јмортизац—÷€ основних засоб—÷в

дипломна€ работа: Ѕухгалтерский учет и аудит

ƒокументы: [1]   Word-177040.doc —траницы: Ќазад 1 ¬перед

«м—÷ст


¬ступ

4

–озд—÷л –∆. ≈коном—÷чна сутн—÷сть основних засоб—÷в в ринкових умовах.

6

1.1. ’арактеристика основних засоб—÷в €к обл—÷ково—„ категор—÷—„, —„х оц—÷нка, класиф—÷кац—÷€ та структура.

6

1.2. —утн—÷сть в—÷дтворенн€ основних фонд—÷в. Ќеобх—÷дн—÷сть обл—÷ку ступен€ спрацюванн€ та амортизац—÷—„.

13

1.3. ѕоказники стану та ефективност—÷ використанн€ основних фонд—÷в, €к обтјў—‘кти економ—÷чного анал—÷зу.

19

–озд—÷л –∆–∆. ќбл—÷к нарахуванн€ зносу (амортизац—÷—„) основних засоб—÷в.

22

2.1. ѕор€док визначенн€ та нарахуванн€ сум амортизац—÷йних в—÷драхувань.

22

2.2. ѕор€док зб—÷льшенн€ та зменшенн€ балансово—„ вартост—÷ груп основних фонд—÷в.

29

2.3. ќбл—÷к амортизац—÷—„ —÷ зносу основних засоб—÷в.

35

2.4. ћетоди амортизац—÷—„.

41

–озд—÷л –∆–∆–∆ јнал—÷з використанн€ основних фонд—÷в.

51

3.1. ћетоди, прийоми, задач—÷ та джерела —÷нформац—÷—„ дл€ анал—÷зу використанн€ основних фонд—÷в.

51

3.2 јнал—÷з динам—÷ки та структури основних фонд—÷в.

51

3.3 јнал—÷з техн—÷чного стану основних фонд—÷в.

54

3.4 јнал—÷з узагальнюючих показник—÷в використанн€ основних засоб—÷в.

57

3.5 јнал—÷з ефективност—÷ використанн€ основних виробничих фонд—÷в.

59

–озд—÷л IV јудит основних засоб—÷в.

64

4.1 —уть, завданн€ та обтјў—‘кти аудиторсько—„ перев—÷рки основних засоб—÷в.

64

4.2. ќрган—÷зац—÷€ аудиту основних засоб—÷в.

67

4.3. ћетодика аудиторсько—„ перев—÷рки на€вност—÷ та використанн€ основних засоб—÷в.

71

–озд—÷л V ћетодика та орган—÷зац—÷€ обл—÷ку, анал—÷зу та аудиту основних засоб—÷в в умовах ј–ћЅ.

79

¬исновки

90

Ћ—÷тература

93

ƒодатки




¬ступ


¬ умовах переходу до ринкових в—÷дносин, питанн€, що повтјў€зан—÷ з—÷ зм—÷нами в обл—÷ку та анал—÷з—÷ господарсько—„ д—÷€льност—÷, стали предметом глибокого економ—÷чного досл—÷дженн€. ќсобливо сто—„ть питанн€ про використанн€ основних засоб—÷в.  раще —„х використанн€ —‘ одним —÷з головних фактор—÷в процесу становленн€ нашо—„ держави, в цьому випадку можливе зб—÷льшенн€ обс€гу виробництва без додаткових кап—÷тальних вкладень. –ац—÷ональна експлуатац—÷€ основних засоб—÷в важливий фактор зниженн€ соб—÷вартост—÷ продукц—÷—„.

–инкове реформуванн€ економ—÷ки ”кра—„ни обумовило необх—÷дн—÷сть зм—÷н в методолог—÷—„ —÷ техн—÷ц—÷ веденн€ бухгалтерського обл—÷ку, зокрема основних засоб—÷в. ¬они заф—÷ксован—÷ в ѕоложенн—÷ (стандарт—÷) бухгалтерського обл—÷ку є7 "ќсновн—÷ засобитјЁ (в подальшому ѕЅќ 7), затвердженим наказом ћ—÷н—÷стерства ‘—÷нанс—÷в ”кра—„ни в—÷д 27.04.2000 р. є92 [12].

«абезпеченн€ певних темп—÷в розвитку —÷ п—÷двищенн€ ефективност—÷ виробництва можливе за умови —÷нтенсиф—÷кац—÷—„ в—÷дтворенн€ та кращого використанн€ д—÷ючих основних засоб—÷в, —÷ виробничих потужностей п—÷дпри—‘мств. ÷—÷ процеси, з одного боку, спри€ють пост—÷йному п—÷дтриманню належного техн—÷чного р—÷вн€ кожного п—÷дпри—‘мства, а з —÷ншого, - дозвол€ють зб—÷льшувати обс€г виробництва продукц—÷—„ без додаткових —÷нвестиц—÷йних ресурс—÷в, знижувати соб—÷варт—÷сть вироб—÷в за рахунок скороченн€ питомо—„ ваги амортизац—÷—„ та витрат на обслуговуванн€ виробництва —÷ його управл—÷нн€, п—÷двищувати фондов—÷ддачу —÷ прибутков—÷сть.

ќсновн—÷ засоби —‘ необх—÷дним фактором будь-€кого виробництва. –«х стан та ефективне використанн€ пр€мо пропорц—÷йно вплива—‘ на к—÷нцев—÷ результати господарсько—„ д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мства.

‘ормуванн€ ринкових в—÷дносин передбача—‘ конкурентну боротьбу м—÷ж р—÷зними товаровиробниками, перемогти в €к—÷й зможуть лише т—÷ з них, хто найб—÷льш ефективно використовують вс—÷ види на€вних в них ресурс—÷в.

”мови переходу до ринково—„ економ—÷ки спонукають трудов—÷ колективи до пост—÷йного пошуку резерв—÷в п—÷двищенн€ ефективност—÷ використанн€ вс—÷х матер—÷ально-речових фактор—÷в виробництва, в тому числ—÷ —÷ основних засоб—÷в. ¬и€вити та практично використовувати ц—÷ резерви можливо за допомогою досконалого економ—÷чного анал—÷зу.

—тан та використанн€ основних фонд—÷в - один —÷з найважлив—÷ших аспект—÷в анал—÷тично—„ роботи, так €к саме вони —‘ матер—÷альним вт—÷ленн€м науково-техн—÷чного прогресу - головного фактору п—÷двищенн€ ефективност—÷ будь-€кого виробництва.

Ѕ—÷льш повне та рац—÷ональне використанн€ основних фонд—÷в та виробничих потужностей п—÷дпри—‘мства спри€—‘ покращанню вс—÷х його техн—÷ко-економ—÷чних показник—÷в: зростанню продуктивност—÷ прац—÷, п—÷двищенню фондов—÷ддач—÷, зб—÷льшенню випуску продукц—÷—„, зниженню —„—„ соб—÷вартост—÷, економ—÷—„ кап—÷тальних вкладень.

≈фективне використанн€ основних засоб—÷в спри€—‘ прискоренню оборотност—÷ оборотних засоб—÷в. „им краще експлуатуютьс€ основн—÷ засоби, тим швидше оборотн—÷ засоби проход€ть фазу виробництва —÷ тим менше потреба в —„х прирост—÷.

¬ажливим фактором п—÷двищенн€ використанн€ основних засоб—÷в €вл€—‘тьс€ перебудова в систем—÷ народного господарства.

ѕравильне використанн€ основних засоб—÷в в значн—÷й м—÷р—÷ залежить в—÷д зб—÷льшенн€ —÷нтенсивного та експлуатац—÷йного навантаженн€ на основн—÷ засоби, автоматизац—÷—„ —÷ механ—÷зац—÷—„ виробничих процес—÷в, моб—÷л—÷зац—÷—„ застар—÷лих машин, швидко—„ реал—÷зац—÷—„ основних засоб—÷в —÷ максимально—„ ефективност—÷ ново—„ техн—÷ки.

¬ажко недооц—÷нювати значенн€ автоматизац—÷—„ в бухгалтерському обл—÷ку, особливо в пер—÷од переходу до повноц—÷нно—„ ринково—„ економ—÷ки: точн—÷сть —÷ оперативн—÷сть —÷нформац—÷—„ стають вир—÷шальними чинниками усп—÷шно—„ господарсько—„ д—÷€льност—÷. ќднак, необх—÷дно враховувати в—÷дм—÷нност—÷ в самому зм—÷ст—÷ бухгалтерського обл—÷ку в ”кра—„н—÷ —÷ в св—÷т—÷. якщо в ”кра—„н—÷ бухгалтерське д—÷ло обмежу—‘тьс€ обл—÷ково-ре—‘страц—÷йними задачами, то в кра—„нах ринково—„ економ—÷ки обл—÷ково-ре—‘страц—÷йн—÷ задач—÷ тј” це мала, —÷ далеко не сама важлива частина бухгалтерсько—„ науки, основна увага прид—÷л€—‘тьс€ задачам ф—÷нансового анал—÷зу —÷ прогнозуванн€. “ому дуже важливо правильно оц—÷нити задач—÷ —÷ мету автоматизац—÷—„ бухгалтерського обл—÷ку.

ƒипломна робота написана на матер—÷алах товариства з обмеженою в—÷дпов—÷дальн—÷стю "≈л—÷он 2000тјЁ. –∆нженерне бюро "≈л—÷он 2000тјЁ - приватне приладобуд—÷вне п—÷дпри—‘мство, створене в 1991 роц—÷, в 1998 роц—÷ реорган—÷зовано в товариство з обмеженою в—÷дпов—÷дальн—÷стю "≈л—÷он 2000тјЁ.

‘орма "асност—÷: колективна.

¬иди д—÷€льност—÷: маркетингов—÷ досл—÷дженн€ ринку обладнанн€ телекомун—÷кац—÷й, еколог—÷—„ та промислово—„ сан—÷тар—÷—„; розробка електропневматичного —÷ електронного обладнанн€ та прилад—÷в; п—÷дготовка виробництва та др—÷бносер—÷йне виробництво ф—÷рмового обладнанн€; серв—÷сне обслуговуванн€: модерн—÷зац—÷€ свого ф—÷рмового обладнанн€, поставленого в попередн—÷х роках.

Ѕюро розроблю—‘, виготовл€—‘ —÷ постача—‘ в кра—„ни —Ќƒ —÷ ѕрибалтики електропневматичне обладнанн€ наступних вид—÷в: автоматичне обладнанн€ дл€ утриманн€ п—÷д тиском сухого пов—÷тр€ кабел—÷в зв'€зку, хвильопровод—÷в рад—÷орелейних л—÷н—÷й зв'€зку —÷ ф—÷дер—÷в рад—÷о- телетрансл€ц—÷йних центр—÷в; переносн—÷ електро- —÷ пневмоасп—÷ратори дл€ в—÷дбору проб пов—÷тр€ при визначенн—÷ забрудненост—÷ пов—÷тр€; мембранн—÷ м—÷кропроцесори дл€ приладобуд—÷вно—„ —÷ медично—„ техн—÷ки; бюро комплекту—‘ пересувн—÷ лаборатор—÷—„ в—÷дбору проб пов—÷тр€ на баз—÷ м—÷кроавтобуса.

—поживачами дано—„ продукц—÷—„ €вл€ютьс€: п—÷дпри—‘мства м—÷ського та м—÷жнародного зв'€зку; служби зв'€зку зал—÷зних дор—÷г, нафтопровод—÷в, газових маг—÷стралей та силових л—÷н—÷й електропередач—÷; рад—÷отрансл€ц—÷йн—÷ центри.

–озд—÷л I. ≈коном—÷чна сутн—÷сть основних засоб—÷в в ринкових умовах.


1.1. ’арактеристика основних засоб—÷в €к обл—÷ково—„ категор—÷—„, —„х оц—÷нка, класиф—÷кац—÷€ та структура.


ќрган—÷зац—÷€ будь-€ко—„ п—÷дпри—‘мницько—„ д—÷€льност—÷ потребу—‘ на€вност—÷ засоб—÷в прац—÷. ќтже, у виробничо-господарськ—÷й д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мства використовуютьс€ засоби прац—÷, €к—÷ багаторазово (тривало) використовуютьс€ в процес—÷ виробництва (експлуатац—÷—„), збер—÷гають початковий зовн—÷шн—÷й вигл€д, прот€гом тривалого пер—÷оду, зазнають поступового зносу —÷ перенос€ть свою варт—÷сть на соб—÷варт—÷сть продукц—÷—„ (витрати об—÷гу) поступово прот€гом —„х нормативного строку служби за встановленими нормами.

ќсновн—÷ фонди - це засоби прац—÷, €к—÷ мають варт—÷сть —÷ функц—÷онують у виробництв—÷ тривалий час у сво—„й незм—÷нн—÷й споживч—÷й форм—÷, а —„х варт—÷сть переноситьс€ конкретною працею на варт—÷сть виготовлювано—„ продукц—÷—„ роб—÷т, послуг частинами в м—÷ру спрацюванн€. ќсновн—÷ фонди п—÷дпри—‘мства включають основн—÷ виробнич—÷ фонди й невиробнич—÷ основн—÷ фонди.

ѕон€тт€ "основн—÷ засобитјЁ подано в ѕЅќ 7, а пон€тт€ "основн—÷ фондитјЁ тј” в «акон—÷ "ѕро оподаткуванн€ прибутку п—÷дпри—‘мствтјЁ в редакц—÷—„ в—÷д 22 травн€ 1997р є283/17-¬– (в подальшому «акон ”кра—„ни "ѕро оподаткуванн€ прибутку п—÷дпри—‘мствтјЁ).

ѕЅќ 7 [12] визнача—‘ "основн—÷ засобитјЁ €к матер—÷альн—÷ активи, €к—÷ п—÷дпри—‘мство утриму—‘ з метою використанн€ —„х в процес—÷ виробництва або постачанн€ товар—÷в, наданн€ послуг, здаванн€ в оренду —÷ншим особам або дл€ зд—÷йсненн€ адм—÷н—÷стративних —÷ соц—÷ально-культурних функц—÷й, оч—÷куваний строк корисного використанн€ (експлуатац—÷—„) €ких б—÷льше одного року (або операц—÷йного циклу, €кщо в—÷н довший за р—÷к).

«г—÷дно пп.8.2.1. п.8.2. ст.8 «акону ”кра—„ни "ѕро оподаткуванн€ прибутку п—÷дпри—‘мствтјЁ [2] п—÷д терм—÷ном "основн—÷ фондитјЁ сл—÷д розум—÷ти матер—÷альн—÷ ц—÷нност—÷, що використовуютьс€ у господарськ—÷й д—÷€льност—÷ платника податку прот€гом пер—÷оду, €кий перевищу—‘ 365 календарних дн—÷в з дати введенн€ в експлуатац—÷ю таких матер—÷альних ц—÷нностей, та варт—÷сть €ких поступово зменшу—‘тьс€ у звтјў€зку з ф—÷зичним або моральним зносом.

≈коном—÷чна сутн—÷сть —÷ матер—÷ально-речовий зм—÷ст основних фонд—÷в слугують визначальними характеристиками в окресленн—÷ —„х значенн€ дл€ зд—÷йсненн€ в—÷дтворювальних процес—÷в, функц—÷онуванн€ та розвитку будь-€кого виробництва. ¬с€ сукупн—÷сть на€вних виробничих фонд—÷в склада—‘ найб—÷льшу за питомою вагою частину нац—÷онального багатства кра—„ни. ќсновн—÷ фонди визначають характер матер—÷ально-техн—÷чно—„ бази виробничо—„ сфери на р—÷зних етапах —„—„ розвитку. «ростанн€ —÷ вдосконаленн€ засоб—÷в прац—÷ забезпечують безперервне п—÷двищенн€ техн—÷чно—„ оснащеност—÷ та продуктивност—÷ прац—÷ виробничого персоналу.

¬—÷дпов—÷дно до ѕЅќ 7, до основних засоб—÷в в—÷днос€тьс€ земельн—÷ д—÷л€нки, буд—÷вл—÷, споруди, обладнанн€, транспортн—÷ засоби, кап—÷тальн—÷ затрати на пол—÷пшенн€ земель, —÷нструменти, прилади, —÷нвентар, робоча та продуктивна худоба, багатор—÷чн—÷ насадженн€, та —÷нш—÷ основн—÷ засоби.

ƒо втрати чинност—÷ ѕоложенн€ "ѕро орган—÷зац—÷ю бухгалтерського обл—÷ку —÷ зв—÷тност—÷ в ”кра—„н—÷тјЁ затверджене постановою  аб—÷нету ћ—÷н—÷стр—÷в ”кра—„ни  в—÷д 03.04.93 р. (дал—÷ - ѕоложенн€ є250), до основних засоб—÷в в—÷днос€тьс€ буд—÷вл—÷, споруди, обладнанн€, транспортн—÷ засоби та —÷н. предмети, що слугують б—÷льше року —÷ мають варт—÷сть понад 15 неоподатковуваних доход—÷в громад€н.

¬ звтјў€зку —÷з втратою чинност—÷ ѕоложенн€ є250 та —÷нших нормативних акт—÷в, €к—÷ встановлювали варт—÷сн—÷ границ—÷, основних засоб—÷в, в розм—÷р—÷ 500 грн., в—÷дпов—÷дно —÷ дан—÷ варт—÷сн—÷ границ—÷ втратили свою чинн—÷сть.

“аким чином, дл€ в—÷днесенн€ матер—÷ального обтјў—‘кту до основних засоб—÷в в—÷н повинен в—÷дпов—÷дати трьом критер—÷€м:

  1. бути активом;
  2. використовуватись д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мства;
  3. мати терм—÷н експлуатац—÷—„ (використанн€) б—÷льше 365 дн—÷в.

¬ бухгалтерському обл—÷ку —‘ класиф—÷кац—÷€ основних засоб—÷в за —„х видами залежно в—÷д ц—÷льового призначенн€ —÷ виконуваних функц—÷й; також основн—÷ засоби класиф—÷кують за ступенем використанн€ в виробнич—÷й та господарськ—÷й д—÷€льност—÷; по галуз€м народного господарства; по функц—÷ональному призначенню; по належност—÷. ¬они, в свою чергу, под—÷л€ютьс€ на основн—÷ засоби виробничого —÷ невиробничого призначенн€. ƒо основних засоб—÷в виробничого призначенн€ в—÷днос€тьс€ засоби прац—÷, €к—÷ повтјў€зан—÷ —÷з зд—÷йсненн€м господарсько—„ д—÷€льност—÷ - виробництвом продукц—÷—„, виконанн€м роб—÷т та наданн€м послуг. “обто, п—÷д основними виробничими засобами розум—÷ютьс€ так—÷, €к—÷ використовуютьс€ в д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мства —÷ пр€мо повтјў€зан—÷ з вилученн€м п—÷дпри—‘мницького доходу.

ћожна сказати —÷ так: основн—÷ виробнич—÷ фонди —‘ частиною основних фонд—÷в, €ка бере участь у процес—÷ виробництва, виконанн€ роб—÷т та наданн€ послуг, зд—÷йсненн€ трудово—„ д—÷€льност—÷ тривалий час, збер—÷гаючи при цьому натуральну форму. ¬арт—÷сть основних виробничих фонд—÷в переноситьс€ на вироблений продукт поступово, частинами, у м—÷ру використанн€. ѕоновлюютьс€ основн—÷ виробнич—÷ фонди через кап—÷тальн—÷ вкладенн€.

ƒо основних засоб—÷в невиробничого призначенн€ в—÷днос€тьс€ обл—÷ковуван—÷ на баланс—÷ —÷ неповтјў€зан—÷ з д—÷€льн—÷стю п—÷дпри—‘мства.

«г—÷дно «акону ”кра—„ни "ѕро оподаткуванн€ прибутку п—÷дпри—‘мствтјЁ п—÷д терм—÷ном "невиробнич—÷ фондитјЁ сл—÷д розум—÷ти кап—÷тальн—÷ активи, €к—÷ не використовуютьс€ у господарськ—÷й д—÷€льност—÷ платника податку. ƒо таких невиробничих фонд—÷в в—÷днос€тьс€:

кап—÷тальн—÷ активи (або —„х структурн—÷ компоненти), €к—÷ п—÷дпадають п—÷д визначенн€ групи 1 основних фонд—÷в, включаючи орендован—÷;

кап—÷тальн—÷ активи, €к—÷ п—÷дл€гають п—÷д визначенн€ груп 2 —÷ 3 основних фонд—÷в, €к—÷ —‘ нев—÷дтјў—‘мною частиною, розм—÷щен—÷ або використовуютьс€ дл€ забезпеченн€ д—÷€льност—÷ невиробничих фонд—÷в, що п—÷дпадають п—÷д визначенн€ групи 1 основних фонд—÷в або вилучен—÷ з м—÷i€ веденн€ господарсько—„ д—÷€льност—÷ платника податку та передан—÷ у безоплатне користуванн€ особам, €к—÷ не —‘ платниками податку на прибуток.

Ќа п—÷дстав—÷ вивченн€ законодавчих акт—÷в, нормативно-правових документ—÷в, науково—„ л—÷тератури можна запропонувати наступну класиф—÷кац—÷ю основних засоб—÷в (рис.1).




–ис.1.  ласиф—÷кац—÷€ основних засоб—÷в.


 р—÷м того, зг—÷дно «акону ”кра—„ни "ѕро оподаткуванн€ прибутку п—÷дпри—‘мствтјЁ [2] дл€ обчисленн€ амортизац—÷йних в—÷драхувань введена класиф—÷кац—÷€ основних засоб—÷в з под—÷лом —„х на групи.

√рупа 1

буд—÷вл—÷, споруди, —„х структурн—÷ компоненти та передавальн—÷ пристро—„, у тому числ—÷ житлов—÷ будинки та —„х частини;

√рупа 2

автомоб—÷льний транспорт —÷ вузли (запасн—÷ частини) до нього, мебл—÷, побутов—÷ електронн—÷, оптичн—÷, електромехан—÷чн—÷ прилади —÷ —÷нструменти, —÷нш—÷ машини дл€ автоматично—„ обробки —÷нформац—÷—„, —÷нформац—÷йн—÷ системи, телефони, —÷нше конторське (оф—÷сне) обладнанн€, устаткуванн€ та приладд€ до них.

√рупа 3

—÷нш—÷ основн—÷ засоби, що не вв—÷йшли до груп 1 —÷ 2.

—п—÷вв—÷дношенн€ окремих груп основних виробничих фонд—÷в становить —„х структуру. ѕол—÷пшенн€ структури основних виробничих фонд—÷в, передус—÷м п—÷двищенн€ питомо—„ ваги активно—„ —„х частини, спри€—‘ зростанню виробництва, зниженню соб—÷вартост—÷ продукц—÷—„, зб—÷льшенню грошових нагромаджень п—÷дпри—‘мства.

ќсновними факторами, €к—÷ впливають на структуру основних виробничих фонд—÷в п—÷дпри—‘мств, —‘: р—÷вень автоматизац—÷—„ —÷ механ—÷зац—÷—„, р—÷вень спец—÷ал—÷зац—÷—„ —÷ кооперуванн€, кл—÷матичн—÷ та географ—÷чн—÷ умови розм—÷щенн€ п—÷дпри—‘мств.  ожний фактор по-р—÷зному вплива—‘ на структуру виробничих фонд—÷в. ѕол—÷пшити структуру основних виробничих фонд—÷в можна за рахунок: оновленн€ та модерн—÷зац—÷—„ устаткуванн€, ефективн—÷шого використанн€ виробничих прим—÷щень установленн€м додаткового устаткуванн€ на в—÷льн—÷й площ—÷; л—÷кв—÷дац—÷—„ зайвого й малоефективного устаткуванн€м.

ќц—÷нка основних засоб—÷в п—÷дпри—‘мства €вл€—‘ собою грошове вираженн€ —„х вартост—÷. ¬она необх—÷дна дл€ правильного визначенн€ загального обс€гу основних засоб—÷в, —„х динам—÷ки —÷ структури, розрахунку економ—÷чних показник—÷в господарсько—„ д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мства за певний пер—÷од.

ќсновн—÷ засоби обл—÷ковуютьс€ у натуральн—÷й та варт—÷сн—÷й формах. Ќатуральний обл—÷к да—‘ змогу зд—÷йснювати контроль за збереженн€м —÷ використанн€м кожного —„х виду. ќбл—÷к у варт—÷сн—÷й оц—÷нц—÷ дозвол€—‘ визначити потребу кошт—÷в на придбанн€ основних засоб—÷в, визначити —„х структуру, динам—÷ку, суму амортизац—÷йних в—÷драхувань, розм—÷р зносу тощо.

–озр—÷зн€ють наступн—÷ варт—÷сн—÷ оц—÷нки основних засоб—÷в: перв—÷сну, балансову (залишкову), л—÷кв—÷дац—÷йну, справедливу, переоц—÷нену та варт—÷сть €ка п—÷дл€га—‘ амортизац—÷—„.

ќсновн—÷ засоби в бухгалтерському обл—÷ку в—÷дображають за фактичною соб—÷варт—÷стю (варт—÷стю придбанн€), тобто перв—÷сною варт—÷стю.

ѕерв—÷сна варт—÷сть тј” —÷сторична (фактична) соб—÷варт—÷сть необоротних актив—÷в у сум—÷ грошових кошт—÷в або справедливо—„ вартост—÷ —÷нших актив—÷в, сплачених (переданих), витрачених дл€ придбанн€ (створенн€) необоротних актив—÷в.

” варт—÷сть придбанн€, тобто в перв—÷сну варт—÷сть включаютьс€ варт—÷сть буд—÷вництва (куп—÷вл—÷) основних засоб—÷в, затрати по встановленню та налагодженню включають зароб—÷тну плату —÷ варт—÷сть матер—÷ал—÷в, €к—÷ пр€мо звтјў€зан—÷ з цими операц—÷€ми. “аким чином, ц—÷ затрати вход€ть в повну перв—÷сну варт—÷сть обтјў—‘кта, а не включаютьс€ в поточн—÷ затрати по зарплат—÷ —÷ по соб—÷вартост—÷ реал—÷зовано—„ продукц—÷—„, в—÷дпов—÷дно транспортн—÷ затрати вход€ть в повну перв—÷сну варт—÷сть обтјў—‘кта в тому випадку, коли вони оплачен—÷ покупцем.

ѕерв—÷сна варт—÷сть склада—‘тьс€ в момент надходженн€ обтјў—‘кта в експлуатац—÷ю на даному п—÷дпри—‘мств—÷. ѕо перв—÷сн—÷й вартост—÷ обтјў—‘кт обл—÷кову—‘тьс€ на прот€з—÷ всього пер—÷оду перебуванн€ на п—÷дпри—‘мств—÷.

¬ залежност—÷ в—÷д джерел надходженн€ основних засоб—÷в на п—÷дпри—‘мство, п—÷д —„х перв—÷сною варт—÷стю розум—÷ють:

варт—÷сть внесених засновниками основних засоб—÷в, €к —„х вклад в статутний фонд п—÷дпри—‘мства - за домовлен—÷стю стор—÷н;

варт—÷сть отриманих обтјў—‘кт—÷в основних засоб—÷в безкоштовно в сум—÷ визначено—„ експертним шл€хом або за даними документ—÷в прийому-передач—÷;

дл€ буд—÷вель та споруд встановлених господарським шл€хом - фактична соб—÷варт—÷сть —„х спорудженн€, включаючи затрати на проектно-пошуков—÷ роботи;

при буд—÷вництв—÷ п—÷др€дним способом затрати включаютьс€ в варт—÷сть обтјў—‘кта за кошторисною варт—÷стю, включаючи затрати на проектно-пошуков—÷ роботи.

«м—÷на перв—÷сно—„ вартост—÷ допуска—‘тьс€ у випадках добудови, дообладнанн€, реконструкц—÷—„ (з в—÷дображенн€м витрат по кап—÷тальним вкладенн€м), кап—÷тального ремонту, що приводить до зб—÷льшенн€ майбутн—÷х економ—÷чних вигод, та частково—„ л—÷кв—÷дац—÷—„ в—÷дновлених обтјў—‘кт—÷в або переоц—÷нки —„х.

ƒл€ бухгалтерського обл—÷ку, визначенн€ вартост—÷ основних засоб—÷в наведене у ѕЅќ 7: [12]

«алишкова варт—÷сть окремих —÷нвентарних обтјў—‘кт—÷в основних засоб—÷в, що враховуютьс€ на рахунку 10 "ќсновн—÷ засобитјЁ, визнача—‘тьс€ €к сума, по €к—÷й актив включа—‘тьс€ в баланс п—÷сл€ вирахуванн€ суми накопиченого зносу.

«г—÷дно «акону ”кра—„ни "ѕро оподаткуванн€ прибутку п—÷дпри—‘мствтјЁ у раз—÷ зд—÷йсненн€ витрат на придбанн€ основних засоб—÷в балансова варт—÷сть в—÷дпов—÷дно—„ групи зб—÷льшу—‘тьс€ на суму вартост—÷ —„х придбанн€ з урахуванн€м транспортних —÷ страхових платеж—÷в, а також —÷нших витрат, понесених у звтјў€зку з таким придбанн€м, без урахуванн€ сплаченого ѕƒ¬, у раз—÷ коли платник податку на прибуток п—÷дпри—‘мств заре—‘стрований платником податку на додану варт—÷сть. ” раз—÷ зд—÷йсненн€ витрат на самост—÷йне виготовленн€ основних засоб—÷в платником податку дл€ "асних виробничих потреб, балансова варт—÷сть в—÷дпов—÷дно—„ групи основних засоб—÷в зб—÷льшу—‘тьс€ на суму вс—÷х виробничих витрат, понесених платником податку, що повтјў€зан—÷ з —„х виготовленн€м та введенн€м в експлуатац—÷ю, а також витрат на виготовленн€ таких основних засоб—÷в, що мають —÷нш—÷ джерела ф—÷нансуванн€, без урахуванн€ ѕƒ¬, у раз—÷ коли платник податку на прибуток п—÷дпри—‘мств заре—‘стрований платником податку на додану варт—÷сть.

ƒл€ визначенн€ реально—„ вартост—÷ обтјў—‘кту основних засоб—÷в на кожний конкретний пер—÷од обчислюють залишкову варт—÷сть €к р—÷зницю м—÷ж —„х перв—÷сною варт—÷стю —÷ сумою нарахованого за пер—÷од експлуатац—÷—„ зносу.

«г—÷дно ж п.8.7.1. ст.8 «акону ”кра—„ни "ѕро оподаткуванн€ прибутку п—÷дпри—‘мствтјЁ [2] платник податку ма—‘ право в—÷днести до валових витрат, будь-€к—÷ витрати повтјў€зан—÷ з пол—÷пшенн€м (поточним —÷ кап—÷тальним ремонтом, реконструкц—÷—‘ю, модерн—÷зац—÷—‘ю, техн—÷чним переозбро—‘нн€м) основних засоб—÷в, €кщо витрати на ц—÷ заходи не перевищують 5% сукупно—„ балансово—„ вартост—÷ груп основних засоб—÷в на початок зв—÷тного року.

¬итрати, що перевищують зазначену суму, в—÷днос€тьс€ на зб—÷льшенн€ балансово—„ вартост—÷ груп 2 —÷ 3 (балансово—„ вартост—÷ окремого обтјў—‘кта основних засоб—÷в групи 1) та п—÷дл€гають амортизац—÷—„ за нормами, передбаченими дл€ в—÷дпов—÷дних основних засоб—÷в.

“аким чином, можуть мати м—÷iе так—÷ випадки на п—÷дпри—‘мствах, коли на початок року варт—÷сть обтјў—‘кт—÷в основних засоб—÷в не зб—÷льшу—‘тьс€ на витрати по —„х пол—÷пшенню. ¬ к—÷нц—÷ ж року витрати по пол—÷пшенню аналог—÷чних основних засоб—÷в можуть зб—÷льшувати —„х перв—÷сну варт—÷сть, так €к прот€гом року птјў€тив—÷дсотковий л—÷м—÷т витрат на —„х пол—÷пшенн€ вже вичерпано.

ѕрот€гом функц—÷онуванн€ основних засоб—÷в сл—÷д пор—÷внювати оц—÷нки р—÷зних конструкц—÷й з —„—„ початковим р—÷внем. ÷е по€сню—‘тьс€ тим, що —÷нфл€ц—÷йн—÷ процеси зумовили нев—÷дпов—÷дн—÷сть розм—÷р—÷в амортизац—÷йних в—÷драхувань на в—÷дновленн€ окремих вид—÷в основних засоб—÷в, введених в д—÷ю в р—÷зн—÷ пер—÷оди.  р—÷м того це може вплинути на формуванн€ показник—÷в витрат та рентабельност—÷. “ому використовують оц—÷нку основних засоб—÷в за в—÷дновленою варт—÷стю, п—÷д €кою розум—÷ють —„х варт—÷сть за д—÷ючими ц—÷нами.

“ерм—÷н "в—÷дновна варт—÷стьтјЁ повтјў€зано з визначенн€м справедливо—„ вартост—÷.

—праведлива варт—÷сть тј” сума, за €кою може бути зд—÷йснений обм—÷н активу, або оплата зобовтјў€занн€ в результат—÷ операц—÷—„ м—÷ж об—÷знаними, зац—÷кавленими та незалежними сторонами.

¬изначенн€ справедливо—„ вартост—÷ основних засоб—÷в зд—÷йсню—‘тьс€ на основ—÷ ринково—„ вартост—÷. ” раз—÷ в—÷дсутност—÷ даних про ринкову варт—÷сть тј” в—÷дновлювана варт—÷сть (сучасна варт—÷сть придбанн€) за вирахуванн€м суми зносу на дату оц—÷нки. Ќайчаст—÷ше операц—÷—„ з основними засобами, що передбачають визначенн€ справедливо—„ вартост—÷, зд—÷йснюютьс€ з основними засобами, €к—÷ вже використовувались в господарськ—÷й д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мства —÷ вже нарахована певна сума зносу.

ѕЅќ 7 [12] дозвол€—‘ зд—÷йснювати переоц—÷нку обтјў—‘кту основних засоб—÷в, €кщо його залишкова варт—÷сть значно (б—÷льша н—÷ж на 10%) в—÷др—÷зн€—‘тьс€ в—÷д справедливо—„ вартост—÷ на дату балансу.

ѕерв—÷сна варт—÷сть та сума зносу тј” стають переоц—÷неною перв—÷сною варт—÷стю —÷ сумою зносу.

¬арт—÷сть основних засоб—÷в, €ка п—÷дл€га—‘ амортизац—÷—„, розрахову—‘тьс€ €к р—÷зниц€ м—÷ж соб—÷варт—÷стю обтјў—‘кта (або —÷ншою сумою, що зам—÷ща—‘ його соб—÷варт—÷сть у баланс—÷) та його л—÷кв—÷дац—÷йною варт—÷стю, сумою, €ку п—÷дпри—‘мство оч—÷ку—‘ отримати в—÷д реал—÷зац—÷—„ або л—÷кв—÷дац—÷—„ обтјў—‘кта по зак—÷нченню строку його корисно—„ експлуатац—÷—„ п—÷сл€ вирахуванн€ оч—÷куваних витрат, повтјў€заних з реал—÷зац—÷—‘ю або л—÷кв—÷дац—÷—‘ю.


1.2. —утн—÷сть в—÷дтворенн€ основних фонд—÷в. Ќеобх—÷дн—÷сть обл—÷ку ступен€ спрацюванн€ та амортизац—÷—„.


ѕ—÷двищенн€ ефективност—÷ використанн€ основних фонд—÷в п—÷дпри—‘мств —‘ одним з основних питань у пер—÷од переходу до ринкових в—÷дносин. ¬—÷д вир—÷шенн€ ц—÷—‘—„ проблеми залежить ф—÷нансовий стан п—÷дпри—‘мства, конкурентоспроможн—÷сть його продукц—÷—„ на ринку. ƒл€ п—÷двищенн€ ефективност—÷ використанн€ основних фонд—÷в на п—÷дпри—‘мств—÷, першочергове значенн€ ма—‘ —„х в—÷дтворенн€.

¬—÷дтворенн€ основних виробничих фонд—÷в - це процес безперервного —„х оновленн€. –озр—÷зн€ють просте та розширене в—÷дтворенн€.

ѕросте в—÷дтворенн€ основних фонд—÷в зд—÷йсню—‘тьс€ в тому самому обс€з—÷, коли в—÷дбува—‘тьс€ зам—÷на окремих зношених частин основних фонд—÷в або зам—÷на старого устаткуванн€ на аналог—÷чне, тобто тод—÷, коли пост—÷йно в—÷дновлю—‘тьс€ попередн€ виробнича потужн—÷сть.

–озширене в—÷дтворенн€ передбача—‘ к—÷льк—÷сне та €к—÷сне зб—÷льшенн€ д—÷ючих основних фонд—÷в або придбанн€ нових основних фонд—÷в, €к—÷ забезпечують вищий р—÷вень продуктивност—÷ устаткуванн€.

ѕроцес в—÷дтворенн€ основних виробничих фонд—÷в ма—‘ низку характерних ознак, зокрема:

  • основн—÷ виробнич—÷ фонди поступово перенос€ть свою варт—÷сть на вироблену продукц—÷ю;
  • зд—÷йсню—‘тьс€ нагромадженн€ в грошов—÷й форм—÷ частково перенесено—„ вартост—÷ основних виробничих фонд—÷в на готову продукц—÷ю нарахуванн€м амортизац—÷йних в—÷драхувань;
  • основн—÷ виробнич—÷ фонди оновлюютьс€ в натуральн—÷й форм—÷ прот€гом тривалого часу, що створю—‘ можлив—÷сть маневрувати коштами амортизац—÷йного фонду.

” процес—÷ господарсько—„ д—÷€льност—÷ кругооб—÷г основних виробничих фонд—÷в проходить три стад—÷—„.

Ќа перш—÷й стад—÷—„ в—÷дбува—‘тьс€ продуктивне використанн€ основних виробничих фонд—÷в та нарахуванн€ амортизац—÷йних в—÷драхувань. Ќа ц—÷й стад—÷—„ основн—÷ виробнич—÷ фонди в процес—÷ експлуатац—÷—„ зношуютьс€ й нарахову—‘тьс€ сума зносу. ¬она —‘ п—÷дставою дл€ списанн€ суми амортизац—÷йних в—÷драхувань на витрати п—÷сл€ завершенн€ процесу виробництва. Ќа перш—÷й стад—÷—„ кругооб—÷гу основних виробничих фонд—÷в втрача—‘тьс€ споживна варт—÷сть засоб—÷в прац—÷, —„хн€ варт—÷сть переноситьс€ на варт—÷сть готово—„ продукц—÷—„.

Ќа друг—÷й стад—÷—„ в—÷дбува—‘тьс€ перетворенн€ частини основних виробничих фонд—÷в, €к—÷ перебували в продуктивн—÷й форм—÷, на грошов—÷ кошти через нарахуванн€ амортизац—÷йних в—÷драхувань. Ќа ц—÷й стад—÷—„ форму—‘тьс€ амортизац—÷йний фонд.

Ќа трет—÷й стад—÷—„ в процес—÷ виробництва в—÷дбува—‘тьс€ оновленн€ споживно—„ вартост—÷ частини основних виробничих фонд—÷в. ÷е поновленн€ зд—÷йсню—‘тьс€ зам—÷ною зношених основних виробничих фонд—÷в на нов—÷ за рахунок амортизац—÷йного фонду.

ѕросте в—÷дтворенн€ основних виробничих фонд—÷в зд—÷йсню—‘тьс€ у двох формах: 1) зам—÷на зношених або застар—÷лих основних виробничих фонд—÷в; 2) кап—÷тальний ремонт д—÷ючих основних фонд—÷в.

«а простого в—÷дтворенн€ у кожному наступному цикл—÷ в—÷дбува—‘тьс€ створенн€ основних виробничих фонд—÷в у попередн—÷х обс€гах та з однаковою €к—÷стю. ƒжерелом ф—÷нансуванн€ зам—÷ни зношених основних фонд—÷в —‘ нарахована сума амортизац—÷—„. «а розширеного в—÷дтворенн€ кожного наступного циклу зд—÷йсню—‘тьс€ к—÷льк—÷сне —÷ €к—÷сне зростанн€ основних виробничих фонд—÷в. ƒжерелом ф—÷нансуванн€ таких зм—÷н —‘ використанн€ частини створеного додаткового продукту.

Ќеобх—÷дн—÷сть оновленн€ основних виробничих фонд—÷в за ринкових в—÷дносин визнача—‘тьс€ передус—÷м конкуренц—÷—‘ю товаровиробник—÷в. —аме конкуренц—÷€ спонуку—‘ п—÷дпри—‘мства зд—÷йснювати прискорене списанн€ основних виробничих фонд—÷в з метою нагромадженн€ ф—÷нансових ресурс—÷в дл€ наступного вкладанн€ кошт—÷в у придбанн€ б—÷льш прогресивного устаткуванн€, впровадженн€ нових технолог—÷й та —÷ншого пол—÷пшенн€ основних виробничих фонд—÷в.

” процес—÷ експлуатац—÷—„ основн—÷ виробнич—÷ фонди зношуютьс€.

–озр—÷зн€ють два види зносу основних фонд—÷в - ф—÷зичний —÷ моральний.

‘—÷зичний знос - це поступова втрата основними засобами споживно—„ вартост—÷ в процес—÷ експлуатац—÷—„, тобто суто матер—÷альний знос —„х окремих елемент—÷в. ‘—÷зичний знос залежить в—÷д багатьох фактор—÷в, зокрема: особливостей технолог—÷чного процесу; €кост—÷ обслуговуванн€ основних засоб—÷в; квал—÷ф—÷кац—÷—„ роб—÷тник—÷в та —„хнього ставленн€ до основних засоб—÷в у процес—÷ використанн€, —÷нтенсивност—÷ та умов —„х використанн€. –озр—÷зн€ють повний —÷ частковий знос основних засоб—÷в.

ѕовний знос передбача—‘ повну зам—÷ну зношених основних засоб—÷в шл€хом нового кап—÷тального буд—÷вництва або придбанн€ нових основних засоб—÷в.

„астковий знос компенсу—‘тьс€ зд—÷йсненн€м кап—÷тального ремонту основних засоб—÷в.

ћоральний знос - це знос основних засоб—÷в внасл—÷док створенн€ нових, б—÷льш прогресивних —÷ економ—÷чно ефективних машин та устаткуванн€. ѕо€ва досконал—÷ших вид—÷в устаткуванн€ з п—÷двищеною продуктивн—÷стю робить економ—÷чно доц—÷льною зам—÷ну д—÷ючих основних фонд—÷в —÷ще до —„х ф—÷зичного зносу.

Ќесво—‘часна зам—÷на морально застар—÷лих основних виробничих фонд—÷в призводить до того, що соб—÷варт—÷сть п—÷двищу—‘тьс€, а €к—÷сть знижу—‘тьс€ пор—÷вн€но з продукц—÷—‘ю, виготовленою на досконал—÷ших машинах та устаткуванн—÷.

ћоральний знос зменшу—‘ варт—÷сть основних виробничих фонд—÷в через скороченн€ сусп—÷льно необх—÷дних витрат на —„х в—÷дтворенн€. —ума нарахованого зносу характеризу—‘ стан основних виробничих фонд—÷в. ¬ирахуванн€м з перв—÷сно—„ вартост—÷ основних виробничих фонд—÷в суми зносу визначають залишкову варт—÷сть основних виробничих фонд—÷в.

Ќеобх—÷дною умовою в—÷дновленн€ засоб—÷в прац—÷ у натуральному вигл€д—÷ —‘ —„х в—÷дшкодуванн€ у варт—÷сн—÷й форм—÷, €ке зд—÷йсню—‘тьс€ через амортизац—÷ю.

¬—÷дпов—÷дно до ѕЅќ є7 [12] амортизац—÷€ тј” систематичний розпод—÷л вартост—÷, €ка амортизу—‘тьс€, необоротних актив—÷в прот€гом строку —„х корисного використанн€ (експлуатац—÷—„).

«г—÷дно п.8.1.1. ст.8 «акону ”кра—„ни "ѕро оподаткуванн€ прибутку п—÷дпри—‘мствтјЁ [2] амортизац—÷€ основних фонд—÷в - це процес поступового перенесенн€ витрат на —„х придбанн€, виготовленн€ або пол—÷пшенн€ зг—÷дно з нормами амортизац—÷йних в—÷драхувань, установлених законодавчими актами.

ƒо складу амортизац—÷йних витрат включають:

тјв витрати на придбанн€ основних фонд—÷в дл€ "асного виробничого використанн€, в тому числ—÷ на самост—÷йне виготовленн€ основних фонд—÷в дл€ "асних виробничих потреб включно з витратами на виплату зароб—÷тно—„ плати прац—÷вникам, €к—÷ були зайн€т—÷ на виготовленн—÷ таких основних фонд—÷в;

тјв на зд—÷йсненн€ вс—÷х вид—÷в ремонту, реконструкц—÷—„, модерн—÷зац—÷—„ та —÷нших способ—÷в пол—÷пшенн€ основних фонд—÷в.

Ќе п—÷дл€гають амортизац—÷—„ та повн—÷стю в—÷днос€тьс€ до складу валових витрат зв—÷тного пер—÷оду:

тјв витрати на придбанн€ основних фонд—÷в або нематер—÷альних актив—÷в з метою —„х наступно—„ реал—÷зац—÷—„ —÷ншим п—÷дпри—‘мствам чи використанн€ таких основних фонд—÷в у виробництв—÷ —÷нших основних фонд—÷в, призначених дл€ реал—÷зац—÷—„;

тјв витрати на утриманн€ основних фонд—÷в, що перебувають на консервац—÷—„.

–озм—÷р амортизац—÷йних в—÷драхувань залежить в—÷д балансово—„ вартост—÷ основних фонд—÷в —÷ норм таких в—÷драхувань, а також в—÷д метод—÷в —„х нарахуванн€. «окрема, п—÷дпри—‘мство може самост—÷йно застосовувати метод прискорено—„ амортизац—÷—„.

—утн—÷сть прискореного методу нарахуванн€ амортизац—÷—„ пол€га—‘ в тому, що без скороченн€ встановлених нормативних строк—÷в служби основних фонд—÷в п—÷дпри—‘мствам дозвол€—‘тьс€ прот€гом двох рок—÷в проводити амортизац—÷йн—÷ в—÷драхуванн€ в п—÷двищених розм—÷рах, але з в—÷дпов—÷дним зниженн€м —„х у наступн—÷ роки.

” насл—÷док зростанн€ амортизац—÷йних в—÷драхувань знижу—‘тьс€ розм—÷р оподатковуваного прибутку, а отже, —÷ величина податку на прибуток.

—уми амортизац—÷йних в—÷драхувань зв—÷тного пер—÷оду визначаютьс€ шл€хом застосуванн€ норм амортизац—÷—„ до балансово—„ вартост—÷ груп основних фонд—÷в на початок зв—÷тного пер—÷оду.


ј = Ѕа * Ќ


де ј - сума амортизац—÷йних в—÷драхувань (гривень);

Ѕа - балансова варт—÷сть в—÷дпов—÷дно—„ групи основних фонд—÷в на початок зв—÷тного пер—÷оду (гривень);

Ќ - норма амортизац—÷йних в—÷драхувань до балансово—„ вартост—÷ кожно—„ з груп основних фонд—÷в (%).

«г—÷дно з чинним законодавством ”кра—„ни норми амортизац—÷—„ встановлюютьс€ у в—÷дсотках до балансово—„ вартост—÷ кожно—„ з груп основних фонд—÷в.

—л—÷д зазначити, що ¬ерховна –ада ”кра—„ни ма—‘ право коригувати норми амортизац—÷—„ на поправочний коеф—÷ц—÷—‘нт п—÷д час затвердженн€ ƒержавного бюджету ”кра—„ни.

Ќарахуванн€ амортизац—÷йних в—÷драхувань да—‘ можлив—÷сть визначити поточну варт—÷сть не зношено—„ частини основних фонд—÷в, а також варт—÷сть т—÷—‘—„ —„х частини, €ка в—÷дноситьс€ на виробництво продукц—÷—„, виконанн€ роб—÷т та наданн€ послуг. ќдночасно визнача—‘тьс€ нагромаджувана частина ф—÷нансових ресурс—÷в дл€ наступного зам—÷щенн€ основних фонд—÷в, €к—÷ вибувають з виробничого процесу через зношенн€.

« метою створенн€ ф—÷нансових умов дл€ прискоренн€ впровадженн€ у виробництво науково-техн—÷чних дос€гнень та п—÷двищенн€ за—÷нтересованост—÷ п—÷дпри—‘мств у поновленн—÷ активно—„ частини основних фонд—÷в п—÷дпри—‘мства мають право самост—÷йно застосовувати прискорену амортизац—÷ю основних фонд—÷в. —л—÷д зазначити, що норми прискорено—„ амортизац—÷—„ застосовуютьс€ т—÷льки до групи 3 основних фонд—÷в. ÷е по€сню—‘тьс€ тим, що саме до третьо—„ групи включа—‘тьс€ активна частина основних фонд—÷в, €ка безпосередньо бере участь у процес—÷ виробництва —÷ зношу—‘тьс€ —÷нтенсивн—÷ше, н—÷ж —÷нш—÷ основн—÷ фонди.

ќбл—÷к основних фонд—÷в, до €ких застосову—‘тьс€ прискорена амортизац—÷€, ведетьс€ окремо по кожному об'—‘кту. ѕри цьому амортизац—÷йн—÷ в—÷драхуванн€ нараховуютьс€ на таку балансову варт—÷сть, €ка дор—÷вню—‘ перв—÷сн—÷й вартост—÷ цих об'—‘кт—÷в, зб—÷льшен—÷й на суму витрат, пов'€заних —÷з пол—÷пшенн€м таких фонд—÷в.

јмортизац—÷€ окремого об'—‘кта основних фонд—÷в групи 1 провадитьс€ до дос€гненн€ балансовою варт—÷стю такого об'—‘кта ста неоподатковуваних м—÷н—÷мум—÷в доход—÷в громад€н. “од—÷ залишкову варт—÷сть об'—‘кта в—÷днос€ть до валових витрат за результатами в—÷дпов—÷дного податкового пер—÷оду, а надал—÷ варт—÷сть об'—‘кта вважа—‘тьс€ нульовою.

јмортизац—÷€ основних фонд—÷в групи 2 —÷ 3 провадитьс€ до дос€гненн€ балансовою варт—÷стю групи нульового значенн€.

” раз—÷ зд—÷йсненн€ витрат на придбанн€ основних фонд—÷в балансова варт—÷сть в—÷дпов—÷дно—„ групи зб—÷льшу—‘тьс€ на суму вартост—÷ —„х придбанн€ з урахуванн€м транспортних —÷ страхових платеж—÷в, а також —÷нших витрат, понесених у зв'€зку з таким придбанн€м. ѕри цьому не врахову—‘тьс€ сплачений податок на додану варт—÷сть, €кщо конкретне п—÷дпри—‘мство заре—‘строване €к платник податку на додану варт—÷сть.

якщо п—÷дпри—‘мство самост—÷йно виготовл€—‘ основн—÷ фонди дл€ "асних виробничих потреб, балансова варт—÷сть в—÷дпов—÷дно—„ групи основних фонд—÷в зб—÷льшу—‘тьс€ на суму вс—÷х виробничих витрат, понесених п—÷дпри—‘мством в пер—÷од виготовленн€ таких основних фонд—÷в, у т—÷м числ—÷ на суму витрат, пов'€заних з введенн€м таких основних фонд—÷в в експлуатац—÷ю.

ѕри виведенн—÷ з експлуатац—÷—„ окремих об'—‘кт—÷в основних фонд—÷в групи 1 у зв'€зку з —„х реал—÷зац—÷—‘ю балансова варт—÷сть групи 1 зменшу—‘тьс€ на суму балансово—„ вартост—÷ такого об'—‘кту.

ѕри виведенн—÷ з експлуатац—÷—„ окремого об'—‘кта основних фонд—÷в групи 1 у зв'€зку з його л—÷кв—÷дац—÷—‘ю, кап—÷тальним ремонтом, реконструкц—÷—‘ю чи консервац—÷—‘ю на р—÷шенн€ п—÷дпри—‘мства або  аб—÷нету ћ—÷н—÷стр—÷в ”кра—„ни балансова варт—÷сть такого об'—‘кта прир—÷вню—‘тьс€ до нульово—„. ѕри цьому амортизац—÷йн—÷ в—÷драхуванн€ не нараховуютьс€.

якщо виведенн€ з експлуатац—÷—„ основних фонд—÷в груп 2 —÷ « пов'€зане з —„х реал—÷зац—÷—‘ю, балансова варт—÷сть групи зменшу—‘тьс€ на суму вартост—÷ реал—÷зац—÷—„ таких основних фонд—÷в.

” раз—÷ виведенн€ з експлуатац—÷—„ окремих фонд—÷в груп 2 —÷ 3 у звтјў€зку з —„х л—÷кв—÷дац—÷—‘ю, кап—÷тальним ремонтом, реконструкц—÷—‘ю, модерн—÷зац—÷—‘ю та консервац—÷—‘ю балансова варт—÷сть груп не зм—÷ню—‘тьс€.

ѕри в—÷дтворенн—÷ основних фонд—÷в неаби€ке значенн€ мають кап—÷тальн—÷ вкладенн€.

 ап—÷тальн—÷ вкладенн€ - це витрати на створенн€ нових, реконструкц—÷ю —÷ техн—÷чне переозбро—‘нн€ д—÷ючих основних фонд—÷в. «а допомогою кап—÷тальних вкладень зд—÷йсню—‘тьс€ €к просте, так —÷ розширене в—÷дтворенн€ основних фонд—÷в.

ƒл€ визначенн€ розм—÷ру кап—÷тальних вкладень на базовому п—÷дпри—‘мств—÷ "≈л—÷он 2000тјЁ склада—‘тьс€ бюджет кап—÷тальних витрат, тобто обрахунок запланованих витрат на кап—÷тальн—÷ вкладенн€. Ѕюджет кап—÷тальних витрат включа—‘ так—÷ дан—÷:

тјв перв—÷сну варт—÷сть ус—÷х основних фонд—÷в на початок планового пер—÷оду;

тјв на€вн—÷сть невикористаних амортизац—÷йних в—÷драхувань на початок планового пер—÷оду;

тјв суму амортизац—÷йних в—÷драхувань, €ку буде нараховано прот€гом планового пер—÷оду;

тјв ор—÷—‘нтовний п—÷драхунок вартост—÷ устаткуванн€, €ке п—÷дл€га—‘ зам—÷н—÷ або продажу прот€гом планового пер—÷оду;

тјв ор—÷—‘нтовну суму амортизац—÷йних в—÷драхувань на придбан—÷ основн—÷ фонди прот€гом планового пер—÷оду;

тјв варт—÷сть основних фонд—÷в та суму амортизац—÷йних в—÷драхувань, €ка буде в п—÷дпри—‘мства на к—÷нець планового пер—÷оду.

Ќа п—÷дстав—÷ бюджету кап—÷тальних витрат приймають р—÷шенн€ щодо зд—÷йсненн€ кап—÷тальних вкладень.

¬ажливе значенн€ дл€ п—÷двищенн€ ефективност—÷ виробництва ма—‘ пол—÷пшенн€ технолог—÷чно—„ структури кап—÷тальних вкладень за рахунок зб—÷льшенн€ питомо—„ ваги витрат на придбанн€ активно—„ частини основних виробничих фонд—÷в.

¬—÷дтворювальна структура кап—÷тальних вкладень включа—‘ так—÷ напр€мки витрат: нове буд—÷вництво; техн—÷чне переозбро—‘нн€ та реконструкц—÷€ д—÷ючих п—÷дпри—‘мств; розширенн€ д—÷ючих п—÷дпри—‘мств; витрати на окрем—÷ об'—‘кти д—÷ючих п—÷дпри—‘мств. ¬—÷дтворювальна структура кап—÷тальних вкладень оц—÷ню—‘тьс€ €к прогресивна, коли в —„—„ склад—÷ зб—÷льшу—‘тьс€ питома вага витрат на техн—÷чне переозбро—‘нн€ та реконструкц—÷ю д—÷ючих п—÷дпри—‘мств.

«а ринкових в—÷дносин важливе значенн€ ма—‘ виб—÷р оптимально—„ структури джерел ф—÷нансуванн€ кап—÷тальних вкладень. ‘—÷нансуванн€ кап—÷тальних вкладень зд—÷йсню—‘тьс€ за рахунок "асних —÷ залучених кошт—÷в.

—труктура джерел ф—÷нансуванн€ кап—÷тальних вкладень п—÷дпри—‘мства залежить в—÷д багатьох фактор—÷в, зокрема: в—÷д оподаткуванн€ доход—÷в п—÷дпри—‘мства; темп—÷в зростанн€ реал—÷зац—÷—„ товарно—„ продукц—÷—„ —÷ —„х стаб—÷льност—÷; структури актив—÷в п—÷дпри—‘мства; стану ринку кап—÷талу; в—÷дсотково—„ пол—÷тики комерц—÷йних банк—÷в; р—÷вн€ управл—÷нн€ ф—÷нансовими ресурсами п—÷дпри—‘мства; в—÷д сут—÷ стратег—÷чних ц—÷льових ф—÷нансових р—÷шень п—÷дпри—‘мства тощо.

Ќайб—÷льш прийн€тним дл€ п—÷дпри—‘мства —‘ комплексний п—÷дх—÷д до вибору джерел ф—÷нансуванн€ кап—÷тальних вкладень. “од—÷ основною передумовою визначенн€ оптимально—„ структури таких джерел може бути детальний анал—÷з:

по-перше, можливого обс€гу внутр—÷шн—÷х джерел ф—÷нансуванн€ кап—÷тальних вкладень;

по-друге, можливого обс€гу залученн€ додаткових кошт—÷в, пов'€заного —÷з подорожчанн€м кап—÷тальних витрат.

Ќе сл—÷д забувати, що порушенн€ оптимального сп—÷вв—÷дношенн€ м—÷ж "асними —÷ залученими джерелами ф—÷нансуванн€ кап—÷тальних вкладень може призвести до пог—÷ршанн€ ф—÷нансового стану п—÷дпри—‘мства.

‘—÷нансовий менеджер визнача—‘ граничний розм—÷р кап—÷тальних витрат виход€чи з розм—÷ру та питомо—„ ваги кожного джерела ф—÷нансуванн€, €к—÷ можна залучити дл€ зд—÷йсненн€ кап—÷тальних вкладень.

—ума амортизац—÷йних в—÷драхувань, що спр€мову—‘тьс€ на кап—÷тальн—÷ вкладенн€, залежить в—÷д балансово—„ вартост—÷ основних фонд—÷в, норм амортизац—÷йних в—÷драхувань, структури основних виробничих фонд—÷в.

—ума прибутку, що використову—‘тьс€ на кап—÷тальн—÷ вкладенн€, залежить в—÷д розм—÷ру прибутку, €кий залиша—‘тьс€ у розпор€дженн—÷ п—÷дпри—‘мства.

¬ажливим елементом в—÷дтворенн€ основних фонд—÷в —‘ —„х ремонт. ќсновн—÷ виробнич—÷ фонди в процес—÷ експлуатац—÷—„ зазнають ф—÷зичного зносу —÷ втрачають сво—„ експлуатац—÷йн—÷ €кост—÷. ” зв'€зку з цим ремонт основних виробничих фонд—÷в —‘ необх—÷дною умовою виробничого процесу. ¬—÷д сво—‘часност—÷ та €кост—÷ ремонту залежить ефективн—÷сть використанн€ основних виробничих фонд—÷в на п—÷дпри—‘мств—÷.

—во—‘часний ремонт основних виробничих фонд—÷в запоб—÷га—‘ передчасному —„х зносу та вибуттю, продовжу—‘ строк служби, п—÷двищу—‘ виробничу потужн—÷сть та скорочу—‘ потребу в нових кап—÷тальних вкладенн€х.

ѕоточний ремонт зд—÷йсню—‘тьс€ дл€ забезпеченн€ роботи основних виробничих фонд—÷в усуненн€м окремих поломок основних фонд—÷в —÷ зам—÷ни або поновленн€ —„хн—÷х окремих частин.

ѕоточний ремонт провадитьс€ дл€ часткового поновленн€ основних фонд—÷в —÷з зам—÷ною деталей, вузл—÷в обмежено—„ номенклатури, €ка визнача—‘тьс€ техн—÷чною документац—÷—‘ю.

 ап—÷тальний ремонт машин, устаткувань провадитьс€ дл€ в—÷дновленн€ —„х виробничого ресурсу. ѕри цьому зд—÷йсню—‘тьс€, €к правило, повне розбиранн€ машини або верстата, ви€вленн€ дефект—÷в, контроль техн—÷чного стану, "асне ремонт, складанн€ устаткуванн€ п—÷сл€ ремонту, його регулюванн€ та випробуванн€.

¬итрати на вс—÷ види ремонт—÷в визначаютьс€ п—÷дпри—‘мствами самост—÷йно, виход€чи з техн—÷чного р—÷вн€, ф—÷зичного зносу основних виробничих фонд—÷в та забезпеченн€ ремонтних роб—÷т матер—÷ально-техн—÷чними ресурсами.

≈коном—÷чна доц—÷льн—÷сть кап—÷тального ремонту основних виробничих фонд—÷в визнача—‘тьс€ пор—÷внюванн€м витрат на кап—÷тальний ремонт об'—‘кта з варт—÷стю аналог—÷чного нового устаткуванн€. якщо варт—÷сть кап—÷тального ремонту цього об'—‘кта перевищу—‘ варт—÷сть аналог—÷чного нового устаткуванн€, то такий ремонт зд—÷йснювати недоц—÷льно.

‘—÷нансуванн€ кап—÷тального ремонту на п—÷дпри—‘мств—÷ зд—÷йсню—‘тьс€ зг—÷дно з планом кап—÷тального ремонту. ѕлан складають на п—÷дстав—÷ кошторисно-ф—÷нансових розрахунк—÷в щодо ремонту окремих об'—‘кт—÷в з урахуванн€м чинних норм, ц—÷н, тариф—÷в. «атверджу—‘ план кер—÷вник п—÷дпри—‘мства.

ƒо складу витрат на кап—÷тальний ремонт включають проектно-кошторисн—÷ витрати; оплату ремонтних роб—÷т; варт—÷сть придбанн€ нових деталей, вузл—÷в, агрегат—÷в; варт—÷сть зам—÷ни зношених конструкц—÷й —÷ деталей у буд—÷вл€х —÷ спорудах.

ѕор€док ф—÷нансуванн€ кап—÷тального ремонту залежить в—÷д способу його проведенн€. «а зд—÷йсненн€ кап—÷тального ремонту машин, устаткуванн€, транспортних засоб—÷в п—÷др€дним способом на основ—÷ договор—÷в розрахунки провад€тьс€ за актами прийманн€ повн—÷стю в—÷дремонтованих вузл—÷в, агрегат—÷в тощо. –озрахунки стосовно ремонту, €кий зд—÷йсню—‘тьс€ господарським способом, провад€тьс€, €к правило, за окремими елементами витрат: виплата зароб—÷тно—„ плати, оплата рахунк—÷в за матер—÷альн—÷ ц—÷нност—÷, детал—÷, €к—÷ використан—÷ в пер—÷од проведенн€ ремонту основних фонд—÷в, тощо.

 онтроль за зд—÷йсненн€м кап—÷тального ремонту, —÷  оформленн€м кошторисно-техн—÷чно—„ документац—÷—„, економним витрачанн€м грошових кошт—÷в зд—÷йсню—‘ кер—÷вник п—÷дпри—‘мства.

”с—÷ витрати на ремонт, €к—÷ перевищують 5%, в—÷днос€ть на зб—÷льшенн€ балансово—„ вартост—÷ основних фонд—÷в груп 2 —÷ 3 або балансово—„ вартост—÷ окремого об'—‘кта основних фонд—÷в групи 1. “аким чином, вони п—÷дл€гають амортизац—÷—„ за нормами, передбаченими дл€ в—÷дпов—÷дних груп основних фонд—÷в.

ќкремим питанн€м сл—÷д зупинитис€ на консервац—÷—„ основних виробничих фонд—÷в.

” пер—÷од ринкових в—÷дносин, коли б—÷льш—÷сть п—÷дпри—‘мств вимушена знижувати обс€ги виробництва, через застар—÷л—÷ технолог—÷—„, низьку €к—÷сть, високу соб—÷варт—÷сть та —÷н., виника—‘ питанн€ про те, що експлуатац—÷€ основних засоб—÷в (до перебудови системи управл—÷нн€, впровадженн€ нових сучасних технолог—÷й, створенн€ сучасно—„ маркетингово—„ служби тощо) тимчасово недоц—÷льна.

«а таких умов виника—‘ необх—÷дн—÷сть тимчасового виведенн€ з експлуатац—÷—„ основних виробничих засоб—÷в.

 онсервац—÷€ основних засоб—÷в п—÷дпри—‘мств - це комплекс заход—÷в, спр€мованих на довгострокове збер—÷ганн€ основних засоб—÷в п—÷дпри—‘мств ”кра—„ни раз—÷ припиненн€ виробничо—„ та —÷ншо—„ господарсько—„ д—÷€льност—÷ з можлив—÷стю подальшого в—÷дновленн€ —„х функц—÷онуванн€.

ќсновн—÷ засоби п—÷дпри—‘мств може бути законсервовано, €кщо за техн—÷ко-економ—÷чним обгрунтуванн€м подальше використанн€ —„х у виробництв—÷ визнано тимчасово недоц—÷льним.

 онсервац—÷€, утриманн€ та розконсервац—÷€ основних засоб—÷в зд—÷йснюютьс€ зг—÷дно з проектом консервац—÷—„, €кий повинен бути:

затверджений органом, уповноваженим управл€ти його майном (дл€ п—÷дпри—‘мств державно—„ форми "асност—÷);

затверджений "асником за погодженн€м з м—÷н—÷стерством або —÷н. центральним органом виконавчо—„ "ади (дл€ п—÷дпри—‘мств, €к—÷ мають стратег—÷чне значенн€ дл€ економ—÷ки та безпеки держави;

затверджений "асником (дл€ решти п—÷дпри—‘мств).

¬икористанн€ законсервованих основних засоб—÷в прот€гом установленого терм—÷ну консервац—÷€ —„х заборон€—‘тьс€.


1.3. ѕоказники стану та ефективност—÷ використанн€ основних фонд—÷в, €к обтјў—‘кти економ—÷чного анал—÷зу.


«абезпеченн€ певних темп—÷в розвитку —÷ п—÷двищенн€ ефективност—÷ виробництва можливе за умов —÷нтенсиф—÷кац—÷—„ в—÷дтворенн€ та кращого використанн€ д—÷ючих основних фонд—÷в —÷ виробничих потужностей п—÷дпри—‘мств. ÷—÷ процеси, з одного боку, спри€ють пост—÷йному п—÷дтриманню належного техн—÷чного р—÷вн€ кожного п—÷дпри—‘мства, а з —÷ншого, - дозвол€ють зб—÷льшувати обс€г виробництва продукц—÷—„ без додаткових —÷нвестиц—÷йних ресурс—÷в, знижувати соб—÷варт—÷сть вироб—÷в за рахунок скороченн€ питомо—„ амортизац—÷—„ та витрат на обслуговуванн€ виробництва —÷ його управл—÷нн€, п—÷двищувати фондов—÷ддачу —÷ прибутков—÷сть.

—истема показник—÷в, €ка всеб—÷чно може характеризувати ефективн—÷сть основних фонд—÷в, охоплю—‘ два —„х блоки: перший - показники ефективност—÷ в—÷дтворенн€ окремих вид—÷в —÷ вс—÷—‘—„ сукупност—÷ засоб—÷в прац—÷; другий - показники р—÷вн€ використанн€ в ц—÷лому —÷ окремих вид—÷в основних фонд—÷в.

Ќеобх—÷дн—÷сть в—÷докремленн€ у самост—÷йну групу показник—÷в в—÷дтворенн€ засоб—÷в прац—÷, €к—÷ характеризують процес —„х руху, техн—÷чний стан та структуру, обумовлена тим, що в—÷дтворювальн—÷ процеси —÷стотно —÷ безпосередньо впливають на ступ—÷нь ефективност—÷ використанн€ застосовуваних у виробництв—÷ машин, устаткуванн€ та —÷нших знар€дь прац—÷.

–∆снуюча система показник—÷в ефективност—÷ використанн€ основних фонд—÷в вимага—‘ удосконаленн€ з огл€ду методики обчисленн€ де€ких з них та повноти охопленн€ окремих стор—÷н в—÷дтворенн€ засоб—÷в прац—÷.

Ќеобх—÷дно також розр—÷зн€ти дв—÷ форми оновленн€ основних фонд—÷в - екстенсивну та —÷нтенсивну. ≈кстенсивне оновленн€ характеризу—‘ темпи зб—÷льшенн€ обс€гу експлуатованих основних фонд—÷в. –∆нтенсивне оновленн€ - передбача—‘ зам—÷ну д—÷ючих основних фонд—÷в новими, б—÷льш ефективними.

ƒл€ забезпеченн€ в—÷дтворенн€ основних виробничих фонд—÷в важливе значенн€ ма—‘ вивченн€ —„хнього стану та використанн€. —тан —÷ використанн€ основних виробничих фонд—÷в —‘ важливим фактором п—÷двищенн€ ефективно—„ д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мства. ” процес—÷ виробництва основн—÷ фонди зношуютьс€ ф—÷зично —÷ стар—÷ють морально. —туп—÷нь ф—÷зичного зносу основних фонд—÷в визнача—‘тьс€ в процес—÷ нарахуванн€ амортизац—÷—„. ÷ей процес можна розгл€дати в к—÷лькох аспектах:

ѕо-перше, €к метод визначенн€ поточно—„ оц—÷нки не зношено—„ частини основних фонд—÷в.

ѕо-друге, €к спос—÷б в—÷днесенн€ на готову продукц—÷ю одноразових витрат на основн—÷ фонди.

ѕо-трет—‘, €к спос—÷б нагромадженн€ ф—÷нансових ресурс—÷в дл€ зам—÷щенн€ виведених з виробничого процесу основних фонд—÷в або вкладанн€ кошт—÷в у нов—÷ виробництва.

ѕоказники стану й ефективност—÷ використанн€ основних фонд—÷в можна об'—‘днати в три групи, €к—÷ характеризують: 1) забезпеченн€ п—÷дпри—‘мства основними фондами; 2) стан основних фонд—÷в; 3) ефективн—÷сть використанн€ основних фонд—÷в.

ƒо показник—÷в, €к—÷ характеризують забезпечен—÷сть п—÷дпри—‘мства основними фондами, належать: фондом—÷стк—÷сть, фондоозбро—‘н—÷сть, коеф—÷ц—÷—‘нт реально—„ вартост—÷ основних виробничих фонд—÷в у майн—÷ п—÷дпри—‘мства.

‘ондом—÷стк—÷сть —‘ величина зворотна до фондов—÷ддач—÷. ÷ей показник да—‘ можлив—÷сть визначити варт—÷сть основних фонд—÷в на одну гривню вироблено—„ продукц—÷—„ —÷ характеризу—‘ забезпечен—÷сть п—÷дпри—‘мства основними фондами. «а нормальних умов фондов—÷ддача повинна мати тенденц—÷ю до зб—÷льшенн€, а фондом—÷стк—÷сть - до зменшенн€.

«абезпечен—÷сть п—÷дпри—‘мства основними виробничими фондами визнача—‘тьс€ р—÷внем фондоозбро—‘ност—÷ прац—÷. ќстанню розраховують €к в—÷дношенн€ вартост—÷ основних виробничих фонд—÷в до к—÷лькост—÷ працюючих на п—÷дпри—‘мств—÷. ќтже, зб—÷льшенн€ р—÷вн€ фондоозбро—‘ност—÷ —‘ позитивним фактором.  оеф—÷ц—÷—‘нт реально—„ вартост—÷ основних виробничих фонд—÷в у майн—÷ п—÷дпри—‘мства визнача—‘тьс€ €к в—÷дношенн€ вартост—÷ основних виробничих фонд—÷в (за вирахуванн€м суми —„хнього зносу) до вартост—÷ майна п—÷дпри—‘мства.

якщо коеф—÷ц—÷—‘нт реально—„ вартост—÷ основних виробничих фонд—÷в у майн—÷ п—÷дпри—‘мства с€га—‘ критично—„ позначки (0,2 - 0,3), то реальний виробничий потенц—÷ал п—÷дпри—‘мства буде низьким —÷ треба терм—÷ново шукати кошти дл€ пол—÷пшенн€ становища.

—тан основних виробничих фонд—÷в характеризують через так—÷ коеф—÷ц—÷—‘нти: зносу основних фонд—÷в; придатност—÷; оновленн€; вибутт€ (приросту) основних фонд—÷в.

 оеф—÷ц—÷—‘нт зносу характеризу—‘ частку вартост—÷ основних фонд—÷в, що —„—„ списано на витрати виробництва в попередн—÷х пер—÷одах.  оеф—÷ц—÷—‘нт зносу визнача—‘тьс€ в—÷дношенн€м суми зносу основних фонд—÷в до балансово—„ вартост—÷ основних фонд—÷в.

де  з - коеф—÷ц—÷—‘нт зносу основних фонд—÷в;

«о - сума зносу основних фонд—÷в;

к - балансова варт—÷сть основних фонд—÷в.

ѕоказник зносу основних фонд—÷в може визначатись також у в—÷дсотках на початок —÷ на к—÷нець зв—÷тного пер—÷оду —÷ да—‘ змогу оц—÷нити стан основних фонд—÷в.

 оеф—÷ц—÷—‘нт придатност—÷ основних фонд—÷в розрахову—‘тьс€ за формулами:

 n=1- з,        або         n=100%- з,

де  n - коеф—÷ц—÷—‘нт придатност—÷ основних фонд—÷в;

 з - коеф—÷ц—÷—‘нт зносу основних фонд—÷в.

 оеф—÷ц—÷—‘нт придатност—÷ показу—‘, €ка частина основних фонд—÷в придатна дл€ експлуатац—÷—„ в процес—÷ господарсько—„ д—÷€льност—÷.

       

 оеф—÷ц—÷—‘нти оновленн€ та вибутт€ розраховуютьс€ за формулами:

де  о - коеф—÷ц—÷—‘нт оновленн€ основних фонд—÷в;

у - варт—÷сть уведених основних фонд—÷в за зв—÷тний пер—÷од;

 в - коеф—÷ц—÷—‘нт вибутт€ основних фонд—÷в;

в - варт—÷сть виведених основних фонд—÷в за зв—÷тний пер—÷од.

 оеф—÷ц—÷—‘нт оновленн€ основних фонд—÷в характеризу—‘ —÷нтенсивн—÷сть уведенн€ в д—÷ю нових основних фонд—÷в. ¬—÷н показу—‘ частку введених основних фонд—÷в за визначений пер—÷од у загальн—÷й вартост—÷ основних фонд—÷в на к—÷нець зв—÷тного пер—÷оду.

 оеф—÷ц—÷—‘нт вибутт€ показу—‘ —÷нтенсивн—÷сть вибутт€ основних фонд—÷в, тобто ступ—÷нь вибутт€ тих основних фонд—÷в, €к—÷ або морально застар—÷ли, або зношен—÷ й непридатн—÷ дл€ подальшого використанн€. ѕозитивною в д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мства —‘ ситуац—÷€, коли варт—÷сть уведених в д—÷ю основних фонд—÷в перевищу—‘ варт—÷сть вибулих основних фонд—÷в. ƒл€ цього розрахову—‘тьс€ коеф—÷ц—÷—‘нт приросту основних фонд—÷в.

ƒо показник—÷в, €к—÷ характеризують ефективн—÷сть використанн€ основних фонд—÷в, належать: фондов—÷ддача, рентабельн—÷сть основних фонд—÷в, сума прибутку на одну гривню основних фонд—÷в.

Ќайб—÷льш загальним показником, €кий характеризу—‘ ефективн—÷сть використанн€ основних фонд—÷в, —‘ фондов—÷ддача.

де в - фондов—÷ддача основних фонд—÷в;

¬п - варт—÷сть вироблено—„ продукц—÷—„ за зв—÷тний пер—÷од;

к - балансова варт—÷сть основних фонд—÷в на к—÷нець зв—÷тного пер—÷оду. ¬—÷дносним показником ефективност—÷ використанн€ основних фонд—÷в —‘ рентабельн—÷сть. ÷ей показник визнача—‘тьс€ за формулою:

де ф - рентабельн—÷сть основних фонд—÷в;

ѕб - балансовий прибуток за зв—÷тний пер—÷од;

к -балансова варт—÷сть основних фонд—÷в на к—÷нець зв—÷тного пер—÷оду.

јбсолютним показником ефективност—÷ використанн€ основних фонд—÷в —‘ сума прибутку на одну гривню основних фонд—÷в.

ƒо показник—÷в ефективност—÷ використанн€ основних фонд—÷в можна також в—÷днести показник питомо—„ ваги активно—„ частини основних фонд—÷в у —„х загальн—÷й сум—÷.

–озд—÷л –∆–∆. ќбл—÷к нарахуванн€ зносу (амортизац—÷—„) основних засоб—÷в.


2.1. ѕор€док визначенн€ та нарахуванн€ сум амортизац—÷йних в—÷драхувань.


ѕ—÷дпри—‘мства практично вже усв—÷домили необх—÷дн—÷сть веденн€ подв—÷йного обл—÷ку зд—÷йснюваних господарських операц—÷й: податкового —÷ бухгалтерського. ўо стосу—‘тьс€ основних фонд—÷в, то —÷ тут нема—‘ вин€тк—÷в: податковий обл—÷к ведетьс€ зг—÷дно з—÷ статтею 8 «акону ”кра—„ни "ѕро оподаткуванн€ прибутку п—÷дпри—‘мствтјЁ, бухгалтерський тј” зг—÷дно з ѕЅќ 7, €кий —‘ обовтјў€зковим дл€ застосуванн€ вс—÷ма п—÷дпри—‘мствами, —„х обтјў—‘днанн€ми —÷ госпрозрахунковими орган—÷зац—÷€ми (кр—÷м бюджетних установ) п—÷сл€ втрати чинност—÷ –∆нструкц—÷—„ з бухгалтерського обл—÷ку основних засоб—÷в.

ћетою веденн€ бухгалтерського обл—÷ку та складанн€ ф—÷нансово—„ зв—÷тност—÷ —‘ наданн€ користувачам дл€ прийн€тт€ р—÷шень повно—„, правдиво—„ (достов—÷рно—„) та неупереджено—„ —÷нформац—÷—„ про ф—÷нансовий стан, результати д—÷€льност—÷ та рух грошових кошт—÷в п—÷дпри—‘мства.

ƒостов—÷рна —÷нформац—÷€ про д—÷€льн—÷сть п—÷дпри—‘мства, його ф—÷нансовий стан необх—÷дна €к внутр—÷шн—÷м (апарат управл—÷нн€), та —÷ зовн—÷шн—÷м користувачам.

Ќовий п—÷дх—÷д до обл—÷ку основних засоб—÷в та процесу (метод—÷в) нарахуванн€ амортизац—÷—„, що викладений в ѕЅќ 7, перш за все повинен враховувати —÷нтереси внутр—÷шн—÷х користувач—÷в, а пот—÷м —÷нших категор—÷й користувач—÷в.

ѕерш за все —÷нформац—÷€ про ф—÷нансовий стан (зокрема про стан основних фонд—÷в) необх—÷дна "асникам п—÷дпри—‘мства дл€ управл—÷нн€ господарством, прийн€тт€ в—÷дпов—÷дних р—÷шень кер—÷вництвом тощо.

¬нутр—÷шн—÷ користувач—÷ в процес—÷ прийн€тт€ р—÷шень пост—÷йно застосовують докладн—÷ дан—÷ бухгалтерського обл—÷ку. “ому необх—÷дно забезпечити —„х достов—÷рною —÷нформац—÷—‘ю щодо стану справ на т—÷й чи —÷нш—÷й д—÷л€нц—÷ обл—÷ку.

ƒостов—÷рна —÷нформац—÷€, щодо стану основних фонд—÷в може бути забезпечена у раз—÷ в—÷дпов—÷дност—÷ ф—÷нансового обл—÷ку основних засоб—÷в його реальному стану.

ќсновн—÷ засоби в процес—÷ експлуатац—÷—„ зношуютьс€, —÷ тому на будь-€кий обтјў—‘кт нарахову—‘тьс€ знос. «нос не нарахову—‘тьс€ т—÷льки по одному виду основних засоб—÷в тј” земельн—÷ д—÷л€нки.

ќск—÷льки бухгалтерський обл—÷к основних засоб—÷в ведетьс€ пообтјў—‘ктно, то —÷ знос повинен нараховуватис€ —÷ в—÷дображатис€ в бухгалтерському обл—÷ку по кожному —÷нвентарному обтјў—‘кту основних засоб—÷в.

«нос обтјў—‘кт—÷в, €к—÷ не п—÷дл€гають амортизац—÷—„, €к—÷ використовуютьс€ €к у виробнич—÷й д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мств (прикладом можуть бути безоплатно, отриман—÷ автомоб—÷л—÷, обладнанн€ та —÷нш—÷), так —÷ €к—÷ не —‘ обтјў—‘ктами основних виробничих фонд—÷в нарахову—‘тьс€ т—÷льки в бухгалтерському обл—÷ку.

ѕри цьому нарахуванн€ зносу почина—‘тьс€ з першого м—÷с€ц€, наступного за м—÷с€цем зарахуванн€ обтјў—‘кта основних фонд—÷в на баланс п—÷дпри—‘мства, а припин€—‘тьс€ тј” з першого числа м—÷с€ц€, наступного за м—÷с€цем його вибутт€.

—уми амортизац—÷йних в—÷драхувань зв—÷тного пер—÷оду в податковому обл—÷ку визначаютьс€ шл€хом застосуванн€ норм амортизац—÷—„ до балансово—„ вартост—÷ груп основних фонд—÷в на початок зв—÷тного пер—÷оду.

Ќорми амортизац—÷—„ встановлюютьс€ у в—÷дсотках до балансово—„ вартост—÷ кожно—„ з груп основних фонд—÷в на початок зв—÷тного пер—÷оду в такому розм—÷р—÷ (в розрахунку на календарний квартал):

“аблиц€ 2.1.

Ќорми амортизац—÷йних в—÷драхувань зг—÷дно законодавству.


групи основних засоб—÷в

норми амортизац—÷йних в—÷драхувань в розрахунку на календарний р—÷к, %

норми амортизац—÷йних в—÷драхувань в розрахунку на календарний квартал, %

група 1

5

1,25

група 2

25

6,25

група 3

15

3,75


ƒо прийн€тт€ «акону ”кра—„ни "ѕро оподаткуванн€ прибутку п—÷дпри—‘мствтјЁ д—÷€в колишн—÷й пор€док амортизац—÷йних в—÷драхувань. ¬—÷н визначавс€ великою к—÷льк—÷стю груп, п—÷дгруп та вид—÷в основних фонд—÷в з —÷ндив—÷дуальними нормами амортизац—÷йних в—÷драхувань (близько 2 тис.) —÷ використанн€ л—÷н—÷йного методу амортизац—÷—„.

ќдним з обтјў—‘кт—÷в уваги —‘ амортизац—÷€ податкова, тобто т—÷ суми амортизац—÷йних в—÷драхувань, що €к складова соб—÷варт—÷сть продукц—÷—„ впливають на величину оподаткованого прибутку.  р—÷м того, через де€к—÷ особливост—÷ перех—÷дного пер—÷оду (—÷нфл€ц—÷€, пад—÷нн€ платоспроможного попиту) розрив м—÷ж податковою та економ—÷чною амортизац—÷—‘ю зб—÷льшивс€.

Ќа пор€дку денному постало питанн€ про те, щоб дл€ ц—÷лей оподаткуванн€ радикально спростити чинний пор€док амортизац—÷йних в—÷драхувань, обтјў—‘днавши, за прикладом багатьох розвинутих кра—„н, ус—÷ кап—÷тальн—÷ активи у дек—÷лька великих груп, —÷ встановити так—÷ норми й методи амортизац—÷йних в—÷драхувань, €к—÷ дадуть п—÷дпри—‘мствам змогу досить швидко компенсувати витрати, повтјў€зан—÷ з придбанн€м основних фонд—÷в.

’арактерн—÷ особливост—÷ правил амортизац—÷—„ так—÷:

- обтјў—‘днанн€ ус—÷х основних фонд—÷в у три велик—÷ групи —÷ в—÷дпов—÷дно застосуванн€ трьох норм амортизац—÷йних в—÷драхувань;

- розрахунок амортизац—÷йних в—÷драхувань за методом спадного залишку;

- в—÷дмова в—÷д пообтјў—‘ктного обл—÷ку основних фонд—÷в, €к—÷ п—÷дпадають п—÷д визначенн€ груп 2 та 3;

-зменшенн€ балансово—„ вартост—÷ основних фонд—÷в груп 2 та 3 на суму вартост—÷ —„х реал—÷зац—÷—„;

- розпод—÷л витрат повтјў€заний з пол—÷пшенн€м д—÷ючих основних фонд—÷в м—÷ж зб—÷льшенн€м —„хньо—„ балансово—„ вартост—÷ —÷ безпосередн—÷м списанн€м на витрати виробництва не залежить в—÷д виду виконуваних роб—÷т (поточний чи кап—÷тальний ремонт, реконструкц—÷€ та —÷нш.), €к—÷ не мають обтјў—‘ктивних меж диференц—÷ац—÷—„, а проводитьс€ за ч—÷тким критер—÷—‘м вартост—÷, тобто коли так—÷ витрати менш—÷ за 5% сукупно—„ вартост—÷ груп основних фонд—÷в на початок зв—÷тного пер—÷оду, то —„х в—÷днос€ть до валових витрат; суми ж перевищенн€, в—÷дпов—÷дно, зб—÷льшують саму балансову варт—÷сть —÷ у подальшому п—÷дл€гають амортизац—÷—„;

- можлив—÷сть застосувати спец—÷альну схему прискорено—„ амортизац—÷—„ дл€ групи 3 за нормами: 1-й р—÷к тј” 15 в—÷дсотк—÷в, 2-й тј” 30 в—÷дсотк—÷в, 3-й 20 в—÷дсотк—÷в, 4-й тј” 15 в—÷дсотк—÷в, 5-й тј” 10 в—÷дсотк—÷в, 6-й тј” 5 в—÷дсотк—÷в, 7-й р—÷к тј” 5 в—÷дсотк—÷в.

√оловний напр€м критик—÷в описаного пор€дку амортизац—÷—„, покликаного —÷стотно спросити податковий обл—÷к, пол€га—‘ у тому, що в—÷н, на в—÷дм—÷ну в—÷д попереднього, не забезпечу—‘ повно—„ компенсац—÷—„ витрат —÷нвестора на придбанн€ та введенн€ в експлуатац—÷ю основних фонд—÷в.

якщо ж характеризувати встановлений законом пор€док амортизац—÷—„ з точки зору ф—÷нансово—„ зв—÷тност—÷, то можна в—÷дзначити таке:

1. «апропонований механ—÷зм амортизац—÷йних в—÷драхувань не в—÷дбива—‘ —÷ у принцип—÷ не може в—÷дбивати реальний стан основних фонд—÷в. ќтже, в—÷н не повинен використовувати у ф—÷нансов—÷й зв—÷тност—÷; у противному раз—÷ надходитиме неправильна —÷нформац—÷€ щодо стану ф—÷ксованих актив—÷в п—÷дпри—‘мства, призначена дл€ за—÷нтересованих користувач—÷в. ƒл€ ц—÷лей ф—÷нансово—„ зв—÷тност—÷ (що грунту—‘тьс€ на концепц—÷—„ строку корисно—„ служби актив—÷в), методи амортизац—÷—„, запропонован—÷ у закон—÷, використовувати т—÷льки дл€ податкових ц—÷лей.

2. ¬провадженн€ пор€дку амортизац—÷—„ з огл€ду на необх—÷дн—÷сть розмежуванн€ амортизац—÷—„, що обчислю—‘тьс€ окремо дл€ ц—÷лей оподаткуванн€ та ф—÷нансово—„ зв—÷тност—÷, означа—‘ в—÷дмову в—÷д колишн—÷х традиц—÷й бухгалтерського обл—÷ку —÷ перех—÷д на використанн€ принцип—÷в, характерних дл€ —‘вропейсько—„ системи.

3.  оли ж усе-таки виходити з колишн—÷х традиц—÷й, що сьогодн—÷ вигл€да—‘ €к найб—÷льш зважене р—÷шенн€, то положенн€ закону, €к—÷ стосуютьс€ правил розрахунку амортизац—÷—„ й обл—÷ку основних фонд—÷в, сл—÷д скоригувати, домагаючись б—÷льшо—„ в—÷дпов—÷дност—÷ податкового —÷ ф—÷нансового обл—÷ку.

ѕовертаючись до «акону ”кра—„ни "ѕро оподаткуванн€ прибутку п—÷дпри—‘мствтјЁ, [2] сл—÷д зазначити що балансова варт—÷сть основних фонд—÷в, €к—÷ п—÷дпадають п—÷д визначений груп 1, 2 та 3, введених в експлуатац—÷ю до 01.07.97р., визнача—‘тьс€ на р—÷вн—÷ —„х залишково—„ вартост—÷ станом на 01.07.97р., з включенн€м —„х до в—÷дпов—÷дно—„ групи основних фонд—÷в з метою подальшо—„ амортизац—÷—„. ѕеред тим €к розрахувати (визначити) балансову варт—÷сть групи основних фонд—÷в необх—÷дно зазначити:

ќбл—÷к балансово—„ вартост—÷ основних фонд—÷в, €к—÷ п—÷дпадають п—÷д визначенн€ групи 1, ведетьс€ по кожн—÷й окрем—÷й буд—÷вл—÷, споруд—÷ або —„х структурного компоненту та в ц—÷лому по груп—÷ 1 €к сума балансових вартостей окремих обтјў—‘кт—÷в тако—„ групи.

ќбл—÷к балансово—„ вартост—÷ основних фонд—÷в, €к—÷ п—÷дпадають п—÷д визначенн€ груп 2 —÷ 3, ведетьс€ за сукупною балансовою варт—÷стю в—÷дпов—÷дно—„ групи основних фонд—÷в незалежно в—÷д часу введенн€ в експлуатац—÷ю таких основних фонд—÷в. ѕри цьому окремий обл—÷к балансово—„ вартост—÷ —÷ндив—÷дуально—„ матер—÷ально—„ ц—÷нност—÷, що входить до складу основних фонд—÷в групи 2 або групи 3, з метою оподаткуванн€ не ведетьс€.

’оча, €к зазначено вище, що одиницею обл—÷ку —‘ окремий —÷нвентарний обтјў—‘кт, зазначене характеризу—‘ одну з в—÷дм—÷нностей бухгалтерського —÷ податкового обл—÷ку.

Ѕалансова варт—÷сть групи основних фонд—÷в на початок зв—÷тного пер—÷оду розрахову—‘тьс€ за формулою:


Ѕ(а) = Ѕ(а-1) + ѕ(а-1) - ¬(а-1) - ј(а-1),


де: Ѕ(а)- балансова варт—÷сть групи на початок зв—÷тного пер—÷оду;

Ѕ(а-1)-балансова варт—÷сть групи, на початок пер—÷оду, що передував зв—÷тному ;

ѕ(а-1)-сума витрат понесених на придбанн€, реконструкц—÷ю та —÷нших пол—÷пшень, прот€гом пер—÷оду що передував зв—÷тному;

¬(а-1)-сума виведених з експлуатац—÷—„ основних фонд—÷в, прот€гом пер—÷оду, що перебував зв—÷тному;

ј (а-1)-сума амортизац—÷йних в—÷драхувань, нарахованих у пер—÷од—÷, що передував зв—÷тному.

¬ II квартал—÷ 2000 року по п—÷дпри—‘мству не було руху основних фонд—÷в, а також не було пол—÷пшенн€, тод—÷ вказана в них формула спроститьс€:

Ѕ(а) = Ѕ(а-1) тј” ј-1)


¬икористовуючи дан—÷ по п—÷дпри—‘мству наведен—÷ в (додатку 3) —÷ в результат—÷ арифметичного п—÷драхунку отрима—‘мо балансову варт—÷сть груп основних фонд—÷в на початок –∆–∆–∆ - го кварталу 2000 року.

Ѕ(а) групи1 на 01.10.00 = 115540 грн. тј” 115540 грн. х 1.25% х 0.8 = 114385 грн;

Ѕ(а) групи 2 на 01.10.00 = 21650 грн. тј” 21650 грн. х 6.25% х 0.8 = 20568грн;

Ѕ(а) групи 3 на 01.10.00 = 9660 грн. тј” 9660 грн. х 3.75% х 0.8 = 9370 грн.

–озгл€немо нарахуванн€ амортизац—÷—„ на приклад—÷ одного обтјў—‘кту групи2.

ѕ—÷дпри—‘мство придбало 5 персональних комптјўютер—÷в по ц—÷н—÷ 2000грн. за штуку (без ѕƒ¬) на загальну суму 10000грн. в с—÷чн—÷ 2000 року (дл€ зручност—÷ не використову—‘тьс€ понижуючий коеф—÷ц—÷—‘нт 0,8).

¬ –∆ квартал—÷ 2000 року на комптјўютери амортизац—÷—„ не буде нараховуватись, оск—÷льки балансова варт—÷сть (а вони в—÷днос€тьс€ до групи 2) на 01.01.00 дор—÷вню—‘ нулю.

Ќарахуванн€ амортизац—÷—„ на прот€з—÷ року приводитьс€ в таблиц—÷ 2.2. (дл€ полегшенн€ розрахунк—÷в не приводимо дан—÷ про вибутт€ або передач—÷ - зменшенн€ зд—÷йснювалось т—÷льки по причин—÷ зносу).

“аблиц€ 2.2.

ѕер—÷од

ѕерв—÷сна варт—÷сть на початок кварталу, грн

«б—÷льшенн€ вартост—÷

«нос (амортизац—÷€)

Ѕазисна варт—÷сть на к—÷нець квар. грн.

–∆ кв. 2000

-

10000

-

10000

–∆–∆ кв.2000

10000

-

625

9375

–∆–∆–∆ кв.2000

9375

-

586

8789

–∆V кв.2000

8789

-

549

8240


як видно з таблиц—÷, основн—÷ засоби групи щоквартально втрачають частину сво—‘—„ вартост—÷ шл€хом зносу в результат—÷ чого, в к—÷нц—÷ року —„х варт—÷сть (комптјўютер—÷в) склала 8240 грн., а загальний р—÷чний знос:


(10000-8240) = 1760 грн. або 17.6 %.


«г—÷дно статт—÷ 3 «акону ”кра—„ни "ѕро оподаткуванн€ прибутку п—÷дпри—‘мствтјЁ [2] обтјў—‘кт оподаткуванн€ (податком на прибуток) зменшу—‘тьс€ на суму амортизац—÷йних в—÷драхувань.

« 01.01.2000 року - понижуючий коеф—÷ц—÷—‘нт не застосову—‘тьс€, а з 01.04.2000 року з понижуючим коеф—÷ц—÷—‘нтом 0,8 («акон ”кра—„ни "ѕро внесенн€ зм—÷н до де€ких законодавчих акт—÷в ”кра—„ни з питань оподаткуванн€тјЁ)[3].

ѕор€док визначенн€ сум податку на прибуток п—÷дпри—‘мств, одержаного за рахунок зм—÷ни понижуючого коеф—÷ц—÷—‘нта 0,8 при застосуванн—÷ норм амортизац—÷—„ у 2000 роц—÷, та спр€муванн€ зазначених кошт—÷в до ƒержавного бюджету ”кра—„ни, —‘ обовтјў€зковим дл€ застосуванн€ вс—÷ма платниками податку на прибуток п—÷дпри—‘мства та передбача—‘, що платники податку на прибуток п—÷дпри—‘мств самост—÷йно, використовуючи в—÷дпов—÷дн—÷ вар—÷анти розрахунку, визначають та спр€мовують до державного бюджету суму податку одержаного за рахунок зм—÷ни понижуючого коеф—÷ц—÷—‘нта при застосуванн—÷ норм амортизац—÷—„, а також визначають суму податку, що п—÷дл€гають зарахуванню до м—÷iевого бюджету. ”с—÷ розрахунки провод€тьс€ в тис€чах гривень з одним дес€тковим знаком.

ѕерерахуванн€ кошт—÷в до державного та м—÷iевого бюджет—÷в зд—÷йсню—‘тьс€ платником податку за окремими плат—÷жними дорученн€ми.

ќсновн—÷ засоби визнаютьс€, тобто в—÷дображаютьс€ в баланс—÷ п—÷дпри—‘мства, €кщо в—÷дпов—÷дають загальними критер—÷€м визнанн€ актив—÷в, а саме:

  • —÷сну—‘ ймов—÷рн—÷сть того, що п—÷дпри—‘мство отрима—‘ в майбутньому економ—÷чн—÷ вигоди, повтјў€зан—÷ з використанн€м цього активу;
  • його оц—÷нка може бути достов—÷рно визначена.

”певнен—÷сть в тому, що обтјў—‘кт основних засоб—÷в в—÷дпов—÷да—‘ першому критер—÷ю, повтјў€зана з на€вн—÷стю п—÷дтвердженн€, що вс—÷ ризики та винагороди, повтјў€зан—÷ з його використанн€м, вже перейшли до п—÷дпри—‘мства.

«г—÷дно «акону ”кра—„ни "ѕро бухгалтерський обл—÷к та ф—÷нансову зв—÷тн—÷сть в ”кра—„н—÷тјЁ [1] економ—÷чна вигода тј” потенц—÷альна можлив—÷сть отриманн€ п—÷дпри—‘мством грошових кошт—÷в в—÷д використанн€ цих актив—÷в. Ѕ—÷льш детально, чи в б—÷льш широкому розум—÷нн—÷, терм—÷н "майбутн€ економ—÷чна вигодатјЁ тј” розгл€да—‘тьс€ €к потенц—÷ал, €кий може спри€ти надходженню на п—÷дпри—‘мство, пр€мо чи непр€мо, грошових кошт—÷в та —„х екв—÷валент—÷в.

ѕотенц—÷ал може бути виробничим, тобто частиною господарсько—„ д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мства. ѕотенц—÷ал може "набуватитјЁ форму конвертованост—÷ в грошов—÷ кошти та —„х екв—÷валенти (тобто —‘ можлив—÷сть продажу чи обм—÷ну теж —‘ майбутньою економ—÷чною вигодою) чи можлив—÷сть зменшувати залишок грошових кошт—÷в, наприклад, коли альтернативний виробничий процес зменшу—‘ витрати на виробництво. ћожлив—÷ так—÷ шл€хи надходженн€ на п—÷дпри—‘мство майбутн—÷х економ—÷чних вигод:

  • використанн€ окремо чи разом з —÷ншими активами у виробництв—÷ продукц—÷—„, продажу товар—÷в, наданн€ послуг чи виконанн—÷ роб—÷т, €к—÷ призначен—÷ дл€ реал—÷зац—÷—„ п—÷дпри—‘мством;
  • обм—÷н на —÷нш—÷ активи, в тому числ—÷ на грошов—÷ кошти;
  • використанн€ дл€ погашенн€ заборгованост—÷;
  • розпод—÷ленн€ м—÷ж "асниками п—÷дпри—‘мства.

Ќе можуть бути признан—÷ основних засоб—÷в обтјў—‘ктами, €к—÷ не пригодн—÷ до використанн€ внасл—÷док ф—÷зичного чи морального зносу.

¬раховуючи вищезазначене, при переход—÷ на новий ѕлан рахунк—÷в бухгалтерського обл—÷ку [9], необх—÷дно врахувати ймов—÷рн—÷сть того чи отрима—‘ базове п—÷дпри—‘мство “ќ¬ "≈л—÷он 2000тјЁ в майбутньому економ—÷чн—÷ вигоди.

√рунтуючись на оц—÷нках кер—÷вництва та —÷нших спец—÷ал—÷ст—÷в п—÷дпри—‘мства основних засоб—÷в ѕЁ¬ћ –ентиум-150, 1пtе1 —÷  арманний телефон 4501 не можуть бути признан—÷ активом внасл—÷док морального зносу, а ѕ  686 –R 150 1пtе1 внасл—÷док ф—÷зичного зносу. ÷—÷ обтјў—‘кти списуютьс€ з балансу:

ƒт 442 "Ќепокрит—÷ збиткитјЁ                 т 10 "ќсновн—÷ засобитјЁ 2177 грн.

з одночасним оприбуткуванн€м —„х €к —÷нших необоротних актив—÷в виход€чи з ц—÷ни можливо—„ реал—÷зац—÷—„:

ƒт 18 "–∆нш—÷ необоротн—÷ активитјЁ         т 75 "Ќадзвичайн—÷ доходитјЁ 2177грн.

¬ дан—÷й ситуац—÷—„, необх—÷дно звернути увагу, на те що амортизац—÷€ з метою оподаткуванн€ на вищевказан—÷ основн—÷ фонди, €к—÷ належать до 2 групи продовжу—‘ нараховуватись.

—л—÷д мати на уваз—÷, що в де€ких випадках основн—÷ засоби безпосередньо не зб—÷льшують економ—÷чних вигод, але можуть бути потр—÷бн—÷ дл€ забезпеченн€ отриманн€ майбутн—÷х економ—÷чних вигод в—÷д —÷нших актив—÷в. ѕрикладом —‘ основн—÷ засоби придбан—÷ дл€ охорони навколишнього середовища або з метою безпеки.


2.2. ѕор€док зб—÷льшенн€ та зменшенн€ балансово—„ вартост—÷ груп основних фонд—÷в.


як зазначалос€ вище, сума амортизац—÷йних в—÷драхувань зв—÷тного пер—÷оду визнача—‘тьс€ шл€хом застосуванн€ норм амортизац—÷—„ до балансово—„ вартост—÷ груп основних фонд—÷в на початок зв—÷тного пер—÷оду. ќтже, базою нарахуванн€ амортизац—÷йних в—÷драхувань —‘ балансова варт—÷сть груп основних фонд—÷в. ¬ даному розд—÷л—÷ розгл€нуто питанн€ щодо пор€дку зб—÷льшенн€ або зменшенн€ балансово—„ вартост—÷ груп основних фонд—÷в, з метою подальшого в—÷рного визначенн€ (нарахуванн€) амортизац—÷йних в—÷драхувань.

Ѕалансова варт—÷сть груп основних фонд—÷в, €к—÷ п—÷дл€гають амортизац—÷—„, зб—÷льшу—‘тьс€ у раз—÷:

- придбанн€ п—÷дпри—‘мством основних фонд—÷в;

- самост—÷йного виготовленн€ основних фонд—÷в;

- отриманн€ основних фонд—÷в за договорами ф—÷нансового л—÷зингу (оренди);

- пол—÷пшенн€ основних фонд—÷в;

- проведенн€ щор—÷чно—„ —÷ндексац—÷—„ балансово—„ вартост—÷ груп основних фонд—÷в.

 оротко розгл€немо випадки зб—÷льшенн€ балансово—„ вартост—÷ груп основних засоб—÷в.

Ѕалансова варт—÷сть груп основних фонд—÷в п—÷дпри—‘мств зб—÷льшу—‘тьс€ за рахунок, €к нових так —÷ тих, що були в експлуатац—÷—„ основних фонд—÷в, а також за рахунок самост—÷йного виготовленн€ основних фонд—÷в.

ƒл€ ц—÷лей оподаткуванн€, зг—÷дно п—÷дпункту 8.1.2 ст.8 «акону ”кра—„ни "ѕро оподаткуванн€ прибутку п—÷дпри—‘мствтјЁ, [2] витрати на придбанн€ основних фонд—÷в —„х самост—÷йне виготовленн€ (включаючи витрати на зароб—÷тну плату роб—÷тникам €к—÷ були зад—÷€н—÷ в виготовленн—÷) дл€ "асних виробничих потреб п—÷дл€гають амортизац—÷—„.

” раз—÷ зд—÷йсненн€ витрат на придбанн€ основних фонд—÷в балансова варт—÷сть в—÷дпов—÷дно—„ групи зб—÷льшу—‘тьс€ на суму вартост—÷ —„х придбанн€ з урахуванн€м транспортних та страхових платеж—÷в, а також —÷нших витрат, в звтјў€зку з таким придбанн€м, без урахуванн€ податку на додаткову варт—÷сть. €кщо платник податку на прибуток п—÷дпри—‘мства заре—‘стрований €к платник ѕƒ¬.

«акон ”кра—„ни "ѕро оподатковуванн€ прибутку п—÷дпри—‘мствтјЁ [2] пр€мо не встановлю—‘ пор€дку визначенн€ дати зб—÷льшенн€ балансово—„ вартост—÷ груп ќ‘.

« цього може сл—÷дувати т—÷льки те, що дата виникненн€ таких витрат повинна визначатис€ в загальному пор€дку, встановленому ст.11 «акону ”кра—„ни "ѕро оподаткуванн€ прибутку п—÷дпри—‘мствтјЁ, [2] дл€ визначенн€ дати зб—÷льшенн€ валових витрат, тобто по першому з двох под—÷й: оплат—÷ або одержанн—÷ об'—‘кта.

ƒл€ так званих "довгострокових контракт—÷втјЁ, тобто контракт—÷в на виготовленн€ об'—‘кта тривал—÷стю б—÷льш 9 м—÷с€ц—÷в, це правило сформульоване в пп.7.10.11 п.7.10 ст.7 «акону ”кра—„ни "ѕро оподаткуванн€ прибутку п—÷дпри—‘мствтјЁ: [2] "” випадку €кщо об'—‘кт довгострокового контракту в—÷дноситьс€ до основних фонд—÷в замовника, замовник у пор€дку, визначеному в статт—÷ 8 «акону ”кра—„ни "ѕро оподаткуванн€ прибутку п—÷дпри—‘мствтјЁ[2], зб—÷льшу—‘ балансову варт—÷сть в—÷дпов—÷дно—„ групи основних фонд—÷в на суму кошт—÷в, матер—÷альних або нематер—÷альних актив—÷в, що п—÷дл€гають амортизац—÷—„, наданих виконавцю у вигл€д—÷ аванс—÷в (передоплати) або вартост—÷ об'—‘кта довгострокового договору (контракту) або його частини, що передан—÷ на баланс замовникатјЁ.

« цього сл—÷ду—‘, що дл€ ц—÷лей оподатковуванн€ балансова варт—÷сть груп ќ‘ може зб—÷льшуватис€ на дату списанн€ кошт—÷в —÷з банк—÷вського рахунку в оплату ќ‘ або дату одержанн€ об'—‘кта ќ‘.

“аким чином, балансова варт—÷сть групи ќ‘ може зб—÷льшуватис€ не т—÷льки до введенн€ в експлуатац—÷ю об'—‘кт—÷в, але нав—÷ть до —„хнього одержанн€ п—÷дпри—‘мством. ѕрост—÷ше говор€чи, варт—÷сть не встановленого устаткуванн€, придбаних дл€ веденн€ буд—÷вельних роб—÷т матер—÷ал—÷в, а також сума аванс—÷в, сплачених постачальникам —÷ п—÷др€дчикам, зб—÷льшують балансову варт—÷сть груп ќ—.

ўо стосу—‘тьс€ отриманн€ основних фонд—÷в за договорами ф—÷нансового л—÷зингу (оренди) тј” балансова варт—÷сть в—÷дпов—÷дно—„ групи основних фонд—÷в зменшу—‘тьс€ на варт—÷сть основних фонд—÷в, €к—÷ надаютьс€ платником податку у ф—÷нансовий л—÷зинг (оренду) у пор€дку передбаченому дл€ продажу основних фонд—÷в. ѕри цьому л—÷зингоотримувач (орендатор) зб—÷льшу—‘ балансову варт—÷сть в—÷дпов—÷дно—„ групи основних фонд—÷в у пор€дку передбаченому дл€ придбанн€ основних фонд—÷в.

јмортизац—÷€ витрат на пол—÷пшенн€ основних фонд—÷в, одержаних в оперативний л—÷зинг (оренду).

” раз—÷ коли догов—÷р оперативного л—÷зингу (оренди) зобовтјў€зу—‘ або дозвол€—‘ орендарю зд—÷йснювати пол—÷пшенн€ обтјў—‘кта оперативного л—÷зингу, орендар може зб—÷льшити (створити) балансову варт—÷сть в—÷дпов—÷дно—„ групи основних фонд—÷в на варт—÷сть фактично проведених пол—÷пшень.

ѕри цьому орендарем не врахову—‘тьс€ балансова варт—÷сть обтјў—‘кта оперативного л—÷зингу (оренди) за вин€тком вартост—÷ фактично проведених його пол—÷пшень.

Ѕ—÷льш детально розгл€немо питанн€ поточного —÷ кап—÷тального ремонту, реконструкц—÷—„, модерн—÷зац—÷—„, техн—÷чного переозбро—‘нн€ та —÷нших вид—÷в пол—÷пшень основних фонд—÷в.

як зазначено в «акон—÷ ”кра—„ни "ѕро оподаткуванн€ прибутку п—÷дпри—‘мствтјЁ, [2] платники податку мають право прот€гом зв—÷тного року в—÷днести до валових витрат будь-€к—÷ витрати, повтјў€зан—÷ з пол—÷пшенн€м основних фонд—÷в, у сум—÷ що не перевищу—‘ птјў€ть в—÷дсотк—÷в сукупно—„ балансово—„ вартост—÷  груп основних фонд—÷в на початок зв—÷тного року.

¬итрати, що перевищують зазначену суму, в—÷днос€тьс€ на зб—÷льшенн€ балансово—„ вартост—÷ груп 2 —÷ 3 (балансово—„ вартост—÷ окремого обтјў—‘кта основних фонд—÷в групи 1) та п—÷дл€гають амортизац—÷—„ за нормами, передбаченими дл€ в—÷дпов—÷дних основних фонд—÷в.

¬—÷дпов—÷дно до пп.8.7.1 п.8.7 ст.8 «акону ”кра—„ни "ѕро оподаткуванн€ прибутку п—÷дпри—‘мствтјЁ [2] п—÷дпри—‘мства на початку року повинн—÷ встановити граничну суму витрат на пол—÷пшенн€ ќ‘, що може бути включена у валов—÷ витрати. Ќ—÷€к—÷ зм—÷ни у вартост—÷ ќ‘ на цю суму (квоту) не впливають. ќбл—÷к витрат на пол—÷пшенн€ ќ‘ ведетьс€ наростаючим п—÷дсумком —÷з початку року —÷ включа—‘тьс€ у валов—÷ витрати по загальних правилах доти, поки сума витрат не дос€гне встановлено—„ меж—÷.  вота може бути використана за м—÷с€ць або ж може залишитис€ невикористаною прот€гом усього року.

–озгл€немо на приклад—÷ даних п—÷дпри—‘мства "≈л—÷он 2000тјЁ:

—укупна балансова варт—÷сть виробничих основних фонд—÷в на 01.01.2000р - 125000 грн. «а даними балансу:

“аблиц€ 2.3.

ѕоказники

√рупа –∆

√рупа –∆–∆

√рупа –∆–∆–∆

–азом

Ѕалансова варт—÷сть

80000

20000

25000

125000


Ќа прот€з—÷ першого кварталу зд—÷йснений поточний ремонт прим—÷щенн€ на суму 3000 грн. (без ѕƒ¬). ѕридбан—÷ основн—÷ фонди групи 2 на суму 8000 грн. Ќа прот€з—÷ другого кварталу зд—÷йснена модерн—÷зац—÷€ основних фонд—÷в групи 2 на суму 6000 грн. (без ѕƒ¬). ѕродан—÷ обтјў—‘кти основних фонд—÷в групи 2 на суму 2100 грн., перв—÷сна варт—÷сть €ких - 4000 грн. (без ѕƒ¬).

¬ третьому квартал—÷ операц—÷—„. з основними фондами не зд—÷йснювались.

ќперац—÷—„ в—÷дображаютьс€ в наступному пор€дку:

1. –озрахунок амортизац—÷—„ за –∆ квартал:

“аблиц€ 2.4.

√рупи

–озрахунок

—ума (грн.)

ѕроводка

√рупа –∆

80000х1,25%

1000

 т - 131

√рупа 2

20000х6,25%

1250

 т - 131

√рупа 3

25000х3,75%

938

 т - 131

–азом


3188



2. —писанн€ витрат на поточний ремонт в першому квартал—÷. Ѕалансова варт—÷сть основних фонд—÷в на 01.01.2000 р. - 125000 грн.

Ћ—÷м—÷т суми €ка в—÷дноситьс€ до валових витрат (125000х5%), - 6250грн. ¬икористано в I квартал—÷ 3000грн.

«алишок на 01.04.2000р.                                        3250грн.

ƒт 91                 т 631                                                3000грн


3 ѕридбанн€ основних фонд—÷в (введен—÷ в експлуатац—÷ю):

ƒт 104         т 152                                                8000грн.


4.–озрахунок бази амортизац—÷—„ за II квартал .

“аблиц€ 2.5.

ѕоказники

√рупа –∆

√рупа –∆–∆

√рупа –∆–∆–∆

–азом

Ѕалансова варт—÷сть

79000

26750

24062

129812


5.–озрахунок амортизац—÷—„ за II квартал.

“аблиц€ 2.6.

√рупи

–озрахунок
—ума (грн.)
ѕроводка

√рупа –∆

79000х1,25%

988

 т тј” 131

√рупа 2

26750х6,25%

1672

 т тј” 131

√рупа 3

24062х3,75%

902

 т тј” 131

–азом


3562



6. —писанн€ витрат на поточний ремонт в II квартал—÷.

«алишок л—÷м—÷ту по 01.04.2000р                                3250грн.

¬икористано                                                        3250грн.

«алишок на 01.07.2000 р.                                         тј”

ƒт 91         т 2631                                                3250грн.


7. ѕродаж основних фонд—÷в групи 2

“аблиц€ 2.7.

є

«м—÷ст операц—÷—„

ƒт

 т

—ума (грн)

1

¬—÷двантаженн€ ќ‘ по ц—÷н—÷ продажу

361

742

2100

2

ѕƒ¬ в сум—÷ продажу

742

641

350

3

—писанн€ ќ‘ по обл—÷ков—÷й вартост—÷

742

104

4000

4

—писанн€ суми перевищен—÷й обл—÷ково—„ вартост—÷ над ц—÷ною продажу

4000-(2100-350)


131


742


2250


8. –озрахунок бази амортизац—÷—„ III кварталу.

“аблиц€ 2.8.

ѕоказники

√рупа –∆

√рупа –∆–∆

√рупа –∆–∆–∆

–азом

Ѕалансова варт—÷сть

78012

22978

23160

124150


9. –озрахунок амортизац—÷—„ за III квартал.

“аблиц€ 2.9.

√рупи

–озрахунок

—ума (грн)

ѕроводка

√рупа –∆

78012х1,25%

975

 т тј” 131

√рупа 2

22978х6,25%

1436

 т тј” 131

√рупа 3

23160х3,75%

869

 т тј” 131

–азом


3280



10.“аблиц€ бухгалтерських проводок:

“аблиц€ 2.10.

є

«м—÷ст операц—÷—„

ƒт

 т

—ума (грн)

–∆ кв.

Ќарахуванн€ амортизац—÷—„ гр.1

23

131

1000


Ќарахуванн€ амортизац—÷—„ гр.2

23

131

1250


Ќарахуванн€ амортизац—÷—„ гр.3

23

131

938


—писанн€ вартост—÷ ремонту

91

631

3000


ѕридбанн€ ќ‘ гр.2

104

152

8000

–∆–∆ кв.

Ќарахуванн€ амортизац—÷—„ гр.1

23

131

988


Ќарахуванн€ амортизац—÷—„ гр.2

23

131

1672


Ќарахуванн€ амортизац—÷—„ гр.3

23

131

902


—писанн€ вартост—÷ ремонту

91

631

3250


ѕродаж ќ‘ гр.2

361

742

742

641

2100

350

742

131

104

742

4000

2250

–∆–∆–∆ кв.

Ќарахуванн€ амортизац—÷—„ гр.1

23

131

975


Ќарахуванн€ амортизац—÷—„ гр.2

23

131

1436


Ќарахуванн€ амортизац—÷—„ гр.3

23

131

869

Ѕалансова варт—÷сть основних засоб—÷в, що стосу—‘тьс€ бухгалтерського обл—÷ку, —‘ сума за €кою основн—÷ засоби наведен—÷ в баланс—÷ п—÷сл€ вирахуванн€ суми накопичено—„ амортизац—÷—„ (накопиченого зносу).

Ѕалансова варт—÷сть основних засоб—÷в може зм—÷нюватись не лише в насл—÷док амортизац—÷—„ та переоц—÷нки, а й в результат—÷ додаткових витрат, понесених п—÷дпри—‘мством п—÷сл€ надходженн€ обтјў—‘кта.

ѕ—÷сл€ надходженн€ основних засоб—÷в п—÷дпри—‘мство може мати витрати, повтјў€зан—÷ з —„хньою експлуатац—÷—‘ю або пол—÷пшенн€м —„х стану. ѕ—÷дх—÷д до в—÷дображенн€ таких витрат в бухгалтерському обл—÷ку залежить в—÷д —„хнього впливу на майбутн—÷ економ—÷чн—÷ вигоди, що оч—÷куютьс€ в—÷д використанн€ обтјў—‘кта (рис. 2.).













–ис. 2. ѕ—÷дходи до обл—÷ку витрат, повтјў€заних з утриманн€м основних засоб—÷в.

¬итрати повтјў€зан—÷ з пол—÷пшенн€м стану основних засоб—÷в, що призвод€ть до зб—÷льшенн€ оч—÷куваних майбутн—÷х економ—÷чних вигод, включаютьс€ до балансово—„ вартост—÷ основних засоб—÷в.

ѕрикладом такого пол—÷пшенн€ —‘:

  • модерн—÷зац—÷€ обтјў—‘кта основних засоб—÷в з метою подовженн€ строку його корисно—„ експлуатац—÷—„ або зб—÷льшенн€ його виробничо—„ потужност—÷;
  • зам—÷на окремих частин верстата дл€ п—÷двищенн€ €кост—÷ продукц—÷—„, €ка виробл€—‘тьс€;
  • впровадженн€ б—÷льш ефективного технолог—÷чного процесу, що дало змогу зменшити перв—÷сно оц—÷нен—÷ виробнич—÷ витрати.

–ƒ два вар—÷анти в—÷дображенн€ в обл—÷ку витрат, повтјў€заних з пол—÷пшенн€м основних засоб—÷в.

ѕри першому вар—÷ант—÷ сума витрат на пол—÷пшенн€ спису—‘тьс€ на рахунок "ќсновн—÷ засобитјЁ:

ƒт рахунку "ќсновн—÷ засобитјЁ;

 т рахунку "√рошов—÷ коштитјЁ або —÷нших рахунк—÷в.

ѕри другому вар—÷ант—÷ сума витрат на пол—÷пшенн€  спису—‘тьс€ на зменшенн€ накопиченого зносу:

ƒт рахунку "«нос основних засоб—÷втјЁ;

 т рахунку "√рошов—÷ коштитјЁ або —÷нших рахунк—÷в.

¬итрати на ремонт —÷ обслуговуванн€ основних засоб—÷в звичайно зд—÷йснюютьс€ дл€ в—÷дновленн€ або п—÷дтриманн€ оч—÷куваних в—÷д них майбутн—÷х економ—÷чних вигод. „ерез це так—÷ видатки списуютьс€ в момент —„х виникненн€.

¬ податковому обл—÷ку в—÷дображенн€ таких витрат не залежить в—÷д —„хнього впливу на майбутн—÷ економ—÷чн—÷ вигоди, що оч—÷куютьс€ в—÷д використанн€ обтјў—‘кту.

ѕ—÷дпри—‘мство "≈л—÷он 2000тјЁ 10.01.2000 р. придбало, дл€ "асних потреб, комптјўютер Celeron 460 Intel варт—÷стю 6600 грн.

“аблиц€ 2.11.

Ѕухгалтерський обл—÷к

—ума, грн

ѕодатковий обл—÷к

—ума, грн

ѕерв—÷сна варт—÷сть

6600

Ѕалансова варт—÷сть –∆–∆ групи

24000

«нос

1650

Ѕалансова варт—÷сть

4950


Ќа прот€з—÷ –∆–∆–∆ кв. 2000 року зд—÷йснен—÷ витрати на ремонт в сум—÷ 1500 грн. ј також зд—÷йснен—÷ витрати на модиф—÷кац—÷ю обтјў—‘кта, що зб—÷льшили його виробнич—÷ потужност—÷ в сум—÷ 3750 грн.

“аблиц€ 2.12.

Ѕухгалтерський обл—÷к

—ума, грн.

ѕодатковий обл—÷к

—ума, грн.

ѕерв—÷сна варт—÷сть

10350

Ѕалансова варт—÷сть –∆–∆ групи

24000

«нос

1650

Ѕалансова варт—÷сть

8700

¬итрати

1500

¬алов—÷ витрати

5250


ќтже, балансова варт—÷сть обтјў—‘кта в бухгалтерському обл—÷ку зб—÷льшилась на суму 3750 грн., в той же час €к балансова варт—÷сть –∆–∆ групи залишилась незм—÷нною.

÷е ще раз п—÷дкреслю—‘ в—÷дм—÷нност—÷ в обл—÷ках (податковому та бухгалтерському) та необх—÷дн—÷сть веденн€ кожного за окремими правилами встановленими законодавством.


2.3. ќбл—÷к амортизац—÷—„ —÷ зносу основних засоб—÷в.


’арактерною рисою основних фонд—÷в (засоб—÷в) —‘ —„хн€ тривала участь у виробничому процес—÷ з—÷ збер—÷ганн€м основних особливостей —÷ початково—„ форми. ѕроте прот€гом строку експлуатац—÷—„ основних засоб—÷в втрачають сво—„ споживч—÷ —÷ ф—÷зичн—÷ €кост—÷ —÷ в остаточному п—÷дсумку стають непридатними до експлуатац—÷—„.

ћатер—÷альне зношуванн€ основних фонд—÷в (засоб—÷в) ма—‘ назву ф—÷зичний знос. ¬трачаючи початков—÷ €кост—÷, основн—÷ засоби перенос€ть свою варт—÷сть на готову продукц—÷ю (роботи, послуги). «а пер—÷од експлуатац—÷—„ початкова варт—÷сть основних фонд—÷в (засоб—÷в) повинна бути ц—÷лком перенесена на готову продукц—÷ю. ÷ей забезпечу—‘тьс€ щор—÷чними в—÷драхуванн€ми, що називаютьс€ амортизац—÷йними в—÷драхуванн€ми.

“аким чином, амортизац—÷€ - це процес перенесенн€ вартост—÷ основних фонд—÷в (засоб—÷в) на вироблену продукц—÷ю (роботи, послуги). « —÷ншого боку, амортизац—÷€ - це грошове вираженн€ зносу, що провадитьс€ з метою в—÷дновленн€ вартост—÷ основних засоб—÷в у процес—÷ виробництва.

« метою оподаткуванн€, «аконом ”кра—„ни "ѕро оподаткуванн€ прибутку п—÷дпри—‘мствтјЁ [2] встановлен—÷ норми амортизац—÷—„ у в—÷дсотках до балансово—„ вартост—÷ кожно—„ з груп основних фонд—÷в на початок зв—÷тного (податкового) пер—÷оду в розм—÷рах, що наведен—÷ в таблиц—÷ 2.1.

¬—÷дпов—÷дно до «акону "ѕро внесенн€ зм—÷н до де€ких законодавчих акт—÷в ”кра—„ни з питань оподаткуванн€тјЁ в—÷д 02.03.2000р. є1523-–∆–∆–∆ встановлен—÷ норми амортизац—÷—„ (груп 1-3) використовуютьс€ з 01.04.2000р. до 31.12.2000р. з коеф—÷ц—÷—‘нтом 0,8 [3].

ѕлатник податку може самост—÷йно прийн€ти р—÷шенн€ про прискорену амортизац—÷ю основних засоб—÷в групи 3.

«азначене р—÷шенн€ не може бути прийн€то платниками податку, що випускають продукц—÷ю (роботи, послуги), ц—÷ни (тарифи) на €к—÷ встановлюютьс€ (регулюютьс€) державою. ќбл—÷к таких основних засоб—÷в регулю—‘тьс€ окремо по кожному обтјў—‘кту.

јмортизац—÷йн—÷ в—÷драхуванн€ нараховуютьс€ на балансову варт—÷сть таких обтјў—‘кт—÷в, €ка дор—÷вню—‘ —„х перв—÷сн—÷й вартост—÷, зб—÷льшен—÷й на суму витрат, повтјў€заних з покращанн€м таких засоб—÷в.

як зазначалось вище балансова варт—÷сть групи основних засоб—÷в на початок зв—÷тного пер—÷оду дл€ розрахунку амортизац—÷йних в—÷драхувань розрахову—‘тьс€ за формулою, наведеною у пункт—÷ 2.1.

ќсновн—÷ засоби в процес—÷ —„х використанн€ зношуютьс€, стар—÷ють в—÷д чого —„х перв—÷сна варт—÷сть зменшу—‘тьс€. √рошове вираженн€ втрати обтјў—‘ктом сво—„х ф—÷зичних та техн—÷ко-економ—÷чних €костей назива—‘тьс€ зносом основних засоб—÷в. «нос основних засоб—÷в в—÷добража—‘тьс€ в баланс—÷ окремою статтею. ‘актори, €к—÷ обмежують строк експлуатац—÷—„ обтјў—‘кта основних засоб—÷в, можуть бути под—÷лен—÷ на дв—÷ основн—÷ групи: ф—÷зичн—÷ та функц—÷ональн—÷.

ƒо ф—÷зичних в—÷днос€тьс€ знос, €кий виника—‘ в ход—÷ господарсько—„ експлуатац—÷—„ обтјў—‘кта, псуванн€ з плином часу, пошкодженн€ та руйнуванн€.

ƒо функц—÷ональних в—÷днос€тьс€ т—÷ причини, €к—÷ обмежують строк експлуатац—÷—„ обтјў—‘кта основних засоб—÷в, незважаючи на —„х ф—÷зичну повноц—÷нн—÷сть. ¬ кра—„нах з розвиненою економ—÷кою широко розповсюджене таке €вище, €к стар—÷нн€ виробничого обладнанн€ в результат—÷ по€ви ново—„ техн—÷ки та технолог—÷—„. “ехнолог—÷чна нев—÷дпов—÷дн—÷сть виника—‘ в тому випадку, коли ф—÷зично повноц—÷нний обтјў—‘кт переста—‘ в—÷дпов—÷дати д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мства.

Ѕухгалтерський обл—÷к амортизац—÷—„ регламенту—‘тьс€ ѕЅќ 7 [12]. ¬—÷дпов—÷дно до п.4 ѕЅќ 7 [12] пон€тт€ "амортизац—÷€тјЁ визначене €к систематичний розпод—÷л вартост—÷, що амортизу—‘тьс€ необоротних актив—÷в прот€гом терм—÷ну —„хнього корисного використанн€ (експлуатац—÷—„).

Ѕухгалтерський обл—÷к зносу основних засоб—÷в ведетьс€ на рахунку 13 "«нос необоротних актив—÷втјЁ субрахунку 131 "«нос основних засоб—÷втјЁ, на €кому узагальню—‘тьс€ —÷нформац—÷€ про суму зносу тих необоротних актив—÷в, обл—÷к €ких ведетьс€ на рахунку 10 "ќсновн—÷ засобитјЁ (кр—÷м 101 "«емельн—÷ д—÷л€нкитјЁ).

¬—÷дпов—÷дно до п.5.2. ѕЅќ 7 [12] до основних засоб—÷в в—÷днос€тьс€ —÷ —÷нш—÷ необоротн—÷ активи, €к—÷ обл—÷ковуютьс€ на рахунку 11 "–∆нш—÷ необоротн—÷ активитјЁ. Ѕухгалтерський обл—÷к зносу —÷нших нематер—÷альних актив—÷в ведетьс€ на субрахунку 132 "«нос —÷нших необоротних актив—÷втјЁ.

ќб'—‘ктом амортизац—÷—„ —‘ основн—÷ засоби. ќдиницею обл—÷ку основних засоб—÷в —‘ об'—‘кт основних засоб—÷в. ќтже, амортизац—÷€ нарахову—‘тьс€ на кожний конкретний об'—‘кт основних засоб—÷в, а нарахувати амортизац—÷ю - значить, визначити (розрахувати) ту частину амортизу—‘мо—„ вартост—÷ об'—‘кту необоротних актив—÷в, що повинна бути в—÷днесена до витрат поточного пер—÷оду.

¬—÷дпов—÷дно до ѕЅќ 7 [12] не нарахову—‘тьс€ амортизац—÷€ на такий специф—÷чний об'—‘кт основних засоб—÷в €к земл€ (у бухгалтерському обл—÷ку субрахунок 101 "«емельн—÷ д—÷л€нкитјЁ), строк корисного використанн€ €ко—„ необмежений. –∆ це - —‘диний вин€ток —÷з загального правила.

Ѕазою дл€ нарахуванн€ амортизац—÷—„ —‘ варт—÷сть, що п—÷дл€га—‘ амортизац—÷—„ - в—÷дпов—÷дно до визначенн€, наведеному в п. 4 ѕЅќ 7 [12], варт—÷сть, що п—÷дл€га—‘ амортизац—÷—„ - це "початкова або переоц—÷нена варт—÷сть необоротних актив—÷в за в—÷драхуванн€м —„хньо—„ л—÷кв—÷дац—÷йно—„ вартост—÷тјЁ. якщо л—÷кв—÷дац—÷йна варт—÷сть дор—÷вню—‘ нулю, то варт—÷сть, що п—÷дл€га—‘ амортизац—÷—„ дор—÷вню—‘ початков—÷й або переоц—÷нен—÷й. “аким чином, варт—÷сть €ка амортизу—‘тьс€ може бути менша початково—„ або переоц—÷нено—„, може дор—÷внювати —„й, але не може перевищувати цю варт—÷сть.

Ќарахуванн€ амортизац—÷—„ почина—‘тьс€ з м—÷с€ц€, що сл—÷ду—‘ за м—÷с€цем, у €кому об'—‘кт основних засоб—÷в став придатним дл€ корисного використанн€. јмортизац—÷€ нарахову—‘тьс€ щом—÷с€ц€ прот€гом усього строку корисного використанн€ об'—‘кта. Ќарахуванн€ амортизац—÷—„ припин€—‘тьс€ починаючи з м—÷с€ц€, що сл—÷ду—‘ за м—÷с€цем вибутт€ об'—‘кта основних засоб—÷в. Ќарахуванн€ амортизац—÷—„ зд—÷йсню—‘тьс€ прот€гом терм—÷ну корисного використанн€ (експлуатац—÷—„) об'—‘кту, що встановлю—‘тьс€ п—÷дпри—‘мством при визнанн—÷ цього об'—‘кта активом (при зарахуванн—÷ на баланс), —÷ припин€—‘тьс€ на пер—÷од його реконструкц—÷—„, модерн—÷зац—÷—„, добудуванн€, дообладнанн€ —÷ консервац—÷—„. ќдночасно, необх—÷дно мати на уваз—÷, що у податковому обл—÷ку у раз—÷ виведенн€ з експлуатац—÷—„ окремих обтјў—‘кт—÷в фонд—÷в груп 2 —÷ 3 у звтјў€зку з —„х кап—÷тальним ремонтом, реконструкц—÷—‘ю, модерн—÷зац—÷—‘ю та консервац—÷—‘ю балансова варт—÷сть груп не зм—÷ню—‘тьс€, тобто амортизац—÷€ продовжу—‘ нараховуватись.

ѕ—÷д терм—÷ном корисного використанн€ розум—÷—‘тьс€ оч—÷куваний пер—÷од часу, прот€гом €кого необоротн—÷ активи будуть використовуватис€ п—÷дпри—‘мством або з —„хн—÷м використанн€м буде зроблений (виконаний) оч—÷куваний п—÷дпри—‘мством обс€г продукц—÷—„ (роб—÷т, послуг).

ћетод нарахуванн€ амортизац—÷—„ вибира—‘тьс€ п—÷дпри—‘мством самост—÷йно з урахуванн€м оч—÷куваного способу одержанн€ економ—÷чних вигод в—÷д його використанн€. якщо оч—÷куваний спос—÷б одержанн€ економ—÷чних вигод зм—÷ню—‘тьс€, може бути обраний —÷нший метод нарахуванн€ амортизац—÷—„.

“аким чином, п—÷дпри—‘мство повинно по кожному об'—‘кт—÷ основних засоб—÷в визначити л—÷кв—÷дац—÷йну варт—÷сть, терм—÷н корисного використанн€ об'—‘кта —÷ метод нарахуванн€ амортизац—÷—„.

ƒл€ визначенн€ вартост—÷, €ка п—÷дл€га—‘ амортизац—÷—„ п—÷дпри—‘мство повинно визначити л—÷кв—÷дац—÷йну варт—÷сть.

ѕ—÷д л—÷кв—÷дац—÷йною варт—÷стю розум—÷—‘тьс€ сума кошт—÷в або варт—÷сть —÷нших актив—÷в, що п—÷дпри—‘мство оч—÷ку—‘ одержати в—÷д реал—÷зац—÷—„ (л—÷кв—÷дац—÷—„) необоротних актив—÷в п—÷сл€ зак—÷нченн€ строку —„хнього корисного використанн€ (експлуатац—÷—„), за в—÷драхуванн€м витрат, пов'€заних —÷з продажем (л—÷кв—÷дац—÷—‘ю).

Ќаприклад, п—÷дпри—‘мство придбало автомоб—÷ль за 50 000 грн. —÷ розрахову—‘ продати його через 5 рок—÷в за 8 000 грн., а витрати на реал—÷зац—÷ю оч—÷куютьс€ в межах 1 000 грн., тод—÷ варт—÷сть автомоб—÷л€, що п—÷дл€га—‘ амортизац—÷—„, дор—÷вню—‘: 50 000 - (8 000 - 1 000) = 43 000 грн.

Ќеобх—÷дно в—÷дзначити, що на практиц—÷ досить важко передбачити л—÷кв—÷дац—÷йну варт—÷сть основних засоб—÷в у момент —„х надходженн€. ” зв'€зку з цим, у випадку €кщо —„х л—÷кв—÷дац—÷йна варт—÷сть незначна або нема—‘ можливост—÷ зд—÷йснити —„—„ оц—÷нку, зазвичай вважа—‘тьс€, що л—÷кв—÷дац—÷йна варт—÷сть об'—‘кта дор—÷вню—‘ нулю, що передбачено в обл—÷ков—÷й пол—÷тиц—÷ “ќ¬ "≈л—÷он 2000тјЁ

“ерм—÷н корисного використанн€ об'—‘кту - ключове пон€тт€ дл€ визначенн€ метод—÷в амортизац—÷—„. Ќа практиц—÷ визначити строк корисно—„ експлуатац—÷—„ в момент визнанн€ об'—‘кта активом, тобто в момент одержанн€ об'—‘кта, а не в момент введенн€ його в експлуатац—÷ю, достатньо складно.

п.24 ѕЅќ 7 [12] установлений т—÷льки перел—÷к фактор—÷в, що необх—÷дно враховувати при визначенн—÷ строку експлуатац—÷—„ (використанн€) об'—‘кта:

- оч—÷куване використанн€ об'—‘кта п—÷дпри—‘мством з обл—÷ком його потужност—÷ або продуктивност—÷;

- ф—÷зичний —÷ моральний знос, що передбача—‘тьс€;

- правов—÷ або под—÷бн—÷ обмеженн€ щодо строк—÷в використанн€ об'—‘кта й —÷нш—÷ чинники.

як бачимо, визначенн€ строку використанн€ провадитьс€ не розрахунковим, а експертним шл€хом. ” основ—÷ цього визначенн€ - виробничий план п—÷дпри—‘мства —÷ план розвитку —÷ п—÷двищенн€ ефективност—÷ п—÷дпри—‘мства. „им б—÷льш тривалий терм—÷н використанн€ об'—‘кта встановлений, тим менша сума зносу буде включена у витрати п—÷дпри—‘мства —÷ тим меншу, за —÷нших р—÷вних умов, можна буде встановити ц—÷ну або тим б—÷льшим визнати прибуток. ќск—÷льки терм—÷н корисно—„ експлуатац—÷—„ визнача—‘тьс€ виход€чи, —÷з корисност—÷ об'—‘кта основних засоб—÷в дл€ конкретного п—÷дпри—‘мства, в—÷н може бути коротше нормативного (техн—÷чний, економ—÷чний) строку експлуатац—÷—„. “аким чином, терм—÷н корисно—„ експлуатац—÷—„ в—÷дбива—‘ нам—÷ри кер—÷вництва п—÷дпри—‘мства щодо використанн€ певного об'—‘кта основних засоб—÷в з урахуванн€м накопиченого досв—÷ду й оц—÷нки ринково—„ ситуац—÷—„.

ќск—÷льки фактичн—÷ умови використанн€ об'—‘кта основних засоб—÷в в—÷др—÷зн€ютьс€ в—÷д тих, що оч—÷кувалис€ при визнанн—÷ об'—‘кта активом, то п—÷дпри—‘мство ма—‘ право зм—÷нити строк корисного використанн€ основних засоб—÷в "у випадку зм—÷ни оч—÷куваних економ—÷чних вигод в—÷д його використанн€тјЁ.

«м—÷на строку корисно—„ експлуатац—÷—„ об'—‘кта може провадитис€:

а) у б—÷к зб—÷льшенн€;

б) у б—÷к зменшенн€.

«б—÷льшенн€ строку корисно—„ експлуатац—÷—„ означа—‘, що надал—÷ сума амортизац—÷—„ зменшу—‘тьс€. ѕЅќ 7 [12] не потребу—‘ зм—÷ни нараховано—„ ран—÷ше амортизац—÷—„. ” п.25 м—÷ститьс€ вимога нарахуванн€ амортизац—÷—„ виход€чи з нового строку корисного використанн€ "починаючи з м—÷с€ц€, що сл—÷ду—‘ за м—÷с€цем зм—÷ни строку корисного використанн€тјЁ. “аке можливо, €кщо терм—÷н корисного використанн€ об'—‘кта зм—÷нений до його зак—÷нченн€. якщо ж терм—÷н використанн€ об'—‘кта вже минув —÷ залишкова варт—÷сть дор—÷вню—‘ нулю (що можливо т—÷льки при пр€мол—÷н—÷йному —÷ виробничому методах), то продовженн€ нарахуванн€ амортизац—÷—„ неможливо. “ому €кщо "ц—÷лком зношенийтјЁ за даними обл—÷ку об'—‘кт продовжу—‘ використовуватис€, то це —‘ п—÷дставою дл€ його дооц—÷нки —÷ встановленн€ нового строку корисного використанн€.

якщо терм—÷н використанн€ об'—‘кта зменшу—‘тьс€, то це означа—‘, що надал—÷ буде нараховуватис€ б—÷льше амортизац—÷—„, чим ран—÷ше.



¬раховуючи вищезазначене, в таблиц—÷ 2.13. в—÷дображено строки корисно—„ експлуатац—÷—„ по де€ких основних засобах, встановлен—÷ на базовому п—÷дпри—‘мств—÷ “ќ¬ "≈л—÷он 2000тјЁ.

“аблиц€ 2.13.


є

п/п

ќбтјў—‘кти основних засоб—÷в

—трок корисно—„ експлуатац—÷—„.

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

14

15

√рупа –∆.

1

Ћ—÷н—÷€ електропередач















+

2

Ѕуд—÷вл€  цеху















+

3

«аб—÷р камтјў€ний















+

4

Ѕуд—÷вл€  котельно—„















+

5

јдм—÷н—÷стративна буд—÷вл€















+

√рупа –∆–∆

6

“ранспортний автомоб—÷ль










+






7

јвтомоб—÷ль загального використанн€






+










8

—толи двотумбов—÷



+













9

 омптјўютер




+












√рупа –∆–∆–∆

10

 ран загально використанн€










+






11

Ћеб—÷дка








+








12

¬ерстат металор—÷жучий




+












13

ѕрес г—÷дравл—÷чний





+












ќск—÷льки строк корисно—„ експлуатац—÷—„ основних засоб—÷в групу—‘тьс€ на попередн—÷х оц—÷нках кер—÷вництва п—÷дпри—‘мства, його сл—÷д пер—÷одично перегл€дати.

якщо в результат—÷ анал—÷зу зтјў€су—‘тьс€, що оч—÷куваний строк корисно—„ експлуатац—÷—„ обтјў—‘кта основних засоб—÷в сутт—‘во в—÷др—÷зн€—‘тьс€ в—÷д попередн—÷х оц—÷нок (внасл—÷док модерн—÷зац—÷—„ устаткуванн€, зм—÷ни попиту на продукц—÷ю, €ка виготовл€—‘тьс€, з його використанн€м, тощо), сл—÷д скоригувати суми амортизац—÷—„ в поточному та майбутн—÷х пер—÷одах.

” раз—÷, €кщо оч—÷куваний спос—÷б отриманн€ економ—÷чно—„ вигоди в—÷д активу сутт—‘во зм—÷нивс€, потр—÷бно в—÷дпов—÷дно зм—÷нити метод його амортизац—÷—„.

¬—÷дпов—÷дно до п.30 ѕЅќ 7 [12] суму нараховано—„ амортизац—÷—„ вс—÷ п—÷дпри—‘мства в—÷дображають зб—÷льшенн€м суми витрат п—÷дпри—‘мства —÷ зносу необоротних актив—÷в.

ƒл€ в—÷дображенн€ нараховано—„ амортизац—÷—„, €к зазначалось вище, використовують регулюючий субрахунок, €кий ма—‘ назву "«нос основних засоб—÷втјЁ

Ќарахована амортизац—÷€ включа—‘тьс€ до складу витрат на виробництво рахунок 23, загальновиробничих витрат рахунок 91, адм—÷н—÷стративних витрат рахунок 92, витрат на збут рахунок 93, —÷нших витрат операц—÷йно—„ д—÷€льност—÷ рахунок 94 у залежност—÷ в—÷д того, дл€ €ких ц—÷лей використову—‘тьс€ об'—‘кт основних засоб—÷в.

ѕ—÷дпри—‘мства, що використовують рахунки класу 8, до включенн€ нараховано—„ амортизац—÷—„ до складу витрат "пропускаютьтјЁ нарахован—÷ суми через рахунок 83 "јмортизац—÷€тјЁ.

ƒебет 83 "јмортизац—÷€тјЁ

 редит субрахунку 131 "«нос основних засоб—÷втјЁ

якщо п—÷дпри—‘мство не використову—‘ рахунки класу 8, то обл—÷к амортизац—÷йних в—÷драхувань в—÷дображаютьс€ наступними проводками:

ƒебет 23 "¬иробництвотјЁ, рахунк—÷в класу 9 "¬итрати д—÷€льност—÷тјЁ

 редит субрахунку 131 "«нос основних засоб—÷втјЁ.

ќтже частину амортизац—÷йних в—÷драхувань (наприклад адм—÷н—÷стративних будинк—÷в) включають до складу витрат зв—÷тного пер—÷оду та в—÷дображають у «в—÷т—÷ про прибутки та збитки, а частину (наприклад амортизац—÷ю виробничого обладнанн€) тј” до складу запас—÷в (незавершеного виробництва або готово—„ продукц—÷—„), €к—÷ навод€ть у баланс—÷.

якщо ж обтјў—‘кти основних засоб—÷в використовуютьс€ в кап—÷тальному буд—÷вництв—÷ або осво—‘нн—÷ нових виробництв, агрегат—÷в —÷ т.—÷н., то тод—÷ нарахуванн€ амортизац—÷—„ в—÷добража—‘тьс€ бухгалтерськими проводками:

ƒебет 15 " ап—÷тальн—÷ —÷нвестиц—÷—„тјЁ —÷ 39 "¬итрати майбутн—÷х пер—÷од—÷втјЁ;

 редит субрахунку 131 "«нос основних засоб—÷втјЁ.

Ќарахуванн€ амортизац—÷—„ законсервованих основних засоб—÷в зд—÷йсню—‘тьс€ т—÷льки дл€ груп 2 тј” 3. ¬—÷дображенн€ нарахуванн€ амортизац—÷—„ в—÷дбува—‘тьс€ наступною проводкою:

ƒебет 93 "¬итрати на збуттјЁ

 редит 131 "«нос основних засоб—÷втјЁ.

ќск—÷льки дл€ малих п—÷дпри—‘мств характерним —‘ обл—÷к амортизац—÷йних в—÷драхувань з використанн€м 8 класу рахунк—÷в, в—÷дпов—÷дно —÷ базове п—÷дпри—‘мство “ќ¬ "≈л—÷он 2000тјЁ використову—‘ в обл—÷ку амортизац—÷йних в—÷драхувань рахунки 8 класу.

ѕ—÷дпри—‘мство нарахувало в зв—÷тному пер—÷од—÷ амортизац—÷ю виробничих основних засоб—÷в у сум—÷ 840 грн., загальновиробничих основних засоб—÷в - у сум—÷ 170 грн., а також адм—÷н—÷стративних ќ« - 240 грн. Ѕухгалтерський обл—÷к зазначених операц—÷й приведений у таблиц—÷ 2.14.

“аблиц€ 2.14.

є

п\п


«м—÷ст операц—÷—„

 ореспонденц—÷€ рах-—÷в з 01.01.2000р.

—ума грн.

ƒебет

 редит

1

Ќарахована амортизац—÷€ виробничих ќ«.

23

83

840

«агальновиробничих ќ«

91

83

170

јдм—÷н—÷стративних ќ«

92

83

240

2

—писанн€ витрат за елементами

83

131

1250



 р—÷м вище наведених метод—÷в в—÷дображенн€ амортизац—÷йних в—÷драхувань в—÷дпов—÷дно до ћ—Ѕќ 16, —‘ можливим застосуванн€ методу амортизац—÷йного фонду. ¬ умовах застосуванн€ методу амортизац—÷йного фонду бухгалтерськ—÷ записи мають певн—÷ особливост—÷ (рис. 3.)

















–ис. 3. ќбл—÷к операц—÷й, повтјў€заних з амортизац—÷—‘ю основних засоб—÷в, в умовах створенн€ амортизац—÷йного фонду.


2.4. ћетоди амортизац—÷—„.


¬ажливим економ—÷чним важелем у систем—÷ державного регулюванн€ амортизац—÷—„ —‘ методи нарахуванн€ амортизац—÷йних в—÷драхувань. ѕ—÷д методом нарахуванн€ амортизац—÷—„ розум—÷ють методи розпод—÷лу вартост—÷ основних фонд—÷в по роках —„хньо—„ служби у певному системному пор€дку. –∆снують р—÷зноман—÷тн—÷ методи нарахуванн€ амортизац—÷—„, що можна розд—÷лити на так зван—÷ 2 основн—÷ групи: методи нормального нарахуванн€ амортизац—÷—„ та методи прискореного нарахуванн€ амортизац—÷—„.

ѕерш—÷ припускають нарахуванн€ залежно в—÷д строку нормально—„ експлуатац—÷—„ об'—‘кта основних засоб—÷в, €к правило, р—÷вном—÷рно й обчислюютьс€ виход€чи з початково—„ вартост—÷ цього об'—‘кта. ƒруг—÷ базуютьс€ на прискоренн—÷ амортизац—÷йного процесу виход€чи з р—÷зноман—÷тних систем прискоренн€ й обчислюютьс€ част—÷ше усього на основ—÷ залишково—„ вартост—÷.

«вичайно перел—÷к можливих конкретних метод—÷в нарахуванн€ амортизац—÷—„ регулю—‘тьс€ державою, але кожне п—÷дпри—‘мство з перел—÷ку вибира—‘ т—÷, що економ—÷чно доц—÷льн—÷ саме дл€ нього.

¬ибраний метод амортизац—÷—„ ма—‘ забезпечити розпод—÷л вартост—÷ активу на систематичн—÷й основ—÷ та в—÷дображати спос—÷б, у €кий економ—÷чна вигода в—÷д цього активу спожива—‘тьс€ п—÷дпри—‘мством.

 ласиф—÷кац—÷ю метод—÷в амортизац—÷—„ основних засоб—÷в наведено на рис. 4.
















–ис. 4.  ласиф—÷кац—÷€ метод—÷в амортизац—÷—„ основних засоб—÷в.


¬—÷дпов—÷дно до пункту 26 ѕЅќ 7 [12] передбачено 5 метод—÷в:

тјв пр€мол—÷н—÷йний;

тјв зменшенн€ залишково—„ вартост—÷;

тјв прискореного зменшенн€ залишково—„ вартост—÷;

тјв кумул€тивний;

тјв виробничий.

ћетод зменшенн€ залишково—„ вартост—÷, метод прискореного зменшенн€ залишково—„ вартост—÷ —÷ кумул€тивний метод об'—‘дну—‘ те, що при —„хньому застосуванн—÷ ма—‘ м—÷iе щор—÷чне зниженн€ суми нараховано—„ амортизац—÷—„. ÷е да—‘ п—÷дставу розгл€дати —„х €к р—÷зновид одного з метод—÷в - методу дигресивно—„ амортизац—÷—„.

÷—÷ методи можуть застосовуватис€ дл€ вс—÷х об'—‘кт—÷в, що обл—÷ковуютьс€ на рахунках 10 —÷ 11. ѕри цьому, дл€ об'—‘кт—÷в, що обл—÷ковуютьс€ на субрахунку 111 "Ѕ—÷бл—÷отечн—÷ фондитјЁ —÷ субрахунку 112 "ћалоц—÷нн—÷ необоротн—÷ матер—÷альн—÷ активитјЁ (в подальшому ћЌћј), може застосовуватис€ спрощений метод нарахуванн€ амортизац—÷—„. јмортизац—÷€ ћЌћј нарахову—‘тьс€ в першому м—÷с€ц—÷ використанн€ обтјў—‘кт—÷в 100% його вартост—÷. ¬арт—÷сний критер—÷й (признак) предмет—÷в, що вход€ть до складу ћЌћј встановлений на р—÷вн—÷ 2000 грн.

¬ищезазначен—÷ положенн€ встановлен—÷ в документ—÷ про обл—÷кову пол—÷тику (ѕоложенн€ про обл—÷кову пол—÷тику “ќ¬ "≈л—÷он 2000тјЁ).

¬—÷дпов—÷дно до п.28 ѕЅќ 7 [12] "ћетод амортизац—÷—„ вибира—‘тьс€ п—÷дпри—‘мством самост—÷йно з урахуванн€м оч—÷куваного способу одержанн€ економ—÷чних вигод в—÷д його використанн€тјЁ.

“аким чином, виб—÷р методу амортизац—÷—„, €кий теж —‘ елементом обл—÷ково—„ пол—÷тики п—÷дпри—‘мства, €вл€—‘ собою не формально-правову, а економ—÷чну проблему.

ћетод амортизац—÷—„ об'—‘кта ќ« перегл€да—‘тьс€ у випадку зм—÷ни оч—÷куваного способу одержанн€ економ—÷чних вигод в—÷д його використанн€. Ќарахуванн€ амортизац—÷—„ по новому метод—÷ почина—‘тьс€ з м—÷с€ц€, що сл—÷ду—‘ за м—÷с€цем ухваленн€ р—÷шенн€ про зм—÷ну методу амортизац—÷—„.

 р—÷м того, останн—÷м абзацом п.26 ѕЅќ 7 [12] п—÷дпри—‘мству надане право "застосовувати норми —÷ методи нарахуванн€ амортизац—÷—„ основних засоб—÷в, передбачен—÷ податковим законодавствомтјЁ, тобто ст.8 «акону ”кра—„ни "ѕро оподаткуванн€ прибутку п—÷дпри—‘мствтјЁ [2].

јле застосуванн€ "норм —÷ метод—÷в нарахуванн€ амортизац—÷—„, передбачених податковим законодавствомтјЁ не усуне розходжень м—÷ж бухгалтерським —÷ податковим обл—÷ком основних фонд—÷в (засоб—÷в).


ѕр€мол—÷н—÷йний метод амортизац—÷—„


÷ей метод забезпечу—‘ р—÷вном—÷рну амортизац—÷ю об'—‘кта прот€гом усього терм—÷ну його користуванн€.

¬—÷дпов—÷дно до пп.1 п.26 ѕЅќ 7 [12] пр€мол—÷н—÷йний метод означа—‘, що р—÷чна сума амортизац—÷—„ визнача—‘тьс€ розпод—÷лом амортизовано—„ вартост—÷ на оч—÷куваний пер—÷од часу використанн€ об'—‘кта основних засоб—÷в.

ѕри використанн—÷ пр€мол—÷н—÷йного методу говор€ть не про р—÷чну норму, а про р—÷чну суму амортизац—÷—„, що визнача—‘тьс€ по формул—÷:




ѕочаткова варт—÷сть —÷нвентарного об'—‘кта ќ— 5000 грн., л—÷кв—÷дац—÷йна варт—÷сть - 500 грн., терм—÷н служби - 10 рок—÷в. –—÷чна сума амортизац—÷—„ ј цього об'—‘кта складе:

ј = (5 000 - 500) : 10 = 450 грн.

Ќа практиц—÷, проте, зручн—÷ше, використовувати пр€мол—÷н—÷йний метод, користуватис€ не р—÷чною сумою амортизац—÷—„, що дл€ кожного об'—‘кта —÷ндив—÷дуальна, а р—÷чною нормою амортизац—÷—„, що можна встановити на групу об'—‘кт—÷в ќ«. –—÷чна норма амортизац—÷—„ при пр€мол—÷н—÷йному метод—÷ визнача—‘тьс€ множенн€м розраховано—„ р—÷чно—„ норми амортизац—÷—„ на початкову варт—÷сть об'—‘кта (за в—÷драхуванн€м його л—÷кв—÷дац—÷йно—„ вартост—÷).

Ќорма амортизац—÷—„ (р—÷чна) визнача—‘тьс€ по формул—÷:


” розгл€нутому приклад—÷ р—÷чна норма амортизац—÷—„ дор—÷вню—‘ 10 % (100 : 10).

ќск—÷льки амортизац—÷€ нарахову—‘тьс€ щом—÷с€ц€, а варт—÷сть, що амортизу—‘тьс€ може зм—÷нюватис€ в зв'€зку з переоц—÷нкою або витратами на пол—÷пшенн€, тому зручн—÷ше користуватис€ м—÷с€чною нормою амортизац—÷—„, що визнача—‘тьс€ д—÷ленн€м р—÷чно—„ норми на 12. ” розгл€нутому випадку м—÷с€чна норма амортизац—÷—„ склада—‘ у в—÷дсотках - 0,833 (10 : 12), а в гривн€х - 37,5.

–озрахунок суми амортизац—÷—„ —÷ залишково—„ вартост—÷ об'—‘кт—÷в при пр€мол—÷н—÷йному метод—÷ покажемо на приклад—÷.

—об—÷варт—÷сть придбаного верстата 20 000 грн., а терм—÷н його корисно—„ експлуатац—÷—„ - 4 роки. ќч—÷ку—‘тьс€, що цей верстат буде мати л—÷кв—÷дац—÷йну варт—÷сть 2000 грн. Ќорма амортизац—÷—„ 1/4, або 25 %. јмортизована варт—÷сть - 18 000 (20 000 - 2 000). ” таблиц—÷ 2.15. наведений розрахунок амортизац—÷—„ методом пр€мол—÷н—÷йного списанн€.

“аблиц€ 2.15.

–оки експлуатац—÷—„

–озрахунок

јмортизац—÷йн—÷ в—÷драхуванн€

Ќакопичена амортизац—÷€ (знос), грн.

«алишкова варт—÷сть, грн.

0

-

-

-

20000

1-й

18000*25%

4500

4500

15500

2-й

18000*25%

4500

9000

11000

3-й

18000*25%

4500

13500

6500

4-й

18000*25%

4500

18000

2000


¬сього

18000




“аким чином, при застосуванн—÷ пр€мол—÷н—÷йного методу амортизу—‘ма варт—÷сть об'—‘кта р—÷вном—÷рно спису—‘тьс€ (розпод—÷л€—‘тьс€) прот€гом терм—÷ну його корисного використанн€. ћетод заснований на припущенн—÷, що сума нараховано—„ амортизац—÷—„ залежить в—÷д терм—÷ну (тривалост—÷) експлуатац—÷—„ об'—‘кта основних засоб—÷в.

ѕри застосуванн—÷ цього методу:

тјв р—÷чна сума амортизац—÷—„ однакова прот€гом усього рок—÷в експлуатац—÷—„ об'—‘кта;

тјв сума зносу накопичу—‘тьс€ р—÷вном—÷рно;

тјв залишкова варт—÷сть об'—‘кта ќ— р—÷вном—÷рно зменшу—‘тьс€ до дос€гненн€ л—÷кв—÷дац—÷йно—„ вартост—÷.

ћетод пр€мол—÷н—÷йного списанн€ ма—‘ сво—„ переваги —÷ недол—÷ки.

ѕереваги даного методу - простота розрахунку —÷ р—÷вном—÷рн—÷сть розпод—÷лу суми амортизац—÷—„ м—÷ж обл—÷ковими пер—÷одами, що забезпечу—‘ пор—÷вн€нн—÷сть соб—÷вартост—÷ продукц—÷—„ з прибутком в—÷д його реал—÷зац—÷—„.

…ого недол—÷ком вважають те, що в—÷н не врахову—‘ моральний знос, розходженн€ у використанн—÷ виробничо—„ потужност—÷ ќ« у р—÷зн—÷ роки —„хньо—„ експлуатац—÷—„ —÷ необх—÷дн—÷сть зб—÷льшенн€ витрат на ремонт в останн—÷ роки служби.

ѕр€мол—÷н—÷йний метод був найб—÷льше поширений до 01.07.1997 р., тобто до вступу в силу «акону ”кра—„ни "ѕро оподаткуванн€ прибутку п—÷дпри—‘мствтјЁ[2], коли нарахуванн€ амортизац—÷—„ провадилос€ по встановленим ще в рад€нськ—÷ часи —‘диним нормам. ѕриваблив—÷сть цього методу —‘ в його простот—÷ —÷ традиц—÷йност—÷.

ѕр€мол—÷н—÷йний метод найб—÷льше прийн€тний дл€ амортизац—÷—„ будинк—÷в —÷ споруд —÷ загальновиробничого устаткуванн€.


¬иробничий метод нарахуванн€ амортизац—÷—„


¬иробничий метод нарахуванн€ амортизац—÷—„ передбача—‘ нарахуванн€ м—÷с€чно—„ суми амортизац—÷—„ множенн€м фактичного м—÷с€чного обс€гу виробництва продукц—÷—„ (роб—÷т, послуг) на виробничу ставку амортизац—÷—„ (пп.5 п.26 ѕЅќ 7) [12]. ÷е —‘диний метод, при €кому м—÷с€чна сума амортизац—÷—„ визнача—‘тьс€ безпосередньо, а не розпод—÷лом на 12 р—÷чно—„ суми амортизац—÷—„ (або норми амортизац—÷—„), €к це ма—‘ м—÷iе при застосуванн—÷ пр€мол—÷н—÷йного методу, методу зменшенн€ залишково—„ вартост—÷ —÷ кумул€тивного методу.

¬иробнича ставка амортизац—÷—„ обчислю—‘тьс€ д—÷ленн€м вартост—÷, що амортизу—‘тьс€ на загальний обтјў—‘м продукц—÷—„ (роб—÷т, послуг), що п—÷дпри—‘мство плану—‘ виробити (виконати) —÷з використанн€м об'—‘кта ќ«.

¬иробнича ставка амортизац—÷—„ розрахову—‘тьс€ по формул—÷:





ƒл€ визначенн€ ц—÷—‘—„ ставки —÷нформац—÷€ про терм—÷н корисного використанн€ об'—‘кта не потр—÷бна. јле потр—÷бна —÷нформац—÷€ про оч—÷куваний обс€г виробництва, що може виражатис€ €к у натуральних одиниц€х (штуках, метрах, тоннах —÷ —÷н.), так —÷ в грошах. ¬—÷дпов—÷дно, норма амортизац—÷—„ може встановлюватис€ на штуку, тонну, гривню —÷ т.д.

ѕеревага цього методу —‘ в тому, що в—÷н забезпечу—‘ максимально р—÷вном—÷рний (справедливий) розпод—÷л амортизац—÷йно—„ вартост—÷ на виготовлену продукц—÷ю. ѕроте використанн€ цього методу обмежено. ¬—÷н застосову—‘тьс€ насамперед дл€ амортизац—÷—„ основного технолог—÷чного устаткуванн€ (машин, верстат—÷в), по €ких може бути визначений випуск продукц—÷—„ (обс€г роб—÷т, послуг). ќсновним недол—÷ком цього методу —‘ те, що в р€д—÷ випадк—÷в важко визначити сумарний вироб—÷ток об'—‘кта.

«астосуванн€ цього методу можливо дл€ вс—÷х ќ« конкретних п—÷дрозд—÷л—÷в (цех—÷в, в—÷дд—÷лень, ф—÷л—÷й) —÷з нер—÷вном—÷рними обс€гами виробництва.

ѕочаткова варт—÷сть верстата 20 000 грн, л—÷кв—÷дац—÷йна варт—÷сть - 2 000 грн. ќч—÷куваний обс€г виробництва - 90 000 од. “од—÷ норма амортизац—÷—„ на одиницю продукц—÷—„ складе: (20 000 - 2000) : 90 000 = 0,2 грн./од. ѕрот€гом терм—÷ну експлуатац—÷—„ фактично виготовлено, од.: 1-й р—÷к - 30 000; 2-й р—÷к - 25 000; 3-й р—÷к - 15 000; 4-й р—÷к - 20 000.

¬иход€чи з цього, розраху—‘мо методом суми одиниць продукц—÷—„ амортизац—÷йн—÷ в—÷драхуванн€ (таблиц€ 2.16.)

“аблиц€ 2.16.

–оки експлуатац—÷—„

–озрахунок

јмортизац—÷йн—÷ в—÷драхуванн€

Ќакопичена амортизац—÷€ (знос), грн.

«алишкова варт—÷сть, грн.

0

-

-

-

20000

1-й

30000*0,2

6000

6000

14000

2-й

25000*0,2

5000

11000

9000

3-й

15000*0,2

3000

14000

6000

4-й

20000*0,2

4000

18000

2000


¬сього

18000




ƒо 01.07.1997 р. цей метод використовувавс€ в де€ких галуз€х промисловост—÷ - автотранспорт—÷ (норми встановлювалис€ на проб—÷г), видобутку корисних копалин.

ћетоди прискорено—„ амортизац—÷—„ в умовах ринку.


«нос —‘ об'—‘ктивним процесом, оск—÷льки визнача—‘тьс€ р€дом фактор—÷в, б—÷льш—÷сть —÷з €кий —‘ сп—÷льними, об'—‘ктивними (час, зовн—÷шн—‘ середовище, темпи науково-техн—÷чного прогресу —÷ т.п.).

јмортизац—÷€ —‘ суб'—‘ктивною категор—÷—‘ю, оск—÷льки при визначенн—÷ нормативного строку експлуатац—÷—„ основних засоб—÷в —‘ присутн—÷м суб'—‘ктив—÷зм. ¬она —‘ б—÷льш широкою категор—÷—‘ю, що повинна не т—÷льки забезпечувати умови дл€ простого в—÷дтворенн€, але —÷ спри€ти п—÷двищенню конкурентноздатност—÷ виробництва. “ому виникла потреба в застосуванн—÷ метод—÷в прискорено—„ амортизац—÷—„. ѕрискорена амортизац—÷€ припуска—‘ зменшенн€ суми амортизац—÷йних в—÷драхувань щороку.

ѕрискорена амортизац—÷€ покликана стимулювати сво—‘часне техн—÷чне оновленн€ виробництва.

ƒоц—÷льн—÷сть застосуванн€ метод—÷в прискорено—„ амортизац—÷—„ по€сню—‘тьс€ такими причинами:

  • найб—÷льша —÷нтенсивн—÷сть використанн€ основних засоб—÷в припада—‘ на перш—÷ роки —„хньо—„ експлуатац—÷—„, коли вони ф—÷зично —÷ морально ще —‘ новими;
  • накопичуютьс€ кошти дл€ зам—÷ни обтјў—‘кта, що амортизу—‘тьс€, в раз—÷ його швидкого морального стар—÷нн€ та —÷нфл€ц—÷—„;
  • забезпечу—‘тьс€ можлив—÷сть зб—÷льшенн€ частки витрат на ремонт обтјў—‘кт—÷в, €к—÷ амортизуютьс€, що припада—‘ на останн—÷ роки використанн€ —„х, без в—÷дпов—÷дного зб—÷льшенн€ витрат виробництва.

«акон ”кра—„ни "ѕро оподаткуванн€ прибутку п—÷дпри—‘мствтјЁ [2] передбача—‘ застосуванн€ прискорено—„ амортизац—÷—„ до основних фонд—÷в т—÷льки групи 3 —÷ то придбаних лише п—÷сл€ набутт€ чинност—÷ цього законодавчого акта.

¬ивченн€ заруб—÷жно—„ економ—÷чно—„ л—÷тератури дозвол€—‘ вид—÷лити два найб—÷льш широко використовуваних методи прискорено—„ амортизац—÷—„, а саме:

  • метод зниженн€ залишку;
  • метод суми цифр рок—÷в (кумул€тивний метод).


ћетод зменшенн€ залишково—„ вартост—÷.


ћетод зменшенн€ залишково—„ вартост—÷ (або метод зниженн€ залишку) передбача—‘ визначенн€ р—÷чно—„ суми амортизац—÷—„ множенн€м залишково—„ вартост—÷ об'—‘кта на початок зв—÷тного року або початково—„ вартост—÷ на дату початку нарахуванн€ амортизац—÷—„ —÷ р—÷чно—„ норми амортизац—÷—„. –—÷чна норма амортизац—÷—„ (у в—÷дсотках) обчислю—‘тьс€ €к р—÷зниц€ м—÷ж одиницею —÷ результатом корен€ ступен€ к—÷лькост—÷ рок—÷в корисного використанн€ об'—‘кта з результату в—÷д д—÷ленн€ л—÷кв—÷дац—÷йно—„ вартост—÷ об'—‘кта на його початкову варт—÷сть (пп.2 п.26 ѕ¬ќ 7) [12].



—ума амортизац—÷—„ за р—÷к при цьому метод—÷ визнача—‘тьс€ по формул—÷:







Ќорма амортизац—÷—„ визнача—‘тьс€ в цьому випадку, так само, €к —÷ в попередньому, у момент придбанн€ об'—‘кта. –озрахунок норми амортизац—÷—„ зд—÷йсню—‘тьс€ по формул—÷:


де N - норма амортизац—÷—„ у в—÷дсотках;

m - к—÷льк—÷сть рок—÷в корисного використанн€ об'—‘кта.

ћ—÷с€чна норма амортизац—÷—„ в цьому випадку, €к —÷ в попередньому, визнача—‘тьс€ розпод—÷лом р—÷чно—„ норми на 12.

Ќорма амортизац—÷—„ при цьому метод—÷ значно вище, чим при пр€мол—÷н—÷йному, значенн€ норми залиша—‘тьс€ незм—÷нним прот€гом усього терм—÷ну використанн€ об'—‘кта. Ѕаза дл€ нарахуванн€ амортизац—÷—„ при цьому метод—÷ пост—÷йно (р—÷к в—÷д року) зм—÷ню—‘тьс€. ÷е забезпечу—‘ швидку (прискорену) амортизац—÷ю об'—‘кта прот€гом перших рок—÷в його експлуатац—÷—„. ѕри цьому метод—÷ залишкова варт—÷сть н—÷коли не буде дор—÷вню—‘ нулю. ÷ей метод грунту—‘тьс€ на припущенн—÷, що новий об'—‘кт ќ« дасть велику в—÷ддачу в перший р—÷к його експлуатац—÷—„. ѕот—÷м його в—÷ддача (продуктивн—÷сть, потужн—÷сть) —÷з року в р—÷к буде зменшуватис€. ¬—÷дпов—÷дно, у першому роц—÷ експлуатац—÷—„ об'—‘кта буде отримано б—÷льше економ—÷чних вигод, н—÷ж у кожному наступному.

ќтже, при застосуванн—÷ цього методу економ—÷чно обгрунтоване нарахуванн€ б—÷льшо—„ суми амортизац—÷—„ в першому роц—÷ використанн€ об'—‘кта —÷ поступове —„—„ зменшенн€ надал—÷.

ќск—÷льки при застосуванн—÷ цього методу сума амортизац—÷—„ нарахову—‘тьс€ нер—÷вном—÷рно, тому також нер—÷вном—÷рно накопичу—‘тьс€ сума зносу —÷ зменшу—‘тьс€ залишкова варт—÷сть. ¬ останньому роц—÷ експлуатац—÷—„ об'—‘кта залишкова варт—÷сть наближа—‘тьс€ до л—÷кв—÷дац—÷йно—„ вартост—÷.

ѕ—÷дпри—‘мство амортизу—‘ верстат, початкова варт—÷сть котрого 20 000 грн., а залишкова - 2 000 грн. “ерм—÷н корисного використанн€ - 4 року.

Ќорма амортизац—÷—„ дор—÷вню—‘




¬икористовуючи дану норму, одержимо розрахунок амортизац—÷йних в—÷драхувань по роках. ” таблиц—÷ 2.17. наведено розрахунок амортизац—÷—„ методом зниженн€ залишково—„ вартост—÷.

“аблиц€ 2.17.

–оки експлуатац—÷—„

–озрахунок

јмортизац—÷йн—÷ в—÷драхуванн€ грн.

Ќакопичена амортизац—÷€ (знос), грн.

% аморт. ¬—÷драхувань в—÷д зал. варт.

«алишкова варт—÷сть, грн.

0

-

-

-


20000

1-й

20000*44%

8800

8800

44

11200

2-й

11200*44%

4928

13728

68,6

6272

3-й

6272*44%

2760

168

82,4

3512

4-й

3512*44%

1545

18033

90,2

1967

÷ей метод доц—÷льно застосовувати дл€ амортизац—÷—„ об'—‘кт—÷в, схильних швидкому моральному стар—÷нню, у силу чого терм—÷н —„хнього корисного використанн€ може бути визначений лише приблизно. ƒо таких об'—‘кт—÷в в—÷днос€тьс€ використовуван—÷ в адм—÷н—÷стративних ц—÷л€х транспортн—÷ засоби, прилади, засоби зв'€зку, мебл—÷, комп'ютери.


ћетод прискореного зменшенн€ залишково—„ вартост—÷


ћетод прискореного зменшенн€ залишково—„ вартост—÷ —‘ р—÷зновидом попереднього. ѕо цьому метод—÷ р—÷чна сума амортизац—÷—„ визнача—‘тьс€ €к множенн€ залишково—„ вартост—÷ об'—‘кта на початок зв—÷тного року або початково—„ вартост—÷ на дату початку нарахуванн€ амортизац—÷—„ —÷ подво—‘но—„ р—÷чно—„ норми амортизац—÷—„, обчислено—„ виход€чи з терм—÷ну корисного використанн€ об'—‘кта (пп. 3 п.26 ѕЅќ 7)[12].

–озрахунок амортизац—÷—„ зд—÷йсню—‘тьс€ по формул—÷:










ћ—÷с€чна норма амортизац—÷—„ визнача—‘тьс€ д—÷ленн€м р—÷чно—„ норми на 12.

ѕри застосуванн—÷ цього методу р—÷чна норма амортизац—÷—„ €вл€—‘ собою ф—÷ксовану (у в—÷дсотках) величину —÷ застосову—‘тьс€ до залишково—„ вартост—÷ об'—‘кт—÷в основних засоб—÷в. ѕри цьому в перший р—÷к експлуатац—÷—„ об'—‘кта ќ« нарахову—‘тьс€ найб—÷льша сума амортизац—÷—„, пот—÷м вона зменшу—‘тьс€ щороку.

ѕередбачувана л—÷кв—÷дац—÷йна варт—÷сть не врахову—‘тьс€ при розрахунку р—÷чно—„ норми амортизац—÷—„. “ому в останн—÷й р—÷к експлуатац—÷—„ об'—‘кта р—÷чну суму амортизац—÷—„ варто розраховувати не по формул—÷, а €к р—÷зницю м—÷ж залишковою варт—÷стю об'—‘кта на початок року.

ƒл€ строку експлуатац—÷—„ в 4 роки норма прискорено—„ амортизац—÷—„ складе 50 % (1 : 4 х 2 х 100 %). –озрахунок амортизац—÷—„ методом зменшенн€ залишково—„ вартост—÷ по роках використанн€, об'—‘кта первинна варт—÷сть €кого 20 000 грн., а л—÷кв—÷дац—÷йна - 2 000 грн., наведено у таблиц—÷ 2.18.

“аблиц€ 2.18.

–оки експлуатац—÷—„

–озрахунок

јмортизац—÷йн—÷ в—÷драхуванн€

Ќакопичена амортизац—÷€ (знос), грн.

«алишкова варт—÷сть, грн.

1-й

20000*50%

10000

10000

10000

2-й

10000*50%

5000

15000

5000

3-й

5000*50%

2500

17500

2500

4-й

2500*50%

1725

19225

775

÷ей метод забезпечу—‘ ще б—÷льш швидку амортизац—÷ю, чим попередн—÷й, уже за 3 роки використанн€ об'—‘кта його залишкова варт—÷сть практично дор—÷вню—‘ л—÷кв—÷дац—÷йн—÷й.


 умул€тивний метод

 умул€тивний метод, або метод суми цифр рок—÷в, грунту—‘тьс€ на розрахунку так званого кумул€тивного коеф—÷ц—÷—‘нта, що —‘ по сут—÷, нормою амортизац—÷—„. ѕри цьому метод—÷ р—÷чна сума амортизац—÷—„ визнача—‘тьс€ €к добуток вартост—÷, що амортизу—‘тьс€ —÷ кумул€тивного коеф—÷ц—÷—‘нта (пп.4 п.26 ѕЅќ 7)[12].

–озрахунок амортизац—÷—„ зд—÷йсню—‘тьс€ по формул—÷:




 умул€тивний коеф—÷ц—÷—‘нт розрахову—‘тьс€ на кожен р—÷к використанн€ об'—‘кта д—÷ленн€м к—÷лькост—÷ рок—÷в, що залишаютьс€ до к—÷нц€ оч—÷куваного терм—÷на використанн€ об'—‘кта ќ«, на суму числа рок—÷в його корисного використанн€. —ума рок—÷в (або цифр рок—÷в) корисно—„ експлуатац—÷—„ об'—‘кта - це результат додаванн€ пор€дкових номер—÷в тих рок—÷в, прот€гом €ких функц—÷ону—‘ об'—‘кт.

” нашому випадку, оск—÷льки терм—÷н служби верстата склада—‘ 4 року, сума цифр рок—÷в дор—÷вню—‘:

1+2+3+4=10.

” випадку €кщо терм—÷н експлуатац—÷—„ об'—‘кта достатньо тривалий, сума цифр рок—÷в визнача—‘тьс€ по формул—÷ кумул€тивного числа:



де п - терм—÷н служби (у нашому приклад—÷ - 4 роки). ¬ приклад—÷ кумул€тивний коеф—÷ц—÷—‘нт склада—‘: в 1-й р—÷к - 4/10, у 2-й р—÷к - 3/10, у 3-й р—÷к - 2/10, у 4-й р—÷к - 1/10.

≈фект в—÷д використанн€ цього методу такий же, €к —÷ в—÷д використанн€ методу зменшенн€ залишково—„ вартост—÷, - у перш—÷ роки експлуатац—÷—„ спису—‘тьс€ основна частина початково—„ вартост—÷, але дос€га—‘тьс€ це не за рахунок того, що в наступн—÷ роки зменшу—‘тьс€ база дл€ нарахуванн€ амортизац—÷—„, а за рахунок зменшенн€ норми амортизац—÷—„. ѕроте зменшенн€ залишково—„ вартост—÷ в—÷дбува—‘тьс€ пов—÷льн—÷ше. ѕо зак—÷нченн—÷ останнього строку корисно—„ експлуатац—÷—„ об'—‘кта його залишкова варт—÷сть дор—÷вню—‘ л—÷кв—÷дац—÷йн—÷й.

¬ таблиц—÷ 2.19. наведено розрахунок амортизац—÷—„ верстата початковою варт—÷стю 20 000 грн., л—÷кв—÷дац—÷йно—„ - 2 000 грн. —÷ терм—÷н експлуатац—÷—„ 4 року методом суми цифр рок—÷в.

“аблиц€ 2.19.

–оки експлуатац—÷—„

–озрахунок

јмортизац—÷йн—÷ в—÷драхуванн€

Ќакопичена амортизац—÷€ (знос), грн.

«алишкова варт—÷сть, грн.

0

-

-

-

20000

1-й

18000*4/10

7200

7200

12800

2-й

18000*3/10

5400

12600

7400

3-й

18000*2/10

3600

16200

3800

4-й

18000*1/10

1800

18000

2000


¬сього

18000



ƒл€ зд—÷йсненн€ економ—÷чно обгрунтованого вибору методу амортизац—÷—„ необх—÷дно пор—÷вн€ти результати нарахуванн€ амортизац—÷—„ дл€ одного об'—‘кта.

Ќайшвидшу амортизац—÷ю забезпечу—‘ кумул€тивний метод, за ним - метод прискореного зменшенн€ залишково—„ вартост—÷. ѕр€мол—÷н—÷йний метод —÷ виробничий метод дають однаков—÷ результати, €кщо випуск продукц—÷—„ р—÷вном—÷рно розпод—÷лений по роках.

ѕор—÷вн€льн—÷ дан—÷ обчисленн€ сум амортизац—÷—„ основних засоб—÷в за допомогою р—÷зних метод—÷в наведен—÷ в додатку 4.

Ќа базовому п—÷дпри—‘мств—÷ “ќ¬ "≈л—÷он 2000тјЁ дл€ нарахуванн€ амортизац—÷—„ основних засоб—÷в використовують два методи: пр€мол—÷н—÷йний дл€ групи 1, та метод зменшенн€ залишково—„ вартост—÷ дл€ основних засоб—÷в груп 2 —÷ 3. „ому саме, в обл—÷ков—÷й пол—÷тиц—÷ п—÷дпри—‘мства, п—÷сл€ вступу в силу ѕЅќ 7, визначен—÷ дан—÷ два методи? як зазначалось вище за пр€мол—÷н—÷йним методом найкраще проводити амортизац—÷ю за такими обтјў—‘ктами основних засоб—÷в, €к буд—÷вл—÷ споруди, а €кщо звернути увагу на додаток 3, то в даному випадку даний метод —‘ найб—÷льш прийн€тним дл€ основних засоб—÷в групи 1. ќднак при вибор—÷ методу амортизац—÷—„ перед кер—÷вництвом “ќ¬ "≈л—÷он 2000тјЁ постало питанн€ проведенн€ нарахуванн€ амортизац—÷—„, адже, €к зазначено в ѕЅќ 7, за пр€мол—÷н—÷йним методом амортизац—÷€ проводитьс€ на перв—÷сну варт—÷сть обтјў—‘кта основних засоб—÷в, а оск—÷льки по обтјў—‘ктах основних засоб—÷в 1 групи проводилась амортизац—÷€ виникла певна дилема. ¬иход€чи з дано—„ ситуац—÷—„ кер—÷вництво п—÷дпри—‘мства вир—÷шило продовжувати нараховувати амортизац—÷ю, за перв—÷сною варт—÷стю, але з урахуванн€м уже накопиченого зносу, до прир—÷вненн€ вартост—÷ обтјў—‘кт—÷в нульового значенн€.

¬икористанн€ виробничого методу дл€ нашого п—÷дпри—‘мства —‘ не доц—÷льним, тому що, за даним методом, проведенн€ амортизац—÷йних —‘ доц—÷льним лише втому випадку, €кщо випуск продукц—÷—„ —‘ р—÷вном—÷рним, а оск—÷льки випуск продукц—÷—„ в “ќ¬ "≈л—÷он 2000тјЁ —‘ др—÷бносер—÷йним, продукц—÷€ виготовл€—‘тьс€ в основ—÷ п—÷д замовленн€ покупц€, тому —÷ застосуванн€ даного методу —‘ не доц—÷льним.

ўо ж стосу—‘тьс€ основних засоб—÷в груп 2 —÷ 3, то в даному випадку проблем н—÷€ких не виникало, адже за методом зменшенн€ залишково—„ вартост—÷ амортизац—÷€ нарахову—‘тьс€ на залишкову (балансову) варт—÷сть —÷ використову—‘тьс€ в—÷н дл€ обтјў—‘кт—÷в основних засоб—÷в схильних швидкому моральному стар—÷нню, у силу чого терм—÷н —„хнього корисного використанн€ може бути визначений лише приблизно, а €кщо звернутись до додатку 3 то ми побачимо, що основн—÷ засоби даних груп схильн—÷ до швидкого морального стар—÷нн€.

–озд—÷л –∆–∆–∆ јнал—÷з використанн€ основних фонд—÷в.


3.1. ћетоди, прийоми, задач—÷ та джерела —÷нформац—÷—„ дл€ анал—÷зу використанн€ основних фонд—÷в.


–озвиток виробництва завжди виклика—‘ необх—÷дн—÷сть зосереджувати увагу на проблем—÷ ефективност—÷ використанн€ основних виробничих фонд—÷в. Ѕудь-€ке п—÷дпри—‘мство державне, акц—÷онерне, приватне в частин—÷ використанн€ основних фонд—÷в повинно йти по таким напр€мкам:

  1. ѕрискоренн€ темп—÷в науково - техн—÷чного прогресу тј” пост—÷йно зб—÷льшувати масу прогресивних фонд—÷в.
  2. Ќасичувати п—÷дпри—‘мство основними фондами високотехн—÷чного р—÷вн€, €ке повинно зд—÷йснюватис€ на баз—÷ реконструкц—÷—„ —÷ техн—÷чного переобладнанн€.
  3. Ќайкраще використовувати основн—÷ фонди тј” це основне

значенн€ дос€гненн€ к—÷нцевих результат—÷в п—÷дпри—‘мства.

«адач—÷ анал—÷зу основних фонд—÷в:

  1. ѕерев—÷рка забезпеченост—÷ п—÷дпри—‘мства основними фондами.
  2. ѕерев—÷рка техн—÷чного стану основних фонд—÷в.
  3. ¬становленн€ р—÷вн€ використанн€ основних фонд—÷в.
  4. ¬и€вленн€ причини недол—÷к—÷в у використанн—÷ основних фонд—÷в.
  5. –озрахунки впливу використанн€ основних фонд—÷в на обс€г випуску продукц—÷—„.

ƒжерела даних дл€ анал—÷зу: план п—÷дпри—‘мства, план техн—÷чного розвитку, форма є1 "Ѕаланс п—÷дпри—‘мстватјЁ, форма є3 "ƒодаток до балансу п—÷дпри—‘мстватјЁ, "«в—÷т про ф—÷нансово тј” майновий стан п—÷дпри—‘мстватјЁ, дан—÷ про переоц—÷нку основних засоб—÷в, —÷нвентарн—÷ картки обл—÷ку основних засоб—÷в.

јнал—÷з основних фонд—÷в почина—‘тьс€ —÷з знайомства з—÷ складом в ц—÷лому —÷ по групах. ѕри цьому ви€вл€—‘тьс€ рух —÷ направленн€ в зм—÷н—÷ основних фонд—÷в, ви€вл€—‘тьс€ питома вага промислово тј” виробничих основних фонд—÷в, непромислових основних фонд—÷в, виробничих основних фонд—÷в —÷нших галузей в загальн—÷й —„х вартост—÷ на початок —÷ на к—÷нець анал—÷зу—‘мого (зв—÷тного) пер—÷оду.

ѕо характеру участ—÷ у виробництв—÷ продукц—÷—„ основн—÷ фонди д—÷л€тьс€ на активн—÷ —÷ пасивн—÷, у процес—÷ анал—÷зу розрахову—‘тьс€ питома вага активно—„ —÷ пасивно—„ частки основних фонд—÷в в загально—„ вартост—÷ промислово -виробничих основних фонд—÷в.

ѕ—÷двищенн€ активно—„ частки (машин, устаткуванн€) приводить до росту фондов—÷ддач—÷ в насл—÷док цього активна частина повинна зб—÷льшуватись .


3.2 јнал—÷з динам—÷ки та структури основних фонд—÷в.


јнал—÷з почина—‘тьс€ з вивченн€ обс€гу основних засоб—÷в, —„х динам—÷ки та структури. ‘онди п—÷дпри—‘мства д—÷л€тьс€ на промислово тј” виробнич—÷ та непромислов—÷, а також фонди невиробничого призначенн€. ¬иробничу потужн—÷сть визначають промислово тј” виробнич—÷ фонди.  р—÷м того, прийн€то в—÷докремлювати активну частину (робоч—÷ машини та обладнанн€) та пасивну частину фонд—÷в, а також в—÷докремлен—÷ п—÷дгрупи у в—÷дпов—÷дност—÷ з —„х функц—÷ональним призначенн€м (буд—÷вл—÷ виробничого призначенн€, робоч—÷ машини, обладнанн€, вим—÷рювальн—÷ пристро—„, транспортн—÷ засоби та —÷нш—÷). “ака детал—÷зац—÷€ необх—÷дна дл€ ви€вленн€ резерв—÷в п—÷двищенн€ ефективност—÷ —„х використанн€ на основ—÷ оптим—÷зац—÷—„ структури.

ѕри анал—÷з—÷ складу та структури основних фонд—÷в визначаютьс€ значенн€ кожно—„ —„х групи в абсолютн—÷й сум—÷, а також питома вага в загальн—÷й вартост—÷ та зм—÷ни на прот€з—÷ зв—÷тного року.

ƒ—÷€льн—÷сть п—÷дпри—‘мства (установи орган—÷зац—÷—„) передбача—‘ на€вн—÷сть основних засоб—÷в в б—÷льш або менший м—÷р—÷ в залежност—÷ в—÷д напр€мку д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мства (виробництво, торг—÷вл€, наданн€ послуг, буд—÷вництво та —÷нше); —„х розм—÷р тј” в—÷д потужност—÷ п—÷дпри—‘мства та —÷нших фактор—÷в.

¬ таблиц—÷ 3.1. приведен—÷ дан—÷ про на€вн—÷сть, склад та рух основних засоб—÷в на п—÷дпри—‘мств—÷ “ќ¬ "≈л—÷он 2000тјЁ.


—труктура основних фонд—÷в.


“аблиц€ 3.1.



√рупа основних фонд—÷в

Ќа€вн—÷сть на початок року

Ќадходженн€ за р—÷к

¬ибутт€ за р—÷к

Ќа€вн—÷сть на к—÷нець року

тис.грн

питома вага %

тис.грн

питома вага %

тис.грн

питома вага %

тис.грн

питома вага %

ѕромислово-виробнич—÷ ќ‘

1500.7

62.25

2480

90.84

640.3

43.34

3340.4

91.18

ќсновн—÷ виробнич—÷ фонди —÷нших галузей

-

-

-

-

-

-

-

-

Ќевиробнич—÷ основн—÷ фонди

910.0

37.75

250

9.16

837

56.66

323

8.82

–азом основних фонд—÷в

2410.7

100

2730

100

1477.3

100

3663.4

100

в т.ч. активна частина

850.0

35.26

1950

71.43

-

-

2800

76.43


ƒан—÷ таблиц—÷ 3.1. показують, що за зв—÷тний пер—÷од в—÷дбулис€ значн—÷ зм—÷ни в на€вност—÷ та структур—÷ основних фонд—÷в. ¬арт—÷сть основних фонд—÷в зросла на 1252,7 тис.грн чи на 52%.

“обто в зв—÷тному пер—÷од—÷ при незначн—÷й вартост—÷ вибувших основних фонд—÷в, п—÷дпри—‘мством “ќ¬ "≈л—÷он 2000тјЁ зд—÷йснено придбанн€ основних фонд—÷в у значних розм—÷рах, в тому числ—÷ особливо промислово-виробничих.

ј сама варт—÷сть основних виробничих фонд—÷в зросла на 1839,7 тис. грн. чи на 123%.

«б—÷льшилас€ частка виробничих основних фонд—÷в в загальн—÷й сум—÷ на 28,9%. ¬—÷дпов—÷дно зменшилас€ дол€ невиробничих фонд—÷в на 28,9% в звтјў€зку з реал—÷зац—÷—‘ю —„х на сторону.

«начно зб—÷льшилась питома вага активно—„ частки фонд—÷в з 35,26% до 76,43%, що необх—÷дно оц—÷нити €к позитивний фактор.

¬загал—÷, на зм—÷ну структури впливають:

  • структурн—÷ кап—÷тальн—÷ вкладенн€;
  • р—÷вень автоматизац—÷—„ —÷ механ—÷зац—÷—„ виробництва;
  • його комб—÷нуванн€, спец—÷ал—÷зац—÷€ —÷ кооперуванн€.

≈лементи основних фонд—÷в (машини —÷ обладнанн€, —÷нструменти дл€ обробки матер—÷ал—÷в, дл€ проведенн€ вим—÷рювань, виробничий й господарчий —÷нвентар та прилади, та —÷нш.), €к—÷ приймають безпосередню участь у виробництв—÷, складають активну частину основних фонд—÷в. „им б—÷льша дол€ активно—„ частини, тим б—÷льше продукц—÷—„ може бути вироблено при незм—÷нному загальному обс€гу засоб—÷в прац—÷, тому структура основних фонд—÷в —‘ дуже важливим показником техн—÷чного р—÷вн€ виробництва.

–озр—÷зн€ють виробничу та галузеву структуру основних фонд—÷в.

¬иробнича структура основних фонд—÷в тј” представлена у вигл€д—÷ перел—÷ку груп, в—÷дпов—÷дно з прийн€тою класиф—÷кац—÷—‘ю з вказ—÷вкою дол—÷ вартост—÷ кожно—„ групи в загально—„ вартост—÷ фонд—÷в (виробнича структура представлена в таблиц—÷ 3.1).

√алузева структура характеризу—‘ розпод—÷л маси засоб—÷в прац—÷ м—÷ж окремими галуз€ми.

ƒл€ б—÷льш детального анал—÷зу динам—÷ки основних фонд—÷в розгл€немо таблицю 3.2.

Ќаведен—÷ дан—÷ на початок 1998 року дають змогу розгл€нути зм—÷ни в на€вност—÷ та структур—÷ за два роки роботи п—÷дпри—‘мства “ќ¬ "≈л—÷он 2000тјЁ, а також пор—÷вн€ти показники зв—÷тного 1999 року з попередн—÷м роком.

“аблиц€ 3.2.


ѕоказники

Ќа€вн—÷сть на поч. 1998р тис.грн

1999 р

зм—÷на за 1998р (+)(-)

зм—÷на за 1999р (+)(-)

на поч. року тис.грн

на к—÷нець року тис.грн

1.ѕромислово-виробнич—÷ основн—÷ фонди

2.¬иробничи фонди

—÷нших галузей

3.Ќевиробничи основн—÷ фонди

¬сього:

в т.ч. активна частина



928


-


-

928


306



500,7


-


910

2410,7


850



3340,4


-


323

3663,4


2800



+572,7


-


+910

+1482,7


+544



+1839,7


-


-587

+1252,7


+1950


«а 1998 р—÷к основн—÷ фонди п—÷дпри—‘мства зб—÷льшились на 1482,7 тис.грн, в 1999 роц—÷ тј” на 1252,7 тис.грн. јле значне поповненн€ активно—„ частини основних фонд—÷в в—÷дбулос€ саме в 1999 роц—÷, в б—÷льш—÷й м—÷р—÷ це повтјў€зано з надходженн€м на прот€з—÷ 1999 року промислово тј” виробничих фонд—÷в. јнал—÷зуючи показники за 2 роки д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мства можна стверджувати, що в—÷дбува—‘тьс€ зростанн€ обс€г—÷в основних фонд—÷в, що да—‘ можлив—÷сть п—÷дпри—‘мству зб—÷льшувати обс€ги випуску продукц—÷—„, за рахунок введенн€ в д—÷ю нових основних засоб—÷в, п—÷двищувати конкурентоспроможн—÷сть продукц—÷—„, використовувати нов—÷тн—÷ технолог—÷—„ та —÷нше.

«а 1999 р—÷к зменшилась варт—÷сть невиробничих основних фонд—÷в на 587 тис.грн, €к—÷ були придбан—÷ на прот€з—÷ 1998 року у сум—÷ 910 тис.грн, що вплинуло на зменшенн€ зростанн€ обс€г—÷в основних засоб—÷в за 1999 р—÷к в пор—÷вн€нн—÷ з 1998 роком.

јле зменшенн€ такого показника €к невиробнич—÷ основн—÷ фонди не повинно розгл€дати €к пр€мо позитивний фактор, враховуючи що фонди невиробничого призначенн€ —‘ й показником матер—÷ального та культурного р—÷вн€ ос—÷б €к—÷ працюють на п—÷дпри—‘мств—÷, стимулюючого зростанн€ продуктивност—÷ прац—÷. јле вплив даного фактору не можливо визначити пр€мими розрахунками.


3.3 јнал—÷з техн—÷чного стану основних фонд—÷в.


Ќа техн—÷чний стан основних фонд—÷в впливають три групи фактор—÷в:

–∆. ¬веденн€ в д—÷ю нових основних фонд—÷в та потужностей.

–∆–∆. ¬ибутт€ основних фонд—÷в в насл—÷док старост—÷ —÷ повного зносу.

–∆–∆–∆. –емонт обладнанн€ (кап—÷тальний, поточний, техн—÷чний огл€д).

ƒл€ зд—÷йсненн€ анал—÷зу техн—÷чного стану основних засоб—÷в розгл€дають статистичн—÷ зв—÷ти, в—÷дображаючи ступ—÷нь розвитку та впровадженн€ ново—„ техн—÷ки, модерн—÷зац—÷—„ обладнанн€, реал—÷зац—÷—„ винаход—÷в та рац—÷онал—÷заторських пропозиц—÷й про пол—÷пшенн€ використанн€ основних фонд—÷в.

Ќа п—÷дстав—÷ використову—‘мих даних розраховують р€д показник—÷в, характеризуючи стан та використанн€ основних фонд—÷в. “акими показниками —‘ коеф—÷ц—÷—‘нти зносу, оновленн€, вибутт€, приросту та здатност—÷.

Ќа зм—÷ну стану основних фонд—÷в значний вплив зд—÷йсню—‘ —„х знос.

¬—÷н представл€—‘ процес споживанн€ —„х вартост—÷ в т—÷й м—÷р—÷, в €кий вони втрачають свою споживчу варт—÷сть чи матер—÷ально зношуютьс€.

¬раховуючи вищезазначене дан—÷ про знос використовуютьс€ дл€ узагальнено—„ характеристики стану основних фонд—÷в чи окремих груп.

¬ процес—÷ анал—÷зу розраховують коеф—÷ц—÷—‘нт зносу ( зн) на початок —÷ к—÷нець року. ¬—÷н розрахову—‘тьс€ €к в—÷дношенн€ суми зносу основних фонд—÷в до —„х перв—÷сно—„ (початково—„) вартост—÷.







ƒл€ найб—÷льшо—„ наочност—÷ та анал—÷зу згрупу—‘мо зазначен—÷ коеф—÷ц—÷—‘нти в таблицю 3.3.

“аблиц€ 3.3.


ѕоказники

Ќа початок року

Ќа к—÷нець року

«м—÷ни (+)(-)

1.ѕромислово-виробнич—÷ фонди

2. «нос

3.  оеф—÷ц—÷—‘нт зносу

1500,7


35,4

0,02

3340,4


267,8

0,08

+1839,7


+232,4

+0,06

«б—÷льшенн€ зносу на к—÷нець року по€сню—‘тьс€ вводом в д—÷ю основних фонд—÷в та значними вкладенн€ми засоб—÷в в кап—÷тальний ремонт.

«а даними таблиц—÷ 3.3. видно, що коеф—÷ц—÷—‘нт зносу фонд—÷в на початок року став 2,36% (35,4:1500,7.100); на к—÷нець року 8,02% (267,8:3340,4.100). ÷е визнача—‘, що в середньому —„х знос зр—÷с на 5,66%, що св—÷дчить про пог—÷ршенн€ стану основних фонд—÷в. јле €к видно з таблиц—÷ 3.3. на прот€з—÷ 1999 року в—÷дбулос€ значне зб—÷льшенн€ вартост—÷ основних фонд—÷в, що також вплинуло на зростанн€ зносу.

ќдним з фактор—÷в, €кий визнача—‘ зм—÷ни стану основних фонд—÷в, —‘ —„х рух, п—÷д €ким розум—÷—‘тьс€ надходженн€ на прот€з—÷ року нових та вибутт€ ран—÷ше д—÷ючих основних фонд—÷в.

–∆нтенсивн—÷сть даних процес—÷в вим—÷рю—‘тьс€ коеф—÷ц—÷—‘нтами оновленн€ та вибутт€.

 оеф—÷ц—÷—‘нт оновленн€ розрахову—‘тьс€ €к в—÷дношенн€ вартост—÷ надходжених основних фонд—÷в до —„х вартост—÷ на к—÷нець зв—÷тного пер—÷оду. ¬—÷н в—÷добража—‘ ступ—÷нь оновленн€ основних фонд—÷в в результат—÷ введенн€ в д—÷ю нових обтјў—‘кт—÷в, придбанн€ чи безоплатного отриманн€ в—÷д —÷нших орган—÷зац—÷й.





 оеф—÷ц—÷—‘нт вибутт€ розрахову—‘тьс€ €к в—÷дношенн€ вартост—÷ вибувших на прот€з—÷ року основних фонд—÷в до —„х вартост—÷ на початок року. ¬ибутт€ основних засоб—÷в може бути результатом —„х втрати, розкраданн€ (з наступним списанн€м за рахунок п—÷дпри—‘мства чи ос—÷б винних у розкраданн—÷), безоплатно—„ передач—÷ —÷ншим п—÷дпри—‘мствам, зносу, а також реал—÷зац—÷—„ на сторону.

¬ процес—÷ анал—÷зу необх—÷дно вивчати структуру вибутт€ по зазначеним направленн€м —÷ його конкретн—÷ причини.

¬ таблиц—÷ 3.4. приведен—÷ дан—÷ зв—÷тност—÷, характеризуючи ступ—÷нь —÷нтенсивност—÷ руху основних фонд—÷в. ѕри анал—÷з—÷ необх—÷дно врахувати, що д—÷юча зв—÷тн—÷сть м—÷стить показники оновленн€ та вибутт€ по вс—÷м основним фондам в ц—÷лому, тод—÷ €к дл€ характеристики техн—÷чного розвитку необх—÷дно знати рух в—÷дпов—÷дних —„х вид—÷в. Ќеобх—÷дну —÷нформац—÷ю мають в соб—÷ дан—÷ первинного обл—÷ку придбанн€ та вибутт€ основних фонд—÷в.




“аблиц€ 3.4.


є

ѕоказники руху основних фонд—÷в

«наченн€ показник—÷в

1.

2.

3.

4.

5.

6.

ќсновн—÷ фонди на початок року, тис.грн

Ќадходженн€ основних фонд—÷в в зв—÷тному пер—÷од—÷, тис.грн

¬ибутт€ основних фонд—÷в в зв—÷тному пер—÷од—÷ тис.грн

ќсновн—÷ фонди на к—÷нець року, тис.грн

 оеф—÷ц—÷—‘нт оновленн€ ќ‘

 оеф—÷ц—÷—‘нт вибутт€ ќ‘

1500,7

2480

640,3

3340,4

0,74

0,43





« вище приведено—„ таблиц—÷ видно, що оновленн€ основних виробничих фонд—÷в на п—÷дпри—‘мств—÷ “ќ¬ "≈л—÷он 2000тјЁ становило 2480 тис.грн чи 74%, а вибутт€ тј” 640,3 тис.грн чи 43%. ƒан—÷ показники св—÷дчать про р—÷зноб—÷чний процес техн—÷чного розвитку, де одночасно зд—÷йсню—‘тьс€ поповненн€ основних виробничих фонд—÷в новими —„х видами та вибутт€ надлишкових або зношених ќ‘.

¬ажливим завданн€м анал—÷зу —‘ ви€вленн€ причин вибутт€ основних фонд—÷в та доц—÷льн—÷сть придбанн€ нових. “акож необх—÷дно звертати увагу на сп—÷вв—÷дношенн€ показник—÷в —„х оновленн€ та вибутт€.

Ќа п—÷дстав—÷ даних таблиц—÷ 3.3.2 за зв—÷тний пер—÷од коеф—÷ц—÷—‘нт оновленн€ —‘ б—÷льшим н—÷ж коеф—÷ц—÷—‘нт вибутт€ на 0,31 або на 42%, що можна оц—÷нити €к позитивний фактор.

Ќайб—÷льш повну характеристику оновленн€ окремих вид—÷в основних фонд—÷в, а саме обладнанн€, можна отримати по даним анал—÷зу —„х в—÷кового складу. « ц—÷—‘ю метою вони групуютьс€ по строкам експлуатац—÷—„. ћетодика анал—÷зу на основ—÷ даних первинного обл—÷ку на€вност—÷ основних фонд—÷в в таблиц—÷ 3.5.

Ќаведен—÷ в таблиц—÷ дан—÷ св—÷дчать, що в “ќ¬ "≈л—÷он 2000тјЁ в—÷дсутн—÷ основн—÷ фонди за в—÷ком понад 20 рок—÷в. «начна к—÷льк—÷сть ќ‘ належить до в—÷ково—„ групи до 5 рок—÷в тј” 38 шт. або 70% загального обс€гу основних фонд—÷в. Ќевелик—÷ частки належать до груп тјЁв—÷д 5 до 10тјЁ та "в—÷д 10 до 20тјЁ, в—÷дпов—÷дно 9 шт. або 17%, та 7шт. або 13%.

ƒан—÷ анал—÷зу дозвол€ють визначати техн—÷чн—÷ можливост—÷ та в—÷дм—÷тити обтјў—‘кти першочергово—„ зам—÷ни, що буде спри€ти п—÷двищенню техн—÷чного р—÷вн€ результат—÷в д—÷€льност—÷.

“акож дл€ визначенн€ техн—÷чного стану основних фонд—÷в використовують коеф—÷ц—÷—‘нт здатност—÷ ќ‘, €кий розрахову—‘тьс€ €к в—÷дношенн€ залишково—„ вартост—÷ основних фонд—÷в до перв—÷сно—„ —„х вартост—÷.


















“аблиц€ 3.5.




¬иди основних фонд—÷в

 —÷льк—÷сть основних фонд—÷в

–азом

у т.ч по в—÷ковим групам

 —÷льк—÷сть

ѕитома вага

до 5 рок—÷в

в—÷д 5 до 10

в—÷д10 до 20

понад 20р

 —÷льк—÷сть

ѕитома вага

к—÷льк—÷сть

ѕитома вага

 —÷льк—÷сть

ѕитома вага

 —÷льк—÷сть

ѕитома вага

1 Ѕуд—÷вл—÷ —÷ споруди

2 јвтомоб—÷льний транспорт

3.ћашини та обладнанн€

4. ”статкуванн€ приладу до них

5. ≈лектронно-обчислювальн—÷ машини

6. –∆нш—÷ основн—÷ фонди

–азом

-

5

11


19


8

11

54

-

9

20


35


16

20

100

-

4

8


11


8

7

38

-

11

21


29


21

18

100

-

1

2


5


-

1

9

-

11

22


56


-

11

100

-

-

1


3


-

3

7

-

-

14


43


-

43

100

-

-

-


-


-

-

-

-

-

-


-


-

-

-





“обто 93% основних виробничих фонд—÷в —‘ здатними до використанн€, завд€ки тому що за анал—÷зу—‘мий пер—÷од в—÷дбулос€ значне зростанн€ вартост—÷ основних фонд—÷в за рахунок введенн€ ново—„ техн—÷ки.

 оеф—÷ц—÷—‘нт приросту основних виробничих фонд—÷в на п—÷дпри—‘мств—÷ за анал—÷зу—‘мий пер—÷од склав:





ѕоказник св—÷дчить про зростанн€ вартост—÷ основних фонд—÷в, що да—‘ можлив—÷сть п—÷дпри—‘мству зб—÷льшити обс€ги виробництва (наданн€ послуг та —÷нш.).


3.4 јнал—÷з узагальнюючих показник—÷в використанн€ основних засоб—÷в.


«агальним показником ефективност—÷ використанн€ основних фонд—÷в —‘ фондов—÷ддача. ¬она обчислю—‘тьс€ €к в—÷дношенн€ обс€гу продукц—÷—„ за м—÷с€ць, квартал, р—÷к до середньо—„ вартост—÷ основних промислово-виробничих фонд—÷в.

ƒл€ забезпеченн€ росту фондов—÷ддач—÷ необх—÷дно, щоб варт—÷сть випуска—‘мо—„ продукц—÷—„ зб—÷льшу—‘тьс€ скор—÷ше н—÷ж варт—÷сть основних виробничих фонд—÷в.

–∆ншими словами фондов—÷ддача характеризу—‘ випуск продукц—÷—„ на одну гривню вартост—÷ основних виробничих фонд—÷в.

јнал—÷з фондов—÷ддач—÷ провадитьс€ з—÷ставленн€м фактичних показник—÷в з плановим, базисним, середньогалузевим та показниками передових п—÷дпри—‘мств.

«а одержаними даними вивчаютьс€ динам—÷ка —÷ тенденц—÷—„ зм—÷ненн€ фондов—÷ддач—÷, визначаютьс€ ступ—÷нь виконанн€ плану, в—÷дхиленн€ в—÷д середньогалузевого р—÷вн€ та показник—÷в передових п—÷дпри—‘мств.

Ќа зм—÷ну р—÷вн€ фондов—÷ддач—÷ впливають р€д фактор—÷в, €к—÷ можна згрупувати наступним чином (рис. 5.).





















–ис. 5. —хема факторно—„ системи фондов—÷ддач—÷.


 р—÷м того, ефективн—÷сть використанн€ основних фонд—÷в характеризу—‘тьс€ показниками: продуктивн—÷стю одиниц—÷ обладнанн€, коеф—÷ц—÷—‘нтами використанн€ обладнанн€ у час—÷ та потужност—÷, тощо.

¬ир—÷шальний вплив на фондов—÷ддачу чинить ефективн—÷сть використанн€ обладнанн€ по часу (екстенсивне) —÷ по потужност—÷ (—÷нтенсивне).

„ас роботи обладнанн€ п—÷дрозд—÷л€ють:

- календарне (365 х 24);

- режимне (365 тј” вих—÷дн—÷ дн—÷) х тривал—÷сть 1 зм—÷ни;

- планов—÷ часи (режимн—÷ часи тј” планов—÷ просто—„);

- часи фактично—„ роботи (планов—÷ часи тј” просто—„ зверх плану).

¬икористанн€ обладнанн€ по часу знаходитьс€ в пр€м—÷й залежност—÷ в—÷д коеф—÷ц—÷—‘нта зм—÷нност—÷ роботи обладнанн€, €кий визнача—‘тьс€ €к в—÷дношенн€ числа в—÷дпрацьованих машинозм—÷н (або станкочас—÷в) до загального числа станк—÷в або до найб—÷льшого числа станкочас—÷в, €к—÷ можуть бути в—÷дпрацьован—÷ при однозм—÷нн—÷й робот—÷.

јнал—÷зу—‘тьс€  зм—÷н. шл€хом пор—÷вн€нн€ фактично  зм—÷н. з плановим. ѕот—÷м визначаютьс€ причини зм—÷н.

≈фективне використанн€ обладнанн€ по потужност—÷ характеризу—‘тьс€ коеф—÷ц—÷—‘нтом ефективност—÷ загрузки тј” визнача—‘тьс€ в—÷дношенн€м фактично—„ годинно—„ продуктивност—÷ обладнанн€ до планово—„ продуктивност—÷ (або нормативно—„ продуктивност—÷).


3.5 јнал—÷з ефективност—÷ використанн€ основних виробничих фонд—÷в.


як видно з рис. 5. факторами першого р—÷вн€, €к—÷ впливають на фондов—÷ддачу основних виробничих фонд—÷в —‘:

1) зм—÷на дол—÷ активно—„ частини фонд—÷в в загальн—÷й —„х сум—÷ (ƒак);

2) зм—÷на фондов—÷ддач—÷ активно—„ частини фонд—÷в (‘в.акт)


‘¬ = ƒак х ‘в.акт


–озрахунок впливу фактор—÷в викону—‘тьс€ способом абсолютних р—÷зниць (в розрахунках використан—÷ дан—÷ таблиц—÷ є 3.5.1):


ќ‘‘¬ = (ƒак(ф) - ƒак(пл) ) х ‘в.акт(пл) = -0,014 х 7,9818 = -0,1117452


ќ‘‘¬ = (‘в.акт(факт) - ‘в.акт(пл)) х ƒак(факт) = + 0,155 х 0,754 = + 0,11687


«агальний вплив: - 0,11174542 + 0,11687 + 0,005

ѕозитивно вплинула на фондов—÷ддачу зм—÷на фондов—÷ддач—÷ активно—„ частки фонд—÷в (+0,11687), а вплив зменшенн€ дол—÷ активно—„ частки фонд—÷в (-0,1117452)

“обто за рахунок зм—÷ни активно—„ частки фонд—÷в в загальн—÷й —„х сум—÷ фондов—÷ддача зменшилась на тј”0,1177452, а п—÷двищенн€ фондов—÷ддач—÷ активно—„ частини фонд—÷в зб—÷льшило показник фондов—÷ддач—÷ на +0,11687.

‘ондов—÷ддача активно—„ частки фонд—÷в (технолог—÷чного обладнанн€) безпосередньо залежить в—÷д його структури, часу роботи та середньочасово—„ вироб—÷тки.

ƒл€ анал—÷зу можна використовувати наступну фактичну модель:



‘актичну модель фондов—÷ддач—÷ обладнанн€ можна поширити, €кщо час роботи одиниц—÷ обладнанн€ (“од) представити у вигл€д—÷ множини к—÷лькост—÷ в—÷дпрацьованих дн—÷в (ƒ), коеф—÷ц—÷—‘нта зм—÷нност—÷ ( зм) та середньо—„ тривалост—÷ зм—÷ни (ѕ).

—ередньор—÷чну варт—÷сть технолог—÷чного обладнанн€ можна також представити €к множину —„х к—÷лькост—÷ ( ) —÷ середньо—„ вартост—÷ його одиниц—÷, п—÷сл€ чого остаточна модель буде мати вигл€д:


=


ƒл€ розрахунку впливу фактор—÷в на прир—÷ст фондов—÷ддач—÷ обладнанн€ використову—‘мо зас—÷б ланцюгових п—÷дставок (розрахунки приведен—÷ нижче зд—÷йснен—÷ на п—÷дстав—÷ даних таблиц—÷ 3.6.).

“аблиц€ 3.6.

ѕоказники

ѕлан

‘акт

¬—÷дхиленн€ (+) (-)

1.ќбс€г продукц—÷—„ (¬ѕ), тис. грн

14000

14850

+850

2.—ередньор—÷чна варт—÷сть, тис. грн.:




- основних виробничих фонд—÷в (ќ¬‘);

2284

2420,55

+136,55

- активно—„ частини (ќ¬‘акт)

1754

1825

+71

- одиниц—÷ обладнанн€ (÷);

33,73

33,796

+0,066

3.ѕитома вага, коеф—÷ц—÷—‘нт:




- активно—„ частини фонд—÷в (ƒакт)

0,768

0,754

-0,014

4. ‘ондов—÷ддача, грн (‘¬)

6,1296

6,135

+0,005

в т.ч. активно—„ частини (‘¬а)

7,981

8,137

+0,156

5.—ередньор—÷чна к—÷льк—÷сть технолог—÷чного обладнанн€ ( )

52

54

+2

6.¬—÷дпрацьовано за р—÷к вс—÷м обладнанн€м (“), тис. год

201

185

-16

в т.ч. одиницею обладнанн€:




- годин (“од)

3865

3426

-439

- зм—÷н (зм)

515

469

-46

- дн—÷в (д)

257

244

-13

7. оеф—÷ц—÷—‘нт зм—÷нност—÷ роботи обладнанн€ ( зм)

2

1,92

-0,08

8. —ередн€ тривал—÷сть зм—÷ни (n), год

7,5

7,3

-0,2

9.¬ироб—÷тка продукц—÷—„ за одну машино-годину (—¬)

69,8

80,4

+10,6


–∆.ƒл€ визначенн€ першого умовного показника фондов—÷ддач—÷ необх—÷дно зам—÷сть планово—„ вз€ти фактичну середньор—÷чну варт—÷сть одиниц—÷ обладнанн€, €ка при однакових ц—÷нах може зм—÷нитис€ за рахунок його структури:


= =7,9774 (7,98)


= =7,9619


¬ результат—÷ зм—÷ни структури обладнанн€ р—÷вень фондов—÷ддач—÷ зменшивс€ на 0,0155 грн. (7,9619 тј” 7,9774).

–∆–∆. ƒал—÷ необх—÷дно встановити €кою була б фондов—÷ддача при фактичн—÷й структур—÷ обладнанн€ —÷ фактичн—÷й к—÷лькост—÷ в—÷дпрацьованих дн—÷в, але при планов—÷й величин—÷

останн—÷х фактор—÷в


= =7,5591


«а рахунок зменшенн€ к—÷лькост—÷ в—÷дпрацьованих дн—÷в в—÷дбулос€ зниженн€ фондов—÷ддач—÷ 0,4028 грн (7,5591-7,9619).

–∆–∆–∆. “рет—÷й умовний показник фондов—÷ддач—÷ розрахову—‘тьс€ при фактичн—÷й його структур—÷, фактичн—÷й к—÷лькост—÷ в—÷дпрацьованих дн—÷в, фактичному   зм—÷нност—÷ та плановому р—÷вн—÷ останн—÷х фактор—÷в.


= =7,2568


«а рахунок зменшенн€ коеф—÷ц—÷—‘нта зм—÷нност—÷ роботи обладнанн€ його фондов—÷ддача знизилась на 0,3023 грн. (7,2568-7,5591).

IV.ѕри розрахунку четвертого умовного показника фондов—÷ддач—÷ плановими залишаютьс€ т—÷льки р—÷вень середньогодинно—„ вироб—÷тки


= =7,0632


¬ звтјў€зку з тим що фактична тривал—÷сть зм—÷ни нижче планово—„ на 0,2 год. фондов—÷ддача зменшилас€ на 0,1936 (7,0632-7,2568).

V ѕри фактичн—÷й вироб—÷тки обладнанн€ фондов—÷ддача склала:





¬ звтјў€зку з п—÷двищенн€м середньо—„ вироб—÷тки р—÷вень фондов—÷ддач—÷ зр—÷с на 1,0727 (8,1359-7,0632).

«агальний вплив фактор—÷в:

1,0724 + (-0,1936) + (-0,3023) + (-0,4028) + 0,0155 0,156

ƒал—÷ наведений розрахунок зм—÷ни випуску продукц—÷—„. –озрахунок зд—÷йсню—‘тьс€ способом ланцюгових п—÷дставок на п—÷дстав—÷ даних таблиц—÷ 3.5.1.

¬ѕ =   х ƒ х  зм х ѕ х —¬, де

  тј” к—÷льк—÷сть обладнанн€;

ƒ тј” к—÷льк—÷сть в—÷дпрацьованих дн—÷в одиницею обладнанн€;

 зм тј” коеф—÷ц—÷—‘нт зм—÷нност—÷ роботи обладнанн€;

ѕ тј” середн€ тривал—÷сть зм—÷ни;

—¬ тј” середн€ вироб—÷тка продукц—÷—„ за 1 маш/год на одному обладнанн—÷.

–озрахунок:

1) 52 х 257 х 2 х 7,5 х 69,8 = 13992108 грн (14 000 000 грн)

2) 54 х 257 х 2 х 7,5 х 69,8 = 14530266 грн (ќ‘ + 538158 грн)

3) 54 х 244 х 2 х 7,5 х 69,8 = 13795272 грн (ќ‘ - 734994 грн)

4) 54 х 244 х 1,92 х 7,5 х 69,8 = 13243461 грн (ќ‘ тј” 551810,88 грн)

5) 54 х 244 х 1,92 х 7,3 х 69,8 = 12890302 грн (ќ‘ тј” 353158,8432 грн)

5) 54 х 244 х 1,92 х 7,3 х 80,4 = 14847855,2064 грн (ќ‘ + 1957553,2 грн)

«агальний вплив:

+538158 + (-734994) + (-551810,88) + (-353158,8) + 1957553,2 850000 грн.

як видно з розрахунку, зб—÷льшенн€ випуску продукц—÷—„ в—÷дбулос€ за рахунок зб—÷льшенн€ к—÷лькост—÷ обладнанн€ на 2 одиниц—÷, що п—÷двищило обс€г продукц—÷—„ на 538158 грн. “акож позитивно вплинув фактор зм—÷ни середньо—„ вироб—÷тки продукц—÷—„ за 1 машино-годину на одному обладнанн—÷, що призвело до зб—÷льшенн€ випуску продукц—÷—„ на 1957553,2 грн.

ќск—÷льки значний вплив на р—÷вень випуску продукц—÷—„ зд—÷йснила зм—÷на вироб—÷тки на суму 10,6 грн нижче наведений розрахунок фактор—÷в, €к—÷ вплинули на зм—÷ну вироб—÷тки.

, €к в—÷дношенн€ випуску продукц—÷—„ до к—÷лькост—÷ в—÷дпрацьованих за годину вс—÷м обладнанн€. “обто вироб—÷ток характеризу—‘ к—÷льк—÷сть продукц—÷—„, що виготовл€—‘тьс€ в одиницю часу (або одним прац—÷вником).

—пос—÷б ланцюгових п—÷дставок:

1. =69,6587 (69,8)


2. =75,674 (т»∆ + 6,0153)


3. =80,2685 (т»∆ + 4,5945)

«агальний вплив фактор—÷в

+ 6,0153 + 4,5945 = 10,6

«а рахунок зменшенн€ в—÷дпрацьованого вс—÷м обладнанн€м тис.годин (16 тис.год.) та зб—÷льшенн€м випуску продукц—÷—„ в—÷дбувс€ зр—÷ст вироб—÷тки в—÷дпов—÷дно на 6,0153 грн та 4,5945грн.

ќсновним завданн€м анал—÷зу —‘ ви€вленн€ фактор—÷в зм—÷ни р—÷вн€ використанн€ основних фонд—÷в. —еред них важливе м—÷iе займають просто—„, на€вн—÷сть надлишкового обладнанн€, рац—÷ональне розпод—÷ленн€ основних фонд—÷в м—÷ж п—÷дрозд—÷лами п—÷дпри—‘мства, порушенн€ строк—÷в проведенн€ кап—÷тальних та поточних ремонт—÷в та —÷нш.

ѕроведенн€ заход—÷в по уникненню в—÷дтјў—‘много —„х впливу буде спри€ти п—÷двищенню ефективност—÷ використанн€ основних фонд—÷в. ¬казан—÷ заходу забезпечать економ—÷ю кап—÷тальних вкладень зниженн€ поточних витрат на утриманн€ основних фонд—÷в, зб—÷льшенн€ обс€г—÷в та €кост—÷ виробл€—‘мо—„ продукц—÷—„ (роб—÷т, послуг).

“акож складовою частиною анал—÷зу основних фонд—÷в —‘ анал—÷з виконанн€ плану впровадженн€ ново—„ техн—÷ки та технолог—÷—„ виробництва, направленого на удосконаленн€ виробничого процесу, забезпечуючого зр—÷ст продуктивност—÷ прац—÷, зниженн€ соб—÷вартост—÷ продукц—÷—„, пол—÷пшенн€ умов прац—÷ прац—÷вник—÷в.

¬ результат—÷ анал—÷зу визнача—‘тьс€ економ—÷чна ефективн—÷сть по кожному з заход—÷в в—÷д впровадженн€ ново—„ техн—÷ки —÷ модерн—÷зац—÷—„ основних фонд—÷в —÷ ви€вленн€ д—÷льниць, €к—÷ потребують таких впроваджень.

–озд—÷л IV јудит основних засоб—÷в.


4.1 —уть, завданн€ та обтјў—‘кти аудиторсько—„ перев—÷рки основних засоб—÷в.


ѕри проведенн—÷ аудиту господарських операц—÷й з обл—÷ку основних засоб—÷в аудитору варто керуватис€ наступними нормативними документами:


“аблиц€ 4.1.


Ќазва нормативного документа

Ќомер нормативного документа

’то —÷ коли затвердив

ўо регламенту—‘ нормативний документ.

«акон ”кра—„ни "ѕро бухгалтерський обл—÷к —÷ ф—÷нансову зв—÷тн—÷сть в ”кра—„н—÷тјЁ

є996-’IV

¬—÷д 16.07.1999р.

ƒаний «акон визнача—‘ правов—÷ основи регулюванн€, орган—÷зац—÷—„, веденн€ бухгалтерського обл—÷ку та складанн€ ф—÷нансово—„ зв—÷тност—÷ в ”кра—„н—÷.

«акон ”кра—„ни "ѕро оподаткуванн€ прибутку п—÷дпри—‘мствтјЁ з—÷ зм—÷нами —÷ доповненн€ми


¬—÷д 22.05.97р

ƒаний «акон регламенту—‘ пор€док нарахуванн€, сплати та поданн€ зв—÷тност—÷ з податку на прибуток п—÷дпри—‘мств.

ѕоложенн€ "ѕро пор€док складанн€ декларац—÷—„ про прибуток п—÷дпри—‘мствтјЁ

є 214

¬—÷д 8.07.97 р. в редакц—÷—„ в—÷д 21.01.98р.

ƒане положенн€ регламенту—‘ пор€док заповненн€ декларац—÷—„ про прибуток п—÷дпри—‘мствами вс—÷х форм "асновт—÷.

ѕоложенн€ "ѕро пор€док консервац—÷—„ основних виробничих фонд—÷в п—÷дпри—‘мствтјЁ.

є 1183

Ќаказ  ћ” вiд 28.10.1997 р.

ƒане ѕоложенн€ регламенту—‘ пор€док проведенн€ консервац—÷—„  ќ¬‘ п—÷дпри—‘мств.

–∆нструкц—÷€ по —÷нвентаризац—÷—„ основних засоб—÷в, нематер—÷альних актив—÷в, “ћ÷, грошових кошт—÷в —÷ документ—÷в та розрахунк—÷в

є69

затверджено наказом ћ—÷н—÷стерства ф—÷нанс—÷в ”кра—„ни в—÷д 11.08.1994р.

ƒана –∆нструкц—÷€ регламенту—‘ пор€док та строки проведенн€ —÷нвентаризац—÷—„ на п—÷дпри—‘мств—÷.

ѕоложенн—÷ (стандарт—÷) бухгалтерського обл—÷ку є7 "ќсновн—÷ засобитјЁ.

є 92

Ќаказом ћ—÷н—÷стерства ‘—÷нанс—÷в ”кра—„ни в—÷д 27.04.2000 р


“а —÷нш—÷.





 р—÷м того, аудитор повинен керуватис€:

ѕланом рахунк—÷в бухгалтерського обл—÷ку ф—÷нансово-господарсько—„ д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мств —÷ –∆нструкц—÷—‘ю з його застосуванн€, затвердженими наказом ћ—÷н—÷стерства ‘—÷нанс—÷в ”кра—„ни в—÷д 30.11.1999р. є291

ќдним —÷з шл€х—÷в п—÷двищенн€ ефективност—÷ виробництва —‘ правильне використанн€ —÷ збер—÷ганн€ основних засоб—÷в.  онкретна мета аудиту основних засоб—÷в тј” перев—÷рка правильност—÷ формуванн€ складу, повноти —÷ реальност—÷ обл—÷ку руху основних засоб—÷в —÷ достов—÷рност—÷ амортизац—÷—„ —„х вартост—÷.

ќсновн—÷ засоби - матер—÷альн—÷ активи, €к—÷ п—÷дпри—‘мство утриму—‘ з метою використанн€ —„х в процес—÷ виробництва або постачанн€ товар—÷в —÷ послуг, наданн€ в оренду —÷ншим особам або дл€ зд—÷йсненн€ адм—÷н—÷стративних функц—÷й, оч—÷куваний строк контролю використанн€ (експлуатац—÷—„) €ких б—÷льше одного року (або операц—÷йного циклу, €кщо в—÷н довший за р—÷к).

ќсновн—÷ засоби формують основну частину матер—÷ально-техн—÷чно—„ бази орган—÷зац—÷й та п—÷дпри—‘мств —÷ в—÷д—÷грають важливу роль в зд—÷йсненн—÷ ведучих напр€мк—÷в —„х д—÷€льност—÷.

«авданн€ми аудиторсько—„ перев—÷рки основних засоб—÷в €вл€ютьс€ сл—÷дуюч—÷:

  • перев—÷рка складу та структури основних засоб—÷в;
  • перев—÷рка —„х збереженн€;
  • перев—÷рка правильност—÷ документального оформленн€ надходженн€, перем—÷щенн€ та використанн€ основних засоб—÷в;
  • перев—÷рка правильност—÷ нарахуванн€ амортизац—÷—„;
  • перев—÷рка обл—÷ку операц—÷й, повтјў€заних з л—÷зингом та орендою майна;
  • перев—÷рка обл—÷ку реал—÷зац—÷—„ та —÷ншого списанн€ основних засоб—÷в;
  • перев—÷рка обл—÷ку —÷ ф—÷нансуванн€ витрат на ремонт основних фонд—÷в та —÷н..

“аким чином, конкретна мета аудиту основних засоб—÷в тј” це перев—÷рка правильност—÷ формуванн€ складу, повноти —÷ реальност—÷ обл—÷ку руху основних засоб—÷в та достов—÷рност—÷ амортизац—÷—„ —„х складу.

јудит обл—÷ку основних засоб—÷в повинен забезпечити:

- контроль за збер—÷ганн€м основних засоб—÷в;

- сво—‘часне, правильне, документальне в—÷дображенн€ в обл—÷ку надходженн€ основних засоб—÷в (фонд—÷в), —„х внутр—÷шнього перем—÷щенн€ (з цеху в цех, з—÷ складу в склад), ефективне використанн€, вибутт€ (л—÷кв—÷дац—÷€, реал—÷зац—÷€, безкоштовна передача);

- сво—‘часне (щом—÷с€чне) в—÷дображенн€ в обл—÷ку зносу (амортизац—÷—„) основних засоб—÷в;

- в—÷дображенн€ в обл—÷ку витрат на ремонт основних засоб—÷в;

- ви€вленн€ зайвих та морально застар—÷лих основних засоб—÷в.

ќбтјў—‘ктами аудиторсько—„ перев—÷рки операц—÷й з основними засобами —‘:

  • акти прийому-передач—÷ засоб—÷в (форма є ќ—-1);
  • накладн—÷ на внутр—÷шн—‘ перем—÷щенн€ основних засоб—÷в (ф.є ќ—-2)
  • —÷нвентарн—÷ картки обл—÷ку за формами є ќ—-6, є ќ—-7, є ќ—-8;
  • описи —÷нвентарних карток з обл—÷ку основних засоб—÷в (ф.є ќ—-10);
  • акти на л—÷кв—÷дац—÷ю основних засоб—÷в (ф.є ќ—-4);
  • —÷нвентарн—÷ списки основних засоб—÷в за м—÷iем —„хнього розташуванн€ та експлуатац—÷—„ (ф.є ќ—-13);
  • картки перем—÷щенн€ основних засоб—÷в за —„х видами та групами (ф.є ќ—-12);
  • акти —÷нвентаризац—÷—„, —÷нвентарн—÷ описи та зв—÷рювальн—÷ в—÷домост—÷ за результатами —÷нвентаризац—÷—„ основних засоб—÷в;
  • в—÷домост—÷ на€вност—÷ та руху основних засоб—÷в;
  • кошториси та плани кап—÷тального ремонту основних засоб—÷в за пер—÷од, що перев—÷р€—‘тьс€;
  • акти на проведенн€ кап—÷тальних ремонт—÷в;
  • таблиц—÷ дл€ зд—÷йсненн€ розрахунк—÷в амортизац—÷—„ та зносу основних засоб—÷в;
  • р—÷чн—÷ зв—÷ти (ф.є 11-ќ‘, є 2- Ѕ).

ѕерев—÷р€—‘тьс€ також використанн€, збереженн€ та правильн—÷сть документального оформленн€ надходжень, перем—÷щенн€ та вибутт€ основних засоб—÷в.

ƒжерелами —÷нформац—÷—„ дл€ перев—÷рки стану обл—÷ку основних засоб—÷в —‘:

  • –∆нвентарн—÷ картки обл—÷ку основних засоб—÷в,
  • в—÷домост—÷,
  • журнали-ордери;
  • рахунки-фактури;
  • –∆нвентаризац—÷йн—÷ описи
  • результати поточно—„ —÷нвентаризац—÷—„,
  • договори, накладн—÷, акти списанн€, прийому-передач—÷, —÷нвентарн—÷ картки
  • акти прийому-передач—÷;
  • обл—÷ков—÷ рег—÷стри (в—÷домост—÷, журнали-ордери, машинограми) по рахунках —÷ —÷н.;
  • √оловна книга;
  • "«в—÷т про ф—÷нансово майновий стантјЁ —÷ —÷н.

–езультатом роботи аудитора —‘ аудиторський висновок, €кий склада—‘тьс€ на основ—÷ аудиторських доказ—÷в.

ѕровод€чи аудиторську перев—÷рку, сл—÷д памтјў€тати, що обл—÷к основних засоб—÷в ведетьс€ за перв—÷сною варт—÷стю на рахунку 10 "ќсновн—÷ засобитјЁ, €ка склада—‘тьс€ —÷з витрат на —„х зведенн€, виготовленн€, придбанн€, включаючи витрати з доставки, установки, оплати проектно-досл—÷дницьких роб—÷т.

«м—÷на перв—÷сно—„ вартост—÷ зд—÷йсню—‘тьс€ у випадку добудови, дообладнанн€, реконструкц—÷—„, частково—„ л—÷кв—÷дац—÷—„, а також п—÷д час переоц—÷нки (—÷ндексац—÷—„).

ќбл—÷ку п—÷дл€гають €к основн—÷ засоби, що використовуютьс€, так —÷ т—÷, €к—÷ збер—÷гаютьс€ на склад—÷, законсервован—÷ або в—÷ддан—÷ в оренду.

ѕри проведенн—÷ аудиторсько—„ перев—÷рки до втрати чинност—÷ –∆нструкц—÷—„ є 250 аудитори звертали увагу на зм—÷ну л—÷м—÷ту вартост—÷ обтјў—‘кт—÷в, що п—÷дл€гали обл—÷ку у склад—÷ основних фонд—÷в. јудитори уточн€ли, чи не значатьс€ на рахунку 01 предмети, обл—÷к €ких повинен був зд—÷йснюватис€ у склад—÷ малоц—÷нних предмет—÷в та предмет—÷в, що швидко зношуютьс€ (ћЎѕ). Ќа даний час звертати увагу на зм—÷ну л—÷м—÷ту недоц—÷льно аудитор повинен звернути увагу т—÷льки на строки експлуатац—÷—„ обтјў—‘кта, зокрема щоб терм—÷н експлуатац—÷—„, €к уже зазначалось вище, був не менше 365 дн—÷в.

ѕ—÷д час аудиту перев—÷р€—‘тьс€ в—÷дпов—÷дн—÷сть даних анал—÷тичного обл—÷ку основних засоб—÷в —„хньому синтетичному обл—÷ку на певну дату.

ƒл€ цього аудитор п—÷драхову—‘ варт—÷сть основних засоб—÷в всередин—÷ класиф—÷кац—÷йних груп та встановлю—‘ правильн—÷сть обл—÷ку залишк—÷в, виведених у картках обл—÷ку руху основних засоб—÷в (ф.є ќ—-12), за окремими групами на день перев—÷рки.

јудиторську перев—÷рку основних засоб—÷в рекоменду—‘тьс€ проводити у так—÷й посл—÷довност—÷: спочатку провод€ть тестуванн€ системи внутр—÷шнього контролю п—÷дпри—‘мства щодо обл—÷ку основних засоб—÷в, €кщо така —÷сну—‘; пот—÷м перев—÷р€ють фактичну на€вн—÷сть та збереженн€ "асних основних фонд—÷в —÷ таких, що орендуютьс€; дал—÷ перев—÷р€ють сво—‘часн—÷сть та повноту —„хнього оприбуткуванн€, законн—÷сть проведенн€ операц—÷й з —„хн—÷м перем—÷щенн€м, правильн—÷сть проведенн€ амортизац—÷—„, а також стан —÷ орган—÷зац—÷ю бухгалтерського обл—÷ку основних засоб—÷в.

јудитор не може приступати до перев—÷рки, €кщо з питань, що п—÷дл€гають перев—÷рц—÷, занедбано бухгалтерський обл—÷к.

ѕро неможлив—÷сть проведенн€ аудиторсько—„ перев—÷рки склада—‘тьс€ в—÷дпов—÷дний акт, у €кому ч—÷тко та конкретно обгрунтовуютьс€ недол—÷ки. ѕ—÷сл€ цього аудитор пода—‘ кер—÷вников—÷ п—÷дпри—‘мства в—÷дпов—÷дн—÷ пропозиц—÷—„ щодо поновленн€ та наведенн€ пор€дку в обл—÷ку. јудитор також повинен уважно вивчити матер—÷али попередн—÷х —÷нвентаризац—÷й, особливу увагу звертаючи на правильн—÷сть в—÷дображенн€ —„хн—÷х результат—÷в у бухгалтерському обл—÷ку; роздивитис€ основн—÷ засоби, умови —„хнього збер—÷ганн€ та експлуатац—÷—„, м—÷ру використанн€ —÷ закр—÷пленн€ за в—÷дпов—÷дними структурами, п—÷дрозд—÷лами та матер—÷ально в—÷дпов—÷дальними особами. 




4.2. ќрган—÷зац—÷€ аудиту основних засоб—÷в.


ѕлануванн€ роботи аудитор—÷в.

јудиторська ф—÷рма повинна починати плануванн€ аудиту ще до написанн€ листа-зобовтјў€занн€ та до заключенн€ договору з п—÷дпри—‘мством-кл—÷—‘нтом.

ѕлануванн€ тј” це розробленн€ головно—„ стратег—÷—„ —÷ конкретних п—÷дход—÷в до характеру, пер—÷оду , а також часу проведенн€ аудиту.

ћетою плануванн€ аудиту —‘ зверненн€ уваги аудитора на найважлив—÷ш—÷ напр€мки аудиторсько—„ перев—÷рки, на ви€вленн€ проблем, що сл—÷д перев—÷рити б—÷льш ретельно. ѕлануванн€ допомага—‘ аудитору належним чином орган—÷зувати свою роботу, а також скоординувати роботу, €ка зд—÷йсню—‘тьс€ —÷ншими аудиторами та фах—÷вц€ми —÷нших профес—÷й.

’арактер плануванн€ залежить в—÷д орган—÷зац—÷йно—„ форми, розм—÷ру —÷ виду д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мства, що перев—÷р€—‘тьс€.

Ќайважлив—÷ша складова плануванн€ аудиту тј” це отриманн€ аудитором у€вленн€ про стан справ на п—÷дпри—‘мств—÷.

јудиторський ризик пол€га—‘ в тому, що аудитор може висловити неадекватну думку у тих випадках, коли в бухгалтерських документах —÷снують сутт—‘в—÷ перекрученн€.

ƒл€ ефективного плануванн€ аудиту до заключенн€ договору на перев—÷рку аудиторська ф—÷рма повинна узгодити з кер—÷вництвом кл—÷—‘нта основн—÷ орган—÷зац—÷йн—÷ питанн€ аудиторсько—„ перев—÷рки.

Ќа етап—÷ попереднього плануванн€ аудитори оц—÷нюють можлив—÷сть проведенн€ аудиту. ” випадку, €кщо ф—÷рма вважа—‘ це за можливе, вона переходить до формуванн€ штату роб—÷тник—÷в дл€ проведенн€ перев—÷рки —÷ заключа—‘ догов—÷р з кл—÷—‘нтом.

ѕри плануванн—÷ складу спец—÷ал—÷ст—÷в, що вход€ть в аудиторську групу, кер—÷вництво аудиторсько—„ ф—÷рми повинно враховувати:

  • бюджет робочого часу дл€ проведенн€ кожного етапу роботи;
  • передбачувальн—÷ строки роботи групи;
  • к—÷льк—÷сний склад групи;
  • посадовий —÷ квал—÷ф—÷кац—÷йний р—÷вень член—÷в групи.

” процес—÷ плануванн€ створюютьс€ два основн—÷ документи перев—÷рки: загальний план —÷ програма перев—÷рки. јудитор обговорю—‘ з кер—÷вництвом —÷ фах—÷вц€ми п—÷дпри—‘мства елементи загального аудиторського плану —÷ аудиторськ—÷ процедури дл€ дос€гненн€ результативност—÷ аудиту, а також дл€ узгодженн€ пор€дку проведенн€ аудиторських процедур з внутр—÷шн—÷м розкладом роботи фах—÷вц—÷в субтјў—‘кта перев—÷рки. «агальний план, €к правило, склада—‘тьс€ з перел—÷ку роб—÷т на основних етапах аудиту —÷ розробл€—‘тьс€ наст—÷льки детально, щоб аудитор мав змогу, керуючись ним, п—÷дготувати програму аудиторсько—„ перев—÷рки. јудиторську програму перев—÷рки основних засоб—÷в та в—÷дпов—÷дних рахунк—÷в можна побачити в таблиц—÷ 4.2. ÷€ таблиц€ врахову—‘ досв—÷д теор—÷—„ та практики складанн€ аудиторських програм зах—÷дних кра—„н.

“аблиц€ 4.2.

јудиторська програма перев—÷рки основних засоб—÷в —÷ в—÷дпов—÷дних рахунк—÷в.


є

п\п

ѕерел—÷к процедур

ƒжерела —÷нформац—÷—„

1

2

3

1

ј. ќсновн—÷ засоби

ƒетальна перев—÷рка даних рег—÷стр—÷в обл—÷ку основних засоб—÷в, —„х зв—÷рка —÷з даними √оловно—„ книги

–∆нвентарн—÷ картки обл—÷ку основних засоб—÷в, в—÷домост—÷,  журнали-ордери

2.

¬иб—÷р контрольного обтјў—‘кту основних засоб—÷в по даним рег—÷стр—÷в:

ј) провести —÷нвентаризац—÷ю;

Ѕ) перев—÷рить документи на право "асност—÷.

–∆нвентаризац—÷йн—÷ описи, результати поточно—„ —÷нвентаризац—÷—„, договори, акти прийому-передач—÷

3.

ѕ—÷дготувати список надходженн€ —÷ розпод—÷лу основних засоб—÷в

ƒоговори, накладн—÷, рахунки-фактури, акти списанн€, прийому-передач—÷, —÷нвентарн—÷ картки

4.

ѕровести анал—÷з ефективност—÷ основних фонд—÷в

јнал—÷тичн—÷ розрахунки

5.

ѕерев—÷рити правильн—÷сть нарахуванн€ ѕƒ¬ та —÷нших податк—÷в при реал—÷зац—÷—„ основних засоб—÷в

–озрахунково-плат—÷жн—÷ документи, розрахунки по податкам

6.

Ѕ. јмортизац—÷€

ѕроанал—÷зувати правильн—÷сть нарахуванн€ амортизац—÷—„ по в—÷дпов—÷дним нормам та зв—÷рити дан—÷ анал—÷тичного рахунку зносу з даними декларац—÷—„ про прибуток.

¬—÷домост—÷ амортизац—÷йних в—÷драхувань, декларац—÷€ про прибуток.

1

2

3

7.

¬. –∆нш—÷ рахунки

ѕерев—÷рити правильн—÷сть розрахунку —÷ в—÷дображенн€ на рахунках орендно—„ плати

ƒоговору оренди, виписки банку, √оловна книга

8.

ѕерев—÷рити обгрунтован—÷сть затрат на ремонт основних засоб—÷в —÷ правильн—÷сть в—÷дображенн€ цих сум на в—÷дпов—÷дних рахунках

ѕроектно-кошторисна документац—÷€, акти прийому-здач—÷

“аким чином, програма аудиторсько—„ перев—÷рки тј” це документ, що м—÷стить: завданн€ аудиту дл€ конкретного обтјў—‘кту; процедури, необх—÷дн—÷ дл€ виконанн€ поставлених завдань; обс€г —÷ терм—÷ни —„х виконанн€.

ѕрофес—÷йн—÷ стандарти вимагають, щоб програма була достатньо детальною —÷ могла бути використана €к —÷нструкц—÷€ дл€ асистент—÷в —÷ одна з форм контролю правильност—÷ виконанн€ роб—÷т.

¬ програм—÷ аудиту види, зм—÷ст та час проведенн€ аудиторських процедур повинн—÷ зб—÷гатись —÷з прийн€тими до роботи показниками загального плану аудиту. «м—÷ни у план —÷ програму аудиторсько—„ перев—÷рки можуть вноситись нав—÷ть п—÷д час зд—÷йсненн€ процедур п—÷дтвердженн€. јле ус—÷ зм—÷ни обовтјў€зково документуютьс€ з висв—÷тленн€м причин.

”загальненн€ результат—÷в плануванн€ аудиту оформлю—‘тьс€ меморандумом (допов—÷дною запискою), в €кому розгл€даютьс€ наступн—÷ питанн€:

  • короткий огл€д напр€мк—÷в д—÷€льност—÷ замовника;
  • оц—÷нка "астивого ризику на п—÷дпри—‘мств—÷;
  • оц—÷нка ефективност—÷ внутр—÷шнього контролю;
  • проблеми, повтјў€зан—÷ з нетиповими операц—÷€ми;
  • граф—÷к виконанн€ роб—÷т;
  • загальн—÷ терм—÷ни виконанн€ аудиту, дата завершенн€ перев—÷рки.

ћеморандум розгл€да—‘тьс€ кер—÷вництвом аудиторсько—„ ф—÷рми —÷ обговорю—‘тьс€ з кл—÷—‘нтом. “—÷льки п—÷сл€ цього п—÷дпису—‘тьс€ з в—÷дпов—÷дними коригуванн€ми план —÷ програма аудиторсько—„ перев—÷рки.

ќрган—÷зац—÷€ документац—÷—„ процесу аудиту основних засоб—÷в.

¬ ход—÷ перев—÷рки аудитору необх—÷дно з—÷брати вичерпн—÷ докази дл€ складанн€ обтјў—‘ктивного висновку. “ак—÷ аудиторськ—÷ докази повинн—÷ бути задокументован—÷.

ƒокументуванн€ процесу аудиту в ”кра—„н—÷ регулю—‘тьс€ нац—÷ональним нормативом є 12 та грунту—‘тьс€ на основних положенн€х м—÷жнародного нормативу є 9 "ƒокументац—÷€тјЁ, введеного в д—÷ю у с—÷чн—÷ 1982 р. ћ—÷жнародною федерац—÷—‘ю бухгалтер—÷в.

Ќеобх—÷дн—÷сть документуванн€ процесу аудиторсько—„ перев—÷рки пол€га—‘ у створенн—÷ доказ—÷в достатньо—„ обгрунтованост—÷ думки аудитора щодо достов—÷рност—÷ ф—÷нансово—„ зв—÷тност—÷ кл—÷—‘нта, а також така необх—÷дн—÷сть повтјў€зана —÷з аудиторським ризиком: аудитор завжди повинен бути потенц—÷йно готовим до захисту ретельност—÷ виконанн€ сво—„х обовтјў€зк—÷в у випадку видач—÷ неправильного висновку.  р—÷м того,  анал—÷з робочих документ—÷в за попередн—÷ роки допомага—‘ п—÷двищити квал—÷ф—÷кац—÷ю аудитор—÷в €к джерело узагальненн€ набутого досв—÷ду.

«начн—÷ труднощ—÷ орган—÷зац—÷—„ документац—÷—„ аудиту повтјў€зан—÷ з в—÷дсутн—÷стю не т—÷льки на ”кра—„н—÷, але —÷ за кордоном —‘диних загальноприйн€тих стандарт—÷в веденн€ робочих документ—÷в: —„х складу, форми, структури —÷ зм—÷сту. ѕроблема ускладню—‘тьс€ в—÷дсутн—÷стю достатнього досв—÷ду складанн€ таких документ—÷в у аудитор—÷в ”кра—„ни.  «акордонн—÷ ф—÷рми п—÷дход€ть до цього питанн€ —÷ндив—÷дуально, тобто, так—÷ документи —‘ конф—÷денц—÷йними. ќтже, досв—÷д —„хньо—„ роботи важкодоступний.

ƒокументальне оформленн€ аудиту склада—‘тьс€ з робочо—„ та п—÷дсумково—„ документац—÷—„.

–обоч—÷ документи аудитора тј” це записи, зроблен—÷ ним п—÷д час плануванн€, проведенн€ перев—÷рки, узагальненн€ —„—„ результат—÷в, а також —÷нформац—÷€, отримана ним в—÷д трет—÷х ос—÷б.

«обовтјў€зуючи аудитора документувати процес аудиту, йому надають право вибору форми систематизац—÷—„ документ—÷в.

≈фективн—÷сть п—÷дготовки робочих документ—÷в п—÷двищу—‘тьс€ п—÷д час —„хньо—„ систематизац—÷—„, €ка в—÷дбува—‘тьс€ на р—÷вн—÷ аудиторсько—„ ф—÷рми. “ут, €к правило, встановлюютьс€ форми лист—÷в, анкет, стандарти орган—÷зац—÷—„ файл—÷в робочих документ—÷в.

«м—÷ст робочих документ—÷в значною м—÷рою —‘ питанн€м профес—÷йного судженн€ конкретного аудитора, оск—÷льки аудитор не повинен документувати кожне спостереженн€ або розгл€д, а т—÷льки т—÷ з них, €к—÷ в—÷н вважа—‘ важливими.

ѕовнота розкритт€ факт—÷в та —÷нформац—÷€, €ка м—÷ститьс€ в робочих документах, повинн—÷ бути доступними дл€ прочитуванн€ —÷ншими аудиторами.

ѕ—÷сл€ завершенн€ аудиту робоч—÷ документи залишаютьс€ у аудитора €вл€ютьс€ його "асн—÷стю. –«х не можна вимагати або вилучати у аудитора за вин€тком т—÷льки тих випадк—÷в, коли це передбачено р—÷шенн€м судових або сл—÷дчих орган—÷в.

—укупн—÷сть робочих документ—÷в, складених аудитором до початку —÷ в ход—÷ перев—÷рки п—÷дпри—‘мства-кл—÷—‘нта, —‘ аудиторським дось—‘ (папкою).

Ќа початков—÷й стад—÷—„ аудиторсько—„ перев—÷рки завданн€м аудитора —‘ ознайомленн€ з б—÷знесом кл—÷—‘нта —÷ отриманн€ про нього загальних в—÷домостей. «аруб—÷жний досв—÷д, зокрема ф—÷рми "ћоор —т—÷венстјЁ, св—÷дчить, що аудитори обовтјў€зково мають документально заф—÷ксувати ц—÷л—÷ та завданн€ наступно—„ аудиторсько—„ перев—÷рки, дл€ чого складають спец—÷альний робочий документ "ѕерел—÷к аудиторських завданьтјЁ.

Ќа стад—÷—„ плануванн€ найпоширен—÷шими документами —‘ план та програма аудиторсько—„ перев—÷рки.

Ќа стад—÷—„ ф—÷зично—„ перев—÷рки основних засоб—÷в головним прийомом —‘ —÷нвентаризац—÷€. ќтже, аудитор склада—‘ робочий документ п—÷д назвою "ѕерев—÷рка проведенн€ —÷нвентаризац—÷—„тјЁ, де в—÷добража—‘ результати —÷нвентаризац—÷—„ та необх—÷дн—÷ корективи у зв—÷тност—÷.

Ќайб—÷льше робочих документ—÷в складають на стад—÷—„ безпосередньо—„ перев—÷рки окремих статей. ÷е документи з детального анал—÷тичного огл€ду, перев—÷рки —÷ п—÷дтвердженн€ окремих показник—÷в. ¬ нашому випадку, це робочий документ дл€ перев—÷рки основних засоб—÷в "ѕерев—÷рка статт—÷ "ќсновн—÷ засобитјЁ.

Ќа завершальн—÷й стад—÷—„ аудиту аудитор склада—‘ п—÷дсумкову документац—÷ю, до €ко—„ сходить аудиторський висновок та додаткова п—÷дсумкова документац—÷€.

ѕрот€гом усього строку веденн€ дось—‘, а також п—÷сл€ завершенн€ аудиторсько—„ перев—÷рки —÷ поданн€ зв—÷ту кл—÷—‘нту аудитор ма—‘ забезпечити належн—÷ умови збер—÷ганн€ документ—÷в.

–обоч—÷ документи повинн—÷ збер—÷гатис€ в поточному арх—÷в—÷ аудитора прот€гом року, а пот—÷м передаватис€ до пост—÷йного арх—÷ву аудиторсько—„ ф—÷рми на тривале збер—÷ганн€.


4.3. ћетодика аудиторсько—„ перев—÷рки на€вност—÷ та використанн€ основних засоб—÷в.


ѕ—÷сл€ проведеного плануванн€, складанн€ плану —÷ програми аудиторсько—„ перев—÷рки та п—÷дписанн€ договору на проведенн€ аудиту почина—‘тьс€ сам процес аудиторсько—„ перев—÷рки.

Ќа прот€з—÷ —„—„ проходженн€ основною метою аудитора —‘ збиранн€ достатн—÷х доказ—÷в дл€ написанн€ повного —÷ обгрунтованого аудиторського висновку.

ƒл€ збору доказ—÷в аудитором можуть бути застосован—÷ р—÷зн—÷ процедури, тобто певн—÷ методи пошуку аудиторських св—÷дчень.

ќсновн—÷ методи отриманн€ аудиторських доказ—÷в наступн—÷:

  1. —постереженн€ або участь в —÷нвентаризац—÷—„.
  2. —постереженн€ за виконанн€м господарських операц—÷й.
  3. ”сне опитуванн€.
  4. ќтриманн€ письмових п—÷дтверджень.
  5. ѕерев—÷рка документ—÷в, отриманих в—÷д трет—÷х ос—÷б.
  6. ѕерев—÷рка арифметичних розрахунк—÷в.
  7. ≈коном—÷чний анал—÷з.

–∆нвентаризац—÷€ проводитьс€ в ц—÷л€х забезпеченн€ достов—÷рност—÷ даних обл—÷ку та зв—÷тност—÷. « точки зору технолог—÷—„ аудиторсько—„ справи —÷нвентаризац—÷€ тј” це метод отриманн€ найб—÷льш ц—÷нних та д—÷йсних доказ—÷в про реальн—÷сть —÷ точн—÷сть статей активу балансу, факт—÷в зд—÷йсненн€ господарських операц—÷й.

—постереженн€ за виконанн€м бухгалтерських операц—÷й тј” це нескладна процедура, але дуже важлива дл€ оц—÷нки системи внутр—÷шнього контролю та орган—÷зац—÷—„ обл—÷ку на п—÷дпри—‘мств—÷. ÷ю процедуру, €к правило, бере на себе ведучий аудитор або доруча—‘ досв—÷дченим прац—÷вникам.

–∆нод—÷ бува—‘ достатньо простежити за тим, €к викону—‘тьс€ в бухгалтерському обл—÷ку оформленн€ т—÷—‘—„ чи —÷ншо—„ господарсько—„ операц—÷—„, щоб точно оц—÷нити стан внутр—÷шнього контролю та бухгалтерського обл—÷ку на п—÷дпри—‘мств—÷, що перев—÷р€—‘тьс€.

”сне опитуванн€ або бес—÷да повинн—÷ бути проведен—÷ практично зо вс—÷ма прац—÷вниками п—÷дпри—‘мства, що приймають участь у веденн—÷ обл—÷ку та складанн—÷ зв—÷тност—÷. ƒл€ того, щоб бес—÷да дала необх—÷дн—÷ аудитору результати, вона, €к —÷ вс—÷ аудиторськ—÷ процедури, повинна бути гарно спланована.

ќдн—÷—‘ю з не менш важливих процедур —‘ перев—÷рка документ—÷в, отриманих в—÷д трет—÷х ос—÷б. ѕровод€чи цю процедуру, аудитори звертають увагу на правильн—÷сть складанн€ —÷ оформленн€ цих документ—÷в, а також на сво—‘часн—÷сть, точн—÷сть та повноту в—÷дображенн€ —„х в бухгалтерському обл—÷ку.

ѕерев—÷рка арифметичних розрахунк—÷в проводитьс€ в залежност—÷ в—÷д оц—÷нки аудитором стану внутр—÷шнього контролю на п—÷дпри—‘мств—÷.

¬ тому випадку, коли стан системи внутр—÷шнього контролю —‘ задов—÷льним, перев—÷рка арифметичних розрахунк—÷в проводитьс€ виб—÷рково, в противному випадку вона може бути або повною, або аудитор робить негативний висновок про правильн—÷сть арифметичних розрахунк—÷в, екстраполюючи цей висновок на весь пер—÷од.

¬ аудиторськ—÷й перев—÷рц—÷ широко застосову—‘тьс€ р€д прийом—÷в —÷ метод—÷в економ—÷чного анал—÷зу.

¬ажливу роль гра—‘ також спец—÷альна перев—÷рка окремих обставин —÷ стор—÷н господарсько—„ д—÷€льност—÷ кл—÷—‘нта. ¬ сво—„й д—÷€льност—÷ аудитори вимушен—÷ торкатис€ питань €к—÷ виход€ть за меж—÷ юрисдикц—÷—„ аудитора —÷ потребують спец—÷альних знань. «в—÷дси, аудиторська ф—÷рма ма—‘ право на догов—÷рн—÷й основ—÷ залучати —÷нших спец—÷ал—÷ст—÷в до перев—÷рки. ¬ нашому випадку експерт може залучатис€ дл€ вираженн€ сво—‘—„ думки з приводу оц—÷нки основних засоб—÷в, оц—÷нки виробничих технолог—÷й —÷ юридичних консультац—÷й.

ѕрограму внутр—÷шнього контролю основних засоб—÷в —÷ в—÷дпов—÷дних господарських операц—÷й част—÷ше всього не розроблюють, тому що у б—÷льшост—÷ п—÷дпри—‘мств таких операц—÷й небагато —÷ витрати на спец—÷альний контроль не виправдовують себе. “ому огл€д внутр—÷шнього контролю системи обл—÷ку основних засоб—÷в —‘ необх—÷дним лише при велик—÷й к—÷лькост—÷ операц—÷й з основними засобами. ќднак у будь-€кому випадку аудиторськ—÷ процедури направлен—÷ на вивченн€ системи обл—÷ку п—÷дпри—‘мства, а досл—÷дженн€ системи внутр—÷шнього контролю дозвол€—‘ отримати ц—÷нну —÷нформац—÷ю з цього приводу. Ќайб—÷льш ефективним методом отриманн€ попередньо—„ (необх—÷дно—„) —÷нформац—÷—„ про стан системи внутр—÷шнього контролю €вл€—‘тьс€ тестуванн€.

« даних тестуванн€ можна зробити висновок, що в орган—÷зац—÷—„ —÷нвентаризац—÷€ окремих обтјў—‘кт—÷в основних засоб—÷в проводитьс€ не пер—÷одично, а т—÷льки в к—÷нц—÷ року перед складанн€м р—÷чно—„ ф—÷нансово—„ зв—÷тност—÷. Ќе вибрана —‘дина обл—÷кова пол—÷тика по амортизац—÷—„ вартост—÷ основних засоб—÷в, кр—÷м того в—÷дсутн—÷й контроль за правильн—÷стю нарахуванн€ амортизац—÷—„ з боку спец—÷ал—÷ст—÷в та внутр—÷шн—÷х аудитор—÷в. ќсновн—÷ засоби не застрахован—÷ в—÷д стих—÷йних лих. ¬ орган—÷зац—÷—„ не вибраний вар—÷ант обл—÷ку —÷ ф—÷нансуванн€ затрат на ремонт основних засоб—÷в, що може привести до викривленн€ соб—÷вартост—÷ продукц—÷—„ (роб—÷т, послуг) через використанн€ в—÷льного вар—÷анту обл—÷ку витрат. ¬—÷дсутн—÷й також контроль за обгрунтован—÷стю здач—÷ в оренду основних засоб—÷в з боку –ади директор—÷в, що може призвести до створенн€ дл€ окремих ос—÷б можливостей дл€ корисних злочин—÷в.

Ќа початку аудиторсько—„ перев—÷рки дл€ отриманн€ реально—„ —÷нформац—÷—„ про на€вн—÷сть та стан збер—÷ганн€ основних засоб—÷в аудитори повинн—÷ забезпечити проведенн€ контрольно—„ (повно—„ або частково—„) —÷нвентаризац—÷—„ основних засоб—÷в. —пец—÷ально призначена ком—÷с—÷€ перев—÷р€—‘ на€вн—÷сть —÷ техн—÷чний стан основних засоб—÷в в натуральних та варт—÷сних вим—÷рниках. ƒл€ глибокого вивченн€ складу —÷ структури основних засоб—÷в, що знаход€тьс€ у розпор€дженн—÷ п—÷дпри—‘мства, аудитор повинен запросити в—÷д кер—÷вництва орган—÷зац—÷—„ детальний список вс—÷х основних фонд—÷в на дату проведенн€ аудиторсько—„ перев—÷рки. ¬ список повинн—÷ також входити основн—÷ засоби, що знаход€тьс€ у розпор€дженн—÷ в—÷докремлених п—÷дрозд—÷л—÷в (ф—÷л—÷ал—÷в, представництв). јле перед проведенн€м контрольно—„ —÷нвентаризац—÷—„ основних фонд—÷в аудитор обовтјў€зково повинен вивчити матер—÷али попередн—÷х —÷нвентаризац—÷й та перев—÷рок.

“ут необх—÷дно ретельно сл—÷д перев—÷рити повноту —÷ сво—‘часн—÷сть проведенн€ —÷нвентаризац—÷—„ основних засоб—÷в, а також —÷нвентаризац—÷йн—÷ описи та додан—÷ до них протоколи зас—÷данн€ —÷нвентаризац—÷йних ком—÷с—÷й, зв—÷рювальн—÷ в—÷домост—÷, в—÷домост—÷ результат—÷в останньо—„ —÷нвентаризац—÷—„, р—÷шенн€ кер—÷вництва орган—÷зац—÷—„ по результатам —÷нвентаризац—÷—„ в обл—÷ку. “ака перев—÷рка край необх—÷дна аудитору дл€ того, щоб впевнитись, наск—÷льки можна дов—÷р€ти результатам внутр—÷шнього контролю, щоб скорегувати аудиторський ризик —÷, в—÷дпов—÷дно, аудиторськ—÷ процедури.

¬ ход—÷ контрольно—„ —÷нвентаризац—÷—„ аудитор огл€да—‘ основн—÷ засоби, умови —„хнього збер—÷ганн€ та експлуатац—÷—„, м—÷ру використанн€ —÷ закр—÷пленн€ за в—÷дпов—÷дними структурами, п—÷дрозд—÷лами та матер—÷ально в—÷дпов—÷дальними особами. ѕри цьому особливо перев—÷р€—‘тьс€, чи вс—÷ обтјў—‘кти основних засоб—÷в закр—÷плен—÷ за матер—÷ально в—÷дпов—÷дальними особами (ћ¬ќ). ƒл€ цього варт—÷сть закр—÷плених за ћ¬ќ основних засоб—÷в з—÷ставл€ють —÷з залишком за рахунком 10 "ќсновн—÷ засобитјЁ на дату перев—÷рки. ¬становивши порушенн€, аудитор повинен зтјў€сувати, чому воно було допущено, хто винен —÷ €кими —‘ його насл—÷дки.

¬ повному обтјў—‘м—÷ дотриманн€ д—÷йсного пор€дку збереженн€ основних засоб—÷в ви€вл€ють в ход—÷ документальних перев—÷рок. Ўл€хом вивченн€ обл—÷кових даних (по —÷нвентарних картках, формах є ќ—-6, ќ—-7, ќ—-8, ќ—-9 та —÷нвентарним описам) необх—÷дно встановити на€вн—÷сть основних засоб—÷в за окремими класиф—÷кац—÷йними групами та м—÷i€ми збер—÷ганн€.

 р—÷м цього, в ход—÷ ц—÷—‘—„ перев—÷рки визнача—‘тьс€ забезпечен—÷сть орган—÷зац—÷—„ основними фондами, розм—÷щенн€ окремих обтјў—‘кт—÷в по —„—„ п—÷дрозд—÷лам, дотриманн€ чинного пор€дку —„х обл—÷ку. “обто сл—÷д впевнитись в правильност—÷ орган—÷зац—÷—„ анал—÷тичного обл—÷ку, звернути увагу на на€вн—÷сть —÷нвентарних номер—÷в обтјў—‘кт—÷в, техн—÷чно—„ документац—÷—„, правильн—÷сть закр—÷пленн€ техн—÷ко-економ—÷чних показник—÷в у в—÷дпов—÷дних обл—÷кових рег—÷страх, строки надходженн€ та оприбуткуванн€ обтјў—‘кт—÷в на баланс ф—÷рми. ќкремо сл—÷д перев—÷рити стан обл—÷ку основних засоб—÷в в м—÷i€х —„х розм—÷щенн€ (в експлуатац—÷—„, на складах, в ремонт—÷ —÷ т.д.). ƒл€ цього аудитори повинн—÷ також встановити правильн—÷сть веденн€ —÷нвентарного списку основних засоб—÷в (типова форма єќ—-13), в—÷дпов—÷дн—÷сть даних анал—÷тичного обл—÷ку записам на рахунку 10, регул€рн—÷сть зв—÷рки даних бухгалтерського обл—÷ку.

” раз—÷ ви€вленн€ розходжень м—÷ж даними анал—÷тичного —÷ синтетичного обл—÷ку необх—÷дно визначити —„х причини та винуватц—÷в,  насл—÷дки —÷ внести пропозиц—÷—„ по усуненню ви€влених недол—÷к—÷в.

ѕерев—÷р€ючи стан збер—÷ганн€, аудитор повинен впевнитись у правильност—÷ оц—÷нки обтјў—‘кт—÷в основних засоб—÷в в бухгалтерському обл—÷ку та переоц—÷нки, €кщо така мала м—÷iе.

ѕерев—÷рка обл—÷ку руху основних засоб—÷в.

ѕри перев—÷рц—÷ операц—÷й по надходженню основних засоб—÷в необх—÷дно встановити доц—÷льн—÷сть та законн—÷сть —„х придбанн€ або в—÷дбудeванн€, сво—‘часн—÷сть —÷ достов—÷рн—÷сть документального оформленн€, реальн—÷сть оц—÷нки та повноту оприбуткуванн€ окремих обтјў—‘кт—÷в.

ѕрактика аудиторських перев—÷рок показу—‘, що основн—÷ порушенн€ та помилки допускаютьс€ при оформленн—÷ руху основних засоб—÷в. “ому сл—÷д в—÷дм—÷тити, що на в—÷дм—÷ну в—÷д —÷нших матер—÷альних ц—÷нностей, основн—÷ засоби потребують особливого первинного обл—÷ку.

ќприбуткуванн€ та введенн€ в експлуатац—÷ю обтјў—‘кта основних фонд—÷в повинно бути оформлено обовтјў€зково актом прийомки-передач—÷ (форма є ќ—-1), тод—÷ €к його придбанн€ оформлю—‘тьс€ накладною або рахунком-фактурою. “—÷льки з моменту введенн€ обтјў—‘кту основних засоб—÷в в експлуатац—÷ю почина—‘тьс€ в—÷дл—÷к нарахуванн€ зносу (амортизац—÷—„). «в—÷дси можна зробити висновок, що несво—‘часне оприбуткуванн€ основних засоб—÷в призводить до недонарахуванн€ зносу —÷ €к насл—÷док тј” до перекрученн€ залишково—„ вартост—÷ обтјў—‘кт—÷в та ф—÷нансових результат—÷в д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мства.

ѕри ви€вленн—÷ незаконних надходжень основних засоб—÷в за вс—÷ма такими надходженн€ми, а також перем—÷щенн€м за неправильно оформленими документами —÷ фактами несво—‘часно оприбуткованих основних засоб—÷в у рег—÷страх бухгалтерського обл—÷ку аудитор повинен зтјў€сувати причину порушень —÷ визначити винних у цьому ос—÷б.

¬с—÷ операц—÷—„ з надходженн€, перем—÷щенн€, вибутт€ та л—÷кв—÷дац—÷—„ основних засоб—÷в досл—÷джують за первинними документами та бухгалтерськими записами.

ќсобливу увагу сл—÷д прид—÷лити перев—÷рц—÷ операц—÷й з оприбуткуванн€ основних засоб—÷в, що були отриман—÷ безкоштовно, пересв—÷дчившись в економ—÷чн—÷й доц—÷льност—÷ —„хнього перем—÷щенн€. ѕри цьому аудитори встановлюють на€вн—÷сть в—÷дпов—÷дних двосторонн—÷х акт—÷в прийомки-передач—÷ вказаних обтјў—‘кт—÷в, —„х техн—÷чний стан та сво—‘часн—÷сть оприбуткуванн€ —÷ закр—÷пленн€ за матер—÷ально в—÷дпов—÷дальними особами.

ћайно, €ке передане в оренду, залиша—‘тьс€ на баланс—÷ орендодавц€ —÷ обл—÷кову—‘тьс€ на рахунку 10 —÷з в—÷дпов—÷дною позначкою в —÷нвентаризац—÷йн—÷й картц—÷. ќбл—÷к майна, що вз€те в оренду, ведетьс€ на позабалансовому рахунку 01 "ќрендован—÷ необоротн—÷ активитјЁ. “аким чином, перев—÷р€ючи операц—÷—„ з орендованими основними засобами, аудитор повинен перев—÷рити на€вн—÷сть угод на оренду, правильн—÷сть та обгрунтован—÷сть ставок орендно—„ плати, пор€док ремонту —÷ поверненн€ основних засоб—÷в орендодавцю. ѕри цьому зтјў€сову—‘тьс€, чи не в—÷ддан—÷ в оренду основн—÷ засоби, €к—÷ необх—÷дн—÷ п—÷дпри—‘мству, чи не перевищу—‘ сума амортизац—÷йних в—÷драхувань за в—÷дданими в оренду основними засобами орендну плату, чи сво—‘часно та повною м—÷рю вноситьс€ орендна плата.

ќкремо також сл—÷д перев—÷рити операц—÷—„ по оприбуткуванню отриманих основних засоб—÷в у вигл€д—÷ внеск—÷в в статутний фонд орган—÷зац—÷—„.

јудитору необх—÷дно ретельно досл—÷дити правильн—÷сть оц—÷нки придбанн€ основних засоб—÷в. “ак основн—÷ засоби, €к—÷ над—÷йшли на п—÷дпри—‘мство, оц—÷нюютьс€ за перв—÷сною варт—÷стю, що склада—‘тьс€ з фактичних витрат на буд—÷вництво або придбанн€, включаючи затрати на доставку, установку та монтаж. ѕерв—÷сна варт—÷сть основних засоб—÷в може визначатис€ за домовлен—÷стю стор—÷н (договором); виход€чи —÷з фактичних витрат на придбанн€, установку —÷ монтаж; за ринковою варт—÷стю на дату оприбуткуванн€ тј” при отриманн—÷ основних засоб—÷в безкоштовно; експертним шл€хом тј” при отриманн—÷ основних засоб—÷в в рахунок внеск—÷в в статутний фонд п—÷дпри—‘мства та —÷н.. «м—÷на перв—÷сно—„ вартост—÷ допуска—‘тьс€ лише у випадках добудови, реконструкц—÷—„ та частково—„ л—÷кв—÷дац—÷—„ —÷снуючих обтјў—‘кт—÷в.

ќсобливо уважно аудитору необх—÷дно перев—÷рити вибутт€ основних засоб—÷в. ÷е може бути у випадку, €кщо:

  • провадитьс€ л—÷кв—÷дац—÷€ зношених, непридатних, старих —÷нвентарних обтјў—‘кт—÷в або —„хн—÷х частин та провадитьс€ —„хн€ зам—÷на в—÷дпов—÷дно до плану впровадженн€ ново—„ техн—÷ки або п—÷сл€ —„хнього пошкодженн€ п—÷д час стих—÷—„ чи авар—÷—„;
  • зд—÷йсню—‘тьс€ безкоштовна передача —÷ншим п—÷дпри—‘мствам;
  • реал—÷зуютьс€ зайв—÷ та непотр—÷бн—÷ обтјў—‘кти;
  • спису—‘тьс€ нестача.

ѕор€док документального оформленн€ цих операц—÷й залежить в—÷д причин вибуванн€. ќтже, в процес—÷ перев—÷рки аудитор повинен встановити причину списанн€ обтјў—‘кт—÷в основних засоб—÷в, законн—÷сть —÷ доц—÷льн—÷сть цих операц—÷й, пор€док л—÷кв—÷дац—÷—„ ќ«, що стали непридатними, повноту оприбуткуванн€ запасних частин, лому, —÷нщих матер—÷ал—÷в, отриманих в—÷д л—÷кв—÷дац—÷—„ обтјў—‘кт—÷в. «аконн—÷сть —÷ доц—÷льн—÷сть операц—÷й з вибутт€ основних засоб—÷в встановлю—‘тьс€ перев—÷ркою первинних документ—÷в, даних анал—÷тичного —÷ синтетичного обл—÷ку. ѕри цьому сл—÷д звернути увагу на дотриманн€ встановлених форм цих документ—÷в, заповненн€ —„х рекв—÷зит—÷в, на€вн—÷сть мотивованих заключень ком—÷с—÷—„, п—÷дпис—÷в вс—÷х член—÷в ком—÷с—÷—„ та кер—÷вника орган—÷зац—÷—„, що п—÷дтверджу—‘ ц—÷ акти.

“акож аудитору необх—÷дно встановити правильн—÷сть кореспонденц—÷—„ рахунк—÷в, повтјў€заних з вибутт€м основних засоб—÷в, та сво—‘часн—÷сть в—÷дображенн€ операц—÷й з л—÷кв—÷дац—÷—„ обтјў—‘кт—÷в основних фонд—÷в

јудиторська перев—÷рка обл—÷ку амортизац—÷йних в—÷драхувань та витрат на ремонт основних засоб—÷в.

¬ ход—÷ аудиторсько—„ перев—÷рки нарахуванн€ амортизац—÷—„ аудитору перед всього необх—÷дно встановити правильн—÷сть в—÷днесенн€ обтјў—‘кт—÷в основних засоб—÷в до амортизац—÷йних категор—÷й, тобто до класиф—÷кац—÷йних груп в—÷дпов—÷дно ƒержавному класиф—÷катору ”кра—„ни. ƒал—÷ аудитор визнача—‘: - чи вс—÷ обтјў—‘кти основних фонд—÷в прийн€т—÷ в розрахунок при нарахуванн€ амортизац—÷—„; - чи нарахову—‘тьс€ знос —÷з врахуванн€м руху основних засоб—÷в.

ƒжерелами —÷нформац—÷—„ тут можуть бути в—÷домост—÷ нарахуванн€  амортизац—÷йних в—÷драхувань, журнал-ордер є13 —÷ розрахунки бухгалтер—÷—„.

ѕо вс—÷х фактах неправильного нарахуванн€ амортизац—÷—„ визначаютьс€ суми надлишково нараховано—„ або недонараховано—„ амортизац—÷—„. ¬становлюють, €ким чином цей факт вплинув на соб—÷варт—÷сть продукц—÷—„ та ф—÷нансов—÷ результати, визначають причини порушень —÷ винних в цьому ос—÷б, пропонують заходи дл€ передбаченн€ таких недол—÷к—÷в в майбутньому.

ѕерев—÷р€ючи обгрунтован—÷сть прискорено—„ амортизац—÷—„, сл—÷д мати на уваз—÷, що вона €вл€—‘тьс€ ц—÷льовим методом б—÷льш швидкого на зр—÷вн€нн€ з нормативними строками служби основних засоб—÷в повного перенесенн€ —„х балансово—„ вартост—÷ на валов—÷ витрати.

ќрган—÷зац—÷—„ можуть застосовувати метод прискорено—„ амортизац—÷—„ по в—÷дношенню до основних засоб—÷в, що використовуютьс€ дл€ зб—÷льшенн€ випуску засоб—÷в обчислювально—„ техн—÷ки, нових прогресивних вид—÷в матер—÷ал—÷в, прилад—÷в та обладнанн€, товар—÷в народного вжитку, розширенн€ експорту продукц—÷—„ у випадках, коли за —„х допом‘тьс€ масова зам—÷на зношено—„ та морально застар—÷ло—„ техн—÷ки на нову, б—÷льш продуктивну.

Ќа заключенн€ необх—÷дно перев—÷рити правильн—÷сть в—÷дображенн€ нараховано—„ суми амортизац—÷—„ на рахунках бухгалтерського обл—÷ку.

¬ ход—÷ аудиторсько—„ перев—÷рки правильност—÷ обл—÷ку та в—÷днесенн€ затрат на ремонт основних засоб—÷в аудитору сл—÷д встановити:

  • на€вн—÷сть план—÷в —÷ кошторис—÷в ремонт—÷в, акт—÷в прийомки-передач—÷ виконаних роб—÷т, договор—÷в п—÷др€ду, акт—÷в техн—÷чного огл€ду буд—÷вель та споруд;
  • правильн€сть —÷ сво—‘часн—÷сть складанн€ вказаних документ—÷в;
  • правильн—÷сть формуванн€ затрат за статт€ми витрат;
  • правильн—÷сть застосуванн€ норм витрачанн€ матер—÷ал—÷в та розц—÷нок по оплат—÷ прац—÷ за виконан—÷ роботи.

јудитор повинен звернути увагу на те, що в—÷дпов—÷дно до ѕЅќ 7 в тому випадку, €кщо п—÷дпри—‘мство проводить ремонт основних засоб—÷в, у результат—÷ чого плану—‘тьс€ в—÷дновити його перв—÷сний ресурс, то незалежно в—÷д величини витрат на такий ремонт п—÷дпри—‘мство не зб—÷льшу—‘ балансову варт—÷сть основного засобу, а в—÷добража—‘ так—÷ витрати у склад—÷ витрат зв—÷тного пер—÷оду.

ƒоц—÷льн—÷сть та законн—÷сть операц—÷й по ремонту встановлюютьс€ на п—÷дстав—÷ перев—÷рки первинних документ—÷в: нар€д—÷в на роботи, в—÷домостей дефект—÷в на ремонт машин —÷ транспортних засоб—÷в, л—÷м—÷тно-заб—÷рних карт на витрачанн€ матер—÷альних ц—÷нностей. јудитору сл—÷д широко застосовувати зустр—÷чну зв—÷рку документ—÷в, контроль документ—÷в по вза—‘моповтјў€заним операц—÷€м, опитуванн€ посадових та матер—÷ально в—÷дпов—÷дальних ос—÷б, виб—÷ркову контрольну —÷нвентаризац—÷ю виконаних ремонтних роб—÷т, письмов—÷ запити п—÷др€дник—÷в, п—÷дтвердженн€ документ—÷в, анал—÷тичн—÷ процедури окупа—‘мост—÷ затрати на ремонт.

ѕри на€вност—÷ ремонтних роб—÷т сл—÷д обовтјў€зково перев—÷рити —÷ проанал—÷зувати: наск—÷льки д—÷йсн—÷ показники проектно-кошторисно—„ документац—÷—„ на ремонт та показники прийомо-здавальних акт—÷в на виконан—÷ обтјў—‘ми роб—÷т; чи не скриваютьс€ п—÷д вигл€дом ремонту буд—÷вель та споруд затрати на нове буд—÷вництво або реконструкц—÷ю.

ќсобливе м—÷iе в аудиторськ—÷й перев—÷рц—÷ затрат на ремонт основних засоб—÷в повинно бути в—÷дведено перев—÷рц—÷ €кост—÷ кап—÷тального ремонту. “ут необх—÷дно за даними первинних документ—÷в та оперативно—„ зв—÷тност—÷ про роботу машин та устаткуванн€ встановити к—÷льк—÷сть просто—„в через техн—÷чн—÷ поломки та зверхнормативну к—÷льк—÷сть поточних ремонт—÷в. „ас м—÷жремонтних пер—÷од—÷в перев—÷р€—‘тьс€ по в—÷дм—÷тках в —÷нвентарних книгах.

–∆ на заключенн€ аудитору необх—÷дно перев—÷рити правильн—÷сть обл—÷ку та ф—÷нансуванн€ витрат на ремонт основних засоб—÷в.

јудиторська перев—÷рка основних засоб—÷в завершу—‘тьс€ анал—÷зом ефективност—÷ —„х використанн€, €ку характеризу—‘ показник фондов—÷ддач—÷.

Ќа заключному етап—÷ аудиторсько—„ перев—÷рки аудитор повинен узагальнити результати перев—÷рки, написати аудиторський висновок шодо цих результат—÷в та п—÷дготувати обгрунтован—÷ пропозиц—÷—„ про усуненн€ недол—÷к—÷в —÷ використанн€ ви€влених резерв—÷в п—÷дпри—‘мства.






“аблиц€ 4.3.

ѕерел—÷к номенклатур аудиторських послуг.

є п/п

Ќеобх—÷дн—÷ дан—÷ номенклатури

ѕризначенн€ даних

¬ираз

Ќос—÷—„ —÷нформац—÷—„

ћетодика отрим. номенкл.

Ќат.

√рош

«овн

¬нут

1

2

3

4

5

6

7

8

 онтроль надходженн€ основних засоб—÷в

1

¬ид д—÷€льност—÷

ƒл€ визначенн€ п—÷льг п—÷д-ва

+


+

+

Ќормативн-правова, докум.пер.

3

ќсновн—÷ засоби

ѕер. прав. визнач.перв—÷сн. варт ќ«

+

+

+

+

ƒок. пер., нормат-правова, —÷нвентаризац—÷€

3

ѕер-нн€ гр.  кошт—÷в за обтјў—‘кт ќ«

 онтроль за правильн—÷стю в—÷дображенн€ сум ѕƒ¬


+


+

√оловна тј” книга ∆ќ є2

1

2

3

4

5

6

7

8

4

ћонтаж устат-нн€, що вводитьс€ в д—÷ю

 онтр. «а прав. спис. ¬итрат на монт.

+

+


+

јкт форми є2

5

¬веденн€ обтјўкта в експ

 онтр. за м—÷iезн. обтјў—‘кту його перв-ю оц—÷нкою, а також норм ам. в—÷д

+

+


+

∆ќ є 13, акт прийманн€-передач—÷ ќ« —÷нв. картка, —÷нв. книга

7

ќформленн€ док. пов-х з введенн€м ќ« в експ.

 онтр. за варт —÷нв обтјў—‘кта, його тех-ми особл., м—÷iем викор. та —÷н.

+



+

јкт прийм-пер, —÷нв. картка, —÷нв. книга

 онтроль за рухом та ремонтом ќ«

8

ќтриманн€ дозволу на внутр. перем. обтјў—‘кта

¬изнач. ос—÷б, €к—÷ санкц—÷онували дану операц—÷ю

+



+

јкладна на внутр.перем ќ« —÷нв. картка

9

–емонт ќ«

визнач. виду рем. пот, кап. спос—÷б рем

+



+

јкт про зак. рем. роботи

10

–езерв на пров.резерву

 онтр. за визн того чи створ. п—÷дпр рез.на рем ќ«

+

+


+

¬—÷дом—÷сть обл—÷ку витрат

11

¬арт витр на рем

 он за прав в—÷днесен

+

-

+

+

јрифм. ѕер., док.пер., тестуванн€

 онтроль списанн€ та л—÷кв—÷дац—÷—„ ќ«

12

ќтрим дозволу ком на спис ќ«

¬изнач прич спис, визн ћ÷, €к—÷ можна не врах

+



+

јкт про л—÷кв—÷дац—÷ю ќ«

13

ќбл—÷к оп пов з спис ќ«

 онтр за прав в—÷добр в обл оп-й з—÷ списанн€ ќ«

+

+


+

јкт л—÷кв—÷дац—÷—„ ќ«, —÷нв картка, приб ордери

14

ƒозв—÷л на реал.

ќбгрунт дозволу на реал ќ«

+

+


+

∆урнал реал, дог., контракти

15

¬иписка док на реал обтјў—‘кт—÷в

 онтр за достов докум

+

+


+

∆урнал ре—‘стр рах, первинн—÷ док


–озд—÷л V. ћетодика та орган—÷зац—÷€ обл—÷ку, анал—÷зу та аудиту основних засоб—÷в в умовах ј–ћ бухгалтера.


—учасний р—÷вень розвитку економ—÷ки характеризу—‘тьс€ комп'ютеризац—÷—‘ю вс—÷х сфер народного господарства, застосуванн€м автоматизованих систем управл—÷нн€, електронно-обчислювальних машин —÷ автоматизованих робочих м—÷iь бухгалтера (ј–ћЅ), що дозвол€—‘ вир—÷шувати принципово нов—÷ задач—÷ обл—÷ку, анал—÷зу, контролю —÷ управл—÷нн€.

јле незважаючи на те, що задач—÷ обл—÷ку вир—÷шуютьс€ за допомогою ≈ќћ, продуктивн—÷сть прац—÷ обл—÷кових прац—÷вник—÷в —÷ прац—÷вник—÷в апарату управл—÷нн€ все ще залиша—‘тьс€ низькою. Ѕ—÷льший ефект в—÷д застосуванн€ ≈ќћ в бухгалтерському обл—÷ку можна дос€гнути шл€хом вдосконаленн€ методолог—÷—„ —÷ орган—÷зац—÷—„ самого процесу обл—÷ку, п—÷двищенн€ його контрольних "астивостей, а також за рахунок б—÷льш повного задоволенн€ потреб управл—÷нн€ в необх—÷дн—÷й —÷нформац—÷—„. ” даний час автоматизац—÷€ бухгалтерського обл—÷ку в основному розвива—‘тьс€ по шл€ху рац—÷онал—÷зац—÷—„ —÷снуючо—„ технолог—÷—„ обробки обл—÷ково—„ —÷нформац—÷—„ —÷ зниженн—÷ —„—„ трудом—÷сткост—÷, однак можливост—÷ тако—„ автоматизац—÷—„ вельми обмежен—÷. ÷е по€сню—‘тьс€ тим, що —÷снуюча методолог—÷€ —÷ орган—÷зац—÷€ обл—÷ку формувалис€ дл€ веденн€ обл—÷ку вручну.

“аким чином, спостер—÷га—‘тьс€ певна суперечн—÷сть м—÷ж потужн—÷стю ≈ќћ, що застосовуютьс€ —÷ самою практикою обл—÷ку. ≈ќћ полегшують труд бухгалтера, але н—÷чого не внос€ть в його зм—÷ст, бо дл€ цього необх—÷дне п—÷двищенн€ рол—÷ обл—÷ку в управл—÷нн—÷, зм—÷на —÷ подальший розвиток методолог—÷—„ обл—÷ку, вдосконаленн€ його орган—÷зац—÷—„ з тим, щоб максимально в—÷дпов—÷дати потребам управл—÷нн€.

Ќа базовому п—÷дпри—‘мств—÷ орган—÷зац—÷йне забезпеченн€ обл—÷ку основних засоб—÷в в умовах функц—÷онуванн€ ј–ћЅ представл€—‘ собою сукупн—÷сть засоб—÷в та метод—÷в вза—‘мод—÷—„ персоналу бухгалтер—÷—„, —÷нших п—÷дрозд—÷л—÷в п—÷дпри—‘мства та техн—÷чних засоб—÷в. ƒо орган—÷зац—÷йних документ—÷в в—÷днос€тьс€:

- кер—÷вництво користувача —÷нформац—÷йно—„ системи (у вигл€д—÷ —÷нструкц—÷—„ чи у вигл€д—÷ в—÷дображенн€ на екран—÷ п—÷дказки дл€ бухгалтера);

- посадова —÷нструкц—÷€ обл—÷кового прац—÷вника чи наказ по п—÷дпри—‘мству (передбача—‘ розмежуванн€ прав та обовтјў€зк—÷в в умовах автоматизовано—„ обробки —÷нформац—÷—„);

- граф—÷к проходженн€ —÷нформац—÷—„ за етапами —„—„ обробки;

- блок-схема поетапного вир—÷шенн€ задач.

Ќа основ—÷ блок-схем р—÷шенн€ окремих задач, в тому числ—÷ —÷ по окремим основним засобам, форму—‘тьс€ загальна блок-схема р—÷шенн€ обл—÷кових задач на п—÷дпри—‘мств—÷. ƒл€ автоматизованого контролю за проходженн€м —÷нформац—÷—„ по кожному етапу розробл€—‘тьс€ управл—÷нська програма, €ка контролю—‘ кожний етап, —÷ у випадку пропущенн€ чи невир—÷шенн€ того чи —÷ншого етапу програма вида—‘ пов—÷домленн€ про неможлив—÷сть подальшого р—÷шенн€ обл—÷кових задач.

 р—÷м того, на п—÷дпри—‘мств—÷ розробл€—‘тьс€ план впровадженн€ окремих задач —÷з вказанн€м виконавц—÷в та строк—÷в виконанн€. Ќа п—÷дпри—‘мств—÷ вида—‘тьс€ наказ про закр—÷пленн€ за окремими локальними базами даних певних виконавц—÷в. ¬ пер—÷од—÷ вказу—‘тьс€ конкретний перел—÷к роб—÷т, €к—÷ викону—‘ бухгалтер з обовтјў€зковою авторизац—÷—‘ю —÷нформац—÷—„.

ј–ћЅ з обл—÷ку основних засоб—÷в вир—÷шу—‘ наступн—÷ задач—÷:

  1. ќбл—÷к на€вност—÷ основних засоб—÷в на м—÷i€х —„х експлуатац—÷—„.
  2. ќбл—÷к руху основних засоб—÷в.
  3. –озрахунок амортизац—÷йних в—÷драхувань та зносу.
  4. –озпод—÷л амортизац—÷йних в—÷драхувань за кодами виробничих витрат.
  5. ќбл—÷к кап—÷тального та поточного ремонт—÷в основних засоб—÷в.
  6. јнал—÷з використанн€ основних засоб—÷в.
  7. ћоделюванн€ використанн€ основних засоб—÷в.
  8. јудит обл—÷ку основних засоб—÷в.
  9. ”правл—÷нський обл—÷к основними засобами.

јвтоматизоване р—÷шенн€ задач з обл—÷ку основних засоб—÷в на ј–ћЅ базу—‘тьс€ на створен—÷ та введен—÷ —÷нформац—÷йно—„ бази про на€вн—÷сть основних засоб—÷в, €ка форму—‘тьс€ на баз—÷ —÷нвентарно—„ картотеки.

ѕризначенн€ ј–ћЅ по обл—÷ку ќ« тј” у виконанн—÷ системних обл—÷ково-контрольних операц—÷й:

  • автоматизац—÷—„ документуванн€ первинно—„ —÷нформац—÷—„;
  • оперативного управл—÷нн€, контролю за на€вн—÷стю та рухом ќ«;
  • видач—÷ по запиту необх—÷дно—„ —÷нформац—÷—„ на принтер або екран диспле€.

ƒл€ обробки —÷нформац—÷—„ з обл—÷ку основних засоб—÷в використовуютьс€ трьохкатегор—÷йн—÷ автоматизован—÷ м—÷i€, €к—÷ передбачають обробку —÷нформац—÷—„ за р—÷вн€ми управл—÷нн€ (рис.6.).











–ис. 6. ќрган—÷зац—÷йна побудова ј–ћ бухгалтера з обл—÷ку основних засоб—÷в


ј–ћ 1 категор—÷—„ з обл—÷ку основних засоб—÷в встановлю—‘тьс€ на робочих м—÷i€х виникненн€ —÷нформац—÷—„ (цехи, в—÷дд—÷ли). “ут форму—‘тьс€ первинна —÷нформац—÷€ з обл—÷ку ќ«, а також провод€тьс€ розрахунки на м—÷i€х —„—„ виникненн€.

ј–ћ 2 категор—÷—„ встановлюютьс€ на робочих м—÷i€х бухгалтер—÷в, €к—÷ ведуть обл—÷к основних засоб—÷в. ‘орму—‘тьс€ —÷нформац—÷€ в ц—÷лому на д—÷л€нках обл—÷ку. ѕроводитьс€ анал—÷з показник—÷в використанн€ ќ«, аудит, моделюванн€ та прогнозуванн€ обл—÷кового процесу.

ј–ћ 3 категор—÷—„ встановлюютьс€ на робочому м—÷i—÷ головного бухгалтера, кер—÷вника п—÷дпри—‘мства. ¬ир—÷шу—‘тьс€ завданн€ по управл—÷нню господарською д—÷€льн—÷стю п—÷дпри—‘мства. “ут форму—‘тьс€ —÷нформац—÷€ результат—÷в анал—÷зу, прогнозуванн€, моделюванн€ результат—÷в ќ«. —клада—‘тьс€ зв—÷тн—÷сть.

ћодель автоматизовано—„ обробки —÷нформац—÷—„ можна представити таким чином.

  1. ѕ—÷дготовка первинно—„ —÷нформац—÷—„
  2. —творенн€ —÷нвентарно—„ картотеки на момент  вступу
  3. —творенн€ Ќƒ–∆ на момент  вступу
  4. —творенн€ набору даних руху ќ«
  5. ѕроведенн€ розрахунк—÷в та занесенн€ —÷нформац—÷—„ в Ѕƒ
  6. ‘ормуванн€ —÷нформац—÷—„ дл€ наступного використанн€
  7. ѕроведенн€ анал—÷зу результативно—„ —÷нформац—÷—„
  8. ѕрийн€тт€ управл—÷нських р—÷шень з отриманих результат—÷в
  9. ѕередача даних в сум—÷жн—÷ ј–ћЅ.

ƒос€гнут—÷ в останн—÷ роки результати розвитку засоб—÷в обчислювально—„ техн—÷ки, метод—÷в проектуванн€ програмного та —÷нформац—÷йного забезпеченн€ р—÷зного р—÷вн€ та призначенн€ спри€ли сутт—‘вому перегл€ду прийн€тих ран—÷ше п—÷дход—÷в до створенн€ автоматизованих систем, —÷ перш за все, призвели до створенн€ ново—„ —÷нформац—÷йно—„ технолог—÷—„, основними принципами €ко—„ —‘ :

  1. «абезпеченн€ сп—÷лкуванн€ к—÷нцевого користувача (бухгалтера, ком—÷рника, економ—÷ста —÷ т.п.) з системою автоматизац—÷—„ на профес—÷йн—÷й мов—÷, представленн€ вх—÷дно—„ та результативно—„ —÷нформац—÷—„ в звичайн—÷й та зручн—÷й користувачев—÷ форм—÷.
  2. «абезпеченн€ можливост—÷ вир—÷шенн€ задач обл—÷ку, контролю анал—÷зу та аудиту по —„х постановкам та початковим даним незалежно в—÷д складност—÷ та на€вност—÷ формальних математичних моделей задач.
  3. —творенн€ к—÷нцевому користувачев—÷ таких умов роботи, при €ких в—÷н зд—÷йсню—‘ процеси управл—÷нн€ та пошук нових р—÷шень в режим—÷ активного розширеного д—÷алогу з ≈ќћ, оперуючи пон€тт€ми сво—‘—„ предметно—„ област—÷, використовуючи св—÷й профес—÷йний досв—÷д, навички та приймаючи р—÷шенн€ одночасно по множин—÷ критер—÷—„в, частина з €ких не описана формально та не ма—‘ к—÷льк—÷сного вираженн€. ƒл€ зд—÷йсненн€ функц—÷онуванн€ обтјў—‘кту управл—÷нн€ в автоматизован—÷й систем—÷ форму—‘тьс€ —÷нформац—÷йне забезпеченн€, €ке склада—‘тьс€ з зовн—÷шньомашинних та внутр—÷шньомашинних елемент—÷в.

¬ таблиц—÷ 5.1. представлена структура —÷нформац—÷йного забезпеченн€ системи автоматизац—÷—„ обл—÷ку, контролю та аудиту.

—труктура —÷нформац—÷йного забезпеченн€ системи автоматизац—÷—„ обл—÷ку, контролю та аудиту.

“аблиц€ 5.1.

–∆нформац—÷йне забезпеченн€

«овн—÷шньомашинне —÷нформац—÷йне забезпеченн€

¬нутр—÷шньомашинне —÷нформац—÷йне забезпеченн€

- система класиф—÷кац—÷—„ та кодуванн€

- система нормативно-дов—÷дково—„ —÷нформац—÷—„

- оперативна документац—÷€

- нормативно-методичн—÷ та конструкторськ—÷ матер—÷али по —÷нформац—÷йному забезпеченню

- —÷нформац—÷йна база

вих—÷дна —÷нформац—÷€

вх—÷дна —÷нформац—÷€

пром—÷жна —÷нформац—÷€

- комплекс програмних засоб—÷в орган—÷зац—÷—„ та представленн€ даних


¬нутр—÷шньомашинне —÷нформац—÷йне забезпеченн€ системи автоматизац—÷—„ обл—÷ку включа—‘ систему класиф—÷кац—÷—„ та кодуванн€ —÷нформац—÷—„, систему конструкторсько—„, технолог—÷чно—„ та техн—÷чно—„ документац—÷—„ (Ќƒ–∆), оперативну —÷нформац—÷ю та систему орган—÷зац—÷—„ веденн€, збер—÷ганн€ та внесенн€ зм—÷н у нормативну документац—÷ю.

¬нутр—÷шньомашинне —÷нформац—÷йне забезпеченн€ склада—‘тьс€ з комплексу програмних засоб—÷в орган—÷зац—÷—„ —÷ представленн€ даних та —÷нформац—÷йно—„ бази даних на машинних нос—÷€х. –∆нформац—÷йну Ѕƒ системи складають вх—÷дна —÷ пром—÷жна —÷нформац—÷€.

–∆нформац—÷йне забезпеченн€ обл—÷ку основних засоб—÷в в умовах функц—÷онуванн€ ј–ћ бухгалтера включа—‘ в себе:

  1. ¬х—÷дна —÷нформац—÷€ (—÷нвентарн—÷ картки, дов—÷дка про проб—÷г транспортних засоб—÷в, акти л—÷кв—÷дац—÷—„ основних засоб—÷в, акти прийомки-передач—÷, акти прийомки-здач—÷ в—÷дремонтованих засоб—÷в, накладн—÷ на внутр—÷шн—‘ перем—÷щенн€ основних засоб—÷в).
  2. Ќормативно-дов—÷дкова —÷нформац—÷€ (дов—÷дники структурних п—÷дрозд—÷л—÷в п—÷дпри—‘мства, матер—÷ально в—÷дпов—÷дальних ос—÷б, господарських галузей, допустимо—„ кореспонденц—÷—„ рахунк—÷в).

3. ¬их—÷дна —÷нформац—÷€: (—÷нвентаризац—÷йний опис основних засоб—÷в; в—÷дом—÷сть на€вност—÷ основних засоб—÷в; в—÷дом—÷сть розрахунку амортизац—÷йних в—÷драхувань за видами виробничих витрат; в—÷дом—÷сть обл—÷ку кап—÷тального та поточного ремонт—÷в основних засоб—÷в; в—÷дом—÷сть переоц—÷нки основних засоб—÷в; в—÷дом—÷сть анал—÷зу використанн€ основних засоб—÷в; моделюванн€ використанн€ основних засоб—÷в).

ѕри веденн—÷ обл—÷ку, контролю —÷ анал—÷зу з допомогою ј–ћЅ функц—÷€ обробки даних в—÷дд—÷л€—‘тьс€ в—÷д користувача —÷ зд—÷йсню—‘тьс€ в форм—÷, не доступн—÷й дл€ людського сприйн€тт€.

“ому виника—‘ необх—÷дн—÷сть в—÷дображенн€ вих—÷дно—„ —÷нформац—÷—„, що м—÷ститьс€ на машиночитаемом нос—÷—„, у вигл€д—÷, придатному дл€ сприйн€тт€ —÷ використанн€ обл—÷ковим персоналом. ¬—÷дображенн€ вих—÷дно—„ обл—÷ково—„ —÷нформац—÷—„ в умовах застосуванн€ ј–ћЅ зд—÷йсню—‘тьс€ в реальному масштаб—÷ часу, тобто спостер—÷га—‘тьс€ зближенн€ процес—÷в формуванн€, в—÷дображенн€ —÷ використанн€ вих—÷дно—„ —÷нформац—÷—„.

¬их—÷дною —÷нформац—÷—‘ю бухгалтерського обл—÷ку —‘ обл—÷ково-зв—÷тн—÷ показники, необх—÷дн—÷ дл€ контролю —÷ анал—÷зу виробничо-господарсько—„ д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мства, п—÷дготовки управл—÷нських р—÷шень, а також дл€ п—÷дготовки —÷нформац—÷—„, що використову—‘тьс€ з метою п—÷дтвердженн€ достов—÷рност—÷ обл—÷ково—„ —÷нформац—÷—„ —÷ контролю функц—÷онуванн€ ј–ћЅ.

ƒо вих—÷дно—„ обл—÷ково—„ —÷нформац—÷—„ також в—÷дноситьс€ —÷нформац—÷€, призначена дл€ використанн€ в подальших обл—÷кових циклах —÷ дл€ р—÷шенн—÷ задач на сум—÷жних ј–ћ.

«а призначенн€м вих—÷дн—÷ форми документ—÷в д—÷л€тьс€ на основн—÷ —÷ допом—÷жн—÷ документи. ќсновн—÷ документи служать основним функц—÷ональним ц—÷л€м бухгалтерського обл—÷ку, контролю —÷ анал—÷зу —÷ повинн—÷ в—÷дпов—÷дати вс—÷м методолог—÷чним вимогам —÷ правилам веденн€ рег—÷стр—÷в бухгалтерського обл—÷ку.

ƒопом—÷жн—÷ документи м—÷ст€ть р—÷зноман—÷тн—÷ разов—÷ —÷ пер—÷одичн—÷ в—÷домост—÷, що використовуютьс€ т—÷льки дл€ дов—÷дкових, контрольних —÷ управл—÷нських ц—÷лей —÷ не вимагають безпосередньо дл€ зд—÷йсненн€ конкретних управл—÷нських р—÷шень.

«а зм—÷стом документи д—÷л€тьс€ на оборотн—÷ в—÷домост—÷, в—÷домост—÷ руху кошт—÷в —÷ —„х джерел, —÷нвентаризац—÷йн—÷ в—÷домост—÷, групувально-анал—÷тичн—÷ документи, в—÷домост—÷ по документованих операц—÷€х.

«м—÷ст вих—÷дних документ—÷в повинно забезпечувати можлив—÷сть перев—÷рки правильност—÷ результуючо—„ —÷нформац—÷—„ —÷ —„—„ в—÷дпов—÷дн—÷сть —÷нформац—÷—„ первинних документ—÷в.

як правило, вих—÷дна —÷нформац—÷€ вида—‘тьс€ по запиту, —÷ тому найб—÷льш прийн€тною формою —„—„ в—÷дображенн€ —‘ фрагментарн—÷ документи —÷ в—÷деограми.

ѕереклад повних вих—÷дних документ—÷в в "безпаперовийтјЁ вигл€д —÷ задоволенн€ поточних потреб обл—÷ку фрагментарними документами —÷ в—÷деограмами да—‘ п—÷дставу вважати комплекс повних документ—÷в людиночита—‘мою коп—÷—‘ю обл—÷кових рег—÷стр—÷в, що мають з ориг—÷налом однакову юридичну силу.

—клад показник—÷в в—÷деограм повинен в—÷дпов—÷дати —÷нформац—÷—„ повних вих—÷дних документ—÷в (обл—÷кових рег—÷стр—÷в), переведених в "безпаперовийтјЁ вигл€д.

–∆нформац—÷€ в—÷деограм може бути виведена у вигл€д—÷ фрагментарного документа, —÷ навпаки.

¬их—÷дна —÷нформац—÷€ обл—÷ку, контролю —÷ анал—÷зу, що форму—‘тьс€ у вигл€д—÷ вих—÷дних документ—÷в на машиночитаемом нос—÷—„, повинна оформл€тис€ в пор€дку, що забезпечу—‘ юридичну силу вказаних документ—÷в.

—пециф—÷ка бухгалтерського обл—÷ку визнача—‘ його €к систему суц—÷льного, безперервного, вза—‘мопов'€заного —÷ об'—‘ктивного в—÷дображенн€ факт—÷в господарсько—„ д—÷€льност—÷.

¬их—÷дний документ повинен м—÷стити —÷нформац—÷ю, що дозвол€—‘ однозначно —÷дентиф—÷кувати:

п—÷дпри—‘мство, на €кому створений документ;

документ (назва, номер —÷ т.д.), структурний п—÷дрозд—÷л п—÷дпри—‘мства, по €кому складений документ (дл€ документ—÷в, що створюютьс€ по структурних п—÷дрозд—÷лах п—÷дпри—‘мства);

зв—÷тний пер—÷од, за €кий сформована в—÷дображена  в документ—÷ результатна —÷нформац—÷€ (або дату зв—÷тного пер—÷оду, на €ку сформована ц€ —÷нформац—÷€);

в—÷дображен—÷ в документ—÷ обл—÷ков—÷ —÷ зв—÷тн—÷ показники;

обс€г —÷нформац—÷—„ документа (к—÷льк—÷сть р€дк—÷в стандартних стор—÷нок);

дату створенн€ документа;

особа, що склала документ —÷ в—÷дпов—÷дальне за правильн—÷сть його виготовленн€.

¬их—÷дний документ на машиночита—‘мому нос—÷—„, €кщо в—÷н п—÷дтриму—‘ "безпаперовийтјЁ вигл€д певних рег—÷стр—÷в, —‘ ориг—÷налом, а —÷нформац—÷€, що в—÷добража—‘тьс€ по м—÷р—÷ необх—÷дност—÷ в людиночита—‘м—÷й форм—÷, —‘ його коп—÷—‘ю. ¬их—÷дн—÷ документи (ориг—÷нали, дубл—÷кати —÷ коп—÷—„) на машиночита—‘мому нос—÷—„ п—÷дл€гають авторизац—÷—„. ƒл€ авторизац—÷—„ використову—‘тьс€ код посадово—„ особи, що в—÷дпов—÷да—‘ за формуванн€ цих вих—÷дних документ—÷в на ј–ћЅ.

Ќа в—÷дм—÷ну в—÷д цих вимог вказ—÷вка на важлив—÷сть забезпеченн€ максимально можливо—„ зручност—÷ використанн€ вих—÷дно—„ —÷нформац—÷—„ обл—÷ковим персоналом носить —÷нформац—÷йний —÷, б—÷льш того неоднозначний характер. –«м визначаютьс€ лише загальн—÷ напр€ми —÷ принципи орган—÷зац—÷—„ в—÷дображенн€ вих—÷дно—„ —÷нформац—÷—„ в автоматизован—÷й систем—÷ обл—÷ку, контролю —÷ аудиту.

–езультатом р—÷шенн€ задач на ј–ћЅ —‘ вих—÷дна —÷нформац—÷€, придатна дл€ використанн€ —÷ в—÷дображена у вигл€д—÷ документа на людиночита—‘мому (паперовому) нос—÷—„, тобто у вигл€д—÷ машинограми або за допомогою засоб—÷в в—÷зуального в—÷дтворенн€ на екран—÷. –∆сну—‘ три способи в—÷дображенн€ вих—÷дно—„ —÷нформац—÷—„ на ј–ћЅ.

ѕерший спос—÷б передбача—‘ отриманн€ повнообтјў—‘мних зв—÷тних документ—÷в на паперовому нос—÷—„ з метою поточного —„х використанн€, арх—÷вного збер—÷ганн€ —÷ документальних рев—÷з—÷й. “ак—÷ документи оформл€ютьс€ з урахуванн€м довготривалого збер—÷ганн€ —÷ мають юридичну силу.

ƒругий спос—÷б передбача—‘ складанн€ фрагментарних документ—÷в, в—÷дм—÷нних в—÷д повних тим, що м—÷ст€ть лише виб—÷ркову —÷нформац—÷ю, що переважно вида—‘тьс€ по запиту в дов—÷дкових ц—÷л€х. ‘рагменти в—÷домостей мають разовий характер використанн€ —÷ не волод—÷ють юридичною повноц—÷нн—÷стю.

“рет—÷й спос—÷б передбача—‘ в—÷дображенн€ вих—÷дно—„ —÷нформац—÷—„ в форм—÷ в—÷деограм.

ƒругий —÷ трет—÷й способи в—÷дображенн€ можуть мати подальший розвиток при орган—÷зац—÷—„ вих—÷дних документ—÷в на машиночита—‘мих нос—÷€х.

” умовах обробки —÷нформац—÷—„ на основ—÷ ј–ћ бухгалтера з можлив—÷стю видач—÷ "безпаперовихтјЁ вих—÷дних документ—÷в —÷ орган—÷зац—÷—„ роботи в режим—÷ "запит-в—÷дпов—÷дьтјЁ поста—‘ задача одночасного застосуванн€ чотирьох збалансованих груп документ—÷в: документ—÷в на машиночита—‘мих нос—÷€х, повних документ—÷в (обл—÷кових рег—÷стр—÷в), фрагментарних документ—÷в на паперовому нос—÷—„, в—÷деограма.

¬их—÷дна —÷нформац—÷€ дл€ р—÷шенн€ задач—÷ з нарахуванн€ амортизац—÷—„.

ѕерел—÷к та опис вих—÷дних пов—÷домлень задач—÷ ќ« 1012 представлено в таблиц—÷ 5.2.

ѕерел—÷к та опис вих—÷дних пов—÷домлень.

“аблиц€ 5.2.

–∆дентиф—÷катор

‘орма поданн€

пер—÷одичн—÷сть

“ерм—÷н видач—÷

ќдержувач—÷ та призначенн€ вих—÷дно—„ —÷нформац—÷—„

¬101201

ћащинограма, в—÷деокадр -  в—÷дом—÷сть нарахуванн€ амортизац—÷—„ по обтјў—‘ктам основних засоб—÷в 2-—„ групи

щоквартально, по запиту

3-го числа наступного за зв—÷тним пер—÷одом

Ѕухгалтер—÷€, контроль за в—÷рог—÷дн—÷стю розрахунку

¬101202

ћашинограма, в—÷деокадр - в—÷дом—÷сть нарахуванн€ амортизац—÷—„ по приладах

щоквартально, по запиту

5-го числа наступного за зв—÷тним пер—÷одом

Ѕухгалтер—÷€, контроль за в—÷рог—÷дн—÷стю розрахунку

¬101203

ћашинограма, в—÷деокадр - в—÷дом—÷сть нарахуванн€ амортизац—÷—„ по приладах

щоквартально, по запиту

6-го числа наступного за зв—÷тним пер—÷одом

Ѕухгалтер—÷€, контроль за в—÷рог—÷дн—÷стю розрахунку

¬ћ 101202

ћасив обл—÷ку нарахованих амортизац—÷йних в—÷драхувань у зв—÷тному пер—÷од—÷

щоквартально

3-го числа наступного за зв—÷тним пер—÷одом

«агальносистемна база даних


ѕерел—÷к та опис вих—÷дних одиниць —÷нформац—÷—„ наведено в таблиц—÷ 5.3.

ѕерел—÷к та опис вих—÷дно—„ —÷нформац—÷—„.


“аблиц€ 5.3.

Ќазва вих—÷дних одиниць

—÷дентиф—÷катор пов—÷домлень, що м—÷стить вих—÷дну —÷нформац—÷ю

¬имоги до наочност—÷ та над—÷йност—÷ обчислень

1. Ѕалансова варт—÷сть основних засоб—÷в 2-о—÷ групи

¬101201, ¬101202, ¬101203, ¬ћ101204

10000000,00

2. Ќорма амортизац—÷йних в—÷драхувань в перерахунку на зв—÷тний квартал

¬101201, ¬101202, ¬101203, ¬ћ 101204

00000000,01


ƒл€ формуванн€ вх—÷дно—„ —÷нформац—÷—„ використовуютьс€ €к операц—÷—„ роботи за стандартними ун—÷ф—÷кованими формами, так —÷ автоматизоване документуванн€ шл€хом формуванн€ первинного документу р—÷зно—„ (рац—÷онально—„) форми. ѕри цьому формуютьс€ дан—÷ по вс—÷м господарським операц—÷€м. ¬они можуть в—÷дображатис€ на екран—÷ або видаватис€ на принтер. –∆нформац—÷йне забезпеченн€ створю—‘тьс€ у вигл€д—÷ локально—„ бази ј–ћЅ.

ѕерел—÷к та опис вх—÷дних пов—÷домлень задач—÷ ќ« 1012 представлен—÷ в таблиц—÷ 5.4.


ѕерел—÷к та опис вх—÷дних пов—÷домлень

“аблиц€ 5.4.


–∆дентиф—÷катор

‘орма поданн€

“ерм—÷н надходженн€

„астота надходженн€

–∆ 101201

ћашинограма, в—÷деокадр - —÷нвентарна картка

щом—÷с€чно, за необх—÷дн—÷стю

один раз на квартал

ј¬ 101202

ћашинограма, в—÷деокадр - акт введенн€ в експлуатац—÷ю

щом—÷с€чно, за необх—÷дн—÷стю

один раз на квартал

ѕј 101203

ћашинограма, в—÷деокадр - дов—÷дка про проб—÷г транспортних засоб—÷в

ўом—÷с€чно

один раз на квартал

ј 101203

ћашинограма, в—÷деокадр - акт прийомки тј” передач—÷ основних засоб—÷в

за необх—÷дн—÷стю

один раз на квартал

ј– 101204

ћашинограма, в—÷деокадр - акт пройомки тј” передач—÷ в—÷дремонтованих основних засоб—÷в

за необх—÷дн—÷стю

один раз на квартал

ћ 101205

ћашинограма, в—÷деокадр - накладна на внутр—÷шн—‘ перем—÷щенн€ основних засоб—÷в

ўом—÷с€чно

один раз на квартал


ѕерел—÷к та опис вх—÷дних одиниць —÷нформац—÷—„ наведено в таблиц—÷ 5.5.



ѕерел—÷к та опис вх—÷дних одиниць —÷нформац—÷—„.

“аблиц€ 5.5.

Ќазва вх—÷дно—„ одиниц—÷

Ќеобх—÷дна точн—÷сть —„—„ числового значенн€

джерело —÷нформац—÷—„

—÷дентиф—÷катор джерела —÷нформац—÷—„

1. –∆нвентарний номер

10000,0

—÷нвентарна карточка, акт прийомки-передач—÷ оз

–∆ 101201, ј 101202

2. «аводський номер

1000000000,0

—÷нвентарна карточка, акт прийомки-передач—÷ оз

–∆ 101201, ј 101202

3. ћатер—÷ально в—÷дпов—÷дальна особа

100000,0

—÷нвентарна картка

–∆ 101201

4. ѕаспорт

100000,0

—÷нвентарна картка

–∆ 101201

5. «авод виготовлювач

10000000,0

—÷нвентарна картка

–∆ 101201

6. –—÷к виготовленн€

1000,0

—÷нвентарна картка

–∆ 101201


Ќормативно-дов—÷дникову —÷нформац—÷ю у випадку обл—÷ку ќ« можна представити наступним чином.

“аблиц€ 5.6.

Ќазва масиву

ѕризначенн€ масиву

ћаксимальна к—÷льк—÷сть запис—÷в

1. дов—÷дник п—÷дрозд—÷л—÷в

ј00001

26

2. дов—÷дник матер—÷ально в—÷дпов—÷дальних ос—÷б

ј00002

190

3. дов—÷дник груп та вид—÷в основних засоб—÷в

ј00003

6

4. дов—÷дник господарських операц—÷й з обл—÷ку основних засоб—÷в

ј00004

46

5. дов—÷дник вид—÷в дорогоц—÷нних метал—÷в та кам—÷нн€

ј00005

37

6. дов—÷дник тј” календар

ј00006

4

7. дов—÷дник бухгалтерських проводок

ј00007

46


ѕерел—÷к масив—÷в, що використовуютьс€ дл€ реал—÷зац—÷—„ алгоритму задач—÷ ќ« 1012.

ƒов—÷дник п—÷дпри—‘мств використову—‘тьс€ на тих п—÷дпри—‘мствах, €к—÷ мають ф—÷л—÷али, в—÷дд—÷ленн€. —труктура дов—÷дника: код п—÷дпри—‘мства, його найменуванн€.

ƒов—÷дник структурних п—÷дрозд—÷л—÷в використову—‘тьс€ дл€ формуванн€ —÷нформац—÷—„ по окремим п—÷дрозд—÷лам —÷ ма—‘ наступну структуру: код п—÷дпри—‘мства, код структурного п—÷дрозд—÷лу, найменуванн€ структурного п—÷дрозд—÷лу.

ƒов—÷дник матер—÷ально-в—÷дпов—÷дальних ос—÷б використову—‘тьс€ дл€ формуванн€ —÷нформац—÷—„ по матер—÷ально-в—÷дпов—÷дним особам —÷ ма—‘ структуру: табельний номер, пр—÷звище, —÷м`€, по-батьков—÷.

ƒов—÷дник господарських операц—÷й використову—‘тьс€ дл€ формуванн€ —÷нформац—÷—„ по кодам господарських операц—÷й. —труктура дов—÷дника: код операц—÷—„, —„—„ назва.

ƒов—÷дник вид—÷в дорогоц—÷нних метал—÷в використову—‘тьс€ дл€ формуванн€ —÷нформац—÷—„ про на€вн—÷сть —÷ рух дорогоц—÷нних метал—÷в,€к—÷ знаход€тьс€ в основних засобах. —труктура дов—÷дника: вид, назва, одиниц€ вим—÷ру, к—÷льк—÷сть.

ƒов—÷дник-календар використову—‘тьс€ дл€ формуванн€ —÷нформац—÷—„ на певну дату. —труктура: зв—÷тн—÷й день, м—÷с€ць, р—÷к; необх—÷дний день, м—÷с€ць, р—÷к.

ƒов—÷дник бухгалтерських проводок використову—‘тьс€ дл€ автоматизованого формуванн€ бухгалтерських проводок. …ого структура: код господарсько—„ операц—÷—„, кореспонденц—÷€ рахунк—÷в.

ƒов—÷дник допустимо—„ кореспонденц—÷—„ рахунк—÷в використову—‘тьс€ дл€ контролю —÷ аудиту кореспонденц—÷—„ рахунк—÷в виконаних господарських операц—÷й на предмет правильност—÷ —„х формуванн€. —труктура: рахунок, субрахунок, код анал—÷тичного обл—÷ку; кореспондуючий рахунок, субрахунок, код анал—÷тичного обл—÷ку; признак кореспонденц—÷—„ (по дебету чи кредиту).

ƒов—÷дник причин списанн€ основних засоб—÷в використову—‘тьс€ дл€ заповненн€  акт—÷в на списанн€  основних засоб—÷в, а також дл€ проведенн€ анал—÷зу —÷ прийн€тт€ управл—÷нських р—÷шень. —труктура: код причини списанн€,  найменуванн€ причини списанн€.

Ѕаза знань використову—‘тьс€ дл€ п—÷дказок бухгалтеру з приводу правильност—÷ формуванн€, веденн€ —÷ в—÷дображенн€ —÷нформац—÷—„. “ут в—÷дображаютьс€ управл—÷нськ—÷ р—÷шенн€ по отриманим результатам.

јлгоритм розвтјў€занн€ задач—÷.

јлгоритм вир—÷шенн€ задач—÷ нарахуванн€ амортизац—÷—„ основних засоб—÷в 2 групи призначений дл€ автоматизованого розвтјў€занн€ задач—÷ по нарахуванню амортизац—÷—„ основних засоб—÷в.

–озгл€немо р—÷шенн€ задач—÷ нарахуванн€ амортизац—÷—„ на основн—÷ засоби 2 групи за квартал.

 од задач—÷ : 1 - основн—÷ засоби; 01 - ј–ћ по нарахуванню амортизац—÷—„; 2 - основн—÷ засоби друго—„ групи; ќ« 1012

«адача ќ« 1012 розвтјў€зу—‘тьс€ на ј–ћЅ в комплекс—÷ задач з обл—÷ку основних засоб—÷в. ƒане ј–ћ обладнане персональним комптјўютером с—÷мейства IBM-PC. «адача призначена дл€ визначенн€ суми амортизац—÷йних в—÷драхувань основних засоб—÷в друго—„ групи, а точн—÷ше автотранспорту за твердо встановленими процентами в—÷драхувань за в—÷дпрацьований час.

«адача ќ« розвтјў€зу—‘тьс€ розрахунковим шл€хом. ƒл€ нарахуванн€ амортизац—÷—„ основних засоб—÷в спочатку треба визначити —„х балансову варт—÷сть за формулою Ѕ=Ѕ1+ѕ-¬-ј де, Ѕ - балансова варт—÷сть групи на початок зв—÷тного пер—÷оду; Ѕ1 - балансова варт—÷сть групи на початок пер—÷оду, що передував зв—÷тному; ѕ - сума витрат, понесених на придбанн€ основних засоб—÷в, зд—÷йсненн€ кап—÷тального ремонту, реконструкц—÷й, модерн—÷зац—÷й та —÷н. ѕол—÷пшень основних засоб—÷в прот€гом пер—÷оду, що передував зв—÷тному; ¬ - сума виведених з експлуатац—÷—„ основних засоб—÷в прот€гом пер—÷оду, що передував зв—÷тному; ј - сума амортизац—÷йних в—÷драхувань, нарахованих у пер—÷од—÷ , що передував зв—÷тному.

ј дал—÷ по кожному обтјў—‘кту основних засоб—÷в друго—„ групи визнача—‘тьс€ сума амортизац—÷йних в—÷драхувань у в—÷дсотках до балансово—„ вартост—÷. ƒл€ друго—„ групи ставка амортизац—÷йних в—÷драхувань становить 25% на р—÷к, що в перерахунку на квартал становить 6,25%. —початку п—÷драхову—‘тьс€ сума амортизац—÷йних в—÷драхувань по кожному обтјў—‘кту основних засоб—÷в друго—„ групи, а пот—÷м п—÷драхову—‘тьс€ сума амортизац—÷йних в—÷драхувань вц—÷лому по груп—÷ , а також вц—÷лому по кожному структурному п—÷дрозд—÷л—÷ п—÷дпри—‘мства —÷ вже вц—÷лому по п—÷дпри—‘мству. ќбтјў—‘ктом, дл€ управл—÷нн€ €кими розвтјў€зують задачу ќ« 1012 —‘ основн—÷ засоби п—÷дпри—‘мства друго—„ групи до складу €ких вход€ть автотранспорт, мебл—÷, прилади тощо.

«адача розвтјў€зу—‘тьс€ один раз на квартал або за вимогою бухгалтера чи —÷нших орган—÷в, €к—÷ мають на це право. “ривал—÷сть розвтјў€занн€ задач—÷: 0,20 год.

–озвтјў€занн€ задач—÷ ќ« 1012 автоматизованим шл€хом припин€—‘тьс€, €кщо:

  1. в—÷дсутн€ необх—÷дна дл€ розвтјў€занн€ задач—÷ —÷нформац—÷€;
  2. у загальносистемн—÷й баз—÷ даних ви€влен—÷ недостов—÷рн—÷ дан—÷ —÷з задач, що сум—÷сн—÷ з даною задачею;
  3. ви€влен—÷ порушенн€ у баз—÷ дених внасл—÷док несанкц—÷онованого доступу;
  4. вийшло з ладу енергопостачанн€ ѕ≈ќћ;
  5. вийшло з ладу обладнанн€, де збер—÷гаютьс€ необх—÷дн—÷ дл€ розвтјў€занн€ задач—÷ дан—÷ та —÷н.

«адача ќ« 1012 —÷нформац—÷йно вза—‘мозвтјў€зана з задачами з обл—÷ку надходженн€ та вибутт€ основних засоб—÷в, визначенн€ л—÷кв—÷дац—÷йно—„ вартост—÷ основних засоб—÷в, формуванню розрахунково-плат—÷жно—„ документац—÷—„, комплексу ј–ћ з обл—÷ку основних засоб—÷в та задачами з обл—÷ку витрат на виробництво, складанн€ зв—÷тност—÷.

—труктурно лог—÷чна схема алгоритму р—÷шенн€ задач—÷ нарахуванн€ амортизац—÷—„ основних засоб—÷в гр. 2 представлено на рис.6.

–∆нформац—÷йна модель задач—÷ ќ« 1012 представлена на рисунку 7












–ис. 7. ¬за—‘мод—÷€ ј–ћЅ з обл—÷ку основних засоб—÷в з —÷ншими ј–ћЅ.


”мови та час характеристики розвтјў€занн€ задач—÷ ќ« 1012 визнача—‘ головний бухгалтер. «адача ќ« 1012 розвтјў€зу—‘тьс€ в режим—÷ д—÷алогу " ѕ  - бухгалтертјЁ. ƒ—÷—„ бухгалтера визначен—÷ —÷нструкц—÷—‘ю та "ћенютјЁ, порц—÷€ €кого висв—÷тлю—‘тьс€ на екран—÷ диспле€ —÷ п—÷дказу—‘, що потр—÷бно зробити дл€ виконанн€ розрахунку.





“аблиц€ 5.7.

Ќайменуванн€ задач—÷

ѕризначенн€

–ежим виконанн€

ѕер—÷одичн виконанн€

1.1.ќбл—÷к руху ќ« по м—÷i€м збер—÷ганн€ або експлуатац—÷—„

1.2. ќбл—÷к руху ќ« по галузевим групам та видам

1.3. ќбл—÷к нестач та залишк—÷в ќ«


1.4.ќбл—÷к амортизац—÷йних в—÷драхувань та зносу ќ«.

1.5. ќбл—÷к кап ремонту ќ«.

1.6. ќбл—÷к переоц—÷нки ќ«


1.7. ќбл—÷к на€вност—÷ драг метал—÷в в склад—÷ ќ«

1.8. ќбл—÷к на€вност—÷ та руху ќ«

1.9. ќбл—÷к немате-р—÷альних актив—÷в

ƒл€ контролю на€вност—÷ та руху ќ« на м—÷i€х знаходженн€


ƒл€ контролю на€вност—÷ по галузевим групам та виробничому призначенню

ƒл€ оприбуткуванн€ залишк—÷в та списанн€ нестач ќ«, дл€ поданн€ претенз—÷й по в—÷дшкодуванню матер—÷ального збутку за ви€влену нестачу

ƒл€ контролю правильност—÷ аморт в—÷драхувань, ви€вленого ступен€ зношенн€ ќ«

ƒл€ списанн€ вартост—÷ кап ремонту

ƒл€ —‘дино—„ оц—÷нки однакових обтјў—‘кт—÷в, придбаних по р—÷зним ц—÷нам

ƒл€ контролю на€вност—÷ драг метал—÷в в склад—÷ ќ«


ƒл€ оперативного обл—÷ку ќ«


ƒл€ оперативного обл—÷ку нематер—÷альних актив—÷в.

«апросний



“ой же


“ой же



–егламентно-запросний

“ой же

«апросний


“ой же


“ой же


“ой же

ѕо запросу



“ой же


“ой же



ўом—÷с€чний


“ой же

ѕо запросу


“ой же


“ой же


“ой же

ј–ћЅ по обл—÷ку ќ« вза—‘моповтјў€зане з:

  • ј–ћЅ по обл—÷ку затрат на виробництво по задач—÷ нарахуванн€ аморт в—÷драхувань по кодам виробничих затрат та зносу ќ«.
  • ј–ћЅ по зведеному обл—÷ку та складанн€ зв—÷тност—÷ по задачам: нарахуванн€ аморт в—÷драхувань по кодам виробничих затрат та зносу ќ«
  • ѕ—÷дсистемою управл—÷нн€ допом—÷жного виробництва по задач—÷ - на€вн—÷сть ќ«
  • ѕ—÷дсистемою управл—÷нн€ ф—÷нансами по задач—÷ нарахуванн€ аморт в—÷драхувань по кодам виробничих затрат та зносу ќ«

¬исновки


√осподарська д—÷€льн—÷сть кожного виробничо-комерц—÷йного п—÷дпри—‘мства базу—‘тьс€ на найб—÷льш рац—÷ональному використанн—÷ матер—÷альних —÷ грошових ресурс—÷в.

Ѕухгалтерський обл—÷к у промисловост—÷, €к —÷ в —÷нших галуз€х народного господарства, —‘ одним з найважлив—÷ших джерел економ—÷чно—„ —÷нформац—÷—„, засобом контролю за роботою п—÷дпри—‘мства —÷ знар€дд€м охорони "асност—÷.

ќснову матер—÷ально-техн—÷чно—„ бази промислового виробництва становл€ть основн—÷ засоби, оск—÷льки вони служать катал—÷затором усп—÷шного розвитку науково-техн—÷чного прогресу —÷ забезпечують технолог—÷чний процес виробництва.

Ѕ—÷льш повне та рац—÷ональне використанн€ основних фонд—÷в та виробничих потужностей п—÷дпри—‘мства спри€—‘ покращанню вс—÷х його техн—÷ко-економ—÷чних показник—÷в: зростанню продуктивност—÷ прац—÷, п—÷двищенню фондов—÷ддач—÷, зб—÷льшенню випуску продукц—÷—„, зниженню —„—„ соб—÷вартост—÷, економ—÷—„ кап—÷тальних вкладень.

≈фективне використанн€ основних засоб—÷в спри€—‘ прискоренню оборотност—÷ оборотних засоб—÷в. „им краще експлуатуютьс€ основн—÷ засоби, тим швидше оборотн—÷ засоби проход€ть фазу —÷ тим менше потреба в —„х прирост—÷.

ѕравильне використанн€ основних засоб—÷в в значн—÷й м—÷р—÷ залежить в—÷д зб—÷льшенн€ —÷нтенсивного та експлуатац—÷йного навантаженн€ на основн—÷ засоби, автоматизац—÷—„ —÷ механ—÷зац—÷—„ виробничих процес—÷в, моб—÷л—÷зац—÷—„ застар—÷лих машин, швидко—„ реал—÷зац—÷—„ основних засоб—÷в —÷ максимально—„ ефективност—÷ ново—„ техн—÷ки.

Ќайб—÷льш сутт—‘в—÷ висновки анал—÷зу основних фонд—÷в на “ќ¬ "≈т—÷ктјЁ —÷ результати можуть бути сформульован—÷ наступним чином.






¬ивченн€ зм—÷сту, сут—÷ та рол—÷ основних фонд—÷в показу—‘, що висок—÷ темпи розвитку промислового виробництва можлив—÷ лише за умови високоефективного використанн€ виробничих потужностей.


« усього вищезазначеного сл—÷ду—‘ необх—÷дн—÷сть подальшого вивченн€ проблем обл—÷ку, анал—÷зу та аудиту основних засоб—÷в; розробки правильно—„ методики орган—÷зац—÷—„ обл—÷ку, анал—÷зу та аудиту —÷ на ц—÷й основ—÷ пропозиц—÷й по —„х удосконаленню.

¬ ”кра—„н—÷, на сьогодн—÷шн—÷й день зроблен—÷ перш—÷ важлив—÷ кроки щодо реформуванн€ д—÷ючо—„ системи обл—÷ку, наближенн€ його до м—÷жнародних стандарт—÷в.


Ћ—÷тература


  1. «акон ”кра—„ни "ѕро бухгалтерський обл—÷к та ф—÷нансову зв—÷тн—÷сть в ”кра—„н—÷тјЁ є996-XIV в—÷д 16.07.99 р. // ”р€довий куртјў—‘р є162, 1 вересн€ 1999 р., ст. 7 тј” 10.
  2. «акон ”кра—„ни "ѕро оподаткуванн€ прибутку п—÷дпри—‘мствтјЁ є283-¬– в—÷д 22.05.1997 —÷з зм—÷нами та доповненн€ми. // ”р€довий куртјў—‘р 12 червн€ 1997 р. є 105 тј” 106.
  3. «акон ”кра—„ни "ѕро внесенн€ зм—÷н до де€ких законодавчих акт—÷в ”кра—„ни з питань оподаткуванн€тјЁ в—÷д 02.03.2000р. є1523-–∆–∆–∆.
  4. «акон ”кра—„ни "ѕро оренду майна державних п—÷дпри—‘мств —÷ орган—÷зац—÷йтјЁє145 - ¬– —÷з зм—÷нами —÷ доповненн€ми, викладеними у нов—÷й редакц—÷—„ в—÷д 14.03.95р. // ”р€довий куртјў—‘р є 93, 28 березн€ 1995р.
  5. ѕоложенн€ "ѕро документальне забезпеченн€ запис—÷в у бухгалтерському обл—÷кутјЁ, затверджено наказом ћ—÷н—÷стерства ф—÷нанс—÷в ”кра—„ни є88 в—÷д 24.05.95// ¬се про бухгалтерський обл—÷к є45, 1995р., ст. 22 тј”25.
  6. ѕоложенн€ "ѕро пор€док складанн€ декларац—÷—„ про прибуток п—÷дпри—‘мствтјЁ є 214 в—÷д 8.07.97 р. в редакц—÷—„ в—÷д 21.01.98р
  7. Ќаказ ћ—÷н—÷стерства статистики ”кра—„ни є352 в—÷д 29.12.95 "ѕро затвердженн€ типових форм первинного обл—÷ку. // ¬се про бухгалтерський обл—÷к є 112, 1995р., ст. 7 тј” 9.
  8. ѕостанова  аб—÷нету ћ—÷н—÷стр—÷в ”кра—„ни "ѕро затвердженн€ ѕор€дку наданн€ ф—÷нансово—„ зв—÷тност—÷тјЁв—÷д 28.02.2000 р. є419 // Ѕ—÷знес є14,2000р., ст. 25 тј” 27.
  9. "ѕлан рахунк—÷в бухгалтерського обл—÷ку актив—÷в, кап—÷талу, зобовтјў€зань —÷ господарських операц—÷й п—÷дпри—‘мств —÷ орган—÷зац—÷йтјЁ. «атверджений Ќаказом ћ—÷нф—÷ну в—÷д 30.11.99 р. є291 // Ѕухгалтерський обл—÷к та аудит є1 2000р., ст 10 тј” 21.
  10. "–∆нструкц—÷€ про застосуванн€ ѕлану рахунк—÷в бухгалтерського обл—÷ку актив—÷в, кап—÷талу, зобовтјў€зань —÷ господарських операц—÷й п—÷дпри—‘мств —÷ орган—÷зац—÷йтјЁ є291, €ка затверджена Ќаказом ћ—÷н—÷стерства ф—÷нанс—÷в ”кра—„ни 30.11.99р. // ‘—÷нансова консультац—÷€ є5 тј” 6, 2000р., ст. 37 тј” 52.
  11. "–∆нструкц—÷€ з бухгалтерського обл—÷ку орендних операц—÷йтјЁ, затверджено наказом ћ—÷н—÷стерства ф—÷нанс—÷в ”кра—„ни є128 в—÷д 25.07.95.,з—÷ зм—÷нами —÷ доповненн€ми в—÷д 06.03.98р., є50. // ѕрив—÷з тј” √  є17, кв—÷тень 1998р.
  12. ѕоложенн€ (стандарт) бухгалтерського обл—÷ку є7 "ќсновн—÷ засобитјЁ «атверджено наказом ћ—÷н—÷стерства ‘—÷нанс—÷в ”кра—„ни в—÷д 27.04.2000 р. є 92. // Ѕухгалтер є10, 2000р., ст. 18 тј” 22.
  13. јлборов –.ј. "јудит в орган—÷зац—÷€х промисловост—÷, торг—÷вл—÷ —÷ јѕ тјЁ.- ћ.: ƒело и —ервис, 1998р тј” 467 с.
  14. Ѕелуха Ќ.“. "јудит: ”чебник дл€ студентов вузовтјЁ. тј”  .: «нанн€, 2000. тј” 245с.
  15. ¬олков ».ћ., √рачева ћ.¬. "ѕроектный анализ: ”чебник дл€ вузовтјЁ. тј” ћ.: Ѕанки и биржи ёЌ»“», 1998г., 423с.
  16. ¬еренич ќ. "ќбл—÷к надходженн€ основних засоб—÷в: це необх—÷дно знатитјЁ. // ¬се про бухгалтерський обл—÷к є86, 15 вересн€ 1999р., ст. 16 тј” 17.
  17. √олов —. ‘.,  остюченко ¬. ћ. "Ѕухгалтерський обл—÷к за м—÷жнародними стандартамитјЁ. тј”  .: "≈каунтингтјЁ, 2000р. 376 с.
  18. √олов —., ѕархоменко ¬. "ќбл—÷к господарських операц—÷й за новим ѕланом рахунк—÷втјЁ // Ѕухгалтерський обл—÷к та аудит є 10, 1999р., ст 3 тј” 11.
  19. √олов —.‘. "ќбл—÷к основних засоб—÷в в—÷дпов—÷дно до ћ—ЅќтјЁ // Ѕухгалтерський обл—÷к —÷ аудит, 1999р., є4-6, ст. 19-41.
  20. √убачева ќ. "Ќовий етап розвитку бухгалтерського обл—÷ку в ”кра—„н—÷тјЁ. // Ѕухгалтерський обл—÷к та аудит є11, 1999р., ст 31 тј” 35.
  21. ƒембинский Ќ.¬. "Ёкономический анализ де€тельности предпри€тийтјЁ: ћинск, "¬ысша€ школатјЁ 1981г., 250с.
  22. «авгородний ¬.ѕ. "јвтоматизаци€ бухгалтерского учета, контрол€, анализа и аудитатјЁ -  : ј.—. ., 1998г., 360с.
  23. «авгородний ¬.ѕ. "Ѕухгалтерский учет, контроль и аудит в системе управлени€ предпри€тиемтјЁ. тј”  .: "¬аклертјЁ, 1997г., 976с.
  24. «авгородн—÷й ¬.ѕ. "ќрган—÷зац—÷€ обл—÷ку, анал—÷зу та аудиту в умовах застосуванн€ ѕерсональних ≈ќћтјЁ. // Ѕухгалтерський обл—÷к та аудит є4,1994р., ст. 20 тј” 23.
  25.  ирей ј. "„Єрные дырытјЁ классификации: ќсновные средстватјЁ // Ѕухгалтери€, право, налоги, консультации. (прил. к газете "ЅизнестјЁ)., 2000, є18 тј” 19.
  26.  узьминский ј.,  ужельный Ќ., ѕетрик ≈., —авченко ¬., и др. "јудит: ѕрактическое пособиетјЁ. тј” .: "”четинформтјЁ, 1996. тј” 283с.
  27. Ќазарбаева »., Ќазарбаева –. "ќперации по улучшению основных средствтјЁ // Ѕухгалтери€, право, налоги, консультации. (прил. к газете "ЅизнестјЁ)., 2000, є1- 2, 10 €нвар€, с. 106 тј”116.
  28. ѕархоменко ¬.ћ. "Ѕухгалтерський обл—÷к в ”кра—„н—÷: нормативи, коментар—÷тјЁ.-  : Ћ—÷бра, 1998р., 230 с.
  29. ѕархоменко ¬.ћ, Ѕаранцев ѕ.ѕ. "–еформуванн€ бухгалтерського обл—÷ку в ”кра—„н—÷: ѕлан рахунк—÷в. ѕоложенн€ (стандарти) бухгалтерського обл—÷кутјЁ. тј” Ћуганськ.: ѕромдрук, 2000. тј” 271с.
  30. —авицка€ √.¬. "јнализ хоз€йственной де€тельности предпри€тийтјЁ: ”чебное пособие дл€ вузов. 2-е издательство переработаное и дополненое. - ћинск, ћ.: Ёкономическа€ перспектива, 1998г.
  31. —авченко ќ. "–∆ндексац—÷€ основних фонд—÷в за п—÷дсумками 1999 рокутјЁ. // ѕодатки та бухгалтерський обл—÷к, лютий, 2000, є7 (263), ст. 25 тј”27.
  32. —опко ¬.¬.,  узьм—÷нський ј.ћ., «авгородн—÷й ¬.ѕ. "ќрган—÷зац—÷€ бухгалтерського обл—÷ку, контролю —÷ анал—÷зутјЁ. тј”  .: "¬ища школатјЁ, 1993р., 223с.
  33. —тражев ¬.ћ. "јнализ хоз€йственой де€тельности предпри€тийтјЁ, - ћинск, ћ: Ёкономическа€ перспектива, 1998 г., 248с.
  34. ÷в—‘ткова Ќ.ћ. "ќрган—÷зац—÷€ —÷ методика —÷нвентаризац—÷—„тјЁ // ¬се про бухгалтерський обл—÷к, 1997 р., є 48 тј” 50.
  35. Ўевченкова Ћ. "ќсновн—÷ засоби: що було тј” що будетјЁ. // Ѕаланс є11 (292), 14 березн€ 2000 р., ст. 32 тј” 36.
  36. ёровский Ѕ. —. "ќсновные средства: налоговый и бухгалтерский учеттјЁ в двух част€х тј” ’.: " онсульттјЁ 2000 г.298 ст.
—траницы: Ќазад 1 ¬перед