ќснови —÷нтелектуально—„ "асност—÷

книга: √осударство и право

ƒокументы: [1]   Word-154510.doc —траницы: Ќазад 1 ¬перед



ЅЅ  67.9 (4” –)304

ƒ96 ”ƒ  347.78 (477)

–екомендовано ћ—÷н—÷стерством осв—÷ти —÷ науки ”кра—„ни €к навчальний пос—÷бник дл€ студент—÷в вищих навчальних заклад—÷в, лист є 1/11 - 2300 в—÷д 09.06.2003 р.

–ецензенти:

¬.¬.  олосков, к.ю.н., професор кафедри Ќац—÷онально—„ академ—÷—„ прикордонних в—÷йськ ”кра—„ни —÷м. Ѕогдана ’мельницького;

P.O. —тефанчук, к.ю.н., доцент, зав—÷дувач кафедри цив—÷льно-правових диiипл—÷н ’мельницького —÷нституту рег—÷онального управл—÷нн€ —÷ права.

ƒрапак √., —киба ћ.

ƒ96        ќснови —÷нтелектуально—„ "асност—÷: Ќавчальний пос—÷бник. -

’мельницький: “”ѕ, 2003. - 135 с. ISBN 966-7789-43-8

¬ пос—÷бнику розгл€даютьс€ основн—÷ пон€тт€ —÷нтелектуально—„ "асност—÷, умови наданн€ правово—„ охорони об'—‘ктам авторського права, сум—÷жних прав —÷ прав промислово—„ "асност—÷, механ—÷зм передач—÷ прав —÷нш—÷й особ—÷ та зд—÷йсненн€ правового захисту на ц—÷ об'—‘кти. Ќаводитьс€ тлумачний словник основних терм—÷н—÷в з —÷нтелектуально—„ "асност—÷.

ѕризначено дл€ студент—÷в та маг—÷странт—÷в вуз—÷в, а також може бути корисно асп—÷рантам, науковим прац—÷вникам, —÷нженерам та ус—÷м, хто ц—÷кавитьс€ питанн€ми правового захисту об'—‘кт—÷в —÷нтелектуально—„ "асност—÷.

ЅЅ  67.9 (4” –)304

ISBN 966-7789-43-8        ¬й ƒрапак √., —киба ћ., 2003

¬й “”ѕ, ориг—÷нал-макет, 2003


ѕрисв€чу—‘тьс€ 40-р—÷ччю з дн€ заснуванн€ “ехнолог—÷чного ”н—÷верситету ѕод—÷лл€


ѕ≈–≈ƒћќ¬ј

Ќапевне н—÷кого не треба особливо переконувати, що —÷нтелектуальна д—÷€льн—÷сть притаманна виключно людин—÷. јдже вс€ —÷стор—÷€ людства —‘ найкращим тому св—÷дченн€м. ј локомотивом прогресу, €к сьогодн—÷ визнають ус—÷, —‘ конкуренц—÷€. —аме вона споконв—÷чно надихала людство не зупин€тис€ на дос€гнутому, пост—÷йно вдосконалюватись, шукати —÷ створювати нове, невпинно рухаючись уперед. –∆ ц—÷лком лог—÷чним на цьому тл—÷ вигл€да—‘ потреба у захист—÷ —÷нтерес—÷в творц—÷в нового.

“ому, з метою ознайомленн€ майбутн—÷х кер—÷вник—÷в держави з основами положенн€ми проблеми захисту р—÷зних об'—‘кт—÷в —÷нтелектуально—„ "асност—÷ авторами —÷ пропону—‘тьс€ ц€ книга. Ќаш пос—÷бник склада—‘тьс€ з п'€ти розд—÷л—÷в. ” першому розгл€даютьс€ основн—÷ пон€тт€ —÷нтелектуально—„ "асност—÷. ƒругий - присв€чено особливост€м захисту об'—‘кт—÷в авторського права та сум—÷жних прав. ” третьому розд—÷л—÷ увагу надано правов—÷й охорон—÷ об'—‘кт—÷в промислово—„ "асност—÷. ” четвертому подаютьс€ в—÷домост—÷ про особливост—÷ передач—÷ прав на об'—‘кти —÷нтелектуально—„ "асност—÷. «абезпеченн€ прав на об'—‘кти —÷нтелектуально—„ "асност—÷ анал—÷зу—‘тьс€ у п'€тому розд—÷л—÷. “акож у пос—÷бнику подано тлумаченн€ найб—÷льш вживаних терм—÷н—÷в, визначень —÷ пон€ть стосовно —÷нтелектуально—„ "асност—÷.


ѕотреба у створенн—÷ под—÷бно—„ роботи викликана дек—÷лькома чинниками. ѕо-перше, в—÷дсутн—÷стю широкодоступних сучасних укра—„номовних пос—÷бник—÷в з цього питанн€, а також останн—÷ми зм—÷нами у законодавств—÷ ”кра—„ни стосовно —÷нтелектуально—„ "асност—÷. ѕо-друге, бажанн€м заповнити прогалину у правов—÷й культур—÷ техн—÷чно—„ ел—÷ти з цього питанн€. јдже не секрет, що незнанн€ сво—„х прав сутт—‘во звужу—‘ потенц—÷йн—÷ можливост—÷ член—÷в сусп—÷льства.  р—÷м того, у останн—÷ роки в ”кра—„н—÷ значно п—÷двищивс€ —÷нтерес до проблеми захисту р—÷зних об'—‘кт—÷в —÷нтелектуально—„ "асност—÷, що по€сню—‘тьс€ активними —÷нтеграц—÷йними процесами у держав—÷.

јвтори висловлюють щиру под€ку рецензентам роботи професору кафедри Ќац—÷онально—„ академ—÷—„ ѕрикордонних в—÷йськ ”кра—„ни, —÷м. Ѕогдана ’мельницького, к.ю.н. ¬алер—÷ю ¬асильовичу  олоскову та зав—÷дувачу кафедри цив—÷льно-правових диiипл—÷н ’мельницького —÷нституту рег—÷онального управл—÷нн€ та права, к.ю.н., доц. —тефанчуку –услану ќлекс—÷йовичу за —„х детальне ознайомленн€ з роботою а також доброзичливу критику, що багато у чому спри€ла покращенню тексту пос—÷бника. ћи також вд€чн—÷ редактору книги за р€д внесених вдосконалень до тексту рукопису.

ќсобливу вд€чн—÷сть автори висловлюють «аслуженому прац—÷внику осв—÷ти ”кра—„ни, д—÷йсному члену ћ—÷жнародно—„ академ—÷—„ –∆нформатизац—÷—„, академ—÷ку јкадем—÷—„ —÷нженерних наук ”кра—„ни та ”кра—„нсько—„ технолог—÷чно—„ академ—÷—„, д.т.н., професору ——÷л—÷ну –адом—÷ру –∆вановичу за допомогу у п—÷дготовц—÷ рукопису, ц—÷нн—÷ поради та п—÷дтримку.

”с—÷ зауваженн€, пропозиц—÷—„ та рекомендац—÷—„ щодо покращенн€ викладеного матер—÷алу, автори з вд€чн—÷стю приймуть. ¬аш—÷ побажанн€ просимо надсилати за адресою: “ехнолог—÷чний ун—÷верситет ѕод—÷лл€, вул. –∆нститутська, 11, м. ’мельницький, 29016. √. ƒрапаку —÷ ћ. —киб—÷ або E-mail: drapak@beta.tup.km.ua.



"Ћюдина з новою —÷де—‘ю - всього лише дивак,

поки —÷де€ не переможе"

ћарк “вен

¬—“”ѕ

«агальновизнано, що ус—÷ без вин€тку в ”кра—„н—÷ прагнуть п—÷двищенн€ стандарту житт€ сусп—÷льства. –∆ так само ус—÷ визнають, що зростанн€ його €кост—÷ можливо лише за умов пол—÷пшенн€ економ—÷чно—„ ситуац—÷—„ в кра—„н—÷. —в—÷товий досв—÷д останн—÷х рок—÷в дещо зм—÷нив у€вленн€ про можлив—÷ шл€хи розвитку людства. якщо ран—÷ше вважалос€, що пров—÷дна роль у зростанн—÷ економ—÷ки держав належить природним ресурсам, то зараз, €к стверджують експерти ќќЌ, на передн—÷й план виступа—‘ —÷нтелектуальний потенц—÷ал нац—÷—„ [6]. ѕрактика процв—÷таючих в—÷тчизн€них —÷ закордонних ф—÷рм св—÷дчить, що сьогодн—÷ добитис€ справжнього —÷ довготривалого усп—÷ху можливо лише за рахунок використанн€ нов—÷тн—÷х технолог—÷й. ј в умовах жорстко—„ конкуренц—÷—„ необх—÷дно цив—÷л—÷зовано захистити сво—„ надбанн€. –∆ робити це можливо лише за допомогою чинного законодавства. “ворц€ми нового виступають особистост—÷, €к—÷, на превеликий жаль, €к правило, мало об—÷знан—÷ з особливост€ми правового захисту сво—‘—„ прац—÷. ÷е по€сню—‘тьс€ р€дом об'—‘ктивних причин. ѕо-перше, на теренах колишнього —оюзу —÷нтелектуальний продукт н—÷коли не був товаром.  р—÷м того, в сусп—÷льств—÷ н—÷коли не культивувавс€ Ѕожий принцип "Ќе вкради" стосовно об'—‘кт—÷в —÷нтелектуально—„ д—÷€льност—÷. –∆ найголовн—÷ше, стр—÷мкий темп входженн€ нашо—„ молодо—„ кра—„ни у св—÷тове сп—÷втовариство потребу—‘ пост—÷йного —÷ кроп—÷ткого навчанн€ —„—„ громад€н основам захисту —÷нтелектуально—„ "асност—÷ та всеб—÷чного поширенн€ знань про не—„. Ќаше завтра - це членство у –ƒвропейському —оюз—÷ (——) та —÷нших —‘вропейських та —‘вроатлантичних структурах, вступ до —в—÷тово—„ орган—÷зац—÷—„ торг—÷вл—÷ (—ќ“) тощо. « цього приводу дуже "учно висловивс€ посол  орол—÷вства –∆спан—÷€ в ”кра—„н—÷ Ћу—÷с √омес де јранда —÷ ¬—÷ль—‘н. ¬ —÷нтерв'ю журналу "јкадем—÷€" за 2002 р—÷к, в—÷н побажав молодим укра—„нц€м: "«бер—÷гайте почутт€ г—÷дност—÷, пам'€тайте про "асну ун—÷кальн—÷сть, перестаньте комплексувати —÷ набирайтесь досв—÷ду. Ќе в—÷дкидайте сво—„х традиц—÷й —÷ культури, а на —„х баз—÷ —÷нтегруйте ”кра—„ну до —‘вропейського сп—÷втовариства". –∆ одн—÷—‘ю з цеглинок у будов—÷ майбутньо—„ ”кра—„ни, ”кра—„ни —‘вропейсько—„ - —÷нтелектуальна "асн—÷сть.

—ьогодн—÷ наша держава т—÷льки розпочала св—÷й шл€х до громад€нського сусп—÷льства, тому так важливо п—÷двищити р—÷вень правових знань перес—÷чних укра—„нц—÷в, зокрема техн—÷чно—„ та творчо—„ —÷нтел—÷генц—÷—„ стосовно —÷нтелектуально—„ "асност—÷. Ќажаль, р—÷вень правових знань з цих питань у науковц—÷в, —÷нженерного корпусу, не говор€чи вже про звичайних громад€н, взагал—÷ не витриму—‘ н—÷€ко—„ критики. ќднак, перебуваючи у св—÷товому сп—÷втовариств—÷, ми не можемо обходити традиц—÷—„, що склалис€ у цив—÷л—÷зованому св—÷т—÷. як кажуть у нас, "до чужого монастир€ —÷з сво—„м статутом не ход€ть".

“ому такою слушною вида—‘тьс€ нам —÷де€ навчанн€ нашо—„ молод—÷ винах—÷дництву —÷ —„—„ широке ознайомленн€ з проблемами захисту —÷нтелектуально—„ "асност—÷ [19]. ћи вважа—‘мо, що вища школа не повинна сто€ти осторонь цих гострих проблем, котр—÷ постали перед нашою молодою кра—„ною. ¬иход€чи з цих м—÷ркувань, автори —÷ пропонують цей пос—÷бник.

¬загал—÷ пон€тт€ "власн—÷сть" дуже широке —÷ притаманне юридичним, економ—÷чним та —÷ншим категор—÷€м. ќсобливост—÷ його застосуванн€ в —÷нженерн—÷й (частково юридичн—÷й) —÷ економ—÷чн—÷й практиц—÷ ми —÷ спробу—‘мо розгл€нути у цьому пос—÷бнику. « економ—÷чно—„ точки зору пон€тт€ "власн—÷сть" характеризу—‘тьс€ пон€тт€ми нематер—÷альних та матер—÷альних актив—÷в. ѕон€тт€ матер—÷альних актив—÷в, на наш погл€д, очевидне —÷ не вимага—‘ н—÷€ких додаткових роз'€снень. –∆нша справа з розум—÷нн€м пон€тт€ нематер—÷альних актив—÷в. ƒавайте спочатку розгл€немо, що ж в—÷дноситьс€ до останн—÷х. «а даними –∆нституту —÷нтелектуально—„ "асност—÷ —÷ права до нематер—÷альних актив—÷в належать [«ќ]:

  1. ѕраво "асност—÷ на винах—÷д. ¬оно засв—÷дчу—‘тьс€ патентом. ќб'—‘ктом винаходу може бути: продукт (пристр—÷й, речовина, штам м—÷кроорган—÷зму, культура кл—÷тин рослини —÷ тварини), спос—÷б тощо.
  2. ѕраво "асност—÷ на корисну модель, €ке також засв—÷дчу—‘тьс€ патентом. ќб'—‘ктом корисно—„ модел—÷ може бути конструктивне виконанн€ пристрою.
  3. ѕраво "асност—÷ на промисловий зразок. –∆ це право засв—÷дчу—‘тьс€ патентом. ќб'—‘ктом промислового зразка може бути форма, малюнок чи розфарбуванн€ або —„х по—‘днанн€, €к—÷ визначають зовн—÷шн—÷й вигл€д промислового виробу —÷ призначено дл€ задоволенн€ естетичних та ергоном—÷чних потреб споживач—÷в продукц—÷—„.
  4. ѕраво "асност—÷ на знаки дл€ товар—÷в —÷ послуг. Ќа в—÷дм—÷ну в—÷д попередн—÷х право "асност—÷ на знаки дл€ товар—÷в —÷ послуг засв—÷дчу—‘тьс€ св—÷доцтвом. ќб'—‘ктом права "асност—÷ на знак можуть бути словесн—÷, зображувальн—÷, об'—‘мн—÷ та —÷нш—÷ позначенн€ або —„х комб—÷нац—÷—„, виконан—÷ у будь-€кому кольор—÷ чи по—‘днанн—÷ кольор—÷в.
  5. ѕраво "асност—÷ на сорт рослин. ѕраво "асност—÷ на сорт засв—÷дчу—‘тьс€ патентом. ѕатент на сорт засв—÷дчу—‘ авторство на сорт —÷

виключне право на його використанн€. ѕерел—÷к род—÷в —÷ вид—÷в рослин, на сорти €ких видаютьс€ патенти, визнача—‘тьс€  аб—÷нетом ћ—÷н—÷стр—÷в ”кра—„ни.

6. ѕраво "асност—÷ на ф—÷рмове найменуванн€.  ожна юридична особа ма—‘ сво—‘ "асне найменуванн€. ѕраво —÷ обов'€зки господарських орган—÷зац—÷й пов'€зан—÷ з користуванн€м ф—÷рмовим найменуванн€м, виробничими марками —÷ товарними знаками, що визначаютьс€ д—÷ючим законодавством.

  1. ѕраво "асност—÷ на програми дл€ ≈ќћ. ѕраво на публ—÷куванн€, в—÷дтворюванн€, розповсюдженн€ та —÷нш—÷ д—÷—„ по введенню в господарський об—÷г сукупност—÷ даних та команд, що призначен—÷ дл€ функц—÷онуванн€ ≈ќћ та —÷нших комп'ютерних пристро—„в з метою отриманн€ певного результату.
  2. ѕраво "асност—÷ на базу даних. ѕраво на публ—÷куванн€, в—÷дтворюванн€, розповсюджуванн€ та —÷нш—÷ д—÷—„ по введенню у господарський об—÷г сукупност—÷ даних (статей, розрахунк—÷в тощо), котр—÷ систематизован—÷ дл€ пошуку —÷ обробки за допомогою ≈ќћ.
  3. ѕраво "асност—÷ на науково-техн—÷чну —÷нформац—÷ю. ќб'—‘ктом науково-техн—÷чно—„ —÷нформац—÷—„ можуть бути: результати науково-техн—÷чних, виробничих роб—÷т та —÷ншо—„ науково-техн—÷чно—„ д—÷€льност—÷, що заф—÷ксован—÷ у форм—÷, €ка забезпечу—‘ —„х в—÷дтворенн€, використанн€ та поширенн€.

—тр—÷мк—÷й розвиток науки та техн—÷ки в останн—÷ роки пост—÷йно породжу—‘ нов—÷ продукти —÷нтелектуально—„ "асност—÷. —ьогодн—÷, окр—÷м в—÷домих об'—‘кт—÷в, до —÷нтелектуально—„ "асност—÷ в св—÷т—÷ також в—÷днос€ть б—÷отехнолог—÷—„, топограф—÷—„ —÷нтегральних м—÷кросхем тощо.  р—÷м того, до —÷нтелектуально—„ "асност—÷ належать та —÷нш—÷ об'—‘кти. Ќаприклад, т—÷, що захищаютьс€ «аконом ”кра—„ни "ѕро авторськ—÷ —÷ сум—÷жн—÷ права". як правило, - це твори мистецтва, л—÷тератури тощо. ѕоговоримо про це трохи згодом. ќтож до справи, —÷ хай нам допоможе ¬севишн—÷й!

"Ћюдський ген—÷й —‘ джерелом ус—÷х витвор—÷в мистецтва та винаход—÷в. ÷—÷ витвори —‘ гарант—÷—‘ю жатт€, г—÷дного людини. ќбов'€зок держави - забезпечити над—÷йну охорону вс—÷х вид—÷в мистецтв —÷ винаход—÷в"

јрпад Ѕогш


–ќ«ƒ–∆Ћ –∆ ўќ “ј ≈ –∆Ќ“≈Ћ≈ “”јЋ№Ќј "ј—Ќ–∆—“№


1.1. ќ—Ќќ¬Ќ–∆ ѕќЌя““я –∆Ќ“≈Ћ≈ “”јЋ№Ќќ–« "ј—Ќќ—“–∆


” самому широкому розум—÷нн—÷ —÷нтелектуальна "асн—÷сть - це законодавчо закр—÷плен—÷ права на результати —÷нтелектуально—„ д—÷€льност—÷ людини у р—÷зних сферах сусп—÷льного житт€. ƒо прийн€тт€ закон—÷в з охорони —÷нтелектуально—„ "асност—÷, кра—„ни св—÷ту, поступово розв'€зуючи певн—÷ внутр—÷шн—÷ —÷ зовн—÷шн—÷ проблеми, йшли кожна сво—„м —÷ндив—÷дуальним шл€хом. ”загальнюючи ц—÷ задач—÷ можна сказати, що основними з них —‘:

  • бажанн€ економ—÷чного та соц—÷ального розвитку "асно—„ кра—„ни;
  • стимулюванн€ сво—„х громад€н до творчост—÷, розповсюдженн€ та використанн€ результат—÷в —÷нтелектуального надбанн€ людства;
  • потреба у юридичному визнанн—÷ майнових та немайнових прав автор—÷в твор—÷в та доступу до них "асного сусп—÷льства.

¬итв—÷р людського ген—÷ю, наприклад, такий €к —÷де€ музичного твору або винаходу, не може, на в—÷дм—÷ну в—÷д матер—÷альних речей, гарантувати в—÷д —„х використанн€ сторонн—÷ми особами лише через те, що хтось —÷нший вже волод—÷—‘ ними. ѕ—÷сл€ того €к щось створене людським —÷нтелектом стало в—÷домо громадськост—÷, творець вже не в змоз—÷ самост—÷йно контролювати його використанн€. —аме це —÷ —‘ головним у законодавств—÷ стосовно —÷нтелектуально—„ "асност—÷ [27, 28].

¬загал—÷ законодавство в област—÷ —÷нтелектуально—„ "асност—÷ намага—‘тьс€ забезпечити —÷нтереси автор—÷в твор—÷в та —÷нших творц—÷в —÷нтелектуальних надбань та послуг, надаючи —„м певн—÷, обмежен—÷ у час—÷ права, котр—÷ дозвол€ють останн—÷м контролювати використанн€ сво—„х твор—÷в. ѕричому ц—÷ права в—÷днос€тьс€ не до матер—÷альних об'—‘кт—÷в, в котрих може вт—÷юлватис€ результат творчо—„ прац—÷, а до самого породженн€ людського розуму €к такого, тобто до само—„ —÷де—„ об'—‘кта захисту. —аме останн—‘ —÷ —‘ найважче контролювати творцю або особ—÷, €ка представл€—‘ його —÷нтереси, коли —÷де—„ автора не —‘ об'—‘ктом правово—„ охорони.

«а багатор—÷чною св—÷товою традиц—÷—‘ю, —÷нтелектуальна "асн—÷сть под—÷л€—‘тьс€ на авторське право та промислову "асн—÷сть.

јвторське право нада—‘ авторам та —÷ншим творц€м —÷нтелектуальних твор—÷в в галуз—÷ л—÷тератури, музики або мистецтва певн—÷ права, що дають останн—÷м право дозвол€ти або заборон€ти прот€гом певного обмеженого у час—÷ пер—÷оду т—÷ або —÷нш—÷ види використанн€ "асних твор—÷в. ¬ широкому сенс—÷ авторське право включа—‘ в себе положенн€ про охорону авторського права в точному зм—÷ст—÷ цього слова, а також охорону так званих "сум—÷жних прав".

ѕромислова "асн—÷сть передбача—‘ охорону винаход—÷в за допомогою патент—÷в, захист певних комерц—÷йних —÷нтерес—÷в за допомогою законодавства на товарний знак —÷ торгову назву, а також законодавства з охорони промислових зразк—÷в тощо.  р—÷м того, у пон€тт€ промислово—„ "асност—÷ входить боротьба проти недобросов—÷сно—„ конкуренц—÷—„.

 онвенц—÷€, €ка затверджена ¬сесв—÷тньою орган—÷зац—÷ю —÷нтелектуально—„ "асност—÷ (¬ќ–∆¬) проголошу—‘, що —÷нтелектуальна "асн—÷сть об'—‘дну—‘ у соб—÷ права, що стосуютьс€ [20]:

  1. л—÷тературних, художн—÷х —÷ наукових твор—÷в;
  2. виступ—÷в виконавц—÷в, фонограм —÷ програм еф—÷рного мовленн€;
  3. винаход—÷в в ус—÷х сферах людсько—„ д—÷€льност—÷;
  4. наукових в—÷дкритт—÷в;
  5. промислових зразк—÷в;
  6. товарних знак—÷в, знак—÷в обслуговуванн€ —÷ торгових назв —÷ позначень;
  7. запоб—÷ганн€ недобросов—÷сно—„ конкуренц—÷—„;
  8. ус—÷х —÷нших прав, що —‘ результатами —÷нтелектуально—„ д—÷€льност—÷ у промислов—÷й, науков—÷й, л—÷тературн—÷й або художн—÷й галуз€х.

¬иди твор—÷в, що згадан—÷ у пункт—÷ 1, регулюютьс€ авторським правом. ѕрава, котр—÷ даютьс€ у пункт—÷ 2, зазвичай звутьс€ сум—÷жними правами, тобто правами в област—÷ сум—÷жними з авторськими. ¬иди д—÷€льност—÷, наведен—÷ у пунктах 3, 5, 6 —‘ об'—‘ктами охорони промислово—„ "асност—÷. —юди ж, зг—÷дно ѕаризько—„ конвенц—÷—„ про охорону промислово—„ "асност—÷, можна в—÷днести —÷ пункт 7. ѕромислова "асн—÷сть, €к правило, включа—‘ винаходи та промислов—÷ зразки. ” документах ¬ќ–∆¬ пропону—‘тьс€ таке найпрост—÷ше визначенн€: винах—÷д —‘ новим р—÷шенн€м техн—÷чно—„ проблеми, а промислов—÷ зразки —‘ твор—÷нн€м в област—÷ естетики, що визнача—‘ зовн—÷шн—÷й вигл€д виробу.  р—÷м того, до промислово—„ "асност—÷ в—÷днос€ть: товарн—÷ знаки, знаки обслуговуванн€, торгов—÷ назви —÷ позначенн€, включаючи показники походженн€ товару —÷ назву м—÷i€ походженн€, а також боротьбу проти недобросов—÷сно—„ конкуренц—÷—„.

ќб'—‘кти, що згадуютьс€ у пункт—÷ 4 - науков—÷ в—÷дкритт€ - не можуть бути в—÷днесеними н—÷ до одно—„ з двох сфер —÷нтелектуально—„ "асност—÷. ¬загал—÷, у св—÷т—÷ —÷сну—‘ думка, що науков—÷ в—÷дкритт€ зовс—÷м не повинн—÷ згадуватись серед р—÷зних форм —÷нтелектуально—„ "асност—÷, тому що н—÷ один нац—÷ональний закон або м—÷жнародна угода не нада—‘ прав "асност—÷ на науков—÷ в—÷дкритт€. ∆еневська угода по м—÷жнародн—÷й ре—‘страц—÷—„ наукових в—÷дкритт—÷в (1978 р.) визнача—‘ наукове в—÷дкритт€ €к "визнанн€ €вищ "астивостей або закон—÷в матер—÷ального всесв—÷ту, не визнаних ран—÷ше —÷ тих, що п—÷ддаюс€ перев—÷рц—÷" [20]. ¬инах—÷д - це нове р—÷шенн€ конкретних техн—÷чних проблем. “ак—÷ р—÷шенн€, природно, мають грунтуватис€ на "астивост€х або законах матер—÷ального св—÷ту, бо —÷накше —„х було б неможливо впровадити за допомогою техн—÷чних засоб—÷в. ќднак ц—÷ закони або "астивост—÷ не обов'€зково мають входити до категор—÷—„ "не визнаних ран—÷ше". ¬инаходи знаход€ть нове застосуванн€ або нове техн—÷чне використанн€ таких "астивостей —÷ закон—÷в незалежно в—÷д того, визнан—÷ вони чи н—÷.

1.2. ѕ–ќ ј¬“ќ–—№ –∆ –∆ —”ћ–∆∆Ќ–∆ ѕ–ј¬ј


јвторське право ма—‘ в—÷дношенн€ до художн—÷х твор—÷в (поез—÷€, романи, музика, живопис, к—÷ноф—÷льми тощо). ” б—÷льшост—÷ —‘вропейських мов використову—‘тьс€ не англ—÷йський терм—÷н (copyright - коп—÷-райт), що у буквальному переклад—÷ означа—‘ - право на виготовленн€ коп—÷й. ” терм—÷н—÷ "коп—÷райт" "асне наголос робитьс€ на основну д—÷ю, €ка по в—÷дношенню до л—÷тературних або —÷нших художн—÷х твор—÷в може виконуватись лише самим автором або з його дозволу. ћова тут —÷де про тиражуванн€ л—÷тературного або —÷нших твор—÷в, таких, €к книга, картина, скульптура, фотограф—÷€ або к—÷ноф—÷льм тощо. ” терм—÷н—÷ ж "авторське право" за головне вз€то особист—÷сть автора художнього твору, чим п—÷дкреслю—‘тьс€ той факт, що у законодавств—÷ багатьох кра—„н визна—‘тьс€, що автор ма—‘ певн—÷ правов—÷ повноваженн€ по в—÷дношенню до свого твору, наприклад, перешкоджати його викривленому в—÷дтворенню, €ке може бути зроблено лише виключно самим автором або з його волу. ” той самий час —÷нш—÷ права, так—÷, €к право на виготовленн€ прим.рник—÷в, можуть зд—÷йснюватись —÷ншими особами, наприклад, видавцем, €кий отримав дл€ цього л—÷ценз—÷ю в—÷д автора

—ум—÷жн—÷ права означають права, сум—÷жн—÷ з авторським правом. «азвичай вважа—‘тьс€, що —÷сну—‘ три р—÷зновиди сум—÷жних прав [14]:

  • права виконавц—÷в на —„х виконанн€;
  • права виробник—÷в фонограм та в—÷деограм на —„х фонограми —÷ в—÷деограми;
  • права орган—÷зац—÷й еф—÷рного мовленн€ на —„х рад—÷о- —÷ телепрограми.

«ахист —÷нтерес—÷в автор—÷в склада—‘тьс€ не т—÷льки —÷з запоб—÷ганн€ не-дозволеного використанн€ —„хн—÷х твор—÷в. ” к—÷нцевому п—÷дсумку —„х твори саме —÷ призначен—÷ дл€ того, щоб бути доведеними до широкого загалу. –—÷зн—÷ категор—÷—„ твор—÷в довод€тьс€ до загального в—÷дома р—÷зними методами. Ќаприклад, видавець в—÷дтворю—‘ рукопис л—÷тературного твору у к—÷нцевому вигл€д—÷, не додаючи н—÷чого до того, що було створено автором. –∆нтереси книговидавц—÷в охорон€ютьс€ на основ—÷ прав, переуступ-лених —„м авторами або л—÷ценз—÷—‘ю, що придбана в останн—÷х.

ƒещо —÷нша ситуац—÷€ ма—‘ м—÷iе з драматичними або музичними творами. ” процес—÷ —„х доведенн€ дл€ загального в—÷дома так—÷ твори повинн—÷ виконуватись або декламуватись виконавц€ми. ” цих випадках, при —÷ндив—÷дуальному трактуванн—÷ твору сл—÷д також враховувати необх—÷дн—÷сть охорони —÷нтерес—÷в —÷ самих виконавц—÷в.

–озвиток техн—÷ки звукозапису —÷ можлив—÷сть в—÷дносно легкого в—÷дтворенн€ запис—÷в зробили необх—÷дним також забезпеченн€ юридичного захисту прав виробник—÷в фонограм. Ўирока доступн—÷сть на ринку все б—÷льш ефективних записуючих пристро—„в викликала до житт€ пост—÷йно зростаючу, —÷ зараз дос€гнувши св—÷тового масштабу, проблему п—÷ратства у ц—÷й галуз—÷. Ѕ—÷льш того, звукозаписи часто використовуютьс€ орган—÷зац—÷€ми еф—÷рного мовленн€, —÷, хоча з одного боку, таке використанн€ —÷ забезпечу—‘ рекламу дл€ р—÷зних вид—÷в звукозапису та —„х виробник—÷в, з —÷ншого - вони стали нев—÷д'—‘мною складовою частиною щоденних програм орган—÷зац—÷й еф—÷рного мовленн€. 1 €к насл—÷док цього, точн—÷с—÷нько так, €к —÷ виконавц—÷, виробники ц—÷—‘—„ продукц—÷—„ також бажають захистити сво—„ "асн—÷ —÷нтереси. “ому виробники фонограм розпочали боротьбу проти недозволеного тиражуванн€ записаних ними фонограм, а також за винагороду при —„х використанн—÷ в еф—÷р—÷ р—÷зними студ—÷€ми тощо.

–∆ нарешт—÷, орган—÷зац—÷—„ еф—÷рного мовленн€ також мають певн—÷ —÷нтереси стосовно "асних програм, —÷ бажають перешкодити —„х недозво-лен—÷й ретрансл€ц—÷—„ —÷ншими компан—÷€ми.

¬ажливо пам'€тати, що п—÷д охорону п—÷дпадають форми висловлюванн€ —÷дей автора, а не сам—÷ —÷де—„. Ќаприклад, €кщо автор друку—‘ у вигл€д—÷ журнально—„ статт—÷ короткий виклад "асних —÷дей, €к збудувати певний пристр—÷й, це не може завадити трет—÷й сторон—÷ використати ц—÷ —÷де—„ дл€ створенн€ такого пристрою. ќднак авторське право захища—‘ автора в—÷д розповсюдженн€ прим—÷рник—÷в його статт—÷ без дозволу автора. ўо стосу—‘тьс€ самого пристрою, то на нього не розповсюджу—‘тьс€ охорона в зв'€зку з авторським правом, але воно може бути захищено в —÷нший спос—÷б, наприклад, €к винах—÷д - об'—‘ктом промислово—„ "асност—÷. √оловне тут те, що —÷де—„ €к так—÷ не охорон€ютьс€ авторським правом. якщо хто-небудь оприлюднив "асн—÷ —÷де—„, наприклад, у ход—÷ публ—÷чно—„ лекц—÷—„, але не ма—‘ в—÷дпов—÷дного патенту або не захистив —„х авторським св—÷доцтвом, то у нього нема—‘ жодних шанс—÷в та засоб—÷в запоб—÷гти —÷ншим —„—„ використанню. ќднак, п—÷сл€ того €к —÷де€ була вт—÷лена у матер—÷альн—÷й форм—÷, виника—‘ авторське право на слова, музикальн—÷ ноти, малюнки тощо, у форм—÷ €ких ц€ —÷де€ вт—÷лена. “ому дл€ того, щоб п—÷дпадати п—÷д охорону зг—÷дно з авторським правом, тв—÷р ма—‘ бути ориг—÷нальним.

ќстаточна ф—÷ксац—÷€ твору у матер—÷альн—÷й форм—÷, наприклад, написанн€, друк, фотограф—÷€, звуко- або в—÷деозапис, скульптура, арх—÷тектура, живопис, в—÷дтворенн€ у граф—÷чн—÷й форм—÷ тощо зовс—÷м не —‘ обов'€зковою передумовою дл€ —„—„ охорони. ќднак де€к—÷ кра—„ни, в основному т—÷, у €ких прийн€та англо-американська юридична система, вимагають т—÷—‘—„ або —÷ншо—„ ф—÷ксац—÷—„ твору до того €к йому буде надана правова охорона, робл€чи це з м—÷ркувань використанн€ тако—„ форми €к доказ на випадок судового позиву.

ќхорона об'—‘кт—÷в авторського права зовс—÷м не залежить в—÷д €кост—÷ або ц—÷нност—÷ твору. “в—÷р буде охорон€тис€ незалежно в—÷д того чи вважа—‘тьс€ в—÷н бестселером, чи невдалим. ќхорона також не залежить в—÷д мети створенн€ твору, тому що можливе використанн€ твору не ма—‘ в—÷дношенн€ до наданн€ йому охорони.

ѕри умов—÷ порушенн€ прав передбачаютьс€ санкц—÷—„. Ѕудь-€ке недозволене використанн€ твору, €кий охорон€—‘тьс€ авторським правом, у тих випадках, коли такий дозв—÷л вимага—‘тьс€ зг—÷дно закону, —‘ порушенн€м авторських прав. Ќаприклад, в—÷дтворенн€, публ—÷чне виконанн€, передача в еф—÷р або будь-€ке —÷нше пов—÷домленн€ дл€ загального в—÷дома, проведене без дозволу, переробка у будь-€ку —÷ншу форму без дозволу автора, плаг—÷ат тощо, —‘ порушенн€м авторських прав, що т€гне за собою певн—÷ юридичн—÷ санкц—÷—„ до порушника. ƒл€ компенсац—÷—„ збитк—÷в, нанесених в результат—÷ такого порушенн€, у закон—÷ передбачаютьс€ в—÷дпов—÷дн—÷ санкц—÷—„. ” залежност—÷ в—÷д серйозност—÷ порушенн€ санкц—÷—„ можуть бути адм—÷н—÷стративними, цив—÷льними чи крим—÷нальними [8].

–∆, нарешт—÷, —‘ загальновизнаним, що комплекс прерогатив, котр—÷ складають авторське право, повинен бути визнаним —÷ таким, що охорон€—‘тьс€ прот€гом житт€ автора. ѕ—÷сл€ його смерт—÷, у принцип—÷ охорона продовжу—‘тьс€ прот€гом, €к правило, 70 рок—÷в. ¬важа—‘тьс€, що такий терм—÷н визнача—‘ справедливий баланс м—÷ж п—÷дтриманн€м матер—÷альних прав автора та потребами сусп—÷льства мати доступ до великих дос€гнень культури. ѕо зак—÷нченн—÷ терм—÷ну охорони тв—÷р ста—‘ загальним надбанн€м людства —÷ може використовуватись без спец—÷ального дозволу.


1.3. ѕ–ќ ѕ–ќћ»—Ћќ¬” "ј—Ќ–∆—“№


1.3.1 ѕатенти на винаходи

¬инах—÷д - це —÷де€, що робить можливим практичне розв '€за-нн€ конкретно—„ техн—÷чно—„ проблеми у р—÷зних галуз€х. як правило, винаходи охорон€ютьс€ патентами, €к—÷ звутьс€ - "патенти на винах—÷д". Ѕ—÷льш—÷сть кра—„н св—÷ту, €к, до реч—÷ —÷ ”кра—„на, надають правову охорону винаходам за допомогою патент—÷в. ’оча —‘ дек—÷лька кра—„н, у €ких використовуютьс€ —÷ —÷нш—÷ форми захисту винаход—÷в, наприклад, авторське св—÷доцтво.

ќсновна мета св—÷тово—„ патентно—„ системи - забезпеченн€ прогресу у р—÷зних галуз€х промислових технолог—÷й. « ц—÷—‘ю метою передбачено заохоченн€ автор—÷в техн—÷чних удосконалень та спри€нн€ розкриттю останн—÷х дл€ загального блага. ÷е, безперечно краще, н—÷ж та—‘мне використанн€ винаход—÷в. Ѕудь-€ка особа, €ка удосконалила той або —÷нший ориг—÷нальний вир—÷б чи спос—÷б його виготовленн€, нову речовину тощо, може, п—÷сл€ розкритт€ вс—÷х деталей ѕатентному в—÷домству сво—‘—„ чи —÷ншо—„ кра—„ни, одержати певний наб—÷р виключних прав на обмежений час. ѕо зак—÷нченню цього пер—÷оду винах—÷д входить до загальнолюдсько—„ техн—÷чно—„ скарбниц—÷. ѕотреба наданн€ виключних прав автору об“—рунтову—‘тьс€ дуже просто. јдже, €кщо б винах—÷дник не розробив —÷ не розкрив св—÷й винах—÷д, то н—÷хто так —÷ не зм—÷г би скористатис€ ним €к на момент виникненн€, так —÷ у будь-€кий час п—÷сл€ цього —÷ усе могло б взагал—÷ залишитись нев—÷домим.  р—÷м того, наданн€ монопольних прав активно спри€—‘ впровадженню корисних новац—÷й, тому що це над—÷йний шл€х здобутт€ матер—÷ально—„ винагороди за€вником. ” результат—÷ використанн€ винаходу самост—÷йно останн—÷й одержу—‘ матер—÷альн—÷ переваги перед конкурентами або д—÷ста—‘ зиск завд€ки дозволу на використанн€ винаходу, що нада—‘тьс€ трет—÷й особ—÷ за л—÷ценз—÷йною угодою [20].

Ќе вс—÷ винаходи —‘ патентоспроможними. ” б—÷льшост—÷ випадк—÷в «акон передбача—‘, що дл€ того, щоб бути патентоспроможним, винах—÷д повинен бути новим, мати винах—÷дницький р—÷вень —÷ можлив—÷сть промислового використанн€. ÷—÷ три вимоги в—÷дом—÷ €к умови патентоспроможност—÷.

«азвичай у св—÷т—÷ розр—÷зн€ютьс€ винаходи виробу та способу. ¬инах—÷д нового сплаву —‘ прикладом винаходу виробу. ¬инах—÷д способу одержанн€ нового сплаву —‘ прикладом винаходу способу. ¬—÷дпов—÷дно —÷ патенти мають назву "патент на пристр—÷й" або "вир—÷б —÷ патент на спос—÷б".

ќхорона, що нада—‘тьс€ патентом на винах—÷д, означа—‘, що будь-хто з бажаючих використати винах—÷д ма—‘ спочатку одержати дозв—÷л на таке використанн€ в—÷д особи, €ка —‘ "асником патенту, тобто патенто-власника. ¬икористанн€ запатентованого винаходу без такого дозволу "асника —‘ протизаконним. —трок охорони, шо нада—‘тьс€ патентом обмежений —÷ у б—÷льшост—÷ кра—„н склада—‘ 20 рок—÷в п—÷сл€ дати подач—÷ за€вки на його одержанн€ [14].

ѕрава, що надаютьс€ патентом, визначаютьс€ патентним законодавством кра—„ни, €ка його видала. ÷—÷ права, називаютьс€ виключними правами на використанн€ винаходу —÷, €к правило, означають:

  • у випадку патенту на пристр—÷й - право виготовленн€, використанн€, продажу —÷ —÷мпортуванн€ виробу, котрий м—÷стить у соб—÷ винах—÷д;
  • у випадку патенту на спос—÷б - право використовувати спос—÷б, €кий включа—‘ винах—÷д, а також право виготовл€ти, використовувати, продавати —÷ —÷мпортувати вироби, котр—÷ були виготовлен—÷ за допомогою цього способу.

як вже згадувалось, особа, €ка використову—‘ запатентований винах—÷д без дозволу патентовласника, чинить протиправн—÷ д—÷—„. ќднак, з цього правила —÷снують певн—÷ вин€тки. ѕатентне законодавство б—÷льшост—÷ кра—„н, —÷ ”кра—„ни також, передбача—‘ випадки, у €ких запатентований винах—÷д може бути використаний —÷ без згоди патентовласника. Ќаприклад, не вважа—‘тьс€ протиправним використанн€ винаходу в—÷д —÷мен—÷ держави особою, €ка д—÷—‘ в —÷нтересах сусп—÷льства на основ—÷ так звано—„ примусово—„ л—÷ценз—÷—„. ѕримусова л—÷ценз—÷€ —‘ дозволом на використанн€ винаходу, що вида—‘тьс€ уповноваженою на це ур€довою установою. ” наш—÷й кра—„н—÷ - це ƒержавний департамент —÷нтелектуально—„ "асност—÷. як правило, так—÷ д—÷—„ передбача—‘тьс€ законом у виключних випадках. «а законодавством ”кра—„ни це запроваджу—‘тьс€ т—÷льки тод—÷, коли юридична особа, €ка бажа—‘ використати запатентований винах—÷д, не в змоз—÷ д—÷стати пр€мий дозв—÷л патентовласника. ”мови видач—÷ примусових л—÷ценз—÷й докладно регулюютьс€ законодавством кра—„н, де видали патент на цей винах—÷д. “ак постанова про видачу примусово—„ л—÷ценз—÷—„, €к правило, включа—‘ обов'€зкову вказ—÷вку про винагороду дл€ патентовласника [10]. ќднак сл—÷д пам'€тати, що так—÷ постанови можуть заперечуватись патентовласником у судовому пор€дку.


1.3.2.  орисн—÷ модел—÷

–∆ншою формою охорони винаход—÷в —‘ ре—‘страц—÷€ та видача патент—÷в на корисну модель. ¬исл—÷в корисна модель використову—‘тьс€ дл€ назви певних вид—÷в винаход—÷в. ” б—÷льшост—÷ нац—÷ональних законодавств, —÷ укра—„нського також, у цю категор—÷ю включаютьс€ винаходи в област—÷ механ—÷ки [10]. ќб'—‘ктами корисних моделей —‘ пристро—„ та пристосуванн€.

 орисн—÷ модел—÷, €к правило, в—÷др—÷зн€ютьс€ в—÷д винаход—÷в, на €к—÷ видаютьс€ звичайн—÷ патенти, за такими трьома параметрами:

  • р—÷внем проведено—„ експертизи (проводитьс€ лише формальна експертиза, в ход—÷ €ко—„ встановлю—‘тьс€ належн—÷сть зазначеного у за€вц—÷ об'—‘кта до перел—÷ку об'—‘кт—÷в, €к—÷ можуть бути визнан—÷ корисною моделлю, —÷ в—÷дпов—÷дн—÷сть за€вки та —„—„ оформленн€ встановленим вимогам);
  • максимальний терм—÷н охорони, передбачений законом дл€ корисно—„ модел—÷, значно менший н—÷ж у випадку винаходу;
  • мито за видачу та п—÷дтриманн€ чинност—÷ корисно—„ модел—÷, €к правило, також менше н—÷ж дл€ винаходу.

Ѕ—÷льше того, у де€ких кра—„нах також —÷снують певн—÷ розходженн€ в процедур—÷ наданн€ охорони корисно—„ модел—÷. ƒана процедура займа—‘ звичайно менше часу —÷ прост—÷ша н—÷ж у випадку патенту на винах—÷д. ќстанн—‘, деколи, робить цей вид охоронного документа досить привабливим дл€ використанн€ за обмежен—÷ ф—÷нансов—÷ можливост—÷ —÷ потреб—÷ прискоренн€ впровадженн€ винаходу.

 орисн—÷ модел—÷ покликан—÷ заохочувати винах—÷дник—÷в до б—÷льш активного використанн€ "асних знань та вм—÷нь винах—÷дник—÷в у справ—÷ вдосконаленн€ виробництва.  р—÷м того, така схема прискореного наданн€ правово—„ охорони винаходам дуже корисна у процес—÷ пошуку —÷нвестор—÷в. јдже кошти, що вкладаютьс€ в розробку —÷ охорону техн—÷чних р—÷шень, €к—÷ задовольн€ють критер—÷€м патентоспроможност—÷, швидше обертаютьс€ —÷ принос€ть б—÷льше див—÷денд—÷в, що не може не ц—÷кавити потенц—÷йних —÷нвестор—÷в. ѕричому варт—÷сть тако—„ охорони значно менша, а процедура звичайно прост—÷ша —÷ коротша н—÷ж у випадку з патентами на винах—÷д. як насл—÷док, корисн—÷ модел—÷ €вл€ють значний —÷нтерес дл€ малого та середнього б—÷знесу —÷ —‘ д—÷—‘вим —÷нструментом розвитку економ—÷ки кра—„н, що розвиваютьс€ [20].

—л—÷д зауважити ще один з аспект—÷в використанн€ охорони винаход—÷в у вигл€д—÷ патент—÷в на корисну модель. ƒе€к—÷ винаходи просто не в—÷дпов—÷дають ус—÷м вимогам патентоспроможност—÷, наприклад, не мають в—÷дпов—÷дного винах—÷дницького р—÷вн€. ” такому випадку корисна модель ста—‘ компром—÷сним р—÷шенн€м. ќднак треба бути св—÷домим того, що, з —÷ншого боку, система звичайних патент—÷в не застосову—‘тьс€ до незначних техн—÷чних удосконалень —÷ тим самим не девальву—‘тьс€.


1.4. ѕ–ќ ѕ–ќћ»—Ћќ¬–∆ «–ј« »


” самому широкому план—÷ промисловий зразок може бути визначений €к орнаментальне або естетичне зовн—÷шн—‘ оформленн€ конкретного виробу. ќрнаментальне зовн—÷шн—‘ оформленн€ може включати у себе форму —÷ (або) орнамент —÷ (або) кол—÷р виробу.  р—÷м того, це орнаментальне або естетичне оформленн€ ма—‘ бути при—‘мним дл€ погл€ду. ¬ир—÷б повинен легко п—÷ддаватис€ промисловому тиражуванню. «в—÷дси —÷ назва "промисловий зразок". якщо цей останн—÷й критер—÷й не задовольн€—‘тьс€, об'—‘кт квал—÷ф—÷ку—‘тьс€ €к тв—÷р мистецтва, —÷ п—÷дпада—‘ п—÷д охорону за законом про авторськ—÷ права, а не про промислову "асн—÷сть.

” в—÷дпов—÷дност—÷ до законодавства р€ду кра—„н, дл€ того щоб п—÷дпадати п—÷д охорону, промисловий зразок ма—‘ бути новим; за законами —÷нших кра—„н, в—÷н ма—‘ бути ориг—÷нальним тощо. ¬ ”кра—„н—÷ промисловий зразок п—÷дпада—‘ п—÷д охорону, €кщо в—÷н в—÷дпов—÷да—‘ умовам патентоспроможност—÷, тобто - —‘ новим —÷ промислово придатним.

ѕромислов—÷ зразки, за звичай, охорон€ютьс€ в—÷д недозволеного виготовленн€ вироб—÷в або —„х —÷м—÷тац—÷—„. “ерм—÷н охорони у р—÷зних кра—„нах р—÷зний —÷ склада—‘ в—÷д 5 до 15 рок—÷в. ¬ ”кра—„н—÷ промисловий зразок охорон€—‘тьс€ прот€гом 10 рок—÷в [9].

” св—÷тов—÷й практиц—÷ документ, що засв—÷дчу—‘ охорону промислового зразка, може зватис€ св—÷доцтвом про ре—‘страц—÷ю або патентом. ¬ останньому випадку до слова "патент" завжди ма—‘ додаватис€ висл—÷в "на промисловий зразок" [20]. ¬ ”кра—„н—÷ промисловий зразок також охорон€—‘тьс€ патентом.

« розкв—÷том мистецтва дизайну за останн—÷ к—÷лька рок—÷в в св—÷т—÷ все б—÷льше намагаютьс€ по—‘днати "красиве та корисне". “обто, намагаютьс€ щоб функц—÷ональн—÷сть вироб—÷в по—‘днувалась з —„х при—‘мним зовн—÷шн—÷м вигл€дом. як насл—÷док цього - ф—÷рми-виготовлювач—÷ зб—÷льшують витрати на дизайнерськ—÷ розробки. ¬—÷дпов—÷дно охорону результат—÷в творчо—„ прац—÷ дизайнер—÷в забезпечують шл€хом ре—‘страц—÷—„ в—÷дпов—÷дних промислових зразк—÷в. —л—÷д п—÷дкреслити, що —÷гноруванн€ роботою дизайнер—÷в обход€тьс€ ф—÷рм—÷ дуже дорого.


1.5. ѕ–ќ “ќ¬ј–Ќ–∆ «Ќј », ‘–∆–ћќ¬–∆ Ќј«¬» –∆ «ј«Ќј„≈ЌЌя ѕќ’ќƒ∆≈ЌЌя “ќ¬ј–”


1.5.1. “оварн—÷ знаки

–∆де€ товарного знаку не —‘ новою. ¬же прот€гом багатьох стор—÷ч купц—÷ та промисловц—÷ м—÷т€ть сво—„ вироби спец—÷альними знаками, що в—÷др—÷зн€ють —„х в—÷д продукц—÷—„ конкурент—÷в. ќднак прот€гом тривалого часу використанн€ товарних знак—÷в було обмежено лише де€кими видами товар—÷в, що продавалис€ далеко в—÷д тих м—÷iь, де вони були виготовлен—÷. Ѕ—÷льша частина товар—÷в споживалась на м—÷i—÷ —÷ не потребувала таких знак—÷в. —учасн—÷ товарн—÷ знаки, тобто т—÷ знаки, €к—÷ ми бачимо сьогодн—÷, вперше з'€вились у XVIII стол—÷тт—÷ у результат—÷ розширенн€ м—÷жнародних зв'€зк—÷в та прийн€тт€ закон—÷в, €к—÷ гарантували свободу торг—÷в л—÷ [20]. ѕодальше швидке зростанн€ внутр—÷шньо—„ —÷ м—÷жнародно—„ торг—÷вл—÷ об'—‘ктивно потребувало б—÷льш широкого використанн€ товарних знак—÷в €к засобу —÷дентиф—÷кац—÷—„ —÷ взнаванн€ товар—÷в в —÷нтересах —÷ виробник—÷в, —÷ торг—÷вц—÷в, —÷ споживач—÷в.

ѕ—÷сл€ зак—÷нченн€ ƒруго—„ св—÷тово—„ в—÷йни безпрецедентне зростанн€ м—÷жнародно—„ торг—÷вл—÷ призвело до ще б—÷льшого використанн€ товарних знак—÷в на вс—÷х континентах —÷ вс—÷х видах економ—÷чно—„ д—÷€льност—÷. —ьогодн—÷ ми практично стика—‘мось з ними всюди, починаючи з реклами товар—÷в, у вс—÷х засобах масово—„ —÷нформац—÷—„ —÷ зак—÷нчуючи прилавками магазин—÷в.


1.5.1.1 ‘ункц—÷—„ товарних знак—÷в

¬икористанн€ товарних знак—÷в ма—‘ на мет—÷ одночасне виконанн€ дек—÷лькох завдань. « точки зору потенц—÷йного покупц€, товарний знак ма—‘ допомогти йому прийн€ти р—÷шенн€ про придбанн€ цього чи —÷ншого товару. “обто, потенц—÷йний покупець, що потребу—‘ товару з певними €кост€ми чи —÷ншими характеристиками, повинен мати ч—÷ткий дороговказ. “аким чином, першою з функц—÷й товарного знаку —‘ передача споживачев—÷ —÷нформац—÷—„ про виробника —÷ його товар.

ƒругою функц—÷—‘ю товарного знака —‘ "асне можлив—÷сть виробнику уп—÷знати свою продукц—÷ю серед —÷нших аналог—÷чних товар—÷в п—÷сл€ того, €к вони перейшли у волод—÷нн€ трет—÷х ос—÷б, наприклад, магазин—÷в.

“рет€ функц—÷€ товарного знаку - допомога державним органам, що в—÷дпов—÷дають за контроль €кост—÷ або —÷нш—÷ характеристики товар—÷в.

ќднак, у сфер—÷ торг—÷вл—÷ обертаютьс€ не т—÷льки товари але й послуги. ќстанн—÷ надаютьс€ транспортними та страховими компан—÷€ми, бюро подорожей та екскурс—÷й, рекламними агенц—÷€ми тощо. ѕ—÷дпри—‘мства сфери послуг, наприклад, готел—÷, ресторани, ав—÷ал—÷н—÷—„, агенц—÷—„ з прокату автомоб—÷л—÷в, х—÷мчистки тощо, в—÷дпов—÷дно використовують "знаки обслуговуванн€", €к—÷ фактично —‘ —„х в—÷зитною карткою.


1.5.1.2. «наченн€ товарних знак—÷в дл€ економ—÷ки

—ьогодн—÷ товарн—÷ знаки широко використовуютьс€ практично в усьому св—÷т—÷. ” кра—„нах, що розвиваютьс€, —÷ промислово розвинутих, кра—„нах з ринковою —÷ плановою економ—÷кою, всюди вони в—÷д—÷грають важливу роль в маркетингу —÷ торг—÷вл—÷. ” товарних знаках однаково зац—÷кавлен—÷ т—÷, хто пропону—‘ товари та послуги на ринок, тобто виробники, дистриб'ютори, оптовики та роздр—÷бна торг—÷вл€, а також споживач—÷ та державн—÷ органи —÷ вс€ економ—÷ка кра—„ни в ц—÷лому [14].

“оварний знак дозвол€—‘ ф—÷рм—÷, що його використову—‘, звернути увагу потенц—÷йних покупц—÷в на —÷снуванн€ "асного товару.  р—÷м того, в—÷н спри€—‘ приверненню уваги споживач—÷в до вироб—÷в, що маркован—÷ певним товарним знаком. ѕ—÷сл€ того, €к покупець познайомитьс€ з товаром, наст—÷льки добре, щоб в—÷др—÷зн€ти його в—÷д —÷нших аналог—÷чних вироб—÷в на ринку, знак ста—‘ потужною збро—‘ю. јдже в—÷н дозвол€—‘ споживачев—÷, що в—÷дда—‘ йому перевагу, оперативно в—÷дшуковувати потр—÷бний товар. ¬—÷дпов—÷дно, можна стверджувати, що одним з основних аспект—÷в, що забезпечив ф—÷рм—÷ високу репутац—÷ю, —‘ —„—„ товарний знак. ќсновною ц—÷нн—÷стю товарного знаку —‘ асоц—÷ац—÷—„ м—÷ж "асником товарного знаку —÷ виробом. ÷е стимулю—‘ попит на в—÷дпов—÷дн—÷ товари, дозвол€ючи —„м усп—÷шно конкурувати на ринку з аналог—÷чними. ѕ—÷сл€ того €к товарний знак завоював добру репутац—÷ю в сво—„й кра—„н—÷, товару ста—‘ значно легше проникати на нов—÷ ринки. “им самим стимулю—‘тьс€ експорт в—÷тчизн€них товар—÷в, що додатково наповню—‘ бюджет —÷ спри€—‘ покращенню житт—‘вого р—÷вн€ населенн€ кра—„ни.

¬икористанн€ товарних знак—÷в супроводжу—‘тьс€ також значними —÷ р—÷зноман—÷тними перевагами дл€ споживач—÷в. «астосуванн€ знак—÷в дозвол€—‘ ознайомити покупц—÷в з товарами —÷ послугами, запропонованими на ринку, —÷ допомага—‘ —„м швидше ор—÷—‘нтуватис€ в—÷дносно походженн€ товару.  р—÷м того, €к вже згадувалось, товарний знак сутт—‘во спрощу—‘ споживачев—÷ виб—÷р м—÷ж аналог—÷чними товарами та послугами. ”с—÷ ц—÷ фактори —‘ великим стимулом конкуренц—÷—„. ” к—÷нцевому п—÷дсумку це активно спри€—‘ розширенню асортименту товар—÷в, зменшенню —„х ц—÷ни та п—÷двищенню €кост—÷, в—÷д чого ус—÷ т—÷льки виграють.

≈фективна система товарних знак—÷в також спри€—‘ захисту споживач—÷в в—÷д р—÷зних форм недобросов—÷сно—„ торг—÷вл—÷. “ак, наприклад, законодавством заборон€—‘тьс€ використанн€ знак—÷в, що ввод€ть в оману, або можуть бути сплутан—÷ з —÷ншими знаками. ” багатьох кра—„нах св—÷ту взагал—÷ в—÷дсутн—‘ законодавство з охорони прав споживач—÷в, а у тих з них, де таке законодавство —÷сну—‘, споживач—÷, €к правило, не можуть забезпечити охорону сво—„х прав. ” цих випадках законодавче поле по товарних знаках —‘ —‘диним д—÷—‘вим засобом судового захисту прав споживач—÷в.

“оварн—÷ знаки корисн—÷ державним органам, котр—÷ в—÷дпов—÷дають за перев—÷рку €кост—÷ та —÷нших характеристик товар—÷в та послуг. “оварн—÷ знаки можуть допомогти —„м, наприклад, уп—÷знати товари та послуги, що не в—÷дпов—÷дають вимогам закону та нормативних документ—÷в.  р—÷м того, полегшу—‘тьс€ робота експерт—÷в з ви€вленн€ товар—÷в за результатами скарг. –∆, нарешт—÷, ре—‘страц—÷€ товарних знак—÷в —‘ корисним джерелом статистично—„ —÷ економ—÷чно—„ —÷нформац—÷—„ дл€ державних орган—÷в.

“обто, кожна кра—„на зац—÷кавлена у створенн—÷ ефективно працюючо—„ системи, €ка забезпечу—‘ над—÷йну охорону товарних знак—÷в. Ѕо —„—„ використанн€ у повн—÷й м—÷р—÷ задовольн€—‘ законн—÷ —÷нтереси споживач—÷в —÷ держави. “аким чином, товарн—÷ знаки внос€ть св—÷й посильний вклад в економ—÷чний розвиток кра—„ни [7].

ќднак не сл—÷д забувати, що не сам товарний знак створю—‘ €к—÷сть, а саме €к—÷сний товар через товарний знак вплива—‘ на св—÷дом—÷сть споживача, створюючи попул€рн—÷сть в—÷дпов—÷дному бренду.


1.5.2. ‘—÷рмова назва

‘—÷рмова назва включа—‘ у себе назву, терм—÷ни або найменуванн€ [14]. ÷е потр—÷бно дл€ вп—÷знанн€ ф—÷рми, —„—„ д—÷лово—„ д—÷€льност—÷.  р—÷м того, ф—÷рмов—÷ назви допомагають в—÷др—÷знити ф—÷рму в—÷д —÷нших виробник—÷в под—÷бних товар—÷в. “оварн—÷ знаки, €к в—÷домо, в—÷др—÷зн€ють товари та послуги одного виробника в—÷д —÷ншого, а в—÷дпов—÷дно найменуванн€ ф—÷рми —÷дентиф—÷ку—‘ ус—÷ п—÷дпри—‘мства незалежно в—÷д товар—÷в та послуг, що реал—÷зуютьс€ ними на ринку. ќдночасно ф—÷рмова назва —‘ символом —„—„ репутац—÷—„ та реноме. “аким чином, ф—÷рмова назва —‘ ц—÷нним активом, а також джерелом корисно—„ —÷нформац—÷—„ дл€ споживач—÷в. “обто охорона найменувань, у р—÷вн—÷й м—÷р—÷ в—÷дпов—÷да—‘ €к —÷нтересам виробник—÷в, так —÷ споживач—÷в. Ѕо ус—÷ зац—÷кавлен—÷ в тому, щоб були передбачен—÷ правов—÷ —÷нструменти, €кими можна запоб—÷гати використанню ф—÷рмово—„ назви способами, що можуть ввести в оману або призвести до —„х зм—÷шуванн€.

‘—÷рмов—÷ назви —‘ об'—‘ктом охорони за законодавством б—÷льшост—÷ кра—„н [20], однак правов—÷ режими, що регулюють —„х використанн€, зм—÷нюютьс€ в широких межах в—÷д кра—„ни до кра—„ни. як правило, вони визначаютьс€ комб—÷нац—÷—‘ю положень цив—÷льного —÷ торгового законодавств, а також закон—÷в, €к—÷ регулюють д—÷€льн—÷сть компан—÷й, використанн€ товарних знак—÷в —÷ (або) закон—÷в у галуз—÷ недобросов—÷сно—„ конкуренц—÷—„ —÷ (або) спец—÷альних закон—÷в по ф—÷рмовому найменуванню. ” багатьох кра—„нах передбачена система ре—‘страц—÷—„ ф—÷рмових назв, хоча м—÷ж ними —‘ значн—÷ в—÷дм—÷нност—÷ за територ—÷альним принципом, охопленн€ територ—÷—„, а також з точки зору правових насл—÷дк—÷в ре—‘страц—÷—„.


1.5.3. «азначенн€ походженн€ товару

¬ укра—„нському законодавств—÷ [12], терм—÷н зазначенн€ походженн€ товару —‘ складним, комплексним пон€тт€м. ѕо сут—÷ воно склада—‘тьс€ з двох —÷нших терм—÷н—÷в, а саме: простого —÷ комплексного зазначенн€ походженн€ товару. ѕросте зазначенн€ походженн€ товару, п—÷д €ким розум—÷ють будь-€ке словесне чи зображувальне (граф—÷чне) позначенн€, що пр€мо чи опосередковано вказу—‘ на географ—÷чне м—÷iе походженн€ товару (наприклад, "«роблено в ”кра—„н—÷").  вал—÷ф—÷коване зазначенн€ походженн€ товару, у свою чергу, також —‘ складним пон€тт€м —÷ включа—‘ у себе ще два терм—÷ни, а саме: назву м—÷i€ походженн€ товару та географ—÷чне зазначенн€ походженн€ товару. ѕерший терм—÷н означа—‘ назву географ—÷чного м—÷i€, €ка вжива—‘тьс€ €к позначенн€ у назв—÷ товару, що походить —÷з зазначеного географ—÷чного м—÷i€ та ма—‘ особлив—÷ "астивост—÷, виключно або головним чином зумовлен—÷ характерними дл€ даного географ—÷чного м—÷i€ природними умовами або по—‘днанн€м цих природних умов з характерним дл€ даного географ—÷чного м—÷i€ людським фактором; наприклад, "Ѕордо", "Ўабсь-ке", "“орчин продукт" тощо. √еограф—÷чне зазначенн€ походженн€ товару, а саме: назва географ—÷чного м—÷i€, €ка вжива—‘тьс€ €к позначенн€ у назв—÷ товару, що походить —÷з цього географ—÷чного м—÷i€ та ма—‘ певн—÷ €кост—÷, репутац—÷ю або —÷нш—÷ характеристики, в основному зумовлен—÷ характерними дл€ даного географ—÷чного м—÷i€ природними умовами чи людським фактором або по—‘днанн€м цих природних умов —÷ людського фактора, наприклад, "“ульський самовар"; "”кра—„нська з перцем", "ѕод—÷льський смак", "Ћьв—÷вське пиво" тощо.

Ќазва м—÷i€ походженн€ товару —÷ географ—÷чне зазначенн€ походженн€ товару визначають джерело або походженн€ виробу, або послуги, дл€ €ких вони використовуютьс€. √еограф—÷чне зазначенн€ походженн€ товару, однак, викону—‘ ще одну функц—÷ю. ” той час, €к назва м—÷i€ походженн€ товару визнача—‘ лише джерело походженн€ виробу, географ—÷чне зазначенн€ походженн€ товару додатково вказу—‘ на характерн—÷ €кост—÷ товару, €к—÷ визначаютьс€ географ—÷чним районом його походженн€, що ф—÷гуру—‘ у назв—÷. Ѕ—÷льш того, будь-€кий вираз або знак, що вказу—‘ пр€мо або опосередковано на географ—÷чне м—÷iе походженн€ виробу, може також слугувати €к вказ—÷вка походженн€. Ќазва м—÷i€ походженн€ товару завжди —‘ географ—÷чною назвою, €к правило, - це назва кра—„ни, рег—÷ону походженн€ товару, хоча, у де€ких випадках, воно може служити вказ—÷вкою на конкретний географ—÷чний район без згадки його —÷мен—÷.

ѕравове визнанн€ —÷ охорона назви м—÷i€ походженн€ товару та географ—÷чного зазначенн€ походженн€ товару €вл€—‘ загальний —÷нтерес, тому що вони передають споживачам важливу —÷нформац—÷ю про географ—÷чне походженн€ товар—÷в та послуг. –∆, кр—÷м того, у опосередкован—÷й форм—÷ пов—÷домл€ють про притаманну товару традиц—÷йно високу €к—÷сть —÷ певн—÷ специф—÷чн—÷ характеристики. √еограф—÷чне зазначенн€ походженн€ товару додатково допомагають споживачев—÷ з прийн€тт€м р—÷шенн€ про придбанн€ тих або —÷нших товар—÷в —÷ часто —‘ потужним засобом впливу на це р—÷шенн€. Ќеправильне або неправом—÷рне використанн€ географ—÷чно—„ вказ—÷вки може вводити споживач—÷в в оману в—÷дносно географ—÷чного м—÷i€ походженн€ товару чи послуги, що у де€ких випадках наносить —„м значних збитк—÷в [6].

Ѕ—÷льше того, п—÷дпри—‘мство, €ке неправом—÷рно використову—‘ географ—÷чну вказ—÷вку, може не т—÷льки ввести сусп—÷льство в оману, але й д—÷стати неправом—÷рну перевагу над конкурентом, включаючи тих, хто справд—÷ працю—‘ у тому географ—÷чному район—÷, котрий ф—÷гуру—‘ у вказ—÷вц—÷. ÷е неприпустимо, бо може призвести до втрати ф—÷рмою частини або ус—÷х сво—„х кл—÷—‘нт—÷в, а також свого доброго —÷мен—÷. “ому ф—÷рмова назва ма—‘ бути над—÷йно законодавчо захищена в—÷д под—÷бних д—÷й недобросов—÷сних конкурент—÷в. ѕрикладом до вищезгаданого може послужити скандал, що розгор—÷вс€ ще за рад€нських час—÷в при спроб—÷ поставл€ти на св—÷товий ринок "—оветское шампанское". јдже в—÷домо, що здавна назва "Ўампанське" асоц—÷ю—‘тьс€ т—÷льки з французькою пров—÷нц—÷—‘ю Ўампань.


1.6. Ќ≈ƒќЅ–ќ—ќ¬–∆—Ќј  ќЌ ”–≈Ќ÷–∆я


«ахист в—÷д недобросов—÷сно—„ конкуренц—÷—„ вже б—÷льше стол—÷тт€ вважа—‘тьс€ частиною системи охорони промислово—„ "асност—÷. —„—„ визнанн€ у так—÷й €кост—÷ було вперше зроблене ще у 1900 роц—÷ на Ѕрюссельськ—÷й дипломатичн—÷й конференц—÷—„ [28] —÷ в подальшому розвинуто при перегл€д—÷ ѕаризько—„ конвенц—÷—„ з охорони промислово—„ "асност—÷, коли в текст  онвенц—÷—„ була внесена статт€ 101315, €ка у сво—‘му перв—÷сному вар—÷ант—÷ зазначала: "√ромад€ни кра—„н, що при—‘дналис€ до  онвенц—÷—„ (статт—÷ 2 —÷ 3), користуютьс€ у вс—÷х кра—„нах —оюзу охороною, надано—„ "асним громад€нам проти недобросов—÷сно—„ конкуренц—÷—„". ѕ—÷сл€ зм—÷н, внесених на наступних конференц—÷€х  онвенц—÷—„, текст —токгольмського акту (1967 р.) ѕаризько—„ конвенц—÷—„ включа—‘ так—÷ вимоги [20]:

  1.  ра—„ни —оюзу зобов'€зан—÷ забезпечити громад€нам кра—„н, котр—÷ приймають участь у —оюз—÷, ефективний захист в—÷д недобросов—÷сно—„ конкуренц—÷—„.
  2. јктом недобросов—÷сно—„ конкуренц—÷—„ вважа—‘тьс€ будь-€кий акт конкуренц—÷—„, що суперечить чесним звича€м у промислових —÷ торгових справах.
  3. «окрема, п—÷дл€гають заборон—÷:
  • ус—÷ д—÷—„, здатн—÷ будь-€ким чином викликати зм—÷шуванн€ по в—÷дношенню до п—÷дпри—‘мств, продукт—÷в промислово—„ або торгово—„ д—÷€льност—÷ конкурента;
  • помилков—÷ твердженн€ п—÷д час зд—÷йсненн€ комерц—÷йно—„ д—÷€льност—÷, здатн—÷ дискредитувати п—÷дпри—‘мство або продукти, промислову чи торгову д—÷€льн—÷сть конкурента;
  • вказ—÷вки або твердженн€, використанн€ котрих при зд—÷йсненн—÷ комерц—÷йно—„ д—÷€льност—÷ можуть ввести сусп—÷льство в оману щодо характеру, способу виготовленн€, "астивостей, придатност—÷ до застосуванн€ або к—÷лькост—÷ товару.

” коментар—÷ до “ипового закону дл€ кра—„н, що розвиваютьс€, по товарних знаках, найменуванн€м ф—÷рм —÷ недобросов—÷сн—÷й конкуренц—÷—„ наступн—÷ 12 вид—÷в д—÷€льност—÷ в—÷днесен—÷ до недобросов—÷сно—„ конкуренц—÷—„:

  • п—÷дкуп покупц—÷в конкурента з метою залученн€ —„х на свою сторону €к покупц—÷в;
  • промислове шпигунство чи п—÷дкуп службовц—÷в конкурента з метою розв—÷дуванн€ д—÷лово—„ або комерц—÷йно—„ та—‘мниц—÷;
  • використанн€ чи розкритт€ без дозволу зведеного техн—÷чного "ноу-хауї конкурента;
  • п—÷дштовхуванн€ службовц—÷в конкурента до порушенн€ договор—÷в з найму чи до зв—÷льненн€ з роботи в конкурента;
  • погроза на адресу конкурент—÷в подати позов за порушенн€ патенту чи товарного знаку, €кщо така погроза робитьс€ недобросов—÷сно з метою скороченн€ товарного об—÷гу конкурента —÷ дл€ перешкоди конкуренц—÷—„;
  • бойкотуванн€ торг—÷вл—÷ дл€ перешкоди конкуренц—÷—„ або —„—„ запоб—÷ганн€;
  • демп—÷нг, тобто продаж нижче соб—÷вартост—÷, з метою перешкодити конкуренц—÷—„, €кщо демп—÷нг призводить саме до такого насл—÷дку;
  • створенн€ враженн€, що пропонуютьс€ незвичайно спри€тлив—÷ умови покупки, €кщо це не в—÷дпов—÷да—‘ д—÷йсност—÷;
  • рабське коп—÷юванн€ товар—÷в, послуг, реклами —÷ —÷нших характеристик комерц—÷йно—„ д—÷€льност—÷ конкурента;
  • заохоченн€ конкурента до невиконанн€ контракту чи використанн€ такого дл€ сво—‘—„ мети;
  • реклама, що м—÷стить пор—÷вн€нн€ з товарами чи послугами конкурента;
  • порушенн€ положень закон—÷в, що не мають пр€мого в—÷дношенн€ до конкуренц—÷—„, з метою одержанн€ шл€хом такого порушенн€ несумл—÷нно—„ переваги над —÷ншими конкурентами.

«азвичай права промислово—„ "асност—÷, закр—÷плюютьс€, наприклад, у патентах —÷ одержуютьс€ шл€хом подач—÷ в—÷дпов—÷дно—„ за€вки до патентного в—÷домства. “ак—÷ д—÷—„ над—÷л€ють патентовласника виключними правами по в—÷дношенню до об'—‘кта охорони. ” той самий час захист в—÷д несумл—÷нно—„ конкуренц—÷—„ “—рунту—‘тьс€ не на наданн—÷ прав, а на твердому переконанн—÷ сусп—÷льства, що д—÷—„, €к—÷ йдуть врозр—÷з —÷з загальноприйн€тою чесною комерц—÷йною практикою —÷ неприпустимими. ќднак, чесна гра на ринку не може забезпечуватись виключно шл€хом охорони прав промислово—„ "асност—÷. ” св—÷т—÷ —÷сну—‘ широке коло недобросов—÷сних д—÷й, таких, €к—÷ виникають через рекламу, що вводить в оману споживача або через порушенн€ комерц—÷йно—„ та—‘мниц—÷ тощо. ”с—÷ ц—÷ конкретн—÷ д—÷—„ зазвичай, не розгл€да—‘тьс€ законами в галуз—÷ охорони промислово—„ "асност—÷.

” де€ких випадках недобросов—÷сно—„ конкуренц—÷—„ простежу—‘тьс€ зв'€зок м—÷ж цими двома видами охорони. Ќаприклад, у багатьох кра—„нах взагал—÷ заборонено використанн€ товарних знак—÷в, €к—÷ не були заре—‘строван—÷ [6]. ÷е вважа—‘тьс€ протиправним на п—÷дстав—÷ загальних принцип—÷в в галуз—÷ охорони проти недобросов—÷сно—„ конкуренц—÷—„. ” р€д—÷ кра—„н таке недозволене використанн€ в—÷доме €к видаванн€ одного товару за —÷нший. ѕриклад такого роду можна знайти —÷ в галуз—÷ винах—÷дницько—„ д—÷€льност—÷. Ќаприклад, €кщо винах—÷д не розкрива—‘тьс€ —÷ не розгл€да—‘тьс€ комерц—÷йною та—‘мницею, зд—÷йсненн€ третьою стороною визначених д—÷й по в—÷дношенню до ц—÷—‘—„ комерц—÷йно—„ та—‘мниц—÷ заборонено —÷ тракту—‘тьс€ €к протиправне. Ѕ—÷льш того, зд—÷йсненн€ визначених д—÷й по в—÷дношенню до винаходу, що не був обнародуваний —÷ не запатентований або у в—÷дношенн—÷ €кого терм—÷н патенту вже минув, у р€д—÷ особливих випадк—÷в також може трактуватис€ €к протиправне, наприклад, при його "рабськ—÷й —÷м—÷тац—÷—„"".

–озв'€занн€ питанн€, що с недобросов—÷сним чи нечесним, у значн—÷й м—÷р—÷ визнача—‘тьс€ економ—÷чними —÷ соц—÷альними реал—÷€ми у конкретному м—÷i—÷ й у конкретний момент часу. «аконодавство у галуз—÷ недобросов—÷сно—„ конкуренц—÷—„ залежить в—÷д м—÷нливих обставин —÷ реал—÷й сьогоденн€. « одного боку, воно може визначити м—÷цн—÷ правов—÷ рамки, а з —÷ншого боку - досить гнучку норму дл€ формулюванн€ —÷ застосуванн€ заход—÷в. «аконодавство може коректуватис€ у св—÷тл—÷ конкретних та пост—÷йно м—÷нливих соц—÷альних —÷ економ—÷чних умов у т—÷й чи —÷нш—÷й кра—„н—÷.  р—÷м того, воно може служити ефективним засобом боротьби проти визначених законодавством вид—÷в недобросов—÷сних д—÷й, що створюють проблеми в галуз—÷ торг—÷вл—÷.




 онтрольн—÷ питанн€

  1. —формулюйте, €к ¬и розум—÷—‘те пон€тт€ —÷нтелектуальна "асн—÷сть ?
  2. « €кою метою захищаютьс€ об'—‘кти —÷нтелектуально—„ "асност—÷?
  3. ўо —‘ об'—‘ктами охорони авторського права ?
  4. ƒайте визначенн€ пон€тт€ "сум—÷жн—÷ права".
  5. ўо об'—‘дну—‘ промислова "асн—÷сть ?
  6. як—÷ об'—‘кти можуть охорон€тис€, €к промисловий зразок ?
  7. ўо таке товарний знак —÷ €к—÷ функц—÷—„ в—÷н викону—‘ ?
  8. як розум—÷ти, що таке ф—÷рмова назва ?
  9. « €кою метою використовуютьс€ географ—÷чн—÷ вказ—÷вки ?
  10. Ќедобросов—÷сна конкуренц—÷€: що це таке ?

" ожний громад€нин ма—‘ право на результати сво—‘—„ —÷нтелектуально—„, творчо—„ д—÷€льност—÷; н—÷хто не може використовувати або поширювати —„х без його згоди, за вин€тками, встановленими законом... "

 онституц—÷€ ”кра—„ни, cm. 54.


–ќ«ƒ–∆Ћ 2

ѕ–ј¬ќ¬≈ –≈√”Ћё¬јЌЌя ¬–∆ƒЌќ—»Ќ

ўќƒќ ќЅ'–ƒ “–∆¬ ј¬“ќ–—№ ќ√ќ ѕ–ј¬ј “ј

—”ћ–∆∆Ќ»’ ѕ–ј¬


—оц—÷ально-економ—÷чний р—÷вень розвитку виробництва —÷ культури сусп—÷льства у ц—÷лому значною м—÷рою залежать в—÷д ефективност—÷ творчо—„ д—÷€льност—÷ його громад€н. “а врешт—÷-решт —÷нтелектуальний п—÷дх—÷д до повс€кденно—„ роботи —÷ —‘ тою руш—÷йною силою, що створю—‘ умови дл€ розвитку ус—÷—‘—„ цив—÷л—÷зац—÷—„.  ожна людина за сво—‘ю природою схильна до творчост—÷, вона завжди у пошуку. ѕроте, у силу р—÷зних обставин, р—÷вень творчо—„ д—÷€льност—÷ особистостей неоднаковий. “ому так важливо створити в держав—÷ умови дл€ розвитку творчих натур. —л—÷д щиро визнати, що сьогодн—÷ наша Ѕатьк—÷вщина пережива—‘ не кращ—÷ сво—„ часи. Ќе кращ—÷ вони —÷ дл€ творчост—÷. ќднак невмирущий ген—÷й народу неможливо зупинити. “ому в—÷драдно, що в  онституц—÷—„ ”кра—„ни [1] проголошу—‘тьс€, що громад€нам нашо—„ держави гаранту—‘тьс€ свобода л—÷тературно—„, художньо—„, науково—„ та техн—÷чно—„ творчост—÷.

“ворч—÷сть, €к вже говорилос€, "астива будь-€к—÷й д—÷€льност—÷ людини. «а сво—‘ю ц—÷леспр€мован—÷стю творч—÷сть можна умовно под—÷лити на два основн—÷ види: духовну —÷ науково-техн—÷чну. ” результат—÷ творчо—„ д—÷€льност—÷ людини народжу—‘тьс€ щось €к—÷сно нове, що в—÷др—÷зн€—‘тьс€ неповторн—÷стю, ориг—÷нальн—÷стю —÷ сусп—÷льно-—÷сторичною ун—÷кальн—÷стю. ¬—÷дпов—÷дно при цьому виникають обставини, що характеризуютьс€ сукупн—÷стю трьох основних фактор—÷в: об'—‘кт—÷в, суб'—‘кт—÷в та в—÷дносин.

ѕ—÷д об'—‘ктами тут будемо розум—÷ти предмети, €к—÷ народжуютьс€ у результат—÷ творчо—„ д—÷€льност—÷ —÷ можуть належати —„х авторам або за певних обставин привласнюватись у вигл€д—÷ нематер—÷альних та матер—÷альних актив—÷в —÷ншими особами; суб'—‘ктами, тобто нос—÷€ми в—÷дносин -юридичн—÷ та ф—÷зичн—÷ особи, €к—÷ привласнюють, волод—÷ють —÷ розпор€джаютьс€ цими активами.

¬—÷дпов—÷дно, в—÷дносини - сукупн—÷сть вза—‘мод—÷й м—÷ж юридичними та ф—÷зичними особами з приводу приналежност—÷ —„м певних речей та —÷нших актив—÷в.

“обто питанн€ творчост—÷ непод—÷льно пов'€зано з пон€тт€м "асност—÷. ¬ даному випадку —÷нтелектуально—„ "асност—÷. ” св—÷т—÷ координац—÷—‘ю ус—÷х питань, пов'€заних з —÷нтелектуальною "асн—÷стю, оп—÷ку—‘тьс€ ¬ќ–∆¬ [28]. ¬ќ–∆¬ —‘ впливовою м—÷жнародною орган—÷зац—÷—‘ю, покликаною стимулювати використанн€ —÷ охорону витвор—÷в людського розуму. ”с—÷ ц—÷ твори без виключенн€ —‘ —÷нтелектуальною "асн—÷стю. ¬они розсувають кордони науки та техн—÷ки —÷ збагачують св—÷т мистецтва. «авд€ки сво—‘—„ д—÷€льност—÷ ¬ќ–∆¬ в—÷д—÷гра—‘ важливу роль у п—÷двищенн—÷ р—÷вн€ житт€ —÷ покращенн—÷ використанн€ благ цив—÷л—÷зац—÷—„, а також у створенн—÷ реального багатства нац—÷й. ¬она —‘ одн—÷—‘ю з 16 спец—÷ал—÷зованих установ системи ќрган—÷зац—÷—„ ќб'—‘днаних Ќац—÷й, €ка об'—‘дну—‘ 177 кра—„н. ¬ќ–∆¬ зд—÷йсню—‘ адм—÷н—÷стративн—÷ функц—÷—„ за 21 м—÷жнародним договором, що стосуютьс€ р—÷зних аспект—÷в охорони —÷нтелектуально—„ "асност—÷. ƒо реч—÷, ”кра—„на —‘ членом ц—÷—‘—„ орган—÷зац—÷—„ з 1970 року.

–∆сторично склалос€ так, що в св—÷т—÷ —÷нтелектуальна "асн—÷сть традиц—÷йно розгалужу—‘тьс€ на авторське право —÷ промислову "асн—÷сть.

–озгл€немо спочатку б—÷льш докладно перший з цих об'—‘кт—÷в.


2.1. ј¬“ќ–—№ ≈ ѕ–ј¬ќ


–озвиток творчост—÷ —‘ процесом природним —÷ не визна—‘ н—÷€ких штучно побудованих рамок та обмежень. ќднак, права автор—÷в, поширювач—÷в —÷нформац—÷—„ —÷ звичайно кра—„н —„х проживанн€ мають €кось захищатись в—÷д п—÷ратства —÷ несанкц—÷онованого тиражуванн€ ориг—÷нальних твор—÷в. јдже, €к св—÷дчить св—÷това практика, податки в—÷д об'—‘кт—÷в захисту —÷нтелектуально—„ "асност—÷ с€гають у середньому 4-7 % в—÷д валового нац—÷онального продукту [32]. “ому т—÷ньов—÷ д—÷—„ у ц—÷й сфер—÷ дуже дорого обход€тьс€ сусп—÷льству.  р—÷м того, дл€ подальшого стимулюванн€ творчост—÷ людству потр—÷бна гарант—÷€ справедливого матер—÷ального —÷ морального заохоченн€ творц—÷в нового —÷ прекрасного. « ц—÷—‘ю метою у св—÷т—÷ створена система тако—„ правово—„ охорони у вигл€д—÷ р—÷зноман—÷тних м—÷жнародних угод —÷ конвенц—÷й. ¬—÷дпов—÷дно —÷ в ”кра—„н—÷ д—÷—‘ спец—÷альне правове поле, €ке захища—‘ —÷ обер—÷га—‘ ц—÷ права [8]. ” грудн—÷ 1993 р. ¬ерховною –адою ”кра—„ни було вперше прийн€то «акон ”кра—„ни "ѕро авторське право —÷ сум—÷жн—÷ права" ѕ—÷зн—÷ше в його текст—÷ в—÷дбулис€ певн—÷ зм—÷ни —÷ доповненн€, внесен—÷ «аконами ”кра—„ни в—÷д 28.02.1995 р. за є 75/95-¬– в—÷д 16.07.1999 p. є 998-XIV. —ьогодн—÷ цей «акон викладено у нов—÷й редакц—÷—„ (¬—÷д 11.07. 2001 р. є 2627-–∆ѕ - дал—÷, «акон).

÷е створило умови в—÷льного —÷ цив—÷л—÷зованого доступу укра—„нц—÷в до св—÷тових —÷ нац—÷ональних культурних —÷ наукових ц—÷нностей, а також гаранту—‘ нашому народу п—÷двищенн€ €кост—÷ житт€ в подальшому.

” в—÷дпов—÷дност—÷ до цього «акону охорон€ютьс€ особист—÷ немай-нов—÷ —÷ майнов—÷ права автор—÷в та —„х правонаступник—÷в в ”кра—„н—÷. ¬казан—÷ права пов'€зан—÷ —÷з створенн€м та використанн€м твор—÷в науки, л—÷тератури та мистецтва (авторське право), а також прав виконавц—÷в, виробник—÷в фонограм —÷ в—÷деограм та орган—÷зац—÷й мовленн€ (сум—÷жн—÷ права).

ўо стосу—‘тьс€ авторського права, то статтею 3 «акону за громад€нами ”кра—„ни авторське право визна—‘тьс€ —÷ в тих випадках, коли —„хн—÷ твори випущен—÷ в св—÷т або знаход€тьс€ в будь-€к—÷й об'—‘ктивн—÷й форм—÷ на територ—÷—„ будь-€ко—„ —÷ноземно—„ держави. ѕроте цю норму не сл—÷д розум—÷ти так, що авторськ—÷ права громад€нина ”кра—„ни захищаютьс€ —÷ в т—÷й кра—„н—÷, де тв—÷р уперше випущений у св—÷т або знаходитьс€ в будь-€к—÷й об'—‘ктивн—÷й форм—÷. ÷€ статт€ лише проголошу—‘ норму, за €кою авторськ—÷ права громад€нина ”кра—„ни визнаютьс€ на територ—÷—„ ”кра—„ни, —÷ в тих випадках, коли тв—÷р випущений у св—÷т уперше або знаходитьс€ в об'—‘ктивн—÷й форм—÷ на територ—÷—„ —÷ноземно—„ держави. ќтже, зазначена статт€ н—÷€кою м—÷рою не обмежу—‘ —÷ не розширю—‘ територ—÷ального принципу д—÷—„ авторського права. “ож питанн€ захисту авторських прав громад€н ”кра—„ни на територ—÷—„ —÷ноземних держав актуальне й сьогодн—÷. «азначен—÷ права на територ—÷—„ —÷нших держав захищаютьс€ лише на основ—÷ двосторонн—÷х договор—÷в або м—÷жнародних конвенц—÷й. ” решт—÷ випадк—÷в твори громад€н ”кра—„ни можуть використовуватис€ на територ—÷—„ —÷ноземних держав без спец—÷ального на те дозволу —÷ без виплати авторсько—„ винагороди. “е саме стосу—‘тьс€ —÷ прав —÷ноземних громад€н в ”кра—„н—÷. «в—÷дси один дуже —÷стотний висновок - авторське право д—÷—‘ лише в межах ”кра—„ни, тобто мас територ—÷альний характер.

ќсоба, €ка створила л—÷тературний, музичний, науковий, художн—÷й чи —÷нший тв—÷р, €кий охорон€—‘тьс€ авторським правом в ”кра—„н—÷ або —÷нш—÷й кра—„н—÷, в усьому св—÷т—÷ вважа—‘тьс€ його автором [14].

Ѕезпосередн—÷м авторам твор—÷в, €к—÷ охорон€ютьс€ авторським правом в ”кра—„н—÷, а також —„хн—÷м спадко—‘мц€м надаютьс€ певн—÷ права. ¬они стають в ”кра—„н—÷ "асниками виключного права на особисте використанн€ твору або на наданн€ права на його використанн€ —÷ншим особам на погоджених умовах. ¬—÷дпов—÷дно "асник може в—÷льно приймати р—÷шенн€ щодо використанн€ свого твору. јвтор твору може дозволити чи заборонити:

  • п—÷д час публ—÷чного використанн€ твору згадуванн€ свого —÷мен—÷, €кщо в—÷н €к автор твору бажа—‘ залишитись анон—÷мом;
  • в—÷дтворенн€ твор—÷в;
  • публ—÷чне виконанн€ —÷ публ—÷чне спов—÷щенн€ твор—÷в;
  • публ—÷чну демонстрац—÷ю —÷ публ—÷чний показ;
  • будь-€ке повторне оприлюдненн€ твор—÷в, €кщо воно зд—÷йсню—‘тьс€ —÷ншою орган—÷зац—÷—‘ю, н—÷ж та, що зд—÷йснила перше оприлюдненн€;
  • переклади твор—÷в;
  • переробки, адаптац—÷—„, аранжуванн€ та —÷нш—÷ под—÷бн—÷ зм—÷ни твор—÷в;
  • включенн€ твор—÷в €к складових частин до зб—÷рник—÷в, антолог—÷й, енциклопед—÷й тощо;
  • розповсюдженн€ твор—÷в шл€хом першого продажу, в—÷дчуженн€ —÷ншим способом або шл€хом здаванн€ в майновий найм чи у прокат та шл€хом —÷ншо—„ передач—÷ до першого продажу прим—÷рник—÷в твору;
  • поданн€ сво—„х твор—÷в до загального в—÷дома публ—÷ки таким чином, що —„—„ представники можуть зд—÷йснити доступ до твор—÷в з будь-€кого м—÷i€ —÷ у будь-€кий час за —„х "асним вибором;
  • здаванн€ в майновий найм —÷ (або) комерц—÷йний прокат п—÷сл€ першого продажу, в—÷дчуженн€ —÷ншим способом ориг—÷налу або прим—÷рник—÷в ауд—÷ов—÷зуальних твор—÷в, комп'ютерних програм, баз даних, музичних твор—÷в у нотн—÷й форм—÷, а також твор—÷в, заф—÷ксованих у фонограм—÷ чи в—÷деограм—÷ або у форм—÷, €ку зчиту—‘ комп'ютер;

-        —÷мпорт прим—÷рник—÷в твор—÷в.
÷ей перел—÷к не —‘ вичерпним.

¬—÷дпов—÷дно до «акону тв—÷р охорон€—‘тьс€ авторським правом з моменту його створенн€. “ому, в принцип—÷, нема—‘ необх—÷дност—÷ виконувати будь-€к—÷ додатков—÷ формальност—÷, пов'€зан—÷ з його ре—‘страц—÷—‘ю або депонуванн€м €к обов'€зков—÷ умови дл€ одержанн€ правово—„ охорони. ќсоба, €ка ма—‘ авторське право, дл€ спов—÷щенн€ про сво—„ права може використовувати так охорони авторського права, €кий вм—÷щу—‘тьс€ на кожному прим—÷рнику твору —÷ склада—‘тьс€ з латинсько—„ л—÷тери — у кол—÷ - ¬й, —÷мен—÷ (найменуванн€) особи, €ка волод—÷—‘ авторським правом, —÷ року першо—„ публ—÷кац—÷—„ твору. ќднак при виникненн—÷ спор—÷в за договорами, €к—÷ зач—÷пають майнов—÷ права автора твору, останн—÷й у будь-€кий час (прот€гом терм—÷ну охорони авторського права) може його заре—‘струвати в оф—÷ц—÷йних державних ре—‘страх. ¬ ”кра—„н—÷ ре—‘страц—÷—‘ю твор—÷в уповноважено займатис€ ƒержавний департамент —÷нтелектуально—„ "асност—÷, що д—÷—‘ у склад—÷ ћ—÷н—÷стерства осв—÷ти —÷ науки [31].

јвтор чи "асник авторського права може захищати сво—„ права на тв—÷р в адм—÷н—÷стративному та судовому пор€дку, напол€гаючи на огл€д—÷ прим—÷щень з метою ви€вленн€ сл—÷д—÷в виробництва чи збереженн€ незаконно виготовлених "п—÷ратських" коп—÷й з ориг—÷налу твору, що охорон€—‘тьс€ авторським правом. "асник може домогтис€ судово—„ заборони на таку д—÷€льн—÷сть —÷ вимагати компенсац—÷—„ збитк—÷в, завданих у результат—÷ втрати матер—÷ально—„ вигоди, —÷ визнанн€ авторства.

—л—÷д п—÷дкреслити, що, зг—÷дно згаданого «акону, охорон€ютьс€ не сам—÷ —÷де—„, €к так—÷, а лише спос—÷б —„хнього вираженн€, наприклад, у вигл€д—÷ л—÷тературного твору, комп'ютерно—„ програми тощо. “обто автор не може заборонити використанн€, прим—÷ром л—÷тературного сюжету, —÷ншим поетам —÷ письменникам, €к це сталос€, наприклад, з сюжетом знаменитого "'ѕ—÷нокк—÷о", що згодом ожив в ус—÷м в—÷дом—÷й казц—÷ про Ѕурат—÷-но, —÷ таких приклад—÷в можна навести безл—÷ч. ѕод—÷бна практика на м—÷жнародному р—÷вн—÷ д—÷—‘ вже давно, —÷ наша молода кра—„на, при—‘днавшись до Ѕернсько—„ конвенц—÷—„ про охорону л—÷тературних —÷ художн—÷х твор—÷в тим самим просто визнала закони цив—÷л—÷зованого св—÷ту. Ѕернська конвенц—÷€ захища—‘ права автор—÷в. ÷ю  онвенц—÷ю, прийн€ту ще у 1886 p., неодноразово перегл€дали та доповнювали. ќсновна мета цих заход—÷в - врахуванн€ впливу нових технолог—÷й на р—÷вень надано—„ охорони. јдм—÷н—÷стративн—÷ функц—÷—„  онвенц—÷—„ на м—÷ждержавному р—÷вн—÷ зд—÷йсню—‘ ¬ќ–∆¬ [20].

¬ останн—÷ дес€тил—÷тт€ област—÷ авторського права —÷ сум—÷жних прав дуже розширилис€ внасл—÷док впровадженн€ дос€гнень науки —÷ техн—÷ки. ќстане зокрема, дозволило розробити нов—÷ способи поширенн€ твор—÷в за допомогою таких засоб—÷в глобально—„ комун—÷кац—÷—„, €к супутниковий зв'€зок —÷ компакт-диски. «овс—÷м недавно з'€вилас€ можлив—÷сть поширенн€ твор—÷в через Internet, що створило в област—÷ авторського права нов—÷ проблеми. ¬ќ–∆¬ прийма—‘ саму активну участь у м—÷жнародн—÷й дискус—÷—„, що не припин€—‘тьс€, з питань розробки нових норм охорони авторського права в киберпростор—÷. ќрган—÷зац—÷€ викону—‘ адм—÷н—÷стративн—÷ функц—÷—„ ƒоговору ¬ќ–∆¬ з авторського права —÷ ƒоговору ¬ќ–∆¬ по виконавц€м —÷ "асникам фонограм (б—÷льш в—÷домих п—÷д загальною назвою "ƒоговори ¬ќ–∆¬ по Internet"). ” зазначених договорах м—÷ст€тьс€ м—÷жнародн—÷ норми, направлен—÷ на запоб—÷ганн€ несанкц—÷онованого доступу до творчо—„ продукц—÷—„ в Internet —÷ —÷нших цифрових мережах —÷ —„—„ незаконному використанню [28].

ѕотр—÷бно особливо наголосити, що зг—÷дно «акону [8] в ”кра—„н—÷ охорона щодо авторських прав не поширю—‘тьс€ на будь-€ку —÷дею, процедуру, метод, процес, концепц—÷ю, в—÷дкритт€, винах—÷д, корисну модель, промисловий зразок, знак дл€ товар—÷в —÷ послуг, рац—÷онал—÷заторську пропозиц—÷ю, звичайн—÷ дан—÷, нав—÷ть €кщо вони виражен—÷, описан—÷, по€снен—÷, про—÷люстрован—÷ у твор—÷ тощо. ѕравова охорона за авторським правом нада—‘тьс€ лише на обмежене коло об'—‘кт—÷в, ч—÷тко визначених в розд—÷л—÷ II статт—÷ 8 «акону. ƒо числа твор—÷в, що охоплюютьс€ авторським правом, в—÷днос€тьс€ так—÷ л—÷тературн—÷ твори, €к романи, поеми, п'—‘си, дов—÷дков—÷ виданн€, газети, а також комп'ютерн—÷ програми, бази даних; ф—÷льми, музичн—÷ —÷ хореограф—÷чн—÷ твори та так—÷ твори образотворчого мистецтва, €к картини, малюнки, фотограф—÷—„ —÷ скульптури; твори арх—÷тектури, а також рекламний живопис, географ—÷чн—÷ карти —÷ кресленн€.

јвторське право - це право, що належить автору ориг—÷нального твору, €кий в—÷н створив. ¬оно об'—‘дну—‘ дв—÷ основн—÷ групи прав: майнов—÷ —÷ особист—÷ немайнов—÷ права автора.

ћайнов—÷ права - це виключне право на використанн€ твору, дозв—÷л або заборону використанн€ твору —÷ншими особами тощо.

ќсобист—÷ немайнов—÷ права включають право автора: вимагати визнанн€ свого авторства шл€хом зазначенн€ належним чином —÷мен—÷ автора на твор—÷ —÷ його прим—÷рниках —÷ за будь-€кого публ—÷чного використанн€ твору, €кщо це практично можливо; заборон€ти п—÷д час публ—÷чного використанн€ твору згадуванн€ свого —÷мен—÷, €кщо в—÷н €к автор твору бажа—‘ залишитись анон—÷мом; вибирати псевдон—÷м, зазначати —÷ вимагати зазначенн€ псевдон—÷ма зам—÷сть справжнього —÷мен—÷ автора на твор—÷ —÷ його прим—÷рниках —÷ п—÷д час будь-€кого його публ—÷чного використанн€; вимагати збереженн€ ц—÷л—÷сност—÷ твору —÷ протид—÷€ти будь-€кому перекрученню, спотворенню чи —÷нш—÷й зм—÷н—÷ твору або будь-€кому —÷ншому пос€ганню на тв—÷р, що може зашкодити чест—÷ —÷ репутац—÷—„ автора.

ќбидв—÷ групи прав належать автору, що може зд—÷йснювати —„х. –еал—÷зац—÷€ прав означа—‘, що в—÷н може використовувати тв—÷р сам, може надавати будь-кому дозв—÷л на використанн€ свого твору чи може заборонити —÷ншим особам використовувати цей тв—÷р. «агальний принцип авторського права пол€га—‘ в тому, що твори, €к—÷ ним охорон€ютьс€, не можуть використовуватис€ без дозволу правовласника не залежно в—÷д його громад€нства. ќднак, у нац—÷ональних законах про авторське право передбачен—÷ де€к—÷ виключенн€ з цього правила. Ќаприклад, в ”кра—„н—÷ у статт€х 21-23 «акону передбачене в—÷льне використанн€ твор—÷в у вигл€д—÷ цитат, але з обов'€зковим посиланн€м на першоджерело.  р—÷м того, в—÷льно в—÷дтворювати один прим—÷рник твору без згоди автор—÷в можуть арх—÷ви, б—÷бл—÷отеки, а також навчальн—÷ заклади виключно з навчальною метою, а не з метою одержанн€ прибутку. ” принцип—÷, у св—÷т—÷ охорона, що нада—‘тьс€ авторським правом, €к правило, д—÷—‘ прот€гом житт€ автора —÷ 70 рок—÷в по його смерт—÷. ¬ ”кра—„н—÷ —‘ певн—÷ особливост—÷ застосуванн€ цього правила, пов'€зан—÷ з нашим тотал—÷тарним минулим (див. п. 6 ст. 28 "—трок д—÷—„ авторського права"). ¬становлен—÷ у такий спос—÷б терм—÷ни охорони надають авторам —÷ —„х спадко—‘мц€м можлив—÷сть одержувати економ—÷чну вигоду прот€гом розумного пер—÷оду часу. ” рамках авторського права також передбачена охорона особистих немайнових прав, зокрема права вимагати визнанн€ авторства тощо.

”с—÷ ц—÷ правов—÷ аспекти, про €к—÷ згадувалось више, зазначен—÷ в м—÷жнародних конвенц—÷€х, учасниками €ких у даний час с б—÷льш—÷сть кра—„н —÷ в тому числ—÷ —÷ ”кра—„на. «агальновизнано, що до моменту при—‘днанн€ держави-члени повинн—÷ мати нац—÷ональне законодавство, що в—÷дпов—÷да—‘ м—÷жнародним стандартам. “обто, €к ¬и бачите, наше прагненн€ входженн€ до св—÷тового сп—÷втовариства реал—÷зу—‘тьс€ на конкретних справах €к, наприклад, у сфер—÷ законодавства про авторське право —÷ сум—÷жн—÷ права.

Ѕагато твор—÷в мистецтва —÷ культури, що охорон€ютьс€ авторським правом (наприклад, друкован—÷ виданн€, звукозаписи, ф—÷льми тощо), необх—÷дно донести до масового споживача, зокрема засобами зв'€зку, а дл€ цього вимагаютьс€ значн—÷ кошти. “ому часто автори за в—÷дпов—÷дну винагороду продають права на сво—„ твори окремим особам чи компан—÷€м, €к—÷ мають усе необх—÷дне дл€ збуту —÷ поширенн€ художньо—„ продукц—÷—„. ¬инагорода може зд—÷йснюватис€ у форм—÷ одноразового (паушального) платежу, або в—÷драхувань за колений проданий прим—÷рник чи кожне використанн€ твору (ро€лт—÷), або комб—÷нованих платеж—÷в [21].

ћайнов—÷ права можуть також бути передан—÷ або уступлен—÷ автором або —÷ншою особою, що ма—‘ авторське право, —÷нш—÷й особ—÷, на основ—÷ видач—÷ л—÷ценз—÷—„ ц—÷й особ—÷ на використанн€ твору. –озм—÷р —÷ пор€док виплати авторсько—„ винагороди за створенн€ —÷ використанн€ твору встановлюютьс€ у авторському договор—÷ або у договорах, що укладаютьс€ за дорученн€м суб'—‘кт—÷в авторського права орган—÷зац—÷€ми колективного управл—÷нн€ з особами, €к—÷ використовують твори. ¬—÷дступленн€ авторського права —÷ видача л—÷ценз—÷—„ оформл€ютьс€ авторським договором. ќсобист—÷ немайнов—÷ права автора н—÷€к не можуть бути передан—÷ —÷ншим особам. ƒо реч—÷, до особистих немайнових прав автора належить пра во [8]:

  1. вимагати визнанн€ свого авторства шл€хом зазначенн€ належним чином —÷мен—÷ автора на твор—÷ —÷ його прим—÷рниках —÷ за будь-€кого публ—÷чного використанн€ твору, €кщо це практично можливо;
  2. заборон€ти п—÷д час публ—÷чного використанн€ твору згадуванн€ свого —÷мен—÷, €кщо в—÷н €к автор твору бажа—‘ залишитись анон—÷мом;
  3. вибирати псевдон—÷м, зазначати —÷ вимагати зазначенн€ псевдон—÷ма зам—÷сть справжнього —÷мен—÷ автора на твор—÷ —÷ його прим—÷рниках —÷ п—÷д час будь-€кого його публ—÷чного використанн€;
  4. вимагати збереженн€ ц—÷л—÷сност—÷ твору —÷ протид—÷€ти будь-€кому перекрученню, спотворенню чи —÷нш—÷й зм—÷н—÷ твору або будь-€кому —÷ншому пос€ганню на тв—÷р, що може зашкодити чест—÷ —÷ репутац—÷—„ автора.


2.2. —”ћ–∆∆Ќ–∆ ѕ–ј¬ј


” той час, €к права, надан—÷ авторським правом, застосовуютьс€ до автор—÷в, сум—÷жн—÷ права стосуютьс€ —÷нших категор—÷й правовласник—÷в, а саме: виконавц—÷в, виробник—÷в фонограм, виробник—÷в в—÷деограм —÷ орган—÷зац—÷й мовленн€ та правонаступник—÷в цих суб'—‘кт—÷в [8]. ќхорона сум—÷жних прав зд—÷йсню—‘тьс€ без шкоди охорон—÷ твор—÷в авторським правом. «а останн—÷ роки в област—÷ сум—÷жних прав в—÷дбувс€ стр—÷мкий розвиток. —ьогодн—÷ сум—÷жн—÷ права сформувалис€ навколо твор—÷в, €к—÷ охорон€ютьс€ авторським правом —÷ надають аналог—÷чну, але найчаст—÷ше б—÷льш обмежену за обс€гом охорону. «а терм—÷нами майнов—÷ права виконавц—÷в охорон€ютьс€ прот€гом 50 рок—÷в п—÷сл€ першо—„ ф—÷ксац—÷—„ виконанн€ або постановки твору. ќсобист—÷ немайнов—÷ права виконавц—÷в охорон€ютьс€ безстроково. ѕрава виробник—÷в фонограм —÷ в—÷деограм охорон€ютьс€ прот€гом 50 рок—÷в п—÷сл€ першого опубл—÷куванн€ фонограми (в—÷деограми) або —„х першого звукозапису (в—÷деозапису), а €кщо —„—„ не було опубл—÷ковано прот€гом зазначеного часу, то прот€гом 50 рок—÷в п—÷сл€ першого звукозапису (в—÷деозапису). ќрган—÷зац—÷—„ мовленн€ користуютьс€ наданими цим «аконом правами прот€гом 50 рок—÷в в—÷д дати першого публ—÷чного виходу передач—÷.

—ум—÷жн—÷ права - це права, що належать виконавц€м, виробникам фонограм, виробникам в—÷деограм, спадко—‘мц€м цих суб'—‘кт—÷в та особам, €ким на законних п—÷дставах передано сум—÷жн—÷ майнов—÷ права, а також орган—÷зац—÷€м мовленн€ та —„х правонаступникам [14].

ќб'—‘ктами сум—÷жних прав, незалежно в—÷д призначенн€, зм—÷сту, оц—÷нки, способу —÷ форми вираженн€, —‘:

  • виконанн€ л—÷тературних, драматичних, музичних, музично-драматичних, хореограф—÷чних, фольклорних та —÷нших твор—÷в;
  • фонограми, в—÷деограми;
  • передач—÷ (програми) орган—÷зац—÷й мовленн€.

—ум—÷жне право виника—‘ внасл—÷док факту виконанн€ твору, виробництва фонограми, виробництва в—÷деограми, оприлюдненн€ передач—÷ орган—÷зац—÷—„ мовленн€. ƒл€ виникненн€ —÷ зд—÷йсненн€ сум—÷жних прав не вимага—‘тьс€ виконанн€ будь-€ких формальностей. —ум—÷жн—÷ права —÷ноземних юридичних —÷ ф—÷зичних ос—÷б охорон€ютьс€ в—÷дпов—÷дно до м—÷жнародних договор—÷в ”кра—„ни.

—ум—÷жн—÷ права в—÷др—÷зн€ютьс€ в—÷д авторського права тим, що вони належать "асникам, €к—÷ вважаютьс€ посередниками при виготовленн—÷, запис—÷ та поширенн—÷ твор—÷в. «в'€зок з авторським правом викликаний тими обставинами, що три категор—÷—„ "асник—÷в сум—÷жних прав —‘ допом—÷жними ланками у процес—÷ —÷нтелектуально—„ творчост—÷, оск—÷льки вони спри€ють авторам у оприлюдненн—÷ "асних твор—÷в дл€ св—÷тово—„ громадськост—÷. “ак музикант викону—‘ музичний тв—÷р, написаний композитором; актор гра—‘ роль у п'—‘с—÷, написан—÷й драматургом; виробники фонограм записують —÷ розповсюджують п—÷сн—÷ —÷ музику, написан—÷ композиторами, що виконуютьс€ музикантами —÷ сп—÷ваками; орган—÷зац—÷—„ еф—÷рного мовленн€ завд€ки сво—„м станц—÷€м донос€ть ц—÷ твори —÷ фонограми до численних рад—÷ослухач—÷в —÷ телегл€дач—÷в.

¬иникненн€ —÷ зд—÷йсненн€ сум—÷жних прав також не потребу—‘ виконанн€ будь-€ких формальностей. ¬иробники фонограм, виробники в—÷деограм —÷ виконавц—÷ дл€ спов—÷щенн€ про сво—„ права можуть на вс—÷х прим—÷рниках фонограм або —„х упаковках використовувати знак охорони сум—÷жних прав, €кий склада—‘тьс€ з латинсько—„ л—÷тери – у кол—÷: ¬о, —÷мен—÷ (найменуванн€) особи, що ма—‘ сум—÷жн—÷ права, —÷ зазначенн€ року першо—„ публ—÷кац—÷—„ фонограми [20]. ѕрикладом може бути напис на компакт-диску: ¬о ћузична б—÷ржа, 1997.

Ќа м—÷жнародному р—÷вн—÷ сум—÷жн—÷ права надаютьс€ в—÷дпов—÷дно до –имсько—„ конвенц—÷—„ з охорони —÷нтерес—÷в виконавц—÷в, виробник—÷в фонограм —÷ орган—÷зац—÷й мовленн€, б—÷льш в—÷домо—„ €к "–имська конвенц—÷€". ÷€  онвенц—÷€ була прийн€та у 1961 р. —÷з тих п—÷р жодного разу не перегл€далас€. јдм—÷н—÷стративн—÷ функц—÷—„ ц—÷—‘—„  онвенц—÷—„ виконують сп—÷льно -ќрган—÷зац—÷€ ќб'—‘днаних Ќац—÷й з питань твор—÷в, науки —÷ культури (ёЌ≈— ќ), ћ—÷жнародна орган—÷зац—÷€ прац—÷ (ћќѕ) та ¬ќ–∆¬. ”года з торгових аспект—÷в прав —÷нтелектуально—„ "асност—÷ 1994 р. (”года “––∆ѕ¬) [21], адм—÷н—÷стративн—÷ функц—÷—„ €кого зд—÷йсню—‘ ¬сесв—÷тн€ торгова орган—÷зац—÷€ (¬“ќ), також включа—‘ положенн€ з м—÷жнародно—„ охорони авторських —÷ сум—÷жних прав.

—уб'—‘кти авторського права —÷ сум—÷жних прав можуть управл€ти сво—„ми правами особисто або через свого пов—÷реного чи скористатис€ послугами орган—÷зац—÷й колективного управл—÷нн€. Ќа жаль, на практиц—÷ у багатьох автор—÷в —÷ "асник—÷в творчо—„ продукц—÷—„ не ма—‘ достатн—÷х засоб—÷в дл€ захисту сво—„х майнових прав в адм—÷н—÷стративному чи судовому пор€дку. ÷е особливо ста—‘ актуальним сьогодн—÷, коли —„х виконанн€ та розповсюдженн€ за допомогою р—÷зноман—÷тних сучасних засоб—÷в д—÷ста—‘ усе б—÷льш широкого розповсюдженн€. “ому, у багатьох кра—„нах з'€вилис€ —÷ поширюютьс€ орган—÷зац—÷—„ та товариства з колективного керуванн€ такими правами. ÷—÷ товариства, €к—÷ спираютьс€ на значний досв—÷д в адм—÷н—÷стративн—÷й та юридичн—÷й д—÷€льност—÷, здатн—÷ надавати сво—„м членам послуги —÷з збору, керуванн€ —÷ розпод—÷лу винагороди, отримано—„ за м—÷жнародне використанн€ твор—÷в будь-кого з автор—÷в або ос—÷б, €ким належать сум—÷жн—÷ права. ќрган—÷зац—÷—„ створен—÷ з метою управл—÷нн€ майновими правами автор—÷в та —÷нших ос—÷б, €к—÷ мають авторське право —÷ сум—÷жн—÷ права д—÷ють на колективн—÷й основ—÷ —÷ не мають права займатис€ комерц—÷йною д—÷€льн—÷стю. “ому, коли автору важко проконтролювати виконанн€ угоди та перев—÷рити правильн—÷сть нарахуванн€ винагороди, що йому по праву належить доц—÷льно скористатис€ послугами под—÷бних товариств, передавши —„м певн—÷ з сво—„х майнових прав. ¬ ”кра—„н—÷ на державному р—÷вн—÷ цим займа—‘тьс€ вже згадуване державне јгентство з авторських —÷ сум—÷жних прав, розм—÷щене у  и—‘в—÷, та —÷нш—÷ орган—÷зац—÷—„. ” –ос—÷—„ - –ос—÷йське авторське товариство тощо. Ќаприклад, —анкт-ѕетербурзьке јгентство Copyright Service нада—‘ посередницьк—÷ послуги —÷ —‘ представником "ћузыкального »здательства —ќё«" по п—÷вн—÷чному заходу –ос—÷—„ [32]. ¬оно волод—÷—‘ виключними правами на музичн—÷ твори 116 автор—÷в та —„х спадко—‘мц—÷в, €к—÷ включен—÷ до каталогу видавництва. —еред них ћ. ƒуна—‘вський, ¬. «ахаров, ј. ћакаревич, –∆. ћа-л—÷н—÷н,  . ћеладзе, –. ѕаулс, ј. ÷ой та багато —÷нших в—÷домих виконавц—÷в та автор—÷в, €к—÷ передали јгентству сво—„ права на частину або ус—÷ сво—„ твори. ” ‘–Ќ основними товариствами з колективного управл—÷нн€ авторськими правами - "√≈ћј" та "Ѕ»Ћ№ƒ- ”Ќ—“", у —Ўј -"—≈—ј ", "ј— јѕ", "Ѕ—÷-≈м-јй" та "¬ј√ј" тощо. „ленство у цих орган—÷зац—÷€х в—÷дкрито дл€ ус—÷х ос—÷б, €к—÷ —‘ "асниками авторських та сум—÷жних прав. «а€влен—÷ членами орган—÷зац—÷й твори, €к правило, складають так званий "нац—÷ональний" та "м—÷iевий" репертуар.

“вори —÷ноземних автор—÷в, на в—÷дм—÷ну в—÷д попереднього в—÷днос€тьс€ до м—÷жнародного репертуару, €ким, за звичай, оп—÷куютьс€ заруб—÷жн—÷ орган—÷зац—÷—„ колективного управл—÷нн€.

Ќа основ—÷ одержаних повноважень орган—÷зац—÷—„, надають користувачам твор—÷в та об'—‘кт—÷в сум—÷жних прав в—÷дпов—÷дн—÷ л—÷ценз—÷—„. ”с—÷ можлив—÷ майнов—÷ претенз—÷—„ ос—÷б, €к—÷ мають авторське право —÷ сум—÷жн—÷ права, до користувач—÷в щодо використанн€ л—÷ценз—÷й розгл€даютьс€ орган—÷зац—÷€ми, €к—÷ надали ц—÷ л—÷ценз—÷—„.  р—÷м того, орган—÷зац—÷—„ мають право резервувати на сво—‘му рахунку суми винагороди, що над—÷йшла —„м в—÷д користувач—÷в —÷ не запитувалась "асником твору або його спадко—‘мцем. ѕра-вовласникам авторських —÷ сум—÷жних прав сл—÷д пам'€тати таке. «г—÷дно «акону, п—÷сл€ трьох рок—÷в з моменту надходженн€ на рахунок орган—÷зац—÷—„ так—÷ суми можуть бути використан—÷ ними дл€ чергових виплат або спр€мован—÷ на —÷нш—÷ ц—÷л—÷, передбачен—÷ —„х статутами, у —÷нтересах ос—÷б, €к—÷ мають авторське право —÷ сум—÷жн—÷ права. «важаючи на велику актуальн—÷сть цього питанн€ у «акон—÷ спец—÷ально передбачено ц—÷лий розд—÷л IV "”правл—÷нн€ майновими правами суб'—‘кт—÷в авторського права —÷ сум—÷жних прав".


 онтрольн—÷ питанн€

  1. як ¬и гада—‘те, на €к—÷ основн—÷ види можна под—÷лити творч—÷сть людини за —„—„ ц—÷леспр€мован—÷стю ?
  2. яка з орган—÷зац—÷й ќќЌ оп—÷ку—‘тьс€ питанн€ми —÷нтелектуально—„ "асност—÷ ?
  3. який з «акон—÷в регламенту—‘ в ”кра—„н—÷ ус—÷ питанн€, пов'€зан—÷ з авторським правом ?
  4. „и  захищаютьс€   права письменника  на тв—÷р,  виданий  в ”кра—„н—÷ у —÷нших кра—„нах св—÷ту ?
  5. як—÷ д—÷—„ можуть бути виконан—÷ з твором т—÷льки з дозволу автора?
  6. яким чином можна в—÷др—÷знити опубл—÷кований тв—÷р, що захища—‘тьс€ авторським правом ?
  7. як ¬и гада—‘те, чи захища—‘ авторське право на —÷дею твору ?
  8. Ќазв—÷ть —÷ прокоментуйте основн—÷ види прав, що надаютьс€ авторським правом.
  9. –о€лт—÷, що це таке ?
  10. ўо охорон€—‘тьс€ сум—÷жним правом ?
  11. „и в ус—÷х випадках фонограм—÷ (в—÷деограм—÷) буде надано в ”кра—„н—÷ правовий захист ?
  12. як позначаютьс€ твори, що мають захист, €к об'—‘кти сум—÷жного права?
  13. ƒо кого ма—‘ звернутис€ "асник авторських чи сум—÷жних прав в раз—÷ —„х порушенн€?


35


"¬идача патент—÷в на винах—÷д п—÷дтриму—‘ гор—÷нн€ ген—÷—„в, додаючи в його вогонь паливо приватно—„ зац—÷кавленост—÷".

јвраам Ћ—÷нкольн


–ќ«ƒ–∆Ћ «

ѕ–ј¬ќ¬≈ –≈√”Ћё¬јЌЌя ¬–∆ƒЌќ—»Ќ ўќƒќ ќЅ'–ƒ “–∆¬ ѕ–ќћ»—Ћќ¬ќ–« "ј—Ќќ—“–∆


Ќапевно ус—÷ добре пам'€тають пригоди п—÷дпри—‘мливого €нк—÷ при двор—÷ корол€ јртура, блискуче розказан—÷ людству ћарком “веном. …ого першим державним заходом стало заснуванн€ патентного в—÷домства. «авд€ки см—÷ливим крокам в—÷н до невп—÷знанност—÷ зм—÷нив корол—÷вство. "... ра—„на без патент—÷в та без твердих закон—÷в, що захищають права винах—÷дник—÷в, под—÷бна раку, €кий може рухатись т—÷льки вб—÷к —÷ назад", стверджував його устами автор.

ƒ—÷йсно, захист прав винах—÷дник—÷в без патентуванн€ винаход—÷в не можливий. “—÷льки патент гаранту—‘ його "аснику виключне право на використанн€ результат—÷в "асно—„ творчо—„ прац—÷. “ож зда—‘тьс€, що прост—÷ше: працюй, патентуй, впроваджуй —÷ рахуй грош—÷. ќднак, на практиц—÷ все набагато складн—÷ше. Ѕагатор—÷чний досв—÷д винах—÷дництва св—÷дчить, що практичне впровадженн€ мають не б—÷льше 5 % ус—÷х запатентованих винаход—÷в —÷ ще менше техн—÷чних р—÷шень взагал—÷ патентуютьс€ —„х авторами. ÷ьому —‘ одне просте по€сненн€. Ќе вс—÷ з них знають, €к це робити, хоча —÷ —‘ блискучими фах—÷вц€ми у сво—„й справ—÷


3.1. ƒ≈ўќ « –∆—“ќ––∆–« ¬»Ќј’–∆ƒЌ»÷“¬ј


—в—÷това —÷стор—÷€ винах—÷дництва с€га—‘ сиво—„ давнини. “ехн—÷чн—÷ засоби перв—÷сно—„ людини - кам—÷нь та г—÷лка поступово вдосконалювались. јрхеологами в—÷дкрит—÷ р—÷зного роду до—÷сторичн—÷ кам'€н—÷ пастки, що використовувались дл€ ловл—÷ здобич—÷. «годом окр—÷м пасток та замаскованих €м з'€вились аркани, стр—÷ли, списи, вогонь тощо [3].

¬—÷домо, що близько 2200 рок—÷в тому правив –ƒгиптом ѕтолом—÷й ‘—÷ладельський - в—÷йськовоначальник знаменитого ќлександра ћакедонського. ” м—÷ст—÷ ќлександр—÷—„, у його розк—÷шному палац—÷ гостей зустр—÷чав "зал—÷зний слуга". ” нього були голова, руки, ноги, €к в справжньо—„ людини. ¬—÷н клан€вс€ гост€м, супроводжував —„х, в—÷дкриваючи двер—÷ багаточисленних к—÷мнат. ƒжерелом руху була звичайн—÷с—÷нька гир€, що рухалась у нього в середин—÷. Ќа жаль, до нас не д—÷йшли подробиц—÷ будови цих механ—÷зм—÷в та —÷м'€ того давнього талановитого винах—÷дника.

–∆стор—÷€ винах—÷дництва зна—‘ р—÷зн—÷ сторони житт€. Ѕули вони —÷ траг—÷чними, —÷ ком—÷чними, а в б—÷льшост—÷ повчальними.

” XVII стор—÷чч—÷ талановит—÷ швейцарськ—÷ винах—÷дники батько ѕь—‘р-∆ак ƒро та його син јнр—÷ ƒро виготовили та з усп—÷хом демонстрували в ћадрид—÷ та ѕариж—÷ людинопод—÷бних л€льок, що рухались. ѕосилений —÷нтерес у гл€дач—÷в викликала л€лька "писець". ¬она умочала гус€че перо в чорнильницю, дв—÷ч—÷ струшувала його —÷ п—÷сл€ невелико—„ паузи починала писати справжнього листа. ќкр—÷м цього вона ворушила головою —÷ поводила очима. ¬с—÷ рухи л€лька отримувала в—÷д пружинного механ—÷зму, що приводивс€ у д—÷ю кулачковим пристро—‘м. ќднак —÷нкв—÷зиц—÷€, звинувативши винах—÷дник—÷в у в—÷дьмарств—÷ кинула —„х до в'€зниц—÷, де вони —÷ загинули. «годом на честь с—÷м'—„ ƒро людинопод—÷бн—÷ механ—÷зми д—÷стали назву андро—„д—÷в.

√р—÷х см—÷€тис€ над почутт€ми патр—÷отизму, але погодьтесь, що д—÷—„ знаменитого Ћу—„ ѕастера викликають добру посм—÷шку. ¬—÷н замислив вз€ти реванш за поразку ‘ранц—÷—„ у франко-пруськ—÷й в—÷йн—÷ 1870 р. у дещо незвичайний спос—÷б. ќтриманий ним патент є 91941 на виробництво пива кращого в—÷д н—÷мецького д—÷йсно дозволив де€кий час французьким пивоварам утримувати перш—÷сть у ц—÷й суперечц—÷.

«овс—÷м —÷нша —÷стор—÷€ трапилась у XX стол—÷тт—÷ з винах—÷дником синтетичного палива португальським —÷нженером ¬—÷кенте —÷ јматом. ¬—÷дмовившись под—÷литис€ сво—„ми секретами з конкурентами, в—÷н втратив все майно —÷, п—÷д к—÷нець, оббреханий злостивц€ми, потрапив за грати на 18 рок—÷в. јле енерг—÷йний винах—÷дник не здавс€. ”мовивши директора, побудував у в'€зниц—÷ м—÷н—÷-завод, €кий дозволив постачати дешевим паливом ус—÷х бажаючих. ÷ей —÷грашковий заводик прин—÷с чимал—÷ див—÷денди п—÷дпри—‘мливому адм—÷н—÷стратору в'€зниц—÷. “ак, завд€ки сво—„м знанн€м та невмирущому оптим—÷зму через 7 рок—÷в винах—÷дник опинивс€ на вол—÷.

√ортаючи книгу з житт€ винах—÷дник—÷в, не можливо обминути таку —„—„ стор—÷нку, €к промислове шпигунство. ” в—÷дом—÷й прац—÷ ∆. Ѕерзье "ѕромышленный шпионаж" навод€тьс€ р—÷зн—÷ повчальн—÷ приклади. XV стол—÷тт€ до нашо—„ ери. ќв—÷€не романтизмом коханн€ китайсько—„ принцеси до —÷ндуського юнака спричинило до розповсюдженн€ секрету природного шовку. «акохана принцеса та—‘мно вивезла шовковичних хробачк—÷в у кв—÷тах, що прикрашали —„—„ розк—÷шний капелюх —÷ подарувала —„х любому. “ак св—÷т д—÷знавс€ про секрет китайського шовку, а принцеса, нажаль, нав—÷ки втратила коханого.

–∆нша в—÷дома —÷стор—÷€ теж б—÷льше схожа на детектив. ¬она пов'€зана з викраденн€м секрет—÷в китайського фарфору —÷ в—÷дноситьс€ вже до XVIII стол—÷тт€ нашо—„ ери. ‘ранцузький —‘зу—„т зум—÷в та—‘мно в—÷дв—÷дати закрите м—÷сто ÷зиндечень —÷ описав технолог—÷чн—÷ секрети в листах до знаменитого –еомюра. ” свою чергу англ—÷йський шпигун “омас Ѕри€н викрав секрет китайського фарфору у француз—÷в.

” захоплююч—÷й книз—÷ винах—÷дництва —‘ ще одна стор—÷нка, пов'€зана з —÷сторичною справедлив—÷стю.

Ќа питанн€, хто винах—÷дник громов—÷дводу, нав—÷ть не задумуючись, перес—÷чний школ€р в—÷дпов—÷сть: Ѕенжам—÷н ‘ранкл—÷н. јле давайте звернемось до —÷стор—÷—„.

¬ одному з давн—÷х —‘гипетських храм—÷в б—÷л€ входу були зведен—÷ висок—÷ башти. ” каналах цих башт розташован—÷ €к—÷сь дивн—÷ щогли, списан—÷ —÷—‘рогл—÷фами. яке ж було здивуванн€ вчених, що розшифрували написи. ўе б пак! јдже там було написано: "ќсь високий п—÷лон бога ≈дау; дв—÷йко щогл сто—„ть на сво—‘му м—÷i—÷, щоб розтинати громовицю в небесах". ќтже, метод в—÷дводу блискавки був в—÷домий —‘гипт€нам ще за час—÷в буд—÷вництва п—÷рам—÷д. “а людство забуло перв—÷сн—÷ знанн€. ” книз—÷ про  итай, що з'€вилась в 1688 роц—÷, мандр—÷вник, вчений-монах √абр—÷—‘л де ћагелан (не сплутуйте з ‘ерд—÷нандом ћагелланом) опов—÷в про дивн—÷ реч—÷: "на кожному роз—÷ тамтешн—÷х будинк—÷в знаход€тьс€ роги, повернут—÷ до неба —÷ прикрашен—÷ драконами. ∆ала цих чудовиськ висунут—÷ до неба.  р—÷зь них проходить металевий стрижень, нижн—÷й к—÷нець €кого заховано у землю". ќднак мало минути ще 62 роки доки ‘ранкл—÷н висловив под—÷бну г—÷потезу, а т—÷льки через 2 роки п—÷сл€ цього французький природознавець ƒюпон реал—÷зував цю —÷дею в ѕариж—÷.

ј €к ¬и гада—‘те, хто винайшов фонограф? ¬—÷дпов—÷дь також в—÷дома - звичайно ген—÷альний “омас ≈д—÷сон. јле чи так це насправд—÷? ∆ив у ѕариж—÷ один в—÷домий у колах богеми талановитий л—÷тератор, шансонь—‘ —÷ художник Ўарль  ро. ” сво—„ 25 рок—÷в на всесв—÷тн—÷й виставц—÷ в ѕариж—÷ у 1867 р. в—÷н продемонстрував "асноручно розроблений —÷ виготовлений автоматичний телеграф. ј у 27-л—÷тньому в—÷ц—÷, ц€ неперес—÷чна особа видала науков—÷ прац—÷: "«агальне р—÷шенн€ проблеми кольорово—„ фотограф—÷—„" та вдумайтесь т—÷льки - "ќгл€д можливих зв'€зк—÷в з планетами". ” «ќ рок—÷в Ўарль  ро почав свою досл—÷дницьку роботу з слухового сприйн€тт€, що ув—÷йшла до його фундаментально—„ прац—÷ "ѕринципи механ—÷ки мозку". –∆ нарешт—÷ у 35 рок—÷в  ро подав до јкадем—÷—„ наук ‘ранц—÷—„ опис апарата дл€ запису —÷ в—÷дтворенн€ людського голосу, €кий назвав "палефоном". ÷е сталос€ в кв—÷тн—÷ 1877 року, а вже у жовтн—÷ того самого року в одному попул€рному журнал—÷ було опубл—÷ковано докладний опис цього винаходу. ƒо того ж апарат було перейменовано б—÷льш благозвучно в "фонограф". ј 10 грудн€ 1877 р. “омас ≈д—÷сон одержав перший патент —Ўј на "¬досконаленн€ —÷нструменту дл€ контролю та в—÷дтворенн€ звук—÷в". ј дал—÷ рух под—÷й прискорю—‘тьс€. 11 грудн€ в журнал—÷ "Rappel" з'€вл€—‘тьс€ зам—÷тка про апарат  ро. 17 грудн€ ≈д—÷сон пода—‘ до ѕарижсько—„ академ—÷—„ за€вку на фонограф —÷ 15 с—÷чн€ 1878 року отриму—‘ патент, —÷ дивн—÷ реч—÷: у ‘ранцузьк—÷й академ—÷—„ наук забули про ран—÷ше подану за€вку  ро, а в—÷н сам з вражаючою байдуж—÷стю поступа—‘тьс€ сво—‘ю перш—÷стю

–ƒ под—÷бн—÷ приклади —÷ у в—÷тчизн€н—÷й —÷стор—÷—„. ¬з€ти хоча б в—÷домого укра—„нського ф—÷зика, подол€нина –∆вана ѕулю€. —аме йому належить перш—÷сть у в—÷дкритт—÷ нев—÷домих катодних х-промен—÷в. ѕро це св—÷дчить видана ним у 1884 р. брошура "—€юча електронна матер—÷€ —÷ четвертий стан речовини". ќднак не потурбувавшись про утвердженн€ свого авторства вчений под—÷ливс€ —÷де—‘ю з в—÷домим сьогодн—÷ ¬—÷льгельмом  онрадом –ентгеном. ј останн—÷й, €кось "випадково забувши" першов—÷дкривача в с—÷чн—÷ 1886 р виголосив публ—÷чну лекц—÷ю "ѕро нев—÷дом—÷ промен—÷", подавши —÷нформац—÷ю до тижневика "Pressc". He зважаючи на те, що в тогочасн—÷й прес—÷ багато писалос€ про пр—÷оритет –∆. ѕулю€, в 1901 р. першу в св—÷т—÷ Ќобел—÷вську прем—÷ю все ж отримав ¬.–ентген.

як бачите, саме житт€ п—÷дказало необх—÷дн—÷сть захисту прав винах—÷дник—÷в. Ќайдавн—÷ший приклад захисту прав в галуз—÷ винах—÷дництва нав—÷в давньогрецький —÷сторик ‘—÷ларк. ” грецьк—÷й колон—÷—„ ——÷бар—÷ус —÷снував звичай.  ухарю, що виготовл€в нову попул€рну страву, надавалось виключне право на —„—„ приготуванн€ прот€гом одного року. ” часи середньов—÷чч€ право авторства обер—÷галось прив—÷ле€ми, €к—÷ надавались винах—÷днику коронованими особами.

”перше в св—÷тов—÷й практиц—÷ акт по захисту прав винах—÷дник—÷в було прийн€то в ¬елик—÷й Ѕритан—÷—„ в 1623 р. п—÷д назвою "—татус про монопол—÷—„". јле закр—÷пити це право надавав можлив—÷сть т—÷льки патент. ” —Ўј законопроект про патенти за англ—÷йським зразком був прийн€тий в 1790 роц—÷, у ‘ранц—÷—„- 1791. ” де€ких кн€з—÷вствах Ќ—÷меччини патентн—÷ закони з'€вились п—÷сл€ 1815 року, а в –ос—÷—„ - 1870 роц—÷ [20].

¬перше в ”кра—„н—÷ патентна система започаткована ”казом ѕрезидента в—÷д 18.09. 1992 р. у вигл€д—÷ "“имчасового положенн€ про охорону об'—‘кт—÷в промислово—„ "асност—÷ —÷ рац—÷онал—÷заторських пропозиц—÷й в ”кра—„н—÷" є 479/92.

3.2. ¬»Ќј’ќƒ» “ј  ќ–»—Ќ–∆ ћќƒ≈Ћ–∆ ¬ ” –ј–«Ќ–∆


¬загал—÷, €к ¬и зна—‘те, винах—÷дництво притаманно людству з незапам'€тних час—÷в. ќднак оф—÷ц—÷йно перший патент на винах—÷д був виданий т—÷льки у 1449 р. –∆ сталос€ це у јнгл—÷—„, коли король √енр—÷х VI дарував ƒжону ”—÷тнаму переважне право на виробництво кольорового скла. „ерез два стол—÷тт€ у ц—÷й же кра—„н—÷ було створене —÷ перше в св—÷т—÷ патентне в—÷домство. Ќезабаром у 1623 р. там був прийн€тий "—татус про монопол—÷—„", €кий справедливо вважа—‘тьс€ першим патентним законом у св—÷тов—÷й практиц—÷ [20]. ”€вл€—‘те €ке глибоке кор—÷нн€?! “ож: не дивно, що англ—÷йц—÷ так ц—÷нують сво—„ традиц—÷—„. Ќаша ”кра—„на в—÷дл—÷чу—‘ лише сво—„ перш—÷ дес€тил—÷тт€, €к самост—÷йна, незалежна кра—„на. “ому очевидно, що нам треба буде ще довго працювати, створюючи "асн—÷ добр—÷ звича—„ у захист—÷ винах—÷дник—÷в.

ѕерший укра—„нський патент одержав —ерг—÷й ященко на винах—÷д "јнтифрикц—÷йний матер—÷ал дл€ поверхонь, €к—÷ трутьс€". ќднак досить —÷стор—÷—„.

Ќа законодавчому р—÷вн—÷ [10] винах—÷д тракту—‘тьс€, €к технолог—÷чне (техн—÷чне) р—÷шенн€, що в—÷дпов—÷да—‘ умовам патентоздатност—÷ (новизн—÷, винах—÷дницькому р—÷вню —÷ промислов—÷й придатност—÷). ѕро ц—÷ нюанси поговоримо дещо п—÷зн—÷ше. ј зараз спробу—‘мо дещо по€снити сухе юридичне визначенн€.

” принцип—÷ кожне техн—÷чне р—÷шенн€ перш н—÷ж стати патентом проходить дек—÷лька певних, умовних стад—÷й розвитку. —початку, з'€вл€—‘тьс€ техн—÷чна проблема, €ка вимага—‘ розв'€занн€. ƒл€ —„—„ вир—÷шенн€ проводитьс€ ознайомленн€ з аналог—÷чними р—÷шенн€ми, що вже в—÷дом—÷ людству. «годом, на основ—÷ анал—÷зу цих р—÷шень (або без нього) в—÷дбува—‘тьс€ пошук оптимального розв'€зку поставлено—„ задач—÷. –∆ вже завершальним етапом —‘ п—÷дготовка матер—÷ал—÷в за€вки на гаданий винах—÷д та —„х розгл€д компетентним державним органом, а вже пот—÷м вида—‘ в—÷д —÷мен—÷ держави охоронного документа. «вичайно, наведений алгоритм не вичерпу—‘ ус—÷х можливих шл€х—÷в розв'€зку проблеми. ќднак, мабуть н—÷ у кого не виника—‘ сумн—÷ву, що народженн€ —÷де—„ винаходу супроводжу—‘тьс€ творч—÷стю. “обто, терм—÷н "винах—÷д" принаг—÷дно, у першому наближенн—÷, можна потрактувати €к результат творчо—„ роботи людини (автора або винах—÷дника) у будь-€к—÷й галуз—÷ д—÷€льност—÷ сусп—÷льства, виконано—„ з метою розв'€занн€ техн—÷чних чи технолог—÷чних проблем

«аконодавчо ус—÷ питанн€, пов'€зан—÷ з одержанн€м та використанн€м права "асност—÷ на винаходи та корисн—÷ модел—÷ в ”кра—„н—÷, регулюютьс€ «аконом ”кра—„ни "ѕро охорону прав на винаходи —÷ корисн—÷ модел—÷" (дал—÷ «акон) в—÷д 15.12. 1993 р. є 3687-’–∆–∆ (—÷з зм—÷нами —÷ доповненн€ми, внесеними «аконом ”кра—„ни ( в—÷д 1.06. 2000 р. є 1771-III) —÷ викладеним у нов—÷й редакц—÷—„ в—÷д 10.01. 2002 р. є 2921 -III).

¬ ”кра—„н—÷ патентами засв—÷дчуютьс€ право на винах—÷д та корисну модель (KM).

¬ ”кра—„н—÷ —÷сну—‘ два р—÷зновиди патенту на винах—÷д. ѕатент на винах—÷д, що вида—‘тьс€ за результатами квал—÷ф—÷кац—÷йно—„ експертизи за€вки на винах—÷д. “а декларац—÷йний патент на винах—÷д, що вида—‘тьс€ за результатами формально—„ експертизи та експертизи на локальну новизну за€вки на винах—÷д. ѕро —„х особливост—÷ ми ще поговоримо.

ѕраво на KM засв—÷дчу—‘тьс€ декларац—÷йним патентом на KM. ќстанн—÷й вида—‘тьс€ за результатами формально—„ експертизи за€вки на корисну модель.

—ловосполученн€ KM вимага—‘ де€кого по€сненн€. ѕо сут—÷ - це просто назва, що застосову—‘тьс€ до певних техн—÷чних р—÷шень, а саме -до р—÷шень у галуз—÷ механ—÷ки. “ому об'—‘кти  ћ у законодавств—÷ —÷ описуютьс€ €к конструктивне виконанн€ пристрою.

“лумаченн€ терм—÷н—÷в вид—÷в експертиз (квал—÷ф—÷кац—÷йна, формальна) та новизни (локальна) наведено у терм—÷нолог—÷чному словнику, що подано у цьому пос—÷бнику.

 р—÷м того, —÷снують ще так зван—÷ секретн—÷ та службов—÷ винаходи або KM. “лумаченн€ цих терм—÷н—÷в також наведено у терм—÷нолог—÷чному словнику.

ѕрава "асника патенту нос€ть абсолютний, вин€тковий характер —÷ обмежен—÷ у час—÷ —÷ територ—÷—‘ю то—„ держави, у €к—÷й його видано. јбсолютна природа прав патентовласника визнача—‘тьс€ тим, що ус—÷ —÷нш—÷ громад€ни ц—÷—‘—„ держави мають утримуватись в—÷д використанн€ патенту без дозволу патентовласника. ¬иключний характер патентних прав обумовлю—‘тьс€ тим, що у одн—÷й держав—÷ право "асност—÷ на патент може належати т—÷льки одному патентовласнику. —фера д—÷—„ ц—÷—‘—„ норми, однак обмежена нац—÷ональними кордонами. Ќа один —÷ той самий винах—÷д, ( ћ) у р—÷зних кра—„нах може бути видано патент р—÷зним особам (це передбачено статтею 4 ѕаризько—„ конвенц—÷—„ по охорон—÷ промислово—„ "асност—÷). «вичайно волод—÷ти патентом па правах сп—÷ввласност—÷ одночасно можуть —÷ дек—÷лька ос—÷б, наприклад, сп—÷вавтори. ѕринцип строко-вост—÷ виплива—‘ з того, що права, €к—÷ нада—‘ патент, д—÷ють прот€гом певного часу, п—÷сл€ вичерпанн€ €кого патент переда—‘тьс€ у сусп—÷льну "асн—÷сть —÷ будь-€ка особа може ним скористатис€. “обто сл—÷д пам'€тати, що патент ”кра—„ни на винах—÷д, (KM) д—÷—‘ т—÷льки на територ—÷—„ ”кра—„ни.


3.2.1. ”мови наданн€ правово—„ охорони винаходу та корисн—÷й модел—÷

«г—÷дно з чинним законодавством, правова охорона нада—‘тьс€ винаходу (KM), €кий не суперечить сусп—÷льним —÷нтересам, принципам гуманност—÷ —÷ морал—÷ та в—÷дпов—÷да—‘ умовам патентоспроможност—÷.

Ѕудь-€ке р—÷шенн€ задач—÷, що за€вл€—‘тьс€ €к винах—÷д, повинно стосуватис€ одного з таких об'—‘кт—÷в [2]:

  • продукту (пристр—÷й, речовина, штам м—÷кроорган—÷зму, культура кл—÷тин рослини —÷ тварини);
  • способу (метод виготовленн€ продукту, параметри цього процесу тощо);
  • застосуванн€ ран—÷ше в—÷домого продукту чи способу за новим призначенн€м.

ѕристр—÷й - машина, механ—÷зм, прилад, деталь, вузол або сукупн—÷сть вза—‘мопов'€заних деталей та вузл—÷в.

–ечовина - штучно створена сукупн—÷сть вза—‘мозв'€заних —÷нгред—÷—‘нт—÷в, —÷ндив—÷дуальн—÷ х—÷м—÷чн—÷ сполуки, об'—‘кти генетично—„ —÷нженер—÷—„, композиц—÷—„ та продукти €дерного перетворенн€.

Ўтам - спадково однор—÷дн—÷ культури м—÷кроорган—÷зм—÷в, що продукують корисн—÷ речовини або використовуютьс€ безпосередньо.

—пос—÷б - процес виконанн€ д—÷й над матер—÷альним об'—‘ктом або об'—‘ктами за допомогою —÷нших матер—÷альних об'—‘кт—÷в.

як вже згадувалось, об'—‘ктом KM може бути виключно конструктивне виконанн€ пристрою [16].

«аконом також визначено, €к—÷ результати творчо—„ д—÷€льност—÷ людини не визнаютьс€ винаходами. ƒо них належать:

  • в—÷дкритт€, науков—÷ теор—÷—„ та математичн—÷ методи;
  • методи орган—÷зац—÷—„ та управл—÷нн€ господарством;
  • плани, умовн—÷ позначенн€, розклади, правила;
  • методи виконанн€ розумових операц—÷й;
  • комп'ютерн—÷ програми;        <
  • результати художнього конструюванн€;
  • топограф—÷—„ —÷нтегральних м—÷кросхем;
  • сорти рослин —÷ породи тварин тощо.


3.2.2. ”мови патентоздатност—÷ винаходу та корисно—„ модел—÷

як в—÷домо [10], одн—÷—‘ю з трьох основних компонент—÷в наданн€ правово—„ охорони винаходу —‘ його патентоздатн—÷сть. «акон визнача—‘ три основн—÷ вимоги, €ким повинен в—÷дпов—÷дати патентоздатний винах—÷д:

  • бути новим;
  • мати винах—÷дницький р—÷вень;

- бути промислово придатним.

KM в—÷дпов—÷да—‘ умовам патентоздатност—÷, €кщо вона —‘ новою —÷ промислово придатною.

¬инах—÷д (KM) визнача—‘тьс€ новим, €кщо в—÷н не —‘ частиною р—÷вн€ техн—÷ки.

¬инах—÷д ма—‘ винах—÷дницький р—÷вень, €кщо в—÷н дл€ спец—÷ал—÷ста €вно не виплива—‘ з р—÷вн€ техн—÷ки.

–—÷вень техн—÷ки визнача—‘тьс€ за вс—÷ма джерелами —÷нформац—÷—„, загальнодоступними в ”кра—„н—÷ та в заруб—÷жних кра—„нах в—÷домих до дати подач—÷ за€вки на винах—÷д (KM).

¬инах—÷д чи KM визна—‘тьс€ промислово придатними, €кщо вони можуть бути використан—÷ в промисловост—÷, с—÷льському господарств—÷, охорон—÷ здоров'€ та —÷нших галуз€х сусп—÷льного виробництва.

ќф—÷ц—÷йн—÷ формулюванн€ досить специф—÷чн—÷. —пробу—‘мо перекласти —„х загальнодоступною мовою. ќтже перша ознака винаходу -Ќќ¬»«Ќј.

” книз—÷ ¬.».–ечицького "ѕрофесси€ ~ изобретатель" наводитьс€ такий приклад. ѕ—÷д час ремонту зал—÷зничних кол—÷й, коли виготовл€ютьс€ секц—÷—„, роб—÷тникам доводитьс€ перем—÷щувати рейки значно—„ довжини. «вичайно, що перекочувати —„х було б набагато легше н—÷ж переносити. јле котити некруглий предмет теж не так просто. Ќа практиц—÷ кантують довг—÷ рейки к—÷лька чолов—÷к одночасно п—÷дч—÷плюючи —„х в р—÷зних точках спец—÷альними важел€ми. —аме одночасно, бо варто комусь "п—÷ймати “—аву", €к важ—÷ль вирива—‘тьс€ з рук —÷ може наробити б—÷ди. ѕроблема була наст—÷льки серйозна, що ћ—÷н—÷стерство транспортного буд—÷вництва колишнього —оюзу включило —„—„ в зб—÷рник тем дл€ винах—÷дник—÷в та рац—÷онал—÷затор—÷в. –∆де€ укра—„нського —÷нженера ¬.ѕ. Ѕога—‘нка надзвичайно проста. ¬инах—÷дник запропонував чотири магн—÷тн—÷ вкладиш—÷ у вигл€д—÷ сегмент—÷в, що при—‘днуючись до рейки, створюючи таким чином сво—‘р—÷дн—÷ катки. ѕри цьому зовн—÷шн€ поверхн€ сегмент—÷в виготовл€—‘тьс€ з немагн—÷тного матер—÷алу, щоб металеве см—÷тт€ не заважало перекочуванню. ѕропозиц—÷€ винах—÷дника, що захищена авторським св—÷доцтвом є 742514 ц—÷лком могла б залишитис€ на р—÷вн—÷ рацпропозиц—÷—„.

«г—÷дно з ”казом ѕрезидента ”кра—„ни "ѕро тимчасове положенн€ про правову охорону об'—‘кт—÷в промислово—„ "асност—÷ та рац—÷онал—÷заторських пропозиц—÷й в ”кра—„н—÷" в—÷д 18.09. 1992 р. є 479/92 дл€ поданн€ рацпропозиц—÷—„ ц—÷лком достатньо, щоб техн—÷чне р—÷шенн€ було нев—÷доме на той час на п—÷дпри—‘мств—÷, де воно розгл€да—‘тьс€. “обто дл€ подач—÷ рацпропозиц—÷—„ достатньо забезпечити так звану локальну новизну. ” цьому випадку достатньо, щоб —÷де€ удосконаленн€ в принцип—÷ не була на конкретному п—÷дпри—‘мств—÷ або установ—÷. Ќовизна ж винаходу повинна мати св—÷товий р—÷вень, —÷ншими словами, вона ма—‘ бути нев—÷домою у всьому св—÷т—÷.

Ќовизна запропонованого техн—÷чного р—÷шенн€ при розгл€д—÷ винаходу перев—÷р€—‘тьс€ шл€хом його пор—÷вн€нн€ з ус—÷ма ран—÷ше в—÷домими у св—÷т—÷ р—÷шенн€ми аналог—÷чних задач.

—туп—÷нь новизни техн—÷чного розв'€зку задач—÷ бува—‘ р—÷зною —÷ визнача—‘тьс€ вона сутт—‘в—÷стю в—÷дм—÷нностей. ¬ одному випадку зам—÷на металевого корпусу приладу на пластмасовий без зм—÷ни конструкц—÷—„ приладу та корпусу - не сутт—‘во. ¬ —÷ншому, €к наприклад, з —÷де—‘ю перекочуванн€ рейок, зм—÷на матер—÷ал—÷в зовн—÷шньо—„ поверхн—÷ котк—÷в на немагн—÷тний - сутт—‘во, бо вплива—‘ на к—÷нцевий результат поставлено—„ задач—÷ - полегшу—‘ перекочуванн€.

јбо —÷нший приклад. ” мало в—÷дом—÷й ф—÷рм—÷ "Ѕрати ‘лер" працював сад—÷вник на пр—÷звище ћань—‘. ¬—÷н вирощував пальми в д—÷жках на продаж. —кладност—÷ з деревом дл€ д—÷жок штовхнули винах—÷дливого сад—÷вника на винах—÷д зал—÷зобетону. ƒл€ нас в ц—÷й —÷стор—÷—„ ц—÷каво ще й друге. ¬инах—÷дник з'—‘днав разом дв—÷ в—÷дом—÷ ознаки: цементний розчин —÷ металевий каркас. —аме нев—÷доме об'—‘днанн€ в—÷домих ознак дозволило народитис€ сутт—‘в—÷й ознац—÷, що характеризу—‘ новий винах—÷д.

ƒо реч—÷, простий сад—÷вник був далеко не таким простаком —÷ розбиравс€ у тонкощах патентознавства. ÷е дозволило ∆озефу ћонь—‘ у 1867 р. одержати патент на "ѕереносн—÷ д—÷жки дл€ кв—÷т—÷в —÷з зал—÷за —÷ цементного розчину".

“рет—÷й випадок на€вност—÷ у техн—÷чному р—÷шенн—÷ сутт—‘вих ознак може про—÷люструвати винах—÷д телеграфного апарата ћорзе. ќзнаки, що характеризували винах—÷д, на той час були нев—÷дом—÷.

ƒо реч—÷, ћорзе так —÷ не одержав патенту. …ого об—÷йшов спритний та безсоромний ”—÷тсон. ќт що значить вчасно не подати за€вку на винах—÷д.

Ќаступна ознака - ¬»Ќј’–∆ƒЌ»÷№ »… ––∆¬≈Ќ№. ¬ оф—÷ц—÷йному тлумаченн—÷ попереднього —÷ цього означенн€ —‘ пон€тт€ "р—÷вень техн—÷ки". ¬изначенн€ р—÷вн€ техн—÷ки, тобто формуванн€ у€вленн€ про сучасний ступ—÷нь розвитку техн—÷ки та знань про не—„ неможливе без ознайомленн€ з ус—÷ма видами загальнодоступно—„ —÷нформац—÷—„, звичайно, не ус—÷—‘—„, а т—÷льки то—„ —„—„ частини, що стосу—‘тьс€ техн—÷чного р—÷шенн€, €ке за€вл€—‘тьс€. ѕри цьому повинн—÷ враховуватись ус—÷ джерела €к в ”кра—„н—÷, так —÷ за —„—„ межами. ƒокладний перел—÷к цих джерел наведено у «акон—÷. “ому коментувати його зайве.  раще знову зверн—÷мос€ до приклад—÷в.

«агальнов—÷дом—÷ дос€гненн€ патон—÷вц—÷в у галуз—÷ зварюванн€. ќсь один з —„х винаход—÷в, - а. с. є 1590700 "—пос—÷б зварюванн€". ѕоперед-ньо роз—÷гр—÷т—÷ детал—÷ з'—‘днуютьс€ ударом. ѕризнатис€, дещо незвичайний ракурс.

јбо —÷нший. ”с—÷м в—÷дом—÷ зм—÷шувач—÷ р—÷дини, що оснащен—÷ р—÷зного роду м—÷шалками. ¬инах—÷дник ё. —емен—÷в запропонував зм—÷шувати р—÷дину гумовими кишками з над—÷тими на них пружинами. ¬есь секрет винаходу у тому, що при—‘днан—÷ до одн—÷—‘—„ пневмомаг—÷страл—÷ шланги при проходженн—÷ ними стисненого пов—÷тр€ розгойдуютьс€ на дн—÷ бака немов тюльпани п—÷д в—÷тром, зм—÷шуючи при цьому р—÷дину (а.с. є 1497297).

ј от ще. ’арк—÷в'€нин ¬. ћаловичко з колегами з —÷нституту зал—÷зничного транспорту запропонували метод розвантаженн€ злежаного сипкого матер—÷алу з закритих вагон—÷в (а.с. є 1616844). ƒо того ж вони розробили елементарно простий пристр—÷й, що дозвол€—‘ подати стиснуте пов—÷тр€ з маг—÷страл—÷ вантажного пот€гу. —трум—÷нь пов—÷тр€ певно—„ сили направл€—‘тьс€ назустр—÷ч потоку матер—÷алу, що висипа—‘тьс€ —÷ кур€ва вмить розвантажу—‘ вагон, не давши ¬ам довго попчихати. ќтож тепер ста—‘ б—÷льш зрозум—÷лим визначенн€ винах—÷дницького р—÷вн€. —правд—÷, спец—÷ал—÷ст, €к казав  озьма ѕрутков: "... под—÷бний флюсу, розвива—‘тьс€ в один б—÷к", —÷ншими словами, фах—÷вець зна—‘, €к не можеш. «авданн€ винах—÷дника - подолати цей психолог—÷чний т€гар —÷ запропонувати нетрадиц—÷йне р—÷шенн€.

–∆, нарешт—÷, останн€ ознака винаходу - ѕ–ќћ»—Ћќ¬ј ѕ–»ƒј“Ќ–∆—“№. «агальнов—÷домий випадок, коли “. ≈д—÷сону рекомендували в сп—÷вроб—÷тники молодого винах—÷дника, що, €к стверджували, сто€в на пороз—÷ створенн€ ун—÷версального розчинника. «наменитий винах—÷дник задав кандидату всього два запитанн€. - ¬аша р—÷дина розчин€—‘ усе? - Ѕуквально все! - ј ви винайшли посудину, де —„—„ тримати? -ўе н—÷. ” робот—÷ молодому чолов—÷ков—÷ в—÷дмовили. ” запасниках ƒержпатенту колишнього —оюзу поховано багато "ген—÷альних" винаход—÷в. ≈ксперт ј.  исельов наводить приклад настирливого "винах—÷дника", що впливав на експертизу за допомогою партком—÷с—÷—„ ÷   ѕ–— [15]. ќсь формула за€вки "титана", подамо —„—„ мовою ориг—÷налу. "”стройство, прит€гивающее шаровую молнию к свиноферме, содержащее большие-пребольшие аккумул€торы, отличающеес€ тем, что с целью повышени€ весогабаритных характеристик свиней оно содержит соединенный последовательно с аккумул€торами лазер, направл€ющий луч на грозовую тучу, и модул€тор луча, обеспечивающий его интенсивность, пропорционально отношению:

Nd2/hl, где N - число свиней на ферме;

d рассто€ние до тучи;

h, 1 - длина и ширина свинарника."

«лободенно, чи не правда. ј головне - см—÷ливо. ќсь так. ¬и€вл€—‘тьс€, що таких горе-винах—÷дник—÷в вдосталь було в р—÷зн—÷ часи —÷ в р—÷зних кра—„нах. ∆урнал "“ехника молодежи" [15] розпов—÷в про под—÷бн—÷ курйози ще за час—÷в царсько—„ –ос—÷—„. "¬инах—÷дники" завели т€ганину з благод—÷йним фондом, що в—÷дмовивс€ ф—÷нансувати —„х розробки. Ќаведемо дл€ прикладу де€к—÷ з цих "ген—÷альних твор—÷нь":

"∆елезный шар, служащий летательным аппаратом и одновременно гидравлическим прессом".

"—игнальный прибор, прикрепленный к по€су купальщика и служащий дл€ нахождени€ этого купальщика после того, как последний утонул".

"Coxa-плуг, инкубатор дл€ цыпл€т и умывальник имени ’.—. Ће-денцова".

“епер, хочетьс€ в—÷рити, ¬ам став б—÷льш зрозум—÷лим терм—÷н "ѕ–ќћ»—Ћќ¬ј ѕ–»ƒј“Ќ–∆—“№".

« наведених приклад—÷в зрозум—÷ло, що об'—‘ктами винаход—÷в можуть бути пристр—÷й та спос—÷б. ќкр—÷м них до об'—‘кт—÷в винаходу в—÷днос€тьс€: речовина, штам м—÷кроорган—÷зму, культури кл—÷тин рослин та тварин, а також застосуванн€ пристрою, способу, речовини, штаму за новим призначенн€м. ” подальшому розгл€немо перш—÷ два з об'—‘кт—÷в б—÷льш докладно.

ќб'—‘ктом корисно—„ модел—÷ може бути т—÷льки конструктивне використанн€ пристрою.

як ¬и напевно пом—÷тили, кожен винах—÷д присв€чено вир—÷шенню €ко—„сь техн—÷чно—„ задач—÷. “ому —÷ р—÷шенн€ ц—÷—‘—„ задач—÷ ма—‘ бути техн—÷чним. —аме р—÷шенн€, а не його постановка. ” практиц—÷ експертизи, на жаль, зустр—÷чаютьс€ приклади зворотного. ѕ—÷д час буд—÷вництва  и—„вського метропол—÷тену було пом—÷чено, що при проходженн—÷ де€ких д—÷л€нок кесонним способом швидко руйну—‘тьс€ кр—÷пленн€ тюб—÷нг—÷в. «алучен—÷ вчен—÷ встановили, що причина руйнац—÷й - м—÷кроорган—÷зми, €к—÷ знаход€тьс€ в вологонасиченому грунт—÷. –∆ тод—÷ з'€вилась ориг—÷нальна пропозиц—÷€: використати ц—÷ м—÷кроорган—÷зми дл€ цементац—÷—„ “—рунт—÷в. Ќа жаль, у за€вц—÷ не було вказано конкретних шл€х—÷в р—÷шенн€ поставлено—„ задач—÷, а наводилась лише —„—„ постановка.

ўе на одну особлив—÷сть хот—÷лос€ б звернути ¬ашу увагу. ј саме на техн—÷чне р—÷шенн€ поставлено—„ задач—÷. Ќаприклад, п—÷двищенн€ продуктивност—÷ прац—÷ досить актуальна задача. ¬ир—÷шити —„—„ можна р—÷зними шл€хами. ќдин з них - використанн€ рац—÷онально—„ форми оплати прац—÷ роб—÷тникам. ÷е надзвичайно ефективний метод —÷ в—÷н призводить до розв'€занн€ поставленого завданн€. “а, на жаль, ц—÷ заходи не —‘ техн—÷чними.

ќтже ми з ¬ами вже познайомились з вимогами патентоздатнос-т—÷ винаходу —÷ KM. –∆ все ж сл—÷д пам'€тати, що задоволенн€ умови патен-тоздатност—÷ - —‘ в ”кра—„н—÷ достатньою, але не необх—÷дною умовою правово—„ охорони цих об'—‘кт—÷в. ƒуже важливим чинником, €кий довершу—‘ формуванн€ правово—„ ц—÷л—÷сност—÷ об'—‘кт—÷в - вимога —„х в—÷дпов—÷дност—÷ сусп—÷льним —÷нтересам, принципам гуман—÷зму та морал—÷. ќстанн—‘ у повн—÷й м—÷р—÷ гармону—‘ з —÷сторичними традиц—÷€ми —÷ ментал—÷тетом укра—„нського народу.

«а загальновизнаними правилами право "асност—÷ винах—÷дника засв—÷дчу—‘тьс€ патентом. —трок д—÷—„ патенту обрахову—‘тьс€ в—÷д дн€ подач—÷ за€вки —÷ становить: дл€ винаходу - двадц€ть рок—÷в, корисно—„ модел—÷ -дес€ть. якщо "асник патенту на корисну модель п—÷сл€ зак—÷нченн€ терм—÷ну його д—÷—„ схоче продовжити чинн—÷сть патенту, то за його клопотанн€м до ”станови, останн€ може це зробити, але на строк, що не перевищу—‘ три роки [10]. —л—÷д пам'€тати, що в ”кра—„н—÷ також д—÷—‘ ще, так званий, декларац—÷йний патент на винах—÷д. ѕ—÷дставою дл€ видач—÷ €кого —‘ формальна експертиза за€вки та перев—÷рка локально—„ новизни запропонованого техн—÷чного р—÷шенн€ по ”кра—„н—÷. ƒекларац—÷йний патент вида—‘тьс€ терм—÷ном на ш—÷сть рок—÷в, п—÷сл€ чого в—÷н ма—‘ бути п—÷дданий експертиз—÷ по сут—÷ або скасований. ќднак це стосу—‘тьс€ т—÷льки майнових прав "асника, авторськ—÷ права автора декларац—÷йного патенту закр—÷плен—÷ за ним нав—÷чно. ѕатент на корисну модель також —‘ декларац—÷йним. ¬—÷н вида—‘тьс€ на п—÷дстав—÷ проведенн€ формально—„ експертизи матер—÷ал—÷в за€вки на KM. «верта—‘мо ¬ашу увагу, що декларац—÷йний патент на KM вида—‘тьс€ п—÷д в—÷дпов—÷дальн—÷сть "асника без гарант—÷й чинност—÷ патенту.


3.2.3. ѕраво на одержанн€ патенту

«а€вку на видачу патенту може подати винах—÷дник або його спадко—‘мець, роботодавець або правонаступник винах—÷дника чи роботодавц€. ƒл€ позначенн€ ус—÷х цих ос—÷б можна використати один терм—÷н -за€вник. «а дорученн€м за€вника за€вку може подати представник у справах —÷нтелектуально—„ "асност—÷ (патентний пов—÷рений) або —÷нша дов—÷рена особа.

√ромад€ни та юридичн—÷ особи, що проживають чи мають пост—÷йне м—÷iе проживанн€ в –ос—÷йськ—÷й ‘едерац—÷—„ та –еспубл—÷ц—÷ Ѕ—÷лорусь, зг—÷дно з угодами про сп—÷вроб—÷тництво у сфер—÷ охорони промислово—„ "асност—÷ м—÷ж ур€дом ”кра—„ни та ур€дами цих держав, мають право подавати за€вки безпосередньо до установи особисто або через патентних пов—÷рених [2].

¬инах—÷дником визна—‘тьс€ ф—÷зична особа, творчою працею €ко—„ створено винах—÷д. јвторство юридичних ос—÷б «аконом не визна—‘тьс€.

«акон ч—÷тко в—÷докремлю—‘ винах—÷дника в—÷д —÷нших ос—÷б, €к—÷ надавали йому лише техн—÷чну, орган—÷зац—÷йну, матер—÷альну та юридичну або допомогу у проведенн—÷ досл—÷дницько—„ роботи та виготовленн—÷ техн—÷чно—„ документац—÷—„.

якщо у створенн—÷ винаходу брали участь дек—÷лька ф—÷зичних ос—÷б, вс—÷ вони визнаютьс€ винах—÷дниками, а пор€док користуванн€ правами, що —„м належать, визнача—‘тьс€ угодою м—÷ж ними.

ѕраво авторства —‘ особистим немайновим правом —÷ належить винах—÷днику. ¬оно —‘ нев—÷дчужуваним: не переда—‘тьс€ —÷ншим особам та охорон€—‘тьс€ безстроково. ÷е право не переходить до правонаступника, на в—÷дм—÷ну в—÷д майнових прав, засв—÷дчених патентом.

¬инах—÷д, створений за дорученн€м роботодавц€ або у зв'€зку з виконанн€м винах—÷дником службових обов'€зк—÷в квал—÷ф—÷ку—‘тьс€ €к службовий винах—÷д.

якщо за€вка на винах—÷д подана роботодавцем, йому належить право на одержанн€ патенту за умови, що трудовим договором (контрактом) м—÷ж винах—÷дником та роботодавцем не передбачено —÷нше.

–оботодавець може скористатись правом на поданн€ за€вки лише прот€гом чотирьох м—÷с€ц—÷в в—÷д дати одержанн€ письмового пов—÷домленн€ в—÷д винах—÷дника про створенн€ ним винаходу.

якщо роботодавець не пода—‘ за€вку до ”станови у визначений «аконом строк, право на одержанн€ патенту переходить до винах—÷дника.


3.2.4. ѕроцедура поданн€ за€вки на винах—÷д

«г—÷дно з ѕостановою  аб—÷нету ћ—÷н—÷стр—÷в ”кра—„ни є 543 в—÷д 22.05. 2001 р. за€вник за поданн€ за€вки на один винах—÷д сплачу—‘ зб—÷р у розм—÷р—÷ 0,5 неоподатковуваного м—÷н—÷муму доход—÷в громад€н (дл€ KM склада—‘ 0,3 неоподатковуваних м—÷н—÷мум—÷в), а дл€ —÷ноземних ос—÷б в—÷дпов—÷дно тј‘ 100 долар—÷в —Ўј за винах—÷д —÷ 60 долар—÷в —Ўј за KM.

якщо за€вка пода—‘тьс€ на групу винаход—÷в, зб—÷р сплачу—‘тьс€ у розм—÷р—÷ 0,5 неоподатковуваного м—÷н—÷муму доход—÷в громад€н (дл€ KM -0,3) —÷ додатково за кожний винах—÷д б—÷льше одного - 0,1 неоподатковуваного м—÷н—÷муму доход—÷в громад€н (дл€ KM - 0,05), а дл€ —÷ноземних ос—÷б - в—÷дпов—÷дно 100 та 40 долар—÷в —Ўј (дл€ KM - 60 та 10 долар—÷в —Ўј).

якщо за€вник ма—‘ п—÷льги щодо сплати збору, п—÷дставою дл€ —„—„ наданн€ —‘ коп—÷€ документа, €кий п—÷дтверджу—‘ п—÷льгу.  атегор—÷—„ громад€н ”кра—„ни, €ким надаютьс€ п—÷льги щодо сплати збор—÷в, вказан—÷ у ѕоложенн—÷ про пор€док сплати збор—÷в за д—÷—„, пов'€зан—÷ з охороною прав на об'—‘кти —÷нтелектуально—„ "асност—÷, затверджене постановою  аб—÷нету ћ—÷н—÷стр—÷в ”кра—„ни в—÷д 22.05.2001 р. є 543.

ƒата поданн€ за€вки встановлю—‘тьс€ за датою одержанн€ ”становою матер—÷ал—÷в за€вки, що викладаютьс€ укра—„нською мовою, та за€ви. ‘орми за€в на видачу патент—÷в на винах—÷д та KM дещо в—÷др—÷зн€ютьс€. як правило, матер—÷али за€вки принаймн—÷ мають м—÷стити [10]:

  • за€ву про видачу патенту на винах—÷д з проведенн€м квал—÷ф—÷кац—÷йно—„ експертизи чи декларац—÷йного патенту на винах—÷д (корисну модель);
  • опис винаходу (корисно—„ модел—÷);
  • формулу винаходу (корисно—„ модел—÷);
  • кресленн€ (€кщо на них —‘ посиланн€ в опис—÷);
  • реферат.

якщо опис викладено —÷ноземною мовою, то дл€ збереженн€ дати пр—÷оритету за€вки його переклад на укра—„нську мову повинен над—÷йти до ”станови прот€гом двох м—÷с€ц—÷в в—÷д дати поданн€ за€вки.

ѕ—÷сл€ встановленн€ дати пр—÷оритету за€внику надсила—‘тьс€ пов—÷домленн€, в €кому вказу—‘тьс€ дата поданн€ за€вки та —„—„ ре—‘страц—÷йний номер. ” подальшому, п—÷д час листуванн€ з ”становою, за€вник повинен посилатись на ре—‘страц—÷йний номер за€вки.

ѕр—÷оритет тј‘ це перш—÷сть у поданн—÷ за€вки, —÷ в—÷н, €к правило, встановлю—‘тьс€ за датою поданн€ до ”станови правильно оформлено—„ за€вки.

якщо за€вка на видачу патенту на такий самий винах—÷д —÷ноземним за€вником була подана спочатку до патентно—„ ”станови одн—÷—‘—„ з держав-учасниць ѕаризько—„ конвенц—÷—„ з охорони промислово—„ "асност—÷, за€вник ма—‘ право скористатись правом конвенц—÷йного пр—÷оритету. ÷е означа—‘, що прот€гом 12-ти м—÷с€ц—÷в в—÷д дати поданн€ за€вки за€вник може подати за€вку в ”кра—„н—÷, зазначивши у за€в—÷, що ма—‘ нам—÷р скористатись правом конвенц—÷йного пр—÷оритету, вказавши дату поданн€ та ре—‘страц—÷йний номер попередньо—„ за€вки, державу, в €к—÷й вона була подана. «а€ву необх—÷дно над—÷слати прот€гом 3-х м—÷с€ц—÷в в—÷д дати поданн€ за€вки до ”станови. ” цей же терм—÷н пода—‘тьс€ зав—÷рена коп—÷€ за€вки, за €кою встановлю—‘тьс€ пр—÷оритет, та —„—„ переклад на укра—„нську мову.

«г—÷дно з вимогами «акону дл€ громад€н ”кра—„ни —÷сну—‘ певний пор€док подач—÷ за€вок на винах—÷д та  ћ до патентних в—÷домств —÷нших держав. ƒо поданн€ за€вки на одержанн€ охоронного документа на винах—÷д (KM) —÷ншо—„ держави, в тому числ—÷ м—÷жнародно—„ за€вки, громад€ни ”кра—„ни зобов'€зан—÷ подати за€вку до нац—÷онально—„ ”станови.  р—÷м того, за€вник одночасно з цим повинен також пов—÷домити ”станову про нам—÷ри зд—÷йснити —÷ноземне патентуванн€. ” раз—÷, €кщо заборона на —÷ноземне патентуванн€ не над—÷йшла прот€гом 3 м—÷с€ц—÷в в—÷д дати надходженн€ цього пов—÷домленн€ до ”станови, за€вка на одержанн€ —÷ноземного патенту на винах—÷д (ћ ) може бути подана в патентний орган —÷ноземно—„ держави. ¬ необх—÷дних випадках ”станова може дозволити —÷ноземне патентуванн€ —÷ ран—÷ше зазначеного терм—÷ну. ” противному випадку, за клопотанн€м ”станови, —÷ноземний патент може бути скасовано, а за€вник може понести адм—÷н—÷стративне чи крим—÷нальне покаранн€. “ак—÷ жорстк—÷ д—÷—„ по€снюютьс€ просто. ”кра—„на, €к —÷ кожна цив—÷л—÷зована держава, ма—‘ захищати сво—„ економ—÷чн—÷ —÷нтереси.

ќднак перше н—÷ж подати за€вку на винах—÷д або  ћ до ”станови, сл—÷д уважно ознайомитись з р—÷внем техн—÷ки, вибрати аналоги та прототип. « ц—÷—‘ю метою проводитьс€, так званий, патентний пошук [3]. ¬ивченн€ матер—÷ал—÷в вимага—‘ значного напруженн€. јдже сьогодн—÷ у св—÷т—÷ щор—÷ч но з'€вл€—‘тьс€ б—÷льше 4 млн публ—÷кац—÷й з питань науки та техн—÷ки, щохвилини публ—÷ку—‘тьс€ близько 2 тис. друкованих аркуш—÷в наукових текст—÷в, кожн—÷ 1,5...2 хвилини пропону—‘тьс€ нове техн—÷чне р—÷шенн€, щогодини ре—‘стру—‘тьс€ понад 40 винаход—÷в. як бачите, плавати у цьому "—÷нформац—÷йному океан—÷" без належно—„ мапи та лоц—÷—„ справа безнад—÷йна. ¬идатний укра—„нський вчений, академ—÷к —.¬авилов у 1947 р, писав: "як д—÷йсно отримати до рук потр—÷бну книгу? —учасний читач знаходитьс€ перед √—÷мала€ми б—÷бл—÷отек в положенн—÷ золотошукача, €кому потр—÷бно в—÷дшукати крихту золота в п—÷щан—÷й безмежност—÷".

јле перше, н—÷ж розпочати мову про методику пошуку потр—÷бно—„ —÷нформац—÷—„ давайте спочатку ознайомимось з —„—„ видами. «агальнов—÷домо, що всю техн—÷чну —÷нформац—÷ю можна под—÷лити на науково-техн—÷чну та патентну. ” свою чергу до науково-техн—÷чно—„ в—÷днос€тьс€: книги, науков—÷ статт—÷, депонован—÷ рукописи, зв—÷ти про проведен—÷ науково-досл—÷дн—÷ та досл—÷дно-конструкторськ—÷ роботи, дисертац—÷—„ тощо.

ѕатентну —÷нформац—÷ю можна под—÷лити на нерозгл€нут—÷ за€вки, акцептован—÷ за€вки та видан—÷ охоронн—÷ документи.

ќсновну допомогу у пошуку потр—÷бно—„ науково-техн—÷чно—„ л—÷тератури можуть надати р—÷зноман—÷тн—÷ б—÷бл—÷ограф—÷чн—÷ покажчики. ’арактер покажчика визнача—‘тьс€ його тематикою, метою —÷ завданн€м, читацьким призначенн€м, структурою, ступенем повноти та об'—‘мом л—÷тератури, що циту—‘тьс€. як приклад ун—÷версального б—÷бл—÷ограф—÷чного покажчика можна навести покажчик " нижна€ летопись". √алузев—÷ покажчики об'—‘днують л—÷тературу з широко—„ галуз—÷ знань (техн—÷ки, економ—÷ки тощо). Ќаприклад, "Ќовости технической литературы". ѕокажчик, що включають л—÷тературу т—÷льки з одн—÷—‘—„ теми, питанн€ або предмета, звутьс€ тематичними. Ќаприклад, "—редства автоматизации вспомогательных операций и контрол€ шить€ на швейных машинах".

«а сво—‘ю метою покажчики под—÷л€ютьс€ на рекомендован—÷ та —÷нформац—÷йн—÷. –∆нформац—÷йн—÷ надають можлив—÷сть в—÷дшукати л—÷тературу з певно—„ теми. ¬они —÷нформують про —÷снуванн€ друкованих праць, але не допомагають вибрати кращу, тому б—÷льш придатн—÷ дл€ фах—÷вц—÷в, що вже достатньо глибоко ознайомлен—÷ з суттю питанн€. ѕриклади такого покажчика - " нижковий л—÷топис" або " нижна€ летопись".

–екомендован—÷ покажчики не т—÷льки виконують суто —÷нформац—÷йн—÷ функц—÷—„, але й дозвол€ють п—÷д—÷брати потр—÷бну л—÷тературу. ќстанн—÷ призначен—÷ переважно дл€ людей, що т—÷льки розпочинають роботу над певною темою —÷ тому б—÷льш зручн—÷ дл€ студент—÷в. ќднак сл—÷д пам'€тати, що до вс—÷х рекомендованих покажчик—÷в л—÷тература включа—‘тьс€ виб—÷рково. Ќайб—÷льш повний з ус—÷х доступних покажчик—÷в -" нижковий л—÷топис".

«а способом характеристики —÷нформац—÷—„ покажчики под—÷л€ютьс€ на б—÷бл—÷ограф—÷чн—÷ та анотован—÷. ѕерш—÷ включають т—÷льки необх—÷дн—÷ б—÷бл—÷ограф—÷чн—÷ дан—÷. ¬ —÷нших, кр—÷м б—÷бл—÷ограф—÷—„, подають ще й короткий (анотований) зм—÷ст виданн€. –∆нколи б—÷бл—÷ограф—÷чний опис доповню—‘тьс€ рефератом. ÷е так зван—÷ реферативн—÷ виданн€. « галузевих б—÷бл—÷ограф—÷чних покажчик—÷в найб—÷льшу ц—÷кав—÷сть €вл€ють реферативн—÷ журнали та сер—÷—„ "≈кспрес-—÷нформац—÷—„" з певних галузей знань. ¬ останн—÷х розм—÷щу—‘тьс€ —÷нформац—÷€ у вигл€д—÷ розширених реферат—÷в з заруб—÷жних джерел, що в де€ких випадках позбавл€—‘ читача потреби зверненн€ до —÷ншомовних першоджерел. ќднак, при користуванн—÷ цими виданн€ми сл—÷д враховувати де€кий —„х рекламний характер. ќсобливо бажано бути обачним щодо —÷нформац—÷—„, запозичено—„ з попул€рних видань.

–∆ все ж необх—÷дно пам'€тати, що книжкова та журнальна продукц—÷€ найб—÷льш неповоротка. ѕо€сню—‘тьс€ це просто, бо в—÷д задуму до публ—÷куванн€ проходить чимало часу. ќсобливу роль в п—÷двищенн—÷ ефективност—÷ творчост—÷ в—÷д—÷гра—‘ патентна —÷нформац—÷€, €к найб—÷льш оперативна, лакон—÷чна та орган—÷зована. ƒо реч—÷, €к показу—‘ практика, патентна —÷нформац—÷€ в науково-техн—÷чних джерелах висв—÷тлю—‘тьс€ всього на 5...30 %.

ѕатентна —÷нформац—÷€ сконцентрована в таких джерелах: вже згаданих галузевих реферативних журналах; Ѕюлетн€х: ƒержавного департаменту —÷нтелектуально—„ "асност—÷ ”кра—„ни - "ѕромислова "асн—÷сть" та —÷ншомовних виданн€х, наприклад рос—÷йських "»зобретени€ за рубежом", що видаютьс€ з р—÷зних галузей, - "ќткрыти€, изобретени€ и товарные знаки"(з 1992 р. там пода—‘тьс€ —÷нформац—÷€ про винаходи, що запатентован—÷ в –ос—÷—„) [33]; ‘ондах повних опис—÷в авторських св—÷доцтв та патент—÷в на винаходи —÷ корисн—÷ модел—÷.

«да—‘тьс€ —÷ з цим роз—÷брались. јле спочатку тр—÷шки —÷стор—÷—„ [15]. ќдна з пров—÷дних аерокосм—÷чних ф—÷рм вир—÷шила запатентувати в —÷нш—÷й кра—„н—÷ спос—÷б герметизац—÷—„ ракет. —п—÷вроб—÷тники ф—÷рми ще раз перешерстили ус—÷ патенти на цю тему. „исто! ‘—÷рма п—÷дготувала документи, внесла мито та в—÷дправила за€вку. ѕрийшла в—÷дмова.  оли роз—÷брались -це вже в—÷домо. Ќакинулись на фах—÷вц—÷в, що робили пошук. „исто - напол€гають т—÷. јдже патент був захований в клас—÷ "“руни". ѕередбачити цього н—÷хто не м—÷г.

‘—÷рма пережила значн—÷ ф—÷нансов—÷ витрати. —п—÷вроб—÷тники, €к кажуть, намотали на вуса ще один неординарний метод маскуванн€.

1 от знову, ц€ ж ф—÷рма у т—÷й же кра—„н—÷ готу—‘тьс€ запатентувати фал, за €кий трима—‘тьс€ космонавт при перебуванн—÷ в космос—÷. ѕо фалу —÷де переговорний кабель, що з'—‘дну—‘ космонавта з кораблем. –одзинкою винаходу було р—÷шенн€, €ке дозвол€ло фалу входити в корпус не порушуючи герметичн—÷сть ракети. ≈ксперти понесли п—÷дготовлен—÷ документи шефу.

- "“руни" дивились? - жартома запитав кер—÷вник. ”с—÷ посм—÷хнулись. - ѕодив—÷тьс€! —тали перегл€дати цей клас —÷ знаход€ть патент на герметичну труну з телефоном всередин—÷. « точн—÷с—÷нько так—÷м пристро—‘м, €кий хот—÷ла патентувати ф—÷рма.

Ќаведений випадок досить р—÷дкий. Ќечесних патент—÷в обмаль —÷ рано чи п—÷зно вони вилучаютьс€ з св—÷тового фонду.

ѕот—÷к нових патент—÷в на винаходи —÷ корисн—÷ модел—÷ групу—‘тьс€ за певними ознаками.  ожна новинка ос—÷да—‘ у спец—÷ально в—÷дведен—÷й дл€ не—„ ком—÷рчин—÷. ÷ю систему, що навела пор€док в патентному мор—÷ назвали ћѕ  - м—÷жнародна патентна класиф—÷кац—÷€ [28].

ќсновн—÷ галуз—÷ техн—÷чно—„ д—÷€льност—÷, що ув—÷йшли до ћѕ , под—÷лен—÷ на 8 розд—÷л—÷в:

Ћ - «адоволенн€ житт—‘вих потреб людини;

¬ - –—÷зн—÷ технолог—÷чн—÷ процеси;

- ’—÷м—÷€ та металург—÷€;

D - “екстиль та пап—÷р;

- Ѕуд—÷вництво;

F - ѕрикладна механ—÷ка, осв—÷тленн€ та опаленн€, двигуни та насоси, збро€ —÷  бо—‘припаси;

G - “ехн—÷чна ф—÷зика;

Ќ - ≈лектрика.

 ожен розд—÷л може вм—÷щувати 99 клас—÷в, що, у свою чергу под—÷л€ютьс€ на п—÷дкласи, €к—÷ позначаютьс€ великими латинськими л—÷терами.

ѕ—÷дкласи розд—÷л€ютьс€ на групи, що позначаютьс€, €к правило, непарними цифрами. √рупи д—÷л€тьс€ на п—÷дгрупи —÷ позначаютьс€ парними цифрами. —пробу—‘мо роз—÷братис€. –∆ у цьому нам допоможе чудова книга. Ѕагатотомний вказ—÷вник ћѕ . ƒо реч—÷, з 1 с—÷чн€ 2000 р. д—÷—‘ сьома редакц—÷€ ћѕ , що в—÷др—÷зн€—‘тьс€ в—÷д шосто—„ редакц—÷—„ б—÷льшою к—÷льк—÷стю груп та п—÷дгруп. ѕопередн€ шоста редакц—÷€ д—÷€ла з 1995 р.

–озгл€немо викладене на конкретних прикладах. ѕрипустимо, ћѕ  A43D 111 /00. –озшифру—‘мо його: ј - розд—÷л, €к ¬ам вже в—÷домо, задоволенн€ житт—‘вих потреб людини, 43- клас (ј43 - взутт—‘ве виробництво), D - п—÷дклас (A43D - способи та пристро—„ дл€ виготовленн€ взутт€), 111- група —÷ 00 - п—÷дгрупа (111/00 - автоматичн—÷ пристро—„). ¬ ц—÷лому п—÷д згаданим кодом ћѕ  об'—‘днуютьс€ вс—÷ автоматизован—÷ пристро—„ взутт—‘вого виробництва. јбо ћѕ  ¬65Ќ —÷/00 об'—‘дну—‘ вс—÷ пристро—„ та способи дл€ ор—÷—‘нтованого розм—÷щенн€ тонких, плоских ще й гнучких деталей в касетах.

“аким чином, скориставшись ћѕ  можна розшукати потр—÷бну —÷нформац—÷ю про будь-€к—÷ винаходи, що в—÷днос€тьс€ до певно—„ тематики. ќднак сл—÷д зазначити, що системою ћѕ  користуютьс€ далеко не вс—÷ кра—„ни. ƒе€к—÷ мають свою "асну нац—÷ональну систему патентно—„ класиф—÷кац—÷—„ (Ќѕ ), €к, наприклад,  анада, ¬елика Ѕритан—÷€ або —Ўј.

“акий вид пошуку, пов'€заний з певним тематичним направленн€м носить в—÷дпов—÷дну назву-тематичний.

–ƒ ще один шл€х пошуку. …ого використовують, коли ¬ам в—÷домо номер охоронного документа —÷ кра—„на патентуванн€. “ак—÷й вид пошуку -нумерац—÷йний. ѕотр—÷бну —÷нформац—÷ю розшукують за допомогою нумерац—÷йних вказ—÷вник—÷в, де номери охоронних документ—÷в розташовуютьс€ у пор€дку —„х зростанн€. «в—÷дси ми знайдемо клас ћѕ  (Ќѕ ) —÷ знову зможемо продовжити тематичний пошук.

–∆сну—‘ ще, так званий, —÷менний або ф—÷рмовий пошук.  оли шукають документи, що належать конкретн—÷й особ—÷ або ф—÷рм—÷. ” б—÷льшост—÷ випадк—÷в цей вид пошуку зустр—÷ча—‘тьс€ €к один з етап—÷в тематичного пошуку.

1 нарешт—÷, пошук патент—÷в-аналог—÷в. ÷ей вид пошуку ма—‘ на мет—÷ ви€вленн€  серед охоронних документ—÷в  р—÷зних кра—„н  патент—÷в,  що отримано на один —÷ той самий винах—÷д. ÷е пов'€зано, €к правило, з експортно-—÷мпортними операц—÷€ми.

ѕатентний пошук прийн€то розпочинати з конкретизац—÷—„ задач—÷ [3]. ” залежност—÷ в—÷д характеру завданн€ визначають вид пошуку, перел—÷к кра—„н, його ретроспективу (глибину) та список документ—÷в (авторськ—÷ св—÷доцтва чи патенти). Ѕезпосередньо пошук потр—÷бно—„ —÷нформац—÷—„ провадитьс€ на основ—÷ попереднього визначенн€ ћ–∆∆ або за номером. ƒл€ пошуку патентно—„ —÷нформац—÷—„, у б—÷льшост—÷ випадк—÷в обираютьс€ —÷ндустр—÷ально розвинен—÷ кра—„ни св—÷ту так—÷ €к япон—÷€, ‘–Ќ, —Ўј, ¬елика Ѕритан—÷€, ‘ранц—÷€, у нас ще й колишн—÷й —оюз.  р—÷м того, пошук ведуть також по т—÷й кра—„н—÷, де ц€ галузь техн—÷ки розвинена найб—÷льше.

–етроспектива пошуку залежить в—÷д його мети. “ак, на стад—÷—„ плануванн€ розробки доц—÷льно вивчити описи винаход—÷в за останн—÷ 7... 10 рок—÷в, при проведенн—÷ патентних досл—÷джень перед початком розробки конкретно—„ теми - 10... 15 рок—÷в, при досл—÷дженн—÷ патентоспроможност—÷ техн—÷чних р—÷шень, а також при подач—÷ за€вки на винах—÷д -50 рок—÷в. ” випадку перев—÷рки техн—÷чного р—÷шенн€ на патентну чистоту -за строк д—÷—„ патенту на винах—÷д, що, €к правило склада—‘ 20 рок—÷в у б—÷льшост—÷ кра—„н—÷ св—÷ту. ƒл€ корисно—„ модел—÷, €к пам'€та—‘те, житт—‘вий цикл вим—÷рю—‘тьс€ 10 роками. —л—÷д вважати, що не у вс—÷х кра—„нах —‘ такий вид охорони техн—÷чного р—÷шенн€, €к корисна модель.


3.2.5. ≈кспертиза за€вки

≈кспертиза за€вки на винах—÷д проводитьс€ ”становою в—÷дпов—÷дно до «акону —÷ встановлених на його основ—÷ правил.

¬ ”кра—„н—÷ установлена система так звано—„ "в—÷дстрочено—„" експертизи розгл€ду за€вок на видачу патент—÷в на винаходи [«ќ]. —уть ц—÷—‘—„ системи пол€га—‘ в тому, що д—÷ловодство за за€вкою склада—‘тьс€ з двох етап—÷в:

  • експертизи за формальними ознаками, що зак—÷нчу—‘тьс€ публ—÷кац—÷—‘ю в—÷домостей про за€вки на винаходи, €к—÷ прийн€т—÷ до розгл€ду, в оф—÷ц—÷йному бюлетен—÷ ”станови "ѕромислова "асн—÷сть";
  • експертизи за€вленого винаходу по сут—÷.

≈кспертизу за€вки на винах—÷д за формальними ознаками ще називають попередньою [2, 16]. ¬она проводитьс€ без спец—÷ального клопотанн€ за€вника прот€гом двох м—÷с€ц—÷в в—÷д дати поданн€ за€вки до ”станови.

” ход—÷ проведенн€ тако—„ експертизи перев—÷р€—‘тьс€ на€вн—÷сть необх—÷дних документ—÷в та дотриманн€ встановлених вимог до —„х оформленн€. –озгл€да—‘тьс€ питанн€ щодо в—÷дпов—÷дност—÷ за€вленого об'—‘кта умовам наданн€ правово—„ охорони.

Ќа етап—÷ експертизи за формальними ознаками за€вка на винах—÷д (KM) може бути в—÷дхилена за таких причин:

  • винах—÷д ( ћ) не в—÷дпов—÷да—‘ умовам наданн€ правово—„ охорони;
  • за€вник винаходу (KM) вчасно не подав в—÷дпов—÷дь на запит експертизи (зг—÷дно «акону цей строк склада—‘ два м—÷с€ц—÷ в—÷д дати одержанн€ за€вником пов—÷домленн€ ”станови);
  • матер—÷али, над—÷слан—÷ за€вником винаходу ( ћ) у в—÷дпов—÷дь на запит ”станови, не м—÷ст€ть необх—÷дних виправлень та уточнень;
  • додатков—÷ або виправлен—÷ матер—÷али, а також мотивоване клопотанн€ про продовженн€ строку в—÷дпов—÷д—÷, над—÷йшли п—÷зн—÷ше двох м—÷с€ц—÷в в—÷д дати одержанн€ за€вником винаходу (KM) пов—÷домленн€ ”станови;
  • прийн€то р—÷шенн€ про можлив—÷сть проведенн€ експертизи по сут—÷ дл€ винаходу, а клопотанн€ щодо —„—„ проведенн€ не подано прот€гом трьох рок—÷в в—÷д дати поданн€ за€вки.

якщо за€вка на винах—÷д (KM) пройшла експертизу за формальними ознаками, за€внику надсила—‘тьс€ пов—÷домленн€.

якщо ”станова прийма—‘ р—÷шенн€ щодо в—÷дхиленн€ за€вки на винах—÷д ( ћ), то пов—÷домленн€ про це надсила—‘тьс€ за€внику.

якщо за€вка на винах—÷д пройшла експертизу за формальними ознаками, за€внику надсила—‘тьс€ пов—÷домленн€ про можлив—÷сть проведенн€ експертизи за€вки на винах—÷д по сут—÷.

” будь-€кий час до дати одержанн€ р—÷шенн€ про видачу патенту за€вник ма—‘ право в—÷дкликати за€вку на винах—÷д (KM).

«а клопотанн€м за€вника або будь-€ко—„ —÷ншо—„ зац—÷кавлено—„ особи проводитьс€ експертиза за€вки на винах—÷д по сут—÷. «а€вник може подати таке клопотанн€ прот€гом трьох рок—÷в в—÷д дати поданн€ за€вки до ”станови. Ѕудь-€ка зац—÷кавлена особа може подати клопотанн€ про проведенн€ експертизи по сут—÷ п—÷сл€ публ—÷кац—÷—„ в—÷домостей про за€вку, €ка прийн€та до розгл€ду, в оф—÷ц—÷йному бюлетен—÷, але не п—÷зн—÷ше трьох рок—÷в в—÷д дати —„—„ поданн€. ƒо клопотанн€ дода—‘тьс€ документ про сплату збору за проведенн€ експертизи по сут—÷ [2].

≈кспертиза за€вки на винах—÷д по сут—÷ включа—‘ так—÷ етапи:

  • перев—÷рка формули винаходу;
  • перев—÷рка винаходу на в—÷дпов—÷дн—÷сть умовам патентоспроможност—÷.

”станова може вимагати в—÷д за€вника додатков—÷ матер—÷али, без €ких проведенн€ експертизи по сут—÷ неможливе, —÷ за цих обставин за€вник повинен подати —„х прот€гом двох м—÷с€ц—÷в в—÷д дати одержанн€ в—÷дпов—÷дного запиту.

якщо експертиза визна—‘, що додатков—÷ матер—÷али виход€ть за меж—÷ розкрито—„ у подан—÷й за€вц—÷ сут—÷ винаходу, вони не враховуютьс€.

якщо за результатами експертизи буде встановлено, що за€влений винах—÷д в—÷дпов—÷да—‘ умовам патентоспроможност—÷, ”станова виносить р—÷шенн€ про видачу патенту, котре надсила—‘тьс€ за€внику. ” —÷ншому випадку ”станова виносить р—÷шенн€ про в—÷дмову у видач—÷ патенту —÷ за€внику надсила—‘тьс€ р—÷шенн€ про в—÷дхиленн€ за€вки.

Ќа п—÷дстав—÷ р—÷шенн€ про видачу патенту на винах—÷д та за на€вност—÷ документа про сплату збору ”станова публ—÷ку—‘ в оф—÷ц—÷йному бюлетен—÷ в—÷домост—÷ про видачу патенту [14].


3.2.6. –∆ноземне патентуванн€ винаход—÷в та корисних моделей

¬ умовах входженн€ ”кра—„ни до св—÷тового економ—÷чного простору —÷нтенсивно зм—÷ню—‘тьс€ характер в—÷дносин, пов'€заних з —÷нтелектуальною "асн—÷стю. «окрема, €кщо ран—÷ше у нас права на результати —÷нтелектуально—„ д—÷€льност—÷ член—÷в сусп—÷льства мала держава з ус—÷ма насл—÷дками, що з цього вит—÷ка—‘, то тепер в ”кра—„н—÷ —„х "асником став справжн—÷й автор, €кий —÷ ма—‘ оп—÷куватись щодо правово—„ охорони —÷ використанн€ свого дит€ на ринку.

—в—÷това практика охорони прав об'—‘кт—÷в —÷нтелектуально—„, зокрема, промислово—„ "асност—÷, збудована на приватному —÷нтерес—÷ всел€—‘ над—÷ю на —„х рац—÷ональне використанн€. “ерм—÷н "патент" сьогодн—÷ асоц—÷ю—‘тьс€ з виключними правами на об'—‘кт промислово—„ "асност—÷, €кий д—÷—‘ в межах певно—„ кра—„ни [23]. ” виробнич—÷й сфер—÷ - виключне право на виробництво запатентованого об'—‘кта, а дл€ торг—÷вл—÷, на введенн€ його у комерц—÷йний оборот. “обто узагальнюючи, основну мету правово—„ охорони винаход—÷в та KM можна сформулювати €к захист в—÷д несанкц—÷онованого доступу до матер—÷ально—„ вигоди в—÷д —„х використанн€. јле ми вже згадували, що патент ма—‘ ч—÷тко визначен—÷ нац—÷ональн—÷ границ—÷ —÷ на територ—÷—„ —÷нших держав не захища—‘ свого "асника. “а торг—÷вл€, €к знають ус—÷, не в—÷да—‘ обмежень —÷ кордон—÷в. “ому —÷ був введений св—÷товий —÷нститут патентуванн€ винаход—÷в та  ћ у —÷нших кра—„нах, щоб була можлив—÷сть захищати —÷нтереси —„х "асник—÷в в усьому св—÷т—÷.

ѕроцедура патентуванн€ винаход—÷в та  ћ у —÷нших державах проводитьс€ —„х "асниками з певною метою [18]. ѕо-перше, захистити сво—„ —÷нтереси при експортуванн—÷ продукц—÷—„. ѕо-друге, захистити —„х на чужих територ—÷€х €к об'—‘кт "асних науково-техн—÷чних дос€гнень. ѕо-трет—‘, дл€ захопленн€ нових —÷ розширенн€ —÷снуючих ринк—÷в збуту сво—‘—„ продукц—÷—„. –∆, нарешт—÷, дл€ всеб—÷чного спри€нн€ м—÷жнародному сп—÷вроб—÷тництву у науково-техн—÷чн—÷й, промислов—÷й, комерц—÷йн—÷й сферах тощо. ќстанн—‘ стосу—‘тьс€ сп—÷льних п—÷дпри—‘мств, м—÷жнародного науково-техн—÷чного сп—÷вроб—÷тництва тощо.

ѕатентуванню об'—‘кт—÷в переду—‘ кроп—÷тка —÷ ц—÷леспр€мована робота по глибокому вивченню ринку товару, вибору кра—„н патентуванн€, прогнозуванню можливих майбутн—÷х збитк—÷в та прибутк—÷в, джерел ф—÷нансуванн€, потр—÷бних дл€ проведенн€ патентуванн€, рекламних компан—÷й тощо.

ќсобливо—„ актуальност—÷ сьогодн—÷ набирають питанн€ охорони —÷нтелектуально—„ "асност—÷, створено—„ п—÷д час м—÷жнародного науково-техн—÷чного сп—÷вроб—÷тництва та роботи сп—÷льних п—÷дпри—‘мств. ѕравовою основою дл€ такого регулюванн€ мають бути конкретн—÷ договори, розроблен—÷ з врахуванн€м п—÷дписаних ”кра—„ною м—÷жнародних угод щодо науково-техн—÷чного сп—÷вроб—÷тництва. ќднак основна стратег—÷€ одержанн€ охорони ма—‘ базуватис€ на трьох китах:

  • функц—÷ональному - видом правово—„ охорони на певний об'—‘кт (винах—÷д,  ћ, "ноу-хау" тощо), строки та систему патентуванн€, €ку доц—÷льно використовувати;
  • географ—÷чному - вибором кра—„н, де доц—÷льно д—÷стати правову охорону об'—‘кту;
  • ф—÷нансовому - пошуку кошт—÷в дл€ проведенн€ заход—÷в з патентуванн€ (сплата мита, п—÷дтриманн€ чинност—÷ патенту тощо).

¬иб—÷р виду правово—„ охорони у свою чергу залежить в—÷д:

  • об'—‘кта правово—„ охорони;
  • особливостей нац—÷онального законодавства кра—„н патентуванн€.

—л—÷д зважати, що не у вс—÷х державах KM п—÷дл€гають правов—÷й охорон—÷ [16]. ќднак все ж —÷сну—‘ велика к—÷льк—÷сть кра—„н, де вони охорон€ютьс€ (јвстр—÷€, Ѕолгар—÷€, Ѕразил—÷€, ¬енесуела, ¬'—‘тнам, –∆спан—÷€, –∆тал—÷€,  итай,  оре€, Ќ—÷меччина, ќб'—‘днан—÷ јрабськ—÷ ≈м—÷рати, ѕеру, ѕольща, ѕортугал—÷€, —омал—÷, “айвань, ”ругвай, ”горщина, ‘—÷л—÷пп—÷ни, ‘—÷нл€нд—÷€, „ех—÷€, „ил—÷, ёгослав—÷€, япон—÷€, а також пострад€нськ—÷ держави, окр—÷м √руз—÷—„).

“акож при патентуванн—÷ об'—‘кт—÷в сл—÷д враховувати, що вибравши €к об'—‘кт KM, за€вник, €к правило, витратить менше кошт—÷в —÷ часу.  р—÷м того, до питанн€ захисту "асних —÷нтерес—÷в можна п—÷дходити комплексно. ÷е особливо важливо при експортних поставках —÷ продаж—÷ л—÷ценз—÷—„. ” таких випадках, €к правило, стараютьс€ максимально захистити "асний продукт. “ому, окр—÷м самого об'—‘кта, ре—‘струють, наприклад, ще й товарний знак, дизайн виробу захищають патентом на промисловий зразок тощо.

ўодо системи патентуванн€, то тут за€вник "асне ма—‘ сам —„—„ обирати. як правило, ц—÷ роботи виконуютьс€ за допомогою патентних пов—÷рених, акредитованих у держав—÷ патентуванн€. якщо потр—÷бно запатентувати винах—÷д або KM лише у дек—÷лькох державах, то доц—÷льно подати за€вки до патентних в—÷домств у кожн—÷й з цих держав. ÷ей шл€х не найкращий, бо пов'€заний —÷з значними збитками в коштах —÷ час—÷. јдже сл—÷д оплачувати послуги патентних пов—÷рених у кожн—÷й з цих кра—„н. ќднак кр—÷м традиц—÷йно—„ схеми, —÷снують —÷ —÷нш—÷ процедури [23]. Ќаприклад, за€вки можна подати зг—÷дно з:

  • ƒоговором про патентну кооперац—÷ю (–—“);
  • вимогами –ƒвропейсько—„ патентно—„ конвенц—÷—„ (–ƒѕ ).

«г—÷дно з першим вар—÷антом - подачею за€вки у в—÷дпов—÷дност—÷ до ƒоговору –—“, передбача—‘тьс€ на€вн—÷сть двох фаз: м—÷жнародно—„ та нац—÷онально—„.

ћ—÷жнародна фаза включа—‘: поданн€ м—÷жнародно—„ за€вки, проведени€ пошуку та м—÷жнародну публ—÷кац—÷ю.  р—÷м того, за бажанн€м за€вника може додатково проводитись попередн€ м—÷жнародна експертиза за€вки. Ќац—÷ональна фаза - це процедура розгл€ду м—÷жнародних за€вок нац—÷ональними патентними установами кра—„н, де проводитьс€ патентуванн€.

ƒо недол—÷к—÷в ц—÷—‘—„ системи сл—÷д в—÷днести в—÷дносно високу варт—÷сть послуг. ј також неможлив—÷сть зм—÷нити середньоскладений список кра—„н патентуванн€ в процес—÷ роботи над проектом, що на практиц—÷ трапл€—‘тьс€ досить часто. “ому нею доц—÷льно користуватис€ лише при необх—÷дност—÷ патентуванн€ об'—‘кта не менше н—÷ж у чотирьох-п'€ти кра—„нах. ÷е дозвол€—‘, €к показу—‘ досв—÷д пров—÷дних ф—÷рм св—÷ту, знизити витрати пор—÷вн€но з традиц—÷йною схемою патентуванн€.

ѕатентуванн€ за процедурою –ƒѕ  дозвол€—‘ отримати патент, €кий буде чинним на територ—÷€х кра—„н, вказаних у за€в—÷. ѕроцедура патентуванн€ за ц—÷—‘ю схемою не з дешевих —÷ може пор—÷внюватись х—÷ба що з варт—÷стю 4...5 окремих охоронних документ—÷в. ќднак вона ма—‘ —÷ сво—„ переваги. «г—÷дно до вимог –ƒѕ , пода—‘тьс€ лише одна за€вка, одн—÷—‘ю мовою, —÷ через одного патентного пов—÷реного, а патентна грамота одночасно захища—‘ об'—‘кт у дек—÷лькох кра—„нах-учасниц€х –ƒѕ .

 р—÷м згаданих, процедура патентуванн€ може також проводитись за системами, що передбачаютьс€ —÷ншими рег—÷ональними угодами, наприклад, –ƒвраз—÷йською патентною конвенц—÷—‘ю, јфриканською орган—÷зац—÷—‘ю —÷нтелектуально—„ "асност—÷ тощо.

ќтже сл—÷д зважати, що процедура патентуванн€ об'—‘кт—÷в промислово—„ "асност—÷ в —÷ноземних державах —‘ досить складною —÷ вимага—‘ значних кошт—÷в. “ому р—÷шенн€ про його проведенн€ сл—÷д приймати лише на п—÷дстав—÷ проведенн€   глибокого —÷ всеб—÷чного анал—÷зу ринку, "асних можливостей —÷ звичайно серйозних п—÷дстав. —еред останн—÷х вир—÷шальним може бути гарант—÷€ експортних поставок продукц—÷—„ або продаж л—÷ценз—÷—„.


 онтрольн—÷ питанн€

  1. „ому потр—÷бно захищати права винах—÷дник—÷в?
  2. ўо таке винах—÷д —÷ чим в—÷н в—÷др—÷зн€—‘тьс€ в—÷д корисно—„ модел—÷ KM?
  3. ѕри €ких умовах винаходу (KM) нада—‘тьс€ правова охорона?
  4. як—÷ умови патентоспроможност—÷ винаходу?
  5. як ¬и розум—÷—‘те ознаку "новизна" винаходу (KM)?
  6. ўо в—÷дноситьс€ до об'—‘кт—÷в винаходу?
  7. ўо таке промислова придатн—÷сть?
  8. як—÷ об'—‘кти не визнаютьс€ винаходами?
  9. ўо таке пр—÷оритет винаходу —÷ €к в—÷н встановлю—‘тьс€?
  10. ’то ма—‘ право на одержанн€ патенту на винах—÷д або KM?
  11. ’то визна—‘тьс€ автором винаходу (KM)?
  12. яка процедура подач—÷ за€вки на винах—÷д (KM)?
  13. « чого склада—‘тьс€ за€вка на видачу патенту на винах—÷д (KM)?
  14. ƒе шукати —÷нформац—÷ю про техн—÷чн—÷ новинки?
  15. ўотакећ ¬?
  16. —к—÷льки основних розд—÷л—÷в включа—‘ в себе ћ ¬ та €к вони позначаютьс€?
  17. яка орган—÷зац—÷€ проводить експертизу за€вок на винах—÷д (KM)?
  1. як—÷ види експертизи бувають?
  2. « €кою метою винаходи та KM патентуютьс€ закордоном?
  3. як обрати правильну стратег—÷ю заруб—÷жного патентуванн€?
  4. як—÷ види м—÷жнародних за€вок ¬ам в—÷дом—÷, зупин—÷тьс€ на —„х особливост€х.

3.3. ѕ–ј¬ќ¬ј ќ’ќ–ќЌј ѕ–ќћ»—Ћќ¬»’ «–ј« –∆¬


ѕравова охорона промислових зразк—÷в т—÷сно пов'€зана з —÷ндустр—÷ал—÷зац—÷—‘ю промисловост—÷ та виникненн€м технолог—÷й масового виробництва. ¬же у к—÷нц—÷ XVII стол—÷тт€ у пров—÷дних —‘вропейських державах майже одночасно з'€вилис€ закони, що надавали правову охорону виробам текстильно—„ промисловост—÷ та —„х художньому оформленню. ѕоступово правовий захист естетичного оформленн€ промислово—„ продукц—÷—„ розповсюдивс€ —÷ на —÷нш—÷ —„—„ види. —ьогодн—÷ п—÷д промисловим зразком розум—÷ють результат творчо—„ д—÷€льност—÷ людини в галуз—÷ художнього конструюванн€, а саме у т—÷й —„—„ частин—÷, €ка в—÷зуально про€вл€—‘тьс€ у зовн—÷шньому вигл€д—÷ виробу —÷ характеризу—‘ його декоративне та естетичне вир—÷шенн€, що в м—÷жнародн—÷й практиц—÷ назива—‘тьс€ англ—÷йським словом "дизайн"[9].

√оловна ц—÷нн—÷сть дизайнерських р—÷шень вироб—÷в масового виробництва у тому, що вони пол—÷пшують продаж останн—÷х. «агальнов—÷домо, що ринок характеризу—‘тьс€ гострою конкуренц—÷—‘ю м—÷ж виробниками аналог—÷чних товар—÷в, —÷ не останню роль у цьому в—÷д—÷гра—‘ —„х зовн—÷шн—÷й вигл€д. “ож дуже часто саме дизайнерськ—÷ р—÷шенн€ вироб—÷в —‘ вир—÷шальним фактором у боротьб—÷ за покупц€. ѕеревага, €ку в—÷дда—‘ виробник тому чи —÷ншому малюнку або кольору тканини, т—÷й або —÷нш—÷й форм—÷ посуду тощо, обумовлена прагненн€м задовольнити вибаглив—÷ —÷ р—÷зноман—÷тн—÷ смаки покупц—÷в.

ѕромисловий зразок —‘ одним —÷з об'—‘кт—÷в промислово—„ "асност—÷, €кому в ”кра—„н—÷ зг—÷дно «акону ”кра—„ни "ѕро охорону прав на промислов—÷ зразки" в—÷д 15.12. 1993 р. є 3688-’–∆–∆, —÷з зм—÷нами —÷ доповненн€ми, внесеними «аконами ”кра—„ни в—÷д 21.12. 2000 р. є 2188-Ў та в—÷д 10.01. 2002 р. є 2921-Ў нада—‘тьс€ правова охорона.

¬—÷дносини, що виникають у зв'€зку з набутт€м —÷ зд—÷йсненн€м права "асност—÷ на промисловий зразок в ”кра—„н—÷, регулюютьс€ цим «аконом, а також м—÷жнародними договорами, учасницею €ких —‘ ”кра—„на. “ак, на сьогодн—÷ ”кра—„ною п—÷дписано ѕаризьку конвенц—÷ю про охорону промислово—„ "асност—÷, √аазьку угоду про м—÷жнародне депонуванн€ промислових зразк—÷в та —÷нш—÷ документи.

ѕраво на промисловий зразок охорон€—‘тьс€ державою —÷ засв—÷дчу—‘тьс€ патентом.

ѕатент вида—‘тьс€ п—÷д в—÷дпов—÷дальн—÷сть його "асника без гарант—÷—„ його чинност—÷.

—трок д—÷—„ патенту на промисловий зразок становить 10 рок—÷в в—÷д дати поданн€ за€вки до ”крпатенту (ƒержавне п—÷дпри—‘мство "”кра—„нський —÷нститут промислово—„ "асност—÷" ћ—÷н—÷стерства осв—÷ти —÷ науки ”кра—„ни, дал—÷ - ”станова). ¬—÷н може бути продовжений ”становою, за поданн€м клопотанн€ "асника, але не б—÷льш н—÷ж на 5 рок—÷в.

ѕрава, що випливають з патенту на промисловий зразок, д—÷ють в—÷д дати публ—÷кац—÷—„ в—÷домостей в оф—÷ц—÷йному бюлетен—÷ ”станови "ѕромислова "асн—÷сть" про його видачу [24].

ѕатент ”кра—„ни на промисловий зразок д—÷—‘ т—÷льки на територ—÷—„ ”кра—„ни.


3.3.1. ”мови наданн€ правово—„ охорони промисловому зразку

ѕравова охорона в ”кра—„н—÷ нада—‘тьс€ промисловому зразку, €кий не суперечить сусп—÷льним —÷нтересам, принципам гуманност—÷ —÷ морал—÷ та в—÷дпов—÷да—‘ умовам патентоспроможност—÷.

ќб'—‘ктом промислового зразка, €кому нада—‘тьс€ правова охорона, може бути форма, малюнок чи розфарбуванн€ або по—‘днанн€ кольор—÷в, €к—÷ визначають зовн—÷шн—÷й вигл€д промислового виробу —÷ призначен—÷ дл€ задоволенн€ його естетичних та ергоном—÷чних потреб.

÷е дозвол€—‘ трактувати об'—‘кт правово—„ охорони промислового зразка не у вигл€д—÷ будови виробу або продукту, а €к зображенн€, €ке застосову—‘тьс€ або в—÷дтворю—‘тьс€ в таких виробах або продуктах.

ѕромисловий зразок —‘ орнаментальним (декоративним) аспектом виробу, €кий дикту—‘тьс€ виключно його призначенн€м [9].

ѕромислов—÷ зразки можуть бути об'—‘мними (модел—÷), площинними (малюнки) або комб—÷нованими.

  • ќб'—‘мн—÷ промислов—÷ зразки €вл€ють собою композиц—÷ю, в основ—÷ €ко—„ покладена розвинута об'—‘мно-просторова структура (наприклад, зовн—÷шн—÷й вигл€д мебл—÷в, с—÷льськогосподарсько—„ машини, люстри тощо).
  • ѕлощинн—÷ промислов—÷ зразки €вл€ють собою композиц—÷ю, в основ—÷ €ко—„ покладено двом—÷рне л—÷н—÷йно-граф—÷чне сп—÷вв—÷дношенн€ елемент—÷в, €ке не може бути сприйн€то в—÷зуально €к об'—‘мне (конф—÷гурац—÷€, орнамент), наприклад, зовн—÷шн—÷й вигл€д килиму, хустки, тканини тощо.
  •  омб—÷нован—÷ промислов—÷ зразки характеризуютьс€ загальними ознаками, що "астив—÷ об'—‘мним —÷ площинним зразкам (наприклад, зовн—÷шн—÷й вигл€д —÷нформац—÷йного табло, виставочно—„ конструкц—÷—„ (композиц—÷—„), посуду, на €кому зображено малюнок, взутт€, буд—÷вельно—„ оздоблювально—„ плити, друкарськ—÷ шрифти тощо).

Ќе можуть одержати правову охорону в ”кра—„н—÷:

  • об'—‘кти арх—÷тектури, кр—÷м малих арх—÷тектурних форм (телефонних будок, к—÷оск—÷в, палаток), промислов—÷, г—÷дротехн—÷чн—÷ та —÷нш—÷ стац—÷онарн—÷ споруди;
  • друкована продукц—÷€ €к така (зм—÷ст текстово—„ частини друковано—„ продукц—÷—„ не патенту—‘тьс€. ќднак конф—÷гурац—÷€ шрифту може бути об'—‘ктом охорони);
  • об'—‘кти нест—÷йко—„ форми, що в—÷дтворюютьс€ з р—÷дких, газопод—÷бних, сипких або —„м под—÷бних речовин тощо.

“ак—÷ об'—‘кти, в основному, призначен—÷ дл€ використанн€ в фонтанах, атракц—÷онах та —÷нших об'—‘ктах садово-паркових —÷ видовищно-масових споруд. ≈стетичне враженн€ в—÷д використанн€ таких р—÷шень обумовлено г—÷дродинам—÷чними, кольорооптичними, св—÷тлодинам—÷чни-ми —÷ к—÷нематичними ефектами. ¬—÷зуально заф—÷ксувати —÷ адекватно в—÷дтворити новий зовн—÷шн—÷й вид виробу, що виника—‘ в—÷д —„х використанн€, непросто. ≈стетична ц—÷нн—÷сть таких р—÷шень пол€га—‘ саме у —„х ун—÷кальност—÷.

ќбс€г правово—„ охорони, що нада—‘тьс€ патентом, визнача—‘тьс€ сукупн—÷стю сутт—‘вих ознак промислового зразка, зображених на фотограф—÷€х виробу (макета, малюнка). “лумаченн€ ознак повинно провадитись т—÷льки у межах опису промислового зразка. ƒокладн—÷ше про це поговоримо дещо п—÷зн—÷ше. ј зараз наведемо т—÷льки де€к—÷ визначенн€.

  • ћакет - це просторове в—÷дтворенн€ виробу в умовному матер—÷ал—÷, €кий да—‘ найб—÷льш повне у€вленн€ про зовн—÷шн—÷й вигл€д виробу.
  • ћалюнок - це зображенн€ виробу, €ке викону—‘тьс€ за допомогою граф—÷чних засоб—÷в.
  • ‘отограф—÷€ - це документ, €кий м—÷стить основну —÷нформац—÷ю про промисловий зразок —÷ дозвол€—‘ визначити обс€г його правово—„ охорони.

‘отограф—÷€ повинна давати повне, детальне у€вленн€ про зовн—÷шн—÷й вигл€д виробу, €ке да—‘ змогу ви€вити його сутт—‘в—÷ ознаки. ќднак фотограф—÷€ загального вигл€ду може —÷ не в—÷дображати ус—÷ сутт—‘в—÷ ознаки, €кщо нев—÷рно вибран—÷ ракурс, фон чи присутн—÷ бл—÷ки, т—÷н—÷, сторонн—÷ предмети тощо.


3.3.2. ”мови патентоспроможност—÷ промислового зразка

«г—÷дно з законодавством, промисловий зразок буде в—÷дпов—÷дати умовам патентоспроможност—÷, €кщо в—÷н —‘ новим —÷ промислово придатним [9].

” текст—÷ «акону промисловий зразок визна—‘тьс€ новим, €кщо сукупн—÷сть його сутт—‘вих ознак не стала загальнодоступною у св—÷т—÷ до дати поданн€ за€вки до ”станови або, €кщо за€влено пр—÷оритет, до дати —„—„ пр—÷оритету.

—пробу—‘мо розтлумачити ц—÷ заплутан—÷ юридичн—÷ визначенн€. –озгл€немо дл€ прикладу нове авто, що припало ¬ам до душ—÷. ћабуть очевидно, що ус—÷ без виключенн€ транспорт—÷ засоби на наш—÷й планет—÷ можна в—÷днести до об'—‘кт—÷в промислово—„ "асност—÷. ќтож поринемо у в—÷ртуальний св—÷т, де можна робити усе, що заманетьс€. ѕокладемо на операц—÷йний ст—÷л ¬аше улюблене авто, в—÷зьмемо до рук скальпель —÷ перетворимос€ на мить у х—÷рург—÷в. –озр—÷жемо капот —÷ д—÷станемос€ до силового агрегату - двигуна. « погл€ду —÷нтелектуально—„ "асност—÷ в—÷н мабуть буде належати до об'—‘кт—÷в, що захищаютьс€ винаходами —÷ корисними модел€ми, чи не так? “еж можна стверджувати —÷ про ходову частину, —÷ про ус—÷ без вин€тку електричн—÷ агрегати машини тощо. "Ћейбо-чка" з назвою ф—÷рми виробника або модел—÷ автомоб—÷л€, наприклад "BMV" або "Slavuta" буде в—÷дноситис€ до об'—‘кт—÷в, що захищаютьс€ законодавством про товарн—÷ знаки. ј от те, що заграло на пота—‘мних струнах ¬ашо—„ душ—÷ —÷ серц€ - —„—„ зовн—÷шн—÷й вигл€д, форма очей-фар, €к—÷ так прив—÷тно всм—÷халис€ та п—÷дморгували, —÷ буде об'—‘ктом промислового зразка. “обто, образно кажучи, те, що всередин—÷ автомоб—÷л€ - стосу—‘тьс€ винах—÷дництва, а зовн—÷шн—÷й вигл€д, дизайнерськ—÷ р—÷шенн€ - сфера охорони промислових зразк—÷в. ¬—÷дпов—÷дно —÷ сутт—‘в—÷ ознаки також стосуютьс€ художньо-конструкторських р—÷шень виробу. ¬они характеризують його композиц—÷йн—÷ особливост—÷ —÷ впливають на процес формуванн€ зовн—÷шнього вигл€ду виробу. –∆стотн—÷сть ознаки промислового зразка визнача—‘тьс€ —„—„ участю у створенн—÷ зорового образу виробу, що дозвол€—‘ безпомилково вид—÷лити його з р€ду аналог—÷чних.

Ќесутт—‘в—÷ ознаки не впливають на формуванн€ зорового образу об'—‘кта. «вичайно, под—÷л ознак за сутт—‘в—÷стю досить умовний. «алежно в—÷д характеру об'—‘кта, мети дизайнерського р—÷шенн€ тощо одн—÷—‘—„ —÷ то—„ само—„ ознаки можуть вважатис€ сутт—‘вими або н—÷.

як правило, сутт—‘в—÷ ознаки промислового зразка в сукупност—÷ розташовуютьс€ у певн—÷й посл—÷довност—÷ [14]:

  • образне р—÷шенн€ об'—‘кта;
  • склад —÷ к—÷льк—÷сть основних композиц—÷йних елемент—÷в;
  • форма виробу чи (—÷) його частини (об'—‘мна характеристика, обрис, силует);
  • вза—‘мне розм—÷щенн€ елемент—÷в (композиц—÷йне або компонувальне р—÷шенн€);
  • пластичне р—÷шенн€ об'—‘кта або його елемент—÷в;
  • колористичне р—÷шенн€;
  • декоративне р—÷шенн€;
  • матер—÷ал.

ѕо€снити терм—÷н "промислова придатн—÷сть промислового зразка" в принцип—÷ не складно. якщо певний об'—‘кт не можна в—÷дтворити промисловим способом, тобто його не можливо тиражувати за допомогою технолог—÷й масового виробництва, то такий вир—÷б скор—÷ше за все —‘ витвором мистецтва —÷ п—÷дпада—‘ п—÷д охорону, €к об'—‘кт авторського права.

 р—÷м того, у процес—÷ встановленн€ новизни промислового зразка беретьс€ до уваги зм—÷ст ус—÷х за€вок, €к—÷ ран—÷ше над—÷йшли до ”станови.

ѕромисловий зразок, на €кий вимага—‘тьс€ правова охорона, повинен бути новим по в—÷дношенню до —÷нших зразк—÷в, створених в ус—÷х —÷нших частинах св—÷ту, причому без будь-€кого обмеженн€ у час—÷ —÷ метод—÷в розкритт€. як в—÷домо, дл€ цього застосовуютьс€ будь-€к—÷ доступн—÷ в—÷зуальн—÷ або словесн—÷ засоби.

ќднак, що це за правило, €кщо воно не ма—‘ вин€тк—÷в. “ому передбачено вин€ток або спец—÷альний випадок розкритт€ —÷нформац—÷—„, €кий не вплива—‘ на новизну промислового зразка.

ѕо-перше, €кщо таке розкритт€ в—÷дбува—‘тьс€ прот€гом визначеного пер—÷оду часу - шести м—÷с€ц—÷в до дати поданн€ за€вки до ”станови або. €кщо за€влено пр—÷оритет, до дати —„—„ пр—÷оритету.

ѕо-друге, вин€ток стосу—‘тьс€ розкритт€ промислового зразка:

  • власником на оф—÷ц—÷йних або оф—÷ц—÷йно визнаних виставках;
  • власником п—÷д час проведенн€ експеримент—÷в, поданн€ в друкованих виданн€х або у прац€х наукових конференц—÷й;
  • без дозволу "асника шл€хом недобросов—÷сного використанн€, порушенн€ конф—÷денц—÷йност—÷ тощо.

3.3.3. ѕраво на одержанн€ патенту на промисловий зразок

ѕраво на одержанн€ патенту на промисловий зразок мають громад€ни чи юридичн—÷ особи ”кра—„ни або —÷ноземних держав та —„х правонаступники. «окрема, право на одержанн€ патенту на промисловий зразок мають:

  • автор або його правонаступник;
  • роботодавець автора або його правонаступник.

јвтором результату творчо—„ прац—÷ у галуз—÷ художнього конструюванн€, тобто промислового зразка, завжди буде вважатис€ ф—÷зична особа незалежно в—÷д —„—„ в—÷ку. ÷е може бути громад€нин ”кра—„ни, —÷ноземна особа, особа без громад€нства [9].

¬ласником патенту на промисловий зразок можуть бути громад€ни, юридичн—÷ особи ”кра—„ни або —÷ноземних держав та —„х правонаступники. јвтором промислового зразка може бути т—÷льки ф—÷зична особа або особи. ёридична особа може бути т—÷льки "асником патенту на промисловий зразок —÷ н—÷ за €ких умов чи обставин не може визнаватис€ його автором.

ѕраво на одержанн€ патенту ма—‘ €к автор, так —÷ його правонаступники - будь-€к—÷ громад€ни —÷ юридичн—÷ особи, €ким автор передав право на результати творчо—„ прац—÷. “акими правонаступниками можуть бути спадко—‘мц—÷ або —÷нш—÷ особи, до €ких право автор—÷в переходить за договором або за запов—÷том.

јвтору промислового зразки належить право авторства, котре —‘ нев—÷дчужуваним особистим правом —÷ охорон€—‘тьс€ безстроково.

¬—÷дносини м—÷ж авторами визначаютьс€ угодою м—÷ж ними.

«упинимос€ ще на де€ких аспектах авторського права стосовно патент—÷в на промисловий зразок, що лишн—÷й раз доводить т—÷сний зв'€зок м—÷ж ними.

ѕри переход—÷ права автора на одержанн€ патенту до —÷нших ос—÷б у вс—÷х випадках за автором залишаютьс€ його особист—÷ немайнов—÷ права. ѕравонаступництво повинно бути засв—÷дчено в—÷дпов—÷дним документом.

ќсобист—÷ немайнов—÷ права - це право авторства, право на —÷м'€ (спец—÷альну назву), право на поданн€ за€вки на одержанн€ патенту на промисловий зразок.

јвтор—÷в, €к—÷ створили промисловий зразок сп—÷льною творчою працею, називають сп—÷вавторами. —п—÷вавтори мають р—÷вн—÷ права на одержанн€ патенту, €кщо —÷нше не передбачено угодою м—÷ж ними. —п—÷вавторство ма—‘ м—÷iе лише тод—÷, коли воно набува—‘ творчого характеру. Ќаданн€ техн—÷чно—„ допомоги автору —÷ншими особами не —‘ сп—÷вавторством (наприклад, консультац—÷—„, зд—÷йсненн€ розрахунк—÷в, виготовленн€ моделей, кресл€рськ—÷ роботи тощо).

—клад автор—÷в може бути зм—÷нений ”становою за сп—÷льним клопотанн€м ос—÷б, зазначених у за€вц—÷ €к автори, та особою (особами), €ку (€ких) пропону—‘тьс€ включити або вилучити —÷з числа автор—÷в.

¬—÷дносини м—÷ж авторами визначаютьс€ угодою м—÷ж ними [14].

ѕри переход—÷ майнового права автора на одержанн€ патенту до —÷нших ос—÷б в ус—÷х випадках за автором залишаютьс€ його особист—÷ немайнов—÷ права. ѕравонаступництво повинно бути засв—÷дчено в—÷дпов—÷дним документом.

ѕраво на одержанн€ патенту ма—‘ роботодавець або його правонаступник, €кщо промисловий зразок створено у зв'€зку з виконанн€м службових обов'€зк—÷в або конкретного завданн€, €ке одержано роб—÷тником в—÷д роботодавц€.

ƒо обов'€зк—÷в автора промислового зразка входить —÷нформуванн€ свого роботодавц€ у вигл€д—÷ письмового пов—÷домленн€ про дос€гнутий ним результат творчо—„ прац—÷ з описом, що розкрива—‘ суть промислового зразка наст—÷льки €сно —÷ повно, що робить можливим його використанн€.

–оботодавець зобов'€заний укласти письмовий догов—÷р з автором промислового зразка про винагороду —÷ за його умовами видати йому винагороду в—÷дпов—÷дно до економ—÷чно—„ ц—÷нност—÷ об'—‘кта промислового зразка та —÷ншо—„ вигоди, одержано—„ роботодавцем в—÷д промислового зразка.

—пори м—÷ж автором та його роботодавцем щодо умов одержанн€ винагороди та —„—„ розм—÷ру розв'€зуютьс€ у судовому пор€дку.

ѕраво на одержанн€ патенту переходить до автора, €кщо прот€гом чотирьох м—÷с€ц—÷в в—÷д дати одержанн€ пов—÷домленн€ про створений ним промисловий зразок роботодавець не подасть за€вки до ”станови.

ѕраво на одержанн€ патенту на промисловий зразок, створений розд—÷льною працею, належить за€внику, за€вка €кого ма—‘ б—÷льш ранню дату поданн€ до ”станови або, €кщо за€влено пр—÷оритет, б—÷льш ранню дату пр—÷оритету, за умови, що вказана за€вка не вважа—‘тьс€ в—÷дкликаною, не в—÷дкликана або не в—÷дхилена.


3.3.4. ѕор€док оформленн€ та поданн€ за€вки на промисловий зразок

ќхорона прав на промисловий зразок не нада—‘тьс€ автоматично. ƒл€ —„—„ отриманн€ особа, €ка бажа—‘ одержати патент —÷ ма—‘ на це право, повинна подати до ”станови правильно оформлену за€вку на видачу патенту на промисловий зразок [24].

«а€вку складають в—÷дпов—÷дно до ѕравил розгл€ду за€вки на промисловий зразок, затверджених наказом ћ—÷н—÷стерства осв—÷ти —÷ науки ”кра—„ни в—÷д 18.02. 2002 р. є110.

«а поданн€ за€вки та видачу патенту, п—÷дтриманн€ його чинност—÷, продовженн€ строку д—÷—„ патенту тощо сплачуютьс€ збори. «г—÷дно з ѕостановою  аб—÷нету ћ—÷н—÷стр—÷в ”кра—„ни є 543 в—÷д 22 05 2001р., за€вник за поданн€ за€вки на промисловий зразок сплачу—‘ зб—÷р у розм—÷р—÷ 0,5 неоподатковуваного м—÷н—÷муму доход—÷в громад€н.

—ума збору, €ку необх—÷дно сплатити за поданн€ за€вки на видачу патенту на промисловий зразок, залежить в—÷д к—÷лькост—÷ за€влених вар—÷ант—÷в. якщо за€вка на промисловий зразок м—÷стить в—÷д 2 до 10 вар—÷ант—÷в, ¬ам необх—÷дно буде додатково за кожний вар—÷ант сплатити зб—÷р у розм—÷р—÷ 0,1 неоподатковуваного м—÷н—÷муму доход—÷в громад€н.

«а€вка - це сукупн—÷сть документ—÷в, необх—÷дних дл€ видач—÷ патенту.

«а€вка повинна розкривати суть промислового зразка досить €сно —÷ повно, щоб його зм—÷г зд—÷йснити фах—÷вець у в—÷дпов—÷дн—÷й галуз—÷.

«а€вник - це громад€нин або юридична особа, €ка подала за€вку на видачу патенту на промисловий зразок.

- ѕраво на поданн€ за€вки ма—‘ автор, роботодавець або —„х правонаступник.

«а дорученн€м за€вника за€вку може бути подано через представника у справах —÷нтелектуально—„ "асност—÷ (патентного пов—÷реного).

  • –∆ноземн—÷ особи та особи без громад€нства мають р—÷вн—÷ з особами ”кра—„ни права, передбачен—÷ «аконом та в—÷дпов—÷дно до м—÷жнародних договор—÷в чи на основ—÷ принципу вза—‘мност—÷.
  • –∆ноземн—÷ особи та —÷нш—÷ особи, що проживають чи мають пост—÷йне м—÷iезнаходженн€ поза межами ”кра—„ни, повинн—÷ подавати за€вку через патентного пов—÷реного ”кра—„ни.

«а€вка повинна м—÷стити:

-        за€ву про видачу патенту з обов'€зковим зазначенн€м пр—÷зви
ща автора (сп—÷вавтор—÷в), за€вника (за€вник—÷в), а також —„х адреси;

  • комплект фотограф—÷й з зображенн€м виробу (його макета, малюнка), що дають повне у€вленн€ про зовн—÷шн—÷й вигл€д виробу;
  • опис промислового зразка;
  • кресленн€, схему, карту (€кщо необх—÷дно);
  • документ, що п—÷дтверджу—‘ сплату збору за поданн€ за€вки;
  • —÷нш—÷ документи, що додаютьс€ до за€вки. «а€вка склада—‘тьс€ укра—„нською мовою.

«а€вка ма—‘ стосуватис€ т—÷льки одного промислового зразка, але може одночасно м—÷стити —÷ його вар—÷анти. ѕон€тт€ "один промисловий зразок" застосову—‘тьс€ €к до одного виробу, так —÷ до комплекту, певного набору вироб—÷в наприклад, меблевий гарн—÷тур, серв—÷з тощо.

ќдин вир—÷б - ц—÷лий вир—÷б, наприклад, автомоб—÷ль або його частина, наприклад, бампер, фара, малюнок протектора.

„астину виробу може бути за€влено, €кщо вона може виконувати самост—÷йну функц—÷ю, ма—‘ завершену композиц—÷ю, призначена дл€ застосуванн€ —÷ може бути використана у ц—÷лому р€д—÷ вироб—÷в.

¬ар—÷антами промислового зразка може бути зовн—÷шн—÷й вигл€д вироб—÷в, €к—÷ в—÷днос€тьс€: до одн—÷—‘—„ функц—÷онально—„ групи; до одного класу ћ—÷жнародно—„ класиф—÷кац—÷—„ промислових зразк—÷в (ћ ѕ«) [28]; под—÷бн—÷ за сукупн—÷стю ознак —÷ мають в—÷дм—÷нност—÷ в несутт—‘вих ознаках; €к—÷ сприймаютьс€ в—÷зуально, €к, наприклад, дек—÷лька ст—÷льц—÷в, що в—÷др—÷зн€ютьс€ один в—÷д одного фактурою, кольором декоративно—„ оббивки тканини тощо.

ћ ѕ« було вперше запроваджено у жовтн—÷ 1968 р. п—÷сл€ п—÷дписанн€ кра—„нами учасниц€ми ѕаризько—„ конвенц—÷—„ з охорони промислово—„ "асност—÷ в—÷дпов—÷дно—„ угоди, що в—÷дбулос€ на ƒипломатичн—÷й конференц—÷—„ у м. Ћокарно (Ўвейцар—÷€) [20]. ” св—÷тов—÷й практиц—÷ ц€ угода б—÷льше в—÷дома €к Ћокарнська ”года. —ьогодн—÷ д—÷—‘ вже сьома редакц—÷€ ћ ѕ«. ¬загал—÷ —÷де€ м—÷жнародно—„ ре—‘страц—÷—„ промислових зразк—÷в не нова. ¬перше —„—„ висловили ще у 1911 р. п—÷д час проведенн€ ¬ашингтонсько—„ дипломатично—„ конференц—÷—„.

—труктура ћ ѕ« пост—÷йно вдосконалю—‘тьс€. Ќа сьогодн—÷ перел—÷к клас—÷в становить 31 конкретизовану позиц—÷ю (наприклад,  лас 1 -харч—÷.  лас 17 - музичн—÷ —÷нструменти тощо) “а ще додатково введений  лас 99 - р—÷зне. ƒо цього класу в—÷днесено, ус—÷ —÷нш—÷ види вироб—÷в, €к—÷ не ув—÷йшли до решти розд—÷л—÷в 31 класу, що становить сутт—‘ву зручн—÷сть. јдже поки певний вид вироб—÷в не сформовано, його все ж можна за€вл€ти.

” 1997 р. ”становою вперше в ”кра—„н—÷ було видано укра—„нською мовою покажчик ћ ѕ«. ”кра—„номовний вар—÷ант ћ ѕ« —‘ перекладом з англ—÷йського автентичного тексту Ћокарнсько—„ класиф—÷кац—÷—„. ¬—÷н склада—‘тьс€ з тексту Ћокарнсько—„ ”годи, та —÷нших м—÷жнародних нормативних документ—÷в стосовно промислових зразк—÷в; перел—÷ку  лас—÷в; алфав—÷тного перел—÷ку назв зразк—÷в та перел—÷ку назв зразк—÷в за класами.

ƒл€ встановленн€ дати поданн€ за€вки ”станова перев—÷р€—‘ в—÷дпов—÷дн—÷сть матер—÷ал—÷в за€вки встановленим вимогам. «а€вка в—÷дпов—÷да—‘ цим вимогам, €кщо вона м—÷стить принаймн—÷ так—÷ матер—÷али:

  • клопотанн€ у дов—÷льн—÷й форм—÷ про видачу патенту, викладене укра—„нською мовою;
  • в—÷домост—÷ про за€вника та його адресу, викладен—÷ укра—„нською мовою;
  • зображенн€ виробу, що да—‘ у€вленн€ про його зовн—÷шн—÷й вигл€д;
  • частину, €ка зовн—÷шньо нагаду—‘ опис промислового зразка, викладену укра—„нською або —÷ншою мовою.

ѕр—÷оритет за€вки або просто пр—÷оритет - це перш—÷сть у поданн—÷ за€вки.

ƒатою пр—÷оритету вважа—‘тьс€ дата поданн€ за€вки до ”станови чи в—÷дпов—÷дного органу держави-учасниц—÷ ѕаризько—„ конвенц—÷—„ про охорону промислово—„ "асност—÷, за €кою за€влено пр—÷оритет.

якщо за€вка на видачу патенту на промисловий зразок була подана спочатку в будь-€к—÷й —÷нш—÷й держав—÷-учасниц—÷ ѕаризько—„ конвенц—÷—„ про охорону промислово—„ "асност—÷ або показана на оф—÷ц—÷йних або оф—÷ц—÷йно визнаних виставках у цих же кра—„нах, то за€вник може скористатис€ правом пр—÷оритету.

÷е означа—‘, що прот€гом шести м—÷с€ц—÷в в—÷д цих дат за€вник може подати за€внику в ”кра—„н—÷ або будь-€ко—„ —÷нш—÷й держав—÷-учасниц—÷ ѕаризько—„ конвенц—÷—„ про охорону промислово—„ "асност—÷ —÷з збереженн€м дати попередньо подано—„ за€вки або дати початку проведенн€ виставки.


3.3.5. ≈кспертиза за€вки

ƒл€ того, щоб визначити, чи можливо на промисловий зразок, що за€вл€—‘тьс€, видати патент, експертний орган ”станови проводить експертизу на в—÷дпов—÷дн—÷сть вимогам, викладеним у «акон—÷ ”кра—„ни "ѕро охорону прав на промислов—÷ зразки" [9] та у ѕравилах розгл€ду за€вки на промисловий зразок. ¬ ”кра—„н—÷, €к —÷ в б—÷льшост—÷ держав, система експертизи передбача—‘ формальну експертизу за€вки на промисловий зразок.

ћета формально—„ експертизи:

  • встановити дату поданн€ за€вки;
  • перев—÷рити належн—÷сть промислового зразка, що за€вл€—‘тьс€, до об'—‘кт—÷в, €ким нада—‘тьс€ правова охорона;
  • встановити дату пр—÷оритету;
  • перев—÷рити в—÷дпов—÷дн—÷сть промислового зразка, що за€вл€—‘тьс€, вимоз—÷ —‘дност—÷;
  • перев—÷рити правильн—÷сть оформленн€ вс—÷х документ—÷в, що вход€ть до складу за€вки, на в—÷дпов—÷дн—÷сть вимогам ѕравил.

« метою виключенн€ видач—÷ охоронного документа на тотожний промисловий зразок п—÷д час проведенн€ експертизи за€вки на промисловий зразок зд—÷йсню—‘тьс€ перегл€д ус—÷х за€вок на промисловий зразок, €к—÷ над—÷йшли до ”станови до дати поданн€ за€вки, що розгл€да—‘тьс€.

«а€вник ма—‘ право з "асно—„ —÷н—÷ц—÷ативи за клопотанн€м (до дати одержанн€ р—÷шенн€ про видачу патенту або про в—÷дхиленн€ за€вки) вносити до за€вки виправленн€ —÷ уточненн€ та надавати додатков—÷ матер—÷али. ƒо клопотанн€ обов'€зково ма—‘ додаватис€ документ про сплату збору у розм—÷р—÷ 0,5 неоподатковуваного м—÷н—÷муму доход—÷в громад€н.

 р—÷м того, за€вник ма—‘ право ознайомитись з ус—÷ма матер—÷алами, зазначеними в запит—÷ або р—÷шенн—÷ ”станови.  оп—÷—„ патентних матер—÷ал—÷в, на вимогу за€вника, мають бути над—÷слан—÷ йому ”становою прот€гом одного м—÷с€ц€.

«а результатами експертизи винос€тьс€ р—÷шенн€ про видачу патенту або р—÷шенн€ про в—÷дхиленн€ за€вки.

якщо за€вка в—÷дпов—÷да—‘ встановленим вимогам та документ про сплату збору за поданн€ за€вки оформлений правильно, ”станова надсила—‘ за€внику р—÷шенн€ про видачу патенту.


 онтрольн—÷ питанн€

1. як—÷ з об'—‘кт—÷в промислово—„ "асност—÷ п—÷дпадають п—÷д правову охорону €к промислов—÷ «разки (ѕ«)?

  1. „им засв—÷дчу—‘тьс€ право на ѕ« —÷ €к—÷ терм—÷ни його охорони?
  2. ўо може бути об'—‘ктом ѕ«?
  3.  оли ѕ« в—÷дпов—÷да—‘ умовам патентоспроможност—÷?
  4. ўо в—÷днос€ть до сутт—‘вих ознак ѕ«?
  5. ” €ких випадках розкритт€ —÷нформац—÷—„ про ѕ« не порочить його новизни ?
  6. ’то ма—‘ право на одержанн€ охоронного документу на ѕ«?
  7.  ого визнають автором ѕ« —÷ €к—÷ права в—÷н набува—‘?
  8. ’то може €вл€тись "асником патенту ѕ«?
  9. „и ма—‘ сплачуватись грошовий зб—÷р при подач—÷ за€вки на ѕ«?
  10. « €ких документ—÷в ма—‘ складатис€ за€вка на ѕ«?
  11. який пор€док поданн€ за€вок на ѕ«?
  12. ўотакећ«ѕ«?
  13. який вид експертизи передбачено при розгл€д—÷ за€вки на ѕ«?


3.4. ѕ–ј¬ќ¬ј ќ’ќ–ќЌј “ќ¬ј–Ќ»’ «Ќј –∆¬


3.4.1. «наки дл€ товар—÷в та послуг

–∆сторично так склалос€, що люди здавна використовували спец—÷альн—÷ знаки та тавра, €к—÷ витискали на глин€ному посуд—÷, випалювали на т—÷л—÷ "асних тварин тощо. ћетою цих д—÷й було позначити "асн—÷сть на вироби, худобу...[20]. Ќа€вн—÷сть тако—„ в—÷дзнаки в—÷д—÷гравало вир—÷шальну роль в спорах на ринку, кому належн—÷сть товар, або при суперечц—÷ м—÷ж сус—÷дами з приводу "асност—÷ табуна, —÷ в —÷нших житт—‘вих ситуац—÷€х.  оли ж м—÷ж покупцем —÷ виробником з'€вивс€ посередник - купець, €кий —÷нколи завозив товар дуже далеко в—÷д м—÷i€ його виробництва, то такий знак ставав ще й сво—‘р—÷дною гарант—÷—‘ю його €кост—÷. јдже репутац—÷€ окремих майстр—÷в була досить р—÷зною. ѕокупець звичайно в—÷ддавав перевагу перев—÷реним товарам, виготовлених в—÷домими йому майстрами, €к—÷ розп—÷знавав за знайомим тавром.

якщо на ринку одночасно опин€лось дек—÷лька однотипних вироб—÷в р—÷зних майстр—÷в, м—÷ж ними обов'€зково виникала конкуренц—÷€. –∆ це було дуже добре, хоча будь-€кий товар —÷ в т—÷ давн—÷ часи вже був ор—÷—‘нтований на покупц—÷в з р—÷зним р—÷внем доход—÷в. ќднак кожен виробник безперечно прикладав максимум зусиль дл€ п—÷двищенн€ €кост—÷ та зменшенн€ соб—÷вартост—÷ "асно—„ продукц—÷—„. ÷е в к—÷нцевому результат—÷ призвело до розпод—÷лу прац—÷ —÷ виникненн€ рем—÷сничих цех—÷в. ѕоступово в цехах та купецьких г—÷льд—÷€х —÷ндив—÷дуальн—÷ печатки зам—÷нювались цеховим тавром або печаткою г—÷льд—÷—„. ѕ—÷зн—÷ше на зм—÷ну цехам прийшли мануфактури, €к—÷ продовжили традиц—÷ю постановки тавра на товарах, що випускалис€.

≈волюц—÷йно в св—÷домост—÷ людей з'€вилась —÷ поступово зростала повага до товаровиробника, що продукував €к—÷сн—÷ вироби та до його тавра. ¬—÷дпов—÷дно —÷нтереси торговельного та промислового п—÷дпри—‘мництва вимагали законодавчого захисту "асника тавра. ѕо€ва першого тавруванн€ товар—÷в, з метою юридичного захисту результат—÷в творчо—„ прац—÷ на «аход—÷ в—÷дноситьс€ до к—÷нц€ середн—÷х в—÷к—÷в. “авро ставилось —÷ на митниц—÷, виконуючи функц—÷ю сво—‘р—÷дно—„ гербово—„ марки, що засв—÷дчувало про сплату мита.

ѕоступово позначенн€, що проставл€лось на товар—÷ у вигл€д—÷ тавра, сприймалось покупц€ми €к обов'€зковий атрибут приналежност—÷ виготовлювача до певного рем—÷сничого цеху або г—÷льд—÷—„ купц—÷в.  р—÷м того, ц€ позначка одночасно в—÷д—÷гравала —÷ роль сво—‘р—÷дного знака €кост—÷.

ѕо м—÷р—÷ перетворенн€ др—÷бного кустарного виробництва у велике —÷ поступового утвердженн€ кап—÷тал—÷стичних в—÷дносин в—÷дбулос€ формуванн€ нац—÷ональних ринк—÷в. ¬ подальшому, у зв'€зку —÷з широким впровадженн€м машин виникло масове виробництво товар—÷в. ÷е у свою чергу, спри€ло бурхливому розвитку торг—÷вл—÷ —÷ загостренню конкурентно—„ боротьби. ƒл€ цього пер—÷оду розвитку сусп—÷льства характерне зростанн€ рол—÷ товарного знака в двох його основних про€вах. « одного боку, €к засобу —÷ндив—÷дуал—÷зац—÷—„ товар—÷в, а з —÷ншого - €к —÷нструменту реклами. Ќа думку сучасних вчених-економ—÷ст—÷в, товарн—÷ знаки з'€вились у той пер—÷од, коли економ—÷чна система, базуючись на принципах конкуренц—÷—„, вже не могла без них об—÷йтись.

—ьогодн—÷ знак дл€ товар—÷в —÷ послуг тј‘ це позначенн€, за €ким товари —÷ послуги одних ос—÷б в—÷др—÷зн€ютьс€ в—÷д однор—÷дних товар—÷в —÷ послуг —÷нших ос—÷б.

«давна в—÷домо, що аналог—÷чн—÷ конкуруюч—÷ товари зовн—÷ розр—÷зн€ютьс€ лише сво—„ми товарними знаками. ƒо —„х основних функц—÷й сьогодн—÷ в—÷днос€тьс€:

  • —÷ндив—÷дуал—÷зуюча, €ка пол€га—‘ в тому, що знак забезпечу—‘ необх—÷дну в—÷дм—÷нн—÷сть однор—÷дних товар—÷в (послуг) р—÷зних виробник—÷в, дозвол€ючи розп—÷знавати —÷ запам'€товувати за зовн—÷шн—÷ми ознаками товари (послуги), €к—÷ випускаютьс€ конкретним п—÷дпри—‘мством;
  • гарант—÷йна, €ка пол€га—‘ в тому, що знак виступа—‘ гарантом €кост—÷ товару, в—÷домого споживачам;
  • рекламна, €ка пол€га—‘ в тому, що на основ—÷ психолог—÷чного впливу на споживача забезпечу—‘тьс€ ст—÷йкий —÷нтерес до певного товару, €кий марку—‘тьс€ знаком, та його виробника, що забезпечу—‘ таку попул€рн—÷сть, тобто знак —‘ неодм—÷нним елементом реклами, за допомогою €ко—„ встановлю—‘тьс€ зв'€зок товару з його виробником.

 р—÷м того, знак викону—‘ й —÷нш—÷ допом—÷жн—÷ функц—÷—„, в тому числ—÷ стимулюючу, психолог—÷чну, виховну.


3.4.2. ѕравова охорона знака в ”кра—„н—÷

ѕраво на знак охорон€—‘тьс€ державою —÷ засв—÷дчу—‘тьс€ св—÷доцтвом.

”с—÷ питанн€, пов'€зан—÷ з одержанн€м та використанн€м права "асност—÷ на знак в ”кра—„н—÷, регулюютьс€ «аконом ”кра—„ни "ѕро охорону прав на знаки дл€ товар—÷в —÷ послуг" «акону, введеним у д—÷ю ѕостановою ¬ерховно—„ –ади ”кра—„ни в—÷д 23.12.93 р. є 3771-XII [7] та м—÷жнародними договорами, учасницею €ких —‘ ”кра—„на.

Ќа сьогодн—÷ ”кра—„на п—÷дписала ѕаризьку конвенц—÷ю про охорону промислово—„ "асност—÷, та р€д —÷нших м—÷жнародних договор—÷в щодо знак—÷в, а саме [14]:

  • ћадридську угоду про м—÷жнародну ре—‘страц—÷ю знака (25.12.91 p.);
  • ƒогов—÷р про закони щодо товарних знак—÷в (01.08.96 p.);
  • Ќайробськ—÷й догов—÷р про охорону ќл—÷мп—÷йського символу, (13.03.98 p.).

ѕравова охорона знака в ”кра—„н—÷ може бути одержана лише через його ре—‘страц—÷ю у ”крпатент—÷.

—в—÷доцтво —‘ оф—÷ц—÷йним охоронним документом, що вида—‘тьс€ в—÷д —÷мен—÷ держави уповноваженим на це патентним в—÷домством ”кра—„ни. —в—÷доцтво засв—÷дчу—‘ право "асност—÷ на знак. —трок д—÷—„ св—÷доцтва становить 10 рок—÷в —÷ продовжу—‘тьс€, за клопотанн€м "асника св—÷доцтва, щоразу на 10 рок—÷в.  —÷льк—÷сть продовжень не обмежу—‘тьс€.

—в—÷доцтво ”кра—„ни д—÷—‘ лише на територ—÷—„ ”кра—„ни. як—÷ дан—÷ м—÷стить св—÷доцтво?

ƒл€ того, щоб одержати св—÷доцтво на знак, сл—÷д подати до Ќауково-досл—÷дного центру патентно—„ експертизи за€вку, оформлену зг—÷дно з "ѕравилами складанн€, поданн€ та розгл€ду за€вки на видачу св—÷доцтва ”кра—„ни на знак дл€ товар—÷в —÷ послуг".

ƒл€ позначенн€ товарного знаку, що охорон€—‘тьс€, використову—‘тьс€ символ - ¬о, що проставл€—‘тьс€ праворуч в—÷д нього. ѕри необх—÷дност—÷ позначенн€ товарного знака, що знаходитьс€ на ре—‘страц—÷—„ використовують —÷нший символ - тƒв [26].


3.4.3. ”мови наданн€ правово—„ охорони знака

ѕравова охорона в ”кра—„н—÷ нада—‘тьс€ знаку, €кий не суперечить сусп—÷льним —÷нтересам, принципам гуманност—÷ —÷ морал—÷ та на €кий не поширюютьс€ п—÷дстави дл€ в—÷дмови в наданн—÷ правово—„ охорони [7].

ќб'—‘ктом знака можуть бути словесн—÷, зображувальн—÷, об'—‘мн—÷ та —÷нш—÷ позначенн€ або —„х комб—÷нац—÷—„, причому вони можуть бути заре—‘строван—÷ €к у чорно-б—÷лому, так —÷ в кольоровому виконанн—÷ або по—‘днанн—÷ кольор—÷в.

ѕ—÷д словесним знаком розум—÷ють позначенн€, €ке ма—‘ вигл€д слова (сл—÷в) або сполученн€ л—÷тер, що мають словесний характер. “ак—÷ знаки набувають все б—÷льшого поширенн€, оск—÷льки вони мають р€д переваг перед —÷ншими знаками. ÷—÷ знаки легше запам'€товуютьс€, прост—÷ше в—÷дтворюютьс€, —„х зручно рекламувати, особливо по рад—÷о —÷ телебаченню.

«ображувальний знак ма—‘ вигл€д зображенн€ конкретного характеру або композиц—÷—„ л—÷н—÷й, пл€м, ф—÷гур будь-€ких форм —÷ кольор—÷в на площин—÷. Ќаприклад, орнаменти та символи, зображенн€ тварин, птах—÷в, стил—÷зован—÷ зображенн€ вс—÷л€ких предмет—÷в, —÷нод—÷ з включенн€м л—÷терних елемент—÷в.

ќб'—‘мний знак представл€—‘ собою композиц—÷ю у вигл€д—÷ ф—÷гур (л—÷н—÷й) або —„х комб—÷нац—÷й у трьох вим—÷рах. ѕрикладом такого знака —‘: ф—÷гурне мило, ориг—÷нальний вид упаковки, флакона, пл€шки, коробки дл€ цигарок та —÷н.

 омб—÷нований знак ма—‘ вигл€д комб—÷нац—÷—„ елемент—÷в р—÷зноман—÷тного характеру: найчаст—÷ше - це словесно-зображувальн—÷ композиц—÷—„.

–∆нш—÷ об'—‘кти знак—÷в. ƒо —÷нших об'—‘кт—÷в знака можуть бути в—÷днесен—÷ звуков—÷, св—÷тлов—÷, св—÷тлозвуков—÷ та —÷нш—÷ позначенн€.

¬ м—÷жнародн—÷й практиц—÷, пор€д з розпод—÷лом знак—÷в за формою —„х зображенн€, розр—÷зн€ють —÷ндив—÷дуальн—÷ —÷ колективн—÷ знаки.

–∆ндив—÷дуальний знак - це позначенн€, заре—‘строване на —÷м'€ окремо—„ юридично—„ або ф—÷зично—„ особи, €ка займа—‘тьс€ п—÷дпри—‘мницькою д—÷€льн—÷стю.

 олективний - це знак сп—÷лки, господарсько—„ асоц—÷ац—÷—„ або —÷ншого добров—÷льного об'—‘днанн€ п—÷дпри—‘мств (дал—÷ ќб'—‘днанн€), призначений дл€ позначенн€ товар—÷в, €к—÷ ними випускаютьс€ або реал—÷зуютьс€, €к—÷ мають сп—÷льн—÷ €к—÷сн—÷ або —÷нш—÷ загальн—÷ характеристики.  олективний знак повинен в—÷дпов—÷дати ус—÷м вимогам, €к—÷ пред'€вл€ютьс€ до —÷ндив—÷дуальних знак—÷в. ѕри цьому колективний знак —‘ об'—‘ктом виключного права ќб'—‘днанн€, а не права кожного п—÷дпри—‘мства, що входить до його складу. ѕ—÷дпри—‘мства-учасники об'—‘днанн€ можуть використовувати колективний знак €к —‘диний зас—÷б дл€ позначенн€ товар—÷в або використовувати його пор€д з—÷ сво—„м —÷ндив—÷дуальним товарним знаком.

ќб'—‘днанн€, €к "асник колективного знака, ма—‘ право контролю за його використанн€м. ”мови використанн€ колективного знака повинн—÷ в—÷дображатис€ в спец—÷альному правовому документ—÷, що назива—‘тьс€ статутом колективного знака.

«а ступенем в—÷домост—÷ знаки под—÷л€ють на звичайн—÷ та загальнов—÷дом—÷.

«вичайний знак - це будь-€ке нове ориг—÷нальне позначенн€ товар—÷в (послуг), €ке в—÷дпов—÷да—‘ ус—÷м умовам наданн€ правово—„ охорони. «окрема, необх—÷дною умовою його охорони —‘ державна ре—‘страц—÷€ позначенн€.

«агальнов—÷домим знаком визна—‘тьс€ таке позначенн€, €ке в—÷доме широкому колу споживач—÷в завд€ки його використанню дл€ позначенн€ певних товар—÷в. «г—÷дно —÷з статт€ми ѕаризько—„ конвенц—÷—„ у державах-учасниц€х ѕаризько—„ конвенц—÷—„ таким знакам нада—‘тьс€ правова охорона без ре—‘страц—÷—„ у нац—÷ональних в—÷домствах.

Ќе можуть одержати правову охорону позначенн€, €к—÷ зображують:

  • державн—÷ герби, прапори та емблеми;
  • оф—÷ц—÷йн—÷ назви держав;
  • емблеми, скороченн€ або повн—÷ найменуванн€ м—÷жнародних, м—÷ждержавних орган—÷зац—÷й;
  • оф—÷ц—÷йн—÷ контрольн—÷, гарант—÷йн—÷ та проб—÷рн—÷ клейма, печатки;
  • нагороди та —÷нш—÷ в—÷дзнаки.

ќднак позначенн€, згадан—÷ вище, можуть бути включен—÷ до знака €к елементи, що не охорон€ютьс€, €кщо на це —‘ згода в—÷дпов—÷дного компетентного органу або —„х "асник—÷в.

«г—÷дно з—÷ спец—÷альною угодою вилучений з ре—‘стру знак—÷в також "червоний хрест". ¬илучений з ре—‘стру товарних знак—÷в —÷ ол—÷мп—÷йський символ зг—÷дно з Ќайробським договором про охорону ол—÷мп—÷йського символу [20].

“акож не можуть одержати правову охорону позначенн€, €к—÷:

  • не мають розр—÷зн€льно—„ здатност—÷;
  • —‘ загальновживаними €к позначенн€ товар—÷в —÷ послуг певного виду;
  • вказують на вид, €к—÷сть, к—÷льк—÷сть, "астивост—÷, призначенн€, ц—÷нн—÷сть товар—÷в —÷ послуг, а також на м—÷iе —÷ час виготовленн€ чи збуту товар—÷в або наданн€ послуг;
  • —‘ загальновживаними символами —÷ терм—÷нами;
  • —‘ оманливими або такими, що можуть ввести в оману щодо товару (послуги) або особи, €ка виготовл€—‘ товар (нада—‘ послугу);
  • —‘ тотожними або схожими наст—÷льки, що —„х можна сплутати з знаками, ран—÷ше заре—‘строваними чи за€вленими на ре—‘страц—÷ю в ”кра—„н—÷ на —÷м'€ —÷ншо—„ особи;
  • —‘ загальнов—÷домими знаками;
  • —‘ ф—÷рмовими найменуванн€ми, що в—÷дом—÷ в ”кра—„н—÷ —÷ належать —÷ншим особам;
  • —‘ сертиф—÷кац—÷йними знаками.

“отожними прийн€то називати однаков—÷ позначенн€.

—хожими прийн€то називати так—÷ позначенн€, €к—÷, незважаючи на р—÷зн—÷ складов—÷ елементи, створюють однаков—÷ зоров—÷ враженн€ (або фонетично близьк—÷ до словесних знак—÷в), а у випадку ре—‘страц—÷—„ можуть викликати у споживач—÷в сумн—÷ви щодо виробника товару.

—ертиф—÷кац—÷йними знаками —‘ знаки, €к—÷ служать лише €к посиланн€ на в—÷дпов—÷дн—÷сть €кост—÷ товар—÷в або послуг певним стандартам.

ѕр—÷звища, —÷мена, псевдон—÷ми та пох—÷дн—÷ в—÷д них, портрети —÷ факсим—÷ле в—÷домих в ”кра—„н—÷ людей не ре—‘струютьс€ €к знаки без —„х згоди [14]. Ќазви в—÷домих в ”кра—„н—÷ твор—÷в науки, л—÷тератури —÷ мистецтва або цитати —÷ персонаж—÷ з них чи —„х фрагменти не ре—‘струютьс€ €к знаки без згоди "асник—÷в авторського права або —„х правонаступник—÷в.

ѕозначенн€ не ма—‘ розр—÷зн€льно—„ здатност—÷, €кщо воно належить до:

  • позначень, €к—÷ складаютьс€ лише з одн—÷—‘—„ л—÷тери, цифри, л—÷н—÷—„, просто—„ геометрично—„ ф—÷гури, що не мають характерного граф—÷чного виконанн€;
  • реал—÷стичних зображень товар—÷в, €кщо знак за€вл€—‘тьс€ на ре—‘страц—÷ю €к знак дл€ позначенн€ цих товар—÷в;
  • тривим—÷рних об'—‘кт—÷в, форма €ких зумовлена виключно функц—÷ональним позначенн€м;
  • загальновживаних скорочень;
  • позначень, €к—÷ тривалий час використовувались в ”кра—„н—÷ к—÷лькома виробниками €к знаки дл€ товар—÷в, що мають сп—÷льну €к—÷сть або —÷нш—÷ сп—÷льн—÷ характеристики.

ƒо загальновживаних символ—÷в, кр—÷м тих, €к—÷ пов'€зан—÷ з певною д—÷€льн—÷стю, належать також умовн—÷ позначенн€, що використовуютьс€ в науц—÷ та техн—÷ц—÷, позначенн€ х—÷м—÷чних елемент—÷в, математичних символ—÷в, наприклад, такого символу, €к —÷нтеграл.

ƒо ц—÷—‘—„ групи також належать позбавлен—÷ ориг—÷нальност—÷ позначенн€, в €ких за основу беруть зображенн€ предмета, характерного дл€ дано—„ галуз—÷ господарства. Ќаприклад, дл€ швейно—„ промисловост—÷ -зображенн€ голки з ниткою або предмет—÷в од€гу, ф—÷гури людини; дл€ машинобудуванн€ - зображенн€ шест—÷рн—÷, дл€ конструкторського бюро - зображенн€ циркул€ тощо, оск—÷льки так—÷ позначенн€ через частоту використанн€ не можуть —÷ндив—÷дуал—÷зувати товар —÷ його виробника, легко можуть бути сплутан—÷ споживачами —÷ практично не в—÷др—÷зн€ютьс€ один в—÷д одного.

«агальновживан—÷ символи —÷ терм—÷ни —‘ перешкодою дл€ ре—‘страц—÷—„ знака лише у тому випадку, коли знак за€вл€—‘тьс€ дл€ товар—÷в, що належать до т—÷—‘—„ ж галуз—÷, що й загальновживан—÷ символи —÷ терм—÷ни


3.4.4.        ѕраво на одержанн€ св—÷доцтва на знак

ѕраво на одержанн€ св—÷доцтва на знак ма—‘ будь-€ка особа, об'—‘днанн€ ос—÷б або —„х правонаступники [7].

«а€вка на видачу св—÷доцтва на знак може бути подана особисто за€вником або через представника у справах —÷нтелектуально—„ "асност—÷ (патентного пов—÷реного) чи —÷ншу дов—÷рену особу.

–∆ноземн—÷ громад€ни —÷ юридичн—÷ особи, €к—÷ пост—÷йно проживають чи перебувають за межами ”кра—„ни, реал—÷зують сво—„ права лише через патентних пов—÷рених, заре—‘строваних в ”станов—÷ в—÷дпов—÷дно до "ѕоложенн€ про представник—÷в у справах —÷нтелектуально—„ "асност—÷ (патентних пов—÷рених)", затвердженого  аб—÷нетом ћ—÷н—÷стр—÷в ”кра—„ни 10.08.94 р. є 545, у редакц—÷—„ постанови  аб—÷нету ћ—÷н—÷стр—÷в ”кра—„ни в—÷д 27.08.97 р. є 938.

√ромад€ни —÷ юридичн—÷ особи, €к—÷ пост—÷йно проживають чи перебувають в –ос—÷йськ—÷й ‘едерац—÷—„, –еспубл—÷ц—÷ Ѕ—÷лорусь, √руз—÷—„ в—÷дпов—÷дно до угод про сп—÷вроб—÷тництво у сфер—÷ охорони промислово—„ "асност—÷ м—÷ж ”р€дом ”кра—„ни та ур€дами цих держав можуть реал—÷зовувати сво—„ права €к особисто, так —÷ через патентних пов—÷рених.


3.4.5.        ѕор€док оформленн€ та поданн€ за€вки на знак

«а€вка повинна стосуватис€ одного знака (вимога —‘дност—÷). «а€вка склада—‘тьс€ укра—„нською мовою —÷ повинна м—÷стити: -за€ву про ре—‘страц—÷ю знака, п—÷дписану за€вником або його дов—÷реною особою;

  • зображенн€ позначенн€, що за€вл€—‘тьс€;
  • перел—÷к товар—÷в —÷ послуг, дл€ €ких за€вник просить заре—‘струвати знак, згрупованих за м—÷жнародною класиф—÷кац—÷—‘ю товар—÷в та послуг (ћ “ѕ);

-документ про сплату збору за поданн€ за€вки, оформлений зг—÷дно з вимогами "ѕоложенн€ про пор€док сплати збор—÷в за д—÷—„, пов'€зан—÷ з охороною прав на винаходи, корисн—÷ модел—÷, промислов—÷ зразки —÷ знаки дл€ товар—÷в —÷ послугї;

-дов—÷рен—÷сть патентному пов—÷реному або —÷нш—÷й дов—÷рен—÷й особ—÷ при необх—÷дност—÷;

-—÷нш—÷ необх—÷дн—÷ додатков—÷ документи.

”с—÷ вищеназван—÷ документи надсилаютьс€ до ”станови дл€ проведенн€ державно—„ експертизи.


3.4.6. ≈кспертиза за€вки

≈кспертиза за€вки означа—‘ процес досл—÷дженн€ матер—÷ал—÷в за€вки та самого позначенн€ на в—÷дпов—÷дн—÷сть вимогам, викладеним у «акон—÷ та ѕравилах, з метою ре—‘страц—÷—„ позначенн€ €к знака [26].

≈кспертиза за€вки склада—‘тьс€ з таких етап—÷в:

  • встановленн€ дати поданн€ за€вки;
  • експертиза за€вки за формальними ознаками;
  • експертиза за€вки по сут—÷;
  • прийн€тт€ р—÷шенн€ про видачу св—÷доцтва або про в—÷дхиленн€ за€вки.

ѕ—÷сл€ встановленн€ дати поданн€ за€вки та за на€вност—÷ документа про сплату в—÷дпов—÷дного збору ”станова проводить експертизу за€вки за формальними ознаками.

‘ормальна експертиза встановлю—‘ в—÷дпов—÷дн—÷сть матер—÷ал—÷в подано—„ за€вки встановленим вимогам та обс€г прав, що за€вл€ютьс€ за€вником.

якщо п—÷д час перев—÷рки буде встановлено, що за€вка не в—÷дпов—÷да—‘ встановленим вимогам, за€внику надсила—‘тьс€ пов—÷домленн€ про необх—÷дн—÷сть уточненн€ або виправленн€ матер—÷ал—÷в за€вки впродовж двом—÷с€чного строку в—÷д дати одержанн€ за€вником зазначеного пов—÷домленн€.

≈кспертиза за€вки по сут—÷ пол€га—‘ в тому, що ”станова перев—÷р€—‘, чи може за€влене на ре—‘страц—÷ю позначенн€ бути знаком, чи не знаходитьс€ воно у конфл—÷кт—÷ з уже д—÷ючими знаками, чи ма—‘ за€влене позначенн€ розр—÷зн€льну здатн—÷сть, чи не суперечить воно сусп—÷льним —÷нтересам, принципам гуманност—÷ —÷ морал—÷, тобто чи в—÷дпов—÷да—‘ це позначенн€ умовам наданн€ правово—„ охорони.

–езультатом проведенн€ експертизи за€вки по сут—÷ —‘ прийн€тт€ ¬—÷домством одного з двох р—÷шень:

  • про ре—‘страц—÷ю знака;
  • про в—÷дхиленн€ за€вки.

якщо встановлено, що за€влене на ре—‘страц—÷ю позначенн€ не в—÷дпов—÷да—‘ умовам наданн€ правово—„ охорони дл€ всього перел—÷ку товар—÷в —÷ послуг або його частини, ”станова виносить р—÷шенн€ про в—÷дхиленн€ за€вки.

«а умови позитивного р—÷шенн€ про ре—‘страц—÷ю знака проводитьс€ державна ре—‘страц—÷€ знака та видача в—÷дпов—÷дного св—÷доцтва.


3.4.7. ћ—÷жнародна класиф—÷кац—÷€ товар—÷в та послуг

–озвиток св—÷тово—„ торг—÷вл—÷ призв—÷в до посиленн€ рол—÷ товарних знак—÷в. “ому дл€ узагальненн€ вимог св—÷товим товариством були створен—÷ —‘дин—÷ правила —÷дентиф—÷кац—÷—„ товар—÷в та послуг. « ц—÷—‘ю метою вперше у 1935 р. була розроблена ћ—÷жнародна класиф—÷кац—÷€ товар—÷в та послуг (ћ “ѕ) [28]. —истема ћ “ѕ неодноразово перегл€далась —÷ вдосконалювалась. —ьогодн—÷ д—÷—‘ вже сьома —„—„ редакц—÷€. ѕерший оф—÷ц—÷йний переклад ћ “ѕ укра—„нською мовою зд—÷йснено у 1997 р. на основ—÷ автентичного англ—÷йського тексту Ќ—÷ццько—„  ласиф—÷кац—÷—„. Ќ—÷ццька угода про м—÷жнародну класиф—÷кац—÷ю товар—÷в та послуг дл€ ре—‘страц—÷—„ знак—÷в була укладена 15 червн€ 1957 р. —÷ нал—÷чу—‘ сьогодн—÷ 14 статей. ћ “ѕ €вл€—‘ собою загальновизначену структуру клас—÷в товар—÷в та послуг, €ка склада—‘тьс€ з 42 клас—÷в, з них товари под—÷л€ютьс€ на 34 класи, а послуги - на 8 клас—÷в. “овари об'—‘днан—÷ у класи за видами матер—÷ал—÷в, з €ких вони виготовлен—÷, а також за —„х функц—÷ональним призначенн€м або галузевому призначенню.

Ќазви товар—÷в чи послуг, що ф—÷гурують у заголовках клас—÷в, —‘ загальними назвами, що стосуютьс€ галузей, до €ких належить товар чи послуга. “ому дл€ уточненн€ класиф—÷кац—÷—„ кожного окремого товару чи окремо—„ послуги сл—÷д користуватис€ абетковим перел—÷ком. јбетковий перел—÷к м—÷стить заголовки клас—÷в дл€ товар—÷в та послуг.  р—÷м того, там наведено перел—÷к клас—÷в з по€снювальними прим—÷тками. јбетковий перел—÷к подано у вигл€д—÷ двох однакових чотириколонкових таблиць на кожн—÷й стор—÷нц—÷. ƒл€ кожного товару чи послуги в таблиц€х вказано в—÷дпов—÷дно по колонках:

  • номер класу, до €кого належить товар чи послуга;
  • пор€дковий номер назви товару чи послуги в абетковому перел—÷ку кожно—„ з мовних верс—÷й  ласиф—÷кац—÷—„ (U - укра—„нсько—„, ≈ - англ—÷йсько—„, F - французько—„);
  • назву товару чи послуги укра—„нською, англ—÷йською та французькою мовами;
  • базовий номер назви товару чи послуги.

ѕерел—÷к найменуванн€ товар—÷в та послуг в межах класу можна вважати визначником зм—÷сту клас—÷в, тобто перел—÷ком умовних рубрик клас—÷в. ÷ей перел—÷к €вл€—‘ собою повний переклад найменувань товар—÷в та послуг, що подан—÷ в абетковому перел—÷ку товар—÷в —÷ послуг (јѕ“ѕ) до тексту в ориг—÷нал—÷. Ќаприклад, до класу 07 в—÷днос€тьс€ машини —÷ верстати; двигуни (кр—÷м призначених дл€ наземного транспорту), а до класу 12 - транспортн—÷ засоби; засоби перем—÷щенн€ по земл—÷, по вод—÷, пов—÷тр€м. ¬ по€снювальних прим—÷тках до класу 07, вказано, що до цього класу зокрема належать детал—÷ двигун—÷в та електричн—÷ чистильн—÷ машини —÷ апарати. —тосовно класу 12, у по€снювальних прим—÷тках говоритьс€, що зокрема до нього належать: двигуни до транспортних засоб—÷в; з'—‘днувач—÷ та передавач—÷ до транспортних засоб—÷в; транспортн—÷ засоби на пов—÷тр€н—÷й подушц—÷. “ак наприклад, на стор—÷нц—÷ 109 - ƒвигуни велосипедн—÷ - в—÷днесен—÷ до класу 12 —÷ мають пор€дковий номер ƒ 0032. ј двигуни внутр—÷шнього згоранн€ (јнтидетонатори дл€ палива) в—÷днесен—÷ до класу 01, —÷ мають пор€дковий номер ƒ 0033. ƒвигуни до наземних транспортних засоб—÷в, в—÷дпов—÷дно - класу 12 —÷ мають номер ƒ 0034. ƒвигуни до човн—÷в - клас 07, ƒ 0035, двигуни судов—÷ - клас 07, ƒ 0037 тощо.

—л—÷д зауважити, що в укра—„нськ—÷й редакц—÷—„ јѕ“ѕ загальний терм—÷н, в—÷днесений до певного класу, може також зустр—÷чатис€ —÷ в —÷нших класах. « —÷ншими особливост€ми користуванн€ јѕ“ѕ та ћ “ѕ можна познайомитись при безпосередн—÷й робот—÷ з ними.


 онтрольн—÷ питанн€

  1. як—÷ —÷сторичн—÷ корен—÷ по€ви товарних знак—÷в (“«)?
  2. ўо сьогодн—÷ визна—‘тьс€ “« —÷ €к—÷ функц—÷—„ в—÷н викону—‘?
  3. „им засв—÷дчу—‘тьс€ право на “«?
  4. ƒе д—÷—‘ охорона на “«, заре—‘строван—÷ в ”кра—„н—÷?
  5. ўо може бути об'—‘ктом “« в ”кра—„н—÷?
  6. як—÷ позначенн€ не п—÷дл€гають ре—‘страц—÷—„ €к “«?
  7. ўо таке пр—÷оритет “«?
  8. як оформл€—‘тьс€ опис на “«?
  9. ’то може подавати за€вку на “«?
  10. якою мовою склада—‘тьс€ за€вка на “«, —÷ що вона ма—‘ м—÷стити?
  11. як—÷ етапи проходить за€вка на “« при проведенн—÷ експертизи?
  12. ўо таке ћ “ѕ?

"√ромад€нам гаранту—‘тьс€ свобода л—÷тературно—„, художньо—„, науково—„ —÷ техн—÷чно—„ творчост—÷, захист —÷нтелектуально—„ "асност—÷, —„хн—÷х авторських прав, моральних —÷ матер—÷альних —÷нтерес—÷в, що виникають у зв'€зку з р—÷зними видами —÷нтелектуально—„ д—÷€льност—÷."

 онституц—÷€ ”кра—„ни, cm. 54.


–ќ«ƒ–∆Ћ 4

ѕ≈–≈ƒј„ј ѕ–ј¬ Ќј ќЅ'–ƒ “» –∆Ќ“≈Ћ≈ “”јЋ№Ќќ–« "ј—Ќќ—“–∆


–∆стор—÷€ —÷ сучасн—÷сть неупереджено св—÷дчать, що факт наданн€ авторам об'—‘кт—÷в —÷нтелектуально—„ "асност—÷ юридичних прав, €к—÷ захищають —„х майнов—÷ —÷нтереси безумовно в—÷д—÷гравав —÷ пост—÷йно в—÷д—÷гра—‘ важливу роль у розвитку людства. ¬икористанн€ приватно—„ зац—÷кавленост—÷ на тл—÷ конкурентно—„ боротьби, що особливо загострилас€ у останн—÷ роки, сьогодн—÷, —‘ оптимальним вир—÷шенн€м проблеми подальшого зростанн€ добробуту —÷ р—÷вн€ житт€ цив—÷л—÷зац—÷—„. ” передових кра—„нах будь-€кий законодавчий акт у сфер—÷ —÷нтелектуально—„ "асност—÷ у першу чергу спр€мований на захист прав "асника, що надаютьс€ йому в—÷дпов—÷дним охоронним документом. «аконодавчо закр—÷плюючи за автором та його правонаступником виключн—÷ права держава одночасно прийма—‘ на себе зобов'€занн€ з забезпеченн€ —„х виконанн€. ѕри цьому виключн—÷ права "асник—÷в об'—‘кт—÷в —÷нтелектуально—„ "асност—÷ дозвол€ють проводити певн—÷ д—÷—„, що посилюють —„х особисту зац—÷кавлен—÷сть у зиску в—÷д —„х використанн€. Ќаприклад, "асник може передавати сво—„ виключн—÷ права на об'—‘кт —÷нтелектуально—„ "асност—÷, €к—÷ йому належать будь-€к—÷й —÷нш—÷й особ—÷, у визначений законодавством спос—÷б.

ƒосв—÷д св—÷тово—„ орган—÷зац—÷—„ торг—÷вл—÷ €скраво засв—÷дчив потребу гнучкого регулюванн€ правових в—÷дносин у царин—÷ —÷нтелектуально—„ "асност—÷. « метою всеб—÷чного стимулюванн€ використанн€ техн—÷чних новинок, створенн€ нових л—÷тературних твор—÷в тощо держави мають створювати максимально спри€тлив—÷ економ—÷чн—÷ умови дл€ —„х творц—÷в. ќдним з визначальних чинник—÷в цього процесу —‘ можлив—÷сть передач—÷ економ—÷чних прав, що надаютьс€ "асникам об'—‘кт—÷в —÷нтелектуально—„ "асност—÷ у —÷нш—÷ руки [22].

÷е одночасно спри€—‘ матер—÷альн—÷й зац—÷кавленост—÷ автор—÷в —÷ стимулю—‘ —„х до подальших творчих пошук—÷в. ƒл€ виробник—÷в, €к—÷ знаход€тьс€ у ринкових умовах - це над—÷йний шл€х до впровадженн€ техн—÷чних та технолог—÷чних новинок, €к—÷ дозвол€ють зб—÷льшувати —„хн—÷ прибутки в—÷д продажу ново—„, удосконалено—„ продукц—÷—„. ѕор€д з цим вигра—‘ —÷ перес—÷чний споживач, котрий пост—÷йно одержу—‘ товари пол—÷пшено—„ €кост—÷, з розширеними функц—÷ональними можливост€ми, п—÷двищено—„ над—÷йност—÷, а також споживаючи нов—÷ твори мистецтва, л—÷тератури тощо. ѕричому, на практиц—÷, передача прав проводитьс€ €к у повному обс€з—÷, так —÷ частково. ѕор€док передач—÷ виключних прав регулю—‘тьс€ в—÷дпов—÷дним законодавством певно—„ кра—„ни, де така передача в—÷дбува—‘тьс€. ќднак зверта—‘мо ¬ашу увагу на те, що тут йдетьс€ лише про виключн—÷ економ—÷чн—÷ права на об'—‘кти —÷нтелектуально—„ "асност—÷.

–—÷зн—÷ об'—‘кти можуть бути в—÷дчужен—÷ у будь-€кий спос—÷б, наприклад, продажем, даруванн€м тощо. ѕравовою формою передач—÷ права —‘ догов—÷р про передачу права "асност—÷ на певний об'—‘кт —÷нтелектуально—„ "асност—÷. “акий догов—÷р засв—÷дчу—‘ передачу "асником сво—„х майнових прав, будь-€к—÷й —÷нш—÷й ф—÷зичн—÷й чи юридичн—÷й особ—÷. ћожлив—÷сть тако—„ передач—÷ виплива—‘ з виключного права "асника певного об'—‘кта —÷нтелектуально—„ "асност—÷. “обто цим положенн€м охоплюютьс€ ус—÷ об'—‘кти промислово—„ "асност—÷, а також авторського права —÷ сум—÷жних прав. ѕри цьому особа, €ка д—÷стала права на об'—‘кт —÷нтелектуально—„ "асност—÷ у результат—÷ вищезазначених д—÷й ста—‘ правонаступником попереднього "асника. ¬иключн—÷ економ—÷чн—÷ права попереднього "асника в—÷дпов—÷дно скасовуютьс€, €кщо договором про уступку цих прав обумовлено —„х передачу у повному обс€з—÷, або обмежуютьс€, чи виникають —÷нш—÷ юридичн—÷ кол—÷з—÷—„. ”с—÷ особливост—÷ передач—÷ прав обов'€зково мають обумовлюватис€ у договор—÷, що склада—‘тьс€ письмово, —÷ обов'€зково п—÷дпису—‘тьс€ обома сторонами.

—л—÷д пам'€тати, що будь-€кий об'—‘кт —÷нтелектуально—„ "асност—÷ —‘ таким самим товаром, €к —÷ буд—÷вл—÷, технолог—÷чне устаткуванн€, автомоб—÷л—÷ або продукти харчуванн€.  р—÷м того, необх—÷дно враховувати, що кожен з об'—‘кт—÷в —÷нтелектуально—„ "асност—÷ ма—‘ св—÷й житт—‘вий цикл. ѕригадайте, адже, ¬ам в—÷домо, що д—÷€ майнових прав на ц—÷ об'—‘кти обмежена певним терм—÷ном. јвторськ—÷ права д—÷ють прот€гом усього житт€ автора —÷ 70 рок—÷в по його смерт—÷ [8]. ƒ—÷€ сум—÷жних прав обмежу—‘тьс€ 50 роками з моменту першого оприлюдненн€ твору [8]. ƒл€ патент—÷в цикл в—÷драхову—‘тьс€ в—÷д дати подач—÷ за€вки —÷ становить: на винах—÷д - 20 рок—÷в, на KM - 10 рок—÷в, дл€ декларац—÷йного патенту на винах—÷д - 6 рок—÷в [10], дл€ промислового зразка - 10 рок—÷в —÷ може бути продовжена, але не б—÷льше н—÷ж на 5 рок—÷в [9]. ƒл€ св—÷доцтва на товарний знак - 10 рок—÷в в—÷д дати подач—÷ за€вки —÷ також може продовжуватись. “аке продовженн€ щоразу в—÷дбува—‘тьс€ на 10 рок—÷в [7]. Ѕезперечно, що продовженн€ терм—÷ну д—÷—„ охоронного документа в—÷дбува—‘тьс€ не автоматично. ¬оно вимага—‘ клопотанн€ з боку "асника до в—÷дпов—÷дно—„ ”станови т—÷—‘—„ кра—„ни або до тих м—÷ждержавних об'—‘днань, де був заре—‘стрований в—÷дпов—÷дний об'—‘кт.  р—÷м того, так—÷ д—÷—„ звичайно супроводжу—‘тьс€ сплатою певного мита. «в—÷дси виплива—‘, що об'—‘кти —÷нтелектуально—„ "асност—÷, €к —÷ д—÷виц€ не повинн—÷ засиджуватись. јдже ц—÷ об'—‘кти представл€ють певний комерц—÷йний —÷нтерес т—÷льки прот€гом свого житт—‘вого циклу. –∆ очевидно, що чим менше часу залиша—‘тьс€ до к—÷нц€ д—÷—„ правово—„ охорони об'—‘кта, тим менше рентабельн—÷сть операц—÷—„ з передач—÷ цих прав.

ќсобливо зверта—‘мо ¬ашу увагу на той факт, що на будь-€кий об'—‘кт —÷нтелектуально—„ "асност—÷ можуть передаватис€ т—÷льки майнов—÷ права (виключн—÷ економ—÷чн—÷ права), особист—÷, не-майнов—÷ права (так зван—÷ права авторства) н—÷коли не передаютьс€ —÷ не успадковуютьс€ —÷ охорон€ютьс€ дов—÷чно.

як правило, —÷сну—‘ три шл€хи, €кими може п—÷ти автор або його правонаступники, щоб донести тв—÷р до уваги споживач—÷в, винах—÷д до виробництва тощо [21]. ¬—÷н може продати тв—÷р або винах—÷д, €ким волод—÷—‘, або продати л—÷ценз—÷ю на його використанн€, чи передати сво—„ виключн—÷ права на основ—÷ договору про передачу права "асност—÷ на певний об'—‘кт —÷нтелектуально—„ "асност—÷. «вичайно це не —‘ обов'€зковим. јвтор може —÷ сам продукувати "асний винах—÷д або видавати роман тощо, наприклад, створивши дл€ цього товариство з обмеженою в—÷дпов—÷дальн—÷стю.

ѕитанн€ продажу об'—‘кт—÷в —÷нтелектуально—„ "асност—÷, у принцип—÷, н—÷би зрозум—÷ло. ’оча ц—÷ д—÷—„ —÷ не —‘ такими простими, €к може здатис€ на перший погл€д. ¬они вимагають надзвичайно серйозно—„ п—÷дготовки, а також зваженого п—÷дходу до вибору потенц—÷йного покупц€, часу продажу тощо. ” цьому випадку автор або його правонаступник чи спадко—‘мець, €к правило, виход€ть —÷з "асних економ—÷чних —÷нтерес—÷в. ¬они можуть продати сво—„ виключн—÷ майнов—÷ права на об'—‘кт, €ким волод—÷ють (винах—÷д, музичний чи художн—÷й тв—÷р тощо) —÷нш—÷й ф—÷зичн—÷й або юридичн—÷й особ—÷. «а автором, €к ¬и пам'€та—‘те, залиша—‘тьс€ лише право на авторське —÷м'€, €ке н—÷коли не п—÷дл€га—‘ в—÷дчуженню. –∆люстрац—÷—‘ю до сказаного може послужити, наприклад, будь-€ка книга, де на титульн—÷й стор—÷нц—÷ вказано —÷м'€ автора твору, а знак авторського права ¬й сто—„ть проти назви видавництва, €ке видало даний тв—÷р. ÷е означа—‘, що автор продав або передав в €к—÷йсь —÷нший спос—÷б сво—„ виключн—÷ майнов—÷ права на "асний тв—÷р видавництву. –∆ тепер воно оп—÷ку—‘тьс€ долею цього твору, його розповсюдженн€м тощо. ј за автором збереглось право на авторське —÷м'€ та одержанн€ в—÷дпов—÷дно—„ винагороди, розм—÷р €ко—„ обумовлю—‘тьс€ в угод—÷ м—÷ж автором —÷ видавництвом.

—л—÷д пам'€тати, що при передач—÷ (в—÷дчуженн—÷) прав "асност—÷ на об'—‘кт —÷нтелектуально—„ "асност—÷ шл€хом —„х продажу колишн—÷й "асник не може залишити за собою будь-€кого права на його використанн€ чи встановлювати будь-€к—÷ строков—÷ або територ—÷альн—÷ обмеженн€ прав, що повн—÷стю переход€ть до правонаступника. “ому приймати р—÷шенн€ про продаж "асних прав сл—÷д дуже обачно, попередньо зваживши ус—÷ можлив—÷ насл—÷дки такого кроку, порадившись з фах—÷вц€ми юристами тощо. јдже —÷снують —÷ —÷нш—÷ види поступки майнових прав на об'—‘кти —÷нтелектуально—„ "асност—÷.


4.1. ѕ≈–≈ƒј„ј ѕ–ј¬ Ќј ќЅ'–ƒ “» ј¬“ќ–—№ ќ√ќ ѕ–ј¬ј “ј —”ћ–∆∆Ќ»’ ѕ–ј¬


ѕередача (в—÷дчуженн€) майнових прав суб'—‘кт—÷в авторського права в—÷дбува—‘тьс€ на основ—÷ авторського договору повн—÷стю чи частково. ћайнов—÷ права, що передаютьс€ за авторським договором, мають бути у ньому ч—÷тко виписан—÷. ” противному випадку, майнов—÷ права, що не зазначен—÷ у авторському договор—÷ €к так—÷, що в—÷дчужуютьс€, вважаютьс€ не переданими [22].

–∆сну—‘ два види авторського договору. ѕерший стосу—‘тьс€ передач—÷ виключного права на використанн€ твору. «а другим передаютьс€ лише невиключн—÷ права на використанн€ твору.

«а авторським договором про передачу виключного права на використанн€ твору автор чи —÷нша особа, €ка ма—‘ виключне авторське право, переда—‘ право використовувати тв—÷р певним способом —÷ у встановлених межах т—÷льки одн—÷й особ—÷, €к—÷й ц—÷ права передаютьс€, —÷ нада—‘ ц—÷й особ—÷ право дозвол€ти або заборон€ти под—÷бне використанн€ твору —÷ншим особам. ѕри цьому за особою, €ка переда—‘ виключне право на використанн€ твору, залиша—‘тьс€ право на використанн€ цього твору лише у частин—÷ прав, що не передаютьс€.

«а авторським договором про передачу невиключного права на використанн€ твору автор або "асник авторського права переда—‘ —÷нш—÷й особ—÷ право використовувати тв—÷р певним способом —÷ у встановлених межах. ѕри цьому за особою, €ка переда—‘ невиключне право, збер—÷га—‘тьс€ право на використанн€ твору —÷ на передачу невиключного права на використанн€ цього твору ще й —÷ншим особам.

—тосовно суб'—‘кт—÷в сум—÷жних прав. ¬иконавц—÷ зд—÷йснюють сво—„ права за умови дотриманн€ ними прав автор—÷в виконуваних твор—÷в та —÷нших суб'—‘кт—÷в авторського права. ¬иробники фонограм, виробники в—÷деограм повинн—÷ дотримуватис€ прав суб'—‘кт—÷в авторського права —÷ виконавц—÷в. ќрган—÷зац—÷—„ мовленн€ також повинн—÷ дотримуватис€ прав суб'—‘кт—÷в авторського права, виконавц—÷в, виробник—÷в фонограм (в—÷деограм).

ћайнов—÷ права виконавц—÷в можуть передаватис€ (в—÷дчужуватис€) —÷ншим особам на п—÷дстав—÷ договору, в €кому визначаютьс€ спос—÷б використанн€ виконань, розм—÷р —÷ пор€док виплати винагороди, строк д—÷—„ договору —÷ використанн€ виконань, територ—÷€, на €ку розповсюджуютьс€ передан—÷ права тощо.

ћайнов—÷ права виробник—÷в фонограм —÷ виробник—÷в в—÷деограм також можуть передаватис€ (в—÷дчужуватис€) —÷ншим особам на п—÷дстав—÷ договору, у €кому визначаютьс€ спос—÷б використанн€ фонограми (в—÷деограми), розм—÷р —÷ пор€док виплати винагороди, строк д—÷—„ договору, строк використанн€ фонограми (в—÷деограми), територ—÷€, на €ку розповсюджуютьс€ передан—÷ права тощо.

ћайнов—÷ права орган—÷зац—÷—„ мовленн€ можуть передаватис€ (в—÷дчужуватис€) —÷ншим особам на п—÷дстав—÷ договору, в €кому визначаютьс€ спос—÷б —÷ строк використанн€ програми мовленн€, розм—÷р —÷ пор€док виплати винагороди, територ—÷€, на €ку розповсюджуютьс€ передан—÷ права тощо.

¬изначен—÷ договором ставки винагороди не можуть бути нижчими за м—÷н—÷мальн—÷ ставки, встановлен—÷  аб—÷нетом ћ—÷н—÷стр—÷в ”кра—„ни.


4.2. ѕ≈–≈ƒј„ј ѕ–ј¬ Ќј ќЅ'–ƒ “» ѕ–ќћ»—Ћќ¬ќ–« "ј—Ќќ—“–∆


ќдним з найб—÷льш розповсюджених вид—÷в передач—÷ прав "асност—÷ на об'—‘кти промислово—„ "асност—÷ —‘ так звана л—÷ценз—÷йна процедура.

Ћ—÷ценз—÷—„ бувають добров—÷льними —÷ примусовими. ƒобров—÷льна л—÷ценз—÷€ ма—‘ м—÷iе, коли "асник з "асно—„ вол—÷ переда—‘ сво—„ майнов—÷ права —÷нш—÷й ф—÷зичн—÷й або юридичн—÷й особ—÷. ѕримусова л—÷ценз—÷€ застосову—‘тьс€, €к правило, у дуже обмежених випадках, —÷ неодм—÷нно супроводжу—‘тьс€ обов'€зковою виплатою грошово—„ компенсац—÷—„ автору. —л—÷д бути св—÷домим того, що на практиц—÷ примусова л—÷ценз—÷€ —‘ певним обмеженн€м прав "асника. “ому пор€док —„—„ наданн€ регулю—‘тьс€ законодавством —÷ може реал—÷зовуватись т—÷льки двома шл€хами: адм—÷н—÷стративним або судовим [21].

јдм—÷н—÷стративний пор€док застосову—‘тьс€, €кщо цього вимага—‘ сусп—÷льна зац—÷кавлен—÷сть або —÷нтереси нац—÷онально—„ безпеки кра—„ни. “од—÷  аб—÷нет ћ—÷н—÷стр—÷в ”кра—„ни ма—‘ право, без згоди "асника, передати право на використанн€ об'—‘кта промислово—„ "асност—÷ будь-€к—÷й —÷нш—÷й юридичн—÷й особ—÷. ѕередача цих прав ма—‘ в—÷дбуватис€ на умовах невиключно—„ л—÷ценз—÷—„.

” судовому пор€дку примусову л—÷ценз—÷ю може бути надано за за€вою зац—÷кавлено—„ сторони. “ак—÷ д—÷—„ можуть мати м—÷iе, лише коли "асник чи його правонаступник зовс—÷м не використовували або у недостатн—÷й м—÷р—÷ використовували об'—‘кт промислово—„ "асност—÷ в ”кра—„н—÷ прот€гом трьох рок—÷в п—÷сл€ видач—÷ патенту.  р—÷м того, ц—÷ ж д—÷—„ можуть бути застосован—÷ —÷ у випадку, коли використанн€ патенту на винах—÷д чи KM було припинено на терм—÷н б—÷льш н—÷ж €к три роки [10]. як бачите, створити та захистити "асну —÷дею патентом - це т—÷льки п—÷в справи, головне тут - забезпечити —„—„ пл—÷дне використанн€ прот€гом усього житт—‘вого циклу патенту. «вичайно, €к —÷ кожного судового р—÷шенн€, примусово—„ л—÷ценз—÷—„ ще треба домогтис€, а дл€ цього сл—÷д забезпечити виконанн€ ц—÷ло—„ низки певних вимог, що обумовлен—÷ у законодавств—÷.

ќтже повернемос€ до л—÷ценз—÷й. як ми вже бачили, л—÷ценз—÷—„ бувають: невиключн—÷ —÷ виключн—÷. –∆ншими словами, вид л—÷ценз—÷—„ зумовлю—‘тьс€ обс€гом тих прав, що передаютьс€ —÷нш—÷й особ—÷ за л—÷ценз—÷йною угодою.

«а юридичною терм—÷нолог—÷—‘ю, п—÷д час передач—÷ виключних майнових прав за л—÷ценз—÷йною угодою особи, котр—÷ сучасниками ц—÷—‘—„ угоди д—÷стають певн—÷ специф—÷чн—÷ назви. “ак, "асник виключних прав, що —„х переда—‘ —÷нш—÷й особ—÷, надал—÷ —÷мену—‘тьс€ л—÷ценз—÷аром, а особа, €к—÷й ц—÷ права передаютьс€, зветьс€ л—÷ценз—÷атом.

¬иключна л—÷ценз—÷€ передбача—‘ передачу л—÷ценз—÷аром "асних виключних майнових прав на певний об'—‘кт —÷нтелектуально—„ "асност—÷ у повному обс€з—÷ [14]. ÷е означа—‘ дл€ об'—‘кт—÷в:

- патент—÷в на винах—÷д (KM):

«а договором про виключну л—÷ценз—÷ю л—÷ценз—÷ар переда—‘ право на використанн€ винаходу (KM) л—÷ценз—÷ату у певному обс€з—÷, залишаючи за собою право використовувати винах—÷д ( ћ) у частин—÷, що не переда—‘тьс€ л—÷ценз—÷ату. ѕри цьому л—÷ценз—÷ар не ма—‘ права надавати л—÷ценз—÷—„ на використанн€ винаходу (KM) —÷нш—÷й особ—÷ на ц—÷й же територ—÷—„ в обс€з—÷ наданих л—÷ценз—÷ату прав [10].

Ћ—÷ценз—÷йний догов—÷р вважаютьс€ д—÷йсним, €кщо в—÷н укладений у письмов—÷й форм—÷ —÷ п—÷дписаний сторонами. «азначена угода набира—‘ чинност—÷ стосовно будь-€ко—„ —÷ншо—„ особи лише п—÷сл€ —„—„ ре—‘страц—÷—„ у ”станов—÷, а саме з дати публ—÷кац—÷—„ в—÷домостей про це у оф—÷ц—÷йному бюлетен—÷ та внесенн€ —„х до –е—‘стру. «а внесенн€ зазначених в—÷домостей до –е—‘стру та зм—÷н до них за —÷н—÷ц—÷ативою стор—÷н договору сплачуютьс€ збори.

 р—÷м того, в угод—÷ за виключною л—÷ценз—÷—‘ю л—÷ценз—÷ар може обмежити права л—÷ценз—÷ата стосовно:

  • строку д—÷—„ угоди (€кий може бути р—÷вним або меншим за строк д—÷—„ патенту);
  • територ—÷—„ (конкретним п—÷дпри—‘мством, областю, кра—„ною тощо);
  • виду використанн€ (т—÷льки продаж об'—‘кта або т—÷льки його виробництво тощо;

-        патент—÷в на промисловий зразок:

ƒогов—÷р про передачу права "асност—÷ на промисловий зразок також зд—÷йсню—‘тьс€ на основ—÷ л—÷ценз—÷йно—„ угоди, складено—„ у письмов—÷й форм—÷, котра набира—‘ чинност—÷ п—÷сл€ п—÷дписанн€ —„—„ сторонами —÷ ре—‘страц—÷—„ в ”станов—÷. „инн—÷сть договору дл€ будь-€ко—„ —÷ншо—„ особи, €к —÷ у попередньому випадку в—÷драхову—‘тьс€ в—÷д дати публ—÷кац—÷—„ в—÷домостей про це у оф—÷ц—÷йному бюлетен—÷ та внесенн€ —„х до –е—‘стру, за що також сплачуютьс€ збори [9];

-        св—÷доцтва на товарний знак:

¬ласник св—÷доцтва ма—‘ право видати л—÷ценз—÷ю будь-€к—÷й особ—÷ на використанн€ знака на п—÷дстав—÷ л—÷ценз—÷йно—„ угоди. Ћ—÷ценз—÷йна угода ма—‘ м—÷стити умову про те, що €к—÷сть товар—÷в —÷ послуг, виготовлених чи наданих за ц—÷—‘ю угодою, не буде нижчою в—÷д €кост—÷ товар—÷в —÷ послуг "асника св—÷доцтва —÷, що останн—÷й зд—÷йснюватиме контроль за виконанн€м ц—÷—‘—„ умови.

¬ласник св—÷доцтва ма—‘ право проставл€ти пор€д —÷з знаком попереджувальне маркуванн€, €ке вказу—‘ на те, що цей знак заре—‘стровано в ”кра—„н—÷.  р—÷м того, "асник св—÷доцтва, €кий зд—÷йсню—‘ посередницьку д—÷€льн—÷сть, ма—‘ право на основ—÷ угоди з виробником товар—÷в або особою, що нада—‘ послуги, використовувати св—÷й знак пор€д —÷з знаком зазначених ос—÷б, а також зам—÷сть —„х знака [7].

як —÷ дл€ —÷нших об'—‘кт—÷в л—÷ценз—÷йна угода набира—‘ чинност—÷ за таких саме умов, що —÷ в попередн—÷х випадках.

«а невиключною л—÷ценз—÷—‘ю л—÷ценз—÷ар нада—‘ л—÷ценз—÷ату дозв—÷л на певне використанн€ об'—‘кта —÷нтелектуально—„ "асност—÷. ѕри цьому в—÷н збер—÷га—‘ за собою право "асного використанн€ об'—‘кта видач—÷ л—÷ценз—÷й на цей самий об'—‘кт.

” законодавств—÷ ”кра—„ни п—÷дкреслено де€к—÷ особливост—÷ використанн€ невиключно—„ л—÷ценз—÷—„ щодо де€ких об'—‘кт—÷в —÷нтелектуально—„ "асност—÷.

ѕри укладанн—÷ л—÷ценз—÷йно—„ угоди на використанн€ винаходу (KM) л—÷ценз—÷ар переда—‘ право л—÷ценз—÷ату, залишаючи за собою право наданн€ л—÷ценз—÷й —÷ншим особам, включаючи право наданн€ л—÷ценз—÷й —÷ншим особам.

Ћ—÷ценз—÷йн—÷, що д—÷став виключн—÷ права на певний об'—‘кт —÷нтелектуально—„ "асност—÷ ма—‘ право на видачу так званого субл—÷цен-з—÷йного договору —÷нш—÷й особ—÷ звичайно у обс€з—÷ наданих л—÷ценз—÷ату прав.

” цьому випадку правов—÷дносини м—÷ж л—÷ценз—÷аром та л—÷ценз—÷атом збер—÷гаютьс€. ѕросто субл—÷ценз—÷ат не вступа—‘ у безпосередн—÷ в—÷дносини з л—÷ценз—÷аром. ”сю в—÷дпов—÷дальн—÷сть перед л—÷ценз—÷аром за виконанн€ субл—÷ценз—÷йно—„ угоди у цьому випадку перейма—‘ на себе л—÷ценз—÷ат. ≈коном—÷чна доц—÷льн—÷сть субл—÷ценз—÷йно—„ угоди пол€га—‘ в тому, що таким чином задовольн€—‘тьс€ потреба у попит—÷ на товари та послуги на територ—÷—„ д—÷—„ угоди, €кщо л—÷ценз—÷ат не взмоз—÷ задовольнити —„х сам. ќбс€г прав, €к—÷ надаютьс€ субл—÷ценз—÷ату, визначаютьс€ обс€гом прав, €к—÷ одержав би л—÷ценз—÷ат за виключною л—÷ценз—÷ю, —÷ звичайно не можуть —„х перевищувати. Ќайчаст—÷ше так—÷ угоди укладаютьс€ стосовно винаход—÷в ( ћ) та товарного знака [9].

ќкр—÷м безпосередньо—„ передач—÷ прав на об'—‘кт —÷нтелектуально—„ "асност—÷ в—÷дома, ще одна форма передач—÷ права "асност—÷. ÷е так звана передача прав "асност—÷ на певний об'—‘кт у сп—÷ввласн—÷сть [14]. “обто за згодою "асника одна або дек—÷лька ос—÷б можуть стати новими сп—÷ввласниками, наприклад, патенту на винах—÷д або св—÷доцтва на товарний знак тощо. ƒл€ цього "асник охоронного документа ма—‘ укласти з майбутн—÷м сп—÷ввласником (сп—÷ввласниками) в—÷дпов—÷дну угоду про передачу права "асност—÷ у сп—÷ввласн—÷сть. «а€ву на ре—‘страц—÷ю тако—„ угоди в ”станов—÷ пода—‘ "асник охоронного документа. ќкр—÷м зазначених д—÷й передбачена зм—÷на складу сп—÷ввласник—÷в охоронного документа. ” цьому випадку можуть виникнути дв—÷ ситуац—÷—„. ѕри перш—÷й, частина сп—÷ввласник—÷в охоронного документа можуть в—÷дмовитись в—÷д свого права "асност—÷ на користь —÷нших його сп—÷ввласник—÷в. ” другому вар—÷ант—÷, частина сп—÷ввласник—÷в охоронного документа можуть в—÷дмовитись в—÷д сво—‘—„ частки "асност—÷ на користь сторонн—÷х ос—÷б. як у першому, так —÷ у другому вар—÷ант—÷ уклада—‘тьс€ в—÷дпов—÷дна угода м—÷ж старими та новими сп—÷ввласниками охоронного документа, €ка п—÷дпису—‘тьс€ ними. «а€ва на зм—÷ну "асник—÷в у цих випадках пода—‘тьс€ в—÷д —÷мен—÷ ус—÷х сп—÷ввласник—÷в. ќднак п—÷дписуютьс€ так—÷ за€ви т—÷льки тими —÷з сп—÷ввласник—÷в, хто в—÷дмовивс€ в—÷д сво—„х прав або переда—‘ —„х. ѕ—÷сл€ ре—‘страц—÷—„ угоди ус—÷ нов—÷ сп—÷ввласники охоронних документ—÷в мають р—÷вн—÷ права на його використанн€. ¬за—‘мов—÷дносини м—÷ж ними регламентуютьс€ спец—÷альною угодою. якщо така угода не укладена, жоден з сп—÷ввласник—÷в не може самост—÷йно, без згоди —÷нших сп—÷ввласник—÷в чинити будь-€к—÷ юридичн—÷ д—÷—„, пов'€зан—÷ з передачею "асних прав —÷нш—÷й особ—÷ або видачею л—÷ценз—÷—„.

” св—÷тов—÷й практиц—÷ —÷сну—‘ ще одна схема в—÷дступу прав на де€к—÷ види об'—‘кт—÷в —÷нтелектуально—„ "асност—÷. “ак останн—÷ми дес€тил—÷тт€ми у кра—„нах з розвиненою економ—÷кою значного поширенн€ одержав продаж товар—÷в, послуг та технолог—÷й на умовах франчайзингу (в—÷д англ. franchising). ѕон€тт€ "франчайзинг" у спец—÷альн—÷й юридичн—÷й л—÷тератур—÷ трактують по-р—÷зному.

Ќаприклад, у англо-рос—÷йському тлумачному словнику з —÷нтелектуально—„ "асност—÷ –∆. ƒахна [4] пон€тт€ "франчиза" (в—÷д англ. franchise) визнача—‘тьс€ €к "спец—÷альна п—÷льга на виконанн€ певних д—÷й, €ка нада—‘тьс€ громад€нам та корпорац—÷€м з боку ур€ду, —÷ €ка не належить ус—÷м €к "загальне право".

” —Ўј п—÷д франчизою розум—÷ють переважне право на використанн€ товарного знака або —÷нших емблем чи символ—÷в включно з дизайном —÷ логотипом та —÷ншими матер—÷алами —÷дентиф—÷кац—÷—„, а також метод—÷в реклами —÷ завойовуванн€ сусп—÷льного визнанн€.  р—÷м того, до не—„ американц—÷ в—÷днос€ть —÷ патенти та "ноу-хау", а також методи веденн€ б—÷знесу, що становл€ть комерц—÷йну та—‘мницю, стиль —÷ способи оформленн€ —÷нтер'—‘ру. ќкр—÷м цього, на —„хню думку, до не—„ сл—÷д в—÷днести ще й устаткуванн€ та пристосуванн€, а також стандартн—÷ господарськ—÷ процедури, що обов'€зково використовуютьс€ при зд—÷йсненн€ процесу або використанн—÷ устаткуванн€. ќднак, сл—÷д зауважити, що ус—÷ перерахован—÷ об'—‘кти попередньо мають бути захищен—÷ законом про авторське право або пройти ре—‘страц—÷—‘ю торгово—„ марки, дизайну, винаходу чи бути захищеним у будь-€кий —÷нший спос—÷б.

” трактуванн—÷ ‘ранцузько—„ федерац—÷—„ франчайзингу франчиза -це сп—÷впрац€ п—÷дпри—‘мства, що нада—‘ послуги дл€ одного або к—÷лькох п—÷дпри—‘мств, у результат—÷ €ко—„ ц—÷ п—÷дпри—‘мства користуютьс€ товарним знаком (знаком обслуговуванн€), вив—÷скою —÷ особливо "ноу-хау" шл€хом однаково—„ експлуатац—÷—„, п—÷д контролем п—÷дпри—‘мства, що —‘ "асником цих об'—‘кт—÷в промислово—„ "асност—÷ [6].

” розум—÷нн—÷ Ѕритансько—„ асоц—÷ац—÷—„ франчайзингу франчиза —‘ -контрольною л—÷ценз—÷—‘ю, що вида—‘тьс€ "асником об'—‘кта —÷нтелектуально—„ "асност—÷ (наприклад, товарного знака) —÷нш—÷й особ—÷. ÷€ л—÷ценз—÷€ дозвол€—‘ або нав—÷ть б—÷льше того, зобов'€зу—‘ особу, €ка отримала права на використанн€ згаданого об'—‘кта займатис€ (у пер—÷од д—÷—„ ц—÷—‘—„ угоди) визначеним у н—÷й б—÷знесом, використовуючи при цьому специф—÷чне найменуванн€, що належить "аснику, або асоц—÷ю—‘тьс€ з ним. ќкр—÷м того, вона нада—‘ право "аснику зд—÷йснювати контроль прот€гом усього пер—÷оду д—÷—„ л—÷ценз—÷—„ за €к—÷стю веденн€ б—÷знесу, що —‘ предметом ц—÷—‘—„ угоди. ќкр—÷м прав ц€ угода також наклада—‘ на —„—„ учасник—÷в —÷ певн—÷ зобов'€занн€. “ак "асник об'—‘кта —÷нтелектуально—„ "асност—÷ зобов'€заний надавати партнеру по угод—÷ обов'€зкову допомогу у процес—÷ веденн€ б—÷знесу стосовно управл—÷нн€ персоналом, орган—÷зац—÷—„ продажу тощо. ќсоба, €ка д—÷стала ц—÷ права, у свою чергу зобов'€зана акуратно виконувати ус—÷ вимоги, обумовлен—÷ у ц—÷й угод—÷ —÷ регул€рно вносити оплату на рахунок "асника об'—‘кта —÷нтелектуально—„ "асност—÷, €ким вона користу—‘тьс€ [20].

”загальнюючи вищенаведену —÷нформац—÷ю можна запропонувати таке визначенн€ цих пон€ть.

‘ранчайзингова угода тј‘ це догов—÷р м—÷ж поставником продукт—÷в або послуг, чи "асником товарного знака або автором художнього твору, €к—÷ користуютьс€ великою попул€рн—÷стю. ѕри цьому той хто д—÷ста—‘ права (франчайз—÷) прийма—‘ на себе зобов'€занн€ торг—÷вл—÷ продукц—÷—‘ю або наданн€ послуг п—÷д —÷м'€м франчайзера (того, кому належать продукти або послуги), збер—÷гаючи при цьому р—÷вень —„х €кост—÷.

‘ранчайз—÷ (в—÷д англ. franruchisee) - енерг—÷йний б—÷знесмен, п—÷дпри—‘мець, менеджер. “ерм—÷н франчайзер також походить в—÷д англ. "franchisor", що означа—‘ орган—÷затор справ, "асник генерально—„ л—÷ценз—÷—„ [4].

ѕоточна д—÷€льн—÷сть франчайз—÷ —‘ ц—÷лком самост—÷йною але його п—÷дпри—‘мство функц—÷ону—‘ не €к в—÷докремлений об'—‘кт, а д—÷—‘ €к частина —‘диного комплексу, об'—‘днаного франчайзером, котрий —‘ "асником нематер—÷альних актив—÷в п—÷дпри—‘мства, що належить зг—÷дно франчайзин-гово—„ угоди франчайз—÷.

—л—÷д визнати, що згадан—÷ нематер—÷альн—÷ активи, а по-—÷ншому, —÷нтелектуальна "асн—÷сть, —÷ —‘ тою причиною, з €ко—„ сотн—÷ тис€ч п—÷дпри—‘мц—÷в - франчайз—÷ погоджуютьс€ сплачувати за право користуванн€ схемою франчайзера нав—÷ть у тих випадках, коли вони досконально знають ус—÷ —„—„ детал—÷. –∆нтелектуальна "асн—÷сть у цьому випадку може охоплювати широке коло об'—‘кт—÷в: в—÷д об'—‘кт—÷в промислово—„ "асност—÷ аж до об'—‘кт—÷в авторського права. ѕри вс—÷й —„х р—÷зноман—÷тност—÷ вони обов'€зково мають бути захищен—÷ певним охоронним документом чи режимом комерц—÷йно—„ та—‘мниц—÷, саме тому, що вони мають судовий захист. “ому потенц—÷йн—÷ франчайз—÷ —÷ змушен—÷ укладати догов—÷р "асност—÷ за плату. ÷им вони забезпечують соб—÷, —÷ "асному б—÷знесу над—÷йну перевагу —÷ гарант—÷ю стаб—÷льного —÷снуванн€ та подальшого зростанн€. ƒл€ прикладу можна згадати хоча б широков—÷дому у всьому св—÷т—÷ мережу ресторан—÷в швидкого харчуванн€ "MaCdonal's", що поступово вход€ть —÷ в наше житт€. јбо компан—÷ю з випуску безалкогольних напо—„в "—оса-Cola", €ка вже вклала у економ—÷ку ”кра—„ни значн—÷ суми, що обраховуютьс€ сотн€ми млн долар—÷в —÷ найближчим часом плану—‘ до завод—÷в у Ћьвов—÷ —÷ Ѕроварах ( и—„вська область) додати ще один у ƒн—÷пропетровську. Ќа укра—„нський ринок прийшла —÷ рос—÷йська ф—÷рма "ƒока", що на умовах франчайзингу реал—÷зу—‘ широкомасштабн—÷ програми "ƒока-п—÷ца" —÷ "ƒока-хл—÷б". ¬ ”кра—„н—÷ —÷снують франчайзингов—÷ пропозиц—÷—„ —÷ в—÷д нац—÷ональних виробник—÷в. «окрема в—÷дома  и—„вська ф—÷рма "ƒенд—÷-≈кс—÷м" пропону—‘ рентабельн—÷ проекти "Ѕар-морозиво" —÷ "Ѕар-п—÷цер—÷€". –∆ хоча приклади можна ще наводити, сл—÷д визнати, що в ”кра—„н—÷ фран-чайз—÷нговий б—÷знес робить ще перш—÷ кроки. «вичайно активному просуванню ц—÷—‘—„ справи —÷ в—÷дпов—÷дно ширшому залученню —÷ноземних кап—÷тал—÷в буде спри€ти прийн€тт€ закону ”кра—„ни про франчайзинг та —÷нш—÷ заходи. ќднак вже сьогодн—÷ за такою ж схемою часто працюють роздр—÷бн—÷ торг—÷вц—÷, що реал—÷зують на ринку товари або послуги поставника. ” такому випадку угода передбача—‘ певну територ—÷ю, на €к—÷й нада—‘тьс€ франчиза, а також рекламну та —÷ншу допомогу дл€ франчайз—÷ з боку франчайзера.

” спец—÷альн—÷й юридичн—÷й л—÷тератур—÷ наводитьс€ р€д принципових позитив—÷в —÷ привабливостей цього нового виду комерц—÷йно—„ д—÷€льност—÷ дл€ ус—÷х зац—÷кавлених стор—÷н [13].

ƒл€ франчайз—÷:

  1. ѕередача франчайзером спец—÷альних знань за допомогою програм навчанн€ —÷ профес—÷йних консультац—÷й з управл—÷нн€ п—÷дпри—‘мством в—÷дкрива—‘ шл€х дл€ створенн€ торговельних точок, що можуть усп—÷шно конкурувати з великими ф—÷рмами.
  2. ¬икористанн€ добре знаного товарного знака позитивно познача—‘тьс€ на входженн—÷ у ринок.  р—÷м того, франчайзер пост—÷йно проводить потужну рекламну компан—÷ю в ”кра—„н—÷ та на м—÷iевому р—÷вн—÷, що не п—÷д силу малому п—÷дпри—‘мству. ÷е дозвол€—‘ франчайз—÷ повн—÷стю зосередитись на орган—÷зац—÷—„ "асного б—÷знесу, не п—÷клуючись про просуванн€ товару.
  3. ћожлив—÷сть придбанн€ у франчайзера обладнанн€ або —÷нгред—÷—‘нт—÷в, необх—÷дних дл€ виробництва к—÷нцевого продукту або послуг, за ц—÷нами нижчими за ринков—÷. ” раз—÷ зверненн€ за кредитом або виникненн€м труднощ—÷в при розрахунках —÷з споживачем франчайзер виступа—‘ поручителем за франчайз—÷.
  4. Ќизька схильн—÷сть до банкрутства пор—÷вн€но —÷з звичайними малими п—÷дпри—‘мствами. «а статистикою згортають св—÷й б—÷знес понад 25 % звичайних малих п—÷дпри—‘мств —÷ т—÷льки 5 % франчайз—÷:

ƒл€ франчайзера:

  1. ћожлив—÷сть отриманн€ чимало—„ вигоди в—÷д швидкого розгортанн€ "асного б—÷знесу, не вдаючись до кредит—÷в —÷ не беручи на себе серйозних ф—÷нансових зобов'€зань, адже це франчайз—÷ вклада—‘ свою частку у б—÷знес —÷ пов'€зане з цим розширенн€.
  2. ƒл€ франчайзера усп—÷х франчайз—÷ - незалежного п—÷дпри—‘мц€, що прагне до зб—÷льшенн€ "асних прибутк—÷в, може бути б—÷льш виг—÷дним н—÷ж експлуатац—÷€ "асного п—÷дпри—‘мства або торговельно—„ точки з менеджером, що не вклав "асних кошт—÷в у цю справу.
  3. «д—÷йсненн€ б—÷льшого контролю за умовами реал—÷зац—÷—„ "асно—„ продукц—÷—„ пор—÷вн€но з тим, що може дати франчайзеру традиц—÷йний шл€х, €кий не передбача—‘ тако—„ т—÷сно—„ вза—‘мод—÷—„ з кл—÷—‘нтами.
  4. –озширенн€ мереж—÷ розпод—÷лу "асного товару або послуг, особливо з укладанн€м франчайзингових контракт—÷в, за €кими франчайз—÷ зобов'€зан—÷ купувати обладнанн€ та —÷нгред—÷—‘нти дл€ виготовленн€ к—÷нцевого продукту у франчайзера.
  5. Ќабутт€ значних переваг у раз—÷ розвитку м—÷жнародного франчайзингу. ѕрацюючи разом з франчайз—÷ у —÷нш—÷й кра—„н—÷, франчайзер докладно вивча—‘ заруб—÷жне законодавство —÷ особливост—÷ веденн€ б—÷знесу у ц—÷й кра—„н—÷, д—÷зна—‘тьс€ про запити заруб—÷жного споживача тощо, тобто отриму—‘ знанн€, теоретичне осво—‘нн€ €ких коштувало б йому набагато дорожче.

ƒл€ споживач—÷в —÷ сусп—÷льства:

  1. —при€нн€ по€в—÷ нових конкурент—÷в на ринку збуту товар—÷в та послуг —÷ в—÷дпов—÷дно зростанн€ конкуренц—÷—„ серед товарних знак—÷в, а також наданн€ споживачев—÷ широкого вибору —÷ можливост—÷ швидкого одержанн€ товар—÷в —÷ послуг, що в—÷дпов—÷дають сучасному р—÷вню.
  2. «алученн€ —÷ноземних —÷нвестиц—÷й, €к—÷ забезпечують ефективну передачу нов—÷тн—÷х технолог—÷й —÷ створюють додатков—÷ робоч—÷ м—÷i€.
  3. ѕоповненн€ державного бюджету за рахунок надходженн€ кошт—÷в в—÷д оподаткуванн€ —÷ стимулюванн€ розвитку загально—„ —÷ сум—÷жних галузей промисловост—÷.
  4. —короченн€ державних витрат, пов'€заних —÷з банкрутством п—÷дпри—‘мств та допомогою по безроб—÷ттю.

’от—÷лос€ б познайомити ¬ас ще з одним об'—‘ктом, €к—÷й регламенту—‘тьс€ в укра—„нському законодавств—÷, наприклад, у «акон—÷ ”кра—„ни "ѕро податок на добавлену варт—÷сть" або у «акон—÷ ”кра—„ни "ѕро —÷нвестиц—÷йну д—÷€льн—÷сть" тощо. ÷е так зване "ноу-хау".

¬ спец—÷альн—÷й л—÷тератур—÷ зустр—÷ча—‘тьс€ безл—÷ч р—÷зноман—÷тних визначень цього пон€тт€. ” в—÷тчизн€ному законодавств—÷ це пон€тт€ тракту—‘тьс€, €к сукупн—÷сть техн—÷чних, технолог—÷чних, комерц—÷йних та —÷нших знань, оформлених у вигл€д—÷ техн—÷чно—„ документац—÷—„, навик—÷в та виробничого досв—÷ду, необх—÷дних дл€ орган—÷зац—÷—„ того чи —÷ншого виду виробництва, але не запатентованих [14].

” принцип—÷, за певних обставин, "ноу-хау" може включати:

  • обладнанн€, зразки, комплектуюч—÷ або запасн—÷ частини, —÷нструменти тощо;
  • методики, проекти, параметри способу або —÷нш—÷ дан—÷, —÷нструкц—÷—„ тощо;
  • незапатентован—÷ винаходи, розрахунки, кресленн€ тощо.

” законодавств—÷ б—÷льшост—÷ кра—„н, на в—÷дм—÷ну в—÷д —÷нших об'—‘кт—÷в промислово—„ "асност—÷, €к правило, не передбачено пр€мого правого захисту "ноу-хау". “ому "ноу-хау" не ре—‘струютьс€ —÷ не оприлюднюютьс€, а —‘ конденфеденц—÷йною —÷нформац—÷—‘ю —÷ складають комерц—÷йну та—‘мницю. ќднак —÷ цей продукт можна захистити. ƒл€ цього, €к правило, використовуютьс€ законодавча база, пов'€зана з захистом репутац—÷—„ та чесного —÷мен—÷ виробника, санкц—÷—„ проти несумл—÷нно—„ конкуренц—÷—„ тощо. –∆ все ж процес передач—÷ "ноу-хау" пов'€заний з певним ризиком розкритт€ секретно—„ —÷нформац—÷—„ дл€ трет—÷х ос—÷б до чи п—÷сл€ укладанн€ контракту.  р—÷м того, "аснику "ноу-хау" завжди сл—÷д мати на уваз—÷, що окр—÷м зазначених ризик—÷в крим—÷нального плану —÷снують —÷ об'—‘ктивн—÷ обставини, пов'€зан—÷ з науково-техн—÷чним прогресом. «в—÷дси напрошу—‘тьс€ простий висновок, актуальн—÷сть ¬ашого "ноу-хау" з часом зменшу—‘тьс€ —÷ може настати час, коли про ц—÷ секрети будь-хто зможе прочитати у в—÷дкритому науковому виданн—÷. “ому не звол—÷кайте, але й занадто не посп—÷шайте. ÷ю справу сл—÷д добре обм—÷ркувати. –етельно зважте ус—÷ ризики —÷ скор—÷ше шукайте потенц—÷йного покупц€. ¬загал—÷ оптимальний шл€х дл€ передач—÷ "ноу-хау", €к показу—‘ практика, —‘ л—÷ценз—÷йна угода на використанн€ винаходу або  ћ. ” цьому договор—÷ л—÷ценз—÷ату додатково нада—‘тьс€ право на застосуванн€ "ноу-хау". ¬—÷дпов—÷дно, лог—÷ка п—÷дказу—‘, що у такому випадку правовласник не зац—÷кавлений у розголошенн—÷ секретно—„ —÷нформац—÷—„, за €ку в—÷н сплатив "асн—÷ грош—÷. ¬арт—÷сть правово—„ охорони об'—‘кта л—÷ценз—÷й обумовлю—‘тьс€ у л—÷ценз—÷йн—÷й угод—÷. ѕри цьому варт—÷сть прав, €к—÷ передаютьс€ разом з основним об'—‘ктом (винаходом або KM), може зростати на 50 % в—÷д вартост—÷ усього звичайного контракту, що не м—÷стить виробничих секрет—÷в. “ож сам—÷ бачите, наск—÷льки вагому прибавку €вл€—‘ собою "ноу-хау". ƒо реч—÷, саме "ноу-хау" найчаст—÷ше —÷ становить найб—÷льший —÷нтерес дл€ конкурент—÷в, €к—÷ полюють за ним ус—÷ма можливими методами, включно до засоб—÷в промислового шпигунства.

¬раховуючи вищеназван—÷ ризики св—÷това практика виробила де€к—÷ стандартн—÷ процедури передач—÷ "ноу-хау". Ќаприклад, часто застосову—‘тьс€ так званий одноразовий або перманентний трансферт. «а першою схемою, коли "ноу-хау" в—÷дноситьс€ до певного виробу чи процесу, у визначений терм—÷н об'—‘кт переда—‘тьс€ шл€хом наданн€ документац—÷—„ або навчанн€ персоналу. ” другому випадку "ноу-хау" переда—‘тьс€ посл—÷довно —÷ постад—÷йно. —початку переда—‘тьс€ необх—÷дна техн—÷чна документац—÷€ —÷ обладнанн€. ѕ—÷сл€ чого постачальник прийма—‘ участь у пусконалагоджувальних роботах, адапту—‘ процес виробництва до умов замовника —÷ запуска—‘ його.  р—÷м того, за ц—÷—‘ю системою передач—÷ "ноу-хау" постачальник обов'€зково пер—÷одично контролю—‘ виробництво, з метою забезпеченн€ €к—÷сних —÷ к—÷льк—÷сних показник—÷в, обумовлених у л—÷ценз—÷йн—÷й угод—÷.

¬—÷домо дек—÷лька вид—÷в розрахунк—÷в за угоду з передач—÷ "ноу-хау" [22]. Ќаприклад, оплата гот—÷вкою. ” цьому випадку використовуютьс€ схеми паушальних платеж—÷в, ро€лт—÷ або —„х комб—÷нац—÷—„. ” раз—÷ внесенн€ па-ушальних платеж—÷в передбача—‘тьс€ —‘диний плат—÷ж або —„х ланцюжок, що включа—‘ авансовий —÷ р€д ф—÷ксованих платеж—÷в.

«устр—÷ча—‘тьс€ також оплата у вигл€д—÷ зустр—÷чно—„ поставки товар—÷в чи послуг, а також зм—÷шана оплата або бартер.

—истема розрахунк—÷в у форм—÷ ро€лт—÷ базу—‘тьс€ на загальному оборот—÷ вироблено—„ продукц—÷—„. ” цьому випадку сл—÷д зважити, що найб—÷льш складною позиц—÷—‘ю —‘ терм—÷н "загальний оборот". —права у тому, що у р—÷зних кра—„нах в—÷н визнача—‘тьс€ на основ—÷ нац—÷ональних особливостей. “ому "асник "ноу-хау" вже на етап—÷ укладанн€ л—÷ценз—÷йно—„ угоди повинен домовитись з замовником про прийн€тний дл€ стор—÷н зм—÷ст цього терм—÷ну.



 онтрольн—÷ питанн€

  1. „и може "асник об'—‘кт—÷в —÷нтелектуально—„ "асност—÷ передавати права, що йому належать —÷нш—÷й особ—÷?
  2. як—÷ з вид—÷в прав на об'—‘кти —÷нтелектуально—„ "асност—÷ можуть передаватис€ друг—÷й особ—÷ —÷ у €кий спос—÷б?
  3. ѕригадайте, €кими житт—‘вими циклами характеризуютьс€ об'—‘кти —÷нтелектуально—„ "асност—÷ —÷ чому це важливо знати при передач—÷ прав на них?
  4. Ќа п—÷дстав—÷ чого можуть передаватис€ виключн—÷ майнов—÷ права на об'—‘кти авторського права —÷ сум—÷жних прав?
  5. як—÷ особливост—÷ передач—÷ виключних майнових прав на об'—‘кти авторського права —÷ сум—÷жних прав?
  6. ўо таке л—÷ценз—÷€ —÷ €к—÷ вони бувають?
  7. ’то так—÷ л—÷ценз—÷ар та л—÷ценз—÷ат?
  1. як—÷ права нада—‘ виключна л—÷ценз—÷€ на об'—‘кти промислово—„ "асност—÷.
  2. «а €ких умов угода про наданн€ л—÷ценз—÷—„ вважа—‘тьс€ чинною?
  3. ўо   таке   передача   об'—‘кт—÷в   —÷нтелектуально—„   "асност—÷   у сп—÷ввласн—÷сть?
  4. ѕо€сн—÷ть, €к ¬и розум—÷—‘те пон€тт€ "франчизна угода".
  5. ўо таке "ноу-хау" —÷ €ке значенн€ воно в—÷д—÷гра—‘ в л—÷цензуванн—÷ або передач—÷ прав ?

"«акон суворий, але це закон" –имське присп—÷в '€


–ќ«ƒ–∆Ћ 5

«ј’»—“ ѕ–ј¬ Ќј ќЅ'–ƒ “» –∆Ќ“≈Ћ≈ “”јЋ№Ќќ–« "ј—Ќќ—“–∆


—еред перес—÷чних громад€н ”кра—„ни —÷ дос—÷ ще побуту—‘ думка про безкарн—÷сть п—÷ратства щодо об'—‘кт—÷в —÷нтелектуально—„ "асност—÷ на в—÷тчизн€ному ринку. —правд—÷, сл—÷д визнати, що таке зустр—÷ча—‘тьс€ ще досить часто. ѕригадайте хоча б, €к нещодавно у столиц—÷ тракторами трощили гори нел—÷ценз—÷йних компакт-диск—÷в. –∆ це не дивно, адже кра—„на, виборсуючись з тенет колон—÷ального минулого не може зм—÷нитис€ вмить. ќднак, €к казали мудр—÷ ел—÷ни: "ƒв—÷ч—÷ не можна вступити у ту саму р—÷чку". –∆ вже сьогодн—÷ в ”кра—„н—÷ питанню захисту об'—‘кт—÷в —÷нтелектуально—„ "асност—÷ почали прид—÷л€ти ч—÷льну увагу. “ак 10 с—÷чн€ 2002 року ¬ерховна –ада ”кра—„ни прийн€ла зм—÷ни —÷ доповненн€, внесен—÷ до укра—„нського законодавства стосовно об'—‘кт—÷в —÷нтелектуально—„ "асност—÷. ј 17 с—÷чн€ 2002 року п—÷д тиском св—÷тово—„ громадськост—÷, зокрема —Ўј в ”кра—„н—÷ прийн€то «акон "ѕро особливост—÷ державного регулюванн€ д—÷€льност—÷ суб'—‘кт—÷в господарюванн€, пов'€зано—„ з виробництвом, експортом, —÷мпортом диск—÷в дл€ лазерних систем зчитуванн€" [29]. ћожна довго сперечатис€ про зм—÷ст «акону, але у принцип—÷ заперечувати його необх—÷дн—÷сть дл€ ”кра—„ни сьогодн—÷ мабуть н—÷хто не наважитьс€.

 ра—„на почала уважно пригл€датис€ до факт—÷в порушенн€ прав "асник—÷в об'—‘кт—÷в —÷нтелектуально—„ "асност—÷ —÷ ви€влена контрафактна продукц—÷€ зразу вилуча—‘тьс€ з продажу. ѕричому так—÷ д—÷—„ обов'€зково супроводжуютьс€ адекватною в—÷дпов—÷ддю недобросов—÷сним торг—÷вц€м та виробникам з боку держави. ” склад—÷ укра—„нських силових структур усп—÷шно почали функц—÷онувати спец—÷альн—÷ п—÷дрозд—÷ли з контролю над дотриманн€м законодавства у сфер—÷ —÷нтелектуально—„ "асност—÷ та захисту економ—÷чних —÷нтерес—÷в держави. ¬ ”кра—„н—÷, €к ¬и зна—‘те, в останн—÷ роки створено —÷ д—÷—‘ законодавче поле з цього питанн€. ћайже ус—÷ м—÷жнародн—÷ акти у галуз—÷ —÷нтелектуально—„ "асност—÷ чинн—÷ зараз —÷ в ”кра—„н—÷. «вичайно, нам ще далеко до —÷деалу. “им не менше, не можна не пом—÷чати позитивних зм—÷н, €к—÷ в—÷дбуваютьс€ на наших очах. –инок товар—÷в та послуг поступово цив—÷л—÷зу—‘тьс€. ”се б—÷льше п—÷дпри—‘мц—÷в усв—÷домлюють необх—÷дн—÷сть захисту об'—‘кт—÷в —÷нтелектуально—„ "асност—÷, €кими вони волод—÷ють, користуютьс€ або пропонують на ринок. —поживач—÷ сьогодн—÷ активн—÷ше починають ви€вл€ти свою прихильн—÷сть до певних товарних знак—÷в, ц—÷кавл€тьс€ м—÷iем походженн€ товару, назвою ф—÷рми виробника тощо. “обто, непом—÷тно але впевнено —÷ нев—÷дворотно саме житт€ поступово вт€гу—‘ нас у вир стосунк—÷в притаманних св—÷товому товариству.

–ан—÷ше, за рад€нських час—÷в, коли виключн—÷ права на майже ус—÷ об'—‘кти —÷нтелектуально—„ "асност—÷ належали держав—÷, д—÷стати економ—÷чну вигоду в—÷д використанн€, наприклад, "асного винаходу було практично неможливо. ¬арто згадати хоча б найб—÷льш в—÷домий приклад з винах—÷дниками автоматично—„ збро—„. јмериканський винах—÷дник автоматично—„ гвинт—÷вки ћ-16 ≈двард —тонер став м—÷льйонером, а автор знаменитого автомата  алашникова, за даними рос—÷йських «ћ–∆, не одержав за св—÷й витв—÷р н—÷ цента. ћайнов—÷ права у т—÷ часи збер—÷гались х—÷ба що за авторами л—÷тературних, музичних твор—÷в та виконавц€ми.

—ьогодн—÷ ситуац—÷€ в ”кра—„н—÷, хочетьс€ в—÷рити, зм—÷нитьс€ на краще. Ќа законодавчому р—÷вн—÷ держава не т—÷льки деклару—‘, але й вже робить тверду спробу оп—÷куватись правами "асник—÷в ус—÷х без вин€тку об'—‘кт—÷в —÷нтелектуально—„ "асност—÷, а також сл—÷дкувати за виконанн€м цих прав. Ќа жаль, найскладн—÷шим у цьому процес—÷, €к не дивно, ви€вились не €к—÷сь юридичн—÷ кол—÷з—÷—„, а саме банальна "ломка стереотип—÷в" —÷ виробленн€ у наших громад€н законослухн€ност—÷ та цив—÷л—÷зованого п—÷дходу до форм —÷ метод—÷в технолог—÷чного обм—÷ну на ринку товар—÷в та —÷нформац—÷йних продукт—÷в. —л—÷д визнати, що цей процес, €к показу—‘ практика, досить складний —÷ тривалий [5]. ¬—÷н пов'€заний з психолог—÷чною —÷нерц—÷—‘ю, притаманною будь-кому сусп—÷льству. “им б—÷льше нашому, де панувало "телефонне право" —÷ практично були в—÷дсутн—÷ правов—÷ традиц—÷—„ охорони об'—‘кт—÷в —÷нтелектуально—„ "асност—÷. ќт саме у цьому ¬и —÷ ма—‘те допомогти соб—÷, сво—„м нащадкам —÷ сво—„й Ѕатьк—÷вщин—÷. “—÷льки в—÷д ¬ас залежить, прискоритьс€ —÷ цив—÷л—÷зу—‘тьс€ цей процес чи н—÷. —аме ¬и, ¬аше покол—÷нн€ ма—‘те стати справжн—÷ми хаз€€ми "асних твор—÷в, винаход—÷в тощо. Ќа ¬аших очах ”кра—„на обов'€зково стане повноправним членом св—÷тового сп—÷втовариства, ув—÷йде у вс—÷ —‘вропейськ—÷ структури —÷ нарешт—÷ розкв—÷тне. «вичайно, можна обрати —÷ —÷ншу долю, наприклад, ем—÷грувати. ћи жодним чином не судимо цих людей, кожен обира—‘ св—÷й шл€х широкий. “а по щирост—÷, безперечно, стол—÷тт€ нац—÷ональних принижень —÷ активного вихованн€ безбатченк—÷в дало сво—„ г—÷рки плоди. –∆ все ж дуже не хот—÷лос€ щоб хтось —÷з ¬ас спокусивс€ —÷ шукав кращо—„ дол—÷ за горами та мор€ми. јдже Ѕатьк—÷вщина, €к мати у кожного лише одна! “ож перетворити нашу державу ”кра—„ну у справд—÷ р—÷дний д—÷м - це завданн€ кожного з —„—„ громад€н. …ого н—÷хто не давав —÷ н—÷хто за це нас не спита—‘, окр—÷м х—÷ба що "асного серц€ —÷ душ—÷.


5.1. «ј’»—“ ѕ–ј¬ Ќј ќЅ'–ƒ “» ј¬“ќ–—№ ќ√ќ ѕ–ј¬ј –∆ —”ћ–∆∆Ќ»’ ѕ–ј¬


ќкремий V розд—÷л «акону [8] спец—÷ально присв€чено цив—÷льно-правовому захисту авторського права —÷ сум—÷жних прав. ќкр—÷м в—÷дшкодуванн€ пр€мих матер—÷альних збитк—÷в, а також ст€гненн€ прибутк—÷в, за порушенн€ авторського права або сум—÷жних прав суд ст€гу—‘ з винних штраф у розм—÷р—÷ 10 в—÷дсотк—÷в в—÷д суми, що присуджена на користь позивача. ¬иплата компенсац—÷—„, €ка визнача—‘тьс€ судом, може с€гати 50000 м—÷н—÷мальних розм—÷р—÷в зароб—÷тно—„ плати, встановлених законодавством ”кра—„ни, —÷ використову—‘тьс€ зам—÷сть вищезгаданих в—÷дшкодувань. —ума штраф—÷в направл€—‘тьс€ у встановленому законодавством пор€дку до в—÷дпов—÷дних бюджет—÷в. ѕорушник авторського права —÷ сум—÷жних прав зобов'€заний також в—÷дшкодувати особам, €к—÷ мають авторське право —÷ сум—÷жн—÷ права, моральну шкоду в розм—÷р—÷, що визнача—‘тьс€ судом.

—уд може винести р—÷шенн€ про вилученн€ чи конф—÷скац—÷ю вс—÷х контрафактних прим—÷рник—÷в твор—÷в, фонограм, в—÷деограм чи програм мовленн€, щодо €ких встановлено, що вони були виготовлен—÷ або розповсюджен—÷ з порушенн€м авторського права —÷ (або) сум—÷жних прав, а також засоб—÷в обходу техн—÷чних засоб—÷в захисту. ÷е стосу—‘тьс€ ус—÷х кл—÷ше, матриць, форм, ориг—÷нал—÷в, магн—÷тних стр—÷чок, фотонегатив—÷в та —÷нших предмет—÷в, за допомогою €ких в—÷дтворюютьс€ прим—÷рники твор—÷в, фонограм, в—÷деограм, програм мовленн€, а також матер—÷ал—÷в —÷ обладнанн€, що використовуютьс€ дл€ —„х в—÷дтворенн€ —÷ дл€ виготовленн€ засоб—÷в обходу техн—÷чних засоб—÷в захисту.

«а р—÷шенн€м суду вилучен—÷ контрафактн—÷ прим—÷рники твор—÷в (у тому числ—÷ комп'ютерн—÷ програми —÷ бази даних), фонограм, в—÷деограм, програм мовленн€ на вимогу особи, €ка —‘ суб'—‘ктом авторського права —÷ (або) сум—÷жних прав —÷ права €ко—„ порушено, можуть бути передан—÷ ц—÷й особ—÷. якщо ц€ особа не вимага—‘ тако—„ передач—÷, то контрафактн—÷ прим—÷рники п—÷дл€гають знищенню, а матер—÷али —÷ обладнанн€, що використовувалис€ дл€ в—÷дтворенн€ контрафактних прим—÷рник—÷в, п—÷дл€гають в—÷дчуженню —÷з перерахуванн€ виручених кошт—÷в до ƒержавного бюджету ”кра—„ни.

як бачите, м—÷ри досить сувор—÷. “ож сл—÷д зважати на це. “им б—÷льше, що, €к кажуть в ”кра—„н—÷: "Ќема—‘ в св—÷т—÷ н—÷чого та—‘много, щоб з часом не стало €вним".

Ѕ—÷льш детально з особливост€ми законодавчого закр—÷пленн€ авторських та сум—÷жних прав можна ознайомитись, уважно прочитавши текст «акону.

–∆стор—÷€ захисту авторських прав почалась мабуть разом з виникненн€м друкуванн€, коли стало можливим тиражуванн€ л—÷тературних твор—÷в зам—÷сть —„х переписуванн€. —ум—÷жн—÷ права, €к в—÷домо, т—÷сно пов'€зан—÷ з авторським правом. “ому, мабуть, можна сказати —÷ про сум—÷жн—÷ права, що вони також мають давне кор—÷нн€. ’оча на оф—÷ц—÷йному р—÷вн—÷ сум—÷жн—÷ права почали захищатис€ пор—÷вн€но недавно. Ћавинопод—÷бний процес розвитку техн—÷чних засоб—÷в запису та в—÷дтворенн€ звуку —÷ в—÷зуального зображенн€ п—÷сл€ друго—„ св—÷тово—„ в—÷йни спонукав людство до пошуку конструктивно—„ вза—‘мод—÷—„ у царин—÷ захисту сум—÷жних прав. Ѕ—÷льш—÷сть —÷снуючих м—÷жнародних конвенц—÷й щодо охорони об'—‘кт—÷в —÷нтелектуально—„ "асност—÷ €вл€ють собою синтез вже —÷снуючих нац—÷ональних закон—÷в. Ќа в—÷дм—÷ну в—÷д них, –имська конвенц—÷€, що присв€чена охорон—÷ сум—÷жних прав була вдалою спробою ввести м—÷жнародн—÷ норми правового регулюванн€ у нац—÷ональн—÷ законодавства. ѕ—÷сл€ —„—„ прийн€тт€ у 1961 р. б—÷льше 60 кра—„н прийн€ли нац—÷ональн—÷ закони, що регулюють правов—÷дносини у сфер—÷ сум—÷жних прав. ”кра—„на також прийн€ла «акон "ѕро авторське право —÷ сум—÷жн—÷ права. Ќа той час держав—÷ ледь виповнилос€ 3 роки. ÷е сталос€ 23 грудн€ 1993 р. ј у грудн—÷ 1996 р. всесв—÷тн€ ƒипломатична конференц—÷€ прийн€ла угоду ¬ќ–∆¬ "ѕо виконанню —÷ фонограмам" [28]. “обто, €к бачите, процес творенн€ законодавчого пол€ з сум—÷жних прав на земн—÷й кул—÷ ще продовжу—‘тьс€.

як вже зазначалось, традиц—÷йно розр—÷зн€ють три р—÷зновиди сум—÷жних прав: права виконавц—÷в на —„х виконанн€, права виробник—÷в фонограм —÷ в—÷деограм на —„х фонограми —÷ в—÷деограми та права теле- та рад—÷останц—÷й на —„х теле- та рад—÷опрограми. ѕо сут—÷ охорона сум—÷жних прав передбача—‘ захист прав тих, хто допомага—‘ авторам твор—÷в доносити —„х до людства. “ож посл—÷довно розгл€немо —„х ус—÷.

«ахист прав виконавц—÷в. јле спочатку визначимось, кого можна вважати виконавцем. ¬иконавцем —‘ особа, €ка безпосередньо доносить тв—÷р до гл€дача —÷ (або) слухача —÷з iени, к—÷но- або телеекрана тощо. “обто, - це актори, сп—÷ваки, музиканти, танцюристи та ус—÷ —÷нш—÷ особи, що читають, декламують, сп—÷вають або грають, а також диригент музичних —÷ музично-драматичних твор—÷в.

якщо виконавц—÷в дек—÷лька, вони реал—÷зують "асн—÷ права т—÷льки за вза—‘мною згодою [14]. –еал—÷зац—÷€ прав великих колектив—÷в виконавц—÷в, €к наприклад, оркестр—÷в, хор—÷в, театральних труп або естрадних гурт—÷в викону—‘тьс€ режисерами, диригентами, сол—÷стами, кер—÷вниками трупи. « конкретними артистами питанн€, пов'€зан—÷ з забезпеченн€ сум—÷жних прав, вир—÷шуютьс€ у рамках укладених з ними контракт—÷в, а також обов'€зково мають найти в—÷дображенн€ у нормативних документах, €к—÷ регламентують д—÷€льн—÷сть цих колектив—÷в.

«а виконавц€ми визнаютьс€ майнов—÷ —÷ немайнов—÷ права. ѕраво на —÷м'€ дозвол€—‘ виконавцю вимагати згадуванн€ його д—÷йсного —÷мен—÷ або псевдон—÷ма, €к—÷ не повинн—÷ викривл€тис€ при будь-€к—÷й творч—÷й —÷нтерпретац—÷—„ твору. Ќагада—‘мо ще раз, що право на —÷м '€ не може н—÷€ким чином в—÷дчужуватись —÷ охорон€—‘тьс€ дов—÷чно. ѕри цьому будь-€к—÷ зм—÷ни у виконанн—÷ можуть вноситись виключно —÷з згоди виконавц€.

ћайнов—÷ права виконавц—÷в забезпечуютьс€ за рахунок закр—÷пленн€ за ними виключного права на використанн€ виконанн€ у будь-€к—÷й форм—÷. ѕри цьому кожне використанн€ неодм—÷нно ма—‘ супроводжуватись виплатою винагороди. «а виконавцем збер—÷га—‘тьс€ право дозволу чи заборони: кабельно—„ чи еф—÷рно—„ передач—÷ виконанн€; запису ран—÷ше не записаного виконанн€; наданн€ дл€ прокату фонограм чи в—÷деограм —÷з записом виконанн€.

—л—÷д пам'€тати, що у раз—÷, коли виконавець п—÷д час першо—„ ф—÷ксац—÷—„ виконанн€ безпосередньо дозволить виробнику фонограми чи виробнику в—÷деограми —„—„ подальше в—÷дтворенн€, то вважа—‘тьс€, що виконавець передав виробнику фонограми чи виробнику в—÷деограми виключне право на розповсюдженн€ фонограм, в—÷деограм —÷ —„х прим—÷рник—÷в способом першого продажу або —÷ншо—„ передач—÷ у "асн—÷сть чи волод—÷нн€, а також способом здаванн€ у майновий найм, комерц—÷йний прокат та —÷ншо—„ передач—÷. ѕри укладанн—÷ угоди про запис виконанн€ з виробником фонограм (в—÷деограм) право на нього в—÷дходить до виробника.

ѕри цьому виконавець збер—÷га—‘ за собою право на одержанн€ справедливо—„ винагороди за зазначен—÷ види використанн€ свого виконанн€ через орган—÷зац—÷—„ колективного управл—÷нн€ або —÷ншим способом.

”с—÷ виключн—÷ права виконавц—÷в можуть передаватис€ —÷нш—÷й особ—÷ але виключно на п—÷дстав—÷ угоди. як правило, у рол—÷ посередника при виконанн—÷ цих операц—÷й виступають орган—÷зац—÷—„, що управл€ють авторськими та сум—÷жними правами на колективних засадах або пов—÷рен—÷ виконавц—÷в.

—л—÷д окремо п—÷дкреслити, що в практиц—÷ майнових стосунк—÷в м—÷ж виконавцем —÷ виробником фонограм (в—÷деограм) —‘ певн—÷ особливост—÷. ѕам'€тайте, що майнов—÷ права виконавц—÷в можуть передаватис€ (в—÷дчужуватис€) —÷ншим особам на п—÷дстав—÷ договору, в €кому визначаютьс€ спос—÷б використанн€ виконань, розм—÷р —÷ пор€док виплати винагороди, строк д—÷—„ договору —÷ використанн€ виконань, територ—÷€, на €ку розповсюджуютьс€ передан—÷ права тощо. ¬изначен—÷ договором ставки винагороди не можуть бути нижчими за м—÷н—÷мальн—÷ ставки, встановлен—÷  аб—÷нетом ћ—÷н—÷стр—÷в ”кра—„ни.

” раз—÷, коли виконанн€ використову—‘тьс€ у ауд—÷ов—÷зуальному твор—÷, вважа—‘тьс€, що виконавець переда—‘ орган—÷зац—÷—„, €ка зд—÷йсню—‘ виробництво ауд—÷ов—÷зуального твору або продюсеру ауд—÷ов—÷зуального твору вс—÷ майнов—÷ права на виконанн€, €кщо —÷нше не передбачено договором.

” той самий час виконавцю не нада—‘тьс€ охорона в—÷д насл—÷дуванн€. “обто виконавець не може заборонити колез—÷ по мистецькому цеху насл—÷дувати його "асну манеру виконанн€. ÷им часто користуютьс€ молод—÷ артисти, що пробиваютьс€ нагору. «гадайте де€ких сп—÷вак—÷в у молод—÷ роки, коли вони насл—÷дували улюбленому виконавцю аж поки не створювали св—÷й неповторний стиль.

«ахист прав виробник—÷в фонограм (в—÷деограм). ƒавайте також —÷ у цьому випадку введемо де€к—÷ роз'€сненн€. ¬иробниками фонограм (в—÷деограм) визнаютьс€ ус—÷ без вин€тку ф—÷зичн—÷ та юридичн—÷ особи, €к—÷ з—÷н—÷ц—÷ювали та вз€ли на себе в—÷дпов—÷дальн—÷сть за перший звуковий запис (в—÷деозапис) виконавц€ або —÷нших звук—÷в чи в—÷зуально—„ —÷нформац—÷—„.

«а неможливост—÷ доведенн€ зворотного виробником фонограми (в—÷деограми) визна—‘тьс€ особа, —÷м'€ або назва €ко—„ позначен—÷ на ц—÷й фонограм—÷ (в—÷деограм—÷) або —„—„ футл€р—÷.

ƒо реч—÷, охорон—÷ п—÷дл€гають будь-€к—÷ фонограми (в—÷деограми). ѕри цьому дл€ наданн€ охорони зовс—÷м неважливо чи записаний тв—÷р вже охорон€—‘тьс€ «аконом. “акож дл€ цього не ма—‘ значенн€ €к—÷сть самого запису або на€вн—÷сть р—÷зних звукових ефект—÷в чи матер—÷альна форма запису, а також зм—÷ст того, що записано.

ќсобливо наголосимо, що за виробником фонограм (в—÷деограм) визнаютьс€ лише майнов—÷ права, передан—÷ йому автором або виконавцем, €ким на правах дов—÷чного належить особисте немайнове право, що н—÷коли не переда—‘тьс€ —÷ не в—÷дчужу—‘тьс€.

¬иробнику фонограм (в—÷деограм) належить виключне право на використанн€ фонограм (в—÷деограм) у будь-€к—÷й форм—÷. «апам'€тайте, що виробнику фонограм (в—÷деограм) також належить право на отриманн€ винагороди за —„—„ використанн€ незалежно в—÷д його методу. ¬иключне право у даному випадку означа—‘ право зд—÷йсненн€ або наданн€ дозволу на проведенн€ таких д—÷й:

  • в—÷дтворенн€ фонограми (в—÷деограми);
  • зм—÷нюванн€ або переробка фонограми (в—÷деограми);
  • торг—÷вл€ або —„х розповсюдженн€ в —÷нший спос—÷б;
  • —÷мпортуванн€ фонограми (в—÷деограми).

 р—÷м того, виробник фонограми (в—÷деограми), €ка опубл—÷кована зкомерц—÷йною метою, ма—‘ право сп—÷льно з виконавцем, публ—÷чне виконанн€ €кого заф—÷ксовано на ц—÷й фонограм—÷ (в—÷деограм—÷), на одержанн€ винагороди за будь-€ке —„—„ використанн€. «бором, розпод—÷лом та виплатою винагороди, €к правило, займаютьс€ орган—÷зац—÷—„, що управл€ють правами виробник—÷в фонограм (в—÷деограм) —÷ виконавц—÷в на колективн—÷й основ—÷, чи пов—÷рен—÷ у повн—÷й в—÷дпов—÷дност—÷ до угоди з ними.

—л—÷д, також, мати на уваз—÷, що перех—÷д у "асн—÷сть прим—÷рника фонограми (в—÷деограми) сам по соб—÷ ще н—÷чого не означа—‘. ќднак, €кщо —„—„ прим—÷рники, що були легально опубл—÷кован—÷ потрапл€ть до торгово—„ мереж—÷, то —„х подальше розповсюдженн€ вже не вимага—‘ дозволу виробника —÷ не передбача—‘ виплати йому винагороди. ” той самий час "асник фонограми (в—÷деограми) не може займатис€ —„—„ комерц—÷йним прокатом чи здавати —„х у майновий найм, тому що це право належить до виключних прав виробника.

«ахист прав орган—÷зац—÷й кабельного та еф—÷рного мовленн€. “ут також спершу внесемо €сн—÷сть у терм—÷нолог—÷ю. ѕ—÷д орган—÷зац—÷€ми кабельного та еф—÷рного мовленн€ будемо розум—÷ти рад—÷о- —÷ телестуд—÷—„, а також —÷нш—÷ орган—÷зац—÷—„, що займаютьс€ публ—÷чним розповсюдженн€м звуково—„ та (або) зображувально—„ —÷нформац—÷—„ €к "асного виробництва, так —÷ виробництва —÷нших орган—÷зац—÷й за допомогою еф—÷ру або кабельних, або оптико-волоконних засоб—÷в передач—÷ тощо.

—ам—÷ ц—÷ орган—÷зац—÷—„, €к правило, не завжди створюють творч—÷ доробки, а лише спри€ють —„х висв—÷тленню —÷ доведенню до уваги гл€дач—÷в та слухач—÷в. ќднак так—÷ заходи потребують значних кап—÷таловкладень —÷ тому д—÷€льн—÷сть цих орган—÷зац—÷й також вимага—‘ правового захисту. “обто ма—‘ бути створене юридичне п—÷д“—рунт€ дл€ економ—÷чного виправданн€ д—÷€льност—÷ таких орган—÷зац—÷й.

” св—÷тов—÷й практиц—÷ за орган—÷зац—÷€ми кабельного та еф—÷рного мовленн€ закр—÷пл€ютьс€ виключн—÷ права на використанн€ передач—÷ у будь-€к—÷й форм—÷ та дозв—÷л на —„х використанн€. Ќу —÷, звичайно, виключн—÷ права цих орган—÷зац—÷й передбачають право на отриманн€ винагороди за такий дозв—÷л. ƒо реч—÷, ц—÷ права розповсюджуютьс€ —÷ на ус—÷ види передач, €к—÷ створен—÷ безпосередньо самою орган—÷зац—÷—‘ю або виготовлен—÷ на —„—„ замовленн€ —÷ншою особою. ѕригадайте знаменит—÷ телесер—÷али зн€т—÷ на замовленн€ пров—÷дних телестуд—÷й кра—„ни.  р—÷м того, до виключних прав орган—÷зац—÷й кабельного та еф—÷рного мовленн€ належить ще й дозвол€ти чи заборон€ти —÷ншим особам:

- публ—÷чне спов—÷щенн€ сво—„х програм шл€хом трансл€ц—÷—„ —÷ ретрансл€ц—÷—„;

  • ф—÷ксац—÷ю сво—„х програм на матер—÷альному нос—÷—„ та —„х в—÷дтворенн€;
  • публ—÷чне виконанн€ —÷ публ—÷чну демонстрац—÷ю сво—„х програм у м—÷i€х з платним входом;
  • поширенн€ на територ—÷—„ ”кра—„ни чи з територ—÷—„ ”кра—„ни сигналу —÷з супутника, що несе —„х програми, розповсюджуючим органом, дл€ €кого цей сигнал —÷з супутника не призначавс€.

ƒ—÷€ вказаних прав не розповсюджу—‘тьс€ на випадки, коли запис передач—÷ був виконаний з дозволу цих орган—÷зац—÷й або —„—„ в—÷дтворенн€ в—÷дбува—‘тьс€ за тих самих умов.

—тосовно авторського права —÷ сум—÷жних прав, сл—÷д зазначити таке. «г—÷дно з—÷ ст. 50 «акону ”кра—„ни "ѕро авторське право —÷ сум—÷жн—÷ права" порушенн€м, що да—‘ п—÷дставу дл€ судового захисту, —‘ р€д д—÷й, вчинених будь-€кою особою стосовно немайнових та майнових прав суб'—‘кт—÷в авторського права —÷ сум—÷жних прав. ѕ—÷д ц—÷ д—÷—„ п—÷дпада—‘ будь-€ке п—÷ратство у сфер—÷ авторського права —÷ (або) сум—÷жних прав, пов'€зане з незаконним в—÷дтворенн€м, розповсюдженн€м або —÷ншим використанн€м контрафактних прим—÷рник—÷в твор—÷в (у тому числ—÷ комп'ютерних програм —÷ баз даних), фонограм, в—÷деограм —÷ програм орган—÷зац—÷й мовленн€.  р—÷м того, д—÷—„ вважаютьс€ неправом—÷рними —÷ при звичайному ввезенн—÷ на митну територ—÷ю ”кра—„ни контрафактних твор—÷в, а також при —„х ввезенн—÷ з метою —„х розповсюдженн€ чи публ—÷чного спов—÷щенн€ твор—÷в, з €ких без дозволу суб'—‘кт—÷в авторського права —÷ (або) сум—÷жних прав вилучена чи зм—÷нена —÷нформац—÷€ про управл—÷нн€ правами, зокрема в електронн—÷й форм—÷.

ѕорушенн€ авторського права —÷ сум—÷жних прав т€гне за собою в—÷дпов—÷дальн—÷сть зг—÷дно з чинним адм—÷н—÷стративним, цив—÷льним —÷ крим—÷нальним законодавством ”кра—„ни. “ак, д—÷ючий  рим—÷нальний  одекс ”кра—„ни (  ”), ст. 176 "ѕорушенн€ авторського права та сум—÷жних прав" передбача—‘ крим—÷нальну в—÷дпов—÷дальн—÷сть за порушенн€ прав —÷нтелектуально—„ "асност—÷.

Ќеобх—÷дно зазначити, що суб'—‘ктивна сторона цього злочину характеризу—‘тьс€ умислом. –∆ вважа—‘тьс€, що мотиви порушенн€ авторських —÷ сум—÷жних прав не мають значенн€ дл€ квал—÷ф—÷кац—÷—„ злочину.

як бачите, санкц—÷—„, €к—÷ застосовуютьс€ до порушник—÷в авторського —÷ сум—÷жного права, досить сувор—÷. “ому, перш н—÷ж розпочати використовуванн€ будь-€кого твору, спочатку сл—÷д пересв—÷дчитись, кому належать авторськ—÷ —÷ сум—÷жн—÷ права та укласти з "асником в—÷дпов—÷дну угоду, щоб пот—÷м не нар—÷кати на свою т€жку долю.


5.2. «ј’»—“ ѕ–ј¬ Ќј ќЅ'–ƒ “» ѕ–ќћ»—Ћќ¬ќ–« "ј—Ќќ—“–∆


ќдним з основних завдань, €к—÷ постали перед нашою державою у зв'€зку з —÷нтеграц—÷—‘ю кра—„ни до св—÷тових та —‘вропейських структур, було приведенн€ чинного законодавства у сфер—÷ охорони прав промислово—„ "асност—÷ у в—÷дпов—÷дн—÷сть до св—÷тових стандарт—÷в.

«агальновизнано, що об'—‘кти промислово—„ "асност—÷ —‘ важливою —÷ нев—÷д'—‘мною складовою економ—÷чного розвитку будь-€ко—„ держави. ¬ ”кра—„н—÷ захисту в—÷д порушень виключних прав на об'—‘кти промислово—„ "асност—÷ також надають великого значенн€. ѕравов—÷ засоби захисту вже набутих прав передбачен—÷ у в—÷дпов—÷дних статт€х низки «акон—÷в ”кра—„ни: про охорону прав на винаходи —÷ корисн—÷ модел—÷ [10], промислов—÷ зразки, знаки дл€ товар—÷в —÷ послуг [7], топограф—÷—„ —÷нтегральних м—÷кросхем [11], а також обумовлен—÷ у р—÷зних нац—÷ональних кодексах [29].

¬ основному «акон—÷ кра—„ни -  онституц—÷—„ ”кра—„ни - у ст. 54 кожному громад€нину гаранту—‘тьс€ право на захист його —÷нтелектуально—„ "асност—÷, моральних та матер—÷альних —÷нтерес—÷в. “ак, будь-€ке пос€ганн€ на права "асника патенту на винах—÷д чи корисну модель, передбачене ст. 34 «акону ”кра—„ни "ѕро охорону прав на винаходи —÷ корисн—÷ модел—÷", вважа—‘тьс€ порушенн€м прав "асника патенту —÷ т€гне за собою в—÷дпов—÷дальн—÷сть зг—÷дно з чинним адм—÷н—÷стративним, цив—÷льним та крим—÷нальним законодавством ”кра—„ни. ƒл€ промислових зразк—÷в ц€ норма визначена у ст. 26 «акону ”кра—„ни "ѕро охорону прав на промислов—÷ зразки". —тосовно "асник—÷в знак—÷в дл€ товар—÷в —÷ послуг - ст. 20 «акону ”кра—„ни "ѕро охорону прав на знаки дл€ товар—÷в —÷ послуг". ƒл€ "асник—÷в заре—‘стровано—„ топограф—÷—„ –∆ћ— - ст. 21 «акону ”кра—„ни "ѕро охорону прав на топограф—÷—„ —÷нтегральних м—÷кросхем".

ѕорушенн€м прав "асника патенту на винах—÷д чи корисну модель визнаютьс€ д—÷—„ з боку будь-€ко—„ особи щодо виготовленн€, пропонуванн€ дл€ продажу, введенн€ в господарський оборот, застосуванн€ або ввезенн€ чи збер—÷ганн€ з зазначеною метою об'—‘кта, що охорон€—‘тьс€ патентом.

јналог—÷чн—÷ норми —‘ чинними —÷ дл€ —÷нших об'—‘кт—÷в промислово—„ "асност—÷. Ќаприклад, порушенн€м прав "асника визнаютьс€ д—÷—„ з боку будь-€ко—„ особи щодо застосуванн€ до заре—‘строваного знака, позначеного на упаковц—÷ товар—÷в чи у реклам—÷ —÷ншого позначенн€, схожого з ним наст—÷льки, що —„х можна сплутати.

ƒл€ топограф—÷—„ –∆ћ— таким порушенн€м визнаютьс€ д—÷—„ з боку будь-€ко—„ особи, що без дозволу "асника коп—÷ю—‘ топограф—÷ю або займа—‘тьс€ виготовленн€м –∆ћ— —÷з застосуванн€м дано—„ топограф—÷—„, або будь-€ких вироб—÷в, що м—÷ст€ть так—÷ –∆ћ—.  р—÷м того, порушенн€м визнаютьс€ також д—÷—„, пов'€зан—÷ з ввезенн€м таких –∆ћ— та вироб—÷в, що —„х м—÷ст€ть, на митну територ—÷ю ”кра—„ни. “акож до порушень в—÷дноситьс€ пропонуванн€ дл€ продажу, продаж, збер—÷ганн€ —÷з зазначеною метою та —÷нше введенн€ в об—÷г –∆ћ—, виготовлено—„ —÷з застосуванн€м заре—‘стровано—„ топограф—÷—„, та будь-€ких вироб—÷в, що м—÷ст€ть так—÷ –∆ћ—.

Ќа вимогу "асника патенту чи св—÷доцтва таке порушенн€ повинно бути припинено, а порушник зобов'€заний в—÷дшкодувати "аснику патенту запод—÷€н—÷ збитки.

¬имагати поновленн€ порушених прав "асника патенту або св—÷доцтва може також особа, €ка придбала л—÷ценз—÷ю, €кщо —÷нше не передбачено в л—÷ценз—÷йн—÷й угод—÷.

ƒл€ захисту виключного права "асник повинен довести, що його патент або св—÷доцтво було порушено. “аким чином, у справах про контрафакц—÷ю, тобто порушенн€ прав на патент або св—÷доцтво, центральним —‘ питанн€ збиранн€ доказ—÷в про факти такого порушенн€. Ќеобх—÷дно розум—÷ти, що цей процес —‘ дуже трудом—÷сткий. ќсобливо важким —‘ одержанн€ доказ—÷в у справах про порушенн€ прав на такий об'—‘кт винаходу €к способу, оск—÷льки при цьому необх—÷дно мати доступ на п—÷дпри—‘мство порушника.

Ќаведений перел—÷к контрафактних д—÷й —‘ вичерпним, тобто будь-€к—÷ —÷нш—÷ д—÷—„ не можуть пересл—÷дуватись за «аконом. —л—÷д зазначити, що перел—÷чен—÷ д—÷—„ —‘ окремими випадками протизаконного використанн€ об'—‘кта, що охорон€—‘тьс€, —÷ мають самост—÷йне значенн€. –∆ншими словами, будь-€ка —÷з зазначених д—÷й, наприклад, виготовленн€, вже вважа—‘тьс€ порушенн€м «акону.

—амост—÷йн—÷сть вказаних склад—÷в правопорушень пол€га—‘ у тому, що за кожен з них "асник прав може пересл—÷дувати порушника свого патенту.

–ан—÷ше перв—÷сними формами правопорушень виступали лише несанкц—÷оноване виготовленн€ продукту та застосуванн€ способу. јле з часом, в результат—÷ ринкових перетворень, що пов'€зан—÷ з—÷ спец—÷ал—÷зац—÷—‘ю п—÷дпри—‘мств, розвитком кооперац—÷—„, стало необх—÷дним забезпеченн€ ефективного захисту продукту на вс—÷х етапах просуванн€ його до споживача: виготовленн€, збер—÷ганн€, ввезенн€, пропонуванн€ до продажу, продаж тощо.

Ќеобх—÷дно враховувати, що кожна форма протиправного використанн€ ма—‘ сво—„ особливост—÷. Ќаприклад, сам по соб—÷ факт виготовленн€ контрафактного товару вже —‘ правопорушенн€м —÷ не залежить в—÷д подальшого введенн€ товару в об—÷г. ќднак сл—÷д пам'€тати, що таке виготовленн€ ма—‘ носити характер промислового —÷ провадитись з комерц—÷йною метою. ÷е також —‘ ц—÷лком слушним дл€ тако—„ форми контрафакц—÷—„, €к ввезенн€ товару на митну територ—÷ю —÷з порушенн€м прав —÷нтелектуально—„ "асност—÷. ÷ей вид правопорушенн€ також не залежить в—÷д подальших д—÷й порушника щодо такого товару.

” той самий час, що стосу—‘тьс€ збер—÷ганн€ контрафактного товару, на€вн—÷сть умислу на подальш—÷ д—÷—„ (наприклад, пропонуванн€ до продажу, продаж) —‘ вир—÷шальним дл€ квал—÷ф—÷куванн€ його €к правопорушенн€, тому, що сам факт збер—÷ганн€ ще не —‘ п—÷дтвердженн€м нам—÷р—÷в порушника ввести товар у господарський об—÷г.

“ому сл—÷д визнати: правильна квал—÷ф—÷кац—÷€ порушенн€ прав "асника ма—‘ першочергове значенн€ дл€ захисту його майнових —÷нтерес—÷в.

—л—÷д враховувати, що не ус—÷ д—÷—„, €к—÷ порушують права на об'—‘кт, можна вважати введенн€м в господарський об—÷г. ¬иготовленн€ певного виробу, наприклад, вважають введенн€м до господарського об—÷гу. “акий п—÷дх—÷д при квал—÷ф—÷кац—÷—„ правопорушенн€ може призвести до сутт—‘вого звуженн€ патентно—„ монопол—÷—„ "асника прав.

ќкр—÷м цього, не можна некоректно застосовувати пон€тт€ "попереднього користуванн€" стосовно винаход—÷в, розум—÷ючи п—÷д цим виготовленн€ досл—÷дних зразк—÷в або досл—÷дних парт—÷й. —л—÷д завжди розум—÷ти, що терм—÷н "попередн—‘ користуванн€" ма—‘ ч—÷ткий юридичний зм—÷ст. ¬ин€тком з патентно—„ монопол—÷—„ —‘ використанн€ винаходу особою, €ка добросов—÷сно та самост—÷йно його запровадила або зробила дл€ цього необх—÷дн—÷ приготуванн€ (п—÷дготувала виробництво). ћова йде про виробника, €кий сам д—÷йшов до цього винаходу, не знаючи про подану за€вку, та вклав в його реал—÷зац—÷ю значн—÷ кошти.

–∆нод—÷, нев—÷рно квал—÷ф—÷куютьс€ правопорушенн€, "асники прав намагаютьс€ прит€гти до в—÷дпов—÷дальност—÷ ос—÷б, €к—÷ юридично не порушували —„х права. Ќаприклад, розробка техн—÷чно—„ документац—÷—„, в €к—÷й використано чужий винах—÷д чи  ћ, не може вважатись порушенн€м патенту €к "—÷нше введенн€ у господарський об—÷г". ѕри цьому неправом—÷рно посилаютьс€ на те, що така документац—÷€ —‘ "науково-техн—÷чним продуктом, €кий переда—‘тьс€ замовнику". “е саме стосу—‘тьс€ промислових зразк—÷в та топограф—÷й –∆ћ—.

“ут на€вним —‘ ототожненн€ правопорушуючо—„ д—÷—„ з терм—÷ном "—÷нше введенн€ у господарський об—÷г".

—л—÷д зазначити, що розробника техн—÷чно—„ документац—÷—„ майже неможливо прит€гти до в—÷дпов—÷дальност—÷, €кщо не доведена його сп—÷вучасть у виготовленн—÷ продукту, в €кому використано чужий винах—÷д (KM, промисловий зразок чи топограф—÷€ –∆ћ—). ѕродукт визна—‘тьс€ виготовленим у тому випадку, коли в—÷н матер—÷ал—÷зований у реальному об'—‘кт—÷ господарсько—„ д—÷€льност—÷, наприклад, пристро—„, а не у науково-техн—÷чн—÷й документац—÷—„.

“аким чином, до в—÷дпов—÷дальност—÷ сл—÷д прит€гати т—÷льки виробника контрафактно—„ продукц—÷—„, €ка виготовл€—‘тьс€ на п—÷дстав—÷ передано—„ йому техн—÷чно—„ документац—÷—„.

Ќе можна прит€гувати до в—÷дпов—÷дальност—÷ ос—÷б, €к—÷ використовують чужий винах—÷д у випадках, ч—÷тко обумовлених чинним законодавством (див. п. 2 ст. 31 «акону ”кра—„ни "ѕро охорону прав на винаходи —÷ корисн—÷ модел—÷", а саме:

  • у конструкц—÷—„ чи при експлуатац—÷—„ транспортного засобу —÷ноземно—„ держави, €кий тимчасово або випадково знаходитьс€ у водах, пов—÷тр€ному простор—÷ чи на територ—÷—„ ”кра—„ни, за умови, що винах—÷д (корисна модель) використову—‘тьс€ виключно дл€ потреб зазначеного засобу;
  • без комерц—÷йно—„ мети;
  • з науковою метою або з метою проведенн€ експерименту;
  • за надзвичайних обставин (стих—÷йне лихо, катастрофа, еп—÷дем—÷€ тощо);

-        при разовому виготовленн—÷ л—÷к—÷в в аптеках за рецептом л—÷кар€.

јналог—÷чн—÷ норми м—÷ст€ть в—÷дпов—÷дн—÷ законодавч—÷ акти стосовно —÷нших об'—‘кт—÷в. ќкр—÷м цього, не вважаютьс€ також порушенн€м прав "асника д—÷—„, котр—÷ п—÷дпадають п—÷д так звану доктрину "вичерпанн€ прав", що встановлено у пункт—÷ 3 вищезазначено—„ статт—÷. “обто, €кщо особа добросов—÷сно придбала вир—÷б, в €кому використано винах—÷д, що охорон€—‘тьс€, ма—‘тьс€ на уваз—÷, що вир—÷б виготовлено за згодою "асника прав, "асник патенту не ма—‘ права вимагати в—÷д покупц€ сплати додаткових кошт—÷в чи заборон€ти йому використовувати куплений вир—÷б на "асний розсуд. Ќаприклад, придбаний у магазин—÷ млин дл€ кави, що захищений патентом на винах—÷д, не нада—‘ "аснику патенту права вимагати в—÷д кожного покупц€ сплати "ро€лт—÷" за кожну скл€нку намелено—„ кави. ÷е також стосу—‘тьс€ верстат—÷в, —÷нструмент—÷в та —÷нших засоб—÷в виробництва.

„инним законодавством ”кра—„ни встановлено в—÷дпов—÷дальн—÷сть за порушенн€ прав "асника патенту. ¬—÷дпов—÷дно до ст. «ќ «акону ”кра—„ни "ѕро охорону прав на винаходи —÷ корисн—÷ модел—÷" (дл€ товарних знак—÷в ст. 21 в—÷дпов—÷дного «акону, дл€ промислових зразк—÷в - ст. 27, дл€ голограф—÷й –∆ћ— - ст. 22) спори, пов'€зан—÷ з його застосуванн€м, вир—÷шуютьс€ судом, арб—÷тражним або третейським у пор€дку, встановленому чинним законодавством ”кра—„ни. —уди, в—÷дпов—÷дно до —„х компетенц—÷—„, розгл€дають спори про авторство на винах—÷д —÷ корисну модель, встановленн€ "асника патенту, порушенн€ майнових прав "асника патенту, укладанн€ та виконанн€ л—÷ценз—÷йних договор—÷в, право попереднього користуванн€, винагороду винах—÷днику (автору), компенсац—÷—„. —уди розгл€дають також —÷нш—÷ спори, пов'€зан—÷ з охороною прав, що надаютьс€ цими законами.

—таттею 177   ” "ѕорушенн€ прав на об'—‘кти промислово—„ "асност—÷" передбача—‘тьс€ в—÷дпов—÷дальн—÷сть за незаконне використанн€ винаходу, корисно—„ модел—÷, промислового зразка, квал—÷ф—÷кованого зазначенн€ походженн€ товару, топограф—÷—„ —÷нтегральних м—÷кросхем, сорту рослин, €кщо ц—÷ д—÷—„ завдали матер—÷ально—„ шкоди у великому розм—÷р—÷. ÷ей злочин кара—‘тьс€ штрафом в—÷д ста до чотирьохсот неоподатковуваних м—÷н—÷мум—÷в доход—÷в громад€н або виправними роботами на строк до двох рок—÷в, з конф—÷скац—÷—‘ю незаконно виготовлено—„ продукц—÷—„ та обладнанн€ —÷ матер—÷ал—÷в, призначених дл€ —„—„ виготовленн€.  р—÷м того, у ц—÷й же статт—÷ передбачен—÷ насл—÷дки дл€ ос—÷б, що вчинили так—÷ д—÷—„ повторно, припустились службових злочин—÷в або завдали матер—÷ально—„ шкоди в особливо великому розм—÷р—÷. ћатер—÷альна шкода вважа—‘тьс€ завданою в особливо великому розм—÷р—÷, €кщо —„—„ варт—÷сть у тис€чу —÷ б—÷льше раз—÷в перевищу—‘ неоподатковуваний м—÷н—÷мум доход—÷в громад€н.

5.3. ќ—ќЅЋ»¬ќ—“–∆ «ј’»—“” ѕ–ј¬ Ќј ќЅ'–ƒ “» –∆Ќ“≈Ћ≈ “”јЋ№Ќќ–« "ј—Ќќ—“–∆ ¬ ” –ј–«Ќ–∆


“епер ¬и вже ма—‘те певне у€вленн€ про в—÷дпов—÷дальн—÷сть за порушенн€ авторських —÷ сум—÷жних прав, а також об'—‘кт—÷в промислово—„ "асност—÷.  р—÷м того, ¬и також дещо об—÷знан—÷ —÷ з   ”. ƒавайте пом—÷рку—‘мо разом ще над одним важливим питанн€м. „и може перес—÷чний громад€нин захистити сво—„ права на об'—‘кти —÷нтелектуально—„ "асност—÷? ¬—÷дпов—÷дь на нього потребу—‘ ч—÷ткого розум—÷нн€ ситуац—÷—„, в €к—÷й опин€ютьс€ багато "асник—÷в цих об'—‘кт—÷в.  р—÷м того, сьогодн—÷ дати правильну в—÷дпов—÷дь на це питанн€ можливо лише п—÷сл€ в—÷дпов—÷д—÷ ще на одне запитанн€: "„и варто витрачати кошти, час та "асн—÷ нерви на забезпеченн€ правово—„ охорони об'—‘кта —÷ що це дасть його "аснику?" Ћог—÷чним у ринков—÷й ситуац—÷—„ мабуть буде зважити економ—÷чну доц—÷льн—÷сть таких д—÷й. якщо ¬и уважно прорахували ус—÷ "за" та "против", —÷ "за" переважають, то чинне законодавство дозволить ¬ам забезпечити захист сво—„х законних —÷нтерес—÷в.

ќднак ¬и також повинн—÷ зважити —÷ на те, що порушник буде зат€то захищатись. ѕорадившись з фах—÷вцем, в—÷н обов'€зково подасть зустр—÷чний позов. ” випадку суперечки про промислову "асн—÷сть, наприклад, про визнанн€ ¬ашого патенту чи св—÷доцтва нед—÷йсним. ÷е звична тактика в—÷дпов—÷дача [13]. ¬—÷н буде намагатис€ довести, що його правопорушенн€ просто не п—÷дпада—‘ п—÷д обс€г охорони конкретного об'—‘кта промислово—„ "асност—÷. ѕосилаючись на правов—÷ п—÷дстави, в—÷дпов—÷дач може намагатис€ оскаржити чинн—÷сть ¬ашого охоронного документа. Ќаприклад, стосовно винаходу, в—÷н може спробувати опорочите його новизну, довод€чи очевидн—÷сть винаходу або його винах—÷дницький р—÷вень, посилаючись на недостатн—÷сть чи неповноту опису винаходу дл€ його впровадженн€, на те, що винах—÷д не —‘ корисним, тобто не ма—‘ промислово—„ придатност—÷, на те, що патент був виданий шл€хом введенн€ патентно—„ експертизи в оману, —÷з викривленн€м факт—÷в або на те, що винах—÷д був протиправно запозичений з —÷ншого патенту. ћетоди захисту можуть бути зухвалими —÷ р—÷зними, тож до цього ¬и ма—‘те бути готов—÷.

ќтже остаточне р—÷шенн€ залиша—‘тьс€ за ¬ами. ўе раз зважте, чи зможете ¬и перемогти, спираючись не т—÷льки на правду, €ка, звичайно, на ¬ашому боц—÷. јдже дл€ перемоги у судов—÷й справ—÷ обов'€зково потр—÷бн—÷ немал—÷ ф—÷нансов—÷ та —÷нтелектуальн—÷ ресурси. “ож зважте, чи волод—÷—‘те ¬и —„х достатн—÷м запасом, щоб розпочинати судову справу.  р—÷м того, пам'€тайте, що —„—„ веденн€ вимагатиме в—÷д ¬ас чималих духовних —÷ моральних зусиль. –∆, нарешт—÷, нагада—‘мо, головне -спробуйте ще раз, без емоц—÷й та образ оц—÷нити, чи варта гра св—÷чок?

якщо ¬и все ж вир—÷шили звернутис€ до суду, намагайтес€ обов'€зково перемогти. јле €кщо на €комусь етап—÷ процесу ¬и в—÷дчу—‘те, що можна дос€гти мирово—„, без ваганн€ погоджуйтесь на таку угоду, звичайно з прийн€тними дл€ ¬ас умовами. “ому що "поганий мир завжди кращий за добру в—÷йну". ¬думайтес€, адже ¬и збережете сво—„ ресурси, нерви —÷, головне, забезпечите сво—„ —÷нтереси, заради чого все —÷ робилось. ќтже, €к кажуть н—÷мц—÷: "« кожного свинства, треба мати хоча б шматок шинки".

–∆ ще на одному аспект—÷ судового розгл€ду ¬ашо—„ справи хочетьс€ зупинитис€ окремо. «вичайно, ¬и почува—‘те себе скривдженим —÷ безперечно компетентним, —÷ вважа—‘те, що у змоз—÷ самост—÷йно довести "асну правоту —÷ захистити сво—„ права. јле не посп—÷шайте —÷ трошки зачекайте, нехай вгаму—‘тьс€ вибух в—÷д перших загострених емоц—÷й. јдже тр—÷шки пом—÷ркувавши, ¬и не будете мабуть заперечувати, що, €к —÷ у кожн—÷й справ—÷, у судовий також —‘ потреба у спец—÷альних знанн€х, вм—÷нн€х та зрештою —÷ у навичках, €ких у ¬ас просто не може бути. «вичайно, €кщо ¬и не спец—÷ал—÷зу—‘тесь на цьому. јдже лог—÷ка п—÷дказу—‘, що дл€ цього треба не т—÷льки юридично грамотно оформити документи, а й виробити стратег—÷ю —÷ тактику веденн€ процесу. ƒо того ж, судова практика показу—‘, що, €к правило, самост—÷йно забезпечити весь комплекс цих роб—÷т невеличке п—÷дпри—‘мство або сам автор навр€д чи буде в змоз—÷ [29]. –∆ пов—÷рте, €к би ¬и не були ображен—÷, —÷ €к би ¬и ретельно не готувалис€ до судового реваншу, нажаль, без допомоги фах—÷вц—÷в шанс—÷в. знову ж, €к п—÷дтверджу—‘ житт€, у ¬ас майже н—÷€ких. як це не прикро, нам, однак, сл—÷д визнати, шо у сучасному укра—„нському складному св—÷т—÷ вс—÷ справи вир—÷шують т—÷, у чи—„х руках б—÷льш спритн—÷ фах—÷вц—÷-юристи. ÷е також —÷ наша щира думка, до того ж помножена на "асний досв—÷д. ќтож будьте розумн—÷ —÷ не повторюйте чужих помилок. ћожливо цей пос—÷бник —÷ з'€вивс€ на св—÷т саме через бажанн€ автор—÷в переконати майбутн—÷х творц—÷в —÷нтелектуальних шедевр—÷в у елементарн—÷й —÷стин—÷. Ќе знаючи закон—÷в ми не т—÷льки ризику—‘мо потрапити п—÷д прес в—÷дпов—÷дальност—÷, а головне, €к це не парадоксально, самост—÷йно —÷ добров—÷льно обмежу—‘мо "асн—÷ права!

–инок юридичних послуг у сфер—÷ —÷нтелектуально—„ "асност—÷ в ”кра—„н—÷ т—÷льки почина—‘ зароджуватись. ≈коном—÷чна криза звичайно не спри€—‘ виникненню нових форм б—÷знесу, але окрем—÷ юристи та де€к—÷ юридичн—÷ ф—÷рми вже мають певний досв—÷д щодо захисту —÷нтерес—÷в "асник—÷в прав на об'—‘кти —÷нтелектуально—„ "асност—÷ у судах. ѕерел—÷к цих ос—÷б не —‘ секретом. ¬—÷н регул€рно публ—÷ку—‘тьс€ у дов—÷дниках, що щор—÷чно, а то й част—÷ше видаютьс€ у будь-€кому з обласних центр—÷в ”кра—„ни. –∆ на ¬ашу долю випада—‘, спочатку звичайно добре пол—÷чивши "асн—÷ кап—÷тали —÷ ще раз зваживши ус—÷ "за" та "проти", лише обрати соб—÷ захисника. ќб'—‘ктивно кажучи, фах—÷вц—÷ з ц—÷—‘—„ справи сконцентрован—÷ у  и—‘в—÷, але це зовс—÷м не означа—‘, що досв—÷дчен—÷ та квал—÷ф—÷кован—÷ спец—÷ал—÷сти не живуть десь поруч з ¬ами, наприклад, у ’мельницькому чи древньому Ћьвов—÷. “ож усп—÷х—÷в ¬ам. –∆ дай Ѕог об—÷йтись без судово—„ т€ганини.



 онтрольн—÷ питанн€

  1. ўо, на ¬аш погл€д, в—÷дноситьс€ до контрафактно—„ продукц—÷—„?
  2. ’то в ”кра—„н—÷ оп—÷ку—‘тьс€ проблемами захисту прав автор—÷в об'—‘кт—÷в —÷нтелектуально—„ "асност—÷?
  3.  оли на оф—÷ц—÷йному р—÷вн—÷ почали захищатис€ сум—÷жн—÷ права в св—÷т—÷ —÷ в ”кра—„н—÷?
  4.  ого в укра—„нському законодавств—÷ визнають виконавцем?
  5. ўо захищають сум—÷жн—÷ права по в—÷дношенню до виконавц—÷в?
  6.  ого визнають виробником фонограм та в—÷деограм?
  7. як—÷ права нада—‘ виключне право виробникам фонограм та в—÷деограм?
  8. як—÷ установи прийн€то квал—÷ф—÷кувати €к орган—÷зац—÷—„ еф—÷рного —÷ кабельного мовленн€?
  9. як—÷ д—÷—„ належать до виключних прав цих орган—÷зац—÷й мовленн€?
  1. „и захища—‘ законодавство ”кра—„ни сум—÷жн—÷ права?
  2. ” €ких випадках визна—‘тьс€ порушенн€ прав "асника патенту на винах—÷д (KM), промисловий зразок чи св—÷доцтва на товарний знак?
  3. як—÷ д—÷—„ спричин€ють до порушенн€ прав "асника топограф—÷—„ –∆ћ—?
  4. „и завжди виготовленн€ запатентовано—„ продукц—÷—„ т€гне порушенн€ прав "асник—÷в.
  5. ” раз—÷ чого не можна прит€гти до в—÷дпов—÷дальност—÷ ос—÷б, €к—÷ використовують чужий винах—÷д.
  6. ’то —÷ €ким чином захищаютьс€ в ”кра—„н—÷ права "асника патенту на винах—÷д (KM), промисловий зразок чи св—÷доцтва на товарний знак.

ѕ≈–≈Ћ–∆  Ќј…Ѕ–∆Ћ№Ў ¬∆»¬јЌ»’ “≈–ћ–∆Ќ–∆¬

ј

јвтор - ф—÷зична особа, творчою працею €ко—„ створено об'—‘кт, що охорон€—‘тьс€ авторським чи сум—÷жним правом або п—÷дпада—‘ п—÷д охорону €к об'—‘кт промислово—„ "асност—÷.

јвторське право - це правова охорона, надана правовласнику на ориг—÷нальний тв—÷р, €кий в—÷н створив. ¬оно об'—‘дну—‘ дв—÷ основн—÷ групи прав: майнов—÷ й особист—÷ немайнов—÷ права автора.

јвторське св—÷доцтво - документ, що видававс€ ƒержавним ком—÷тетом колишнього —оюзу в справах винаход—÷в та в—÷дкритт—÷в на —÷м'€ автора або кожного з сп—÷вавтор—÷в, що засв—÷дчував визнанн€ пропозиц—÷—„ винаходом —÷ його пр—÷оритет при виключному прав—÷ держави на цей винах—÷д.

јлгоритм - процедура по р—÷шенню математично—„ задач—÷ певного типу.

јнал—÷з - лог—÷чний прийом, €ким послуговуютьс€ в патентних досл—÷дженн€х —÷ зм—÷ст €кого в тому, що об'—‘кт, €кий вивча—‘тьс€, умовно под—÷л€—‘тьс€ на складов—÷ елементи, кожен з €ких пот—÷м досл—÷джу—‘тьс€ окремо.

јкцептована за€вка - за€вка на винах—÷д або KM, що подана в патентне в—÷домство, по €к—÷й проведено науково-техн—÷чну експертизу п—÷сл€ —„—„ попереднього опубл—÷куванн€ за п—÷клуванн€м за€вника, знову виставлена дл€ загального ознайомленн€ з метою одержанн€ запереченн€ про видачу по н—÷й патенту.

јналог - об'—‘кт винаходу або  ћ того ж призначенн€, що —÷ той, €кий за€вл€—‘тьс€, —÷ спор—÷днений з ним за техн—÷чною суттю та результатом.

јпел€ц—÷йна палата - колег—÷альний орган ”станови дл€ розгл€ду заперечень проти його р—÷шень щодо набутт€ прав на об'—‘кти —÷нтелектуально—„ "асност—÷.

јуд—÷ов—÷зуальний тв—÷р - тв—÷р, що ф—÷ксу—‘тьс€ на певному матер—÷альному нос—÷—„ (к—÷нопл—÷вц—÷, магн—÷тн—÷й пл—÷вц—÷ чи магн—÷тному диску, компакт-диску тощо) у вигл€д—÷ сер—÷—„ посл—÷довних кадр—÷в (зображень) чи аналогових або дискретних сигнал—÷в, €к—÷ в—÷дображають (закодовують) рухом—÷ зображенн€ (€к —÷з звуковим супроводом, так —÷ без нього), —÷ сприйн€тт€ €кого —‘ можливим виключно за допомогою того чи —÷ншого виду екрана (к—÷ноекрана, телев—÷з—÷йного тощо), на €кому рухом—÷ зображенн€ в—÷зуально в—÷дображаютьс€ за допомогою певних техн—÷чних засоб—÷в.   ¬идами   ауд—÷ов—÷зуального   твору   —‘   к—÷ноф—÷льми,   телеф—÷льми. в—÷деоф—÷льми, д—÷аф—÷льми, слайдф—÷льми тощо, €к—÷ можуть бути —÷гровими, ан—÷мац—÷йними (мультипл—÷кац—÷йними), не—÷гровими чи —÷ншими.

Ѕ

Ѕаза даних (комп—÷л€ц—÷€ даних) - сукупн—÷сть твор—÷в, даних або будь-€ко—„ —÷ншо—„ незалежно—„ —÷нформац—÷—„ у дов—÷льн—÷й форм—÷, в тому числ—÷ електронн—÷й, п—÷дб—÷р —÷ розташуванн€ складових частин €ко—„ та —„—„ упор€дкуванн€ —‘ результатом творчо—„ прац—÷, складов—÷ частини €ко—„ —‘ доступними —÷ндив—÷дуально —÷ можуть бути знайден—÷ за допомогою спец—÷ально—„ пошуково—„ системи на основ—÷ електронних засоб—÷в (комп'ютера) чи —÷нших засоб—÷в.

Ѕернська конвенц—÷€ -  онвенц—÷€ з охорони л—÷тературних та художн—÷х твор—÷в, п—÷дписана в Ѕерн—÷ (Ўвейцар—÷€) 8 вересн€ 1886 р.

Ѕ—÷бл—÷ограф—÷€ - перел—÷к науково-техн—÷чно—„ та патентно—„ —÷нформац—÷—„ з вказ—÷вкою вих—÷дних даних (м—÷iе, р—÷к виданн€, видавництво, номер охоронного документа, вид тощо).

Ѕюлетень - пер—÷одичне виданн€ —÷нформац—÷йного характеру.

Ѕюлетень "ѕромислова "асн—÷сть" - оф—÷ц—÷йне виданн€ ƒержавного департаменту —÷нтелектуально—„ "асност—÷ ”кра—„ни, у €кому публ—÷ку—‘тьс€ —÷нформац—÷€ про за€вки, над—÷слан—÷ до нац—÷онально—„ патентно—„ ”станови та патенти, занесен—÷ до державного ре—‘стру.

Ѕюлетень "ќткрыти€, изобретени€" (до 1 с—÷чн€ 1983 р. "ќткрыти€, промышленные образцы, товарные знаки") - з 1992 р. оф—÷ц—÷йне виданн€ ƒержкомвинаход—÷в –ос—÷йсько—„ ‘едерац—÷—„.

¬

¬иди патентного пошуку - до основних вид—÷в патентного пошуку в—÷днос€тьс€: тематичний, ф—÷рменний або —÷менний, нумерац—÷йний, пошук патент—÷в-аналог—÷в, а також на новизну (патентоспроможн—÷сть), на патентну чистоту (мета - визначити, чи не п—÷дпада—‘ об'—‘кт, що за€вл€—‘тьс€ п—÷д д—÷ю —÷нших охоронних документ—÷в) та на визначенн€ р—÷вн€ техн—÷ки (мета - визначенн€ напр€му науково-досл—÷дно—„ роботи).

¬каз—÷вка про м—÷iе походженн€ товару - це найменуванн€, висловлюванн€ або знак, €к—÷ вказують, що вир—÷б або послуга ма—‘ сво—‘ конкретне походженн€: кра—„ну, рег—÷он або конкретну м—÷iев—÷сть, наприклад, "Ўампанське".

¬иключна л—÷ценз—÷€ - л—÷ценз—÷€, за €кою л—÷ценз—÷ар може передати виключн—÷ майнов—÷ права на користуванн€ об'—‘ктом —÷нтелектуально—„ "асност—÷, €к—÷й йому належить, —÷ншим особам, залишаючи за собою "асност—÷, €к—÷й йому належить, —÷ншим особам, залишаючи за собою права у обс€з—÷, що не передавались (кожен з об'—‘кт—÷в —÷нтелектуально—„ "асност—÷ ма—‘ сво—„ особливост—÷ застосуванн€ правових норм).

¬иключне право - майнове право особи, €ке вона мас щодо об'—‘кт—÷в —÷нтелектуально—„ "асност—÷ —÷ €ке забезпечу—‘ умови, за €ких жодна —÷нша особа, окр—÷м т—÷—‘—„, €к—÷й належить це право, не може його використовувати, не маючи на те в—÷дпов—÷дного дозволу в—÷д першо—„, за вин€тком випадк—÷в, установлених чинним законодавством.

¬иконавець - актор (театру, к—÷но тощо), сп—÷вак, музикант, танцюрист або —÷нша особа, €ка викону—‘ роль, сп—÷ва—‘, чита—‘, декламу—‘, гра—‘ на музичному —÷нструмент—÷, танцю—‘ чи будь-€ким —÷ншим способом викону—‘ твори л—÷тератури, мистецтва чи твори народно—„ творчост—÷, цирков—÷, естрадн—÷, л€льков—÷ номери, пантом—÷ми тощо, а також диригент музичних —÷ музично-драматичних твор—÷в.

¬инах—÷д - результат творчо—„ д—÷€льност—÷ людини у будь-€к—÷й галуз—÷ техн—÷ки та технолог—÷—„ —÷ в—÷дпов—÷да—‘ умовам патентоздатност—÷ (новизн—÷, винах—÷дницькому р—÷вню та промислов—÷й придатност—÷.

¬инах—÷дник - людина, творчою працею €ко—„ створено винах—÷д або KM.

¬иробник в—÷деограми - ф—÷зична або юридична особа, €ка вз€ла на себе —÷н—÷ц—÷ативу —÷ несе в—÷дпов—÷дальн—÷сть за перший в—÷деозапис виконанн€ або будь-€ких рухомих зображень (€к —÷з звуковим супроводом, так —÷ без нього).

¬иробник фонограми - ф—÷зична або юридична особа, €ка вз€ла на себе —÷н—÷ц—÷ативу —÷ несе в—÷дпов—÷дальн—÷сть за перший звукозапис виконанн€ або будь-€ких звук—÷в.

¬иставочний пр—÷оритет - п—÷льгове правило, що дозвол€—‘ кра—„н—÷-учасниц—÷ ѕаризько—„ конвенц—÷—„, експонувати сво—„ вироби на м—÷жнародних виставках, €к—÷ провод€тьс€ на територ—÷—„ —÷нших кра—„н-учасниць ц—÷—‘—„ конвенц—÷—„ без правово—„ охорони, при цьому дата показу на виставц—÷ в раз—÷ подач—÷ за€вки в ц—÷й кра—„н—÷ вважа—‘тьс€ датою пр—÷оритету.

¬—÷деограма - в—÷деозапис на в—÷дпов—÷дному матер—÷альному нос—÷—„ (магн—÷тн—÷й стр—÷чц—÷, магн—÷тному диску, компакт-диску тощо), виконанн€ або будь-€ких рухомих зображень (—÷з звуковим супроводом чи без нього), кр—÷м зображень у вигл€д—÷ запису, що входить до ауд—÷ов—÷зуального твору. ¬—÷деограма —‘ вих—÷дним матер—÷алом дл€ виготовленн€ —„—„ коп—÷й.

¬—÷дтворенн€ - виготовленн€ одного або б—÷льше прим—÷рник—÷в твору, в—÷деограми, фонограми в будь-€к—÷й матер—÷альн—÷й форм—÷, а також —„х запис дл€ тимчасового чи пост—÷йного збер—÷ганн€ в електронн—÷й (у тому числ—÷ цифров—÷й), оптичн—÷й або —÷нш—÷й форм—÷, €ку може зчитувати комп'ютер.

¬—÷дтворенн€ фонограми - виготовленн€ одного чи б—÷льше прим—÷рник—÷в фонограми чи —„—„ частини на будь-€кому матер—÷альному нос—÷—„.

¬ласник - особа, що над—÷лена правом на волод—÷нн€, користуванн€ та розпор€дженн€ будь-€ким матер—÷альним або нематер—÷альним благом.

¬ласн—÷сть - пон€тт€, що охоплю—‘ право волод—÷нн€, користуванн€ та розпор€дженн€ р—÷зними видами матер—÷альних та нематер—÷альних об'—‘кт—÷в, наприклад: нерухом—÷сть сусп—÷льна, приватна чи акц—÷онерна, —÷нтелектуальна "асн—÷сть особиста або колективна тощо, тобто до цього пон€тт€ можна в—÷днести все, що склада—‘- багатство або майно "асника.

¬сесв—÷тн€ орган—÷зац—÷€ —÷нтелектуально—„ "асност—÷ (¬ќ–∆¬) -м—÷жур€дова орган—÷зац—÷€, що —‘ одн—÷—‘ю з установ у систем—÷ ќрган—÷зац—÷—„ ќб'—‘днаних Ќац—÷й. ќсновн—÷ задач—÷:

  • спри€ти охорон—÷ —÷нтелектуально—„ "асност—÷ у всьому св—÷т—÷ шл€хом сп—÷вроб—÷тництва м—÷ж державами;
  • забезпечувати адм—÷н—÷стративн—÷ функц—÷—„ по в—÷дношенню до багатосторонн—÷х угод, що регулюють правов—÷ та адм—÷н—÷стративн—÷ аспекти —÷нтелектуально—„ "асност—÷.

Ўтаб-квартира ¬ќ–∆¬ розташована у м. ∆енев—÷ в Ўвейцар—÷—„.

√—÷льд—÷€ (цех) - в епоху середньов—÷чч€ об'—‘днанн€ рем—÷сник—÷в, €к—÷ контролювали певний сектор ринку. —ьогодн—÷ - це добров—÷льна асоц—÷ац—÷€ ос—÷б, що зайн€т—÷ в одн—÷й галуз—÷ д—÷€льност—÷, профес—÷—„ або б—÷знес—÷, наприклад, актори, ювел—÷ри тощо. ÷—÷ особи об'—‘днануютьс€ у рамках ч—÷тко виражено—„ орган—÷зац—÷—„, €ка регулю—‘ —„х д—÷€льн—÷сть та в—÷дстою—‘ в сусп—÷льств—÷ —„х —÷нтереси.

√ерб - геральдичне позначенн€, що запозичене англ—÷йським королем –ичардом –∆ в ѕалестин—÷, —÷ спочатку малювалось на щитах лицар—÷в, €к—÷ брали участь у хрестових походах.

√либина патентного пошуку (ретроспектива) - залежить в—÷д його мети. Ќа стад—÷—„ плануванн€ розробки -7-ё рок—÷в; при патентних досл—÷дженн€х - 10-15 рок—÷в; при перев—÷рц—÷ на патентну чистоту - визнача—‘тьс€ —÷ндив—÷дуально дл€ кожно—„ кра—„ни окремо виход€чи з того, €к давно розвива—‘тьс€ галузь техн—÷ки, до €ко—„ належить об'—‘кт; загальний р—÷вень патентного впливу та розвитку тощо.

√раниц€ д—÷—„ патенту - визнача—‘тьс€ територ—÷—‘ю держави, що видала патент, особливост€ми —„—„ законодавства, а також формулою конкретного винаходу.

√раф—÷чн—÷ матер—÷али до за€вки - граф—÷чн—÷ зображенн€, що прикладаютьс€ до тексту за€вки у повн—÷й в—÷дпов—÷дност—÷ з ним, —÷ —‘ документом.

√удв—÷л - прихильн—÷сть, €ку д—÷стають ф—÷рми за сво—„ товари або послуги в—÷д споживач—÷в, що нада—‘ —„м можлив—÷сть отримувати додатков—÷ прибутки. –∆ншими словами, гудв—÷л - це, €к приз гл€дацьких симпат—÷й, що негласно вида—‘тьс€ ф—÷рм—÷ сусп—÷льством за —„—„ чесну —÷ довготривалу д—÷лову д—÷€льн—÷сть, високу партнерську над—÷йн—÷сть, високу €к—÷сть товар—÷в або послуг. “обто, це не —‘ €коюсь матер—÷альною ознакою, а скор—÷ш пов'€зано з —÷м—÷джем, шо —„—„ заслужено завоювала ф—÷рма у людськ—÷й св—÷домост—÷ —÷ у б—÷льшост—÷ випадк—÷в пов'€зу—‘тьс€ з ф—÷рменою назвою або товарним знаком, €к, наприклад, всесв—÷тньо в—÷дом—÷ автомоб—÷льн—÷ компан—÷—„ "Mercedes", "Ford" або напо—„ "Coca-Cola" тощо.

ƒ

ƒата першого використанн€ топограф—÷—„ 1ћ— - дата, коли використанн€ топограф—÷—„ –∆ћ— стало в—÷домим у галуз—÷ м—÷кроелектрон—÷ки.

ƒата пр—÷оритету (дата поданн€ за€вки) - дата поданн€ за€вки до ¬—÷домства чи до в—÷дпов—÷дного органу держави - учасниц—÷ ѕаризько—„ конвенц—÷—„ про охорону промислово—„ "асност—÷, за €кою за€влено пр—÷оритет.

ƒекларац—÷йний патент на винах—÷д - р—÷зновид патенту, що вида—‘тьс€ за результатами формально—„ експертизи та експертизи на локальну новизну за€вки на винах—÷д.

ƒекларац—÷йний патент на корисну модель - р—÷зновид патенту, що вида—‘тьс€ за результатами формально—„ експертизи за€вки на корисну модель.

ƒекларац—÷йний патент на секретну KM - р—÷зновид патенту, що вида—‘тьс€ на KM, в—÷днесену до державно—„ та—‘мниц—÷.

ƒержавна система правово—„ охорони —÷нтелектуально—„ "асност—÷ - ”станова —÷ сукупн—÷сть експертних, наукових, осв—÷тн—÷х, —÷нформац—÷йних та —÷нших державних заклад—÷в в—÷дпов—÷дно—„ спец—÷ал—÷зац—÷—„, що вход€ть до сфери управл—÷нн€ ”станови.

ƒержавна та—‘мниц€ - ур€дова та—‘мниц€, що стосу—‘тьс€ нац—÷ональних —÷нтерес—÷в або нац—÷онально—„ оборони, а також м—÷жнародних в—÷дносин.

ƒизайнер - особа, творчою працею €ко—„ створю—‘тьс€ промисловий зразок.

ƒодатковий пункт формули - другий та решта пункт—÷в формули винаходу (KM), п—÷дпор€дкован—÷ першому основному пункту —÷ €к—÷ не мають самост—÷йного правового значенн€.

ƒорученн€ роботодавц€ - видане прац—÷вников—÷ у письмов—÷й форм—÷ завданн€, €ке ма—‘ безпосередн—‘ в—÷дношенн€ до специф—÷ки д—÷€льност—÷ п—÷дпри—‘мства або д—÷€льност—÷ роботодавц€ —÷ може привести до створенн€ об'—‘кта —÷нтелектуально—„ "асност—÷.

≈кспертиза на локальну новизну - складова частина квал—÷ф—÷кац—÷йно—„ експертизи, що встановлю—‘ локальну новизну винаходу.

–ƒ

–ƒдин—÷сть винаходу - вимога подач—÷ за€вки на один винах—÷д, тобто за€вка ма—‘ м—÷стити опис лише одного об'—‘кта - пристрою, способу або речовини. ƒозвол€—‘тьс€ об'—‘днанн€ в одн—÷й за€вц—÷ двох або б—÷льше винаход—÷в, що в—÷днос€тьс€ до р—÷зних об'—‘кт—÷в (пристр—÷й, спос—÷б, речовина), €кщо вони призначен—÷ дл€ задоволенн€ одн—÷—‘—„ мети —÷ можуть використовуватись лише сп—÷льно.

«

«аклад експертизи - уповноважений установою державний заклад (п—÷дпри—‘мство, орган—÷зац—÷€) дл€ розгл€ду —÷ проведенн€ експертизи за€вок.

«акон - акт, що вида—‘тьс€ вищ—÷м законодавчим органом державно—„ "ади, €к—÷й встановлю—‘ найважлив—÷ш—÷ та принципов—÷ норми права.

«алежний пункт формули - пункт багатоланково—„ формули винаходу (KM), що не ма—‘ самост—÷йного правового значенн€, а лише розвива—‘ та доповню—‘ ознаки об'—‘кта, викладен—÷ в основних пунктах формули.

«апатентований винах—÷д (KM) - винах—÷д ( ћ), на €кий видано патент.

«апатентований промисловий зразок - промисловий зразок, на €кий видано патент.

«апис (звукозапис, в—÷деозапис) - ф—÷ксац—÷€ за допомогою спец—÷альних техн—÷чних засоб—÷в (у тому числ—÷ й за допомогою числового представленн€) на в—÷дпов—÷дному матер—÷альному нос—÷—„ звук—÷в —÷ (або) рухомих зображень, €ка дозвол€—‘ зд—÷йснювати —„х сприйн€тт€, в—÷дтворенн€ або спов—÷щенн€ за допомогою в—÷дпов—÷дного пристрою.

«аре—‘стрований знак - знак, на €кий видано св—÷доцтво.

«аре—‘стрована топограф—÷€ IMC - топограф—÷€ IMC, в—÷домост—÷ про €ку занесено до –е—‘стру —÷ на €ку видано св—÷доцтво.

«а€вник - ф—÷зична або юридична особа, €ка пода—‘ за€вку на об'—‘кт правово—„ охорони до патентно—„ ”станови певно—„ кра—„ни або м—÷ждержавного об'—‘днанн€.

«а€вка на видачу патенту (св—÷доцтва) - комплекс обов'€зкових документ—÷в, обумовлених в «акон—÷ певно—„ кра—„ни, що подаютьс€ до патентно—„ установи з метою одержанн€ охоронного документа.

«битки - будь-€ка несправедлив—÷сть, що завдана —÷нш—÷й особ—÷, —„—„ особистост—÷, правам, "асност—÷ або репутац—÷—„.

«б—÷р - певна грошова сума, розм—÷ри €ко—„ встановлюютьс€ постановою  аб—÷нету ћ—÷н—÷стр—÷в ”кра—„ни, що сплачу—‘тьс€ громад€нами —÷ юридичними особами за д—÷—„, пов'€зан—÷ з охороною об'—‘кт—÷в промислово—„ "асност—÷ в ”кра—„н—÷.

«даванн€ у майновий найм (прокат) - передача права користуванн€ —÷ (або) волод—÷нн€ ориг—÷налом чи прим—÷рником твору, фонограми, в—÷деограми на певний строк з метою одержанн€ пр€мо—„ чи опосередковано—„ комерц—÷йно—„ вигоди.

«нак дл€ товар—÷в —÷ послуг тј‘ позначенн€, за €ким товари —÷ послуги одних ос—÷б в—÷др—÷зн€ютьс€ в—÷д однор—÷дних товар—÷в —÷ послуг —÷нших ос—÷б.

«нак охорони авторських прав - вм—÷щу—‘тьс€ на кожному прим—÷рнику твору —÷ склада—‘тьс€ з латинсько—„ л—÷тери — у кол—÷ - ¬й, —÷мен—÷ (найменуванн€) особи, €ка волод—÷—‘ авторським правом, —÷ року першо—„ публ—÷кац—÷—„ твору.

«нак охорони сум—÷жних прав - вм—÷щу—‘тьс€ на кожному прим—÷рнику фонограми або —„—„ футл€р—÷ —÷ склада—‘тьс€ з латинсько—„ л—÷тери – - ¬о у кол—÷, —÷мен—÷ (найменуванн€) особи, що ма—‘ сум—÷жн—÷ права, —÷ зазначенн€ року першо—„ публ—÷кац—÷—„ фонограми.

«нак охорони товарного знаку - вм—÷щу—‘тьс€ на кожному прим—÷рнику товару, де проставл€—‘тьс€ товарний знак —÷ познача—‘тьс€ дл€ заре—‘строваного товарного знаку символом - ¬о, а дл€ знаку, що знаходитьс€ на ре—‘страц—÷—„ символом - тƒв.

–∆

–∆менний (ф—÷рмовий) пошук - при цьому вид—÷ пошуку в—÷дб—÷р —÷нформац—÷—„ викону—‘тьс€ не за —÷ндексами ћѕ  або Ќ–∆∆, а ведетьс€ за пр—÷звищем автор—÷в винаходу або KM чи назвою в—÷дпов—÷дно—„ ф—÷рми. ѕри цьому спочатку встановлюютьс€ пр—÷звища винах—÷дник—÷в та назви ф—÷рм, €к—÷ працюють в певн—÷й галуз—÷ техн—÷ки.

–∆м'€ автора - сукупн—÷сть сл—÷в чи знак—÷в, що —÷дентиф—÷кують автора: пр—÷звище та —÷м'€ автора; пр—÷звище, —÷м'€ та по батьков—÷ автора; —÷н—÷ц—÷али автора; псевдон—÷м автора; прийн€тий автором знак (сукупн—÷сть знак—÷в) тощо.

–∆нтегральна м—÷кросхема (–∆ћ—) - м—÷кроелектронний вир—÷б к—÷нцево—„ або пром—÷жно—„ форми, призначений дл€ виконанн€ функц—÷й електронно—„ схеми, елементи —÷ з'—‘днанн€ €кого непод—÷льно сформован—÷ в об'—‘м—÷ —÷ (або) на поверхн—÷ матер—÷алу, що становить основу такого виробу, незалежно в—÷д способу його виготовленн€.

–∆нтелектуальна "асн—÷сть - юридичне пон€тт€, що охоплю—‘ право "асност—÷ на об'—‘кти промислово—„ "асност—÷, авторського та сум—÷жного права запоб—÷ганн€ недобросов—÷сно—„ конкуренц—÷—„ та вс—÷х —÷нших прав, що —‘ результатом —÷нтелектуально—„ д—÷€льност—÷ в промислов—÷й, науков—÷й, л—÷тературн—÷й або мистецьк—÷й галуз€х.

–∆нформац—÷€ - зм—÷ст будь-€кого пов—÷домленн€.

–∆нформац—÷€ про управл—÷нн€ правами - —÷нформац—÷€, в тому числ—÷, в електронн—÷й (цифров—÷й) форм—÷, що —÷дентиф—÷ку—‘ об'—‘кт авторського права —÷ (або) сум—÷жних прав —÷ автора чи —÷ншу особу, €ка ма—‘ на цей об'—‘кт авторське право —÷ (або) сум—÷жн—÷ права, або —÷нформац—÷€ про умови використанн€ об'—‘кта авторського права —÷ (або) сум—÷жних прав або будь-€к—÷ цифри чи коди, у €ких представлена така —÷нформац—÷€, коли будь-€кий —÷з цих елемент—÷в —÷нформац—÷—„ прикладений до прим—÷рника об'—‘кта авторського права —÷ (або) сум—÷жних прав або вм—÷щений у нього чи з'€вл€—‘тьс€ у зв'€зку з його пов—÷домленн€м до загального в—÷дома.

 

 абельне мовленн€ - передач—÷ телепрограм на комунальн—÷ антенн—÷ телев—÷з—÷йн—÷ системи за допомогою високо—„ антени або м—÷крохвильового передавача, п—÷дсиленн€ —÷ розповсюдженн€ серед передплатник—÷в за допомогою коакс—÷ального кабелю.

 вал—÷ф—÷кац—÷йна експертиза (експертиза по сут—÷) - експертиза, що встановлю—‘ в—÷дпов—÷дн—÷сть винаходу умовам патентоздатност—÷ (новизн—÷, винах—÷дницькому р—÷вню та промислов—÷й придатност—÷).

 лас - елемент класиф—÷кац—÷йно—„ системи, що прийма—‘тьс€ за основний та €вл€—‘ собою сукупн—÷сть предмет—÷в, пон€ть тощо, об'—‘днаних за одним або дек—÷лькома ознаками.

 ласиф—÷кац—÷€ - впор€дкована розстановка об'—‘кт—÷в у в—÷дпов—÷дност—÷ з певними правилами, у тому числ—÷ прийн€тими на м—÷жнародному р—÷вн—÷. Ќаприклад, стосовно об'—‘кт—÷в промислово—„ "асност—÷:

- —трасбурзька угода про ћ—÷жнародну патентну класиф—÷кац—÷ю (1971 p.);

  • Ќ—÷ццька угода про ћ—÷жнародну класиф—÷кац—÷ю товар—÷в та послуг дл€ ре—‘страц—÷—„ знак—÷в (1957 p.);
  • Ћокарнська угода про встановленн€ ћ—÷жнародно—„ класиф—÷кац—÷—„ промислових зразк—÷в (1908 р.)
  • ¬—÷денська угода про встановленн€ ћ—÷жнародно—„ класиф—÷кац—÷—„ зображувальних елемент—÷в знак—÷в (1973 р.)

 омерц—÷йна д—÷€льн—÷сть - д—÷€льн—÷сть, направлена на одержанн€ прибутку.

 омп—÷л€ц—÷€ - несамост—÷йна л—÷тературна чи наукова прац€, побудована на використанн—÷ чужих твор—÷в.

 омп'ютерна програма - наб—÷р —÷нструкц—÷й у вигл€д—÷ сл—÷в, цифр, код—÷в, схем, символ—÷в чи в будь-€кому —÷ншому вигл€д—÷, виражених у форм—÷, €ку чита—‘ машина, —÷ €к—÷ привод€ть —„—„ у д—÷ю дл€ дос€гненн€ певно—„ мети або результату. ÷е пон€тт€ охоплю—‘ €к операц—÷йну систему, так —÷ прикладну програму, виражен—÷ у вих—÷дному або об'—‘ктному код—÷, включаючи п—÷дготовч—÷ матер—÷али та ауд—÷ов—÷зуальн—÷ в—÷дображенн€, одержан—÷ внасл—÷док розробки комп'ютерно—„ програми. ѕон€тт€ "комп'ютерна програма" не поширю—‘тьс€ на пон€тт€ "база даних".

 онтрафактний прим—÷рник твору, фонограми, в—÷деограми -прим—÷рник твору, фонограми чи в—÷деограми, в—÷дтворений, опубл—÷кований —÷ (або) розповсюджуваний з порушенн€м авторського права —÷ (або) сум—÷жних прав, у тому числ—÷ прим—÷рники захищених в ”кра—„н—÷ твор—÷в, фонограм —÷ в—÷деограм, що ввоз€тьс€ на митну територ—÷ю ”кра—„ни без згоди автора чи —÷ншого суб'—‘кта авторського права —÷ (або) сум—÷жних прав, зокрема з кра—„н, в €ких ц—÷ твори, фонограми —÷ в—÷деограми н—÷коли не охорон€лис€ або перестали охорон€тис€.

 онвекц—÷йна за€вка - за€вка на винах—÷д (KM), що пода—‘тьс€ в одну з кра—„н-учасниць ѕаризько—„ конвенц—÷—„ (спочатку за€вка обов'€зково пода—‘тьс€ в кра—„н—÷, де вона створена), на €ку проситьс€ та д—÷—‘ р—÷чний пр—÷оритет за датою за€вки в перш—÷й кра—„н—÷; така за€вка ма—‘ перевагу за пр—÷оритетом при заруб—÷жному патентуванн—÷ в ц—÷й кра—„н—÷ перед вс—÷ма за€вками, що подан—÷ до не—„ (але не ран—÷ше дати подач—÷ за€вки в перш—÷й кра—„н—÷).

 онкуренц—÷€ - боротьба м—÷ж собою одних —÷ тих самих суб'—‘кт—÷в господарюванн€ в один —÷ той самий час.

 онтрабанда - будь-€ке майно, €ким у в—÷дпов—÷дност—÷ з законом не можна волод—÷ти або виробл€ти, експортувати чи —÷мпортувати.

 онтракт - угода м—÷ж двома або б—÷льшою к—÷льк—÷стю ос—÷б, €ка породжу—‘ певн—÷ узгоджен—÷ м—÷ж ними обов'€зки по в—÷дношенню до виконанн€ або невиконанн€ конкретних д—÷й.

 онтрафактна продукц—÷€ - прим—÷рники твор—÷в, фонограм, виготовлених —÷ розповсюджених —÷з порушенн€м авторського —÷ сум—÷жного права.

 оп—÷райт - з англ—÷йсько—„, буквально - право на виготовленн€ коп—÷й. ÷е пон€тт€ в—÷дноситьс€ до сфери авторського права —÷ познача—‘ майновий —÷нтерес автор—÷в твор—÷в.

 орисна модель - нове —÷ промислово придатне конструктивне виконанн€ засоб—÷в виробництва —÷ предмет—÷в споживанн€ у вигл€д—÷ пристрою, а також —„х складових частин. (KM - €вище, €ке знаходитьс€ десь посередин—÷ м—÷ж винаходом —÷ рац—÷онал—÷заторською пропозиц—÷—‘ю).

 ритика прототипу - обов'€зкова частина опису винаходу ( ћ), в €к—÷й вказуютьс€ недол—÷ки в—÷домих техн—÷чних р—÷шень, що усуваютьс€ винаходом (KM), що за€вл€—‘тьс€.

Ћ

Ћокальна новизна - новизна, що встановлю—‘тьс€ за виданими в ”кра—„н—÷ патентами на винаходи —÷ поданими до ”станови за€вками на видачу патент—÷в.

Ћ—÷ценз—÷ар - особа, котра переда—‘ сво—„ виключн—÷ економ—÷чн—÷ (майнов—÷) права повн—÷стю або частково —÷нш—÷й особ—÷ на умовах л—÷ценз—÷йно—„ угоди.

Ћ—÷ценз—÷ат - особа, котра отримала виключн—÷ економ—÷чн—÷ права в—÷д л—÷ценз—÷ара в обс€гах, обумовлених у л—÷ценз—÷йн—÷й угод—÷.

Ћ—÷ценз—÷€ - письмовий дозв—÷л "асника охоронного документа (л—÷ценз—÷ара), €кий вида—‘тьс€ —÷нш—÷й особ—÷ (л—÷ценз—÷ату), на використанн€ об'—‘кта —÷нтелектуально—„ "асност—÷, на €кий в—÷н виданий на певних узгоджених м—÷ж ними умовах прот€гом певного часу —÷ на певн—÷й територ—÷—„.

Ћ—÷цензуванн€ - продаж л—÷ценз—÷—„, €ка дозвол€—‘ використовувати —÷нш—÷й особ—÷ з комерц—÷йною метою об'—‘кти авторського, сум—÷жного права або промислово—„ "асност—÷.

м

ћайнов—÷ права - це права "асника на будь-€ке в—÷дтворенн€ об'—‘кта —÷нтелектуально—„ "асност—÷, що йому належить, а також на отриманн€ прибутку в—÷д виконанн€ цих д—÷й.

ћито - певна сума грошей, розм—÷ри €ко—„ законодавчо встановлен—÷, що сплачу—‘тьс€ до державного бюджету за послуги ”станови, а також за п—÷дтриманн€ чинност—÷ виданого охоронного документа.

ћ—÷жнародна за€вка - за€вка, подана зг—÷дно процедури ¬ашингтонського договору про патентну кооперац—÷ю (–—“), п—÷дписану 19 червн€ 1970 р.

ћ—÷жнародна патентна класиф—÷кац—÷€ (ћ–∆∆) - класиф—÷кац—÷€ винаход—÷в, що прийн€та на п—÷дстав—÷ угоди м—÷ж державами - учасниц€ми —‘вропейсько—„ –ади з патентних справ в 1954 р.

ћ—÷жнародна класиф—÷кац—÷€ промислових зразк—÷в (ћ ѕ«) -класиф—÷кац—÷€ промислових зразк—÷в, що запроваджена Ћокарнською ”годою, €ка п—÷дписана п—÷д час Ћокарнсько—„ дипломатично—„ конференц—÷—„ 8 жовтн€ 1968 р.

ћ—÷жнародна класиф—÷кац—÷€ товарних знак—÷в та послуг (ћ “ѕ) - класиф—÷кац—÷€ товар—÷в та послуг вперше була розроблена у 1935 р. —ьогодн—÷шн€ ћ “ѕ д—÷—‘ на п—÷дстав—÷ Ќ—÷ццько—„ угоди про м—÷жнародну класиф—÷кац—÷ю товар—÷в та послуг дл€ ре—‘страц—÷—„ знак—÷в, що була укладена 15 червн€ 1957 р.

Ќ

Ќазва винаходу (KM) - назва об'—‘кта, по €кому порушу—‘тьс€ клопотанн€ про видачу охоронного документа.

Ќаступна передача в еф—÷р - наступна передача в еф—÷р ран—÷ше переданих в еф—÷р твор—÷в, фонограм, виконань, постановок, передач орган—÷зац—÷й еф—÷рного або кабельного рад—÷омовленн€ чи телебаченн€.

Ќеакцептован—÷ за€вки - за€вки, що подан—÷ до патентного ¬—÷домства але р—÷шенн€ по €ким ще не прийн€то. ћ—÷ж —÷ншим, по де€ким з цих за€вок охоронн—÷ документи можуть бути —÷ не видан—÷.

Ќевиключна л—÷ценз—÷€ - л—÷ценз—÷€, за €кою л—÷ценз—÷ар, передаючи виключн—÷ майнов—÷ права на користуванн€ об'—‘ктом —÷нтелектуально—„ "асност—÷ —÷нший особ—÷, ма—‘ право на "асне використанн€ цього об'—‘кта, а також може надавати невиключн—÷ л—÷ценз—÷—„ —÷ншим особам (кожен з об'—‘кт—÷в —÷нтелектуально—„ "асност—÷ ма—‘ сво—„ особливост—÷ застосуванн€ правових норм).

Ќесумл—÷нна конкуренц—÷€ - вважа—‘тьс€ вс€кий акт конкуренц—÷—„, що суперечить чесним звича€м у промислових —÷ торгових справах.

Ќовизна винаходу ( ћ) - одна з обов'€зкових ознак винаходу (KM), що визна—‘тьс€ справедливою, €кщо до дати пр—÷оритету суть цього або аналог—÷чного техн—÷чного р—÷шенн€ не була розкрита в кра—„н—÷, де за€вл€—‘тьс€ об'—‘кт, або за кордоном дл€ невизначеного кола ос—÷б наст—÷льки, щоб стало можливим його зд—÷йсненн€.

"Ќоу-хау" (в—÷д англ. "знати €к") - незапатентована корисна —÷нформац—÷€, що не —‘ загальнов—÷домою —÷ легко доступною, —÷ €вл€—‘ собою досв—÷д або одержана в результат—÷ спец—÷альних досл—÷джень або випробовувань.

Ќумерац—÷йний пошук - р—÷зновид патентного пошуку, при €кому пошук об'—‘кт—÷в ведетьс€ за номером охоронного документа.

ќ

ќпис винаходу (KM) - основна частина за€вки на винах—÷д (KM). «авданн€ опису:

  • по-перше, викласти зм—÷ст винаходу (KM);
  • по-друге, надати можлив—÷сть спец—÷ал—÷сту в—÷дтворити об'—‘кт, що за€вл€—‘тьс€;
  • по-трет—‘, показати його переваги пор—÷вн€но з в—÷домими техн—÷чними р—÷шенн€ми.

ќб'—‘кти винаходу - ними вважаютьс€: пристр—÷й, - конструкц—÷йний елемент чи комплекс таких елемент—÷в, €к—÷ знаход€тьс€ м—÷ж собою в функц—÷ональних або —÷нших зв'€зках (машини, апарати, пристро—„ тощо); спос—÷б - процес обробки сировини, матер—÷ал—÷в, виготовленн€ х—÷м—÷чних та —÷нших речовин, вирощуванн€ р—÷зних культур, л—÷куванн€ хвороб тощо, спос—÷б пол€га—‘ у встановленн—÷ нового пор€дку, черговост—÷ застосуванн€ певних д—÷й; речовина - штучно створене матер—÷альне утворенн€, що —‘ сукупн—÷стю —÷нгред—÷—‘нт—÷в, €к—÷ вза—‘мно пов'€зан—÷: розчини, сплави, емульс—÷—„, х—÷м—÷чн—÷ з'—‘днанн€; штам - насл—÷дково однор—÷дн—÷ культури проф—÷лактичних бактер—÷й, в—÷рус—÷в тощо; застосуванн€ в—÷домих ран—÷ше пристро—„в, способ—÷в, речовин штам—÷в за новим призначенн€м тј‘ в—÷домий об'—‘кт використову—‘тьс€ дл€ вир—÷шенн€ завданн€, €ке не передбачалось, коли вперше став застосовуватись такий об'—‘кт.

ќприлюдненн€ (розкритт€ публ—÷ц—÷) твору - зд—÷йснена за згодою автора чи —÷ншого суб'—‘кта авторського права —÷ (або) сум—÷жних прав д—÷€, що вперше робить тв—÷р доступним дл€ публ—÷ки шл€хом опубл—÷куванн€, публ—÷чного виконанн€, публ—÷чного показу, публ—÷чно—„ демонстрац—÷—„, публ—÷чного спов—÷щенн€ тощо.

ќпубл—÷куванн€ твору, фонограми, в—÷деограми - випуск в об—÷г за згодою автора чи —÷ншого суб'—‘кта авторського права —÷ (або) сум—÷жних прав виготовлених пол—÷граф—÷чними, електронними чи —÷ншими способами прим—÷рник—÷в твору, фонограми, в—÷деограми у к—÷лькост—÷, здатн—÷й задовольнити, з урахуванн€м характеру твору, фонограми чи в—÷деограми, розумн—÷ потреби публ—÷ки, шл€хом —„х продажу, здаванн€ в майновий найм, побутового чи комерц—÷йного прокату, наданн€ доступу до них через електронн—÷ системи —÷нформац—÷—„ таким чином, що будь-€ка особа може його отримати з будь-€кого м—÷i€ —÷ у будь-€кий час за "асним вибором або передач—÷ права "асност—÷ на них чи волод—÷нн€ ними —÷ншими способами. ќпубл—÷куванн€м твору, фонограми, в—÷деограми вважа—‘тьс€ також депонуванн€ рукопису твору, фонограми, в—÷деограми у сховищ—÷ (депозитар—÷—„) з в—÷дкритим доступом та можлив—÷стю одержанн€ в ньому прим—÷рника (коп—÷—„) твору, фонограми, в—÷деограми.

ќрган—÷зац—÷€ еф—÷рного мовленн€ - телерад—÷оорган—÷зац—÷€, що зд—÷йсню—‘ публ—÷чне спов—÷щенн€ рад—÷о- чи телев—÷з—÷йних передач —÷ програм мовленн€ (€к "асного виробництва, так —÷ виробництва —÷нших орган—÷зац—÷й) шл€хом передач—÷ в еф—÷р за допомогою рад—÷охвиль (а також лазерних промен—÷в, гама-промен—÷в тощо) у будь-€кому частотному д—÷апазон—÷ (у тому числ—÷ й з використанн€м супутник—÷в).

ќрган—÷зац—÷€ кабельного мовленн€ - телерад—÷оорган—÷зац—÷€, що зд—÷йсню—‘ публ—÷чне спов—÷щенн€ рад—÷о- чи телев—÷з—÷йних передач —÷ програм мовленн€ (€к "асного виробництва, так —÷ виробництва —÷нших орган—÷зац—÷й) шл€хом передач—÷ на в—÷ддаль сигналу за допомогою того чи —÷ншого виду наземного, п—÷дземного чи п—÷дводного кабелю (пров—÷дникового, оптоволоконного чи —÷ншого виду).

ќрган—÷зац—÷€ колективного управл—÷нн€ (орган—÷зац—÷€ колективного управл—÷нн€ майновими правами) - орган—÷зац—÷€, що керу—‘ на колективн—÷й основ—÷ майновими правами суб'—‘кт—÷в авторського права —÷ (або) сум—÷жних прав —÷ не ма—‘ на мет—÷ одержанн€ прибутку.

ќриг—÷нал - документ, з €кого робл€тьс€ коп—÷—„.

ќсновний пункт формули винаходу (KM) - пункт багатолан-ково—„ формули винаходу ( ћ), в €кому вс—÷ сутт—‘в—÷ ознаки об'—‘кта необх—÷дн—÷ та достатн—÷ дл€ дос€гненн€ мети винаходу (KM), що викладаютьс€ допустимо узагальненими пон€тт€ми та терм—÷нами —÷ €кий ма—‘ самост—÷йне правове значенн€.

ќсоба - ф—÷зична або юридична особа.

ќсобист—÷ немайнов—÷ права - право автора будь-€кого об'—‘кта —÷нтелектуально—„ "асност—÷, що охорон€ютьс€ в—÷чно незалежно в—÷д терм—÷ну д—÷—„ охорони майнових прав на цей об'—‘кт, —÷ не можуть в—÷дчужуватись н—÷ в €кий спос—÷б.

ѕ

ѕаризька конвенц—÷€ по охорон—÷ промислово—„ "асност—÷ - багатосторонн€ угода, укладена 29 березн€ 1883 р. в ѕариж—÷, що вступила в силу 7 липн€ 1884 р. —÷ неодноразово перегл€далась. ”кра—„на також учасниц€ ц—÷—‘—„ конвенц—÷—„.

ѕатент - охоронний документ, що вида—‘тьс€ патентним ¬—÷домством —÷ засв—÷дчу—‘ виключн—÷ права за€вника на об'—‘кт —÷нтелектуально—„ "асност—÷ (винах—÷д, корисну модель, промисловий зразок тощо), €кий охорон€—‘тьс€ цим документом.

ѕатент (декларац—÷йний патент) на секретний винах—÷д - р—÷зновид патенту, що вида—‘тьс€ на винах—÷д, в—÷днесений до державно—„ та—‘мниц—÷.

ѕатентний пов—÷рений - ф—÷зична або юридична особа, €ка на комерц—÷йних засадах представл€—‘ —÷нтереси за€вника в патентному ¬—÷домств—÷ та суд—÷, здала квал—÷ф—÷кац—÷йн—÷ —÷спити —÷ заре—‘стрована у ¬—÷домств—÷. ” —Ўј та ¬еликобритан—÷—„ зустр—÷ча—‘тьс€ ще одна профес—÷€ - ''патентний агент". Ќа в—÷дм—÷ну в—÷д патентного пов—÷реного, що ма—‘ техн—÷чну та юридичну осв—÷ту, патентний агент ма—‘ т—÷льки техн—÷чну осв—÷ту. ѕатентний агент також представл€—‘ —÷нтереси кл—÷—‘нт—÷в, однак не ма—‘ права цього робити в суд—÷ —÷ складати л—÷ценз—÷йн—÷ угоди.

ѕатентний пул - €вище, коли р€д "асник—÷в патент—÷в дають згоду на л—÷цензуванн€ "асних патент—÷в м—÷ж учасниками пула або (—÷) передають —„х холдинговим компан—÷€м дл€ наданн€ л—÷ценз—÷й трет—÷м сторонам. ѕатентн—÷ пули бувають в—÷дкрит—÷ та закрит—÷. ¬—÷дкрит—÷ - це так—÷, коли кожен з учасник—÷в може надавати л—÷ценз—÷ю без згоди —÷нших учасник—÷в пула. «акрит—÷ - коли дл€ видач—÷ л—÷ценз—÷—„ потр—÷бна згода ус—÷х учасник—÷в пула.

ѕаушальний плат—÷ж - авторська винагорода, що зд—÷йсню—‘тьс€ у вигл€д—÷ одноразового платежу

ѕередача в еф—÷р - пов—÷домленн€ твор—÷в, фонограм, виконань, постановок, передач орган—÷зац—÷й еф—÷рного чи кабельного в—÷щанн€ дл€ загалу (включаючи показ або виконанн€) за допомогою —„хньо—„ передач—÷ по рад—÷о чи телебаченню (за вин€тком кабельного телебаченн€). ѕри передач—÷ цих об'—‘кт—÷в через супутник п—÷д передачею в еф—÷р розум—÷—‘тьс€ прийом сигнал—÷в з наземно—„ станц—÷—„ на супутник —÷ передача сигнал—÷в з супутника, за допомогою €ких твори, фонограми, виконанн€, постановки, передач—÷ орган—÷зац—÷й еф—÷рного чи кабельного рад—÷омовленн€ та телебаченн€ можуть бути доведен—÷ до широкого загалу незалежно в—÷д фактичного сприйн€тт€ —„х публ—÷кою.

ѕ—÷ратство - незаконне розповсюдженн€ та виготовленн€ об'—‘кт—÷в, що охорон€ютьс€ законодавством про авторськ—÷ —÷ сум—÷жн—÷ права, а також про промислову "асн—÷сть.

ѕлаг—÷ат - використанн€ чужого твору або його частини без посиланн€ на першоджерело.

ѕов—÷домл€ти - показувати, виконувати, передавати в еф—÷р чи робити —÷нш—÷ д—÷—„ (за вин€тком поширенн€ прим—÷рник—÷в твору чи фонограми), за допомогою €ких тв—÷р, фонограма, виконанн€, постановка, передач—÷ орган—÷зац—÷й еф—÷рного чи кабельного рад—÷омовленн€ та телебаченн€ стають доступними дл€ слухового —÷ (чи) зорового сприйманн€, незалежно в—÷д —„хнього фактичного сприйн€тт€ публ—÷кою.

ѕов—÷домленн€ дл€ широкого загалу - в—÷дтворенн€ твору, фонограми, в—÷деограми, виконанн€, постановки, передач—÷ орган—÷зац—÷й еф—÷рного чи кабельного рад—÷омовленн€ та телебаченн€ дл€ загально—„ уваги за допомогою кабельних, пров—÷дних, оптичних або —÷нших аналог—÷чних засоб—÷в зв'€зку.

ѕозивач - особа, що пода—‘ позов до судових орган—÷в.

ѕох—÷дний тв—÷р - тв—÷р, що —‘ творчою переробкою —÷ншого —÷снуючого твору без завдаванн€ шкоди його охорон—÷ (анотац—÷€, адаптац—÷€, аранжуванн€, обробка фольклору, —÷нша переробка твору) чи його творчим перекладом на —÷ншу мову (до пох—÷дних твор—÷в не належать ауд—÷ов—÷зуальн—÷ твори, одержан—÷ шл€хом дублюванн€, озвученн€, субтит-руванн€ укра—„нською чи —÷ншими мовами —÷нших ауд—÷ов—÷зуальних твор—÷в).

ѕравовласник об'—‘кту —÷нтелектуально—„ "асност—÷ - особа, €ка д—÷стала права на певний об'—‘кт —÷нтелектуально—„ "асност—÷ у результат—÷ передач—÷ (в—÷дчуженн€) виключних економ—÷чних прав в—÷д попереднього "асника цього об'—‘кта, наприклад, автора.

ѕрим—÷рник в—÷деограми - коп—÷€ в—÷деограми на в—÷дпов—÷дному матер—÷альному нос—÷—„, €ка виконана безпосередньо чи опосередковано —÷з ц—÷—‘—„ в—÷деограми —÷ м—÷стить ус—÷ заф—÷ксован—÷ на н—÷й рухом—÷ зображенн€ чи —„х частину (€к —÷з звуковим супроводом, так —÷ без нього).

ѕрим—÷рник твору - коп—÷€ твору, виконана у будь-€к—÷й матер—÷альн—÷й форм—÷.

ѕрим—÷рник фонограми - коп—÷€ фонограми на в—÷дпов—÷дному матер—÷альному нос—÷—„, €ка виконана безпосередньо чи опосередковано —÷з ц—÷—‘—„ фонограми —÷ м—÷стить ус—÷ заф—÷ксован—÷ на н—÷й звуки чи —„х частину.

ѕрист—÷й - машина, механ—÷зм, прилад, деталь, вузол або сукупн—÷сть вза—‘мопов'€заних деталей та вузл—÷в.

ѕр—÷оритет за€вки (пр—÷оритет) - перш—÷сть у поданн—÷ за€вки на певний вид охоронного документа.

ѕрограма дл€ ≈ќћ - об'—‘ктивна форма представленн€ сукупност—÷ даних —÷ команд, призначених дл€ функц—÷онуванн€ ≈ќћ та —÷нших комп'ютерних пристро—„в з метою одержанн€ визначеного результату, включаючи п—÷дготовч—÷ матер—÷али, отриман—÷ у ход—÷ розробки програми дл€ ≈ќћ, —÷ породжуван—÷ нею ауд—÷ов—÷зуальн—÷ в—÷дображенн€.

ѕродюсер ауд—÷ов—÷зуального твору - особа, €ка орган—÷зу—‘ або орган—÷зу—‘ та ф—÷нансу—‘ створенн€ ауд—÷ов—÷зуального твору.

ѕромислова "асн—÷сть - пон€тт€, —÷до об'—‘дну—‘ р€д об'—‘кт—÷в: винах—÷д, товарний знак, торгову назву, промисловий зразок, а також боротьбу проти недобросов—÷сно—„ конкуренц—÷—„.

ѕромисловий зразок - результат творчо—„ д—÷€льност—÷ людини у галуз—÷ художнього конструюванн€.

ѕередача орган—÷зац—÷—„ еф—÷рного чи кабельного в—÷шанн€ - передача, створена самою орган—÷зац—÷—‘ю еф—÷рного чи кабельного рад—÷омовленн€ та телебаченн€, а також на —„—„ замовленн€ за рахунок —„—„ засоб—÷в —÷ншою орган—÷зац—÷—‘ю.

ѕромислове шпигунство - шп—÷онаж по в—÷дношенню до конкурента з метою заволод—÷нн€ його секретами нечесними засобами.

ѕрототип - найб—÷льш близький за техн—÷чною суттю та результатом, €кий дос€га—‘тьс€, до об'—‘кта, що за€вл€—‘тьс€.

ѕсевдон—÷м - вигадане —÷м'€, вибране автором чи виконавцем дл€ позначенн€ свого авторства.

ѕубл—÷чне виконанн€ - поданн€ за згодою суб'—‘кт—÷в авторського права —÷ (або) сум—÷жних прав твор—÷в, виконань, фонограм, передач орган—÷зац—÷й мовленн€ шл€хом декламац—÷—„, гри, сп—÷ву, танцю та —÷ншим способом €к безпосередньо (у живому виконанн—÷), так —÷ за допомогою будь-€ких пристро—„в —÷ процес—÷в (за вин€тком передач—÷ в еф—÷р чи кабел€ми) у м—÷i€х, де присутн—÷ чи можуть бути присутн—÷ми особи, €к—÷ не належать до звичайного кола с—÷м'—„ або близьких знайомих ц—÷—‘—„ с—÷м'—„, незалежно в—÷д того, чи присутн—÷ вони в одному м—÷i—÷ —÷ в один —÷ той самий час або в р—÷зних м—÷i€х —÷ в р—÷зний час.

ѕубл—÷чна демонстрац—÷€ ауд—÷ов—÷зуального твору, в—÷деограми -публ—÷чне одноразове чи багаторазове представленн€ публ—÷ц—÷ за згодою суб'—‘кт—÷в авторського права —÷ (або) сум—÷жних прав у прим—÷щенн—÷, в €кому можуть бути присутн—÷ми особи, €к—÷ не належать до звичайного кола одн—÷—‘—„ с—÷м'—„ або близьких знайомих ц—÷—‘—„ с—÷м'—„, ауд—÷ов—÷зуального твору чи заф—÷ксованого у в—÷деограм—÷ виконанн€ або будь-€ких рухомих зображень.

ѕубл—÷чний показ - будь-€ка демонстрац—÷€ ориг—÷налу або прим—÷рника твору, виконанн€, фонограми, в—÷деограми, передач—÷ орган—÷зац—÷—„ мовленн€ за згодою суб'—‘кт—÷в авторського права —÷ (або) сум—÷жних прав безпосередньо або на екран—÷ за допомогою пл—÷вки, слайда, телев—÷з—÷йного кадру тощо (за вин€тком передач—÷ в еф—÷р чи кабел€ми) або за допомогою —÷нших пристро—„в чи процес—÷в у м—÷i€х, де присутн—÷ чи можуть бути присутн—÷ми особи, €к—÷ не належать до звичайного кола одн—÷—‘—„ с—÷м'—„ чи близьких знайомих ц—÷—‘—„ с—÷м'—„ особи, €ка зд—÷йсню—‘ показ, незалежно в—÷д того, чи присутн—÷ вони в одному м—÷i—÷ —÷ в один —÷ той самий час або в р—÷зних м—÷i€х —÷ в р—÷зний час (публ—÷чний показ ауд—÷ов—÷зуального твору чи в—÷деограми означа—‘ також демонстрац—÷ю окремих кадр—÷в ауд—÷ов—÷зуального твору чи в—÷деограми без дотриманн€ —„х посл—÷довност—÷).

ѕубл—÷чне спов—÷щенн€ (доведенн€ до загального в—÷дома) - передача за згодою суб'—‘кт—÷в авторського права —÷ (або) сум—÷жних прав в еф—÷р за допомогою рад—÷охвиль (а також лазерних промен—÷в, гама-промен—÷в тощо), у тому числ—÷ з використанн€м супутник—÷в чи передача на в—÷ддаль за допомогою провод—÷в або будь-€кого виду наземного чи п—÷дземного (п—÷дводного) кабелю (пров—÷дникового, оптоволоконного та —÷нших вид—÷в) твор—÷в, виконань, будь-€ких звук—÷в —÷ (або) зображень, —„х запис—÷в у фонограмах —÷ в—÷деограмах, програм орган—÷зац—÷й мовленн€ тощо, коли зазначена передача може бути сприйн€та необмеженою к—÷льк—÷стю ос—÷б у р—÷зних м—÷i€х, в—÷ддален—÷сть €ких в—÷д м—÷i€ передач—÷ —‘ такою, що без зазначено—„ передач—÷ зображенн€ чи звуки не можуть бути сприйн€т—÷.

р

–е—‘стр - ƒержавний ре—‘стр певних охоронних документ—÷в ”кра—„ни або —÷ншо—„ кра—„ни.

–ежисер (постановник спектаклю) - особа, €ка зд—÷йсню—‘ постановку театрального циркового, л€лькового, естрадного або —÷ншого спектаклю.

–епрограф—÷чне в—÷дтворенн€ (репродукуванн€) - факсим—÷льне в—÷дтворенн€ у будь-€кому розм—÷р—÷ (у тому числ—÷ зб—÷льшеному чи зменшеному) ориг—÷налу письмового чи —÷ншого граф—÷чного твору або його прим—÷рника шл€хом фотокоп—÷юванн€ або —÷ншими под—÷бними способами, кр—÷м запису в електронн—÷й (у тому числ—÷ цифров—÷й), оптичн—÷й чи —÷нш—÷й форм—÷, €ку зчиту—‘ комп'ютер.

–ечовина тј‘ штучно створена сукупн—÷сть вза—‘мозв'€заних —÷нгред—÷—‘нт—÷в, —÷ндив—÷дуальн—÷ х—÷м—÷чн—÷ сполуки, об'—‘кти генетично—„ —÷нженер—÷—„, композиц—÷—„ та продукти €дерного перетворенн€.

–—÷вень техн—÷ки - включа—‘ всю —÷нформац—÷ю, €ка стала загальнодоступною у св—÷т—÷ до дати поданн€ за€вки до ¬—÷домства.  р—÷м того, р—÷вень техн—÷ки включа—‘ зм—÷ст будь-€ко—„ за€вки на видачу патенту ”кра—„ни та м—÷жнародно—„ за€вки в €к—÷й зазначена ”кра—„на, в т—÷й редакц—÷—„, в €к—÷й —„—„ було подано —÷ згодом опубл—÷ковано.

–оботодавець - особа, €ка найн€ла прац—÷вника за трудовою угодою або контрактом.

–озповсюдженн€ об'—‘кт—÷в авторського права —÷ (або) сум—÷жних прав - будь-€ка д—÷€, за допомогою €ко—„ об'—‘кти авторського права —÷ (або) сум—÷жних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуютьс€ публ—÷ц—÷, в тому числ—÷ доведенн€ цих об'—‘кт—÷в до в—÷дома публ—÷ки таким чином, що —„—„ представники можуть зд—÷йснити доступ до цих об'—‘кт—÷в з будь-€кого м—÷i€ —÷ в будь-€кий час за "асним вибором.

–озголошенн€ сут—÷ винаходу (KM) - —÷нформац—÷€, що створю—‘ можлив—÷сть дл€ спец—÷ал—÷ста безперешкодно в—÷дтворити об'—‘кт. ƒжерела, що порочать новизну можуть бути €к недрукован—÷, так —÷ друкован—÷. ƒо недрукованих в—÷днос€тьс€ наприклад, роботи прийн€т—÷ на конкурс, в €ких м—÷ститьс€ —÷нформац—÷€ про об'—‘кти або —„х використанн€.

–о€лт—÷ - вид платежу, що направл€—‘тьс€ "аснику об'—‘кта —÷нтелектуально—„ "асност—÷ за легальне використанн€ майнових прав на об'—‘кт, що уступлен—÷ —÷нш—÷й особ—÷ за угодою або по л—÷ценз—÷—„. ¬еличина ро€лт—÷ визнача—‘тьс€ у в—÷дсотках до кожного проданого прим—÷рника твору, запатентованого виробу тощо.

—в—÷доцтво - св—÷доцтво ”кра—„ни на знак дл€ товар—÷в —÷ послуг.

—екретний винах—÷д (секретна KM) - винах—÷д (KM), що м—÷стить —÷нформац—÷ю, в—÷днесену до державно—„ та—‘мниц—÷.

—лужбовий винах—÷д (KM) - винах—÷д (KM), створений прац—÷вником:

  • у зв'€зку з виконанн€м службових обов'€зк—÷в чи дорученн€м роботодавц€ за умови, що трудовим договором (контрактом) не передбачене —÷нше;
  • з використанн€м досв—÷ду, виробничих знань, секрет—÷в виробництва —÷ обладнанн€ роботодавц€.

—лужбов—÷ обов'€зки - заф—÷ксован—÷ в трудових договорах (контрактах), посадових —÷нструкц—÷€х функц—÷ональн—÷ обов'€зки прац—÷вника, що передбачають виконанн€ роб—÷т, €к—÷ можуть привести до створенн€ об'—‘кта —÷нтелектуально—„ "асност—÷.

—лужбовий тв—÷р - тв—÷р, створений автором у пор€дку виконанн€ службових обов'€зк—÷в в—÷дпов—÷дно до службового завданн€ чи трудового договору (контракту) м—÷ж ним —÷ роботодавцем.

—п—÷вавтор - особа, що приймала творчу участь в розробц—÷ винаходу (KM). ќсоби, що надали автору техн—÷чну допомогу в оформленн—÷ за€вки, виготовленн—÷ досл—÷дного зразка тощо не вважаютьс€ сп—÷вавторами.

—пос—÷б - метод виготовленн€ продукту або параметри цього процесу.

—татут јнни - державний акт стосовно авторських прав, що був прийн€тий парламентом ¬еликобритан—÷—„ у 1709 р. —÷ надавав автору л—÷тературного твору право на його друкуванн€ прот€гом 14 рок—÷в в—÷д дати першо—„ публ—÷кац—÷—„ цього твору.

—татут про монопол—÷—„ - державний акт, що був прийн€тий парламентом ¬еликобритан—÷—„ у 1623 р. з метою запоб—÷ганн€ корол—÷вських зловживань при наданн—÷ монопольного права, що пог—÷ршували умови в—÷льно—„ торг—÷вл—÷ та ускладнювали конкуренц—÷ю в сфер—÷ основних комерц—÷йних товар—÷в та предмет—÷в щоденного попиту. "—татут" зупинив необмежену роздачу корол—÷вських монопол—÷й. ќднак в—÷н не стосувавс€ патент—÷в, що могли видаватис€ терм—÷ном до 14 рок—÷в, —÷ надавав першому д—÷ючому винах—÷днику —÷ означав наданн€ йому виключних прав на виготовленн€ та використанн€ виробу на територ—÷—„ корол—÷вства. ÷е був «акон, що вважа—‘тьс€ в—÷дправною точкою дл€ подальшого розвитку патентного законодавства.

—трок д—÷—„ майнових прав на об'—‘кти —÷нтелектуально—„ "асност—÷ -авторськ—÷ права д—÷ють прот€гом усього житт€ автора —÷ 70 рок—÷в по його смерт—÷. ƒ—÷€ сум—÷жних прав обмежу—‘тьс€ 50 роками з моменту першого оприлюдненн€ твору. ƒл€ патент—÷в цикл в—÷драхову—‘тьс€ в—÷д дати подач—÷ за€вки —÷ становить: на винах—÷д - 20 рок—÷в, на KM - 10 рок—÷в, дл€ декларац—÷йного патенту на винах—÷д - 6 рок—÷в, дл€ промислового зразка - 10 рок—÷в —÷ може бути продовжена, але не б—÷льше н—÷ж на 5 рок—÷в. ƒл€ св—÷доцтва на товарний знак - 10 рок—÷в в—÷д дати подач—÷ за€вки —÷ також може продовжуватись. “аке продовженн€ щоразу в—÷дбува—‘тьс€ на 10 рок—÷в.

—ум—÷жн—÷ права - це права, що належать виконавц€м, виробникам фонограм —÷ орган—÷зац—÷€м еф—÷рного в—÷щанн€ в—÷дпов—÷дно до —„хн—÷х виконань, фонограм —÷ теле- та рад—÷опередач.

—усп—÷льне надбанн€ - твори —÷ об'—‘кти сум—÷жних прав, строк д—÷—„ авторського права —÷ (або) сум—÷жних прав на €к—÷ зак—÷нчивс€.

—утт—‘в—÷ ознаки винаходу - ознаки, кожна з €ких вз€та окремо необх—÷дна, а вс—÷ разом достатн—÷ дл€ —÷дентиф—÷кац—÷—„ об'—‘кта.

—уть винаходу - сукупн—÷сть сутт—‘вих ознак, достатн—÷х дл€ дос€гненн€ техн—÷чного результату, €кий забезпечу—‘ винах—÷д або KM.

“в—÷р арх—÷тектури - тв—÷р у галуз—÷ мистецтва спорудженн€ буд—÷вель —÷ ландшафтних утворень (кресленн€, еск—÷зи, модел—÷, збудован—÷ буд—÷вл—÷ та споруди, парки, плани населених пункт—÷в тощо).

“в—÷р образотворчого мистецтва - скульптура, картина, малюнок, гравюра, л—÷тограф—÷€, тв—÷р художнього (у тому числ—÷ iен—÷чного) дизайну тощо.

“в—÷р ужиткового мистецтва - тв—÷р мистецтва, в тому числ—÷ тв—÷р художнього промислу, створений ручним або промисловим способом дл€ користуванн€ у побут—÷ або перенесений на предмети такого користуванн€.

“ематичний пошук - вид пошуку патентно—„ —÷нформац—÷—„, що викону—‘тьс€ за —÷ндексами ћ–∆∆ та Ќѕ  дл€ тих кра—„н, по фондах €ких мають проводитись досл—÷дженн€. як правило, прийн€то виконувати пошук по фондах промислово розвинених кра—„н: ¬елик—÷й Ѕритан—÷—„, —Ўј, ‘–Ќ, ‘ранц—÷—„, япон—÷—„, Ўвейцар—÷—„, –ос—÷—„, ”кра—„ни а також по колишньому союзу.

“ехн—÷чна задача, що вир—÷шу—‘тьс€ винах—÷дником - конкретизац—÷€ мети винаходу (KM), €ка розкрива—‘тьс€ в його опис—÷ —÷ м—÷стить вказ—÷вку, в чому конкретно пол€га—‘ задача, що вир—÷шу—‘тьс€.

“ехн—÷чн—÷ засоби захисту - техн—÷чн—÷ пристро—„ —÷ (або) технолог—÷чн—÷ розробки, призначен—÷ дл€ створенн€ технолог—÷чно—„ перешкоди порушенню авторського права —÷ (або) сум—÷жних прав при сприйн€тт—÷ —÷ (або) коп—÷юванн—÷ захищених (закодованих) запис—÷в у фонограмах (в—÷деограмах) —÷ передачах орган—÷зац—÷й мовленн€ чи дл€ контролю доступу до використанн€ об'—‘кт—÷в авторського права —÷ сум—÷жних прав.

“имчасовий патент - патент, що вида—‘тьс€ патентним в—÷домством кра—„ни на п—÷дстав—÷ формально—„ експертизи.

“оварний знак - дивись («нак дл€ товар—÷в —÷ послуг).

“опограф—÷€ Ў— - заф—÷ксоване на матер—÷альному нос—÷—„ просторово-геометричне розм—÷щенн€ сукупност—÷ елемент—÷в —÷нтегрально—„ м—÷кросхеми та з'—‘днань м—÷ж ними.

”станова - центральний орган виконавчо—„ "ади з питань правово—„ охорони —÷нтелектуально—„ "асност—÷, на сьогодн—÷ - це ƒержавний департамент —÷нтелектуально—„ "асност—÷.

”ступка прав "асност—÷ - акт передач—÷ —÷нш—÷й особ—÷ прав "асност—÷ (майнових прав) у повному обс€з—÷ або частково.

‘—÷рмена назва - назва, п—÷д €кою ф—÷рма проводитьс€ "асну д—÷€льн—÷сть.

‘ормальна експертиза (експертиза за формальними ознаками) - експертиза, у ход—÷ €ко—„ встановлю—‘тьс€ належн—÷сть зазначеного у за€вц—÷ об'—‘кта до перел—÷ку об'—‘кт—÷в, €к—÷ можуть бути визнан—÷ винаходами (корисними модел€ми), —÷ в—÷дпов—÷дн—÷сть за€вки та —„—„ оформленн€ встановленим вимогам.

‘ормула винаходу (KM) - коротка словесна характеристика винаходу (KM) , €ка в—÷дбива—‘ його суть —÷ служить дл€ визначенн€ правово—„ охорони, що надана патентом.

‘онограма - звукозапис на в—÷дпов—÷дному нос—÷—„ (магн—÷тн—÷й стр—÷чц—÷ чи магн—÷тному диску, грамофонн—÷й плат—÷вц—÷, компакт-диску тощо) виконанн€ або будь-€ких звук—÷в, кр—÷м звук—÷в у форм—÷ запису, що входить до ауд—÷ов—÷зуального твору. ‘онограма —‘ вих—÷дним матер—÷алом дл€ виготовленн€ —„—„ прим—÷рник—÷в (коп—÷й).

‘ранчиза - детально пророблена угода, за €кою одержувач франчизи (франчайз—÷) прийма—‘ на себе обов'€зки по в—÷дношенню до проведенн€ комерц—÷йно—„ д—÷€льност—÷ або продажу продукту у в—÷дпов—÷дност—÷ до метод—÷в та процедур, запропонованих особою, що нада—‘ фран-чизу (франчайзером). ” перес—÷чних громад€н найб—÷льш поширеним —‘ дещо спрощене пон€тт€ франчизи, коли п—÷д нею розум—÷—‘тьс€ л—÷ценз—÷€, €ка нада—‘тьс€ "асником товарного знака або ф—÷рмово—„ назви, на продаж продукту або наданн€ послуги п—÷д цим товарним знаком або ф—÷рмовою назвою (пригадайте хоча б ресторани MaCdonal's, що розкидан—÷ по усьому св—÷ту).

ш

Ўтами м—÷кроорган—÷зм—÷в - спадково однор—÷дн—÷ культури бактер—÷й, в—÷рус—÷в, гриб—÷в та —÷нших м—÷кроорган—÷зм—÷в, що продукують корисн—÷ речовини або волод—÷ють —÷ншими корисними "астивост€ми.

ю

ёридична особа - установа або п—÷дпри—‘мства р—÷зних форм "асност—÷, що вступають у правов—÷ стосунки €к правонаступник винах—÷дника, "асника патенту на винах—÷д KM або промисловий зразок чи св—÷доцтва на товарний знак, за€вника винаходу або KM тощо, а також в —÷нших випадках, €к—÷ передбачен—÷ законодавством про —÷нтелектуальну "асн—÷сть.

ц

÷итата - пор—÷вн€но короткий уривок з л—÷тературного, наукового чи будь-€кого —÷ншого опубл—÷кованого твору, €кий використову—‘тьс€, з обов'€зковим посиланн€м на його автора —÷ джерела цитуванн€, —÷ншою особою у сво—‘му твор—÷ з метою зробити зрозум—÷л—÷шими сво—„ твердженн€ або дл€ посиланн€ на погл€ди —÷ншого автора в автентичному формулюванн—÷.


Ћ–∆“≈–ј“”–ј


  1.  онституц—÷€ ”кра—„ни. ѕрийн€та ¬ерховною –адою ”кра—„ни 28.06.1996 р. // ¬—÷домост—÷ ¬–”. - 1996. - є 30. - —т. 141.
  2. ¬инах—÷д / Ћ. –∆. Ќ—÷кола—‘нко, √. ѕ. ƒобрин—÷на, Ћ.ј.ћен€йло та —÷нш—÷. «а ред. ¬. Ћ. ѕетрова. -  .: ¬идавничий ƒ—÷м "–∆н ёре", 1999. - 136 с.
  3. ƒрапак √. «ахист —÷нтелектуально—„ "асност—÷. - ’мельницький: ѕод—÷лл€, 1997. - 57 с
  4. ƒахно ».». јнгло-русский толковый словарь по интеллектуальной собственности (—ловарь »вана ƒахно). -  .: ¬»–ј-–, 1997. -387 с.
  5. ƒрапак √.ћ., √ул€ева ¬.ќ. –оздуми над де€кими проблемами —‘вропейсько—„ —÷нтеграц—÷—„ ”кра—„ни // ѕроблеми п—÷дготовки спец—÷ал—÷ст—÷в з —÷нтелектуально—„ "асност—÷ в ”кра—„н—÷. ћатер—÷али до науково-практично—„ конференц—÷—„. -  .: –∆н-т —÷нтелектуально—„ "асност—÷ —÷ права, 2001.-— 80-82.
  6. ∆аров ¬.ќ. –∆нтелектуальна "асн—÷сть в ”кра—„н—÷: правов—÷ аспекти набутт€, зд—÷йсненн€ та захисту прав. -  .: ¬идавничий ƒ—÷м "–∆н ёре", 2000.-188 с
  7. «акон ”кра—„ни "ѕро охорону прав на знаки дл€ товар—÷в та послуг", в—÷д 15.12. 1993 р. є 3689-’» (з—÷ зм—÷нами та доповненн€ми) // ¬—÷домост—÷ ¬–”. - 1994. - є 7.
  8. «акон ”кра—„ни "ѕро авторське право та сум—÷жн—÷ права" в—÷д 23.12.1993 р. є 3792-XII (з—÷ зм—÷нами та доповненн€ми) // ¬—÷домост—÷ ¬–”.-2001.-є32.
  1. «акон ”кра—„ни "ѕро охорону прав на промислов—÷ зразки" в—÷д 15.12.1993 р. 3688-’–∆–∆ // ¬—÷домост—÷ ¬–”. - 1994. - є 7.
  2. «акон ”кра—„ни "ѕро охорону прав на винаходи —÷ корисн—÷ модел—÷" в—÷д 15.12.1993 р. є 3687-’–∆–∆ у ред. в—÷д 01.06.2000 р. (з—÷ зм—÷нами та доповненн€ми) // ќ¬”. - 2000. - є 26.
  3. «акон ”кра—„ни "ѕро охорону прав на топограф—÷—„ —÷нтегральних м—÷кросхем" в—÷д 5.11.1997 р. є 621/97-¬– (з—÷ зм—÷нами та доповненн€ми) // ќ¬”. - 1997. - є 48.
  4. «акон ”кра—„ни "ѕро охорону прав на зазначенн€ походженн€ товар—÷в" в—÷д 16.06.1999 p. є 752-XIV (з—÷ зм—÷нами та доповненн€ми) //ќ¬”.-1999.-є28.
  5. –∆нтелектуальна "асн—÷сть. ќсновн—÷ пон€тт€. - ’мельницький: ’ƒ÷Ќ“≈–∆, 2001. - 29 с
  6. »нтеллектуальна€ собственность в ”краине: правовые основы и практика. - Ќауч.-практ. изд.: ¬ 4т. / ѕод общ. ред. ј.ƒ. —в€то-цкого. -  .: »здательский ƒом "–∆н ёре", 1999
  7.  иселев ј. —екреты с Ѕережковской набережной // »– -1991. -є4. -—. 31-32.
  8.  орисна модель / Ћ.–∆. Ќ—÷кола—‘нко, √.ѕ.ƒобрин—÷на, Ћ.ј. ће-н€йло та —÷н., за ред. ¬. Ћ. ѕетрова. -  .: ¬идавнич—÷й д—÷м "–∆н ёре", 1999.- 128 с.
  9.  остин ј.Ќ. Ќазвани€ говор€щие за себ€ // “ехника молодежи. - 1976. -є12. - —.34.
  10.  райнев ѕ.ѕ., –абот€гова Ћ.–∆., ƒ€тлик –∆.–∆. ѕатентуванн€ винаход—÷в в ”кра—„н—÷ / «а ред. ѕ.ѕ. райнева: ћонограф—÷€. -  .: ¬идавничий ƒ—÷м "–∆н ёре", 2000. - 340 с.
  11. —киба ћ., ƒрапак √. Ќавчанн€ винах—÷дництву // “ези допов—÷дей м—÷жнародно—„ науково-методично—„ конференц—÷—„ "Ўл€хи п—÷двищенн€ €кост—÷ п—÷дготовки фах—÷вц—÷в". -  .:  Ќ”“ƒ, 2001. - —.47-49.
  12. ќсновы интеллектуальной собственности. -  .: »здательский ƒом "–∆н ёре", 1999. - 600 с.
  13. ќхорона промислово—„ "асност—÷ в ”кра—„н—÷: ћонограф—÷€ / «а редакц—÷—‘ю ќ.ƒ. —в€тоцького, ¬.ѕ.ѕетрова. -  .: ¬идавничий ƒ—÷м "–∆н ёре", 1999.-400 с.
  14. ќц—÷нка прав —÷нтелектуально—„ "асност—÷. –∆нформац—÷йн—÷ матер—÷али. -  .: ”–∆Ќ“≈–∆, 1998. -62 с
  15. ѕатентуванн€ винаход—÷в в —÷ноземних державах / Ћ.–∆. Ќ—÷кола—‘нко, –∆.ё. ожарська, ¬.—.–адомський, —.….ѕолачек. -  .: ƒержавне патентне ¬—÷домство ”кра—„ни, 1999.
  16. ѕромисловий зразок / Ћ.–∆. Ќ—÷кола—‘нко, ј.ѕ. Ѕутт—‘ва, Ћ.ј. ће-н€йло та —÷нш—÷ за ред. ¬.Ћ. ѕетрова. -  .: ¬идавнич—÷й д—÷м "–∆н ёре", 1999.- 136 с.
  17. –. —илин, –.  оуп. ѕрактика тотального менежмента: ”чебное пособие дл€ вузов.- ’мельницький: “”ѕ, 2000. - 248 с.
  18. “оварний знак / Ћ.–∆. Ќ—÷кола—‘нко, ј.ѕ. Ѕутт—‘ва, Ћ.ј. ће-н€йло, ¬.ћ. –адомський за ред. ¬.Ћ. ѕетрова. -  .: ¬идавнич—÷й д—÷м "–∆н ёре", 1999.- 123 с.
  19. ÷ив—÷льний кодекс ”кра—„ни: «акон ”кра—„ни в—÷д 29.11.2001 р. - .: ¬“‘ "¬елес", 2002. - 88 с
  20. ссылка на сайт удаленаa>.
  21. ссылка на сайт удаленаa>.
  22. ссылка на сайт удаленаa>.
  23. ссылка на сайт удаленаa>.
  24. ссылка на сайт удаленаa>.
  25. ссылка на сайт удаленаa>.

«ћ–∆—“

ѕередмова        

¬ступ        

–озд—÷л 1. ўо таке —÷нтелектуальна "асн—÷сть

  1. ќсновн—÷ пон€тт€ —÷нтелектуально—„ "асност—÷
  2. ѕро авторськ—÷ права —÷ сум—÷жн—÷ права
  3. ѕро промислову "асн—÷сть
  1. ѕатенти на винаходи
  2.  орисн—÷ модел—÷
  1. ѕро промислов—÷ зразки
  2. ѕро товарн—÷ знаки, ф—÷рмов—÷ назви —÷ зазначенн€ походженн€ товару
  3. 1.5.1.“оварн—÷ знаки

1.5.1.1 ‘ункц—÷—„ товарних знак—÷в

1.5.1.2. «наченн€ товарних знак—÷в дл€ економ—÷ки

  1. ‘—÷рмов—÷ назви
  2. «азначенн€ походженн€ товару

1.6.ѕро недобросов—÷сну конкуренц—÷ю

–озд—÷л 2. ѕравове регулюванн€ в—÷дносин щодо об'—‘кт—÷в авторського права —÷ сум—÷жних прав

  1. јвторське право
  2. —ум—÷жн—÷ права

–озд—÷л 3. ѕравове регулюванн€ в—÷дносин щодо об'—‘кт—÷в промислово—„ "асност—÷

  1. ƒещо з —÷стор—÷—„ винах—÷дництва
  2. ¬инаходи та корисн—÷ модел—÷ в ”кра—„н—÷        

3.2.1.        ”мови наданн€ правово—„ охорони винаходу

та корисно—„ модел—÷

3.2.2.        ”мови патентоздатност—÷ винаходу та корисно—„ модел—÷

  1. ѕраво на одержанн€ патенту
  2. ѕроцедура поданн€ за€вки на винах—÷д та корисну модель
  3. ≈кспертиза за€вки
  4. –∆ноземне патентуванн€ винаход—÷в та корисних моделей        

3.3.ѕравова охорона промислових зразк—÷в

3.3.1. ”мови наданн€ правово—„ охорони промисловому зразку

3.3.2. ”мови патентоспроможност—÷ промислового зразка

3.3.3.        ѕраво на одержанн€ патенту на промисловий зразок

3.3.4.ѕор€док оформленн€ та поданн€ за€вки на промисловий зразок

3.3.5.≈кспертиза за€вки

3.4. ѕравова охорона товарних знак—÷в

  1. «наки дл€ товар—÷в та послуг
  2. ѕравова охорона знака
  3. ”мови наданн€ правово—„ охорони знака
  4. ѕраво на одержанн€ св—÷доцтва на знак
  5. ѕор€док оформленн€ та поданн€ за€вки на знак
  6. ≈кспертиза за€вки
  7. ћ—÷жнародна класиф—÷кац—÷€ товар—÷в —÷ послуг

–озд—÷л 4. ѕередача прав на об'—‘кти —÷нтелектуально—„ власност—÷

4.1 ѕередача прав на об'—‘кти авторського права та сум—÷жних прав

4.2. ѕередача прав на об'—‘кти промислово—„ "асност—÷

–озд—÷л 5. «ахист прав на об'—‘кти —÷нтелектуально—„ "асност—÷

  1. «ахист прав на об'—‘кти авторського —÷ сум—÷жного права .
  2. «ахист прав на об'—‘кти промислово—„ "асност—÷
  3. ќсобливост—÷ захисту "асних прав на об'—‘кти —÷нтелектуально—„ "асност—÷

“ерм—÷нолог—÷чний словник

Ћ—÷тература

Ќавчальне виданн€


√≈ќ–√–∆…ƒ–јѕј , ћ» ќЋј — »Ѕј

ќ—Ќќ¬» –∆Ќ“≈Ћ≈ “”јЋ№Ќќ–« ¬Ћј—Ќќ—“–∆


Ќавчальний пос—÷бник

¬—÷дпов—÷дальний за випуск: яремчук ¬. —.

’удожн—‘ оформленн€ обкладинки: √урницькийƒ.¬.

 омп'ютерна верстка:  арпанасюк ¬.ѕ.

 оректор: ёрченко Ќ. 


ѕ—÷дписано до друку 20.06.2003 р.

‘ормат ј 3. ѕап—÷р офсетний. √арн—÷тура Times New Roman Cyr.

ƒрук р—÷зограф—÷—‘ю. ”м. друк. арк. - 8,50. ќбл.-вид. арк. - 7,36.

“ираж 300. «ам. є 135


¬—÷ддруковано в редакц—÷йно-видавничому центр—÷ “”ѕ 29016, м. ’мельницький, вул. –∆нститутська, 7/1

—траницы:
Ќазад 1 ¬перед