ќсобливост—÷ кредитуванн€ населенн€ на споживч—÷ потреби

дипломна€ работа: Ѕанковское дело

ƒокументы: [1]   Word-197080.doc —траницы: Ќазад 1 ¬перед

¬ступ


ќдн—÷—‘ю з характерних рис сучасного стану розвитку банк—÷всько—„ системи ”кра—„ни —‘ —÷нтенсивне опануванн€ банками технолог—÷й споживчого кредитуванн€.

—поживчий кредит характеризу—‘ в—÷дносини м—÷ж кредитором —÷ позичальником з приводу ф—÷нансуванн€ к—÷нцевого споживанн€.

ѕризначенн€ споживчого кредиту - задоволенн€ споживчих потреб широких верств населенн€. ѕредоставленн€ споживчого кредиту населенню, з одного боку, зб—÷льшу—‘ його поточний платоспроможний попит, п—÷двищу—‘ житт—‘вий р—÷вень, з —÷ншого - прискорю—‘ реал—÷зац—÷ю товарних запас—÷в, наданн€ послуг.

Ќеобх—÷дн—÷сть споживчого кредиту зумовлена тим, що в процес—÷ кругооб—÷гу —÷ндив—÷дуальних кап—÷тал—÷в одн—÷ суб`—‘кти господарюванн€ нагромаджують тимчасово в—÷льн—÷ кошти, а —÷нш—÷ - потребують цих кошт—÷в. —поживчий кредит спри€—‘ розвтјў€занню суперечност—÷ м—÷ж можливим тимчасовим "замороженн€мї кошт—÷в —÷ необх—÷дн—÷стю —„х ефективного використанн€. «а допомогою споживчого кредиту банки акумулюють тимчасово в—÷льн—÷ кошти одних кл—÷—‘нт—÷в з тим, щоб надати позику —÷ншим кл—÷—‘нтам, залучен—÷ таким чином кошти становл€ть основу кредиту.

“ема споживчого кредитуванн€ ста—‘ все б—÷льш актуальною дл€ нашо—„ кра—„ни. —в—÷дченн€м цього —‘ розвиток державних програм з житлового кредитуванн€ молодих с—÷мей, актив—÷зац—÷€ роботи банк—÷в на цьому сегмент—÷ ринку. —початку ц—÷ послуги були ор—÷—‘нтован—÷ на б—÷льш заможних громад€н нашо—„ кра—„ни, але з часом рамки цих категор—÷й розширюютьс€, —÷ цей банк—÷вський продукт ста—‘ доступним кожному громад€нину. јдже побудова багато—„ й високо розвинуто—„ кра—„ни можлива лише за умови, що кожен громад€нин буде жити в добробут—÷ та достатку. ј цю проблему, в де€к—÷й м—÷р—÷, можна вир—÷шити за допомогою такого банк—÷вського продукту €к споживчий кредит.

—аме тому в сучасних умовах правильна орган—÷зац—÷€ та розробка сучасних технолог—÷й банк—÷вського споживчого кредитуванн€ набувають особливого значенн€ та обумовлюють актуальн—÷сть проведеного досл—÷дженн€.

ќб`—‘ктом досл—÷дженн€ дипломно—„ роботи —‘ процес кредитуванн€ населенн€ на споживч—÷ потреби. «а допомогою досл—÷дженн€ процесу кредитуванн€ можна визначити подальший рух та тенденц—÷—„ розвитку споживчого кредитуванн€ в наш—÷й кра—„н—÷.

” €кост—÷ предмета досл—÷дженн€ виступають структурн—÷ та функц—÷ональн—÷ елементи споживчого кредитуванн€, вза—‘мозвтјў€зок €ких форму—‘ систему споживчого кредитуванн€, а також напр€ми —„х удосконаленн€.

¬ робот—÷ використано методи лог—÷чного анал—÷зу при визначенн—÷ базових категор—÷й досл—÷дженн€, суц—÷льного статистичного анал—÷зу, статистичних таблиць, граф—÷к—÷в та д—÷аграм при оц—÷нц—÷ узагальнюючих показник—÷в д—÷€льност—÷ укра—„нських банк—÷вських установ у сфер—÷ споживчого кредитуванн€ та несу ц—÷льного спостереженн€ при оц—÷нц—÷ процесу зд—÷йсненн€ споживчого кредитуванн€ ј Ѕ "ѕравекс-банкї, пор—÷вн€льного анал—÷зу при наданн—÷ характеристики св—÷тових моделей —÷ технолог—÷й споживчого кредитуванн€ та застосуванн—÷ св—÷тового досв—÷ду у практиц—÷ споживчого кредитуванн€ на ”кра—„н—÷.

ћетою дано—„ роботи —‘ розкритт€ сутност—÷ функц—÷онуванн€ системи споживчого кредитуванн€ та об“—рунтуванн€ конкретних пропозиц—÷й з питань —„—„ удосконаленн€, на основ—÷ систематизац—÷—„ теоретичного матер—÷алу, розкритт€ д—÷ючо—„ практики орган—÷зац—÷—„ процесу споживчого кредитуванн€ —÷ виконаного анал—÷зу.

ƒл€ дос€гненн€ поставлено—„ мети в робот—÷ були поставлен—÷ так—÷ завданн€:

- вивчити теоретико-сутт—‘ву характеристику споживчого кредиту;

  • проанал—÷зувати сучасний стан —÷ ви€вити основн—÷ проблеми споживчого кредитуванн€ в ”кра—„н—÷;
  • проанал—÷зувати в—÷тчизн€ний досв—÷д орган—÷зац—÷—„ та функц—÷онуванн€ банк—÷вських установ у сфер—÷ споживчого кредитуванн€;

- провести анал—÷з кредитного портфел€ —÷ оц—÷нку кредитно—„ роботи "ѕравекс-банкуї в сфер—÷ споживчого кредитуванн€;

- пор—÷вн€ти основн—÷ модел—÷ та технолог—÷—„ споживчого кредитуванн€ в св—÷тов—÷й практиц—÷;

- запропонувати конкретн—÷ заходи щодо удосконаленн€ механ—÷зм—÷в зд—÷йсненн€ споживчих кредитних операц—÷й в комерц—÷йних банках ”кра—„ни.

ѕри написанн—÷ дипломно—„ роботи використовувались так—÷ нормативн—÷ акти: «акон ”кра—„ни "ѕро Ќац—÷ональний банк ”кра—„ниї, «акон ”кра—„ни "ѕро банки —÷ банк—÷вську д—÷€льн—÷стьї, «акон ”кра—„ни "ѕро —÷потечне кредитуванн€, операц—÷—„ з консол—÷дованим —÷потечним боргом та —÷потечн—÷ сертиф—÷катиї, «акон ”кра—„ни "ѕро заставуї, ѕоложенн€ "ѕро кредитуванн€ї, ѕоложенн€ ЌЅ” "ѕро пор€док формуванн€ та використанн€ резерву дл€ в—÷дшкодуванн€ можливих втрат за кредитними операц—÷€ми банк—÷вї та —÷нш—÷ законодавчо-нормативн—÷ матер—÷али.

ƒипломна робота грунту—‘тьс€ на анал—÷з—÷ наукових роб—÷т, авторами €ких —‘ Ћагут—÷н ¬.ƒ., ћороз¬ај.ћ., ¬асюренко¬аќ.¬., јлексе—‘нко ћ., јнтоново—„ ќ.ћ., "адичина¬а”., ƒзюблюка¬аќ.¬., «—÷м—÷ной ќ.¬., Ўелудько¬аЌ.

¬провадженн€ пропозиц—÷й та рекомендац—÷й, наданих в робот—÷, дозволить покращити роботу з—÷ споживчого кредитуванн€ установами банк—÷в; надасть можлив—÷сть комерц—÷йним банкам орган—÷зувати —„х д—÷€льн—÷сть у в—÷дпов—÷дност—÷ з ц—÷л—÷сною системою управл—÷нн€ кредитними операц—÷€ми та кредитними ризиками, впровадити нов—÷ ефективн—÷ нетрадиц—÷йн—÷ кредитн—÷ пропозиц—÷—„, —÷ €к насл—÷док, п—÷двищити ефективность функц—÷онуванн€ банк—÷всько—„ системи в ц—÷лому.


1. “еоретико-сутт—‘ва характеристика споживчого кредитуванн€


1.1 ≈коном—÷чна природа кредитуванн€ на споживч—÷ потреби. —убтјў—‘ктно-обтјў—‘ктний склад та структура


—поживчий кредит це кредит, €кий нада—‘тьс€ ф—÷зичн—÷й особ—÷ на придбанн€ споживчих товар—÷в тривалого користуванн€ та послуг —÷ €кий поверта—‘тьс€ в розстрочку.

—утн—÷сна ознака споживчого кредиту - кредитуванн€ к—÷нцевого споживанн€. —поживчий кредит да—‘ змогу населенню споживати товари —÷ послуги до того, €к споживач—÷ спроможн—÷ —„х оплатити. “им самим споживчий кредит забезпечу—‘ п—÷двищенн€ житт—‘вого р—÷вн€ споживач—÷в. ” макроеконом—÷чному план—÷ споживчий кредит зб—÷льшу—‘ сукупний платоспроможн—÷й попит на предмети споживанн€ —÷ послуги, що стимулю—‘ розширенн€ обс€г—÷в —„х виробництва [68].

—убтјў—‘ктами в—÷дносин при споживчому кредитуванн—÷ €вл€ютьс€ ф—÷зичн—÷ особи (позичальники), а в особ—÷ кредитор—÷в виступають банки, ощадн—÷ каси й асоц—÷ац—÷—„, ломбарди, кредитн—÷ сп—÷лки, п—÷дпри—‘мства та орган—÷зац—÷—„. ћ—÷ж банками —÷ населенн€м може —÷снувати посередник, наприклад, торговельна орган—÷зац—÷€ [73].

ќбтјў—‘ктом кредитуванн€ —‘ витрати, повтјў€зан—÷ з задоволенн€м потреб населенн€ поточного характеру, в тому числ—÷ придбанн€ товар—÷в в особисту "асн—÷сть, а також витрати кап—÷тального (—÷нвестиц—÷йного) характеру на буд—÷вництво та п—÷дтриманн€ нерухомого майна [68].

ƒо споживчих кредит—÷в в—÷дноситьс€ досить широкий наб—÷р позик. ” загальному план—÷ вид—÷л€ють товарн—÷ —÷ грошов—÷ споживч—÷ кредити. “оварний споживчий кредит пов`€заний —÷з продажем товар—÷в тривалого користуванн€ в кредит (з розстрочкою платежу). √рошовий споживчий кредит - це наданн€ банк—÷вськими або небанк—÷вськими кредитними установами позик ф—÷зичним особам на задоволенн€ —„хн—÷х споживчих потреб.

—поживчий кредит ма—‘ багато специф—÷чних особливостей, пов'€заних —÷з особливост€ми особистого споживанн€ громад€н [20].

ѕо-перше, цей вид позики в—÷добража—‘ в—÷дносини м—÷ж кредитором —÷ позичальником, зм—÷ст €ких пол€га—‘ у кредитуванн—÷ к—÷нцевого споживанн€, на в—÷дм—÷ну в—÷д позик, €к—÷ надаютьс€ суб'—‘ктам господарюванн€ дл€ виробничих ц—÷лей або дл€ придбанн€ актив—÷в, що виклика—‘ рух вартост—÷.

ѕо-друге, поверненн€ позичено—„ вартост—÷ при споживчому кредитуванн—÷ в—÷дбува—‘тьс€ не в результат—÷ вив—÷льненн€ кошт—÷в у позичальника, а в результат—÷ —„х надходженн€ чи нагромадженн€.

ѕо-трет—‘, споживчий кредит —‘ засобом задоволенн€ споживчих потреб населенн€, тобто особистих, —÷ндив—÷дуальних потреб людей. “ака позика прискорю—‘ отриманн€ певних благ (товар—÷в, послуг), €к—÷ вони могли б придбати лише у майбутньому, з—÷бравши кошти, необх—÷дн—÷ дл€ куп—÷вл—÷ цих ц—÷нностей або послуг. Ќаданн€ споживчих позик населенню, з одного боку, п—÷двищу—‘ —„х платоспроможний попит, житт—‘вий р—÷вень у ц—÷лому, а з —÷ншого - прискорю—‘ реал—÷зац—÷ю товарних запас—÷в, послуг, спри€—‘ створенню основних фонд—÷в.

ѕо-четверте, вс—÷ види споживчого кредиту мають соц—÷альний характер, оск—÷льки вони спри€ють вир—÷шенню соц—÷альних проблем - п—÷двищенню житт—‘вого р—÷вн€ населенн€ (передус—÷м —÷з низькими та середн—÷ми доходами), утвердженню принцип—÷в соц—÷ально—„ справедливост—÷.

 ласиф—÷кац—÷€ споживчих кредит—÷в зд—÷йсню—‘тьс€ (додаток  ):

  • за субтјў—‘ктами кредитно—„ угоди;
  • за об'—‘ктами кредитуванн€;
  • за строками кредитуванн€;
  • за способом наданн€;
  • за видами забезпеченн€;
  • за методами погашенн€;
  • за методом ст€гненн€ процент—÷в;
  • за характером кругооб—÷гу кошт—÷в [73].

«а субтјў—‘ктами кредитно—„ угоди (типом кредитора —÷ позичальника) розр—÷зн€ють [20]:

  • банк—÷вськ—÷ споживч—÷ позики;
  • позики, надан—÷ населенню торговельними орган—÷зац—÷€ми;
  • споживч—÷ позики ф—÷нансово-кредитних установ небанк—÷вського типу (ломбарди, пункти прокату, каси вза—‘модопомоги, кредитн—÷ кооперативи, буд—÷вельн—÷ товариства, пенс—÷йн—÷ фонди —÷ т.д.);
  • особист—÷ чи приватн—÷ споживч—÷ позики, надан—÷ приватними особами;
  • споживч—÷ позики, надан—÷ ф—÷зичним особам безпосередньо на п—÷дпри—‘мствах —÷ в орган—÷зац—÷€х, у €ких вони працюють.

«а об'—‘ктами кредитуванн€ (напр€мами використанн€) в ”кра—„н—÷ споживч—÷ кредити под—÷л€ютьс€ на два види [22]:

  • на споживч—÷ ц—÷л—÷ та на нев—÷дкладн—÷ потреби;
  • на затрати кап—÷тального (—÷нвестиц—÷йного) характеру.

«а строками кредитуванн€ споживч—÷ кредити под—÷л€ють на:

  • короткостроков—÷ (строком в—÷д 1-го дн€ до 1-го року) [22];
  • середньостроков—÷ (строком в—÷д 1 року до 3 рок—÷в) [20];
  • довгостроков—÷ (строком понад 3-5 рок—÷в) [22].

«а способом наданн€ споживч—÷ кредити под—÷л€ють на ц—÷льов—÷ —÷ нец—÷льов—÷ (на нев—÷дкладн—÷ потреби, овердрафт та —÷н.).

«а забезпеченн€м розр—÷зн€ють позики незабезпечен—÷ (бланков—÷) —÷ забезпечен—÷ (заставою, гарант—÷€ми, поручительствами, страхуванн€м).

«а методом погашенн€ розр—÷зн€ють кредити, €к—÷ погашаютьс€ одноразово —÷ кредити —÷з розстрочкою платежу [20].

«а характером кругооб—÷гу кошт—÷в споживч—÷ кредити под—÷л€ють на разов—÷ —÷ в—÷дновлювальн—÷ (револьверн—÷). ¬ групу револьверних, €к правило, включають кредити, €к—÷ надаютьс€ кл—÷—‘нтам за кредитними картками, або кредити за —‘диними активно-пасивними рахунками у форм—÷ овердрафту.

«а методом ст€гненн€ процент—÷в кредити класиф—÷кують так: кредити з—÷ ст€гненн€м процент—÷в у момент його наданн€; позики з—÷ сплатою процент—÷в у момент погашенн€ кредиту; позики з—÷ сплатою процент—÷в р—÷вними внесками прот€гом усього строку кредитуванн€ (щоквартально, один раз у п—÷вр—÷чч€, або за спец—÷ально обумовленим граф—÷ком) [22].

«а ступенем ризику кредити розпод—÷л€ютьс€ на стандартн—÷ та нестандартн—÷ (кредити з п—÷двищеним ризиком): п—÷д контролем; субстандартн—÷; сумн—÷вн—÷; безнад—÷йн—÷ [10].

ќсновн—÷ напр€ми кредитно—„ та процентно—„ пол—÷тики визначаютьс€ комерц—÷йним банком, у межах €ких встановлюютьс€ [22]:

  • об'—‘кти кредитуванн€;
  • максимальн—÷ розм—÷ри кредит—÷в;
  • м—÷н—÷мальн—÷ процентн—÷ ставки за кредитами;
  • строки користуванн€ кредитом.

ўо стосу—‘тьс€ б—÷льш детального регулюванн€ споживчого кредиту з—÷ сторони держави в пор—÷вн€нн—÷ з —÷ншими формами кредиту, то це в основному про€вл€—‘тьс€ в регулюванн—÷ процентних ставок, строк—÷в, додержанн€ принцип—÷в соц—÷ально—„ справедливост—÷, доступност—÷ кредит—÷в. Ѕ—÷льш детальне регулюванн€ обумовлене тим, що споживчий кредит по€втјў€заний з потребами населенн€, р—÷внем його житт€.

”станови комерц—÷йних банк—÷в зд—÷йснюють видачу кредит—÷в населенню в межах кредитних ресурс—÷в.

ќсновною обов'€зковою умовою наданн€ кредиту —‘ його забезпеченн€ заставою майна або ц—÷нними паперами та доходами за ними. ¬ залежност—÷ в—÷д предмету застави передбачаютьс€ наступн—÷ види застави [4]:

  • застава нерухомост—÷ (—÷потека);
  • застава товар—÷в в оборот—÷ або у переробц—÷;
  • застава —÷ндив—÷дуально визначеного майна;
  • застава ц—÷нних папер—÷в;
  • застава майнових прав.

 редити ф—÷зичним особам-резидентам ”кра—„ни можуть надаватис€ п—÷д гарант—÷—„ та забезпеченн€ страхуванн€м.

√арантован—÷ кредити - виражаютьс€ в юридичному оформленн—÷ зобов`€занн€ з боку гаранта (поручител€) в—÷дшкодувати фактично нанесен—÷ збитки банку при порушенн—÷ безпосередньо позичальником умов кредитного договору. ¬ рол—÷ гаранта (поручител€) можуть виступати юридичн—÷ особи, що користуютьс€ достатньою дов—÷рою банку (пост—÷йн—÷ кл—÷—‘нти; внутр—÷шн—÷ та —÷ноземн—÷ кредитн—÷ установи, компан—÷—„, ф—÷рми; ф—÷зичн—÷ особи).

 редити, забезпечен—÷ страхуванн€м - у такому раз—÷ може укладатис€ трьохсторонн€ угода: банк - гарант (страхова орган—÷зац—÷€) - позичальник.

–озм—÷ри кредит—÷в, що надаютьс€ громад€нам ”кра—„ни, обмежуютьс€ [20, 21]:

  • граничними розм—÷рами, встановленими комерц—÷йним банком дл€ конкретного виду кредит—÷в;
  • платоспроможн—÷стю позичальника, його здатн—÷стю повн—÷стю й у встановлений строк повернути отриманий кредит;
  • варт—÷стю заставленого майна та ц—÷нних папер—÷в, що можуть бути надан—÷ позичальником (—÷ншою особою) дл€ забезпеченн€ поверненн€ кредиту з урахуванн€м виду застави.

Ѕанк нада—‘ споживч—÷ кредити ф—÷зичним особам у розм—÷рах, що визначаютьс€ варт—÷стю товар—÷в —÷ послуг, €к—÷ —‘ об'—‘ктом кредитуванн€. –озм—÷р кредиту на буд—÷вництво, куп—÷влю —÷ ремонт житлових будинк—÷в, садових будинк—÷в, дач та —÷нших буд—÷вель визнача—‘тьс€ в межах вартост—÷ майна, майнових прав, €к—÷ можуть бути переданими ф—÷зичною особою банков—÷ дл€ забезпеченн€, та суми —„—„ поточних доход—÷в, за вин€тком обов'€зкових платеж—÷в, прот€гом 10 рок—÷в [79]. —трок кредиту встановлю—‘тьс€ залежно в—÷д ц—÷лей, об'—‘кта кредитуванн€, розм—÷ру позики, платоспроможност—÷ позичальника, причому в—÷н не повинен перевищувати 10-ти рок—÷в з дн€ його наданн€ [11].

Ќаданн€ споживчих кредит—÷в зд—÷йсню—‘тьс€ на п—÷дстав—÷ кредитних договор—÷в, €к—÷ укладаютьс€ —÷ндив—÷дуальними позичальниками з установою банку за м—÷iем проживанн€, за вин€тком кредит—÷в на буд—÷вництво або куп—÷влю —÷ндив—÷дуальних житлових будинк—÷в (квартир), €к—÷ надаютьс€ за м—÷iем забудови або знаходженн€ —÷ндив—÷дуального житлового будинку (квартири).

«вертаючись до банку про наданн€ кредиту, позичальник ма—‘ подати так—÷ документи [20]:

  • за€ву про отриманн€ кредиту;
  • анкету позичальника - ф—÷зично—„ особи;
  • дов—÷дку з визначенн€м загально—„ суми одержуваного р—÷чного доходу позичальника та член—÷в його с—÷мтјў—„;
  • коп—÷ю дов—÷дки ƒержавно—„ податково—„ —÷нспекц—÷—„ про одержанн€ —÷дентиф—÷кац—÷йного коду;
  • паспорт громад€нина ”кра—„ни;
  • рахунок-фактуру на споживч—÷ товари, €к—÷ плану—‘тьс€ придбати за рахунок кредиту;
  • у раз—÷ кредитуванн€ п—÷д заставу - ксерокоп—÷—„ документ—÷в про право "асност—÷ на заставлене майно.

–озм—÷р процентно—„ ставки за користуванн€ споживч—÷м кредитом встановлю—‘тьс€ установою банку самост—÷йно, залежно в—÷д вартост—÷ кредитних ресурс—÷в, характеру наданого забезпеченн€, виду кредиту, попиту та пропозиц—÷—„ на кредитному ринку в конкретному рег—÷он—÷ та —÷нших чинник—÷в з таким розрахунком, щоб сума одержаних в—÷д позичальника в—÷дсотк—÷в покривала витрати банку —÷з залученн€ кошт—÷в, необх—÷дних дл€ наданн€ кредиту, й забезпечувала рентабельну роботу установи банку.

—троки наданн€ споживчих кредит—÷в р—÷зноман—÷тн—÷. –∆з загально—„ суми споживчих кредит—÷в значна частина приходитьс€ на короткостроков—÷ та середньостроков—÷ кредити. ƒе€к—÷ з них видаютьс€ з розстрочкою платежу. ƒовгостроков—÷ кредити видаютьс€ на —÷нвестиц—÷йн—÷ ц—÷л—÷.

Ѕанки - кредитори можуть надавати споживч—÷ кредити безпосередньо позичальникам (пр€м—÷ кредити), що звертаютьс€ в банк за позикою, або поб—÷чн—÷, через посередник—÷в (торг—÷вельну орган—÷зац—÷ю). ¬ звтјў€зку з тим, що торг—÷вельн—÷ орган—÷зац—÷—„ не завжди мають грошов—÷ кошти, щоб перекрити всю заборгован—÷сть по наданому ними кредиту покупцев—÷, вони сам—÷ звертаютьс€ в банки за позиками. Ќепр€ме кредитуванн€ дозвол€—‘ надавати кредити без значного зб—÷льшенн€ операц—÷йних витрат банку.

ѕрикладом непр€мого кредитуванн€ споживчих потреб —‘ позики торговельн—÷й орган—÷зац—÷—„. ѕотреби торговельних орган—÷зац—÷й в засобах покрива—‘тьс€ за рахунок залученн€ кредиту. ¬ результат—÷ акту продажи товару довгострокового користуванн€ в—÷дшкодову—‘тьс€ вс€ варт—÷сть товару, але позичальник залуча—‘ його без значного грошового внеску або без нього.

—поживч—÷ кредити надаютьс€ —÷ такими небанк—÷вськими установами, €к кредитн—÷ сп—÷лки, каси вза—‘модопомоги, кредитн—÷ кооперативи. ”с—÷ вони —‘ громадськими орган—÷зац—÷€ми, створеними на добров—÷льних засадах на основ—÷ залученн€ особистих заощаджень дл€ вза—‘много кредитуванн€. ÷—÷ кредитн—÷ установи, €к правило, не мають на мет—÷ одержанн€ прибутку, тому надають позики безв—÷дсотков—÷ або п—÷д м—÷н—÷мальн—÷ в—÷дсотки.  редитн—÷ сп—÷лки працюють з тими верствами населенн€, €к—÷ в силу економ—÷чних причин не можуть отримати позику в банку.

Ѕанк нада—‘ споживч—÷ кредити ф—÷зичним особам у розм—÷рах, що визначаютьс€ виход€чи з вартост—÷ товар—÷в —÷ послуг, €к—÷ —‘ об`—‘ктом кредитуванн€, в межах вартост—÷ майна, майнових прав, €к—÷ можуть бути передан—÷ банку в забезпеченн€ ф—÷зичною особою з урахуванн€м суми —„—„ поточних доход—÷в.

¬ кра—„нах з ринковою економ—÷кою споживчий кредит, €к зручна та виг—÷дна форма обслуговуванн€ населенн€, гра—‘ велику роль в економ—÷ц—÷ кра—„ни. “ому в—÷н активно регулю—‘тьс€ з—÷ сторони держави. –егулюванн€ зд—÷йсню—‘тьс€ €к на р—÷вн—÷ видач—÷ кредиту, так —÷ на р—÷вн—÷ його використанн€ —÷ виража—‘тьс€ або в заохоченн—÷ кредитуванн€ к—÷нцевого споживача через процентну ставку, терм—÷н кредиту, первинну участь "асними коштами в кредитн—÷й операц—÷—„, або шл€хом створенн€ б—÷льш жорстокого режиму кредитуванн€.

¬ р—÷зних кра—„нах д—÷ють р—÷зн—÷ закони, що регулюють умови кредитуванн€ —÷ндив—÷дуальних позичальник—÷в, однак —„х об`—‘дну—‘ сп—÷льна мета: заради п—÷двищенн€ р—÷вн€ житт€ споживчий кредит повинен бути доступний в необх—÷дному об`—‘м—÷.

ќтже, на сьогодн—÷шн—÷й день —÷сну—‘ досить широкий спектр банк—÷вських продукт—÷в з—÷ споживчого кредитуванн€, €к на св—÷товому ринку так —÷ на ринку ”кра—„ни. ѕерспективи роботи банк—÷в —÷з населенн€м в ”кра—„н—÷ значн—÷, особливо швидкими темпами розвиваютьс€ банк—÷вськ—÷ кредитн—÷ продукти з використанн€м нов—÷тн—÷х технолог—÷й, наприклад таких, €к кредитн—÷ картки.


1.2 Ќормативно-правова база орган—÷зац—÷—„ споживчого кредитуванн€ на ”кра—„н—÷


ѕоложенн€м ЌЅ” "ѕро кредитуванн€ї категор—÷€ споживчий кредит визнача—‘тьс€ €к кредит, €кий нада—‘тьс€ т—÷льки в нац—÷ональн—÷й грошов—÷й одиниц—÷ ф—÷зичним особам - резидентам ”кра—„ни на придбанн€ споживчих товар—÷в тривалого користуванн€ та послуг —÷ €кий поверта—‘тьс€ в розстрочку €кщо —÷нше не передбачено умовами договору [11].

ѕравов—÷дносини у сфер—÷ кредитуванн€ регулюютьс€ нормами ÷ив—÷льного кодексу ”кра—„ни, «акон—÷в ”кра—„ни "ѕро Ќац—÷ональний банк ”кра—„ниї, "ѕро банки —÷ банк—÷вську д—÷€льн—÷стьї, "ѕро —÷потекуї, "ѕро —÷потечне кредитуванн€ї, положенн€ми Ќац—÷онального банку ”кра—„ни "ѕро кредитуванн€ї —÷ "ѕро пор€док формуванн€ та використанн€ резерву дл€ в—÷дшкодуванн€ можливих втрат за кредитними операц—÷€ми комерц—÷йних банк—÷вї. ÷ив—÷льний кодекс м—÷стить загальн—÷ норми, котр—÷ належать до —÷нституту кредитного договору, а також регламенту—‘ основи —÷ пор€док зверненн€ ст€гненн€ на закладене майно, способи забезпеченн€ зобов'€зань. «акон "ѕро Ќац—÷ональний банк ”кра—„ниї м—÷стить норми, що стосуютьс€ загальних положень грошово-кредитно—„ пол—÷тики. √оловним призначенн€м —÷нструмент—÷в грошово-кредитно—„ пол—÷тики —‘ стаб—÷л—÷зац—÷€, актив—÷зац—÷€ банк—÷вського сектора у сфер—÷ банк—÷вських операц—÷й, зокрема кредитних. Ќа сучасному етап—÷ розвитку кредитних операц—÷й споживче кредитуванн€ займа—‘ питому вагу кредитного портфел€ банку. —аме тому грошово-кредитна пол—÷тика в першу чергу повинна слугувати засобом регулюванн€ кредитних операц—÷й. «акон "ѕро банки —÷ банк—÷вську д—÷€льн—÷стьї да—‘ загальне юридичне трактуванн€ кредитних операц—÷й —÷ представл€—‘ загальн—÷ норми, що стосуютьс€ —÷нституту захисту прав та —÷нтерес—÷в кредитор—÷в, забезпеченн€ стаб—÷льност—÷ банк—÷всько—„ системи, а також м—÷стить перел—÷к обмежень у сфер—÷ кредитуванн€ [99].

јктуальн—÷сть питанн€ правового забезпеченн€ —÷потеки та —÷потечного кредитуванн€ €к одного з пр—÷оритетних напр€мк—÷в д—÷€льност—÷ в—÷тчизн€них банк—÷в пов'€зана, з одного боку, з—÷ стр—÷мким розвитком —÷потечного кредитуванн€ - наданн€ пор—÷вн€но дешевих та довгострокових позичок громад€нам та суб'—‘ктам п—÷дпри—‘мницько—„ д—÷€льност—÷, - а з —÷ншого - з уведенн€м в об—÷г значних матер—÷альних ресурс—÷в та необх—÷дн—÷стю м—÷н—÷м—÷зувати ризики кредитор—÷в шл€хом застави над—÷йного та високол—÷кв—÷дного майна. ѕравове регулюванн€ в—÷дносин —÷потеки в ”кра—„н—÷ зд—÷йсню—‘тьс€ на основ—÷ перел—÷ку нормативно-правових акт—÷в. «аконом ”кра—„ни "ѕро заставуї в—÷д 2 жовтн€ 1992 року, €кий спри€в запровадженню заставних операц—÷й у банк—÷вську практику, передбачалис€ р—÷зн—÷ види застави, визначалис€ —„—„ предмет, догов—÷р застави тощо. ÷им законом було фактично в—÷дроджено —÷потеку (заставу нерухомост—÷), що вважа—‘тьс€ найнад—÷йн—÷шим засобом забезпеченн€ виконанн€ умов кредитних та —÷нших договор—÷в [4]. ” 2001 роц—÷, п—÷сл€ тривало—„ нормотворчо—„ перерви у сфер—÷ регулюванн€ в—÷дносин —÷потеки, було прийн€то новий «емельний кодекс, €кий набув чинност—÷ з 1 с—÷чн€ 2002 року. ѕл—÷дним за результатами розвитку законотворчого процесу в галуз—÷ правового регулюванн€ питань —÷потеки та —÷потечного кредитуванн€ ви€вивс€ 2003 р—÷к. ѕор€д —÷з прийн€тт€м ÷ив—÷льного кодексу ”кра—„ни знаковою под—÷—‘ю стало прийн€тт€ базового «акону ”кра—„ни "ѕро —÷потекуї, €кий вступив у силу з 1 с—÷чн€ 2004 року —÷ вважа—‘тьс€ одним —÷з найпрогресивн—÷ших на теренах ÷ентрально—„ та —х—÷дно—„ –ƒвропи [75].

” розвинутих кра—„нах св—÷ту, €к правило, д—÷—‘ спец—÷альний «акон про споживчий кредит, на основ—÷ €кого забезпечу—‘тьс€ державне спри€нн€ розвитку споживчо—„ сфери. —ьогодн—÷ необх—÷дне в—÷дпов—÷дне правове забезпеченн€ використанн€ кредиту €к одного з д—÷йових —÷нструмент—÷в розвитку процес—÷в —÷нтеграц—÷—„ нац—÷онально—„ економ—÷ки в св—÷тову економ—÷чну систему. ѕроцес структурно—„ перебудови та стаб—÷л—÷зац—÷—„ в—÷тчизн€но—„ економ—÷ки практично неможливий без кредитно—„ допомоги св—÷тового сп—÷втовариства. « допомогою кредиту можливий —÷мпорт нових технолог—÷й, передово—„ техн—÷ки, нав—÷ть при пасивному торговому баланс—÷. ѕри цьому кредит спри€—‘ розвитку експорту товар—÷в, використову—‘тьс€ €к зас—÷б регулюванн€ плат—÷жного балансу кра—„ни [101].

ќтже, недостатн—÷сть законодавчого забезпеченн€, нев—÷дпов—÷дн—÷сть норм чинного законодавства щодо кредитуванн€ вимогам сьогоденн€ —‘ сутт—‘вими проблемами, €к—÷ безпосередньо впливають на стан системи банк—÷вського кредитуванн€.

” нормативно-правовому (орган—÷зац—÷йному) сенс—÷ доц—÷льно покращити регул€тивну базу, в тому числ—÷ закони, €к—÷ захищають права кредитор—÷в. «окрема, прийн€ти «акон ”кра—„ни "ѕро банк—÷вське кредитуванн€ї з урахуванн€м об'—‘ктивних закон—÷в функц—÷онуванн€ кредиту, принцип—÷в та умов орган—÷зац—÷—„ кредитуванн€, визначити в—÷дпов—÷дальн—÷сть €к банку, так —÷ позичальника, а також держави.

Ќа наш погл€д, «акон ”кра—„ни "ѕро банк—÷вське кредитуванн€ї ма—‘:

  • охоплювати вс—÷ види банк—÷вських кредит—÷в, включаючи кредити, котр—÷ нин—÷ належно не розвинен—÷, - —÷потечний кредит та довготерм—÷нове кредитуванн€, форми —÷ методи кредитуванн€;
  • визначити орган—÷зац—÷ю контролю у процес—÷ кредитуванн€ (обс€г
    контролю, аудит кредитних операц—÷й);
  • розкрити проблеми страхуванн€ кредитних ризик—÷в.

ѕрийн€тт€ нового «акону "ѕро банк—÷вське кредитуванн€ї, на нашу думку, дасть змогу зб—÷льшити обс€ги споживчого кредитуванн€, зменшити ризики у сфер—÷ активних кредитних операц—÷й. ” п—÷дсумку виграють не лише банки, а й позичальники, котр—÷ матимуть змогу розширити свою д—÷€льн—÷сть за рахунок кредитних кошт—÷в. ” виграш—÷ буде й держава, оск—÷льки з пожвавленн€м банк—÷вського споживчого кредитуванн€ зросте обс€г надходжень до бюджету у вигл€д—÷ податк—÷в.

ƒоц—÷льно сформувати —÷нфраструктуру кредитних операц—÷й (у тому числ—÷ —÷нформац—÷йного, методичного, кадрового забезпеченн€). “ак, Ќац—÷ональний банк ”кра—„ни ма—‘ розробити:

  • нове положенн€ "ѕро кредитуванн€ї;
  • методику оц—÷нюванн€ кредитного ризику та управл—÷нн€ ним;
  • положенн€ "ѕро роботу з проблемними кредитамиї;
  • рекомендац—÷—„ з анал—÷зу кредитного портфел€.

Ќеобх—÷дним —‘ також розробка —‘дино—„ методично—„ бази орган—÷зац—÷—„ кредитуванн€. якщо керуватис€ вказ—÷вками Ќац—÷онального банку ”кра—„ни, то банки зобов'€зан—÷ розробити та затвердити за р—÷шенн€м в—÷дпов—÷дного органу банку внутр—÷шньобанк—÷вське положенн€ про пор€док проведенн€ кредитних операц—÷й —÷ методику проведенн€ оц—÷нюванн€ ф—÷нансового стану позичальника (контрагента банку) та р€д —÷нших.

ѕерел—÷к методично—„ документац—÷—„, що —„—„ рекоменду—‘ Ќац—÷ональний банк ”кра—„ни, на наш погл€д, не повний, а це в свою чергу зменшу—‘ ефективн—÷сть орган—÷зац—÷—„ кредитуванн€ банку. ÷ей перел—÷к доц—÷льно доповнити такими методичними вказ—÷вками:

  • положенн€ми про кредитн—÷ ком—÷тети банку та кредитн—÷ ком—÷с—÷—„ ф—÷л—÷й;
  • пор€док встановленн€ —÷ перегл€ду л—÷м—÷т—÷в;
  • кредитн—÷ послуги банк—÷всько—„ установи;
  • положенн€ про пор€док прийн€тт€ р—÷шень щодо наданн€ кредит—÷в;
  • регламент зд—÷йсненн€ кредитного мон—÷торингу;
  • регламент роботи —÷з заставою п—÷д час проведенн€ кредитних операц—÷й;
  • пор€док укладенн€ договор—÷в на страхуванн€ майна, наданого в заставу;
  • методи управл—÷нн€ проблемними кредитами.

ѕроблеми правового забезпеченн€ —÷ регулюванн€ в—÷дносин у кредитн—÷й сфер—÷ —‘ гострими —÷ потребують нев—÷дкладних заход—÷в з боку держави. јле грошово-кредитна пол—÷тика, що проводитьс€ державою, не забезпечу—‘ оч—÷куваного економ—÷чного зростанн€. ÷е по€сню—‘тьс€ тим, що структура укра—„нсько—„ економ—÷ки —‘ —÷нертною щодо ринкових механ—÷зм—÷в —÷ дуже слабо реагу—‘ на застосуванн€ правових —÷нструмент—÷в грошово-кредитно—„ пол—÷тики. ќтже, причини економ—÷чно—„ кризи лежать у недосконалост—÷ правового забезпеченн€ загальноеконом—÷чно—„ пол—÷тики держави, насамперед у низькому р—÷вн—÷ правово—„ бази належно—„ структурно—„ перебудови реального сектора економ—÷ки.


1.3 —учасн—÷ проблеми банк—÷вського кредитуванн€ на споживч—÷ потреби в ”кра—„н—÷


Ѕ—÷льш—÷сть проблем у д—÷€льност—÷ в—÷тчизн€них комерц—÷йних банк—÷в в сучасних умовах повтјў€зано з проведенн€м ризиковано—„ кредитно—„ пол—÷тики [80].

ƒл€ пол—÷пшенн€ стану справ у сфер—÷ кредитуванн€ необх—÷дно дос€гненн€ в ”кра—„н—÷ ф—÷нансово—„ та макроеконом—÷чно—„ стаб—÷льност—÷, але на даному етап—÷ в—÷тчизн€на кредитно-банк—÷вська система не викону—‘ рол—÷ прискорювача розвитку нац—÷онально—„ економ—÷ки.

Ќезважаючи на прийн€тт€ ¬ерховною –адою р—÷шенн€ про зниженн€ податку з зароб—÷тно—„ плати на 7% (з 20% до 13%), державн—÷ п—÷дпри—‘мства та приватн—÷ п—÷дпри—‘мц—÷ не посп—÷шають п—÷двищувати роб—÷тникам оф—÷ц—÷йну зароб—÷тну плату, тому що податкове законодавство так —÷ залишилось на недосконалому р—÷вн—÷. ÷е призводить до того, що при наданн—÷ кредиту, банк оц—÷ню—‘ кредитоспроможность кл—÷—‘нта не досить ретельно. ÷е веде до зб—÷льшенн€ ризику банку при кредитуванн—÷ та зб—÷льшенн€ обс€г—÷в проблемних кредит—÷в [81].

ƒе€к—÷ банки при кредитуванн—÷ ф—÷зичних ос—÷б на довгий строк вимагають спочатку предоставленн€ застави, а т—÷льки пот—÷м надають кредит п—÷д заставу придбанного житла чи машини. “обто, спочатку позичальник заклада—‘ сво—‘ житло, земельну д—÷л€нку або машину банков—÷, пот—÷м за кредитн—÷ кошти придба—‘ нерухом—÷сть або машину, заклада—‘ —÷—„ банков—÷, а попередню заставу виносить з ре—‘стр—÷в рухомого або нерухомого майна. ÷е призводить до марно—„ трати грошей позичальником [24].

ƒуже високий р—÷вень в—÷дсотково—„ ставки при кредитуванн—÷ ф—÷зичних ос—÷б, особливо при наданн—÷ кредиту у гривн—÷ (у доларах або —‘вро - 15%, гривн€ - до 26%) в—÷днос€ть до сутт—‘вих проблем сучасного кредитуванн€. ћайбутн—÷й позичальник - ф—÷зична особа, намага—‘тьс€ вз€ти кредит у доларах —Ўј або —‘вро, незважаючи на те, що при погашенн—÷ кредиту доведетьс€ придбати валюту на "чорномуї ринку або у банку за комерц—÷йним курсом. ÷е призводить до надм—÷рного використуванн€ —÷ноземно—„ валюти, обс€ги €ко—„ треба зменшувати [89].

Ѕ—÷льш—÷сть комерц—÷йних банк—÷в приваблюють до себе кл—÷—‘нт—÷в-ф—÷зичних ос—÷б пропонуючи оформити кредит за так званою нульовою ставкою або п—÷д невисок—÷ в—÷дсотки за кредит. “обто комерц—÷йний банк пропону—‘ невелику в—÷дсоткову ставку в пор—÷вн€нн—÷ з —÷ншими банками, але в умовах кредитного договору передбачена —÷нша статт€, зг—÷дно з €кою зн—÷ма—‘ з позичальника-ф—÷зично—„ особи р—÷зноман—÷тн—÷ ком—÷с—÷йн—÷ винагороди —÷, €кщо скласти вс—÷ ком—÷с—÷йн—÷ та в—÷дсотки за кредит за весь строк кредитуванн€, вийде таж сама в—÷дсоткова ставка, €к у банк—÷в, котр—÷ не беруть н—÷€ких ком—÷с—÷йних винагород, а пропонують т—÷льки б—÷льш високий р—÷вень в—÷дсотк—÷в. јле у недалекому майбутньому проведенн€ ц—÷—‘—„ операц—÷—„ буде заборонено в—÷дпов—÷дними нормативними ЌЅ” [18].

ƒл€ зб—÷льшенн€ кредитного портфел€ банки йдуть на ризиковану видачу кредиту - видача гот—÷вки п—÷д поруку. ÷е призводить до того, що в б—÷льшост—÷ випадк—÷в кредити не погашаютьс€, —÷ у банка виника—‘ в к—÷нцевому стан—÷ безнад—÷йна заборгован—÷сть, €ка спису—‘тьс€ за рахунок резерв—÷в, а це в свою чергу призводить до зниженн€ норматив—÷в, встановлених Ќац—÷ональним банком ”кра—„ни [69].

Ќаступна проблема зтјў€вл€—‘тьс€ коли банк нада—‘ позичальнику-ф—÷зичн—÷й особ—÷ кредит на нев—÷дкладн—÷ потреби або на придбанн€ товар—÷в широкого вжитку, то страхуванн€ ф—÷нансових ризик—÷в банку повинно бути обовтјў€зковим, тому що при наданн—÷ кредиту на ремонт квартири, придбанн€ машини та нерухомост—÷, банк п—÷дстрахову—‘ себе тим, що в нього —‘ застава —÷ €ку в—÷н, в раз—÷ неможливост—÷ позичальника погасити заборгован—÷сть за кредитом, може реал—÷зувати —÷ грош—÷ направити на погашенн€ заборгованост—÷. ѕри наданн—÷ кредиту на нев—÷дкладн—÷ потреби або на придбанн€ товар—÷в широкого вжитку страхуванн€ ф—÷нансового ризику банку буде обовтјў€зковим - то гарантом поверненн€ грошових кошт—÷в буде страхова компан—÷€, тобто ризик буде зведений до м—÷н—÷муму [77].

—утт—‘вою —÷ розповсюдженою —‘ проблемна ситуац—÷€, коли позичальник-ф—÷зична особа, €ка отримала кредит в одному банку та не в змоз—÷ погасити його, зверта—‘тьс€ у другий банк або в—÷дд—÷ленн€ цього ж банку, отриму—‘ ще один кредит, €кий теж не в змоз—÷ погасити, та зверта—‘тьс€ ще в один банк або кредитну сп—÷лку. ÷ей ланцюг може бути дуже довгим, що зайвий раз св—÷дчить про те, що комерц—÷йним банкам ”кра—„ни треба мати банк данних на вс—÷х позичальник—÷в-ф—÷зичних ос—÷б, €к—÷ вже мали або мають кредити, або звертались до банку з проханн€м наданн€ кредиту —÷ банком було в—÷дмовлено в цьому (обовтјў€зково вказувати причину в—÷дмови). Ќа нашу думку, доступ до ц—÷—‘—„ бази даних повинен бути кр—÷м банк—÷всько—„ служби безпеки ще в одного з банк—÷вських роб—÷тник—÷в, €кий займа—‘тьс€ кредитуванн€м. ÷ей банк—÷вський роб—÷тник повинен бути заре—‘стрований €к користувач та працювати в ц—÷й баз—÷ п—÷д окремим паролем, €кий повинен в—÷дновлюватись кожен м—÷с€ць.

ќтже, на даному етап—÷ розвитку банк—÷всько—„ системи ”кра—„ни —÷сну—‘ чимало проблем, на вир—÷шенн€ €ких потр—÷бно багато часу.

Ѕ—÷льш—÷сть проблем у д—÷€льност—÷ в—÷тчизн€них комерц—÷йних банк—÷в в сучасних умовах повтјў€зано з проведенн€м ризиковано—„ кредитно—„ пол—÷тики. ѕроблеми правового забезпеченн€ —÷ регулюванн€ в—÷дносин у кредитн—÷й сфер—÷ —‘ гострими —÷ потребують нев—÷дкладних заход—÷в з боку держави. јле грошово-кредитна пол—÷тика, що проводитьс€ державою, не забезпечу—‘ оч—÷куваного економ—÷чного зростанн€. Ќеобх—÷дною —‘ розробка —‘дино—„ методично—„ бази орган—÷зац—÷—„ кредитуванн€.


1.4 “ехн—÷ко-економ—÷чна характеристика ј Ѕ "ѕравекс - банкї


јкц—÷онерний комерц—÷йний банк "ѕравекс-банкї, один з найб—÷льш високотехнолог—÷чних банк—÷в ”кра—„ни, працю—‘ на укра—„нському банк—÷вському ринку б—÷льше 14 рок—÷в. (–е—‘страц—÷€ в ЌЅ” є139 в—÷д 29 грудн€ 1992¬ар.). ƒ—÷—‘ на п—÷дстав—÷ л—÷ценз—÷—„ ЌЅ” є7 в—÷д 3 грудн€ 2001¬ар. та Ћ—÷ценз—÷—„ ƒ ÷ѕ‘– на право зд—÷йсненн€ профес—÷йно—„ д—÷€льност—÷ на ринку ц—÷нних папер—÷в јЅ є113111 в—÷д 15.10.2004¬ар.

—таном на 01.01.2007 структура ѕравекс-банку €вл€—‘ собою розгалужену мережу, що склада—‘тьс€ з 10 ф—÷л—÷й, 13 обласних дирекц—÷й, 406 в—÷дд—÷лень, 82 м—÷н—÷-в—÷дд—÷ленн€ та понад 400 точок видачи споживчих кредит—÷в, розташованих €к у  и—„вському рег—÷он—÷, так —÷ в ус—÷х област€х ”кра—„ни, включаючи јвтономну –еспубл—÷ку  рим.

„исельн—÷сть персоналу: всього - 5400 чол.; у т.ч.:  и—„вський рег—÷он - 2659 чол., област—÷ ”кра—„ни - 2741 чол.

ѕравекс-банк —‘ оф—÷ц—÷йним агентом Travelex, пр€мим агентом Western Union, а також членом: MasterCard International¬аS.A., Principal Member; Visa International¬аS.A., Principal Member; American Express, банк-партнер; јсоц—÷ац—÷—„ "”кра—„нський  редитно-Ѕанк—÷вський —оюзї; ”кра—„нсько—„ м—÷жбанк—÷всько—„ валютно—„ б—÷рж—÷; ”кра—„нсько—„ товарно—„ б—÷рж—÷ї  онтрактовий ƒ—÷м ”ћ¬Ѕї; ѕершо—„ фондово—„ торгово—„ системи;  римсько—„ м—÷жбанк—÷всько—„ валютно—„ б—÷рж—÷;  римсько—„ фондово—„ б—÷рж—÷; ћ—÷жрег—÷онального фондового союзу; ѕрофес—÷йно—„ асоц—÷ац—÷—„ ре—‘стратор—÷в —÷ депозитар—÷—„в [83].

«аре—‘стрований ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанкї Ќац—÷ональним банком ”кра—„ни у 1992 роц—÷. ¬же з 1994 року Ѕанк став обслуговувати картки Visa, Eurocard/MasterCard, Diners Club —÷ дорожн—÷ чеки Tomas Cook; було введено в експлуатац—÷ю програмний комплекс " л—÷—‘нт-Ѕанкї. ” 1996 роц—÷ введено в експлуатац—÷ю електронну комун—÷кац—÷йну систему Reuters-Dealing 2000 та отримано л—÷ценз—÷ю є7 ЌЅ” на право зд—÷йсненн€ банк—÷вських операц—÷й. ” 1997 роц—÷ Ѕанк став членом Europay International Association, а також повноважним членом “овариства всесв—÷тн—÷х м—÷жбанк—÷вських ф—÷нансових комун—÷кац—÷й (S.W.I.F.T.). “од—÷ ж було рорзпочато ем—÷с—÷ю карток плат—÷жно—„ системи Eurocard/MasterCard (Mass, Gold —÷ Cirrus/Maestro) з логотипом ѕравекс-Ѕанку. ¬перше в ”кра—„н—÷ розпочато масове обслуговуванн€ населенн€ по прийому платеж—÷в гот—÷вкою, розпочато проведенн€ операц—÷й з куп—÷вл—÷ - продажу банк—÷вських метал—÷в у 1998 роц—÷. “од—÷ ж Ѕанк став асоц—÷йованим членом Visa International Association. ” 1999 роц—÷ вперше в ”кра—„н—÷ розроблено програму з наданн€ —÷потечних кредит—÷в на куп—÷влю житла, надано перший —÷потечний кредит; розпочато ем—÷с—÷ю карток плат—÷жно—„ системи Visa (Classic, Gold, Electron) з логотипом ѕравекс-Ѕанку; Ѕанк став агентом —÷ почав проводити операц—÷—„ за системою грошових переказ—÷в Western Union. 2000 р—÷к - розроблено —÷ впроваджено внутр—÷шньобанк—÷вську плат—÷жну систему, Ѕанк перейшов на ц—÷лодобове обслуговуванн€ кл—÷—‘нт—÷в за системою " л—÷—‘нт-Ѕанкї; розпочато випуск —÷ розповсюдженн€ м—÷жнародних доларових карток American Express. ” 2001 роц—÷ вперше в ”кра—„н—÷ розроблено програму з наданн€ кредит—÷в на куп—÷влю автомоб—÷л—÷в, надано перший авто кредит; розроблено програму з наданн€ кредит—÷в на куп—÷влю споживчих товар—÷в, надано перший споживчий кредит; Ѕанк став принциповим членом Visa International Association; введено в експлуатац—÷ю систему "–∆нтернет -  л—÷—‘нт-Ѕанкї. ” 2002 роц—÷ Ѕанк став пр€мим агентом компан—÷—„ Western Union в ”кра—„н—÷, тод—÷ ж було введено в експлуатац—÷ю систему митт—‘вих грошових переказ—÷в по ”кра—„н—÷ "ѕравекс-“елеграфї. 2003 р—÷к - отримано —‘дину л—÷ценз—÷ю на зд—÷йсненн€ профес—÷йно—„ д—÷€льност—÷ на ринку ц—÷нних папер—÷в; отримано еквайрингову л—÷ценз—÷ю плат—÷жних систем American Express та Visa International; присво—‘нн€ почесного сертиф—÷ката " ращий корпоративний проект 2003 рокуї, присво—‘нн€ титулу "Ѕанк з найкращими показниками розвитку в ”кра—„н—÷ї за верс—÷—‘ю журналу EUROMONEY; кредитно-—÷нвестиц—÷йний портфель банку перевищив розм—÷р 1 000 000¬а000 грн.; присво—‘нн€ почесного сертиф—÷ката "—амий пост—÷йний кл—÷—‘нтї в—÷д визнаного св—÷тового л—÷дера в област—÷ технолог—÷чних р—÷шень - компан—÷—„ NCR. ” 2004 роц—÷ розпочато ем—÷с—÷ю карток Visa в —‘вро, Visa Business Electron, MasterCard Business, MasterCard Electronic Business, впроваджено програму овердрафтного кредитуванн€ держател—÷в зарплатних карток; розпочато ем—÷с—÷ю перших в ”кра—„н—÷ мультивалютних карток Visa у 3 валютах - гривн€, —‘вро, долар —Ўј, а також присво—‘нн€ почесного сертиф—÷ката " орпоративна безпека. «ахищений доступ в —÷нтернетї. 2005 р—÷к - за результатами ф—÷нансового рейтингу газети "Ѕ—÷знесї ѕравекс-банк перем—÷г у сам—÷й престижн—÷й банк—÷вськ—÷й ном—÷нац—÷—„ "Ѕанк, в €кому ¬и розм—÷стили б депозитї; розпочато ем—÷с—÷ю б—÷знес-карток Visa Business Silver, Visa Business Gold дл€ корпоративних кл—÷—‘нт—÷в та ел—÷тно—„ картки Visa Platinum. ” 2006 роц—÷ за результатами рейтингу д—÷лового виданн€ "√алицьк—÷ контрактиї в проект—÷ "√вард—÷€ бренд—÷вї ѕравекс-банк був в—÷дм—÷чений дипломом за створенн€ найефективн—÷шого бренда ”кра—„ни. ” цьому ж роц—÷ розпочавс€ сертиф—÷кований випуск чипових карток Visa Electron та Visa Classic.

ќбл—÷кова пол—÷тика ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанкї на 2006 р—÷к визнача—‘ та встановлю—‘ дл€ вс—÷х ф—÷л—÷й, в—÷дд—÷лень, структурних п—÷дрозд—÷л—÷в √оловного банку —‘диний пор€док веденн€ бухгалтерського обл—÷ку операц—÷й, €к—÷ зд—÷йсню—‘ Ѕанк. ƒ—÷€льн—÷сть ј Ѕ "ѕравекс-Ѕанкї в 2006 роц—÷ у пор—÷вн€нн—÷ з 2005 роком характеризу—‘тьс€ приростом доход—÷в з б—÷льшост—÷ вид—÷в операц—÷й. ” 2006 роц—÷ ѕравекс-Ѕанк продовжував дотримуватис€ напр€мку розм—÷щенн€ ф—÷нансових ресурс—÷в на ринку кредитуванн€ кл—÷—‘нт—÷в, зокрема у кредити ф—÷зичним особам.  редити ф—÷зичних ос—÷б у пор—÷вн€нн—÷ з 2005 роком зросли б—÷льш н—÷ж на 66,4%. –«х питома вага у коштах, розм—÷щених по контрагентах склала 68,6%. ѕрот€гом 2006 року не було припиненн€ окремих вид—÷в банк—÷вських операц—÷й. ќбмежень щодо волод—÷нн€ активами нема—‘.

ѕравекс-Ѕанк —‘ одним з найб—÷льших оператор—÷в-продавц—÷в гот—÷вково—„ нац—÷онально—„ валюти, застосову—‘ —÷ндив—÷дуальний п—÷дх—÷д до кожного кл—÷—‘нта та нада—‘ право вибору ном—÷налу грошових купюр. ѕрот€гом останн—÷х рок—÷в банк значно актив—÷зував свою д—÷€льн—÷сть в галуз—÷ торг—÷вл—÷ гот—÷вковими грошовими ресурсами на м—÷жбанк—÷вському ринку. “ак, за 2006 р—÷к загальний обс€г реал—÷зовано—„ гот—÷вково—„ нац—÷онально—„ валюти перевищив 3,7 млрд. грн., проти 2,5 млрд. грн. у 2005 роц—÷. “аким чином, прир—÷ст обс€г—÷в реал—÷зац—÷—„ гот—÷вкових гривень у 2006 роц—÷ становить 48%. ¬казан—÷ суми не —‘ граничними дл€ банку —÷ св—÷дчать, скор—÷ше, про —‘мн—÷сть внутр—÷шнього ринку гот—÷вково—„ нац—÷онально—„ валюти, а не про можливост—÷ ѕравекс-Ѕанку €к продавц€.

ўо стосу—‘тьс€ м—÷жбанк—÷вського ринку гот—÷вково—„ —÷ноземно—„ валюти (у 2004 роц—÷ —‘мн—÷сть внутр—÷шнього ринку перестала задовольн€ти потреби ѕравекс-Ѕанку, €кий традиц—÷йно виступа—‘ споживачем —÷ноземно—„ валюти. ƒан—÷ обставини спричинили природн—÷й вих—÷д банку на м—÷жнародний ринок —÷, €к насл—÷док, ѕравекс-Ѕанк розпочав куп—÷влю гот—÷вково—„ —÷ноземно—„ валюти за кордоном), то вони зросли в пор—÷вн€нн—÷ з 2004 роком б—÷льш н—÷ж у 4 рази —÷ с€гнули 144,8 млн. долар—÷в —Ўј. « них 94,8 млн. долар—÷в було використано дл€ "асних потреб, а близько 50 млн. долар—÷в продано на внутр—÷шньому ринку комерц—÷йним банкам. ѕрот€гом 2006¬ар. в —÷ноземний банк вивезено банкнот на суму 5,4 млн. долар—÷в —Ўј. «агалом, зростаюч—÷ обс€ги гот—÷вкового об—÷гу банку прот€гом 2006 року значно випереджають середн—÷ темпи розвитку м—÷жбанк—÷вського ринку ”кра—„ни. ѕравекс-Ѕанк, маючи великий досв—÷д високо€к—÷сного обслуговуванн€ поточних рахунк—÷в кл—÷—‘нт—÷в, гаранту—‘ високий стандарт касового обслуговуванн€. “ак, в 2006 роц—÷ кл—÷—‘нтами, юридичними особами, було зн€то з поточних рахунк—÷в понад 2,05 млрд. грн. проти 1,7 млрд. грн. у 2005¬ар., таким чином, прир—÷ст обс€г—÷в зн€то—„ з рахунк—÷в гот—÷вки становить 20%. ќсоблива увага прид—÷л€—‘тьс€ касовому обслуговуванню орган—÷в ƒержавного казначейства ”кра—„ни та його бюджетних орган—÷зац—÷й. ” 2006 роц—÷ бюджетним орган—÷зац—÷€м було виплачено загалом понад 220 млн. грн.

ѕрот€гом 2006 року ѕравекс-банк активно проводив операц—÷—„ —÷з залученн€ та розм—÷щенн€ кошт—÷в у нац—÷ональн—÷й та —÷ноземн—÷й валютах на м—÷жбанк—÷вському ринку ”кра—„ни, а також валютообм—÷нн—÷ операц—÷—„ з куп—÷вл—÷ та продажу —÷ноземно—„ валюти.

«агальний обс€г операц—÷й з розм—÷щенн€ ресурс—÷в на м—÷жбанк—÷вському ринку за 2006 р—÷к зб—÷льшивс€ на 78,17% у пор—÷вн€нн—÷ з 2005 роком —÷ с€гнув 8,675 млрд. грн. «авд€ки реал—÷зац—÷—„ стратег—÷—„ максимального використанн€ "асно—„ ресурсно—„ бази ѕравекс-банк у 2006 роц—÷ дос€гнув зниженн€ обс€гу операц—÷й —÷з залученн€ ресурс—÷в на 49,37%, пор—÷вн€но з 2005 роком. ¬ абсолютному вираженн—÷ обс€г залучених прот€гом 2006 року ресурс—÷в становив 1,722 млрд. грн.

ѕравекс-банк нада—‘ сво—„м кл—÷—‘нтам не т—÷льки повний спектр традиц—÷йних послуг (можлив—÷сть стати активним учасником учасником ресурсного ринку, купувати¬а/ продавати валюту на м—÷жбанк—÷вському валютному ринку за найб—÷льш оптимальним курсом), але й таких, €к—÷ зд—÷йсню—‘ лише ѕравекс-банк: обм—÷н —÷ конвертац—÷€ "екзотичнихї валют, наданн€ технолог—÷чних кредит—÷в з метою розрахунку кл—÷—‘нт—÷в в —÷ноземн—÷й валют—÷ за контрактами.

«агальний обс€г операц—÷й ѕравекс-банку з куп—÷вл—÷/продажу —÷ноземно—„ валюти становив у 2006 роц—÷ екв—÷валент 401618557 долар—÷в —Ўј. ћайже три чверт—÷ цього обс€гу, а саме екв—÷валент 293704918 долар—÷в —Ўј, становили операц—÷—„ з куп—÷вл—÷ —÷ноземно—„ валюти. ќбс€г операц—÷й з продажу —÷ноземно—„ валюти - екв—÷валент 107913639 долар—÷в —Ўј.

ѕравекс-Ѕанк ма—‘ багатол—÷тн—÷й досв—÷д роботи з плат—÷жними картками. ѕонад 7 рок—÷в ѕравекс-Ѕанк зд—÷йсню—‘ ем—÷с—÷ю —÷ обслуговуванн€ р—÷зноман—÷тних вид—÷в плат—÷жних систем п—÷д сво—„м логотипом ¬сього за 2006 р—÷к банк випустив близько 300¬а000 карток плат—÷жних систем Visa International та MasterCard International, що значно перевищу—‘ обс€г ем—÷с—÷—„ за 2005 р—÷к. Ќа к—÷нець 2006 року загальний обс€г ем—÷с—÷—„ становив понад 900¬а000 плат—÷жних карток. ѕравекс-банк ма—‘ найширший продуктовий р€д плат—÷жних карток серед укра—„нських банк—÷в (б—÷льше 90 карткових продукт—÷в), €кий може задовольнити потреби найвибаглив—÷ших кл—÷—‘нт—÷в.

Ќа сьогодн—÷ кл—÷—‘нт—÷в-держател—÷в плат—÷жних карток обслуговують понад 280 банкомат—÷в авторитетного м—÷жнародного виробника - компан—÷—„ NCR.  —÷льк—÷сть банкомат—÷в пост—÷йно зроста—‘. ” 2005 роц—÷ ѕравекс-Ѕанк був визнаний "найпост—÷йн—÷шимї кл—÷—‘нтом св—÷тового л—÷дера з виробництва автомат—÷в самообслуговуванн€ - компан—÷—„ NCR. Ѕанк намага—‘тьс€ забезпечити дл€ кл—÷—‘нт—÷в найкращ—÷ м—÷i€ розташуванн€ сво—„х банкомат—÷в. ƒл€ цього в 2005 роц—÷ було перенесено близько 50 банкомат—÷в у перспективн—÷ш—÷ м—÷i€, де —÷сну—‘ б—÷льший попит на послугу з—÷ зн€тт€ гот—÷вки. ” 2005 роц—÷ був запущений банкомат, що вида—‘ —‘вро, а також чотири банкомати по ”кра—„н—÷, в €ких можна отримати долари —Ўј. ѕрир—÷ст обс€г—÷в гот—÷вки, €ка щом—÷с€чно вида—‘тьс€ через банкомати банку, з початку 2006 року становить 56%, а з початку 2005 року - 83%.

ѕравекс-Ѕанк - визнаний л—÷дер серед укра—„нських банк—÷в. ¬—÷н першим розпочав проведенн€ операц—÷й з банк—÷вськими металами. Ѕанк м—÷цно утриму—‘ сво—‘ л—÷дерство в ц—÷й сфер—÷ д—÷€льност—÷ й сьогодн—÷.

«а пер—÷од з 1998 року ѕравекс-Ѕанк реал—÷зував укра—„нським споживачам понад 14029 кг банк—÷вського золота, ср—÷бла, платини та палад—÷ю.

ƒо послуг кл—÷—‘нт—÷в найб—÷льший асортимент злитк—÷в банк—÷вських метал—÷в, €кий включа—‘ 12 ном—÷нал—÷в зливк—÷в золота, 9 ном—÷нал—÷в зливк—÷в ср—÷бла, 11 ном—÷нал—÷в зливк—÷в платини та 2 ном—÷нали зливк—÷в палад—÷ю. ” 2005¬ар. „ерез рег—÷ональну мережу банку було реал—÷зовано близько 70% в—÷д загального продажу банк—÷вських метал—÷в.

Ћомбардне кредитуванн€ п—÷д заставу брухту вироб—÷в —÷з дорогоц—÷нного металу становить певну частку банк—÷вського б—÷знесу. ѕравекс-Ѕанк проводить ломбардне кредитуванн€ з 2001¬ар., —÷ за цей пер—÷од було видано 1897 кредит—÷в на загальну суму 1¬а241169,05 гривн—÷. ќптим—÷зац—÷€ процедурних питань дозвол€—‘ зд—÷йснювати оформленн€ ломбардного кредиту за 10 - 15 хвилин.

ѕравекс-Ѕанк нада—‘ кл—÷—‘нтам ус—÷ можлив—÷ послуги на ринку ц—÷нних папер—÷в —÷ ма—‘ —‘дину л—÷ценз—÷ю ƒержавно—„ ком—÷с—÷—„ з ц—÷нних папер—÷в —÷ фондового ринку на зд—÷йсненн€ профес—÷йно—„ д—÷€льност—÷ на ринку ц—÷нних папер—÷в. ѕравекс-Ѕанк зд—÷йсню—‘ операц—÷—„ збер—÷гача ц—÷нних папер—÷в, веденн€ ре—‘стру "асник—÷в —÷менних ц—÷нних папер—÷в, д—÷€льн—÷сть з випуску та об—÷гу ц—÷нних папер—÷в (д—÷€льн—÷сть торговц€ ц—÷нними паперами).  р—÷м того, банк традиц—÷йно пропону—‘ кл—÷—‘нтам операц—÷—„ з дом—÷ц—÷люванн€ вексел—÷в, прийн€тт€ вексел—÷в на —÷нкасо, опротестуванн€ вексел—÷в та авалюванн€ вексел—÷в. «агальний обтјў—‘м вкладень банку в ц—÷нн—÷ папери у 2006 роц—÷ становить близько 240 млн. грн.

ќдним —÷з пр—÷оритетних напр€мк—÷в д—÷€льност—÷ ѕравекс-Ѕанку —‘ розрахункове обслуговуванн€ кл—÷—‘нт—÷в у —÷ноземних валютах. ¬с—÷ види м—÷жнародних розрахунк—÷в зд—÷йснюютьс€ банком на найвищому р—÷вн—÷ завд€ки використанню у робот—÷ сучасних електронних засоб—÷в звтјў€зку, таких €к S.W.I.F.T., Reuters, Telex. Ѕанк оптим—÷зував свою кореспондентську мережу та на даний час п—÷дтриму—‘ кореспондентськ—÷ в—÷дносини з 11 банками у 6 кра—„нах св—÷ту, що дозвол€—‘ проводити розрахунки з—÷ вс—÷ма кра—„нами близького та далекого заруб—÷жж€.

« кл—÷—‘нтами працю—‘ висококвал—÷ф—÷кована команда фах—÷вц—÷в —÷ персональних менеджер—÷в, що несуть в—÷дпов—÷дальн—÷сть за забезпеченн€ €к—÷сного обслуговуванн€, оперативне —÷ точне задоволенн€ потреб кл—÷—‘нта.


2. јнал—÷з д—÷ючо—„ практики орган—÷зац—÷—„ кредитуванн€ на споживч—÷ потреби в ”кра—„н—÷


2.1 ќрган—÷зац—÷€ споживчого кредитуванн€ в банках ”кра—„ни


Ѕанк—÷вськ—÷ операц—÷—„ з кредитуванн€ реального сектора економ—÷ки, завжди сполучен—÷ з певними ризиками, пов'€заними €к —÷з загальноеконом—÷чними причинами, так —÷ з причинами, обумовленими д—÷€ми конкретного кредитора, його вм—÷нн€м анал—÷зувати можлив—÷ ризики, оц—÷нювати та управл€ти ними.

Ќаданн€ споживчих кредит—÷в в банках ”кра—„ни зд—÷йсню—‘тьс€ на п—÷дстав—÷ кредитних договор—÷в, €к—÷ укладаютьс€ —÷ндив—÷дуальними позичальниками з установою банку за м—÷iем проживанн€, за вин€тком кредит—÷в на буд—÷вництво або куп—÷влю —÷ндив—÷дуальних житлових будинк—÷в (квартир), €к—÷ надаютьс€ за м—÷iем забудови або знаходженн€ —÷ндив—÷дуального житлового будинку (квартири).

ƒл€ одержанн€ кредиту позичальник уклада—‘ з банком кредитний догов—÷р, у €кому визначаютьс€ умови видач—÷ та пор€док погашенн€ кредиту, права, обов'€зки —÷ в—÷дпов—÷дальн—÷сть кожно—„ з—÷ стор—÷н. ќдночасно уклада—‘тьс€ догов—÷р застави з позичальником або майновим поручителем - ф—÷зичною або юридичною особою.

¬—÷дсоткова ставка за кредит визнача—‘тьс€ на загальних п—÷дставах. ¬ окремих випадках банк може встановлювати пор€док сплати в—÷дсотк—÷в з регресом платежу (тобто сума в—÷дсотк—÷в за користуванн€ кредитом розпод—÷л€—‘тьс€ —÷ сплачу—‘тьс€ р—÷вними частинами прот€гом д—÷—„ кредитного договору).

ѕрот€гом часу д—÷—„ кредитного договору банк ма—‘ право зм—÷нювати р—÷вень процентно—„ ставки за кредит залежно в—÷д зм—÷ни процентно—„ пол—÷тики банку та державних орган—÷в, в компетенц—÷ю €ких входить вир—÷шенн€ цих питань, в—÷д попиту та пропозиц—÷й на кредитн—÷ ресурси з оформленн€м цих зм—÷н додатковою угодою. ѕор€док зм—÷ни процентно—„ ставки обумовлю—‘тьс€ в кредитному договор—÷.

¬ раз—÷ зм—÷ни процентно—„ ставки за кредитом, пролонгац—÷—„ кредиту, зм—÷ни будь-€кого пункту кредитного договору або по€ви/л—÷кв—÷дац—÷—„ пункт—÷в у кредитному договор—÷ уклада—‘тьс€ додаткова угода, що —‘ нев—÷д'—‘мною частиною кредитного договору. ѕри необх—÷дност—÷ укладаютьс€ додатки до договору застави (закладу), €к—÷ —‘ необх—÷дними частинами договору [22].

” раз—÷ в—÷дмови позичальника укласти додаткову угоду про зм—÷ну процентно—„ ставки кредитний догов—÷р розрива—‘тьс€ банком в односторонньому пор€дку, а позичальник зобов'€заний повн—÷стю розрахуватись за одержаним кредитом.

ѕроцентн—÷ ставки за —÷потечними кредитами, €к—÷ надаютьс€ в нац—÷ональн—÷й валют—÷, можуть бути ф—÷ксованими або плаваючими. ѕри застосуванн—÷ плаваючо—„ ставки в кредитному договор—÷ повинн—÷ бути визначенн—÷ критер—÷—„ —„—„ розрахунку. ¬ €кост—÷ критер—÷—„в розрахунку плаваючо—„ ставки можуть використовуватись:

  • зм—÷на —÷ндексу споживчих ц—÷н в р—÷чному розрахунку за останн—÷ 12 м—÷с€ц—÷в;
  • зм—÷на ставок залученн€ кошт—÷в на депозити ф—÷зичних ос—÷б в гривн—÷ на строк понад один р—÷к;
  • зм—÷ни доходност—÷ середньострокових та довгострокових державних ц—÷нних папер—÷в;
  • зм—÷на обл—÷ково—„ ставки ЌЅ”.

Ќа нашу думку, при розрахунку та встановленн—÷ в—÷дсотково—„ ставки за —÷потечним кредитом необх—÷дним —‘ застосуванн€ плаваючо—„ ставки на будь-€кий строк кредитуванн€, з огл€ду на нестаб—÷льн—÷сть економ—÷чно—„ ситуац—÷—„ в кра—„н—÷. √нучка в—÷дсоткова пол—÷тика допоможе уникнути низки ризик—÷в, що —‘ характерними дл€ —÷потечного кредитуванн€, а саме ризику л—÷кв—÷дност—÷ та в—÷дсоткового ризику дл€ банку та забезпечити зм—÷ну розм—÷ру в—÷дсотково—„ ставки пропорц—÷йно зм—÷нам ц—÷н на предмет —÷потеки.

«вертаючись до банку про наданн€ кредиту, позичальник ма—‘ подати так—÷ документи [20]:

  • за€ву про отриманн€ кредиту;
  • анкету позичальника - ф—÷зично—„ особи;
  • дов—÷дку з визначенн€м загально—„ суми одержуваного р—÷чного доходу позичальника та член—÷в його с—÷мтјў—„;
  • коп—÷ю дов—÷дки ƒержавно—„ податково—„ —÷нспекц—÷—„ про одержанн€ —÷дентиф—÷кац—÷йного коду;
  • паспорт громад€нина ”кра—„ни;
  • рахунок-фактуру на споживч—÷ товари, €к—÷ плану—‘тьс€ придбати за рахунок кредиту;
  • у раз—÷ кредитуванн€ п—÷д заставу - ксерокоп—÷—„ документ—÷в про право "асност—÷ на заставлене майно.

–—÷шенн€ про наданн€ кредиту прийма—‘тьс€ кредитним ком—÷тетом установи банку на п—÷дстав—÷ загального висновку кредитного п—÷дрозд—÷лу, €кий повинен враховувати висновки з цього питанн€ служби безпеки, юридично—„ служби та п—÷дрозд—÷лу з управл—÷нн€ ресурсами.

 редит нада—‘тьс€, переважно, в безгот—÷вков—÷й форм—÷, в окремих випадках - гот—÷вкою.

‘—÷зичн—÷ особи погашають кредити шл€хом перерахуванн€ кошт—÷в з особистого вкладу, депозитного рахунку, переказами через пошту або гот—÷вкою [11, 79].

Ќовий кредит нада—‘тьс€ лише при умов—÷ повно—„ сплати заборгованост—÷ за ран—÷ше одержаними кредитами або при на€вност—÷ додаткового л—÷кв—÷дного майна та реальних можливостей щодо сво—‘часного погашенн€ кредиту й сплати процент—÷в.

 ороткостроков—÷ кредити громад€нам надаютьс€ на споживч—÷ ц—÷л—÷ (придбанн€ товар—÷в широкого вжитку —÷ тривалого користуванн€, транспортних засоб—÷в) та на нагальн—÷ потреби (л—÷куванн€, навчанн€, туристичн—÷ подорож—÷, вес—÷лл€, народженн€ дитини, непередбачен—÷ обставини тощо) строком до 1-го року.

ƒовгостроков—÷ кредити громад€нам надаютьс€ на так—÷ ц—÷л—÷ [21]:

  • буд—÷вництво —÷ндив—÷дуальних житлових будинк—÷в —÷з надв—÷рними буд—÷вл€ми;
  • буд—÷вництво будинк—÷в у с—÷льськ—÷й м—÷iевост—÷, що не —‘ основним житлом, —÷ будинк—÷в дачного типу, дл€ благоустрою садових д—÷л€нок;
  • буд—÷вництво гараж—÷в;
  • куп—÷вл€ —÷ндив—÷дуальних житлових будинк—÷в —÷з надв—÷рними буд—÷вл€ми;
  • куп—÷вл€ квартир у житлових будинках;
  • куп—÷вл€ будинк—÷в дачного типу та будинк—÷в у с—÷льськ—÷й м—÷iевост—÷, що не —‘ основним житлом;
  • куп—÷вл€ гараж—÷в;
  • реконструкц—÷€ та кап—÷тальний ремонт —÷ндив—÷дуальних житлових будинк—÷в;
  • реконструкц—÷€ та ремонт квартир;
  • реконструкц—÷€ та кап—÷тальний ремонт будинк—÷в дачного типу —÷ будинк—÷в у с—÷льськ—÷й м—÷iевост—÷, що не —‘ основним житлом;
  • поточн—÷ потреби (придбанн€ товар—÷в тривалого користуванн€ мебл—÷, транспортн—÷ засоби, побутова техн—÷ка та —÷н.).

“ерм—÷н користуванн€ довгостроковим кредитом встановлю—‘тьс€ залежно в—÷д об'—‘кта кредитуванн€, розм—÷ру кредиту та ф—÷нансового стану позичальника. ѕри цьому строк користуванн€ кредитом, одержаним на буд—÷вництво та куп—÷влю житла, не повинен перевищувати 10-ти рок—÷в, а за —÷ншими видами кредит—÷в - 5-ти рок—÷в [21].

” в—÷дпов—÷дност—÷ з положенн€ми про кредитуванн€ житла на вторинному ринку сума кредиту, що вида—‘тьс€ банком не повинна перевищувати 70% вартост—÷ придбанн€ чи облаштуванн€ земл—÷, буд—÷вництва (реконструкц—÷—„ чи вартост—÷ житла, що купу—‘тьс€), але €кщо позичальник купу—‘ житло на первинному ринку - сума кредиту може бути зменшена до 50% вартост—÷, зг—÷дно —÷нвестиц—÷йного договору, €кщо ступ—÷нь готовност—÷ будинку в—÷д 30 до 60%. ¬ —÷нш—÷й частц—÷ (в розм—÷р—÷ не менше 30% або 50%) позичальник повинен брати участь "асними коштами в об`—‘кт—÷, що кредиту—‘тьс€.

ќбов'€зковою умовою наданн€ довгострокового кредиту —‘ страхуванн€ об'—‘кт—÷в кредитуванн€ на користь банку прот€гом усього пер—÷оду користуванн€ кредитом.  оп—÷€ страхового договору пода—‘тьс€ банков—÷ позичальником у строки, передбачен—÷ кредитним договором.

¬идача кредиту позичальникам зд—÷йсню—‘тьс€ у безгот—÷вков—÷й форм—÷ шл€хом [21, 22]:

  • оплати розрахункових документ—÷в на матер—÷али, конструкц—÷—„, обладнанн€, надан—÷ послуги, виконан—÷ роботи;
  • перерахуванн€ кошт—÷в на поточний рахунок позичальника (у раз—÷ зд—÷йсненн€ буд—÷вництва "асними силами) на п—÷дстав—÷ розрахунку готовност—÷ об'—‘кта кредитуванн€;
  • перерахуванн€ кошт—÷в на поточний рахунок продавц€ квартири, житлового будинку чи гаража.

” вин€ткових випадках установа комерц—÷йного банку може видавати кредит гот—÷вкою з правом контролю за ц—÷льовим використанн€м кошт—÷в.

—учасними р—÷зновидами споживчого кредитуванн€ в банках ”кра—„ни —‘ чековий кредит та банк—÷вськ—÷ кредитн—÷ картки, тобто наданн€ кредиту ф—÷зичним особам по —„х запиту переважно на основн—÷ розстрочки платежу [68]. Ќаданн€ чекового кредиту повтјў€зано з на€вн—÷стю поточного рахунку в банку. ћ—÷ж кредитором та позичальником передбача—‘тьс€ обумовлене завчасно автоматичне наданн€ кредиту в момент вичерпанн€ залишку кошт—÷в на рахунку. “ак—÷ позики можуть погашатис€ або в процес—÷ надходженн€ на рахунок грошових кошт—÷в (вклад—÷в) або спец—÷альними внесками позичальника. ћожуть використовуватис€ картки гарантуванн€ чек—÷в дл€ —÷дентиф—÷кац—÷—„ кл—÷—‘нта. –∆нший вид чекового кредиту базу—‘тьс€ на застосуванн—÷ спец—÷ального чекового рахунку та спец—÷альних банк—÷вських чек—÷в. ÷—÷ чеки можуть мати особливу форму та код, що забезпечу—‘ —÷дентиф—÷кац—÷ю при —„х обробц—÷ в банку. ¬кладник отриму—‘ позику €к т—÷льки чек надходить в банк дл€ проведенн€ по рахунку. ѕозичальник випису—‘ чек проти суми вид—÷леного йому чекового кредиту. ѕри придтјў€вленн—÷ чеку встановлена сума л—÷м—÷ту зменшу—‘тьс€, коли ж на рахунок надход€ть кредитн—÷ платеж—÷ л—÷м—÷т поновлю—‘тьс€. „екове кредитуванн€ повтјў€зане з великими витратами —÷ дл€ банку —÷ дл€ споживача —÷ легко п—÷дда—‘тьс€ контролю. „ековий кредит нада—‘тьс€ т—÷льки п—÷сл€ зверненн€ позичальника в банк, котрий повинен оц—÷нити кредитоспроможн—÷сть за€вника.

ќсоблив—÷стю сучасного розвитку споживчого кредиту —‘ зростанн€ обс€г—÷в використанн€ банк—÷вських кредитних карток.  редитн—÷ картки припускають участь трьох стор—÷н - "асника картки, банку та торг—÷вельно—„ орган—÷зац—÷—„. ѕластикова картка з вид—÷леними символами, видана банком покупцев—÷, служить дл€ торг—÷вельно—„ орган—÷зац—÷—„ св—÷дченн€м того, що банк гаранту—‘ в—÷дкритт€ кредиту "аснику ц—÷—‘—„ картки.  артка нада—‘тьс€ кл—÷—‘нту, €кщо стан його депозитних та позичкових операц—÷й з банком задов—÷льний. ѕо кожн—÷й картц—÷ встановлю—‘тьс€ л—÷м—÷т, €кий може бути зм—÷нено в ту чи —÷ншу сторону в залежност—÷ в—÷д режиму використанн€ картки —„—„ "асником.  редитн—÷ картки застосовуютьс€ —÷ при сплат—÷ за послуги. јле сл—÷д зазначити, що кредитн—÷ картки недоц—÷льно застосовувати при куп—÷вл—÷ дорогих товар—÷в, так €к велика варт—÷сть поглина—‘ практично всю величину л—÷м—÷ту картки. ¬икористанн€ кредитних карток пол—÷пшу—‘ наданн€ споживчих кредит—÷в. ¬они служать знар€дд€м об—÷гу та скорочують потреби в гот—÷вкових коштах.


2.2 јнал—÷з основних показник—÷в функц—÷онуванн€ ринку споживчого кредитуванн€ в ”кра—„н—÷


ќдн—÷—‘ю з основних тенденц—÷й на ринку банк—÷вського кредитуванн€ останн—÷ми роками стала актив—÷зац—÷€ споживчого кредитуванн€ населенн€. Ќе в останню чергу так—÷ зм—÷ни зумовлен—÷ реакц—÷—‘ю на п—÷двищенн€ р—÷вн€ платоспроможност—÷ населенн€: 2003 року доходи населенн€ зросли на 17,1%, 2004-го - на 16,5%, 2005-го - на 27,2%, 2006-го ном—÷нальн—÷ доходи населенн€ становили 365,9 млрд. грн. —÷ пор—÷вн€но з 2005 роком зросли на 38,4%. ќсобливо —÷стотно зросли доходи на фон—÷ темп—÷в зб—÷льшенн€ ¬¬ѕ. ƒосв—÷д споживчого кредитуванн€ показав, що —÷снуюч—÷ в—÷дсотков—÷ ставки —‘ оптимальними у сп—÷вв—÷дношенн—÷ з р—÷внем доход—÷в населенн€.

—тимулюванн€ ур€дом соц—÷альних виплат спри€ло зб—÷льшенню внутр—÷шнього платоспроможного попиту населенн€. ” по—‘днанн—÷ з—÷ зниженн€м попиту на кредити з боку субтјў—‘кт—÷в господарюванн€ через неспри€тливий —÷нвестиц—÷йний кл—÷мат це стало додатковим чинником актив—÷зац—÷—„ банк—÷в у сегмент—÷ споживчого кредитуванн€ населенн€.

” цей час кредитами користу—‘тьс€ близько 12% громад€н ”кра—„ни, а вже в недалекому майбутньому ними планують скористатис€ €к м—÷н—÷мум 30% населенн€. “ак—÷ висновки можна зробити, погл€нувши на темпи зростанн€ ринку споживчого кредитуванн€ за останн—÷ три роки. Ћише за 2006 р—÷к обс€ги кредитуванн€ населенн€ в ”кра—„н—÷ зб—÷льшились приблизно у 2,5 рази. якщо ринок споживчого кредитуванн€ буде зростати такими темпами, то прот€гом наступних птјў€ти рок—÷в кожний трет—÷й громад€нин ”кра—„ни прийматиме участь у €к—÷й-небудь програм—÷ споживчого кредитуванн€. як насл—÷док, при спри€тливих умовах у даному процес—÷ буде зад—÷€но все б—÷льшу к—÷льк—÷сть учасник—÷в, €к —÷з сторони населенн€, так —÷ —÷з сторони ф—÷нансових орган—÷зац—÷й.

«начним поштовхом розвитку укра—„нського ринку споживчого кредитуванн€ став дозв—÷л ЌЅ” банкам ”кра—„ни на кредитуванн€ ф—÷зичних ос—÷б в —÷ноземн—÷й валют—÷ та видачу "в—÷льнихї кредит—÷в. “обто майже вс—÷ банк—÷вськ—÷ установи мають змогу займатис€ кредитуванн€м населенн€ на споживч—÷ потреби.

Ќайзначн—÷ш—÷ обс€ги кредит—÷в населенню банки надавали у великих промислових центрах —÷ рег—÷онах, де сконцентровано населенн€ з вищим р—÷внем доход—÷в. “ак, 2004 року на столицю та с—÷м економ—÷чно потужних рег—÷он—÷в припадало 74,8% сукупного обс€гу кредит—÷в ф—÷зичним особам. ѕри цьому ки€нам банки надали 37,2% кредит—÷в, позичальникам ƒн—÷пропетровсько—„ област—÷ - 9,7%, ƒонецько—„ област—÷ - 7,8%. «а п—÷дсумками 2006 року питома вага вказаних рег—÷он—÷в дещо знизилась - до 70,7%, що зумовлено гальмуванн€м динам—÷ки кредитуванн€ населенн€ столиц—÷ - питома вага кредит—÷в у м—÷ст—÷  и—‘в—÷ скоротилас€ до 29,0%, хоч на ƒн—÷пропетровщин—÷ зб—÷льшилас€ до 10,6%, ƒонеччин—÷ - до 8,4%.

«агалом у 2004-2006 рр. виразно простежу—‘тьс€ тенденц—÷€ нарощуванн€ обс€г—÷в кредитуванн€ ф—÷зичних ос—÷б у рег—÷онах. “ак, €кщо в середньому по ”кра—„н—÷ за вказаний пер—÷од обс€ги кредит—÷в населенню зросли в абсолютному вираженн—÷ у 3,7 раза, то в ƒн—÷пропетровськ—÷й област—÷ - у 4,1, ƒонецьк—÷й - 4,0, ќдеськ—÷й - 4,4, ’арк—÷вськ—÷й - 4,2, Ћьв—÷вськ—÷й - 4,3, «апор—÷зьк—÷й - 4,5, в ј–  рим - у 3,7, м—÷ст—÷  и—‘в—÷ - у 2,9 раза.

«а останн—÷ми даними, найактивн—÷ше споживч—÷ кредити надають "ѕриватбанкї, "јвальї, "ѕравекс-банкї, "”крсоцбанкї та "–айффайзенбанкї. Ќайб—÷льшим попитом серед населенн€ користу—‘тьс€ кредитуванн€ на куп—÷влю житла, автомоб—÷лей, побутово—„ техн—÷ки, мебл—÷в, кредити на буд—÷вництво нового житла та ремонт. —еред найб—÷льш перспективних напр€мк—÷в вид—÷л€ють кредитуванн€ туризму, осв—÷ти, медичних послуг. ” звтјў€зку з тим, що в—÷дсотков—÷ ставки за валютними кредитами нижче, н—÷ж за гривневими при м—÷н—÷мальних курсових коливанн€х, населенн€ нада—‘ перевагу кредитуванню в доларах, особливо, коли йдетьс€ о великих кредитних л—÷н—÷€х, повтјў€заних з куп—÷влею машини або житла.

«а даними мон—÷торингу сучасного стану укра—„нського сусп—÷льства, проведеного –∆нститутом соц—÷олог—÷—„ ЌјЌ ”кра—„ни сп—÷льно з компан—÷—‘ю "—оцис-√елапї з груп товар—÷в, €к—÷ розгл€даютьс€ в €кост—÷ предмет—÷в кредитуванн€, населенн€ найменш забезпечено мебл€ми (17,7%) та стерео-, в—÷деоапаратурою (18,6%).

¬—÷дносно висока забезпечен—÷сть населенн€ товарами "першо—„ необх—÷дност—÷ї (холодильник, пральна машина, телев—÷зор) не —‘ повною, кр—÷м того потреба в них —÷снуватиме пост—÷йно через природн—÷й цикл споживанн€ цих товар—÷в. ўо стосу—‘тьс€ товар—÷в другого класу (в—÷део-, стереоапаратура, мебл—÷, магн—÷тофони), то ними забезпечено близько 20% (в—÷део-, стереоапаратура, добротн—÷ мебл—÷) та 57,3% (магн—÷тофони) населенн€.

ѕрот€гом 2000-2006 рок—÷в удв—÷ч—÷ зб—÷льшилас€ частка населенн€, €ке забезпечено стерео - та в—÷деоапаратурою (з 9,9% до 18,6%), при фактично незм—÷нн—÷й частц—÷ користувач—÷в магн—÷тофон—÷в. ќпосередковано це св—÷дчить про зм—÷ну попиту та ор—÷—‘нтац—÷ю населенн€ на придбанн€ б—÷льш складних (а значить —÷ б—÷льш дорогих) музичних систем.

«а даний пер—÷од (2000-2006 рр.) певною м—÷рою зменшилас€ забезпечен—÷сть населенн€ пральними машинами (77,5% - у 2000¬ар. та 71,4% - у 2006¬ар.) та мебл€ми (27,9% - у 2000¬ар. та 17,7% - у 2006¬ар.). ÷е по€сню—‘тьс€ завершенн€м прот€гом цього пер—÷оду циклу споживанн€ даних товар—÷в та в—÷дсутн—÷стю у населенн€ матер—÷ально—„ можливост—÷ в—÷дновити —„х. « певним пол—÷пшенн€м економ—÷чно—„ ситуац—÷—„ та матер—÷ального стану населенн€ в ц—÷лому попит на ц—÷ товари п—÷двищитьс€.

Ќайб—÷льший попит серед респондент—÷в, €к—÷ мають потребу в споживчих кредитах, заф—÷ксовано на холодильники, комптјўютери, телев—÷зори (табл. 2.1).


“аблиц€ 2.1. –ейтинг товар—÷в тривалого використанн€, €к—÷ бажають придбати опитан—÷ в кредит


„астота

%

’олодильник

41

22,28%

 омптјўютер

35

19,02%

“елев—÷зор

28

15,22%

—терео, в—÷деоапаратура

18

9,78%

ѕральна машина

13

7,07%

ћебл—÷

6

3,26%

–∆нше

50

27,17%


“—÷ респонденти, €к—÷ зазначили вар—÷ант в—÷дпов—÷д—÷ "—÷ншеї - 27,17%, вказували на необх—÷дн—÷сть кредитуванн€ куп—÷вл—÷ нерухомост—÷ - придбанн€ житла та дач—÷, автомоб—÷л€. Ќаведен—÷ дан—÷ п—÷дтверджують висновок, що пор€д з потребою в товарах тривалого використанн€ електропобутового призначенн€ серед населенн€ —÷сну—‘ потреба в куп—÷вл—÷ нерухомост—÷: при чому попит на нерухом—÷сть та автомоб—÷л—÷, зг—÷дно рейтингу, перевищу—‘ попит на —÷нш—÷ товари тривалого використанн€.

“акож було встановлено, що кожна соц—÷ально-демограф—÷чна група ма—‘ свою "першочергов—÷стьї в придбанн—÷ товар—÷в довготривалого використанн€ (табл. 2.2).


“аблиц€ 2.2. ѕотреби споживач—÷в залежно в—÷д соц—÷ально-демограф—÷чно—„ групи населенн€

¬—÷к опитаних

ѕотреби соц—÷ально-демограф—÷чних груп

до 29 рок—÷в

найб—÷льша частка респондент—÷в ма—‘ потребу в придбанн—÷ комптјўютера (44,2%) - товар, €кий використову—‘ ц€ в—÷кова група €к зас—÷б зароб—÷тку, —÷нформац—÷—„ та розваг;

в—÷д 29 до 55 рок—÷в

87,9% ма—‘ потребу в придбанн—÷ холодильника, товару, без €кого складно об—÷йтис€ в буденному житт—÷ —÷ €кий д—÷йсно —‘ товаром першо—„ необх—÷дност—÷ тривалого використанн€;

в—÷д 55 рок—÷в —÷ старше

найб—÷льша частка (44,2%) ма—‘ потребу в телев—÷зор—÷, котрий —‘ товаром першо—„ необх—÷дност—÷ дл€ ц—÷—‘—„ в—÷ково—„ групи.


” б—÷льшост—÷ випадк—÷в персональн—÷ комп`ютери не —‘ дл€ середньо—„ укра—„нсько—„ с—÷м`—„ предметом такого ж ступен€ важливост—÷, €к холодильник чи квартира, попит на послуги з продажу комп`ютерно—„ техн—÷ки в кредит в—÷дносно невеликий, проте в—÷н, за оц—÷нками експерт—÷в, швидко зроста—‘.

¬итрати населенн€ у 2007 роц—÷ на непродовольч—÷ товари складуть 9943,75 млн. грн., у тому числ—÷ на мебл—÷, килими, товари культурно-побутового призначенн€ - 1433,75 млн. грн.

¬ ”кра—„н—÷ прискорено розповсюджуютьс€ технолог—÷—„ —÷потечного кредитуванн€.

ƒедал—÷ б—÷льше банк—÷в отримують досв—÷д розробки —÷ реал—÷зац—÷—„ програм —÷потечного кредитуванн€. –∆з 158 банк—÷в ”кра—„ни на ринку —÷потечного кредитуванн€ працюють 35.

ѕроведен—÷ досл—÷дженн€ статистичних показник—÷в розвитку —÷потечного кредитуванн€ в ”кра—„н—÷ дозвол€ють зробити наступн—÷ висновки.

Ќа прот€з—÷ 2002-2006 рок—÷в в ”кра—„н—÷ сутт—‘во знизилис€ в—÷дсотков—÷ ставки за —÷потечними кредитами:

  • з 27% до 20% - в нац—÷ональн—÷й валют—÷;
  • з 18% до 12% - в —÷ноземн—÷й валют—÷.

÷е дало можлив—÷сть забезпечити значне зростанн€ загальних обс€г—÷в —÷потечного кредитуванн€.

ќтже, п—÷двод€чи п—÷дсумок анал—÷зу ситуац—÷—„ споживчого кредитуванн€ в ”кра—„н—÷, можна сказати, що пор€д з потребою в товарах тривалого використанн€ електропобутового призначенн€ серед населенн€ —÷сну—‘ потреба в куп—÷вл—÷ нерухомост—÷: при чому попит на нерухом—÷сть та автомоб—÷л—÷, зг—÷дно рейтингу, перевищу—‘ попит на —÷нш—÷ товари тривалого використанн€. Ќезважаючи на вс—÷ проблеми, дос€гнутий дуже пом—÷тний прогрес у розвитку кредитуванн€ населенн€ в ц—÷лому. –инок продажу забезпечений ф—÷нансовими закладами лише на 40%, тому зтјў€вл€ютьс€ все нов—÷ банки та вступають в конкурентну боротьбу за споживача. ѕопул€рн—÷сть споживчого кредитуванн€ пом—÷ж банками набира—‘ оберти.


2.3 јнал—÷з кредитного портфел€ та процесу зд—÷йсненн€ споживчого кредитуванн€ в ј Ѕ "ѕравекс-банкї


ѕроцес орган—÷зац—÷—„ споживчого кредитуванн€ в ј Ѕ "ѕравекс-банкї регулю—‘тьс€ ѕоложенн€м ј Ѕ "ѕравекс-банкї про споживче кредитуванн€. ѕор€док, зг—÷дно €кого в—÷дбува—‘тьс€ зд—÷йсненн€ операц—÷й по кредитуванню ф—÷зичних ос—÷б на споживч—÷ потреби, розроблений на п—÷дстав—÷ «акон—÷в ”кра—„ни "ѕро банки —÷ банк—÷вську д—÷€льн—÷стьї, "ѕро заставуї, "ѕро оц—÷нку майна, майнових прав та профес—÷йну оц—÷ночну д—÷€льн—÷сть в ”кра—„н—÷ї та —÷нших законодавчих акт—÷в, ѕоложенн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни "ѕро кредитуванн€ї, нормативних акт—÷в Ќац—÷онального банку ”кра—„ни, ѕоложень ј Ѕ "ѕравекс-банк "ѕро споживче кредитуванн€ї, "ѕро кредитн—÷ ком—÷тети ј Ѕї ѕравекс-банкї, "ѕро кредитний ком—÷тет по кредитуванню ф—÷зичних ос—÷бї, "ѕро кредитний ком—÷тет по споживчому кредитуваннюї, “ехнолог—÷чних карт операц—÷й з кредитуванн€ ф—÷зичних ос—÷б та —÷нших нормативних документ—÷в.

« метою кредитуванн€ ф—÷зичних ос—÷б на споживч—÷ потреби в Ѕанку (балансов—÷й установ—÷ Ѕанку) створю—‘тьс€  редитн—÷ ком—÷тети двох р—÷вн—÷в:  редитний ком—÷тет по кредитуванню ф—÷зичних ос—÷б та  редитн—÷ ком—÷тети по споживчому кредитуванню.

 редитний ком—÷тет по кредитуванню ф—÷зичних ос—÷б Ѕанку (балансов—÷й установ—÷) прийма—‘ р—÷шенн€ про умови кредитуванн€ ф—÷зичних ос—÷б у межах сво—‘—„ компетенц—÷—„, €ка визнача—‘тьс€ –—÷шенн€м ѕравл—÷нн€ Ѕанку (балансово—„ установи Ѕанку) та ѕоложенн€м про кредитний ком—÷тет по кредитуванню ф—÷зичних ос—÷б.

 редитний ком—÷тет по кредитуванню ф—÷зичних ос—÷б балансово—„ ÷ќ Ѕанку у межах сво—‘—„ компетенц—÷—„ встановлю—‘ л—÷м—÷ти самост—÷йного прийн€тт€ р—÷шенн€ по кредитуванню ф—÷зичних ос—÷б  редитного ком—÷тету по кредитуванню ф—÷зичних ос—÷б балансово—„ установи Ѕанку, €к—÷ —‘ обов`€зковими дл€ виконанн€.

 редитний ком—÷тет по споживчому кредитуванню прийма—‘ –—÷шенн€ щодо кредитуванн€ ф—÷зичних ос—÷б зг—÷дно ѕоложенн€ по  редитний ком—÷тет по споживчому кредитуванню та –—÷шень ѕравл—÷нн€ Ѕанку (балансово—„ установи Ѕанку). якщо прийн€тт€ р—÷шень виходить за меж—÷ л—÷м—÷т—÷в самост—÷йного прийн€тт€ р—÷шень  редитного ком—÷тету по споживчому кредитуванню в Ѕанку (балансов—÷й установи Ѕанку), документи передаютьс€ на розгл€д в—÷дпов—÷дного  редитного ком—÷тету по кредитуванню ф—÷зичних ос—÷б в балансов—÷й установ—÷ Ѕанку (або ÷ќ Ѕанку), €кий прийма—‘ в—÷дпов—÷дне р—÷шенн€.

ћатер—÷али зас—÷дань  редитного ком—÷тету по споживчому кредитуванню в Ѕанку повинн—÷ бути надан—÷ секретарем беззаперечно на вимогу члена в—÷дпов—÷дного  редитного ком—÷тету по кредитуванню ф—÷зичних ос—÷б в Ѕанку.

 редитний прац—÷вник д—÷—‘ на п—÷дстав—÷ посадово—„ —÷нструкц—÷—„, –—÷шень ѕравл—÷нн€ Ѕанку, –—÷шень в—÷дпов—÷дних кредитних ком—÷тет—÷в, наказ—÷в.

ќбов`€зки кредитного прац—÷вника:

  • виконувати вс—÷ д—÷—„, передбачен—÷ нормативними документами та внутр—÷шньобанк—÷вськими ѕоложенн€ми з питань кредитуванн€ ф—÷зичних ос—÷б у строки та у обс€гах, вказаних в цих документах;
  • виконувати накази начальника в—÷дд—÷лу споживчого кредитуванн€, р—÷шенн€  редитних ком—÷тет—÷в Ѕанку (балансово—„ установи Ѕанку).

¬—÷дпов—÷дальн—÷сть кредитного прац—÷вника:

  • за належне виконанн€ покладених на нього обов`€зк—÷в в—÷дпов—÷дно до посадово—„ —÷нструкц—÷—„;
  • за правильн—÷сть та сво—‘часн—÷сть зд—÷йснених операц—÷й;
  • за виконанн€ наказ—÷в начальника в—÷дд—÷лу споживчого кредитуванн€;
  • збереженн€ банк—÷всько—„ та—‘мниц—÷.

ѕри зверненн—÷ потенц—÷йного позичальника з метою отриманн€ кредиту кредитним прац—÷вником проводитьс€ особиста сп—÷вбес—÷да з ф—÷зичною особою, в ход—÷ €ко—„ позичальник отриму—‘ наступну —÷нформац—÷ю:

  • перел—÷к —÷снуючих програм споживчого кредитуванн€;
  • умови кредитуванн€ (строки, в—÷дсотков—÷ ставки, забезпеченн€, розм—÷р необх—÷дного щом—÷с€чного доходу);
  • перел—÷к необх—÷дних документ—÷в дл€ отриманн€ кредиту;
  • строк розгл€ду за€ви.

 редитний прац—÷вник разом —÷з позичальником визнача—‘ бажану програму споживчого кредитуванн€, умови кредитуванн€ та з`€сову—‘:

  • соц—÷альний стан позичальника;
  • ф—÷нансово-майновий стан позичальника;
  • щом—÷с€чний дох—÷д за останн—÷ 6 м—÷с€ц—÷в на дату поданн€ за€ви;
  • кл—÷—‘нтську та кредитну —÷стор—÷ю позичальника, на€вн—÷сть поточних рахунк—÷в потенц—÷йного позичальника та п—÷дпри—‘мства, на €кому в—÷н працю—‘, в установах ј Ѕ "ѕравекс-банкї;
  • д—÷лову репутац—÷ю;
  • в—÷домост—÷ про розм—÷р кредиту та бажану процентну ставку;
  • ц—÷льове призначенн€ кредиту;
  • можливе забезпеченн€;
  • бажану дату отриманн€ кредиту.

–озм—÷р щом—÷с€чних доход—÷в позичальника не повинен бути меншим за розм—÷р м—÷н—÷мально—„ зароб—÷тно—„ плати на дату поданн€ за€ви.

ѕри зверненн—÷ позичальника до Ѕанку (балансово—„ установи Ѕанку) з клопотанн€м про наданн€ кредиту або в—÷дкритт€ кредитно—„ л—÷н—÷—„ п—÷д плат—÷жну картку кредитний прац—÷вник розрахову—‘ максимальний розм—÷р кредиту в залежност—÷ в—÷д потреб позичальника та середньом—÷с€чних доход—÷в (надходжень на поточний рахунок, в—÷дкритий в Ѕанку).

якщо в результат—÷ особисто—„ сп—÷вбес—÷ди встановлю—‘тьс€, що ф—÷нансовий стан позичальника —‘ ст—÷йким, стаб—÷льним та достатн—÷м дл€ отриманн€ кредиту, кредитний прац—÷вник продовжу—‘ роботу з потенц—÷йним позичальником з метою наданн€ кредиту.

” випадку недостатнього доходу потенц—÷йного позичальника дл€ отриманн€ кредиту кредитним прац—÷вником пропону—‘тьс€ позичальнику:

  • надати —÷нформац—÷ю щодо додаткових доход—÷в;
  • розгл€нути можлив—÷сть кредитуванн€ у меншому розм—÷р—÷;
  • надати забезпеченн€ (додаткове забезпеченн€);

ѕри нев—÷дпов—÷дност—÷ потенц—÷йного позичальника кредитн—÷й пол—÷тиц—÷ Ѕанку такому позичальнику в—÷дмовл€ють у наданн—÷ кредиту.

ѕ—÷сл€ одержанн€ коп—÷—„ протоколу  редитного ком—÷тету з р—÷шенн€м про наданн€ кредиту кредитами прац—÷вник кредитного в—÷дд—÷лу готу—‘ кредитний догов—÷р у 2-х прим—÷рниках. «м—÷ст кредитного договору кредитний прац—÷вник в—÷дд—÷ленн€ узгоджу—‘ з позичальником. ѕри п—÷дготовц—÷ кредитного договору використову—‘тьс€ типова форма, розроблена ёридичним управл—÷нн€м ÷ентрального оф—÷су Ѕанку та затверджена ѕостановою ѕравл—÷нн€ ј Ѕ "ѕравекс-банкї. ” випадку виникненн€ розб—÷жностей щодо зм—÷сту кредитного договору з позичальником, кредитний прац—÷вник сп—÷льно з участю прац—÷вника юридично—„ служби, вносить зм—÷ни та доповненн€ в текст кредитного договору.

ќриг—÷нал кредитного договору разом —÷з розпор€дженн€м на оприбуткуванн€ кредитного договору на позабаланс переда—‘тьс€ кредитним прац—÷вником в—÷дд—÷ленн€ за фактом п—÷дписанн€ до сховища Ѕанку (балансово—„ установи Ѕанку) прот€гом 3 робочих дн—÷в з дати п—÷дписанн€ такого договору.  оп—÷€ договору залиша—‘тьс€ в кредитн—÷й справ—÷ позичальника.

«—÷бран—÷ документи кредитний прац—÷вник оформлю—‘ в кредитну справу. ” кредитну справу п—÷дшиваютьс€ вс—÷ документи, що —‘ в на€вност—÷ на момент п—÷дписанн€ кредитного договору (з—÷бран—÷ зг—÷дно перел—÷ку документи, встановленими д—÷ючими програмами споживчого кредитуванн€), а також вс—÷ наступн—÷ документи, що стосуютьс€ даного договору, до моменту завершенн€ кредитних в—÷дносин з позичальником. ќриг—÷нали договору знаход€тьс€ у сховищ—÷ Ѕанку (балансово—„ установи Ѕанку). ¬—÷дпов—÷дальн—÷сть за стан веденн€ кредитно—„ справи несе кредитний прац—÷вник.

Ќаданн€ кредиту зд—÷йсню—‘тьс€ на ц—÷л—÷, що передбачен—÷ кредитним договором у пор€дку, визначеному ѕоложенн€м "ѕро споживче кредитуванн€ї та “ехнолог—÷чними картами операц—÷й з кредитуванн€ ф—÷зичних ос—÷б.

ѕри отриманн€ гот—÷вки через касу банку видача кредиту зд—÷йсню—‘тьс€ на поточний рахунок ф—÷зично—„ особи, €к—÷й в—÷дкрива—‘тьс€ в обов'€зковому пор€дку. ƒодатково до пакету документ—÷в дл€ отриманн€ кредиту позичальник заповню—‘ за€ву, картку —÷з зразками п—÷дпису та п—÷дпису—‘ догов—÷р про в—÷дкритт€ та веденн€ поточного рахунку. ƒаний поточний рахунок може бути використаний дл€ видач—÷ кредиту, але на нього не поширюютьс€ вимоги щодо в—÷дсутност—÷ ком—÷с—÷—„ за видачу кредиту та перерахуванн€ кошт—÷в на погашенн€ кредиту (в—÷дсотк—÷в). Ќарахуванн€ в—÷дсотк—÷в зд—÷сню—‘тьс€ з дн€ фактичного перерахуванн€ кредитних кошт—÷в на поточний рахунок позичальника.

3 метою спрощенн€ процедури погашенн€ кредиту та в—÷дсотк—÷в за його користуванн€ кредитний прац—÷вник може запропонувати позичальников—÷ укласти додаткову угоду до договору на в—÷дкритт€ та веденн€ поточного рахунку та кредитного договору. ƒодатков—÷ угоди передбачають наданн€ Ѕанку права списувати з поточного рахунку позичальника грошов—÷ кошти дл€ погашенн€ заборгованост—÷ за кредитом та в—÷дсотками автоматично (з моменту виникненн€ заборгованост—÷). ƒл€ дано—„ процедури позичальник, окр—÷м додатково—„ угоди на догов—÷рне списанн€ п—÷дпису—‘ 2 розпор€дженн€: на перерахуванн€ кошт—÷в на погашенн€ в—÷дсотк—÷в та погашенн€ кредиту. ѕ—÷сл€ п—÷дписанн€ даних документ—÷в кредитний прац—÷вник пов—÷домл€—‘ прац—÷вника структурного п—÷дрозд—÷лу з автоматизац—÷—„ балансово—„ установи Ѕанку дл€ актив—÷зац—÷—„ дано—„ процедури.

ѕри заповненн—÷ розпор€дженн€ обов'€зково вказу—‘тьс€ дата перерахуванн€, €ка повинна бути наступною за датою виникненн€ заборгованост—÷ по кредиту та в—÷дсотках.

ѕо в—÷дсотках та по кредиту датою виникненн€ зобов'€занн€ вважа—‘тьс€ день, наступний за вказаним в кредитному договор—÷ дл€ проведенн€ вищезазначених розрахунк—÷в.

¬—÷дсотки з поточного рахунку списуютьс€ автоматично, про суму списанн€ заборгованост—÷ за кредитом кредитний прац—÷вник пов—÷домл€—‘ прац—÷вника структурного п—÷дрозд—÷лу з автоматизац—÷—„ балансово—„ установи Ѕанку щом—÷с€чно за даними кредитного договору з позичальником, або в—÷дсл—÷дкову—‘ в—÷дпов—÷дн—÷сть залишку на поточному рахунку сум—÷ погашенн€ кредиту зг—÷дно умов кредитного договору.

” випадку в—÷дсутност—÷ у позичальника розрахункового рахунку, або €кщо позичальник не п—÷дпису—‘ додаткову угоду, зазначену вище, погашенн€ кредиту в—÷дбува—‘тьс€ шл€хом внесенн€ гот—÷вки на позичковий рахунок та рахунок нарахованих в—÷дсотк—÷в через касу.

ƒокументи на перерахуванн€ кредитних кошт—÷в (рахунки-фактури, договори та розпор€дженн€ на перерахуванн€ кошт—÷в) надаютьс€ позичальником до банку.  редитний прац—÷вник проводить перев—÷рку наданих дл€ оплати документ—÷в в—÷дпов—÷дно до вимог чинного законодавства та “ехнолог—÷чних карт операц—÷й з кредитуванн€ ф—÷зичних ос—÷б.

ќриг—÷нали розпор€джень чи —÷нших документ—÷в на перерахуванн€ кошт—÷в залишаютьс€ в кредитн—÷й справ—÷ позичальника.

 редитний прац—÷вник в—÷дд—÷ленн€ готу—‘ розпор€дженн€ на перерахуванн€ кредитних кошт—÷в з позичкового рахунку позичальника в рахунок оплати товар—÷в/послуг та переда—‘ прац—÷внику в—÷дд—÷лу споживчого кредитуванн€ засобом факсим—÷льного зв'€зку.

ѕрац—÷вник в—÷дд—÷лу споживчого кредитуванн€ на п—÷дстав—÷ наданого розпор€дженн€ прот€гом робочого дн€ склада—‘ плат—÷жне дорученн€, ре—‘стру—‘ в журнал—÷ ре—‘страц—÷—„, в—÷зу—‘, переда—‘ на п—÷дпис ос—÷б, €к—÷ мають право першого та другого п—÷дпису.

ѕ—÷сл€ п—÷дписанн€ плат—÷жного дорученн€ прац—÷вник в—÷дд—÷лу споживчого кредитуванн€ переда—‘ уповноважен—÷й особ—÷ структурного п—÷дрозд—÷лу, €ка зд—÷йсню—‘ дан—÷ операц—÷—„, плат—÷жне дорученн€ дл€ перерахуванн€ кошт—÷в. ƒругий екземпл€р п—÷дшива—‘тьс€ в кредитну справу позичальника разом —÷з ориг—÷налом розпор€дженн€ позичальника на перерахуванн€ кошт—÷в.

” випадку отриманн€ кредиту п—÷д плат—÷жну картку кредитний прац—÷вник викону—‘ наступн—÷ д—÷—„:

  • збира—‘ пакет документ—÷в дл€ отриманн€ картки та в—÷дкритт€ карткового рахунку;
  • переда—‘ документи дл€ внесенн€ —÷нформац—÷—„ в систему “рансмастер структурному п—÷дрозд—÷лу плат—÷жних карток балансово—„ установи Ѕанку (або —÷нш—÷й уповноважен—÷й особ—÷, €ка ма—‘ в—÷дпов—÷дн—÷ права на зд—÷йсненн€ дано—„ операц—÷—„);

ѕ—÷сл€ прийн€тт€ позитивного –—÷шенн€ в—÷дпов—÷дного  редитного ком—÷тету:

  • нада—‘ розпор€дженн€ про в—÷дкритт€ рахунк—÷в;
  • нада—‘ розпор€дженн€ дл€ внесенн€ зм—÷н в систему “рансмастер в—÷дпов—÷дальн—÷й особ—÷ по робот—÷ в “рансмастер—÷;
  • нада—‘ розпор€дженн€ про в—÷дкритт€ кредитно—„ л—÷н—÷—„ п—÷д плат—÷жну картку прац—÷внику в—÷дд—÷лу споживчого кредитуванн€, в—÷дпов—÷дальному за встановленн€ кредитних л—÷н—÷й в систем—÷ “рансмастер.

«н€тт€ гот—÷вки зд—÷йсню—‘тьс€ позичальником за допомогою плат—÷жно—„ картки.  редитний прац—÷вник пов—÷домл€—‘ в—÷дд—÷л неторгових операц—÷й про дату видач—÷ кредиту та суму.  редитний прац—÷вник розрахову—‘ суму гот—÷вки, що необх—÷дно зн€ти, враховуючи розм—÷р ком—÷с—÷—„ Ѕанку за дану операц—÷ю та особисто контролю—‘ отриманн€ гот—÷вки в кас—÷. –озм—÷р гот—÷вки, що зн—÷ма—‘тьс€ з картки, не повинен перевищувати р—÷зницю м—÷ж розм—÷ром кредитно—„ л—÷н—÷—„ та розм—÷ром ком—÷с—÷—„. «аборон€—‘тьс€ зн€тт€ гот—÷вки з картки у повному розм—÷р—÷ кредитно—„ л—÷н—÷—„, тому що ком—÷с—÷€ спису—‘тьс€ автоматично.

ќриг—÷нали отриманих в—÷д позичальника документ—÷в збер—÷гаютьс€ в кредитн—÷й справ—÷ позичальника.

” 2006 роц—÷ ј Ѕ "ѕравекс-банкї дотримувавс€ напр€мку розм—÷щенн€ ф—÷нансових ресурс—÷в на ринку кредитуванн€ кл—÷—‘нт—÷в, особливо зосередившись на кредитуванн—÷ ф—÷зичних ос—÷б. «а минулий р—÷к кредити ф—÷зичних ос—÷б зросли в 1,7 рази —÷ становили 53,8% (1143278 тис. грн.) вс—÷х актив—÷в.  р—÷м цього, значна питома вага належить кредитам, наданим юридичним особам (10,8% або 230129 тис. грн.) та —÷ншим банкам (5,1% або 109237 тис. грн.). ћайно банку в структур—÷ актив—÷в становить 7,9% (168295 тис. грн.).

 редитуванн€ —‘ одним —÷з пр—÷оритетних —÷ прибуткових напр€мк—÷в д—÷€льност—÷ банку.

ƒоходи в—÷д кредитних операц—÷й у 2006 роц—÷ склали 167,22 млн. грн. або 45,2% в—÷д ус—÷х доход—÷в банку.

” 2006 роц—÷ ј Ѕ "ѕравекс-банкї продовжував створювати нов—÷ кредитн—÷ продукти, значно розширивши при цьому сфери кредитуванн€. «а рахунок цього кредитний портфель банку в 2006 роц—÷ зб—÷льшивс€ в 2,19 рази або в абсолютних цифрах на 397,08 млн. грн. —÷ склав станом на 01.01.2007 року 1425,62 млн. грн.

ѕри цьому умови за кредитами ѕравекс-банку залишалис€ одними з найвиг—÷дн—÷ших на ринку кредитних послуг ”кра—„ни.

ѕравекс-банк пос—÷да—‘ одне з л—÷дируючих м—÷iь на банк—÷вському ринку ”кра—„ни з кредитуванн€ ф—÷зичних ос—÷б, що становить 80,2% в—÷д кредит—÷в у загальному кредитному портфел—÷ банку.

ќбс€г кредитуванн€ ф—÷зичних ос—÷б за 2006 р—÷к зб—÷льшивс€ пор—÷вн€но з 2005¬ар. у 2,19 рази або в абсолютних цифрах на 451,13 млн. грн. та склав станом на 01.01.2007 року 1143,28 млн. грн. ÷ей обс€г склавс€ завд€ки наданню широкого спектра програм дл€ громад€н, а саме (рис.¬а2.1.):


–ис.¬а2.1.  редити ф—÷зичних ос—÷б


  • стандартного кредитуванн€ п—÷д заставу нерухомост—÷, земл—÷, майнових прав на депозит, транспортних засоб—÷в;
  • —÷потечного кредитуванн€ дл€ куп—÷вл—÷ житла терм—÷ном до 20 рок—÷в;
  • молод—÷жного кредитуванн€ дл€ куп—÷вл—÷ житла терм—÷ном до 20 рок—÷в;
  • кредитуванн€ дл€ куп—÷вл—÷ автомоб—÷л—÷в у розстрочку терм—÷ном до 6 рок—÷в;
  • споживчого кредитуванн€ дл€ придбанн€ побутово—„, ауд—÷о - та в—÷деотехн—÷ки терм—÷ном до 3 рок—÷в;
  • ломбардного кредитуванн€.

ѕравекс-банк нада—‘ послуги з кредитуванн€ юридичних ос—÷б —÷ дл€ цього пост—÷йно розробл€ютьс€ нов—÷ кредитн—÷ програми. ”сього в банку працю—‘ 9 кредитних програм дл€ юридичних ос—÷б, а саме (рис.¬а2.2.):

  • стандартне кредитуванн€ п—÷д заставу;
  • кредитуванн€ у форм—÷ овердрафту;
  • довгострокове кредитуванн€ п—÷д —÷нвестиц—÷—„ в нерухом—÷сть (оф—÷си, прим—÷щенн€);
  • кредитуванн€ дл€ куп—÷вл—÷ автомоб—÷л—÷в у розстрочку (у тому числ—÷ парку автомоб—÷л—÷в);
  • кредитуванн€ шл€хом врахуванн€ вексел—÷в;
  • кредитуванн€ з використанн€м документарних акредитив—÷в;
  • кредитуванн€ п—÷д зовн—÷шньо-економ—÷чну д—÷€льн—÷сть;
  • мультивалютне кредитуванн€;
  • операц—÷—„ з факторингу.


–ис.¬а2.2.  редити юридичних ос—÷б


 редитний портфель юридичних ос—÷б склада—‘ станом на 01.01.2007 року 282,34 млн. грн.

« урахуванн€м розширенн€ мереж—÷ ф—÷л—÷й та в—÷дд—÷лень банку (станом на 01 с—÷чн€ 2007 року ѕравекс-банк нараховував 406 ф—÷л—÷й та в—÷дд—÷лень по вс—÷й ”кра—„н—÷) необх—÷дно в—÷дзначити —÷ рег—÷ональну структуру кредитного портфел€ (рис.¬а2.3.).

 редити ф—÷л—÷й та рег—÷ональних в—÷дд—÷лень складають 33,25% або 473,98 млн. грн. в абсолютних цифрах станом на 01.01.2007 року.


–ис.¬а2.3.  редитний портфель по рег—÷онах


јнал—÷з кредитного портфел€ за видами валют п—÷дтверджу—‘ тенденц—÷ю минулих рок—÷в, де валютний кредитний портфель склада—‘ дв—÷ трет—÷ в—÷д загального кредитного портфел€.

як—÷сть кредитного портфел€ пол—÷пшу—‘тьс€ щор—÷чно.

—в—÷това практика в економ—÷чно розвинутих кра—„нах з—÷ стаб—÷льною економ—÷кою припуска—‘ в банках проблемну заборгован—÷сть до 6% в—÷д загального кредитно-—÷нвестиц—÷йного портфел€. —таном на 01 с—÷чн€ 2007¬ар. у ѕравекс-банку вона складала 3,03% (з них 1,2% - кредити, видан—÷ до 1998 року). ÷е св—÷дчить про високопрофес—÷йний п—÷дх—÷д до зд—÷йсненн€ мон—÷торингу при видач—÷ кредит—÷в, а також до зд—÷йсненн€ пост—÷йного контролю за д—÷ючими кредитами.

“акож фах—÷вц—÷ кредитного департаменту —÷ дал—÷ продовжують розробку нових програм кредитуванн€ й у 2008 роц—÷ запропонують до послуг кл—÷—‘нт—÷в - юридичних —÷ ф—÷зичних ос—÷б - нов—÷ кредитн—÷ продукти.

” 2006 роц—÷ Ѕанк, ви€вл€ючи ло€льн—÷сть до сво—„х пост—÷йних кл—÷—‘нт—÷в, упровадив нову форму наданн€ споживчого кредиту - гот—÷вкою на будь-€к—÷ ц—÷л—÷ кл—÷—‘нта. “акий кредит нада—‘тьс€ кл—÷—‘нтам, €к—÷ виконали сво—„ зобовтјў€занн€ за отриманими споживчими кредитами сво—‘часно та у повному обс€з—÷, за спрощеною процедурою прот€гом 15 хвилин.

—пец—÷ал—÷стам департаменту споживчого кредитуванн€ банку розроблена система експрес-оц—÷нки кредитоспроможност—÷ позичальника за допомогою "скорингї¬а- методу, €кий да—‘ змогу прийн€ти р—÷шенн€ щодо наданн€ кредиту прот€гом 5 хвилин, що значно скорочу—‘ загальний час оформленн€ споживчого кредиту - до 20 хвилин.

ѕравекс-банк розширив спектр послуг, €к—÷ надаютьс€ у кредит. “епер, паралельно з кредитуванн€м на здобутт€ осв—÷ти, отриманн€ майже вс—÷х медичних, юридичних та туристичних послуг, споживчий кредит нада—‘тьс€ також на оплату пол—÷с—÷в страхуванн€ автомоб—÷л—÷в јвто  ј— ќ.

ѕравекс-банк зб—÷льшив максимальну суму споживчого кредиту до 25 тис. грн., завд€ки чому зросли можливост—÷ кл—÷—‘нт—÷в у задоволенн—÷ сво—„х споживчих потреб.

ѕравекс-банк почав надавати споживч—÷ кредити без дов—÷дки про доходи. “епер кл—÷—‘нту необх—÷дно лише надати паспорт та дов—÷дку про присво—‘нн€ —÷дентиф—÷кац—÷йного коду, прописка —‘ необовтјў€зковою.

ƒл€ зручност—÷ кл—÷—‘нт—÷в Ѕанк запровадив нову схему оплати заборгованост—÷ за споживчим кредитом. ўом—÷с€чне погашенн€ споживчого кредиту р—÷вними частками за ану—„тет - ним граф—÷ком з двома можливими терм—÷нами погашенн€ - з 1-го по 10-те або з 11-го по 20-те число м—÷с€ц€.

Ѕанк почав надавати споживч—÷ кредити кл—÷—‘нтам на пер—÷од до 36 м—÷с€ц—÷в (до 3 рок—÷в). “аким чином, сьогодн—÷ споживчий кредит на куп—÷влю практично ус—÷х товар—÷в та де€ких послуг кл—÷—‘нти мають можлив—÷сть оформити на строк 6, 12, 18, 24, 30, 36 м—÷с€ц—÷в.

ƒл€ ще б—÷льшо—„ зручност—÷ у користуванн—÷ споживчим кредитом ѕравекс-Ѕанк упровадив можлив—÷сть сплачувати ком—÷с—÷ю банку за наданн€ споживчого кредиту частинами прот€гом всього строку д—÷—„ кредитного договору.

” пор—÷вн€н—÷ з минулим роком завд€ки зб—÷льшенню к—÷лькост—÷ укладених генеральних угод за програмою споживчого кредитуванн€ (на 11% пор—÷вн€но з 2005 роком) зросла к—÷льк—÷сть магазин—÷в-партнер—÷в банку, через €к—÷ безпосередньо зд—÷йсню—‘тьс€ видача споживчих кредит—÷в, зб—÷льшились обс€ги видач—÷ споживчих кредит—÷в та обс€г кредитного портфел€. «авд€ки проведеному анал—÷зу можна простежити тенденц—÷ю пост—÷йного зростанн€ цих показник—÷в, що св—÷дчить про ефективну роботу ѕравекс-банку на даному сегмент—÷ ринку банк—÷вських послуг.

Ќа початку 2006 року кредитний портфель за програмою споживчого кредитуванн€ становив 112900,75 тис. грн. ѕрот€гом 2006 року кредитний портфель банку зб—÷льшивс€ на 121781,24 тис. грн. —÷ на початок 2007 року становив 234681,99 тис. грн.

«апроваджен—÷ у 2006 роц—÷ нововведенн€ зумовили значне зб—÷льшенн€ обс€г—÷в споживчого кредитуванн€ (рис.¬а2.4.).

«а 2005 р—÷к ѕравекс-банк видав 117717 споживчих кредит—÷в на суму 192045,84 тис. грн., а у 2006 роц—÷ - 183154 споживч—÷ кредити на суму 369399,93 тис. грн. (рис.¬а2.5.).

–ис.¬а2.4.  —÷льк—÷сть споживчих кредит—÷в та обс€ги кредитуванн€


–ис.¬а2.5. ƒинам—÷ка суми виданих споживчих кредит—÷в у 2006 роц—÷ (тис. грн.)


 —÷льк—÷сть виданих кредит—÷в у 2006 роц—÷ пор—÷вн€но з 2005 роком, зросла на 55,6 в—÷дсотка, а сума - на 92,4 в—÷дсотка.

ѕост—÷йне зб—÷льшенн€ обс€г—÷в кредитуванн€ можна простежити прот€гом всього 2006 року. “ак, у червн—÷ 2006 року ѕравекс-банк видав 11514 кредит—÷в на суму 21029,51 тис. грн., а у грудн—÷ 2006 року - 30255 кредит—÷в на суму 66589,42 тис. грн. “обто к—÷льк—÷сть кредит—÷в зб—÷льшилась у 2,6 рази, а сума - в 3,2 рази.

ƒинам—÷чному розвитку програми споживчого кредитуванн€ у 2006 роц—÷ спри€ло поширенн€ послуги видач—÷ споживчих кредит—÷в безпосередньо у магазинах. ѕрот€гом 2006 року к—÷льк—÷сть пункт—÷в видач—÷ кредит—÷в у магазинах зб—÷льшилас€ до 351.


2.4 ’арактеристика та стан —÷нформац—÷йних систем —÷ технолог—÷й у сфер—÷ кредитних операц—÷й ј Ѕ "ѕравекс-банкї


ѕередов—÷ —÷нформац—÷йн—÷ технолог—÷—„ з кожним роком в—÷д—÷грають все б—÷льшу роль у житт—‘д—÷€льност—÷ ф—÷нансового сектора економ—÷ки й, по сут—÷, на сьогодн—÷шн—÷й день вони стали одн—÷—‘ю з головних складових частин усп—÷шного розвитку й процв—÷танн€ банк—÷вського б—÷знесу [82].

 омп'ютеризац—÷€ банк—÷в ”кра—„ни супроводжу—‘тьс€ вдосконаленн€м технолог—÷—„ зд—÷йсненн€ основних банк—÷вських операц—÷й —÷ п—÷двищенн€м загального р—÷вн€ керованост—÷ банк—÷в [50].

¬икористанн€ сучасних —÷нформац—÷йних технолог—÷й дозвол€—‘ комплексно вир—÷шувати актуальн—÷ проблеми анал—÷зу банк—÷вських операц—÷й, —÷, €к насл—÷док, вдосконалити ф—÷нансово-кредитну та —÷нвестиц—÷йну д—÷€льн—÷сть комерц—÷йних банк—÷в на початковому р—÷вн—÷ банк—÷всько—„ системи кра—„ни, —÷ вдосконалити нагл€дов—÷ та контрольн—÷ функц—÷—„ на верхньому —„—„ р—÷вн—÷ в особ—÷ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни. ¬досконаленн€ —÷нформац—÷йно—„ —÷нфраструктури сучасного банку об'—‘ктивно в—÷дпов—÷да—‘ його стратег—÷чним —÷нтересам, —÷стотно пол—÷пшуючи €к—÷сть —÷нформац—÷йного обслуговуванн€ основних б—÷знес-процес—÷в. ѕри цьому п—÷двищу—‘тьс€ загальний р—÷вень внутр—÷шнього стратег—÷чного б—÷знес-плануванн€ та р—÷вень наданн€ банк—÷вських послуг. √оловним напр€мом, за €ким автоматизац—÷€ внутр—÷шньобанк—÷вських операц—÷й ма—‘ позитивно впливати на конкурентну позиц—÷ю комерц—÷йного банку, —‘ скороченн€ внутр—÷шн—÷х витрат —÷ п—÷двищенн€ €кост—÷ виконанн€ основних внутр—÷шньогосподарських процедур та обслуговуванн€ кл—÷—‘нтури [82].

 р—÷м автоматизац—÷—„ багатьох рутинних банк—÷вських процес—÷в, сучасн—÷ —÷нформац—÷йн—÷ системи здатн—÷ надати значну допомогу в вир—÷шенн—÷ р€ду анал—÷тичних задач, що дозвол€ють не т—÷льки точно —÷ швидко визначати ф—÷нансов—÷ результати т—÷—‘—„ або —÷ншо—„ банк—÷всько—„ операц—÷—„, але й складати достов—÷рн—÷ прогнозн—÷ оц—÷нки в—÷дносно ф—÷нансового становища —÷ р—÷вн€ л—÷кв—÷дност—÷ самого банку [84].

ƒинам—÷ка зм—÷ни ринково—„ ситуац—÷—„ примушу—‘ банки пост—÷йно в—÷дстежувати стан ф—÷нансових —÷ фондових ринк—÷в, сво—‘часно —÷ адекватно реагувати на —„х зм—÷ни. ѕри р—÷вн—÷ автоматизац—÷—„ процедур анал—÷тичного —÷ управл—÷нського характеру, що склавс€ в даний пер—÷од, банкам ста—‘ все важче правильно ор—÷—‘нтуватис€ в реальн—÷й ринков—÷й ситуац—÷—„. ÷е пов'€зано, передус—÷м, з тим, що —÷снуюч—÷ засоби банк—÷всько—„ автоматизац—÷—„, в б—÷льшост—÷ випадк—÷в по сво—„й —÷нформац—÷йно-анал—÷тичн—÷й сут—÷ в—÷дстають в—÷д останн—÷х вимог сучасно—„ економ—÷чно—„ ситуац—÷—„, зумовлених швидким розширенн€м сфери д—÷€льност—÷ банк—÷в[67].

” зв'€зку з цим до числа основних програмних систем, що дозвол€ють вир—÷шити комплекс задач з автоматизац—÷—„ найб—÷льш важливих напр€м—÷в повс€кденно—„ д—÷€льност—÷ сучасного банку, можна в—÷днести, так звану, —÷нтегровану автоматизовану банк—÷вську систему.

јвтоматизована банк—÷вська система (јЅ—), в загальному вигл€д—÷, €вл€—‘ собою особливу форму орган—÷зац—÷йного управл—÷нн€ сучасним банком на баз—÷ використанн€ основних наукових —÷ прикладних положень —÷нформац—÷йно-к—÷бернетичного синтезу. ƒл€ створенн€ —÷ функц—÷онуванн€ јЅ— широко застосовуютьс€ основи теор—÷—„ управл—÷нн€ складними динам—÷чними об'—‘ктами практичн—÷ аспекти побудови —÷нформац—÷йних систем дл€ збору, переробка анал—÷зу та передач—÷ —÷нформац—÷—„ про х—÷д реал—÷зац—÷—„ банком сво—„х основних функц—÷й. —пираючись на програмно-апаратн—÷ засоби автоматизац—÷—„ процес—÷ —÷нформац—÷йного обм—÷ну, на методи математичного моделюванн€ анал—÷тичним ф—÷нансово-кредитних, господарчих та —÷нших процедур, јЅ— дозвол€—‘ значно—„ м—÷рою упор€дити рух —÷нформац—÷йних поток—÷в всередин—÷ банку, знизити загальну трудом—÷стк—÷сть управл—÷нсько—„ д—÷€льност—÷, —÷стотно п—÷двищити —÷нформативн—÷сть, об“—рунтован—÷сть —÷ сво—‘часн—÷сть прийн€тт€ управл—÷нських р—÷шень [64].

—творюючи ј–∆— чи будь-€ку —÷ншу систему, спираючись на певн—÷ принципи-загальн—÷ вимоги, правила, чи норми, €ких сл—÷д у цьому раз—÷ додержувати. “ак, зг—÷дно з нормативними документами п—÷д час створенн€ автоматизованих систем сл—÷д керуватис€ такими принципами [97]:

  • принцип системност—÷. ѕотр—÷бно встановлювати так—÷ звтјў€зки м—÷ж структурними елементами системи, €к—÷ забезпечують —„—„ сум—÷сн—÷сть та вза—‘мод—÷ю з —÷ншими системами. ќтже, ус—÷ звтјў€зки, елементи функц—÷—„ та проблеми управл—÷нн€ й д—÷€льност—÷ мають розгл€датис€ €к —‘дине ц—÷ле;
  • принцип розвитку (в—÷дкритост—÷). јвтоматизована система ма—‘ створюватис€ з урахуванн€м можливост—÷ поповненн€ й оновленн€ —„—„ функц—÷й та складу без порушенн€ функц—÷онуванн€ ј—;
  • принцип сум—÷сност—÷. ѕ—÷д час створенн€ системи мають бути реал—÷зован—÷ —÷нтерфейси, завд€ки €ким ц€ система зможе вза—‘мод—÷€ти з —÷ншими системами зг—÷дно з—÷ встановленими правилами;
  • принцип стандартизац—÷—„. ѕ—÷д час створенн€ систем мають бути рац—÷онально застосован—÷ типов—÷, ун—÷ф—÷кован—÷, й стандартизован—÷ елементи, проектн—÷ р—÷шенн€, пакети прикладних програм тощо;
  • принцип ефективност—÷;
  • принцип нових задач. ¬изначаючи перел—÷к задач, €к—÷ доц—÷льно включати до ј–∆—, сл—÷д ураховувати основн—÷ технолог—÷чн—÷ операц—÷—„ обробки документ—÷в та завданн€, що випливають —÷з потреби забезпечити повноту, вчасн—÷сть й оптимальн—÷сть прийн€тт€ р—÷шень;
  • принцип над—÷йност—÷. —истема ма—‘ нормально функц—÷онувати в раз—÷ виходу з ладу техн—÷чних засоб—÷в;
  • принцип —‘дино—„ —÷нформац—÷йно—„ бази. …детьс€ про застосуванн€ —‘дино—„ системи класиф—÷кац—÷—„ та —‘дино—„ системи кодуванн€ одних —÷ тих самих структурних одиниць економ—÷чно—„ —÷нформац—÷—„;
  • принцип безпеки даних.

–озгл€нут—÷ вимоги вельми загальн—÷, а отже, ус—÷ банки зац—÷кавлен—÷ додержувати —„х.

” загальному вигл€д—÷ автоматизован—÷ банк—÷вськ—÷ системи створюютьс€ в—÷дпов—÷дно до сучасних у€влень про арх—÷тектуру банк—÷вських додатк—÷в, €ка передбача—‘ розд—÷ленн€ функц—÷ональних можливостей на три р—÷вн—÷ [56].

¬ерхн—÷й р—÷вень (front - office) складають програмно-техн—÷чн—÷ засоби —÷ модул—÷, що забезпечують швидке —÷ зручне введенн€ —÷нформац—÷—„, —„—„ первинну обробку —÷ будь-€ку зовн—÷шню вза—‘мод—÷ю банку з кл—÷—‘нтами, —÷ншими банками. ЌЅ”, —÷нформац—÷йними та торговими агентствами.

—ередн—÷й р—÷вень (back-office) €вл€—‘ собою програмно-техн—÷чн—÷ засоби —÷ додатки у р—÷зних напр€мах внутр—÷шньобанк—÷всько—„ д—÷€льност—÷ та внутр—÷шн—÷х розрахунках (робота з—÷ споживчими кредитами, депозитами, ц—÷нними паперами, пластиковими картками).

Ќижн—÷й р—÷вень (accounting) - це базов—÷ функц—÷—„ ф—÷нансового —÷ управл—÷нського обл—÷ку. —аме тут зосереджен—÷ основн—÷ модел—÷, що забезпечують веденн€ бухгалтерського обл—÷ку за новим планом рахунк—÷в.

‘ункц—÷онуванн€ јЅ— спира—‘тьс€ на використанн€ сучасних засоб—÷в обчислювально—„ техн—÷ки —÷ таких вид—÷в забезпеченн€ —„х функц—÷онуванн€ [84]:

  • техн—÷чне забезпеченн€;
  • —÷нформац—÷йне забезпеченн€;
  • математичне забезпеченн€;
  • програмне забезпеченн€;
  • л—÷нгв—÷стичне забезпеченн€;
  • орган—÷зац—÷йне забезпеченн€;
  • методичне забезпеченн€;
  • ергоном—÷чне забезпеченн€;
  • правове забезпеченн€.

 омплекс заход—÷в з техн—÷чного забезпеченн€ - це об“—рунтуванн€ застосуванн€ дл€ автоматизац—÷—„ тих або —÷нших процедур —÷нформац—÷йно—„ вза—‘мод—÷—„ в рамках де€ко—„ —÷нформац—÷йно—„ системи необх—÷дного перел—÷ку техн—÷чних засоб—÷в (обчислювальна, телекомун—÷кац—÷йна та —÷нша оф—÷сна техн—÷ка). ќб“—рунтован—÷сть вибору техн—÷чних засоб—÷в автоматизац—÷—„ в кожному конкретному випадку безпосередньо залежить в—÷д загального р—÷вн€ —÷нформац—÷йного забезпеченн€ даного банку або установи, складност—÷ та масштабност—÷ його —÷нформац—÷йно—„ модел—÷, традиц—÷й —÷ прийн€того регламенту внутр—÷шнього та зовн—÷шнього документооб—÷гу, на€вност—÷ в—÷дпов—÷дних ф—÷нансових —÷ людських ресурс—÷в, а також ц—÷лого р€ду —÷нших, менш значущих чинник—÷в.

–∆нформац—÷йне забезпеченн€ функц—÷онуванн€ систем автоматизац—÷—„ економ—÷чних процедур пол€га—‘ у визначенн—÷ сут—÷ —÷ кола завдань, що вир—÷шуютьс€ в рамках дано—„ системи, визначенн—÷ перел—÷ку користувач—÷в —÷ розмежуванн€ функц—÷ональних повноважень управл—÷нського персоналу на баз—÷ орган—÷зац—÷йно—„ структури банку.

ћатематичне забезпеченн€ —÷нформац—÷йних систем €вл€—‘ собою сукупн—÷сть математичних моделей —÷ алгоритм—÷в, що забезпечують €к основу дл€ побудови прикладних програм, —÷нформац—÷йну вза—‘мод—÷ю вс—÷х елемент—÷в дано—„ системи.

ѕрограмне забезпеченн€ —÷нформац—÷йних систем под—÷л€—‘тьс€ на два основних типи:

  • системне та —÷нструментальне програмне забезпеченн€ - комплекс програм, що забезпечу—‘ узгоджену роботу всього програмно-техн—÷чного комплексу, що становить —÷нформац—÷йну систему —÷ що дозвол€—‘ автоматизувати —„—„ розробку —÷ супров—÷д;
  • прикладне програмне забезпеченн€ - комплекс програм дл€ вир—÷шенн€ конкретних завдань автоматизац—÷—„ р—÷зних б—÷знес-процес—÷в —÷ процедур в рамках —÷нформац—÷йно—„ системи.

«агальн—÷ вимоги до системного —÷ прикладного забезпеченн€ визначаютьс€ складом техн—÷чних засоб—÷в, технолог—÷чними, орган—÷зац—÷йно-методолог—÷чними особливост€ми функц—÷онуванн€ дано—„ —÷нформац—÷йно—„ системи.

Ћ—÷нгв—÷стичне забезпеченн€ —÷нформац—÷йних систем визнача—‘ загальну методолог—÷ю вза—‘мод—÷—„ користувача з системою. «м—÷стовну структуру л—÷нгв—÷стичного забезпеченн€ складають мови програмуванн€, оформленн€ запит—÷в дл€ —÷нформац—÷йно-пошукових —÷ зв—÷тних п—÷дсистем, забезпечуючи смислову та лог—÷чну в—÷дпов—÷дн—÷сть д—÷й користувача —÷ програмно-техн—÷чного забезпеченн€ системи.

ќрган—÷зац—÷йне забезпеченн€ —÷нформац—÷йних систем - це комплекс нормативно-дов—÷дкових документ—÷в, що регламентують д—÷€льн—÷сть користувач—÷в —÷ обслуговуючого персоналу системи, що визначають функц—÷—„ —÷ завданн€ кожного фах—÷вц€ на сво—‘му робочому м—÷i—÷.

ћетодичне забезпеченн€ —÷нформац—÷йних систем склада—‘тьс€ з комплексу методичних вказ—÷вок, рекомендац—÷й —÷ положень щодо впровадженн€, експлуатац—÷—„ —÷ супроводу —÷нформац—÷йно—„ системи у вигл€д—÷ контекстно-залежних електронних дов—÷дник—÷в —÷ повчальних п—÷дсистем.

≈ргоном—÷чне забезпеченн€ - це комплекс орган—÷зац—÷йних —÷ технолог—÷чних заход—÷в, що забезпечують комфортн—÷ умови експлуатац—÷—„ —÷нформац—÷йно—„ системи, що зменшують негативн—÷ впливи на людину з—÷ сторони комплексу техн—÷чних засоб—÷в системи.

ѕравове забезпеченн€ —÷нформац—÷йних систем - це система нормативно-правових документ—÷в, що визначають права та обовтјў€зки користувач—÷в —÷ обслуговуючого персоналу системи в умовах функц—÷онуванн€ —÷нформац—÷йно—„ системи, €к окремого банку або установи, так —÷ загального правового простору.

јвтоматизована банк—÷вська система (базовий комплекс) дозвол€—‘ орган—÷зувати швидке та €к—÷сне обслуговуванн€ кл—÷—‘нт—÷в по широкому спектру послуг.

ѕитому вагу активних операц—÷й становл€ть кредитн—÷ операц—÷—„, €к—÷ —÷ основним видом д—÷€льност—÷ банку. “ому вдосконаленню кредитних операц—÷—„ банк прид—÷л€—‘ значну увагу, упроваджуючи комп'ютерн—÷ технолог—÷—„ дл€ автоматизац—÷—„ функц—÷й управл—÷нн€ споживчими кредитами.

—поживче кредитуванн€ було —÷ залиша—‘тьс€ пров—÷дною прибутковою статтею банку. ѕроцес автоматизац—÷—„ споживчого кредитуванн€ найб—÷льш трудом—÷сткий —÷ тривалий, оск—÷льки необх—÷дно врахувати велику к—÷льк—÷сть вимог кредитного в—÷дд—÷лу. ÷ей процес повинен насамперед враховувати наступн—÷ вимоги:

  • веденн€ —÷ актуал—÷зац—÷€ баз даних по наданих споживчих кредитах;
  • п—÷дтримка р—÷зних вид—÷в гривневих —÷ валютних кредит—÷в;
  • забезпеченн€ виконанн€ вс—÷х операц—÷й з кредитами;
  • настройка набору операц—÷й з кредиту;
  • настройка параметр—÷в, що визначають технолог—÷чний пор€док операц—÷й з кредитами р—÷зних вид—÷в;
  • на€вн—÷сть гнучких механ—÷зм—÷в нарахуванн€ в—÷дсотк—÷в по кредитах;
  • зд—÷йсненн€ гнучких настройок по р—÷зних методах кредитуванн€;
  • можлив—÷сть використанн€ пластикових карт дл€ кредитуванн€;
  • забезпеченн€ оперативного отриманн€ зв—÷тно—„ —÷нформац—÷—„ по д—÷ючих —÷ закритих кредитах;
  • можлив—÷сть проведенн€ розрахунку по кредиту за будь-€кий попередн—÷й —÷ подальший пер—÷од часу.

—укупн—÷сть функц—÷й управл—÷нн€ споживчими кредитами з метою —„х автоматизац—÷—„ об'—‘днують в комплекси: прогнозуванн€ й плануванн€, обл—÷к —÷ контроль, анал—÷з —÷ регулюванн€.  ожний з цих комплекс—÷в викону—‘тьс€ на в—÷дпов—÷дн—÷й стад—÷—„ технолог—÷—„ обробки —÷нформац—÷—„ за допомогою закр—÷плених апаратних —÷ програмних засоб—÷в, тобто на вид—÷лених автоматизованих робочих м—÷i€х (ј–ћ).

јвтоматизац—÷€ розрахунку кредитоспроможност—÷ позичальника пол€га—‘ у визначенн—÷ показник—÷в, що характеризують акуратн—÷сть останнього щодо розрахунк—÷в за ран—÷ше отриманими кредитами, його поточний ф—÷нансовий стан —÷ перспективи зм—÷н, а також спроможн—÷сть у раз—÷ потреби моб—÷л—÷зувати кошти з р—÷зних джерел —÷ забезпечити оперативну конверс—÷ю актив—÷в у л—÷кв—÷дн—÷ кошти.

ћетодика визначенн€ показник—÷в кредитоспроможност—÷ пол€га—‘ в наступному. «г—÷дно з даними бухгалтерсько—„ та статистично—„ зв—÷тност—÷ кл—÷—‘нта обчислюють значенн€ в—÷дпов—÷дних коеф—÷ц—÷—‘нт—÷в —÷ пор—÷внюють —„х —÷з нормативними. Ќа п—÷дстав—÷ такого пор—÷вн€нн€ видаютьс€ рекомендац—÷—„ про можлив—÷сть наданн€ споживчого кредиту. якщо потр—÷бний глибший анал—÷з, вивча—‘тьс€ поточна виробнича д—÷€льн—÷сть кл—÷—‘нта, берутьс€ до уваги зв—÷тн—÷ дан—÷ за б—÷льший пром—÷жок часу —÷ обчислюютьс€ додатков—÷ показники.

јвтоматизац—÷€ веденн€ кредитних угод пол€га—‘ у виконанн—÷ таких процес—÷в: заведенн€ нових угод, огл€д списку угод, редагуванн€ окремих запис—÷в, вилученн€ окремих угод [88].

«аведенн€ ново—„ угоди зводитьс€ до посл—÷довного заповненн€ таких пол—÷в файла угод: номер угоди, код валюти, ре—‘страц—÷йний номер —÷ назва кл—÷—‘нта банку, вид кредиту, дати початку —÷ зак—÷нченн€ д—÷—„ угоди, сума угоди, процентна ставка, тип особового рахунку, номер особового рахунку дл€ угоди —÷ статус угоди. —писок угод огл€дають через екранну форму документа, куди викликаютьс€ записи з файлу угод —÷з заданими користувачем ознаками (номер угоди, ре—‘страц—÷йний номер та назва кл—÷—‘нта —÷ т. —÷н.). ѕ—÷д час огл€ду не можна вносити зм—÷ни до пол—÷в. ƒл€ цього використову—‘тьс€ спец—÷альна процедура "редагуванн€ї.

јвтоматизац—÷€ обл—÷ку операц—÷й на кредитних рахунках викону—‘тьс€ за типовою схемою обробки вх—÷дних документ—÷в. ¬х—÷дними документами п—÷д час в—÷дображенн€ на рахунках кредитних операц—÷й слугують розпор€дженн€ чи мемор—÷альн—÷ ордери на зарахуванн€ кошт—÷в на рахунок, а також прибутков—÷ —÷ видатков—÷ документи.

ѕершою операц—÷—‘ю в технолог—÷—„ обробки вх—÷дних пов—÷домлень —‘ ручне введенн€ документ—÷в операц—÷он—÷стом через екранн—÷ шаблони. ѕ—÷д час такого введенн€ зд—÷йсню—‘тьс€ програмний контроль —÷нформац—÷—„, записувано—„ в пол€ вх—÷дного файлу. ¬ операц—÷йному дн—÷ банку (ќƒЅ) передбачене повторне введенн€ документ—÷в уже —÷ншими виконавц€ми у режим—÷ " онтрольний вводї.  оли на екран—÷ з'€вл€—‘тьс€ пов—÷домленн€ "ƒокумент найденї, —÷нформац—÷€ переда—‘тьс€ на наступну операц—÷ю - оплату документа, тобто запис заноситьс€ до файлу плат—÷жних документ—÷в дн€ - господарська операц—÷€ в—÷дображу—‘тьс€ на бухгалтерських рахунках. ќсновну базу даних орган—÷зовано так, що можна на задану дату визначити рух кошт—÷в —÷ використати в—÷дпов—÷дн—÷ показники дл€ обчисленн€ процент—÷в за кредитами.

Ќарахуванн€ процент—÷в за кредитами зд—÷йсню—‘тьс€ спец—÷альним програмним модулем щодо вс—÷х кл—÷—‘нт—÷в або за вказаними рахунками. ѕрограма да—‘ змогу на початку розрахунку зм—÷нити через екранну заставку процентну ставку. –езультати обчислень записуютьс€ у спец—÷альний файл, з €кого —÷нформац—÷€ п—÷сл€ огл€ду на екран—÷ запису—‘тьс€ в основну базу даних.

 онтроль виконанн€ угод за кредитами зд—÷йснюють спец—÷альними програмними засобами —÷ запускають за допомогою екранного меню, де зазначаютьс€ функц—÷—„ персонального —÷ групового контролю за угодами.

ѕерсональний контроль означа—‘, що на екран—÷ п—÷сл€ вказаних типу та номера угоди видаютьс€ зм—÷ст угоди —÷ дан—÷ з кредитних рахунк—÷в: суми залишку та руху кошт—÷в, в—÷домост—÷ щодо нарахуванн€ та сплати сум за процентами.

√руповий контроль за кредитами зд—÷йсню—‘тьс€ на п—÷дстав—÷ фактичних даних, сформованих на екран—÷, а при потреб—÷ - на п—÷дстав—÷ виданих до друку таблиць.

ѕерел—÷к таких таблиць зада—‘тьс€ в меню —÷ користувач вказу—‘, €к—÷ таблиц—÷ сл—÷д складати. ” них навод€тьс€ суми та процентн—÷ ставки за кредитами у межах дн€, обороти за окремими позичковими рахунками прот€гом зазначеного пер—÷оду, к—÷льк—÷сть угод, суми —÷ процентн—÷ ставки за кредитами. ўодо трьох останн—÷х документ—÷в зада—‘тьс€ пер—÷од або дата, на €ку склада—‘тьс€ документ.

‘ормуванн€ зв—÷т—÷в за кредитами зд—÷йсню—‘тьс€ автоматично на п—÷дстав—÷ баз даних оперативно—„ —÷нформац—÷—„, що сформован—÷ пакетом програм ќƒЅ.

ƒл€ цього використову—‘тьс€ пакет програм ј–ћ з—÷ статистично—„ зв—÷тност—÷. ¬ екранному меню цього пакета зада—‘тьс€ перел—÷к зв—÷т—÷в, €к—÷ сл—÷д складати на задану дату.

Ќа сучасному етап—÷ розвитку програмно-апаратних засоб—÷в найб—÷льш привабливою технолог—÷—‘ю дл€ побудови —÷нформац—÷йних систем нового покол—÷нн€, що в—÷добража—‘ основн—÷ тенденц—÷—„ розвитку сучасних —÷нформац—÷йних технолог—÷й, —‘ технолог—÷€ Internet —÷ Web, €к—÷ використовуютьс€ в банках. —ьогодн—÷ мереж—÷ та —÷нформац—÷йн—÷ системи, побудован—÷ на баз—÷ Web, ведуть до революц—÷йних зм—÷н у способах сп—÷лкуванн€ користувач—÷в даних систем, у способах пошуку необх—÷дно—„ —÷нформац—÷—„ та в методах —„—„ використанн€ в процес—÷ прийн€тт€ управл—÷нських р—÷шень [98].

ќптимальна орган—÷зац—÷€ банк—÷вських послуг —÷ б—÷знес-процес—÷в можлива лише в умовах комплексного п—÷дходу до автоматизац—÷—„ р—÷зноман—÷тних —÷нформац—÷йних процес—÷в з урахуванн€м перспектив подальшого розвитку банк—÷всько—„ справи, на баз—÷ повн—÷стю —÷нтегрованих јЅ—. ” таких системах весь спектр банк—÷вських процедур реал—÷зу—‘тьс€ в —‘диному —÷нформац—÷йному простор—÷.

 омплекс заход—÷в з техн—÷чного забезпеченн€ - це об“—рунтуванн€ застосуванн€ дл€ автоматизац—÷—„ тих або —÷нших процедур —÷нформац—÷йно—„ вза—‘мод—÷—„ в рамках де€ко—„ —÷нформац—÷йно—„ системи необх—÷дного перел—÷ку техн—÷чних засоб—÷в. ќб“—рунтован—÷сть вибору техн—÷чних засоб—÷в автоматизац—÷—„ в кожному конкретному випадку безпосередньо залежить в—÷д загального р—÷вн€ —÷нформац—÷йного забезпеченн€ дано—„ установи, складност—÷ та масштабност—÷ його —÷нформац—÷йно—„ модел—÷, традиц—÷й та прийн€того регламенту внутр—÷шнього та зовн—÷шнього документооб—÷гу, на€вност—÷ в—÷дпов—÷дних ф—÷нансових —÷ людських ресурс—÷в, а також ц—÷лого р€ду —÷нших, менш значущих, чинник—÷в.

ѕитому вагу активних операц—÷й становл€ть кредитн—÷ операц—÷—„, €к—÷ основним видом д—÷€льност—÷ банку. “ому вдосконаленню кредитних операц—÷—„ безпекою канал—÷в зв'€зку, в практиц—÷ зах—÷дних банк—÷в вже отримали б—÷льш або менш задов—÷льне р—÷шенн€. “ому банкам, €к—÷ прагнуть укр—÷пити сво—„ позиц—÷—„ на цьому ринку, що розвива—‘тьс€, зручно використати розробки, реал—÷зован—÷ в зах—÷дних системах —÷ адаптован—÷ до укра—„нських умов.

–озвинен—÷ електронн—÷ канали наданн€ послуг дозвол€ють не т—÷льки €к—÷сно задовольнити запити кл—÷—‘нт—÷в, але —÷ автоматично збирати в сховищ—÷ даних —÷нформац—÷ю про прибутков—÷сть зд—÷йснюваних операц—÷й, €ка, в свою чергу, дозвол€—‘ визначити прибутков—÷сть банк—÷вських продукт—÷в залежно в—÷д кл—÷—‘нтсько—„ бази. –езультати анал—÷зу дають банку можлив—÷сть п—÷двищити ефективн—÷сть роздр—÷бних послуг, що надаютьс€ шл€хом —„х реструктуризац—÷—„ по складу, ор—÷—‘нтац—÷—„ на р—÷зн—÷ категор—÷—„ кл—÷—‘нт—÷в —÷ способам доставки кл—÷—‘нтам. “аким чином, використанн€ електронно—„ доставки банк—÷вських продукт—÷в да—‘ банку реальн—÷ конкурент—÷ переваги на ринку роздр—÷бних послуг [56].

ќсобливе м—÷iе в перел—÷ку проблем, що вимагають вир—÷шенн€ в перспективних розробках технолог—÷й, —‘ питанн€ безпеки —÷ захисту —÷нформац—÷—„, що циркулю—‘ в мереж—÷ в—÷д несанкц—÷онованого доступу, спотворенн€ або знищенн€.

“аким чином, при створенн—÷ системи захисту необх—÷дно уважно проанал—÷зувати типи загроз, найб—÷льш уразлив—÷ м—÷i€ у систем—÷ та збитки, €к—÷ можуть виникати п—÷д час порушенн€ системи захисту.

–озвитку сучасних —÷нформац—÷йних технолог—÷й акц—÷онерами й вищим менеджментом ѕравекс-банку прид—÷л€лас€ найпильн—÷ша увага. Ќе став вин€тком —÷ 2006 р—÷к, €кий ще б—÷льше закр—÷пив за ѕравекс-банком званн€ одного з найб—÷льш технолог—÷чних банк—÷в ”кра—„ни.

” 2006 роц—÷ в "ѕравекс-банкуї:

–озроблена —÷ упроваджена нова програмна п—÷дсистема обл—÷ку доход—÷в —÷ витрат. —истема побудована на баз—÷ централ—÷зованого сховища бухгалтерських даних —÷ зам—÷нила —÷снуюче, але застар—÷ле програмне забезпеченн€. Ќова система розширила функц—÷ональн—÷сть —÷ дозвол€—‘ щодн€ або щом—÷с€ц€ контролювати доходи й витрати €к по банку в ц—÷лому, так —÷ по окрем—÷й ф—÷л—÷—„ в розр—÷з—÷ статей доход—÷в —÷ витрат. —истема ма—‘ гнучкий механ—÷зм настроювань, за допомогою €кого користувач—÷ можуть швидко налаштувати систему дл€ максимально точного анал—÷зу структури доход—÷в —÷ витрат банку. ” систем—÷ передбачена функц—÷€ прогнозуванн€ доход—÷в —÷ витрат на майбутн—÷ пер—÷оди й пор—÷вн€нн€ результат—÷в прогнозу з реальними доходами й витратами.

”проваджена система "≈квайрингї, що значно спрощу—‘ розрахунки з торговими точками й забезпечу—‘ систематизац—÷ю документооб—÷гу еквайрингово—„ мереж—÷. –∆з упровадженн€м даного програмного комплексу значно скоротилис€ строки перерахуванн€ грошового в—÷дшкодуванн€ кошт—÷в торговельним точкам. Ќа ринку присутн—‘ програмне забезпеченн€, що викону—‘ базов—÷ функц—÷—„, однак переваги "асно—„ розробки ѕравекс-банку пол€гають у т—÷м, що вона врахову—‘ —÷ндив—÷дуальн—÷ побажанн€ кл—÷—‘нт—÷в банку, забезпечу—‘ вза—‘мод—÷ю з —÷ншими програмними комплексами, —÷нформац—÷йною системою банку, в—÷дпов—÷да—‘ найвищим вимогам безпеки, ма—‘ високий ступ—÷нь розширюваност—÷ й адаптац—÷—„ п—÷д нов—÷ умови роботи —÷ таким чином забезпечу—‘ безперервне вдосконаленн€ послуги еквайр—÷нгу, що нада—‘тьс€ банком.

”проваджена програмна система, що дозволила запропонувати молодим люд€м нову послугу з програми "ћолод—÷жне кредитуванн€ї.

јктивно розвивалас€ п—÷дсистема кредитуванн€ ф—÷зичних ос—÷б на придбанн€ споживчих товар—÷в та послуг, що дозволило прискорити видачу повторних кредит—÷в кл—÷—‘нтам з позитивною кредитною —÷стор—÷—‘ю, видавати кредити з ану—„тет ним методом погашенн€, формувати ще б—÷льш гнучк—÷ умови кредитуванн€ стосовно р—÷зних його строк—÷в —÷ груп товар—÷в та послуг, запровадити "скоринговуї систему оц—÷нки платоспроможност—÷ позичальник—÷в [83].

–озроблена система дл€ наданн€ додаткового —÷нформац—÷йного серв—÷су корпоративним кл—÷—‘нтам. —истема дозвол€—‘ "асникам корпорац—÷й одержувати в електронному вид—÷ консол—÷довану —÷нформац—÷ю про банк—÷вськ—÷ операц—÷—„ ф—÷л—÷й корпорац—÷—„, проведен—÷ в ус—÷х балансових —÷ без балансових п—÷дрозд—÷лах банку. «а 2006¬ар. к—÷льк—÷сть кл—÷—‘нт—÷в, що використовують системи " л—÷—‘нт-Ѕанк+ї та "–∆нтернет- л—÷—‘нт-Ѕанкї, зб—÷льшилас€ на 850.

” рамках проведених м—÷жнародними плат—÷жними системами Visa й MasterCard роб—÷т з переходу на старт-технолог—÷—„ в банку усп—÷шно впроваджена нова функц—÷ональн—÷сть у систем—÷ ем—÷с—÷—„ пластикових карток - випуск старт-карт.

¬—÷дпов—÷дно до плану роб—÷т SWIFT зд—÷йснена м—÷грац—÷€ на нову операц—÷йну систему AIX 5,2 ML02 —÷ нову верс—÷ю SWIFT Alliance Access 5,5 й SwiftNet 5,0.

¬—÷дпов—÷дно до прийн€то—„ в банку пол—÷тики щор—÷чно викону—‘тьс€ комплексний анал—÷з стану —÷нформац—÷йно—„ безпеки. ” зв—÷тному роц—÷ реал—÷зовано р€д проект—÷в, €к—÷ дозволили значно вдосконалити систему забезпеченн€ —÷нформац—÷йно—„ безпеки:

  • впроваджена технолог—÷€ термальних сервер—÷в;
  • зд—÷йснен—÷ ун—÷кальн—÷ розробки, що дозволили використати старт-карти (e-token) на бездискових робочих станц—÷€х;
  • впроваджена сучасна система мон—÷торингу роботи серверного —÷ комун—÷кац—÷йного устаткуванн€ —÷ функц—÷онуючих на даному устаткуванн—÷ серв—÷с—÷в;
  • впроваджена система раннього ви€вленн€ шахрайських операц—÷й —÷з пластиковими картками;
  • впроваджена нова технолог—÷€ резервного коп—÷юванн€;
  • впроваджена нова антиспамова технолог—÷€ захисту —÷нформац—÷йно—„ системи банку.

« метою п—÷дтримки й переп—÷дготовки кадр—÷в у банку розроблено —÷ впроваджено програмне забезпеченн€, що дозволило проводити навчанн€ в умовах, що максимально наближен—÷ до реально—„ роботи банку.

” зв—÷тному роц—÷ продовжилос€ вдосконаленн€ й розвиток мультисерв—÷сно—„ корпоративно—„ мереж—÷ банку:

  • впроваджена нова система проведенн€ ауд—÷о конференц—÷й, що дозволила розширити к—÷льк—÷сть учасник—÷в конференц—÷й та п—÷двищити безпеку —„х проведенн€;
  • у телекомун—÷кац—÷йному центр—÷ банку впроваджен—÷ нов—÷ високопро-дуктивн—÷ маршрутизатори Cisco 7206 NPE G1, брандмауери Cisco PIX 535, комутатори Cisco3750;
  • до ћ —Ѕ п—÷дключено 52 нов—÷ в—÷дд—÷ленн€ в р—÷зних рег—÷онах ”кра—„ни.

ћожна зробити висновок, що в банк—÷вських установах досить швидкими темпами впроваджуютьс€ р—÷зноман—÷тн—÷ банк—÷вськ—÷ послуги, пов'€зан—÷ з автоматизац—÷—‘ю вс—÷х процес—÷в. ¬раховуючи конкуренц—÷ю на ринку банк—÷вських послуг необх—÷дно впроваджувати найнов—÷ш—÷ сучасн—÷ програмн—÷ комплекси.



3. Ќапр€мки вдосконаленн€ банк—÷вського кредитуванн€ на споживч—÷ потреби на сучасному етап—÷ розвитку банк—÷в ”кра—„ни


3.1 ¬провадженн€ комерц—÷йними банками нетрадиц—÷йних кредитних операц—÷й та послуг у сфер—÷ споживчого кредитуванн€


—учасн—÷ тенденц—÷—„ в розвитку банк—÷всько—„ справи в кра—„нах з розвинутою ринковою економ—÷кою характеризуютьс€ зб—÷льшенн€м к—÷лькост—÷ зд—÷йснюваних банками операц—÷й та надаваних послуг, пошуком —„х нових форм.

 онкуренц—÷€ м—÷ж банками та небанк—÷вськими ф—÷нансово-кредитними установами, а також всередин—÷ само—„ банк—÷всько—„ системи, спри€—‘ подальш—÷й ун—÷версал—÷зац—÷—„ банк—÷всько—„ справи, розвитку та розширенню кола операц—÷й та послуг, що —„х може виконувати сучасний ун—÷версальний банк.  р—÷м традиц—÷йних, базових дл€ комерц—÷йних банк—÷в ”кра—„ни операц—÷й, вони виконують нов—÷, не традиц—÷йн—÷ дл€ них операц—÷—„ та послуги.

¬иникненн€ та подальший розвиток нетрадиц—÷йних банк—÷вських операц—÷й та послуг зумовлен—÷ багатьма причинами. «окрема це:

  • зниженн€ р—÷вн€ дох—÷дност—÷ традиц—÷йних банк—÷вських операц—÷й та послуг;
  • загостренн€ конкуренц—÷—„ м—÷ж банк—÷вськими та небанк—÷вськими ф—÷нансово-кредитними установами, а також м—÷ж самими комерц—÷йними банками.  онкуренц—÷€ вплинула на залученн€ банк—÷в до певних вид—÷в д—÷€льност—÷, €к—÷ можуть зд—÷йснювати також небанк—÷вськ—÷ ф—÷нансово-кредитн—÷ установи;
  • необх—÷дн—÷сть п—÷двищенн€ €кост—÷ обслуговуванн€ сво—„х кл—÷—‘нт—÷в. ÷е ви€вл€—‘тьс€, зокрема, в тому, що в—÷дбува—‘тьс€ закр—÷пленн€ за кожним сол—÷дним кл—÷—‘нтом окремого менеджера, котрий нада—‘ йому весь комплекс послуг та зд—÷йсню—‘ необх—÷дн—÷ операц—÷—„;
  • диверсиф—÷кац—÷€ банк—÷вських доход—÷в, зокрема шл€хом зб—÷льшенн€ в них частки непроцентних доход—÷в, включаючи ком—÷с—÷йн—÷ доходи;
  • необх—÷дн—÷сть п—÷двищенн€ л—÷кв—÷дност—÷ та платоспроможност—÷ комерц—÷йного банку;
  • необх—÷дн—÷сть зменшенн€ ризик—÷в, пов'€заних з—÷ зд—÷йсненн€м традиц—÷йних операц—÷й —÷ наданн€м традиц—÷йних послуг;
  • залученн€ нових кл—÷—‘нт—÷в з метою розширенн€ та вдосконаленн€ структури ресурсно—„ бази комерц—÷йного банку.

¬ ”кра—„н—÷ новими видами грошових банк—÷вських споживчих позик вважаютьс€ чековий кредит —÷ банк—÷вськ—÷ кредитн—÷ картки [68].

„ековий кредит - це вид споживчого кредиту, при €кому наданн€ позики зд—÷йсню—‘тьс€ при в—÷дкритт—÷ окремого чекового рахунка. ¬ банк—÷вськ—÷й практиц—÷ використовуютьс€ два основн—÷ р—÷зновиди чекового кредиту - кредитуванн€ з овердрафтного рахунка (при в—÷д'—‘мному сальдо на поточному рахунку) та кредитуванн€ на основ—÷ використанн€ спец—÷ального чекового рахунка —÷ спец—÷альних банк—÷вських чек—÷в.

ќвердрафт, €к зазначалос€ вище, - це кредит, €кий нада—‘тьс€ банком автоматично у раз—÷ утворенн€ на поточному рахунку кл—÷—‘нта дебетового сальдо. ¬еличина позики за овердрафтом визнача—‘тьс€ п—÷д час в—÷дкритт€ рахунка —÷ не може перевищувати наперед визначено—„ суми. ѕри овердрафтному чековому рахунку наперед обумовлю—‘тьс€ автоматичне наданн€ банком кредиту в момент вичерпанн€ залишку на рахунку.

ѕозики з овердрафтного чекового рахунка погашаютьс€, €к правило, в процес—÷ надходженн€ на рахунок нових додаткових кошт—÷в.

—пец—÷альн—÷ чеков—÷ рахунки в—÷дкриваютьс€ в банку з метою наданн€ (випуску) дл€ сво—„х кл—÷—‘нт—÷в спец—÷альних чек—÷в визначено—„ вартост—÷. Ѕанк встановлю—‘ кл—÷—‘нту на його проханн€ певний л—÷м—÷т кредитуванн€ —÷ на цю величину видаютьс€ чеки. —ума кредиту зарахову—‘тьс€ в дебет даного рахунка.

„ековий кредит —‘ р—÷зновидом поновлювано—„ позики. ÷е - форма кредитно—„ л—÷н—÷—„ з правом одержанн€ кредиту прот€гом певного строку.

¬икористанн€ кл—÷—‘нтом чек—÷в призводить до зменшенн€ л—÷м—÷ту кредитуванн€. Ѕанк дозвол€—‘ "асников—÷ рахунка виписувати чеки на суму лише в межах встановленого л—÷м—÷ту. ƒодатков—÷ внески на чековий рахунок в—÷дновлюють л—÷м—÷т кредитуванн€. якщо додатков—÷ внески не надход€ть, л—÷м—÷т кредитуванн€ вичерпу—‘тьс€ —÷ спец—÷альний чековий рахунок закрива—‘тьс€.

„ековий кредит —‘ виг—÷дним видом споживчого кредитуванн€ €к дл€ ф—÷зично—„ особи, так —÷ дл€ банку. …ого орган—÷зац—÷€ не вимага—‘ значних витрат; чековий кредит легко п—÷дда—‘тьс€ банк—÷вському контролю. ƒл€ кл—÷—‘нта чековий кредит виг—÷дний й тим, що комерц—÷йн—÷ банки беруть за його користуванн€ в—÷дносно невелику плату (в—÷дсоток).

Ќайпоширен—÷шим в сучасних умовах у зах—÷дних кра—„нах —‘ такий вид банк—÷вського споживчого кредиту, €к кредитуванн€ за допомогою кредитно—„ картки основна перевага кредитно—„ картки, €ка й робить —„—„ надзвичайно попул€рною серед населенн€, —‘ зручн—÷сть у практичному користуванн—÷.  редитна картка - це —÷менний (з —÷дентиф—÷катором "асника) грошовий оплатно-розрахунковий банк—÷вський документ, €кий використову—‘тьс€ дл€ наданн€ споживчого кредиту.

 редитн—÷ картки виготовл€ють з матер—÷алу, важкодоступного дл€ п—÷дробки. Ќин—÷ в розвинутих кра—„нах св—÷ту кредитн—÷ картки вийшли на перше м—÷iе €к зас—÷б розрахунку в сфер—÷ споживанн€. —ьогодн—÷ кредитн—÷ картки в грошов—÷й сфер—÷ зам—÷нили гот—÷вку —÷ чеки: розрахунки за товари —÷ послуги провод€тьс€ позичальником в рахунок сво—‘—„ кредитно—„ картки. ¬икористанн€ кредитних карток значно полегшу—‘ умови наданн€ споживчого кредиту. ѕроте залишаютьс€ значними й зловживанн€ —÷ нав—÷ть шахрайство при практичному застосуванн—÷ кредитних карток; так, вони можуть використовуватис€ не —„х "асником, а —÷ншою людиною.  редитн—÷ картки випускаютьс€ банком-ем—÷тентом дл€ сво—„х платоспроможних кл—÷—‘нт—÷в за певну плату. ƒл€ кожно—„ з карток встановлю—‘тьс€ л—÷м—÷т кредитуванн€.  редитн—÷ картки можуть поширюватис€ групами банк—÷в [21].

¬икористанн€ кредитних карток виража—‘ економ—÷чн—÷ в—÷дносини з споживчого кредитуванн€ м—÷ж трьома суб'—‘ктами:

  • банком;
  • власником картки;
  • торговельною орган—÷зац—÷—‘ю (торговцем).

ћ—÷ж банком —÷ торговельним закладом уклада—‘тьс€ в—÷дпов—÷дна угода про використанн€ кредитних карток цього банку при покупц—÷ товар—÷в. “орговельний заклад ма—‘ дати оф—÷ц—÷йну згоду на прийн€тт€ карток даного банку при розрахунках за товари, що в ньому куплен—÷. ƒл€ торговельно—„ орган—÷зац—÷—„ кредитна картка —‘ гарант—÷—‘ю в—÷дкритт€ покупцю кредиту в банку. 3 кредитними картками працюють, в основному, велик—÷ торговельн—÷ заклади, др—÷бн—÷ роздр—÷бн—÷ торговц—÷ в—÷ддають перевагу при розрахунках за товар гот—÷вц—÷.

ѕер—÷одично через певний строк (або негайно) торговельн—÷ орган—÷зац—÷—„ передають у банк рахунки за товари, продан—÷ "асникам кредитних карток. Ѕанк оплачу—‘ ц—÷ рахунки, перераховуючи певну суму кошт—÷в на поточний рахунок торговельно—„ орган—÷зац—÷—„. ѕоступово л—÷м—÷т кредитуванн€ вичерпу—‘тьс€ —÷ €кщо "асник кредитно—„ картки не погаша—‘ сво—„х зобов'€зань перед банком, картка втрача—‘ свою д—÷ю.

¬ласники кредитних карток пост—÷йно отримують —÷нформац—÷ю про залишок л—÷м—÷ту кредитуванн€ за нею —÷, в—÷дпов—÷дно, про необх—÷дн—÷сть продовженн€ кредиту.

ќтже, можна вид—÷лити так—÷ основн—÷ стад—÷—„ процесу споживчого кредитуванн€ за допомогою кредитних карток:

  • видача банком кредитно—„ картки кл—÷—‘нту-позичальнику;
  • куп—÷вл€ позичальником товар—÷в за карткою в магазин—÷;
  • передача магазином торговельних рахунк—÷в на куплен—÷ товари в банк;
  • перерахуванн€ банком кошт—÷в на поточний рахунок магазину;
  • щом—÷с€чне виставленн€ магазином рахунк—÷в за куплен—÷ товари "асников—÷ кредитно—„ картки - постачальнику;
  • поверненн€ позичальником кошт—÷в банку.

 редитн—÷ картки дл€ потреб споживчого кредитуванн€ можуть випускатис€ не лише банками, а и такими орган—÷зац—÷€ми, €к ав—÷акомпан—÷—„, зал—÷зниц—÷, готел—÷, телефонн—÷ ф—÷рми, автозаправн—÷ станц—÷—„ тощо.

Ѕанк одержу—‘ в—÷дсотки за кредит, що нада—‘тьс€ "асникам карток у межах л—÷м—÷ту кредитуванн€. Ѕанк регулю—‘ величину кредитного л—÷м—÷ту за картками —÷ пер—÷одично в—÷дновлю—‘ сам—÷ картки, що дозвол€в йому переоц—÷нювати кредитоспроможн—÷сть "асник—÷в карток.

як правило, лише найб—÷льш—÷ комерц—÷йн—÷ банки здатн—÷ ем—÷тувати "асн—÷ кредитн—÷ картки, адже, щоб давати прибуток, система поширенн€ карток ма—‘ бути досить масштабною. ќсновн—÷ витрати, пов'€зан—÷ —÷з застосуванн€м кредитних карток, дл€ банк—÷в становл€ть витрати на —„х випуск на ринок, тобто пошуки комерц—÷йно—„ мереж—÷, €ка була б зг—÷дна приймати —„х €к зас—÷б платежу. «розум—÷ло, що ем—÷с—÷€ "асних кредитних карток —‘ досить дорогою банк—÷вською операц—÷—‘ю. “ому на практиц—÷ комерц—÷йн—÷ банки використовують загальнонац—÷ональн—÷ (нав—÷ть всесв—÷тн—÷) системи кредитних карток. Ќайв—÷дом—÷ш—÷ з них: V–∆Sј, јmег—÷саn ≈хргеss та —÷н. Ѕанки на основ—÷ куплено—„ л—÷ценз—÷—„ ем—÷тують кредитн—÷ картки цих систем.

Ќа ринку ма—‘ м—÷iе досить жорстка конкуренц—÷€ м—÷ж р—÷зними системами —÷ видами кредитних карток.

 редитн—÷ картки призначен—÷ переважно дл€ споживчого кредитуванн€ в роздр—÷бн—÷й торг—÷вл—÷ при придбанн—÷ недорогих товар—÷в. ¬они, €к правило, не пристосован—÷ дл€ куп—÷вл—÷ дорогих речей тривалого користуванн€. Ћ—÷м—÷т кредитуванн€ за б—÷льш—÷стю карток менше вартост—÷ таких товар—÷в.

ѕотенц—÷альн—÷ можливост—÷ використанн€ кредитних карток досить велик—÷. ¬ ”кра—„н—÷ роль банк—÷вських —÷ небанк—÷вських кредитних карток на в—÷тчизн€ному ринку зростатиме з розширенн€м ринку споживчого кредиту.

3.2 Ќапр€мки зниженн€ ризику за операц—÷€ми банк—÷вського споживчого кредитуванн€


ќстанн—÷м часом все актуальн—÷шою в контекст—÷ економ—÷чних зрушень, €к—÷ в—÷дбуваютьс€ в ”кра—„н—÷, ста—‘ проблема становленн€ системи управл—÷нн€ ризиками в комерц—÷йних банках.  редитуванн€ —‘ найб—÷льш ризиковою операц—÷—‘ю дл€ банк—÷в, —÷ в той же час залиша—‘тьс€ одн—÷—‘ю з найвагом—÷ших в структур—÷ процентних доход—÷в банку. ≈фективн—÷сть банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷ значною м—÷рою залежить в—÷д €кост—÷ управл—÷нн€ ризиками [63].

 редитний ризик - ризик невиконанн€ позичальником зобовтјў€зань за кредитними операц—÷€ми (тобто ризик того, що сплата позичальником в—÷дсотк—÷в —÷ основного боргу за кредитними операц—÷€ми проводитиметьс€ з в—÷дхиленн€ми в—÷д умов кредитно—„ угоди або взагал—÷ не проводитиметьс€) [78].

—творити ц—÷лком безризиковий портфель неможливо, однак сво—‘часне погашенн€ позичок —÷ в—÷дсотк—÷в по них багато в чому визнача—‘ усп—÷шну роботу банку.

1. «низити ризики в сегмент—÷ споживчого кредитуванн€ можна за рахунок повноц—÷нного зад—÷€нн€ кредитних бюро, €к—÷ вже створен—÷ в ”кра—„н—÷, однак —„х д—÷€льн—÷сть стриму—‘тьс€ низкою субтјў—‘ктивних та обтјў—‘ктивних чинник—÷в [60].

2. ќдним з метод—÷в зниженн€ кредитного ризику —‘ страхуванн€ кредит—÷в. —трахуванн€ кредиту припуска—‘ повну передачу ризику його неповерненн€ страхов—÷й кампан—÷—„. –∆сну—‘ багато р—÷зних вар—÷ант—÷в страхуванн€ кредит—÷в, але ус—÷ витрати по страхуванню звичайно в—÷днос€тьс€ на позичальник—÷в. ¬ даний час така форма захисту в—÷д ризику не поширена у зв'€зку з в—÷дсутн—÷стю над—÷йних страхових кампан—÷й [61].

3. Ќаступний метод це метод л—÷м—÷туванн€ - встановленн€ л—÷м—÷ту, тобто граничних сум зд—÷йснюваних кредитних операц—÷й. як приклад можна навести нормативи кредитного ризику, встановлен—÷ Ќац—÷ональним банком ”кра—„ни дл€ комерц—÷йних банк—÷в: максимальний розм—÷р ризику на одного позичальника; норматив "великихї кредитних ризик—÷в; норматив максимального ризику на одного —÷нсайдера; норматив максимального сукупного розм—÷ру кредит—÷в, гарант—÷й та поручительств, наданих —÷нсайдерам. як правило, банки встановлюють л—÷м—÷т, €кий регламенту—‘ розм—÷р обороту по видачах кредиту за певний пер—÷од (л—÷м—÷т видач—÷). ” де€ких випадках встановлю—‘тьс€ л—÷м—÷т заборгованост—÷, €кий регламенту—‘ заборгован—÷сть за кредитом на певну дату [52].

4. ћон—÷торинг можна визначити €к проведенн€ систематичного анал—÷зу господарсько—„ д—÷€льност—÷ позичальника, його ф—÷нансового стану, а також комплекс —÷нших заход—÷в, €к—÷ направлен—÷ на зменшенн€ кредитного ризику - ризику неповерненн€ кредиту та несплати в—÷дсотк—÷в за ним прот€гом д—÷—„ кредиту [71].

ўоб уникнути проблемно—„ позики прац—÷вник банку повинен передбачати —„—„ по€ву, знаючи причини виникненн€ та враховуючи ознаки. Ћише суворий контроль за кредитним проектом в ц—÷лому дозвол€—‘ забезпечити безпеку, над—÷йн—÷сть —÷ прибутков—÷сть кредитних операц—÷й комерц—÷йних банк—÷в.

–∆снують принципи мон—÷торингу, €к—÷ —‘ важливими дл€ усп—÷шно—„ кредитно—„ д—÷€льност—÷ будь-€кого банку [53]:

- банк повинен мати свою систему мон—÷торингу кредитних операц—÷й;

- система мон—÷торингу ма—‘ бути безперервною та оперативною;

- проведенн€ заход—÷в щодо супроводженн€ кредитних проект—÷в, €к—÷ направл€ютьс€ на зниженн€ р—÷вн€ ризику невиконанн€ боржником сво—„х зобов'€зань;

- орган—÷зац—÷€ мон—÷торингу повинна спри€ти покращенню в—÷дносин м—÷ж кредитором та позичальником;

- кредитний контроль повинен зд—÷йснюватись найб—÷льш квал—÷ф—÷кованими та досв—÷дченими прац—÷вниками банку.

5.  редитн—÷ прац—÷вники в—÷ддають перевагу методу оц—÷нки кредитоспроможност—÷, оск—÷льки в—÷н дозвол€—‘ запоб—÷гти практично ус—÷ можлив—÷ втрати, зв'€зан—÷ з неповерненн€м кредиту. ƒо визначенн€ кредитоспроможност—÷ —÷сну—‘ багато р—÷зних п—÷дход—÷в.  ритер—÷—„, по €ких виробл€—‘тьс€ оц—÷нка позичальника, —÷ндив—÷дуальн—÷ дл€ кожного банку —÷ “—рунтуютьс€ на його практичному досв—÷д—÷. ÷—÷ критер—÷—„ пер—÷одично перегл€даютьс€, що забезпечу—‘ пристосуванн€ анал—÷зу до умов, що зм—÷нюютьс€, —÷ п—÷двищу—‘ його ефективн—÷сть [33].

јнал—÷з кредитоспроможност—÷ заключа—‘тьс€ в визначенн—÷ здатност—÷ позичальника сво—‘часно —÷ в повному обс€з—÷ покрити заборгован—÷сть за кредитом, ступен—÷ ризику, €кий банк готовий вз€ти на себе; розм—÷р кредиту, €кий може бути наданий при даних обставинах —÷, нарешт—÷, умов його наданн€.

ћетою анал—÷зу кредитоспроможност—÷ приватних позичальник—÷в —‘ оц—÷нка кредитних ризик—÷в, €к—÷ дещо в—÷др—÷зн€ютьс€ в—÷д ризик—÷в, що присутн—÷ при кредитуванн—÷ юридичних ос—÷б. Ѕ—÷льш—÷сть споживчих кредит—÷в невелик—÷ тому банки змушен—÷ зб—÷льшувати к—÷льк—÷сть позичальник—÷в, €к—÷ мають р—÷зн—÷ особист—÷ —÷ ф—÷нансов—÷ характеристики, щоб покрити "асн—÷ витрати на кредитуванн€.

јнал—÷з кредитоспроможност—÷ кл—÷—‘нта дозвол€—‘ ви€вити фактори ризику, €к—÷ здатн—÷ привести до непогашенн€ виданого банком кредиту в обумовлений строк —÷ оц—÷нити ймов—÷рн—÷сть сво—‘часного поверненн€ кредиту. ¬изначенн€ кредитоспроможност—÷ кл—÷—‘нта —‘ нев—÷дтјў—‘мною частиною роботи банку по визначенню можливост—÷ наданн€ кредиту. ѕ—÷д анал—÷зом кредитоспроможност—÷ позичальника розум—÷—‘тьс€ оц—÷нка банком позичальника з точки зору можливост—÷ —÷ доц—÷льност—÷ наданн€ йому кредиту, визначенн€ ймов—÷рност—÷ поверненн€ у в—÷дпов—÷дност—÷ з кредитним договором. јнал—÷з кредитоспроможност—÷ кл—÷—‘нта дозвол€—‘ банку, сво—‘часно утрутившись у справи боржника, вберегти його в—÷д банкрутства, а при неможливост—÷ цього - оперативно призупинити кредитуванн€.

јнал—÷з платоспроможност—÷ проводитьс€ €к по позичальнику так —÷ по його поручителю. ѕри цьому метод анал—÷зу —÷ документац—÷€ така ж сама, €к —÷ при анал—÷з—÷ самого позичальника. ¬ результат—÷ проведено—„ роботи визнача—‘тьс€ можливост—÷ кл—÷—‘нта виконувати платеж—÷ на погашенн€ основного боргу —÷ в—÷дсотк—÷в за нього, а поручител€ - виконувати —„х у випадку неплатоспроможност—÷ основного позичальника.

ќц—÷нку ф—÷нансового стану позичальника Ѕанк зд—÷йсню—‘ кожного разу п—÷д час укладанн€ договору про наданн€ кредиту (пролонгац—÷ю кредиту), а надал—÷ пер—÷одичн—÷сть проведенн€ оц—÷нки залежить в—÷д €кост—÷ обслуговуванн€ боргу позичальником. ќц—÷нка €кост—÷ обслуговуванн€ боргу зд—÷йсню—‘тьс€ щом—÷с€ц€.

ќц—÷нка ф—÷нансового стану позичальника проводитьс€ у 3-и етапи [47]:

  • 1-ий етап - зб—÷р —÷нформац—÷—„ про кл—÷—‘нта;
  • 2-ий етап - —÷дентиф—÷кац—÷€ кл—÷—‘нта;
  • 3-—÷й етап - оц—÷нка кредитоспроможност—÷ позичальника.

јнал—÷з кредитоспроможност—÷ кл—÷—‘нта переду—‘ укладенню з ним кредитного договору —÷ дозвол€—‘ ви€вити фактори ризику, €к—÷ здатн—÷ привести до непогашенн€ виданого банком кредиту в обумовлений строк, —÷ оц—÷нити ймов—÷рн—÷сть сво—‘часного поверненн€ кредиту. ¬изначенн€ кредитоспроможност—÷ кл—÷—‘нта —‘ нев—÷дтјў—‘мною частиною роботи банку по визначенню можливост—÷ наданн€ кредиту. ѕ—÷д анал—÷зом кредитоспроможност—÷ позичальника розум—÷—‘тьс€ оц—÷нка банком позичальника з точки зору можливост—÷ —÷ доц—÷льност—÷ наданн€ йому кредиту, визначенн€ ймов—÷рност—÷ поверненн€ у в—÷дпов—÷дност—÷ з кредитним договором. анал—÷з кредитоспроможност—÷ кл—÷—‘нта дозвол€—‘ банку, сво—‘часно утрутившись у справи боржника, вберегти його в—÷д банкрутства, а при неможливост—÷ цього - оперативно призупинити кредитуванн€ [63].

ќц—÷нка стану обслуговуванн€ боргу зд—÷йсню—‘тьс€ щом—÷с€ц€. «алежно в—÷д €кост—÷ погашенн€ позичальником кредитно—„ заборгованост—÷ та в—÷дсотк—÷в, визнача—‘тьс€ група кредитних операц—÷й (табл. 3.1) [34].


“аблиц€ 3.1.  ласиф—÷кац—÷€ груп кредитних операц—÷й за €к—÷стю обслуговуванн€ позичальником боргу


ќбслуговуванн€ боргу позичальника (група)


ƒќЅ–≈

—ЋјЅ ≈

Ќ≈«јƒќ¬–∆Ћ№Ќ≈

 



»





–∆


–«

-¬азаборгован—÷сть за кредитами та в—÷дсотками за ними сплачу—‘тьс€ в установлен—÷ строки або з максимальною затримкою не б—÷льше семи календарних дн—÷в;

-¬азаборгован—÷сть за кредитом не сплачена в строки установлен—÷ кредитним договором, а прострочена (була прострочена) в—÷д 8 до 90 дн—÷в включно та в—÷дсотки за ним сплачуютьс€ (були сплачен—÷) —÷з затримкою в—÷д 8 до 30 дн—÷в включно;

-¬азаборгован—÷сть за кредитом не сплачена в строки установлен—÷ кредитним договором, а прострочена понад 90 дн—÷в;

-¬акредит пролонговано на строк до 90 дн—÷в та в—÷дсотки за ними сплачуютьс€ в установлен—÷ строки або з максимальною затримкою не б—÷льше семи календарних дн—÷в;

-¬акредит пролонговано на строк в—÷д 91 дн€ до 180 дн—÷в включно, але в—÷дсотки сплачуютьс€ в строк або з максимальною затримкою не б—÷льше семи календарних дн—÷в;

-¬акредит пролонговано понад 180 дн—÷в;


якщо одна з вимог кожного п—÷дпункту, що характеризу—‘ групу кредитно—„ операц—÷—„ за €к—÷стю обслуговуванн€ боргу позичальника не викону—‘тьс€, то така операц—÷€ зарахову—‘тьс€ до групи на один р—÷вень нижче.

¬—÷дпов—÷дно до перел—÷чених ц—÷—‘—„ методики критер—÷—„в зд—÷йсню—‘тьс€ класиф—÷кац—÷€ кредитного портфел€ за ступенем ризику та визнача—‘тьс€ категор—÷€ кредитно—„ операц—÷—„ таким чином (табл. 3.2) [25].        

ќц—÷нка €кост—÷ кредитно—„ операц—÷—„ зд—÷йсню—‘тьс€ до часу виконанн€ позичальником зобовтјў€занн€ за нею (надходженн€ кошт—÷в) незалежно в—÷д виду зобовтјў€занн€.


“аблиц€ 3.2.  ласиф—÷кац—÷€ категор—÷й кредитних операц—÷й

‘—÷нансовий стан позичальника (клас)

ќбслуговуванн€ боргу позичальником (група)

¬лдобреї

¬лслабкеї

¬лнезадов—÷льнеї

ј

¬лстандартнаї

¬лп—÷д контролемї

¬лсубстандартнаї

Ѕ

¬лстандартнаї

¬лсубстандартнаї

¬лсубстандартнаї

¬

¬лсубстандартнаї

¬лсубстандартнаї

¬лсумн—÷внаї

¬лсумн—÷внаї

¬лсумн—÷внаї

¬лбезнад—÷йнаї

ƒ

¬лсумн—÷внаї

¬лбезнад—÷йнаї

¬лбезнад—÷йнаї


¬иход€чи з суми забезпеченн€ та коеф—÷ц—÷—‘нт—÷в залежно в—÷д категор—÷—„ кредитно—„ операц—÷—„, розрахову—‘тьс€ резерв п—÷д кредитн—÷ ризики (табл. 3.3) [16].


“аблиц€ 3.3. –езерв п—÷д кредитн—÷ ризики

 атегор—÷€ кредитно—„ операц—÷—„

 оеф—÷ц—÷—‘нт резервуванн€ (за ступенем ризику)

¬л —тандартнаї

1%

¬л ѕ—÷д контролемї

5%

¬л—убстандартнаї

20%

¬л—умн—÷внаї

50%

¬лЅезнад—÷йнаї

100%


ѕроблема м—÷н—÷м—÷зац—÷—„ банк—÷вських ризик—÷в знайшла сво—‘ в—÷дображенн€ у нов—÷й редакц—÷—„ «акону ”кра—„ни "ѕро банки —÷ банк—÷вську д—÷€льн—÷стьї. «окрема у статт—÷ 44 зазнача—‘тьс€: "Ѕанк створю—‘ пост—÷йно д—÷ючий п—÷дрозд—÷л з питань анал—÷зу та управл—÷нн€ ризиками, що ма—‘ в—÷дпов—÷дати за встановленн€ структури балансу, л—÷м—÷т—÷в окремих операц—÷й, л—÷м—÷т—÷в ризик—÷в п—÷дпри—‘мств-контрагент—÷в —÷ кра—„н-контрагент—÷вї [3].

ќкр—÷м того, кожен в—÷тчизн€ний банк з метою управл—÷нн€ ризиками повинен мати у сво—„й структур—÷ так—÷ пост—÷йно д—÷юч—÷ ком—÷тети:

  • кредитний (цей п—÷дрозд—÷л щом—÷с€ц€ оц—÷ню—‘ €к—÷сть актив—÷в, готу—‘ пропозиц—÷—„ щодо формуванн€ резерв—÷в на покритт€ можливих збитк—÷в в—÷д —„х знец—÷ненн€);
  • ком—÷тет з питань управл—÷нн€ активами й пасивами (щом—÷с€чно розгл€да—‘ соб—÷варт—÷сть пасив—÷в —÷ прибутков—÷сть актив—÷в, прийма—‘ р—÷шенн€ щодо пол—÷тики в—÷дсотково—„ марж—÷, розгл€да—‘ питанн€ стосовно в—÷дпов—÷дност—÷ строк—÷в актив—÷в та пасив—÷в, нада—‘ в—÷дпов—÷дним п—÷дрозд—÷лам банку рекомендац—÷—„ щодо усуненн€ розб—÷жностей у час—÷);
  • тарифний (анал—÷зу—‘ сп—÷вв—÷дношенн€ соб—÷вартост—÷ послуг —÷ ринково—„ конкурентоспроможност—÷ д—÷ючих тариф—÷в, в—÷дпов—÷да—‘ за пол—÷тику банку з питань операц—÷йних доход—÷в).

—тратег—÷€ управл—÷нн€ банк—÷вськими ризиками - нев—÷д'—‘мна частина банк—÷вського менеджменту. —истема управл—÷нн€ банк—÷вськими ризиками ма—‘ включати так—÷ складов—÷, €к —÷дентиф—÷кац—÷€, оц—÷нка, контроль, мон—÷торинг. ѕодальш—÷ досл—÷дженн€ необх—÷дно спр€мувати на вдосконаленн€ кожно—„ —÷з цих складових [78].

ѕравекс-Ѕанк у сво—„й д—÷€льност—÷ активно застосову—‘ сучасн—÷ методики з управл—÷нн€ ризиками - кредитним, в—÷дсотковим, валютним, операц—÷йним, л—÷кв—÷дност—÷, стратег—÷чним, репутац—÷—„ та достатност—÷ кап—÷талу. ќсновною метою управл—÷нн€ ризиками —‘ створенн€ ефективно—„ системи виконанн€ поточних та стратег—÷чних ц—÷лей банку —÷з застосуванн€м в—÷дпов—÷дних метод—÷в управл—÷нн€ та контролю за ризиками, що генеруютьс€ зовн—÷шн—÷м середовищем, структурою актив—÷в та пасив—÷в, та —÷ншими б—÷знес-процесами банку. ”правл—÷нн€ ризиками розгл€да—‘тьс€ €к важлива складова комплексного управл—÷нн€ д—÷€льн—÷стю банку. ƒл€ цього при проведенн—÷ кожно—„ значно—„ за обс€гом операц—÷—„ досл—÷джу—‘тьс€ —„—„ вплив не т—÷льки на окрем—÷ ризики, що виникають у раз—÷ —„—„ проведенн€, а й на вс—÷ сторони д—÷€льност—÷ банку, а саме: на структуру актив—÷в —÷ пасив—÷в, ф—÷нансовий результат, рентабельн—÷сть роботи банку, €к—÷сть актив—÷в, дотриманн€ вимог ЌЅ”, - а також врахову—‘тьс€ досв—÷д св—÷тово—„ практики.

—еред основних —÷нструмент—÷в в управл—÷нн—÷ кредитним ризиком, €к—÷ застосовуютьс€ у ѕравекс-Ѕанку, можна вид—÷лити використанн€ спец—÷альних анал—÷тичних методик з обтјў—‘ктивно—„ оц—÷нки ф—÷нансового стану —÷ над—÷йност—÷ потенц—÷йних позичальник—÷в, а також установленн€ л—÷м—÷т—÷в —÷ норматив—÷в за видами активних операц—÷й, контрагентами та ф—÷нансовими —÷нструментами. ƒл€ запоб—÷ганн€ негативному впливов—÷ ринкових ризик—÷в запроваджено систему л—÷м—÷т—÷в (VAR-л—÷м—÷т—÷в, л—÷м—÷т—÷в "Stop-lossї, "Stop-Outї, л—÷м—÷т—÷в валютно—„ позиц—÷—„ в розр—÷з—÷ ф—÷л—÷й).

ƒл€ м—÷н—÷м—÷зац—÷—„ негативного впливу процентного ризику на кап—÷тал та надходженн€ за депозитними та кредитними договорами передбачена можлив—÷сть зм—÷нювати процентн—÷ ставки в залежност—÷ в—÷д контјўюнктури ринку.

Ќайважлив—÷шим в управл—÷нн—÷ банком —‘ управл—÷нн€ ризиком л—÷кв—÷дност—÷. ƒл€ розрахунку л—÷кв—÷дност—÷ та платоспроможност—÷ впроваджена автоматизована програма "ѕлат—÷жний календарї, за допомогою €ко—„ розраховуютьс€ консол—÷дован—÷ показники й анал—÷зуютьс€ вс—÷ ф—÷нансов—÷ потоки в банку.

”правл—÷нн€ ризиками —‘ умовою стаб—÷льно—„ та усп—÷шно—„ д—÷€льност—÷ банку. ѕравекс-банк пост—÷йно вдосконалю—‘ механ—÷зми управл—÷нн€ ризиками, дл€ чого за весь час д—÷€льност—÷ банку було —÷н—÷ц—÷йовано б—÷льше 8000 наказ—÷в, —÷нструкц—÷й —÷ положень.

”правл—÷нн€ ризиками в банку зд—÷йсню—‘тьс€  ом—÷тетом з управл—÷нн€ активами та пасивами ( ”јѕ), а також л—÷м—÷тним ком—÷тетом банку —÷ включа—‘ управл—÷нн€ ф—÷нансовими, юридичними та операц—÷йними ризиками. ‘—÷нансов—÷ ризики включають кредитн—÷, валютн—÷ ризики, ризики л—÷кв—÷дност—÷ та процентно—„ ставки. ”правл—÷нн€ юридичними та операц—÷йними ризиками ма—‘ на мет—÷ суворе дотриманн€ внутр—÷шн—÷х процедур —÷ положень, €к—÷ направлен—÷ на м—÷н—÷м—÷зац—÷ю ц—÷—‘—„ групи ризик—÷в.

 ”јѕ зд—÷йсню—‘ контроль за визначенн€м обс€г—÷в, структури актив—÷в —÷ пасив—÷в у розр—÷з—÷ статей —÷ портфел—÷в, р—÷вн€ процентних ставок —÷ строк—÷в; пор—÷вн€нн€ основних показник—÷в банку з позиц—÷€ми конкурент—÷в; анал—÷з частини ринку, що займа—‘ банк. Ћ—÷м—÷тний ком—÷тет зд—÷йсню—‘ управл—÷нн€ ризиками, контролю—‘ дотриманн€ л—÷м—÷т—÷в, включаючи розгл€д зв—÷т—÷в щодо ризик—÷в л—÷кв—÷дност—÷, процентних —÷ валютних ризик—÷в, визначенн€ методолог—÷—„ в галуз—÷ розрахунку —÷ управл—÷нн€ ризиками, встановленн€ л—÷м—÷т—÷в —÷ норматив—÷в, направлених на оптим—÷зац—÷ю р—÷вн€ ризик—÷в —÷ прибутковост—÷ операц—÷й банку.

ќсновним завданн€м  ”јѕ —÷ Ћ—÷м—÷тного ком—÷тету —‘ формуванн€ високодох—÷дно—„ €к—÷сно—„ структури актив—÷в —÷ пасив—÷в через оперативне управл—÷нн€ портфел€ми залучених та розм—÷щених ресурс—÷в, прийн€тт€ р—÷шень щодо за€вок на проведенн€ активних операц—÷й, реал—÷зац—÷€ стратег—÷—„ банку в галуз—÷ кредитуванн€, координац—÷€ д—÷й р—÷зних п—÷дрозд—÷л—÷в, формуванн€ збалансованого, диверсиф—÷кованого кредитного портфел€. –—÷шенн€ ком—÷тет—÷в —‘ п—÷дставою дл€ вибору стратег—÷—„ д—÷€льност—÷ банку, повтјў€зано—„ з проведенн€м активних операц—÷й, резервуванн€м —÷ ст€гненн€м —÷снуючо—„ заборгованост—÷.

—истема ризик-менеджменту ѕравекс-банку включа—‘ оперативний мон—÷торинг банк—÷вського сектора, €кий у по—‘днанн—÷ з результатами анал—÷зу показник—÷в д—÷€льност—÷ банк—÷в-контрагент—÷в —‘ важливим джерелом —÷нформац—÷—„ дл€ л—÷м—÷тного ком—÷тету.

ѕ—÷дсумовуючи зазначене, потр—÷бно зауважити що:

- ризик-менеджмент —‘ нев—÷д'—‘мною частиною зд—÷йсненн€ д—÷€льност—÷ будь-€ко—„ орган—÷зац—÷—„, особливо банк—÷всько—„;

- п—÷двищенн€ р—÷вн€ ризикованост—÷ операц—÷й та застосуванн€ нових механ—÷зм—÷в вза—‘мод—÷—„ з кл—÷—‘нтами визнача—‘ зростанн€ рол—÷ ризик-менеджмету, що знаходить сво—‘ в—÷дображенн€ у набуванн—÷ виключного права на блокуванн€ операц—÷й —÷ зм—÷н—÷ п—÷дпор€дкованост—÷ в структур—÷ банку;

- необх—÷дн—÷сть пост—÷йного удосконаленн€ —÷нструмент—÷в, методик та моделей оц—÷нки ризику потребу—‘ пост—÷йного п—÷двищенн€ р—÷вн€ квал—÷ф—÷кац—÷—„ ризик-менеджер—÷в, адаптац—÷—„ моделей та врахуванн€ закордонного досв—÷ду;

- потреба в оперативному виконанн—÷ або блокуванн—÷ операц—÷й визнача—‘ поступовий перех—÷д до —÷ндив—÷дуально—„ або колективно—„ авторизац—÷—„, оц—÷нки ризик—÷в —÷ прийн€тт—÷ р—÷шень;

- необх—÷дн—÷сть б—÷льш оперативного реагуванн€ та вдосконаленн€ стратег—÷й управл—÷нн€ ризиками зумовлю—‘ зростанн€ в—÷дпов—÷дальност—÷ колег—÷альних банк—÷вських структур.


3.3 ѕор—÷вн€льна характеристика моделей та технолог—÷й споживчого кредитуванн€ в св—÷тов—÷й практиц—÷. «астосуванн€ св—÷тового досв—÷ду у практиц—÷ споживчого кредитуванн€ в ”кра—„н—÷


ƒосл—÷джуючи модел—÷ та технолог—÷—„ споживчого кредитуванн€ в св—÷тов—÷й практиц—÷, в першу чергу зверта—‘мо увагу на —÷стор—÷ю —„х виникненн€ та насл—÷дки застосуванн€, можлив—÷сть впровадженн€ св—÷тового досв—÷ду у в—÷тчизн€н—÷й практиц—÷.

”сп—÷х розвитку споживчого кредиту в —Ўј багато в чому зв'€заний з функц—÷онуванн€м на ринку спец—÷ал—÷зованих —÷нформац—÷йних агентств: так званих кредитних бюро (credit bureaus) —÷ кредитно-розшукних бюро (credit reporting bureaus/investigating bureaus).

 редитн—÷ бюро функц—÷онують практично в ус—÷х розвинутих кра—„нах. ћати кредитну —÷стор—÷ю зац—÷кавлен—÷ сам—÷ позичальники, адже це розширю—‘ —„х можливост—÷ доступу до ф—÷нансових послуг за дещо нижчими процентними ставками. —каж—÷мо, у —Ўј кожен громад€нин, €к правило, в—÷дкрива—‘ "асну кредитну —÷стор—÷ю з моменту першо—„ самост—÷йно—„ покупки. ÷€ —÷стор—÷€ безперервно розвива—‘тьс€ - зм—÷нити чи переписати —„—„ неможливо.

 редитн—÷ бюро в р—÷зних кра—„нах виникали —÷ функц—÷онували по-р—÷зному, тому мають певн—÷ в—÷дм—÷нност—÷. «деб—÷льшого вони стосуютьс€:

  • форми "асност—÷ та виду участ—÷ в бюро (—‘, наприклад, приватн—÷ кредитн—÷ бюро, участь у €ких - добров—÷льна, а —‘ обов'€зков—÷ державн—÷ кредитн—÷ ре—‘стри);
  • виду —÷нформац—÷—„, що накопичу—‘тьс€ в баз—÷ даних (вона може бути негативною, позитивною або негативною й позитивною водночас);
  • суб'—‘кт—÷в кредитних —÷стор—÷й (це лише ф—÷зичн—÷ або лише юридичн—÷ особи; ф—÷зичн—÷ особи та представники п—÷дпри—‘мництва й малого б—÷знесу; —÷ ф—÷зичн—÷, —÷ юридичн—÷ особи);
  • кола користувач—÷в (ними можуть бути лише банки; банки, суди, податков—÷ та —÷нш—÷ органи);
  • зм—÷сту —÷нформац—÷—„, що нада—‘тьс€ за запитами, тощо.

—тановленн€ повноц—÷нного кредитного бюро - процес складний —÷ тривалий. —в—÷товий досв—÷д св—÷дчить, що дл€ цього потр—÷бно щонайменше рок—÷в п'€ть. Ќаприклад, у ѕольщ—÷ кредитне бюро було створене в 1997 роц—÷, а перший кредитний зв—÷т на запит банку продано лише в 2001-му.

«а заруб—÷жним прикладом в ”кра—„н—÷ теж засновано р—÷зновид кредитного бюро - —‘дину —÷нформац—÷йну систему обл—÷ку позичальник—÷в (боржник—÷в), €к—÷ мають прострочену заборгован—÷сть за кредитами, наданими банками (надал—÷ - –ƒ–∆— "–е—‘стр позичальник—÷вї).

–∆де€ заснуванн€ в наш—÷й кра—„н—÷ кредитного бюро обговорювалас€ давно - практично —÷з часу створенн€ банк—÷всько—„ системи ”кра—„ни. ќдначе в—÷дсутн—÷сть в—÷дпов—÷дно—„ законодавчо—„ бази та зац—÷кавленост—÷ самих банк—÷в ускладнювала його створенн€.

ѕоштовхом до цього став ”каз ѕрезидента ”кра—„ни "ѕро заходи щодо зм—÷цненн€ банк—÷всько—„ системи ”кра—„ни та п—÷двищенн€ —„—„ рол—÷ в процесах економ—÷чних перетвореньї в—÷д 14.07.2000¬ар. є891/2000, пунктом 2 €кого передбачено заснуванн€ Ќац—÷ональним банком ”кра—„ни за участ—÷ державних та комерц—÷йних банк—÷в —‘дино—„ —÷нформац—÷йно—„ системи обл—÷ку позичальник—÷в (боржник—÷в), котр—÷ мають прострочену заборгован—÷сть за банк—÷вськими кредитами.

ќдна з основних проблем, €ка ускладнювала створенн€ зазначено—„ системи, пол€гала в тому, що зг—÷дно з—÷ статтею 60 «акону "ѕро банки —÷ банк—÷вську д—÷€льн—÷стьї —÷нформац—÷€ про позичальник—÷в (боржник—÷в), котр—÷ мають прострочену заборгован—÷сть за кредитами, наданими комерц—÷йними банками, в ”кра—„н—÷ вважа—‘тьс€ банк—÷вською та—‘мницею. ¬одночас статтею 62 того ж закону передбачено, що банки мають право надавати загальну —÷нформац—÷ю, що становить банк—÷вську та—‘мницю, —÷ншим банкам в обс€гах, необх—÷дних при наданн—÷ кредит—÷в, банк—÷вських гарант—÷й.

«г—÷дно —÷з чинним законодавством ”кра—„ни —÷нформац—÷йна система на зразок кредитного бюро може створюватис€ лише на добров—÷льних засадах. “ож до —„—„ заснуванн€ необх—÷дно було вир—÷шити ще одне складне завданн€ - заручитис€ п—÷дтримкою банк—÷в, —„х згодою надавати —÷нформац—÷ю про позичальник—÷в, €к—÷ мають прострочену заборгован—÷сть. ѕропозиц—÷ю ЌЅ” створити –е—‘стр позичальник—÷в спочатку п—÷дтримали 34 банки. ¬они висунули зустр—÷чну вимогу: уможливити в—÷льний та швидкий доступ до даних —÷нформац—÷йно—„ бази.

”згодивши —÷нтереси зац—÷кавлених стор—÷н, Ќац—÷ональний банк ”кра—„ни 27 червн€ 2001 року заснував —‘дину —÷нформац—÷йну систему обл—÷ку позичальник—÷в (боржник—÷в), €к—÷ мають прострочену заборгован—÷сть за кредитами, наданими банками (–е—‘стр позичальник—÷в), прийн€вши в—÷дпов—÷дну постанову (є245), нею також було затверджено положенн€ про –е—‘стр. «азначен—÷ документи розроблено з урахуванн€м вимог чинного законодавства, зауважень та пропозиц—÷й, €к—÷ над—÷йшли в—÷д јсоц—÷ац—÷—„ укра—„нських банк—÷в та безпосередньо в—÷д комерц—÷йних банк—÷в.

¬—÷тчизн€на –ƒ–∆— "–е—‘стр позичальник—÷вї створена й функц—÷ону—‘ за тими ж принципами, що й б—÷льш—÷сть заруб—÷жних кредитних бюро. ќсновн—÷ з них:

-¬апринцип добров—÷льност—÷, вза—‘мод—÷—„ та вза—‘много обм—÷ну —÷нформац—÷—‘ю, коли —÷нформац—÷€ нада—‘тьс€ —÷ отриму—‘тьс€ лише банками, €к—÷ уклали догов—÷р з Ќац—÷ональним банком ”кра—„ни на отриманн€ —÷нформац—÷йно-дов—÷дкових послуг з –ƒ–∆— "–е—‘стр позичальник—÷вї;

-¬апринцип над—÷йност—÷ та достов—÷рност—÷ —÷нформац—÷—„ - банки, що надають —÷нформац—÷ю до —÷нформац—÷йно—„ системи, несуть (зг—÷дно —÷з чинним законодавством) в—÷дпов—÷дальн—÷сть за —„—„ правильн—÷сть —÷ достов—÷рн—÷сть;

-¬апринцип нейтральност—÷ - —÷нформац—÷€, подана до –е—‘стру, становить банк—÷вську та—‘мницю —÷ не може використовуватис€ за нец—÷льовим призначенн€м; —„—„ не можна розголошувати, надавати —÷ншим юридичним чи ф—÷зичним особам, кр—÷м особи, €ко—„ ц€ —÷нформац—÷€ безпосередньо стосу—‘тьс€. (ƒвор—÷чний досв—÷д функц—÷онуванн€ в—÷тчизн€но—„ системи обл—÷ку позичальник—÷в св—÷дчить, що банки дотримуютьс€ цього принципу);

-¬апринцип максимально—„ безпеки, захищеност—÷ —÷нформац—÷—„ - з метою недопущенн€ несанкц—÷онованого доступу до бази даних у –е—‘стр—÷ використовуютьс€ спец—÷альн—÷ —÷нформац—÷йн—÷ технолог—÷—„.

«ауважимо, що серед кра—„н —Ќƒ ”кра—„на першою створила —÷нформац—÷йну систему обл—÷ку ненад—÷йних позичальник—÷в. ” банк—÷вськ—÷й систем—÷ ¬—÷рмен—÷—„ так званий " редитний ре—‘стрї засновано лише в с—÷чн—÷ 2003 року. ќск—÷льки у ц—÷й кра—„н—÷ дос—÷ не вир—÷шено основн—÷ проблеми, пов'€зан—÷ —÷з забезпеченн€м банк—÷всько—„ та—‘мниц—÷, " редитний ре—‘стрї функц—÷ону—‘ у структур—÷ ÷ентрального банку ¬—÷рмен—÷—„.

” –ос—÷—„ з метою обл—÷ку ненад—÷йних позичальник—÷в планувалос€ до к—÷нц€ 2003 року створити нац—÷ональне кредитне бюро, €ке д—÷€тиме п—÷д ег—÷дою јсоц—÷ац—÷—„ рос—÷йських банк—÷в. ƒо нього мають ув—÷йти найб—÷льш—÷ кредитн—÷ орган—÷зац—÷—„ кра—„ни. Ќавесн—÷ 2004-го, €к —÷ оч—÷кувалось, рос—÷йськ—÷ банк—÷ри почали обм—÷нюватис€ —÷нформац—÷—‘ю про позичальник—÷в-боржник—÷в. ѕро нам—÷р ув—÷йти в бюро за€вив —÷ ÷ентральний банк –ос—÷—„. ¬—÷н прагне стати р—÷вноправним учасником ц—÷—‘—„ орган—÷зац—÷—„ —÷ надавати в —„—„ розпор€дженн€ —÷нформац—÷ю про неповернут—÷ кредити.

ƒоц—÷льним —‘ проанал—÷зувати особливост—÷ створенн€ та д—÷€льност—÷ укра—„нського аналога кредитного бюро - –е—‘стру позичальник—÷в.

–е—‘стр позичальник—÷в почав функц—÷онувати з 1 жовтн€ 2001 року й довол—÷ швидко розвивавс€. Ћише за два останн—÷х роки к—÷льк—÷сть банк—÷в, €к—÷ дали письмову згоду на участь у —‘дин—÷й систем—÷, зб—÷льшилас€ з 34 до 122. Ќин—÷ сумарн—÷ активи банк—÷в - учасник—÷в системи становл€ть понад 80% в—÷д ус—÷х актив—÷в банк—÷всько—„ системи ”кра—„ни.  —÷льк—÷сть банк—÷вських установ - учасник—÷в –ƒ–∆— (з урахуванн€м ф—÷л—÷й) до к—÷нц€ 2003 року дос€гла близько 570. «анесена до бази даних загальна сума прострочено—„ заборгованост—÷ за банк—÷вськими кредитами становить 3.01 млрд. грн. „астка прострочених позичок дор—÷вню—‘ близько 90% в—÷д загального обс€гу прострочених кредит—÷в по вс—÷й банк—÷вськ—÷й систем—÷.  —÷льк—÷сть заборгованостей, €к—÷ обл—÷ковуютьс€ в –ƒ–∆— "–е—‘стр позичальник—÷вї, становить 5.5 тис€ч—÷. «ауважимо, що база даних –е—‘стру м—÷стить також —÷нформац—÷ю, надану л—÷кв—÷дац—÷йними ком—÷с—÷€ми.

ѕ—÷сл€ укладенн€ договору про участь в –ƒ–∆— банк зобов'€заний регул€рно надавати —÷нформац—÷ю про сво—„х несумл—÷нних позичальник—÷в до бази даних –е—‘стру —÷ несе в—÷дпов—÷дальн—÷сть (зг—÷дно —÷з чинним законодавством) за —„—„ достов—÷рн—÷сть.  ожен учасник системи може зробити запит про того чи —÷ншого боржника. ÷е да—‘ змогу уникнути кредитуванн€ ненад—÷йних позичальник—÷в, спри€—‘ зменшенню кредитних ризик—÷в, в—÷дсоткових ставок, обс€г—÷в резервуванн€ за активними операц—÷€ми.

–∆нформац—÷йна система передбача—‘ дотриманн€ конф—÷денц—÷йност—÷.

Ѕанкам гарантовано, що —÷нформац—÷€, €ку вони надають до –ƒ–∆—, може бути розкрита лише в агрегованому вигл€д—÷ —÷ т—÷льки комерц—÷йним банкам. ќстанн—÷ ж отримують доступ до даних, необх—÷дних дл€ прийн€тт€ р—÷шенн€ про наданн€ позики. як уже зазначалос€, Ќац—÷ональний банк та банки - учасники системи не мають права використовувати —÷нформац—÷ю –ƒ–∆— "–е—‘стр позичальник—÷вї не за ц—÷льовим призначенн€м, розголошувати чи передавати —„—„ —÷ншим юридичним або ф—÷зичним особам, кр—÷м особи, котро—„ ц€ —÷нформац—÷€ безпосередньо стосу—‘тьс€. ƒо реч—÷, позичальники при укладенн—÷ договору попереджаютьс€, що в раз—÷ несво—‘часного погашенн€ заборгованост—÷ в—÷дпов—÷дну —÷нформац—÷ю буде надано до –е—‘стру.

« метою п—÷двищенн€ ефективност—÷ функц—÷онуванн€ системи та дл€ зручност—÷ користувач—÷в банки-учасники можуть надавати сво—„м ф—÷л—÷€м, обласним дирекц—÷€м дозв—÷л на користуванн€ —÷нформац—÷йно-дов—÷дковими послугами –е—‘стру позичальник—÷в.

–егламенту—‘ д—÷€льн—÷сть –ƒ–∆— Ќац—÷ональний банк. ¬—÷н гаранту—‘ —„—„ над—÷йн—÷сть —÷ безпеку, залуча—‘ до системи нових учасник—÷в, вносить зм—÷ни у пор€док —„—„ функц—÷онуванн€, забезпечу—‘ збер—÷ганн€ внесено—„ до –е—‘стру —÷нформац—÷—„ (до 3 рок—÷в у раз—÷ погашенн€ заборгованост—÷ й до 10 рок—÷в у протилежному випадку).

Ќин—÷ з метою розширенн€ бази даних про ненад—÷йних позичальник—÷в розроблено пор€док наданн€ систем—÷ в—÷домостей про боржник—÷в банк—÷в, що л—÷кв—÷довуютьс€.

як уже зазначалос€, основн—÷ принципи функц—÷онуванн€ в—÷тчизн€ного ре—‘стру боржник—÷в тотожн—÷ засадам д—÷€льност—÷ б—÷льшост—÷ кредитних бюро. “а —‘ й певн—÷ в—÷дм—÷нност—÷.

ѕо-перше, –ƒ–∆— "–е—‘стр позичальник—÷вї, на в—÷дм—÷ну в—÷д б—÷льшост—÷ бюро, - державна —÷нституц—÷€. ”кра—„нськ—÷ банки - учасники системи - оплачують лише послуги електронно—„ пошти, €ка використову—‘тьс€ дл€ передач—÷ —÷нформац—÷—„ до –е—‘стру та у зворотному напр€мку, та розробку в—÷дпов—÷дного програмного забезпеченн€. ¬с—÷ —÷нш—÷ витрати (а це значн—÷ кошти) бере на себе Ќац—÷ональний банк.

ѕо-друге, —÷нформац—÷€ до –е—‘стру надсила—‘тьс€ не раз на м—÷с€ць на паперових нос—÷€х (€к у б—÷льшост—÷ кра—„н, де д—÷ють кредитн—÷ бюро), а в м—÷ру —„—„ по€ви —÷ електронною поштою, що, на нашу думку, —‘ сутт—‘вою перевагою.

ѕо-трет—‘, укра—„нська —‘дина система —÷стотно в—÷др—÷зн€—‘тьс€ в—÷д кредитних бюро обс€гом, видами та структурою —÷нформац—÷—„, що вноситьс€ до бази даних та нада—‘тьс€ користувачам.

«упинимос€ на ц—÷й в—÷дм—÷нност—÷ детальн—÷ше. –е—‘стр позичальник—÷в м—÷стить лише агреговану —÷нформац—÷ю - про "поганихї позичальник—÷в (кредитн—÷ бюро можуть м—÷стити €к негативн—÷, так —÷ позитивн—÷ в—÷домост—÷), —„—„ надають лише банки та л—÷кв—÷дац—÷йн—÷ ком—÷с—÷—„ (кредитним бюро —÷нформац—÷ю надсилають переважно банки, а в де€ких кра—„нах - —÷ податков—÷ та —÷нш—÷ державн—÷ органи).

¬—÷домост—÷, що надход€ть до кредитних бюро, б—÷льше характеризують особу позичальника, дан—÷, €ких вимага—‘ –е—‘стр, - насамперед його кредитоспроможн—÷сть.

Ќаприклад, кредитне бюро  анади зобов'€зу—‘ сво—„х учасник—÷в надсилати в—÷домост—÷ про позичальника за такими критер—÷€ми.

ќсобиста —÷нформац—÷€:

  • —÷м'€ ф—÷зично—„ особи;
  • —÷дентиф—÷кац—÷йний номер, громад€нство, номер паспорта;
  • нин—÷шн€ та попередн—÷ домашн—÷ адреси;
  • дата народженн€;
  • номер телефону;
  • с—÷мейний стан (—÷м'€ чолов—÷ка чи дружини);
  • трудовий стаж.

–∆нформац—÷€ про кредитний рахунок:

  • характеристика ф—÷нансово—„ д—÷€льност—÷ (дан—÷ про те, €к ф—÷зична особа викону—‘ сво—„ кредитн—÷ зобов'€занн€);
  • в—÷домост—÷ про —÷нш—÷ позики, —÷потечн—÷ кредити, кредитн—÷ картки, оренду майна тощо;
  • опис д—÷ючих у кредитн—÷й сфер—÷ норм —÷ стандарт—÷в (максимальний обс€г кредиту, розм—÷р м—÷с€чних виплат тощо).

–∆нформац—÷€ —÷з публ—÷чних ре—‘стр—÷в:

  • дан—÷ про результати розгл€ду справ у судах;
  • про можливе банкрутство;
  • в—÷домост—÷ про зверненн€ ст€гненн€ на нерухоме майно;
  • про податкову заставу.

–∆нформац—÷€ про ре—‘страц—÷ю:

  • автотранспортних засоб—÷в:
  • нерухомого майна;
  • обт€жень (застави) на автотранспортн—÷ засоби, на нерухоме майно.

–∆нша —÷нформац—÷€:

  • обл—÷к запит—÷в (в—÷домост—÷ про ф—÷зичних ос—÷б, €к—÷ оф—÷ц—÷йно ц—÷кавилис€ позичальником);
  • —÷нформац—÷€ банк—÷вського характеру (в—÷домост—÷ про досв—÷д позичальника в користуванн—÷ депозитним рахунком, банкоматами тощо);
  • дан—÷ про сплату —÷нших вид—÷в платеж—÷в.

ѕор—÷вн€—‘мо ц—÷ вимоги з в—÷тчизн€ними:

  • за першим критер—÷—‘м до в—÷тчизн€ного –е—‘стру заноситьс€ лиш —÷м'€ позичальника та його —÷дентиф—÷кац—÷йний номер, в—÷домост—÷ про те, що в—÷н резидент чи нерезидент;
  • за другим - лише дан—÷ про прострочен—÷ позики (дата наданн€ кредиту, дата виникненн€ простроченн€, сума прострочено—„ заборгованост—÷, код валюти умовна назва банку, ф—÷л—÷—„, обласно—„ дирекц—÷—„);
  • за критер—÷€ми 3, 4, 5 —÷нформац—÷€ до –е—‘стру позичальник—÷в узагал—÷ не нада—‘тьс€.

–е—‘стр позичальник—÷в динам—÷чно розвива—‘тьс€. « метою вдосконаленн€ механ—÷зму його функц—÷онуванн€ п—÷дготовлено зм—÷ни до положенн€ про –ƒ–∆—, €к—÷ затверджено постановою ѕравл—÷нн€ ЌЅ” в—÷д 23.12.2003¬ар. є573÷—÷ та —÷нш—÷ зм—÷ни, спод—÷ва—‘мос€, спри€тимуть п—÷двищенню ефективност—÷ функц—÷онуванн€ системи, зниженню кредитних ризик—÷в у д—÷€льност—÷ банк—÷в.

ќдн—÷—‘ю з найперспективн—÷ших форм кредитуванн€ —‘ —÷потека. Ќа сьогодн—÷, коли вживаютьс€ заходи щодо стаб—÷л—÷зац—÷—„ економ—÷ки й реформуванн€ кредитно-ф—÷нансово—„ системи, формуванн€ системи —÷потечного житлового кредитуванн€ ста—‘ одним —÷з пр—÷оритетних напр€м—÷в державно—„ пол—÷тики.

‘ормуванн€ системи —÷потечного кредитуванн€ в ”кра—„н—÷ в—÷дкрива—‘ принципово нов—÷ перспективи дл€ розвитку нац—÷онально—„ економ—÷ки: забезпечу—‘тьс€ п—÷двищенн€ р—÷вн€ кап—÷тал—÷зац—÷—„ —÷нвестиц—÷йних ресурс—÷в, форму—‘тьс€ сучасний механ—÷зм б—÷льш ефективного розпод—÷лу кап—÷талу м—÷ж сферами та галуз€ми економ—÷ки, виника—‘ потужний —÷мпульс дл€ сутт—‘вого розширенн€ фондового ринку на основ—÷ по€ви нових —÷потечних ц—÷нних папер—÷в. —аме —÷потечне кредитуванн€ може стати м—÷цним ф—÷нансовим стимулом дл€ виходу в—÷тчизн€но—„ економ—÷ки на €к—÷сно новий р—÷вень розвитку.

Ќайб—÷льш—÷ перспективи в пер—÷од становленн€ —÷потечного ринку ма—‘ розвиток житлово—„ —÷потеки. ÷е повтјў€зано перш за все з тим, що житлова куп—÷вл€ нерухомост—÷ сьогодн—÷ не може зд—÷йснюватис€ т—÷льки за рахунок поточних доход—÷в населенн€ або —„х заощаджень - отже, в найближч—÷ роки найшвидшими темпами буде розвиватис€ саме житлова —÷потека. —в—÷това практика св—÷дчить, що буд—÷вництво житла у ринкових умовах господарюванн€ в широкому план—÷ забезпечу—‘тьс€ створенн€м ц—÷л—÷сно—„ системи —÷потечного житлового кредитуванн€, €ка €вл€—‘ собою комплекс вза—‘мозв'€заних складових, завд€ки котрим в—÷дбува—‘тьс€ рух вартост—÷ на основ—÷ одержанн€ довгостроково—„ позики дл€ придбанн€ житла його майбутн—÷м "асником п—÷д заставу. ¬ так—÷й систем—÷ мають д—÷€ти щонайменше чотири суб'—‘кти - позичальник, кредитор, —÷нвестор, ур€д.

ѕопри те, що кожен з них ма—‘ "асний —÷нтерес, —„хн—÷ ц—÷л—÷ повинн—÷ бути вза—‘мозв'€заними.

ƒл€ розробки та впровадженн€ д—÷—‘во—„ системи функц—÷онуванн€ нац—÷онально—„ системи —÷потечного кредитуванн€ необх—÷дним —‘ €к вивченн€ заруб—÷жного досв—÷ду —÷потечного кредитуванн€, так —÷ розширенн€ масштаб—÷в застосуванн€ в—÷дпрацьованих у наш—÷й кра—„н—÷ ф—÷нансово-кредитних механ—÷зм—÷в житлового буд—÷вництва.

як правило, у розвинених кра—„нах норматив базово—„ вартост—÷ обтјў—‘кту —÷потеки становить 25 - 30%, а терм—÷н поверненн€ кредиту - близько 30 рок—÷в. ќднак у цих кра—„нах —÷сну—‘ прогнозована економ—÷ка —÷ середн—÷й клас —÷з досить великими й стаб—÷льними прибутками. ќсоблив—÷стю нашо—„ економ—÷ки —‘ —„—„ перех—÷дний пер—÷од, а середн—÷й клас держави не ма—‘ таких доход—÷в. ќтже, терм—÷н д—÷—„ —÷потеки тут не перевищу—‘ к—÷лькох рок—÷в або й менше. ÷—÷ чинники не дають змоги використати —÷потечну систему повною м—÷рою.

—л—÷д зазначити, що —÷потечний ринок завжди найб—÷льше розвивавс€ п—÷д час економ—÷чних криз, €к—÷ охоплювали майже вс—÷ кра—„ни св—÷ту. –∆ не випадково, що в 30-х роках у —Ўј особливе м—÷iе в "Ќовому курс—÷ –узьвельтаї пос—÷ла програма зб—÷льшенн€ платоспроможност—÷ населенн€ за допомогою —÷потечного кредитуванн€. ÷е привело до того, що за останн—÷ 30 рок—÷в у —Ўј —÷потека дала змогу щор—÷чно спр€мовувати на житловий ринок у середньому близько 400 млрд. дол. —÷ здавати в експлуатац—÷ю в середньому 230 млн. кв. метр—÷в житла. ÷€ система не т—÷льки да—‘ змогу розв`€зувати житлов—÷ проблеми, а й стала основою економ—÷чно—„ стаб—÷льност—÷ кра—„ни. јмериканська система забезпеченн€ —÷потеки дешевими ресурсами грунту—‘тьс€ на вторинному —÷потечному ринку. ” —Ўј в—÷н побудований на основ—÷ трьох —÷потечних агенств, головна мета €ких - викуп у банк—÷в —÷потечних кредит—÷в —÷ випуск на —„хн—÷й основ—÷ "асних ц—÷нних папер—÷в.

÷€ система почала формуватис€ у 1938 роц—÷, коли було створено перше агенство "Fannie Maeї. ÷е була державна структура, призначена дл€ викупу за бюджетн—÷ кошти —÷потечних кредит—÷в. ћасштаби —„—„ д—÷€льност—÷ тривалий час були незначн—÷. јле наприк—÷нц—÷ 60-х рок—÷в портфель —÷потечних кредит—÷в агенства с€гнув 7 млрд. дол., що становило приблизно 2,5% —÷потечного ринку. ” цей же пер—÷од асоц—÷ац—÷€ "Fannie Maeї була розпод—÷лена на дв—÷ структури - "Ginnie Maeї, €ка зберегла державний статус, —÷ створену в 1970 роц—÷ "Freddie Macї, котра одержала статус п—÷дконтрольного держав—÷ акц—÷онерного товариства з правом викупу кредит—÷в дл€ малозабезпеченого населенн€. Ќап—÷вдержавний статус двох агенств зводитьс€ до регулюванн€ —„хньо—„ д—÷€льност—÷ ур€дом —÷ до гарантовано—„ можливост—÷ одержати позику в раз—÷ потреби до 2,25 млрд. дол. з—÷ скарбниц—÷.  р—÷м того, прибуток за ц—÷нними паперами агенств, так само €к —÷ прибуток за ц—÷нними паперами американського казначейства, зв—÷льн€—‘тьс€ в—÷д багатьох податк—÷в.

«г—÷дно з американською моделлю м—÷н—÷м—÷зац—÷—„ в—÷дсотк—÷в за —÷потечними кредитами банк нада—‘ —÷потечний кредит позичальников—÷, тобто перерахову—‘ йому сво—„ кошти в обм—÷н на зобов`€занн€ прот€гом визначеного строку щом—÷с€чно повертати банку ф—÷ксовану суму.

Ѕанк прода—‘ кредит одному з агенств, передаючи при цьому —÷ зобов`€занн€ щодо забезпеченн€. јгенства швидко в—÷дшкодовують банку виплачен—÷ кошти —÷ в обм—÷н прос€ть переказувати отримуван—÷ щор—÷чн—÷ виплати за м—÷нусом марж—÷ банку в агенство.

–озм—÷р щом—÷с€чних виплат, тобто ставку, за €кою агенство зобов`€зу—‘тьс€ купувати —÷потечн—÷ кредити, встановлю—‘ саме агенство. ÷—÷ ставки публ—÷куютьс€ щоденно —÷ д—÷йсн—÷ прот€гом 60 дн—÷в. ќтже, починаючи переговори з кл—÷—‘нтом, банк назива—‘ йому €к ставку за кредитом ставку агенства —÷ свою маржу. ”продовж 60 дн—÷в банк зак—÷нчу—‘ перев—÷рку кл—÷—‘нта —÷ житла, вида—‘ кредит, отриму—‘ в—÷д агенства в—÷дшкодуванн€ —÷ надал—÷ д—÷—‘ €к посередник, передаючи частину кошт—÷в в—÷д позичальника агенству, а частину лишаючи соб—÷. “аким чином, у —Ўј ставки за —÷потечними кредитами не пов`€зан—÷ н—÷ з—÷ ставками за —÷ншими банк—÷вськими кредитами, н—÷ з варт—÷стю депозит—÷в. –ƒдине, що —„х визнача—‘, це ставка, за €кою —÷потечн—÷ кредити купуютьс€ агенствами. —тавка, за €кою агенства купують —÷потечн—÷ кредити, залежить в—÷д т—÷—‘—„ ставки дох—÷дност—÷ за ц—÷нними паперами агенства, на €ку погодилис€ —÷нвестори. ѕричому ставки за цими ц—÷нними паперами нижч—÷, н—÷ж ставки за борговими зобов`€занн€ми орган—÷зац—÷й, що мають найвищий статус над—÷йност—÷ јјј, —÷ т—÷льки на 100 - 150 базисних пункт—÷в вищ—÷ в—÷д ставок за державними ц—÷нними паперами.

јмериканська схема —÷потеки припуска—‘ продаж отримано—„ нерухомост—÷ нав—÷ть тод—÷, коли кредит на —„—„ куп—÷влю не до к—÷нц€ сплачений. ” цьому раз—÷ проводитьс€ продаж заставно—„ на нерухом—÷сть.

Ќа в—÷дм—÷ну в—÷д американсько—„ н—÷мецька система —÷потечного кредиту менш гнучка, вона базу—‘тьс€ не на залученн—÷ банк—÷вського кап—÷талу, а на використанн—÷ кошт—÷в самих учасник—÷в —÷потеки. —утн—÷сть н—÷мецько—„ системи забезпеченн€ дешевих довгострокових ресурс—÷в дл€ —÷потечного кредитуванн€ пол€га—‘ у створенн—÷ замкненого —÷потечного ф—÷нансового ринку. ¬—÷н форму—‘тьс€ навколо спец—÷ал—÷зованих ощадно-—÷потечних установ - буд—÷вельно-ощадних кас (baursparkasse).  аси мають змогу видавати кредити за ставками нижчими н—÷ж ринков—÷, оск—÷льки сам—÷ залучають кошти за ставками, нижчими за ринков—÷. –—÷ч у тому, що вкладниками —÷ позичальниками буд—÷вельно-ощадних кас —‘ одн—÷ й т—÷ сам—÷ особи - члени каси. Ќизька дох—÷дн—÷сть депозиту - сво—‘р—÷дна плата за право одержати —÷потечний кредит за низьким в—÷дсотком (ставкою).

Ќазва "н—÷мецька модельї —÷потеки - умовна. “ак само ощадно-—÷потечн—÷ установи зд—÷йснюють свою д—÷€льн—÷сть у багатьох кра—„нах св—÷ту. ” ‘ранц—÷—„ ц—÷ структури називаютьс€ Caisse d`epargene Logement, у ¬еликобритан—÷—„ - буд—÷вельн—÷ товариства (building societies). ” Ќ—÷меччин—÷ baursparkasse уже багато рок—÷в стаб—÷льно залучають кошти п—÷д 3% р—÷чних —÷ видають —÷потечн—÷ кредити за ставкою 5% при коливанн—÷ ринкових ставок на так—÷ кредити, що видаютьс€ звичайними банками, в—÷д 7 до 12% р—÷чних.

”мови контракту грунтуютьс€ на розрахунку, покликаному забезпечити в—÷дпов—÷дн—÷сть пасив—÷в —÷ актив—÷в каси за сумою —÷ строком. “ому до контракту вводитьс€ пон€тт€ м—÷н—÷мального строку накопичень (у р—÷зних baursparkasse в—÷н становить в—÷д 1,5 до 2 рок—÷в) —÷ умова, що накопиченн€ мають дос€гти розм—÷р—÷в так званого оц—÷нного числа. ќстанн—‘ залежить в—÷д р—÷вном—÷рност—÷ внесенн€ накопичень.

√оловною перевагою ц—÷—‘—„ системи —‘ —„—„ повна прозор—÷сть. «г—÷дно з н—÷мецьким законом про буд—÷вельно-ощадн—÷ каси ц—÷ орган—÷зац—÷—„ не можуть зд—÷йснювати жодних активних операц—÷й, кр—÷м видач—÷ —÷потечних кредит—÷в сво—„м членам. “аким чином, на в—÷дм—÷ну в—÷д вкладника комерц—÷йного банку, котрий не ма—‘ пон€тт€, €к, на €к—÷ потреби —÷ на ск—÷льки ризиково використовуютьс€ його кошти, вкладник baursparkasse достоменно зна—‘, хто —÷ на €ких умовах користу—‘тьс€ його коштами.

ѕер—÷од кредитуванн€ почина—‘тьс€, коли член каси накопичу—‘ близько половини т—÷—‘—„ суми, €ка потр—÷бна на куп—÷влю житла. ѕот—÷м в—÷н отриму—‘ накопичене —÷ ще ст—÷льки ж кредиту. Ќа вс—÷ ц—÷ кошти член каси купу—‘ житло, оформл€—‘ його в заставу —÷ почина—‘ виплачувати кредит. «авд€ки невисок—÷й ставц—÷ в—÷дсотк—÷в суми щом—÷с€чних виплат за кредитом приблизно так—÷ сам—÷, €кими були його щом—÷с€чн—÷ накопичувальн—÷ внески. ” класичному н—÷мецькому вар—÷ант—÷ дл€ отриманн€ житла треба вчасно вносити платеж—÷ прот€гом багатьох рок—÷в.

јнал—÷зуючи досв—÷д кра—„н €к з розвиненою —÷потечною системою, так —÷ з т—÷—‘ю, €ка форму—‘ —÷потечний ринок, можна констатувати, що саме держава за допомогою пов`€заних —÷з нею ф—÷нансових —÷нститут—÷в бере на себе зобов`€занн€ щодо ф—÷нансуванн€ кредит—÷в, €к—÷ видан—÷ комерц—÷йними банками дл€ орган—÷зац—÷—„ ринку застави —÷ вторинного ринку пох—÷дних ц—÷нних папер—÷в дл€ залученн€ кошт—÷в —÷нвестор—÷в. «а правильно—„ орган—÷зац—÷—„ —÷потека, отримавши державну п—÷дтримку на етап—÷ впровадженн€, трасформу—‘тьс€ у подальшому в самоф—÷нансовану систему, форму—‘ —÷ стимулю—‘ платоспроможний попит населенн€.

Ќав—÷ть поверховий анал—÷з д—÷€льност—÷ укра—„нських банк—÷в за останн—÷й р—÷к да—‘ змогу зробити висновки про зростанн€ —÷нтересу до —÷потечного кредитуванн€ в ”кра—„н—÷. –озвиток —÷потеки викликаний к—÷лькома чинниками. якщо на початок 90-х рок—÷в майже все житло у кра—„н—÷, за вин€тком житлово-буд—÷вельних кооператив—÷в, будувалос€ за рахунок бюджетних кошт—÷в р—÷зних р—÷вн—÷в, то починаючи з 1994 року, з моменту виходу ѕостанови ¬ерховно—„ –ади ”кра—„ни "ѕро заходи щодо залученн€ додаткових кошт—÷в на житлове буд—÷вництво —÷ створенн€ ринку житлаї, дедал—÷ б—÷льших обс€г—÷в набира—‘ буд—÷вництво житла за рахунок кошт—÷в населенн€. «в—÷сно, далеко не вс—÷ с—÷м`—„, €к—÷ потребують пол—÷пшенн€ житлових умов —÷ сто€ть у черз—÷ на отриманн€ житла, можуть одержати житло за рахунок "асних кошт—÷в. ќднак можна з упевнен—÷стю стверджувати, що в ”кра—„н—÷ значна частина населенн€ у змоз—÷ проф—÷нансувати буд—÷вництво "асного житла самост—÷йно чи за рахунок банк—÷вського кредиту.

ѕопул€рн—÷сть —÷потечних кредит—÷в св—÷дчить про те, що сьогодн—÷ обговоренню п—÷дл€га—‘ уже питанн€ не про те, наск—÷льки сво—‘часне й обгрунтоване впровадженн€ —÷нституту —÷потеки в ”кра—„н—÷, а про те, €ких заход—÷в треба вжити дл€ його цив—÷л—÷зованого вт—÷ленн€. «азначимо, що усп—÷шне кредитуванн€ житлового буд—÷вництва можливе за умови високого —÷ стаб—÷льного р—÷вн€ доход—÷в громад€н. Ќа жаль, т—÷ послуги, €к—÷ пропонуютьс€ банками ”кра—„ни на придбанн€ (буд—÷вництво) житла, доступн—÷ обмежен—÷й частин—÷ населенн€. Ќин—÷ в ”кра—„н—÷ таким кредитуванн€м займаютьс€ банки "јвальї, "јркадаї, "ќщадбанкї, "”крсоцбанкї тощо.

Ѕ—÷льш—÷сть банк—÷в нада—‘ кредит на оплату значно—„ частини вартост—÷ нерухомост—÷ й на довгостроковий пер—÷од. “ак, кредит може становити до 70% в—÷д вартост—÷ житла —÷ видаватис€ на строк в—÷д 2 до 5 рок—÷в.

—ередн€ в—÷дсоткова ставка за —÷потечним кредитом в ”кра—„н—÷ колива—‘тьс€ в—÷д 10,5 до 18% р—÷чних у ¬ ¬. ” Ќ—÷меччин—÷ —„—„ коливанн€ становить 7 - 10% р—÷чних.

јнал—÷зуючи модел—÷ та технолог—÷—„ споживчого кредитуванн€ в св—÷тов—÷й практиц—÷ доц—÷льно звернути увагу на те, що ц—÷ модел—÷ дуже широко розповсюджен—÷ в зах—÷дних банках, але останн—÷м часом —„х починають використовувати й укра—„нськ—÷ банки.

¬ивченн€ досв—÷ду застосуванн€ моделей —÷потечного ринку в р—÷зних кра—„нах показало, що в переважн—÷й —„х б—÷льшост—÷ ц—÷ модел—÷ в чистому вигл€д—÷ не застосовуютьс€. Ќа практиц—÷ ма—‘ м—÷iе використанн€ специф—÷чних дл€ кожно—„ кра—„ни комб—÷нац—÷й р—÷зних —÷нструмент—÷в та механ—÷зм—÷в —÷потечного ринку. ¬ ”кра—„н—÷ доц—÷льно використовувати €к американську схему —÷потечного кредитуванн€, що дозвол€—‘ створити двор—÷вневий —÷потечний житловий ринок, так —÷ традиц—÷йну —‘вропейську схему —÷потечного кредитуванн€. Ќа нашу думку, досв—÷д орган—÷зац—÷—„ та функц—÷онуванн€ американсько—„ системи —÷потечного кредитуванн€ —‘ корисним дл€ створенн€ в—÷тчизн€ного аналогу. ќб“—рунтован—÷сть даного твердженн€ пол€га—‘ у тому, що надто пов—÷льне системне впровадженн€ двор—÷внево—„ модел—÷ ф—÷нансуванн€ —÷потечно—„ системи загострить низку ризик—÷в, €к—÷ вже про€вл€ютьс€ на сучасному етап—÷ функц—÷онуванн€ в—÷тчизн€но—„ —÷потечно—„ системи:

  • короткостроков—÷ джерела ф—÷нансуванн€ довгострокових —÷потечних актив—÷в первинних —÷потечних кредитор—÷в призведуть до загостренн€ в—÷дсоткового ризику та ризику л—÷кв—÷дност—÷;
  • неприйн€тн—÷ дл€ б—÷льшост—÷ населенн€ умови кредитуванн€, з огл€ду на висок—÷ процентн—÷ ставки, що знаход€тьс€ в залежност—÷ в—÷д р—÷вн€ ставок по депозитах, посилюють вплив кредитного ризику;
  • загостренн€ валютних ризик—÷в дл€ позичальник—÷в з можливою трансформац—÷—‘ю в кредитн—÷ ризики, в раз—÷ значного здешевленн€ гривн—÷;
  • системн—÷ ризики, що повтјў€зан—÷ з браком над—÷йних л—÷кв—÷дних —÷нструмент—÷в на фондовому ринку у вигл€д—÷ —÷потечних ц—÷нних папер—÷в, з огл€ду на потреби щодо формуванн€ актив—÷в пенс—÷йними фондами та страховими компан—÷€ми.

¬раховуючи вищенаведене, було б доц—÷льно впроваджувати в ”кра—„н—÷ таку модель —÷потечного кредитуванн€, €ка б з урахуванн€м сучасних економ—÷чних умов —÷ в—÷тчизн€но—„ ментальност—÷ по—‘днувала б у соб—÷ найприйн€тн—÷ш—÷ риси —‘вропейсько—„ та американсько—„ моделей —÷потечного кредитуванн€.


3.4 ќц—÷нка ефективност—÷ вт—÷ленн€ рекомендац—÷й —÷ пропозиц—÷й в досл—÷джуваному банку


Ќауково-техн—÷чна ефективн—÷сть результат—÷в дипломно—„ роботи визнача—‘тьс€ експертним методом у комплекс—÷ з оц—÷нкою —„х економ—÷чно—„ та соц—÷ально—„ ефективност—÷ на п—÷дстав—÷ наступних €к—÷сних показник—÷в.

  • новизна;
  • перспективн—÷сть;
  • потенц—÷йний масштаб практичного використанн€;
  • ступ—÷нь ймов—÷рност—÷ дос€гненн€ позитивних результат—÷в.

Ќовизна розробки визнача—‘тьс€ шл€хом пор—÷вн€нн€ результат—÷в досл—÷джень, що пропонуютьс€ до використанн€ на практиц—÷, та д—÷ючих норм —÷ стандарт—÷в. ” процес—÷ пор—÷вн€нн€ треба ви€вити, наск—÷льки ц—÷ результати перевищують кращ—÷ св—÷тов—÷ аналоги, в—÷дпов—÷дають св—÷товому р—÷вню або —‘ нижчим за кращ—÷ св—÷тов—÷ аналоги.

ѕерспективн—÷сть визнача—‘тьс€ щодо наукових результат—÷в роботи —÷ ма—‘ три р—÷вн€ оц—÷нки: "першочергова важлив—÷стьї, "важлив—÷ї та "корисн—÷ї.

” процес—÷ оц—÷нки сл—÷д вказати потенц—÷йний масштаб практичного використанн€ результат—÷в. ѕри цьому сл—÷д вважати, що таким масштабом можуть бути: св—÷товий ринок; галуз—÷ нац—÷онально—„ економ—÷ки; галузь; окреме п—÷дпри—‘мство (обтјў—‘днанн€).

—туп—÷нь ймов—÷рност—÷ дос€гненн€ позитивних результат—÷в може бути великою, пом—÷рною та малою.

ѕерех—÷д в—÷д €к—÷сних оц—÷нок науково - практичного р—÷вн€ результат—÷в роботи до к—÷льк—÷сних зд—÷йсню—‘тьс€ за допомогою шкали бал—÷в та коеф—÷ц—÷—‘нт—÷в вагомост—÷ показник—÷в.

Ќа п—÷дстав—÷ бал—÷в та коеф—÷ц—÷—‘нт—÷в вагомост—÷ показник—÷в розрахунок Ќѕ– виконують за формулою (3.1):


Ќѕ– = Ѕ1а1 + Ѕ2а2 + Ѕ3а3 + Ѕ4а4,(3.1)


де Ѕ1 - оц—÷нка новизни роботи у балах;

Ѕ2 - оц—÷нка перспективност—÷ роботи у балах;

Ѕ3 - оц—÷нка масштабу використанн€ роботи у балах;

Ѕ4 - оц—÷нка ймов—÷рност—÷ дос€гненн€ результат—÷в роботи у балах;

а1тјж, а4 - коеф—÷ц—÷—‘нти вагомост—÷ в—÷дпов—÷дних показник—÷в.

 —÷льк—÷сне значенн€ показника науково практичного результату (Ќѕ–) виража—‘тьс€ у балах —÷ да—‘ змогу проводити пор—÷вн€нн€ р—÷зних наукових р—÷шень.

ƒл€ оц—÷нки науково - практичного р—÷вн€ результат—÷в дипломно—„ роботи сл—÷д в—÷д—÷брати найб—÷льш —÷стотн—÷ параметри, в €ких зац—÷кавлен—÷ майбутн—÷ користувач—÷ продукту, €кий було створено за результатами досл—÷джень. Ќаприклад, такими показниками може бути точн—÷сть, обтјў—‘ктивн—÷сть, трудом—÷стк—÷сть розрахунк—÷в, продуктивн—÷сть прац—÷ користувач—÷в, методики або рекомендац—÷—„.

” дипломн—÷й робот—÷ з метою покращенн€ кредитуванн€ п—÷дпри—‘мства запропоновано методи вдосконаленн€ процесу кредитуванн€ п—÷дпри—‘мства, зокрема плануванн€ кредитного портфелю, а також нормуванн€ витрат —÷ плануванн€, обл—÷к та анал—÷з витрат за видами, стимулюванн€ ресурсозбереженн€ —÷ зниженн€ витрат. «а експертними оц—÷нками дана пропозиц—÷€ в—÷дпов—÷да—‘ св—÷товому р—÷вню (Ѕ1 = 8, а1 = 0,35), —‘ важливою з точки зору галуз—÷ —÷ п—÷дпри—‘мства (Ѕ2 = 7, а2 = 0,35), плану—‘тьс€ до використанн€ у галуз—÷ (Ѕ3 = 2, а3 = 0,2), —÷ ма—‘ пом—÷рну ступ—÷нь дос€гненн€ позитивних результат—÷в у випадку використанн€ результат—÷в у галуз—÷ або на п—÷дпри—‘мств—÷ (Ѕ4 = 7, а4 = 0,1).

ѕри цих значенн€х показник—÷в значенн€ показника науково-практичного р—÷вн€ буде таким:

Ќѕ– = 7 * 0,35 + 5 * 0,35 + 4 * 0,2 + 8 * 0,1 = 5,8 бала.

ћаксимальне значенн€ цього показника:

Ќѕ–max = 10 * 0,35 + 10 * 0,35 + 10 * 0,2 + 10 * 0,1 = 10 бал—÷в.

“аким чином, Ќѕ– —‘ достатньо високим —÷ склада—‘ 58% в—÷д його верхньо—„ меж—÷ (5,8 * 100/10).

¬изнаними у св—÷тов—÷й практиц—÷ основними показниками, що акумулюють вигоди в—÷д упровадженн€ науково-техн—÷чних розробок у будь-€ку галузь та використовуютьс€ дл€ оц—÷нки економ—÷чно—„ ефективност—÷ проект—÷в, —‘:

  • чистий дисконтований дох—÷д (прибуток);
  • —÷ндекс дох—÷дност—÷ (прибутковост—÷);
  • пер—÷од окупност—÷ —÷нвестиц—÷й у реал—÷зац—÷ю проект—÷в;
  • внутр—÷шн€ норма дох—÷дност—÷ (дал—÷ - ¬Ќƒ).

ќсновн—÷ показники ефективност—÷ можуть бути доповнен—÷ додатковими показниками, €к—÷ характеризують фондо - або кап—÷талов—÷ддачу, зростанн€ продуктивност—÷ прац—÷, орган—÷зац—÷ю нових робочих м—÷iь тощо.

„истий дисконтований дох—÷д (прибуток) визнача—‘тьс€ за формулою (3.2) та розрахову—‘тьс€ €к в—÷дношенн€ сумарних чистих грошових поток—÷в до формал—÷зованого виразу його дисконтуванн€, а саме (3.2):


, (3.2)


де t - роки реал—÷зац—÷—„ —÷нновац—÷йно-—÷нвестиц—÷йного проекту;

t - чистий грошовий пот—÷к у пер—÷од—÷ t;

d - норма дисконтуванн€.


якщо п—÷дпри—‘мству надано кредит у сум—÷ 5 млн. грн. на строк 2 роки п—÷д 20% р—÷чних на придбанн€ нового обладнанн€, то чистий дисконтований дох—÷д буде складати:


(грн.)


ƒисконтуванн€ грошових поток—÷в зд—÷йсню—‘тьс€ в—÷дпов—÷дно до моменту або часу започаткуванн€ проекту.

 оеф—÷ц—÷—‘нт чистого дисконтованого доходу (—÷ндекс дох—÷дност—÷) визнача—‘тьс€ €к сп—÷вв—÷дношенн€ „ƒƒ та необх—÷дно—„ дисконтовано—„ вартост—÷ —÷нвестиц—÷й. ÷е сп—÷вв—÷дношенн€ дозвол€—‘ одержати дисконтовану норму прибутку —÷ обчислю—‘тьс€ за формулою (3.3):


, (3.3)

де –∆ƒ - —÷ндекс дох—÷дност—÷;

„ƒƒ - чистий дисконтований дох—÷д;

ƒ¬–∆ - дисконтована варт—÷сть —÷нвестиц—÷й.

¬нутр—÷шн€ норма дох—÷дност—÷ (¬Ќƒ) визнача—‘тьс€ €к розрахункова ставка дисконту, за €ко—„ сумарн—÷ чист—÷ приведен—÷ надходженн€ дор—÷внюють сучасн—÷й (дисконтован—÷й) вартост—÷ витрат на проект.

¬Ќƒ розрахову—‘тьс€ за формулою (3.4):


, (3.4)


де dтјў - внутр—÷шн€ норма дох—÷дност—÷ (¬Ќƒ);

t - чистий грошовий пот—÷к у пер—÷од—÷ t.

–—÷вн€нн€ (3.4) вир—÷шу—‘тьс€ в—÷дносно нев—÷домо—„ його складово—„ dтјў задл€ визначенн€ м—÷н—÷мально допустимо—„ норми ефективност—÷, за €ко—„ чистий дисконтований дох—÷д дор—÷вню—‘ 0, або дисконтован—÷ прибутки дор—÷внюють започаткованим —÷нвестиц—÷€м.

“ерм—÷н окупност—÷ витрат визнача—‘тьс€ €к пер—÷од дл€ в—÷дшкодуванн€ перв—÷сно започаткованих —÷нвестиц—÷йних кошт—÷в на основ—÷ накопичених чистих реальних грошових поток—÷в, зумовлених реал—÷зац—÷—‘ю проекту.

ƒл€ його визначенн€ треба розрахувати накопичен—÷ дисконтован—÷ грошов—÷ потоки за проектом, знайти к—÷льк—÷сть повних рок—÷в (м—÷с€ц—÷в, квартал—÷в), що передують року, у €кому накопичене значенн€ „ƒƒ зм—÷ню—‘тьс€ з в—÷д'—‘много на додатне. якщо потр—÷бне б—÷льш точн—÷ше значенн€ терм—÷ну окупност—÷, то до знайдено—„ к—÷лькост—÷ рок—÷в сл—÷д додати результат д—÷ленн€ модул€ в—÷д'—‘много значенн€ „ƒƒ у цьому роц—÷ на грошовий пот—÷к наступного року.

 ожен з основних показник—÷в ефективност—÷ може використовуватись за певним призначенн€м, а саме:

  • „ƒƒ найб—÷льш рац—÷онально використовувати дл€ ранжуванн€ —÷нновац—÷йних пропозиц—÷й та вибору пр—÷оритетних проект—÷в з точки зору —„х ефективност—÷;
  • ¬Ќƒ проекту €вл€—‘ собою оч—÷куваний р—÷вень дох—÷дност—÷ —÷ використову—‘тьс€ дл€ прогнозуванн€ цього показника, тобто визнача—‘ меж—÷ беззбитковост—÷ проекту;
  • —÷ндекс дох—÷дност—÷ (коеф—÷ц—÷—‘нт ефективност—÷) вказу—‘ на р—÷вень накопиченого чистого прибутку, зумовленого одиницею вкладених у проект кошт—÷в;
  • показник пер—÷оду окупност—÷ —÷нвестованих в —÷нновац—÷—„ кошт—÷в дозвол€—‘ одержати —÷нформац—÷ю про р—÷вень ризикованост—÷ проекту в зв'€зку з—÷ зм—÷нами у в—÷дносн—÷й л—÷кв—÷дност—÷ —÷нвестиц—÷й.

ќтже, розгл€немо запропоновану у диплом—÷ методику на приклад—÷.

¬их—÷дн—÷ дан—÷:

  • витрати на науково-досл—÷дн—÷ та конструкторськ—÷ розробки (Ќƒ –) у базовому 2006 роц—÷ - 1,0 млн. грн.;
  • загальн—÷ кап—÷тальн—÷ вкладенн€ у створенн€ ново—„ технолог—÷—„ (буд—÷вництво, придбанн€ обладнанн€) - 8,0 млн. грн., у тому числ—÷ в першому 2007 роц—÷ реал—÷зац—÷—„ проекту - 3,0 млн. грн., у другому 2008 роц—÷ - 2,0 млн. грн.;
  • витрати на п—÷дготовку виробництва у 2009 роц—÷ - 2,0 млн. грн.;
  • умовно пост—÷йн—÷ витрати на одиницю продукц—÷—„ - 3 грн./од.;
  • умовно зм—÷нн—÷ витрати на одиницю продукц—÷—„ - 4 грн./од.;
  • ц—÷на одиниц—÷ продукц—÷—„ - 10 грн. / од;
  • оч—÷куван—÷ грошов—÷ надходженн€ в—÷д реал—÷зац—÷—„ продукц—÷—„ за проектом з 2010 по 2015 рр. запрогнозован—÷ за методикою;
  • ставка дисконтуванн€ прийма—‘тьс€ на р—÷вн—÷ банк—÷всько—„ позичково—„ ставки. ¬важа—‘тьс€, що вона —‘ пост—÷йною прот€гом житт—‘вого циклу проекту —÷ склада—‘ 18% (або у частках d = 0,18).

–озрахунок чистого дисконтованого доходу зд—÷йсню—‘тьс€ за формулою (3.2).

ѕри визначен—÷й ставц—÷ дисконтуванн€ 0,18. ѕ—÷дсумувавши визначен—÷ дан—÷, одержимо „ƒƒ = 13,2 млн. грн.

–∆ндекс дох—÷дност—÷ (рентабельност—÷) —‘ сп—÷вв—÷дношенн€ чистого дисконтованого доходу та одноразових —÷ кап—÷тальних витрат на використанн€ ново—„ технолог—÷—„, що визнача—‘ дисконтовану норму прибутку.

ѕри сум—÷ „ƒƒ, р—÷вн—÷й 13,2 млн. грн., витратах на Ќƒ – у сум—÷ 1,0 млн. грн., кап—÷тальних вкладенн€х (акц—÷онерному кап—÷тал—÷) в 8,0 млн. грн., а також витратах на п—÷дготовку виробництва у сум—÷ 2 млн. грн., —÷ндекс дох—÷дност—÷ становитиме:


–∆ƒ = 13,2 / (1,0 + 6,7 + 5,74 + 2,25) = 0,84 (чи 84%).


“обто, рентабельн—÷сть реал—÷зац—÷—„ проекту становитиме 84 в—÷дсотк—÷в (це значно б—÷льше —÷снуючих банк—÷вських позичкових ставок у розм—÷р—÷ 18%), тому проект сл—÷д визначити прибутковим.

¬нутр—÷шн€ норма дох—÷дност—÷ (¬Ќƒ) проекту знайдена за формулою (3.3), —„—„ значенн€ dтјў = 0,513.

“аким чином, внутр—÷шн€ норма дох—÷дност—÷ становить 51,3% —÷ ви€вл€—‘тьс€ б—÷льшою за норму реф—÷нансуванн€ кап—÷таловкладень, тобто проект можна вважати в—÷дносно ст—÷йким щодо ефективного його впровадженн€.

ѕер—÷од окупност—÷ —÷нвестиц—÷й в —÷нновац—÷йний проект визнача—‘тьс€ €к пер—÷од, необх—÷дний дл€ поверненн€ —„х перв—÷сно—„ дисконтовано—„ суми за рахунок накопичених чистих дисконтованих поток—÷в реальних грошей на основ—÷ реал—÷зац—÷—„ проекту.

¬итрати на проект можуть бути окупленими за 4,15 рок—÷в:


ок = 5 + |-1,2| /4,4 = 1,4 рок—÷в,

де 5 - к—÷льк—÷сть повних рок—÷в використанн€ технолог—÷—„, що передують отриманню позитивного результату в—÷д кап—÷тальних вкладень;

|-1,2| - частина кап—÷тальних вкладень, €ка залишилась на початок року, у €кому наста—‘ повна окупн—÷сть проекту (беретьс€ за модулем), млн. грн.;

4,4 - дисконтований грошовий пот—÷к року, у €кому наста—‘ повна окупн—÷сть проекту, млн. грн.

«а проектом ма—‘мо умовно пост—÷йн—÷ витрати «с = 3 грн., умовно зм—÷нн—÷ витрати «у = 4 грн. та ц—÷ну одиниц—÷ продукц—÷—„ «у = 10 грн. ” цьому випадку сп—÷вв—÷дношенн€ ма—‘ вигл€д:


б = 3 / (10-4) = 3/6 = 0,5 (50%)


“очка беззбитковост—÷ знаходитьс€ в межах 50% ном—÷нального обс€гу виробництва, що п—÷дтверджу—‘ над—÷йн—÷сть проекту.

ѕоказники економ—÷чно—„ ефективност—÷ —÷нновац—÷йних проект—÷в враховують витрати та результати, пов'€зан—÷ з —„х реал—÷зац—÷—‘ю €к комерц—÷йного характеру, так —÷ т—÷, що виход€ть за меж—÷ пр€мих ф—÷нансових —÷нтерес—÷в учасник—÷в створенн€ —÷ реал—÷зац—÷—„ проекту, у тому числ—÷ ефект галузей нац—÷онально—„ економ—÷ки, елемент соц—÷ального ефекту та —÷нш—÷ складов—÷ ефективност—÷, зумовлен—÷ позаринковою д—÷€льн—÷стю суб'—‘кт—÷в впровадженн€ науково-техн—÷чних розробок.

ѕоказники народногосподарсько—„ ефективност—÷ —÷нновац—÷йних проект—÷в —‘ —÷нтегральними —÷ в—÷дображають ефективн—÷сть проекту п—÷д кутом зору —÷нтерес—÷в економ—÷ки кра—„ни, у тому числ—÷ рег—÷он—÷в кра—„ни, галузей нац—÷онально—„ економ—÷ки, орган—÷зац—÷й —÷ п—÷дпри—‘мств. –озраховуютьс€ вони за формулами (3.1 - 3.3).

ƒо складу результат—÷в галузей нац—÷онально—„ економ—÷ки з реал—÷зац—÷—„ —÷нвестиц—÷йних проект—÷в включаютьс€:

  • виручка в—÷д реал—÷зац—÷—„ продукц—÷—„, вироблено—„ на основ—÷ технолог—÷чних нововведень, кр—÷м продукц—÷—„, що спожива—‘тьс€ учасниками проекту;
  • виручка в—÷д продажу —÷нтелектуально—„ "асност—÷, що створю—‘тьс€ в процес—÷ реал—÷зац—÷—„ проекту;
  • соц—÷альн—÷ та еколог—÷чн—÷ результати, визначен—÷ з урахуванн€м впливу вс—÷х учасник—÷в проекту на соц—÷альну та еколог—÷чну ситуац—÷ю у в—÷дпов—÷дному рег—÷он—÷.

—оц—÷альн—÷, еколог—÷чн—÷ та —÷нш—÷ результати, що не можуть бути оц—÷нен—÷ у варт—÷сному вираз—÷, берутьс€ до уваги €к додатков—÷ показники ефективност—÷ галузей нац—÷онально—„ економ—÷ки —÷ враховуютьс€ при прийн€тт—÷ р—÷шень про пр—÷оритетн—÷сть проекту та його державн—÷й п—÷дтримц—÷.

ƒо складу витрат у процес—÷ визначенн€ ефективност—÷ галузей нац—÷онально—„ економ—÷ки при реал—÷зац—÷—„ проект—÷в включаютьс€ необх—÷дн—÷ дл€ цього одноразов—÷ кап—÷тальн—÷ —÷ поточн—÷ витрати вс—÷х учасник—÷в зд—÷йсненн€ проекту, визначен—÷ без повторного врахуванн€ однакових витрат та без урахуванн€ результат—÷в одних учасник—÷в у склад—÷ результат—÷в —÷нших.

Ќа р—÷вн—÷ п—÷дпри—‘мств (ф—÷рм), що використовують розробки, до складу —„х економ—÷чних результат—÷в включаютьс€: виробнич—÷ результати - виручка в—÷д реал—÷зац—÷—„ виготовлено—„ ново—„ продукц—÷—„ або продукц—÷—„, виготовлено—„ за новою технолог—÷—‘ю за вилученн€м кошт—÷в, витрачених на "асн—÷ потреби.

ƒл€ задоволенн€ —÷нтерес—÷в учасник—÷в проекту важливе значенн€ ма—‘ оц—÷нка ф—÷нансових результат—÷в його реал—÷зац—÷—„ або комерц—÷йна ефективн—÷сть, що —‘ складовою —÷нтегрально—„ ефективност—÷ галузей нац—÷онально—„ економ—÷ки.



4. ѕравов—÷, соц—÷ально-економ—÷чн—÷, орган—÷зац—÷йно-техн—÷чн—÷ питанн€ охорони прац—÷ в ј Ѕ "ѕравекс-банкї


4.1 јнал—÷з сан—÷тарно-г—÷г—÷—‘ничних умов прац—÷


Ѕанк оренду—‘ 4-х поверхову буд—÷влю за адресою вул. ѕушк—÷нська 68, загальною площею 2132 кв. м. ¬исота прим—÷щенн€ банку 3,50¬ам., к—÷льк—÷сть прац—÷вник—÷в становить 270 чолов—÷к, площа —÷ обтјў—‘м на 1-го працюючого - 8 кв. м. та 28 куб. м.

¬ 2001-2002 рр. в каб—÷нетах та коридорах банку проведено ремонт. —т—÷ни прим—÷щенн€ забарвлен—÷ в бежевий кол—÷р, €кий не подразню—‘ з—÷р; стел€ б—÷лого кольору; п—÷длога частково покрита л—÷нолеумом коричневого кольору, а в б—÷льшост—÷ - паркетом [38].

ѕрим—÷щенн€ обладнан—÷ сучасними оф—÷сними мебл€ми.

ћетеоролог—÷чн—÷ умови прац—÷ в—÷дпов—÷дають вимогам ЅЌ—÷ѕ 2.04.05-91. ¬ б—÷льшост—÷ виробничих прим—÷щень установлен—÷ сучасн—÷ кондиц—÷онери, типу "Panasonicї, "Mitsubishiї, "Toshibaї.

ћ—÷крокл—÷мат визначають так—÷ параметри:

  • температура пов—÷тр€ в помешканн—÷;
  • в—÷дносна волог—÷сть пов—÷тр€;
  • рухлив—÷сть пов—÷тр€;
  • теплове випром—÷нюванн€.

÷—÷ параметри окремо —÷ в комплекс—÷ впливають на орган—÷зм людини, визначаючи його самопочутт€.

¬ кожному виробничому прим—÷щенн—÷ надходженн€ пов—÷тр€ забезпечу—‘тьс€ шл€хом в—÷дкриванн€ в—÷кон, що спри€—‘ пров—÷трюванню службових каб—÷нет—÷в [37].

—истема опаленн€ в банку централ—÷зована, що в—÷дпов—÷да—‘ вимогам ЅЌ—÷ѕ 2.04.05-91 "ќпаленн€, вентил€ц—÷€ та кондиц—÷юванн€ї [92].

¬ денний час осв—÷тленн€ виробничих прим—÷щень банку в б—÷льшост—÷ природне. Ўтучне осв—÷тленн€ забезпечу—‘тьс€ шл€хом використанн€ люм—÷неiентних ламп потужн—÷стю 18 ¬т та 40 ¬т, €к—÷ симетрично розташован—÷ на стел€х каб—÷нет—÷в банку, коридорах та в техн—÷чних прим—÷щенн€х.

” прим—÷щенн€х в—÷дсутн—÷ токсичн—÷ речовини та матер—÷али.

–обоч—÷ м—÷i€ прац—÷вник—÷в розташован—÷ функц—÷онально —÷ —‘ зручними дл€ використанн€ —„х прац—÷вниками установи.

ƒжерелами шуму в прим—÷щенн—÷ —‘ системн—÷ блоки комп`ютер—÷в, кондиц—÷онери, телефонн—÷ розмови. ¬ прим—÷щенн€х банку р—÷вн—÷ шуму та електромагн—÷тних випром—÷нювань в—÷дпов—÷дають вимогам нормативних документ—÷в —Ќ3223-85, ƒ—анѕ—÷Ќ 3.3.2.007-98 [39].

—ан—÷тарно-побутов—÷ прим—÷щенн€ простор—÷ (умивальники та туалети), розташован—÷ на кожному поверс—÷ та в—÷дпов—÷дають нормам ЅЌ—÷ѕ 2.09.04-87 —÷ ЅЌ—÷ѕ 2.0.02-89. “уалетн—÷ к—÷мнати забезпечен—÷ повним набором г—÷г—÷—‘н—÷чних засоб—÷в: салфетки, мило, сушка, п—÷д—÷гр—÷вач води.

–озм—÷щенн€ мебл—÷в у банку в—÷дпов—÷да—‘ сан—÷тарно-г—÷г—÷—‘н—÷чним нормам, прох—÷д м—÷ж столами дор—÷вню—‘ 1¬ам, в—÷дстань в—÷д ст—÷ни до задньо—„ ст—÷нки комптјўютеру - 1,2¬ам.

ƒва рази на день у вс—÷х прим—÷щенн€х банку проводитьс€ вологе прибиранн€. ќдин раз на р—÷к сан—÷тарн—÷ служби провод€ть обробку прим—÷шень дл€ запоб—÷ганн€ по€ви в них гризун—÷в та комах.  ожен в—÷дд—÷л ма—‘ аптечку першо—„ допомоги.

ƒл€ запоб—÷ганн€ захворюваннь в—÷д —÷нфекц—÷й в холодну пору прац—÷вникам, €к—÷ безпосередньо працюють з кл—÷—‘нтами видаютьс€ засоби захисту: марлев—÷ повтјў€зки, маз—÷, в—÷там—÷ни [37].

ќсновн—÷ параметри сан—÷тарно-г—÷г—÷—‘н—÷чних умов, €к—÷ впливають на орган—÷зм людини, представлен—÷ в таблиц—÷ 4.1.


“аблиц€ 4.1. ѕараметри сан—÷тарно-г—÷г—÷—‘н—÷чних умов прац—÷ в операц—÷йн—÷й зал—÷

єє

п/п

ѕараметри

‘актичне

значенн€

Ќорматив за державним стандартом

¬—÷дпов—÷дн—÷сть фактичним значенн€м нормативу

1.

“емпература пов—÷тр€ в перех—÷дний пер—÷од, о

22

18-25

в—÷дпов—÷да—‘

2.

¬—÷дносна волог—÷сть, %

46

40-60%

в—÷дпов—÷да—‘

3.

Ўвидк—÷сть руху пов—÷тр€, м/с

0.1

0.1-0.2

в—÷дпов—÷да—‘

4.

«апилен—÷сть, мг/м3

0.1

0.1-2.0

в—÷дпов—÷да—‘

5.

ќсв—÷тлен—÷сть, лк

350

300-400

в—÷дпов—÷да—‘

6.

–—÷вень шуму, дЅл

55

50-60

в—÷дпов—÷да—‘


4.2 “ехн—÷ка безпеки та протипожежна проф—÷лактика


ј Ѕ "ѕравекс-банкї ма—‘ у сво—‘му розпор€дженн—÷ буд—÷влю, €ка в—÷дноситьс€ до категор—÷—„ буд—÷вель без п—÷двищено—„ та особливо—„ небезпеки ураженн€ електричним струмом.

Ћ—÷н—÷€ електромереж—÷ дл€ живленн€ ѕ≈ќћ та перифер—÷йних пристро—„в виконана €к окрема групова трипров—÷дна мережа, шл€хом прокладанн€ фазо - вого, нульового робочого та нульового захисного пров—÷дник—÷в.

ѕрим—÷щенн€ банку незапилен—÷, параметри температури —÷ вологост—÷ пов—÷тр€ в межах норми, отже за класом електробезпечност—÷ - це помешканн€ "без п—÷двищено—„ небезпекиї. ¬се устаткуванн€ працю—‘ п—÷д напругою 220¬.

≈лектронн—÷ машини, електропроводи —÷ кабел—÷ за виконанн€м —÷ ступенем захисту в—÷дпов—÷дають класу зони, мають апаратуру захисту в—÷д струму корот - кого замиканн€ та —÷нших авар—÷йних режим—÷в.

≈лектрошафи, розташован—÷ в коридор—÷ —÷ фой—‘, закрит—÷. ”стр—÷й, проклад-ка мереж авар—÷йного та евакуац—÷йного осв—÷тленн€ виконане в—÷дпов—÷дно до вимог буд—÷вельних норм —÷ ѕ¬≈.

“акож застосовуютьс€ —÷нш—÷ заходи захисту в—÷д ураженн€ людей електрострумом:

  • забезпеченн€ неприступност—÷ струмоведучих частин, що знаход€тьс€ п—÷д напругою, в—÷д випадкового дотику;
  • усуненн€ небезпеки ураженн€, при по€в—÷ напруги на корпусах та —÷нших частинах устаткуванн€, що дос€га—‘тьс€ захисним заземленн€м;
  • застосуванн€ подв—÷йно—„ —÷зол€ц—÷—„, кожух—÷в, огороджень дл€ захисту в—÷д випадкового дотику до струмоведучих частин;
  • контроль —÷ проф—÷лактика ушкоджено—„ —÷зол€ц—÷—„;
  • переносних прилад—÷в —÷ захисних електроустановок;

≈лектропроводка розташована в спец—÷альних жолобах —÷ трубах, захищених в—÷д ушкоджень, у м—÷i€х найб—÷льше пожежонебезпечних, ц—÷лком —÷зольована в—÷д випадкового дотику людей до струмоведучих частин.

≈лектричн—÷ розетки розм—÷щенн—÷ в прим—÷щенн€х б—÷л€ кожного робочого м—÷i€, к—÷льк—÷сть —„х приблизно 800 штук. ¬ид захисту в—÷д ураженн€ струмом банку - заземленн€.  омптјўютерна мережа ма—‘ самост—÷йний контур заземленн€.

–озм—÷щенн€ устаткуванн€ (комптјўютери, факс, модем, принтери) в—÷дпов—÷да—‘ нормам:

  • робоч—÷ м—÷i€ з в—÷деодисплейними терм—÷налами знаход€тьс€ на в—÷дстан—÷ 1¬ам в—÷д ст—÷н з в—÷кнами;
  • мон—÷тори обладнан—÷ заземленими захисними екранами, що дозвол€—‘ знизити вплив на оч—÷ до безпечного р—÷вн€.

¬ прим—÷щенн—÷ використовуютьс€:

  • комптјўютерна техн—÷ка: Acer - 3 шт., Solaris - 3 шт.;
  • матричн—÷ принтери: EPSON FX-1170-5 шт.;
  • орган—÷зац—÷йна техн—÷ка: Canon - 1 шт.

Ѕезпосередньо керу—‘ орган—÷зац—÷—‘ю охорони прац—÷ в установ—÷ —÷нспектор з охорони прац—÷ та кер—÷вник банку.

¬—÷дпов—÷дно до встановлених вимог в банку провод€тьс€ —÷нструктаж—÷ з охорони прац—÷: вступний, первинний, повторний, з обовтјЎ€зковою розпискою у журнал—÷ ос—÷б, €ка —÷нструкту—‘ —÷ €ку —÷нструктують.

« метою охорони прац—÷ на адм—÷н—÷страц—÷ю закладу покладають в—÷дпов—÷дальн—÷сть за проведенн€ —÷нструктаж—÷в роб—÷тник—÷в та службовц—÷в з охорони прац—÷ —÷з метою попередженн€ нещасних випадк—÷в, попередженн€ захворювань на робочих м—÷i€х; також адм—÷н—÷страц—÷€ зд—÷йсню—‘ пост—÷йний контроль за дотриманн€м службовц€ми ус—÷х вимог —÷нструкц—÷й з охорони прац—÷.

ѕовторний —÷нструктаж проводитьс€ 1 раз у 6 м—÷с€ц—÷в ус—÷х працюючих, незалежно в—÷д стажу та квал—÷ф—÷кац—÷—„ по данн—÷й профес—÷—„ з метою перев—÷рки та п—÷двищенн€ р—÷вн€ знань з охорони прац—÷.

¬ипадк—÷в виробничого травматизму —÷ профзахворювань з 1998 по 2006 роки не було.

ѕрим—÷щенн€ ј Ѕ "ѕравекс-банкї за вибухопожежною та пожежною небезпекою можна в—÷днести до категор—÷—„ ¬ (пожежонебезпечна), так €к тут мають м—÷iе тверд—÷ горюч—÷ та важкогорюч—÷ матер—÷али, €к—÷ здатн—÷ при вза—‘мод—÷—„ з водою, киснем пов—÷тр€ або одне з одним гор—÷ти, за в—÷дсутн—÷стю матер—÷ал—÷в, що здатн—÷ вибухати. Ѕудинок банку ма—‘ ступ—÷нь вогнест—÷йкост—÷ - III.

«г—÷дно з д—÷ючим законодавством, в—÷дпов—÷дальн—÷сть за утриманн€ прим—÷ - щенн€ ј Ѕ "ѕравекс-банкї в належному протипожежному стан—÷ поклада - —‘тьс€ безпосередньо на кер—÷вника.

ќсновними причинами пожеж—÷ —‘ наступн—÷:

  • необережне поводженн€ з вогнем;
  • незадов—÷льний стан електротехн—÷чних пристро—„в та порушенн€ правил —„х монтажу та експлуатац—÷—„;
  • порушенн€ режим—÷в технолог—÷чних процес—÷в;
  • несправн—÷сть опалювальних прилад—÷в та порушенн€ правил —„х експлуатац—÷—„;
  • невиконанн€ вимог нормативних документ—÷в з питань пожежно—„ безпеки.

Ѕуд—÷вл€ ј Ѕ "ѕравекс-банкї забезпечена вогнегасниками типу ¬¬-3 у к—÷лькост—÷ 18 штук, що розм—÷щен—÷ на висот—÷ 1,5¬ам в—÷д п—÷длоги. ћаса вогнегас - ник—÷в 2,5 кг.

” банку розроблений план евакуац—÷—„ людей та матер—÷альних ц—÷нностей на випадок пожеж—÷. ѕрим—÷щенн€ ма—‘ 2 евакуац—÷йних виходи, €к—÷ в—÷дпов—÷дають ѕравилам пожежно—„ безпеки в ”кра—„н—÷ [7].

¬иробнич—÷ прим—÷щенн€ обладнан—÷ протипожежною автоматичною сигнал—÷зац—÷—‘ю, €ка виведена на чергове прим—÷щенн€ сп—÷вроб—÷тник—÷в право-охоронних орган—÷в.

Ќа кожному поверс—÷ 2 виходи, —„х ширина 1,10¬ам також у в—÷дпов—÷дних м—÷i€х знаход€тьс€ показчики та схеми евакуац—÷—„ сп—÷вроб—÷тник—÷в.

¬ ј Ѕ "ѕравекс-банкї д—÷—‘ добров—÷льна пожежна дружина, €ка затверджена наказом √олови ѕравл—÷нн€ є24 в—÷д 27.02.2003¬ар.

« метою посиленн€ пожежно—„ безпеки та внутр—÷шньобанк—÷вського режиму в банку на пер—÷од додаткових вих—÷дних дн—÷в наказом √олови ѕравл—÷нн€ признача—‘тьс€ ком—÷с—÷€ по прийманню прим—÷щень банку.

”с—÷ прац—÷вники при прийн€тт—÷ на роботу —÷ щор—÷чно за м—÷iем роботи проход€ть —÷нструктаж з питань пожежно—„ безпеки [7, 36].


4.3 –озрахунок загальнообм—÷нно—„ вентил€ц—÷—„ прим—÷щенн€ з врахуванн€м к—÷лькост—÷ працюючих в ньому людей


¬изначити к—÷льк—÷сть припливного пов—÷тр€, необх—÷дного дл€ пров—÷трюванн€ прим—÷щенн€ обс€гом V=84¬ам3.

¬—÷дпов—÷дно до сан—÷тарних норм, €кщо обс€г прим—÷щенн€, що припада—‘ на одну людину, менше 20м3, то к—÷льк—÷сть припливного пов—÷тр€, необх—÷дного дл€ пров—÷трюванн€, повинне бути не менш 30м3/год на кожного працюючого; при обтјў—‘м—÷ прим—÷щенн€ б—÷льшому 20¬ам3 на одну людину к—÷льк—÷сть припливного пов—÷тр€ дл€ пров—÷трюванн€ повинна бути не менше 20м3/год. на кожного працюючого.

¬изначимо обтјў—‘м прим—÷щенн€, що припада—‘ на одного працюючого (V1):


V1 = V / n = 84¬ам3 / 3 особи = 28¬ам3/особу,


де V - обтјў—‘м прим—÷щенн€;

n - число пост—÷йно працюючих у прим—÷щенн—÷.

¬изначимо норму подач—÷ припливного пов—÷тр€ на 1 особу (L1):

“ак €к в даному випадку обтјў—‘м прим—÷щенн€ на одного працюючого склада—‘ 28¬ам3/чол, то к—÷льк—÷сть припливного пов—÷тр€, необх—÷дного дл€ пров—÷трюванн€, прийма—‘мо р—÷вною 20¬ам3/год.

–озраху—‘мо к—÷льк—÷сть припливного пов—÷тр€ з урахуванн€м чисельност—÷ працюючих:


L = L1 * n =20¬ам3/год * 3 = 60¬ам3/год


Ќа п—÷дстав—÷ проведенного анал—÷зу можна зробити висновок, що в ц—÷лому охорона прац—÷ банку зд—÷йсню—‘тьс€ в—÷дпов—÷дно до «акону ”кра—„ни "ѕро охорону прац—÷ї, рекомендац—÷й ƒержавного ком—÷тету ”кра—„ни по нагл€ду за охороною прац—÷, ћ—÷н—÷стерства охорони здоров'€. ѕотр—÷бно в—÷дзначити, що порушень —÷ недогл€д—÷в у питанн—÷ охорони прац—÷ —÷ навколишнього середовища нема—‘. Ќеобх—÷дно також в—÷дзначити, що у банку д—÷—‘ колективний догов—÷р, укладений м—÷ж колективом —÷ кер—÷вництвом ј Ѕ "ѕравекс-банкї [6]. —ан—÷тарно-г—÷г—÷—‘н—÷чн—÷ умови прац—÷ у банку в—÷дпов—÷дають нормативним вимогам:

  • техн—÷ка безпеки у робочих прим—÷щенн€х у задов—÷льному стан—÷;
  • протипожежна безпека знаходитьс€ на досить профес—÷йному р—÷вн—÷ та контролю—‘тьс€ в—÷дд—÷лом безпеки;
  • сан—÷тарно-г—÷г—÷—‘н—÷чн—÷ норми виконуютьс€ [37].

 ер—÷вництву банку доц—÷льно розвивати напр€мок догов—÷рних в—÷дносин з л—÷кувально-проф—÷лактичними закладами щодо л—÷куванн€, проф—÷лактики та медичних огл€д—÷в персоналу, в—÷дпочинку п—÷д час в—÷дпусток прац—÷вник—÷в —÷з д—÷тьми на п—÷льгових умовах [58].



¬исновки


Ќа сучасному етап—÷ розвитку нац—÷онально—„ економ—÷ки в ц—÷лому та банк—÷всько—„ системи зокрема, постала необх—÷дн—÷сть розробки та впровадженн€ €к—÷сно нових схем та технолог—÷й споживчого кредитуванн€.

«начим—÷сть ефективно орган—÷зовано—„ системи споживчого кредитуванн€ важко переоц—÷нити, адже, в—÷д р—÷вн€ розвитку саме ц—÷—‘—„ системи значною м—÷рою залежатиме прогрес в —÷нших сферах народного господарства кра—„ни.

ƒл€ дос€гненн€ поставлено—„ мети у робот—÷ досл—÷джено основн—÷ складов—÷ елементи, що формують комплексну систему споживчого кредитуванн€ та визначають технолог—÷—„ —„—„ функц—÷онуванн€.

Ќа кожному етап—÷ даного досл—÷дженн€ реал—÷зовувалис€ пром—÷жн—÷ ц—÷л—÷ та задач—÷, що у сво—„й —÷нтегрован—÷й сукупност—÷, в к—÷нцевому п—÷дсумку, забезпечили дос€гненн€ основно—„ мети роботи.

Ќа першому етап—÷ реал—÷зац—÷—„ основно—„ мети, доц—÷льним —‘ розгл€д теоретичних аспект—÷в функц—÷онуванн€ системи споживчого кредитуванн€, а саме:

  • надати категор—÷ально—„ ч—÷ткост—÷ основним структурним елементам системи споживчого кредитуванн€, з метою розум—÷нн€ зм—÷сту та принцип—÷в орган—÷зац—÷—„ функц—÷онуванн€ механ—÷зму споживчого кредитуванн€;
  • проанал—÷зувати нормативно-правове п—÷д“—рунт€ функц—÷онуванн€ системи споживчого кредитуванн€, з метою ви€вленн€ основних проблем укра—„нського законодавства у сфер—÷ споживчого кредитуванн€ та запропонувати можлив—÷ напр€ми —„х вир—÷шенн€;
  • досл—÷дити основн—÷ проблеми становленн€ та розвитку укра—„нсько—„ системи споживчого кредитуванн€;
  • надати комплексне тлумаченн€ основним структурним елементам системи споживчого кредитуванн€, з метою ви€вленн€ характерних рис елемент—÷в та розум—÷нн€ —„х функц—÷онального призначенн€.

“аким чином, на першому етап—÷ досл—÷дженн€ було реал—÷зовано пром—÷жну мету, що пол€га—‘ у формуванн—÷ основних теоретичних засад функц—÷онуванн€ системи споживчого кредитуванн€

Ќа другому етап—÷ досл—÷дженн€ проведено комплексний анал—÷з д—÷ючо—„ практики орган—÷зац—÷—„ споживчого кредитуванн€ в ”кра—„н—÷. Ќа цьому етап—÷ проанал—÷зовано:

  • основн—÷ засади орган—÷зац—÷—„ споживчого кредитуванн€ в банках ”кра—„ни, з метою систематизац—÷—„ та узагальненн€ процес—÷в у дан—÷й сфер—÷ кредитуванн€;
  • узагальнююч—÷ показники функц—÷онуванн€ ринку споживчого кредитуванн€ в ”кра—„н—÷, з метою ви€вленн€ основних тенденц—÷й його розвитку та наданн€ ч—÷тко—„ характеристики структурним одиниц€м споживчого ринку;
  • складов—÷ процесу зд—÷йсненн€ споживчого кредитуванн€ в ј Ѕ "ѕравекс-банкї, з метою пор—÷вн€нн€ д—÷ючо—„ практики даного банку з ун—÷ф—÷кованими стандартами у сфер—÷ споживчого кредитуванн€ та ви€вленн€ характерних особливостей орган—÷зац—÷—„ споживчого кредитуванн€ безпосередньо в ј Ѕї ѕравекс-банкї;
  • стан використанн€ —÷нформац—÷йних систем та технолог—÷й у сфер—÷ споживчого кредитуванн€ а ј Ѕ "ѕравекс-банкї.

ѕром—÷жною метою другого етапу досл—÷дженн€ —‘ —÷стотне доповненн€ теоретичних аспект—÷в функц—÷онуванн€ системи споживчого кредитуванн€ ф—÷нансово-статистичним анал—÷зом основних показник—÷в д—÷€льност—÷ банк—÷вських установ у сфер—÷ споживчого кредитуванн€ та зд—÷йсненн€ в—÷рних анал—÷тичних висновк—÷в.

Ќа заключному етап—÷ досл—÷дженн€ окреслено основн—÷ напр€ми вдосконаленн€ банк—÷вського споживчого кредитуванн€ на сучасному етап—÷ розвитку банк—÷в ”кра—„ни, а саме:

  • надана пор—÷вн€льна характеристика моделей та технолог—÷й споживчого кредитуванн€ в св—÷тов—÷й практиц—÷, з метою застосуванн€ св—÷тового досв—÷ду у практиц—÷ споживчого кредитуванн€ на ”кра—„н—÷;
  • надано конкретн—÷ пропозиц—÷—„ щодо п—÷двищенн€ р—÷вн€ ефективност—÷ функц—÷онуванн€ укра—„нсько—„ системи споживчого кредитуванн€ з метою окресленн€ майбутньо—„ концепц—÷—„ створенн€ нац—÷онально—„ системи споживчого кредитуванн€.

ќтже, сукупн—÷сть пром—÷жних ц—÷лей та завдань, що ставилис€ на кожному етап—÷ досл—÷дженн€, сформувала реал—÷зац—÷ю основно—„ мети, що пол€га—‘ у всеб—÷чному вивченн—÷ етап—÷в, принцип—÷в, елемент—÷в та технолог—÷й орган—÷зац—÷—„ та функц—÷онуванн€ комплексно—„ системи споживчого кредитуванн€, адекватно—„ сучасному стану розвитку економ—÷ки ”кра—„ни.



—писок використаних джерел


  1.  онституц—÷€ ”кра—„ни: ѕрийн€та на птјў€т—÷й сес—÷—„ ¬ерховно—„ –ади ”кра—„ни 28.06.1996¬ар. -  .: ѕреса ”кра—„ни, 1997 - 80¬ас.
  2. «акон ”кра—„ни "ѕро Ќац—÷ональний банк ”кра—„ниї в—÷д 20.05.1999¬ар є679-XIV (з—÷ зм—÷нами та доповненн€ми)¬а// http: // www.rada.kiev.ua
  3. «акон ”кра—„ни "ѕро банки —÷ банк—÷вську д—÷€льн—÷стьї в—÷д 07.12.2000¬ар є2121 - III¬а// (з—÷ зм—÷нами та доповненн€ми)¬а// http: // www.rada.kiev.ua
  4. «акон ”кра—„ни "ѕро заставуї в—÷д 02.10.1992¬ар. є2654 (з—÷ зм—÷нами та доповненн€ми)¬а// http: // www.rada.kiev.ua
  5. «акон ”кра—„ни "ѕро захист —÷нформац—÷—„ в автоматизованих системахї. (¬—÷домост—÷ ¬ерховно—„ –ади, 1994¬ар., є31, ст.¬а286), редакц—÷€ закону в—÷д 11.05.2004¬ар. чинна з 09.06.2004¬ар.
  6. «акон ”кра—„ни "ѕро охорону прац—÷ї в—÷д 14.10.1992¬ар є2694-XII (з—÷ зм—÷нами та доповненн€ми)¬а// http: // www.rada.kiev.ua
  7. «акон ”кра—„ни "ѕро пожежну безпекуї в—÷д 17.12.1993¬ар. є3745-XII (з—÷ зм—÷нами та доповненн€ми)¬а// http: // www.rada.kiev.ua
  8. ”каз ѕрезидента ”кра—„ни "ѕро заходи щодо зм—÷цненн€ банк—÷всько—„ системи ”кра—„ни та п—÷двищенн€ —„—„ рол—÷ у процесах економ—÷чних перетвореньї в—÷д 14.07.2000¬ар. є891/2000¬а// http: // www.nau.kiev.ua
  9. ѕостанова ѕравл—÷нн€ ЌЅ” "ѕро пор€док регулюванн€ д—÷€льност—÷ банк—÷в в ”кра—„н—÷ "в—÷д 28.08.2001¬ар. є368 (з—÷ зм—÷нами та доповненн€ми)¬а// http: // www.rada.kiev.ua
  10. ѕостанова ѕравл—÷нн€ ЌЅ” в—÷д 6.07.2000¬ар. є279 про затвердженн€ ѕоложенн€ "ѕро пор€док формуванн€ та використанн€ резерву дл€ в—÷дшкодуванн€ можливих втрат за кредитними операц—÷€ми банк—÷вї (з—÷ зм—÷нами та доповненн€ми)¬а// http: // www.rada.kiev.ua
  11. ѕоложенн€ ЌЅ” "ѕро кредитуванн€ї в—÷д 28.09.1995¬ар. є246 (з—÷ зм—÷нами та доповненн€ми)¬а// http: // www.rada.kiev.ua
  12. ѕоложенн€ "ѕро кредитуванн€ ф—÷зичних ос—÷бї, затверджене постановою ѕравл—÷нн€ ќщадбанку ”кра—„ни в—÷д 02.09.1999¬ар. є48 (з—÷ зм—÷нами та доповненн€ми)¬а// http: //www.rada.kiev.ua
  13. –∆нструкц—÷€ "ѕро пор€док регулюванн€ та анал—÷з д—÷€льност—÷ комерц—÷йних банк—÷вї, затверджена постановою ѕравл—÷нн€ Ќац—÷онального банку ”кра—„ни в—÷д 14.04.98¬ар. є141¬а// ссылка на сайт удаленаspan>
  14. јвансова –∆.ј. ќц—÷нка кредитно—„ д—÷€льност—÷ банку¬а// ‘—÷нанси ”кра—„ни. - 2005. - є6. - —.¬а103-112.
  15. јлексеенко ћ. —поживчий кредит та забезпеченн€ житлом населенн€ ”кра—„ни.¬а// ¬—÷сник ЌЅ”. - 2000. - є9. - —.¬а26-29.
  16. јнал—÷з банк—÷всько—„ д—÷€льност—÷: п—÷дручник ј.ћ.¬а√ерасимович, ћ.ƒ. јлексе—‘нко, –∆. ћ. ѕарас—÷й-¬ергуненко та —÷н.; «а ред. ј.ћ.¬а√ерасимовича.¬а- ¬ид. 2-ге, без зм—÷н.¬а-  .:  Ќ≈”, 2006.¬а- 600¬ас.
  17. јнал—÷з д—÷€льност—÷ комерц—÷йного банку. Ќавчальний пос—÷бник дл€ студент—÷в вищих навчальних заклад—÷в за спец—÷альн—÷стю "Ѕанк—÷вський менеджментї / «а ред. ѕроф. ‘.‘.¬аЅутинц€ та проф. ј.ћ.¬а√ерасимовича.¬а- ∆итомир: ѕѕ "–утаї, 2001.¬а- 384¬ас.
  18. јнтонова¬аќ.ћ.¬аѕроблеми споживчого кредитуванн€ в ”кра—„н—÷¬а// ¬—÷сник ЌЅ”. - 1999¬ар. - є2 - 42 c.
  19. јр—÷стова ј. ќсобливост—÷ кредитуванн€ банками ф—÷зичних ос—÷б¬а// ¬—÷сник ЌЅ”. - 2003. - є2. - —.¬а56-62.
  20. Ѕанк—÷вськ—÷ операц—÷—„ за ред. ћ—÷щенка, Ќ.√. —ловтјў€нсько—„.  и—„в. - 2006. - 727¬ас.
  21. Ѕанк—÷вськ—÷ операц—÷—„: ѕ—÷дручник / ј.ћ.¬аћороз, ћ.–∆. —авлук, ћ.‘. ѕуховк—÷на та —÷н.; «а ред. д-ра екон. наук, проф. ј.ћ.¬аћороза. -  .: Ќ≈”, 2000. - 384¬ас.
  22. Ѕанк—÷вська справа: Ќавчальний пос—÷бник / «а ред. проф. –.–∆. “иркала.-“ерноп—÷ль:  арт-бланш, 2001. - 314¬ас.
  23. Ѕанк—÷вська справа. ÷ентральний банк —÷ грошово-кредитна пол—÷тика. Ѕанк—÷вськ—÷ операц—÷—„. “ом 1.¬а-  и—„в: ј¬“, - 2004. - 520¬ас.
  24. Ѕахчеванова¬аЌ.¬.¬а—поживчий кредит та його роль у п—÷двищенн—÷ добробуту населен투а// ѕроблеми формуванн€ розвитку ф—÷нансово-кредитно—„ системи ”кра—„ни: «б—÷рник наукових статей. - 2002. - —.¬а32-33.
  25. ¬асюренко¬аќ.¬. Ѕанк—÷вськ—÷ операц—÷—„: Ќавч. пос—÷б. - 5-е виданн€, перероб. –∆ доп. -  .: «нанн€, 2006. - 311¬ас. (¬ища осв—÷та ’’–∆ стол—÷тт€).
  26. ¬асюренко¬аќ.¬. Ѕанк—÷вський менеджмент: ѕос—÷бник. -  .: "јкадем—÷€ї, 2001. - 230¬ас.
  27. ƒ—÷€льн—÷сть банк—÷в ”кра—„ни на 1 с—÷чн€ 2005 року. ќсновн—÷ показники¬а// ¬—÷сник Ќац—÷онального банку ”кра—„ни. - 2005. - є2. - —.¬а48-49.
  28. ƒинам—÷ка ф—÷нансового стану банк—÷в на 1 с—÷чн€ 2006 року¬а// ¬—÷сник Ќац—÷онального банку ”кра—„ни. - 2006. - є2. - —.¬а50-51.
  29. ¬—÷сник Ќац—÷онального банку ”кра—„ни. - 2006. - є11. - 17¬ас.
  30. ƒинам—÷ка ф—÷нансового стану банк—÷в на 1 с—÷чн€ 2007 року¬а// ¬—÷сник Ќац—÷онального банку ”кра—„ни. - 2007. - є2. - —.¬а52-53.
  31. ¬ладичин¬а”.¬.¬а–оль кредитуванн€ в економ—÷чному зростанн—÷ ”кра—„ни.¬а// ‘—÷нанси ”кра—„ни. - 2004. - є1. - —.¬а96-102.
  32. ¬ороненко¬аƒ., ѕищулин¬ај. "Ѕизнес Ќейро-—истемыї: банковска€ аналитика в потребительском кредитовании¬а// Ѕанкиръ. - 2005. - є1 (11). - —.¬а50-52.
  33. √аласюк¬а¬., √аласюк ¬. ѕроблеми оц—÷нки кредитоспроможност—÷ позичальник—÷в¬а// ¬—÷сник Ќац—÷онального банку ”кра—„ни. - 2001. - є9. - —.¬а54-57.
  34. √ладких¬аƒ. ќсновн—÷ тенденц—÷—„ розвитку кредитного ринку в ”кра—„н—÷, або  олективний портрет укра—„нського позичальника¬а// ¬—÷сник Ќац—÷онального банку ”кра—„ни. - 2001. - є9. - —.¬а49-53.
  35. √ќ—“ 12.0.002-80. ——Ѕ“. ќсновные пон€ти€, термины и определени€. - ћ: »здательство стандартов, 1980. - 250¬ас.
  36. √ќ—“ 12.1.004-91. ——Ѕ“. ѕожарна€ безопасность. ќбщие требовани€. - ћ.: »здательство стандартов, 1991. - 110¬ас.
  37. √ќ—“ 02.1.005-88. ——Ѕ“. ќбщие санитарно-гигиенические требовани€ к воздуху рабочей зоны. - ћ.: »здательство стандартов, 1988. - 93¬ас.
  38. √ќ—“ 12.1.013-79. ——Ѕ“. —троительство. Ёлектробезопасность. ќбщие требовани€. - ћ.: »здательство стандартов, 1979. - 87¬ас.
  39. √ќ—“ 12.1.036-81. ——Ѕ“. Ўум. ƒопустимые уровни шума в жилых й общественных здани€х. - ћ: »здательство стандартов, 1981. - 65¬ас.
  40. √ќ—“ 12.2.032-78. ——Ѕ“. –абочее место при выполнении работ сид€. ќбщие ергономические требовани€. - ћ.: »здательство стандартов, 1978. - 152¬ас.
  41. √ќ—“ 12.4.026-76. ——Ѕ“. ÷вета сигнальные и знаки безопасности. - ћ: »здательство стандартов, 1976. - 45¬ас.
  42. √ладких ƒ. —труктура банк—÷вських кредит—÷в —÷ залучених кошт—÷в €к дзеркало економ—÷чного здоровтјў€ держави¬а// ¬—÷сник Ќац—÷онального банку ”кра—„ни. - 2005. - є11. - —.¬а26-33.
  43. ƒаниленко¬ај., Ўелудько¬аЌ. “енденц—÷—„ та насл—÷дки актив—÷зац—÷—„ споживчого кредитуванн€ в ”кра—„н—÷¬а// ¬—÷сник Ќац—÷онального банку ”кра—„ни.¬а- 2006. - є5. - —.¬а36-39.
  44. ƒзюблюк¬аќ.¬.¬аѕроблеми управл—÷нн€ банк—÷вським кредитним портфелем в умовах становленн€ ринкових в—÷дносин¬а// «б—÷рник наукових праць “.6.¬а- —уми: ¬¬ѕ "ћр—÷€-1ї Ћ“ƒ, 2002. - —.¬а160-167.
  45. ƒ—÷денко ќ.ћ., ƒенисенко¬аћ.ѕ., ƒомрачев¬а¬.ћ.,  абанов¬а¬.√. –∆нституц—÷йний розвиток банк—÷всько—„ системи¬а// ‘—÷нанси ”кра—„ни. - 2005. - є11. - —.¬а71-76.
  46. ƒ—÷€льн—÷сть банк—÷в ”кра—„ни в цифрах —÷ фактах¬а// ¬—÷сник Ќац—÷онального банку ”кра—„ни. - 2004. - є5. - —.¬а13-14.
  47. ћ.√.¬аƒмитренко, ¬.—.¬аѕотлатюк.  редитуванн€ —÷ контроль: Ќавчально-методичний пос—÷бник (у схемах —÷ коментар—÷€х). -  ондор, 2005. -296¬ас.
  48. ƒуг—÷н –∆. ¬рахуванн€ чинник—÷в зовн—÷шнього середовища в процес—÷ управл—÷нн€ кредитним портфелем комерц—÷йного банку¬а// ¬—÷сник Ќац—÷онального банку ”кра—„ни. - 2006. - є6. - —.¬а32-36.
—траницы: Ќазад 1 ¬перед