–ахунки бухгалтерського обл—÷ку —÷ подв—÷йний запис

дипломна€ работа: Ѕухгалтерский учет и аудит

ƒокументы: [1]   Word-144527.doc —траницы: Ќазад 1 ¬перед

«м—÷ст


1. –ахунки бухгалтерського обл—÷ку —÷ подв—÷йний запис

1.1 ѕон€тт€ бухгалтерських рахунк—÷в, —„х будова

1.2 –ахунки €к елемент методу бухгалтерського обл—÷ку, зв'€зок з —÷ншими елементами методу

1.3  ласиф—÷кац—÷€ рахунк—÷в (активн—÷, пасивн—÷, активно-пасивн—÷)

1.4 —интетичн—÷ та анал—÷тичн—÷ рахунки

1.5 ¬иникненн€ подв—÷йного запису

1.6  ласиф—÷кац—÷€ бухгалтерських проводок

1.7 ќборотна в—÷дом—÷сть по синтетичних —÷ анал—÷тичних рахунках

1.8 ѕлан рахунк—÷в бухгалтерського обл—÷ку, забалансов—÷ рахунки

2. ¬иб—÷р конф—÷гурац—÷—„ апаратних засоб—÷в —÷ програмне забезпеченн€ персонального комп'ютера

2.1  ласиф—÷кац—÷€ персональних комп'ютер—÷в

2.2 ќсновн—÷ та допом—÷жн—÷ пристро—„ комп'ютера, —„х призначенн€

2.3 ’арактеристики мон—÷тор—÷в

2.4  онф—÷гурац—÷€ системного блоку

2.5 ¬иб—÷р перифер—÷йного обладнанн€

3. ќхорона прац—÷

3.1 ”мови прац—÷ бухгалтера

3.2 –∆нструкц—÷€ з охорони прац—÷ при робот—÷ на ≈ќћ

—писок використано—„ л—÷тератури



1. –ахунки бухгалтерського обл—÷ку —÷ подв—÷йний запис


 ожний наступний етап розвитку науки законом—÷рно повтјў€заний —÷з попередн—÷м. Ѕухгалтерський обл—÷к удосконалю—‘тьс€ завд€ки розумн—÷й —÷нтерпретац—÷—„ та доповненню дос€гнень вчених —÷ практик—÷в попередн—÷х епох. ќднак, така —÷нтерпретац—÷€ не повинна бути механ—÷чним перенесенн€м старих —÷дей у сьогоденн€, пасивним запозиченн€м усього зм—÷сту теор—÷й та г—÷потез. —прийн€тт€ старих —÷дей у нових умовах обовтјў€зково включа—‘ елемент критичного анал—÷зу, ви€вленн€ суперечностей м—÷ж —÷снуючим —÷ бажаним та —„х творче вир—÷шенн€.

Ќеск—÷нченний процес людського п—÷знанн€ в певний момент розвитку бухгалтерського обл—÷ку примушу—‘ сутт—‘во перебудувати систему знань про подв—÷йний запис. ÷ей процес спр€мований на пошук та —÷нтерпретац—÷ю ориг—÷нальних —÷дей, нове висв—÷тленн€ питань, що розкриваютьс€ у бухгалтерському обл—÷ку.

—утн—÷сть подв—÷йного запису вчений по€снював виход€чи з теор—÷—„ трудово—„ вартост—÷, з подв—÷йност—÷, зумовлено—„ подв—÷йним характером процесу обм—÷ну, на€вн—÷стю в товар—÷ споживчо—„ й обм—÷нно—„ вартостей. ƒосл—÷дженн€ сутност—÷ подв—÷йного запису в бухгалтерському обл—÷ку дозвол€—‘ подолати труднощ—÷ в процес—÷ п—÷знанн€ нових господарських €вищ, по€снити ран—÷ше нев—÷дом—÷ господарськ—÷ факти або ви€вити неповноту старих способ—÷в по€сненн€ в—÷домих факт—÷в господарського житт€ п—÷дпри—‘мств. ѕри цьому важливо просл—÷дкувати —÷сторичний шл€х розвитку подв—÷йного запису, визначити його роль —÷ м—÷iе в систем—÷ бухгалтерського обл—÷ку. Ќового п—÷дходу до вир—÷шенн€ потребу—‘ питанн€ застосуванн€ подв—÷йного запису в умовах використанн€ комптјўютерних технолог—÷й —÷з застосуванн€м методу моделюванн€.


1.1 ѕон€тт€ бухгалтерських рахунк—÷в, —„х будова


Ѕухгалтерський баланс нада—‘ важливу —÷нформац—÷ю про на€вн—÷ ресурси п—÷дпри—‘мства. ѕроте дл€ оперативного кер—÷вництва необх—÷дна пост—÷йна —÷нформац—÷€ про зм—÷ни цих ресурс—÷в та —„х джерел, €к—÷ в—÷дбуваютьс€ в процес—÷ господарсько—„ д—÷€льност—÷. ƒл€ цього потр—÷бно в—÷дображати кожну операц—÷ю в певн—÷й посл—÷довност—÷. ¬—÷дображенн€ господарських операц—÷й безпосередньо у бухгалтерському баланс—÷ практично недоц—÷льне, оск—÷льки п—÷сл€ кожно—„ з них довелось би складати новий баланс.  р—÷м того, баланс не може забезпечити одержанн€ узагальнено—„ —÷нформац—÷—„ про обс€г зм—÷н по кожн—÷й груп—÷ засоб—÷в, або —„х джерел. –∆, нарешт—÷, баланс в—÷добража—‘ стан засоб—÷в господарства т—÷льки у грошовому вим—÷рнику, обл—÷к же матер—÷альних ц—÷нностей потребу—‘ ще —÷ натуральних вим—÷рник—÷в. “ому поточний обл—÷к зм—÷н засоб—÷в та —„х джерел в процес—÷ господарсько—„ д—÷€льност—÷ забезпечу—‘тьс€ за допомогою системи рахунк—÷в.

–ахунки бухгалтерського обл—÷ку —‘ способом групуванн€ господарських операц—÷й за економ—÷чно однор—÷дними ознаками з метою систематичного контролю за на€вн—÷стю —÷ зм—÷нами засоб—÷в та —„х джерел в процес—÷ господарсько—„ д—÷€льност—÷.

«алежно в—÷д характеру обл—÷чуваних об'—‘кт—÷в записи на рахунках можуть зд—÷йснюватис€ у р—÷зних вим—÷рниках (натуральних, трудових), але з обов'€зковим використанн€м грошового вим—÷рника з метою узагальненн€ р—÷знор—÷дних засоб—÷в —÷ процес—÷в. «м—÷ст, призначенн€ —÷ будова рахунк—÷в зумовлен—÷ об'—‘ктами, що на них обл—÷ковуютьс€, —÷ завданн€ми обл—÷ку.

–ахунки, €к —÷ —÷нш—÷ складов—÷ методу бухгалтерського обл—÷ку, мають свою —÷стор—÷ю. —початку —„х розгл€дали т—÷льки €к сам процес п—÷драхунку чогось: грошей, матер—÷ал—÷в —÷ сировини, р—÷зних запас—÷в тощо. ¬—÷дтак того, хто п—÷драхову—‘, називали рах—÷вником. «годом того, хто веде рахунков—÷ книги, почали називати бухгалтером - в—÷д н—÷м. Bush - книга —÷ halten - тримати.

—лово "бухгалтер—÷€ї ма—‘ нин—÷ подв—÷йне значенн€. ѕерше - це рах—÷вництво, зв—÷тн—÷сть, ум—÷нн€ вести рахунков—÷ книги. ƒруге - це структурний п—÷дрозд—÷л п—÷дпри—‘мства, €кий повинен забезпечити вс—÷х користувач—÷в сво—‘часною —÷ правдивою обл—÷ковою —÷нформац—÷—‘ю дл€ управл—÷нн€ —÷ прийн€тт€ р—÷шень.

ќц—÷нюючи роль —÷ значенн€ рахунк—÷в у систематизац—÷—„ та накопиченн—÷ обл—÷ково—„ —÷нформац—÷—„, необх—÷дно п—÷дкреслити, що вони в—÷д—÷грають вир—÷шальну роль у визначенн—÷ форми бухгалтерського обл—÷ку на кожному п—÷дпри—‘мств—÷. ∆одна —÷нша складова методу не вплива—‘ на виб—÷р форми бухгалтерського обл—÷ку так, €к це робл€ть рахунки.

ќтже, суть рахунк—÷в бухгалтерського обл—÷ку пол€га—‘ в групуванн—÷ та систематизац—÷—„ господарських операц—÷й за в—÷дпов—÷дними ознаками та видами господарських засоб—÷в —÷ джерел —„х утворенн€, що створю—‘ налагоджену систему поточного бухгалтерського обл—÷ку на п—÷дпри—‘мств—÷.

ѕризначенн€ рахунк—÷в - служити засобом в—÷дображенн€ та поточного контролю господарських операц—÷й, що охоплюють на€вн—÷сть —÷ рух господарських засоб—÷в, "асного кап—÷талу й зобов'€зань, а також процес—÷в, пов'€заних з використанн€м трудових ресурс—÷в та фонд—÷в оплати прац—÷, використанн€м основних засоб—÷в, придбанн€м (загот—÷влею) предмет—÷в прац—÷ та —„х споживанн€м, обл—÷ком процесу виробництва та реал—÷зац—÷—„.

як складова методу бухгалтерського обл—÷ку система рахунк—÷в перебува—‘ в т—÷сному вза—‘мозв'€зку з —÷ншими його складовими (елементами), зокрема документац—÷—‘ю, подв—÷йним записом, оц—÷нкою, балансом, зв—÷тн—÷стю.  алькул€ц—÷€ та —÷нвентаризац—÷€ також —‘ обов'€зковими, але вони мають еп—÷зодичний характер —÷ використовуютьс€ в к—÷нц—÷ в—÷дпов—÷дних зв—÷тних пер—÷од—÷в (м—÷с€ць, квартал, п—÷вр—÷чч€, р—÷к).

ƒл€ кожного виду актив—÷в —÷ зобов'€зань в—÷дкривають окрем—÷ рахунки. якщо на рахунку обл—÷ковуютьс€ активи, то цей рахунок буде активним, а €кщо зобов'€занн€ - пасивним. јктивн—÷ рахунки в—÷др—÷зн€ютьс€ в—÷д пасивних сво—‘ю побудовою, тобто тим, що саме обл—÷кову—‘тьс€ на дебет—÷ —÷ на кредит—÷ рахунка, а також формальною ознакою - м—÷iем запису залишку: €кщо залишок записано з л—÷вого боку (дебет), то цей рахунок активний, з правого боку - пасивний.

” процес—÷ в—÷дображенн€ господарських операц—÷й м—÷ж рахунками виника—‘ зв'€зок, €кий назива—‘тьс€ кореспонденц—÷—‘ю. јле до в—÷дображенн€ кожну господарську операц—÷ю треба класиф—÷кувати (розм—÷тити) зг—÷дно з можлив—÷стю —„—„ в—÷дображенн€ на певному бухгалтерському рахунку. ÷ей процес розм—÷тки господарських операц—÷й за рахунками назива—‘тьс€ котировкою. √осподарськ—÷ операц—÷—„, контирован—÷ та записан—÷ на бухгалтерських рахунках п—÷д окремим номером, виступають в €кост—÷ бухгалтерсько—„ статт—÷ (проведенн€).

ѕроведенн€ бувають прост—÷, що стосуютьс€ т—÷льки двох рахунк—÷в (один активний —÷ один пасивний), —÷ складн—÷, що стосуютьс€ к—÷лькох рахунк—÷в.

¬ активних рахунках зб—÷льшенн€ в—÷дбува—‘тьс€ на дебет—÷, у пасивних - на кредит—÷. ўоб вивести к—÷нцевий залишок за активним рахунком, необх—÷дно до початкового залишку на дебет—÷ додати оборот за дебетом —÷ в—÷дн€ти оборот за кредитом. «алишок (сальдо) на к—÷нець в—÷дпов—÷дного пер—÷оду буде на дебет—÷. ¬иведенн€ к—÷нцевого сальдо за пасивним рахунком в—÷дбува—‘тьс€ в протилежний спос—÷б. ќборот —‘ п—÷дсумковою сумою операц—÷й за дебетом —÷ кредитом рахунка.

 ожна господарська операц—÷€ в—÷добража—‘тьс€ на рахунках бухгалтерського обл—÷ку з дотриманн€м принципу подв—÷йного запису.

—труктуру рахунк—÷в визначено самою природою бухгалтерського обл—÷ку, бо процеси управл—÷нн€ потребують ч—÷ткого в—÷дображенн€ р—÷зноман—÷тних господарських операц—÷й. ј тому в кожному рахунку ма—‘ бути ч—÷тко визначено початкове сальдо, рух господарських засоб—÷в, к—÷нцеве сальдо.

«б—÷льшенн€ —÷ зменшенн€ господарських засоб—÷в та —„хн—÷х джерел в результат—÷ господарських операц—÷й в—÷добража—‘тьс€ на рахунках окремо. “ому рахунки бухгалтерського обл—÷ку прийн€то зображати у вигл€д—÷ двосторонньо—„ таблиц—÷, л—÷ву сторону €ко—„ позначають умовним терм—÷ном "дебетї, а праву - "кредитї*1. Ќазву рахунка пишуть посередин—÷ таблиц—÷. —хематично будову рахунка можна показати так:


–ахунок

(назва рахунка)

ƒебет

 редит




ќск—÷льки господарськ—÷ засоби розм—÷щен—÷ в баланс—÷ у л—÷в—÷й частин—÷ - актив—÷, то —÷ залишки засоб—÷в на активних рахунках записують також у л—÷в—÷й частин—÷ - на дебет—÷. ƒжерела господарських засоб—÷в в—÷дображаютьс€ у баланс—÷ в прав—÷й частиш (пасив—÷), отже, —÷ залишки джерел засоб—÷в на пасивних рахунках також записують на прав—÷й сторон—÷ рахунка - на кредит—÷. јктивн—÷ рахунки завжди мають дебетове сальдо, пасивн—÷ - кредитове. ” цьому пол€га—‘ один —÷з вза—‘мозв'€зк—÷в м—÷ж балансом —÷ рахунками. ƒл€ кращого розум—÷нн€ наведемо схему вза—‘мозв'€зку м—÷ж балансом —÷ рахунками.

Ќа кожний вид засоб—÷в, в—÷дображений в баланс—÷ активною статтею, в—÷дкривають активний рахунок, на €кому початковий залишок (сальдо) записують на дебет—÷. ќтже, загальна сума вс—÷х дебетових залишк—÷в активних рахунк—÷в дор—÷вню—‘ сум—÷ кредитових залишк—÷в пасивних рахунк—÷в (оск—÷льки п—÷дсумок активу балансу дор—÷вню—‘ п—÷дсумку пасиву).

ƒл€ забезпеченн€ контролю за господарською д—÷€льн—÷стю п—÷дпри—‘мства важливо мати в—÷домост—÷ не т—÷льки про залишки засоб—÷в та —„хн—÷х джерел, а й про обс€г господарських операц—÷й за зв—÷тний пер—÷од, тобто величину зд—÷йснених оборот—÷в (наприклад, обс€г затрат на виробництво, випуск продукц—÷—„, реал—÷зац—÷ю тощо). “ому пер—÷одично, €к правило, в к—÷нц—÷ м—÷с€ц€, п—÷драховують п—÷дсумки запис—÷в операц—÷й на дебет—÷ —÷ кредит—÷ рахунк—÷в, €к—÷ називаютьс€ оборотами по рахунках.

ѕ—÷дсумок дебетових запис—÷в на рахунку назива—‘тьс€ дебетовим оборотом, а п—÷дсумок кредитових запис—÷в - кредитовим. ƒебетов—÷ —÷ кредитов—÷ обороти рахунк—÷в показують рух окремих вид—÷в засоб—÷в, —„хн—÷х джерел, господарських процес—÷в за певний час.

ѕ—÷сл€ запису операц—÷й на рахунках треба визначити стан засоб—÷в та —„хн—÷х джерел на к—÷нець зв—÷тного пер—÷оду, тобто встановити к—÷нцев—÷ залишки (сальдо) на рахунках.  —÷нцевий залишок (сальдо) визначають виход€чи з початкового залишку (сальдо) й оборот—÷в рахунка.

Ќа активних рахунках на дебет—÷ в—÷дображають залишок господарських засоб—÷в на початок м—÷с€ц€ —÷ зб—÷льшенн€ —„х, а на кредит—÷ - зменшенн€ засоб—÷в.

ƒл€ визначенн€ залишку на к—÷нець зв—÷тного пер—÷оду на активному рахунку до суми початкового дебетового залишку додають суму дебетового обороту (зб—÷льшенн€ засоб—÷в) —÷ в—÷д знайдено—„ суми в—÷дн—÷мають суму кредитового обороту (зменшенн€ засоб—÷в).

¬ активних рахунках к—÷нцевий залишок, €к —÷ початковий, може бути т—÷льки дебетовим. ¬—÷н показу—‘ на€вн—÷сть в—÷дпов—÷дного виду засоб—÷в на «в—÷тну дату. ѕри цьому в активних рахунках може бути:

1) дебет б—÷льший за кредит (тобто сума початкового дебетового залишку —÷ дебетового обороту б—÷льша за суму кредитового обороту). “од—÷ р—÷зниц€ м—÷ж ними показу—‘ к—÷нцевий дебетовий залишок (на€вн—÷сть засоб—÷в) на к—÷нець зв—÷тного пер—÷оду;

2) дебет дор—÷вню—‘ кредиту (тобто сума початкового дебетового залишку —÷ дебетового обороту дор—÷вню—‘ сум—÷ кредитового обороту). ” цьому раз—÷ к—÷нцевого залишку не буде —÷ рахунок вважа—‘тьс€ закритим (в—÷дпов—÷дного виду господарських засоб—÷в на к—÷нець зв—÷тного пер—÷оду нема—‘).

ќзнайомившись з будовою рахунк—÷в, бачимо, що дебет —÷ кредит активних —÷ пасивних рахунк—÷в мають р—÷зне значенн€. “ак, на дебет—÷ активного рахунка записують зб—÷льшенн€ засоб—÷в господарства, а пасивного рахунка - зменшенн€ джерел засоб—÷в; на кредит—÷ пасивного рахунка записують зб—÷льшенн€ джерел засоб—÷в, активного - зменшенн€ господарських засоб—÷в. јктивн—÷ рахунки мають залишок т—÷льки дебетовий (оск—÷льки не можна використати засоб—÷в б—÷льше, н—÷ж —„х над—÷йшло); пасивн—÷ рахунки - т—÷льки кредитовий (оск—÷льки джерела засоб—÷в обмежуютьс€ на€вними господарськими засобами).

” систем—÷ рахунк—÷в бухгалтерського обл—÷ку використову—‘тьс€ невелика група активно-пасивних рахунк—÷в, на €ких одночасно обл—÷ковують засоби господарства —÷ —„хн—÷ джерела, а в—÷дпов—÷дно, вони по—‘днують ознаки активних —÷ пасивних рахунк—÷в (наприклад, рахунок "Ќерозд—÷лений прибуток (непокрит—÷ збитки)ї. ¬ практиц—÷ обл—÷ку активно-пасивн—÷ рахунки мають обмежене застосуванн€. ƒетальн—÷шу характеристику цих рахунк—÷в розгл€нуто в глав—÷ 6¬а¬л ласиф—÷кац—÷€ рахунк—÷вї. ¬ к—÷нцевому результат—÷ записи на рахунках п—÷дпор€дкован—÷ одному пор€дку, €кий розгл€нуто на прикладах активних —÷ пасивних рахунк—÷в.


1.2 –ахунки €к елемент методу бухгалтерського обл—÷ку, зв'€зок з —÷ншими елементами методу


«акон "ѕро бухгалтерський обл—÷к та ф—÷нансову зв—÷тн—÷сть в ”кра—„н—÷ї визначив, що завданн€м бухгалтерського обл—÷ку —‘ "наданн€ користувачам дл€ прийн€тт€ р—÷шень повно—„, правдиво—„ та неупереджено—„ —÷нформац—÷—„ про ф—÷нансове становище, результати д—÷€льност—÷ та рух грошових кошт—÷в п—÷дпри—‘мстваї (статт€ 3).

—истема рахунк—÷в у —„хньому вза—‘мозв'€зку створю—‘ передумови дл€ балансового узагальненн€ ресурс—÷в п—÷дпри—‘мства за —„х складом —÷ розм—÷щенн€м та джерелами формуванн€ на в—÷дпов—÷дну дату.

Ѕухгалтерський обл—÷к €к нев—÷д'—‘мна частина системи народногосподарського обл—÷ку “—рунту—‘тьс€ на наукових основах - д—÷алектичному метод—÷ й економ—÷чн—÷й теор—÷—„. Ќауковий зм—÷ст методу бухгалтерського обл—÷ку визнача—‘тьс€ п—÷дходом до €вищ господарсько—„ д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мств, розгл€ду вс—÷х засоб—÷в —÷ процес—÷в у безперервному —„х рус—÷ —÷ розвитку, —‘дност—÷, вза—‘мозв'€зку —÷ вза—‘мозумовленост—÷. –азом з тим, бухгалтерський обл—÷к ма—‘ сво—„, "астив—÷ т—÷льки йому способи досл—÷дженн€, що зумовлен—÷ особливост€ми його предмета, тобто об'—‘кт—÷в, що в—÷дображаютьс€ —÷ контролюютьс€, а також завдань —÷ вимог, що ставл€тьс€ до обл—÷ку. ѕри цьому кожна господарська операц—÷€ обов'€зково оформл€—‘тьс€ в—÷дпов—÷дним документом, €кий служить письмовим доказом —„—„ зд—÷йсненн€. ƒокументи (у тому числ—÷ складен—÷ за допомогою обчислювально—„ техн—÷ки на машинозчитувальних нос—÷€х - магн—÷тних, паперових) служать об“—рунтуванн€м дл€ в—÷дображенн€ господарських операц—÷й в бухгалтерському обл—÷ку. “ому вони повинн—÷ м—÷стити всю необх—÷дну —÷нформац—÷ю, бути сво—‘часно складен—÷ —÷ п—÷дписан—÷ посадовими особами, в—÷дпов—÷дальними за зд—÷йсненн€ операц—÷—„.

ѕроте в процес—÷ господарсько—„ д—÷€льност—÷ можуть мати м—÷iе так—÷ под—÷—„, €к—÷ в момент —„х виникненн€ неможливо оформити в—÷дпов—÷дним документом (наприклад, природн—÷ втрати або псуванн€ матер—÷альних ц—÷нностей при збер—÷ганн—÷, несправн—÷сть ваговим—÷рних прилад—÷в, зловживанн€ матер—÷ально в—÷дпов—÷дальних; ос—÷б, помилки в обл—÷ку тощо), що призводить до розб—÷жностей м—÷ж фактичною на€вн—÷стю ц—÷нностей —÷ показниками обл—÷ку. ƒл€ ви€вленн€ таких розб—÷жностей пер—÷одично провод€ть —÷нвентаризац—÷ю, п—÷д час €ко—„ перев—÷р€ють фактичну на€вн—÷сть матер—÷альних ц—÷нностей; одержан—÷ дан—÷ пор—÷внюють з показниками обл—÷ку, а ви€влен—÷ розб—÷жност—÷ (нестач—÷, лишки) документують —÷ в—÷дображають в обл—÷ку. ѕор€д з документац—÷—‘ю —÷нвентаризац—÷€ служить важливим засобом контролю за достов—÷рн—÷стю показник—÷в обл—÷ку, збереженн€м господарських засоб—÷в, законн—÷стю зд—÷йснюваних операц—÷й.

Ѕухгалтерський обл—÷к в—÷добража—‘ велику к—÷льк—÷сть р—÷зноман—÷тних об'—‘кт—÷в - засоб—÷в, джерел —„х формуванн€, господарських процес—÷в, дл€ узагальненн€ €ких вимага—‘тьс€ —‘диний вим—÷рник - оц—÷нка. ќц—÷нка - це спос—÷б грошового вим—÷рюванн€ засоб—÷в —÷ процес—÷в. «а допомогою оц—÷нки натуральн—÷ —÷ трудов—÷ вим—÷рники перевод€ть у грошовий. ¬ результат—÷ грошово—„ оц—÷нки п—÷дпри—‘мство може визначити загальну варт—÷сть основних —÷ оборотних засоб—÷в, що перебувають в його розпор€дженн—÷, контролювати —„х використанн€ в процес—÷ господарсько—„ д—÷€льност—÷. √рошова оц—÷нка —‘ необх—÷дною передумовою дл€ в—÷дображенн€ господарських операц—÷й в обл—÷ку. ќц—÷нка —÷ калькул€ц—÷€ потр—÷бн—÷ дл€ варт—÷сного вим—÷рюванн€ об'—‘кт—÷в бухгалтерського обл—÷ку.

√осподарськ—÷ операц—÷—„, оформлен—÷ в—÷дпов—÷дними документами, мають розр—÷знений характер. “ому виника—‘ необх—÷дн—÷сть у групуванн—÷ операц—÷й за певними однор—÷дними ознаками, щоб отримати потр—÷бну —÷нформац—÷ю про на€вн—÷сть —÷ рух окремих вид—÷в засоб—÷в та джерел —„х формуванн€, про зд—÷йсненн€ окремих господарських процес—÷в —÷ одержаних по них результатах. “аке групуванн€ в бухгалтерському обл—÷ку забезпечу—‘тьс€ за допомогою системи рахунк—÷в.

–ахунки бухгалтерського обл—÷ку —‘ способом групуванн€ господарських операц—÷й, оформлених в—÷дпов—÷дними документами, за економ—÷чно однор—÷дними ознаками дл€ систематичного контролю за зм—÷нами засоб—÷в та —„х джерел в процес—÷ господарсько—„ д—÷€льност—÷. Ќа кожен об'—‘кт бухгалтерського обл—÷ку в—÷дкрива—‘тьс€ окремий рахунок, записи на €кому зд—÷йснюють т—÷льки на п—÷дстав—÷ в—÷дпов—÷дних документ—÷в. ¬ результат—÷ отримують систематизовану —÷нформац—÷ю, необх—÷дну дл€ управл—÷нн€, анал—÷зу —÷ контролю за д—÷€льн—÷стю господарства.

√осподарськ—÷ операц—÷—„, що безперервно зд—÷йснюютьс€ на п—÷дпри—‘мств—÷, спричинюють вза—‘мопов'€зан—÷ —÷ вза—‘мозумовлен—÷ зм—÷ни в засобах та джерелах —„х формуванн€. ÷е зумовлю—‘ необх—÷дн—÷сть в—÷дображати господарськ—÷ операц—÷—„ в систем—÷ рахунк—÷в способом подв—÷йного запису, при €кому суму кожно—„ операц—÷—„ записують в певному пор€дку на двох рахунках. Ќаприклад, операц—÷€ придбанн€ матер—÷ал—÷в призводить, з одного боку, до зб—÷льшенн€ виробничих запас—÷в, а з —÷ншого - до зменшенн€ грошових кошт—÷в на рахунку п—÷дпри—‘мства, сплачених постачальнику за придбан—÷ ц—÷нност—÷. “ому операц—÷ю по придбанню матер—÷ал—÷в записують на двох рахунках: на одному з них в—÷дображають надходженн€ матер—÷альних ц—÷нностей, а на другому - витрачанн€ грошових кошт—÷в. ¬—÷дпов—÷дно, в—÷дпуск матер—÷ал—÷в на виробництво продукц—÷—„ за допомогою подв—÷йного запису в—÷добража—‘тьс€ €к зб—÷льшенн€ затрат виробництва —÷ зменшенн€ запас—÷в матер—÷ал—÷в на складах. “акий спос—÷б запису господарських операц—÷й в систем—÷ рахунк—÷в розкрива—‘ —„х економ—÷чний зм—÷ст —÷ забезпечу—‘ контроль за використанн€м ресурс—÷в.

“аким чином, оц—÷нен—÷ об'—‘кти бухгалтерського обл—÷ку п—÷дл€гають економ—÷чному групуванню в систем—÷ рахунк—÷в —÷з застосуванн€м способу подв—÷йного запису, що забезпечу—‘ вза—‘мозв'€зок показник—÷в господарсько—„ д—÷€льност—÷.

ѕор€док в—÷дображенн€ господарських операц—÷й на рахунках, а також перел—÷к самих рахунк—÷в (план рахунк—÷в) встановлю—‘тьс€ ћ—÷н—÷стерством ф—÷нанс—÷в ”кра—„ни —÷ —‘ обов'€зковим дл€ п—÷дпри—‘мств ус—÷х форм "асност—÷.

ƒл€ одержанн€ —÷нформац—÷—„ про на€вн—÷сть —÷ склад майна п—÷дпри—‘мства пер—÷одично складають бухгалтерський баланс, в €кому пор—÷внюють сукупн—÷сть засоб—÷в господарства в грошов—÷й оц—÷нц—÷ з джерелами —„х формуванн€ —÷ ц—÷льовим призначенн€м. ќск—÷льки кожний вид засоб—÷в господарства ма—‘ певне джерело утворенн€, то загальна варт—÷сть засоб—÷в дор—÷вню—‘ джерелам —„х формуванн€. ÷€ р—÷вн—÷сть збер—÷га—‘тьс€ п—÷сл€ будь-€ко—„ господарсько—„ операц—÷—„. ќб“—рунтуванн€м дл€ складанн€ балансу служать записи на рахунках. ўоб забезпечити достов—÷рн—÷сть показник—÷в балансу, записи на рахунках пер—÷одично уточнюють за допомогою —÷нвентаризац—÷—„. ѕер—÷одичне складанн€ балансу да—‘ змогу зд—÷йснювати контроль за зм—÷нами у склад—÷ засоб—÷в та —„х джерелах, визначати ф—÷нансовий стан п—÷дпри—‘мства.

ƒл€ одержанн€ —÷нформац—÷—„ про результати д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мства за зв—÷тний пер—÷од, кр—÷м балансу, на п—÷дстав—÷ запис—÷в на рахунках складають —÷нш—÷ форми зв—÷тност—÷ (зв—÷т про ф—÷нансов—÷ результати, зв—÷т про "асний кап—÷тал тощо). «в—÷тн—÷сть завершу—‘ поточний обл—÷к у систем—÷ рахунк—÷в —÷ повн—÷стю зумовлена його даними. ѕоказники балансу та —÷нших форм зв—÷тност—÷ анал—÷зують дл€ одержанн€ —÷нформац—÷—„, необх—÷дно—„ дл€ управл—÷нн€ —÷ контролю. —клад зв—÷тност—÷, пор€док заповненн€ зв—÷тних форм розробл€—‘тьс€ —÷ затверджу—‘тьс€ ћ—÷н—÷стерством ф—÷нанс—÷в ”кра—„ни за погодженн€м з ƒержкомстатом ”кра—„ни.

“аким чином, основними способами (або елементами) методу бухгалтерського обл—÷ку —‘:

документац—÷€ й —÷нвентаризац—÷€;

оц—÷нка —÷ калькул€ц—÷€;

система рахунк—÷в —÷ подв—÷йний запис;

баланс та —÷нш—÷ форми зв—÷тност—÷.

ѕри цьому, окрем—÷ елементи методу не виступають самост—÷йно, —÷зольовано в—÷д —÷нших, а навпаки, т—÷сно вза—‘мопов'€зан—÷ м—÷ж собою —÷ становл€ть метод бухгалтерського обл—÷ку т—÷льки у сво—„й —‘дност—÷. “ак, документац—÷€ в бухгалтерському обл—÷ку служить способом первинного спостереженн€ за господарськими операц—÷€ми —÷ —‘ —‘диною п—÷дставою дл€ в—÷дображенн€ —„х в систем—÷ рахунк—÷в; узагальненн€ об'—‘кт—÷в обл—÷ку на рахунках зумовлю—‘ необх—÷дн—÷сть грошово—„ оц—÷нки; вза—‘мозв'€зок обл—÷ковуваних об'—‘кт—÷в вимага—‘ —„х подв—÷йного запису на рахунках; за даними поточного обл—÷ку в систем—÷ рахунк—÷в складають баланс та —÷нш—÷ форми зв—÷тност—÷. –еальн—÷сть показник—÷в обл—÷ку перев—÷р€—‘тьс€ й уточню—‘тьс€ за допомогою —÷нвентаризац—÷—„. “аке по—‘днанн€ елемент—÷в методу бухгалтерського обл—÷ку забезпечу—‘ суц—÷льне, безперервне —÷ вза—‘мопов'€зане в—÷дображенн€ господарських операц—÷й, а також одержанн€ узагальнено—„ —÷нформац—÷—„, необх—÷дно—„ дл€ управл—÷нн€.

ќтже, метод бухгалтерського обл—÷ку - це система способ—÷в, що забезпечують суц—÷льне, безперервне —÷ вза—‘мопов'€зане в—÷дображенн€ —÷ узагальненн€ у грошов—÷й оц—÷нц—÷ об'—‘кт—÷в обл—÷ку дл€ контролю за збереженн€м господарських засоб—÷в —÷ забезпеченн€ —÷нформац—÷—‘ю, необх—÷дною дл€ управл—÷нн€.

«а умов впровадженн€ автоматизованих систем управл—÷нн€, використанн€ сучасно—„ високопродуктивно—„ обчислювально—„ техн—÷ки вс—÷ елементи методу бухгалтерського обл—÷ку (рахунки, подв—÷йний запис, оц—÷нка, калькул€ц—÷€, балансове узагальненн€) збер—÷гаютьс€, проте в—÷дбуваютьс€ докор—÷нн—÷ зм—÷ни в техн—÷ц—÷ збиранн€, ре—‘страц—÷—„ та опрацюванн€ обл—÷ково—„ —÷нформац—÷—„. ѕ—÷двищенн€ оперативност—÷ й анал—÷тичност—÷ обл—÷ково—„ —÷нформац—÷—„ ма—‘ велике значенн€ дл€ посиленн€ стратег—÷чних —÷ регулюючих функц—÷й управл—÷нн€.

“аким чином, бухгалтерський баланс —÷ рахунки —‘ вза—‘мопов'€заними елементами методу бухгалтерського обл—÷ку: за даними балансу на початок м—÷с€ц€ в—÷дкривають рахунки дл€ поточного обл—÷ку господарських операц—÷й, а пот—÷м дан—÷ цих же рахунк—÷в з в—÷дображеними на них операц—÷€ми —÷ виведеними к—÷нцевими залишками служать п—÷дставою дл€ складанн€ нового балансу.


1.3  ласиф—÷кац—÷€ рахунк—÷в (активн—÷, пасивн—÷, активно-пасивн—÷)


–—÷зноб—÷чн—÷ завданн€ господарського кер—÷вництва та контролю потребують сво—‘часно—„ —÷ всеб—÷чно—„ —÷нформац—÷—„ про склад засоб—÷в п—÷дпри—‘мства —÷ джерел —„х формуванн€, господарськ—÷ процеси —÷ ф—÷нансов—÷ результати д—÷€льност—÷. ÷е зумовлю—‘ необх—÷дн—÷сть використанн€ в бухгалтерському обл—÷ку значно—„ к—÷лькост—÷ р—÷зних за сво—„м зм—÷стом рахунк—÷в. ƒл€ б—÷льш глибокого та правильного розум—÷нн€ —÷ об“—рунтованого використанн€ в обл—÷ку рахунк—÷в необх—÷дно знати —„х економ—÷чний зм—÷ст, призначенн€ та структуру, а це потребу—‘ науково об“—рунтовано—„ класиф—÷кац—÷—„ рахунк—÷в.

ѕ—÷д класиф—÷кац—÷—‘ю рахунк—÷в розум—÷ють —„х групуванн€ за певними однор—÷дними ознаками.

 ласиф—÷кац—÷€ рахунк—÷в допомага—‘ вивченню зм—÷сту —÷ будови рахунк—÷в. «наючи загальн—÷, найб—÷льш сутт—‘в—÷ —÷ в—÷дм—÷тн—÷ ознаки окремих груп рахунк—÷в, легше визначити, дл€ чого призначений та €к використову—‘тьс€ той або —÷нший рахунок у бухгалтерському обл—÷ку.

–ахунки бухгалтерського обл—÷ку класиф—÷кують за двома основними ознаками: за економ—÷чним зм—÷стом та за призначенн€м —÷ структурою.

 ласиф—÷кац—÷€ рахунк—÷в за економ—÷чним зм—÷стом встановлю—‘, що саме обл—÷кову—‘тьс€ на даному рахунку, €к—÷ конкретно об'—‘кти в—÷дображаютьс€ на ньому залежно в—÷д —„х економ—÷чного зм—÷сту в процес—÷ господарсько—„ д—÷€льност—÷. ÷€ класиф—÷кац—÷€ да—‘ можлив—÷сть визначити систему рахунк—÷в, що п—÷дл€гають використанню на п—÷дпри—‘мствах т—÷—‘—„ або —÷ншо—„ галуз—÷.

 ласиф—÷кац—÷€ рахунк—÷в за призначенн€м —÷ структурою показу—‘, дл€ чого, дл€ одержанн€ €ко—„ —÷нформац—÷—„ призначен—÷ т—÷ або —÷нш—÷ рахунки та €ка —„хн€ структура, тобто зм—÷ст дебету, кредиту —÷ характер залишку. ќднаков—÷ за структурою рахунки можуть в—÷дображати р—÷зн—÷ за економ—÷чним зм—÷стом господарськ—÷ засоби —÷ процеси.

ќбидв—÷ класиф—÷кац—÷—„ рахунк—÷в науково об“—рунтован—÷, т—÷сно вза—‘мопов'€зан—÷ —÷ доповнюють одна одну.

2.  ласиф—÷кац—÷й рахунк—÷в за економ—÷чним зм—÷стом

 ласиф—÷кац—÷€ рахунк—÷в за економ—÷чним зм—÷стом в—÷дпов—÷да—‘ зм—÷сту предмета бухгалтерського обл—÷ку —÷ зумовлена класиф—÷кац—÷—‘ю об'—‘кт—÷в обл—÷ку, тобто господарських засоб—÷в, —„х джерел —÷ процес—÷в.

«в—÷дси за економ—÷чним зм—÷стом рахунки бухгалтерського обл—÷ку под—÷л€ють на дв—÷ групи:

-¬арахунки обл—÷ку господарських засоб—÷в (актив—÷в) п—÷дпри—‘мства —÷ процес—÷в;

-¬арахунки обл—÷ку джерел формуванн€ господарських засоб—÷в.

 ласиф—÷кац—÷€ рахунк—÷в обл—÷ку господарських засоб—÷в (актив—÷в) п—÷дпри—‘мств —÷ процес—÷в. «алежно в—÷д функц—÷онально—„ участ—÷ в процес—÷ д—÷€льност—÷ господарськ—÷ засоби (активи) п—÷дпри—‘мства, €к в—÷домо, под—÷л€ютьс€ на: необоротн—÷ активи —÷ оборотн—÷ активи.

ƒл€ обл—÷ку необоротних актив—÷в, —„х на€вност—÷, руху, зносу в процес—÷ д—÷€льност—÷ —÷ в—÷дновленн€ використовують:

рахунки обл—÷ку необоротних актив—÷в: "ќсновн—÷ засобиї, "–∆нш—÷ необоротн—÷ активиї, "Ќематер—÷альн—÷ активиї, "«нос необоротних актив—÷вї, " ап—÷тальн—÷ —÷нвестиц—÷—„ї та —÷н.

 ласиф—÷кац—÷€ рахунк—÷в обл—÷ку джерел формуванн€ господарських засоб—÷в (актив—÷в) п—÷дпри—‘мства. –ахунки бухгалтерського обл—÷ку, €к—÷ використовуютьс€ дл€ обл—÷ку джерел формуванн€ актив—÷в п—÷дпри—‘мства, под—÷л€ютьс€ на дв—÷ групи:

  • рахунки обл—÷ку джерел "асних засоб—÷в;
  • рахунки обл—÷ку джерел залучених (позикових) кошт—÷в.

ƒл€ обл—÷ку джерел "асних засоб—÷в п—÷дпри—‘мства використовують:

  • рахунки обл—÷ку "асного кап—÷талу: "—татутний кап—÷талї, "ѕайовий кап—÷талї, "ƒодатковий кап—÷талї, "–езервний кап—÷талї;
  • рахунки обл—÷ку доход—÷в —÷ результат—÷в д—÷€льност—÷: "ƒоходи в—÷д реал—÷зац—÷—„ї, "ƒох—÷д в—÷д участ—÷ в кап—÷тал—÷ї, "–∆нш—÷ ф—÷нансов—÷ доходиї;

ƒл€ обл—÷ку джерел залучених (позикових) кошт—÷в використовують:

  • рахунки обл—÷ку довгострокових зобов'€зань: "ƒовгостроков—÷ позикиї, "ƒовгостроков—÷ вексел—÷ видан—÷;
  • рахунки обл—÷ку поточних зобов'€зань: " ороткостроков—÷ позикиї, " ороткостроков—÷ вексел—÷ видан—÷.

“аким чином, класиф—÷кац—÷€ рахунк—÷в за економ—÷чним зм—÷стом, показуючи, на €ких рахунках ма—‘ вестис€ обл—÷к тих або —÷нших об'—‘кт—÷в бухгалтерського обл—÷ку, розкрива—‘ економ—÷чний зм—÷ст окремих рахунк—÷в. “аке групуванн€ да—‘ змогу визначити систему рахунк—÷в, необх—÷дних дл€ обл—÷ку необоротних —÷ оборотних актив—÷в, джерел —„х формуванн€, господарських процес—÷в —÷ результат—÷в д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мств р—÷зних галузей та форм "асност—÷.

 ласиф—÷кац—÷€ рахунк—÷в за економ—÷чним зм—÷стом покладена в основу будови нац—÷онального ѕлану рахунк—÷в бухгалтерського обл—÷ку актив—÷в, кап—÷талу, зобов'€зань —÷ господарських операц—÷й п—÷дпри—‘мств —÷ орган—÷зац—÷й.

ќзнайомлюючись з класиф—÷кац—÷—‘ю рахунк—÷в за економ—÷чним зм—÷стом, бачимо, що рахунки, призначен—÷ дл€ обл—÷ку актив—÷в, об'—‘днан—÷ з рахунками, призначеними дл€ обл—÷ку господарських процес—÷в. ÷е по€сню—‘тьс€ тим, що за допомогою необоротних —÷ оборотних актив—÷в п—÷дпри—‘мства забезпечують зд—÷йсненн€ господарських процес—÷в, а тому при класиф—÷кац—÷—„ активи групують залежно в—÷д того, в €кому процес—÷ вони функц—÷онують.

3.  ласиф—÷кац—÷€ рахунк—÷в за призначенн€м —÷ структурою

«а призначенн€м —÷ структурою рахунки бухгалтерського обл—÷ку групуютьс€ залежно в—÷д —„х обл—÷ково-техн—÷чних €костей, тобто €к саме обл—÷ковуютьс€ т—÷ або —÷нш—÷ засоби, —„х джерела та господарськ—÷ процеси на рахунках, що в—÷добража—‘тьс€ на дебет—÷, кредит—÷ рахунка, що характеризу—‘ залишок в—÷дпов—÷дного рахунка. –ахунки бухгалтерського обл—÷ку за призначенн€м —÷ структурою под—÷л€ютьс€ на так—÷ групи: рахунки основн—÷, регулююч—÷, операц—÷йн—÷, ф—÷нансово-результатн—÷ —÷ забалансов—÷.

ќсновн—÷ рахунки у бухгалтерському обл—÷ку використовуютьс€ дл€ контролю за на€вн—÷стю —÷ зм—÷нами господарських засоб—÷в та джерел —„х утворенн€. ¬они називаютьс€ основними тому, що об'—‘кти, €к—÷ на них обл—÷ковуютьс€, тобто господарськ—÷ засоби та —„х джерела, —‘ основою господарсько—„ д—÷€льност—÷, —÷ в сво—„й сукупност—÷ характеризують майнове становище п—÷дпри—‘мства. ÷—÷ рахунки за сво—„ми показниками (залишками) служать основою дл€ складанн€ бухгалтерського балансу. ќсновн—÷ рахунки под—÷л€ютьс€ на: матер—÷альн—÷, грошов—÷, "асного кап—÷талу —÷ розрахунков—÷.

ћатер—÷альн—÷ рахунки призначен—÷ дл€ обл—÷ку на€вност—÷ —÷ руху (надходженн€, використанн€) матер—÷альних ресурс—÷в п—÷дпри—‘мства. ƒо них належать рахунки: "ќсновн—÷ засобиї, "Ќематер—÷альн—÷ активиї, "¬иробнич—÷ запасиї, "ћалоц—÷нн—÷ —÷ швидкозношуван—÷ предметиї, "√отова продукц—÷€ї, "“овариї та —÷н.

Ѕудова рахунк—÷в грошових кошт—÷в под—÷бна до будови матер—÷альних рахунк—÷в: рахунки - активн—÷, сальдо мають т—÷льки дебетове; оборот по дебету показу—‘ зб—÷льшенн€ грошових кошт—÷в, оборот по кредиту - —„х зменшенн€.

–ахунки "асного кап—÷талу призначен—÷ дл€ обл—÷ку джерел "асних господарських засоб—÷в (актив—÷в). ¬они показують форми —„х створенн€ —÷ ц—÷льове призначенн€, а також зм—÷ни в процес—÷ д—÷€льност—÷. ƒо ц—÷—‘—„ групи належать рахунки: "—татутний кап—÷тал. ¬с—÷ зазначен—÷ рахунки - пасивн—÷.

–озрахунков—÷ рахунки призначен—÷ дл€ обл—÷ку —÷ контролю за розрахунковими в—÷дносинами даного п—÷дпри—‘мства з —÷ншими п—÷дпри—‘мствами, орган—÷зац—÷€ми та особами. Ќа цих рахунках в—÷добража—‘тьс€ заборгован—÷сть, що виника—‘ у процес—÷ господарсько—„ д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мства, а також зм—÷ни ц—÷—‘—„ заборгованост—÷. ќск—÷льки заборгован—÷сть може бути €к на користь даного п—÷дпри—‘мства (деб—÷торська), так —÷ на користь —÷нших п—÷дпри—‘мств, орган—÷зац—÷й та ос—÷б (кредиторська), то розрахунков—÷ рахунки под—÷л€ютьс€ на: активн—÷, пасивн—÷ —÷ активно-пасивн—÷.

јктивн—÷ розрахунков—÷ рахунки призначен—÷ дл€ обл—÷ку деб—÷торсько—„ заборгованост—÷ —÷ розрахунк—÷в по н—÷й (тобто дл€ обл—÷ку заборгованост—÷ —÷нших п—÷дпри—‘мств, орган—÷зац—÷й —÷ ос—÷б даному п—÷дпри—‘мству). ƒо таких рахунк—÷в належать: "–озрахунки з покупц€ми —÷ замовникамиї, "ƒовгострокова деб—÷торська заборгован—÷стьї, "–озрахунки з р—÷зними деб—÷торамиї, "¬ексел—÷ одержан—÷ї та —÷н.

ѕасивн—÷ розрахунков—÷ рахунки призначен—÷ дл€ обл—÷ку розрахункових в—÷дносин з кредиторами, тобто за зобов'€занн€ми даного п—÷дпри—‘мства перед —÷ншими п—÷дпри—‘мствами, орган—÷зац—÷€ми та особами. ƒо них належать рахунки: "–озрахунки з постачальниками —÷ п—÷др€дчикамиї, "–озрахунки по оплат—÷ прац—÷ї, "–озрахунки по-страхуваннюї, " ороткостроков—÷ позикиї, "ƒовгостроков—÷ позикиї, "¬ексел—÷ видан—÷ї та —÷н.

јктивно-пасивн—÷ розрахунков—÷ рахунки призначен—÷ дл€ обл—÷ку розрахунк—÷в з таким п—÷дпри—‘мством, орган—÷зац—÷€ми та особами, характер заборгованост—÷ €ких зм—÷ню—‘тьс€, тобто стосовно даного п—÷дпри—‘мства вони можуть виступати то €к деб—÷тори, то €к кредитори. ƒо них належать рахунки: "–озрахунки за податками —÷ платежамиї, "–озрахунки по —÷нших операц—÷€хї та —÷н.

ќкрем—÷ анал—÷тичн—÷ рахунки, що в—÷дкриваютьс€ дл€ обл—÷ку розрахунк—÷в з кожним деб—÷тором —÷ кредитором, можуть мати дебетове або кредитове сальдо. ќск—÷льки —÷з залишк—÷в окремих анал—÷тичних рахунк—÷в склада—‘тьс€ залишок синтетичного рахунка, то активно-пасивн—÷ розрахунков—÷ рахунки мають одночасно дебетове —÷ кредитове сальдо. ÷е сальдо можна одержати за допомогою оборотно—„ в—÷домост—÷ по анал—÷тичних рахунках, €к—÷ ведутьс€ до в—÷дпов—÷дного синтетичного рахунка.

” практиц—÷ бухгалтерського обл—÷ку активно-пасивними розрахунковими рахунками користуютьс€ пор—÷вн€но р—÷дко - т—÷льки дл€ обл—÷ку розрахунк—÷в з такими п—÷дпри—‘мствами й орган—÷зац—÷€ми, характер заборгованост—÷ €ких безперервно зм—÷ню—‘тьс€, через що —„х незручно обл—÷ковувати на р—÷зних рахунках - активному —÷ пасивному. ¬ ус—÷х —÷нших випадках дл€ дос€гненн€ €сност—÷ в обл—÷ку розрахунк—÷в з деб—÷торами —÷ кредиторами користуютьс€ активними або пасивними рахунками.

–егулююч—÷ рахунки призначен—÷ дл€ регулюванн€ (уточненн€) оц—÷нки господарських засоб—÷в або джерел —„х формуванн€, €к—÷ обл—÷ковуютьс€ на основних рахунках. ¬икористовуютьс€ ц—÷ рахунки у тих випадках, коли по окремих об'—‘ктах обл—÷ку необх—÷дно одержати додаткову —÷нформац—÷ю, потр—÷бну дл€ управл—÷нн€ (наприклад, про первинну —÷ залишкову варт—÷сть основних засоб—÷в). –егулюючими можуть бути €к синтетичн—÷ рахунки, так —÷ анал—÷тичн—÷, а також субрахунки.

—амост—÷йного значенн€ регулююч—÷ рахунки не мають, тому кожен з них розгл€да—‘тьс€ т—÷льки разом з тим рахунком, €кий в—÷н регулю—‘. «алежно в—÷д того, зб—÷льшують чи зменшують регулююч—÷ рахунки залишок рахунка, що регулю—‘тьс€, вони под—÷л€ютьс€ на: доповнююч—÷, контрарн—÷ —÷ контрарно-доповнююч—÷.

ƒоповнююч—÷ регулююч—÷ рахунки завжди зб—÷льшують суму залишку рахунка, що регулю—‘тьс€. «астосовуютьс€ вони в тих випадках, коли матер—÷альн—÷ ц—÷нност—÷ на основних рахунках в—÷дображаютьс€ в оц—÷нц—÷, менш—÷й в—÷д фактично—„ вартост—÷ —„х придбанн€ (загот—÷вл—÷).

ƒо доповнюючих регулюючих активних рахунк—÷в належить анал—÷тичний рахунок "“ранспортно-загот—÷вельн—÷ витратиї (до рахунка "¬иробнич—÷ запасиї та —÷н.).

 онтрарн—÷ регулююч—÷ рахунки, на в—÷дм—÷ну в—÷д доповнюючих, зменшують оц—÷нку залишку актив—÷в або —„х джерел, що обл—÷ковуютьс€ на в—÷дпов—÷дних основних рахунках (що регулюютьс€). ¬они под—÷л€ютьс€ на: контрактивн—÷ (тобто протипоставлен—÷ активним рахункам) —÷ контрпасивн—÷ (тобто протипоставлен—÷ пасивним рахункам).

 онтрарно-доповнююч—÷ регулююч—÷ рахунки по—‘днують ознаки контрарних —÷ доповнюючих рахунк—÷в. ƒо них належить, наприклад, анал—÷тичний рахунок "¬—÷дхиленн€ фактично—„ соб—÷вартост—÷ готово—„ продукц—÷—„ в—÷д планово—„.

ќперац—÷йн—÷ рахунки призначен—÷ дл€ обл—÷ку витрат, доход—÷в —÷ результат—÷в д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мства. ÷—÷ рахунки мають велике значенн€, оск—÷льки забезпечують —÷нформац—÷ю про витрати —÷ доходи по операц—÷йн—÷й д—÷€льност—÷ та визначенн€ ф—÷нансових результат—÷в в—÷д ц—÷—‘—„ д—÷€льност—÷.

«а призначенн€м —÷ структурою операц—÷йн—÷ рахунки под—÷л€ютьс€ на групи: зб—÷рно-розпод—÷льч—÷, бюджетно-розпод—÷льч—÷, калькул€ц—÷йн—÷, ном—÷нальн—÷, пор—÷вн€льн—÷.

«б—÷рно-розпод—÷льч—÷ рахунки призначен—÷ дл€ обл—÷ку (попереднього збиранн€) накладних витрат, пов'€заних з орган—÷зац—÷—‘ю, обслуговуванн€м, управл—÷нн€м цехами та —÷ншими виробничими п—÷дрозд—÷лами основного —÷ допом—÷жного виробництв з метою наступного розпод—÷лу —„х м—÷ж в—÷дпов—÷дними об'—‘ктами. Ќеобх—÷дн—÷сть використанн€ зб—÷рно-розпод—÷льчих рахунк—÷в зумовлена тим, що зазначен—÷ витрати в момент —„х зд—÷йсненн€ неможливо пр€мо в—÷днести на т—÷ або —÷нш—÷ об'—‘кти (наприклад, витрати по обслуговуванню виробництва й управл—÷нню та —÷н.).

Ѕюджетно-розпод—÷льч—÷ рахунки використовуютьс€ дл€ розмежуванн€ витрат —÷ доход—÷в м—÷ж сум—÷жними зв—÷тними пер—÷одами (м—÷с€ц€ми, кварталами, роками) з метою р—÷вном—÷рного включенн€ у затрати виробництва (об—÷гу) або в—÷дображенн€ в обл—÷ку одержаних доход—÷в.

 алькул€ц—÷йн—÷ рахунки.  алькул€ц—÷йн—÷ рахунки призначен—÷ дл€ обл—÷ку сукупност—÷ витрат, пов'€заних з виробничим процесом, —÷ визначенн€ фактично—„ соб—÷вартост—÷ виготовлено—„ продукц—÷—„ (виконаних роб—÷т, наданих послуг). ќск—÷льки за даними цих рахунк—÷в складають калькул€ц—÷ю (визначають соб—÷варт—÷сть), то сам—÷ рахунки одержали назву калькул€ц—÷йних. як—÷сть складанн€ калькул€ц—÷—„ значною м—÷рою залежить в—÷д правильност—÷ обл—÷ку виробничих затрат на калькул€ц—÷йних рахунках.

Ќом—÷нальн—÷ рахунки. ƒо ном—÷нальних належить рахунок "—об—÷варт—÷сть реал—÷зац—÷—„ї (призначений дл€ узагальненн€ —÷нформац—÷—„ про соб—÷варт—÷сть реал—÷зовано—„ продукц—÷—„, товар—÷в, роб—÷т, послуг), а також рахунки, призначен—÷ дл€ обл—÷ку операц—÷йних витрат, €к—÷


1.4 —интетичн—÷ й анал—÷тичн—÷ рахунки


√рупуванн€ засоб—÷в, —„х джерел —÷ господарських процес—÷в зд—÷йсню—‘тьс€ на рахунках з б—÷льшим або меншим ступенем детал—÷зац—÷—„. –ахунки бухгалтерського обл—÷ку, €к—÷ в—÷дкривають на п—÷дстав—÷ статей балансу дл€ обл—÷ку господарських засоб—÷в та —„х джерел, м—÷ст€ть узагальнен—÷ (синтетичн—÷) показники у грошов—÷й оц—÷нц—÷. «окрема, на рахунку "ќсновн—÷ засобиї в—÷дображають на€вн—÷сть —÷ рух вс—÷х основних засоб—÷в; п—÷дпри—‘мства (буд—÷вл—÷, споруди, машини, устаткуванн€ тощо); на рахунку "ћатер—÷алиї - на€вн—÷сть —÷ рух вс—÷х предмет—÷в прац—÷ дано—„ групи; на рахунку "ѕостачальникиї - загальну суму заборгованост—÷ вс—÷м постачальникам за одержан—÷ матер—÷альн—÷ ц—÷нност—÷, а також зм—÷ни ц—÷—‘—„ заборгованост—÷ —÷ т.¬ад. “ак—÷ рахунки прийн€то називати синтетичними*2.

ќтже, синтетичними називають рахунки, призначен—÷ дл€ обл—÷ку економ—÷чно однор—÷дних груп засоб—÷в, —„х джерел, господарських процес—÷в —÷ результат—÷в д—÷€льност—÷ у грошовому вим—÷рнику.

ќбл—÷к, що зд—÷йсню—‘тьс€ за допомогою синтетичних рахунк—÷в, назива—‘тьс€ синтетичним обл—÷ком. ÷ей обл—÷к необх—÷дний дл€ одержанн€ узагальнено—„ —÷нформац—÷—„ про д—÷€льн—÷сть господарства, анал—÷зу ц—÷—‘—„ д—÷€льност—÷ —÷ плануванн€. ѕроте дл€ оперативного кер—÷вництва господарством —÷ контролю за збереженн€м —÷ рац—÷ональним використанн€м ресурс—÷в замало т—÷льки узагальнено—„ —÷нформац—÷—„, потр—÷бна детальн—÷ша —÷нформац—÷€ про на€вн—÷сть —÷ зм—÷ни кожного виду засоб—÷в, джерел, зд—÷йсненн€ певних господарських процес—÷в. “ак, потр—÷бна —÷нформац—÷€ €к про загальну варт—÷сть виробничих запас—÷в та —„х використанн€, так —÷ про запаси конкретних вид—÷в матер—÷альних ц—÷нностей за —„х найменуванн€ми, сортами, розм—÷рами тощо; в обл—÷ку розрахунк—÷в по оплат—÷ прац—÷, кр—÷м узагальнено—„ —÷нформац—÷—„, потр—÷бн—÷ в—÷домост—÷ про розрахунки з кожним окремим прац—÷вником —÷ т.¬ад. “аку —÷нформац—÷ю одержують за допомогою анал—÷тичних*3* рахунк—÷в.

јнал—÷тичними називають рахунки, призначен—÷ дл€ обл—÷ку на€вност—÷ —÷ зм—÷н конкретних вид—÷в засоб—÷в, —„х джерел —÷ господарських процес—÷в.

ќбл—÷к, що зд—÷йсню—‘тьс€ за допомогою анал—÷тичних рахунк—÷в, назива—‘тьс€ анал—÷тичним обл—÷ком.

 —÷льк—÷сть анал—÷тичних рахунк—÷в по в—÷дпов—÷дному синтетичному рахунку визнача—‘тьс€ кожним п—÷дпри—‘мством залежно в—÷д на€вност—÷ об'—‘кт—÷в, що п—÷дл€гають обл—÷ку. ¬ анал—÷тичному обл—÷ку, пор€д з грошовим, використовують натуральн—÷ й трудов—÷ вим—÷рники.

—интетичн—÷ й анал—÷тичн—÷ рахунки т—÷сно вза—‘мопов'€зан—÷ м—÷ж собою, оск—÷льки на них на п—÷дстав—÷ одних —÷ тих же документ—÷в в—÷дображаютьс€ одн—÷ —÷ т—÷ ж господарськ—÷ операц—÷—„, але з р—÷зним ступенем детал—÷зац—÷—„; на синтетичному рахунку - загальною сумою, а на анал—÷тичних рахунках до нього - частковими сумами.  оли дебету—‘тьс€ або кредиту—‘тьс€ синтетичний рахунок, то одночасно дебетуютьс€ —÷ кредитуютьс€ в—÷дпов—÷дн—÷ анал—÷тичн—÷ рахунки до нього. «в—÷дси, обороти —÷ залишки анал—÷тичних рахунк—÷в в п—÷дсумку повинн—÷ дор—÷внювати оборотам —÷ залишку синтетичного рахунка, €кий —„х об'—‘дну—‘. ¬—÷дсутн—÷сть тако—„ р—÷вност—÷ св—÷дчить про на€вн—÷сть помилок у бухгалтерських записах, €к—÷ треба знайти —÷ негайно виправити;:

ѕравильн—÷сть обл—÷кових запис—÷в на анал—÷тичних рахунках пер—÷одично перев—÷р€—‘тьс€ за допомогою —÷нвентаризац—÷—„, що забезпечу—‘ достов—÷рн—÷сть показник—÷в про —„х залишки.

–ахунки анал—÷тичного обл—÷ку можуть об'—‘днуватис€ безпосередньо в—÷дпов—÷дним синтетичним рахунком (наприклад, рахунки "¬иробництвої, "–озрахунки з постачальниками —÷ п—÷др€дчикамиї, "–озрахунки з п—÷дзв—÷тними особамиї та —÷н.).

ќтже, субрахунки об'—‘днують в—÷дпов—÷дн—÷ групи анал—÷тичних рахунк—÷в —÷, в свою чергу, узагальнюютьс€ синтетичним рахунком.


1.5 ¬иникненн€ подв—÷йного запису


–∆стор—÷€ бухгалтерського обл—÷ку не заф—÷ксувала точно—„ дати виникненн€ подв—÷йного запису. як складова (елемент) методу бухгалтерського обл—÷ку, подв—÷йний запис нал—÷чу—‘ близько тис€ч—÷ рок—÷в. ¬—÷дтод—÷ подв—÷йний запис пост—÷йно удосконалював форми —÷ методи ре—‘страц—÷—„, накопиченн€ —÷ обробки —÷нформац—÷—„, €к—÷, з розвитком продуктивних сил —÷ особливо з по€вою в XX стол—÷тт—÷ електронно—„ обчислювально—„ техн—÷ки, значно зм—÷нювались. —утн—÷сть же самого подв—÷йного запису не зм—÷нювалась, бо не зникала головна потреба в ньому - потреба управл—÷нн€ господарством.

—утн—÷сть подв—÷йного запису пол€га—‘ в тому, що кожна господарська операц—÷€ запису—‘тьс€ дв—÷ч—÷ - за дебетом одного рахунка —÷ за кредитом —÷ншого. ¬—÷дтак, щоб в—÷добразити на рахунках господарську операц—÷ю, треба спочатку осмислити, що сталос€ в результат—÷ ц—÷—‘—„ операц—÷—„, тобто €ких рахунк—÷в вона стосуватиметьс€.

Ќагада—‘мо, що в "“рактат—÷ про рахунки —÷ записиї неодноразово згадуваний нами Ћука ѕачол—÷ стверджу—‘, що в √оловн—÷й книз—÷ н—÷що не може бути занесено у розд—÷л "¬—÷ддатиї, €кщо його нема—‘ в розд—÷л—÷ "ћатиї, —÷ навпаки. “—÷льки завд€ки ц—÷й вимоз—÷ можна забезпечити баланс, тобто однаков—÷ п—÷дсумки "¬—÷ддатиї —÷ "ћатиї. якщо ц—÷ п—÷дсумки однаков—÷, то можна зробити висновок, що записи велис€ правильно —÷ на ц—÷й основ—÷ правильно виведено сальдо. ”се це да—‘ впевнен—÷сть у розумному провадженн—÷ господарства, бо, за словами того ж ѕачол—÷, "тјжхто в справах сво—„х не вм—÷—‘ бути добрим бухгалтером, той буде блукати €к сл—÷пий навманн€ —÷ не обминути йому великих збитк—÷вї.

„и можна €кось об—÷йтись без подв—÷йного запису? Ѕагатов—÷ковий досв—÷д п—÷дтвердив, що в—÷н —‘ абсолютно обов'€зковим елементом, засадною основою бухгалтерського обл—÷ку. ќсобливо пом—÷тною ставала необх—÷дн—÷сть подв—÷йного запису за переходу в—÷д рабовласницького до феодального —÷ кап—÷тал—÷стичного сусп—÷льства, тобто тод—÷, коли виникала гостра потреба в удосконаленн—÷ системи управл—÷нн€. Ќе випадково Ћука ѕачол—÷ спец—÷ально наголошу—‘ на необх—÷дност—÷ належного пор€дку веденн€ справ, щоб можна було без затримки одержати необх—÷дн—÷ в—÷домост—÷ €к щодо боржник—÷в, так —÷ щодо "асних зобов'€зань. –∆накше кажучи, уже ѕачол—÷ бачив необх—÷дн—÷сть створенн€ того, що нин—÷ називають системою економ—÷чно—„ —÷нформац—÷—„.

’оч подв—÷йним записом користуютьс€ на практиц—÷ майже тис€чу рок—÷в, учен—÷ ще й дос—÷ не дос€гли згоди щодо його економ—÷чно—„ сут—÷. ÷€ суперечлив—÷сть думок св—÷дчить передовс—÷м про величезну теоретичну складн—÷сть механ—÷зму ре—‘страц—÷—„, групуванн€ та систематизац—÷—„ господарських операц—÷й. √оловн—÷ розб—÷жност—÷ в погл€дах науковц—÷в стосуютьс€ питань економ—÷чно—„ основи подв—÷йного запису, причин його —÷снуванн€. –—÷зн—÷ автори об“—рунтовують необх—÷дн—÷сть подв—÷йного запису —÷снуванн€м:

товарного виробництва та закону вартост—÷;

р—÷зноман—÷тних форм "асност—÷ та —„хньо—„ динам—÷ки;

р—÷зних джерел утворенн€ майна п—÷дпри—‘мства;

впливу на виробництво р—÷зноман—÷тних зовн—÷шн—÷х фактор—÷в (економ—÷чних, правових, соц—÷альних та —÷нших);

кругообороту засоб—÷в виробництва;

причинно-насл—÷дкових зв'€зк—÷в у процес—÷ виробництва;

потреби об'—‘днанн€ решти елемент—÷в методу бухгалтерського обл—÷ку.

«розум—÷ло, що потреби управл—÷нн€ диктують необх—÷дн—÷сть оформл€ти господарськ—÷ операц—÷—„ в—÷дпов—÷дними документами, ре—‘струвати та систематизувати —„х на рахунках. ѕроте заф—÷ксувати факт зд—÷йсненн€ господарсько—„ операц—÷—„ - це лише перший крок: наступне оц—÷нюванн€ економ—÷чних €вищ —÷ процес—÷в потребу—‘ однозначно—„ в—÷дпов—÷д—÷ на запитанн€: зв—÷дки походить майно, що —‘ предметом ц—÷—‘—„ операц—÷—„, €кий його характер щодо виробництва (необоротн—÷ чи оборотн—÷ активи), хто боржник чи кому треба сплатити кошти, €к вплинули на господарську д—÷€льн—÷сть процеси виробництва, €кий к—÷нцевий результат виробництва та господарсько—„ д—÷€льност—÷. ќтже, ситуац—÷€ об'—‘ктивно склада—‘тьс€ так, що господарськ—÷ операц—÷—„ —÷ процеси треба контролювати за допомогою достов—÷рно—„ —÷нформац—÷—„, що —„—„ забезпечу—‘ т—÷льки подв—÷йний запис.

Ќин—÷, однак, усе част—÷ше можна почути думку, що подв—÷йний запис в—÷джив сво—‘ —÷ за умов побудови автоматизованого обл—÷ку —‘ вже арха—„змом. “ак, на фактичну в—÷дмову в—÷д подв—÷йного запису було спр€мовано численн—÷ пропозиц—÷—„ 60тј—х рок—÷в про зам—÷ну терм—÷н—÷в "дебетї —÷ "кредитї математичними знаками плюс —÷ м—÷нус. Ќа нашу думку, ц—÷ "новац—÷—„ї св—÷дчать т—÷льки про поверховий п—÷дх—÷д —„х автор—÷в до господарсько—„ д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мств. јдже заф—÷ксован—÷ на принципах подв—÷йного запису господарськ—÷ операц—÷—„ в—÷дображають в—÷дпов—÷дн—÷ зм—÷ни в актив—÷ чи пасив—÷, або одночасно в актив—÷ й пасив—÷ в б—÷к зб—÷льшенн€ або зменшенн€. “ак—÷ зм—÷ни в—÷дбуваютьс€ на кожному п—÷дпри—‘мств—÷ безв—÷дносно до форми "асност—÷, пор€дку реал—÷зац—÷—„ продукц—÷—„, визначенн€ к—÷нцевого результату господарсько—„ д—÷€льност—÷, ц—÷ново—„ пол—÷тики, формуванн€ витрат, доход—÷в тощо. “ака ф—÷ксац—÷€ врахову—‘ одне - сам факт зд—÷йсненн€ операц—÷—„.

 онтрольне значенн€ подв—÷йного запису пол€га—‘ в забезпеченн—÷ достов—÷рност—÷ обл—÷ку, тотожност—÷ активу —÷ пасиву, синтетичного й анал—÷тичного обл—÷ку, сво—‘часност—÷ та повноти оприбутковуванн€ товарно-матер—÷альних ц—÷нностей, кошт—÷в, запоб—÷ганню зловживанн€м з боку посадових та матер—÷ально в—÷дпов—÷дальних ос—÷б.

1.6  ласиф—÷кац—÷€ бухгалтерських проводок


¬за—‘мопов'€зан—÷ подв—÷йн—÷ зм—÷ни у склад—÷ господарських засоб—÷в та —„х джерелах в процес—÷ д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мства зумовлюють необх—÷дн—÷сть в—÷дображенн€ господарських операц—÷й на рахунках способом подв—÷йного запису, суть €кого пол€га—‘ у тому, що кожну господарську операц—÷ю в одн—÷й —÷ т—÷й же сум—÷ записують дв—÷ч—÷: на дебет—÷ одного рахунка —÷ кредит—÷ другого.

ѕерш н—÷ж в—÷добразити господарську операц—÷ю на в—÷дпов—÷дних рахунках подв—÷йним записом, на п—÷дстав—÷ первинних (або згрупованих) документ—÷в складають бухгалтерську проводку, п—÷д €кою розум—÷ють зазначенн€ рахунка, €кий дебету—‘тьс€, —÷ рахунка €кий кредиту—‘тьс€, а також суму в—÷дображувано—„ в обл—÷ку господарсько—„ операц—÷—„.

 ожна господарська операц—÷€ внасл—÷док подв—÷йного запису виклика—‘ вза—‘мозв'€зок м—÷ж певними рахунками. ÷ей вза—‘мозв'€зок пол€га—‘ у тому; що дебет одного рахунка ѕо—‘дну—‘тьс€ з кредитом —÷ншого, характеризуючи зм—÷ни, €к—÷ в—÷дбуваютьс€ у склад—÷ засоб—÷в або —„хн—÷х джерелах внасл—÷док господарсько—„ операц—÷—„.

¬за—‘мозв'€зок рахунк—÷в, що виника—‘ в результат—÷ в—÷дображенн€ на них господарських операц—÷й подв—÷йним записом, назива—‘тьс€ кореспонденц—÷—‘ю рахунк—÷в, а сам—÷ рахунки - кореспондуючими.

” наведеному приклад—÷ такими рахунками —‘ рахунки " асаї —÷ "ѕоточний рахунокї.  ореспонденц—÷€ рахунк—÷в да—‘ змогу визначити основний зм—÷ст господарсько—„ операц—÷—„.

«алежно в—÷д к—÷лькост—÷ кореспондуючих рахунк—÷в розр—÷зн€ють прост—÷ —÷ складн—÷ бухгалтерськ—÷ проводки (записи).

ѕростою називають таку бухгалтерську проводку, за €ко—„ один рахунок дебету—‘тьс€, а другий на цю ж суму кредиту—‘тьс€, тобто коли кореспондують т—÷льки два рахунки. –озгл€нута у нашому приклад—÷ бухгалтерська проводка - проста.

—кладною називають таку бухгалтерську проводку, за €ко—„ к—÷лька рахунк—÷в дебету—‘тьс€, а на загальну суму запис—÷в по дебету кредиту—‘тьс€ один рахунок, або навпаки, - к—÷лька рахунк—÷в-кредиту—‘тьс€, а на загальну суму запис—÷в по кредиту дебетують один рахунок, тобто коли кореспондують м—÷ж; собою б—÷льше н—÷ме два рахунки.

—кладн—÷ бухгалтерськ—÷ проводки не порушують правила подв—÷йного запису, оск—÷льки €к у простих, так —÷ в складних проводках збер—÷га—‘тьс€ вза—‘мопов'€зане в—÷дображенн€ господарських операц—÷й на дебет—÷ —÷ кредит—÷ рахунк—÷в та р—÷вн—÷сть дебетових —÷ кредитових п—÷дсумк—÷в.

«астосуванн€ складних проводок значно зменшу—‘ к—÷льк—÷сть обл—÷кових запис—÷в, робить —„х б—÷льш наочними.

” практиц—÷ бухгалтерського обл—÷ку заборон€—‘тьс€ складати так—÷ проводки, в €ких по одн—÷й господарськ—÷й операц—÷—„ к—÷лька рахунк—÷в дебету—‘тьс€ —÷ одночасно к—÷лька рахунк—÷в кредиту—‘тьс€. “ак—÷ бухгалтерськ—÷ проводки утруднюють встановленн€ вза—‘мозв'€зку рахунк—÷в —÷ визначенн€ за кореспонденц—÷—‘ю м—÷ж ними економ—÷чного зм—÷сту в—÷дображено—„ господарсько—„ операц—÷—„, а це послаблю—‘ контроль за правильн—÷стю обл—÷кових запис—÷в. “—÷льки ч—÷тка кореспонденц—÷€ м—÷ж рахунками забезпечу—‘ наочн—÷сть, €сн—÷сть —÷ доступн—÷сть обл—÷ку, п—÷двищу—‘ його контрольн—÷ функц—÷—„.

ќтже, подв—÷йний запис —‘ способом в—÷дображенн€ господарських: операц—÷й на кореспондуючих рахунках, при €кому кожна операц—÷€ запису—‘тьс€ на дебет—÷ одного —÷ кредит—÷ другого рахунка в одн—÷й —÷ т—÷й же сум—÷.

« розгл€нутих приклад—÷в можна зробити так—÷ висновки про суть —÷ значенн€ подв—÷йного запису:

-¬аспос—÷б подв—÷йного запису зумовлений зм—÷стом самих господарських операц—÷й, €к—÷ викликають вза—‘мопов'€зан—÷ подв—÷йн—÷ зм—÷ни у склад—÷ засоб—÷в та —„х джерелах в процес—÷ господарсько—„ д—÷€льност—÷;

-¬апри в—÷дображенн—÷ кожно—„ господарсько—„ операц—÷—„ способом подв—÷йного запису обов'€зково кореспондують два рахунки, один з €ких дебетують, а другий кредитують на одну —÷ ту ж суму;

-¬а€кщо господарська операц—÷€ в—÷добража—‘тьс€ складною проводкою, то загальна сума запис—÷в на одн—÷й сторон—÷ к—÷лькох рахунк—÷в повинна дор—÷внювати загальн—÷й сум—÷, записан—÷й на протилежн—÷й сторон—÷ кореспондуючого з ними рахунка;

-¬аоск—÷льки кожна господарська операц—÷€ в одн—÷й —÷ т—÷й же сум—÷ в—÷добража—‘тьс€ на дебет—÷ одного —÷ кредит—÷ —÷ншого рахунка, то п—÷дсумок запис—÷в по дебету вс—÷х рахунк—÷в ма—‘ дор—÷внювати п—÷дсумку запис—÷в по кредиту рахунк—÷в. ¬—÷дсутн—÷сть тако—„ р—÷вност—÷ св—÷дчить про помилки в обл—÷кових записах.

“аким чином, подв—÷йний запис забезпечу—‘ контроль за правильн—÷стю обл—÷кових запис—÷в шл€хом зв—÷рки р—÷вност—÷ загальних п—÷дсумк—÷в дебетових —÷ кредитових оборот—÷в, а також залишк—÷в на рахунках.

” форм—÷ двосторонн—÷х зм—÷н в систем—÷ рахунк—÷в в—÷добража—‘тьс€ рух господарських засоб—÷в та —„х джерел. ѕодв—÷йний запис дозвол€—‘ з'€сувати, внасл—÷док €ких операц—÷й в—÷дбулис€ зм—÷ни певного виду засоб—÷в або —„х джерел, зв—÷дки господарськ—÷ засоби над—÷йшли —÷ куди вони були використан—÷. ÷е да—‘ змогу за допомогою системи рахунк—÷в €к способу поточного бухгалтерського обл—÷ку одержувати безперервну —÷нформац—÷ю про х—÷д —÷ результати господарсько—„ д—÷€льност—÷ дл€ потреб плануванн€, оперативного кер—÷вництва, контролю й анал—÷зу.

ѕравильна кореспонденц—÷€ рахунк—÷в ма—‘ велике значенн€ дл€ орган—÷зац—÷—„ бухгалтерського обл—÷ку, оск—÷льки вона вносить певний пор€док в систему обл—÷кових запис—÷в. “ому встановленн€м кореспонденц—÷—„ м—÷ж рахунками (складанн€м бухгалтерських проводок) займаютьс€ державн—÷ кер—÷вн—÷ органи, зокрема ћ—÷н—÷стерство ф—÷нанс—÷в ”кра—„ни. –озроблен—÷ ним в нормативних документах типов—÷ кореспонденц—÷—„ рахунк—÷в по вс—÷х можливих господарських операц—÷€х забезпечують —‘диний пор€док обл—÷ку в господарюючих суб'—‘ктах вс—÷х галузей —÷ форм "асност—÷.


1.7 ќборотна в—÷дом—÷сть по синтетичних —÷ анал—÷тичних рахунках


ƒл€ узагальненн€ господарських операц—÷й, в—÷дображених на рахунках, з метою отриманн€ —÷нформац—÷—„ про на€вн—÷сть —÷ зм—÷ни ресурс—÷в п—÷дпри—‘мства та джерел формуванн€ —„х, а також дл€ перев—÷рки правильност—÷ обл—÷кових запис—÷в —÷ складанн€ €к—÷сно—„ зв—÷тност—÷ дан—÷ поточного бухгалтерського обл—÷ку за зв—÷тний пер—÷од необх—÷дно узагальнювати. ƒл€ цього складають оборотн—÷ в—÷домост—÷, €к—÷ —‘ способом узагальненн€ оборот—÷в —÷ залишк—÷в рахунк—÷в за зв—÷тний м—÷с€ць, а також засобом, вза—‘мозв'€зку м—÷ж балансом —÷ рахунками.

ќборотн—÷ в—÷домост—÷ складають €к по синтетичних рахунках, так —÷ по анал—÷тичних. ¬ них показують обороти по дебету —÷ кредиту рахунк—÷в, а також залишки на початок —÷ к—÷нець зв—÷тного м—÷с€ц€.

ќзнайомимос€ передус—÷м з будовою, пор€дком складанн€ —÷ призначенн€м оборотно—„ в—÷домост—÷ по синтетичних рахунках.

ќборотна в—÷дом—÷сть по синтетичних рахунках буду—‘тьс€ у вигл€д—÷ багатографно—„ таблиц—÷, у перш—÷й граф—÷ €ко—„ записують назву рахунк—÷в, а в наступних графах - дебетов—÷ —÷ кредитов—÷ залишки на рахунках на початок м—÷с€ц€, обороти по дебету —÷ кредиту кожного рахунка за м—÷с€ць, а також залишки на рахунках на 1-ше число наступного за зв—÷тним м—÷с€ц€. ¬ к—÷нц—÷ оборотно—„ в—÷домост—÷ по кожн—÷й —÷з граф визначають п—÷дсумки.


ќборотна в—÷дом—÷сть по синтетичних рахунках за с—÷чень 2000¬ар.

Ќазва рахунк—÷в

—альдо на 1 с—÷чн€

ќбороти за м—÷с€ць

—альдо на 1 лютого

ƒебет

 редит

ƒебет

 редит

ƒебет

 редит

ќсновн—÷ засоби

712000

-

168 000

-

880 000

-

ћатер—÷али

36000

-

144000

100 000

80 000

-

¬иробництво

4000

-

100 000

-

104 000

-

 аса

2000

-

28000

-

30000

-

ѕоточний рахунок

98 000

-

-

78 000

20 000

-

—татутний кап—÷тал

-

817 000

-

168 000

-

985000

 редити банк—÷в

-

20 000

20000

15000

-

15 000

ѕостачальники

-

15 000

45 000

144 000

-

114000

–азом

852 000

852 000

505 000

505 000

1 114000

1 114000


як видно, оборотна в—÷дом—÷сть узагальню—‘ дан—÷ поточного синтетичного обл—÷ку, даючи зведену —÷нформац—÷ю про зм—÷ни господарських засоб—÷в та —„х джерел за зв—÷тний м—÷с€ць, а також —„х на€вн—÷сть на початок —÷ к—÷нець м—÷с€ц€.

ќборотна в—÷дом—÷сть по синтетичних рахунках ма—‘ велике контрольне значенн€ дл€ перев—÷рки правильност—÷ —÷ повноти обл—÷кових запис—÷в на рахунках, що “—рунту—‘тьс€ на одержанн—÷ в н—÷й трьох пар р—÷вних м—÷ж собою п—÷дсумк—÷в: р—÷вн—÷сть п—÷дсумк—÷в по дебету —÷ кредиту рахунк—÷в на початок м—÷с€ц€; р—÷вн—÷сть п—÷дсумк—÷в оборот—÷в по дебету —÷ кредиту рахунк—÷в за м—÷с€ць; р—÷вн—÷сть п—÷дсумк—÷в залишк—÷в по дебету —÷ кредиту рахунк—÷в на к—÷нець м—÷с€ц€.

–—÷вн—÷сть п—÷дсумк—÷в першо—„ пари граф, тобто дебетових —÷ кредитових залишк—÷в Ќа рахунках на початок м—÷с€ц€, зумовлена р—÷вн—÷стю п—÷дсумк—÷в активу —÷ пасиву балансу, €кий —‘ п—÷дставою дл€ запису початкових залишк—÷в на активних —÷ пасивних рахунках.

–—÷вн—÷сть п—÷дсумк—÷в друго—„ пари граф, тобто оборот—÷в по дебету —÷ кредиту рахунк—÷в, зумовлена подв—÷йним записом операц—÷й, зг—÷дно з €ким кожна операц—÷€ в однаков—÷й сум—÷ запису—‘тьс€ по дебету —÷ кредиту р—÷зних рахунк—÷в.

“рет€ р—÷вн—÷сть (тобто п—÷дсумки залишк—÷в по дебету —÷ кредиту рахунк—÷в на к—÷нець м—÷с€ц€) зумовлена двома попередн—÷ми р—÷вност€ми: €кщо початков—÷ залишки на –∆ рахунках р—÷вн—÷ м—÷ж собою, а також р—÷вн—÷ суми оборот—÷в, то —÷ залишки активних —÷ пасивних рахунк—÷в на к—÷нець м—÷с€ц€ в п—÷дсумку повинн—÷ бути р—÷вн—÷ м—÷ж собою.

«а допомогою оборотно—„ в—÷домост—÷ по синтетичних рахунках можуть бути ви€влен—÷ в обл—÷кових записах помилки, зумовлен—÷ порушенн€м правила подв—÷йного запису: €кщо сума операц—÷—„ записана на дебет—÷ одного рахунка, а на кредит—÷ —÷ншого пропущена (або навпаки), або коли на дебет—÷ рахунка дана операц—÷€ записана в одн—÷й сум—÷, а на кредит—÷ другого рахунка - в —÷нш—÷й.

ќборотну в—÷дом—÷сть по синтетичних рахунках використовують дл€ складанн€ бухгалтерського балансу на наступну зв—÷тну дату (на 1-ше число наступного за зв—÷тним м—÷с€ц€).  —÷нцев—÷ залишки на рахунках оборотно—„ в—÷домост—÷ показують на€вн—÷сть —÷ розм—÷щенн€ господарських засоб—÷в (дебетов—÷ залишки), а також джерела —„х формуванн€ (кредитов—÷ залишки). ÷—÷ залишки рахунк—÷в перенос€ть у баланс, в €кому рахунки, що мають дебетов—÷ залишки, записують в актив—÷, а рахунки, що мають кредитов—÷ залишки, - в пасив—÷ балансу.

ѕроте треба зауважити, що складанн€ балансу - це не механ—÷чне перенесенн€ в балансову таблицю залишк—÷в рахунк—÷в, наведених в оборотн—÷й в—÷домост—÷. ќборотна в—÷дом—÷сть м—÷стить т—÷льки попередн—÷ показники про на€вн—÷ господарськ—÷ ресурси та —„х джерела на зв—÷тну дату. ¬изначен—÷ в н—÷й залишки перед складанн€м балансу перев—÷р€ють —÷ уточнюють. “ому оборотну в—÷дом—÷сть по синтетичних рахунках називають ще перев—÷рочним балансом.

ќтже, оборотна в—÷дом—÷сть по синтетичних рахунках —‘ способом узагальненн€ даних поточного бухгалтерського обл—÷ку з метою перев—÷рки повноти —÷ правильност—÷ обл—÷кових запис—÷в —÷ складанн€ балансу, а також: отриманн€ узагальнено—„ —÷нформац—÷—„ про на€вн—÷сть —÷ зм—÷ни господарських ресурс—÷в та джерел —„х формуванн€, необх—÷дно—„ дл€ управл—÷нн€ д—÷€льн—÷стю господарства.

Ўахова оборотна в—÷дом—÷сть. –озгл€нута оборотна в—÷дом—÷сть да—‘ загальну —÷нформац—÷ю про стан —÷ зм—÷ни господарських засоб—÷в та джерел —„х формуванн€, але недостатньо розкрива—‘ економ—÷чний зм—÷ст оборот—÷в: зв—÷дки над—÷йшли товарно-матер—÷альн—÷ ц—÷нност—÷ або грошов—÷ кошти, за рахунок €ких джерел або де вони були використан—÷. ÷ей недол—÷к оборотно—„ в—÷домост—÷ можна усунути, побудувавши —„—„ за шаховою формою.

ќсновною перевагою шахово—„ оборотно—„ в—÷домост—÷ —‘ на€вн—÷сть в н—÷й кореспондуючих рахунк—÷в, що да—‘ змогу анал—÷зувати господарськ—÷ обороти —÷ використовувати обл—÷кову —÷нформац—÷ю дл€ оперативного кер—÷вництва —÷ контролю. Ўахову оборотну в—÷дом—÷сть використовують також —÷ дл€ перев—÷рки правильност—÷ кореспондуючих рахунк—÷в.

ќборотн—÷ в—÷домост—÷ по анал—÷тичних рахунках.  р—÷м оборотних в—÷домостей по рахунках синтетичного обл—÷ку (просто—„ —÷ шахово—„ форми) п—÷дпри—‘мства складають також оборотн—÷ в—÷домост—÷ по анал—÷тичних рахунках. “ехн—÷ка складанн€ оборотних в—÷домостей по анал—÷тичних рахунках така сама, €к —÷ по синтетичних рахунках. “—÷льки по синтетичних рахунках щом—÷с€чно складають одну оборотну в—÷дом—÷сть, а по анал—÷тичних рахунках - по кожн—÷й груп—÷ рахунк—÷в, що ведутьс€ до в—÷дпов—÷дного синтетичного рахунка.

ќборотн—÷ в—÷домост—÷ по анал—÷тичних рахунках за зм—÷стом можуть в—÷др—÷зн€тис€ м—÷ж собою, що зумовлено особливост€ми обл—÷ковуваних на рахунках об'—‘кт—÷в. “ак, анал—÷тичний обл—÷к товарно-матер—÷альних ц—÷нностей ведетьс€ €к в натуральних, так —÷ в грошовому вим—÷рниках, тому в оборотних в—÷домост€х по анал—÷тичних рахунках таких ц—÷нностей передбачен—÷ графи дл€ запису —„х к—÷лькост—÷, ц—÷ни —÷ вартост—÷.

Ќа в—÷дм—÷ну в—÷д оборотно—„ в—÷домост—÷ по синтетичних рахунках оборотн—÷ в—÷домост—÷ по рахунках анал—÷тичного обл—÷ку не мають трьох пар р—÷вних м—÷ж собою п—÷дсумк—÷в. ÷е по€сню—‘тьс€ тим, що кожну оборотну в—÷дом—÷сть по рахунках анал—÷тичного обл—÷ку складають т—÷льки по одному синтетичному рахунку.

¬ оборотн—÷й в—÷домост—÷ по анал—÷тичних рахунках початков—÷ —÷ к—÷нцев—÷ залишки залежно в—÷д того, €кими —‘ рахунки - активними чи пасивними, будуть дебетовими або кредитовими. ќск—÷льки записи на синтетичних —÷ анал—÷тичних рахунках робл€ть паралельно на п—÷дстав—÷ одних —÷ тих же документ—÷в, то при правильних обл—÷кових записах п—÷дсумки оборот—÷в —÷ залишк—÷в в оборотн—÷й в—÷домост—÷ по анал—÷тичних рахунках повинн—÷ дор—÷внювати сумам оборот—÷в —÷ залишку в—÷дпов—÷дного синтетичного рахунка. ѕорушенн€ ц—÷—‘—„ р—÷вност—÷ св—÷дчить про на€вн—÷сть помилок в обл—÷кових записах.

ѕоказники оборотно—„ в—÷домост—÷ по рахунках анал—÷тичного обл—÷ку св—÷дчать про рух (надходженн€, видаток) —÷ залишки матер—÷альних ц—÷нностей кожного виду. ѕорушенн€ п—÷дсумк—÷в по синтетичному рахунку —÷ в—÷дкритих до нього анал—÷тичних рахунках в оборотн—÷й в—÷домост—÷ св—÷дчить про на€вн—÷сть таких помилок:

-¬аоперац—÷ю в—÷дображено на синтетичному рахунку, але пропущено в анал—÷тичному обл—÷ку (або навпаки);

-¬ана синтетичному рахунку по господарськ—÷й операц—÷—„ записано одну суму, а на анал—÷тичних рахунках - —÷ншу.

ќтже, п—÷дсумки оборот—÷в —÷ залишк—÷в по анал—÷тичних рахунках повинн—÷ дор—÷внювати оборотам по дебету —÷ кредиту, а також залишку синтетичного рахунка, €кий —„х об '—‘дну—‘.

ќборотн—÷ в—÷домост—÷ по анал—÷тичних рахунках використовують також дл€ одержанн€ детально—„ —÷нформац—÷—„ про рух —÷ залишки окремих вид—÷в засоб—÷в та —„х джерел, необх—÷дно—„ дл€ контролю й оперативного кер—÷вництва.

ќтже, оборотн—÷ в—÷домост—÷ по анал—÷тичних рахунках —‘ способом узагальненн€ даних анал—÷тичного обл—÷ку з метою перев—÷рки правильност—÷ обл—÷кових запис—÷в —÷ одержанн€ —÷нформац—÷—„, необх—÷дно—„ дл€ оперативного кер—÷вництва.

ѕри значн—÷й к—÷лькост—÷ товарно-матер—÷альних ц—÷нностей б—÷льш доц—÷льно складати сальдов—÷ в—÷домост—÷. ¬они в—÷дкриваютьс€ на р—÷к —÷ по кожному виду ц—÷нностей м—÷ст€ть дан—÷ (в натуральних —÷ грошовому вим—÷рниках) про —„х залишки на 1-ше число кожного м—÷с€ц€. ѕоказники ж оборот—÷в в—÷дсутн—÷.


1.8 ѕлан рахунк—÷в бухгалтерського обл—÷ку, забалансов—÷ рахунки


¬ажливе значенн€ дл€ одержанн€ р—÷зноб—÷чно—„ —÷нформац—÷—„, необх—÷дно—„ дл€ управл—÷нн€ —÷ контролю, ма—‘ застосуванн€ науково об“—рунтованого плану рахунк—÷в.

ѕ—÷д планом рахунк—÷в розум—÷ють систематизований перел—÷к рахунк—÷в, €кий визнача—‘ орган—÷зац—÷ю вс—÷—‘—„ системи бухгалтерського обл—÷ку на п—÷дпри—‘мствах, в орган—÷зац—÷€х —÷ установах з метою одержанн€ —÷нформац—÷—„, необх—÷дно—„ дл€ управл—÷нн€ —÷ контролю.

¬—÷дпов—÷дно до постанови  аб—÷нету ћ—÷н—÷стр—÷в ”кра—„ни "ѕро затвердженн€ програми реформуванн€ системи бухгалтерського обл—÷ку —÷з застосуванн€м м—÷жнародних стандарт—÷вї ћ—÷н—÷стерством ф—÷нанс—÷в ”кра—„ни розроблений —÷ затверджений (наказом в—÷д 30.11.99 є291) ѕлан рахунк—÷в бухгалтерського обл—÷ку актив—÷в, кап—÷талу, зобов'€зань —÷ господарських операц—÷й п—÷дпри—‘мств —÷ орган—÷зац—÷й. ¬—÷н —‘ обов'€зковим дл€ вс—÷х п—÷дпри—‘мств —÷ орган—÷зац—÷й ”кра—„ни (кр—÷м банк—÷в —÷ бюджетних установ).

–ахунки в ѕлан—÷ за економ—÷чним зм—÷стом згрупован—÷ у дев'€ть клас—÷в: 1¬а¬лЌеоборотн—÷ активиї, 2¬а¬л«апасиї, 3¬а¬л√рошов—÷ кошти, розрахунки та —÷нш—÷ активиї, 4¬а¬л¬ласний кап—÷тал —÷ забезпеченн€ зобов'€заньї, 5¬а¬лƒовгостроков—÷ зобов'€занн€ї, 6¬а¬лѕоточн—÷ зобов'€занн€ї, 7¬а¬лƒоходи —÷ результати д—÷€льност—÷ї, 8¬а¬л¬итрати за елементамиї, 9¬а¬л¬итрати д—÷€льност—÷ї.

¬ окремий клас (нульовий) вид—÷лено забалансов—÷ рахунки.

—труктура ѕлану рахунк—÷в зор—÷—‘нтована на потреби складанн€ ф—÷нансово—„ зв—÷тност—÷. “ому в ѕлан—÷ розмежовано балансов—÷ рахунки, €к—÷ об'—‘днан—÷ в класи з розд—÷лами активу (1, 2 —÷ « класи), пасиву балансу (4, 5, 6 класи) —÷ ном—÷нальн—÷ рахунки, призначен—÷ дл€ обл—÷ку затрат, доход—÷в —÷ ф—÷нансових результат—÷в д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мства (7, 8 —÷ 9 класи). “аким чином, показники розд—÷л—÷в балансу заповнюютьс€ за даними рахунк—÷в 1-6 клас—÷в, а показники «в—÷ту про ф—÷нансов—÷ результати - за даними рахунк—÷в 7 - 9 клас—÷в.

ƒо синтетичних рахунк—÷в, €к—÷ потребують б—÷льшо—„ детал—÷зац—÷—„ об'—‘кт—÷в, що обл—÷ковуютьс€, ѕланом рахунк—÷в передбачен—÷ субрахунки, €к—÷ визначають напр€мки подальшо—„ детал—÷зац—÷—„ обл—÷ку, показують, в €кому розр—÷з—÷ треба групувати показники рахунк—÷в анал—÷тичного обл—÷ку в межах того або —÷ншого синтетичного рахунка, щоб мати —÷нформац—÷ю, необх—÷дну дл€ управл—÷нн€, складанн€ балансу та —÷нших форм зв—÷тност—÷.

 ожному синтетичному рахунку —÷ субрахунку, кр—÷м назви, присво—‘но номер (код), тобто умовне цифрове позначенн€. ¬икористанн€ код—÷в рахунк—÷в значно прискорю—‘ —÷ скорочу—‘ обл—÷кову роботу, а також —‘ необх—÷дною умовою при автоматизованому опрацюванн—÷ обл—÷ково—„ —÷нформац—÷—„ на обчислювальних машинах.

” ѕлан—÷ рахунк—÷в використано децимальну систему нумерац—÷—„ (кодуванн€) рахунк—÷в. ÷е значить, що максимально можлива к—÷льк—÷сть синтетичних рахунк—÷в в ѕлан—÷ - не б—÷льше 99, а к—÷льк—÷сть субрахунк—÷в до в—÷дпов—÷дних синтетичних рахунк—÷в - не б—÷льше 9. «а кожним класом закр—÷плено певну сер—÷ю номер—÷в (код—÷в) рахунк—÷в з урахуванн€м де€кого резерву в—÷льних номер—÷в (на випадок, €кщо виникне потреба в додаткових синтетичних рахунках).

Ќомери (коди) синтетичних рахунк—÷в - двозначн—÷. —убрахункам присво—‘но пор€дков—÷ номери (коди) в межах в—÷дпов—÷дного синтетичного рахунка. Ќомер (код) кожного субрахунка склада—‘тьс€ з номера синтетичного рахунка —÷ пор€дкового номера самого субрахунка. ѕри цьому перша цифра номера (коду) субрахунка означа—‘ номер класу, друга - номер синтетичного рахунка, трет€ - номер субрахунка.

Ќаприклад, код 103 означа—‘: 1 - клас "Ќеоборотн—÷ активиї, ќ - номер синтетичного рахунка "ќсновн—÷ засобиї, 3 - номер субрахунка "Ѕуд—÷вл—÷ —÷ спорудиї; код 201 означа—‘: 2 - номер класу "«апасиї, 0 - номер синтетичного рахунка "¬иробнич—÷ запасиї, 1 - номер субрахунка "—ировина —÷ матер—÷алиї —÷ т.¬ад.


«абалансов—÷ рахунки призначен—÷ дл€ обл—÷ку актив—÷в, €к—÷ не належать даному п—÷дпри—‘мству, але тимчасово перебувають у його користуванн—÷ або на збер—÷ганн—÷. ƒо них належать орендован—÷ необоротн—÷ активи, активи на в—÷дпов—÷дальному збер—÷ганн—÷, списан—÷ активи, гарант—÷—„ та забезпеченн€ надан—÷ —÷ отриман—÷ та —÷н. ¬с—÷ ц—÷ активи обл—÷ковуютьс€ на баланс—÷ тих господарств, €ким вони належать. ѕ—÷дпри—‘мство, €ке прийн€ло ц—÷ активи в тимчасове користуванн€ або на збер—÷ганн€, обл—÷кову—‘ —„х на за-балансових рахунках. ѕри складанн—÷ балансу залишки цих рахунк—÷в показують за п—÷дсумком балансу. –∆накше при зведенн—÷ баланс—÷в окремих п—÷дпри—‘мств по галуз€х або всьому народному господарству ц—÷ активи були б врахован—÷ дв—÷ч—÷: один раз на баланс—÷ того господарства, €кому вони належать, а другий - на баланс—÷ господарства, де вони тимчасово перебувають. Ќа забалансових рахунках обл—÷ковують, кр—÷м того, бланки суворого обл—÷ку (чеков—÷ книжки, акц—÷—„, вексел—÷ тощо), умовн—÷ права —÷ зобов'€занн€ (застави, гарант—÷—„, зобов'€занн€ тощо), списану на збитки заборгован—÷сть неплатоспроможних деб—÷тор—÷в (дл€ спостереженн€ за можлив—÷стю —„—„ в—÷дшкодуванн€ винними особами прот€гом трьох рок—÷в) та —÷нш—÷ об'—‘кти, €к—÷ не вимагають подв—÷йного запису.

ƒо групи забалансових належать рахунки: "ќрендован—÷ необоротн—÷ активиї, "јктиви на в—÷дпов—÷дальному збер—÷ганн—÷ї, " онтрактн—÷ зобов'€занн€ї, "√арант—÷—„ та забезпеченн€ одержан—÷ї, "—писан—÷ активиї, "ќбладнанн€, прийн€те дл€ монтажуї, "Ѕланки суворого обл—÷куї та —÷н.

¬—÷дм—÷тною особлив—÷стю забалансових рахунк—÷в —‘ те, що вони не кореспондують н—÷ м—÷ж: собою, н—÷ з балансовими рахунками, правило подв—÷йного запису на них не поширю—‘тьс€; господарськ—÷ операц—÷—„ на забалансових рахунках в—÷дображаютьс€ одинарним записом: т—÷льки по дебету або т—÷льки по кредиту в—÷дпов—÷дного рахунка. “обто, при прийн€тт—÷ об'—‘кта на обл—÷к забалансовий рахунок т—÷льки дебету—‘тьс€ (без кредитуванн€ —÷ншого рахунка), а при списанн—÷ - кредиту—‘тьс€ (без кореспонденц—÷—„ з дебетом —÷ншого рахунка).

2. ¬иб—÷р конф—÷гурац—÷—„ апаратних засоб—÷в —÷ програмне забезпеченн€ персонального комп'ютера


—ьогодн—÷шн—÷й св—÷т а, тим б—÷льше, завтрашн—÷й важко у€вити без комп'ютер—÷в, телев—÷зор—÷в, —÷ншо—„ електронно—„ техн—÷ки.  омп'ютери стали нев—÷д'—‘мною частиною нашого повс€кденн€. —ьогодн—÷ ми можемо не т—÷льки говорити про нов—÷ технолог—÷—„, а й про те, €к ними безпечно користуватис€. Ѕанки, магазини, вузли зв'€зку, видавництва, школи, оф—÷си - —„х зараз просто неможливо у€вити без комп'ютер—÷в.

–∆нформац—÷йн—÷ технолог—÷—„ в—÷дкривають кожному, хто навча—‘тьс€, доступ до практично необмеженого обтјў—‘му —÷нформац—÷—„ та —„—„ анал—÷тично—„ розробки, що забезпечу—‘ "безпосередню включен—÷стьї в —÷нформац—÷йн—÷ потоки сусп—÷льства.

¬с€ сукупн—÷сть техн—÷чних засоб—÷в под—÷л€—‘тьс€ на ф—÷зичн—÷ та апаратно-програмн—÷ та включа—‘ в себе електричн—÷, механ—÷чн—÷, електромехан—÷чн—÷ та електронн—÷ пристро—„. ‘—÷зичн—÷ засоби реал—÷зуютьс€ у вигл€д—÷ автономних пристро—„в та систем, що виконують функц—÷—„ загального захисту обтјў—‘кт—÷в, на €ких обробл€—‘тьс€ —÷нформац—÷€. јпаратн—÷ техн—÷чн—÷ засоби розм—÷щують безпосередньо в обчислювальн—÷й техн—÷ц—÷, в телекомун—÷кац—÷йн—÷й апаратур—÷ чи в пристро€х, що звтјў€зан—÷ з под—÷бною апаратурою за допомогою стандартного —÷нтерфейсу. ѕрограмн—÷ засоби —‘ програмним забезпеченн€м, що викону—‘ функц—÷—„ захисту —÷нформац—÷—„.

¬иника—‘ питанн€: наск—÷льки безпечно можна обладнати сво—‘ робоче м—÷iе, п—÷д—÷бравши в—÷дпов—÷дн—÷ €к—÷сн—÷ комплектуюч—÷?

ƒана дипломна робота призначена щоб попередити користувач—÷в персональних комп'ютер—÷в, та тих, хто хоче придбати комп'ютер, що виб—÷р не€к—÷сного обладнанн€, особливо мон—÷тор—÷в, може серйозно п—÷д—÷рвати здоров'€. “акож змусити задуматис€ користувач—÷в над дилемою: краще вибрати дорогий комп'ютер та безпечний, чи дешевий, але небезпечний.

2.1  ласиф—÷кац—÷€ персональних комп'ютер—÷в


 омп'ютер - це електронний пристр—÷й, що викону—‘ операц—÷—„ введенн€ —÷нформац—÷—„, збер—÷ганн€ та обробленн€ —„—„ за певною програмою, виведенн€ одержаних результат—÷в у форм—÷, придатн—÷й дл€ сприйн€тт€ людиною. «а кожну з названих операц—÷й в—÷дпов—÷дають спец—÷альн—÷ блоки комп'ютера:

  • пристр—÷й введенн€,
  • центральний процесор,
  • запам'€товуючий пристр—÷й,
  • пристр—÷й виведенн€.

 омптјўютер - це апаратна частина + програмне забезпеченн€.

јпаратна частина комп'ютера (hardware) - це наб—÷р пристро—„в, з €ких в—÷н склада—‘тьс€.

ќкр—÷м набору пристро—„в, необх—÷дно мати наб—÷р програм, що керують д—÷€ми комп'ютера, - програмне забезпеченн€. ¬ англ—÷йськ—÷й мов—÷ дл€ позначенн€ програмного забезпеченн€ —‘ слово - software (м'€кий вир—÷б). ÷е слово ввели спец—÷ально, щоб наголосити на тому, що програмне забезпеченн€ —‘ р—÷вноправною частиною комп'ютера €к пристрою, призначеного дл€ розв'€занн€ задач. Ќа в—÷дм—÷ну в—÷д "твердо—„ї апаратно—„ частини, програмне забезпеченн€ —‘ гнучким, зм—÷нюваним залежно в—÷д конкретно—„ задач—÷, що розв'€зу—‘тьс€.

”се програмне забезпеченн€ (ѕ«) д—÷литьс€ на три велик—÷ групи: системне; прикладне; —÷нструментальне.

—истемне ѕ« - це сукупн—÷сть програм, призначених дл€ управл—÷нн€ апаратною частиною комп'ютера —÷ забезпеченн€ вза—‘мод—÷—„ користувача з комп'ютером. ÷ей вид ѕ« тому й назива—‘тьс€ системним, бо без нього робота комп'ютера неможлива.

ѕрикладне ѕ« - це програми, призначен—÷ дл€ розв'€занн€ завдань у р—÷зних предметних галуз€х. “иповими прикладними програмами —‘ навчальн—÷ програми, видавнич—÷ системи, бухгалтерськ—÷ пакети, текстов—÷ редактори.

«в—÷сно, програми не виникають "—÷з пов—÷тр€ї, —„х треба створювати. ƒл€ цього —‘ —÷нструментальне ѕ«.

–∆нструментальне ѕ« - це програми, призначен—÷ дл€ розробки р—÷зноман—÷тних програм.

Ќоменклатура вид—÷в комп'ютер—÷в на сьогодн—÷ величезна: машини розр—÷зн€ютьс€ за призначенн€м, потужн—÷стю, розм—÷рами, елементною базою —÷ т.¬ад. “ому класиф—÷кують ≈ќћ за р—÷зними ознаками. –озгл€немо найб—÷льш поширен—÷ критер—÷—„ класиф—÷кац—÷—„ комп'ютер—÷в.

 ласиф—÷кац—÷€ за призначенн€м

  • велик—÷ електронно-обчислювальн—÷ машини (≈ќћ);
  • м—÷н—÷ ≈ќћ;
  • м—÷кро ≈ќћ;
  • персональн—÷ комп'ютери.

ѕерсональн—÷ комп'ютери

Ѕурхливий розвиток набули в останн—÷ 20 рок—÷в. ѕерсональний комп'ютер (ѕ ) призначений дл€ обслуговуванн€ одного робочого м—÷i€ —÷ спроможний задовольнити потреби малих п—÷дпри—‘мств та окремих ос—÷б. ѕерсональн—÷ комп'ютери умовно можна под—÷лити на профес—÷йн—÷ та побутов—÷, але в зв'€зку —÷з здешевленн€м апаратно—„ частини, меж—÷ м—÷ж нами розмиваютьс€. « 1999 року зад—÷€ний м—÷жнародний сертиф—÷кац—÷йний стандарт - специф—÷кац—÷€ –—99:

  • масовий персональний комп'ютер (Consumer PC)
  • д—÷ловий персональний комп'ютер (Office PC)
  • портативний персональний комп'ютер (Mobile PC)
  • робоча станц—÷€ (WorkStation)
  • розважальний персональний комп'ютер (Entertaiment PC)

Ѕ—÷льш—÷сть персональних комп'ютер—÷в на ринку п—÷дпадають до категор—÷—„ масових ѕ . ƒ—÷лов—÷ ѕ  - мають м—÷н—÷мум засоб—÷в в—÷дтворенн€ граф—÷ки та звуку. ѕортативн—÷ ѕ  в—÷др—÷зн€ютьс€ на€вн—÷стю засоб—÷в з'—‘днанн€ в—÷ддаленого доступу (комп'ютерний зв'€зок). –обоч—÷ станц—÷—„ - зб—÷льшен—÷ вимоги до пристро—„в збереженн€ даних. –озважальн—÷ ѕ  - основний акцент до засоб—÷в в—÷дтворенн€ граф—÷ки та звуку.

 ласиф—÷кац—÷€ по р—÷вню спец—÷ал—÷зац—÷—„

  • ун—÷версальн—÷;
  • спец—÷ал—÷зован—÷.

Ќа баз—÷ ун—÷версальних ѕ  можна створити будь-€ку конф—÷гурац—÷ю дл€ роботи з граф—÷кою, текстом, музикою, в—÷део тощо. —пец—÷ал—÷зован—÷ ѕ  створен—÷ дл€ р—÷шенн€ конкретних задач, зокрема, бортов—÷ комп'ютери у л—÷таках та автомоб—÷л€х. —пец—÷ал—÷зован—÷ м—÷н—÷ ≈ќћ дл€ роботи з граф—÷кою (к—÷но - в—÷деоф—÷льми, реклама) називаютьс€ граф—÷чними станц—÷€ми. —пец—÷ал—÷зован—÷ комп'ютери, що об'—‘днують комп'ютери у —‘дину мережу, називаютьс€ файловими серверами.  омп'ютери, що забезпечують передачу —÷нформац—÷—„ через –∆нтернет, називаютьс€ мережними серверами.

 ласиф—÷кац—÷€ за розм—÷ром

  • наст—÷льн—÷ (desktop);
  • портативн—÷ (notebook);
  • кишеньков—÷ (palmtop).

Ќайб—÷льш поширеними —‘ наст—÷льн—÷ ѕ , €к—÷ дають змогу легко зм—÷нювати конф—÷гурац—÷ю. ѕортативн—÷ зручн—÷ дл€ користуванн€, мають засоби комп'ютерного зв'€зку.  ишеньков—÷ модел—÷ можна назвати "—÷нтелектуальнимиї записниками, дозвол€ють збер—÷гати оперативн—÷ дан—÷ —÷ отримувати швидкий доступ.

 ласиф—÷кац—÷€ за сум—÷сн—÷стю

–∆сну—‘ безл—÷ч вид—÷в —÷ тип—÷в комп'ютер—÷в, що збираютьс€ з деталей, €к—÷ виготовлен—÷ р—÷зними виробниками. ¬ажливим —‘ сум—÷сн—÷сть забезпеченн€ комп'ютера:

  • апаратна сум—÷сн—÷сть (платформа IBM PC та Apple Macintosh)
  • сум—÷сн—÷сть на р—÷вн—÷ операц—÷йно—„ системи;
  • програмна сум—÷сн—÷сть;

сум—÷сн—÷сть на р—÷вн—÷ даних.

2.2. ќсновн—÷ та допом—÷жн—÷ пристро—„ комптјўютера, —„х призначенн€.


–озгл€немо докладн—÷ше апаратну частину комп'ютера. ¬она складена за вдосконаленою схемою ƒж. фон Ќеймана. Ќагада—‘мо, що в—÷дпов—÷дно до ц—÷й схеми комп'ютер повинен складатис€ з:

  • внутр—÷шньо—„ пам'€т—÷, призначено—„ дл€ збер—÷ганн€ даних
    та програм, що необх—÷дн—÷ комп'ютеру дл€ роботи;
  • центрального процесора, призначеного дл€ виконанн€
    команд; —÷нколи його позначають абрев—÷атурою CPU;
  • пристро—„в введенн€, призначених дл€ введенн€ в комп'ютер даних —÷ програм;
  • пристро—„в виведенн€, призначених дл€ виведенн€ результат—÷в.

ќкр—÷м того, в сучасних комп'ютерах використовуютьс€ так зван—÷ накопичувач—÷ - пристро—„, призначен—÷ дл€ пост—÷йного збер—÷ганн€ даних та програм. «азвичай ц—÷ пристро—„ називають зовн—÷шньою пам'€ттю.

”с—÷ пристро—„ введенн€-виведенн€, а також пристро—„ внутр—÷шньо—„ пам'€т—÷ п—÷дмикають до системно—„ шини через в—÷дпов—÷дн—÷ спец—÷альн—÷ плати, €к—÷ називають адаптерами та контролерами. ÷ентральний м—÷кропроцесор, внутр—÷шню пам'€ть, системну шину, адаптери та контролери розм—÷щують на одн—÷й плат—÷, €ку називають материнською.

«овн—÷шн€ пам'€ть - це, €к правило, накопичувач—÷ на магн—÷тних та оптичних дисках. —юди вход€ть жорстк—÷ магн—÷тн—÷ диски та гнучк—÷ магн—÷тн—÷ диски також —÷снують оптичн—÷ диски (лазерн—÷) CD-ROM з максимальним розм—÷ром ~ 650 ћбайт. ќстанн—÷ бувають двох тип—÷в 5.25ї з максимальним розм—÷ром 1.2, та 3.5ї з максимальним розм—÷ром 1.44 ћбайт.

”с—÷ пристро—„ введенн€-виведенн€ з точки зору пор€дку —„х використанн€ можна розд—÷лити на дв—÷ групи: стандартн—÷ (основн—÷) - пристро—„ введенн€-виведенн€ та нестандартн—÷ (неосновн—÷). ќстанн—÷ ще називають перифер—÷йними пристро€ми. —тандартн—÷ пристро—„ - це пристро—„ за замовчуванн€м, тобто т—÷, з €ких комп'ютер чека—‘ введенн€-виведенн€, €кщо спец—÷ально не обумовлен—÷ —÷нш—÷ пристро—„. “акими пристро€ми —‘ дисплей та клав—÷атура.

ƒо нестандартних пристро—„в можна в—÷днести так—÷:

1. Ќакопичувач—÷ на магн—÷тних та оптичних дисках.

2. ѕристро—„ виведенн€ символьно—„ та граф—÷чно—„ —÷нформац—÷—„ (принтери та плоттери).

3. ѕристро—„ введенн€ —÷нформац—÷—„ (миша, сканер).

4. ѕристро—„ зв'€зку комп'ютера з телефонною мережею (модем).

 лав—÷атура призначена дл€ вводу даних та керуванн€ роботою ѕ . ƒл€ кожного символу призначена окрема клав—÷ша, натиснувши на €ку ви забезпечу—‘те вв—÷д необх—÷дного символу, кожен символ коду—‘тьс€ 8тј—ми б—÷тним кодом.  лав—÷атура ма—‘ 101-108 клав—÷ш та дек—÷лька клав—÷ш —÷ндикатор—÷в, €к—÷ говор€ть про нин—÷шн—÷й режим роботи клав—÷атури.

 лав—÷атура в свою чергу под—÷лена на чотири блока. ѕерший м—÷стить клав—÷ш—÷ з л—÷терами, цифрами, символами, а також р€д клав—÷ш керуванн€. Ќа б—÷льш—÷сть клав—÷ш припада—‘ по три чи чотири символи. Ќаприклад перех—÷д на верхн—÷й ре—‘стр викону—‘тьс€ натисканн€м клав—÷ш—÷ Caps Lock.

ѕристро—„ друку призначен—÷ дл€ виводу —÷нформац—÷—„ на пап—÷р. –∆нформац—÷€ —‘ двох тип—÷в: текстова, граф—÷чна.

ѕринтери бувають трьох тип—÷в:

1. ћатричн—÷ (голчат—÷) спос—÷б друку на €кому а) текстовий (под—÷бний до виводу символ—÷в на мон—÷тор з клав—÷атури), б) граф—÷чний (голки вдар€ють по матричн—÷й пл—÷вц—÷ та виводить зображенн€ на пап—÷р).

2. —трумен—÷ принтери в—÷дображають —÷нформац—÷ю на папер—÷ шл€хом нанесенн€ на пап—÷р фарбуючо—„ речовини речовини, €ка збер—÷га—‘тьс€ в головц—÷ та виприску—‘тьс€ з форсунок.

3. Ћазерн—÷ принтери забезпечують найл—÷пшу швидк—÷сть та зображенн€, спос—÷б друку в—÷дтиск порошком на папер—÷.

Ќакопичувач—÷ бувають на жорстких магн—÷тних дисках (в—÷нчестерах) (англ. hard disk - жорсткий диск) —÷ гнучких маг-п—÷тних дисках - дискетах, або флоп—÷-дисках (англ. floppy disk - гнучкий диск). “ак—÷ накопичувач—÷ називаютьс€ дисковими накопичуваними. –ƒ й —÷нш—÷ види накопичувач—÷в.

Ќакопичуван—÷ - пристро—„, призначен—÷ дл€ пост—÷йного збер—÷ганн€ —÷нформац—÷—„.

ƒисков—÷ накопичувач—÷ - це накопичувач—÷ на жорстких —÷ гнучких магн—÷тних дисках.

ƒисковод CD ROM - це пристр—÷й читанн€ компакт диск—÷в на комптјўютер—÷ характеризу—‘тьс€ швидк—÷стю передач—÷ даних —÷ €к—÷стю читанн€ диск—÷в.

ћон—÷тор - пристр—÷й в—÷дображенн€ в—÷зуально—„ —÷нформац—÷—„. ’арактеризу—‘тьс€ розм—÷ром по д—÷агонал—÷ трубки, що дозвол€—‘ пол—÷пшенню розширенн€, величиною зерна, максимальною частотою в—÷дновленн€ кадр—÷в по тип—÷ п—÷дключенн€. –озм—÷р д—÷агонал—÷ мон—÷тора зада—‘тьс€ в дюймах. „им д—÷агональ мон—÷тора б—÷льша тим краще. —тандартн—÷ розм—÷ри трубки мон—÷тора: 15ї, 17ї, 19ї, 21ї та —÷нш—÷. «ображенн€ на мон—÷тор—÷ форму—‘тьс€ з др—÷бних св—÷тлих крапок мон—÷тора, за принципом моза—„ки. ќкремий моза—„чний елемент (крапка) назива—‘тьс€ - п—÷кселем.


2.3 ’арактеристика мон—÷тор—÷в


ћон—÷тор - пристр—÷й в—÷дображенн€ в—÷зуально—„ —÷нформац—÷—„.

ћон—÷тор варто в—÷днести до самого довгоживучому або консервативному компоненту в комп'ютерн—÷й систем—÷ з погл€ду зам—÷ни й модиф—÷кац—÷—„. ƒ—÷йсно, багато хто робл€ть модерн—÷зац—÷ю материнсько—„ плати, в—÷нчестера, нарощують пам'€ть, установлюють додатков—÷ пристро—„, однак мон—÷тор зм—÷н€—‘тьс€ вкрай р—÷дко через чималу варт—÷сть.

—аме за допомогою мон—÷тора ми сприйма—‘мо всю в—÷зуальну —÷нформац—÷ю в—÷д комп'ютера. ¬—÷д €кост—÷ й безпеки мон—÷тора пр€мо залежить ваше здоров'€ - насамперед з—÷р.

—учасн—÷ мон—÷тори бувають 3х тип—÷в:

  • ≈ѕ“ мон—÷тори - на основ—÷ електронно-променево—„ трубки (по-англ—÷йському CRT - cathode ray tube)
  • –  - р—÷дкокристал—÷чн—÷ мон—÷тори (по-англ—÷йському LCD - liquid crystal display)
  • ѕлазменн—÷ мон—÷тори - на основ—÷ плазменно—„ панел—÷.

≈ѕ“ - мон—÷тори

¬ основ—÷ ≈ѕ“ мон—÷тор—÷в лежить катодно-променева трубка. –«—„ передн€ частина —÷з внутр—÷шньо—„ сторони покрита люм—÷нофором - спец—÷альною речовиною, здатним випром—÷нювати св—÷тло при "ученн—÷ на нього швидких електрон—÷в. Ћюм—÷нофор наноситьс€ у вигл€д—÷ набор—÷в крапок трьох основних кв—÷т—÷в - червоними, зеленими й синього, —„хн—÷ми сполученн€ми представл€—‘тьс€ будь-€к—÷ кольори спектра.

—учасн—÷ ≈ѕ“ мон—÷тори добре передають кольори зображенн€, однак шк—÷длив—÷ дл€ очей через електромагн—÷тн—÷ випром—÷нюванн€ й мерехт—÷нн€ зображенн€. ¬ажливим параметром —‘ частота в—÷дновленн€ екрана, що залежить також —÷ в—÷д в—÷деокарти.

–  - мон—÷тори

LCD або р—÷дкокристал—÷чн—÷ мон—÷тори зроблен—÷ з речовини, що перебува—‘ в р—÷дкому стан—÷, але при цьому ма—‘ де€к—÷ "астивост—÷, "астивим кристал—÷чним т—÷лам. ћолекули р—÷дких кристал—÷в п—÷д впливом електрики можуть зм—÷нювати свою ор—÷—‘нтац—÷ю й внасл—÷док цього зм—÷нювати "астивост—÷ св—÷тлового промен€ минаючого кр—÷зь них.

” –  мон—÷тор—÷в особливу важлив—÷сть мають так—÷ параметри:

  • “ип матриц—÷
  •  онтрастн—÷сть
  • яскрав—÷сть
  •  ут огл€ду
  • „ас в—÷дгуку

” цьому випадку час в—÷дгуку в—÷д—÷гра—‘ важливу роль в —÷грах —÷ при перегл€д—÷ в—÷део, а от €к—÷сть передач—÷ кв—÷т—÷в пр€мо залежить в—÷д типу матриц—÷.

–  - мон—÷тори завоювали попул€рн—÷сть серед користувач—÷в персональних комп'ютер—÷в, тому що вважаютьс€ менш шк—÷дливими дл€ здоров'€, чим ≈ѕ“ мон—÷тори. ”важа—‘тьс€, що в—÷дсоток випром—÷нюванн€ в—÷д мон—÷тор—÷в –  на 21% менше, н—÷ж ≈ѕ“.

ѕлазменн—÷ мон—÷тори

ѕлазменн—÷ екрани створюютьс€ шл€хом заповненн€ простору м—÷ж двома скл€ними поверхн€ми —÷нертним газом, наприклад, аргоном або неоном. ѕлазма газового розр€ду випром—÷ню—‘ св—÷тло в ультраф—÷олетовому д—÷апазон—÷, що виклика—‘ св—÷т—÷нн€ часток люм—÷нофора в д—÷апазон—÷, видимому людиною. ¬исока €скрав—÷сть —÷ контрастн—÷сть пор€д з в—÷дсутн—÷стю тремт—÷нн€ —‘ б—÷льшими перевагами таких мон—÷тор—÷в, однак, —„хн—÷ ц—÷нов—÷ характеристики на пор€док вище –  й ≈ѕ“ мон—÷тор—÷в.

ћон—÷тори п—÷дключаютьс€ до спец—÷ального розн—÷манн€ VGA або DVI на задн—÷й панел—÷ в—÷деокарти.

ќсновними виробниками мон—÷тор—÷в —‘ компан—÷—„ Samsung, LG, NEC, Sony й —÷нш—÷.

’арактеризу—‘тьс€ розм—÷ром по д—÷агонал—÷ трубки, що дозвол€—‘ пол—÷пшенню розширенн€, величиною зерна, максимальною частотою в—÷дновленн€ кадр—÷в по тип—÷ п—÷дключенн€. –озм—÷р д—÷агонал—÷ мон—÷тора зада—‘тьс€ в дюймах. „им д—÷агональ мон—÷тора б—÷льша тим краще. —тандартн—÷ розм—÷ри трубки мон—÷тора: 15ї, 17ї, 19ї, 21ї та —÷нш—÷. –озд—÷льна здатн—÷сть мон—÷тора визнача—‘тьс€ максимальною к—÷льк—÷стю п—÷ксел—÷в, що розм—÷щуютьс€ по д—÷агонал—÷ —÷ вертикал—÷ екрана.

¬илична зерна визнача—‘ розм—÷р крапки люм—÷нофора на екран—÷. „им вона менша, тим ч—÷тк—÷ше —÷ €к—÷сн—÷ше зображенн€. —тандартн—÷ значенн€: 0,28 0,26 0,25 0,24 0,21 0,20¬амм. „астота обновленн€ кадр—÷в мон—÷тора вплива—‘ на стомлюван—÷сть оператора при робот—÷ з мон—÷тором.

ѕри значенн€х менше 70 √ц зображенн€ на екран—÷ злегка мерехтить, що сильно втомлю—‘ з—÷р. “ому в сучасних мон—÷торах цей параметр колива—‘тьс€ в—÷д 70 √ц до 100 √ц у залежност—÷ в—÷д модел—÷, встановлено—„ розд—÷лоздатност—÷ мон—÷тора —÷ в—÷део карти, встановлено—„ на ѕ .

 р—÷м основних показник—÷в, дл€ оц—÷нки мон—÷тора —‘ ще р€д допом—÷жних, таких €к на€вн—÷сть програм керуванн€ кол—÷рною температурою зображенн€, €к—÷сть зведенн€ промен—÷в, на€вн—÷сть €к—÷сного противоблискового покритт€, в—÷дпов—÷дальн—÷сть рад—÷ац—÷йно—„ —÷ еколог—÷чно—„ безпеки “—ќ - 95, “—ќ - 99, “—ќ - 03.


2.4  онф—÷гурац—÷€ системного блоку


як ми вже казали ран—÷ше, системний блок м—÷стить вс—÷ основн—÷ компоненти електрон—÷ки ѕ . –озгл€немо —„х б—÷льш докладно.

—истемний блок м—÷стить:

  1. Ѕлок живленн€
  2. —истемну (материнську) плату
  3. ћ—÷кропроцесор
  4.  омплект адаптер—÷в дл€ п—÷дключенн€ зовн—÷ пристро—„в до ѕ .
  5. Ўинний —÷нтерфейс
  6. ¬—÷деоплата
  7. «вукова плата
  8. ќперативна памтјў€ть
  9. ƒисковод гнучких магн—÷тних диск—÷в
  10. ƒисковод твердих магн—÷тних диск—÷в
  11. ƒисковод CD ROM

як ми вже казали ран—÷ше, системний блок м—÷стить вс—÷ основн—÷ компоненти електрон—÷ки ѕ . –озгл€немо —„х бiльш докладно.

Ѕлок живленн€. ¬iн перетворю—‘ змiнний електричний струм у постiйний, забезпечуючи чотири стабiлiзованих напруги: +12¬, -12¬, + та -. ќсновна характеристика потужнiсть блока живленн€.

—истемна (материнська) плата. Ќа н—÷й розташована бiльшiсть основних елементiв, мiкросхем, що забезпечують роботу ѕ . ƒо них вход€ть:

€¬Ј        блок центрального процесора (процесор, сопроцесор);

€¬Ј        постiйний запам'€товуючий пристрiй (ѕ«ѕ)¬а- (ROM);

€¬Ј        оперативний запам'€товуючий пристрiй (ќ«ѕ) - (RAM);

€¬Ј        генератор тактово—„ частоти;

€¬Ј        шинний контролер (Bus Controller);

€¬Ј        контролер переривань (Interrupt Controller);

€¬Ј        контролер пр€мого доступу до пам'€тi;

€¬Ј        роз'—‘ми розширенн€ системи та iншi.

¬сi компоненти, про €кi йшла мова, з'—‘днуютьс€ один з одним за допомогою системи провiдникiв, що зветьс€ шиною (Bus).

–озгл€немо характеристики та функц—÷—„, €кi виконують вказанi вище компоненти б—÷льш докладно.

ћ—÷кропроцесор - пристр—÷й перетворенн€ даних. ѕроцесор - це основний пристр—÷й комп'ютера. ¬—÷н призначений дл€ перетворенн€ введено—„ —÷нформац—÷—„.

’арактеристикою процесора —‘ розр€дн—÷сть рег—÷стр—÷в - пристро—„в дв—÷йково—„ пам'€т—÷, з €ких складаютьс€ його вузли. —ьогодн—÷ типовими —‘ 64тј—розр€дн—÷ процесори типу Pentium або Athlon. „им вища розр€дн—÷сть рег—÷стр—÷, тим б—÷льше даних вони опрацьовують за одиницю часу. Ќаб—÷р рег—÷стр—÷в процесора —÷ наб—÷р внутр—÷шн—÷х команд, €к—÷ може виконувати процесор, утворюють арх—÷тектуру процесора.

–∆ншою характеристикою процесора —‘ його тактова частота (к—÷льк—÷сть такт—÷в за секунду), €ка вим—÷рю—‘тьс€ в г—÷гагерцах).

–∆нформацi€ мiж окремими компонентами ѕ  переда—‘тьс€ по шинi. «адача контролера шини пол€га—‘ в тому, щоб забезпечити при цьому надiйну передачу сигналiв.  онтролер пр€мого доступу до пам'€тi призначений дл€ обмiну iнфомацi—‘ю мiж окремими пристро€ми (зокрема, дисководами та пам'€ттю), минаюч—÷ процесор.

ѕiд час роботи ѕ  багато пристро—„в потребують уваги з боку процесора у той час, коли вiн зайн€тий iншою роботою.  онтролер переривань викону—‘ функцiю "секретаркиї, €ка стежить за цим процесом, встановлю—‘ вiдповiдну чергу.

¬—÷деоконтролер, контролери дисковод—÷в. ÷—÷ контролери забезпечують необх—÷дний зв'€зок м—÷ж процесором та в—÷дпов—÷дним пристро—‘м.

–озр—÷зн€ють три види запам'€товуючих пристро—„в: пристро—„ пост—÷йно—„ пам'€т—÷, оперативно—„ та дисково—„.


¬нутр—÷шн€

ѕост—÷йна

ќперативна

ƒл€ пост—÷йного збер—÷ганн€ —÷нформац—÷—„

–∆нформац—÷€ не зника—‘ внасл—÷док вимиканн€ машини

–∆нформац—÷ю можна т—÷льки прочитати ќбс€г пам'€т—÷ малий

ƒл€ збер—÷ганн€ —÷нформац—÷—„

прот€гом сеансу роботи –∆нформац—÷€ зника—‘ внасл—÷док вимиканн€ машини –∆нформац—÷ю можна прочитати

або записати ќбс€г пам'€т—÷ обмежений

ƒискова

ƒл€ тривалого збер—÷ганн€ —÷нформац—÷—„

–∆нформац—÷€ не зника—‘ внасл—÷док вимиканн€ машини

–∆нформац—÷ю можна прочитати або записати

ќбс€г пам'€т—÷ великий


ѕост—÷йна пам'€ть. ƒе€ка —÷нформац—÷€ (наприклад, програма початкового завантаженн€ комп'ютера) пост—÷йно збер—÷га—‘тьс€ в пам'€т—÷ комп'ютера, нав—÷ть €кщо в—÷н вимкнутий. ÷€ пам'€ть назива—‘тьс€ пост—÷йною. –∆нформац—÷ю з не—„ можна т—÷льки читати. “ому цей пристр—÷й називають запам'€товувачем т—÷льки дл€ читанн€. ќтже, пост—÷йна пам'€ть призначена дл€ запуску комп'ютера —÷ тестуванн€ його пристро—„в.

ќперативна пам'€ть. –∆нформац—÷€, €ку вводить користувач з клав—÷атури чи диск—÷в, потрапл€—‘ в оперативну пам'€ть. « оперативно—„ пом'€т—÷ вона надходить у процесор, де опрацьову—‘тьс€. « процесора —÷нформац—÷€ знову надходить в оперативну пам'€ть. ќтже, процесор весь-час обм—÷ню—‘тьс€ —÷нформац—÷—‘ю (даними) з оперативною пам'€ттю. якщо живленн€ вимкнути, вм—÷ст оперативно—„ пам'€т—÷ втрача—‘тьс€. ќперативна пам'€ть комп'ютера може мати —‘мн—÷сть 128, 256, 512, 1024, 2048 —÷ б—÷льше ћбайт —÷ б—÷льше та розм—÷щатис€ в одному чи к—÷лькох модул€х. ” цей час використаютьс€ наступн—÷ стандарти оперативно—„ пам'€т—÷: DIMM, DDR DIMM, DDR2 DIMM.

CASHEтј—пам'€ть - кеш-пам'€ть - це невеликий за обс€гом (256-512  байт) модуль оперативно—„ пам'€т—÷, €кий характеризу—‘тьс€ високою швидкод—÷—‘ю —÷ призначений дл€ прискоренн€ процес—÷в обм—÷ну даними м—÷ж процесором —÷ вс—÷—‘ю оперативною пам'€ттю. ÷ей модуль тепер вставл€ють у головний процесор.

√раф—÷чна плата або граф—÷чна карта, в—÷деокарта, в—÷деоадаптер - це пристр—÷й, що перетворить зображенн€, що перебува—‘ в пам'€т—÷ комп'ютера, у в—÷деосигнал дл€ мон—÷тора. ¬—÷деопам'€ть може мати —‘мн—÷сть 32-1024 ћбайт. „им вища —‘мн—÷сть, тим швидше надходить граф—÷чна —÷нформац—÷€ на екран диспле€.

ƒискова пам'€ть. ƒл€ тривалого збер—÷ганн€ великих обс€г—÷в —÷нформац—÷—„ призначена дискова пам'€ть - це нос—÷—„ (магн—÷тн—÷ чи оптичн—÷ диски) та пристро—„ читанн€-записуванн€ (дисководи). ÷ей вид пам'€т—÷ деколи називають зовн—÷шньою пам'€ттю, бо колись пристро—„ дисково—„ пам'€т—÷ перебували поза системним блоком. ƒл€ дисково—„ пам'€т—÷ характерн—÷ велика —‘мн—÷сть нос—÷—„в —÷ незначна пор—÷вн€но з оперативною швидкод—÷€ пристро—„в читанн€-записуванн€.

–озр—÷зн€ють так—÷ типи диск—÷в: тверд—÷ (пост—÷йн—÷) диски, дискети та компакт-диски. ∆орсткий диск або в—÷нчестер (по-англ—÷йському Hard Disk Drive, HDD) - це енергонезалежний, перезаписуваний комп'ютерний запам'€товувальний пристр—÷й.

∆орсткий диск —‘ основним накопичувачем даних практично у вс—÷х сучасних комп'ютерах.

’арактеристики жорстких диск—÷в

–∆нтерфейс - це спос—÷б, що використа—‘тьс€ дл€ передач—÷ даних, в—÷дпов—÷дно контролер —÷ розн—÷манн€.

–ƒмн—÷сть жорсткого диска - це к—÷льк—÷сть даних, €к—÷ можуть збер—÷гатис€ накопичувачем. –ƒмн—÷сть сучасних пристро—„в дос€га—‘ 1000 √б.

„ас дов—÷льного доступу (random access time) - от 3 до 15 мс, €к правило, м—÷н—÷мальним часом волод—÷ють серверн—÷ диски, самим б—÷льшим з актуальних - диски дл€ портативних пристро—„в.

Ўвидк—÷сть обертанн€ шпиндел€ - к—÷льк—÷сть оберт—÷в шпиндел€ жорсткого диска у хвилину. ќт цього параметра в значн—÷й м—÷р—÷ залежать час доступу й швидк—÷сть передач—÷ даних.

 —÷льк—÷сть операц—÷й вводу-виводу в секунду - у сучасних диск—÷в це близько 50 операц—÷й у секунду при дов—÷льному доступ—÷ до накопичувача й близько 100 операц—÷й у секунду при посл—÷довному доступ—÷.

ѕристр—÷й читанн€ м—÷н—÷-диск—÷в (дискет, FDD) —‘мн—÷стю 1,2 чи 1,44 ћбайт тощо —÷ руш—÷й компакт-диск—÷в (CD-ROM) —‘мн—÷стю 600 ћбайт чи 4 √байт. ѕост—÷йний диск ще називають твердим диском, чи в—÷нчестером. Ќа ньому збер—÷га—‘тьс€ операц—÷йна система, прикладн—÷ програми —÷ файли користувача. ћ—÷н—÷-диски (дискети), а також твердий диск можна зм—÷нювати. «'€вилис€ аналоги дискет, €к—÷ мають —‘мн—÷сть 100-200 ћбайт.

“верд—÷ диски обслуговуютьс€ контролерами.  онтролери вставл€ютьс€ у материнську плату —÷ з'—‘днуютьс€ з дисководами багатожильними плоскими кабел€ми.

«вукова плата або звукова карта - дозвол€—‘ працювати з—÷ звуком на комп'ютер—÷. ” цю годину звуков—÷ карти бувають убудованими в материнську плату, €к окрем—÷ плати розширенн€ —÷ €к зовн—÷шн—÷ пристро—„. Ќайперше завданн€ звуково—„ плати - обробл€ти цифровий звук.


2.5 ¬иб—÷р перифер—÷йного обладнанн€


ѕерифер—÷йн—÷ або зовн—÷шн—÷ пристро—„ - це пристро—„, розм—÷щен—÷ поза системним блоком —÷ зад—÷€н—÷ на певному етап—÷ обробки —÷нформац—÷—„. ѕередус—÷м - це пристро—„ ф—÷ксац—÷—„ вих—÷дних результат—÷в: принтери, плотери, модеми, сканери —÷ т.¬ад. ѕон€тт€ "перифер—÷йн—÷ пристро—„ї досить умовне. ƒо —„х числа може в—÷днести, наприклад, накопичувач на компакт-дисках, €кщо в—÷н виконаний у вигл€д—÷ самост—÷йного блоку —÷ при—‘дну—‘тьс€ спец—÷альним кабелем до зовн—÷шнього розн—÷много з'—‘днанн€ системного блока.

ѕризначенн€ —÷ класиф—÷кац—÷€ перифер—÷йного обладнанн€

¬х—÷дними пристро€ми можуть бути: клав—÷атура, дискова система, миша, модеми, м—÷крофон; вих—÷дними - дисплей, принтер, дискова система, модеми, звуков—÷ системи, —÷нш—÷ пристро—„. « б—÷льш—÷стю цих пристро—„в обм—÷н даними в—÷дбува—‘тьс€ в цифровому формат—÷.

√оловним пристро—‘м вводу б—÷льшост—÷ комп'ютерних систем —‘ клав—÷атура. ќск—÷льки нин—÷ найчаст—÷ше використову—‘тьс€ 101 клав—÷ша клав—÷атура, розгл€немо детальн—÷ше.

Ќа клав—÷атур—÷ можна вир—÷знити так—÷ основн—÷ групи клав—÷ш:

  • ‘ункц—÷ональн—÷;
  • —имвольн—÷ —÷ керуюч—÷;
  • ÷ифрова клав—÷атура;
  • —пец—÷альн—÷ —÷ допом—÷жн—÷.

ћан—÷пул€тор миша, звичайно просто миша або мишка - один —÷з пристро—„в уведенн€, що забезпечують зручний —÷нтерфейс користувача з комп'ютером.

ћиша сприйма—‘ сво—‘ перем—÷щенн€ в робоч—÷й площин—÷ й переда—‘ цю —÷нформац—÷ю комп'ютеру. ѕрограма, що працю—‘ на комп'ютер—÷, у в—÷дпов—÷дь на перем—÷щенн€ миш—÷ робить на екран—÷ д—÷€, що в—÷дпов—÷да—‘ напр€мку й в—÷дстан—÷ цього перем—÷щенн€. ” в—÷конних —÷нтерфейсах за допомогою миш—÷ користувач управл€—‘ мишачим курсором - ман—÷пул€тором елементами —÷нтерфейсу.

Ќа додаток до детектора перем—÷щенн€ миша ма—‘ в—÷д одн—÷—‘—„ до трьох або б—÷льше кнопок, а також додатков—÷ елементи керуванн€ - колеса прокручуванн€, джойстики, трекболы й клав—÷ш—÷, д—÷€ €ких звичайно зв'€зу—‘тьс€ з поточним положенн€м курсору.

–∆снують наступн—÷ типи мишей:

  • механ—÷чн—÷ миш—÷;
  • оптичн—÷ миш—÷;
  • лазерн—÷ миш—÷;
  • бездротов—÷ миш—÷.

ѕристро—„ виводу —÷нформац—÷—„

ћон—÷тор - пристр—÷й в—÷дображенн€ в—÷зуально—„ —÷нформац—÷—„.

ћон—÷тор варто в—÷днести до самого довгоживучому або консервативному компоненту в комп'ютерн—÷й систем—÷ з погл€ду зам—÷ни й модиф—÷кац—÷—„. ƒ—÷йсно, багато хто робл€ть модерн—÷зац—÷ю материнсько—„ плати, в—÷нчестера, нарощують пам'€ть, установлюють додатков—÷ пристро—„, однак мон—÷тор зм—÷н€—‘тьс€ вкрай р—÷дко через чималу варт—÷сть.

—аме за допомогою мон—÷тора ми сприйма—‘мо всю в—÷зуальну —÷нформац—÷ю в—÷д комп'ютера. ¬—÷д €кост—÷ й безпеки мон—÷тора пр€мо залежить ваше здоров'€ - насамперед з—÷р.

—учасн—÷ мон—÷тори бувають 3х тип—÷в:

  • ≈ѕ“ мон—÷тори - на основ—÷ електронно-променево—„ трубки (по-англ—÷йському CRT - cathode ray tube)
  • –  - р—÷дкокристал—÷чн—÷ мон—÷тори (по-англ—÷йському LCD - liquid crystal display)

” персональних комп'ютерах застосовуютьс€ найр—÷зноман—÷тн—÷ш—÷ схеми формуванн€ звукових сигнал—÷в - в—÷д простих до складних. —тандартно з ѕ≈ќћ поставл€—‘тьс€ проста схема, що склада—‘тьс€ з чотирьох м—÷кросхем —÷ динам—÷ка. ƒинам—÷ком управл€—‘ драйвер реле, в—÷н посилю—‘ вх—÷дн—÷ цифров—÷ сигнали —÷ пода—‘ в динам—÷к.

ƒл€ вводу-виводу даних використовуютьс€ р—÷зноман—÷тн—÷ типи ѕѕ: накопичувач—÷ на гнучких дисках (дискети), накопичувач—÷ на жорстких дисках (в—÷нчестер), стр—÷чков—÷, магнитооптичн—÷, CD-ROM, DVD-ROM.

ѕристро—„, що запам'€товують

¬ даний час використовуютьс€ накопичувач—÷ на гнучких дисках (5. 25'' або 3. 5''). ” залежност—÷ в—÷д щ—÷льност—÷ запису —‘мн—÷сть 5. 25'' диск—÷в може бути 360  байт, 1.2 ћбайт, 3. 5'' - 720  байт —÷ 1.2 ћбайт. –ƒмн—÷сть накопичувач—÷в        на жорстких дисках склада—‘ в—÷д 20 ћбайт до дек—÷лькох √байт., а також флеш-пам'€ть з р—÷зними обтјў—‘мами памтјў€т—÷.

CD-ROM, DVD-ROM —‘, в основному, адаптац—÷—‘ю компакт-диск—÷в цифрових систем, що аудиозаписують. ќбс€г даних, збережених на одному диску CD ROM, склада—‘ 650 ћбайт., а DVD-ROM 4-9 √Ѕайт.

ƒрукувальн—÷ пристро—„, графобуд—÷вники

ƒл€ виводу результат—÷в роботи використовують принтери. ¬ даний час використову—‘тьс€ чотири принципових схеми нанесенн€ зображенн€ на пап—÷р: матричний, струйний, лазерний, термопереносу.

ћатричн—÷ друкувальн—÷ пристро—„.

 оли говор€ть про матричн—÷ принтери, звичайно мають на уваз—÷ пристро—„ ударно—„ д—÷—„, наприклад ус—÷м в—÷дом—÷ модел—÷ Epson, Star —÷ Microlin.

—труйн—÷ принтери.

¬—÷днос€тьс€ до безударних друкувальних пристро—„в. ƒан—÷ пристро—„ працюють практично безшумно. —труйн—÷ чорнильн—÷ принтери в—÷днос€тьс€ до класу посл—÷довних матричних безударних друкувальних пристро—„в. ¬они ж у свою чергу п—÷дрозд—÷л€ютьс€ на пристро—„ безупинно—„ —÷ дискретно—„ д—÷—„.

Ћазерн—÷ —÷ LED - принтери.

” лазерних принтерах використову—‘тьс€ электрограф—÷чний зас—÷б створенн€ зображенн€ - приблизно такий же, €к —÷ в ксероксах.

 р—÷м лазерних —÷снують LED - принтери, що одержали свою назву через те, що нап—÷впров—÷дниковий лазер у них був зам—÷нено "греб—÷нкоюї др—÷бних св—÷тлод—÷од—÷в.

ѕлотери.

ѕристр—÷й, що дозвол€—‘ подавати виведен—÷ з комп'ютера дан—÷ у вид—÷ малюнка або граф—÷ка на папер—÷, називають звичайно графобуд—÷вником, або плоттером.

—канер - це пристр—÷й, €кий да—‘ змогу вводити в комп'ютер чорно-б—÷ле або кольорове зображенн€, прочитувати граф—÷чну та текстову —÷нформац—÷ю. —канер використовують у випадков—÷, коли виника—‘ потреба ввести в комп'ютер —÷з на€вного ориг—÷налу текст —÷/або граф—÷чне зображенн€ дл€ його подальшого обробленн€ (редагуванн€ —÷ т.¬ад.).

ќсновн—÷ техн—÷чн—÷ характеристики сканер—÷в:

  • –озд—÷льна здатн—÷сть. —канер розгл€да—‘ любий об'—‘кт €к наб—÷р окремих точок (п—÷ксел—÷в). ў—÷льн—÷сть п—÷ксел—÷в (к—÷льк—÷сть на одиницю площ—÷) назива—‘тьс€ розд—÷льною здатн—÷стю сканера —÷ вим—÷рю—‘тьс€ у dpi (dots per inch - точок на дюйм).
  • √либина представленн€ кольор—÷в. ѕри перетворенн—÷ ориг—÷налу у цифрову форму, збер—÷гаютьс€ дан—÷ про кожний п—÷ксел зображенн€. Ѕ—÷льш—÷сть сучасних кольорових сканер—÷в п—÷дтриму—‘ глибину кольору 24 розр€ди.
  • ќбласть скануванн€. ћаксимальний розм—÷р зображенн€, що скану—‘тьс€. –учн—÷ сканери - до 105¬амм, барабанн—÷, планшетн—÷ сканери.
  • Ўвидк—÷сть скануванн€. Ќема—‘ стандартно—„ методики, що визнача—‘ продуктивн—÷сть сканера.

ћодем - це пристр—÷й призначений дл€ п—÷д'—‘днанн€ комп'ютера до звичайно—„ телефонно—„ л—÷н—÷—„. Ќазва походить в—÷д скороченн€ двох сл—÷в - ћодул€ц—÷€ та ƒемодул€ц—÷€. «а конструктивним виконанн€м модеми бувають вбудованими —÷ зовн—÷шн—÷ми (п—÷дключаютьс€ через один —÷з комун—÷кац—÷йних порт—÷в, маючи окремий корпус —÷ "асний блок живленн€).


3. ќхорона прац—÷


«г—÷дно «акону ”кра—„ни "ѕро охорону прац—÷ї, охорона прац—÷ - це система правових, соц—÷ально - економ—÷чних, орган—÷зац—÷йно - техн—÷чних, сан—÷тарно - г—÷г—÷—‘н—÷чних —÷ л—÷кувально-проф—÷лактичних заход—÷в та засоб—÷в, спр€мованих на збереженн€ здоровтјў€ —÷ працездатност—÷ людини в процес—÷ прац—÷.

÷ей «акон передбача—‘, що кожному прац—÷вников—÷ на робочому м—÷i—÷ гаранту—‘тьс€ в—÷дпов—÷дно до вимог нормативних акт—÷в про охорону прац—÷: безпека технолог—÷чних процес—÷в; безпечна робота машин, устаткуванн€ та —÷нших засоб—÷в виробництва; необх—÷дн—÷ засоби —÷ндив—÷дуального захисту, що використовуютьс€ прац—÷вниками; сан—÷тарно - побутов—÷ умови.

–∆нструктаж з охорони прац—÷ проводитьс€ на основ—÷ спец—÷ально—„ —÷нструкц—÷—„, €ка €вл€—‘ собою нормативний документ, що встановлю—‘ безпечн—÷ прийоми —÷ методи прац—÷ п—÷д час експлуатац—÷—„ устаткуванн€ х—÷м—÷чного, електричного, газового, лазерного, оф—÷сного обладнанн€ тощо. ÷—÷ —÷нструкц—÷—„ знаход€тьс€ в конкретн—÷й в—÷домост—÷ про безпечну орган—÷зац—÷ю та утриманн€ робочого м—÷i€, його небезпечн—÷ зони, системи сигнал—÷зац—÷—„ —÷ блокуванн€, д—÷—„ у разу виникненн€ авар—÷—„ тощо. –∆нструкц—÷€ ф—÷ксу—‘ також заборонен—÷ д—÷—„ працюючих, щоб виключити помилки, €к—÷ можуть призвести до травм на робочому м—÷i—÷.

–∆нструктаж працюючих по безпец—÷ прац—÷ под—÷л€—‘тьс€ на:

  • вступний;
  • первинний;
  • повторний;
  • позаплановий;
  • б—÷жучий.

¬ступний —÷нструктаж - в обтјў—‘м—÷ 2-3 години провод€ть в каб—÷нет—÷ охорони прац—÷, де дають коротку характеристику п—÷дпри—‘мствам —÷ умовам прац—÷, перераховують правила внутр—÷шнього розпор€дку, небезпечн—÷ виробнич—÷ фактори.

ѕервинний —÷нструктаж - проводитьс€ п—÷сл€ вступного начальником, зм—÷нним майстром безпосередньо на робочому м—÷i—÷ до початку роботи, де знайомл€ть з обладнанн€м, небезпечними зонами, з пор€дком застосуванн€ —÷ндив—÷дуальних захисних засоб—÷в, з —„х призначенн€м —÷ правилами користуванн€ ними.

ѕовторний —÷нструктаж - провод€ть один раз на п—÷вроку на робочому м—÷i—÷ з перегл€дом випадк—÷в порушенн€ умов прац—÷.

ѕозаплановий —÷нструктаж - провод€ть у випадку зм—÷ни технолог—÷чного процесу —÷ обладнанн€ або при порушен—÷ роб—÷тниками правил безпечних умов прац—÷, при порушен—÷ диiипл—÷ни.

Ѕ—÷жучий —÷нструктаж - повинен проводитис€ перед початком роботи п—÷двищено—„ небезпеки.

Ќа робочих м—÷i€х повинн—÷ бути вив—÷шен—÷ плакати або написи, €к—÷ попереджували б робочих про небезпеку. ѕроведенн€ —÷нструктаж—÷в оформл€ють в журнал—÷ п—÷дписами роб—÷тник—÷в.

ѕожежна безпека. Ѕоротьба з пожежами ведетьс€ в трьох напр€мах:

  • попередженн€ виникненню пожеж—÷;
  • зменшенн€ шл€х—÷в поширенн€ вогню;
  • л—÷кв—÷дац—÷€ пожеж—÷.

≈лектробезпека. «аборон€—‘тьс€ експлуатувати оф—÷сне обладнанн€ з розбитими вимикачами, оголеними проводами та з —÷ншими несправними елементами. Ќа кожн—÷й розетц—÷ повинна бути вказана величина струму. ќбслуговуючий персонал та користувач—÷ програмного забезпеченн€ повинн—÷ пройти спец—÷альну п—÷дготовку з техн—÷ки електробезпеки.


3.1 ”мови прац—÷ бухгалтера


ѕрим—÷щенн€ —÷ умови прац—÷ бухгалтер—÷в повинн—÷ забезпечувати безпеку виконанн€ службових обовтјў€зк—÷в. ѕрим—÷щенн€, в €ких встановлюютьс€ персональн—÷ комптјўютери, обчислювальн—÷ пристро—„ повинн—÷ в—÷дпов—÷дати наступним вимогам:

  • каб—÷нет повинен мати природн—‘ осв—÷тленн€;
  • каб—÷нет повинен бути —÷зольованим в—÷д прим—÷щень з великим р—÷внем шуму;
  • площа дл€ комптјўютера повинна в—÷дводитись не менше 6 кв. м.;
  • поверхн€ п—÷длоги повинна бути р—÷вною, зручною дл€ очищенн€, заборон€—‘тьс€ дл€ прибиранн€ прим—÷щень використовувати матер—÷али €к—÷ вид—÷л€ють з—÷ свого складу шк—÷длив—÷ елементи;
  • поверхн€ стола на €кому встановлю—‘тьс€ мон—÷тор комптјўютера повинна бути горизонтальною, а дл€ клав—÷атури - похилою;
  • в—÷дстань в—÷д очей до екрану повинна бути в межах 0,6 - 0,7¬ам.;

 аб—÷нет бухгалтера обладну—‘тьс€ системою осв—÷тленн€, вентил€ц—÷—‘ю, кондиц—÷онером. Ѕажано каб—÷нети, де встановлюютьс€ комптјўютери —÷ обчислювальн—÷ машини, в—÷кнами ор—÷—‘нтувати на п—÷вн—÷ч або п—÷вн—÷чний сх—÷д, €кщо ор—÷—‘нтац—÷€ в—÷кон в —÷нш—÷ сторони, то потр—÷бно встановлювати сонцезахисн—÷ жалюз—÷.

ѕри робот—÷ за комптјўютером бухгалтер зобовтјў€заний дотримуватис€ нижче наведено—„ —÷нструкц—÷—„.


3.2 –∆нструкц—÷€ з охорони прац—÷ при робот—÷ на ≈ќћ


  1. «агальн—÷ вимоги безпеки прац—÷
  1. ƒо самост—÷йно—„ роботи на персональних електронно-обчислювальних машинах (ѕ≈ќћ) допускаютьс€ особи, що дос€гли 18-р—÷чного в—÷ку, пройшли медичний огл€д, —÷нструктаж з охорони прац—÷ —÷ навчанн€ за спец—÷альною програмою.
  2. ѕ—÷д час роботи на ѕ≈ќћ та —÷нших пристро€х, €к—÷ вход€ть до ѕ≈ќћ, на прац—÷вника можуть впливати так—÷ небезпечн—÷ та шк—÷длив—÷ фактори:
    1. ≈лектрострум. ¬ипром—÷нюванн€.
    2. ѕеренапруга зору п—÷д час роботи з електронними пристро€ми, особливо при нерац—÷ональному розташуванн—÷ екрана по в—÷дношенню до очей.
  3. ќсв—÷тлювальн—÷ установки повинн—÷ забезпечувати р—÷вном—÷рну осв—÷тлен—÷сть —÷ не повинн—÷ утворювати засл—÷плюючих в—÷дблиск—÷в на клав—÷атур—÷ —÷ —÷нших частинах пульту, а також на екран—÷ дисплею в напр€мку очей оператора.
  4. ƒиспле—„ повинн—÷ розташовуватис€ при однор€дному —„х розм—÷щенн—÷ на в—÷дстан—÷ не менш—÷й 1¬ам в—÷д ст—÷н; в—÷дстань м—÷ж робочими м—÷i€ми повинна бути не менша н—÷ж 1,5¬ам. «аборон€—‘тьс€ встановлювати диспле—„ екранами один проти одного.
  5.  ут нахилу екрана диспле€ по в—÷дношенню до вертикал—÷ повинен складати 10-15 градус—÷в, а в—÷дстань до екрана - 400-500¬амм.
  6. ” прим—÷щенн€х —÷ на робочому м—÷i—÷ необх—÷дно п—÷дтримувати чистоту —÷ пор€док, проводити систематичне пров—÷трюванн€.
  7. ѕро вс—÷ ви€вленн—÷ п—÷д час роботи несправност—÷ обладнанн€ необх—÷дно допов—÷сти кер—÷внику, у випадку авар—÷—„ сл—÷д негайно припинити роботу дл€ усуненн€ авар—÷йних обставин.
  8. ѕро кожний нещасний випадок очевидець, прац—÷вник, €кий його ви€вив або сам потерп—÷лий повинен допов—÷сти безпосередньому кер—÷вников—÷ роб—÷т —÷ вжити заход—÷в щодо л—÷карсько—„ допомоги.
  9.  ер—÷вники, €к—÷ не забезпечили дотриманн€ вимог ц—÷—‘—„ —÷нструкц—÷—„, а також особи, що допустили порушенн€ цих вимог прит€гують до в—÷дпов—÷дальност—÷, зг—÷дно з д—÷ючим законодавством.
  1. ¬имоги безпеки прац—÷ перед початком роботи
  1. ѕерев—÷рити на€вн—÷сть та над—÷йн—÷сть захисного заземленн€ устаткуванн€.
  2. ѕерев—÷рити стан електричного шнура та вилки.
  3. ѕерев—÷рити справн—÷сть вимикач—÷в та —÷нших орган—÷в управл—÷нн€ ѕ≈ќћ.
  4. ѕерев—÷рити на€вн—÷сть та стан захисного екрана на диспле—„.
  5. ѕри ви€вленн—÷ будь-€ких несправностей ѕ≈ќћ не вмикати —÷ негайно пов—÷домити про це кер—÷вника.
  1. ¬имоги безпеки прац—÷ п—÷д час роботи
  1. ¬иконувати т—÷льки ту роботу, €ка входить в обовтјў€зки прац—÷вника.
  2. ¬микати —÷ вимикати ѕ≈ќћ т—÷льки вимикачем, заборон€—‘тьс€ проводити вимкненн€ вийманн€м вилки з розетки.
  3. «аборон€—‘тьс€ оператору зн—÷мати захисн—÷ кожухи з обладнанн€ —÷ працювати без них.
  4. Ќе допускати до ѕ≈ќћ сторонн—÷х ос—÷б, €к—÷ не беруть участ—÷ у робот—÷.
  5. «аборон€—‘тьс€ перем—÷щати —÷ переносити блоки, обладнанн€, €к—÷ знаход€тьс€ п—÷д напругою.
  6. «аборон€—‘тьс€ поправл€ти —÷ заправл€ти фарбуючу стр—÷чку на принтер—÷ п—÷д час роботи.
  7. Ќе палити на робочому м—÷i—÷.
  8. —уворо виконувати загальн—÷ вимоги по електробезпец—÷ та пожежн—÷й безпец—÷.
  9. —амост—÷йно розбирати та проводити ремонт електронно—„ та електронно-механ—÷чно—„ частини ѕ≈ќћ категорично заборон€—‘тьс€. ÷—÷ роботи можуть виконувати лише фах—÷вц—÷ з техн—÷чного обслуговуванн€ ѕ≈ќћ.
  10. ѕ≈ќћ необх—÷дно використовувати у сувор—÷й в—÷дпов—÷дальност—÷ з експлуатац—÷йною документац—÷—‘ю на не—„.
  11. ѕ—÷д час виконанн€ роботи сл—÷д бути уважним, не звертати уваги на сторонн—÷ реч—÷.
  12. ѕро вс—÷ ви€вленн—÷ несправност—÷ та збо—„ в робот—÷ апаратури необх—÷дно пов—÷домити безпосереднього кер—÷вника.

–ежим прац—÷ та в—÷дпочинку

  1. Ќеобх—÷дно ч—÷тко виконувати встановлений режим прац—÷ та в—÷дпочинку, що врахову—‘ функц—÷ональну напружен—÷сть прац—÷, динам—÷ку систем орган—÷зму та працездатност—÷ —÷ передбача—‘ обовтјў€зкове виконанн€ регламентованих перерв.
  2. ќсновною перервою —‘ перерва на об—÷д.  р—÷м того, у в—÷дпов—÷дност—÷ з особливост€ми трудово—„ д—÷€льност—÷ прац—÷вник—÷в на ѕ≈ќћ, в режим—÷ прац—÷ повинн—÷ бути додатково через кожну годину роботи перерви на 5-10 хв., а через 2 год. - на 15 хв.
  3.  —÷льк—÷сть знак—÷в, €к—÷ опрацьовуютьс€, не повинна перевищувати 30-ти тис€ч за 4 години роботи.
  4. ѕ—÷д час роботи з текстовою —÷нформац—÷—‘ю (у режим—÷ введенн€ даних, редагуванн€ тексту та читанн€ з екрану диспле€) найб—÷льш ф—÷з—÷олог—÷чним —‘ предтјў€вленн€ чорних знак—÷в на св—÷тлому фон—÷.
  1. ¬имоги безпеки прац—÷ п—÷сл€ зак—÷нченн€ роботи
  1. ¬—÷дключити ѕ≈ќћ в—÷д електромереж—÷, дл€ чого необх—÷дно вимкнути тумблери, а пот—÷м вит€гнути штепсельну вилку —÷з розетки.
  2. ѕротерти зовн—÷шню поверхню ѕ≈ќћ чистою вологою тканиною. ѕри цьому не допуска—‘тьс€ використанн€ розчинник—÷в, одеколону, очищаючих препарат—÷в в аерозольн—÷й упаковц—÷.
  3. ѕрибрати робоче м—÷iе. —класти дискети у в—÷дпов—÷дн—÷ м—÷i€ збер—÷ганн€.

¬—÷дпов—÷дальн—÷сть

«а порушенн€ пункт—÷в дано—„ —÷нструкц—÷—„ винн—÷ прит€гуютьс€ до матер—÷ально—„, адм—÷н—÷стративно—„ —÷ крим—÷нально—„ в—÷дпов—÷дальност—÷ зг—÷дно з д—÷ючим «аконом ”кра—„ни про охорону прац—÷.

  1. ¬имоги безпеки житт—‘д—÷€льност—÷ в авар—÷йних ситуац—÷€х

ѕри по€в—÷ незвичного звуку, запаху паленого, самов—÷льного вимкненн€ машини негайно припин—÷ть роботу —÷ пов—÷домте про це безпосереднього кер—÷вника.

¬исновки

 омп'ютер €к зас—÷б опрацюванн€ —÷нформац—÷—„. « кожним днем —÷нформац—÷—„ ста—‘ щораз б—÷льше. ƒл€ —„—„ опрацюванн€ люди використовують р—÷зн—÷ методи (алгоритми) —÷ техн—÷чн—÷ засоби. ќсновним техн—÷чним засобом опрацюванн€ —÷нформац—÷—„ —‘ комп'ютер.

 омп'ютери використовують дл€ перетворенн€, в—÷дображенн€, збер—÷ганн€, пересиланн€, шуканн€, нагромадженн€ —÷нформац—÷—„ тощо.

 омп'ютер викону—‘ складн—÷ обчисленн€, допомага—‘ розв'€зати —÷нженерн—÷ та економ—÷чн—÷ задач—÷. ўоб вручну в—÷дтворити його к—÷лька-секундну роботу, людин—÷ потр—÷бн—÷ роки. ќпрацьовану —÷нформац—÷ю записують на магн—÷тн—÷ чи оптичн—÷ диски, де вона збер—÷га—‘тьс€ тривалий час. Ќа таких дисках нагромаджують дан—÷, наприклад, про результати перепис—÷в населенн€, про роб—÷тник—÷в —÷ службовц—÷в п—÷дпри—‘мств та орган—÷зац—÷й, вм—÷ст книгосховищ б—÷бл—÷отек, арх—÷в—÷в, про на€вн—÷сть матер—÷ал—÷в на складах тощо. «а допомогою комп'ютер—÷в нараховують зарплату, виконують банк—÷вськ—÷ операц—÷—„, контролюють виробнич—÷ процеси, проектують машини, навчають студент—÷в, д—÷агностують хворобу, "аштовують телеконференц—÷—„.  омп'ютер да—‘ змогу швидко п—÷дготувати й видрукувати будь-€кий текст: лист, дов—÷дку чи документ; намалювати кольорову картинку чи в—÷дтворити мелод—÷ю.

 омп'ютери, под—÷бно до телефон—÷в, люди об'—‘днують у мереж—÷, €кими пересилають коп—÷—„ текст—÷в, рисунк—÷в, документ—÷в, лист—÷в. «а л—÷чен—÷ секунди —÷нформац—÷€ про розклад руху л—÷так—÷в, по—„зд—÷в, про на€вн—÷сть книжок у б—÷бл—÷отец—÷, зм—÷ст енциклопедичних словник—÷в та дов—÷дник—÷в, комерц—÷йна —÷нформац—÷€ про д—÷€льн—÷сть ф—÷рм —÷ корпорац—÷й пода—‘тьс€ з —÷нформац—÷йних банк—÷в на екран диспле€ чи телев—÷зора або пап—÷р у зручному дл€ читанн€ вигл€д—÷: в текстов—÷й або граф—÷чн—÷й форм—÷.

ѕерсональний комптјўютер використову—‘тьс€ в р—÷зних галуз€х д—÷€льност—÷ людини. «алежно в—÷д сфери застосуванн€ комп'ютер повинен мати визначений наб—÷р необх—÷дних пристро—„в, що назива—‘тьс€ також конф—÷гурац—÷—‘ю комп'ютера. ¬—÷д правильного вибору конф—÷гурац—÷—„ залежить ефективн—÷сть застосуванн€ комп'ютера дл€ розв'€занн€ певних задач.  онф—÷гурац—÷ю комп'ютера визначають;

  • тип ÷ѕ —÷ материнсько—„ плати (двох€дерн—÷ процесори типу Intel або AMD з тактовою частотою вище 2,0 √“ц);
  • обс€г оперативно—„ пам'€т—÷ (512 -2048 MB);
  • —‘мн—÷сть в—÷нчестера (80-1024 MB);
  • тип диспле€ (плазменний з д—÷агоналлю б—÷льше 17ї);
  • в—÷деокарти (Radeon чи GeForce з об'—‘мом пам'€т—÷ 256-1024;
  • MB); S на€вн—÷сть додаткових зовн—÷шн—÷х пристро—„в (принтери, сканеримодеми, TVтј—тюнер, колонки);
  • на€вн—÷сть програмного забезпеченн€ дл€ конкретного
  • розв'€занн€ потр—÷бних задач —÷ потреб користувача.

ќтже, в дипломн—÷й робот—÷ розгл€нуто основн—÷ пристро—„ персонального комп'ютера, —„хн—‘ призначенн€ та сучасн—÷ —„хн—÷ конф—÷гурац—÷—„.



¬икористана л—÷тература


  1. «акон ”кра—„ни "ѕро бухгалтерський обл—÷к —÷ ф—÷нансову зв—÷тн—÷сть в ”кра—„н—÷ї
  2.  ужельний¬аћ.¬., Ћ—÷нник ¬.√. “еор—÷€ бухгалтерського обл—÷ку: ѕ—÷дручник. -  .:  Ќ≈”, 2001-334¬ас.
  3. ¬лЅухгалтерський обл—÷к в ”кра—„н—÷ї за редакц—÷—‘ю. ’ом'€ка, Ћьв—÷в, 2006; "¬се про бух обл—÷кї¬а- всеукра—„нська профес—÷йна газета.
  4. Ѕухгалтерський обл—÷к та ф—÷нансова зв—÷тн—÷сть в ”кра—„н—÷: Ќавч.-практ. пос—÷бник / «а ред. —.‘.¬а√олова. - ƒн.: Ѕаланс-клуб, 2001.
  5. ѕархоменко¬а¬.ћ., Ѕаранцев¬аѕ.ѕ.¬а–еформуванн€ бухгалтерського обл—÷ку в ”кра—„н—÷. 4.4. - Ћуганськ, 2004.
  6. √линський яћ. –∆нформатика: Ќавч. пос—÷бник дл€ учн—÷в 8-11 кл. середн. шк.: ” 2тј—х кн. -  н. 2. –∆нформац—÷йн—÷ технолог—÷—„. - Ћьв—÷в: ƒеолї, 2001.¬а- 256¬ас.
  7. √линський яћ. –∆нформатика: 8-11 класи. Ќавч. пос—÷бник дл€ загальноосв—÷тн—÷х навчальних заклад—÷в: ” 2тј—х кн. -  н. 1. јлгоритм—÷зац—÷€ —÷ програмуванн€. 3-т—‘ вид. - Ћьв—÷в: ƒеол, —ѕƒ √линський, 2003.¬а- 200¬ас.
  8. –∆нформатика:  омп'ютерна техн—÷ка.  омп'ютерн—÷ технолог—÷—„: ѕ—÷дручник дл€ студент—÷в вищих навчальних заклад—÷в / «а ред. ќ.–∆. ѕушкар€. -  .:¬÷ "јкадем—÷€ї, 2002. - 704 с
  9. –уденко¬а¬.ƒ., ћакарчук¬аќ.ћ., ѕатланжоглу¬аћ.ќ.¬аѕрактичний курс —÷нформатики. -  .: ‘ен—÷кс, 2001. - 370¬ас.
  10. ѕоловнев¬аЌ.ћ., якимов A.M. —истемы автоматизированной обработки учетной информации. - ћ.: ‘инансы и статистика, 1994. - 187¬ас.
  11. “вердохлеб¬аЌ.√., “атарчук¬аЌ.»., —ендзюк¬аћ.ј.¬аќрганизаци€ машинной обработки экономической информации в промышленности. -  .: ¬ища школа, 1984. - 416¬ас.

* “ерм—÷н "дебет" походить в—÷д лат. debet, шо означа—‘ "бути винним", а "кредит" - в—÷д лат. credit, що означа—‘ "в—÷рити". « часом терм—÷ни "дебет" —÷ "кредит" втратили буквальне розум—÷нн€ цих сл—÷в, а залишилис€ т—÷льки умовними техн—÷чними, позначенн€ми стор—÷н рахунка.

* “ерм—÷н "синтетичний" походить в—÷д лат.syntesis. що означа—‘ зведенн€, об'—‘днанн€ в —‘дине ц—÷ле окремих

** “ерм—÷н "анал—÷тичний" походить в—÷д лат. analisys - розкладанн€ ц—÷лого на складов—÷ частини (елементи).

—траницы: Ќазад 1 ¬перед