омахи-шк—÷дники плодово-€г—÷дних культур

курсова€ работа: Ѕиологи€

ƒокументы: [1]   Word-140275.doc —траницы: Ќазад 1 ¬перед

«ћ–∆—“


¬—“”ѕ

–ќ«ƒ–∆Ћ –∆. Ў –∆ƒЌ» » ѕЋќƒќ¬»’ ƒ≈–≈¬

1.1 ѕопелиц—÷ - шк—÷дники плодових дерев

1.2 ўитовки та псевдощитовки

1.3 ѕлодов—÷ довгоносики

1.4  оро—„ди

1.5 ћетелики - шк—÷дники плодових дерев

1.6 ѕильщики

–ќ«ƒ–∆Ћ –∆–∆. Ў –∆ƒЌ» » я√–∆ƒЌ»’  ”Ћ№“”–

2.1 Ўк—÷дники смородини та а“—русу

2.2 Ўк—÷дники малини

2.3 Ўк—÷дники суниць та полуниць

¬»—Ќќ¬ »

—ѕ»—ќ  ¬» ќ–»—“јЌќ–« Ћ–∆“≈–ј“”–»

ƒќƒј“ »


¬—“”ѕ


 ультурн—÷ рослини пошкоджують багато вид—÷в шк—÷дливих комах.  ожна с—÷льськогосподарська культура ма—‘ "асних шк—÷дник—÷в видовий склад €ких може дещо зм—÷нюватись в р—÷зних географ—÷чних зонах кра—„ни. Ѕлизько 150 вид—÷в найб—÷льш небезпечних шк—÷дник—÷в та збудник—÷в хвороб —‘ частими супутниками наших сад—÷в. —еред шк—÷дник—÷в —‘ види, що широко розповсюджен—÷ (€блунева плодожерка) та види з обмеженим поширенн€м.

ћасштаби шкоди, €ко—„ завдають комахи —‘ вражаючими. «а де€кими даними шк—÷дники —÷ хвороби с—÷льськогосподарських культур знищують 20 % св—÷тового урожаю. Ўкода, €ко—„ завдають комахи-шк—÷дники садовим культурам дос€га—‘ 40% втрат врожаю.

 ожен шк—÷дник ма—‘ певн—÷ "асн—÷ б—÷олог—÷чн—÷ особливост—÷ —÷ завда—‘ специф—÷чно—„ шкоди. Ўк—÷длив—÷ комахи пошкоджують р—÷зн—÷ органи рослин: одн—÷ види пошкоджують корен—÷ —÷нш—÷ - лист—÷; —‘ комахи, €к—÷ пошкоджують т—÷льки генеративн—÷ органи - пуптјў€нки, кв—÷ти, плоди. ¬—÷дшукати шк—÷дника, €кщо не знати його повед—÷нки, непросто. Ѕ—÷льш—÷сть —÷з них —‘ др—÷бними або ведуть дуже пота—‘мний спос—÷б житт€, завд€ки тому що мають маскувальне забарвленн€.

“ому метою нашо—„ роботи ми обрали вивченн€ комах-шк—÷дник—÷в садових культур та методи боротьби з ними.

«адач—÷:

  1. ќзнайомитис€ з найпоширен—÷шими видами комах-шк—÷дник—÷в плодових дерев, особливост€ми —„х б—÷олог—÷—„ та повед—÷нки, характером пошкоджень, €к—÷ ними завдаютьс€.


–ќ«ƒ–∆Ћ –∆. Ў –∆ƒЌ» » ѕЋќƒќ¬»’ ƒ≈–≈¬


1.1 ѕопелиц—÷ - шк—÷дники плодових дерев


ѕопелиц—÷ - комахи з неповним перетворенн€м, у них в—÷дсутн€ фаза л€лечки. «иму—‘ попелиц€ у фаз—÷ €—‘чок, в—÷дкладених крилатими попелиц€ми восени групами на кору молодих г—÷лок б—÷л€ бруньок, а також у тр—÷щини кори на штамбах, стовбурах —÷ в—÷тках. я—‘чка попелиць чорного кольору. ¬они добре пом—÷тн—÷ на кор—÷ пагон—÷в.

–ано навесн—÷, п—÷д час розпусканн€ бруньок, з €—‘ць виход€ть дуже др—÷бн—÷ зелен—÷ личинки, що зовн—÷ схож—÷ на дорослих попелиць. ” пошуках —„ж—÷ личинки заповзають у листки рослин, €к—÷ розвиваютьс€, —÷ ушкоджують —„х. –остуть личинки швидко —÷ незабаром перетворюютьс€ в самок, що без запл—÷дненн€ народжують личинки, даючи нов—÷ колон—÷—„ безкрилих попелиць. ѕопелиц€ живе 15 дн—÷в —÷, розмножуючи прот€гом л—÷та, може дати 8-10 покол—÷нь.

 рилат—÷ самки з'€вл€ютьс€ на початку л—÷та, приблизно в червн—÷. ¬они розл—÷таютьс€ по саду, заражаючи личинками рослини. –озвитку попелиць особливо спри€—‘ суша —÷ жарке л—÷то, а холод —÷ дощ комахи перенос€ть погано.

¬ пошкоджених попелиц€ми рослин порушу—‘тьс€ диханн€ через листкову поверхню, затриму—‘тьс€ р—÷ст, рослина вибива—‘тьс€ —÷з сезонного ритму розвитку. ” не—„ не встигають до заморозк—÷в визр—÷вати рослинн—÷ тканини, що р—÷зко знижу—‘ зимост—÷йк—÷сть.

«елена €блунева попелиц€ (Aphis pomi Deg) - небезпечний шк—÷дник, €кий вража—‘ €блуню, грушу, горобину й —÷нш—÷ плодов—÷ дерева. ѕопелиц—÷ посел€ютьс€ колон—÷€ми на молодих пагонах —÷ листках, вони вражають рослини з провесни —÷ до п—÷зньо—„ осен—÷, хоботом проколюють шк—÷рочку листк—÷в, пагон—÷в —÷ нав—÷ть плод—÷в —÷ висмоктують з них соки. ”шкоджен—÷ листки скручуютьс€, деформуютьс€ —÷ в—÷дмирають, а пагони викривл€ютьс€, перестають рости, визр—÷ванн€ деревини затриму—‘тьс€, рослини в зимовий пер—÷од п—÷дмерзають.


1.2 ўитовки та псевдощитовки


Ќа кор—÷ стовбура —÷ в—÷ток —÷нод—÷ зустр—÷чаютьс€ нерухомо сид€ч—÷ невелик—÷ комахи, покрит—÷ щ—÷льними восковидними щитками. ÷е щитовки —÷ псевдощитовки. Ќа перший погл€д вони нав—÷ть не схож—÷ на комах, а скор—÷ше нагадують нарости на кор—÷. —амки щит—÷вок мають плоске т—÷ло овально—„ або подовжено—„ форми, позбавлен—÷ крил —÷ н—÷г. ƒовжина т—÷ла в—÷д 0,5 до 9 мм. ” б—÷льшост—÷ вид—÷в оч—÷ в—÷дсутн—÷. —амц—÷ щитовок —÷ псевдощитовок безкрил—÷ або ж з одною парою крил. ћайже все житт€ щит—÷вки знаход€тьс€ п—÷д прикритт€м щ—÷льного воскопод—÷бного щитка.

¬олод—÷ючи здатн—÷стю швидко розмножуватис€, щит—÷вки —÷ псевдощитовки досить часто суц—÷льно покривають кору в—÷ток —÷ стовбур—÷в дерев —÷ чагарник—÷в. ¬исмоктуючи соки з рослин, вони викликають передчасне опаданн€ лискт—÷в, потворн—÷сть погон—÷в, а при сильному зараженн—÷ усиханн€ в—÷ток —÷ загибель дерев. Ћичинки старших в—÷к—÷в —÷ самки щит—÷вок, а також самки псевдощитовок ведуть нерухомий спос—÷б житт€: присмоктавши до кори, вони втрачають здатн—÷сть пересуватис€.

яблунева комовидна щитовка (Lepidosaphes ulmi L.) пошкоджу—‘ €блуню, грушу, сливу, абрикос, липу, тополю, дуб, €сен, терн, бузок, вербу, гл—÷д, кизильник —÷ багато —÷нших пор—÷д. ѕоширена повсюдно. ќдержала назву в зв'€зку з тим, що щитки —„—„ самок вит€гнут—÷ —÷ досить часто вигнут—÷ на зразок коми. ўиток самки довжиною 2-4 мм, коричнюватий.. —амц—÷ щит—÷вки на €блун€х зустр—÷чаютьс€ р—÷дко, тому розмножу—‘тьс€ цей вид част—÷ше без запл—÷дненн€. –озвива—‘тьс€ в одному покол—÷нн—÷.

јкац—÷—‘ва псевдощитовка (Parthenolecanium corni Bouche) пошкоджу—‘ багато плодових, €г—÷дних, л—÷сових —÷ декоративних лист€них пор—÷д. „асто зустр—÷ча—‘тьс€ на слив—÷, смородин—÷, а“—рус—÷, б—÷л—÷й акац—÷—„, л—÷щин—÷. ѕоширена повсюдно. ƒоросл—÷ самки нап—÷вкул€сто—„ форми, жовтувато-коричнев—÷, блискуч—÷, спочатку з темними смужками. ƒовжина —„х до 6,5 мм, ширина до 4 мм. «имують личинки другого в—÷ку на кор—÷ в—÷ток —÷ стовбур—÷в, навесн—÷ висмоктують с—÷к —÷з тканин кори. ” травн—÷ з'€вл€ютьс€ самки, €к—÷ дуже пл—÷дн—÷ (до 3000 €—‘ць). ∆овт—÷ личинки, €к—÷ вийшли з €—‘ць, харчуютьс€ на листках, а восени перебираютьс€ в м—÷i€ зим—÷вл—÷.


1.3 ѕлодов—÷ довгоносики


—адов—÷ довгоносики - це пор—÷вн€но невелик—÷ жуки, довжина €ких в—÷д 3 до 9мм, свою назву отримали за сво—‘р—÷дну форму голови, к—÷нець €ко—„ у б—÷льшост—÷ вид—÷в вит€гнутий у довгий хоботок. —еред слоник—÷в, шк—÷дниками плодових пор—÷д —‘ €блуневий цв—÷то—„д (Anthonomus pomorum L.), вишневий слоник (Rhynchites auratus Scop), сливтјў€ний слоник (Rh. Cupreus L.), казарка, букарка, €блуневий цв—÷то—„д завдають сутт—‘во—„ шкоди садам в багатьох районах нашо—„ кра—„ни.

¬ишневий слоник, так називають жука золотаво-зеленого кольору, з малиновим в—÷дливом, покритого р—÷дкими волосками. Ћичинка жовтувато-б—÷ла, дугопод—÷бно вигнута, безнога, з маленькою коричневою гол—÷вкою. Ћ€лечка рудувата. ¬она дос€га—‘ довжини 7 мм.

«имують довгоносики переважно в стад—÷—„ личинки в “—рунт—÷ на глибин—÷ до 15 см. ѕри тепл—÷й —÷ тривал—÷й осен—÷ залишаютьс€ зимувати також л€лечки —÷ жуки.

Ћичинки окуклюютьс€ в травн—÷, а масовий вих—÷д жук—÷в з л€лечок в—÷дбува—‘тьс€ через два тижн—÷ —÷ зб—÷га—‘тьс€ звичайно з цв—÷т—÷нн€м вишн—÷. ∆уки харчуютьс€ бруньками, пот—÷м молодими листками —÷ бутонами, а коли утвор€тьс€ зав'€з—÷ плод—÷в вишн—÷, сливи, €блун—÷ —÷ черемшини, вони переход€ть на них. ” бутонах жуки вигризають отв—÷р, через €кий ви—„дають вм—÷ст, а в м'€кот—÷ зав'€зей робл€ть отвору, схож—÷ на носов—÷ ходи.

„ерез два тижн—÷в п—÷сл€ цв—÷т—÷нн€ вишн—÷ —÷ сливи жуки приступають до в—÷дкладки €—‘ць на к—÷сточку зелених плод—÷в цих культур. —амка ви—„да—‘ при цьому поглибленн€ в м'€кот—÷ плоду до к—÷сточки, пом—÷ща—‘ в оболонку €йце —÷ закупорю—‘ отв—÷р недогризками плоду.

¬—÷дкладанн€ €—‘ць трива—‘ б—÷льш м—÷с€ц€, до середини липн€, —÷ за цей час кожна самка здатна в—÷дкласти до 200 €—‘ць. –озвиток €йц€ в плод—÷ вишн—÷ продовжу—‘тьс€ 8-10 дн—÷в. Ћичинка проника—‘ усередину молодо—„, що ще не зм—÷цн—÷ла вишнево—„ к—÷сточки —÷ ви—„да—‘ —„—„ вм—÷ст. ”шкоджений пл—÷д в—÷дпада—‘.

Ћичинки розвиваютьс€ прот€гом 4-5 тижн—÷в, наприк—÷нц—÷ липн€ до початку серпн€ зак—÷нчують розвиток, прогризають у к—÷сточках отв—÷р —÷, вибравши з плоду, падають на землю.

“ут, заривши на глибину 5-15 см, залишаютьс€ зимувати. ¬ роки з теплою ос—÷нню личинки окуклюютьс€ в серпн—÷, —÷ восени ж з л€лечок виход€ть жуки, €к—÷ залишаютьс€ на зим—÷влю в “—рунт—÷.

яблуневий цв—÷то—„д - невеликий жук довжиною 5 мм, с—÷руватого кольору з б—÷лими косими смужками на спин—÷ и з гол—÷вкою, вит€гнутою вперед у вигл€д—÷ довгого хоботка «имують жуки в тр—÷щинах кори, дуплах, в листов—÷й п—÷дстилц—÷ й —÷нших затишних м—÷i€х саду —÷ садозахисних насаджень. –ано навесн—÷, до розпусканн€ бруньок, коли середньодобова температура пов—÷тр€ дос€гне 6¬∞ —, жуки виход€ть з м—÷iь зим—÷вл—÷ —÷ забираютьс€ на дерева. ѕерший час вони харчуютьс€ бруньками, у €ких вигризають вузьк—÷ глибок—÷ ранки, що нагадують уколи голкою. « ранок вид—÷л€ютьс€ маленьк—÷, блискуч—÷ на сонц—÷ крапельки прозорого соку, що пов—÷льно ст—÷кають (¬лплач бруньокї).

« по€вою бутон—÷в самки вигризають у них невелик—÷ поглибленн€ —÷ в—÷дкладають у бутони по одному €йцю. ѕл—÷дн—÷сть самок 50-100 €—‘ць. Ќезабаром з €—‘ць в—÷дроджуютьс€ личинки. ¬они ви—„дають внутр—÷шню частину бутон—÷в —÷ склеюють сво—„ми екскрементами пелюстки, €к—÷ не розпустилис€ та пот—÷м засихають, утворюючи коричнев—÷ ковпачки. якщо зн€ти такий ковпачок, то усередин—÷ кв—÷тки можна знайти злегка вигнуту б—÷лувату личинку або жовтувату л€лечку цв—÷то—„да. –озвиток личинки продовжу—‘тьс€ 15-20 дн—÷в, а стад—÷€ л€лечки - до 11 дн—÷в. ∆уки нового покол—÷нн€, €к—÷ з'€вл€ютьс€ п—÷сл€ цв—÷т—÷нн€ €блун—÷, прогризають у ковпачках кругл—÷ отвори —÷ виход€ть назовн—÷. ¬они €кийсь час ушкоджують листки, ви—„даючи в них невелик—÷ "в—÷конц€ї, пот—÷м розсел€ютьс€ по саду —÷ ховаютьс€ в тр—÷щинах кори й —÷нших затишних м—÷iь на час л—÷тнього спокою. ¬осени жуки перебираютьс€ в м—÷i€ зим—÷вл—÷.

Ѕукарка ушкоджу—‘ бруньки —÷ листки €блун—÷, айви —÷ груш—÷, р—÷дше сливи й —÷нших плодових. ƒр—÷бний, до 3 мм, жук-довгоносик €скраво-син—÷й або зеленуватий з металевим блиском. «иму—‘ в “—рунт—÷ на глибин—÷ 10-15 см. Ќавесн—÷ п—÷д час розпусканн€ бруньок, коли середньодобова температура пов—÷тр€ стане 10¬∞ — и вище, жуки з'€вл€ютьс€ в кронах дерев, пошкоджуючи бруньки, а надал—÷ бутони —÷ кв—÷тки. ¬—÷дкладанн€ €—‘ць в—÷дбува—‘тьс€ п—÷д час цв—÷т—÷нн€ €блун—÷. —амка вигриза—‘ поглибленн€ в черешку або в центральн—÷й жилц—÷ листка —÷ в—÷дклада—‘ в них по одному €йцю, п—÷сл€ чого п—÷дгриза—‘ черешок. ¬загал—÷ вона може в—÷дкласти до 100 €—‘ць. Ћичинки, €к—÷ т—÷льки в—÷дродились ви—„дають подовжн—÷ ходи в черешках —÷ центральн—÷й жилц—÷, а також м—÷нують листки - ви—„дають м'€коть. ”шкоджен—÷ листки в'€нуть —÷ обсипаютьс€. Ћистопад спостер—÷га—‘тьс€ на початку червн€. —в—÷й розвиток личинки зак—÷нчують в опалих листах, п—÷сл€ чого —÷дуть у “—рунт на глибину 3-6см дл€ окуклюванн€. „астина личинок при неспри€тливих умовах (недол—÷к вологи) перетворю—‘тьс€ в л€лечок —÷ жук—÷в лише восени наступного року.

 азарка пошкоджу—‘ сливу, абрикос —÷ €блуню, у меншому ступен—÷ —÷нш—÷ плодов—÷. ∆ук довжиною до 6,5 мм, малиновий —÷з золотаво-зеленуватим в—÷дливом, зиму—‘ п—÷д листовою п—÷дстилкою й у щ—÷линах кори. ” верхньому шар—÷ “—рунту —÷нод—÷ зимують личинки. ¬их—÷д жук—÷в навесн—÷ почина—‘тьс€ досить рано, коли середньодобова температура пов—÷тр€ стане 8¬∞ — и вище. —початку жуки харчуютьс€ бруньками, вигризаючи в них глибок—÷ отвори, п—÷зн—÷ше ушкоджують плоди, ви—„даючи вузьк—÷ €мки, схож—÷ на уколи. ћ—÷i€ укол—÷в зат€гуютьс€ корковою тканиною з наступним утворенн€м характерних горбк—÷в.

Ќезабаром п—÷сл€ зак—÷нченн€ цв—÷т—÷нн€ самки в—÷дкладають €йц€ в м'€коть плод—÷в сливи, а трохи п—÷зн—÷ше - €блун—÷, по одному або дек—÷лька в пл—÷д. ѕри цьому вони вигризають у м'€кот—÷ невелику камеру глибиною 2- 3 мм —÷, в—÷дклавши в не—„ €йце, зашпаровують сво—„ми екскрементами, разом з €кими занос€ть у пл—÷д спори збудника плодово—„ гнил—÷. ¬—÷дклавши €йц€, самка надгриза—‘ плодон—÷жку, що виклика—‘ ослабленн€ припливу сок—÷в до плоду —÷ в остаточному п—÷дсумку його передчасне опаданн€. ѕл—÷дн—÷сть казарки дос€га—‘ 200 €—‘ць. —пори плодово—„ гнил—÷, занесен—÷ в плоди, проростають —÷ викликають загниванн€ м'€кот—÷. ÷им створюютьс€ спри€тлив—÷ умови дл€ розвитку личинок казарки, тому що вони можуть жити лише в плодах, €к—÷ загнили, ураженою плодовою гниллю.

Ћичинки живуть —÷ розвиваютьс€ в плодах б—÷л€ м—÷с€ц€, п—÷сл€ чого —÷дуть у “—рунт, де "аштовують колиску (ущ—÷льнюють “—рунт навколо себе) —÷ окуклюютьс€. ќкуклюванн€ почина—‘тьс€ в середин—÷ л—÷та —÷ продовжу—‘тьс€ до п—÷зньо—„ осен—÷. ∆уки нового покол—÷нн€ з'€вл€ютьс€ наприк—÷нц—÷ л—÷та або восени, частина з них залиша—‘тьс€ в “—рунт—÷ до весни наступного року, але б—÷льш—÷сть виход€ть на поверхню й —÷нтенсивно харчуютьс€, ушкоджуючи плодов—÷ бруньки. « настанн€м холод—÷в жуки —÷дуть на зим—÷влю. ѕри неспри€тливих умовах частина личинок, впада—‘ в д—÷апаузу. –озвиток —„х затриму—‘тьс€ —÷ перетворенн€ в жук—÷в в—÷дбува—‘тьс€ лише восени наступного року


1.4  оро—„ди


«моршкуватий заболонник (Scolytus rugulosus Ratz) шкодить переважно к—÷сточковим породам - слив—÷, вишн—÷ й —÷ншим. Ћичинков—÷ ходи в нього довг—÷ —÷ сильно поглиблюютьс€ в заболонь. ∆ук вража—‘ звичайно ослаблен—÷ рослини —÷ прискорю—‘ —„х загибель.

яблуневий заболонник (S. mali Bechst) пошкоджу—‘ €блуню, грушу, гл—÷д, горобину, черемшину й —÷нш—÷ плодов—÷ дерева, особливо слабк—÷ —÷ хвор—÷. «аражен—÷ коро—„дами дерева швидко в—÷дмирають. —амка коро—„да вгриза—‘тьс€ в кору дерев —÷ в луб—÷ проточу—‘ х—÷д, з бок—÷в €кого вигриза—‘ поглибленн€ й у них в—÷дклада—‘ €—‘чка. ¬их—÷дн—÷ з €—‘чок личинки прогризають сво—„ ходи в сторони в—÷д основного ходу, зробленого самкою. ¬ м—÷ру росту личинок —„хн—÷ ходи зб—÷льшуютьс€ в довжину, розширюютьс€, перепл—÷таютьс€ м—÷ж собою —÷ зак—÷нчуютьс€ розширеними колисками, у €ких окуклюютьс€ личинки. «ах—÷дний непарний коро—„д (Xyleborus dispar Fabr.) на в—÷дм—÷ну в—÷д —÷нших жук—÷в посел€—‘тьс€ на плодових деревах —÷ л—÷сових породах. ∆уки зимують у старих маткових ходах. Ќавесн—÷ самки перел—÷тають на здоров—÷ рослини, прогризають отвори в деревин—÷ —÷ в—÷дкладають €йц€ по 30-40 штук. Ћичинки, €к—÷ з'€вилис€, харчуютьс€ м—÷цел—÷—‘м гриба в матковому ход—÷ —÷ там же перетворюютьс€ в л€лечок, а пот—÷м у жук—÷в.


1.5 ћетелики - шк—÷дники плодових дерев


√усениц—÷ багатьох метелик—÷в завдають велико—„ шкоди плодовим деревам. ¬они пошкоджують бруньки, листки, псують —÷нш—÷ листки, ви—„дають пагони, точать деревину.

Ѕо€рошниц€ (Aporia crataegi L.)- великий денний метелик, довжина —„—„ т—÷ла перевищу—‘ 2см, а в розмаху крил вона дос€га—‘ 5-6 см.  рила б—÷л—÷, з чорним добре пом—÷тним жилкуванн€м. ћолода гусениц€ с—÷рувато-коричнева, з темною гол—÷вкою, а доросла покрита густими волосиками. Ѕоки —÷ низ с—÷р—÷, а по спин—÷ проход€ть золотаво-жовт—÷ —÷ три чорн—÷ смуги.

ѕровесною (наприк—÷нц—÷ кв—÷тн€-початку травн€), коли дерева ще не встигли рушити в р—÷ст, гусениц—÷, €к—÷ перезимували вибираютьс€ з гн—÷зд —÷ по—„дають бруньки —÷ пуп'€нки. ” момент похолоданн€ вони знову ховаютьс€ в гн—÷зда. як т—÷льки на деревах з'€вл€тьс€ листки —÷ кв—÷тки, гусениц—÷ харчуютьс€ ними. ѕ—÷д час утворенн€ зав'€зей у €блун—÷ гусениц—÷ зак—÷нчують харчуванн€ й окулюютьс€ на в—÷тках —÷ стовбурах.

„ерез два тижн—÷ (наприк—÷нц—÷ червн€-початку липн€) з л€лечок вил—÷тають метелики, €к—÷ в—÷дразу ж починають в—÷дкладанн€ €—‘ць. ¬—÷дкладанн€ €—‘ць трива—‘ 20-25 дн—÷в. „ерез 12-18 дн—÷в з €—‘ць виход€ть гусениц—÷ —÷ харчуютьс€ листками. ¬осени гусениц—÷ "аштовують гн—÷зда у вид—÷ грудочки сухих листк—÷в —÷ прикр—÷плюють —„х павутиною до г—÷лок. ”середин—÷ грудочки знаход€тьс€ невелик—÷ б—÷луват—÷ тверд—÷ кокончики. ” кожному гн—÷зд—÷ зиму—‘ до 70 гусениць. √н—÷зда добре пом—÷тн—÷ серед голих в—÷ток. √н—÷зда бо€рошниц—÷ ушкоджують ус—÷ плодов—÷ дерева, а також черемшину, горобину, гл—÷д —÷ шипшину.

Ќепарний шовкопр€д (Ocneria dispar L.) - це н—÷чний метелик. —амка крупн—÷ша в 1,5 рази, тому шк—÷дник —÷ одержав назву "непарнийї. –озмах крил у самки в—÷д 6,5 до 7,5см, а в самц€ в—÷д 3,5 до 4,5 см. „еревце самки товсте, покрите волосками.  рила жовтувато-б—÷лого кольору, передн—÷ з темними поперечними смужками. ѕередн—÷ крила самц€ темно-с—÷р—÷. “—÷ло гусениць довжиною 6-7 см. ”здовж спини в гусениц—÷ розташован—÷ двома р€дами 11 пар бородавок, з них передн—÷ 5 пар синього кольору, а останн—÷ темно-червоного. «агальне забарвленн€ гусениць - в—÷д темно-коричневого до темно-с—÷рого кольору, з малюнком з €сно-жовтих —÷ б—÷льш темних л—÷н—÷й.

¬—÷дкладка €—‘ць почина—‘тьс€ —÷з середини липн€ на кор—÷ дерев, у основи стовбур—÷в, на пн€х, унизу забор—÷в, буд—÷вель, де вони —÷ зимують. Ќавесн—÷, з розпусканн€м бруньок у дерев, з €—‘ць починають виходити маленьк—÷ темн—÷ гусениц—÷. ¬их—÷д —„х продовжу—‘тьс€ до зак—÷нченн€ цв—÷т—÷нн€ €блун—÷.

ћолод—÷ гусениц—÷ покрит—÷ волосками, довжина €ких удв—÷ч—÷ перевищу—‘ довжину само—„ гусениц—÷. «авд€ки цьому гусениц—÷ на велик—÷ в—÷дстан—÷ рознос€тьс€ в—÷тром. ¬они дуже ненажерлив—÷. ’арчуютьс€ б—÷л€ двох м—÷с€ц—÷в —÷ за цей час знищують до 30 листк—÷в.

¬ друг—÷й половин—÷ липн€ гусениц—÷ окуклюютьс€ в р—÷дких павутинних коконах, прикр—÷плених на стовбурах, г—÷лках —÷ листках. Ћ€лечки червон€сто-бурого кольору. „ерез 2-3 тижн—÷ з л€лечок вил—÷тають метелики —÷ в—÷дкладають €—‘чка.

 —÷льчастий шовкопр€д (Malacosoma neustria L.)- н—÷чний коричнево-жовтий метелик з темною поперечною смужкою на передн—÷х крилах. ¬она в—÷дклада—‘ на к—÷нц€х молодих г—÷лочок плодових дерев в—÷д 100 до 400 €—‘чок с—÷рого кольору, розташовуючи у вид—÷ щ—÷льних сп—÷ральних колечок, €к би зроблених з б—÷серу. √усениц—÷ шовкопр€да блакитнувато-с—÷рого забарвленн€ з жовтогар€чими —÷ блакитними подовжн—÷ми смужками —÷ б—÷лою смугою на спин—÷. ¬они покрит—÷ м'€кими волосками. ƒовжина гусениць до 5,5 см. Ћ€лечка бурувато-коричневого кольору, м—÷ститьс€ в б—÷лому павутинному кокон—÷.

Ќавесн—÷ з настанн€м тепло—„ погоди з €—‘ць виход€ть гусениц—÷. ¬они по—„дають листки, €к—÷ розпускаютьс€, а пот—÷м бутони —÷ кв—÷ти. √усениц—÷ живуть колон—÷€ми, спл—÷таючи в розвилках в—÷ток павутинн—÷ гн—÷зда, €к—÷ називаютьс€ "дзеркаламиї. ’арчуванн€ гусениць продовжу—‘тьс€ близько 1,5 м—÷с€ц—÷в, причому останн—÷м часом вони залишають гн—÷здо —÷ живуть поодинц—÷.

ќкуклюванн€ в—÷дбува—‘тьс€ в тр—÷щинах кори й —÷нших затишних м—÷i€х у друг—÷й половин—÷ червн€. ќкуклюютьс€ гусениц—÷ в щ—÷льних шовковистих коконах у згорнутому листку. „ерез два тижн—÷, у липн—÷ з кокон—÷в вил—÷тають метелики. √усениц—÷ к—÷льчастого шовкопр€да ушкоджують майже вс—÷ садов—÷ рослини.

яблунева м—÷ль (Hyponomeuta malinella L.) ушкоджу—‘ т—÷льки €блуню. ћетелик в розмаху крил дос€гають 18-20 мм. √усениц—÷ мол—÷ зимують п—÷д невеликими коричневими щитками з вид—÷лень метелик—÷в, €к—÷ затверд—÷ли. –озм—÷р щитка 3-4 мм у д—÷аметр—÷. ¬они розташовуютьс€ на гладк—÷й кор—÷ молодих г—÷лочок, у кожн—÷м з них знаходитьс€ 20-80 €—‘ць.

Ќавесн—÷, приблизно через к—÷лька дн—÷в п—÷сл€ розпусканн€ бруньок €блун—÷, гусениц—÷ виход€ть з-п—÷д щитк—÷в —÷ вгризаютьс€ усередину молодих лист—÷в. ¬они наст—÷льки мал—÷, що, харчуючись м'€коттю листк—÷в, не ушкоджують при цьому шк—÷рочки - такого роду ушкодженн€ називаютьс€ "м—÷намиї.  ра—„ або вершини лист—÷в у м—÷i€х ушкоджень в—÷дмирають, бур—÷ють.

ѕеред цв—÷т—÷нн€м €блун—÷ п—÷дросл—÷ гусениц—÷ виход€ть на поверхню листк—÷в —÷ починають об'—„дати —„х зовн—÷, обпл—÷таючи павутиною. ƒоросл—÷ гусениц—÷ до 18 мм довжини, с—÷ро-жовт—÷ з двома р€дами чорних крапок на спин—÷. « масовою по€вою вони часто знищують майже вс—÷ листи, покриваючи оголен—÷ г—÷лки павутинними гн—÷здами. ѕер—÷од харчуванн€ гусениць продовжу—‘тьс€ до 40 дн—÷в, п—÷сл€ чого вони, не виход€чи з гн—÷зд, плетуть б—÷л—÷, щ—÷льн—÷ веретенопод—÷бн—÷ кокони, розташовуючи —„хн—÷ми групами, —÷ перетворюютьс€ в л€лечок.

ѕриблизно через м—÷с€ць п—÷сл€ цв—÷т—÷нн€ €блун—÷ з'€вл€ютьс€ метелики мол—÷, л—÷т €ких трива—‘ м—÷с€ц€ два. Ќезабаром вони в—÷дкладають €йц€, розташовуючи —„х на кор—÷ черепицепод—÷бно, накладаючи один на одного —÷ покриваючи слизуватими вид—÷ленн€ми. –озвива—‘тьс€ в одному покол—÷нн—÷.

ѕлодова м—÷ль (Hyponomeuta padella L.) пошкоджу—‘ сливу, абрикос, терн, вишню, р—÷дше грушу —÷ €блуню. –∆нод—÷ зустр—÷ча—‘тьс€ на дуб—÷, €сен—÷, верб—÷. ∆итт—‘вий цикл розвитку плодово—„ моли близький до розвитку €блунево—„ мол—÷. ќднак гусениц—÷ плодово—„ моли увесь час живуть в—÷дкрито, скелетують (з'—„дають м'€коть, не ушкоджуючи жилок) —÷ об'—„дають листи з кра—„в. Ќа в—÷дм—÷ну в—÷д €блунево—„ мол—÷ хоча —÷ живуть колон—÷€ми, але окуклюютьс€ в коконах, €к—÷ розташовуютьс€ в гн—÷здах поодинц—÷, безладно, а не щ—÷льною групою, €к це бува—‘ в €блунево—„ мол—÷. –озвива—‘тьс€ в одному покол—÷нн—÷.

яблунева плодожерка (Laspeyresia pomonella L.)- це н—÷чний метелик с—÷рого кольору. ¬еличина його розмаху крил 15-20 мм. я—‘чка зеленувато-б—÷лого кольору, д—÷аметром до 1 мм, гусениц—÷ €сно-рожев—÷, з коричневою гол—÷вкою —÷ с—÷рими бородавками на т—÷л—÷, дос€гають 18 мм, л€лечки жовтувато-коричнев—÷ довжиною 9-12 мм.

ћетелик л—÷та—‘ вноч—÷ прот€гом 4-6 тижн—÷в. ¬—÷дкладку €—‘ць почина—‘ через 7-10 дн—÷в п—÷сл€ цв—÷т—÷нн€ €блун—÷, коли температура пов—÷тр€ не нижче 16¬∞— —÷ нема—‘ сильного в—÷тру —÷ дощу. яйц€ в—÷дклада—‘ в €блун—÷ на верхню сторону листка, у груш—÷ на нижню, а пот—÷м на плодах. √усениц—÷ виход€ть з €—‘чок через тиждень при температур—÷ пов—÷тр€ вище 18-20¬∞— або через п—÷вм—÷с€ц€, €кщо температура пов—÷тр€ нижче 14-16¬∞—. ¬они вгризаютьс€ в молод—÷ плоди —÷ ви—„дають у них нас—÷нн€, а пот—÷м виход€ть назовн—÷ —÷ забираютьс€ в нов—÷ плоди. «имують гусениц—÷ в щ—÷льних павутинних коконах на деревах.

—ливова плодожерка (L. funebrana Ir.) - це метелик —÷з с—÷рувато-коричневими крилами. √усениц€ рожево-червона, з темно-бурою гол—÷вкою. ѕлодожерка ушкоджу—‘ плоди сливи й —÷нших к—÷сточкових культур. ¬они при цьому покриваютьс€ ф—÷олетовими пл€мами.

«имують доросл—÷ гусениц—÷ в коконах, б—÷льш—÷сть €ких знаходитьс€ в тр—÷щинах кори стовбур—÷в дерев. ћетелики з'€вл€ютьс€ незабаром п—÷сл€ цв—÷т—÷нн€ сливи. ¬—÷дкладанн€ €—‘ць в—÷дбува—‘тьс€ по вечорах —÷ розт€гу—‘тьс€ до м—÷с€ц€. –озвиток гусениць у плодах продовжу—‘тьс€ близько 30 дн—÷в.

–озанна листовертка (Cacoecia rosana L.) - невеликий метелик, €кий ушкоджу—‘ ус—÷ види плодових —÷ €г—÷дних культур. –озмах крил - 1,5 см. «абарвленн€ передн—÷х крил в—÷д с—÷рувато-жовтого до темно-коричневого кольору, з темними хвил€стими поперечними смужками, а задн—÷ крила €сно-коричнев—÷. ћолода гусениц€ ма—‘ зеленувато-жовте забарвленн€, а доросла - зелене, з б—÷лими бородавками на т—÷л—÷ —÷ чорн—÷й гол—÷вц—÷. ƒовжина гусениц—÷ - до 2 см. «иму—‘ розанна листовертка в стад—÷—„ €—‘чок. –ано навесн—÷, коли оголюютьс€ суцв—÷тт€ €блун—÷ —÷ груш—÷ —÷ цв—÷туть вишн—÷ —÷ сливи, з €—‘ць виход€ть гусениц—÷. ¬они харчуютьс€ бруньками, а пот—÷м листками, кв—÷тками —÷ плодами. Ќа плодах €блун—÷, €ка формуютьс€, —÷ груш—÷ гусениц—÷ вигризають €мки. ”шкоджен—÷ плоди опадають або, продовжуючи р—÷ст, приймають виродливу форму.

’арчуванн€ гусениць трива—‘ 30-40 дн—÷в. Ќаприк—÷нц—÷ червн€ вони окуклюютьс€ в згорнутих листочках, скр—÷плених павутиною. Ћ€лечка коричнева. ѕеретворю—‘тьс€ в метелика через 10-15 дн—÷в. ћетелики з'€вл€ютьс€ на початку липн€ —÷ прот€гом усього м—÷с€ц€ в—÷дкладають на кору €йц€, скле—‘н—÷ в бурувато-зелен—÷ купки по 80-90 штук у кожн—÷й. яйц€ розм—÷щаютьс€ на висот—÷ 3-6 см в—÷д р—÷вн€ “—рунту, де —„х важко пом—÷тити, тому що за кольором вони мало в—÷др—÷зн€ютьс€ в—÷д кори рослин.


1.6 ѕильщики


ѕлодов—÷ пильщики пошкоджують плоди та лист€. ƒорослий пильщик чорного кольору, блискучий, —÷з прозорими крилами —÷ бурими жилками на них. Ћичинка жовтувато-зеленим, покритим чорним слизом. Ћ€лечка б—÷ла, знаходитьс€ в щ—÷льному бочкопод—÷бному кокон—÷.

ƒоросл—÷ личинки зимують у “—рунт—÷ п—÷д ушкодженими деревами на глибин—÷ 10-15 см. ќкуклюван€ в—÷дбува—‘тьс€ п—÷зно навесн—÷, наприк—÷нц—÷ травн€, а наприк—÷нц—÷ червн€ й у липн—÷ з л€лечок вил—÷тають пильщики. ¬они л—÷тають до середини серпн€, в—÷дкладаючи €йц€ в листки з нижньо—„ сторони. ” м—÷i—÷ кладки утворитьс€ добре пом—÷тна зверху коричнева пл€ма.

–озвиток €йц€ продовжу—‘тьс€ 8-15 дн—÷в. ћасовий вих—÷д личинок в—÷дбува—‘тьс€ наприк—÷нц—÷ липн€ —÷ до початку серпн€. ¬они живуть на верхн—÷й сторон—÷ листк—÷в, зскр—÷баючи м'€коть, листки при цьому швидко засихають. ’арчуванн€ личинок продовжу—‘тьс€ 3-4 тижн€, до половини вересн€, пот—÷м вони падають вниз, зариваютьс€ в “—рунт —÷ виготовл€ють —÷з земл—÷ —÷ слизу овальн—÷ кокони, у €ких залишаютьс€ зимувати.

яблуневий пильщик (Hoplocampa testudinea Klug) - невелика комаха довжиною не б—÷льш 6-7 мм, зовн—÷ нагаду—‘ маленьку пов—÷льно л—÷таючу бдж—÷лку. Ўкоду нанос€ть личинки - псевдогус—÷нь пильщика, €к—÷ вигризають нас—÷нн€ в плодах €блун—÷, особливо ранн—÷х сорт—÷в.

¬и—„дена ц—÷лком серцевина плодика да—‘ можлив—÷сть легко в—÷др—÷знити ушкодженн€ личинки пильщика в—÷д ушкодженн€ гусеницею плодожерки, €ка ви—„да—‘ лише нас—÷нн€. ƒоросл—÷ псевдогусениц—÷ пильщика трохи схож—÷ на гусениць плодожерки, але легко в—÷др—÷зн€ютьс€ по непри—‘мному запаху, €кий нагаду—‘ запах клоп—÷в. ¬—÷др—÷зн€ютьс€ вони тим, що мають 10 пар н—÷г —÷ бл—÷до-жовте забарвленн€, а не рожеве, €к у плодожерки. «'€вл€ютьс€ личинки значно ран—÷ш гусениць плодожерки —÷ шкод€ть зав'€з€м плод—÷в. ѕереход€чи з одн—÷—‘—„ зав'€з—÷ в —÷ншу, вони ушкоджують до 3-4 плода. ƒоросл—÷ личинки зимують у “—рунт—÷, у щ—÷льних землистих коконах на глибин—÷ в—÷д 5 до 15 см. ќкуклюванн€ в—÷дбува—‘тьс€ навесн—÷, а вил—÷т дорослих пильщик—÷в - перед самим цв—÷т—÷нн€м €блун—÷.

 ожна самка пильщика в—÷дклада—‘ до 80 €—‘чок, пом—÷щаючи них по одному в чашечку бутона або кв—÷тки, пропилюючи шк—÷рочку €йцекладом. Ћичинки, €к—÷ родились прогризають звивист—÷ ходи п—÷д шк—÷рочкою плоду, €кий форму—‘тьс€. ѕ—÷зн—÷ше вони вгризаютьс€ в нас—÷нну камеру —÷ ви—„дають —„—„ разом з нас—÷нн€ми.

„орний сливовий пильщик (H. minuta Christ.). —амки в—÷дкладають до 30 €—‘ць в чашечку пуптјў€нк—÷в чи нап—÷вв—÷дкритих кв—÷ток. —початку личинки живл€тьс€ мтјў€коттю завтјў€з—÷. ѕ—÷зн—÷ше ви—„дають центральну частину плод—÷в та нас—÷нн€, викликають опаданн€ плод—÷в.

¬ишневий пильщик слизн€к (Caliroa cerasi L.) пошкоджують листки вишн—÷ й —÷нших к—÷сточкових пор—÷д. Ўкод€ть рослинам малорухом—÷ зелен—÷ личинки пильщика. ƒоросл—÷ личинки живуть групами по 3-5 штук у згорнутих листах ƒо к—÷нц€ друго—„ початку третьо—„ декади червн€ личинки зак—÷нчують харчуванн€ й —÷дуть зимувати в “—рунт, де окуклютьс€ навесн—÷ наступного року. Ћичинки пильщика вигризають в листках отвори, а при сильному зараженн—÷ зовс—÷м оголюють кущ—÷ вишн—÷.


–ќ«ƒ–∆Ћ –∆–∆. Ў –∆ƒЌ» » я√–∆ƒЌ»’  ”Ћ№“”–


2.1 Ўк—÷дники смородини та а“—русу


—мородина й а“—рус - родинн—÷ рослини, тому в багатьох випадках т—÷ сам—÷ шк—÷дники пошкоджують €к ту, так —÷ —÷ншу культуру. ƒо числа загальних шк—÷дник—÷в смородини й а“—русу в—÷днос€тьс€, наприклад, а“—русова огн—÷вка, €ка знищу—‘ €годи смородини й а“—русу, смородинна скл€ниц€, €ка пошкоджу—‘ деревину —÷ серцевину пагон—÷в, р—÷зн—÷ пильщики, €к—÷ розвиваютьс€ на листках цих рослин. –азом з тим —‘ шк—÷дники, €к—÷ пошкоджують т—÷льки одну з культур. “ак, т—÷льки на смородин—÷ зустр—÷чаютьс€ галиц—÷, смородинна м—÷ль.

—мородину й а“—рус пошкоджують к—÷лька вид—÷в попелиць, з €ких найчаст—÷ше зустр—÷чаютьс€ а“—русова пагонова —÷ листкова галова попелиц€.

ј“—русова пагонова попелиц€ (Aphis grossulariae Kalt.) пошкоджу—‘ а“—рус —÷ смородину. ” пер—÷од набр€канн€ бруньок личинки попелиць виход€ть з €—‘ць, €к—÷ зимували на пагонах, —÷ ссуть листки, €к—÷ розпускаютьс€. ”шкоджен—÷ листки скручуютьс€ —÷ збираютьс€ в грудку, молод—÷ пагони викривл€ютьс€, р—÷ст —„хн—÷й припин€—‘тьс€, надал—÷ ушкоджен—÷ пагони погано розвиваютьс€. ѕ—÷сл€ цв—÷т—÷нн€ €г—÷дник—÷в личинки перетворюютьс€ в самок-фундаторок, €к—÷ дають початок дек—÷льком покол—÷нн€м попелиць, €к—÷ розвива—‘тьс€ прот€гом л—÷та. ƒо осен—÷ з'€вл€—‘тьс€ полове покол—÷нн€. —амки цього покол—÷нн€ в—÷дкладають на пагони €йц€, €к—÷ залишаютьс€ зимувати.

Ћистова голова попелиц€ (Capitophorus ribis L.) ушкоджу—‘ головним чином молод—÷ листки червоно—„ —÷ б—÷ло—„ смородини.

÷ей вид попелиць називають також волосистою смородинною —÷ червоно-галовою. ƒовжина дорослих особин дос€га—‘ 2,2 мм. Ќавесн—÷ —÷ на початку л—÷та попелиц—÷ безкрил—÷, п—÷зн—÷ше з'€вл€ютьс€ крилат—÷ самки, здатн—÷ перел—÷тати на значн—÷ в—÷дстан—÷. «имують попелиц—÷ в стад—÷—„ €—‘ць, €к—÷ в—÷дкладаютьс€ восени на кору молодих пагон—÷в поблизу бруньок. Ћичинки попелиць в—÷дроджуютьс€ в пер—÷од розпусканн€ бруньок.  олон—÷—„ попелиць знаход€тьс€ звичайно на нижн—÷й сторон—÷ лист—÷в. ” м—÷i€х пошкоджень тканина листово—„ пластинки розроста—‘тьс€ у вид—÷ темно-червоних або жовтих випинань —÷ здутт—÷в (галл—÷в) з верхньо—„ сторони лист—÷в. ”шкоджен—÷ листки добре пом—÷тн—÷. « масовою по€вою попелиць листки гинуть.

” липн—÷, коли в смородини припин€—‘тьс€ р—÷ст пагон—÷в, велика частина попелиць пересел€—‘тьс€ на трав'€нист—÷ дик—÷ —÷ бур'€нист—÷ рослини —÷з родини губоцв—÷т—÷в, де розмножу—‘тьс€ до к—÷нц€ л—÷та. ” вересн—÷ попелиц—÷ повертаютьс€ на смородину дл€ в—÷дкладанн€ €—‘ць.

¬ербова щитовка (Chsionaspis salicis L.) - широко розповсюджений шк—÷дник, €кий пошкоджу—‘ смородину, а“—рус —÷ багато деревних пор—÷д —÷ чагарники (верба, топол€, осика й —÷н.).  ущ—÷ смородини, заражен—÷ щитовкою, звичайно зустр—÷чаютьс€ окремими групами. „асто щит—÷вок бува—‘ так багато, що вони суц—÷льною коростою покривають г—÷лки .

¬ербова щитовка зиму—‘ в стад—÷—„ крих—÷тних ф—÷олетово-червоних €—‘ць п—÷д б—÷лими чи с—÷руватими щитками самок, по 40-80 штук п—÷д кожним. ƒ—÷аметр щитка до 3 мм, форма найчаст—÷ше грушопод—÷бна. ¬ травн—÷ - червн—÷ в пер—÷од цв—÷т—÷нн€ смородини в—÷дроджуютьс€ личинки-брод€жки, здатн—÷ активно пересуватис€. ѕрисмоктавшись до кори, вони покриваютьс€ щитком —÷ в процес—÷ подальшого розвитку ведуть нерухомий спос—÷б житт€. ” серпн—÷ з'€вл€ютьс€ самки, що незабаром в—÷дкладають €йц€. ¬исмоктуючи с—÷к з кори, щит—÷вки сильно послабл€ють рослини, викликають гнобленн€ —÷ в—÷дмиранн€ г—÷лок. ѕрот€гом року розвиваютьс€ в одному покол—÷нн—÷. ѕоширюютьс€ щит—÷вки головним чином з посадковим матер—÷алом.

Ѕерезова псевдощитовки подушечниц€ (Pulvinaria betulae L.) пошкоджу—‘ багато деревних пор—÷д - л—÷щину, вербу, осику, горобину, черемшину й —÷н. ” запущених садах зустр—÷ча—‘тьс€ окремими вогнищами на смородин—÷, переважно на червон—÷й.

“—÷ло самок березово—„ псевдощитовки опукле, серцепод—÷бно—„ форми, довжиною до 8 мм. —початку вони мають с—÷ре забарвленн€, пот—÷м стають темно-коричневими з поперечними зморщечками. яйцевий м—÷шок самок б—÷лий, довжиною до 9 мм. «имують звичайно личинки другого в—÷ку на г—÷лках. Ќавесн—÷ личинки продовжують шкодити смородин—÷, висмоктуючи с—÷к з кори, а на початку л—÷та перетворюютьс€ в самок. Ќаприк—÷нц—÷ червн€ - початку липн€ кожна самка в—÷дклада—‘ до 600 червон€сто-рожевих €—‘ць, у липн—÷ - початку серпн€ з'€вл€ютьс€ личинки нового покол—÷нн€. ¬ибравши затишн—÷ м—÷i€ п—÷д в—÷дсталою корою звичайно на 3-4-л—÷тн—÷х г—÷лках смородини вони присмоктуютьс€ до кори —÷, €к правило, п—÷сл€ цього не пересуваютьс€. ”зимку значна к—÷льк—÷сть личинок гине. –озсел€—‘тьс€ головним чином з посадковим матер—÷алом.

—мородину й а“—рус досить часто ушкоджу—‘ кленовий борошнистий червець (Phaenacoccus aceris Geoffr). —амки цього червц€ зеленувато-жовт—÷, покрит—÷ б—÷лими порошкопод—÷бними восковидними вид—÷ленн€ми. “—÷ло —„х €йцепод—÷бно—„ форми, довжиною до 5 мм. Ћичинки —÷ самки рухлив—÷. ” розвитку кленового борошнистого червц€ багато загального з березовою псевдощитовкою. —мородину й а“—рус часто ушкоджу—‘ також акац—÷—‘ва псевдощит—÷вка.

„орну смородину досить часто ушкоджують личинки галиць - пагоново—„, листково—„ —÷ кв—÷тково—„. √алиц—÷ - це др—÷бн—÷ комарики коричнево-жовтого кольору. ƒовжина —„х у залежност—÷ в—÷д виду колива—‘тьс€ в—÷д 1,5 до 3мм.  ол—÷р молодих личинок б—÷лий, дорослих - в—÷д жовтого до червоного. «имують доросл—÷ личинки в “—рунт—÷ п—÷д кущами на глибин—÷ до 5 см. –озм—÷р дорослих личинок у залежност—÷ в—÷д виду дос€га—‘ 2-4 мм.  в—÷ткова галиц€ вил—÷та—‘ п—÷д час бутон—÷зац—÷—„, листкова - п—÷д час оголенн€ бутон—÷в —÷ на початку цв—÷т—÷нн€, а пагонова - у пер—÷од масового цв—÷т—÷нн€ чорно—„ смородини.

ѕагонова смородинна галлиц€ (Thomasiniana ribis ћаr.) в—÷дклада—‘ €йц€ на нижню частину плодоносних здерев—÷лих пагон—÷в, звичайно в м—÷i€х з ушкодженн€ми кори. Ћичинки, €к—÷ з'€вилис€, проникають п—÷д кору —÷ живуть колон—÷€ми. Ќа ушкоджених д—÷л€нках з'€вл€ютьс€ темн—÷, трохи втиснен—÷, €к—÷ поступово розширюютьс€ пл€ми —÷ тр—÷щини, у результат—÷ чого г—÷лки засихають —÷ легко обламуютьс€. « масовою по€вою шк—÷дника гине значна к—÷льк—÷сть в—÷ток. ѕрот€гом л—÷та стеблова галиц€ розвива—‘тьс€ в двох - трьох покол—÷нн€х. ƒруге покол—÷нн€ з'€вл€—‘тьс€ наприк—÷нц—÷ липн€.

Ћисткова смородинна галиц€ (Perrisia tetensi Rubs.) звичайно в—÷дклада—‘ €йц€ на наймолодших листках чорно—„ смородини, на к—÷нц€х зростаючих пагон—÷в. Ћичинки ушкоджують молод—÷ верхн—÷ листки, €к—÷ ще не розпустилис€, в—÷д чого вони стають виродливими, €к би прод—÷р€вленими, чорн—÷ють —÷ засихають. ѕагони припин€ють р—÷ст або ненормально г—÷лкуютьс€. ќсобливо сильно пошкоджуютьс€ молод—÷ кущ—÷ —÷ саджанц—÷. ѕрот€гом л—÷та розвива—‘тьс€ в чотирьох покол—÷нн€х. Ћичинки першого покол—÷нн€ з'€вл€ютьс€ п—÷д час цв—÷т—÷нн€ чорно—„ смородини. Ќайб—÷льш численн—÷ друге —÷ трет—‘ покол—÷нн€.

—мородинна кв—÷ткова галиц€ (Dasyneura ribis Barn.) в—÷дклада—‘ €йц€ в бутони, всередин—÷ €ких будуть харчуватис€ личинки. ”шкоджен—÷ бутони ненормально розростаютьс€, набувають жовтуватого або червонуватого забарвленн€ й обпадають.

—мородинна брунькова м—÷ль (Incurvaria capitella Cl.) особливо сильно пошкоджу—‘ найб—÷льш ранн—÷ сорти смородини. ѕри масовому ушкодженн—÷ гусениц—÷ мол—÷, ви—„даючи бруньки, повн—÷стю оголюють кущ—÷, тому що ушкоджен—÷ бруньки п—÷дсихають —÷ не розпускаютьс€. „аст—÷ше пошкоджу—‘ червону —÷ б—÷лу, р—÷дше чорну смородину. Ќа пошкоджених бруньках звичайно пом—÷тн—÷ грудочки з дуже др—÷бних екскремент—÷в, обплутаних тонкою павутиною. «имують молод—÷ гусениц—÷ (довжиною до 2 мм) у пеньках —÷ п—÷д в—÷дсталою корою в—÷ток у основи куща, покриваючи себе щ—÷льним коконом. –ано навесн—÷, звичайно в кв—÷тн—÷, гусениц—÷ уповзають на в—÷тки —÷ харчуютьс€ бруньками, €к—÷ набухають. —початку вони червон€сто-жовт—÷, п—÷зн—÷ше стають зеленими. ѕеред цв—÷т—÷нн€м смородини виросл—÷ гусениц—÷ (до 8 мм) —÷дуть у “—рунт у основи куща, де окуклюютьс€. Ќаприк—÷нц—÷ травн€ вил—÷тають метелики, €к—÷ незабаром в—÷дкладають €йц€, розм—÷щаючи —„х за допомогою загостреного €йцеклада в м'€коть зелених зав'€зей. ¬—÷дроджен—÷ гусениц—÷ прот€гом дек—÷лькох дн—÷в харчуютьс€ ще м'€кими нас—÷нн€ми €г—÷д —÷ незабаром —÷дуть у м—÷i€ зим—÷вл—÷.

јгрусовий птјў€дак (Abraxas grossulariata L.).√усениц—÷ цього широко розповсюдженого досить великого метелика (у розмаху крил близько 5 см) у р€д—÷ випадк—÷в завдають велико—„ шкоди а“—русов—÷ —÷ смородин—÷, особливо на запущених плантац—÷€х. ћетелики п'€дака з'€вл€ютьс€ в червн—÷ - липн—÷ п—÷д час дозр—÷ванн€ €г—÷д. Ќезабаром з €—‘ць, в—÷дкладених метеликами на нижн—÷й сторон—÷ листк—÷в, в—÷дроджуютьс€ гусениц—÷, €к—÷, харчуючись, вигризають у листках др—÷бн—÷ отвори. ¬осени молод—÷ гусениц—÷ обплутують себе тонким павутинним коконом —÷ разом з листками обпадають на землю. –ано навесн—÷ в наступному роц—÷ гусениц—÷ нападають на бруньки —÷ знищують листки, €к—÷ розпускаютьс€. ƒоросл—÷ гусениц—÷ дос€гають у довжину 3-4 см. ¬они с—÷рувато-б—÷л—÷ (знизу жовт—÷) з характерними чотирикутними пл€мами на спин—÷. як ус—÷ п'€даки, вони мають лише п'€ть пар н—÷г; пересуваючись, згинають т—÷ло у вигл€д—÷ петл—÷. ќкуклюютьс€ гусениц—÷ в середин—÷ л—÷та в р—÷дких павутинних коконах, прикр—÷плених до г—÷лок..

јгрусова огн—÷вка (Zophodia convolutella Zell.) - один —÷з самих небезпечних —÷ широко розповсюджених шк—÷дник—÷в смородини й а“—русу. ѕошкоджен—÷ гусениц€ми огн—÷вки €годи задовго до дозр—÷ванн€ червон—÷ють —÷ засихають; обплутан—÷ павутиною, вони добре пом—÷тн—÷. «имують л€лечки в павутинних коконах у верхн—÷х шарах “—рунту п—÷д кущами смородини й а“—русу. ” наступному роц—÷ навесн—÷, перед цв—÷т—÷нн€м €г—÷дник—÷в, л€лечки перетворюютьс€ в метелик—÷в, €к—÷, вийшовши на поверхню, через €кийсь час в—÷дкладають €йц€, переважно в кв—÷тки смородини й а“—русу. √усениц—÷, €к—÷ в—÷дродилис€ впроваджуютьс€ в зав'€з—÷ —÷ ви—„дають —„х. –озвиток гусениць продовжу—‘тьс€ б—÷л€ м—÷с€ц€, кожна з них може пошкодити до 6 €г—÷д а“—русу —÷ до 15 €г—÷д смородини, обпл—÷таючи —„х павутиною. ƒоросл—÷ гусениц—÷ дос€гають у довжину 18 мм, вони €скраво-зелен—÷, —÷нод—÷ з буруватим в—÷дт—÷нком, з чорною головою —÷ щитком б—÷л€ не—„. Ќа окуклюванн€ —÷ зимовку гусениц—÷ —÷дуть у “—рунт до дозр—÷ванн€ врожаю.

—мородинна скл€ниц€ (Synanthedon tipuliformis Gl.) - метелик шк—÷дника смородини й а“—русу в розмаху крил дос€га—‘ 25 мм. “—÷ло його покрите бузкувато-чорними лусочками, а на черевц—÷ —‘ три (у самок) —÷ чотири (у самц—÷в) €сно-жовтих поперечн—÷ смужки. Ћ—÷т метелик—÷в почина—‘тьс€ через 10-15 дн—÷в п—÷сл€ зак—÷нченн€ цв—÷т—÷нн€ чорно—„ смородини (наприк—÷нц—÷ червн€ - початку липн€) —÷ звичайно зб—÷га—‘тьс€ з масовим цв—÷т—÷нн€м малини. —амки в—÷дкладають до 60 €—‘ць, розташовуючи них по одному, част—÷ше б—÷л€ р—÷зного роду тр—÷щин на кор—÷ в—÷ток. √усениц—÷ (б—÷луватого кольору з коричневою головою) проникають у серцевину г—÷лок —÷, харчуючись, вигризають у них гладк—÷ з чорними ст—÷нками ходу-червоточини довжиною до 30-40 см. Ќа наступний р—÷к прот€гом весни —÷ л—÷та гусениц—÷ пошкоджують в—÷тки, поступово спускаючись до —„хньо—„ основи. ¬осени вони дос€гають 2,0-2,5 см —÷ вдруге зимують всередин—÷ г—÷лок. ѕ—÷сл€ друго—„ зим—÷вл—÷ наприк—÷нц—÷ травн€ - початку червн€ гусениц—÷ прогризають отв—÷р назовн—÷ —÷ перетворюютьс€ в л€лечок, а пот—÷м у метелик—÷в. «—÷в'€ненн€ —÷ засиханн€ ушкоджених в—÷ток звичайно спостер—÷га—‘тьс€ наприк—÷нц—÷ цв—÷т—÷нн€ або трохи п—÷зн—÷ше - на початку дозр—÷ванн€ €г—÷д смородини й а“—русу.

—мородинна вузькот—÷ла златка (Agrilus chrysoderes јb.). Ћичинки смородинно—„ златки ушкоджують в—÷тки червоно—„ —÷ чорно—„ смородини й а“—русу (а —÷нод—÷ —÷ тро€нд). ∆уки пор—÷вн€но невелик—÷, довжиною до 9 мм, з вузьким, довгастим т—÷лом блискучого зеленувато-м—÷дного забарвленн€. Ћичинки жовтувато-б—÷л—÷ з сегментами т—÷ла, €к—÷ р—÷зко вид—÷л€ютьс€, злегка сплющен—÷, безног—÷. ѕередн€ частина грудей у них сильно розширена, на к—÷нц—÷ черевц€ —‘ два коротких товстих гачкопод—÷бних в—÷дростки. «имують личинки середнього —÷ старшого в—÷ку усередин—÷ пошкоджених в—÷ток. ” перших числах травн€ наступного року личинки окуклюютьс€, а пот—÷м приблизно через 20 дн—÷в перетворюютьс€ в жук—÷в, €к—÷ виход€ть з г—÷лок, прогризаючи отв—÷р серповидно—„ форми.

Ћ—÷т жук—÷в продовжу—‘тьс€ з початку червн€ до к—÷нц€ липн€ (максимальний у червн—÷). ∆уки найб—÷льш активн—÷ в €сн—÷ тепл—÷ дн—÷, вони харчуютьс€ молодими листками, в—÷зерунково вигризаючи кра—„ листово—„ пластинки. —амки в—÷дкладають €йц€ поодинц—÷, звичайно на дво-трир—÷чн—÷ г—÷лки смородини й а“—русу. ѕл—÷довит—÷сть самок до 30 €—‘ць. Ћичинки, €к—÷ в—÷дродилис€ вгризаютьс€ усередину г—÷лок —÷, харчуючи, проробл€ють у них ходи.

∆овтий агрусовий пильщик (Pteronidea ribesii Scop.). …ого личинки (псевдогусениц—÷) часто майже ц—÷лком об'—„дають листки а“—русу, червоно—„ —÷ б—÷ло—„ смородини, залишаючи лише товст—÷ жилки. ѕри сильному пошкодженн—÷ листк—÷в €годи стають др—÷бними, часто втјў€нуть —÷ обсипаютьс€. «имують доросл—÷ личинки в щ—÷льних павутинних коконах у “—рунт—÷ п—÷д кущами на глибин—÷ до 15 см. ќкуклюванн€ в—÷дбува—‘тьс€ рано навесн—÷. ѕри розпусканн—÷ листк—÷в з'€вл€ютьс€ доросл—÷ комахи, €к—÷ незабаром в—÷дкладають €йц€, розм—÷щаючи —„х уздовж жилок з нижньо—„ сторони листк—÷в у вигл€д—÷ ланцюжка. ѕлодовит—÷сть самки 60-150 €—‘ць. ƒоросл—÷ комахи (самки) довжиною до 8 мм, червон€сто-жовт—÷, з чорними вусиками, грудьми —÷ головою; ноги жовт—÷ з темними лапами. „ерез 7-10 дн—÷в з'€вл€ютьс€ двадц€тиног—÷ личинки. ƒоросл—÷ личинки довжиною до 18 мм бруднувато-зеленого кольору. √олова, грудн—÷ ноги, а також бородавки на т—÷л—÷ блискучо-чорн—÷. ѕрот€гом л—÷та розвива—‘тьс€ два-три покол—÷нн€ пильщик—÷в. ќсобливо небезпечно друге покол—÷нн€, личинки €кого з'€вл€ютьс€ в червн—÷. ” середин—÷ липн€ - серпн—÷ —÷нод—÷ бува—‘ трет—‘ покол—÷нн€.

—мородину й а“—рус можуть ушкоджувати й —÷нш—÷ види листових пильщик—÷в, наприклад бл—÷доногий а“—русовий пильщик (Pristiphora pallipes Lep.), цикл розвитку €кого ма—‘ багато загального з розвитком жовтого а“—русового пильщика. ƒоросл—÷ особини бл—÷доногого пильщика чорн—÷ з жовтувато-б—÷лими ногами; т—÷ло довжиною до 5,5 мм. Ћичинки довжиною до 1см, зелен—÷ з характерною трикутною лицьовою пл€мою коричневого кольору.

„орносмородиновий €г—÷дний пильщик (Pachynematus pumilio Knw.).. ƒоросл—÷ особини пильщика з'€вл€ютьс€ навесн—÷ п—÷д час масового цв—÷т—÷нн€ —÷ на початку утворенн€ зав'€зей плод—÷в чорно—„ смородини. —амки в—÷дкладають €йц€ по одному в основу найб—÷льш великих зав'€зей кв—÷ток, €к—÷ розкрилис€. Ћичинки розвиваютьс€ усередин—÷ €г—÷д, знищуючи нас—÷нн€. ”шкоджен—÷ €годи до друго—„ половини червн€ сильно розростаютьс€, здобуваючи характерну ребристу форму —÷ передчасно фарбуютьс€, €к би дозр—÷вають. ” липн—÷ личинки прогризають у €годах кругл—÷ отвори й —÷дуть у “—рунт п—÷д кущ—÷ на зим—÷влю. ”шкоджен—÷ €годи передчасно обпадають. ƒовжина дорослих личинок дос€га—‘ 11 мм, т—÷ло —„хн—÷й зморшкувате гр€зно-б—÷лого кольору, голова жовтувато-с—÷ра, оч—÷ темн—÷.


2.2 Ўк—÷дники малини


ћалинний жук (Byturus tomentosus F.) - один з найб—÷льш небезпечних шк—÷дник—÷в малини. “—÷ло жук—÷в покрите густими —÷ржаво-жовтими або с—÷руватими волосками. –озм—÷р —„х невеликий, у довжину близько 4 мм. «имують жуки —÷ доросл—÷ личинки у верхньому шар—÷ “—рунту. Ќавесн—÷, коли “—рунт прогр—÷—‘тьс€ до 12-13¬∞ —, жуки виход€ть на поверхню. ¬они мають потребу в додатковому харчуванн—÷ —÷ лише п—÷сл€ цього стають здатними до розмноженн€.

—початку —„жею жукам служить нектар —÷ пил€ки кв—÷ток рано кв—÷тучих бур'€нистих рослин, пот—÷м вони ушкоджують кв—÷тки смородини й а“—русу, а трохи п—÷зн—÷ше —„х можна зустр—÷ти на кв—÷тках плодових дерев. Ќаприк—÷нц—÷ травн€, вчасно висуванн€ бутон—÷в малини, жуки зосереджуютьс€ на ц—÷й культур—÷, ви—„дають бутони, ушкоджують листочки —÷ кв—÷тки. ƒо початку цв—÷т—÷нн€ малини самки починають в—÷дкладати €йц€, розм—÷щаючи —„х поодинц—÷ в кв—÷тки —÷ на молод—÷ зав'€з—÷.  ожна самка може в—÷дкласти до 40 €—‘ць. ¬—÷дроджен—÷ через 10 дн—÷в личинки вгризаютьс€ в €годи, вигризаючи звивист—÷ ходи в плодолож—÷ й ушкоджуючи к—÷ст€нку. “ак—÷ €годи стають виродливими —÷ тьм€ними, др—÷бн—÷ють, в'€нуть або загнивають.

ƒоросл—÷ личинки жовтуватого кольору з р—÷дкими св—÷тлими волосками. √олова —÷ поперечн—÷ щитки, €к—÷ розташовуютьс€ з—÷ спинно—„ сторони на кожн—÷м сегмент—÷ т—÷ла, - коричнев—÷. Ќа к—÷нц—÷ т—÷ла —‘ по двох шипа, гачкопод—÷бно загнутих догори. Ћичинки живуть у плодах малини 40-45 дн—÷в —÷ дос€гають у довжину 6-6,5 мм. Ќа початку серпн€ личинки залишають плоди й —÷дуть у “—рунт, "аштовують там на глибин—÷ 5-20 см колиски —÷ перетворюютьс€ в б—÷лих, довжиною до 4 мм л€лечок. Ќаприк—÷нц—÷ серпн€ л€лечки перетворюютьс€ в жук—÷в, що залишаютьс€ зимувати в “—рунт—÷.

ћалинна стеблова муха (Chortophila dentiens Pand.). ¬ил—÷т мух з м—÷iь зим—÷вл—÷ (верхн—÷й шар “—рунту п—÷д кущами малини) зб—÷га—‘тьс€ з в—÷дростанн€м пагон—÷в, у середин—÷ травн€. ћухи в—÷дкладають €йц€ в пазухи верх—÷вкових лист—÷в, розм—÷щаючи —„х по одному. Ћичинки, €к—÷ в—÷дродилис€ вгризаютьс€ в стебло —÷ проробл€ють сп—÷ральний к—÷льцепод—÷бний х—÷д. ¬ерх—÷вки ушкоджених пагон—÷в втјў€нуть, пот—÷м чорн—÷ють —÷ загнивають, а личинка проклада—‘ червоточину до основи пагона. ѕ—÷д час цв—÷т—÷нн€ малини личинки залишають пагони й —÷дуть у “—рунт.

ћалинна брунькова м—÷ль (Yncurvaria rubiella Bjerk.) пошкоджу—‘ бруньки —÷ пагони малини. «устр—÷ча—‘тьс€ звичайно вогнищами в старих запущених насадженн€х малини.

Ќевеликий денний метелик з розмахом крил 12-14 мм. ѕередн—÷ крила темно-коричнев—÷, на —„хньому передньому кра—„ —‘ чотири др—÷бних, а на внутр—÷шньому - по дв—÷ велик—÷ золотаво-жовт—÷ пл€ми. «имують молод—÷ гусениц—÷ темно-червоного кольору в дуже маленьких (до 2 мм у д—÷аметр—÷) щ—÷льних б—÷лих павутинистих коконах п—÷д в—÷дсталою корою стебел —÷ старих пеньк—÷в, а також п—÷д р—÷зними рослинними залишками. –ано навесн—÷ гусениц—÷ залишають кокони, заповзають на пагони, вгризаютьс€ в бруньки —÷ ви—„дають —„х. “рохи п—÷зн—÷ше гусениц—÷ вгризаютьс€ у пагони.

ѕошкоджен—÷ бруньки не розпускаютьс€ —÷ гинуть. √усениц—÷ дос€гають дорослого стану в друг—÷й половин—÷ травн€. ¬они темно-червон—÷ з коричнювато-чорною головою, довжиною 7-9 мм. ќкуклюванн€ в—÷дбува—‘тьс€ усередин—÷ загибло—„ бруньки, у тонкому кокон—÷ наприк—÷нц—÷ травн€. ћетелики з'€вл€ютьс€ на початку цв—÷т—÷нн€ малини —÷ незабаром в—÷дкладають €йц€ (по одному) усередину кв—÷ток малини. √усениц—÷ харчуютьс€ плодоложем €г—÷д, але незабаром спускаютьс€ до основи стебел, де, знайшовши затишне м—÷iе, покриваютьс€ малопом—÷тними коконами —÷ залишаютьс€ на зиму.

–анн—÷ сорти малини пошкоджуютьс€ сильн—÷ше, оск—÷льки цв—÷т—÷нн€ —„х звичайно зб—÷га—‘тьс€ з масовою в—÷дкладкою €—‘ць метеликами.

ѕагонова малинна галиц€ (Thomassiniana theobalda ¬аrr) виклика—‘ в—÷дмиранн€ пагон—÷в малини. ƒоросл—÷ комахи дос€гають у довжину 2 мм. √олова —÷ груди в них темн—÷, черевце €сно-червоне, покрите темними волосками. «имують доросл—÷ личинки у верхньому шар—÷ “—рунту, б—÷л€ основи стебел. Ќавесн—÷, коли поверхневий шар “—рунту прогр—÷—‘тьс€ до 13¬∞ —, з'€вл€ютьс€ доросл—÷ галиц—÷. Ќезабаром самки приступають до в—÷дкладки €—‘ць, розм—÷щаючи —„х п—÷д кору пагон—÷в у м—÷i€х €ких-небудь механ—÷чних пошкоджень на кор—÷ пагон—÷в. Ћичинки живуть колон—÷€ми п—÷д корою, пошкоджуючи камб—÷альний шар пагон—÷в. —ильн—÷ пошкодженн€ привод€ть до в—÷дмиранн€ пагон—÷в у наступному роц—÷ до дозр—÷ванн€ €г—÷д

ћалинна стеблова галлиц€ (Lasioptera rubi Heeg.) пошкоджу—‘ стебла малини й ожини, викликаючи утворенн€ добре пом—÷тних здутт—÷в (галл—÷в) у нижн—÷й —÷ середн—÷й частин—÷ стебла. ƒуже др—÷бна чорна мушка-комарик, довжиною до 1,6-2,2 мм, з коричневою спинкою —÷ двома прозорими крилами, з—÷ спрощеним жилкуванн€м. Ћичинки галлиц—÷ оранжево-жовт—÷. «имують личинки усередин—÷ галл—÷в по 2-11 штук у кожн—÷й. Ќавесн—÷ вони продовжують харчуватис€ —÷, дос€гши в довжину 3-4 мм, окуклюютьс€, а приблизно в червн—÷, п—÷д час масового цв—÷т—÷нн€ малини, з'€вл€ютьс€ доросл—÷ комарики. Ќезабаром самки в—÷дкладають €йц€ на молод—÷ пагони, по 8тј‘15 штук. ѕриблизно через м—÷с€ць у м—÷i€х ушкоджень з'€вл€ютьс€ галлопод—÷бн—÷ здутт€. √алли особливо добре пом—÷тн—÷ восени п—÷сл€ листопаду, вони мають опуклу форму —÷ дос€гають у довжину - 3 см, а в ширину - 2 см. Ќа галлах утвор€тьс€ тр—÷щини, шк—÷рочка на них в—÷дста—‘.

ћалину ушкоджують два види попелиць - пагонова —÷ листова. ќбидва види широко поширен—÷.

ѕагонова малинна попелиц€ (Aphis idaei v. b. Goot.) пошкоджу—‘ малину, ожину —÷ тро€нди. ¬елик—÷ колон—÷—„ цього виду попелиць засел€ють к—÷нц—÷ ростових пагон—÷в —÷ молод—÷ кв—÷тков—÷ пагони, викликаючи скручуванн€ листк—÷в, стримуванн€ росту —÷ скривленн€ пагон—÷в. Ќа пошкоджених пагонах кв—÷тки не розвиваютьс€ —÷ досить часто засихають. «имують €йц€ попелиць поодиноко або групами на однол—÷тн—÷х пагонах б—÷л€ бруньок. Ћичинки з'€вл€ютьс€ одночасно з розпусканн€м бруньок, звичайно на початку травн€. « початку червн€ до серпн€ з'€вл€ютьс€ крилат—÷ самки, €к—÷ створюють на —÷нших рослинах нов—÷ колон—÷—„ попелиць

Ћисткова малинна попелиц€ (Macrosiphum (Amphorophorа) rubi Kit.] на в—÷дм—÷ну в—÷д пагоново—„ не утворить великих колон—÷й, вона живе поодиноко або невеликими групами звичайно знизу лист—÷в (р—÷дше на к—÷нц€х пагон—÷в), не викликаючи пом—÷тного —„хнього скручуванн€. Ќебезпечна тим, що переносить в—÷русн—÷ хвороби малини з хворих рослин на здоров—÷.


2.3 Ўк—÷дники суниць та полуниць


ћалинно-суничний довгоносик (Anthonomus rubi Hrbst). Ќа старих плантац—÷€х суниць перед цв—÷т—÷нн€м досить часто зустр—÷чаютьс€ рослини, кв—÷ткон—÷жки €ких позбавлен—÷ бутон—÷в. «да—‘тьс€, що бутони з таких кв—÷ткон—÷жок хтось зр—÷зав. –—÷дше потрапл€ютьс€ бутони, €к би п—÷дт€т—÷, але вис€ч—÷ на пл—÷вц—÷. “ак ушкоджують суниц—÷ —÷ малину малинно-суничн—÷ довгоносики - невелик—÷ с—÷рувато-чорн—÷ жучки довжиною 2-3 мм. «имують жуки п—÷д опалими листками —÷ грудочками земл—÷. —початку вони харчуютьс€ на молодих листочках, а до початку цв—÷т—÷нн€ суниць самки в—÷дкладають €йц€ усередину бутон—÷в, п—÷дгризаючи при цьому кв—÷ткон—÷жки, отчого бутони надломлюютьс€ й обпадають або втјў€нуть, залишаючись вис—÷ти на кв—÷ткон—÷жц—÷.  ожна самка може в—÷дкласти до 50 €—‘ць, розм—÷щаючи —„х по одному в бутон. Ћичинки, €к—÷ вийшли з €—‘ць, залишаютьс€ всередин—÷ бутон—÷в —÷ ви—„дають —„х. ƒоросл—÷ личинки окуклюютьс€ в бутонах. ” червн—÷ - липн—÷ з'€вл€—‘тьс€ нове покол—÷нн€ жук—÷в. якийсь час вони харчуютьс€ листками, ви—„даючи в них м'€коть у вигл€д—÷ маленьких в—÷конечок, а пот—÷м —÷дуть у м—÷i€ зим—÷вл—÷. ∆уки ушкоджують також —÷ бутони малини.

—уничний листо—„д (Galerucella tenelle L.). –∆нод—÷ на листках суниць з'€вл€ютьс€ наскр—÷зн—÷ отвори або част—÷ше звивист—÷ ходи, ви—„ден—÷ в м'€кот—÷ листка так, що залиша—‘тьс€ т—÷льки нижн€ шк—÷рочка. ÷—÷ ушкодженн€ запод—÷ю—‘ суничний листо—„д - жовто-бурий жук величиною 3-4 мм. ∆уки зимують п—÷д р—÷зними рослинними залишками. ¬ийшовши рано навесн—÷ з м—÷iь зим—÷вл—÷, вони пошкоджують листки суниць, а перед цв—÷т—÷нн€м приступають до в—÷дкладанн€ €—‘ць, розм—÷щаючи —„х знизу лист—÷в, а також на черешках —÷ стеблах. Ћичинки виход€ть з €—‘ць через 10-15 дн—÷в —÷ так само, €к доросл—÷ жуки, ви—„дають м'€коть листк—÷в з нижньо—„ сторони. ¬они дос€гають у довжину 0,5см, мають жовтий кол—÷р —÷ покрит—÷ короткими р—÷дкими волосками, голова в личинок —÷ пл€ми на спин—÷ коричневого кольору. „ерез 20-25 дн—÷в личинки забираютьс€ неглибоко в “—рунт —÷ там окуклюютьс€. ∆уки з'€вл€ютьс€ з л€лечок п—÷сл€ плодонос—÷нн€ суниць —÷ незабаром —÷дуть на зим—÷влю.

—уницю —÷нод—÷ досить сильно пошкоджують личинки пильщик—÷в, €к—÷ спочатку вигризають невелик—÷ €мки на нижн—÷й сторон—÷ листк—÷в, а п—÷зн—÷ше з'—„дають ц—÷лком окрем—÷ д—÷л€нки листк—÷в, розташован—÷ м—÷ж жилками. Ћичинки зеленуват—÷ —÷ мають 10 пару н—÷г. якщо доторкнутис€ до них, то вони згортаютьс€ к—÷льцем.

ќкуклюютьс€ личинки в “—рунт—÷. ”л—÷тку з'€вл€—‘тьс€ друге покол—÷нн€ пильщик—÷в, личинки €кого —÷дуть у “—рунт на зим—÷влю.

Ѕ—÷локрилка або суничний алейродид (Aleurodes fragariae Walk.) пошкоджу—‘, кр—÷м суниць, багато трав'€нистих рослин, зокрема дику л—÷сову суницю. ÷е др—÷бна бл—÷до-жовтувата комаха, довжиною близько 1,3 мм. ћа—‘ дв—÷ пари крил, покритих б—÷лим восковим пилком. ƒоросл—÷ комахи здатн—÷ л—÷тати —÷ стрибати. «имують доросл—÷ особи. Ќавесн—÷ самки в—÷дкладають на нижню сторону лист—÷в дуже маленьк—÷ €йц€, залишаючи в м—÷i—÷ в—÷дкладанн€ невеликий б—÷луватий нал—÷т. Ћичинки плоск—÷, нерухом—÷. ¬они висмоктують с—÷к з листк—÷в. ” м—÷i€х пошкоджень з'€вл€ютьс€ слабко пом—÷тн—÷ др—÷бн—÷ жовтуват—÷ пл€ми. ƒос€гши третього в—÷ку, личинки перетворюютьс€ в "пупар—÷—„ї, з €ких незабаром вил—÷тають доросл—÷ особини нового покол—÷нн€. ѕрот€гом л—÷та б—÷локрилка розвива—‘тьс€ в трьох-чотирьох покол—÷нн€х. « масовою по€вою личинки гн—÷т€ть суниц—÷.

—лин€вка-п—÷нниц€ (Philaenus spumarius L.) пошкоджу—‘ не т—÷льки суниц—÷, але й —÷нш—÷ трав'€нист—÷ рослини.

÷€ досить широко розповсюджена цикада одержала видову назву в зв'€зку з тим, що —„—„ личинки живуть €к би зануреними у вид—÷лен—÷й ними п—÷нист—÷й слиноподобн—÷й р—÷дин—÷, €ка захища—‘ личинок в—÷д п—÷дсиханн€ й —÷нших неспри€тливих фактор—÷в.

ƒоросл—÷ комахи, довжиною до 10 мм, здатн—÷ л—÷тати —÷ стрибати. «абарвленн€ строкате в—÷д €сно-жовтих до чорних тон—÷в. Ќа надкрилах —‘ по дв—÷ подовжн—÷ коси б—÷л—÷ пл€ми.

«имують у стад—÷—„ €йц€, €ке ма—‘ жовто-жовтогар€чий кол—÷р, у тканинах листкових черешк—÷в —÷ молодих стебел суниць й —÷нших трав'€нистих рослин. ¬—÷дроджен—÷ навесн—÷ личинки спочатку б—÷л—÷, пот—÷м набувають зеленувато-жовте забарвленн€. ¬они зосереджуютьс€ на нижн—÷й сторон—÷ листк—÷в, у основ—÷ кв—÷ткових кистей або в розгалуженн—÷ листкових черешк—÷в, —÷нод—÷ на зав'€з€х. Ћичинки цикадок висмоктують с—÷к —÷ викликають зморшкуват—÷сть листк—÷в, потворн—÷сть —÷ недорозвиненн€ зав'€зей.

—лин€вка-п—÷нниц€ вологолюбна —÷ теплолюбна комаха, тому особливо —÷нтенсивно вона розмножу—‘тьс€ в роки з теплим сирим летом.

¬едмедка звичайна (Gryllotalpa gryllotalpa L.) - велика темно-бура комаха. ƒоросл—÷ особини дос€гають 3,5-5 см. ѕередн—÷ ноги копального типу - сильно розширен—÷ з граблепод—÷бними передн—÷ми гом—÷лками, озбро—‘ними зубц€ми.

¬еде п—÷дземний спос—÷б житт€, риючи н—÷рки, звичайно розташован—÷ у верхньому шар—÷ поверхн—÷ “—рунту. –«—„ личинки харчуютьс€ корен€ми —÷ стеблами рослин, ви—„дають бульби, коренеплоди —÷ вис—÷€н—÷ нас—÷нн€. «имують доросл—÷ капуст€нки —÷ —„хн—÷ личинки в “—рунт—÷, гно—„ або перегно—„, на глибин—÷ до 90 см. Ќавесн—÷, коли “—рунт добре прогр—÷—‘тьс€, в—÷дновл€—‘тьс€ активне житт€ шк—÷дника. «аселен—÷ ведмедкою д—÷л€нки характеризуютьс€ на€вн—÷стю звивистих розпушених валик—÷в —÷ ход—÷в (отвор—÷в) на поверхн—÷ “—рунту й ушкоджених рослин. «вичайно в травн—÷ ведмедки робл€ть земл€н—÷ печерки - гн—÷зда на глибин—÷ до 15 см (величиною з кур€че €йце) —÷ в—÷дкладають у них до 360 €—‘ць. –озвиток ведмедки в—÷д €йц€ до доросло—„ комахи продовжу—‘тьс€ б—÷л€ двох рок—÷в.


¬»—Ќќ¬ »


  1. –озгл€нуто народногосподарське значенн€ комах-шк—÷дник—÷в, а особливо шк—÷дник—÷в плодово-€г—÷дних культур, та масштаби проблем, €к—÷ вони створюють.  омахи-шк—÷дники €к—÷ вражають плодово-€г—÷дн—÷ культури, значно знижують урожайн—÷сть, зменшують ст—÷йк—÷сть рослин до хвороб та рослин-конкурент—÷в (буртјў€н—÷в, особин того ж виду), кл—÷матичних зм—÷н. ѕошкодженн€ плодових дерев, викликан—÷ ними, —‘ джерелом доступу у рослини бактер—÷й та гриб—÷в, води та пилу.
  2. ќхарактеризовано найб—÷льш небезпечних та поширених представник—÷в групи комах-шк—÷дник—÷в плодових дерев, —„х б—÷олог—÷ю та повед—÷нку, пошкодженн€, €к—÷ вони завдають. ќсобливо небезпечними —‘ комахи, що схильн—÷ масово розмножуватись —÷ повн—÷стю знищувати органи рослин (лист€, молод—÷ пагони —÷ бруньки, плоди та кв—÷ти) значно пошкоджувати корен—÷. “акими —‘ попелиц—÷, плодова та €блунева мол—÷, непарний шовкопр€д, €блунева та сливова плодожерки.
  3. ќхарактеризовано найб—÷льш небезпечних та поширених представник—÷в групи комах-шк—÷дник—÷в €г—÷дних культур, —„х б—÷олог—÷ю та повед—÷нку, пошкодженн€, €к—÷ вони завдають. яг—÷дники вражаютьс€ багатьма групами комах, а особливо попелиц€ми, слин€вками, р—÷зними галиц€ми, велико—„ шкоди завдають хрущ—÷ та ведмедки.


—ѕ»—ќ  ¬» ќ–»—“јЌќ–« Ћ–∆“≈–ј“”–»


  1. јндрианова Ќ.—. Ёкологи€ насекомых. - »з-во ћосковского ун-та, 1970. - 156с.
  2. ¬асильев Ѕ.ѕ. Ћившиц ».«. ¬редители плодовых культур. - ћ.:  олос, 1984. - 399с.
  3.  опчагин ¬.Ќ. «ащита сада от вредителей и болезней. - ћ.:  олос, 1971. - 254с.
  4.  опчагин ¬.Ќ. «ащита растений от вредителей и болезней на садово-огородном участке. - ћ.: јгропромиздат, 1987. - 316с.
  5. —уворова ѕ.»., јрбузова «.ј., Ёсмонт ¬.Ќ. Ќасекомые - друзь€ и враги деревьев и кустарников. - ћ.: ѕросвещение, 1979. - 108с.
  6. Ўумаков ≈.ћ., Ѕр€нцева ».Ѕ. ¬редные и полезные насекомые. - Ћ.:  олос, 1968. - 142с.


ƒодатки


 омахи-шк—÷дники саду






—траницы: Ќазад 1 ¬перед