¬плив моб—÷льних телефон—÷в на орган—÷зм людини

курсова€ работа: Ѕезопасность жизнеде€тельности

ƒокументы: [1]   Word-212519.doc —траницы: Ќазад 1 ¬перед

«м—÷ст


¬ступ

«агальна частина

1. –∆стор—÷€ розвитку

1.1 Ќеелектричн—÷ телефони

1.2 ≈лектромагн—÷тн—÷ передавач—÷

1.3 ¬уг—÷льно - зернистий м—÷крофон

1.4 ¬инах—÷д Ѕелла

1.5 Ѕездротовий телефон (рад—÷отелефон)

1.6 –∆снують супутников—÷ та моб—÷льн—÷ телефони

1.7 ѕриклад розвитку моб—÷льних телефон—÷в Nokia

—пец—÷альна частина

  1. ’вороби та ушкодженн€ спричиненн—÷ неправильним використанн€м моб—÷льним телефоном

1.1 ¬иникненн€ ракових пухлин

1.2 ¬ивихи частин т—÷ла

2. ¬плив ≈ћѕ на орган—÷зм людини

2.1 √оловн—÷ бол—÷

2.2 ¬плив на нервову систему

2.3 ¬плив на ендокринну систему та нейрогуморальну реакц—÷ю

2.4 ¬плив ≈ћѕ на —÷мунну систему

2.5 ¬плив ≈ћѕ на статеву систему

    1. ¬плив ≈ћѕ на б—÷ополе людини

3. ћоб—÷льн—÷ телефони —÷ д—÷ти

4. ћетоди захисту —÷ проф—÷лактика захворювань

4.1 –∆снуюч—÷ методи захисту

4.2 ”н—÷версальний пристр—÷й б—÷окорекц—÷—„ орган—÷зму людини

¬исновки

—писок використано—„ л—÷тератури

ƒодатки



¬ступ


ќстанн—÷м часом моб—÷льна мережа почала стр—÷мко розвиватис€. –озповсюдженн€ моб—÷льних телефон—÷в швидко п—÷шло в гору. Iце про€вл€—‘тьс€ не т—÷льки на «аход—÷, але й у нас на ”кра—„н—÷, де моб—÷льний звтјў€зок, нарешт—÷, перейшов в категор—÷ю "товар—÷в народного споживанн€". ¬ –ƒвроп—÷, к—÷льк—÷сть "моб—÷льнихї користувач—÷в за останн—÷ р—÷к зб—÷льшилась вдв—÷ч—÷. –∆, зв—÷сно, стала зтјў€вл€тис€ загроза здоровтјўю з—÷ сторони рад—÷о випром—÷нюючих прилад—÷в.

ќзнайомившись з теоретичним матер—÷алом € визначив темумого досл—÷дженн€: "¬плив моб—÷льного телефону на здоровтјў€ людиниї.

«араз не т—÷льки вчен—÷, а й "ада вир—÷шила прид—÷лити велику увагу цьому питанню. ѕочалис€ детальн—÷ вивченн€ ц—÷—‘—„ проблеми. ѕ—÷сл€ проведенн€ досл—÷джень багато вчених р—÷зних кра—„н св—÷ту, вивчаючи цю проблему, з—÷йшлис€ у погл€дах. ¬они прийшли до висновку, що випром—÷нюванн€ моб—÷льних телефон—÷в негативно впливають на весь орган—÷зм людини.

ћетою нашого досл—÷дженн€ —‘: "ƒосл—÷дити вплив моб—÷льного телефону на орган—÷зм людиниї.

ѕредмет досл—÷дженн€: ≈лектромагн—÷тне поле моб—÷льного телефону, об'—‘кт - людина.

ƒл€ дос€гненн€ мети € поставив так—÷ завданн€:

1.ѕ—÷д—÷брати матер—÷али з дано—„ проблеми.

2. ќпрацювати матер—÷али з дано—„ теми.

3. —истематизувати отриману —÷нформац—÷ю з даного питанн€.

4. ƒосл—÷дити вплив ≈ћѕ на орган—÷зм людини за матер—÷алами наукових досл—÷джень.

5. ”загальнити отриман—÷ результати та зробити висновки.

6. ѕредставити м—÷ри безпеки у користуванн—÷ моб—÷льними телефонами.

” наш час в—÷дбува—‘тьс€ дуже стр—÷мкий розвиток моб—÷льного звтјў€зку. „исло моб—÷льних телефон—÷в стало б—÷льшим за число домашн—÷х телефон—÷в. ¬чен—÷ досл—÷джують вплив моб—÷льних телефон—÷в, —÷ приход€ть до того висновку, що моб—÷льн—÷ телефони все ж таки шк—÷длив—÷. ѕри довготривалому вплив—÷ ≈ћѕ можлив—÷ дегенеративн—÷ процеси центрально—„ нервово—„ системи, рак кров—÷, пухлини мозку, гормональн—÷ захворюванн€. ќсобливо небезпечним ≈ћѕ дл€ д—÷тей, ваг—÷тних, людей з захворюванн€м центрально—„ нервово—„, гормонально—„, серцево - судинно—„ системи. «окрема ≈ћѕ впливають на нервову, —÷мунну, ендокринну та статеву системи.



«агальна частина


1. –∆стор—÷€ розвитку


¬инах—÷д телефону —‘ результатом прац—÷ багатьох людей —÷ його авторство не можна приписати одн—÷й конкретн—÷й особ—÷ (€к —÷ у випадку з, наприклад, фотограф—÷—‘ю чи к—÷нематографом).

ѕерший прототип сучасного телефону запатентовано в 1876 роц—÷ американським винах—÷дником ќлександром Ѕелом. “рубка Ѕела служила почергово —÷ дл€ передач—÷ —÷ дл€ прийому звуку. ¬она не мала дзв—÷нка, а виклик абонента в—÷дбувававс€ через трубку за допомогою свистка. ƒальн—÷сть д—÷—„ такого приладу не перевищувала 500 метр—÷в. Ќа перш—÷сть у винаход—÷ телефону, окр—÷м Ѕела, претендувало близько трьох дес€тк—÷в вчених, серед €ких були ћакƒоноут, ≈д—÷сон, √рей, ƒолб—÷р, Ѕлейк, –∆рв—÷н —÷ ‘елькер. ÷е призвело до виникненн€ низки судових процес—÷в у —Ўј, €к—÷ лише п—÷дтвердили колективн—÷сть винаходу, визнавши за р—÷зними винах—÷дниками перш—÷сть за окремими пунктами.

B 1877 роц—÷ винах—÷дник ¬аден використав дл€ виклику абоненту телеграфний ключ, €кий замикав коло дзв—÷нка. “ого ж року н—÷мецька компан—÷€ "——÷менс —÷ √альскеї почала виготовл€ти телефонн—÷ апарати з двома телефонними трубками тј‘ одна дл€ прийому, —÷нша тј‘ дл€ передач—÷ мови.

“омас ≈д—÷сон винайшов вуг—÷льний м—÷крофон, €кий майже без зм—÷н пропрацював до 1980 року.

–∆стор—÷€ подальшого розвитку телефону включа—‘ винах—÷д електричного м—÷крофона, €кий прийшов на зам—÷ну вуг—÷льному, гучномовний зв'€зок, тоновий наб—÷р, цифрове стисканн€ звуку, нов—÷ телекомун—÷кац—÷йн—÷ технолог—÷—„ (IP телефон—÷ю, ISDN, DSL, ст—÷льниковий зв'€зок, DECT).



1.1 Ќеелектричн—÷ "телефониї


«агалом телефон тј‘ це будь-€кий механ—÷зм, що ма—‘ здатн—÷сть передавати звук на велику в—÷дстань. Ќайперш—÷ телефони були механ—÷чними приладами, що базувались на передач—÷ звуку, використовуючи пов—÷тр€ або —÷нш—÷ ф—÷зичн—÷ засоби, на в—÷дм—÷ну в—÷д електричних прилад—÷в, що базуютьс€ на електромагн—÷тних сигналах.

«г—÷дно з листом у Peking Gazette, у 968, китайський винах—÷дник  унг-‘у-¬—÷нг винайшов thumtsein, €кий —÷мов—÷рно передавав мову через труби. –озмови через труби використовуютьс€ й сьогодн—÷.

ћотузковий телефон був також в—÷домий стол—÷тт€ми, зв'€зуючи дв—÷ д—÷афрагми з мотузкою або з дротом, €к—÷ передають звук з одного к—÷нц€ до —÷ншого в—÷брац—÷€ми мотузки, а не через електричний струм.


1.2 ≈лектромагн—÷тн—÷ передавач—÷


«а де€кими верс—÷€ми, телефон винайшов у 1860 роц—÷ јнтон—÷о ћеучч—÷, €кий називав його телетрофоном. Ќезважаючи на публ—÷чну за€ву тогочасного ƒержавного —екретар€ —Ўј про те, що "—÷снують необх—÷дн—÷ докази, щоб надати пр—÷оритет у винаход—÷ телефону ћеучч—÷, а не Ѕеллуї та не зважаючи на той факт, що —получен—÷ Ўтати —÷н—÷ц—÷ювали звинуваченн€ у шахрайств—÷ проти патенту Ѕелла, розгл€д справи у суд—÷ переносивс€ на наступний р—÷к, знову —÷ знову, аж до само—„ смерт—÷ ћеучч—÷ у 1896. ѕот—÷м справу було закрито.

ѕерша американська демонстрац—÷€ винаходу ћеучч—÷ в—÷дбулас€ у 1860, про €ку —÷сну—‘ статт€, видана у Ќью-…оркськ—÷й —÷тал—÷йсько-мовн—÷й газет—÷. ћеучч—÷ винайшов по—‘днаний електромагн—÷тний передавач та одержувач, де рух д—÷афрагми модулював сигнал у котушц—÷, перем—÷щуючи електромагн—÷т. ѕрилад передавав звук з високою точн—÷стю, але з дуже слабким сигналом. Ќа жаль, серйозн—÷ оп—÷ки, погане знанн€ англ—÷йсько—„ мови та невелик—÷ здатност—÷ до б—÷знесу призвели до того, що ћеучч—÷ не зм—÷г розвинути сво—„ винаходи у комерц—÷йну сферу в —Ўј. ћеучч—÷ демонстрував де€к—÷ сво—„ —÷нструменти у 1849 роц—÷ у √авана ( уба) але св—÷дки не змогли ч—÷тко сказати, чи то був електричний телефон або просто вар—÷ант телефону, що використову—‘ в—÷брац—÷ю дрот—÷в дл€ передач—÷ звук—÷в.

ћеучч—÷ було визнано першим винах—÷дником телефону  онгресом —Ўј, 269 резолюц—÷—‘ю, що датована 11 „ервнем 2002.

” 1854 роц—÷ у журнал—÷ "L'Illustration de Parisї Ўарль Ѕурсей (Charles Bourseul), французький телеграф—÷ст, опубл—÷кував план передач—÷ звук—÷в та нав—÷ть мови електрикою. ѕрипустимо, по€снював в—÷н, що людина говорить поблизу чутливого диска, €кий не втратить жодного коливанн€ голоса; цей диск почергово встановлю—‘ та роз'—‘дну—‘ струм з батаре—„: також на де€к—÷й в—÷дстан—÷ може розташовуватись —÷нший диск, €кий буде одночасно виконувати так—÷ ж в—÷брац—÷—„тјж ѕевно, у близькому чи далекому майбутньому, мова буде передаватись електрикою. я робив експерименти у цьому напр€м—÷; вони дел—÷катн—÷ та вимагають часу та терпл€чост—÷, але ц€ справа об—÷ц€—‘ дати спри€тливий результат.

” 1860 роц—÷ …оганн ‘—÷л—÷п –айс (Johann Philipp Reis) виготовив прилад, €кий м—÷г передавати музичн—÷ тони, —÷ нав—÷ть слово чи два пошепки. ѕередавач –айса був передавачем типу натисни-в—÷дпусти. “обто, голка прикладена до д—÷афрагми натискалась, та в—÷дпускалась, коли звук проходив через д—÷афрагму. ÷е натисни-в—÷дпусти сигналюванн€ дозвол€ло передавати тони, та де€к—÷ голосн—÷, проте через те, що воно не —÷шло за аналоговою формою звуково—„ хвил—÷ (контакт був вин€тково цифровим, т—÷льки два значенн€) воно, сигналюванн€, не могло передати приголосн—÷ або складн—÷ звуки. ѕередавач був дуже складним у використанн—÷ тому, що позиц—÷€ голки та контакту в—÷дносно оператора були критичними. ÷е можливо назвати "телефономї, оск—÷льки прилад дозвол€в передавати звуки на в—÷дстан—÷, але це не телефон у сучасному розум—÷нн—÷, через те, що в—÷н не м—÷г передавати точну коп—÷ю звук—÷в. ¬инах—÷д –айса б—÷льш в—÷домий €к "музичний телефонї.

ƒесь у 1870 роц—÷ пан  ромвел ‘л—÷твуд ¬арл—÷ (Cromwell Fleetwood Varley), в—÷домий англ—÷йський електрик, запатентував дек—÷лька вар—÷ант—÷в ауд—÷отелеграфа, що базувавс€ на —÷де€х –айса. ¬—÷н н—÷коли не виготовл€в та не планував пристр—÷й, €кий би м—÷г передавати мову, т—÷льки чист—÷ звуки.

ѕриблизно у 1874 роц—÷ ѕол ла  ур (Poul la Cour), датський винах—÷дник, експериментував з ауд—÷о телеграфами на телеграфн—÷й л—÷н—÷—„ м—÷ж  опенгагеном та ‘редер—÷к—÷—‘ю у ётланд—÷€. ¬—÷бруючий камертон переривав струм, €кий, п—÷сл€ проходженн€ л—÷н—÷—‘ю, проходив кр—÷зь електромагн—÷т, та прит€гував к—÷нц—÷ камертона, змушуючи той грати ту ж ноту, що й перший камертон. –∆ знову, винах—÷д ла  ур не м—÷г передавати мову, т—÷льки чист—÷ тони.

ѕ. ≈л—÷ша “–рей (Elisha Gray), з „икаго також винайшов тоновий телеграф схожий на той, що винайшов пан ла  ур. ” цьому прилад—÷ в—÷бруючий сталевий др—÷т перерива—‘ струм, €кий на —÷ншому к—÷нц—÷ проходить через електромагн—÷т та змушу—‘ в—÷брувати сталевий др—÷т, розташований у полюс—÷в електромагн—÷ту. √армон—÷йний телеграф “–ре€ з в—÷бруючими дротами використовувавс€ телеграфною компан—÷—‘ю ¬естерн ён—÷он “елеграф (Western Union Telegraph Company). „ерез те, що б—÷льше н—÷ж один наб—÷р в—÷брац—÷й, а значить —÷ б—÷льше н—÷ж одна нота може бути передана через ту саму л—÷н—÷ю одночасно, гармон—÷йний телеграф може бути класиф—÷кований €к "мультиплекснийтјЁ телеграф, €кий здатен передавати дек—÷лька пов—÷домлень через одну л—÷н—÷ю за раз. ÷—÷ пов—÷домленн€ можуть бути прочитан—÷ оператором або записан—÷.

√армон—÷йний телеграф “–ре€ йде шл€хом –ейса та Ѕурсе€ тј‘ в основу покладено принцип перериванн€ електричного струму в—÷бруючим контактом. “–рей розум—÷в недол—÷к точност—÷ такого прилад—÷ та аргументував, що, €кщо струм був розташований ближче до модел—÷, буде можливо дос€гнути б—÷льшо—„ точност—÷. “–рей збудував та запатентував р—÷динний м—÷крофон, де голка розташовувалась у контакт—÷ з р—÷дким пров—÷дником —÷, коли д—÷афрагма в—÷брувала, голка занурювалась у р—÷дину б—÷льше-менше, що завершувалось б—÷льшим-меншим проходженн€м току на р—÷дину. Ѕелл використовував р—÷динний м—÷крофон дл€ багатьох сво—„х публ—÷чних демонстрац—÷й. –—÷динний передавач мав проблему, що хвил—÷ сформован—÷ на поверхн—÷ призводили до перешкод.


1.3 ¬уг—÷льно-зернистий м—÷крофон


≈д—÷сон “омас ≈льва зробив наступний крок у розвитку точност—÷ телефон—÷в з—÷ сво—„м винаходом вугг—÷льно - зернистого м—÷крофона. ≈д—÷сон д—÷знавс€, що зернини вуг—÷лл€, затиснут—÷ м—÷ж двома металевими пластинами мають оп—÷р, €кий зм—÷ню—‘тьс€ з тиском, тобто зернини могли зм—÷нювати св—÷й оп—÷р, коли пластини рухались у в—÷дпов—÷дь на звуков—÷ хвил—÷, та в—÷дтворювати звук з високою точн—÷стю, без проблем р—÷динного передавача. ÷ей тип м—÷крофона залишавс€ стандартом до 1980-тих, та використову—‘тьс€ —÷ дос—÷.


1.4 ¬инах—÷д Ѕелла


Ѕелл јлександер “–рехем часто тј‘ проте нев—÷рно тј‘ вважа—‘тьс€ першим винах—÷дником телефону.  ласична —÷стор—÷€ про те, €к в—÷н кричав: "¬атсон, ход—÷ть сюди! “и мен—÷ потр—÷бен!ї тј‘ по-простому м—÷ф, попул€ризований на «аход—÷.

ѕ—÷дготовка Ѕелла

як професор в Ѕостонському ун—÷верситет—÷, Ѕелл займавс€ п—÷дготовкою учител—÷в дл€ глухих та експериментував автофонографом —÷з Ћеоном —коттом у галуз—÷ запису в—÷брац—÷й вимови. ÷ей прилад склада—‘тьс€ з тонко—„ мембрани, €ка в—÷бру—‘тьс€ голосом та несе легку голку, що малю—‘ на пластин—÷ димчатого скла хвилепод—÷бну л—÷н—÷ю, тј‘ та завд€ки в—÷брац—÷—„ мембрани граф—÷чно в—÷дображу—‘ рух звукових хвиль у пов—÷тр—÷.

ƒосл—÷дженн€ у галуз—÷ вокально—„ ф—÷з—÷олог—÷—„ п—÷дготовили Ѕелла дл€ роботи з—÷ звуком та електрикою. ” 1874 роц—÷ працював в—÷н з музичним телеграфом, в €кому за схемою "натисни-в—÷дпустиї використовував в—÷бруючий сталевий €зичок дл€ перериванн€ струму тј‘ €кий, —÷з черги, змушував в—÷брувати одержувача, що складавс€ з електромагн—÷ту, котрий змушував сталевий €зичок на —÷ншому к—÷нц—÷ в—÷брувати, так само €к, це зробили Ѕурсей, –ейс та “–рей. ќдного дн€ з'€сувалось, що €зичок не реагував на переривчастий струм, тј‘ —÷ Ѕелл, припускаючи, що €зичок забивс€ у полюс—÷в магн—÷ту, забажав, щоб асистент ¬атсон, €кий був на —÷ншому к—÷нц—÷ л—÷н—÷—„, посмикав за €зичок. јсистент зробив €к йому —÷ повелено, тј‘ та на "асне здивуванн€ Ѕелл спостер—÷г, €к под—÷бний €зичок на його к—÷нц—÷ л—÷н—÷—„ почав в—÷брувати та випускати т—÷ ж ноти, дарма що м—÷ж ними не було переривчастого струму на л—÷н—÷—„: подальш—÷ експерименти довели, що €зичок в—÷брував завд€ки електромагн—÷тному струму, викликаного рухом в—÷ддаленим на л—÷н—÷—„ €зичка б—÷л€ магн—÷ту. —аме це в—÷дкритт€ привело Ѕелла до в—÷дмови в—÷д струму з батаре—„ тј‘ та ц—÷лковитим переходом на струм —÷з магн—÷тно—„ —÷ндукц—÷—„ €зичк—÷в. ”додатку стало зрозум—÷лим що, через те, що струм н—÷коли не розбива—‘тьс€, ус—÷ складн—÷ в—÷брац—÷—„ мови можна конвертувати в струм, €кий, у свою чергу, м—÷г в—÷дтворювати мову на великих дистанц—÷€х.

Ѕелл з асистентом ¬атсоном д—÷знавс€, що рух €зичка у магн—÷тному пол—÷ здатний передавати модул€ц—÷—„ звука. ѕрац€ за аналог—÷—‘ю з автофонографом, Ѕелл створив одержувач, €кий складавс€ з прот€гло—„ д—÷афрагми або з нагнуто—„ шк—÷ри золотоб—÷та з арматурою намагн—÷ченого зал—÷за при—‘днаного до середини, та в—÷брував перед полюсом електромагн—÷ту на струм—÷ з л—÷н—÷—„.

”сп—÷х Ѕелла

ѕрилад був готовий 2 червн€, 1875 року, —÷ того самого дн€ йому вдалос€ передати звуки та ауд—÷о сигнали електромагн—÷тним струмом та без використанн€ батаре—„. 1 липн€, 1875, в—÷н —÷нструктував свого асистента, €к створити другий мембранний одержувач, €кий можна було б використати з першим, —÷ через дек—÷лька дн—÷в вони були зв'€зан—÷ одне з одним, на к—÷нц€х л—÷н—÷—„, €ка йшла з к—÷мнати винах—÷дника в Ѕостон—÷ до п—÷двалу внизу. Ѕелл, у к—÷мнат—÷, тримав один —÷нструмент у руках, у той час, €к ¬атсон у п—÷двал—÷ слухав —÷нший. ¬инах—÷дник спитав, ' “и розум—÷—‘ш, що € кажу?' —÷ ми можемо т—÷льки у€вл€ти його задоволенн€, коли ¬атсон вб—÷г у к—÷мнату та, схвильований, сказав '“ак.' ѕроте, перший усп—÷шний двохсторонн—÷й телефонний дзв—÷нок Ѕелл не зробив до 10 березн€, 1876 , коли Ѕелл сказав у прилад " ¬атсон, ходи сюди, я хочу тебе бачити. ї “а ¬атсон в—÷дпов—÷в. “ак, у 1875, Ѕелл винайшов електромагн—÷тний передавач, €кий до нього винайшов ћеучч—÷. ѕерший дзв—÷нок на велику в—÷дстань було зроблено 10 серпн€, 1876 року Ѕеллом з родинно—„ ферми Ѕрентфорд ќнтар—÷о, асистентов—÷ €кий знаходивс€ у ѕариж—÷, на в—÷дстан—÷ 16 км.

ѕот—÷м в—÷н зак—÷нчив прилад, у €кому передавач формувавс€ подв—÷йним електромагн—÷том, перед €ким мембрана, вит€гнута на к—÷льц—÷, несла довгастий шмат м'€кого зал—÷за, закр—÷пленого у середин—÷. ћ—÷крофон перед д—÷афрагмою спр€мовував звуки на не—„, —÷ так €к вона в—÷брувала з ним, м'€ка зал—÷зна арматура викликала в—÷дпов—÷дн—÷ струми у чарунц—÷ електромагн—÷ту. ÷—÷ струми п—÷сл€ проходженн€ л—÷н—÷—„, опин€лись у приймач—÷, €кий складавс€ з трубчастого електромагн—÷ту, один к—÷нець €кого був частково закритий тонким диском з м'€кого зал—÷за, встановленого в одн—÷й точц—÷ на к—÷нц—÷ труби. ÷ей одержувач був схожий на цил—÷ндричну металеву коробку з товстими ст—÷нками, з товстою зал—÷зною кришкою, закр—÷плена до отвору одним гвинтом.  оли хвилепод—÷бний струм проходив через котушку магн—÷ту, диск або кришка арматури починали в—÷брувати та давати звук.

ѕрим—÷тивний телефон був швидко покращений, подв—÷йний електромагн—÷т був зам—÷нений на один магн—÷т-полосу з маленькою котушкою або боб—÷ною дрот—÷в, €к—÷ оточують один полюс, перед €ким тонкий диск з ферот—÷п—÷€ закр—÷плений у круговому м—÷крофон—÷ та служить €к з'—‘днан—÷ мембрана та арматура.  оли говор€ть у м—÷крофон, зал—÷зна д—÷афрагма в—÷бру—‘ з голосом у магн—÷тному пол—÷ полюса, —÷ таким чином збуджу—‘ хвилепод—÷бний струм у котушц—÷, €кий, п—÷сл€ подорож—÷ дротом на в—÷ддалене м—÷iе, прийма—‘тьс€ таким самим приладом. ѕри перес—÷канн—÷ котушки приймача, струм посилю—‘ або ослаблю—‘ магнетизм полюса, —÷ таким чином змушу—‘ диск в—÷брувати та в—÷дтворювати —÷м—÷тац—÷ю голосу. ÷—÷ звуки тих—÷ —÷ можуть бути почут—÷ лише, коли вухо знаходитьс€ близько до м—÷крофона, проте вони розб—÷рлив—÷ та виразн—÷, та легко вп—÷знати того, хто говорить.

ѕубл—÷чн—÷ демонстрац—÷—„

Ќайран—÷ше публ—÷ка телефону Ѕелла

ѕрилад був представлений в —тор—÷чн—÷й ¬иставц—÷ (Centennial Exhibition) у ‘—÷ладельф—÷—„, у 1876, де в—÷н привернув на себе увагу Ѕразильського —÷мператора ѕедро II, та на зустр—÷ч—÷ Ѕритансько—„ јсоц—÷ац—÷—„ (British Association) у √лазгов—÷, восени того ж року, —ер ¬—÷ль€м “омсон розпов—÷в про —÷снуванн€ винаходу –ƒвропейськ—÷й публ—÷ц—÷. ” опису його в—÷зиту - виставки, в—÷н сказав: ' ¬  анадському в—÷дд—÷лен—÷ € чув, "Ѕути чи не бути . . . ось у чому питанн€, " через електричний др—÷т; проте, ставл€чись з презирством до односкладових сл—÷в, електрична артикул€ц—÷€ п—÷дн€лас€ на вищ—÷ висоти, та дала мен—÷ уривки з випадкових Ќью-…оркських газет "ћ—÷сто Ќью - …орк, " "—енатор ћортон, " "—енат вир—÷шив надрукувати додатково тис€чу коп—÷й, " "јмериканц—÷ в Ћондон—÷ вир—÷шили сво—‘ четверте „ервн€, що наближа—‘тьс€!ї ÷е все мо—„ "асн—÷ вуха чули, €к кажуть мен—÷ з безпомилковою розб—÷рливост—÷ з кругло—„ арматури диска —÷ншого маленького електромагн—÷та, такого самого, €к € тримаю у руц—÷.

Ѕезсмертн—÷ слова Ўексп—÷ра, €к—÷ вимовив маленький не одухотворений голос, д—÷йсно викликали захопленн€ в палкого душею великого електрика. «дивуванн€, створене серед публ—÷ки цим винаходом, будуть пам'€тати.  р—÷м одного або двох винах—÷дник—÷в, н—÷хто нав—÷ть не мр—÷€в про телеграф, €кий буде розмовл€ти. ”€ва запрацювала у людей, представл€ючи можлив—÷ сфери вжитку телефону. “ак винах—÷дний журнал—÷ст передбачив час, коли друз—÷ через океан зможуть шептатис€ один з одним п—÷д шум хвиль јтлантики. «ац—÷кавлен—÷сть, однак, не було повн—÷стю вгамована доки професор Ѕелл, винах—÷дник приладу, "асноруч не продемонстрував його Ѕританськ—÷й публ—÷ц—÷, та не отримав запальн—÷ оплески захоплених сп—÷вв—÷тчизник—÷в.

ѕ—÷зн—÷ш—÷ публ—÷чн—÷ демонстрац—÷—„

Ѕ—÷льш п—÷зн—÷йвар—÷анттелефону, що базувавс€ на р—÷динному передавач—÷ √ре€, був публ—÷чно представлений 4 травн€, 1877 року на лекц—÷—„, що давав ѕрофесор Ѕелл в Ѕостонському ћузичному ’ол—÷. ' –∆дучи до маленько—„ телефонно—„ коробки з при—‘днаними дротами, ' говоритьс€ у допов—÷д—÷, ' пан Ѕелл байдужо спитав, наче адресував сво—‘ питанн€ комусь у сус—÷дн—÷й к—÷мнат—÷ " ѕане ¬атсон, ви готов—÷! " ѕан ¬атсон за п'€ть миль зв—÷дси у —омерв—÷лл—÷, швидко, позитивно в—÷дпов—÷в та скоро було чути голос сп—÷ваючи "јмерика.ї. –∆дучи до —÷ншого —÷нструмента, з'—‘днаного дротом з ѕров—÷денс (Providence), сорок три мил—÷ зв—÷дси, пан Ѕелл послухав трохи та сказав, "——÷гнор Ѕр—÷гнолл—÷, €кий допомага—‘ мен—÷ на концерт—÷ у ћузичному ’ол—÷ в ѕров—÷денс, зараз засп—÷ва—‘ дл€ нас. ї „ерез мить —÷нтонац—÷€ голосу тенора п—÷двищилась та впала, звук був слабким, —÷нод—÷ взагал—÷ пропадав, а пот—÷м знову ставав чутним. ѕ—÷зн—÷ше, соло корнета, що грав у —омерв—÷лл—÷, було дуже розб—÷рливо чути. ўе п—÷зн—÷ше, п—÷сн€ у трьох частинах прийшла проводом з к—÷нцево—„ станц—÷—„ —омерв—÷лл€, та пан Ѕелл розважив аудитор—÷ю, коли вигукнув, "я буду вимикати п—÷сню з одн—÷—‘—„ частини к—÷мнати до —÷ншо—„ так, щоб ус—÷ могли чути. ї

–озмова телефоном 1910 р—÷к

—аме в ћассачусетс—÷ був встановлений зв'€зок з Ѕостоном, на в—÷дстан—÷ в—÷с—÷мнадц€ти миль, та пан ¬атсон сп—÷вав "Auld Lang Syne", " ѕрикрашений «—÷рками ѕрапор (The Star - Spangled Banner)ї, та "¬—÷тайте  олумб—÷ю (Hail Columbia), " у той час €к аудитор—÷€ в —алем—÷ п—÷дсп—÷вувала хором.

–езюме дос€гнень Ѕелла

Ѕелл прийн€в у сво—„х приладах передавач—÷ √ре€ та п—÷зн—÷ше ≈д—÷сона та пристосував комутатор, розроблений дл€ телеграф—÷—„ компан—÷—‘ю Western Union. Ѕуло б неправильним применшувати внесок Ѕелла у розвиток телефон—÷—„.  р—÷м того, Ѕелл дос€гнув усп—÷ху там, де —÷нш—÷ не змогли, в—÷н зм—÷г створити комерц—÷йну телефонну систему. ћожна сказати, що Ѕелл винайшов телефонну компан—÷ю.

Ѕудова телефону 1972 року

—учасна телефонна трубка з'€вилас€, коли шведський монтер прив'€зав м—÷крофон та динам—÷к до палки, щоб тримати руки в—÷льними. —кладаний переносний телефон був навмисною коп—÷—‘ю вигаданий футуристичних комун—÷катор—÷в з телев—÷з—÷йного сер—÷алу Star Trek.

–∆стор—÷€ додаткових винаход—÷в та покращень електричного телефону включа—‘ в себе вуг—÷льний м—÷крофон (п—÷зн—÷ше зам—÷нений на електричний м—÷крофон, €кий зараз використову—‘тьс€ майже у вс—÷х телефонних апаратах), ручний комутатор, дисковий наб—÷р, автоматичну телефонну станц—÷ю, комп'ютеризований телефонний перемикач, тоновий наб—÷р (DTMF), та оцифруванн€ звук—÷в, використовуючи р—÷зн—÷ методи кодуванн€, так—÷ €к —÷мпульсно - кодову модул€ц—÷ю PCM (також використову—‘тьс€ дл€ WAV файл—÷в та компакт диск—÷в).

Ѕ—÷льш нов—÷ш—÷ системи включають IP телефон—÷ю, ISDN, DSL, ст—÷льников—÷ телефони (моб—÷льн—÷ телефони), бездротов—÷ телефони, та UMTS системи, €к—÷ дозвол€ють виконувати високошвидк—÷сну пакетну передачу даних.

“елефонна —÷ндустр—÷€ под—÷л€—‘тьс€ на виробник—÷в обладнанн€ та телефонних оператор—÷в.  омпан—÷—„-оператори часто тримають нац—÷ональну монопол—÷ю. ” —получених Ўтатах, компан—÷€ Bell System сильно зросла. ¬она частково або повн—÷стю волод—÷—‘ компан—÷€ми, що надають телефонн—÷ послуги близько 80 % телефон—÷в у держав—÷ та також волод—÷—‘ компан—÷—‘ю Western Electric, €ка виготовл€—‘ або закупову—‘ усе обладнанн€, що використову—‘тьс€ м—÷iевими телефонними компан—÷€ми. компан—÷€ Bell System позбавл€ла себе м—÷iевих телефонних компан—÷й, щоб у 1984 роц—÷ "аднати антимонопольний позив проти себе з боку ћ—÷н—÷стерства юстиц—÷—„ —получених Ўтат—÷в јмерики.

ѕерший трансатлантичний телефонний дзв—÷нок( додаток є1) з м—÷ста Ќью-…орк до м—÷ста Ћондон було зроблено 7 с—÷чн€, 1927 року.


1.5 Ѕездротовий телефон (рад—÷отелефон)


–ад—÷отелефон (бездротовий телефон) вперше був винайдений “ер—÷ ѕаллом у 1965, що складавс€ з "базиї, п—÷дтјў—‘днано—„ до телефонного кабелю, та зв'€зано—„ за допомогою слабо-потужного рад—÷о з в—÷ддаленою телефонною рад—÷о трубкою. ÷е дозвол€—‘ використовувати трубку з будь - €кого м—÷i€ у зон—÷ дос€жност—÷ бази. „ерез те, що на передачу сигнал—÷в до трубки необх—÷дна енерг—÷€, база п—÷д'—‘днана до електромереж—÷. “ак—÷ телефони не функц—÷онують без електрики.

—початку безпроводов—÷ телефони використовували частоту у 1.7 ћ√ц дл€ зв'€зку м—÷ж базою та трубкою. „ерез проблеми з €к—÷стю та зоною дос€жност—÷, так—÷ телефони швидко були витиснен—÷ системами, що використовують частотну модул€ц—÷ю на вищих частотах (49 ћ√ц, 900 ћ√ц, 2.4 √√ц, та 5.8 √гц). Ѕездротов—÷ телефони, що працюють на частот—÷ у 2.4 √гц можуть конфл—÷ктувати з де€кими протоколами бездротових локальних мереж (802.11b/g), через те, що вони використовують однаков—÷ частоти. —учасн—÷ бездротов—÷ телефони звичайно працюють на дек—÷лька сот метр—÷в.


1.6 –∆снують супутников—÷ та моб—÷льн—÷ системи


Ќа в—÷дкритт—÷ телефонно—„ станц—÷—„ у м—÷ст—÷ Ѕудапешт, 1881 року, Ќ—÷кола “есла став головним електриком телефонно—„ компан—÷—„ (—÷нженером ёгославського ур€ду першо—„ державно—„ телефонно—„ системи). “ам “есла винайшов прилад, €кий в—÷н називав телефонним п—÷дсилювачем. ѕристр—÷й м—÷г працювати €к гучномовець. ÷ей винах—÷д н—÷коли не патентувавс€ та не демонструвавс€ публ—÷чно. ¬ к—÷нц—÷ к—÷нц—÷в в—÷н використовувавс€ дл€ того, щоб ви€вл€ти сигнали у експериментах з бездротово—„ передач—÷. ѕрилад, розроблений у цих експериментах, був попередником сучасних бездротових телефон—÷в.

ћоб—÷льн—÷ телефони

—учасн—÷ моб—÷льн—÷ телефонн—÷ системи побудован—÷ за принципом ст—÷льник—÷в. –ад—÷о використову—‘тьс€, щоб зв'€зуватись м—÷ж трубкою та ст—÷льником.  оли трубка надто сильно в—÷ддал€—‘тьс€ в—÷д ст—÷льника, комп'ютерна система да—‘ команду найближчому до трубки ст—÷льнику встановити зв'€зок з трубкою на —÷ншому канал—÷ без перериванн€ дзв—÷нка.

—учасн—÷ моб—÷льн—÷ телефони використовують ст—÷льникову систему через те, що рад—÷о частоти тј‘ обмежений ресурс, €кий використову—‘ багато абонент—÷в. —т—÷льники та трубки мають слабо потужний передавач так, щоб обмежена к—÷льк—÷сть рад—÷о частот може використовуватись великим числом абонент—÷в з меншою к—÷льк—÷стю перешкод.  р—÷м того батаре—„ у трубках потребують меншо—„ к—÷лькост—÷ енерг—÷—„.


1.7 ѕриклад розвитку моб—÷льних телефон—÷в Nokia


ќпис телефону " Nokia 1011"

Nokia 1011 важив 475 гр. ѕричому велика частина ваги припадала на н—÷келево-кадм—÷—‘вих батарей, €ка могла працювати без зар€джанн€ в режим—÷ розмови всього 90 хвилин. “а й час роботи в режим—÷ оч—÷куванн€ було м—÷зерно мало - всього 12 годин « точки зору сучасних високих технолог—÷й, —÷нш—÷ техн—÷чн—÷ характеристики "п—÷онера" також "вражають" у€ву сьогодн—÷шнього досв—÷дченого користувача: розм—÷р корпусу 195 x 60 x 45 мм, записна книжка на 99 номер—÷в . «розум—÷ло, що н—÷ про €кий кольоровий дисплей, вбудовану камеру або карту пам'€т—÷ й мови не йшло. јле не будемо наст—÷льки зневажлив—÷: Nokia 1011 - перший телефон з функц—÷—‘ю SMS. ¬—÷н працював в д—÷апазон—÷ 900 ћ√ц, що ц—÷лком п—÷дходило таким великим операторам зв'€зку, €к британськ—÷ Vodafone —÷ Cellnet (нин—÷шн—÷й O2).



ќпис телефону Nokia N97 minigoldedition

—мартфон Nokia N97 mini —‘ к—÷лька зменшеним вар—÷антом Nokia N97,але на в—÷дм—÷ну в—÷д ориг—÷нального апарату, корпус цього смартфона покритий 18-каратним золотом, що ма—‘ товщину всього 14.2 мм. јпарат оснащений висува—‘тьс€ сенсорним TFT-диспле—‘м, що в—÷добража—‘ до 16 млн. кольор—÷в, з д—÷агоналлю 3.2 "—÷ QWERTY-клав—÷атурою. Nokia N97 mini створений на платформ—÷ Symbian OS 9.4 Series 60. ” Nokia N97 mini вперше використаний серв—÷с LifecastingwithOvi. ƒаний серв—÷с —‘ сп—÷льним проектом Nokia —÷ Facebook —÷ дозвол€—‘ оновлювати статуси —÷ дан—÷ про м—÷iезнаходженн€ в особистому проф—÷л—÷ на Facebook безпосередньо з екрану пристрою.  оротк—÷ техн—÷чн—÷ характеристики N97 mini: процесор ARM 11 434 ћ√ц, пам'€ть 8 √б, робота в частотних д—÷апазонах GSM 850/900/1800 / 1900, UMTS 850/900/1900/2100, п—÷дтримка стандарт—÷в передач—÷ даних HSCSD, GPRS 32, EDGE 32, HSDPA 3.6 ћб—÷т / с., —÷нтерфейси Bluetooth 2.0 + A2DP, microUSB 2.0, Wi-Fi 802.11 b / g, камера 5 ћп—÷кс ., п—÷дтримка карт пам'€т—÷ формату microSD, об'—‘мом до 16 √б, вбудован—÷ ч—÷пи GPS з функц—÷—‘ю A-GPS —÷ FM рад—÷о. –оботу телефону Nokia N97 mini забезпечу—‘ потужний акумул€тор на 1200 mAh, €кий дозвол€—‘ апарату працювати до 320 годин в режим—÷ оч—÷куванн€ —÷ до 7.1 годин в режим—÷ розмови.




ћоб—÷льний телефон "Nokia 1011" випустили 10 листопада 1992 року. Ќазва телефону походить з дати випуску. ј телефон Nokia N97 minigoldedition випустили в 2010 роц—÷, таким чином зр—÷вн€вши ц—÷ два телефони, ми бачимо наст—÷льки швидко розвиваютьс€ моб—÷льн—÷ телефони.



—пец—÷альна частина


  1. ’вороби та ушкодженн€ спричинен—÷ неправильним використанн€м моб—÷льним телефоном


1.1 ¬иникненн€ ракових пухлин


—пец—÷ал—÷сти ћосковсько—„ медично—„ академ—÷—„ —÷м. –∆.ћ. —еченова п—÷д кер—÷вництвом академ—÷ка –јћЌ √еннад—÷€ –ум€нцева в черговий раз намагались знайти в—÷дпов—÷дь на питанн€, чи шк—÷длив—÷ моб—÷льн—÷ телефони дл€ здоров'€.

ќсновним шк—÷дливим фактором моб—÷льних телефон—÷в вважаютьс€ високочастотн—÷ дециметрового д—÷апазону. Ќайб—÷льш розповсюджений в –ос—÷—„ стандарт GSM працю—‘ на частотах 900, 1800 —÷ 1900 ћ√ц. Ќайб—÷льш сильне випром—÷нюванн€ моб—÷льника сильно коливаютьс€. ÷е зв'€зано €к з самою конструкц—÷—‘ю телефону, так —÷ з умовами його використанн€ —÷ в—÷ддален—÷стю абонента в—÷д базових станц—÷й. „ерез таке коливанн€ вченим досить важко спрогнозувати б—÷олог—÷чн—÷ ефекти телефонного випром—÷нюванн€, хоча досв—÷д ф—÷з—÷олог—÷в говорить про те, що практично будь - €кий вид випром—÷нюванн€ потенц—÷йно небезпечний дл€ здоров'€. ¬исновок про вплив моб—÷льних телефон—÷в на здоров'€ важко зробити ще й тому, що з початку досл—÷джень минуло дуже мало часу, а €к—÷сн—÷ пухлини, у виникненн—÷ €ких звинувачують телефони, утворюютьс€ досить довго.

¬лЅ—÷льш—÷сть вчених оц—÷нюють вплив моб—÷льних телефон—÷в на нервову систему —÷ розвиток €к—÷сних пухлин, - говорить √еннад—÷й –ум€нцев. - јле дан—÷ р—÷зних досл—÷дницьких колектив—÷в дуже р—÷зн—÷. ќдн—÷ вчен—÷ не вбачають залежн—÷сть розвитку пухлин в—÷д використанн€ моб—÷льного зв'€зку, —÷нш—÷ вважають його доведеним. Ќеоднозначн—÷ й результати експеримент—÷в, присв€чених впливу високочастотних випром—÷нювань на р—÷зн—÷ зд—÷бност—÷ людини. –ƒдиний факт, €кий не п—÷дл€га—‘ сумн—÷ву - це вплив рад—÷охвиль частоти 900 ћ√ц, €кий п—÷двищу—‘ кровооб—÷г у кор—÷ головного мозку. јле цього не достатньо, щоб винести моб—÷льним телефонам остаточний негативний вирок".

«г—÷дно статистиц—÷ у 2004 роц—÷ загальний продаж сотових телефон—÷в с€гнула висот тј‘ —„х було продано близько 650 тис€ч. ” ц—÷лому моб—÷льниками користуютьс€ сьогодн—÷ приблизно п—÷втора м—÷л—÷арди жител—÷в нашо—„ планети - в—÷д д—÷тей до людей похилого в—÷ку.

«роста—‘ попул€рн—÷сть моб—÷льних телефон—÷в, але накопичуютьс€ —÷ науков—÷ дан—÷ про насл—÷дки —„х використанн€. «овс—÷м недавно ус—÷х занепоко—„ли дан—÷, опубл—÷кован—÷ н—÷мецькою групою досл—÷дник—÷в. –«х експерименти показали: вплив електромагн—÷тних пол—÷в, аналог—÷чних за характеристиками тим, €к—÷ створюютьс€ моб—÷льниками, €к—÷ р—÷зко п—÷двищують загрозу пошкодженн€ ƒЌ  —÷ теоретично можуть призвести до переродженн€ кл—÷тин у €к—÷сн—÷, тобто до зародженн€ пухлин. ѕравда, вчен—÷ сказали, що доказ—÷в негативного впливу на здоровтјў€ людини поки що не ма—‘, потр—÷бн—÷ подальш—÷ досл—÷дженн€.

јнгл—÷йськ—÷ вчен—÷ б'ють тривогу з —÷ншого приводу: вони стверджують, що д—÷ти стали г—÷рше спати через моб—÷льники. –∆нш—÷ беруть —„х з собою нав—÷ть у л—÷жко, продовжують посилати один одному —ћ— - пов—÷домленн€ —÷ тому г—÷рше засинають, сон д—÷тей б—÷льш неспок—÷йний. Ћ—÷кар—÷ впевнен—÷, що доросл—÷ повинн—÷ зменшувати використанн€ сотових телефон—÷в маленькими д—÷тьми.

ќбвинуваченн€ в адресу моб—÷льник—÷в звучать —÷ в —÷тал—÷йськ—÷й прес—÷. Ќещодавно там з'€вилос€ нестандартне пов—÷домленн€: 14 - л—÷тню д—÷вчинку прийшлос€ госп—÷тал—÷зувати через серйозне запаленн€ сухожиль. ƒе€кий час д—÷вчинка почала скаржитис€ на пост—÷йну б—÷ль у великому пальц—÷ право—„ руки, пот—÷м палець зовс—÷м перестав рухатис€. Ћ—÷кар—÷ ви€вили гостре запаленн€ сухожиль, почали докопуватись до причин хвороби. «годом вони з'€сували: д—÷вчинка щоденно в—÷дправл€ла друз€м до ста —ћ—. ћедики попереджують, що так—÷ випадки можуть повторитис€, €кщо п—÷дл—÷тки не зрозум—÷ють, що —„х захопленн€ —ћ— - пов—÷домленн€ми небезпечно.  р—÷м того, психологи —÷ педагоги думають, що таке захопленн€ (так, €к —÷ захопленн€ комптјўютерними —÷грами) може призвести в хворобливу т€гу —÷ породити додатков—÷ неврози.  р—÷м цього поста—‘ ще й —÷нша проблема: чи руйнують випром—÷нюванн€ моб—÷лок кл—÷тини кров—÷? ѕроблеми безпеки використанн€ моб—÷льних телефон—÷в пост—÷йно зостаютьс€ у центр—÷ уваги тј‘ €к серед користувач—÷в, число €ких вже с€га—‘ 1 млрд. ѕо всьому св—÷ту, так —÷ серед вчених. Ќе раз з'€вл€лись роботи, де доводилась шк—÷длив—÷сть випром—÷нюванн€ моб—÷льних телефон—÷в. –∆нколи можна було прочитати й —÷нш—÷ твердженн€. Ќов—÷ дан—÷, €к—÷ були отриман—÷ шведськими вченими, безсумн—÷вно, направл€ть ц—÷ дискус—÷—„ зовс—÷м в —÷нше русло, переда—‘ ¬¬—.

—права в тому, що ус—÷ минул—÷ досл—÷дженн€ розгл€дали в основному проблему виникненн€ ракових пухлин —÷з-за пошкодженн€ молекул ƒЌ , €к—÷ можуть виникнути у результат—÷ локального нагр—÷ву при поглинанн—÷ електромагн—÷тних хвиль. јле енерг—÷€ випром—÷нюванн€ недостатньо висока, щоб визвати розрив х—÷м—÷чних звтјў€зк—÷в, а локальний роз—÷гр—÷в також недостатн—÷й дл€ проведенн€ х—÷м—÷чно—„ реакц—÷—„.

«аслуга шведських вчених у тому, що вони розгл€нули зовс—÷м —÷нший шл€х впливу випром—÷нюванн€ на орган—÷зм, а саме - вплив його на еритроцити (червон—÷ кровтјў€н—÷ т—÷льц€). ≈ритроцити вза—‘мод—÷ють один з одним не посередньо, а через молекули оточуючо—„ —„х води, €к—÷ представл€ють собою електричн—÷ дипол€. Ѕула проанал—÷зована теоретична модель тако—„ вза—‘мод—÷—„ при накладанн—÷ зовн—÷шнього електромагн—÷тного пол€ частотою 850 ћ√ц ( тип—÷чне значенн€ дл€ мереж моб—÷льного звтјў€зку). ¬и€вилось, що при такому вплив—÷ дипол€ молекул води вистроюютьс€ в одному напр€мку, що призводить до зб—÷льшенн€ сили вза—‘мод—÷—„ на 11 пор€дк—÷в величини.

Ќагада—‘мо, що це лиш теоретична можлив—÷сть, але €кщо вона буде п—÷дтверджена експериментально, це буде значить, що електромагн—÷тне випром—÷нюванн€ здатне впливати на особливост—÷ кров—÷. «б—÷льшенн€ вза—‘мод—÷—„ м—÷ж еритроцитами може в к—÷нцевому результат—÷ призвести до зб—÷льшенн€ втјў€зкост—÷ кров—÷, що в—÷д—÷бтјў—‘тьс€ на серцево - судинн—÷й систем—÷. Ќа користь запропонованого механ—÷зму говорить —÷ нещодавно ви€влений вплив геомагн—÷тних невдоволень на вза—‘мод—÷—„ еритроцит—÷в у кров—÷.


1.2 ¬ивихи частин т—÷ла


” звтјў€зку з—÷ зб—÷льшенн€м в—÷дправки коротких SMS - пов—÷домлень, люди стали страждати на травми пальц—÷в рук. ” результат—÷ опитуванн€, орган—÷зованого компан—÷—‘ю VirginMobile, ви€вилось, що щоденно жител—÷ ¬еликобритан—÷—„ висилають близько 93,5 м—÷льйон—÷в текстових пов—÷домлень, при цьому 12 % щоденно в—÷дправл€ють 20 SMS , а 10 % - б—÷льше 100 SMS у день. ”насл—÷док монотонних рух—÷в - натискань на кнопки телефону, у прихильник—÷в SMS виникають так зван—÷ травми в—÷д навантажень мтјў€з—÷в, що повторюютьс€ (RepetitiveStrainInjury - RSI).

“равми в—÷д навантажень мтјў€з—÷в, €к—÷ повторюютьс€ розповсюджен—÷ не т—÷льки серед людей, €к—÷ захоплюютьс€ в—÷дправкою SMS, але також серед користувач—÷в комптјўютерами. Ќайб—÷льш част—÷шим симптомом при цьому €вл€—‘тьс€ б—÷ль у заптјў€ст€х, кист€х —÷ пальц€х руки у результат—÷ зд—÷йснених нею одно образних, рух—÷в, €к—÷ пост—÷йно повторюютьс€ чи п—÷сл€ тривалого впливу статичного навантаженн€. ѕо результатам опитуванн€ ви€вилось, що щор—÷чно травми в—÷д навантажень мтјў€з—÷в, €к—÷ повторюютьс€ виникають у 3,8 млн. чолов—÷к. «а останн—÷ птјў€ть рок—÷в —÷з-за зб—÷льшенн€ SMS число британц—÷в, €к—÷ страждають в—÷д бол—÷в у заптјў€ст€х —÷ великих пальц—÷в рук, зб—÷льшилось на 38 %.

ѕсихологи, у свою чергу вважають, що захопленн€ SMS чи сп—÷лкуванн€ за допомогою електронно—„ пошти може призвести до проблем при сп—÷лкуванн€ наодинц—÷. Ѕ—÷льше того, зтјў€вл€—‘тьс€ загроза, що у де€ких людей, €к—÷ зловживають в—÷дправкою SMS, може виникнути залежн—÷сть, под—÷бна до наркотично—„.



2. ¬плив ≈ћѕ на орган—÷зм людини

моб—÷льний телефон захворюванн€

2.1 √оловн—÷ бол—÷


ƒосл—÷дженн€, проведене Ўведським нац—÷ональним —÷нститутом прац—÷ —÷ Ќорвезьким керуванн€м по захисту в—÷д випром—÷нюванн€, показало, що нав—÷ть люди, що використовують телефон менше двох хвилин у день, випробують дискомфорт —÷ поб—÷чн—÷ ефекти. ƒосл—÷дженн€ проводилос€ прот€гом року на 11 тис€чах добровольц—÷в. «г—÷дно отриманим дано—„, 84% користувач—÷в моб—÷льних телефон—÷в почувають при розмов—÷ нагр—÷ванн€ шк—÷ри за вухом, а де€к—÷ затверджували, що в них спостер—÷гаютьс€ оп—÷ки. ” частини користувач—÷в також случаютьс€ провали пам'€т—÷, запамороченн€, головний б—÷ль —÷ п—÷двищена стомлюван—÷сть. ћайже чверть опитаних мають проблеми з пам'€ттю, половина стражда—‘ в—÷д головних бол—÷в, а близько 65% випробують сонлив—÷сть. ” третини абонент—÷в пог—÷ршилас€ концентрац—÷€ уваги п—÷д час чи в—÷дразу п—÷сл€ розмови, особливо це було пом—÷тно серед —÷нтенсивно використовуючих телефон людей молодше 30 рок—÷в. јбоненти, що використовують ст—÷льников—÷ телефони чотири —÷ б—÷льш рази в день, у 3,6 рази част—÷ше скаржилис€ на головн—÷ бол—÷, чим т—÷, хто робив менш двох дзвоник—÷в.

ѕравда, сам—÷ вчен—÷ сумн—÷ваютьс€ в об'—‘ктивност—÷ отриманих даних. ѕо-перше, абоненти, що особливо часто використовують телефон, можуть вести менш здоровий спос—÷б житт€. ѕогане харчуванн€, недол—÷к сну —÷ пост—÷йний стрес можуть впливати на —÷ самопочутт€.  р—÷м того, оск—÷льки досл—÷дженн€ будувалос€ на основ—÷ суб'—‘ктивних пов—÷домлень абонент—÷в, на результатах м—÷г сказати ефект усел€нн€. “ак, абоненти Ќорвег—÷—„, де небезпека використанн€ моб—÷льного зв'€зку широко обговорювавс€ в прес—÷, у два рази част—÷ше пов—÷домл€ли про проблеми, чим абоненти з—÷ Ўвец—÷—„, де преса практично не прид—÷л€ла —„й уваги.


2.2 ¬плив на нервову систему


–ос—÷€, безумовно, кра—„на, де були розпочат—÷ перш—÷ експериментальн—÷ досл—÷дженн€ по впливу ≈ћѕ на нервову систему. ¬ 1960-1998 рр. були отриман—÷ результати ориг—÷нальних експериментальних досл—÷джень, в €ких було показано негативний вплив ≈ћѕ на нервову систему.

” досл—÷дженн€х професора ё.ј. ’олодова було установлено пр€му д—÷ю ≈ћѕ на мозок, на мембрани нейрон—÷в, на памтјў€ть, на умовно-рефлекторну д—÷€льн—÷сть. “акож можливий вплив слабких ≈ћѕ на процеси синтезу в нервових кл—÷тинах. ќтриман—÷ значн—÷ зм—÷ни —÷мпульсац—÷—„ коркових нейрон—÷в, що призводить до порушенн€ —÷нформац—÷—„, що прийма—‘тьс€, у б—÷льш складн—÷ структури мозку. ѕри вплив—÷ ≈ћѕ може розвинутис€ порушенн€ короткотривало—„ памтјў€т—÷.

Ќа цих п—÷дставах можна чекати у людей, що мають контакт з ≈ћѕ мало—„ —÷нтенсивност—÷, схильн—÷сть до розвитку стресових реакц—÷й.


2.3 ¬плив на ендокринну систему та нейрогуморальну реакц—÷ю


ƒосл—÷дженн€ показали, що при вплив—÷ ≈ћѕ, €к правило, в—÷дбувалос€ зб—÷льшенн€ вм—÷сту адренал—÷ну у кров—÷, активац—÷€ процес—÷в звертанн€ кров—÷. ” прац€х вчених –ос—÷—„, ще в 60-т—÷ роки було визначено, що одн—÷—‘ю з систем, ран—÷ше —÷ точн—÷ше призводить до в—÷дпов—÷дно—„ реакц—÷—„ орган—÷зму на вплив р—÷зних фактор—÷в навколишнього середовища, €вл€—‘тьс€ система г—÷поталамусу - г—÷поф—÷з - кора нирок. –езультати досл—÷джень п—÷дтвердили це положенн€.


2.4 ¬плив ≈ћѕ на —÷мунну систему


” наш час накопичено достатньо даних, €к—÷ вказують на те, що при вплив—÷ ≈ћѕ порушуютьс€ процеси —÷муногенезу. ¬становлено, що у тих, хто отриму—‘ дозу випром—÷нюванн€ ≈ћѕ зм—÷ню—‘тьс€ характер —÷нфекц—÷йного процесу. –ƒ порушенн€ б—÷лкового обм—÷ну. —постер—÷га—‘тьс€ зниженн€ вм—÷сту альбум—÷н—÷в —÷ п—÷двищенн€ гама - глобул—÷н—÷в у кров—÷. Ќеобх—÷дно брати до уваги те, що ≈ћѕ можуть виступати у €кост—÷ алергену, викликаючи т€жк—÷ реакц—÷—„ у хворих алерг—÷к—÷в при контакт—÷ з ≈ћѕ.


2.5 ¬плив ≈ћѕ на статеву систему


≈фекти випром—÷нюванн€, за думкою вчених, включають: зниженн€ функц—÷—„ сперматогенезу, порушенн€ коеф—÷ц—÷—‘нту народжуваност—÷ хлопчик—÷в та д—÷вчаток, зм—÷ну менструального циклу, спов—÷льненн€ ембр—÷онального розвитку.


2.6 ¬плив ≈ћѕ на б—÷ополе людини


—ьогодн—÷ навр€д чи хто-небудь стане заперечувати —÷снуванн€ б—÷опол€. ѕовний пор€док у структур—÷ б—÷опол€ —‘ над—÷йний фундамент здоровтјў€ й застава нормального житт€ людини. ” свою чергу, "хвороби б—÷опол€ї дуже швидко про€вл€ютьс€ в нашому тл—÷нному т—÷л—÷ й у вс—÷х аспектах нашого земного житт€. јле сьогодн—÷, на жаль, "хворе б—÷ополеї скор—÷ше правило, чим виключенн€. ј причина цього в т—÷м, що воно не може переносити т—÷ навантаженн€, €к—÷ випробову—‘ щодн€. ќсобливо сильно воно "стражда—‘ї саме тод—÷, коли ми перебува—‘мо в так званих патогенних зонах:

- поруч —÷з працюючим телев—÷зором, комптјўютером, —¬„- п—÷ччю;

- у вагон—÷ метро, в автомоб—÷л—÷ або в салон—÷ л—÷така;

- у заводському цеху або шахт—÷, поруч —÷з електронними приладами або силовим устаткуванн€м.

” таких м—÷i€х особливо сильно про€вл€—‘ себе аномальна польова неелектромагн—÷тна природа. ¬она пост—÷йно руйну—‘ й без того не дуже гарне б—÷ополе сучасно—„ людини, р—÷зко скорочуючи природн—÷ здатност—÷ орган—÷зму до саморегул€ц—÷—„ й самов—÷дновленн€.

”€в—÷ть соб—÷, у €к—÷й розгубленост—÷ перебува—‘ т—÷ло ф—÷зичне, коли б—÷ополе активно боретьс€ з бурхливим потоком зовн—÷шн—÷х обур. ” сучасних умовах наш—÷ польов—÷ структури змушен—÷ безупинно "латати д—÷риї у сво—„х захисних екранах. ¬иходить, що наш орган—÷зм безглуздо витрача—‘ останн—÷ сили на неск—÷нченну й марну боротьбу з п—÷дступним зовн—÷шн—÷м ворогом, насл—÷дки самоочевидн—÷ й досить сумн—÷. јпат—÷€, загальна слаб—÷сть, швидка стомлюван—÷сть, головн—÷ бол—÷ й дурне розташуванн€, неврози й психози, хвороби серц€, посудин —÷ суглоб—÷в, онколог—÷чн—÷ й шлунково-кишков—÷ захворюванн€, —÷нсульти й —÷нфаркти - пост—÷йн—÷ супутники сучасно—„ людини, не говор€чи вже про нов—÷ хвороби, €к—÷ сучасн—÷й медицин—÷ не те що л—÷кувати, але й д—÷агностувати вда—‘тьс€ далеко не завжди.

ќслаблений орган—÷зм б—÷льше не здатний без фармпрепарат—÷в адаптуватис€ до м—÷нливих зовн—÷шн—÷х умов! ÷е в—÷дбува—‘тьс€ т—÷льки тому, що орган—÷зму просто не вистача—‘ —÷нформац—÷йно-енергетичних ресурс—÷в, т—÷—‘—„ само—„ житт—‘во—„ енерг—÷—„, з €ко—„ сх—÷дна медицина ма—‘ справу не одну тис€чу рок—÷в.

як допомогти сучасн—÷й "практично хвор—÷йї людин—÷? як л—÷куватис€? ¬—÷д чого —÷ €к захищатис€?

” р—÷шенн—÷ цього непростого завданн€ людей р€ту—‘ не т—÷льки нов—÷ знанн€ й методи зц—÷ленн€, але й нов—÷ —÷нструменти, що допомагають людин—÷ забезпечувати повноц—÷нний, енерго - —÷нформац—÷йний обм—÷н з навколишн—÷м середовищем.

“ак—÷ пристро—„ нейтрал—÷зують й усувають чужор—÷дн—÷ —÷нформац—÷йно-енергетичн—÷ утворенн€, €к—÷ зтјў€вл€ютьс€ €к у простор—÷ навколо нас, так й у наших польових структурах у результат—÷ впливу аномального —÷нформац—÷йного компонента, що находитьс€ у патогенному випром—÷нюванн—÷ будь-€ко—„ природи. ¬насл—÷док цього створю—‘тьс€ спри€тливе дл€ б—÷опол€ людини середовище, у €кому керуюч—÷ структури починають функц—÷онувати набагато краще. ” результат—÷ орган—÷зм одержу—‘ —÷ можлив—÷сть без сторонньо—„ допомоги поступово в—÷дновлюватись за рахунок "асних механ—÷зм—÷в самов—÷дновленн€. –∆ в багатьох випадках такий результат дос€га—‘тьс€ без застосуванн€ дорогих фармпрепарат—÷в!  р—÷м того, в—÷дновлене б—÷ополе самост—÷йно й ефективно вир—÷шу—‘ завданн€ по захисту себе й свого хаз€—„на в—÷д псих—÷зм—÷в —÷ вс€ко—„ польово—„ поган—÷, що прийн€то йменувати псуванн€м, пристр—÷том, обмовами й —÷нше. –∆ в цьому про€вл€—‘тьс€ результат розвитку природних здатностей людського орган—÷зму, реал—÷зац—÷€ його майже необмежених можливостей. —ьогодн—÷ т—÷льки пост—÷йна турбота про "асне б—÷ополе дозвол€—‘ людин—÷ забезпечити нормальн—÷ умови житт€ у всьому —„—„ багатств—÷ й розма—„тост—÷. Ѕезумовно, турботу про сво—‘ б—÷ополе кожна розсудлива людина повинна зд—÷йснювати сама. ѕрактика показала, що пост—÷йна вза—‘мод—÷€ з такими засобами захисту приводить:

- до пол—÷пшенн€ —÷мун—÷тету й розширенню адаптац—÷йних можливостей орган—÷зму (у першу чергу, вс—÷—‘—„ серцево-судинно—„ системи);

- до стаб—÷л—÷зац—÷—„ психоемоц—÷йного стану й ст—÷йкост—÷ до псих—÷чних навантажень (пол—÷пшу—‘тьс€ сон, знижу—‘тьс€ драт—÷влив—÷сть);

- до п—÷двищенн€ розумово—„ й ф—÷зично—„ працездатност—÷ й витривалост—÷.


3. ћоб—÷льн—÷ телефони —÷ д—÷ти


Ѕагато батьк—÷в купують в подарунок найнов—÷ш—÷ модел—÷ моб—÷льних телефон—÷в дл€ сво—„х д—÷тей, але мало хто задуму—‘тьс€ про вплив такого подарунка на —„х здоровтјў€. ƒе€к—÷ користувач—÷ моб—÷льних телефон—÷в, в тому числ—÷ —÷ д—÷ти, кажуть, що довга розмова виклика—‘ головний б—÷ль через випром—÷нюванн€ електромагн—÷тних хвиль мало—„ —÷нтенсивност—÷, €к—÷ здатн—÷ проникати в менш масивний та б—÷льш чутливий череп. ÷—÷ випром—÷нюванн€ впливають на мозков—÷ —÷мпульси, можуть нанести шкоду —÷мунн—÷й систем—÷ дитини, €ка перебува—‘ в процес—÷ розвитку.

ј батьки купують моб—÷льн—÷ телефони сво—„м д—÷т€м дл€ того, щоб д—÷знатис€, що з дитиною все гаразд, не знаючи про те, що при першому п—÷дключенн—÷ м—÷крохвил€ випром—÷нюванн€ дуже велика. ѕ—÷драхуйте ск—÷льки за день ваша дитина отриму—‘ дзв—÷нк—÷в та задумайтес€ про —„—„ здоровтјў€ —÷ не т—÷ште себе думкою про те, що моб—÷льний телефон - дл€ вашого спокою.

¬чен—÷ вважають, що ризик може бути зведений до м—÷н—÷муму шл€хом скороченн€ обтјў—‘му розмов та —÷гор, д—÷ти можуть користуватис€ сво—„ми моб—÷льними телефонами т—÷льки в особливих, екстремальних ситуац—÷€х. –изик дл€ здоровтјў€ дуже великий: чим молодш—÷ д—÷ти, тим б—÷льша небезпека.

"ѕравила користуванн€ моб—÷льним телефоном"

ќск—÷льки в—÷домо, що д—÷ти та п—÷дл—÷тки мають тонший череп, чутлив—÷шу нервову та слабшу —÷мунну системи, закордонн—÷ спец—÷ал—÷сти розробили спец—÷ально дл€ них рекомендац—÷—„ з користуванн€ моб—÷льними телефонами:

тјв використовуйте моб—÷льний лише у раз—÷ крайньо—„ необх—÷дност—÷ та лише на короткий час;

тјв не тримайте телефон близько до т—÷ла (краще в портфел—÷ чи сумц—÷);

тјв коли посила—‘те —ћ—, тримайте телефон €комога дал—÷ в—÷д т—÷ла;

тјв на н—÷ч вимикайте телефон або не тримайте його поруч з головою;

тјв не використовуйте моб—÷льний у транспорт—÷ (тролейбус—÷, автобус—÷, автомоб—÷л—÷, особливо метро), оск—÷льки в цьому випадку випром—÷нюванн€ моб—÷льного телефону зроста—‘;

тјв не грайте в —÷гри, використовуючи телефон.


4. ћетоди захисту —÷ проф—÷лактика захворювань


4.1 –∆снуюч—÷ методи захисту


¬чен—÷ ќксфордського ун—÷верситету (¬еликобритан—÷€), що займалис€ досл—÷дженн€ми з приводу впливу ст—÷льникового телефону на людський орган—÷зм, рекомендують звести до м—÷н—÷муму використанн€ моб—÷льних телефон—÷в, особливо д—÷тьми. јдже мозок дитини, на в—÷дм—÷ну в—÷д дорослого, продовжу—‘ рости.  р—÷м того, дит€чий череп тонше —÷ менше, а тому менш здатний захистити мозок в—÷д рад—÷охвиль.

Ќа наст—÷йну вимогу вчених, у ¬еликобритан—÷—„ тепер до кожного ст—÷льникового телефону дода—‘тьс€ роз'€снювальна брошура, у €к—÷й в—÷д —÷мен—÷ ур€ду покупц€ мобильника заздалег—÷дь попереджають про можлив—÷ тривожн—÷ насл—÷дки його придбанн€.

як за€вл€ють досл—÷дники, уже —‘ докази, що моб—÷льний телефон може пр€мо впливати на наш орган—÷зм. ¬се просто: дл€ досить могутнього електромагн—÷тного пол€, що виника—‘ при робот—÷ ст—÷льникового апарата, наш череп абсолютно "прозорий". –∆ це не все: теплова енерг—÷€ сигналу, що посила—‘тьс€ —„м, частково ос—÷да—‘ в нас у звивинах. Ќе дивно тому, що у "асник—÷в ст—÷льникових телефон—÷в нер—÷дко виникають розлади нервово—„ системи. "ћи знайшли св—÷дченн€ генетичних порушень кров—÷, - за€вив американський учений ƒжордж  арло, - —÷ припуска—‘мо, що серед користувач—÷в моб—÷льних телефон—÷в ма—‘ м—÷iе п—÷двищена смертн—÷сть в—÷д раку головного мозку. ” нас —‘ незаперечн—÷ св—÷дченн€ статистично значимого ризику виникненн€ нейроеп—÷тел—÷альних пухлин. «араз у нас б—÷льше даних про шкоду безпров—÷дних телефон—÷в, чим малос€ перед забороною на операц—÷—„ по —÷мплантац—÷—„ сил—÷конових грудних протез—÷в".

¬иход€чи з цих тривожних даних, компан—÷€ "Ѕонус Ћайф" —÷з самого початку свого —÷снуванн€ шукала зас—÷б забезпечити партнер—÷в в—÷д негативного впливу сучасних технолог—÷й на —„хн—‘ здоров'€.

ѕод—÷бн—÷ розробки вже досить давно ведутьс€ в усьому св—÷т—÷, але дотепер функц—÷—„ захисних пристро—„в звод€тьс€ до м—÷н—÷муму до електромагн—÷тного опром—÷ненн€ на людину. ћи ж п—÷шли другим шл€хом: створити такий продукт захисту, €кий би вир—÷шував проблему в комплекс—÷, сполучаючи в соб—÷ —÷ функц—÷—„ "бар'—‘ра", —÷ встановленн€ природного зв'€зку б—÷опол€ людини з електромагн—÷тним полем «емл—÷.

–∆ зараз хочемо вас порадувати: нами вилущений пристр—÷й, що дозвол€—‘ в—÷дновлювати б—÷ополе, тобто знайдений кращий спос—÷б його захисту!

Ќазива—‘тьс€ воно "Ѕон-телефон", —÷ —‘ винаходом в—÷тчизн€ного вченого, доктора техн—÷чних наук ¬алентина –ƒвгеновича Ўуб—÷на.

÷е в—÷домий у кра—„н—÷ винах—÷дник, що ма—‘ понад 180 патент—÷в, у тому числ—÷ дл€ «бройних —ил. ¬—÷н —‘ ведучим спец—÷ал—÷стом, що проводили розробки в област—÷ косм—÷чно—„ медицини, а також в област—÷ електро - масштабно—„ безпеки. ѕрилад, винайдений доктором Ўуб—÷ним —÷ випущений нашою компан—÷—‘ю, призначений дл€ використанн€ €к зас—÷б захисту в—÷д шк—÷дливого впливу електромагн—÷тних пол—÷в.

¬—÷н пройшов експертизу в Ќƒ–∆ медицини прац—÷ –јћЌ —÷ в ћосковському Ќƒ–∆ пед—÷атр—÷—„ —÷ дит€ч—÷й х—÷рург—÷—„, що дали йому високу оц—÷нку. "«астосуванн€ пристро—„в захисту "Ѕон-телефон", - говоритьс€ в експертному висновку, - вплива—‘ на функц—÷ональний стан серцево-судинно—„ —÷ нервово—„ систем, а також спри€—‘ пол—÷пшенню асоц—÷ативно—„ пам'€т—÷".

≈ксперти рекомендують застосовувати наш прилад дл€ захисту профес—÷йних користувач—÷в персональних комп'ютер—÷в —÷ "асник—÷в ст—÷льникових телефон—÷в дл€ захисту в—÷д електромагн—÷тних пол—÷в, створюваних цим устаткуванн€м.  р—÷м того, проведенн€ кл—÷н—÷ко- експериментальних досл—÷джень по визначенню впливу нашого "Ѕона-телефону" на орган—÷зм людини показав, що в—÷н робить —÷стотну д—÷ю на пац—÷—‘нт—÷в, що спостер—÷галис€, що в—÷дзначали пол—÷пшенн€ загального стану, зниженн€ частоти приступ—÷в загострень захворювань, пол—÷пшенн€ загального психо - емоц—÷онального стану, п—÷двищенн€ працездатност—÷ й —÷нш—÷ позитивн—÷ фактори, включаючи пол—÷пшенн€ потенц—÷—„.


4.2 ”н—÷версальний пристр—÷й б—÷окорекц—÷—„ орган—÷зму людини


"Ёнергол—÷кар" компан—÷—„ "Ѕонус Ћайф" —‘ техн—÷чним засобом, що акумулю—‘ —÷ перетворю—‘ б—÷оенерг—÷ю. ¬—÷н "зар€джа—‘тьс€", сприймаючи випром—÷нюванн€, що впливають на орган—÷зм людини. —в—÷т навколо нас усе б—÷льше наповню—‘тьс€ комп'ютерами, телев—÷з—÷йною техн—÷кою, ст—÷льниковими —÷ рад—÷о телефонами. Ћюди, знаход€чись на вулиц—÷, у транспорт—÷, житл—÷, буквально обкутан—÷ проводами. ” великих м—÷стах зб—÷льшу—‘тьс€ число гепатогенних зон - м—÷iь, де природне електромагн—÷тне поле перевищу—‘ припустим—÷ норми в дес€тки раз—÷в. ѕотрапл€ючи в так—÷ зони, людина €к би входить у прим—÷щенн€ з написом "ќбережно висока напруга", —÷ знаходитьс€ там тривалий час.

¬—÷домо, що при насиченн—÷ простору навколо людини електромагн—÷тними сигналами, орган—÷зм в—÷дчува—‘ дискомфорт, що призводить до захворювань ус—÷л€кого характеру. ÷е зв'€зано з тим, що зовн—÷шн—÷ пол€ д—÷ють на захисне б—÷ополе людини, —÷ чим сильн—÷ше зовн—÷шн—‘ поле - тим сильн—÷ше цей вплив. ѕри цьому шк—÷дливий вплив робить не весь спектр сигналу, а його вищ—÷ гармон—÷йн—÷ складов—÷, котр—÷ попадають у д—÷апазон утворенн€ зв'€зк—÷в макромолекул€рних б—÷олог—÷чних структур. ƒовжина хвиль таких гармон—÷йних складових в—÷д 0,3 до 0,02мм. Ќайб—÷льше п—÷ддан—÷ впливу електромагн—÷тних пол—÷в кровоносна система, головний мозок, оч—÷, —÷мунна —÷ полова системи. "EnergoBonl—÷feSystem" (надал—÷ "Ёнергол—÷кар") розроблений дл€ ефективного захисту в—÷д шк—÷дливого впливу джерел електромагн—÷тного випром—÷нюванн€. ѕристр—÷й пройшов усп—÷шн—÷ —÷спити —÷ схвалений ‘едеральним центром ƒерж-сан-эпидем-нагл€ду –ос—÷—„, ћ—÷н—÷стерством охорони здоров'€ –ос—÷—„, а також р—÷зними Ќƒ–∆, що мають в—÷дношенн€ до даного питанн€ —÷ захищено патентами й експертними висновками.

ѕринцип д—÷—„. ѕристр—÷й €вл€—‘ собою прожекторний ф—÷льтр у вид—÷ коротко з—÷мкнутих витк—÷в визначених розм—÷р—÷в, виготовлених з кольорових сплав—÷в, з де€кими технолог—÷чними —÷ конструкц—÷йними особливост€ми, що —‘ ноу-хау.

ѕри "ученн—÷ в зону неспри€тливого випром—÷нюванн€ в "Ёнергол—÷кар—÷" виника—‘ могутн€ наведена противо Ёƒ— (електроруш—÷йна сила), спр€мована на загасанн€ "неспри€тливого" випром—÷нюванн€ в найб—÷льш небезпечному дл€ людини частотному д—÷апазон—÷ (40-70 √г÷).

ѕри цьому в рад—÷ус—÷ д—÷—„ пристрою не т—÷льки стиха—‘ "шк—÷дливе" випром—÷нюванн€, але в противагу йому створю—‘тьс€ "корисне", що приводить внутр—÷шню енергосистему людини в гармон—÷чний стан, "п—÷дт€гуючи" енерг—÷ю ослаблених через хвороби орган—÷в до потр—÷бного р—÷вн€. “аким чином, "Ёнергол—÷кар", €к по камертон—÷ "набудову—‘" весь орган—÷зм на "мажорний", тобто на здоровий лад.

–ад—÷ус ефективно—„ д—÷—„ "Ёнергол—÷кара" склада—‘ 3 метри.

–екомендац—÷—„ з використанн€. ƒл€ забезпеченн€ максимально—„ ефективност—÷ "Ёнергол—÷кар" рекоменду—‘тьс€ розташовувати не дал—÷ 2м в—÷д людини, щоб гарантовано попадати в 3-х метрову зону д—÷—„ пристрою. ј ще краще - пост—÷йно тримати "Ёнергол—÷кар" при соб—÷, тому що ми практично пост—÷йно —‘ п—÷д впливом електромагн—÷тних пол—÷в, а пристр—÷й уловлю—‘ —÷ почина—‘ корисно працювати нав—÷ть в—÷д самих незначних коливань.

ќск—÷льки в кожного орган—÷зму сво€ неповторна енергосистема, то вже п—÷сл€ 10 дн—÷в пост—÷йного нос—÷нн€ "Ёнергол—÷кар" перетворить зовн—÷шн—÷ електромагн—÷тн—÷ пол€ таким чином. щоб п—÷дтримувати —÷ндив—÷дуальне енергополе людини. “ому рекоменду—‘тьс€ використовувати один пристр—÷й дл€ одн—÷—‘—„ людини. √арант—÷€ виробника - 3 роки з моменту початку використанн€.


¬исновки


ќстанн—÷м часом почавс€ дуже стр—÷мкий розвиток моб—÷льних мереж. ÷е про€вл€—‘тьс€ не т—÷льки на «аход—÷ але —÷ у нас на ”кра—„н—÷, де моб—÷льний звтјў€зок, перейшов в категор—÷ю "товар—÷в народного споживанн€ї —÷ тому вчен—÷ стали б—÷льше замислюватись з приводу можливост—÷ загрози здоровтјўю з—÷ сторони рад—÷о випром—÷нюючих прилад—÷в.

ѕ—÷д час кожного телефонного дзв—÷нка з телефону до моб—÷льних мереж надход€ть рад—÷охвил—÷. ѕ—÷сл€ довготривалих досл—÷джень, вчен—÷ встановили, що вони утворюють електромагн—÷тн—÷ пол€. «тјў€вилис€ занепоко—‘нн€, що це може негативно впливати на здоровтјў€ людини.

ѕ—÷сл€ досл—÷джень вчен—÷ з—÷йшлис€ у погл€дах. ¬они встановили, що при довготривалому вплив—÷ ≈ћѕ можлив—÷ дегенеративн—÷ процеси центрально—„ нервово—„ системи, рак кров—÷, пухлини мозку, гормональн—÷ захворюванн€. ќсобливо небезпечн—÷ ≈ћѕ дл€ д—÷тей, ваг—÷тних, людей з захворюванн€м центрально—„ нервово—„, гормонально—„, серцево-судинно—„ системи. «окрема ≈ћѕ впливають на нервову, —÷мунну, ендокринну та статеву систем, зб—÷льшують ризик виникненн€ ракових пухлин, можуть зм—÷нювати структуру ƒЌ  та впливати на центральну нервову систему, а сам—÷ моб—÷льн—÷ телефони, через неправильне використанн€, можуть спричинити головн—÷ бол—÷, вивихи к—÷ст—÷ рук та пальц—÷в.

” результат—÷ проведенн€ досл—÷дженн€ б—÷опол€ людини € зробив висновок, що моб—÷льн—÷ телефони шк—÷дливо впливають на весь орган—÷зм, але найб—÷льш уразливими частинами т—÷ла ви€вились т—÷, що б—÷льше всього п—÷дл€гають впливу електромагн—÷тних випром—÷нювань моб—÷льних телефон—÷в. Ќайб—÷льш уразливими ви€вились статева система, шлунково - кишковий тракт та щитовидна залоза.

ўоб захистити св—÷й орган—÷зм та зменшити пот—÷к електромагн—÷тних випром—÷нювань, треба використовувати активний захист, що на 80% зменшу—‘ загрозу випром—÷нюванн€. ћи зараз не в—÷дчува—‘мо загрозу дл€ здоровтјў€, але в майбутньому без запоб—÷жних заход—÷в можемо не уникнути негативних насл—÷дк—÷в, а може нав—÷ть —÷ смерт—÷.


—писок використаних джерел:


  1. јк—÷мов ј.ќ. тјё ¬игл€д ф—÷зики —÷ технолог—÷—„ на початку ’’–∆ стол—÷тт€". ћосква, Ўарк " 1999р.
  2. Ѕарсуков ¬.—. тјё ѕерсональний енергозахист " . ћосква тјё јшрита - –усь " 2004р.
  3. ƒемш ј. . тјё ≈лектромагн—÷тне забрудненн€ середовища —÷ здоров'€ населенн€ ". ћосква. 1997р.
  4. ƒенисов —.√. тјё ”вага! ≈лектромагн—÷тна небезпека —÷ захист людини " ћосква. ћ√” 2002р.
  5. –ƒгоров –ƒ.ћ. тјё ≈лектромагн—÷тн—÷ пол€ та житт€ тјЁ. тјёƒельф—÷с" є4.1999р.
  6.  ондратенко ¬. ћ. тјё  оли патолог—÷€ випереджа—‘ б—÷олог—÷ю ".
  7. ћалахов √. тјё ≈лектромагн—÷тне випром—÷нюванн€ —÷ ваше здоров'€ ".


–∆нтернет:

  1. ссылка на сайт удаленаwwwћедЌовости./ru 2005/
  2. ссылка на сайт удаленаru 2005/
  3. ссылка на сайт удаленаru 2005/
  4. ссылка на сайт удаленаru 2005/
  5. ссылка на сайт удаленаru 2005/
  6. ссылка на сайт удаленаru 2006/
  7. ссылка на сайт удаленаorg 2006/
  8. ссылка на сайт удаленаforum.egi.2006/
  9. ссылка на сайт удаленаa>

10. ссылка на сайт удаленаwiki/“елефон



ƒодаток є 1


“рансатлантичний телефонний кабель (англ. Transatlantic telephone cable)тј‘ будь-€кий п—÷дводний кабель дл€ передач—÷ телефонного траф—÷ку —÷ даних, прокладений дном јтлантичного океан.


’ронолог—÷чна таблиц€

Ќазва кабелю

–оки

эксплуатац—÷—÷

ѕочаткове число

канал—÷в

ќстаточне число

канал—÷в

ѕочаток

 —÷нець

TAT-1

1956-1978

36

48

Ўотланд—÷€

Ќьюфаундленд

TAT-2

1959тј‘1982

48

72

‘ранц—÷€

Ќьюфаундленд

CANTAT-1

1961тј‘1986

80

тј‘

Ќьюфаундленд

Ўотланд—÷€

TAT-3

1963тј‘1986

138

276

јнгл—÷€

Ќью-ƒжерс—÷

TAT-4

1965тј‘1987

138

345

‘ранц—÷€

Ќью-ƒжерс—÷

TAT-5

1970тј‘1993

845

2112

–од-јйленд

–∆спан—÷€

BRACAN I

1973

тј‘

тј‘

–∆спан—÷€

Ѕразил—÷€

PENCAN I

1973

тј‘

тј‘

–∆спан—÷€

Ѕразил—÷€

CANTAT-2

1974тј‘1992

1 840

тј‘

Ќова Ўотланд—÷€

јнгл—÷€

TAT-6

1976тј‘1994

4 000

10 000

–од-јйленд

‘ранц—÷€

TAT-7

1978тј‘1994

4 000

10 500

Ќью-ƒжерс—÷

јнгл—÷€

TAT-8

1988тј‘2002

40 000

тј‘

—Ўј

‘ранц—÷€

PTAT-1

1989

3 √„ 140 ћб—÷т/с


Ѕермудськ—÷ острови

–∆рланд—÷€/јнгл—÷€

TAT-9

1992тј‘2003

80 000

тј‘

—Ўј

–∆спан—÷€

TAT-10

1992тј‘2003

2 √„ 565 ћб—÷т/с

тј‘

—Ўј

Ќорден, Ќ—÷меччина

TAT-11

1993тј‘2003

2 √„ 565 ћб—÷т/с

тј‘

—Ўј

‘ранц—÷€

CANTAT-3

1994

2 √„ 2,5 √б—÷т/с


 анада

Ќ—÷меччина

TAT-12/13

1996

2 √„ 5 √б—÷т/с

тј‘

—Ўј

јнгл—÷€/‘ранц—÷€

TAT-14

2001

64 √„ 10 √б—÷т/с

тј‘

—Ўј

јнгл—÷€

–азмещено на Allbest.ru

—траницы:
Ќазад 1 ¬перед