дпов—÷дало б ”казу ѕрезидента ”кра—„ни, де передбача—‘тьс€ пожвавленн€ —÷нвестиц—÷йно—„ д—÷€льност—÷ комерц—÷йних банк—÷в шл€хом придбанн€ ц—÷нних папер—÷в, ем—÷тованих субтјў—‘ктами п—÷дпри—‘мницько—„ д—÷€льност—÷.

–∆накше м—÷iе в ц—÷й перспективн—÷й сфер—÷, €ку в ”кра—„н—÷ ще не розпод—÷лено, незабаром займуть —÷ноземн—÷ —÷нвестори. ƒе€к—÷ в—÷тчизн€н—÷ –∆нтернет-компан—÷—„ та –∆нетрнет-проекти —„х уже зац—÷кавили. ћовитьс€, зокрема, про проект холдингу "Ќадд—÷ма √руптјЁ, €кий обтјў—‘днав дв—÷ –∆нтернет-компан—÷—„ - "–елком-”кра—„натјЁ та –∆– Telecom. –∆нвестором виступив фонд Societe Generale Ladenburg Thalmann. ћенеджери проекту поставили за мету не лише розвиток –∆нтернет-ринку в ”кра—„н—÷, а й виход на —‘вропейськ—÷ та американськ—÷ фондов—÷ ринки. ƒаний проект - €скравий приклад концентрац—÷—„ зовни—÷шн—÷м —÷нвестором уже на€вних ресурс—÷в (разом —÷з —„х користувачами) в ура—„нському –∆нтернет—÷. ’очетьс€ спод—÷ватис€, що в—÷н стане також прикладом дл€ насл—÷дуванн€ —÷ншими —÷нвесторами. «окрема, в—÷тчизн€ними, м—÷iе —÷ роль котрих у зазначеному процес—÷ вважа—‘мо край важливою. ¬ цьому аспект—÷ хот—÷лос€ б в—÷дзначити р€д комерц—÷йних банк—÷в (таких €к "јвальтјЁ, ѕриватбанк, ѕерший м—÷жнародний, банк "ћр—÷€тјЁ), зусилл€ €ких дають п—÷дстави спод—÷ватис€, що ц€ важлива сфера не залишитьс€ поза увагою банк—÷всько—„ системи ”кра—„ни. ƒл€ залученн€ та заохоченн€ кл—÷—‘нт—÷в банкам необх—÷дно пост—÷йно зб—÷льшувати перел—÷к послуг —÷ пол—÷пшувати —„хню €к—÷сть. «розум—÷ло, послуги банк—÷в стануть доступн—÷шими дл€ ще б—÷льшо—„ к—÷лькост—÷ користувач—÷в, €кщо —„х надавати на основ—÷ застосуванн€ –∆нтернет-технолог—÷й. ÷е не данина мод—÷, а усв—÷домлена стратег—÷€ розвитку банк—÷вських операц—÷й —÷ послуг у перспективному сегмент—÷ ринку.

≈лектронна комерц—÷€ призведе до розвитку в наш—÷й кра—„н—÷ €к –∆нтернет-технолог—÷й, так —÷ вс—÷—‘—„ ф—÷нансово—„ —÷нфраструктури. ÷е буде спри€ти соц—÷ально-економ—÷чному розвитку кра—„ни —÷ —„—„ подальшо—„ —÷нтеграц—÷—„ в св—÷тову економ—÷ку.


–озд—÷л 4. ¬икористанн€ —÷нформац—÷йних систем —÷ технолог—÷й у банк—÷вськ—÷й сфер—÷


4.1—тан —÷нформац—÷йних систем —÷ технолог—÷й в ’‘ ј –∆Ѕ "”кр—иббанктјЁ "’–”тјЁ


ѕрагнучи в—÷дпов—÷дати пост—÷йно зростаючим запитам кл—÷—‘нт—÷в —÷ вимогам часу, банк працю—‘ в напр€мку удосконаленн€ банк—÷вських систем передаванн€ та обробки —÷нформац—÷—„. “ак, дл€ забезпеченн€ над—÷йност—÷ та €кост—÷ зв'€зку м—÷ж локальними обчислювальними мережами в роц—÷, що минув, банк використовував оптоволоконн—÷ маг—÷страл—÷ та рад—÷оканали з високою швидк—÷стю передаванн€ даних по кожному з напр€мк—÷в. ѕрот€гом 2007 року банк зд—÷йснив перех—÷д до мереж—÷ з комутац—÷—‘ю 3-го р—÷вн€, €ка дозвол€—‘ €к—÷сн—÷ше розпод—÷л€ти ресурси мереж—÷ та ефективно використовувати оптоволоконн—÷ канали [84, 85].

ќбслуговуючи сво—„х кл—÷—‘нт—÷в, ј –∆Ѕ "”кр—иббанктјЁ використову—‘ високотехнолог—÷чн—÷ банк—÷вськ—÷ продукти. ќдним з них —‘ система в—÷ддаленого управл—÷нн€ розрахунками та платежами " л—÷—‘нт-ЅанктјЁ. ƒосв—÷д роботи банк—÷всько—„ системи доводить, що на сьогодн—÷шний день це - один —÷з найважлив—÷ших —÷ зручних засоб—÷в орган—÷зац—÷—„ плат—÷жного обороту банка —÷ кл—÷—‘нта, €кий дозвол€—‘ йому керувати сво—„ми рахунками, не виход€чи —÷з "асного оф—÷су [84, 85].

Ќа 1 с—÷чн€ 2007 року оборот кошт—÷в по систем—÷ " л—÷—‘нт-ЅанктјЁ становив близько 74% загального кл—÷—‘нтського обороту банку. ÷ей показник обтјў—‘ктивно доводить ефективн—÷сть та зручн—÷сть користуванн€ цим банк—÷вським продуктом дл€ кл—÷—‘нта.

ѕри розробц—÷ системи " л—÷—‘нт-ЅанктјЁ було передбачено безл—÷ч чинник—÷в, €к—÷ в результат—÷ забезпечуватимуть кл—÷—‘нтов—÷ оперативний обм—÷н —÷нформац—÷—‘ю з банком —÷ надаватимуть широкий спектр додаткових можливостей, таких €к веденн€ арх—÷ву документ—÷в, пост—÷йне оновленн€ дов—÷дник—÷в валюти банк—÷в. Ќаб—÷р шаблон—÷в документ—÷в, автоматичн—÷ дов—÷дники контрагент—÷в —÷ п—÷дстав дл€ платежу полегшують —÷ прискорюють роботу користувач—÷в. ѕри розробц—÷ системи " л—÷—‘нт-ЅанктјЁ враховано —„—„ вза—‘мод—÷ю з р—÷зноман—÷тними бухгалтерськими програмами, що забезпечу—‘ експорт —÷ —÷мпорт документ—÷в. “ехнолог—÷€ поетапно—„ обробки документ—÷в (work-flow) може бути адаптована до потреб будь-€кого кл—÷—‘нта.

ƒоступ кл—÷—‘нта до сво—„х рахунк—÷в —‘ можливим через ц—÷лодобов—÷ телефонн—÷ канали та мережу –∆нтернет. —истема працю—‘ в вар—÷ант—÷ мереж—÷ —÷ м—÷стить оптим—÷зований протокол зв'€зку. –∆нформац—÷€ в канал—÷ зв'€зку —‘ захищеною в—÷д несанкц—÷онованого доступу.

” 2006 роц—÷ банк розпочав розробку проекта побудови —‘дино—„ —÷нформац—÷йно—„ маг—÷страл—÷, €ка становитиме основу €к on-line серв—÷с—÷в, орган—÷зац—÷—„ корпоративного доступу до мереж—÷ –∆нтернет, так —÷ традиц—÷йних off-line служб, таких €к внутр—÷шн€ плат—÷жна система, система контролю та документооб—÷гу. “акож забезпечю—‘тьс€ б—÷льш продуктивна робота вже на€вних серв—÷с—÷в —÷ нових можливостей: оперативна робота корпоративно—„ пошти, наданн€ on-line послуг информац—÷йного серверу Reuters, забезпеченн€ процесингу пластикових карток —÷ роботи банкомат—÷в. ” середин—÷ 2001 роц—÷ впроваджено —‘дину —÷нформац—÷йну маг—÷страль до промислово—„ експлуатац—÷—„ [50, 51].

” 2006 роц—÷ в зв'€зку —÷з зростанн€м к—÷лькост—÷ кл—÷—‘нт—÷в, кр—÷м розширенн€ модемного пулу в—÷дбувалис€ —÷ €к—÷сн—÷ зм—÷ни у в—÷ддаленому обслуговуванн—÷ кл—÷—‘нт—÷в. Ѕуло почато розробку програмного забезпеченн€ "тонкого кл—÷—‘нтатјЁ системи " л—÷—‘нт-ЅанктјЁ. ÷е дозволить кл—÷—‘нтов—÷ зд—÷йснювати функц—÷—„ управл—÷нн€ рахунком, маючи лише стандартний доступ до мереж—÷ –∆нтернет.

–озробка та впровадженн€ високотехнолог—÷чних банк—÷вських продукт—÷в ј –∆Ѕ "”кр—иббанктјЁ провадитьс€ дл€ п—÷двищенн€ €кост—÷ обслуговуванн€ "асних кл—÷—‘нт—÷в —÷ наданн€ максимального обс€гу —÷нформац—÷йних послуг, а також дл€ забезпеченн€ високо—„ ефективност—÷ функц—÷онуванн€ внутр—÷шньобанк—÷вських технолог—÷чних та —÷нформац—÷йних систем.

—ьогодн—÷шн—÷й стан ринку банк—÷вських послуг в ”кра—„н—÷ можна охарактеризувати €к час формуванн€ профес—÷йних вза—‘мин м—÷ж виробниками цих послуг - комерц—÷йними банками —÷ —„хн—÷ми споживачами - ф—÷зичними —÷ юридичними особами. ѕередумовами настанн€ даного пер—÷оду з'€вилос€, зокрема, пад—÷нн€ прибутковост—÷ багатьох ф—÷нансових —÷нструмент—÷в, припиненн€ д—÷€льност—÷ др—÷бних —÷ неефективно працюючих банк—÷в, укрупненн€ банк—÷вських структур, що п—÷дсилю—‘ спец—÷ал—÷зац—÷ю багатьох комерц—÷йних банк—÷в по наданню визначеного виду банк—÷вських послуг —÷ —÷нш—÷.  онкуренц—÷€, що зросла м—÷ж комерц—÷йними банками на звужуючомус€ ринку банк—÷вських послуг, привела до необх—÷дност—÷ серйозно—„ реорган—÷зац—÷—„ б—÷знес-процес—÷в —÷ б—÷льш ч—÷ткого позиц—÷онуванн€ на ринку з метою залученн€ нових чи стриманню "в—÷дходутјЁ з банку старих кл—÷—‘нт—÷в. ÷е виража—‘тьс€, зокрема:

  • у вивченн—÷ попиту та пропозиц—÷—„ банк—÷вських послуг у сфер—÷ функц—÷онуванн€ конкретного комерц—÷йного банку —÷ його позиц—÷онуванню на ринку цих послуг;
  • у пор—÷вн€льному анал—÷з—÷ прибутковост—÷ —÷ витрат на наданн€ в—÷дпов—÷дних банк—÷вських послуг —÷ формуванн—÷ комерц—÷йно—„ пол—÷тики банку;
  • у створенн—÷ нових, конкурентноспроможних банк—÷вських послуг;
  • у так—÷й орган—÷зац—÷—„ роботи персоналу, що забезпечувала б п—÷двищенн€ €кост—÷ —÷ м—÷н—÷м—÷зац—÷ю витрат, операц—÷йних —÷ ф—÷нансових ризик—÷в при виконанн—÷ конкретно—„ банк—÷всько—„ послуги.

÷—÷ умови диктують нов—÷ вимоги до систем автоматизац—÷—„ комерц—÷йних банк—÷в. ” першу чергу, це виража—‘тьс€ в ор—÷—‘нтац—÷—„ автоматизованих банк—÷вських систем на —÷нформац—÷йне —÷ функц—÷ональне забезпеченн€ всього комплексу роб—÷т, зв'€заних з реал—÷зац—÷—‘ю банк—÷вських послуг. якщо донедавна актуальною була тема створенн€ —÷нтегрованих банк—÷вських систем, €к—÷ б ф—÷зично по—‘днували —÷нформац—÷ю —÷ техн—÷чно забезпечували вза—‘мод—÷ю функц—÷й р—÷зних —„—„ п—÷дсистем, то зараз на перший план виступа—‘ концептуальна —÷ лог—÷чна побудова јЅ—, природним образом роботи комерц—÷йного банку, що в—÷дбива—‘ технолог—÷ю. «росла функц—÷ональн—÷сть систем —÷ —„хн—‘ значне ускладненн€, що привело до необх—÷дност—÷ переосмисленн€ принцип—÷в побудови јЅ— дл€ того, щоб —„хн—‘ осво—‘нн€ —÷ застосуванн€ не стало тривалим —÷ трудом—÷стким процесом. ј дл€ цього користувачу системи краще оперувати не колишн—÷ми терм—÷нами "п—÷дсистематјЁ, "модультјЁ, "функц—÷€тјЁ, "база данихтјЁ, "списоктјЁ, а ц—÷л—÷сними пон€тт€ми "банк—÷вська операц—÷€тјЁ, "банк—÷вська послугатјЁ, "банк—÷вський продукттјЁ, "картотека плат—÷жних документ—÷в оч—÷куючих акцептутјЁ, "договори на розрахунково-касове обслуговуванн€тјЁ —÷ т.д.

ѕерш н—÷ж говорити про автоматизовану банк—÷вську систему, що в—÷дпов—÷да—‘ запитам сьогодн—÷шнього дн€, необх—÷дно, на наш погл€д, дати визначенн€ основним пон€тт€м предметно—„ област—÷, що диктують вимоги до лог—÷чно—„ побудови системи. ÷е зробити тим б—÷льше важливо, що в даний час багато фах—÷вц—÷в банк—÷в —÷ розроблювач—÷ јЅ— т—÷льки приступають до осво—‘нн€ —÷ формал—÷зац—÷—„ базових пон€ть, що лежать в основ—÷ функц—÷онуванн€ сучасного комерц—÷йного банку. јктуальн—÷сть визначенн€ базових пон€ть пол€га—‘ також —÷ в т—÷м, що при систематизац—÷—„ й узагальненн—÷ пон€ть предметно—„ област—÷ тј‘ у силу суб'—‘ктивного п—÷дходу при осмисленн—÷ реальност—÷ тј‘ навр€д чи комусь можна буде розробити деф—÷н—÷ц—÷—„, що претендують на —÷стину в останн—÷й —÷нстанц—÷—„. –∆ тому визначенн€ можуть розгл€датис€ лише €к пропозиц—÷€ розум—÷ти п—÷д терм—÷нами, що привод€тьс€, зовс—÷м конкретн—÷ реч—÷ [51].

ѕон€тт€ "банк—÷вський продукттјЁ —‘ центральним при побудов—÷ сучасно—„ јЅ—. —аме воно повтјў€зу—‘ у лог—÷чну посл—÷довн—÷сть д—÷—„ вс—÷х сп—÷вроб—÷тник—÷в банку, що беруть участь у виконанн—÷ банк—÷вських послуг.

јвтоматизована банк—÷вська система, що реал—÷зу—‘ вимоги по автоматизац—÷—„ операц—÷й з банк—÷вським продуктом, повинна забезпечувати дос€гненн€ визначених ц—÷лей. ќск—÷льки характер роб—÷т, пов'€заних з виконанн€м банк—÷всько—„ послуги, досить р—÷зноман—÷тний, то, €к правило, досить широкий —÷ склад виконавц—÷в банк—÷всько—„ послуги, а склад ц—÷лей, що передбача—‘тьс€ дос€гти, природно, не обмежу—‘тьс€ одн—÷—‘ю чи двома.

Ўирокий штат сп—÷вроб—÷тник—÷в банку, зайн€тих безпосередн—÷м виконанн€м банк—÷вських операц—÷й, здатний €к—÷сно й оперативно виконувати свою роботу при на€вност—÷ в јЅ— таких засоб—÷в, що зв—÷льн€ють —„х в—÷д необх—÷дност—÷ анал—÷зувати численн—÷ —÷нструкц—÷—„, що регламентують правила виконанн€ операц—÷й, —÷ допомагають швидко виконувати сво—„ обов'€зки. якщо в јЅ— присутн—÷ функц—÷—„, що однозначно визначають банк—÷вськ—÷ операц—÷—„ з ус—÷ма "астивими ним обмеженн€ми, то робота персоналу з јЅ— ста—‘ б—÷льш простою —÷ зручною. ѕри цьому, зменшу—‘тьс€ операц—÷йний ризик неправильного виконанн€ банк—÷вських операц—÷й —÷ м—÷н—÷м—÷зу—‘тьс€ час на безпосередн—‘ виконанн€ цих операц—÷й сп—÷вроб—÷тниками банку [51].

ўо стосу—‘тьс€ технолога банку чи адм—÷н—÷стратора јЅ—, найчаст—÷ше виконуючого ц—÷ обов'€зки, то —„м необх—÷дно бачити загальну картину створенн€ —÷ реал—÷зац—÷—„ банк—÷вських продукт—÷в. “ут питанн€ функц—÷онуванн€ јЅ— пр€мо стика—‘тьс€ з орган—÷зац—÷йними аспектами в д—÷€льност—÷ банку. ÷е тј‘ питанн€ керуванн€ доступом до даних —÷ функц—÷й системи, проблеми побудови б—÷знес процес—÷в, узгодженн€ д—÷й р—÷зних служб —÷ прац—÷вник—÷в банку —÷ т.п [85].

÷—÷каво, що необх—÷дн—÷сть включенн€ в концептуальну модель јЅ— пон€тт€ "банк—÷вський продукттјЁ не завжди усв—÷домлю—‘тьс€ розроблювачами систем автоматизац—÷—„ банк—÷в. –∆ це з'€совано тј‘ вс—÷ јЅ—, б—÷льш - менш ст—÷йко представлен—÷ на ринку, споконв—÷чно м—÷ст€ть наб—÷р функц—÷й, необх—÷дний при виконанн—÷ операц—÷й з банк—÷вськими продуктами. “ак, можна пом—÷тити, що в багатьох јЅ— задана, €к правило, —‘дина посл—÷довн—÷сть опису вид—÷в внеск—÷в ф—÷зичних ос—÷б, однак при цьому —÷сну—‘ несхожа на не—„ посл—÷довн—÷сть опису позичок —÷ кредит—÷в —÷ зовс—÷м в—÷дм—÷нна в—÷д двох попередн—÷х посл—÷довн—÷сть опису роб—÷т при виконанн—÷ операц—÷й з ц—÷нними паперами.  ористувачу системи доводитьс€ добудовувати подумки необх—÷дн—÷ лог—÷чн—÷ зв'€зки м—÷ж розр—÷зненими функц—÷€ми системи з метою правильного —„хнього застосуванн€. Ѕагато хто дозвол€—‘ використовувати јЅ— —÷з користю дл€ банку. “аке положенн€, проте, приводить, з одного боку, до необх—÷дност—÷ залученн€ фах—÷вц—÷в з розвинутим абстрактним мисленн€м (€ких, по визначенню, набагато менше, н—÷ж людей з—÷ звичайними зд—÷бност€ми, —÷ €ких, отже, сутужн—÷ше знайти). ј з —÷ншого боку, така побудова системи —‘ передумовою дл€ зд—÷йсненн€ численних помилок при робот—÷ персоналу —÷з системою, що зб—÷льшу—‘ операц—÷йний —÷ ф—÷нансовий ризик виконанн€ банк—÷вських операц—÷й.

¬икладена ситуац—÷€ з концептуальною —÷ лог—÷чною побудовою јЅ— могла б продовжуватис€ довго, тим б—÷льше, що помилки автоматизованих систем найчаст—÷ше компенсуютьс€ орган—÷зац—÷йними м—÷рами, що починаютьс€ в банках при виконанн—÷ банк—÷вських послуг. ќднак у даний час јЅ—, що у максимальному ступен—÷ в—÷дбива—‘ особливост—÷ роботи комерц—÷йного банку, здатна надати —÷стотну п—÷дтримку вс—÷м його сп—÷вроб—÷тникам при виконанн—÷ сво—„х посадових обов'€зк—÷в.

«розум—÷ло, що под—÷бна система не може в—÷дбутис€ раптово. –∆сну—‘ пер—÷од, прот€гом €кого в—÷дбува—‘тьс€ усв—÷домленн€ необх—÷дност—÷ виробництва тако—„ системи, виробленн€ концептуальних —÷ лог—÷чних принцип—÷в —„—„ орган—÷зац—÷—„, ор—÷—‘нтац—÷—„ технолог—÷чних —÷ техн—÷чних процес—÷в на —„—„ виробництво. « огл€ду на стр—÷мкий розвиток банк—÷всько—„ справи в ”кра—„н—÷, необх—÷дн—÷сть в јЅ—, побудовано—„ з урахуванн€м сучасних вимог, сьогодн—÷, €к н—÷коли ран—÷ше, визнача—‘ лог—÷ку автоматизац—÷—„ банк—÷в.

јвтоматизован—÷ банк—÷вськ—÷ системи часто розробл€ютьс€ п—÷д потреби споживач—÷в, за —÷ндив—÷дуальним замовленн€м з повним супроводом у ход—÷ формуванн€ "гнучко—„тјЁ банк—÷всько—„ технолог—÷—„.

” реальн—÷й практиц—÷ важко зробити типовий програмний продукт, оск—÷льки спектр потреб —÷ послуг у р—÷зних банк—÷в не зб—÷га—‘тьс€. ќднак у будь-€кому випадку автоматизована система повинна перешкоджати "в—÷ртуозн—÷й майстерност—÷тјЁ де€ких бухгалтер—÷в, що дозвол€—‘ представити ф—÷нансове положенн€ банку не так, €к воно —‘ в д—÷йсност—÷.

¬досконаленн€ банк—÷всько—„ бухгалтерсько—„ —÷нформац—÷—„ —÷ створенн€ ун—÷версально—„ банк—÷всько—„ системи автоматизац—÷—„ вплинуть на подальше зм—÷цненн€ над—÷йност—÷ банк—÷всько—„ системи вц—÷лому. Ќапр€мок роб—÷т у ц—÷й област—÷ ста—‘ особливо актуальним в зв'€зку з —÷снуючою тенденц—÷—‘ю по створенню системи раннього ви€вленн€ банк—÷в, що знаход€тьс€ в передкризовому стан—÷, що дозволить ви€вити так—÷ банки на б—÷льш ранн—÷й стад—÷—„, ввести мон—÷торинг, з огл€ду на достатн—÷сть кап—÷талу, р—÷вень керованост—÷ поточною л—÷кв—÷дн—÷стю [50].

Ѕудь-€ка автоматизована банк—÷вська система €вл€—‘ собою складний апаратно-програмний комплекс, що склада—‘тьс€ з безл—÷ч—÷ вза—‘мозалежних модул—÷в. «овс—÷м очевидна роль мережних технолог—÷й у таких системах. ѕо сут—÷ јЅ— €вл€—‘ собою комплекс, що склада—‘тьс€ з безл—÷ч—÷ локальних —÷ глобальних обчислювальних мереж. ” јЅ— сьогодн—÷ застосову—‘тьс€ найсучасн—÷ше мережне —÷ телекомун—÷кац—÷йне устаткуванн€. ¬—÷д правильно—„ побудови мережно—„ структури јЅ— залежить ефективн—÷сть —÷ над—÷йн—÷сть —„—„ функц—÷онуванн€ [85].

ќск—÷льки попит на јЅ— досить високий —÷ ц—÷на висока, багато великих компан—÷й-виробник—÷в комп'ютерно—„ техн—÷ки —÷ програмного забезпеченн€ пропонують на ринку сво—„ розробки в дан—÷й област—÷. ѕеред в—÷дд—÷лом автоматизац—÷—„ банка ста—‘ важке питанн€ вибору оптимального р—÷шенн€. Ѕанк—÷вська сфера визнача—‘ дв—÷ основн—÷ вимоги до јЅ— - забезпеченн€ над—÷йност—÷ —÷ безпеки передач—÷ комерц—÷йно—„ —÷нформац—÷—„. ќстанн—÷м часом дл€ вза—‘мод—÷—„ з кл—÷—‘нтами —÷ зд—÷йсненн€ розрахунк—÷в усе част—÷ше використовуютьс€ в—÷дкрит—÷ глобальн—÷ мереж—÷, наприклад, Internet. ќстанн€ обставина ще б—÷льш п—÷дсилю—‘ значим—÷сть захисту переданих даних в—÷д несанкц—÷онованого доступу.

«важаючи на все, найближчим часом темпи розвитку јЅ— (особливо в наш—÷й кра—„н—÷) будуть стр—÷мко рости. ѕрактично вс—÷ мережн—÷ технолог—÷—„, що з'€вл€ютьс€, будуть швидко братис€ банками на озбро—‘нн€. Ќеминуч—÷ процеси —÷нтеграц—÷—„ банк—÷в у рамках нац—÷ональних —÷ св—÷тових банк—÷вських сп—÷втовариств. ÷е забезпечить пост—÷йне зростанн€ €кост—÷ банк—÷вських послуг, в—÷д €кого виграють, у к—÷нцевому рахунку, вс—÷ банки —÷ —„х кл—÷—‘нти.


4.2 ѕерспективи розвитку сучасних —÷нформац—÷йних систем —÷ технолог—÷й.


—учасна банк—÷вська система характеризу—‘тьс€:

  • посиленн€м конкурентно—„ боротьби м—÷ж банк—÷вськими консорц—÷умами на вс—÷х —÷снуючних ринках —÷ боротьби за нов—÷ ринки;
  • злитт€м банк—÷в, поглинанн€м великими банками др—÷бних;
  • припиненн€м д—÷€льност—÷ р€ду др—÷бних банк—÷в.

Ѕоротьба за виживанн€ актуальна дл€ кожного банку незалежно в—÷д його розм—÷ру, —÷стор—÷—„, проф—÷лю д—÷€льност—÷. Ѕанк, що не забезпечу—‘ динам—÷чного розвитку свого б—÷знесу, ризику—‘ рано чи п—÷зно опинитис€ в числ—÷ аутсайдер—÷в. Ѕанк пост—÷йно розширю—‘ спектр послуг, що борютьс€ за м—÷iе п—÷д сонцем на старих —÷ нових дл€ себе ринках, одержу—‘ шанс п—÷дн€тис€ сходинкою вище - вийти на св—÷товий ринок послуг [104].

Ќа ринку јЅ— кр—÷м широко в—÷домих ф—÷рм виробник—÷в DIASOFT —÷ RS-BANK можна зустр—÷ти —÷ менш в—÷дом—÷ так—÷ €к Ѕ—÷скв—÷т, ћ—÷м-технолог—÷€, √јћЅ–∆“, SC-банк, IB-System. ѕрактично вс—÷ вони јЅ— III покол—÷нн€ (використанн€ менеджера запис—÷в BTRIVE, мережна технолог—÷€).

ƒл€ росту потр—÷бна високо€к—÷сна база. –«—„ складають, пор€д з висококвал—÷ф—÷кованими фах—÷вц€ми озбро—‘нними передовими технолог—÷€ми, ще й —÷нструменти, за допомогою €ких ц—÷ —÷нструменти реал—÷зуютьс€. ќдним з —÷нструмент—÷в —‘ сучасна —÷нформац—÷йна система.

”кра—„нський банк—÷вський ринок сьогодн—÷ активно зм—÷ню—‘тьс€.  —÷льк—÷сть його учасник—÷в стр—÷мко скорочу—‘тьс€. Ѕанк—÷вська система ”кра—„ни планом—÷рно руха—‘тьс€ до структури, що у багатьох кра—„нах склалас€ вже давно. ѕост—÷йн—÷ зм—÷ни в банк—÷вському законодавств—÷ св—÷дчать про прагненн€ ЌЅ” п—÷дсилити контроль над д—÷€льн—÷стю комерц—÷йних банк—÷в —÷ п—÷дн€ти банк—÷вську справу на новий €к—÷сний р—÷вень.

”с—÷ ц—÷ процеси —‘ причинами ускладненн€ управл—÷нських та обл—÷кових функц—÷й всередин—÷ комерц—÷йних банк—÷в. «в—÷дси п—÷двищенн€ вимог до програмного забезпеченн€, що використовують комерц—÷йн—÷ банки. –озробники цього програмного забезпеченн€ змушен—÷ пост—÷йно зд—÷йснювати зм—÷ну сво—„х продукт—÷в, ледь встигаючи за останн—÷ми зм—÷нами законодавства.

‘актор "несучасност—÷тјЁ —‘ найб—÷льш очевидною проблемою —÷ част—÷ше —÷нших сьогодн—÷ характеризу—‘ пропонован—÷ на ринку јЅ—. ¬—÷н —‘ насл—÷дком наполегливого продовженн€ розвитку —÷нформац—÷йних систем, що давно застар—÷ли морально: €к у зм—÷ст—÷ обрано—„ платформи й арх—÷тектури, так —÷ в зм—÷ст—÷ використаних прикладних технолог—÷й. ѕроблеми такого роду звичайно легко д—÷агностуютьс€. Ќаприклад, €кщо €к принципово нов—÷ можливост—÷ €ко—„-небудь —÷нформац—÷йно—„ системи п—÷днос€ть т—÷льки "мультивалютний операц—÷йний деньтјЁ, "реальний масштаб часутјЁ чи щось у цьому род—÷, то можна зробити однозначний висновок про те, що дана система, €к м—÷н—÷мум, застар—÷ла вже до моменту —„—„ виходу на ринок [85].

ќтже, вимоги до ф—÷нансових систем за останн—÷ р—÷к-два —÷стотно зросли. “епер ус—÷ бажають мати масштабн—÷ системи, що могли б функц—÷онувати не на €к—÷йсь одн—÷й, а ц—÷лому р€д—÷ попул€рних —”Ѕƒ —÷ на ц—÷лому р€д—÷ мережних операц—÷йних систем. ”с—÷х ц—÷кавить можлив—÷сть доступу через глобальну мережу –∆нтернет. Ѕагатьом дуже ц—÷кава можлив—÷сть створенн€ граф—÷чно—„ зв—÷тност—÷, на€вн—÷сть елемент—÷в б—÷знес граф—÷ки, а також можлив—÷сть роботи з граф—÷чною —÷нформац—÷—‘ю, наприклад, збереженн€ фотограф—÷й ф—÷зичних ос—÷б, зразк—÷в —„хн—÷х п—÷дпис—÷в —÷ т.д.

ѕроблема —÷нтеграц—÷—„ програмних продукт—÷в одного розроблювача завжди сто€ла гостро, —÷ дотепер вона остаточно не вир—÷шена. ќсновними методами р—÷шенн€ ц—÷—‘—„ проблеми були вза—‘мод—÷€ систем на р—÷вн—÷ експорту й —÷мпорту даних, через €кийсь текстовий файл, або безпосередн—÷й доступ одн—÷—‘—„ системи до бази даних —÷ншо—„. ”с—÷ ц—÷ методи не забезпечують достатнього р—÷вн€ над—÷йност—÷, а найголовн—÷ше - безпеки [50].

”с—÷ перел—÷чен—÷ задач—÷ дуже важко, а найчаст—÷ше —÷ неможливо вир—÷шувати тим покол—÷нн€м —÷нструментальних засоб—÷в, €кими користуютьс€ сьогодн—÷ б—÷льш—÷сть ф—÷рм - розроблювач—÷в. ÷—÷ —÷нструментальн—÷ засоби реал—÷зован—÷ дл€ платформи MS-DOS —÷ вже значно застар—÷ли. “ому сучасн—÷ програмн—÷ засоби повинн—÷ в—÷дпов—÷дати перерахованим вище вимогам.


4.3ќсновн—÷ задач—÷ та вимоги до систем захисту банк—÷всько—„ —÷нформац—÷—„.


Ќин—÷ стан захисту нац—÷ональних —÷нформац—÷йних ресурс—÷в та систем виклика—‘ занепоко—‘н—÷сть у всьому св—÷т—÷. јмериканськ—÷ фах—÷вц—÷ на основ—÷ наукових досл—÷джень стверджують, що трет€ св—÷това в—÷йна буде —÷нформац—÷йною. јбо ж, €кщо вона буде розв'€зана, то врешт—÷-решт к—÷нцевий —„—„ результат визначить той, хто волод—÷—‘ стратег—÷чно важливою —÷нформац—÷—‘ю.

“епер зах—÷дн—÷ фах—÷вц—÷ та експерти констатують вкрай важкий стан —÷нформац—÷йно—„ безпеки у ф—÷нансових структурах, —„х неспроможн—÷сть протисто€ти можливим атакам на —÷нформац—÷йн—÷ системи. “ак, за пов—÷домленн€ми преси, лише одне втручанн€ у систему ѕершого мережного банку у 1995 роц—÷ призвело до збитк—÷в на суму в—÷д 50 до 400 млн. долар—÷в —Ўј. ‘—÷нансов—÷ установи лондонського ——÷т—÷ сплачують астроном—÷чн—÷ суми м—÷жнародним бандам "к—÷бертерорист—÷втјЁ, €к—÷ з—÷брали з усього св—÷ту близько 400 млн. фунт—÷в "податк—÷втјЁ ѕрот€гом одного року, загрожуючи вивести з ладу комп'ютерн—÷ системи. —хожих факт—÷в -безл—÷ч, але б—÷льш—÷сть ф—÷нансових установ не бажають —„х публ—÷кувати, оск—÷льки це знижу—‘ р—÷вень дов—÷ри до них [50].

“ому питанн€ захисту електронних плат—÷жних систем —‘ найважлив—÷шим при орган—÷зац—÷—„ таких систем. ѕри цьому треба мати на уваз—÷, що захист —÷нформац—÷—„ у плат—÷жних системах повинен бути достатньо над—÷йним, але витрати на орган—÷зац—÷ю захисту не повинн—÷ перевищувати збитки, €к—÷ можуть виникати в—÷д порушенн€ системи захисту за весь час експлуатац—÷—„ плат—÷жно—„ системи.  р—÷м того, будь-€к—÷ елементи системи захисту не повинн—÷ знижувати над—÷йн—÷сть роботи плат—÷жно—„ системи —÷ в—÷двол—÷кати значн—÷ ресурси системи [50, 85].

ѕри розробц—÷ системи захисту треба враховувати в першу чергу класиф—÷кац—÷ю плат—÷жно—„ системи за роллю, орган—÷зац—÷—‘ю розрахунк—÷в та —÷ншими сутт—‘вими ознаками. Ћише повне розум—÷нн€ рол—÷ конкретно—„ плат—÷жно—„ системи, —„—„ структури, орган—÷зац—÷—„ розрахунк—÷в та плат—÷жних —÷нструмент—÷в, €к—÷ використовуютьс€ дл€ зд—÷йсненн€ платеж—÷в, да—‘ змогу правильно створити модель можливих загроз —÷ вибрати ефективн—÷ способи захисту, €кий повинен бути нев—÷д'—‘мною частиною плат—÷жно—„ системи —÷ зд—÷йснюватис€ на ус—÷х етапах створенн€ та обробки платеж—÷в.

—лово "безпекатјЁ ма—‘ безл—÷ч р—÷зних значень. —тосовно —÷нформац—÷йних систем цей терм—÷н означа—‘ можлив—÷сть протисто€ти спробам нанесенн€ збитк—÷в "асникам або користувачам системи при р—÷зних впливах (навмисних або ненавмисних) на не—„. ÷е - на€вн—÷сть ресурс—÷в, ст—÷йк—÷сть системи до помилок при передач—÷ даних —÷ до техн—÷чних неполадок або над—÷йн—÷сть р—÷зних елемент—÷в системи. ќстанн—÷м часом значенн€ цього терм—÷на значно поширилось, —÷ нин—÷ в—÷н також означа—‘ захист програм, файл—÷в, апаратних засоб—÷в в—÷д п—÷дробки та зловживань, пов'€заних —÷з несанкц—÷онованим доступом.

 р—÷м того, пон€тт€ "безпекатјЁ по-р—÷зному тракту—‘тьс€ фах—÷вц€ми плат—÷жно—„ системи. « точки зору користувач—÷в системи: незалежно в—÷д механ—÷зм—÷в захисту, система повинна бути простою, сучасною —÷ над—÷йною, надавати нестандартн—÷ р—÷шенн€ складних проблем. „ас передач—÷ даних —÷ сприйн€тт€ —„х системою повинен бути коротким, щоб користувач м—÷г користуватис€ ус—÷ма функц—÷ональними можливост€ми системи. Ћише його особиста —÷нформац—÷€ повинна бути захищеною в—÷д несанкц—÷онованого доступу [50, 85]:

  • з точки зору обслуговуючого персоналу системи: обслуговуючий персонал системи несе в—÷дпов—÷дальн—÷сть за над—÷йну та правильну роботу системи, тому його розум—÷нн€ безпеки системи зовс—÷м —÷нше. ƒл€ того, щоб мати можлив—÷сть керувати роботою системи та дотримуватис€ вимог безпеки, необх—÷дно надати кожному користувачу визначен—÷ ресурси системи. ƒл€ цього потр—÷бн—÷ над—÷йн—÷ механ—÷зми —÷дентиф—÷кац—÷—„ —÷ встановленн€ прав доступу користувач—÷в.
  • з точки зору фах—÷вц€ з розробки системи: в—÷н повинен передбачити майбутн—÷ зм—÷ни у вимогах до користувач—÷в п—÷д час модиф—÷кац—÷—„ системи з метою зб—÷льшенн€ серв—÷сних функц—÷й системи.

ўоб уникнути р—÷зних тлумачень пон€тт€ "безпекатјЁ, п—÷д безпекою плат—÷жних систем будемо розум—÷ти захист в—÷д:

  • несанкц—÷онованого доступу до —÷нформац—÷—„; .несанкц—÷онованих зм—÷н —÷нформац—÷—„;
  • несанкц—÷онованих операц—÷й з функц—÷€ми плат—÷жних систем.

“аке тлумаченн€ "безпекитјЁ значно в—÷др—÷зн€—‘тьс€ в—÷д пон€тт€ "над—÷йн—÷стьтјЁ. Ќад—÷йн—÷сть роботи системи означа—‘, що система незалежно в—÷д вх—÷дних даних —÷ функц—÷й, що виконуютьс€, даватиме лише передбачуван—÷ результати.

ѕри такому визначенн—÷ терм—÷на "безпекатјЁ безпека плат—÷жних систем може бути дос€гнута за допомогою забезпеченн€:

  • конф—÷денц—÷йност—÷ —÷нформац—÷—„, €ка обробл€—‘тьс€ плат—÷жною системою;
  • ц—÷л—÷сност—÷ компонент—÷в —÷ ресурс—÷в системи та —÷нформац—÷—„, €ка обробл€—‘тьс€, накопичу—‘тьс€ —÷ збер—÷га—‘тьс€ в лат—÷жн—÷й систем—÷;
  • доступност—÷ компонент—÷в —÷ ресурс—÷в системи.

 онф—÷денц—÷йн—÷сть —÷нформац—÷—„ - це "астив—÷сть —÷нформац—÷—„ бути доступною т—÷льки суб'—‘ктам системи (користувачам, програм—÷стам, процесам тощо), €к—÷ витримали перев—÷рку —÷ були допущен—÷ до ц—÷—‘—„ —÷нформац—÷—„ (тобто, були авторизован—÷).

÷—÷л—÷сн—÷сть компонент—÷в —÷ ресурс—÷в системи - це "астив—÷сть компонент—÷в системи бути незм—÷нними прот€гом функц—÷онуванн€ системи. «м—÷ни —÷нформац—÷—„, €ка обробл€—‘тьс€ у систем—÷, повинн—÷ зд—÷йснюватис€ лише авторизованими користувачами або процесами системи [50, 85].

ƒоступн—÷сть компонент—÷в (ресурс—÷в) системи - це "астив—÷сть компонент—÷в (ресурс—÷в) системи бути доступними дл€ використанн€ т—÷льки авторизованими суб'—‘ктами системи в будь-€кий час.

Ѕезпеку плат—÷жних систем можна розгл€дати €к таку, що склада—‘тьс€ —÷з зовн—÷шньо—„ та внутр—÷шньо—„ безпеки.

«овн—÷шн€ безпека включа—‘: захист в—÷д втрати або модиф—÷кац—÷—„ системою —÷нформац—÷—„ при стих—÷йних лихах (пожежах, землетрусах та —÷н.); захист системи в—÷д проникненн€ зловмисник—÷в ззовн—÷ з метою викраденн€, отриманн€ доступу до —÷нформац—÷—„ або виведенн€ системи з ладу.

ћета внутр—÷шньо—„ безпеки - забезпеченн€ над—÷йно—„ та коректно—„ роботи, ц—÷л—÷сност—÷ —÷нформац—÷—„ —÷ компонент—÷в (ресурс—÷в) системи. ÷е передбача—‘ створенн€ над—÷йних —÷ зручних механ—÷зм—÷в регламентуванн€ д—÷€льност—÷ ус—÷х користувач—÷в та обслуговуючого персоналу, п—÷дтриманн€ диiипл—÷ни доступу до ресурс—÷в системи.

ћожна вид—÷лити два п—÷дходи до забезпеченн€ безпеки —÷нформац—÷йних систем: фрагментарний та комплексний п—÷дх—÷д.

‘pагментарний п—÷дх—÷д ор—÷—‘нту—‘тьс€ на протид—÷ю ч—÷тко визначеним загрозам при визначених умовах використанн€ системи. √оловною позитивною рисою такого п—÷дходу —‘ м—÷цний захист щодо конкретно—„ загрози, але основний недол—÷к - локальн—÷сть д—÷—„ та в—÷дсутн—÷сть —‘диного захищеного середовища дл€ обробки —÷нформац—÷—„. “ому такий п—÷дх—÷д неприйн€тний дл€ захисту плат—÷жних систем.

ƒл€ створенн€ захисту плат—÷жних систем треба використовувати комплексний п—÷дх—÷д, а саме: створенн€ захищеного середовища дл€ обробки плат—÷жно—„ та службово—„ —÷нформац—÷—„ в систем—÷, €ке об'—‘дну—‘ р—÷зноман—÷тн—÷ (правов—÷, орган—÷зац—÷йн—÷, програмно-техн—÷чн—÷) засоби дл€ протид—÷—„ будь-€ким загрозам [104, 85].

—творенн€ комплексу заход—÷в безпеки - досить складне завданн€. ƒл€ запоб—÷ганн€ створенн€ "надм—÷рного захистутјЁ плат—÷жно—„ системи й отриманн€ можливост—÷ реал—÷зац—÷—„ ефективних та —÷ндив—÷дуально розроблених заход—÷в захисту необх—÷дно точно визначити фактори загроз —÷ втрат, €к—÷ вони завдають.

—истема захисту - —‘дина сукупн—÷сть правових —÷ морально-етичних норм, орган—÷зац—÷йних (адм—÷н—÷стративних) заход—÷в та програмно-техн—÷чних засоб—÷в, €к—÷ спр€мован—÷ на протид—÷ю загрозам дл€ плат—÷жно—„ системи —÷ метою €ких —‘ м—÷н—÷м—÷зац—÷€ можливих збитк—÷в користувач—÷в —÷ "асник—÷в плат—÷жно—„ системи.

—творенн€ над—÷йно—„ системи захисту можна розд—÷лити на чотири основних етапи:

  • анал—÷з можливих загроз;
  • розробка (плануванн€) системи захисту;
  • реал—÷зац—÷€ системи захисту;
  • супроводженн€ системи захисту п—÷д час експлуатац—÷—„ плат—÷жно—„ системи.

¬с—÷ етапи нерозривно пов'€зан—÷ м—÷ж собою. ” процес—÷ впровадженн€ та експлуатац—÷—„ плат—÷жно—„ системи необх—÷дно пост—÷йно анал—÷зувати достатн—÷сть системи захисту та можлив—÷сть виникненн€ загроз, €к—÷ не були врахован—÷ п—÷д час першого етапу. “ому процес створенн€ системи захисту —‘ пост—÷йним —÷ потребу—‘ уваги та безперервного ретельного анал—÷зу роботи плат—÷жно—„ системи.

јнал—÷з можливих загроз - це виб—÷р —÷з ус—÷—‘—„ безл—÷ч—÷ можливих вплив—÷в на систему лише таких, €к—÷ реально можуть виникати —÷ наносити значн—÷ збитки.

Ќа етап—÷ розробки (плануванн€) система захисту форму—‘тьс€ у вигл€д—÷ —‘дино—„ сукупност—÷ заход—÷в р—÷зного —÷шану дл€ протид—÷—„ можливим загрозам. ¬они включають:

  • правов—÷ заходи: закони, укази та —÷нш—÷ нормативн—÷ документи, €к—÷ регламентують правила роботи з плат—÷жною —÷нформац—÷—‘ю, що обробл€—‘тьс€, накопичу—‘тьс€ та збер—÷га—‘тьс€ в систем—÷, та в—÷дпов—÷дальн—÷сть за порушенн€ цих правил;
  • морально-етичн—÷ заходи: норми повед—÷нки учасник—÷в розрахунк—÷в та обслуговуючого персоналу;
  • адм—÷н—÷стративн—÷ заходи: заходи орган—÷зац—÷йного характеру, €к—÷ регламентують процес функц—÷онуванн€ системи обробки плат—÷жно—„ —÷нформац—÷—„, використанн€ —„—„ ресурс—÷в, д—÷€льн—÷сть персоналу тощо. ƒо них можна в—÷днести: розробку правил обробки —÷нформац—÷—„, проектуванн€ буд—÷вель дл€ розм—÷щенн€ плат—÷жних систем з урахуванн€м впливу зовн—÷шнього середовища п—÷д час стих—÷йних лих, пожеж тощо; в—÷дб—÷р персоналу; орган—÷зац—÷ю пропускного режиму до прим—÷щень; орган—÷зац—÷ю обл—÷ку, збер—÷ганн€ —÷ знищенн€ документ—÷в та нос—÷—„в з конф—÷денц—÷йною —÷нформац—÷—‘ю; орган—÷зац—÷ю розпод—÷лу доступу —÷ збер—÷ганн€ парол—÷в, криптограф—÷чних ключ—÷в; орган—÷зац—÷ю п—÷дготовки користувач—÷в —÷ персоналу та контролю за —„х роботою; сертиф—÷кац—÷ю техн—÷чних та програмних засоб—÷в;
  • ф—÷зичн—÷ заходи захисту, €к—÷ включають охорону прим—÷щень, техн—÷ки та персоналу плат—÷жно—„ системи;
  • техн—÷чн—÷ (апаратно-програмн—÷ та програмн—÷) засоби захисту, €к—÷ самост—÷йно або в комплекс—÷ з —÷ншими засобами забезпечують функц—÷—„ захисту: —÷дентиф—÷кац—÷ю й автентиф—÷кац—÷ю користувач—÷в, роз под—÷л доступу, ре—‘страц—÷ю основних под—÷й роботи системи, криптограф—÷чн—÷ функц—÷—„ та —÷н.

Ќа етап—÷ реал—÷зац—÷—„ системи захисту виготовл€ютьс€, обладнуютьс€, встановлюютьс€ та настроюютьс€ засоби захисту, €к—÷ були запланован—÷ на попередньому етап—÷ [104, 85].

ѕеред початком розробленн€ системи захисту дл€ плат—÷жно—„ системи треба провести анал—÷з можливих загроз дл€ тако—„ системи. його бажано починати —÷з загального огл€ду вс—÷х —÷снуючих загроз та атак, —„х класиф—÷кац—÷—„.

¬с—÷ загрози можна розпод—÷лити, зг—÷дно з —„хн—÷ми характеристиками, на класи:

  • за ц—÷л€ми реал—÷зац—÷—„ загрози:

1)порушенн€ конф—÷денц—÷йност—÷ —÷нформац—÷—„;

2)порушенн€ ц—÷л—÷сност—÷ (повна або часткова компрометац—÷€ —÷нформац—÷—„; дез—÷нформац—÷€; несанкц—÷оноване знищенн€ або модиф—÷кац—÷€ —÷нформац—÷—„ чи програмного забезпеченн€);

3)порушенн€ (часткове або повне) працездатност—÷ системи.

  • за принципом впливу на систему:

1)за допомогою доступу до об'—‘кт—÷в системи (файл—÷в, дан€х, канал—÷в зв'€зку);

2)за допомогою прихованих канал—÷в (у тому числ—÷, через роботу з пам'€ттю).

  • за характером впливу на систему:

1)активний вплив - виконанн€ користувачами де€ких д—÷й поза межами сво—„х обов'€зк—÷в, €к—÷ порушують систему захисту та зм—÷нюють стан системи;

2)пасивний вплив - спостереженн€ поб—÷чних ефект—÷в роботи системи та —„х анал—÷з, €к—÷ не зм—÷нюють стан системи, але дають можлив—÷сть отриманн€ конф—÷денц—÷йно—„ —÷нформац—÷—„.

  • за причинами по€ви помилок у систем—÷ захисту:

1)некоректн—÷сть системи захисту, що призведе до д—÷й, €к—÷ можна розгл€дати €к несанкц—÷онован—÷, але система захисту не розрахована на —„х припиненн€ або недопущенн€;

2)помилки адм—÷н—÷струванн€ системи;

3)помилки в алгоритмах програм, зв'€зках м—÷ж ними тощо, €к—÷ виникають на етап—÷ проектуванн€;

4)помилки реал—÷зац—÷—„ алгоритм—÷в, тобто помилки програмуванн€, €к—÷ виникають на етап—÷ реал—÷зац—÷—„ або тестуванн€ програмного забезпеченн€.

  • за способом впливу на об'—‘кт атаки:

1)безпосередн—÷й вплив на об'—‘кт атаки (у тому числ—÷, за допомогою використанн€ прив—÷ле—„в);

2)вплив на систему прив—÷ле—„в (у тому числ—÷, захопленн€ прив—÷ле—„в ) —÷ пот—÷м доступ до системи, €кий система вважатиме санкц—÷онованим;

3)опосередкований вплив через —÷нших користувач—÷в.

  • за способом впливу на систему:

1)п—÷д час роботи в —÷нтерактивному режим—÷;

2)п—÷д час роботи у пакетному режим—÷.

  • за об'—‘ктом атаки:

1)на систему в ц—÷лому;

2)на об'—‘кти системи з порушенн€м конф—÷денц—÷йност—÷, ц—÷л—÷сност—÷ або функц—÷онуванн€ об'—‘кт—÷в системи (дан—÷, програми, устаткуванн€ системи, канали передач—÷ даних);

3)на суб'—‘кти системи (процеси користувач—÷в);

4)на канали передач—÷ даних, причому €к на пакети даних, що передаютьс€, так —÷ на сам—÷ канали передач—÷ даних.

  • за засобами атаки, що використовуютьс€:

1)за допомогою штатного програмного забезпеченн€;

2)за допомогою спец—÷ально розробленого програмного забезпеченн€.

  • за станом об'—‘кта атаки:

1)п—÷д час збер—÷ганн€ об'—‘кта (на диску, в оперативн—÷й пам'€т—÷ тощо ) у пасивному стан—÷;

2)п—÷д час передач—÷;

3)п—÷д час обробки, тобто об'—‘ктом атаки —‘ сам процес користувача або системи.

Ќайб—÷льш розповсюдженою загрозою дл€ безпеки —‘ несанкц—÷онований доступ (Ќ—ƒ), тобто отриманн€ користувачем доступу до об'—‘кта, на €кий в—÷н не ма—‘ дозволу. «а характером впливу Ќ—ƒ —‘ активним впливом, в €кому може бути використана де€ка помилка в систем—÷ захисту .÷е може бути зд—÷йснено за допомогою стандартного (штатного) або спец—÷ально розробленого програмного забезпеченн€. Ќ—ƒ може стосуватис€ €к системи в ц—÷лому , так —÷ окремих —„—÷ елемент—÷в, €к—÷ перебувають в будь-€кому стан—÷. дл€ реал—÷зац—÷—„ Ќ—ƒ використовуютьс€ два способи: подоланн€ системи захисту або спостереженн€ за процесами та анал—÷з —÷нформац—÷—„.

Ќезаконне використанн€ прив—÷ле—„в - теж загроза безпец—÷, €ка досить часто зустр—÷ча—‘тьс€. Ќайб—÷льш часто дл€ цього використову—‘тьс€ штатне програмне забезпеченн€, €ке функц—÷ону—‘ у позаштатному режим—÷. ƒе€к—÷ захищен—÷ системи мають засоби, €к—÷ можуть функц—÷онувати з порушенн€м системи безпеки. “ак—÷ засоби необх—÷дн—÷ дл€ вир—÷шенн€ питань у надзвичайних ситуац—÷€х —÷ використовуютьс€ системними адм—÷н—÷страторами, системними програм—÷стами тощо, €к—÷ мають дл€ цього сво—„ певн—÷ набори прив—÷ле—„в. Ќезаконне захопленн€ прив—÷ле—„в можливе при на€вност—÷ помилок у сам—÷й систем—÷ або при недбалому ставленн—÷ до керуванн€ системою в ц—÷лому —÷ розпод—÷лом прив—÷ле—„в зокрема [50, 85].

–∆нша загроза безпеки ма—‘ назву "маскарадтјЁ, тобто виконанн€ будь-€ких д—÷й одним користувачем в—÷д —÷мен—÷ —÷ншого користувача, €кому ц—÷ д—÷—„ дозволен—÷. "ћаскарадомтјЁ також називають передачу пов—÷домлень в—÷д —÷мен—÷ —÷ншого користувача. „асто "маскарадутјЁ переду—‘ перехопленн€ парол€ або порушенн€ системи захисту .

ƒосить суворою загрозою —‘ в—÷русн—÷ атаки будь-€кого типу .¬они можуть призводити до повно—„ зупинки системи, повно—„ або частково—„ модиф—÷кац—÷—„ програмного забезпеченн€ системи, модиф—÷кац—÷—„ або порушенн€ даних, викраденн€ —÷нформац—÷—„.

“аким чином, при створенн—÷ системи захисту необх—÷дно уважно проанал—÷зувати типи загроз, найб—÷льш уразлив—÷ м—÷i€ у систем—÷ та збитки, €к—÷ можуть виникати п—÷д час порушенн€ системи захисту .


–озд—÷л 5. ѕравов—÷, соц—÷ально-економ—÷чн—÷, орган—÷зац—÷йно-техн—÷чн—÷ питанн€ охорони прац—÷ в банк—÷вськ—÷й установ—÷


5.1јнал—÷з сан—÷тарно-г—÷г—÷—‘ничних умов прац—÷ в “¬Ѕ¬ ’‘ ј –∆Ѕ "”кр—иббанктјЁ "’–”тјЁ є 7


“¬Ѕ¬ ’‘ ј –∆Ѕ "”кр—иббанктјЁ "’–”тјЁ є7 розташовано в птјў€типоверховому цегл€ному будинку ’‘ ”јЅ—. —аме прим—÷щенн€ розташовано на першому поверс—÷ —÷ займа—‘ площу 102 м2 , ма—‘ довжину - 17 м, ширину - 6 м та висоту - 3,2 м. ” в—÷дд—÷ленн—÷ працюють 6 ос—÷б, в тому числ—÷ 3 - на комптјўютерах , на кожного приходитьс€ 17 м2 площ—÷ прим—÷щенн€ —÷ 54,4 м3 обтјў—‘му прим—÷щенн€, тобто нормативи площ—÷ —÷ обтјў—‘му виробничого прим—÷щенн€ на одного працюючого дотриман—÷ (6 м2; 20 м3 в—÷дпов—÷дно)

ўо стосу—‘тьс€ питань промислово—„ естетики, то сл—÷д зазначити, що ст—÷ни забарвлен—÷ в бл—÷дий зелений кол—÷р, що спри€—‘ ненапружен—÷й атмосфер—÷, стел—÷ с—÷ро-б—÷лого кольору, а п—÷длога - це сум—÷ш кольору стел—÷ та ст—÷н. ¬загал—÷, забарвленн€ прим—÷щенн€ виконано в св—÷тлих та тон—÷зуючих тонах, що спри€—‘ гарному настрою роб—÷тник—÷в, а також кращ—÷й осв—÷тленост—÷ прим—÷щенн€. ѕ—÷длога - з покритт€м антистатичним л—÷нолеумом, зручна дл€ обовтјў€зкового щоденного вологого прибиранн€. –обоч—÷ м—÷i€ обладнан—÷ сучасними виробничими мебл€ми, чи—„ розм—÷ри регулюютьс€ в—÷дпов—÷дно до анатомо-ф—÷з—÷олог—÷чних особливостей прац—÷вник—÷в. –∆нтертјў—‘р прим—÷щенн€ оформлено в стил—÷ ј –∆Ѕ "”кр—иббанктјЁ.

ƒан—÷, €к—÷ стосуютьс€ метеоролог—÷чних умов прац—÷, а також —„х в—÷дпов—÷дн—÷сть нормативним значенн€м наведен—÷ в табл 5.1.


“аблиц€ 5.1.

ѕараметри сан—÷тарно-г—÷г—÷—‘ничних умов прац—÷

є п\п

ѕараметри

‘актичне значенн€

Ќорматив

¬—÷дпов—÷дн—÷сть фактичним значеннм нормативу

1

“емпература пов—÷тр€ в холодний пер—÷од,

“емпература пов—÷тр€ в теплий пер—÷од,

22


24

21-24


22-25

¬—÷дпов—÷да—‘


¬—÷дпов—÷да—‘

2

¬—÷дносна волог—÷сть, %

60

40-60

¬—÷дпов—÷да—‘

3

Ўвидк—÷сть руху пов—÷тр€, м/с

0,09

0,1

в—÷дпов—÷да—‘

4

«апилен—÷сть, мг/м3

0,1

4

в—÷дпов—÷да—‘

5

ќсв—÷тлен—÷сть, лк

450

400

в—÷дпов—÷да—‘

6

–—÷вень шуму, дЅл

60

65

в—÷дпов—÷да—‘


” “¬Ѕ¬ встановлено кондиц—÷онер AKIRA AC 324 HK потужн—÷стю 600м3/год, €кий автоматично п—÷дтриму—‘ в прим—÷щенн—÷ задан—÷ параметри пов—÷тр€ного середовища в холодний та теплий пер—÷од. —истему вентил€ц—÷—„ в даному прим—÷щенн—÷ можна охарактеризувати €к сум—÷щену припливно-вит€жну загальнообм—÷нну [52].

¬изначимо загальну к—÷льк—÷сть тепла, що надходить до прим—÷щенн€. “епло в—÷д обладанн€ розрахову—‘тьс€ за формулою 5.1:


Qзб1 = n* Qоб = 4*250 ¬т = 1000 ¬т, (5.1.)


де n - к—÷льк—÷сть комптјўютер—÷в,

Qоб - надлишкове тепло, €ке генеру—‘тьс€ комптјўютером.

“епло в—÷д прилад—÷в, €к—÷ осв—÷тлюють прим—÷щенн€ розрахову—‘тьс€ за формулою 5.2:


Qзб2 = Qзб1*(0,12 + 0,06 + 0,01) = 190 ¬т (5.2.)


“епло в—÷д обслуговуючого персоналу розрахову—‘тьс€ за формулою 5.3:


Qзб3 = Qоп*n = 125*3 = 375 ¬т(5.3)


ƒе, Qоп - енерговитрати оператора, в—÷дпов—÷дно до категор—÷—„ роб—÷т 1а

n - к—÷льк—÷сть оператор—÷в, €к—÷ пост—÷йно знаход€ть в прим—÷щенн—÷ з комптјўютерами.

—ума всього тепла, €ке надходить до прим—÷щенн€ розрахову—‘тьс€ за формулою 5.4:


Qзб = Qзб1 + Qзб2 + Qзб3 = 1000 ¬т + 190 ¬т + 375 ¬т = 1565 ¬т (5.4.)


¬изначимо обтјў—‘м пов—÷тр€ L необх—÷дного дл€ видаленн€ надлишкового тепла в прим—÷щенн—÷ за формулою 5.5:

        3600* Qзб                 3600*1565

L = тј‘тј‘тј‘тј‘тј‘тј‘ = тј‘тј‘тј‘тј‘тј‘тј‘тј‘ = 617,74 м3/год (5.5.)

          с*g (tв - tп)     1010* 1,29(22-15)

де, с = 1010 ƒж/кгград питома тепло—‘мк—÷сть пов—÷тр€,

g = 1,29 кг/м3 щ—÷льн—÷сть пов—÷тр€,

tв = 220 пов—÷тр€, що видал€—‘тьс€,

tп - пов—÷тр€, що пода—‘тьс€ беретьс€ на 50 - 100 — нижче температури, що видал€—‘тьс€.

¬изначимо к—÷льк—÷сть кондиц—÷онер—÷в шл€хом добутку к—÷лькост—÷ пов—÷тр€ необх—÷дного дл€ вентил€ц—÷—„ прим—÷щенн€ на продуктивн—÷сть кондиц—÷онера, формула 5.6:

       617.74 м3/год

N = тј‘тј‘тј‘тј‘тј‘тј‘тј‘ = 1.03(5.6.)

        600 м3/год


“аким чином, наведен—÷ розрахунки, п—÷дтверджують те, що кондиц—÷онер забезпечу—‘ нормальний м—÷крокл—÷мат в прим—÷щенн—÷, параметри температури пов—÷тр€ в—÷дпов—÷дають нормативним.

ўо стосу—‘тьс€ системи опаленн€, то в “¬Ѕ¬ є 7 —÷сну—‘ центральна вод€на система опаленн€. ўо стосу—‘тьс€ холодного пер—÷оду, то дл€ забезпеченн€ нормативних параметр—÷в температури пов—÷тр€ додатково використову—‘тьс€ кондиц—÷онер [53].

¬ досл—÷джуваному прим—÷щенн—÷ осв—÷тленн€ сум—÷щене. ѕриродне осв—÷тленн€ - бокове, односторонн—‘ через 5 великих в—÷кон. Ўтучне - загальне р—÷вном—÷рне осв—÷тленн€ св—÷тильниками типу Ћ—ѕ 01 з люм—÷неiентними лампами типу ЋЅ, €к—÷ вмонтован—÷ в п—÷дв—÷сну стелю.

¬—÷кна “¬Ѕ¬ виход€ть у дв—÷р ’‘ ”јЅ— —÷ недостатньо в—÷ддален—÷ в—÷д центрально—„ дороги, тобто недостатньо захищен—÷ в—÷д пр€мого вилученн€ у в—÷кна пилу —÷ вихлопних газ—÷в в—÷д транспортних засоб—÷в.

¬ прим—÷щенн—÷ в—÷дсутн—÷ джерела шк—÷дливих речовин.

—пециф—÷ка роботи в “¬Ѕ¬ пол€га—‘ в тому, що кожен день в—÷дбува—‘тьс€ по—‘днанн€ телефонних розмов з кл—÷—‘нтами з —÷нтенсивним використанн€м комптјўютер—÷в та принтер—÷в. ¬се це у по—‘днанн—÷ з шумом в—÷д кондиц—÷онеру та касових апарат—÷в створю—‘ р—÷вень шуму 60дЅј, що не перевищу—‘ норми.

–—÷вн—÷ електромагн—÷тних випром—÷нювань р—÷зних д—÷апазон—÷в в межах допустимих значень.

—ан—÷тарно-побутов—÷ прим—÷щенн€ розташован—÷ й обладнан—÷ в—÷дпов—÷дно до встановлених норм. “уалетна к—÷мната сполучена з умивальником —÷ знаходитьс€ наприк—÷нц—÷ коридору. “акож —‘ побутова к—÷мната, в €к—÷й сто—„ть шафа дл€ верхнього од€гу, ст—÷л, ст—÷льц—÷, холодильник та м—÷крохвильова п—÷ч. —ан—÷тарний стан прим—÷щень в—÷дпов—÷да—‘ сан—÷тарно-г—÷г—÷—‘ничним нормам завд€ки щоденному прибиранню [54].

“аким чином, вс—÷ сан—÷тарно-г—÷г—÷—‘н—÷чн—÷ характеристики прим—÷щенн€ в—÷дпов—÷дають нормативним вимогам.


5.2 “ехн—÷ка безпеки


ќск—÷льки прим—÷щенн€ “¬Ѕ¬ не запилене, параметри температури та вологост—÷ пов—÷тр€ в межах норми, то його можна класиф—÷кувати за ступенем ураженн€ електричним струмом €к нормальне прим—÷щенн€ або прим—÷щенн€ без п—÷двищено—„ небезпеки.

—истеми електропостачанн€, монтаж електричного осв—÷тленн€ виконано з урахуванн€м нормативних документ—÷в. ≈лектрообладнанн€, електропроводи та кабел—÷ в—÷дпов—÷дають класу зони за ѕ¬≈ (ѕ-–∆–∆а-прим—÷щенн€, де —‘ тверд—÷ горюч—÷ речовини, горючий пил —÷ волокна не вид—÷л€ютьс€).

¬ прим—÷щенн—÷ —‘ 4 комптјўютери типу KM-Premiere/PCI Pentium IV, 2 принтери типу EPSON LX-300+, а також лазерний принтер типу hp LaserJet 1200 series. ўо стосу—‘тьс€ —÷ншо—„ техн—÷ки, то в “¬Ѕ¬ —‘ кондиц—÷онер дл€ охолодженн€/нагр—÷ву пов—÷тр€. ”статкуванн€ працю—‘ п—÷д напругою 220 V. Ћ—÷н—÷€ електромереж—÷ дл€ живленн€ ≈ќћ, перифер—÷йних пристро—„в ≈ќћ та устаткуванн€ дл€ обслуговуванн€, ремонту та налагоджуванн€ ≈ќћ виконана в прим—÷щенн—÷ €к окрема групова трипров—÷дна мережа, шл€хом прокладанн€ фазового, нульового робочого та нульового захисного пров—÷дник—÷в. Ќульовий захисний пров—÷дник використову—‘тьс€ дл€ заземленн€ електроприймач—÷в.

¬се електрообладнанн€ ма—‘ апаратуру захисту в—÷д струму короткого замиканн€ та —÷нших авар—÷йних режим—÷в: зокрема, в ус—÷ ѕ≈ќћ вмонтован—÷ датчики системи перевантаженн€, —÷ при щонайменших негараздах з електрикою комптјўютери автоматично вимикаютьс€ [53].

¬ “¬Ѕ¬ проведена внутр—÷шн€ електропроводка, оснащена 27 розетками дл€ п—÷дключенн€ електроприлад—÷в.

«ам—÷ри опору —÷зол€ц—÷—„ ел. мереж провод€тьс€ 1 раз на р—÷к, про що склада—‘тьс€ в—÷дпов—÷дний акт.

ћ—÷ж робочими м—÷i€ми встановлено перегородку з г—÷псокартону на в—÷дстан—÷ 1,5 м в—÷д кожного працюючого. –обоч—÷ м—÷i€ розм—÷щен—÷ на в—÷дстан—÷ 1 м в—÷д ст—÷н, в—÷дстань м—÷ж тильною поверхнею одного в—÷деотерм—÷налу та екраном —÷ншого дор—÷вню—‘ 3 м.

¬—÷дпов—÷дно до положенн€ "ѕро навчанн€ з питань охорони прац—÷тјЁ ƒЌјќѕ 0.00-4.12-99 вс—÷ посадов—÷ особи до початку виконанн€ сво—„х посадових обовтјў€зк—÷в —÷ пер—÷одично, один раз у три роки, в—÷дпов—÷дно до наказу кер—÷вника управл—÷нн€ проход€ть навчанн€ —÷ перев—÷рку знань з охорони прац—÷.

” банку д—÷—‘ "ѕоложенн€ про охорону прац—÷тјЁ, €ке затверджено директором ’‘ ј –∆Ѕ "”кр—иббанктјЁ "’–”тјЁ.  онтроль за охороною прац—÷ покладено на службу охорони прац—÷ управл—÷нн€, що у робот—÷ керу—‘тьс€ затвердженним положенн€м. ¬она проводить —÷нструктаж—÷ прац—÷вник—÷в.

ќдним з основних показник—÷в, що характеризують стан охорони прац—÷ —÷ дотриманн€ правил техн—÷ки безпеки, —‘ р—÷вень травматизму. «а 2001 р—÷к випадк—÷в травматизму з втратою працездатност—÷ на 1 день —÷ б—÷льше заф—÷ксовано не було.


5.3 ѕожежна безпека


—туп—÷нь вогнест—÷йкост—÷ буд—÷вл—÷, де знаходитьс€ прим—÷щенн€ “¬Ѕ¬ є7 - –∆.  атегор—÷€ прим—÷щенн€ за вибухопожежною та пожежною небезпекою - ¬, тому що в прим—÷щенн—÷ знаход€тьс€ тверд—÷ горюч—÷ та важкогорюч—÷ речовини —÷ матер—÷али (пап—÷р, пластик, деревина). « погл€ду пожежно—„ безпеки можливими причинами виникненн€ пожеж—÷ у в—÷дд—÷ленн—÷ можуть бути:

  • необережне поводженн€ з вогнем;
  • використанн€ з—÷псованого обладнанн€;
  • пал—÷нн€ в недозволених м—÷i€х;
  • незадов—÷льний стан електротехн—÷чних пристро—„в;
  • порушенн€ правил —„х експлуатац—÷—„.

«аходами щодо попередженн€ пожеж—÷ —‘:

  • сво—‘часне усуненн€ несправних комутируючих елемент—÷в, електричних мереж;
  • недопущенн€ у використанн—÷ з—÷псованого обладнанн€, в—÷дкритого вогню, пал—÷нн€ у прим—÷щенн—÷ ф—÷л—÷—„.

” “¬Ѕ¬ визначено шл€х евакуац—÷—„ прац—÷вник—÷в у випадку виникненн€ пожеж—÷. ≈вакуац—÷йний вих—÷д ч—÷тко позначений —÷ в—÷н знаходитьс€ завжди в—÷льним. —хема евакуац—÷—„ знаходитьс€ на видному м—÷i—÷ у прим—÷щенн—÷ —÷ з нею ознайомлен—÷ вс—÷.

ƒвер—÷ на шл€ху евакуац—÷—„ в—÷дчин€ютьс€ у напр€мку виходу з прим—÷щенн€, вони замикаютьс€ на запори, €к—÷ легко в—÷дмикаютс€ без ключ—÷в. Ўирина евакуац—÷йного виходу 2м.

ѕрим—÷щенн€ оснащене 2 вуглекислотними вогнегасниками типу ¬¬-5, €к—÷ придатн—÷ дл€ гас—÷нн€ пожеж—÷ електрообладнанн€ п—÷д напругою до 10000 ¬. ¬огнегасники нав—÷шен—÷ на вертикальн—÷й конструкц—÷—„ на висот—÷ 1,5м в—÷д р—÷вн€ п—÷длоги. ћаса вогнегасник—÷в 13,5 кг.

ѕрим—÷щенн€ “¬Ѕ¬ є7 оснащено системою автоматично—„ пожежно—„ сигнал—÷зац—÷—„ з димовими пожежними спов—÷щувачами.

¬—÷дпов—÷дальн—÷сть за пожежну безпеку, виконанн€ протипожежних заход—÷в —÷ додержанн€ правил пожежно—„ безпеки прац—÷вниками поклада—‘тьс€ на начальника “¬Ѕ¬ є7.

ѕроведений анал—÷з —÷ виконаний розрахунок св—÷дчать, що в “¬Ѕ¬ ’‘ ј –∆Ѕ "”кр—иббанктјЁ "’–”тјЁ є7 прид—÷л€—‘тьс€ увага створенню безпечних та нешк—÷дливих умов прац—÷: дотриман—÷ сан—÷тарно-г—÷г—÷—‘ничн—÷ норми, норми електробезпеки, основн—÷ норми пожежно—„ безпеки. –азом з тим, сл—÷д в—÷дзначити в—÷дсутн—÷сть другого евакуац—÷йного виходу з прим—÷щенн€ без чого неможливо забезпечити, у випадку виникненн€ пожеж—÷, безпечну евакуац—÷ю людей прот€гом необх—÷дного часу. ƒл€ приведенн€ у в—÷дпов—÷дн—÷сть нормативним вимогам у “¬Ѕ¬ є7 заплановано у третьому квартал—÷ 2002р. улаштувати другий авар—÷йний вих—÷д через прим—÷щенн€ ’‘ ”јЅ—.


¬исновки


ѕроведен—÷ в робот—÷ досл—÷дженн€ дозвол€ють зробити наступн—÷ висновки.

–озгл€нута та проанал—÷зована —÷стор—÷€ ринку пластикових карток на ”кра—„н—÷, показала, що вже сьогодн—÷ створен—÷ вс—÷ передумови дл€ —„х активного застосуванн€, €к зручного та незам—÷ного засобу платежу. ƒо того ж б—÷льш—÷сть банк—÷в ем—÷тент—÷в зам—÷нюють картки з магн—÷тною смугою на картки з м—÷кросхемою, що дозвол€—‘ розширити спектр банк—÷вських операц—÷й та знижу—‘ ризик —„х використанн€.

јле пор€д з цими позитивними рисами —÷снують —÷ певн—÷ негаразди: нема—‘ домовленост—÷ м—÷ж банками про вз—‘мний прийом карток, нема—‘ необх—÷дного обладнанн€, висок—÷ ризики та соб—÷варт—÷сть обладнанн€, €к—÷ перешкоджають досконалому використанню громад€нами плат—÷жних карток, €к засобу платежу в торг—÷вл—÷ чи сфер—÷ послуг.

ѕроведений в робот—÷ анал—÷з позиц—÷онуванн€ ’‘ ј –∆Ѕ "”кр—иббанктјЁ "’–”тјЁ на ринку пластикових карток показав, що збалансована пол—÷тика банку дозволила за р—÷к впровадити операц—÷—„ з пластиковими картками практично в повному обс€з—÷. ј це, €к насл—÷док, п—÷двищило р—÷вень прибутковост—÷ банку в ц—÷лому.

¬ робот—÷ наведено р€д пропозиц—÷й щодо розвитку —÷ндустр—÷—„ банк—„вських пластикових карток в ”кра—„н—÷, €к—÷ —‘ досить актуальними —÷ мають не лише теоретичний характер, а й практично-прикладний. Ќеобх—÷дн—÷сть впровадженн€ Ќац—÷онально—„ системи масових електроних платеж—÷в, €ка дозволить вилучити значну к—÷льк—÷сть гот—÷вки з т—÷ньово—„ економ—÷ки, тобто зб—÷льшить ресурсну базу банку, полегшить розрахунки за послуги та товари на територ—÷—„ вс—÷—‘—„ кра—„ни.

«аруб—÷жний досв—÷д застосуванн€ кредитних карток, €кий наведено в робот—÷, показав, що використанн€ —„х на ”кра—„н—÷ дозволить банкам не лише залучити додатков—÷ ресурси, а й зб—÷льшити прибутков—÷сть в результат—÷ отриманн€ в—÷дсотк—÷в за користуванн€ кредитом. јле —÷снують певн—÷ перешкоди: наведен—÷ кредити надаютьс€ в багатьох випадках п—÷д заставу, кредитна картка нада—‘ право на отриманн€ кредиту, €кий "асник може використовувати в повному обс€з—÷, при цьому застава вимога—‘тьс€ на весь кредитний л—÷м—÷т, до того ж укра—„нц—÷, на в—÷дм—÷ну в—÷д американц—÷в, ще не звикли жити в кредит.

Ќаведена в робот—÷ можлив—÷сть використанн€ електроно—„ комерц—÷—„ ма—‘ р€д переваг пор—÷вн€но з—÷ звичайними видами торг—÷вл—÷. “ак обслуговуванн€ кл—÷—‘нт—÷в зд—÷йсню—‘тьс€ без перерв - 24 години на добу, 7 дн—÷в на тиждень, вс€ необх—÷дна —÷нформац—÷€ про товари та послуги зконцентрована в одному м—÷ст—÷ —÷ доступ до не—„ забезпечений практично з будь-€ко—„ точки св—÷ту. «астосуванн€ даного виду послуг через —÷нтеренет дозволить банк—÷вськ—÷й систем—÷ ”кра—„ни вийти на —‘вропейський р—÷вень та б—÷льш в—÷льно зд—÷йснювати м—÷жнародну торг—÷влю.

« огл€ду на зазначене вище можна стверджувати, що поставлена на початку роботи мета була дос€гнена, розроблен—÷ заходи мають теоретичний та практичний характер. јле нав—÷ть застосовуючи традиц—÷йн—÷ —÷ нетрадиц—÷йн—÷ заходи щодо запровадженн€ та використанн€ плат—÷жних карток неможливо впровадити вс—÷ операц—÷—„ з —„х дпомогою, бо завтра, —„х вже буде б—÷льше, що створю—‘ додаткове п—÷дгрунт€ дл€ реал—÷зац—÷—„ нових —÷дей та подальших досл—÷джень у цьому напр€мку


—писок використаних джерел


  1.  онституц—÷€ ”кра—„ни: ѕрийн€та на птјў€т—÷й сес—÷—„ ¬ерховно—„ –ади ”кра—„ни 28.06.1996 р. -  .: ѕреса ”кра—„ни, 1997.- 80 с.
  2. «акон ”кра—„ни "ѕро Ќац—÷ональний банк ”кра—„нитјЁ в—÷д 20.05.1999 є 679 - XIV // «аконодавч—÷ —÷ нормативн—÷ акти з банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷ (ƒодаток до журналу "¬—÷сник Ќац—÷онального банку ”кра—„ни. - 1999. - є7. - —.3-23.
  3. «акон ”кра—„ни "ѕро банки —÷ банк—÷вську д—÷€льн—÷стьтјЁ в—÷д 7.12.2000р. є 2121-–∆–∆–∆//«аконодвч—÷ —÷ нормативн—÷ акти з банк—÷сько—„ д—÷€льност—÷ ƒодаток до журналу "¬—÷сник Ќац—÷онального банку ”кра—„нитјЁ. - 2001, - є 1. - —. 3-46.
  4. ѕостанова ѕравл—÷нн€ ЌЌЅ” в—÷д 07.09.2000 є352 ѕро впровадженн€ п—÷лотного проекту Ќац—÷онально—„ системи масових електроних платеж—÷втјЁ// www.rada.kiev.ua.
  5. ѕоложенн€ "ѕро пор€док ем—÷с—÷—„ плат—÷жних карток —÷ зд—÷йсненн€ операц—÷й з —„х застосуванн€мтјЁ, затверджене постановою ѕравл—÷нн€ ЌЅ” в—÷д 27.08.2001р. є367, заре—‘строваного в ћ—÷н—÷стерств—÷ юстиц—÷—„ ”кра—„ни 15.11.2001р. за є954/6145// http: // www.rada.kiev.ua
  6. ѕлан рахунк—÷в бухгалтерського обл—÷ку комерц—÷йних банк—÷в, затверджений постановою ѕравл—÷нн€ ЌЅ” є 388 в—÷д 21.11.1997р. // http: // www.rada.kiev.ua
  7. ѕоложенн€ "ѕро пор€док формуванн€ резерв—÷в дл€ в—÷дшкодуванн€ можливих втрат в—÷д деб—÷торсько—„ заборгованост—÷ комерц—÷йних банк—÷втјЁ, затверджене постановою ѕравл—÷нн€ ЌЅ” в—÷д 31 березн€ 1999 року є 157 з—÷ зм—÷нами та доповненн€ми// http: // www.rada.kiev.ua
  8. ѕоложенн€ "ѕро внесенн€ зм—÷н до окремих нормативно-правових акт—÷в Ќац—÷онального банку ”кра—„нитјЁ затверджене постановою ѕравл—÷нн€ ЌЅ” є 418 в—÷д 24.10.2000р. // http: // www.rada.kiev.ua
  9. "ѕравила бухгалтерського обл—÷ку операц—÷й з використанн€м плат—÷жних карток у банках ”кра—„нитјЁ, затверджен—÷ постановою ѕравл—÷нн€ ЌЅ” є524 в—÷д 17.12.2001р. // http: // www.rada.kiev.ua
  10. –∆нструкц—÷€ про пор€док регулюванн€ д—÷€льност—÷ комерц—÷йних банк—÷в ”кра—„ни, затверджена постановою ѕравл—÷нн€ ЌЅ” в—÷д 28.08.2001р. є368 // http: // www.rada.kiev.ua
  11. –∆нструкц—÷€ з орган—÷зац—÷—„ ем—÷с—÷йно-касово—„ роботи в установах банк—÷в ”кра—„ни, затверджена постановою ѕравл—÷нн€ ЌЅ” є129 в—÷д 07.07.1994р. // http: // www.rada.kiev.ua
  12. –∆нструкц—÷€ про безгот—÷вков—÷ розрахунки в ”кра—„н—÷ в нац—÷ональн—÷й валют—÷, затверджена постановою ѕравл—÷нн€ ЌЅ” є135 в—÷д 29.03.2001р. // www.rada.kiev.ua
  13. –∆нструкц—÷€ про перем—÷щенн€ валюти ”кра—„ни, —÷ноземно—„ валюти, банк—÷вських метал—÷в, плат—÷жних документ—÷в, —÷нших банк—÷вських документ—÷в —÷ плат—÷жних карток через митний кордон ”кра—„ни, затверджена постановою ѕравл—÷нн€ ЌЅ” в—÷д 12.07.2000р. є 283 // http: // www.rada.kiev.ua
  14. јндрусов ј.ћ. Ѕухгалтерский учет и отчетность в банке: ѕрактическое руководство с документами и коментари€ми. - ћ.: јќ "ћенатэп-информтјЁ, 1998. - 368с.
  15. јнсофф ». —тратегическое управление: ”чебник. - ћ.: Ёкономика, 1999. - 519с.
  16. јчкасов ј.». јктивные операции комерческих банков. —ери€ "ћеждународный банковский бизнестјЁ: ”чебник. - ћ.: »здательство јќ " онсалтбанкиртјЁ, 1995. - 452с.
  17. јчкасов ј.». Ѕалансы комерческих банков и методы их анализа. ¬опрос ликидности и отображение в банковсих балансах. —ери€ "ћеждународный банковский бизнестјЁ. - ћ.: »здательство јќ " онсалтбанкиртјЁ, 1995. - 568с.
  18. јбрамишвили √.√. ѕроблемы международного маркетинга: ”чебник. - ћ.: ћеждународные отношени€, 1995. - 98с.
  19. јбрамишвили √.√., ¬ойна ¬.ј., Ѕо€гузов ё.‘. ќпераци€ "ћаркетингтјЁ. —тратеги€ и тактика конкурентной борьбы монополий: ”чебное пособие. - ћ.: ћеждународные отношени€, 1996. - 240с.
  20. јдибеков ћ.√.  редитные операции: класификаци€, пор€док привлечени€ и учет: ”чебник. - ћ.: »здательство јќ " онсалтбанкиртјЁ, 1995. - «84с.
  21. јлдох—÷н –∆.ѕ., Ѕубенко –∆.¬. “еор—÷€ прийн€тт€ р—÷шень: Ќавчальний пос—÷бник. -  .: ”ћ  ”, 1990. - 159с.
  22. Ѕанк—÷вськ—÷ операц—÷—„: ѕ—÷дручник/ј.ћ. ћороз, ћ.–∆. —авлук, ћ.‘. ѕуховк—÷на та —÷н.; «а ред. д-ра екон. наук, проф. ј.ћ. ћороза. -  .:  Ќ≈”, 2000. - 384с.
  23. Ѕазарова “.ѕ. ћеждунардный банковский бизнес: ”чебное пособие - ћ.: »здательство ј“ " онсалтбанкиртјЁ, 1995. - 464с.
  24. Ѕанк—÷вська енциклопед—÷€: ƒов—÷дник / ћороз ј.ћ.; «а ред. д-ра екон. наук, проф. ћороза ј.ћ. -  .: ≈льтон, 1993. - 243с.
  25. Ѕанковское дело: ”чебник / ё.ј. Ѕабичева; «а ред. к.э.н. ё.ј. Ѕабичевой. - ћ.: ѕрогресс, 2000. - 397с.
  26. Ѕанковское дело: ”чебник / ¬.ћ.  олесникова, Ћ.ѕ.  рожевецкой; «а ред. проф. ¬.ћ.  олесникова. - ћ.: ‘инансы и статистика, 1995. - 480с.
  27. Ѕизнес-план: ћетодические материалы / «а ред. проф. –.√. ћанилевского. - ћ.: ‘инансы и статистика, 1995. - 80 с.
  28. Ѕукатто ¬.»., Ћапидус ћ.’. ‘инансово-кредитный механизм и банковские операции: ”чебное пособие. - ћ.: ‘инансы и кредит, 1991. - 450с.
  29. ¬асюренко ќ.¬. —овременные методы управлени€ банковскими ресурсами: ѕособие. - ’.: √риф, 1997. - 392с.
  30. ¬асюренко ќ.¬. ћенеджмент кредитних операц—÷й у комерц—÷йних банках: Ќавчальний пос—÷бник. - ’.:ќриг—÷нал, 1998.-72с.
  31. ¬асюренко ќ.¬. Ѕанк—÷вськ—÷ операц—÷—„: Ќавчальний пос—÷бник. -  .: "«нанн€тјЁ, 2000. - 243с.
  32. ¬асюренко ќ.¬. ћеханизм осуществлени€ банковских операций с иностранной валютой. - ’арьков: √риф, 1997. - 174с.
  33. ¬асюренко ќ.¬. ÷ентральный банк в системе кредитно-финансовых отношений. - ’арьков: ’арћос, 1996. - 80с.
  34. ¬асюренко ќ.¬. Ѕанковска€ система в услови€х трансформации финансового рынка. - ’арьков: ’арћос, 1995. - 40с.
  35. ¬асюренко ќ.¬. Ѕанк—÷вський менеджмент: ѕос—÷бник. -  .: ¬идавничий центр "јкадем—÷€тјЁ, 2001. - 320с.
  36. ¬ересюк ј. ƒенежные переводы с помощью банкоматов// Ѕанковска€ практика за рубежом. - 2001. - є7. - —.54-60.
  37. ¬олошин –∆. „асова структура кредитного ризику//¬—÷сник Ќац—÷онального банку ”кра—„ни. - 1998. - є12. - —.28-29.
  38. ¬олков ј. ≈коном—÷чний зр—÷ст залиша—‘тьс€ в далек—÷й перспектив—÷// ‘—÷нансова ”кра—„на. - 1995. - є 32. - —.28-29.
  39. √ор€чов ј.ј. »зучение внешних торговых рынков: цели, средства, эффективность: ѕособие. - ћ.: ћеждународные отношени€, 1984. - 183с.
  40. √рош—÷ та кредит: ѕ—÷дручник / «а ред. проф. Ѕ.—. –∆вас—÷ва. - “.:  арт-бланш, 2000. - 510с.
  41. √ор€чек –∆. ¬иди банк—÷вських ризик—÷в та управл—÷нн€ ними//≈коном—÷ка. ‘—÷нанси. ѕраво. - 2000. - є8. - —.45-50.
  42. √авальда  ., —туфле ∆. Ѕанковское право (ќрганизации - —чета - ќперации - ”слуги): ѕособие. - ћ.: ‘инстатинформ, 1995. - 300с.
  43. √олуб ј., —еменюк Ћ., —мовженко “. √рош—÷, кредит, банки: Ќавчальний пос—÷бник. - Ћ.: ÷ентр –ƒвропи, 1997. - 456с.
  44. √уров —.ј. јнализ финансового состо€ни€ предпри€тий: ѕособние. - ћ.: ÷ентр экономики и маркетинга, 1997. - 192с.
  45. √рупа "ѕрайс ”отер ’аустјЁ/¬веденн€ в керуванн€ кредитним ризиком. "ѕарайс ”отер ’аустјЁ, 1994. - 334с.
  46. ƒолан Ё. ƒж. ƒеньги, банковское дело и денежно-кредитна€ политика: ѕособние. - ћ.: ѕрогресс, 1991. - 587с.
  47. ƒзюблюк ќ.¬. ќц—÷нка ефективност—÷ кредитних вкладень комерц—÷йних банк—÷в//‘—÷нанси ”кра—„ни. - 2000. - є9. - —.12-15.
  48. ƒуб—÷лет ќ.  редитний ризик//¬—÷сник Ќац—÷онального банку ”кра—„ни. - 1998. - є3. - —.25-30.
  49. ƒь€чкова ќ. Ћатинска€ јмерика переходит на смарт-карты// Ѕанковска€ практика за рубежом. - 2001. - є10. - —.74-80.
  50. –ƒп—÷фанов ј.ќ., ћ—÷щенко ¬.–∆., —аванко ј.—. ”правл—÷нн€ ризиками в плат—÷жних системах. - —уми: –∆н—÷ц—÷атива, 2001. - 168с.
  51. –ƒрьом—÷на Ќ.¬. Ѕанк—÷вськ—÷ —÷нформац—÷йн—÷ системи: Ќавчальний пос—÷бник. -  .:  Ќ≈”, 2000. - 220с.
  52. ∆идецький ¬.÷. ќхорона прац—÷ користувач—÷в комптјўютер—÷в: Ќавчальний пос—÷бник. - Ћ.: "јф—÷шатјЁ, 2000. - 174с.
  53. ∆идецький ¬.÷., ƒжигирей ¬.—., ћельников ќ.¬. ќснови охорони прац—÷: ѕ—÷дручник. - Ћ.: "јф—÷шатјЁ, 2000. - 349с.
  54. ∆идецький ¬.÷., ƒжигирей ¬.—., —торожук ¬.ћ., “ур€б Ћ.¬., Ћико ’.–∆. ѕрактикум —÷з охорони прац—÷: Ќавчальний пос—÷бник. - Ћ.: "јф—÷шатјЁ, 2000. - 352с.
  55. ∆уков ќ. Singapore - itтјўs a fine city!//  арт Ѕланш. - 2001. - є1. - —.28-31.
  56. »ванов ƒ.Ћ. ћеждународный банковский бизнес: ”чебное пособие - ћ.: »здательство ј“ " онсалтбанкиртјЁ, 1995. - 562с.
  57. »ванов ѕ.ј. —трельченко ё.ј. ѕлатежи в электронной коммерции// ƒеньги и кредит. - 2002. - є1. - —. 41-47.
  58. »ванов ё. ћошенничество: некоторые аспекты//  арт Ѕланш. - 2001. - є1. - — 26-30.
  59.  —÷ндрацька Ћ. ‘ормуванн€ —÷ використанн€ резерв—÷в п—÷д кредитн—÷ ризики та методика обл—÷ку цих операц—÷й у комерц—÷йних банках ”кра—„ни//Ѕанк—÷вська справа. - 2000. - є3. - —.45-50.
  60.  ириленко ¬.Ѕ. Ѕанки та банк—÷вська д—÷€льн—÷сть: Ќавчальний пос—÷бник. -  .:  Ќ≈”, 1999. - 500с.
  61.  ул—÷ков ё. –езервуванн€, проблеми —÷ методи —„х вир—÷шенн€//Ѕанк—÷вська справа. - 1998. - є1. - —.39-42.
  62.  овбасюк ћ.–. ≈коном—÷чний анал—÷з д—÷€льност—÷ комерц—÷йних банк—÷в —÷ п—÷дпри—‘мств: Ќвчальний пос—÷бник. -  .: ¬идавничий д—÷м "—карбитјЁ, 2001. - 335с.
  63.  остючок ќ. ƒе€к—÷ апекти формуванн€ страхових резерв—÷в у комерц—÷йних банках//¬—÷сник Ќац—÷онального банку ”кра—„ни. - 2001. - є3. - —.9-12.
  64.  ача—‘в ё. √еограф—÷чн—÷ п—÷дходи до визначенн€ та зменшенн€ ризику банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷//¬—÷сник Ќац—÷онального банку ”кра—„ни. - 2001. - є8. - —.45-52.
  65.  ашп—÷р –. ѕринципи управл—÷нн€ процентним ризиком//Ѕанк—÷вська справа. - 1999. - є1. - —.34-39.
  66.  овзанадзе ». . ¬опросы создани€ эффективной системы управлени€ банковскими рисками//ƒеньги и кредит. - 2001. - є3. - —.5-11.
  67.  еруванн€ ризиками комерц—÷йного банку: Ќавчальний пос—÷бник / ¬аправен  .ƒ.; «а ред. ћер—÷ «лод—÷—„. -  .:  Ќ≈”, 1994. - 384с.
  68.  оттер –., √илл Ё., —мит –.  омерческие банки: ѕособие. - ћ.: ѕрогресс, 1990. - 725с.
  69.  ириченко ќ., √—÷ленко –∆., ятченко ј. Ѕанк—÷вський менеджмент: Ќавчальний пос—÷бник дл€ вищих навчальних заклад—÷в. -  .: ќснови, 1999. - 671с.
  70.  оробов ё.»., –убин ё.Ѕ., —олдаткин ¬.». Ѕанковский портфель: ѕособие. - ћ.: —ќћ»Ќ“≈ , 1995. - 752с.
  71.  инг ”.,  лиланд ƒ. —тратегическое планирование и хоз€йственное политика: ѕособие. - ћ.: ѕрогресс, 1982. - 400с.
  72.  равець ¬., —авченко ј. ѕлат—÷жн—÷ картки в ”кра—„н—÷: Ќавчальний пос—÷бник. -  .: ¬-во "‘акттјЁ, 1999. - 30с.
  73.  роль ¬. Ћокальные карточные проекты: проблематика и динамика развити€//  арт Ѕланш. - 2002. - є2. - —.2-7.
  74. Ћагут—÷н ¬.ƒ.  редитуванн€: теор—÷€ —÷ практика: Ќавчальний пос—÷бник. -  .: "«нанн€тјЁ, 2000. - 215с.
  75. Ћуц—÷в Ѕ. ѕортфельне —÷нвестуванн€ в д—÷€льност—÷ комерц—÷йних банк—÷в// Ѕанк—÷вська спарава. - 2000. - є5. - —.20-23.
  76. ћатук ∆.ѕ. ‘инансовые системы ‘ранции и других стран: ѕособие - ћ.: ‘инстатинформ, 1994. - 352с.
  77. ћасленченков ё.— ‘инансовый менеджмент в комерческом банке: ”чебное пособие. - ћ.: ѕерспектива, 1996. - 191с.
  78. ћеркулова ќ. як справи, Ќ—ћ≈ѕ?//  арт Ѕланш. - 2002. - є1. - —.6-13.
  79. Ќуреев –.ћ. ƒеньги, банки, кредитно-денежна€ политика: Ќаучное пособие. - ћ.: ‘инстатинформ, 1994. - 109с.
  80. ќбл—÷к та аудит у комерц—÷йних банках: ѕ—÷дручник /ј.ћ. √ерасимович, “.¬.  ривовтјў€з, ќ.ј. ћазур—÷н та —÷н.; «а ред. д-ра екон. наук, проф. ј.ћ. √ерасимовича. -  .: "‘ен—÷кстјЁ, 1999. - 512с.
  81. ѕримостка Ћ. ”правл—÷нн€ активами —÷ пасивами комерц—÷йного банку// ¬—÷сник Ќац—÷онального банку ”кра—„ни. - 2001. - є2. - —.23-30.
  82. ѕолфреман ƒ., ‘орд ‘. ќсновы банковского дела: ѕособие. - ћ.: »Ќ‘–ј-ћ, 1996. - 624с.
  83. ѕещанска€ ».¬. ќрганизаци€ де€тельности коммерческого банка: ”чебное пособие. - ћ.: »Ќ‘–ј-ћ, 2001. - 319с.
  84. –—÷чний зв—÷т ј –∆Ѕ "”кр—иббанктјЁ за 2001 р—÷к//«а ред. –ј "INARTтјЁ //www.inart.com.ua
  85. –огач –∆.‘., —ендзюк ћ.ј., јнтонюк ¬.ј. –∆нформац—÷йн—÷ системи у ф—÷нансово-кредитних установах: Ќавчальний пос—÷бник. -  .:  Ќ≈”, 2001. - 240с.
  86. –оуз ѕитер —. Ѕанковский менеджмент: ѕособие. - ћ.: "ƒело Ћ“ƒтјЁ, 1999. - 768с.
  87. —авченко ќ.¬. Ѕазов—÷ —÷нструменти управл—÷нн€ ризиками в комерц—÷йних банках// ”кра—„нський ризик-менеджмент форум. - 2001. - є3. - —.5-6.
  88. —окольська ќ.  онкурента позиц—÷€ банку на ринку плат—÷жних карток// ¬—÷сник Ќац—÷онального банку ”кра—„ни. - 2002. - є3. - —.50-55.
  89. —окольська ќ., Ўульга Ќ.—тратег—÷чне та оперативне плануванн€ на ринку плат—÷жних карток// ¬—÷сник Ќац—÷онального банку ”кра—„ни. - 2000. - є9. - —. 44-47.
  90. —мирнов ј.Ћ.,  расавина Ћ.Ќ. ћеждународный кредит: формы и услови€: ѕособие. - ћ.: »здательство ј“ " онсалтбанкиртјЁ, 1995. - 458с.
  91. —ушко ¬.–∆. ћетодолог—÷чн—÷ аспекти та практична реал—÷зац—÷€ менеджменту ризик—÷в у комерц—÷йному банку// ”кра—„нський ризик-менеджмент форум. - 2001. - є3. - —.42-63.
  92. —авчук —. —истема управл—÷нн€ кредитними ризиками у багатоф—÷л—÷йному банку// ¬—÷сник Ќац—÷онального банку ”кра—„ни. - 2001. - є2. - —.20-25.
  93. ——÷гайнов ј. «аруб—÷жний досв—÷д збиранн€ та використанн€ —÷нформац—÷—„ про банк—÷вськ—÷ ризики// ≈коном—÷ка ”кра—„ни. - 2001. - є11. - —.11-13.
  94. “имоти ”.  ох. ”правление банком: ѕособие. - ”фа: —пектр, 1993. - 192с.
  95. ”соскин ¬.ћ. —овременный комерческий банк. ”правление и операцыы ѕособие. - ћ.: »ѕ÷ "¬азар-‘ерро", 1994. - 362с.
  96. ”соскин ¬.ћ. Ѕанковские пластиковые карточки: ѕособие. - ћ.: »ѕ÷ "¬азар-‘ерротјЁ, 1995. - 142с.
  97. ’востик ¬. ”досконаленн€ оц—÷нки л—÷кв—÷дност—÷ комерц—÷йного банку// ¬—÷сник Ќац—÷онального банку ”кра—„ни. - 2001. - є5. - —.43-46.
  98. „аюн –∆.  омерц—÷йн—÷ банки на ринку ц—÷нних папер—÷в ”кра—„ни// Ѕанк—÷вська справа. - 1999. - є3. - —.56-58.
  99. „еркасов ¬.≈. ‘инансовый анализ в коммерческом банке: ѕособие. - ћ.: »Ќ‘–ј-ћ, 1995. - 272с.
  100. „есноков ј. Ѕанковска€ карточка - национальные особенности//  арт Ѕланш. - 2001. - є12. - —.4-9.
  101. „есноков ј. »тоги 2001 года: высота 3000000 вз€та//  арт-Ѕланш. - 2002. - є1. - —.1-8.
  102. Ўеремет ј.ƒ. ‘инансы предпри€тий: ”чебное пособие. - ћ.: »Ќ‘–ј-ћ, 1998. - 343с.
  103. Ўиринска€ ≈.Ѕ. ќперации коммерческих банков: российский и зарубежный опыт: ѕособие. - ћ.: ‘инансы и статистика,1995. - 160с.
—траницы: Ќазад 1 ¬перед