“ехногенна безпека при робот—÷ з добривами в с—÷льськогосподарському виробництв—÷

дипломна€ работа: Ѕотаника и сельское хоз-во

ƒокументы: [1]   Word-160436.doc —траницы: Ќазад 1 ¬перед

ћ—÷н—÷стерство осв—÷ти —÷ науки ”кра—„ни

„ерн—÷г—÷вський державний педагог—÷чний ун—÷верситет —÷мен—÷ “.√. Ўевченка

’—÷м—÷ко-б—÷олог—÷чний факультет

 афедра еколог—÷—„ та техногенно—„ безпеки






ƒипломна робота

“ехногенна безпека при робот—÷ з добривами в с—÷льськогосподарському виробництв—÷

—пец—÷альн—÷сть 7.070801. ≈колог—÷€ та охорона навколишнього середовища

(заочна форма навчанн€)



¬иконав студент

ёрков јндр—÷й —ерг—÷йович

Ќауковий кер—÷вник:

к.с-г.н., доц. кафедри еколог—÷—„ та

техногенно—„ безпеки

ћачульський √.ћ.





„ерн—÷г—÷в - 2008

«м—÷ст


¬ступ

1. ћ—÷неральн—÷ добрива та —„х вплив на довк—÷лл€

1.1 "астивост—÷ м—÷неральних добрив

1.2 јзотн—÷ добрива

1.3 ‘осфорн—÷ добрива

1.4  ал—÷йн—÷ добрива

1.5 ћ—÷кродобрива

2. ќрган—÷чн—÷ добрива

2.1 ’—÷м—÷чний склад та умови збер—÷ганн€

2.2 ¬икористанн€ соломи

2.3 «елене добриво

3. “ехнолог—÷€ п—÷дготовки —÷ система машин дл€ внесенн€ орган—÷чних та м—÷неральних добрив

3.1 јгротехн—÷чн—÷ вимоги до внесенн€ орган—÷чних —÷ м—÷неральних добрив

3.2 ”мови та заходи безпеки при збер—÷ганн—÷ добрив

3.3 “ехнолог—÷€ механ—÷зованих роб—÷т п—÷д час збер—÷ганн€, транспортуванн€ —÷ внесенн€ орган—÷чних та м—÷неральних добрив

4. ¬икористанн€ добрив та охорона навколишнього природного середовища

4.1 «аходи безпеки при робот—÷ з добривами

4.2 «в`€зок м—÷ж п—÷двищенн€м концентрац—÷—„ важких метал—÷в у грунт—÷ з викорстан€м м—÷неральних добрив

4.3 «абрудненн€ оточуючого середовища компонентами м—÷нерального живленн€ рослин

4.4 ѕричини забрудненн€ с—÷льськогосподарсько—„ продукц—÷—„ компонентами орган—÷чних добрив та заходи забезпеченн€ —„—„ техногенно-екологчно—„ безпеки

¬исновки

—писок використаних джерел

¬ступ


јктуальн—÷сть. ќхорона навколишнього середовища —‘ одним —÷з важливих завдань прац—÷вник—÷в с—÷льського господарства.

–∆нтенсиф—÷кац—÷€ виробництва, широке впровадженн€ —÷нтенсивних технолог—÷й вирощуванн€ с—÷льськогосподарських культур, використанн€ в п—÷двищених нормах орган—÷чних —÷ м—÷неральних добрив, пестицид—÷в та —÷нших х—÷м—÷чних засоб—÷в порушують природн—÷ умови —÷ забруднюють навколишн—‘ середовище. Ќа€вн—÷сть у м—÷неральних добривах р—÷зних токсичних дом—÷шок, незадов—÷льна —„х €к—÷сть, а також можлив—÷ порушенн€ технолог—÷—„ використанн€ можуть призвести до серйозних негативних насл—÷дк—÷в. “ому збереженн€ в чистот—÷ навколишнього середовища набува—‘ важливого державного значенн€.

¬ ”кра—„н—÷ створено ћ—÷н—÷стерство охорони навколишнього природного середовища та €дерно—„ безпеки, на €ке покладено функц—÷—„ комплексного керуванн€ природоохоронною д—÷€льн—÷стю, контролю за використанн€м —÷ охороною земель, вод, пов—÷тр€, рослинного —÷ тваринного св—÷ту, корисних копалин, проведенн€ економ—÷чно—„ експертизи, розм—÷щенн€ продуктивних сил —÷ галузей народного господарства, пропаганди еколог—÷чних знань.  р—÷м того, зверта—‘тьс€ увага на вихованн€ у населенн€ високо—„ в—÷дпов—÷дальност—÷ за збереженн€ —÷ примноженн€ природних багатств, бережливе —„х використанн€.

—еред х—÷м—÷чних засоб—÷в —÷нтенсиф—÷кац—÷—„ землеробства, п—÷двищенн€ його продуктивност—÷ й ефективност—÷ головними €к по масштабах, так —÷ за економ—÷чними результатами —‘ м—÷неральн—÷ добрива. ¬ даний час агрох—÷м—÷чна наука нарахову—‘ значну к—÷льк—÷сть фундаментальних розробок, упровадженн€ €ких з урахуванн€м грунтово-кл—÷матичних умов —÷ особливостей агротехн—÷ки створю—‘ необх—÷дн—÷ передумови дл€ п—÷двищенн€ родючост—÷ “—рунт—÷в —÷ одержанн€ високих ст—÷йких врожа—„в належно—„ €кост—÷ при збереженн—÷ —÷ пол—÷пшенн—÷ навколишнього середовища.

ѕредмет досл—÷дженн€ - м—÷неральн—÷ добрива.

ќб`—‘кт досл—÷дженн€ - заходи щодо м—÷н—÷м—÷зац—÷—„ впливу на навколишн—‘ середовище при застосуванн—÷ м—÷неральних добрив.

ћетою нашо—„ роботи —‘ досл—÷дженн€ техногенно—„ безпеки при робот—÷ з добривами у с—÷льськогосподарському виробництв—÷.

ќсновними завданн€ми роботи —‘ наступн—÷:

  1. дати характеристику м—÷неральних добрив;
  2. розгл€нути особливост—÷ застосуванн€ орган—÷чних добрив;
  3. проанал—÷зувати технолог—÷ю п—÷дготовки —÷ систему машин дл€ внесенн€ орган—÷чних та м—÷неральних добрив;
  4. проанал—÷зувати еколог—÷чн—÷ насл—÷дки щодо навантаженн€ на природне середовище при використанн—÷ добрив.

ѕрактична значим—÷сть: по—÷нформован—÷сть про насл—÷дки нерац—÷онального використанн€ м—÷неральних добрив та розробка нових технолог—÷чних схем внесенн€ м—÷неральних добрив спри€—‘ одержанню найб—÷льш високих врожа—„в. “ому дана тема досить актуальна —÷ потребу—‘ б—÷льш детального вивченн€.


1. ћ—÷неральн—÷ добрива та —„х вплив на довк—÷лл€


1.1 "астивост—÷ м—÷неральних добрив


¬ажливою характеристикою добрив —‘ вм—÷ст у них поживного елементу або д—÷ючо—„ речовини, що виража—‘тьс€ у в—÷дсотках до загально—„ маси добрива. „им б—÷льший вм—÷ст елемента, тим добриво краще, в ньому м—÷ститьс€ менше баласту. ƒобрива з малим вм—÷стом баласту економ—÷чно виг—÷дн—÷ш—÷: —„х дешевше перевозити (в розрахунку на одиницю елемент—÷в живленн€), дешевше —÷ легше вносити в грунт. Ѕаласт нер—÷дко негативно вплива—‘ на грунт. ќтже, чим менший вм—÷ст баласту в добривах, тим вони агроном—÷чно кращ—÷. ќднак зм—÷на "астивостей “—рунту внасл—÷док внесенн€ добрив —÷, зокрема, його структури в—÷дбува—‘тьс€ не лише п—÷д д—÷—‘ю баласту, а й т—÷—‘—„ його частини, €ка використову—‘тьс€ рослиною.

«а характером д—÷—„ добрива —‘ пр€мо—„ та опосередковано—„ д—÷—„.

ѕр€мо—„ д—÷—„ - це добрива, з €кими в “—рунт безпосередньо внос€тьс€ поживн—÷ елементи (м—÷неральн—÷ добрива).

ќпосередковано—„ д—÷—„ - збагачують “—рунт поживними елементами опосередковано, в тому числ—÷ через покращенн€ його "астивостей (орган—÷чн—÷, бактер—÷альн—÷ добрива, вапно, г—÷пс) [1].

«алежно в—÷дносно—„ швидкост—÷ вбиранн€ рослинами кат—÷он—÷в —÷ ан—÷он—÷в та впливу на реакц—÷ю “—рунтового розчину вид—÷л€ють: а) ф—÷з—÷олог—÷чно кисл—÷ добрива - це сполуки, п—÷д час розчиненн€ €ких —÷з “—рунтового розчину швидше вбираютьс€ кат—÷они, н—÷ж ан—÷они (ам—÷ачна сел—÷тра, ам—÷ачна вода, суперфосфат та —÷н.); б) лужн—÷ - ан—÷они вбираютьс€ швидше в—÷д кат—÷он—÷в (натр—÷—‘ва —÷ кальц—÷—‘ва сел—÷три, фосфоритне борошно, томасшлак); в) нейтральн—÷ - добрива, кат—÷они —÷ ан—÷они €ких рослини поглинають з приблизно однаковою швидк—÷стю (комплексн—÷ м—÷неральн—÷ добрива, сечовина, значна частина орган—÷чних).

«а ф—÷зичним станом добрива —‘ р—÷дк—÷ (ам—÷ачна вода, сеча, гно—„вка —÷ —÷н.) та тверд—÷ (ам—÷ачна та —÷нш—÷ види сел—÷тр, суперфосфат, хлористий кал—÷й, пташиний посл—÷д).


1.2 јзотн—÷ добрива


јзоћЅтн—÷ доћЅбрива тј‘ азотовм—÷сн—÷ речовини, €к—÷ внос€ть у “—рунт з метою п—÷двищенн€ врожайност—÷ с.-г. культур. ¬ажливим джерелом азотних речовин дл€ рослин —‘ гн—÷й, сеча тварин, торф, пташиний посл—÷д, зелене добриво, компости, в—÷дходи с. г. —÷ м'€со-рибно—„ промисловост—÷ та —÷н. (див. ќрган—÷чн—÷ добрива). ќсобливо великого значенн€ набули м—÷неральн—÷ ј. д. ¬они м—÷ст€ть азот в н—÷тратн—÷й, ам—÷ачн—÷й, н—÷тратно-ам—÷ачн—÷й —÷ р—÷дше в ам—÷дн—÷й форм—÷.

јм—÷акати тј‘ це розчини р—÷зних азотних добрив (ам—÷ачно—„, кальц—÷—‘во—„ сел—÷тр або сечовини) в ам—÷аку. ѕри цьому дос€га—‘тьс€ зб—÷льшенн€ вм—÷сту азоту до 35 % —÷ б—÷льше. ѕроте ам—÷акати сильно роз'—„дають метали, тому збер—÷гають —„х в особливих цистернах з алюм—÷н—÷ю, нержав—÷ючо—„ стал—÷ або —÷з спец—÷альними покритт€ми. ÷е утрудню—‘ транспортуванн€ —„х —÷ внесенн€ в грунт.

¬ р—÷дкому ам—÷аку, ам—÷ачн—÷й вод—÷ —÷ ам—÷акатах м—÷ститьс€ в—÷льний ам—÷ак, €кий може легко втрачатис€, тому ц—÷ добрива треба вносити у вологий грунт на глибину 10тј‘12 см. «меншенн€ глибини загортанн€ або поверхневе —„х внесенн€ призвод€ть до значних втрат азоту.

” н—÷тратних азотних добривах азот м—÷ститьс€ у вигл€д—÷ ан—÷ону азотно—„ кислоти. ƒо таких добрив в—÷днос€тьс€ натр—÷—‘ва —÷ кальц—÷—‘ва сел—÷три. ƒо амон—÷йних азотних добрив належать хлористий амон—÷й, сульфат амон—÷ю, ам—÷ачна вода, безводний ам—÷ак, ам—÷акати, €к—÷ м—÷ст€ть азот у форм—÷ кат—÷ону амон—÷ю —÷ ам—÷аку. ќсновним амон—÷йно-н—÷тратним азотним добривом —‘ ам—÷ачна сел—÷тра, €ка м—÷стить азот у форм—÷ —÷он—÷в амон—÷ю та н—÷трат-—÷он—÷в. јм—÷дн—÷ добрива м—÷ст€ть азот в ам—÷до- та ам—÷носполуках. ƒо них в—÷днос€тьс€ сечовина та ц—÷анам—÷д кальц—÷ю.

јм—÷ачн—÷ добрива краще вбираютьс€ “—рунтом, через це вони б—÷льш придатн—÷ дл€ завчасного внесенн€. Ќорми внесенн€ ј. д. залежать в—÷д “—рунтово-кл—÷матич. умов, б—÷олог—÷ч. особливостей культур —÷ способу внесенн€ добрив.

як м—÷неральн—÷ азотн—÷ добрива застосовують так—÷ речовини:

Ќ—÷трат кал—÷ю KNO3 (кал—÷йна сел—÷тра) €вл€—‘ собою безбарвну кристал—÷чну речовину. Ќа вологому пов—÷тр—÷ не мокр—÷—‘ —÷ не злежу—‘тьс€. Ќ—÷трат кал—÷ю тј‘ дуже ц—÷нне м—÷неральне добриво, в €кому м—÷ститьс€ два поживних дл€ рослин елементи тј‘ азот —÷ кал—÷й. ќднак за агрох—÷м—÷чними вимогами вм—÷ст азоту в азотнокал—÷йових добривах повинен бути б—÷льшим, н—÷ж в KNO3. “ому н—÷трат кал—÷ю застосовують переважно в сум—÷ш—÷ з амон—÷йними сол€ми [17].

Ќ—÷трат амон—÷ю NH4NO3 (амон—÷йна сел—÷тра) дуже багате на азот добриво. јле н—÷трат амон—÷ю ма—‘ —÷стотний недол—÷к тј‘ на вологому пов—÷тр—÷ в—÷н мокр—÷—‘, а при висиханн—÷ утворю—‘ тверд—÷ куски. ÷—÷лком сухий н—÷трат амон—÷ю може вибухати. “ому його застосовують €к добриво в сум—÷ш—÷ з сульфатом амон—÷ю. “ака сум—÷ш на пов—÷тр—÷ не мокр—÷—‘; не злежу—‘тьс€ —÷ €вл€—‘ собою дуже ц—÷нне добриво, особливо п—÷д цукров—÷ бур€ки, картоплю та —÷нш—÷ культури.

Ќ—÷трат кальц—÷ю Ca(NO3)2 (кальц—÷—‘ва, або норвезька, сел—÷тра) тј‘ теж ц—÷нне азотне добриво. …ого виробл€ють у великих к—÷лькост€х нейтрал—÷зац—÷—‘ю н—÷тратно—„ кислоти вапном. ÷—÷нн—÷сть н—÷трату кальц—÷ю €к добрива пол€га—‘ також у тому, що —÷они кальц—÷ю Ca2+ благотворно впливають на структуру “—рунту.

Ќ—÷трат натр—÷ю NaNO3 (чил—÷йська сел—÷тра) €вл€—‘ собою —‘дину с—÷ль н—÷тратно—„ кислоти, €ка утворю—‘ потужн—÷ природн—÷ родовища (в „ил—÷). ¬ багатьох кра—„нах чил—÷йська сел—÷тра широко використову—‘тьс€ €к м—÷неральне добриво.

—ульфат амон—÷ю (NH4)2SO4 тј‘ одне з найстар—÷ших азотних добрив. …ого добувають у зеликих к—÷лькост€х нейтрал—÷зац—÷—‘ю сульфатно—„ кислоти ам—÷аком. —ульфат амон—÷ю не г—÷гроскоп—÷чний —÷ не злежу—‘тьс€. ¬—÷н значно п—÷двищу—‘ врожайн—÷сть таких культур, €к жито, пшениц€, картопл€ —÷ особливо чай —÷ рис.

’лорид амон—÷ю NH4Cl одержують нейтрал—÷зац—÷—‘ю хлоридно—„ кислоти ам—÷аком. ¬—÷н теж не г—÷гроскоп—÷чний —÷ не злежу—‘тьс€. јле на в—÷дм—÷ну в—÷д сульфату амон—÷ю його не внос€ть п—÷д так—÷ культури, €к цукров—÷ бур€ки, табак тощо, оск—÷льки —÷они хлору на ц—÷ культури впливають негативно.

–—÷дкий ам—÷ак —÷ ам—÷ачна вода —‘ найбагатшими добривами за вм—÷стом азоту. –—÷дкий ам—÷ак, €к —÷ ам—÷ачну воду, стали застосовувати €к азотн—÷ добрива лише останн—÷м часом, коли були розроблен—÷ методи внесенн€ в “—рунт добрив у р—÷дкому стан—÷.


1.3 ‘осфорн—÷ добрива


як фосфорн—÷ добрива застосовують р—÷зн—÷ сполуки тј‘ одно-, дво- —÷ тризам—÷щен—÷ кальц—÷—‘в—÷ сол—÷ ортофосфорно—„ кислоти (—а(Ќ2–ќ4)2, —аЌ–ќ4 та —а3(–ќ4)2). –∆з зб—÷льшенн€м ступен€ зам—÷щеност—÷ розчинн—÷сть цих солей зменшу—‘тьс€, збер—÷гаючись, проте, в достатньо високих межах при д—÷—„ на них кислих розчинник—÷в. “ому особливост—÷ застосуванн€ р—÷зних фосфорних добрив багато в чому залежать в—÷д форми фосфату, розчинност—÷ його, а отже, —÷ м—÷ри доступност—÷ рослинам фосфору. Ќаприклад, доступн—÷сть фосфору суперфосфату, в €кому в—÷н м—÷ститьс€ у форм—÷ —а(Ќ2–ќ4)2, значно вища, н—÷ж доступн—÷сть фосфору фосфоритного борошнатј‘ —а3(–ќ4)2. ѕроте на кислому фон—÷, де досить рухлив—÷ нав—÷ть важкорозчинн—÷ фосфати, фосфоритне борошно в середньому не менш ефективне, н—÷ж суперфосфат [9].

ƒоступн—÷сть фосфору р—÷зних за ступенем розчинност—÷ фосфат—÷в багато в чому залежить також в—÷д б—÷олог—÷чних особливостей самих рослин.

« фосфорних добрив у виноградарств—÷ застосовують переважно суперфосфат, томасшлаки (фосфат кальц—÷ю) —÷ фосфат магн—÷ю.

—уперфосфат м—÷стить 8% водорозчинного фосфору. ¬—÷н дещо п—÷дкислю—‘ грунт —÷ тому ним не треба удобрювати кисл—÷ “—рунти. якщо у “—рунт—÷ високий вм—÷ст кальц—÷ю, то фосфор суперфосфату утворю—‘ погано розчинн—÷ у вод—÷ сполуки —÷ €к добриво втрача—‘ свою позитивну д—÷ю. —уперфосфат через це найкраще застосовувати на “—рунтах з нейтральною реакц—÷—‘ю “—рунтового розчину. «м—÷шувати суперфосфат з добривами, що" м—÷ст€ть кальц—÷й, також не можна. —уперфосфаттј‘ добриво швидко—„ д—÷—„. ¬нос€ть його один раз навесн—÷ перед розпусканн€м бруньок.

“омасшлак м—÷стить 5% цитратнорозчинного фосфору. ƒ—÷€ його пов—÷льн—÷ша за д—÷ю суперфосфату, бо фосфор спочатку розчин€—‘тьс€ у “—рунт—÷ сполуками, €к—÷ вид—÷л€—‘ кор—÷нн€. “ому фосфат кальц—÷ю внос€ть восени п—÷д час оброб—÷тку “—рунту.

 р—÷м фосфору, томасшлак м—÷стить кальц—÷й (45тј‘50%)- ќсь чому це добриво особливо придатне на кислих “—рунтах. ƒо складу його входить також зал—÷зо —÷ так—÷ м—÷кроелементи, €к бор —÷ марганець [21].

¬ раз—÷ удобренн€ фосфатом кальц—÷ю потреба у додатковому внесенн—÷ у грунт кальц—÷ю в—÷дпада—‘. ѕеред внесенн€м фосфат кальц—÷ю доц—÷льно зм—÷шати з кал—÷йним добривом, бо сам в—÷н, €к дуже др—÷бненький порошок, легко розв—÷ю—‘тьс€.

‘осфат магн—÷ю м—÷стить 8% здеб—÷льшого цитратнорозчинного фосфору.  р—÷м того, у ньому —‘ магн—÷й (7%), сульфат кальц—÷ю (43%) —÷ м—÷кроелементи.

јлкал—÷зований фосфат м—÷стить 11 % цитратнорозчинного фосфору та 40% вапн€ку. ƒ—÷€ цього фосфату на грунт —÷ спос—÷б його застосуванн€ так—÷ ж, €к —÷ фосфату кальц—÷ю.

‘осфат кальц—÷ю —÷ алкал—÷зований фосфат з огл€ду на високий вм—÷ст у них кальц—÷ю не можна зм—÷шувати з добривами, до складу €ких входить азот.


1.4  ал—÷йн—÷ добрива


 ал—÷йн—÷ добрива тј‘ речовини, €к—÷ використовують дл€ живленн€ с—÷льськогосподарських рослин, основним поживним елементом €ких —‘ кал—÷й.

Ќайважлив—÷ш—÷ кал—÷йн—÷ добрива тј‘ хлорид кал—÷ю KCl —÷ сульфат кал—÷ю K2SO4, €к—÷ одержують шл€хом переробки м—÷нерал—÷в тј‘ сильв—÷н—÷ту KCl тјв NaCl, ка—„н—÷ту KCl тјв MgSO4 тјв 3H2O —÷ карнал—÷ту KCl тјв MgCl2 тјв 6H2O. як кал—÷йн—÷ добрива використовують також сиромолот—÷ м—÷нерали сильв—÷н—÷т —÷ ка—„н—÷т.

як кал—÷йн—÷ добрива використовують р—÷зн—÷ х—÷м—÷чн—÷ сполуки, €к—÷ м—÷ст€ть переважно хлорид або сульфат кал—÷ю. Ќер—÷дко ц—÷ сполуки м—÷ст€ть значну к—÷льк—÷сть баласту у вигл€д—÷ NaCl, Na2SO4 та залишк—÷в сильних кислот. ÷е призводить до того, що при внесенн—÷ цих добрив в кисл—÷, не насичен—÷ основами “—рунти активна кислотн—÷сть “—рунт—÷в сильно зроста—‘. Ќебажаним компонентом кал—÷йних добрив —‘ хлор. ’лор негативно вплива—‘ на де€к—÷ рослини. “ак, при високому вм—÷ст—÷ в “—рунт—÷ хлору знижу—‘тьс€ цукрист—÷сть винограду —÷ пригн—÷чу—‘тьс€ розвиток його, пог—÷ршу—‘тьс€ €к—÷сть тютюну. „утлив—÷ до хлору льон, картопл€, гречка, конюшина, €г—÷дн—÷ рослини, конопл—÷ —÷ де€к—÷ —÷нш—÷ культури. ўоб запоб—÷гти негативн—÷й д—÷—„ на рослини хлору, кал—÷йн—÷ добрива, €к правило, внос€ть у грунт восени п—÷д з€блеву оранку або рано навесн—÷, до розмерзанн€ “—рунту. ¬ цьому раз—÷ в ос—÷нн—÷й —÷ весн€ний пер—÷оди —÷нтенсивного зволоженн€ “—рунту хлор з нього вимиватиметьс€, оск—÷льки в—÷н, €к ан—÷он, “—рунтовими коло—„дами не вбира—‘тьс€. ѕри внесенн—÷ кал—÷йних добрив п—÷д культури, €к—÷ дуже страждають в—÷д на€вност—÷ хлору, перевагу сл—÷д надавати сульфатам або тим добривам, в €ких вм—÷ст хлору найменший. ќстанн—÷ доц—÷льно використовувати —÷ дл€ п—÷дживленн€. –ац—÷ональний виб—÷р добрива да—‘ можлив—÷сть —÷стотно п—÷двищити урожайн—÷сть —÷ пол—÷пшити €к—÷сть продукц—÷—„ [16].

 ал—÷йн—÷ добрива п—÷дрозд—÷л€ютьс€ на три групи:

1)  онцентрован—÷, що —‘ продуктами заводсько—„ переробки кал—÷йних руд - хлористий кал—÷й, с—÷рчанокислий кал—÷й, кал—÷йно-магн—÷—‘вий концентрат, сульфат кал—÷ю-магн—÷ю (кал—÷магнез—÷€);

2) —ир—÷ кал—÷йн—÷ сол—÷, що представл€ють собою розмелен—÷ природн—÷ кал—÷йн—÷ руди - ка—„н—÷т, сильв—÷н—÷т;

3)  ал—÷йн—÷ сол—÷, одержуван—÷ шл€хом зм—÷шанн€ сирих кал—÷йних солей з концентрованими, звичайно з хлористим кал—÷—‘м - 30-ти —÷ 40%-ные кал—÷йн—÷ сол—÷.

як кал—÷йн—÷ добрива використовують також грубну золу —÷ цементний пил.


1.5 ћ—÷кродобрива


ћ—÷кродобрива - добрива, €к—÷ м—÷ст€ть м—÷кроелементи —÷ застосовуютьс€ у невеликих к—÷лькост€х (борна кислота, бура, м—÷дний —÷ цинковий купороси тощо).

ћ—÷кродобрива м—÷ст€ть м—÷кроелементи, тобто т—÷ елементи, €к—÷ потр—÷бн—÷ рослинам в малих к—÷лькост€х (дес€тки грам—÷в на гектар). ƒо таких елемент—÷в належать бор, марганець, м—÷дь, мол—÷бден, кобальт, цинк, зал—÷зо та р€д —÷нших. Ќезважаючи на те що рослини поглинають невелик—÷ к—÷лькост—÷ цих елемент—÷в, вони нер—÷дко терпл€ть в—÷д —„х нестач—÷.  р—÷м того, потреби рослин в м—÷кроелементах зростають при вирощуванн—÷ високих урожа—„в. ƒостатн—‘ постачанн€ рослин м—÷кроелементами потр—÷бне —÷ дл€ одержанн€ продукц—÷—„ з нормальним вм—÷стом м—÷кроелемент—÷в ѕри вирощуванн—÷ високих урожа—„в нер—÷дко вм—÷ст м—÷кроелемент—÷в в урожа—„ (зерн—÷, коренеплодах тощо) недостатн—÷й. ¬ результат—÷ при харчуванн—÷ цими продуктами —÷ використанн—÷ —„х €к корму людина —÷ тварини не д—÷стають потр—÷бно—„ —„м к—÷лькост—÷ м—÷кроелемент—÷в. ¬ самих рослинах м—÷кроелементи в—÷д—÷грають —÷стотну роль в багатьох житт—‘во важливих процесах. Ќаприклад, при нестач—÷ бору гине точка росту стебла, в—÷дмирають верх—÷вков—÷ бруньки, порушуютьс€ процеси запл—÷дненн€. Ќестача марганцю призводить до порушенн€ багатьох ферментативних процес—÷в, м—÷д—÷ тј‘ до порушенн€ б—÷лкового обм—÷ну, мол—÷бдену тј‘ до пог—÷ршенн€ азотного обм—÷ну тощо. “епер €к м—÷кродобрива застосовують найр—÷зноман—÷тн—÷ш—÷ речовини.

—кладн—÷ й зм—÷шан—÷ добрива. —кладними називають добрива, €к—÷ м—÷ст€ть к—÷лька (2тј‘3 —÷ б—÷льше) елемент—÷в живленн€ рослин. Ќер—÷дко —„х, в свою чергу, под—÷л€ють на три групи: "асне складн—÷ добрива, комб—÷нован—÷ (або комплексн—÷) —÷ зм—÷шан—÷ добрива. ƒо складних належать добрива, в €ких елементи сполучаютьс€ х—÷м—÷чним способом: кал—÷йна сел—÷тра тј‘  Nќ3, амофос тј‘4Ќ2–ќ4, д—÷амофос тј‘ (NЌ4)2Ќ–ќ4.  омб—÷нованими називають добрива, елементи €ких сполучаютьс€ не т—÷льки х—÷м—÷чним, а й ф—÷зичним способом (наприклад, сплавлю-вапн€м): амон—÷зований суперфосфат (NЌ4Ќ2–ќ4 + —аSќ4), €кий д—÷стають насиченн€м простого суперфосфату ам—÷аком. ¬ажливими представниками ц—÷—‘—„ групи —‘ н—÷трофоски, €к—÷ м—÷ст€ть азот, фосфор —÷ кал—÷й. Ќ—÷трофоски д—÷стають сплавлюванн€м —÷ дальшою обробкою сум—÷ш—÷ р—÷зних компонент—÷в (наприклад, сплавлюванн€м фосфориту, азотно—„ кислоти, хлориду кал—÷ю та —÷н.). «м—÷шаними добривами називають сум—÷ш—÷ де€ких простих добрив. ÷—÷ сум—÷ш—÷ готують €к безпосередньо в господарствах, так —÷ на х—÷м—÷чних п—÷дпри—‘мствах. ќстанн—÷й спос—÷б економ—÷чно виг—÷дн—÷ший [4].

’арактерною особлив—÷стю зм—÷шаних добрив —‘ те, що в них повн—÷стю збер—÷гаютьс€ баласти простих добрив, €к—÷ використовувались дл€ виготовленн€ сум—÷ш—÷. ¬иготовл€ти сум—÷ш—÷ можна т—÷льки з де€ких добрив. –∆нод—÷ при зм—÷шуванн—÷ добрив утворюютьс€ токсичн—÷ дл€ рослин сполуки (наприклад, —а—12) або знижу—‘тьс€ доступн—÷сть потр—÷бного рослин—÷ елемента (наприклад, при зм—÷шуванн—÷ суперфосфату з вапном рухлив—÷сть фосфору значно зменшу—‘тьс€), або пог—÷ршу—‘тьс€ ф—÷зичний стан добрив (наприклад, при зм—÷шуванн—÷ сел—÷тр утворю—‘тьс€ несипка маса, €ку важко вносити в грунт). “ому при зм—÷шуванн—÷ враховують правила зм—÷шуванн€. —кладн—÷ добрива класиф—÷кують також за —„хн—÷м складом на кал—÷йно-азотн—÷ (наприклад,  Nќ3), азотно-фосфорн—÷ (амофос, д—÷амофос, амон—÷зований суперфосфат) та —÷н.  р—÷м того, —‘ складн—÷ добрива, до €ких вход€ть €к макро-, так —÷ м—÷кроелементи. ѕрикладом таких добрив —‘ марган—÷зований суперфосфат, маргап—÷зована ам—÷ачна сел—÷тра, мол—÷бденовий суперфосфат та —÷н.

—кладн—÷ добрива, пор—÷вн€но з простими, мають р€д —÷стотних переваг. ¬они, €к правило (за вин€тком зм—÷шаних), м—÷ст€ть менше баласту, тому застосовувати —„х економ—÷чно виг—÷дно.  р—÷м того, зменшу—‘тьс€ можлива негативна д—÷€ на грунт —÷ рослини великих к—÷лькостей баласту. ѕроте негативною "астив—÷стю складних добрив —‘ стал—÷сть —„х складу, €ка обмежу—‘ можливост—÷ застосуванн€ —„х, оск—÷льки в процес—÷ росту —÷ розвитку рослин елементи живленн€ треба вносити в р—÷зних сп—÷вв—÷дношенн€х. ”с—÷ складн—÷ добрива м—÷ст€ть елементи живленн€ в легкозасвоюван—÷й рослинами форм—÷.

÷—÷нним м—÷iевим складним добривом —‘ зола. ¬ н—÷й м—÷ст€тьс€ до 5тј‘7 % –2ќ5, до 10тј‘13 %  2ќ, до 40 % —÷ б—÷льше —аќ, а також м—÷кроелементи.

—полуки кал—÷ю в зол—÷ не м—÷ст€ть хлору, а м—÷ст€ть переважно  2—O3. Ќа€вн—÷сть в зол—÷ вуглекислого кал—÷ю —÷ значних к—÷лькостей кальц—÷ю зумовлю—‘ зниженн€ кислотност—÷ грунту. ¬нос€ть золу в к—÷лькост—÷ 8тј‘10 ц/га, а при м—÷iевому внесенн—÷ в борозни або лунки тј‘ 4тј‘5, в п—÷дживленн€х тј‘ 3тј‘4 ц/га.

ќстанн—÷м часом застосовують р—÷зн—÷ висококопцеитрован—÷ р—÷дк—÷ складн—÷ —÷ суспензован—÷ добрива. ѕрикладом таких добрив —‘ так зване – ƒ тј‘ 10тј‘ 34тј‘0 (р—÷дке концентроване добриво з вм—÷стом N тј‘ 10 %, –2ќ5 тј‘ 34 % —÷ без кал—÷ю).


2. ќрган—÷чн—÷ добрива


2.1 ’—÷м—÷чний склад та умови збер—÷ганн€


ќрган—÷чн—÷ добрива - це р—÷зн—÷ за складом —÷ "астивост€ми речовини рослинного —÷ тваринного походженн€, €к—÷ внос€ть у “—рунт дл€ п—÷двищенн€ його родючост—÷.

«астосуванн€ орган—÷чних добрив пол—÷пшу—‘ "астивост—÷ “—рунту —÷ ма—‘ сво—„ особливост—÷:

1) внесенн€ орган—÷чних добрив забезпечу—‘ рослини макро- —÷ м—÷кроелементами живленн€;

2) “—рунт збагачу—‘тьс€ орган—÷чними речовинами, ферментами, в—÷там—÷нами та —÷ншими б—÷олог—÷чно активними речовинами, €к—÷ стимулюють розвиток рослин —÷ “—рунтово—„ м—÷крофлори;

3) з гно—‘м у “—рунт внос€тьс€ корисн—÷ м—÷кроорган—÷зми та активу—‘тьс€ д—÷€льн—÷сть н—÷триф—÷куючих та азотф—÷ксуючих бактер—÷й тощо;

4) орган—÷чн—÷ добрива —÷стотно пол—÷пшують "астивост—÷ “—рунту - його структуру, ф—÷зичн—÷ "астивост—÷, водний та пов—÷тр€ний режим та —÷н., наприклад, внесенн€ 6 т/га соломи в темно-каштановий “—рунт зб—÷льшу—‘ його водопроникн—÷сть у перший р—÷к 44,8%, другий - 34,6% —÷ трет—÷й - 22,89%, а 60 т/га нап—÷вперепр—÷лого гною - 29,6; 25,6 —÷ 16,2%;

5) п—÷д час розкладанн€ орган—÷чних речовин при“—рунтовий шар пов—÷тр€ збагачу—‘тьс€ вуглекислим газом, що посилю—‘ ефективн—÷сть фотосинтезу, так, п—÷сл€ внесенн€ 40-60 т/га гною вид—÷ленн€ —ќ2 “—рунтом зроста—‘ на 30-50% —÷ б—÷льше;

6) внесенн€ орган—÷чних добрив не створю—‘ загрози перенасиченн€ “—рунту поживними речовинами, що —‘ небезпечним дл€ рослин, так €к "в—÷ддають" —„х поступово, прот€гом досить тривалого часу;

7) б—÷льш—÷сть орган—÷чних добрив майже не зм—÷ню—‘ реакц—÷—„ “—рунтового розчину тощо.

ќсновну к—÷льк—÷сть орган—÷чних добрив в ”кра—„н—÷ становить гн—÷й. ¬икористовують широко також гно—„вку, сечу, пташиний посл—÷д, торф, компости тощо. “акож —÷стотними джерелами орган—÷чно—„ речовини можуть бути осади ст—÷чних вод, зелен—÷ сидеральн—÷ добрива, солома тощо [39].

√н—÷й - це тверд—÷ та р—÷дк—÷ екскременти тварин.

«алежно в—÷д способу утриманн€ тварин одержують п—÷дстилковий —÷ безп—÷дстилковий, або р—÷дкий, гно—„.

як—÷сть гною та —÷нших орган—÷чних —÷ м—÷неральних добрив оц—÷ню—‘тьс€ перш за все к—÷льк—÷стю в них поживних речовин, особливо основних - азоту, фосфору —÷ кал—÷ю. ¬м—÷ст NPK в гно—„ залежить в—÷д умов зволоженн€ —÷ збер—÷ганн€, кл—÷матично—„ зони одержанн€ тощо.

“ак, у с—÷льському господарств—÷ ”кра—„ни найпоширен—÷шим —‘ п—÷дстилковий гн—÷й велико—„ рогато—„ худоби, €кому належить 70% в—÷д вс—÷х вид—÷в орган—÷чних добрив. ’—÷м—÷чний склад цього гною в ”кра—„н—÷ в середньому становить: води - 65%, золи - 15% та N - 0,50%, P - 0,25% —÷ K 0,60% на сиру масу.

ƒл€ пор—÷вн€нн€, р—÷дкий гн—÷й велико—„ рогато—„ худоби м—÷стить до 92% води, 0,17% сухо—„ речовини та N - 0,20%; P - 0,15%; K - 0,17% до сиро—„ маси.

«начною м—÷рою склад п—÷дстилкового гною залежить в—÷д п—÷дстилки. Ќайкращий гн—÷й, зокрема багатий на азот, виготовл€ють п—÷д час використанн€ в €кост—÷ п—÷дстилки торфу, €кий краще в—÷д —÷нших п—÷дстилок поглина—‘ р—÷дк—÷ вид—÷ленн€ тварин —÷ ам—÷ачний азот.

—клад гною п—÷д час збер—÷ганн€ —÷стотно зм—÷ню—‘тьс€: зменшу—‘тьс€ к—÷льк—÷сть орган—÷чно—„ речовини внасл—÷док процес—÷в м—÷нерал—÷зац—÷—„ —÷ одночасно проходить в—÷дносне збагаченн€ в—÷льними елементами живленн€. ѕроте одночасно в—÷дбува—‘тьс€ втрата ам—÷ачного азоту.

«а ступенем розкладанн€ гн—÷й под—÷л€ють на св—÷жий, нап—÷вперепр—÷лий, перепр—÷лий —÷ перегн—÷й.

–озр—÷зн€ють основн—÷ три типи збер—÷ганн€ гною: щ—÷льне або холодне, нещ—÷льне або гар€че та нещ—÷льно-щ—÷льне.

Ќайкраще збер—÷гати гн—÷й щ—÷льним, або холодним, способом, €кий передбача—‘ п—÷д час укладанн€ його в гно—‘сховища й одночасне ущ—÷льненн€. «а такого збер—÷ганн€ з гною втрача—‘тьс€ найменше речовин —÷ в ньому найб—÷льше залиша—‘тьс€ орган—÷чного компоненту та ам—÷ачного азоту. «а холодного збер—÷ганн€ маса гною зменшу—‘тьс€ лише на 10-15% та за 3-4 м—÷с€ц—÷ св—÷жий гн—÷й ста—‘ нап—÷вперепр—÷лим (ще прогл€да—‘тьс€ солома), а за 7-8 м—÷с€ц—÷в - перепр—÷лим [1].

Ќещ—÷льне закладанн€ гною в гно—‘сховище склада—‘ основу гар€чого способу збер—÷ганн€ цього добрива. “аке збер—÷ганн€ внасл—÷док д—÷€льност—÷ аеробних м—÷кроорган—÷зм—÷в, €к—÷ розкладають орган—÷чну речовину гною, в—÷н роз—÷гр—÷ва—‘тьс€ до 50-60¬∞—. √ар€чий спос—÷б збер—÷ганн€ веде до великих втрат азоту та маси гною в ц—÷лому. «а час розкладанн€ до перегною залиша—‘тьс€ б—÷л€ 25% в—÷д початково—„ маси гною. Ќещ—÷льний спос—÷б збер—÷ганн€ використовують за необх—÷дност—÷ швидкого отриманн€ розкладеного гною - за 1,5-2 м—÷с€ц—÷ гн—÷й ста—‘ нап—÷вперепр—÷лим, - або дл€ його швидкого б—÷отерм—÷чного знезараженн€.

«а ефективн—÷стю збереженн€ речовин гною пром—÷жне м—÷iе м—÷ж двома описаними способами збер—÷ганн€ займа—‘ нещ—÷льно-щ—÷льне збер—÷ганн€, хоча за швидк—÷стю розкладанн€ не поступа—‘тьс€ гар€чому збер—÷ганню. «а цим методом гн—÷й спочатку закладають нещ—÷льно, —÷ коли в—÷н роз—÷гр—÷—‘тьс€, - ущ—÷льнюють. ќтже, цей спос—÷б об'—‘дну—‘ в соб—÷ переваги холодного (незначн—÷ втрати речовин) та гар€чого (швидке розкладанн€) способ—÷в збер—÷ганн€ гною.

¬ластивост—÷ гною залежать в—÷д виду тварини-продуцента. “ак, особливо багатими на поживн—÷ речовини —‘ гн—÷й коней та овець.  р—÷м того, в—÷н характеризу—‘тьс€ невисокою волог—÷стю —÷ здатний швидко розкладатись м—÷кроорган—÷змами, роз—÷гр—÷ваючись до 60-70¬∞—. ÷е да—‘ можлив—÷сть використовувати його дл€ об—÷гр—÷ву парник—÷в. “акий гн—÷й часто називають гар€чим.

√н—÷й велико—„ рогато—„ худоби, свиней тощо, €кий м—÷стить багато води, ма—‘ нижчу аерац—÷ю —÷ п—÷д час розкладанн€ роз—÷гр—÷ва—‘тьс€ значно пов—÷льн—÷ше —÷ до невисоко—„ температури, називають холодним.

” районах достатнього зволоженн€ краще використовувати нап—÷вперепр—÷лий гн—÷й, а в рег—÷онах з деф—÷цитом вологи дл€ весн€ного внесенн€ - перепр—÷лий. ¬же в перший р—÷к з такого гною рослини будуть використовувати поживн—÷ речовини. ƒостатньо ефективним —‘ внесенн€ в районах з достатньою к—÷льк—÷стю опад—÷в восени нав—÷ть св—÷жого гною, за умови низько—„ к—÷лькост—÷ в ньому нас—÷нн€ бур'€н—÷в.

ѕриорювати гн—÷й необх—÷дно в—÷дразу п—÷сл€ розкиданн€. ўодобова затримка з приорюванн€м гною за €сно—„ сон€чно—„ погоди веде до зниженн€ його ефективност—÷ на 20-30 %.


2.2 ¬икористанн€ соломи


—олома тј‘ джерело поживних елемент—÷в. ’—÷м—÷чний склад —„—„ колива—‘тьс€ достатньо широко, залежно в—÷д “—рунтових —÷ погодних умов. ” середньому в н—÷й м—÷ститьс€ 0,5% азоту, 0,25% фосфору,0,8% кал—÷ю —÷ 30тј‘40% вуглецю, а також с—÷рка, кальц—÷й, магн—÷й, р—÷зн—÷ м—÷кроелементи (бор, м—÷дь, марганець, мол—÷бден, цинк, кобальт та —÷н.). ѕри середн—÷х урожа€х зернових (2тј‘3 т/га)в “—рунт —÷з соломою буде повернено 10тј‘15 кг азоту,5тј‘8 кг фосфору,18тј‘24 кг кал—÷ю, а також в—÷дпов—÷дну к—÷льк—÷сть м—÷кроелемент—÷в. ¬становлено, що дл€ нормального розкладу орган—÷чно—„ речовини в “—рунт—÷ в—÷дношенн€ —:N повинно бути 20тј‘30:1.

—истематичне використанн€ соломи в €кост—÷ орган—÷чного добрива посилю—‘ житт—‘д—÷€льн—÷сть м—÷крофлори “—рунту та —÷нтенсивн—÷сть —„—„ диханн€. ÷е, в свою чергу, спри€—‘ покращенню поживного режиму “—рунту. ¬несенн€ в “—рунт соломи, матер—÷алу, €кий багатий на вуглець та б—÷дний на азот —÷з широким в—÷дношенн€м —:N, що дор—÷вню—‘ 80 тј‘ 100,призводить до закр—÷пленн€ легкодоступного азоту в “—рунт—÷ внасл—÷док посиленн€ м—÷кроб—÷олог—÷чно—„ д—÷€льност—÷ та до зниженн€ врожайност—÷ наступно—„ культури.

ќстанн—÷м часом заслуговують на увагу рекомендац—÷—„ щодо комб—÷нац—÷—„ та сум—÷сного використанн€ соломи —÷ р—÷зних вид—÷в зеленого добрива. ѕ—÷двищенн€ продуктивност—÷ ланок с—÷возм—÷ни п—÷дтверджу—‘ необх—÷дн—÷сть внесенн€ соломи при вирощуванн—÷ сидерат—÷в. ¬несенн€ соломи разом —÷з зеленим добривом спри€—‘ актив—÷зац—÷—„ б—÷олог—÷чних процес—÷в у “—рунт—÷, покращу—‘ забезпеченн€ рослин доступними формами азоту, створю—‘ кращ—÷ умови дл€ формуванн€ урожаю [17].

¬ умовах —÷нтенсиф—÷кац—÷—„ та спец—÷ал—÷зац—÷—„ землеробства доц—÷льно використовувати солому разом —÷з сидеральними культурами, €к—÷ вирощуютьс€ €к пром—÷жн—÷ п—÷сл€жнивн—÷ ще й тому, що при цьому ста—‘ можливим впровадженн€ технолог—÷чних р—÷шень, €к—÷ перспективн—÷ дл€ умов ѕол—÷сс€ та Ћ—÷состепу ”кра—„ни. ÷е повтјў€зано з тим, що строки внесенн€ соломи в “—рунт зб—÷гаютьс€ —÷з с—÷вбою п—÷сл€жнивних пром—÷жних сидеральних культур. “ому азот, €кий необх—÷дно вносити в “—рунт —÷з соломою, може бути використаний €к пр€ме удобренн€ цих культур —÷з переходом його в склад зелено—„ маси з високою удобрювальною ц—÷нн—÷стю. Ѕагата маса пром—÷жних сидеральних культур, при використанн—÷ —„—„ разом —÷з соломою, компенсу—‘ нестачу азоту в останн—÷й та робить по—‘днанн€ цих вид—÷в орган—÷чних добрив високоефективним.

«а даними р€ду досл—÷дник—÷в, сум—÷сне використанн€ соломи з —÷ншими видами орган—÷чних добрив тј‘ з р—÷дким гно—‘м, з торфом, —÷з зеленими добривами тј‘ ма—‘ велике значенн€ у п—÷двищенн—÷ родючост—÷ “—рунт—÷в та врожайност—÷ с—÷льськогосподарських культур. «елена маса, а також коренева система молодих рослин пром—÷жних культур характеризуютьс€ вузьким сп—÷вв—÷дношенн€м вуглецю до азоту, що не перевищу—‘ 10:1 дл€ надземно—„ маси —÷ 17 тј‘20:1 тј‘ дл€ корен—÷в. ѕри включенн—÷ до с—÷возм—÷ни, в €кост—÷ зеленого добрива, п—÷сл€жнивн—÷ культури спри€ють зниженню сп—÷вв—÷дношенн€ вуглецю до азоту в ус—÷й мас—÷ рослинних решток, €к—÷ потрапл€ють до “—рунту. “ому важливим —‘ заорюванн€ соломи разом —÷з п—÷сл€жнивною культурою[1].

Ўироко використову—‘тьс€ солома разом —÷з зеленим добривом за кордоном. ¬ јвстр—÷—„ на схилових земл€х в пер—÷од збиранн€ озимого €чменю та пшениц—÷ солому подр—÷бнюють —÷ р—÷вном—÷рно розпод—÷л€ють по полю. “–рунт культивують —÷ вис—÷вають п—÷сл€жнивну фацел—÷ю або г—÷рчицю. —идерати восени не заорюють, за зиму вони в—÷дмирають. ¬есною, за тиждень до с—÷вби кукурудзи чи цукрових бур€к—÷в, “—рунт обробл€ють спец—÷альним культиватором.  укурудзу с—÷ють в рослинну мульчу звичайними пневматичними с—÷валками, дл€ боротьби з буртјў€нами застосовують герб—÷циди.


2.3 «елене добриво


«елене добриво тј‘ невичерпне, пост—÷йно в—÷дновлювальне джерело орган—÷чно—„ речовини.  оренева система багатьох сидерат—÷в може доставати —÷з глибоких шар—÷в “—рунту елементи живленн€ (фосфорну кислоту, кальц—÷й, магн—÷й та —÷н.). ѕ—÷сл€ заорюванн€ зеленого добрива та м—÷нерал—÷зац—÷—„ ц—÷ елементи стають доступними дл€ культурних рослин.

«начну роль в—÷д—÷грають сидерати —÷ в покращенн—÷ ф—÷зико х—÷м—÷чних "астивостей “—рунту, п—÷двищенн—÷ його б—÷олог—÷чно—„ активност—÷. «елене добриво допомага—‘ боротис€ —÷з буртјў€нами та хворобами рослин, спри€—‘ зниженню засоленост—÷ “—рунт—÷в, —„х окультуренню, захища—‘ “—рунт в—÷д ероз—÷—„ тощо.

«елене добриво тј‘ важливе джерело гумусу й азоту в “—рунт—÷. ѕри заорюванн—÷ зелено—„ маси сидерат—÷в при урожа—„ 35 тј‘40 т/га в “—рунт потрапл€—‘ 150 тј‘200 кг азоту, що р—÷вноц—÷нно 30 тј‘40 т гною.  оеф—÷ц—÷—‘нт використанн€ азоту зеленого добрива (перший р—÷к д—÷—„)вдв—÷ч—÷ б—÷льший, н—÷ж гною. јнал—÷з л—÷тератури св—÷дчить, що в останн—÷ роки в заруб—÷жних кра—„нах (‘–Ќ, —Ўј, Ѕолгар—÷€, ѕольща, Ќ—÷дерланди та —÷н.) сидерати, €к—÷ вирощуютьс€ в пром—÷жних пос—÷вах, все б—÷льше використовуютьс€ в €кост—÷ орган—÷чних добрив [2].

Ќа думку н—÷мецьких вчених, сидерац—÷€ тј‘ прийом багатоплановий (на цьому факт—÷ акцентують увагу, —÷ в—÷тчизн€н—÷ досл—÷дники),тому залежно в—÷д призначенн€ зеленого добрива (рихленн€ п—÷дорного шару, оструктуренн€ “—рунту, п—÷двищенн€ вм—÷сту гумусу та азоту, елемент—÷в живленн€, боротьба з буртјў€нами, хворобами та шк—÷дниками)в умовах ‘–Ќ рекоменду—‘тьс€ використовувати т—÷льки певн—÷ його форми, щоб дос€гнути одн—÷—‘—„ або дек—÷лькох ц—÷лей. ѕри цьому утвердилас€ думка, що зелене добриво найб—÷льш ефективне, перш за все, на важких “—рунтах та в спрощен—÷й с—÷возм—÷н—÷.

¬ умовах поширенн€ дерново-п—÷дзолистих “—рунт—÷в класичною сидеральною культурою тривалий час був алкало—„дний люпин. ќднак практика останн—÷х рок—÷в показала, що капустов—÷ (капуст€н—÷)культури на зелене добриво в р€д—÷ випадк—÷в мають переваги. ÷е перш за все б—÷льш легке нас—÷нництво. ѕри звичайних строках с—÷вби капустов—÷ (капуст€н—÷)при внесенн—÷ 40 тј‘60 кг азоту (к—÷нець липн€ тј‘ початок серпн€))до середини жовтн€ формують максимальний урожай тј‘ до 320 ц//га.

ƒл€ п—÷сл€жнивного пос—÷ву, незалежно в—÷д його призначенн€, придатн—÷ т—÷льки рослини, €к—÷ характеризуютьс€ перш за все скоростигл—÷стю, здатн—÷ рости при понижених температурах пов—÷тр€ та “—рунту, при понижен—÷й —÷нтенсивност—÷ сон€чно—„ рад—÷ац—÷—„ та скороченому св—÷тловому дн—÷, холодо та морозост—÷йк—÷. «а ‘—÷л—÷моновим, найб—÷льш скоростигл—÷ та невимоглив—÷ до тепла рослини —÷з родини капустових (капуст€них),найкращ—÷ з них тј‘ €ра та озима свир—÷па, г—÷рчиц€ б—÷ла, редька ол—÷йна, €рий та озимий р—÷пак.

Ѕеззаперечною можна вважати думку вчених та виробничник—÷в про те, що виб—÷р культури на зелене добриво та економ—÷чна ефективн—÷сть сидерац—÷—„ визначаютьс€, головним чином, на€вн—÷стю та варт—÷стю пос—÷вного матер—÷алу, а також коеф—÷ц—÷—‘нтом розмноженн€ нас—÷нн€. «апустов—÷ (капуст€н—÷)культури та однор—÷чн—÷ трави в цьому план—÷ сто€ть поза конкуренц—÷—‘ю.

як вказують де€к—÷ досл—÷дники, пром—÷жн—÷ пос—÷ви дозвол€ють найповн—÷ше використовувати атмосферн—÷ опади, сон€чну енерг—÷ю (коеф—÷ц—÷—‘нт використанн€ зроста—‘ до 1,38)—÷ за пор—÷вн€но невеликих затрат прац—÷ та засоб—÷в отримувати висок—÷ врожа—„ зелено—„ маси —÷ нав—÷ть зерна, причому —÷з п—÷двищеним ам—÷нокислотним складом. ѕри вирощуванн—÷ пром—÷жних культур збагачу—‘тьс€ орган—÷чною речовиною “—рунт, покращуютьс€ його агроф—÷зичн—÷ "астивост—÷. ѕри по—‘днанн—÷ основних та пром—÷жних культур сумарний урожай з пол€ в будь €кому випадку —‘ в 1,5 рази б—÷льшим, н—÷ж при вирощуванн—÷ на пол—÷ одного врожаю, а соб—÷варт—÷сть продукц—÷—„ знижу—‘тьс€ на 15 тј‘25 %пор—÷вн€но —÷з звичайними с—÷возм—÷нами. –∆нтенсивне використанн€ р—÷лл—÷ спри€—‘ також б—÷льш рац—÷ональному використанню техн—÷ки прот€гом с—÷льськогосподарського року, внасл—÷док чого р—÷зко зроста—‘ продуктивн—÷сть прац—÷ [22].

¬ умовах спец—÷ал—÷зац—÷—„ та концентрац—÷—„ виробництва при нестач—÷ гною та —÷нших орган—÷чних добрив пром—÷жн—÷ культури в де€ких кра—„нах стають одним —÷з основних джерел орган—÷чних добрив. “ак, у ‘–Ќ за останн—÷ роки площа пос—÷в—÷в пром—÷жних культур подво—„лас€. ѕри цьому близько 30 %цих культур заорюють на зелене добриво. ¬—÷дм—÷ча—‘тьс€, що при насиченн—÷ с—÷возм—÷ни пром—÷жними культурами вони стають одним —÷з джерел поповненн€ запас—÷в орган—÷чно—„ речовини в “—рунт—÷. “ак, г—÷рчиц€ б—÷ла при збиранн—÷ —„—„ на корм залиша—‘ до 22 ц/га рослинних решток, а при заорюванн—÷ на добриво тј‘ до 140 ц//га.  р—÷м того, сидерац—÷€ спри€ла зб—÷льшенню к—÷лькост—÷ водом—÷цних агрегат—÷в “—рунту п—÷д наступними культурами. «абуртјў€нен—÷сть пос—÷в—÷в —÷ захворюванн€ культур значно знизилис€. ƒосл—÷дженн€ багатьох автор—÷в показали, що включенн€ пром—÷жних культур до с—÷возм—÷ни дозвол€—‘ уникнути багатьох хвороб та шк—÷дник—÷в с—÷льськогосподарських культур, €к—÷ не завжди можна л—÷кв—÷дувати т—÷льки х—÷м—÷чними засобами. «аорюванн€ зелено—„ маси пром—÷жних культур зд—÷йсню—‘ оздоровчий вплив на “—рунт, п—÷двищу—‘ його б—÷олог—÷чну активн—÷сть.


3. “ехнолог—÷€ п—÷дготовки —÷ система машин дл€ внесенн€ орган—÷чних та м—÷неральних добрив


3.1 јгротехн—÷чн—÷ вимоги до внесенн€ орган—÷чних —÷ м—÷неральних добрив


 оли добрива використовуютьс€ на пол€х с—÷возм—÷ни за науково об“—рунтованою системою при ч—÷ткому виконанн—÷ вс—÷х вимог у прийн€т—÷й с—÷возм—÷н—÷ та висок—÷й агротехн—÷ц—÷, створюютьс€ умови дл€ п—÷двищенн€ родючост—÷ “—рунту —÷ пост—÷йного зростанн€ врожайност—÷.

—истема удобренн€ в с—÷возм—÷н—÷ тј‘ це багатор—÷чний план, розрахований на ротац—÷ю с—÷возм—÷ни, використанн€ орган—÷чних, м—÷неральних та —÷нших добрив, у €кому передбачаютьс€ норми добрив, —÷ способи внесенн€ залежно в—÷д заплановано—„ врожайност—÷, б—÷олог—÷чних особливостей рослин —÷ в—÷д чергуванн€ —„х у с—÷возм—÷н—÷ з урахуванн€м "астивостей добрив, “—рунтово-кл—÷матичних та —÷нших умов [1].

—истема удобренн€ —‘ складовою комплексу орган—÷зац—÷йно-господарських та агротехн—÷чних заход—÷в щодо рац—÷онального застосуванн€ добрив у господарств—÷. —истема використанн€ добрив у господарств—÷ включа—‘ так—÷ заходи: накопиченн€ гною —÷ правильне його збер—÷ганн€; загот—÷вл€ торфу —÷ його застосуванн€ на добрива (виготовленн€ компост—÷в); загот—÷вл€ —÷ збер—÷ганн€ пташиного посл—÷ду, золи та —÷нших м—÷iевих добрив —÷ орган—÷зац—÷€ —„х збер—÷ганн€ (буд—÷вництво склад—÷в), сво—‘часний вив—÷з орган—÷чних добрив на окрем—÷ пол€ в—÷дпов—÷дно до передбачених норм; механ—÷зац—÷€ внесенн€, сво—‘часне —÷ правильне загортанн€ орган—÷чних —÷ м—÷неральних добрив п—÷д окрем—÷ культури в с—÷возм—÷н—÷; загот—÷вл€ нас—÷нн€ —÷ пос—÷в рослин на зелене добриво; орган—÷зац—÷€ прац—÷ —÷ транспортних засоб—÷в щодо зд—÷йсненн€ системи використанн€ добрив тощо.

ѕри розробц—÷ системи удобренн€ в конкретному господарств—÷ необх—÷дно мати на уваз—÷, що д—÷€ добрив значною м—÷рою залежить в—÷д р—÷вн€ агротехн—÷ки. ѕор—÷вн€но невелик—÷ норми добрив при висок—÷й агротехн—÷ц—÷ можуть дати значний ефект, а зб—÷льшен—÷ норми при низьк—÷й агротехн—÷ц—÷ часто не дають передбачуваного результату.

¬исока агротехн—÷ка —‘ необх—÷дною умовою ефективного застосуванн€ добрив —÷, навпаки, нестача поживних речовин обмежу—‘ використанн€ умов, що створюютьс€ при цьому.

–озробл€ючи систему застосуванн€ добрив, необх—÷дно враховувати вплив попередньо—„ культури на ефективн—÷сть добрив. ќдна —÷ та ж культура в межах одн—÷—‘—„ с—÷возм—÷ни на фон—÷ однакових “—рунтово-кл—÷матичних умов ма—‘ отримувати добрива р—÷зного складу —÷ в р—÷зних к—÷лькост€х залежно в—÷д свого м—÷i€ у с—÷возм—÷н—÷. Ќаприклад, льон п—÷сл€ конюшини повинен удобрюватис€ головним чином фосфорними —÷ кал—÷йними добривами при невелик—÷й норм—÷ азотних (20-30 кг/га). јле льон п—÷сл€ слабкого попередника або старооранки повинен перш за все забезпечуватис€ азотом у норм—÷ не менше 45 кг/га. ќзима пшениц€, €ку вис—÷вали п—÷сл€ чорного пару, може дати ст—÷йк—÷ та висок—÷ врожа—„ зерна при внесенн—÷ фосфорних добрив, але пшениц€, €ка йде в с—÷возм—÷н—÷ п—÷сл€ зернових —÷ просапних культур, вимага—‘ удобренн€ не лише фосфором, а, насамперед азотом. ÷укров—÷ бур€ки, що розм—÷щен—÷ в ланц—÷ з багатор—÷чними травами, слабо реагують на азотн—÷ добрива —÷ сильно тј‘ на фосфорн—÷ та кал—÷йн—÷.

–екоменду—‘тьс€ розробл€ти систему застосуванн€ добрив у с—÷возм—÷нах у так—÷й посл—÷довност—÷:

1) х—÷м—÷чна мел—÷орац—÷€ “—рунт—÷в;

2) внесенн€ гною та —÷нших м—÷iевих добрив;

3) розм—÷щенн€ м—÷неральних добрив;

4) визначенн€ загально—„ потреби в добривах дл€ с—÷возм—÷ни;

5) визначенн€ насиченн€ с—÷возм—÷ни добривами.

ƒл€ встановленн€ потреби в добривах на всю площу с—÷возм—÷ни норми добрив на 1 га поживних речовин множать на середн—÷й розм—÷р пол€ с—÷возм—÷ни —÷ одержують к—÷льк—÷сть поживних речовин, €ка необх—÷дна дл€ вс—÷—‘—„ площ—÷ пос—÷ву культури. ѕот—÷м визначають загальну к—÷льк—÷сть добрив, що потр—÷бна дл€ с—÷возм—÷ни.

” зв'€зку з тим, що при розробц—÷ системи удобренн€ використовують середн—÷ рекомендован—÷ норми, а середньозважений р—÷вень вм—÷сту в “—рунт—÷ с—÷возм—÷ни поживних речовин може бути нижчий або вищий середнього, загальну потребу в добривах коректують. –∆сну—‘ дек—÷лька метод—÷в коректуванн€ потреби в добривах. ”с—÷ вони майже р—÷вноц—÷нн—÷. Ќасичен—÷сть с—÷возм—÷ни добривами визначають шл€хом д—÷ленн€ загально—„ к—÷лькост—÷ добрив п—÷сл€ коректуванн€ на загальну площу с—÷возм—÷ни. «авершальним етапом розробки системи застосуванн€ добрив —‘ —„—„ агрох—÷м—÷чне та агроеколог—÷чне об“—рунтуванн€ [7].

ƒл€ п—÷двищенн€ агротехн—÷чно—„ та економ—÷чно—„ ефективност—÷ системи удобренн€, розроблено—„ на ротац—÷ю с—÷возм—÷ни, щор—÷чно склада—‘тьс€ план внесенн€ добрив п—÷д урожай майбутнього року. —кладанн€ р—÷чного плану удобренн€ культур обумовлено р€дом причин.

1. –одюч—÷сть пол—÷в с—÷возм—÷ни нав—÷ть у межах одн—÷—‘—„ “—рунтово—„ в—÷дм—÷ни може значно в—÷др—÷зн€тис€. ќкрем—÷ пол€ можуть мати р—÷зний вм—÷ст рухомих форм поживних елемент—÷в, неоднакову кислотн—÷сть “—рунту, гранулометричний склад тощо.

2. Ќагромадженн€ орган—÷чних —÷ закуп—÷вл€ м—÷неральних добрив у господарств—÷ щороку зм—÷нюютьс€, що —‘ причиною порушенн€ —„х використанн€, передбаченого системою, розробленою на ротац—÷ю.

3. «м—÷на структури пос—÷вних площ культур, погана перезим—÷вл€ озимих, €ка викликала перес—÷в —„х €рими, або несво—‘часн—÷сть с—÷вби в зв'€зку з погодними умовами також вимагають уточненн€ в розпод—÷л—÷ добрив.

¬их—÷дними даними дл€ плану внесенн€ добрив —‘ фактичне розм—÷щенн€ культур на пол€х с—÷возм—÷ни в наступному роц—÷. Ќа поточний р—÷к в—÷н склада—‘тьс€ п—÷сл€ зак—÷нченн€ с—÷вби €рих культур; на наступний тј‘ дл€ с—÷возм—÷н господарства —÷ на уг—÷дд€ поза с—÷возм—÷нами (сад, луки, пасовища).

ѕри складанн—÷ р—÷чного плану внесенн€ добрив необх—÷дно враховувати: запланований урожай; ресурси м—÷неральних добрив та —„х асортимент, що плану—‘тьс€ закупити дл€ господарства на наступний р—÷к; можливост—÷ нагромадженн€ м—÷iевих добрив; особливост—÷ кожного пол€; попередник —÷ його удобренн€; дос€гненн€ науки —÷ передового досв—÷ду на р—÷к складанн€ плану.

Ќа основ—÷ розроблено—„ системи удобренн€ визначають поле, в €кому буде проводитис€ п—÷д урожай майбутнього року вапнуванн€ або г—÷псуванн€ “—рунту. «а кислотн—÷стю —÷ вм—÷стом поглинутого натр—÷ю в “—рунт—÷ цього пол€ визначають норму вапна та г—÷псу —÷ в—÷дпов—÷дного матер—÷алу.

Ќа р—÷к складанн€ плану внесенн€ добрив, потреба в €ких, передбачена системою —„х застосуванн€, може не задовольн€тис€. √осподарство закупило м—÷неральних добрив, к—÷льк—÷сть €ких за окремими видами може наближатис€ до потреби, а —÷нших тј‘ бути значно менше потреби. –—÷чний план внесенн€ м—÷неральних добрив п—÷д культури врожаю майбутнього року передбача—‘ найб—÷льш рац—÷ональний розпод—÷л закуплених м—÷неральних добрив. –екомендован—÷ дози основного удобренн€, в—÷дкоректован—÷ за вм—÷стом поживних речовин у “—рунт—÷ конкретного пол€, необх—÷дно в першу чергу планувати п—÷д так—÷ культури с—÷возм—÷ни: озима пшениц€, цукров—÷ бур€ки, картоплю, кукурудзу, сон€шник, овоч—÷, €к—÷ вирощують за —÷нтенсивною технолог—÷—‘ю. ѕ—÷д —÷нш—÷ культури дози основного удобренн€ можна зменшити. ƒе€к—÷ культури п—÷сл€ удобренн€ попередник—÷в будуть використовувати п—÷сл€д—÷ю добрив. ѕри обмежен—÷й к—÷лькост—÷ фосфорних добрив сл—÷д рекомендувати локальне —„х внесенн€ до с—÷вби —÷ обов'€зково при с—÷вб—÷, €к зах—÷д, що п—÷двищу—‘ —„х ефективн—÷сть. ” припос—÷вне удобренн€ —÷ в п—÷дживленн€ культур у р—÷чному план—÷ доц—÷льно рекомендувати дози поживних речовин, передбачен—÷ системою застосуванн€ добрив.

” р—÷чному план—÷ з урахуванн€м реакц—÷—„ “—рунтового розчину —÷ гранулометричного складу “—рунту, вологозабезпеченост—÷ та б—÷олог—÷чних особливостей культур указуютьс€ кращ—÷ форми м—÷неральних добрив —÷з тих, що закупило господарство п—÷д урожай майбутнього року (€кщо таких даних нема—‘, використовуютьс€ форми добрив, €к—÷ були закуплен—÷ господарством п—÷д урожай поточного року) [37]. –екомендована форма м—÷нерального добрива вказу—‘тьс€ скорочено б—÷л€ дози поживно—„ речовини. ўоб визначити потребу в добривах дл€ с—÷возм—÷н за —„х формами, доза поживно—„ речовини перерахову—‘тьс€ на в—÷дпов—÷дну форму м—÷неральних добрив. ѕри складанн—÷ плану внесенн€ добрив дл€ сад—÷в, лук—÷в та —÷нших уг—÷дь необх—÷дно вивчити м—÷iе знаходженн€ цих уг—÷дь, “—рунти, вологозабезпечен—÷сть, дл€ саду тј‘ склад пор—÷д —÷ щ—÷льн—÷сть насаджень, дл€ лук—÷в тј‘ компоненти травостою, запланований урожай, удобренн€ цих уг—÷дь у попередн—÷ роки. ÷е дасть можлив—÷сть правильно визначити види добрив —÷ способи —„х внесенн€. ѕ—÷сл€ складанн€ плану внесенн€ добрив на 1 га, визначають потребу в них дл€ с—÷возм—÷н —÷ уг—÷дь господарства. ¬ажливим питанн€м —‘ об“—рунтуванн€ р—÷чного плану внесенн€ добрив. ” ньому вказують, що враховували при складанн—÷ плану внесенн€ добрив, закупки та асортимент м—÷неральних добрив, €к—÷ брали за основу тощо. јргументують м—÷iе проведенн€ х—÷м—÷чно—„ мел—÷орац—÷—„ та норму мел—÷оранту. “еоретично довод€ть рекомендован—÷ форми м—÷неральних добрив п—÷д культури: фосфорн—÷ тј‘ залежно в—÷д реакц—÷—„ “—рунтового розчину —÷ способу внесенн€; азотн—÷ тј‘ з урахуванн€м гранулометричного складу “—рунту, вологозабезпеченост—÷; кал—÷йн—÷ та м—÷кродобрива тј‘ з урахуванн€м особливостей живленн€ культур та —÷нших фактор—÷в. –ƒ два способи внесенн€ добрив у грунт: суц—÷льне (врозкид) —÷ м—÷iеве (локальне). ѕри суц—÷льному внесенн—÷ добрива р—÷вном—÷рно розпод—÷л€ють (туковими с—÷валками, гно—‘розкидачами тощо) по поверхн—÷ грунту, а пот—÷м загортають у грунт. «астосовуючи дл€ загортанн€ добрив р—÷зн—÷ “—рунтообробн—÷ машини, можна дос€гти р—÷зно—„ глибини загортанн€ добрив у грунт, р—÷зного ступен€ перем—÷шуванн€ добрив з ним —÷ р—÷зного характеру розм—÷щенн€ добрив у грунт—÷ (рис. 3.1).

–ис. 3.1 - —хема розм—÷щенн€ добрив у грунт—÷ при р—÷зних способах загортанн€


—уц—÷льне внесенн€ добрив застосовують, €к правило, при основному удобренн—÷, а також при проведенн—÷ п—÷дживлень культур густого (суц—÷льного, р€дкового, вузько-р€дкового, перехресного) сто€нн€ рослин у пос—÷в—÷: зернових, трав, льону та —÷н. ѕри м—÷iевому внесенн—÷ добрив у грунт —„х розм—÷щують в р€дках, збоку в—÷д р€дк—÷в, гн—÷здами близько б—÷л€ р€дк—÷в тощо. ѕри цьому добрива перем—÷шуютьс€ з в—÷дносно малим об'—‘мом грунту. ѕеревагою м—÷iевого внесенн€ —‘ можлив—÷сть розм—÷стити добриво безпосередньо поблизу коренево—„ системи рослини, запоб—÷гти значному вбиранню його грунтом. ¬ результат—÷ ефективн—÷сть використанн€ добрив бува—‘ б—÷льшою, н—÷ж при суц—÷льному внесенн—÷. ѕроте при м—÷iевому внесенн—÷ сл—÷д уникати створенн€ в грунт—÷ д—÷л€нок з високою концентрац—÷—‘ю добрив, оск—÷льки в цьому раз—÷ може в—÷дбуватис€ пошкодженн€ кореневих систем, розташованих поблизу [39].

ћ—÷iеве внесенн€ добрив част—÷ше застосовують одночасно з с—÷вбою нас—÷нн€ та при п—÷дживленн€х культур широкор€дного, квадратно-гн—÷здового й —÷нших способ—÷в вирощуванн€ з достатньо великими м—÷жр€дд€ми.

ƒози внесенн€ добрив у грунт. ¬становленн€ оптимально—„ дози добрив —‘ одним з найб—÷льш важливих —÷ в той же час складних питань, оск—÷льки при цьому треба брати до уваги: 1) потребу рослин в елементах живленн€, €ка залежить в—÷д б—÷олог—÷—„ рослини та запланованого врожаю; 2) запаси елемент—÷в живленн€ в грунт—÷; 3) можлив—÷сть використанн€ цих запас—÷в рослиною; 4) коеф—÷ц—÷—‘нт використанн€ рослиною елемент—÷в живленн€ з добрив; 5) економ—÷чну доц—÷льн—÷сть використанн€ добрив —÷ р€д —÷нших показник—÷в.

–ƒ багато метод—÷в визначенн€ оптимальних доз добрив, €к—÷ можна об'—‘днати в три групи: а) розрахунков—÷, б) польов—÷ —÷ в) комплексн—÷. ¬ основ—÷ розрахункового методу лежить можлив—÷сть встановленн€ доз добрив на основ—÷ обл—÷ку —÷ математично—„ обробки потреби рослин в елементах живленн€, к—÷лькост—÷ елемент—÷в, що використовуютьс€ рослинами, запланованого урожаю тощо.

¬ польових методах оптимальну дозу добрив встановлюють на п—÷дстав—÷ безпосереднього експерименту. “акий метод рекомендований, зокрема, ¬сесоюзним науково-досл—÷дним —÷нститутом добрив —÷ агрогрунтознавства —÷м. ƒ. ћ. ѕр€нишникова.

” комплексному метод—÷ враховують дан—÷ €к польових досл—÷д—÷в, так —÷ фактори, €к—÷ дають можлив—÷сть провести математичний розрахунок доз. “епер науково-досл—÷дн—÷ —÷нститути визначили й рекомендують дл€ внесенн€ п—÷д р—÷зн—÷ культури у р—÷зних груптово-кл—÷матич-пих зонах нашо—„ кра—„ни оптимальн—÷ дози внесенн€ добрив. ÷—÷ дози навод€тьс€ у в—÷дпов—÷дних дов—÷дниках —÷ пос—÷бниках з агрох—÷м—÷—„. ѕроте в кожному конкретному випадку ц—÷ дози треба уточн€ти виход€чи з конкретних умов: вм—÷сту рухомих елемент—÷в живленн€ в грунт—÷, конкретних завдань вирощуванн€ рослин та —÷н. «начну допомогу в цьому дають, зокрема, агрох—÷м—÷чн—÷ грунтов—÷ карти. ÷—÷ карти дають також можлив—÷сть доц—÷льно розпод—÷л€ти добрива по пол€х с—÷возм—÷ни. ƒози внесенн€ добрив у грунт подано в к—÷лограмах умовно—„ д—÷ючо—„ речовини (N, –2ќ5,  2ќ тощо), €ку сл—÷д внести на гектар. “ому при застосуванн—÷ м—÷неральних добрив у будь-€кому випадку виника—‘ потреба розрахувати к—÷льк—÷сть добрива, €ку треба внести на гектар, щоб у грунт було внесено встановлену к—÷льк—÷сть того чи —÷ншого елемента живленн€. ƒл€ цього треба знати процентний вм—÷ст д—÷ючо—„ речовини в добрив—÷, €кий зазначено дл€ кожно—„ парт—÷—„ —„—„. ѕот—÷м за пропорц—÷—‘ю робл€ть розрахунки. Ќаприклад, встановлено, що навесн—÷ дл€ п—÷дживленн€ озимих культур сл—÷д внести 15 кг/га азоту. ѕрипустимо, що дл€ п—÷дживленн€ вз€то ам—÷ачну сел—÷тру з 33 %-м вм—÷стом азоту. ќтже, в кожних 100 кг добрива м—÷ститьс€ 33 кг азоту; 15 кг азоту м—÷ститьс€ в 45,5 кг добрива. ÷ю к—÷льк—÷сть його в даному випадку —÷ треба внести на гектар [36].

—истема добрив у с—÷возм—÷н—÷

ƒл€ кожно—„ с—÷возм—÷ни —÷ грунтово-кл—÷-матично—„ зони складають науково обгрунтовану систему застосуванн€ добрив.

—творенн€ тако—„ системи да—‘ змогу, з одного боку, виростити висок—÷ врожа—„, а з другого тј‘ дос€гти найвищо—„ окупност—÷ кожно—„ одиниц—÷ добрива. ¬ основ—÷ системи лежить створенн€ рац—÷онального живленн€ рослин з урахуванн€м б—÷олог—÷чних особливостей —„х —÷ умов вирощуванн€. ќск—÷льки культурн—÷ рослини, €к правило, вирощують у с—÷возм—÷н—÷, то й систему застосуванн€ добрив будують стосовно до конкретно—„ с—÷возм—÷ни. ѕри цьому враховують так—÷ основн—÷ моменти: особливост—÷ живленн€ рослин, а також характер —÷ потр—÷бну €к—÷сть основного продукту, грунтово-кл—÷матичн—÷ особливост—÷, особливост—÷ д—÷—„ добрив на грунт —÷ характер —„х вза—‘мод—÷—„ одного з одним, характер пол—÷в с—÷возм—÷ни, в—÷дносну ефективн—÷сть строк—÷в —÷ способ—÷в внесенн€ добрив у грунт тощо.

 ультурн—÷ рослини винос€ть з грунту р—÷зну к—÷льк—÷сть елемент—÷в живленн€ —÷ в р—÷зному сполученн—÷. Ќаприклад, з середн—÷м урожа—‘м зернових з гектара виноситьс€ до 170тј‘180 кг азоту, фосфору —÷ кал—÷ю (в розрахунку на д—÷ючу речовину), а з середн—÷м урож—‘м картопл—÷ тј‘ до 400 кг —÷ б—÷льше. ѕри цьому в останньому випадку значно переважа—‘ винос кал—÷ю, а в першомутј‘азоту. ¬елике значенн€ дл€ правильного розпод—÷лу добрив ма—‘ тривал—÷сть пер—÷оду живленн€ рослин —÷ динам—÷ка використанн€ рослинами поживних речовин. ѕер—÷од живленн€ тј‘ це пер—÷од, прот€гом €кого рослини використовують з грунту поживн—÷ речовини. ¬—÷н нер—÷дко коротший за вегетац—÷йний пер—÷од. “ак, у €чменю в—÷н становить всього 40тј‘45 дн—÷в, а в цукрового бур€ка дос€га—‘ 150 дн—÷в —÷ б—÷льше. ѕри цьому €чм—÷нь до фази колос—÷нн€ використову—‘ уже до 95 % —÷ б—÷льше загально—„ к—÷лькост—÷ вс—÷х необх—÷дних йому елемент—÷в, цукровий бур€к же основну к—÷льк—÷сть необх—÷дних йому поживних речовин (60тј‘65 %) використову—‘ т—÷льки в другу половину пер—÷оду живленн€ (серпень, вересень, жовтень). ѕ—÷д зернов—÷ добрива треба вносити до с—÷вби —÷ п—÷д час с—÷вби, а при удобренн—÷ цукрового бур€ка, картопл—÷ та —÷нших рослин значну частину добрив доц—÷льно вносити в п—÷дживленн€х. ѕри вирощуванн—÷ культур на зелений корм, а також дл€ одержанн€ високо-б—÷лкового продукту сл—÷д б—÷льше вносити азоту, а п—÷д цукровий бур€к, картоплютј‘ кал—÷ю —÷ фосфору. “реба мати на уваз—÷, що внесен—÷ у р—÷зн—÷ строки добрива мають р—÷зну не лише б—÷олог—÷чну, а й економ—÷чну ефективн—÷сть. ѕри цьому, природно, враховують характер “—рунт—÷в, р—÷вень родючост—÷ —„х, забезпеченн€ вологою —÷ вм—÷ст елемент—÷в живленн€.

“реба чергувати внесенн€ добрив, €к—÷ п—÷дкислюють грунт, з добривами, €к—÷ п—÷длужують його; добрива, €к—÷ можуть пог—÷ршувати структуру грунту (наприклад, кал—÷йн—÷),тј‘ з добривами, €к—÷ —„—„ пол—÷пшують (наприклад, суперфосфат).

Ќер—÷дко сум—÷сне внесенн€ р—÷зних добрив гальму—‘ або стимулю—‘ використанн€ того чи —÷ншого елемента. Ќаприклад, при внесенн—÷ на п—÷дзолистих “—рунтах азоту урожайн—÷сть зернових зб—÷льшу—‘тьс€ в середньому на 18%, кал—÷ютј‘11 %, а при сум—÷сному застосуванн—÷ —„х зб—÷льшенн€ спостер—÷галос€ т—÷льки па 5 %, оск—÷льки при цьому ви€вл€лас€ негативна д—÷€ п—÷дкисленн€ “—рунту кал—÷йними добривами. ¬несенн€ ж фосфору повн—÷стю зн—÷мало цей негативний вплив. ƒуже важливо по—‘днувати р—÷зн—÷ види добрив: орган—÷чн—÷, м—÷неральн—÷ та бактер—÷альн—÷. √ак, в одному з досл—÷д—÷в по вивченню впливу на рослини сум—÷сного внесенн€ орган—÷чних —÷ м—÷неральних добрив було показано, що при внесенн—÷ т—÷льки гною (36 т/га) урожай картопл—÷ п—÷двищивс€ з 89 до 172 ц/га; при внесенн—÷ азоту, фосфору, кал—÷ю —÷ кальц—÷ю в т—÷й сам—÷й к—÷лькост—÷, в €к—÷й вони м—÷стились у 36 г гною, урожай становив 185 ц/га, а коли ту саму к—÷льк—÷сть цих елемент—÷в було внесено в грунт па 50 % у вигл€д—÷ м—÷неральних добрив, а па 50 % -у вигл€д—÷ гною (18 т/га), то урожай дос€г 205 ц/га. ¬елике значенн€ дл€ величини дози добрив —÷ характеру внесенн€ —„х мають м—÷iе застосуванн€ —„х у с—÷возм—÷н—÷ —÷ тип с—÷возм—÷ни.


3.2 ”мови та заходи безпеки при збер—÷ганн—÷ добрив


ћ—÷неральн—÷ добрива збер—÷гають у спец—÷альних прим—÷щенн€х з доброю вентил€ц—÷—‘ю, бажано в упакованому вигл€д—÷. √—÷гроскоп—÷чн—÷ добрива не можна збер—÷гати у вологих прим—÷щенн€х, бо вони злежуютьс€ —÷ втрачають свою ц—÷нн—÷сть.

«бер—÷ганн€ твердих м—÷неральних добрив —÷ п—÷дготовка до внесенн€. ƒобрива поставл€ютьс€ с—÷льському господарству прот€гом усього року. як правило, вони надход€ть на прирейков—÷ склади, що виконують функц—÷—„ перевалочних пункт—÷в. ќсновне призначенн€ цих склад—÷в - прийом добрив —÷з зал—÷зничних вагон—÷в —÷ короткочасне збереженн€ в пер—÷оди бездор—÷жж€. –—÷чне завантаженн€ прирейкових склад—÷в розраховують на 5-6-кратний вантажооб—÷г [40].

ƒл€ тривалого нагромадженн€, збереженн€ —÷ п—÷дготовки м—÷неральних добрив до внесенн€ використовують внутр—÷шньо-господарськ—÷ —÷ м—÷жгосподарськ—÷ склади, розрахован—÷ дл€ роботи з дворазовим вантажооб—÷гом.

” систем—÷ агрох—÷м—÷чного обслуговуванн€ створюють приймальн—÷ пункти м—÷неральних добрив. ƒо складу пункту вход€ть механ—÷зми дл€ вивантаженн€ добрив —÷з зал—÷зничних вагон—÷в —÷ подач—÷ —„х у бункери-нагромаджувач—÷ загальною м—÷стк—÷стю 280 м. ѕри цьому можна поставл€ти добрива в господарства, минаючи збереженн€ —„х у прирейковому склад—÷. “ака схема дозвол€—‘ знизити витрати на прийом, збереженн€ —÷ в—÷двантаженн€ м—÷неральних добрив —÷з зал—÷зничних станц—÷й, однак приймати —÷ збер—÷гати велику частину добрив в ос—÷нньо-зимовий пер—÷од повинн—÷ глибинн—÷ склади.

ѕилопод—÷бн—÷ вапн€н—÷ матер—÷али, що надход€ть по зал—÷зниц—÷, доставл€ють у спец—÷альних вагонах —÷ перекачують у спец—÷альн—÷ склади силосного типу.

“ипов—÷ прирейков—÷ склади м—÷неральних добрив мають разову м—÷стк—÷сть до 10 тис. т, а внутр—÷шньогосподарськ—÷ - до 3 тис. т.

«бер—÷ганн€ р—÷дкого ам—÷аку. ƒо роботи на складах допускаютьс€ особи, що пройшли атестац—÷ю на знанн€ ѕравил прилад—÷в —÷ безпеки експлуатац—÷—„ посудин, що працюють п—÷д тиском, що одержали достатн—÷ практичн—÷ навички. Ѕезпосередньому допуску до роботи повинен передувати —÷нструктаж на робочому м—÷i—÷ по техн—÷ц—÷ безпеки, промислов—÷й сан—÷тар—÷—„ —÷ протипожежним правилам.

ќбслуговуючий персонал повинний мати —÷ндив—÷дуальн—÷ засоби захисту. –обота на складах р—÷дкого ам—÷аку дозвол€—‘тьс€ т—÷льки на справному устаткуванн—÷, оснащеному вс—÷ма контрольно-вим—÷рювальними приладами —÷ запоб—÷жними пристро€ми. ¬се устаткуванн€, трубопроводи, зливоналивн—÷ естакади повинн—÷ бути над—÷йно захищен—÷ в—÷д статично—„ електрики. ѕри розрив—÷ трубопроводу або р€сному вид—÷ленн—÷ ам—÷аку в м—÷i€х з'—‘днань варто негайно в—÷дключити дана д—÷л€нка, скинути з нього тиск. Ќа склад—÷ необх—÷дно вив—÷шувати технолог—÷чну схему розташуванн€ резервуар—÷в —÷ комун—÷кац—÷й.

¬ авар—÷йних випадках варто д—÷€ти строго по —÷нструкц—÷—„, розроблено—„ дл€ даного складу. ѕри цьому необх—÷дно видалити з територ—÷—„ складу сторонн—÷х ос—÷б, од€гти засобу —÷ндив—÷дуального захисту; припинити вс—÷ операц—÷—„ по злив—÷-налив—÷; в—÷дключити ушкоджена д—÷л€нка, спорожнити —÷ скинути тиск, п—÷дготувати ушкоджена д—÷л€нка до ремонту.

“ранспортуванн€ р—÷дкого ам—÷аку. “ранспортна цистерна дл€ ам—÷аку повинна бути обладнана вуглекислотним (п—÷нним) вогнегасником, червоним прапорцем (перед л—÷воруч на корпус—÷ цистерни), що заземлю—‘ ланцюжком, баком з водою (м—÷стк—÷сть не менш 10 л).

¬од—÷й повинний мати при соб—÷ ф—÷льтруючий протигаз з коробкою марки  ƒ або ћ, гумов—÷ рукавички —÷ прогумований комб—÷незон або фартух.

ѕеред кожним заповненн€м залишковий тиск у цистерн—÷ повинне бути не менш 0,05 ћѕа.

ўодн€ перед ви—„здом з м—÷i€ сто€нки вод—÷й (тракторист) зобов'€заний провести контрольний огл€д автомоб—÷л€ (трактора) —÷ нап—÷впричепа. ѕри огл€д—÷ машини дозвол€—‘тьс€ користуватис€ т—÷льки вибухобезпечними переносними електролампами напругою до 12 ¬. ѕеред транспортуванн€м ам—÷аку перев—÷р€ють щ—÷льн—÷сть закритт€ ус—÷х вентил—÷в, показанн€ манометра —÷ р—÷вень р—÷дини в цистерн—÷, на€вн—÷сть —÷ щ—÷льн—÷сть закритт€ заглушок, укладанн€ —÷ над—÷йн—÷сть кр—÷пленн€ шланг—÷в; переконуютьс€ у в—÷дсутност—÷ витоку пар—÷в ам—÷аку; упор€дковують спецод€г —÷ перев—÷р€ють справн—÷сть засоб—÷в захисту; переконуютьс€ в над—÷йност—÷ кр—÷пленн€ цистерни на шас—÷ —÷ до т€гача; перев—÷р€ють роботу гальмово—„ системи транспортно—„ машини, стоп-сигналу, покажчик—÷в поворот—÷в [33].

«упин€тис€ дозвол€—‘тьс€ на в—÷дстан—÷ не менш 200 м в—÷д житлових —÷ тваринницьких буд—÷вель —÷ 100 м в—÷д дор—÷г з —÷нтенсивним рухом, з нав—÷тр€но—„ сторони.

” випадку витоку ам—÷аку з цистерни по шл€ху проходженн€ вод—÷й повинен вивести машину уб—÷к в—÷д дороги по напр€мку в—÷тру, ужити необх—÷дних заход—÷в —÷ забезпечити безпеку на дан—÷й д—÷л€нц—÷ аж до вив—÷шуванн€ знак—÷в, що заборон€ють рух.

ѕри вид—÷ленн—÷ ам—÷аку з цистерни необх—÷дно знизити в н—÷й тиск по газовому трубопровод—÷, злити ам—÷ак у запасну справну цистерну —÷ доставити на склад.

Ўвидк—÷сть руху цистерни з ам—÷аком вибирають в—÷дпов—÷дно до вимог безпеки руху —÷ станом дор—÷г.

«аборон€—‘тьс€: залишати цистерну на ухилах —÷ п—÷дйомах; залишати транспортний зас—÷б з цистерною, заповнено—„ ам—÷аком, без догл€ду.

¬несенн€ р—÷дкого ам—÷аку в “—рунт. ѕеред початком роботи необх—÷дно огл€нути агрегат, звернувши особливу увагу на справн—÷сть —÷ герметичн—÷сть посудини, контрольно-вим—÷рювальних прилад—÷в, запоб—÷жного клапана, зап—÷рних вентил—÷в, перев—÷рити кр—÷пленн€ насоса-дозатора, розпод—÷льник—÷в, прич—÷пного пристрою, робочих орган—÷в. –∆н`—‘кторн—÷ трубки варто прочистити. “иск у цистерн—÷ агрегату перед заправленн€м повинне бути не менш 0,05 ћѕа.

ѕри пуску агрегату в роботу зап—÷рн—÷ пристро—„ потр—÷бно в—÷дкривати пов—÷льно й обережно. ѕо зак—÷нченн—÷ роботи необх—÷дно закрити р—÷динний вентиль, що перекрива—‘ подачу ам—÷аку до насоса. ” випадку ушкодженн€ шланг—÷в або пропуску ам—÷аку роботу припин€ють.


3.3 “ехнолог—÷€ механ—÷зованих роб—÷т п—÷д час збер—÷ганн€, транспортуванн€ —÷ внесенн€ орган—÷чних та м—÷неральних добрив


”статкуванн€ дл€ механ—÷зац—÷—„ внутр—÷складських роб—÷т у типових складах м—÷неральних добрив можна об'—‘днати в наступн—÷ основн—÷ групи:

- моб—÷льн—÷ машини з приводом в—÷д трактора або електродвигуна (пересувн—÷ стр—÷чков—÷ конве—‘ри –ѕ -500, ѕ —-80,  Ћѕ-400-5, електронавантажувач—÷, тракторн—÷ й автомоб—÷льн—÷ навантажувач—÷);

стац—÷онарне устаткуванн€ (стац—÷онарн—÷ стр—÷чков—÷ конве—‘ри, брук—÷вки електричн—÷ грейдерн—÷ крани, кран-балки й —÷н.);

комб—÷новане - моб—÷льне —÷ стац—÷онарне устаткуванн€.

ƒобрива, що надход€ть у м—÷шках, збер—÷гають у заводськ—÷й тар—÷ до —„х внесенн€ або п—÷дготовки до внесенн€. ћ—÷шки укладають у 12-15 р€д—÷в, зм—÷нюючи —„х напр€мок. ¬исота укладанн€ в штабел—÷ залежить в—÷д "астивостей добрив —÷ терм—÷н—÷в збереженн€. Ќер—÷дко тривал—÷сть збереженн€ добрив перевищу—‘ ш—÷сть м—÷с€ц—÷в. ѕри цьому порошкопод—÷бний суперфосфат волог—÷стю б—÷льш 12 % укладають у штабел—÷ висотою 2- 2,5 м; кал—÷йну с—÷ль, хлористий кал—÷й, сульфат амон—÷ю й —÷нш—÷ - 3-4 м. √ранульований суперфосфат —÷ фосфоритне борошно можна укладати в штабель б—÷льшо—„ висоти.

Ќезатарен—÷ добрива збер—÷гають у буртах розд—÷лених за видами пересувними ст—÷нками —÷ щитами. ¬исота бурту не повинна перевищувати гранично—„ [24].

«атарен—÷ добрива розташовують на плоских п—÷ддонах або на стелажах. ѕри цьому м—÷шки кладуть навхрест.

јм—÷ачну сел—÷тру збер—÷гають в окремому склад—÷. «воложен—÷ добрива, що надход€ть без упакуванн€ або в м—÷шках, також збер—÷гають окремо.

як—÷сть добрив при прийманн—÷ —÷ збереженн—÷ контролюють уведенн€м пробов—÷дб—÷рника ѕ–-150 на глибину не менш 40 см, п—÷д кутом 60¬∞. ” пробах визначають вм—÷ст елемент—÷в живленн€ —÷ вологи.

” складах дл€ збереженн€ м—÷неральних добрив необх—÷дно п—÷дтримувати пор€док. «аборон€—‘тьс€ завантажувати в них —÷нш—÷ матер—÷али.  ожен вид удобренийразмещают в окремих в—÷дс—÷ках —÷ постачають пост—÷йним номером —÷ етикеткою, де вказують назву добрива —÷ процентний вм—÷ст елемент—÷в живленн€. Ќа видному м—÷i—÷ вив—÷шують —÷нструкц—÷—„ з технолог—÷—„ збереженн€ —÷ переробки добрив, прейскуранти ц—÷н, дати надходженн€ добрив на склад, —÷нструкц—÷ю з безпечних метод—÷в роботи.

¬одост—÷чн—÷ канави навколо складських прим—÷щень регул€рно очищають. —т—÷ни, покр—÷влю —÷ в—÷конн—÷ прор—÷зи прим—÷щень необх—÷дно м—÷стити в справному —÷ чистому стан—÷.

¬—÷дстань в—÷д ст—÷ни складу до штабел€ повинне бути 0,6-1 м, а в—÷д м—÷неральних добрив до електропривод—÷в, рубильник—÷в —÷ прилад—÷в- 1 м. ѕрим—÷щенн€ повинн—÷ мати справн—÷ вентил€ц—÷йн—÷ пристро—„ —÷ висв—÷тленн€ проход—÷в —÷ про—„зд—÷в. ¬олог—÷сть пов—÷тр€ в прим—÷щенн€х необх—÷дно п—÷дтримувати в припустимих межах.

«лежал—÷ добрива подр—÷бнюють —÷ прос—÷вають безпосередньо перед зм—÷шуванн€м або внесенн€м з використанн€м машин ј–∆–-20 —÷ –∆—”-4. –озм—÷р часток подр—÷бнених добрив 1-3 мм. ” розтарених добривах не повинно бути залишк—÷в м—÷шковини.

Ќезатарен—÷ —÷ висипан—÷ з м—÷шкотари добрива вивантажують навантажувачем ѕ√-0,2, при цьому транспортний зас—÷б або зм—÷шувач-завантажник (—«”-20) в'—„жджа—‘ з прим—÷щенн€ складу по в—÷льному про—„зд—÷ —÷ зупин€—‘тьс€ напроти в—÷дс—÷ку з добривами. Ќавантажувач встановлюють у в—÷дс—÷ку —÷ вивантажують добрива через щити. ƒл€ подач—÷ добрив в—÷д далеко—„ ст—÷нки складу до навантажувача використовують стр—÷чковий конве—‘р. ¬ м—÷ру заповненн€ кузова окремими видами добрива зм—÷шувач-завантажник пересува—‘тьс€ по в—÷льному про—„зд—÷ до наступного в—÷дс—÷ку [24].

«м—÷шуванн€ добрив з одночасним завантаженн€м готово—„ сум—÷ш—÷ в автомоб—÷ль-самоскид —ј«-3502 або кузовный разбрасыватель провод€ть на асфальтован—÷й площадц—÷ б—÷л€ складу. ѕри навантаженн—÷ стежать за тим, щоб не захоплювалис€ —÷нш—÷ види добрив —÷ сторонн—÷ механ—÷чн—÷ включенн€.

Ќе можна допускати втрат добрив при транспортуванн—÷ з в—÷дс—÷к—÷в складу —÷ завантаженню в транспортн—÷ засоби або машини дл€ внесенн€. Ќавантажувальний матер—÷ал варто р—÷вном—÷рно розпод—÷л€ти по довжин—÷ —÷ ширин—÷ кузова транспортного засобу.

ƒл€ навантаженн€ добрив у транспортн—÷ засоби —÷ машини дл€ внесенн€ використовують навантажувач—÷ пер—÷одично—„ д—÷—„, фронтальний ѕ‘-0,75, фронтально-перекидний ѕ‘ѕ-1,2 навантажувач—÷ —÷ навантажувач-екскаватор ѕ≈-0,8Ѕ.

«бер—÷ганн€ пилопод—÷бних добрив. ѕри п—÷дготовц—÷ сховища до роботи огл€дають його —÷ переконуютьс€ у в—÷дсутност—÷ ушкоджень силосних емкостей —÷ —„х опор, а також рампи —÷ зал—÷знично—„ кол—÷—„.

”статкуванн€ складу перев—÷р€ють посл—÷довним включенн€м його в роботу. ѕерев—÷р€ють стан електроосв—÷тленн€ —÷ заземленн€ устаткуванн€, переконуютьс€ в над—÷йност—÷ кр—÷пильних з'—‘днань, справност—÷ пов—÷троп—÷двод€чего устаткуванн€, матер—÷алопровод—÷в, гумовотканинних рукав—÷в. ¬и€влен—÷ несправност—÷ усувають. ѕеред пуском вакуум-насоса в нього заливають воду.

«бер—÷ганн€ р—÷дкого ам—÷аку. –—÷вном—÷рне прот€гом року виробництво р—÷дкого (безводного) ам—÷аку заводами —÷ сезонне споживанн€ його с—÷льським господарством обумовлюють нагромадженн€ —÷ необх—÷дн—÷сть збер—÷ганн€ цього добрива в спец—÷альних складах. ¬ даний час найб—÷льш поширен—÷ типов—÷ склади р—÷дкого ам—÷аку: прирейковий на 500 т —÷ глибинний на 100 т.

 р—÷м типових склад—÷в, у с—÷льському господарств—÷ використовують польов—÷ станц—÷—„ роздач—÷ ам—÷аку (ѕ—–). ¬они дозвол€ють мати запас ам—÷аку на пер—÷од бездор—÷жж€ весною. –—÷дкий ам—÷ак завоз€ть на станц—÷ю автоцистернами заздалег—÷дь.

”статкуванн€ склад—÷в р—÷дкого ам—÷аку включа—‘ —‘мност—÷ дл€ збер—÷ганн€ ам—÷аку, один або к—÷лька компресорних агрегат—÷в, зливоналивний пункт —÷ операторну.

–ƒмност—÷ розташовують стац—÷онарно на в—÷дкрит—÷й площадц—÷ —÷ встановлюють на зал—÷зобетонних фундаментах. ќдин з резервуар—÷в складу повинен бути резервним. …ого варто установити в при€мку —÷ використовувати при необх—÷дност—÷ дл€ спорожнюванн€ кожного з резервуар—÷в складу. –ƒмн—÷сть польово—„ станц—÷—„ роздач—÷ р—÷дкого ам—÷аку встановлюють на в—÷дкрит—÷й площадц—÷ на територ—÷—„ пункт—÷в х—÷м—÷зац—÷—„ або безпосередньо б—÷л€ пол—÷в, що удобрюютьс€.

«аповненн€ р—÷дким ам—÷аком резервуар—÷в складу —÷ польово—„ —‘мност—÷ з цистерн транспортних засоб—÷в, а також злив ам—÷аку в транспортн—÷ засоби дл€ доставки провод€ть т—÷льки парозворотним способом за рахунок перепаду тиску по газов—÷й фаз—÷, створюваного компресорним агрегатом.

“ранспортуванн€ —÷ внесенн€ твердих м—÷неральних добрив. ќсобливу увагу прид—÷л€ють правильн—÷й орган—÷зац—÷—„ —÷ повн—÷й механ—÷зац—÷—„ роб—÷т —÷з внесенн€ добрив, дотриманню терм—÷н—÷в —÷ доз внесенн€ [1].

ѕри основному внесенн—÷ використовують машини 1–ћ√-4, –”ћ-8,  —ј-3, Ќ–”-0,5 —÷ –““-4,2, що розкидають добрива по поверхн—÷ пол€.

ќсновне внесенн€ добрив - найб—÷льш трудом—÷сткий спос—÷б у пор—÷вн€нн—÷ з припос—÷вним —÷ п—÷дживлювальним, тому що за терм—÷нами зб—÷га—‘тьс€ з—÷ збиранн€м с—÷льськогосподарських культур —÷ оранкою “—рунту.

ѕ—÷двищенн€ продуктивност—÷ прац—÷ при основному внесенн—÷ дос€гають застосуванн€м б—÷льш досконалих машин, впровадженн€м нових технолог—÷чних схем —÷ правильною орган—÷зац—÷—‘ю роб—÷т.

јгротехн—÷чн—÷ вимоги. ƒобрива необх—÷дно вносити в кращ—÷ агротехн—÷чн—÷ терм—÷ни, дотримуватись встановлених дози вис—÷ву, р—÷вном—÷рно розпод—÷л€ти —„х по полю.

ƒози внесенн€ добрив дл€ кожного пол€ визначають агрох—÷м—÷чн—÷ лаборатор—÷—„ за даними картограм —÷ величин—÷ запланованого врожаю.

Ќер—÷вном—÷рн—÷сть розпод—÷лу по площ—÷ полючи при поверхневому внесенн—÷ добрив не повинна перевищувати 25 % дл€ кузовних машин —÷ 15 % - дл€ тукових с—÷валок.

Ќе можна допускати розрив—÷в м—÷ж сум—÷жними проходами машин —÷ залишати неопрацьованими д—÷л€нки полючи. ѕерекритт€ в стикових проходах повинне складати 5 % ширини захопленн€ агрегату. Ќа поворотних смугах добрива внос€ть у т—÷й же доз—÷, що —÷ на основному пол—÷.

¬олог—÷сть м—÷неральних добрив при внесенн—÷ повинна забезпечувати нормальну роботу дозуючих пристро—„в. ћаксимальне в—÷дхиленн€ вологост—÷ в—÷д стандартно—„ допуска—‘тьс€ не б—÷льш 2 %.

¬иб—÷р технолог—÷чних схем внесенн€. ” залежност—÷ в—÷д на€вних машин, в—÷дстан—÷ доставки добрив до пол€, дози внесенн€ й —÷нших фактор—÷в використовують пр€моточну, перевантажувальну або перевалочну схему внесенн€ добрив.

ѕр€моточна технолог—÷€ передбача—‘ внесенн€ добрив за схемою: склад - машина дл€ внесенн€ - поле. ѕриготовлен—÷ на склад—÷ до внесенн€ добрива завантажують навантажувачем у кузов разбрасывател€, що доставл€—‘ —„х у поле —÷ розпод—÷л€—‘ по поверхн—÷ д—÷л€нки, що удобрю—‘тьс€. ƒобрива транспортують —÷ розкидають тим самим агрегатом, що знижу—‘ втрати, а також просто—„ агрегату по орган—÷зац—÷йних причинах, кр—÷м того, в—÷дпада—‘ необх—÷дн—÷сть у додаткових навантаженн€х —÷ транспортних засобах Ќ–”-0,5.

«а перевантажувальною схемою (склад - транспортувальник - перевантажник - машина дл€ внесенн€ - поле) добрива, п—÷дготовлен—÷ до внесенн€ на склад—÷, завантажують навантажувачем у транспортно-перевантажувальн—÷ засоби, доставл€ють —„х у поле —÷ пот—÷м перевантажують у кузов машини, що працю—‘ т—÷льки на внесенн—÷, завд€ки цьому р—÷зко п—÷двищу—‘тьс€ продуктивн—÷сть агрегату. ƒл€ доставки добрив у поле —÷ перевантаженн€ —„х у кузовн—÷ розкидач—÷ застосовують спец—÷альн—÷ автонавантажувач—÷, а також автомоб—÷л—÷-самоскиди з попередн—÷м п—÷дйомом кузова. ¬носити добрива за перевантажувальною технолог—÷—‘ю можна з використанн€м звичайних автосамосвало—÷в, €кщо в пол—÷ —‘ пересувна естакада.

ѕеревалочна технолог—÷€ заснована на схем—÷: склад - автосамосвал - перевантажувальна площадка - машина дл€ внесенн€ - поле. ћ—÷неральн—÷ добрива завантажують на склад—÷ навантажувачами в автомоб—÷л—÷-самоскиди або тракторн—÷ самосвальн—÷ причепи, що доставл€ють туки в поле —÷ розвантажують —„х на краю д—÷л€нки, що удобрю—‘тьс€, на спец—÷ально п—÷дготовлену площадку. ƒал—÷ добрива занурюють тракторним навантажувачем у машини дл€ внесенн€. ѕеревалочна технолог—÷€ дозвол€—‘ провести частина роб—÷т з доставки добрив у поле до настанн€ агротехн—÷чних терм—÷н—÷в —„х внесенн€, але вимага—‘ додаткових транспортних —÷ навантажувальних засоб—÷в.

ѕр€моточн—÷ —÷ перевантажувальна технолог—÷чн—÷ схеми економ—÷чно найб—÷льш виг—÷дн—÷ —÷ забезпечують повну механ—÷зац—÷ю роб—÷т.

ѕр€моточна схема може бути рекомендована при робот—÷ кузовних машин дл€ внесенн€, €кщо м—÷i€ збереженн€ добрив розташован—÷ в межах ефективного рад—÷уса —„х використанн€; при великих рад—÷усах застосовують перевантажувальну або перевалочну схеми.

ѕо перевалочн—÷й технолог—÷чн—÷й схем—÷ працюють при в—÷дсутност—÷ спец—÷альних перевантажувальних засоб—÷в: —ј«-3502, естакад, ”«—ƒ-40.

 онтроль —÷ оц—÷нку €кост—÷ внесенн€ провод€ть пер—÷одично при настроюванн—÷ агрегат—÷в у процес—÷ виконанн€ роб—÷т, а також при прийманн—÷-здач—÷ п—÷сл€ зак—÷нченн€ роб—÷т [24].

ѕри настроюванн—÷ агрегат—÷в контролюють в—÷дпов—÷дн—÷сть задано—„ —÷ фактично—„ доз внесенн€.

Ўирину розкиданн€ визначають рулеткою не менш н—÷ж за трьома вим—÷рами.

ѕри значному в—÷дхиленн—÷ фактично—„ дози вис—÷ву добрив в—÷д задано—„ зм—÷нюють висоту в—÷дкритт€ вис—÷вно—„ щ—÷лини до розм—÷р—÷в, що забезпечують задану дозу вис—÷ву.

—пец—÷альна ком—÷с—÷€ перев—÷р€—‘ обс€ги —÷ €к—÷сть виконаних роб—÷т —÷ склада—‘ акт.

“ранспортуванн€ —÷ внесенн€ пилопод—÷бних добрив. јвтомобиль-розкидач —÷ тракторний розкидач завантажують одним —÷з трьох способ—÷в: самопливом —÷з силосов —÷ бункер—÷в через верхн—÷й завантажувальний люк, самозавантаженн€м з ком—÷рних склад—÷в —÷ критих зал—÷зничних вагон—÷в, пневматично з—÷ спец—÷альних машин або зал—÷зничних вагон—÷в.

«астосуванн€ пневмотранспорту дозвол€—‘ уникнути забрудненн€ навколишнього середовища, пол—÷пшити умови прац—÷ обслуговуючого персоналу. ¬трати добрив при цьому наближаютьс€ до норм природного збитку. Ќайб—÷льш розповсюджен—÷ засоби доставка наступн—÷: автомобиль-розкидач ј–”ѕ-8, автоцементовози “÷-6, “÷-10, “÷-11 —÷ —÷нш—÷, а також тракторний розкидач –”ѕ-8.

”статкуванн€ склад—÷в повинне забезпечувати навантаженн€ пилопод—÷бних добрив в автотранспорт або автомоб—÷льн—÷ —÷ тракторн—÷ розкидач—÷. Ќеобх—÷дно, щоб пилопод—÷бн—÷ добрива задовольн€ли ƒ—“ —÷ “”. ѕрипустима волог—÷сть —„х 1,5 %.

ѕри пневматичн—÷й подач—÷ добрив повинно бути виключене п—÷дсмоктуванн€ атмосферного пов—÷тр€.

ѕродуктивн—÷сть транспортно—„ машини при вивантаженн—÷ 30-60 т/год.  еруванн€ устаткуванн€м дистанц—÷йне. ¬трати добрив при перевантаженн—÷ в автоцементовози або при транспортуванн—÷ не допускаютьс€. ѕ—÷д час завантаженн€ автоцементовоз—÷в, машин ј–”ѕ-8, –”ѕ-8 на завод—÷-виготовлювач—÷ добрив температура пилопод—÷бних добрив не повинна перевищувати 373   (100 ¬∞—). –обота машини в зимовий час допуска—‘тьс€ при температур—÷ ст—÷нок цистерни не нижче 243   (-30 ¬∞—).

«алишок пилопод—÷бних добрив у транспортн—÷й машин—÷ п—÷сл€ розвантаженн€ не повинний перевищувати 1 % —„—„ м—÷сткост—÷. ѕри транспортуванн—÷ добрив середню техн—÷чну швидк—÷сть руху п—÷дтримують максимальною.

¬несенн€ пилопод—÷бних добрив необх—÷дно проводити в кращ—÷ агротехн—÷чн—÷ терм—÷ни. ƒози добрив розраховують за результатами агрох—÷м—÷чних анал—÷з—÷в “—рунт—÷в дл€ кожного полючи з обл—÷ком окультуреност—÷ “—рунт—÷в, б—÷олог—÷чних особливостей культур с—÷возм—÷ни, величини запланованого врожаю. Ќер—÷вном—÷рн—÷сть розпод—÷лу добрив по ширин—÷ захопленн€ при поверхневому внесенн—÷ не повинна перевищувати 30 %.

–озриви м—÷ж сум—÷жними проходами агрегат—÷в не допускаютьс€. ѕерекритт€ в стикових проходах не повинне перевищувати ¬±5 % робочо—„ ширини захопленн€. Ќа поворотних смугах добрива внос€ть у т—÷й же доз—÷, що —÷ на основне поле [41].

¬олог—÷сть добрив повинна забезпечувати нормальну роботу дозуючих пристро—„в. јбсолютне перевищенн€ вологост—÷ пилопод—÷бних добрив п—÷д час внесенн€ - не б—÷льш 0,5 % стандартно—„. «аборон€—‘тьс€ внесенн€ пилопод—÷бних добрив при швидкост—÷ в—÷тру б—÷льш 5 м/с

ѕоверхневе внесенн€ пилопод—÷бних добрив у “—рунт виконують машинами ј–”ѕ-8 —÷ –”ѕ-8 по двох технолог—÷чних схемах: пр€моточно—„ —÷ перевантажувально—„. ѕри вибор—÷ технолог—÷чних схем внесенн€ враховують: в—÷дстань заводу-постачальника добрив в—÷д зони внесенн€; забезпечен—÷сть складськими емкост€ми, зал—÷зничними п—÷д'—„зними кол—÷€ми; стан автомоб—÷льних дор—÷г —÷ пол€; оснащен—÷сть машинами дл€ транспортуванн€ —÷ внесенн€ добрив.

ѕри робот—÷ з пр€моточно—„ технолог—÷—„ машини ј–”ѕ-8 —÷ –”ѕ-8 завантажують добривами на склад—÷, транспортують —÷ внос€ть -иа полючи. ѕр€моточна схема б—÷льш виг—÷дна при розташуванн—÷ м—÷iь завантаженн€ добрив в—÷д зон внесенн€ дл€ ј–”ѕ-8 до 70 км, дл€ –”ѕ-8- до 6 км.

ѕри робот—÷ з перевантажувально—„ схеми добрива завантажують на склад—÷ в ј–”ѕ-8, транспортують до пол€ —÷ перевантажують у тракторний розкидач –”ѕ-8, що вносить добрива. ѕеревантажувальну схему застосовують при в—÷дстан—÷ м—÷ж м—÷iем завантаженн€ добрив —÷ зоною внесенн€ б—÷льш 6 км, при поганому стан—÷ п—÷д'—„зних кол—÷й —÷ в—÷дсутност—÷ можливост—÷ пересуванн€ по полю машини ј–”ѕ-8.

ѕри перевантажувальн—÷й технолог—÷—„ визначають число мащин ј–”ѕ-8, що забезпечу—‘ безпереб—÷йну роботу. ƒл€ цього необх—÷дно, щоб час робочого циклу розкидача (розс—÷в, повороти —÷ пере—„зди, перевантаженн€) зб—÷галос€ зчасом робочого циклу машини (завантаженн€, проб—÷г з вантажем, перевантаженн€, неодружений проб—÷г). „ас робочого циклу визначають за даними хронометражу або розрахунковим шл€хом.

якщо час робочого циклу транспортно—„ машини менше або зб—÷га—‘тьс€ згодом циклу розкидача при р—÷вн—÷й вантажоп—÷дйомност—÷, то на один розкидач досить одн—÷—‘—„ транспортно—„ машини. якщо час циклу транспортно—„ машини вдв—÷ч—÷ б—÷льше часу циклу розкидача, необх—÷дно мати дв—÷ машини.

“ранспортуванн€ —÷ внесенн€ р—÷дкого ам—÷аку. ƒл€ транспортуванн€ —÷ внесенн€ в “—рунт р—÷дкого ам—÷аку використовують спец—÷альний комплекс машин: заправник ам—÷аку ћ∆ј-6 вантажоп—÷дйомн—÷стю 6 т, що представл€—‘ собою нап—÷вприч—÷п-цистерну до с—÷дельного т€гача «»Ћ-130¬1; заправник «Ѕј-3,2-817 вантажоп—÷дйомн—÷стю 3,2 т на баз—÷ автомоб—÷льного приц—÷лу √ Ѕ-817, агрегатований —÷з трактором класу 14 кЌ у склад—÷ автопо—„зда; тракторний заправник «“ј-3,0 вантажоп—÷дйомн—÷стю 3 т, агрегатируемый —÷з трактором класу 14 кЌ, а також агрегати дл€ внесенн€ ам—÷аку јЅј-0,5; јЅј-0.5ћ; јЎј-2; јЅј-1.

«аправники р—÷дкого ам—÷аку велико—„ вантажоп—÷дйомност—÷ (5,2-6 т) використовують дл€ транспортуванн€ ам—÷аку в—÷д базових (заводських —÷ прирейкових) до глибинних склад—÷в, польових станц—÷й роздач—÷ —÷ польових емкостей. «аправники меншо—„ вантажоп—÷дйомност—÷ (2,6-3,2 т) застосовують дл€ доставки р—÷дкого ам—÷аку в—÷д склад—÷в, польових станц—÷й роздач—÷ —÷ польових емкостей у поле —÷ дл€ заправленн€ ам—÷аком резервуар—÷в агрегат—÷в. –ƒмност—÷ —„х також можуть бути використан—÷ €к польов—÷ пром—÷жн—÷ заправники [29].

“ранспортн—÷ машини на заводських, прирейкових —÷ глибинних складах, роздавальних станц—÷€х заправл€ють р—÷дким ам—÷аком €к перекачувальними пристро€ми сховищ, так —÷ автономними перекачувальними пристро€ми машин. ÷истерни транспортних машин заправл€ють р—÷дким ам—÷аком, зливають його т—÷льки паро-поворотним способом. ¬трат ам—÷аку при заправленн—÷, транспортуванн—÷ —÷ злив—÷ не допускають.

≈ксплуатац—÷€ заправник—÷в можлива при температур—÷ навколишнього середовища в—÷д -40 до +40 "—. ѕрипустимий тиск —‘мност—÷ заправника 2 ћѕа. “ехнолог—÷чну арматуру —÷ контрольно-вим—÷рювальн—÷ прилади транспортних машин закривають загальним кожухом —÷ замикають.

¬нос€ть р—÷дкий ам—÷ак при температур—÷ пов—÷тр€ не нижче 30— и вологост—÷ “—рунту 20-40 % стр—÷чками п—÷сл€ передпос—÷вно—„ й основно—„ обробки “—рунту, одночасно з оранкою, при п—÷дживленн—÷ овочевих культур. ¬несенн€ р—÷дкого ам—÷аку можна проводити на вс—÷х типах “—рунт—÷в з р—÷вним рель—‘фом —÷ на схилах.

–—÷дкий ам—÷ак внос€ть культиваторами, пристосованими дл€ внесенн€ в “—рунт р—÷дких м—÷неральних добрив, —÷ плугами, обладнаними спец—÷альними роб—÷тниками органами дл€ внесенн€ —÷ закладенн€ ам—÷аку в “—рунт. ¬трати ам—÷аку в процес—÷ внесенн€ його культиватором у п—÷дготовлену дл€ пос—÷ву “—рунт (при глибин—÷ закладенн€ 14 см) —÷ плугом (при глибин—÷ закладенн€ 20 см) не повинн—÷ перевищувати 0,8 % дози, а з “—рунту прот€гом 2 ч п—÷сл€ внесенн€ - 0,2 %. ¬трат ам—÷аку при заправленн—÷ машини не допускають.

ƒозуюча будова машини повинна мати шкалу настроюванн€ —÷ забезпечувати задану дозу внесенн€ ам—÷аку незалежно в—÷д зм—÷ни швидкост—÷ руху —÷ величини тиску в резервуар—÷. –егулюють машину на дозу внесенн€ безупинно при максимальному робочому захопленн—÷ 50-250 кг/га. ѕрипустиме в—÷дхиленн€ фактично—„ дози в—÷д установлено—„ не повинно перевищувати 10 %.

јгрегат дл€ внесенн€ заправл€ють в—÷д транспортних або заправних емкостей або на склад—÷ р—÷дкого ам—÷аку за допомогою перекачувальних засоб—÷в.

“ранспортуванн€ р—÷дкого ам—÷аку в—÷д складу до пол€ —÷ внесенн€ його в “—рунт виконують по пр€моточних, перевантажувальних або перевалочно—„ технолог—÷чних схемах. ¬иб—÷р схеми залежить в—÷д забезпеченост—÷ заправниками й агрегатами, в—÷дстан—÷ в—÷д складу до пол€, дози внесенн€ ам—÷аку, стану дор—÷г —÷ швидкост—÷ руху транспортних кошт—÷в.

ѕри робот—÷ з пр€моточно—„ схеми р—÷дкий ам—÷ак доставл€ють в—÷д складу або станц—÷—„ роздач—÷ до пол€ —÷ внос€ть у “—рунт одн—÷—‘—„ —÷ т—÷—‘ю же машиною. —хема виключа—‘ використанн€ транспортних засоб—÷в —÷ пром—÷жних заправник—÷в. «астосуванн€ пр€моточно—„ технолог—÷—„ економ—÷чно доц—÷льно при малих в—÷дстан€х в—÷д складу до пол€ (при використанн—÷ агрегат—÷в јЅј-0,5 —÷ јЅј-0.5ћ - не б—÷льш 2-3 км, широкозахватних агрегат—÷в јЅј-1 —÷ јЎј-2 - до 4-5 км).

ѕеревантажувальна технолог—÷€ передбача—‘ доставку р—÷дкого ам—÷аку в—÷д складу або станц—÷—„ роздач—÷ автомоб—÷льними або тракторними заправниками. –оботи з перевантажувально—„ технолог—÷—„ можна проводити з використанн€м пром—÷жних заправник—÷в —÷ без них. ¬ обох випадках застосову—‘тьс€ групова робота агрегат—÷в з комплектуванн€м груп, що складаютьс€ з одного або 2-3 заправник—÷в ам—÷аку, або дек—÷лькох агрегат—÷в (у залежност—÷ в—÷д сп—÷вв—÷дношенн€ вантажоп—÷дйомност—÷ транспортних засоб—÷в —÷ агрегат—÷в) [22].

ѕри в—÷дстан—÷ доставки ам—÷аку до 10-15 км €к транспортний зас—÷б доц—÷льно застосовувати тракторн—÷ заправники «Ѕј-3,2-817 —÷ «“ј-3,0. ѕри зб—÷льшенн—÷ в—÷дстаней доставки до 30-40 км —÷ б—÷льш використовують заправники ћ∆ј-6 —÷ «Ѕј-2,6-130, автопо—„зд «Ѕј-2,6-817; до 60-80 км - заправник ћ∆ј-6.

ѕри робот—÷ з перевантажувально—„ технолог—÷—„ без пром—÷жних заправник—÷в транспортн—÷ засоби доставл€ють р—÷дкий ам—÷ак у поле —÷ заправл€ють —„м агрегати дл€ внесенн€ в “—рунт. ѕри велик—÷й в—÷дстан—÷ доставки ам—÷аку б—÷льш ефективна робота з перевантажувально—„ технолог—÷—„ з пром—÷жними заправниками. ƒоставлений транспортними машинами р—÷дкий ам—÷ак перекачують у пром—÷жн—÷ заправн—÷ —‘мност—÷, а з них у процес—÷ роботи заправл€ють агрегати дл€ внесенн€.

–обота з перевалочно—„ технолог—÷—„ пол€га—‘ в доставц—÷ ам—÷аку з прирейкового або глибинного складу за допомогою великовантажних цистерн, перекачуванн—÷ його в польов—÷ пересувн—÷ цистерни велико—„ м—÷сткост—÷ (15-30 т), з €ких перед внесенн€м у “—рунт добрива заправл€ютьс€ безпосередньо в агрегати дл€ внесенн€ або з використанн€м пром—÷жних заправних емкостей.

¬несенн€ п—÷дстилкового гною —÷ компост—÷в. ѕ—÷дстилковий гн—÷й —÷ орган—÷чн—÷ компости внос€ть прицепами-гнойорозкидачами –“ќ-4, ѕ–“-10ј, ѕ–“-16ј, –ѕЌ-4 —÷ валковател€ми-розкидачами –”Ќ-15Ѕ.

” залежност—÷ в—÷д м—÷i€ й обс€гу нагромадженн€ орган—÷чних добрив, в—÷дстан—÷ вивезенн€, на€вних машин дл€ навантаженн€, транспортуванн€ —÷ розкиданн€ застосовують дв—÷ схеми внесенн€ добрив: ферма - поле, ферма - бурт - поле.

ѕерша схема - передбача—‘ застосуванн€ пр€моточно—„ або перевантажувально—„ технолог—÷—„ вивезенн€ добрив. ƒобрива накопичують у прифермському гнойосховищ—÷. ѕеревезенн€ —„х в—÷д гнойосховища до пол€ —÷ розкиданн€ провод€ть без буртуванн€ в поле. ѕри використанн—÷ кузовних прицеп—÷в-гнойорозкидач—÷в доставка добрив в—÷д м—÷i€ збереженн€ до м—÷i€ внесенн€ —÷ розкиданн€ викону—‘ та сама машина. ѕрицепи-гнойорозкидач—÷ з низькоопускаючимс€ кузовом працюють безпосередньо в пол—÷, а добрива до них доставл€ють автомоб—÷л€ми-самоскидами «–∆Ћ-ћћ«-554ћ, √ј«-—ј«-53Ѕ. ѕродуктивн—÷сть низькорамного гнойорозкидача 60 т/год забезпечу—‘тьс€ при безпереб—÷йному п—÷двезенн—÷ добрив—÷.

«а технолог—÷чною схемою: ферма - бурт - поле орган—÷чне добриво накопичують у гнойосховищ—÷, пер—÷одично вивоз€ть на поле й укладывають у бурт, де збер—÷гають до внесенн€. ” де€ких випадках гн—÷й компостують з торфом. –ац—÷ональне розм—÷щенн€ на пол—÷ штабел—÷в —÷ виб—÷р —„х оптимально—„ маси дозвол€ють скоротити холост—÷ проб—÷ги прицеп—÷в-розкидач—÷в —÷ п—÷двищити —„х продуктивн—÷сть. ќптимальна маса штабел€, призначеного дл€ зимового збереженн€, 100-120 т. якщо добрива накопичують у пол—÷ в л—÷тн—÷й пер—÷од, то масу бурту можна зменшити до 20-40 т. Ўтабел€ в пол—÷ укладають р€дами. ѕерший р€д розм—÷щають на в—÷дстан—÷, р—÷вн—÷й половин—÷ довжини робочого ходу розкидача в—÷д краю пол€. Ќаступн—÷ р€ди бурт—÷в укладають на в—÷дстан—÷ повно—„ довжини робочого ходу.

ќрган—÷чн—÷ добрива —÷ компости завантажують у прицепи-розкидач—÷ й автосамосвальн—÷ засоби фронтальним тракторним навантажувачем-бульдозером, ѕЅ-35, навантажувачем-екскаватором ѕЁ-0,8Ѕ с грейферним захопленн€м.

ѕри внесенн—÷ орган—÷чних добрив працюють загоновим методом, комплектуючи заг—÷н з 3-4 гнойорозкидач—÷в —÷ одного навантажувача.

ѕри розкиданн—÷ машиною –”Ќ-15Ѕ валкувач захоплю—‘ купу добрива —÷, перем—÷щаючи —„—„, вит€га—‘ у валок. « валка добриво п—÷дхоплюють лопати обертового ротора —÷ розкидають вправо —÷ "—÷во по ходу руху агрегату.

ўоб забезпечити задану дозу, добрива вивоз€ть автосамосвалами однаково—„ вантажоп—÷дйомност—÷ —÷ розкладають купи —„х через р—÷вн—÷, заздалег—÷дь в—÷дзначен—÷ пром—÷жки. ƒл€ б—÷льш р—÷вном—÷рного розпод—÷лу добрив по поверхн—÷ “—рунту роторн—÷ розкидач—÷ повинн—÷ рухатис€ човниковим способом з подв—÷йним - перекритт€м. –оторн—÷ валкувач—÷-розкидач—÷ –”Ќ-15Ѕ рекоменду—‘тьс€ використовувати т—÷льки на щ—÷льному “—рунт—÷.

¬несенн€ безп—÷дстильного гною. Ќайб—÷льш розповсюджена система видаленн€ безп—÷дстильного р—÷дкого гною на великих тваринницьких фермах - самопливна зливальна. √н—÷й по каналах, розташованих каскадом з незначним ухилом уб—÷к гнойосховища, ст—÷ка—‘ в навозоприймач, де його витримують прот€гом восьми дн—÷в дл€ визначенн€ —÷нф—÷кованост—÷ збудниками особливо небезпечних захворювань. Ќа фермах, де худобу тримають без п—÷дстилки, повинне бути не менш двох гнойоприймач—÷в. ѕоки другий заповню—‘тьс€, у першому - гн—÷й витримують —÷ перев—÷р€ють на заражен—÷сть. « гнойоприймача в—÷н попада—‘ в гнойосховище —÷ збер—÷га—‘тьс€ там в—÷д двох до шести м—÷с€ц—÷в.

ћ—÷стк—÷сть гнойосховищ планують у залежност—÷ в—÷д тривалост—÷ збереженн€ —÷ погол—÷в'€ тварин. –екоменду—‘тьс€ 25-40 % емкостей розташовувати у прифермских гнойосховищах, а 75-60 % - у польових сховищах, що розм—÷щають у центр—÷ масив—÷в, що удобрюютьс€ [22].

–—÷дкий гн—÷й —÷з прифемских сховищ у польов—÷ транспортують по трубопроводах або цистернами-причепами. ” залежност—÷ в—÷д устаткуванн€ доставку р—÷дких орган—÷чних добрив у поле —÷ —„х внесенн€ провод€ть по наступних технолог—÷чних схемах: 1) прифермське гнойосховище - цистерна - польове гнойосховище - цистерна - розкидач - поле; 2) гнойосховище - трубопров—÷дна мережа - дощувальна установка - поле; 3) прифермське гнойосховище - цистерна - розкидач - поле.

ƒл€ перем—÷шуванн€ —÷ навантаженн€ р—÷дкого гною створений високопродуктивний навантажувач ѕЌ∆-250, що перем—÷шу—‘ гн—÷й на вс—÷й глибин—÷ сховища, подр—÷бню—‘ тверд—÷ включенн€ —÷ вантажить у цистерни-розкидач—÷ або перекачу—‘ по трубопроводу на в—÷дстань до 300 м. Ќавантажувач працю—‘ в двох вар—÷антах: моб—÷льному —÷ стац—÷онарному. ” моб—÷льному вар—÷ант—÷ навантажувач нав—÷шу—‘тьс€ на трактор класу 14 кЌ, у стац—÷онарному - працю—‘ в—÷д електродвигуна.

ƒл€ вивезенн€ в поле —÷ внесенн€ р—÷дких орган—÷чних добрив використовують тракторний прич—÷пний заправщик-жижорозкидач «∆¬-1,8, заправщик- жижорозкидач –∆–∆”-3,6 на баз—÷ автомоб—÷л€ √ј«-53ј, цистерни-розкидача –∆“-4, –∆“-8.

–озкидач р—÷дких орган—÷чних добрив –∆“-16 агрегату—‘тьс€ з тракторами  -700 —÷  -701 —÷ вносить за 1 год роботи до 70 т р—÷дких орган—÷чних добрив. –обочу р—÷дину з гнойосховища забирають в—÷дцентровим насосом, попередньо створивши вакуум у самозавантажному пристро—„ до того моменту, коли з—÷ зливального рукава р—÷дина почне надходити назад у сховище. ѕо зак—÷нченн—÷ завантаженн€ заб—÷рний рукав встановлюють у транспортне положенн€ за допомогою г—÷дроцил—÷ндра.


4. ¬икористанн€ добрив та охорона навколишнього природного середовища


4.1 «аходи безпеки при робот—÷ з добривами


ѕри робот—÷ з добривами треба дотримуватись заход—÷в особисто—„ безпеки: працювати в рукавиц€х, масках, бо багато добрив подразнюють шк—÷ру —÷ дихальн—÷ шл€хи. якщо добрива злежалис€, —„х перед внесенн€м у грунт треба подр—÷бнити, бо в—÷д ступен€ подр—÷бненн€ добрив залежить не т—÷льки зручн—÷сть внесенн€ —„х у грунт, а й ефективн—÷сть —„х.

–оботи з прийманн€ добрив на збереженн€ провод€ть п—÷д кер—÷вництвом в—÷дпов—÷дально—„ особи.

ƒо роботи з м—÷неральними добривами допускаютьс€ особи не молодш—÷ 18 рок—÷в, визнан—÷ придатними за станом здоров'€ —÷ мають посв—÷дченн€ на право роботи на в—÷дпов—÷дних машинах.

–оботи на складах м—÷неральних добрив провод€ть у спецод€з—÷ з бавовн€но—„ пилонепроникно—„ тканини, рукавиц€х —÷ чоботах.

–обоч—÷ м—÷i€ повинн—÷ бути осв—÷тлен—÷. ѕеред початком роботи перев—÷р€ють справн—÷сть машин —÷ механ—÷зм—÷в. “ехн—÷чне обслуговуванн€, регулюванн€ —÷ ремонт машин —÷ механ—÷зм—÷в виконують т—÷льки при виключених передачах —÷ непрацюючих двигунах [17].

ќсоблив—÷ вимоги необх—÷дно виконувати при робот—÷ на машинах типу ћ¬— —÷ ћ√”. ∆ивильний кабель машин п—÷дключають до електромереж—÷ напругою 330 ¬. ѕри цьому особливу увагу звертають на правильн—÷сть —÷ над—÷йн—÷сть п—÷дключенн€ жили заземлюючого кабелю. ”с—÷ механ—÷зми випробують без навантаженн€. ѕри рус—÷ машини стежать, щоб кабель не потрапив п—÷д гусеницю. «аборон€—‘тьс€ залишати ходов—÷ електродвигуни п—÷д напругою. ѕри короткочасних зупинках —÷ зупинках дл€ огл€ду машини в—÷дключають головний автомат.

«аборон€—‘тьс€ знаходитис€ перед руш—÷—‘м п—÷д час роботи; змазувати —÷ чистити машину на ходу; розкривати шухл€ди з електроапаратурою; ремонтувати машину, не в—÷дключивши не—„ в—÷д живильного стовпчика; експлуатувати несправну машину; транспортувати машину, не в—÷дключивши живильний кабель.

ѕеред роботою на навантажувачах визначають в—÷дпов—÷дн—÷сть маси вантажу вантажоп—÷д—÷ймаючо—„ машини. ѕри робот—÷ стежать за р—÷вном—÷рним розпод—÷лом вантажу по ширин—÷ —÷ довжин—÷ вилок захопленн€; за тим, щоб вантаж не виступав за меж—÷ вил б—÷льш н—÷ж на одну третину його довжини —÷ щоб при рус—÷ рама вантажоп—÷дйомника був нахилений, а вантаж знаходивс€ на висот—÷ не б—÷льш 30-40 см в—÷д р—÷вн€ п—÷длоги. Ќе можна п—÷дн—÷мати й опускати вантаж п—÷д час руху. «аборон€—‘тьс€ перевозити людей на п—÷ддонах —÷ вилах навантажувача. ¬од—÷й зобов'€заний спов—÷льнювати рух навантажувача —÷ давати сигнали при про—„зд—÷ повз двер—÷ —÷ через ворота, а також на поворотах. ѕерш н—÷ж зм—÷нити напр€мок руху (уперед, назад), вод—÷й повинен зупинити навантажувач.

¬од—÷й повинен уважно стежити за про—„зною частиною при рус—÷; ви—„жджати на платформу передн—÷м ходом —÷ по попередньо випробуваному на м—÷цн—÷сть трапов—÷ або настилов—÷.

ƒл€ регулюванн€ —÷ змащенн€ вузл—÷в транспортер—÷в необх—÷дн—÷ повна —„хн€ зупинка —÷ вимиканн€ електроживленн€. —тр—÷чку транспортер—÷в м—÷ст€ть у чистот—÷, не допускаючи —„—„ замаслюванн€. «аборон€—‘тьс€ перем—÷щати транспортер у робочому положенн—÷, очищати стр—÷чку руками при його робот—÷, а також накидати не—„ на ведучий ролик.

–озтиранн€ —÷ здр—÷бнюванн€ твердих м—÷неральних добрив. ƒо обслуговуванн€ машин допускаютьс€ особи, що пройшли навчанн€ й —÷нструктаж з техн—÷ки безпеки при робот—÷ з розтирачем-подр—÷бнювачем. «апалюванн€ машини провод€ть у спец—÷ально передбачених м—÷i€х по кутах бункера, позначених написом "ƒ ".

ѕ—÷дн—÷матис€ в бункер розтирача-подр—÷бнювача можна т—÷льки за допомогою передбачено—„ дл€ ц—÷—‘—„ мети сход—÷в. ѕри пере—„здах розтирач-подр—÷бнювач перевод€ть у транспортне положенн€. ѕрич—÷пний пристр—÷й трактора в транспортному положенн—÷ повинен бути п—÷дн€тим на висоту не б—÷льш 500 мм.

ѕеред початком роботи огл€дають м—÷i€ кр—÷пленн€ основних вузл—÷в, перев—÷рюють, чи —‘ огороджувальн—÷ щитки —÷ захисн—÷ кожухи, перевод€ть пристр—÷й дл€ видаленн€ м—÷шкотари в робоче положенн€. ѕеред включенн€м приводу машини тракторист да—‘ попереджуючий сигнал [17].

 атегорично заборон€—‘тьс€: перевозити людей у бункерах розтирача-подр—÷бнювача, пере—„жджати з завантаженим бункером розтирачем-подр—÷бнювачем, працювати без опущено—„ опорно—„ лапи, регулювати —÷ ремонтувати вузли при включеному двигун—÷ трактора, розтарювати —÷ подр—÷бнювати добрива в складах без штучно—„ вентил€ц—÷—„, працювати без захисних кожух—÷в —÷ огороджувальних щитк—÷в, працювати без засоб—÷в —÷ндив—÷дуального захисту.

¬несенн€ твердих м—÷неральних добрив. ѕрацювати на машинах дл€ внесенн€ добрив дозвол€—‘тьс€ в спец—÷альному од€з—÷ з пилонепроникно—„ тканини, гумових чоботах —÷ рукавичках, респ—÷ратор—÷;

ѕри завантаженн—÷ машин дл€ внесенн€ добрив навантажувачами виходити з каб—÷ни —÷ залишати трактор дозвол€—‘тьс€ т—÷льки при опущеному на землю ковш—÷. ѕ—÷д час роботи не можна п—÷дходити до навантажувачам з боку робочих орган—÷в, сто€ти на штабел—÷ добрив; працюючи з автомоб—÷льними —÷ тракторними самосвальними причепами, не можна включати г—÷дроцил—÷ндр п—÷дн—÷мального механ—÷зму платформи при вс—÷х закритих або в—÷дкритих запорах —„—„ п—÷дстави, п—÷дн—÷мати навантажену платформу з закритими бортами, а також в—÷дкривати запори при п—÷дн€т—÷й платформ—÷.

 узовн—÷ машини —÷ туков—÷ с—÷валки можна заправл€ти т—÷льки при повн—÷й зупинц—÷ агрегату.

«аборон€—‘тьс€ перевозити людей у кузов—÷ причепа, знаходитис€ поблизу розкидають орган—÷в п—÷д час роботи.

«бер—÷ганн€ —÷ навантаженн€ в транспортн—÷ засоби пилопод—÷бних добрив. ƒо обслуговуванн€ пневмотранспортного устаткуванн€ й устаткуванн€ по пов—÷троп—÷дготовц—÷ допускаютьс€ особи, що пройшли навчанн€ по експлуатац—÷—„ устаткуванн€ —÷ судин, що працюють п—÷д тиском.

ѕрацювати з пилопод—÷бними добривами потр—÷бно в спец—÷альному од€з—÷ з пилозахистно—„ тканини, спец—÷альному шолом—÷, брезентових рукавичках або рукавиц€х —÷з довгими, до л—÷ктьового згину, кра€ми, брезентових бахилах або гумових чоботах, захисних окул€рах закритого типу з—÷ схованими вентил€ц—÷йними отворами —-5, —-6, —-33. ƒл€ попередженн€ запот—÷ванн€ стекол застосовують спец—÷альне змащенн€ "“≈∆≈", сухе туалетне мило. ƒл€ захисту орган—÷в диханн€ користуютьс€ протипиловими респ—÷раторами ”-2 , ‘-62Ў, "јстра-2" —÷ "ѕелюсток". ¬икористанн€ ватно-марлевих пов'€зок заборон€—‘тьс€.

≈ксплуатац—÷ю силосних склад—÷в дл€ збереженн€ фосфоритного борошна —÷ вапн€них матер—÷ал—÷в варто проводити в строг—÷й в—÷дпов—÷дност—÷ з правилами.

ѕри робот—÷ з електроустаткуванн€м необх—÷дно дотримувати ѕравила техн—÷чно—„ експлуатац—÷—„ —÷ безпеки обслуговуванн€ електроустановок промислових п—÷дпри—‘мств напругою 1000 ¬.

ѕри розвантажувальних роботах зал—÷зничний вагон загальмовують сто€ночним гальмом або п—÷д колеса п—÷дкладають башмаки. ¬—÷дкривати верхн—÷й люк у вагона-цементовоза з пневморозвантажувачем дозвол€—‘тьс€ т—÷льки при в—÷дсутност—÷ тиску пов—÷тр€ в —‘мност—÷.  онтрольно-вим—÷рювальну апаратуру встановлюють на видному м—÷i—÷ —÷ добре осв—÷тлюватись. «аборон€—‘тьс€ працювати з несправними манометрами. ѕерев—÷р€ти —÷ пломбувати манометр потр—÷бно не р—÷дше одного разу на р—÷к, а також п—÷сл€ кожного ремонту. Ќе р—÷дше одного разу в три м—÷с€ц—÷ перев—÷р€ють прилад контрольним манометром, результати перев—÷рки занос€ть у спец—÷альний журнал.

ѕри експлуатац—÷—„ пневматичного розвантажника пилопод—÷бних добрив —÷ матер—÷ал—÷в “ј-32 заборон€—‘тьс€ знаходитис€ на в—÷дстан—÷ ближче 2 м в—÷д заб—÷рного пристрою, а також перем—÷щати його на себе. Ќа зовн—÷шн—÷й ст—÷н—÷ вагона, що розвантажу—‘тьс€, вив—÷шують попереджувальну табличку. ѕри п—÷двищенн—÷ тиску в зм—÷шувальн—÷й камер—÷ розвантажника б—÷льш 0,14 ћѕа необх—÷дно в—÷дключити електродвигун приводу шнека, перекрити подачу стиснутого пов—÷тр€ в зм—÷шувальну камеру € усунути причину цього. Ќавколо осаджувально—„ камери розвантажника повинне бути в—÷льний прост—÷р не менш 0,8 м.

«аборон€—‘тьс€ працювати на несправному розвантажнику, в—÷дкривати люки камери шнека, камери ф—÷льтр—÷в —÷ зм—÷шувально—„ камери до повно—„ зупинки двигуна —÷ зниженн—÷ тиску в зм—÷шувальн—÷й камер—÷ до нул€; включати електродвигун приводу шнека при заповненому добривами корпус—÷ шнека; включати вакуум-насос без води; включати в зимовий час електродвигун вакуум-насоса без попереднього провертанн€ його ротора вручну; працювати з вакуум-насосом, €кщо у вод—÷, що виходить з водов—÷дд—÷льного бака, знаход€тьс€ добрива [11].

ѕри обслуговуванн—÷ ф—÷льтра рукавного —ћ÷-166 категорично заборон€—‘тьс€ зам—÷нювати рукава в працююч—÷й секц—÷—„ ф—÷льтра; в—÷дкривати нижн—÷й люк при в—÷дкритих кришках на верхн—÷й площадц—÷ без установленого попереджувального напису "Ќе входити"; проводити €к—÷-небудь роботи без огородженн€ площадок —÷ сход.

ѕ—÷д час розвантаженн€ цистерн заборон€—‘тьс€ проводити ремонтн—÷ роботи, пов'€зан—÷ з кр—÷пленн€м з'—‘днань, що знаход€тьс€ п—÷д тиском.

«аборон€—‘тьс€ використовувати стац—÷онарний компресор, що не ма—‘ авар—÷йно—„ сигнал—÷зац—÷—„, не постачений манометром, попереджувальним клапаном —÷ термометром, при висв—÷тленн—÷ менш 60 лк, в—÷дсутност—÷ заземленн€, п—÷сл€ зак—÷нченн€ терм—÷ну д—÷—„ останн—÷х —÷спит—÷в.

ѕеред початком внесенн€ добрив необх—÷дно огл€нути т€гач —÷ цистерну-нап—÷вприч—÷п —÷ переконатис€ в справност—÷ механ—÷зм—÷в —÷ пристро—„в; перев—÷рити герметичн—÷сть з'—‘днанн€ пов—÷тропровод—÷в, люк—÷в —÷ вентил—÷в; справн—÷сть розпилюючо—„ насадки запоб—÷жних клапан—÷в, захисних кожух—÷в. «аборон€—‘тьс€ в—÷дкривати люки —÷ роз'—‘днувати шланги, коли цистерна знаходитьс€ п—÷д тиском; п—÷двищувати тиск у цистерн—÷ понад 0,25 ћѕа.

–обота з м—÷неральними добривами в захищеному “—рунт—÷. ƒо роботи з м—÷неральними добривами не допускаютьс€ ваг—÷тн—÷ ж—÷нки, матер—÷, що годують, а також особи, що мають рани, €к—÷ не зажили.

ѕеред входом на склад прим—÷щенн€ попередньо пров—÷трюють. ” ньому не можна курити, користуватис€ в—÷дкритим вогнем, споживати —„жу —÷ воду. ќбслуговуючий персонал знаходитьс€ в прим—÷щенн—÷ складу т—÷льки п—÷д час виконанн€ усередин—÷ складських роб—÷т. ¬есь —÷нший час склад повинен бути закритий на замок. якщо п—÷д час роботи використовують респ—÷ратор, то через щогодини робл€ть 10-хвилинну перерву дл€ в—÷дпочинку на св—÷жому пов—÷тр—÷.

ѕ—÷сл€ роботи з м—÷неральними добривами зн—÷мають спецод€г, протирають рушником шию, обличч€ —÷ руки, пот—÷м миють —„х водою з милом або приймають душ.

ѕри отру—‘нн—÷ добривами потерп—÷лого вивод€ть з зони небезпеки, зв—÷льн€ють в—÷д забрудненого та т—÷сного од€гу, забезпечують приплив св—÷жого пов—÷тр€, не даючи охолоджуватис€ т—÷лу. ѕри утрат—÷ св—÷домост—÷ дають вдихнути нашатирний спирт. ¬ ус—÷х випадках отру—‘нн€ викликають л—÷кар€ або в—÷двоз€ть потерп—÷лого в найближчу л—÷карню.


4.2 «в`€зок м—÷ж п—÷двищенн€м концентрац—÷—„ важких метал—÷в у грунт—÷ з викорстан€м м—÷неральних добрив


јнал—÷з стану земельних ресурс—÷в област—÷ св—÷дчить про на€вн—÷сть деградованих та малопродуктивних земель, €к—÷ п—÷дл€гають консервац—÷—„ на загальн—÷й площ—÷ 138,3 тис. га. ” 2006 роц—÷ зд—÷йснено консервац—÷ю 0,5 тис. га малопродуктивних земель, консервац—÷€ деградованих земель не проводилась. —таном на 01.01.2007 року потребують консервац—÷—„ 137,8 тис. га земель.

јнал—÷з динам—÷ки агрох—÷м—÷чних показник—÷в “—рунт—÷в за 7 останн—÷х рок—÷в показав, що вм—÷ст основних елемент—÷в живленн€ (фосфору —÷ кал—÷ю), кальц—÷ю сутт—‘во знизивс€, “—рунти п—÷дкислились, вм—÷ст гумусу дещо п—÷двищивс€.

¬ 2006 роц—÷ у “—рунтах с—÷льськогосподарських уг—÷дь ¬арвинського, “алала—„вського, Ѕахмацького, Ѕорзн€нського та  улик—÷вського район—÷в визначавс€ вм—÷ст найб—÷льш небезпечних дл€ довк—÷лл€ важких метал—÷в - свинцю та кадм—÷ю [16].

Ќайвищий середн—÷й показник вм—÷сту свинцю в “—рунт—÷ ви€влено в Ѕорзн€нському район—÷ - 6,45 мг/кг “—рунту, що оц—÷ню—‘тьс€ €к пом—÷рний р—÷вень забрудненн€. Ќайвище значенн€ вм—÷сту цинку ви€влено також у Ѕорзн€нському район—÷ - 16,50 мг/кг “—рунту, що оц—÷ню—‘тьс€ €к п—÷двищений р—÷вень забрудненн€. —ередн—÷й вм—÷ст свинцю у “—рунтах чотирьох район—÷в становить 5,97 мг/кг “—рунту, що близько до показник—÷в в ц—÷лому по 22 районах област—÷. ћ—÷н—÷мальний вм—÷ст свинцю по чотирьох районах, €к —÷ в ц—÷лому по област—÷, ма—‘ фонове значенн€.

Ќайб—÷льший середн—÷й вм—÷ст кадм—÷ю ви€влено в “—рунтах с—÷льгоспуг—÷дь Ѕорзн€нського району - 0,18 мг/кг, що в—÷дпов—÷да—‘ слабкому р—÷вню забрудненн€. Ќайменший середн—÷й вм—÷ст цього токсиканту дор—÷внював 0,14 мг/кг. ћ—÷н—÷мальний вм—÷ст його ма—‘ фонове значенн€. ѕеревищень √ƒ  кадм—÷ю при досл—÷дженн€х в 2006 роц—÷ в чотирьох районах, €к —÷ в ц—÷лому по област—÷ не ви€влено.

—л—÷д в—÷дм—÷тити, що “—рунтовий покрив област—÷ представлений здеб—÷льшого малогумусними, легкими за гранулометричним складом “—рунтами, €к—÷ мають низьку буферну здатн—÷сть, що обмежу—‘ —„х можливост—÷ до —÷нактивац—÷—„ техногенних важких метал—÷в. “ому вм—÷ст в таких “—рунтах нав—÷ть в—÷дносно невеликих к—÷лькостей важких метал—÷в може привести до небезпечного забрудненн€ ними с—÷льськогосподарсько—„ продукц—÷—„.

¬м—÷ст залишкових к—÷лькостей ƒƒ“, √’÷√ в 2006 роц—÷ в “—рунт—÷ був визначений в 403 зразках “—рунту на територ—÷€х, що прил€гають до склад—÷в пестицид—÷в. ¬ 2006 роц—÷ пестицидами було забруднено: ƒƒ“ - 19 %, ќ≥-√’÷√- 3 % зразк—÷в “—рунту. ” 8 зразках “—рунту ви€влено перевищенн€ √ƒ  по ƒƒ“.

¬ 403 зразках “—рунту визначали вм—÷ст пестицид—÷в симм-тр—÷азиново—„ групи. “ак було ви€влено забрудненн€: прометрином - 3 % зразк—÷в, 2 з €ких мають перевищенн€ √ƒ , атразином - 6 %, симазином - 3 %, 1 зразок з перевищенн€м √ƒ .

ќхорона земельних ресурс—÷в в—÷д деградац—÷—„ - одна з найважлив—÷ших проблем сучасност—÷. ¬исокий р—÷вень с—÷льськогосподарського осво—‘нн€ —÷ розораност—÷ територ—÷—„ област—÷ та на€вн—÷сть значних площ еродованих земель вимага—‘ нових п—÷дход—÷в до вир—÷шенн€ ц—÷—‘—„ проблеми. ќдним з найефективн—÷ших ресурсних засоб—÷в п—÷дтриманн€ родючост—÷ “—рунт—÷в на оптимальному р—÷вн—÷ —‘ застосуванн€ орган—÷чних та м—÷неральних добрив. ƒози та сп—÷вв—÷дношенн€ —„х повинн—÷ в—÷дпов—÷дати б—÷олог—÷чним особливост€м культур, враховувати вм—÷ст у “—рунтах елемент—÷в живленн€, повн—÷стю компенсувати винос —„х урожа—‘м та забезпечувати до певно—„ м—÷ри нагромадженн€ необх—÷дних поживних речовин у “—рунт—÷ [16].

¬ пер—÷од —÷нтенсивно—„ х—÷м—÷зац—÷—„ (1971-1990 роки) обс€ги застосуванн€ добрив в област—÷ пост—÷йно зростали —÷ в 1986-1990 роках дос€гли в середньому 164 кг/га поживних речовин тук—÷в —÷ 10,7 т/га орган—÷чних добрив. ѕри цьому добрива застосовувались комплексно, збалансовано за елементами живленн€.

“аким чином, створювались передумови дл€ дос€гненн€ стану родючост—÷ “—рунт—÷в, €кий забезпечував би одержанн€ стаб—÷льних урожа—„в с—÷льськогосподарських культур досить високого р—÷вн€.

ѕроте, за останн—‘ дес€тир—÷чч€ обс€ги застосуванн€ добрив значно зменшились. ¬ середньому за 2001-2005 роки на 1 га пос—÷вно—„ площ—÷ було внесено по 31 кг поживних речовин м—÷неральних —÷ 1,6 тонни орган—÷чних добрив, що, пор—÷вн€но з 1986-1990 роками менше, в—÷дпов—÷дно, в 5,3 —÷ 6,7 раз—÷в.

јнал—÷з даних статистично—„ зв—÷тност—÷ (форми 29-с.-г. тјё«б—÷р урожаю с—÷льськогосподарських культур та плодо€г—÷дних насаджень в област—÷ у 2006 роц—÷" —÷ форми 9-б-с.-г. - тјё¬несенн€ м—÷неральних та орган—÷чних добрив п—÷д урожай 2006 року в с—÷льськогосподарських п—÷дпри—‘мствах област—÷") показу—‘, що п—÷д урожай 2006 року було внесено 33,9 тис. тонн поживних речовин м—÷неральних добрив, що на 10,7 тис. тонн б—÷льше, н—÷ж в середньому за 2001-2005 роки. ¬—÷дпов—÷дно, —÷ р—÷вень удобренн€ 1 га зб—÷льшивс€ з 31 до 48 кг на 1 га. Ќезважаючи на зб—÷льшенн€ обс€г—÷в застосуванн€ тук—÷в, компенсац—÷€ ними виносу основних елемент—÷в живленн€ урожа—‘м с—÷льськогосподарських культур була дуже низькою —÷ становила: по азоту - 47 %, по фосфору - 22 %, по кал—÷ю - 9 %.

—итуац—÷€ ускладню—‘тьс€ сутт—‘вим дисбалансом внесених у “—рунт поживних речовин. ѕри рекомендованому сп—÷вв—÷дношенн—÷ N:P:K=1,0:0,8:1,0 фактично в 2006 роц—÷ воно становило 1,0:0,17:0,17. «начна перевага в обс€гах застосуванн€ тук—÷в азотних добрив приводить до нерац—÷онального, малоефективного та збиткового —„х використанн€, подальшого п—÷дкисленн€ “—рунт—÷в, зб—÷льшенн€ —÷нтенсивност—÷ забур`€ненн€ пол—÷в. ¬исока ефективн—÷сть одностороннього внесенн€ азоту спостер—÷га—‘тьс€ лише на “—рунтах, €к—÷ мають оптимальний вм—÷ст фосфору —÷ кал—÷ю, проте, так—÷ “—рунти займають лише 9-16 % орних земель.

ѕор—÷внюючи р—÷вень внесенн€ м—÷неральних добрив п—÷д урожай с—÷льськогосподарських культур в 2006 роц—÷ з попередн—÷м 2005 роком, сл—÷д в—÷дзначити, що 12 район—÷в област—÷ зб—÷льшили обс€ги застосуванн€ тук—÷в. –ешта район—÷в допустила зменшенн€ —„х застосуванн€. Ќайб—÷льшого приросту щодо внесенн€ поживних елемент—÷в у “—рунт дос€гнуто в ѕрилуцькому район—÷ - 44 кг/га, ¬арвинському - 28, –∆чн€нському - 22, Ѕахмацькому - 20 кг. ѕроте, у 8 районах цей прир—÷ст не перевищив 10 кг/га.

јнал—÷з стану внесенн€ добрив дл€ п—÷дживленн€ “—рунт—÷в вказу—‘ на значну строкат—÷сть ситуац—÷—„ по районах. якщо в Ѕобровицькому район—÷ р—÷вень застосуванн€ тук—÷в дос€г в середньому 111 кг/га, Ќос—÷вському - 104, ¬арвинському - 75, ѕрилуцькому - 74, то в Ќ.-——÷верському, —емен—÷вському, –—÷пкинському, “алала—„вському районах в—÷н не перевищу—‘ 10 кг/га.

¬ ц—÷лому по област—÷ в 2006 роц—÷ м—÷неральних добрив не застосовували 230 господарств (40 %), ще 94 господарства (16 %) внесли —„х менше 10 кг/га. ѕлоща внесенн€ м—÷неральних добрив у 2006 роц—÷ склала 51 % в—÷д загально—„ пос—÷вно—„ площ—÷, що на 12 % б—÷льше, н—÷ж у 2005 роц—÷. Ќа 1 гектар пос—÷вно—„ площ—÷ було внесено в середньому 48 кг поживних речовин, з них азоту - 36, фосфору - 6, кал—÷ю - 6 кг.


4.3 «абрудненн€ оточуючого середовища компонентами м—÷нерального живленн€ рослин


ќсновними джерелами н—÷тратного забрудненн€, п—÷д €ким звичайно розум—÷ють забрудненн€ "асне н—÷тратами, н—÷тритами —÷ N-н—÷трозоам—÷нами, —‘ висок—÷ дози азотних м—÷неральних —÷ орган—÷чних добрив, а також пестициди при систематичному насиченн—÷ ними пос—÷в—÷в. ѕотрапл€нн€ в грунт стоку тваринницьких комплекс—÷в ускладню—‘ цю проблему.

як в—÷домо, транспортн—÷ втрати м—÷неральних добрив на шл€ху в—÷д заводу до пол€ становл€ть 10 тј‘ 12 %, що спри€—‘ пост—÷йному забрудненню навколишнього середовища. ѕеревезенн€ —„х у тар—÷ може докор—÷нно пол—÷пшити становище. “ак, середн—÷ розм—÷ри втрат затареного суперфосфату в 2,5 раза менш—÷, н—÷ж незатареного [13].

«астосуванн€ м—÷неральних добрив у незбалансованому за основними елементами живленн€ сп—÷вв—÷дношенн—÷ також —‘ одн—÷—‘ю з причин забрудненн€ продукц—÷—„. ƒл€ умов ”кра—„ни оптимальним дл€ вс—÷х с—÷льськогосподарських культур вважа—‘тьс€ сп—÷вв—÷дношенн€ N : –2ќ5:  2ќ = 1 : 0,9 : 0,8. ѕо фондах м—÷неральних добрив, вид—÷лених с—÷льському господарству в ”кра—„н—÷ у 1986 p., фактичне сп—÷вв—÷дношенн€ становило 1 : 0,56 : 0,6, у 1988-мутј‘ 1 : 0,61 : 0,67, тобто в—÷дбува—‘тьс€ поступове наближенн€ його до оптимального. ѕроте й при оптимальному сп—÷вв—÷дношенн—÷ внесенн€ п—÷двищених —÷ високих доз м—÷неральних добрив, насамперед азотних, може бути причиною еколог—÷чного забрудненн€. ÷е п—÷дтверджу—‘тьс€ численними експериментальними даними, €к—÷ св—÷дчать про те, що коеф—÷ц—÷—‘нти використанн€ фосфорних —÷ кал—÷йних добрив р—÷зними с—÷льськогосподарськими культурами вар—÷юють у межах 15 тј‘ 25 —÷ 50 тј‘ 70%, азотних тј‘ 50 тј‘ 60%. ”становлено також, що в “—рунт—÷ закр—÷плю—‘тьс€ 20 тј‘ 40% азоту, вимива—‘тьс€ у вигл€д—÷ н—÷трат—÷в з кореневм—÷сного шару тј‘ до 10 %, а вид—÷л€—‘тьс€ у вигл€д—÷ газопод—÷бних сполук (N2, NO, NO2) - 20 - 40%.

Ќевикористан—÷ с—÷льськогосподарськими культурами поживн—÷ речовини за певних умов —‘ джерелом антропогенного забрудненн€ [13].

≈колог—÷чне забрудненн€ значною м—÷рою пов'€зане з ущ—÷льненн€м “—рунту, €ке в—÷дбулос€ в результат—÷ впровадженн€ в с—÷льськогосподарське виробництво енергом—÷стких трактор—÷в, що призвело до зниженн€ врожайност—÷ зернових культур у середньому на 20 % —÷ марному (до 40 %) витрачанню добрив.

Ќегативн—÷ еколог—÷чн—÷ насл—÷дки можуть спричин€ти не лише азотн—÷, але й фосфорн—÷ добрива. “ак, нагромадженн€ фтору в “—рунт—÷, €ке належить до €вищ небажаних, пов'€зують —÷з внесенн€м фосфорних добрив. «окрема, з одн—÷—‘ю тонною суперфосфату в грунт потрапл€—‘ до 15 кг фтору, а з тонною амофосу тј‘ до 50 кг. ѕри цьому в “—рунт—÷ залиша—‘тьс€ до 95 % фтору, що внесено з добривами, а вм—÷ст цього елемента в дерново-п—÷дзолистих “—рунтах п—÷двищу—‘тьс€ на 5 % за р—÷к.

¬—÷дм—÷чено нагромадженн€ фтору в чорноземах —÷ в рослинах при систематичному застосуванн—÷ суперфосфату, в €кому фтор м—÷ститьс€ в розчинн—÷й форм—÷ й легко засвою—‘тьс€ рослинами.

«а даними Ѕ. ј. ягод—÷на [1], надходженн€ фтору в грунт при сучасному св—÷товому виробництв—÷ фосфорних добрив (300 млн. т –2ќ5 за р—÷к) може становити 2 тј‘ 3 млн.т. ѕ—÷двищенн€ концентрац—÷—„ фтору порушу—‘ структуру асим—÷л€ц—÷йного апарата, що призводить до гальмуванн€ процес—÷в фотосинтезу, диханн€ й росту с—÷льськогосподарських рослин, негативно вплива—‘ на —„хню продуктивн—÷сть [16].

«абрудненн€ рослинно—„ продукц—÷—„ фтором в—÷дбува—‘тьс€ при вм—÷ст—÷ водорозчинного фтору в чорнозем—÷ на р—÷вн—÷ 12,5 мг на 1 кг “—рунту. ќчевидно, цей р—÷вень його вм—÷сту необх—÷дно вважати гранично допустимою концентрац—÷—‘ю цього елемента, €ка на малобуферних “—рунтах, в—÷рог—÷дно, буде нижчою.

≈колог—÷чн—÷ насл—÷дки застосуванн€ фосфорних добрив пов'€зан—÷ —÷з зб—÷льшенн€м надходженн€ фосфору у водн—÷ об'—‘кти, €кий виклика—‘ пор€д з —÷ншими поживними елементами посилене розкладанн€ планктону, заболоченн€ водойм —÷ загибель водних орган—÷зм—÷в через деф—÷цит розчинного у вод—÷ кисню. «а розрахунками ¬. ћ.  уде€рова та —÷нших (1984), щор—÷чно з 1 га орних земель вимива—‘тьс€ до 100 кг азоту, 5 кг –2ќ5 —÷ 60 кг  2ќ (при змиванн—÷ з поверхн—÷ “—рунту м—÷л—÷метрового шару втрача—‘тьс€ в—÷д 14 до 34кг/га –2ќ5).

¬с—÷ ц—÷ факти св—÷дчать про те, що необх—÷дний суворо науковий п—÷дх—÷д до застосуванн€ не лише азотних, але й фосфорних добрив, що м—÷ст€ть фтор, надлишок €кого супроводжу—‘тьс€ флюорозом зуб—÷в, хребта, пригн—÷ченн€м фосфорно-кальц—÷—‘вого —÷ ферментного обм—÷ну в орган—÷зм—÷ теплокровних [10].

ќсобливо—„ обережност—÷ сл—÷д дотримуватись при фосфоритуванн—÷ кислих “—рунт—÷в високими дозами фосфоритного борошна (1тј‘2 т/га), в €кому, кр—÷м токсичного фтору, м—÷ститьс€ р€д важких метал—÷в (кадм—÷й, стронц—÷й, ванад—÷й та —÷н.). ¬их—÷д пол€га—‘ в переход—÷ до застосуванн€ знефторених фосфорних добрив. Ќеобх—÷дно також враховувати, що токсичн—÷сть фосфору дл€ людини залежить в—÷д сп—÷вв—÷дношенн€ —аќ : –2ќ5. Ќешк—÷дливим вважа—‘тьс€ сп—÷вв—÷дношенн€ 1 : 1 —÷ 1 : 1,5 (надлишок фосфору може викликати р—÷зн—÷ захворюванн€).

 ал—÷йн—÷ м—÷неральн—÷ добрива небезпечн—÷ насамперед вм—÷стом хлору, €кий пог—÷ршу—‘ €к—÷сть урожаю (картопл—÷, овоч—÷в, винограду, тютюну, цитрусових —÷ пр€дивних культур). ѕ—÷двищений вм—÷ст кал—÷ю в кормових травах може призвести до отру—‘нн€ тварин, а застосуванн€ високих доз кал—÷йних добрив тј‘ до забрудненн€ водойм.

«а достатнього зволоженн€ втрати кал—÷ю з ф—÷льтрац—÷йними водами становл€ть 10 тј‘ 20 кг/га. ѕри п—÷двищен—÷й концентрац—÷—„ кал—÷ю в “—рунтовому розчин—÷ порушу—‘тьс€ сп—÷вв—÷дношенн€ —а :  , Mg :  , ўо може призвести до вит—÷сненн€ з грунтовбирного комплексу двовалентних кат—÷он—÷в —÷ проникненн€ —„х вглиб по проф—÷лю, втрат кальц—÷ю з дренажними водами, розм—÷р €ких може дос€гти 1 т/га. ÷ей процес значно посилю—‘тьс€ п—÷д впливом високих доз кислих добрив [13].

ўодо м—÷кроелемент—÷в, то, €к в—÷домо, вони особливо ефективн—÷ за —÷нтенсивно—„ х—÷м—÷зац—÷—„. ѕроте сл—÷д зазначити, що де€к—÷ з них тј‘ м—÷дь, цинк, бор —÷ мол—÷бден тј‘ належать до елемент—÷в, €к—÷ потенц—÷йно забруднюють грунт, а дл€ марганцю нав—÷ть установлена гранично допустима концентрац—÷€ в “—рунт—÷.

ќсновними джерелами вид—÷ленн€ пилу в пов—÷тр€ робочо—„ зони при нин—÷шн—÷х технолог—÷чних схемах навантажувально-розвантажувальних роб—÷т з м—÷неральними добривами :

- м—÷i€ висипу (трюми суден, зал—÷зничн—÷ вагони, склади) м—÷неральних добрив —÷з перевантажувального комплексу ( грейдери, вагоноперекидач—÷, стр—÷чков—÷ конве—‘ри, пересипн—÷ станц—÷—„);

- м—÷i€ завантаженн€ та вивантаженн€ дорожньо-транспортних засоб—÷в при використанн—÷ вс—÷х вид—÷в перевантажувального устаткуванн€;

- викид запиленого пов—÷тр€ через очисн—÷ ф—÷льтри циклон—÷в-завантажувач—÷в при перевантаженн—÷ м—÷неральних добрив пневмотранспортом;

- здуванн€ пилу з конве—‘рно—„ стр—÷чки транспортера, вибиванн€ пилу з-п—÷д укритт—÷в на пересипних станц—÷€х та у перевантажувальних наземних, морських та р—÷чкових комплексах.

 онцентрац—÷€ пилу, пар—÷в та газопод—÷бних речовин в пов—÷тр—÷ робочо—„ зони залежить в—÷д виду роб—÷т, р—÷вн€ механ—÷зац—÷—„ виробничого процесу, агрегатного стану добрив та повнот—÷ дотриманн€ сан—÷тарних норм. “ак, при розвантаженн—÷ гранульованих м—÷неральних добрив —÷з вагон—÷в загального призначенн€ концентрац—÷—„ —„х пилу у вагон—÷ визначались в межах в—÷д 280 до 390 мг/м3, при розвантаженн—÷ порошковидних тј‘ в—÷д 2500 до 4600 мг/м3. ѕри розвантаженн—÷ вагона типу "’опер", загруженого гранульованими м—÷неральними добривами , концентрац—÷—„ пилу коливались в—÷д 41,0 мг/м3 до 235 мг/м3. ѕри цьому концентрац—÷—„ пилу м—÷неральних добрив у складських прим—÷щенн€х становили: 23,0-58,0 мг/м3 при розвантаженн—÷ гранульованих добрив —÷ 85,0-370,0 мг/м3 при розвантаженн—÷ пиловидних.

ѕ—÷д час в—÷дпуску гранульованих та пиловидних м—÷неральних добрив з—÷ складу при погрузц—÷ в автомоб—÷л—÷ за допомогою навантажувача багато ковшового та навантажувача фронтально-перекидного ѕЅ-35 концентрац—÷—„ пилу становили 49,0-70,0 мг/м3 та 93,0-700,0 мг/м3, в—÷дпов—÷дно. ѕ—÷д час навантаженн€ гранульованого суперфосфату вручну (лопатами) концентрац—÷€ пилу становить 140-856 мг/м3 пов—÷тр€. ѕри немехан—÷зованому проведенн—÷ роб—÷т, пов'€заних з п—÷дготовкою гранульованих м—÷неральних добрив до внесенн€ (подр—÷бненн€, прос—÷ванн€, приготуванн€ тукосум—÷шей), у пов—÷тр—÷ робочо—„ зони м—÷ститьс€ в—÷д 208 до 960 мг/м3 пилу [15].

ѕодр—÷бненн€ н—÷троамофоски супроводжу—‘тьс€ пилоутворенн€м в к—÷лькост—÷ 426,2¬±84,6 мг/м3, затаренн€ в м—÷шки тј‘ 51,88¬±13,30 мг/м3.  онцентрац—÷—„ фосфорного та с—÷рчаного анг—÷дрид—÷в визначались в концентрац—÷€х 2,62¬±0,14 та 8,33 мг/м3, в—÷дпов—÷дно, окисли азоту —÷ ам—÷ак значно нижче гранично допустимих концентрац—÷й.

ѕ—÷д час п—÷дготовки тукосум—÷ш—÷ простих м—÷неральних добрив в польових умовах (на площадц—÷ прицепа) вм—÷ст пилу м—÷неральних добрив в пов—÷тр—÷ робочо—„ зони колива—‘тьс€ в—÷д 4,0 до 12 мг/м3.

ѕри частков—÷й механ—÷зац—÷—„ внутр—÷шньоскладських роб—÷т (подр—÷бленн€ залежаних добрив ), використанн—÷ подр—÷бнювача »—”-4 та стр—÷чкового транспортера пилоутворенн€ зменшу—‘тьс€.  онцентрац—÷€ пилу в пов—÷тр—÷ робочо—„ зони склада—‘ 13,1¬±3,5 мг/м3.

ѕ—÷д час застосуванн€ ам—÷ачно—„ води при —„—„ транспортуванн—÷ та внесенн—÷ в грунт за допомогою культиватора  –Ќ-4,2√ ам—÷ак в пов—÷тр—÷ робочо—„ зони механ—÷затор—÷в не визначавс€. ѕри заповненн—÷ ам—÷ачною водою транспортного агрегату «∆¬-1,8 ам—÷ак визначавс€ в концентрац—÷€х 2,86¬±0,64 мг/м3. ѕри внесенн—÷ ам—÷ачно—„ води в грунт за допомогою агрегата √јЌ-8 концентрац—÷—„ ам—÷аку в пов—÷тр—÷ робочо—„ зони механ—÷затор—÷в коливались в межах 0,3-12,0 мг/м3, а п—÷д час заправки агрегата без використанн€ закрито—„ системи трубопровод—÷в та "газово—„ обв'€зки" к—÷льк—÷сть ам—÷аку дос€гала 280 мг/м3.

ѕри застосуванн—÷ м—÷неральних добрив , а також при догл€д—÷ за рослинами пиловий фактор —‘ одним —÷з пров—÷дних. √—÷г—÷—‘н—÷чна значим—÷сть даного фактору в значн—÷й м—÷р—÷ залежить в—÷д м—÷нерально—„ частини пилу.  —÷льк—÷сн—÷ параметри пилового фактору та склад м—÷нерально—„ частини пилу наход€тьс€ в залежност—÷ в—÷д типу, структури —÷ вологост—÷ грунту , а також в—÷д асортименту та обс€г—÷в внесенн€ агрох—÷м—÷кат—÷в. ¬м—÷ст пилу в пов—÷тр—÷ робочо—„ зони механ—÷затор—÷в залежить в—÷д виду роб—÷т —÷ може бути под—÷лений на 3 групи. –оботи —÷з вм—÷стом пилу в пов—÷тр—÷ робочо—„ зони в концентрац—÷€х на р—÷вн—÷ сотень —÷ тис€ч мг/м3 (вантажно-розвантажувальн—÷ роботи з порошковидними м—÷неральними добривами , передпос—÷вна культивац—÷€ та с—÷вба озимих, збиранн€ зернових та гороху комбайном з подр—÷бненн€м та —÷н.), —÷з вм—÷стом пилу в пов—÷тр—÷ робочо—„ зони в—÷д дек—÷лька дес€тк—÷в до сотень мг/м3 (с—÷вба техн—÷чних культур, п—÷дготовка до внесенн€ та вантажно-розвантажувальн—÷ роботи з сипкими м—÷неральними добривами , м—÷жр€дна обробка, ос—÷нн€ оранка та —÷нше) та роботи —÷з концентрац—÷€ми пилу дес€тки мг/м3 (транспортн—÷ роботи, внесенн€ м—÷неральних добрив , весн€на оранка) [15].

“–рунтовий пил площ, на €ких вносились м—÷неральн—÷ добрива , в пор—÷вн€нн—÷ з нативними м—÷стить в 1,8-2,5 рази б—÷льше елемент—÷в фосфору, кал—÷ю, азоту, а також б—÷льш високий вм—÷ст ртут—÷, свинцю, кадм—÷ю, марганцю. ѕил чорноземного грунту , на в—÷дм—÷ну в—÷д —÷нших, акумулю—‘ б—÷льшу к—÷льк—÷сть елемент—÷в, €к—÷ вход€ть до складу добрив : кальц—÷ю, магн—÷ю, фосфору, азоту та меншу к—÷льк—÷сть важких метал—÷в. ¬ пил—÷ —÷нших тип—÷в грунту в пор—÷вн€нн—÷ з чорноземом концентрац—÷€ н—÷келю б—÷льша в 6-12 раз—÷в, ртут—÷ в 3-5 раз—÷в, кадм—÷ю —÷ свинцю в 2-3 рази . ћ—÷неральна частина “—рунтового пилу м—÷стить також сполуки кремн—÷ю, алюм—÷н—÷й, титан, магн—÷й, зал—÷зо, м—÷дь, цинк, марганець. ¬м—÷ст в пил—÷ шк—÷дливих дом—÷шок м—÷неральних добрив (важких метал—÷в, миш'€ку, фтору тощо) та продукт—÷в —„х трансформац—÷—„ залежить, в першу чергу, в—÷д типу грунту та асортименту —÷ обс€г—÷в внесенн€ м—÷неральних добрив .  онцентрац—÷—„ важких метал—÷в (Cu, Zn, Ni, Pb, Cd, Mn), €к—÷ надход€ть в пов—÷тр€ робочо—„ зони разом з пилом р—÷зних тип—÷в грунт—÷в за сумою зазначених елемент—÷в склада—‘: дернево-п—÷дзолистий тј‘ 2,65; темно-с—÷рий тј‘ 3,67; чорноземний тј‘ 0,81; с—÷розем темний тј‘ 3,43; с—÷розем св—÷тлий тј‘ 3,03; темно-каштановий тј‘ 1,30 мг/м3тјв10-2.


4.4 ѕричини забрудненн€ с—÷льськогосподарсько—„ продукц—÷—„ компонентами орган—÷чних добрив та заходи забезпеченн€ —„—„ техногенно-екологчно—„ безпеки


–∆нтенсиф—÷кац—÷€ виробництва, широке впровадженн€ —÷нтенсивних технолог—÷й вирощуванн€ с—÷льськогосподарських культур, використанн€ в п—÷двищених нормах орган—÷чних —÷ м—÷неральних добрив, пестицид—÷в та —÷нших х—÷м—÷чних засоб—÷в порушують природн—÷ умови —÷ забруднюють навколишн—‘ середовище. Ќа€вн—÷сть у м—÷неральних добривах р—÷зних токсичних дом—÷шок, незадов—÷льна —„х €к—÷сть, а також можлив—÷ порушенн€ технолог—÷—„ використанн€ можуть призвести до серйозних негативних насл—÷дк—÷в. “ому збереженн€ в чистот—÷ навколишнього середовища набува—‘ важливого державного значенн€.

ѕри застосуванн—÷ м—÷неральних добрив одними з найб—÷льш поширених забрудник—÷в навколишнього середовища —‘ н—÷трати та важк—÷ метали. «авд€ки м—÷грац—÷йним та транслокац—÷йним процесам, надходженн€ зазначених токсикант—÷в в орган—÷зм людини може проходити по складн—÷й схем—÷: грунттј‘рослинатј‘людина; грунттј‘тваринатј‘людина, грунттј‘рослинатј‘тваринатј‘людина, грунттј‘водатј‘людина, грунттј‘пов—÷тр€тј‘людина.

«начну небезпеку дл€ навколишнього середовища становл€ть втрати азотних добрив в екосистем—÷. ѕри надм—÷рному внесенн—÷ у грунт азотних добрив —„х компоненти (ам—÷ак, н—÷трати, сечовина) можуть м—÷грувати в поверхнев—÷ та п—÷дземн—÷ води [11].

ќск—÷льки в основному забрудненн€ рослин в—÷дбува—‘тьс€ кореневим шл€хом, то з кожним роком р—÷вень рад—÷оактивного забрудненн€ с—÷льськогосподарсько—„ продукц—÷—„ буде поступово зменшуватис€, основною причиною такого зменшенн€ буде зниженн€ вм—÷сту рад—÷онукл—÷д—÷в в “—рунтах.


¬исновки


  1. јсортимент м—÷неральних добрив за останн—÷ дес€тил—÷тт€ значно розширивс€. ƒо групи азотних вход€ть ам—÷ачн—÷ (ам—÷ачна вода), амон—÷йн—÷ (амон—÷ю сульфат), н—÷тратн—÷ (кал—÷йна, натр—÷—‘ва та кальц—÷—‘ва сел—÷тра), амон—÷йно-н—÷тратн—÷ (ам—÷ачна сел—÷тра) та ам—÷дн—÷ (карбам—÷д, сечовина) добрива. ƒо групи фосфорних добрив вход€ть простий та подв—÷йний суперфосфати, прецип—÷тат, борошно фосфорне, суперфосфат амон—÷зований та з м—÷кроелементами. ƒо групи кал—÷йних добрив належать кал—÷йна с—÷ль (кал—÷ю хлорид), кал—÷й-магнез—÷альне добриво, сульфат кал—÷€, ка—„н—÷т природний, с—÷рчанокислий кал—÷й. Ќайб—÷льш сутт—‘вими по вм—÷сту токсичних речовин —‘ фосфорн—÷ та комплексн—÷ (складн—÷) м—÷неральн—÷ добрива (амофоси, н—÷трофоси, амофосфати, азофоска, р—÷дк—÷ комплексн—÷, д—÷амон—÷йфосфат, н—÷трофоси, н—÷троамофоски).
  2. —истема удобренн€ в с—÷возм—÷н—÷ тј‘ це багатор—÷чний план, розрахований на ротац—÷ю с—÷возм—÷ни, використанн€ орган—÷чних, м—÷неральних та —÷нших добрив, у €кому передбачаютьс€ норми добрив, —÷ способи внесенн€ залежно в—÷д заплановано—„ врожайност—÷, б—÷олог—÷чних особливостей рослин —÷ в—÷д чергуванн€ —„х у с—÷возм—÷н—÷ з урахуванн€м "астивостей добрив, “—рунтово-кл—÷матичних та —÷нших умов.  оли добрива використовуютьс€ на пол€х с—÷возм—÷ни за науково об“—рунтованою системою при ч—÷ткому виконанн—÷ вс—÷х вимог у прийн€т—÷й с—÷возм—÷н—÷ та висок—÷й агротехн—÷ц—÷, створюютьс€ умови дл€ п—÷двищенн€ родючост—÷ “—рунту —÷ пост—÷йного зростанн€ врожайност—÷.
  3. ѕри робот—÷ з добривами —÷снують певн—÷ вимоги та правила. ƒо роботи допускаютьс€ особи працездатного в—÷ку, €к—÷ пройшли —÷нструктаж, мають досв—÷д роботи та певний р—÷вень знань. «бер—÷гаютьс€ добрива в спец—÷ально обладнаних складських прим—÷щенн€х. ѕрац—÷вники повинн—÷ бути забезпечен—÷ спецод€гом та засобами —÷ндив—÷дуального захисту.
  4. ¬изнаючи в—÷дносну безпечн—÷сть м—÷неральних добрив щодо забрудненн€ грунт—÷в важкими металами, тим не менше —÷сну—‘ реальна небезпека одержанн€ вирощено—„ рослинницько—„ продукц—÷—„ з п—÷двищеним вм—÷стом цих метал—÷в. ѕ—÷двищенн€ в—÷рог—÷дност—÷ дано—„ небезпеки пов'€зано —÷з тим, що спостер—÷га—‘тьс€ високе техногенне забрудненн€ грунт—÷в важкими металами в результат—÷ газопилових викид—÷в та сток—÷в промислових п—÷дпри—‘мств, комунальних господарств, транспорту, пол—÷гон—÷в промислових —÷ побутових в—÷дход—÷в та —÷нших джерел. ¬ ц—÷лому дл€ вс—÷—‘—„ територ—÷—„ ”кра—„ни характерна тенденц—÷€ накопиченн€ важких метал—÷в у грунтах.
  5. ќсновними причинами забрудненн€ с—÷льськогосподарсько—„ продукц—÷—„ м—÷неральними добривами —‘ безконтрольне, нерац—÷ональне використанн€ внесенн€ дорив. Ќегативн—÷ насл—÷дки безконтрольного використанн€ м—÷неральних добрив пов'€зують з тим, що вони, кр—÷м поживних елемент—÷в в м—÷неральн—÷й форм—÷ N, P, K, також можуть мати у сво—‘му склад—÷ значну к—÷льк—÷сть шк—÷дливих дом—÷шок та природних рад—÷онукл—÷д—÷в. Ќебезпечними токсикантами м—÷неральних добрив —÷ вапн€к—÷в —‘ важк—÷ метали (Cd, Cu, Pb, Ni, Zn, Mo, Co, Cr) та —÷нш—÷ токсичн—÷ елементи (As, F, B).


—писок використаних джерел


  1. јгрох—÷м—÷€. / «а ред. ћ.ћ.√ороднього. -  .: “ќ¬ јлеора, 2003.
  2. јлександрова Ћ.Ќ. ќрганическое вещество почвы и процессы его трансформации. - Ћ.: Ќаука, 1980.
  3. јлексеев ј.ћ., √усев Ќ.ј. "и€ние корневого питани€ на водный режим. - ћ., 1957. - 220 с.
  4. јнсюк ѕ.». ћикроудобрени€: —прав очник. - Ћ.: јгропромиздат, 1990.
  5. Ѕугай —.ћ. –астенееводство. -  .: ¬ища школа, 1975. - 375 с.
  6. ¬ахмистров ƒ.Ѕ. ѕитание растений. - ћ.: «нание, 1979. - 64 с.
  7. ¬оробьев —.ј. и др. «емледелие. - ћ.:  олос, 1977.
  8. √орбунов Ќ.». ћинералоги€ и физическа€ хими€ почв. - ћ.: Ќаука, 1974.
  9. √орд—÷—‘нко ¬.ѕ.та —÷н. «емлеробство. -  .: ¬ища школа, 1991. - 268 с.
  10. √родзинський ƒ.ћ. –ад—÷об—÷олог—÷чн—÷ —÷ рад—÷оеколог—÷чн—÷ насл—÷дки авар—÷—„ на „орнобильськ—÷й ј≈— // ƒопов—÷д—÷ јкадем—÷—„ наук ”кра—„ни. - 1993, є 1. - —. 134-140.
  11. ƒжигирей ¬.—. Ѕезпека житт—‘д—÷€льност—÷: Ќавч. пос—÷бник. - Ћьв—÷в, 2000.
  12. ƒопов—÷дь про стан навколишнього природного середовища в „ерн—÷г—÷вськ—÷й област—÷ за 2002 р—÷к. - „ерн—÷г—÷в, 2003. - 186 с.
  13. ƒопов—÷дь про стан навколишнього природного середовища в „ерн—÷г—÷вськ—÷й област—÷ за 2003 р—÷к. - „ерн—÷г—÷в, 2004. - 196 с.
  14. ƒопов—÷дь про стан навколишнього природного середовища в „ерн—÷г—÷вськ—÷й област—÷ за 2004 р—÷к. - „ерн—÷г—÷в, 2005. - 204 с.
  15. ƒопов—÷дь про стан навколишнього природного середовища в „ерн—÷г—÷вськ—÷й област—÷ за 2005 р—÷к. - „ерн—÷г—÷в, 2006. - 210 с.
  16. ƒопов—÷дь про стан навколишнього природного середовища в „ерн—÷г—÷вськ—÷й област—÷ за 2006 р—÷к. - „ерн—÷г—÷в, 2007. - 230 с.
  17.  арасюк –∆.ћ., √ерк—÷€л ќ.ћ., √осподаренко √.ћ.,  оларьков ё.¬.,  опитко ѕ.√. јгрох—÷м—÷€. -  и—„в : ¬ища школа., 1995. - 472с.
  18.  олосов ».». ѕоглотительна€ де€тельность корневых систем растений. - ћ.: јЌ ———–, 1962. - 388с.
  19.  ононова ћ.ћ. ќрганическое вещество почвы. - ћ: »зд-во јЌ ———–, 1963.
  20.  рикунов ¬.√., ѕолупанов Ќ.». ѕочвы ”——– и плодородие. -  .: ¬ища школа, 1987. - 380 с.
  21. Ћакт—÷онов ћ.–∆. јгрогрунтознавство. Ќавч. пос—÷бник / ’арк. держ. аграр. ун-т. —÷м.¬.¬.ƒокучаева. - ’арк—÷в: ¬идавець Ўуст ј.–∆., 2001.
  22. Ћ—÷совал ј.ѕ. —истема використанн€ добрив. -  .: ¬ид-во јѕ , 2002.
  23. ћаксимов Ќ.ј.  раткий курс физиологии растений, 1958.
  24. ћарчук –∆.”., ћакаренко ¬.ћ., –озстальний ¬.–ƒ., —авчук ј.¬. ƒобрива та —„х використанн€. тј‘ и—„в: “ќ¬ " омпан—÷€"ён—÷ вест ћаркетинг", 2002. тј‘246 с.
  25. ћ—÷кроорган—÷зми —÷ альтернативне землеробство. / «а ред. ¬.ѕ.ѕатики. -  .: ”рожай, 1993.
  26. ћудрий –∆.¬., Ћепьошк—÷н –∆.¬. ƒе€к—÷ аспекти проблеми вирощуванн€ €к—÷сно—„ рослинницько—„ продукц—÷—„ при застосуванн—÷ м—÷неральних добрив та методичн—÷ п—÷дходи щодо токсиколого-г—÷г—÷—‘н—÷чно—„ —„х оц—÷нки // ѕроблеми харчуванн€. тј‘2005. тј‘є4. тј‘—. 44-47.
  27. ћусиенко Ќ.Ќ., “ерневский ј.».  орневое питание растений: ”чебное пособие. -  .: ¬ысша€ школа, 1989. - 203 с.
  28. ћус—÷—‘нко ћ.ћ. ‘—÷з—÷олог—÷€ рослин. -  .: Ћиб—÷дь, 2005. - 808 с.
  29. Ќазаренко –∆.–∆. “–рунтознавство: Ќавчальний пос—÷бник. - „ерн—÷вц—÷: –ута, 1998, 1999.
  30. Ќобел ѕ. ‘изиологи€ растительной клетки. - Ћ.: »зд-во ленингр. ”н-та, 1983. - 232 с.
  31. ѕавленко ћ. . «агальне землеробство. -  .: ¬ища школа, 1977.
  32. ѕетербургский ј.¬.  орневое питание растений. - ћ., 1964. 340 с.
  33. ѕольський Ѕ.ћ., —тебл€нко ћ.–∆. та —÷н. ќснови с—÷льського господарства: Ќавч. пос—÷бник. -  .: ¬ища школа, 1991. - 296 с.
  34. ѕотапов Ќ.√. ћинеральное питание // ‘изиологи€ сельскохоз€йственных растений. - ћ., 1967. - 320 с.
  35. ѕочвоведение / ѕод ред. ».—.  ауричева. - ћ.: јгропромиздат. 1989. -719 с.
  36. ѕроданчук ћ.√., ¬еликий ¬.–∆., ћудрий –∆.¬., —в—÷тлий —.—. ≈колого-г—÷г—÷—‘н—÷чн—÷ проблеми виробництва та безпечного застосуванн€ м—÷неральних добрив з заруб—÷жно—„ сировини: методичне, законодавче та анал—÷тичне забезпеченн€ // √игиена населенных мест. тј‘2001. тј‘¬ып. 38, том 1. тј‘—. 256-259.
  37. –уб—÷н —.—., ћихайловський ј.√. «емлеробство. -  .: ¬ища школа, 1980.
  38. ——÷возм—÷ни у землеробств—÷ ”кра—„ни. / «а ред. ¬.‘.—айка, ѕ.–∆.Ѕойка. -  .: јграрна наука, 2002.
  39. —мирнов ѕ.ћ., ћуравин Ё.ј. јгрохими€ - ћ.:  олос, 1981 - 182 с.
  40. —тан родючост—÷ грунт—÷в ”кра—„ни та прогноз його зм—÷н за умов сучасного землеробства. / «а ред. ¬.¬.ћедвед—‘ва. - ’.: Ўтрих, 2001.
  41. Ўильников ».ј., јканова Ќ.». ѕроблема снижени€ подвижности т€желых металлов при известковании // ’ими€ в сельском хоз€йстве. тј‘1995. тј‘є4. тј‘—. 29-35.
—траницы: Ќазад 1 ¬перед