—поживче кредитуванн€ та його розвиток в ”кра—„н—÷

дипломна€ работа: Ѕанковское дело

ƒокументы: [1]   Word-187792.doc —траницы: Ќазад 1 ¬перед

ћ–∆Ќ–∆—“≈–—“¬ќ ќ—¬–∆“» “ј Ќј” » ” –ј–«Ќ»

 »–«¬—№ »… Ќј÷–∆ќЌјЋ№Ќ»… ≈ ќЌќћ–∆„Ќ»… ”Ќ–∆¬≈–—»“≈“ —÷м. ¬јƒ»ћј √≈“№ћјЌј

 редитно-економ—÷чний факультет

 афедра банк—÷всько—„ справи











ћј√–∆—“≈–—№ ј ƒ»ѕЋќћЌј –ќЅќ“ј

на тему :

тјё —ѕќ∆»¬„≈  –≈ƒ»“”¬јЌЌя “ј …ќ√ќ –ќ«¬»“ќ  ¬ ” –ј–«Ќ–∆тјЁ











 и—„в 2006


–≈‘≈–ј“


ћаг—÷стерська дипломна робота студента :

на тему: "—поживче кредитуванн€ та його розвиток в ”кра—„н—÷тјЁ склада—‘тьс€ —÷з вступу, 3 розд—÷л—÷в та висновк—÷в. –обота викладена на 115 стор—÷нках, м—÷стить 28 таблиць, 23 рисунки, додатки на 41 стор—÷нках. —писок використаних джерел л—÷тератури м—÷стить 93 найменуванн€.

ќбтјў—‘ктом дипломного досл—÷дженн€ —‘ тј” банк—÷вськ—÷ та небанк—÷вськ—÷ продукти споживчого кредитуванн€ населенн€.

ѕредметом дипломного досл—÷дженн€ —‘ тј” сутн—÷сть та портфельний р€д продукт—÷в споживчого кредитуванн€ в комерц—÷йних банках банк—÷всько—„ системи ”кра—„ни та небанк—÷вських ф—÷нансових установах споживчого кредитуванн€.

ћета дипломного досл—÷дженн€ пол€га—‘ у теоретичному обгрунтуванн—÷ важливост—÷ впровадженн€ банк—÷вськими та небанк—÷вськими установами ”кра—„ни продукт—÷в споживчого кредитуванн€ населенн€ ”кра—„ни, розкриттю д—÷ючо—„ практики розвитку банк—÷вських та небанк—÷вських продукт—÷в споживчого кредитуванн€, а також пошуку напр€мк—÷в —„х удосконаленн€.

«авданн€ми дипломного проекту були:

  • досл—÷дженн€ економ—÷чно—„ сутност—÷, класиф—÷кац—÷йного розпод—÷лу та особливостей процесу споживчого кредитуванн€ населенн€ в ”кра—„н—÷;
  • проведенн€ анал—÷зу практики споживчого кредитуванн€ в банк—÷вськ—÷й систем—÷ ”кра—„ни та анал—÷з послуг в кредитному портфел—÷ споживчого кредитуванн€ ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ(м. ƒн—÷пропетровськ), €кий —‘ найб—÷льшою банк—÷вською установою ”кра—„ни в сегмент—÷ споживчого кредитуванн€;
  • розрахувати фактичний середньозважений р—÷вень процентних ставок споживчого кредитуванн€ та доказати б—÷льш вищу дох—÷дн—÷сть кредитних операц—÷й споживчого кредитуванн€ в—÷дносно р—÷вн€ доходност—÷ кредитуванн€ юридичних ос—÷б;
  • провести анал—÷з д—÷ючо—„ практики зниженн€ кредитних ризик—÷в споживчого кредитуванн€ в заруб—÷жних кредитно-ф—÷нансових установах;
  • запропонувати шл€хи удосконаленн€ процесу споживчого кредитуванн€ за рахунок впровадженн€ нових технолог—÷й скоринг-кредитуванн€ та оперативного використанн€ автоматизованих банк—÷в даних нових —÷нформац—÷йних утворень в ”кра—„н—÷ бюро кредитних —÷стор—÷й юридичних та ф—÷зичних ос—÷б, засновником —÷ активним учасником €ких —‘ ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ.
  • провести анал—÷з шл€х—÷в та основних тенденц—÷й по€ви нових ф—÷нансових установ споживчого кредитуванн€ €к доч—÷рн—÷х п—÷дпри—‘мств комерц—÷йних банк—÷в та входженн€ —÷ноземного кап—÷талу на ринок споживчого кредитуванн€ в ”кра—„н—÷ через ц—÷ установи.

«а результатами досл—÷дженн€ сформульован—÷ наступн—÷ результати, €к—÷ мають практичну ц—÷нн—÷сть:

  • на приклад—÷ ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ об“—рунтовано б—÷льш високий р—÷вень прибутковост—÷ споживчого кредитуванн€ населенн€ та б—÷льш низький р—÷вень кредитного ризику диверсиф—÷кованих за малими сумами масових кредит—÷в по в—÷дношенню до прибутковост—÷ та ризику кредитуванн€ юридичних ос—÷б;
  • запропоновано шл€хи розширенн€ бази та вдосконаленн€ —÷нструмент—÷в споживчого кредитуванн€ на баз—÷ скоринг-систем та бюро кредитних —÷стор—÷й на приклад—÷ д—÷€льност—÷ ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ;
  • проведено оц—÷нку тенденц—÷й по€ви нових спец—÷ал—÷зованих ф—÷нансових компан—÷й споживчого кредитуванн€ €к доч—÷рн—÷х п—÷дпри—‘мств банк—÷в та ви€влений оптимальний сегмент —„х роботи на ринку споживчого кредитуванн€ тј” масове кредитуванн€ придбанн€ населенн€м побутових товар—÷в в мережах магазин—÷в при "швидкихтјЁ формах оформленн€ кредит—÷в за м—÷iем покупок;

ќдержан—÷ результати можуть бути використан—÷ при стратег—÷чному плануванн—÷ розширенн€ бази та вдосконаленн€ —÷нструмент—÷в споживчого кредитуванн€ населенн€ ”кра—„ни банк—÷вськими та небанк—÷вськими ф—÷нансово-кредитними установами.

–—÷к виконанн€ дипломно—„ роботи 2006

–—÷к захисту роботи 2006


«ћ–∆—“


¬—“”ѕ

–ќ«ƒ–∆Ћ 1. “≈ќ–≈“»„Ќ–∆ ќ—Ќќ¬» —ѕќ∆»¬„ќ√ќ  –≈ƒ»“”¬јЌЌя

1.1 ≈коном—÷чна сутн—÷сть споживчого кредиту

1.2  ласиф—÷кац—÷€ споживчих кредит—÷в

1.3 ќсобливост—÷ процесу споживчого кредитуванн€

–ќ«ƒ–∆Ћ 2. јЌјЋ–∆« ѕ–ј “» » —ѕќ∆»¬„ќ√ќ  –≈ƒ»“”¬јЌЌя

2.1 ћ—÷iе споживчих кредит—÷в в кредитному портфел—÷ банк—÷всько—„ системи ”кра—„ни

2.2  редитуванн€ населенн€ на потреби поточного характеру

2.3  редитуванн€ населенн€ на потреби кап—÷тального характеру

2.4 јнал—÷з дох—÷дност—÷ споживчого кредитуванн€

–ќ«ƒ–∆Ћ 3. ЎЋя’» ѕќƒјЋ№Ўќ√ќ ”ƒќ— ќЌјЋ≈ЌЌя —ѕќ∆»¬„ќ√ќ  –≈ƒ»“”¬јЌЌя Ќј—≈Ћ≈ЌЌя

3.1 ¬икористанн€ заруб—÷жного досв—÷ду споживчого кредитуванн€ в практиц—÷ ф—÷нансових установ в ”кра—„н—÷

3.2 Ќов—÷ види споживчого кредитуванн€

3.3 Ќов—÷ форми орган—÷зац—÷—„ споживчого кредитуванн€ на ринку ”кра—„ни (доч—÷рн—÷ ф—÷нансов—÷ компан—÷—„ споживчого кредитуванн€ комерц—÷йних банк—÷в)

¬»—Ќќ¬ »

—ѕ»—ќ  ¬» ќ–»—“јЌќ–« Ћ–∆“≈–ј“”–»

ƒќƒј“ »


¬—“”ѕ


—поживче кредитуванн€ ста—‘ усе б—÷льш —÷ б—÷льш ц—÷кавим видом б—÷знесу, €к дл€ банк—÷в, так —÷ дл€ небанк—÷вських ф—÷нансових установ. «а даними експерт—÷в у 2005 роц—÷ обс€г виданих споживчих кредит—÷в населенню в ”кра—„н—÷ склав близько 7 млрд. грн. на поточн—÷ потреби та б—÷л€ 10 млрд.грн. —÷нвестиц—÷йного —÷потечного кредитуванн€, що склада—‘ близько 2,8% ¬¬ѕ. Ѕ—÷л€ 85,7% обс€гу споживчого кредитуванн€ приходитьс€ на частку банк—÷всько—„ системи. —ередн€ сума позики на одну людину в ”кра—„н—÷ склада—‘ приблизно $136, що значно менше аналог—÷чних показник—÷в кра—„н —х—÷дно—„ –ƒвропи $980.

—поживче кредитуванн€ —‘ одним з найпоширен—÷ших вид—÷в банк—÷вських операц—÷й у розвинутих кра—„нах св—÷ту —÷ —‘ одним з—÷ стимулюючих фактор—÷в розвитку економ—÷к цих кра—„н. ¬—÷тчизн€н—÷ комерц—÷йн—÷ банки прагнуть до зб—÷льшенн€ обс€г—÷в кредитуванн€ за такими програмами. –азом з тим дана практика призводить до зростанн€ кредитних ризик—÷в. ѕроблеми розвитку споживчого кредитуванн€ розгл€даютьс€ в прац€х багатьох в—÷тчизн€них —÷ заруб—÷жних науковц—÷в.

” них досл—÷джу—‘тьс€ зм—÷ст —÷ форми проведенн€ споживчого кредитуванн€, визначаютьс€ напр€ми його розвитку в ”кра—„н—÷. ѕроте у науков—÷й л—÷тератур—÷ недостатньо розгл€даютьс€ питанн€, повтјў€зан—÷ з ефективн—÷стю операц—÷й споживчого кредитуванн€.

јктуальн—÷сть теми дипломного проекту пол€га—‘ в необх—÷дност—÷ досл—÷дженн€ сучасного стану, структури та обс€г—÷в споживчого кредитуванн€ населенн€ комерц—÷йними банками ”кра—„ни та небанк—÷вськими ф—÷нансовими установами, €к нового сутт—‘вого €вища в економ—÷ц—÷ ”кра—„ни 21 стор—÷чч€, доц—÷льност—÷ проведенн€ оц—÷нки ефективност—÷ р—÷зновид—÷в споживчого кредитуванн€ та загального р—÷вн€ пор—÷вн€льно—„ привабливост—÷ споживчого кредитуванн€ населенн€.

ќбтјў—‘ктом дипломного досл—÷дженн€ —‘ тј” банк—÷вськ—÷ та небанк—÷вськ—÷ продукти споживчого кредитуванн€ населенн€.

ѕредметом дипломного досл—÷дженн€ —‘ тј” сутн—÷сть та портфельний р€д продукт—÷в споживчого кредитуванн€ в комерц—÷йних банках банк—÷всько—„ системи ”кра—„ни та небанк—÷вських ф—÷нансових установах споживчого кредитуванн€.

ћета дипломного досл—÷дженн€ пол€га—‘ у теоретичному об“—рунтуванн—÷ важливост—÷ впровадженн€ банк—÷вськими та небанк—÷вськими установами ”кра—„ни продукт—÷в споживчого кредитуванн€ населенн€ ”кра—„ни, розкриттю д—÷ючо—„ практики розвитку банк—÷вських та небанк—÷вських продукт—÷в споживчого кредитуванн€, а також пошуку напр€мк—÷в удосконаленн€ розвитку сегменту продукт—÷в споживчого кредитуванн€ на основ—÷ систематизац—÷—„ —÷снуючих тенденц—÷й розвитку цього сектору в заруб—÷жних кредитного-ф—÷нансових установах.

ƒл€ дос€гненн€ поставлено—„ мети в дипломн—÷й робот—÷ вир—÷шуютьс€ так—÷ завданн€:

  • досл—÷джено економ—÷чну сутн—÷сть, класиф—÷кац—÷йний розпод—÷л та особливост—÷ процесу споживчого кредитуванн€ населенн€ в ”кра—„н—÷;
  • проведено анал—÷з практики споживчого кредитуванн€ в банк—÷вськ—÷й систем—÷ ”кра—„ни та анал—÷з послуг в кредитному портфел—÷ споживчого кредитуванн€ ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ(м. ƒн—÷пропетровськ), €кий —‘ найб—÷льшою банк—÷вською установою ”кра—„ни;
  • розрахований фактичний середньозважений р—÷вень процентних ставок споживчого кредитуванн€ та доказана б—÷льш вища дох—÷дн—÷сть кредитних операц—÷й споживчого кредитуванн€ в—÷дносно р—÷вн€ доходност—÷ кредитуванн€ юридичних ос—÷б;
  • проведено анал—÷з д—÷ючо—„ практики зниженн€ кредитних ризик—÷в споживчого кредитуванн€ в заруб—÷жних кредитно-ф—÷нансових установах;
  • запропоновано шл€хи удосконаленн€ процесу споживчого кредитуванн€ за рахунок впровадженн€ нових технолог—÷й скоринг-кредитуванн€ та оперативного використанн€ автоматизованих банк—÷в даних нових —÷нформац—÷йних утворень в ”кра—„н—÷ бюро кредитних —÷стор—÷й юридичних та ф—÷зичних ос—÷б, засновником —÷ активним учасником €ких —‘ ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ.
  • проведено анал—÷з шл€х—÷в та основних тенденц—÷й по€ви нових ф—÷нансових установ споживчого кредитуванн€ €к доч—÷рн—÷х п—÷дпри—‘мств комерц—÷йних банк—÷в та входженн€ —÷ноземного кап—÷талу на ринок споживчого кредитуванн€ в ”кра—„н—÷ через ц—÷ установи.

¬провадженн€ пропозиц—÷й —÷ рекомендац—÷й щодо шл€х—÷в розвитку банк—÷вських продукт—÷в споживчого кредитуванн€, наданих в маг—÷стерськ—÷й робот—÷, дозволить:

  • зосередити увагу банк—÷вських установ на приваблив—÷сть розвитку сектору банк—÷вського споживчого кредитуванн€ населенн€, поточний р—÷вень €кого в розрахунку на душу населенн€ в ”кра—„н—÷ в 6 раз—÷в нижче середньо—‘вропейського;

—÷н—÷ц—÷ювати участь банк—÷вських установ в створенн—÷ та розширенн—÷ д—÷€льност—÷ кредитних бюро дл€ формуванн€ кредитно—„ —÷стор—÷—„ вс—÷х ф—÷зичних ос—÷б, €к—÷ колинебудь звертались за кредитом у будь€ку кредитну установу кра—„ни;

зосередити зусилл€ кредитних ризик-менеджер—÷в на розробц—÷ та удосконаленн€ скорингових систем, €к—÷ €вл€ють собою математичну або статистичну модель, за допомогою €ко—„ на основ—÷ кредитно—„ —÷стор—÷—„ "минулихї кл—÷—‘нт—÷в банк намага—‘тьс€ визначити, наск—÷льки велика —÷мов—÷рн—÷сть, що конкретний потенц—÷йний позичальник поверне кредит у визначений терм—÷н;

використати досв—÷д кредитуванн€ банк—÷в дл€ формуванн€ начальних виб—÷рок достатн—÷х обс€г—÷в —÷з под—÷лом кл—÷—‘нт—÷в на " добрихтјЁ та " поганихтјЁ з вид—÷лом основних вх—÷дних параметр—÷в скорингових моделей;

створити систему спец—÷ал—÷зованих доч—÷рн—÷х банк—÷вських структур тј” ф—÷нансових компан—÷й споживчого кредитуванн€, в €ких банк буде гарантом ф—÷нансово—„ стаб—÷льност—÷, джерелом в—÷льних ресурс—÷в дл€ нарощуванн€ обс€г—÷в споживчого кредитуванн€ та орган—÷затором телекомун—÷кац—÷йних мереж автоматизованих систем мережевого обслуговуванн€ точок продажу продукт—÷в споживчого кредитуванн€ —÷ систем прийманн€ платеж—÷в позичальник—÷в.

÷е надасть можлив—÷сть орган—÷зувати д—÷€льн—÷сть банк—÷вських та небанк—÷вських установ у в—÷дпов—÷дност—÷ з ц—÷л—÷сною системою управл—÷нн€ розвитку споживчого кредитуванн€ населенн€ дл€ задоволенн€ соц—÷альних потреб населенн€ ”кра—„ни.

ћетодами дипломного досл—÷дженн€ —‘ тј” структурний анал—÷з, первинн—÷ статистичн—÷ спостереженн€, групуванн€ та статистистичний анал—÷з хронолог—÷чних р€д—÷в параметр—÷в.

–∆нформац—÷йною базою дипломного досл—÷дженн€ були тј” зв—÷тн—÷ документи ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ, статистичн—÷ матер—÷али Ќац—÷онального банку ”кра—„ни, јсоц—÷ац—÷—„ укра—„нських банк—÷в, ƒержкомстату ”кра—„ни, ƒержф—÷нпослуг ”кра—„ни за 2000 тј” 2006 роки., публ—÷кац—÷—„ в економ—÷чн—÷й л—÷тератур—÷.


–ќ«ƒ–∆Ћ 1. “≈ќ–≈“»„Ќ–∆ ќ—Ќќ¬» —ѕќ∆»¬„ќ√ќ  –≈ƒ»“”¬јЌЌя


1.1 ≈коном—÷чна сутн—÷сть споживчого кредиту


 атегор—÷€ "кредиттјЁ €к в теоретичному, так —÷ практичному аспект—÷ €вище без сумн—÷ву ц—÷каве. —лово "кредиттјЁ походить в—÷д латинського "сreditumтјЁ, що означа—‘ "позикатјЁ, "боргтјЁ. ƒе€к—÷ л—÷нгв—÷сти пов'€зують його —÷з "credosтјЁ, тобто "в—÷рютјЁ. ќтже, категор—÷€ кредиту так чи —÷накше розгл€да—‘тьс€ економ—÷чною наукою, €к в—÷дносини про наданн€ позики одн—÷—‘ю особою —÷нш—÷й, що заснован—÷ на дов—÷р—÷ та передбачають поверненн€ надано—„ вартост—÷ у певний строк з сплатою ц—÷ни за користуванн€. “аким чином, можна говорити, що кредитним в—÷дносинам притаманн—÷ так—÷ базов—÷ ознаки [41, с.212]:

феномен кредитуванн€ означа—‘ передачу вартост—÷ одн—÷—‘ю особою —÷нш—÷й у тимчасове користуванн€ на умовах поверненн€ та платност—÷;

економ—÷чною основою кредиту —‘ тимчасово в—÷льна в—÷д об—÷гу моб—÷л—÷зована варт—÷сть, що здатна до в—÷дчуженн€ та формуванн€ позичкового кап—÷талу;

кредитн—÷ в—÷дносини передбачають на€вн—÷сть дов—÷ри, тобто передбачають в—÷льний рух —÷нформац—÷—„ м—÷ж позичальником —÷ кредитором.

“аким чином, кредит тј” це економ—÷чн—÷ в—÷дносини, що виникають м—÷ж кредитором та позичальником з приводу передач—÷ тимчасово в—÷льних кошт—÷в на умовах —„х поверненн€ та сплати ц—÷ни за користуванн€.  редит —‘ одн—÷—‘ю з основних форм руху позичкового кап—÷талу.

Ќайповн—÷ше суть категор—÷—„ кредит про€вл€—‘тьс€ у функц—÷€х, що в—÷н викону—‘. —учасн—÷ економ—÷сти в—÷дзначають три його основн—÷ функц—÷—„: перерозпод—÷льчу, ем—÷с—÷йну та контрольну [42, с.79].

ѕерерозпод—÷льча функц—÷€ кредиту пол€га—‘ у перерозпод—÷л—÷ за допомогою кредиту грошових кап—÷тал—÷в м—÷ж р—÷зними суб`—‘ктами народного господарства на засадах поверненн€ та платност—÷. ÷€ функц—÷€ про€вл€—‘тьс€ €к в процес—÷ моб—÷л—÷зац—÷—„ тимчасово в—÷льних грошових кошт—÷в суб`—‘кт—÷в господарюванн€, так —÷ в процес—÷ —„х розм—÷щенн€ на ринку позичкового кап—÷талу. “аким чином, за допомогою ц—÷—‘—„ функц—÷—„ в—÷дбува—‘тьс€ сво—‘р—÷дне зосередженн€ позичкового кап—÷талу у найпр—÷оритетн—÷ших сферах економ—÷чно—„ д—÷€льност—÷.

≈м—÷с—÷йна функц—÷€ кредиту пол€га—‘ у можливост—÷ створенн€ за рахунок кредиту додаткових засоб—÷в платежу. ќсобливого значенн€ дана функц—÷€ отримала при переход—÷ в—÷д використанн€ реальних грошей до вводу кредитних засоб—÷в об—÷гу. Ѕудь-€ка ем—÷с—÷€ грошей в об—÷г —‘ результатом кредитно—„ операц—÷—„. ¬идача позики зб—÷льшу—‘ масу грошей в об—÷гу, погашенн€ кредиту —„—„ зменшу—‘. ќтже, в насл—÷док вм—÷лого використанн€ кредиту у рамках ц—÷—‘—„ функц—÷—„, ур€д отриму—‘ ефективний —÷нструмент регулюванн€ економ—÷ки.

 онтрольна функц—÷€ кредиту пол€га—‘ в тому, що в процес—÷ кредитуванн€ забезпечу—‘тьс€ контроль за дотриманн€м умов та принцип—÷в кредиту з боку суб`—‘кт—÷в кредитно—„ угоди. ќтже, кредит значно посилю—‘ контрольн—÷ процеси у народному господарств—÷, п—÷двищу—‘ ефективн—÷сть використанн€ кошт—÷в, стимулю—‘ процес розширеного в—÷дтворенн€.

«агальноприйн€то вид—÷ленн€ форм кредиту за наступними функц—÷ональними ознаками: характер кредитних в—÷дносин, склад учасник—÷в кредитно—„ операц—÷—„, об'—‘кт —÷ сфера кредитуванн€ та —÷н. “аким чином, в економ—÷чн—÷й л—÷тератур—÷ анал—÷зуютьс€ наступн—÷ форми кредиту: товарна —÷ грошова.

¬ економ—÷чн—÷й та законодавчо-нормативн—÷й л—÷тератур—÷ на даний час нема—‘ —‘диного п—÷дходу до визначенн€ сутност—÷ споживчого кредиту. јнал—÷з науково—„ л—÷тератури та нормативних документ—÷в банк—÷всько—„ практики показу—‘, що основними визначенн€ми терм—÷ну "споживчий кредиттјЁ —‘ наступн—÷:

1. «а визначенн€м √.—.ѕаново—„ (–ос—÷€,1994) [69, с.112] споживчий кредит тј” це кредит, €кий нада—‘тьс€ ф—÷зичним особам на придбанн€ споживчих товар—÷в та послуг —÷ €кий погаша—‘тьс€ поступово. —поживчий кредит характеризу—‘ в—÷дносини, що виникають з приводу ф—÷нансуванн€ потреб к—÷нцевого споживанн€. —уб`—‘ктами споживчого кредитуванн€ у €кост—÷ позичальник—÷в виступа—‘ населенн€, у €кост—÷ кредитора тј” банки, кредитн—÷ сп—÷лки, п—÷дпри—‘мства виробники, торг—÷вельн—÷ посередники. —поживчий кредит за формою наданн€ под—÷л€—‘тьс€ на пр€мий (нада—‘тьс€ безпосередньо банк—÷вськими установами) та непр€мий (нада—‘тьс€ через посередник—÷в, т.б. торг—÷вельн—÷ орган—÷зац—÷—„, тощо).

—поживч—÷ кредити надаютьс€, €к правило, на строк до дес€ти рок—÷в, але конкретн—÷ параметри кредиту залежать в—÷д багатьох фактор—÷в: об`—‘кту кредитуванн€, доход—÷в позичальника, вартост—÷ товару тощо.

2. «а визначенн€м —.¬.ћочерного (”кра—„на,1995) [44, с.176] споживчий кредит тј” це кредит, €кий нада—‘тьс€ т—÷льки в нац—÷ональн—÷й грошов—÷й одиниц—÷ ф—÷зичним особам-резидентам ”кра—„ни на придбанн€ споживчих товар—÷в тривалого користуванн€ та послуг —÷ поверта—‘тьс€ в розстрочку , €кщо —÷нше не передбачено умовами кредитного договору. —убтјў—‘ктами кредитних в—÷дносин €вл€ютьс€ ф—÷зичн—÷ особи (позичальники) , а в особ—÷ кредитора виступають банки, —÷нш—÷ кредитн—÷ установи (ломбарди, пункти прокату та —÷нш—÷ п—÷дпри—‘мства та орган—÷зац—÷—„). ћ—÷ж банком та населенн€м може —÷снувати й посередник, наприклад торг—÷вельна орган—÷зац—÷€, однак при цьому зм—÷ст споживчого кредиту не зм—÷ню—‘тьс€.

3. «а визначенн€м ¬.ќ.“иркало (2000) [83, с.45] споживчий кредит тј” це кошти, €к—÷ надаютьс€ комерц—÷йними банками громад€нам ”кра—„ни п—÷д процент у тимчасове користуванн€ на умовах забезпеченн€, поверненн€, строковост—÷, платност—÷ та ц—÷льово—„ спр€мованост—÷.

4. «г—÷дно з ран—÷ше д—÷ючим тјёѕоложенн€м про кредитуванн€тјЁ(є 246 1995 р—÷к) Ќац—÷онального банку ”кра—„ни споживчий кредит тј” це кредит, €кий нада—‘тьс€ т—÷льки в нац—÷ональн—÷й грошов—÷й одиниц—÷ ф—÷зичним особам-резидентам ”кра—„ни на придбанн€ споживчих товар—÷в тривалого користуванн€ та послуг —÷ €кий поверта—‘тьс€ в розстрочку, €кщо —÷нше не передбачено умовами кредитного договору.

5. ¬ роботах  оцовсько—„ –.–., –ичак—÷всько—„ ¬.ћ. (1997) [58, с. 62] вказано, що субтјў—‘ктами споживчого кредитуванн€ —‘ ф—÷зичн—÷ особи. ” рол—÷ кредитор—÷в виступають комерц—÷йн—÷ банки, ощадн—÷ каси й асоц—÷ац—÷—„, ломбарди, кредитн—÷ сп—÷лки, п—÷дпри—‘мства й орган—÷зац—÷—„. ћ—÷ж банками —÷ населенн€м може —÷снувати посередник, наприклад торговельна орган—÷зац—÷€. ќбтјў—‘кти споживчого кредитуванн€ тј” це затрати, повтјў€зан—÷ —÷з задоволенн€м потреб населенн€ дл€ куп—÷вл—÷ товар—÷в в особисту "асн—÷сть, а також затрати —÷нвестиц—÷йного характеру на буд—÷вництво —÷ п—÷дтримку нерухомост—÷.

6. «а визначенн€м ј.ћ.ћороза та ћ.–∆.—авлука (2000 р.) [34, с.113] споживчий кредит тј” це кредит, що спр€мову—‘тьс€ на задоволенн€ особистих потреб людей, тобто обслугову—‘ сферу особистого споживанн€. Ќа перший погл€д, склада—‘тьс€ враженн€, що т—÷льки виробничий кредит в—÷дпов—÷да—‘ вс—÷м законом—÷рност€м руху кредиту, оск—÷льки в результат—÷ його використанн€ створю—‘тьс€ нова варт—÷сть —÷ передумови дл€ повного поверненн€ позичено—„ вартост—÷ кредитору. ” сфер—÷ ж особистого споживанн€ позичена варт—÷сть знищу—‘тьс€, "про—„да—‘тьс€" —÷ тому тут не створюютьс€ передумови дл€ —„—„ зворотного руху €к ключово—„ ознаки кредиту. јвтори вказують, що споживчий кредит, зда—‘тьс€, можна вважати аномал—÷—‘ю. ѕроте це не так. ќсобисте споживанн€, "знищуючи" варт—÷сть предмет—÷в споживанн€, забезпечу—‘ п—÷дтримку та зростанн€ вартост—÷ робочо—„ сили, продаж €ко—„ на ринку створю—‘ джерело поверненн€ позичено—„ вартост—÷ кредитору. “ому —÷ споживчий кредит ц—÷лком в—÷дпов—÷да—‘ ус—÷м законом—÷рност€м руху кредиту. ƒжерелами погашенн€ кредит—÷в на споживч—÷ потреби —‘ доходи позичальник—÷в, через що погашенн€ кредиту зд—÷йсню—‘тьс€ у м—÷ру —„х формуванн€.

јвтори додатково вказують, що в широкому розум—÷нн—÷ споживчий кредит тј” це кредит, €кий нада—‘тьс€ не т—÷льки ф—÷зичним, але —÷ юридичним особам на споживч—÷ ц—÷л—÷, коли юридичн—÷ особи опосередковано надають кошти отриманого кредиту сво—„м прац—÷вникам у вигл€д—÷ централ—÷зованого придбанн€ дл€ них квартир, дач, земельних д—÷л€нок п—÷д сад—÷вництво.

—поживчий кредит може надаватись €к банками, та кредитними установами небанк—÷вського типу, а також юридичними —÷ ф—÷зичними особами. ¬ ”кра—„н—÷ кредитними установами небанк—÷вського типу, що надають споживчий кредит, —‘ ломбарди (надають кредит п—÷д рухоме майно дорогоц—÷нност—÷, антиквар—÷ат, од€г тощо), кредитн—÷ сп—÷лки, п—÷дпри—‘мства зв'€зку (телеграми —÷ телефонн—÷ розмови в кредит), торговельн—÷ орган—÷зац—÷—„ (продаж товар—÷в з розстрочкою платежу).  редити сво—„м прац—÷вникам можуть надавати суб'—‘кти господарюванн€ за рахунок спец—÷альних фонд—÷в, €к—÷ вони створюють у результат—÷ розпод—÷лу прибутку, що залиша—‘тьс€ в —„х розпор€дженн—÷. ‘—÷зичн—÷ особи також можуть надавати кредит на споживч—÷ ц—÷л—÷ одна одн—÷й.

—п—÷рним серед економ—÷ст—÷в —‘ питанн€ щодо наданн€ споживчого кредиту юридичним особам. Ќа думку автор—÷в, юридичн—÷ особи можуть отримувати споживчий кредит. “ак у багатьох кра—„нах з ринковою економ—÷кою п—÷дпри—‘мства забезпечують сво—„х прац—÷вник—÷в житлом та об'—‘ктами соц—÷ально-культурного призначенн€. Ќав—÷ть за умов економ—÷чно—„ кризи в ”кра—„н—÷ де€к—÷ п—÷дпри—‘мства зд—÷йснюють буд—÷вництво таких об'—‘кт—÷в, особливо житлових будинк—÷в. ƒл€ —„х буд—÷вництва вони можуть отримувати кредит.

ќкр—÷м забезпеченн€ соц—÷альних потреб населенн€, споживчий кредит в—÷д—÷гра—‘ значну роль у формуванн—÷ платоспроможного попиту населенн€, €кий, у свою чергу, вплива—‘ на розвиток економ—÷ки кра—„ни, полегшуючи процес реал—÷зац—÷—„ продукц—÷—„, прискорюючи отриманн€ прибутку —÷ доход—÷в державного бюджету. ¬изначенн€ державою умов наданн€ споживчого кредиту допомага—‘ регулювати грошовий об—÷г у кра—„н—÷.

ƒо 2003 року Ќац—÷ональним банком ”кра—„ни споживчий кредит визначавс€ €к позичка, €ка нада—‘тьс€ т—÷льки в нац—÷ональн—÷й грошов—÷й одиниц—÷ ф—÷зичним особам резидентам ”кра—„ни на придбанн€ споживчих товар—÷в тривалого користуванн€ та послуг, тобто реклама видач—÷ споживчих кредит—÷в в —÷ноземн—÷й валют—÷ порушувала ƒекрет  аб—÷нету ћ—÷н—÷стр—÷в тјё ѕро валютне регулюванн€тјЁ [12, с.4], в €кому —‘диним законним плат—÷жним засобом на територ—÷—„ ”кра—„ни визначена нац—÷ональна валюта тј” гривн€ —÷ , в—÷дпов—÷дно, ц—÷на на територ—÷—„ ”кра—„ни на вс—÷ споживч—÷ товари тривалого користуванн€ та послуги визнача—‘тьс€ в актах куп—÷вл—÷-продажу т—÷льки в гривн€х.

ѕостановою ѕравл—÷нн€ ЌЅ” в—÷д 05.03.2003 р. є79 "ѕро внесенн€ зм—÷н до ѕоложенн€ про кредитуванн€тјЁ було визначено, що споживчий кредит може бути виданий банком не лише в нац—÷ональн—÷й грошов—÷й одиниц—÷, а й в —÷ноземн—÷й валют—÷.  р—÷м того, скасовано дотриманн€ ц—÷льового використанн€ споживчого кредиту. јле ц—÷льовий характер використанн€ споживчих кредит—÷в може бути передбачений у кредитному договор—÷ за згодою стор—÷н. ¬ процедур—÷ наданн€ кредит—÷в скасовано колег—÷альн—÷сть вир—÷шенн€ питанн€ про наданн€ кредиту незалежно в—÷д його розм—÷ру тј‘ банки приймають р—÷шенн€ щодо наданн€ кредит—÷в позичальникам в—÷дпов—÷дно до сво—„х статут—÷в та внутр—÷шн—÷х положень, €к—÷ регулюють кредитну д—÷€льн—÷сть.

“аким чином, проанал—÷зувавши вищенаведене, сл—÷д в—÷дм—÷тити, що споживчий кредит ма—‘ багато специф—÷чних рис, пов`€заних —÷з особливост€ми сфери особистого споживанн€ громад€н.

ѕо-перше, цей вид позики в—÷добража—‘ в—÷дносини м—÷ж кредитором —÷ позичальником, сенс €ких пол€га—‘ у кредитуванн—÷ к—÷нцевого споживанн€, на в—÷дм—÷ну в—÷д позик, €к—÷ надають суб`—‘ктам господарюванн€ дл€ виробничих ц—÷лей або дл€ придбанн€ актив—÷в, що породжують рух вартост—÷.

ѕо-друге, на в—÷дм—÷ну в—÷д —÷нших вид—÷в кредиту, €кими користуютьс€ переважно суб`—‘кти господарюванн€, споживч—÷ кредити одержують, €к правило, ф—÷зичн—÷ особи.

ѕо-трет—‘, споживчий кредит —‘ засобом задоволенн€ споживчих потреб населенн€, тобто особистих, —÷ндив—÷дуальних потреб людей. “ака позика прискорю—‘ отриманн€ певних благ ( товар—÷в, послуг), €к—÷ вони могли б мати (придбати) лише у майбутньому, накопичивши кошти, необх—÷дн—÷ дл€ куп—÷вл—÷ цих товарно-матер—÷альних ц—÷нностей або послуг, буд—÷вництва тощо. Ќаданн€ споживчих позик населенню з одного боку, п—÷двищу—‘ —„х платоспроможний попит, житт—‘вий р—÷вень в ц—÷лому, а з —÷ншого тј” прискорю—‘ реал—÷зац—÷ю товарних запас—÷в, послуг, спри€—‘ створенню основних фонд—÷в.

ѕо-четверте, вс—÷ види споживчого кредиту мають соц—÷альний характер, оск—÷льки вони спри€ють вир—÷шенню сусп—÷льних проблем тј” п—÷двищенню житт—‘вого р—÷вн€ населенн€ (передус—÷м —÷з низьким та середн—÷ми доходами ), утвердженню принцип—÷в соц—÷ально—„ справедливост—÷. —аме —÷з ц—÷—‘—„ причини споживче кредитуванн€ здеб—÷льшого регулю—‘тьс€ державами особливо ретельно. ” наш—÷й кра—„н—÷ це виража—‘тьс€ у тому, що споживч—÷ позики зазвичай надаютьс€ на п—÷льгових умовах.

¬ процес—÷ погашенн€ споживчих позик у населенн€ зменшу—‘тьс€ на в—÷дпов—÷дну суму платоспроможний попит, що необх—÷дно враховувати при визначенн—÷ обс€гу та структури товарооб—÷гу, платних послуг, динам—÷ки доход—÷в та витрат населенн€, грошово—„ маси в об—÷гу. “аким чином розм—÷р кредит—÷в т—÷сно повтјў€заний з формуванн€м куп—÷вельного фонду населенн€ та його в—÷дпов—÷дност—÷ обс€гу до структури товарного фонду та послуг.

—убтјў—‘ктами кредитних в—÷дносин при споживчому кредитуванн—÷ €вл€ютьс€ ф—÷зичн—÷ особи (позичальники ) , а в особ—÷ кредитора виступають банки, —÷нш—÷ небанк—÷вськ—÷ кредитн—÷ установи. ћ—÷ж банком та населенн€м може —÷снувати й посередник, наприклад торг—÷вельна орган—÷зац—÷€, однак при цьому зм—÷ст споживчого кредиту не зм—÷ню—‘тьс€.

ќбтјў—‘ктом кредитуванн€ —‘ витрати, повтјў€зан—÷ з задоволенн€м попиту населенн€ поточного характеру, в тому числ—÷ придбанн€ товар—÷в в особисту "асн—÷сть, а також витрати кап—÷тального (—÷нвестиц—÷йного) характеру на буд—÷вництво та п—÷дтриманн€ нерухомого майна.

¬раховуючи це, з нашо—„ точки зору, найб—÷льш економ—÷чно та орган—÷зац—÷йно об“—рунтованим визначенн€м споживчого кредиту —‘ його класиф—÷кац—÷€ €к невиробничого кредиту, тобто не призначеного дл€ отриманн€ додаткового прибутку, що може бути сформульовано €к:

тјё—поживчий кредит тј” це грошов—÷ кошти в нац—÷ональн—÷й чи —÷ноземн—÷й валютах, €к—÷ надаютьс€ комерц—÷йними банками та ф—÷нансовими установами, д—÷ючими зг—÷дно «акону ”кра—„ни "ѕро ф—÷нансов—÷ послуги та державне регулюванн€ ринк—÷в ф—÷нансових послугтјё [1, с.3] та отримавшими л—÷ценз—÷ю Ќац—÷онального банку ”кра—„ни чи ƒержф—÷нпослуг ”кра—„ни на проведенн€ кредитних операц—÷й банк—÷вськими [15, с.2] та небанк—÷вськими ф—÷нансовими установами [25, с.3], громад€нам ”кра—„ни на невиробнич—÷ потреби п—÷д процент у тимчасове користуванн€ на умовах забезпеченн€, поверненн€, строковост—÷, платност—÷ та ц—÷льово—„ спр€мованост—÷тјЁ.

“обто, на нашу думку, сл—÷д в визначенн—÷ споживчого кредиту:

повернути його ц—÷льову спр€мован—÷сть, оск—÷льки —„—„ в—÷дсутн—÷сть не да—‘ можливост—÷ ефективно контролювати поверненн€ кредиту;

видалити фразу про можлив—÷сть наданн€ споживчого кредиту одн—÷—‘ю ф—÷зичною особою —÷нш—÷й ф—÷зичн—÷й особ—÷, оск—÷льки така ф—÷нансова операц—÷€ окремо обумовлена ÷ив—÷льним  одексом ”кра—„ни та ма—‘ св—÷й правочин (—татт€ 1054. тјё редитний догов—÷ртјЁ ÷ив—÷льного  одексу ”кра—„ни [13, с.627]: «а кредитним договором банк або —÷нша ф—÷нансова установа (кредитодавець) зобов'€зу—‘тьс€ надати грошов—÷ кошти (кредит) позичальников—÷ у розм—÷р—÷ та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'€зу—‘тьс€ повернути кредит та сплатити проценти);

видалити фразу про можлив—÷сть наданн€ товарного споживчого кредиту неф—÷нансовими торг—÷вельними установами, оск—÷льки процес товарного кредитуванн€ з в—÷дстрочкою сплати суми покупки не ма—‘ основних елемент—÷в кругооберту позикового кап—÷талу —÷ словосполученн€ дл€ юридичних ос—÷б тјётоварний кредиттјЁ повинно бути зам—÷нено дл€ споживач—÷в на тјёторг—÷влю товарами в розстрочкутјЁ(—татт€ 694. тјёѕродаж товару в кредиттјЁ, —татт€ 695. тјёќсобливост—÷ оплати товару з розстроченн€м платежутјЁ ÷ив—÷льного  одексу ”кра—„ни [13, с.743]).

“аким чином, на основ—÷ анал—÷зу викладених вище р—÷зних точок зору ма—‘мо можлив—÷сть сформулювати економ—÷чну сутн—÷сть споживчого кредиту €к:

тјё—поживчий кредит це невиробничий кредит, тобто не призначений дл€ отриманн€ додаткового прибутку, €кий нада—‘тьс€ дл€ задоволенн€ споживчих потреб населенн€ (кредит ф—÷зичн—÷й особ—÷) чи найманих прац—÷вник—÷в (кредит юридичн—÷й особ—÷), п—÷д процент у тимчасове користуванн€ на умовах забезпеченн€, поверненн€, строковост—÷, платност—÷ та ц—÷льово—„ спр€мованост—÷ та сплачу—‘тьс€ за рахунок джерел, не повтјЁ€заних з експлуатац—÷—‘ю наданого кредитутјЁ.


1.2  ласиф—÷кац—÷€ споживчих кредит—÷в


–∆снують р—÷зн—÷ ознаки класиф—÷кац—÷—„ споживчих кредит—÷в. јнал—÷з засв—÷дчив, що в б—÷льшост—÷ джерел ознаки, €к—÷ використовуютьс€ в класиф—÷кац—÷—„ споживчого кредитуванн€ сп—÷впадають з ознаками класиф—÷кац—÷—„ кредит—÷в взагал—÷.  —÷льк—÷сть ознак р—÷знитьс€ у р—÷зних автор—÷в [33, с. 212], [34, с.75], [35, с.302], але найб—÷льш розповсюдженими класиф—÷кац—÷йними ознаками споживчих кредит—÷в —‘ наступн—÷ (рис.1.1):

за об'—‘ктами кредитуванн€;

за строками кредитуванн€;

за способом наданн€;

за видами забезпеченн€;

за методами погашенн€;

за методом ст€гненн€ процент—÷в;

за характером кругообороту кошт—÷в.

за субтјў—‘ктами кредитуванн€ (банк—÷вськ—÷ та небанк—÷вськ—÷ кредитно-ф—÷нансов—÷ установи)

1. «а об'—‘ктами кредитуванн€ (напр€мами використанн€) в ”кра—„н—÷ споживч—÷ кредити под—÷л€ютьс€ на два види:

на споживч—÷ ц—÷л—÷ —÷ нагальн—÷ потреби;

на затрати кап—÷тального характеру.

2. «а строками кредитуванн€ споживч—÷ кредити под—÷л€ють на:

короткостроков—÷ (строком в—÷д 1го дн€ до 1го року);

довгостроков—÷ (строком понад 1 р—÷к).

—троки наданн€ споживчих кредит—÷в р—÷зноман—÷тн—÷. « загально—„ суми споживчих кредит—÷в значна частина приходитьс€ на короткостроков—÷ та середньостроков—÷ кредити. ƒе€к—÷ з них видаютьс€ з розстрочкою платежу. ƒовгостроков—÷ кредити видаютьс€ на —÷нвестиц—÷йн—÷ ц—÷л—÷.

3. «а способом наданн€ споживч—÷ кредити под—÷л€ють на ц—÷льов—÷ —÷ нец—÷льов—÷ (на нев—÷дкладн—÷ потреби, овердрафт та —÷н.).

4. «а забезпеченн€м розр—÷зн€ють позики незабезпечен—÷ (бланков—÷) —÷ забезпечен—÷ (заставою, гарант—÷€ми, поручительствами, страхуванн€м).

5. «а методом погашенн€ розр—÷зн€ють кредити, €к—÷ погашаютьс€ одночасно, й кредити з розстрочкою платежу.

6. «а методом ст€гненн€ процент—÷в кредити класиф—÷кують так:

кредити з—÷ ст€гненн€м процент—÷в у момент його наданн€;

позики з—÷ сплатою процент—÷в у момент погашенн€ кредиту;

позики з—÷ сплатою процент—÷в р—÷вними внесками прот€гом усього строку кредитуванн€ (щоквартально, один раз у п—÷вр—÷чч€, або за спец—÷ально обумовленим граф—÷ком).

7. «а характером кругообороту кошт—÷в кредити под—÷л€ють на разов—÷ —÷ в—÷дновлювальн—÷ (револьверн—÷). ¬ групу револьверних, €к правило, включають кредити, €к—÷ надаютьс€ кл—÷—‘нтам за кредитними картками, або кредити за —‘диними активно-пасивними рахунками у форм—÷ овердрафту.

8. ¬ залежност—÷ в—÷д ц—÷льового призначенн€ споживч—÷ кредити под—÷л€ютьс€ на:

—÷нвестиц—÷йн—÷;

дл€ куп—÷вл—÷ товар—÷в та сплати послуг;

на розвиток п—÷дсобного господарства;

ц—÷льов—÷ кредити окремим соц—÷альним групам;

на нец—÷льов—÷ споживч—÷ потреби;

в—÷дстрочен—÷ кредити у вигл€д—÷ кредитних карток

ƒо —÷нвестиц—÷йних в—÷днос€тьс€ позики на кооперативне житлове буд—÷вництво та придбанн€ квартир, —÷ндив—÷дуальних житлових будинк—÷в, садових будиночк—÷в, благоустр—÷й садових д—÷л€нок, реконструкц—÷ю, кап—÷тальний ремонт —÷ндив—÷дуальних житлових будинк—÷в, дач.

Ќаступна група обтјў—‘дну—‘ позики дл€ придбанн€ окремих споживчих товар—÷в або сплати послуг, розстрочку платеж—÷в за товари довгострокового користуванн€, прокат де€ких предмет—÷в споживанн€.

ƒо кредит—÷в на розвиток особистих п—÷дсобних господарств в—÷днос€тьс€ позики на куп—÷влю с—÷льськогосподарсько—„ техн—÷ки, транспортних засоб—÷в, куп—÷влю посадкового матер—÷алу, фруктових дерев, добрив.

Ќец—÷льов—÷ споживч—÷ кредити можуть надаватис€ населенню комерц—÷йними банками та ломбардами п—÷д заставу майна без зазначенн€ мети використанн€ кредиту. ÷е може бути кредит на нев—÷дкладн—÷ потреби, зд—÷йсненн€ затрат, що виникають в звтјў€зку з особливими або непередбачуваними обставинами (л—÷куванн€, нещасний випадок, туризм та —÷нше ).

Ќовим в споживчому кредит—÷ —‘ в—÷дстрочений кредит у вигл€д—÷ банк—÷вських кредитних карток. ѕри депозитн—÷й форм—÷ картки м—÷ж кредитором та позичальником передбача—‘тьс€ обумовлене завчасно автоматичне наданн€ кредиту в момент вичерпанн€ залишку кошт—÷в на рахунку (овердрафтн—÷ кредити). “ак—÷ позики можуть погашатис€ або в процес—÷ надходженн€ на рахунок грошових кошт—÷в (вклад—÷в) або спец—÷альними внесками позичальника. ѕри кредитн—÷й форм—÷ картки наданн€ кредиту та —÷дентиф—÷кац—÷—„ кл—÷—‘нта базу—‘тьс€ на застосуванн—÷ спец—÷ального карткового рахунку, €кий управл€—‘тьс€ за допомогою телекомун—÷кац—÷йних засоб—÷в в—÷ддаленого управл—÷нн€(банкомати, терм—÷нали, –∆нтернет).  редитн—÷ картки припускають участь трьох стор—÷н "асника картки, банку та торг—÷вельно—„ орган—÷зац—÷—„. ѕластикова картка з вид—÷леними символами, видана банком покупцев—÷, служить дл€ торг—÷вельно—„ орган—÷зац—÷—„ св—÷дченн€м того, що банк гаранту—‘ в—÷дкритт€ кредиту "аснику ц—÷—‘—„ картки .  артка нада—‘тьс€ кл—÷—‘нту, €кщо стан його депозитних та позичкових операц—÷й з банком задов—÷льний. ѕо кожн—÷й картц—÷ встановлю—‘тьс€ л—÷м—÷т, €кий може бути зм—÷нено в ту чи —÷ншу сторону в залежност—÷ в—÷д режиму використанн€ картки —„—„ "асником.  редитн—÷ картки застосовуютьс€ —÷ при сплат—÷ за послуги. ¬икористанн€ кредитних карток пол—÷пшу—‘ наданн€ споживчих кредит—÷в. ¬они служать знар€дд€м об—÷гу та скорочують потреби в гот—÷вкових грошах.

9. «а субтјў—‘ктами кредитуванн€ кредитори можуть бути структурован—÷ €к банк—÷вськ—÷ та небанк—÷вськ—÷ ф—÷нансов—÷ установи.

Ѕанки кредитори можуть надавати споживч—÷ кредити безпосередньо позичальникам ( пр€м—÷ кредити), що звертаютьс€ в банк за позикою, або поб—÷чн—÷ через посередник—÷в (торговельну орган—÷зац—÷ю, ломбард, пункт прокату).

¬ звтјў€зку з тим, що торг—÷вельн—÷ орган—÷зац—÷—„ не завжди мають грошов—÷ кошти, щоб перекрити всю заборгован—÷сть по наданому ними кредиту покупцев—÷, вони сам—÷ звертаютьс€ в банки за позиками. Ќепр€ме кредитуванн€ дозвол€—‘ надавати кредити без значного зб—÷льшенн€ операц—÷йних витрат банку.

Ѕанк нада—‘ кредити ф—÷зичним особам у розм—÷рах, що визнача—‘тьс€ виход€чи з вартост—÷ товар—÷в —÷ послуг, €к—÷ —‘ об`—‘ктом кредитуванн€, в межах вартост—÷ майна, майнових прав, €к—÷ можуть бути передан—÷ банку в забезпеченн€ ф—÷зичною особою з урахуванн€м суми —„—„ поточних доход—÷в.

¬ наш—÷й кра—„н—÷ (ще за час—÷в —–—–) аж до перебудовчих процес—÷в в економ—÷ц—÷ (до 1987 р.) переважали два основн—÷ види споживчого кредиту: кредит на куп—÷влю товар—÷в тривалого користуванн€ та на житлове буд—÷вництво (—÷ндив—÷дуальне та кооперативне). ѕерший вид кредиту носив поб—÷чний характер, так €к його надавали р—÷зн—÷ торгов—÷ орган—÷зац—÷—„ при посередництв—÷ кредиту ƒержбанку, а другий вид кредиту видававс€ безпосередньо кредитними установами (ƒержбанком та Ѕудбанком ) [41, с.162].

« початком процесу формуванн€ ринкових форм господарюванн€, €кий супроводжувавс€ пад—÷нн€м виробництва, а в—÷дпов—÷дно й товарооб—÷гу, втратило сво—‘ практичне значенн€ кредитуванн€ населенн€ в форм—÷ придбанн€ товар—÷в в торг—÷вл—÷ з розстрочкою платежу. ” к—÷нц—÷ 90х рок—÷в 20 стор—÷чч€ разом з зупинкою пад—÷нн€ виробництва в ”кра—„н—÷ кредитуванн€ житлового буд—÷вництва, а також наданн€ де€ких —÷нших вид—÷в споживчого кредитуванн€ (на буд—÷вництво —÷ благоустр—÷й садових д—÷л€нок, буд—÷вництво, куп—÷влю —÷ ремонт буд—÷вель в с—÷льськ—÷й м—÷iевост—÷ дл€ сезонного проживанн€, на куп—÷влю молодн€ку худоби та господарське обзаведенн€, на нев—÷дкладн—÷ споживч—÷ потреби ) поступово вз€ли на себе комерц—÷йн—÷ банки ”кра—„ни (сп—÷льний проект —÷потечного споживчого кредитуванн€ буд—÷вництва житла дл€ громад€н ј Ѕ тјёјркадатјЁ та тјё и—„вм—÷сьбудтјЁ).

 редитуванн€ споживчих потреб населенн€ комерц—÷йними банками ”кра—„ни зд—÷йсню—‘тьс€ при дотриманн—÷ таких же принцип—÷в, що й при кредитуванн—÷ юридичних ос—÷б: терм—÷новост—÷, поверненн€, ц—÷льово—„ спр€мованост—÷, платност—÷, забезпеченост—÷. ¬ажливим критер—÷—‘м —‘ платоспроможн—÷сть позичальника .

¬—÷дпов—÷дно до «акону ”кра—„ни "ѕро ф—÷нансов—÷ послуги та державне регулюванн€ ринк—÷в ф—÷нансових послуг" [1, с.6] в ”кра—„н—÷ на сьогодн—÷шн—÷й день наданн€ споживчих кредит—÷в зд—÷йсню—‘тьс€ також наступними небанк—÷вськими ф—÷нансовими установами, €к—÷ мають право надавати ф—÷нансов—÷ послуги за умови включенн€ —÷нформац—÷—„ про них до ƒержавного ре—‘стру ф—÷нансових установ [18, с.3] та функц—÷онують п—÷д контролем ƒержавно—„ ком—÷с—÷—„ з регулюванн€ ринк—÷в ф—÷нансових послуг (ƒержф—÷нпослуг) [1, с.3]:

кредитн—÷ сп—÷лки;

ломбарди;

страхов—÷ компан—÷—„ по довгостроковому страхуванню житт€;

спец—÷ал—÷зован—÷ ф—÷нансов—÷ компан—÷—„ споживчого кредитуванн€ ;

“аким чином, анал—÷зуючи наведен—÷ матер—÷али сл—÷д в—÷дзначити, що не —÷сну—‘ —‘дино—„ класиф—÷кац—÷—„ споживчих кредит—÷в. ¬ робот—÷ запропонована класиф—÷кац—÷€, €ка —‘ найб—÷льш вдалою, на м—÷й погл€д, за кредитним ризиком забезпеченн€ обтјЁ—‘кт—÷в споживчого кредитуванн€:

  • малоризикове ц—÷льове —÷потечне кредитуванн€ з заставою нерухомост—÷ та страхуванн€м (до 100000 долар—÷в —Ўј);
  • середньоризикове ц—÷льове кредитуванн€ засоб—÷в транспорту з —„х заставою та страхуванн€м (до 20000 долар—÷в —Ўј);
  • високоризикове ц—÷льове кредитуванн€ придбанн€ мебл—÷в та складно—„ побутово—„ техн—÷ки без застави (до 5000 долар—÷в —Ўј);

найризиков—÷ше нец—÷льове беззаставне кредитуванн€ придбанн€

споживачем товар—÷в та послуг(до 1000 долар—÷в —Ўј).


1.3 ќсобливост—÷ процесу споживчого кредитуванн€


ѕравове регулюванн€ в—÷дносин м—÷ж споживачами товар—÷в, роб—÷т —÷ послуг та виробниками —÷ продавц€ми товар—÷в, виконавц€ми роб—÷т —÷ тими, хто нада—‘ послуги, зд—÷йсню—‘тьс€ за допомогою законодавства про захист прав споживач—÷в, що м—÷стить сукупн—÷сть галузевих нормативних правових акт—÷в, у €ких встановлюютьс€ основн—÷ права споживач—÷в, визнача—‘тьс€ механ—÷зм реал—÷зац—÷—„ та захисту цих прав, зокрема щодо гарант—÷й, а також встановлюютьс€ юридичн—÷ насл—÷дки порушенн€ зазначених прав [13, с.602].

ќдне з центральних м—÷iь у споживчому законодавств—÷ ”кра—„ни пос—÷да—‘ саме «акон "ѕро захист прав споживач—÷вї [3, с.3], €кий, необх—÷дно визнати, —‘ комплексним нормативним правовим актом. ” ньому об'—‘днан—÷ норми цив—÷льного та адм—÷н—÷стративного права, представлен—÷ норми цив—÷льного процесуального та ф—÷нансового права. 1 грудн€ 2005¬ар. ¬– ”кра—„ни прийн€ла «акон ”кра—„ни "ѕро внесенн€ зм—÷н до «акону ”кра—„ни "ѕро захист прав споживач—÷вї, €ким «акон ”кра—„ни "ѕро захист прав споживач—÷вї викладено в нов—÷й редакц—÷—„. ќсновною новизною цих зм—÷н —‘ те, що нормами зазначеного «акону регулюютьс€ в—÷дносини —÷з наданн€ споживчого кредиту.

«акон [3, с.4] визнача—‘ споживчий кредит €к кошти, що надаютьс€ кредитодавцем (банком або —÷ншою ф—÷нансовою установою) споживачев—÷ на придбанн€ продукц—÷—„. —поживачем виступа—‘ ф—÷зична особа, €ка придбава—‘, замовл€—‘, використову—‘ або ма—‘ нам—÷р придбати чи замовити продукц—÷ю дл€ особистих потреб, безпосередньо не повтјў€заних з п—÷дпри—‘мницькою д—÷€льн—÷стю або виконанн€м обовтјў€зк—÷в найманого прац—÷вника. ѕродукц—÷—‘ю, в розум—÷нн—÷ «акону, —‘ будь-€к—÷ вироби (товар), робота чи послуга, що виготовл€ютьс€, виконуютьс€ чи надаютьс€ дл€ задоволенн€ сусп—÷льних потреб. “аким чином, споживчий кредит це не т—÷льки кредитуванн€ на придбанн€ товару, а й на наданн€ певних послуг.

Ќормами ст.¬а11 «акону врегульовано права споживач—÷в на випадок укладенн€ ними кредитних договор—÷в (зокрема, при зд—÷йсненн—÷ операц—÷й з кредитуванн€ банк—÷вських рахунк—÷в споживач—÷в), в—÷дпов—÷дно до €ких кредитодавець нада—‘ кошти (споживчий кредит) або бере зобовтјў€занн€ надати —„х споживачев—÷ на придбанн€ продукц—÷—„, а споживач зобовтјў€зу—‘тьс€ повернути —„х разом —÷з нарахованими в—÷дсотками.

ѕрава споживача в раз—÷ придбанн€ ним продукц—÷—„ у кредит обумовлюютьс€ наступними документами та процесами, встановленими «аконом [3, с.6]:

1. ƒогов—÷р про наданн€ споживчого кредиту уклада—‘тьс€ м—÷ж кредитодавцем та споживачем, в—÷дпов—÷дно до €кого кредитодавець нада—‘ кошти (споживчий кредит) або бере зобов'€занн€ надати —„х споживачев—÷ дл€ придбанн€ продукц—÷—„ у розм—÷р—÷ та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'€зу—‘тьс€ повернути —„х разом з нарахованими в—÷дсотками.

2. ѕеред укладенн€м договору про наданн€ споживчого кредиту кредитодавець зобов'€заний пов—÷домити споживача у письмов—÷й форм—÷ про:

1) особу та м—÷iезнаходженн€ кредитодавц€;

2) кредитн—÷ умови, зокрема:

а) мету, дл€ €ко—„ споживчий кредит може бути витрачений;

б) форми його забезпеченн€;

в) на€вн—÷ форми кредитуванн€ з коротким описом в—÷дм—÷нностей м—÷ж ними, в тому числ—÷ м—÷ж зобов'€занн€ми споживача;

г) тип в—÷дсотково—„ ставки;

“—) суму, на €ку кредит може бути виданий;

д) ор—÷—‘нтовну сукупну варт—÷сть кредиту та варт—÷сть послуги з оформленн€ договору про наданн€ кредиту (перел—÷к ус—÷х витрат, пов'€заних з одержанн€м кредиту, його обслуговуванн€м та поверненн€м, зокрема таких, €к адм—÷н—÷стративн—÷ витрати, витрати на страхуванн€, юридичне оформленн€ тощо);

е) строк, на €кий кредит може бути одержаний;

—‘) вар—÷анти поверненн€ кредиту, включаючи к—÷льк—÷сть платеж—÷в, —„х частоту та обс€ги;

ж) можлив—÷сть дострокового поверненн€ кредиту та його умови;

з) необх—÷дн—÷сть зд—÷йсненн€ оц—÷нки майна та, €кщо така оц—÷нка —‘ необх—÷дною, ким вона зд—÷йсню—‘тьс€;

и) податковий режим сплати в—÷дсотк—÷в та про державн—÷ субсид—÷—„, на €к—÷ споживач ма—‘ право, або в—÷домост—÷ про те, в—÷д кого споживач може одержати докладн—÷шу —÷нформац—÷ю;

—÷) переваги та недол—÷ки пропонованих схем кредитуванн€.

3.  редитодавець не ма—‘ права вимагати в—÷д споживача в—÷домостей, €к—÷ не стосуютьс€ визначенн€ його платоспроможност—÷ та не —‘ необх—÷дними дл€ наданн€ споживчого кредиту.

ѕерсональн—÷ дан—÷, одержан—÷ в—÷д споживача або —÷ншо—„ особи у зв'€зку з укладенн€м та виконанн€м договору про наданн€ споживчого кредиту, можуть використовуватис€ виключно дл€ оц—÷нки ф—÷нансового стану споживача та його спроможност—÷ виконати зобов'€занн€ за таким договором.

Ќе —‘ порушенн€м положень абзацу другого ц—÷—‘—„ частини пов—÷домленн€ кредитодавцем в—÷домостей про споживача Ѕюро кредитних —÷стор—÷й, €ке займа—‘тьс€ збиранн€м, обробленн€м, збер—÷ганн€м, захистом —÷ використанн€м —÷нформац—÷—„ в—÷дпов—÷дно до законодавства про формуванн€ —÷ веденн€ кредитних —÷стор—÷й.

4. ƒогов—÷р про наданн€ споживчого кредиту уклада—‘тьс€ у письмов—÷й форм—÷, один з ориг—÷нал—÷в €кого переда—‘тьс€ споживачев—÷. ќбов'€зок доведенн€ того, що один з ориг—÷нал—÷в договору був переданий споживачев—÷, поклада—‘тьс€ на кредитодавц€.

—поживач не зобов'€заний сплачувати кредитодавцев—÷ будь-€к—÷ збори, в—÷дсотки або —÷нш—÷ варт—÷сн—÷ елементи кредиту, що не були зазначен—÷ у договор—÷.

” договор—÷ про наданн€ споживчого кредиту зазначаютьс€:

1) сума кредиту;

2) детальний розпис загально—„ вартост—÷ кредиту дл€ споживача;

3) дата видач—÷ кредиту або, €кщо кредит видаватиметьс€ частинами, дати —÷ суми наданн€ таких частин кредиту та —÷нш—÷ умови наданн€ кредиту;

4) право дострокового поверненн€ кредиту;

5) р—÷чна в—÷дсоткова ставка за кредитом;

6) —÷нш—÷ умови, визначен—÷ законодавством.

” договор—÷ про наданн€ споживчого кредиту може зазначатис€, що в—÷дсоткова ставка за кредитом може зм—÷нюватис€ залежно в—÷д зм—÷ни обл—÷ково—„ ставки Ќац—÷онального банку ”кра—„ни або в —÷нших випадках. ѕро зм—÷ну в—÷дсотково—„ ставки за споживчим кредитом споживач пов—÷домл€—‘тьс€ кредитодавцем письмово прот€гом семи календарних дн—÷в з дати —„—„ зм—÷ни. Ѕез такого пов—÷домленн€ будь-€ка зм—÷на в—÷дсотково—„ ставки —‘ нед—÷йсною.

5. ƒо договор—÷в —÷з споживачами про наданн€ споживчого кредиту застосовуютьс€ положенн€ «акону [3, c.12] про несправедлив—÷ умови в договорах, зокрема положенн€, зг—÷дно з €кими:

1) дл€ наданн€ кредиту необх—÷дно передати €к забезпеченн€ повну суму або частину суми кредиту чи використати —„—„ повн—÷стю або частково дл€ покладенн€ на депозит, або викупу ц—÷нних папер—÷в, або —÷нших ф—÷нансових —÷нструмент—÷в, кр—÷м випадк—÷в, коли споживач одержу—‘ за таким депозитом, такими ц—÷нними паперами чи —÷ншими ф—÷нансовими —÷нструментами таку ж або б—÷льшу в—÷дсоткову ставку, €к —÷ ставка за його кредитом;

2) споживач зобов'€заний п—÷д час укладенн€ договору укласти —÷нший догов—÷р з кредитодавцем або третьою особою, визначеною кредитодавцем, кр—÷м випадк—÷в, коли укладенн€ такого договору вимага—‘тьс€ законодавством та/або коли витрати за таким договором пр€мо передбачен—÷ у склад—÷ сукупно—„ вартост—÷ кредиту дл€ споживача;

3) передбачаютьс€ зм—÷ни в будь-€ких витратах за договором, кр—÷м в—÷дсотково—„ ставки;

4) встановлюютьс€ дискрим—÷нац—÷йн—÷ стосовно споживача правила зм—÷ни в—÷дсотково—„ ставки.

6. —поживач ма—‘ право прот€гом чотирнадц€ти календарних дн—÷в в—÷дкликати свою згоду на укладенн€ договору про наданн€ споживчого кредиту без по€сненн€ причин. ѕереб—÷г цього строку розпочина—‘тьс€ з моменту передач—÷ споживачев—÷ прим—÷рника укладеного договору.

¬—÷дкликанн€ згоди оформлю—‘тьс€ письмовим пов—÷домленн€м, €ке споживач зобов'€заний подати особисто чи через уповноваженого представника або над—÷слати кредитодавцю до зак—÷нченн€ строку, зазначеного в абзац—÷ першому ц—÷—‘—„ частини. « в—÷дкликанн€м згоди на укладенн€ договору про наданн€ споживчого кредиту споживач повинен одночасно повернути кредитодавцю кошти або товари, одержан—÷ зг—÷дно з договором.

—поживач також сплачу—‘ в—÷дсотки за пер—÷од м—÷ж моментом одержанн€ кошт—÷в та моментом —„х поверненн€ за ставкою, встановленою в договор—÷.

—поживач не зобов'€заний сплачувати будь-€к—÷ —÷нш—÷ збори у зв'€зку з в—÷дкликанн€м згоди.

 редитодавець зобов'€заний повернути споживачев—÷ кошти, сплачен—÷ ним зг—÷дно з договором про наданн€ споживчого кредиту, але не п—÷зн—÷ше, н—÷ж прот€гом семи дн—÷в. «а кожний день затримки поверненн€ споживачу кошт—÷в, сплачених ним зг—÷дно з договором про наданн€ споживчого кредиту понад установлений строк (с—÷м дн—÷в), споживачев—÷ виплачу—‘тьс€ неустойка в розм—÷р—÷ одного в—÷дсотка суми, належно—„ до поверненн€ кредитодавцем.

7. ѕраво в—÷дкликанн€ згоди не застосову—‘тьс€ щодо:

1) споживчих кредит—÷в, забезпечених —÷потекою;

2) споживчих кредит—÷в на придбанн€ житла;

3) споживчих кредит—÷в, наданих на куп—÷влю послуги, виконанн€ €ко—„ в—÷дбулос€ до зак—÷нченн€ строку в—÷дкликанн€ згоди.

8. —поживач ма—‘ право достроково повернути споживчий кредит, у тому числ—÷ шл€хом зб—÷льшенн€ суми пер—÷одичних виплат.

якщо споживач скориставс€ правом поверненн€ споживчого кредиту шл€хом зб—÷льшенн€ суми пер—÷одичних виплат, встановлених в абзац—÷ першому ц—÷—‘—„ частини, кредитодавець зобов'€заний зд—÷йснити в—÷дпов—÷дне коригуванн€ кредитних зобов'€зань споживача у б—÷к —„х зменшенн€.

9. ” раз—÷ реал—÷зац—÷—„ споживачем сво—„х прав, передбачених статт€ми 8 —÷ 10 «акону [3, с.12], ц—÷ права д—÷ють —÷ стосовно кредитодавц€, що надав йому споживчий кредит дл€ придбанн€ продукц—÷—„.  редитодавець у такому випадку зобов'€заний повернути споживачев—÷ суму вже зд—÷йснених ним виплат при роз—÷рванн—÷ договору куп—÷вл—÷продажу (виконанн€ роботи, наданн€ послуги) або зд—÷йснити в—÷дпов—÷дне коригуванн€ кредитних зобов'€зань споживача.

10. якщо кредитодавець зг—÷дно з договором про наданн€ споживчого кредиту одержу—‘ внасл—÷док порушенн€ споживачем умов договору право на вимогу поверненн€ споживчого кредиту, строк виплати €кого ще не настав, або на вилученн€ продукц—÷—„ чи застосуванн€ —÷ншо—„ санкц—÷—„, в—÷н може використати таке право лише у раз—÷:

1) затриманн€ сплати частини кредиту та/або в—÷дсотк—÷в щонайменше на один календарний м—÷с€ць; або

2) перевищенн€ сумою заборгованост—÷ суми кредиту б—÷льш €к на дес€ть в—÷дсотк—÷в; або

3) несплати споживачем б—÷льше одн—÷—‘—„ виплати, €ка перевищу—‘ п'€ть в—÷дсотк—÷в суми кредиту; або

4) —÷ншого —÷стотного порушенн€ умов договору про наданн€ споживчого кредиту.

якщо кредитодавець на основ—÷ умов договору про наданн€ споживчого кредиту вимага—‘ зд—÷йсненн€ внеск—÷в, строк сплати €ких не настав, або поверненн€ споживчого кредиту, так—÷ внески або поверненн€ споживчого кредиту можуть бути зд—÷йснен—÷ споживачем прот€гом тридц€ти календарних дн—÷в з дати одержанн€ пов—÷домленн€ про таку вимогу в—÷д кредитодавц€. якщо прот€гом цього пер—÷оду споживач усуне порушенн€ умов договору про наданн€ споживчого кредиту, вимога кредитодавц€ втрача—‘ чинн—÷сть.

11. якщо кредитодавець у позасудовому пор€дку або до судового провадженн€ зверта—‘тьс€ з вимогою про поверненн€ споживчого кредиту або погашенн€ —÷ншого боргового зобов'€занн€ споживача, кредитодавець не може у будь€кий спос—÷б вимагати будь-€ко—„ плати або винагороди в—÷д споживача за таке зверненн€.

ѕри цьому кредитодавцю заборон€—‘тьс€:

1) надавати неправдиву —÷нформац—÷ю про насл—÷дки несплати споживчого кредиту;

2) вилучати продукц—÷ю у споживача без його згоди або без одержанн€ в—÷дпов—÷дного судового р—÷шенн€;

3) зазначати на конвертах з поштовими пов—÷домленн€ми —÷нформац—÷ю про те, що вони стосуютьс€ несплати боргу або споживчого кредиту;

4) вимагати ст€гненн€ будь-€ких сум, не зазначених у договор—÷ про наданн€ споживчого кредиту;

5) звертатис€ без згоди споживача за —÷нформац—÷—‘ю про його ф—÷нансовий стан до трет—÷х ос—÷б, €к—÷ пов'€зан—÷ з—÷ споживачем родинними, особистими, д—÷ловими, профес—÷йними або —÷ншими стосунками у соц—÷альному бутт—÷ споживача;

6) вчин€ти д—÷—„, що вважаютьс€ нечесною п—÷дпри—‘мницькою практикою;

7) вимагати поверненн€ споживчого кредиту, строк давност—÷ €кого минув.

“аким чином, нова редакц—÷€ «акону "ѕро захист прав споживач—÷вї[3, с.2] врегулювала в—÷дносини, €к—÷ складаютьс€ м—÷ж кредитодавцем та позичальником (споживачем), що можуть мати м—÷iе п—÷д час виконанн€ ними вз€тих на себе зобов'€зань в—÷дпов—÷дно до укладеного кредитного договору .

¬ той же час, запровадженн€ норм, €к—÷ регулюють права споживача в раз—÷ придбанн€ ним продукц—÷—„ у кредит створю—‘ можлив—÷сть виникненн€ в д—÷€льност—÷ банк—÷в певних ризик—÷в п—÷д час укладенн€ та виконанн€ договор—÷в про споживчий кредит —÷з ф—÷зичними особами, €к—÷ не —‘ суб'—‘ктами п—÷дпри—‘мницько—„ д—÷€льност—÷, що обумовлен—÷ нормами ст.¬а11 «акону ”кра—„ни "ѕро захист прав споживач—÷вї [3, с.13].


–ќ«ƒ–∆Ћ 2. јЌјЋ–∆« ѕ–ј “» » —ѕќ∆»¬„ќ√ќ  –≈ƒ»“”¬јЌЌя


2.1 ћ—÷iе споживчих кредит—÷в в кредитному портфел—÷ банк—÷всько—„ системи ”кра—„ни


ќсновне дос€гненн€ банк—÷в минулого (2005) року тј‘ б—÷льш н—÷ж двократне зростанн€ обс€г—÷в роздр—÷бних кредит—÷в. јсоц—÷ац—÷€ укра—„нських банк—÷в оприлюднила ф—÷нансов—÷ результати д—÷€льност—÷ банк—÷в за 2005 р—÷к [86, табл. ј.2ј.7 ƒодатку ј]. ќдин —÷з чинник—÷в зростанн€ банк—÷вського сектору тј‘ розширенн€ сп—÷впрац—÷ з населенн€м. якщо велик—÷ компан—÷—„ або взагал—÷ не кредитувалис€, або в—÷ддавали перевагу сп—÷впрац—÷ —÷з зах—÷дними банками, то попит громад€н та банк—÷вськ—÷ послуги р—÷зко зр—÷с.

ѕор—÷вн€но з 2004 роком вклади укра—„нц—÷в зб—÷льшилис€ на 76%, кредити ф—÷зичним особам тј‘ у 2,3 рази. –екордн—÷ темпи зростанн€ роздр—÷бних кредит—÷в передус—÷м —‘ насл—÷дком —÷потечного буму. Ћ—÷дерами за темпами нарощуванн€ кредит—÷в громад€нам стали –айффайзенбанк (278%) та ”кр—иббанк (235%) тј‘ найактивн—÷ш—÷ на ринку житлового та автокредитуванн€ (табл.2.1)

„астка споживчих кредит—÷в у загальному кредитному портфел—÷ банк—÷в кра—„н «ах—÷дно—„ –ƒвропи с€га—‘ 50 %, у сх—÷дно—‘вропейських кра—„нах близько 19 %, в укра—„нських банках на початок 2006 року вона склала 12 %. ѕроцентн—÷ ставки по споживчих кредитах складають у япон—÷—„ тј‘ 1,9 %, ¬еликобритан—÷—„ тј‘ 3,7 %, у —Ўј тј‘ 4,2 %, ‘ранц—÷—„ тј‘ 6,6 %.

Ѕазов—÷ умови споживчих кредит—÷в в банках ”кра—„ни на придбанн€ товар—÷в тривалого користуванн€: кредити видаютьс€ в гривн€х, доларах —÷ —‘вро; сума кредиту тј‘ в—÷д 5 тис. грн. до 20 тис. дол.; терм—÷н кредиту тј‘ в—÷д 1 до 5 рок—÷в; м—÷н—÷мальний внесок позичальника за рахунок "асних кошт—÷в тј‘ 1030 % суми, зазначено—„ в рахунку-фактур—÷; процентна ставка тј‘ 1925 % р—÷чних; забезпеченн€ тј‘ застава майна; обовтјў€зкове страхуванн€: страхуванн€ застави, страхуванн€ титулу "асност—÷, особисте страхуванн€ в—÷д нещасного випадку; погашенн€ основно—„ суми —÷ в—÷дсотк—÷в тј‘ щом—÷с€ц€ (можливе дострокове погашенн€).

—поживче кредитуванн€ в ”кра—„н—÷ п—÷д "товари на виплаттјЁ —‘ беззаставним —÷ викону—‘тьс€ прост—÷ше. Ѕазов—÷ умови такого кредитуванн€: терм—÷н кредиту тј‘ в—÷д 1 до 24 м—÷с€ц—÷в; сума кредиту тј‘ до 5 тис. грн.; валюта тј‘ гривн€; процентна ставка тј‘ 1,83 % на м—÷с€ць; погашенн€ основно—„ суми —÷ в—÷дсотк—÷в тј‘ щом—÷с€ц€ (можливо дострокове погашенн€ кредиту).


“аблиц€ 2.1 Ќайб—÷льш—÷ банки споживчого кредитуванн€ населенн€ ”кра—„ни [86]

є п/п

Ќайб—÷льш—÷ роздр—÷бн—÷ банки ”кра—„ни

 редити ф—÷зособам на

к—÷нець 2005 року, млн грн

ѕрир—÷ст

за р—÷к, %

ƒепозити ф—÷зос—÷б на к—÷нець 2005 року, млн грн

ѕрир—÷ст за р—÷к, %

1

ѕриватЅанк

6 351

105

9 966

79

2

јваль

4 365

126

9 165

83

3

”крсиббанк

3 174

235

2 614

85

4

”крсоцбанк

2 976

194

3 514

73

5

–айффайзенбанк

1 691

278

1 152

110

6

Ќадра

1 677

177

2 491

78

7

ќщадбанк

1 303

76

5 862

69

8

ѕравексЅанк

1 143

65

1 350

46

9

Ѕрокбiзнесбанк

741

18

1 406

101

10

‘—÷нанси та  редит

676

160

1 766

112

«а данними ј”Ѕ [86]


« 1 кварталу 2005 року по 1 квартал 2006 року (тобто за р—÷к) обс€г виданих кредит—÷в ф—÷зичним особам по банк—÷вськ—÷й систем—÷ зб—÷льшивс€ з 15 млрд.грн. до 38 млрд.грн. ( на + 23 млрд.грн.), при цьому обс€г залучених строкових депозит—÷в ф—÷зичних ос—÷б зр—÷с з р—÷вн€ 35 млрд.грн. до р—÷вн€ 52 млрд.грн. ( на +17 млрд.грн.), а обс€г залучених поточних депозит—÷в ф—÷зичних ос—÷б зр—÷с з р—÷вн€ 10 млрд.грн. до р—÷вн€ 16 млрд.грн. ( на +6 млрд.грн.). “аким чином, основним ресурсним джерелом дл€ зростанн€ обс€г—÷в кредитуванн€ ф—÷зичних ос—÷б у банк—÷вськ—÷й систем—÷ ”кра—„ни за 2005 тј”2006 року —‘ залучен—÷ строков—÷ —÷ поточн—÷ депозити ф—÷зичних ос—÷б [86].

—л—÷д зазначити, що зазначена ресурсна база може бути використана дл€ короткострокового споживчого кредитуванн€ —÷ ,т—÷льки в дуже обмеженому обс€з—÷, дл€ —÷потечного кредитуванн€, оск—÷льки максимальний терм—÷н депозит—÷в ф—÷зичних ос—÷б склада—‘ в—÷д 1 до 2 рок—÷в, а —÷потечн—÷ кредити видаютьс€ на терм—÷н 10 тј” 15 рок—÷в. ѕри цьому в—÷дносно дешев—÷ поточн—÷ депозити ф—÷зичних ос—÷б —‘ нестаб—÷льною ресурсною базою —÷ не можуть бути використан—÷ дл€ —÷потечного кредитуванн€. “аким чином, варт—÷сть —÷потечних кредит—÷в визнача—‘тьс€ ставкою строкових депозит—÷в ф—÷зичних ос—÷б, що при ринков—÷й економ—÷ц—÷ не може бути нижче —÷ндексу зменшенн€ вартост—÷ грошей (дисконтна ставка Ќац—÷онального банку ”кра—„ни чи р—÷вень —÷нфл€ц—÷—„).

ќск—÷льки обл—÷кова ставка ЌЅ” в 2005 тј”2006 роц—÷ склада—‘ 9,5%, а оф—÷ц—÷йна —÷нфл€ц—÷€ не перевищу—‘ 10% у р—÷к, то природною ринковою реакц—÷—‘ю комерц—÷йних банк—÷в —‘ встановленн€ процентно—„ ставки на строков—÷ депозити ф—÷зичних ос—÷б на р—÷вн—÷ в—÷д 10,5% (3 м—÷с€ц—÷) до 12,0% (12 м—÷с€ц—÷в) у нац—÷ональн—÷й валют—÷. ќтже, природно—„ —‘ —÷ ставка —÷потечних кредит—÷в у нац—÷ональн—÷й валют—÷, що не знижу—‘тьс€ нижче р—÷вн€ 16 тј” 17% р—÷чних, тобто на 5,0 тј” 5,5% вище вартост—÷ ресурс—÷в.

ќдночасно, оск—÷льки б—÷льш 72% —÷потечних кредит—÷в видано в —÷ноземн—÷й валют—÷, то на —÷потечному ринку в банк—÷всько—„ систем ”кра—„ни, в основному, працю—‘ —÷нша система ц—÷ноутворенн€. Ўтучно, ставка строкових депозит—÷в в —÷ноземн—÷й валют—÷ дл€ ф—÷зичних ос—÷б у банк—÷вськ—÷й систем—÷ встановлена на 4 тј” 5 % нижче ставки строкових депозит—÷в у нац—÷ональн—÷й валют—÷, тобто на р—÷вн—÷ 7,0%(3 м—÷с€ц—÷) —÷ 8,0%(12 м—÷с€ц—÷в), при цьому ставка депозит—÷в у —‘вро встановлю—‘тьс€ штучно на 0,5 тј” 0,7% нижче, н—÷ж ставка в доларах —Ўј. ѕриродно, що при так—÷й ц—÷н—÷ ресурс—÷в в —÷ноземн—÷й валют—÷, €ка сформована за рахунок внеск—÷в населенн€ в —÷ноземн—÷й валют—÷, процентна ставка по —÷потечних кредитах в —÷ноземн—÷й валют—÷ на сьогодн—÷шн—÷й день у банк—÷вськ—÷й систем—÷ склада—‘ в—÷д 11,5% до 12% р—÷чних, тобто на 4% вище вартост—÷ ресурс—÷в.

ќск—÷льки т—÷льки 40% строкових вклад—÷в у валют—÷ мають терм—÷н б—÷льш 12 м—÷с€ц—÷в, ресурсна база споживчих —÷потечних кредит—÷в у банк—÷вськ—÷й систем—÷ ”кра—„ни може бути оц—÷нена €к 57,22 млрд.грн.*0,44*0,4 = 10 млрд.грн., що в—÷дпов—÷да—‘ реальному обс€гов—÷ виданих споживчих —÷потечних кредит—÷в у банк—÷вськ—÷й систем—÷ ”кра—„ни в 2006 роц—÷.

“аким чином, €к показав анал—÷з, у банк—÷вськ—÷й систем—÷ ”кра—„ни з урахуванн€м в—÷дсутност—÷ ресурсних джерел з терм—÷ном залученн€ б—÷льш 1 року дл€ видач—÷ —÷потечних кредит—÷в на 1020 рок—÷в використовуютьс€ т—÷льки довгостроков—÷ вклади населенн€ в —÷ноземн—÷й валют—÷ (12 м—÷с€ц—÷в), €к найб—÷льш ст—÷йка частина залучених пасив—÷в. ќтже, розширенн€ обс€г—÷в —÷потечного кредитуванн€ буде стримуватис€ розширенн€м цього виду ресурсно—„ бази банк—÷в ”кра—„ни до моменту впровадженн€ нових механ—÷зм—÷в залученн€ довгострокових ресурс—÷в дл€ —÷потечного кредитуванн€.

ѕ—÷сл€ оц—÷нки стану споживчого кредитуванн€ на макрор—÷вн—÷ банк—÷всько—„ системи ”кра—„ни, проведемо оц—÷нку стану споживчого кредитуванн€ на м—÷крор—÷вн—÷ одного з найб—÷льших в ”кра—„н—÷ комерц—÷йного банку тј” ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ [85].

«а станом на 31.12.2002 року в банку працювало 15 826 сп—÷вроб—÷тник—÷в у пор—÷вн€нн—÷ з 10 342 сп—÷вроб—÷тниками станом на 31.12.2001 року. Ќа сьогодн—÷шн—÷й день у банку працю—‘ понад 28 тис€ч сп—÷вроб—÷тник—÷в, з них 3 650 у головному оф—÷с—÷ банку.

ѕриватбанк —‘ л—÷дером серед укра—„нських банк—÷вських установ по к—÷лькост—÷ кл—÷—‘нт—÷в, його послугами користуютьс€ понад 16% населенн€ ”кра—„ни, тому основн—÷ тенденц—÷—„ банк—÷вського сегменту споживчого кредитуванн€ €скраво висв—÷тлю—‘ анал—÷з д—÷€льност—÷ цього окремого банку.

“ехнолог—÷чна —÷нфраструктура ј Ѕ "ѕриватбанкї , €к соц—÷альнозначимого банку ”кра—„ни, за станом на 01.05.2006 року характеризу—‘тьс€ €к [85]:

  • к—÷льк—÷сть ф—÷л—÷й —÷ в—÷дд—÷лень по ”кра—„н—÷ тј” 2 010;
  • к—÷льк—÷сть автомат—÷в самообслуговуванн€ (банкомат—÷в) по ”кра—„н—÷ тј” 3153 ( в 1,5 рази б—÷льше н—÷ж банкомат—÷в у вс—÷х банк—÷в банк—÷всько—„ системи ”кра—„ни разом);
  • к—÷льк—÷сть плат—÷жних POSтерм—÷нал—÷в у мереж—÷ торг—÷вл—÷ —÷ послуг ”кра—„ни тј” 16 626 (48 % в—÷д загально—„ к—÷лькост—÷ терм—÷нал—÷в вс—÷х банк—÷в банк—÷всько—„ системи ”кра—„ни в торг—÷вельн—÷й мереж—÷ разом);
  • к—÷льк—÷сть ем—÷тованих пластикових карток дл€ безгот—÷вкових розрахунк—÷в —÷ роботи з автоматами самообслуговуванн€ тј” 9¬а566¬а600 (49% в—÷д загально—„ к—÷лькост—÷ ем—÷тованих пластикових карток вс—÷ма банками банк—÷всько—„ системи ”кра—„ни);

” табл. Ѕ.1 Ѕ.3 ƒодатку Ѕ приведен—÷ зв—÷тн—÷ баланси —÷ зв—÷ти про ф—÷нансов—÷ результати ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ за 2000 2005 роки [84 86]. ” табл.Ѕ.4 тј” Ѕ.5 ƒодатку Ѕ приведен—÷ зв—÷тний баланс та зв—÷т про окрем—÷ показники д—÷€льност—÷ ј Ѕ "ѕриватбанкї за 2 квартал 2006 року [85].

—таном на 01.01.2006 року (за результатами 2005 року) ј Ѕ тјёѕриватбанктјЁ зг—÷дно з даними табл. ј.1 тј” ј.7 ƒодатка ј —‘ л—÷дером —÷ займа—‘ наступн—÷ рейтингов—÷ м—÷i€ в банк—÷вськ—÷й систем—÷ ”кра—„ни [86]:

ќбс€г валюти актив—÷в балансу тј” 21¬а664,360 млн.грн.( 1 м—÷iе);

ќбс€г "асного кап—÷талу тј” 2 307,466 млн.грн.( 1 м—÷iе);

ќбс€г статутного кап—÷талу тј” 1 130,000 млн.грн. ( 2 м—÷iе);

ќбс€г кредитно-—÷нвестиц—÷йного портфел€

тј” 16¬а763,230 млн.грн.( 1 м—÷iе);

ќбс€г поточних —÷ строкових депозит—÷в ф—÷зичних ос—÷б

тј” 9¬а966,027 млн.грн.( 1 м—÷iе);

ќбс€г поточних —÷ строкових депозит—÷в юридичних ос—÷б

тј” 4¬а016,333 млн.грн.( 3 м—÷iе);

ќбс€г балансового прибутку тј” 472,042 млн.грн.( 1 м—÷iе);

ѕрибутков—÷сть статутного кап—÷талу тј” 41,774 % ( 11 м—÷iе);

ѕрибутков—÷сть актив—÷в балансу тј” 2,179 % ( 6 м—÷iе);

Ќа граф—÷ках рис.2.1 наведена динам—÷ка росту обс€г—÷в —÷нвестиц—÷йно-кредитного портфелю ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ у 2001 тј” 2006 роках [86]. як показують граф—÷ки тј” кредитуванн€ юридичних ос—÷б —‘ найб—÷льш вагомою часткою активних операц—÷й банка. јле з 3 кварталу 2004 року (системна криза депозитно—„ бази банк—÷в за рахунок пол—÷тичних ризик—÷в вибор—÷в ѕрезидента ”кра—„ни) тј” ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ почав пр—÷оритетно нарощувати частку кредитуванн€ ф—÷зичних ос—÷б, що особливо виражено у 1 квартал—÷ 2006 року(рис.2.2), коли обс€ги кредит—÷в юридичним особам зменшились на 2 млрд.грн., а водночас обс€ги кредит—÷в ф—÷зичним особам зросли на 1,2 млрд.грн. —÷ обс€ги м—÷жбанк—÷вських кредит—÷в зросли на 0,9 млрд.грн. “аким чином, ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ викону—‘ диверсиф—÷кац—÷ю кредит—÷в по зменшенню обс€г—÷в, наданим одному позичальнику, що сутт—‘во зменшу—‘ ризик одночасного неповерненн€ кредит—÷в багатьма позичальниками.

Ќаведена на рис.2.2 динам—÷ка структури —÷нвестиц—÷йнокредитного портфелю ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ показу—‘, що зм—÷ни у структур—÷ характеризуютьс€ наступним:

вагова частка кредит—÷в, наданих юридичним особам, зменшилась з р—÷вн€ 67,3%(4 квартал 2003 року) до 41,55% (1 квартал 2006 року);

вагова частка кредит—÷в, наданих ф—÷зичним особам, п—÷двищилась з р—÷вн€ 28,18%(4 квартал 2003 року) до 39,48% (1 квартал 2006 року);

вагова частка наданих м—÷жбанк—÷вських кредит—÷в п—÷двищилась з р—÷вн€ 1,88%(4 квартал 2003 року) до 13,17% (1 квартал 2006 року);

  • вагова частка актив—÷в, вкладених в ц—÷нн—÷ папери, п—÷двищилась з р—÷вн€ 2,63%(4 квартал 2003 року) до 5,81% (1 квартал 2006 року);

Ќе зважаючи на те, що зб—÷льшилась дол€ кредит—÷в, наданих ф—÷зичним особам, зменшилась дол€ ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ на ринку споживчого кредитуванн€ в звтјў€зку з по€вою б—÷льш сильних конкурент—÷в.



–ис.2.1. ƒинам—÷ка обс€г—÷в та структура кредитно-—÷нвестиц—÷йного портфелю ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ у 2001 тј”2006 роках [85]



–ис.2.2. ѕор—÷вн€льна динам—÷ка структури кредитно-—÷нвестиц—÷йного портфелю ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ у 2003 тј” 2006 pоках [85]


Ќа рис.2.3 наведена динам—÷ка обс€г—÷в створених резерв—÷в п—÷д ризики кредитних операц—÷й у 2001 тј” 2006 роках. як показу—‘ анал—÷з наведених характеристик, в—÷дносна процентна частка резерв—÷в до загально—„ суми кредит—÷в зросла в—÷д р—÷вн€ 10,18% у 2001 роц—÷ до р—÷вн€ 12,9% у 2004 роц—÷ та зменшилась до р—÷вн€ 10,31% у 2006 роц—÷, тобто незбалансований заставою кредитний ризик становить не менше 10%.


–ис.2.3. ƒинам—÷ка обс€г—÷в виданих кредит—÷в та створених резерв—÷в п—÷д кредитн—÷ ризики в ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ у 2001 тј”2006 роках [85]



Ќа рис.2.4 тј” 2.8 наведен—÷ результати анал—÷зу динам—÷ки структури споживчого кредитуванн€ в кредитному портфел—÷ ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ у 2001 тј” 2006 роках. —поживче кредитуванн€ ф—÷зичних ос—÷б представлене у двох сегментах [85]:

а)  редитуванн€ населенн€ на потреби поточного характеру:

нец—÷льове споживче кредитуванн€ (кредитн—÷ картки, овердрафт депозитних карток, кредитуванн€ "до зарплатитјЁ по зарплатним карткам);

споживче кредитуванн€ придбанн€ побутово—„ техн—÷ки дл€ дому;

споживче кредитуванн€ на навчанн€, л—÷куванн€, туризм, окрем—÷ житт—‘в—÷ под—÷—„;

споживче "јвтомобильне кредитуванн€";

б)  редитуванн€ населенн€ на потреби кап—÷тального характеру:

—÷нвестиц—÷йне —÷потечне кредитуванн€ буд—÷вництва нерухомост—÷ (квартири, котедж—÷ з земельними д—÷л€нками, с—÷льськ—÷ будинки з земельними д—÷л€нками, гараж—÷, дач—÷);

—÷нвестиц—÷йне —÷потечне кредитуванн€ придбанн€ нерухомост—÷ на вторинному ринку та кап—÷тальний ремонт нерухомост—÷ (квартири, котедж—÷ з земельними д—÷л€нками, с—÷льськ—÷ будинки з земельними д—÷л€нками, гараж—÷, дач—÷);

як показу—‘ анал—÷з граф—÷к—÷в рис.2.4 2.8, динам—÷ка структури споживчого кредитуванн€ в ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ з 2002 по 2006 р—÷к характеризу—‘тьс€:

зменшенн€м частки кредитуванн€ на потреби кап—÷тального характеру з 45% (2002 р—÷к) до 32% (2006 р—÷к);

п—÷двищенн€м частки кредитуванн€ на потреби поточного характеру з 55%(2002 р—÷к) до 68% (2006 р—÷к);

зростанн€м частки кредит—÷в на придбанн€ автомоб—÷л—÷в(поточне кредитуванн€) з 20%(2002 р—÷к) до 41% (2006 р—÷к);

зростанн€м частки нец—÷льового споживчого кредитуванн€(поточне кредитуванн€) з 2%(2002 р—÷к) до 8% (2006 р—÷к).


“аким чином, з ростом обс€г—÷в споживчого кредитуванн€ банк все б—÷льше ор—÷—‘нту—‘тьс€ на попит населенн€ у короткострокових кредитах на задоволенн€ потреб поточного характеру.



–ис.2.4. ƒинам—÷ка обс€г—÷в та структури кредитуванн€ ф—÷зичних ос—÷б в ј Ѕ "ѕриватбанкї [85]


–ис.2.5. —труктура споживчого кредитуванн€ ф—÷зичних ос—÷б в ј Ѕ "ѕриватбанкї станом на к—÷нець 4 кварталу 2002 року [85]



–ис.2.6. —труктура споживчого кредитуванн€ ф—÷зичних ос—÷б в ј Ѕ "ѕриватбанкї станом на к—÷нець 1 кварталу 2004 року [85]



–ис.2.7. —труктура споживчого кредитуванн€ ф—÷зичних ос—÷б в ј Ѕ "ѕриватбанкї станом на к—÷нець 1 кварталу 2005 року [85]



–ис.2.8. —труктура споживчого кредитуванн€ ф—÷зичних ос—÷б в ј Ѕ "ѕриватбанкї станом на к—÷нець 1 кварталу 2006 року [85]


2.2  редитуванн€ населенн€ на потреби поточного характеру


 ороткостроков—÷ споживч—÷ кредити надаютьс€ громад€нам на потреби поточного характеру (придбанн€ товар—÷в широкого вжитку —÷ тривалого користуванн€, транспортних засоб—÷в) та на нагальн—÷ потреби (л—÷куванн€, навчанн€, вес—÷лл€, народженн€ дитини, непередбачен—÷ обставини тощо) строком до 1го року, а дл€ кредитуванн€ покупки автомоб—÷л—÷в тј” до 35 рок—÷в [64, c. 58].

¬ портфел—÷ банк—÷вських послуг споживчого кредитуванн€ на поточн—÷ потреби ф—÷зичних ос—÷б ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ пропону—‘ наступний комплекс банк—÷вських продукт—÷в [85]:

автомоб—÷ль в кредит;

авторозстрочка;

товари в розстрочку;

под—÷йове кредитуванн€;

кредити на навчанн€;

кредитн—÷ л—÷м—÷ти на пластиков—÷ кредитн—÷ картки;

кредитна картка тјё“овари в розстрочкутјЁ;

кредитна картка тјё”н—÷версальнатјЁ

ѕридбати автомоб—÷ль в кредит в ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ можливо лише за 30 хвилин. «абезпеченн€м по кредиту виступа—‘ автомоб—÷ль, що купу—‘тьс€ та знаходитьс€ у користуванн—÷ позичальника, але залиша—‘тьс€ в застав—÷ в банку до моменту повно—„ виплати кредиту. ѕервинний внесок позичальника становить в—÷д 10% до 20% в залежност—÷ в—÷д в—÷ку та марки автомоб—÷л€.

 редити дл€ придбанн€ особистого автотранспорту надаютьс€ приватним громад€нам ”кра—„ни на наступних умовах( табл.2.2):


“аблиц€ 2.2 ”мови кредитуванн€ придбанн€ автомоб—÷л—÷в в ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ [85]

¬—÷дсоткова ставка по кредиту (% р—÷чних):

¬aлюта (USD/EUR)

**)

*)

до 5 рок—÷в

до¬а11,52 %

до¬а11,52 %

¬—÷д 5 до 7рок—÷в ***)

до¬а11,52 %


Ќац—÷ональна валюта (гривн€)



до 5 рок—÷в

до¬а15,84 %

до¬а15,84 %

в—÷д 5 до 7 рок—÷в ***)

до¬а15,84 %



* за умови, що в—÷к автомоб—÷л€ на дату видач—÷ кредиту не повинен перевищувати 10 рок—÷в.

** за умови, що в—÷к автомоб—÷л€ на дату видач—÷ кредиту не повинен перевищувати 5 рок—÷в.

*** т—÷льки дл€ нових автомоб—÷л—÷в

ѕогашенн€ покупцем заборгованост—÷ за кредитом зд—÷йсню—‘тьс€ наступним чином: в—÷дсотки за користуванн€ кредитом щом—÷с€ц€ (в—÷дсотки нараховуютьс€ прост—÷ на залишок заборгованост—÷ за кредитом); сума кредиту тј” щом—÷с€ц€ в—÷дпов—÷дно до граф—÷ка.

ѕри первинному зверненн—÷ за кредитом до ѕриватЅанку приватн—÷ кл—÷—‘нти надають паспорт; коп—÷ю дов—÷дки про присво—‘нн€ —÷дентиф—÷кац—÷йного коду; дов—÷дку про отриман—÷ доходи за останн—÷ 6 м—÷с€ц—÷в —÷ догов—÷р куп—÷вл—÷-продажу автомоб—÷л€.

ѕри на€вност—÷ позитивно—„ кредитно—„ —÷стор—÷—„ в ѕриватЅанку, або на€вност—÷ зарплатно—„ картки ѕриватЅанку, процедура придбанн€ автомоб—÷л€ в кредит значно спрощу—‘тьс€ й здешевлю—‘тьс€.

Ќовий кредитний продукт "јвторозстрочка" дозвол€—‘ значно скоротити час —÷ зусилл€ кл—÷—‘нта при придбанн—÷ автомоб—÷л€ в кредит за рахунок в—÷дсутност—÷ попередн—÷х погоджень та сплати авансу, а також без додаткових витрат, передбачен—÷ стандартними схемами јвтокредитуванн€ (оплата первинного внеску й ком—÷с—÷—„ за оформленн€ кредиту).

”мови кредитуванн€:

ѕроцентн—÷ ставки по кредиту 1,59 % на м—÷с€ць в UAH й 1,25 % на м—÷с€ць в USD\EUR.

—трок кредитуванн€ 5 рок—÷в незалежно в—÷д марки автомоб—÷л€.

¬ табл.¬.1 тј” ¬.8 ƒодатку ¬ наведен—÷ рейтинги умов кредитуванн€ населенн€ на покупку автомоб—÷л—÷в в основних комерц—÷йних банках ”кра—„ни [92]. ¬ €кост—÷ рейтингового коеф—÷ц—÷—‘нту вибраний показник сумарного подорожчанн€ товару дл€ споживача.

ѕроведений рейтинг привабливост—÷ банк—÷вських кредит—÷в населенню на придбанн€ нових автомоб—÷л—÷в по по екв—÷валентн—÷й процентн—÷й р—÷чн—÷й ставц—÷ сплати кредиту(в—÷дсотки, одноразова сплату, пер—÷одичн—÷ ком—÷с—÷—„, страхуванн€) показав:

1. ƒл€ кредит—÷в в гривн€х на 3 роки екв—÷валентна р—÷чна ставка лежить в д—÷апазон—÷ 8,4% (ј Ѕ "јвальтјЁ) тј” 10,0% (ј Ѕ "“ј— омерцбанктјЁ) в—÷д початково—„ суми кредиту, загальна сума сплачених процент—÷в за пер—÷од користуванн€ кредитом 25%(min) тј” 30%(max) в—÷д початково—„ суми кредиту.

2. ƒл€ кредит—÷в в гривн€х на 5 рок—÷в екв—÷валентна р—÷чна ставка лежить в д—÷апазон—÷ 8,2% (ј Ѕ "”крсиббанктјЁ) тј” 10,2% (ј Ѕ "“ј— омерцбанктјЁ) в—÷д початково—„ суми кредиту, загальна сума сплачених процент—÷в за пер—÷од користуванн€ кредитом 41%(min) тј” 51%(max) в—÷д початково—„ суми кредиту.

3. ƒл€ кредит—÷в в доларах —Ўј на 3 роки екв—÷валентна р—÷чна ставка лежить в д—÷апазон—÷ 6,3% (ј Ѕ "јвальтјЁ) тј” 7,0 % (ј Ѕ "”крсиббанктјЁ) в—÷д початково—„ суми кредиту, загальна сума сплачених процент—÷в за пер—÷од користуванн€ кредитом 19%(min) тј” 21%(max) в—÷д початково—„ суми кредиту.

4. ƒл€ кредит—÷в в доларах —Ўј на 5 рок—÷в екв—÷валентна р—÷чна ставка лежить в д—÷апазон—÷ 6,0% (ј Ѕ "‘орумтјЁ) тј” 7,0 % (ј Ѕ "‘—÷нанси та кредиттјЁ) в—÷д початково—„ суми кредиту, загальна сума сплачених процент—÷в за пер—÷од користуванн€ кредитом 30%(min) тј” 35%(max) в—÷д початково—„ суми кредиту.

“аким чином, варт—÷сть гривневих автомоб—÷льних кредит—÷в на 9,2 тј” 11,6% дорожче вартост—÷ автомоб—÷льних кредит—÷в в —÷ноземних валютах.

«верта—‘ на себе увагу запропонований механ—÷зм оц—÷нюванн€ привабливост—÷ кредиту за екв—÷валентною р—÷чною процентною ставкою, €ка розрахову—‘тьс€ €к загальна сплачена сума споживачем (проценти, ком—÷с—÷—„, страховка) за пер—÷од кредитуванн€, в—÷днесена до початково—„ суми кредиту.

ѕри такому розрахунку, процентна ставка гривневих кредит—÷в ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ тј” 15,84% на залишкову суму кредиту (без додаткових ком—÷с—÷й) перетворю—‘тьс€ у екв—÷валенту р—÷чну ставку за пер—÷од кредитуванн€ тј” 8,5% в—÷д початково—„ суми кредиту, а таким чином ви€вл€—‘тьс€, що варт—÷сть автокредит—÷в в ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ знаходитьс€ близькою до нижнього д—÷апазону витрат споживача —÷ брати автокредит в ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ тј” виг—÷дно.

ѕрограма "“овари в розстрочку" це можлив—÷сть одержати товар вже сьогодн—÷, оформивши кредит пр€мо в магазин—÷ аванс склада—‘ 0%.

«абезпеченн€м по кредиту виступа—‘ товар, €кий купу—‘тьс€ та знаходитьс€ в користуванн—÷ позичальника, але залиша—‘тьс€ в застав—÷ в банку до моменту повно—„ виплати кредиту.

 редит нада—‘тьс€ на наступних умовах:

ћаксимальний терм—÷н наданн€ кредиту 36 м—÷с€ц—÷в

 редити видаютьс€¬ау нац—÷ональн—÷й валют—÷

–озм—÷р кредиту¬адор—÷вню—‘ вартост—÷ товару, €кий купу—‘тьс€

¬—÷дсотки за користуванн€ кредитом нараховуютьс€ прост—÷ на залишок заборгованост—÷ за кредитом

ѕогашен투азаборгованост—÷ за кредитом зд—÷йсню—‘тьс€ щом—÷с€ц€ р—÷вними платежами

ƒл€ отриманн€ кредиту необх—÷дн—÷ наступн—÷ документи: паспорт; коп—÷€ дов—÷дки про присво—‘нн€ —÷дентиф—÷кац—÷йного коду, дов—÷дка про отриман—÷ доходи за останн—÷¬а3 м—÷с€ц—÷.

«¬а20.01.2006 р. по 20.07.2006¬ар.¬ау вс—÷х в—÷дд—÷ленн€х ѕриватЅанку проводитьс€ акц—÷€ " редит «ор€ний" на вс—÷ види техн—÷ки¬аза¬анаступними умовами:

  • ѕроцентна¬аставка 0,01 %¬ана м—÷с€ць (0,12% р—÷чних)
  • ўом—÷с€чна ком—÷с—÷€ за кредитуванн€ 1,8 тј”1,9% на м—÷с€ць;

јванс тј” 0%.

“ерм—÷н кредитуван투атј”¬ав—÷д 6 до 12¬ам—÷с€ц—÷в

¬—÷дстрочка платежу 2 м—÷с€ц—÷

Ќадан투акредит—÷в, за¬авиключенн€м акц—÷—„ кредит "«ор€ний", зд—÷йсню—‘тьс€ на стандартних умовах.

ћережа магазин—÷в¬аVicotec¬аразом с ѕриватЅанком с 03.12.2005¬ар. по 15.12.2006 р. проводить акц—÷—„ "Ќовор—÷чне диво" . јкц—÷€ "Ќоворiчне диво" розповсюджу—‘тьс€ на весь модельний р€д пральних машин, пилосос—÷в, м—÷крохвильових п—÷чей “ћ Samsung, на вс—÷ модел—÷ холодильник—÷в “ћ LG¬ата по¬азак—÷нченню акц—÷—„ серед покупц—÷в,¬а€к—÷ придбали техн—÷ку “ћ LG буде роз—÷груватис€ мотороллер.

”мови проведенн€ акц—÷—„:

  • ѕроцентна ставка 0,01%¬ана м—÷с€ць (0,12% р—÷чних)
  • ўом—÷с€чна ком—÷с—÷€ за кредитуванн€ 1,8 тј”1,9% на м—÷с€ць;

јванс от 0% до 60%

“ерм—÷ни кредитуванн€ 4, 5, 6, 7, 9, 12 м—÷с€ц—÷в

« 17.12.2005¬ар. по 15.12.2006¬ар.¬ав¬амереж—÷ магазин—÷в ‘окстрот проводитьс€ акц—÷€ "Ѕезв—÷дсотковий кредит на мон—÷тори Samsung +¬асистемний блок Intel¬а" на наступних умовах:

  • ѕроцентна ставка 0,01%¬ана м—÷с€ць¬а(0,12% р—÷чних)
  • ўом—÷с€чна ком—÷с—÷€ за кредитуванн€ 1,8 тј”1,9% на м—÷с€ць;

јванс 0%

“ерм—÷н¬акредитуванн€ 10 м—÷с€ц—÷в

¬ табл.√.1 тј” √.2 ƒодатку √ наведен—÷ рейтинги умов кредитуванн€ населенн€ на покупку побутових товар—÷в в кредит по програм—÷ "–озстрочкатјЁ в основних комерц—÷йних банках ”кра—„ни [92]. ¬ €кост—÷ рейтингового коеф—÷ц—÷—‘нту вибраний показник сумарного подорожчанн€ товару дл€ споживача.

ѕроведений рейтинг привабливост—÷ споживчих кредит—÷в населенню на поточн—÷ потреби (придбанн€ побутово—„ техн—÷ки, послуг, нец—÷льове кредитуванн€) по коеф—÷ц—÷—‘нту подорожчанн€ суми кредиту(в—÷дсотки, одноразова сплату, пер—÷одичн—÷ ком—÷с—÷—„, страхуванн€) показав:

1. ƒл€ кредит—÷в у 2500 гривен на 12 м—÷с€ц—÷в екв—÷валентна р—÷чна ставка лежить в д—÷апазон—÷ 14,0% (ј Ѕ "ЌадратјЁ) тј” 27,0 % (ј Ѕ "ѕравенксбанктјЁ) в—÷д початково—„ суми кредиту, загальна сума сплачених процент—÷в за пер—÷од користуванн€ кредитом 14%(min) тј” 27%(max) в—÷д початково—„ суми кредиту.

2. ƒл€ кредит—÷в у 5000 гривен на 24 м—÷с€ц—÷ екв—÷валентна р—÷чна ставка лежить в д—÷апазон—÷ 14,0% (ј Ѕ "ЌадратјЁ) тј” 26,0 % (ј Ѕ "ѕравексбанктјЁ) в—÷д початково—„ суми кредиту, загальна сума сплачених процент—÷в за пер—÷од користуванн€ кредитом 28%(min) тј” 52%(max) в—÷д початково—„ суми кредиту.

3. ≈кв—÷валентна р—÷чна ставка дл€ споживчих кредит—÷в на поточн—÷ потреби в ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ знаходитьс€ в д—÷апазон—÷ 23,6 тј” 24,2% р—÷чних, тобто ближче до верхньо—„ меж—÷ вартост—÷ в банк—÷вськ—÷й систем—÷ ”кра—„ни.

 редитна картка "ѕод—÷йове кредитуванн€" призначена дл€ ф—÷нансуванн€ р—÷зних под—÷й житт—÷ позичальника (вес—÷лл€, народженн€ дитини, ремонт, проведенн€ комун—÷кац—÷й, буд—÷вництво надв—÷рних буд—÷вель, придбанн€ тварин тощо)

 редити¬анадаютьс€ ф—÷зичним особам громад€нам ”кра—„ни терм—÷ном до¬а36 м—÷с€ц—÷в.

«абезпеченн€м по кредиту може виступати застава особистого майна, застава велико—„ рогато—„ худоби, живност—÷, птах—÷в, застава майнових прав на депозитний вклад, застава рухомого майна; застава нерухомого майна, застава майна трет—÷х ос—÷б, ф—÷нансова запорука п—÷дпри—‘мствакл—÷—‘нта Ѕанку, ф—÷нансова запорука двох ф—÷зичних ос—÷б та б—÷льше.

 редити до 3 000 грн. включно видаютьс€ без забезпеченн€ на терм—÷н до 12ти м—÷с€ц—÷в. ѕогашенн€ позичальником¬азаборгованост—÷ за кредитом зд—÷йсню—‘тьс€ щом—÷с€ц€ р—÷вними платежами.

–ƒ можлив—÷сть встановленн€ гнучкого граф—÷ка погашенн€ заборгованост—÷ за кредитом з урахуванн€м сезонност—÷ отриманн€ доход—÷в


“аблиц€ 2.3 ѕроцентна ставка¬аза кредитом "ѕод—÷йове кредитуванн€тјЁ в ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ [85]

—ума кредиту

¬—÷дсоткова ставка

ƒо 3 000,00 грн.

2,5% на м—÷с€ць

¬—÷д 3 001,00 грн. до 15 000,00 грн.

2,00% на м—÷с€ць


—ума кредиту до 15 000,00 грн.

 редитна картка " редит на навчанн€" тј” це пропозиц—÷€ в—÷д ѕриватЅанку дл€ вс—÷х бажаючих одержати осв—÷ту, реал—÷зована на баз—÷ VISA Classic. ÷ей продукт дозволить кл—÷—‘нту одержати бажану осв—÷ту, не зд—÷йснюючи щор—÷чно великих ф—÷нансових витрат.

ѕри кредитуванн—÷ на навчанн€ Ѕанк да—‘ кошти на одержанн€ осв—÷ти, а кредит надал—÷ оплачу—‘тьс€ кл—÷—‘нтом чи його батьками прот€гом тривалого терм—÷ну 15 рок—÷в. ѕричому в пер—÷од навчанн€ (до 5 рок—÷в) оплачуютьс€ т—÷льки в—÷дсотки за кредитом. ќск—÷льки кредит вида—‘тьс€ на тривалий терм—÷н, щом—÷с€чн—÷ витрати з оплати кредиту будуть незначними —÷ доступними дл€ найб—÷льш скромного бюджету.

ѕереваги картки " редит на навчанн€ " пол€гають в довгостроковому кредитуванн—÷ 15 рок—÷в при низьк—÷й процентн—÷й ставц—÷ (1,67 % на м—÷с€ць), поетапному ф—÷нансуванн—÷ в пер—÷од навчанн€, €к само—„ вартост—÷ навчанн€, так —÷ поточних витрат студента, можливост—÷ сплати т—÷льки в—÷дсотк—÷в прот€гом пер—÷оду навчанн€ (пер—÷од до 5 рок—÷в).  р—÷м того, батьки (поручитель) бере участь у виплат—÷ кредиту т—÷льки в пер—÷од навчанн€, а дал—÷ виплати зд—÷йснюютьс€ самост—÷йно позичальником. Ѕанк кредиту—‘ вс—÷ види платного навчанн€. “акож студент користу—‘тьс€ пластиковою карткою, €к зручним —÷нструментом дл€ обслуговуванн€ ф—÷нансових поток—÷в: витрати (студент) погашенн€ (батьки / студент / поручител—÷).

“аблиц€ 2.4 ”мови обслуговуванн€ кредитно—„ картки "Ќа навчанн€тјЁ в ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ [85]

–озм—÷р кредиту

¬Ј ѕерв—÷сний розм—÷р кредиту:

ƒл€ очного денного навчанн€ кредит умовно под—÷л€—‘тьс€ на 2 частини дл€ оплати навчанн€ (до 100 % в—÷д обумовлено—„ вартост—÷ навчанн€) —÷ кредит тому, хто навча—‘тьс€, призначений дл€ пол—÷пшенн€ соц—÷альних умов студента, тобто грош—÷ на особисте користуванн€ (до 30 % на утриманн€ позичальника сума встановлю—‘тьс€ за узгодженн€м з батьками).

ƒл€ веч—÷рнього або заочного навчанн€ до 70 % в—÷д обумовлено—„ вартост—÷ навчанн€ на оплату —„—„ частини.

¬Ј ѕ—÷сл€ зак—÷нченн€ навчанн€ розм—÷р кредитно—„ л—÷н—÷—„ може бути зб—÷льшений

¬Ј ћаксимальна сума (без дод. забезпеченн€) тј” 50 000 грн.

“ерм—÷н  редитуванн€

15 рок—÷в (180 м—÷с€ц—÷в)

ѕлатн—÷сть

¬Ј —тавка UAH 1,67% на м—÷с€ць

¬Ј «а простроченн€ подв—÷йна ставка

“арифи за пластиковою карткою

¬Ј ќформленн€ картки 100 грн.

¬Ј «н€тт€ гот—÷вки та поповненн€ стандартн—÷ дл€ картки VISA Classic


 редитна картка " редитний л—÷м—÷ттјЁ сума, в межах €ко—„ банк зобовтјЎ€зу—‘тьс€ проводити операц—÷—„ з картковим рахунком кл—÷—‘нта у випадку в—÷дсутност—÷ кошт—÷в на ньому.

—умою можна користуватись частинами, але не б—÷льше розм—÷ру встановленого кредитного л—÷м—÷ту. ѕри цьому плата ст€гу—‘тьс€ банком за т—÷льки за д—÷йсний час користуванн€ реально отриманою сумою. ”становленн€ кредитних л—÷м—÷т—÷в можливе на зарплатну, пенс—÷йну —÷ особисту картку.

 редитний л—÷м—÷т нада—‘тьс€ у валют—÷ картки. ѕриватЅанк нада—‘ так—÷ типи кредитних л—÷м—÷т—÷в:

“орговий кредитний л—÷м—÷т кредитний л—÷м—÷т т—÷льки дл€ зд—÷йсненн€ куп—÷вель й сплати послуг у торговельно-серв—÷сн—÷й мереж—÷ пластиковою карткою. ќтримати гот—÷вку по ц—÷й картц—÷ неможливо.

‘—÷нансовий кредитний л—÷м—÷т кредитний л—÷м—÷т т—÷льки дл€ зд—÷йсненн€ куп—÷вель й сплати послуг у торговельно-серв—÷сн—÷й мереж—÷ пластиковою карткою —÷ отриманн€ гот—÷вки.

¬ €кост—÷ забезпеченн€ по кредитному л—÷м—÷ту банк прийма—‘:

 ошти на депозитному вкладу у ѕриватЅанку

 ошти у ѕриватЅанку на депозитному рахунку особи, що виступа—‘ поручителем

√арант—÷—„ й поруки платоспроможних п—÷дпри—‘мств

«аставу нерухомост—÷, транспортних засоб—÷в

–ƒ можлив—÷сть встановленн€ кредитного л—÷м—÷ту без забезпеченн€ (наприклад, на зарплатн—÷ —÷ пенс—÷йн—÷ картки, або на особист—÷ картки з урахуванн€м позитивно—„ кредитно—„ —÷стор—÷—„ кл—÷—‘нта).

ѕри первинному звертанн—÷ за кредитним л—÷м—÷том у ѕриватЅанк: кл—÷—‘нт ма—‘ надати паспорт —÷ коп—÷ю дов—÷дки про присво—‘нн€ —÷дентиф—÷кац—÷йного коду.

¬ ƒодатку   представлен—÷ ставки по кредитним л—÷м—÷там¬ана пластиков—÷ картки та по¬акредитним карткам в ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ[85].

ѕеревагами технолог—÷—„ кредитна картка "“овари в розстрочкутјЁ —‘ в—÷дсутн—÷сть обмежень по ц—÷льовому використанню кредиту —÷ часу зд—÷йсненн€ покупки, простота одержанн€ кредиту кредитна картка може бути оформлена ус—÷м "асникам зарплатних карток ѕриватЅанку без застави, авансу, збору повного пакету¬адокумент—÷в, зручн—÷сть користуванн€ за допомогою кредитно—„ картки можна в—÷дразу оплатити покупку, а пот—÷м поступово повертати борг —÷ оплачувати в—÷дсотки т—÷льки за фактично використан—÷ кредитн—÷ кошти. ѕогашенн€ заборгованост—÷ може зд—÷йснюватис€ шл€хом автоматичного списанн€ з зарплатно—„ карти.  р—÷м того, карткою можна користуватис€ багаторазово погашена частина кредиту знову ста—‘ доступною дл€ витрачанн€.


“аблиц€ 2.5 ”мови обслуговуванн€ кредитно—„ картки "“овари в розстрочкутјЁ в ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ [85]

—ума кредиту

¬становлюютьс€ Ѕанком виход€чи з р—÷вн€ надходжень на ¬ашу зарплатну карту. м—÷н—÷мальна сума кредиту 500 грн.,

максимальна 5000 грн.

“ерм—÷н д—÷—„

 артка випуска—‘тьс€ на терм—÷н 3 роки, по зак—÷нченню д—÷—„ перевипуска—‘тьс€

ѕогашенн€ заборгованост—÷

ѕогашенн€ заборгованост—÷ зд—÷йсню—‘тьс€ щом—÷с€чними платежами в розм—÷р—÷¬а7 % в—÷д загально—„ суми придбаних за допомогою картки покупок.

Ѕанк самост—÷йно зд—÷йсню—‘¬аплатеж—÷ з зарплатно—„ картки. “акож ¬и можете¬апроводити погашенн€ самост—÷йно шл€хом гот—÷вкового (безгот—÷вкового) поповненн€ картки. —ума внесена понад обов'€зковий плат—÷ж направл€—‘тьс€ на погашенн€ основного боргу.

ѕлатн—÷сть

 артка оформлю—‘тьс€ безкоштовно.

¬—÷дсотки за користуванн€ кредитом 4 % на м—÷с€ць в—÷д залишку заборгованост—÷.


—во—„м пост—÷йним кл—÷—‘нтам ѕриватЅанк пропону—‘ продукт м—÷жнародного класу кредитну картку "”н—÷версальна", реал—÷зовану на баз—÷ V–∆SA Class—÷c.

ћаючи у сво—‘му розпор€дженн—÷ кредитну картку, не потр—÷бно турбуватись про те, де позичити грош—÷ у випадку тимчасово—„ в—÷дсутност—÷ "асних тј” кл—÷—‘нт просто зн—÷ма—‘ гот—÷вку або оплачу—‘ товари —÷ послуги в торговосерв—÷сн—÷й мереж—÷ в межах встановленого кредитного л—÷м—÷ту. ƒл€ погашенн€ боргу досить щом—÷с€ц€ вносити на картковий рахунок суму в розм—÷р—÷ 7% в—÷д поточно—„ заборгованост—÷ (в—÷дсотки включен—÷ в плат—÷ж). ќск—÷льки картка працю—‘ в режим—÷ "поновлювано—„ л—÷н—÷—„", повернувши на карту частину кошт—÷в, можна скористатис€ ними знову. Ѕанк також може самост—÷йно робити платеж—÷ на погашенн€ заборгованост—÷, автоматично списуючи кошти з зарплатно—„ картки кл—÷—‘нта.

ѕрот€гом перших 30 дн—÷в з моменту виникненн€ заборгованост—÷ в—÷дсотки за користуванн€ кредитними коштами нараховуютьс€ виход€чи з—÷ ставки 0,01% р—÷чних, що робить користуванн€ кредитом практично безкоштовним.

¬ табл. ћ.1 ƒодатку ћ наведен—÷ умови обслуговуванн€ кредитно—„ картки тјё”н—÷версальнатјЁ в ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ [85]

“аким чином, конкурентне положенн€ ј Ѕ "ѕриватбанкї на ринку банк—÷вських продукт—÷в споживчого кредитуванн€ на потреби поточного характеру, €ке оц—÷ню—‘тьс€ €к приваблив—÷стю м—÷н—÷мальних ставок кредитуванн€ дл€ споживача, так —÷ необх—÷дним, з точки зору банку, р—÷внем ставки кредитуванн€, €ка забезпечу—‘ прибутков—÷сть д—÷€льност—÷ банку, може бути охарактеризоване €к:

1) –—÷вень екв—÷валентно—„ р—÷чно—„ ставки по автокредитуванню за пер—÷од кредитуванн€ становить 8,5% в—÷д початково—„ суми кредиту, а таким чином ви€вл€—‘тьс€, що варт—÷сть автокредит—÷в в ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ знаходитьс€ близькою до нижнього д—÷апазону витрат споживача —÷ брати автокредит в ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ тј” виг—÷дно (застрахований заставний споживчий кредит низького р—÷вн€ ризику неповерненн€).

2) ≈кв—÷валентна р—÷чна ставка дл€ споживчих кредит—÷в на поточн—÷ ц—÷льов—÷ потреби в ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ знаходитьс€ в д—÷апазон—÷ 23,6 тј” 24,2% р—÷чних, тобто ближче до верхньо—„ меж—÷ вартост—÷ цих вид—÷в споживчих кредит—÷в в банк—÷вськ—÷й систем—÷ ”кра—„ни (незастрахований заставний споживчий кредит середнього р—÷вн€ ризику неповерненн€).

3) ≈кв—÷валентна р—÷чна ставка дл€ револьверних л—÷н—÷й беззаставного нец—÷льового споживчого кредитуванн€ з використанн€м технолог—÷—„ пластикових карток та автомат—÷в банк—÷вського самообслуговуванн€ в ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ становить 36 тј” 48% р—÷чних в—÷д поточного залишку кредиту, що —‘ найвищою ставкою споживчого кредитуванн€ в банк—÷вськ—÷й систем—÷ ”кра—„ни (незастрахований беззаставний споживчий кредит вищого д—÷апазону ризику неповерненн€).


2.3  редитуванн€ населенн€ на потреби кап—÷тального характеру


ƒовгостроков—÷ споживч—÷ кредити громад€нам на потреби кап—÷тального характеру надаютьс€ на так—÷ ц—÷л—÷ [63, с.76]:

буд—÷вництво —÷ндив—÷дуальних житлових будинк—÷в —÷з надв—÷рним буд—÷вл€ми;

буд—÷вництво будинк—÷в у с—÷льськ—÷й м—÷iевост—÷, що не —‘ основним житлом, —÷ будинк—÷в дачного типу, дл€ благоустрою садових д—÷л€нок;

буд—÷вництво надв—÷рних буд—÷вель дл€ утриманн€ худоби та збер—÷ганн€ с—÷льгосппродукт—÷в, л—÷тньо—„ кухн—÷, теплиц—÷, майстерн—÷, нав—÷су тощо;

буд—÷вництво гараж—÷в;

куп—÷вл€ —÷ндив—÷дуальних житлових будинк—÷в —÷з надв—÷рними буд—÷вл€ми;

куп—÷вл€ квартир у житлових будинках;

куп—÷вл€ будинк—÷в дачного типу та будинк—÷в у с—÷льськ—÷й м—÷iевост—÷, що не —‘ основним житлом;

куп—÷вл€ гараж—÷в;

реконструкц—÷€ та кап—÷тальний ремонт —÷ндив—÷дуальних житлових будинк—÷в, при—‘днанн€ —„х до —÷нженерних мереж, придбанн€ обладнанн€ дл€ —÷нженерного благоустрою будинку;

реконструкц—÷€ та ремонт квартир;

реконструкц—÷€ та кап—÷тальний ремонт будинк—÷в дачного типу будинк—÷в у с—÷льськ—÷й м—÷iевост—÷, що не —‘ основним житлом;

“ерм—÷н користуванн€ —÷нвестиц—÷йним довгостроковим кредитом встановлю—‘тьс€ залежно в—÷д об'—‘кта кредитуванн€, розм—÷ру кредиту та ф—÷нансового стану позичальника. ѕри цьому строк користуванн€ кредитом, одержаним на буд—÷вництво та куп—÷влю житла, не повинен перевищувати 10ти рок—÷в, а за —÷ншими видами кредит—÷в 5ти рок—÷в.

¬—÷дсоткова ставка за кредит визнача—‘тьс€ на загальних п—÷дставах. ќбов'€зковою умовою наданн€ довгострокового кредиту —‘ страхуванн€ об'—‘кт—÷в кредитуванн€ на користь банку прот€гом усього пер—÷оду користуванн€ кредитом.


“аблиц€ 2.7 ѕор—÷вн€нн€ основних умов —÷потечного кредитуванн€ в банках ”кра—„ни за даними Ќац—÷онально—„ —÷потечно—„ асоц—÷ац—÷—„ ”кра—„ни [88]

є п/п

Ќайменуванн€ показника

ќдиниц€ вим—÷ру

«ј“  Ѕ "ѕриватЅанк"

ј  ѕромислово тј” —÷нвестиц—÷йний банк («ј“)

ј –∆Ѕ "”кр—иббанк"

1.

–озм—÷р в—÷дсотково—„ ставки, п—÷д €ку надаютьс€ кредити:

1.1.

Ќа буд—÷вництво житла (гривн€)

%

16

20

18

1.2.

Ќа буд—÷вництво житла (валюта)

%

13

14

12,5

1.3.

Ќа придбанн€ житла (гривн€)

%

16

20

18

1.4.

Ќа придбанн€ житла (валюта)

%

13

14

12,5

2.

–озм—÷р першого внеску позичальника, при наданн—÷ кредиту:

2.1.

Ќа буд—÷вництво житла

%

20 (0)

30

25

2.2.

Ќа придбанн€ житла

%

20 (0)

30

25

3.

ћаксимальний терм—÷н наданн€ кредит—÷в:

3.1.

Ќа буд—÷вництво житла

роки

20

15

21

3.2.

Ќа придбанн€ житла

роки

20

15

21

4.

ѕ—÷льговий пер—÷од по сплат—÷ основно—„ суми боргу за кредитами, отриманими на буд—÷вництво або придбанн€ житла

м—÷с€ц—÷в

18

12

12

5.

–азова ком—÷с—÷йна винагорода банку при оформленн—÷ кредиту

%

6

0

0


” кредитному портфел—÷ ј Ѕ тјёѕриватбанктјЁ дл€ ф—÷зичних ос—÷б в сегмент—÷ довгострокового —÷нвестиц—÷йного —÷потечного кредитуванн€ пропону—‘тьс€ тјёключове р—÷шенн€тјЁ квартирного питанн€ [85]:

Ѕанк—÷вський продукт припуска—‘:

м—÷н—÷мальну к—÷льк—÷сть часу на оформленн€ угоди

комплексне р—÷шенн€ свого "квартирного питанн€"

безпека —÷ законн—÷сть угоди по придбанню нерухомост—÷

одержанн€ комплексного обслуговуванн€ в –∆потечних центрах ѕриватбанку в будь-€кому рег—÷он—÷ ”кра—„ни

оформленн€ прот€гом 30 хвилин "–∆потечного сертиф—÷ката", що гаранту—‘ наданн€ кредиту

л—÷кв—÷дац—÷ю необх—÷дност—÷ збирати грошов—÷ кошти на первинний внесок

”мови програми по банк—÷вському продукту:

терм—÷н наданн€ кредиту до 20 рок—÷в

сума кредиту 100 %¬ав—÷д вартост—÷ квартири

первинний внесок¬а0%

забезпеченн€ кредиту застава нерухомост—÷, що здобува—‘тьс€

м—÷н—÷мальний пакет документ—÷в дл€ оформленн€ кредиту

ѕроцентн—÷ ставки по —÷потечних споживчих кредитах —÷ витрати на оформленн€ —÷потечного кредиту в ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ представлен—÷ в табл. ∆.1 ∆.2 ƒодатку ∆.

¬ табл. ƒ.1 тј” ƒ.4 ƒодатку ƒ наведен—÷ результати анал—÷зу умов —÷потечного кредитуванн€ придбанн€ житла в основних банках ”кра—„ни [92].

ѕроведений рейтинг привабливост—÷ споживчих кредит—÷в населенню на придбанн€ житла по екв—÷валентн—÷й процентн—÷й р—÷чн—÷й ставц—÷ сплати кредиту (в—÷дсотки, одноразова сплату, пер—÷одичн—÷ ком—÷с—÷—„, страхуванн€) показав:

1. ƒл€ кредит—÷в на 10 рок—÷в в гривн€х екв—÷валентна р—÷чна ставка лежить в д—÷апазон—÷ 8,6% (ј Ѕ "”крсиббанктјЁ) тј” 12,5% (ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ) в—÷д початково—„ суми кредиту, загальна сума сплачених процент—÷в за пер—÷од користуванн€ кредитом 86%(min) тј” 125%(max) в—÷д початково—„ суми кредиту.

2. ƒл€ кредит—÷в на 20 рок—÷в в гривн€х екв—÷валентна р—÷чна ставка лежить в д—÷апазон—÷ 8,5% (ј Ѕ "”крсиббанктјЁ) тј” 13,7% (ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ) в—÷д початково—„ суми кредиту, загальна сума сплачених процент—÷в за пер—÷од користуванн€ кредитом 170%(min) тј” 273%(max) в—÷д початково—„ суми кредиту.

3. ƒл€ кредит—÷в на 10 рок—÷в в доларах —Ўј екв—÷валентна р—÷чна ставка лежить в д—÷апазон—÷ 6,4% (ј Ѕ "ћ—÷жнародний —÷потечний банктјЁ) тј” 13,7% (ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ) в—÷д початково—„ суми кредиту, загальна сума сплачених процент—÷в за пер—÷од користуванн€ кредитом 64%(min) тј” 95%(max) в—÷д початково—„ суми кредиту.

4. ƒл€ кредит—÷в на 20 рок—÷в в доларах —Ўј екв—÷валентна р—÷чна ставка лежить в д—÷апазон—÷ 6,8% (ј Ѕ "”крсиббанктјЁ) тј” 8,7% (ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ) в—÷д початково—„ суми кредиту, загальна сума сплачених процент—÷в за пер—÷од користуванн€ кредитом 133%(min) тј” 174%(max) в—÷д початково—„ суми кредиту.

“аким чином, сумарна варт—÷сть гривневих —÷потечних кредит—÷в за весь строк кредитуванн€ на 15,9 тј”36,1% дорожче вартост—÷ —÷потечних кредит—÷в в —÷ноземних валютах.

Ќа сьогодн—÷шн—÷й день найдорожч—÷ —÷потечн—÷ кредити видаютьс€ в ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ, найдешевш—÷ тј” в ј Ѕ "”крсиббанктјЁ.

ѕор€д з —÷ншими банк—÷вським продуктами —÷потечного кредитуванн€ ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ пропону—‘ спец—÷альну пропозиц—÷ю тјёћолод—÷жне —÷потечне кредитуванн€тјЁ [85]. ѕ—÷льговий кредит нада—‘тьс€ кл—÷—‘нтам у в—÷ц—÷ до 35 рок—÷в у рамках сп—÷льно—„ програми з ƒержавним фондом спри€нн€ молод—÷жному житловому буд—÷вництву за наступними умовами:

а) терм—÷н наданн€ кредиту до 20 рок—÷в

б) сума кредиту 100 %¬ав—÷д вартост—÷ квартири

в) первинний внесок¬а0%

г) забезпеченн€ кредиту застава нерухомост—÷, що здобува—‘тьс€

д) м—÷н—÷мальний пакет документ—÷в дл€ оформленн€ кредиту

ƒержавний фонд спри€нн€ молод—÷жному житловому буд—÷вництву —‘ державною спец—÷ал—÷зованою ф—÷нансовою установою, п—÷длеглою  аб—÷нетов—÷ ћ—÷н—÷стр—÷в ”кра—„ни —÷ створений з метою спри€нн€ проведенню державно—„ житлово—„ пол—÷тики [89] дл€ видач—÷ компенсац—÷—„ по п—÷льговим кредитам.

ѕ—÷льговий кредит може одержати молода родина або самотн—÷й молодий громад€нин (громад€нка), що одержують у банку кредит на буд—÷вництво (реконструкц—÷ю) або покупку житла, а саме:

родина, у €к—÷й чолов—÷к —÷ дружина мають в—÷к до 35 рок—÷в включно;

неповна родина, у €к—÷й мати (батько) ма—‘ в—÷к до 35 рок—÷в включно —÷ ма—‘ неповнол—÷тн—÷х д—÷тей (дитини);

самотн—÷ молод—÷ громад€ни у в—÷ц—÷ до 35 рок—÷в включно.

ћаксимальний розм—÷р кредиту, по €кому може бути надана часткова компенсац—÷€, визнача—‘тьс€ шл€хом множенн€ нормативно—„ площ—÷ на розрахункову варт—÷сть 1 кв.м. нерухомост—÷, що дор—÷вню—‘ середньо—„ вартост—÷ буд—÷вництва 1 кв.м житла, €ка склалас€ в рег—÷он—÷ зг—÷дно даних ƒержбуду на день погодженн€ кредитного договору. Ќормативна площа визнача—‘тьс€ виход€чи з норми 21 кв.м. загально—„ площ—÷ житла на одного члена родини —÷ додатково 20 кв. м на родину.

якщо дана родина бажа—‘ одержати кредит у б—÷льш—÷й сум—÷, то компенсац—÷€ зд—÷йсню—‘тьс€ т—÷льки виход€чи з вищевказано—„ суми, а по —÷нш—÷й частин—÷ кредиту родина оплачу—‘ в—÷дсотки самост—÷йно в повному обс€з—÷.

ћаксимальна сума кредиту, що може бути фактично видана конкретному позичальников—÷, визнача—‘тьс€ банком у залежност—÷ в—÷д ф—÷нансового стану конкретного позичальника —÷ може бути нижче максимально—„ суми п—÷льгового кредиту.

„асткова компенсац—÷€ визнача—‘тьс€ в розм—÷р—÷:

одн—÷—‘—„ дисконтно—„ ставки ЌЅ” дл€ кандидата, що не ма—‘ д—÷тей або ма—‘ 1 дитини,

п—÷втори дисконтно—„ ставки ЌЅ” дл€ кандидата, що ма—‘ 2 д—÷тей;

подв—÷йно—„ дисконтно—„ ставки ЌЅ” дл€ кандидата, що ма—‘ 3 —÷ б—÷льше д—÷тей;

додатково в розм—÷р—÷ половини дисконтно—„ ставки дл€ кандидата, що ма—‘ потребу в пол—÷пшенн—÷ житлових умов.

–озм—÷р частково—„ компенсац—÷—„ визнача—‘тьс€ на день погодженн€ кредитного договору —÷ не може бути б—÷льше, н—÷ж процентна ставка по кредиту.

 омпенсац—÷€ зд—÷йсню—‘тьс€ т—÷льки у випадку сво—‘часного виконанн€ позичальником зобов'€зань за кредитним договором.

ƒл€ одержанн€ права на часткову компенсац—÷ю кандидат пода—‘ в рег—÷ональне в—÷дд—÷ленн€ ‘онду наступн—÷ документи:

за€ва про наданн€ частково—„ компенсац—÷—„;

дов—÷дку про склад родини;

коп—÷ю св—÷дченн€ про шлюб, паспортних даних;

коп—÷ю св—÷доцтва про народженн€ дитини (д—÷тей);

коп—÷ю дов—÷дки про присво—‘нн€ —÷дентиф—÷кац—÷йного номера

дов—÷дку про перебуванн€ на квартирному обл—÷ку (у раз—÷ потреби).

 андидати, щодо €ких прийн€те р—÷шенн€ про наданн€ частково—„ компенсац—÷—„, подають у рег—÷ональне в—÷дд—÷ленн€ ‘онду наступн—÷ документи:

коп—÷ю кредитного договору, зав—÷рену комерц—÷йним банком;

коп—÷ю —÷нвестиц—÷йно—„ угоди з забудовником (п—÷др€дчиком) на буд—÷вництво (реконструкц—÷ю) житла;

зв—÷т проведенн€ експертно—„ оц—÷нки (у випадку придбанн€ житла);

дов—÷дка-розрахунок комерц—÷йного банку про розм—÷р зобов'€зань по кредиту —÷ прогнозований розм—÷р в—÷дсотк—÷в за користуванн€ кредитом.


“аблиц€ 2.8 ѕроцентн—÷ ставки за кредити на покупку¬ажитла в ј Ѕ "ѕриватбанкї по програм—÷ молод—÷жного —÷потечного кредитуванн€ (первинний —÷ вторинний ринок) [85]

“ерм—÷н, рок—÷в

—тавка, р—÷чних

UAH

USD

EUR

до¬а20 рок—÷в ( перший внесок 0%)

12,00 %

12,00 %

12,00 %


2.4 јнал—÷з дох—÷дност—÷ споживчого кредитуванн€


як показують результати проведеного анал—÷зу, наведен—÷ на рис.2.9, р—÷чн—÷ процентн—÷ ставки незабезпеченого високо-ризикового споживчого кредитуванн€ на поточн—÷ потреби значно перевищують процентн—÷ ставки забезпеченого нерухом—÷стю споживчого кредитуванн€ на —÷нвестиц—÷йн—÷ кап—÷тальн—÷ потреби, що при досл—÷джен—÷й тенденц—÷—„ значного росту в ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ частки споживчого кредитуванн€ на поточн—÷ потреби значно п—÷двищу—‘ ризик кредитуванн€ та потребу—‘ нових п—÷дход—÷в до оперативно—„ оц—÷нки кредитоспроможност—÷ позичальник—÷в тј” ф—÷зичних ос—÷б при масовому нец—÷льовому кредитуванн—÷. як показано на граф—÷ках рис.2.10, 2.11 тј” диверсиф—÷кац—÷€ портфелю споживчих кредит—÷в в ј Ѕ тјёѕриватбанктјЁ привела до п—÷двищенн€ середньозважено—„ процентно—„ ставки споживчих кредит—÷в в нацвалют—÷ з р—÷вн€ 19,4%(2004) до р—÷вн€ 21,8%(2006), в —÷нвалют—÷ з р—÷вн€ 12,8%(2004) до р—÷вн€ 14,0%(2006).юрос—÷б.

“аким чином, споживче кредитуванн€ в ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ розвива—‘тьс€ в напр€мку пр—÷оритет—÷в високо-ризикованих, але й б—÷льш високодох—÷дних вид—÷в споживчого кредитуванн€, що потребу—‘ нових п—÷дход—÷в до оц—÷нки ризик—÷в споживчого кредитуванн€ та впровадженню нових —÷нструмент—÷в по зменшенню ризик—÷в кредитуванн€ на вс—÷х стад—÷€х процесу кредитуванн€. ќдночасно, масове споживче кредитуванн€ потребу—‘ впровадженн€ конкурентоспроможних технолог—÷й "швидкоготјЁ кредитуванн€ споживач—÷в —÷ "швидко—„тјЁ оц—÷нки ризик—÷в.




–ис.2.9. –—÷чн—÷ процентн—÷ ставки споживчого кредитуванн€ в ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ


–ис.2.10. ƒинам—÷ка середньозважено—„ процентно—„ ставки портфел€ споживчого кредитуванн€ ј Ѕ тјёѕриватбанктјЁ (поточне та —÷нвестиц—÷йне кредитуванн€) та пор—÷вн€нн€ з динам—÷кою середньозважених ставок кредитуванн€ юридичних ос—÷б (нац—÷ональна валюта кредит—÷в) [85]


–ис.2.11. ƒинам—÷ка середньозважено—„ процентно—„ ставки портфел€ споживчого кредитуванн€ ј Ѕ тјёѕриватбанктјЁ (поточне та —÷нвестиц—÷йне кредитуванн€) та пор—÷вн€нн€ з динам—÷кою середньозважених ставок кредитуванн€ юридичних ос—÷б (—÷ноземна валюта кредит—÷в) [85]


–ќ«ƒ–∆Ћ 3. ЎЋя’» ѕќƒјЋ№Ўќ√ќ ”ƒќ— ќЌјЋ≈ЌЌя —ѕќ∆»¬„ќ√ќ  –≈ƒ»“”¬јЌЌя Ќј—≈Ћ≈ЌЌя


3.1 ¬икористанн€ заруб—÷жного досв—÷ду споживчого кредитуванн€ в практиц—÷ ф—÷нансових установ в ”кра—„н—÷


” б—÷льшост—÷ кра—„н св—÷ту кредитори (банки, ф—÷нансов—÷ компан—÷—„, компан—÷—„-ем—÷тенти кредитних карт, —÷нвестиц—÷йн—÷ компан—÷—„, торгов—÷ компан—÷—„, що надають комерц—÷йн—÷ кредити) на пост—÷йн—÷й основ—÷ обм—÷нюютьс€ —÷нформац—÷—‘ю про платоспроможн—÷сть позичальник—÷в через кредитне јгентство (бюро). Ќеобх—÷дн—÷сть цього доведена в численних роботах економ—÷ст—÷в, що досл—÷джували проблему асиметричност—÷ —÷нформац—÷—„ в сфер—÷ ф—÷нансового посередництва [59, с.24].

јсиметричн—÷сть —÷нформац—÷—„ (asymmetric information) визнача—‘тьс€ в економ—÷чн—÷й л—÷тератур—÷ €к недостатн—÷сть в—÷домостей про партнера, доступних при укладенн—÷ наприклад кредитно—„ угоди, що призводить до неефективного розпод—÷лу кредитних ресурс—÷в. “ак, кредитор звичайно не в змоз—÷ оц—÷нити майбутн—÷ прибутки —÷ ризики, пов'€зан—÷ з —÷нвестиц—÷йними проектами, дл€ зд—÷йсненн€ €ких позичальник бере позику, тому банк встановлю—‘ однаков—÷ процентн—÷ ставки по кредитах дл€ вс—÷х, що породжу—‘ проблему "неспри€тливого вибору" (adverse selection).

 р—÷м того, кредитори можуть бути незд—÷бними контролювати д—÷—„ позичальник—÷в п—÷сл€ отриманн€ позики. ѕозичальник може зайн€тис€ видами д—÷€льност—÷, що зб—÷льшують ризик неплатоспроможност—÷ або прагнути укрити прибутки в—÷д сво—„х —÷нвестиц—÷й, щоб не платити по боргах. —л—÷дством цього ста—‘ зниженн€ обс€г—÷в —÷ встановленн€ високих процентних ставок кредитуванн€. ÷е €вище в науков—÷й л—÷тератур—÷ отримало назву "несумл—÷нно—„ повед—÷нки" (moral hazard).

¬ умовах асиметричност—÷ —÷нформац—÷—„ кращим позичальникам доводитьс€ платити п—÷двищену прем—÷ю за ризик, а г—÷рш—÷, плат€ть занижену. ќск—÷льки прагненн€ ненад—÷йних позичальник—÷в отримати кредит вище, н—÷ж платоспроможних, знижу—‘тьс€ ефективн—÷сть розпод—÷лу кредитних ресурс—÷в. ” результат—÷ частина потенц—÷йно над—÷йних —÷ прибуткових проект—÷в не реал—÷зову—‘тьс€.

—в—÷товий досв—÷д показу—‘, що вир—÷шити ц—÷ проблеми можливо т—÷льки за допомогою кредитного јгентства (бюро), створеного дл€ обм—÷ну —÷нформац—÷—‘ю про позичальник—÷в м—÷ж кредиторами. ѕри цьому дос€га—‘тьс€ тро€кого роду результат [48].

ѕо-перше, кредитне јгентство (бюро) п—÷двищу—‘ р—÷вень в—÷домостей банк—÷в про потенц—÷йних позичальник—÷в —÷ да—‘ можлив—÷сть б—÷льш точного прогнозуванн€ поверненн€ позик. ÷е дозвол€—‘ кредиторам ефективно визначати напр€м —÷ ц—÷ну позики, зменшуючи ризик виникненн€ проблеми неспри€тливого вибору.

ѕо-друге, на€вн—÷сть кредитних јгентств (бюро) дозвол€—‘ зменшити плату за пошук —÷нформац—÷—„, €ку ст€гували б банки з—÷ сво—„х кл—÷—‘нт—÷в. ÷е веде до вир—÷внюванн€ —÷нформац—÷йного пол€ всередин—÷ кредитного ринку —÷ примушу—‘ кредитор—÷в встановлювати конкурентн—÷ ц—÷ни на кредитн—÷ ресурси. Ѕ—÷льш низьк—÷ процентн—÷ ставки зб—÷льшують чистий прибуток позичальник—÷в —÷ стимулюють —„х д—÷€льн—÷сть.

ѕо-трет—‘, кредитне јгентство (бюро) форму—‘ свого роду диiипл—÷нуючий механ—÷зм дл€ позичальник—÷в.  ожний зна—‘, що у раз—÷ невиконанн€ зобов'€зань його репутац—÷€ в очах потенц—÷йних кредитор—÷в упаде, в—÷др—÷заючи його в—÷д позикових кошт—÷в або робл€чи —„х набагато дорожче. ÷ей механ—÷зм також п—÷двищу—‘ стимул позичальника до поверненн€ кредиту, зменшуючи ризик несумл—÷нно—„ повед—÷нки.

 редитн—÷ јгентства (бюро) виступають €к —÷нформац—÷йн—÷ посередники, заснован—÷ самими кредиторами, або створен—÷ та д—÷юч—÷ незалежно —÷ одержуючи прибуток в—÷д сво—‘—„ д—÷€льност—÷.  редитори забезпечують јгентство (бюро) даними про сво—„х кл—÷—‘нт—÷в. јгентства (бюро) пор—÷внюють —„х з —÷нформац—÷—‘ю, отриманою з —÷нших джерел (суди, державн—÷ ре—‘страц—÷йн—÷, податков—÷ органи, тощо) —÷ формують картотеку на кожного позичальника.  редитори при умов—÷ регул€рност—÷ —÷ достов—÷рност—÷ наданн€ —÷нформац—÷—„ про сво—„х кл—÷—‘нт—÷в можуть пост—÷йно отримувати з јгентства (бюро) зв—÷ти про кредитн—÷ операц—÷—„ потенц—÷йних позичальник—÷в.  редитне јгентство (бюро) нада—‘ р—÷зного роду зв—÷ти про кредитн—÷ операц—÷—„ в залежност—÷ в—÷д на€вност—÷ —÷нформац—÷—„ про потенц—÷йного позичальника, вигл€ду кредиту, що нада—‘тьс€ —÷, що найб—÷льш важливо, в—÷д м—÷ри детал—÷зац—÷—„, необх—÷дно—„ кредитору. —амий простий зв—÷т м—÷стить —÷нформац—÷ю про минул—÷ неповернут—÷ та прострочен—÷ кредити так зван—÷ "чорн—÷" ("black") або "негативн—÷" ("negative") дан—÷. —ам—÷ детальн—÷ зв—÷ти "б—÷л—÷" ("white") або "позитивн—÷" ("positive") м—÷ст€ть увесь комплекс —÷нформац—÷—„ про активи та пасиви позичальника, гарант—÷—„, структуру заборгованост—÷ по терм—÷нах та часу погашенн€, його зайн€тост—÷ та —÷стор—÷—„ його с—÷м'—„.

Ќайб—÷льш розвинене кредитне јгентство склада—‘ кредитн—÷ рейтинги позичальник—÷в, спираючись на —„х характеристиках —÷ кредитн—÷й —÷стор—÷—„, а також використовують дан—÷ дл€ складанн€ статистичних моделей, спри€ючих просуванню ф—÷нансових —÷нструмент—÷в, визначенню вартост—÷ кредиту, встановленню —÷ регулюванню кредитних л—÷м—÷т—÷в.

ѕерше кредитне јгентство (бюро) з'€вилос€ на ринку споживчого кредитуванн€. ÷ей ринок, €к —÷ ринок кредитуванн€ малого б—÷знесу, характеризу—‘тьс€ великою к—÷льк—÷стю потенц—÷йних позичальник—÷в, прагнучих отримати невелик—÷ за обс€гами кредити. “ому —÷ндив—÷дуальна оц—÷нка кожного з них вимага—‘ додаткових витрат —÷ невиг—÷дна кредиторам, особливо враховуючи те, що анал—÷з, заснований на характеристиках позичальника —÷ його кредитн—÷й —÷стор—÷—„, повинен бути достов—÷рним —÷ об'—‘ктивним. “аким чином, кредитне јгентство (бюро), що акумулю—‘ —÷нформац—÷ю, отриману в—÷д багатьох кредитор—÷в прот€гом дек—÷лькох рок—÷в, волод—÷—‘ базою даних дл€ формуванн€ широкого —÷нформац—÷йного пол€ —÷ побудови статистичних моделей оц—÷нки ризику.

—ьогодн—÷ кредитн—÷ јгентства (бюро) в т—÷й або —÷нш—÷й орган—÷зац—÷йн—÷й форм—÷ д—÷ють практично у всьому св—÷т—÷. Ѕ—÷льш—÷сть кра—„н прийшла до висновку, що ефективний розвиток економ—÷ки неможливий без —÷нформац—÷йно—„ в—÷двертост—÷ —÷ прозорост—÷. ѕ—÷дтвердженн€м цьому можуть служити дан—÷, опубл—÷кован—÷ в робот—÷ "Information Sharing, Lending and Defaults: CrossCountry Evidence" ÷ентра досл—÷джень в област—÷ економ—÷ки —÷ ф—÷нанс—÷в (Centre for Studies in Economics and Finance (CSEF) в травн—÷ 1999 року. ¬ид—÷ливши р€д показник—÷в, що характеризують ефективн—÷сть —÷ обс€ги кредитуванн€, —÷ згрупувавши дан—÷ по 40 кра—„нах, фах—÷вц—÷ ÷ентра отримали ц—÷кав—÷ результати (табл.3.1).


“аблиц€ 3.1 ¬за—‘мозв'€зок кредитуванн€ —÷ обм—÷ну —÷нформац—÷—‘ю [36]

ѕоказник обм—÷ну —÷нформац—÷—‘ю

Ѕанк—÷вськ—÷ кредити / ¬¬ѕ (%)

–езерви на втрати за кредитами / «агальний обс€г кредит—÷в (%)

 редитний ризик (050)

Ќ—÷

31,10

1,31

15,2

“—÷льки "чорна"

67,57

0,86

5,11

"чорна" —÷ "б—÷ла"

66,42

0,81

7,14


«'€сувалос€, що обм—÷н —÷нформац—÷—‘ю стимулю—‘ зростанн€ банк—÷вських кредит—÷в в—÷дносно до ¬¬ѕ приблизно на 20%.  р—÷м того, значно знижу—‘тьс€ р—÷вень кредитного ризику —÷, в—÷дпов—÷дно, зменшу—‘тьс€ частка резерв—÷в на можлив—÷ втрати за кредитами у загальних обс€гах кредитуванн€. “аким чином, зб—÷льшенн€ м—÷ри доступност—÷ —÷нформац—÷—„ у сфер—÷ ф—÷нансового посередництва позитивно познача—‘тьс€ на ефективност—÷ кредитуванн€, —÷ €к насл—÷док на зростанн—÷ валового внутр—÷шнього продукту —÷ продуктивност—÷ прац—÷.

—в—÷товий досв—÷д демонстру—‘ р—÷зноман—÷тт€ форм орган—÷зац—÷—„ кредитного јгентства (бюро). ѕри цьому к—÷льк—÷сть та форми "асност—÷ кредитних јгентств (бюро) може бути р—÷зною в кожн—÷й кра—„н—÷. “ак, в р€д—÷ кра—„н, таких €к —Ўј, Ѕразил—÷€, јргентина б—÷льш—÷сть кредитних јгентств (бюро) —‘ приватними п—÷дпри—‘мствами, функц—÷онуючими з метою отриманн€ прибутку в—÷д наданн€ —÷нформац—÷йних послуг.  р—÷м того, в цих кра—„нах д—÷ють —÷ дек—÷лька м—÷iевих кредитних јгентств (бюро), створених торговими палатами —÷ асоц—÷ац—÷€ми €к некомерц—÷йн—÷ орган—÷зац—÷—„.

” япон—÷—„ —÷ б—÷льшост—÷ —‘вропейських кра—„н, €к правило, кредитне јгентство (бюро) створю—‘тьс€ в форм—÷ приватних компан—÷й, належних консорц—÷уму кредитор—÷в. Ќа територ—÷—„ ¬еликобритан—÷—„ д—÷ють два кредитних јгентства (бюро) абсолютно самост—÷йн—÷ —÷ незалежн—÷ в—÷д кредитор—÷в. ” ‘—÷нл€нд—÷—„ та Ѕельг—÷—„ кредитн—÷ јгентства (бюро) управл€ютьс€ або л—÷цензуютьс€ ур€довими установами.

ƒ—÷юче в Ќ—÷меччин—÷ кредитне јгентство (бюро) €вл€—‘ собою об'—‘днанн€ восьми рег—÷ональних, у правовому —÷ економ—÷чному в—÷дношенн—÷ самост—÷йних товариств “овариство «ахисту у справах «агального забезпеченн€  редит—÷в (SCHUFA). –«х "асниками —÷ одночасно партнерами —‘ комерц—÷йн—÷ банки, ощадн—÷ каси, кооперативн—÷ банки, ф—÷рми, що пропонують кредитн—÷ карти, буд—÷вельно-ощадн—÷ —÷ —÷потечн—÷ банки, л—÷зингов—÷ сусп—÷льства, а також п—÷дпри—‘мства роздр—÷бно—„ торг—÷вл—÷ —÷ будинку посилочно—„ торг—÷вл—÷, надаючи ф—÷зичним особам грошов—÷ або товарн—÷ кредити споживчого характеру.

 р—÷м SCHUFA в Ќ—÷меччин—÷ —÷сну—‘ ц—÷лий р€д др—÷бних незалежних установ, що €вл€ють собою спец—÷ал—÷зован—÷ дов—÷дков—÷ јгентства (бюро).

”  анад—÷ д—÷—‘ розгалужена система др—÷бних м—÷iевих кредитних јгентств (бюро), що знаход€тьс€ у приватн—÷й "асност—÷ та безпосередньо працюючих з споживачами послуг по перев—÷рц—÷ кредитоспроможност—÷ (€к правило, компан—÷€ми, що робл€ть кредитн—÷ послуги, здають у оренду житло або прим—÷щенн€ дл€ оф—÷с—÷в, тощо).  онкурентами —„м —‘ велик—÷ приватн—÷ корпорац—÷—„, €к—÷ працюють у сфер—÷ наданн€ послуг по перев—÷рц—÷ кредитоспроможност—÷. –∆нформац—÷€ про ф—÷нансове положенн€ приватних ос—÷б та орган—÷зац—÷й надходить у —÷нформац—÷йну мережу системи м—÷iевих кредитних јгентств (бюро) приблизно в—÷д 250 компан—÷й, €к—÷, в свою чергу, —‘ —„—„ активними користувачами. ” —„х числ—÷ банки, кредитн—÷ союзи, телефонн—÷, л—÷зингов—÷ компан—÷—„, велик—÷ ун—÷версами, оптов—÷ постачальники, тощо. Ќа м—÷iевому р—÷вн—÷ збира—‘тьс€ —÷нформац—÷€ щодо заборгованост—÷ за податками, грошовими позовами та —÷нш. «аре—‘стрований в м—÷iевому кредитному јгентств—÷ (бюро) користувач ма—‘ можлив—÷сть за допомогою виданих йому комп'ютерних код—÷в —÷ парол€ практично вмить отримати необх—÷дну йому —÷нформац—÷ю.

Ѕази даних кредитних јгентств (бюро) у найб—÷льш розвинених кра—„нах формуютьс€, €к правило, прот€гом вже дек—÷лькох дес€тк—÷в рок—÷в. ј в р€д—÷ кра—„н —Ўј,  анад—÷, ‘—÷нл€нд—÷—„, ѕј– кредитн—÷ јгентства (бюро) почали свою д—÷€льн—÷сть ще в к—÷нц—÷ 19 початку 20 стол—÷тт€. ” де€ких кра—„нах, наприклад в –∆тал—÷—„, приватн—÷ кредитн—÷ јгентства (бюро) досить нове €вище, проте швидко розвива—‘тьс€ та набува—‘ все б—÷льшого значенн€. ” р€д—÷ латиноамериканських —÷ аз—÷атських кра—„н кредитне јгентство (бюро) перебува—‘ в стад—÷—„ становленн€, акумулюючи невеликий обс€ги в основному негативн—÷й —÷нформац—÷—„, однак це лише перш—÷ —„х кроки на шл€ху до в—÷дкрито—„ економ—÷ки.

ќбс€ги —÷нформац—÷—„, €кою обм—÷нюютьс€ кредитори за допомогою мереж—÷ кредитного јгентства (бюро), досить великий. “ак в —Ўј, Ѕельг—÷—„, Ѕразил—÷—„, ¬еликобритан—÷—„, япон—÷—„, Ќ—÷меччин—÷, к—÷льк—÷сть зв—÷т—÷в, що надаютьс€ перевищу—‘ чисельн—÷сть населенн€.

” сфер—÷ наданн€ —÷нформац—÷йних послуг, незважаючи на множинн—÷сть кредитних јгентств (бюро), проте, ма—‘ м—÷iе велика ступ—÷нь концентрац—÷—„ кап—÷талу. “ак, в —Ўј, ¬еликобритан—÷—„ —÷ япон—÷—„ дом—÷нуючу роль грають дв—÷три великих кредитних јгентства (бюро), що надають увесь комплекс —÷нформац—÷—„. ” де€ких кра—„нах функц—÷ону—‘ т—÷льки одне таке ун—÷версальне кредитне јгентство (бюро) (јвстрал—÷€, Ќ—÷меччина, јргентина, Ѕразил—÷€, ‘—÷нл€нд—÷€ —÷ –∆рланд—÷€), —÷нш—÷ ж в основному займають др—÷бн—÷ н—÷ш—÷, надаючи окрем—÷ види —÷нформац—÷—„.

÷е по€сню—‘тьс€ тим, що б—÷льш велика компан—÷€ здатна сконцентрувати в сво—„й баз—÷ даних максимальний обс€г достов—÷рно—„ —÷ повно—„ —÷нформац—÷—„, а також використати в сво—„й д—÷€льност—÷ найб—÷льш передов—÷ —÷нформац—÷йн—÷ технолог—÷—„.

Ќа початку 1990 рок—÷в почавс€ процес розширенн€ пол€ д—÷€льност—÷ кредитних јгентств (бюро) на м—÷жнародний р—÷вень. Ќайб—÷льш—÷ представники цього б—÷знесу поставили за мету перерости в транснац—÷ональн—÷ компан—÷—„. ѕершим —„х кроком на цьому шл€ху стало встановленн€ контролю або придбанн€ нац—÷ональних кредитних јгентств (бюро) у р€д—÷ кра—„н Ћатинсько—„ јмерики, –ƒвропи —÷ јз—÷—„. Ќайб—÷льшим та найстар—÷шим у св—÷т—÷ —‘ кредитне агентство "ƒан енд Ѕредстрит" (Dan & Bradsteet) , база даних €кого на сьогодн—÷ акумулю—‘ дан—÷ б—÷льш €к 48 млн. компан—÷й, 10 млн. з €ких знаход€тьс€ у —Ўј. ” багатьох кра—„нах на шл€ху розвитку кредитних јгентств (бюро) сто€ла проблема захисту приватно—„ —÷нформац—÷—„ щодо потенц—÷йних позичальник—÷в. “ому на сьогодн—÷шн—÷й день д—÷€льн—÷сть кредитного јгентства (бюро) практично у вс—÷х кра—„нах буду—‘тьс€ таким чином, щоб вона не порушувала особистих прав —÷ свобод громад€н. «аконом визначений ц—÷лий р€д гарант—÷й, таких €к обмеженн€ на доступ до даних, заборона на наданн€ "б—÷ло—„" —÷нформац—÷—„ (наприклад, в ‘—÷нл€нд—÷—„ —÷ јвстр—÷—„), обов'€зкове виключенн€ —÷ндив—÷дуальних даних через певний пром—÷жок часу (7 рок—÷в у —Ўј, 5 у јвстрал—÷—„), заборона на зб—÷р детально—„ особисто—„ —÷нформац—÷—„ тако—„ €к расова, рел—÷г—÷йна приналежн—÷сть, пол—÷тичн—÷ погл€ди, тощо, право доступу, перев—÷рки —÷ виправленн€ —÷нформац—÷—„ самим позичальником.

“ак, у —Ўј д—÷€льн—÷сть кредитного јгентства (бюро) регулю—‘тьс€ законом про достов—÷рну оц—÷нку кредитоспроможност—÷, прийн€тим в 1971 роц—÷. «г—÷дно з цим законом, дов—÷дка про кредитоспроможн—÷сть не повинна м—÷стити —÷нформац—÷—„ про банкрутства, €к—÷ в—÷дбулис€ б—÷льше €к 14 рок—÷в тому, про ст€гненн€ за рахунками б—÷льш н—÷ж 7л—÷тньо—„ давност—÷, про зроблен—÷ б—÷льш 7 рок—÷в тому арешти майна у зв'€зку з несплатою податк—÷в, про позови —÷ судов—÷ р—÷шенн€ б—÷льш н—÷ж 7л—÷тньо—„ давност—÷, про випадки арешту, пред'€вленн€ звинуваченн€ або засудженн€ б—÷льш н—÷ж 7л—÷тньо—„ давност—÷, —÷ншу негативну —÷нформац—÷ю б—÷льш н—÷ж 7л—÷тньо—„ давност—÷.  р—÷м того, визначаютьс€ ц—÷л—÷ наданн€ —÷нформац—÷—„. ѕри цьому закон дозвол€—‘ примусити јгентство (бюро) виправити будь-€к—÷ нев—÷рн—÷ в—÷домост—÷ щодо позичальника.

ƒ—÷€льн—÷сть н—÷мецького SCHUFA також повинна знаходитис€ в рамках, позначених спец—÷альним законом про захист даних —÷ не порушувати банк—÷вську та—‘мницю. ” зв'€зку з цим, банки перед подачею в SCHUFA —÷нформац—÷—„ про ф—÷зичних ос—÷б —÷ —„х заборгован—÷сть повинн—÷ отримати згоду зац—÷кавлених ос—÷б. Ѕанки вир—÷шують цю проблему таким чином, що при в—÷дкритт—÷ особового рахунку —÷ наданн—÷ кредит—÷в або гарант—÷й вимагають в—÷д ф—÷зичних ос—÷б п—÷дписанн€ спец—÷ально—„ угоди, €ке вповноважу—‘ банк передавати —÷нформац—÷ю про кл—÷—‘нт—÷в, що мають розрахунков—÷ рахунки —÷ що користуютьс€ споживчими кредитами. SCHUFA не збира—‘ —÷нформац—÷ю про д—÷тей, прибутки, м—÷iе роботи —÷ майновий стан ф—÷зичних ос—÷б. ѕри цьому позичальник волод—÷—‘ правом контролю над —÷нформац—÷—‘ю про себе.

 р—÷м або зам—÷сть приватних кредитних јгентство (бюро) у багатьох кра—„нах —÷сну—‘ —÷нститут державно—„ ре—‘страц—÷—„ кредит—÷в Public credit registers (PCR). ÷€ орган—÷зац—÷€ —÷сторично створювалас€ дл€ ре—‘страц—÷—„ операц—÷й —÷потечного кредитуванн€ —÷ заставних п—÷д нерухом—÷сть. ќднак на сьогодн—÷ цей —÷нститут викону—‘ в р€д—÷ кра—„н функц—÷—„ кредитного јгентства (бюро).

ќсновна в—÷дм—÷нн—÷сть PCR в—÷д кредитних јгентств (бюро) пол€га—‘ в тому, що наданн€ —÷нформац—÷—„ в базу даних —‘ обов'€зковим —÷ не визначатьс€ н—÷€кою угодою, а встановлено в—÷дпов—÷дним правилом (кр—÷м ‘—÷нл€нд—÷—„ —÷ ЎриЋанки, де участь —‘ добров—÷льною). ѕри цьому вс€ —÷нформац—÷€ —‘ стандартизованою (наприклад, кредити вище встановленого р—÷вн€, видан—÷ за визначений тимчасово—„ —÷нтервал) —÷ м—÷стить в основному дан—÷ про кредит, а не про самого позичальника.

PCR в б—÷льшост—÷ кра—„н керуютьс€ центральними банками. “ак, у ‘ранц—÷—„, де нема—‘ приватного кредитного јгентства (бюро) функц—÷ону—‘ "÷ентральне јгентство ризик—÷в" при Ѕанку ‘ранц—÷—„, куди вс—÷ кредитн—÷ орган—÷зац—÷—„ зобов'€зан—÷ надавати —÷нформац—÷ю про позичальник—÷в —÷ видан—÷ —„м кредити понад двохсот тис€ч франк—÷в. ÷ентральне јгентство ризик—÷в обробл€—‘ поступаючи дан—÷ —÷ вида—‘ кожному з банк—÷в зведенн€ про загальну суму кредит—÷в, €к—÷ отримали —„х кл—÷—‘нти, в тому числ—÷ —÷ в —÷нших кредитних орган—÷зац—÷€х.

—творенн€ в ”кра—„н—÷ над—÷йно—„ системи —÷дентиф—÷кац—÷—„ д—÷лово—„ та ф—÷нансово—„ репутац—÷—„ компан—÷й та приватних позичальник—÷в —‘ одн—÷—‘ю з фундаментальних умов подальшого розвитку ринк—÷в кредит—÷в та —÷нвестиц—÷й, особливо в сфер—÷ кредитуванн€ малого та середнього б—÷знесу, —÷потечного та споживчого кредитуванн€.

« метою зниженн€ кредитних ризик—÷в, п—÷двищенн€ над—÷йност—÷ роботи банк—÷всько—„ системи ЌЅ” в 2001 роц—÷ створив "–ƒдину —÷нформац—÷йну систему обл—÷ку позичальник—÷в (боржник—÷в), €к—÷ мають прострочену заборгован—÷сть за кредитамитјЁ тј” –ƒ–∆— "–е—‘стр позичальник—÷втјЁ [22].

—творенн€ –е—‘стру вир—÷шило частину проблеми доступу до —÷нформац—÷—„ щодо позичальник—÷в тј” банки отримали можлив—÷сть ознайомитись з негативною —÷нформац—÷ю про позичальника. –азом з тим це не надало можливост—÷ в—÷дсл—÷дковувати повед—÷нку боржника на ринку за де€кий пер—÷од, —÷ за межами –е—‘стру залишилась —÷нформац—÷€ щодо добросов—÷сного позичальника.

Ќад вивченн€м м—÷жнародного досв—÷ду роботи кредитних бюро у 2002 тј” 2005 роках працювали Ќац—÷ональний банк ”кра—„ни, јсоц—÷ац—÷€ укра—„нських банк—÷в, ÷ентр "≈коном—÷ка —÷ правотјЁ ј”Ѕ, ”кра—„нська ћ—÷жбанк—÷вська јсоц—÷ац—÷€ „лен—÷в Europay International (EMA), ÷ентр комерц—÷йного права. «а п—÷дтримки —в—÷тового банку, USAID, фах—÷вц€ми ЌЅ”, јсоц—÷ац—÷й тј” ј”Ѕ та ≈ћј, ÷ентру комерц—÷йного права були проведен—÷ (—÷з залученн€м —÷ноземних консультант—÷в-представник—÷в кредитних бюро: ¬еликобритан—÷—„, —Ўј, –∆сланд—÷—„,  анади,  —÷пру, ѕольщ—÷ тощо) конференц—÷—„ та сем—÷нари з питань перспектив впровадженн€ в ”кра—„н—÷ –∆нституту кредитних бюро.

÷€ робота надала можлив—÷сть розробити та затвердити у 2005 роц—÷ «акон ”кра—„ни "ѕро орган—÷зац—÷ю об—÷гу та формуванн€ кредитних —÷стор—÷йтјЁ [9], €кий вступив в д—÷ю з 1 лютого 2006 року та в €кому врахову—‘тьс€ м—÷жнародний досв—÷д д—÷€льност—÷ кредитних бюро.

«акон [9, с.2] визнача—‘ правов—÷ та орган—÷зац—÷йн—÷ засади формуванн€ —÷ веденн€ кредитних —÷стор—÷й, права суб'—‘кт—÷в кредитних —÷стор—÷й та користувач—÷в бюро кредитних —÷стор—÷й, вимоги до захисту —÷нформац—÷—„, що склада—‘ кредитну —÷стор—÷ю, пор€док утворенн€, д—÷€льност—÷ та л—÷кв—÷дац—÷—„ бюро кредитних —÷стор—÷й.

ћетою цього «акону —‘ врегулюванн€ сусп—÷льних в—÷дносин, що виникають у сфер—÷ збору, обробленн€, збер—÷ганн€, захисту та використанн€ —÷нформац—÷—„ про виконанн€ особами грошових зобов'€зань, функц—÷онуванн€ —÷нституц—÷й, пов'€заних з обм—÷ном —÷нформац—÷—‘ю про грошов—÷ зобов'€занн€ та забезпеченн€м прав та —÷нтерес—÷в суб'—‘кт—÷в кредитно—„ —÷стор—÷—„.

«г—÷дно «акону впроваджен—÷ наступн—÷ терм—÷ни:

бюро кредитних —÷стор—÷й (дал—÷ Ѕюро) юридична особа, виключною д—÷€льн—÷стю €ко—„ —‘ зб—÷р, збер—÷ганн€, використанн€ —÷нформац—÷—„, €ка склада—‘ кредитну —÷стор—÷ю;

веденн€ кредитно—„ —÷стор—÷—„ д—÷€льн—÷сть Ѕюро —÷з збиранн€, обробленн€, збер—÷ганн€, захисту, використанн€ —÷нформац—÷—„, €ка склада—‘ кредитну —÷стор—÷ю;

кредитна —÷стор—÷€ це сукупн—÷сть —÷нформац—÷—„ про юридичну або ф—÷зичну особу, що —„—„ —÷дентиф—÷ку—‘, в—÷домостей про виконанн€ нею зобов'€зань за кредитними правочинами, —÷ншо—„ в—÷дкрито—„ —÷нформац—÷—„ в—÷дпов—÷дно до «акону;

користувач Ѕюро (дал—÷  ористувач) юридична або ф—÷зична особа суб'—‘кт господарсько—„ д—÷€льност—÷, €ка уклада—‘ кредитн—÷ правочини та в—÷дпов—÷дно до ƒоговору нада—‘ —÷ ма—‘ право отримувати —÷нформац—÷ю, що склада—‘ кредитну —÷стор—÷ю;

суб'—‘кт кредитно—„ —÷стор—÷—„ будь-€ка юридична або ф—÷зична особа, €ка уклала кредитний правочин та щодо €ко—„ форму—‘тьс€ кредитна —÷стор—÷€;

ѕринципами формуванн€ та доступу до —÷нформац—÷—„, €ка склада—‘ кредитну —÷стор—÷ю, —‘:

забезпеченн€ конституц—÷йних прав —÷ свобод суб'—‘кт—÷в кредитних —÷стор—÷й;

адекватн—÷сть обс€г—÷в —÷нформац—÷—„ ц—÷л€м, дл€ €ких вони збираютьс€;

значим—÷сть, всеб—÷чн—÷сть, об'—‘ктивн—÷сть, повнота —÷ достов—÷рн—÷сть —÷нформац—÷—„;

регул€рн—÷сть та безперервн—÷сть надходженн€ —÷нформац—÷—„;

ц—÷льове використанн€ —÷нформац—÷—„;

строков—÷сть збер—÷ганн€ —÷нформац—÷—„;

конф—÷денц—÷йн—÷сть —÷нформац—÷—„ та —„—„ захист;

зб—÷р —÷ наданн€ —÷нформац—÷—„, що склада—‘ кредитну —÷стор—÷ю, виключно за згодою суб'—‘кта ц—÷—‘—„ кредитно—„ —÷стор—÷—„;

незалежн—÷сть Ѕюро.

ƒжерелами формуванн€ кредитних —÷стор—÷й —‘:

в—÷домост—÷, що надаютьс€  ористувачем до Ѕюро за письмовою згодою суб'—‘кта кредитно—„ —÷стор—÷—„ в—÷дпов—÷дно до цього «акону;

в—÷домост—÷ державних ре—‘стр—÷в, —÷нформац—÷€ з —÷нших баз даних публ—÷чного користуванн€, в—÷дкритих дл€ загального користуванн€ джерел за вин€тком в—÷домостей (—÷нформац—÷—„), що становл€ть державну та—‘мницю.

Ѕюро ма—‘ право отримувати в—÷домост—÷ та —÷нформац—÷ю на догов—÷рних засадах. ќргани або уповноважен—÷ особи (держател—÷, адм—÷н—÷стратори державних ре—‘стр—÷в тощо) зобов'€зан—÷ на запит Ѕюро надавати в—÷домост—÷ з державних ре—‘стр—÷в в електронному вигл€д—÷ (у формат—÷ бази даних) у раз—÷ на€вност—÷ письмово—„ згоди суб'—‘кт—÷в —÷нформац—÷—„.

 ористувачами Ѕюро можуть бути банки, небанк—÷вськ—÷ ф—÷нансов—÷ установи та —÷нш—÷ суб'—‘кти господарсько—„ д—÷€льност—÷, €к—÷ надають послуги з в—÷дстроченн€м платежу або надають майно в кредит.

 редитна —÷стор—÷€ м—÷стить таку —÷нформац—÷ю:

1) в—÷домост—÷, що —÷дентиф—÷кують особу:

а) дл€ ф—÷зичних ос—÷б:

пр—÷звище, —÷м'€ та по батьков—÷;

дата народженн€;

паспортн—÷ дан—÷;

м—÷iе проживанн€;

—÷дентиф—÷кац—÷йний номер зг—÷дно з ƒержавним ре—‘стром ф—÷зичних ос—÷б платник—÷в податк—÷в та —÷нших обов'€зкових платеж—÷в (у раз—÷ на€вност—÷) (дал—÷ —÷дентиф—÷кац—÷йний номер);

в—÷домост—÷ про поточну трудову д—÷€льн—÷сть;

с—÷мейний стан особи та к—÷льк—÷сть ос—÷б, €к—÷ перебувають на —„—„ утриманн—÷;

дата —÷ номер державно—„ ре—‘страц—÷—„, в—÷домост—÷ про орган державно—„ ре—‘страц—÷—„ та основний предмет господарсько—„ д—÷€льност—÷ ф—÷зично—„ особи суб'—‘кта п—÷дпри—‘мницько—„ д—÷€льност—÷;

б) дл€ юридичних ос—÷б:

повне найменуванн€;

м—÷iезнаходженн€;

дата —÷ номер державно—„ ре—‘страц—÷—„, в—÷домост—÷ про орган державно—„ ре—‘страц—÷—„;

—÷дентиф—÷кац—÷йний код у –ƒдиному державному ре—‘стр—÷ п—÷дпри—‘мств та орган—÷зац—÷й ”кра—„ни (дал—÷ —÷дентиф—÷кац—÷йний код);

пр—÷звище, —÷м'€ та по батьков—÷, паспортн—÷ дан—÷ кер—÷вника —÷ головного бухгалтера;

основний вид господарсько—„ д—÷€льност—÷;

в—÷домост—÷, що —÷дентиф—÷кують "асник—÷в, €к—÷ волод—÷ють 10 —÷ б—÷льше в—÷дсотками статутного кап—÷талу юридично—„ особи:

дл€ ф—÷зичних ос—÷б "асник—÷в: пр—÷звище, —÷м'€ та по батьков—÷, паспортн—÷ дан—÷, —÷дентиф—÷кац—÷йний номер —÷ м—÷iе проживанн€;

дл€ юридичних ос—÷б "асник—÷в: повне найменуванн€, м—÷iезнаходженн€, дата —÷ номер державно—„ ре—‘страц—÷—„, в—÷домост—÷ про орган державно—„ ре—‘страц—÷—„, —÷дентиф—÷кац—÷йний код;

2) в—÷домост—÷ про грошове зобов'€занн€ суб'—‘кта кредитно—„ —÷стор—÷—„:

а) в—÷домост—÷ про кредитний правочин та зм—÷ни до нього (номер —÷ дата укладанн€ правочину, сторони, вид правочину);

б) сума зобов'€занн€ за укладеним кредитним правочином;

в) вид валюти зобов'€занн€;

г) строк —÷ пор€док виконанн€ кредитного правочину;

“—) в—÷домост—÷ про розм—÷р погашено—„ суми та остаточну суму зобов'€занн€ за кредитним правочином;

д) дата виникненн€ простроченн€ зобов'€занн€ за кредитним правочином, його розм—÷р —÷ стад—÷€ погашенн€;

е) в—÷домост—÷ про припиненн€ кредитного правочину та спос—÷б його припиненн€ (у тому числ—÷ за згодою стор—÷н, у судовому пор€дку, гарантом тощо);

—‘) в—÷домост—÷ про визнанн€ кредитного правочину нед—÷йсним —÷ п—÷дстави такого визнанн€;

3) —÷нформац—÷ю про суб'—‘кта кредитно—„ —÷стор—÷—„, €ка склада—‘тьс€ —÷з сукупност—÷ документовано—„ —÷нформац—÷—„ про особу з державних ре—‘стр—÷в, —÷нших баз даних публ—÷чного користуванн€, в—÷дкритих дл€ загального користуванн€ джерел:

а) на€вн—÷сть заборгованост—÷ за податками та обов'€зковими платежами;

б) р—÷шенн€ суд—÷в, що стосуютьс€ виникненн€, виконанн€ та припиненн€ зобов'€зань за укладеним кредитним правочином;

в) р—÷шенн€ суд—÷в та орган—÷в виконавчо—„ "ади, що стосуютьс€ майнового стану суб'—‘кта кредитно—„ —÷стор—÷—„;

г) —÷нш—÷ в—÷домост—÷, що впливають на спроможн—÷сть виконанн€ суб'—‘ктом кредитно—„ —÷стор—÷—„ "асних зобов'€зань;

4) в—÷домост—÷ про операц—÷—„ з —÷нформац—÷—‘ю, €ка склада—‘ кредитну —÷стор—÷ю:

а) дата оновленн€ кредитно—„ —÷стор—÷—„;

б) найменуванн€  ористувача, €кий надав —÷нформац—÷ю до кредитно—„ —÷стор—÷—„, у раз—÷ його згоди на це;

в) коментар суб'—‘кта кредитно—„ —÷стор—÷—„ у випадках, передбачених цим «аконом.

–∆нформац—÷€ дл€ формуванн€ кредитно—„ —÷стор—÷—„ нада—‘тьс€  ористувачем до Ѕюро лише в раз—÷ на€вност—÷ письмово—„ згоди юридично—„ або ф—÷зично—„ особи, €ка уклала кредитний правочин з  ористувачем.

 ористувач у раз—÷ укладенн€ кредитного правочину та отриманн€ письмово—„ згоди суб'—‘кта кредитно—„ —÷стор—÷—„ на зб—÷р, збер—÷ганн€, використанн€ та поширенн€ через Ѕюро —÷нформац—÷—„ щодо нього нада—‘ до Ѕюро —÷нформац—÷ю:

1) про себе, що —÷дентиф—÷ку—‘ його €к  ористувача;

2) про суб'—‘кта кредитно—„ —÷стор—÷—„.

 ористувач зобов'€заний пов—÷домити суб'—‘кта кредитно—„ —÷стор—÷—„ про назву та адресу Ѕюро, до €кого передаватиме —÷нформац—÷ю дл€ формуванн€ його кредитно—„ —÷стор—÷—„.

Ѕюро надають —÷нформац—÷ю з кредитних —÷стор—÷й у форм—÷ кредитних зв—÷т—÷в.  редитн—÷ зв—÷ти м—÷ст€ть усю —÷нформац—÷ю з кредитно—„ —÷стор—÷—„, €кщо —÷нш—÷ обс€ги —÷нформац—÷—„ не передбачен—÷ ѕоложенн€м Ѕюро або ƒоговором.

 ористувач—÷ мають право звернутис€ до Ѕюро за отриманн€м кредитних зв—÷т—÷в упродовж д—÷—„ укладеного правочину м—÷ж ним та суб'—‘ктом кредитно—„ —÷стор—÷—„, а також за на€вност—÷ у  ористувача письмово—„ згоди суб'—‘кта кредитно—„ —÷стор—÷—„ на доступ до його кредитно—„ —÷стор—÷—„.

 ористувач—÷ мають право звернутис€ до Ѕюро за отриманн€м кредитних зв—÷т—÷в у раз—÷ зверненн€ суб'—‘кта кредитно—„ —÷стор—÷—„ до них з метою укладенн€ кредитного правочину, а також наданн€  ористувачу письмово—„ згоди на доступ до його кредитно—„ —÷стор—÷—„.

—уб'—‘кт кредитно—„ —÷стор—÷—„ ма—‘ право ознайомитис€ з —÷нформац—÷—‘ю, що м—÷ститьс€ у його кредитн—÷й —÷стор—÷—„, а саме:

1) кредитним зв—÷том;

2) —÷нформац—÷—‘ю з ре—‘стру запит—÷в.

Ѕюро створю—‘тьс€ у форм—÷ господарського товариства, cтатутний кап—÷тал Ѕюро форму—‘тьс€ виключно за рахунок грошових кошт—÷в засновник—÷в Ѕюро —÷ ма—‘ бути не менше п'€ти м—÷льйон—÷в гривень. ” назв—÷ Ѕюро обов'€зково зазначаютьс€ слова "бюро кредитних —÷стор—÷й". ѕредметом д—÷€льност—÷ Ѕюро —‘ виключно веденн€ кредитних —÷стор—÷й, а також зд—÷йсненн€ —÷ншо—„ д—÷€льност—÷, що ма—‘ на мет—÷ реал—÷зац—÷ю положень цього «акону. Ѕюро почина—‘ зд—÷йсненн€ сво—‘—„ д—÷€льност—÷ з моменту отриманн€ л—÷ценз—÷—„.

Ќа сьогодн—÷шн—÷й день в ”кра—„н—÷ заре—‘строван—÷ та розпочали сво—‘ функц—÷онуванн€ перших 3 бюро кредитних —÷стор—÷й, що повинно сутт—‘во знизити ризики технолог—÷й масового споживчого кредитуванн€ населенн€:

1. “ќ¬ "”кра—„нське бюро кредитних —÷стор—÷йтјЁ (засновники «ј“  Ѕ "ѕриватЅанктјЁ —÷ —÷ноземна компан—÷€ BigOptima Limited). ƒержавна ре—‘страц—÷€ “ќ¬ "”кра—„нське бюро кредитних —÷стор—÷йтјЁ датована 6 червн€ 2005 року [48].

Ќа сьогодн—÷шн—÷й день “ќ¬ "”кра—„нське бюро кредитних —÷стор—÷йтјЁ —‘ —‘диним реально д—÷ючим та може надати доступ до б—÷льш н—÷ж 10¬а000¬а000 кредитних —÷стор—÷й €к ф—÷зичних, так юридичних ос—÷б, що склада—‘ близько 40 % усього працездатного населенн€ ”кра—„ни.

2. ѕерше всеукра—„нське бюро кредитних —÷стор—÷й (засновники јсоц—÷ац—÷€ укра—„нських банк—÷в, 30 банк—÷в —÷ дв—÷ страхов—÷ компан—÷—„) [49].

3. Ќац—÷ональне бюро кредитних —÷стор—÷й тј‘ вже трет—‘ кредитне бюро в ”кра—„н—÷ [49]. …ого засновники тј‘ Ќац—÷ональна асоц—÷ац—÷€ кредитних сп—÷лок ”кра—„ни, м—÷жнародна холдингова компан—÷€ Creditinfo Group, що спец—÷ал—÷зу—‘тьс€ на системах та —÷нструментах кредитного менеджменту, а також —÷нвестиц—÷йно-ф—÷нансова група "“ј—ї.


3.2 Ќов—÷ види споживчого кредитуванн€


ѕ—÷двищенн€ прибутковост—÷ кредитних операц—÷й безпосередньо зв'€зано з €к—÷стю оц—÷нки кредитного ризику. ” залежност—÷ в—÷д класиф—÷кац—÷—„ кл—÷—‘нта по групах ризику банк прийма—‘ р—÷шенн€, чи варто видавати кредит чи н—÷, €кий л—÷м—÷т кредитуванн€ —÷ в—÷дсотки варто встановлювати.

” св—÷тов—÷й практиц—÷ —÷сну—‘ два основних методи оц—÷нки ризику кредитуванн€, що можуть застосовуватис€ €к окремо, так —÷ в сполученн—÷ з один одним [31, с.25]:

субтјў—‘ктивний висновок експерт—÷в або кредитних —÷нспектор—÷в;

автоматизован—÷ системи скоринга.

‘—÷нансовий скоринг тј” новий терм—÷н в практиц—÷ роботи комерц—÷йних банк—÷в ”кра—„ни з споживчими кредитами населенню.

„ерез п—÷двищенн€ конкуренц—÷—„ —÷ росту стимул—÷в дл€ кращих результат—÷в кредитн—÷ й —÷нш—÷ ф—÷нансов—÷ установи змушен—÷ шукати б—÷льш ефективн—÷ шл€хи контролю над витратами. јгресивн—÷ маркетингов—÷ проекти по залученню нових кл—÷—‘нт—÷в —÷ необх—÷дн—÷сть швидко на них реагувати привели до росту автоматизац—÷—„ процесу експертизи —÷ наданн€ кредит—÷в —÷ страховок. –∆ншими словами, виника—‘ приваблива перспектива поставити видачу кредит—÷в на пот—÷к, використовуючи де€кий математичний формал—÷зм —÷ накопичен—÷ статистичн—÷ дан—÷.

” сфер—÷ роздр—÷бного кредитуванн€ ризик-менеджеров—÷ тепер приходитьс€ приймати так—÷ р—÷шенн€ по наданню кредиту, за допомогою €ких можна не т—÷льки адекватно оц—÷нити кредитоспроможн—÷сть кл—÷—‘нта, але —÷ зберегти витрати на низькому р—÷вн—÷, зменшуючи час, затрачуваний на один кл—÷—‘нта. “акож дл€ —÷деального обслуговуванн€ кл—÷—‘нт—÷в потр—÷бно, щоб це автоматизоване р—÷шенн€ в—÷дмовл€ло в кредит—÷ €к можна меншому числу кредитоспроможних кл—÷—‘нт—÷в —÷ в той же час в—÷дс—÷вало €кнайб—÷льше потенц—÷йних порушник—÷в

–изик-менеджери залучаютьс€ дл€ допомоги у вибор—÷ дл€ прив—÷лейованого обслуговуванн€ "правильних" кл—÷—‘нт—÷в, тобто кл—÷—‘нт—÷в, що несуть найменший ризик. Ќавпроти, у в—÷дношенн—÷ до кл—÷—‘нт—÷в, що демонструють негативне поводженн€ (неплатеж—÷, шахрайство), ризик-менеджери повинн—÷ застосовувати стратег—÷—„, що дозвол€ють не т—÷льки —÷дентиф—÷кувати —„х, але й ефективно вживати заход—÷в, щоб м—÷н—÷м—÷зувати подальш—÷ втрати.

 лючовим пон€тт€м ново—„ технолог—÷—„ роботи кредитного ризик-менеджера —‘ скоринг та скорингов—÷ таблиц—÷.

—истема скоринга дл€ оц—÷нки кредитоспроможност—÷ це, насамперед, той або —÷нший вид математично—„ модел—÷, що дозвол€—‘ ставити конкретному потенц—÷йному позичальников—÷, кожний з €ких опису—‘тьс€ р€дом параметр—÷в, у в—÷дпов—÷дн—÷сть де€ку величину, що оц—÷ню—‘ кредитну €к—÷сть позичальника.

«деб—÷льшого, €к—÷ б математичн—÷ розум—÷нн€ не закладалис€ в п—÷дставу скорингово—„ модел—÷, скоринг €вл€—‘ собою зважену суму фактор—÷в ризику кредитно—„ €кост—÷ позичальник—÷в:


S = a1 * X1 + a2 * X2 + ... + ak * Xk (3.1)


де S значенн€ скоринга,

X1,X2...Xk параметри кл—÷—‘нта, що вход€ть в оц—÷нку його кредитно—„ €кост—÷,

a1,a2...ak ваги, що характеризують значим—÷сть в—÷дпов—÷дних параметр—÷в кл—÷—‘нта (фактори ризику його кредитоспроможност—÷) дл€ формуванн€ його кредитного скоринга.

ƒл€ зниженн€ витрат —÷ зб—÷льшенн€ пропускно—„ здатност—÷ системи скоринга, кр—÷м математично—„ модел—÷, необх—÷дна —„—„ програмна реал—÷зац—÷€. Ќеобх—÷дно також мати систему регламент—÷в —÷ процедур, що задають правила експлуатац—÷—„ системи скоринга.

—коринг —‘ одним з найб—÷льш усп—÷шних приклад—÷в використанн€ математичних —÷ статистичних метод—÷в у б—÷знес—÷, що у даний час широко застосовуютьс€ у вс—÷х економ—÷чно розвитих кра—„нах. —коринг використову—‘тьс€ головним чином при кредитуванн—÷ ф—÷зичних ос—÷б, особливо в споживчому кредит—÷ при незабезпечених позичках, та €вл€—‘ собою математичну або статистичну модель, за допомогою €ко—„ на основ—÷ кредитно—„ —÷стор—÷—„ "минулихї кл—÷—‘нт—÷в банк намага—‘тьс€ визначити, наск—÷льки велика —÷мов—÷рн—÷сть, що конкретний потенц—÷йний позичальник поверне кредит у визначений терм—÷н.

” зах—÷дн—÷й банк—÷вськ—÷й систем—÷, коли людина зверта—‘тьс€ за кредитом, банк може мати наступну —÷нформац—÷ю дл€ анал—÷зу [79, с.14]:

анкета, €ку заповню—‘ позичальник;

—÷нформац—÷€ на даного позичальника з кредитного бюро орган—÷зац—÷—„, у €к—÷й збер—÷га—‘тьс€ кредитна —÷стор—÷€ всього дорослого населенн€ кра—„ни;

дан—÷ рух—÷в по рахунках, €кщо мова йде про вже д—÷ючого кл—÷—‘нта банку.

” самому спрощеному вид—÷ скорингова модель €вл€—‘ собою зважену суму визначених характеристик. ” результат—÷ виходить —÷нтегральний показник (score); чим в—÷н вище, тим вище над—÷йн—÷сть кл—÷—‘нта, —÷ банк може упор€дкувати сво—„х кл—÷—‘нт—÷в по ступеню зростанн€ кредитоспроможност—÷.

–∆нтегральний показник кожного кл—÷—‘нта пор—÷вню—‘тьс€ з €кимсь числовим порогом, або л—÷н—÷—‘ю розд—÷лу, що, "асне кажучи, —‘ л—÷н—÷—‘ю беззбитковост—÷ —÷ розрахову—‘тьс€ з в—÷дношенн€, ск—÷льки в середньому потр—÷бно кл—÷—‘нт—÷в, що плат€ть у терм—÷н, дл€ того, щоб компенсувати збитки в—÷д одного боржника.  л—÷—‘нтам з —÷нтегральним показником вище ц—÷—‘—„ л—÷н—÷—„ вида—‘тьс€ кредит, кл—÷—‘нтам з —÷нтегральним показником нижче ц—÷—‘—„ л—÷н—÷—„ тј” не вида—‘тьс€.

”се це вигл€да—‘ дуже просто, однак складн—÷сть пол€га—‘ у визначенн—÷, €к—÷ характеристики варто включати в модель —÷ €к—÷ вагов—÷ коеф—÷ц—÷—‘нти повинн—÷ —„м в—÷дпов—÷дати. —коринг вид—÷л€—‘ т—÷ характеристики, що найб—÷льш т—÷сно зв'€зан—÷ з ненад—÷йн—÷стю або, навпаки, з над—÷йн—÷стю кл—÷—‘нта. —корингова модель не зна—‘, чи поверне даний позичальник кредит, але зна—‘, що в минулому люди цього в—÷ку, ц—÷—‘—„ ж профес—÷—„, з таким же р—÷внем осв—÷ти —÷ з таким же числом утриманц—÷в кредит не повертали. “ому скорингова система давати кредит ц—÷й людин—÷ не рекомендуватиме.

” цьому пол€га—‘ дискрим—÷нац—÷йний (не в статистичному, а в соц—÷альному значенн—÷ цього слова) характер скоринга, тобто €кщо людина по формальних ознаках близька до групи з поганою кредитною —÷стор—÷—‘ю, то йому кредит не дадуть. “ому нав—÷ть при дуже високому ступен—÷ використанн€ автоматизованих систем скоринга зд—÷йсню—‘тьс€ суб'—‘ктивне втручанн€ у випадку, коли кредитний —÷нспектор ма—‘ додаткову —÷нформац—÷ю, що доводить, що людина, класиф—÷кована €к ненад—÷йна, насправд—÷ "гарнаї, —÷ навпаки.

” ¬еликобритан—÷—„ найб—÷льше часто використовуютьс€ наступн—÷ характеристики дл€ оц—÷нки кредитного ризику [75, с.32]:

¬—÷к

 —÷льк—÷сть д—÷тей/утриманц—÷в

ѕрофес—÷€

ѕрофес—÷€ чолов—÷ка(—÷)

ƒоход

ƒоход чолов—÷ка(—÷)

–айон проживанн€

¬арт—÷сть житла

Ќа€вн—÷сть телефону

—к—÷льки рок—÷в живе по дан—÷й адрес—÷

—к—÷льки рок—÷в працю—‘ на дан—÷й робот—÷

—к—÷льки рок—÷в —‘ кл—÷—‘нтом даного банку

Ќа€вн—÷сть кредитно—„ картки/чеково—„ книжки

¬ —÷нших кра—„нах наб—÷р характеристик, що найб—÷льше т—÷сно зв'€зан—÷ з —÷мов—÷рн—÷стю дефолта —÷мов—÷рн—÷стю, що позичальник не поверне кредит або затрима—‘тьс€ з виплатою, буде в—÷др—÷зн€тис€ в силу нац—÷ональних економ—÷чних —÷ соц—÷ально-культурних особливостей. „им б—÷льш однор—÷дна попул€ц—÷€ кл—÷—‘нт—÷в, на €к—÷й розробл€—‘тьс€ модель, тим точн—÷ше прогнозуванн€ дефолта. “ому очевидно, що не можна автоматично перенести модель з одн—÷—‘—„ кра—„ни в —÷ншу або з одного банку в —÷нш—÷й. Ќав—÷ть усередин—÷ одного банку —÷снують р—÷зн—÷ модел—÷ дл€ р—÷зних груп кл—÷—‘нт—÷в —÷ р—÷зних вид—÷в кредиту.

« метою побудови модел—÷ спочатку вид—÷л€—‘тьс€ виб—÷рка кл—÷—‘нт—÷в кредитно—„ орган—÷зац—÷—„, про €ких уже в—÷домо, гарними позичальниками вони себе зарекомендували чи н—÷, —÷нод—÷ така виб—÷рка назива—‘тьс€ "навчальноюї. ¬она може вар—÷юватис€ в—÷д дек—÷лькох тис€ч до сотн—÷ тис€ч, що не —‘ проблемою на «аход—÷, де кредитний портфель банку може складатис€ з дес€тк—÷в м—÷льйон—÷в кл—÷—‘нт—÷в. ¬иб—÷рка п—÷дрозд—÷л€—‘тьс€ на дв—÷ групи: "гарн—÷ї —÷ "поган—÷ї ризики. ÷е виправдано в т—÷м зм—÷ст—÷, що банк при ухваленн—÷ р—÷шенн€ про кредитуванн€ на першому етап—÷ вибира—‘ з двох вар—÷ант—÷в: давати кредит або не давати. ѕри вс—÷й "дит€чост—÷ї визначень "гарнийї/¬лпоганийї, це саме т—÷ терм—÷ни, що використовуютьс€ кредитними анал—÷тиками.

¬изначенн€ "поганогої ризику може бути р—÷зним у залежност—÷ в—÷д пол—÷тики банку, у «ах—÷дн—÷й –ƒвроп—÷ "поганимї ризиком звичайно вважа—‘тьс€ кл—÷—‘нт, що затриму—‘тьс€ з черговою виплатою на три м—÷с€ц—÷. –∆нод—÷ до "поганогої ризику в—÷днос€тьс€ кл—÷—‘нти, що занадто рано повертають кредит, —÷ банк не встига—‘ н—÷чого на них заробити.

“аким чином, скоринг €вл€—‘ собою класиф—÷кац—÷йну задачу, де виход€чи з на€вно—„ —÷нформац—÷—„ необх—÷дно одержати функц—÷ю, що найб—÷льше точно розд—÷л€—‘ виб—÷рку кл—÷—‘нт—÷в на "поганихї —÷ "гарнихї.

ћетоди "асне класиф—÷кац—÷—„ досить р—÷зноман—÷тн—÷ —÷ м—÷ст€ть у соб—÷ [68]:

статистичн—÷ методи, заснован—÷ на дискрим—÷нантному анал—÷з—÷ (л—÷н—÷йна регрес—÷€, лог—÷стична регрес—÷€);

р—÷зн—÷ вар—÷анти л—÷н—÷йного програмуванн€;

дерево класиф—÷кац—÷—„ або рекурс—÷йно-партиц—÷йний алгоритм (–ѕј);

нейронн—÷ мереж—÷;

генетичний алгоритм;

метод найближчих сус—÷д—÷в.

“радиц—÷йними —÷ найб—÷льш розповсюдженими —‘ регрес—÷йн—÷ методи, насамперед л—÷н—÷йна багатофакторна регрес—÷€ :


р = wo + w1x1 + w2x2 + тјж + wnxn , (3.2)


де р —÷мов—÷рн—÷сть дефолта, w вагов—÷ коеф—÷ц—÷—‘нти, x тј” характеристики кл—÷—‘нта.

Ќедол—÷к дано—„ модел—÷ пол€га—‘ в т—÷м, що в л—÷в—÷й частин—÷ р—÷вн€нн€ знаходитьс€ —÷мов—÷рн—÷сть, що прийма—‘ значенн€ в—÷д 0 до 1, а перем—÷нн—÷ в прав—÷й частин—÷ можуть приймати будь€к значенн€ в—÷д тј” до + .

Ћог—÷стична регрес—÷€ дозвол€—‘ перебороти цей недол—÷к:


log (p/(1p)) = wo + w1x1 + w2x2 + тјж + wnxn... (3.3)


ƒл€ застосуванн€ лог—÷стично—„ регрес—÷—„ необх—÷дн—÷ набагато б—÷льш складн—÷ розрахунки дл€ одержанн€ вагових коеф—÷ц—÷—‘нт—÷в —÷, отже, б—÷льш могутн€ комп'ютерна база й удосконалене комп'ютерне забезпеченн€. јле при сучасному р—÷вн—÷ розвитку комп'ютерно—„ техн—÷ки це не —‘ проблемою, —÷ в даний час лог—÷стична регрес—÷€ —‘ л—÷дером скорингових систем.

ѕеревага лог—÷стично—„ регрес—÷—„ ще й у т—÷м, що вона може п—÷дрозд—÷л€ти кл—÷—‘нт—÷в €к на дв—÷ групи (0 поганий, 1 гарний), так —÷ на к—÷лька груп (1, 2, 3, 4 групи ризику).

”с—÷ регрес—÷йн—÷ методи чутт—‘в—÷ до корел€ц—÷—„ м—÷ж характеристиками, тому в модел—÷ не повинн—÷ бути сильно корельован—÷ незалежн—÷ перем—÷нн—÷.

Ћ—÷н—÷йне програмуванн€ також приводить до л—÷н—÷йно—„ скорингово—„ модел—÷. ѕровести абсолютно точну класиф—÷кац—÷ю на поганих —÷ гарних кл—÷—‘нт—÷в неможливо, але бажано звести помилку до м—÷н—÷муму. «адачу можна сформулювати €к пошук вагових коеф—÷ц—÷—‘нт—÷в, дл€ €ких помилка —÷ буде м—÷н—÷мальною.

ƒерево класиф—÷кац—÷—„ —÷ нейронн—÷ мереж—÷ €вл€ють собою системи, що розд—÷л€ють кл—÷—‘нт—÷в на групи, усередин—÷ €ких р—÷вень ризику однаковий —÷ максимально в—÷др—÷зн€—‘тьс€ в—÷д р—÷вн€ ризику —÷нших груп. Ќейронн—÷ мереж—÷ використовуютьс€ головним чином при визначенн—÷ кредитоспроможност—÷ юридичних ос—÷б, де анал—÷зуютьс€ виб—÷рки меншого розм—÷ру, н—÷ж у споживчому кредит—÷. јле найб—÷льш усп—÷шною областю —„х застосуванн€ стало ви€вленн€ шахрайства з кредитними картками завд€ки —„х здатност—÷ ви€вл€ти нестандартн—÷ ситуац—÷—„.

√енетичний алгоритм заснований на аналог—÷—„ з б—÷олог—÷чним процесом природного добору. ” сфер—÷ кредитуванн€ це вигл€да—‘ в такий спос—÷б: ма—‘тьс€ наб—÷р класиф—÷кац—÷йних моделей, €к—÷ п—÷ддаютьс€ "мутац—÷—„ї, "схрещуютьс€ї, —÷ в результат—÷ в—÷дбира—‘тьс€ "найсильн—÷шийї, тобто модель, що да—‘ найб—÷льш точну класиф—÷кац—÷ю.

ѕри використанн—÷ методу найближчих сус—÷д—÷в вибира—‘тьс€ одиниц€ вим—÷ру дл€ визначенн€ в—÷дстан—÷ м—÷ж кл—÷—‘нтами. ”с—÷ кл—÷—‘нти у виб—÷рц—÷ одержують визначене просторове положенн€.  ожен новий кл—÷—‘нт класиф—÷ку—‘тьс€ виход€чи з того, €ких кл—÷—‘нт—÷в поганих або гарних б—÷льше довкола нього.

Ќа практиц—÷ використову—‘тьс€ комб—÷нац—÷€ дек—÷лькох метод—÷в, —÷ компан—÷—„ збер—÷гають сво—„ скорингов—÷ модел—÷ в найсувор—÷шому секрет—÷, тому складно сказати, €кий метод краще.

÷—÷ль процесу розробки скоринг карт побудувати найб—÷льш повний проф—÷ль ризику дл€ кожного кл—÷—‘нта. “акий широкий п—÷дх—÷д робить скорингкарти не т—÷льки б—÷льш ефективними, але —÷ менш сприйн€тливими до зм—÷н в одн—÷й окрем—÷й област—÷. “акий проф—÷ль ризику повинний м—÷стити в соб—÷ характеристики, що в—÷дбивають ст—÷льки незалежних тип—÷в —÷нформац—÷—„, ск—÷льки можливо.

“ак, кредитна скорингкарта користувача повинна м—÷стити в соб—÷:

демограф—÷чну —÷нформац—÷ю про кл—÷—‘нта (в—÷к, м—÷iе проживанн€, рег—÷он —÷ стаж роботи);

розд—÷л кредитних характеристик, що в—÷дбивають волод—÷нн€ нерухом—÷стю, профес—÷ю, платоспроможн—÷сть,де€ку ф—÷нансову —÷нформац—÷ю;

ступ—÷нь дов—÷ри кл—÷—‘нтов—÷ у в—÷дношенн—÷ погашенн€ борг—÷в (загальний коеф—÷ц—÷—‘нт неповерненн€ боргу);

а також —÷ншу значиму дл€ розгл€ду —÷нформац—÷ю про —÷снуючих позичальник—÷в.

ѕроф—÷ль позичальника також допомага—‘ при наступному мон—÷торингу скорингкарт по релевантност—÷. Ѕ—÷льш—÷сть анал—÷тик—÷в, що займаютьс€ вивченн€м ризик—÷в, використовують щом—÷с€чн—÷ зв—÷ти типу "стаб—÷льн—÷сть системи" або "стаб—÷льн—÷сть чисельност—÷ кл—÷—‘нт—÷в" дл€ п—÷дтвердженн€ ефективност—÷ застосуванн€ карт при поточн—÷й чисельност—÷ кл—÷—‘нт—÷в. ÷—÷ зв—÷ти показують м—÷ри ефективност—÷, виход€чи лише з характеристик, використовуваних у скорингкарт—÷. «агальний же проф—÷ль ризику б—÷льш реал—÷стично в—÷дбива—‘ поточн—÷ зм—÷ни чисельност—÷, н—÷ж при використанн—÷ обмежено—„ к—÷лькост—÷ перем—÷нних з—÷ скорингкарти. ” найпрост—÷ш—÷й форм—÷, ризикова таблиц€ склада—‘тьс€ з групи характеристик, що зг—÷дно статистики —‘ прогнозуючими при под—÷л—÷ обл—÷кових запис—÷в на гарн—÷ —÷ поган—÷ (табл.3.2).


“аблиц€ 3.2 ѕриклад ризикових таблиць скоринг-кредитуванн€ [31]

Ќазва характеристики

јтрибут

«б—÷льшенн€ рейтингу

¬–∆ 

ƒо 23

63

¬–∆ 

23 тј” 25

76

¬–∆ 

25 тј” 28

79

¬–∆ 

28 тј” 34

85

¬–∆ 

34 тј” 46

94

¬–∆ 

46 тј” 51

103

¬–∆ 

¬—÷д 51

105

 ј–“ »

"AMERICAN EXPRESSтјЁ, "VISA OTHERSтјЁ, "VISA MYBANKтјЁ, "NO CREDIT CARDSтјЁ

80

 ј–“ »

"CHEQUE CARDтјЁ, "MASTERCARD/EUROCтјЁ, "OTHER CREDIT CARDтјЁ

99

 ј–“ј EC

0

86

 ј–“ј EC

1

83

ƒќ’ќƒ

ƒо 500

93

ƒќ’ќƒ

500 тј” 1550

81

ƒќ’ќƒ

1550 тј” 1850

75

ƒќ’ќƒ

1850 тј” 2550

80

ƒќ’ќƒ

¬—÷д 2550

88

—“ј“”—

"EтјЁ, "IтјЁ, "UтјЁ

79


 ожному атрибутов—÷ ("¬—÷к" це характеристика, "2325" атрибут) привласню—‘тьс€ рейтинг на основ—÷ статистичного анал—÷зу з урахуванн€м р—÷зних фактор—÷в, таких €к прогнозна сила характеристик, корел€ц—÷€ м—÷ж характеристиками —÷ вага характеристик. «агальний рейтинг кандидата це сума рейтинг—÷в ус—÷х його атрибут—÷в, що присутн—÷ у таблиц—÷.

Ќижченаведена табл. 3.3 €вл€—‘ приклад зв—÷ту, отриманого при скоринговому анал—÷з—÷.

“аблиц€ 3.3 –езультати скорингового анал—÷зу [31]

–ейтинг

 —÷льк—÷сть

—умарна к—÷льк—÷сть

„исло "гарнихї

—умарне число "гарнихї

„исло "поганихї

—умарне число "поганихї

√ранична частка "поганихї, %

—умарна частка "поганихї,%

ѕроцент виб—÷рки, в €к—÷й кандидати мають рейтинг

р—÷вний чи вище, %

273 тј” 279

842

842

840

840

2

2

0,24

0,24

1,81

267 тј” 273

511

1353

510

1350

1

3

0,2

0,22

2,91

262 тј” 267

574

1927

570

1920

4

7

0,7

0,36

4,14

256 тј” 262

2087

4014

2070

3990

17

24

0,81

0,6

8,63

250 тј” 256

1756

5770

1740

5730

16

40

0,91

0,69

12,41

245 тј” 250

2338

8108

2310

8040

28

68

1,2

0,84

17,44

239 тј” 245

2917

11025

2880

10920

37

105

1,27

0,95

23,71

233 тј” 239

3774

14799

3720

14640

54

159

1,43

1,07

31,83

228 тј” 233

2766

17565

2700

17340

66

225

2,39

1,28

37,77

222 тј” 228

3366

20931

3300

20640

66

291

1,96

1,39

45,01

216 тј” 222

4492

25423

4380

25020

112

403

2,49

1,59

54,67

211 тј” 216

4210

29633

4080

29100

130

533

3,09

1,8

63,73

205 тј” 211

3455

33088

3360

32460

95

628

2,75

1,9

71,16

199 тј” 205

4419

37507

4260

36720

159

787

3,6

2,1

80,66

194 тј” 100

1549

39056

1440

38160

109

896

7,04

2,29

83,99

188 тј” 194

2006

41062

1890

40050

116

1012

5,78

2,46

88,31

¬ид—÷лений р€док у таблиц—÷ 3.3 пов—÷домл€—‘ наступне:

ƒл€ д—÷апазону рейтинг—÷в 245250 оч—÷кувана частка "поганих" дор—÷вню—‘ 1,2%. ÷е значить, що 1,2% кандидат—÷в з рейтингом в—÷д 245 до 250 швидше за все будуть "поганими".

—умарна частка "поганих", тобто частка "поганих" серед ус—÷х кандидат—÷в з рейтингом вище 245, дор—÷вню—‘ 0,84%.

Acceptance rate дл€ 245 дор—÷вню—‘ 17,44%, тобто 17,44% ус—÷х кандидат—÷в мають рейтинг вище 245.

Ќа основ—÷ фактор—÷в, описаних вище, банк може вир—÷шити, наприклад, в—÷дмовл€ти вс—÷м кандидатам з рейтингом нижче 200, або призначати —„м велику ц—÷ну через те, що вони представл€ють б—÷льший ризик. ѕон€тт€ "поганого" кл—÷—‘нта визнача—‘тьс€ головним чином за допомогою таких негативних показник—÷в, €к банкрутство, шахрайство, правопорушенн€, в—÷дмовленн€ в—÷д виконанн€ зобов'€зань —÷ негативна чиста приведена варт—÷сть (NPV).

–∆нформац—÷€ про ризиковий рейтинг у сполученн—÷ з —÷ншими факторами, такими €к середн—÷й ступ—÷нь схваленн€ [approval rate] —÷ потенц—÷ал доходу/прибутку дл€ кожного р—÷вн€ ризику, можуть використовуватис€ дл€ розробки нових стратег—÷й добору за€в, що будуть максим—÷зувати доход —÷ м—÷н—÷м—÷зувати неповернений борг. ѕрикладами стратег—÷й дл€ кандидат—÷в з високим р—÷внем ризику —‘:

в—÷дмовленн€ в наданн—÷ кредиту або послуги, €кщо р—÷вень ризику занадто високий,

менший стартовий кредитний л—÷м—÷т або максимальне значенн€ кредиту на кредитн—÷й картц—÷,

зб—÷льшена ц—÷на при оплат—÷ на виплат або вимогу застави при —÷потец—÷ або позичках на автомоб—÷ль,

зб—÷льшена процентна ставка по позичц—÷,

зб—÷льшений страховий внесок по страхових пол—÷сах,

вимога надати застава при комунальних послугах [utilities services],

вимога заплатити вперед при оплат—÷ ст—÷льникового зв'€зку,

заборона на м—÷жнародний зв'€зок в—÷д телекомун—÷кац—÷йних компан—÷й,

прим—÷щенн€ п—÷д спостереженн€ через потенц—÷йн—÷ шахрайськ—÷ д—÷—„.

Ќавпроти, кандидатам з високим рейтингом можуть бути видан—÷ велик—÷ кредити по б—÷льш виг—÷дних процентних ставках, можуть бути надан—÷ послуги б—÷льш високого розр€ду, наприклад, золот—÷ або платинов—÷ картки, або додатков—÷ продукти, пропонован—÷ компан—÷—‘ю.

–ейтинги за€в можна також використовувати дл€ м—÷н—÷м—÷зац—÷—„ витрат на етап—÷ кредитно—„ експертизи due diligence policies. Ќаприклад, кандидат з дуже високим або дуже низьким рейтингом може бути прийн€тий або в—÷дкинутий в—÷дразу ж без одержанн€ подальшо—„ —÷нформац—÷—„ про нерухом—÷сть, п—÷дтвердженн€ доход—÷в або перев—÷рки базового активу.

« огл€ду на конкуренц—÷ю, що загострю—‘тьс€, на ринку, кредитним орган—÷зац—÷€м приходитьс€ йти на ус—÷ велик—÷ поступки позичальникам. ÷е —÷ в—÷дсутн—÷сть первинного внеску, —÷ розм—÷щенн€ кредитних менеджер—÷в банку пр€мо в торговельному прим—÷щенн—÷ магазин—÷в, —÷ експресоформленн€ кредиту. ћожлив—÷сть одержати кредит у л—÷чен—÷ хвилини, "не в—÷дход€чи в—÷д прилавка", от головний козир нин—÷шн—÷х кредитор—÷в. ¬они об—÷ц€ють видати готове р—÷шенн€ про можливост—÷ видач—÷ вам кредиту в плин—÷ 530 хвилин. “а й дов—÷дка з м—÷i€ роботи про зароб—÷тну плату ви€вл€—‘тьс€ зайвим пап—÷рцем. ÷е змушу—‘ в—÷дв—÷дувача, уже тримаючи в руках запов—÷тний товар, п—÷дписувати будь-€к—÷ документи.

¬ цих умовах саме використанн€ скорингово—„ модел—÷ €к одного з головних —÷нструмент—÷в ризик-менеджменту кредитних операц—÷й визнано в ус—÷м св—÷т—÷ €к одне з найб—÷льш ефективних.

”сп—÷х скорингово—„ модел—÷ обумовлю—‘тьс€ дек—÷лькома ключовими факторами:

неупереджен—÷сть оц—÷нки (скоринг геть чисто в—÷дм—÷та—‘ суб'—‘ктивн—÷сть оц—÷нок, традиц—÷йно зв'€зану з кредитними р—÷шенн€ми);

стандартизац—÷€ кредитних оц—÷нок;

можлив—÷сть автоматизац—÷—„ (тому що скоринг припуска—‘ роботу лише з де€кою к—÷льк—÷стю цифр, вона легко автоматизу—‘тьс€);

контроль (у силу стандартизац—÷—„ кредитних операц—÷й банкам не представл€—‘тьс€ складним контролювати —÷ в—÷дсл—÷дковувати ефективн—÷сть кредитних р—÷шень);

зб—÷льшенн€ прибутковост—÷ (автоматизац—÷€ процесу означа—‘ зниженн€ витрат на ручну обробку за€вок на кредит до м—÷н—÷муму).

ƒл€ ефективного використанн€ кредитного скоринга необх—÷дно враховувати, що —÷сну—‘ два види —÷нформац—÷—„: та, котру установа мала при споконв—÷чному прогнозуванн—÷ поводженн€ потенц—÷йного позичальника (оц—÷нн—÷ дан—÷), —÷ та, котру орган—÷зац—÷€ одержу—‘ в результат—÷ використанн€ кл—÷—‘нтом кредитних продукт—÷в (робоч—÷ дан—÷).

–езультати, отриман—÷ п—÷сл€ статистичного анал—÷зу, —÷ формують скорингову карту. ѕрим—÷ром, вона може вигл€дати в такий спос—÷б (табл.3.4).

÷е далеко не повний наб—÷р можливих критер—÷—„в оц—÷нки кредитних ризик—÷в потенц—÷йних позичальник—÷в.

Ќаступним лог—÷чним кроком буде визначенн€ граничного значенн€ результату скорингово—„ модел—÷ або р—÷вн€ в—÷дс—÷канн€, що —÷ розд—÷лить ус—÷х позичальник—÷в на "поганих" —÷ "гарних". “акою межою повинний стати р—÷вень, при €кому доходи в—÷д гарних позичальник—÷в —‘ достатн—÷ми дл€ покритт€ збитк—÷в по потенц—÷йно поганим. ƒл€ цього можна вдатис€ до комплексного анал—÷зу —÷ сп—÷вв—÷дношенн€ прибутковост—÷ кредитного портфел€ —÷ р—÷вн€ списань борг—÷в, в—÷днесених до безнад—÷йних й —÷нших витрат. ѕрипустимо, що в середньому збитки по одному поганому рахунку покриваютьс€ доходами по дес€тьох гарним. ” даному випадку таким р—÷внем буде значенн€ скорингово—„ карти в—÷дпов—÷дному такому сп—÷вв—÷дношенню (у нашому приклад—÷ це 10/1). —аме таке значенн€ —÷ буде, свого роду, крапкою беззбитковост—÷ кредитних операц—÷й банку (табл.3.5).


“аблиц€ 3.4 ѕриклад скорингово—„ карти в ј Ѕ тјёѕриватбанктјЁ

¬—÷к

до 25

5

25 40

10

40 50

15

50 —÷ б—÷льше

10

¬ласн—÷сть

власник

20

сп—÷ввласник

15

наймач

10

—÷нше

5

–обота

кер—÷вник

15

менеджер середньо—„ ланки

10

службовець

5

—÷нше

0

—таж

1/безроб—÷тний

0

1 3

5

3 10

10

10 —÷ б—÷льше

15

–обота чолов—÷ка/дружини

нема—‘/домогосподарка

0

кер—÷вник

10

менеджер середньо—„ ланки

5

службовець

1


“аблиц€ 3.5 ѕриклад оц—÷нки р—÷вн€ беззбитковост—÷ кредитних операц—÷й (р—÷вень в—÷дс—÷канн€)

«наченн€ скорингово—„ карти

 —÷льк—÷сть гарних рахунк—÷в на один поганий

–—÷шенн€ про кредитуванн€

65 —÷ б—÷льше

40/1

ѕозитивне

50 65

25/1


––∆¬≈Ќ№ Ѕ≈««Ѕ»“ ќ¬ќ—“–∆  –≈ƒ»“Ќ»’ ќѕ≈–ј÷–∆…

40 50

10/1

ƒодатковий (ручний) анал—÷з за€вки

менш 40

5/1

¬—÷дмовити


—аме описаний вище алгоритм —‘ одним з базових дл€ побудови скорингово—„ системи.

як св—÷дчить досв—÷д «ах—÷дних кра—„н, п—÷сл€ введенн€ в роботу скорингових моделей р—÷вень поганих борг—÷в скоротивс€ на 15% 20% у пор—÷вн€нн—÷ з ручною (суб'—‘ктивною) обробкою кредитних за€вок. ”т—÷м, досв—÷д рос—÷йських ф—÷нансист—÷в не такий вражаючий. «а р—÷зними оц—÷нками, в—÷дсоток "неповернень" склада—‘, за р—÷зними оц—÷нками, в—÷д 10 до 20%.

¬ останн—÷ роки скорингсистеми набули поширенн€ —÷ в д—÷€льност—÷ в—÷тчизн€них банк—÷в. «окрема, ѕриватбанком та банком тјёЌадратјЁ були розроблен—÷ "асн—÷ скорингсистеми. ћетодика ѕриватбанку включа—‘ так—÷ характеристики [85]:

соц—÷альну стаб—÷льн—÷сть (ф—÷зична особа працездатного в—÷ку тј” 10 бал—÷в,

на€вн—÷сть шлюбного контракту тј” 10 бал—÷в,

забезпечен—÷сть роботою тј” 10 бал—÷в),

питому вагу р—÷чних виплат за кредитом (в—÷дсотк—÷в та погашенн€ основно—„ частини боргу) у сукупному р—÷чному доход—÷ позичальника: менше 25 % тј” 20 бал—÷в, в—÷д 25 % до 50¬а% тј” 10 бал—÷в, б—÷льше 50 % тј” 0 бал—÷в;

користуванн€ кредитами ран—÷ше —÷ —„х сво—‘часне погашенн€ тј” 20 бал—÷в;

ма—‘ звтјў€зки —÷ п—÷дтримку в д—÷лових колах (рекомендац—÷йний лист) тј” 10 бал—÷в.

«алежно в—÷д суми набраних бал—÷в позичальники под—÷л€ютьс€ на 5 клас—÷в:

ј тј” б—÷льше 70 бал—÷в,

Ѕ тј” 60тј”70 бал—÷в,

¬ тј” 50тј”59 бал—÷в,

тј” 40тј”49 бал—÷в,

ƒ тј” менше 40 бал—÷в.

—корингсистема банку " ЌадратјЁ включа—‘ так—÷ характеристики [40, с.79]:

1.¬а¬—÷к позичальника. якщо в—÷к кл—÷—‘нта в—÷д 25 до 50 рок—÷в, в—÷н отриму—‘ 8 бал—÷в; €кщо менше 25 рок—÷в або б—÷льше 50 рок—÷в тј” 2 бали.

2.¬аЌа€вн—÷сть "асно—„ нерухомост—÷. ѕри на€вност—÷ "асно—„ нерухомост—÷ кл—÷—‘нт отриму—‘ 8 бал—÷в; €кщо нерухом—÷сть знаходитьс€ у "асност—÷ —÷ншого члена с—÷мтјў—„ тј” 4 бали; €кщо не ма—‘ "асно—„ нерухомост—÷ тј” 0 бал—÷в.

3.¬аѕост—÷йна робота. ѕри стаж—÷ роботи на даному м—÷i—÷ понад 3 роки кл—÷—‘нт отриму—‘ 8 бал—÷в; при стаж—÷ роботи на пост—÷йному м—÷i—÷ в—÷д 1 до 3 рок—÷в тј” 4 бали; при стаж—÷ роботи менше 1 року тј” 2¬абали.

4.¬аЅезперервний стаж роботи. ѕри безперервному стаж—÷ роботи понад 5 рок—÷в тј” 6 бал—÷в; при безперервному стаж—÷ роботи в—÷д 3 до 5 рок—÷в тј” 4 бали; при безперервному стаж—÷ роботи менше 3¬арок—÷в тј” 2 бали.

5.¬аѕогашенн€ кредит—÷в у минулому. якщо отриман—÷ кл—÷—‘нтом кредити сплачувались сво—‘часно та в повному обс€з—÷, в—÷н отриму—‘ 6 бал—÷в; €кщо кредити, €к—÷ отримувались кл—÷—‘нтом у минулому, сплачувались —÷з порушенн€м строк—÷в платежу або кл—÷—‘нт взагал—÷ не користувавс€ кредитами тј” 4 бали; €кщо кредити прострочен—÷ або €кщо кл—÷—‘нт ухил€—‘тьс€ в—÷д в—÷дпов—÷дальност—÷ тј” 0 бал—÷в.

6.¬а«абезпеченн€ кредиту. ’арактеризу—‘ забезпечен—÷сть поверненн€ кредиту та в—÷дсотк—÷в за ним заставою або порукою. –озрахову—‘тьс€ €к в—÷дношенн€ вартост—÷ застави (суми поруки) до суми основного боргу за кредитом —÷з урахуванн€м нарахованих в—÷дсотк—÷в. якщо варт—÷сть запропонованого майна в заставу (сума поруки) на 50 % перевищу—‘ суму основного боргу з урахуванн€м в—÷дсотк—÷в, кл—÷—‘нт отриму—‘ 30 бал—÷в; €кщо в—÷д 25 до 50 % тј” 25 бал—÷в; до 25 % тј” 20 бал—÷в; а €кщо сума основного боргу з урахуванн€м нарахованих в—÷дсотк—÷в перевищу—‘ варт—÷сть запропонованого майна в заставу (суму поруки) кл—÷—‘нт отриму—‘ 15 бал—÷в.

7.¬аѕлатоспроможн—÷сть кл—÷—‘нта. якщо м—÷с€чн—÷ доходи позичальника на 30 % перевищують його витрати з урахуванн€м щом—÷с€чно—„ сплати основного боргу за кредитом та нарахованих в—÷дсотк—÷в за користуванн€ ним, в—÷н отриму—‘ 20 бал—÷в; €кщо менше 30¬а% тј” 15 бал—÷в; €кщо ж м—÷с€чн—÷ доходи кл—÷—‘нта не перевищують загальних м—÷с€чних витрат, в—÷н отриму—‘ 5 бал—÷в.

8.¬аѕлатоспроможн—÷сть с—÷мтјў—„. якщо м—÷с€чн—÷ доходи с—÷мтјў—„ кл—÷—‘нта на 50 % перевищують —„х витрати з урахуванн€м щом—÷с€чно—„ сплати основного боргу за кредитом та нарахованих в—÷дсотк—÷в за користуванн€ ним, в—÷н отриму—‘ 20 бал—÷в; €кщо в—÷д 20 до 50¬а% тј” 15¬абал—÷в; менше 20¬а% тј” 5 бал—÷в.

якщо позичальник набрав б—÷льше 55 бал—÷в, то банк задовольн€—‘ проханн€ позичальника про наданн€ кредиту; при 40тј”54 балах проводитьс€ додаткове вивченн€ умов (суми, строку кредиту, гарант—÷й); €кщо сума бал—÷в менше 40, банк в—÷дмовл€—‘ кл—÷—‘нту у наданн—÷ кредиту.

јнал—÷зуючи наведен—÷ в—÷тчизн€н—÷ скоринг-системи, необх—÷дно зазначити, що основним —„х недол—÷ком —‘ достатньо висока шкала, €ка дл€ переважно—„ б—÷льшост—÷ населенн€ —‘ недос€жною.

«важаючи на прогнозований подальший розвиток банк—÷вського споживчого кредитуванн€ в ”кра—„н—÷ —÷ потребу в автоматизац—÷—„ процесу прийн€тт€ р—÷шень щодо видач—÷ кредиту, в ”кра—„н—÷ доц—÷льно розвивати наступн—÷ напр€мки вдосконаленн€ скоринг-систем.

1.¬а—творенн€ кредитних бюро дл€ формуванн€ кредитно—„ —÷стор—÷—„ вс—÷х ф—÷зичних ос—÷б, €к—÷ коли-небудь звертались за кредитом у будь-€ку кредитну установу кра—„ни.

2.¬а‘ормуванн€ початкових виб—÷рок достатн—÷х обс€г—÷в —÷з под—÷лом кл—÷—‘нт—÷в на " добрихтјЁ та " поганихтјЁ.

3.¬а«д—÷йсненн€ вибору найб—÷льш адекватних метод—÷в дл€ побудови класиф—÷кац—÷йно—„ функц—÷—„: дискрим—÷нантний анал—÷з, класиф—÷кац—÷йне дерево (рекурсивне розбитт€), нейронн—÷ мереж—÷, генетичний алгоритм, метод найближчих сус—÷д—÷в.

–азом з тим завжди потр—÷бно памтјў€тати про обмеженн€, повтјў€зан—÷ —÷з застосуванн€м кредитного скорингу. ѕ-оперше, класиф—÷кац—÷€ виб—÷рки зд—÷йсню—‘тьс€ лише на кл—÷—‘нтах, €ким надали кредит; по-друге, —÷з плином часу зм—÷нюютьс€ €к соц—÷ально-економ—÷чн—÷ умови, що впливають на повед—÷нку людей, так —÷ сам—÷ люди, тому будь-€ка скорингова модель потребу—‘ пер—÷одичного поновленн€ (модиф—÷кац—÷—„).

ƒл€ оц—÷нки впливу впровадженн€ скорингових систем на €к—÷сть кредитного портфелю банку проведемо анал—÷з структури кредитного портфелю та оц—÷нених кредитних ризик—÷в дл€ створенн€ кредитних резерв—÷в в ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ за методолог—÷—‘ю [24].

«г—÷дно "«в—÷ту про класиф—÷кован—÷ кредитн—÷ операц—÷—„ за формами "асност—÷

та розрахунку резерву на в—÷дшкодуванн€ можливих втрат за кредитними операц—÷€ми ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ [85], на рис. Ћ.1 Ћ.8 ƒодатку Ћ побудована граф—÷чна структура кредитного портфелю ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ станом на 31.12.2005 року

як показу—‘ анал—÷з граф—÷к—÷в рис.Ћ.1 тј” Ћ.8 ƒодатку Ћ найб—÷льш вразлив—÷шим м—÷iем в кредитному менеджмент—÷ ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ з точки зору забезпеченн€ м—÷н—÷м—÷зац—÷—„ кредитного ризику —‘ адм—÷н—÷струванн€ споживчих кредит—÷в населенню:

а)  редити, надан—÷ ф—÷зособам в —÷нвестиц—÷йну д—÷€льн—÷сть:

вагова частка в "безнад—÷йнихтјЁ кредитах тј” 42,39%;

вагова частка в "сумн—÷внихтјЁ кредитах тј” 23,25%;

вагова частка в "субстандартнихтјЁ кредитах тј” 12,91%;

б)  редити, надан—÷ ф—÷зособам в поточну д—÷€льн—÷сть:

вагова частка в "безнад—÷йнихтјЁ кредитах тј” 33,12%;

вагова частка в "сумн—÷внихтјЁ кредитах тј” 18,16%;

вагова частка в "субстандартнихтјЁ кредитах тј” 10,09%;

¬ той же час, €к показують граф—÷ки на рис.Ћ.7 Ћ.8 ƒодатку Ћ, впровадженн€ у 2005 роц—÷ скоринг-систем кредитного менеджменту споживчого кредитуванн€ ф—÷зичних ос—÷б зменшило обс€г тјёсумн—÷внихтјЁ та тјёбезнад—÷йнихтјЁ кредит—÷в ф—÷зичних ос—÷б в портфел—÷ ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ з 2,8% до 2,15%.

“аким чином, розвиток скоринг-систем кредитного менеджменту споживчого кредитуванн€ ф—÷зичних ос—÷б дозвол€—‘:

сутт—‘во знизити витрати банку на —÷дентиф—÷кац—÷ю ризику кредитуванн€ споживача на окремому м—÷i—÷ продавц€ кредитних продукт—÷в банку, особливо коли це м—÷iе розташоване безпосередньо в точц—÷ торг—÷вл—÷ предметами та послугами, €к—÷ кредитуютьс€ банком;

централ—÷зувати та проводити обтјў—‘ктивний контроль умов кредитуванн€ в тер—÷тор—÷ально в—÷докремлених в—÷дд—÷ленн€х та "банк—÷вськихтјЁ к—÷осках з м—÷н—÷мальними вимогами до анал—÷тичних зд—÷бностей кредитного —÷нспектора;

впровадити технолог—÷ю "самокредитуванн€тјЁ через банкоматн—÷ системи, тобто автоматизувати процес споживчого кредитуванн€ у в—÷дсутност—÷ банк—÷вського персоналу.


3.3 Ќов—÷ форми орган—÷зац—÷—„ споживчого кредитуванн€ на ринку ”кра—„ни (доч—÷рн—÷ ф—÷нансов—÷ компан—÷—„ споживчого кредитуванн€ комерц—÷йних банк—÷в)


ѕри досл—÷дженн—÷ нових форм орган—÷зац—÷—„ споживчого кредитуванн€ на ринку ”кра—„ни в дипломн—÷й робот—÷ досл—÷джена д—÷€льн—÷сть наступних ф—÷нансових компан—÷й споживчого кредитуванн€ :

ƒоч—÷рн€ ‘ —  "–ƒврокредиттјЁ банка "ЌадратјЁ(”кра—„на);

ƒоч—÷рн€ ‘ —  "ѕростоф—÷нанстјЁ нового банка "ѕростоф—÷нанстјЁ групи "Societe GeneraleтјЁ (‘ранц—÷€);

ƒоч—÷рн€ ‘ —  "ѕростокредит2тјЁ нового банка "ѕростокредиттјЁ групи PPF(„ех—÷€);

–еорган—÷зована ‘  "ѕриват‘—÷нанстјЁ ("ѕростокредит1тјЁ) в доч—÷рню

‘ —  "Ќовий кредиттјЁ банка "ѕриватбанктјЁ(”кра—„на);

ломбарди;

“орговельна марка тјё–ƒврокредиттјЁ, €ка належить компан—÷—„ тјёƒогмат ”кра—„натјЁ, працю—‘ на ф—÷нансовому ринку ”кра—„ни з листопада 2003 року [87]. ѕ—÷д ц—÷—‘ю маркою населенн€ ”кра—„ни отриму—‘ сучасну послугу споживчого кредитуванн€, €ка вир—÷зн€—‘тьс€ серед —÷нших пропозиц—÷й сво—‘ю простотою та доступн—÷стю дл€ широких верств населенн€. ѕослуги "–ƒврокредитуї розрахован—÷ на придбанн€ в кредит ауд—÷о, в—÷део та побутово—„ техн—÷ки, комптјўютер—÷в, буд—÷вельних матер—÷ал—÷в, мебл—÷в, та —÷нших товар—÷в тривалого використанн€. ѕрот€гом трьох рок—÷в торговельна марка "–ƒврокредитї побудувала потужну мережу пункт—÷в обслуговуванн€ кл—÷—‘нт—÷в по вс—÷й територ—÷—„ ”кра—„ни, €ка сьогодн—÷ нарахову—‘ близько 1 000 одиниць в ус—÷х великих м—÷стах, обласних та багатьох районних центрах ”кра—„ни.

ѕартнерами "–ƒврокредитуї стали майже вс—÷ велик—÷ торгов—÷ мереж—÷ побутово—„ техн—÷ки, мебл—÷в, буд—÷вельних матер—÷ал—÷в та —÷нших товар—÷в. ѕослугами "–ƒврокредитуї за час —÷снуванн€ торговельно—„ марки скористалис€ близько 500 000 громад€н ”кра—„ни. «агальна сума виданих кредит—÷в перевищу—‘ 1 млрд. грн. [87]

“емпи росту продажу за п—÷дсумками 2005 р. вивели "–ƒврокредитї на л—÷дируюч—÷ позиц—÷—„ ринку споживчого кредитуванн€ ”кра—„ни.

Cвою —÷стор—÷ю закрите акц—÷онерне товариство "ƒогмат ”кра—„на" почина—‘ з 2002 року. —аме тод—÷ невелика команда активних молодих менеджер—÷в ухвалила стратег—÷чне р—÷шенн€ про входженн€ на укра—„нський ринок ф—÷нансових послуг дл€ населенн€. “од—÷ ж були вивчен—÷ нац—÷ональн—÷ особливост—÷ споживчого кредитуванн€, його специф—÷ка —÷ визначен—÷ ключов—÷ сегменти дл€ подальшого розвитку компан—÷—„.

ћенше н—÷ж через р—÷к, в 2003, була створена торгова марка "–ƒврокредит" —÷ в м.  и—‘в—÷ виданий перший кредит у рамках ц—÷—‘—„ системи споживчого кредитуванн€. ѕаралельно розпочата активна робота по побудов—÷ мереж—÷ точок продаж—÷в у  и—‘в—÷ —÷  и—„вськ—÷й област—÷. ј до к—÷нц€ року в  и—‘в—÷ вже була в—÷дкрита перша "асна точка продажу "–ƒвропункт", не пов'€зана з магазинами партнер—÷в.

2004 р—÷к дл€ компан—÷—„ "ƒогмат ”кра—„на" ознаменувавс€ партнерством з ј Ѕ тјёЌадратјЁ та —÷нтенсивним зростанн€м. ќстаточно створена рег—÷ональна мережа продажу в  и—‘в—÷ —÷ област—÷. “од—÷ ж було в—÷дкрито перше рег—÷ональне представництво, €ке розм—÷стилос€ в м. ’арков—÷. „ерез де€кий час так—÷ ж представництва в—÷дкриваютьс€ в великих м—÷стах ƒн—÷пропетровську, Ћьвов—÷, ƒонецьку, ќдес—÷, ——÷мферопол—÷.

—истема споживчого кредитуванн€ "–ƒврокредит" вже працю—‘ в крупних мережах побутово—„ техн—÷ки "≈льдорадо" —÷ "ƒомотехника". ƒо к—÷нц€ 2004 року кл—÷—‘нти могли оформити кредит вже в б—÷льше н—÷ж 150 м—÷i€х продажу по вс—÷й ”кра—„н—÷. ” 2005 роц—÷ в—÷дкрито ще 25 представництв у м—÷стах обласного значенн€ —÷ —÷нших крупних м—÷стах. —истема споживчого кредитуванн€ "–ƒврокредит" вже працю—‘ в магазинах таких крупних мереж €к "ћ —", "‘окстрот", "ћегамакс", " –≈«", "¬—÷котек", "¬–∆ ќ", "≈п—÷центр", "“ритон", в сотн€х крупних, середн—÷х —÷ малих магазинах, на баз—÷ €ких створено ще б—÷льше 550 точок продаж—÷в.

ƒо середини 2005 року торгова марка "–ƒврокредит" стала л—÷дером укра—„нського ринку споживчого кредитуванн€ по динам—÷ц—÷ зростанн€ кредитного портфел€.  омпан—÷€ "ƒогмат ”кра—„на" це молода укра—„нська компан—÷€, €ка динам—÷чно розвива—‘тьс€ та впевнено закр—÷пилас€ на л—÷дируюч—÷й позиц—÷—„ нац—÷онального ринку споживацького кредитуванн€.

—ьогодн—÷ п—÷д прапором торговельно—„ марки "–ƒврокредит" працю—‘ понад 1700 прац—÷вник—÷в.  л—÷—‘нти мають змогу оформити кредит в майже 800 м—÷i€х продажу на територ—÷—„ вс—÷—‘—„ ”кра—„ни. ѕартнерами "–ƒврокредиту" на сьогодн—÷ —‘ понад 13¬а000 юридичних та ф—÷зичних ос—÷б. Ќа к—÷нець 2005 року послугами "–ƒврокредиту" скористалис€ понад чверть м—÷льйона укра—„нц—÷в.

« 5 кв—÷тн€ 2006 року торговельна марка "–ƒврокредитї дл€ зручност—÷ споживач—÷в зм—÷нила умови споживчого кредитуванн€. ¬—÷днин—÷ в рамках стандартного кредитного продукту м—÷н—÷мальний авансовий внесок пост—÷йно становитиме в—÷д 0 % дл€ позичальник—÷в в—÷д 18 до 70 рок—÷в. —ума кредиту становить в—÷д 300 до 20 000 грн. на терм—÷н до 3 рок—÷в.

¬ рамках кредитного продукту "Ѕез дов—÷дки про доходиї м—÷н—÷мальний авансовий внесок становитиме в—÷д 20 % дл€ позичальник—÷в в—÷д 23 до 70 рок—÷в. —ума кредиту становить в—÷д 300 до 5 000 грн. на терм—÷н до 3 рок—÷в.

“акож на численн—÷ запити кл—÷—‘нт—÷в торговельна марка "–ƒврокредитї з 5 кв—÷тн€ 2006 року впровадила нов—÷ кредитн—÷ продукти:

1. Ѕез дов—÷дки про доходи з авансовим внеском 0%. ƒл€ позичальник—÷в в—÷ком в—÷д 23 до 70 рок—÷в на суму 300 тј” 5 000 грн., терм—÷ном кредитуванн€ до 3 рок—÷в.

2. ћоб—÷льн—÷ телефони. ƒл€ позичальник—÷в в—÷ком в—÷д 18 до 70 рок—÷в на суму 300 тј” 3 000 грн., терм—÷ном кредитуванн€ в—÷д 3 до 24 м—÷с€ц—÷в. ¬ рамках даного кредитного продукту можна придбати максимум 2 моб—÷льн—÷ телефони на 1 кредит.

–азом —÷з введенн€м нових умов кредитуванн€ торговельна марка "–ƒврокредитї вводить в д—÷ю прогресивну форму обслуговуванн€ кл—÷—‘нт—÷в тј” в—÷дтак вс—÷ за€вки на оформленн€ кредиту на суму до 5 000 гривень розгл€датимутьс€ прот€гом 20 хвилин. ƒокументи, необх—÷дн—÷ громад€нам ”кра—„ни в—÷д 18 до 70 рок—÷в дл€ отриманн€ кредиту в мереж—÷ торговельно—„ марки "–ƒврокредитї:

1. ѕаспорт (ориг—÷нал —÷ коп—÷€);

2. ƒов—÷дка про присво—‘нн€ —÷дентиф—÷кац—÷йного номеру в ƒ–‘ќ (ориг—÷нал —÷ коп—÷€);

3. ƒов—÷дка про доходи за останн—÷ 6 м—÷с€ц—÷в (дл€ оформленн€ кредиту в рамках продукт—÷в "Ѕез дов—÷дки про доходиї не потр—÷бна). ѕенс—÷онери подають дов—÷дку про розм—÷р пенс—÷—„, з органу €кий призначив пенс—÷ю.

–озрахунок кредитним калькул€тором умов кредиту "–ƒврокредит 0%тјЁ показу—‘ основн—÷ умови кредитного договору споживчого кредитуванн€ ‘ —  "–ƒврокредиттјЁ [87]:

  1. ¬арт—÷сть кредиту—‘мого товару тј” 5000 грн.
  2. —ума початкового внеску за товар 1000 грн.
  3. —ума наданого кредиту тј” 4000 грн.
  4. “ерм—÷н кредитуванн€ тј” 12 м—÷с€ц—÷в
  5. –озрахункова сума щом—÷с€чно—„ сплати за кредит тј” 463,01 грн.

јнал—÷з показу—‘, що фактичний р—÷вень переплати вартост—÷ купленого товару дл€ споживача буде дор—÷внювати :

“обто екв—÷валентна р—÷чна ставка споживчого кредиту "–ƒврокредит 0%тјЁ становитиме 38,9% р—÷чних.

–озрахунок кредитним калькул€тором умов кредиту "–ƒврокредит моб—÷льний телефонтјЁ показу—‘ основн—÷ умови кредитного договору споживчого кредитуванн€ ‘ —  "–ƒврокредиттјЁ [87]:

  1. ¬арт—÷сть кредиту—‘мого товару тј” 2000 грн.
  2. —ума початкового внеску за товар 500 грн.
  3. —ума наданого кредиту тј” 1500 грн.
  4. “ерм—÷н кредитуванн€ тј” 24 м—÷с€ц—÷в
  5. –озрахункова сума щом—÷с€чно—„ сплати за кредит тј” 103,74 грн.

јнал—÷з показу—‘, що фактичний р—÷вень переплати вартост—÷ купленого товару дл€ споживача буде дор—÷внювати :

“обто екв—÷валентна р—÷чна ставка споживчого кредиту "–ƒврокредит моб—÷льний телефонтјЁ становитиме 32,99% р—÷чних.

–озрахунок кредитним калькул€тором умов кредиту "–ƒврокредит моб—÷льний телефон 0% аванстјЁ показу—‘ основн—÷ умови кредитного договору споживчого кредитуванн€ ‘ —  "–ƒврокредиттјЁ:

  1. ¬арт—÷сть кредиту—‘мого товару тј” 2000 грн.
  2. —ума початкового внеску за товар 0 грн.
  3. —ума наданого кредиту тј” 2000 грн.
  4. “ерм—÷н кредитуванн€ тј” 24 м—÷с€ц—÷в
  5. –озрахункова сума щом—÷с€чно—„ сплати за кредит тј” 138,32 грн.

јнал—÷з показу—‘, що фактичний р—÷вень переплати вартост—÷ купленого товару дл€ споживача буде дор—÷внювати :

“обто екв—÷валентна р—÷чна ставка споживчого кредиту "–ƒврокредит моб—÷льний телефон 0% аванстјЁ становитиме 32,99% р—÷чних.

–озрахунок кредитним калькул€тором умов кредиту "–ƒврокредит без дов—÷дки про доходи 0% тјЁ показу—‘ основн—÷ умови кредитного договору споживчого кредитуванн€ ‘ —  "–ƒврокредиттјЁ [87]:

  1. ¬арт—÷сть кредиту—‘мого товару тј” 4000 грн.
  2. —ума початкового внеску за товар 1000 грн.
  3. —ума наданого кредиту тј” 3000 грн.
  4. “ерм—÷н кредитуванн€ тј” 24 м—÷с€ц—÷в
  5. –озрахункова сума щом—÷с€чно—„ сплати за кредит тј” 207,48 грн.

јнал—÷з показу—‘, що фактичний р—÷вень переплати вартост—÷ купленого товару дл€ споживача буде дор—÷внювати :

“обто екв—÷валентна р—÷чна ставка споживчого кредиту "–ƒврокредит без дов—÷дки про доходи 0%тјЁ становитиме 32,99% р—÷чних.

Ќа укра—„нський ф—÷нансовий ринок вийшов ще один найб—÷льший м—÷жнародний гравець французька банк—÷вська група Societe Generale. –«—„ новий проект назива—‘тьс€ "ѕросто‘—÷нанс" —÷ ор—÷—‘нтований на ринок роздр—÷бного кредитуванн€ [75].  омпан—÷€ за€вл€—‘ про нам—÷р прот€гом двох рок—÷в стати л—÷дером ринку укра—„нського споживчого кредитуванн€.

 омпан—÷€ буде розвиватис€ за принципом, аналог—÷чному рос—÷йському проектов—÷ "–усфинанс", орган—÷зац—÷€ експрес-кредитуванн€ в торговельних точках.

Societe Generale Group одна з ведучих ф—÷нансових груп у зон—÷ —‘вро. ѕо "асним даним компан—÷—„, вона обслугову—‘ б—÷льш 16 млн кл—÷—‘нт—÷в в ус—÷м св—÷т—÷. Sос—÷еtе Gеnеrаlе один з л—÷дируючих банк—÷в у зон—÷ —‘вро по керуванню активами (1,115 трлн —‘вро) —÷ кап—÷талами (315 млрд —‘вро за даними на грудень 2004 року).

ћ—÷с—÷€ "ѕросто‘—÷нансї пол€га—‘ в¬апривнесенн—÷ на¬аринок ”кра—„ни найкращих стандарт—÷в наданн€ ф—÷нансових послуг —÷ пост—÷йному удосконаленню продукт—÷в компан—÷—„ дл€ реал—÷зац—÷—„ бажань та¬апотреб кл—÷—‘нт—÷в.

ƒержавний ќщадбанк уклав виг—÷дний дл€ себе контракт —÷з¬акомпан—÷—‘ю "ѕросто‘инансї. Ќедавно почала роботу в¬а”кра—„н—÷ компан—÷€ "ѕросто‘инансї буде завоювати ринок споживчого кредитуванн€ за¬адопомогою державного ќщадбанка. —аме в—÷н¬абуде приймати платеж—÷ в—÷д¬аф—÷зичних ос—÷б по¬авиданих кредитах, тобто стане плат—÷жним агентом "ѕросто‘—÷нансї.

Ќа¬асьогодн—÷шн—÷й день ќщадбанк ма—‘ саму розгалужену мережу ф—÷л—÷й в¬а”кра—„н—÷¬атј‘ вона по—‘дну—‘ б—÷льш 6700 установ у¬авс—÷х рег—÷онах ”кра—„ни. «асновником ц—÷—‘—„ компан—÷—„ (вона була створена в¬агрудн—÷ минулого року) —‘ один з¬анайб—÷льших французьких —÷¬а—‘вропейських банк—÷в Societe Generale. "ѕросто‘—÷нансї буде надавати споживч—÷ кредити ф—÷зичним особам на¬асуму в—÷д¬а250 грн. до¬а30¬атис. грн. на¬атерм—÷н в—÷д¬а3 до¬а12¬ам—÷с€ц—÷в п—÷д 12% р—÷чних (додатково з позичальника буде ст€гуватис€ ще 2% ком—÷с—÷йних, котр—÷ сплачуютьс€ щом—÷с€ц€). “очки видач—÷ позик, €к говор€ть у¬акомпан—÷—„, будуть знаходитис€ в¬анайб—÷льших магазинних мережах¬атј‘ таких, €к "‘окстротї, "ћегаћаркетї, "≈льдорадої —÷¬а—÷н.

”¬асвою чергу, ќщадбанк також, безумовно, вигра—‘ в—÷д¬аугоди з¬а¬лѕросто‘—÷нансї. ѕо-перше, в—÷н¬азможе користуватис€ залишками на¬арахунках компан—÷—„, що через той обс€г ф—÷нансуванн€, що "ѕросто‘—÷нансї плану—‘ надавати сво—„м кл—÷—‘нтам, об—÷ц€ють бути чималими.  р—÷м того, ќщадбанк буде одержувати ком—÷с—÷йн—÷ за¬аоплату позик кл—÷—‘нтами "ѕросто‘—÷нансї тариф складе 1,5% в—÷д¬асуми платежу.

јле¬асам—÷ головне, €к в—÷дзначають, учасники ринку, банк може домовитис€ з¬а¬лѕросто‘инансї про¬апереуступку йому права вимоги по¬акредитах компан—÷—„.

¬лѕросто‘—÷нансї позиц—÷ону—‘ св—÷й продукт €к одну з найб—÷льш прийн€тних та чесних пропозиц—÷й на ринку споживчих кредит—÷в ”кра—„ни. ƒаний продукт може бути легко та швидко зм—÷нений в—÷дпов—÷дно до потреб та побажань партнера та кл—÷—‘нт—÷в.

¬лѕросто‘—÷нансї нада—‘ кредити в розм—÷р—÷ в—÷д 250 до 30 000 гривень строком в—÷д 3 до 24 м—÷с€ц—÷в. –—÷чна в—÷дсоткова ставка по кредиту становить 8%.

ѕроцедура отриманн€ кредитов—÷ надзвичайно проста та швидка.  л—÷—‘нт може отримати кредит прот€гом 15 хвилин п—÷сл€ наданн€ в—÷дпов—÷дей на спец—÷альну анкету, €ков—÷ заповню—‘ наш консультант безпосередньо в магазин—÷.

ƒокументи, необх—÷дн—÷ дл€ наданн€ кредиту:

1.ѕаспорт громад€нина ”кра—„ни та —÷дентиф—÷кац—÷йний код.

2. якщо сума кредиту перевищу—‘ 5 000 гривень, кл—÷—‘нт повинен надати

дов—÷дку про доходи з м—÷i€ роботи за останн—÷ 6 м—÷с€ц—÷в.

ќсновн—÷ умови  редиту "ƒоступнийї:

ѕерший внесок¬атј‘ в—÷д 0%

“ерм—÷н¬акредитуванн€: в—÷д 3 до 24 м—÷с€ц—÷в

ѕроцентна ставка¬атј‘ 8% р—÷чних

—ума кредиту в—÷д 250 до 30 000 гривень

 ом—÷с—÷€ за наданн€ та обслуговуванн€ кредиту¬атј‘ 2,69% щом—÷с€ц€

≈кв—÷валентна сумарна р—÷чна процентна ставка кредитуванн€ тј” 40,28%.

ќсновн—÷ умови  редиту "¬иг—÷днийї:

ѕерший внесок¬атј‘ в—÷д 10%

“ерм—÷н¬акредитуванн€: в—÷д 3 до 24 м—÷с€ц—÷в

ѕроцентна ставка¬атј‘ 8% р—÷чних

—ума кредиту в—÷д 250 до 30 000 гривень

 ом—÷с—÷€ за наданн€ та обслуговуванн€ кредиту¬атј‘ 1,75% щом—÷с€ц€

≈кв—÷валентна сумарна р—÷чна процентна ставка кредитуванн€ тј” 32,22%.

« 25 кв—÷тн€ 2006 дол—÷ компан—÷—„ "ѕростоф—÷нансї та "–ено ”кра—„наї представл€ють на укра—„нському ринку нову кредитну програму "јвтопростої з кредитуванн€ покупки автомоб—÷л—÷в всього модельного р€дов—÷ "–еної.

ѕрограма "јвтоѕростої —‘ одн—÷—‘ю з найб—÷льш конкурентоспроможних програм на укра—„нському ринку, що пропону—‘ низьк—÷ кредитн—÷ ставки в гривн—÷, м—÷н—÷мальний терм—÷н оформленн€ за€вки —÷ демократичн—÷ умови кредитуванн€.

«алежно в—÷д суми кредиту, умови кредитуванн€ в—÷д "ѕростоф—÷нансї на пер—÷од акц—÷—„ (25 кв—÷тн€ тј‘ 31 травн€) передбачають:

кредитна ставка в—÷д 9,9% р—÷чних у гривн—÷

перший м—÷н—÷мальний внесок в—÷д 0%

терм—÷н кредитуванн€ тј‘ до 5 рок—÷в

терм—÷н оформленн€ кредитов—÷ тј‘ один час у салон—÷ дилера

витрати на страхуванн€ авто включен—÷ в щом—÷с€чн—÷ платеж—÷ (за бажанн€м

кл—÷—‘нта)

погашенн€ кредиту тј‘ безкоштовно, у будь€кому в—÷дд—÷ленн—÷ ќщадбанку

–озрахунок кредитним калькул€тором умов кредиту "јвтокредит –≈ЌќтјЁ показу—‘ основн—÷ умови кредитного договору споживчого кредитуванн€ ‘ —  "ѕросто‘—÷нанстјЁ [93]:

  1. ¬арт—÷сть кредиту—‘мого товару тј” 50000 грн.
  2. ѕроцент попередньо—„ оплати тј” 0%
  3. ѕочатковий страховий плат—÷ж  ј— ќ тј” 500 грн.
  4. ѕочатковий страховий плат—÷ж ќ—ј√ќ тј” 500 грн.
  5. ¬итрати на ре—‘страц—÷ю тј” 2000 грн.
  6. “ерм—÷н кредитуванн€ тј” 60 м—÷с€ц—÷в
  7. –озрахункова сума щом—÷с€чно—„ сплати за кредит тј” 1298 грн.

јнал—÷з показу—‘, що фактичний р—÷вень переплати вартост—÷ купленого товару дл€ споживача буде дор—÷внювати :

“обто екв—÷валентна р—÷чна ставка споживчого кредиту становитиме 9,39% р—÷чних (без врахуванн€ щор—÷чних страхових платеж—÷в на прот€з—÷ 5 рок—÷в).

–озрахунок кредитним калькул€тором умов кредиту "¬иг—÷днийтјЁ показу—‘ основн—÷ умови кредитного договору споживчого кредитуванн€ ‘ —  "ѕросто‘—÷нанстјЁ [93]:

  1. ¬арт—÷сть кредиту—‘мого товару тј” 10000 грн.
  2. ѕроцент попередньо—„ оплати тј” 0%
  3. “ерм—÷н кредитуванн€ тј” 24 м—÷с€ц—÷
  4. –озрахункова сума щом—÷с€чно—„ сплати за кредит тј” 627 грн.

јнал—÷з показу—‘, що фактичний р—÷вень переплати вартост—÷ купленого товару дл€ споживача буде дор—÷внювати :

“обто екв—÷валентна р—÷чна ставка споживчого кредиту становитиме 25,24% р—÷чних.

тјёѕростоф—÷нанстјЁ доч—÷рн€ компан—÷€ групи Societe Generale пооб—÷ц€ла принести на укра—„нський ринок, кр—÷м тјёшвидких кредит—÷втјЁ, зовс—÷м нову послугу наданн€ позик поштою за допомогою технолог—÷й тјёпр€мого маркетингатјЁ [93]. “им самим кл—÷—‘нт зможе в—÷дправити поштою заповнений пакет документ—÷в на одержанн€ кредиту. ѕри позитивному р—÷шенн—÷ грош—÷ будуть перерахован—÷ на зазначений кл—÷—‘нтом рахунок.

‘инансова€ група PPF Group, що належить чеському м—÷ль€рдеров—÷ ѕетеру  еллнеру, продовжу—‘ свою експанс—÷ю на ринки сх—÷дно—‘вропейських держав. ѕ—÷сл€ –ос—÷—„ —÷  азахстану вона р—÷шуче вторглась на укра—„нський ринок.

28.07.2006 „еська PPF Group купила ј Ѕ "јгробанк" —÷ кредитний союз "ѕриват редит", обидв—÷ компан—÷—„ знаход€тьс€ в ƒн—÷пропетровську. «авершенн€ угоди —÷ переказ кошт—÷в в—÷дбудетьс€ п—÷сл€ —„—„ твердженн€  ом—÷с—÷—‘ю з ф—÷нансових ринк—÷в „ех—÷—„, Ќац—÷ональним банком ”кра—„ни й антимонопольних орган—÷в обох кра—„н [81].

 уплений ј Ѕ "јгробанк" заснований у грудн—÷ 2002 року. Ќа 1 липн€ 2006 року активи банку склали 644 млн. 720 тис. грн., кредитно—÷нвестиц—÷йний портфель 543 млн. 300 тис. грн., кап—÷тал 67 млн. 40 тис. грн. «а 1 п—÷вр—÷чч€ чистий прибуток дос€г 1 млн. 520 тис. грн. [86]

 уплене “ќ¬ " редитний союз "ѕриват редит" афф—÷л—÷йований —÷з групою "ѕриватбанку" —÷ спец—÷ал—÷зу—‘тьс€ на наданн—÷ споживчих кредит—÷в.

PPF Group (Home Credit Group, п—÷дрозд—÷л м—÷жнародно—„ ф—÷нансово—„ групи PPF) м—÷жнародна ф—÷нансова група, на к—÷нець 2004 року керувала активами на суму близько 200 млрд. чеських крон (б—÷льш 8 млрд. дол.). "асником групи —‘ PPFGroup.V. (Ќ—÷дерланди), √рупа працю—‘ в „ех—÷—„, —ловаччин—÷, –ос—÷—„ —÷  азахстан—÷, активно вивча—‘ —÷нш—÷ ринки в —х—÷дн—÷й –ƒвроп—÷ й јз—÷—„.

 уплена у  Ѕ тјёѕриватбанктјЁ рег—÷ональна мережа точок продажу споживчих кредит—÷в “ќ¬ тјёѕриват редиттјЁ п—÷д торговою маркою тјёѕростокредиттјЁ становить б—÷л€ 800 одиниць, при—‘днанн€ до не—„ ј Ѕ тјёјгробанкатјЁ (плану—‘тьс€ перейменуванн€ в ј Ѕ тјёѕростокредиттјЁ), €кий ма—‘ вс—÷ банк—÷вськ—÷ л—÷ценз—÷—„ дозвол€—‘ оперативно розпочати впровадженн€ програми споживчого кредитуванн€.

« ј Ѕ тјёјгробанктјЁ в найближчому майбутньому плану—‘тьс€ зробити одну з ведучих ф—÷нансових установ ”кра—„ни, що спец—÷ал—÷зуютьс€ на споживчому ф—÷нансуванн—÷. ѕ—÷сл€ завершенн€ угоди јгробанк залишитьс€ багатофункц—÷ональним банком. јле в рамках окремого проекту Home Credit плану—‘ в—÷дкрити близько 30003500¬аточок продаж—÷в споживчих кредит—÷в по вс—÷й ”кра—„н—÷.

”кра—„нський ринок чеськ—÷ банк—÷ри називають другим по значимост—÷ п—÷сл€ –ос—÷—„ серед кра—„н —Ќƒ. ƒодатковим же стимулом дл€ них —‘ те, що темпи росту кредитуванн€ ф—÷зос—÷б в ”кра—„н—÷ зараз набагато випереджають в—÷дносн—÷ показники рос—÷йського ринку. “ак, при т—÷м що обс€г ¬¬ѕ ”кра—„ни в дес€ть раз—÷в менше рос—÷йського (в—÷дпов—÷дно, 80 млрд долар—÷в —÷ 800 млрд долар—÷в у 2005 роц—÷), в—÷дносн—÷ обс€ги —÷ темпи росту кредит—÷в ф—÷зичним особам в ”кра—„н—÷ набагато вище.

«а даними Ѕанку –ос—÷—„, за перш—÷ чотири м—÷с€ц—÷ поточного року обс€г кредитуванн€ рос—÷йського населенн€ в рубл€х —÷ валют—÷ вир—÷с на 172 млрд руб. (близько 7 млрд долар—÷в), або на 15%. “им часом в ”кра—„н—÷ зростанн€ цього показника за перш—÷ п'€ть м—÷с€ц—÷в 2006 року склав 2,4 млрд долар—÷в, або 36% [86].

¬ ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ вже —‘ окрема ф—÷нансова компан—÷€ "ѕриват‘инансї, що працю—‘ 2 роки п—÷д торговельною маркою "ѕросто редитї. –«—„ основн—÷ конкуренти тј” ѕравексбанк —÷ доч—÷рн€ структура банку "Ќадраї компан—÷€ "≈врокредитї, спец—÷ал—÷зован—÷ п—÷дрозд—÷ли банк—÷в "јвальї, "ƒельтаї, "–енесанс  ап—÷талї —÷ створена французьким Societe Generale компан—÷€ "ѕросто‘—÷нансї.

29.06.2006 стало в—÷домо, що ѕриватбанк почав ребрендинг свого роздр—÷бного п—÷дрозд—÷лу споживчого кредитуванн€ в доч—÷рню ‘ — , €ка тепер буде називатис€ "Ќовий кредитї [85]. ”же до середини серпн€ 2006 року п—÷д новим брендом почнуть працювати 500 точок продаж—÷в банк—÷вських продукт—÷в споживчого кредитуванн€. «акр—÷пивши на ринку ‘ —  "Ќовий кредитї, ѕриватбанк прода—‘ чеськ—÷й груп—÷ PPF свою доч—÷рню компан—÷ю "ѕриват‘—÷нансї, що —‘ одним з л—÷дер—÷в роздр—÷бного кредитуванн€ на ”кра—„н—÷ п—÷д торговою маркою "ѕростокредиттјЁ.

“аким чином,  Ѕ "ѕриватбанктјЁ зм—÷ню—‘ сво—‘ позиц—÷онуванн€ на ринку споживчого кредитуванн€. « огл€ду на широку мережу ф—÷л—÷й та безбалансових в—÷дд—÷лень ѕриватбанку, лог—÷чно створити на —„—„ баз—÷ окремий п—÷дрозд—÷л, а окрему компан—÷ю продати.

‘ —  "Ќовий кредитї буде видавати кредити п—÷д 36% р—÷чних з обл—÷ком ком—÷с—÷йних [85].

Ћомбард у наших сп—÷вв—÷тчизник—÷в асоц—÷ю—‘тьс€ €к м—÷iе, де можна швидко одержати грош—÷, здавши при цьому €кусь р—÷ч. ѕри цьому кредитна складова не —‘ в нашому розум—÷нн—÷ основною. √оловною —‘ реал—÷зац—÷€ закладеного майна. Ћомбард же з погл€ду регулювальних орган—÷в —‘, насамперед, кредитною установою. ”становою, що не т—÷льки займа—‘тьс€ продажем вироб—÷в з дорогоц—÷нних метал—÷в, але —÷ ма—‘ можлив—÷сть надавати досить велик—÷ по обс€гах кредити.

Ћомбарди, будучи кредитними орган—÷зац—÷€ми, працюють п—÷д пильним контролем ƒержавно—„ ком—÷с—÷—„ з регулюванн€ ринк—÷в ф—÷нансових послуг ”кра—„ни (ƒерф—÷нпослуг). Ќезважаючи на схож—÷сть ситуац—÷й банк—÷в —÷ ломбард—÷в, ступ—÷нь "пресингу" з боку контролюючих орган—÷в значно в—÷др—÷зн€—‘тьс€. якщо до банк—÷в застосову—‘тьс€ твердий, по сут—÷, щоденний контроль, то ломбарди мають можлив—÷сть дозвол€ти соб—÷ визначен—÷ в—÷льност—÷. ¬имог, €к таких, просто не —÷сну—‘. ј тим часом в ”кра—„н—÷ нарахову—‘тьс€ вже б—÷льш трьохсот ломбард—÷в [71].

” ломбарди звертаютьс€ аж н—÷€к не за кредитами на житло або автомоб—÷ль. —ередн€ сума кредиту не перевищу—‘ дек—÷лькох сотень гривень.

Ѕанки в силу вимог ЌЅ” зац—÷кавлен—÷ в поверненн—÷ кредиту, у висок—÷й оц—÷нц—÷ кредитоспроможност—÷ позичальника. ” в—÷дм—÷нност—÷ в—÷д них ломбардам ц—÷кавий €к можна б—÷льший розрив м—÷ж реальною варт—÷стю заставленого майна —÷ сумою кредиту. якщо банки повинн—÷ завжди бути готов—÷ до неповерненн€ —÷ мати в на€вност—÷ в—÷дпов—÷дн—÷ служби, то ломбардов—÷, здеб—÷льшого, лише на руку така ситуац—÷€. “ут не застосову—‘тьс€ робота з простроченою заборгован—÷стю. Ќе ведутьс€ —÷ судов—÷ розгл€ди. Ћомбардам не страшн—÷ нормативи Ќацбанку. ѕорозум—÷ва—‘тьс€ ц€ диспропорц—÷€ просто. Ћомбарди з банками не конкуренти. ¬они працюють у р—÷зних сегментах споживчого кредитуванн€. ƒо того ж, наст—÷льки попул€рних останн—÷м часом, бланкових або —÷нших сл—÷в беззаставних кредит—÷в ломбард видавати не ма—‘ права.

Ќа сьогодн—÷шн—÷й день ломбардом —‘ ф—÷нансова установа, вин€тковим видом д—÷€льност—÷ €кого —‘ наданн€ на "асний ризик ф—÷нансових кредит—÷в ф—÷зичним особам. ѕри цьому так—÷ кредити можуть видаватис€ €к за рахунок "асних, так —÷ залучених кошт—÷в. ќбов'€зкова вимога ус—÷ кредитн—÷ операц—÷—„ повинн—÷ зд—÷йснюватис€ п—÷д заставу майна на певний строк —÷ п—÷д в—÷дсоток.  р—÷м цього, ломбардам державою дароване право займатис€ наданн€м супутн—÷х послуг.

«аконодавець вид—÷л€—‘ три под—÷бн—÷ послуги. ѕо-перше, це оц—÷нка заставного майна. ѕо-друге, наданн€ посередницьких послуг по страхуванню предмета застави на п—÷дстав—÷ агентського договору з—÷ страховою компан—÷—‘ю (— ). ”мовною вершиною супутн—÷х послуг —‘ реал—÷зац—÷€ закладеного майна. ƒо всього зазначеного варто також додати збереженн€ заставного майна, а також його реал—÷зац—÷ю, у випадку, €кщо воно з €кихось причин не було викуплено у встановлений законом —÷/або договором терм—÷н.

Ћомбардн—÷ ставки знаход€тьс€ в д—÷апазон—÷ в—÷д 0,4 до 0,7% на день, тобто екв—÷валентна р—÷чна ставка споживчого кредиту в ломбардах становить в—÷д 140% до 250%, що на пор€док перевищу—‘ ставки споживчого кредитуванн€ в банк—÷вських та небанк—÷вських ф—÷нансових установах. ѕри таких ставках фактично позичальник не бере ссуду в ломбард—÷, а просто прода—‘ сво—„ коштовност—÷ по дуже зниженим ц—÷нам.

ќсновною д—÷€льност—÷ ломбард—÷в —‘ скупка золотого лому та коштовностей ƒержавною скарбницею ”кра—„ни дл€ створенн€ валютних запас—÷в, тому ризик ломбард—÷в виника—‘ т—÷льки в—÷дносно р—÷зниц—÷ ц—÷ни лому та видано—„ суми ссуди.


¬»—Ќќ¬ »


—поживче кредитуванн€ —‘ одним з найпоширен—÷ших вид—÷в банк—÷вських операц—÷й у розвинутих кра—„нах св—÷ту —÷ —‘ одним з—÷ стимулюючих фактор—÷в розвитку економ—÷к цих кра—„н. ¬ ”кра—„н—÷ дана банк—÷вська послуга теж поступово набира—‘ попул€рност—÷. Ќа даний час основну частку ринку споживчих кредит—÷в (б—÷льш 50 % ) займають системн—÷ банки: ѕриватбанк (близько 25 %), јваль (15 %), ”крсоцбанк (6,5 %), ѕравексбанк (6 %). ѕочинають активно працювати на ринку споживчих кредит—÷в в сегмент—÷ кредитуванн€ покупок у торгов—÷й мереж—÷ кредитн—÷ союзи (¬лѕриват редиттјЁ, "ѕерше кредитне товариствотјЁ) та доч—÷рн—÷ ф—÷нансов—÷ компан—÷—„ споживчого кредитуванн€ комерц—÷йних банк—÷в (‘ —  тјЁ–ƒврокредитї банку "Ќадраї, ‘ —  "ѕростокредитї банку "ѕриватбанкї). ¬ сегмент—÷ в—÷д 100 до 500 грн. активно працю—‘ система митт—‘вого заставного короткострокового споживчого кредитуванн€ населенн€ ломбардами

«а даними експерт—÷в обс€г виданих споживчих кредит—÷в населенню в ”кра—„н—÷ склада—‘ близько 7 млрд. грн. на поточн—÷ потреби та б—÷л€ 10 млрд.грн. —÷нвестиц—÷йного —÷потечного кредитуванн€, що склада—‘ близько 2,8% ¬¬ѕ. Ѕ—÷л€ 85,7% обс€гу споживчого кредитуванн€ приходитьс€ на частку банк—÷всько—„ системи. —ередн€ сума позики на одну людину в ”кра—„н—÷ склада—‘ приблизно $136, що значно менше аналог—÷чних показник—÷в кра—„н —х—÷дно—„ –ƒвропи $980.

«г—÷дно з поставленими завданн€ми дипломного досл—÷дженн€ в структур—÷ робот—÷ вид—÷лен—÷ основн—÷ 3 групи проблемних питань споживчого кредитуванн€:

становленн€ теоретичних основ економ—÷чного та законодавчого статусу споживчого кредитуванн€ в ”кра—„н—÷;

анал—÷з практики споживчого кредитуванн€, класиф—÷кац—÷€ продукт—÷в споживчого кредитуванн€ та сегментац—÷€ ринку споживчого кредитуванн€;

розробка пропозиц—÷й по шл€хам розвитку та удосконаленн€ ринку споживчого кредитуванн€ в ”кра—„н—÷.

ƒосл—÷дженн€ в дипломному проект—÷ сутност—÷ та сучасно—„ економ—÷чно—„ терм—÷нолог—÷—„ споживчого кредитуванн€ населенн€ показало, що в економ—÷чн—÷й та методолог—÷чн—÷й л—÷тератур—÷ не —÷сну—‘ —‘диного —÷ ч—÷ткого пон€тт€ "споживчий кредиттјЁ. јнал—÷з р—÷зних точок зору на це пон€тт€, дозволив мен—÷ запропонувати,

з мо—‘—„ точки зору, найб—÷льш економ—÷чно та орган—÷зац—÷йно об“—рунтованим визначенн€ споживчого кредиту через його основний класиф—÷кац—÷йний признак €к невиробничий кредит, тобто не призначений дл€ отриманн€ додаткового прибутку, що може бути сформульовано €к:

тјё—поживчий кредит тј” це грошов—÷ кошти в нац—÷ональн—÷й чи —÷ноземн—÷й валютах, €к—÷ надаютьс€ комерц—÷йними банками та ф—÷нансовими установами, д—÷ючими зг—÷дно «акону ”кра—„ни "ѕро ф—÷нансов—÷ послуги та державне регулюванн€ ринк—÷в ф—÷нансових послуг, та отримавшими л—÷ценз—÷ю Ќац—÷онального банку ”кра—„ни чи ƒержф—÷нпослуг ”кра—„ни на проведенн€ кредитних операц—÷й банк—÷вськими та небанк—÷вськими ф—÷нансовими установами , громад€нам ”кра—„ни на невиробнич—÷ потреби на умовах обовтјў€зковост—÷ поверненн€, строковост—÷, платност—÷ та необовтјў€зковост—÷ заставност—÷ —÷ ц—÷льово—„ спр€мованост—÷тјЁ.

“аким чином, на мою думку, сл—÷д в визначенн—÷ споживчого кредиту:

впровадити розпод—÷л споживчого кредиту на 3 основн—÷ класи:

1) поточний короткостроковий беззаставний нец—÷льовий споживчий кредит;

2) поточний короткостроковий ц—÷льовий заставний споживчий кредит;

3) —÷нвестиц—÷йний довгостроковий заставний ц—÷льовий споживчий кредит;

повернути заставному споживчому кредиту його ц—÷льову спр€мован—÷сть, оск—÷льки —„—„ в—÷дсутн—÷сть не да—‘ можливост—÷ ефективно контролювати поверненн€ кредиту;

видалити фразу про можлив—÷сть наданн€ споживчого кредиту одн—÷—‘ю ф—÷зичною особою —÷нш—÷й ф—÷зичн—÷й особ—÷, оск—÷льки така ф—÷нансова операц—÷€ окремо обумовлена ÷ив—÷льним  одексом ”кра—„ни та ма—‘ св—÷й правочин (—татт€ 1054. тјё редитний догов—÷ртјЁ ÷ив—÷льного  одексу ”кра—„ни;

видалити фразу про можлив—÷сть наданн€ товарного споживчого кредиту неф—÷нансовими торг—÷вельними установами, оск—÷льки процес товарного кредитуванн€ з в—÷дстрочкою сплати суми покупки не ма—‘ основних елемент—÷в кругооберту позикового кап—÷талу —÷ словосполученн€ дл€ юридичних ос—÷б тјётоварний кредиттјЁ повинно бути зам—÷нено дл€ споживач—÷в на тјёторг—÷влю товарами в розстрочкутјЁ(—татт€ 694. тјёѕродаж товару в кредиттјЁ, —татт€ 695. тјёќсобливост—÷ оплати товару з розстроченн€м платежутјЁ ÷ив—÷льного  одексу ”кра—„ни ).

¬ир—÷шенн€м вищеозначених проблем економ—÷чного та законодавчого становленн€ споживчого кредитуванн€ в ”кра—„н—÷ може бути розробка та прийн€тт€ в—÷дпов—÷дних положень в перспективному закон—÷ ”кра—„ни "ѕро кредитуванн€тјЁ, оск—÷льки на сьогодн—÷шн—÷й день основним законодавчим документом в сфер—÷ споживчого кредитуванн€ —‘ т—÷льки закон ”кра—„ни "ѕро захист прав споживач—÷втјЁ.

ѕроведений анал—÷з практики споживчого кредитуванн€ в банк—÷вськ—÷й систем—÷ ”кра—„ни у пор—÷вн€нн—÷ з практикою споживчого кредитуванн€ за кордоном показав, що:

частка споживчих кредит—÷в у загальному кредитному портфел—÷ банк—÷в кра—„н «ах—÷дно—„ –ƒвропи с€га—‘ 50 %, у сх—÷дно—‘вропейських кра—„нах близько 19 %, в укра—„нських банках на початок 2006 року вона склала 12 %;

процентн—÷ ставки по споживчих кредитах складають у япон—÷—„ тј‘ 1,9 %, ¬еликобритан—÷—„ тј‘ 3,7 %, у —Ўј тј‘ 4,2 %, ‘ранц—÷—„ тј‘ 6,6 %, в укра—„нських банках процентн—÷ ставки знаход€тьс€ в значно вищому д—÷апазон—÷ 10% 48% р—÷чних.

з 1 кварталу 2005 року по 1 квартал 2006 року (тобто за р—÷к) обс€г виданих кредит—÷в ф—÷зичним особам по банк—÷вськ—÷й систем—÷ ”кра—„ни зб—÷льшивс€ з 15 млрд.грн. до 38 млрд.грн. ( на + 23 млрд.грн.), при цьому обс€г залучених строкових депозит—÷в ф—÷зичних ос—÷б зр—÷с з р—÷вн€ 35 млрд.грн. до р—÷вн€ 52 млрд.грн. ( на +17 млрд.грн.), а обс€г залучених поточних депозит—÷в ф—÷зичних ос—÷б зр—÷с з р—÷вн€ 10 млрд.грн. до р—÷вн€ 16 млрд.грн. ( на +6 млрд.грн.). “аким чином, основним ресурсним джерелом дл€ зростанн€ обс€г—÷в кредитуванн€ ф—÷зичних ос—÷б у банк—÷вськ—÷й систем—÷ ”кра—„ни за 2005 тј”2006 року —‘ залучен—÷ строков—÷ —÷ поточн—÷ депозити ф—÷зичних ос—÷б. —л—÷д зазначити, що зазначена ресурсна база може бути використана дл€ короткострокового споживчого кредитуванн€ —÷ ,т—÷льки в дуже обмеженому обс€з—÷, дл€ —÷потечного кредитуванн€, оск—÷льки максимальний терм—÷н депозит—÷в ф—÷зичних ос—÷б склада—‘ в—÷д 1 до 2 рок—÷в, а —÷потечн—÷ кредити видаютьс€ на терм—÷н 10 тј” 15 рок—÷в. “аким чином, варт—÷сть —÷потечних кредит—÷в визнача—‘тьс€ ставкою строкових депозит—÷в ф—÷зичних ос—÷б, що при ринков—÷й економ—÷ц—÷ не може бути нижче —÷ндексу зменшенн€ вартост—÷ грошей (дисконтна ставка Ќац—÷онального банку ”кра—„ни чи р—÷вень —÷нфл€ц—÷—„).

оск—÷льки обл—÷кова ставка ЌЅ” в 2005 тј”2006 роц—÷ склада—‘ 9,5%, а оф—÷ц—÷йна —÷нфл€ц—÷€ не перевищу—‘ 10% у р—÷к, то природною ринковою реакц—÷—‘ю комерц—÷йних банк—÷в —‘ встановленн€ процентно—„ ставки на строков—÷ депозити ф—÷зичних ос—÷б на р—÷вн—÷ в—÷д 10,5% (3 м—÷с€ц—÷) до 12,0% (12 м—÷с€ц—÷в) у нац—÷ональн—÷й валют—÷. ќтже, природно—„ —‘ —÷ ставка —÷потечних кредит—÷в у нац—÷ональн—÷й валют—÷, що не знижу—‘тьс€ нижче р—÷вн€ 16 тј” 17% р—÷чних, тобто на 5,0 тј” 5,5% вище вартост—÷ ресурс—÷в.

одночасно, оск—÷льки б—÷льш 72% —÷потечних кредит—÷в видано в —÷ноземн—÷й валют—÷, то на довгостроковому —÷потечному кредитному ринку в банк—÷всько—„ систем ”кра—„ни, в основному, працю—‘ —÷нша система ц—÷ноутворенн€. Ўтучно, ставка строкових депозит—÷в в —÷ноземн—÷й валют—÷ дл€ ф—÷зичних ос—÷б у банк—÷вськ—÷й систем—÷ встановлена на 4 тј” 5 % нижче ставки строкових депозит—÷в у нац—÷ональн—÷й валют—÷, тобто на р—÷вн—÷ 7,0%(3 м—÷с€ц—÷) —÷ 8,0%(12 м—÷с€ц—÷в), при цьому ставка депозит—÷в у —‘вро встановлю—‘тьс€ штучно на 0,5 тј” 0,7% нижче, н—÷ж ставка в доларах —Ўј. ѕриродно, що при так—÷й ц—÷н—÷ ресурс—÷в в —÷ноземн—÷й валют—÷, €ка сформована за рахунок внеск—÷в населенн€ в —÷ноземн—÷й валют—÷, процентна ставка по —÷потечних кредитах в —÷ноземн—÷й валют—÷ на сьогодн—÷шн—÷й день у банк—÷вськ—÷й систем—÷ склада—‘ в—÷д 11,5% до 12% р—÷чних, тобто на 4% вище вартост—÷ ресурс—÷в.

оск—÷льки т—÷льки 40% строкових вклад—÷в у валют—÷ мають терм—÷н б—÷льш 12 м—÷с€ц—÷в, ресурсна база споживчих —÷потечних кредит—÷в у банк—÷вськ—÷й систем—÷ ”кра—„ни може бути оц—÷нена €к 57,22 млрд.грн.*0,44*0,4 = 10 млрд.грн., що в—÷дпов—÷да—‘ реальному обс€гов—÷ виданих споживчих —÷потечних кредит—÷в у банк—÷вськ—÷й систем—÷ ”кра—„ни в 2006 роц—÷. ќтже, розширенн€ обс€г—÷в довгострокового —÷потечного кредитуванн€ буде стримуватис€ розширенн€м цього виду ресурсно—„ бази банк—÷в ”кра—„ни до моменту впровадженн€ нових механ—÷зм—÷в залученн€ довгострокових ресурс—÷в дл€ —÷потечного кредитуванн€.

ѕроведений анал—÷з послуг в кредитному портфел—÷ споживчого кредитуванн€ ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ (м.ƒн—÷пропетровськ), €кий —‘ одн—÷—‘ю з найб—÷льших банк—÷вських установ ”кра—„ни показав, що:

тј” кредитуванн€ юридичних ос—÷б —‘ найб—÷льш вагомою часткою активних операц—÷й банка. јле з 3 кварталу 2004 року (системна криза депозитно—„ бази банк—÷в за рахунок пол—÷тичних ризик—÷в вибор—÷в ѕрезидента ”кра—„ни) тј” ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ почав пр—÷оритетно нарощувати частку кредитуванн€ ф—÷зичних ос—÷б, що особливо виражено у 1 квартал—÷ 2006 року, коли обс€ги кредит—÷в юридичним особам зменшились на 2 млрд.грн., а водночас обс€ги кредит—÷в ф—÷зичним особам зросли на 1,2 млрд.грн. —÷ обс€ги м—÷жбанк—÷вських кредит—÷в зросли на 0,9 млрд.грн. “аким чином, ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ викону—‘ диверсиф—÷кац—÷ю кредит—÷в по зменшенню обс€г—÷в, наданим одному позичальнику, що сутт—‘во зменшу—‘ ризик одночасного неповерненн€ кредит—÷в багатьма позичальниками.

анал—÷з динам—÷ки структури —÷нвестиц—÷йно-кредитного портфелю ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ у 2003 тј” 2006 роках показав, що зм—÷ни у структур—÷ характеризуютьс€ наступними зрушенн€ми:

а) вагова частка кредит—÷в, наданих юридичним особам, зменшилась з

р—÷вн€ 67,3%(4 квартал 2003 року) до 41,55% (1 квартал 2006 року);

б) вагова частка кредит—÷в, наданих ф—÷зичним особам, п—÷двищилась з р—÷вн€

28,18%(4 квартал 2003 року) до 39,48% (1 квартал 2006 року);

в) вагова частка наданих м—÷жбанк—÷вських кредит—÷в п—÷двищилась з р—÷вн€

1,88%(4 квартал 2003 року) до 13,17% (1 квартал 2006 року);

г) вагова частка актив—÷в, вкладених в ц—÷нн—÷ папери, п—÷двищилась з р—÷вн€ 2,63%(4 квартал 2003 року) до 5,81% (1 квартал 2006 року);

не зважаючи на те, що зб—÷льшилась частка кредит—÷в, наданих ф—÷зичним особам, одночасно за 2003 тј”2006 роки зменшилась дол€ ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ на ринку споживчого кредитуванн€ ”кра—„ни в звтјў€зку з по€вою велико—„ к—÷лькост—÷ сильних конкурент—÷в.

ѕроведений анал—÷зу динам—÷ки структури споживчого кредитуванн€ в кредитному портфел—÷ ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ у 2001 тј” 2006 роках показав, що. споживче кредитуванн€ ф—÷зичних ос—÷б представлене у двох сегментах:

а)  редитуванн€ населенн€ на потреби поточного характеру:

нец—÷льове споживче кредитуванн€ (кредитн—÷ картки, овердрафт депозитних карток, кредитуванн€ "до зарплатитјЁ по зарплатним карткам);

споживче кредитуванн€ придбанн€ побутово—„ техн—÷ки дл€ дому;

споживче кредитуванн€ на навчанн€, л—÷куванн€, туризм, окрем—÷ житт—‘в—÷ под—÷—„;

споживче "јвтомобильне кредитуванн€";

б)  редитуванн€ населенн€ на потреби кап—÷тального характеру:

—÷нвестиц—÷йне —÷потечне кредитуванн€ буд—÷вництва нерухомост—÷ (квартири, котедж—÷ з земельними д—÷л€нками, с—÷льськ—÷ будинки з земельними д—÷л€нками, гараж—÷, дач—÷);

—÷нвестиц—÷йне —÷потечне кредитуванн€ придбанн€ нерухомост—÷ на вторинному ринку та кап—÷тальний ремонт нерухомост—÷ (квартири, котедж—÷ з земельними д—÷л€нками, с—÷льськ—÷ будинки з земельними д—÷л€нками, гараж—÷, дач—÷);

ƒинам—÷ка структури споживчого кредитуванн€ в ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ з 2002 по 2006 р—÷к характеризу—‘тьс€:

зменшенн€м частки кредитуванн€ на потреби кап—÷тального характеру з 45% (2002 р—÷к) до 32% (2006 р—÷к);

п—÷двищенн€м частки кредитуванн€ на потреби поточного характеру з 55%(2002 р—÷к) до 68% (2006 р—÷к);

зростанн€м частки кредит—÷в на придбанн€ автомоб—÷л—÷в(поточне кредитуванн€) з 20%(2002 р—÷к) до 41% (2006 р—÷к);

зростанн€м частки нец—÷льового споживчого кредитуванн€(поточне кредитуванн€) з 2%(2002 р—÷к) до 8% (2006 р—÷к).

“аким чином, з ростом обс€г—÷в споживчого кредитуванн€ ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ все б—÷льше ор—÷—‘нту—‘тьс€ на попит населенн€ у короткострокових кредитах на задоволенн€ потреб поточного характеру.

ѕроведений рейтинг привабливост—÷ споживчих кредит—÷в населенню на придбанн€ житла по екв—÷валентн—÷й процентн—÷й р—÷чн—÷й ставц—÷ сплати кредиту (в—÷дсотки, одноразова сплату, пер—÷одичн—÷ ком—÷с—÷—„, страхуванн€) показав:

1. ƒл€ кредит—÷в на 10 рок—÷в в гривн€х екв—÷валентна р—÷чна ставка лежить в д—÷апазон—÷ 8,6% (ј Ѕ "”крсиббанктјЁ) тј” 12,5% (ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ) в—÷д початково—„ суми кредиту, загальна сума сплачених процент—÷в за пер—÷од користуванн€ кредитом 86%(min) тј” 125%(max) в—÷д початково—„ суми кредиту.

2. ƒл€ кредит—÷в на 20 рок—÷в в гривн€х екв—÷валентна р—÷чна ставка лежить в д—÷апазон—÷ 8,5% (ј Ѕ "”крсиббанктјЁ) тј” 13,7% (ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ) в—÷д початково—„ суми кредиту, загальна сума сплачених процент—÷в за пер—÷од користуванн€ кредитом 170%(min) тј” 273%(max) в—÷д початково—„ суми кредиту.

3. ƒл€ кредит—÷в на 10 рок—÷в в доларах —Ўј екв—÷валентна р—÷чна ставка лежить в д—÷апазон—÷ 6,4% (ј Ѕ "ћ—÷жнародний —÷потечний банктјЁ) тј” 13,7% (ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ) в—÷д початково—„ суми кредиту, загальна сума сплачених процент—÷в за пер—÷од користуванн€ кредитом 64%(min) тј” 95%(max) в—÷д початково—„ суми кредиту.

4. ƒл€ кредит—÷в на 20 рок—÷в в доларах —Ўј екв—÷валентна р—÷чна ставка лежить в д—÷апазон—÷ 6,8% (ј Ѕ "”крсиббанктјЁ) тј” 8,7% (ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ) в—÷д початково—„ суми кредиту, загальна сума сплачених процент—÷в за пер—÷од користуванн€ кредитом 133%(min) тј” 174%(max) в—÷д початково—„ суми кредиту.

“аким чином, варт—÷сть гривневих —÷потечних кредит—÷в на 15,9 тј”36,1% дорожче вартост—÷ —÷потечних кредит—÷в в —÷ноземних валютах.

ѕроведений рейтинг привабливост—÷ банк—÷вських кредит—÷в населенню на придбанн€ нових автомоб—÷л—÷в по по екв—÷валентн—÷й процентн—÷й р—÷чн—÷й ставц—÷ сплати кредиту(в—÷дсотки, одноразова сплату, пер—÷одичн—÷ ком—÷с—÷—„, страхуванн€) показав:

1. ƒл€ кредит—÷в в гривн€х на 3 роки екв—÷валентна р—÷чна ставка лежить в д—÷апазон—÷ 8,4% (ј Ѕ "јвальтјЁ) тј” 10,0% (ј Ѕ "“ј— омерцбанктјЁ) в—÷д початково—„ суми кредиту, загальна сума сплачених процент—÷в за пер—÷од користуванн€ кредитом 25%(min) тј” 30%(max) в—÷д початково—„ суми кредиту.

2. ƒл€ кредит—÷в в гривн€х на 5 рок—÷в екв—÷валентна р—÷чна ставка лежить в д—÷апазон—÷ 8,2% (ј Ѕ "”крсиббанктјЁ) тј” 10,2% (ј Ѕ "“ј— омерцбанктјЁ) в—÷д початково—„ суми кредиту, загальна сума сплачених процент—÷в за пер—÷од користуванн€ кредитом 41%(min) тј” 51%(max) в—÷д початково—„ суми кредиту.

3. ƒл€ кредит—÷в в доларах —Ўј на 3 роки екв—÷валентна р—÷чна ставка лежить в д—÷апазон—÷ 6,3% (ј Ѕ "јвальтјЁ) тј” 7,0 % (ј Ѕ "”крсиббанктјЁ) в—÷д початково—„ суми кредиту, загальна сума сплачених процент—÷в за пер—÷од користуванн€ кредитом 19%(min) тј” 21%(max) в—÷д початково—„ суми кредиту.

4. ƒл€ кредит—÷в в доларах —Ўј на 5 рок—÷в екв—÷валентна р—÷чна ставка лежить в д—÷апазон—÷ 6,0% (ј Ѕ "‘орумтјЁ) тј” 7,0 % (ј Ѕ "‘—÷нанси та кредиттјЁ) в—÷д початково—„ суми кредиту, загальна сума сплачених процент—÷в за пер—÷од користуванн€ кредитом 30%(min) тј” 35%(max) в—÷д початково—„ суми кредиту.

“аким чином, варт—÷сть гривневих автомоб—÷льних кредит—÷в на 9,2 тј” 11,6% дорожче вартост—÷ автомоб—÷льних кредит—÷в в —÷ноземних валютах.

ѕроведений рейтинг привабливост—÷ споживчих кредит—÷в населенню на поточн—÷ потреби (придбанн€ побутово—„ техн—÷ки, послуг, нец—÷льове кредитуванн€) по коеф—÷ц—÷—‘нту подорожчанн€ суми кредиту(в—÷дсотки, одноразова сплату, пер—÷одичн—÷ ком—÷с—÷—„, страхуванн€) показав:

1. ƒл€ кредит—÷в у 2500 гривен на 12 м—÷с€ц—÷в екв—÷валентна р—÷чна ставка лежить в д—÷апазон—÷ 14,0% (ј Ѕ "ЌадратјЁ) тј” 32,99 % (‘ —  "–ƒврокредиттјЁ) в—÷д початково—„ суми кредиту, загальна сума сплачених процент—÷в за пер—÷од користуванн€ кредитом 14%(min) тј” 33%(max) в—÷д початково—„ суми кредиту.

2. ƒл€ кредит—÷в у 5000 гривен на 24 м—÷с€ц—÷ екв—÷валентна р—÷чна ставка лежить в д—÷апазон—÷ 14,0% (ј Ѕ "ЌадратјЁ) тј” 32,99 % (‘ —  "–ƒврокредиттјЁ) в—÷д початково—„ суми кредиту, загальна сума сплачених процент—÷в за пер—÷од користуванн€ кредитом 28%(min) тј” 66%(max) в—÷д початково—„ суми кредиту.

—тавка ц—÷льового споживчого кредитуванн€ в ф—÷нансових компан—÷€х споживчого кредитуванн€ становить в—÷д 25,2% р—÷чних (‘ —  "ѕросто‘—÷нанстјЁ) до 38,9% р—÷чних(‘ —  "–ƒврокредиттјЁ), що вище в 1,5 раза ставок ц—÷льового споживчого кредитуванн€ в комерц—÷йних банках та практично дор—÷вню—‘ ставкам нец—÷льового карткового кредитуванн€ в комерц—÷йних банках 30% 48% р—÷чних.

як показав анал—÷з, у банк—÷вськ—÷й систем—÷ ”кра—„ни з урахуванн€м в—÷дсутност—÷ ресурсних джерел з терм—÷ном залученн€ б—÷льш 1 року дл€ видач—÷ споживчих —÷потечних кредит—÷в на 1020 рок—÷в використовуютьс€ т—÷льки довгостроков—÷ вклади населенн€ в —÷ноземн—÷й валют—÷ (12 м—÷с€ц—÷в), €к найб—÷льш ст—÷йка частина залучених пасив—÷в. ќтже, розширенн€ обс€г—÷в споживчого —÷потечного кредитуванн€ буде стримуватис€ розширенн€м цього виду ресурсно—„ бази банк—÷в ”кра—„ни до моменту впровадженн€ нових механ—÷зм—÷в залученн€ довгострокових ресурс—÷в дл€ —÷потечного кредитуванн€.

як показали результати анал—÷зу динам—÷ки росту обс€г—÷в —÷нвестиц—÷йно-кредитного портфелю найб—÷льшого в ”кра—„н—÷ ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ у 2001 тј” 2006 роках та зм—÷н у його структур—÷, з 3 кварталу 2004 року ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ почав пр—÷оритетно нарощувати частку кредитуванн€ ф—÷зичних ос—÷б, що особливо виражено у 1 квартал—÷ 2006 року, коли обс€ги кредит—÷в юридичним особам зменшились на 2 млрд.грн., а водночас обс€ги кредит—÷в ф—÷зичним особам зросли на 1,2 млрд.грн. —÷ обс€ги м—÷жбанк—÷вських кредит—÷в зросли на 0,9 млрд.грн. “аким чином, з 2004 року ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ викону—‘ диверсиф—÷кац—÷ю кредит—÷в по зменшенню обс€г—÷в, наданих одному позичальнику, що сутт—‘во зменшу—‘ ризик одночасного неповерненн€ кредит—÷в багатьма позичальниками.

—поживче кредитуванн€ ф—÷зичних ос—÷б в кредитному портфел—÷ ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ у 2001 тј” 2006 роках представлене у двох сегментах :

а)  редитуванн€ населенн€ на потреби поточного характеру:

нец—÷льове споживче кредитуванн€ (кредитн—÷ картки, овердрафт депозитних карток, кредитуванн€ "до зарплатитјЁ по зарплатним карткам);

споживче кредитуванн€ придбанн€ побутово—„ техн—÷ки дл€ дому;

споживче кредитуванн€ на навчанн€, л—÷куванн€, туризм, окрем—÷ житт—‘в—÷ под—÷—„;

споживче "јвтомобильне кредитуванн€";

б)  редитуванн€ населенн€ на потреби кап—÷тального характеру:

—÷нвестиц—÷йне —÷потечне кредитуванн€ буд—÷вництва нерухомост—÷ (квартири, котедж—÷ з земельними д—÷л€нками, с—÷льськ—÷ будинки з земельними д—÷л€нками, гараж—÷, дач—÷);

—÷нвестиц—÷йне —÷потечне кредитуванн€ придбанн€ нерухомост—÷ на вторинному ринку та кап—÷тальний ремонт нерухомост—÷ (квартири, котедж—÷ з земельними д—÷л€нками, с—÷льськ—÷ будинки з земельними д—÷л€нками, гараж—÷, дач—÷);

як показав анал—÷з динам—÷ка структури споживчого кредитуванн€ в ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ з 2002 по 2006 р—÷к характеризу—‘тьс€:

зменшенн€м частки кредитуванн€ на потреби кап—÷тального характеру з 45% (2002 р—÷к) до 32% (2006 р—÷к);

п—÷двищенн€м частки кредитуванн€ на потреби поточного характеру з 55%(2002 р—÷к) до 68% (2006 р—÷к);

зростанн€м частки кредит—÷в на придбанн€ автомоб—÷л—÷в в сегмент—÷ поточного кредитуванн€ з 20% (2002 р—÷к) до 41%(2006 р—÷к);

зростанн€м частки нец—÷льового споживчого кредитуванн€ в сегмент—÷ поточного кредитуванн€ з 2% (2002 р—÷к) до 8% (2006 р—÷к).

“аким чином, з ростом обс€г—÷в споживчого кредитуванн€ ј Ѕ тјёѕриватбанктјЁ все б—÷льше ор—÷—‘нту—‘тьс€ на попит населенн€ у короткострокових кредитах на задоволенн€ потреб поточного характеру.

ƒиверсиф—÷кац—÷€ портфелю споживчих кредит—÷в та вар—÷ац—÷€ комб—÷нац—÷—‘ю тјё п—÷двищений ризик тј” п—÷двищена ставка доходност—÷тјЁ в ј Ѕ тјёѕриватбанктјЁ привела до п—÷двищенн€ середньозважено—„ процентно—„ ставки споживчих кредит—÷в в нац—÷ональн—÷й валют—÷ з р—÷вн€ 19,4% (2004 р—÷к) до р—÷вн€ 21,8%(2006 р—÷к), в —÷ноземн—÷й валют—÷ з р—÷вн€ 12,8% (2004 р—÷к) до р—÷вн€ 14,0% (2006 р—÷к). ѕри цьому процентн—÷ ставки споживчих кредит—÷в у нац—÷ональн—÷й валют—÷ на 5 6% вище н—÷ж ставок кредитуванн€ юрос—÷б.

як показують результати проведеного анал—÷зу р—÷чн—÷ процентн—÷ ставки незабезпеченого високо-ризикового споживчого кредитуванн€ на поточн—÷ потреби на 10 тј” 35 % перевищують процентн—÷ ставки забезпеченого нерухом—÷стю споживчого кредитуванн€ на —÷нвестиц—÷йн—÷ кап—÷тальн—÷ потреби, що при досл—÷джен—÷й тенденц—÷—„ значного росту в ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ частки споживчого кредитуванн€ на поточн—÷ потреби значно п—÷двищу—‘ ризик кредитуванн€ та потребу—‘ нових п—÷дход—÷в до оперативно—„ оц—÷нки кредитоспроможност—÷ позичальник—÷в тј” ф—÷зичних ос—÷б при масовому нец—÷льовому кредитуванн—÷.

ѕри досл—÷дженн—÷ напр€мк—÷в та перспектив удосконаленн€ ринку споживчого кредитуванн€ в ”кра—„н—÷ в дипломн—÷й робот—÷:

  • проведено анал—÷з д—÷ючо—„ практики зниженн€ кредитних ризик—÷в споживчого кредитуванн€ в заруб—÷жних кредитно-ф—÷нансових установах;
  • запропоновано шл€хи удосконаленн€ процесу споживчого кредитуванн€ за рахунок впровадженн€ нових технолог—÷й скоринг-кредитуванн€ та оперативного використанн€ автоматизованих банк—÷в даних нових —÷нформац—÷йних утворень в ”кра—„н—÷ бюро кредитних —÷стор—÷й юридичних та ф—÷зичних ос—÷б.

ќдним —÷з перспективних напр€мк—÷в вир—÷шенн€ проблеми адм—÷н—÷струванн€ ризикових споживчих кредит—÷в, запропонованим у дипломному проект—÷ —‘ скоринг один з найб—÷льш усп—÷шних приклад—÷в використанн€ математичних —÷ статистичних метод—÷в у б—÷знес—÷, що у даний час широко застосовуютьс€ у вс—÷х економ—÷чно розвитих кра—„нах. —коринг використову—‘тьс€ головним чином при кредитуванн—÷ ф—÷зичних ос—÷б, особливо в споживчому кредит—÷ при незабезпечених позичках, та €вл€—‘ собою математичну або статистичну модель, за допомогою €ко—„ на основ—÷ кредитно—„ —÷стор—÷—„ "минулихї кл—÷—‘нт—÷в банк намага—‘тьс€ визначити, наск—÷льки велика —÷мов—÷рн—÷сть, що конкретний потенц—÷йний позичальник поверне кредит у визначений терм—÷н.

јнал—÷з результат—÷в впровадженн€ у 2005 роц—÷ перших скорингсистем кредитного менеджменту споживчого кредитуванн€ ф—÷зичних ос—÷б зменшило обс€г тјёсумн—÷внихтјЁ та тјёбезнад—÷йнихтјЁ кредит—÷в ф—÷зичних ос—÷б в портфел—÷ ј Ѕ тјёѕриватбанктјЁ з 2,8% до 2,15%.

ѕроведений в дипломн—÷й робот—÷ анал—÷з структурного розпод—÷лу ринку споживчого кредитуванн€ населенн€ в ”кра—„н—÷ показав, що його перспективну побудову можна розд—÷лити в розр—÷з—÷ кредитор—÷в, сум та строк—÷в кредитуванн€ на:

а) —егмент банк—÷вського —÷потечного кредитуванн€ буд—÷вництва, придбанн€ та ремонту житла з сумами кредитуванн€ в—÷д 20 тис.долар—÷в —Ўј до 100 тис.долар—÷в —Ўј на строк 1020 рок—÷в;

б) —егмент банк—÷вського споживчого кредитуванн€ на придбанн€ транспортних засоб—÷в з сумами кредитуванн€ в—÷д 5 тис.долар—÷в —Ўј до 20 тис.долар—÷в —Ўј на строк 3 тј” 5 рок—÷в;

в) —егмент небанк—÷вського ц—÷льового споживчого кредитуванн€ на придбанн€ побутово—„ техн—÷ки та мебл—÷в до 5 тис.грн. на строк 12 роки;

г) —егмент банк—÷вського револьверного нец—÷льового карткового кредитуванн€ (до запитанн€) до 1 тис.долар—÷в —Ўј на строк в—÷д 1 м—÷с€ц€ до 1 року;

д) —егмент небанк—÷вського заставного кредитуванн€ в ломбардах до 500 грн. на строк 12 м—÷с€ц—÷ з необовтјў€зковим поверненн€м кредиту та викупу застави;

“аким чином, впровадженн€ пропозиц—÷й —÷ рекомендац—÷й щодо шл€х—÷в розвитку банк—÷вських та небанк—÷вських продукт—÷в споживчого кредитуванн€, наданих в дипломн—÷й робот—÷, дозволить:

1. ¬ банк—÷вському сектор—÷:

  • зосередити увагу банк—÷вських установ на приваблив—÷сть розвитку сектору банк—÷вського споживчого кредитуванн€ населенн€, поточний р—÷вень €кого в розрахунку на душу населенн€ в ”кра—„н—÷ в 6 раз—÷в нижче середньо—‘вропейського;

—÷н—÷ц—÷ювати участь банк—÷вських установ в створенн—÷ та розширенн—÷ д—÷€льност—÷ кредитних бюро дл€ формуванн€ кредитно—„ —÷стор—÷—„ вс—÷х ф—÷зичних ос—÷б, €к—÷ коли-небудь звертались за кредитом у будь-€ку кредитну установу кра—„ни;

зосередити зусилл€ кредитних ризик-менеджер—÷в на розробц—÷ та удосконаленн€ скорингових систем, €к—÷ €вл€ють собою математичну або статистичну модель, за допомогою €ко—„ на основ—÷ кредитно—„ —÷стор—÷—„ "минулихї кл—÷—‘нт—÷в банк намага—‘тьс€ визначити, наск—÷льки велика —÷мов—÷рн—÷сть, що конкретний потенц—÷йний позичальник поверне кредит у визначений терм—÷н.

використати досв—÷д кредитуванн€ банк—÷в дл€ формуванн€ начальних виб—÷рок достатн—÷х обс€г—÷в —÷з под—÷лом кл—÷—‘нт—÷в на " добрихтјЁ та " поганихтјЁ з вид—÷лом основних вх—÷дних параметр—÷в скорингових моделей.

зд—÷йснити виб—÷р найб—÷льш адекватних метод—÷в дл€ побудови класиф—÷кац—÷йно—„ функц—÷—„ скорингово—„ модел—÷: дискрим—÷нантний анал—÷з, класиф—÷кац—÷йне дерево (рекурсивне розбитт€), нейронн—÷ мереж—÷, генетичний алгоритм, метод найближчих сус—÷д—÷в.

2. ¬ небанк—÷вському сектор—÷:

створити систему спец—÷ал—÷зованих доч—÷рн—÷х банк—÷вських структур тј” ф—÷нансових компан—÷й споживчого кредитуванн€, в €ких банк буде гарантом ф—÷нансово—„ стаб—÷льност—÷, джерелом в—÷льних ресурс—÷в дл€ нарощуванн€ обс€г—÷в споживчого кредитуванн€ та орган—÷затором телекомун—÷кац—÷йних мереж автоматизованих систем мережевого обслуговуванн€ точок продажу продукт—÷в споживчого кредитуванн€ —÷ систем прийманн€ платеж—÷в позичальник—÷в;

÷е надасть можлив—÷сть орган—÷зувати д—÷€льн—÷сть банк—÷вських та небанк—÷вських ф—÷нансових установ у в—÷дпов—÷дност—÷ з ц—÷л—÷сною системою управл—÷нн€ розвитку споживчого кредитуванн€ населенн€ дл€ задоволенн€ соц—÷альних потреб населенн€ ”кра—„ни.


—ѕ»—ќ  ¬» ќ–»—“јЌќ–« Ћ–∆“≈–ј“”–»


1. «ј ќЌ ” –ј–«Ќ» тјёѕро ф—÷нансов—÷ послуги та державне регулюванн€ ринк—÷в ф—÷нансових послугтјЁ // в—÷д 12 липн€ 2001 року N 2664III.

2. «ј ќЌ ” –ј–«Ќ» тјёѕро кредитн—÷ сп—÷лкитјЁ // в—÷д 20 грудн€ 2001 року N 2908III

3. «ј ќЌ ” –ј–«Ќ» тјёѕро захист прав споживач—÷втјЁ // в—÷д 12 травн€ 1991 року N 1023XII («аконом ”кра—„ни в—÷д 1 грудн€ 2005 року N 3161IV цей «акон викладено у нов—÷й редакц—÷—„)

4. «ј ќЌ ” –ј–«Ќ» тјёѕро банки —÷ банк—÷вську д—÷€льн—÷стьтјЁ // в—÷д 7 грудн€ 2000 року N 2121III¬а.

5. «акон ”кра—„ни "ѕро Ќац—÷ональний банк ”кра—„нитјЁ // в—÷д 20 травн€ 1999 року N 679XIV¬а(станом на 10.01. 2002 року N 2922III)

6. «акон ”кра—„ни "ѕро господарськ—÷ товаристватјЁ//в—÷д 19 вересн€ 1991 року N 1576XII ( станом в—÷д 17 травн€ 2001 року N 2409III)

7. «ј ќЌ ” –ј–«Ќ» тјёѕро —÷потечне кредитуванн€, операц—÷—„ з консол—÷дованим —÷потечним боргом та —÷потечн—÷ сертиф—÷катитјЁ // в—÷д 19 червн€ 2003 року 979IV.

8. «ј ќЌ ” –ј–«Ќ» тјёѕро —÷потекутјЁ // в—÷д 5 червн€ 2003 року N 898IV.

9. «акон ”кра—„ни N 2704IV в—÷д 23 червн€ 2005 року "ѕро орган—÷зац—÷ю формуванн€ та об—÷гу кредитних —÷стор—÷йтјЁ

10. «ј ќЌ ” –ј–«Ќ» тјёѕро страхуванн€тјЁ // в—÷д 7 березн€ 1996 року N 85/96¬–(«аконом ”кра—„ни в—÷д 4 жовтн€ 2001 року N 2745III¬ацей «акон викладено у нов—÷й редакц—÷—„), —÷з зм—÷нами —÷ доповненн€ми, внесеними «аконами ”кра—„ни¬астаном в—÷д 15 грудн€ 2005 року N 3201IV)

11. «ј ќЌ ” –ј–«Ќ» тјёѕро заставутјЁ // в—÷д 2 жовтн€ 1992 року N 2654XII .

12. ƒ≈ –≈“  јЅ–∆Ќ≈“” ћ–∆Ќ–∆—“––∆¬ ” –ј–«Ќ» тјёѕро систему валютного регулюванн€ —÷ валютного контролютјЁ // в—÷д 19 лютого 1993 року N 1593 .

13. ÷ив—÷льний  одекс ”кра—„ни // в—÷д 16 с—÷чн€ 2003 року N 435IV.

14. –∆нструкц—÷€ з бухгалтерського обл—÷ку кредитних, вкладних (депозитних) операц—÷й та формуванн€ —÷ використанн€ резерв—÷в п—÷д кредитн—÷ ризики в банках ”кра—„ни // ѕостанова ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 15 вересн€ 2004 року N 435

15. ѕоложенн€ про пор€док видач—÷ банкам банк—÷вських л—÷ценз—÷й, письмових дозвол—÷в та л—÷ценз—÷й на виконанн€ окремих операц—÷й //ѕостанова ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 17 липн€ 2001 року N 275.

16. ѕоложенн€ "ѕро пор€док створенн€ —÷ державно—„ ре—‘страц—÷—„ банк—÷в, в—÷дкритт€ —„х ф—÷л—÷й, представництв, в—÷дд—÷леньтјЁ // ѕостанова ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 31 серпн€ 2001 року N 375.

17. ѕро затвердженн€ ѕоложенн€ про пор€док внесенн€ —÷нформац—÷—„ про ломбарди до ƒержавного ре—‘стру ф—÷нансових установ // –озпор€дженн€ ƒержавно—„ ком—÷с—÷—„ з регулюванн€ ринк—÷в ф—÷нансових послуг ”кра—„ни в—÷д 18 грудн€ 2003 року N 170.

18. ѕро затвердженн€ ѕоложенн€ про ƒержавний ре—‘стр ф—÷нансових установ // –озпор€дженн€ ƒержавно—„ ком—÷с—÷—„ з регулюванн€ ринк—÷в ф—÷нансових послуг ”кра—„ни в—÷д 28 серпн€ 2003 року N 41 .

19. ѕро затвердженн€ ѕор€дку складанн€ та поданн€ зв—÷тност—÷ ломбардами до ƒержавно—„ ком—÷с—÷—„ з регулюванн€ ринк—÷в ф—÷нансових послуг ”кра—„ни // –озпор€дженн€ ƒержавно—„ ком—÷с—÷—„ з регулюванн€ ринк—÷в ф—÷нансових послуг ”кра—„ни в—÷д 4 листопада 2004 року N 2740 .

20. ѕро затвердженн€ ѕоложенн€ про пор€док наданн€ ф—÷нансових послуг ломбардами // –озпор€дженн€ ƒержавно—„ ком—÷с—÷—„ з регулюванн€ ринк—÷в ф—÷нансових послуг ”кра—„ни в—÷д 26 кв—÷тн€ 2005 року N 3981

21. ѕро затвердженн€ ѕлану рахунк—÷в бухгалтерського обл—÷ку банк—÷в ”кра—„ни та –∆нструкц—÷—„ про застосуванн€ ѕлану рахунк—÷в бухгалтерського обл—÷ку банк—÷в ”кра—„ни // ѕостанова ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 17 червн€ 2004 року N 280.

22. ѕро затвердженн€ –∆нструкц—÷—„ про пор€док регулюванн€ д—÷€льност—÷ банк—÷в в ”кра—„н—÷ // ѕостанова ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 28 серпн€ 2001 року N 368.

23. ѕро затвердженн€ –∆нструкц—÷—„ про пор€док складанн€ та оприлюдненн€ ф—÷нансово—„ зв—÷тност—÷ банк—÷в ”кра—„ни //ѕостанова ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 7 грудн€ 2004 року N 598.

24. ѕро затвердженн€ ѕоложенн€ про пор€док формуванн€ та використанн€ резерву дл€ в—÷дшкодуванн€ можливих втрат за кредитними операц—÷€ми банк—÷в //ѕостанова ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 6 липн€ 2000 року N 279.

25. ѕро затвердженн€ ѕоложенн€ про пор€док видач—÷ л—÷ценз—÷—„ на зд—÷йсненн€ окремих банк—÷вських операц—÷й небанк—÷вським ф—÷нансовим установам // ѕостанова ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 16 серпн€ 2001 року N 344.

26. ѕро створенн€ —‘дино—„ —÷нформац—÷йно—„ системи обл—÷ку позичальник—÷в /боржник—÷в/ // ѕостанова ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 27 червн€ 2001 року N 245.

27. ѕравила торг—÷вл—÷ —÷ноземною валютою // ѕостанова ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 10 серпн€ 2005 року N 281

28. ѕро п—÷дсумки роботи ƒержф—÷нпослуг та стан справ у небанк—÷вському ф—÷нансовому сектор—÷ ”кра—„ни за 9 м—÷с€ц—÷в 2005 року // ƒ≈–∆ј¬Ќј  ќћ–∆—–∆я « –≈√”Ћё¬јЌЌя –»Ќ –∆¬ ‘–∆ЌјЌ—ќ¬»’ ѕќ—Ћ”√ ” –ј–«Ќ» –ќ«ѕќ–яƒ∆≈ЌЌя в—÷д 20.10.2005 р. N 4806

29. ѕро затвердженн€ Ћ—÷ценз—÷йних умов провадженн€ д—÷€льност—÷ з наданн€ ф—÷нансових кредит—÷в за рахунок залучених кошт—÷в кредитними установами// –озпор€дженн€ ƒержавно—„ ком—÷с—÷—„ з регулюванн€ ринк—÷в ф—÷нансових послуг ”кра—„ни в—÷д 18 жовтн€ 2005 року N 4802

30. јнал—÷з банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷: ѕ—÷дручник / ј.ћ.√ерасимович та —÷н.; «а ред. ј.ћ.√ерасимовича. тј‘  .:  Ќ≈”, 2003.тј‘ 599 с.

31. јндреева √.¬. —коринг как метод оценки кредитного риска // ∆урнал "Ѕанковские технологиитјЁ, є 6, 1999 // ссылка на сайт удаленаspan>

32.¬аЅанк—÷вськ—÷ операц—÷—„: ѕ—÷дручник / «а ред. ј. ћ. ћороз. тј‘  .:  Ќ≈”, друге виданн€. тј‘ 2002. тј‘ 476 с.

33. Ѕанковское дело: ”чебник /ѕод ред. ќ.».Ћаврушина тј” ћосква, "‘инансы и статистикаї, 1998 тј” 576 с.

34. Ѕанк—÷вськ—÷ операц—÷—„: ѕ—÷дручник/ ј.ћ.ћороз, ћ.–∆.—авлук, ћ.‘.ѕуховк—÷на та —÷н.; «а ред.дра екон.наук,проф.ј.ћ.ћороза.  .:  Ќ≈”, 2000. 384с.

35. Ѕанки и банковские операции: ”чебник дл€ вузов / ѕод ред. проф. ≈.‘.∆укова. ћ.: Ѕанки и биржи, ёЌ»“», 1997. 471 с.

36. Ѕергер јйке, Ѕанковские операции дл€ физических лиц,  .:”кр.‘инансовобанковска€ шк. в сотрудничестве с группой европейских сберегательных банков, 1997. 135 с.

37. Ѕлизьнюк Ќ.  редити: житт€ в розстрочку // “ижневиктјё”кра—„на —÷ св—÷ттјЁ в—÷д 20.01.2006, WWW.UWTODAY.COM.UA

38. ¬олков —.—. –∆потечне кредитуванн€ в ”кра—„н—÷: передумови, ризики та перспективи // ”кра—„нський дiловий тижневик " онтракти" / є 35 вiд 3008 2004

39. √алега ¬. ¬есна ф—÷нансова // √азета тјё’рещатиктјЁ є17 (2812), в—÷второк, 7 лютого 2006 року

40. √риджук ƒ.ћ. «абезпеченн€ кредитних зобов"€зань у д—÷€льност—÷ банк—÷в/ ƒ.ћ.√риджук, ¬.ќ.ќл—÷йник.  и—„в: –∆стина, 2001. 256с.

41.¬а√рош—÷ та кредит: ѕ—÷дручник / «а ред. проф. ћ. –∆. —авлука. тј‘  .:  Ќ≈”, 2002. тј‘ 578 с.

42. ƒеньги, кредиты, банки : ”чебник/ ѕод ред. ќ.». Ћаврушина. 2е изд. ѕерераб. и доп. ћ.: ‘инансы и статистика, 2000

43. ƒеньги, кредит, банки: —правочное пособие / √.».  равцова, Ѕ.—. ¬ойтешенко, ≈.».  равцов и др. ;под общ. ред. √.».  равцовой , ћн.: ћеркаванне, 1994. 270 с.

44. ƒеньги.  редит. Ѕанки: ”чебник дл€ вузов/ под ред. ѕрофессора ≈. ‘. ∆укова. ћ.: Ѕанки и биржи, ёЌ»“», 1999. 622 с.

45. ƒорош √. „и захищаютьс€ права споживач—÷в при зд—÷йсненн—÷ банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷? // тјёёридична газетатјЁ, є 6(67), 20 кв—÷тн€ 2006 року

46. «адерей Ќ. √рош—÷ на швидк—÷сть // ƒ—÷ловий тижневик тјё ќЌ“–ј “»тјЁ є 01 в—÷д 09.01.2006, www.kontrakty.com.ua

47. «адерей Ќ. „ий кредит прост—÷ший // ƒ—÷ловий тижневик тјё ќЌ“–ј “»тјЁ є 48 в—÷д 28.11.2005, www.kontrakty.com.ua

48. «адерей Ќ. ѕерше всеукра—„нське бюро кредитних —÷стор—÷й// ”кра—„нський дiловий тижневик " онтракти" / є 24 вiд 13062005, www.kontrakty.com.ua

49. «адерей Ќ. √рупа "“ј—ї захопилас€ створенн€м бюро кредитних —÷стор—÷й// ”кра—„нський дiловий тижневик " онтракти" / є 41 вiд 10102005

50. ≈коном—÷чний словникдов—÷дник: «а ред. док. екон. наук, проф. —.¬. ћочерного  .: ‘ем—÷на, 1995. 368 с.

51. –ƒвтух ќ.“. –∆потека тј” механ—÷зм ефективного використанн€ ресурс—÷в тј” Ћуцьк, "¬олинська обласна друкарн€ї, 2001, 305 с.

52. –ƒвтух ќ.“. ƒоходна —÷потека тј” Ћуцьк, "¬олинська обласна друкарн€ї, 2000,304 с.

53. –∆ванова “. ћ—÷зерн—÷ в—÷дсотки на кредитуванн€ житла (анал—÷тичний огл€д 2005) // ссылка на сайт удаленаspan>

54. »потека 2005 (рейтинг жилищных кредитов) // ∆урнал "ƒеловой журналї,окт€брь 2005, стр. 31 55

55. –∆потечне кредитуванн€: Ќавч. пос—÷б. дл€ вуз—÷в /ќ. —. Ћюбунь,  . ¬. ѕаливода, ћ. ѕ. ƒенисенко та —÷н /–ед. ќ. —. Ћюбунь та —÷н.  : ÷ЌЋ, 2005. 392с.

56. Ўиринска€ ≈.Ѕ. ќперации коммерческих банков : российский и зарубежный опыт. ћ.: ‘инансы и статистика 1995. 450 с.

57.  оваленко  . √арантована €к—÷сть тј” перше кредитне товариство: л—÷дер руху кредитних сп—÷лок // тјё”кра—„на Business, є46, 2005

58.  оцовська –., –ичак—÷вська ¬ та —÷нш. ќперац—÷—„ комерц—÷йних банк—÷в тј” Ћьв—÷в : ЋЅ–∆ ЌЅ”, 2001 тј” 276 с.

59.  редитний ризик комерц—÷йного банку. Ќавч. пос—÷б./ ¬.¬.¬—÷тл—÷нський, ќ.¬.ѕернар—÷вський, я.—.Ќаконечний, √.–∆.¬елико—÷ваненко; за ред ¬.¬.¬—÷тл—÷нського.  .: “во "«нанн€",  ќќ, 2000. 251с.

60.  редитование / ѕер. с англ. ѕод. ред. ћ. ј. √ольцберга  .:“оргово издательское бюро BHV , 1994. 384 с. (INKO)

61.  удр€вцев ¬.ј.,  удр€вцева ≈.¬. ќсновы организации ипотечного кредитовани€ тј” ћ.: "¬ысша€ школаї, 1998 64 с.

62.  уринк—÷на ё. ∆итт€ в борг // "Ћьв—÷вська √азета" 08.02.2006 ссылка на сайт удаленаarticles/2006/02/09/12907/

63. Ћагут—÷н ¬.ƒ. —тановленн€ та розвиток системи —÷потечного кредитуванн€ //¬л‘—÷нанси ”кра—„ниї, є 1, 2004, с.75 тј” 82

64. Ћагутин ¬.ƒ.  редитование : теори€ и практика. ”чебное пособие. 3 тј”е изд.  .: "«наниеї, 2002, 215 с.

65. Ќаумець –∆. –∆потека на ремонт—÷ // ƒ—÷ловий тижневик тјё ќЌ“–ј “»тјЁ є 47 в—÷д 21.11.2005, www.kontrakty.com.ua

66. Ќаумець –∆. “раст, €кий ще не лопнув // ƒ—÷ловий тижневик тјё ќЌ“–ј “»тјЁ є 06 в—÷д 06.02.2006, www.kontrakty.com.ua

67. ќгл€д ринку —÷потечного кредитуванн€ кра—„н –ƒвропейського —оюзу // ”кра—„нська нац—÷ональна —÷потечна асоц—÷ац—÷€, 2002

68. ќрлов ј. —корингова€ модель: возможность стать ближе к клиенту стоит недешево тј” 25.04.2006 // ссылка на сайт удаленаspan>

69. ѕанова √. Ѕанковское обслуживание частных лиц. тј” ћ.:јќ ƒ»—, 1994. тј” 352с.

70. ѕанова √.—.  редитна€ политика коммерческого банка . ћ.: » ÷ "ƒисї, 1997. 464 с.

71. ѕеревозн€к ј.., Ћихоманенко —. —тавка на зниженн€ // ƒ—÷ловий тижневик тјё√алицьк—÷ контрактитјЁ є 42 жовтень 2002 року, www.kontrakty.com.ua

72. ѕолфреман ƒ. ќсновы банковского дела /ѕер. с англ. тј” ћ.:»Ќ‘–јћ, 1996. тј” 624 с.

73. ѕримостка Ћ.ќ. јнал—÷з банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷: сучасн—÷ концепц—÷—„, методи та модел—÷: ћонограф—÷€. тј‘  Ќ≈”, 2002.тј‘ 316 с.

74. ѕримостка Ћ.ќ. ‘—÷нансовий менеджмент у банку: ѕ—÷дручник. тј‘ 2е вид., доп. —÷ перероб. тј‘  .:  Ќ≈”. 2004. тј‘ 468 с.

75. "ѕросто‘—÷нансї за€вив о сво—‘му нам—÷р—÷ у найближчий час стати л—÷дером споживчого кредитуванн€ в ”кра—„н—÷ // тјё≈ксперттјЁ, укра—„нський д—÷ловий журнал, є 10(61), 11.03.2006

76. –оуз ѕ.—. Ѕанковский менеджмент. ѕер. с англ. со 2го изд.тј‘ ћ.: "ƒело Ћ“ƒї,1995.тј‘ 768 с.

77. –уководство по кредитному менеджменту / ѕер. с англ. ѕод ред. Ѕ.Ёдвардса 3е изд. тј” ћ.:»Ќ‘–јћ ,1996. тј” 464 с.

78. —еменюта ќ.√. ƒеньги, кредит, банки в –оссийской ‘едерации: учебное пособие. ћ.: " онтурї, 1998. 304 с.

79. —линько ƒ. —поживч—÷ кредити стануть дешевшими // ƒ—÷ловий тижневик тјё√алицьк—÷ контрактитјЁ є 9 березень 2003 року, www.kontrakty.com.ua

80. —ус—÷денко ¬.“. —тратег—÷€ управл—÷нн€ кредитною д—÷€льн—÷стю комерц—÷йного банку тј” .,1998. тј” 345 с.

81. „еська PPF Group купила "ѕриват редит" —÷ "јгробанк"//

≈коном—÷чна ѕравда, 28.07.2006, ссылка на сайт удаленаa>

82. Ўевченко –. –∆. Ѕанк—÷вськ—÷ операц—÷—„ : Ќавч.метод. пос—÷б. дл€ самост. вивч.диiипл—÷ни /  и—„вський нац—÷ональний економ—÷чний унт  . :  Ќ≈”, 2003. тј” 276с.

83. Ўевченко –. –∆.  редитуванн€ —÷ контроль : Ќавч.метод. пос—÷бник дл€ самост—÷йного вивченн€ диiипл—÷ни /  и—„вський нац—÷ональний економ—÷чний унт.  . :  Ќ≈”, 2002. 183с.

84. ќф—÷ц—÷йний сайт ЌЅ” тј” HTTP://www.bank.gov.ua

85. ќф—÷ц—÷йний сайт ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ тј”HTTP://WWW.PRIVATBANK.DP. UA

86. ќф—÷ц—÷йний сайт јсоц—÷ац—÷—„ банк—÷в ”кра—„ни тј” HTTP://WWW.AUB.COM. UA

87. ќф—÷ц—÷йний сайт ф—÷нансово—„ компан—÷—„ тјё–ƒврокредиттјЁ // www.eurokredit. com.ua

88. ќф—÷ц—÷йний сайт ”кра—„нсько—„ Ќац—÷онально—„ –∆потечно—„ јсоц—÷ац—÷—„ ссылка на сайт удаленаa>

89. ƒержавний фонд спри€нн€ молод—÷жному житловому буд—÷вництву ссылка на сайт удаленаspan>www.molod_kredit.kiev.ua

90. ќф—÷ц—÷йний сайт “овариства з обмеженою в—÷дпов—÷дальн—÷стю "”кра—„нсь

ке бюро кредитних —÷стор—÷йї ссылка на сайт удаленаspan>www.ubki.com.ua

  1. «аконодавчо-дов—÷дкова система законодавства ”кра—„ни тј” HTTP://

WWW.LIGAZAKON.COM.UA

92. ќф—÷ц—÷йний сайт консалтингово—„ компан—÷—„ "ѕростоЅанктјЁ тј” HTTP:// WWW.PROSTOBANK.COM.UA

93. ќф—÷ц—÷йний сайт ф—÷нансово—„ компан—÷—„ "ѕросто‘—÷нанстјЁ тј” HTTP:// WWW.PROSTOFINANCE.COM.UA




ƒќƒј“ »


ƒодаток ј


“аблиц€ ј.1 ќсновн—÷ показники д—÷€льност—÷ банк—÷всько—„ системи ”кра—„ни за 2000 тј” 2006 роки (млн.грн.) [84]

є

з/п

ѕоказники

ƒата


01.01.

2001

01.01.

2002

01.01.

2003

01.01.

2004

01.01.

2005

2006

01.01

01.02

01.03

01.04

1.

 —÷льк—÷сть заре—‘строваних банк—÷в

195

189

182

179

181

186

188

189

188

2.

¬иключено з ƒержавного ре—‘стру банк—÷в

9

9

12

8

4

1

0

1

2

3.

 —÷льк—÷сть банк—÷в, що знаходитьс€ у стад—÷—„ л—÷кв—÷дац—÷—„

38

35

24

20

20

20

20

20

20

4.

 —÷льк—÷сть д—÷ючих банк—÷в

153

152

157

158

160

165

164

165

165

4.1

з них: з —÷ноземним кап—÷талом

22

21

20

19

19

23

23

23

27*

4.1.1

у т.ч. з—÷ 100% —÷ноземним кап—÷талом

7

6

7

7

7

9

9

9

11

5.

„астка —÷ноземного кап—÷талу у статутному кап—÷тал—÷ банк—÷в, %

13.3

12.5

13.7

11.3

9.6

19.5

19.2

18.8

21.3*


ј “»¬»


1.

«агальн—÷ активи (не скоригован—÷ на резерви п—÷д активн—÷ операц—÷—„)

39866

50785

67774

105539

141497

223024

221189

231273

237294

1.1

„ист—÷ активи (скоригован—÷ на резерви за активними операц—÷€ми)

37129

47 591

63896

100234

134348

213878

211811

221803

227710

2.

¬исокол—÷кв—÷дн—÷ активи

8270

7744

9043

16043

23595

36482

34045

36361

32863

3.

 редитний портфель

23637

32097

46736

73442

97197

156385

156728

165033

174236

3.1

з нього: кредити надан—÷ суб'—‘ктам господарсько—„ д—÷€льност—÷

18216

26564

38189

57957

72875

109020

108777

113030

118121

3.2

кредити надан—÷ ф—÷зичним особам

941

1373

3255

8879

14599

33156

33772

35540

38570

4.

ƒовгостроков—÷ кредити

3309

5683

10690

28136

45531

86227

87037

90239

95060

4.1

з них: довгостроков—÷ кредити суб'—‘ктам господарсько—„ д—÷€льност—÷

2761

5125

9698

23239

34693

58528

58814

60642

63179

5.

ѕроблемн—÷ кредити (прострочен—÷ та сумн—÷вн—÷)

2679

1863

2113

2500

3145

3379

3661

3709

3798

6.

¬кладенн€ в ц—÷нн—÷ папери

2175

4390

4402

6534

8157

14338

13985

13403

13793

7.

–езерви п—÷д активн—÷ операц—÷—„ банк—÷в

2737

3194

3905

5355

7250

9370

9582

9662

10069


% виконанн€ формуванн€ резерву

61.5

85.4

93.3

98.2

99.7

100.05

100.04

100.03

99.96

7.1

з них: резерв на в—÷дшкодуванн€ можливих втрат за кредитними операц—÷€ми

2 336

2963

3575

4631

6367

8328

8494

8657

9033


ѕј—»¬»


1.

ѕасиви, усього

37129

47591

63896

100234

134348

213878

211811

221803

227710

2.

Ѕалансовий кап—÷тал

6507

7915

9983

12882

18421

25451

25931

26683

27263

2.1

з нього: статутний кап—÷тал

3671

4573

5998

8116

11605

16111

16346

16723

17536

2.2

„астка кап—÷талу у пасивах

17.5

16.6

15.6

12.9

13.7

11.9

12.2

12.0

12.0

3.

«обов'€занн€ банк—÷в

30622

39 676

53 913

87352

115927

188427

185880

195120

200447

3.1

з них: кошти суб'—‘кт—÷в господарсько—„ д—÷€льност—÷

13071

15653

19 703

27987

40128

61214

58977

58813

59925

3.1.1

з них: строков—÷ кошти суб'—‘кт—÷в господарсько—„ д—÷€льност—÷

2867

4698

6161

10391

15377

26807

25610

25127

25561

3.2

вклади ф—÷зичних ос—÷б

6649

11165

19092

32113

41207

72542

73332

75168

76891

3.2.1

з них: строков—÷ вклади ф—÷зичних ос—÷б

4569

8060

14128

24861

33204

55257

57222

58345

59158


ƒов—÷дково:


1.

–егул€тивний кап—÷тал

5148

8025

10099

13274

18188

26373

26489

27899

28895

2.

јдекватн—÷сть регул€тивного кап—÷талу (Ќ2)

15.53

20.69

18.01

15.11

16.81

14.95

15.08

15.23

14.92

3.

ƒоходи

7446

8583

10470

13949

20072

27537

2668

5237

8383

4.

¬итрати

7476

8051

9785

13122

18809

25367

2398

4761

7615

5.

–езультат д—÷€льност—÷

30

532

685

827

1263

2170

270

476

768

6.

–ентабельн—÷сть актив—÷в, %

0.09

1.27

1.27

1.04

1.07

1.31

тјж

тјж

1.43

7.

–ентабельн—÷сть кап—÷талу, %

0.45

7.50

7.97

7.61

8.43

10.39

тјж

тјж

11.84

8.

„иста процентна маржа, %

6.31

6.94

6.00

5.78

4.90

4.90

тјж

тјж

4.81

9.

„истий спред, %

7.10

8.45

7.20

6.97

5.72

5.78

тјж

тјж

5.59


* дан—÷ будуть уточнюватис€.


“аблиц€ ј.2 јктиви и зобовтјў€занн€ перших 30 банк—÷вських установ ”кра—„ни станом на 01.01.2006 року [86]


“аблиц€ ј.3  редитно-—÷нвестиц—÷йний портфель перших 30 банк—÷вських установ ”кра—„ни станом на 01.01.2006 року [86]


“аблиц€ ј.4 "асний кап—÷тал перших 30 банк—÷вських установ ”кра—„ни станом на 01.01.2006 року [86]


“аблиц€ ј.5 ƒепозити ф—÷зичних ос—÷б в перших 30 комерц—÷йних банках ”кра—„ни станом на 01.01.2006 року [86]


“аблиц€ ј.6 ƒепозити юридичних ос—÷б в перших 30 комерц—÷йних банках ”кра—„ни станом на 01.01.2006 року [86]


“аблиц€ ј.7 ‘—÷нансовий результат в перших 30 комерц—÷йних банках ”кра—„ни станом на 01.01.2006 року (за 2005 р—÷к) [86]


ƒодаток Ѕ


“аблиц€ Ѕ.1 Ѕаланс ј Ѕ тјёѕриватбанктјЁ за 2000 тј” 2004 роки(щор—÷чний розр—÷з) [85]


“аблиц€ Ѕ.2 Ѕаланс ј Ѕ тјёѕриватбанктјЁ за 2003 тј” 2005 року(поквартальний розр—÷з) [85]


“аблиц€ Ѕ.3 ‘ормуванн€ прибутку в ј Ѕ тјёѕриватбанктјЁ у 2003 2005 роках [85]


“аблиц€ Ѕ.4 Ѕаланс ј Ѕ "ѕриватбанкї за 2 квартал 2006 року [85]

–€док

Ќайменуванн€ статт—÷

Ќа зв—÷тну дату поточного кварталу, тис.грн.

Ќа к—÷нець попереднього ф—÷нансового року, тис.грн.


ј “»¬»



1

 ошти в ЌЅ” та готiвковi кошти банку

2 775 261

2 885 676

2

÷iннi папери, що рефiнансуютьс€ ЌЅ”

29 278

50 672

2.1

–езерви пiд знецiненн€ боргових ÷ѕ, що рефiнансуютьс€ ЌЅ”

0

0

2.2

–езерви у вiдсотках до активу

0

0

3

 ошти в iнших банках

3 582 180

2 113 878

3.1

–езерви пiд заборгованiсть iнших банкiв

(47 135)

(10 448)

3.2

–езерви у вiдсотках до активу

1

0

4

÷iннi папери в торговому портфелi банку

871 591

0

5

÷iннi папери в портфелi банку на продаж

51 604

1 017 354

5.1

–езерви пiд знецiненн€ ÷ѕ у портфелi банку на продаж

(50 281)

(776)

5.2

–езерви у вiдсотках до активу

97

0

6

 редити, що наданi:

19 568 868

16 095 856

6.1

ёридичним особам

10 709 108

9 739 235

6.2

‘iзичним особам

8 859 760

6 356 621

6.3

–езерви пiд заборгованiсть за кредитами

(2 040 004)

(1 814 614)

6.4

–езерви у вiдсотках до активу

10

11

7

÷iннi папери, що утримуютьс€ до погашенн€

2

2

7.1

–езерви пiд знецiненн€ ÷ѕ, що утримуютьс€ до погашенн€

(2)

(2)

7.2

–езерви у вiдсотках до активу

100

100

8

Iнвестицi—„ в асоцiйованi й дочiрнi компанi—„

118 424

116 998

9

ќсновнi засоби

1 181 844

1 080 861

10

Ќематерiальнi активи

3 213

2 025

11

Ќарахованi доходи до отриманн€

375 181

292 218

11.1

” тому числi простроченi нарахованi доходи

51 324

36 349

11.2

” тому числi сумнiвнi нарахованi доходи

57 536

47 162

11.3

–езерви пiд заборгованiсть за нарахованими доходами

(83 850)

(66 908)

11.4

–езерви у вiдсотках до активу

77

80

12

¬iдстрочений податковий актив

48 775

39 357

13

Iншi активи

484 080

280 708

13.1

–езерви пiд iншi активи

(27 795)

(24 762)

13.2

–езерви у вiдсотках до активу

23

23

14

ƒовгостроковi активи, призначенi дл€ продажу

0

0

14.1

–езерви пiд зменшенн€ корисностi iнвестицiй в ј  та ƒ , що утримуютьс€ з метою продажу

0

0

14.2

–езерви у вiдсотках до активу

0

0

15

”сього активiв

26 841 234

22 058 095


«ќЅќ¬'я«јЌЌя



16

 ошти банкiв

2 410 639

1 852 826

17

 ошти юридичних осiб

7 323 019

6 541 408

18

 ошти фiзичних осiб

12 636 501

10 440 316

19

ќщаднi (депозитнi) сертифiкати, емiтованi банком

1 460

3 653

20

Ѕорговi цiннi папери, емiтованi банком

310 602

310 601

21

Ќарахованi витрати, що мають бути сплаченi

312 871

223 573

22

¬iдстроченi податковi зобов'€занн€

111 611

120 490

23

Iншi зобов'€занн€

1 351 017

292 884

24

”сього зобов'€зань

24 457 720

19 785 751


¬Ћј—Ќ»…  јѕI“јЋ



25

—татутний капiтал

1 582 000

1 130 000

26

јкцi—„, що викупленi в акцiонерiв

0

0

27

≈мiсiйнi рiзницi

0

0

28

–езерви,капiталiзованi дивiденди та iншi фонди банку

308 155

284 000

29

–езерви переоцiнки основних засобiв, у тому числi:

354 122

354 301

29.1

–езерви переоцiнки нерухомостi

123 612

123 720

29.2

–езерви переоцiнки нематерiальних активiв

0

0

30

–езерви переоцiнки ÷ѕ

0

0

31

ѕрибуток/збиток минулих рокiв

37 770

28 388

32

ѕрибуток/збиток поточного року

101 467

475 655

33

”сього "асного капiталу

2 383 514

2 272 344

34

”сього пасивiв

26 841 234

22 058 095


“аблиц€ Ѕ.5 ƒов—÷дкова —÷нформац—÷€ "ќкрем—÷ показники д—÷€льност—÷ банкуї за II квартал 2006 року [85]

–€док

Ќайменуванн€ р€дка

Ќа зв—÷тну дату

Ќормативн—÷ показники

1

јдекватн—÷сть регул€тивного кап—÷талу (%)

11,53

не менше 10

2

ѕоточна л—÷кв—÷дн—÷сть (%)

72,54

не менше 40

3

–ентабельн—÷сть актив—÷в (%)

0,85

х

4

Ќегативно класиф—÷кован—÷ кредити (тис. грн)

3¬а331 155

х

4.1

” в—÷дсотках до заборгованост—÷ за кредитними операц—÷€ми (%)

13,18

х

5

„истий прибуток на одну просту акц—÷ю (грн)


х

6

—ума сплачених див—÷денд—÷в за 2005 р—÷к на одну:


х

6.1

ѕросту акц—÷ю


х

6.2

ѕрив—÷лейовану акц—÷ю


х

7

ѕерел—÷к учасник—÷в (акц—÷онер—÷в) банку, €к—÷ пр€мо та опосередковано волод—÷ють 10% —÷ б—÷льше в—÷дсотками статутного кап—÷талу банку:

 ра—„на

¬—÷дсоток у статутному кап—÷тал—÷

пр€ма участь

опосередкована участь

Ѕоголюбов √еннад—÷й Ѕорисович

”кра—„на

38,76

16,36

 оломойський –∆гор ¬алер—÷йович

”кра—„на

38,76

16,36


ƒодаток ¬


“аблиц€ ¬.1 –ейтинг банк—÷вських кредит—÷в на придбанн€ нових в—÷тчизн€них автомоб—÷л—÷в / гривна (—трок кредиту 3 роки) станом на 19.06.2006 [92]

¬алюта кредиту тј” гривна

—ума кредиту 100 000 гривен

ћ—÷iе в рейтингу

Ѕанк

”мови кредитуванн€

¬итрати по займу

”сього витрат по кредиту, грн.

 оеф. подорожчанн€ кредиту

ѕочатковий внесок, %

ѕроц. ставка

ќднораз.

ком—÷с—÷€

ўом—÷с€чна ком—÷с—÷€

¬—÷дсотки

ќднораз. ком—÷с—÷€

ўом—÷с. ком—÷с—÷€

1

јваль

16,5%



25 438



25 438

1,25

15

2

”кр—иббанк

15,5%

2% (в—÷д суми кредиту)


23 896

2 000


25 896

1,26

10

3

‘орум

16,5%

0,9% (в—÷д суми кредиту)


25 438

900

0

26 338

1,26

20

4

‘—÷нанси та кредит

13,00%

0,1% (в—÷д суми кредиту)

0,2%

(в—÷д суми кредиту)

20 042

100

7 200

27 342

1,27

15

5

”кргазбанк

17,5%

1% (в—÷д суми кредиту)


26 979

1 000

0

27 979

1,28

15

6

–айффайзенбанк ”кра—„на

18,00%

500 грн.


27 750

500


28 250

1,28

15

7

 редитпромбанк

17,3%

2% (в—÷д суми кредиту)


26 671

2 000


28 671

1,29

20

8

¬јЅанк

15,00%

0,9% (в—÷д суми кредиту)

0,13%

(в—÷д суми кредиту)

23 125

900

4 680

28 705

1,29

15

9

”крсоцбанк

18,00%

1,3% (в—÷д суми кредиту)


27 750

1 300


29 050

1,29

15

10

“ј— омерцбанк

18,5%

1% (в—÷д суми кредиту)


28 521

1 000

0

29 521

1,30

15

“аблиц€ ¬.2 –ейтинг банк—÷вських кредит—÷в на придбанн€ нових —÷ноземних автомоб—÷л—÷в/ гривна (—трок кредиту 3 года) станом на 19.06.2006 [92]

ћ—÷iе в рейтингу

Ѕанк

”мови кредитуванн€

¬итрати по займу

”сього витрат по кредиту, грн.

 оеф. подорожчанн€ кредиту

ѕочатковий внесок, %

ѕроц. ставка

ќднораз.

ком—÷с—÷€

ўом—÷с€чна ком—÷с—÷€

¬—÷дсотки

ќднораз. ком—÷с—÷€

ўом—÷с. ком—÷с—÷€

1

јваль

16,5%



25 438



25 438

1,25

10

2

”кр—иббанк

15,5%

2% (в—÷д суми кредиту)


23 896

2 000


25 896

1,26

10

3

‘орум

16,5%

0,9% (в—÷д суми кредиту)


25 438

900

0

26 338

1,26

10

4

‘—÷нанси та кредит

13,00%

0,1% (в—÷д суми кредиту)

0,2%

(в—÷д суми кредиту)

20 042

100

7 200

27 342

1,27

10

5

”кргазбанк

17,5%

1% (в—÷д суми кредиту)


26 979

1 000

0

27 979

1,28

10

6

–айффайзенбанк ”кра—„на

18,00%

500 грн.


27 750

500


28 250

1,28

15

7

 редитпромбанк

17,3%

2% (в—÷д суми кредиту)


26 671

2 000


28 671

1,29

10

8

¬јЅанк

15,00%

0,9% (в—÷д суми кредиту)

0,13%

(в—÷д суми кредиту)

23 125

900

4 680

28 705

1,29

15

9

”крсоцбанк

18,00%

1,3% (в—÷д суми кредиту)


27 750

1 300


29 050

1,29

10

10

“ј— омерцбанк

18,5%

1% (в—÷д суми кредиту)


28 521

1 000

0

29 521

1,30

10


“аблиц€ ¬.3 –ейтинг банк—÷вських кредит—÷в на придбанн€ нових в—÷тчизн€них автомоб—÷л—÷в / гривна (—трок кредиту 5 лет) станом на 19.06.2006 [92]

¬алюта кредиту тј” гривна

—ума кредиту 100 000 гривен

ћ—÷iе в рейтингу

Ѕанк

”мови кредитуванн€

¬итрати по займу

”сього витрат по кредиту, грн.

 оеф. подорожчанн€ кредиту

ѕочатковий внесок, %

ѕроц. ставка

ќднораз.

ком—÷с—÷€

ўом—÷с€чна ком—÷с—÷€

¬—÷дсотки

ќднораз. ком—÷с—÷€

ўом—÷с. ком—÷с—÷€

1

”кр—иббанк

15,5%

2%

(в—÷д суми кредиту)


39 396

2 000


41 396

1,41

10

2

јваль

16,5%



41 938



41 938

1,42

15

3

‘орум

16,5%

0,9%

(в—÷д суми кредиту)


41 938

900

0

42 838

1,43

20

4

”кргазбанк

17,5%

1%

(в—÷д суми кредиту)


44 479

1 000

0

45 479

1,45

15

5

‘—÷нанси та кредит

13,00%

0,6%

(в—÷д суми кредиту)

0,2%

(в—÷д суми кредиту)

33 042

600

12 000

45 642

1,46

15

6

–айффайзенбанк ”кра—„на

18,00%

500 грн.


45 750

500


46 250

1,46

15

7

”крсоцбанк

18,00%

1,3%

(в—÷д суми кредиту)


45 750

1 300


47 050

1,47

15

8

 редитпромбанк

17,8%

2%

(в—÷д суми кредиту)


45 242

2 000


47 242

1,47

20

9

“ј— омерцбанк

18,5%

1%

(в—÷д суми кредиту)


47 021

1 000

0

48 021

1,48

15

10

”кргазбанк

15,00%

1%

(в—÷д суми кредиту)

0,2%

(в—÷д суми кредиту)

38 125

1 000

12 000

51 125

1,51

15

“аблиц€ ¬.4 –ейтинг банк—÷вських кредит—÷в на придбанн€ нових —÷ноземних автомоб—÷л—÷в/ гривна (—трок кредиту 5 лет) станом на 19.06.2006 [92]

ћ—÷iе в рейтингу

Ѕанк

”мови кредитуванн€

¬итрати по займу

”сього витрат по кредиту, грн.

 оеф. подорожчанн€ кредиту

ѕочатковий внесок, %

ѕроц. ставка

ќднораз.

ком—÷с—÷€

ўом—÷с€чна ком—÷с—÷€

¬—÷дсотки

ќднораз. ком—÷с—÷€

ўом—÷с. ком—÷с—÷€

1

”кр—иббанк

15,5%

2%

(в—÷д суми кредиту)


39 396

2 000


41 396

1,41

10

2

јваль

16,5%



41 938



41 938

1,42

10

3

‘орум

16,5%

0,9%

(в—÷д суми кредиту)


41 938

900

0

42 838

1,43

10

4

”кргазбанк

17,5%

1%

(в—÷д суми кредиту)


44 479

1 000

0

45 479

1,45

10

5

‘—÷нанси та кредит

13,00%

0,6%

(в—÷д суми кредиту)

0,2%

(в—÷д суми кредиту)

33 042

600

12 000

45 642

1,46

10

6

–айффайзенбанк ”кра—„на

18%

500 грн.


45 750

500


46 250

1,46

15

7

¬јЅанк

15,00%

0,9%

(в—÷д суми кредиту)

0,13%

(в—÷д суми кредиту)

38 125

900

7 800

46 825

1,47

15

8

”крсоцбанк

18,00%

1,3%

(в—÷д суми кредиту)


45 750

1 300


47 050

1,47

10

9

 редитпромбанк

17,8%

2%

(в—÷д суми кредиту)


45 242

2 000


47 242

1,47

10

10

“ј— омерцбанк

18,5%

1%

(в—÷д суми кредиту)


47 021

1 000

0

48 021

1,48

10


ƒодаток √


“аблиц€ √.1 –ейтинг кредит—÷в по програм—÷ "–озстрочкаї (—трок кредиту 1 роки) [92]

¬арт—÷сть товару = —ум—÷ кредита = 2500 грн. —трок кредиту = 12 м—÷с.

ћ—÷iе

Ѕанк

Ќазва програми кредитуванн€

¬итрати по кредиту

”сього витрат

ѕодорожчанн€ товара

—умарн—÷ в—÷дсотки

ќднораз.  ом—÷с—÷€

ўом—÷с. ком—÷с—÷€

—траховка

1

Ќадра

"“овари в кредит"

243,75

25,00

81,25

0,00

350,00

14%

2

¬јЅанк

"“овари в кредит"

270,83

125,00


17,50

413,33

17%

3

‘—÷нанси та кредит

"–озстрочка"

243,75

125,00

75,00

12,50

456,25

18%

4

“ј— омерцбанк

"“овари в кредит"

0,14

475,00


0,00

475,14

19%

5

”крсоцбанк

"“овари в кредит"

365,63

112,50


0,00

478,13

19%

6

”кргазбанк

"“овари в кредит"

0,01

500,00


0,00

500,01

20%

7

”кргазбанк

"“овари в кредит"

135,42

375,00


0,00

510,42

20%

8

јваль

"“овари в рассрочку"

0,01

512,50


0,00

512,51

21%

9

ѕриватЅанк

"“овари в кредит"

162,50


417,00

0,00

579,50

23%

10

ѕравексЅанк

"“овари в кредит"

270,83


351,00

50,00

671,83

27%


“аблиц€ √.2 –ейтинг кредит—÷в по програм—÷ "–озстрочкаї (—трок кредиту 2 роки) [92]

¬арт—÷сть товару = —ум—÷ кредита = 5000 грн. —трок кредиту = 24 м—÷с.

ћ—÷iе

Ѕанк

Ќазва програми кредитуванн€

¬итрати по кредиту

”сього витрат

ѕодорожчанн€ товара

—умарн—÷ в—÷дсотки

ќднораз. ком—÷с—÷€

ўом—÷с. ком—÷с—÷€

—траховка

1

Ќадра

"“овари в кредит"

1 041,67

50,00

312,50

0,00

1 404,17

28%

2

‘—÷нанси та кредит

"–озстрочка"

1 145,83

250,00

300,00

25,00

1 720,83

34%

3

”крсоцбанк

"“овари в кредит"

1 406,25

350,00


0,00

1 756,25

35%

4

“ј— омерцбанк

"ѕравильний кредит"

0,05


1 800,00

0,00

1 800,05

36%

5

“ј— омерцбанк

"“овари в кредит"

0,52

0,00

1 920,00

0,00

1 920,52

38%

6

ѕриватЅанк

"“овари в кредит"

625,00


1 728,00

0,00

2 353,00

47%

7

ѕравексЅанк

"“овари в кредит"

1 041,67


1 452,00

100,00

2 593,67

52%



ƒодаток ƒ


“аблиц€ ƒ.1 –ейтинг банк—÷вських кредит—÷в на придбанн€ житла на вторинному ринку/ гривна (—трок кредиту 10 рок—÷в) [92]

¬алюта кредиту тј” гривна

ќц—÷нна варт—÷сть крвартири тј” 250000 гривен

—трок кредиту 10 лет

—ума кредиту тј” 200000 гривен

ћ—÷iе в рейтингу

Ѕанк

¬итрати позичальника по кредиту за весь —трок

користуванн€ ссудою

”сього витрат по кредиту, грн.

 оеф—÷ц—÷—‘нт подорожчанн€ суми кредиту

ћ—÷н—÷мальний первинний внесок , %

—умарн—÷ в—÷дсотки

 ом—÷с—÷€

—трахуванн€

ќдноразова

ўом—÷с€чна

ћайна

∆итт€

“итул

1

”кр—иббанк

156 292

4 000

0

12 500

0

0

172 792

1,86

20

2

‘орум

170 408

3 000


7 500

0

0

180 908

1,90

20

3

јваль

166 375



7 500

11 000

0

184 875

1,92

20

4

‘—÷нанси та кредит

146 208

2 000

22 990

7 500

9 600

0

188 298

1,94

10

5

–айффайзенбанк

176 458

500


10 000

6 000

1 800

194 758

1,97

15

6

”крсоцбанк

181 500

2 000


12 500

0

0

196 000

1,98

15

7

”кргазбанк

170 408

2 000


10 000

20 000

0

202 408

2,01

15

8

 редитпромбанк

176 458

450


17 500

6 000

4 000

204 408

2,02

15

9

Ќадра

156 292

2 000

42 350

10 000

0

0

210 642

2,05

20

10

 редит Ѕанк (”кра—„на )

186542

2000

7200

7500

10000

0

213242

2,07

15

11

ѕроминвестбанк

191 583

4 000


7 500

16 000

0

219 083

2,10

10

12

”кргазбанк

140 158

2 000

48 000

10 000

20 000

0

220 158

2,10

15

13

ѕриватЅанк

121 000


108 000

10 000

10 000

0

249 000

2,25

20

“аблиц€ ƒ.2 –ейтинг банк—÷вських кредит—÷в на придбанн€ житла на вторинному ринку/ гривна (—трок кредиту 20 рок—÷в) станом на 26.06.2006 [92]

¬алюта кредиту тј” гривна

ќц—÷нна варт—÷сть крвартири тј” 250000 гривен

—трок кредиту 20 лет

—ума кредиту тј” 200000 гривен

ћ—÷iе в рейтингу

Ѕанк

¬итрати позичальника по кредиту за весь —трок

користуванн€ ссудою

”сього витрат по кредиту, грн.

 оеф—÷ц—÷—‘нт подорожчанн€ суми кредиту

ћ—÷н—÷мальний первинний внесок , %

—умарн—÷ в—÷дсотки

 ом—÷с—÷€

—трахуванн€

ќдноразова

ўом—÷с€чна

ћайна

∆итт€

“итул

1

”кр—иббанк

311 292

4 000

0

25 000

0

0

340 292

2,70

20

2

‘—÷нанси та кредит

301 250

2 000

45 790

15 000

19 200

0

383 240

2,92

10

3

–айффайзенбанк ”кра—„на

351 458

500


20 000

12 000

1 800

385 758

2,93

15

4

”крсоцбанк

361 500

2 000


25 000

0

0

388 500

2,94

15

5

”кргазбанк

339 408

2 000


20 000

40 000

0

401 408

3,01

15

6

 редитпромбанк

351 458

450


35 000

12 000

4 000

402 908

3,01

15

7

Ќадра

311 292

2 000

84 350

20 000

0

0

417 642

3,09

20

8

”кргазбанк

279 158

2 000

96 000

20 000

40 000

0

437 158

3,19

15

9

ѕриватЅанк

241 000


264 000

20 000

20 000

0

545 000

3,73

20


“аблиц€ ƒ.3 –ейтинг банк—÷вських кредит—÷в на придбанн€ житла на вторинному ринку/ ƒолар —Ўј (—трок кредиту 10 рок—÷в) станом на 26.06.2006 [92]

¬алюта кредиту долар

ќц—÷нна варт—÷сть крвартири 250000 гривен(50 000 доларов —Ўј)

—трок кредиту 10 лет

—ума кредиту 200000 гривен(40 000 доларов —Ўј)

ћ—÷iе в рейтингу

Ѕанк

¬итрати позичальника по кредиту за весь —трок

користуванн€ ссудою

”сього витрат по кредиту, долл. —Ўј

 оеф—÷ц—÷—‘нт подорожчанн€ суми кредиту

ћ—÷н—÷мальний первинний внесок , %

—умарн—÷ в—÷дсотки

 ом—÷с—÷€

—трахуванн€

ќдноразова

ўом—÷с€чна

ћайна

∆итт€

“итул

1

ћ—÷жнародний —÷потечний банк

23 192

400


1 000

1 200

0

25 792

1,64

25

2

–айффайзенбанк ”кра—„на

22 183

100


2 000

1 200

360

25 843

1,65

15

3

‘орум

24 200

600


1 500

0

0

26 300

1,66

20

4

”кр—иббанк

23 797

800

0

2 500

0

0

27 097

1,68

20

5

јваль

24 200



1 500

2 200

0

27 900

1,70

20

6

”крсоцбанк

25 208

400


2 500

0

0

28 108

1,70

15

td>

7

ѕравексЅанк

24 200

600


3 350

0

0

28 150

1,70

0

8

Ќадра

19 158

400

8 470

2 000

0

0

30 028

1,75

20

9

 редитпромбанк

25188

90


3500

1200

800

30778

1,77

15

10

‘—÷нанси та кредит

22 788

400

4 598

1 500

1 920

0

31 206

1,78

10

11

”кргазбанк

25 208

400


2 000

4 000

0

31 608

1,79

15

12

ѕроминвестбанк

26 217

800


1 500

3 200

0

31 717

1,79

10

13

 редит Ѕанк (”кра—„на )

28 233

400

1 440

1 500

2 000

0

33 573

1,84

15

14

”кргазбанк

19 158

400

9 600

2 000

4 000

0

35 158

1,88

15

15

ѕриватЅанк

24 200


9 600

2 000

2 000

0

37 800

1,95

20


“аблиц€ ƒ.4 –ейтинг банк—÷вських кредит—÷в на придбанн€ житла на вторинному ринку/ долар —Ўј (—трок кредиту 20 рок—÷в) станом на 26.06.2006 [92]

¬алюта кредиту долар

ќц—÷нна варт—÷сть крвартири 250000 гривен(50 000 доларов —Ўј)

—трок кредиту 20 лет

—ума кредиту 200000 гривен(40 000 доларов —Ўј)

ћ—÷iе в рейтингу

Ѕанк

¬итрати позичальника по кредиту за весь —трок

користуванн€ ссудою

”сього витрат по кредиту, долл. —Ўј

 оеф—÷ц—÷—‘нт подорожчанн€ суми кредиту

ћ—÷н—÷мальний первинний внесок , %

—умарн—÷ в—÷дсотки

 ом—÷с—÷€

—трахуванн€

ќдноразова

ўом—÷с€чна

ћайна

∆итт€

“итул

1

”кр—иббанк

47 397

800

0

5 000

0

0

53 197

2,33

20

2

–айффайзенбанк ”кра—„на

48 200

100


4 000

2 400

360

55 060

2,38

15

3

ѕравексЅанк

48 200

600


6 700

0

0

55 500

2,39

0

4

јваль

48 200



3 000

4 400

0

55 600

2,39

20

5

”крсоцбанк

51 012

400


5 000

0

0

56 412

2,41

15

6

Ќадра

38 158

400

16 870

4 000

0

0

59 428

2,49

20

7

 редитпромбанк

50 168

90


7 000

2 400

800

60 458

2,51

15

8

”кргазбанк

50 208

400


4 000

8 000

0

62 608

2,57

15

9

‘—÷нанси та кредит

48 200

400

9 158

3 000

3 840

0

64 598

2,61

10

10

”кргазбанк

38158

400

19200

4000

8000

0

69 758

2,74

15




ƒодаток ≈


ƒинам—÷ка середньозважених ставок кредитуванн€ юридичних та ф—÷зичних ос—÷б в комерц—÷йних банках ”кра—„ни


“аблиц€ ≈.1 ——÷чень 2004 року


“аблиц€ ≈.2 ——÷чень 2005 року


“аблиц€ ≈.3 ——÷чень 2006 року


ƒодаток ∆


“аблиц€ ∆.1 ѕроцентн—÷ ставки по —÷потечних кредитах на покупку житла в ј Ѕ "ѕриватбанкї (первинний —÷ вторинний ринок) [85]

“ерм—÷н кредитуванн€, рок—÷в

—тавка, р—÷к.

UAH

USD

EUR

до 10 рок—÷в (внесок 0% 20%)

21.00%

15.96%

15.96%


“аблиц€ ∆.2 “ипов—÷ витрати ѕозичальника при оформленн—÷ житлового кредиту в ј Ѕ "ѕриватбанкї [85]

ѕослуги банку:

 ом—÷с—÷€ за обслуговуванн€

одноразово

« одночасним оформленн€м кредитного договору —÷ договору —÷потеки

— в—÷дстрочкою оформленн€ договору —÷потеки

500 грн.

ј)в—÷д 1%¬ав—÷д суми реф—÷нансуванн€ (min 850 грн.) при сум—÷ реф—÷нансуван투ав—÷д 5¬а000 до 20¬а000 д—÷л. —Ўј

г)до 0,5%¬ав—÷д суми реф—÷нансуванн€ (min¬а2800 грн.)при сум—÷ реф—÷нансуван투аб—÷льш 100¬а000 дол. —Ўј

ѕослуги страхово—„ компан—÷—„:

—трахуванн€ предмета —÷потеки

щор—÷чно

0,4% в—÷д оц—÷нно—„ вартост—÷ нерухомост—÷

—трахуванн€ в—÷д нещасного випадку

щор—÷чно

0,3 % в—÷д суми кредиту

—трахуванн€ титулу¬а*

щор—÷чно

0,3% в—÷д суми кредиту

ѕослуги нотар—÷уса:

ƒержмито

одноразово

1% в—÷д суми договору закуп—÷вл—÷продажу

ѕенс—÷йний фонд

одноразово

1% в—÷д суми договору закуп—÷вл—÷продажу

ќформленн€ договору застави

одноразово

0,1% в—÷д суми договору —÷потеки

ѕослуги нотар—÷уса¬а**

одноразово

до 400 грн.

ѕослуги оц—÷нювача:

≈кспертна оц—÷нка об'—‘кта нерухомост—÷

одноразово

250 тј” 550 грн.


ƒодаток  


“аблиц€  .1 —тавки по кредитним л—÷м—÷там¬ана пластиков—÷ картки та по кредитним карткам в ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ[85]

“ип карки

‘—÷нансовий л—÷м—÷т

“орговий

л—÷м—÷т, UAH

UAH

USD, EUR

Ѕазова ставка л—÷м—÷та по карткам

2.50%

1.10%

2.00%

«арплатна картка сп—÷вроб—÷тника банка

1.30%


1.20%

«арплатна картка сп—÷вроб—÷тника¬абюджетно—„ орган—÷зац—÷—„, пенс—÷йна

1.50%


1.00%

ѕластикова картка типа Gold/Classic

1.40%

1.10%

1.30%

ѕластикова картка типа Platinum

1.20%

1.00%


 редитна картка "“овари у розстрочку"



3.00%

 редитна картка "”н—÷версальна"*

3.0%

1,83%


 редитна картка "”н—÷версальна Gold"*

2.5%

1,6%


 редитна картка "јвто–озстрочка"



UAH 1,59 %

USD 1,25 %

EUR 1,25 %

 редитна картка "ѕриватјванс"

3%



 редитна картка " редит на навчанн€"

2%



 редитна картка "ѕод—÷€"

4,00%




ƒодаток Ћ



—труктура кредитного портфел€ ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ



–ис.Ћ.1. «агальна структура кредит—÷в та кредитних зобовтјў€зань в ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ станом на 31.12.2005 року


–ис.Ћ.2. —труктура "стандартнихтјЁ кредит—÷в та кредитних зобовтјў€зань в ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ станом на 31.12.2005 року



–ис.Ћ.3. —труктура кредит—÷в та кредитних зобовтјў€зань "п—÷д контролемтјЁ в ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ станом на 31.12.2005 року




–ис.Ћ.4. —труктура "субстандартнихтјЁ кредит—÷в в ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ станом на 31.12.2005 року


–ис.Ћ.5. —труктура "сумн—÷внихтјЁ кредит—÷в в ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ станом

на 31.12.2005 року



–ис.Ћ.6. —труктура "безнад—÷йнихтјЁ кредит—÷в в ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ станом на 31.12.2005 року



–ис.Ћ.7. —труктура кредит—÷в та створених резерв—÷в п—÷д кредитн—÷ ризики в ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ станом на 31.12.2004 року


ƒодаток ћ


“аблиц€ ћ.1 ”мови обслуговуванн€ кредитно—„ картки тјё”н—÷версальнатјЁ в ј Ѕ "ѕриватбанктјЁ [85]

 редитний л—÷м—÷т

¬становлю—‘тьс€ у вигл€д—÷ поновлювано—„ л—÷н—÷—„.

“ерм—÷н д—÷—„ кредитного л—÷м—÷ту

¬—÷дпов—÷да—‘ терм—÷ну д—÷—„ картки 2 роки. ѕ—÷сл€ зак—÷нченн€ терм—÷ну проводитьс€ перевипуск картки

¬алюта картки

гривн€ або долари —Ўј

ѕогашенн€

Ќеобх—÷дно щом—÷с€ц€ робити плат—÷ж у розм—÷р—÷ 7% в—÷д залишку заборгованост—÷ (в—÷дсотки включен—÷ в плат—÷ж).

Ѕанк може самост—÷йно зд—÷йснювати платеж—÷, списуючи кошти з зарплатно—„ або —÷ншо—„ картки

ѕлатн—÷сть

Ќарахуванн€ процент—÷в зд—÷йсню—‘тьс€ за кожен день користуванн€ л—÷м—÷том виход€чи з м—÷с€чно—„ ставки (3 % на м—÷с€ць дл€ UAH —÷ 1,83 % на м—÷с€ць дл€ USD). «а перш—÷ 30 дн—÷в користуванн€ кредитними коштами (по кожн—÷й операц—÷—„) нарахову—‘тьс€ знижена ставка з розрахунку 0,01 % р—÷чних.

÷—÷льове використанн€ кошт—÷в

ќплата товар—÷в —÷ послуг у торговосервисн—÷й мереж—÷, одержанн€ гот—÷вки.


—траницы: Ќазад 1 ¬перед