јмортизац—÷йн—÷ в—÷драхуванн€ та методи —„х розрахунку

реферат: Ѕанковское дело

ƒокументы: [1]   Word-33342.doc —траницы: Ќазад 1 ¬перед

ћ—÷н—÷стерство осв—÷ти ”кра—„ни

 и—„вський нац—÷ональний торговельно - економ—÷чний ун—÷верситет






 урсова робота на тему:

јмортизац—÷йн—÷ в—÷драхуванн€ та методи —„х розрахунку





Ќауковий кер—÷вник:                                                       Cмол—÷н –∆.¬.

¬иконала роботу

студентка 1-о—„ групи

3 курсу   ‘Ѕ—                                                               Ѕерезна  .ј.




 »–«¬ - 2001



ѕлан



¬ступ

  1. ћехан—÷зм в—÷дтворенн€ основних фонд—÷в
  2. ¬иди амортизац—÷—„ та —„х характеристики
  3. ћетоди розрахунку амортизац—÷—„ основних фонд—÷в
  4. ѕрактичн—÷ проблеми управл—÷нн€ в—÷дтворенн€м основних фонд—÷в

¬исновки

¬икористана л—÷тература



















¬ступ

ќдн—÷—‘ю з найважлив—÷ших сфер економ—÷чних в—÷дносин в держав—÷ —‘ процес в—÷дтворенн€ виробничого апарату. Ќа шл€ху побудови ринкових в—÷дносин у наш—÷й держав—÷, пор€д з формуванн€м ринку кап—÷талу, ц—÷леспр€мованого регулюванн€ потребу—‘ процес в—÷дтворенн€ основних фонд—÷в, оск—÷льки вони великою м—÷рою визначають ефективн—÷сть сусп—÷льного виробництва, темпи впровадженн€ науково - техн—÷чного прогресу, зростанн€ нац—÷онального дохаду —÷ добробуту населенн€. ”сунувшись в—÷д пр€мого втручанн€ в д—÷€льн—÷сть п—÷дпри—‘мств, держава збер—÷га—‘ за собою головну регулюючу функц—÷ю - встановленн€ " правил гри тјЁ, обовтјў€зкових дл€ вс—÷х без вин€тку учасник—÷в ринку.

Ќев—÷дтјў—‘мними складовими державного управл—÷нн€ —‘ адм—÷н—÷стративн—÷ та економ—÷чн—÷ методи. ќднак, €кщо перш—÷ передбачають пр€мий централ—÷зований вплив на обтјў—‘кт, €ким управл€ють, —÷ —‘ обовтјў€зковими, то друг—÷ - впливають на повед—÷нку керованих через —„хн—÷ —÷нтереси.

≈коном—÷чн—÷ методи реал—÷зуютьс€ на основ—÷ по—‘днанн€ пр€мих та непр€мих регул€тор—÷в. –«х сп—÷вв—÷дношенн€ в окрем—÷ пер—÷оди р—÷зн—÷. ѕерех—÷д в—÷д централ—÷зовано—„ економ—÷ки до економ—÷ки ринкового типу передбача—‘ ширше залученн€ непр€мих економ—÷чних регул€тор—÷в бюджетно - податково—„, грошово - кредитно—„, амортизац—÷йно—„ пол—÷тики.

«адачею дано—„ курсово—„ —‘ досл—÷дженн€ та визначенн€ найоптимальн—÷ших метод—÷в амортизац—÷—„ та визначенн€ найсутт—‘в—÷ших проблем управл—÷нн€ основними фондами.

¬ дан—÷й курсов—÷й робот—÷ € хочу зупинитис€ на сутност—÷, видах, методах амортизац—÷—„ основних фонд—÷в та проблемах амортизац—÷йно—„ пол—÷тики в ”кра—„н—÷, €к—÷й належить ключова роль у регулюванн—÷ та управл—÷нн—÷ процесом в—÷дтворенн€ основних фонд—÷в. јмортизац—÷йна пол—÷тика - це сукупн—÷сть заход—÷в, що зд—÷йснюютьс€ державою —÷ спр€мован—÷ на забезпеченн€ нормального режиму в—÷дтворенн€ основних фонд—÷в. Ќайважлив—÷шою умовою ефективного функц—÷онуванн€ п—÷дпри—‘мств у ринковому середовищ—÷ —‘ забезпеченн€ принципу сомоф—÷нансуванн€, €кий передбача—‘ зд—÷йсненн€ господарсько—„ та —÷нвестиц—÷йно—„ д—÷€льност—÷ за рахунок "асних джерел (амортизац—÷—„ та нерозпод—÷леного прибутку). —еред джерел самоф—÷нансуванн€ амортизац—÷йн—÷ в—÷драхуванн€ пос—÷дають головне м—÷iе тому, що завд€ки синхронност—÷ м—÷ж кругооборотом основних фонд—÷в —÷ формуванн€м амортизац—÷йного фонду, менш—÷й —„х схильност—÷ до контјўюнктурних коливань повтјў€заних з результатом господарсько—„ д—÷€льност—÷, вони б—÷льшою м—÷рою, н—÷ж прибуток, можуть бути ф—÷нансовою базою сомост—÷йност—÷ п—÷дпри—‘мств у в—÷дтворенн—÷ основних фонд—÷в.

 р—÷м того, амортизац—÷€ в певн—÷й м—÷р—÷ викону—‘ —÷ стимулюючу функц—÷ю, передбачаючи найб—÷льш повне використанн€ основних фонд—÷в: чим довший пер—÷од функц—÷онуванн€ обладнанн€, тим б—÷льше виробл€—‘тьс€ продукц—÷—„ —÷ тим швидше буде перенесена варт—÷сть основних фонд—÷в. ÷е дозволить зменшити —„х недоамортизац—÷—„ внасл—÷док морального зносу —÷ знизити втрати п—÷дпри—‘мства, що дуже важливо в умовах ринку.

ќсновною метою дано—„ курсово—„ роботи —‘ розкритт€ сутност—÷ амортизац—÷йних в—÷драхувань, механ—÷зму в—÷драхуванн€та амортизац—÷йних фонд—÷в та практичних проблем управл—÷нн€ в—÷дтворенн€м основних фонд—÷в на п—÷дпри—‘мств—÷..

ѕроблема, досл—÷джувана в дан—÷й робот—÷, —‘ особливо актуальною дл€ виробничих галузей економ—÷ки держави —÷, насамперед, дл€ тих п—÷дпри—‘мств, що займаютьс€ виробництвом засоб—÷в виробництва, високотехнолог—÷чного обладнанн€, п—÷дпри—‘мств паливно - енергетичного комплексу тощо.




























1. ћехан—÷зм в—÷дтворенн€ основних засоб—÷в

Ѕезперервний процес виробництва вимага—‘ пост—÷йного в—÷дтворенн€ ф—÷зично спрацьованих —÷ техн—÷чно застар—÷лих основних фонд—÷в. Ќеобх—÷дною умовою в—÷дновленн€ засоб—÷в прац—÷ у натур—÷ —‘ —„х в—÷дшкодуванн€ у варт—÷сн—÷й форм—÷, €ке зд—÷йсню—‘тьс€ через амортизац—÷ю.

јмортизац—÷€ основних засоб—÷в - це процес перенесенн€ авансово—„ ран—÷ше вартост—÷ ус—÷х вид—÷в засоб—÷в прац—÷ на варт—÷сть виготовлювано—„ продукц—÷—„ з метою —„—„ повного в—÷дшкодуванн€.

ƒл€ в—÷дшкодуванн€ вартост—÷ зношено—„ частини основних фонд—÷в кожне п—÷дпри—‘мство справл€—‘ амортизац—÷йн—÷ в—÷драхунки, тобто певних сум грошей в—÷дпов—÷дно до розм—÷р—÷в ф—÷зичного спрацюванн€ —÷ техн—÷ко - економ—÷чного стар—÷нн€. ÷—÷ в—÷драхуванн€ включають до соб—÷вартост—÷ продукц—÷—„, реал—÷зують при продажу товар—÷в, а пот—÷м накопичують у спец—÷альному амортизац—÷йному фонд—÷, що слугу—‘ в—÷дновленню основних засоб—÷в.

јмортизац—÷йн—÷ в—÷драхуванн€ справл€ють за певними нормами, €к—÷ характерезують щор—÷чний розм—÷р в—÷драхувань у в—÷дсотках до балансово—„ вартост—÷ основних фонд—÷в, розрахунки норм амортизац—÷йних в—÷драхувань на повне в—÷дновленн€ ( реновац—÷ю ) основних фонд—÷в зд—÷йснюють централ—÷зовано за формулою:


Ќав = (‘ - Ћ)*100/ јп


де - балансова ( перв—÷сна чи в—÷дновна ) варт—÷сть основних фонд—÷в;

      Ћ - л—÷кв—÷дац—÷йна варт—÷сть основних фонд—÷в;

      јп - амортизац—÷йний пер—÷од (нормативний строк функц—÷онуванн€ ) основних фонд—÷в.

ѕри встановленн—÷ норм амортизац—÷йних в—÷драхувань сл—÷д виходити з економ—÷чно доц—÷льних  середн—÷х строк—÷в функц—÷онуванн€ засоб—÷в прац—÷, необх—÷дност—÷ забезпеченн€ повного в—÷дшкодуванн€ вартост—÷ основних фонд—÷в —÷ врахуванн€ техн—÷ко - економ—÷чного —„х стар—÷нн€.

ѕри цьому найб—÷льш складним —‘ правильне визначенн€ тривалост—÷ амортизац—÷йного пер—÷оду ( доц—÷льного строку використанн€ ) конкретних вид—÷в засоб—÷в прац—÷. «вичайно його встановлюють з урахуванн€м багатьох впливаючих фактор—÷в, зокрема загально—„ ф—÷зично—„ довгов—÷чност—÷ —÷ економ—÷чност—÷ кап—÷тального ремонту засоб—÷в прац—÷, умов —„х експлуатац—÷—„, строк—÷в настанн€ техн—÷ко - економ—÷чного стар—÷нн€, можливих темп—÷в оновленн€, доц—÷льност—÷ застосуванн€ методу прискорено—„ амортизац—÷—„ тощо.

¬ м—÷ру розвитку техн—÷ки, удосконаленн€ технолог—÷—„ —÷ орган—÷зац—÷—„ виробництва зм—÷нюютьс€ тривал—÷сть та характер використанн€ окремих вид—÷в основних фонд—÷в, виника—‘ обтјў—‘ктивна необх—÷дн—÷сть скороченн€ нормативних строк—÷в —„х функц—÷онуванн€. ” звтјў€зку з цим норми амортизац—÷йних в—÷драхувань пер—÷одично перегл€дають, уточнюють. ћожлив—÷ розробка —÷ запровадженн€ навих нарм амортизац—÷йних в—÷драхувань або ж лише коеф—÷ц—÷—‘нт—÷в зм—÷ни  (зб—÷льшенн€, зменшенн€ ) д—÷ючих норм.

«абезпеченн€ нормального в—÷дтворенн€ основних фонд—÷в вимага—‘ правильного нарахуванн€ амортизац—÷—„ за встановленими нормами. ўор—÷чну суму амортизац—÷йних в—÷драхувань на реновац—÷ю основних фонд—÷в обчислюють шл€хом множенн€ середньор—÷чно—„ вартост—÷ —„х на в—÷дпов—÷дн—÷ норми амортизац—÷—„ —÷ поправочн—÷ коеф—÷ц—÷—‘нти до них, що враховують конкретн—÷ умови експлуатац—÷—„ окремих вид—÷в засоб—÷в прац—÷. —ередньор—÷чна варт—÷сть кожного виду основних фонд—÷в визнача—‘тьс€ шл€хом додаванн€ до вартост—÷ на початок розрахункового року р—÷зниц—÷ м—÷ж середньор—÷чними величинами введенн€ в д—÷ю нових —÷ вибутт€ д—÷ючих елемент—÷в засоб—÷в прац—÷. —ередньор—÷чне введенн€ (вибутт€) визначають за результатом перемноженн€ абсолютного його розм—÷ру —÷ коеф—÷ц—÷—‘нта функц—÷онуванн€ прот€гом розрахункового року засоб—÷в прац—÷, що будуть введен—÷ в д—÷ю —÷ вибудуть, тобто в—÷дношенн€ к—÷лькост—÷ м—÷с€ц—÷в експлуатац—÷—„ до числа 12.

¬ промисловост—÷ та —÷нших галуз€х народного господарства —÷сну—‘ певний пор€док нарахуванн€ амортизац—÷—„, €кого сл—÷д дотримуватись на вс—÷х п—÷дпри—‘мствах. јмортизац—÷—„ п—÷дл€гають ус—÷ основн—÷ виробнич—÷ фонди, за вин€тком законсервованих елемент—÷в засоб—÷в прац—÷. јмортизац—÷йн—÷ в—÷драхуванн€ на реновац—÷ю основних фонд—÷в повинн—÷ справл€тись впродовж часу, достатнього дл€ в—÷дшкодуванн€ повно—„ —„х вартост—÷ (з урахуванн€м л—÷кв—÷дац—÷йно—„ вартост—÷). « огл€ду на —÷снуючу на п—÷дпри—‘мствах практику нарахуванн€ амортизац—÷—„ прот€гом фактичного строку експлуатац—÷—„ основних фонд—÷в треба вважати економ—÷чно не виправданою.

ќц—÷нка на€вност—÷ та руху основних фонд—÷в торговельного п—÷дпри¬н—‘мства проводитьс€ по окремих —÷нвентарних об'—‘ктах основних фонд—÷в в натуральному та варт—÷сному вим—÷р—÷.

Ќатуральн—÷ показники характеризують к—÷льк—÷сть одиниць, що вход€ть у склад кожного виду основних фонд—÷в, —„х параметри - по тужн—÷сть, продуктивн—÷сть, вантажн—÷сть, р—÷к введенн€ в експлуата¬нц—÷ю та —÷нше.

Ќатуральн—÷ показники використовуютьс€ дл€ оц—÷нки техн—÷чного стану та морального зносу основних фонд—÷в, розробки балансу облад¬ннанн€, оц—÷нки продуктивно—„ потужност—÷ та пропускно—„ спроможност—÷.

 ожна одиниц€ основних фонд—÷в ма—‘ також визначену грошову варт—÷сть. ¬арт—÷сн—÷ показники оц—÷нки основних фонд—÷в дозвол€ють вес¬нти обл—÷к загального обс€гу, в—÷дображати знос

основних фонд—÷в та вра¬нховувати його при оподаткуванн—÷, зд—÷йснювати ф—÷нансуванн€ в—÷дтво¬нренн€ основних фонд—÷в, оц—÷нювати ефективн—÷сть –«х використанн€.

ƒл€ оц—÷нки основних фонд—÷в використову—‘тьс€ перв—÷сна, в—÷дновну-вальна та залишкова варт—÷сть.

ѕерв—÷сна варт—÷сть в—÷добража—‘ суму витрат п—÷дпри—‘мства на —„х створенн€ та введенн€ в д—÷ю: витрати на зведенн€ буд—÷вель, споруд; придбанн€ машин та обладнанн€ (включаючи витрати на доставку та монтаж, витрати на розробку проектно-кошторисно—„ документац—÷—„), страхуванн€. «а перв—÷сною варт—÷стю основн—÷ фонди враховуютьс€ на баланс—÷ п—÷дпри—‘мства, тому —„—„ називають також балансовою варт—÷стю.

         ѕ—÷д в—÷дновлювальною варт—÷стю основних фонд—÷в розум—÷ють вар¬нт—÷сть —„х в—÷дновленн€ за сучасних умов в ц—÷нах, тобто вона €вл€—‘ собою суму витрат, €ку зазнало б п—÷дпри—‘мство при формуванн—÷ аналог—÷чних основних фонд—÷в в певний пром—÷жок часу. «м—÷на вартост—÷ основних фонд—÷в в—÷дбува—‘тьс€ п—÷д впливом зм—÷ни ц—÷н на сировину та матер—÷али, зм—÷ни трудових витрат на –«х виробництво, а також п—÷д впливом —÷н¬нфл€ц—÷йних процес—÷в в економ—÷ц—÷. ¬иникаюча розб—÷жн—÷сть м—÷ж перв—÷с¬нною та в—÷дновлювальною варт—÷стю основних фонд—÷в ускладню—‘ —„х оц—÷нку та регулюванн€ процес—÷в в—÷дтворенн€, призводить до викрив¬нленн€ показник—÷в оц—÷нки ефективност—÷ використанн€.

ƒл€ забезпеченн€ об'—‘ктивност—÷ оц—÷нки проводитьс€ пер—÷одична переоц—÷нка основних фонд—÷в за в—÷дновлювальною варт—÷стю. ƒо 1997 року р—÷шенн€ про проведенн€ переоц—÷нки основних фонд—÷в прийма¬нлось на державному р—÷вн—÷, з затвердженн€м централ—÷зовано визначних диференц—÷йованих коеф—÷ц—÷—‘нт—÷в —÷ндексац—÷—„ основних фонд—÷в (залежно в—÷д –«х виду та строку введенн€ в експлуатац—÷ю). ¬ результат—÷ прове¬нденн€ переоц—÷нки вс—÷ основн—÷ фонди п—÷дпри—‘мства отримували —‘дину оц—÷нку з повноти вартост—÷ —„х в—÷дтворенн€ на момент —÷ндексац—÷—„. ѕере¬ноц—÷нц—÷ п—÷дл€гала —÷ сума нараховано—„ амортизац—÷—„.

ѕочинаючи з 1998 року в—÷дпов—÷дно до «акону "ѕро оподаткуванн€ прибутку" п—÷дпри—‘мства отримали право на самост—÷йну щор—÷чну пере¬ноц—÷нку основних фонд—÷в виход€чи з оф—÷ц—÷йно опубл—÷кованого —÷ндексу —÷нфл€ц—÷—„.

«алишкова варт—÷сть основних фонд—÷в характеризу—‘ —„х реально —÷с¬ннуючу варт—÷сть, €ка ще не перенесена на варт—÷сть продукц—÷—„ (роб—÷т, послуг).  —÷льк—÷сно вона дор—÷вню—‘ р—÷зниц—÷ м—÷ж перв—÷сною варт—÷стю тасумою накопиченого на момент оц—÷нки зносу основних фонд—÷в в зв'€з¬нку з —„х спрацюванн€м.

« метою оц—÷нки та анал—÷зу розр—÷зн€ють:

- бухгалтерську залишкову варт—÷сть основних фонд—÷в, €ка врахо¬нву—‘ вплив на варт—÷сть основних фонд—÷в д—÷ючого (державне визначено¬нго) механ—÷зму —„—„ амортизац—÷—„;


- реальну залишкову варт—÷сть, €ка врахову—‘ втрату споживчо—„ вартост—÷ основних фонд—÷в в результат—÷ ф—÷зичного та морального зносу.

ѕотреба в амортизац—÷—„ основних фонд—÷в обумовлена тим, що тер¬нм—÷н використанн€ основних фонд—÷в в д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мства ма—‘ певн—÷ обмеженн€ в зв'€зку з поступовим зношуванн€м основних фон¬нд—÷в та втратою —„х споживчо—„ вартост—÷ (корисност—÷).

ѕрийн€то вид—÷л€ти два види зносу - ф—÷зичний та моральний.

ѕ—÷д ф—÷зичним зносом (спрацюванн€м) основних фонд—÷в сл—÷д розу¬нм—÷ти втрату ними техн—÷ко-експлуатац—÷йних "астивостей внасл—÷док –«х використанн€ або впливу на них природних сил.

Ќа швидк—÷сть та розм—÷ри ф—÷зичного зносу основних фонд—÷в впливають –«х над—÷йн—÷сть та довгов—÷чн—÷сть, р—÷вень використанн€, особливост—÷ матер—÷ал—÷в, що застосовуютьс€ в —„х виробництв—÷, тех¬ннолог—÷€ виробництва, р—÷вень використанн€ в д—÷€льност—÷ торговель¬нного п—÷дпри—‘мства, €к—÷сть техн—÷чного догл€ду та ремонтного обслу¬нговуванн€, квал—÷ф—÷кац—÷€ роб—÷тник—÷в, —÷нш—÷ орган—÷зац—÷йно-техн—÷чн—÷ фактори.

  ћоральний знос (техн—÷ко-економ—÷чне стар—÷нн€ основних фонд—÷в) -це процес знец—÷ненн€ д—÷ючих засоб—÷в прац—÷ до настанн€ —„х повного ф—÷¬нзичного спрацюванн€ п—÷д впливом науково-техн—÷чного прогресу. ѕри¬нчиною морального зносу —‘ створенн€ принципово нових або б—÷льш продуктивних та економ—÷чних основних фонд—÷в, впровадженн€ нових технолог—÷й та матер—÷ал—÷в у виробництво тощо. .

”суненн€ насл—÷дк—÷в зносу може в—÷дбуватис€ у р—÷зних формах (рис.1).

‘—÷зичний знос (спрацюванн€) под—÷л€ють на усувний (тимчасовий) та неусувний (нагромаджу вальний).

ѕерша частина ф—÷зичного зносу пер—÷одично усува—‘тьс€ шл€хом кап—÷тального ремонту основних фонд—÷в.

ƒруга не може бути усунена таким шл€хом. « часом неусувний ф—÷зичний знос нагромаджу—‘тьс€ та зумовлю—‘ такий стан основних фонд—÷в, при €кому подальше —„х використанн€ —‘ неможливим. Ќаста—‘ момент повного ф—÷зичного спрацюванн€, €ке вимага—‘ зам—÷ни об'—‘кт—÷в основних фонд—÷в на нов—÷ тј‘ аналог—÷чного призначенн€.

ћоральний знос (техн—÷ко-економ—÷чне стар—÷нн€) також може бути повним та частковим.

„астковий моральний знос може бути усунений шл€хом прове¬нденн€ модерн—÷зац—÷—„ основних фонд—÷в, п—÷д €кою розум—÷ють внесенн€ пе¬нвних конструктивних зм—÷н в об'—‘кти основних фонд—÷в з метою покра¬нщенн€ —„х техн—÷ко-економ—÷чних характеристик.


Ќастанн€ повного морального зносу обумовлю—‘ потребу в зам—÷н—÷ об'—‘кт—÷в основних фонд—÷в п—÷дпри—‘мства.

«алежно в—÷д результат—÷в зм—÷ни споживчо—„ вартост—÷ основних фон¬нд—÷в вид—÷л€ють:

- просте в—÷дтворенн€, при €кому дос€га—‘тьс€ збереженн€ спожив¬нчо—„ вартост—÷ основних фонд—÷в;

- розширене в—÷дтворенн€, при зд—÷йсненн—÷ €кого споживча варт—÷сть та к—÷льк—÷сть основних фонд—÷в п—÷дпри—‘мства зроста—‘.

ѕросте в—÷дтворенн€ в—÷дбува—‘тьс€ шл€хом проведенн€ кап—÷тального ремонту та зам—÷ни застар—÷лих об'—‘кт—÷в основних фонд—÷в, розширене -шл€хом проведенн€ нового буд—÷вництва, реконструкц—÷—„ та техн—÷чного переозбро—‘нн€, модерн—÷зац—÷—„ основних фонд—÷в. ¬иб—÷р форми в—÷дтворен¬нн€ зд—÷йсню—‘тьс€ в процес—÷ управл—÷нн€ —÷нвестиц—÷йною д—÷€льн—÷стю тор¬нговельного п—÷дпри—‘мства.

ѕром—÷жок часу, прот€гом €кого в—÷дбува—‘тьс€ процес формуванн€, використанн€ та в—÷дновленн€ споживчо—„ вартост—÷ основних фонд—÷в, характеризу—‘тьс€ пон€тт€м "цикл в—÷дтворенн€ основних фонд—÷в".

ќсновн—÷ стад—÷—„ (етапи) циклу в—÷дтворенн€ основних фонд—÷в наведе¬нно на рис. 2.

Ќаведен—÷ пон€тт€ не т—÷льки зм—÷стовно, а й к—÷льк—÷сно в—÷др—÷зн€ютьс€ одне в—÷д одного.

якщо цикл в—÷дтворенн€ основних фонд—÷в б—÷льш тривалий, н—÷ж об—÷г основних фонд—÷в, то п—÷дпри—‘мство отриму—‘ додатковий дох—÷д за рахунок використанн€ накопичено—„ амортизац—÷—„.

якщо ж в раз—÷ неефективного використанн€ цикл в—÷дтворенн€ ко¬нротший за об—÷г фонд—÷в, то п—÷дпри—‘мство не ма—‘ ф—÷нансових джерел дл€ в—÷дновленн€ основних фонд—÷в (в зв'€зку з незавершенн€м амортиза¬нц—÷йного пер—÷оду) —÷ несе збитки через списанн€ залишково—„ вартост—÷ основних фонд—÷в на ф—÷нансов—÷ результати д—÷€льност—÷.

ѕобачивши механ—÷зм в—÷дтворенн€ основних фонд—÷в буде важливим розгл€нути види та норми амортизац—÷—„.


















2. ¬иди та норми амортизац—÷—„ та —„х характеристика

¬—÷дпов—÷дно до «акону п—÷д терм—÷ном "амортизац—÷€" основних фонд—÷в —÷ нематер—÷альних актив—÷в сл—÷д розум—÷ти поступове в—÷днесенн€ витрат на —„х придбанн€, виготовленн€ або пол—÷пшенн€, на зменшенн€ скоригованого прибутку платника податку у межах встановлених норм амортизац—÷йних в—÷драхувань.

¬итрати торговельного п—÷дпри—‘мства под—÷л€ютьс€ на:

- придбанн€ основних фонд—÷в та нематер—÷альних актив—÷в дл€ "асного використанн€;

- самост—÷йне виготовленн€ основних фонд—÷в дл€ "асних виробни¬нчих потреб, включаючи витрати на виплату зароб—÷тно—„ плати прац—÷в¬нникам, €к—÷ були зайн€т—÷ на виготовленн—÷ таких основних фонд—÷в;

- проведенн€ вс—÷х вид—÷в ремонту, реконструкц—÷—„, модерн—÷зац—÷—„ та —÷нших вид—÷в пол—÷пшенн€ основних фонд—÷в.

Ќе п—÷дл€гають амортизац—÷—„ та повн—÷стю вход€ть до складу валових витрат зв—÷тного пер—÷оду витрати платника податку на придбанн€ основних фонд—÷в та нематер—÷альних актив—÷в з метою —„х подальшо—„ реал—÷зац—÷—„ —÷ншим платникам податку чи —„х використанн€ у виробництв—÷ (буд—÷вництв—÷, спорудженн—÷) —÷нших основних фонд—÷в, призначених дл€ подальшо—„ реал—÷зац—÷—„ —÷ншим платникам податку, та на утриманн€ основних фонд—÷в, що знаход€тьс€ на консервац—÷—„.

Ќе п—÷дл€гають амортизац—÷—„ та провад€тьс€ за рахунок прибутку торговельного п—÷дпри—‘мства витрати на придбанн€, ремонт та модерн—÷зац—÷ю легкових автомоб—÷л—÷в, що використовуютьс€.

« метою амортизац—÷—„ основн—÷ фонди п—÷дпри—‘мства п—÷дл€гають роз¬нпод—÷лу на три групи:

група 1 - буд—÷вл—÷, споруди, —„х структурн—÷ компоненти та передавальн—÷ пристро—„, в тому числ—÷ житлов—÷ будинки та —„хн—÷ складов—÷ (квартири —÷ м—÷i€ загального користуванн€):

група 2 - автомоб—÷льний транспорт та вузли (запасн—÷ частини) до нього; мебл—÷; побутов—÷ електронн—÷, оптичн—÷, електромехан—÷чн—÷ прилади та —÷нструменти, включаючи електронно - обчислювальн—÷ машини, —÷нш—÷ машини дл€ автоматично—„ обробки —÷нформац—÷—„, —÷нформац—÷йн—÷ системи, телефони, м—÷крофони та рац—÷—„, —÷нше конторське (оф—÷сне) обладнанн€, устаткуванн€ та прилади до них;

група 3 - будь-€к—÷ —÷нш—÷ основн—÷ фонди, не включен—÷ до груп 1 —÷ 2.

ќбл—÷к балансово—„ вартост—÷ основних фонд—÷в групи 1 належить про¬нводити окремо по кожному об'—‘кту (буд—÷вл—÷, споруд—÷ або —„х структур¬нному компоненту), а обл—÷к балансово—„ вартост—÷ груп 2 —÷ 3 ведетьс€ по —„х сукупн—÷й балансов—÷й вартост—÷ незалежно в—÷д часу вводу в експлуа¬нтац—÷ю.



јмортизац—÷€ основних фонд—÷в проводитьс€ з застосуванн€м на¬нступних норм:

група 1 - 5 в—÷дсотк—÷в;

група 2 - 25 в—÷дсотк—÷в;

група 3 - 15 в—÷дсотк—÷в.

—ума амортизац—÷йних в—÷драхувань зв—÷тного пер—÷оду визнача—‘тьс€ шл€хом застосуванн€ встановлених норм амортизац—÷—„ до балансово—„ вартост—÷ груп основних фонд—÷в на початок зв—÷тного пер—÷оду.

Ѕалансова варт—÷сть групи основних фонд—÷в на початок зв—÷тного пе¬нр—÷оду розрахову—‘тьс€ за формулою:

Ѕ(а)=Ѕ(а - 1)+ѕ(а - 1) - ¬(а - 1) - ј(а - 1),

де Ѕ(а) - балансова варт—÷сть групи на початок зв—÷тного пер—÷оду;

Ѕ(а - 1) - балансова варт—÷сть групи на початок пер—÷оду, що пере¬ндував зв—÷тному;

ѕ(а - 1) - сума витрат, понесених на придбанн€ основних фон¬нд—÷в, зд—÷йсненн€ кап—÷тального ремонту, реконструкц—÷—„, модерн—÷¬нзац—÷—„ та —÷нших пол—÷пшень основних фонд—÷в прот€гом пер—÷оду, що передував зв—÷тному;

¬(а - 1) - сума виведених з експлуатац—÷—„ основних фонд—÷в за пер—÷од, що передував зв—÷тному;

ј(а - 1)-сума амортизац—÷йних в—÷драхувань, нарахованих у пе¬нр—÷од—÷, що передував зв—÷тному.

ƒл€ амортизац—÷—„ нематер—÷альних актив—÷в застосову—‘тьс€ л—÷н—÷йний метод, за €ким кожний окремий вид нематер—÷ального активу аморти¬нзу—‘тьс€ р—÷вними частками виход€чи з його вартост—÷ прот€гом терм—÷ну, €кий визнача—‘тьс€ платником податку самост—÷йно, виход€чи —÷з терм—÷¬нну корисного використанн€ таких нематер—÷альних актив—÷в або терм—÷¬нну д—÷€льност—÷ платника податку, але не б—÷льше 10 рок—÷в безперервно—„ експлуатац—÷—„.

јмортизац—÷€ проводитьс€:

- за основними фондами групи 1 - до дос€гненн€ балансовою вар¬нт—÷стю такого об'—‘кта 100 неоподаткованих м—÷н—÷мум—÷в доход—÷в громад€н з подальшим в—÷днесенн€м залишково—„ вартост—÷ до складу валових ви¬нтрат п—÷дпри—‘мства в—÷дпов—÷дного пер—÷оду;

-за основними фондами групи 2,3 та нематер—÷альними активами - до дос€гненн€ залишково—„ вартост—÷ нульового значенн€.

     “орговельне п—÷дпри—‘мство може самост—÷йно прийн€ти р—÷шенн€ про застосуванн€ прискорено—„ амортизац—÷—„ основних фонд—÷в групи 3, прид¬нбаних п—÷сл€ набутт€ чинност—÷ «акону за такими нормами:

1-й р—÷к експлуатац—÷—„ - 15 в—÷дсотк—÷в;

2-й р—÷к експлуатац—÷—„ - 30 в—÷дсотк—÷в;

3-й р—÷к експлуатац—÷—„ - 20 в—÷дсотк—÷в;

4-й р—÷к експлуатац—÷—„ - 15 в—÷дсотк—÷в;

5-й р—÷к експлуатац—÷—„ - 10 в—÷дсотк—÷в;

6-й р—÷к експлуатац—÷—„ - 5 в—÷дсотк—÷в;

7-й р—÷к експлуатац—÷—„ - 5 в—÷дсотк—÷в;

«азначене р—÷шенн€ не може бути прийн€те платниками податку, що випускають продукц—÷ю (роботи, послуги), ц—÷ни (тарифи) на €ку встановлюютьс€ (регулюютьс€) державою.

« метою врахуванн€ впливу —÷нфл€ц—÷—„ на реальну варт—÷сть основних фонд—÷в п—÷дпри—‘мства «аконом встановлена можлив—÷сть проведенн€ щор—÷чно—„ —÷ндексац—÷—„ балансово—„ вартост—÷ основних фонд—÷в та нематер—÷¬нальних актив—÷в п—÷дпри—‘мства.

–∆ндексац—÷€ проводитьс€ на коеф—÷ц—÷—‘нт —÷ндексац—÷—„, €кий визна¬нча—‘тьс€ за формулою:

 —÷=[ J (а - 1) - 10 ]:100,

де J (а - 1) - —÷ндекс —÷нфл€ц—÷—„ року, за результатами €кого провади¬нтьс€ —÷ндексац—÷€;

якщо значенн€  —÷ не перевищу—‘ одиниц—÷, —÷ндексац—÷€ не провади¬нтьс€.

” раз—÷, коли платник податку застосував коеф—÷ц—÷—‘нт —÷ндексац—÷—„, такий платник податку зобов'€заний визнати кап—÷тальний доход у сум—÷, що дор—÷вню—‘ р—÷зниц—÷ м—÷ж балансовою варт—÷стю в—÷дпов—÷дно—„ групи основних фонд—÷в (нематер—÷альних актив—÷в), визначеною на початок зв—÷тного року —÷з застосуванн€м коеф—÷ц—÷—‘нта —÷ндексац—÷—„ —÷ балансовою варт—÷стю тако—„ групи основних фонд—÷в (нематер—÷альних актив—÷в) до тако—„ —÷ндексац—÷—„. «азначений кап—÷тальний доход належить до складу валових доход—÷в платника податку кожного зв—÷тного кварталу зв—÷тно¬нго року в сум—÷, €ка дор—÷вню—‘ одн—÷й четверт—÷ в—÷дсотка р—÷чно—„ норми амортизац—÷—„ в—÷дпов—÷дно—„ групи основних фонд—÷в (нематер—÷альних акти¬нв—÷в) в—÷д суми кап—÷тального доходу тако—„ групи (нематер—÷ального активу).

¬ведений в д—÷ю пор€док амортизац—÷—„ основних фонд—÷в та нематер—÷¬нальних актив—÷в п—÷дпри—‘мства сутт—‘во в—÷др—÷зн€—‘тьс€ в—÷д ран—÷ше д—÷ючого механ—÷зму. ”загальненн€ цих в—÷дм—÷нностей подано у таблиц—÷ 1.

як видно з пор—÷вн€льно—„ таблиц—÷, новий пор€док амортизац—÷—„ ос¬нновних фонд—÷в та нематер—÷альних актив—÷в в—÷дпов—÷да—‘ —÷нтересам п—÷д¬нпри—‘мства та може оц—÷нюватис€ позитивно. ¬одночас, сл—÷д зазначити, що п—÷дпри—‘мства ”кра—„ни позбавлен—÷ можливост—÷ ц—÷леспр€мованого впливу на обс€г амортизац—÷йних в—÷драхувань €к джерело формуванн€ "асних ф—÷нансових ресурс—÷в.

      ќсновн—÷ фактори, що обумовлюють розм—÷р амортизац—÷йних в—÷дра¬нхувань, узагальнено на рис. 3.           ѕ—÷сл€ анал—÷зу вид—÷в амортизац—÷—„ доц—÷льно буде розгл€нути методи розрахунку амортизац—÷—„



3. ћетоди розрахунку амортизац—÷—„ основних фонд—÷в

¬ кра—„нах з розвиненою економ—÷кою п—÷дпри—‘мства мають можли¬нв—÷сть самост—÷йного вибору методу амортизац—÷—„ та розробки на ц—÷й п—÷д¬нстав—÷ "асно—„ амортизац—÷йно—„ пол—÷тики.

јмортизац—÷йна пол—÷тика п—÷дпри—‘мства тј‘ це ц—÷леспр€мована д—÷€ль¬нн—÷сть п—÷дпри—‘мства з вибору та застосуванн€ одного з можливих (законодозволених) метод—÷в амортизац—÷—„ з метою максим—÷зац—÷—„ обс€гу "а¬нсних ф—÷нансових ресурс—÷в прот€гом амортизац—÷йного пер—÷оду.


’арактеристика найб—÷льш розповсюджених в св—÷тов—÷й практиц—÷ метод—÷в амортизац—÷—„ наведена у табл. 2.

“аблиц€ 2

’арактеристика можливих методичних п—÷дход—÷в до амортизац—÷—„ основних фонд—÷в п—÷дпри—‘мств.

Ќазва методу

’арактеристика методу

ќц—÷нка доц—÷льност—÷ застосуванн€

1.¬иробничий метод.

јмортизац—÷€ проводитьс€ пропорц—÷йно —÷нтенсивност—÷ використанн€ об'—‘кта амортизац—÷—„.

«абезпечу—‘ сталий р—÷вень амортиза¬нц—÷—„ в склад—÷ валових витрат, повтјў€зу—‘ амортизац—÷ю з отриманн€м доход—÷в в—÷д експлуатац—÷—„ об'—‘кта¬н амортизац—÷—„.













   2.ѕрогресивна амортизац—÷€ (метод суми рок—÷в).

Ѕез зм—÷ни амортизац—÷йного пер—÷оду передбача—‘ застосуванн€ б—÷льш високих норм амортизац—÷—„ в перш—÷ пер—÷оди експлуатац—÷—„.

¬рахову—‘ фактор морального звосу та зниженн€ доход—÷в в м—÷ру мо¬нрального стар—÷нн€ основних фонд—÷в.










3. ƒегресивна амортизац—÷€ (метод залишку, що знижу—‘тьс€).¬н

Ќорми амортизац—÷—„ застосовуютьс€ до залишково—„ вартост—÷ основних фонд—÷в, що скорочу—‘ обс€г амортизац—÷йних в—÷драхувань та подовжу—‘ амортизац—÷йний пер—÷од.

ƒозвол€—‘ в—÷дшкодувати витрати на створенн€ основних фонд—÷в прот€¬нгом б—÷льш тривалого пер—÷оду, в—÷дпов—÷дно забезпечити зростанн€ балан¬нсового прибутку.





¬н








4. ѕрискорена амортизац—÷€.

ѕередбача—‘ застосуванн€ б—÷льш високих ворм амортизац—÷—„ з в—÷дпов—÷дним скороченн€м амортизац—÷й¬нного пер—÷оду.

¬рахову—‘ потребу в б—÷льш швидко¬нму в—÷дшкодуванн—÷ витрат по створенню основних фонд—÷в, —‘ по сут—÷ формою кредитуванн€ п—÷дпри—‘мств,¬н дозвол€—‘ знизити балансовий при¬нбуток та зменшити обс€г податкових платеж—÷в.¬н




















јмортизац—÷€ нарахову—‘тьс€ на основн—÷ засоби, що мають обмежений строк корисно—„ експлуатац—÷—„, €кий визнача—‘тьс€ самим п—÷дпри—‘мством з урахуванн€м таких фактор—÷в:

  • оч—÷кувано—„ потужност—÷ або ф—÷зично—„ продуктивност—÷ обтјў—‘кту;
  • оч—÷куваного ф—÷зичного зносу;
  • морального зносу;
  • правових або аналог—÷чних обмежень у використанн—÷ обтјў—‘кту.

ћетод амортизац—÷—„ повинен забезпечити розпод—÷л вартост—÷ активу на систематичн—÷й основ—÷ —÷ в—÷дображати спос—÷б, завд€ки €кому економ—÷чна вигода в—÷д даного активу спожива—‘тьс€ п—÷дпри—‘мством. ÷е означа—‘, наприклад, що €кщо автомоб—÷ль використову—‘тьс€ дл€ доставки вантаж—÷в заказчикам, його амортизац—÷ю доц—÷льно нараховувати на основ—÷ проб—÷гу в кожному зв—÷тному пер—÷од—÷.

¬ свою чергу, амортизац—÷€ службового автомоб—÷л€ кер—÷вника може нараховуватис€ методом пр€мол—÷н—÷йного списанн€.

 ласиф—÷кац—÷€ метод—÷в амортизац—÷—„ основних засоб—÷в приведена на рис. 4. ƒл€ —„х —÷люстрац—÷—„ будемо використовувати наступний приклад.

ѕриклад. —об—÷варт—÷сть придбаного станка склада—‘ 20000 грн., а строк його корисно—„ експлуатац—÷—„ р—÷вний 4 рокам. ќч—÷ку—‘тьс€, що цей станок буде мати л—÷кв—÷дац—÷йну варт—÷сть 2000 грн.

ћетод р—÷вном—÷рно—„ амортизац—÷—„

–—÷вном—÷рна амортизац—÷€ дос€га—‘тьс€ переважно за допомогою метода пр€мол—÷н—÷йного списанн€.

ћетода пр€мол—÷н—÷йного списанн€. ѕри використанн—÷ метода пр€мол—÷н—÷йного списанн€ варт—÷сть обтјў—‘кту основних засоб—÷в спису—‘тьс€ р—÷вними частинами на пром—÷жку всього пер—÷оду його експлуатац—÷—„. —ума р—÷чних амортизац—÷йних в—÷драхувань може бути розрахована двома шл€хами.ѕри першому способ—÷ розрахунок проводитьс€ под—÷лом вартост—÷ обтјў—‘кту, що п—÷дл€га—‘ амортизац—÷—„, на строк його корисно—„ експлуатац—÷—„.

¬ нашому приклад—÷ сума щор—÷чних амортизац—÷йних в—÷драхувань становить:


( 20000 - 2000 )/4 = 4500 грн.


ѕри другому способ—÷ сума щор—÷чних в—÷драхувань визнача—‘тьс€ множенн€м встановлено—„ або розраховано—„ р—÷чно—„ норми амортизац—÷—„ на першочергову варт—÷сть обтјў—‘кту (за в—÷драхунком його л—÷кв—÷дац—÷йно—„ вартост—÷ ).

¬ нашому приклад—÷ р—÷чна норма амортизац—÷—„ становить 25%   

( 100/4 ) та, в—÷дпов—÷дно, сума щор—÷чних в—÷драхувань складе:


( 20000 - 2000 )*25/100 = 4500 грн.

–озрахунок амортизац—÷йних в—÷драхувань при використанн—÷ метода пр€мол—÷н—÷йного списанн€ приведено в таблиц—÷ 3.

јнал—÷зуючи ц—÷ розрахунки можна сказати що цей метод ма—‘ сво—„ преваги та недол—÷ки.

ѕереваги даного методу €вл€—‘тьс€ простота розрахунку та р—÷вном—÷рн—÷сть розпод—÷лу суми амортизац—÷—„ м—÷ж обл—÷ковими пер—÷одами, що забезпечу—‘ сп—÷вставлен—÷сть вартост—÷ продукц—÷—„ з доходом в—÷д —„—„ реал—÷зац—÷—„.

Ќедол—÷ком його вважають те, що в—÷н не врахову—‘ моральний знос, в—÷дм—÷нност—÷ виробничо—„ потужност—÷ основних засоб—÷в в р—÷зн—÷ роки —„х експлуатац—÷—„ та необх—÷дн—÷сть зб—÷льшенн€ витрат на ремонт в останн—÷ роки служби.

“аблиц€ 3

–озрахунок амортизац—÷—„ методом пр€мол—÷н—÷йного списанн€


–—÷к

–озрахунок

јмортизац—÷йн—÷ в—÷драхуванн€

Ќакопичена амортизац—÷€ ( знос )

Ѕалансова варт—÷сть

0

тј‘

тј‘

тј‘

20000

1

1/4*18000

4500

4500

15500

2

1/4*18000

4500

9000

11000

3

1/4*18000

4500

13500

6500

4

1/4*18000

4500

18000

2000


¬—№ќ√ќ

18000




јле, не дивл€чись на недол—÷ки, метод пр€мол—÷н—÷йного списанн€ €вл€—‘тьс€ найб—÷льш розповсюдженим на практиц—÷.

ћетод дегресивно—„ ( прискорено—„ ) амортизац—÷—„.

ѕри використанн—÷ прискорено—„ амортизац—÷—„ в перш—÷ роки експлуатац—÷—„ основних засоб—÷в спису—‘тьс€ б—÷льша ( основна ) частина —„х вартост—÷. ѕрискорена амортизац—÷€ означа—‘ щор—÷чне зменшенн€ суми амортизац—÷йних в—÷драхувань.

ƒоц—÷льн—÷сть застосуванн€ метод—÷в прискорено—„ амортизац—÷—„ по€сню—‘тьс€ наступними причинами:

  • найб—÷льша —÷нтенсивн—÷сть використанн€ основних засоб—÷в припада—‘ на перш—÷ роки —„х експлуатац—÷—„, коли вони ф—÷зично —÷ морально ще €вл€ютьс€ новими;
  • накопичуютьс€ засоби дл€ зам—÷ни амортизу—‘мого обтјў—‘кту у виподку його швидкого морального стар—÷нн€ та —÷нфл€ц—÷—„;
  • забезпечу—‘ можлив—÷сть зб—÷льшенн€ частки витрат на ремонт амортизу—‘мих обтјў—‘кт—÷в, €ка приходитьс€ на наступн—÷ роки —„х використанн€, без в—÷дпов—÷дного зб—÷льшенн€ витрат виробництва ( за рахунок того, що сума нараховано—„ амортизац—÷—„ в ц—÷ роки зменшу—‘тьс€ ).

Ќайб—÷льш розповсюдженими методами прискорено—„ амортизац—÷—„ €вл€ютьс€ метод суми цифр рок—÷в ( кумул€тивний метод ) —÷ метод зменшенн€ залишку.

ћетод суми цифр рок—÷в ( кумул€тивний метод ). —ума цифр рок—÷в - це результат додаванн€ пор€дкових номет—÷в тих рок—÷в, на прот€з—÷ €ких функц—÷ону—‘ обтјў—‘кт.

” нашому випадку, оск—÷льки строк служби станка становить 4 роки, сума цифр рок—÷в дор—÷вню—‘:


1 + 2 + 3 + 4 = 10.


¬—÷дпов—÷дно цьому методу р—÷чна норма амортизац—÷—„ визнача—‘тьс€ €к в—÷дношенн€ строку служби, що залишивс€ ( на початок зв—÷тного пер—÷оду ) до суми цифр рок—÷в.

¬ нашому приклад—÷ ц€ норма склада—‘: в 1-й р—÷к - 4/10, в 2-й - 3/10, в 3-й - 2/10, в 4-й - 1/10.

ƒл€ визначенн€ р—÷чно—„ суми амортизац—÷йних в—÷драхувань норма амортизац—÷—„ в—÷дпов—÷дного року множитьс€ на р—÷зницю м—÷ж початковою варт—÷стю обтјў—‘кта —÷ його л—÷кв—÷дац—÷йною варт—÷стю ( табл. 4 )

” випадку, €кщо строк експлуатац—÷—„ обтјў—‘кта достатньо тривалий, сума цифр рок—÷в визнача—‘тьс€ по формул—÷ кумул€тивного числа:


( n + 1 )*n/2 = ( 4 + 1 )*4/2 = 10 рок—÷в.

“аблиц€ 4

–озрахунок амортизац—÷—„ методом суми рок—÷в

–—÷к

–озрахунок

јмортизац—÷йн—÷ в—÷драхуванн€

Ќакопичена амортизац—÷€ ( знос )

Ѕалансова варт—÷сть

0

тј‘

тј‘

тј‘

20000

1

4/4*18000

7200

7200

12800

2

3/4*18000

5400

12600

7400

3

2/4*18000

3600

16200

3800

4

1/4*18000

1800

18000

2000


¬—№ќ√ќ

18000



ћетод зменшенн€ залишку. ћетод зменшенн€ залишку передбача—‘ визначенн€ суми амортизац—÷йних в—÷драхувань множенн€м балансово—„ вартост—÷ обтјў—‘кту основних засоб—÷в на початок зв—÷тного пер—÷оду на пост—÷йну норму амортизац—÷—„. ÷€ норма розрахаву—‘тьс€ по формул—÷:

Ќорма амор-—„=1-( л—÷кв—÷дац—÷йна вар-ть/соб—÷вар-ть обтјў—‘кту ) ^1/n

де n - к—÷льк—÷сть рок—÷в корисно—„ експлуатац—÷—„ обтјў—‘кту.

” нашому випадку норма амортизац—÷—„ дор—÷вню—‘:

1 - ( 2000/2000 )^1/4 = 1 - 0,5623 = 0,437 ( 40% )

¬икориставу€ дану норму, отрима—‘мо розрахунок амортиза-ц—÷йних в—÷драхувань по рокам ( табл. 5 ).

“аблиц€ 5

–озрахунок амортизац—÷—„ методом зниженн€ залишку


–—÷к

–озрахунок

јмортизац—÷йн—÷ в—÷драхуванн€

Ќакопичена амортизац—÷€ ( знос )

Ѕалансова варт—÷сть

0

тј‘

тј‘

тј‘

20000

1

44%*20000

8800

8800

11200

2

44%*11200

4928

13728

6272

3

44%*6272

2760

16488

3512

4

44%*3512

1545

18033

1967

тј‘

тј‘

тј‘

тј‘

тј‘


–—÷зновидом розгл€нутого метода €вл€—‘тьс€ метод подв—÷йного зниженн€ залишку. ѕри цьому метод—÷ в €кост—÷ норми амортизац—÷—„ використову—‘тьс€ подв—÷йна ставка амортизац—÷йних в—÷драхувань, що розрахована методом пр€мол—÷н—÷йного списанн€.

ƒл€ розрахунку р—÷чно—„ суми амортизац—÷йних в—÷драхувань отриману норму амортизац—÷—„ сл—÷д помножити на балансову варт—÷сть обтјў—‘кта до початку зв—÷тного пер—÷оду.


јморт-н—÷ в—÷драхуванн€ = 2*норма аморт-—÷*балансова варт-ть


¬ нашому приклад—÷ р—÷чна норма амортизац—÷—„ станка склада—‘ 25%. ¬—÷дпов—÷дно. ѕодв—÷йна норма буде дор—÷внювати 50%.

–озрахунок амортизац—÷—„ дл€ кожного року корисно—„ експлуатац—÷—„ станка з використанн€м дано—„ норми приведен в табл. 6.

—л—÷д в—÷дм—÷тити, що л—÷кв—÷дац—÷йна варт—÷сть станка в даному випадку не прийма—‘тьс€ на увагу при розрахунку сум амортизац—÷йних в—÷драхувань.

—ума амортизац—÷—„ останнього року розрахову—‘тьс€ таким чином, щоб залишкова варт—÷сть обтјў—‘кта в к—÷нц—÷ пер—÷оду його експлуатац—÷—„ була не менше його л—÷ув—÷дац—÷йно—„ вартост—÷.

“аблиц€ 6

–озрахунок амортизац—÷—„ методом подв—÷йного зниженн€ залишку

–—÷к

–озрахунок

јмортизац—÷йн—÷ в—÷драхуванн€

Ќакопичена амортизац—÷€ ( знос )

Ѕалансова варт—÷сть

0

тј‘

тј‘

тј‘

20000

1

50%*20000

10000

10000

10000

2

50%*10000

5000

15000

5000

3

50%*5000

2500

17500

2500

4

тј‘

2500

20000

тј‘

тј‘

тј‘

тј‘

тј‘

тј‘

¬ р€д—÷ кра—„н норма амортизац—÷—„ зб—÷льшу—‘тьс€ не в 2, а в 1,5, 3 або 4 раза. “ак, у ‘ранц—÷—„ застосовуютьс€ наступн—÷ коеф—÷ц—÷—‘нти: 1,5 - при строку служби обтјў—‘кта 3 - 4 роки; 2 - 5 - 6 рок—÷в; 2,5 - €кщо строк служби обтјў—‘кта перевищу—‘ 10 рок—÷в.

ќднак найб—÷льш часто, особливо в —Ўј, застосову—‘тьс€ метод подв—÷йно—„ норми амортизац—÷—„.

ћетоди прогресивно—„ ( пов—÷льно—„ ) амортизац—÷—„.

ћетоди прогресивно—„ амортизац—÷—„ передбачають поступове зб—÷льшенн€ суми амортизац—÷йних в—÷драхувань на прот€з—÷ строку експлуатац—÷—„ основних засоб—÷в.

÷—÷ методи звичайно використовуютьс€ т—÷льки в окремих галуз€х, таких €к комунальне господарство —÷ п—÷дпри—‘мства, €к—÷ зд—÷йснюють операц—÷—„ з нерухом—÷стю.

ƒо метод—÷в прогресивно—„ ( пов—÷льно—„ ) амортизац—÷—„ в—÷дноситьс€ метод амортизац—÷йного фонду —÷ метод ану—÷тету. ќсоблив—÷стю цих метод—÷в €вл€—‘тьс€ те, що на в—÷дм—÷ну в—÷д —÷нших метод—÷в амортизац—÷—„ вони передбачають дисконтуванн€ майбутн—÷х грошових надходжень в—÷д —÷нвестиц—÷й в основн—÷ засоби з використанн€м складних в—÷дсотк—÷в. ” звтјў€зку з цим так—÷ методи амортизац—÷—„ —÷нколи називають методами складних в—÷дсотк—÷в.

—тавка дисконту звичайно р—÷вна вартост—÷ кап—÷талу компан—÷—„ або основуютьс€ на н—÷й.

ћетод амортизац—÷йного фонду. ѕри цьому метод—÷ одночасно з пер—÷одичним нарахуванн€м амортизац—÷—„ сума, р—÷вна величин—÷ амортизац—÷йних в—÷драхувань, вклада—‘тьс€ в над—÷йн—÷ ц—÷нн—÷ папери або депону—‘тьс€ на окремому рахунку.

ќтриман—÷ в—÷дсотки по —÷нвестиц—÷€м або вкладам також  зараховуютьс€ в амортизац—÷йний фонд.

“аким чином, амортизац—÷йний фонд форму—‘тьс€ за рахунок двох джерел: амортизац—÷йних в—÷драхувань —÷ отриманого доходу у вигл€д—÷ процент—÷в в—÷д —÷нвестиц—÷й або вклад—÷в.

¬еличина амортизац—÷йних в—÷драхувань розрахову—‘тьс€ таким чином, щоб до к—÷нц€ строку служби основних засоб—÷в амортизац—÷йний фонд був р—÷вний —„х початков—÷й вартост—÷ ( за вирахуванн€м л—÷кв—÷дац—÷йно—„ вартост—÷ ).

¬ результат—÷ даний метод забезпечу—‘ поступове накопиченн€ грошових ресурс—÷в, необх—÷дних дл€ зам—÷ни зносившихс€ обтјў—‘кт—÷в без в—÷двол—÷канн€ поточних ф—÷нансових ресурс—÷в.

ѕрипустимо, що в нашому приклад—÷ станок амортизу—‘тьс€ за допомогою створенн€ амортизац—÷йного фонду вкладанн€м його засоб—÷в в 5% - в—÷ ц—÷нн—÷ папери. ѕрценти по —÷нвестиц—÷€м виплачуютьс€ один раз на р—÷к.

–—÷чна сума в—÷драхувань в амортизац—÷йний фонд розрахову—‘тьс€ по формул—÷:


    јморт-н—÷                           соб—÷в-ть обтјў—‘кта - л—÷кв—÷дац—÷йна варт-ть

в—÷драхуванн€                         майбутн€ варт—÷сть ану—÷тету


ѕ—÷дставимо в цю формулу дан—÷ з нашого прикладу:


јморт-н—÷                              20 000 тј‘  2 000                  4176  

в—÷драхуванн€                              4,3101

–озрахунок в—÷драхувань в амортизац—÷йний фонд приведен в табл. 7

“аблиц€ 7

–озрахунок амортизац—÷йних в—÷драхувань в умовах створенн€ амортизац—÷йного фонду

–—÷к

¬—÷драхува-нн€ в аморт. фонд

ѕроцент на залишок фонду ( 5% )

«агальне зб—÷льшенн€ аморт. фонду

«алишок аморт. фонду

¬итрати на амор-—÷ю

Ќакопи-чений знос

Ѕаланс. вар-ть

0

тј‘

тј‘

тј‘

тј‘

тј‘

тј‘

20000

1

4176

0

4176

4176

4176

4176

15824

2

4176

209

4385

8561

4385

8561

11439

3

4176

428

4604

13165

4604

13165

6835

4

4176

659

4835

18000

4835

18000

2000


ћетод ану—÷тету. ѕри даному метод—÷ сума р—÷чних амортизац—÷й-них в—÷драхувань розрахову—‘тьс€ по формул—÷:


јморт. в—÷драх-н€ = ( соб—÷в-ть обтјў—‘кта - теперешн€ оц—÷нка оч—÷кувано—„ л—÷кв—÷д. вар-т—÷ )/ теперешн€ вар-ть одиниц—÷ ану—÷тету


ѕ—÷дставив дан—÷ попереднього прикладу з використанн€м таблиц—÷ теперешньо—„ вартост—÷, отрима—‘мо:


јморт. в—÷драх-н€ = ( 20000 - ( 2000*0,8227))/3,546 = 5176 грн.


–озрахунок амортизац—÷—„ при використанн—÷ методу амортизац—÷—„ приведено в табл. 8


ƒл€ окремих вид—÷в основних засоб—÷в нарахуванн€ амортизац—÷—„ в—÷дбува—‘тьс€ на основ—÷ сумарного вироб—÷тку обтјў—‘кта за весь пер—÷од його експлуатац—÷—„ у в—÷дпов—÷дних одиниц€х вим—÷ру ( к—÷льк—÷сть виготовлено—„ продукц—÷—„, в—÷дпрацьованих годин, к—÷лометр—÷в проб—÷гу т—÷а —÷н ).




“аблиц€ 8

–озрахунок амортизац—÷—„ методом ану—÷тету

–—÷к

¬итрати на амортизац—÷ю

ƒох—÷д в—÷д процент—÷в ( 5% балансово—„ вартост—÷ )

Ќарахована амортизац—÷€

Ќакопиче-ний знос

Ѕалансова варт—÷сть

0

тј‘

тј‘

тј‘

тј‘

20 000

1

5176

1 000

4 176

4 176

15 824

2

5176

791

4 385

8 561

11 439

3

5176

572

4 604

13 165

6 835

4

5176

342

4 834

17 999

2 001


Ќорма амортизац—÷—„ розрахову—‘тьс€ на одиницю д—÷€дьност—÷           ( виробництва, послуг ) по формул—÷:


Ќорма                     (соб—÷вар-ть обтјў—‘кта-л—÷кв—÷дац—÷йна варт-ть)

   амор-—÷—„               розрахунковий обс€г д—÷€льност—÷ ( виробництва )


ѕрипустимо, що у нашому приклад—÷ станок був придбаний дл€ виготовленн€ 90 000 од. продукц—÷—„. “од—÷ норма амортизац—÷—„ на оди-ницю продукц—÷—„ становитиме:


( 20 000 - 2 000 )/90 000 = 0.2 грн./од.


Ќа прот€з—÷ строку експлуатац—÷—„ фактично виготовлено, од.:

1-й р—÷к - 30 000; 2-й р—÷к - 25 000; 3-й - р—÷к - 15 000; 4-й - 20 000. ¬иход€чи з цього розраху—‘мо амортизац—÷йн—÷ в—÷драхуванн€ ( табл. 9)




“аблиц€ 9

–озрахунок амортизац—÷—„ методом суми одиниць продукц—÷—„

–—÷к

–озрахунок

амортизац—÷йн—÷ в—÷драхуванн€

Ќакопичена аморт-—÷€ ( знос )

Ѕалансова варт—÷сть

0

тј‘

тј‘

тј‘

20 000

1

0,2*30 000

6 000

6 000

14 000

2

0,2*25 000

5 000

11 000

9 000

3

0,2*15 000

3 000

14 000

6 000

4

0,2*20 000

4 000

18 000

2 000


¬сього

18 000




ќсновним недол—÷ком цього методу €вл€—‘тьс€ те, що в р€д—÷ випадк—÷в важко визначити вироб—÷тку окремих обтјў—‘кт—÷в основних засоб—÷в. ” звтјў€зку з цим його використанн€ доц—÷льне т—÷льки у тому випадку, коли можна заздалег—÷дь визначити сумарний вироб—÷ток обтјў—‘кта.

¬иб—÷р методу амортизац—÷—„ основних фонд—÷в базу—‘тьс€ на розробц—÷ б—÷знес-плану д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мства прот€гом амортизац—÷йного пер—÷¬ноду та повинен враховувати так—÷ фактори:

- темпи зростанн€ обс€г—÷в д—÷€льност—÷ та —„—„ доходност—÷;

- темпи зростанн€ поточних витрат;

- зм—÷ни в податков—÷й пол—÷тиц—÷ держави або податковому статут—÷ п—÷дпри—‘мства;

- необх—÷дн—÷сть та час виконанн€ ф—÷нансових зобов'€зань, джере¬нлом покритт€ €ких —‘ чистий прибуток п—÷дпри—‘мства або проведенн€ кап—÷тальних витрат за рахунок прибутку;

- прогнозований пер—÷од експлуатац—÷—„ об'—‘кта амортизац—÷—„ до його л—÷кв—÷дац—÷—„ або продажу, можливу ц—÷ну реал—÷зац—÷—„ об'—‘кта амортизац—÷—„;

- потребу в формуванн—÷ "асних ф—÷нансових ресурс—÷в прот€гом амортизац—÷йного пер—÷оду.

ќбгрунтуванн€ доц—÷льност—÷ застосуванн€ методу амортизац—÷—„ чи вибору з к—÷лькох можливих передбача—‘ проведенн€ тако—„ роботи:

1. –озрахунок розм—÷ру амортизац—÷йних в—÷драхувань по роках амортизац—÷йного пер—÷оду.

2. –озрахунок обс€гу чистого прибутку, що залиша—‘тьс€ в розпо¬нр€дженн—÷ п—÷дпри—‘мства по роках амортизац—÷йного пер—÷оду.

3. –озрахунок грошового потоку п—÷дпри—‘мства по роках аморти¬нзац—÷йного пер—÷оду, €кий визнача—‘тьс€ €к сума амортизац—÷йних в—÷дра¬нхувань та чистого прибутку п—÷дпри—‘мства.

4. ¬изначенн€ тепер—÷шньо—„ вартост—÷ сукупного грошового потоку, €кий сформовано прот€гом амортизац—÷йного пер—÷оду з урахуванн€м фактора дисконту.

 ритер—÷—‘м вибору —‘ максимальне значенн€ тепер—÷шньо—„ вартост—÷ грошового потоку, тобто виконанн€ вимоги:

чѕn + јћn

( 1+ q )

де чѕn - чистий прибуток n-го пер—÷оду;

јћn - амортизац—÷йн—÷ в—÷драхуванн€ n-го пер—÷оду;

q - дисконт;

k - тривал—÷сть амортизац—÷йного пер—÷оду.

Ќаведена методика ма—‘ використовуватис€ при оц—÷нц—÷ доц—÷льност—÷ застосуванн€ прискорено—„ амортизац—÷—„ основних фонд—÷в в межах, що передбачен—÷ д—÷ючим законодавством.




4. ѕрактичн—÷ проблеми управл—÷нн€ в—÷дтворенн€м основних фонд—÷в на п—÷дпри—‘мств—÷.

ƒержавна амортизац—÷йна пол—÷тика —‘ важливим —÷нструментом актив—÷зац—÷—„ —÷нвестиц—÷йно—„ д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мств за умов ринково—„ економ—÷ки. ¬иробленн€ обгрунтовано—„ амортизац—÷йно—„ пол—÷тики дозвол€—‘ стимулювати зростанн€ —÷нвестиц—÷й, оновленн€ продукц—÷—„ —÷ виробничого апарату. ¬ ”кра—„н—÷ з 1 липн€ 1997 р. в—÷дпов—÷дно до «акону "ѕро оподаткуванн€ прибутку п—÷дпри—‘мствї в—÷д 22 травн€ 1997 р. в—÷дбулис€ —÷стотн—÷ зм—÷ни в нормах —÷ пор€дку нарахуванн€ амортизац—÷—„ основних засоб—÷в дл€ комерц—÷йних п—÷дпри—‘мств, установ та орган—÷зац—÷й. ќднак —÷ ц€ система амортизац—÷—„ ма—‘ надто багато недол—÷к—÷в. ќсь перел—÷к най—÷стотн—÷ших з них:

- п—÷дпри—‘мствам, за на€вност—÷ серед них велико—„ к—÷лькост—÷ збиткових, нав'€зали т—÷льки прискорену аморгизац—÷ю, хоч вона да—‘ переваги лише рентабельним п—÷дпри—‘мствам. ѕри цьому не було дано визначенн€ прискорено—„ амортизац—÷—„;

- не було визначено галуз—÷ застосуванн€ —÷ мета ф—÷скально—„ та економ—÷чно—„ амортизац—÷—„, а к—÷льк—÷сть норм амортизац—÷—„ була невиправдано дуже скорочена (приблизно з 1400 до 4) за на€вност—÷ великих в—÷дм—÷нностей у довгов—÷чност—÷ та умовах в—÷дтворенн€ окремих засоб—÷в прац—÷;

-дл€ б—÷льшост—÷ вид—÷в основних фонд—÷в було зд—÷йснено перех—÷д в—÷д неприскореного р—÷вном—÷рного методу нарахуванн€ амортизац—÷—„ до прискореного методу залишку, €кий зменшу—‘тьс€. ¬ умовах же застосуванн€ прискорено—„ амортизац—÷—„ на п—÷дпри—‘мствах мають визначати сво—„ справжн—÷ затрати, пов'€зан—÷ з в—÷дтворенн€м засоб—÷в прац—÷, —÷ уточнювати таким чином витрати виробництва;

- практично повн—÷стю п—÷дпри—‘мства в—÷дмовилис€ в—÷д використанн€ неприскорено—„ амортизац—÷—„ без належних п—÷дстав;

- введенн€ групового обл—÷ку нарахуванн€ амортизац—÷—„ дл€ основних фонд—÷в друго—„ —÷ третьо—„ груп, по-сут—÷, зруйнувало —„х пооб'—‘ктний обл—÷к;

- до складу амортизованих основних засоб—÷в включили вузли –∆ запасн—÷ частини дл€ автомоб—÷л—÷в, €к—÷ не вход€ть до комплекту —„х поставки, що суперечить економ—÷чн—÷й теор—÷—„;

-дл€ основних фонд—÷в друго—„ —÷ третьо—„ груп, що амортизуютьс€ методом залишку, €кий зменшу—‘тьс€, не було передбачено перех—÷д до одноразового списанн€ залишково—„ вартост—÷. ¬насл—÷док високих темп—÷в нарахуванн€ амортизац—÷—„ у перш—÷ роки аморти¬нзац—÷йний пер—÷од розт€гу—‘тьс€ до неск—÷нченност—÷. ¬и€вивс€ химерний симб—÷оз прискорено—„ —÷ упов—÷льнено—„ амортизац—÷—„;

- основн—÷ фонди зб—÷льшуютьс€ на величину затрат, пов'€заних з проведенн€м ус—÷х вид—÷в ремонт—÷в, реконструкц—÷—„, модерн—÷зац—÷—„ (кр—÷м затрат, в—÷днесених в—÷дразу на соб—÷варт—÷сть, в межах 5 або 9% загально—„ балансово—„ вартост—÷ основних фонд—÷в на початок зв—÷тного року). “аким чином, було введено два джерела ф—÷нансуванн€ затрат на ремонти - за рахунок соб—÷вартост—÷ та амортизац—÷йних в—÷драхувань, що ускладню—‘ обл—÷к —÷ знижу—‘ —÷нвестиц—÷йн—÷ можливост—÷ п—÷дпри—‘мств;

- не було введено механ—÷зм об'—‘ктивно—„ —÷ сво—‘часно—„ переоц—÷нки основних фонд—÷в. Ќова система амортизац—÷—„ використову—‘тьс€ четвертий р—÷к, —÷ на —„—„ адресу за цей час було висловлено багато критичних зауважень вченими та кер—÷вниками п—÷дпри—‘мств. ўодо цього показовими —‘ результати виб—÷ркового обстеженн€, проведеного в 1999 р. ћ—÷н—÷стерством економ—÷ки —÷ ƒержкомстатом. у в—÷дпов—÷дност—÷ з €кими 55% опитаних п—÷дпри—‘мств висловили категоричне негативне ставленн€ до д—÷ючого амортизац—÷йного законодавства, 40% - не можуть пристосуватис€ до трим—÷рно—„ класиф—÷кац—÷—„ основних фонд—÷в. “—÷льки дл€ 16% респондент—÷в впровадженн€ прискорено—„ амортизац—÷—„ привело до зниженн€ податку на прибуток, а 61% п—÷дпри—‘мств постраждали в—÷д сутт—‘вого п—÷двищенн€ соб—÷вартост—÷ продукц—÷—„ через нарахуванн€ амортизац—÷—„ прискореними методами. ¬ середньому по ”кра—„н—÷ за—÷нтересован—÷сть у впровадженн—÷ прискорено—„ амортизац—÷—„ висловили 19.5% п—÷дпри—‘мств, а 63% п—÷дпри—‘мств висловилис€ на п—÷дтримку р—÷вном—÷рно пр€мол—÷н—÷йних метод—÷в —„—„ нарахуванн€. “ому необх—÷дн—÷сть виправленн€ —÷ вдосконаленн€ амортизац—÷—„ н—÷ в кого не виклика—‘ сумн—÷в—÷в. ѕроте анал—÷з системи амортизац—÷—„, €ка м—÷ститьс€ в стандарт—÷ бухгалтерського обл—÷ку є 7 "ќсновн—÷ засоби", що був заре—‘стрований у ћ—÷н—÷стерств—÷ юстиц—÷—„ 18 травн€ 2000 р., показав, що пор€д з досто—„нствами в н—÷й —‘ недол—÷ки - €к т—÷, що перейшли з попередньо—„ системи, так —÷ новостворен—÷.

—еред переваг системи амортизац—÷—„, €ка м—÷ститьс€ в стандарт—÷, насамперед, сл—÷д зазначити в—÷дмову в—÷д нав'€зуванн€ п—÷дпри—‘мствам лише прискорено—„ амортизац—÷—„. адже —„—„ використанн€ да—‘ переваги т—÷льки рентабельним п—÷дпри—‘мствам. якщо в—÷дпов—÷дно до «акону ”кра—„ни "ѕро оподаткуванн€ прибутку п—÷дпри—‘мств" п—÷дпри—‘мства повинн—÷ були використовувати або метод залишку, €кий зменшу—‘тьс€, або прискорений метод з ф—÷ксованими р—÷чними нормами амортизац—÷—„, то тепер п—÷дпри—‘мствам надано право вибирати будь-€кий метод нарахуванн€ амортизац—÷—„ з п'€ти пропонованих у стандарт—÷: пр€мол—÷н—÷йний, метод зменшенн€ залишково—„ вартост—÷ (залишку, €кий зменшу—‘тьс€), метод прискореного зменшенн€ залишково—„ вартост—÷ (залишку, що зменшу—‘тьс€ за подв—÷йною нормою), кумул€тивний (суми чисел), виробничий (амортизац—÷€ нарахову—‘тьс€ пропорц—÷йно обс€гов—÷ вироблено—„ продукц—÷—„ або виконано—„ роботи). ѕерший —÷ останн—÷й з перел—÷чених метод—÷в (за умови, що амортизац—÷йний пер—÷од дор—÷вню—‘ економ—÷чно рац—÷ональному строку служби засоб—÷в прац—÷) можна в—÷днести до неприскорених метод—÷в амортизац—÷—„, а решту - до прискорених. ј у випадку встановленн€ п—÷дпри—‘мством занижених строк—÷в корисного використанн€ засоб—÷в прац—÷ вс—÷ розгл€дуван—÷ методи амортизац—÷—„ стають прискореними.

ќск—÷льки стандартом передбачено 9 груп основних засоб—÷в зам—÷сть 3 —÷ п—÷дпри—‘мствам надана повна свобода у вибор—÷ строку корисного використанн€ (експлуатац—÷—„) засоб—÷в прац—÷, отже, —÷ норм амортизац—÷—„, то —„х к—÷льк—÷сть може бути б—÷льшою.  р—÷м того, в стандарт—÷ зазнача—‘тьс€, що "п—÷дпри—‘мство може застосовувати норми —÷ методи нарахуванн€ амортизац—÷—„ основних засоб—÷в, передбачених податковим законодавством". ÷е застереженн€ взагал—÷ не зрозум—÷ле, —÷ ось чому.

ѕо-перше, виходить, що стандарт, по-сут—÷, скасову—‘ положенн€, заф—÷ксован—÷ у «акон—÷ ”кра—„ни "ѕро оподаткуванн€ прибутку п—÷дпри—‘мств", що —‘ неприпустимим. ћожливо укладач—÷ стандарту спод—÷ваютьс€ на негайне прийн€тт€ закону про амортизац—÷ю, €кий у точност—÷ в—÷дображатиме систему амортизац—÷—„, пропоновану в стандарт—÷.

ѕо-друге, наданн€ таких необмежених прав п—÷дпри—‘мствам у вибор—÷ системи амортизац—÷—„ не ма—‘ аналог—÷в у св—÷тов—÷й практиц—÷, оск—÷льки такий зах—÷д, по-сут—÷, означа—‘ припиненн€ платеж—÷в податку на прибуток. «а тако—„ надм—÷рно—„ л—÷берал—÷зац—÷—„ системи амортизац—÷—„ вс—÷ п—÷дпри—‘мства за зв—÷тами скоро ви€вл€тьс€ або з нульовим ф—÷нансовим результатом, або збитковими.

” в—÷дпов—÷дност—÷ —÷з стандартом є 7 дл€ платник—÷в податку на прибуток припин€—‘тьс€ нарахуванн€ амортизац—÷—„ на повне в—÷дновленн€ вузл—÷в та запасних частин автотранспорту, €кщо останн—÷ не вход€ть до заводського комплекту транспортних засоб—÷в.

   ƒосто—„нство стандарту пол€га—‘ у в—÷дмов—÷ в—÷д веденн€ т—÷льки групового обл—÷ку нарахуванн€ амортизац—÷—„ —÷ в—÷дродженн—÷ пооб'—‘ктного обл—÷ку засоб—÷в прац—÷ друго—„ —÷ третьо—„ груп.  раще вир—÷шене також питанн€ ф—÷нансуванн€ затрат на вс—÷ види ремонт—÷в за рахунок соб—÷вартост—÷ продукц—÷—„, а не за рахунок двох джерел, €к це робитьс€ нин—÷. ѕроанал—÷зу—‘мо най—÷стотн—÷ш—÷ недол—÷ки системи амортизац—÷—„, €ка м—÷ститьс€ в стандарт—÷. Ѕагато €к—÷ з них, на наш погл€д, —‘ насл—÷дком недостатнього з'€суванн€ теоретичних основ прискорено—„ та неприскорено—„ амортизац—÷—„. ƒосить поширеною помилкою —‘ те, що п—÷д прискореною амортизац—÷—‘ю розум—÷ють будь-€кий метод розрахунку амортизац—÷йних в—÷драхувань, коли вони прогресивно зменшуютьс€ в кожному наступному пер—÷од—÷. «а такого п—÷дходу прискорена амортизац—÷€ ототожню—‘тьс€ т—÷льки з частиною метод—÷в, €кими вона може зд—÷йснюватис€: методом суми чисел, залишку, €кий зменшу—‘тьс€, та —÷ншими.  р—÷м того, випуска—‘тьс€ з виду необх—÷дн—÷сть розгл€дати систему амортизац—÷—„, до €ко—„. кр—÷м методу нарахуванн€, входить пор€док переоц—÷нки основних фонд—÷в та тривал—÷сть амортизац—÷йного пер—÷оду. ѕри проведенн—÷ сво—‘часних —÷ об'—‘ктивних переоц—÷нок основних фонд—÷в прискорену амортизац—÷ю можна забезпечити й р—÷вном—÷рним (пр€мол—÷н—÷йним) методом, скоротивши тривал—÷сть амортизац—÷йного пер—÷оду проти економ—÷чно рац—÷онального строку служби засоб—÷в прац—÷. « другого боку, за в—÷дсутност—÷ сво—‘часно—„ та повно—„ —÷ндексац—÷—„ основних фонд—÷в в умовах високих темп—÷в —÷нфл€ц—÷—„ —÷ перел—÷чен—÷ спец—÷альн—÷ методи прискорено—„ амортизац—÷—„ можуть не забезпечувати нав—÷ть звичайну неприскорену амортизац—÷ю.

   ѕравильн—÷ше прискореною амортизац—÷—‘ю буде вважати таку систему —„—„ нара¬нхуванн€ —÷ пор€док переоц—÷нки засоб—÷в прац—÷, за €ких прот€гом перших рок—÷в чи всього амортизац—÷йного пер—÷оду забезпечу—‘тьс€ випереджаюче зростанн€ нагромаджено—„ суми амортизац—÷йних в—÷драхувань пор—÷вн€но з д—÷йсними темпами втрати засобами прац—÷ споживчих "астивостей —÷ вартост—÷.

  Ќеприскореною амортизац—÷—‘ю сл—÷д вважати таку систему —„—„ нарахуванн€, €ка прот€гом всього економ—÷чно рац—÷онального строку служби засобу прац—÷ забезпечить зб—÷г нагромаджено—„ суми амортизац—÷йних в—÷драхувань з д—÷йсними темпами втрати засобами прац—÷ споживчих "астивостей —÷ вартост—÷. « цього можна зробити висновок. що тривал—÷сть амортизац—÷йного пер—÷оду при використанн—÷ неприскорено—„ амортизац—÷—„ ма—‘ дор—÷внювати економ—÷чно рац—÷ональному строку служби засобу прац—÷. ј величини амортизац—÷йних в—÷драхувань за одиницю часу (м—÷с€ць, р—÷к) дл€ засоб—÷в прац—÷ найчаст—÷ше мають бути р—÷зними прот€гом амортизац—÷йного пер—÷оду, щоб в—÷дпов—÷дати справжн—÷м темпам втрати засобами прац—÷ споживчих "астивостей —÷ вартост—÷.

ќднак обгрунтувати тривал—÷сть амортизац—÷йного пер—÷оду —÷ норми неприскорено—„ амортизац—÷—„, що забезпечують зб—÷г нагромаджено—„ суми амортизац—÷йних в—÷драхувань—÷з справжн—÷ми темпами втрати засобами прац—÷ споживчих "астивостей —÷ вартост—÷, дуже складно. —права в тому, що економ—÷чно рац—÷ональний строк служби кожного конкретного засобу прац—÷ —‘ випадковою величиною, що визнача—‘тьс€ великою к—÷льк—÷стю впливаючих на нього фактор—÷в, у тому числ—÷ €к—÷стю виготовленн€, техн—÷чного —÷ ремонтного обслуговуванн€, умовами, €к—÷стю та —÷нтенсивн—÷стю експлуатац—÷—„. “ому дл€ сукупност—÷ однотипних засоб—÷в прац—÷, що використовуютьс€ в даних виробничих умовах, можна з певним р—÷внем дов—÷ри методами математично—„ статистики визначити т—÷льки найб—÷льш —÷мов—÷рне значенн€ ц—÷—‘—„ величини (математичне оч—÷куванн€).

   Ќе менш складним завданн€м —‘ —÷ встановленн€ д—÷йсних темп—÷в втрати засобами прац—÷ споживчих "астивостей та вартост—÷, отже, —÷ щор—÷чних норм амортизац—÷—„. Ќайспри€тлив—÷ш—÷ умови дл€ розв'€занн€ такого завданн€ виникають за на€вност—÷ розвинутого вторинного ринку засоб—÷в прац—÷.

   ¬ умовах високих темп—÷в —÷нфл€ц—÷—„, кр—÷м перел—÷чених завдань, сл—÷д забезпечити сво—‘часну —÷ повну —÷ндексац—÷ю основних фонд—÷в.

јнал—÷зован—÷ проблеми неприскорено—„ амортизац—÷—„ дають змогу зробити висновок, що точно розрахувати —„—„ параметри дл€ конкретного засобу прац—÷ практично —‘ неможливим. …тис€ може т—÷льки про приблизн—÷ параметри. «авданн€ дуже спрощу—‘тьс€, €кщо ор—÷—‘нтуватис€ на звичайний р—÷вном—÷рний метод нарахуванн€ амортизац—÷—„ при зб—÷гу пер—÷оду амортизац—÷—„ з економ—÷чно рац—÷ональним строком служби засобу прац—÷. ѕри цьому, звичайно, —÷гнору—‘тьс€ нер—÷вном—÷рн—÷сть щор—÷чного спрацюванн€ засоб—÷в прац—÷ прот€гом строку служби. “ому з певним допущенн€м методом неприскорено—„ амортизац—÷—„ прийн€то вважати пр€мол—÷н—÷йний метод —„—„ нарахуванн€. ¬—÷дпов—÷дно до цього методу амортизац—÷€ нарахову—‘тьс€ пропорц—÷йно календарному часу використанн€ засоб—÷в прац—÷ або обс€гу фактично вироблено—„ продукц—÷—„ (роботи). ƒругий р—÷зновид цього методу в стандарт—÷ названий виробничим методом. јле тут сл—÷д особливо п—÷дкреслити, що пр€мол—÷н—÷йний метод нарахуванн€ амортизац—÷—„ може бути не лише неприскореним, але й прискореним. Ќеприскореним в—÷н —‘ при зб—÷гов—÷ амортизац—÷йного пер—÷оду з економ—÷чно рац—÷ональним строком служби. „асто ц€ обов'€зкова умова —÷гнору—‘тьс€.

   ƒл€ в—÷днесенн€ амортизац—÷—„ до прискорено—„ чи неприскорено—„ не досить знати т—÷льки метод —„—„ нарахуванн€, а сл—÷д проанал—÷зувати весь комплекс умов, €к—÷ —„—„ супроводжують: тривал—÷сть амортизац—÷йного пер—÷оду, економ—÷чно рац—÷ональний строк служби засобу прац—÷, пор€док переоц—÷нки його вартост—÷. —укупн—÷сть перел—÷чених елемент—÷в утворю—‘ систему амортизац—÷—„. —истема амортизац—÷—„, що грунту—‘тьс€ на будь-€кому з розгл€дуваних метод—÷в, за певних умов може ви€витис€ прискореною, неприскореною або упов—÷льненою.

   ” стандарт—÷ сл—÷д було б дати визначенн€ €к ф—÷скально—„, так —÷ економ—÷чно—„ (фактично—„) амортизац—÷—„, зазначити —„х сферу застосуванн€ та ц—÷л—÷. —фера застосуванн€ ф—÷скально—„ амортизац—÷—„ встановлю—‘тьс€ д—÷ючим законом про оподаткуванн€ прибутку п—÷дпри—‘мств. „ерез ф—÷скальну амортизац—÷ю ма—‘ зд—÷йснюватис€ державне регулюванн€ —÷нвестиц—÷йно—„ д—÷€льност—÷ та р—÷вн€ оподаткуванн€ прибутку п—÷дпри—‘мств. ‘—÷скальна амортизац—÷€ ма—‘ суворо регламентуватис€ —÷ нараховуватис€ у точн—÷й в—÷дпов—÷дност—÷ з нормами та правилами, €к—÷ м—÷ст€тьс€ в «акон—÷ про оподаткуванн€ прибутку. ¬она ма—‘ визначати максимально можливу суму амортизац—÷йних в—÷драхувань п—÷дпри—‘мства за певний пер—÷од, в—÷д €ко—„ залежить сума податку на прибуток.

   ‘—÷скальна амортизац—÷€ може нараховуватис€ €к прискореним так —÷ не-прискореними методами. ѕричому п—÷дпри—‘мства за на€вност—÷ дозволу на прискорену амортизац—÷ю повинн—÷ мати право вибору м—÷ж прискореною —÷ неприскореною амортизац—÷—‘ю.

   ” стандарт—÷ бухгалтерського обл—÷ку необх—÷дно зазначити, що метою економ—÷чно—„ амортизац—÷—„ ма—‘ бути визначенн€ д—÷йсних витрат виробництва, пов'€заних з повним в—÷дтворенн€м засоб—÷в прац—÷, отже, —÷ соб—÷вартост—÷ продукц—÷—„ (послуг). ѕровадитис€ економ—÷чна амортизац—÷€ ма—‘ в рамках управл—÷нського обл—÷ку —÷ т—÷льки неприскореними методами. ¬ усьому —÷ншому кер—÷вники п—÷дпри—‘мств мають вибирати норми —÷ правила нарахуванн€, €к—÷ найб—÷льшою м—÷рою в—÷дпов—÷дають дос€гненню поставлено—„ мети.

   якщо звернутис€ до наведених результат—÷в виб—÷ркового обстеженн€ п—÷дпри—‘мств, то за паралельного використанн€ ф—÷скально—„ та економ—÷чно—„ амортизац—÷—„ 61% респондент—÷в б—÷льше не вважатимуть себе постраждалими в—÷д —÷стотного п—÷двищенн€ соб—÷вартост—÷ продукц—÷—„, зумовленого прискореною амортизац—÷—‘ю. —та—‘ очевидним, що прискорена амортизац—÷€ штучно завищу—‘ соб—÷варт—÷сть продукц—÷—„, —÷ в—÷дпов—÷дно, занижу—‘ прибуток дл€ ц—÷лей оподаткуванн€, а фактично не п—÷двищу—‘ соб—÷варт—÷сть —÷ не знижу—‘ прибуток. ƒана обставина чомусь важко сприйма—‘тьс€ не т—÷льки практичними прац—÷вниками, а й багатьма вченими-економ—÷стами, €к—÷ займаютьс€ проблемою в—÷дтворенн€ засоб—÷в прац—÷.

   ¬—÷дм—÷нн—÷сть неприскорено—„ ф—÷скально—„ амортизац—÷—„ в—÷д економ—÷чно—„ пол€га—‘ в такому. ” ф—÷скальн—÷й амортизац—÷—„ тривал—÷сть амортизац—÷йного пер—÷оду ма—‘ бути ор—÷—‘нтованою на най—÷мов—÷рн—÷ше значенн€ економ—÷чно рац—÷онального строку служби засоб—÷в прац—÷ даного виду в середн—÷х умовах —„х використанн€. ј в економ—÷чн—÷й амортизац—÷—„ тривал—÷сть амортизац—÷йного пер—÷оду ма—‘ дор—÷внювати фактичному строку служби до списанн€ або вибутт€ конкретного засобу прац—÷ на кожному п—÷дпри—‘мств—÷. ÷ей строк у стандарт—÷ названий строком корисного використанн€ (експлуатац—÷—„). ‘актичний строк служби до списанн€ конкретного засобу прац—÷ може бути економ—÷чно рац—÷ональним, що —‘ найвиг—÷дн—÷шим дл€ п—÷дпри—‘мства, або з р—÷зних причин може в—÷др—÷зн€тис€ в—÷д нього в будь-€кий б—÷к.

   —л—÷д особливо п—÷дкреслити, що широко використовуван—÷ у св—÷тов—÷й практиц—÷ —÷ наведен—÷ в стандарт—÷ так—÷ прискорен—÷ методи нарахуванн€ амортизац—÷—„, €к зменшенн€ залишково—„ вартост—÷, зменшенн€ залишково—„ вартост—÷ за подв—÷йною нормою, кумул€тивний (суми чисел), аж н—÷€к не в—÷дбивають €к—÷сь реальн—÷ законом—÷рност—÷ втрати засобами прац—÷ споживчих "астивостей —÷ вартост—÷. ¬они просто задають певн—÷ алгоритми розрахунку сум амортизац—÷—„, €к—÷ зменшуютьс€ в час—÷. “ому. €кщо встановити пер—÷од амортизац—÷—„ таким, що дор—÷вню—‘ економ—÷чно рац—÷ональному строку служби засоб—÷в прац—÷, то зб—÷г нараховуваних сум амортизац—÷—„ —÷з справжн—÷ми темпами втрати засобами прац—÷ споживчих "астивостей —÷ вартост—÷ може бути т—÷льки випадковим. –—÷вною м—÷рою це стосу—‘тьс€ —÷ вс—÷х —÷нших в—÷домих метод—÷в прискорено—„ амортизац—÷—„.    ѕрискорена амортизац—÷€ ма—‘ дозвол€тис€ т—÷льки дл€ основних засоб—÷в, €к—÷ ввод€тьс€, оск—÷льки в цьому випадку вона найб—÷льшою м—÷рою стимулю—‘ оновленн€ виробництва та —÷нвестиц—÷—„. 

   √оловний недол—÷к д—÷ючо—„ амортизац—÷йно—„ пол—÷тики тј‘ —„—„ анти—÷нвес-тиц—÷йна спр€мован—÷сть через законодавчу регла¬нментац—÷ю амортизац—÷—„ т—÷льки €к елементу роз¬нрахунку податку на при¬нбуток —÷ повного в—÷дриву нарахуванн€ амортизац—÷—„ в—÷д реального зносу ак¬нтив—÷в у конкретних умо¬нвах —„х експлуатац—÷—„. ѕри цьому грубою помилкою д—÷ючо—„ методики нараху¬нванн€ амортизац—÷—„ —‘ прийн€тт€ за зносоутворювальну базу залишково—„ вартост—÷ ак¬нтив—÷в, що при невизначеност—÷ терм—÷н—÷в використанн€ (або —„х л—÷кв—÷дац—÷йно—„ вартост—÷) програму—‘ стар—÷нн€ основних засоб—÷в, пост—÷йне скороченн€ сум амортизац—÷—„ й унеможливлю—‘ взагал—÷ перенесенн€ в повному обс€з—÷ авансованого кап—÷талу на витра¬нти виробництва.

  Ќасл—÷дком запровадженн€ ново—„ методики нарахуванн€ амортизац—÷—„ стало скороченн€ на 15,4% у 1998 абсолютного розм—÷ру нарахованого амортизац—÷йного фонду в економ—÷ц—÷ ”кра—„ни (14285 млн. гри. у 1997 та 12037 млн. грн. у 1998).

  ÷е зумовило р—÷зк—÷ зм—÷ни структури €к витрат на вироб¬нництво продукц—÷—„, так —÷ джерел ф—÷нансуванн€ кап—÷тальних вкла¬ндень: питома вага амортизац—÷—„ у витратах на виробництво ско¬нротилас€ з 9,3 до 7,8%; у склад—÷ джерел ф—÷нансуванн€ кап—÷таль¬нних вкладень тј‘ з 61,3 до 54,1%. Ќа цьому тл—÷ особливо небез¬нпечна тенденц—÷€ до поглибленн€ нец—÷льового характеру вико¬нристанн€ амортизац—÷йного фонду. «а даними зведеного бухгал¬нтерського балансу, в 1998 пор—÷вн€но з попередн—÷м роком амор¬нтизац—÷€, що знаходитьс€ в поточному об—÷гу, зросла на 43,3%.

„инна класиф—÷кац—÷€ актив—÷в (за трьома групами) надзви¬нчайно спрощена. ѕоложенн€ складню—‘тьс€ введенн€м обл—÷ку актив—÷в за сукупною варт—÷стю об'—‘кт—÷в друго—„ та тре¬нтьо—„ груп (привабливого т—÷льки з позиц—÷й спрощеного кон¬нтролю сум нараховано—„ амортизац—÷—„  податковою адм—÷н—÷страц—÷—‘ю). “акий обл—÷к унеможливлю—‘ урахуванн€ специф—÷чних умов експлуатац—÷—„ актив—÷в (—÷нтенсивн—÷сть вико¬нристанн€, зм—÷нн—÷сть, виробниче середовище тощо).

Ќе зм—÷цнюють —÷нвестиц—÷йну спр€мован—÷сть аморти¬нзац—÷йно—„ пол—÷тики жорстк—÷ обмеженн€, покладен—÷ на вико¬нристанн€ прискорених метод—÷в амортизац—÷—„ чинним зако¬ннодавством: —„х застосуванн€ розповсюджу—‘тьс€ т—÷льки на введен—÷ —÷з середини 1997 активи, що вход€ть до третьо—„ групи основних засоб—÷в без права —÷ндексуванн€ —„х вартост—÷; не розповсюджуютьс€ прискорен—÷ методи амортизац—÷—„ на п—÷дпри—‘мства, ц—÷ни на продукц—÷ю €ких встановлюютьс€ державою —÷ найголовн—÷ше - регламентований механ—÷зм прискорено—„ амортизац—÷—„ не —‘ таким по сут—÷, в—÷н лише зас—÷б перерозпод—÷лу нараховуваних сум амортизац—÷—„ у час—÷, оск—÷льки не передбача—‘ скороченн€ загальних терм—÷н—÷в ви¬нкористанн€.     ¬икористанн€ прискорених метод—÷в аморти¬нзац—÷—„ потребу—‘ —÷ндив—÷дуального обл—÷ку об'—‘кт—÷в, що вступа—‘ в протир—÷чч€ з вимогами щодо групового обл—÷ку актив—÷в.

  ѕрискорен—÷ методи амортизац—÷—„ сам—÷ по соб—÷ не м—÷ст€ть сти¬нмул—÷в до —÷нвестуванн€ на стагнуючому, низько- —÷ малоприбут¬нковому виробництв—÷. ÷—÷ методи в змоз—÷¬лп—÷д—÷гр—÷тиї —÷нвес¬нтиц—÷йну активн—÷сть в уже —÷нвестованих, прибуткових п—÷дпри—‘мствах. ¬ реальних умовах катал—÷затором економ—÷чного зростанн€ —÷ в—÷дродженн€ виробництва прискорен—÷ методи амор¬нтизац—÷—„ можуть стати у досить вузькому сектор—÷ економ—÷ки. Ќасл—÷док —„х введенн€ - п—÷дтримка вузького кола динам—÷чних, не обт€жених боргами ф—÷рм, що не мають —÷нвестиц—÷йних п—÷льг. ƒл€ них в—÷дкрива—‘тьс€ можлив—÷сть отриманн€ додаткових податкових п—÷льг без трансформац—÷—„ —„х у кап—÷тальн—÷ вкладенн€.

ƒержавна амортизац—÷йна пол—÷тика, передбачаючи —÷ готу¬нючись до —÷нвестиц—÷йного "сплескуї, повинна забезпечувати максимальн—÷ свободи п—÷дпри—‘мницьким структурам у вико¬нристанн—÷ "асних кошт—÷в, але в реальних умовах законодавч—÷ "вишукуванн€ї в галуз—÷ прискорено—„ амортизац—÷—„ передчасн—÷ —÷ корисн—÷ лише в теоретичному план—÷.

«м—÷стом д—÷й ”р€ду в ситуац—÷—„, що склалас€, ма—‘ стати прове¬нденн€ —÷н—÷ц—÷атив з розробки стратег—÷чних документ—÷в -  он¬нцепц—÷—„ державно—„ амортизац—÷йно—„ пол—÷тики та ѕрограми рефор¬нмуванн€ амортизац—÷йно—„ системи (довго-, середньо- та корот¬нкостроково—„). ÷—÷ стратег—÷чн—÷ документи повинн—÷ визначити ос¬нновн—÷ засади «акону ”кра—„ни "ѕро амортизац—÷юї —÷ бути узгод¬нженими з в—÷дпов—÷дним розд—÷лом «акону ”кра—„ни "ѕро оподат¬нкуванн€ прибутку п—÷дпри—‘мствї та вс—÷ма —÷нструктивними й нор¬нмативними актами, що регламентують пор€док оц—÷нки, —÷ндек¬нсац—÷—„ основного кап—÷талу, обл—÷ку його руху, зносу та амортизац—÷—„.

  —тратег—÷чн—÷, законодавч—÷ та нормативно-—÷нструктивн—÷ до¬нкументи, що регламентують механ—÷зми побудови ефективно—„ амортизац—÷йно—„ системи,  на нашу думку,  мають м—÷стити так—÷ вих—÷дн—÷ поло¬нженн€:

1. јмортизац—÷йна пол—÷тика перех—÷дного пер—÷оду повинна орган—÷чно по—‘днувати директивн—÷ та ринков—÷ важел—÷ при по¬нсиленн—÷ останн—÷х. ÷е зд—÷йсню—‘тьс€ на основ—÷ посл—÷довно—„ рег¬нламентац—÷—„ механ—÷зм—÷в л—÷берал—÷зац—÷—„ амортизац—÷йно—„ системи, €ка гнучко зм—÷ню—‘тьс€ залежно в—÷д реальних економ—÷чних процес—÷в. ћета реформац—÷—„ в ц—÷й галуз—÷ тј‘ актив—÷зац—÷€ —÷нвес¬нтиц—÷йно—„ д—÷€льност—÷, ф—÷нансове оздоровленн€ п—÷дпри—‘мств, перех—÷д на —÷нновац—÷йно-технолог—÷чний шл€х розвитку, п—÷дви¬нщенн€ д—÷лово—„ активност—÷ суб'—‘кт—÷в господарюванн€.

ƒержавна амортизац—÷йна пол—÷тика повинна створювати переваги дл€ зростанн€ "асних джерел кап—÷таловкладень в—÷дпов—÷дно —÷ залежно в—÷д стратег—÷—„ та пр—÷оритет—÷в структурно—„ та науково-технолог—÷чно—„ пол—÷тики у точках економ—÷чного зростанн€, в €ких кра—„на ма—‘ конкурентн—÷ переваги, а також в —÷мпортозам—÷нюючому виробництв—÷.

2. ƒержава ма—‘ регламентувати принципи побудови амортизац—÷йно—„ системи спец—÷альним «аконом ”кра—„ни "ѕро амортизац—÷юї, в €кому амортизац—÷€ тракту—‘тьс€ €к еко¬нном—÷чний процес в—÷дтворенн€ основного кап—÷талу суб'—‘кт—÷в господарсько—„ д—÷€льност—÷. «акон визнача—‘ основн—÷ правила на¬нрахуванн€ —÷ використанн€ амортизац—÷—„ (класиф—÷кац—÷€ основ¬нного кап—÷талу, середн—÷ нормативн—÷ терм—÷ни використанн€ та допустимий д—÷апазон в—÷дхилень, перел—÷к та пор€док застосу¬нванн€ р—÷зних метод—÷в амортизац—÷—„, умови списанн€ та зараху¬нванн€ актив—÷в на баланс, зобов'€занн€ щодо ц—÷льового викори¬нстанн€ амортизац—÷—„, тощо) —÷ нада—‘ певн—÷ свободи суб'—‘ктам гос¬нподарюванн€ у вибор—÷ прийн€тного дл€ них режиму списанн€ основного кап—÷талу. ¬—÷дпов—÷дний розд—÷л «акону ”кра—„ни "ѕро оподаткуванн€ прибутку п—÷дпри—‘мствї ма—‘ визначати лише режим вилученн€ амортизац—÷йних сум з-п—÷д оподаткуванн€.

3. «аконодавче затверджений пор€док амортизац—÷—„ ма—‘ позбутис€ недол—÷к—÷в д—÷ючо—„ методолог—÷—„, дл€ цього в—÷н пови¬ннен передбачати;

тјв прийн€тт€ за базу нарахуванн€ амортизац—÷—„ перв—÷сно—„ (а не залишково—„) вартост—÷ основного кап—÷талу;

тјв в—÷дродженн€ пооб'—‘ктного обл—÷ку актив—÷в на —÷ндив—÷ду¬нальних рахунках;

тјв класиф—÷кац—÷ю основного кап—÷талу на функц—÷ональн—÷й основ—÷ з урахуванн€м його галузево—„ специф—÷ки;

тјв визначенн€ групових норм зг—÷дно з функц—÷ональною кла¬нсиф—÷кац—÷—‘ю основного кап—÷талу. ѕри нарахуванн—÷ амортизац—÷—„ вони мають застосовуватись у визначеному д—÷апазон—÷ коли¬нвань (коридор—÷) залежно в—÷д конкретних умов експлуатац—÷—„;

тјв заборону на безповоротне вилученн€ кошт—÷в аморти¬нзац—÷йного фонду в будь-€к—÷й форм—÷;

тјв введенн€ в—÷дпов—÷дно до стратег—÷—„ пр—÷оритет—÷в структур¬нно—„ та науково-технолог—÷чно—„ пол—÷тики п—÷льг з податку на прибуток, що спр€мову—‘тьс€ на ре—÷нвестуванн€. ÷€ п—÷льга пр€мо—„ д—÷—„ ма—‘ активно використовуватис€, поки вироб¬нництво не вийде на тра—‘ктор—÷ю сталого економ—÷чного зрос¬нтанн€, в умовах €кого природно набуватимуть розповсюд¬нженн€ прискорен—÷ методи амортизац—÷—„;

тјв скороченн€ обмежень на використанн€ прискорено—„ амортизац—÷—„, дозв—÷л п—÷дпри—‘мствам самост—÷йно обирати мето¬нди амортизац—÷—„ та в—÷льно переходити з прискорених метод—÷в на р—÷вном—÷рн—÷ у будь-€кий час;

тјв перех—÷д до в—÷докремлених стандарт—÷в обл—÷ку дл€ оподатку¬нванн€ —÷ зовн—÷шн—÷х користувач—÷в; дл€ цього систему обл—÷ку регла¬нментувати таким чином: у соб—÷варт—÷сть включаютьс€ вс—÷ фактичн—÷ кап—÷тальн—÷ витрати, а дл€ ц—÷лей оподаткуванн€ вони приймають¬нс€ з урахуванн€м затверджених норм —÷ у встановлених межах.


¬н























¬исновки

ƒана робота розкрива—‘ сутн—÷сть амортизац—÷йних в—÷драхувань, що пол€га—‘ в здатност—÷ в—÷дтворювати основн—÷ фонди, оновлювати —„х. ” робот—÷ подан—÷ характеристики р—÷зних вид—÷в амортизац—÷—„, що використовуютьс€ в залежност—÷ в—÷д виду —÷ строку служби основних фонд—÷в. –озкритт€ вид—÷в —÷ метод—÷в анал—÷зу амортизац—÷йних в—÷драхувань, шл€х—÷в —„х удосконаленн€ да—‘ змогу використати цей матер—÷ал на практиц—÷ дл€ вивченн€ економ—÷чних можливостей конкурентного п—÷дпри—‘мства.

ѕри  розрахунку норм амортизац—÷—„ дуже важливо правильно визначити економ—÷чно доц—÷льний строк служби основних фонд—÷в з урахуванн€м —„х довгов—÷чност—÷, морального зносу, перспективних план—÷в техн—÷чного переобладнанн€, балансу устаткуванн€, можливостей модерн—÷зац—÷—„ —÷ кап—÷тального ремонту.

ќсобливо сл—÷д в—÷дм—÷тити, що виб—÷р методу амортизац—÷—„ основних фонд—÷в повинен базуватис€ на розробц—÷ б—÷знес - плану д—÷€льност—÷ п—÷дри—‘мства прот€гом амортизац—÷йного пер—÷оду —÷ врахувати темпи зростанн€ обс€г—÷в д—÷€льност—÷ та —„—„ доходност—÷, темпи зростанн€ поточних витрат, зм—÷ни в податков—÷й пол—÷тиц—÷ держави або податковому статус—÷ п—÷дпри—‘мства, необх—÷дн—÷сть та час виконанн€ ф—÷нансових зобовтјў€зань, джерелом покритт€ €ких —‘ чистий прибуток п—÷дпри—‘мства або проведенн€ кап—÷тальних витрат за рахунок прибутку. Ќеобх—÷дно врахувати прогнозований пер—÷од експлуатац—÷—„ обтјў—‘кта амортизац—÷—„ до його л—÷кв—÷дац—÷—„ або продажу, можливу ц—÷ну реал—÷зац—÷—„ обтјў—‘кта амортизац—÷—„, потребу в формуванн—÷ "асних ф—÷нансових ресурс—÷в прот€гом амортизац—÷йного пер—÷оду.

 р—÷м того, треба мати на уваз—÷, що в р€д—÷ галузей норми амортизац—÷—„ можуть бути п—÷двищен—÷ чи понижен—÷ також у залежност—÷ в—÷д технолог—÷чних особливостей виробництва, режиму —÷ зм—÷нност—÷ устаткуванн€, ступеню навантаженн€ —÷ ф—÷зичного обтјў—‘му виконуваних роб—÷т, умов зовн—÷шнього середовища, географ—÷чного розм—÷щенн€ обтјў—‘кт—÷в та —÷нших фактор—÷в.

   ѕроанал—÷зувавши практичн—÷ проблеми управл—÷нн€ амортизац—÷—‘ю основних фонд—÷в можемо зробити висновки, насл—÷дком  л—÷берал—÷зац—÷—„ державно—„ амортизац—÷йно—„ пол—÷тики та ор—÷—‘нтац—÷—„ системи амортизац—÷—„ на зах—÷дн—÷ стан¬ндарти, розпочатих у кра—„н—÷ —÷з середини 1997, стало значне по¬нслабленн€ —÷нвестиц—÷йного потенц—÷алу амортизац—÷йно—„ систе¬нми та —„—„ безпосередн—‘ п—÷дпор€дкуванн€ —÷нтересам бюджетно-податково—„ пол—÷тики.

Ќайсутт—‘в—÷ш—÷ з низ:

- п—÷дпри—‘мствам, за на€вност—÷ серед них велико—„ к—÷лькост—÷ збиткових, нав'€зали т—÷льки прискорену аморгизац—÷ю, хоч вона да—‘ переваги лише рентабельним п—÷дпри—‘мствам. ѕри цьому не було дано визначенн€ прискорено—„ амортизац—÷—„;

- не було визначено галуз—÷ застосуванн€ —÷ мета ф—÷скально—„ та економ—÷чно—„ амортизац—÷—„, а к—÷льк—÷сть норм амортизац—÷—„ була невиправдано дуже скорочена (приблизно з 1400 до 4) за на€вност—÷ великих в—÷дм—÷нностей у довгов—÷чност—÷ та умовах в—÷дтворенн€ окремих засоб—÷в прац—÷;

-дл€ б—÷льшост—÷ вид—÷в основних фонд—÷в було зд—÷йснено перех—÷д в—÷д неприскореного р—÷вном—÷рного методу нарахуванн€ амортизац—÷—„ до прискореного методу залишку, €кий зменшу—‘тьс€. ¬ умовах же застосуванн€ прискорено—„ амортизац—÷—„ на п—÷дпри—‘мствах мають визначати сво—„ справжн—÷ затрати, пов'€зан—÷ з в—÷дтворенн€м засоб—÷в прац—÷, —÷ уточнювати таким чином витрати виробництва;

- практично повн—÷стю п—÷дпри—‘мства в—÷дмовилис€ в—÷д використанн€ неприскорено—„ амортизац—÷—„ без належних п—÷дстав;

- введенн€ групового обл—÷ку нарахуванн€ амортизац—÷—„ дл€ основних фонд—÷в друго—„ —÷ третьо—„ груп, по-сут—÷, зруйнувало —„х пооб'—‘ктний обл—÷к;

- до складу амортизованих основних засоб—÷в включили вузли –∆ запасн—÷ частини дл€ автомоб—÷л—÷в, €к—÷ не вход€ть до комплекту —„х поставки, що суперечить економ—÷чн—÷й теор—÷—„;

-дл€ основних фонд—÷в друго—„ —÷ третьо—„ груп, що амортизуютьс€ методом залишку, €кий зменшу—‘тьс€, не було передбачено перех—÷д до одноразового списанн€ залишково—„ вартост—÷. ¬насл—÷док високих темп—÷в нарахуванн€ амортизац—÷—„ у перш—÷ роки аморти¬нзац—÷йний пер—÷од розт€гу—‘тьс€ до неск—÷нченност—÷. ¬и€вивс€ химерний симб—÷оз прискорено—„ —÷ упов—÷льнено—„ амортизац—÷—„;

- основн—÷ фонди зб—÷льшуютьс€ на величину затрат, пов'€заних з проведенн€м ус—÷х вид—÷в ремонт—÷в, реконструкц—÷—„, модерн—÷зац—÷—„. “аким чином, було введено два джерела ф—÷нансуванн€ затрат на ремонти - за рахунок соб—÷вартост—÷ та амортизац—÷йних в—÷драхувань, що ускладню—‘ обл—÷к —÷ знижу—‘ —÷нвестиц—÷йн—÷ можливост—÷ п—÷дпри—‘мств;

- не було введено механ—÷зм об'—‘ктивно—„ —÷ сво—‘часно—„ переоц—÷нки основних фонд—÷в.

    ѕротир—÷чч€ —÷нтерес—÷в —÷нвестиц—÷йно—„ та бюджетно-подат¬нково—„ пол—÷тики в—÷дбува—‘тьс€ в умовах безперервного загост¬нренн€ кризи в —÷нвестиц—÷йн—÷й сфер—÷ —÷ скороченн€ "асних та —÷ноземних джерел ф—÷нансуванн€ кап—÷таловкладень. “ому по¬ндоланн€ цього протир—÷чч€ - необх—÷дна умова економ—÷чного зростанн€ —÷ нагальна сучасна проблема, вир—÷шенн€ €ко—„ ма—‘ зд—÷йснюватис€ на п—÷дстав—÷ всеб—÷чного врахуванн€ реальних процес—÷в в—÷дтворенн€ кап—÷талу в умовах ф—÷нансово—„ не¬нстаб—÷льност—÷ та —÷нвестиц—÷йно—„ кризи. √оловна причина —÷стотного послабленн€ —÷нвестиц—÷йного потенц—÷алу амортизац—÷йно—„ системи прот€гом останн—÷х двох рок—÷в - помилков—÷ р—÷шенн€, покладен—÷ в основу розробки нормативно-методичного забезпеченн€ державно—„ аморти¬нзац—÷йно—„ пол—÷тики —÷, €к насл—÷док - повний в—÷дрив останньо—„ в—÷д реальних процес—÷в в—÷дтворенн€ актив—÷в та конкретних умов —„х експлуатац—÷—„.

   «аконодавча та нормативно-методична база, що регулю—‘ процеси обл—÷ку та амортизац—÷—„ актив—÷в (статт€ 8.3.5 «акону ”к¬нра—„ни "ѕро оподаткуванн€ прибутку п—÷дпри—‘мствтјЁ у редакц—÷—„ в—÷д 22.05.97, –∆нструкц—÷€ ћ—÷нф—÷ну ”кра—„ни з бухгалтерського обл—÷ку балансово—„ вартост—÷ груп основних фонд—÷в в—÷д 24.07.97 та –∆нструкц—÷€ з обл—÷ку основних засоб—÷в бюджетних установ в—÷д 01.01.98), не опира—‘тьс€ на довгострокову концепц—÷ю рефор¬нмуванн€ амортизац—÷йно—„ системи —÷ не п—÷дготовлена до практич¬нного використанн€. ¬она б—÷льше опрацьована з позиц—÷й опо¬ндаткуванн€ та приватизац—÷—„, а не з позиц—÷й в—÷дтворенн€ актив—÷в —÷ технолог—÷чного оновленн€ виробництва. “ому амортизац—÷йна пол—÷тика останн—÷х рок—÷в не спри€—‘, а протид—÷—‘ накопиченню ре-новац—÷йних ресурс—÷в та руйну—‘ на п—÷дпри—‘мствах ф—÷нансову ба¬нзу кап—÷талоутворенн€ €к основу дос€гненн€ позитивно—„ еко¬нном—÷чно—„ динам—÷ки та економ—÷чного зростанн€.

Ќайсутт—‘в—÷ший недол—÷к ново—„ амортизац—÷йно—„ пол—÷тики, що провоку—‘ р—÷зноман—÷тн—÷ протир—÷чч€, труднощ—÷ та пара¬ндокси у поточн—÷й практиц—÷ нарахуванн€ та використанн€ амортизац—÷—„, - —„—„ концептуальна невизначен—÷сть.

—тратег—÷чн—÷, законодавч—÷ та нормативно-—÷нструктивн—÷ до¬нкументи, що регламентують механ—÷зми побудови ефективно—„ амортизац—÷йно—„ системи,  на нашу думку,  мають м—÷стити так—÷ вих—÷дн—÷ поло¬нженн€:

  1. јмортизац—÷йна пол—÷тика перех—÷дного пер—÷оду повинна орган—÷чно по—‘днувати директивн—÷ та ринков—÷ важел—÷ при по¬нсиленн—÷ останн—÷х.
  2. ƒержава ма—‘ регламентувати принципи побудови амортизац—÷йно—„ системи спец—÷альним «аконом ”кра—„ни "ѕро амортизац—÷юї.
  3. «аконодавче затверджений пор€док амортизац—÷—„ ма—‘ позбутис€ недол—÷к—÷в д—÷ючо—„ методолог—÷—„.
ƒодатки
–исунок 1

¬иди ф—÷зичного спрацюванн€ —÷ техн—÷ко - економ—÷чного стар—÷нн€ засоб—÷в прац—÷ та форми —„х усуненн€.




                
















“аблиц€ 1


¬—÷дм—÷нност—÷ в пор€дку амортизац—÷—„ основних фонд—÷в та нематер—÷альних нематер—÷альних актив—÷в п—÷дпри—‘мства в пер—÷од до —÷ п—÷сл€ 1.07.1997 р.


¬—÷дм—÷нност—÷

ѕор€док амортизац—÷—„, що д—÷€в до 1.07.1997 р.

ѕор€док амортизац—÷—„, що д—÷—‘ з 1.07.1997 р.

  1. —уть пон€тт€

амортизац—÷—„

ѕогашенн€ вартост—÷ основних засоб—÷в шл€хом в—÷днесенн€ зно¬нсу (амортизац—÷—„) за затвердже¬н ними нормами на витрати ви робництва (об—÷гу) прот€гом терм—÷ну, за €кий перв—÷сна вар т—÷сть повн—÷стю переноситьс€ на витрати виробництва та об—÷гу. ¬н

ѕоступове в—÷днесенн€ витрат на придбанн€ основних фонд—÷в, —„х виготовленн€ або пол—÷пшенн€, на зменшенн€ скоригованого доходу платника податку в межах певних норм.

2. ќб'—‘кт амортизац—÷—„.¬н

Ѕалансова варт—÷сть основних засоб—÷в та нематер—÷альних актив—÷в.

¬итрати на придбанн€, виготовленн€ та пол—÷пшенн€ основних фонд—÷в та нематер—÷альних актив—÷в. ¬н

3. Ќасл—÷дки амортизац—÷—„ дл€ визначенн€ по¬н датково—„ бази.

¬—÷дносилась на витрати виробництва (об—÷гу) —÷, в—÷дпов—÷дно,¬н зменшувала балансовий прибуток п—÷дпри—‘мства.¬н

¬—÷дноситьс€ на зменшенн€ скоригованого валового доходу платника податку.

4. ѕроцедура обл—÷ку основних фонд—÷в та нарахуванн€ амортизац—÷—„.¬н¬н

—кладна, диференц—÷йован—÷ норми амортизац—÷—„ за видами ос¬нновних фонд—÷в, потреба в по-об'—‘ктному обл—÷ку.

—прощена, —‘дин—÷ норми амор¬нтизац—÷—„ в рамках 3 груп основних фонд—÷в, пооб'—‘ктний обл—÷к т—÷льки щодо основних фонд—÷в групи 1.

5. ћожлив—÷сть —÷ндексац—÷—„ варто¬нст—÷.

«а р—÷шенн€м ћ—÷н—÷стерства ф—÷нанс—÷в ”кра—„ни.¬н

ћожлив—÷сть проведенн€ щор—÷чно—„ —÷ндексац—÷—„ з урахуванн€м —÷ндексу —÷нфл€ц—÷—„ в—÷дпов—÷дного року, при умов—÷, що –∆—÷нф>1,1.

6. ћожлив—÷сть проведенн€ при¬нскорено—„ аморти¬нзац—÷—„.

«а встановленним перел—÷ком основних фонд—÷в —÷з застосуван¬нн€м встановлених норм амор¬нтизац—÷—„, зб—÷льшених вдв—÷ч—÷.

«а основними фондами групи 3, що придбан—÷ п—÷сл€ 1.07.1997 р. за диференцьованими (по роках, експлуатац—÷—„) нормами амортизац—÷—„.

7. ћожлив—÷сть

амортизац—÷—„ пол—÷пшень основних фонд—÷в.

¬итрати на кап—÷тальний ремонт п—÷дл€гають амортизац—÷—„ в

загальному пор€дку, витрати

на поточний ремонт в повному обс€з—÷ в—÷днос€тьс€ на витрати (соб—÷варт—÷сть).

” розм—÷рах, що не перевищу¬нють 5% сукупно—„ балансово—„

вартост—÷, в повному обс€з—÷ в—÷д¬ннос€тьс€ до валових витрат у пер—÷од—÷ —„х проведенн€. ¬ —÷нших випадках - зб—÷льшують балансову варт—÷сть та амортизуютьс€

в загальному пор€дку.

8.ќсобливост—÷

амортизац—÷—„ легкових автомоб—÷¬н

л—÷в.





Ќе —÷снувало.

¬итрати на придбанн€, ремонт, та модерн—÷зац—÷—„ легкових автомоб—÷л—÷в, кр—÷м п—÷дпри—‘мств, що на¬н

дають платн—÷ послуги з переве¬нзенн€. Ќе п—÷дл€гають амортиза¬н

ц—÷—„ та провод€тьс€ за рахунок прибутку.

9. ќсобливост—÷

амортизац—÷—„ не

виробничих

основних фонд—÷в.

«а рахунок чистого прибутку.

јмортизац—÷€ не передбачена законодавством.




10.ќсобливост—÷

амортизац—÷—„ при виведен—÷ з експлуатац—÷—„.

Ќа час виведенн€ з експлуата¬нц—÷—„ амортизац—÷€ не проводитьс€.

” раз—÷ л—÷кв—÷дац—÷—„, кап—÷тального ремонту, реконструкц—÷—„ або консервац—÷—„ за р—÷шенн€м п—÷дпри—‘мства або  аб—÷нету ћ—÷н—÷стр—÷в ”кра—„ни на час виведенн€ основних фонд—÷в групи 1 амортизац—÷йн—÷ в—÷драхуванн€ не нараховуютьс€. ѕо —÷нших групах - балансова варт—÷сть не зм—÷ню—‘¬н тьс€, амортизац—÷йн—÷ в—÷драхуванн€ нараховуютьс€. ” раз—÷ вимушено—„ зам—÷ни з незалежних обставин:

а) балансова варт—÷сть об'—‘кта групи 1, що п—÷дл€га—‘ вимушен—÷й зам—÷н—÷, зб—÷льшу—‘ валов—÷ витрати певного пер—÷оду;

б) балансова варт—÷сть груп 2,3 не зм—÷ню—‘тьс€, амортизац—÷йн—÷ в—÷драхуванн€ нараховуютьс€.

11.ќсобливост—÷ амортизац—÷—„ ос¬н

новних фонд—÷в, що введен—÷ в експлуатац—÷ю до 1.07.1997р.

Ќе визначен—÷.

¬становлен—÷ норми амортизац—÷—„ використовуютьс€ до залишко¬нво—„ вартост—÷ основних фонд—÷в на 1.07.1997 р.

12. “ривал—÷сть амортизац—÷йно-го пер—÷оду.

Ќормативний терм—÷н експлуа¬нтац—÷—„.

по груп—÷ 1 -до дос€гненн€ одним о'—‘ктом вартост—÷ 100 неоподаткованих

м—÷н—÷мум—÷в доход—÷в громад€н.

по груп—÷ 2

до дос€гненн€ балансово—„ вартост—÷ групи нульового значенн€.


ћазарак—÷ ј.ј. ≈коном—÷ка торговельного п—÷дпри—‘мства. ѕ—÷дручник дл€ вуз—÷в. -  .: " ’рещатик тјЁ,1999. - с.650 - 651








–∆. —творенн€ основних фонд—÷в

II. ѕ—÷дготовка до експлуатац—÷—„





IV. «авершенн€ експлуатац—÷—„ основних фонд—÷в

II–∆. ≈ксплуатац—÷€ основних фонд—÷в


–ис. 2. —тад—÷—„ та етапи циклу в—÷дтворенн€ основних фонд—÷в торговельного п—÷дпри—‘мства






































–исунок 3

‘актори, що обумовлюють обс€ги амортизац—÷йних в—÷драхувань.






























–исунок 4


 ласиф—÷кац—÷€ метод—÷в амортизац—÷—„ основних засоб—÷в




























—писок використано—„ л—÷тератури:

  1. ѕро оподаткуванн€ прибутку п—÷дпри—‘мств: «акон ”кра—„ни зг—÷дно постанови ¬– є325/94 - ¬– в—÷д 28.12.94. –∆з зм—÷нами внесеними зг—÷дно —÷з законом є1559 - III ( 1559 - 14 ) в—÷д 16.03.2000.
  1. Ѕланк ».ј. —тратеги€ и тактика управлени€ финансами. -  иев, ћѕ" »“≈ћлтд тјЁ, —ѕ" јƒ≈‘ - ”краина тјЁ, 1996 - 534с.
  2. Ѕланк ».ј. ”правление формированием капитала. -  .:" Ќика - ÷ентр тјЁ,2000. - 512с.
  3. √рузинов ¬.ѕ., √рибов ¬.ƒ. Ёкономика предпри€ти€: ”чебное пособие. - ћ.:»Ёѕ, 1996. - 128с.
  4. ≈коном—÷ка п—÷дпри—‘мства: ѕ—÷дручник. - ¬ 2т. т1 / «а ред. —.‘.ѕокропивного. -  .: ¬ид-во" ’вил€ - ѕрес тјЁ, ƒонецьк: ћале п—÷дпри—‘мство" ѕоиск тјЁ, “-во книголюб—÷в,1995. - 400с.
  5.  оробов ћ.я. ‘—÷нанси промислового п—÷дпри—‘мства: ѕ—÷дручник. -  .: Ћиб—÷дь, 1995. - 160с.
  6.  отенко Ћ.Ќ., „ебанов Ќ.¬. ”чет основных фондов и нематериальных активов. -  .:÷—ѕ"  омпас тјЁ,1996. - 144с.
  7. ћазарак—÷ ј.ј. ≈коном—÷ка торговельного п—÷дпри—‘мства. ѕ—÷дручник дл€ вуз—÷в. -  .: " ’рещатик тјЁ,1999. - 800с.
  8. Ќуреев –.ћ. ќсновы экономической теории: ћикроэкономика: ”чебник дл€ вузов. - ћ.: ¬ысша€ школа, 1996. - 447с.
  9. ѕроизводственный потенциал: обновление и использование / Ќ.».»ванов. -  .: Ќаукова думка,1989. - 256с.
  10. ”шакова Ќ.ћ., Ћ—÷гоненко Ћ.ќ. ‘—÷нанси п—÷дпри—‘мства: ќпорний    конспект лекц—÷й. -  .: ¬идавничий центр  ƒ“≈”. ƒрукарн€ ¬÷   ƒ“≈”,1998. - 120с.
  11. ‘инансовый менеджмент: ”чебник дл€ вузов / √.Ѕ.ѕол€к,         ».ј.јкодис, “.ј. раева и др.; ѕод ред. проф. √.Ѕ.ѕол€кова. - ћ.: ‘инансы, ёЌ»“»,1997. - 518с.
  12. ‘инансы предпри€тий: ”чебное пособие / ≈.».Ѕородина, ё.—.голикова; под ред. ≈.».Ѕородиной. - ћ.: Ѕанки и биржи, ёЌ»“»,1995. - 208с.
  13. Ёкономика предпри€ти€: ”чебник / ѕод ред. проф. ќ.».¬олкова. - ћ.: »Ќ‘–ј - ћ,1997. - 416с.
  14. Ёкономика предпри€ти€: ”чебник дл€ вузов / ¬.я.√орфинкель, ≈.ћ. упр€ков, ¬.ѕ.ѕрасолова и др.; ѕод ред. проф. ¬.я. √орфинкел€, проф. ≈.ћ. упр€кова. - ћ.: Ѕанки и биржи, ёЌ»“», 1996. - 367с.
  15. Ѕезуглий ј. ѕро вилученн€ амортизац—÷йних в—÷драхувань п—÷дпри—‘мств // ≈коном—÷ка ”кра—„ни. - 1999. - є5. - с.36 - 43
  16. Ѕезуглий ј. ѕро вилученн€ частини амортизац—÷йних в—÷драхувань та використанн€ потужностей п—÷дпри—‘мств // ≈коном—÷ка ”кра—„ни. - 2000. - є1. - с.34 - 40
  17. Ѕезуглий ј. –иск экологических катастроф и амортизационна€ политика // Ѕизнес »нформ. - 1998. - є16. - с.57 - 61
  18. ¬асильченко √. ‘ормуванн€ —÷нвестиц—÷йних ресурс—÷в в ”кра—„н—÷ // ≈коном—÷чний часопис. - 1999. - є 2. - с.24 - 27
  19. ¬ишневецький ¬., Ћипницький ¬., Ћипницький ƒ. ѕро новий пор€док амортизац—÷—„ основних фонд—÷в // ≈коном—÷ка ”кра—„ни. - 1998. - є3. - с.42 - 47
  20. √убачова ќ.,ќбираемо метод нарахуванн€ амортизац—÷—„ основних засоб—÷в.-2000. - є11.-с.42-47
  21. «найко ё. 19 феврал€ заплати амортналог! // ¬се о бухгалтерском учете. - 1999. - є15. - с.20
  22. Ћ€х Ћ.,  ороткевич ќ. ќсновне протир—÷чч€ державно—„ амортизац—÷йно—„ пол—÷тики та шл€хи подоланн€ // –ƒконом—÷ст.-є3,-2000,-с. 104
  23. ќрлов ѕ., ќрлов —. ƒержавна амортизац—÷йна пол—÷тика // ≈коном—÷ка ”кра—„ни. - 1998. - є8. - с.31 - 37
  24. ќрлов ѕ., ќрлов —. ѕрискорена амортизац—÷€ —÷ прискорене спрацюванн€ основних фонд—÷в // ≈коном—÷ка ”кра—„ни. - 1999. - є5. - с.30 - 36
  25. ќрлов ѕ., ќрлов —. ƒержавна амортизац—÷йна пол—÷тика та —„—„ в—÷дбитт€ в стандартах бухгалтерського обл—÷ку //≈коном—÷ка ”кра—„ни.-2000. -є3.-с.30-35
  26. —теповой ј. —троительство основных фондов, прочие затраты и их амортизаци€ // ¬се о бухгалтерском учете. - 1999. - є40. - с.25
  27. “рунова ≈.  ак правильно россчитать амортизационный взнос за мес€ц // ¬се о бухгалтерском учете. - 1999. - є44. - с.29
  28. ’мелевський –ƒ. јмортизац—÷йна пол—÷тика й оновленн€ промислово-виробничих основних фонд—÷в // ≈коном—÷ка ”кра—„ни. - 1999. - є3. - с.41 - 47
  29. „уй –∆.–. ‘—÷нансовий стан п—÷дпри—‘мства // ‘—÷нанс—÷ ”кра—„ни. - 1999. - є11. - 27 - 31с.




—траницы: Ќазад 1 ¬перед