јнал—÷з д—÷€льност—÷ комерц—÷йного банку

реферат: Ѕанковское дело

ƒокументы: [1]   d2.doc —траницы: Ќазад 1 ¬перед

ћ—÷н—÷стерство осв—÷ти —÷ науки ”кра—„ни

„еркаський державний технолог—÷чний ун—÷верситет

‘акультет переп—÷дготовки фах—÷вц—÷в






ƒипломна робота


на тему:


"јнал—÷з д—÷€льност—÷ комерц—÷йного банку тјЁ

(на приклад—÷ ф—÷л—÷—„ ѕридн—÷стровського –еспубл—÷канського јкц—÷онерно-комерц—÷йного јгропромбанку в м. –ибниц€)







–е—‘страц—÷йний номер ________________












„еркаси 2002 р.

«мiст. ¬ступтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјж.тјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјж.тјжтјжтјжтјж.тјж5

  1. “еоритична частинатјжтјжтјжтјжтјжтјж.тјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјж.тјж8
  1. ѕредмет, метод та iнформацiйна база аналiзу дi€льностi комерцiйного банку ѕћ–..тјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјж.тјж..8

1.1. ѕредмет, метод та значенн€ анал—÷зу д—÷€льност—÷ комерц—÷йного банкутјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјж.8

1.2. –∆нформац—÷йне забезпеченн€ анал—÷зу банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷тјж..тјжтјжтјжтјж10

    1. ¬иди анал—÷зу банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷ та етапи його проведенн€тјжтјжтјжтјж.14
    2. јнал—÷з атив—÷в та пасив—÷в комерц—÷йного банкутјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјж..17

1.5.  јнал—÷з л—÷кв—÷дност—÷ комерц—÷йного банкутјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјж..35

1.7.јналiз доходiв i витраттјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјж..48

1.8. јналiз прибутку i рентабельностi комерцiйного банкутјжтјжтјжтјжтјжтјжтјж.58

–∆–∆. јнал—÷з д—÷€льност—÷ ф—÷л—÷—„ ѕридн—÷стровського –ег—÷онального јкц—÷онерно-комерц—÷йного јгропромислового банкутјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјж..64

2.1. —труктура банк—÷всько—„ системи ѕридн—÷стровсько—„ ћолдавсько—„ –еспубл—÷китјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјж.64

2.2. јнал—÷з д—÷€льност—÷ ф—÷л—÷—„ ѕридн—÷стровського –еспубл—÷канського јкц—÷онерно-комерц—÷йного јгропромислового банкутјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјж..67

  1. ѕроект орган—÷зац—÷—„ центру прийому комунальних платеж—÷в

в ф—÷л—÷—„ ѕ–ј  јѕЅ в м. –ибниц€тјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјж82

3.1. ‘ункц—÷онуюча система прийому комунальних платеж—÷втјжтјжтјжтјжтјжтјж.85

3.2. јвтоматизац—÷€ традиц—÷йно—„ технолог—÷—„ прийому платеж—÷втјжтјжтјжтјжтјж...88

¬исновоктјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјж.тјжтјжтјжтјж..102

Ћiтературатјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјж105

ƒодаткитјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјжтјж108





¬ступ

ќдн—÷—‘ю —÷з складових економ—÷чно—„ системи —‘ банк—÷вська стстема. ƒл€ ринково—„ економ—÷ки характерний двор—÷вневий принцип побудови банк—÷всько—„ системи. Ќа першому етап—÷ (вищому) р—÷вн—÷ —÷—‘рарх—÷—„ перебува—‘ ÷ентральний банк, €кмй зд—÷йсню—‘ нагл€д та контроль за д—÷€льн—÷стю комерц—÷йних банк—÷в —÷ займа—‘тьс€ розрахунково-кредитним обслуговуванн€м —„х.  омерц—÷йн—÷ банки - це другий р—÷вень —÷—‘рарх—÷—„ двор—÷внево—„ банк—÷всьвко—„ системи. ¬они займаютьс€ обслуговуванн€м п—÷дпри—‘мств, установ, орган—÷зац—÷й та населенн€. –«х часто називають кровоносними судинами економ—÷ки. " омерц—÷йний банк можна розгл€дати €к систему трансформац—÷—„ ресурс—÷в та ризик—÷в. —тан ц—÷—‘—„ системи визнача—‘тьс€ за певними системними показниками (характеристиками).тјЁ [ 15, с.48].

Ѕанк - це особливий вид кап—÷талотворчого п—÷дпри—‘мства, €ке моб—÷л—÷зу—‘ в—÷льн—÷ ресурси кл—÷—‘нт—÷в та —÷нш—÷ грошов—÷ кошти, розпод—÷л€—‘ —„х в—÷дпов—÷дно до потреб м—÷ж суб'—‘ктами ринкових в—÷дносин. ј також нада—‘ —÷нш—÷ послуги.

Ѕанки виступають основними —÷нститутами кредитно-грошово—„ системи. —аме вони орган—÷зують об—÷г значно—„ частини кредитних грошей, що займають дом—÷нуюче положенн€ в загальному обс€з—÷ грошово—„ маси. Ѕ—÷льш того, банки мають у сво—‘му розпор€дженн—÷ можлив—÷сть створювати так—÷ грош—÷ —÷ тим самим зб—÷льшувати —„хню пропозиц—÷ю.

Ѕанк—÷вська сиcтема - одна з найважлив—÷ших —÷ нев—÷дтјў—‘мних структур ринково—„ економ—÷ки. –озвиток банк—÷в, товарного виробництва —÷ обороту —÷сторично йшов паралельно —÷ т—÷сно перепл—÷тавс€. ѕри цьому банки, провод€чи грошов—÷ розрахунки —÷ кредитуючи господарство, виступаючи посередниками у перерозпод—÷л—÷ кап—÷тал—÷в, —÷стотно п—÷двищують загальну ефективн—÷сть виробництва, спри€ють зростанню продуктивност—÷ сусп—÷льно—„ прац—÷.

—учасна банк—÷вська система - це найважлив—÷ша сфера нац—÷онального господарства будь-€ко—„ розвинено—„ держави. –«—„ практична роль визнача—‘тьс€ тим, що вона керу—‘ в держав—÷ системою платеж—÷в —÷ розрахунк—÷в; б—÷льшу частину сво—„х комерц—÷йних справ зд—÷йсню—‘ через внески, —÷нвестиц—÷—„ —÷ кредитн—÷ операц—÷—„; пор€д з —÷ншими ф—÷нансовими посередниками банки направл€ють заощадженн€ населенн€ до ф—÷рм —÷ виробничих структур.  омерц—÷йн—÷ банки, д—÷ючи в—÷дпов—÷дно до грошово-кредитно—„ пол—÷тики держави, регулюють рух грошових поток—÷в, впливаючи на швидк—÷сть —„хнього об—÷гу, ем—÷с—÷ю, загальну масу, включаючи к—÷льк—÷сть гот—÷вки, що перебува—‘ в об—÷гу. —таб—÷л—÷зац—÷€ ж зб—÷льшенн€ грошово—„ маси - це застава зниженн€ темп—÷в —÷нфл€ц—÷—„, забезпеченн€ сталост—÷ р—÷вн€ ц—÷н, при дос€гненн—÷ €кого ринков—÷ в—÷дносини впливають на економ—÷ку народного господарства найефективн—÷шим образом.

—ьогодн—÷, в умовах розвинутих ф—÷нансових, товарних ринк—÷в, структура банк—÷всько—„ системи р—÷зко ускладню—‘тьс€. «тјў€вились нов—÷ види ф—÷нансових установ, нов—÷ кредитн—÷ —÷нструменти —÷ методи обслуговуванн€ кл—÷—‘нт—÷в.

Ѕанки кра—„н —Ќ√ змушен—÷ працювати в умовах п—÷двищеного ризику, тому вони част—÷ше, н—÷ж —„х закордонн—÷ колеги, бувають в кризових ситуац—÷€х, приклади €ких не зникають з—÷ стор—÷нок пер—÷одики. ѕричому б—÷льш—÷сть таких випадк—÷в повтјў€зана з неадекватною оц—÷нкою банками "асного ф—÷нансового стану, а також над—÷йност—÷ —÷ ст—÷йкост—÷ —„х основних кл—÷—‘нт—÷в —÷ партнер—÷в по б—÷знесу.

‘—÷нансовий стан банку - це комплексне пон€тт€, €ке в—÷добража—‘ систему показник—÷в, €к—÷ характеризують на€вн—÷сть, розм—÷щенн€ —÷ використанн€ ф—÷нансових ресурс—÷в.

” сво—„й дипломн—÷й робот—÷ € намагатимусь показати де€к—÷ аспекти ц—÷—‘—„ широко—„ теми, це стосу—‘тьс€ оц—÷нки ф—÷нансового стану банку, тобто анал—÷з д—÷€льност—÷ комерц—÷йного банку. ћетою дипломно—„ роботи —‘ визначенн€ економiчних €вищ та процесiв, що впливають на дi€льнiсть банку.                 ¬ажлив—÷сть дано—„ теми пол€га—‘, на м—÷й погл€д, у вивченн—÷ банк—÷всько—„ системи через призму оц—÷нки ф—÷нансового стану банку, анал—÷зуючи його д—÷€льн—÷сть. “епер над—÷йн—÷сть —÷ ф—÷нансова ст—÷йк—÷сть - основн—÷ фактори, €к—÷ впливають на св—÷дом—÷сть кл—÷—‘нта при вибор—÷ банку.

ќтже, за допомогою анал—÷зу можна ви€вити тенденц—÷—„ д—÷€льност—÷, звернути увагу на слабк—÷ м—÷i€ —÷ посилити розвиток ефективних напр€м—÷в роботи. “ож оц—÷нка ф—÷нансового стану —‘ потр—÷бною €к дл€ кер—÷вництва банку, - щоб знати результати сво—‘—„ роботи, так —÷ дл€ кл—÷—‘нта чи партнера, щоб знати свого контрагента.

«авданн€м ц—÷—‘—„ дипломно—„ роботи —‘ аналiз теоретично—„ засади аналiзу дi€льностi комерцiйного банку та запропонуванн€ метод—÷в пiдвищенн€ ефективностi його дi€льностi.





























  1. “еоретична частина


     1.1. ѕредмет, метод та значенн€ анал—÷зу д—÷€льност—÷ комерц—÷йного банку ѕћ–

¬насл—÷док —÷стотних зм—÷н на ф—÷нансовому ринку зроста—‘ значенн€ анал—÷зу банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷ €к дл€ самого банку, так —÷ дл€ його д—÷лових партнер—÷в, кл—÷—‘нт—÷в, акц—÷онер—÷в —÷ держави в ц—÷лому. –егул€рне проведенн€ анал—÷зу д—÷€льност—÷ банком дозвол€—‘ ефективно управл€ти активними —÷ пасивними операц—÷€ми, що спри€—‘ максим—÷зац—÷—„ прибутку —÷ забезпеченню стаб—÷льного ф—÷нансового стану.

÷е особливо важливо в сучасних умовах, коли загострилос€ суперництво банк—÷в —÷ небанк—÷вських ф—÷нансово-кредитних установ, що виконують р—÷зн—÷ операц—÷—„ по залученню в—÷льних грошових ресурс—÷в п—÷дпри—‘мств —÷ населенн€.

ѕредметом анал—÷зу банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷ —‘ причинно-насл—÷дков—÷ звтјў€зки економ—÷чних €вищ —÷ процес—÷в, €к—÷ пр€мо або непр€мо впливають на д—÷€льн—÷сть банку.

     ќсновними обтјў—‘ктами анал—÷зу банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷ —‘ :

  • «аходи щодо формуванн€ кап—÷талу банку, а також його структура;
  • як—÷сть актив—÷в ( к—÷льк—÷сний —÷ €к—÷сний анал—÷зи структури кредитно-—÷нвестиц—÷йного портфел€ банку ) ;
  • ѕоказники прибутковост—÷ функц—÷онуванн€ банку, що дозвол€ють судити про ефективн—÷сть його роботи;
  • ѕоказники л—÷кв—÷дност—÷ —÷ платоспроможност—÷ банку, що характеризують його ф—÷нансову ст—÷йк—÷сть;
  • “емпи росту банку;
  • –—÷зн—÷ ризики, що впливають на д—÷€льн—÷сть банку.

ћетодом анал—÷зу банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷ —‘ комплексне орган—÷чно повтјў€зане досл—÷дженн€ д—÷€льност—÷ комерц—÷йного банку з використанн€м статистичних, економ—÷ко-математичних, обл—÷кових та —÷нших способ—÷в обробки —÷нформац—÷—„.

ƒл€ проведенн€ анал—÷зу банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷ використовують наступн—÷ методи:

  1. ћетод пор—÷вн€нн€. ѕрипуска—‘ з—÷ставленн€ нев—÷домого (досл—÷джуваного) €вища, предмет—÷в —÷з в—÷домими, вивченими ран—÷ше, з метою визначенн€ —„х загальних рис або розходжень.
  2. ћетод приведенн€ показник—÷в у пор—÷вн€льний вигл€д. 
  3. ћетод використанн€ абсолютних —÷ в—÷дносних показник—÷в. јбсолютн—÷ показники характеризують к—÷льк—÷сн—÷ розм—÷ри наданих кредит—÷в, залучених кошт—÷в, кап—÷талу банку тощо, а в—÷дносн—÷ в—÷дображають сп—÷вв—÷дношенн€ будь-€ких абсолютних показник—÷в шл€хом одного на —÷нший. ¬—÷дносн—÷ показники виражаютьс€ в форм—÷ коеф—÷ц—÷—‘нт—÷в або в—÷дсотк—÷в.
  4. ћетод групувань. ƒозвол€—‘ шл€хом систематизац—÷—„ даних балансу роз—÷братис€ в сутност—÷ €вищ —÷ процес—÷в, що анал—÷зуютьс€.
  5. Ѕалансовий метод.  —лужить головним способом дл€ в—÷дображенн€ сп—÷вв—÷дношень, пропорц—÷й двох груп вза—‘мозалежних —÷ вр—÷вноважених економ—÷чних показник—÷в, п—÷дсумки €ких повинн—÷ бути тотожними.
  6. √раф—÷чний метод.
  7. ћетод табличного в—÷дображенн€ анал—÷тичних даних.

јнал—÷тичне досл—÷дженн€ , його результати та —„х використанн€ в банк—÷вському менеджмент—÷ повинн—÷ в—÷дпов—÷дати визначеним принципам (вимогам), що накладають св—÷й в—÷дбиток на це досл—÷дженн€ —÷ повинн—÷ обовтјў€зково виконувати при орган—÷зац—÷—„. ѕроведенн—÷ —÷ практичному використанн—÷ результат—÷в анал—÷зу банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷. Ќаведемо основн—÷ з цих принцип—÷в.

  1. јнал—÷з повинен базуватис€ на державному п—÷дход—÷ при оц—÷нц—÷ економ—÷чних €вищ —÷ прогнозуванн—÷ основних показник—÷в розвитку банку.
  2. јнал—÷з повинен мати науковий характер.
  3. јнал—÷з ма—‘ бути комплексним.
  4. «абезпеченн€ системного п—÷дходу до анал—÷зу.
  5. јнал—÷з повинен бути обтјў—‘ктивним, конкретним, точним, тобто базуватис€ на достов—÷рн—÷й —÷нформац—÷—„.
  6. јнал—÷з ма—‘ бути д—÷—‘вим тобто активно впливати на д—÷€льн—÷сть банку, вчасно ви€вл€ти недол—÷ки —÷ резерви п—÷двищенн€ ефективност—÷.
  7. јнал—÷з повинен проводитис€ за планом —÷ систематично.
  8. јнал—÷з ма—‘ бути оперативним.
  9. ƒемократизм.
  10. јнал—÷з повинен бути ефективним, тобто його результати повинн—÷ служити дл€ кер—÷вництва банку —÷нформац—÷йною базою дл€ прийн€тт€ управл—÷нських р—÷шень з оптим—÷зац—÷—„ функц—÷онуванн€ банку.

     ѕроведенн€ анал—÷зу банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷ на основ—÷ перерахованих принцип—÷в —÷стотно зб—÷льшу—‘ його ефективн—÷сть —÷ результати ф—÷нансово—„ д—÷€льност—÷ банку.

     1.2. –∆нформац—÷йне забезпеченн€ анал—÷зу банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷

ƒл€ проведенн€ анал—÷зу банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷ необх—÷дно мати анал—÷тичн—÷ матер—÷али, що дозвол€ють одержати достов—÷рну, повну —÷ всеб—÷чну —÷нформац—÷ю про банк. ƒо тако—„ —÷нформац—÷—„ належать баланс банку —÷ зв—÷т про прибутки —÷ збитки.

Ѕаланс комерц—÷йного банку - це бухгалтерський баланс, у €кому в—÷добража—‘тьс€ стан "асних, залучених —÷ позичених кошт—÷в, —„х розм—÷щенн€ в кредитн—÷ й —÷нш—÷ активн—÷ операц—÷—„. «а даними балансу зд—÷йсню—‘тьс€ контроль формуванн€ —÷ розм—÷щенн€ грошових ресурс—÷в, стану кредитних, розрахункових, касових та —÷нших банк—÷вських операц—÷й, включаючи операц—÷—„ з ц—÷нними паперами.

Ѕаланс банку характеризу—‘ в грошовому вираженн—÷ стан ресурс—÷в комерц—÷йних банк—÷в, джерела —„х формуванн€ —÷ направленн€ використанн€, а також ф—÷нансов—÷ результати банк—÷в на початок та к—÷нець зв—÷тного пер—÷оду. Ѕаланс банку виступа—‘ основним документом бухгалтерсько—„ зв—÷тност—÷, €к—÷й в—÷добража—‘ суми залишк—÷в вс—÷х лицьових рахунк—÷в анал—÷тичного обл—÷ку, розташованих у пор€дку зростанн€ —„х номер—÷в.

Ѕаланси комерц—÷йних банк—÷в —‘ головною складовою —„х зв—÷тност—÷. јнал—÷з баланс—÷в дозвол€—‘ визначити на€вн—÷сть особистих кошт—÷в, зм—÷ни в структур—÷ джерел ресурс—÷в, склад та динам—÷ку актив—÷в, контролювати л—÷кв—÷дн—÷сть банк—÷в, зд—÷йснювати управл—÷нн€ ф—÷нансовою ст—÷йк—÷стю.

Ѕудують баланси за ун—÷ф—÷кованою формою. —туп—÷нь детал—÷зац—÷—„ операц—÷й обмежений комерц—÷йною та—‘мницею, €ка характерна дл€ практики комерц—÷йних банк—÷в, що працюють в умовах жорстоко—„ конкуренц—÷—„.

—кладають баланс у форм—÷, €к у розгорнут—÷й форм—÷, так —÷ за скороченою формою. —труктура балансу комерц—÷йного банку наведено в табл. 1.1.

Ѕанк—÷вськ—÷ баланси м—÷ст€ть комерц—÷йну —÷нформац—÷ю —÷ в—÷дпов—÷дають —„—„ основним вимогам: оперативност—÷, конкретност—÷, вагомост—÷. ќперативн—÷сть банк—÷вського балансу ви€вл€—‘тьс€ в його щоденному складанн—÷.  Ѕанк—÷вський баланс —‘ джерелом конкретно—„ —÷нформац—÷—„ про на€вн—÷сть кошт—÷в —÷ платоспроможност—÷ його кл—÷—‘нт—÷в, кредитних ресурс—÷в та —„х розм—÷щенн€, над—÷йн—÷сть та ст—÷йк—÷сть банку.

ѕри побудов—÷ банк—÷вського балансу використовують принципи групуванн€ операц—÷й за економ—÷чно однор—÷дними ознаками. ѕри цьому в актив—÷ статт—÷ розм—÷щуютьс€ в м—÷ру зниженн€ л—÷кв—÷дност—÷. ј в пасив—÷ - в м—÷ру зменшенн€ ступен€ запитанн€. Ќоменклатура банк—÷вських рахунк—÷в передбача—‘ —„х под—÷л на балансов—÷ та позабалансов—÷. Ѕалансов—÷ рахунки можуть бути пасивними або активними.  ошти на пасивних рахунках —‘  ресурсами банку дл€ кредитуванн€ —÷ проведенн€ —÷нших банк—÷вських операц—÷й. Ќа пасивних рахунках в—÷дображають фонди банку, кошти п—÷дпри—‘мств, орган—÷зац—÷й —÷ ф—÷зичних ос—÷б, доходи державного бюджету, депозити, кошти  в розрахунках, прибуток банку, кредиторська заборгован—÷сть, —÷нш—÷ пасиви —÷ залучен—÷ кошти. ¬ключаючи суми реф—÷нансуванн€, отриман—÷ в—÷д —÷нших банк—÷в. «аборгован—÷сть, що в—÷добража—‘тьс€ на активних рахунках. ѕоказу—‘ використанн€ (напр€мок) ресурс—÷в банку. Ќа активних рахунках в—÷дображаютьс€ гот—÷вка в касах банку, коротко- —÷ довгостроков—÷ кредити, витрати державного бюджету, витрати на кап—÷тальн—÷ вкладенн€, деб—÷торська заборгован—÷сть, а також —÷нш—÷ активн—÷ —÷ в—÷дверненн—÷ кошти.

“аблиц€ 1.1.

—труктура балансу комерц—÷йного банку.

ј “»¬

ѕј—»¬

√от—÷вков—÷ кошти, коррахунки в ÷Ѕ та —÷нших банках (первинн—÷ резерви)

ƒержавн—÷ ц—÷нн—÷ папери (вторинн—÷ ресурси)

 редитний портфель

–∆нвестиц—÷йний портфель (корпоративн—÷ ц—÷нн—÷ папери)

ќсновн—÷ засоби, кап—÷тальн—÷ витрати та —÷нш—÷ активи

ѕозиченн—÷ ресурси

«обовтјў€занн€ перед —÷ншими банками (коррахунки —÷нших банк—÷в)

ћ—÷жбанк—÷вськ—÷ кредити отриманн—÷, в т.ч. в—÷д ÷Ѕ

«алученн—÷ ресурси

«алишки кошт—÷в на поточних та бюджетних рахунках

ƒепозити до запитанн€

“ерминов—÷ депозити юридичних —÷ ф—÷зичних ос—÷б

ќщадн—÷ вклади

–∆нш—÷ пасиви

”сього зобовтјў€занн€

 ап—÷тал

 ап—÷тал –∆ р—÷вн€

 ап—÷тал –∆–∆ р—÷вн€

 ап—÷тал –∆–∆–∆ р—÷вн€

”сього "асний кап—÷тал

ЅјЋјЌ—

ЅјЋјЌ—

         

Ќа позабалансових рахунках в—÷добража—‘тьс€ рух ц—÷нностей —÷ документ—÷в, що наход€тьс€ в установах банк—÷в на збереженн€, —÷нкасо або ком—÷с—÷ю. “ут також обл—÷ковуютьс€ знаки сплати державного збору, бланки суворо—„ зв—÷тност—÷, бланки акц—÷й, акц—÷—„ з дорученн€ —÷ на збереженн€, а також —÷нш—÷ документи та ц—÷нност—÷.

          ѕри групуванн—÷ статей активу балансу, враховуючи ступ—÷нь л—÷кв—÷дност—÷, вид—÷л€ютьс€ наступн—÷ обтјў—‘кти:

  •  асов—÷ (гот—÷вка, кореспондентський рахунок в ÷Ѕ), кошти на рахунках в —÷нших комерц—÷йних банках. —татт—÷ даного розд—÷лу в—÷дображають "первинн—÷ резервитјЁ з точки зору л—÷кв—÷дност—÷;
  • ¬кладенн€ кошт—÷в у ц—÷нн—÷ папери, комерц—÷йн—÷ вексел—÷, довгостроков—÷ ц—÷нн—÷ папери ур€дових орган—÷зац—÷й, м—÷iевих орган—÷в "ади —÷ тощо.
  •  редити, видан—÷ п—÷дпри—‘мствам, орган—÷зац—÷€м, —÷ндив—÷дуальним позичальникам, —÷ншим  Ѕ.
  •  ап—÷тальн—÷ вкладенн€ - —÷нвестуванн€ кошт—÷в у рухоме —÷ нерухоме майно, створенн€ ф—÷л—÷й, сп—÷льних п—÷дпри—‘мств тощо.

« погл€ду на економ—÷чну сутн—÷сть банк—÷вських операц—÷й, статт—÷ балансу групуютьс€ таким чином:

  • ќперац—÷—„ з кл—÷—‘нтурою, у тому числ—÷ вс—÷ види операц—÷й з наданн€ позичок та залученн€ ресурс—÷в;
  • ћ—÷жбанк—÷вськ—÷ операц—÷—„, €к—÷ в актив—÷ та пасив—÷ охоплюють вс—÷ операц—÷—„ з банками, у тому числ—÷ коротко- —÷ довгостроков—÷. ¬ актив—÷ серед них переважають л—÷кв—÷дн—÷ статт—÷;
  • –∆нш—÷ банк—÷вськ—÷ операц—÷—„, в €к—÷ вход€ть в основному вкладенн€ кошт—÷в у ц—÷нн—÷ папери, у тому числ—÷ в короткостроков—÷ л—÷кв—÷дн—÷ активи.

Ѕаланси комерц—÷йних банк—÷в використовують дл€ анал—÷зу —÷ управл—÷нн€ д—÷€льн—÷стю банк—÷вськими установами, визначенн€ показник—÷в —„х л—÷кв—÷дност—÷, управл—÷нн€ банк—÷вськими ресурсами, анал—÷зу банк—÷вського прибутку. ¬ ринкових умовах баланс комерц—÷йного банку —‘ засобом не т—÷льки бухгалтерсько—„ зв—÷тност—÷, а й комерц—÷йно—„ —÷нформац—÷—„ банк—÷вського менеджменту, нав—÷ть сво—‘р—÷дною рекламою дл€ потенц—÷йних кл—÷—‘нт—÷в, що прагнуть на профес—÷йному р—÷вн—÷ роз—÷братис€ в д—÷€льност—÷ банку.

–езультати д—÷€льност—÷ комерц—÷йних банк—÷в, вс—÷ зд—÷йсненн—÷ витрати й отриман—÷ доходи в минулому зв—÷тному пер—÷од—÷ в—÷дображаютьс€ в зв—÷т—÷ про прибутки —÷ збитки, €кий нада—‘ —÷нформац—÷ю про р—÷зн—÷ види доход—÷в —÷ витрат за операц—÷€ми банку.

” зв—÷т—÷ п—÷сл€ статей доход—÷в —÷ витрат в—÷добража—‘тьс€ ф—÷нансовий результат д—÷€льност—÷ банку - балансовий прибуток, €кий п—÷сл€ певного коригуванн€ (наприклад, на суму доход—÷в, що не п—÷дл€гають оподаткуванню) "перетворю—‘тьс€тјЁ в оподатковуваний прибуток. ѕ—÷сл€ вирахуванн€ податку залиша—‘тьс€ прибуток до розпод—÷лу (чистий прибуток), розм—÷ри €кого показують ф—÷нансовий результат роботи банку за зв—÷тний пер—÷од. —аме чистий прибуток п—÷дл€га—‘ розпод—÷лу за р—÷зними фондами зг—÷дно з р—÷шенн€м збор—÷в акц—÷онер—÷в банку.

ƒл€ анал—÷зу банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷ важливим джерелом —÷нформац—÷—„ —‘ також дан—÷ рахунк—÷в анал—÷тичного обл—÷ку, кредитних справ, що дозвол€ють детал—÷зувати (розшифрувати) балансов—÷ рахунки. 

     1.3. ¬иди анал—÷зу банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷ та етапи його проведенн€

¬иход€чи з пер—÷одичност—÷ проведенн€, анал—÷з ф—÷нансово—„ ст—÷йкост—÷ класиф—÷ку—‘тьс€ наступним чином:

  • ўоденний;
  • ўотижневий;
  • ћ—÷с€чний;
  •  вартальний;
  • –—÷чний.

¬ залежност—÷ в—÷д спектру досл—÷джуваних питань, анал—÷з банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷ под—÷л€—‘тьс€ на:

  • ѕовний;
  • “ематичний;

«а субтјў—‘ктами (користувачами) розр—÷зн€ють анал—÷з:

  • ¬нутр—÷шн—÷й - проводитьс€ дл€ внутр—÷шнього користуванн€ та представл€—‘ собою комерц—÷йну —÷ банк—÷вську та—‘мницю;
  • «овн—÷шн—÷й - проводитьс€ на п—÷дстав—÷ ф—÷нансово—„ —÷ статистично—„ зв—÷тност—÷ органами державного нагл€ду, акц—÷онерами, —÷нвесторами, аудиторами.

«а охопленн€м досл—÷джуваних обтјў—‘кт—÷в анал—÷з класиф—÷ку—‘тьс€ таким чином:

  • —уц—÷льний - досл—÷джуютьс€ вс—÷ обтјў—‘кти дл€ визначенн€ всеб—÷чного ф—÷нансового стану банку;
  • ¬иб—÷рковий - виб—÷р одного чи дек—÷лькох обтјў—‘кт—÷в досл—÷дженн€ дл€ —„х подальшого глибокого анал—÷зу.

ѕриймаючи до уваги мету —÷ характер проведенн€, розр—÷зн€ють анал—÷з:

  • ѕопередн—÷й;
  • ќперативний;
  • ѕ—÷дсумковий (заключний). ÷ей вид анал—÷зу застосову—‘тьс€ дл€ визначенн€ ефективност—÷ д—÷€льност—÷ банку за зв—÷тний пер—÷од, оц—÷нки його ф—÷нансового стану, а також ви€вленн€ резерв—÷в п—÷двищенн€ прибутковост—÷;
  • ѕерспективний - дл€ прогнозуванн€ основних ф—÷нансових показник—÷в —÷ результат—÷в ф—÷нансово—„ д—÷€льност—÷.

¬ залежност—÷ в—÷д обтјў—‘кта досл—÷дженн€ анал—÷з д—÷€льност—÷ банка под—÷л€—‘тьс€:

  • ‘ункц—÷ональний - дозвол€—‘ ви€вити спец—÷ал—÷зац—÷ю д—÷€льност—÷ комерц—÷йного банку, його м—÷iе в систем—÷ розпод—÷лу банк—÷вських послуг, форми —÷ перспективи вза—‘мод—÷—„ з —÷ншими контрагентами системи, а також оц—÷нити ефективн—÷сть —÷ доц—÷льн—÷сть функц—÷й виконуваних банком.
  • —труктурний - проводитьс€ за видами банк—÷вських операц—÷й, дозвол€—‘ визначити склад —÷ питому вагу економ—÷чних контрагент—÷в за активними —÷ пасивними операц—÷€ми, а також структуру доход—÷в —÷ прибутку банку;
  • ќперац—÷йно-варт—÷сний, завд€ки €кому розширю—‘тьс€ у€вленн€ про прибутков—÷сть банку, вартост—÷ та рентабельност—÷ (або збитковост—÷) конкретних операц—÷й банку. ¬—÷н дозвол€—‘ оц—÷нити значенн€ кожного виду операц—÷й у формуванн—÷ прибутку банку.

ƒл€ одержанн€ обтјў—‘ктивних результат—÷в, що спри€ють п—÷двищенню ефективност—÷ функц—÷онуванн€ банку. јнал—÷з банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷ доц—÷льно под—÷л€ють на етапи:

  1. ”точнюютьс€ об'экти. ћета —÷ задач—÷ анал—÷зу, склада—‘тьс€ план анал—÷тично—„ роботи.
  2. –озробл€—‘тьс€ система р—÷зних показник—÷в, за допомогою €ких характеризу—‘тьс€ обтјў—‘кт анал—÷зу.
  3. «бира—‘тьс€ —÷ готу—‘тьс€ до анал—÷зу необх—÷дна —÷нформац—÷€ (перев—÷р€—‘тьс€ —„—„ точн—÷сть, приводитьс€ в пор—÷вн€ний вигл€д тощо).
  4. –езультати пор—÷внюютьс€ з показниками плану зв—÷тного пер—÷оду, фактичними даними минулих рок—÷в (пер—÷од—÷в), основними показниками банк—÷в-конкурент—÷в тощо.
  5. «—÷брана —÷нформац—÷€ детально анал—÷зу—‘тьс€ р—÷зними методами економ—÷чного анал—÷зу ф—÷нансово—„ ст—÷йкост—÷.
  6. ¬и€вл€ютьс€ в—÷дхиленн€ фактично отриманих результат—÷в в—÷д планових або нормативних, а також причини цих в—÷дхилень —÷ можлив—÷сть —„х усуненн€.
  7. Ќа п—÷дстав—÷ результат—÷в анал—÷зу, пропонуютьс€ рекомендац—÷—„ з удосконаленн€ управл—÷нн€ активно-пасивними операц—÷€ми (зм—÷на структури актив—÷в —÷ пасив—÷в —÷з м—÷н—÷мальним р—÷внем р—÷зних банк—÷вських ризик—÷в тощо).

 омплексний анал—÷з ф—÷нансового стану банку представл€—‘ собою багатом—÷рну задачу. Ќа рис. 1.1. показана система комплексного анал—÷зу банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷ сучасного комерц—÷йного банку, що включа—‘ оц—÷нку ф—÷нансово-економ—÷чно—„ ситуац—÷—„ в кра—„н—÷, анал—÷з "асних, залучених —÷ позичених кошт—÷в, анал—÷з актив—÷в, доход—÷в, витрат та прибутковост—÷, анал—÷з л—÷кв—÷дност—÷ —÷ платоспроможност—÷, банк—÷вських ризик—÷в, анал—÷з дотриманн€ економ—÷чних норматив—÷в, анал—÷з економ—÷чного становища позичальник—÷в, оц—÷нку б—÷знес-плану банку, —÷нтегровану оц—÷нку ф—÷нансово—„ ст—÷йкост—÷.











 










–ис. 1.1. —истема комплексного анал—÷зу банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷ сучасного комерц—÷йного банку.

1.4. јнал—÷з атив—÷в та пасив—÷в комерц—÷йного банку в ѕридн—÷стровський ћолдавський –еспублиц—÷

Ќа нин—÷шньому етап—÷ розвитку банк—÷всько—„ системи одним —÷з пр—÷оритетних завдань —‘ забезпеченн€ стаб—÷льного функц—÷онуванн€ —÷ розвитку комерц—÷йних банк—÷в та банк—÷всько—„ системи в ц—÷лому. ” звтјў€зку з цим проблема ефективного управл—÷нн€ активами й пасивами €к одного з чинник—÷в ф—÷нансово—„ ст—÷йкост—÷ банк—÷в набува—‘ особливого значенн€.

"”правл—÷нн€ активами та пасивами - одна з основних складових банк—÷вського менеджменту, €ка безпосередньо вплива—‘ на ефективн—÷сть роботи ф—÷нансово—„ установи та —„—„ здатн—÷сть виживати у конкурентному середовищ—÷.тјЁ [ 6, с.14 ].

”правл—÷нн€ активами та пасивами - основний процес, умежах €кого банки планують —÷ реал—÷зують сво—„ прибутки та контролюють притаманн—÷ —„хн—÷й д—÷€льност—÷ ризики.

ѕ—÷д управл—÷нн€м активами —÷ пасивами розум—÷тимемо "скоординоване управл—÷нн€ вс—÷м балансом, а не окремими його частинамитјЁ [ 7, с. 396 ].

1.4.1. ѕасиви банку

ѕасивами банку називають джерела формуванн€ ф—÷нансових ресурс—÷в. «а сво—„м походженн€м пасиви не однор—÷дн—÷, —÷ складаютьс€ з кап—÷талу та зобовтјў€зань банку перед вкладниками та кредиторами.  ап—÷тал €вл€—‘ собою "асн—÷ кошти банку, що належать засновникам або акц—÷онерам, а зобовтјў€занн€ - це чуж—÷ грош—÷, тимчасово надан—÷ "асникам у розпор€дженн€ банку.

ѕереважну долю в загальн—÷й сум—÷ банк—÷вських ресурс—÷в комерц—÷йного банку займають залучен—÷ кошти. ѕри цьому дуже важливо, щоби —„х зб—÷льшенн€ п—÷дтримувалос€ п—÷двищенн€м р—÷вн€ "асних кошт—÷в, в протилежному випадку банк може втратити платоспроможн—÷сть та стати банкрутом.

«алучен—÷ кошти под—÷л€ютьс€ на депозити та —÷нш—÷. ѕ—÷д депозитом розум—÷ють зобовтјў€занн€ банку по тимчасово залученим коштам ф—÷зичних та юридичних ос—÷б за в—÷дпов—÷дну плату. ƒо —÷нших в—÷днос€ть кошти, €к—÷ залучаютьс€ на м—÷жбанк—÷вському ринку чи отриман—÷ за рахунок продажу на грошовому ринку довгострокових обовтјў€зк—÷в. јнал—÷з залучених кошт—÷в почина—‘тьс€ з проведенн€ пор—÷вн€льного —÷ €к—÷сного анал—÷зу даних по кл—÷—‘нтам та строкам. ¬икористовуютьс€ дан—÷ синтетичного та анал—÷тичного обл—÷ку. ѕор—÷вн€льний анал—÷з проводитьс€ в динам—÷ц—÷ та з п—÷дстановкою до структури залучених кошт—÷в банк—÷в-конкурент—÷в. ѕот—÷м за допомогою к—÷льк—÷сного анал—÷зу структури залучених кошт—÷в визнача—‘тьс€ питома вага кожно—„ п—÷дгрупи чи дек—÷лька п—÷дгруп в загальн—÷й сум—÷ кошт—÷в. —труктуру залучених кошт—÷в також треба проанал—÷зувати з точки зору —„х розм—÷ру. «а думкою спец—÷ал—÷ст—÷в, дол€ великих депозит—÷в характеризу—‘ стаб—÷льн—÷сть ресурсно—„ бази. ѕ—÷двищенн€ дол—÷ великих депозит—÷в знижу—‘ стаб—÷льн—÷сть ресурсно—„ бази банку.

«алучен—÷ кошти за ступенем л—÷кв—÷дност—÷ под—÷л€ютьс€ на сл—÷дуючи групи:

  1. депозити до запитанн€;
  2. строков—÷ депозити;
  3. кошти кредитор—÷в;
  4. кошти, €к—÷ —‘ в—÷д продажу ц—÷нних папер—÷в;
  5. кредити —÷нших банк—÷в.

«б—÷льшенн€ дол—÷ строкових депозит—÷в покращу—‘ л—÷кв—÷дн—÷сть банку —÷ в меншому ступен—÷ спри€—‘ п—÷двищенню його дох—÷дност—÷. ѕ—÷двищенн€ дол—÷ депозит—÷в до запитанн€ призводить до протилежних результат—÷в.

«агальними видами залучених кошт—÷в в ѕридн—÷стровтјў—„ —‘ депозити юридичних та ф—÷зичних ос—÷б, а також м—÷жбанк—÷вськ—÷ кредити. «б—÷льшенн€ дол—÷ депозит—÷в юридичних та ф—÷зичних ос—÷б призводить до дешев—÷нн€ ресурсно—„ бази банку та п—÷двищенн€ дох—÷дност—÷ банк—÷вських операц—÷й. Ќа основ—÷ анал—÷зу структури ресурсно—„ бази можна оц—÷нити значим—÷сть кожного джерела залучених кошт—÷в, а також —„х динам—÷ку. ќдержана —÷нформац—÷€ дозвол€—‘ зробити висновки в—÷дносно пол—÷тики банку: зб—÷льшуючи обтјў—‘ми сво—„х операц—÷й, банк провадить агресивну пол—÷тику або ж трима—‘тьс€ пол—÷тики пом—÷рного росту.

ƒепозити до запитанн€ —‘ найб—÷льш дешевим видом ресурс—÷в, але —„х надм—÷рна дол€ в загальн—÷й мас—÷ банк—÷вських ресурс—÷в призводить до пониженн€ л—÷кв—÷дност—÷ банку. якщо брати до уваги св—÷товий досв—÷д, то ц€ дол€ не повинна перевищувати 30% суми вс—÷х залучених кошт—÷в.

якщо в склад—÷ залучених кошт—÷в мають перевагу м—÷жбанк—÷вськ—÷ кредити €к один з найдорожчих вид—÷в ресурс—÷в, тод—÷ це призводить до залежност—÷ банку в—÷д ситуац—÷—„ на грошовому ринку. “ому, за нашими оц—÷нками, дол€ м—÷жбанк—÷вських кредит—÷в в ресурсн—÷й баз—÷ банку не повинна перевищувати 20%.

јнал—÷з структури залучених кошт—÷в зак—÷нчу—‘тьс€ ви€вленн€м темп—÷в зб—÷льшенн€ —„х загально—„ суми та окремих —„—„ складових частин. ѕор—÷вн€нн€ одержаних даних з темпами зб—÷льшенн€ залучених кошт—÷в у банк—÷в-конкурент—÷в за той же терм—÷н часу дозвол€—‘ зробити висновок про масштаби розширенн€ д—÷€льност—÷ банку по залученню грошових ресурс—÷в.

«обовтјў€занн€ - це вимоги до актив—÷в банк—÷всько—„ установи, що становл€ть —„—„ зобовтјў€занн€ сплатити ф—÷ксовану суму кошт—÷в у визначений час у майбутньому.

«обовтјў€занн€ комерц—÷йного банку стосуютьс€ кошт—÷в кл—÷—‘нт—÷в та —÷нших банк—÷в, тимчасово залучених у вигл€д—÷ кредит—÷в —÷ депозит—÷в за в—÷дпов—÷дну плату, та —÷ншо—„ кредиторсько—„ заборгованост—÷ комерц—÷йного банку, що утворюютьс€ в процес—÷ його д—÷€льност—÷.

«обовтјў€занн€ под—÷л€ютьс€ на дв—÷ групи:

  • «алучен—÷ кошти - це зобовтјў€занн€ банку перед вкладниками, €к—÷ надали сво—„ в—÷льн—÷ грошов—÷ кошти дл€ збер—÷ганн€ на певних умовах;
  • «апозичен—÷ кошти - це зобовтјў€занн€ перед кредиторами, —÷н—÷ц—÷атором €ких —‘ сам банк.

 ап—÷тал (власн—÷ кошти) у ф—÷нансов—÷й зв—÷тност—÷ банку —‘ р—÷зницею м—÷ж активами та зобовтјў€занн€ми.  ап—÷тал банку визнача—‘тьс€ €к сума основного кап—÷талу, до складу €кого вход€ть фактично сплачений заре—‘стрований статутний кап—÷тал, ем—÷с—÷йн—÷ р—÷зниц—÷ м—÷ж продажною —÷ ном—÷нальною варт—÷стю фактично реал—÷зованих акц—÷й, резервний фонд банку —÷ т. п., та додаткового кап—÷талу (кап—÷тал другого р—÷вн€), €кий склада—‘тьс€ з загальних страхових резерв—÷в банку, що утворюютьс€ дл€ покритт€ кредитних, —÷нвестиц—÷йних, валютних ризик—÷в —÷ ризик—÷в ц—÷нних папер—÷в, результати переоц—÷нки основних засоб—÷в, сальдо по ф—÷нансових результатах поточного року (поточн—÷ доходи м—÷нус поточн—÷ витрати)

ѕри розрахунках суми кап—÷талу розм—÷р допом—÷жного кап—÷талу не повинен перевищувати розм—÷р основного кап—÷талу. ѕор€д з цим, розм—÷р кап—÷талу корегу—‘тьс€ на суму основних засоб—÷в що перевищу—‘ розрахункову суму кап—÷талу, тобто €кщо сума основних засоб—÷в перевищу—‘ розрахункову суму кап—÷талу, то розрахункова сума кап—÷талу зменшу—‘тьс€ на суму даного перевищенн€. ” випадку, коли сума основних засоб—÷в не перевищу—‘ розрахункову суму кап—÷талу, розрахункова сума кап—÷талу не зм—÷ню—‘тьс€.

«а економ—÷чним зм—÷стом зобовтјў€занн€ розпод—÷л€ютьс€:

  • кредити отриман—÷ в—÷д ÷Ѕ;
  • кошти —÷нших банк—÷в (залишки на коррахунках, кредити та депозити);
  • кошти кл—÷—‘нт—÷в;
  • кошти бюджету, позабюджетних фонд—÷в;
  • боргов—÷ ц—÷нн—÷ папери, ем—÷тован—÷ банком; та —÷нш—÷ зобовтјў€занн€.

Ќа€вн—÷сть залишк—÷в на коррахунках —÷ на депозитах, €к правило, св—÷дчить про дов—÷ру до банку з боку —÷нших банк—÷в.  ошти бюджетних установ мають м—÷iе у тих банках, €к—÷ мають право на зд—÷йсненн€ касового обслуговуванн€ державного бюджету.

«а терм—÷ном залученн€ пасиви розд—÷л€ють на групи ( рис. 1.2.)

ƒжерелами ф—÷нансових ресурс—÷в —‘ "асн—÷, залученн—÷ та позичен—÷ кошти, структура €ких визнача—‘ ф—÷нансову незалежн—÷сть —÷ платоспроможн—÷сть комерц—÷йного банку.

“аким чином, ф—÷нансовий стан банку характеризу—‘тьс€ розм—÷ром —÷ структурою кап—÷талу —÷ зобовтјў€зань та —„х розм—÷щенн€ у його активах. ¬ умовах ринково—„ економ—÷ки анал—÷з ф—÷нансового стану взагал—÷ —÷ пасив—÷в банку, зокрема, —‘ обтјў—‘ктивною необх—÷дн—÷стю ефективного управл—÷нн€ формуванн€м та використанн€м його ф—÷нансових ресурс—÷в.





   



                                                                     кап—÷тал

                                                    

                                                                довгостроков—÷ кредити;

                                                                     терм—÷нов—÷ депозити;

                                                                     ц—÷нн—÷ папери "асного боргу

                                                         

                                                                     короткостроков—÷ кредити;

                                                                    терм—÷нов—÷ депозити             


                                                               кореспондентськ—÷ рахунки  банку;

                                                                    кошти до запитанн€ кл—÷—‘нт—÷в.

     –ис. 1.2. √рупи пасив—÷в за терм—÷ном залученн€.

ƒжерелами ф—÷нансових ресурс—÷в —‘ "асн—÷, залученн—÷ та позичен—÷ кошти, структура €ких визнача—‘ ф—÷нансову незалежн—÷сть —÷ платоспроможн—÷сть комерц—÷йного банку.

“аким чином, ф—÷нансовий стан банку характеризу—‘тьс€ розм—÷ром —÷ структурою кап—÷талу —÷ зобовтјў€зань та —„х розм—÷щенн€ у його активах. ¬ умовах ринково—„ економ—÷ки анал—÷з ф—÷нансового стану взагал—÷ —÷ пасив—÷в банку, зокрема, —‘ обтјў—‘ктивною необх—÷дн—÷стю ефективного управл—÷нн€ формуванн€м та використанн€м його ф—÷нансових ресурс—÷в.

ћетою анал—÷зу —‘ оц—÷нка —÷ визначенн€ шл€х—÷в оптим—÷зац—÷—„ структури кап—÷талу —÷ зобовтјў€зань та ефективн—÷сть вкладенн€ ф—÷нансових ресурс—÷в в активи банку, а також визначенн€ ф—÷нансово—„ стаб—÷льност—÷ —÷ над—÷йност—÷ та узагальнююча оц—÷нка —÷ прогноз майбутнього ф—÷нансового потенц—÷алу.

ћета анал—÷зу пасив—÷в банку конкретизу—‘тьс€ у таких завданн€х:

  • досл—÷дженн€ та оц—÷нка динам—÷ки, складу та структури кап—÷талу —÷ зобовтјў€зань;
  • досл—÷дженн€ та оц—÷нка платоспроможност—÷ та достатност—÷ кап—÷талу;
  • досл—÷дженн€ та оц—÷нка кредит—÷в —÷ депозит—÷в;
  • досл—÷дженн€ та оц—÷нка обгрунтованост—÷ розпод—÷лу прибутку;
  • узагальнююча оц—÷нка розм—÷ру та структури кап—÷талу —÷ зобовтјў€зань та ефективност—÷ вкладенн€ ф—÷нансових ресурс—÷в в активи банку;
  • розробка прогнозу конкурентоспроможност—÷ —÷ розв—÷дка ф—÷нансового потенц—÷алу банку.

«агальна оц—÷нка динам—÷ки, складу —÷ структури пасив—÷в балансу  

«агальний анал—÷з пасив—÷в комерц—÷йного банку грунту—‘тьс€ на застосуванн—÷ методик горизонтального, вертикального, пор—÷вн€льного та коеф—÷ц—÷—‘нтного анал—÷зу.

√оризонтальний або трендовий анал—÷з да—‘ можлив—÷сть досл—÷джувати динам—÷ку кап—÷талу —÷ зобовтјў€зань в ц—÷лому —÷ по окремих видах. –озраховуютьс€ темпи росту (приросту) окремих показник—÷в за р€д пер—÷од—÷в —÷ визначаютьс€ загальн—÷ тенденц—÷—„ —„х зм—÷ни (або тренда).

¬ертикальний (або структурний) анал—÷з грунту—‘тьс€ на структурному досл—÷дженн—÷ окремих показник—÷в пасив—÷в. ¬изнача—‘тьс€ питома вага окремих структурних складових кап—÷талу —÷ зобовтјў€зань. ¬—÷добража—‘ структуру джерел ф—÷нансових ресурс—÷в.

√оризонтальний та вертикальний анал—÷з, при загальному вивченн—÷ зобовтјў€зань —÷ кап—÷талу, зазвичай, зд—÷йснюютьс€ одночасно.

“еоретичний —÷ методолог—÷чний аспекти анал—÷зу "асного кап—÷талу

"Ѕанк—÷вський кап—÷тал - це кошти —÷ виражена у грошов—÷й форм—÷ частка майна, що перебувають в розпор€дженн—÷ банк—÷в та використовуютьс€ ними дл€ зд—÷йсненн€ операц—÷й з розм—÷щенн€ кошт—÷в та наданн€ послуг з метою одержанн€ прибутку.тјЁ [ 13, с.123 ].

Ќайпоширен—÷шою —‘ класиф—÷кац—÷€ банк—÷вського кап—÷талу за джерелом утворенн€:

  • залучений кап—÷тал - це грошов—÷ кошти юридичних та ф—÷зичних ос—÷б, залучен—÷ банком на вклади. ќперац—÷—„ повтјў€зан—÷ —÷з залученн€м кошт—÷в на вклади, мають назву депозитних, а таке залученн€ - депозитним;
  • запозиченн€ кошт—÷в на м—÷жбанк—÷вському ринку, у ÷Ѕ, або шл€хом продажу "асних боргових зобовтјў€зань на грошовому ринку назива—‘тьс€ позиковим. —п—÷льним дл€ залученого та позикового банк—÷вського кап—÷талу —‘ те, що це чуж—÷ дл€  Ѕ кошти, його зобовтјў€занн€ перед вкладниками та кредиторами;
  • власний кап—÷тал представл€—‘ собою грошов—÷ кошти та виражену у грошов—÷й форм—÷ частину майна, €к—÷ належать його "асникам, забезпечують економ—÷чну самост—÷йн—÷сть —÷ ф—÷нансову ст—÷йк—÷сть банку, використовуютьс€ дл€ зд—÷йсненн€ банк—÷вських операц—÷й та наданн€ послуг з метою одержанн€ прибутку.

—утн—÷сть функц—÷й "асного кап—÷талу пол€га—‘ в тому, що в—÷н слугу—‘, насамперед,  дл€ захисту —÷нтерес—÷в вкладник—÷в, гарантуванн€ вклад—÷в (чим вищий в кра—„н—÷ р—÷вень розвитку гарантуванн€ вклад—÷в та зд—÷йсненн€ активних операц—÷й, тим менш—÷ вимоги до захисно—„ функц—÷—„ "асного кап—÷талу —÷ тим менша його сума може знаходитис€ в оборот—÷ банку), —÷ кредитор—÷в банку, дл€ покритт€ можливих збитк—÷в в—÷д банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷.

—утн—÷сть регулюючо—„ функц—÷—„ пол€га—‘ в тому, що через ф—÷ксац—÷ю розм—÷ру "асного кап—÷талу регулююч—÷ та нагл€дов—÷ органи впливають на д—÷€льн—÷сть  Ѕ в ц—÷лому. «окрема, встановленн€ нормативу платоспроможност—÷ ма—‘ на мет—÷ не допустити надм—÷рну м—÷н—÷м—÷зац—÷ю комерц—÷йними банками "асного кап—÷талу заради максим—÷зац—÷—„ отримуваних доход—÷в, знизити ризик банкрутства  Ѕ та п—÷двищити р—÷вень захисту —÷нтерес—÷в вкладник—÷в —÷ кредитор—÷в.

«розум—÷ти сутн—÷сть "асного банк—÷вського кап—÷талу дозвол€—‘ класиф—÷кац—÷€ його за р—÷зними ознаками (рис. 1.3).

































–ис. 1.3.  ласиф—÷кац—÷€ вид—÷в "асного кап—÷талу комерц—÷йного банку.

«алежно в—÷д орган—÷зац—÷йно-правово—„ форми д—÷€льност—÷ комерц—÷йного банку його "асний кап—÷тал под—÷л€—‘тьс€ на :

  • јкц—÷онерний - форму—‘тьс€ початково в—÷д випуску та розм—÷щенн€ акц—÷й. ” раз—÷ продажу акц—÷й за ц—÷ною, вище н—÷ж ном—÷нальна варт—÷сть, засновники (акц—÷онери) комерц—÷йного банку одержують ем—÷с—÷йний доход, €кий —‘ складовою частиною "асного кап—÷талу.
  • ѕайовий - форму—‘тьс€ початково за рахунок внеск—÷в кошт—÷в та майна (па—„в) у статний кап—÷тал банку. ѕайов—÷ комерц—÷йн—÷ банки орган—÷зуютьс€ на засадах товариств з обмеженою в—÷дпов—÷дальн—÷стю, в €ких в—÷дпов—÷дальн—÷сть кожного учасника обмежена розм—÷ром його вкладу.

¬ласний кап—÷тал у грошов—÷й форм—÷ найб—÷льш розповсюджений, ун—÷версальна —÷ л—÷кв—÷дна, тобто легко трансформу—‘тьс€ в —÷нш—÷ форми.

¬ласний кап—÷тал в матер—÷ально-речов—÷й форм—÷ форму—‘тьс€ у вигл€д—÷ буд—÷вель, споруд, обладнанн€ тощо.

¬ласний кап—÷тал у форм—÷ ф—÷нансових актив—÷в форму—‘тьс€ у вигл€д—÷ внеск—÷в до нього акц—÷й, обл—÷гац—÷й тощо.

«алежно в—÷д форм "асност—÷ розр—÷зн€ютьс€ так—÷ види "асного кап—÷талу комерц—÷йного банку: приватний, заснований на "асност—÷ ф—÷зичних ос—÷б; колективний, заснований на "асност—÷ колективу, р—÷зних вид—÷в господарських товариств та п—÷дпри—‘мств; державний, €кий на правах "асност—÷ належить держав—÷.

«а характером використанн€ розр—÷зн€ють власний кап—÷тал, що нагромаджу—‘тьс€ та, що спожива—‘тьс€. ѕерший використову—‘тьс€ у виробничих ц—÷л€х, тобто дл€ зд—÷йсненн€ банк—÷вських операц—÷й та наданн€ послуг, а другий - спожива—‘тьс€, тобто використову—‘тьс€, зокрема, на матер—÷альне стимулюванн€ —÷ соц—÷альний розвиток колективу комерц—÷йного банку.

¬иход€чи —÷з характеру використанн€ в банк—÷вськ—÷й д—÷€льност—÷ "асний кап—÷тал комерц—÷йного банку под—÷л€—‘тьс€ на робочий та неробочий. –обочим —‘ "асний кап—÷тал, €кий приносить банков—÷ доход, а неробочим - €кщо вкладений в активи, €к—÷ не т—÷льки не принос€ть банков—÷ доход, а —÷нод—÷ фактично —‘ збитками комерц—÷йного банку.

«алежно в—÷д способу розрахунку розр—÷зн€ють балансовий та нормативний "асний кап—÷тал. Ѕалансовий - розрахову—‘тьс€ €к р—÷зниц€ м—÷ж балансовою варт—÷стю актив—÷в та зобовтјў€занн€ми банку. Ќормативний "асний кап—÷тал використову—‘тьс€ органами нагл€ду дл€ обчисленн€ економ—÷чних норматив—÷в д—÷€льност—÷ комерц—÷йних банк—÷в та де€ких —÷нших потреб.

1.4.2. јнал—÷з актив—÷в банку

ћета —÷ завданн€ анал—÷зу актив—÷в банку та його —÷нформац—÷йне забезпеченн€

‘—÷нансовий стан банку характеризу—‘тьс€ розм—÷ром —÷ структурою кап—÷талу —÷ зобовтјў€зань та —„х розм—÷щенн€ у його активах. ¬—÷н про€вл€—‘тьс€ у р—÷вн—÷ л—÷кв—÷дност—÷, платоспроможност—÷ —÷ ф—÷нансов—÷й ст—÷йкост—÷ —÷ визнача—‘ д—÷€льн—÷сть банку у короткостроков—÷й та довгостроков—÷й перспектив—÷.

‘—÷нансовий потенц—÷ал комерц—÷йного банку характеризу—‘тьс€ розм—÷ром та структурою його необоротних актив—÷в, що формуютьс€ за рахунок гот—÷вкових ф—÷нансових ресурс—÷в (€к "асних, так залучених та позикових). ќбгрунтоване оптимальне розм—÷щенн€ ф—÷нансових ресурс—÷в —‘ одним з найважлив—÷ших принцип—÷в забезпеченн€ ф—÷нансово—„ стаб—÷льност—÷, платоспроможност—÷ —÷ л—÷кв—÷дност—÷ банку.

ѕ—÷д керуванн€м активами розум—÷ють шл€хи —÷ пор€док розм—÷щенн€ "асних засоб—÷в. —тосовно комерц—÷йних банк—÷в - це розпод—÷л на гот—÷вку, —÷нвестиц—÷—„,  позички й —÷нш—÷ активи. ќчевидним р—÷шенн€м проблеми розм—÷щенн€ кошт—÷в —‘ "куп—÷вл€тјЁ актив—÷в (наданн€ позичок —÷ —÷нвестиц—÷й), що можуть принести найвищий прибуток при тому р—÷вн—÷ ризику, на €кий здатно п—÷ти кер—÷вництво банку.

јнал—÷з актив—÷в комерц—÷йного банку припуска—‘ анал—÷з структури його активних операц—÷й —÷ оц—÷нку економ—÷чно—„ д—÷€льност—÷ —÷ ризикованост—÷ окремих операц—÷й. јнал—÷зуючи напр€мки використанн€ засоб—÷в, пор—÷внюють отриману —÷нформац—÷ю з аналог—÷чними даними —÷нших банк—÷в, а також в—÷дзначають зм—÷ни прот€гом досл—÷джуваного —÷нтервалу часу.  —÷льк—÷сний анал—÷з на п—÷дстав—÷ даних балансу комерц—÷йного банку й анал—÷тичного обл—÷ку —‘ одним з основних етап—÷в анал—÷зу структури актив—÷в. ѕри цьому визначають питому вагу р—÷зних статей активу балансу —÷ —„хню значим—÷сть дл€ банку.

Ќе зважаючи на загальн—÷ тенденц—÷—„ в склад—÷ —÷ структур—÷ актив—÷в, кожний банк повинен прагнути до створенн€ рац—÷онально—„ структури актив—÷в, €ка залежить насамперед в—÷д €кост—÷ актив—÷в. як—÷сть актив—÷в визнача—‘тьс€ —„хньою л—÷кв—÷дн—÷стю, обс€гом ризикових актив—÷в, питомою вагою критичних —÷ неповноц—÷нних актив—÷в, обс€гом актив—÷в, що дають дох—÷д.

Ќеобх—÷дно знати долю виданих позичок у вс—÷х прит€гнутих банком засобах, щоб правильно оц—÷нити кредитну пол—÷тику комерц—÷йного банку. ќдним —÷з важливих етап—÷в анал—÷зу активних операц—÷й —‘ оц—÷нка —„хньо—„ ризикованост—÷. Ќеобх—÷дно оц—÷нити методи керуванн€ активними операц—÷€ми —÷ зтјў€сувати, чи досить створено в банку резерв—÷в. “ому активи банку можна класиф—÷кувати з погл€ду ступен€ ризику. Ќеобх—÷дний також —÷ €к—÷сний анал—÷з кредитних вкладень комерц—÷йного банку, що припуска—‘ детальний розгл€д кожного кредитного договору окремо, терм—÷н—÷в, сум, обтјў—‘кт—÷в кредитуванн€, можливих ризик—÷в. јнал—÷з таких даних дозвол€—‘ робити висновки про €к—÷сть кредитного портфел€.

ƒл€ забезпеченн€ щоденно—„ спроможност—÷ банку в—÷дпов—÷дати за сво—„ми зобовтјў€занн€ми структура актив—÷в комерц—÷йного банку повинна в—÷дпов—÷дати €к—÷сним вимогам л—÷кв—÷дност—÷. «а ц—÷—‘ю метою вс—÷ активи банку розд—÷л€ютьс€ на групи за ступенем л—÷кв—÷дност—÷, залежно в—÷д терм—÷ну погашенн€. јктиви банку под—÷л€ютьс€ на високол—÷кв—÷дн—÷ активи (тобто активи, що забезпечують митт—‘ву л—÷кв—÷дн—÷сть), л—÷кв—÷дн—÷ активи, активи довгостроково—„ л—÷кв—÷дност—÷.

"јктиви - це ресурси, що контролюютьс€ банком €к результат минулих под—÷й, використанн€ €ких, ймов—÷рно, спри€тиме в майбутньому зростанню економ—÷чно—„ вигоди.тјЁ [ 32, с.80 ]. ÷е економ—÷чн—÷ ресурси, що перебувають у розпор€дженн—÷ банку, використанн€ €ких, ймов—÷рно, принесе в майбутньому доход.

јктиви виступають у вигл€д—÷:

  • гот—÷вки в нац—÷ональн—÷й або —÷ноземн—÷й валют—÷ в кас—÷ банку;
  • ф—÷нансуванн€ кап—÷тальних вклад—÷в;
  • вкладенн€ ресурс—÷в в ц—÷нн—÷ папери;
  • придбанн€ —÷ноземно—„ валюти;
  • витрати держбюджету;
  • кредитн—÷ операц—÷—„;
  • деб—÷торська заборгован—÷сть;
  • основн—÷ засоби;
  • господарч—÷ витрати, тощо.

ƒо актив—÷в митт—‘во—„ л—÷кв—÷дност—÷ (високол—÷кв—÷дних) належать: гот—÷вка —÷ прир—÷вн€н—÷ до не—„ кошти, кошти на рахунках у центральному банку, державн—÷ боргов—÷ зобовтјў€занн€, кошти на коррахунках, вкладенн€ в обл—÷гац—÷—„ внутр—÷шньо—„ валютно—„ позики, за в—÷драхуванн€м кошт—÷в, €к—÷ надход€ть на оплату валютних акц—÷й, —÷ кошт—÷в, €к—÷ надход€ть на коррахунки банку в—÷д реал—÷зац—÷—„ ц—÷нних папер—÷в. ÷—÷ кошти належать до л—÷кв—÷дних, оск—÷льки п—÷дл€гають у раз—÷ потреби негайному вилученню з обороту банку.

ƒо складу л—÷кв—÷дних актив—÷в належать, окр—÷м перерахованих високол—÷кв—÷дних актив—÷в, ус—÷ кредити, видан—÷ кредитною орган—÷зац—÷—‘ю в нац—÷ональн—÷й та в —÷ноземн—÷й валютах, —÷з терм—÷ном погашенн€ прот€гом найближчих 30 дн—÷в (кр—÷м пролонгованих хоча б один раз —÷ знову виданих кредит—÷в на погашенн€ ран—÷ше виданих позичок), а також —÷нш—÷ платеж—÷ на користь кредитно—„ орган—÷зац—÷—„, €к—÷ п—÷дл€гають перерахуванню прот€гом найближчих 30 дн—÷в (деб—÷тори, а також суми переплати, €к—÷ п—÷дл€гають поверненню кредитн—÷й орган—÷зац—÷—„ на зв—÷тну дату з фонду обовтјў€зкових резерв—÷в).

ƒо актив—÷в довгостроково—„ л—÷кв—÷дност—÷ належать вс—÷ кредити, видан—÷ кредитною орган—÷зац—÷—‘ю в нац—÷ональн—÷й та —÷ноземн—÷й валют—÷, —÷з залишковим терм—÷ном погашенн€ понад р—÷к, а також 50% гарант—÷й —÷ поручництв, виданих банком на терм—÷н д—÷—„ понад р—÷к, кредити прострочен—÷, за в—÷драхуванн€м позичок, гарантованих ур€дом, п—÷д заставу ц—÷нних папер—÷в, п—÷д заставу дорогоц—÷нних метал—÷в.

¬становлюючи рац—÷ональну структуру актив—÷в, банк повинен виконувати вимоги до л—÷кв—÷дност—÷ —÷, отже, мати достатн—÷й розм—÷р високол—÷кв—÷дних, л—÷кв—÷дних та довгостроково-л—÷кв—÷дних засоб—÷в стосовно зобовтјў€зань, з урахуванн€м —„хн—÷х терм—÷н—÷в, сум —÷ тип—÷в, —÷ виконувати нормативи митт—‘во—„, поточно—„ та довгостроково—„ л—÷кв—÷дност—÷.

Ќорматив митт—‘во—„ л—÷кв—÷дност—÷ розрахову—‘тьс€ €к в—÷дношенн€ суми високол—÷кв—÷дних актив—÷в банку до суми —„—„ зобовтјў€зань по рахунках до запитанн€.

Ќорматив поточно—„ л—÷кв—÷дност—÷ €вл€—‘ собою в—÷дношенн€ суми л—÷кв—÷дних актив—÷в кредитно—„ орган—÷зац—÷—„ до суми його зобовтјў€зань по рахунках до запитанн€ —÷ на терм—÷н до 30 дн—÷в.

Ќорматив довгостроково—„ л—÷кв—÷дност—÷ визнача—‘тьс€ €к в—÷дношенн€ виданих банком кредит—÷в з терм—÷ном погашенн€ понад р—÷к до кап—÷талу кредитно—„ орган—÷зац—÷—„ —÷ зобовтјў€зань понад р—÷к.

÷—÷ нормативи застосовуютьс€ в процес—÷ управл—÷нн€ активами. јле найголовн—÷ше дл€ побудови рац—÷онально—„ структури актив—÷в банку - витримати сп—÷вв—÷дношенн€ м—÷ж л—÷кв—÷дними —÷ сумарними активами.

«важуванн€ актив—÷в за ступенем ризику провадитьс€ шл€хом множенн€ залишку кошт—÷в на в—÷дпов—÷дному балансовому рахунку (рахунках) або —„хньо—„ частини на коеф—÷ц—÷—‘нт ризику (у %), под—÷лений на 100. ѕрактично вс—÷ банк—÷вськ—÷ активи п—÷ддаютьс€ певному ризику. —туп—÷нь ризику сво—„х актив—÷в банк повинен визначати —÷ п—÷дтримувати на р—÷вн—÷, €кий в—÷дпов—÷да—‘ чинному законодавству —÷ пол—÷тиц—÷ банку щодо цього. Ќа п—÷дстав—÷ результат—÷в вивченн€ структури актив—÷в банку можна анал—÷зувати р—÷зн—÷ види ризику.

ћетою анал—÷зу актив—÷в банку —‘, з одного боку оц—÷нка рац—÷ональност—÷ фактично—„ структури актив—÷в з точки зору забезпеченн€ прибутковост—÷ та стаб—÷льност—÷ роботи банку, а з —÷ншого визначенн€ шл€х—÷в —„—„ оптим—÷зац—÷—„ —÷ узагальнюючо—„ оц—÷нки, прогнозу майбутн—÷х результат—÷в д—÷€льност—÷ —÷ ф—÷нансового потенц—÷алу банку.

ћета анал—÷зу актив—÷в банку конкретизу—‘тьс€ у таких завданн€х:

  • досл—÷дженн€ та оц—÷нка динам—÷ки складу, обс€г—÷в та структури актив—÷в;
  • досл—÷дженн€ та оц—÷нка динам—÷ки складу, обс€г—÷в —÷ структури доходних —÷ недоходних актив—÷в;
  • досл—÷дженн€ та оц—÷нка €кост—÷ актив—÷в;
  • досл—÷дженн€ та оц—÷нка €кост—÷ "кредитного портфел€тјЁ за класиф—÷кац—÷йними видами кредит—÷в;
  • досл—÷дженн€ та оц—÷нка "портфелю ц—÷нних папер—÷втјЁ;
  • досл—÷дженн€ та оц—÷нка —÷ммоб—÷л—÷зованих актив—÷в в деб—÷торську заборгован—÷сть, кап—÷тальн—÷ вкладенн€ та —÷нше;
  • узагальнююча оц—÷нка актив—÷в —÷ визначенн€ шл€х—÷в оптим—÷зац—÷—„ —„х структури.

–∆нформац—÷йне забезпеченн€ анал—÷зу актив—÷в склада—‘тьс€ з:

  • правово—„ —÷нформац—÷—„, що м—÷ститьс€ в законах, €к—÷ регулюють економ—÷чну д—÷€льн—÷сть банку;
  • директивна —÷нформац—÷€, що м—÷стить у постановах  аб—÷нету ћ—÷н—÷стр—÷в, ÷ентральних банк—÷в, наказ—÷в ћ—÷н—÷стерства ф—÷нанс—÷в та —÷нших м—÷н—÷стерств —÷ в—÷домств;
  • нормативно-дов—÷дкова —÷нформац—÷€, що м—÷ститьс€ у зб—÷рниках галузевих. ¬—÷домчих, м—÷жгалузевих норматив—÷в, каталогах, проспектах тощо;
  • —÷нформац—÷€ б—÷знес-план—÷в та прогноз—÷в;
  • обл—÷ково-економ—÷чна —÷нформац—÷€, €ка —‘ основним видом фактограф—÷чно—„ —÷нформац—÷—„.

√оловним джерелом даних дл€ проведенн€ ф—÷нансового анал—÷зу банку —‘, €к зазначалос€ ран—÷ше, його баланс, у €кому в—÷дображено всю —÷нформац—÷ю про на€вн—÷сть ф—÷нансового та нерухомого майна, "асником €кого —‘ банк; обс€г та склад зобовтјў€зань контрагент—÷в перед банком та зобовтјў€зань банку перед контрагентами.

јктив балансу розгл€да—‘тьс€ €к з точки зору складу та ц—÷льового використанн€ ф—÷нансових ресурс—÷в за обтјў—‘ктами —„х розм—÷щенн€ в активах банку, так —÷ з точки зору витрат, що —‘ насл—÷дком зд—÷йсненн€ ф—÷нансових операц—÷й банку з метою отриманн€ доход—÷в. ÷—÷ напр€мки досл—÷джень дозвол€ють оц—÷нити л—÷кв—÷дн—÷сть та доходн—÷сть банку.

” процес—÷ анал—÷зу сл—÷д заважити на те, що загальна варт—÷сть актив—÷в банку визнача—‘тьс€ за балансом €к р—÷зниц€ м—÷ж сумою залишк—÷в ус—÷х категор—÷й актив—÷в та сумою ус—÷х резерв—÷в, створених п—÷д можлив—÷ збитки в—÷д кредитно-—÷нвестиц—÷йних та —÷нших вид—÷в д—÷€льност—÷ банку.

” балансовому зв—÷т—÷ —÷ прим—÷тках комерц—÷йного банку активи згруповано за ц—÷льовим використанн€м та ступенем л—÷кв—÷дност—÷.

ѕершим джерелом на випадок вилученн€ депозит—÷в —÷ дл€ задоволенн€ початкових потреб кл—÷—‘нт—÷в —‘ гот—÷вка. ƒо ц—÷—‘—„ групи активу належать - валюта, монети —÷ банк—÷вськ—÷ метали, дорожн—÷ та —÷нш—÷ чеки, кошти на кореспондентських рахунках в ÷ентральному банку. Ѕанки зац—÷кавлен—÷ тримати м—÷н—÷мально допустиму суму, оск—÷льки запас гот—÷вкових кошт—÷в не приносить доходу або забезпечую невеликий в—÷дсотковий доход. јктив у вигл€д—÷ гот—÷вки задовольн€—‘ потреби банку у л—÷кв—÷дних коштах, тобто в коштах, €к—÷ необх—÷дн—÷ дл€ покритт€ непередбачених та терм—÷нових зобовтјў€зань.

јнал—÷з динам—÷ки, складу —÷ структури актив—÷в банку

ƒосл—÷дженн€ актив—÷в банку пол€га—‘ у використанн—÷ анал—÷тичних прийом—÷в, спр€мованих на визначенн€ загального обс€гу кошт—÷в, €к—÷ знаход€тьс€ у розпор€дженн—÷ банку, —„х структури —÷ динам—÷ки в анал—÷тичному пер—÷од—÷.

«агальний анал—÷з актив—÷в банку грунту—‘тьс€ на застосуванн—÷ методик вертикального та горизонтального анал—÷зу (€к —÷ при анал—÷з—÷ пасив—÷в), €к—÷ передбачають обчисленн€ та подальшу оц—÷нку наступних показник—÷в:

  • процент сп—÷вв—÷дношенн€ окремих показник—÷в з агрегованим показником;
  • абсолютн—÷ зм—÷ни к—÷нцевих показник—÷в пор—÷вн€но з початковими (базисними);
  • темпи росту або приросту показник—÷в в анал—÷тичному пер—÷од—÷.

¬ процес—÷ вертикального або структурного анал—÷зу актив—÷в визнача—‘тьс€ питома вага актив—÷в за —„х ц—÷льовим використанн€м, ступенем л—÷кв—÷дност—÷, р—÷внем доходност—÷, а також склад та структура кожного виду актив—÷в. –езультат цього анал—÷зу використову—‘тьс€ в процес—÷ оц—÷нки €кост—÷ складу актив—÷в та —„х оптим—÷зац—÷—„.

√оризонтальний або трендовий анал—÷з да—‘ змогу вивчити динам—÷ку актив—÷в в ц—÷лому —÷ окремих —„х вид—÷в у час—÷, визначити певн—÷ тенденц—÷—„ —„х зм—÷ни або тренда.

јнал—÷з €кост—÷ актив—÷в

ћетою анал—÷зу €кост—÷ актив—÷в —‘ визначенн€ —„х житт—‘здатност—÷ —÷ правильност—÷ в—÷дображенн€ —„х вартост—÷ у зв—÷тному банку.

як—÷сний склад актив—÷в характеризу—‘тьс€ сп—÷вв—÷дношенн€м продуктивних —÷ непродуктивних актив—÷в —÷ витрат на "асн—÷ потреби. ƒо продуктивних актив—÷в в—÷днос€тьс€ ус—÷ операц—÷—„ з кл—÷—‘нтурою та контрагентами банку за кредитно-—÷нвестиц—÷йною системою. ƒо непродуктивних в—÷днос€тьс€ кап—÷тал—÷зован—÷ активи, нематер—÷альн—÷ активи, деб—÷торська заборгован—÷сть, та збитки. ÷е вказу—‘ на те, що основним видом д—÷€льност—÷ комерц—÷йного банку —‘ формуванн€ та розм—÷щенн€ кредитно-—÷нвестиц—÷йних ресурс—÷в —÷ показником активност—÷ банку слугу—‘ питома вага кредитно-—÷нвестиц—÷йного портфел€ у його активах.

’арактер кредитно-—÷нвестиц—÷йно—„ пол—÷тики вплива—‘ на прибутков—÷сть та л—÷кв—÷дн—÷сть комерц—÷йного банку. ѕ—÷двищенн€ питомо—„ ваги кредитно-—÷нвестиц—÷йних вкладень у загальних активах св—÷дчить про те, що комерц—÷йний банк намага—‘тьс€ п—÷двищити прибутков—÷сть актив—÷в, нехтуючи —„х л—÷кв—÷дн—÷стю.

ƒл€ оц—÷нки €кост—÷ актив—÷в сл—÷д зважити на —„х ризикован—÷сть, €ка залежить в—÷д обс€гу розм—÷щенн€ кошт—÷в в активах. « ц—÷—‘ю метою активи банку сл—÷д розраховувати, зважаючи на коеф—÷ц—÷—‘нти —„х ризик—÷в, тобто можлив—÷сть втрати частини —„х вартост—÷ внасл—÷док т—÷—‘—„ чи —÷ншо—„ активно—„ операц—÷—„. јктиви банку в залежност—÷ в—÷л ступеню ризику вкладенн€ й —„х можливого обеi—÷нюванн€ под—÷л€ютьс€ на 5 груп, дл€ €ких устанавлюютьс€ в—÷дпов—÷дн—÷ коеф—÷ц—÷—‘нти ризику (ƒодаток є1).

«а ступенем ризику вкладень та можливост—÷ втрати частини —„х вартост—÷ активи комерц—÷йного банку розпод—÷л€ютьс€ на 5 груп з коеф—÷ц—÷—‘нтами ризику в—÷д нул€ до одиниц—÷ .

ќсновними показниками, €к—÷ дозвол€ють оц—÷нити достатн—÷сть високол—÷кв—÷дних актив—÷в дл€ забезпеченн€ л—÷кв—÷дност—÷ комерц—÷йного банку, —‘ коеф—÷ц—÷—‘нт митт—‘во—„ л—÷кв—÷дност—÷ та коеф—÷ц—÷—‘нт сп—÷вв—÷дношенн€ високол—÷кв—÷дних актив—÷в —÷ робочих актив—÷в банку.

 оеф—÷ц—÷—‘нт митт—‘во—„ л—÷кв—÷дност—÷ обчислю—‘тьс€ €к в—÷дношенн€ суми кошт—÷в на коррахунках та в кас—÷ до кошт—÷в, залучених банком на поточн—÷ рахунки:


  мл = (  кр к ) /   пр * 100%

де   мл - коеф—÷ц—÷—‘нт митт—‘во—„ л—÷кв—÷дност—÷, % ;

       кр -кошти на кореспондентських рахунках в —÷нших банках, руб. ;

       к - кошти в кас—÷ банку, руб. ;

       пр - кошти залучен—÷ банком на поточн—÷ рахунки, руб.

 оеф—÷ц—÷—‘нт митт—‘во—„ л—÷кв—÷дност—÷ показу—‘, €ку частину залучених на поточн—÷ рахунки кошт—÷в банк може сплатити у терм—÷новому пор€дку.

 оеф—÷ц—÷—‘нт сп—÷вв—÷дношенн€ суми високол—÷кв—÷дних актив—÷в —÷ робочих актив—÷в банку характеризу—‘ питому вагу високол—÷кв—÷дних актив—÷в банку в робочих активах:

  ¬ј = ¬ј / –ј * 100%

де   ¬ј - коеф—÷ц—÷—‘нт сп—÷вв—÷дношенн€ суми високол—÷кв—÷дних актив—÷в —÷ робочих актив—÷в банку, %;

      ¬ј - сума високол—÷кв—÷дних актив—÷в, руб.;

      –ј - сума робочих актив—÷в банку, руб.

–обоч—÷ активи включають кошти на коррахунках, в кас—÷, вкладен—÷ в майно, розм—÷щенн—÷ в —÷нших банках, ц—÷нних паперах, надан—÷ кредити та —÷нш—÷ активи, що дають доход банку.

ѕри оц—÷нц—÷ цих коеф—÷ц—÷—‘нт—÷в необх—÷дно памтјў€тати, що надто висок—÷ значенн€ —„х негативно впливають на доходн—÷сть банку, а занадто низьк—÷ св—÷дчать про пог—÷ршенн€ над—÷йност—÷ банку.  

1.5.  јнал—÷з л—÷кв—÷дност—÷ комерц—÷йного банку в ѕћ–

«наченн€, мета, завданн€ —÷ —÷нформац—÷йн—÷ джерела анал—÷зу л—÷кв—÷дност—÷ банку

”сп—÷х роботи комерц—÷йного банку гарантують три вза—‘мозалежних фактори:

  1. ¬исока доходн—÷сть (прибутков—÷сть) банк—÷всько—„ справи, що створю—‘ можлив—÷сть виплати див—÷денд—÷в акц—÷онерам банка, зб—÷льшенн€ його кап—÷талу, створенн€ необх—÷дних страхових резерв—÷в, фонд розвитку т.—÷.
  2. Ћ—÷кв—÷дн—÷сть, тобто можлив—÷сть швидкого перетворенн€ його актив—÷в в плат—÷жн—÷ засоби дл€ сво—‘часного поверненн€ сво—„х боргових обовтјў€зк—÷в.
  3. ѕлатоспроможн—÷сть , тобто здатн—÷сть в необх—÷дн—÷ строки —÷ в повному обс€з—÷ в—÷дпов—÷дати по сво—„м зобовтјў€занн€м перед кредиторами.

"Ћ—÷кв—÷дн—÷сть комерц—÷йного банку характеризу—‘ його здатн—÷сть перетворити ф—÷нансов—÷ чи матер—÷альн—÷ активи у грошов—÷ кошти з метою вчасного виконанн€ зобовтјў€зань перед вкладниками.тјЁ [ 15, с.49 ].

Ѕанк—÷вська л—÷кв—÷дн—÷сть залежить в—÷д структури та стаб—÷льност—÷ депозитно—„ бази банку, достатност—÷ кап—÷талу, €кост—÷ актив—÷в, ф—÷нансового стану позичальник—÷в, репутац—÷—„ банку, €ка вплива—‘ на здатн—÷сть швидкого запозиченн€ кошт—÷в на ринку. Ќа р—÷вень л—÷кв—÷дност—÷ банку вплива—‘ комплекс чинник—÷в загальноеконом—÷чного характеру, таких €к грошово-кредитна пол—÷тика, стан грошового об—÷гу, можлив—÷сть запозиченн€ кошт—÷в в ÷Ѕ, регул€тивн—÷ обмеженн€ в кра—„н—÷ тощо.

Ћ—÷кв—÷дн—÷сть комерц—÷йного банку - це здатн—÷сть банку вчасно погасити сво—„ ф—÷нансов—÷ зобов'€занн€ за рахунок на€вних у нього на€вних кошт—÷в, продажу актив—÷в чи моб—÷л—÷зац—÷—„ ресурс—÷в з —÷нших джерел. ќдн—÷—‘ю з центральних завдань управл—÷нн€ комерц—÷йним банком —‘ п—÷дтримка оптимального сп—÷вв—÷дношенн€ м—÷ж л—÷кв—÷дн—÷стю банку —÷ його прибутков—÷стю, прибутков—÷стю його операц—÷й. ¬имоги п—÷дтримки л—÷кв—÷дност—÷ вступають у протир—÷чч€ з задачею максим—÷зац—÷—„ доходу на одиницю актив—÷в; тому так важливо оптимальне сполученн€ над—÷йност—÷ д—÷й разом —÷з забезпеченн€м прибутковост—÷ в—÷д операц—÷й.

« обл—÷ком цього у св—÷тов—÷й банк—÷вськ—÷й теор—÷—„ —÷ практиц—÷ л—÷кв—÷дн—÷сть прийн€та розум—÷ти €к "запасї чи €к "пот—÷кї. ѕри цьому л—÷кв—÷дн—÷сть €к "запасї м—÷стить у соб—÷ визначенн€ р—÷вн€ можливост—÷ комерц—÷йного банку виконувати сво—„ зобов'€занн€ перед кл—÷—‘нтами у визначений конкретний момент часу шл€хом зм—÷ни структури актив—÷в на користь —„хн—÷х високол—÷кв—÷дних статей за рахунок на€вних у ц—÷й галуз—÷ невикористаних резерв—÷в.

Ћ—÷кв—÷дн—÷сть €к "пот—÷кї анал—÷зу—‘тьс€ з погл€ду динам—÷ки, що припуска—‘ оц—÷нку здатност—÷ комерц—÷йного банку прот€гом визначеного пер—÷оду часу зм—÷нювати сформований неспри€тливий р—÷вень л—÷кв—÷дност—÷ чи запоб—÷гати пог—÷ршенню дос€гнутого, об'—‘ктивно необх—÷дного р—÷вн€ л—÷кв—÷дност—÷ (збер—÷гати його) за рахунок ефективного управл—÷нн€ в—÷дпов—÷дними статт€ми актив—÷в —÷ пасив—÷в, залученн€ додаткових позикових кошт—÷в, п—÷двищенн€ ф—÷нансово—„ ст—÷йкост—÷ банку шл€хом зростанн€ доход—÷в.

“аким чином, кожен комерц—÷йний банк повинен самост—÷йно забезпечувати п—÷дтримку сво—‘—„ л—÷кв—÷дност—÷ на заданому р—÷вн—÷ на основ—÷ €к анал—÷зу —„—„ стану, що склада—‘тьс€ на конкретн—÷ пер—÷оди часу, так —÷ прогнозуванн€ результат—÷в д—÷€льност—÷ —÷ проведенн€ в наступному науково об“—рунтовано—„ економ—÷чно—„ пол—÷тики в област—÷ формуванн€ статутного кап—÷талу, фонд—÷в спец—÷ального призначенн€ —÷ резерв—÷в, залученн€ позикових кошт—÷в сторонн—÷х орган—÷зац—÷й, зд—÷йсненн€ активних кредитних операц—÷й.

 р—÷м того, д—÷€льн—÷сть комерц—÷йних банк—÷в, що виступають посередниками м—÷ж тими, хто ма—‘ у сво—‘му розпор€дженн—÷ грошов—÷ кошти у вигл€д—÷ заощаджень, —÷ тими, хто в них б—÷ду—‘, пол€га—‘ в тому, щоб рац—÷онально залучати ц—÷ кошти —÷ надавати —„х у позичку або —÷нвестувати по б—÷льш високих ставках дл€ забезпеченн€ загально—„ прибутковост—÷, у тому числ—÷ одержанн€ прибутку.

ƒл€ зд—÷йсненн€ операц—÷йно—„ д—÷€льност—÷, зв'€зано—„ з залученн€м кошт—÷в —÷ —„хн—÷м розм—÷щенн€м в умовах ринково—„ невизначеност—÷ майбутнього попиту —÷ надходжень на€вних кошт—÷в за певний пер—÷од, банку потр—÷бн—÷ кошти в —„хн—÷й л—÷кв—÷дн—÷й форм—÷, тобто так—÷ активи, що могли б бути легко —÷ швидко перетворен—÷ в гот—÷вку з невеликим ризиком  утрат чи  узагал—÷ без нього.

“аким чином, л—÷кв—÷дн—÷сть комерц—÷йного банку - це можлив—÷сть використовувати його активи в €кост—÷ на€вних  кошт—÷в чи швидко перетворювати —„х у так—÷.

 омерц—÷йний банк вважа—‘тьс€ л—÷кв—÷дним, €кщо суми його на€вних кошт—÷в —÷ —÷нших л—÷кв—÷дних актив—÷в, а також можливост—÷ швидко моб—÷л—÷зувати кошти з —÷нших джерел достатн—÷ дл€ сво—‘часного погашенн€ боргових —÷ ф—÷нансових зобов'€зань.  р—÷м того, л—÷кв—÷дний резерв необх—÷дний дл€ задоволенн€ практично будь-€ких непередбачених ф—÷нансових нестатк—÷в: укладанн€ виг—÷дних угод по кредиту чи —÷нвестуванню; на компенсуванн€ сезонних —÷ непередбачених коливань попиту на кредит, заповненн€ кошт—÷в при неспод—÷ваному вилученн—÷ внеск—÷в —÷ т.д.

¬елике, а часом —÷ вир—÷шальне значенн€ в управл—÷нн—÷ ф—÷нансами гра—‘ швидк—÷сть проходженн€ кошт—÷в м—÷ж р—÷зними банк—÷вськими службами —÷ ф—÷л—÷€ми. Ќа€вн—÷сть над—÷йно—„ системи, що дозвол€—‘ зд—÷йснювати вза—‘мозал—÷к таких кошт—÷в, п—÷двищу—‘ швидк—÷сть, зменшу—‘ об'—‘ми перекладних кошт—÷в, спри€—‘ оптим—÷зац—÷—„ внутр—÷банк—÷вських поток—÷в кошт—÷в - а виходить, зб—÷льшу—‘ л—÷кв—÷дн—÷сть банку.

ѕон€тт€ л—÷кв—÷дност—÷ банку т—÷сно повтјў€зане з л—÷кв—÷дн—÷стю його балансу. Ћ—÷кв—÷дн—÷сть балансу визнача—‘тьс€ сп—÷вв—÷дношенн€м вимог (статей активу) та зобовтјў€зань (статей пасиву). ќск—÷льки баланс склада—‘тьс€ на певну дату, то л—÷кв—÷дн—÷сть баланс—÷ —‘ оц—÷нкою стану банк—÷всько—„ л—÷кв—÷дност—÷ на визначену дату. ќтже, л—÷кв—÷дн—÷сть банк—÷вського балансу —‘ складовою частиною л—÷кв—÷дност—÷ банку. ¬одночас л—÷кв—÷дн—÷сть балансу —‘ лише необх—÷дною, але не достатньою умовою л—÷кв—÷дност—÷ банку.

ѕон€тт€ л—÷кв—÷дност—÷ повтјў€зу—‘тьс€ з активами банку. ѕ—÷д л—÷кв—÷дн—÷стю актив—÷в розум—÷ють —„х здатн—÷сть швидко та без сутт—‘вого зниженн€ вартост—÷ перетворюватис€ в грошову форму. «а ступенем л—÷кв—÷дност—÷ (тобто легкост—÷ перетворенн€ у грошов—÷ кошти) банк—÷вськ—÷ активи под—÷л€ють на групи.

  1. ¬исокол—÷кв—÷дн—÷ активи - активи, €к—÷ знаход€тьс€ в гот—÷вков—÷й форм—÷ або можуть бути швидко реал—÷зован—÷ на ринку. ÷е - гот—÷вков—÷ кошти, дорожн—÷ чеки, банк—÷вськ—÷ метали, кошти на рахунках в —÷нших банках, держав—÷ ц—÷нн—÷ папери.
  2. Ћ—÷кв—÷дн—÷ активи - активи, €к—÷ можуть бути перетворен—÷ в грошову форму прот€гом певного пер—÷оду часу (наприклад 30 дн—÷в). ƒо ц—÷—‘—„ групи в—÷днос€ть платеж—÷ на користь банку з терм—÷нами виконанн€ в зазначений пер—÷од, так—÷ €к кредити, в тому числ—÷ —÷ м—÷жбанк—÷вськ—÷, деб—÷торська заборгован—÷сть, —÷нш—÷ ц—÷нн—÷ папери (кр—÷м високол—÷кв—÷дних), €к—÷ обертаютьс€ на ринку.
  3. Ќизькол—÷кв—÷дн—÷ активи - прострочен—÷, пролонгован—÷ та безнад—÷йн—÷ кредити, безнад—÷йна деб—÷торська заборгован—÷сть, ц—÷нн—÷ папери, €к—÷ не обертаютьс€ на ринку, господарськ—÷ матер—÷али, будинки, споруди та —÷нш—÷ основн—÷ фонди.      

ѕопит на л—÷кв—÷дн—÷ засоби в банках п—÷двищу—‘тьс€ з таких основних причин:

  • «н€тт€ кл—÷—‘нтами кошт—÷в з—÷ сво—„х рахунк—÷в;
  • Ќадходженн€ кредитних за€вок, €к—÷ банк вир—÷шу—‘ задовольнити;
  • Ќастанн€ строк—÷в погашенн€ заборгованост—÷ за позиками, одержаними банком;
  • Ќастанн€ терм—÷н—÷в платеж—÷в до бюджету;
  • ¬иплата див—÷денд—÷в акц—÷онерам.

ќтже, потреба в л—÷кв—÷дних коштах може виникнути €к при зд—÷йсненн—÷ пасивних операц—÷й банку, так —÷ внасл—÷док проведенн€ активних операц—÷й, €кщо р—÷шенн€ про розм—÷щенн€ кошт—÷в прийма—‘тьс€ ран—÷ше, н—÷ж знайдено в—÷дпов—÷дн—÷ джерела ф—÷нансуванн€.

ƒжерелами покритт€ потреби в л—÷кв—÷дних коштах —‘ наступн—÷:

  • Ќастанн€ строк—÷в погашенн€ наданих банком кредит—÷в;
  • ѕродаж актив—÷в;
  • ƒоходи в—÷д наданн€ недепозитних банк—÷вських послуг;
  • «алученн€ депозитних вклад—÷в в—÷д ф—÷зичних та юридичних ос—÷б;
  • «апозиченн€ кошт—÷в на грошовому ринку.

ƒжерела поповненн€ л—÷кв—÷дних кошт—÷в под—÷л€ютьс€ на внутр—÷шн—÷ та зовн—÷шн—÷. ƒо внутр—÷шн—÷х джерел належать накопичен—÷ л—÷кв—÷дн—÷ активи. ¬еличину €ких можна визначити за балансом. ѕеретворенн€ актив—÷в банку в л—÷кв—÷дну форму (гот—÷вков—÷ чи безгот—÷вков—÷ кошти) може в—÷дбуватис€ автоматично з настанн€м строк—÷в погашенн€ кредит—÷в чи ц—÷нних папер—÷в, сплати в—÷дсотк—÷в за користуванн€ кредитом, поверненн€ деб—÷торсько—„ заборгованост—÷, одержанн€ див—÷денд—÷в в—÷д пайово—„ участ—÷ в —÷нших п—÷дпри—‘мствах тощо. ÷ей процес банк може достатньо точно передбачити та спланувати.

ƒо зовн—÷шн—÷х джерел поповненн€ л—÷кв—÷дних кошт—÷в належать залученн€ депозит—÷в та запозиченн€ на грошовому ринку. Ќа виб—÷р зовн—÷шн—÷х джерел поповненн€ л—÷кв—÷дност—÷ впливають так—÷ характеристики, €к доступн—÷сть, в—÷дносна варт—÷сть кошт—÷в, терм—÷нов—÷сть та тривал—÷сть потреби в л—÷кв—÷дних засобах, правила регулюванн€, обмеженн€. ќсновними джерелами запозиченн€ л—÷кв—÷дних кошт—÷в дл€ банк—÷в —‘ м—÷жбанк—÷вськ—÷ позики, угоди –≈ѕќ, депозитн—÷ сертиф—÷кати, позики в —‘вровалют—÷ та механ—÷зм реф—÷нансуванн€ операц—÷й комерц—÷йного банку центральним банком. ѕ—÷дтриманн€ л—÷кв—÷дност—÷ за рахунок зовн—÷шн—÷х джерел супроводжу—‘тьс€ ризиком зм—÷ни в—÷дсоткових ставок.

„ерез високу варт—÷сть внутр—÷шн—÷х джерел та значну ризикован—÷сть зовн—÷шн—÷х джерел поповненн€ л—÷кв—÷дних кошт—÷в на практиц—÷ б—÷льш—÷сть банк—÷в зупин€ють св—÷й виб—÷р на компром—÷сному вар—÷ант—÷. ¬ такому раз—÷ частина попиту на л—÷кв—÷дн—÷ засоби задовольн€—‘тьс€ за рахунок внутр—÷шн—÷х джерел, а решта - за допомогою проведенн€ операц—÷й запозиченн€ кошт—÷в на ринку (зовн—÷шн—÷х джерел).

—утн—÷сть проблеми банк—÷всько—„ л—÷кв—÷дност—÷ пол€га—‘ в тому, що попит на л—÷кв—÷дн—÷ засоби р—÷дко дор—÷вню—‘ —„х пропозиц—÷—„ в будь-€кий момент часу, тому банк пост—÷йно ма—‘ справу або з деф—÷цитом л—÷кв—÷дних кошт—÷в, або з —„х надлишком.  ƒеф—÷цит л—÷кв—÷дних засоб—÷в призводить до порушенн€ нормативних вимог центральних банк—÷в, штрафних санкц—÷й —÷ - що найбезпечн—÷ше дл€ банку - до втрати депозит—÷в.

Ќадм—÷рна л—÷кв—÷дн—÷сть породжу—‘ дилему "л—÷кв—÷дн—÷сть - прибутков—÷стьтјЁ, адже найб—÷льш л—÷кв—÷дн—÷ активи не генерують доход—÷в. якщо фактична л—÷кв—÷дн—÷сть значно перевищу—‘ необх—÷дний р—÷вень або встановлен—÷ нормативи, то д—÷€льн—÷сть банку негативно оц—÷ню—‘тьс€ акц—÷онерами з погл€ду не повн—÷стю використаних можливостей дл€ отриманн€ прибутку.

Ѕанк—÷вська л—÷кв—÷дн—÷сть в—÷д—÷гра—‘ житт—‘во важну роль €к у д—÷€льност—÷ самих банк—÷в, так —÷ у ф—÷нансов—÷й систем—÷ кра—„ни. Ѕез л—÷кв—÷дност—÷ банк не може виконувати сво—„ функц—÷—„ —÷ проводити операц—÷—„ з обслуговуванн€ кл—÷—‘нт—÷в, тому вир—÷шенн€ проблем л—÷кв—÷дност—÷ повинно мати найвищий пр—÷оритет у робот—÷ банку. ўоденна робота з п—÷дтримки достатнього р—÷вн€ л—÷кв—÷дност—÷ —‘ неодм—÷нною умовою самозбереженн€ та виживанн€ банку. Ќедостатн—÷й р—÷вень л—÷кв—÷дност—÷ часто ста—‘ першою ознакою на€вност—÷ у банка серйозних ф—÷нансових труднощ—÷в. 

« огл€ду на вин€тково важливу роль л—÷кв—÷дност—÷ в житт—‘д—÷€льност—÷ банку та п—÷дтримц—÷ р—÷вноваги банк—÷всько—„ системи в ц—÷лому в багатьох кра—„нах органами банк—÷вського нагл€ду та законодавством передбачено встановленн€ норматив—÷в л—÷кв—÷дност—÷. Ѕанки зобовтјў€зан—÷ п—÷дтримувати показники л—÷кв—÷дност—÷ не нижчими в—÷д певного р—÷вн€ (нормативу), що визнача—‘тьс€ з урахуванн€м нагромадженого досв—÷ду та конкретних економ—÷чних умов у кра—„н—÷.

ƒотриманн€ норматив—÷в —‘ необх—÷дною, але не достатньою умовою ефективного управл—÷нн€ л—÷кв—÷дн—÷стю. « банк—÷вською л—÷кв—÷дн—÷стю повтјў€зане широке коло питань, €к—÷ не можуть бути вир—÷шен—÷ лише встановленн€м м—÷н—÷мальних вимог до р—÷вн€ л—÷кв—÷дних кошт—÷в. ≈фективн—÷сть процесу управл—÷нн€ банк—÷вською л—÷кв—÷дн—÷стю оц—÷ню—‘тьс€ за двома основними характеристиками: швидк—÷стю перетворенн€ актив—÷в у грошову форму —÷ задоволенн€ потреби в гот—÷вкових коштах (часовий компонент) та варт—÷стю п—÷дтримки певного р—÷вн€ л—÷кв—÷дност—÷ (варт—÷сний компонент). јдже найб—÷льш стаб—÷льн—÷ джерела кошт—÷в потребують найвищих витрат, а найб—÷льш л—÷кв—÷дн—÷ активи - непрацююч—÷ та низькодоходн—÷.

ћетою анал—÷зу л—÷кв—÷дност—÷ банку —‘ оц—÷нка та прогнозуванн€ можливостей банку щодо сво—‘часного виконанн€ сво—„х зобовтјў€зань за умови збереженн€ достатнього р—÷вн€ прибутковост—÷. ѕеред банком поста—‘ завданн€ пошуку оптимального сп—÷вв—÷дношенн€ м—÷ж активами —÷ зобовтјў€занн€ми €к з погл€ду забезпеченн€ потреб л—÷кв—÷дност—÷, так —÷ щодо —„х доходност—÷ та вартост—÷.

«авданн€ анал—÷зу л—÷кв—÷дност—÷ банку:

  • ¬изначенн€ фактично—„ л—÷кв—÷дност—÷;
  • ќц—÷нюванн€ в—÷дпов—÷дност—÷ фактичних значень нормативам ÷Ѕ;
  • ¬и€вленн€ чинник—÷в, €к—÷ викликали в—÷дхиленн€ фактичних значень показник—÷в л—÷кв—÷дност—÷ в—÷д нормативних вимог;
  • јнал—÷з стаб—÷льност—÷ ресурсно—„ бази банку;
  • ѕрогнозуванн€ потреби банку в л—÷кв—÷дних коштах;
  • ѕор—÷вн€льний анал—÷з вартост—÷ та доступност—÷ альтернативних джерел поповненн€ л—÷кв—÷дних кошт—÷в;
  • јнал—÷з р—÷зних напр€м—÷в розм—÷щенн€ надлишкових л—÷кв—÷дних кошт—÷в;
  • –∆нвар—÷антний анал—÷з л—÷кв—÷дност—÷ банку за р—÷зних iенар—÷—„в розвитку под—÷й.

ƒл€ кл—÷—‘нт—÷в та партнер—÷в банку сигналами, що св—÷дчать про зниженн€ його л—÷кв—÷дност—÷, може бути в—÷дмова надати потенц—÷йно виг—÷дний кредит, велик—÷ обс€ги й висока частота запозичень на м—÷жбанк—÷вському ринку та в центральному банку, продаж високол—÷кв—÷дних ц—÷нних папер—÷в, продаж актив—÷в з—÷ збитками дл€ банку.

ќсновним джерелом анал—÷зу л—÷кв—÷дност—÷ —‘ щоденний та м—÷с€чний баланс банку. «а даними балансу ÷Ѕ щодн€ контролю—‘ виконанн€ обовтјў€зкових норматив—÷в л—÷кв—÷дност—÷.

ќск—÷льки л—÷кв—÷дн—÷сть залежить в—÷д €кост—÷ актив—÷в, структури пасив—÷в, достатност—÷ кап—÷талу, ф—÷нансового стану позичальник—÷в, то в процес—÷ анал—÷зу використовуютьс€ досить р—÷зноман—÷тн—÷ —÷нформац—÷йн—÷ джерела. ¬ ц—÷лому —÷нформац—÷йна база склада—‘тьс€ з :

  1. внутр—÷шньобанк—÷вська —÷нформац—÷€ - зв—÷тн—÷сть про депозитну д—÷€льност—÷ банку, зв—÷тн—÷сть про стан кредитного портфелю банку, зв—÷тн—÷сть про портфель ц—÷нних папер—÷в, про формуванн€ резерв—÷в на покритт€ ризик—÷в за активними операц—÷€ми, кредитн—÷ договори, —÷нформац—÷€ про прострочен—÷, пролонгован—÷ та реструктуризован—÷ кредити. ћинула —÷нформац—÷€ про поверненн€ кредит—÷в позичальника, дан—÷ про рух кошт—÷в за рахунками кл—÷—‘нт—÷в тощо;
  2. —÷нформац—÷—„, одержано—„ безпосередньо в—÷д кл—÷—‘нт—÷в та контрагент—÷в банку, та оф—÷ц—÷йних пов—÷домлень - ф—÷нансов—÷ зв—÷ти позичальник—÷в та ем—÷тент—÷в ц—÷нних папер—÷в, кредитн—÷ за€вки, оф—÷ц—÷йн—÷ пов—÷домленн€ про реструктуризац—÷ю ц—÷нних папер—÷в, пов—÷домленн€ кл—÷—‘нт—÷в про нам—÷ри дострокового вилученн€ депозит—÷в, оф—÷ц—÷йн—÷ пов—÷домленн€ про злитт€, реорган—÷зац—÷ю чи банкрутство кл—÷—‘нт—÷в чи контрагент—÷в, проханн€ позичальник—÷в про пролонгац—÷ю чи реструктуризац—÷ю кредит—÷в, попередженн€ про зн€тт€ кошт—÷в з кл—÷—‘нтських рахунк—÷в —÷ тощо;
  3. зовн—÷шн—÷х джерел - рейтинг—÷в, статистичних зб—÷рник—÷в, пов—÷домлень —÷нформац—÷йних агенц—÷й чи засоб—÷в масово—„ —÷нформац—÷—„ тощо.

 омплексний анал—÷з вс—÷х —÷нформац—÷йних джерел дозволить банку не лише анал—÷зувати на€вн—÷сть л—÷кв—÷дних кошт—÷в, але й найб—÷льш обтјў—‘ктивно —÷ точно прогнозувати потребу в л—÷кв—÷дних коштах на перспективу.

јнал—÷з коеф—÷ц—÷—‘нт—÷в л—÷кв—÷дност—÷

ѕершим етапом анал—÷зу л—÷кв—÷дност—÷ банку —‘ ви€вленн€ того. Ќаск—÷льки банк дотриму—‘тьс€ норматив—÷в л—÷кв—÷дност—÷, установлених ÷ентральним банком, в даному випадку ѕ–Ѕ (ѕридн—÷стровським –еспубл—÷канським банком). ÷е дозвол€—‘ зд—÷йснювати контроль за л—÷кв—÷дн—÷стю банк—÷в та п—÷дтримувати необх—÷дний р—÷вень л—÷кв—÷дност—÷ банк—÷всько—„ системи в ц—÷лому. «деб—÷льшого з ц—÷—‘ю метою застосову—‘тьс€ метод коеф—÷ц—÷—‘нт—÷в, €кий дозвол€—‘ не т—÷льки оц—÷нити р—÷вень л—÷кв—÷дност—÷ окремого банку, але й зд—÷йснювати пор—÷вн€льний анал—÷з л—÷кв—÷дност—÷ р—÷зних за розм—÷рами банк—÷в.

ћетод коеф—÷ц—÷—‘нт—÷в дозвол€—‘ ви€вити к—÷льк—÷сний звтјў€зок м—÷ж р—÷зними рахунками, групами та розд—÷лами балансу. ¬ такий спос—÷б визначають питому вагу окремих балансових рахунк—÷в чи груп рахунк—÷в в загальному обс€з—÷ актив—÷в (пасив—÷в) або окремих груп та розд—÷л—÷в балансу.

¬становлен—÷ сл—÷дуючи нормативи л—÷кв—÷дност—÷:

  • норматив митт—‘во—„ л—÷кв—÷дност—÷;
  • норматив загально—„ л—÷кв—÷дност—÷;
  • норматив сп—÷вв—÷дношенн€ високол—÷кв—÷дних та робочих актив—÷в.

«г—÷дно з –∆нструкц—÷—‘ю ѕ–Ѕ в—÷д 26.06.2002р. є1 " ѕро пор€док регулюванн€ д—÷€льност—÷ банк—÷в та кредитних установтјЁ, з метою контролю стану л—÷кв—÷дност—÷ банку встановлюютьс€ нормативи л—÷кв—÷дност—÷ (митт—‘во—„, поточно—„, довгостроково—„ л—÷кв—÷дност—÷ - директивн—÷, загально—„ л—÷кв—÷дност—÷ - оц—÷ночний) [ 3, с.12 ].

Ќорматив митт—‘во—„ л—÷кв—÷дност—÷ (Ќ2.1.) визнача—‘тьс€ €к в—÷дношенн€ суми високол—÷кв—÷дних актив—÷в банку до суми зобовтјў€зань по рахункам до запитанн€:

Ќ2.1.= Ћјм / ќ¬м х100%, де

Ћјм - високол—÷кв—÷дн—÷ активи, €к—÷ розраховуютьс€ €к сума залишк—÷в на рахунках : 1011, 1012, 1013, 1014, 1015, 1016, 1017, 1021, 1022, 1023(врозрахунок прийма—‘тьс€ 70% кошт—÷в, €к—÷ знаход€тьс€ на балансовому рахунку), 1024, 1026, 1812 ( в розрахунок включа—‘тьс€ т—÷льки ф—÷л—÷€ми - банк—÷в нерезидент—÷в).

¬исокол—÷кв—÷дн—÷ активи зменьшуютьс€ на грошов—÷ засоби, €к—÷ знаход€тьс€ на рахунках:

  • 1021, 1022, 1023, 1024 в частц—÷ сум, на €к—÷ накладений арест;
  • 1022, 1023, 1024 в неплатоспроможних банках;
  • 1021 на суму незнижа—‘мого щалишку по рахунку, у в—÷дпов—÷дност—÷ з укладеним договором;
  • 2091 в частц—÷ засоб—÷в, зписаних з рахунк—÷в кл—÷—‘нт—÷в, но не проведених по коррахунку банку.

          ќ¬м - зобовтјў€занн€ до запитанн€: 2021, 2022, 2027, 2091, 2092, 2093, (2094-1094) (в розрахунок прийма—‘тьс€ сума засоб—÷в по рахунку 2094, зменшена на суму засоб—÷в рахунка 1094 в частц—÷ засоб—÷в зал—÷ку вза—‘мних вимог м—÷ж п—÷дпри—‘мствами та орган—÷зац—÷€ми), 2096, (2170-1180) ( в розрахунок прийма—‘тьс€ т—÷льки позитивна сума), 2181, 2182, 2183, 2186, 2187, 2188, 2189, 2191, 2192, 2199, 2211, 2212, 2213, 2214, 2215, 2216, 2217, 2218, 2219, 2221, 2222, 2223, 2224, 2225, 2228, 2229, 2231 ( беретьс€ в розхрахунок в частц—÷ кошт—÷в до запитанн€), 2232 (суми в частц—÷ ощадних сертиф—÷кат—÷в не погашених в строк), 2311, 2391, 2392, 2393, (2651, 2652, 2653, 2655, 2656, 2657, 2658, 2659, 2661, 2666) (в розрахунок берутьс€ т—÷льки засоби до запитанн€), 2665 ( в розрахунок приймаютьс€ див—÷денди, €к—÷ належить виплатити акц—÷онерам, €кщо р—÷шенн€ про в—÷плату див—÷денд—÷в затверджено зборами акц—÷онер—÷в банку), часть 6014 ( в розрахунок беретьс€ 50% вимог по викупу ц—÷нних папер—÷в по зворотн—÷й частц—÷ операц—÷й –≈ѕќ), 2812 ( ф—÷л—÷€ми банк—÷в-нерезидент—÷в), (2101, 2102, 2103, 2105, 2231, 2241, 2242, 2243, 2244, 2245, 2246, 2251, 2252, 2253, 2254, 2255, 2261, 2262, 2263, 2264, 2271, 2272, 2273, 2274) ( в розрахунок берутьс€ суми, по €ким вимоги наступили, але кл—÷—‘нтами банк—÷в ще не запитан—÷), 2756, 2777.

ћ—÷н—÷мально припустиме значенн€ норматива Ќ2.1. встановлений в розм—÷р—÷ 20%.

Ќорматив поточно—„ л—÷кв—÷дност—÷ банку (Ќ2.2.) визнача—‘тьс€ €к в—÷дношенн€ суми л—÷кв—÷дних актив—÷в банку до суми зобовтјў€зань банку по рахункам до запитанн€ та настрок до 30 дн—÷в:

Ќ2.2. = Ћјт / ќ¬т х 100%, де

Ћјт - л—÷кв—÷дн—÷ активи, €к—÷ розраховуютьс€ €к сума високол—÷кв—÷дних актив—÷в та залишк—÷в на рахунках: 1202, 1203, 1204, (1212, 1213, 1214), 1301, 1302, 1303, 1304, 1305, 1306, 1307, 1308, (1311, 1312, 1313, 1314, 1315, 1316, 1317, 1318, 1319, 1331, 1332, 1333, 1334, 1335, 1336, 1337, 1338, 1339, 1351, 1352, 1353, 1354, 1355, 1356, 1357, 1358, 1359, 1371, 1372, 1373, 1374, 1375, 1376, 1377, 1378, 1379, 1431, 1432, 1433, 1434, 1435, 1436),  (1101, 1102, 1104).

ќ¬т - зобовтјў€занн€ до запитанн€ та на строк до 30 дн—÷в: 2021, 2022, 2027, 2091, 2092, 2093, (2094-1094), 2096, 2101, (2170-1180), 218, 2182, 2183, 2186, 2187, 2188, 2189, 2191, 2192, 2199, 2211, 2212, 2213, 2214, 2215, 2216, 2217, 2218, 2219, 2221, 2222, 2223, 2224, 2225, 2228, 2229, 2231, 2232, 2241, 2242, 2243, 2244, 2245, 2246, 2311, 2312, 2313, 2314, 2315, 2391, 2392, 2393, 2651, 2652, 2653, 2655, 2656, 2657, 2658, 2659, 2661, 2665, 2666,   2801, 2812, 100% (2102, 2103, 2104, 2105, 2251, 2252, 2253, 2254, 2255, 2261, 2262, 2263, 2264, 2271, 2272, 2273, 2274, 2332, 2333, 2334, 2352, 2353, 2354, 2372, 2373, 2374, 2481, 2482), 10% (2102, 2103, 2104, 2105, 2251, 2252, 2253, 2254, 2255, 2261, 2262, 2263, 2264, 2271, 2272, 2273, 2274, 2332, 2333, 2334, 2352, 2353, 2354, 2372, 2373, 2374), (2740, 2750), (2770, 2780), 6341, 6351, 6353.

—ума зобовтјў€зань до запитанн€ та на строк до 30 дн—÷в (ќ¬т) зменшу—‘тьс€ на суми €к—÷ п—÷дл€г€ють виплат—÷ б—÷льш н—÷ж через 30 дн—÷в, частина рахунк—÷в: 2651, 2652, 2653, 2655, 2656, 2657, 2658, 2659.

ћ—÷н—÷мально припутсиме значенн€ норматива Ќ2.2. встановлено в розм—÷р—÷ 50%.

Ќорматив довгостроково—„ л—÷кв—÷дност—÷ (Ќ2.3.) визнача—‘тьс€ €к в—÷дношенн€ вс—÷—‘—„ заборгованост—÷ банку б—÷льше року до "асного кап—÷талу банку, а також зобовтјў€занн€ми банку по депозитним рахункам, отриманним кредитам та —÷ншим борговим зобовтјў€занн€м строком погашенн€ б—÷льше року:

Ќ2.3. = ( рд /  +ќƒ) х 100%, де

 рд - кредити, видан—÷ банком. –озм—÷щенн—÷ депозити —÷з залишившимс€ строком погашенн€ б—÷льше року, враховуючи в—÷дсотков—÷ та безв—÷дсотков—÷: частина рахунк—÷в 1351, 1352, 1353, 1354, 1355, 1356, 1357, 1358, 1359, 1371, 1372, 1373, 1374, 1375, 1376, 1377, 1378, 1379, (1391, 1392, 1393, 1394, 1395, 1396, 1397, 1398, 1399, 1437, 1411, 1412, 1413, 1414, 1415, 1416, 1417, 1418, 1419), 1431, 1432, 1434, 1435, 1436, 1438, 1802, 1803.

ќƒ - зобовтјў€занн€ банку по кредитам та депозитам,отриман—÷м банком, а також по випущеним в об—÷г ц—÷нним паперам банка строком погашенн€ б—÷льше року: часть рахунк—÷в 2103, 2104, (2231, 2232), 2261, 2263, 2264, 2271, 2272, 2273, 2274, 2352, 2353, 2354, 2372, 2373, 2374, 2802, 2803.

ћаксимально припустиме значенн€ норматива Ќ2.3. встановлено в розм—÷р—÷ 120%.

Ќорматив загально—„ л—÷кв—÷дност—÷ (Ќ2) визначають €к в—÷дсоткове сп—÷вв—÷дношенн€ л—÷кв—÷дних актив—÷в та сумарних актив—÷в банку:

Ќ2 = ( Ћјт / (ј-–о) ) х100%, де

ј - загальна сума вс—÷х актив—÷в по балансу банку, за м—÷н—÷сом залишк—÷в на рахунках: 1666, 3091, 1701, 1702, 1703, 1711, 1712, 1713, 1714, 1715, 1716, 1717, 1718, 1719, 1721, 1722, 1723, 1724, 1725, 1726, 1727, 1728, 1741, 1742, 1743, 1744, 1745, 1746, 1747, 1748, 1749, 1751, 1752, 1753, 1754, 1755, 1756, 1757, 1758, 1759, 1771, 1772, 1773, 1774, 1775, 1776, 1777, 1778, 1779, 1781, 1782, 1783, 1784, 1785, 1786, 1787, 1788, 1789, 1811, 1812, 1802, 1803, контр-рахунок 3054, контр-рахунок 3055, 1642, 1643, 1644, 1645, 1646, 1647, 1648, 1649, 1621, рахунки  ласу V.

–о - обовтјў€зков—÷ резерви банку рахунок 1501 та частина рахунку 1021 в частц—÷ засоб—÷в незнижа—‘мого залишку фонду страхуванн€ банк—÷вських вклад—÷в (депозит—÷в) громод€н банками (кредитними установами) ѕћ–.

–екоменду—‘ме м—÷н—÷мально припустиме значенн€ Ќ2 - 20%.

јнал—÷з банк—÷всько—„ л—÷кв—÷дност—÷ за методом коеф—÷ц—÷—‘нт—÷в —‘ традиц—÷йним п—÷дходом до оц—÷нюванн€ р—÷вн€ забезпеченост—÷ банку л—÷кв—÷дним коштам. ” процес—÷ анал—÷зу можуть додатково використовуватис€ й —÷нш—÷ коеф—÷ц—÷—‘нти, що характеризують л—÷кв—÷дн—÷сть банку та чинник—÷в, €к—÷ на не—„ впливають. ÷е:

  1.  оеф—÷ц—÷—‘нт сп—÷вв—÷дношенн€ актив—÷в —÷ зобовтјў€зань банку з однаковими строками погашенн€. «деб—÷льшого цей коеф—÷ц—÷—‘нт анал—÷зують в д—÷апазонах до 1 м—÷с€ц€ (поточна л—÷кв—÷дн—÷сть) та до 3 м—÷с€ц—÷в (короткострокова л—÷кв—÷дн—÷сть). якщо обчисленн€ значенн€ близьк—÷ до одиниц—÷, то це означа—‘, що банк дотриму—‘тьс€ принципу в—÷дпов—÷дност—÷ м—÷ж строками залученн€ пасив—÷в та розм—÷щенн€ актив—÷в.
  2.  оеф—÷ц—÷—‘нт довгостроковост—÷ (ресурсно—„) л—÷кв—÷дност—÷ обчислю—‘тьс€ €к сп—÷вв—÷дношенн€ довгострокових вкладень —÷ довгострокових зобовтјў€зань. ќск—÷льки банки часто трансформують короткостроков—÷ зобовтјў€занн€ в довгостроков—÷ активи (€к—÷ —‘ найб—÷льш дох—÷дними, н—÷ж короткостроков—÷), то значенн€ цього коеф—÷ц—÷—‘нта часто перевищу—‘ одиницю. ¬ище значенн€ означа—‘ —÷ вищий ризик. ѕрийн€тим вважа—‘тьс€ значенн€ коеф—÷ц—÷—‘нта 120%.
  3.  оеф—÷ц—÷—‘нт сп—÷вв—÷дношенн€ л—÷кв—÷дних та загальних актив—÷в. ¬ стаб—÷льних економ—÷ках значенн€ цього показника становить 20-30%.
  4.  оеф—÷ц—÷—‘нт сп—÷вв—÷дношенн€ позик —÷ депозит—÷в визнача—‘тьс€ €к в—÷дношенн€ вс—÷х актив—÷в з нормальним ризиком (включаючи позики, ав—÷зо, дисконти) до основних депозит—÷в. ѕрийн€тим вважа—‘тьс€ р—÷вень 70-80%, €кий вказу—‘ на пом—÷рне сп—÷вв—÷дношенн€ м—÷ж л—÷кв—÷дн—÷стю та дох—÷дн—÷стю.
  5.  оеф—÷ц—÷—‘нт в—÷дношенн€ таких актив—÷в €к гот—÷вка в кас—÷ —÷ прир—÷вн€н—÷ до не—„ кошти та сальдо м—÷жбанк—÷вських позик, - наданих —÷ одержаних.
  6.  оеф—÷ц—÷—‘нт л—÷кв—÷дних ц—÷нних папер—÷в - це в—÷дношенн€ ц—÷нних папер—÷в ур€ду кра—„ни, €к—÷ перебувають у портфел—÷ банку, до сукупних актив—÷в.
  7. ѕоказник структурного сп—÷вв—÷дношенн€ вклад—÷в обчислю—‘тьс€ €к в—÷дношенн€ кошт—÷в до запитанн€ до строк—÷в депозит—÷в та характеризу—‘ р—÷вень стаб—÷льност—÷ ресурс—÷в банку.
  8. Ќорматив платоспроможност—÷ банку (Ќ3) обчислю—‘тьс€ €к сп—÷вв—÷дношенн€ "асного кап—÷талу банку та актив—÷в, зважених за ризиком.
  9. ѕоказник сп—÷вв—÷дношенн€ резерву на покритт€ кредитних ризик—÷в банку та обс€гу кредитного портфел€, €кий характеризу—‘ €к—÷сть актив—÷в банку.

 оеф—÷ц—÷—‘нти, €к—÷ характеризують л—÷кв—÷дн—÷сть, анал—÷зують в динам—÷ц—÷, що дозвол€—‘ ви€вити загальн—÷ тенденц—÷—„ в зм—÷н—÷ л—÷кв—÷дност—÷ банк—÷всько—„ системи та окремого банку. « метою зд—÷йсненн€ контролю за л—÷кв—÷дн—÷стю банку коеф—÷ц—÷—‘нти сп—÷вставл€ють з нормативними значенн€ми.

јнал—÷з показник—÷в л—÷кв—÷дност—÷ —‘ найпрост—÷шим п—÷дходом до оц—÷нки л—÷кв—÷дност—÷ банку. Ќедол—÷ком коеф—÷ц—÷—‘нту анал—÷зу —‘ статистична оц—÷нка л—÷кв—÷дност—÷, що не да—‘ змоги врахувати динам—÷чну природу л—÷кв—÷дн—÷ст—÷. Ќедол—÷к методу пол€га—‘ в тому, що за такого п—÷дходу до визначенн€ р—÷вн€ л—÷кв—÷дност—÷ банк ма—‘ п—÷дтримувати велик—÷ обс€ги актив—÷в у л—÷кв—÷дн—÷й форм—÷, що негативно познача—‘тьс€ на доходах. « розвитком та розширенн€м ф—÷нансових ринк—÷в у банк—÷в зтјў€вл€ютьс€ ширш—÷ можливост—÷ щодо прогнозуванн€ та п—÷дтриманн€ л—÷кв—÷дност—÷. ћетод показник—÷в дозвол€—‘ ви€вити тенденц—÷—„ зм—÷ни л—÷кв—÷дност—÷ та часто використову—‘тьс€ у процес—÷ пор—÷вн€льного анал—÷зу пор€д з —÷ншими прийомами.        

1.6.јналiз доходiв i витрат в банках ѕћ–

«наченн€, завданн€ та —÷нформац—÷йне забезпеченн€ анал—÷зу доход—÷в —÷ витрат банку

     јнал—÷з доход—÷в —÷ витрат комерц—÷йного банку зд—÷йсню—‘тьс€ з метою визначенн€ напр€мк—÷в та можливостей зб—÷льшенн€ його прибутку та п—÷двищенн€ рентабельност—÷ на основ—÷ ефективного управл—÷нн€ доходами —÷ витратами. ќтже, значенн€ анал—÷зу доход—÷в та витрат пол€га—‘ у тому, що в—÷н с необх—÷дною умовою ефективного управл—÷нн€ ф—÷нансовою д—÷€льн—÷стю —÷ може розгл€датис€ €к допом—÷жна функц—÷€ системи управл—÷нн€ доходами, витратами —÷ прибутком комерц—÷йного банку.

  «авданн€ анал—÷зу доход—÷в та витрат визначаютьс€ його метою —÷ м—÷iем у систем—÷ управл—÷нн€ д—÷€льн—÷стю банку. ќсновними завданн€ми анал—÷зу доход—÷в —÷ витрат комерц—÷йного банку —‘:

  • оц—÷нка виконанн€ плану доход—÷в;
  • анал—÷з структури доход—÷в;
  • анал—÷з динам—÷ки доход—÷в в ц—÷лому, за складом та структурою;
  • оц—÷нка впливу фактор—÷в на формуванн€ доход—÷в в ц—÷лому та за видами доход—÷в;
  • анал—÷з доходност—÷ актив—÷в банку;
  • визначенн€ тенденц—÷й зм—÷ни абсолютного обс€гу, структури та р—÷вн€ доход—÷в за тривалий пер—÷од;
  • оц—÷нка виконанн€ кошторису витрат;
  • анал—÷з структури витрат;
  • анал—÷з динам—÷ки витрат в ц—÷лому, за складом та структурою;
  • оц—÷нка впливу фактор—÷в на утворенн€ витрат в ц—÷лому та за видами витрат;
  • анал—÷з р—÷вн€ витрат комерц—÷йного банку;
  • визначенн€ тенденц—÷й зм—÷ни абсолютного обс€гу, структури —÷ р—÷вн€ витрат за тривалий пер—÷од;
  • оц—÷нка сп—÷вв—÷дношенн€ доход—÷в та витрат комерц—÷йного банку —÷ визначенн€ прибутку (збитку) комерц—÷йного банку до оподаткуванн€.

–∆нформац—÷йне забезпеченн€ анал—÷зу доход—÷в —÷ витрат форму—‘тьс€ в—÷дпов—÷дно до завдань, €к—÷ належить вир—÷шити. ѕобудова —÷нформац—÷йно—„ бази анал—÷зу доход—÷в —÷ витрат грунту—‘тьс€ на класиф—÷кац—÷—„ економ—÷чно—„ —÷нформац—÷—„ за джерелами —„—„ утворенн€.

  ѕравова —÷нформац—÷€ м—÷ститьс€ у законах ѕћ–, €к—÷ регламентують д—÷€льн—÷сть банк—÷всько—„ системи (наприклад, «акон ѕћ– "ѕро банки —÷ банк—÷вську д—÷€льн—÷сть"), а також у законах, що визначають загальн—÷ правов—÷ засади регулюванн€ д—÷€льност—÷ суб'—‘кт—÷в економ—÷чних в—÷дносин ѕћ– (наприклад, «акон ѕћ– "ѕро оподаткуванн€ прибутку п—÷дпри—‘мств").

Ќормативно-дов—÷дкова —÷нформац—÷€ м—÷ститьс€ у зб—÷рках галузевих, в—÷домчих, м—÷жгалузевих норматив—÷в, прейскурантах, каталогах, проспектах. ƒжерелами  нормативно-правово—„ —÷нформац—÷—„ —‘ також р—÷зноман—÷тн—÷ рекомендац—÷—„ щодо орган—÷зац—÷—„ —÷ методики ф—÷нансового анал—÷зу д—÷€льност—÷ банк—÷в. ’арактерною рисою нормативно-дов—÷дково—„ —÷нформац—÷—„ —‘ —„—„ необов'€зковий дл€ застосуванн€ характер. Ќе зважаючи на це, у ф—÷нансовому анал—÷з—÷ доход—÷в —÷ витрат нормативно-дов—÷дкова —÷нформац—÷€ в—÷д—÷гра—‘ важливу роль: за —„—„ допомогою анал—÷тик визнача—‘ оптимальний шл€х вир—÷шенн€ завдань анал—÷зу.

‘—÷нансовий план комерц—÷йного банку —‘ джерелом планово—„ —÷нформац—÷—„ щодо оч—÷куваних доход—÷в —÷ витрат зв—÷тного пер—÷оду. ÷€ —÷нформац—÷€ застосову—‘тьс€ €к база пор—÷вн€нн€ фактичних показник—÷в з —„х плановими значенн€ми дл€ оц—÷нки виконанн€ плану доход—÷в —÷ витрат в ц—÷лому, за складом —÷ структурою, а також при проведенн—÷ факторного анал—÷зу доход—÷в та витрат.

ќсновними джерелами обл—÷ково—„ фактограф—÷чно—„ —÷нформац—÷—„, €ка характеризу—‘ доходи —÷ витрати за певний пер—÷од, —‘ дан—÷ бухгалтерського та статистичного обл—÷ку та зв—÷тност—÷.

ќбл—÷кова бухгалтерська —÷нформац—÷€ отриму—‘тьс€ методами суц—÷льного безперервного   спостереженн€,   обов'€зкового   документуванн€   та систематизац—÷—„ на в—÷дпов—÷дних рахунках. Ќа основ—÷ обл—÷ково—„ —÷нформац—÷—„ складаютьс€ форми бухгалтерсько—„ (ф—÷нансово—„) зв—÷тност—÷. ƒоходи, витрати —÷ прибуток банку в—÷дображаютьс€ у «в—÷т—÷ про прибутки та збитки, €кий —‘ складовою ф—÷нансового зв—÷ту комерц—÷йного банку.

«а даними статистичного обл—÷ку складаютьс€ в—÷дпов—÷дн—÷ форми статистично—„ зв—÷тност—÷. ” ф—÷нансовому анал—÷з—÷ доход—÷в —÷ витрат —÷нформац—÷€, джерелом €ко—„ —‘ статистичний обл—÷к, застосову—‘тьс€ пор€д з —÷нформац—÷—‘ю, що надходить з бухгалтерського обл—÷ку. —татистична —÷нформац—÷€ застосову—‘тьс€ дл€ досл—÷дженн€ окремих ф—÷нансово-господарських ситуац—÷й, насл—÷дком €ких —‘ сутт—‘в—÷ в—÷дхиленн€ отриманих доход—÷в або зд—÷йснених витрат в—÷д оч—÷куваних значень.

–∆нформац—÷йна система управл—÷нн€ доходами —÷ витратами банка по—‘дну—‘ вс—÷ види економ—÷чно—„ —÷нформац—÷—„, незалежно в—÷д джерела —„—„ утворенн€.





ћетодичн—÷ основи анал—÷зу доход—÷в, витрат —÷ прибутковост—÷ комерц—÷йного банку

јнал—÷з доход—÷в, витрат —÷ прибутковост—÷ да—‘ можлив—÷сть вивченн€ результат—÷в д—÷€льност—÷ комерц—÷йного банку, а отже, —÷ оц—÷нки ефективност—÷ його €к комерц—÷йного п—÷дпри—‘мства.

ћетою анал—÷зу банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷ з погл€ду —„—„ ф—÷нансових результат—÷в —‘ ви€вленн€ резерв—÷в росту прибутковост—÷ банку —÷ на ц—÷й основ—÷ формулюванн€ рекомендац—÷й кер—÷вництву банку по проведенню в—÷дпов—÷дно—„ пол—÷тики в област—÷ пасивних —÷ активних операц—÷й.

ѕри анал—÷з—÷ доход—÷в банку, на початку необх—÷дно розрахувати загальну суму доход—÷в банку, отриману —„м за визначений пер—÷од, —÷з под—÷лом —„—„ на види прибутк—÷в, що над—÷йшли в—÷д проведенн€ р—÷зних вид—÷в банк—÷вських операц—÷й. ÷е дозвол€—‘ визначити пр—÷оритетн—÷ види д—÷€льност—÷ банку виход€чи з питомо—„ ваги визначених статей доход—÷в у —„хн—÷й загальн—÷й сум—÷.

¬алов—÷ доходи прийн€то розд—÷л€ти на процентн—÷ та непроцентн—÷. ƒо процентних доход—÷в банку в—÷днос€тьс€:

  1. в—÷дсотки отриман—÷ по позичках, виданим кл—÷—‘нтам (п—÷дпри—‘мствам);
  2. в—÷дсотки отриман—÷ по споживчих позичках;
  3. в—÷дсотки отриман—÷ по м—÷жбанк—÷вських кредитах —÷ депозитам;
  4. доходи по залишках на кореспондентських рахунках;
  5. доходи в—÷д ц—÷нних папер—÷в (процентн—÷).

ƒо непроцентних доход—÷в банку в—÷днос€тьс€:

  1. доходи в—÷д —÷нвестиц—÷йно—„ д—÷€льност—÷ (див—÷денди по ц—÷нних паперах, доходи в—÷д участ—÷ в сп—÷льн—÷й д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мств —÷ орган—÷зац—÷й —÷ т.д.);
  2. доходи в—÷д валютних орган—÷зац—÷й;
  3. доходи в—÷д отриманих ком—÷с—÷й —÷ штраф—÷в;
  4. —÷нш—÷ доходи.

ѕри анал—÷з—÷ банк—÷вських доход—÷в визнача—‘тьс€ питома вага кожного виду доходу в —„хн—÷й загальн—÷й сум—÷ або в—÷дпов—÷дн—÷й груп—÷ доход—÷в. ƒинам—÷ка дох—÷дних статей може дор—÷внюватис€ з попередн—÷ми пер—÷одами, у тому числ—÷ —÷ по кварталах. —таб—÷льний —÷ ритм—÷чний прир—÷ст доход—÷в банку св—÷дчить про його нормальну роботу —÷ про квал—÷ф—÷коване керуванн€ активними операц—÷€ми банку.

ѕ—÷сл€ проведенн€ анал—÷зу структурних доход—÷в по укрупнених статт€х варто б—÷льш детально вивчити структуру прибутк—÷в, що формують укрупнену статтю, що займа—‘ невелика питома вага в загальному обтјў—‘м—÷ доход—÷в. ѕри анал—÷з—÷ процентних прибутк—÷в банку використовуютьс€ також в—÷дносн—÷ показники, що дозвол€ють оц—÷нити середн—÷й р—÷вень прибутковост—÷ позичкових операц—÷й у ц—÷лому —÷ кожн—÷й груп—÷ позичок окремо. “акими показниками —‘:

  1. в—÷дношенн€ валових процентних доход—÷в до середн—÷х залишк—÷в по вс—÷х позичкових рахунках;
  2. в—÷дношенн€ отриманих в—÷дсотк—÷в по короткострокових позичках до середн—÷х залишк—÷в по короткострокових позичках;
  3. в—÷дношенн€ отриманих в—÷дсотк—÷в по довгострокових позичках до середн—÷х залишк—÷в по довгострокових позичках;
  4. в—÷дношенн€ отриманих в—÷дсотк—÷в по окремих групах позичок до середн—÷х залишк—÷в по досл—÷джуван—÷й груп—÷ —÷ т.д.

ƒинам—÷ка цих показник—÷в да—‘ можлив—÷сть оц—÷нити за рахунок €ких позичкових операц—÷й виросли процентн—÷ доходи. јнал—÷з непроцентних доход—÷в дозвол€—‘ визначити, на ск—÷льки ефективно банк використову—‘ некредитн—÷ джерела одержанн€ доход—÷в. ѕри цьому —„х анал—÷зують по видах операц—÷й —÷ в динам—÷ц—÷. ¬ажливим за значенн€м джерелом доход—÷в комерц—÷йного банку —‘ доходи, отриман—÷ в—÷д операц—÷й —÷з ц—÷нними паперами. –озм—÷р доход—÷в даного виду залежить в—÷д розм—÷ру —÷ структури портфел€ —÷нвестиц—÷й —÷ прибутковост—÷ р—÷зних вид—÷в ц—÷нних папер—÷в. ƒоходи в—÷д валютних операц—÷й банку також у значн—÷й м—÷р—÷ впливають на його прибуток. ƒл€ анал—÷зу прибутковост—÷ валютних операц—÷й необх—÷дно установити обтјў—‘м угод кожного виду, суму доход—÷в —÷ витрат по ним. ƒох—÷д банку в—÷д валютних операц—÷й визнача—‘тьс€ €к сп—÷вв—÷дношенн€ сумарного доходу по даному виду угод за даний пер—÷од до загального обтјў—‘му угод.

ƒо —÷нших доход—÷в в—÷днос€тьс€ ком—÷с—÷йн—÷. ўоб в—÷дшкодувати витрати, повтјў€зан—÷ з обслуговуванн€м рахунк—÷в кл—÷—‘нт—÷в, б—÷льш—÷сть банк—÷в ст€гу—‘ плату.  ом—÷с—÷йн—÷ можуть нараховуватис€ у в—÷дсотках в—÷д суми кожно—„ операц—÷—„ або у тверд—÷й сум—÷, що сплачу—‘тьс€ пер—÷одично. ѕри анал—÷з—÷ доходно—„ частини важливо ви€вити €ку питому вагу в н—÷й займають операц—÷йн—÷ доходи. –«хн€ частка повинна прагнути до 100%, темп приросту бути р—÷вном—÷рним. ѕри зменшенн—÷ приросту цих доход—÷в загальне зб—÷льшенн€ останн—÷х може бути забезпечене за рахунок —÷нших вид—÷в доход—÷в банку.

јнал—÷з витрат зд—÷йсню—‘тьс€ по т—÷—‘—„ ж схем—÷, що й анал—÷з його доход—÷в. ¬алов—÷ витрати можна розд—÷лити на  процентн—÷ та непроцентн—÷.

ѕроцентн—÷ витрати включають:

  1. в—÷дсотки сплачен—÷ по депозитах п—÷дпри—‘мств;
  2. в—÷дсотки сплачен—÷ по депозитах населенн€;
  3. в—÷дсотки сплачен—÷ по м—÷жбанк—÷вських кредитах —÷ депозитам;
  4. в—÷дсотки сплачен—÷ по залишках на розрахункових рахунках кл—÷—‘нт—÷в.

Ќепроцентн—÷ витрати включають:

  1. ком—÷с—÷йн—÷ (по послугах —÷ кореспондентським в—÷дношенн€м);
  2. витрати по операц—÷€х —÷з ц—÷нними паперами;
  3. витрати по операц—÷€х на валютному ринку;
  4. зароб—÷тна плата й —÷нш—÷ витрати (нарахуванн€ на фонд оплати прац—÷, прем—÷—„ —÷ т.д.);
  5. —÷нш—÷ операц—÷йн—÷ й адм—÷н—÷стративн—÷ витрати (оренда й утриманн€ помешкань, р—÷зн—÷ податки, витрати на рекламу, охорону —÷ т.д.)

¬итрати банку на утриманн€ —÷ експлуатац—÷ю будинк—÷в —÷ устаткуванн€, оплату персоналу —÷ соц—÷альн—÷ пос—÷бники нос€ть в—÷дносно пост—÷йний характер. –«хн€ питома вага в загальн—÷й сум—÷ витрат банк—÷в, €к правило, дуже значна. «р—÷ст операц—÷йних витрат не т—÷льки в—÷дбива—‘ неспри€тливий стан контјў—‘ктури ринку, на €кому банки залучають ресурси, але —÷ може св—÷дчити про пог—÷ршенн€ керуванн€ активно-пасивними операц—÷€ми.

” ход—÷ виконанн€ анал—÷зу витрат банку необх—÷дно не т—÷льки проанал—÷зувати в динам—÷ц—÷ абсолютн—÷ —÷ в—÷дносн—÷ розм—÷ри витрат ( у ц—÷лому —÷ по групах витрат), але —÷ вид—÷лити основн—÷ причини, що вплинули на —„хн—÷й р—÷вень —÷з тим, щоб прийн€ти необх—÷дн—÷ управл—÷нськ—÷ р—÷шенн€, €к—÷ б дозволили знизити витрати банку, що, у свою чергу, буде спри€ти пол—÷пшенню структури ресурсно—„ бази, тобто зб—÷льшенню частки розрахункових рахунк—÷в —÷ —÷нших депозитних рахунк—÷в кл—÷—‘нт—÷в —÷ скороченню частки дорогих депозитних —÷нструмент—÷в (наприклад, м—÷жбанк—÷вських кредит—÷в), —÷ оптимальному скороченню непроцентних витрат.

ѕрибуток - це головний показник результативност—÷ роботи банку.  —÷льк—÷сний —÷ €к—÷сний анал—÷з прибутковост—÷ робитьс€ з метою зтјў€суванн€ ф—÷нансово—„ ст—÷йкост—÷ банку й оц—÷нки ефективност—÷ його роботи за визначений пер—÷од часу.

ќдним —÷з п—÷дход—÷в до оц—÷нки р—÷вн€ прибутковост—÷ банка —‘ ви€вленн€ сформовано—„ тенденц—÷—„ зростанн€ прибутку банку. “ака форма анал—÷зу прибутку можлива на основ—÷ даних за дек—÷лька рок—÷в. ѕозитивна оц—÷нка р—÷вн€ прибутковост—÷ да—‘тьс€ в тому випадку, €кщо склалас€ тенденц—÷€ —„—„ росту в основному за рахунок процентно—„ марж—÷ —÷ непроцентних прибутк—÷в. Ќегативний висновок про прибутков—÷сть банку може бути зроблений, €кщо позитивн—÷ тенденц—÷—„ зростанн€ прибутку повтјў€зан—÷ в основному з прибутками в—÷д операц—÷й на ринку ц—÷нних папер—÷в, —÷з непередбаченими прибутками, а також —÷з в—÷дстрочками по сплат—÷ податк—÷в.

–—÷зниц€ м—÷ж доходами —÷ витратами комерц—÷йного банку склада—‘ його валовий прибуток (валовий дох—÷д). ѕоказник валового прибутку (без обл—÷ку сплати податк—÷в —÷ розпод—÷лу залишкового прибутку) да—‘ характеристику ефективност—÷ д—÷€льност—÷ комерц—÷йного банку.

«агальний анал—÷з доходу  банку  передбача—‘ попередн—‘ його групуванн€ за джерелами утворенн€. «г—÷дно з класиф—÷кац—÷—‘ю, запропонованою ЌЅ” дл€ складанн€ «в—÷ту про прибутки та збитки, доход банку под—÷л€—‘тьс€ на операц—÷йний доход —÷ неоперац—÷йний доход.

ќперац—÷йний доход включа—‘ процентний доход, ком—÷с—÷йний доход, доход в—÷д торговельних операц—÷й, —÷нш—÷ банк—÷вськ—÷ та небанк—÷вськ—÷ операц—÷йн—÷ доходи.

ѕроцентний доход склада—‘тьс€ з доход—÷в за коштами, розм—÷щеними в —÷нших банках, кредитами суб'—‘ктам господарсько—„ д—÷€льност—÷ —÷ ф—÷зичним особам, —÷ншими кредитами та доходу за ц—÷нними паперами, одержаному у вигл€д—÷ в—÷дсотк—÷в.

 ом—÷с—÷йний доход утворю—‘тьс€ внасл—÷док розрахунково-касового та кредитного обслуговуванн€ банк—÷в —÷ —÷нших кл—÷—‘нт—÷в €к результат операц—÷й на фондовому та валютному ринках, €к—÷ не спричин€ють отриманн€ доходу —÷ стосуютьс€, перш за все, куп—÷вл—÷-продажу ц—÷нних папер—÷в та —÷ноземно—„ валюти за дорученн€м —÷нших банк—÷в або кл—÷—‘нт—÷в.

ƒоход в—÷д торговельних операц—÷й —‘ насл—÷дком торг—÷вл—÷ ц—÷нними паперами, —÷ноземною валютою та —÷ншими ф—÷нансовими —÷нструментами, що зд—÷йсню—‘тьс€ з —÷н—÷ц—÷ативи банка —÷ не е виконанн€м доручень кл—÷—‘нт—÷в.

ƒо —÷нших банк—÷вських операц—÷йних доход—÷в належ—÷ть див—÷дендний доход, доход в—÷д оперативного л—÷зингу, штрафи та пен—÷, отриман—÷ за банк—÷вськими операц—÷€ми.

–∆нш—÷ небанк—÷вськ—÷ операц—÷йн—÷ доходи —‘ насл—÷дком зд—÷йсненн€ банком господарських операц—÷й. ƒо них належать доходи в—÷д продажу основних засоб—÷в та матер—÷альних ц—÷нностей, штрафи та пен—÷, отриман—÷ за господарськими операц—÷€ми тощо.

ќкремо розгл€даютьс€ доходи банку в—÷д зменшенн€ резерв—÷в за заборгован—÷стю.

÷—÷ доходи утворюютьс€ за умов зменшенн€ обс€г—÷в продуктивних актив—÷в та зобов'€зань банку або внасл—÷док зм—÷ни структури актив—÷в. «меншенн€ абсолютного розм—÷ру продуктивних актив—÷в призводить до скороченн€ активних операц—÷й банку —÷ потенц—÷йного зменшенн€ доходу в—÷д цих операц—÷й. «ниженн€ обс€гу зобов'€зань, за рахунок €ких форму—‘тьс€ значна частка актив—÷в, також спричин€—‘ —÷мов—÷рне скороченн€ числа активних операц—÷й банку та зменшенн€ доходу в—÷д них. “обто, отриманн€ доходу з цього джерела може стати причиною зменшенн€ —÷нших вид—÷в операц—÷йного доходу. ўо стосу—‘тьс€ зм—÷ни структури актив—÷в, то утворенню доход—÷в в—÷д зменшенн€ резерв—÷в спри€—‘ зниженн€ частки ризикових акт—÷в. «а певних умов, це - позитивне €вище, але треба пам'€тати, що м—÷ж ризиком —÷ доходом —÷сну—‘ пр€мий зв'€зок. ÷е означа—‘, що —÷мов—÷рн—÷сть зниженн€ доходност—÷ актив—÷в банку внасл—÷док зменшенн€ —„х ризикованост—÷ буде досить високою.

ƒо непередбачених доход—÷в належать доходи, €к—÷ виникли внасл—÷док надзвичайних под—÷й (в—÷дшкодуванн€ збитк—÷в в—÷д надзвичайних под—÷й) та —÷нш—÷ непередбачен—÷ доходи.

«агальний анал—÷з доход—÷в банку грунту—‘тьс€ на використанн—÷ методик вертикального та горизонтального економ—÷чного анал—÷зу, €к—÷ дозвол€ють оц—÷нити структуру об'—‘кта анал—÷зу (у даному випадку - доходу банку) та визначити динам—÷ку доходу в ц—÷лому —÷ за кожною його складовою.

—истема показник—÷в, €к—÷ використовуютьс€ в загальному анал—÷з—÷ доходу, включа—‘ абсолютн—÷ варт—÷сн—÷ показники, що характеризують обс€г доходу в ц—÷лому та за його складовими; в—÷дносн—÷ показники структури, €кими визнача—‘тьс€ питома вага кожно—„ складово—„ доходу; абсолютн—÷ та в—÷дносн—÷ показники динам—÷ки, €к—÷ дозвол€ють оц—÷нити зм—÷ну доходу банку: його загального обс€гу, за складом та структурою.

јнал—÷з даних, що характеризують динам—÷ку доходу, дозвол€—‘ дати управл—÷нню доходами в ц—÷лому позитивну оц—÷нку.

«б—÷льшенн€ доходу в—÷д торговельних операц—÷й з ц—÷нними  паперами та —÷ноземною валютою —‘ насл—÷дком д—÷€льност—÷ банку на фондовому ринку та ринку валютних ресурс—÷в. Ѕеручи до уваги, що брокерська д—÷€льн—÷сть не —‘ вир—÷шальною дл€ комерц—÷йного банку, де€ке зменшенн€ питомо—„ ваги доход—÷в в—÷д —„—„ зд—÷йсненн€ не може кардинально зм—÷нити загалом позитивну оц—÷нку динам—÷ки доход—÷в.

 оливанн€ питомо—„ ваги —÷ншого доходу пов'€зане з конкретною ф—÷нансово-господарською ситуац—÷—‘ю, €ка виникла у процес—÷ д—÷€льност—÷ банку. ѕродаж основних засоб—÷в або надходженн€ штраф—÷в не можуть бути стаб—÷льними джерелами отриманн€ доходу, тому —„х значенн€ у формуванн—÷ доходу —‘ другор€дним, а оц—÷нка зд—÷йсню—‘тьс€ за кожним фактом отриманн€ —÷ншого доходу окремо.

ќск—÷льки комерц—÷йний банк прот€гом досл—÷джуваного пер—÷оду зб—÷льшував обс€ги д—÷€льност—÷, що супроводжувалось зростанн€м зобов'€зань, доход—÷в, €к—÷ утворюютьс€ внасл—÷док зменшенн€ резерв—÷в за заборгован—÷стю.

Ѕез зд—÷йсненн€ в—÷дпов—÷дних витрат неможлива д—÷€льн—÷сть, нав—÷ть —÷снуванн€ комерц—÷йного банку. јле на в—÷дм—÷ну в—÷д доход—÷в, зб—÷льшенн€ €ких потенц—÷йно зб—÷льшу—‘ прибуток, вплив на прибуток витрат носить зворотн—÷й характер. “ому метою анал—÷зу витрат —‘ —„х м—÷н—÷м—÷зац—÷€ на основ—÷ ефективного використанн€ ресурс—÷в комерц—÷йного банку.

јнал—÷з витрат зд—÷йсню—‘тьс€ за двома напр€мками: загальний анал—÷з витрат банку та факторний анал—÷з витрат банку.

¬ основ—÷ загального анал—÷зу витрат лежить —„х  групуванн€ за одн—÷—‘ю або к—÷лькома класиф—÷кац—÷йними анал—÷з витрат   ознаками. ѕри цьому, бажано обрати таку систему групуванн€, €ка дозволила б вид—÷лити в окрем—÷ групи найб—÷льш сутт—‘в—÷ витрати банку. «г—÷дно з класиф—÷кац—÷—‘ю, запропонованою дл€ складанн€ «в—÷ту про прибутки та збитки, витрати банку под—÷л€ютьс€ на наступн—÷ групи:

> процентн—÷ витрати;

> ком—÷с—÷йн—÷ витрати;

> адм—÷н—÷стративн—÷ витрати;

> витрати на персонал;

> витрати на безнад—÷йн—÷ та сумн—÷вн—÷ борги;

> непередбачен—÷ витрати.

«агальна оц—÷нка динам—÷ки витрат ма—‘ зд—÷йснюватись у пор—÷вн€нн—÷ з—÷ зм—÷ною доход—÷в банку. “—÷льки за ц—÷—‘—„ умови можна визначити р—÷вень управл—÷нн€ витратами. ≈фективне управл—÷нн€ витратами передбача—‘ забезпеченн€ випереджаючих темп—÷в приросту доход—÷в пор—÷вн€но з темпами проросту витрат.       ѕеревищенн€ приросту доход—÷в над витратами можна вважати ознакою стаб—÷л—÷зац—÷—„ структури доход—÷в —÷ витрат, що за —÷нших р—÷вних умов св—÷дчить про виважену пол—÷тику управл—÷нн€ доходами —÷ витратами банку. ” наведеному приклад—÷ спостер—÷га—‘тьс€ нав—÷ть скороченн€ витрат при зростанн—÷ доход—÷в.

ѕроте, розгл€даючи динам—÷ку витрат за напр€мками утворенн€, необх—÷дно пам'€тати, що досить часто зменшенн€ —„х абсолютного розм—÷ру св—÷дчить про скороченн€ обс€гу активних операц—÷й, на забезпеченн€ €ких витрачено в—÷дпов—÷дн—÷ кошти.  ќстаточну оц—÷нку можна скласти т—÷льки за результатами факторного анал—÷зу, €кий дозволить визначити чинники скороченн€ витрат.

ƒосл—÷джуючи темпи приросту окремих вид—÷в витрат, можна визначити пр—÷оритети, €ких дотримувалось кер—÷вництво банку в управл—÷нн—÷ його д—÷€льн—÷стю у зв—÷тному роц—÷. ƒосл—÷дженн€ динам—÷ки витрат на зд—÷йсненн€ торговельних операц—÷й потребу—‘ вивченн€ причин, що зумовили високий темп —„х приросту у зв—÷тному роц—÷.

ƒл€ визначенн€ доц—÷льност—÷ пол—÷тики управл—÷нн€ доходами —÷ витратами банку необх—÷дно розгл€нути динам—÷ку коеф—÷ц—÷—‘нт—÷в витратов—÷ддач—÷ за р—÷зними видами доходних актив—÷в, обчислених €к в—÷дношенн€ в—÷дпов—÷дних доход—÷в до витрат, що обумовлюють —„х  отриманн€.

1.7. јналiз прибутку i рентабельностi комерцiйного банку в ѕћ–

"Ѕанк—÷вська д—÷€льн—÷сть - це комплекс вза—‘моповтјў€заних господарських процес—÷в, €к—÷ залежать в—÷д численних фактор—÷в. ¬—÷дтак р—÷вень прибутковост—÷ визнача—‘тьс€ €к вн—÷тр—÷шн—÷ми (ендогенними), так —÷ зовн—÷шн—÷ми (екзогенними) факторами.тјЁ [ 11 , с. 47 ]. 

ѕерш—÷ пр€мо залежать в—÷д орган—÷зац—÷йно—„ роботи банку, друг—÷ -  в—÷д зовн—÷шн—÷х умов. ÷им под—÷лом доц—÷льно керуватис€, моделюючи ф—÷нансово-господарську д—÷€льн—÷сть, зд—÷йснюючи комплексний пошук резерв—÷в банку та максим—÷зац—÷—„ прибутку.

¬ир—÷шальне значенн€ дл€ прибуковост—÷ банку ма—‘ забезпеченн€ вза—‘мозвтјў€зку м—÷ж управл—÷нн€м активами та управл—÷нн€м пасивними операц—÷€ми. ѕри цьому важливо зважати не т—÷льки на загальний обс€г прибутку, а й на структуру його розпод—÷лу, особливо на ту частку, €ка спр€мову—‘тьс€ на розширенн€ та вдосконаленн€ операц—÷й та банк—÷вських технолог—÷й, сучасне комптјўютерне, —÷нформац—÷йно-програмне забезпеченн€, рекламну та маркетингову д—÷€льн—÷сть, зниженн€ затрат —÷ п—÷двищенн€ €кост—÷ обслуговуванн€. —л—÷д враховувати, що прагенн€ зб—÷льшити прибуток та необх—÷дн—÷сть вести конкурентну боротьбу в галуз—÷ ф—÷нансових послуг в умовах перех—÷дно—„ економ—÷ки веде до зростанн€ ризику. –«х подоланню спри€—‘ дотриманн€ банком норматив—÷в л—÷кв—÷дност—÷, його спроможн—÷сть формувати в—÷дпов—÷дн—÷ обовтјў€зков—÷ резерви на випадок можливого деф—÷ц—÷ту пплат—÷жних ресурс—÷в та резерви "асного кап—÷талу дл€ в—÷дшкодуванн€ невиправденого ризику активних операц—÷й. «окрема дл€ покритт€ збитк—÷в за кредитами.

«наченн€, завданн€ та —÷нформац—÷йне забез¬нпеченн€ анал—÷зу прибутку —÷ рентабельност—÷ банку

¬ умовах ринково—„ економ—÷ки отриманн€ прибутку та забезпеченн€ рентабельно—„ д—÷€льност—÷ —‘ необх—÷дним чинником —÷снуванн€ будь-€кого суб'—‘кта п—÷дпри—‘мництва. як основний узагальнюючий показник ф—÷нансових результат—÷в д—÷€льност—÷ комерц—÷йного банку прибуток, у тон же час, —‘ найважлив—÷шим джерелом формуванн€ його кап—÷талу, забезпеченн€ ф—÷нансово—„ ст—÷йкост—÷ та платоспроможност—÷. “аким чином, отриманн€ прибутку —‘ одн—÷—‘ю —÷з стратег—÷чних ц—÷лей управл—÷нн€ та найважлив—÷шим об'—‘ктом ф—÷нансового анал—÷зу д—÷€льност—÷ банку.

 —÷нцевим ф—÷нансовим результатом д—÷€льност—÷ комерц—÷йного банку —‘ прибуток до оподаткуванн€ (балансовий прибуток), €кий утворю—‘тьс€ внасл—÷док руху грошових поток—÷в, що характеризують доходи —÷ витрати банку.

ќтже, доходи —÷ витрати комерц—÷йного банку —‘ чинниками першого р€ду щодо формуванн€ прибутку. ¬ узагальненому вигл€д—÷ прибуток —‘ р—÷зницею м—÷ж доходами, отриманими банком за в—÷дпов—÷дний пер—÷од внасл—÷док сво—‘—„ д—÷€льност—÷, та витратами, зд—÷йсненими за той же пер—÷од дл€ забезпеченн€ ц—÷—‘—„ д—÷€льност—÷.

«а сво—‘ю структурою доходи, витрати —÷ прибуток комерц—÷йного банку в—÷дпов—÷дають напр€мкам його д—÷€льност—÷.

« метою анал—÷зу розр—÷зн€ють ф—÷нансов—÷ результати операц—÷йно—„ та неоперац—÷йно—„ д—÷€льност—÷ банку, ф—÷нансов—÷ результати кредитних операц—÷й, операц—÷й з ц—÷нними паперами, операц—÷й з —÷ноземною валютою тощо.

ƒосл—÷дженн€ ф—÷нансових результат—÷в за джерелами —„х формуванн€ дозвол€—‘ всеб—÷чно оц—÷нити прибуток банку за його складовими та утворюючими факторами.

ѕрибуток до оподаткуванн€ банку склада—‘тьс€ з:

1) чистого процентного доходу:

2) чистого ком—÷с—÷йного доходу;

3) чистого торговельного доходу;

4) —÷ншого прибутку.

„истий процентний доход —‘ р—÷зницею м—÷ж процентними доходами —÷ процентними витратами банку. …ого можна досл—÷джувати в ц—÷лому та за джерелами утворенн€: прибуток в—÷д кредитних операц—÷й, прибуток в—÷д операц—÷й з ц—÷нними паперами тощо.

„истий ком—÷с—÷йний доход визнача—‘тьс€ ком—÷с—÷йними доходами —÷ ком—÷с—÷йними витратами. ¬—÷н також може бути розпод—÷лений за видами банк—÷вських послуг, €к—÷ —‘ джерелами утворенн€ в—÷дпов—÷дних доход—÷в —÷ напр€мками витрачанн€ кошт—÷в.

„истий торговельний доход представл€—‘ собою прибуток або збиток в—÷д зд—÷йсненн€ в—÷дпов—÷дних операц—÷й з ц—÷нними паперами, —÷ноземною валютою тощо.

–∆нший прибуток - це р—÷зниц€ м—÷ж сумою —÷нших операц—÷йних банк—÷вських —÷ небанк—÷вських доход—÷в, отриманих внасл—÷док зменшенн€ резерв—÷в по заборгованост—÷, непередбачених доход—÷в та сумою в—÷дпов—÷дних витрат комерц—÷йного банку.

ћетою анал—÷зу прибутку та рентабельност—÷ —‘ зб—÷льшенн€ абсолютно—„ величини прибутку та п—÷двищенн€ рентабельност—÷ комерц—÷йного банку на основ—÷ ефективного управл—÷нн€ доходами —÷ витратами. ќтже, анал—÷з прибутку та рентабельност—÷ грунту—‘тьс€ на анал—÷з—÷ доход—÷в —÷ витрат банку. ¬—÷дпов—÷дно до мети визначають наступн—÷ завданн€ анал—÷зу прибутку та рентабельност—÷:

-  оц—÷нка виконанн€ плану прибутку;

-  анал—÷з динам—÷ки прибутку в ц—÷лому, за складом —÷ структурою;

-  факторний анал—÷з прибутку;

-  анал—÷з формуванн€ та розпод—÷лу прибутку;

-  визначенн€ тенденц—÷й динам—÷ки прибутку за тривалий пер—÷од;

-  анал—÷з показник—÷в ефективност—÷ д—÷€льност—÷ комерц—÷йного банку;

- анал—÷з ф—÷нансово—„ м—÷цност—÷ банку (визначенн€ меж—÷ та коеф—÷ц—÷—‘нта безпеки банку).

–∆нформац—÷йне забезпеченн€ анал—÷зу прибутку та рентабельност—÷ форму—‘тьс€ в—÷дпов—÷дно до завдань, €к—÷ п—÷дл€гають вир—÷шенню. «а сво—„м складом —÷нформац—÷йна база анал—÷зу прибутку та рентабельност—÷ може не в—÷др—÷зн€тис€ в—÷д —÷нформац—÷йно—„ бази доход—÷в та витрат банку. ¬она склада—‘тьс€ з правово—„, планово—„ та фактограф—÷чно—„ (обл—÷ково—„ —÷ позаобл—÷ково—„) —÷нформац—÷—„. ƒо анал—÷зу прибутку та рентабельност—÷ обов'€зково залуча—‘тьс€ —÷нформац—÷€, отримана внасл—÷док досл—÷дженн€ доход—÷в —÷ витрат банка.

«агальний анал—÷з прибутку     

¬изначенн€ загального обс€гу прибутку до оподаткуванн€ (балансового прибутку) зд—÷йсню—‘тьс€ за даними зв—÷ту про прибутки та збитки. ƒл€ обчисленн€ абсолютного розм—÷ру прибутку використову—‘тьс€ —÷нформац—÷€ про доходи —÷ витрати банку, €ка дозвол€—‘ визначити прибуток у ц—÷лому та за його складовими:

    ѕ= (ƒ–∆ -¬1) + (ƒ2-¬2) + (ƒ«-¬«) + [(ƒ4 +ƒ5) - (¬4 + ¬5+ ¬6 + ¬7 + ¬8)],

де ѕ- прибуток банку до оподаткуванн€;

ƒ1 - процентний доход;

ƒ2 - ком—÷с—÷йний доход;

ƒ« - доход в—÷д торговельних операц—÷й;

ƒ4 - —÷нший доход;

ƒ5 - непередбачений доход;

¬1- процентн—÷ витрати;

¬2 - ком—÷с—÷йн—÷ витрати;

¬3 - витрати на зд—÷йсненн€ торговельних операц—÷й;

¬4 - загальноадм—÷н—÷стративн—÷ витрати;

¬5 - витрати на персонал;

¬6 - витрати на безнад—÷йн—÷ та сумн—÷вн—÷ борги;

¬7 - —÷нш—÷ витрати;

¬8 - непередбачен—÷ витрати.

     ¬иход€чи з наведеного р—÷вн€нн€, €ке характеризу—‘ утворенн€ прибутку банку, можна визначити прибуток за його складовими.

           ѕ1=ƒ1-¬1,

де ѕ–∆ - чистий процентний доход;

ѕ2= ƒ2-¬2,

де ѕ2 тј‘ чистий ком—÷с—÷йний доход;

             ѕ3 = ƒ«-¬«,

де ѕ« - чистий торговельний доход;

ѕ4 = (ƒ4 +ƒ5) - (¬4 +¬5+¬6+¬7+ ¬8),

де ѕ4 - —÷нший прибуток.

«агальний анал—÷з прибутку банку до оподаткуванн€ потребу—‘ побудови анал—÷тично—„ таблиц—÷, €ка в—÷добража—‘ динам—÷ку його абсолютного обс€гу, складу —÷ структури. “ака таблиц€ буду—‘тьс€ безпосередньо за даними зв—÷т—÷в за попередн—÷й —÷ зв—÷тний роки, або, €кщо анал—÷зу п—÷ддають доходи —÷ витрати банку, —÷нформац—÷€ може надходити з в—÷дпов—÷дних анал—÷тичних таблиць. ƒругий п—÷дх—÷д до формуванн€ анал—÷тично—„ таблиц—÷ дозвол€—‘ використати дан—÷ групувань доход—÷в —÷ витрат за —„х видами —÷ сутт—‘во знижу—‘ трудом—÷стк—÷сть розрахунк—÷в.

«агальний анал—÷з прибутку банку потребу—‘ використанн€ методик вертикального та горизонтального анал—÷зу.





















–∆–∆. јнал—÷з д—÷€льност—÷ ф—÷л—÷—„ ѕридн—÷стровського –ег—÷онального јкц—÷онерно-комерц—÷йного јгропромислового банку

2.1. —труктура банк—÷всько—„ системи ѕридн—÷стровсько—„ ћолдавсько—„ –еспубл—÷ки

ѕридн—÷стровська ћолдавська –еспубл—÷ка


–ис. 3.1.  арта ѕридн—÷стровсько—„ ћодавсько—„ –еспубл—÷ки.

     ѕридн—÷стровський   –еспубл—÷канський   Ѕанк   (ѕ–Ѕ)   —‘   центральним    банком ѕридн—÷стровсько—„    ћолдавсько—„    –еспубл—÷ки.
ѕрид н—÷стровська  ћолдавська  –еспубл—÷ка (ѕридн—÷стров'—‘) - наймолодше державне утворенн€ на територ—÷—„ колишнього —–—–. (рис. 3.1.)

  1. “еритор—÷€ - 3 567 кв. км.
  2. ƒовжина з п—÷вн—÷чно-заходу на п—÷вденний сх—÷д - 202 км.
  3. Ќаселенн€ - 665,8 тис. ч—÷л. (на 01.09.1999).
  4. молдовани - 33,8%
  5. укра—„нц—÷ - 28,8%
  6. рос—÷€ни - 28,8%

     ƒержавн—÷ мови: рос—÷йська, молдавська, укра—„нська.     онституц—÷йний  устр—÷й: незалежна, демократична, правова держава.
     ѕридн—÷стровська ћолдавська –еспубл—÷ка розташована м—÷ж –еспубл—÷кою ћолдова —÷ –еспубл—÷кою ”кра—„на, уздовж р—÷ки ƒн—÷стер.
—толиц€ - м—÷сто “ирасполь, населенн€ 194 тис. жител—÷в (на 01.09.1999), розташований у 100 км. в—÷д м. ќдеси й у 70 км. в—÷д м.  ишинева.
Ѕагато вид—÷в продукц—÷—„, що випускаютьс€ в ѕридн—÷стров'—„, ор—÷—‘нтован—÷ на експорт, добре в—÷дом—÷ за кордоном: сталевий прокат, устаткуванн€ дл€ ливарного виробництва, електроенерг—÷€, кабельна продукц—÷€, велик—÷ електромашини, низьковольтна апаратура, електро—÷зол€ц—÷йн—÷ матер—÷али, насоси, цемент, мебл—÷, бавовн€н—÷ тканини, взутт€, швейн—÷ вироби, вино, конь€к.

ѕћ– зд—÷йсню—‘ зовн—÷шньоеконом—÷чну д—÷€льн—÷сть з 50 кра—„нами по експорт—÷ —÷ з 40 кра—„нами по —÷мпорт—÷.

—ередньор—÷чний зовн—÷шньоторговельний оборот п—÷дпри—‘мств склада—‘ 770 млн.долар—÷в—Ўј.

—труктура банк—÷всько—„ системи ѕћ–

ѕридн—÷стровський –еспубл—÷канський Ѕанк, ќщадний банк, комерц—÷йн—÷ банки р—÷зних вид—÷в, а також —÷нш—÷ кредитн—÷ установи, що одержали л—÷ценз—÷ю на зд—÷йсненн€ окремих банк—÷вських операц—÷й, утвор€ть банк—÷вську систему ѕћ–.

ƒл€ ф—÷нансуванн€ окремих ц—÷льових республ—÷канських, рег—÷ональних —÷ —÷нших програм можуть створюватис€ спец—÷альн—÷ банки (банки розвитку) у пор€дку —÷ на умовах, передбачених в—÷дпов—÷дними актами ѕћ–.
Ќа сьогодн—÷шн—÷й день у ѕћ– працю—‘ 10 комерц—÷йних банк—÷в —÷ —„хн—÷ ф—÷л—÷—„.
ѕридн—÷стровський –еспубл—÷канський Ѕанк —‘ головним баком ѕћ–, €к—÷й контролю—‘ —÷ регулю—‘ д—÷€льн—÷сть вс—÷—‘—„ банк—÷всько—„ системи ѕћ–.

  1. ѕридн—÷стровський ƒержавний јкц—÷онерно- омерц—÷йний "ќщадбанк"
  2. јкц—÷онерно- омерц—÷йний Ѕанк "≈лектронний –ег—÷ональний Ѕанк Ћам—÷нат"
  3. јкц—÷онерно- омерц—÷йний  Ѕанк "–∆потечний"
  4. *јкц—÷онерно- омерц—÷йний  ѕромислово-буд—÷вельний Ѕанк "Ѕендери—÷ндконбанк"
  5. јкц—÷онерно- омерц—÷йний  Ѕанк —оц—÷ального розвитку "Ѕендерисоцбанк"
  6. јкц—÷онерно- омерц—÷йний  Ѕанк "ѕромстройбанк" м. –ибниц€.
  7. **  омерц—÷йний Ѕанк "Ёолис"
  8. јкц—÷онерно- омерц—÷йний  Ѕанк "√азпромбанк"
  9. јкц—÷онерно- омерц—÷йний  Ѕанк "“—÷распромстройбанк"
  10. јкц—÷онерно- омерц—÷йний  Ѕанк "“—÷ротекс"
  11. ѕридн—÷стровський –ег—÷ональний јкц—÷онерно- омерц—÷йний "јгропромбанк" м.“—÷располь.

3.11.2000 р. р—÷шенн€м збор—÷в колективу банку "Ѕендери—÷ндконбанк" в—÷дбулос€ банк—÷вське злитт€ (об'—‘днанн€) ц—÷—‘—„ кредитно—„ установи з "“—÷распромстрой-банком".
** –—÷шенн€м ѕравл—÷нн€ ѕ–Ѕ в—÷д 18.11.99 року в  Ѕ "ЁќЋ–∆—" в—÷дкликана л—÷ценз—÷€ на проведенн€ карбованцевих —÷ валютних операц—÷й.







2.2. јнал—÷з д—÷€льност—÷ ф—÷л—÷—„ ѕридн—÷стровського –еспубл—÷канського јкц—÷онерно-комерц—÷йного јгропромислового банку

‘ормуванн€ ринково—„ ф—÷нансово-кредитно—„ системи вимага—‘ в—÷д банк—÷в п—÷двищенн€ ефективно—„ д—÷€льност—÷, конкурентоспроможност—÷ банк—÷вських —÷нструмент—÷в та послуг на основ—÷ впроваджень дос€гнень науково-техн—÷чного прогресу, ефективних форм господарюванн€  —÷ управл—÷нн€ банк—÷вською д—÷€льн—÷стю.

¬ таких умовах значна роль в—÷дводитьс€ анал—÷зу д—÷€льност—÷ банку, за допомогою €кого обгрунтовуютьс€ стратег—÷€ —÷ тактика його розвитку, уточнюютьс€ плани та управл—÷нськ—÷ р—÷шенн€, зд—÷йсню—‘тьс€ контроль за —„х виконанн€м, ви€вл€ютьс€ ф—÷нансов—÷ резерви. ќц—÷нюютьс€ результати д—÷€льност—÷ управл—÷нського персоналу, окремих п—÷дрозд—÷л—÷в —÷ банку в ц—÷лому.

ќсновними особливост€ми сучасного анал—÷зу —‘ всеб—÷чне вивченн€ ф—÷нансово-господарсько—„ д—÷€льност—÷ банк—÷в, використанн€ системного п—÷дходу до р—÷зних вид—÷в анал—÷зу та ви€вленн€ резерв—÷в розвитку субтјў—‘кта господарюванн€ з метою ефективного використанн€ на€вних ресурс—÷в.

‘—÷нансовий стан банку характеризу—‘тьс€ розм—÷ром —÷ структурою кап—÷талу —÷ зобовтјў€зань та —„х розм—÷щенн€ у його активах. ¬—÷н про€вл€—‘тьс€ у р—÷вн—÷ л—÷кв—÷дност—÷, платоспроможност—÷ —÷ ф—÷нансово—„ ст—÷йкост—÷ —÷ визнача—‘ д—÷€льн—÷сть банку у короткостроков—÷й та довгостроков—÷й перспектив—÷.

‘—÷л—÷€ ѕј–  јѕЅ в м. –ибниц€, —‘ одн—÷—‘ю з птјў€ти ф—÷л—÷й јгропромислового банку в ѕћ–. √оловний банк розм—÷щений в столиц—÷ ѕћ– , в м. “ирасполь.

јгпропромисловий банк був заснований 01 кв—÷тн€ 1991 року. …ого представництва, ф—÷л—÷—„ розташован—÷ в сл—÷дуючих м—÷стах ѕћ–: –ибниц€, Ѕендери,  аменка, —лободзе€, √ригор—÷оп—÷ль.

ќсновн—÷ види послуг, €к—÷ нада—‘ ѕ–ј  јѕЅ в м.–ибниц€:

  • –озм—÷щенн€ депозит—÷в,
  • Ќаданн€ кредит—÷в,
  • ¬—÷дкритт€ рахунк—÷в в нац—÷ональн—÷й та —÷ноземн—÷й валют—÷,
  •  онсалтингов—÷ послуги,
  • ќбслуговуванн€ в систем—÷ Western Union,
  • ќбм—÷н валюти,
  • ѕрийом комунальних платеж—÷в,
  • –озрахунки х кл—÷—‘нтами на м—÷жнародному р—÷вн—÷,
  • ќформленн€ плат—÷жних документ—÷в,
  • Ќаданн€ послуг по систем—÷ "Ѕанк-клиенттјЁ
  • “а —÷н.


јнал—÷з "асного кап—÷талу ф—÷л—÷—„ ѕ–ј  јѕЅ в м. –ибниц€

ƒл€ оц—÷нки достатност—÷ "асного кап—÷талу банку використову—‘тьс€ коеф—÷ц—÷—‘нт сп—÷вв—÷дношенн€ "асного кап—÷талу (¬ ) та залучених кошт—÷в (« ) (таблиц€ 2.1.):

 1= ( ¬  / «  ) х 100%

 1 = 210,06 / 6 180,56 х 100%

 1 = 3,4%

Ќа початок року  1= 3,4%.

Ќа к—÷нець року:

 1 = 194,48 / 6 104,90 х 100%

 1 = 3,2%

Ќа к—÷нець року коеф—÷ц—÷—‘нт "асного сп—÷вв—÷дношенн€ кап—÷талу та залучених кошт—÷в зменшивс€. ѕри умов—÷ того, що  зменшивс€ обтјў—‘м залучених кошт—÷в (табл. 2.1.), але й зменшивс€ обтјў—‘м "асного кап—÷талу.

” цього коеф—÷ц—÷—‘нта —‘ сво—„ недол—÷ки, €к—÷ знижують його приваблив—÷сть при проведенн—÷ анал—÷зу: не врахову—‘тьс€ р—÷вень ризиковост—÷ активних операц—÷й, в €к—÷ вкладаютьс€ банк—÷вськи ресурси; не берутьс€ до уваги позабаласов—÷ зоботјў€занн€ банку та повтјў€зан—÷ з ними ризики; не врахову—‘тьс€ специф—÷ка та призначенн€ складових елемент—÷в "асного кап—÷талу, а також залучених кошт—÷в. –азом з тим, цей коеф—÷ц—÷—‘нт показу—‘ ск—÷льки "асних кошт—÷в вистачить дл€ забезпеченн€ над—÷йного збер—÷ганн€ кошт—÷в вкладник—÷в та кредитор—÷в.

 10 = основн—÷ засоби / "асного кап—÷талу,

 10 = 981 751,26 / 210 064,62

 10 = 4,67

Ќа початок року  10 = 4,67.

 10 = 1 026 168,08 / 194 476,56

 10 = 5,28

Ќа к—÷нець року  10 = 5,28.

÷ей коеф—÷ц—÷—‘нт характеризу—‘ захищенн—÷сть "асного кап—÷талу в—÷д —÷нфл€ц—÷—„ шл€хом вкладанн€ кошт—÷в в нерухом—÷сть, обладнанн€ та —÷нш—÷ матер—÷альн—÷ активи. Ќа к—÷нець року  10 зр—÷с, €к насл—÷док зб—÷льшенн€ основних засоб—÷в та зменшенн€ "асного кап—÷талу. ќдна таке односторонн—‘ використанн€ кап—÷тальних ресурс—÷в може призвести до пог—÷ршенн€ л—÷кв—÷дност—÷ та плтоспроможност—÷ банку. «г—÷дно «акону ѕћ– "ѕро банки та банк—÷вську д—÷€льн—÷стьтјЁ, комерц—÷йн—÷ банки можуть мати у "асност—÷ нерухоме майно загальною варт—÷стю не б—÷льше 10% "асного кап—÷талу.

ƒостатн—÷сть кап—÷талу:

 ƒ  = (кап—÷тал / (заг.обс€г актив—÷в-резерви)) х 100

 ƒ  = 210 064,62 / (6 573 406,18 - 880 391,28) х 100

 ƒ  =3,69

Ќа початок року коеф—÷ц—÷—‘нт достатност—÷ кап—÷талу дор—÷вню—‘ 3,69.

 ƒ  = 194 476,56 / (6 475 633,70 - 597 936,04) х 100

 ƒ  =3,31

Ќа к—÷нець року, в насл—÷док зменшенн€ "асного кап—÷талу, резерв—÷в, що утворювалис€ банком на покритт€ ризику активних операц—÷й, та зменшенн€ загально—„ к—÷лькост—÷ актив—÷в, але при загальному зменшенн—÷ необх—÷дних показник—÷в  коеф—÷ц—÷—‘нт достатност—÷ кап—÷талу зменшивс€.

Ќорматив достатност—÷ кап—÷талу, встановлений ѕ–Ѕ, визнача—‘ м—÷н—÷мальне значенн€ цього показника на р—÷вн—÷ 4%. Ќа початок року результат майже дос€гав необх—÷дного р—÷вн€.

јктивн—÷сть комерц—÷йного банку на ф—÷нансовому ринку показу—‘ мультипл—÷катор кап—÷талу:

ћ  = активи / кап—÷тал

ћ ( на початок року) = 6 573 406,18 / 210 064,62

ћ ( на поч.року) = 31,29

ћ ( на к—÷нець року) = 6 475 633,70 / 194 476,56

ћ ( на к—÷н.року) = 33,30

ƒан—÷ розрахунки св€дчать, що мультипл—÷катор кап—÷талу зб—÷льшивс€ з 31,29 руб. на початок року до 33,30 руб. на к—÷нець року. ÷е сталос€ тому, що у досл—÷джуваному пер—÷од—÷ мультипл—÷катор кап—÷талу зб—÷льшивс€ на 2,01 або на 6,4%. “емпи зб—÷льшенн€ мультипл—÷катора кап—÷талу говорить високу активн—÷сть банку на ф—÷нансовому ринку.


јнал—÷з зобовтјў€зань ф—÷л—÷—„ ѕ–ј  јѕЅ в м. –ибниц€

¬ процес—÷ формуванн€ ф—÷нансових ресурс—÷в дл€ залученн€ —÷ забезпеченн€ бажано—„ структури, обс€г—÷в —÷ р—÷вн€ витрат за депозитними зобовтјў€занн€ми використовують ц—÷нов—÷ та нец—÷нов—÷ методи управл—÷нн€ залученими коштами. ÷—÷нов—÷ методи - це використанн€ в—÷дсотково—„ ставки за депозитами €к головного важел€ у конкурентн—÷й боротьб—÷ за в—÷льн—÷ грошов—÷ кошти ф—÷зичних та юридичних ос—÷б.

         Ќец—÷нов—÷ методи базуютьс€ на використанн—÷ р—÷зноман—÷тних прийом—÷в заохоченн€ кл—÷—‘нт—÷в, €к—÷ пр€мо не повтјў€зан—÷ з—÷ зм—÷ною р—÷вн€ депозитних ставок.

«а умов нестаб—÷льного економ—÷чного розвитку в ѕћ– банки при встановленн—÷ депозитно—„ ставки ор—÷—‘нтуютьс€ на р—÷вень обл—÷ково—„ ставки ѕ–Ѕ та пропонують кл—÷—‘нтам плаваючу ставку, €ка перегл€да—‘тьс€ в раз—÷ зм—÷ни обл—÷ково—„ ставки. ÷—÷ умови змусили банки перейти до короткострокового залученн€ кошт—÷в.

«агальний анал—÷з зобовтјў€зань провод€ть за —„х видами з урахуванн€м вартост—÷ ф—÷нансових ресурс—÷в у межах загальноприйн€то—„ класиф—÷кац—÷—„ (табл.2.1).

” досл—÷джуваному пер—÷од—÷, опираючись на дан—÷ балансу за 2001 р—÷к (додаток є8), загальний обс€г зобовтјў€зань зменшивс€ на 75,66 тис. руб. або на 1,2% при одночасному зниженн—÷ депозит—÷в —÷ кредит—÷в банк—÷в ( банк вида—‘ т—÷льки короткостроков—÷) на 377,17 тис. руб. або на 28,4% та депозит—÷в до запитанн€ на 766,61 тис. руб.  або на 20,5%, що призвело до зниженн€  кошт—÷в кл—÷—‘нт—÷в в ц—÷лому на 430,15 тис. руб. або на 9%. «тјў€вилис€ на к—÷нець року зобовтјў€занн€ перед —÷ншими банками (кошти банк—÷в), зб—÷льшилис€ короткостроков—÷ депозити кл—÷—‘нт—÷в на 336,46 тис. руб. або на 32,6%, але в ц—÷лому кошти кл—÷—‘нт—÷в знизилис€, та зб—÷льшилис€ —÷нш—÷ зобовтјў€занн€ на 52,56 тис. руб. або на 65,4%.

« всього можна зробити висновок про негативний стан, €кий розвивавс€ в продовж досл—÷джуваного пер—÷оду, тому що зобовтјў€занн€ , €к—÷ забезпечують активн—÷ операц—÷—„ банку зменшилис€. «овс—÷м в—÷дсутн—÷ довгостроков—÷ депозити, €к—÷ належать до досить "дорогихтјЁ ф—÷нансових ресурс—÷в. «меншилис€ "дешев—÷тјЁ кошти на поточних рахунках (депозити до запитанн€).

¬се це призвело до зм—÷ни структури зобовтјў€зань.  

јнал—÷з актив—÷в ф—÷л—÷—„ ѕ–ј  јѕЅ в м. –ибниц€

јнал—÷з динам—÷ки, складу та структури актив—÷в банку —÷ —„х оц—÷нка наведено в табл. 2.2.

     ƒан—÷ таблиц—÷ св—÷дчать про загальне зменшенн€ актив—÷в на 0,7% або на 47,97 тис. руб.

     ¬иклика—‘ занепоко—‘нн€ зменшенн€ портфелю ц—÷нних папер—÷в, €к в загальних активах за абсолютним обс€гом, так —÷ питомою вагою. ¬ ц—÷лому портфель ц—÷нних папер—÷в за р—÷к зменшивс€ на 410,68 тис. руб. або на 3,5%, що в ц—÷лому до бази склада—‘ 35,7%. ѕри тому що на к—÷нець року зтјў€вилис€ ц—÷нн—÷ папери дл€ продажу на суму 238,47 тис. руб. ќсобливо—„ уваги потребу—‘ —÷нвестиц—÷йна д—÷€льн—÷сть банку, €ка пор€д з кредитною —‘ основною. ÷—÷нн—÷ папери дл€ —÷нвестиц—÷й зменшилис€ на 649,15 тис. руб. або на 56,4%. јле кредитний портфель, навпаки, зб—÷льшивс€ на 877,40 тис. руб. або на 51%.

     ѕрир—÷ст основних засоб—÷в на 44,42 тис. руб. або на 4,5% —‘ насл—÷дком розвитку банку, або п—÷двищенн€ р—÷вн€ техн—÷чного забезпеченн€ тощо. ” цьому випадку зм—÷ни можна вважати нормальними. јле €кщо тенденц—÷ю п—÷двищенн€ питомо—„ ваги основних засоб—÷в не буде зупинено. —труктура актив—÷в банку пог—÷ршитьс€ —÷ перетворитьс€ на неефективну.

     «б—÷льшилис€ —÷нш—÷ активи на 106,45 тис. руб. або на 23,3%. јле б—÷льш—÷сть актив—÷в  прот€гом  2001р. зменшалас€:

  • грошов—÷ кошти зменшилис€ на 140,25 тис. руб. або 27,2%;
  • кошти в ѕ–Ѕ - на 282,45 тис. руб. або на 32,1%;
  • портфель ц—÷нних папер—÷в - на 410,68 тис. руб. або на 35,7%.
  • кошти в —÷нших банках - на 242,86 тис. руб. або на 20,2 %, з €ких залишки на коррахунках зменшилис€ на 155,86 тис. руб. або на 15%, а депозити —÷ кредити в —÷нших банках зменшилис€ на 87,00 тис. руб. або на 52,4%;

ѕ—÷двод€чи п—÷дсумок можна сказати, що в сво—„й д—÷€льност—÷ банк б—÷льш—÷сть уваги  прид—÷л€—‘ росту питомо—„ ваги кредитного портфелю.

јнал—÷з високол—÷кв—÷дних актив—÷в ф—÷л—÷—„ ѕ–ј  јѕЅ в м. –ибниц€

          «агальний анал—÷з високол—÷кв—÷дних актив—÷в проводитьс€ на основ—÷ розрахованих показник—÷в —„х структури та динам—÷ки у досл—÷джуваному процес—÷.

          Ќа основ—÷ балансового зв—÷ту та прим—÷ток до нього розгл€немо динам—÷ку,

склад та структуру високол—÷кв—÷дних актив—÷в комерц—÷йного банку (табл. 2.3).

          ¬исокол—÷кв—÷дн—÷ активи зменшилис€ за пер—÷од, що досл—÷джу—‘тьс€, на 908,72 тис. руб. або на 23,9%, зменшенн€ збер—÷га—‘тьс€ по вс—÷х видах актив—÷в.


“аблиц€ 2.1.

ƒинам—÷ка, склад —÷ структура зобов'€зань ф—÷л—÷—„ ѕ–ј  јѕЅ в м.–ибниц€.


ѕоказник

Ќа початок 2001 року

Ќа к—÷нець 2001 року

¬—÷дхиленн€

“ис. руб.

” % до п—÷дсумку

“ис. руб.

” % до п—÷дсумку

“ис. руб.

¬ % до бази

«а пп структури

1

2

3

4

5

6

7

8

«обов'€занн€ -  всього

6 180,56

100

6 104,90

100

-75,66

98,8

-

у тому числ—÷:








1.  ошти банк—÷в

-

-

679,10

11,1

679,10

-

11,1

2.  ошти кл—÷—‘нт—÷в

2.1. ƒепозити до запитанн€

2.2. “ерм—÷нов—÷ депозити, з них

- короткостроков—÷

-. ƒовгостроков—÷

4 772,79

3 739,19

1 033,60

1 033,60

-

77,2

60,5

16,7

16,7

-

4 342,64

2 972,58

1 370,06

1 370,06

-

71,1

48,7

22,4

22,4

-

-430,15

-766,61

336,46

336,46

-

91

79,5

132,6

132,6

-

-6,1

-11,8

5,7

5,7

-

3. ƒепозити —÷ кредити банк—÷в, з них

  •  ороткостроков—÷
  • ƒовгостроков—÷

1 327,42

1 327,42

-

21,5

21,5

-

950,25

950,25

-

15,6

15,6

-

-377,17

-377,17

-

71,6

71,6

-

-5,9

-5,9

-

4. ÷—÷нн—÷ папери "асного боргу

-

-

-

-

-

-

-

5.  –∆нш—÷ зобов'€занн€

80,35

1,3

132,91

2,2

52,56

165,4

0,9

“аблиц€ 2.2.

ƒинам—÷ка, склад —÷ структура актив—÷в ф—÷л—÷—„ ѕ–ј  јѕЅ в м.–ибниц€.


ѕоказник

Ќа початок 2001 року

Ќа к—÷нець 2001 року

¬—÷дхиленн€

“ис. руб.

” % до п—÷дсумку

“ис. руб.

” % до п—÷дсумку

“ис. руб.

¬ % до бази

«а пп структури

1

2

3

4

5

6

7

8

1. √рошов—÷ кошти

515,37

7,5

375,12

5,5

-140,25

72,8

-2

2.  ошти в ѕ–Ѕ

880,39

12,7

597,94

8,7

-282,45

67,9

-4

3.  ошти в —÷нших банках

1 203,78

17,4

960,92

14

-242,86

79,8

-3,4

3.1. «алишки на коррахунках

1 037,78

15

881,92

12,8

-155,86

85

-2,2

3.2. ƒепозити та кредити

166,00

2,4

79,00

1,2

-87

47,6

-1,2

4. ѕортфель ц—÷нних папер—÷в

1 151,13

16,7

740,45

10,8

-410,68

64,3

-5,9

4.1. ÷—÷нн—÷ папери дл€ продажу

-

-

238,47

3,5

238,47

-

3,5

4.2. ÷—÷нн—÷ папери дл€ —÷нвестиц—÷й

1 151,13

16,7

501,98

7,3

-649,15

43,6

-9,4

5.  редитний портфель

1 718,69

24,9

2 596,09

37,8

877,40

151

12,9

6. ќсновн—÷ засоби

981,75

14,2

1 026,17

15

44,42

104,5

0,8

7. Ќематер—÷альн—÷ активи

-

-

-

-

-

-

-

8. –∆нш—÷ активи

456,13

6,6

562,58

8,2

106,45

123,3

1,6

¬сього актив—÷в

6 907,24

100

6 859,27

100

-47-97

99,3

-


¬се це св—÷дчить про небезпечний стан ф—÷нансово—„ д—÷€льност—÷ комерц—÷йного банку.

«агальний анал—÷з доход—÷в та витрат

«агальний анал—÷з доходу банку передбача—‘ попередн—‘ його групуванн€ за джерелами утворенн€. «г—÷дно з класиф—÷кац—÷—‘ю, запропонованою ѕ–Ѕ дл€ складанн€ «в—÷ту про прибутки та збитки (додаток є9), доход банку под—÷л€—‘тьс€ на операц—÷йний —÷ неоперац—÷йний.

           ƒинам—÷ку доход—÷в та витрат  комерц—÷йного банку розгл€нуто у табл.2.4.

           ¬ ц—÷лому доход пор—÷вн€нно з попередн—÷м роком зб—÷льшивс€ на 115,57 тис.руб., при тому що витрати зменшилис€ на 46,66 тис.руб.

ѕроцентн—÷ доходи зб—÷льшилис€ на 171,80 тис.руб., в—÷дпов—÷дн—÷ витрати зб—÷льшилис€ на 27,42 тис.руб. „истий процентний доход за зв—÷тний р—÷к станове 322,59 тис.руб., це на 144,38 тис.руб. б—÷льше чистого процентного доходу за попередн—÷й р—÷к.

 ом—÷с—÷йн—÷ доходи зб—÷льшилис€ на 28,79 тис.руб., в—÷дпов—÷дн—÷ витрати зменьшилис€ на 34,23 тис.руб. „истий ком—÷с—÷йний доход за зв—÷тний р—÷к станове 254,09 тис.руб., це на 63,02 тис.руб. б—÷льше н—÷ж за попередн—÷й р—÷к.

ƒоходи в—÷д платних послуг, зокрема в—÷д зд—÷йсненн€ —÷нкасац—÷—„ виручки кл—÷—‘нт—÷в за зв—÷тний р—÷к в читому вигл€д—÷ складають 7,65 тис.руб. ÷е на 10,94 тис.руб. меньше , н—÷ж за попередн—÷й р—÷к. ÷е обумовлю—‘тьс€ тим, що к—÷льк—÷сть кл—÷—‘нт—÷в, €к—÷ уклали догов—÷р на —÷нкасац—÷ю зб—÷льшилас€, але в—÷дсотки за надану послугу не виправдовують себе.

          ƒоходи в—÷д курсово—„ р—÷зниц—÷ в насл—÷док куп—÷вл—÷-продажу —÷ноземно—„ валюти пор—÷вн€нно з попередн—÷м роком зменшилис€ на 17,22 тис. руб., в насл—÷док чого чист—÷ доходи в—÷д курсово—„ р—÷зниц—÷ в результат—÷ куп—÷вл—÷-продажу —÷ноземно—„ валюти за зв—÷тний р—÷к зменшилис€ на 19,14 тис.руб., пор—÷вн€но з попередн—÷м роком.

¬ ц—÷лому витрати зменьшилис€, але це все в—÷дбулос€ при одночасному зб—÷льшенн—÷ витрат на роб—÷тник—÷в. ѕричиною тому —‘ зб—÷льшенн€ штатного розкладу.



“аблиц€ 2.3.

ƒинам—÷ка, склад —÷ структура високол—÷кв—÷дних актив—÷в ф—÷л—÷—„ ѕ–ј  јѕЅ в м.–ибниц€.




ѕоказник

Ќа початок 2001 року

Ќа к—÷нець 2001 року

¬—÷дхиленн€

“ис. руб.

” % до п—÷дсумку

“ис. руб.

” % до п—÷дсумку

“ис. руб.

¬ % до бази

«а пп структури

1

2

3

4

5

6

7

8

1. √рошов—÷ кошти

55,37

13,5

375,12

13

-140,25

72,8

-0,5

2.  ошти в ѕ–Ѕ

880,39

23,1

597,94

20,6

-282,45

67,9

-2,5

3.  ошти в —÷нших банках

1 203,78

31,7

960,62

33,2

-243,16

79,8

1,5

3.1. «алишки на кореспондентських рахунках

1 037,78

27,3

881,92

30,5

-155,9

85

3,2

3.2. ƒепозити

166

4,4

79

2,7

-87

47,6

-1,7

–азом

3 803,32

100

2 894,60

100

-908,72

76,1

-







“аблиц€2.4.


ƒинам—÷ка доход—÷в —÷ витрат ф—÷л—÷—„ ѕ–ј  јѕЅ в м.–ибниц€.


є

ƒоходи

2001 рiк

2000 рiк

¬iдхиленн€

¬итрати

2001 рiк

2000  рiк

¬iдхиленн€

“ис.руб

% до п—÷дс.

“ис.руб

% до п—÷дс

“ис.руб

% до п—÷дс

“ис.руб

% до п—÷дс.

“ис.руб

% до п—÷дс.

“ис.руб

% до п—÷дс.

1

ѕроцентн—÷ доходи

391,95

31,1

220,15

19,3

171,8

11,8

ѕроц. ¬итрати

69,36

10,4

41,94

5,9

27,42

4,5

2

 ом—÷с—÷йн—÷ доходи

281,41

22,4

252,62

22,1

28,79

0,3

 ом—÷с.витрати

27,32

4,1

61,55

8,6

-34,23

-4,5

3

ƒисконт, отрим.в—÷д операц—÷й з ц—÷нними паперами

-

-

3,99

0,3

-3,99

-0,3

ƒисконт, сплач. по операц—÷€м з ц—÷н. ѕаперами

16,00

2,4

0,07

-

15,93

2,4

4

ƒоходи по л—÷зинг. ќперац—÷€м

-

-

-

-

-

-

¬итрати  по л—÷зинг. ќперац.

-

-

-

-

-

-

5

ƒоходи по —÷нкас—÷ц—÷—„

119,45

9,5

103,96

9,1

15,49

0,4

¬итрати по инкас.

111,80

16,7

85,37

11,9

26,43

4,8

6

ƒоходи в—÷д платних послуг

29,04

2,3

34,87

3,0

-5,83

-0,7

¬итрати по охорон—÷

7,57

1,1

6,80

0,9

0,77

0,2

7

¬—÷дшкодуванн€ кл—÷—‘нтами телеграфн. “а —÷нш.збитк—÷в

0,64

0,1

17,53

1,5

-16,89

-1,4

јмортизац—÷€

44,98

6,7

36,13

5,0

8,85

1,7

8

ѕоверненн€ кошт—÷в з фонду ризику

1,10

0,1

69,61

6,1

-68,51

-6,00

¬—÷драхуванн€ кошт—÷в в фонд ризику

1,10

0,1

128,79

18,0

-127,69

-17,9

9

¬—÷дшкодуванн€ ф—÷л—÷€ми управл—÷нських збитк—÷в

-

-

-

-

-

-

¬—÷дшкодуванн€ ф—÷л—÷€ми управл—÷нських збитк—÷в

4,2

0,6

4,2

0,6

-

-

10

 урсов—÷ р—÷зниц—÷ в насл—÷док куп—÷вл—÷-продажу —÷н.валюти

405,94

32,2

423,16

37,0

-17,22

-4,8

 урсов—÷ р—÷зниц—÷ в насл—÷док куп—÷вл—÷-продажу —÷н.валюти

1,92

0,3

-

-

1,92

0,3

11

Ўтрафи, пен—÷ та неустойк—÷

-

-

12,14

1,1

-12,14

-1,1

јренда

9,21

1,4

8,96

1,3

0,25

0,1

12








 омунальн—÷ пл.

15,19

2,3

12,53

1,7

2,66

0,6

13








«атрати на ремонт ќ«

1,89

0,3

6,30

0,9

-4,41

-0,6

14








ѕослуги звтјў€зку

16,58

2,5

18,80

2,6

-2,22

-0,1

15








«атрати по роб—÷тникам

318,44

47,5

282,21

39,4

36,23

8,1

16








«атрати на канц.товари

19,90

3,0

15,24

2,1

4,66

0,9

17








ѕодатки

2,62

0,4

3,97

0,6

-1,35

-0,2

18

–∆нш—÷ доходи (не врахован—÷ ран—÷ше)

29,52

2,3

5,45

0,5

24,07

1,8

–∆нш—÷ витрати

1,65

0,2

3,53

0,5

-1,88

-,3


–ј«ќћ:

1 259,05

100

1 143,48

100

115,57

-

–ј«ќћ:

669,73

100

716,39

100

-46,66

-







¬ загальн—÷й сво—„й к—÷лькост—÷ чистий прибуток за зв—÷тний р—÷к зб—÷льшивс€ на 162,23 тис. руб. пор—÷вн€но з попередн—÷м роком.

јнал—÷з л—÷кв—÷дност—÷ ф—÷л—÷—„ ѕ–ј  јѕЅ в м.–ибниц€

 оеф—÷ц—÷—‘нт митт—‘во—„ л—÷кв—÷дност—÷:

 ћЋ = ((кошти на коррах.+ кошти в кас—÷) / кошти залучен—÷ на поточ.рахунки) х 100%

 ћЋ( на початок року) =(1037,78+385,69) /  6100,21 х 100%

 ћЋ (на поч.року) = 23,33

 ћЋ( на к—÷нець року) =( 881,92 + 100,01) /  5 292,89 х 100%

 ћЋ( на кунець року) = 18,55

 оеф—÷ц—÷—‘нт митт—‘во—„ л—÷кв—÷дност—÷ показу—‘, €ку частину залучених на поточн—÷ рахунки кошт—÷в банк може сплатити у терм—÷новому пор€дку. «г—÷дно розрахунк—÷в на к—÷нець року цей показник зменшивс€, при одночасному зменшенн—÷ вс—÷х необх—÷дних показник—÷в. ѕри чому за р—÷к кошти на коррахунку зменшилис€ на 15% на к—÷нець року, пор—÷вн—÷но з сумою , €ка була на початок року; кошти в кас—÷ на к—÷нець року зменшилис€ на 74%, та залучен—÷ кошти на поточн—÷ рахунки зменшилис€ на 13%, пор—÷вн€но з сумою на початок року.

«г—÷дно —÷нструкц—÷—„ ѕ–Ѕ "ѕро пор€док регулюванн€ д—÷€льност—÷ кредитних установтјЁ в—÷д 28.06.2002р. показники л—÷кв—÷дност—÷.

Ќ2 = Ћјт / (ј-–о) х 100%

Ћјт - л—÷кв—÷дн—÷ активи, розраховуютьс€ €к сума високол—÷кв—÷дних актив—÷в ( табл. 2.6.) та залишк—÷в на сл—÷дуючих рахунках (табл. 2.5.):

“аблиц€ 2.5.

Ћ—÷кв—÷дн—÷ активи.


Ќа початок 2001 року

Ќа к—÷нець 2001 року

- кредити строком в—÷д м—÷с€ц€ до 1 року

1 477 281,86

2 005 678,34

- середньостроков—÷ кредити на строк в—÷д 1  до 3 рок—÷в

29 913,00

381 109,34

¬сього:

1 507 194,86

2 386 787,68


“аблиц€ 2.6.

¬исокол—÷кв—÷дн—÷ активи.


Ќа початок 2001 року

Ќа к—÷нець 2001 року

- гот—÷вков—÷ грошов—÷ засоби та монетарн—÷ дорогоц—÷нн—÷ метали

515 373,24

375 124,62


Ќа початок року Ћјт = 515 373,24 + 1 507 194,86 = 2 022 568,10

Ќа к—÷нець року Ћјт = 375 124,62 + 2 386 787,68 =  2 761 912,30

ƒо розрахунку загально—„ л—÷кв—÷дност—÷ беретьс€ сума вс—÷х актив—÷в балансу за м—÷нусом залишк—÷в по сл—÷дуючим рахункам ( табл. 2.7.):


“аблиц€ 2.7.

јктиви, €к—÷ не впливають на л—÷кв—÷дн—÷сть.


Ќа початок 2001 року

Ќа к—÷нець 2001 року

- ѕередоплачен—÷ в—÷дсотки та —÷нш—÷ передоплати витрат

10 905,42

12 647,74

- наращен—÷ в—÷дсотки до виплати по кредитам та ц—÷нним паперам

167 351,62

124 154,04

- розрахунки м—÷ж ф—÷л—÷€ми та головним банком

1 037 778,52

881 919,68

- контр-рахуноки - знос матер—÷альних актив—÷в

157 646,12

207 450,56

¬сього:

1 373 681,68

1 226 172,02


«агальна сума вс—÷х актив—÷в на початок 2001 року склада—‘ 6 573 406,18, на к—÷нець року 6 475 633,70.

Ќа початок року ј = 6 573 406,18 - 1 373 681,68 =  5 199 724,50

Ќа к—÷нець року ј = 6 475 633,70 - 1 226 172,02 = 5 249 461,68

–о - обовтјў€зков—÷ резерви банку - на початок року 880 391,28, на к—÷нець року 597 936,04.

« в—÷домих даних, зг—÷дно балансу за 2001 р—÷к (ƒодаток є7) та зг—÷дно –∆нструкц—÷—„ ѕ–Ѕ. "ѕро пор€док регулюванн€ д—÷€льност—÷ банк—÷в та кредитних установтјЁ в—÷д 26.06.2002г. рекоменду—‘ме м—÷н—÷мально припутсиме значенн€ Ќ2-20%.

Ќа початок 01 с—÷чн€ 2001року л—÷кв—÷дн—÷сть ф—÷л—÷—„ ѕ–ј  јѕЅ в м.–ибниц€ складала:

Ќ2=2 022 568,10 / (5 199 724,50-880 391,28) х 100%

Ќ2= (2 022 568,10 / 4 319 333,22 ) х 100%

Ќ2 = 0,468259335 х 100%

Ќ2 = 46,8

Ќа початок 01 с—÷чн€ 2002 року л—÷кв—÷дн—÷сть ф—÷л—÷—„ ѕ–ј  јѕЅ в м.–ибниц€ складала:

Ќ2=2 761 912,30 / (5 249 461,68-597 936,04) х 100%

Ќ2= ( 2 761 912,30 / 4 651 525,64 ) х 100%

Ќ2 = 0,43481822 х 100%

Ќ2 = 43,5

« анал—÷зу загально—„ л—÷кв—÷дност—÷ можна сказати, що в ц—÷лому банк дотриму—‘тьс€ норм , зг—÷дно з нормативами л—÷кв—÷дност—÷. ¬ результат—÷ операц—÷й в продовж року на к—÷нець року вона дек—÷лька знизилас€, але все р—÷вно була б—÷льше, н—÷ж встановлене м—÷н—÷мально припустиме значенн€ л—÷кв—÷дност—÷.







III. ѕроект орган—÷зац—÷—„ центру прийому комунальних платеж—÷в в ф—÷л—÷—„ ѕ–ј  јѕЅ в м.–ибниц€

3.1. ‘ункц—÷онуюча система прийому комунальних платеж—÷в

’арактер соц—÷ально-економ—÷чних процес—÷в, що в—÷дбуваютьс€, породжу—‘ проблеми, по€ву €ких навр€д чи можна було пророчити в епоху до перебудови. ƒо —„хнього числа, безумовно, варто в—÷днести проблему комунальних платеж—÷в.

јвтоматизац—÷€ напр€мку банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷, що пов'€зана з прийманн€м платеж—÷в населенн€ на адресу тих чи —÷нших установ —÷ орган—÷зац—÷й, характеризу—‘тьс€ певною специф—÷кою.

« одного боку, це традиц—÷йн—÷ банк—÷вськ—÷ операц—÷—„ —÷ до них пред'€вл€ютьс€ так—÷ ж вимоги, €к —÷ до будь-€ких —÷нших операц—÷й по обслуговуванню населенн€, а засоби —„хньо—„ автоматизац—÷—„ орган—÷чно вписуютьс€ до складу —÷нтегровано—„ автоматизовано—„ банк—÷всько—„ системи (јЅ—).

«росла актуальн—÷сть проблем, зв'€заних —÷з платежами населенн€ за комунальн—÷ послуги, ма—‘ безл—÷ч причин. –∆ почати сл—÷д з того, що впровадженн€ в економ—÷ку нових форм —÷ метод—÷в господарюванн€, призвело, зокрема, до зм—÷ни в—÷дносин м—÷ж виробниками —÷ споживачами. ” сфер—÷ послуг, наданих населенню, ц—÷ зм—÷ни торкнулис€ платник—÷в, отримувач—÷в платеж—÷в, та банк—÷в, €к—÷ приймають платеж—÷.

ѕлатник. ” даному випадку, ним —‘ приватна особа, що оплачу—‘ (чи не оплачу—‘) надан—÷ послуги, штрафи, податки —÷ т.д. « кожним роком ц—÷ платеж—÷ становл€ть усе б—÷льш —÷стотну частину бюджету багатьох с—÷мей, тому природно оч—÷кувати п—÷двищенн€ —÷нтересу платника до таких питань:

  1. за €к—÷ послуги —÷ по €ких тарифах мен—÷ нарахована оплата;
  2. €кщо на вс—÷ платеж—÷ не вистача—‘ кошт—÷в, то €к оплатити частину з них по мо—‘му вибору, м—÷н—÷м—÷зувавши при цьому к—÷льк—÷сть породжуваних паперових документ—÷в;
  3. €кщо € оплачую послугу, то €к—÷ гарант—÷—„ сво—‘часного —÷ точного надходженн€ платежу до адресата —÷ €к, у раз—÷ потреби, з м—÷н—÷мальними витратами особистого часу —÷ нервово—„ енерг—÷—„, переконатис€ в тому, що плат—÷ж отриманий постачальником послуги (без поход—÷в у ∆≈ , виснажливого "видзвонюванн€" дов—÷дкових служб —÷ т.д.);
  4. €к м—÷н—÷м—÷зувати час оформленн€ платежу в зручному дл€ мене м—÷i—÷ (поруч з будинком, роботою —÷ т.д).

ќдержувач—÷ платеж—÷в. ÷е можуть бути будь-€к орган—÷зац—÷—„, що робл€ть (надають) €к—÷-небудь послуги, але найчаст—÷ше ними —‘:

  1. державн—÷ установи (на користь €ких перераховуютьс€ податки —÷ штрафи);
  2. орган—÷зац—÷—„, що надають послуги населенню (∆≈ , телефонна компан—÷€, постачальники електроенерг—÷—„, газу, тепла, вода —÷ т.д.);
  3. торгов—÷ орган—÷зац—÷—„, що приймають торговий виторг.

ќчевидне прагненн€ одержувача платежу побачити (—÷ €комога ран—÷ше) грош—÷ за надан—÷ послуги на сво—‘му розрахунковому рахунку.
јле це не все - €кщо одержувач не завжди може одержати вчасно все те, що йому призначене (наприклад, зобов'€завши платника погасити ус—÷ сво—„ заборгованост—÷ шл€хом в—÷дмовленн€ в—÷д наданн€ йому житт—‘во важливих  послуг чи —÷стотного зменшенн€ —„хнього об'—‘му —÷ €кост—÷), то, принаймн—÷, в—÷н хот—÷в би мати —÷нформац—÷ю про те- хто сплатив вчасно, а хто (—÷ ск—÷льки) лишивс€ винним.

” результат—÷ в одержувач—÷в виника—‘ потреба налагодити детальний, сво—‘часний —÷ точний обл—÷к сво—„х кл—÷—‘нт—÷в, в—÷дсл—÷дковувати динам—÷ку надходженн€ оплати за зроблен—÷ послуги, зд—÷йснювати анал—÷з структури —÷ розм—÷р—÷в заборгованостей по платежах.

÷им по€снюютьс€ так—÷ д—÷—„ постачальник—÷в послуг €к:

  1. вих—÷д з—÷ складу ∆Ё ов з в—÷дкритт€м окремих розрахункових рахунк—÷в у банку;
  2. веденн€ "асних розрахункових книжок з—÷ сво—„ми форматами плат—÷жних документ—÷в;
  3. переведенн€ кл—÷—‘нт—÷в на оплату по л—÷чильниках (наприклад, по витрат—÷ газу, тепла, води);
  4. розгортанн€ "асних пункт—÷в прийому платеж—÷в —÷ т.д.

÷—÷ д—÷—„ (ц—÷лком резонн—÷ з погл€ду постачальник—÷в послуг), на жаль, створюють незручност—÷ €к дл€ платник—÷в (по€ва дек—÷лькох розрахункових книжок, зб—÷льшенн€ часу обслуговуванн€), так —÷ дл€ банк—÷в ("дробленн€" операц—÷й по прийому платеж—÷в).

Ѕанк, що прийма—‘ платеж—÷. ” ц—÷й систем—÷ в—÷н викону—‘ роль посередника м—÷ж платником —÷ одержувачем —÷ оск—÷льки несе в—÷дпов—÷дальн—÷сть перед сво—„ми кл—÷—‘нтами, то зац—÷кавлений у €к—÷сному обслуговуванн—÷ €к одержувач—÷в платеж—÷в, так —÷ платник—÷в.

јле кр—÷м цього, банк, з одного боку, зац—÷кавлений у залученн—÷ нових кл—÷—‘нт—÷в, а отже, —÷ одержанню додаткових кошт—÷в, з —÷ншого боку, - прагне м—÷н—÷м—÷зувати витрати на обслуговуванн€ кл—÷—‘нт—÷в з метою зб—÷льшенн€ одержуваного прибутку.

–∆ншими словами, банку невиг—÷дно, коли зам—÷сть одного платежу на адресу ∆эка з'€вл€—‘тьс€ 5-6 платеж—÷в в адреси водоканалу, газконторы, тепломереж—÷ —÷ т.д. ѕлата за послуги банку в цих двох випадках буде приблизно однакова, але зам—÷сть одно—„ операц—÷—„ по прийому платежу в першому випадку, доведетьс€ виконати к—÷лька операц—÷й у другому.

ћожна в—÷дзначити також, що орган—÷зац—÷€ специф—÷чного —÷нформац—÷йного серв—÷су дл€ кл—÷—‘нта - додатков—÷ витрати дл€ банку. јле загубити на€вних кл—÷—‘нт—÷в (чи не набути нових) через краще —÷нформац—÷йне обслуговуванн€ в сус—÷дньому банку - набагато г—÷рше, так що де€к—÷ додатков—÷ витрати на ц—÷ ц—÷л—÷ виправдан—÷.

ќчевидно наступне: в—÷дстоюючи в першу чергу сво—„ —÷нтереси, кожний з учасник—÷в, проте, не може —÷гнорувати —÷нтереси партнер—÷в, тому що, в остаточному п—÷дсумку, це негативно позначитьс€ на його "асних.        

ѕриродним етапом в автоматизац—÷—„ розгл€нутого напр€мку банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷ став досв—÷д автоматизац—÷—„ технолог—÷—„ прийому платеж—÷в, регламентованою ще нормативними документами ќщадбанку —–—–.

–«—„ в—÷дправним пунктом —‘ момент, коли платник п—÷дходить до операц—÷йному в—÷кна з попередньо оформленою —÷ заповнений (одержувачем  платежу чи самим кл—÷—‘нтом) квитанц—÷—‘ю на оплату.

” першому випадку, одержувач платежу робить нарахуванн€ оплати, оформл€—‘ плат—÷жний документ —÷ €кий-небудь спос—÷б (поштою, кур'—‘ром —÷ т.д.) переда—‘ його платнику.

¬ другому випадку, платник на п—÷дстав—÷ показань л—÷чильник—÷в —÷ на€вних у нього у€влень про д—÷юч—÷ тарифи заповню—‘ квитанц—÷ю самост—÷йно.
ѕ—÷сл€ оформленн€ платежу —÷ розрахунку з платником, йому поверта—‘тьс€ квитанц—÷€ з позначкою про зд—÷йсненн€ платежу. ƒруга частина квитанц—÷—„ (пов—÷домленн€) в—÷дрива—‘тьс€ —÷ залиша—‘тьс€ в касира, а згодом (п—÷сл€ проходженн€ вс—÷х етап—÷в обробки платежу) переда—‘тьс€ одержувачу.
–обчий день (зм—÷на) на операц—÷йному в—÷кн—÷ завершу—‘тьс€ п—÷дведенн€м п—÷дсумк—÷в. ” результат—÷ форму—‘тьс€ необх—÷дна зв—÷тн—÷сть, пов—÷домленн€ сортуютьс€ по одержувачах платеж—÷в (формуютьс€ бандерол—÷ пов—÷домлень), а п—÷дсумки передаютьс€ в бухгалтер—÷ю банку.

” бухгалтер—÷—„ перев—÷р€—‘тьс€ зв—÷тн—÷сть —÷ формуютьс€ плат—÷жн—÷ дорученн€ на адресу одержувач—÷в.

–озгл€нута технолог—÷€ реал—÷зову—‘тьс€  —÷ при робот—÷ з кл—÷—‘нтами ф—÷л—÷—„ ѕ–ј  јѕЅ у м. –ибниц€. Ѕ—÷льш досконало можливо розгл€нути д—÷ючу систему прийому комунальних платеж—÷в на рис. 3.1.

1 етап : ѕлатники, на п—÷дстав—÷ отримано—„ кв—÷танц—÷—„ на оплату сплачують суму за наданий обтјў—‘м послуг, зг—÷дно тариф—÷в.

2 етап:  асир прийма—‘ до оплати кв—÷тац—÷ю та поверта—‘ другу —„—„ частину з в—÷дм—÷тками про зд—÷йснену оплату (дата, є пункту, ѕ–∆Ѕ касира, на—÷менуванн€ банку.



         1                                                1                                          1

       2                                                               2                                                                   2 

                          3                                            3                                3


                                  4

                                                   5                                     5




–ис. 3.1. —истема прийому комунальних платеж—÷в в ф—÷л—÷—„ ѕ–ј  јѕЅ в м.–ибниц€.


3 етап: ¬ к—÷нц—÷ дн€ касири формують ре—‘стри, на п—÷дстав—÷ других частин кв—÷танц—÷й та даних, внесених в комптјўютер, €к—÷ вони збер—÷гають на дискетах.

¬ бухгалтер—÷ю банка передаютьс€ так—÷ нос—÷—„ отриманих платеж—÷в:

  • дискета,
  • ре—‘стри з кв—÷танц—÷€ми,
  • в—÷ддрукований касовий журнал, в €кому заф—÷ксована сума отриманих кошт—÷в, зг—÷дно за симовлами касового плану,
  • статистика платеж—÷в, зг—÷дно того, €к—÷ платеж—÷, в €к—÷й к—÷лькост—÷ та €ким орган—÷зац—÷€м сл—÷д перерахувати.

4 етап: Ќа кожного касира в—÷дкритий окремий внутрибанк—÷вський рахунок, на €кий зарахову—‘тьс€ —÷нкасована сума кошт—÷в та, при прийн€тт—÷ даних з дискет, автоматично формуютьс€ плат—÷жн—÷ проводки.

« кожного окремого рахунку касира автоматично формуютьс€ проводки на транзитний рахунок, з €кого програмою формуютьс€ —‘дин—÷ проводки загальною сумою на рахунок одержувач—÷в.

5 етап: √рош—÷ в той же день перераховуютьс€ на рахунок одержувача, а куртјў—‘ром в банк одержувача або представниками орган—÷зац—÷й одержувач—÷в забираютьс€ ре—‘стри з кв—÷танц—÷€ми та документи, €к—÷ п—÷дтверджують, що в—÷дпов—÷дна сума, зг—÷дно ре—‘стру перерахована.

÷€ технолог—÷€ ма—‘ сво—„ переваги. ” першу чергу, звичайно, дл€ банку. «меншу—‘тьс€ к—÷льк—÷сть помилок при оформленн—÷ платежу касиром, скорочу—‘тьс€ об'—‘м ручно—„ роботи при проведенн—÷ контрольних операц—÷й, виконанн—÷ розрахунк—÷в, оформленн—÷ документац—÷—„.

ѕевн—÷ переваги забезпечуютьс€ дл€ одержувача платеж—÷в. Ќасамперед, скорочуютьс€ терм—÷ни проходженн€ платеж—÷в. Ќа це затрача—‘тьс€ не б—÷льш двох дн—÷в.

Ѕ—÷льш того, €кщо одержувач платежу в змоз—÷ запропонувати ч—÷тку технолог—÷ю —÷дентиф—÷кац—÷—„ сво—„х абонент—÷в, що доступна —÷ на операц—÷йному в—÷кн—÷ по прийому платеж—÷в, то йому можна надати б—÷льш високий р—÷вень —÷нформац—÷йного обслуговуванн€ (наприклад, формувати дл€ нього докладн—÷ електронн—÷ ре—‘стри прийн€тих платеж—÷в у розр—÷з—÷ платник—÷в).
Ќа жаль, платник особливих переваг не в—÷дчува—‘: т—÷ ж к—÷лька розрахункових книжок, т—÷ ж паперов—÷ документи, заповнюван—÷ вручну —÷ т.д. Ќепр€мий ефект пол€га—‘ в скороченн—÷ терм—÷н—÷в проходженн€ платежу до одержувача, але сто€чи в черз—÷ до операц—÷йного в—÷кна, турботи про себе платник не в—÷дчува—‘ - йому необх—÷дно надати додатков—÷ послуги, скоротити к—÷льк—÷сть використовуваних розрахункових книжок —÷ час оформленн€ платежу. 

Ќедол—÷ком —‘ ще те, що не —÷сну—‘ т—÷сного звтјў€зку м—÷ж банком та одержувачем платеж—÷в. Ѕанк в—÷дпов—÷да—‘ за правильн—÷сть оформленн€, сво—‘часне перерахуванн€ кошт—÷в, а одержувач несе в—÷дпов—÷дальн—÷сть лише за сво—‘часне предтјў€вленн€ в банк тариф—÷в,  та перерахуванн€ ком—÷с—÷йних в—÷дсотк—÷в за прийом платеж—÷в.

    1. јвтоматизац—÷€ традиц—÷йно—„ технолог—÷—„ прийому платеж—÷в в ф—÷л—÷—„ ѕ–ј  јѕЅ в м.–ибниц€

≈фект в—÷д автоматизац—÷—„ традиц—÷йно—„ технолог—÷—„ обмежений —„—„ внутр—÷шн—÷ми особливост€ми —÷ дл€ дос€гненн€ б—÷льш в—÷дчутного ефекту необх—÷дно трохи зм—÷нити п—÷дх—÷д до побудови системи.
ƒл€ цього учасники  повинн—÷ виробити —÷ прийн€ти до виконанн€ де€к—÷ сп—÷льн—÷ угоди.
         ” першу чергу, необх—÷дна —‘дина, ус—÷ма визнана методика —÷дентиф—÷кац—÷—„ платника. ÷е не просто зробити, принаймн—÷, по двох причинах:

  1. готового —÷дентиф—÷катора платника, €кий би ус—÷х улаштував, не —÷сну—‘;
  2. багато служб мають у сво—‘му розпор€дженн—÷ "асн—÷ системи —÷дентиф—÷кац—÷—„ абонент—÷в, в—÷д €ких вони навр€д чи в—÷дмовл€тьс€ (що може бути краще номера телефону дл€ орган—÷зац—÷—„, що прийма—‘ плату за телефон)

Ќеобх—÷дно також домовитис€ про формати даних, €кими будуть обм—÷нюватис€ учасники цього процесу, що так само не просто.  ожний з учасник—÷в, €к правило, перебува—‘ в де€к—÷й стад—÷—„ автоматизац—÷—„ "асно—„ д—÷€льност—÷, ма—‘ —÷стор—÷ю вза—‘мин з ф—÷рмами-розроблювачами програмного забезпеченн€, ма—‘ де€ку в—÷домчу приналежн—÷стю з —„—„ особливост€ми й обмеженн€ми —÷ т.д.

ќсобливост—÷ ново—„ технологи пол€гають в обслуговуванн—÷ кл—÷—‘нт—÷в на основ—÷ нарахувань, зроблених одержувачами платеж—÷в —÷ переданих щом—÷с€ц€ в банк в електронному вид—÷, а також щоденно—„ зв—÷тност—÷ банку перед ними у вигл€д—÷ докладних електронних ре—‘стр—÷в. як —‘диний —÷дентиф—÷катор платника використову—‘тьс€ позиц—÷йний код, €кий склада—‘тьс€ з елемент—÷в адреси проживанн€ платника. “аке р—÷шенн€ продиктоване наступними м—÷ркуванн€ми:

  1. адреса платника присутн—÷й у б—÷льшост—÷ платеж—÷в за комунальн—÷ послуги €к обов'€зковий рекв—÷зит;
  2. код платника може бути легко сформований будь-€ким учасником (комунальною службою, касиром операц—÷йного в—÷кна з—÷ сл—÷в платника —÷ т.д.) —÷ також легко —÷нтерпретований будь-€кими —÷ншими учасниками.

ѕроблема ун—÷ф—÷кац—÷—„ формат—÷в даних, €кими обм—÷нюютьс€ учасники, зважу—‘тьс€ застосуванн€м спец—÷ал—÷зованого програмного комплексу - —÷нформац—÷йного центру комунальних платеж—÷в (»÷ ѕ). ¬икористовуючи засоби цього комплексу, банк:

  1. перетворю—‘ дан—÷, отриман—÷ в—÷д комунальних служб, до де€кого внутр—÷системного формату;
  2. викону—‘ вс—÷ необх—÷дн—÷ д—÷—„ по веденню бази платник—÷в, —„хн—÷х заборгованост€х, прийн€тих платежах;
  3. перетворю—‘ дан—÷ про прийн€т—÷ платеж—÷ перед передачею —„хн—÷м комунальним службам, до вигл€ду, зручному дл€ кожно—„ з цих служб.

” результат—÷ банк може починати д—÷€льн—÷сть по прийому платеж—÷в, не чекаючи остаточного узгодженн€ вс—÷х питань вс—÷ма учасниками - вони п—÷дключаютьс€ до вже працюючого фрагмента територ—÷ально—„ системи в м—÷ру —„хньо—„ готовност—÷.

ѕочатку експлуатац—÷—„ системи переду—‘ процедура укладанн€ банком угод з кожним —„хн—÷х одержувач—÷в платеж—÷в, готовим працювати за новою технолог—÷—‘ю. “ака угода може бути оформлена у вигл€д—÷ додатка до договору на прийом платеж—÷в —÷ повинне в—÷дображати наступн—÷ основн—÷ моменти:

  1. методику розрахунк—÷в оплати банк—÷вських послуг за прийом платеж—÷в;
  2. формати даних, у €ких одержувач платеж—÷в буде передавати банку рекв—÷зити сво—„х платник—÷в, щом—÷с€чн—÷ нарахуванн€ по платежах —÷ заборгованост—÷;
  3. формати даних, у €ких одержувачу буде передаватис€ —÷нформац—÷€ про прийн€т—÷ платеж—÷;
  4. перел—÷к в—÷домостей, що одержувач платеж—÷в хот—÷в би доводити до платника;
  5. вимоги до захисту прийн€то—„ (передано—„) —÷нформац—÷—„.

‘ункц—÷онуванн€ системи €вл€—‘ собою посл—÷довн—÷сть щом—÷с€чних цикл—÷в вза—‘мод—÷—„ учасник—÷в ( рис.3.2.)

 ожен цикл склада—‘тьс€ з наступних етап—÷в:

  1. ќдержувач платеж—÷в нарахову—‘ (€к правило на початку м—÷с€ц€) поточну оплату по кожному з—÷ сво—„х абонент—÷в в—÷дпов—÷дно до д—÷ючих тариф—÷в —÷ нормам, а також виводить сальдо (борг кл—÷—‘нта) на початок м—÷с€ц€. ƒодатково до перел—÷ку обов'€зкових рекв—÷зит—÷в у ц—÷ розрахунки можуть включатис€ додатков—÷ в—÷домост—÷: показанн€ л—÷чильник—÷в, —÷нформац—÷йн—÷ пов—÷домленн€ платникам, розм—÷р враховано—„ чи невраховано—„ субсид—÷—„ —÷ т.д. –езультати нарахувань передаютьс€ банку.
  2. Ѕанк отриму—‘ в—÷домост—÷ в—÷д ус—÷х постачальник—÷в послуг, сорту—‘ результати нарахувань по платниках, актуал—÷зу—‘ базу платник—÷в. ѕ—÷сл€ того, €к ус—÷ дан—÷ з—÷бран—÷ й оброблен—÷, вони передаютьс€ на операц—÷йн—÷ в—÷кна по прийому платеж—÷в.
  3. ќбслуговуванн€ платника на операц—÷йному в—÷кн—÷ почина—‘тьс€ з пошуку його в баз—÷ даних по одному з ознак: —‘диному коду платника, одному з його абонентських номер—÷в по будь-€к—÷й комунальн—÷й служб—÷, елементам адреси проживанн€.
  4. якщо платник заре—‘стрований у баз—÷ даних, йому пред'€вл€—‘тьс€ —÷нформац—÷€ про його заборгованост—÷ (за вимогою платника може бути роздрукована рахунок-дов—÷дка). «—÷ сл—÷в платника вона може бути скоректована —÷, €кщо в—÷н ма—‘ у сво—‘му розпор€дженн—÷ достатню суму грошей —÷ не бере п—÷д сумн—÷в правильн—÷сть зроблених нарахувань, оформл€—‘тьс€ прийом платежу, виробл€—‘тьс€ розрахунок, роздрукову—‘тьс€ квитанц—÷€.
  5. якщо кл—÷—‘нт не заре—‘стрований у баз—÷ даних, але бажа—‘ оформити плат—÷ж, викону—‘тьс€ його ре—‘страц—÷€ —÷ на адресу одержувача платеж—÷в буде направлене пов—÷домленн€ про обслуговуванн€ незаре—‘строванного платника. ѕередбача—‘тьс€ також прийом разових нерегул€рних платеж—÷в - штраф—÷в, платеж—÷в у бюджет, платеж—÷в за наданн€ р—÷зних послуг, прийом торгового виторгу —÷ т.д. ” цьому випадку виконуютьс€ т—÷ ж д—÷—„ - за вин€тком ре—‘страц—÷—„ платника в баз—÷ даних.Ќаприк—÷нц—÷ дн€ (зм—÷ни) п—÷двод€тьс€ п—÷дсумки, що передаютьс€ в бухгалтер—÷ю банку.
  6. Ѕухгалтер—÷€ банку об'—‘дну—‘ дан—÷, що над—÷йшли з вс—÷х операц—÷йних в—÷кон, викону—‘ —„хню бухгалтерську обробку, форму—‘ плат—÷жн—÷ дорученн€ на адресу одержувач—÷в. ѕ—÷дготовлений файл плат—÷жних доручень переда—‘тьс€ в плат—÷жну п—÷дсистему, —÷ дал—÷ платеж—÷ в—÷дправл€ютьс€ одержувачами. –∆нформац—÷€ про прийн€т—÷ платеж—÷ переда—‘тьс€ в »÷ ѕ, засобами €кого формуютьс€ електронн—÷ ре—‘стри на адресу одержувач—÷в платеж—÷в, з €кими оформлен—÷ в—÷дпов—÷дн—÷ угоди.
  7. ќдержувач платеж—÷в обробл€—‘ отриман—÷ ре—‘стри з використанн€м "асних засоб—÷в автоматизац—÷—„, зд—÷йснюючи тим самим оперативний обл—÷к надходженн€ платеж—÷в аж до чергового циклу розрахунку нарахувань.

ѕереваги, €к—÷ з'€вл€ютьс€ в результат—÷ впровадженн€ ново—„ технолог—÷—„ оплати.

ƒл€ платник—÷в:

  1. ¬—÷дпада—‘ необх—÷дн—÷сть самост—÷йно в—÷дсл—÷дковувати зм—÷ни тариф—÷в —÷ заборгованост—÷ по пер—÷одичних платежах;
  2. —прощу—‘тьс€ процедура оформленн€ плат—÷жних документ—÷в, скорочу—‘тьс€ час обслуговуванн€;
  3. —прощу—‘тьс€ процедура з'€суванн€ непорозум—÷нь по факту прийому платеж—÷в;

ƒл€ одержувач—÷в платеж—÷в:

  1. «'€вл€—‘тьс€ додатковий канал —÷нформуванн€ платник—÷в про зм—÷ни тариф—÷в, перерахунках, заборгованост€х —÷ т.д., що згодом може ц—÷лком зам—÷нити традиц—÷йн—÷ (пошта, очна робота з кл—÷—‘нтом, телефон);
  2. «абезпечу—‘тьс€ сво—‘часне —÷ достов—÷рне —÷нформуванн€ про прийн€т—÷ платеж—÷ —÷, €к насл—÷док - скорочу—‘тьс€ трудом—÷стк—÷сть, п—÷двищу—‘тьс€ €к—÷сть обл—÷кового процесу;
  3. —корочуютьс€ терм—÷ни проходженн€ платежу —÷ супров—÷дно—„ його —÷нформац—÷—„;
  4. —творюютьс€ передумови дл€ зменшенн€ обтјў—‘м—÷в паперового документооб—÷гу —÷ поступового в—÷дмовленн€ в—÷д обробки пов—÷домлень про прийн€т€ платеж—÷в внасл—÷док —„хньо—„ зам—÷ни електронними ре—‘страми.

ƒл€ банку:

  1. «а рахунок п—÷двищенн€ р—÷вн€ серв—÷су створюютьс€ гарн—÷ передумови дл€ збереженн€ сво—„х кл—÷—‘нт—÷в —÷ придбанн€ нових;





–ис. 3.2. —хематичне зображенн€ алгоритму прийому комунальних платеж—÷в в—÷д

населенн€.


  1. —корочу—‘тьс€ об'—‘м непродуктивно—„ ручно—„ прац—÷, затрачувано—„ на обробку пов—÷домлень;
  2. «меншу—‘тьс€ в—÷дсоток помилок, зв'€заних —÷з утратою платеж—÷в, перерахуванн€ми на —÷нш—÷ розрахунков—÷ рахунки —÷ т.д.

якщо вда—‘тьс€ орган—÷зувати вза—‘мод—÷ю по заборгованост€м з основними одержувачами, то банк п—÷сл€ дек—÷лькох м—÷с€ц—÷в роботи збира—‘ практично повну базу даних про платник—÷в. ѕ—÷дтримувати —„—„ в актуальному стан—÷ досить складно, тому що джерела даних дл€ актуал—÷зац—÷—„ знаход€тьс€ поза банком, база досить динам—÷чна, —„—„ несуперечн—÷сть важко контролювати, використовуючи формальн—÷ алгоритми.

ƒл€ банку переважно використовувати б—÷льш звичн—÷ методи обл—÷ку сво—„х кл—÷—‘нт—÷в. Ќаприклад, кл—÷—‘нту в—÷дкрива—‘тьс€ рахунок де€кого нового типу (наприклад "лицьовий комунальний рахунок"), що пов—÷домл€—‘тьс€ вс—÷м постачальникам послуг. Ќа цьому рахунку збираютьс€ вс—÷ заборгованост—÷ по платежах, механ—÷зм розрахунк—÷в м—÷ж платником —÷ одержувачем нагаду—‘ механ—÷зм розрахунк—÷в м—÷ж двома юридичними особами. « рахунком кл—÷—‘нта може бути легко зв'€зана пластикова картка, орган—÷зован—÷ безгот—÷вков—÷ розрахунки —÷ т.д.

ќднак, дл€ цього необх—÷дн—÷, принаймн—÷, дв—÷ реч—÷:

  1. банк повинен розробити механ—÷зм обслуговуванн€ комунальних рахунк—÷в —÷ забезпечити йому в—÷дпов—÷дну нормативно-правову основу;
  2. одержувач—÷ платеж—÷в повинн—÷ визнати цю технолог—÷ю, перешикувати вза—‘мини з платниками, внести в—÷дпов—÷дн—÷ зм—÷ни у сво—‘ програмне забезпеченн€.

—ерйозною проблемою —‘ орган—÷зац—÷€ розпод—÷лено—„ обробки даних в умовах банку з розгалуженою мережею ф—÷л—÷й. якщо —„сну—‘ можлив—÷сть орган—÷зувати звертанн€ до централ—÷зовано—„ бази даних платник—÷в —÷ заборгованостей, то в принцип—÷, проблеми не —÷сну—‘. ќднак реал—÷—„ сьогодн—÷шнього дн€ так—÷, що в багатьох м—÷i€х ще довго будуть економ—÷чно виправданий режим Off-line, локальн—÷ операц—÷йн—÷ в—÷кна, а, можливо, —÷ традиц—÷йний касовий апарат. —кладн—÷сть у тому, що нав—÷ть в умовах одного банку необх—÷дно забезпечити виконанн€ тих самих функц—÷й одночасно в дек—÷лькох режимах.

« метою створенн€ —‘дино—„ —÷нформац—÷йно—„ системи, що включа—‘ в себе прийом —÷ обробку платеж—÷в за комунальн—÷ й —÷нш—÷ послуги з  використанн€м —‘дино—„ бази жител—÷в м—÷ста, можна впровадити в роботу ф—÷л—÷—„ наступний проект. (–ис. 3.3.)

”часники проекту: адм—÷н—÷страц—÷€ —÷ державн—÷ органи (Ѕ“», паспортний ст—÷л, податкова —÷нспекц—÷€ —÷ т.п.), постачальники послуг (комунальн—÷ служби та —÷нш—÷ орган—÷зац—÷—„, що надають ф—÷зичним особам р—÷зн—÷ послуги), комерц—÷йн—÷ банки, вузол зв'€зку, пошта.

јрх—÷тектура —÷ принцип роботи центра

–ƒ мережа пункт—÷в прийому платеж—÷в (ѕѕѕ) р—÷зних банк—÷в, вузла зв'€зку, пошти (агенти). јбоненти (жител—÷ м—÷ста) робл€ть оплату послуг —÷ одержують —÷нформац—÷ю про заборгован—÷сть перед постачальниками послуг (про нарахуванн€ —÷ платеж—÷ - у випадку комунальних служб). ѕѕѕ при робот—÷ використовують доступ до основного сервера системи. Ќа першому етап—÷ обм—÷н даними орган—÷зову—‘тьс€ один раз у день по модемах, у перспектив—÷ орган—÷зац—÷€ on-line доступу до даних.

          ќператор основного сервера  отриму—‘ —÷нформац—÷ю в—÷д постачальник—÷в послуг про заборгован—÷сть абонент—÷в —÷ переда—‘ —„—„ на ѕѕѕ, також одночасно прийма—‘ в—÷д ѕѕѕ ре—‘стри про зроблен—÷  платеж—÷ —÷ переда—‘ постачальникам послуг. јгенти на наступний робочий день перераховують суми виторгу на розрахунков—÷ рахунки постачальник—÷в послуг. ” перспектив—÷ на даний центр, можливо, перекласти розрахунок сум нарахувань.

–∆нформац—÷ю про абонент—÷в (про заборгован—÷сть, прописку, надан—÷ п—÷льги —÷ т.д.) можуть д—÷ставати вс—÷ учасники системи в залежност—÷ в—÷д наданих доступ—÷в.

–∆дентиф—÷катором абонента може служити паспорт, але доц—÷льно використовувати —÷дентиф—÷кац—÷йну картку (штрих код) дл€ м—÷н—÷м—÷зац—÷—„

помилок при прийом—÷ платеж—÷в. “акож передбача—‘тьс€ веденн€ ф—÷скальних код—÷в кожного платника податк—÷в (€к ф—÷зично—„ особи).













–ис. 3.3. —хематичне зображенн€ —‘дино—„ комунально—„ системи.
ѕереваги системи:
  • ÷ентрал—÷зований —‘диний обл—÷к жител—÷в м—÷ста дозволить виключити помилки обл—÷ку числа мешканц—÷в у квартирах —÷ будинках абонент—÷в дл€ розрахунку комунальних платеж—÷в.
  • ≈лектронний обм—÷н даними скоротить витрати вс—÷х комунальних служб по розпечатанню квитанц—÷й —÷ пов—÷домлень, а також витрати, зв'€зан—÷ з —„хньою доставкою.
  • ѕолегшу—‘тьс€ процес обробки —÷нформац—÷—„ з платеж—÷в - виключа—‘тьс€ подв—÷йне введенн€ —÷нформац—÷—„ (зменшу—‘тьс€ к—÷льк—÷сть помилок).
  • «'€вл€—‘тьс€ можлив—÷сть приймати платеж—÷ частково по поточним платежах —÷ авансовим платежам (у випадку тимчасового в—÷д'—„зду абонента), що дасть постачальникам послуг додатков—÷ оборотн—÷ кошти, а абонентам можлив—÷сть частково—„ оплати (тому що в даний час —÷снують затримки з виплатою зарплати).

–еал—÷зац—÷€ проекту розбита на  етапи.

I етап - забезпеченн€ —‘дино—„ системи обл—÷ку житлових прим—÷щень —÷ орган—÷зац—÷€ комун—÷кац—÷йного середовища.

   ѕерв—÷сне завданн€ пол€га—‘ в одержанн—÷ ÷ентром ѕрийому (÷ѕ) в—÷д Ѕ“» списку житлових прим—÷щень (будинк—÷в, квартир...).  ожному прим—÷щенню присвою—‘тьс€ ун—÷кальний код, що надал—÷ не зм—÷ню—‘тьс€. Ѕ“» зобов'€зано регул€рно давати ÷ѕ —÷нформац—÷ю про зм—÷ни. ” свою чергу, ÷ѕ переда—‘ список —÷ зм—÷ни в списку ѕостачальникам послуг (ѕ”).  ожний постачальник послуг одержу—‘ в—÷д ÷ѕ цю —÷нформац—÷ю —÷ використову—‘ —„—„ у сво—„х розрахунках нарахувань. ƒо абонент—÷в доводитьс€ —÷нформац—÷€ про привласненн€ —„м ун—÷кального номеру.

II етап - ѕ” передають у ÷ѕ —÷нформац—÷ю про послуги, що надаютьс€ ними. Ќа п—÷дстав—÷ ц—÷—‘—„ —÷нформац—÷—„ ÷ѕ форму—‘ дов—÷дник послуг.

  Ќа цьому етап—÷ ѕ” самост—÷йно зд—÷йснюють обл—÷к —÷ нарахуванн€ сум за надан—÷ ним послуги.

   –∆нформац—÷€ про заборгован—÷сть абонент—÷в за кожний вид послуг пер—÷одично (щодн€) переда—‘тьс€ в ÷ѕ (ƒодаток є3). ” свою чергу ÷ѕ переда—‘ цю —÷нформац—÷ю ѕѕѕ (ƒодаток є4). ѕѕѕ робл€ть прийом в—÷д абонент—÷в сум оплати ( ц—÷лком чи частково) —÷ видають квитанц—÷ю про прийн€т—÷ суми по кожному виду послуг —÷з указ—÷вкою заборгованост—÷. ѕо зак—÷нченню роботи пункту зд—÷йсню—‘тьс€ передача —÷нформац—÷—„ про платеж—÷ в ÷ѕ (дод. є4). ÷ѕ форму—‘ зведен—÷ проводки по кожному виду послуг кожного кл—÷—‘нта —÷ зарахову—‘ на рахунок в—÷дпов—÷дного ѕ”. “акож ÷ѕ  випуска—‘  ре—‘стри  платеж—÷в  —÷  переда—‘  —„хн—÷й  ѕ”.  ќдночасно файл  —÷з  даними  про  оплату  переда—‘тьс€  ѕ” (дод. є3). ÷ѕ п—÷дтриму—‘ —÷стор—÷ю платеж—÷в абонент—÷в.

   «агальний обтјў—‘м програмного забезпеченн€ банк забезпечу—‘ —÷снуючою вже —÷нформац—÷йною базою, тому —÷ основний сервер буде розм—÷щений в самому банку, та "асн—÷ програм—÷сти забезпечать написанн€ необх—÷дних програм. √оловна проблема в тому, щоб з—÷брати вс—÷ дан—÷ —÷з вс—÷х зац—÷кавлених орган—÷зац—÷й до —‘дино—„ системи, призвести все до орган—÷зац—÷йно—„ —‘дино—„ структури, з—÷ вс—÷ма укласти договора.

  ¬провадженн€ даного проекту в житт€ приверне увагу кл—÷—‘нт—÷в, ф—÷зичних ос—÷б, тому що, €к вже розгл€далос€ вище, в даному випадку в—÷добража—‘тьс€ п—÷клуванн€ про кл—÷—‘нт—÷в —÷ ц€ система буде б—÷льш зручна дл€ кл—÷—‘нт—÷в.

¬ загальн—÷й к—÷лькост—÷ це повинно привести до зб—÷льшенн€ к—÷лькост—÷ кл—÷—‘нт—÷в, в насл—÷док чого зб—÷льшитьс€ к—÷льк—÷сть ком—÷с—÷йних, €к—÷ отриму—‘ банк.

¬ ц—÷лому банк зд—÷йсню—‘ прийом сл—÷дуючих платеж—÷в:

  • √аз;
  • ≈лектроенерг—÷€;
  • ¬ода та канал—÷зац—÷€;
  • ѕослуги TV "SHERIF;
  •  вартплата;
  • «б—÷р за право торг—÷вл—÷;
  • ѕлата в фонд зайн€тост—÷ населенн€;
  • ѕлата в пенс—÷йний фонд;
  • ѕодаток на "асн—÷сть;
  • «а дит€чий садок;
  • «а навчанн€ в музичн—÷й школ—÷;
  • –—÷зноман—÷тн—÷ платеж—÷ в ƒј–∆;
  • “а —÷н.

¬ результат—÷ прийн€тт€ платеж—÷в з перерахову—‘мо—„ суми утриму—‘тьс€ 1% €к ком—÷с—÷йн—÷, зг—÷дно укладених договор—÷в.

–езультати впровадженн€ ново—„ системи занесено в таблицю 3.1.

“аблиц€ 3.1.

–езультати впровадженн€ ново—„ системи.

ѕоказник

ƒо впровадженн€

ѕ—÷сл€ впровадженн€

¬—÷дхиленн€

¬ руб.

%

1.  —÷льк—÷сть населенн€, що обслугову—‘тьс€

12%

30%

-

+150%

2. –озм—÷р ком—÷с—÷йних, що сплачу—‘ населенн€

-

-

-

-

3. –озм—÷р ком—÷с—÷йних, що сплачують комунальн—÷ та —÷нш—÷ п—÷дпри—‘мства, тис.руб

29,51

73,78

+44,27

+150%

4. ќбс€ги зд—÷йсненних операц—÷й, в тис. руб.

2 951,00

7 378,00

+4 427,00

+150%

5. –озм—÷р ком—÷с—÷йних доход—÷в, в тис. руб.

29,51

73,78

+44,27

+150%

6. –озм—÷р ком—÷с—÷йних витрат, в тис. руб.

27,32

27,32+1,71

+1,71

+6,2%

7. ќподатковуваний прибуток, в тис. руб.

1 188,58

1 231,14

+42,56

+3,6%

8. —тавка податку на обс€г реал—÷зац—÷—„

10%

10%

-

-

9. –озм—÷р податку на обс€г реал—÷зац—÷—„, в тис. руб.

118,86

123,11

+4,25

+3,6%


 ом—÷с—÷йн—÷ за зв—÷тний р—÷к по прийому комунальних платеж—÷в склали  29,51 тис.руб.

«г—÷дно «акону ѕћ– "ѕро податок на обтјў—‘м реал—÷зац—÷—„тјЁ в—÷д 26 грудн€ 2001 року дл€ грошово-кредитних установ, зокрема дл€ банк—÷в, склада—‘ 10 в—÷дсотк—÷в в—÷д оподаткованого прибутку. ƒо оподаткованого прибутку беретьс€ загальна сума доход—÷в за м—÷нусом сум, €к—÷ не п—÷дл€гають оподаткуванню : в—÷дсотков—÷ доходи, в—÷драхуванн€ в фонд по можливим втратам по кредитам.

«г—÷дно зв—÷тност—÷ про доходи та витрати за 2001 р—÷к (ƒодаток є8) до оподаткуванн€ належить сума 1 188 580,76 руб. ѕћ–. ѕодаток на обтјў—‘м реал—÷зац—÷—„ складе: 1188580,76х10%=118 858,08.

 —÷льк—÷сть населенн€ м—÷ста –ибниц€ склада—‘ 70 тис. чолов—÷к. ѕри данн—÷й систем—÷ обслуговуванн€, приймаючи до уваги те, що кожен мешканець м—÷ста не йде платити за комунальн—÷ платеж—÷, а сплачують за комунальн—÷ послуги представники с—÷мей, та при сучасному р—÷вн—÷ житт€ та низкий народжуваност—÷ (чисельн—÷сть с—÷мтјў—„ в середньому 3 чолов—÷ка), потенц—÷йними кл—÷—‘нтами, €к—÷ обслуговуютьс€ в систем—÷ прийому комунальних платеж—÷в склада—‘ т—÷льки 12% населенн€. –∆нша частина населенн€ обслугову—‘тьс€ в пунктах —÷нших банк—÷в. « цього сл—÷ду—‘, що к—÷льк—÷сть кл—÷—‘нт—÷в —‘ можлив—÷сть зб—÷льшити до 30% (приймаючи до уваги те, що за де€ку к—÷льк—÷сть населенн€ розрахунки за комунальн—÷ платеж—÷ зд—÷йсню—‘ —„хн—‘ п—÷дпри—‘мство, утримуючи плату —÷з з/плати).

ќбс€г зд—÷йснених операц—÷й зросте на 150%, пор—÷вн€но з фактично зд—÷йсненими до впровадженн€ ново—„ ситсеми.

ќтже, к—÷льк—÷сть отримуваних ком—÷с—÷йних зб—÷льшитьс€ на 44,27 тис. руб ѕћ– за р—÷к. ÷е при тому, що к—÷льк—÷сть ком—÷с—÷йних за прийом комунальних платеж—÷в склала 2,3% в—÷д загально—„ суми доходу. ¬ ц—÷лому к—÷льк—÷сть отримуваних ком—÷с—÷йних зб—÷льшитьс€ на 150% б—÷льше, н—÷ж при функц—÷онуючий систем—÷.

÷е при тому, що не вс—÷ п—÷дпри—‘мства сплачують в—÷дсотки за послуги, €к—÷ нада—‘ банк, та при умов—÷ того, що платеж—÷ в бюджет приймаютьс€ без утриманн€ або одерженн€ в—÷д платник—÷в в—÷дсотк—÷в, тобто безкоштовно.

ѕри проведенн—÷ платеж—÷в за меж—÷ банку, тобто через ѕ–Ѕ в к—÷нц—÷ м—÷с€ц€ з банка зн—÷маютьс€ суми ком—÷с—÷йних за обробку платеж—÷в через – ÷ ѕ–Ѕ (електрон—÷ платеж—÷ через розрахунковий касовий центр ѕ–Ѕ). ÷—÷ ком—÷с—÷—÷йн—÷ залежать в—÷д к—÷лькост—÷ оброблених докумнт—÷в. –озм—÷р ком—÷с—÷йних витрат не повинен зм—÷нитис€ тому, що к—÷льк—÷сть отримувач—÷в платеж—÷в не зм—÷ню—‘тьс€, зм—÷нитис€ повинна лише к—÷льк—÷сть платник—÷в, а орган—÷зац—÷—„, надаюч—÷ комунальн—÷ послуги т—÷ ж сам—÷. ‘ункц—÷онуючою системою передбачено те, що платеж—÷ з р—÷зних пункт—÷в прийому комунальних платеж—÷в обтјўднуютьс€ в бухгалтер—÷—„ банку програмою та —‘диною сумою перераховуютьс€ отримувачу (рис.3.1., етап 4). ¬итрати зб—÷льшатьс€ лише на суми, €к—÷ вказан—÷ в табл. 3.2.

¬—÷дпов—÷дно до рогзгл€ду зб—÷льшенн€ доход—÷в при впровадженн—÷ ново—„ системи прийому комунальних платеж—÷в необх—÷дно розгл€нути витрати, €к—÷ виникнуть при —„—„ впровадженн—÷ (табл.3.2.)

“аблиц€ 3.2.

¬итрати на впровадженн€ системи прийому комунальних платеж—÷в.

ѕоказник

’арактеристика

«наченн€

1. —творенн€ —÷нформац—÷йно—„ бази

¬ даному випадку спри€тиме цьому зац—÷кавлен—÷сть ћ—÷сько—„ адм—÷н—÷страц—÷—„, та, безпосередньо, орган—÷зац—÷й, €к—÷ надають комунальн—÷ послуги

-

2. –озробка програмного забезпеченн€

Ќаписанн€ програм забезпечу—‘тьс€ "асними програмистами, на баз—÷ вже функц—÷онуючо—„ системи.

2 програм—÷ста, €к—÷ в—÷дпов—÷дають за функц—÷онуванн€ мереж—÷ комунальних платеж—÷в та приймали участь в —„—„ написанн—÷

2 х 250,00=500,00 руб. ѕћ–

3. ѕридбанн€ техн—÷чного забезпеченн€

ћодем,

“елефонна л—÷н—÷€

за послуги звтјў€зку

450,00 руб.

600,00 руб

100,00 руб.

4.  анцел€рськ—÷ приладд€

ѕап—÷р на оформленн€ угод

ѕап—÷р на друк.ре—‘стр—÷в

15,00 руб

зб—÷льшитьс€ на 50,00 руб.

¬сього:


1 715,00 руб. ѕћ–


–∆нформац—÷йна база ма—‘ створюватис€ за допомогою вс—÷х орган—÷зац—÷й, —÷нформац—÷йн—÷ дан—÷ €ких складають необх—÷дн—÷ дл€ впровадженн€ дано—„ системи (рис. 3.3.).

÷€ система ма—‘ впроваджуватис€ в ф—÷л—÷—„ ѕ–ј  јѕЅ в м.–ибниц€, на баз—÷ птјў€ти функц—÷онуючих пункт—÷в прийому комунальних платеж—÷в. “ому витрат на техн—÷чне забезпеченн€ не буде, кр—÷м тих, €к—÷ потр—÷бно зробити дл€ проведенн€ ново—„ л—÷н—÷—„ дл€ налагодженн€  звтјў€зку, витрати на абонентну плату та придбанн€ модему.

Ќа першому етап—÷, п—÷дготовчому, необх—÷дно буде укласти договори на обслуговуванн€ —‘дино—„ системи комунальних платеж—÷в , тобто витрати на пап—÷р з—÷ сторони банку. ¬ подальшому функц—÷онуванн—÷ витрати на канцел€рськи товари не повинн—÷ зб—÷льшитис€, тому що ц€ система навпаки повинна зменшити обтјў—‘ми пап—÷рового документооб—÷гу - —‘диний звтјў€зок з сервером. який нада—‘ будь-€ку необх—÷дну —÷нформац—÷ю.

ѕри зб—÷льшенн—÷ ком—÷с—÷йних на прийом комунальних платеж—÷в дан—÷ за цей же р—÷к могли б зм—÷нитис€ сл—÷дуючим образом:

  • оподаткову—‘мий прибуток зб—÷льшетьс€ на 3,60%
  • 10% податку на обтјў—‘м реал—÷зац—÷—„  також зб—÷льшу—‘тьс€ на 3,60%.

          ѕодаток, €кий над—÷йшов би до бюджету зб—÷льшивс€ б на 4 250,00 руб. ѕћ–.



¬исновок

јнал—÷з проводивс€ на баз—÷ ф—÷л—÷—„ ѕридн—÷стровського –еспубл—÷канського јкц—÷онерно-комерц—÷йного јгропромислового банку в м.–ибниц€.

ѕри анал—÷з—÷ використовувавс€ баланс ф—÷л—÷—„ ѕ–ј  јѕЅ в м.–ибниц€ за 2001 р—÷к (додаток є8), зв—÷тн—÷сть про доходи та витрати за 2000 р—÷к, 2001 р—÷к (додаток є9).

ѕереважну долю в загальн—÷й сум—÷ банк—÷вських ресурс—÷в комерц—÷йного банку займають залучен—÷ кошти. ѕри цьому дуже важливо, щоб —„х зб—÷льшенн€ п—÷дтримувалос€ п—÷двищенн€м р—÷вн€ "асних кошт—÷в, в протилежному випадку банк може втратити платоспроможн—÷сть та стати банкрутом.

«агальними видами залучених кошт—÷в в ѕридн—÷стровтјў—„ —‘ депозити юридичних та ф—÷зичних ос—÷б, а також м—÷жбанк—÷вськ—÷ кредити.

Ќа€вн—÷сть залишк—÷в на коррахунках в ф—÷л—÷—„ —÷ на депозитах, св—÷дчить про дов—÷ру до банку з боку —÷нших банк—÷в.  ошти бюджетних установ мають м—÷iе в ф—÷л—÷—„ ѕ–ј  јѕЅ в м. –ибниц€, тому що банк ма—‘ право на зд—÷йсненн€ касового обслуговуванн€ державного бюджету.

ѕотр—÷бно прийн€ти до уваги те, що сама по соб—÷ ф—÷л—÷€ не заре—‘стрована €к юридична особа, тобто б—÷льш вичерпн—÷ дан—÷, по €ким можливо було б реально судити про д—÷€льн—÷сть ѕридн—÷стровського –еспубл—÷канського јгропромислового банку в—÷дображен—÷ в баланс—÷ головного банку - це б—÷льш—÷сть фонд—÷в (кр—÷м фонду соц—÷ального винагородженн€), та статутний кап—÷тал, €кий обтјў—‘днаний по вс—÷й мереж—÷ јѕЅ в —‘диний та в—÷дображений в головному банку.

јнал—÷зуючи "асний кап—÷тал банку по в—÷дношенню до залучених кошт—÷в цей коеф—÷ц—÷—‘нт показу—‘, що на початок року у банка вистачить кошт—÷в на 3,4% дл€ забезпеченн€ над—÷йного збер—÷ганн€ кошт—÷в вкладник—÷в та кредитор—÷в, а на к—÷нець року 3,2%.

«ахищен—÷сть "асного кап—÷талу в—÷д —÷нфл€ц—÷—„ шл€хом вкладанн€ кошт—÷в в нерухом—÷сть, обладнанн€, на к—÷нець року значно п—÷двищилас€, в насл—÷док зб—÷льшенн€ основних засоб—÷в, але не перевищу—‘ 10% "асного кап—÷талу, €к—÷ встановлен—÷ «аконом ѕћ– "ѕро банки та банк—÷вську д—÷€льн—÷стьтјЁ.

« анал—÷зу пасив—÷в ф—÷л—÷—„ ѕ–ј  јѕЅ в м.–ибниц€ можна зробити висновок про негативний стан, €кий розвивавс€ в продовж досл—÷джуваного пер—÷оду, тому що зобовтјў€занн€ , €к—÷ забезпечують активн—÷ операц—÷—„ банку зменшилис€. «овс—÷м в—÷дсутн—÷ довгостроков—÷ депозити, €к—÷ належать до досить "дорогихтјЁ ф—÷нансових ресурс—÷в. «меншилис€ "дешев—÷тјЁ кошти на поточних рахунках (депозити до запитанн€).

ѕ—÷двод€чи п—÷дсумок анал—÷зу актив—÷в, можна сказати, що в сво—„й д—÷€льност—÷ банк б—÷льш—÷сть уваги  прид—÷л€—‘ росту питомо—„ ваги кредитного портфелю.

¬ загальн—÷й сво—„й к—÷лькост—÷ чистий прибуток за зв—÷тний р—÷к зб—÷льшивс€ на 162,23 тис. руб. пор—÷вн€но з попередн—÷м роком.

 оеф—÷ц—÷—‘нт митт—‘во—„ л—÷кв—÷дност—÷ показу—‘, €ку частину залучених на поточн—÷ рахунки кошт—÷в банк може сплатити у терм—÷новому пор€дку. «г—÷дно розрахунк—÷в на к—÷нець року цей показник зменшивс€, при одночасному зменшенн—÷ вс—÷х необх—÷дних показник—÷в. ѕри чому за р—÷к кошти на коррахунку зменшилис€ на 15% на к—÷нець року, пор—÷вн—÷но з сумою , €ка була на початок року; кошти в кас—÷ на к—÷нець року зменшилис€ на 74%, та залучен—÷ кошти на поточн—÷ рахунки зменшилис€ на 13%, пор—÷вн€но з сумою на початок року.

« анал—÷зу загально—„ л—÷кв—÷дност—÷ можна сказати, що в ц—÷лому банк дотриму—‘тьс€ норм , зг—÷дно з нормативами л—÷кв—÷дност—÷. ¬ результат—÷ операц—÷й в продовж року на к—÷нець року вона дек—÷лька знизилас€, але все р—÷вно була б—÷льше, н—÷ж встановлене м—÷н—÷мально припустиме значенн€ л—÷кв—÷дност—÷.

јнал—÷зуючи д—÷€льн—÷сть ф—÷л—÷—„ ѕ–ј  јѕЅ в м. –ибниц€, на основ—÷ даних зв—÷тност—÷ про доходи та витрати ф—÷л—÷—„ за 2001 р—÷к (додаток є9), базуючись на тому, що одну з найдоходн—÷ших статей балансу складають ком—÷с—÷йн—÷ доходи, необх—÷дно звернути увагу на зб—÷льшенн€ цього виду доход—÷в. «а певних обставин ком—÷йс—÷йн—÷, €к—÷ банк отриму—‘ в—÷д прийому комунальних платеж—÷в у звутност—÷ про доходи та витрати м—÷ст€тьс€ в —÷нших доходах.

Ќа баз—÷ вже функц—÷онуючо—„ системи обслуговуванн€ кл—÷—‘нт—÷в по прийому комунальних платеж—÷в запропонована автоматизована система прийому комунальних платеж—÷в.

¬провадженн€ ц—÷—‘—„ системи врахову—‘ вс—÷ недол—÷ки, €к—÷ виникають при прийом—÷ комунальних платеж—÷в на даний час.

Ќедол—÷ком —‘ ще те, що не —÷сну—‘ т—÷сного звтјў€зку м—÷ж банком та одержувачем платеж—÷в. Ѕанк в—÷дпов—÷да—‘ за правильн—÷сть оформленн€, сво—‘часне перерахуванн€ кошт—÷в, а одержувач несе в—÷дпов—÷дальн—÷сть лише за сво—‘часне предтјў€вленн€ в банк тариф—÷в,  та перерахуванн€ ком—÷с—÷йних в—÷дсотк—÷в за прийом платеж—÷в.

ƒл€ впровадженн€ дано—„ системи необх—÷дн—÷, принаймн—÷, дв—÷ реч—÷:

  1. банк повинен розробити механ—÷зм обслуговуванн€ комунальних рахунк—÷в —÷ забезпечити йому в—÷дпов—÷дну нормативно-правову основу;
  2. одержувач—÷ платеж—÷в повинн—÷ визнати цю технолог—÷ю, перешикувати вза—‘мини з платниками, внести в—÷дпов—÷дн—÷ зм—÷ни у сво—‘ програмне забезпеченн€.

÷€ система ма—‘ впроваджуватис€ в ф—÷л—÷—„ ѕ–ј  јѕЅ в м.–ибниц€, на баз—÷ птјў€ти функц—÷онуючих пункт—÷в прийому комунальних платеж—÷в. “ому витрат на техн—÷чне забезпеченн€ не буде, кр—÷м тих, €к—÷ потр—÷бно зробити дл€ проведенн€ ново—„ л—÷н—÷—„ дл€ налагодженн€  звтјў€зку, витрати на абонентну плату та придбанн€ модему.

ѕри зб—÷льшенн—÷ ком—÷с—÷йних на прийом комунальних платеж—÷в дан—÷ за цей же р—÷к могли б зм—÷нитис€ сл—÷дуючим образом:

  • оподаткову—‘мий прибуток зб—÷льшетьс€ на 1,45%
  • 10% податку на обтјў—‘м реал—÷зац—÷—„  також зб—÷льшу—‘тьс€ на 1,45%.

ѕодаток, €кий над—÷йшов би до бюджету зб—÷льшивс€ б на 1 720,00 руб. ѕћ–.




Ћ—÷тература.


  1. «акон ѕриндестровской ћолдавской –еспублики "ќ банках и банковской де€тельности.ї ќт 01 декабр€ 1993года.
  2. «акон ѕћ– "ќ ѕриднестровском –еспубликанском банке.ї от 21 декабр€ 1993 года.
  3. »нструкци€ ѕ–Ѕ " ќ пор€дке регулировани€ де€тельности кредитных организацийї, от 21.10.1997г. є1.
  4. Ѕурдюгов ј., ’охлов √.  "ќ роли комерческого банка на фондовом рынке.ї // ‘ондовый рынок. - 2002. - є3. - —. 8-11.
  5. √рушко ¬.–∆., ѕетриченко Ћ.ё.  —истемна модель анал—÷зу ф—÷нансово—„ ст—÷йкост—÷ комерц—÷йного банку. // ‘—÷нанси ”кра—„ни. - 2002. - є12. - —.20-28.
  6.  орн—÷—‘нко “.  —тратегичне управл—÷нн€ активами та пасивами комерц—÷йного банку в умовах перех—÷дно—„ економ—÷ки. // ¬—÷сник ЌЅ”.-2002.-є10.-—.14-17.
  7. —инки ƒж. ћл.”правление финансами в коммерческих банках / ѕер. с англ. - ћ.:Catallaxy, 1994. - 820с.
  8. –евун ¬.–∆.  јнал—÷тика проблемност—÷ комерц—÷йного банку. // ‘—÷нанси ”кра—÷ни. - 2001.-є8.-—.88-101.
  9. Ћапт—‘в —.ћ.  ‘—÷нансове плануванн€ у банку. // ‘—÷нанси ”кра—„ни. - 2001.-є8.-—.102-108.
  10. ƒовгань ∆.  ќптим—÷зац—÷€ ресурсно—„ бази комерц—÷йного банку. // ‘—÷нанси ”кра—„ни.-2001.-є6.-—.128-135.
  11. ќсташ —.  ƒе€к—÷ аспекти прибутковост—÷ та ф—÷нансово—„ ст—÷йкост—÷ комерц—÷йного банку. // ¬—÷сник ЌЅ”.-2001.-є2.-—.47-49.
  12. ѕримостка Ћ.  ”правл—÷нн€ активами —÷ пасивами комерц—÷йного банку. // ¬—÷сник ЌЅ”.-2001.-є2.—.39-43.
  13. јлекс—‘—‘нко ћ.  —труктура кап—÷талу комерц—÷йного банку. // ‘—÷нанси ”кра—„ни. -2001.-є4.-—.123-131.
  14. «аруба ё.   онкурентоспроможн—÷сть комерц—÷йного банку. // ‘—÷нанси ”кра—„ни. - 2001.-є2.-—.119-124.
  15. ¬—÷тл—÷нський ¬., ѕернар—÷вський ќ. ‘—÷нансова ст—÷йк—÷сть €к системна характеристика комерц—÷йного банку.//Ѕанк—÷вська справа.-2000.-є6.-—.48-51.
  16. «акон ”кра—„ни "ѕро банки —÷ банк—÷вську д—÷€льн—÷стьї —÷з зм—÷нами —÷ доповненн€ми // √алицьк—÷ контракти, є7, 1997, с.68.
  17. –∆нструкц—÷€ ЌЅ” є10 "ѕро пор€док регулюванн€ —÷ анал—÷з д—÷€льност—÷ комерц—÷йних банк—÷вї (у нов—÷й редакц—÷—„) // √алицьк—÷ контракти, є2, 1997.
  18. ѕоложенн€ про ф—÷нансове оздоровленн€ комерц—÷йних банк—÷в. // Ѕанк—÷вська справа, є4, 1997, с.75.
  19. ѕоложенн€ ѕ–Ѕ в—÷д 20.06.1996р. "ѕро обовтјў€зков—÷ резерви банк—÷в та кредитних установ. ƒепону—‘мих в ѕ–ЅтјЁ.
  20. ѕоложенн€ є17-ѕ єѕро пор€док орган—÷зац—÷—„ ефективного управл—÷нн€ та контролю за л—÷кв—÷дн—÷стю в банках (кредитних установах)тјЁ в—÷д 30.10.2001р.
  21. »нструкци€ ѕ–Ѕ в—÷д 02.04.2001 р. "ѕро встановленн€ л—÷м—÷ту в—÷дкрито—„ валютно—„ позиц—÷—„ та контролю за —„х дотриманн€м банками ѕћ–.тјЁ
  22. Ѕанк—÷вська  енциклопед—÷€ / ѕ—÷д ред. ј.ћ.ћороза.- .:≈льтон, 1993 .
  23. Ѕанковское дело / ѕод ред. ќ.».Ћаврушина. ћ.: Ѕанки и биржи, научно-консультативный центр, 1992 .
  24. ƒоллан Ё.ƒж.,  ембелл  .Ћ. ƒеньги, банковское дело и денежно-кредитна€ политика. / ѕер.с англ. Ћукашевича ћ.ƒ.-Ћ., 1991 .
  25. «аруба ќ.ƒ. Ѕанк—÷вський менеджмент та аудит. -  .: Ћ—÷бра, 1996.-с.178.
  26.  овальчук “.√.,  оваль ћ.ћ. Ћ—÷кв—÷дн—÷сть комерц—÷йних банк—÷в. -  .: «нанн€, 1996, с.89.
  27. ћаркова ќ.ћ., —ахарова Ћ.—., —идоров ¬.Ќ.   оммерческие банки и их операции. - ћ.: Ѕанки и биржи, ёЌ»“», 1995, с.215-224.
  28. ћасленчиков ё.—. ‘инансовый менеджмент в коммерческом банке : фундаментальный анализ.- ћ.: ѕерспектива, 1996, с.68-132.
  29. ќльхова –.√. и др. Ѕанк и контроль.-ћ.:‘инансы и статистика, 1991, с.97.
  30. ќсновы банковского дела. / ѕод ред. ћороза ј.Ќ.,  иев, 1994, с.45-49.
  31. ѕантел—‘—‘в ¬., ’ал€ва —. ‘—÷нансова ст—÷йк—÷сть комерц—÷йного банку : проблеми регулюванн€. // Ѕанк—÷вська справа, є1, 1996, с.32.
  32. –а—‘вський  . ѕро пор€док регулюванн€ та анал—÷з д—÷€льност—÷ комерц—÷йних банк—÷в. // Ѕанк—÷вська справа, є2, 1997, с.31.
  33. ’ал€ва —. ѕрибутков—÷сть —÷ л—÷кв—÷дн—÷сть комерц—÷йних банк—÷в та управл—÷нн€ грошовою позиц—÷—‘ю. // ¬—÷сник ЌЅ”, є5, 1997, с.34.
  34. ѕро пор€док регулюванн€ та анал—÷з д—÷€льност—÷ комерц—÷йних банк—÷в: –∆нструкц—÷€ ЌЅ”, затверджена постановою ѕравл—÷нн€ ЌЅ” 14.04.1998 є141.
  35. јнал—÷з д—÷€льност—÷ комерц—÷йного банку. «а редакц—÷—‘ю д. е. н.,      проф. ‘.‘. Ѕутинц€, д. е. н., проф. ј. ћ. √ерасимовича. ∆.: ѕѕ "–”“јтјЁ, 2001р.
  36. Ѕанк—÷вськ—÷ операц—÷—„: ѕ—÷дручник/ ѕ—÷д ред. ј. ћ. ћороза, ћ. –∆. —авлука та —÷н.- .,2000.-472с.
  37. Ѕанковское дело: ”чебник/ ѕод ред. проф. ¬. ».  олесникова, проф. Ћ. ѕ.  роливецкой.-ћ.: ‘инансы и статистика,1995.-480с.
  38.  очетков ¬. Ќ. ќсновы управлени€ современным коммерческим банком: ”чебное пособие.- .: ћј”ѕ,1998.-72с.
  39.  очетков ¬. Ќ., ќмельченко ј. ¬. ќсновы экономического анализа банковской де€тельности.- .: ”‘»ћЅ,1998.-168с.
  40. ѕанова √. —. јнализ финансового ссто€ни€ коммерческого банка.-ћ.: ‘инансы и статистика, 1996.-272с.










ƒќƒј“ ».

ƒодаток є1.

¬иды активов.

Ѕалансовый счет.

 оефициент риска,%

I группа



- средства на корреспондентском счете в ѕ–Ѕ

„асть 1021,1027

0

- об€зательные резервы, перечисленные в ѕ–Ѕ

1501 и часть 1021

0

- средства, размещенные в ѕ–Ѕ

1202, 1212

0

- средства на накопительном счете при выпуске акций

1025

0

- средства банков, депонируемые в ѕ–Ѕ в качестве гарантий дл€ расчетов чеками

1026

0

- касса и приравненные к ней средства, монеты в драгоценных металлах

1011, 1014, 1015, 1016, 1017

1

- "ожени€ в ценные бумаги ѕ–Ѕ, учтенные банком вексел€, авалированные ѕ–Ѕ

„асть 1102, часть 1552, часть 1434

0

- стандартные ссуды и приравненна€ к ней задолженность, классифицированные в соответствии с »нструкцией ѕ–Ѕ от 13.09.2000г. "ќ пор€дке формировани€ и использовани€ фонда рискаї.

„асть 1301, 1302, 1303, 1304, 1305, 1306, 1307, 1308, 1311, 1312, 1313, 1314, 1315, 1316, 1317, 1318, 1319, 1331, 1332, 1333, 1334, 1335, 1336, 1337, 1338, 1339, 1351, 1352, 1353, 1354, 1355, 1356, 1357, 1358, 1359, 1371, 1372, 1373, 1374, 1375, 1376, 1377, 1378, 1379, 1431, 1432, 1433, 1434, 1435, 1436, 1438, 1801.

0

II группа



- нестандартные ссуды и приравненна€ к ней задолженность, классифицированные в соответствии с »нструкцией ѕ–Ѕ от 13.09.2000г.  "ќ пор€дке формировани€ и использовани€ фонда рискаї.

„асть 1301, 1302, 1303, 1304, 1305, 1306, 1307, 1308, 1311, 1312, 1313, 1314, 1315, 1316, 1317, 1318, 1319, 1331, 1332, 1333, 1334, 1335, 1336, 1337, 1338, 1339, 1351, 1352, 1353, 1354, 1355, 1356, 1357, 1358, 1359, 1371, 1372, 1373, 1374, 1375, 1376, 1377, 1378, 1379, 1431, 1432, 1433, 1434, 1435, 1436, 1438, 1801.

10

- "ожени€ в государственные ценные бумаги ( в расчет принимаютс€ государственные ценные бумаги, погашение которых предусмотрено бюджетом на текущий год).

„асть 1551, часть 1101

10

- средства на корреспондентских счетах в банках - нерезидентах стран - членов ќЁ—–

„асть 1204, 1214

20

- депозиты, размещенные в банках - нерезидентах стран - членов ќЁ—–

„асть 1022

20

- наличные денежные средства в пути и обменных пунктах

1012, 1013

10

- средства на корреспондентских счетах в банках - резидентах

„асть 1024

20

- депозиты, размещенные в банках-резидентах

1203, 1213

20

III группа



- сомнительные ссуды и приравненна€ к ней задолженность, классифицированные в соответствии с »нструкцией ѕ–Ѕ от 13.09.2000г.  "ќ пор€дке формировани€ и использовани€ фонда рискаї.

„асть 1311, 1312, 1313, 1314, 1315, 1316, 1317, 1318, 1319, 1331, 1332, 1333, 1334, 1335, 1336, 1337, 1338, 1339, 1351, 1352, 1353, 1354, 1355, 1356, 1357, 1358, 1359, 1371, 1372, 1373, 1374, 1375, 1376, 1377, 1378, 1379, 1431, 1432, 1433, 1434, 1435, 1436, 1438, 1801.

30

- средства на корреспондентских счетах в банках-нерезидентах стран не членов ќЁ—–

1812, часть 1023

30

- депозиты, размещенные в банках-нерезидентах стран не членов ќЁ—–

„асть 1204, 1214

30

IV группа



- ценные бумаги, приобретенные дл€ перепродажи

1103, 1104, часть 1102

70

- "ожени€ в государственные бумаги ( в части средств не включенных в II группу)

„асть 1101

70

V группа



- безнадежные ссуды и приравненна€ к ней задолженность, классифицированные в соответствии с »нструкцией ѕ–Ѕ от 13.09.2000г.  "ќ пор€дке формировани€ и использовани€ фонда рискаї.

1391, 1392, 1393, 1394, 1395, 1396, 1397, 1398, 1399, 1411, 1412, 1413, 1414, 1415, 1416, 1417, 1418, 1419, 1437, 1311, 1312, 1313, 1314, 1315, 1316, 1317, 1318, 1319, 1331, 1332, 1333, 1334, 1335, 1336, 1337, 1338, 1339, 1351, 1352, 1353, 1354, 1355, 1356, 1357, 1358, 1359, 1371, 1372, 1373, 1374, 1375, 1376, 1377, 1378, 1379, 1431, 1432, 1433, 1434, 1435, 1436, 1438, 1801.

100

- беспроцентные размещени€

1206, 1216

100

- активы, переданные в рамках финансового лизинга

1481,1482

100

- материальные и нематериальные активы за минусом амортизации

(1602+1603+1604+1605+1606+1607+1608+1611+1631) - (1642+1643+1644+1645+1646+1647+1648+1649+1621)

100

- средства на корреспондентских счетах в неплатежеспособных банках

„асть 1022, 1023,1024

100

- финансовое участие и другие инвестиции

1553,1554,1571,1572,1573, 1574, часть 1551, 1552

100

- все прочие активы банка


100









ƒодаток є2.

ѕеречень счетов бухгалтерского учета

в банках и других кредитных учреждени€х

ѕриднестровской ћолдавской –еспублики


√руппа счетов

Ќомер счета


Ќаименование счета



 ласс I.



ј “»¬џ

1000

Ќаличные денежные средства и монетарные драгоценные металлы


1001

Ќаличные денежные средства в кассе


1002

Ќаличные денежные средства в пути


1006

ћонетарные драгоценные металлы


1008

–езервна€ касса ѕ–Ѕ


1009

»зъ€тые наличные денежные средства из обращени€




1010

Ќаличные денежные средства и монетарные драгоценные металлы


1011

Ќаличные денежные средства в кассе банка и его филиалах


1012

Ќаличные денежные средства в пути


1013

Ќаличные денежные средства в обменных валютных пунктах


1014

Ќаличные денежные средства в удаленных подразделени€х банка


1015

Ќаличные денежные средства в банкоматах


1016

ћонетарные драгоценные металлы


1017

ƒорожные чеки




1020

 орреспондентские счета


1021

—чета "Ќострої в ѕ–Ѕ


1022

—чета "Ќострої в банках-нерезидентах стран членов ќЁ—–


1023

—чета "Ќострої в банках- нерезидентах стран не членов ќЁ—–


1024

—чета "Ќострої в банках - резидентах




1030

—редства в расчетах


1031

—уммы вы€сненного характера дл€ обработки                                   


1032

—уммы невы€сненного характера


1034

“ранзитные и клиринговые суммы




1040

‘инансирование капитальных "ожений


1041

‘инансирование капитальных "ожений за счет республиканского бюджета                                   


1042

‘инансирование капитальных "ожений за счет местного бюджета




1100

÷енные бумаги приобретенные дл€ продажи


1101

 азначейские вексел€, облигации и другие ценные бумаги


1102

÷енные бумаги банков


1103

÷енные бумаги юридических лиц


1104

÷енные бумаги приобретенные по соглашени€м "–епої


1105

ѕереоценка ценных бумаг приобретенных дл€ продажи




1200

 раткосрочные размещени€ на срок до 1 мес€ца


1202

¬ ѕ–Ѕ


1203

¬ банках ѕћ–


1204

¬ банках нерезидентах


1206

Ѕеспроцентные размещени€




1210

 раткосрочные размещени€ на срок от 1 мес€ца до 1 года


1212

¬ ѕ–Ѕ


1213

¬ банках ѕћ–


1214

¬ банках - нерезидентах


1216

Ѕеспроцентные размещени€



1300

 редиты овердрафт


1301

Ѕанкам


1302

ѕравительству и бюджетным организаци€м


1303

ѕредпри€ти€м промышленности, транспорта и св€зи


1304

ѕредпри€ти€м јѕ 


1305

ѕредпри€ти€м топливно - энергетического  комплекса


1306

—троительным организаци€м


1307

“оргово - посредническим предпри€ти€м


1308

 редиты прочим юридическим лицам




1310

 редиты на срок до 1 мес€ца


1311

Ѕанкам


1312

ѕравительству и бюджетным организаци€м


1313

ѕредпри€ти€м промышленности, транспорта и св€зи


1314

ѕредпри€ти€м јѕ 


1315

ѕредпри€ти€м топливно - энергетического  комплекса


1316

—троительным организаци€м


1317

“оргово - посредническим предпри€ти€м


1318

ѕрочим юридическим лицам


1319

‘изическим лицам




1330

 редиты на срок от 1 мес€ца до 1 года


1331

Ѕанкам


1332

ѕравительству и бюджетным организаци€м


1333

ѕредпри€ти€м промышленности, транспорта  и св€зи


1334

ѕредпри€ти€м јѕ 


1335

ѕредпри€ти€м топливно - энергетического комплекса


1336

—троительным организаци€м


1337

“оргово - посредническим предпри€ти€м


1338

ѕрочим юридическим лицам


1339

‘изическим лицам




1350

—реднесрочные кредиты на срок от 1 года до 3 лет


1351

Ѕанкам


1352

ѕравительству и бюджетным организаци€м


1353

ѕредпри€ти€м промышленности, транспорта и св€зи


1354

ѕредпри€ти€м јѕ 


1355

ѕредпри€ти€м топливно - энергетического комплекса


1356

—троительным организаци€м


1357

“оргово - посредническим предпри€ти€м


1358

ѕрочим юридическим лицам


1359

‘изическим лицам




1370

ƒолгосрочные кредиты на срок свыше 3 лет


1371

Ѕанкам


1372

ѕравительству и бюджетным организаци€м


1373

ѕредпри€ти€м промышленности, транспорта и св€зи


1374

ѕредпри€ти€м јѕ 


1375

ѕредпри€ти€м топливно - энергетического комплекса


1376

—троительным организаци€м


1377

“оргово - посредническим предпри€ти€м


1378

ѕрочим юридическим лицам


1379

‘изическим лицам




1390

ѕросроченные кредиты


1391

Ѕанкам


1392

ѕравительству и бюджетным организаци€м


1393

ѕредпри€ти€м промышленности, транспорта и св€зи


1394

ѕредпри€ти€м јѕ 


1395

ѕредпри€ти€м топливно - энергетического комплекса


1396

—троительным организаци€м


1397

“оргово - посредническим предпри€ти€м


1398

ѕрочим юридическим лицам


1399

‘изическими  лицами




1410

Ѕеспроцентные кредиты


1411

Ѕанкам


1412

ѕравительству и бюджетным организаци€м


1413

ѕредпри€ти€м промышленности, транспорта и св€зи


1414

ѕредпри€ти€м јѕ 


1415

ѕредпри€ти€м топливно - энергетического  комплекса


1416

—троительным  организаци€м


1417

“оргово - посредническим предпри€ти€м


1418

ѕрочим юридическим лицам


1419

‘изическим лицам




1430

ѕрочие кредиты


1431

 редитные карты


1432

 оммерческие учтенные вексел€


1433

‘акторинг


1434

¬ексельные кредиты


1435

ѕрочие займы, предоставленные клиентам


1436

 онсорциальные кредиты


1437

ѕросроченные прочие кредиты




1470

 ќЌ“– - —„≈“: —кидки на потери по кредитам


1471

 онтр - счет: —кидки на потери по кредитам




1480

“ребовани€ по финансовому лизингу


1481

“ребовани€ к банкам по финансовому лизингу


1482

“ребовани€ к клиентам по финансовому лизингу




1500

ќб€зательные фонды банков в ѕ–Ѕ


1501

‘онд об€зательного резервировани€ счетов и  депозитов


1502

‘онд об€зательного страховани€  счетов и депозитов физических лиц




1550

»нвестиционные ценные бумаги


1551

√осударственные ценные бумаги, купленные с инвестиционными цел€ми


1552

»нвестиционные ценные бумаги банков


1553

»нвестиционные ценные бумаги юридических лиц


1554

÷енные бумаги из портфел€ банка переданные в залог


1555

ѕреми€ по инвестиционным ценным бумагам (выдержанным в портфеле банка до срока погашени€)




1560

 ќЌ“–-—„≈“: ƒисконты по инвестиционным ценным бумагам


1561

 ќЌ“– -—„≈“: ƒисконты по инвестиционным ценным бумагам




1570

ѕр€мые инвестиции


1571

»нвестиции в дочерние предпри€ти€


1572

»нвестиции в ассоциированные компании


1573

»нвестиции в паи и долевое участие в кредитных организаци€х


1574

»нвестиции в паи и долевое участие юридических лиц




1600

ќсновные средства


1601

«емл€


1602

«дани€ и сооружени€


1603

ћебель и оборудование


1604

“ранспортные средства


1605

”лучшение арендованной собственности


1606

ќсновные средства, переданные в аренду


1607

ќсновные средства, полученные в финансируемую аренду


1608

ѕрочие основные средства




1610

Ќематериальные активы


   1611

Ќематериальные активы




1620

 онтр-счет: јмортизаци€ по нематериальным активам


1621

јмортизаци€ по нематериальным активам




1630

ѕрочие материальные активы


1631

ћалоценные и быстроизнашивающиес€ предметы


1632

’оз€йственные материалы


1633

 амни и немонетарные драгоценные металлы




1640

 ќЌ“– - —„≈“:  »знос материальных активов


1642

 онтр - счет: »знос по здани€м и сооружени€м


1643

 онтр - счет: »знос по мебели и оборудованию


1644

 онтр - счет: »знос по транспортным средствам


1645

 онтр - счет: »знос по улучшению арендованных средств


1646

 онтр - счет: »знос по основным активам, переданным в аренду


1647

 онтр - счет: »знос по активам, полученным в финансируемую аренду


1648

 онтр - счет: »знос по прочим основным средствам


1649

 онтр - счет: »знос по малоценным и быстроизнашивающимс€ предметам




1650

“екущие  требовани€


1651

–асчеты с работниками банка


1652

–асчеты по налогам


1653

ѕрочие расчеты с государственным бюджетом


1654

–асчеты по наличным сделкам  по операци€м с иностранной валютой


1655

–асчеты с другими физическими и юридическими лицами


1656

–асчеты с брокерами  (по диллинговым операци€м)


1657

ƒебиторы по капитальным "ожени€м


1658

ƒивиденды к получению


1659

ѕрочие требовани€




1660

ѕрочие активы


1661

ƒебиторы по документарным расчетам


1662

јктивы восстановленные во "адение


1663

ѕрочее недвижимое имущество


1664

 упленные проценты по ценным бумагам


1665

ƒругие активы




1700

ѕредоплаченные проценты и прочие предоплаты расходов


1701

ѕредоплаченные проценты по полученным кредитам и депозитам


1702

јвансовые платежи в бюджет


1703

ѕрочие предоплаты расходов




1710

Ќаращенные проценты к выплате по депозитам


1711

Ќаращенные проценты по корреспондентским счетам


1712

Ќаращенные проценты по счетам до востребовани€ органов государственной "асти и управлени€


1713

Ќаращенные проценты по счетам до востребовани€ юридических лиц


1714

Ќаращенные проценты по счетам до востребовани€ физических лиц


1715

Ќаращенные проценты по сберегательным счетам


1716

Ќаращенные проценты по краткосрочным депозитам на срок до 1 мес€ца


1717

Ќаращенные проценты по краткосрочным депозитам на срок от 1 мес€ца до 1 года


1718

Ќаращенные проценты по среднесрочным депозитам на срок от 1 года до 3 лет


1719

Ќаращенные проценты по долгосрочным депозитам на срок свыще 3 лет




1720

Ќаращенные проценты к выплате по кредитам и ценным бумагам


1721

Ќаращенные проценты по выпущенным в обращение ценным бумагам


1722

Ќаращенные проценты по кредитам полученным на срок до 1 мес€ца


1723

Ќаращенные проценты по кредитам полученным на срок от 1 мес€ца до 1 года


1724

Ќаращенные проценты  по кредитам полученным на срок от 1 года до 3 лет


1725

Ќаращенные проценты  по кредитам полученным на срок свыше 3 лет


1726

Ќаращенные платежи  по задолженности по финансовому лизингу


1727

Ќаращенные проценты по займам в головном банке и филиалах


1728

ѕрочие наращенные проценты




1740

Ќаращенные проценты к получению



1741

Ќаращенные проценты по ценным бумагам


1742

Ќаращенные проценты к получению по кредитам на срок до 1 мес€ца


1743

Ќаращенные проценты к получению по кредитам на срок от 1 мес€ца до 1 года


1744

Ќаращенные проценты к получению по кредитам на срок от 1 года до 3 лет


1745

Ќаращенные проценты к получению по кредитам на срок свыше 3 лет


1746

Ќаращенные проценты к получению по просроченным кредитам


1747

Ќаращенные платежи к получению по финансовому лизингу




1800

–азмещени€ в головном банке и филиалах


1801

–азмещени€ в головном банке


1802

–азмещени€ в местных филиалах


1803

–азмещени€ в филиалах банка за рубежом




1810

–асчеты между филиалами и головным банком


1811

–асчеты между филиалами и головным банком


1812

–асчеты между филиалами банка за рубежом и головным банком


√руппа счетов

Ќомер счета


Ќаименование счета



 ласс II



                                         ѕј——»¬џ

2000

Ќаличные денежные средства, выпущенные в обращение


2001

Ќаличные денежные средства, выпущенные в обращение




2020

 орреспондентские счета


2021

—редства на счетах "ЋоротјЁ


2022

ќвердрафт счетов "ЌостротјЁ


2023

—чета кредитных организаций




2030

—редства в расчетах


2031

—уммы вы€сненного характера дл€ обработки


2032

—уммы невы€сненного характера


2033

»нкассированна€ денежна€ выручка


2034

“ранзитные и клиринговые суммы


2035

»звещенные и выпущенные тратты


2036

»нкассированные платежи, подлежащие перечислению по назначению




2100

¬ыпущенные в обращение ценные бумаги


2101

—о сроком погашени€ до 1 мес€ца


2102

—о сроком погашени€ от 1 мес€ца до 1 года


2103

—о сроком погашени€ от 1 года до 3 лет


2104

—о сроком погашени€ свыше 3 лет


2105

÷енные бумаги, проданные по соглашени€м "–епої


2106

ѕремии по выпущенным в обращение ценным бумагам




2110

 ќЌ“–-—„≈“: ƒисконт по ценным бумагам, выпущенным в обращение


2111

ƒисконт по ценным бумагам, выпущенным в обращение




2180

—чета  республиканского бюджета


2181

—чета  республиканского  бюджета


2182

—чета  учреждений  республиканского  бюджета


2183

—чета  государственных  внебюджетных  фондов


2184

—чета  республиканского  бюджета  дл€  финансировани€  капитальных  "ожений


2185

—чета  республиканского бюджета   дл€ финансировани€ капитальных "ожений за счет собственных средств


2186

—чета   республиканского бюджета по спецфондам


2187

—чета учреждений республиканского бюджета по спецфондам


2188

“екущие счета подведомственных учреждений республиканского бюджета


2189

ѕрочие счета  республиканского бюджета




2190

—чета  местного  бюджета


2191

—чета  местного  бюджета


2192

“екущие счета  учреждений  местного  бюджета


2194

—чета  местного бюджета дл€ финансировани€ капитальных "ожений


2195

—чета  местного  бюджета  дл€  финансировани€  капитальных  "ожений за счет собственных средств


2198

“екущие счета подведомственных учреждений местного бюджета


2199

ѕрочие счета местного бюджета




2210

—чета  и депозиты до востребовани€ юридических лиц


2211

“екущие счета государственных предпри€тий и организаций


2212

“екущие счета негосударственных предпри€тий и организаций


2213

“екущие счета юридических лиц- нерезидентов


2214

“екущие счета предпринимателей без образовани€ юридического лица


2215

√арантийные депозиты юридических лиц


2216

ƒепозиты по дебетовым картам юридических лиц


2217

”словно закрытые счета


2218

–асчетные чеки


2219

ѕрочие депозиты




2220

ƒепозиты до востребовани€ физических лиц


2221

ƒепозиты до востребовани€ физических лиц


2222

ƒепозиты до востребовани€ физических лиц в иностранной валюте, типа "јтјЁ


2223

ƒепозиты до востребовани€ физических лиц в иностранной валюте, типа "¬тјЁ


2224

ƒепозиты по дебетовым картам физических лиц


2225

”словно закрытые счета


2228

„ековые депозиты


2229

ѕрочие депозиты




2230

—берегательные депозиты


2231

—берегательные депозиты физических лиц


2232

—берегательные сертификаты




2240

 раткосрочные депозиты на срок до 1 мес€ца


2241

 раткосрочные депозиты банков


2242

 раткосрочные депозиты юридических лиц


2243

 раткосрочные депозиты предпринимателей без образовани€ юридического лица


2244

 раткосрочные депозиты физических лиц


2245

ƒепозитные сертификаты


2246

Ѕеспроцентные депозиты




2250

 раткосрочные депозиты на срок от 1 мес€ца до 1 года


2251

 раткосрочные депозиты банков


2252

 раткосрочные депозиты юридических лиц


2253

 раткосрочные депозиты предпринимателей без образовани€ юридического лица


2254

 раткосрочные депозиты физических лиц


2255

ƒепозитные сертификаты




2260

—реднесрочные депозиты на срок от 1 года до 3 лет


2261

—реднесрочные депозиты банков


2262

—реднесрочные депозиты юридических лиц


2263

—реднесрочные депозиты предпринимателей без образовани€ юридического лица


2264

—реднесрочные депозиты физических лиц




2270

ƒолгосрочные депозиты на срок свыше 3-х лет


2271

ƒолгосрочные депозиты банков


2272

ƒолгосрочные депозиты юридических лиц


2273

ƒолгосрочные депозиты предпринимателей без образовани€ юридического лица


2274

ƒолгосрочные депозиты физических лиц




2310

 редиты, полученные на срок до 1 мес€ца


2311

ќвердрафт


2312

 редиты, полученные от ѕ–Ѕ


2313

 редиты, полученные от банков


2314

 редиты, полученные от международных финансовых организаций


2315

 редиты, переведенные на беспроцентный статус




2330

 редиты, полученные на срок от 1 мес€ца до 1 года


2332

 редиты, полученные от ѕ–Ѕ


2333

 редиты, полученные от банков


2334

 редиты, полученные от международных финансовых организаций




2350

—реднесрочные кредиты, полученные на срок от 1 года до 3 лет


2352

 редиты, полученные от ѕ–Ѕ


2353

 редиты, полученные от банков


2354

 редиты, полученные от международных финансовых организаций




2370

ƒолгосрочные кредиты, полученные на срок свыше 3 лет


2372

 редиты, полученные от ѕ–Ѕ


2373

 редиты, полученные от банков


2374

 редиты, полученные от международных финансовых организаций




2390

ѕросроченные полученные кредиты



2391

ѕросроченные полученные кредиты от ѕ–Ѕ


2392

ѕросроченные полученные кредиты от банков


2393

ѕросроченные полученные кредиты от международных финансовых организаций




2480

ѕлатежи  по финансовому лизингу


2481

ѕлатежи  банкам по финансовому лизингу


2482

ѕлатежи  клиентуре по финансовому лизингу




2500

ќб€зательные резервы банков в ѕ–Ѕ


2501

‘онды об€зательного резервировани€ счетов и депозитов


2502

‘онды об€зательного страховани€ счетов и депозитов физических лиц




2650

ѕрочие об€зательства


2651

–асчеты с работниками банка


2652

–асчеты по налогам


2653

ѕрочие расчеты с государственным бюджетом


2654

–асчеты по наличным сделкам по операци€м с иностранной валютой.


2655

–асчеты с другими физическими и юридическими лицами


2656

–асчеты с брокерами по (диллинговым операци€м)


2657

 редиторы по капитальным "ожени€м


2658

ƒивиденды к выплате




2660

ѕрочие пассивы


2661

 редиторы по документарным расчетам


2662

ƒругие пассивы




2700

ѕолученные не заработанные проценты и прочие предоплаты


2701

ѕолученные не заработанные проценты


2702

ѕрочие предоплаты доходов




2710

Ќаращенные проценты к получению по размещени€м


2711

Ќаращенные проценты по счетам "ЌостротјЁ


2712

Ќаращенные проценты по краткосрочным размещени€м на срок до 1 мес€ца


2713

Ќаращенные проценты по депозитам и размещени€м на срок от 1 мес€ца до 1 года


2714

Ќаращенные проценты по размещени€м в филиалах


2715

ѕрочие наращенные проценты




2720

Ќаращенные проценты к получению по кредитам и ценным бумагам


2721

Ќаращенные проценты по ценным бумагам,. приобретенным дл€ продажи


2722

Ќаращенные проценты по кредитам овердрафт на срок до 1 мес€ца


2723

Ќаращенные проценты по кредитам на срок от 1 мес€ца до 1 года


2724

Ќаращенные проценты по среднесрочным кредитам на срок от 1 года до 3 лет


2725

Ќаращенные проценты по долгосрочным кредитам на срок свыше 3 лет


2726

Ќаращенные проценты по просроченным кредитам


2727

Ќаращенные проценты по прочим кредитам


2728

Ќаращенные платежи по задолженности по финансовому лизингу


2729

Ќаращенные проценты по инвестиционным ценным бумагам




2730

Ќаращенные проценты к выплате



2731

Ќаращенные проценты к выплате по кредитам на срок до 1 мес€ца


2732

Ќаращенные проценты к выплате по кредитам на срок от 1 мес€ца до 1 года


2733

Ќаращенные проценты к выплате по кредитам на срок от 1 года до 3 лет


2734

Ќаращенные проценты к выплате по кредитам на срок свыше 3-х лет


2735

Ќаращенные проценты к выплате по просроченным кредитам


2736

Ќаращенные платежи по финансовому лизингу




2740

—кидки на прочие потери


2741

—кидки на прочие потери




2800

«аймы в головном банке и филиалах


2801

«аймы в головном банке


2802

«аймы в местных филиалах


2803

«аймы в филиалах банка за рубежом




2810

–асчеты между головным банком и филиалами


2811

–асчеты между головным банком и местными филиалами


2812

–асчеты между головным банком и филиалами банка за рубежом









√руппа счетов

Ќомер счета


Ќаименование счета



 ласс III



 јѕ»“јЋ » –≈«≈–¬џ

3000

ќсновной акционерный  капитал


3001

–азмещенные простые акции - у резидентов


3002

–азмещенные простые акции - у нерезидентов


3003

–азмещенные привилегированные акции - у резидентов


3004

–азмещенные привилегированные акции - у нерезидентов




3010

 ќЌ“–-—„≈“: јкции выкупленные у акционеров


3011

 ќЌ“–-—„≈“: јкции выкупленные у акционеров




3050

–езервы и прочий капитал


3051

»збыточный капитал


3052

–езервный капитал


3053

—пециальный капитал


3054

Ќераспределенна€ прибыль текущего года


3055

Ќераспределенна€ прибыль прошлых лет


3056

ѕрочие резервы




3100

 ќЌ“–-—„≈“: ƒивиденды, выплаченные авансом


3101

 ќЌ“–-—„≈“: ƒивиденды, выплаченные авансом


ѕо счетам класса IV "ƒоходыї отражаютс€ операции балансовых счетов є960, 962, 969 и 980, относимые в аналитическом учете на отельные лицевые счета.



√руппа счетов

Ќомер счета


Ќаименование счета



 ласс IV.



ƒќ’ќƒџ

4020

ѕроцентные доходы по корреспондентским счетам


4021

ѕроцентные доходы по счетам  "ЌостротјЁ в ѕ–Ѕ


4022

ѕроцентные доходы по счетам "ЌостротјЁ в банках - нерезидентах стран членов ќЁ—–


4023

ѕроцентные доходы по счетам  "ЌостротјЁ в банках - нерезидентах стран не членов ќЁ—–


4024

ѕроцентные доходы по счетам  "ЌостротјЁ в банках - резидентах




4100

ѕроцентные доходы по ценным бумагам приобретенные дл€ продажи


4101

ѕроцентные доходы по  казначейским вексел€м, облигаци€м и другим ценным бумагам


4102

ѕроцентные доходы по ценным бумагам банков


4103

ѕроцентные доходы по ценным бумагам юридических лиц


4104

ѕроцентные доходы по ценным бумагам приобретенные по соглашени€м "–епотјЁ




4200

ѕроцентные доходы по краткосрочным размещени€м на срок до 1 мес€ца


4202

ѕроцентные доходы по размещени€м в ѕ–Ѕ


4203

ѕроцентные доходы по размещени€м в банках ѕћ–


4204

ѕроцентные доходы по размещени€м в банках нерезидентах




4210

ѕроцентные доходы по краткосрочным размещени€м на срок от 1 мес€ца до 1 года


4212

ѕо размещени€м в ѕ–Ѕ


4213

ѕо размещени€м в банках ѕћ–


4214

ѕо размещени€м в банках-нерезидентах




4300

ѕроцентные доходы по овердрафту


4301

Ѕанкам


4302

ѕравительству и бюджетным организаци€м


4303

ѕредпри€ти€м промышленности, транспорта и св€зи


4304

ѕредпри€ти€м јѕ 


4305

ѕредпри€ти€м  топливно-энергетического  комплекса


4306

—троительным организаци€м


4307

“оргово-посредническим предпри€ти€м


4308

ѕрочим юридическим лицам




4310

ѕроцентные доходы по кредитам на срок до 1 мес€ца


4311

Ѕанкам


4312

ѕравительству и бюджетным организаци€м


4313

ѕредпри€ти€м промышленности, транспорта и св€зи


4314

ѕредпри€ти€м јѕ 


4315

ѕредпри€ти€м топливно-энергетического комплекса


4316

—троительным организаци€м


4317

“оргово-посредническим предпри€ти€м


4318

ѕрочим юридическим лицам


4319

‘изическим лицам




4330

ѕроцентные доходы по кредитам на срок от 1 мес€ца до 1 года


4331

Ѕанкам


4332

ѕравительству и бюджетным организаци€м


4333

ѕредпри€ти€м промышленности, транспорта и св€зи


4334

ѕредпри€ти€м јѕ 


4335

ѕредпри€ти€м  топливно-энергетического  комплекса


4336

—троительным организаци€м


4337

“оргово-посредническим предпри€ти€м


4338

ѕрочим юридическим лицам


4339

‘изическим лицам




4350

ѕроцентные доходы по среднесрочным кредитам на срок от 1 года до 3-х лет


4351

Ѕанкам


4352

ѕравительству и бюджетным организаци€м


4353

ѕредпри€ти€м промышленности, транспорта и св€зи


4354

ѕредпри€ти€м јѕ 


4355

ѕредпри€ти€м  топливно-энергетического  комплекса


4356

—троительным организаци€м


4357

“оргово-посредническим предпри€ти€м


4358

ѕрочим юридическим лицам


4359

‘изическим лицам




4370

ѕроцентные доходы по долгосрочным кредитам на срок свыше 3-х лет


4371

Ѕанкам


4372

ѕравительству и бюджетным организаци€м


4373

ѕредпри€ти€м промышленности, транспорта и св€зи


4374

ѕредпри€ти€м јѕ 


4375

ѕредпри€ти€м  топливно-энергетического  комплекса


4376

—троительным организаци€м


4377

“оргово-посредническим предпри€ти€м


4378

ѕрочим юридическим лицам


4379

‘изическим лицам




4390

ѕроцентные доходы по просроченным кредитам


4391

Ѕанкам


4392

ѕравительству и бюджетным организаци€м


4393

ѕредпри€ти€м промышленности, транспорта и св€зи


4394

ѕредпри€ти€м јѕ 


4395

ѕредпри€ти€м  топливно-энергетического комплекса


4396

—троительным организаци€м


4397

“оргово-посредническим предпри€ти€м


4398

ѕрочим юридическим лицам


4399

‘изическим лицам




4430

ѕроцентные доходы по прочим кредитам


4431

ѕроцентные доходы по кредитным картам


4432

ѕроцентные доходы по коммерческим учтенным вексел€м


4433

ѕроцентные доходы по факторингу


4434

ѕроцентные доходы по вексельным кредитам


4435

ѕроцентные доходы по прочим займам, предоставленным клиентам


4436

ѕроцентные доходы по консорциальным кредитам


4437

ѕроцентные доходы по просроченным кредитам




4480

ѕлатежи   по финансовому лизингу


4481

ѕлатежи от задолженности банков по финансовому лизингу


4482

ѕлатежи от задолженности клиентов по финансовому лизингу




4500

ѕроцентные доходы по об€зательным фондам банков


4501

ѕо фонду об€зательного резервировани€ счетов и депозитов


4502

ѕо фонду об€зательного страховани€ счетов и депозитов физических лиц




4550

ѕроцентные доходы по инвестиционным ценным бумагам


4551

ѕо государственным ценным бумагам, купленных с инвестиционными цел€ми.


4552

ѕо инвестиционным ценным бумагам банков


4553

ѕо инвестиционным ценным бумагам юридических лиц 


4554

ѕо ценным бумагам из портфел€ банка, переданные в залог




4560

”величение премии и дисконтов по ценным бумагам


4561

”величение  дисконта по инвестиционным ценным бумагам


4562

јмортизаци€ премии по выпущенным в обращение ценным бумагам




4570

ƒоходы по пр€мым инвестици€м


4571

ќт инвестиций в дочерние организации


4572

ќт инвестиций в ассоциированные компании


4573

ќт инвестиций в паи и долевые участи€ в кредитных организаци€х


4574

ƒоходы от инвестиций в паи и долевые участи€  юридических лиц




4700

ƒоходы/(контр-счет) убытки по торговым операци€м


4701

ƒоходы/(контр-счет) убытки по торговле ценными бумагами


4702

ƒоходы/(контр-счет) убытки по торговле акци€ми


4703

ƒоходы/(контр-счет) убытки по торговле прочими ценными и коммерческими бумагами


4704

ƒоходы/(контр-счет) убытки по торговле иностранной валютой


4705

ƒоходы/(контр-счет) убытки по  переоценке иностранных валют


4706

ƒоходы/(контр-счет) убытки по переоценке ценных бумаг




4750

 омиссионные доходы


4751

 омиссионные доходы от услуг банка по страховым операци€м


4752

 омиссионные доходы от услуг банка по продаже - покупке ценных бумаг


4753

 омиссионные доходы от услуг по продаже - покупке иностранной валюты


4754

 омиссионные доходы от услуг банка по трастовым операци€м


4755

 омиссионные доходы от услуг банка по выданным гаранти€м


4756

 омиссионные доходы от услуг банка по ведению счетов клиентов


4757

 омиссионные доходы от услуг банка по инкассации денежной наличности


4758

 омиссионные доходы от консалтинговых услуг


4759

ѕрочие комиссионные доходы




4780

ƒоходы от реализации неторговых активов


4781

ƒоходы от реализации "ожений в ценные бумаги


4782

ƒоходы от реализации основных средств


4783

ƒоходы от реализации материалов




4790

ѕрочие доходы


4791

ѕрочие доходы




4800

ѕроцентные доходы по размещени€м в головном банке


4801

ѕроцентные доходы по размещени€м в головном банке


4802

ѕроцентные доходы по размещени€м в филиалах


4803

ѕроцентные доходы по размещени€м в филиалах банка за рубежом




4900

ѕолученные штрафы, пени, неустойки


4901

ѕолученные штрафы, пени, неустойки




4910

„резвычайные доходы


4911

„резвычайные доходы


4912

ѕрибыль прошлых лет, вы€вленна€ в отчетном году


ѕо счетам класса V "–асходыї отражаютс€ операции относимые ранее на балансовые счета є970, 971, 979, 980 в разрезе аналитического учета

√руппа счетов

Ќомер счета


Ќаименование счета



 ласс V



–ј—’ќƒџ

5020

ѕроцентные расходы по корреспондентским счетам банков


5021

ѕроцентные расходы по средствам на счетах "ЋоротјЁ


5022

ѕроцентные расходы по овердрафту счетов "Ќострої


5023

ѕроцентные расходы по счетам кредитных организаций




5100

ѕроцентные расходы по выпущенным в обращение ценным бумагам


5101

—о сроком погашени€ до 1 мес€ца


5102

—о сроком погашени€ от 1 мес€ца до 1 года


5103

—о сроком погашени€ от 1 года до 3-х лет


5104

—о сроком погашени€ свыше 3-х лет


5105

ѕо ценным бумагам проданным по соглашени€м  "–епотјЁ




5180

ѕроцентные расходы по счетам  республиканского бюджета


5181

ѕо счетам  республиканского бюджета


5182

ѕо счетам учреждений республиканского бюджета


5183

ѕо счетам  государственных внебюджетных фондов


5186

ѕо счетам республиканского бюджета по спецфондам


5187

ѕо счетам учреждений республиканского бюджета по спецфондам


5188

ѕо текущим счетам подведомственных учреждений республиканского бюджета


5189

ѕо прочим счетам республиканского бюджета




5190

ѕроцентные расходы по счетам местного бюджета


5191

ѕо счетам  местного бюджета


5192

ѕо счетам учреждений местного бюджета


5194

ѕо счетам  местного бюджета дл€ финансировани€ капитальных "ожений


5195

ѕо счетам местного бюджета дл€ финансировани€ капитальных "ожений за счет собственных средств


5198

ѕо текущим счетам подведомственных учреждений местного бюджета


5199

ѕо прочим счетам  местного бюджета




5210

ѕроцентные расходы по счетам и депозитам до востребовани€ юридических лиц


5211

  √осударственных предпри€тий и организаций


5212

  Ќегосударственных предпри€тий и организаций


5213

  ёридических лиц- нерезидентов


5214

  ѕредпринимателей без образовани€ юридического лица


5215

  √арантийных  депозитов юридических лиц


5216

  ƒепозитов по дебетовым картам юридических лиц


5217

  ѕо условно закрытым счетам


5218

  ѕо расчетным чекам


5219

  ѕо прочим депозитам




5220

ѕроцентные расходы по депозитам до востребовани€ физических лиц


5221

ѕо депозитам до востребовани€ физических лиц


5222

ѕо депозитам  до востребовани€ физических лиц в иностранной валюте, типа "јтјЁ


5223

ѕо депозитам  до востребовани€ физических лиц в иностранной валюте, типа "¬тјЁ


5224

ѕо депозитам по дебетовым картам физических лиц


5225

ѕо условно закрытым счетам


5228

ѕо чековым депозитам


5229

ѕо прочим депозитам




5230

ѕроцентные расходы по сберегательным депозитам


5231

ѕо сберегательным депозитам физических лиц 


5232

ѕо сберегательным сертификатам




5240

ѕроцентные расходы по краткосрочным депозитам на срок до 1 мес€ца


5241

Ѕанков


5242

ёридических лиц


5243

ѕредпринимателей без образовани€ юридического лица


5244

‘изических лиц


5245

ѕо депозитным сертификатам




5250

ѕроцентные расходы по краткосрочным депозитам на срок от 1 мес€ца до 1 года


5251

Ѕанков


5252

ёридических лиц


5253

ѕредпринимателей без образовани€ юридического лица


5254

‘изических лиц


5255

ƒепозитным сертификатам




5260

ѕроцентные расходы по среднесрочным депозитам на срок от 1 года до 3-х лет


5261

Ѕанков


5262

ёридических лиц


5263

ѕредпринимателей без образовани€ юридического лица


5264

‘изических лиц




5270

ѕроцентные расходы по долгосрочным депозитам на срок свыше 3-х лет


5271

Ѕанков


5272

ёридических лиц


5273

ѕредпринимателей без образовани€ юридического лица


5274

‘изических лиц




5310

ѕроцентные расходы по кредитам полученным на срок до 1 мес€ца


5311

ѕо овердрафту


5312

ќт ѕ–Ѕ


5313

ќт других банков


5314

ќт международных финансовых организаций




5330

ѕроцентные расходы по кредитам полученным на срок от 1 мес€ца до 1 года


5332

ќт ѕ–Ѕ


5333

ќт банков


5334

ќт международных финансовых организаций




5350

ѕроцентные расходы по среднесрочным  кредитам полученным на срок от 1 года до 3-х лет


5352

ќт ѕ–Ѕ


5353

ќт банков


5354

ќт международных финансовых организаций




5370

ѕроцентные расходы по долгосрочным кредитам полученным на срок свыше 3-х лет


5372

ќт ѕ–Ѕ


5373

ќт банков


5374

ќт международных финансовых организаций




5440

–асходы на скидки по кредитам


5441

–асходы на скидки по кредитам




5480

ѕлатежи  по финансовому лизингу


5481

ѕлатежи  банкам по финансовому лизингу


5482

ѕлатежи  клиентуре по финансовому лизингу




5500

ѕроцентные расходы по об€зательным фондам банков


5501

ѕо фондам об€зательного резервировани€ счетов и депозитов


5502

ѕо фондам об€зательного страховани€ счетов и депозитов физических лиц




5560

јмортизаци€ премий и дисконтов по ценным бумагам


5561

јмортизаци€ премий по инвестиционным ценным бумагам


5562

ѕрирост дисконтов по выпущенным в обращении ценным бумагам




5600

јмортизационные расходы


5601

јмортизаци€ зданий и сооружений


5602

јмортизаци€ по мебели и оборудованию


5603

јмортизаци€ по транспортным средствам


5604

јмортизаци€ по улучшению арендованной собственности


5606

јмортизаци€ по основным активам, переданным в аренду


5607

јмортизаци€ по активам, полученным в финансируемую аренду


5608

јмортизаци€ по прочим основным средствам


5609

јмортизаци€ по ћЅѕ




5620

јмортизационные расходы по нематериальным активам


5621

јмортизаци€ по нематериальным активам




5630

–асходы на оплату труда и об€зательные отчислени€


5631

–асходы на оплату труда


5632

–асходы на премию


5633

≈диный социальный налог


5634

ѕрочие выплаты




5640

–асходы на недвижимость


5641

ќсвещение, отопление, водоснабжение


5642

–емонт и содержание зданий


5643

—лужба безопасности


5644

¬ыплаченна€ арендна€ плата


5645

ѕрочие расходы на содержание недвижимости




5650

Ќалоги и сборы


5651

«емельный налог


5652

Ќалог на операции с ценными бумагами


5653

ѕрочие государственные налоги


5654

Ќалог на транспортные средства


5655

ѕрочие налоги и сборы




5660

ƒругие операционные расходы


5661

 онсультационные и аудиторские расходы


5662

“елекоммуникационные, почтовые и телеграфные расходы


5663

 анцел€рские, типографские расходы и расходы на запасы


5664

–асходы на трастовые сборы


5665

¬ыплаченные комиссии и сборы


5666

ѕрочие операционные расходы




5670

ƒругие хоз€йственные расходы


5671

“ранспортные расходы


5672

–асходы на ремонт мебели и оборудовани€


5673

–асходы на ремонт автотранспорта


5674

–асходы на аренду оборудовани€


5675

 омандировочные расходы


5676

ѕредставительские расходы


5677

–асходы на рекламу


5678

–асходы на обучение


5679

ѕрочие хоз€йственные расходы




5740

–асходы на скидки на прочие потери


5741

–асходы на скидки на прочие потери




5800

ѕроцентные расходы по займам в головном банке и филиалах


5801

«аймы в головном банке


5802

«аймы в филиалах


5803

«аймы в филиалах банка за рубежом




5900

ѕотери от реализации и списани€ неторговых активов


5901

ѕотери от реализации неторговых инвестиционных ценных бумаг


5902

ѕотери от реализации списани€ основных средств


5903

ѕотери от реализации и списани€ материалов




5910

ѕрочие расходы


5911

ѕрочие расходы




5920

¬ыплаченные штрафы, пени, неустойки


5921

¬ыплаченные штрафы, пени, неустойки




5930

„резвычайные расходы


5931

„резвычайные расходы


5932

”бытки прошлых лет, вы€вленные в отчетном году




5980

–асходы  по  изготовлению  денег


5981

–асходы  по  изготовлению  денег




5990

ѕодоходный налог (налог на доходы)

 ласс VI

                                                                ”—Ћќ¬Ќџ≈ —„≈“ј

јктивные условные счета

6000

“ребовани€ по наличным сделкам


6001

“ребовани€ по поставке денежных средств по наличным сделкам


6002

“ребовани€ по поставке денежных средств по наличным сделкам операций с иностранной валютой


6003

“ребовани€ по поставке ценных бумаг по наличной сделке




6010

“ребовани€ по срочным сделкам


6011

“ребовани€ по поставке денежных средств по срочным сделкам


6012

“ребовани€ по поставке денежных средств по срочным сделкам операций с иностранной валютой


6013

“ребовани€ по поставке ценных бумаг по срочным сделкам


6014

“ребовани€ по выкупу ценных бумаг по обратной части –≈ѕќ


6015

“ребовани€ по продаже ценных бумаг по обратной части –≈ѕќ




6020

Ќереализованные курсовые разницы (отрицательные)


6021

Ќереализованные курсовые разницы по переоценке иностранной валюты


6022

Ќереализованные курсовые разницы по переоценке ценных бумаг




6030

“ребование на получение кредитов в будущем


6031

“ребование на получение кредитов в будущем




ѕассивные условные счета

6300

ќб€зательства по наличным сделкам


6301

ќб€зательства по поставке денежных средств по наличным сделкам


6302

ќб€зательства по поставке денежных средств по наличным сделкам с иностранной валютой


6303

ќб€зательства по поставке ценных бумаг по наличным сделкам




6310

ќб€зательства по срочным сделкам


6311

ќб€зательства по поставке денежных средств по срочным сделкам


6312

ќб€зательства по поставке денежных средств по срочным сделкам с иностранной валютой


6313

ќб€зательства по поставке ценных бумаг по срочным сделкам


6314

ќб€зательства по выкупу ценных бумаг по обратной части –≈ѕќ


6315

ќб€зательства по продаже ценных бумаг по обратной части –≈ѕќ




6320

Ќереализованные курсовые разницы (положительные)


6321

Ќереализованные курсовые разницы по переоценке иностранной валюты


6322

Ќереализованные курсовые разницы по переоценке ценных бумаг




6330

ќб€зательства по выдаче кредитов в будущем


6331

ќб€зательства по выдаче кредитов в будущем




6340

¬ыпущенные гарантии и поручительства


6341

¬ыпущенные гарантии и поручительства




6350

ѕрочие условные счета


6351

јккредитивы


6352

–асчетные документы и вексел€ на инкассо


6353

јкцепт переводных векселей


6354

¬ексел€, проданные с нашим индоссаментом




                      

√руппа счетов

Ќомер счета

Ќаименование счета

 ласс VII

—„≈“ј ƒќ¬≈–»“≈Ћ№Ќќ√ќ ”ѕ–ј¬Ћ≈Ќ»я

јктивные счета

7000

Ќаличные денежные средства


7001

Ќаличные денежные средства в кассе




7010

÷енные бумаги в управлении


7011

÷енные бумаги в управлении




7020

ƒрагоценные металлы


7021

ƒрагоценные металлы




7030

 редиты предоставленные


7031

 редиты предоставленные




7040

—редства, использованные на другие цели


7041

—редства, использованные на другие цели




7050

–асчеты по доверительному управлению


7051

–асчеты по доверительному управлению




7060

”плаченный накопленный процентный (купонный) доход по процентным (купонным) долговым об€зательствам


7061

”плаченный накопленный процентный (купонный) доход по процентным (купонным) долговым об€зательствам




7070

“екущие счета


7071

“екущие счета




7080

–асходы по доверительному управлению


7081

–асходы по доверительному управлению




7100

”быток по доверительному управлению


7101

”быток по доверительному управлению




ѕассивные счета

7300

 апитал в управлении (учредители)


7301

 апитал в управлении (учредители)




7310

–асчеты по доверительному управлению


7311

–асчеты по доверительному управлению




7320

ѕолученный накопленный процентный (купонный) доход по процентным (купонным) долговым об€зательствам


7321

ѕолученный накопленный процентный (купонный) доход по процентным (купонным) долговым об€зательствам




7330

ƒоходы от доверительного управлени€


7331

ƒоходы от доверительного управлени€




7340

ѕрибыль по доверительному управлению


7341

ѕрибыль по доверительному управлению

√руппа счетов

Ќомер счета

Ќаименование счета

 ласс IX

                                                                    ¬Ќ≈ЅјЋјЌ—ќ¬џ≈ —„≈“ј

9000

–езервные фонды денежных билетов и монеты



9001

–езервные фонды в хранилищах




9100

ќб€зательства по выданным кредитам


9101

÷енные бумаги, прин€тые в залог по выданным кредитам, кроме векселей


9102

”чтенные вексел€


9103

»мущество, прин€тое в залог, кроме ценных бумаг


9104

√арантии и поручительства, полученные банком




9110

ќб€зательства по полученным кредитам


9111

÷енные бумаги переданные, в залог по полученным кредитам


9112

»мущество, переданное в залог по полученным кредитам, кроме ценных бумаг




9200

Ѕланки ценных бумаг


9201

Ѕланки ценных бумаг и долговых об€зательств в хранилищах


9202

Ѕланки ценных бумаг и долговых об€зательств выданные под отчет


9203

Ѕланки ценных бумаг и долговых об€зательств в пути


9204

Ѕланки строгой отчетности


9205

Ќеиспользованные кредитные карты




9210

÷енные бумаги


9211

÷енные бумаги и долговые об€зательства других эмитентов дл€ размещени€


9212

÷енные бумаги и долговые об€зательства других эмитентов на хранении по договорам хранени€


9213

÷енные бумаги и долговые об€зательства, полученные дл€ уничтожени€


9214

ѕогашенные материализованные государственные ценные бумаги дл€ проверки и уничтожени€


9215

—обственные ценные бумаги выкупленные до срока погашени€


9216

÷енные бумаги, приобретенные  дл€  клиентов


9217

÷енные  бумаги, приобретенные  в  портфель  банков


9218

ƒолговое  об€зательство  приобретенное  банком




9220

–асчетные операции и документы


9221

–асчетные документы не оплаченные в срок


9222

–асчетные документы ожидающие акцепта дл€ оплаты


9223

–асчетные документы по факторинговым и форфейтинговым операци€м


9224

ѕлатежные документы у иностранных корреспондентов




9240

–азные ценности и документы


9241

–азные ценности и документы


9242

–азные ценности и документы отосланные и выданные под отчет


9243

—редства, перечисленные экономическим агентам дл€ участи€ в их хоз€йственной де€тельности


9244

—редства на строительство, переданные в пор€дке долевого участи€




9300

јрендные и лизинговые операции


9301

ќсновные средства, переданные в аренду


9302

ƒругое имущество, переданное в аренду


9303

јрендованные основные средства


9304

јрендованное другое имущество


9305

ћашины, оборудование, транспортные и другие средства, полученные в лизинг




9400

«адолженность, списанна€ и вынесенна€ за баланс из-за невозможности взыскани€. ƒолги списанные в убыток.


9401

 редиты, погашенные за счет скидок на потери по кредитам (фонда риска)


9402

ѕроценты, начисленные по кредитам, неоплаченным заемщиком


9403

ƒолги списанные в убыток




9500

»сточники финансировани€ капитальных "ожений



9501

—редства нераспределенной прибыли


9502

Ќачисленный износ на основные средства


9503

 редиты полученные от других банков на капитальные "ожени€


9504

«атраты на капитальные "ожени€, приобретение нематериальных активов, оборудовани€ дл€ лизинга, произведенные сверх имеющихс€ ресурсов

ƒодаток є3

‘ормат файлу передач—÷ —÷нформац—÷—„  про нарахуванн€ дл€ ѕ”

–∆м'€ файлу у формат—÷ puYYMMDD.CCC  CCC - код п—÷дпри—‘мства ѕ”

       ”н—÷кальний код абонента

        од послуги

       —ума, нарахована ѕ”

       —ума, оплачена  абонентом

       ѕрим—÷тка - м—÷стить текстову —÷нформац—÷ю дл€ абонента

          ƒодаток є4

‘ормат файлу передач—÷ —÷нформац—÷—„  про нарахуванн€ дл€ ѕѕѕ

–∆м'€ файлу у формат—÷ ppYYMMDD.PPP  PPP - код ѕѕѕ

       ”н—÷кальний код абонента

        од п—÷дпри—‘мства ѕ”

        од послуги

       —ума, нарахована ѕ”

       —ума, нарахована ÷ѕ

       —ума, оплачена  абонентом

       ѕрим—÷тка

        асир

         ƒодаток є5

ƒов—÷дник п—÷дпри—‘мств

       ”н—÷кальний код п—÷дпри—‘мства

       Ќайменуванн€

       ѕароль

       “елефон

ƒов—÷дник послуг

       ”н—÷кальний код п—÷дпри—‘мства

       ”н—÷кальний код послуги

Ќайменуванн€

–ахунок зарахуванн€ (чи розд—÷лити на 2 дов—÷дники - рахунк—÷в —÷ послуг)

       ƒодаток є6

               ‘ормат файлу передач—÷ даних про житлов—÷ прим—÷щенн€

               ”н—÷кальний код прим—÷щенн€

               јдреса

               ¬л’арактеристики прим—÷щенн€ї

               ƒата зм—÷ни



ƒодаток є8.

«в—÷тн—÷сть про активи та пасиви станом на 01.01.2002 року.

—татт—÷ зв—÷тност—÷

–ахунки плана рахунк—÷в

ѕрострочен—÷

¬сього

1

2


3

ј “»¬»




1.1. √рошов—÷ засоби

1010, 1093


375 124,62

1.2. –ахунки в ѕ–Ѕ

1021,1025,частина(1026,1202,1212), 1501


597 936,04

2. ƒерж. Ѕоргов—÷ зобовтјў€занн€, ц—÷нн—÷ папери ѕ–Ѕ

1101,1551,частина(1202,1212)


-

3 «асоби  в банках

1022,1023,1024,частин 1026, 1203,1204,1206,1213,1214,1216


-

4. ¬кладенн€ в ÷ѕ дл€ перепродажу

1102,1103,1104, 1105


238 468,00

5. ѕозичкова заборгован—÷сть в т.ч.

1300,1310,1330,1350,1370,1390, 1410, 1430

117 047,68

2596093,38

5.1. банк—÷в

1301,1311,1331,1351,1371,1391, 1411


-

5.2. кл—÷—‘нт—÷в, всього:

1302,1303,1304,1305,1306,1307,1308,1312,1313,1314,1315,1316,1317,1318,1319,1332,1333,1334,1335,1336,1337,1338,1339,1352,1353,1354,1355,1356,1357,1358,1359,1372,1373,1374,1375,1376,1377,1378,1379,1392,1393,1394,1395,1396,1397,1398,1399,1412,1413,1414,1415,1416,1417,1418,1419,1431,1432,1433,1434,1435,1436,1437,1438


2596093,38

5.2.1. ѕ—÷дпри—‘мствам та орган—÷зац—÷€м

1302,1303,1304,1305,1306,1307,1308,1312,1313,1314,1315,1316,1317,1318,1332,1333,1334,1335,1336,1337,1338,1352,1353,1354,1355,1356,1357,1358,1372,1373,1374,1375,1376,1377,1378,1392,1393,1394,1395,1396,1397,1398,1412,1413,1414,1415,1416,1417,1418,1431,1432,1433,1434,1435,1436,1437,1438


2341243,98

5.2.2. ‘—÷зичним осоьам

1319,1339,1359,1379,1399,1419


254 849,40

6. ѕрострочен—÷ в—÷дсотки

1726


124 154,04

7. «асоби, передан—÷ в л—÷зинг

1480


-

8. –∆ммоб—÷л—÷зац—÷онн—÷ засоби, всього

1600,1610,1631,1632,1658, за м—÷нусом (1621,1640)


920 868,20

8.1 ќ«, нематер—÷альн—÷ активи

1600,1610,1658 за м—÷нусом (1621,1640)


818 717,52

8.2 ћЎѕ

1631 за м—÷нусом 1649


42 388,74

8.3 ’озматер—÷али, камен—÷ та немонетарн—÷ драгметали

1632, 1633


59 761,94

9. ƒовгостроков—÷ вкладенн€ в ÷ѕ, дол—÷

„астина 1552,1553,1554,1555,1570 за м—÷нусом 1561


501 976,68

10. ѕрострочен—÷ активи

1091,1092,1094,(1180-2170), 1650,1661,1662,1663,1664,1665,1667,1710,1721,1722,1723,1724,1725,1727,1728,1770,1780,1800,1810


1284554,8

11. ¬итрати банку

”с—÷ рахунки V класу, за м—÷нусом 5700,5900,5912


-

12. «битки

5700,5900,5912


-

13. ¬—№ќ√ќ (1.1+.+12)



6 639 175,76

14. ‘онд ризику

1470


176 189,80

15 ¬итрати майбутн—÷х пер—÷од—÷в

1700,1740,1750


12 647,74

16. ¬сього актив—÷в (13-14+15)


117 047,68

6 475 633,70

ѕј—»¬»




17.  редити, всього

2310,2330,2350,2370,2390


-

17.1 в—÷д ѕ–Ѕ

2312,2332,2352,2372,2391


-

18. засоби банк—÷в кореспондент—÷в

2021,2022,2023


-

19. «асоби кл—÷—‘нт—÷в, всього



4 438 961,46

19.1 «асоби кл—÷—‘нт—÷в юр.особ

2027, частина 2091,2093,2094,2096,2180,2190,2210,2241,2242,2243, частина 2246,2251,2252,2253,2261,2262,2263,2271,2272,2273


3 107 154,12

19.2 «асоби кл—÷—‘нт—÷в ф—÷з.особ

„астина 2091,2220,2231,2244, частина 2246,2254,2264,2274


1 331 807,34

20. випущен—÷ боргов—÷ зобовтјў€занн€

2100,2232,2245,2255 за м—÷нусом 2110


-

21. –∆нш—÷ зобовтјў€занн€

2092,2170-1180,2480,2650,2660,2740,2750,2770,2780,2790,2800,2810


1 665 943,16

22. ¬сього (17+..+21)



6104904,62

23.ƒоходи майбутн—÷х пер—÷од—÷в

2700,2710,2720


176 252,52

24.¬ласн—÷ засоби

3000,3040,3050,3070 за м—÷нусом 3090,3100,1666


194 476,56

25. ƒоходи банку

–ахунки класу IV


-

26. ¬сього пасив—÷в (22+..+25)



6 475 633,70

ѕќ ј«Ќ» » Ћ–∆ ¬–∆ƒЌќ—“–∆





—траницы: Ќазад 1 ¬перед