¬алютн—÷ операц—÷—„ банку (на приклад—÷ д—÷€льност—÷ ј Ѕ "ѕриватбанк")

дипломна€ работа: Ѕанковское дело

ƒокументы: [1]   Word-178416.doc —траницы: Ќазад 1 ¬перед














ƒ»ѕЋќћЌј –ќЅќ“ј


¬јЋё“Ќ–∆ ќѕ≈–ј÷–∆–« ЅјЌ ”

(на приклад—÷ д—÷€льност—÷ ј Ѕ "ѕриватбанкї)



¬ступ


јктуальн—÷сть обрано—„ теми дипломного проекту та доц—÷льн—÷сть проведенн€ досл—÷джень дл€ оц—÷нки стану та перспектив розвитку валютних операц—÷й комерц—÷йних банк—÷в пол€га—‘ в необх—÷дност—÷ оптим—÷зац—÷—„ вир—÷шенн€ трьох основних проблем:

1) входженн€ ”кра—„ни в св—÷тову систему ринкових держав супроводжу—‘тьс€ попитом на валютн—÷ операц—÷—„ забезпеченн€ в—÷льного економ—÷чного обм—÷ну товарами та послугами м—÷ж державами;

2) —÷снуюча св—÷това валютна система не ма—‘ загальносв—÷тово—„ валюти, €к —‘диного м—÷рила економ—÷чних вартостей товар—÷в та послуг;

3) —÷сну—‘ дилема м—÷ж валютним ризиком та прибутков—÷стю банку у вигл€д—÷ €к пр€мо—„ залежност—÷(спекул€тивн—÷сть), так —÷ обратно—„ залежност—÷ (плаваючий валютний курс).

ќбтјў—‘ктом дипломного досл—÷дженн€ —‘ - д—÷€льн—÷сть комерц—÷йного банку ј Ѕ "ѕриватбанкї в галуз—÷ валютних операц—÷й.

ѕредметом дипломного досл—÷дженн€ —‘ - комплекс —÷нструмент—÷в управл—÷нн€ валютними операц—÷€ми та валютним ризиком ј Ѕ "ѕриватбанкї.

ћетодами дипломного досл—÷дженн€ —‘ - структурний анал—÷з, первинн—÷ статистичн—÷ спостереженн€, групуванн€ та статистичний анал—÷з хронолог—÷чних р€д—÷в параметр—÷в, побудова розрахункових алгоритм—÷в математичних моделей обробки статистичних даних в "електронних таблиц€хї EXCEL-2000.

ћета дипломного досл—÷дженн€ пол€га—‘ у теоретичному об“—рунтуванн—÷ важливост—÷ оптим—÷зац—÷—„ управл—÷нн€ валютними операц—÷€ми та валютним ризиком в банку ј Ѕ "ѕриватбанкї, а також пошуку напр€мк—÷в удосконаленн€ —÷нструмент—÷в управл—÷нн€ валютним ризиком на основ—÷ використанн€ моделей поточних часових та процентних геп-розрив—÷в м—÷ж строками —÷ варт—÷стю залучених та розм—÷щених валютних кошт—÷в.

ƒл€ дос€гненн€ поставлено—„ мети в дипломн—÷й робот—÷ вир—÷шуютьс€ так—÷ завданн€:

  • досл—÷джено сутн—÷сть та класиф—÷кац—÷ю валютних операц—÷й —÷ валютного ризику комерц—÷йного банку;
  • досл—÷джено стан валютних операц—÷й та валютного ризику в ј Ѕ "ѕриватбанкї у 2003-2007 роках;
  • розгл€нуто процес застосуванн€ забалансових —÷нструмент—÷в регулюванн€ валютно—„ позиц—÷—„ ј Ѕ "ѕриватбанкї;
  • проведено анал—÷з д—÷ючо—„ практики управл—÷нн€ валютним ризиком в комерц—÷йних банках розвинутих кра—„н св—÷ту з застосуванн€м —÷нструмент—÷в поточних строково-процентних розрив—÷в (геп-менеджменту);

-¬авиконан—÷ досл—÷дженн€ валютного ризику та —÷нструментар—÷ю його зменшенн€ €к при застосуванн—÷ методолог—÷—„ нормативного обмеженн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни на розм—÷р загально—„ валютно—„ позиц—÷—„ банку, так —÷ при методолог—÷—„ детального досл—÷дженн€ валютно—„ позиц—÷—„ банка на окремих короткострокових та довгострокових в—÷др—÷зках функц—÷онуванн€ банку (повалютний √≈ѕ-менеджмент).

–∆нформац—÷йною базою дипломного досл—÷дженн€ були - зв—÷тн—÷ документи ј Ѕ "ѕриватбанкї за 2003-2007 роки, статистичн—÷ матер—÷али Ќац—÷онального банку ”кра—„ни, јсоц—÷ац—÷—„ укра—„нських банк—÷в, ƒержкомстату ”кра—„ни.

ѕрактична ц—÷нн—÷сть отриманих в результат—÷ дипломного досл—÷дженн€ результат—÷в пол€га—‘ в пропозиц—÷—„ та об“—рунтуванн—÷ доц—÷льност—÷ застосуванн€ —÷нструменту часового повалютого √≈ѕ-менеджменту дл€ б—÷льш глибокого анал—÷зу валютно—„ позиц—÷—„ на р—÷зних короткострокових та довгострокових в—÷др—÷зках часу функц—÷онуванн€ комерц—÷йного банку, що да—‘ змогу б—÷льш обтјў—‘ктивно—„ —÷дентиф—÷кац—÷—„ величин та джерел валютних ризик—÷в в д—÷€льност—÷ банку.


1. “еоретичн—÷ основи валютних операц—÷й комерц—÷йних банк—÷в


1.1 ≈коном—÷чний зм—÷ст валютних операц—÷й та —„х класиф—÷кац—÷€


«г—÷дно з ƒекретом  аб—÷нету ћ—÷н—÷стр—÷в ”кра—„ни "ѕро систему валютного регулюванн€ —÷ валютного контролюї [4] в ”кра—„н—÷ оф—÷ц—÷йно застосову—‘тьс€ наступна терм—÷нолог—÷€ валютних операц—÷й:

1) "валютн—÷ ц—÷нност—÷ї - це наступн—÷ категор—÷—„:

-¬а—÷ноземна валюта - —÷ноземн—÷ грошов—÷ знаки у вигл€д—÷ банкнот—÷в, казначейських б—÷лет—÷в, монет, що перебувають в об—÷гу та —‘ законним плат—÷жним засобом на територ—÷—„ в—÷дпов—÷дно—„ —÷ноземно—„ держави, а також вилучен—÷ з об—÷гу або так—÷, що вилучаютьс€ з нього, але п—÷дл€гають обм—÷нов—÷ на грошов—÷ знаки, €к—÷ перебувають в об—÷гу, кошти у грошових одиниц€х —÷ноземних держав —÷ м—÷жнародних розрахункових (кл—÷рингових) одиниц€х, що перебувають на рахунках або внос€тьс€ до банк—÷вських та —÷нших ф—÷нансових установ за межами ”кра—„ни;

-¬аплат—÷жн—÷ документи та —÷нш—÷ ц—÷нн—÷ папери (акц—÷—„, обл—÷гац—÷—„, купони до них, вексел—÷ (тратти), боргов—÷ розписки, акредитиви, чеки, банк—÷вськ—÷ накази, депозитн—÷ сертиф—÷кати, —÷нш—÷ ф—÷нансов—÷ та банк—÷вськ—÷ документи), виражен—÷ в —÷ноземн—÷й валют—÷ або банк—÷вських металах;

-¬абанк—÷вськ—÷ метали - це золото, ср—÷бло, платина, метали платиново—„ групи, доведен—÷ (аф—÷нован—÷) до найвищих проб в—÷дпов—÷дно до св—÷тових стандарт—÷в, у зливках —÷ порошках, що мають сертиф—÷кат €кост—÷, а також монети, вироблен—÷ з дорогоц—÷нних метал—÷в.

ƒл€ ц—÷лей ƒекрету надал—÷ п—÷д терм—÷нами "—÷ноземна валютаї розум—÷—‘тьс€ €к "асне —÷ноземна валюта, так банк—÷вськ—÷ метали, плат—÷жн—÷ документи та —÷нш—÷ ц—÷нн—÷ папери, виражен—÷ в —÷ноземн—÷й валют—÷ або банк—÷вських металах;

2) "валютн—÷ операц—÷—„ї - це:

-¬аоперац—÷—„, пов'€зан—÷ з переходом права "асност—÷ на валютн—÷ ц—÷нност—÷, за вин€тком операц—÷й, що зд—÷йснюютьс€ м—÷ж резидентами у валют—÷ ”кра—„ни;

-¬аоперац—÷—„ пов'€зан—÷ з використанн€м валютних ц—÷нностей в м—÷жнародному об—÷гу €к засобу платежу, з передаванн€м заборгованостей та —÷нших зобов'€зань, предметом €ких —‘ валютн—÷ ц—÷нност—÷;

-¬аоперац—÷—„, пов'€зан—÷ з ввезенн€м, переказуванн€м —÷ пересиланн€м на територ—÷ю ”кра—„ни та вивезенн€м, переказуванн€м —÷ пересиланн€м за —„—„ меж—÷ валютних ц—÷нностей;

ћ—÷жнародн—÷ валютн—÷ в—÷дносини спираютьс€ на рол—÷ грошей в економ—÷чн—÷й систем—÷ - тобто —„х макрофункц—÷—„, що забезпечують функц—÷онуванн€ економ—÷чно—„ системи [33]:

–∆нформац—÷йна функц—÷€ - найпрост—÷ша. –«—„ сутн—÷сть пол€га—‘ в тому, що б—÷льш—÷сть процес—÷в, що в—÷дбуваютьс€ в економ—÷ц—÷, мають грошову форму вираженн€, що дозвол€—‘ одержати загальн—÷ характеристики процес—÷в, що в—÷дбуваютьс€ в сусп—÷льств—÷ —÷ в—÷дпов—÷дну —÷нформац—÷ю, необх—÷дну дл€ керуванн€.

‘ункц—÷€ в—÷рог—÷дност—÷ - т—÷сно зв'€зана з —÷нформац—÷йно—„. «м—÷ст —„—„ пол€га—‘ в тому, що —÷нформац—÷€, виражена в грошовому вид—÷ повинна бути максимально зв'€зана з реальними величинами, а також з параметрами, що характеризують т—÷ чи —÷нш—÷ процеси, що в—÷дбуваютьс€ в економ—÷ц—÷.

—истемна чи сполучна функц—÷€ - суть системно—„ функц—÷—„ пол€га—‘ в т—÷м, що нормальний рух грошових поток—÷в —‘ основною нормою функц—÷онуванн€ економ—÷ки в ц—÷лому.

—таб—÷л—÷зуюча функц—÷€ - т—÷сно зв'€зана —÷з системною, оск—÷льки велика частина процес—÷в, що в—÷дбуваютьс€ в економ—÷ц—÷, зд—÷йснюютьс€ за допомогою грошово—„ форми руху, —÷ очевидно, що нормальн—÷сть функц—÷онуванн€ —‘ вих—÷дною умовою стаб—÷льност—÷ чи нестаб—÷льност—÷ в ц—÷лому.

≈лементарн—÷ функц—÷—„ грошей:

1. ‘ункц—÷€ м—÷ри вартост—÷:

-¬адозвол€—‘ розкрити еволюц—÷ю грошей €к процес виникненн€ специф—÷чного товару, що викону—‘ роль екв—÷валентно—„ форми дл€ вираженн€ вартост—÷ будь-€кого товару у форм—÷ матер—÷ального нос—÷€.

-¬а€к м—÷ра вартост—÷, грош—÷ служать дл€ того, щоб перетворювати варт—÷сть неск—÷нченного р—÷зноман—÷тт€ товар—÷в у ц—÷ни - грошову форму вираженн€ вартост—÷.

-¬ау силу ц—÷—‘—„ ж функц—÷—„ викону—‘тьс€ функц—÷€ масштабу ц—÷н. –∆сторично, масштаб ц—÷н зв'€заний з визначеною к—÷льк—÷стю золота чи —÷ншого коштовного металу, що входить у грошову одиницю т—÷—‘—„ чи —÷ншо—„ держави. ” сучасних умовах масштаб ц—÷н визнача—‘тьс€ загальним станом економ—÷чно—„ системи —÷, зокрема, прийн€тим державним паритетом нац—÷онально—„ валюти.

-¬ау силу виконанн€ функц—÷—„ м—÷ри вартост—÷, викону—‘тьс€ функц—÷€ розрахунково—„ одиниц—÷, що використову—‘тьс€ дл€ визначенн€ ц—÷ни товару валового внутр—÷шнього продукту, валового нац—÷онального продукту, прибутку, соб—÷вартост—÷, обс€гу кап—÷тальних вкладень —÷ т.п.

2. ‘ункц—÷€ засобу обороту грошей:

‘ункц—÷€ засобу обороту грошей обслугову—‘ реал—÷зац—÷ю товар—÷в —÷ послуг. √рош—÷ в ц—÷й функц—÷—„ пост—÷йно надають руху товарам, визначають —„хн—÷й оборот. ѕ—÷сл€ кожного акта куп—÷вл—÷-продажу товари виход€ть з обороту —÷ переход€ть у сферу споживанн€, а грош—÷ продовжують св—÷й рух у сфер—÷ обороту. ƒл€ усп—÷шного виконанн€ ц—÷—‘—„ функц—÷—„ грош—÷ теж повинн—÷ бути пост—÷йними.

3. ‘ункц—÷€ засобу платежу:

√рош—÷ обслуговують погашенн€ боргових зобов'€зань. Ѕоргов—÷ зобов'€занн€ можуть виникнути в зв'€зку з реал—÷зац—÷—‘ю товар—÷в —÷ послуг. якщо плат—÷ж розд—÷л€—‘тьс€ в час—÷ в—÷д моменту передач—÷ продавцем товару покупцю, а також у зв'€зку з розпод—÷лом вартост—÷ (оплата податк—÷в, ф—÷нансуванн€ з бюджету, видача —÷ погашенн€ позичок —÷ т.п.). ¬ ус—÷х цих випадках грошов—÷ платеж—÷ не надають руху товарам. ѕроте, опосередковано вони теж зв'€зан—÷ з реал—÷зац—÷—‘ю товар—÷в —÷ послуг. Ќа використанн—÷ ц—÷—‘—„ функц—÷—„ базу—‘тьс€ формуванн€ податку, бюджету, банк—÷вських систем, оплата роботи —÷ т.¬ап.

4. ‘ункц—÷€ нагромадженн€:

-¬афункц—÷€ нагромадженн€ дозвол€—‘ показати використанн€ —÷ розвиток протир—÷чч€ м—÷ж функц—÷—‘ю засоб—÷в обороту —÷ функц—÷—‘ю нагромадженн€. як зас—÷б обороту грош—÷ пост—÷йно знаход€тьс€ в оборот—÷, але €кщо вони використовуютьс€ €к зас—÷б нагромадженн€, вони перестають бути засобом обороту

-¬ав—÷добража—‘ можливост—÷ —÷ потреби нагромадженн€ вартост—÷ €к особистост—÷, так —÷ сусп—÷льства в ц—÷лому.

-¬ахарактеризу—‘ виникненн€ —÷ розвиток розпод—÷льних —÷ перерозпод—÷льних процес—÷в.

-¬апоказу—‘ потенц—÷йн—÷ можливост—÷ в регулюванн—÷ —÷нвестиц—÷йними процесами в сусп—÷льств—÷.

5. ‘ункц—÷€ св—÷тових грошей:

-¬адозвол€—‘ забезпечити участь у м—÷жнародних розрахунках €к засобу куп—÷вл—÷ —÷ платежу.

-¬адозвол€—‘ оц—÷нити можливост—÷ участ—÷ т—÷—‘—„ чи —÷ншо—„ держави в м—÷жнародному под—÷л—÷ прац—÷, формуванн—÷ св—÷тового ринку (на основ—÷ курсу валют —÷ куп—÷вельно—„ спроможност—÷ населенн€).

ќдн—÷—‘ю з найб—÷льш динам—÷чних форм м—÷жнародних економ—÷чних в—÷дносин —‘ м—÷жнародн—÷ валютн—÷ в—÷дносини, що виникають при використанн—÷ грошей у св—÷тогосподарських зв'€зках —÷ €вл€ють собою особливий вид економ—÷чних в—÷дносин [37]. ” переважн—÷й б—÷льшост—÷ випадк—÷в вза—‘мний обм—÷н результатами господарсько—„ д—÷€льност—÷ —÷ зв'€зан—÷ з цим м—÷жнародн—÷ розрахунки зд—÷йснюютьс€ в грошов—÷й форм—÷. “ому грошовим одиниц€м кра—„ни протисто€ть грошов—÷ одиниц—÷ —÷нших кра—„н. ѕоки нац—÷ональн—÷ грош—÷ залишаютьс€ в межах границь кра—„ни, у €к—÷й вони мають ход—÷нн€, вони залишаютьс€ нац—÷ональними грошовими одиниц€ми.  оли ж у силу р—÷зних обставин вони виход€ть за нац—÷ональн—÷ границ—÷, то здобувають нову €к—÷сть - стають валютою.

¬икористанн€ грошових одиниць у р—÷зних сферах —‘ причиною багатозначност—÷ терм—÷на валюта, €ким позначаютьс€:

  • грошов—÷ знаки дано—„ кра—„ни;
  • грошов—÷ знаки —÷ноземних держав;
  • м—÷жнародн—÷ рахунков—÷ одиниц—÷ - —ѕ« (спец—÷альн—÷ права запозиченн€ - Special Drawing Rights);


“аблиц€ 1.1. —п—÷вв—÷дношенн€ —÷сторичного процесу форм виробництва й еволюц—÷—„ грошей [43]

‘орми виробництва.

‘орми грошей.

1. Ќатуральне виробництво —÷ натуральний обм—÷н (“овар - “овар).

1. ¬ипадкове в—÷докремленн€ з натурального обм—÷ну товар—÷в, що виконують досить довго функц—÷ю засоб—÷в обороту.

2. ѕросте товарне виробництво:

1. –озвиток обм—÷ну по формул—÷ (“овар - √рош—÷ - “овар).

2. ‘ормуванн€ потреби в засобах обороту —÷ нагромадженн€ вартост—÷.

3. ѕо€ва спец—÷альних установ, зв'€заних з забезпеченн€м грошового об—÷гу.

2.¬—÷докремленн€ з товарного св—÷ту специф—÷чного товару, що викону—‘ функц—÷—„ грошей —÷ ма—‘ в—÷дпов—÷дн—÷ форми (використанн€ коштовних метал—÷в у вид—÷ злитк—÷в —÷ поступовий перех—÷д до монет).

3. –озвиток товарного виробництва:

1. ѕосиленн€ масово—„ потреби в прискоренн—÷ розрахунк—÷в, зв'€заних з обм—÷ном, платежами —÷ т.¬ап.

2. ‘ормуванн€ ф—÷нансових —÷ кредитних установ.

3. ‘ормуванн€ системи державного керуванн€ грошима (встановленн€ нац—÷онально—„ грошово—„ одиниц—÷, створенн€ бюджетно—„ системи, державна ем—÷с—÷€ грошей —÷ т.п.).

3. —творенн€ головних елемент—÷в сучасно—„ грошово—„ системи:

1. ѕерех—÷д на стаб—÷льну металеву грошову одиницю (карбуванн€ монет, установленн€ масштабу ц—÷н).

2. ¬иникненн€ —÷ перех—÷д до використанн€ разом з металевими грошима - паперових.

3. –озвиток кредитних форм обороту грошей.

4. –озвиток безгот—÷вкових форм обороту грошей.

4. —учасне виробництво:

1. –озвиток установ, що спец—÷ал—÷зуютьс€ на банк—÷вськ—÷й справ—÷, —÷нвестиц—÷€х, страхуванн—÷, перестрахуванн—÷ та —÷нше.

2. ‘ормуванн€ —÷ розвиток сучасно—„ ф—÷нансово-кредитно—„ системи, що забезпечу—‘ вза—‘мод—÷ю держави з ус—÷ма суб'—‘ктами економ—÷ки.

4. –озвиток сучасних форм обороту грошей:

1. «б—÷льшенн€ р—÷зноман—÷тт€ форм використанн€ грошей (паперов—÷ грош—÷, кредитн—÷ грош—÷, електронн—÷ грош—÷).

2. –озвиток обороту ц—÷нних папер—÷в, що виконують де€к—÷ функц—÷—„ грошей (оборот вексел—÷в, акц—÷й, обл—÷гац—÷й, чек—÷в —÷ —÷н.).


ћ—÷жнародн—÷ валютн—÷ в—÷дносини - це сукупн—÷сть сусп—÷льних в—÷дносин, що складаютьс€ при функц—÷онуванн—÷ валюти у св—÷товому господарств—÷ й обслуговуючих вза—‘мний обм—÷н результатами д—÷€льност—÷ нац—÷ональних господарств.

¬алютн—÷ в—÷дносини викликан—÷ до житт€ насамперед розвитком м—÷жнародно—„ торг—÷вл—÷ (перем—÷щенн€м через нац—÷ональн—÷ границ—÷ товар—÷в —÷ послуг), а також м—÷жнародним рухом кап—÷талу, вони мають в—÷дносну самост—÷йн—÷сть, що в умовах глобально—„ економ—÷ки ма—‘ тенденц—÷ю до зростанн€. ¬плив валютних в—÷дносин на в—÷дтворенн€ ста—‘ усе б—÷льш в—÷дчутним. ” значн—÷й м—÷р—÷ це —‘ результатом подальшо—„ —÷нтернац—÷онал—÷зац—÷—„ господарського житт€, поглибленн€ —÷нтеграц—÷йних тенденц—÷й у р—÷зних рег—÷онах земно—„ кул—÷, —÷стотного п—÷двищенн€ рол—÷ зовн—÷шн—÷х фактор—÷в у нац—÷ональному в—÷дтворювальному процес—÷, величезного зб—÷льшенн€ обс€г—÷в св—÷тово—„ торг—÷вл—÷ валютою, по€ви —÷ швидкого поширенн€ нових ф—÷нансових —÷нструмент—÷в.

ћ—÷жнародн—÷ валютн—÷ в—÷дносини опосередковують м—÷жнародн—÷ економ—÷чн—÷ в—÷дносини (ћ≈ќ), що в—÷днос€тьс€ €к до сфери матер—÷ального виробництва, тобто до первинних виробничих в—÷дносин, так —÷ до сфери розпод—÷лу, обм—÷ну, споживанн€. –∆сну—‘ пр€мий —÷ зворотний зв'€зок м—÷ж валютними в—÷дносинами —÷ в—÷дтворенн€м. –«хньою об'—‘ктивною основою —‘ процес сусп—÷льного в—÷дтворенн€, що породжу—‘ м—÷жнародний обм—÷н товарами, кап—÷талами, послугами. —тан валютних в—÷дносин залежить в—÷д розвитку економ—÷ки - нац—÷онально—„ —÷ св—÷тово—„, пол—÷тично—„ обстановки, сп—÷вв—÷дношенн€ сил м—÷ж кра—„нами —÷ двох тенденц—÷й, "астивих м—÷жнародним в—÷дносинам, - партнерства —÷ протир—÷ч. ¬ключенн€ св—÷тового ринку в процес кругооб—÷гу кап—÷талу означа—‘ перетворенн€ частини грошового кап—÷талу з нац—÷ональних грошей в —÷ноземну валюту —÷ навпаки. ÷е в—÷дбува—‘тьс€ при м—÷жнародних розрахункових, валютних, кредитних —÷ ф—÷нансових операц—÷€х.

‘—÷нансов—÷ ресурси св—÷ту (св—÷тов—÷ ф—÷нанси) - це сукупн—÷сть ф—÷нансових ресурс—÷в ус—÷х кра—„н, м—÷жнародних орган—÷зац—÷й —÷ м—÷жнародних ф—÷нансових центр—÷в св—÷ту [44]. ѕо вузькому визначенню, це т—÷льки т—÷ ф—÷нансов—÷ ресурси, що використовуютьс€ в м—÷жнародних економ—÷чних в—÷дносинах, тобто в—÷дносинах м—÷ж резидентами —÷ нерезидентами. √раниц€ м—÷ж широким —÷ вузьким визначенн€ми усе б—÷льше розмива—‘тьс€ в м—÷ру глобал—÷зац—÷—„ св—÷тових ф—÷нанс—÷в.

‘—÷нансов—÷ ресурси св—÷ту знаход€тьс€ переважно в рус—÷, перерозпод—÷л€ючись м—÷ж р—÷зними учасниками м—÷жнародних економ—÷чних в—÷дносин. „астина з них попада—‘ в золотовалютн—÷ резерви («¬–), частина нада—‘тьс€ за руб—÷ж на п—÷льгових умовах у вид—÷ допомоги, але основна маса купу—‘тьс€ —÷ прода—‘тьс€ на св—÷товому ф—÷нансовому ринку (св—÷тових ринках кап—÷талу).

ќсновна маса ф—÷нансових ресурс—÷в св—÷ту зосереджена в розвитих кра—„нах. ѕриватн—÷ особи, компан—÷—„, орган—÷зац—÷—„ й ур€ди цих кра—„н волод—÷ють основною частиною золотовалютних резерв—÷в св—÷ту; саме —„хн—÷ ф—÷нансов—÷ засоби обертаютьс€ на св—÷товому ф—÷нансовому ринку —÷, в основному, —‘ головними джерелами ф—÷нансово—„ допомоги у св—÷т—÷.

—в—÷товий ф—÷нансовий ринок €вл€—‘ собою сукупн—÷сть ф—÷нансово - кредитних орган—÷зац—÷й, що €к посередники перерозпод—÷л€ють ф—÷нансов—÷ активи м—÷ж кредиторами —÷ позичальниками, продавц€ми —÷ покупц€ми ф—÷нансових ресурс—÷в.

ћ—÷жнародн—÷ валютн—÷ в—÷дносини поступово придбали сучасн—÷ форми орган—÷зац—÷—„ на основ—÷ —÷нтернац—÷онал—÷зац—÷—„ господарських зв'€зк—÷в. ¬алютна система - це форма орган—÷зац—÷—„ —÷ регулюванн€ валютних в—÷дносин, закр—÷плена нац—÷ональним законодавством чи м—÷ждержавними угодами. –озр—÷зн€ють нац—÷ональну, св—÷тову та м—÷жнародну (рег—÷ональну) валютн—÷ системи [45].

–∆сторично спочатку виникли нац—÷ональн—÷ валютн—÷ системи, закр—÷плен—÷ нац—÷ональним законодавством з урахуванн€м норм м—÷жнародного права. Ќац—÷ональна валютна система —‘ складовою частиною грошово—„ системи кра—„ни, хоча вона в—÷дносно самост—÷йна —÷ виходить за нац—÷ональн—÷ границ—÷. –«—„ особливост—÷ визначаютьс€ ступенем розвитку —÷ станом економ—÷ки —÷ зовн—÷шньоеконом—÷чних зв'€зк—÷в.

—в—÷това валютна система склалас€ до середини 19 стол—÷тт€. ’арактер функц—÷онуванн€ —÷ стаб—÷льн—÷сть св—÷тово—„ валютно—„ системи залежать в—÷д ступен€ в—÷дпов—÷дност—÷ —„—„ принцип—÷в структур—÷ св—÷тового господарства, розм—÷щенню сил —÷ —÷нтересам ведучих кра—„н. ѕри зм—÷н—÷ даних умов виника—‘ пер—÷одична криза св—÷тово—„ валютно—„ системи.

¬за—‘мний зв'€зок нац—÷онально—„ —÷ св—÷товий валютних систем не означа—‘ —„хньо—„ тотожност—÷, оск—÷льки р—÷зн—÷ —„хн—÷ задач—÷, умови функц—÷онуванн€ —÷ регулюванн€, вплив на економ—÷ку окремих кра—„н —÷ св—÷тове господарство. «в'€зок —÷ розходженн€ нац—÷ональних —÷ св—÷товий валютних систем ви€вл€ютьс€ в —„хн—÷х елементах (табл. 1.2).


“аблиц€ 1.2. ќсновн—÷ елементи нац—÷онально—„ —÷ св—÷товий валютних систем [45]

Ќац—÷ональна валютна система

—в—÷това валютна система

1. Ќац—÷ональна валюта

1. –езервн—÷ валюти, м—÷жнародн—÷ рахунков—÷ валютн—÷ одиниц—÷

2. ”мови конвертованост—÷ нац—÷онально—„ валюти

2. ”мови вза—‘мно—„ конвертованост—÷ валют

3. ѕаритет нац—÷онально—„ валюти

3. ”н—÷ф—÷кований режим валютних паритет—÷в

4. –ежим курсу нац—÷онально—„ валюти

4. –егламентац—÷€ режим—÷в валютних курс—÷в

5. „и на€вн—÷сть в—÷дсутн—÷сть валютних обмежень, валютний контроль

5. ћ—÷ждержавне регулюванн€ валютних обмежень

6. Ќац—÷ональне регулюванн€ м—÷жнародною валютною л—÷кв—÷дн—÷стю кра—„ни

6. ћ—÷ждержавне регулюванн€ м—÷жнародно—„ валютно—„ л—÷кв—÷дност—÷

7. –егламентац—÷€ використанн€ м—÷жнародних кредитних засоб—÷в звертанн€

7. ”н—÷ф—÷кац—÷€ правил використанн€ м—÷жнародних кредитних засоб—÷в звертанн€

8. –егламентац—÷€ м—÷жнародних розрахунк—÷в кра—„ни

8. ”н—÷ф—÷кац—÷€ основних форм м—÷жнародних розрахунк—÷в

9. –ежим нац—÷онального валютного ринку —÷ ринку золота

9. –ежим св—÷тових валютних ринк—÷в —÷ ринк—÷в золота

10. Ќац—÷ональн—÷ органи, що керують —÷ регулюють валютн—÷ в—÷дносини кра—„ни

10. ћ—÷жнародн—÷ орган—÷зац—÷—„, що зд—÷йснюють м—÷ждержавне валютне регулюванн€

ќсновою нац—÷онально—„ валютно—„ системи —‘ нац—÷ональна валюта - установлена законом грошова одиниц€ дано—„ держави. ” м—÷жнародних розрахунках звичайно використову—‘тьс€ —÷ноземна валюта - грошова одиниц€ —÷нших кра—„н. « нею зв'€зане пон€тт€ дев—÷зу - будь-€кий плат—÷жний зас—÷б в —÷ноземн—÷й валют—÷ [46].

–∆ноземна валюта —‘ об'—‘ктом куп—÷вл—÷-продажу на валютному ринку, використову—‘тьс€ в м—÷жнародних розрахунках, збер—÷га—‘тьс€ на рахунках у банках, але не —‘ законним плат—÷жним засобом на територ—÷—„ дано—„ держави (за вин€тком пер—÷од—÷в сильно—„ —÷нфл€ц—÷—„).

—в—÷това валютна система базу—‘тьс€ на функц—÷ональних формах св—÷тових грошей. —в—÷товими називаютьс€ грош—÷, що обслуговують м—÷жнародн—÷ в—÷дносини (економ—÷чн—÷, пол—÷тичн—÷, культурн—÷). ≈волюц—÷€ функц—÷ональних форм св—÷тових грошей повторю—‘ з в—÷домим в—÷дставанн€м шл€х розвитку нац—÷ональних грошей - в—÷д золотих до кредитних грошей. ” результат—÷ ц—÷—‘—„ законом—÷рност—÷ св—÷това валютна система в 20-21 стол—÷тт—÷ базу—‘тьс€ на одн—÷й чи дек—÷лькох нац—÷ональних валютах ведучих кра—„н св—÷ту чи м—÷жнародн—÷й валютн—÷й одиниц—÷ (—ƒ– чи –ƒ¬–ќ).

ќсобливою категор—÷—‘ю конвертовано—„ нац—÷онально—„ валюти —‘ резервна (ключова) валюта, що викону—‘ функц—÷—„ м—÷жнародного плат—÷жного —÷ резервного засобу, служить базою визначенн€ валютного паритету —÷ валютного курсу дл€ —÷нших кра—„н, широко використову—‘тьс€ дл€ проведенн€ валютно—„ интервенц—÷—„ з метою регулюванн€ курсу валют кра—„н - учасниць св—÷тово—„ валютно—„ системи. ” рамках Ѕреттон-¬удской валютно—„ системи (1944) статус резервно—„ валюти був оф—÷ц—÷йно закр—÷плений за доларом —Ўј —÷ фунтом стерл—÷нг—÷в. ” рамках ямайсько—„ валютно—„ системи (1976) долар фактично збер—÷г статус резервно—„ валюти, але в ц—÷й €кост—÷ на практиц—÷ використовуютьс€ також н—÷мецька марка (–ƒ¬–ќ з 1999 року) —÷ €понська —÷—‘на.

ќб'—‘ктивними передумовами придбанн€ статусу резервно—„ валюти —‘ [47]:

  • пануюч—÷ позиц—÷—„ кра—„ни у св—÷товому виробництв—÷, експорт—÷ товар—÷в —÷ кап—÷тал—÷в, золотовалютних резервах;
  • розвита мережа кредитно-банк—÷вських установ, у тому числ—÷ за рубежем;
  • орган—÷зований —÷ —‘мний ринок позичкових кап—÷тал—÷в;
  • л—÷берал—÷зац—÷€ валютних операц—÷й;
  • в—÷льна оборотн—÷сть валюти, що забезпечу—‘ на не—„ попит —÷нших кра—„н.

—уб'—‘ктивним фактором висуванн€ нац—÷онально—„ валюти на роль резервно—„ служить активна зовн—÷шн€ пол—÷тика, у тому числ—÷ валютна —÷ кредитна. ¬ —÷нституц—÷ональному аспект—÷ умовою визнанн€ нац—÷онально—„ валюти в €кост—÷ резервно—„ —‘ впровадженн€ —„—„ в м—÷жнародний оборот через банки —÷ м—÷жнародн—÷ валютно-кредитн—÷ —÷ ф—÷нансов—÷ орган—÷зац—÷—„.

—татус резервно—„ валюти да—‘ перевагу кра—„н—÷-ем—÷тенту:

  • можлив—÷сть покривати деф—÷цит плат—÷жного балансу нац—÷ональною валютою;
  • спри€ти зм—÷цненню позиц—÷й нац—÷ональних експортер—÷в у конкурентн—÷й боротьб—÷ на св—÷товому ринку.

” той же час висуванн€ валюти кра—„ни на роль резервно—„ поклада—‘ визначен—÷ обов'€зки на —„—„ економ—÷ку:

  • необх—÷дно п—÷дтримувати в—÷дносну стаб—÷льн—÷сть ц—÷—‘—„ валюти;
  • не застосовувати девальвац—÷ю валюти, валютн—÷ —÷ торгов—÷ обмеженн€.

ћ—÷жнародн—÷ рахунков—÷ валютн—÷ одиниц—÷ використову—‘тьс€ €к умовний масштаб дл€ пор—÷вн€нн€ м—÷жнародних вимог —÷ зобов'€зань, встановленн€ валютного паритету —÷ курсу, €к м—÷жнародний плат—÷жний —÷ резервний зас—÷б. ѕроцес демонетизац—÷—„ золота - утрати —„м грошових функц—÷й, юридично завершений у результат—÷ ямайсько—„ валютно—„ реформи (1976-1978¬ар.p.), негативн—÷ насл—÷дки застосуванн€ нестаб—÷льних нац—÷ональних валют €к св—÷тових грошей створили умови дл€ впровадженн€ у валютну систему —ƒ– (спец—÷альних прав запозиченн€), –ƒ¬–ќ (—‘вропейська валютна одиниц€) €к прототип—÷в св—÷тових кредитних грошей. ÷—÷ нов—÷ форми св—÷тових грошей використовуютьс€ дл€ безгот—÷вкових м—÷жнародних розрахунк—÷в шл€хом запис—÷в на спец—÷альних рахунках, а —‘вро з 2002 року - —÷ в гот—÷вков—÷й форм—÷ рег—÷ональних м—÷жнародних розрахунках.

«м—÷цненн€ валютно-економ—÷чних позиц—÷й нових центр—÷в - кра—„н «ах—÷дно—„ –ƒвропи —÷ япон—÷—„ - обумовило сучасну тенденц—÷ю переходу в—÷д стандарту —ƒ– на багатовалютний стандарт на основ—÷ ведучих валют (долара —Ўј, —‘вро, €понсько—„ —÷—‘ни, швейцарського франка).

ќднак жоден —÷з трьох центр—÷в не ма—‘ тако—„ переваги над —÷ншими у валютно-ф—÷нансов—÷й сфер—÷, щоб встановити безрозд—÷льне пануванн€ сво—‘—„ валюти. “ому характерною рисою еволюц—÷—„ св—÷тово—„ валютно—„ системи на сучасному етап—÷ —‘ тенденц—÷€ до валютного пол—÷центризму.

 ра—„ни «ах—÷дно—„ –ƒвропи, розташовуючи б—÷льш великими валютними запасами, н—÷ж —Ўј, зац—÷кавлен—÷ в збереженн—÷ —„х €к реальних резервних актив—÷в. √рошов—÷ функц—÷—„ золота не вичерпан—÷, незважаючи на ямайську угоду, золот—÷ запаси залишаютьс€ фондом св—÷тових грошей —÷ над—÷йних резервних актив—÷в у пор—÷вн€нн—÷ —÷з сучасними функц—÷ональними формами св—÷тових грошей - нац—÷ональними кредитними грошима —÷ м—÷жнародними валютними одиниц€ми.

—итуац—÷€ золота —÷люстру—‘ нев—÷дпов—÷дн—÷сть юридично—„ демонетизац—÷—„ —÷ фактичного положенн€ золота €к надзвичайних св—÷тових грошей.

¬веденн€ в б—÷льшост—÷ кра—„н плаваючих зам—÷сть ф—÷ксованих валютних курс—÷в з 1973 року не забезпечило —„хньо—„ стаб—÷льност—÷, незважаючи на величезн—÷ витрати на валютну —÷нтервенц—÷ю. “ому кра—„ни в—÷ддають перевагу режиму регульованого плаванн€ валютного курсу, п—÷дтримуючи його р—÷зними методами валютно—„ пол—÷тики.

” в—÷дпов—÷дь на нестаб—÷льн—÷сть ямайсько—„ валютно—„ системи кра—„ни –ƒ— створили "асну м—÷жнародну(рег—÷ональну) валютну систему з метою стимулюванн€ процесу економ—÷чно—„ —÷нтеграц—÷—„ кра—„н «ах—÷дно—„ –ƒвропи.

—л—÷д зазначити, що створенн€ —‘вро - новий крок у створенн—÷ св—÷тово—„ валюти, однак протиборство у валютному план—÷ –ƒвропи —÷ нав—÷ть найближчо—„ ¬еликобритан—÷—„ показу—‘, що впровадженн€ кредитних св—÷тових грошей, що не спираютьс€ на реальн—÷ св—÷тов—÷ резерви економ—÷чно —÷нтегрованих кра—„н св—÷ту - проблема неблизького майбутнього.

ќсновна класиф—÷кац—÷€ банк—÷вських валютних операц—÷й спира—‘тьс€ на функц—÷ональний принцип:

-¬авалютн—÷ операц—÷—„ по обслуговуванню м—÷жнародних торговельних розрахунк—÷в;

  • валютн—÷ операц—÷—„ по обслуговуванню м—÷жнародного руху кап—÷талу;
  • валютн—÷ операц—÷—„ по обслуговуванню м—÷жнародних депозит—÷в та кредит—÷в, а також ф—÷нансових допомог;
  • валютн—÷ неторгов—÷ операц—÷—„ по обслуговуванню м—÷жнародних грошових поток—÷в платеж—÷в юридичних та ф—÷зичних ос—÷б;
  • операц—÷—„ по торг—÷вл—÷ валютою на нац—÷ональному та св—÷товому м—÷жбанк—÷вському та б—÷ржовому ринках;
  • валютообм—÷нн—÷ операц—÷—„ з гот—÷вкою, чеками, пластиковими картками та банк—÷вськими металами;
  • веденн€ валютних рахунк—÷в юридичних та ф—÷зичних ос—÷б;
  • веденн€ кореспондентських валютних рахунк—÷в комерц—÷йного банку в банках - нерезидентах (нострорахунки) та кореспондентських валютних рахунк—÷в банк—÷в-нерезидент—÷в та резидент—÷в в комерц—÷йному банку (лоро-рахунки);
  • валютн—÷ операц—÷—„ по залученню валютних депозит—÷в ф—÷зичних та юридичних ос—÷б;
  • валютн—÷ операц—÷—„ по розм—÷щенню залучених валютних депозит—÷в в кредитуванн€ ф—÷зичних та юридичних ос—÷б;

«г—÷дно "ѕоложенн€ про пор€док видач—÷ банкам банк—÷вських л—÷ценз—÷й, письмових дозвол—÷в та л—÷ценз—÷й на виконанн€ окремих операц—÷йї [12], за на€вност—÷ банк—÷всько—„ л—÷ценз—÷—„ та за умови отриманн€ письмового дозволу Ќац—÷онального банку комерц—÷йн—÷ банки ”кра—„ни банки мають право зд—÷йснювати так—÷ валютн—÷ операц—÷—„:

1) операц—÷—„ з валютними ц—÷нност€ми:

а) неторговельн—÷ операц—÷—„ з валютними ц—÷нност€ми;

б) веденн€ рахунк—÷в кл—÷—‘нт—÷в (резидент—÷в та нерезидент—÷в) в —÷ноземн—÷й валют—÷ та кл—÷—‘нт—÷в-нерезидент—÷в у грошов—÷й одиниц—÷ ”кра—„ни;

в) веденн€ кореспондентських рахунк—÷в банк—÷в (резидент—÷в —÷ нерезидент—÷в) в —÷ноземн—÷й валют—÷;

г) веденн€ кореспондентських рахунк—÷в банк—÷в (нерезидент—÷в) у грошов—÷й одиниц—÷ ”кра—„ни;

“—) в—÷дкритт€ кореспондентських рахунк—÷в в уповноважених банках ”кра—„ни в —÷ноземн—÷й валют—÷ та зд—÷йсненн€ операц—÷й за ними;

д) в—÷дкритт€ кореспондентських рахунк—÷в у банках (нерезидентах) в —÷ноземн—÷й валют—÷ та зд—÷йсненн€ операц—÷й за ними;

е) залученн€ та розм—÷щенн€ —÷ноземно—„ валюти на валютному ринку ”кра—„ни;

—‘) залученн€ та розм—÷щенн€ —÷ноземно—„ валюти на м—÷жнародних ринках;

ж) операц—÷—„ з банк—÷вськими металами на валютному ринку ”кра—„ни;

з) операц—÷—„ з банк—÷вськими металами на м—÷жнародних ринках;

и) —÷нш—÷ операц—÷—„ з валютними ц—÷нност€ми на м—÷жнародних ринках;

2) перевезенн€ валютних ц—÷нностей та —÷нкасац—÷ю кошт—÷в;

3) операц—÷—„ за дорученн€м кл—÷—‘нт—÷в або в—÷д свого —÷мен—÷:

а) з —÷нструментами грошового ринку;

б) з —÷нструментами, що базуютьс€ на обм—÷нних курсах та в—÷дсотках;

в) ф—÷нансовими ф'ючерсами та опц—÷онами;

ѕисьмовий дозв—÷л на зд—÷йсненн€ операц—÷й з валютними ц—÷нност€ми —‘ генеральною л—÷ценз—÷—‘ю на зд—÷йсненн€ валютних операц—÷й зг—÷дно з ƒекретом  аб—÷нету ћ—÷н—÷стр—÷в ”кра—„ни "ѕро систему валютного регулюванн€ —÷ валютного контролюї в—÷д 19.02.93 за є15-93 [4] та може видаватис€ за умови дотриманн€ банком в—÷дпов—÷дних спец—÷альних вимог щодо одного чи к—÷лькох напр€м—÷в д—÷€льност—÷, зокрема таких:

  • неторговельн—÷ операц—÷—„ з валютними ц—÷нност€ми;

-¬аведенн€ рахунк—÷в кл—÷—‘нт—÷в (резидент—÷в та нерезидент—÷в) в —÷ноземн—÷й валют—÷ та кл—÷—‘нт—÷в-нерезидент—÷в у грошов—÷й одиниц—÷ ”кра—„ни;

-¬аведенн€ кореспондентських рахунк—÷в банк—÷в (резидент—÷в —÷ нерезидент—÷в) в —÷ноземн—÷й валют—÷;

-¬аведенн€ кореспондентських рахунк—÷в банк—÷в (нерезидент—÷в) у грошов—÷й одиниц—÷ ”кра—„ни;

-¬ав—÷дкритт€ кореспондентських рахунк—÷в в уповноважених банках ”кра—„ни в —÷ноземн—÷й валют—÷ та зд—÷йсненн€ операц—÷й за ними;

-¬ав—÷дкритт€ кореспондентських рахунк—÷в у банках (нерезидентах) в —÷ноземн—÷й валют—÷ та зд—÷йсненн€ операц—÷й за ними;

-¬азалученн€ та розм—÷щенн€ —÷ноземно—„ валюти на валютному ринку ”кра—„ни;

-¬азалученн€ та розм—÷щенн€ —÷ноземно—„ валюти на м—÷жнародних ринках;

-¬аоперац—÷—„ з банк—÷вськими металами на валютному ринку ”кра—„ни;

-¬аоперац—÷—„ з банк—÷вськими металами на м—÷жнародних ринках;

-¬а—÷нш—÷ операц—÷—„ з валютними ц—÷нност€ми на м—÷жнародних ринках.

ƒл€ отриманн€ письмового дозволу на зд—÷йсненн€ неторговельних операц—÷й з валютними ц—÷нност€ми банк ма—‘ в—÷дпов—÷дати таким спец—÷альним вимогам:

а) розм—÷р регул€тивного кап—÷талу банку становить не менше н—÷ж екв—÷валент 2 млн. —‘вро - дл€ м—÷iевого кооперативного банку, 5 млн. —‘вро - дл€ банку, €кий зд—÷йсню—‘ свою д—÷€льн—÷сть на територ—÷—„ одн—÷—‘—„ област—÷, 8 млн. —‘вро - дл€ банку, €кий зд—÷йсню—‘ свою д—÷€льн—÷сть на територ—÷—„ вс—÷—‘—„ ”кра—„ни;

б) на€вн—÷сть фах—÷вц—÷в в—÷дпов—÷дно—„ квал—÷ф—÷кац—÷—„.

ƒл€ отриманн€ письмового дозволу на зд—÷йсненн€ операц—÷й з валютними ц—÷нност€ми в частин—÷ веденн€ рахунк—÷в кл—÷—‘нт—÷в (резидент—÷в та нерезидент—÷в) в —÷ноземн—÷й валют—÷ та кл—÷—‘нт—÷в-нерезидент—÷в у грошов—÷й одиниц—÷ ”кра—„ни банк ма—‘ в—÷дпов—÷дати таким спец—÷альним вимогам:

а) розм—÷р регул€тивного кап—÷талу банку становить не менше н—÷ж екв—÷валент 2 млн. —‘вро - дл€ м—÷iевого кооперативного банку, 5 млн. —‘вро - дл€ банку, €кий зд—÷йсню—‘ свою д—÷€льн—÷сть на територ—÷—„ одн—÷—‘—„ област—÷, 8 млн. —‘вро - дл€ банку, €кий зд—÷йсню—‘ свою д—÷€льн—÷сть на територ—÷—„ вс—÷—‘—„ ”кра—„ни;

б) на€вн—÷сть фах—÷вц—÷в в—÷дпов—÷дно—„ квал—÷ф—÷кац—÷—„.

ƒл€ отриманн€ письмового дозволу на зд—÷йсненн€ операц—÷й з валютними ц—÷нност€ми в частин—÷ веденн€ кореспондентських рахунк—÷в банк—÷в (резидент—÷в —÷ нерезидент—÷в) в —÷ноземн—÷й валют—÷ банк ма—‘ в—÷дпов—÷дати таким спец—÷альним вимогам:

а) на€вн—÷сть письмового дозволу на зд—÷йсненн€ операц—÷й з валютними ц—÷нност€ми в частин—÷ в—÷дкритт€ кореспондентських рахунк—÷в в уповноважених банках ”кра—„ни в —÷ноземн—÷й валют—÷ та зд—÷йсненн€ операц—÷й за ними;

б) розм—÷р регул€тивного кап—÷талу банку становить не менше н—÷ж екв—÷валент 8 млн. —‘вро.

ƒл€ отриманн€ письмового дозволу на зд—÷йсненн€ операц—÷й з валютними ц—÷нност€ми в частин—÷ веденн€ кореспондентських рахунк—÷в банк—÷в (нерезидент—÷в) у грошов—÷й одиниц—÷ ”кра—„ни банк ма—‘ в—÷дпов—÷дати таким спец—÷альним вимогам:

а) розм—÷р регул€тивного кап—÷талу банку становить не менше н—÷ж екв—÷валент 8 млн. —‘вро.

ƒл€ отриманн€ письмового дозволу на зд—÷йсненн€ операц—÷й з валютними ц—÷нност€ми в частин—÷ в—÷дкритт€ кореспондентських рахунк—÷в в уповноважених банках ”кра—„ни в —÷ноземн—÷й валют—÷ та зд—÷йсненн€ операц—÷й за ними банк ма—‘ в—÷дпов—÷дати таким спец—÷альним вимогам:

а) розм—÷р регул€тивного кап—÷талу банку становить не менше н—÷ж екв—÷валент 2 млн. —‘вро дл€ м—÷iевого кооперативного банку та не менше н—÷ж екв—÷валент 5 млн. —‘вро дл€ —÷ншого банку;

б) —‘ письмове п—÷дтвердженн€ одного банку (резидента) про згоду на в—÷дкритт€ коррахунку в —÷ноземн—÷й валют—÷.

ƒл€ отриманн€ письмового дозволу на зд—÷йсненн€ операц—÷й з валютними ц—÷нност€ми в частин—÷ в—÷дкритт€ кореспондентських рахунк—÷в у банках (нерезидентах) в —÷ноземн—÷й валют—÷ та зд—÷йсненн€ операц—÷й за ними банк ма—‘ в—÷дпов—÷дати таким спец—÷альним вимогам:

а) розм—÷р регул€тивного кап—÷талу банку становить не менше н—÷ж екв—÷валент 8 млн. —‘вро;

б) письмове п—÷дтвердженн€ банку-нерезидента, €кий ма—‘ рейтинг не нижче н—÷ж "—÷нвестиц—÷йний класї (кр—÷м кра—„н —Ќƒ), про згоду на в—÷дкритт€ в нього кореспондентського рахунку;

в) п—÷дключенн€ до електронно—„ м—÷жнародно—„ системи платеж—÷в в —÷ноземн—÷й валют—÷ (S.W.I.F.T. тощо) та в—÷дпов—÷дн—÷сть техн—÷чного стану та орган—÷зац—÷—„ охорони прим—÷щенн€, в €кому розм—÷щу—‘тьс€ техн—÷чне обладнанн€ ц—÷—‘—„ системи, вимогам нормативно-правових акт—÷в Ќац—÷онального банку.

ƒл€ отриманн€ письмового дозволу на зд—÷йсненн€ операц—÷й з валютними ц—÷нност€ми в частин—÷ залученн€ та розм—÷щенн€ —÷ноземно—„ валюти на валютному ринку ”кра—„ни банк ма—‘ в—÷дпов—÷дати таким спец—÷альним вимогам:

а) розм—÷р регул€тивного кап—÷талу банку становить не менше н—÷ж екв—÷валент 2 млн. —‘вро - дл€ м—÷iевого кооперативного банку, 5 млн. —‘вро - дл€ банку, €кий зд—÷йсню—‘ свою д—÷€льн—÷сть на територ—÷—„ одн—÷—‘—„ област—÷, 8 млн. —‘вро - дл€ банку, €кий зд—÷йсню—‘ свою д—÷€льн—÷сть на територ—÷—„ вс—÷—‘—„ ”кра—„ни. ћ—÷iев—÷ кооперативн—÷ банки не мають права зд—÷йснювати операц—÷—„ —÷з залученн€ та розм—÷щенн€ —÷ноземно—„ валюти на м—÷жбанк—÷вському ринку (кр—÷м операц—÷й з центральним кооперативним банком).

ƒл€ отриманн€ письмового дозволу на зд—÷йсненн€ операц—÷й з валютними ц—÷нност€ми в частин—÷ залученн€ та розм—÷щенн€ —÷ноземно—„ валюти на м—÷жнародних ринках банк ма—‘ в—÷дпов—÷дати таким спец—÷альним вимогам:

а) на€вн—÷сть письмового дозволу на зд—÷йсненн€ операц—÷й з валютними ц—÷нност€ми в частин—÷ в—÷дкритт€ кореспондентських рахунк—÷в у банках (нерезидентах) в —÷ноземн—÷й валют—÷ та зд—÷йсненн€ операц—÷й за ними;

б) розм—÷р регул€тивного кап—÷талу банку становить не менше н—÷ж екв—÷валент 10 млн. —‘вро;

в) п—÷дключенн€ до м—÷жнародних —÷нформац—÷йних систем типу REUTERS, DOW JONES TELERETE, BLOOMBERG тощо (ц€ вимога не поширю—‘тьс€ на банки, €к—÷ зд—÷йснюють свою д—÷€льн—÷сть на територ—÷—„ одн—÷—‘—„ област—÷ та мають регул€тивний кап—÷тал у розм—÷р—÷ не менше н—÷ж екв—÷валент 3 млн. —‘вро).

ƒл€ отриманн€ письмового дозволу на зд—÷йсненн€ операц—÷й з валютними ц—÷нност€ми в частин—÷ зд—÷йсненн€ операц—÷й з банк—÷вськими металами на валютному ринку ”кра—„ни банк ма—‘ в—÷дпов—÷дати таким спец—÷альним вимогам:

а) на€вн—÷сть письмового дозволу на зд—÷йсненн€ операц—÷й з валютними ц—÷нност€ми в частин—÷ в—÷дкритт€ кореспондентських рахунк—÷в в уповноважених банках ”кра—„ни в —÷ноземн—÷й валют—÷ та зд—÷йсненн€ операц—÷й за ними;

б) строк роботи банку не менше н—÷ж два роки;

в) розм—÷р регул€тивного кап—÷талу банку становить не менше н—÷ж екв—÷валент 8 млн. —‘вро;

г) на€вн—÷сть експерта, п—÷дготовленого в—÷дпов—÷дно до вимог чинного законодавства ”кра—„ни.

ƒл€ отриманн€ письмового дозволу на зд—÷йсненн€ операц—÷й з валютними ц—÷нност€ми в частин—÷ зд—÷йсненн€ операц—÷й з банк—÷вськими металами на м—÷жнародних ринках банк ма—‘ в—÷дпов—÷дати таким спец—÷альним вимогам:

а) на€вн—÷сть письмового дозволу на зд—÷йсненн€ операц—÷й з валютними ц—÷нност€ми в частин—÷ зд—÷йсненн€ —÷нших операц—÷й з валютними ц—÷нност€ми на м—÷жнародних ринках;

б) строк роботи банку з банк—÷вськими металами на валютному ринку ”кра—„ни не менше н—÷ж один р—÷к;

в) розм—÷р регул€тивного кап—÷талу банку становить не менше н—÷ж екв—÷валент 10 млн. —‘вро;

г) на€вн—÷сть експерта, п—÷дготовленого в—÷дпов—÷дно до вимог чинного законодавства ”кра—„ни.

ƒл€ отриманн€ письмового дозволу на зд—÷йсненн€ операц—÷й з валютними ц—÷нност€ми в частин—÷ зд—÷йсненн€ —÷нших операц—÷й з валютними ц—÷нност€ми на м—÷жнародних ринках банк ма—‘ в—÷дпов—÷дати таким спец—÷альним вимогам:

а) на€вн—÷сть письмового дозволу на зд—÷йсненн€ операц—÷й з валютними ц—÷нност€ми в частин—÷ в—÷дкритт€ кореспондентських рахунк—÷в у банках (нерезидентах) в —÷ноземн—÷й валют—÷ та зд—÷йсненн€ операц—÷й за ними;

б) строк роботи банку не менше н—÷ж три роки (вимоги щодо строку роботи не поширюютьс€ на банки, у €ких банки-нерезиденти з рейтингом не нижче н—÷ж "—÷нвестиц—÷йний класї* мають —÷стотну участь - б—÷льше 50 в—÷дсотк—÷в статутного кап—÷талу чи права голосу придбаних акц—÷й (па—„в) в органах управл—÷нн€ банку, у частин—÷ зд—÷йсненн€ —÷нших операц—÷й з валютними ц—÷нност€ми з материнським банком у грошов—÷й одиниц—÷ кра—„ни його м—÷iезнаходженн€);

* –∆нвестиц—÷йний клас - тут —÷ дал—÷ в цьому ѕоложенн—÷ кредитний рейтинг, п—÷дтверджений у бюлетен—÷ одн—÷—‘—„ з пров—÷дних св—÷тових рейтингових компан—÷й (Fitch IBCA, Standard¬а& Poor's, Moody's тощо).

в) розм—÷р регул€тивного кап—÷талу банку становить не менше н—÷ж екв—÷валент 10 млн. —‘вро;

г) п—÷дключенн€ до м—÷жнародних —÷нформац—÷йних систем типу REUTERS, DOW JONES TELERETE, BLOOMBERG тощо;

“—) обладнанн€ спец—÷ального операц—÷йного залу (дилерсько—„ к—÷мнати, бекоф—÷су, прим—÷щенн€ м—÷жнародних телекомун—÷кац—÷йних систем) з орган—÷зац—÷—‘ю охорони —÷ системою допуску, що в—÷дпов—÷дають вимогам нормативно-правових акт—÷в Ќац—÷онального банку).

¬алютн—÷ операц—÷—„ комерц—÷йних банк—÷в з точки зору строк—÷в виконанн€ та технолог—÷—„ перерахуванн€ валютних кошт—÷в класиф—÷куютьс€ €к [37]:

  • ¬лспотї - операц—÷—„ з негайним постачанн€м валют (з п—÷дрозд—÷лом на операц—÷—„ "todї, "tomї, "swapї);
  • ¬лфорвардї - операц—÷—„ з терм—÷новим обовтјў€зковим постачанн€м валют;
  • ¬лфтјўючерсн—÷ї - операц—÷—„ з терм—÷новим умовним постачанн€м валют;
  • ¬лопц—÷онн—÷ї - операц—÷—„ з терм—÷новими правами на "спотї - постачанн€ валют;

ѕ—÷сл€ друго—„ св—÷тово—„ в—÷йни в пер—÷од поширенн€ валютних обмежень до к—÷нц€ 50х рок—÷в у промислово розвитих кра—„нах одержали широке поширенн€ —÷ розвиток нов—÷ види валютних операц—÷й. ѕереважали валютн—÷ угоди з негайним постачанн€м валют (¬лспотї) —÷ терм—÷нов—÷ (¬лфорвардї), причому останн—÷ найчаст—÷ше були об'—‘ктом валютного регулюванн€ [44].

Ћ—÷берал—÷зац—÷€ валютного законодавства на рубеж—÷ 50х - 60х рок—÷в привела до розвитку валютних операц—÷й "свопї зам—÷сть €ких ран—÷ше практикувавс€ обм—÷н депозитами в р—÷зних валютах. ѕодальший розвиток терм—÷нових валютних угод був зв'€заний з л—÷берал—÷зац—÷—‘ю руху кап—÷тал—÷в, що викликало потребу в хеджуванн—÷ (страхуванн—÷ ризик—÷в) додатково до традиц—÷йних операц—÷й по покриттю ризик—÷в по торгових операц—÷€х.

« 70х рок—÷в розвиваютьс€ ф'ючерсн—÷ й опц—÷онн—÷ валютн—÷ операц—÷—„ - нова форма спекул€тивних угод —÷ хеджуванн€ в—÷д валютних ризик—÷в, особливо коли товарна угода, що створю—‘ ризик, можлива, але не забезпечена (наприклад, при участ—÷ в торгах). Ѕанки стали робити валютн—÷ операц—÷—„ в сполученн—÷ з операц—÷€ми "свопї —÷з процентними ставками. Ќегайн—÷ валютн—÷ операц—÷—„ зд—÷йсню—‘ б—÷льш—÷сть банк—÷в, терм—÷нов—÷ операц—÷—„ —÷ "свопї¬а- угоди - велик—÷ банки, регул€рн—÷ опц—÷онн—÷ операц—÷—„ - найб—÷льш—÷ банки.

ѕри виконанн—÷ валютних операц—÷й у банках виникають валютн—÷ позиц—÷—„ —÷ зв'€зан—÷ з ними валютн—÷ ризики. ¬иникненн€ валютних позиц—÷й зв'€зане з тим, що при зд—÷йсненн—÷ валютних операц—÷й банк купу—‘ одну валюту —÷ прода—‘ —÷ншу. ѕри угод—÷ з негайним постачанн€м валют це означа—‘ переклад його позикових чи "асних ресурс—÷в(пасив—÷в) у валют—÷, що в—÷н прода—‘, в активи в —÷нш—÷й валют—÷. “аким чином, виника—‘ розрив балансу банку по конкретн—÷й валют—÷, тобто обс€г пасив—÷в у конкретн—÷й валют—÷ не в—÷дпов—÷да—‘ обс€гу актив—÷в у ц—÷й же валют—÷.        ÷ей принцип важливий, тому що в—÷дкрита валютна позиц—÷€ зв'€зана з ризиком збитк—÷в банку, €кщо до моменту контр-продажу, тобто покупки ран—÷ше продано—„ валюти —÷ продажу ран—÷ше куплено—„ —÷ншо—„ валюти, курси цих валют зм—÷н€тьс€ в неспри€тливому дл€ нього напр€мку. ¬алютний ризик —÷сну—‘ завжди при на€вност—÷ в—÷дкритих позиц—÷й, €к довгих, так —÷ коротких.

ќц—÷нка можливого результату закритт€ позиц—÷—„ дос€га—‘тьс€ перерахуванн€м ус—÷х сум довгих —÷ коротких позиц—÷й у нац—÷ональну валюту за поточним курсом, по €кому можуть бути покрит—÷ угоди з урахуванн€м терм—÷н—÷в постачанн€ валют по терм—÷нових операц—÷€х. –езультат довго—„ валютно—„ позиц—÷—„ позитивний дл€ банку, €кщо в—÷н тримав довгу валютну позиц—÷ю у валют—÷, курс €ко—„ п—÷двищивс€ (доход в—÷д валютних актив—÷в при позитивн—÷й курсов—÷й р—÷зниц—÷).

ќднак ц—÷лком реал—÷зувати цей виграш можна т—÷льки при закритт—÷ ус—÷х валютних позиц—÷й по поточним курсам. ÷€ операц—÷€ назива—‘тьс€ реал—÷зац—÷—‘ю прибутку (profit = taking) —÷ звичайно в—÷дбува—‘тьс€ в пер—÷оди активно—„ зм—÷ни курсу валюти, припин€ючи його рух, а —÷нод—÷ тимчасово зм—÷нюючи його динам—÷ку в протилежному напр€мку.

ѕ—÷дтримка довгих —÷ коротких позиц—÷й у €кихнебудь валютах на прот€з—÷ дек—÷лькох дн—÷в, —÷нод—÷ дек—÷лькох тижн—÷в, розц—÷ню—‘тьс€ €к валютна спекул€ц—÷€, оск—÷льки €кщо короткочасн—÷ арб—÷тражн—÷ позиц—÷—„ можуть €вл€тис€ результатом звертанн€ кл—÷—‘нтури банку, тривала п—÷дтримка в—÷дкрито—„ валютно—„ позиц—÷—„ - св—÷дома д—÷€, спр€мована на дос€гненн€ прибутку в—÷д зм—÷ни курс—÷в. Ќа практиц—÷ в—÷дд—÷ленн€ валютного арб—÷тражу в—÷д валютно—„ спекул€ц—÷—„ досить умовне, з огл€ду на значн—÷ коливанн€ валютних курс—÷в, що дос€гають —÷нод—÷ дек—÷лькох сотень пункт—÷в прот€гом дн€. "ѕунктї - р—÷зниц€ в одну одиницю в четвертому знаку п—÷сл€ коми в б—÷льшост—÷ котирувань; сто пункт—÷в, тобто другий знак п—÷сл€ коми, вважа—‘тьс€ "цифроюї (figure).

¬алютн—÷ операц—÷—„ з негайним постачанн€м (¬лспотї) - найб—÷льш поширен—÷ —÷ складають до 90% обс€гу валютних операц—÷й. –«хн€ сутн—÷сть пол€га—‘ в куп—÷вл—÷-продажу валюти на умовах —„—„ постачанн€ банками-контрагентами на другий робочий день —÷з дн€ заключенн€ угоди за курсом, заф—÷ксованим в момент договору. ѕри цьому вважаютьс€ робоч—÷ дн—÷ по кожн—÷й з валют в угод—÷, тобто €кщо наступний день за датою угоди —‘ неробочим дл€ одн—÷—‘—„ валюти, терм—÷н постачанн€ валют - дата валютуванн€ (value data) - зб—÷льшу—‘тьс€ на 1 день.

ѕо угодах "спотї постачанн€ валюти зд—÷йсню—‘тьс€ на рахунки, зазначен—÷ банком-одержувачем. ƒводенний терм—÷н переказу валют по укладен—÷й угод—÷ ран—÷ше диктувавс€ об'—‘ктивними труднощами зд—÷йснити його в б—÷льш короткий терм—÷н. Ўироке поширенн€ електронних м—÷жнародних систем платеж—÷в м—÷ж банками резидентами —÷ нерезидентами (SWIFT), пор€д з електронними системами валютного д—÷линга - "торгових переговор—÷в м—÷ж банкамиї (REUTERS DEALING), дозвол€—‘ значно швидше робити угоди. ѕро це св—÷дчить по€ва операц—÷й по розм—÷щенню одноденних депозит—÷в "—÷з сьогодн—÷ на завтраї чи "—÷з завтра на п—÷сл€завтраї. “аким чином, на м—÷жбанк—÷вському короткостроковому ринку зд—÷йснюютьс€:

  • угоди TODAY (TOD) - за курсом TODAY з постачанн€м валюти в день заключенн€ угоди;
  • угоди TOMORROW(TOM) - за курсом TOMORROW з умовою постачанн€ валюти наступного дн€ п—÷сл€ заключенн€ угоди;

¬алютн—÷ операц—÷—„ з негайним постачанн€м —‘ самим моб—÷льним елементом валютно—„ позиц—÷—„ й несуть в соб—÷ визначений ризик. ¬иконуючи угоди з негайним постачанн€м, банки дають дорученн€ банкам-кореспондентам на переказ продано—„ валюти з —„хн—÷х коррахунк—÷в —÷ на використанн€ куплено—„ валюти, не чекаючи одержанн€ письмового п—÷дтвердженн€ в—÷д контрагент—÷в. ѕри великих оборотах валютних операц—÷й ризик зустр—÷чного непереказу валюти може дос€гати величезних розм—÷р—÷в, —÷ л—÷м—÷ти незавершених угод дл€ контрагент—÷в здобувають велике значенн€. ” зв'€зку з цим банки встановлюють дл€ сво—„х банк—÷вських кл—÷—‘нт—÷в на ринку л—÷м—÷ти незавершених операц—÷й, тобто загальну суму валютних операц—÷й, по €ких ще нема—‘ даних про зустр—÷чний переказ валюти покритт€.

“ерм—÷нов—÷ валютн—÷ операц—÷—„ (форвардн—÷) - це валютн—÷ операц—÷—„, при €ких сторони домовл€ютьс€ про постачанн€ обумовлено—„ суми —÷ноземно—„ валюти через визначений терм—÷н п—÷сл€ заключенн€ угоди за курсом, заф—÷ксованим в момент —„—„ заключенн€. « цього випливають дв—÷ особливост—÷ терм—÷нових валютних операц—÷й:

1). –∆сну—‘ —÷нтервал за часом м—÷ж моментом заключенн€ —÷ виконанн€ угоди. ” сучасних умовах терм—÷н виконанн€ угоди, тобто постачанн€ валюти, визнача—‘тьс€ €к к—÷нець пер—÷оду в—÷д дати заключенн€ угоди чи —÷нший будь-€кий пер—÷од у межах терм—÷ну.

2).  урс валют по терм—÷нов—÷й валютн—÷й операц—÷—„ ф—÷ксу—‘тьс€ в момент заключенн€ угоди, хоча вона викону—‘тьс€ через визначений пер—÷од.

 урс валют по терм—÷нових угодах в—÷др—÷зн€—‘тьс€ в—÷д курсу по операц—÷€х "спотї в—÷дпов—÷дно до прогнозовано—„ динам—÷ки курсу валют. –—÷зниц€ курсу "форвардї —÷ "спотї визнача—‘тьс€ €к "дисконтї, €кщо курс "форвардї нижче курсу "спотї чи €к "прем—÷€ї, €кщо прогнозний курс "форвардї вище курсу "спотї.

 урси валют по терм—÷нових угодах, котиру—‘м—÷ в цифровому вираженн—÷ називаютьс€ курсами "аутрайтї.  отируванн€ валют по терм—÷нових угодах методом прем—÷—„ чи дисконту залежить €к в—÷д прогнозовано—„ динам—÷ки курсу в пер—÷од в—÷д заключенн€ до виконанн€ угоди, так —÷ в—÷д розходженн€ в процентних ставках по строкових вкладах у цих валютах.

“ерм—÷нов—÷ угоди з —÷ноземною валютою виконуютьс€ в наступних ц—÷л€х:

  • конверс—÷€(обм—÷н) валюти в комерц—÷йних ц—÷л€х, завчасний продаж валютних надходжень чи покупка —÷ноземно—„ валюти дл€ майбутн—÷х платеж—÷в, щоб застрахувати валютний ризик;
  • страхуванн€ портфельних чи пр€мих кап—÷таловкладень за кордоном в—÷д збитк—÷в у зв'€зку з можливим зниженн€м курсу валюти, у €к—÷й вони зд—÷йснен—÷;
  • одержанн€ спекул€тивного прибутку за рахунок курсово—„ р—÷зниц—÷.

–—÷зновидом валютно—„ операц—÷—„, що сполуча—‘ на€вну —÷ терм—÷нову операц—÷—„, —‘ угоди "свопї. "—вопї - це валютна операц—÷€, що сполуча—‘ куп—÷влю-продаж двох валют на умовах негайного постачанн€ з одночасним контр-продажем на певний строк з тими ж валютами. при цьому домовл€ютьс€ про зустр—÷чн—÷ платеж—÷ в р—÷зних валютах два партнери (банки, корпорац—÷—„ й —÷н.). ѕо операц—÷€х "свопї на€вна угода зд—÷йсню—‘тьс€ за курсом "спотї, що у терм—÷новому контр-продажу коректу—‘тьс€ з урахуванн€м прем—÷—„ чи дисконту в залежност—÷ в—÷д динам—÷ки валютного курсу. ќперац—÷€ "свопї зручна дл€ банк—÷в: вона не створю—‘ в—÷дкрито—„ валютно—„ позиц—÷—„ (покупка покрива—‘тьс€ продажем). ќперац—÷€ "свопї використову—‘тьс€ дл€:

  • зд—÷йсненн€ комерц—÷йних справ: банк прода—‘ —÷ноземну валюту на умовах негайного постачанн€ й одночасно купу—‘ —„—„ на терм—÷н.
  • придбанн€ банком необх—÷дно—„ валюти без валютного ризику (на основ—÷ покритт€ контр-продажем) дл€ забезпеченн€ м—÷жнародних розрахунк—÷в, диверсиф—÷кованост—÷ валютних авуар—÷в;
  • вза—‘много м—÷жбанк—÷вського кредитуванн€ в р—÷зних валютах.

ќперац—÷—„ "свопї провод€тьс€ також —÷з золотом, щоб, збер—÷гши право "асност—÷ на нього, придбати необх—÷дну —÷ноземну валюту на певний строк.

« 70х рок—÷в з переходом до "плаваючихї валютних курс—÷в одержали розвиток валютн—÷ фтјўючерси - це угоди €к—÷ означають зобов'€занн€ (а не право вибору на в—÷дм—÷ну в—÷д опц—÷ону) на продаж чи покупку стандартно—„ к—÷лькост—÷ визначено—„ валюти на визначену дату (у майбутньому) за курсом, заздалег—÷дь установленим при заключенн€ угоди. ” стандартних контрактах регламентуютьс€ вс—÷ умови: сума, терм—÷н, гарант—÷йний депозит, метод розрахунку.

“орг—÷вл€ фтјўючерсами зд—÷йсню—‘тьс€ через кл—÷ринговий будинок (розрахункову палату б—÷рж—÷), що —‘ продавцем дл€ покупц€ —÷ покупцем - дл€ продавц€. ѕри заключенн€ угоди покупець —÷ продавець зобов'€зан—÷ резервувати на спец—÷альному депозит—÷ перв—÷сну маржу в район—÷ в—÷д 0,04 до 6% в—÷д ном—÷нально—„ ц—÷ни контракту. ѕродавець валютного фтјўючерса вигра—‘, €кщо при настанн—÷ терм—÷ну угоди прода—‘ валюту дорожче котирувального курсу на момент —„—„ виконанн€ (гра на зниженн€ курсу валют), —÷ зазна—‘ збитк—÷в, €кщо курс дн€ заключенн€ угоди нижче курсу дн€ —„—„ виконанн€ (гра покупц€ на п—÷двищенн€ курсу валют).

ќсоблив—÷стю в—÷дм—÷нност—÷ зовн—÷ под—÷бних операц—÷й форварда —÷ фтјўючерса в т—÷м, що при форвард—÷ практично 95% контракт—÷в зак—÷нчу—‘тьс€ реальним постачанн€м валюти, а при фьючерсах в—÷д 1 до 6% з—÷ сплатою штрафних санкц—÷й продавцем чи покупцем за в—÷дмовленн€ в—÷д угоди при невиг—÷дних курсових умовах. ѕри цьому штрафна санкц—÷€, що сплачу—‘тьс€, —÷ —‘ основною метою учасник—÷в ф'ючерсно—„ угоди (гри на прогнозних курсах).  р—÷м того, торг—÷вл€ фтјўючерсами вин€тково зосереджена на б—÷ржах з—÷ стандартною сумою валютного контракту, на в—÷дм—÷ну в—÷д будь-€ко—„ суми форвардно—„ угоди на м—÷жбанк—÷вському ринку.

Ћондонська б—÷ржа по торг—÷вл—÷ ф'ючерсними контрактами (LIFFE) розр—÷зн€—‘ три категор—÷—„ —„х учасник—÷в [54]:

  • хеджери - банки, корпорац—÷—„, менеджери по —÷нвестиц—÷€х, що керують ризиками;
  • спекул€нти (трейдери), що приймають на себе ризик з метою одержанн€ прибутку;
  • арб—÷тражери валютних ризик—÷в.

јрб—÷траж - це широке пон€тт€, основний принцип валютного арб—÷тражу - купити валюту дешевше —÷ продати —„—„ дорожче. –озр—÷зн€ютьс€ простий валютний арб—÷траж, зд—÷йснюваний —÷з двома валютами, —÷ складний (—÷з трьома —÷ б—÷льш валютами), на умовах "спотї, "форвардї —÷ "фтјўючерсї угод. ¬ м—÷ру розвитку грошово-кредитно—„ —÷ св—÷тово—„ валютно—„ системи форми валютного арб—÷тражу м—÷н€лис€. « розвитком електронних систем б—÷ржових —÷ банк—÷вських телекомун—÷кац—÷й просторовий арб—÷траж, заснований на придбанн—÷ валют на р—÷зних св—÷тових ринках, поступивс€ м—÷iем часовому арб—÷тражу, заснованому на прогнозн—÷й динам—÷ц—÷ курс—÷в валют.

” залежност—÷ в—÷д мети розр—÷зн€—‘тьс€ спекул€тивний —÷ конверс—÷йний валютний арб—÷траж. —пекул€тивний арб—÷траж ма—‘ на мет—÷ покористуватис€ з р—÷зниц—÷ валютних курс—÷в у зв'€зку з —„хн—÷ми коливанн€ми, при цьому вих—÷дна —÷ к—÷нцева валюти зб—÷гаютьс€.  онверс—÷йний арб—÷траж ма—‘ на мет—÷ купити найб—÷льш виг—÷дно необх—÷дну валюту, використовуючи при цьому конкурентн—÷ котируванн€ р—÷зних банк—÷в на одному чи р—÷зних ринках валют.

¬—÷дм—÷нн—÷сть валютного арб—÷тражу в—÷д звичайно—„ валютно—„ спекул€ц—÷—„ пол€га—‘ в т—÷м, що дилер ор—÷—‘нту—‘тьс€ на короткостроковий характер операц—÷—„ —÷ намага—‘тьс€ угадати коливанн€ курс—÷в у короткий пром—÷жок м—÷ж угодами, —÷нод—÷ зм—÷нюючи свою тактику к—÷лька раз—÷в прот€гом дн€.


1.2 ¬алютний курс та валютний ризик


‘орми —÷снуванн€ грошей м—÷н€лис€ з—÷ зм—÷ною —„хн—÷х функц—÷й —÷ в даний час цей процес не —‘ завершеним.

ћ—÷жнародний под—÷л прац—÷ —÷ зв'€зана з ним специф—÷ка обм—÷ну товарами —÷ послугами об'—‘ктивно ставл€ть перед грошима нову задачу - виступати засобом зв'€зку в—÷дособлених товаровиробник—÷в не т—÷льки на нац—÷ональному, але —÷ на м—÷жнародному ринках, забезпечуючи тим самим загальну екв—÷валентн—÷сть обм—÷ну. ” нов—÷й €кост—÷ грош—÷ виконують функц—÷ю св—÷тових грошей. Ќеобх—÷дн—÷сть —„—„ по€ви обтјў—‘ктивно зв'€зана з —÷нтернац—÷онал—÷зац—÷—‘ю виробництва —÷ виходом товарного обм—÷ну за меж—÷ нац—÷ональних границь.

ћожлив—÷сть по€ви ц—÷—‘—„ функц—÷—„ закладена в грошов—÷й форм—÷ вартост—÷. ¬она виника—‘ вже тод—÷, коли €к нос—÷€ми грошових в—÷дносин починають виступати шл€хетн—÷ метали. ќднак дл€ того, щоб можлив—÷сть стала реальн—÷стю, форма нос—÷€ грошових в—÷дносин повинна пройти шл€х зворотний тому, що вони проход€ть у нац—÷ональному обертанн—÷ - в—÷д монети до злитка.

¬ умовах металевого грошового об—÷гу обм—÷н нац—÷ональних грошей ста—‘ можливим завд€ки одно€к—÷сн—÷й основ—÷ - золоту —÷ ср—÷блу. “аким чином, у м—÷жнародному обм—÷н—÷ грошима виступали все т—÷ ж метали - золото —÷ ср—÷бло, але при цьому вони скидали свою монетну форму, що —„м додавала державна "ада. ћонети перетворювалис€ в прост—÷ злитки.

¬ажливою умовою м—÷жнародних економ—÷чних в—÷дносин —‘ пор—÷вн€нн€ грошових одиниць р—÷зних кра—„н на м—÷жнародних грошових валютних ринках. ” м—÷жнародних розрахунках монети розц—÷нюютьс€ по ваз—÷ шл€хетного металу, що м—÷ститьс€ в них, а не по —„хн—÷й назв—÷. –озходженн€ в нац—÷ональних масштабах ц—÷н об'—‘ктивно вимага—‘ по€ви специф—÷чного —÷нструмента м—÷жнародних економ—÷чних з—÷ставлень. “аким ста—‘ монетний паритет, вексельний, а пот—÷м валютний курс.

√рош—÷, будучи ун—÷версальним товаром, мають наступн—÷ три "астивост—÷:

  • загальн—÷сть по обм—÷нюваному матер—÷ал—÷ - —„х €к—÷сною —÷ндиферентн—÷стю;
  • загальн—÷сть по охоплюваному обм—÷ном простору - св—÷товому ринку;
  • загальн—÷сть в тимчасовому в—÷дношенн—÷.

√рош—÷, передбачаючи у сво—‘му розвитку по€ву св—÷тового ринку, починають розвиватис€ €к ун—÷версальний товар т—÷льки з—÷ св—÷товим ринком. ”н—÷версальн—÷сть грошового товару ви€вл€—‘тьс€ в по€в—÷ в нього —÷нтернац—÷онально—„ вартост—÷. ¬она утворю—‘тьс€ €к св—÷това сусп—÷льно необх—÷дна середн€ з —÷ндив—÷дуальних вартостей виробництва золота —÷ ср—÷бла в р—÷зних кра—„нах. –ƒдина —÷нтернац—÷ональна варт—÷сть грошового товару створю—‘ тенденц—÷ю до по€ви св—÷тових ц—÷н вс—÷х —÷нших товар—÷в. ÷е порозум—÷ва—‘тьс€ тим, що шл€хетн—÷ метали поступово прагнуть туди, де вони повинн—÷ мати найб—÷льшу куп—÷вельну силу, товари ж, навпаки, унасл—÷док цього повинн—÷ перем—÷щатис€ в протилежному напр€мку. “аким чином, ун—÷версальн—÷сть грошей €к товару спри€—‘ вир—÷внюванню ц—÷н на р—÷зних нац—÷ональних ринках. ‘ункц—÷€ св—÷тових грошей - зб—÷рна, по сут—÷, пох—÷дна в—÷д нац—÷ональних функц—÷й грошей [65]. ¬она опосередкову—‘ ус—÷ форми м—÷жнародного обм—÷ну товарами —÷ послугами €к за гот—÷вку, так —÷ з в—÷дстрочкою платежу. ” функц—÷—„ св—÷тових грошей вони —‘ також —÷ м—÷рою вартост—÷. Ѕудучи —÷нтернац—÷ональним еталоном вартост—÷, св—÷тов—÷ грош—÷ виступають фактором визначенн€ св—÷тових ц—÷н. ќсоблив—÷сть функц—÷—„ м—÷ри вартост—÷ у функц—÷—„ св—÷тових грошей пол€га—‘ в тому, що вона може зд—÷йснюватис€ безпосередньо через нац—÷ональн—÷ масштаби ц—÷н чи опосередковано - через валютн—÷ курси. ¬ажливою умовою функц—÷—„ св—÷тових грошей повинна бути равно€к—÷сн—÷сть од€гненого в "нац—÷ональн—÷ мундириї грошового товару —÷ —„хн€ конвертабельн—÷сть, тобто оборотн—÷сть.

Ќац—÷ональн—÷ —÷ св—÷това валютн—÷ системи пройшли наступний 5-ти етапний —÷сторичний цикл цив—÷л—÷зованих валютно-розрахункових угод у св—÷тов—÷й торг—÷вл—÷, —÷сторично п—÷дготовлених розрахунками в шл€хетних металах [65]:

а) —истема золотого стандарту (ѕаризька угода 1867¬ар.) з в—÷льним перем—÷щенн€м золота й обм—÷ном нац—÷ональних валют по золотому екв—÷валент—÷;

ѕаризька валютна система базувалас€ на наступних структурних принципах:

  • —„—„ основою був золотомонетний стандарт;
  • кожна валюта мала золотий зм—÷ст (¬еликобритан—÷€ - з 1816 року, —Ўј - з 1837 року, Ќ—÷меччина - з 1875 року, ‘ранц—÷€ - з 1878 року, –ос—÷€ - з 1895-1897¬ар.м.);
  • в—÷дпов—÷дно до золотого зм—÷сту валют встановлювалис€ —÷ золот—÷ паритети, тобто обм—÷нний курс;
  • валюти в—÷льно конвертувалис€ в золото;
  • золото використовувалос€ €к загальновизнан—÷ св—÷тов—÷ грош—÷;
  • склавс€ режим в—÷льно плаваючих курс—÷в валют з урахуванн€м ринкового попиту —÷ пропозиц—÷—„, але в межах золотих крапок. якщо ринковий курс валюти падав нижче паритету, то боржники вол—÷ли розплачуватис€ по м—÷жнародним зобов'€занн€м золотом, а не —÷ноземними валютами;

б) ѕерша св—÷това в—÷йна —÷ св—÷това економ—÷чна криза 1929-1933¬ар.м. ск—÷нчила —÷з ус—÷ма формами обм—÷ну кредитних грошей на золото (¬лзолото дев—÷зний стандартї 1922¬ар. - √енуезька конференц—÷€);

√енуезька валютна система функц—÷онувала на наступних принципах:

  • —„—„ основою були золото —÷ дев—÷зи - —÷ноземн—÷ валюти;
  • нац—÷ональн—÷ кредитн—÷ грош—÷ стали використовуватис€ в €кост—÷ м—÷жнародних плат—÷жно-резервних засоб—÷в;
  • статус резервно—„ валюти не був закр—÷плений н—÷ за одн—÷—‘ю валютою;
  • збережено золот—÷ паритети, конверс—÷€ в золото стала зд—÷йснюватис€ через валюти трьох кра—„н (—Ўј, ‘ранц—÷€, ¬еликобритан—÷€);
  • в—÷дновлено режим в—÷льно коливних валютних курс—÷в;
  • валютне регулюванн€ зд—÷йснювалос€ у форм—÷ активно—„ валютно—„ пол—÷тики, м—÷жнародних конференц—÷й —÷ нарад;

—в—÷това економ—÷чна криза 30 рок—÷в привела до скасуванн€ золотого стандарту внутр—÷шнього розм—÷ну кредитних грошей на золото в Ќ—÷меччин—÷, јвстр—÷—„(1924), ¬еликобритан—÷—„ (1931), —Ўј(1933), ‘ранц—÷€(1936). Ќезважаючи на припиненн€ розм—÷ну банкнот на золото у внутр—÷шньому оборот—÷, збереглас€ зовн—÷шн€ конвертован—÷сть валют у золото за згодою центральних банк—÷в —Ўј, ¬еликобритан—÷—„, ‘ранц—÷—„.

в) Ѕреттон-¬удська угода 1944¬ар. п—÷сл€ друго—„ св—÷тово—„ в—÷йни, що установила св—÷товий "золото-дев—÷зний стандартї обм—÷ну долар—÷в —Ўј на золото й обм—÷ну нац—÷ональних валют на долари —Ўј - створенн€ ћ¬‘;

Ќа Ѕреттон-¬удськ—÷й конференц—÷—„ були встановлен—÷ наступн—÷ принципи —÷ правила орган—÷зац—÷—„ св—÷тово—„ торг—÷вл—÷, валютних, кредитних —÷ ф—÷нансових в—÷дносин:

  • уведений золото-дев—÷зний стандарт, заснований на золот—÷ —÷ двох резервних валютах - долар—÷ —Ўј —÷ фунт—÷ стерл—÷нг—÷в;
  • угода передбачала чотири форми використанн€ золота €к основи св—÷тово—„ валютно—„ системи:

1) збережен—÷ золот—÷ паритети валют —÷ введена —„хн€ ф—÷ксац—÷€ в ћ¬‘;

2) золото продовжувало використовуватис€ €к м—÷жнародний плат—÷жний —÷ резервний зас—÷б;

3) спираючи на св—÷й золотий запас, —Ўј дор—÷вн€ли долар до золота, щоб закр—÷пити за ним статус головно—„ резервно—„ валюти;

4) з ц—÷—‘ю метою казначейство —Ўј продовжувало розм—÷нювати долар на золото —÷ноземним центральним банкам —÷ ур€довим закладам за оф—÷ц—÷йною ц—÷ною, встановлено—„ в 1934¬ар., виход€чи з золотого зм—÷сту сво—‘—„ валюти (35 долар—÷в за 1 тройскую унц—÷ю, р—÷вну 31,1035¬ар. золота);

  • дл€ уведенн€ валютних обмежень була потр—÷бно згода ћ¬‘;
  • установлено режим ф—÷ксованих валютних курс—÷в, курсове сп—÷вв—÷дношенн€ валют —÷ —„хн€ конвертован—÷сть стали зд—÷йснюватис€ на основ—÷ валютних паритет—÷в, виражених у доларах —Ўј, ринковий курс валют м—÷г в—÷дхил€тис€ в—÷д паритету у вузьких межах (1% за —татутом ћ¬‘ —÷ 0,75% по –ƒвропейськ—÷й валютн—÷й угод—÷);

≈коном—÷чн—÷, енергетичн—÷ —÷ сировинн—÷ кризи 60х рок—÷в дестаб—÷л—÷зували Ѕреттон-¬удську систему. ѕитома вага —Ўј в золотих резервах зменшивс€ з 75% у 1949¬ар. до 23%. « формуванн€м трьох центр—÷в партнерства —÷ суперництва виник новий центр валютно—„ сили у вид—÷ –ƒвропейського союзу, що супернича—‘ з—÷ —Ўј —÷ япон—÷—‘ю.

г) ямайська угода кра—„н - член—÷в ћ¬‘ 1976¬ар. - скасуванн€ золота €к засобу розрахунк—÷в, уведенн€ м—÷жнародно—„ розрахунково—„ одиниц—÷ —ƒ–, узаконюванн€ кредитно—„ форми валютних розрахунк—÷в при контрол—÷ паритету нац—÷ональних кредитних грошей —÷ фактичного валового нац—÷онального продукту;

„етверта св—÷това система побудована на наступних принципах:

  • уведений стандарт —ƒ– зам—÷сть золото-дев—÷зного стандарту;
  • юридично довершена демонетизац—÷€ золота: скасован—÷ його оф—÷ц—÷йна ц—÷на, золот—÷ паритети валют, припинений розм—÷н долар—÷в на золото;
  • по ямайськ—÷й валютн—÷й угод—÷ золото не повинне служити м—÷рою вартост—÷ —÷ крапкою в—÷дл—÷ку валютних курс—÷в;
  • кра—„нам надане право вибору будь€кого режиму валютного курсу;
  • ћ¬‘ покликаний п—÷дсилити м—÷ждержавне валютне регулюванн€;

ѕ—÷дсумки функц—÷онуванн€ —ƒ– —÷з 1970 року св—÷дчать про те, що вони далек—÷ в—÷д св—÷тових грошей. Ѕ—÷льш того виник р€д проблем:

1) ем—÷с—÷—„ —÷ розпод—÷ли;

–ахунок —ƒ– да—‘ можлив—÷сть кра—„н—÷ запозичати конвертован—÷ валюти через ћ¬‘, однак обс€г ем—÷с—÷—„ незначний - 21,4 млрд. —ƒ– (екв—÷валент 34 млрд. долар—÷в), що у 1997 роц—÷ зб—÷льшений у два рази. ќднак, оск—÷льки розпод—÷л —ƒ– пропорц—÷йний внеску кра—„ни в статут ћ¬‘, практично вони зосереджен—÷ на рахунках розвитих кра—„н.

2) забезпеченн€

¬ажливою проблемою —ƒ– —‘ —„хн—‘ забезпеченн€, оск—÷льки на в—÷дм—÷ну в—÷д золота вони позбавлен—÷ "асно—„ вартост—÷. —початку в 1970¬ар. одиниц€ —ƒ– прир—÷внювалас€ до 0,888671¬ар.золота. ѕот—÷м курс —ƒ– —÷з 1974 року визначавс€ €к середньозважений по "валютному кошикуї 16 валют, з 1981 року в "валютному кошикуї залишилос€ 5 валют (долар —Ўј, марка ‘–Ќ, фунт стерл—÷нг—÷в, €понська —÷—‘на, французький франк), з 1999 року "валютний кошикї склада—‘тьс€ з трьох валют (долар —Ўј, —‘вро, фунт стерл—÷нг—÷в).

3) методу визначенн€ курсу —÷

4) сфери використанн€ —ƒ–, в основному, застосовуютьс€ в операц—÷€х ћ¬‘ €к коеф—÷ц—÷—‘нт перерахуванн€ нац—÷ональних валют, масштаб валютних пор—÷вн€нь.

д) ћаастрихска угода про введенн€ з 1999¬ар. у –ƒвропейському союз—÷ —‘дино—„ розрахунково—„ —÷ фактично—„ валюти - –ƒ¬–ќ з в—÷дмиранн€м пон€тт€ "нац—÷ональна валютаї, з 2002 року нац—÷ональн—÷ валюти в кра—„нах –ƒвропейського —оюзу вилучен—÷ з обороту.

¬ даний час у ход—÷ еволюц—÷—„ св—÷тового економ—÷чного розвитку в—÷дбувс€ природний розвиток пон€тт€ "грош—÷ї - в—÷д натурал—÷стичного (з "асною варт—÷стю грошей €к перех—÷дного засобу товарного обм—÷ну) до кредитно-розрахункового наповненн€ (заснованого на паритет—÷ вартост—÷ нац—÷онального продукту кра—„ни —÷ сп—÷вв—÷дношенн€ з продуктивн—÷стю прац—÷ —÷ нац—÷ональних продукт—÷в —÷нших кра—„н св—÷ту). ѕри цьому вих—÷дн—÷ пон€тт€ золота збереглис€ €к резервн—÷ засоби розрахунк—÷в, а розвиток св—÷тових телекомун—÷кац—÷й прив—÷в до створенн€ "електронних безгот—÷вковихї грошей €к форми всесв—÷тнього розрахункового засобу.

ћ—÷жнародн—÷ валютн—÷ в—÷дношенн€ - це сукупн—÷сть сусп—÷льних в—÷дносин, що складаютьс€ при функц—÷онуванн—÷ валюти у св—÷товому господарств—÷, обслуговуючих вза—‘мний обм—÷н результатами д—÷€льност—÷ нац—÷ональних господарств. –озвиток м—÷жнародних валютних в—÷дносин обумовлений зростанн€м продуктивних сил, створенн€м св—÷тового ринку, поглибленн€м м—÷жнародного под—÷лу прац—÷ (ћ–ѕ), формуванн€м св—÷тово—„ системи господарства, —÷нтернац—÷онал—÷зац—÷—‘ю господарських зв'€зк—÷в.

Ќац—÷ональна валютна система нерозривно зв'€зана з—÷ св—÷товою валютною системою, тобто формою орган—÷зац—÷—„ св—÷тових валютних в—÷дносин, закр—÷плено—„ м—÷ждержавними угодами.

 онвертован—÷сть, чи оборотн—÷сть, нац—÷онально—„ грошово—„ одиниц—÷ [68] - це можлив—÷сть дл€ учасник—÷в зовн—÷шньоеконом—÷чних угод легально обм—÷нювати —„—„ на —÷ноземн—÷ валюти —÷ назад без пр€мого втручанн€ держав у процес обм—÷ну. —туп—÷нь конвертованост—÷ обратнопропорц—÷йна обс€гу —÷ твердост—÷ запроваджених у кра—„н—÷ валютних обмежень. ѕ—÷д обмеженн€ми розум—÷ютьс€ особлив—÷ д—÷—„ оф—÷ц—÷йних —÷нстанц—÷й, що безпосередньо ведуть до звуженн€ можливостей, п—÷двищенн€ витрат чи по€в—÷ невиправданих зат€гувань у зд—÷йсненн—÷ валютного обм—÷ну —÷ платеж—÷в по м—÷жнародних угодах.

 онвертован—÷сть валют €к би нейтрал—÷зу—‘ вплив нац—÷ональних границь на рух товар—÷в —÷ послуг у масштабах св—÷тового ринку, на м—÷жнародне перем—÷щенн€ кап—÷тал—÷в. ≈кспортеру, що реал—÷зу—‘ продукц—÷ю за кордоном з оплатою у валют—÷ —÷мпортера чи у валют—÷ трет—÷х кра—„н, таким шл€хом забезпечу—‘тьс€ можлив—÷сть перетворити отриманий виторг у "асн—÷ нац—÷ональн—÷ грош—÷, що абсолютно необх—÷дно дл€ п—÷дтримки нормального кругооб—÷гу його засоб—÷в усередин—÷ кра—„ни.

јналог—÷чним образом вир—÷шу—‘тьс€ проблема розрахунк—÷в дл€ —÷мпортера закордонних товар—÷в, що п—÷дл€гають оплат—÷ в —÷ноземн—÷й валют—÷: через механ—÷зм оборотност—÷ зд—÷йсню—‘тьс€ обм—÷н його нац—÷онально—„ валют на необх—÷дн—÷ засоби платежу.

” залежност—÷ в—÷д нац—÷онально—„ приналежност—÷, а точн—÷ше в—÷д м—÷i€ пост—÷йного проживанн€ —÷ д—÷€льност—÷ "асника валюти, оборотн—÷сть може бути зовн—÷шньою —÷ внутр—÷шньою. ѕри зовн—÷шн—÷й оборотност—÷ повна вол€ обм—÷ну зароблених у дан—÷й кра—„н—÷ грошей дл€ розрахунк—÷в —÷з закордоном нада—‘тьс€ т—÷льки —÷ноземц€м (по загальноприйн€т—÷й м—÷жнародн—÷й терм—÷нолог—÷—„ - нерезидентам), тод—÷ €к громад€ни —÷ юридичн—÷ особи ц—÷—‘—„ кра—„ни под—÷бною волею не волод—÷ють.

ѕерех—÷д до конвертованост—÷ звичайно почина—‘тьс€ саме з зовн—÷шньо—„ оборотност—÷. ћотиви тако—„ переваги пол€гають у наступному:

  • зовн—÷шн€ оборотн—÷сть стимулю—‘ активн—÷сть —÷ноземних —÷нвестор—÷в, зн—÷маючи проблему репатр—÷ац—÷—„ завезених кап—÷тал—÷в —÷ вивозу отриманих прибутк—÷в;
  • склада—‘тьс€ б—÷льш-менш ст—÷йкий м—÷жнародний попит на дану валюту з в—÷дпов—÷дними спри€тливим впливом на валютний курс —÷ валютне положенн€ кра—„ни;
  • створю—‘тьс€ —÷ зм—÷цню—‘тьс€ престиж в очах св—÷тово—„ д—÷лово—„ громадськост—÷.

–азом з тим встановленн€ —÷ п—÷дтримка под—÷бно—„ обмежено—„ форми оборотност—÷ вимага—‘ значно менших економ—÷чних —÷ ф—÷нансових перетворень —÷ валютних витрат, оск—÷льки контингент нерезидент—÷в звичайно невеликий у пор—÷вн€нн—÷ з в—÷тчизн€ними "асниками валюти. ѕри режим—÷ внутр—÷шньо—„ оборотност—÷ волею обм—÷ну нац—÷ональних грошових одиниць на —÷ноземн—÷ валюти користаютьс€ лише резиденти дано—„ кра—„ни, тод—÷ €к нерезиденти цим правом не волод—÷ють.

ќборотн—÷сть валюти не —‘ чисто техн—÷чна категор—÷€ можливост—÷ —„—„ обм—÷ну. ѕо сут—÷, це особливий характер зв'€зку м—÷ж нац—÷ональним —÷ св—÷товим господарствами, глибоке —÷нтегруванн€ першого в друге. ќборотн—÷сть нац—÷онально—„ грошово—„ одиниц—÷ забезпечу—‘ кра—„н—÷ наступн—÷ довгостроков—÷ вигоди в—÷д участ—÷ в багатоб—÷чн—÷й св—÷тов—÷й систем—÷ торг—÷вл—÷ —÷ розрахунк—÷в:

  • в—÷льний виб—÷р виробниками —÷ споживачами найб—÷льш виг—÷дних ринк—÷в збуту —÷ закуп—÷вель усередин—÷ кра—„ни —÷ за кордоном у кожен даний момент;
  • розширенн€ можливостей залучати —÷ноземн—÷ —÷нвестиц—÷—„ —÷ зд—÷йснювати —÷нвестиц—÷—„ за кордоном;
  • стимулюючий вплив —÷ноземно—„ конкуренц—÷—„ на ефективн—÷сть, гнучк—÷сть —÷ пристосуванн€ п—÷дпри—‘мств до м—÷нливих ринкових умов;
  • п—÷дт€гуванн€ нац—÷онального виробництва до м—÷жнародних стандарт—÷в за ц—÷нами, витратам —÷ €кост—÷;
  • можлив—÷сть зд—÷йсненн€ м—÷жнародних розрахунк—÷в у нац—÷ональних грошах;
  • на р—÷вн—÷ народного господарства в ц—÷лому - спец—÷ал—÷зац—÷€ з урахуванн€м в—÷дносних переваг, найб—÷льш оптимальна й ощадлива витрата матер—÷альних, ф—÷нансових —÷ трудових ресурс—÷в.

 онвертован—÷сть нац—÷онально—„ валюти вимага—‘ ринкового типу економ—÷ки, тому що вона заснована на в—÷льному волеви€вленн—÷ ус—÷х "асник—÷в кошт—÷в.  р—÷м того, ринкова економ—÷ка повинна бути досить зр—÷ло—„ дл€ протисто€нн€ —÷ноземн—÷й конкуренц—÷—„, повноправн—÷й участ—÷ в м—÷жнародному под—÷л—÷ прац—÷.

ѕо ступен—÷ конвертованост—÷ розр—÷зн€ють наступн—÷ види валют:

  • в—÷льно конвертована (резервна);
  • частково конвертована;
  • замкнута;
  • кл—÷рингових розрахунк—÷в.

¬—÷льно конвертована валюта - валюта, в—÷льно —÷ необмежено обм—÷нювана на —÷нш—÷ —÷ноземн—÷ валюти. ¬она ма—‘ повну зовн—÷шню —÷ внутр—÷шню оборотн—÷сть, тобто однаков—÷ режими обм—÷ну. —фера обм—÷ну в—÷льно конвертовано—„ валюти поширю—‘тьс€ на поточн—÷ операц—÷—„, зв'€зан—÷ з повс€кденною зовн—÷шньоеконом—÷чною д—÷€льн—÷стю (зовн—÷шньоторговельний обм—÷н, неторгов—÷ платеж—÷, —÷ноземний туризм), а також на операц—÷—„ по руху зовн—÷шн—÷х кредит—÷в чи закордонних —÷нвестиц—÷й.

” сучасному св—÷т—÷ лише обмежене число кра—„н —÷ територ—÷й мають ц—÷лком конвертован—÷ валюти: —Ўј, ¬еликобритан—÷€, Ќ—÷меччина, япон—÷€,  анада, ƒан—÷€, Ќ—÷дерланди, јвстр—÷€, Ќова «еланд—÷€, —ауд—÷вська јрав—÷€,  увейт, ќјЁ, ќман, ћалайзи€, ——÷нгапур, Ѕахрейн,  ирибати, —ейшельськ—÷ ќстрови. ÷е переважно або найб—÷льш—÷ —÷ндустр—÷альн—÷ кра—„ни, або основн—÷ нафтоекспортери, або кра—„ни з розвитою й дуже в—÷дкритою економ—÷кою.

¬—÷льно конвертовану валюту називають резервною валютою, тому що в так—÷й валют—÷ центральн—÷ банки —÷нших кра—„н накопичують —÷ збер—÷гають резерви засоб—÷в дл€ м—÷жнародних розрахунк—÷в. ÷ентральн—÷ банки накопичують валюти п'€ти л—÷дируючих у св—÷тов—÷й торг—÷вл—÷. ѕрактично вс—÷ зовн—÷шньоторговельн—÷ —÷ ф—÷нансов—÷ операц—÷—„ зд—÷йснюютьс€ в доларах —Ўј, фунтах стерл—÷нг—÷в, швейцарських франках, —‘вро, —÷ саме ц—÷ валюти складають близько 100% св—÷тових валютних резерв—÷в.

якщо окрем—÷ конвертован—÷ валюти використовуютьс€ у св—÷тов—÷й практиц—÷ €к загальновизнан—÷ засоби м—÷жнародних розрахунк—÷в —÷ платеж—÷в, то кра—„на-ем—÷тент под—÷бно—„ валюти одержу—‘ ун—÷кальну можлив—÷сть користатис€ фактично неоплачуваним —÷мпортом товар—÷в —÷ послуг. ¬она може дозволити соб—÷ прот€гом тривалого часу мати пасивний торговий —÷ плат—÷жний баланс без €ких-небудь небажаних насл—÷дк—÷в дл€ внутр—÷шньо—„ економ—÷ки. –озрив у платежах кра—„ни покрива—‘тьс€ —„—„ "асними нац—÷ональними грошима, —÷, у т—÷й м—÷р—÷, у €кий ц—÷ грош—÷ ос—÷дають у м—÷жнародному плат—÷жному оборот—÷, вони не пред'€вл€ютьс€ назад у вид—÷ вимог на постачанн€ чи товар—÷в дл€ обм—÷ну на —÷ноземну валюту.

¬икористанн€ валюти €к засобу м—÷жнародних розрахунк—÷в —÷ платеж—÷в обов'€зково супроводжу—‘тьс€ нагромадженн€м кошт—÷в —÷ноземц—÷в у банках кра—„ни-ем—÷тента. ѕо сво—‘му економ—÷чному зм—÷ст—÷ це р—÷вноц—÷нно одержанню кредиту через границю, причому такий кредит нада—‘тьс€ автоматично, в—÷н пор—÷вн€но дешевий, не зв'€зу—‘тьс€ н—÷ з €кими умовами пол—÷тичного чи економ—÷чного характеру, —÷ його обс€г залежить вин€тково в—÷д масштабу участ—÷ дано—„ валюти в обслуговуванн—÷ св—÷тового плат—÷жного обороту. ‘ормально кредит названий короткостроковим, однак на практиц—÷ потреба в оборотних коштах дл€ веденн€ зовн—÷шньоеконом—÷чних операц—÷й —÷ необх—÷дн—÷сть, що зв—÷дси виплива—‘, пост—÷йно поповнювати в—÷дпов—÷дн—÷ резерви фактично перетворюють його в довгостроковий, —÷ можна нав—÷ть сказати, у безстроковий кредит.

„астково конвертована валюта - нац—÷ональна валюта кра—„н, у €ких застосовуютьс€ валютн—÷ обмеженн€ дл€ резидент—÷в —÷ по окремих видах обм—÷нних операц—÷й. як правило, ц€ валюта обм—÷ню—‘тьс€ т—÷льки на де€к—÷ —÷ноземн—÷ валюти —÷ не по ус—÷х видах м—÷жнародного обороту.

„асткова оборотн—÷сть - це нерозповсюдженн€ на €к—÷сь галуз—÷ зовн—÷шньоеконом—÷чно—„ д—÷€льност—÷ чи на де€к—÷ категор—÷—„ "асник—÷в валюти режиму конвертабельности. ќборотн—÷сть може також не охоплювати операц—÷—„ з ус—÷ма кра—„нами, а обмежуватис€ окремими рег—÷онами, групами кра—„н, валютно-економ—÷чними угрупованн€ми. “ут можлив—÷ сам—÷ р—÷зн—÷ комб—÷нац—÷—„ в залежност—÷ в—÷д того, €к—÷ угоди, по €ких напр€мках —÷ дл€ €ких учасник—÷в зв—÷льн€ютьс€ в—÷д державних валютних обмежень, а €к—÷ ще нема—‘. « режим—÷в частково—„ оборотност—÷ найб—÷льше поширенн€ ма—‘ вар—÷ант, коли в—÷льний обм—÷н нац—÷онально—„ валюти на —÷ноземн—÷ грошов—÷ ц—÷нност—÷ дозвол€—‘тьс€ т—÷льки у в—÷дношенн—÷ поточних операц—÷й —÷ не допуска—‘тьс€ по угодах, зв'€заним —÷з закордонними —÷нвестиц—÷€ми й —÷ншими м—÷жнародними перем—÷щенн€ми кап—÷тал—÷в. «а правилами ћ—÷жнародного валютного фонду дл€ дос€гненн€ валютою статусу конвертабельности досить, щоб кра—„на-ем—÷тент ц—÷—‘—„ грошово—„ одиниц—÷ не застосовувала валютних обмежень при платежах по поточним операц—÷€х, що не мають метою переказ кап—÷тал—÷в. ƒо таких платеж—÷в в—÷днос€тьс€ вс—÷ платеж—÷ по зовн—÷шн—÷й торг—÷вл—÷ —÷ послугам, а також звичайн—÷ короткостроков—÷ банк—÷вськ—÷ —÷ кредитн—÷ операц—÷—„: платеж—÷ по погашенню позик —÷ в—÷дсотк—÷в по них, переклади прибутк—÷в по —÷нвестиц—÷€х —÷ —÷нших видах кап—÷тальних вкладень, грошов—÷ перекази некомерц—÷йного характеру, у тому числ—÷ на "побутов—÷ с—÷мейн—÷ витратиї.

” кра—„нах з частково конвертованою валютою держава використову—‘ валютн—÷ обмеженн€ - законодавча чи адм—÷н—÷стративна заборона, л—÷м—÷туванн€ —÷ регламентац—÷ю операц—÷й резидент—÷в —÷ нерезидент—÷в з валютою й —÷ншими валютними ц—÷нност€ми. ¬они —‘ складовою частиною валютного контролю держави, закр—÷плюютьс€ валютним законодавством.

¬алютн—÷ обмеженн€ пересл—÷дують наступн—÷ ц—÷л—÷:

1) вир—÷внюванн€ плат—÷жного балансу;

2) п—÷дтримка валютного курсу;

3) концентрац—÷ю валютних ц—÷нностей у руках держави.

–озр—÷зн€ють наступн—÷ основн—÷ сфери валютних обмежень:

1) поточн—÷ операц—÷—„ плат—÷жного балансу (торгов—÷ —÷ неторгов—÷ угоди);

2) ф—÷нансов—÷ операц—÷—„ (рух кап—÷тал—÷в —÷ кредит—÷в —÷ —÷н.).

ѕо поточним операц—÷€х плат—÷жного балансу практикуютьс€ наступн—÷ форми валютних обмежень:

  • блокуванн€ виторгу —÷ноземних експортер—÷в в—÷д продажу товар—÷в у дан—÷й кра—„н—÷, обмеженн€ —„хньо—„ можливост—÷ розпор€джатис€ цими засобами;
  • обмежений продаж —÷ноземно—„ валюти —÷мпортерам;
  • обмеженн€ на форвардн—÷ покупки —÷мпортерами —÷ноземно—„ валюти;
  • заборона продажу товар—÷в за рубежем на нац—÷ональну валюту;
  • заборона оплати —÷мпорту де€ких товар—÷в —÷ноземною валютою;
  • регулюванн€ терм—÷н—÷в платеж—÷в по експорт—÷ й —÷мпорту;
  • множинн—÷сть валютних курс—÷в;
  • диференц—÷йован—÷ курсов—÷ сп—÷вв—÷дношенн€ валют по р—÷зних видах операц—÷й, товарним групам —÷ рег—÷онам.

ќсновною причиною валютних обмежень —‘ недостача валюти, тиск зовн—÷шньо—„ заборгованост—÷, розлад плат—÷жних баланс—÷в.

«амкнута (неконвертована) валюта - нац—÷ональна валюта, що функц—÷ону—‘ т—÷льки в межах одн—÷—‘—„ кра—„ни —÷ не обм—÷ню—‘тьс€ на —÷нш—÷ —÷ноземн—÷ валюти. ƒо замкнутих в—÷днос€тьс€ валюти кра—„н, що застосовують р—÷зн—÷ обмеженн€ —÷ заборони по вивоз—÷ —÷ ввозу, продажу, покупц—÷ й обм—÷ну нац—÷онально—„ й —÷ноземно—„ валюти, а також використовують р—÷зн—÷ м—÷ри валютного регулюванн€, у тому числ—÷ валютн—÷ коеф—÷ц—÷—‘нти з метою обмеженн€ розрахунк—÷в в —÷ноземн—÷й валют—÷. «амкнутими —‘ нац—÷ональн—÷ валюти б—÷льшост—÷ кра—„н, що розвиваютьс€.

 л—÷рингов—÷ валюти - це розрахунков—÷ валютн—÷ одиниц—÷. ” них ведутьс€ рахунки в банках —÷ виконуютьс€ р—÷зн—÷ операц—÷—„ м—÷ж кра—„нами, що уклали плат—÷жн—÷ угоди кл—÷рингового типу про обов'€зковий вза—‘мний зал—÷к м—÷жнародних вимог —÷ зобов'€зань, що випливають з варт—÷сно—„ р—÷вност—÷ товарних постачань —÷ зроблених послуг.

 л—÷рингов—÷ валюти функц—÷онують вин€тково в —„х —÷деальн—÷й (рахунково—„) форм—÷ у вид—÷ бухгалтерських запис—÷в по банк—÷вських рахунках. ѕ—÷дставою дл€ таких запис—÷в —‘ вза—‘мн—÷ постачанн€ товар—÷в —÷ наданн€ послуг кра—„нами - учасниц€ми плат—÷жно—„ угоди.  л—÷рингов—÷ валюти не мають н—÷чого загального з тими валютами, в—÷д €ких вони одержали сво—‘ найменуванн€, оск—÷льки пор€док —„хнього використанн€ принципово —÷ншо—„.

¬ажливим елементом валютно—„ системи —‘ валютний курс. ¬алютний курс необх—÷дний дл€ [68]:

  • вза—‘много обм—÷ну валютами при торг—÷вл—÷ товарами, послугами, при рус—÷ кап—÷тал—÷в —÷ кредит—÷в. ≈кспортер обм—÷ню—‘ виручену —÷ноземну валюту на нац—÷ональну, тому що валюти —÷нших кра—„н не можуть звертатис€ в €кост—÷ законного —÷ плат—÷жного засобу на територ—÷—„ дано—„ держави. –∆мпортер обм—÷ню—‘ нац—÷ональну валюту на —÷ноземну дл€ оплати товар—÷в, куплених за рубежем. Ѕоржник здобува—‘ —÷ноземну валюту на нац—÷ональну дл€ погашенн€ заборгованост—÷ —÷ виплати в—÷дсотк—÷в по зовн—÷шн—÷х позиках;
  • пор—÷вн€нн€ ц—÷н св—÷тових —÷ нац—÷ональних ринк—÷в, а також варт—÷сних показник—÷в р—÷зних кра—„н, виражених у нац—÷ональних чи —÷ноземних валютах;

-¬апер—÷одично—„ переоц—÷нки рахунк—÷в в —÷ноземн—÷й валют—÷ ф—÷рм —÷ банк—÷в.

¬алютний курс - це "ц—÷наї грошово—„ одиниц—÷ одн—÷—‘—„ кра—„ни, виражена в —÷ноземних грошових одиниц€х чи м—÷жнародних валютних одиниц€х (—ƒ–, ≈¬–ќ). «овн—÷ валютний курс представл€—‘тьс€ учасникам обм—÷ну €к коеф—÷ц—÷—‘нт перерахуванн€ одн—÷—‘—„ валюти в —÷ншу, котра визнача—‘тьс€ сп—÷вв—÷дношенн€м попиту та пропозиц—÷—„ на валютному ринку. ќднак варт—÷сною основою валютного курсу —‘ куп—÷вельна спроможн—÷сть валют, що виража—‘ середн—÷ нац—÷ональн—÷ р—÷вн—÷ ц—÷н на товари, послуги, —÷нвестиц—÷—„.

ќбм—÷нний курс валюти —‘ тим ключовим фактором, що зв'€зу—‘ економ—÷ку кра—„ни з —÷ншим св—÷том. –озр—÷зн€ють два види обм—÷нних курс—÷в: ном—÷нальний —÷ реальний. Ќом—÷нальний обм—÷нний курс - це в—÷дносна ц—÷на валют двох кра—„н. –еальний - в—÷дносна ц—÷на товар—÷в, зроблених у двох кра—„нах, реальний обм—÷нний курс залежить в—÷д ном—÷нального курсу, ц—÷н товар—÷в у нац—÷ональних валютах —÷ розрахову—‘тьс€ по формул—÷:


– = Ќ * ÷1 / ÷2 (1.1)


де Ќ - ном—÷нальний обм—÷нний курс, ÷1 - р—÷вень ц—÷н в одн—÷й кра—„н—÷,

а ÷2 - в —÷нш—÷й.

«в—÷дси:


Ќ = – * ÷2 / ÷1 (1.2)


¬иробники —÷ покупц—÷ товар—÷в —÷ послуг за допомогою валютного курсу пор—÷внюють нац—÷ональн—÷ ц—÷ни з ц—÷нами —÷нших кра—„н. ” результат—÷ з—÷ставленн€ ви€вл€—‘тьс€ ступ—÷нь виг—÷дност—÷ розвитку €кого-небудь виробництва в дан—÷й чи кра—„н—÷ —÷нвестиц—÷й за рубежем.

” зв'€зку з р—÷зким зб—÷льшенн€м м—÷жнародного руху кап—÷тал—÷в на валютний курс вплива—‘ куп—÷вельна спроможн—÷сть валют по в—÷дношенню не т—÷льки до товар—÷в, але —÷ до ф—÷нансових актив—÷в, тобто конвертован—÷сть валют.

–озгл€немо фактори, що впливають на валютний курс та конвертован—÷сть валюти. —еред них можна вид—÷лити наступн—÷ [68]:

1. “емп —÷нфл€ц—÷—„. —п—÷вв—÷дношенн€ валют по —„хн—÷й куп—÷вельн—÷й спроможност—÷ (паритет куп—÷вельно—„ спроможност—÷), в—÷дбиваючи чинн—÷сть закону вартост—÷, служить сво—‘р—÷дним хребтом валютного курсу. “ому на валютний курс вплива—‘ темп —÷нфл€ц—÷—„. „им вище темп —÷нфл€ц—÷—„ в кра—„н—÷, тим нижче курс —„—„ валюти, €кщо не протид—÷ють —÷нш—÷ фактори. –∆нфл€ц—÷йне знец—÷нюванн€ грошей у кра—„н—÷ виклика—‘ зниженн€ куп—÷вельно—„ спроможност—÷ —÷ тенденц—÷ю до пад—÷нн€ —„хнього курсу до валют кра—„н, де темп —÷нфл€ц—÷—„ нижче. ƒана тенденц—÷€ звичайно просл—÷джу—‘тьс€ в середньо —÷ довгостроковому план—÷. ¬ир—÷внюванн€ валютного курсу, приведенн€ його у в—÷дпов—÷дн—÷сть з паритетом куп—÷вельно—„ спроможност—÷ в—÷дбуваютьс€ в середньому прот€гом двох рок—÷в.

«алежн—÷сть валютного курсу в—÷д темпу —÷нфл€ц—÷—„ особливо велика в кра—„н з великим обс€гом м—÷жнародного обм—÷ну товарами, послугами —÷ кап—÷талами. ÷е порозум—÷ва—‘тьс€ тим, що найб—÷льш т—÷сний зв'€зок м—÷ж динам—÷кою валютного курсу —÷ в—÷дносним темпом —÷нфл€ц—÷—„ ви€вл€—‘тьс€ при розрахунку курсу на баз—÷ експортних ц—÷н.

2. —тан плат—÷жного балансу. јктивний (експортний) плат—÷жний баланс спри€—‘ п—÷двищенню курсу нац—÷онально—„ валюти, тому що зб—÷льшу—‘тьс€ попит на не—„ з боку —÷ноземних боржник—÷в. ѕасивний (—÷мпортний) плат—÷жний баланс породжу—‘ тенденц—÷ю до зниженн€ курсу нац—÷онально—„ валюти, тому що боржники продають —„—„ за —÷ноземну валюту дл€ погашенн€ сво—„х зовн—÷шн—÷х зобов'€зань.

3. –—÷зниц€ процентних ставок у р—÷зних кра—„нах. «м—÷на процентних ставок у кра—„н—÷ вплива—‘ за —÷нших р—÷вних умов на м—÷жнародний рух кап—÷тал—÷в, насамперед короткострокових. ѕ—÷двищенн€ процентно—„ ставки стимулю—‘ приплив —÷ноземних кап—÷тал—÷в, а —„—„ зниженн€ заохочу—‘ в—÷длив кап—÷тал—÷в, у тому числ—÷ нац—÷ональних, за кордон.

4. ƒ—÷€льн—÷сть валютних ринк—÷в —÷ спекул€тивн—÷ валютн—÷ операц—÷—„. якщо курс €ко—„-небудь валюти ма—‘ тенденц—÷ю до зниженн€, то ф—÷рми —÷ банки завчасно продають —„—„ за б—÷льш ст—÷йк—÷ валюти, що пог—÷ршу—‘ позиц—÷—„ ослаблено—„ валюти. ¬алютн—÷ ринки швидко реагують на зм—÷ни в економ—÷ц—÷ —÷ пол—÷тику, на коливанн€ курсових сп—÷вв—÷дношень. “им самим вони розширюють можливост—÷ валютно—„ спекул€ц—÷—„ —÷ стих—÷йного руху "гар€чихї грошей.

5. —туп—÷нь використанн€ визначено—„ валюти на —‘вроринку й у м—÷жнародних розрахунках.

6. Ќа курсове сп—÷вв—÷дношенн€ валют вплива—‘ також прискоренн€ чи затримка м—÷жнародних платеж—÷в. ” чеканн—÷ зниженн€ курсу нац—÷онально—„ валюти —÷мпортери намагаютьс€ прискорити платеж—÷ в —÷ноземн—÷й валют—÷, щоб не нести втрат при п—÷двищенн—÷ —„—„ курсу. ѕри зм—÷цненн—÷ нац—÷онально—„ валюти, навпроти, переважа—‘ —„—„ прагненн€ до затримки платеж—÷в в —÷ноземн—÷й валют—÷.

7. —туп—÷нь дов—÷ри до валюти на нац—÷ональному —÷ св—÷товому ринках. ¬она визнача—‘тьс€ станом економ—÷ки —÷ пол—÷тичною обстановкою в кра—„н—÷, а також розгл€нутими вище факторами, що робл€ть вплив на валютний курс. ѕричому дилери враховують не т—÷льки дан—÷ темпи економ—÷чного росту, —÷нфл€ц—÷—„, р—÷вень куп—÷вельно—„ спроможност—÷ валюти, сп—÷вв—÷дношенн€ попиту та пропозиц—÷—„ валюти, але —÷ перспективи —„хньо—„ динам—÷ки.

–изик - це характерна ознака д—÷€льност—÷ будь-€кого виробника, у тому числ—÷ банку, що в—÷дбива—‘ можлив—÷ неспри€тлив—÷ насл—÷дки у випадку неусп—÷ху. –изик виража—‘тьс€ можлив—÷стю одержанн€ таких небажаних результат—÷в, €к втрата прибутку або виникненн€ збитк—÷в.

¬алютн—÷ ризики —‘ частиною комерц—÷йних ризик—÷в, до €ких схильн—÷ учасники м—÷жнародних економ—÷чних в—÷дносин. ¬алютний ризик - це ризик втрат при куп—÷вл—÷-продаж—÷ —÷ноземно—„ валюти за р—÷зними курсами.

ƒаний ризик, або ризик курсових втрат, пов'€заний з —÷нтернац—÷онал—÷зац—÷—‘ю ринку банк—÷вських операц—÷й, створенн€м транснац—÷ональних (сп—÷льних) п—÷дпри—‘мств та банк—÷вських орган—÷зац—÷й —÷ диверсиф—÷кац—÷—‘ю —„хньо—„ д—÷€льност—÷, —÷ €вл€—‘ собою можлив—÷сть грошових втрат у результат—÷ коливань валютних курс—÷в.

ѕри цьому зм—÷на курс—÷в валют по в—÷дношенню один до одного в—÷дбува—‘тьс€ в силу численних чинник—÷в, наприклад: у зв'€зку з—÷ зм—÷ною внутр—÷шньо—„ вартост—÷ валют, пост—÷йним переливом грошових поток—÷в —÷з кра—„ни в кра—„ну, спекул€ц—÷—‘ю —÷ т.д.  лючовим чинником, що характеризу—‘ будь-€ку валюту —‘ ступ—÷нь дов—÷ри до валюти резидент—÷в —÷ нерезидент—÷в.

¬алютний ризик - це ймов—÷рн—÷сть виникненн€ можливих збитк—÷в унасл—÷док неспри€тливих зм—÷н курс—÷в —÷ноземних валют. ‘актори, €к—÷ впливають на ризик, можна розпод—÷лити на дв—÷ групи.

1. ‘актори впливу на валютний ризик.

а) «б—÷льшують ризик:

-¬аколиванн€ валютних курс—÷в;

-¬ав—÷дкрит—÷ валютн—÷ позиц—÷—„.

б) «меншують ризик:

-¬ал—÷м—÷ти позиц—÷й за валютами;

-¬аконтроль за ризикам з боку кер—÷вництва;

-¬авикористанн€ метод—÷в хеджуванн€.

2. ћетодами хеджуванн€ (страхуванн€) валютного ризику —‘:

-¬апогодженн€ надходжень —÷ платеж—÷в (структурне балансуванн€);

-¬а¬лвалютн—÷ кошикиї - наб—÷р валют, об'—‘днаних у певних пропорц—÷€х, тобто курс валюти стосовно певного набору —÷нших валют;

-¬аметоди короткострокового хеджуванн€ - по—‘днують форвардн—÷, опц—÷онн—÷ угоди та угоди "свопї;

-¬аметоди довгострокового хеджуванн€ - ф—÷нансов—÷ ф'ючерси —÷ дисконтуванн€ вимог у валют—÷ (уступка права вимоги боргу в —÷ноземн—÷й валют—÷ зам—÷сть негайно сплачено—„ суми банком у нац—÷ональн—÷й або —÷нш—÷й валют—÷).

¬алютна позиц—÷€ банку - це сп—÷вв—÷дношенн€ м—÷ж сумою актив—÷в та позабалансових вимог у певн—÷й —÷ноземн—÷й валют—÷ та сумою балансових та позабалансових зобов'€зань у ц—÷й же валют—÷. ¬она бува—‘:

-¬ав—÷дкрита - не дор—÷вню—‘ нулю, веде за собою додатковий ризик у раз—÷ зм—÷ни валютного курсу;

-¬ав—÷дкрита довга - варт—÷сть актив—÷в та позабалансових вимог перевищу—‘ варт—÷сть пасив—÷в та позабалансових зобов'€зань у кожн—÷й —÷ноземн—÷й валют—÷. Ѕанк може понести втрати у раз—÷ зб—÷льшенн€ курсу нац—÷онально—„ валюти щодо —÷ноземно—„ валюти;

-¬ав—÷дкрита коротка - варт—÷сть пасив—÷в та позабалансових зобов'€зань перевищу—‘ варт—÷сть актив—÷в та позабалансових вимог у кожн—÷й —÷ноземн—÷й валют—÷. Ѕанк може понести додатков—÷ витрати у раз—÷ зб—÷льшенн€ курсу —÷ноземно—„ валюти щодо нац—÷онально—„ валюти;

  • закрита - дор—÷вню—‘ нулю.

¬алютний ризик - це ризик втрат, обумовлений неспри€тливою зм—÷ною курс—÷в —÷ноземних валют у ход—÷ зд—÷йсненн€ угод по —„хн—÷й куп—÷вл—÷-продажу. ¬алютн—÷ операц—÷—„ п—÷дрозд—÷л€ють на "касов—÷ї —÷ "терм—÷нов—÷ї. –инок касових операц—÷й потребу—‘ оплати на прот€з—÷ двох робочих дн—÷в —÷з дн€ виконанн€ контракту, тому невиконанн€ зобов'€зань менш ймов—÷рне. ƒо таких угод в—÷днос€ть овернайт. ƒо терм—÷нових угод належать: форвард, фтјўючерси, опц—÷они.

–изик несплати по терм—÷нових валютних операц—÷€х залежить в—÷д кредитоспроможност—÷ —÷нвестора —÷ терм—÷ну контракту. „им б—÷льший цей терм—÷н, тим вища можлив—÷сть зм—÷ни курсу —÷ несплати.

«м—÷ст терм—÷нових вид—÷в угод з точки зору ризику такий [39]:

1) ‘орвард.

‘орвардною угодою назива—‘тьс€ така угода, при €к—÷й курс встановлю—‘тьс€ в даний час, а обм—÷н валютами в—÷дбува—‘тьс€ в майбутньому.

якщо —‘ реальна можлив—÷сть виникненн€ валютного ризику в майбутньому, в—÷н покрива—‘тьс€ форвардной угодою.

Ѕанк займа—‘ форвардну позиц—÷ю у випадку, €кщо кл—÷—‘нт прода—‘ або купу—‘ —÷ноземну валюту по форварду, тобто з обм—÷ном валют на майбутню заф—÷ксовану дату, а також, €кщо сам банк прода—‘ або купу—‘ —÷ноземну валюту по форварду з метою отриманн€ прибутку. ѕроте тут —‘ присутн—÷м ризик зм—÷ни ц—÷н, що може призвести до збитк—÷в банку.

2) ќпц—÷онн—÷ операц—÷—„.

ќпц—÷он - це угода м—÷ж покупцем —÷ продавцем, що нада—‘ покупцю право - але не зобов'€занн€ - купувати валюту в продавц€ опц—÷ону або ж продавати —„—„.

ќпц—÷он —‘ одним —÷з вар—÷ант—÷в повного покритт€ валютних ризик—÷в. …ого можна використовувати €к страховку, використовуючи при неспри€тливих зм—÷нах курсу. ” пор—÷вн€нн—÷ з форвардом, опц—÷он да—‘ кращий захист в—÷д можливих ризик—÷в, тому що покупець опц—÷ону лиша—‘ за собою право вибору зд—÷йсненн€ або незд—÷йсненн€ угоди.

3) ‘тјўючерси.

тјўючерсн—÷ контракти укладають на спец—÷альних б—÷ржах —÷, на в—÷дм—÷ну в—÷д форвардного контракту, фтјўючерс не передбача—‘ реальну куп—÷влю-продаж валюти. ѕозиц—÷€ по фтјўючерсу л—÷кв—÷ду—‘тьс€ за допомогою зустр—÷чних контракт—÷в. –изик по фтјўючерсам м—÷н—÷м—÷зу—‘тьс€ за рахунок можливост—÷ покрити зобов'€занн€ по першому ф'ючерсному контракту шл€хом зд—÷йсненн€ зустр—÷чно—„ обернено—„ угоди.

¬алютн—÷ ризики можна структуризувати у такий спос—÷б:

а) кредитний ризик - ризик, обумовлений небажанн€м або неможлив—÷стю кл—÷—‘нта або контр-партнера розрахуватис€ за сво—„ми обов'€зками;

б) конверс—÷йний ризик - ризики валютних збитк—÷в безпосередньо по конкретних операц—÷€х.

¬алютн—÷ ризики управл€ютьс€ в банках р—÷зноман—÷тними методами. ѕершим кроком до управл—÷нн€ валютними ризиками всередин—÷ структури банку —‘ встановленн€ л—÷м—÷т—÷в на валютн—÷ операц—÷—„. “ак, наприклад, дуже поширен—÷ так—÷ види л—÷м—÷т—÷в:

-¬ал—÷м—÷ти на —÷ноземн—÷ держави (встановлюютьс€ максимально можлив—÷ суми дл€ операц—÷й на прот€з—÷ дн€ з кл—÷—‘нтами —÷ контр-партнерами в сум—÷ з кожно—„ конкретно—„ кра—„ни);

-¬ал—÷м—÷ти на операц—÷—„ з контр-партнерами —÷ кл—÷—‘нтами (встановлю—‘тьс€ максимально можлива сума дл€ операц—÷й на кожного контр-партнера, кл—÷—‘нта або групу кл—÷—‘нт—÷в);

-¬ал—÷м—÷т —÷нструментар—÷ю (встановленн€ обмежень по використовуваних —÷нструментах —÷ валютам —÷з визначенн€м списку можливих до торг—÷вл—÷ валют —÷ —÷нструмент—÷в торг—÷вл—÷);

-¬ал—÷м—÷т збитк—÷в (встановлю—‘тьс€ максимально можливий розм—÷р збитк—÷в, п—÷сл€ дос€гненн€ €кого вс—÷ в—÷дкрит—÷ позиц—÷—„ повинн—÷ бути закрит—÷ з—÷ збитками). ” де€ких банках такий л—÷м—÷т встановлю—‘тьс€ на кожний робочий день або окремий пер—÷од часу (один м—÷с€ць), у де€ких банках в—÷н п—÷дрозд—÷л€—‘тьс€ на окрем—÷ види —÷нструмент—÷в, а в —÷нших може також встановлюватис€ на окремих дилер—÷в.

 р—÷м л—÷м—÷т—÷в у св—÷тов—÷й практиц—÷ застосовуютьс€ так—÷ методи зниженн€ валютних ризик—÷в:

-¬авза—‘мний зал—÷к куп—÷вл—÷-продажу валюти по активу —÷ пасиву, так званий метод "метч—÷нгї, де за допомогою в—÷драхуванн€ надходженн€ валюти з розм—÷ру —„—„ в—÷дтоку банк ма—‘ можлив—÷сть впливати на —„хн—÷й розм—÷р —÷ в—÷дпов—÷дно на сво—„ ризики.

-¬авикористанн€ методу "нетт—÷нгаї, що пол€га—‘ в максимальному скороченн—÷ к—÷лькост—÷ валютних операц—÷й за допомогою —„х укрупненн€. « ц—÷—‘ю метою банки створюють п—÷дрозд—÷ли, що координують надходженн€ за€вок на куп—÷влю-продаж —÷ноземно—„ валюти.

-¬апридбанн€ додатково—„ —÷нформац—÷—„ шл€хом придбанн€ —÷нформац—÷йних продукт—÷в спец—÷ал—÷зованих ф—÷рм у режим—÷ реального часу валютних курс—÷в, що в—÷дображають зм—÷ни —÷ останню —÷нформац—÷ю.

-¬аретельне вивченн€ й анал—÷з валютних ринк—÷в.

ўе одним методом управл—÷нн€ валютним ризиком —‘ анал—÷з зм—÷н курс—÷в валют. “акий анал—÷з бува—‘ фундаментальним —÷ техн—÷чним.

‘ундаментальний анал—÷з зм—÷ни курс—÷в валют заснований на припущенн—÷, що основн—÷ зм—÷ни курс—÷в в—÷дбуваютьс€ п—÷д д—÷—‘ю макроеконом—÷чних чинник—÷в розвитку економ—÷к кра—„н-ем—÷тент—÷в валюти. јнал—÷тики, що прираховують себе до фундаментал—÷ст—÷в, уважно в—÷дсл—÷дковують базов—÷ показники макроеконом—÷чного розвитку окремих кра—„н —÷ прогнозують зм—÷ни курс—÷в валют у довгостроков—÷й перспектив—÷.

“ехн—÷чний анал—÷з заснований на положенн—÷ про те, що макроеконом—÷чн—÷ показники в короткостроков—÷й —÷ середньостроков—÷й перспектив—÷ мало в—÷дбиваютьс€ на зм—÷нах курс—÷в валют. Ѕ—÷льше того, курси валют можна з вин€тковою точн—÷стю прогнозувати т—÷льки за допомогою методу техн—÷чного анал—÷зу, основою €кого —‘ математична система. “ехн—÷чний анал—÷з простежу—‘ тенденц—÷ю коливань курс—÷в валют —÷ да—‘ сигнали до куп—÷вл—÷ та продажу.

¬ ”кра—„н—÷ зг—÷дно з "ѕоложенн€м про встановленн€ оф—÷ц—÷йного курсу гривн—÷ до —÷ноземних валют та курсу банк—÷вських метал—÷вї [24] Ќац—÷ональний банк ”кра—„ни визнача—‘ пор€док установленн€ —÷ використанн€ оф—÷ц—÷йного курсу гривн—÷ до —÷ноземних валют та банк—÷вських метал—÷в:

1. Ќац—÷ональний банк ”кра—„ни (дал—÷ - Ќац—÷ональний банк) установлю—‘ оф—÷ц—÷йний курс гривн—÷ до —÷ноземних валют, м—÷жнародних рахункових та тирчасових грошових одиниць, а також оф—÷ц—÷йний (обл—÷ковий) курс банк—÷вських метал—÷в (дал—÷ - оф—÷ц—÷йний курс гривн—÷ до —÷ноземних валют та банк—÷вських метал—÷в).

2. ќф—÷ц—÷йний курс гривн—÷ до —÷ноземних валют та банк—÷вських метал—÷в установлю—‘тьс€:

-¬ащоденно - дл€ в—÷льно конвертованих валют (1-а група  ласиф—÷катора —÷ноземних валют та банк—÷вських метал—÷в [24]), дл€ —÷ноземних валют —÷нших кра—„н, €к—÷ —‘ головними зовн—÷шньоеконом—÷чними партнерами ”кра—„ни, —÷ дл€ банк—÷вських метал—÷в;

-¬аодин раз на м—÷с€ць - дл€ —÷нших —÷ноземних валют;

-¬аодин раз на м—÷с€ць повторно - дл€ спец—÷альних прав запозиченн€ (дал—÷ - —ѕ«).

3. ќф—÷ц—÷йний курс гривн—÷ до —÷ноземних валют та банк—÷вських метал—÷в розрахову—‘тьс€:

а) до долара —Ўј - на п—÷дстав—÷ котируванн€ валюти на м—÷жбанк—÷вському валютному ринку та з урахуванн€м —÷нформац—÷—„ про д—÷ючий оф—÷ц—÷йний курс Ќац—÷онального банку —÷ про проведен—÷ ним операц—÷—„ з куп—÷вл—÷-продажу —÷ноземних валют 1—„ групи  ласиф—÷катора, а також в—÷домостей про курсов—÷ та ц—÷нов—÷ зм—÷ни на св—÷тових ф—÷нансових та товарних ринках, —÷нших показник—÷в, зм—÷на €ких може впливати на валютний ринок ”кра—„ни;

б) до таких валют: австрал—÷йський долар, англ—÷йський фунт стерл—÷нг—÷в, датська крона, естонська крона, —÷сландська крона, канадський долар, латв—÷йський лат, литовський л—÷т, норвезька крона, польський злотий, с—÷нгапурський долар, словацька крона, турецька л—÷ра, угорський форинт, чеська крона, шведська крона, швейцарський франк, юань женьм—÷ньб—÷ ( итай), €понська —‘на, —‘вро, лев (Ѕолгар—÷€), вон –еспубл—÷ки  оре€, долар √онконгу, к—÷прський фунт, мальт—÷йська л—÷ра, новозеландський долар, румунський лей, словенський толар, хорватська куна - на п—÷дстав—÷ —÷нформац—÷—„ про курс гривн—÷ до долара —Ўј, установлений зг—÷дно з п—÷дпунктом "аї цього пункту, та про щоденний ф—÷ксинг курс—÷в валют до —‘вро –ƒвропейського центрального банку;

в) до таких валют: азербайджанський манат, б—÷лоруський рубль, казахстанський тенге, молдовський лей, рос—÷йський рубль, туркменський манат, узбецький сум, в—÷рменський драм, грузинський лар—÷, киргизький сом, таджицький сомон—÷ - на п—÷дстав—÷ —÷нформац—÷—„ про курс гривн—÷ до долара —Ўј, установлений зг—÷дно з п—÷дпунктом "аї цього пункту, та про курси нац—÷ональних валют до долара —Ўј, установлен—÷ в—÷дпов—÷дними центральними (нац—÷ональними) банками держав;

г) до таких валют: бразильський р—÷ал, в'—‘тнамський донг, —‘гипетський фунт, —÷зра—„льський новий шекель, —÷нд—÷йська руп—÷€, —÷ранський р—÷ал, —÷ракський динар, кувейтський динар, л—÷ванський фунт, л—÷в—÷йський динар, мексиканське нове песо, монгольський тугрик, пакистанська руп—÷€, перуанський новий сол, сауд—÷вський р—÷ал, сир—÷йський фунт, новий тайванський долар, франк  ‘ј, чил—÷йське песо - на п—÷дстав—÷ —÷нформац—÷—„ про курс гривн—÷ до долара —Ўј, установлений зг—÷дно з п—÷дпунктом "аї цього пункту, та про поточн—÷ кроскурси в—÷дпов—÷дних валют до долара —Ўј на м—÷жнародних валютних ринках, у тому числ—÷ тих, що публ—÷ку—‘ газета "Financial Timesї;

“—) до —ѕ« - на п—÷дстав—÷ —÷нформац—÷—„ про курс гривн—÷ до долара —Ўј, установлений зг—÷дно з п—÷дпунктом "аї цього пункту, та про курс —ѕ« до долара —Ўј, установлений  азначейським управл—÷нн€м ћ—÷жнародного валютного фонду (дал—÷ - ћ¬‘).

ќф—÷ц—÷йний курс гривн—÷ до долара —Ўј дл€ розрахунк—÷в з –∆нд—÷—‘ю визнача—‘тьс€ розрахунково.

4. ƒл€ розрахунку курсу гривн—÷ до —÷ноземних валют використову—‘тьс€ —÷нформац—÷€ про котируванн€ —÷ноземних валют за станом на останню дату.

5. ƒо банк—÷вських метал—÷в: золота (959, XAU), ср—÷бла (961, XAG), платини (962, XPT) та палад—÷ю (964, XPD) - на п—÷дстав—÷ —÷нформац—÷—„ про ц—÷ни на дорогоц—÷нн—÷ метали, визначен—÷ (заф—÷ксован—÷) учасниками Ћондонсько—„ асоц—÷ац—÷—„ ринку дорогоц—÷нних метал—÷в та учасниками Ћондонського ринку платини та палад—÷ю та оф—÷ц—÷йного обм—÷нного курсу гривн—÷ до долара —Ўј.

6. якщо нема—‘ поточних котирувань банк—÷вських метал—÷в на Ћондонському ринку дорогоц—÷нних метал—÷в та ринку платини —÷ палад—÷ю дл€ визначенн€ оф—÷ц—÷йних (обл—÷кових) курс—÷в банк—÷вських метал—÷в, то використову—‘тьс€ —„х значенн€ за попередн—÷й день.

7. –∆нформац—÷€ про ф—÷ксинг золота, ср—÷бла, платини та палад—÷ю дл€ визначенн€ оф—÷ц—÷йних (обл—÷кових) курс—÷в цих банк—÷вських метал—÷в отриму—‘тьс€ по м—÷жнародн—÷й —÷нформац—÷йн—÷й мереж—÷ Reuters та –∆нтернет.

8. ќф—÷ц—÷йний курс гривн—÷ до —÷ноземних валют та банк—÷вських метал—÷в розрахову—‘тьс€ ƒепартаментом валютного регулюванн€ та затверджу—‘тьс€ першим заступником √олови Ќац—÷онального банку.

9. ќф—÷ц—÷йний курс гривн—÷ до —÷ноземних валют та банк—÷вських метал—÷в використову—‘тьс€ резидентами та нерезидентами ”кра—„ни дл€ зд—÷йсненн€ бухгалтерського обл—÷ку операц—÷й з —÷ноземною валютою та банк—÷вськими металами, а також дл€ зд—÷йсненн€ Ќац—÷ональним банком валютних операц—÷й з ƒержавним казначейством ”кра—„ни.

10. Ќац—÷ональний банк установлю—‘ оф—÷ц—÷йний курс гривн—÷ до —÷ноземних валют та банк—÷вських метал—÷в без зобов'€занн€ зд—÷йснювати за ним операц—÷—„ з куп—÷вл—÷продажу —÷ноземно—„ валюти та банк—÷вських метал—÷в.


“аблиц€ 1.3. ѕерел—÷к —÷ноземних валют, до €ких оф—÷ц—÷йний курс гривн—÷ встановлю—‘тьс€ Ќац—÷ональним банком ”кра—„ни щоденно [24]

 од валюти

 —÷льк—÷сть одиниць валюти

Ќайменуванн€ валюти

цифровий

л—÷терний

036

AUD

100

австрал—÷йських долар—÷в

826

GBP

100

англ—÷йських фунт—÷в стерл—÷нг—÷в

031

AZM

10000

азербайджанських манат—÷в

974

BYR

10

б—÷лоруських рубл—÷в

208

DKK

100

датських крон

840

USD

100

долар—÷в —Ўј

233

EEK

100

естонських крон

352

ISK

100

—÷сландських крон

124

CAD

100

канадських долар—÷в

398

KZT

100

казахстанських тенге

428

LVL

100

латв—÷йських лат—÷в

440

LTL

100

литовських л—÷т—÷в

498

MDL

100

ћолдовських ле—„в

578

NOK

100

норвезьких крон

985

PLN

100

польських злотих

643

RUB

10

рос—÷йських рубл—÷в

702

SGD

100

с—÷нгапурських долар—÷в

703

SKK

100

словацьких крон

792

TRL

10000

турецьких л—÷р

795

TMM

10000

туркменських манат—÷в

348

HUF

1000

угорських форинт—÷в

860

UZS

100

узбецьких сум—÷в

203

CZK

100

чеських крон

752

SEK

100

шведських крон

756

CHF

100

швейцарських франк—÷в

156

CNY

100

юан—÷в женьм—÷ньб—÷ ( итай)

392

JPY

1000

€понських —‘н

978

EUR

100

—‘вро

960

XDR

100

—ѕ«


“аблиц€ 1.4. ѕерел—÷к —÷ноземних валют, до €ких оф—÷ц—÷йний курс гривн—÷ встановлю—‘тьс€ Ќац—÷ональним банком ”кра—„ни один раз на м—÷с€ць [24]

 од валюти

 —÷льк—÷сть одиниць валюти

Ќайменуванн€ валюти

цифровий

л—÷терний

100

BGL

100

лев—÷в (Ѕолгар—÷€)

986

BRL

100

бразильських р—÷ал—÷в

051

AMD

10000

в—÷рменських драм—÷в

410

KRW

1000

вон—÷в –еспубл—÷ки  оре€

704

VND

10000

в'—‘тнамських донг—÷в

981

GEL

100

грузинських лар—÷

344

HKD

100

долар—÷в √онконгу

818

EGP

100

—‘гипетських фунт—÷в

376

ILS

100

—÷зра—„льських нових шекел—÷в

356

INR

1000

—÷нд—÷йських руп—÷й

364

IRR

1000

—÷ранських р—÷ал—÷в

368

IQD

100

—÷ракських динар—÷в

196

CYP

100

к—÷прських фунт—÷в

417

KGS

100

киргизьких сом—÷в

414

KWD

100

кувейтських динар—÷в

422

LBP

1000

л—÷ванських фунт—÷в

434

LYD

100

л—÷в—÷йських динар—÷в

470

MTL

100

мальт—÷йських л—÷р

484

MXN

100

мексиканських нових песо

496

MNT

10000

монгольських тугрик—÷в

554

NZD

100

новозеландських долар—÷в

586

PKR

100

пакистанських руп—÷й

604

PEN

100

перуанських нових сол

642

ROL

10000

румунських ле—„в

705

SIT

100

словенських толар—÷в

682

SAR

100

сауд—÷вських р—÷ал—÷в

760

SYP

100

сир—÷йських фунт—÷в

901

TWD

100

нових тайванських долар—÷в

972

TJS

100

таджицьких сомон—÷

952

XOF

1000

франк—÷в  ‘ј

152

CLP

1000

чил—÷йських песо

191

HRK

100

хорватських кун

255


100

долар—÷в —Ўј дл€ розрахунк—÷в з –∆нд—÷—‘ю


1.3 ѕравове забезпеченн€ зд—÷йсненн€ валютних операц—÷й


ѕравове забезпеченн€ зд—÷йсненн€ валютних операц—÷й комерц—÷йних банк—÷в ”кра—„ни обумовлю—‘тьс€ наступними нормативно—÷нструктивними документами Ќац—÷онального банку ”кра—„ни:

а) "ѕоложенн€м про оформленн€ та виконанн€ документ—÷в на перерахуванн€, зарахуванн€, куп—÷влю та продаж —÷ноземно—„ валюти або банк—÷вських метал—÷вї [13], €ке встановлю—‘ пор€док та умови проведенн€ розрахункових та валютообм—÷нних операц—÷й кл—÷—‘нт—÷в комерц—÷йних банк—÷в;

б) "ѕоложенн€м про пор€док та умови торг—÷вл—÷ —÷ноземною валютоюї [20], €ке встановлено пор€док та умови торг—÷вл—÷ —÷ноземною валютою на м—÷жбанк—÷вському валютному ринку ”кра—„ни та на м—÷жнародних валютних ринках;

в) –∆нструкц—÷€ про перем—÷щенн€ валюти ”кра—„ни, —÷ноземно—„ валюти, банк—÷вських метал—÷в, плат—÷жних документ—÷в, —÷нших банк—÷вських документ—÷в —÷ плат—÷жних карток через митний кордон ”кра—„ни [9].

г) –∆нструкц—÷€ про пор€док орган—÷зац—÷—„ та зд—÷йсненн€ валютно-обм—÷нних операц—÷й на територ—÷—„ ”кра—„ни [10].

д) ѕравила проведенн€ “орговельно—„ сес—÷—„ та зд—÷йсненн€ окремих операц—÷й, пов'€заних з куп—÷влею-продажем —÷ноземних валют та банк—÷вських метал—÷в [11].

е) –∆нструкц—÷€ про пор€док в—÷дкритт€, використанн€ —÷ закритт€ рахунк—÷в у нац—÷ональн—÷й та —÷ноземних валютах [5].

ж) –∆нструкц—÷€ про пор€док регулюванн€ д—÷€льност—÷ банк—÷в в ”кра—„н—÷ [6].

з). ѕравилa використанн€ гот—÷вково—„ —÷ноземно—„ валюти на територ—÷—„ ”кра—„ни [15].

—÷). ѕоложенн€ про пор€док видач—÷ —÷ндив—÷дуальних л—÷ценз—÷й на переказуванн€ —÷ноземно—„ валюти за меж—÷ ”кра—„ни дл€ оплати банк—÷вських метал—÷в та проведенн€ окремих валютних операц—÷й [16]

к). ѕравилa зд—÷йсненн€ переказ—÷в —÷ноземно—„ валюти за дорученн€м та на користь ф—÷зичних ос—÷б [17]

л). ѕоложенн€ про пор€док зд—÷йсненн€ операц—÷й з чеками в —÷ноземн—÷й валют—÷ на територ—÷—„ ”кра—„ни [26]

«г—÷дно з "ѕоложенн€м про пор€док та умови торг—÷вл—÷ —÷ноземною валютоюї [20], в ”кра—„н—÷ встановлен—÷ наступн—÷ види операц—÷й з валютою:

-¬авалютна операц—÷€ на умовах "тодї - валютна операц—÷€ за договором, умови €кого передбачають виконанн€ ц—÷—‘—„ операц—÷—„ в день укладенн€ договору;

-¬авалютна операц—÷€ на умовах "томї - валютна операц—÷€ за договором, умови €кого передбачають виконанн€ ц—÷—‘—„ операц—÷—„ в перший робочий день п—÷сл€ дн€ укладенн€ договору;

-¬авалютна операц—÷€ на умовах "спотї - валютна операц—÷€ за договором, умови €кого передбачають виконанн€ ц—÷—‘—„ операц—÷—„ на другий робочий день п—÷сл€ дн€ укладенн€ договору;

-¬авалютна операц—÷€ на умовах "форвардї - валютна операц—÷€ за договором, умови €кого передбачають виконанн€ ц—÷—‘—„ операц—÷—„ (з поставкою валюти за договором) п—÷зн—÷ше н—÷ж на другий робочий день п—÷сл€ дн€ укладенн€ договору;

“орг—÷влю —÷ноземною валютою на м—÷жбанк—÷вському валютному ринку ”кра—„ни, на м—÷жнародному валютному ринку дозвол€—‘тьс€ зд—÷йснювати виключно Ќац—÷ональному банку та суб'—‘ктам ринку (або з такими суб'—‘ктами).

—уб'—‘кти ринку мають право зд—÷йснювати обм—÷н —÷ноземно—„ валюти на м—÷жнародному валютному ринку в—÷дпов—÷дно до правил, €к—÷ д—÷ють на цьому ринку, з урахуванн€м обмежень, установлених цим ѕоложенн€м та —÷ншими нормативно-правовими актами Ќац—÷онального банку.

—уб'—‘кти ринку зобов'€зан—÷ зд—÷йснювати торг—÷влю —÷ноземною валютою на умовах "тодї, "томї або "спотї, кр—÷м наступних випадк—÷в:

1. ”повноважен—÷ банки мають право зд—÷йснювати валютн—÷ операц—÷—„ на умовах "форвардї дл€ хеджуванн€ ризик—÷в зм—÷ни курсу —÷ноземно—„ валюти щодо —÷ншо—„ —÷ноземно—„ валюти за умови, що обидв—÷ валюти —‘ —÷ноземними валютами 1—„ групи  ласиф—÷катора.

–езиденти - суб'—‘кти зовн—÷шньоеконом—÷чно—„ д—÷€льност—÷ мають право зд—÷йснювати валютн—÷ операц—÷—„ на умовах "форвардї дл€ хеджуванн€ ризику зм—÷ни курсу —÷ноземно—„ валюти щодо —÷ншо—„ —÷ноземно—„ валюти за зовн—÷шньоеконом—÷чним договором за умови, що обидв—÷ валюти —‘ —÷ноземними валютами 1—„ групи  ласиф—÷катора [14].

÷—÷ операц—÷—„ зд—÷йснюютьс€ в межах л—÷м—÷т—÷в в—÷дкрито—„ валютно—„ позиц—÷—„ уповноваженого банку.

2. ”повноважен—÷ банки мають право на м—÷жбанк—÷вському валютному ринку ”кра—„ни зд—÷йснювати валютн—÷ операц—÷—„ за гривн—÷ з —÷ноземною валютою 1—„ групи  ласиф—÷катора на умовах "форвардї дл€ хеджуванн€ ризик—÷в зм—÷ни курсу —÷ноземно—„ валюти щодо гривн—÷.

–езиденти - суб'—‘кти зовн—÷шньоеконом—÷чно—„ д—÷€льност—÷ мають право на м—÷жбанк—÷вському валютному ринку ”кра—„ни зд—÷йснювати валютн—÷ операц—÷—„ за гривн—÷ з —÷ноземною валютою 1—„ групи  ласиф—÷катора на умовах "форвардї дл€ хеджуванн€ ризику зм—÷ни курсу —÷ноземно—„ валюти щодо гривн—÷ за зовн—÷шньоеконом—÷чним договором.

÷—÷ операц—÷—„ зд—÷йснюютьс€ в межах л—÷м—÷т—÷в в—÷дкрито—„ валютно—„ позиц—÷—„ уповноваженого банку за умови, що довга (коротка) позиц—÷€ банку за такими операц—÷€ми становить не б—÷льше 10% регул€тивного кап—÷талу банку.

¬алютн—÷ операц—÷—„, зазначен—÷ в пунктах 1 —÷ 2 виконуютьс€ в строк, що не перевищу—‘ один календарний р—÷к.

—уб'—‘кти ринку не мають права проводити операц—÷—„ з валютними деривативами.

—уб'—‘кти ринку не мають права зд—÷йснювати обм—÷н —÷ноземно—„ валюти 1—„ групи  ласиф—÷катора на —÷ноземну валюту 3—„ групи  ласиф—÷катора.

—уб'—‘кти ринку не мають права зд—÷йснювати обм—÷н —÷ноземно—„ валюти 3—„ групи  ласиф—÷катора на —÷ноземну валюту 1—„ групи  ласиф—÷катора на м—÷жбанк—÷вському валютному ринку ”кра—„ни.

—уб'—‘кти ринку мають право зд—÷йснювати дл€ ф—÷зичних ос—÷б обм—÷н гот—÷вково—„ —÷ноземно—„ валюти 1—„ групи  ласиф—÷катора на безгот—÷вкову —÷ноземну валюту ц—÷—‘—„ само—„ групи  ласиф—÷катора. ќбм—÷н гот—÷вково—„ —÷ноземно—„ валюти —÷ншо—„ групи  ласиф—÷катора на безгот—÷вкову —÷ноземну валюту не зд—÷йсню—‘тьс€.

Ќац—÷ональний банк ма—‘ право:

-¬азм—÷нювати час проведенн€ “орговельно—„ сес—÷—„ та/або терм—÷н поданн€ за€вки на участь у “орговельн—÷й сес—÷—„, попередивши про це суб'—‘кт—÷в ринку не п—÷зн—÷ше н—÷ж за два робочих дн—÷ до часу зм—÷ни;

-¬анад—÷л€ти уповноважену особу правом призупин€ти “орговельну сес—÷ю з об'€вленн€м техн—÷чно—„ перерви;

-¬аустановлювати дл€ суб'—‘кт—÷в ринку граничн—÷ меж—÷ продажу гот—÷вково—„ —÷ноземно—„ валюти ф—÷зичним особам - резидентам;

-¬аустановлювати граничний розм—÷р марж—÷, на €ку курс куп—÷вл—÷ та продажу —÷ноземно—„ валюти може в—÷дхил€тис€ в—÷д оф—÷ц—÷йного курсу гривн—÷ до —÷ноземно—„ валюти, що встановлю—‘тьс€ Ќац—÷ональним банком, з метою недопущенн€ безп—÷дставних ф—÷нансових втрат населенн€ та суб'—‘кт—÷в ринку, €кщо под—÷—„ на м—÷жнародному валютному ринку або —÷нш—÷ негативно впливатимуть на м—÷жбанк—÷вський валютний ринок ”кра—„ни.

«а€ви про продаж —÷ноземно—„ валюти або банк—÷вських метал—÷в обов'€зково мають м—÷стити так—÷ рекв—÷зити:

-¬анайменуванн€ та м—÷iезнаходженн€ уповноваженого банку, що обслугову—‘ кл—÷—‘нта;

-¬акод за€ви про продаж —÷ноземно—„ валюти або банк—÷вських метал—÷в в—÷дпов—÷дно до ƒержавного класиф—÷катора управл—÷нсько—„ документац—÷—„, затвердженого наказом ƒержстандарту ”кра—„ни в—÷д 31.12.98 є1024;

-¬аназву документа - "«а€ва про продаж —÷ноземно—„ валютиї або "«а€ва про продаж —÷ноземно—„ валюти або банк—÷вських метал—÷вї;

-¬адату складанн€ за€ви про продаж —÷ноземно—„ валюти або банк—÷вських метал—÷в (число - цифрами, м—÷с€ць - цифрами або словами, р—÷к - цифрами);

-¬аповну або скорочену назву кл—÷—‘нта, що зб—÷га—‘тьс€ з назвою, €ка за€влена ним у картц—÷ з—÷ зразками п—÷дпис—÷в —÷ в—÷дбитком печатки, м—÷iезнаходженн€, номер телефону¬а/ факсу (дл€ ф—÷зично—„ особи - пр—÷звище, —÷м'€ та по батьков—÷);

-¬аномер рахунку в —÷ноземн—÷й валют—÷ або банк—÷вських металах, з €кого кл—÷—‘нт доруча—‘ зд—÷йснити продаж —÷ноземно—„ валюти або банк—÷вських метал—÷в, найменуванн€ та код уповноваженого банку, що його обслугову—‘, у €кому в—÷дкрито цей рахунок (дл€ ф—÷зично—„ особи, €ка не займа—‘тьс€ п—÷дпри—‘мницькою д—÷€льн—÷стю, цей рекв—÷зит може не заповнюватис€);

-¬аназву —÷ноземно—„ валюти або виду банк—÷вського металу, що прода—‘тьс€, словами та цифровий або л—÷терний код —÷ноземно—„ валюти або банк—÷вського металу в—÷дпов—÷дно до  ласиф—÷катора;

-¬асуму продажу —÷ноземно—„ валюти цифрами у раз—÷ продажу банк—÷вських метал—÷в зазнача—‘тьс€ маса банк—÷вських метал—÷в у тройських унц—÷€х цифрами (ц—÷ла частина числа в—÷докремлю—‘тьс€ комою);

-¬ам—÷н—÷мальний курс продажу (можливе зазначенн€ "за курсом уповноваженого банкуї);

-¬агривневий екв—÷валент —÷ноземно—„ валюти або банк—÷вських метал—÷в, що доруча—‘тьс€ продати в—÷дпов—÷дно до встановленого в за€в—÷ курсу (не заповню—‘тьс€ п—÷д час продажу —÷ноземно—„ валюти або банк—÷вських метал—÷в за курсом уповноваженого банку, що обслугову—‘ кл—÷—‘нта);

-¬аномер поточного рахунку в гривн€х, на €кий потр—÷бно зарахувати гривневий екв—÷валент продано—„ —÷ноземно—„ валюти або банк—÷вських метал—÷в, найменуванн€ —÷ код уповноваженого банку, у €кому в—÷дкрито цей рахунок;

-¬ав—÷дбиток печатки та п—÷дписи в—÷дпов—÷дальних ос—÷б кл—÷—‘нта, €к—÷ за€влен—÷ ним у картц—÷ з—÷ зразками п—÷дпис—÷в та в—÷дбитком печатки (дл€ ф—÷зично—„ особи, €ка —„—„ не ма—‘, проставл€—‘тьс€ лише —„—„ п—÷дпис).

ƒодатково в за€в—÷ про продаж —÷ноземно—„ валюти або банк—÷вських метал—÷в можуть зазначатис€ так—÷ рекв—÷зити:

-¬аномер за€ви про продаж —÷ноземно—„ валюти або банк—÷вських метал—÷в (може м—÷стити цифри та л—÷тери);

-¬астрок д—÷—„ за€ви про продаж —÷ноземно—„ валюти або банк—÷вських метал—÷в;

-¬апр—÷звище, —÷м'€ та по батьков—÷ прац—÷вника, уповноваженого вир—÷шувати питанн€ за угодою про продаж —÷ноземно—„ валюти або банк—÷вських метал—÷в, номер його телефону, зразок п—÷дпису;

-¬аномер рахунку уповноваженого банку, на €кий потр—÷бно перерахувати —÷ноземну валюту або банк—÷вськ—÷ метали дл€ продажу;

-¬асума продажу —÷ноземно—„ валюти або маса банк—÷вських метал—÷в словами;

-¬адата валютуванн€ дл€ зарахуванн€ кошт—÷в у гривн€х (€кщо це передбачено тарифами уповноваженого банку).

” за€в—÷ про продаж —÷ноземно—„ валюти або банк—÷вських метал—÷в кл—÷—‘нт ма—‘ зазначити про те, що в—÷н доруча—‘ уповноваженому банку, що його обслугову—‘, утримати ком—÷с—÷йну винагороду в гривн€х з кошт—÷в, отриманих в—÷д продажу —÷ноземно—„ валюти або банк—÷вських метал—÷в без зарахуванн€ на поточний рахунок кл—÷—‘нта в нац—÷ональн—÷й валют—÷, за умови, €кщо цей поточний рахунок в нац—÷ональн—÷й валют—÷ в—÷дкрито в —÷ншому банку.

¬алютн—÷ операц—÷—„ з негайним постачанн€м —‘ самим моб—÷льним елементом валютно—„ позиц—÷—„ й несуть в соб—÷ визначений ризик. –обл€чи угоди з негайним постачанн€м, банки дають дорученн€ банкам-кореспондентам на переказ продано—„ валюти з —„хн—÷х коррахунк—÷в —÷ на використанн€ куплено—„ валюти, не чекаючи одержанн€ письмового п—÷дтвердженн€ в—÷д контрагент—÷в. ѕри великих оборотах валютних операц—÷й ризик зустр—÷чного непереказу валюти може дос€гати величезних розм—÷р—÷в, —÷ л—÷м—÷ти незавершених угод дл€ контрагент—÷в здобувають велике значенн€. ” зв'€зку з цим банки встановлюють дл€ сво—„х банк—÷вських кл—÷—‘нт—÷в на ринку л—÷м—÷ти незавершених операц—÷й, тобто загальну суму валютних операц—÷й, по €ких ще нема—‘ даних про зустр—÷чний переказ валюти покритт€ [20].

“ерм—÷нов—÷ валютн—÷ операц—÷—„ (форвардн—÷ та ф'ючерсн—÷) - це валютн—÷ операц—÷—„, при €ких сторони домовл€ютьс€ про постачанн€ обумовлено—„ суми —÷ноземно—„ валюти через визначений терм—÷н п—÷сл€ заключенн€ угоди за курсом, заф—÷ксованим в момент —„—„ заключенн€. « цього випливають дв—÷ особливост—÷ терм—÷нових валютних операц—÷й [34]:

1). –∆сну—‘ —÷нтервал за часом м—÷ж моментом заключенн€ —÷ виконанн€ угоди. ” сучасних умовах терм—÷н виконанн€ угоди, тобто постачанн€ валюти, визнача—‘тьс€ €к к—÷нець пер—÷оду в—÷д дати заключенн€ угоди чи —÷нший будь-€кий пер—÷од у межах терм—÷ну.

2).  урс валют по терм—÷нов—÷й валютн—÷й операц—÷—„ ф—÷ксу—‘тьс€ в момент заключенн€ угоди, хоча вона викону—‘тьс€ через визначений пер—÷од.

« 70х рок—÷в з переходом до "плаваючихї валютних курс—÷в одержали розвиток валютн—÷ фьючерси - це угоди €к—÷ означають зобов'€занн€ (а не право вибору на в—÷дм—÷ну в—÷д опц—÷ону) на продаж чи покупку стандартно—„ к—÷лькост—÷ визначено—„ валюти на визначену дату (у майбутньому) за курсом, заздалег—÷дь установленим при заключенн€ угоди. ” стандартних контрактах регламентуютьс€ вс—÷ умови: сума, терм—÷н, гарант—÷йний депозит, метод розрахунку.

“орг—÷вл€ фьючерсами зд—÷йсню—‘тьс€ через кл—÷ринговий будинок (розрахункову палату б—÷рж—÷), що —‘ продавцем дл€ покупц€ —÷ покупцем - дл€ продавц€. ѕри заключенн€ угоди покупець —÷ продавець зобов'€зан—÷ резервувати на спец—÷альному депозит—÷ перв—÷сну маржу в район—÷ в—÷д 0,04 до 6% в—÷д ном—÷нально—„ ц—÷ни контракту. ѕродавець валютного фьючерса вигра—‘, €кщо при настанн—÷ терм—÷ну угоди прода—‘ валюту дорожче котирувального курсу на момент —„—„ виконанн€ (гра на зниженн€ курсу валют), —÷ зазна—‘ збитк—÷в, €кщо курс дн€ заключенн€ угоди нижче курсу дн€ —„—„ виконанн€ (гра покупц€ на п—÷двищенн€ курсу валют).

ќсоблив—÷стю в—÷дм—÷нност—÷ зовн—÷ под—÷бних операц—÷й форварда —÷ фьючерса в т—÷м, що при форвард—÷ практично 95% контракт—÷в зак—÷нчу—‘тьс€ реальним постачанн€м валюти, а при фьючерсах в—÷д 1 до 6% з—÷ сплатою штрафних санкц—÷й продавцем чи покупцем за в—÷дмовленн€ в—÷д угоди при невиг—÷дних курсових умовах. ѕри цьому штрафна санкц—÷€, що сплачу—‘тьс€, —÷ —‘ основною метою учасник—÷в ф'ючерсно—„ угоди (гри на прогнозних курсах).  р—÷м того, торг—÷вл€ фьючерсами вин€тково зосереджена на б—÷ржах з—÷ стандартною сумою валютного контракту, на в—÷дм—÷ну в—÷д будь-€ко—„ суми форвардно—„ угоди на м—÷жбанк—÷вському ринку.

Ћондонська б—÷ржа по торг—÷вл—÷ ф'ючерсними контрактами (LIFFE) розр—÷зн€—‘ три категор—÷—„ —„хн—÷х учасник—÷в:

  • хеджери - банки, корпорац—÷—„, менеджери по —÷нвестиц—÷€х, що керують ризиками;
  • спекул€нти (трейдери), що приймають на себе ризик з метою одержанн€ прибутку;
  • арбитражери валютних ризик—÷в.

 урс валют по терм—÷нових угодах в—÷др—÷зн€—‘тьс€ в—÷д курсу по операц—÷€х "спотї в—÷дпов—÷дно до прогнозовано—„ динам—÷ки курсу валют. –—÷зниц€ курсу "форвардї —÷ "спотї визнача—‘тьс€ €к "дисконтї, €кщо курс "форвардї нижче курсу "спотї чи €к "прем—÷€ї, €кщо прогнозний курс "форвардї вище курсу "спотї.

 урси валют по терм—÷нових угодах, котиру—‘м—÷ в цифровому вираженн—÷ називаютьс€ курсами "аутрайтї.  отируванн€ валют по терм—÷нових угодах методом прем—÷—„ чи дисконту залежить €к в—÷д прогнозовано—„ динам—÷ки курсу в пер—÷од в—÷д заключенн€ до виконанн€ угоди, так —÷ в—÷д розходженн€ в процентних ставках по строкових вкладах у цих валютах.

“ерм—÷нов—÷ угоди з —÷ноземною валютою в—÷дбуваютьс€ в наступних ц—÷л€х:

  • конверс—÷€(обм—÷н) валюти в комерц—÷йних ц—÷л€х, завчасний продаж валютних надходжень чи покупка —÷ноземно—„ валюти дл€ майбутн—÷х платеж—÷в, щоб застрахувати валютний ризик;
  • страхуванн€ портфельних чи пр€мих кап—÷таловкладень за кордоном в—÷д збитк—÷в у зв'€зку з можливим зниженн€м курсу валюти, у €к—÷й вони зд—÷йснен—÷;
  • одержанн€ спекул€тивного прибутку за рахунок курсово—„ р—÷зниц—÷.

–—÷зновидом валютно—„ операц—÷—„, що сполучить на€вну —÷ терм—÷нову операц—÷—„, —‘ угоди "свопї. "—вопї - це валютна операц—÷€, що сполучить куп—÷влю-продаж двох валют на умовах негайного постачанн€ з одночасним контрпродажем на певний строк з тими ж валютами. при цьому домовл€ютьс€ про зустр—÷чн—÷ платеж—÷ в р—÷зних валютах два партнери (банки, корпорац—÷—„ й —÷н.). ѕо операц—÷€х "свопї на€вна угода зд—÷йсню—‘тьс€ за курсом "спотї, що у терм—÷новому контрпродажу корегу—‘тьс€ з урахуванн€м прем—÷—„ чи дисконту в залежност—÷ в—÷д динам—÷ки валютного курсу. ќперац—÷€ "свопї зручна дл€ банк—÷в: вона не створю—‘ в—÷дкрито—„ валютно—„ позиц—÷—„ (покупка покрива—‘тьс€ продажем). ќперац—÷€ "свопї використову—‘тьс€ дл€:

  • зд—÷йсненн€ комерц—÷йних справ: банк прода—‘ —÷ноземну валюту на умовах негайного постачанн€ й одночасно купу—‘ —„—„ на терм—÷н.
  • придбанн€ банком необх—÷дно—„ валюти без валютного ризику (на основ—÷ покритт€ контрпродажем) дл€ забезпеченн€ м—÷жнародних розрахунк—÷в, диверсиф—÷кованост—÷ валютних авуар—÷в;
  • вза—‘много м—÷жбанк—÷вського кредитуванн€ в р—÷зних валютах.

ќперац—÷—„ "свопї провод€тьс€ також —÷з золотом, щоб, збер—÷гши право "асност—÷ на нього, придбати необх—÷дну —÷ноземну валюту на певний строк.

Ќац—÷ональний банк ”кра—„ни нормативно контролю—‘ р—÷вн—÷ валютних ризик—÷в в д—÷€льност—÷ комерц—÷йних банк—÷в, обмежуючи ризик загально—„ в—÷дкрито—„ (довго—„/коротко—„) валютно—„ позиц—÷—„ банку [6].

¬алютна позиц—÷€ - це сп—÷вв—÷дношенн€ вимог (балансових —÷ позабалансових) та зобов'€зань (балансових —÷ позабалансових) банку в кожн—÷й —÷ноземн—÷й валют—÷ та в кожному банк—÷вському метал—÷. ѕри —„х р—÷вност—÷ позиц—÷€ вважа—‘тьс€ закритою, при нер—÷вност—÷ - в—÷дкритою. ¬—÷дкрита позиц—÷€ —‘ короткою, €кщо обс€г зобов'€зань за проданою валютою та банк—÷вськими металами перевищу—‘ обс€г вимог, —÷ довгою, €кщо обс€г вимог за купленою валютою та банк—÷вськими металами перевищу—‘ обс€г зобов'€зань.

ѕри цьому довга в—÷дкрита валютна позиц—÷€ при розрахунку зазнача—‘тьс€ з—÷ знаком плюс, а коротка в—÷дкрита валютна позиц—÷€ - з—÷ знаком м—÷нус.

« метою зменшенн€ валютного ризику в д—÷€льност—÷ банк—÷в Ќац—÷ональний банк установлю—‘ норматив ризику загально—„ в—÷дкрито—„ (довго—„/коротко—„) валютно—„ позиц—÷—„ банку (Ќ13), у тому числ—÷ обмежу—‘тьс€ ризик загально—„ довго—„ в—÷дкрито—„ валютно—„ позиц—÷—„ банку (Ќ13-1) —÷ ризик загально—„ коротко—„ в—÷дкрито—„ валютно—„ позиц—÷—„ банку (Ќ13-2).

Ќорматив ризику загально—„ в—÷дкрито—„ (довго—„/коротко—„) валютно—„ позиц—÷—„ уповноваженим банком розраховуютьс€ за формою є540 "«в—÷т про в—÷дкрит—÷ валютн—÷ позиц—÷—„ї, що наведен—÷ в ѕравилах орган—÷зац—÷—„ ф—÷нансово—„ та статистично—„ зв—÷тност—÷ банк—÷в ”кра—„ни [22].

¬алютна позиц—÷€ уповноваженого банку визнача—‘тьс€ щоденно, окремо щодо кожно—„ —÷ноземно—„ валюти та кожного банк—÷вського металу.

Ќа розм—÷р в—÷дкрито—„ валютно—„ позиц—÷—„ уповноваженого банку впливають:

-¬акуп—÷вл€ (продаж) гот—÷вково—„ та безгот—÷вково—„ —÷ноземно—„ валюти та банк—÷вських метал—÷в, поточн—÷ й строков—÷ операц—÷—„ (на умовах своп, форвард, опц—÷он та —÷нш—÷), за €кими виникають вимоги та зобов'€занн€ в —÷ноземних валютах та в банк—÷вських металах, незалежно в—÷д способ—÷в та форм розрахунк—÷в за ними;

-¬аодержанн€ (сплата) —÷ноземно—„ валюти та банк—÷вських метал—÷в у вигл€д—÷ доход—÷в або витрат та нарахуванн€ доход—÷в —÷ витрат, €к—÷ враховуютьс€ на в—÷дпов—÷дних рахунках;

-¬акуп—÷вл€ (продаж) основних засоб—÷в —÷ товарно-матер—÷альних ц—÷нностей за —÷ноземну валюту;

-¬анадходженн€ кошт—÷в в —÷ноземн—÷й валют—÷ до статутного фонду;

-¬апогашенн€ банком безнад—÷йно—„ заборгованост—÷ в —÷ноземн—÷й валют—÷ та в банк—÷вських металах (списанн€ €ко—„ зд—÷йсню—‘тьс€ з в—÷дпов—÷дного рахунку витрат);

-¬а—÷нш—÷ обм—÷нн—÷ операц—÷—„ з —÷ноземною валютою (виникненн€ вимог в одн—÷й валют—÷ при розрахунках за ними в —÷нш—÷й валют—÷, у тому числ—÷ нац—÷ональн—÷й, що призвод€ть до зм—÷ни структури актив—÷в при незм—÷нност—÷ пасив—÷в —÷ навпаки).

” межах установлених значень нормативу ризику загально—„ в—÷дкрито—„ (довго—„/коротко—„) валютно—„ позиц—÷—„ уповноважений банк може зд—÷йснювати так—÷ валютн—÷ операц—÷—„:

-¬акуп—÷влю —÷ноземно—„ валюти та банк—÷вських метал—÷в дл€ виконанн€ зобов'€зань перед нерезидентами за "асними зовн—÷шньоеконом—÷чними договорами (контрактами), а також дл€ виконанн€ "асних зобов'€зань за виданими гарант—÷€ми, поручительствами, вексел€ми;

-¬акуп—÷влю —÷ноземно—„ валюти або банк—÷вських метал—÷в на м—÷жбанк—÷вському валютному ринку ”кра—„ни за гривн—÷ без на€вност—÷ зобов'€зань;

-¬акуп—÷влю банк—÷вських метал—÷в без на€вност—÷ зобов'€зань на м—÷жнародному ринку за рахунок "асно—„ —÷ноземно—„ валюти або за рахунок куплено—„ —÷ноземно—„ валюти на м—÷жбанк—÷вському валютному ринку за гривн—÷;

-¬акуп—÷влю за "асн—÷ кошти за дорученн€м кл—÷—‘нт—÷в —÷ноземно—„ валюти дл€ виконанн€ —„х зобов'€зань перед нерезидентами за зовн—÷шньоеконом—÷чними договорами (контрактами) та заре—‘строваними Ќац—÷ональним банком кредитами (позиками), що одержан—÷ резидентами в—÷д уповноважених банк—÷в та уповноважених ф—÷нансових установ, а також в—÷д нерезидент—÷в;

-¬акуп—÷влю —÷ноземно—„ валюти дл€ виконанн€ зобов'€зань перед кл—÷—‘нтами за неторговельними операц—÷€ми;

-¬акуп—÷влю-продаж за —÷ноземну валюту основних засоб—÷в —÷ товарно-матер—÷альних ц—÷нностей;

-¬азалученн€ кошт—÷в в —÷ноземн—÷й валют—÷ до статутного кап—÷талу банку та розрахунки з резидентами —÷ нерезидентами за —÷ншими видами кап—÷тальних операц—÷й (за операц—÷€ми з ц—÷нними паперами, вкладами, депозитами тощо);

-¬аз погашенн€ банком безнад—÷йно—„ заборгованост—÷ в —÷ноземн—÷й валют—÷ та в банк—÷вських металах (списанн€ зд—÷йсню—‘тьс€ з в—÷дпов—÷дного рахунку витрат);

-¬аза р—÷зницею м—÷ж нарахованими, але не отриманими доходами банку та нарахованими, але не в—÷дшкодованими "асними витратами банку, а також з одержанн€ (сплати) —÷ноземно—„ валюти та банк—÷вських метал—÷в у вигл€д—÷ доход—÷в або витрат;

-¬аз орган—÷зац—÷—„ безгот—÷вкових розрахунк—÷в уповноважених банк—÷в з м—÷жнародними плат—÷жними системами за плат—÷жними картками.

”повноважений банк набува—‘ право на в—÷дкриту валютну позиц—÷ю з дати отриманн€ ним в—÷д Ќац—÷онального банку дозволу на зд—÷йсненн€ операц—÷й —÷з валютними ц—÷нност€ми —÷ втрача—‘ це право з дати в—÷дкликанн€ л—÷ценз—÷—„ Ќац—÷ональним банком та/або припиненн€ дозволу на зд—÷йсненн€ операц—÷й —÷з валютними ц—÷нност€ми.

” межах установленого нормативу ризику загально—„ в—÷дкрито—„ (довго—„/коротко—„) валютно—„ позиц—÷—„ (Ќ13), у тому числ—÷ обмеженн€ ризику загально—„ довго—„ в—÷дкрито—„ валютно—„ позиц—÷—„ банку (Ќ13-1) та ризику загально—„ коротко—„ в—÷дкрито—„ валютно—„ позиц—÷—„ банку (Ќ13-2) ƒепартамент валютного регулюванн€ та ƒепартамент валютного контролю та л—÷цензуванн€ Ќац—÷онального банку можуть уносити певн—÷ обмеженн€ щодо регулюванн€ окремих активних операц—÷й —÷з валютними ц—÷нност€ми уповноважених банк—÷в, що пов'€зан—÷ з питанн€ми курсоутворенн€ нац—÷онально—„ валюти та створенн€ ч—÷тк—÷шого й прозор—÷шого механ—÷зму контролю за валютними операц—÷€ми окремих банк—÷в.

Ќорматив ризику загально—„ в—÷дкрито—„ (довго—„/коротко—„) валютно—„ позиц—÷—„ банку (Ќ13) визнача—‘тьс€ €к сп—÷вв—÷дношенн€ загально—„ величини в—÷дкрито—„ валютно—„ позиц—÷—„ банку за вс—÷ма —÷ноземними валютами та банк—÷вськими металами у гривневому екв—÷валент—÷ до регул€тивного кап—÷талу банку.

«а кожною —÷ноземною валютою та кожним банк—÷вським металом обчислю—‘тьс€ п—÷дсумок за вс—÷ма балансовими —÷ позабалансовими активами —÷ вс—÷ма балансовими та позабалансовими зобов'€занн€ми банку та розрахову—‘тьс€ загальна в—÷дкрита валютна позиц—÷€ банку в гривневому екв—÷валент—÷ окремо за кожною —÷ноземною валютою та кожним банк—÷вським металом (розрахунок проводитьс€ за зв—÷тну дату).

¬еличина загально—„ в—÷дкрито—„ валютно—„ позиц—÷—„ банку визнача—‘тьс€ €к сума абсолютних величин ус—÷х довгих —÷ коротких в—÷дкритих валютних позиц—÷й у гривневому екв—÷валент—÷ (без урахуванн€ знака) за вс—÷ма —÷ноземними валютами та за вс—÷ма банк—÷вськими металами.

ƒл€ банк—÷в, статутний кап—÷тал €ких сплачено у в—÷льно конвертован—÷й валют—÷ та внасл—÷док чого виника—‘ порушенн€ нормативу загально—„ довго—„ в—÷дкрито—„ валютно—„ позиц—÷—„ банку у в—÷льно конвертован—÷й валют—÷, установлю—‘тьс€, що частина (або вс€ сума) статутного кап—÷талу банку не врахову—‘тьс€ до розрахунку нормативу загально—„ довго—„ в—÷дкрито—„ валютно—„ позиц—÷—„ банку у в—÷льно конвертован—÷й валют—÷ за умови, що ц—÷ кошти розм—÷щен—÷ на окремому депозитному рахунку в Ќац—÷ональному банку (лише та частина, що призводить до порушенн€ цього нормативу).

Ќормативне значенн€ загально—„ в—÷дкрито—„ (довго—„/коротко—„) валютно—„ позиц—÷—„ банку (Ќ13) ма—‘ бути не б—÷льше н—÷ж 30 в—÷дсотк—÷в.

” цьому раз—÷ встановлю—‘тьс€ обмеженн€ ризику окремо дл€ довго—„ в—÷дкрито—„ валютно—„ позиц—÷—„ та коротко—„ в—÷дкрито—„ валютно—„ позиц—÷—„ банку:

-¬азагальна довга в—÷дкрита валютна позиц—÷€ (Ќ13-1) ма—‘ бути не б—÷льше н—÷ж 20 в—÷дсотк—÷в;

-¬азагальна коротка в—÷дкрита валютна позиц—÷€ (Ќ13-2) ма—‘ бути не б—÷льше н—÷ж 10 в—÷дсотк—÷в.


2. ћехан—÷зм зд—÷йсненн€ валютних операц—÷й в ј Ѕ "ѕриватбанкї


2.1 «агальна орган—÷зац—÷йно-економ—÷чна характеристика ј Ѕ "ѕриватбанкї


«аснований у 1992 роц—÷, комерц—÷йний банк ѕриватЅанк —‘ банком, що розвива—‘тьс€ найб—÷льш динам—÷чно в ”кра—„н—÷, —÷ займа—‘ л—÷дируюч—÷ позиц—÷—„ банк—÷вського рейтингу кра—„ни. —таном на 1 с—÷чн€ 2007 року розм—÷р чистих актив—÷в ѕриватЅанку склада—‘ 33,777 млрд. грн. —татутний фонд банку склада—‘ 2,082 млрд. грн., "асний кап—÷тал - 3,288 млрд. грн.  редитний портфель банку склада—‘ 28,768 млрд. грн., в тому числ—÷ кредити ф—÷зичним особам - 11,564 млрд. грн. ‘—÷нансовий результат ѕриватЅанку за п—÷дсумками 2006 року склав 506,208 млн. грн.

” ход—÷ досл—÷дженн€ ринку банк—÷вських послуг, проведеного компан—÷—‘ю GFK Ukraine, 23,3% опитаних жител—÷в ”кра—„ни назвали ѕриватЅанк найб—÷льш привабливим дл€ себе укра—„нським банком. ѕриватЅанк також ма—‘ найб—÷льш високий р—÷вень вп—÷знаваност—÷ серед населенн€ без п—÷дказки: 64%. ѕриватЅанк також —‘ л—÷дером серед укра—„нських комерц—÷йних банк—÷в за к—÷льк—÷стю кл—÷—‘нт—÷в: його послугами користу—‘тьс€ понад 23% населенн€ ”кра—„ни [69].

—таном на 01.01.2006 року (за результатами 2005 року) ј Ѕ "ѕриватбанкї був л—÷дером банк—÷всько—„ системи ”кра—„ни —÷ займав наступн—÷ рейтингов—÷ м—÷i€ [70]:

-¬аќбс€г валюти актив—÷в балансу - 21¬а664,360 млн. грн. (1 м—÷iе);

-¬аќбс€г "асного кап—÷талу - 2 307,466 млн. грн. (1 м—÷iе);

-¬аќбс€г статутного кап—÷талу - 189,228 млн. —‘вро (2 м—÷iе);

-¬аќбс€г кредитно-—÷нвестиц—÷йного портфел€

- 16¬а763,230 млн. грн. (1 м—÷iе);

-¬аќбс€г поточних —÷ строкових депозит—÷в ф—÷зичних ос—÷б

- 9¬а966,027 млн. грн. (1 м—÷iе);

-¬аќбс€г поточних —÷ строкових депозит—÷в юридичних ос—÷б

- 4¬а016,333 млн. грн. (3 м—÷iе);

-¬аќбс€г балансового прибутку - 472,042 млн. грн. (1 м—÷iе);

-¬аѕрибутков—÷сть статутного кап—÷талу - 41,774% (11 м—÷iе);

-¬аѕрибутков—÷сть актив—÷в балансу - 2,179% (6 м—÷iе);

—таном на 01.01.2007 року (за результатами 2006 року) ј Ѕ "ѕриватбанкї закр—÷пив позиц—÷—„ л—÷дера —÷ займа—‘ наступн—÷ рейтингов—÷ м—÷i€ в банк—÷вськ—÷й систем—÷ ”кра—„ни [70] та в—÷дносн—÷ частки ф—÷нанс—÷в банк—÷всько—„ системи ”кра—„ни:

-¬аќбс€г валюти актив—÷в балансу - 32¬а680,0 млн. грн. (1 м—÷iе - 10,31%);

-¬аќбс€г "асного кап—÷талу - 4 0290,442 млн. грн. (1 м—÷iе - 9,49%);

-¬аќбс€г статутного кап—÷талу - 312,971 млн.—‘вро (2 м—÷iе);

-¬аќбс€г кредитно-—÷нвестиц—÷йного портфел€

- 27¬а532,83 млн. грн. (1 м—÷iе - 10,9%);

-¬аќбс€г поточних —÷ строкових депозит—÷в ф—÷зичних ос—÷б

- 14¬а735,393 млн. грн. (1 м—÷iе - 15,1%);

-¬аќбс€г поточних —÷ строкових депозит—÷в юридичних ос—÷б

- 8¬а240,128 млн. грн. (1 м—÷iе - 9,534%);

-¬аќбс€г балансового прибутку - 471,775 млн. грн. (1 м—÷iе - 11,91%);

-¬аѕрибутков—÷сть статутного кап—÷талу - 22,66% (24 м—÷iе);

-¬аѕрибутков—÷сть актив—÷в балансу - 1,444% (33 м—÷iе);

—таном на 01.07.2007 року (за результатами 1 п—÷вр—÷чч€ 2007 року) ј Ѕ "ѕриватбанкї продовжив закр—÷пленн€ позиц—÷—„ л—÷дера по обс€гам агрегат—÷в валюти балансу —÷ займа—‘ наступн—÷ рейтингов—÷ м—÷i€ в банк—÷вськ—÷й систем—÷ ”кра—„ни [70] та в—÷дносн—÷ частки ф—÷нанс—÷в банк—÷всько—„ системи ”кра—„ни (ƒодаток ¬):

-¬аќбс€г валюти актив—÷в балансу - 40¬а132,3 млн. грн. (1 м—÷iе - 9,82%);

-¬аќбс€г "асного кап—÷талу - 4 296,584 млн. грн. (1 м—÷iе - 8,64%);

-¬аќбс€г статутного кап—÷талу - 306,29 млн.—‘вро (3 м—÷iе);

-¬аќбс€г кредитно-—÷нвестиц—÷йного портфел€

- 33 502,38 млн. грн. (1 м—÷iе - 10,16%);

-¬аќбс€г поточних —÷ строкових депозит—÷в ф—÷зичних ос—÷б

- 17 289,41 млн. грн. (1 м—÷iе - 14,84%);

-¬аќбс€г поточних —÷ строкових депозит—÷в юридичних ос—÷б

- 12 409,121 млн. грн. (1 м—÷iе - 11,53%);

-¬аќбс€г балансового прибутку - 259,76 млн. грн. (2 м—÷iе - 10,78%);

-¬аѕрибутков—÷сть статутного кап—÷талу - 24,95% (21 м—÷iе);

-¬аѕрибутков—÷сть актив—÷в балансу - 1,295% (43 м—÷iе);

—п—÷льний анал—÷з даних таблиць ƒодатку ¬ показу—‘, що з розширенн€м обс€г—÷в валюти балансу ј Ѕ "ѕриватбанкї розвива—‘тьс€ екстенсивно, тобто пост—÷йно знижуючи рентабельн—÷сть статутного кап—÷талу та рентабельн—÷сть актив—÷в. ѕоступово також пада—‘ частка монопольного сектору по обс€гам агрегат—÷в валюти баланса в банк—÷вськ—÷й систем—÷ ”кра—„ни, €ку займа—‘ ј Ѕ "ѕриватбанкї

 омплексними —÷нструментами управл—÷нн€ загальним р—÷внем платоспроможност—÷ банку —‘ контроль стану виконанн€ норматив—÷в Ќ1, Ќ2 та Ќ3 [6]:

-¬аћ—÷н—÷мальний розм—÷р регул€тивного кап—÷талу (Ќ1)

-¬аЌорматив адекватност—÷ регул€тивного кап—÷талу/платоспроможност—÷ (Ќ2)

-¬аЌорматив адекватност—÷ основного кап—÷талу (Ќ3)


2.2 ¬иди та особливост—÷ валютних операц—÷й в ј Ѕ "ѕриватбанкї


¬алютн—÷ операц—÷—„ ј Ѕ "ѕриватбанкї розпод—÷л€тьс€ по класам обслугову—‘мих кл—÷—‘нт—÷в [69]:

  • валютн—÷ операц—÷—„ з банками та на м—÷жбанк—÷вському валютному ринку;
  • валютн—÷ операц—÷—„ з кл—÷—‘нтами - юридичними особами;
  • валютн—÷ операц—÷—„ з кл—÷—‘нтами - ф—÷зичними особами;

¬алютн—÷ операц—÷—„ ј Ѕ "ѕриватбанкї з банками розпод—÷л€ютьс€ на наступн—÷ види операц—÷й:

-¬аведенн€ корреспондентських рахунк—÷в в банках-нерезидентах (ностро - рахунки) та банк—÷в - резидент—÷в в банку (лорорахунки);

-¬ам—÷жбанк—÷вськ—÷ валюто-обм—÷нн—÷ операц—÷—„ на м—÷жбанк—÷вському валютному ринку;

  • м—÷жбанк—÷вське кредитуванн€;
  • м—÷жбанк—÷вськ—÷ операц—÷—„ з гот—÷вковою валютою;
  • м—÷жбанк—÷вськ—÷ послуги д—÷л—÷нгового центру по торг—÷вл—÷ валютою на м—÷жнародних б—÷ржах;

якщо перш—÷ 4 види валютних м—÷жбанк—÷вських операц—÷й на сучасному етап—÷ присутн—÷ майже у вс—÷х комерц—÷йних банках ”кра—„ни, то 5 операц—÷€ —‘ необх—÷дною в умовах валютних обмежень роботи комерц—÷йних банк—÷в ”кра—„ни на м—÷жнародних ринках [69]. ƒ—÷л—÷нговий центр ѕриватЅанку пропону—‘ кл—÷—‘нтам ф—÷нансовий —÷нструмент - д—÷л—÷нг на м—÷жнародних валютних ринках. ќсновними рисами, що характеризують м—÷жнародний валютний ринок FOREX (FOREX - Foreign Exchange Operations) —‘ його абсолютна л—÷кв—÷дн—÷сть, ц—÷лодобов—÷сть —÷ в—÷дсутн—÷сть просторових обмежень.  ористаючись ц—÷—‘ю послугою банку комерц—÷йн—÷ банки - кл—÷—‘нти та —„х кл—÷—‘нти одержують можлив—÷сть зд—÷йснювати спекул€тивн—÷ операц—÷—„ на м—÷жнародних валютних ринках через ј Ѕ "ѕриватбанкї. ÷ей ф—÷нансовий —÷нструмент не ма—‘ обмежень за р—÷внем прибутковост—÷. «а оц—÷нками анал—÷тик—÷в, прибутков—÷сть операц—÷й на форексному ринку, при грамотному керуванн—÷ валютною позиц—÷—‘ю —÷ розумним обмеженн€м ризик—÷в склада—‘ в середньому 9-10 в—÷дсотк—÷в на м—÷с€ць в—÷д суми —÷нвестованих засоб—÷в

” розпор€дженн—÷ —÷нвестора —‘ р—÷зноман—÷тн—÷ способи веденн€ позиц—÷й, пов'€зан—÷ з економ—÷чними —÷ пол—÷тичними оч—÷куванн€ми, з под—÷€ми, що нос€ть макроеконом—÷чний характер, —÷з прогнозуванн€м руху ринк—÷в за допомогою —÷нструмент—÷в теханал—÷зу. ÷—÷нов—÷ рухи ринку, викликан—÷ цими факторами в—÷дкривають можлив—÷сть одержанн€ спекул€тивного прибутку. Ќадане кл—÷—‘нту кредитне плече (максимальний розм—÷р 1:50) дозвол€—‘ —÷стотно п—÷двищити ефективн—÷сть проведенн€ под—÷бних операц—÷й, тому що, наприклад, розм—÷стивши €к покритт€ (страхова сума п—÷д проведенн€ арб—÷тражних операц—÷й) 2000 долар—÷в —Ўј, кл—÷—‘нт одержу—‘ можлив—÷сть оперувати на реальному ринку сумою розм—÷ром 100'000 (2000*50), що при прийн€тт—÷ в—÷рних торгових р—÷шень сутт—‘во зб—÷льшу—‘ прибутков—÷сть операц—÷й. ƒл€ прикладу, середньодобов—÷ коливанн€ ринку EUR/USD складають 50-100 пункт—÷в, варт—÷сть одного пункту при операц—÷€х з 100 тис€чним лотом на цьому ринку склада—‘ 10 долар—÷в —Ўј, таким чином, звичайн—÷ добов—÷ коливанн€ ринку дозвол€ють трейдеру за день д—÷стати прибуток у розм—÷р—÷ 500 долар—÷в —Ўј (25% в—÷д суми страхового покритт€).

ќсновн—÷ застосовуван—÷ терм—÷ни д—÷лерного обслуговуванн€ банк—÷в ј Ѕ "ѕриватбанк [69]:

ƒ—÷лери - уповноважен—÷ сп—÷вроб—÷тники —тор—÷н, що ведуть переговори й укладають угоди;

јрб—÷тражн—÷ операц—÷—„ - угоди по покупц—÷ чи продажу одн—÷—‘—„ —÷ноземно—„ валюти за —÷ншу по погодженому в момент укладанн€ угоди обм—÷нному (валютному) курсу. јрб—÷траж означа—‘ проведенн€ операц—÷й у розрахунку на одержанн€ прибутку при зм—÷н—÷ валютного курсу —÷ припуска—‘ зд—÷йсненн€ €к м—÷н—÷мум двох протилежних угод на однакову суму. ќсновна валюта - (—÷накше - валюта операц—÷—„), на покупку (продаж) €ко—„ пол€га—‘ арб—÷тражна угода в обм—÷н на —÷ншу валюту (оц—÷нну валюту або —÷накше - валюту ц—÷ни).

¬—÷дкрита позиц—÷€  л—÷—‘нта - сума арб—÷тражних угод  л—÷—‘нта, укладених —÷з  Ѕ "ѕриватЅанкї по куп—÷вл—÷ чи продажу основно—„ валюти з одн—÷—‘ю датою валютуванн€, не покрита зворотними угодами т—÷—‘ю же датою валютуванн€. Ћ—÷м—÷т - загальна максимально припустима сума в—÷дкритих позиц—÷й  л—÷—‘нта

ƒата валютуванн€ - дата, заф—÷ксована —торонами €к дата розрахунк—÷в по угод—÷. ƒл€ ринку FOREX стандартною —‘ дата валютуванн€ Spot, тобто другий робочий день п—÷сл€ дн€ укладанн€ угоди

ѕри проведенн—÷ арб—÷тражних операц—÷й  л—÷—‘нт св—÷домо прийма—‘ ризик можливих збитк—÷в при неспри€тлив—÷й зм—÷н—÷ валютного курсу. «абезпеченн€м цих ризик—÷в —‘ розм—÷щений  л—÷—‘нтом у Ѕанку страховий депозит, €кий назива—‘тьс€ покритт€м можливих збитк—÷в. Ѕанк ма—‘ право в односторонньому пор€дку закрити арб—÷тражн—÷ позиц—÷—„  л—÷—‘нта, €кщо поточн—÷ збитки по них дос€гли або перевищили 70% страхового депозиту

Ѕанк ст€гу—‘ за кожну укладену  л—÷—‘нтом угоду ком—÷с—÷ю зг—÷дно “ариф—÷в банку (10 долар—÷в —Ўј за кожн—÷ 100'000 при зд—÷йсненн—÷ угоди; при операц—÷€х лотами понад 500'000, ком—÷с—÷€ не зб—÷льшу—‘тьс€ —÷ склада—‘ 50 долар—÷в —Ўј за угоду).


“аблиц€ 2.2. ¬алютне обслуговуванн€ банк—÷в на зовн—÷шн—÷х б—÷ржах, викону—‘ме в €кост—÷ м—÷жбанк—÷вських послуг ј Ѕ "ѕриватбанкї [69]

ѕари валют, що торгуютьс€

–озм—÷р м—÷н—÷мального лота

EUR/USD

100 000

GBP/USD

100 000

USD/CHF

100 000

USD/JPY

100 000

EUR/JPY

100 000

CHF/JPY

100 000

GBP/JPY

500 000

GBP/CHF

500 000

EUR/CHF

100 000


 л—÷—‘нтам нада—‘тьс€ —÷нформац—÷йне й анал—÷тичне забезпеченн€. ƒо складу надано—„ кл—÷—‘нтам —÷нформац—÷—„ вход€ть котируванн€ валют у режим—÷ Online, св—÷тов—÷ ф—÷нансов—÷ —÷ пол—÷тичн—÷ новини, —÷нструменти побудови й анал—÷зу граф—÷к—÷в зм—÷ни валютних курс—÷в, огл€ди анал—÷тик—÷в. ѕроводитьс€ платне навчанн€ кл—÷—‘нт—÷в на тему "ƒ—÷л—÷нг на м—÷жнародних валютних ринкахї. ” курс навчанн€ вход€ть теоретичн—÷ основи валюто-обм—÷нних операц—÷й —÷ практичн—÷ зан€тт€ в умовах реального ринку. ѕ—÷сл€ зак—÷нченн€ зан€ть банком видаютьс€ посв—÷дченн€ про зак—÷нченн€ курс—÷в.

¬алютн—÷ операц—÷—„ ј Ѕ "ѕриватбанкї з кл—÷—‘нтами - юридичними особами розпод—÷л€ютьс€ на наступн—÷ види операц—÷й:

-¬аведенн€ валютних рахунк—÷в кл—÷—‘нт—÷в та розрахунково-касове обслуговуванн€ валютних операц—÷й з перерахуванн€м кошт—÷в в банки-нерезиденти через систему кореспондентських рахунк—÷в (ностро-рахунки) та отриманн€м валютних кошт—÷в дл€ кл—÷—‘нт—÷в на св—÷й кореспондентський рахунок в банку-нерезидент—÷;

-¬апродаж - покупку валюти за гривн—÷ на м—÷жбанк—÷вському валютному ринку ”кра—„ни дл€ виконанн€ комерц—÷йних угод кл—÷—‘нта;

-¬апродаж - покупку необх—÷дно—„ валюти за валюту кл—÷—‘нта на м—÷жнародних валютних ринках;

  • видача валютних кредит—÷в кл—÷—‘нтам банка;
  • прийманн€ валютних депозит—÷в в—÷д кл—÷—‘нт—÷в банку;
  • випуск та обслуговуванн€ валютних корпоративних пластикових карток п—÷дпри—‘мств

¬алютн—÷ операц—÷—„ ј Ѕ "ѕриватбанкї з кл—÷—‘нтами - ф—÷зичними особами розпод—÷л€ютьс€ на наступн—÷ види операц—÷й:

-¬ав—÷дкритт€ валютних рахунк—÷в та виконанн€ розрахунково-касових операц—÷й.  омерц—÷йний банк "ѕриватЅанкї в—÷дкрива—‘ ф—÷зичним особам поточн—÷ рахунки у —÷ноземн—÷й валютах дл€ зд—÷йсненн€ розрахунк—÷в з —÷ншими ф—÷зичними та юридичними особами зг—÷дно д—÷ючого законодавства ”кра—„ни, а також дл€ збер—÷ганн€ на них кошт—÷в. ¬—÷дкривши поточний рахунок у "ѕриват Ѕанкуї, кл—÷—‘нт ма—‘ можлив—÷сть отримати вс—÷ види банк—÷вських послуг, €к—÷ надаютьс€ ф—÷зичним особам:

а) ќтриманн€ кошт—÷в, що над—÷йшли на поточний рахунок у безгот—÷вков—÷й форм—÷ гот—÷вкою;

б) «д—÷йсненн€ переказ—÷в грошових кошт—÷в у безгот—÷вков—÷й форм—÷ за надан—÷ послуги (в т. ч. комунальн—÷), за придбанн€ у торговельних п—÷дпри—‘мств товар—÷в або просто родичу на його поточний рахунок.

в) ќтриманн€ переказ—÷в з-за кордону, а також зд—÷йсненн€ переказ—÷в родичам, €к—÷ тимчасово ви—„хали за меж—÷ ”кра—„ни на навчанн€ або у приватних справах або пост—÷йно проживають за кордоном. ¬иконанн€ операц—÷й на поточних рахунках зд—÷йсню—‘тьс€ на п—÷дстав—÷ плат—÷жних документ—÷в у гот—÷вков—÷й або безгот—÷вков—÷й формах зг—÷дно "ѕерел—÷ку кошт—÷в, що зараховуютьс€ або перераховуютьс€ї, що затверджений Ќац—÷ональним банком ”кра—„ни.


“аблиц€ 2.3. “арифи за в—÷дкритт€ та обслуговуванн€ поточних рахунк—÷в в —÷ноземн—÷й валют—÷ в ј Ѕ "ѕриватбанкї (стан на 08.08.2007) [69]

ѕослуга

“ариф, грн

“ерм—÷н оплати

ѕор€док оплати

1. ¬—÷дкритт€ поточного рахунку
незнижуваний залишок

¬—÷дкритт€ поточного рахунку за допомогою програмно-апаратних засоб—÷в (банкомат)

10 грн
0

10 грн.

при в—÷дкритт—÷ рахунку
у момент зд—÷йсненн€ операц—÷—„

гот—÷вкою списанн€ з картки (екв—÷вал. 10 грн.)

2. ѕереказ кошт—÷в до —÷ншого банку

1% в—÷д суми min екв. 5 грн
+12¬а$ (swift)

у момент зд—÷йсненн€ операц—÷—„

гот—÷вкою або мем. ордером з рахунку кл—÷—‘нта

3. ѕереказ кошт—÷в у систем—÷ ѕриватЅанку

1% в—÷д суми
min 5 грн.
max 500 грн.

у момент зд—÷йсненн€ операц—÷—„

гот—÷вкою

4. ¬нутр—÷шн—÷й банк—÷вський переказ м—÷ж "власнимиї рахунками кл—÷—‘нта
на поточний¬арахунок,

на депозитный рахунок (в т.ч. в—÷дкритт€¬арахунку),
на позичковий рахунок,
на "асну, кредитну картку

0,5%

1% от суммы перевода
min 5 грн.
max 500 грн.
2 грн.
0,5%

у момент зд—÷йсненн€ операц—÷—„

гот—÷вкою або мем. ордером за за€вою кл—÷—‘нта з його рахунку

5. ќформленн€ дов—÷дки на вив—÷з —÷ноземно—„ валюти
(регульований тариф застосову—‘тьс€ в залежност—÷ в—÷д
кон'юнктури ринку рег—÷ону)

до 2000¬а$ 20 грн
2001-3000¬а$ - 30 грн
3001-4000¬а$ - 40 грн
4001-10000¬а$ - 50 грн

у момент зд—÷йсненн€ операц—÷—„

гот—÷вкою

6. ¬иплата гот—÷вкових кошт—÷в

1% в—÷д суми min екв. 1¬а$ у грн. за курсом ЌЅ”

у момент зд—÷йсненн€ операц—÷—„

гот—÷вкою

7. ¬иплата гот—÷вкових кошт—÷в з поточного рахунку в рубл€х –ос—÷—„

1% в—÷д суми

у момент зд—÷йсненн€ операц—÷—„

гот—÷вкою

8. «арахуванн€ кошт—÷в, €к—÷ над—÷йшли на рахунок у рамках програми
¬л рю—÷нг ”кра—„ниї (ком—÷с—÷€ за виплату гот—÷вкових кошт—÷в
не ст€гу—‘тьс€)

1% в—÷д суми

у момент зарахуванн€ засоб—÷в

б/г

9. √арант—÷€ переказу одержувачев—÷ повно—„ суми м—÷жнародного
SWIFT платежу у валют—÷ USD (опц—÷€ FUL)

26.5¬а$ без ѕƒ¬

у момент
зд—÷йсненн€ операц—÷—„

гот—÷вкою

10. ќбслуговуванн€ неактивного¬апоточного рахунку*

—‘кв 5 грн.

щом—÷с€чно

мем. ордером з рахунку кл—÷—‘нта

11. ѕереказ кошт—÷в в ћоскомприватбанк, банк ѕаритате

3¬а$¬аза курсом ЌЅ”

у момент зарахуванн€ кошт—÷в

гот—÷вкою

12.¬аѕоповненн€ поточного рахунку, в—÷дкритого в —÷ншому рег—÷он—÷

0,5% в—÷д суми
min 5 грн.
max 500 грн.

у момент
зд—÷йсненн€ операц—÷—„

гот—÷вкою


-¬апослуги переказ—÷в гот—÷вково—„ валюти


“аблиц€ 2.4. ƒл€ переказ—÷в —÷ноземно—„ валюти за меж—÷ ”кра—„ни за дорученн€м ф—÷зичних ос—÷б - резидент—÷в встановлен—÷ наступн—÷ правила —÷ тарифи

N

Ќазва виду переказу

—ума
переказу

”мови переказу

Ќеобх—÷дн—÷ документи

1.

ѕереказ на користь ф—÷зичних ос—÷б, пост—÷йно чи тимчасово проживаючих за кордоном

до 600¬а$ на м—÷с€ць

ћожливий переказ без в—÷дкритт€ рахунка чи з в—÷дкритт€м рахунка

Ѕез п—÷дтверджуючих документ—÷в.

2.

ƒопомога родичам (чолов—÷ку, дружин—÷, батькам д—÷т€м, р—÷дним сестрам, братам, онукам, д—÷дусю, бабус—÷), пост—÷йно чи тимчасово проживаючим за кордоном

понад 600¬а$ до 1000¬а$ на м—÷с€ць

“—÷льки з поточного рахунка.

ƒокументи, що п—÷дтверджують родинн—÷ в—÷дносини (паспорт, св—÷доцтво про народженн€, посв—÷дченн€ про шлюб; перекази братам, сестрам онукам, д—÷дусю, бабус—÷ можуть зд—÷йснюватис€ на п—÷дстав—÷ коп—÷й цих документ—÷в, зав—÷рен—÷ у встановленому пор€дку).

3.

ќплата витрат, пов'€заних з—÷ смертю громад€н за кордоном (транспортн—÷ витрати —÷ витрати на похорон)

Ќа рахунки юридичних ос—÷б-нерезидент—÷в

—ума, зазначена в рахунку-фактур—÷

“—÷льки з поточного рахунка

–∆нвойс (рахунок-фактура) ф—÷рми - нерезидента

4.

¬—÷дшкодуванн€ витрат: судовим органам (у т.ч. сплата податк—÷в, збор—÷в, держмита й —÷н. обов'€зкових платеж—÷в за виконанн€ зазначеними органами сво—„х функц—÷й). Ќа рахунки юридичних ос—÷б-нерезидент—÷в

до 600¬а$

вище 600¬а$ до суми, зазначено—„ в лист—÷

ћожливий переказ без в—÷дкритт€ рахунка чи з в—÷дкритт€м рахунка. “—÷льки з поточного рахунка

ѕри на€вност—÷ п—÷дтверджуючих документ—÷в юридичних ос—÷б-нерезидент—÷в (лист в—÷дпов—÷дного уповноваженого органа —÷ноземно—„ держави, у €кому зазначена сума до оплати, нормативний акт, на п—÷дстав—÷ €кого вона визнача—‘тьс€).

5.

ѕереказ кошт—÷в за оплату нотар—÷альним та —÷ншим вповноваженим органам (у т.ч. оплата збор—÷в, держмита й —÷нших обов'€зкових платеж—÷в за виконанн€ цими органами сво—„х функц—÷й), послуг адвокат—÷в у випадку порушенн€ судових справ за кордоном, у €ких позивачем або в—÷дпов—÷дачем —‘ ф—÷зична особа-резидент ”кра—„ни

до 600¬а$
вище 600¬а$
до 5000¬а$

ћожливий переказ
без в—÷дкритт€ рахунка чи з в—÷дкритт€м рахунка.
“—÷льки з поточного рахунка

ѕ—÷дтверджуюч—÷ документи, у €ких вказу—‘тьс€ сума до оплати (лист-рахунок в—÷дпов—÷дного органа, чи адвоката нотар—÷уса —÷ноземно—„ держави, у €кому повинна вказуватис€ сума до оплати, позовна за€ва).

6.

ќплата витрат за л—÷куванн€ в медичних закладах, що знаход€тьс€ за кордоном на рахунки цих заклад—÷в
ќплату може зд—÷йснювати —÷нша ф—÷зична особа, що не —‘ одержувачем послуги на п—÷дстав—÷ —÷ндив—÷дуально—„ л—÷ценз—÷—„ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни на зд—÷йсненн€ переказу —÷ноземно—„ валюти за меж—÷ ”кра—„ни.

до 20 000¬а$

“—÷льки з поточного рахунка

ѕри на€вност—÷ п—÷дтверджуючих документ—÷в цих заклад—÷в (виклик чи запрошенн€ на л—÷куванн€, рахунок-фактура) —÷ коп—÷—„ наказу ћ—÷н—÷стерства охорони здоров'€ ”кра—„ни про направленн€ громад€нина на л—÷куванн€ за кордон в—÷дпов—÷дно до ѕоложенн€ про пор€док направленн€ громад€н на л—÷куванн€ за кордон, затвердженого ѕостановою  аб—÷нету ћ—÷н—÷стр—÷в ”кра—„ни в—÷д 08.12.95 є991 чи коп—÷—„ протоколу зас—÷данн€ ком—÷с—÷—„ ћ—÷н—÷стерства охорони здоров'€ ”кра—„ни з питань направленн€ громад€н ”кра—„ни на л—÷куванн€ за кордон чи виписки з цього протоколу)

7.

ќплата витрат за проведенн€ тест—÷в, —÷спит—÷в —÷ на —÷нш—÷ платеж—÷, що пов'€зан—÷ з зарахуванн€м ф—÷з. особи на навчанн€ до навчальних заклад—÷в, €к—÷ знаход€тьс€ за кордоном - на рахунки цих заклад—÷в.
ќплату може зд—÷йснювати —÷нша ф—÷зична особа, що не —‘ одержувачем послуги на п—÷дстав—÷ —÷ндив—÷дуально—„ л—÷ценз—÷—„ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни на зд—÷йсненн€ переказу —÷ноземно—„ валюти за меж—÷ ”кра—„ни.

до 600¬а$
вище 600¬а$
до 500¬а$

ћожливий переказ без в—÷дкритт€ рахунка чи з в—÷дкритт€м рахунка
“—÷льки з поточного рахунка

ѕри на€вност—÷ п—÷дтверджуючих документ—÷в цих заклад—÷в (чи виклик запрошенн€, у €кому повинна вказуватис€ сума до оплати)

8.

ќплата витрат за навчанн€ в навчальних установах, розташованих за кордоном, - на рахунки цих установ при на€вност—÷ —÷ндив—÷дуально—„ л—÷ценз—÷—„ ЌЅ” на зд—÷йсненн€ переказу —÷ноземно—„ валюти за меж—÷ ”кра—„ни (при переказ—÷ безпосередньо через ”крекс—÷мбанк л—÷ценз—÷—„ не потр—÷бно). ќплату може зд—÷йснювати —÷нша ф—÷зична особа, що не —‘ одержувачем послуги на п—÷дстав—÷ —÷ндив—÷дуально—„ л—÷ценз—÷—„ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни на зд—÷йсненн€ переказу —÷ноземно—„ валюти за меж—÷ ”кра—„ни.

до 30000¬а$ за навчальний р—÷к

“—÷льки з поточного рахунка ф—÷з. особи через коррахунок ѕриватЅанку, в—÷дкритий в ”крекс—÷мбанку

Ќа€вн—÷сть п—÷дтверджуючих документ—÷в цих установ (виклик чи запрошенн€, у €кому повинна бути зазначена сума до оплати, рахунок-фактура)

9.

ќплата вступних членських внеск—÷в у м—÷жнародн—÷ орган—÷зац—÷—„ - на рахунки цих орган—÷зац—÷й

до 500¬а$

“—÷льки з поточного рахунка

Ќа€вн—÷сть п—÷дтверджуючих документ—÷в (документа чи листа про фактичний вступ резидента в м—÷жнародну орган—÷зац—÷ю чи про умови вступу до не—„; чи фактура лист-пов—÷домленн€, у €кому повинн—÷ вказуватис€ в—÷дпов—÷дн—÷ банк—÷вськ—÷ рекв—÷зити —÷ноземного банку дл€ оплати внеску —÷ сума внеску)

10.

ѕереказ за участь у м—÷жнародних симпоз—÷умах, сем—÷нарах, конференц—÷€х, виставках, культурних —÷ спортивних заходах, що в—÷дбуваютьс€ на територ—÷—„ —÷ноземних держав - на рахунки юридичних ос—÷б-нерезидент—÷в

до 600¬а$
в—÷д 600¬а$
до 2000¬а$

ћожливий переклад без в—÷дкритт€ рахунка чи з в—÷дкритт€м рахунка.
“—÷льки з поточного рахунка

Ќа€вн—÷сть запрошенн€ юридично—„ ф—÷рми-нерезидента, у €кому повинно вказуватис€ сума до сплати, рахунок-фактура

11.

ќплата витрат за придбанн€ л—÷тератури —÷ передплатних видань, що видаютьс€ за кордоном - на рахунки юридичних ос—÷б-нерезидент—÷в

до 600¬а$ в м—÷с€ць

ћожливий переклад без в—÷дкритт€ рахунка чи з в—÷дкритт€м рахунка

Ќа€вн—÷сть п—÷дтверджуючих документ—÷в цих юридичних ос—÷б - нерезидент—÷в (рахунок-фактура)

12.

ќплата —÷нших послуг, за договорами, укладеними з нерезидентами про наданн€ послуг - на рахунки юридичних ос—÷б-нерезидент—÷в. ќплата за договорами страхуванн€ житт€ (страховим пол—÷сам, посв—÷дченн€м, сертиф—÷катам) зд—÷йсню—‘тьс€ на п—÷дстав—÷ —÷ндив—÷дуально—„ л—÷ценз—÷—„ ЌЅ”

до 500$ на м—÷с€ць

“—÷льки з поточного рахунка

Ќа€вн—÷сть п—÷дтверджуючих документ—÷в цих юридичних ос—÷б - нерезидент—÷в (догов—÷р, рахунок-фактура)

13.

ѕерекази кошт—÷в при ви—„зд—÷ за кордон на пост—÷йне м—÷iе проживанн€

ѕереказ може зд—÷йснюватис€ €к на рахунок будь€ко—„ ф—÷зично—„ особи, так —÷ до запитанн€.

у межах
залишку на рахунку

“—÷льки з поточного рахунка
Ѕанк зд—÷йсню—‘ перерахуванн€ кошт—÷в прот€гом 60 дн—÷в —÷з дн€ видач—÷ дов—÷дки про сплату податк—÷в, при цьому, на ориг—÷нал—÷ дов—÷дки робитьс€ оц—÷нка про перерахуванн€ кошт—÷в

Ќа€вн—÷сть паспорта громад€нина ”кра—„ни дл€ ви—„зду за кордон (дл€ ос—÷б без громад€нства - документ, що засв—÷дчу—‘ особу) з в—÷дм—÷ткою про ви—„зд на пост—÷йне м—÷iе проживанн€ з вказ—÷вкою кра—„ни ви—„зду —÷ дов—÷дки органа податково—„ служби про в—÷дсутн—÷сть заборгованост—÷ щодо сплати податк—÷в.

14.

ќплата збор—÷в (митних збор—÷в) за д—÷—„, пов'€зан—÷ з охороною прав на об'—‘кти —÷нтелектуально—„ "асност—÷, включаючи оплату послуг патентних пов—÷рник—÷в закордоном - на рахунки ф—÷з. ос—÷б - нерезидент—÷в - патентних пов—÷рник—÷в —÷ в—÷дпов—÷дних орган—÷в —÷ноземних держав

до 5000¬а$

“—÷льки з поточного рахунка

ѕри на€вност—÷ листа - рахунка в—÷дпов—÷дного уповноваженого органа —÷ноземно—„ держави чи патентного пов—÷рника-нерезидента, у €кому вказу—‘тьс€ сума до оплати.

15.

ѕереказ на "асн—÷ рахунки, в—÷дкрит—÷ в закордонних банках, —÷нших кредитних установах, ф—÷л—÷€х ”кра—„нських банк—÷в за межами ”кра—„ни, що використовуютьс€ в—÷дпов—÷дно до чинного законодавства ”кра—„ни

до 9000¬а$
на м—÷с€ць

“—÷льки з поточного рахунка

ѕри на€вност—÷ —÷ндив—÷дуально—„ л—÷ценз—÷—„ ЌЅ” на в—÷дкритт€ рахунк—÷в за межами ”кра—„ни —÷ розм—÷щенн€ на них валютних ц—÷нностей


” раз—÷ потреби зд—÷йснити переказ у сум—÷, що перевищу—‘ дан—÷ норми, але не б—÷льше 25 000 долар—÷в —Ўј, переказ зд—÷йсню—‘тьс€ на п—÷дстав—÷ —÷ндив—÷дуально—„ л—÷ценз—÷—„ ЌЅ”, що вида—‘ територ—÷альне управл—÷нн€ Ќац—÷онального банку, у сум—÷, що перевищу—‘ 25 000 долар—÷в —Ўј, а також на ц—÷л—÷, що не передбачен—÷ ѕравилами - на п—÷дстав—÷ —÷ндив—÷дуально—„ л—÷ценз—÷—„ Ќац—÷онального банку, що вида—‘ ƒепартамент валютного контролю —÷ л—÷цензуванн€ ЌЅ”.


“аблиц€ 2.5.  л—÷—‘нтська плата за переказ MoneyGram (переказ гот—÷вкових валютних кошт—÷в ф—÷зичними особами) [69]

—ума в—÷дправленн€, долари —Ўј

 л—÷—‘нтська плата, долари —Ўј



0,01 - 100,01

12,00

100,01 - 300,00

20,00

300,01 - 400,00

24,00

400,01 - 600,00

32,00

600,01 - 800,00

40,00

800,01 - 1000,00

50,00

1000,01 - 1200,00

60,00

1200,01 - 1800,00

75,00

1800,01 - 2500,00

100,00

2500,01 - 5000,00

150,00

5000,01 - 7500,00

225,00

7500,01 - 10000,00

300,00


“аблиц€ 2.6.  л—÷—‘нтська плата на в—÷дправленн€ терм—÷нових переказ—÷в за меж—÷ ”кра—„ни за системою PrivatMoney [69]

—ума переказу (USD, EUR)

 л—÷—‘нтська плата (USD, EUR)

0,01 - 10000,00

3% в—÷д суми*


“аблиц€ 2.7.  л—÷—‘нтська плата на в—÷дправленн€ терм—÷нових переказ—÷в по ”кра—„н—÷ за системою PrivatMoney у доларах —Ўј —÷ —‘вро [69]

—ума переказу (USD, EUR)

 л—÷—‘нтська плата, %

0,01 - 20,00

7,0%*

20,01 - 50,00

6,0%*

50,01 - 150,00

5,0%*

150,01 - 200,00

4,0%*

200,01 - 700,00

3,5%*

700,01 - 1000,00

3,0%*

1000,01 - 1800,00

2,5%*

1800,01 - 5000,00

2,0%*

5000,01 —÷ б—÷льше

1,5%*


“аблиц€ 2.8. —тавки по споживчих кредитах дл€ iндивiдуальних кл—÷—‘нт—÷в.  редити на куп—÷влю¬анових —÷ "б/уї автомоб—÷л—÷в [69]

—трок кредитуванн€

—тавка, р—÷чних

UAH

USD

EUR

в—÷д 3 до 5

в—÷д¬а14,04%

в—÷д¬а10,08%

в—÷д¬а9%

в—÷д 5 до 7*

от¬а14,04%

от¬а10,08%

от¬а9%


“аблиц€ 2.9. —тавки по споживчих кредитах дл€ iндивiдуальних кл—÷—‘нт—÷в.  редити на куп—÷влю¬ажитла (первинний та вторинний ринок) [69]

—трок, рок—÷в

—тавка, р—÷чних

UAH

USD

EUR

до¬а30 рок—÷в (перший внесок 0%)

в—÷д 14,04%

в—÷д¬а10,08%

в—÷д¬а9,00%


“аблиц€ 2.10. —тавки по споживчих кредитах дл€ iндивiдуальних кл—÷—‘нт—÷в.  редити п—÷д заставу нерухомост—÷ [69]

—трок, рок—÷в

—тавка, р—÷чних

UAH

USD

EUR

до¬а10 рок—÷в (сума кредиту до 80% в—÷д оц—÷ночно—„ вартост—÷ нерухомост—÷)

в—÷д 14,04%

в—÷д¬а11,04%

в—÷д¬а10,08%


2.3 ќц—÷нка валютних ризик—÷в при проведенн—÷ валютних операц—÷й в ј Ѕ "ѕриватбанкї


јнал—÷з повалютно—„ структури залучених кошт—÷в банк—÷в та кл—÷—‘нт—÷в в пасивах ј Ѕ "ѕриватбанкї станом на 31.12.2005 та 31.12.2006 (–ис.¬а2.6, 2.7, 2.11) показу—‘, що при виконанн—÷ норматив—÷в Ќ13 [6] (рис.¬а2.8, 2.9, 2.10) за рахунок позабалансово—„ валютно—„ позиц—÷—„:

а) залучен—÷ кошти банк—÷в

-¬аструктурна частка залучених кошт—÷в в EUR знизилась з р—÷вн€ 6,66% у 2005 роц—÷ до р—÷вн€ 4,40% у 2006 роц—÷;

-¬аструктурна частка залучених кошт—÷в в USD знизилась з р—÷вн€ 66,49% у 2005 роц—÷ до р—÷вн€ 63,6% у 2006 роц—÷;

-¬аструктурна частка залучених кошт—÷в в RUB, знизилась з р—÷вн€ 3,12% у 2005 роц—÷ до р—÷вн€ 2,97% у 2006 роц—÷;

-¬азниженн€ частки залучених валютних кошт—÷в виникло за рахунок п—÷двищенн€ структурно—„ залучених кошт—÷в в нац—÷ональн—÷й валют—÷ UAH, з р—÷вн€ 23,73% у 2005 роц—÷ до р—÷вн€ 29,04% у 2006 роц—÷;

б) залучен—÷ кошти кл—÷—‘нт—÷в

-¬аструктурна частка залучених кошт—÷в в EUR, знизилась з р—÷вн€ 7,34% у 2005 роц—÷ до р—÷вн€ 4,03% у 2006 роц—÷;

-¬аструктурна частка залучених кошт—÷в в USD, незначно знизилась з р—÷вн€ 32,23% у 2005 роц—÷ до р—÷вн€ 32,05% у 2006 роц—÷;

-¬аструктурна частка залучених кошт—÷в в RUB, незначно знизилась з р—÷вн€ 0,28% у 2005 роц—÷ до р—÷вн€ 0,26% у 2006 роц—÷;

-¬азниженн€ частки валютних залучених кошт—÷в виникло за рахунок п—÷двищенн€ структурно—„ частки залучених кошт—÷в в нац—÷ональн—÷й валют—÷ UAH з р—÷вн€ 60,32% у 2005 роц—÷ до р—÷вн€ 63,45% у 2006 роц—÷;

“аким чином, структури залучених валютних кошт—÷в в—÷д банк—÷в та кл—÷—‘нт—÷в, €к —÷ у 2005 роц—÷, на к—÷нець 2006 року мають сутт—‘в—÷ структурн—÷ р—÷зниц—÷.

  • структурна частка залучених кошт—÷в в доларах —Ўј в—÷д кл—÷—‘нт—÷в становить 32,0-32,2%, а в—÷д банк—÷в 63,6 - 66,5%;

-¬аструктурна частка залучених кошт—÷в в нац—÷ональн—÷й валют—÷ в—÷д кл—÷—‘нт—÷в становить 60,3-63,4%, а в—÷д банк—÷в 23,7 - 29,0%;

јнал—÷з повалютно—„ структури кредит—÷в банкам та кл—÷—‘нтам в активах ј Ѕ "ѕриватбанкї станом на 31.12.2005 та 31.12.2006 (–ис.¬а2.6, 2.7, 2.12) показу—‘, що при виконанн—÷ норматив—÷в Ќ13 за рахунок забалансово—„ валютно—„ позиц—÷—„:

а) м—÷жбанк—÷вське кредитуванн€

-¬аструктурна частка кредит—÷в, наданих в EUR, знизилась з р—÷вн€ 12,76% у 2005 роц—÷ до р—÷вн€ 3,85% у 2006 роц—÷;

-¬аструктурна частка кредит—÷в, наданих в USD, знизилась з р—÷вн€ 68,36% у 2005 роц—÷ до р—÷вн€ 38,22% у 2006 роц—÷;

-¬аструктурна частка кредит—÷в, наданих в RUB, знизилась з р—÷вн€ 1,51% у 2005 роц—÷ до р—÷вн€ 0,94% у 2006 роц—÷;

-¬азниженн€ частки валютних кредит—÷в виникло за рахунок р—÷зкого п—÷двищенн€ структурно—„ частка кредит—÷в, наданих в нац—÷ональн—÷й валют—÷ UAH, з р—÷вн€ 17,84% у 2005 роц—÷ до р—÷вн€ 56,06% у 2006 роц—÷;

б) кредитуванн€ кл—÷—‘нт—÷в

-¬аструктурна частка кредит—÷в, наданих в EUR, знизилась з р—÷вн€ 1,95% у 2005 роц—÷ до р—÷вн€ 1,6% у 2006 роц—÷;

-¬аструктурна частка кредит—÷в, наданих в USD, п—÷двищилась з р—÷вн€ 32,8% у 2005 роц—÷ до р—÷вн€ 38,78% у 2006 роц—÷;

-¬аструктурна частка кредит—÷в, наданих в RUB, знизилась з р—÷вн€ 1,3% у 2005 роц—÷ до р—÷вн€ 0,76% у 2006 роц—÷;

-¬ап—÷двищенн€ частки валютних кредит—÷в виникло за рахунок зниженн€ структурно—„ частка кредит—÷в, наданих в нац—÷ональн—÷й валют—÷ UAH, з р—÷вн€ 64,83% у 2005 роц—÷ до р—÷вн€ 57,98% у 2006 роц—÷;

“аким чином, структури кредитного валютного портфелю банкам та кл—÷—‘нтам, €к—÷ у 2005 роц—÷ мали сутт—‘ву р—÷зницю, на к—÷нець 2006 року практично вир—÷вн€лис€, тобто основними показниками —‘:

-¬акредити в нац—÷ональн—÷й валют—÷ зайн€ли частку 56 -58%;

-¬акредити в доларах —Ўј зайн€ли частку 38,2 - 38,8%;

-¬акредити в —‘вро зайн€ли частку 1,6 - 3,8%.


3. ќптим—÷зац—÷€ та перспектива розвитку валютних операц—÷й в ј Ѕ "ѕриватбанкї


3.1 Ѕанк—÷вськ—÷ валютн—÷ ризики та методи управл—÷нн€ ними


ѕ—÷д ризиком прийн€то розум—÷ти —÷мов—÷рн—÷сть, а точн—÷ше погрозу втрати банком частини сво—„х ресурс—÷в, недоодержанн€ доход—÷в проведенн€ додаткових витрат у результат—÷ зд—÷йсненн€ визначених ф—÷нансових операц—÷й.

” залежност—÷ в—÷д сфери виникненн€ банк—÷вськ—÷ ризики под—÷л€ють на зовн—÷шн—÷ та внутр—÷шн—÷. ƒо зовн—÷шн—÷х належать ризики, €к—÷ виникають у зовн—÷шньому щодо банку середовищ—÷ —÷ безпосередньо не залежать в—÷д його д—÷€льност—÷. ÷е пол—÷тичн—÷, правов—÷, соц—÷альн—÷ та загальноеконом—÷чн—÷ ризики, що виникають у раз—÷ загостренн€ економ—÷чно—„ кризи в кра—„н—÷, пол—÷тично—„ нестаб—÷льност—÷, в—÷йни, заборони на платеж—÷ за кордон, консол—÷дац—÷—„ борг—÷в, запровадженн€ ембарго, скасуванн€ —÷мпортних л—÷ценз—÷й, стих—÷йного лиха (пожеж—÷, повен—÷, землетруси), приватизац—÷—„, нац—÷онал—÷зац—÷—„, неадекватного правового регулюванн€ та —÷н. ¬плив зовн—÷шн—÷х ризик—÷в на результативн—÷сть роботи банку вкрай високий, управл—÷нн€ цими ризиками найскладн—÷ше, а —÷нод—÷ й неможливе. ƒл€ —„х оц—÷нюванн€ застосовують в основному лог—÷чн—÷ методи анал—÷зу.

ƒо внутр—÷шн—÷х належать ризики, що виникають безпосередньо у зв'€зку з д—÷€льн—÷стю конкретного банку. ўо ширше коло кл—÷—‘нт—÷в, партнер—÷в, зв'€зк—÷в банку, банк—÷вських операц—÷й, послуг, то б—÷льше внутр—÷шн—÷х ризик—÷в супроводжу—‘ його роботу. ѕор—÷вн€но —÷з зовн—÷шн—÷ми внутр—÷шн—÷ ризики краще п—÷ддаютьс€ —÷дентиф—÷кац—÷—„ та квантиф—÷кац—÷—„. «авданн€ менеджменту пол€га—‘ в тому, щоб ви€вл€ти, оц—÷нювати, м—÷н—÷м—÷зувати та пост—÷йно контролювати внутр—÷шн—÷ ризики за допомогою в—÷дпов—÷дних метод—÷в.

 еруванн€ ризиками - це процес, за допомогою €кого банк ви€вл€—‘ (—÷дентиф—÷ку—‘) ризики, проводить оц—÷нку —„хньо—„ величини, зд—÷йсню—‘ —„хн—÷й мон—÷торинг —÷ контролю—‘ сво—„ ризикован—÷ позиц—÷—„, а також врахову—‘ вза—‘мозв'€зку м—÷ж р—÷зними категор—÷€ми (видами) ризик—÷в.  омплекс банк—÷вського ризику-менеджменту ма—‘ на мет—÷ забезпечити дос€гненн€ наступних ц—÷лей [62]:

-¬аризики повинн—÷ бути зрозум—÷лими й усв—÷домленими банком —÷ його кер—÷вництвом;

-¬аризики повинн—÷ знаходитис€ в границ€х р—÷вн—÷в толерантност—÷, установлених нагл€дацькою радою;

-¬ар—÷шенн€ по прийн€ттю ризику повинн—÷ в—÷дпов—÷дати стратег—÷чним задачам д—÷€льност—÷ банку;

-¬ар—÷шенн€ по прийн€ттю ризику повинн—÷ бути конкретними —÷ ч—÷ткими;

-¬аоч—÷кувана прибутков—÷сть може компенсувати прийн€тий ризик;

-¬арозпод—÷л кап—÷талу в—÷дпов—÷да—‘ розм—÷рам ризик—÷в, на €к—÷ натика—‘тьс€ банк;

-¬астимули до дос€гненн€ високих результат—÷в д—÷€льност—÷ повинн—÷ узгоджуватис€ з р—÷внем толерантност—÷ до ризику.

« погл€ду ризику-менеджменту, банк—÷вська д—÷€льн—÷сть зводитьс€ до прийн€тт€ ризику й одержанн€ за це в—÷дпов—÷дно—„ компенсац—÷—„ (економ—÷чно—„ вигоди).

÷—÷ль керуванн€ ризиками - спри€ти п—÷двищенню вартост—÷ "асного кап—÷талу банку, одночасно забезпечуючи дос€гненн€ ц—÷лей багатьох зац—÷кавлених стор—÷н, а саме:

-¬акл—÷—‘нт—÷в —÷ контрагент—÷в;

-¬акер—÷вництва;

-¬апрац—÷вник—÷в;

-¬анагл€дацько—„ ради й акц—÷онер—÷в (власник—÷в);

-¬аорган—÷в нагл€ду;

-¬арейтингових агентств, —÷нвестор—÷в —÷ кредитор—÷в;

-¬а—÷нших стор—÷н.

Ѕанк—÷всько—„ д—÷€льност—÷ "астив—÷ наступн—÷ категор—÷—„ ризик—÷в:

-¬а редитний ризик

-¬а–инковий ризик

-¬а–изик л—÷кв—÷дност—÷

-¬а–изик зм—÷ни процентно—„ ставки

-¬а¬алютний ризик

-¬аќперац—÷йно-технолог—÷чний ризик

-¬а–изик репутац—÷—„

-¬аёридичний ризик

-¬а—тратег—÷чний ризик

‘—÷нансов—÷ ризики, €к—÷ визначаютьс€ ймов—÷рн—÷стю грошових втрат —÷ пов'€зуютьс€ з непередбаченими зм—÷нами в обс€гах, дох—÷дност—÷, вартост—÷ та структур—÷ актив—÷в —÷ пасив—÷в, утворюють найчисленн—÷шу групу банк—÷вських ризик—÷в. ƒо ф—÷нансових ризик—÷в належать валютний, кредитний, —÷нвестиц—÷йний, ринковий, ризик л—÷кв—÷дност—÷, ризик зм—÷ни в—÷дсоткових ставок, —÷нфл€ц—÷йний, базисний.

–озгл€нутий у дан—÷й робот—÷ "¬алютний ризикї [68] - це на€вний або потенц—÷йний ризик дл€ надходжень —÷ кап—÷талу, що виника—‘ через неспри€тлив—÷ коливанн€ курс—÷в —÷ноземних валют —÷ ц—÷н на банк—÷вськ—÷ метали.

¬алютний ризик можна розд—÷лити на [68]:

-¬аризик трансакц—÷—„;

-¬аризик перерахунку з одн—÷—‘—„ валюти в —÷ншу (трансл€ц—÷йний ризик);

-¬аеконом—÷чний валютний ризик.

–изик трансакц—÷—„ пол€га—‘ в тому, що неспри€тлив—÷ коливанн€ курс—÷в —÷ноземних валют впливають на реальну варт—÷сть в—÷дкритих валютних позиц—÷й. ѕроте оск—÷льки в—÷н, €к правило, виплива—‘ з операц—÷й маркетмейкерства, —÷ прийн€тт€ позиц—÷й в —÷ноземних валютах, цей ризик розгл€да—‘тьс€ в €к один з вид—÷в ринкового ризику.

–изик перерахунку з одн—÷—‘—„ валюти в —÷ншу (трансл€ц—÷йний) пол€га—‘ в тому, що величина екв—÷валента валютно—„ позиц—÷—„ в зв—÷тност—÷ зм—÷ню—‘тьс€ в результат—÷ зм—÷н обм—÷нних курс—÷в, що використовуютьс€ дл€ перерахунку залишк—÷в в —÷ноземних валютах у базову (нац—÷ональну) валюту.

≈коном—÷чний валютний ризик склада—‘тьс€ в зм—÷нах конкурентоздатност—÷ ф—÷нансово—„ установи або його структур на зовн—÷шньому ринку через —÷стотн—÷ зм—÷ни обм—÷нних курс—÷в.

—истема керуванн€ валютним ризиком банка склада—‘тьс€ з регламентних документ—÷в - пол—÷тики, положень, процедур, процес—÷в —÷ т.п., - €к—÷ затверджуютьс€ нагл€довою радою або правл—÷нн€м банку в—÷дпов—÷дно обран—÷й ними форми корпоративного керуванн€, з урахуванн€м розм—÷ру банку —÷ складност—÷ його операц—÷й.

—истема керуванн€ ризиками банку щодо валютного ризику повинна, €к м—÷н—÷мум, включати наступн—÷ компоненти [60]:

-¬апол—÷тику —÷ положенн€ щодо керуванн€ валютним ризиком, що повинн—÷ бути розгл€нут—÷ —÷ затверджен—÷ нагл€дацьким –ада або правл—÷нн€м банку, в—÷дпов—÷дно принципам корпоративного керуванн€. “ак—÷ пол—÷тика та положенн€ повинн—÷ п—÷дл€гати пер—÷одичному перегл€дов—÷;

-¬амехан—÷зм керуванн€ валютною позиц—÷—‘ю банку в—÷дпов—÷дно до затверджено—„ пол—÷тики —÷ положенн€ми по валютних операц—÷€х —÷ керуванн€м валютним ризиком;

-¬анаб—÷р форм зв—÷тност—÷ дл€ нагл€дово—„ ради, правл—÷нн€ або проф—÷льних колег—÷альних орган—÷в банку щодо валютно—„ позиц—÷—„ в розр—÷з—÷ валют, на —÷ндив—÷дуальн—÷й —÷ сукупн—÷й основ—÷.

 р—÷м того дл€ б—÷льш ефективного керуванн€ валютним ризиком рекоменду—‘тьс€:

-¬азд—÷йснювати пер—÷одичний анал—÷з в—÷дкрито—„ валютно—„ позиц—÷—„ банку за допомогою ризику-модел—÷ "варт—÷сть/надходженн€ї дл€ вим—÷ру чутливост—÷ до зм—÷н валютних курс—÷в;

-¬азастосовувати дл€ зменшенн€ величини валютного ризику методи хеджуванн€.

Ѕанкам також наполегливо рекоменду—‘тьс€ враховувати найкращий св—÷товий досв—÷д керуванн€ л—÷кв—÷дн—÷стю, що, зокрема, викладена в документ—÷ Ѕазельського ком—÷тету з банк—÷вського нагл€ду "Ќагл€дов—÷ вказ—÷вки щодо керуванн€ ризику нерозрахунку по операц—÷€х в —÷ноземн—÷й валют—÷ї (є73 вересень 2000 року).

¬алютний ризик визнача—‘тьс€ ймов—÷рн—÷стю втрат, пов'€заних з—÷ зм—÷ною курсу одн—÷—‘—„ валюти щодо —÷ншо—„. ¬алютний ризик виника—‘ в тих суб'—‘кт—÷в господарсько—„ д—÷€льност—÷, €к—÷ мають на баланс—÷ активн—÷, пасивн—÷ або позабалансов—÷ статт—÷, деном—÷нован—÷ в —÷ноземн—÷й валют—÷ [68].

” процес—÷ управл—÷нн€ валютним ризиком, €кий в—÷дноситьс€ до ц—÷нових ризик—÷в, банки застосовують низку спец—÷альних метод—÷в, об'—‘днаних сп—÷льною назвою - хеджуванн€. ћехан—÷зм хеджуванн€ забезпечу—‘ компенсац—÷ю ф—÷нансових втрат, що сталис€ через зм—÷ну ринково—„ ц—÷ни того чи —÷ншого —÷нструменту за одн—÷—‘ю позиц—÷—‘ю, доходами за —÷ншою (компенсуючою) позиц—÷—‘ю. ’еджуванн€ да—‘ змогу сутт—‘во знизити або нав—÷ть уникнути ц—÷нових ризик—÷в.

”сп—÷шна д—÷€льн—÷сть банку в ц—÷лому великою м—÷рою залежить в—÷д обрано—„ стратег—÷—„ управл—÷нн€ ризиками. ћета процесу управл—÷нн€ банк—÷вськими ризиками пол€га—‘ в —„х обмеженн—÷ або м—÷н—÷м—÷зац—÷—„, оск—÷льки повн—÷стю уникнути ризик—÷в неможливо.

–изиками можна —÷ потр—÷бно св—÷домо управл€ти, керуючись такими правилами:

-¬аус—÷ види ризик—÷в вза—‘мопов'€зан—÷;

-¬ар—÷вень ризику пост—÷йно зм—÷ню—‘тьс€ п—÷д впливом динам—÷чного оточенн€;

-¬аризики, на €к—÷ наражаютьс€ банки, безпосередньо пов'€зан—÷ з ризиками —„хн—÷х кл—÷—‘нт—÷в;

-¬абанк—÷ри повинн—÷ намагатис€ уникнути ризик—÷в нав—÷ть б—÷льше, н—÷ж —÷нш—÷ п—÷дпри—‘мц—÷, оск—÷льки вони працюють не з "асними, а з чужими грошима.

ѕроцес управл—÷нн€ ризиками склада—‘тьс€ з таких етап—÷в:

  1. —÷дентиф—÷кац—÷€ - усв—÷домленн€ ризику, визначенн€ причин його виникненн€ та ризикових сфер;
  2. квантиф—÷кац—÷€ - вим—÷рюванн€, анал—÷з та оц—÷нюванн€ величини ризику;
  3. м—÷н—÷м—÷зац—÷€ - зниженн€ чи обмеженн€ ризик—÷в за допомогою в—÷дпов—÷дних метод—÷в управл—÷нн€;
  4. мон—÷торинг - зд—÷йсненн€ пост—÷йного контролю за р—÷внем ризик—÷в з механ—÷змом зворотного зв'€зку.

—кладн—÷сть практично—„ реал—÷зац—÷—„ етапу —÷дентиф—÷кац—÷—„ ризику залежить в—÷д джерела виникненн€ та характеристики ризику. ћехан—÷зм прийн€тт€ управл—÷нських р—÷шень у банк—÷вськ—÷й установ—÷ ма—‘ не лише —÷дентиф—÷кувати ризик, а й давати змогу оц—÷нити, €к—÷ ризики —÷ €кою м—÷рою може вз€ти на себе банк, а також визначати, чи виправда—‘ оч—÷кувана дох—÷дн—÷сть в—÷дпов—÷дний ризик. ѕроте —÷дентиф—÷кац—÷€ та анал—÷з ризику на €к—÷сному р—÷вн—÷ —‘ необх—÷дною, проте ще не достатньою процедурою.

 —÷льк—÷сне оц—÷нюванн€ р—÷вн€ ризику - це важливий етап процесу управл—÷нн€, €кий ма—‘ включати оц—÷нюванн€ реального (фактичного) ризику, а також встановленн€ меж допустимого ризику дл€ окремих банк—÷вських операц—÷й, орган—÷зац—÷йних п—÷дрозд—÷л—÷в —÷ ф—÷нансово—„ установи в ц—÷лому. ¬одночас потр—÷бно оц—÷нити й ризики осво—‘нн€ нових ринк—÷в, банк—÷вських продукт—÷в —÷ напр€м—÷в д—÷€льност—÷. –изик економ—÷чних р—÷шень оц—÷ню—‘тьс€ спод—÷ваними втратами, що —‘ насл—÷дками цього р—÷шенн€. —туп—÷нь ризику вим—÷рю—‘тьс€ втратами (збитками), €ких можна оч—÷кувати в раз—÷ реал—÷зац—÷—„ цього ризику, а також ймов—÷рн—÷стю, з €кою ц—÷ втрати можуть статис€.  оли ймов—÷рн—÷сть втрат висока, а розм—÷р —„х малий або навпаки - збитки малоймов—÷рн—÷, хоча й оц—÷нюютьс€ €к сутт—‘в—÷, то ризик вважа—‘тьс€ невисоким (малим). ќтже, методи оц—÷нки ризику, €к—÷ формал—÷зують процес вим—÷рюванн€ та розрахунк—÷в, мають визначати три основн—÷ компоненти ризику:

-¬арозм—÷р (величина) - сума можливих втрат;

-¬аймов—÷рн—÷сть настанн€ негативно—„ под—÷—„;

-¬атривал—÷сть пер—÷оду впливу ризику.

…мов—÷рн—÷сть настанн€ певно—„ под—÷—„ визнача—‘тьс€ за допомогою об'—‘ктивних —÷ суб'—‘ктивних метод—÷в. ќб'—‘ктивн—÷ методи визначенн€ ймов—÷рност—÷ “—рунтуютьс€ на обчисленн—÷ частоти, з €кою в минулому в—÷дбувалас€ ц€ под—÷€. ÷е методи теор—÷—„ ймов—÷рностей, економ—÷чно—„ статистики, теор—÷—„ —÷гор та —÷нш—÷ математичн—÷ методи. —уб'—‘ктивн—÷ методи спираютьс€ на використанн€ оц—÷нок —÷ критер—÷—„в, сформованих на п—÷дстав—÷ припущень, "асних м—÷ркувань —÷ досв—÷ду менеджера, оц—÷нок експерт—÷в, суджень консультант—÷в, порад консалтингово—„ ф—÷рми та —÷н. —уб'—‘ктивн—÷ методи застосовують тод—÷, коли ризики не п—÷ддаютьс€ к—÷льк—÷сному вим—÷рюванню - квантиф—÷кац—÷—„.

ƒл€ оц—÷нки величини ф—÷нансових ризик—÷в банку в основному використовують три групи показник—÷в:

-¬астатистичн—÷ величини (стандартне в—÷дхиленн€, вар—÷ац—÷€, дисперс—÷€, коеф—÷ц—÷—‘нт бета);

-¬анепр€м—÷ показники ризиковост—÷ д—÷€льност—÷, обчислен—÷ зазвичай у форм—÷ ф—÷нансових коеф—÷ц—÷—‘нт—÷в за даними публ—÷чно—„ зв—÷тност—÷;

-¬аанал—÷тичн—÷ показники (—÷ндикатори), призначен—÷ дл€ оц—÷нки конкретного виду ризику (валютного, в—÷дсоткового, кредитного, —÷нвестиц—÷йного, незбалансовано—„ л—÷кв—÷дност—÷ та —÷н.) в процес—÷ внутр—÷шнього анал—÷зу д—÷€льност—÷ банку.

” процес—÷ оц—÷нюванн€ ризик—÷в в—÷тчизн€них банк—÷в найб—÷льш вживаними та доступними дл€ зовн—÷шн—÷х анал—÷тик—÷в залишаютьс€ непр€м—÷ показники ризиковост—÷. ¬иб—÷р показник—÷в визнача—‘тьс€ економ—÷чною сутн—÷стю та специф—÷кою того чи —÷ншого виду ризику. Ќаприклад, дл€ валютного ризику таким —÷ндикатором вважають величину в—÷дкрито—„ валютно—„ позиц—÷—„ банку.

ќдним —÷з важливих —÷нструмент—÷в у процес—÷ оц—÷нюванн€ та управл—÷нн€ ризиками —‘ анал—÷з iенар—÷—„в - альтернативних вар—÷ант—÷в, за €кими можуть розвиватис€ под—÷—„ в майбутньому. “акий анал—÷з базу—‘тьс€ на оц—÷нц—÷ пер—÷оду часу, впродовж €кого банк наража—‘тьс€ на конкретний вид ризику, а також ступен€ впливу ризику та ймов—÷рност—÷ його реал—÷зац—÷—„. Ќа€вн—÷сть ризику означа—‘ —÷снуванн€ к—÷лькох iенар—÷—„в, €к—÷ в—÷др—÷зн€ютьс€ —÷ за ймов—÷рн—÷стю настанн€ под—÷—„, —÷ за можливими насл—÷дками. —ам—÷ iенар—÷—„ мають бути описан—÷ та сформульован—÷ на основ—÷ експертних оц—÷нок, тобто суб'—‘ктивними методами.  —÷льк—÷сн—÷ характеристики кожного з обраних iенар—÷—„в визначаютьс€ —÷з застосуванн€м об'—‘ктивних метод—÷в (математичних, статистичних). ” процес—÷ управл—÷нн€ банк—÷вськими ризиками виникають багатофакторн—÷ залежност—÷ з численними зворотними зв'€зками, €к—÷ не п—÷ддаютьс€ формал—÷зац—÷—„.  оли цим знехтувати, сутн—÷сть процесу може наст—÷льки спотворитис€, що буде дискредитовано саму —÷дею застосуванн€ формал—÷зованого п—÷дходу.  —÷льк—÷сн—÷ методи, €к засв—÷дчу—‘ практика, дають змогу п—÷двищувати ефективн—÷сть управл—÷нн€ ризиками в банк—÷вськ—÷й справ—÷ лише до певно—„ меж—÷, а дал—÷ виникають невиправдан—÷ —÷люз—÷—„ —÷ ризик зроста—‘. Ќа цьому етап—÷ управл—÷нського процесу пор—÷внюють реальний —÷ допустимий р—÷вн—÷ ризик—÷в. ÷е да—‘ змогу визначити, €к—÷ ризики —÷ €кою м—÷рою може вз€ти на себе банк, а також з'€сувати, чи виправда—‘ оч—÷кувана дох—÷дн—÷сть в—÷дпов—÷дний ризик.

¬иправданий, або допустимий, ризик розгл€да—‘тьс€ €к необх—÷дний складник стратег—÷—„ —÷ тактики ефективного менеджменту. ѕ—÷д допустимим розум—÷ють такий ризик, реал—÷зац—÷€ €кого не загрожу—‘ житт—‘д—÷€льност—÷ банку, а випадков—÷ збитки менш—÷ за оч—÷куваний прибуток —÷ розм—÷р спец—÷альних резерв—÷в, призначених дл€ в—÷дшкодуванн€ можливих втрат. ” такому раз—÷ ризик оц—÷нюють, виход€чи з розм—÷ру недоотриманого прибутку. ¬ерхн€ межа допустимого ризику дл€ банку обчислю—‘тьс€ €к сума сформованих резерв—÷в —÷ розрахункового значенн€ прибутку. ћеж—÷ допустимого ризику кожний банк встановлю—‘ самост—÷йно, керуючись "асними м—÷ркуванн€ми та обраною стратег—÷—‘ю управл—÷нн€.

–изик, що —‘ загрозлив—÷шим дл€ банку пор—÷вн€но з допустимим, називають критичним.  ритичний ризик характеризу—‘тьс€ такими втратами, розм—÷ри €ких перевищують резерви та оч—÷куваний прибуток. ¬ерхн€ межа критичного ризику визнача—‘тьс€ розм—÷рами кап—÷талу банку. ” раз—÷ реал—÷зац—÷—„ критичного ризику банк не лише не отрима—‘ прибутку, а й може втратити "асн—÷ кошти, за рахунок €ких компенсуютьс€ ф—÷нансов—÷ втрати.

якщо можлив—÷ насл—÷дки реал—÷зац—÷—„ ризику с€гають р—÷вн€ вищого за критичну межу, то йдетьс€ про катастроф—÷чний ризик. ÷ей ризик призводить до банкрутства банку, його закритт€ та розпродажу актив—÷в. ” широкому розум—÷нн—÷ до категор—÷—„ катастроф—÷чних в—÷днос€ть ризик, пов'€заний з пр€мою загрозою дл€ житт€ людей, еколог—÷чними катастрофами та —÷н.

÷—÷нов—÷ ризики м—÷н—÷м—÷зуютьс€ за допомогою метод—÷в хеджуванн€, що базуютьс€ на проведенн—÷ операц—÷й з пох—÷дними ф—÷нансовими —÷нструментами (деривативами) на строкових ф—÷нансових ринках. Ќеобх—÷дною умовою зд—÷йсненн€ операц—÷й хеджуванн€ —‘ активно д—÷ючий строковий ринок, €кий створю—‘ можливост—÷ дл€ проведенн€ ф—÷нансових операц—÷й у будь-€кий час —÷ в будь-€ких обс€гах. ¬ ”кра—„н—÷, наприклад, строковий ринок перебува—‘ на стад—÷—„ становленн€, тому застосуванн€ метод—÷в хеджуванн€ в—÷тчизн€ними банками обмежене.

« погл€ду можливост—÷ застосовуванн€ окремих метод—÷в управл—÷нн€ доц—÷льно вир—÷знити к—÷лька груп ф—÷нансових ризик—÷в, об'—‘днавши —„х за ознакою можливост—÷ застосуванн€ тих чи —÷нших метод—÷в м—÷н—÷м—÷зац—÷—„. ÷е групи ризик—÷в, €к—÷ можуть бути:

-¬адиверсиф—÷кован—÷;

-¬азастрахован—÷;

-¬апрохеджован—÷;

-¬азнижен—÷ за допомогою —÷нтегрованого управл—÷нн€ активами —÷ пасивами банку.

якщо р—÷вень ризику з €ко—„сь причини не вда—‘тьс€ м—÷н—÷м—÷зувати, кер—÷вництво банку може прийн€ти р—÷шенн€ про його обмеженн€. ќбмеженн€ ризику або його зниженн€ до допустимого р—÷вн€ дос€га—‘тьс€ обмеженн€м обс€г—÷в операц—÷й, у зв'€зку з €кими виника—‘ ризик, —÷ (або) скороченн€м пер—÷оду часу, упродовж €кого банк наража—‘тьс€ на в—÷дпов—÷дний ризик. ќбмеженн€ обс€г—÷в операц—÷й забезпечу—‘ зменшенн€ розм—÷р—÷в можливих втрат, а скороченн€ ризикового пер—÷оду да—‘ змогу знизити ймов—÷рн—÷сть настанн€ негативно—„ под—÷—„.

ћон—÷торинг ризику - це процес функц—÷онуванн€ регул€рно—„ незалежно—„ системи оц—÷нюванн€ та контролю за ризиком з механ—÷змом зворотного зв'€зку. —истема мон—÷торингу ризик—÷в допомага—‘ корегувати поточну д—÷€льн—÷сть зг—÷дно —÷з сигналами попередженн€, що —„х вона генеру—‘ з використанн€м механ—÷зму зворотного зв'€зку. –езультативн—÷сть системи управл—÷нн€ ризиками в ц—÷лому залежить в—÷д ефективност—÷ системи мон—÷торингу. «а такого п—÷дходу до орган—÷зац—÷—„ процесу управл—÷нн€ менеджери середньо—„ ланки в—÷дпов—÷дають —÷ за над—÷йн—÷сть локально—„ системи, —÷ за вт—÷ленн€ в житт€ стратег—÷чних ц—÷лей, сформульованих на р—÷вн—÷ вищого кер—÷вництва банку.

«г—÷дно статт—÷ 44 (”правл—÷нн€ ризиками) «акону ”кра—„ни "ѕро банки та банк—÷вську д—÷€льн—÷стьї [2], банки створюють пост—÷йно д—÷ючий п—÷дрозд—÷л з питань анал—÷зу та управл—÷нн€ ризиками, що ма—‘ в—÷дпов—÷дати за встановленн€ л—÷м—÷т—÷в щодо окремих операц—÷й, л—÷м—÷т—÷в ризик—÷в контр-партнер—÷в, кра—„н контр-партнер—÷в, структури балансу в—÷дпов—÷дно до р—÷шень правл—÷нн€ (ради директор—÷в) з питань пол—÷тики щодо ризикованост—÷ та прибутковост—÷ д—÷€льност—÷ банку.

ƒл€ забезпеченн€ додаткових заход—÷в з метою управл—÷нн€ ризиками банки створюють пост—÷йно д—÷юч—÷ ком—÷тети, зокрема:

1) кредитний ком—÷тет, €кий щом—÷с€чно оц—÷ню—‘ €к—÷сть актив—÷в банку та готу—‘ пропозиц—÷—„ щодо формуванн€ резерв—÷в на покритт€ можливих збитк—÷в в—÷д —„х знец—÷ненн€;

2) ком—÷тет з питань управл—÷нн€ активами та пасивами, €кий щом—÷с€чно розгл€да—‘ соб—÷варт—÷сть пасив—÷в та прибутков—÷сть актив—÷в —÷ прийма—‘ р—÷шенн€ щодо пол—÷тики в—÷дсотково—„ марж—÷, розгл€да—‘ питанн€ в—÷дпов—÷дност—÷ строковост—÷ актив—÷в та пасив—÷в та нада—‘ в—÷дпов—÷дним п—÷дрозд—÷лам банку рекомендац—÷—„ щодо усуненн€ розб—÷жностей у час—÷, що виникають;

3) тарифний ком—÷тет, €кий щом—÷с€чно анал—÷зу—‘ сп—÷вв—÷дношенн€ соб—÷вартост—÷ послуг та ринково—„ конкурентоспроможност—÷ д—÷ючих тариф—÷в, в—÷дпов—÷да—‘ за пол—÷тику банку з питань операц—÷йних доход—÷в.

¬ажливим аспектом управл—÷нн€ валютним ризиком —‘ практика централ—÷зованого регулюванн€ валютно—„ позиц—÷—„ уповноважених банк—÷в. ” загальному випадку учасники валютного ринку мають сам—÷ визначати той р—÷вень валютного ризику, €кий вони згодн—÷ прийн€ти дл€ отриманн€ прибутк—÷в. ќднак дл€ тих суб'—‘кт—÷в господарсько—„ д—÷€льност—÷, ф—÷нансовий стан €ких зач—÷па—‘ —÷нтереси велико—„ частини населенн€ —÷ вплива—‘ на стан сусп—÷льства в ц—÷лому, р—÷вень позиц—÷йного валютного ризику може регулюватис€ централ—÷зовано встановленн€м норматив—÷в —÷ певних вимог. ƒо ц—÷—‘—„ категор—÷—„ належать передус—÷м комерц—÷йн—÷ банки. “акий п—÷дх—÷д базу—‘тьс€ на тому, що банк—÷вський б—÷знес пол€га—‘ у наданн—÷ послуг кл—÷—‘нтам —÷ не повинен включати ризик, не пов'€заний з необх—÷дн—÷стю проведенн€ цих операц—÷й. Ѕанк —‘ посередником м—÷ж кл—÷—‘нтом —÷ валютним ринком, тому валютну позиц—÷ю банку необх—÷дно встановлювати на р—÷вн—÷, €кий в—÷дбива—‘ нормальн—÷ потреби щодо проведенн€ кл—÷—‘нтських операц—÷й. ћенеджментов—÷ банк—÷в бажано утримуватис€ в—÷д спекул€тивних операц—÷й обмеженн€м величини в—÷дкрито—„ валютно—„ позиц—÷—„. ”т—÷м, досить часто банки все ж провод€ть так—÷ операц—÷—„, використовуючи спри€тливу кон'юнктуру валютного ринку дл€ отриманн€ додаткового (спекул€тивного) доходу.

ѕрактика обмеженн€ валютного ризику комерц—÷йних банк—÷в у р—÷зних кра—„нах в—÷др—÷зн€—‘тьс€. ѕодекуди функц—÷ю управл—÷нн€ валютними позиц—÷€ми комерц—÷йних банк—÷в виконують центральн—÷ банки, установлюючи нормативн—÷ вимоги щодо —„х максимально допустимого розм—÷ру. Ќаприклад, у ¬еликий Ѕритан—÷—„ розрахову—‘тьс€ норматив достатност—÷ кап—÷талу банк—÷в дл€ зд—÷йсненн€ операц—÷й з —÷ноземною валютою. ¬ —÷нших кра—„нах, наприклад у —Ўј, валютна позиц—÷€ банк—÷в централ—÷зовано не регулю—‘тьс€, управл—÷нн€ нею кер—÷вництво банку зд—÷йсню—‘ самост—÷йно, встановлюючи л—÷м—÷ти експозиц—÷—„ та валютного ризику дл€ дилер—÷в р—÷зних ранг—÷в. ¬одночас валютна експозиц—÷€ банку ма—‘ бути оголошена на ринку, щоб акц—÷онери —÷ кл—÷—‘нти знали про р—÷вень валютного ризику ц—÷—‘—„ кредитно—„ установи. ќск—÷льки американськ—÷ банки не виключають повн—÷стю валютного ризику, то дл€ страхуванн€ створю—‘тьс€ резерв на покритт€ втрат в—÷д валютних операц—÷й, €кий становить у середньому до 8% величини кап—÷талу банку.

¬ ”кра—„н—÷ д—÷€льн—÷сть комерц—÷йних банк—÷в на валютному ринку регулю—‘ Ќац—÷ональний банк ”кра—„ни через л—÷цензуванн€ валютних операц—÷й та встановленн€ обов'€зкових норматив—÷в. ѕочинаючи з 2002 року дл€ контролю за р—÷внем валютного ризику комерц—÷йних банк—÷в запроваджено норматив ризику загально—„ в—÷дкрито—„ (довго—„/коротко—„) валютно—„ позиц—÷—„, у тому числ—÷ норматив дл€ обмеженн€ ризику загально—„ довго—„ валютно—„ позиц—÷—„ —÷ норматив дл€ обмеженн€ ризику загально—„ коротко—„ валютно—„ позиц—÷—„ банку.

ƒл€ запоб—÷ганн€ можливост—÷ валютних спекул€ц—÷й комерц—÷йними банками ЌЅ” не лише контролю—‘ дотриманн€ ними встановлених норматив—÷в в—÷дкрито—„ валютно—„ позиц—÷—„, а й суворо обмежу—‘ перел—÷к операц—÷й, €к—÷ банки можуть зд—÷йснювати "асним коштом. —укупний вплив обмежень —÷ правил зд—÷йсненн€ валютних операц—÷й призводить до того, що нав—÷ть маючи можлив—÷сть провести операц—÷—„ з —÷ноземною валютою "асним коштом на м—÷жбанк—÷вському ринку, банки часто в—÷дмовл€ютьс€ в—÷д цього. Ќаприклад, виступаючи €к покупець валюти, банк зобов'€заний сплатити зб—÷р на обов'€зкове державне пенс—÷йне страхуванн€ в розм—÷р—÷ 1% суми (в гривн€х), витрачено—„ на куп—÷влю валюти, що зазвичай перевищу—‘ суму доходу в—÷д курсово—„ р—÷зниц—÷ за зовн—÷шньою та внутр—÷шньою угодами.

ѕравила валютного регулюванн€, затверджен—÷ ЌЅ” [20], практично повн—÷стю унеможливили проведенн€ спекул€тивних операц—÷й з валютою. ƒилери банк—÷в вважають, що дл€ проведенн€ арб—÷тражних операц—÷й ринок став нел—÷кв—÷дним, —÷ динам—÷ка внутр—÷шнього валютного курсу за таких обставин ц—÷лком залежить в—÷д к—÷лькост—÷ за€вок на куп—÷влю чи продаж валюти. ÷—÷ зусилл€ спр€мовано на забезпеченн€ поступового та прогнозованого руху обм—÷нного курсу гривн—÷ з ор—÷—‘нтац—÷—‘ю валютного ринку на обмеженн€ спекул€тивно—„ д—÷€льност—÷. ѕроте централ—÷зоване регулюванн€ валютно—„ позиц—÷—„ комерц—÷йних банк—÷в встановленн€м обов'€зкових норматив—÷в лише обмежу—‘ валютний ризик, але ще не означа—‘ його уникненн€. “ому перед менеджментом банку пост—÷йно поста—‘ завданн€ регулюванн€ величини та виду (довга чи коротка) позиц—÷й за р—÷зними —÷ноземними валютами.

” процес—÷ управл—÷нн€ валютним ризиком банк може застосувати дв—÷ альтернативн—÷ стратег—÷—„, утримуючи валютну позиц—÷ю в—÷дкритою (стратег—÷€ максим—÷зац—÷—„ прибутку) або закритою. —тратег—÷€ управл—÷нн€ активами —÷ пасивами, €ка передбача—‘ вир—÷внюванн€ валютно—„ структури балансу у напр€м—÷ закрито—„ валютно—„ позиц—÷—„, назива—‘тьс€ валютним метчингом. «астосовуванн€ ц—÷—‘—„ стратег—÷—„ да—‘ змогу банку уникнути частини валютного ризику. ѕроте —÷ ц€ стратег—÷€ не виключа—‘ його повн—÷стю, оск—÷льки залиша—‘тьс€ ризик, пов'€заний з репатр—÷ац—÷—‘ю прибутк—÷в в—÷д м—÷жнародно—„ д—÷€льност—÷ або виплатою див—÷денд—÷в в —÷ноземн—÷й валют—÷. ¬ир—÷внюванн€ структури актив—÷в —÷ пасив—÷в в —÷ноземн—÷й валют—÷ дл€ зниженн€ валютного ризику банку на практиц—÷ не завжди можливе. Ќа рег—÷ональних ринках окрем—÷ валюти —÷нод—÷ ви€вл€ютьс€ не досить попул€рними та доступними —÷ учасники ринку не завжди мають можливост—÷ дл€ повного узгодженн€ вс—÷х надходжень —÷ платеж—÷в у вс—÷х —÷ноземних валютах. ќсобливо це стосу—‘тьс€ банк—÷в, адже вони оперують великими обс€гами багатьох валют, а також тому, що —„хн€ валютна позиц—÷€ сутт—‘во залежить в—÷д потреб кл—÷—‘нт—÷в. ќтже, обираючи стратег—÷ю управл—÷нн€ валютним ризиком, важливо зважити на те, що можлив—÷сть повного узгодженн€ вс—÷х надходжень —÷ платеж—÷в в —÷ноземн—÷й валют—÷ —‘ радше теоретичною —÷ на практиц—÷ дос€гти тако—„ в—÷дпов—÷дност—÷ практично неможливо.

Ѕанки мають можлив—÷сть зупинити виб—÷р на альтернативн—÷й стратег—÷—„ - максим—÷зац—÷—„ прибутку. —уть —„—„ зводитьс€ до того, що учасники ринку "граютьї на валютних курсах дл€ отриманн€ прибутк—÷в спекул€тивного характеру, залишаючи валютну позиц—÷ю в—÷дкритою та св—÷домо наражаючись на п—÷двищений ризик. ” такому раз—÷ управл—÷нн€ валютною позиц—÷—‘ю зд—÷йсню—‘тьс€ з огл€ду на законом—÷рн—÷сть: довга валютна позиц—÷€ приносить прибутки в раз—÷ п—÷двищенн€ курсу —÷ноземно—„ валюти —÷ завда—‘ збитк—÷в у раз—÷ його зниженн€, а коротка - навпаки. ўо вищий ризик бере на себе учасник, то б—÷льший прибуток в—÷н може отримати в—÷д "гриї на валютних курсах, але за неспри€тливих зм—÷н на валютному ринку втрати через уз€тий валютний ризик також будуть сутт—‘вими.

ѕравильним —‘ —÷ протилежне твердженн€: зниженн€ р—÷вн€ валютного ризику означа—‘ не т—÷льки зменшенн€ ймов—÷рних збитк—÷в, а й обмеженн€ потенц—÷йних можливостей отриманн€ прибутк—÷в. —аме ц€ обставина спонука—‘ де€ких учасник—÷в валютного ринку, в тому числ—÷ —÷ банки, св—÷домо залишати сво—„ позиц—÷—„ незахищеними в спод—÷ванн—÷ на отриманн€ додаткових прибутк—÷в в—÷д спри€тливо—„ динам—÷ки ринкових параметр—÷в.

якщо банк обрав стратег—÷ю максим—÷зац—÷—„ прибутку, виника—‘ потреба оц—÷нити валютний ризик —÷ можлив—÷ насл—÷дки прийн€тих управл—÷нських р—÷шень. «алежн—÷сть м—÷ж величиною прибутк—÷в (збитк—÷в), одержаних у результат—÷ утриманн€ банком в—÷дкрито—„ валютно—„ позиц—÷—„, та зм—÷нами валютних курс—÷в на ринку опису—‘тьс€ анал—÷тичною моделлю [68]:


(3.1)


де - прибуток (збиток), отриманий в—÷д переоц—÷нюванн€ валютних кошт—÷в у зв'€зку з—÷ зм—÷ною валютного курсу;

VP - валютна позиц—÷€ банку;

sp, s - прогнозований —÷ поточний валютний курс в—÷дпов—÷дно.

ќсоблив—÷стю модел—÷ —‘ на€вн—÷сть чинника невизначеност—÷, пов'€заного з прогнозами оч—÷куваних значень валютного курсу (sp). ѕрогнози справджуютьс€ з певною ймов—÷рн—÷стю, тому запровадженн€ в модель ймов—÷рн—÷сних характеристик (ймов—÷рн—÷сть того, що валютний курс дос€гне прогнозованого значенн€) да—‘ змогу проводити поглиблений анал—÷з, пор—÷внюючи к—÷лька iенар—÷—„в. ” такому раз—÷ отримують два показники: —÷мов—÷рн—÷сть настанн€ под—÷—„ та суму можливих втрат, €ка з нею кореспонду—‘тьс€.

ѕрогнозуванн€ валютного курсу - це складний процес, €кий потребу—‘ застосуванн€ сучасних технолог—÷й, к—÷льк—÷сних метод—÷в анал—÷зу, високого р—÷вн€ п—÷дготовки кадр—÷в. ” процес—÷ прогнозуванн€ використову—‘тьс€ сучасний анал—÷тичний —÷нструментар—÷й. јнал—÷тики також спираютьс€ на "асн—÷ м—÷ркуванн€ щодо зм—÷ни форвардних валютних курс—÷в, що да—‘ змогу враховувати й т—÷ чинники, €к—÷ не мають к—÷льк—÷сних характеристик. –—÷зниц€ м—÷ж форвардним —÷ споткурсом залежить в—÷д р—÷зниц—÷ в р—÷вн€х в—÷дсоткових ставок за валютами та в—÷д тривалост—÷ форвардного пер—÷оду. « продовженн€м строк—÷в р—÷зниц€ м—÷ж спотовим —÷ форвардним валютними курсами зростатиме. ” процес—÷ прогнозуванн€ валютних курс—÷в потр—÷бно брати до уваги не лише результати розрахунк—÷в, а й так—÷ чинники, €к поточн—÷ умови валютного ринку; результати анал—÷зу криво—„ дох—÷дност—÷ ц—÷нних папер—÷в; сп—÷вв—÷дношенн€ попиту —÷ пропозиц—÷—„ на форвардних валютних ринках; результати прогнозуванн€ швидкост—÷, напр€му та величини зм—÷ни в—÷дсоткових ставок.  р—÷м того, банки можуть скористатис€ прогнозами профес—÷йних анал—÷тик—÷в.

ќтже, р—÷вень валютного ризику банку залежить не т—÷льки в—÷д "асно—„ позиц—÷—„ банку, €ка може бути обчислена досить точно, а й в—÷д ринково—„ кон'юнктури, прогнозуванн€ €ко—„ —‘ серйозною проблемою. ћ—÷жнародний досв—÷д св—÷дчить, що нав—÷ть у пор—÷вн€но благополучних кра—„нах банк—÷ри останн—÷м часом надають перевагу стратег—÷€м м—÷н—÷м—÷зац—÷—„ ризик—÷в. ” цьому раз—÷ модель валютного метчингу слугу—‘ —÷нструментар—÷—‘м анал—÷зу та об“—рунтуванн€ внутр—÷шн—÷х л—÷м—÷т—÷в валютного ризику —÷ допустимих д—÷апазон—÷в зм—÷ни ф—÷нансових результат—÷в д—÷€льност—÷ банку.

” процес—÷ управл—÷нн€ валютним ризиком —÷ валютною позиц—÷—‘ю комерц—÷йн—÷ банки застосовують дв—÷ основн—÷ групи метод—÷в: управл—÷нн€ валютною структурою балансу та хеджуванн€ валютного ризику.

«м—÷ст першо—„ групи метод—÷в зводитьс€ до впливу на валютну структуру балансу дл€ обмеженн€ насл—÷дк—÷в переоц—÷нки валютних —÷нструмент—÷в. ƒо цих метод—÷в належать: структурне балансуванн€ валютних поток—÷в за сумами та строками; проведенн€ конверс—÷йних операц—÷й; зм—÷на строк—÷в валютних платеж—÷в (випередженн€ та в—÷дставанн€); дисконтуванн€ плат—÷жних вимог в —÷ноземн—÷й валют—÷. —труктурне балансуванн€ валютних поток—÷в пол€га—‘ в узгодженн—÷ обс€г—÷в —÷ строк—÷в активних —÷ пасивних операц—÷й з ус—÷ма —÷ноземними валютами, €кими оперу—‘ банк. –∆де€ методу структурного балансуванн€ може застосовуватис€ щодо будь-€ких балансових операц—÷й з валютними коштами (конверс—÷йн—÷ операц—÷—„, укладенн€ кредитних —÷ депозитних угод в —÷ноземн—÷й валют—÷, узгодженн€ валютних надходжень —÷ платеж—÷в, проведенн€ форфейтингових операц—÷й, реструктуризац—÷€ кредиторсько—„ та деб—÷торсько—„ валютно—„ заборгованост—÷, куп—÷вл€ та продаж ц—÷нних папер—÷в, деном—÷нованих в —÷ноземн—÷й валют—÷, та —÷н.). ќбс€ги та терм—÷ни проведенн€ зазначених операц—÷й добираютьс€ так, щоб це дало змогу закрити валютн—÷ позиц—÷—„ або знизити —„хн—÷й розм—÷р до прийн€тного р—÷вн€.

ќдним —÷з прийом—÷в, що широко використову—‘тьс€ банками у процес—÷ управл—÷нн€ валютними позиц—÷€ми, —‘ проведенн€ конверс—÷йних операц—÷й. Ќаднормативний розм—÷р позиц—÷—„ за певною валютою може бути зменшений —„—„ обм—÷ном на —÷ншу валюту, за €кою розм—÷р позиц—÷—„ був нижчий за норматив. ÷е да—‘ змогу ув—÷дпов—÷днювати валютн—÷ позиц—÷—„ до встановлених вимог без зд—÷йсненн€ операц—÷й з базовою валютою. «азвичай банки вдаютьс€ до конверс—÷—„ валюти, курс €ко—„ знижу—‘тьс€, у над—÷йн—÷шу та стаб—÷льн—÷шу валюту. Ќаприклад, €кщо оч—÷ку—‘тьс€ зростанн€ курсу долара —Ўј щодо н—÷мецько—„ марки, то ма—‘ сенс швидкий обм—÷н в—÷льних грошових кошт—÷в у марках на долари. ќднак конверс—÷йн—÷ операц—÷—„ майже не впливають на розм—÷р загально—„ валютно—„ позиц—÷—„ банку, прийн€то—„ в ”кра—„н—÷, —÷ тому не можуть бути використан—÷ дл€ —„—„ регулюванн€.

” процес—÷ управл—÷нн€ валютним ризиком банки можуть скористатис€ методом випередженн€ та в—÷дставанн€ (leads and lags в—÷д англ. випередженн€ та в—÷дставанн€), €кий “—рунту—‘тьс€ на зм—÷нах строк—÷в платеж—÷в в —÷ноземних валютах залежно в—÷д оч—÷куваних коливань валютних курс—÷в. ћан—÷пулюванн€ строками да—‘ змогу закрити коротк—÷ позиц—÷—„ за певними валютами до зростанн€ —„хнього ринкового курсу —÷ в—÷дпов—÷дно довг—÷ позиц—÷—„ - до зниженн€ курсу. ƒо найпоширен—÷ших на практиц—÷ форм зазначено—„ тактики належать:

-¬априскоренн€ репатр—÷ац—÷—„ (поверненн€ до сво—‘—„ кра—„ни зза кордону) кап—÷талу, прибутк—÷в, —÷нших грошових кошт—÷в в оч—÷куванн—÷ ревальвац—÷—„ нац—÷онально—„ валюти або спов—÷льненн€ процес—÷в репатр—÷ац—÷—„ перед девальвац—÷—‘ю нац—÷онально—„ валюти;

-¬априскоренн€ чи спов—÷льненн€ погашенн€ основно—„ суми боргу в —÷ноземн—÷й валют—÷ та виплати в—÷дсотк—÷в залежно в—÷д зм—÷ни валютного курсу;

-¬адострокова оплата послуг —÷ товар—÷в (основних фонд—÷в, товарно-матер—÷альних ц—÷нностей) у раз—÷ п—÷двищенн€ курсу валюти платежу або затримка платеж—÷в у раз—÷ оч—÷куванн€ зниженн€ курсу;

-¬априскоренн€ чи спов—÷льненн€ нарахуванн€ —÷ виплати див—÷денд—÷в, надходженн€ кошт—÷в в —÷ноземн—÷й валют—÷ до статутного фонду банку та —÷н.;

-¬арегулюванн€ одержувачем —÷нвалютних кошт—÷в строк—÷в —„х конверс—÷—„ в нац—÷ональну валюту.

ћожливост—÷ застосуванн€ прийому випередженн€ та в—÷дставанн€ визначаютьс€ передус—÷м законодавчим регулюванн€м кра—„ни та умовами ф—÷нансових контракт—÷в. ” переважн—÷й б—÷льшост—÷ угод, за €кими в—÷дбуваютьс€ платеж—÷, передбача—‘тьс€ —÷ можлив—÷сть достроково—„ оплати, —÷ види та розм—÷р штрафних санкц—÷й (пен—÷, неустойки та —÷н.) за несво—‘часне зд—÷йсненн€ переказ—÷в валютних кошт—÷в. ¬ останньому випадку затримка платежу через зниженн€ курсу буде виправдана лише тод—÷, коли зниженн€ витрат на придбанн€ валюти за новим курсом перекри—‘ суму нарахованих штраф—÷в.

ѕрийом дисконтуванн€ плат—÷жних вимог в —÷ноземн—÷й валют—÷ становить р—÷зновид обл—÷ку вексел—÷в —÷ пол€га—‘ в перев—÷дступ—÷ банку права вимоги заборгованост—÷ в —÷ноземн—÷й валют—÷ в обм—÷н на негайну виплату банком "аснику вексел€ в—÷дпов—÷дно—„ суми кошт—÷в у нац—÷ональн—÷й або —÷нш—÷й —÷ноземн—÷й валют—÷. ƒисконтуванн€ зд—÷йсню—‘тьс€ здеб—÷льшого через проведенн€ форфейтингових операц—÷й. Ѕанк купу—‘ вексел—÷ на всю суму —÷ на повний строк без права —„х регресу (обороту) на попереднього "асника. ¬—÷дм—÷нн—÷сть ц—÷—‘—„ операц—÷—„ в—÷д традиц—÷йного обл—÷ку вексел—÷в пол€га—‘ в тому, що форфейтингов—÷ операц—÷—„ провод€тьс€ з великими обс€гами платеж—÷в в —÷ноземн—÷й валют—÷ (звичайно не менш €к 1 млн. дол. —Ўј) та з тривалим кредитом (на пер—÷од в—÷д п—÷вроку до 5-7 рок—÷в). «агальноприйн€тою практикою —‘ на€вн—÷сть гарант—÷—„ третьо—„ особи або аваль, а також зд—÷йсненн€ сер—÷—„ регул€рних платеж—÷в, €к—÷ оформлен—÷ простими вексел€ми. ‘орфейтинг може розгл€датись €к експортний факторинг —÷ —‘, по сут—÷, кредитуванн€м експортера.

ƒисконтуванн€ плат—÷жних вимог в —÷ноземн—÷й валют—÷ зд—÷йсню—‘тьс€ також —÷ншими способами, €к—÷ мають певн—÷ в—÷дм—÷нност—÷ пор—÷вн€но з форфейтингом, так—÷ €к право регресу вексел—÷в, спец—÷альний, узгоджений сторонами занижений валютний курс та —÷н. ƒоб—÷р плат—÷жних вимог, що дисконтуютьс€, за строками виплат зг—÷дно з "асними потребами банку допомага—‘ менеджментов—÷ планувати майбутн—÷ д—÷—„ щодо управл—÷нн€ валютною позиц—÷—‘ю. ƒисконтуванн€ плат—÷жних вимог в —÷ноземн—÷й валют—÷ ма—‘ низку обмежень —÷ недол—÷к—÷в, €к—÷ й зумовлюють його незначне поширенн€ у процес—÷ управл—÷нн€ валютною позиц—÷—‘ю. Ќав—÷ть €кщо банку вдалос€ знизити позиц—÷йний валютний ризик за допомогою таких операц—÷й, то форфейтер (банк) наража—‘тьс€ на —÷нш—÷ ризики (ризик неплатежу, пол—÷тичний ризик у кра—„н—÷ ем—÷тента вексел—÷в, ризик переказу валютних кошт—÷в, €кий пол€га—‘ в неможливост—÷ виконанн€ зобов'€зань в —÷ноземн—÷й валют—÷ кра—„ною покупц€).  р—÷м того, банку не вда—‘тьс€ уникнути валютного ризику, пов'€заного з—÷ зм—÷ною курсу валюти платежу впродовж д—÷—„ форфейтингово—„ угоди. “ому не кожний банк погоджу—‘тьс€ стати форфейтером. ƒе€к—÷ банки, навпаки, спец—÷ал—÷зуютьс€ на такому способ—÷ ф—÷нансуванн€ експортер—÷в.

«деб—÷льшого форфейтингов—÷ операц—÷—„ провод€тьс€ банком дл€ отриманн€ прибутк—÷в в—÷д р—÷зниц—÷ м—÷ж ном—÷нальною сумою вексел€ та реальною величиною кошт—÷в, виплачених банком —„хньому "аснику, а також одержанн€ ком—÷с—÷йного доходу. «аконодавство та правила валютного регулюванн€ в окремих кра—„нах можуть обмежувати можливост—÷ використанн€ методу дисконтуванн€ плат—÷жних вимог в —÷ноземн—÷й валют—÷, €к це й в—÷дбува—‘тьс€ у в—÷тчизн€н—÷й практиц—÷.

«агалом управл—÷нн€ валютними позиц—÷€ми за допомогою проведенн€ балансових операц—÷й часто не в—÷дпов—÷да—‘ "асним потребам —÷ планам банку, а —÷нод—÷ не виг—÷дне з погл€ду витрат. ¬—÷тчизн€н—÷ банки змушен—÷ вдаватис€ до таких прийом—÷в за браком необх—÷дних умов дл€ застосуванн€ сучасн—÷ших —÷ досконал—÷ших метод—÷в регулюванн€ валютно—„ позиц—÷—„, таких, зокрема, €к строков—÷ валютн—÷ угоди.

ƒруга група метод—÷в, пов'€зана з хеджуванн€м валютного ризику, передбача—‘ створенн€ захисту в—÷д валютних ризик—÷в укладанн€м додаткових строкових угод за —÷ноземною валютою, €к—÷ дають змогу компенсувати можлив—÷ ф—÷нансов—÷ втрати за балансовими статт€ми внасл—÷док зм—÷ни валютного курсу. ’еджуванн€ зд—÷йснюють за допомогою проведенн€ операц—÷й з форвардними валютними контрактами, валютними ф'ючерсами та опц—÷онами, валютними своп-контрактами, свопоц—÷онами, а також р—÷зних —„х комб—÷нац—÷й типу подв—÷йний форвард, валютний своп.

Ўирокий виб—÷р пох—÷дних ф—÷нансових —÷нструмент—÷в на м—÷жнародних ринках да—‘ змогу банкам знаходити найефективн—÷ш—÷ комб—÷нац—÷—„ проведенн€ валютних операц—÷й —÷ застосовувати досконал—÷ методи управл—÷нн€ валютною позиц—÷—‘ю дл€ зниженн€ валютного ризику. –∆нструменти хеджуванн€ валютного ризику в—÷др—÷зн€ютьс€ за характеристиками та механ—÷змами функц—÷онуванн€ —÷ докладно розгл€нуто в наступному розд—÷л—÷.

ћаючи в—÷дкриту валютну позиц—÷ю, банк може отримати прибутки чи зазнати збитк—÷в внасл—÷док зм—÷ни валютного курсу з огл€ду на законом—÷рн—÷сть:

-¬адовга валютна позиц—÷€ приносить прибутки в раз—÷ п—÷двищенн€ курсу —÷ноземно—„ валюти —÷ завда—‘ збитк—÷в у раз—÷ його зниженн€;

-¬акоротка валютна позиц—÷€ приносить прибутки в раз—÷ зниженн€ курсу —÷ноземно—„ валюти, але завда—‘ збитк—÷в у раз—÷ п—÷двищенн€ курсу.

3.2 ѕерспективн—÷ напр€мки валютних операц—÷й в ј Ѕ "ѕриватбанкї


«г—÷дно статт—÷ 47 (Ѕанк—÷вськ—÷ операц—÷—„) «акону ”кра—„ни "ѕро банки та банк—÷вську д—÷€льн—÷стьї [2], за умови отриманн€ письмового дозволу Ќац—÷онального банку ”кра—„ни банки мають право зд—÷йснювати так—÷ валютн—÷ операц—÷—„ за дорученн€м кл—÷—‘нт—÷в або в—÷д свого —÷мен—÷:

-¬аз —÷нструментами грошового ринку;

  • з —÷нструментами, що базуютьс€ на обм—÷нних курсах та в—÷дсотках;

-¬аз ф—÷нансовими ф'ючерсами та опц—÷онами;

ѕроанал—÷зу—‘мо перспективн—÷ стратег—÷—„ —÷ технолог—÷—„ операц—÷й валютного хеджуванн€ с використанн€м пох—÷дних ф—÷нансових —÷нструмент—÷в.

ј) ‘'ючерсн—÷ стратег—÷—„ —÷ хеджуванн€ за допомогою

ф'ючерсних контракт—÷в

—пред - це стратег—÷€, що склада—‘тьс€ в одночасн—÷й покупц—÷ —÷ продажу ф'ючерсних контракт—÷в. –∆нвестор та банкхеджер використову—‘ —„—„, коли дума—‘, що р—÷зниц€ м—÷ж ц—÷нами контракт—÷в у майбутньому повинна зм—÷нитис€.

’еджуванн€ - це страхуванн€ в—÷д неспри€тливо—„ зм—÷ни ринково—„ кон'юнктури [39]. Ќедол—÷к хеджуванн€ пол€га—‘ в т—÷м, що воно не дозвол€—‘ хеджеру скористатис€ спри€тливим розвитком под—÷й. ’еджуванн€ продажем ф'ючерсного контракту використовують дл€ страхуванн€ в—÷д пад—÷нн€ ц—÷ни базисного активу, хеджуванн€ покупкою - в—÷д —„—„ п—÷двищенн€. ѕри неповному хеджуванн—÷ використовують коеф—÷ц—÷—‘нт хеджуванн€. ¬—÷н розрахову—‘тьс€ на основ—÷ статистичних даних зм—÷ни ц—÷н розгл€нутого активу —÷ ф'ючерсного контракту за попередн—÷ пер—÷оди часу. “имчасов—÷ пер—÷оди вибираютьс€ р—÷вними терм—÷ну хеджуванн€.

Ќайпрост—÷шими ф'ючерсними стратег—÷€ми —‘ покупка або продаж ф'ючерсного контракту. –∆нвестор може також одночасно в—÷дкрити —÷ коротку —÷ довгу позиц—÷—„ по ф'ючерсних контрактах. ƒана стратег—÷€ назива—‘тьс€ спред або стреддл. –∆нвестор приб—÷га—‘ до таких д—÷й, коли дума—‘, що р—÷зниц€ м—÷ж ц—÷нами р—÷зних ф'ючерсних контракт—÷в не в—÷дпов—÷да—‘ ц—÷н—÷ доставки або значенн€м, що звичайно спостер—÷гаютьс€. ‘ормуванн€ спреда —‘ менш ризикованою стратег—÷—‘ю, н—÷ж в—÷дкритт€ т—÷льки довго—„ або коротко—„ позиц—÷—„. «а допомогою спреда —÷нвестор виключа—‘ ризик втрат, зв'€заних —÷з загальним р—÷внем коливанн€ ц—÷н, —÷ розрахову—‘ отримати прибуток за рахунок ц—÷нових в—÷дхилень.

–озр—÷зн€ють часовий, м—÷жвалютний спред —÷ спред м—÷ж ринками. „асовий спред склада—‘тьс€ в одночасн—÷й покупц—÷ —÷ продажу ф'ючерсних контракт—÷в на той самий актив з р—÷зними датами виконанн€. ÷—÷ль стратег—÷—„ - отримати прибуток в—÷д зм—÷н у сп—÷вв—÷дношенн—÷ ц—÷н контракт—÷в. –озр—÷зн€ють спред "бикаї —÷ спред "ведмед€ї. —пред "бикаї припуска—‘ довгу позиц—÷ю по далекому —÷ коротку - по ближньому контрактах. —пред "ведмед€ї включа—‘ коротку позиц—÷ю по далекому —÷ довгу - за ближн—÷м контрактом.

 оли —÷нвестор форму—‘ першу стратег—÷ю, то говор€ть, що в—÷н купу—‘ спред, коли другу - прода—‘. –∆нвестор купить спред, €кщо дума—‘, що величина спреда повинна зрости; продасть спред. коли розрахову—‘ на його зменшенн€.

Ќаступна стратег—÷€ по—‘дну—‘ одночасно три контракти —÷ назива—‘тьс€ спред метелик. ¬она включа—‘ спред бика —÷ спред ведмед€. у €ких середн—÷й ф'ючерсний контракт —‘ загальним. –∆нвестор використову—‘ дану стратег—÷ю, коли м—÷ж середн—÷м —÷ крайн—÷м контрактами не дотриму—‘тьс€ необх—÷дна величина спреда, однак не€сно, у €ку сторону зм—÷н€тьс€ ф'ючерсн—÷ ц—÷ни.

ћ—÷жвалютний спред склада—‘тьс€ у заключенн—÷ ф'ючерсних контракт—÷в на р—÷зн—÷, але вза—‘моконвертован—÷ валюти з метою отримати прибуток в—÷д зм—÷н у сп—÷вв—÷дношенн—÷ ц—÷н контракт—÷в.

якщо на р—÷зних б—÷ржах обертаютьс€ ф'ючерсн—÷ контракти на той самий базисний актив, то можна створити м—÷ж ними спред при виникненн—÷ —÷стотно—„ р—÷зниц—÷ у ф'ючерсних ц—÷нах на даних б—÷ржах [39].

–∆сну—‘ хеджуванн€ продажем —÷ покупкою ф'ючерсного контракту. ’еджуванн€ продажем контракту використову—‘тьс€ дл€ страхуванн€ в—÷д майбутнього пад—÷нн€ ц—÷ни на спотовому ринку, хеджуванн€ покупкою - в—÷д —„—„ п—÷двищенн€.

Ќа практиц—÷ повне хеджуванн€ трапл€—‘тьс€ р—÷дко, тому що терм—÷ни виконанн€ ф'ючерсного контракту —÷ зд—÷йсненн€ спотово—„ угоди можуть не зб—÷гатис€. ” результат—÷ не буде повного зб—÷гу ф'ючерсно—„ —÷ спотово—„ ц—÷н, —÷ хеджер може одержати €к де€кий виграш, так —÷ понести збитки, хоча по величин—÷ вони будуть менше, н—÷ж у випадку в—÷дмовленн€ в—÷д страхуванн€. “ому хеджер повинний прагнути звести до м—÷н—÷муму час м—÷ж зак—÷нченн€м хеджа —÷ ск—÷нченн€м терм—÷ну ф'ючерсного контракту. ƒл€ хеджуванн€ варто вибирати ф'ючерсний контракт, що мина—‘ п—÷сл€ зд—÷йсненн€ спотово—„ угоди. ’еджуванн€ за допомогою найближчого ф'ючерсного контракту називають спотхеджуванн€м.

¬—÷дкривши позиц—÷ю за ф'ючерсним контрактом, хеджер повинний оплачувати негативну вар—÷ац—÷йну маржу, €кщо кон'юнктура на ф'ючерсному ринку буде розвиватис€ дл€ нього не в спри€тливий б—÷к. „им б—÷льше часу залиша—‘тьс€ до терм—÷ну ск—÷нченн€ контракту, тим б—÷льше можливий розкид коливанн€ ф'ючерсно—„ ц—÷ни —÷ в—÷дпов—÷дно негативна маржа. ўоб зменшити витрати ф—÷нансуванн€ позиц—÷—„, доц—÷льно хеджувати ризик шл€хом посл—÷довного виконанн€ р€ду короткострокових ф'ючерсних контракт—÷в [39].

Ќаприклад, пер—÷од хеджуванн€ склада—‘ три м—÷с€ц—÷. ’еджер спочатку в—÷дкри—‘ позиц—÷ю за контрактом, що мина—‘ через м—÷с€ць. ѕеред його зак—÷нченн€м в—÷н закри—‘ позиц—÷ю за даним контрактом —÷ в—÷дкри—‘ позиц—÷ю по наступному м—÷с€чному контракт—÷ —÷ по його зак—÷нченн—÷ переключитьс€ на трет—÷й контракт. Ќа б—÷рж—÷ може бути в—÷дсутн—÷м контракт на необх—÷дний базисний актив. ” такому випадку дл€ страхуванн€ вибира—‘тьс€ контракт на родинний актив. ƒана техн—÷ка назива—‘тьс€ кроссхеджуванн€м.

Ѕ) ќпц—÷онн—÷ стратег—÷—„ —÷ хеджуванн€ за допомогою

опц—÷онних контракт—÷в

ќпц—÷онн—÷ контракти заключають €к на б—÷ржовому, так —÷ позаб—÷ржовому ринках. ƒо 1973¬ар. у св—÷тов—÷й практиц—÷ —÷снувала т—÷льки позаб—÷ржова торг—÷вл€ опц—÷онами. ” 1973¬ар. утворена перша опц—÷онна б—÷ржа - „икагська Ѕ—÷ржа ќпц—÷он—÷в.

ѕозаб—÷ржов—÷ контракти заключають за допомогою брокер—÷в або дилер—÷в.  онтракти не —‘ стандартними.

Ѕ—÷ржова торг—÷вл€ опц—÷онами орган—÷зована по типу ф'ючерсно—„ [39]. –«—„ в—÷дм—÷нна риса - сторони не знаход€тьс€ в однаковому положенн—÷ з погл€ду контрактних зобов'€зань. “ому покупець опц—÷ону при в—÷дкритт—÷ позиц—÷—„ сплачу—‘ т—÷льки прем—÷ю. ѕродавець опц—÷ону зобов'€заний внести початкову маржу. ѕри зм—÷н—÷ поточного курсу базисного активу розм—÷р марж—÷ може м—÷н€тис€, щоб забезпечити гарант—÷—„ виконанн€ опц—÷ону з боку продавц€. ѕри виконанн—÷ опц—÷ону розрахункова палата вибира—‘ особу з протилежною позиц—÷—‘ю —÷ пропону—‘ йому зд—÷йснити д—÷—„ в—÷дпов—÷дно до контракту.

Ѕ—÷ржов—÷ опц—÷они —‘ стандартними контрактами.  р—÷м —÷нших умов б—÷ржа також встановлю—‘ —÷ ц—÷ну виконанн€ опц—÷он—÷в. ” процес—÷ торг—÷вл—÷ узгоджу—‘тьс€ величина прем—÷—„ опц—÷ону. Ќа той самий базисний актив б—÷ржа може одночасно к—÷лька опц—÷онних контракт—÷в, що в—÷др—÷зн€ютьс€ друг в—÷д друга €к ц—÷ною виконанн€, так —÷ терм—÷нами вит—÷канн€. ¬с—÷ опц—÷они одного виду, тобто колл або пута, на один базисний актив називають опц—÷онним класом. ќпц—÷они одного класу з однаковою ц—÷ною виконанн€ —÷ датою вит—÷канн€ контракту утвор€ть опц—÷онну сер—÷ю.

ќдним з важливих питань функц—÷онуванн€ ринку опц—÷он—÷в —‘ питанн€ визначенн€ величини прем—÷—„ або ц—÷ни опц—÷он—÷в. –озгл€немо основн—÷ моменти дано—„ проблематики на основ—÷ опц—÷он—÷в на акц—÷—„.

1. ¬арт—÷сть американського —÷ —‘вропейського опц—÷он—÷в колл до моменту вит—÷канн€ терм—÷ну д—÷—„ контракт—÷в

¬—÷дпов—÷мо на запитанн€, ск—÷льки буде коштувати опц—÷он колл безпосередньо перед вит—÷канн€м терм—÷ну його д—÷—„. ” цей момент його варт—÷сть може приймати т—÷льки два значенн€. якщо – < X (де: – - ц—÷на спот акц—÷—„ в момент вит—÷канн€ опц—÷ону, X - ц—÷на виконанн€), то прем—÷€ дор—÷вню—‘ нулев—÷, оск—÷льки покупка такого опц—÷ону не принесе —÷нвесторов—÷ н—÷€кого виграшу. якщо – > X, то прем—÷€ складе – - X, тобто дор—÷вню—‘ його внутр—÷шньо—„ вартост—÷. ѕри порушенн—÷ дано—„ умови виника—‘ можлив—÷сть зробити арб—÷тражну операц—÷ю.

Ѕезпосередньо перед вит—÷канн€м терм—÷ну д—÷—„ контракт—÷в ц—÷на опц—÷ону пута може приймати т—÷льки два значенн€. якщо –? X, прем—÷€ дор—÷вню—‘ нулев—÷. якщо – < X, вона складе X - –.¬аѕри порушенн—÷ останньо—„ умови можна зробити арб—÷тражну операц—÷ю.

¬ерхн€ границ€ прем—÷—„ опц—÷ону колл у будь-€кий момент часу д—÷—„ контракту не повинний бути б—÷льше ц—÷ни спот акц—÷—„, тобто з? S, де: з - прем—÷€ опц—÷ону колл, S - ц—÷на спот акц—÷—„. ѕри порушенн—÷ дано—„ умови —÷нвестор може зробити арб—÷тражну операц—÷ю: в—÷н купить акц—÷ю —÷ випише на не—„ опц—÷он.

÷—÷на американського опц—÷ону пута в будь-€кий момент часу д—÷—„ контракту не повинний бути б—÷льше ц—÷ни виконанн€, тобто X, де ра - ц—÷на американського опц—÷ону пута. ” противному випадку —÷нвестор може д—÷стати прибуток без ризику, продавши опц—÷он.

ƒо моменту вит—÷канн€ терм—÷ну д—÷—„ контракту —‘вропейський опц—÷он пута повинний коштувати не б—÷льше ц—÷ни виконанн€. “ому в момент його придбанн€ в—÷н повинний коштувати менше приведено—„ вартост—÷ ц—÷ни виконанн€. ” противному випадку —÷нвестор може д—÷стати прибуток, виписавши опц—÷он —÷ розм—÷стивши суму прем—÷—„ п—÷д в—÷дсоток без ризику на пер—÷од д—÷—„ контракту.

Ќижн€ границ€ прем—÷—„ американського —÷ —‘вропейського опц—÷он—÷в колл на акц—÷—„, по €ких не виплачуютьс€ див—÷денди, склада—‘:


(3.2)


де: - пер—÷од д—÷—„ контракту,

rf - ставка без ризику дл€ пер—÷оду “.

якщо дана умова не буде виповнюватис€ —÷ прем—÷€ опц—÷ону колл ви€витьс€ менше в—÷дзначено—„ величини, то виникне можлив—÷сть зд—÷йсненн€ арб—÷тражно—„ операц—÷—„.

‘ормула (3.2) показу—‘ перем—÷нн—÷, в—÷д €ких залежить величина прем—÷—„ опц—÷ону колл, а саме: прем—÷€ опц—÷ону колл тим б—÷льше, чим вище спотова€ ц—÷на акц—÷—„ (S), б—÷льше пер—÷од часу до вит—÷канн€ контракту (T), б—÷льше ставка без ризику (rf) —÷ менше ц—÷на виконанн€ (X). ѕрем—÷€ опц—÷ону колл також залежить в—÷д величини стандартного в—÷дхиленн€ ц—÷ни акц—÷—„. „им воно б—÷льше, тим б—÷льше —÷мов—÷рн—÷сть того, що курс акц—÷—„ перевищить ц—÷ну виконанн€ й опц—÷он принесе прибуток. “ому, чим б—÷льше ѕ√, тим дорожче опц—÷он.

Ќижн€ границ€ прем—÷—„ —‘вропейського опц—÷ону пута на акц—÷—„, по €ких не виплачу—‘тьс€ див—÷денд, дор—÷вню—‘:


(3.3)


ѕри порушенн—÷ дано—„ умови в—÷дкри—‘тьс€ можлив—÷сть дл€ зд—÷йсненн€ арб—÷тражно—„ операц—÷—„. Ќижн€ границ€ американського опц—÷ону пута дор—÷вню—‘:


(3.4)


‘ормула (3.4) показу—‘ перем—÷нн—÷, котр—÷ впливають на величину прем—÷—„ опц—÷ону пута. ¬она буде тим б—÷льше, чим б—÷льше ц—÷на виконанн€ (X), менше курс акц—÷—„ (S), менше ставка без ризику (rf).” в—÷дношенн—÷ перем—÷нно—„ (T) можна в загальному план—÷ сказати, що чим б—÷льше часу залиша—‘тьс€ до вит—÷канн€ контракту, тим дорожче повинний коштувати опц—÷он, тому що, чим б—÷льше часу, тим б—÷льше —÷мов—÷рност—÷, що опц—÷он принесе прибуток. „им б—÷льше величина стандартного в—÷дхиленн€ ц—÷ни акц—÷—„, тим дорожче буде коштувати опц—÷он.

Ќайголовн—÷ша задача, €ку необх—÷дно вир—÷шити —÷нвесторов—÷ - це визначенн€ ц—÷ни опц—÷ону. ƒв—÷ найб—÷льш в—÷дом—÷ модел—÷ визначенн€ прем—÷—„ опц—÷он—÷в - це модель ЅлэкаЎоулза —÷ биноминальна€ модель (BOPM)  оксу, –осса —÷ –убинштейна.

ћодель Ѕлэка Ўоулза була разработна дл€ оц—÷нки вартост—÷ —‘вропейського опц—÷ону колл на акц—÷—„, по €ких не виплачуютьс€ див—÷денди. ўоб використовувати дану формулу дл€ оц—÷нки вартост—÷ опц—÷ону на акц—÷—„, по €ких виплачуютьс€ див—÷денди, у формулу були внесен—÷ де€к—÷ зм—÷ни. ‘ормула Ѕлэка Ўоулза дл€ оц—÷нки д—÷йсно—„ вартост—÷ опц—÷ону ма—‘ такий вигл€д [39]:


Vc = N(d1) Ps - E/eRT * N(d2), (3.5)

де:

d1 = [ln(Ps/E)+(R+0,5σ2)T]/σ√T (3.6)


d2 = [ln(Ps/E)+(R¬а- 0,5σ2)T]/σ√T = d1σ√T (3.7)


де: Vc д—÷йсна варт—÷сть опц—÷ону колл;

Ps - поточна ринкова ц—÷на базисного активу;

- ц—÷на виконанн€ опц—÷ону;

R - ставка, що безупинно нарахову—‘тьс€, без ризику в розрахунку на р—÷к;

- час до вит—÷канн€, представлений у частках у розрахунку на р—÷к;

σ - ризик базисно—„ звичайно—„ акц—÷—„, обм—÷рюваний стандартним в—÷дхиленн€м прибутковост—÷ акц—÷—„, представлено—„ €к в—÷дсоток, що безупинно нарахову—‘тьс€, у розрахунку на р—÷к.

¬арто звернути увагу на те, що E/eRT  це варт—÷сть ц—÷ни виконанн€ на баз—÷ в—÷дсотка, що безупинно нарахову—‘тьс€. ¬еличина ln(Ps/E) - це натуральний логарифм Ps/E. N(d1) —÷ N(d2) позначають —÷мов—÷рност—÷ того, що при нормальному розпод—÷л—÷ —÷з середньо—„, р—÷вно—„ 0, —÷ стандартним в—÷дхиленн€м, р—÷вним 1, результат буде в—÷дпов—÷дно менше d1 —÷ d2.

” дан—÷й формул—÷ ставка в—÷дсотка R —÷ стандартне в—÷дхиленн€ активу (передбачаютьс€ пост—÷йними величинами прот€гом усього часу д—÷—„ опц—÷ону. ƒл€ полегшенн€ п—÷драхунк—÷в по дан—÷й формул—÷ були розроблен—÷ таблиц—÷ значень N(d) дл€ р—÷зних d. ‘ормула Ѕлэка Ўоулза часто застосову—‘тьс€ тими, хто намага—‘тьс€ знайти ситуац—÷—„, коли ринкова ц—÷на опц—÷ону серйозно в—÷др—÷зн€—‘тьс€ в—÷д його д—÷йсно—„ ц—÷ни. ќпц—÷он, що прода—‘тьс€ по —÷стотно б—÷льш низьк—÷й ц—÷н—÷, чим отримана по формул—÷, —‘ кандидатом на покупку; —÷ навпаки, - той, котрий прода—‘тьс€ по значно б—÷льш висок—÷й ц—÷н—÷, - кандидат на продаж.

—л—÷д зазначити, що в середин—÷ 80х рок—÷в найб—÷льш попул€рним стало використанн€ опц—÷он—÷в дл€ страхуванн€ портфел€ (portfolio insurance). ¬икористовують опц—÷он пута на —÷ндекс, що дуже схожий на портфель —÷нвестора.

«а допомогою опц—÷он—÷в —÷нвестор може також страхуватис€ в—÷д росту або пад—÷нн€ ц—÷ни конкретного ц—÷кавл€чого його активу. якщо вкладник хеджирует свою позиц—÷ю в—÷д росту ц—÷ни активу, йому варто купити опц—÷он колл або продати опц—÷он пута. ¬ другому випадку —÷нвестор страху—‘тьс€ т—÷льки на величину прем—÷—„, отримано—„ в—÷д продажу опц—÷ону пута.

в) ƒосв—÷д використанн€ ф—÷нансових —÷нструмент—÷в валютних контракт—÷в у д—÷€льност—÷ ј Ѕ "ѕриватбанкї у 2001-2002 роках при регулюванн—÷ валютно—„ позиц—÷—„ забалансовими операц—÷€ми хеджуванн€


3.3 √≈ѕ-менеджмент €к сучасний метод контролю ризик—÷в валютно—„ позиц—÷—„ разночасових валютних актив—÷в та пасив—÷в в ј Ѕ "ѕриватбанкї


√≈ѕ - менеджмент - це комплексний метод одночасного управл—÷нн€ платоспроможн—÷стю, л—÷кв—÷дн—÷стю, валютною позиц—÷—‘ю та прибутков—÷стю банку з застосуванн€м механ—÷зму поточного пор—÷вн€нн€ строк—÷в, сум та вартост—÷ залучених кошт—÷в —÷ строк—÷в, сум та доход—÷в в—÷д розм—÷щенн€ цих залучених кошт—÷в в активн—÷ операц—÷—„ банка (кредити та ц—÷нн—÷ папери) [32].

–егулюючи геп-розриви за рахунок оперативного запозиченн€ кошт—÷в на м—÷жбанк—÷вському ринку, включаючи механ—÷зми регулюванн€ л—÷кв—÷дност—÷, пропону—‘м—÷ ЌЅ” [1], банк наража—‘тьс€ на проблеми в—÷дсоткового ризику, тобто ц—÷на на короткостроков—÷ ресурси запозичень може сутт—‘во знизити прибутков—÷сть банку, оск—÷льки так—÷ запозиченн€ —‘ додатковими витратами банку, €к—÷ знижують р—÷вень розрахунково—„ процентно—„ марж—÷ м—÷ж варт—÷стю залучених кошт—÷в та доходами в—÷д —„х розм—÷щенн€ в активн—÷ операц—÷—„.

—тратег—÷€ управл—÷нн€ гепом ма—‘ на мет—÷ при збереженн—÷ вимог по забезпеченню платоспроможност—÷ та л—÷кв—÷дност—÷ банку отриманн€ п—÷двищених прибутк—÷в —÷ передбача—‘ св—÷домий ризик банку, а тому характеризу—‘тьс€ €к агресивн—÷ша. ” раз—÷ реал—÷зац—÷—„ ризику маржа банку знизитьс€, що буде зумовлено п—÷двищенн€м ставок за в—÷д'—‘много гепу або зниженн€м ставок за додатного гепу. ” процес—÷ реал—÷зац—÷—„ стратег—÷—„ управл—÷нн€ гепом необх—÷дно дос€гти в—÷дпов—÷дност—÷ м—÷ж видом гепу (додатний чи в—÷д'—‘мний) та прогнозами зм—÷ни напр€му, швидкост—÷ й р—÷вн€ в—÷дсоткових ставок. ќчевидно, запорукою усп—÷ху ц—÷—‘—„ стратег—÷—„ —‘ на€вн—÷сть над—÷йного прогнозу (або можлив—÷сть отримати такий прогноз) —÷ передбачуван—÷сть економ—÷чно—„ ситуац—÷—„. якщо спрогнозувати зм—÷ну в—÷дсоткових ставок неможливо, наприклад, через нестаб—÷льн—÷сть економ—÷ки або п—÷д час кризових пер—÷од—÷в, набагато безпечн—÷шою дл€ банку буде стратег—÷€ ф—÷ксац—÷—„ спреду.

ќсновними параметрами управл—÷нн€ √≈ѕом —‘ строки та обс€ги актив—÷в —÷ зобов'€зань банку. ”згодженн€ строк—÷в розм—÷щенн€ актив—÷в —÷ залученн€ зобов'€зань - один —÷з метод—÷в, з допомогою €кого банк ф—÷ксу—‘ спред —÷ нейтрал—÷зу—‘ ризик зм—÷ни в—÷дсотково—„ ставки. ѕрипуска—‘тьс€, що вс—÷ в—÷дсотков—÷ ставки —÷ за активними, —÷ за пасивними операц—÷€ми зм—÷нюютьс€ з однаковою швидк—÷стю в одному напр€м—÷. ÷е припущенн€ пов'€зане з концепц—÷—‘ю "паралельного зсувуї криво—„ дох—÷дност—÷.

—утн—÷сть прийом—÷в комплексного управл—÷нн€ активами та пасивами банку (”јѕ) пол€га—‘ у встановленн—÷ сп—÷вв—÷дношень м—÷ж строками залученн€ та розм—÷щенн€ однакових за обс€гом кошт—÷в.

”згодженн€ строк—÷в вх—÷дних —÷ вих—÷дних ф—÷нансових поток—÷в використову—‘тьс€ менеджментом банк—÷в паралельно з —÷ншими прийомами управл—÷нн€ платоспроможн—÷стю, л—÷кв—÷дн—÷стю та в—÷дсотковим ризиком, оск—÷льки на практиц—÷ узгодити вс—÷ позиц—÷—„ за строками та сумами майже неможливо.

ѕоказник гепу визнача—‘тьс€ €к р—÷зниц€ м—÷ж величиною чутливих актив—÷в —÷ чутливих зобов'€зань банку в кожному —÷з заф—÷ксованих —÷нтервал—÷в.

√еп може бути додатним, €кщо активи, чутлив—÷ до зм—÷н ставки, перевищують чутлив—÷ зобов'€занн€ (FA(t) > FL(t)), або в—÷д'—‘мним, €кщо чутлив—÷ зобов'€занн€ перевищують чутлив—÷ активи (FA(t) < FL(t)).

«балансована позиц—÷€, коли чутлив—÷ активи та зобов'€занн€ р—÷вн—÷ м—÷ж собою, означа—‘ нульовий геп. «а нульового гепу маржа банку буде стаб—÷льною, незалежною в—÷д коливань в—÷дсоткових ставок, а в—÷дсотковий ризик - м—÷н—÷мальним. ѕроте одержати п—÷двищений прибуток внасл—÷док спри€тливо—„ зм—÷ни в—÷дсоткових ставок на ринку за нульового гепу неможливо. –∆ додатний, —÷ в—÷д'—‘мний геп надають банку потенц—÷йну можлив—÷сть отримати б—÷льшу маржу, н—÷ж у раз—÷ нульового гепу.

ƒл€ визначенн€ сп—÷вв—÷дношенн€ чутливих актив—÷в —÷ зобов'€зань банку використовують коеф—÷ц—÷—‘нт гепу - FGAP (t), €кий обчислю—‘тьс€ €к в—÷дношенн€ чутливих актив—÷в до чутливих зобов'€зань.

якщо коеф—÷ц—÷—‘нт гепу б—÷льший за одиницю, це означа—‘, що геп додатний, €кщо менший - геп в—÷д'—‘мний. якщо коеф—÷ц—÷—‘нт дор—÷вню—‘ одиниц—÷, геп нульовий.

√оловна —÷де€ управл—÷нн€ гепом пол€га—‘ в тому, що величина та вид (додатний або в—÷д'—‘мний) гепу мають в—÷дпов—÷дати прогнозам зм—÷ни в—÷дсоткових ставок.

ѕравило управл—÷нн€ гепом [38]:

-¬а€кщо геп додатний, то з—÷ зростанн€м в—÷дсоткових ставок маржа банку зростатиме —÷, навпаки, у раз—÷ —„х зниженн€ маржа зменшуватиметьс€;

-¬а€кщо геп в—÷д'—‘мний, то з—÷ зростанн€м в—÷дсоткових ставок маржа банку зменшуватиметьс€, а з —„х зниженн€м - зб—÷льшуватиметьс€.

÷е означа—‘, що дл€ банку не так вже й важливо, €к зм—÷нюютьс€ в—÷дсотков—÷ ставки на ринку. √оловне - щоб геп в—÷дпов—÷дав тому напр€му руху ставок, €кий забезпечить п—÷двищенн€ прибутку, тобто був додатним за п—÷двищенн€ ставок —÷ в—÷д'—‘мним - за —„х зниженн€.

ѕроте менеджменту банку потр—÷бно пам'€тати, що потенц—÷йна можлив—÷сть одержанн€ додаткового прибутку супроводжу—‘тьс€ п—÷двищеним р—÷внем в—÷дсоткового ризику. якщо прогноз зм—÷ни ставок ви€витьс€ помилковим або не справдитьс€, то це може призвести до зниженн€ прибутку —÷ нав—÷ть до збитк—÷в. ќтже, за на€вност—÷ в банку додатного чи в—÷д'—‘много гепу ц—÷лком реальною —‘ —÷ ймов—÷рн—÷сть одержанн€ додаткових прибутк—÷в, —÷ ймов—÷рн—÷сть ф—÷нансових втрат.

“ому геп —‘ м—÷рою в—÷дсоткового ризику, на €кий наража—‘тьс€ банк упродовж заф—÷ксованого часового —÷нтервалу. Ќезалежно в—÷д того, додатний чи в—÷д'—‘мний геп ма—‘ банк, що б—÷льша абсолютна величина гепу, то вищий р—÷вень в—÷дсоткового ризику бере на себе банк —÷ то б—÷льше зм—÷ню—‘тьс€ його маржа.

√оловне завданн€ менеджменту банку в процес—÷ управл—÷нн€ гепом - дос€гти в—÷дпов—÷дност—÷ м—÷ж видом гепу та прогнозом зм—÷ни напр€му, швидкост—÷ й р—÷вн€ в—÷дсоткових ставок. Ќеобх—÷дною умовою управл—÷нн€ гепом —‘ на€вн—÷сть над—÷йного прогнозу (або можлив—÷сть одержати такий прогноз) —÷ передбачуван—÷сть економ—÷чно—„ ситуац—÷—„.

ћетод гепу да—‘ змогу банку зважено керувати сп—÷вв—÷дношенн€м обс€г—÷в актив—÷в —÷ зобов'€зань банку, проте на практиц—÷ виника—‘ необх—÷дн—÷сть одночасного управл—÷нн€ —÷ обс€гами, —÷ строками ф—÷нансових поток—÷в банку. ƒл€ цього застосовують метод кумул€тивного гепу.

«а економ—÷чним зм—÷стом кумул€тивний геп - це —÷нтегральний показник, що в—÷дбива—‘ р—÷вень ризику в—÷дсоткових ставок, на €кий наража—‘тьс€ банк упродовж розгл€нутого часового горизонту. Ѕанк може управл€ти цим ризиком, встановлюючи л—÷м—÷т кумул€тивного гепу €к максимально допустиму його величину та у в—÷дпов—÷днюючи структуру чутливих актив—÷в —÷ зобов'€зань до установленого л—÷м—÷ту.



¬исновки


ќсновна класиф—÷кац—÷€ банк—÷вських валютних операц—÷й спира—‘тьс€ на функц—÷ональний принцип:

-¬авалютн—÷ операц—÷—„ по обслуговуванню м—÷жнародних торговельних розрахунк—÷в;

  • валютн—÷ операц—÷—„ по обслуговуванню м—÷жнародного руху кап—÷талу;
  • валютн—÷ операц—÷—„ по обслуговуванню м—÷жнародних депозит—÷в та кредит—÷в, а також ф—÷нансових допомог;
  • валютн—÷ неторгов—÷ операц—÷—„ по обслуговуванню м—÷жнародних грошових поток—÷в платеж—÷в юридичних та ф—÷зичних ос—÷б;
  • операц—÷—„ по торг—÷вл—÷ валютою на нац—÷ональному та св—÷товому м—÷жбанк—÷вському та б—÷ржовому ринках;
  • валюто-обм—÷нн—÷ операц—÷—„ з гот—÷вкою, чеками, пластиковими картками та банк—÷вськими металами;
  • веденн€ валютних рахунк—÷в юридичних та ф—÷зичних ос—÷б;
  • веденн€ корреспондентських валютних рахунк—÷в комерц—÷йного банку в банках - нерезидентах (нострорахунки) та корреспондентських валютних рахунк—÷в банк—÷в-нерезидент—÷в та резидент—÷в в комерц—÷йному банку (лоро-рахунки);
  • валютн—÷ операц—÷—„ по залученню валютних депозит—÷в ф—÷зичних та юридичних ос—÷б;
  • валютн—÷ операц—÷—„ по розм—÷щенню залучених валютних депозит—÷в в кредитуванн€ ф—÷зичних та юридичних ос—÷б;

¬алютн—÷ операц—÷—„ супроводжуютьс€ "¬алютним ризикомї - ймов—÷рн—÷стю виникненн€ можливих збитк—÷в унасл—÷док неспри€тливих зм—÷н курс—÷в —÷ноземних валют. ‘актори, €к—÷ впливають на ризик, можна розпод—÷лити на дв—÷ групи.

1. ‘актори впливу на валютний ризик.

а) «б—÷льшують ризик:

-¬аколиванн€ валютних курс—÷в;

-¬ав—÷дкрит—÷ валютн—÷ позиц—÷—„.

б) «меншують ризик:

-¬ал—÷м—÷ти позиц—÷й за валютами;

-¬аконтроль за ризикам з боку кер—÷вництва;

-¬авикористанн€ метод—÷в хеджуванн€.

2. ћетодами хеджуванн€ (страхуванн€) валютного ризику —‘:

-¬апогодженн€ надходжень —÷ платеж—÷в (структурне балансуванн€);

-¬а¬лвалютн—÷ кошикиї - наб—÷р валют, об'—‘днаних у певних пропорц—÷€х, тобто курс валюти стосовно певного набору —÷нших валют;

-¬аметоди короткострокового хеджуванн€ - по—‘днують форвардн—÷, опц—÷онн—÷ угоди та угоди "свопї;

-¬аметоди довгострокового хеджуванн€ - ф—÷нансов—÷ ф'ючерси —÷ дисконтуванн€ вимог у валют—÷ (уступка права вимоги боргу в —÷ноземн—÷й валют—÷ зам—÷сть негайно сплачено—„ суми банком у нац—÷ональн—÷й або —÷нш—÷й валют—÷).

¬ дипломному проект—÷ на баз—÷ ј Ѕ "ѕриватбанкї виконан—÷ досл—÷дженн€ валютного ризику та —÷нструментар—÷ю його зменшенн€ €к при застосуванн—÷ методолог—÷—„ нормативного обмеженн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни на розм—÷р загально—„ валютно—„ позиц—÷—„ банку, так —÷ при методолог—÷—„ детального досл—÷дженн€ валютно—„ позиц—÷—„ банка на окремих короткострокових та довгострокових в—÷др—÷зках функц—÷онуванн€ банку (повалютний √≈ѕ-менеджмент).

јнал—÷з повалютно—„ структури залучених кошт—÷в банк—÷в та кл—÷—‘нт—÷в в пасивах ј Ѕ "ѕриватбанкї станом на 31.12.2005 та 31.12.2006 показав, що при виконанн—÷ норматив—÷в загально—„ валютно—„ позиц—÷—„ Ќ13 за рахунок позабалансово—„ валютно—„ позиц—÷—„:

а) залучен—÷ кошти банк—÷в

-¬аструктурна частка залучених кошт—÷в в EUR знизилась з р—÷вн€ 6,66% у 2005 роц—÷ до р—÷вн€ 4,40% у 2006 роц—÷;

-¬аструктурна частка залучених кошт—÷в в USD знизилась з р—÷вн€ 66,49% у 2005 роц—÷ до р—÷вн€ 63,6% у 2006 роц—÷;

-¬аструктурна частка залучених кошт—÷в в RUB, знизилась з р—÷вн€ 3,12% у 2005 роц—÷ до р—÷вн€ 2,97% у 2006 роц—÷;

-¬азниженн€ частки залучених валютних кошт—÷в виникло за рахунок п—÷двищенн€ структурно—„ залучених кошт—÷в в нац—÷ональн—÷й валют—÷ UAH, з р—÷вн€ 23,73% у 2005 роц—÷ до р—÷вн€ 29,04% у 2006 роц—÷;

б) залучен—÷ кошти кл—÷—‘нт—÷в

-¬аструктурна частка залучених кошт—÷в в EUR, знизилась з р—÷вн€ 7,34% у 2005 роц—÷ до р—÷вн€ 4,03% у 2006 роц—÷;

-¬аструктурна частка залучених кошт—÷в в USD, незначно знизилась з р—÷вн€ 32,23% у 2005 роц—÷ до р—÷вн€ 32,05% у 2006 роц—÷;

-¬аструктурна частка залучених кошт—÷в в RUB, незначно знизилась з р—÷вн€ 0,28% у 2005 роц—÷ до р—÷вн€ 0,26% у 2006 роц—÷;

-¬азниженн€ частки валютних залучених кошт—÷в виникло за рахунок п—÷двищенн€ структурно—„ частки залучених кошт—÷в в нац—÷ональн—÷й валют—÷ UAH з р—÷вн€ 60,32% у 2005 роц—÷ до р—÷вн€ 63,45% у 2006 роц—÷;

“аким чином, структури залучених валютних кошт—÷в в—÷д банк—÷в та кл—÷—‘нт—÷в, €к —÷ у 2005 роц—÷, на к—÷нець 2006 року мають сутт—‘в—÷ структурн—÷ р—÷зниц—÷:

  • структурна частка залучених кошт—÷в в доларах —Ўј в—÷д кл—÷—‘нт—÷в становить 32,0-32,2%, а в—÷д банк—÷в 63,6 - 66,5%;

-¬аструктурна частка залучених кошт—÷в в нац—÷ональн—÷й валют—÷ в—÷д кл—÷—‘нт—÷в становить 60,3-63,4%, а в—÷д банк—÷в 23,7 - 29,0%;

јнал—÷з повалютно—„ структури кредит—÷в банкам та кл—÷—‘нтам в активах ј Ѕ "ѕриватбанкї станом на 31.12.2005 та 31.12.2006 показу—‘, що при виконанн—÷ норматив—÷в Ќ13 за рахунок забалансово—„ валютно—„ позиц—÷—„:

а) м—÷жбанк—÷вське кредитуванн€

-¬аструктурна частка кредит—÷в, наданих в EUR, знизилась з р—÷вн€ 12,76% у 2005 роц—÷ до р—÷вн€ 3,85% у 2006 роц—÷;

-¬аструктурна частка кредит—÷в, наданих в USD, знизилась з р—÷вн€ 68,36% у 2005 роц—÷ до р—÷вн€ 38,22% у 2006 роц—÷;

-¬аструктурна частка кредит—÷в, наданих в RUB, знизилась з р—÷вн€ 1,51% у 2005 роц—÷ до р—÷вн€ 0,94% у 2006 роц—÷;

-¬азниженн€ частки валютних кредит—÷в виникло за рахунок р—÷зкого п—÷двищенн€ структурно—„ частка кредит—÷в, наданих в нац—÷ональн—÷й валют—÷ UAH, з р—÷вн€ 17,84% у 2005 роц—÷ до р—÷вн€ 56,06% у 2006 роц—÷;

б) кредитуванн€ кл—÷—‘нт—÷в

-¬аструктурна частка кредит—÷в, наданих в EUR, знизилась з р—÷вн€ 1,95% у 2005 роц—÷ до р—÷вн€ 1,6% у 2006 роц—÷;

-¬аструктурна частка кредит—÷в, наданих в USD, п—÷двищилась з р—÷вн€ 32,8% у 2005 роц—÷ до р—÷вн€ 38,78% у 2006 роц—÷;

-¬аструктурна частка кредит—÷в, наданих в RUB, знизилась з р—÷вн€ 1,3% у 2005 роц—÷ до р—÷вн€ 0,76% у 2006 роц—÷;

-¬ап—÷двищенн€ частки валютних кредит—÷в виникло за рахунок зниженн€ структурно—„ частка кредит—÷в, наданих в нац—÷ональн—÷й валют—÷ UAH, з р—÷вн€ 64,83% у 2005 роц—÷ до р—÷вн€ 57,98% у 2006 роц—÷;

“аким чином, структури кредитного валютного портфелю банкам та кл—÷—‘нтам, €к—÷ у 2005 роц—÷ мали сутт—‘ву р—÷зницю, на к—÷нець 2006 року практично вир—÷вн€лис€, тобто основними показниками —‘:

-¬акредити в нац—÷ональн—÷й валют—÷ зайн€ли частку 56 -58%;

-¬акредити в доларах —Ўј зайн€ли частку 38,2 - 38,8%;

-¬акредити в —‘вро зайн€ли частку 1,6 - 3,8%;

“аким чином, дл€ керуванн€ валютним ризиком —÷ максим—÷зац—÷—„ прибутку на зб—÷льшенн—÷ обс€г—÷в валютообм—÷нних операц—÷й, на ринку пох—÷дних ц—÷нних папер—÷в ј Ѕ "ѕриватбанкї у рамках законодавчих обмежень проводить позабалансов—÷ операц—÷—„ хеджуванн€ (терм—÷нових контракт—÷в по обмеженню ризику в—÷дкрито—„ довго—„ —÷ коротко—„ валютно—„ позиц—÷—„).

“ак, досл—÷дженн€ в дипломн—÷й робот—÷ робот—÷ показали:

  • у 2001 роц—÷ позабалансове форвардне хеджуванн€ (форвардн—÷ контракти на продаж валютних актив—÷в) дозволило привести балансову "довгуї в—÷дкриту валютну позиц—÷ю 43,2% у нормативну зону 29,92% (норма "довго—„ї валютно—„ позиц—÷—„ - не б—÷льш 30%);
  • у 2002 роц—÷ позабалансове форвардне й опц—÷онне хеджуванн€ на м—÷жнародних фондових ринках (покупка форвардно-опц—÷онних контракт—÷в на постачанн€ валютних актив—÷в) дозволило привести балансову "короткуї в—÷дкриту валютну позиц—÷ю 58,7% у нормативну зону 4,73% (норма по "коротк—÷йї валютн—÷й позиц—÷—„ - не б—÷льш 5%);

“аким чином, в д—÷€льност—÷ ј Ѕ "ѕриватбанкї було практично доведено, що хеджуванн€ валютних ризик—÷в ф'ючерсними й опц—÷онними контрактами - могутн—÷й та перспективний зас—÷б, однак воно вимага—‘ законодавчого р—÷шенн€ по в—÷дм—÷н—÷ заборони фтјўючерсних та опц—÷онних валютних операц—÷й в ”кра—„н—÷ та в—÷дкриттю ф'ючерсних —÷ опц—÷онних валютних б—÷рж, €к—÷ по законодавству ”кра—„ни тимчасово заборонен—÷.

¬ дипломному досл—÷дженн—÷ валютних операц—÷й ј Ѕ "ѕриватбанкї в €кост—÷ удосконаленн€ процес—÷в регулюванн€ валютного ризику був запропонований —÷нструмент повалютного √≈ѕменеджменту.

ѕовалютний анал—÷з короткострокового та довгострокового √≈ѕу в ј Ѕ "ѕриватбанкї у 2005-2006 роках дозволив —÷дентиф—÷кувати наступн—÷ валютн—÷ ризики, €к—÷ не ви€вл€ютьс€ традиц—÷йною методолог—÷—„ю ЌЅ” врахуванн€ загально—„ валютно—„ позиц—÷—„ банку:

2005 р—÷к (31.12.2005)

1. «а короткостроковими активами та пасивами тривал—÷стю до 31 дн€:

  • по ¬ ¬ - довга валютна позиц—÷€ 22,43%(активи б—÷льше пасив—÷в);
  • по Ќ ¬ - коротка валютна позиц—÷€ 4,54%(пасиви б—÷льше актив—÷в);
  1. «а короткостроковими активами та пасивами тривал—÷стю в—÷д 31 дн€ до 92 дн—÷в:
  • по ¬ ¬ - коротка валютна позиц—÷€ 3,42%(пасиви б—÷льше актив—÷в);
  • по Ќ ¬ - коротка валютна позиц—÷€ 5,03%(пасиви б—÷льше актив—÷в);
  1. «а короткостроковими активами та пасивами тривал—÷стю в—÷д 92 до 365 дн—÷в:
  • по ¬ ¬ - довга валютна позиц—÷€ 2,53%(активи б—÷льше пасив—÷в);
  • по Ќ ¬ - коротка валютна позиц—÷€ 0,24%(пасиви б—÷льше актив—÷в);

4. «а довгостроковими активами та пасивами тривал—÷стю б—÷льше 365 дн—÷в:

  • по ¬ ¬ - коротка валютна позиц—÷€ 64,72%(пасиви б—÷льше актив—÷в);
  • по Ќ ¬ - коротка валютна позиц—÷€ 0,0%(пасиви б—÷льше актив—÷в);

“обто, без врахуванн€ позабалансових операц—÷й з спотовими, форвардними контрактами на покупку валюти в ј Ѕ "ѕриватбанкї (по€ва позабалансово—„ довго—„ валютно—„ позиц—÷—„), €кими в—÷н "знивелювавї сумарну валютну позиц—÷ю до нормативних р—÷вн—÷в, станом на 31.12.2005 року:

а). ¬алютн—÷ активи вкладен—÷ в короткострокових терм—÷нах, при чому —„х величина значно менше довгострокових валютних пасив—÷в, тобто при поверненн—÷ довгострокових валютних пасив—÷в (вклад—÷в) стратег—÷чно прогнозувалось зниженн€ курсу ¬ ¬, €ка була залучена на довгий терм—÷н та проконвертована в нац—÷ональну валюту.

б). ÷е —÷ було реал—÷зовано в 1 квартал—÷ 2006 року, коли курс долара —Ўј знизивс€ з 5,29 грн./1 долар —Ўј до 5,05 грн./ 1 долар —Ўј. ¬играш ј Ѕ "ѕриватбанкї становить приблизно 150 млн. грн. за рахунок коротко—„ довгостроково—„ валютно—„ позиц—÷—„ по ¬ ¬ величиною в 1,47 млрд. грн. екв—÷валентом.

2006 р—÷к (31.12.2006)

1. «а короткостроковими активами та пасивами тривал—÷стю до 31 дн€:

  • по ¬ ¬ - коротка валютна позиц—÷€ 17,5%(пасиви б—÷льше актив—÷в);
  • по Ќ ¬ - коротка валютна позиц—÷€ 3,43%(пасиви б—÷льше актив—÷в);
  1. «а короткостроковими активами та пасивами тривал—÷стю в—÷д 31 дн€ до 92 дн—÷в:
  • по ¬ ¬ - коротка валютна позиц—÷€ 36,03%(пасиви б—÷льше актив—÷в);
  • по Ќ ¬ - довга валютна позиц—÷€ 0,47%(пасиви б—÷льше актив—÷в);
  1. «а короткостроковими активами та пасивами тривал—÷стю в—÷д 92 до 365 дн—÷в:
  • по ¬ ¬ - довга валютна позиц—÷€ 11,10%(активи б—÷льше пасив—÷в);
  • по Ќ ¬ - коротка валютна позиц—÷€ 0,0%(пасиви б—÷льше актив—÷в);

4. «а довгостроковими активами та пасивами тривал—÷стю б—÷льше 365 дн—÷в:

  • по ¬ ¬ - довга валютна позиц—÷€ 136,64%(пасиви б—÷льше актив—÷в);
  • по Ќ ¬ - довга валютна позиц—÷€ 7,49%(пасиви б—÷льше актив—÷в);

“обто, без врахуванн€ позабалансових операц—÷й з спотовими, форвардними контрактами на покупку валюти в ј Ѕ "ѕриватбанкї (по€ва позабалансово—„ довго—„ валютно—„ позиц—÷—„), €кими в—÷н "знивелювавї сумарну валютну позиц—÷ю до нормативних р—÷вн—÷в, станом на 31.12.2006 року:

1. ¬алютн—÷ активи вкладен—÷ в довгострокових терм—÷нах, при чому —„х величина значно б—÷льше короткострокових та довгострокових валютних пасив—÷в, тобто при поверненн—÷ довгострокових валютних актив—÷в (кредит—÷в) стратег—÷чно прогнозу—‘тьс€ п—÷двищенн€ курсу ¬ ¬, €ка була видана за рахунок конвертац—÷—„ нац—÷онально—„ валюти в ¬ ¬ та видана у вигл€д—÷ автомоб—÷льно-—÷потечних кредит—÷в в ¬ ¬.

2. ѕозабалансов—÷ валютн—÷ операц—÷—„ на продаж валюти дозвол€ють привести показник довго—„ валютно—„ позиц—÷—„ в нормативний д—÷апазон, при цьому ј Ѕ "ѕриватбанкї повинен зайн€ти "жорсткуї позиц—÷ю недопущенн€ зниженн€ курсу долара (подальшо—„ ревальвац—÷—„, на €к—÷й в—÷н "вигравї у 2006 роц—÷).

ѕрактична ц—÷нн—÷сть отриманих в результат—÷ дипломного досл—÷дженн€ результат—÷в пол€га—‘ в пропозиц—÷—„ та об“—рунтуванн—÷ доц—÷льност—÷ застосуванн€ —÷нструменту часового повалютого √≈ѕ-менеджменту дл€ б—÷льш глибокого анал—÷зу валютно—„ позиц—÷—„ на р—÷зних короткострокових та довгострокових в—÷др—÷зках часу функц—÷онуванн€ комерц—÷йного банку, що да—‘ змогу б—÷льш обтјў—‘ктивно—„ —÷дентиф—÷кац—÷—„ величин та джерел валютних ризик—÷в в д—÷€льност—÷ банку.

—писок використано—„ л—÷тератури


1. «акон ”кра—„ни "ѕро Ќац—÷ональний банк ”кра—„ниї в—÷д 20 травн€ 1999 року є679XIV¬а// –∆з зм—÷нами —÷ доповненн€ми, внесеними «аконами¬а”кра—„ни станом на 1 грудн€ 2005 року є3163IV

2. «ј ќЌ ” –ј–«Ќ» "ѕро банки —÷ банк—÷вську д—÷€льн—÷стьї в—÷д 7 грудн€ 2000 року є2121III¬а// –∆з зм—÷нами —÷ доповненн€ми, внесеними «аконами¬а”кра—„ни станом в—÷д 27 кв—÷тн€ 2007 року є997V

3. «акон ”кра—„ни "ѕро пор€док виконанн€ розрахунк—÷в в —÷ноземн—÷й валют—÷ї¬а// є185/94¬– в—÷д 23.09.1994 (–∆з зм—÷нами —÷ доповненн€ми, внесеними «аконами ”кра—„ни станом на 5 лютого 2004 року є1454IV)

4. ƒ≈ –≈“  јЅ–∆Ќ≈“” ћ–∆Ќ–∆—“––∆¬ ” –ј–«Ќ» "ѕро систему валютного регулюванн€ —÷ валютного контролюї в—÷д 19 лютого 1993 року є15-93¬а// –∆з зм—÷нами —÷ доповненн€ми, внесеними «аконами¬а”кра—„ни та √осподарським кодексом ”кра—„ни¬ав—÷д 23 лютого 2006 року є3509IV

5. –∆нструкц—÷€ про пор€док в—÷дкритт€, використанн€ —÷ закритт€ рахунк—÷в у нац—÷ональн—÷й та —÷ноземних валютах¬а// ѕостанова ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 12 листопада 2003 року є492 (–∆з зм—÷нами —÷ доповненн€ми, внесеними¬апостановою ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни¬ав—÷д в—÷д 26 червн€ 2006 року є236)

6. –∆нструкц—÷€ про пор€док регулюванн€ д—÷€льност—÷ банк—÷в в ”кра—„н—÷¬а// ѕостанова ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 28 серпн€ 2001 року є368 (–∆з зм—÷нами —÷ доповненн€ми, внесеними постановами ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни станом в—÷д 19 лютого 2007 року є52)

7. –∆нструкц—÷€ про застосуванн€ ѕлану рахунк—÷в бухгалтерського обл—÷ку банк—÷в ”кра—„ни¬а// ѕостанова ѕравл—÷нн€ ЌЅ” в—÷д 17.06.2004 є280 (–∆з зм—÷нами —÷ доповненн€ми, внесеними¬апостановою ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 13 грудн€ 2006 року є457)

8. –∆нструкц—÷€ про касов—÷ операц—÷—„ в банках ”кра—„ни¬а// ѕостанова ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 14 серпн€ 2003 року є337 (–∆з зм—÷нами —÷ доповненн€ми, внесеними постановами ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни станом¬ав—÷д 2 кв—÷тн€ 2007 року є111)

9. –∆нструкц—÷€ про перем—÷щенн€ валюти ”кра—„ни, —÷ноземно—„ валюти, банк—÷вських метал—÷в, плат—÷жних документ—÷в, —÷нших банк—÷вських документ—÷в —÷ плат—÷жних карток через митний кордон ”кра—„ни¬а// ѕостанова ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 12 липн€ 2000 року є283 (–∆з зм—÷нами —÷ доповненн€ми, внесеними постановами ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни станом на 15 с—÷чн€ 2007 року є3)

10. –∆нструкц—÷—„ про пор€док орган—÷зац—÷—„ та зд—÷йсненн€ валютнообм—÷нних операц—÷й на територ—÷—„ ”кра—„ни¬а// ѕостанова ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 12 грудн€ 2002 року є502 (–∆з зм—÷нами —÷ доповненн€ми, внесеними¬апостановами ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни станом на 23 серпн€ 2006 року є337)

11. ѕравила проведенн€ “орговельно—„ сес—÷—„ та зд—÷йсненн€ окремих операц—÷й, пов'€заних з куп—÷влеюпродажем —÷ноземних валют та банк—÷вських метал—÷в¬а// ѕостанова ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни
в—÷д 10 серпн€ 2005¬ар. є281 (–∆з зм—÷нами —÷ доповненн€ми, внесеними постановами ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни станом на 7 червн€ 2007 року є207)

12. ѕро затвердженн€ ѕоложенн€ про пор€док видач—÷ банкам банк—÷вських л—÷ценз—÷й, письмових дозвол—÷в та л—÷ценз—÷й на виконанн€ окремих операц—÷й¬а// ѕостанова ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 17 липн€ 2001 року є275 (–∆з зм—÷нами —÷ доповненн€ми, внесеними постановами ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни¬ав—÷д 25 вересн€ 2006 року є374)

13. ѕро затвердженн€ ѕоложенн€ про оформленн€ та виконанн€ документ—÷в на перерахуванн€, зарахуванн€, куп—÷влю та продаж —÷ноземно—„ валюти або банк—÷вських метал—÷в¬а// ѕостанова ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 5 березн€ 2003 року є82 (–∆з зм—÷нами —÷ доповненн€ми, внесеними постановами ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни станом на 29 грудн€ 2006 року є500)

14. ѕро затвердженн€  ласиф—÷катора —÷ноземних валют¬а// ѕостанова ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 4 лютого 1998 року¬ає34 (–∆з зм—÷нами —÷ доповненн€ми, внесеними постановами ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни¬ав—÷д 10 серпн€ 2005 року є280)

15. ѕро затвердженн€ ѕравил використанн€ гот—÷вково—„ —÷ноземно—„ валюти на територ—÷—„ ”кра—„ни та внесенн€ зм—÷н до де€ких нормативноправових акт—÷в Ќац—÷онального банку ”кра—„ни¬а// ѕостанова ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 30 травн€ 2007 року є200

16. ѕро затвердженн€ ѕоложенн€ про пор€док видач—÷ —÷ндив—÷дуальних л—÷ценз—÷й на переказуванн€ —÷ноземно—„ валюти за меж—÷ ”кра—„ни дл€ оплати банк—÷вських метал—÷в та проведенн€ окремих валютних операц—÷й¬а// ѕостанова ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 17 червн€ 2004 року є266 (–∆з зм—÷нами —÷ доповненн€ми, внесеними постановами ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни¬ав—÷д 30 травн€ 2007 року є199)

17. ѕро затвердженн€ ѕравил зд—÷йсненн€ переказ—÷в —÷ноземно—„ валюти за дорученн€м та на користь ф—÷зичних ос—÷б¬а// ѕостанова ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 14 жовтн€ 2004 року є486 (–∆з зм—÷нами —÷ доповненн€ми, внесеними постановою ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 31 серпн€ 2005 року є321)

18. ѕро внесенн€ зм—÷н до ћетодики розрахунку економ—÷чних норматив—÷в регулюванн€ д—÷€льност—÷ банк—÷в в ”кра—„н—÷¬а// ѕќ—“јЌќ¬ј ѕ–ј¬Ћ–∆ЌЌя Ќј÷–∆ќЌјЋ№Ќќ√ќ ЅјЌ ” ” –ј–«Ќ» в—÷д 11 кв—÷тн€ 2005 року є125 (–∆з зм—÷нами —÷ доповненн€ми, внесеними постановою ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 22 грудн€ 2005 року є493)

19. ѕлан рахунк—÷в бухгалтерського обл—÷ку банк—÷в ”кра—„ни¬а// ѕостанова ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 17.06.2004 є280 (–∆з зм—÷нами —÷ доповненн€ми, внесеними¬апостановою ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 13 грудн€ 2006 року є457)

20. ѕоложенн€ про пор€док та умови торг—÷вл—÷ —÷ноземною валютою¬а// ѕостанова ѕравл—÷н투аЌац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 21.08.2006¬ар. є333 (–∆з зм—÷нами —÷ доповненн€ми, внесеними постановою ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни¬ав—÷д 7 червн€ 2007 року є207)

21. ѕро переказуванн€ кошт—÷в у нац—÷ональн—÷й та —÷ноземн—÷й валют—÷ на користь нерезидент—÷в за де€кими операц—÷€ми¬а// ѕостанова ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 30 грудн€ 2003 року є597 (–∆з зм—÷нами —÷ доповненн€ми, внесеними постановою ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни¬ав—÷д 21 серпн€ 2006 року є329)

22. ѕро затвердженн€ ѕравил орган—÷зац—÷—„ статистично—„ зв—÷тност—÷, що пода—‘тьс€ до Ќац—÷онального банку ”кра—„ни¬а// ѕостанова ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 19 березн€ 2003 року є124 (–∆з зм—÷нами —÷ доповненн€ми, внесеними постановами ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 19 грудн€ 2006 року є466)

23. ѕро затвердженн€ ѕоложенн€ про пор€док зд—÷йсненн€ банками ”кра—„ни вкладних (депозитних) операц—÷й з юридичними —÷ ф—÷зичними особами¬а// ѕостанова ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 3 грудн€ 2003 року є516 (–∆з зм—÷нами —÷ доповненн€ми, внесеними постановою ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 15 вересн€ 2004 року є437)

24. ѕро затвердженн€ ѕоложенн€ про встановленн€ оф—÷ц—÷йного курсу гривн—÷ до —÷ноземних валют та курсу банк—÷вських метал—÷в¬а// ѕостанова ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 12 листопада 2003 року є496 (–∆з зм—÷нами —÷ доповненн€ми, внесеними¬апостановами ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни станом в—÷д 13 березн€ 2006 року є83)

25. ѕро питанн€ сплати збору на обов'€зкове державне пенс—÷йне страхуван투а// Ќј÷–∆ќЌјЋ№Ќ»… ЅјЌ  ” –ј–«Ќ», Ћ»—“ в—÷д 27.05.2005¬ар. є25-111/818-5419

26. ѕоложенн€ про пор€док зд—÷йсненн€ операц—÷й з чеками в —÷ноземн—÷й валют—÷ на територ—÷—„ ”кра—„ни¬а// ѕостанова ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 29 грудн€ 2000 року є520 (–∆з зм—÷нами —÷ доповненн€ми, внесеними постановами ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни станом в—÷д 31 березн€ 2006 року є123)

27. ѕоложенн€ про в—÷дкритт€ та функц—÷онуванн€ в уповноважених банках ”кра—„ни рахунк—÷в банк—÷вкореспондент—÷в в —÷ноземн—÷й валют—÷ та в гривн€х¬а// ѕостанова ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 26 березн€ 1998 року є118 (в редакц—÷—„ зм—÷н ѕостанов ЌЅ” станом в—÷д 22 червн€ 2007 року є235)

28. ѕро затвердженн€ ѕоложенн€ про пор€док отриманн€ резидентами кредит—÷в, позик в —÷ноземн—÷й валют—÷ в—÷д нерезидент—÷в —÷ наданн€ резидентами позик в —÷ноземн—÷й валют—÷ нерезидентам¬а// ѕостанова ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 17 червн€ 2004 року є270 (–∆з зм—÷нами —÷ доповненн€ми, внесеними постановами ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни¬ав—÷д 21 серпн€ 2006 року є329)

29. ўодо в—÷дображенн€ в бухгалтерському обл—÷ку операц—÷й з ф'ючерсними контрактами, базовим активом €ких —‘ курс або кроскурс —÷ноземно—„ валюти¬а// Ќј÷–∆ќЌјЋ№Ќ»… ЅјЌ  ” –ј–«Ќ» Ћ»—“ в—÷д 11.11.2003¬ар. є12-11/1508-8254

31. јнал—÷з банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷: ѕ—÷дручник / ј.ћ.¬а√ерасимович та —÷н.; «а ред. ј.ћ.¬а√ерасимовича. -  . Ќ≈”, 2003.¬а- 599¬ас.

32. Ѕанк—÷вський менеджмент: Ќавч. пос—÷бник / «а ред. ќ.ј.¬а ириченка. -  .: «нанн€ѕрес, 2002. - 438¬ас.

33. Ѕанковское дело: ”чебник. - 2 - е изд., перераб. и доп. /ѕод ред. ќ.».¬аЋаврушина. - ћ.: ‘инансы и статистика, 2000.¬а- 672¬ас.

34. Ѕанк—÷вськ—÷ операц—÷—„: ѕ—÷дручник. - 2ге вид., випр. —÷ доп./ ј.ћ.¬аћороз, ћ.–∆. —авлук, ћ.‘. ѕуховк—÷на та —÷н.; «а ред. дра екон. наук, проф. ј.ћ.¬аћороза. -  .:  Ќ≈”, 2002. - 476¬ас.

35. Ѕанки и банковские операции: ”чебник дл€ вузов / ѕод ред. проф. ≈.‘.¬а∆укова.¬а- ћ.: Ѕанки и биржи, ёЌ»“», 1997. - 471¬ас.

36. Ѕанк—÷вськ—÷ операц—÷—„:ѕ—÷дручник¬а/ «а ред. ћ—÷щенка ¬.–∆., —лав"€нсько—„ Ќ.√.¬а-  и—„в: «нанн€ѕрес, 2006.¬а- 727¬ас.

37. Ѕереславська¬аќ.–∆. та —÷нш—÷. ћ—÷жнародн—÷ розрахунки та валютн—÷ операц—÷—„: Ќавч. ѕос—÷бник.¬а-  .: Ќ≈”, 2002.

—траницы: Ќазад 1 ¬перед