–озсл—÷дуванн€ злочин—÷в минулих рок—÷в

дипломна€ работа: √осударство и право

ƒокументы: [1]   Word-157753.doc —траницы: Ќазад 1 ¬перед

ћ—÷н—÷стерство внутр—÷шн—÷х справ ”кра—„ни

јкадем—÷€ управл—÷нн€ ћ—÷н—÷стерства внутр—÷шн—÷х справ



 афедра крим—÷нально-правових диiипл—÷н

та проф—÷лактики злочин—÷в











–озсл—÷дуванн€ злочин—÷в минулих рок—÷в

маг—÷стерська робота на здобутт€ осв—÷тньо-квал—÷ф—÷кацйного р—÷вн€ "ћаг—÷стр"










 и—„в тј” 2010

«ћ–∆—“


¬ступ

–озд—÷л 1.  рим—÷нал—÷стична характеристика нерозкритих злочин—÷в минулих рок—÷в

1.1. ќсобливост—÷ крим—÷нал—÷стично—„ характеристики нерозкритих злочин—÷в минулих рок—÷в

1.2. —труктура крим—÷нал—÷стично—„ характеристики

–озд—÷л 2. ќрган—÷зац—÷€ та плануванн€ розсл—÷дуванн€ нерозкритих злочин—÷в минулих рок—÷в

2.1. ќсобливост—÷ орган—÷зац—÷—„ розсл—÷дуванн€ нерозкритих злочин—÷в минулих рок—÷в

2.2. ќсобливост—÷ плануванн€ розсл—÷дуванн€ нерозкритих злочин—÷в минулих рок—÷в

2.3. јнал—÷тична робота сл—÷дчого у справах про нерозкрит—÷ злочини минулих рок—÷в

–озд—÷л 3. Ќепроцесуальна д—÷€льн—÷сть сл—÷дчого по зупинених справах про нерозкрит—÷ злочини минулих рок—÷в

3.1. ќрган—÷зац—÷йн—÷ форми непроцесуально—„ д—÷€льност—÷

3.2. –озшуков—÷ форми непроцесуально—„ д—÷€льност—÷

–озд—÷л 4. ќсобливост—÷ тактики провадженн€ окремих сл—÷дчих д—÷й у справах про нерозкрит—÷ злочини минулих рок—÷в

¬исновок

ƒодатки

—писок використано—„ л—÷тератури

¬ступ


«а даними ”правл—÷нн€ оперативно—„ —÷нформац—÷—„ ћ¬— ”кра—„ни "ѕро стан злочинност—÷ на територ—÷—„ ”кра—„ни за пер—÷од з 2006 р. по 2007 р. включно, всього по ”кра—„н—÷ заре—‘стровано 6246 умисних вбивств (та замах—÷в) та 10110 умисних т€жких т—÷лесних ушкоджень, в—÷дпов—÷дно залишилось нерозкритими за зв—÷тний пер—÷од тј” 200 та 654 злочин—÷в, розкрито 136858 крад—÷жок, нерозкритих 64742; розкрито 41061 граб—÷ж—÷в, нерозкрито 15310; розкрито 11123 розбо—„в, нерозкрито1361; розкрито 19508 хул—÷ганства, нерозкрито 3528 (див. ƒодаток є3).

–∆снуючий стан по даних категор—÷€х справ по€сню—‘тьс€ здеб—÷льшого тим, що розкритт€ та розсл—÷дуванн€ злочин—÷в минулих рок—÷в повтјў€зане з труднощами, €к—÷ породжуютьс€ певними причинами об'—‘ктивного та суб'—‘ктивного характеру.

“ерм—÷н "злочини минулих рок—÷вї не треба розум—÷ти буквально, що це т—÷льки злочини, вчинен—÷ в минулому. ћаютьс€ на уваз—÷ також —÷ нерозкрит—÷ злочини поточного року, стосовно €ких крим—÷нальн—÷ справи зупинен—÷ провадженн€м. Ќе менш важливим критер—÷—‘м —‘ визначенн€ процесуального моменту, з €кого злочин вважа—‘тьс€ нерозкритим. ”  ѕ  ”кра—„ни нав—÷ть не згаду—‘тьс€ терм—÷н "нерозкритий злочинї. ¬т—÷м, визначенн€ даного критер—÷ю —‘ важливим фактором п—÷двищенн€ ефективност—÷ роботи правоохоронних орган—÷в щодо подоланн€ злочинност—÷. ѕоказники абсолютно—„ к—÷лькост—÷ розкритих злочин—÷в св—÷дчать лише про р—÷вень роботи орган—÷в з —„х розкритт€. јле дл€ визначенн€ ефективност—÷ вказано—„ роботи необх—÷дно мати, кр—÷м показник—÷в розкритих, також дан—÷ —÷ про нерозкрит—÷ злочини. Ўл€хом —„х сп—÷вставленн€ можна визначити в—÷дносн—÷ величини, тобто процент розкритих —÷ нерозкритих злочин—÷в. ќргани м—÷л—÷ц—÷—„ в основному намагаютьс€ через показники розкритих злочин—÷в довести результативн—÷сть сво—‘—„ роботи, при цьому посилаючись на зб—÷льшенн€ к—÷лькост—÷ розкритих злочин—÷в. ¬ажливим показником результативност—÷ роботи —‘ дан—÷ про к—÷льк—÷сть нерозкритих злочин—÷в, —„х структуру —÷ питому вагу в числ—÷ розсл—÷дуваних. ћаючи показники про нерозкрит—÷ злочини, можна б—÷льш ефективно —÷ ц—÷леспр€мовано орган—÷зувати роботу щодо вивченн€ справ, у €ких злочини нерозкрит—÷, перев—÷рити, чи проведен—÷ вс—÷ необх—÷дн—÷ —÷ можлив—÷ сл—÷дч—÷ д—÷—„ дл€ встановленн€ ос—÷б, €к—÷ вчинили злочини, визначити недол—÷ки —÷ помилки сл—÷дчих орган—÷в, дати необх—÷дн—÷ вказ—÷вки. “ак анал—÷зуючи показники розкритих —÷ нерозкритих злочин—÷в за 2006-2007 рр. можна зробити висновки, що всього розсл—÷дуванно крим—÷нальних справ по ”ћ¬— ”кра—„ни за 2006 р.-298306, за 2007 р.-303971, в—÷дпов—÷дно нерозкритими залишилис€ за 2006 р.-149921, за 2007 р.-133221. ” в—÷дсотковому вираженн—÷ розкрива—‘м—÷сть злочин—÷в дос€гла в 2006 р.-66.6%, в 2007 р.-69.5%. (див. ƒодаток є1). “ак можливо зробити висновок, що з кожним роком к—÷льк—÷сть нерозкритих злочин—÷в минулих рок—÷в зменшу—‘тьс€.

“еоретичною основою написанн€ дано—„ роботи —‘ прац—÷ Ћаврова ¬.ѕ., √орбач—‘вського ¬.я., Ѕ—‘лк—÷на –.—., ћ—÷тр—÷ч—‘ва ¬.ѕ., ¬ас—÷ль—‘ва ј.Ќ. та —÷нших науковц—÷в.

ћетою дано—„ роботи —‘ анал—÷з методики —÷ проблем розсл—÷дуванн€ нерозкритих злочин—÷в минулих рок—÷в та застосуванн€ —„—„ на практиц—÷.

–ќ«ƒ–∆Ћ 1.  –»ћ–∆ЌјЋ–∆—“»„Ќј ’ј–ј “≈–»—“» ј Ќ≈–ќ« –»“»’ «Ћќ„»Ќ–∆¬ ћ»Ќ”Ћ»’ –ќ –∆¬.


1.1 ќсобливост—÷ крим—÷нал—÷стично—„ характеристики нерозкритих злочин—÷в минулих рок—÷в


 рим—÷нал—÷стичну характеристику злочину визначають €к сукупн—÷сть його —÷стотних —÷ ст—÷йких €к—÷сних ознак, що зумовлю—‘ основн—÷ законом—÷рност—÷ розкритт€ та розсл—÷дуванн€ певно—„ групи злочин—÷в. ѕри цьому сукупн—÷сть €к—÷сних ознак ма—‘ на уваз—÷ не лише —„х к—÷льк—÷сну характеристику: одна (одн—÷) з них —‘ головною, що визнача—‘ багато в чому —÷нш—÷ ознаки конкретно—„ групи злочин—÷в. ¬ одному випадку основною вир—÷шальною €к—÷сною ознакою буде спос—÷б вчиненн€ злочину, в другому - особа злочинц€, в третьому особа потерп—÷лого, в четвертому €ка-небудь —÷нша ознака, —÷стотна дл€ розсл—÷дуванн€ дано—„ групи злочин—÷в тощо. ћожлив—÷ вар—÷анти, коли €к основн—÷ можуть виступати дв—÷-три ознаки.[14,с.393]

« крим—÷нал—÷стично—„ точки зору, дл€ нерозкритого злочину характерно те, що встановлена под—÷€, ви€влен—÷ та досл—÷джен—÷ матер—÷альн—÷ й —÷нш—÷ джерела доказ—÷в, але особа, що вчинила злочин, не ви€влена. ” процесуальному план—÷ це означа—‘, що крим—÷нальна справа порушена, проведен—÷ можлив—÷ за в—÷дсутн—÷стю п—÷дозрювано—„ особи сл—÷дч—÷ д—÷—„, розшуков—÷ заходи —÷ крим—÷нальна справа зупинена провадженн€м. “аким чином, до нерозкритих в—÷днос€тьс€ так—÷ злочини, по €ких в певний законом терм—÷н проведено розсл—÷дуванн€, але з—÷бран—÷ докази не привели до встановленн€ винно—„ особи —÷, в зв'€зку з цим, провадженн€ по крим—÷нальн—÷й справ—÷ зупинено.

–∆стотною особлив—÷стю крим—÷нал—÷стично—„ характеристики злочин—÷в минулих рок—÷в, €к показу—‘ вивченн€ практики, —‘ те, що значна —„х частина вчиню—‘тьс€ особами, €к—÷ незнайом—÷ потерп—÷лому. ¬—÷дсутн—÷сть зв'€зку та в—÷дносин м—÷ж потерп—÷лим —÷ сторонн—÷м йому злочинцем, —÷нод—÷ випадковий характер —„х зустр—÷чей, тим б—÷льше на вулиц—÷ або на в—÷дкрит—÷й м—÷iевост—÷, серйозно складнюють можлив—÷сть нам—÷тити верс—÷ю не т—÷льки про особу злочинц€, але й про коло ос—÷б, серед €ких його потр—÷бно шукати. ѕерев—÷рка в цих випадках зв'€зк—÷в потерп—÷лого, €к правило, не призводить до шуканого результату та не да—‘ п—÷дстав дл€ п—÷дозри в—÷дносно €ко—„-небудь певно—„ особи.

¬елика к—÷льк—÷сть несво—‘часно розкритих злочин—÷в часто вчиню—‘тьс€ особами €к—÷ в минулому судим—÷, —‘ рецидив—÷стами, злочинц€ми-¬лгастролерамиї, а також особами без певних зан€ть, або що не мають певного м—÷i€ проживанн€.

 р—÷м названо—„ специф—÷ки €ка "астива нерозкритим злочинам минулих рок—÷в, розсл—÷дуванн€ —„х утрудню—‘тьс€ ще р€дом обставин, €к—÷ складають в сукупност—÷ особливу сл—÷дчу ситуац—÷ю. ƒо таких обставин треба передус—÷м в—÷днести складн—÷сть або неможлив—÷сть ви€вленн€ сл—÷д—÷в злочину, перев—÷рки доказ—÷в через тривалий час п—÷сл€ його вчиненн€. “ому промахи, допущен—÷ ран—÷ше внасл—÷док поверхневих, посп—÷шних або невм—÷лих д—÷й при огл€д—÷ м—÷i€ под—÷—„ та при провадженн—÷ —÷нших сл—÷дчих д—÷й, згодом, п—÷сл€ поновленн€ провадженн€ в справ—÷, €к правило, усунути надзвичайно важко. ÷е негативно познача—‘тьс€, наприклад, на проведенн—÷ судових експертиз, утрудн€—‘ ви€вленн€ та вилученн€ документ—÷в, оск—÷льки дл€ багатьох з них —÷снують певн—÷ терм—÷ни збер—÷ганн€ тощо.

Ќеповнота сл—÷дства виника—‘, €к правило, внасл—÷док неквал—÷ф—÷кованого, без—÷н—÷ц—÷ативного або несумл—÷нного досл—÷дженн€ обставин справи, зокрема перев—÷рки верс—÷й про винну особу або про коло ос—÷б, серед €ких його потр—÷бно шукати. ќдносторонн€ оц—÷нка доказ—÷в, що —‘ в справ—÷ нер—÷дко призводить до побудови —÷ перев—÷рки сл—÷дчим одн—÷—‘—„ або дек—÷лькох верс—÷й, але не вс—÷х можливих. ќпинившись в полон—÷ верс—÷—„, помилково покладено—„ в основу розсл—÷дуванн€, сл—÷дчий не перев—÷р€—‘ —÷нш—÷, не збира—‘ доказ—÷в, необх—÷дних дл€ —„х перев—÷рки. “им самим упуска—‘тьс€ можлив—÷сть розсл—÷дуванн€ "по гар€чих сл—÷дахї, сл—÷дство заходить в глухий кут —÷ провадженн€ у справ—÷ зупин€—‘тьс€ в звтјў€зку з невстановленн€м особи, €ка вчинила злочин. –∆нод—÷ злочини залишаютьс€ нерозкритими тому, що на момент зупиненн€ провадженн€ в справ—÷ не вс—÷ обгрунтовано побудован—÷ сл—÷дч—÷ верс—÷—„ були вичерпно та повно перев—÷рен—÷.

ƒодатков—÷ складност—÷ при розсл—÷дуванн—÷ злочин—÷в минулих рок—÷в виникають —÷ в зв'€зку з тим, що за час, що пройшов п—÷сл€ первинного розсл—÷дуванн€, окрем—÷ потерп—÷л—÷ та св—÷дки, показанн€ €ких мають важливе значенн€, можуть зм—÷нити м—÷iе проживанн€, а в р€д—÷ випадк—÷в —÷ пр—÷звище, що створю—‘ додатков—÷ труднощ—÷ при провадженн—÷ необх—÷дних сл—÷дчих д—÷й за —„х участю.  р—÷м того, час об'—‘ктивно згладжу—‘ повноту спогад—÷в про факти минуло—„ д—÷йсност—÷. ” результат—÷ ран—÷ше допитан—÷ й особливо сво—‘часно не допитан—÷ св—÷дки можуть ненавмисно спотворювати —÷стотн—÷ дл€ справи обставини.

—пециф—÷ку розсл—÷дуванн€ злочин—÷в минулих рок—÷в зумовлюють —÷ причини суб'—‘ктивного характеру. —юди можна в—÷днести умисне прихованн€ або знищенн€ €к злочинцем, так —÷ —÷ншими особами сл—÷д—÷в злочину. Ќаприклад, проводитьс€ ремонт квартири п—÷сл€ вчиненн€ вбивства, зм—÷ню—‘тьс€ злочинцем зач—÷ска, знищу—‘тьс€ од€г, св—÷дк—÷в схил€ють до дач—÷ €вно неправдивих показань тощо.

Ќер—÷дко злочинець умисно знищу—‘ р—÷зн—÷ документи, €к—÷ не —‘ речовими доказами, але можуть бути використан—÷ в процес—÷ розсл—÷дуванн€, або спец—÷ально п—÷дробл€—‘ документи дл€ введенн€ в оману сл—÷дства. Ќаприклад, у справах про вбивство, злочинець, €кий —‘ родичем потерп—÷лого, п—÷сл€ вчиненн€ вбивства може не т—÷льки ретельно сховавати труп, але —÷ знищити вс—÷ прижитт—‘в—÷ фотограф—÷—„ вбитого. ÷е виключа—‘ в подальшому можлив—÷сть експертного ототожненн€ особи вбитого за ознаками зовн—÷шньост—÷.[22, с.108-115].

ѕерерахован—÷ особливост—÷ крим—÷нал—÷стично—„ характеристики дано—„ категор—÷—„ злочин—÷в ускладнюють —„х розсл—÷дуванн€. “ому специф—÷ка роботи сл—÷дчого потребу—‘ в—÷дпов—÷дних рекомендац—÷й по розсл—÷дуванню нерозкритих злочин—÷в минулих рок—÷в.

1.2 —труктура крим—÷нал—÷стично—„ характеристики


” науц—÷ крим—÷нал—÷стики недостатньо досл—÷джена структура крим—÷нал—÷стично—„ характеристики нерозкритих злочин—÷в минулих рок—÷в.. ѕредставл€—‘тьс€, що дл€ загально—„ крим—÷нал—÷стично—„ характеристики злочин—÷в минулих рок—÷в не можна використати структури крим—÷нал—÷стичних характеристик окремих вид—÷в злочин—÷в. ƒана крим—÷нал—÷стична характеристика основу—‘тьс€ на "асн—÷й структур—÷, до елемент—÷в €ко—„ сл—÷д в—÷днести на€вн—÷сть:

  • нерозкритого злочину;
  • результат—÷в проведеного первинного розсл—÷дуванн€;
  • д—÷—„ фактору часу, що пройшов з моменту вчиненн€ злочину до його нового розсл—÷дуванн€. [17, c.27]

–озгл€даючи такий елемент крим—÷нал—÷стично—„ характеристики €к на€вн—÷сть нерозкритого злочину, можна зазначити, що з 1988 р. процесуальним критер—÷—‘м нерозкритого злочину вважавс€ той, справу за €ким зупинено за пп. 1 —÷ 3 ст. 206  ѕ , тобто зупиненн€ попереднього сл—÷дства в крим—÷нальн—÷й справ—÷, коли м—÷iезнаходженн€ обвинуваченого нев—÷доме —÷ коли не встановлено особу, €ка вчинила злочин. ѕоказник к—÷лькост—÷ нерозкритих злочин—÷в залежав в—÷д винесенн€ сл—÷дчим у справ—÷ постанови про зупиненн€ попереднього сл—÷дства за пп. 1, 3 ст. 206  ѕ  —÷ виставленн€ у цих справах статистичних карток форми є 1.1. јле прокурорськ—÷ перев—÷рки св—÷дчили, що у багатьох справах сво—‘часно не виносились постанови про зупиненн€ розсл—÷дуванн€ у зв'€зку з нерозкритт€м злочину, хоча були дл€ цього п—÷дстави, у де€ких справах не було виконано вс—÷х необх—÷дних —÷ можливих сл—÷дчих д—÷й дл€ встановленн€ особи, €ка вчинила злочин, —÷ багато неперспективних справ щодо розкритт€ злочин—÷в знаходились без руху —÷ у них також не провадились сл—÷дч—÷ д—÷—„. ” зв'€зку з такими обставинами, з метою дос€гненн€ об'—‘ктивност—÷ при обл—÷ку нерозкритих злочин—÷в √енеральною прокуратурою ”кра—„ни до п. 19 –∆нструкц—÷—„ внесено положенн€: " р—÷м того, в число нерозкритих злочин—÷в включаютьс€ також злочини, у справах €ких з моменту порушенн€ пройшло б—÷льше двох м—÷с€ц—÷в, але не представлено документ—÷в первинного обл—÷ку про зупиненн€ сл—÷дства за нерозшуком обвинуваченого чи невстановленн€м ос—÷б, €к—÷ вчинили злочини, або про пред'€вленн€ обвинуваченн€ї. ” –∆нструкц—÷—„ терм—÷н розсл—÷дуванн€ злочину визначено зг—÷дно з ч. 1 ст. 120  ѕ  тј‘ два м—÷с€ц—÷. якщо прот€гом цього часу з моменту порушенн€ справи попередн—‘ сл—÷дство не зак—÷нчено —÷ н—÷кому не пред'€влено обвинуваченн€, то зг—÷дно з п. 19 –∆нструкц—÷—„ злочин вважа—‘тьс€ нерозкритим, хоча, безумовно, у справ—÷ можуть виконуватись сл—÷дч—÷ д—÷—„, у зв'€зку з чим попередн—‘ сл—÷дство не зупинено. якщо у крим—÷нальн—÷й справ—÷ з—÷брано достатньо доказ—÷в, €к—÷ вказують на вчиненн€ злочину певною особою, —÷ у зв'€зку з цим сл—÷дчим винесено постанову про прит€гненн€ —„—„ €к обвинуваченого, то такий злочин зг—÷дно з п. 19 –∆нструкц—÷—„ не включа—‘тьс€ у число нерозкритих.

≈лементом крим—÷нал—÷стично—„ характеристики —‘ на€вн—÷сть результат—÷в первинного розсл—÷дуванн€, €к—÷ можуть бути досить р—÷зноман—÷тними. ’оч на даному етап—÷ розсл—÷дуванн€ злочинець залиша—‘тьс€ нев—÷домим, але достов—÷рно встановлю—‘тьс€ факт злочину, спос—÷б його вчиненн€ та приховуванн€, матер—÷альн—÷ насл—÷дки, причини й умови, що спри€ли його вчиненню. ÷€ основна —÷нформац—÷€ служить початковою базою дл€ подальшо—„ роботи сл—÷дчого й органу д—÷знанн€ по зупинен—÷й справ—÷ про нерозкритий злочин.

Ќа результати розкритт€ та розсл—÷дуванн€ злочин—÷в минулих рок—÷в негативно вплива—‘ час, що пройшов з моменту його вчиненн€ до моменту повторного розсл—÷дуванн€ (знищуютьс€ повн—÷стю чи частково матер—÷альн—÷ сл—÷ди й людськ—÷ спогади тощо), €кий також важа—‘тьс€ одним з головних елемент—÷в крим—÷нал—÷стично—„ характеристики. „им б—÷льше часу проходить з моменту вчиненн€ злочину, тим складн—÷ше отримати —÷нформац—÷ю про обставини ц—÷—‘—„ под—÷—„ й ос—÷б, що брали у ньому участь. Ћюди можуть забути окрем—÷ факти або —„х детал—÷, пере—„хати на нове м—÷iе проживанн€, в —÷нше м—÷сто, селище, де —„х важко знайти, можуть померти; речов—÷ докази та сл—÷ди п—÷д д—÷—‘ю часу втрачають де€к—÷ сво—„ важлив—÷ ознаки або взагал—÷ знищуютьс€. –осте ризик випадково—„ загибел—÷ сл—÷д—÷в —÷ речових доказ—÷в, €к—÷ в св—÷й час були ви€влен—÷ та вилучен—÷ сл—÷дчим при огл€д—÷ м—÷i€ под—÷—„. ÷им по€снюютьс€ труднощ—÷, €к—÷ виникають при розсл—÷дуванн—÷ злочин—÷в минулих рок—÷в [ 9, ст.67].

ќднак, характеризувати д—÷ю фактору часу на розсл—÷дуванн€ нерозкритих злочин—÷в минулих рок—÷в т—÷льки з негативно—„ сторони було б неправильно. —л—÷дча практика показу—‘, що такий вплив може бути й позитивним. «окрема, внасл—÷док особливостей людсько—„ психолог—÷—„ злочинець з плином часу втрача—‘ обережн—÷сть, у нього знижу—‘тьс€ почутт€ самоконтролю, притупл€—‘тьс€ пильн—÷сть. ” результат—÷ з'€вл€—‘тьс€ зневага до необх—÷дност—÷ прихованн€ сл—÷д—÷в злочину. —постер—÷гаютьс€ випадки, коли в—÷н обмовл€—‘тьс€ або нав—÷ть хвалитьс€ "в сво—‘му кол—÷ї вчиненими в минулому злочинами, що створю—‘ додатков—÷ умови дл€ розкритт€ злочин—÷в минулих рок—÷в.” де€ких випадках розкриттю злочин—÷в минулих рок—÷в спри€—‘ зм—÷на позиц—÷—„ потерп—÷лих або св—÷дк—÷в, €к—÷ ран—÷ше на допитах з особистих мотив—÷в давали неправдив—÷ св—÷дченн€. ѕ—÷д впливом житт—‘во—„ ситуац—÷—„, що виникла, вони можуть за€вити до орган—÷в сл—÷дства про —÷стинн—÷ под—÷—„ та винуватц—÷в злочину. «годом може зм—÷нитис€ в—÷дношенн€ самого винного до вчиненого злочину. Ќаприклад, до €вки з повинною його спонукають переживанн€, викликан—÷ вчиненим злочином. –∆нод—÷ злочинець, будучи викритим у вчиненн—÷ чергового злочину, да—‘ показанн€ про ско—‘н—÷ ним ран—÷ше злочинн—÷ д—÷€нн€, що залишились нерозкритими.

–ќ«ƒ–∆Ћ 2. ќ–√јЌ–∆«ј÷–∆я “ј ѕЋјЌ”¬јЌЌя –ќ«—Ћ–∆ƒ”¬јЌЌя Ќ≈–ќ« –»“»’ «Ћќ„»Ќ–∆¬ ћ»Ќ”Ћ»’ –ќ –∆¬.


2.1 ќсобливост—÷ орган—÷зац—÷—„ розсл—÷дуванн€ нерозкритих злочин—÷в минулих рок—÷в.


ѕроблеми орган—÷зац—÷—„ розсл—÷дуванн€ злочин—÷в минулих рок—÷в пол€гають, насамперед, у розв'€занн—÷ питанн€ про те, кому потр—÷бно доручити нове розсл—÷дуванн€ нерозкритого злочину: сл—÷дчому, що ран—÷ше проводив по ньому розсл—÷дуванн€ та вимушений був зупинити провадженн€ в справ—÷, чи —÷ншому сл—÷дчому. ќбидва р—÷шенн€ мають сво—„ позитивн—÷ та негативн—÷ сторони й вимагають також врахуванн€ психолог—÷чних чинник—÷в[9, с.20].

ƒ—÷€льн—÷сть сл—÷дчого по зупинен—÷й справ—÷ про нерозкритий злочин неминуче пов'€зана з рев—÷з—÷—‘ю €кост—÷ первинного розсл—÷дуванн€. ¬она направлена на анал—÷з обгрунтованост—÷ верс—÷й, що висувалис€ у справ—÷, повноту —„х перев—÷рки. ÷ю роботу б—÷льш детально й об'—‘ктивно може зробити новий сл—÷дчий, €кий не пов'€заний з колишн—÷м розсл—÷дуванн€м —÷ усв—÷домлю—‘, що ви€влен—÷ при рев—÷з—÷—„ недол—÷ки та помилки первинного розсл—÷дуванн€ не можуть бути поставлен—÷ йому в провину.

¬и€вленн€ промах—÷в —÷ помилок (особливо тактичного плану, що стосуютьс€ визначенн€ напр€мку розсл—÷дуванн€) вимага—‘ "погл€ду з—÷ сторониї. —аме тому рекоменду—‘тьс€ анал—÷з матер—÷ал—÷в зупинено—„ крим—÷нально—„ справи —÷ подальшу роботу по н—÷й доручати новому сл—÷дчому, але при цьому потр—÷бно мати на уваз—÷, що новий сл—÷дчий не ма—‘ в повному обс€з—÷ тих безпосередн—÷х даних, €к—÷ накопичуютьс€ в процес—÷ розсл—÷дуванн€ —÷ не завжди в—÷дображаютьс€ в матер—÷алах справи. Ќовий сл—÷дчий, ознайомившись з матер—÷алами справи, повинен частково заповнити в—÷дм—÷чен—÷ прогалини шл€хом бес—÷д з особою, що ран—÷ше проводила розсл—÷дуванн€, пон€тими, —÷ншими учасниками сл—÷дчих д—÷й дл€ уточненн€ пор€дку та результат—÷в —„х проведенн€, ознайомитись (при можливост—÷) з обстановкою м—÷iь проведенн€ сл—÷дчих д—÷й тощо.

ѕрактика св—÷дчить, що в крим—÷нальних справах про вбивства, €к—÷ зупин€лись через невстановленн€ винних ос—÷б, внасл—÷док додаткового розсл—÷дуванн€ в кожному четвертому випадку вдалос€ остаточно викрити ос—÷б, на €ких ран—÷ше вже падала п—÷дозра, але сл—÷дчим не вистачило наполегливост—÷ довести до к—÷нц€ перев—÷рку правильно висунутих верс—÷й. “аким чином, при розв'€занн—÷ питанн€ про те, кому доручати роботу по справ—÷ про нерозкритий злочин, у б—÷льшост—÷ випадк—÷в перевагу винен мати новий сл—÷дчий. ќднак, €кщо сл—÷дчий, що проводив первинне розсл—÷дуванн€, п—÷сл€ зупиненн€ нерозкрито—„ справи ма—‘ ч—÷ткий план роботи, обгрунтовано спод—÷ва—‘тьс€ розкрити злочин, в—÷рить в усп—÷х —÷ ви€вл€—‘ наполеглив—÷сть в його дос€гненн—÷, не треба вилучати у нього справу та передавати —÷ншому сл—÷дчому т—÷льки з мотив—÷в невдалого первинного розсл—÷дуванн€ [14, с.393].

ѕередача зупинено—„ справи новому сл—÷дчому ма—‘ —÷ негативн—÷ сторони. ўоб оц—÷нити повноту —÷ глибину перев—÷рки верс—÷й, що висувалис€ у справ—÷ тощо, новому сл—÷дчому доведетьс€ додатково витратити багато часу на вивченн€ матер—÷ал—÷в справи, доскональне ознайомленн€ —÷з зм—÷стом та результатами проведено—„ сл—÷дчо—„ й оперативно—„ роботи. “ому питанн€ про передачу справи —÷ншому сл—÷дчому потр—÷бно вир—÷шувати з урахуванн€м вс—÷х зазначених обставин.

ѕри орган—÷зац—÷—„ розсл—÷дуванн€ злочин—÷в минулих рок—÷в повинн—÷ братис€ до уваги особливост—÷ процесуально—„ регламентац—÷—„ д—÷€льност—÷ сл—÷дчого по зупинених справах про нерозкрит—÷ злочини, оск—÷льки провадженн€ сл—÷дчих д—÷й в цьому випадку  ѕ  ”кра—„ни не допуска—‘тьс€.

ѕроцесуальна та, в де€ких випадках, фактична неможлив—÷сть провести сл—÷дч—÷ д—÷—„ по дан—÷й категор—÷—„ крим—÷нальних справ породжу—‘ у частини сл—÷дчих помилкову впевнен—÷сть, що п—÷сл€ зупиненн€ по них провадженн€ зд—÷йснювати роботу по розкриттю злочину повинн—÷ органи д—÷знанн€, а не сл—÷дчий.

“ака позиц—÷€ практичних прац—÷вник—÷в суперечить чинному крим—÷нально-процесуальному законодавству, оск—÷льки ст. 209  ѕ  ”кра—„ни зобов'€зу—‘ €к безпосередньо сл—÷дчого, так —÷ органи д—÷знанн€ вживати заход—÷в до встановленн€ особи, що вчинила злочин. ÷—÷ заходи сл—÷дчий повинен зд—÷йснювати у вза—‘мод—÷—„ з оперативними прац—÷вниками орган—÷в д—÷знанн€ в наступних формах:

  • сп—÷льне вивченн€ та анал—÷з матер—÷ал—÷в первинного розсл—÷дуванн€, подальше плануванн€ заход—÷в щодо розкритт€ та розсл—÷дуванн€ злочин—÷в;
  • сп—÷льна робота сл—÷дчого й оперативних прац—÷вник—÷в у сл—÷дчо-оперативних групах;
  • вза—‘мний —÷ систематичний обм—÷н —÷нформац—÷—‘ю м—÷ж сл—÷дчим —÷ оперативними прац—÷вниками в ход—÷ роботи по зупинен—÷й справ—÷;
  • направленн€ сл—÷дчим доручень органу д—÷знанн€ про провадженн€ окремих сл—÷дчих д—÷й та заход—÷в розшукового характеру;
  • наданн€ допомоги сл—÷дчому прац—÷вниками органу д—÷знанн€ при провадженн—÷ сл—÷дчих —÷ розшукових д—÷й тощо.

як показу—‘ сл—÷дча практика, найб—÷льш ефективною формою вза—‘мод—÷—„ сл—÷дчого й орган—÷в д—÷знанн€ при робот—÷ по зупинених справах —‘ створенн€ спец—÷ально—„ сл—÷дчо-оперативно—„ групи. ÷е дозвол€—‘:

  • забезпечити ч—÷тку погоджен—÷сть д—÷€льност—÷ сл—÷дчого з оперативними прац—÷вниками прот€гом усього терм—÷ну розсл—÷дуванн€;
  • забезпечити ч—÷тке розмежуванн€ компетенц—÷—„ сл—÷дчого й прац—÷вник—÷в органу д—÷знанн€;
  • орган—÷зувати роботу учасник—÷в сл—÷дчо-оперативно—„ групи у в—÷дпов—÷дност—÷ до сп—÷льно складеного й узгодженого плану;
  • оптим—÷зувати використанн€ тако—„ форми вза—‘мод—÷—„ €к направленн€ сл—÷дчим органу д—÷знанн€ доручень про провадженн€ сл—÷дчих —÷ розшукових д—÷й (дорученн€ даютьс€ усно безпосередньому виконавцев—÷ - оперативному прац—÷внику, €кий входить в склад сл—÷дчо-оперативно—„ групи);
  • прискорити процес вза—‘много обм—÷ну —÷нформац—÷—‘ю м—÷ж сл—÷дчим —÷ оперативним прац—÷вником;
  • ефективно контролювати сл—÷дчим повноту та сво—‘часн—÷сть виконанн€ учасниками сл—÷дчо-оперативно—„ групи доручень —÷ вказ—÷вок по провадженню сл—÷дчих —÷ розшукових д—÷й;
  • б—÷льш активно та повно використовувати в процес—÷ розсл—÷дуванн€ можливост—÷ оперативних п—÷дрозд—÷л—÷в по проведенню розшукових заход—÷в;
  • п—÷дтримувати м—÷ж учасниками сл—÷дчо-оперативно—„ групи д—÷лов—÷ партнерськ—÷ стосунки при робот—÷ в "команд—÷тјЁ, €к—÷ забезпечують дос€гненн€ сп—÷льно—„ мети та основан—÷ на загальн—÷й зац—÷кавленост—÷ в результатах сп—÷льно—„ роботи;
  • створити реальн—÷ умови дл€ науково—„ орган—÷зац—÷—„ прац—÷.

—творенн€ сл—÷дчо-оперативних груп викликане складн—÷стю справ, значним обс€гом роботи по —„х розсл—÷дуванню, необх—÷дн—÷стю забезпеченн€ на пост—÷йн—÷й основ—÷ вс—÷х форм вза—‘мод—÷—„ прот€гом тривалого пер—÷оду. ѕри визначенн—÷ персонального складу сл—÷дчо-оперативних груп повинн—÷ враховуватис€ також психолог—÷чн—÷ чинники орган—÷зац—÷—„ вза—‘мод—÷—„х [10, с.15].

ѕотр—÷бно мати на уваз—÷, що сл—÷дчому, €к правило, доводитьс€ сум—÷щувати д—÷€льн—÷сть по зупинених провадженн€м справах про нерозкрит—÷ злочини минулих рок—÷в з розсл—÷дуванн€м поточних крим—÷нальних справ. Ќа практиц—÷ сл—÷дч—÷ в—÷ддають перевагу справам, по €ких встановлена особа обвинуваченого. ¬—÷дбува—‘тьс€ це з р€ду причин:

  • зупинен—÷ провадженн€м справи вимагають б—÷льше затрат сил —÷ часу дл€ —„х розкритт€ та розсл—÷дуванн€;
  • сл—÷дчому складно подолати психолог—÷чний бар'—‘р, коли в—÷н вважа—‘, що сл—÷дство по зупинен—÷й справ—÷ зайшло в глухий кут, перспективи розсл—÷дуванн€ злочину досить проблематичн—÷, в той час €к у справах, де встановлена особа винного, —‘ можливост—÷ дл€ —„х завершенн€;
  • до б—÷льш активно—„ роботи у справах, по €ких встановлено особу винного, сл—÷дчого зобов'€зують р—÷зн—÷ процесуальн—÷ терм—÷ни (пред'€вленн€ обвинуваченн€, продовженн€ строк—÷в триманн€ обвинуваченого п—÷д вартою тощо), тому важко чекати в—÷д нього повноц—÷нно—„ —÷ ефективно—„ д—÷€льност—÷ по зупинених провадженн€м справах про нерозкрит—÷ злочини.

“ому найб—÷льш ефективним вбача—‘тьс€ спец—÷ал—÷зац—÷€ д—÷€льност—÷ частини сл—÷дчих на робот—÷ по зупинених справах про нерозкрит—÷ злочини минулих рок—÷в. —творенн€ спец—÷альних груп —÷з сл—÷дчих та оперативних прац—÷вник—÷в орган—÷в д—÷знанн€ дл€ роботи по зазначен—÷й категор—÷—„ крим—÷нальних справ повинно в—÷дпов—÷дати нормативним актам ћ¬— ”кра—„ни.


2.2 ќсобливост—÷ плануванн€ розсл—÷дуванн€ нерозкритих злочин—÷в минулих рок—÷в.


ѕлануванн€ розсл—÷дуванн€ по зупинених справах залежить в—÷д типово—„ сл—÷дчо—„ ситуац—÷—„, €ка склалась на даному етап—÷ розсл—÷дуванн€ та результат—÷в анал—÷тично—„ д—÷€льност—÷ сл—÷дчого по зазначен—÷й категор—÷—„ злочин—÷в [7, с.17].

Ќа основ—÷ анал—÷зу матер—÷ал—÷в справи, з метою отриманн€ та використанн€ додаткових даних дл€ розкритт€ злочину в залежност—÷ в—÷д ситуац—÷—„ сл—÷дчому рекоменду—‘тьс€ зд—÷йснити:

  • зб—÷р —÷ перев—÷рку в—÷домостей про ос—÷б, що вчинили аналог—÷чн—÷ злочини в попередн—÷й —÷ супутн—÷й злочину пер—÷оди (дл€ з'€суванн€ —„х можливо—„ причетност—÷ до даного злочину);
  • перев—÷рку причетност—÷ до нерозкритого злочину обвинувачених у справах, що перебувають в стад—÷—„ розсл—÷дуванн€;
  • вивченн€ даних що поступають в—÷д громад€н —÷ орган—÷зац—÷й до в—÷дпов—÷дних установ та орган—÷в (суд, прокуратуру, органи внутр—÷шн—÷х справ, пресу, рад—÷о, телебаченн€, тощо) про п—÷дозр—÷лу повед—÷нку певних ос—÷б;
  • повторне досл—÷дженн€ м—÷i€ под—÷—„ (з метою отриманн€ нових даних про под—÷ю злочину, дл€ визначенн€ того, чи вс—÷ можлив—÷ св—÷дки встановлен—÷ тощо);
  • перев—÷рку можливих зм—÷н у вза—‘мов—÷дносинах ос—÷б, що залучались до справи та св—÷дк—÷в, €кщо зтјў€вились п—÷дстави дл€ дач—÷ ними об'—‘ктивних св—÷дчень;
  • перев—÷рку м—÷iь легального збер—÷ганн€ та можливого збуту речей, що розшукуютьс€ (ломбарди, магазини, речов—÷ ринки тощо);
  • попередн—‘ досл—÷дженн€ ви€влених об'—‘кт—÷в, €к—÷ можуть мати в—÷дношенн€ до справи (наприклад, сл—÷д—÷в знар€дь злочину при вчиненн—÷ аналог—÷чних протиправних д—÷й);
  • необх—÷дн—÷ запити та витребуванн€ документ—÷в дл€ перев—÷рки з—÷браних даних;
  • перев—÷рку надходженн€ в—÷дпов—÷дей по ран—÷ше направлених запитах —÷ окремих дорученн€х (при необх—÷дност—÷ зд—÷йсню—‘тьс€ нагадуванн€ про терм—÷нове —„х виконанн€ або направленн€ повторних запит—÷в чи доручень з урахуванн€м нових даних);
  • ви€вленн€ нових св—÷дк—÷в, додаткових обставин —÷ факт—÷в (наприклад, св—÷дк—÷в, що п—÷зн—÷ше д—÷зналис€ про злочин чи особу, що його вчинила, або бачили у злочинц€ чи —÷нших ос—÷б знар€дд€ вчиненн€ злочину чи предмети злочинного пос€г€нн€; очевидц—÷в знищенн€ або приховуванн€ сл—÷д—÷в злочину, змови з—÷ св—÷дками тощо);
  • повторне пов—÷домленн€ в—÷дпов—÷дних правоохоронних орган—÷в про нерозкритий злочин дл€ обл—÷ку та використанн€ ними ц—÷—‘—„ обставини в розшуков—÷й робот—÷;
  • повторну перев—÷рку вс—÷х сл—÷д—÷в, €к—÷ —‘ в справ—÷, по в—÷дпов—÷дних видах обл—÷к—÷в;
  • залученн€ громадськост—÷ —÷ засоб—÷в масово—„ —÷нформац—÷—„ дл€ ви€вленн€ нових св—÷дк—÷в та ос—÷б, €к—÷ могли бути причетн—÷ до нерозкритого злочину;
  • налагодженн€ регул€рного обм—÷ну —÷нформац—÷—‘ю з оперативними прац—÷вниками з метою узгодженн€ подальших розшукових заход—÷в тощо[7, c.18].

ѕри плануванн—÷ розсл—÷дуванн€ по нерозкритих злочинах минулих рок—÷в необх—÷дно використовувати типов—÷ методичн—÷ рекомендац—÷—„. ќднак сл—÷д враховувати наступн—÷ специф—÷чн—÷ особливост—÷ плануванн€ розсл—÷дуванн€ в справах по зазначен—÷й категор—÷—„ злочин—÷в.

ѕершою особлив—÷стю —‘ на€вн—÷сть матер—÷ал—÷в первинного розсл—÷дуванн€, зокрема: крим—÷нально—„ —÷ оперативно-розшуково—„ справи; плани первинного розсл—÷дуванн€, €к—÷ включають конспекти —÷ чорнов—÷ записи сл—÷дчого й оперативних прац—÷вник—÷в органу д—÷знанн€, що брали участь у розсл—÷дуванн—÷; письмов—÷ вказ—÷вки вищесто€щих орган—÷в ћ¬— —÷ прокуратури по дан—÷й крим—÷нальн—÷й справ—÷. ¬ивчаючи ц—÷ матер—÷али, сл—÷дчий —÷ оперативний прац—÷вник повинн—÷ п—÷сл€ анал—÷зу результат—÷в колишньо—„ д—÷€льност—÷ по розкриттю —÷ розсл—÷дуванню злочину ви€вити вс—÷ помилки та недол—÷ки, €к—÷ допущен—÷ на первинному етап—÷, нам—÷тити шл€хи —„х усуненн€ —÷ напр€мок подальшого розсл—÷дуванн€.

ƒл€ складанн€ €к—÷сно нового плану розкритт€ та розсл—÷дуванн€ нерозкритого злочину велике значенн€ ма—‘ ви€вленн€ конкретних недол—÷к—÷в —÷ помилок в проведенн—÷ первинного розсл—÷дуванн€. “ут маютьс€ на уваз—÷, наприклад, неповне використанн€ доказ—÷в, що —‘ у справ—÷, неприйн€тт€ достатн—÷х заход—÷в до —„х в—÷дшуканн€, незважаючи на на€вн—÷сть вказ—÷вок про них в матер—÷алах зупинено—„ справи, а також недол—÷ки в проведенн—÷ окремих сл—÷дчих д—÷й, €к—÷ могли спричинити неповне збиранн€ або втрату доказ—÷в. якщо сл—÷дчий встановлю—‘, що €ка-небудь сл—÷дча д—÷€ проведена не€к—÷сно або взагал—÷ не проводилась, то в новому план—÷ розсл—÷дуванн€ нам—÷ча—‘ шл€хи усуненн€ цього недол—÷ку. –∆нод—÷ прорахунки первинного огл€ду м—÷i€ под—÷—„ вда—‘тьс€ усунути шл€хом проведенн€ повторного огл€ду або допиту потерп—÷лих, св—÷дк—÷в, пон€тих, фах—÷вц—÷в, €к—÷ брали участь у первинному огл€д—÷.

¬ажливо також уточнити, €к були використан—÷ ви€влен—÷ докази, чи правильно вони оц—÷нен—÷, чи зроблен—÷ вс—÷ можлив—÷ висновки з факту —„х ви€вленн€, чи призначен—÷ та проведен—÷ вс—÷ необх—÷дн—÷ експертизи по цих речових доказах, чи нема—‘ потреби в призначенн—÷ повторно—„ або додатково—„ експертизи.

¬ивчаючи матер—÷али первинного розсл—÷дуванн€, сл—÷дчий зобов'€заний перев—÷рити, наск—÷льки повно використан—÷ дл€ розкритт€ злочину матер—÷али крим—÷нальних справ, €к—÷ аналог—÷чн—÷ за способом вчиненн€ злочину (€к нерозкритих, так —÷ тих, по €ких встановлено винну особу). Ќасамперед повинн—÷ бути ви€влен—÷, вивчен—÷ та перев—÷рен—÷ на причетн—÷сть до вчиненн€ нерозкритого злочину особи, що вчинили злочини аналог—÷чним способом. якщо така робота при первинному розсл—÷дуванн—÷ не проводилис€, то вона обов'€зково плану—‘тьс€ з урахуванн€м нових в—÷домостей про злочини, вчинен—÷ аналог—÷чним способом. —л—÷д в—÷дзначити, що дан—÷ про ос—÷б, що вчинили злочини одним —÷ тим же способом, можуть бути отриман—÷ при ознайомленн—÷ з арх—÷вними крим—÷нальними справами, з матер—÷алами про в—÷дмову в порушенн—÷ крим—÷нально—„ справи, з матер—÷алами зупинених провадженн€м крим—÷нальних справ [15,с.22-23].

–езультати анал—÷тично—„ роботи сл—÷дчого по нерозкритих злочинах минулих рок—÷в повинн—÷ бути покладен—÷ в основу нового плану розсл—÷дуванн€ крим—÷нально—„ справи, першочергов—÷ задач—÷ €кого, по сут—÷, пол€гають в усуненн—÷ ви€влених протир—÷ч —÷ заповненн—÷ прогалин попередньо проведеного розсл—÷дуванн€. « ц—÷—‘ю метою сл—÷дчий повинен:

  • ознайомитис€ з м—÷iем под—÷—„ (при необх—÷дност—÷ огл€нути повторно або додатково, дл€ чого в окремих ситуац—÷€х треба зробити в—÷дпов—÷дну реконструкц—÷ю обстановки);
  • особисто додатково допитати потерп—÷лих, ос—÷б, що п—÷дозрювалис€ у вчиненн—÷ злочину, основних св—÷дк—÷в;
  • довести до лог—÷чного завершенн€, повно, всеб—÷чно —÷ об'—‘ктивно перев—÷рити верс—÷—„ про причетн—÷сть до злочину певних ос—÷б;
  • висунути —÷ перев—÷рити верс—÷—„ про вчиненн€ злочину особами, стосовно €ких ран—÷ше були певн—÷ дан—÷ про причетн—÷сть до його ско—‘нн€;
  • у т—÷сн—÷й вза—‘мод—÷—„ з прац—÷вниками орган—÷в д—÷знанн€ ви€вити можлив—÷ джерела нових доказ—÷в у справ—÷ та з урахуванн€м отриманих фактичних даних висунути —÷ ретельно перев—÷рити —÷нш—÷ можлив—÷ верс—÷—„.

ƒруга особлив—÷сть плануванн€ розсл—÷дуванн€ по зупинених справах про нерозкрит—÷ злочини минулих рок—÷в пол€га—‘ у використанн—÷ —÷нформац—÷—„, €ка була отримана п—÷сл€ зупиненн€ крим—÷нально—„ справи. ƒо не—„ потр—÷бно в—÷днести:

  • нову —÷нформац—÷ю, €ка отримана оперативним прац—÷вником внасл—÷док проведенн€ оперативно-розшукових заход—÷в;
  • узагальненн€ даних про нов—÷ злочини, вчинен—÷ аналог—÷чним способом, —÷ про ос—÷б, що —„х вчинили;
  • матер—÷али ор—÷—‘нтировок, доручень, пов—÷домлень —÷ запит—÷в сус—÷дн—÷х орган—÷в внутр—÷шн—÷х справ про злочини, вчинен—÷ на —„х територ—÷—„ та причетних до них ос—÷б;
  • клопотанн€, за€ви —÷ пов—÷домленн€ ос—÷б, зац—÷кавлених у розкритт—÷ злочину (сюди повинн—÷ бути включен—÷ скарги на помилки та недол—÷ки первинного розсл—÷дуванн€);
  • дан—÷ про ос—÷б, що представл€ють оперативний —÷нтерес у зв'€зку з нерозкритим злочином;
  • —÷нформац—÷€ в—÷д громадськост—÷ про можливу причетн—÷сть до нерозкритого злочину певних ос—÷б.

“рет€ особлив—÷сть плануванн€ розсл—÷дуванн€ по зупинених справах про нерозкрит—÷ злочини минулих рок—÷в - необх—÷дн—÷сть використанн€ метод—÷в колективного плануванн€. ѕотреба в застосуванн—÷ цих метод—÷в зумовлена труднощами плануванн€ розсл—÷дуванн€ по дан—÷й категор—÷—„ крим—÷нальних справ, особливо при побудов—÷ нових верс—÷й, осмисленн—÷ з —÷нших позиц—÷й даних про злочин —÷ злочинц€, пошуку оптимальних напр€мк—÷в розсл—÷дуванн€.

 олективне плануванн€ розсл—÷дуванн€ передбача—‘ застосуванн€ методу дискус—÷—„. ѕри використанн—÷ дискус—÷—„ учасники плануванн€ розсл—÷дуванн€ по нерозкритих злочинах заздалег—÷дь вивчають вс—÷ матер—÷али первинного розсл—÷дуванн€, однак —÷накше орган—÷зу—‘тьс€ обговоренн€ матер—÷ал—÷в —÷ обставин нерозкритих злочин—÷в. « учасник—÷в майбутнього обговоренн€ заздалег—÷дь створю—‘тьс€ чисельно невелика група оц—÷нки. ѕерсональний —„—„ склад повинен бути висококвал—÷ф—÷кованим, мати сл—÷дчий —÷ оперативний досв—÷д —÷ необх—÷дн—÷ повноваженн€ по прийн€ттю р—÷шень при орган—÷зац—÷—„ розсл—÷дуванн€.

ќбговоренн€ матер—÷ал—÷в нерозкритого злочину д—÷литьс€ на два етапи:

  • на першому етап—÷ учасники обговоренн€ висловлюютьс€ в—÷дносно нових верс—÷й —÷ напр€м—÷в роботи по нерозкритих злочинах. ¬с—÷ пропозиц—÷—„ ретельно ф—÷ксуютьс€ групою оц—÷нки. ќбговоренн€, зауваженн€, критика внесених пропозиц—÷й на цьому етап—÷ не допускаютьс€. √оловна мета - ви€вити погл€ди —÷ пропозиц—÷—„ кожного з учасник—÷в обговоренн€;
  • на другому етап—÷ заф—÷ксован—÷ висновки та пропозиц—÷—„ оц—÷нюютьс€ —÷ розгл€даютьс€ членами групи оц—÷нки з позиц—÷й —„х реальност—÷ та ц—÷нност—÷. ѕри цьому посл—÷довно й уважно анал—÷зуютьс€ вс—÷ пропозиц—÷—„, в—÷дбира—‘тьс€ те краще —÷ ц—÷нне, що може бути використано дл€ розробки нового плану розкритт€ та розсл—÷дуванн€ злочину.

ѕри колективному плануванн—÷ розсл—÷дуванн€ по нерозкритих злочинах потр—÷бно використовувати також метод експертних оц—÷нок. √рупа експерт—÷в повинна комплектуватись з урахуванн€м профес—÷йного —÷ наукового досв—÷ду учасник—÷в. ” —„—„ склад включаютьс€, зокрема, особи, що волод—÷ють науковими знанн€ми в област—÷ теор—÷—„ оперативно-розшуково—„ д—÷€льност—÷, орган—÷зац—÷—„ —÷ управл—÷нн€, крим—÷нал—÷стики, а також т—÷, хто ма—‘ великий практичний досв—÷д роботи в сл—÷дчих, експертних п—÷дрозд—÷лах та оперативних п—÷дрозд—÷лах.

ѕеред експертами можуть бути поставлен—÷ наступн—÷ задач—÷:

  • досл—÷дити вс—÷ сл—÷дч—÷ й оперативн—÷ матер—÷али з метою оц—÷нки зм—÷сту та методики проведено—„ роботи по нерозкритих злочинах минулих рок—÷в;
  • сформулювати науково обгрунтован—÷ верс—÷—„ по вс—÷х вивчених справах про нерозкрит—÷ злочини та дати пропозиц—÷—„ про напр€ми проведенн€ подальших сл—÷дчих —÷ оперативно-розшукових заход—÷в;
  • п—÷дготувати управл—÷нськ—÷ та планов—÷ документи, €к—÷ могли б бути використан—÷ в практичн—÷й робот—÷ по розкриттю цих злочин—÷в.

« метою вир—÷шенн€ поставлених задач кожний експерт спочатку —÷ндив—÷дуально вивча—‘ вс—÷ сл—÷дч—÷ й оперативно-розшуков—÷ матер—÷али, що знаход€тьс€ в крим—÷нальних —÷ оперативно-розшукових справах про нерозкрит—÷ злочини. ѕот—÷м з участю вс—÷х експерт—÷в проводитьс€ дискус—÷€, в ход—÷ €ко—„ обговорюютьс€ ви€влен—÷ проблемн—÷ питанн€, —÷ лише п—÷сл€ того прийма—‘тьс€ —‘дине р—÷шенн€. –∆ндив—÷дуальне вивченн€ матер—÷ал—÷в —÷ колективн—÷ дискус—÷—„ зд—÷йснюютьс€ дл€ того, щоб зрозум—÷ти та по€снити той або —÷нший сл—÷д, речовий доказ, обставину злочину, встановити на€вн—÷сть або в—÷дсутн—÷сть зв'€зк—÷в м—÷ж окремими фактами.[25, с.46-47].

≈ксперти не т—÷льки вивчають письмов—÷ документи, але й зустр—÷чаютьс€ з прац—÷вниками сл—÷дства та д—÷знанн€, €к—÷ безпосередньо брали участь у проведенн—÷ первинних сл—÷дчих —÷ розшукових д—÷й по розкриттю даних злочин—÷в.

 омплексне досл—÷дженн€ матер—÷ал—÷в крим—÷нальних справ —÷ обставин вчинених злочин—÷в, €к правило, дозвол€—‘ зробити висновки —÷ п—÷дготувати пропозиц—÷—„, €к—÷ важлив—÷ дл€ подальшого розкритт€ аналог—÷чних злочин—÷в, перебудувати орган—÷зац—÷йн—÷ системи з метою запоб—÷ганн€ новим злочинним д—÷€нн€м.


2.3 јнал—÷тична робота сл—÷дчого у справах про нерозкрит—÷ злочини минулих рок—÷в.


 рим—÷нальна справа по нерозкритому злочину м—÷стить розр—÷знен—÷, суперечлив—÷ в—÷домост—÷, €к—÷ сл—÷дчому необх—÷дно ретельно вивчити та критично оц—÷нити. —аме тому робота в справах про злочини минулих рок—÷в повинна починатис€ саме з анал—÷зу матер—÷ал—÷в справи. ÷е спри€—‘ правильн—÷й орган—÷зац—÷—„ подальшо—„ д—÷€льност—÷, —÷, зокрема, розв'€занню питанн€ про доц—÷льн—÷сть в—÷дновленн€ досудового сл—÷дства з метою проведенн€ додаткових процесуальних д—÷й по усуненню недол—÷к—÷в попереднього розсл—÷дуванн€ та встановленню особи, що вчинила злочин.

”сп—÷х розсл—÷дуванн€ у справ—÷ про нерозкритий злочин багато в чому залежить в—÷д правильно—„ оц—÷нки й ум—÷лого використанн€ вже з—÷браного доказового матер—÷алу та оперативно-розшуково—„ —÷нформац—÷—„.

ћета анал—÷зу матер—÷ал—÷в, що —‘ у справ—÷ про нерозкритий злочин, пол€га—‘:

  • у досл—÷дженн—÷ й оц—÷нц—÷ доказ—÷в, з—÷браних в ход—÷ первинного розсл—÷дуванн€;
  • у досл—÷дженн—÷ й оц—÷нц—÷ на€вних оперативно-розшукових даних;
  • в оц—÷нц—÷ вс—÷х даних у —„х сукупност—÷ (з урахуванн€м нових в—÷домостей, отриманих вже п—÷сл€ зупиненн€ справи);
  • у встановленн—÷ недол—÷к—÷в розсл—÷дуванн€ та визначенн—÷ можливостей —„х виправленн€;
  • у визначенн—÷ конкретних задач по подальш—÷й робот—÷ в зупинен—÷й провадженн€м справ—÷.

—уб'—‘ктами анал—÷зу можуть бути:

  • сл—÷дчий, €кий зупинив провадженн€ в справ—÷, але зобов'€заний продовжити роботу по встановленню особи, що п—÷дл€га—‘ прит€гненню в €кост—÷ обвинуваченого;
  • —÷нший сл—÷дчий, €кому спец—÷ально поруча—‘тьс€ робота по зупинен—÷й справ—÷;
  • оперативний прац—÷вник, що зд—÷йсню—‘ оперативно-розшукову д—÷€льн—÷сть по розкриттю даного злочину в пор€дку виконанн€ сво—„х службових обов'€зк—÷в (у тому числ—÷ й за дорученн€м сл—÷дчого в пор€дку ст. 114  ѕ  ”кра—„ни);
  • —÷нший оперативний прац—÷вник, €кий вивча—‘ зупинену справу у звтјў€зку з д—÷€льн—÷стю по розкриттю —÷нших аналог—÷чних злочин—÷в;
  • начальник сл—÷дчого в—÷дд—÷лу в пор€дку зд—÷йсненн€ повноважень, передбачених ст. 114-1  ѕ  ”кра—„ни;
  • прокурор в пор€дку зд—÷йсненн€ нагл€ду за виконанн€м закон—÷в при провадженн—÷ д—÷знанн€ та досудового сл—÷дства.

ќб'—‘ктами вивченн€ повинн—÷ бути:

  • зупинена провадженн€м крим—÷нальна справа з ус—÷ма при—‘днаними до не—„ речовими доказами та додатками (наприклад, матер—÷алами звуко-, в—÷деозапису провадженн€ сл—÷дчих д—÷й), планами розсл—÷дуванн€;
  • оперативно-розшуков—÷ матер—÷али, що в—÷днос€тьс€ до даного злочину;
  • матер—÷али —÷нших крим—÷нальних справ про злочини, €к—÷ аналог—÷чн—÷ за способом —„х вчиненн€ (€к нерозкрит—÷, так —÷ розкрит—÷).

“акож потр—÷бно по зупинен—÷й справ—÷ проанал—÷зувати зм—÷ни оперативно—„ обстановки, €к—÷ в—÷дбулись з моменту вчиненн€ злочину. ÷е часом дозвол€—‘ зробити висновки про коло ос—÷б, серед €ких потр—÷бно шукати злочинц€, про найб—÷льш ефективн—÷ шл€хи пошуку, заходи щодо запоб—÷ганн€ аналог—÷чним злочинам тощо.

ќб'—‘ктами вивченн€ повинн—÷ бути узагальненн€ —÷нформац—÷—„ про аналог—÷чн—÷ нерозкрит—÷ злочини (наприклад, прикмети зап—÷дозрених ос—÷б, €к—÷ отриман—÷ за допомогою крим—÷нал—÷стичних обл—÷к—÷в та —÷нших —÷нформац—÷йно-пошукових систем тощо).

Ќеобх—÷дно ретельно вивчати вс—÷ скарги, за€ви, анон—÷мн—÷ листи й —÷нш—÷ пов—÷домленн€ громад€н —÷ орган—÷зац—÷й, €к—÷ можуть мати в—÷дношенн€ до справи про нерозкритий злочин, оск—÷льки вказан—÷ документи разом з матер—÷алами —„х перев—÷рки нер—÷дко можуть збер—÷гатис€ окремо.

ћетоди, що застосовуютьс€ в процес—÷ анал—÷зу матер—÷ал—÷в зупинено—„ справи, аналог—÷чн—÷ приватним методам п—÷знанн€ —÷стини, €к—÷ застосовуютьс€ в процес—÷ доказуванн€ (збиранн—÷, перев—÷рц—÷ та оц—÷нц—÷ доказ—÷в).

ќднак необх—÷дно зазначити, що при анал—÷з—÷ матер—÷ал—÷в справи про нерозкритий злочин цей процес набува—‘ специф—÷чних особливостей:

  • обс€г матер—÷ал—÷в та —÷нформац—÷—„, що досл—÷джуютьс€ й оц—÷ню—‘тьс€, значно б—÷льший, н—÷ж на первинному етап—÷ розсл—÷дуванн€;
  • повнота —÷нформац—÷—„, що оц—÷ню—‘тьс€, в—÷дносно велика, але не може бути визнана достатньою - процес доказуванн€ не завершений, а лише тимчасово припинений (нема—‘ достатн—÷х даних про винн—÷сть певно—„ особи у вчиненн—÷ злочину, про пом'€кшуюч—÷ й обт€жуюч—÷ обставини - оск—÷льки —„х неможливо встановити при в—÷дсутност—÷ винно—„ особи тощо);
  • зм—÷стом анал—÷зу також —‘ переоц—÷нка з—÷браних матер—÷ал—÷в з урахуванн€м нових фактичних даних, —÷ на ц—÷й основ—÷ - пошук нових шл€х—÷в по встановленню —÷стини;
  • основна мета такого анал—÷зу тј” вичлененн€ на€вно—„ —÷нформац—÷—„, €ка в—÷дноситьс€ до особи злочинц€ або може в майбутньому допомогти —„—„ встановити. –∆нш—÷ обставини, що вход€ть в предмет доказуванн€ по ц—÷й справ—÷, мають менше значенн€, оск—÷льки —„х встановленн€ не обовтјў€зково буде спри€ти вир—÷шенню основно—„ на даному етап—÷ задач—÷: встановленню особи, що п—÷дл€га—‘ прит€гненню в €кост—÷ обвинуваченого;
  • в робот—÷ по зупинен—÷й справ—÷ встановленн€ в—÷дносност—÷ конкретних фактичних даних ма—‘ набагато б—÷льше значенн€, н—÷ж —„х допустим—÷сть €к доказ—÷в;
  • з процесуально—„ сторони, специф—÷ка анал—÷зу пол€га—‘ у вир—÷шенн—÷ питанн€ про достатн—÷сть п—÷дстав дл€ в—÷дновленн€ провадженн€ в справ—÷ та актив—÷зац—÷—„ роботи по розкриттю та розсл—÷дуванню злочину.

јнал—÷зуючи з—÷бран—÷ по справ—÷ докази з точки зору —„х в—÷дносност—÷ й допустимост—÷, на€вност—÷ та характеру зв'€зк—÷в м—÷ж ними, визначенн€ шл€х—÷в використанн€ з—÷браних в—÷домостей дл€ встановленн€ —÷стини, потр—÷бно звертати увагу на наступн—÷ обставини, €к—÷ п—÷дл€гають встановленню та доказуванню:

  • сво—‘часн—÷сть порушенн€ крим—÷нально—„ справи;
  • повноту —÷ €к—÷сть первинного етапу розсл—÷дуванн€;
  • повноту й обгрунтован—÷сть побудованих верс—÷й;
  • €к—÷сть перев—÷рки верс—÷й, у тому числ—÷ за допомогою оперативно-розшукових заход—÷в;
  • повноту вивченн€ особи потерп—÷лого;
  • повноту ви€вленн€ обставин, €к—÷ характеризують спос—÷б вчиненн€ злочину;
  • причини й умови, що спри€ли вчиненню злочину;
  • вс—÷ в—÷домост—÷ про особу п—÷дозрюваного (обвинуваченого, п—÷дсудного), €кщо такий був;
  • сво—‘часн—÷сть, повноту та €к—÷сть подальших сл—÷дчих д—÷й;
  • повноту встановленн€ у справ—÷ —÷нших (окр—÷м особи винного) обставин, що вход€ть в предмет доказуванн€, в—÷дпов—÷дно до вимог ст. 64  ѕ  ”кра—„ни.

јнал—÷з доц—÷льно почати з вивченн€ документа, в €кому в стислому вигл€д—÷ п—÷дсумовуютьс€ основн—÷ результати розсл—÷дуванн€ - постанови про зупиненн€ досудового сл—÷дства. ќзнайомившись, таким чином, з фабулою под—÷—„, потр—÷бно повернутись до початку розсл—÷дуванн€ —÷ встановити, ким, коли —÷ кому було пов—÷домлено про злочин, коли —÷ €ким органом порушено крим—÷нальну справу. якщо до порушенн€ справи проводилас€ перев—÷рка за€ви або пов—÷домленн€, то чи необх—÷дна вона була, прот€гом €кого часу проводилас€ та €к—÷ —„—„ результати.[28 с.47].

—л—÷дчий може обрати й —÷ншу посл—÷довн—÷сть вивченн€ матер—÷ал—÷в справи в залежност—÷ в—÷д його досв—÷ду та навичок, а також м—÷ри об—÷знаност—÷ про обставини вчиненн€ даного злочину, х—÷д розсл—÷дуванн€.

ѕри анал—÷з—÷ нев—÷дкладних сл—÷дчих д—÷й вивчаютьс€ —„х обс€г, сво—‘часн—÷сть —÷ посл—÷довн—÷сть, зм—÷ст кожно—„ д—÷—„, використанн€ при —„х проведенн—÷ науково-техн—÷чних засоб—÷в —÷ прийом—÷в, а також допомоги фах—÷вц—÷в. «верта—‘тьс€ увага на правильн—÷сть —÷ повноту ф—÷ксац—÷—„ ходу —÷ результат—÷в цих д—÷й. ќбов'€зково вивчаютьс€ речов—÷ докази, отриман—÷ внасл—÷док проведенн€ нев—÷дкладних (а також подальших) сл—÷дчих д—÷й.

ќсоблива увага повинна бути звернена на €к—÷сть огл€ду м—÷i€ под—÷—„: сво—‘часн—÷сть ви—„зду, участь фах—÷вц€-крим—÷нал—÷ста —÷ (в необх—÷дних випадках) —÷нших фах—÷вц—÷в, на умови огл€ду, на застосуванн€ науково-техн—÷чних засоб—÷в, на €к—÷сть ф—÷ксац—÷—„ в протокол—÷ огл€ду обстановки м—÷i€ под—÷—„, ви€влених сл—÷д—÷в та —÷нших речових доказ—÷в.

ѕри анал—÷з—÷ показань вс—÷х допитаних у справ—÷ ос—÷б та —„х з—÷ставленн—÷ ви€вл€ютьс€ суперечност—÷, розходженн€ з —÷ншими матер—÷алами справи (€к усунен—÷ згодом, так —÷ т—÷, що залишилис€ неусуненими).

¬ивчаючи протоколи таких сл—÷дчих д—÷й, €к пред'€вленн€ дл€ вп—÷знанн€, в—÷дтворенн€ обстановки та обставин под—÷—„, потр—÷бно встановити, чи були при —„х проведенн—÷ дотриман—÷ вс—÷ необх—÷дн—÷ умови достов—÷рност—÷ результат—÷в цих д—÷й, викладен—÷ в закон—÷ та рекомендац—÷€х крим—÷нал—÷стично—„ тактики.

ѕерев—÷рка дотриманн€ вс—÷х необх—÷дних процесуальних —÷ крим—÷нал—÷стичних умов збиранн€ доказ—÷в повинна також проводитис€ при анал—÷з—÷ результат—÷в вс—÷х —÷нших сл—÷дчих д—÷й.

ќсобливу складн—÷сть —÷ значущ—÷сть ма—‘ правильна оц—÷нка проведених у справ—÷ експертних досл—÷джень. ѕотр—÷бно встановити, чи вс—÷ необх—÷дн—÷ в цьому випадку експертизи призначалис€, чи правильно був вибраний експерт або експертна установа, чи на належному науковому р—÷вн—÷ проведено досл—÷дженн€, чи правильно оц—÷нен—÷ сл—÷дчим результати експертизи. ¬ необх—÷дних випадках при анал—÷з—÷ матер—÷ал—÷в експертних досл—÷джень потр—÷бно використати допомогу в—÷дпов—÷дних фах—÷вц—÷в.[25,с.5-6]

јнал—÷зуючи матер—÷али крим—÷нально—„ справи —÷ оперативно-розшуков—÷ матер—÷али, перев—÷р€ють, чи вс—÷ необх—÷дн—÷ в конкретн—÷й ситуац—÷—„ реальн—÷ верс—÷—„ були висунен—÷, чи вс—÷ вони з достатньою повнотою перев—÷рен—÷, чи маютьс€ п—÷дстави дл€ побудови нових верс—÷й.

ѕри анал—÷з—÷ матер—÷ал—÷в зупинено—„ справи зверта—‘тьс€ увага не т—÷льки на повноту побудови та перев—÷рки верс—÷й про особу злочинц€, але —÷ на доведен—÷сть само—„ под—÷—„ злочину. –∆нод—÷ в матер—÷алах зупинено—„ справи можна ви€вити дан—÷, €к—÷ дозвол€ють висунути припущенн€ про в—÷дсутн—÷сть под—÷—„ злочину, тод—÷ €к така верс—÷€ ран—÷ше не висувалас€ —÷ не перев—÷р€лас€.

ќсобливу увагу потр—÷бно прид—÷лити ви€вленню й оц—÷нц—÷ вс—÷х в—÷домостей про ос—÷б, в—÷дносно €ких були €к—÷-небудь п—÷дозри про причетн—÷сть до вчиненн€ даного злочину. “ак—÷ особи могли бути затриман—÷ в пор€дку ст. 106, 115  ѕ  ”кра—„ни за п—÷дозрою у вчиненн—÷ злочину, але могли —÷ не мати такого процесуального статусу. –∆ в першому, —÷ в другому випадках необх—÷дно у€сн€ти суть тако—„ п—÷дозри, м—÷ру вивченост—÷ особи п—÷дозрюваного, звернути увагу на повноту перев—÷рки його показань.

ўе б—÷льшу складн—÷сть представл€—‘ под—÷бна оц—÷нка, коли особ—÷ пред'€вл€лос€ обвинуваченн€, але судом п—÷дсудний виправданий —÷ справа про нерозкритий злочин повернена дл€ додаткового розсл—÷дуванн€. —л—÷дчий, €кий вивча—‘ таку справу, повинен оц—÷нити в—÷дношенн€ св—÷дк—÷в, потерп—÷лого до показань обвинуваченого (на р—÷зних стад—÷€х процесу), а також думки судових —÷нстанц—÷й (€к—÷ —‘ нер—÷дко протилежними), доводи сторони захисту, аргументи представник—÷в громадськост—÷ тощо.

ѕевну користь при вивченн—÷ матер—÷ал—÷в зупинено—„ справи може принести ознайомленн€ з первинними планами розсл—÷дуванн€, €кщо вони збереглис€. ¬ивченн€ план—÷в —÷ з—÷ставленн€ —„х зм—÷сту з матер—÷алами справи дозволить визначити, €к—÷ з нам—÷чених д—÷й залишилис€ невиконаними, €к—÷ з

побудованих верс—÷й не перев—÷рен—÷ до к—÷нц€, €к ран—÷ше оц—÷нював сл—÷дчий т—÷ або —÷нш—÷ обставини справи тощо.

¬ивченн€ справи повинно бути повним. ∆оден документ крим—÷нально—„ справи, жоден речовий доказ, жодне джерело в—÷домостей оперативно-розшукового характеру не повинн—÷ пройти мимо уваги особи, €ка проводила анал—÷з.

¬с—÷ позитивн—÷ сторони та недол—÷ки розсл—÷дуванн€, €к—÷ ви€влен—÷ при анал—÷з—÷ матер—÷ал—÷в справи —÷ можуть мати значенн€ дл€ подальшо—„ роботи по розкриттю злочину, доц—÷льно заф—÷ксувати в робочих записах чи пом—÷тках. ¬они необх—÷дн—÷ дл€ складанн€ анал—÷тично—„ дов—÷дки, €ка м—÷стить найб—÷льш важлив—÷ результати проведеного анал—÷зу.

“ак, майже по кожн—÷й зупинен—÷й справ—÷ ви€вл€ютьс€ прогалини в розсл—÷дуванн—÷, помилки, недол—÷ки. ¬ажливо визначити —„х причини та вплив на розкритт€ злочину, —÷ на ц—÷й п—÷дстав—÷ зробити висновки про можлив—÷сть або неможлив—÷сть —„х усуненн€ в ситуац—÷—„, що склалась.

ѕри анал—÷з—÷ допущених помилок потр—÷бно брати до уваги квал—÷ф—÷кац—÷ю, профес—÷йну п—÷дготовку та досв—÷д особи, €ка проводила розсл—÷дуванн€ у справ—÷ про нерозкритий злочин.

якщо роботу по зупинен—÷й справ—÷ доручено груп—÷ сл—÷дчих, —„м доц—÷льно вивчити справу нар—÷зно.  ожний робить анал—÷з самост—÷йно, незалежно один в—÷д одного, а пот—÷м вс—÷ члени групи повинн—÷ обговорити отриман—÷ дан—÷ разом, обм—÷н€тис€ думками.

¬ивченн€ матер—÷ал—÷в крим—÷нально—„ справи, —÷нших документ—÷в, що в—÷дображають зм—÷ст —÷ характер виконано—„ роботи, дозвол€—‘ ви€вити допущен—÷ прорахунки —÷ помилки, визначити шл€хи та засоби —„х усуненн€.  ожна ран—÷ше проведена сл—÷дча д—÷€ —÷ оперативно-розшуковий зах—÷д та отриман—÷ при —„х провадженн—÷ результати, повинн—÷ бути проанал—÷зован—÷ й оц—÷нен—÷ з позиц—÷й повноти —÷ €кост—÷ виконанн€, а також всеб—÷чност—÷ реал—÷зац—÷—„ можливостей використанн€ встановлених фактичних даних.

¬ ход—÷ анал—÷зу обставин нерозкритого злочину потр—÷бно визначити, €к—÷ факти можна вважати достов—÷рно встановленими, €к—÷ потребують додатково—„ перев—÷рки —÷ €к—÷ взагал—÷ не вдалос€ з'€сувати.

ѕри вивченн—÷, анал—÷з—÷ та оц—÷нц—÷ матер—÷ал—÷в первинного розсл—÷дуванн€ сл—÷дчий сп—÷льно з оперативними прац—÷вниками органу повинен перев—÷рити:

  • м—÷iе, час, спос—÷б, мотиви —÷ мету злочину;
  • детальну обстановку м—÷i€ под—÷—„, на€вн—÷сть або в—÷дсутн—÷сть негативних обставин;
  • сукупн—÷сть в—÷домостей про потерп—÷лого, особливост€х його повед—÷нки, його зв'€зках;
  • дан—÷ про злочинц€, його анатом—÷чн—÷ та функц—÷ональн—÷ ознаки, профес—÷ю, нац—÷ональн—÷сть, окрем—÷ психолог—÷чн—÷ €кост—÷, звички тощо;
  • заходи, що приймалис€ сл—÷дчим —÷ органом д—÷знанн€ дл€ встановленн€ особи злочинц€;
  • €к—÷ сл—÷ди —÷ речов—÷ докази були ви€влен—÷, €к вони використовувалис€ дл€ встановленн€ злочинц€, чи стали ц—÷ сл—÷ди —÷ речов—÷ докази об'—‘ктами експертних досл—÷джень, €к були використан—÷ висновки експерт—÷в дл€ розшуку злочинц€;
  • €к—÷ ц—÷нност—÷, реч—÷ та предмети забрав з собою злочинець з м—÷i€ под—÷—„, зовн—÷шн—÷ ознаки цих речей —÷ предмет—÷в, що конкретно зроблено дл€ —„х розшуку;
  • чи повно ви€влен—÷ та допитан—÷ потерп—÷л—÷ й св—÷дки, €к—÷ особи ще можуть бути встановлен—÷ €к св—÷дки, що дл€ цього зроблено;
  • чи встановлен—÷ —÷ допитан—÷ св—÷дки, первинн—÷ дан—÷ про €ких —‘ в матер—÷алах справи;
  • €к—÷ помилки —÷ недол—÷ки допущен—÷ сл—÷дчим загалом при первинному розсл—÷дуванн—÷ —÷, зокрема, при проведенн—÷ конкретних сл—÷дчих д—÷й, €к ц—÷ помилки можуть бути виправлен—÷;
  • чи усунен—÷ протир—÷чч€, що —‘ в матер—÷алах крим—÷нально—„ справи;
  • чи давалис€ ран—÷ше дорученн€ (окрем—÷ дорученн€) по крим—÷нальн—÷й справ—÷, чи були вони конкретними, €к виконан—÷, €кщо н—÷, то чому;
  • чи отриман—÷ в—÷дпов—÷д—÷ на запити;
  • чи використан—÷ вс—÷ можливост—÷ перев—÷рки по обл—÷ках;
  • чи вс—÷ можлив—÷ верс—÷—„ висувалис€ при первинному етап—÷ розсл—÷дуванн€, наск—÷льки вичерпно вони перев—÷рен—÷;
  • чи використовувалас€ допомога громадськост—÷ в розкритт—÷ та розсл—÷дуванн—÷ злочину, в €ких формах, €к—÷ отриман—÷ результати[9].

—л—÷д в—÷дм—÷тити, що важлива роль у розкритт—÷ злочин—÷в минулих рок—÷в належить встановленню особи злочинц€ та нових джерел доказ—÷в на основ—÷ використанн€ даних, що характеризують спос—÷б —„х вчиненн€. ѕри вчиненн—÷ однор—÷дних злочин—÷в, €к правило, використовуютьс€ однаков—÷ прийоми —÷ засоби, що характеризують звички та навички злочинц€. “ому сп—÷впаданн€ способ—÷в вчиненн€ двох або дек—÷лькох злочин—÷в служить основою дл€ побудови —÷ перев—÷рки верс—÷—„ про те, що вони вчинен—÷ одн—÷—‘ю —÷ т—÷—‘ю ж особою. ” цьому випадку фактичн—÷ дан—÷ по вже розкритому злочину (передус—÷м про обвинуваченого) можуть спри€ти розкриттю аналог—÷чного.

–озкритт€ злочину з використанн€м даних про спос—÷б його вчиненн€ повинен включати р€д наступних етап—÷в:

  1. —творенн€ лог—÷чно—„ модел—÷ способу вчиненн€ нерозкритого злочину.
  2. ѕ—÷дб—÷р даних про злочини, вчинен—÷ аналог—÷чним способом.
  3. јнал—÷з сп—÷вставленн€ даних про способи вчиненн€ зазначених злочин—÷в.
  4. ¬изначенн€ можливостей заповненн€ —÷снуючих прогалин —÷ використанн€ доказ—÷в по об'—‘днан—÷й в одне провадженн€ (на основ—÷ проведеного анал—÷зу) крим—÷нальн—÷й справ—÷ [24,с.35-38].

ѕобудова лог—÷чно—„ модел—÷ способу вчиненн€ злочину зд—÷йсню—‘тьс€ шл€хом у€вного в—÷дтворенн€ д—÷й злочинц€ з моменту його по€ви на м—÷i—÷ злочину до моменту прихованн€ його сл—÷д—÷в. ќсновою дл€ цього можуть бути дан—÷ про сл—÷дову картину на м—÷i—÷ под—÷—„ та —÷нш—÷ обставини вчиненн€ злочину. ћодель способу вчиненн€ злочину повинна в—÷дображати найб—÷льш типов—÷ ознаки д—÷€льност—÷ по п—÷дготовц—÷, вчиненню та прихованню сл—÷д—÷в злочину. Ќаприклад: €к злочинець проник на м—÷iе вчиненн€ злочину; €к—÷ знар€дд€ застосовував та €к ними д—÷€в; ск—÷льки часу знаходивс€ на м—÷i—÷ под—÷—„; що вз€в з собою; €ким способом —÷ в €кому напр€мку залишав м—÷iе злочину; €к—÷ при цьому залишив сл—÷ди; що конкретно зробив дл€ прихованн€ злочину.

Ќеобх—÷дно також вивчити дан—÷ про злочини, що вчинен—÷ способом, €кий аналог—÷чний нерозкритому. “ак—÷ дан—÷ можна отримати при вивченн—÷ крим—÷нальних справ, €к—÷:

  • зак—÷нчен—÷ розсл—÷дуванн€м;
  • зупинен—÷ провадженн€м;
  • знаход€тьс€ у провадженн—÷.

« ц—÷—‘ю метою анал—÷зуютьс€ €к сам—÷ крим—÷нальн—÷ справи, так —÷ —„х спостережн—÷ провадженн€, в—÷дпов—÷дн—÷ крим—÷нал—÷стичн—÷ обл—÷ки. “акож вивчаютьс€ —÷ анал—÷зуютьс€ матер—÷али про в—÷дмови в порушенн—÷ крим—÷нальних справ та зупинен—÷ провадженн€м справи.

ѕри п—÷дбор—÷ крим—÷нальних справ з метою ви€вленн€ злочин—÷в, €к—÷ вчинен—÷ аналог—÷чним способом, необх—÷дно керуватис€ не т—÷льки видовою однор—÷дн—÷стю злочин—÷в, але й типовими д—÷€ми злочинц—÷в, оск—÷льки окрем—÷, найб—÷льш характерн—÷ ознаки (наприклад, проникненн€ в прим—÷щенн€, вступ в контакт з жертвою можуть сп—÷впадати (повторюватис€) при зд—÷йсненн—÷ р—÷зних злочин—÷в.

ѕор—÷вн€льний анал—÷з даних про способи вчиненн€ злочин—÷в —÷нод—÷ дозвол€—‘ зробити обгрунтований висновок про те, що вони вчинен—÷ одн—÷—‘ю й т—÷—‘ю ж особою (групою). ” цьому випадку сл—÷дчий повинен перев—÷рити й оц—÷нити вс—÷ на€вн—÷ докази по в—÷дношенню до кожно—„ окремо вз€то—„ крим—÷нально—„ справи. Ќаприклад, €кщо по одн—÷й з—÷ справ в—÷дома особа злочинц€, потр—÷бно перев—÷рити його можливу причетн—÷сть до вчиненн€ —÷нших нерозкритих злочин—÷в; €кщо злочинець не встановлений взагал—÷, потр—÷бно уточнити —÷ вза—‘модоповнити розр—÷знен—÷ (по об'—‘му та зм—÷сту) дан—÷, необх—÷дн—÷ дл€ його розшуку.

ѕри вивченн—÷ зупинених провадженн€м крим—÷нальних справ сл—÷дчому необх—÷дно:

  • скласти список вс—÷х допитаних у справ—÷ ос—÷б з викладом сут—÷ —„х св—÷дчень —÷ окремих, найб—÷льш значущих факт—÷в —÷ обставин, що можуть мати значенн€ дл€ розкритт€ злочину;
  • таким же чином проанал—÷зувати —÷нш—÷ докази (висновки експерт—÷в, протоколи сл—÷дчих д—÷й, речов—÷ докази, документи тощо);
  • згрупувати вивчен—÷ матер—÷али по етапах розсл—÷дуванн€: початкова —÷нформац—÷€ (протокол огл€ду м—÷i€ под—÷—„, протоколи допиту потерп—÷лого, очевидц—÷в злочину, ос—÷б, що першими ви€вили под—÷ю); докази, що отриман—÷ при перев—÷рц—÷ кожно—„ —÷з верс—÷й.

ѕри цьому потр—÷бно:

  • вид—÷лити ос—÷б, згадки про €ких м—÷ст€тьс€ у вивчених матер—÷алах, але €к—÷ чомусь не були ран—÷ше допитан—÷, хоч —„х св—÷дченн€ можуть представл€ти —÷нтерес дл€ сл—÷дства;
  • ви€вити протир—÷чч€, що —‘ в матер—÷алах справи, €ка вивча—‘тьс€;
  • проанал—÷зувати, наск—÷льки повно —÷ всеб—÷чно перев—÷рена в ход—÷ розсл—÷дуванн€ кожна з верс—÷й про причетн—÷сть до вчиненн€ злочину певних ос—÷б. «окрема, чи нема—‘ прогалин у перев—÷рц—÷ —„х ал—÷б—÷, чи проведена належним чином перев—÷рка показань ос—÷б, що п—÷дтвердили ал—÷б—÷, а також об'—‘ктивн—÷сть документ—÷в, що св—÷дчать про ал—÷б—÷;
  • перев—÷рити, чи вс—÷ можлив—÷ науково-техн—÷чн—÷ засоби —÷ методи використан—÷ в процес—÷ досудового розсл—÷дуванн€;
  • встановити, чи не м—÷ст€тьс€ в матер—÷алах справи дан—÷, що дозвол€ють висунути верс—÷ю про вчиненн€ злочину особою, згадки про €ку —‘ в справ—÷, але —„—„ ретельна перев—÷рка на причетн—÷сть до злочину в ход—÷ попереднього розсл—÷дуванн€ не зд—÷йснена.

–езультатом анал—÷зу —‘ прийн€тт€ одного з наступних р—÷шень, €к—÷ визначають характер —÷ зм—÷ст подальшо—„ роботи по розкриттю злочину:

  • зг—÷дно вимог, передбачених ст. 137  ѕ  ”кра—„ни, встановленн€ по зупинен—÷й провадженн€м справ—÷ особи, що п—÷дл€га—‘ прит€гненню в €кост—÷ обвинуваченого;
  • в—÷дновленн€ розсл—÷дуванн€ справи у в—÷дпов—÷дност—÷ з—÷ ст. 210  ѕ  ”кра—„ни

–ќ«ƒ–∆Ћ 3. Ќ≈ѕ–ќ÷≈—”јЋ№Ќј ƒ–∆яЋ№Ќ–∆—“№ —Ћ–∆ƒ„ќ√ќ ѕќ «”ѕ»Ќ≈Ќ»’ —ѕ–ј¬ј’ ѕ–ќ Ќ≈–« –»“–∆ «Ћќ„»Ќ» ћ»Ќ”Ћ»’ –ќ –∆¬.


3.1. ќрган—÷зац—÷йн—„ форми непроцесуально—„ д—÷€льност—÷ сл—÷дчого


 рим—÷нально-процесуальний кодекс поклада—‘ на сл—÷дчого обов'€зок п—÷сл€ зупиненн€ крим—÷нально—„ справи вживати необх—÷дн—÷ заходи дл€ встановленн€ злочинц—÷в. ќднак крим—÷нально-процесуальний закон характер та зм—÷ст цих заход—÷в не розкрива—‘.‘орми непроцесуально—„ д—÷€льност—÷, €к—÷ сл—÷дчий ма—‘ право зд—÷йснювати по зупинених справах про нерозкрит—÷ злочини, можна под—÷лити на орган—÷зац—÷йн—÷ та розшуков—÷.

ѕ—÷д орган—÷зац—÷йними заходами потр—÷бно розум—÷ти конкретн—÷ д—÷—„ сл—÷дчого, направлен—÷ на забезпеченн€ надходженн€ р—÷зних —÷ таких, що представл€ють —÷нтерес, в—÷домостей в—÷д установ, посадових ос—÷б —÷ окремих громад€н, а також безпосередн—‘ вивченн€ матер—÷ал—÷в —÷ документ—÷в, в €ких ф—÷ксуютьс€ дан—÷, що мають значенн€ дл€ розкритт€ злочину. ƒо таких заход—÷в можна в—÷днести:

  • повторне пов—÷домленн€ про нерозкрит—÷ злочини сус—÷дн—÷х —÷ де€ких —÷нших, б—÷льш в—÷ддалених орган—÷в внутр—÷шн—÷х справ;
  • направленн€ ор—÷—‘нтуючих в—÷домостей про прикмети злочинц€, знар€дд€ злочину тощо б—÷льш широкому колу сл—÷дчих —÷ орган—÷в д—÷знанн€;
  • пов—÷домленн€ про нерозкрит—÷ злочини оперативних прац—÷вник—÷в виправно-трудових установ;
  • орган—÷зац—÷€ через в—÷дпов—÷дних сл—÷дчих —÷ оперативних прац—÷вник—÷в орган—÷в д—÷знанн€ перев—÷рки на причетн—÷сть до вчиненн€ нерозкритого злочину ос—÷б, що знаход€тьс€ п—÷д сл—÷дством —÷ прит€гнут—÷ до крим—÷нально—„ в—÷дпов—÷дальност—÷ в €кост—÷ обвинувачених по —÷нших справах;
  • направленн€ доручень органам д—÷знанн€ по проведенню дублюючих заход—÷в оперативного характеру дл€ перев—÷рки достов—÷рност—÷ даних, що —‘ в матер—÷алах зупинених крим—÷нальних справ (наприклад, перев—÷рки ал—÷б—÷ п—÷дозрюваного, правдивост—÷ показань потерп—÷лого, св—÷дка тощо);
  • зверненн€ до громадськост—÷ через засоби масово—„ —÷нформац—÷—„ за спри€нн€м у ви€вленн—÷ потерп—÷лих, св—÷дк—÷в —÷ ос—÷б, причетних до вчиненн€ нерозкритого злочину, а також обставин, що представл€ють —÷нтерес дл€ розсл—÷дуванн€;
  • пошук —÷ вивченн€ крим—÷нальних справ з аналог—÷чними способами вчиненн€ злочин—÷в (що знаход€тьс€ у провадженн—÷ —÷нших сл—÷дчих —÷ арх—÷вних крим—÷нальних справ, €к—÷ розгл€нут—÷ судами);
  • використанн€ можливостей крим—÷нал—÷стичних —÷ оперативних обл—÷к—÷в;
  • направленн€ запит—÷в в р—÷зн—÷ установи й орган—÷зац—÷—„, витребуванн€ та вивченн€ документ—÷в, €к—÷ можуть мати значенн€ дл€ розкритт€ злочину;
  • систематичне ознайомленн€ з матер—÷алами про в—÷дмови в порушенн—÷ крим—÷нальних справ, а також про адм—÷н—÷стративн—÷ правопорушенн€;
  • анал—÷з в межах сво—‘—„ компетенц—÷—„ за€в, скарг та —÷нших пов—÷домлень на адресу сл—÷дчого, прокурора, орган—÷в внутр—÷шн—÷х справ, у €ких може м—÷ститис€ важлива дл€ розсл—÷дуванн€ —÷нформац—÷€, ознайомленн€ з матер—÷алами —„х перев—÷рки [9,c.29]


3.2. –озшуков—÷ форми непроцесуально—„ д—÷€льност—÷ сл—÷дчого.


ѕ—÷д розшуковими заходами ма—‘тьс€ на уваз—÷ пошук р—÷зних ос—÷б —÷ об'—‘кт—÷в, €к—÷ мають в—÷дношенн€ до нерозкритого злочину, та зд—÷йснюютьс€ сл—÷дчим €к безпосередньо, так —÷ через органи д—÷знанн€.

ѕри провадженн—÷ сл—÷дчим розшукових д—÷й (заход—÷в) повинна дотримуватис€ наступна вимога: вони не можуть носити характер оперативно-розшукових заход—÷в, €к—÷ складають вин€ткову компетенц—÷ю орган—÷в д—÷знанн€.

ѕри проведенн—÷ розшукових д—÷й сл—÷дчий зобов'€заний д—÷€ти €к оф—÷ц—÷йна особа. ÷е означа—‘, що т—÷, хто вступа—‘ з ним в сп—÷лкуванн€ в ход—÷ розшукових д—÷й, повинн—÷ бути про—÷нформован—÷ в—÷дносно його посади.

¬ивченн€ сл—÷дчо—„ практики св—÷дчить, що в робот—÷ по зупинених справах про нерозкрит—÷ злочини минулих рок—÷в в основному використовуютьс€ наступн—÷ розшуков—÷ д—÷—„ (заходи):

  • опитуванн€ громад€н, направлен—÷ на вивченн€ зап—÷дозрено—„ особи, —„—„ зв'€зк—÷в, особливостей повед—÷нки, зм—÷н в способ—÷ житт€, с—÷мейного стану, м—÷i€ проживанн€ та роботи;
  • опитуванн€ окремих громад€н, родич—÷в —÷ знайомих з метою поглибленого досл—÷дженн€ особи потерп—÷лого, його способу житт€, зв'€зк—÷в, пошук даних, що вказують на можливий у в—÷ктимолог—÷чному значенн—÷ зв'€зок —÷з злочинцем;
  • опитуванн€ окремих громад€н, родич—÷в —÷ знайомих, €к—÷ провод€тьс€ дл€ вивченн€ особи св—÷дк—÷в, правдивост—÷ даних ними на сл—÷дств—÷ показань, встановленн€ —„х можливих зв'€зк—÷в —÷з злочинцем, —÷ншо—„ зац—÷кавленост—÷ в результатах вир—÷шенн€ справи;
  • повторн—÷ бес—÷ди з потерп—÷лими —÷ св—÷дками, €к—÷ вже були допитан—÷ в ход—÷ первинного розсл—÷дуванн€;
  • бес—÷ди з особами, що проживають недалеко в—÷д м—÷i€ под—÷—„, орган—÷зац—÷€ спостереженн€ за м—÷iем под—÷—„ з метою ви€вленн€ додатково—„ —÷нформац—÷—„ стосовно под—÷—„ злочину та встановленн€ нових очевидц—÷в;
  • опитуванн€ ос—÷б, що працюють в певних колективах або €к—÷ пов'€зан—÷ сп—÷льними —÷нтересами (спортсмени, рибалки) з метою ви€вленн€ нових св—÷дк—÷в;
  • пошук злочинц€ по прикметах зовн—÷шност—÷ (на€вн—÷ фотозн—÷мки, композиц—÷йн—÷ портрети тощо);
  • залученн€ до проведенн€ розшукових д—÷й потерп—÷лих —÷ св—÷дк—÷в;
  • пошук "асник—÷в речей, €к—÷ були залишен—÷ на м—÷i—÷ под—÷—„;
  • опитуванн€ ос—÷б, з €кими сл—÷дчий стика—‘тьс€ при розсл—÷дуванн—÷ —÷нших справ —÷ €ким можуть бути в—÷дом—÷ обставини нерозкритих злочин—÷в;
  • пошук викрадених злочинцем п—÷сл€ вчиненн€ злочину речей в скупних, ком—÷с—÷йних магазинах, ремонтних атель—‘, комб—÷натах побутових послуг тощо по в—÷домих сл—÷дчому номерах або документах (коп—÷—„ квитанц—÷й тощо);
  • пошук трупа й —÷нших речових доказ—÷в в м—÷i€х —„х передбачуваного знаходженн€.

¬иб—÷р конкретних орган—÷зац—÷йних —÷ розшукових заход—÷в по зупинених справах про нерозкрит—÷ злочини визнача—‘тьс€ видом розсл—÷дуваного злочину, тому сл—÷дчий повинен використати рекомендац—÷—„ методик розсл—÷дуванн€ окремих вид—÷в злочин—÷в.

¬елике значенн€ ма—‘ отриманн€ оперативно—„ —÷нформац—÷—„ в—÷д органу д—÷знанн€. ¬они нер—÷дко можуть дати ор—÷—‘нтуюч—÷ в—÷домост—÷ про вчиненн€ нерозкритого злочину конкретною особою або допомогти сл—÷дчому правильно визначити коло ос—÷б, серед €ких треба шукати злочинц€.

—л—÷дчий може по зупинених справах давати органу д—÷знанн€ дорученн€ про виконанн€ наступних заход—÷в:

  • перев—÷рка оперативним шл€хом ос—÷б, зап—÷дозрених в причетност—÷ до нерозкритого злочину;
  • орган—÷зац—÷€ оперативно—„ роботи стосовно затриманих —÷ заарештованих;
  • ви€вленн€ оперативним шл€хом злочинц—÷в, потерп—÷лих —÷ св—÷дк—÷в;
  • направленн€ завдань в оперативн—÷ частини виправно-трудових установ дл€ перев—÷рки конкретних ос—÷б на причетн—÷сть до нерозкритих злочин—÷в;
  • направленн€ ор—÷—‘нтуванн€ про нерозкрит—÷ злочини —÷ зап—÷дозрених ос—÷б в —÷нш—÷ п—÷дрозд—÷ли та в—÷дд—÷ли орган—÷в внутр—÷шн—÷х справ, приймач—÷-розпод—÷льники та по м—÷iю знаходженн€ умовнозасуджених —÷ умовно зв—÷льнених;
  • встановленн€ ос—÷б злочинц—÷в за ознаками зовн—÷шньост—÷[19,c.76].

Ќайб—÷льшу складн—÷сть дл€ розсл—÷дуванн€ представл€ють справи, по €ких злочинц—÷ нев—÷дом—÷ потерп—÷лим (наприклад, у справах про вбивство злочинець або був зовс—÷м незнайомий з потерп—÷лим, або був йому мало в—÷домий). ” таких випадках коло ос—÷б, серед €ких потр—÷бно шукати злочинц€, дуже велике, а —÷нод—÷ практично взагал—÷ необмежене. “ому першочергова задача —÷ головна трудн—÷сть в под—÷бних умовах ви€вити п—÷дозрюваного, тобто особу, €ка могла вчинити злочин. ѕитанн€ ж про перев—÷рку його винност—÷, €к правило, вир—÷шу—‘тьс€ значно легше.

—еред метод—÷в ви€вленн€ ос—÷б, €к—÷ вчинили злочин, потр—÷бно насамперед назвати перев—÷рку р—÷зних контингент—÷в ос—÷б, що волод—÷ють тими або —÷ншими ознаками даного злочинц€. ѕри цьому, зрозум—÷ло, треба брати до уваги, що злочинець, кр—÷м ознак, безперечно встановлених сл—÷дством, може волод—÷ти й —÷ншими, висновок про на€вн—÷сть €ких повинен зробити сам сл—÷дчий. Ќаприклад, €кщо в—÷домо, що труп убитого був перевезений злочинцем на автомашин—÷, ц—÷лком обгрунтованим —‘ висновок про те, що або у злочинц€ —‘ особистий автомоб—÷ль, або в—÷н працю—‘ шофером, нарешт—÷, ма—‘ дуже близького друга серед "асник—÷в автомашин або шофер—÷в, €кому в—÷н м—÷г дов—÷ритис€.

–∆нший метод, €ким широко повинн—÷ користуватис€ сл—÷дч—÷ - це вивченн€ справ про однор—÷дн—÷ злочини, вчинен—÷ в тому ж м—÷ст—÷, район—÷ або нав—÷ть област—÷. ѕ—÷д "однор—÷днимиї тут потр—÷бно розум—÷ти т—÷ справи про злочини, спос—÷б вчиненн€ або прихованн€ €ких сп—÷впада—‘ або схожий з—÷ способом, €кий був застосований по зупинен—÷й провадженн€м справ—÷.

¬насл—÷док з—÷ставленн€ отриманих вказаним шл€хом даних з в—÷домост€ми про злочинц€, €к—÷ вже —‘ в справ—÷, число в—÷домостей про його особу може значно розширитис€, а коло можливих п—÷дозрюваних в—÷дпов—÷дно звузитис€, що —÷стотно полегшить роботу по встановленню особи злочинц€.

«верненн€ за допомогою до громадськост—÷ —‘ ще одним з ефективних метод—÷в ви€вленн€ нев—÷домого злочинц€ (а у справах про вбивство - —÷ особи потерп—÷лого). —пов—÷щенн€ населенн€ про прикмети й —÷нш—÷ ознаки злочинц€, €кий розшуку—‘тьс€, може бути дос€гнуте передачею в—÷дпов—÷дно—„ —÷нформац—÷—„ по м—÷iевому рад—÷омовленню, телебаченню або пом—÷щенн€м —„—„ в друкован—÷ засоби —÷нформац—÷—„. јле, €кщо з оперативних м—÷ркувань недоц—÷льно розголошувати дан—÷ про злочин, можна обмежити коло ос—÷б колективом одного чи дек—÷лькох п—÷дпри—‘мств або мешканц€ми одного невеликого населеного пункту, €к—÷, на думку сл—÷дчого, можуть мати в—÷рог—÷дну —÷нформац—÷ю про особу злочинц€.

—пециф—÷чним дл€ роботи по зупинен—÷й справ—÷ —‘ використанн€ даних крим—÷нал—÷стичних —÷ оперативних обл—÷к—÷в. ’оч перев—÷рка по них проводитьс€ майже з самого початку розсл—÷дуванн€, однак —÷ повторна перев—÷рка п—÷сл€ зупиненн€ справи може ви€витис€ ефективною, оск—÷льки в—÷дпов—÷дн—÷ картотеки весь час поповнюютьс€ новими матер—÷алами.[11,с.39].

–ќ«ƒ–∆Ћ 4. ќ—ќЅЋ»¬ќ—“–∆ “ј “» » ѕ–ќ¬јƒ∆≈ЌЌя ќ –≈ћ»’ —Ћ–∆ƒ„»’ ƒ–∆… ” —ѕ–ј¬ј’ ѕ–ќ Ќ≈–ќ« –»“–∆ «Ћќ„»Ќ» ћ»Ќ”Ћ»’ –ќ –∆¬.

ѕ—÷дставами дл€ в—÷дновленн€ провадженн€ по зупинених крим—÷нальних справах про нерозкрит—÷ злочини минулих рок—÷в у пор€дку, передбаченому ст. 210  ѕ  ”кра—„ни, —‘:

  • ви€вленн€ винного або даних про нього;
  • необх—÷дн—÷сть проведенн€ додаткових сл—÷дчих д—÷й з метою усуненн€ —÷стотних прогалин, €к—÷ були допущен—÷ в процес—÷ ран—÷ше проведеного розсл—÷дуванн€. [4 ].

Ѕезпосередн—÷ми мотивами дл€ прийн€тт€ р—÷шенн€ про поновленн€ провадженн€ у справ—÷, €к правило, —‘:

  • встановленн€ особи, що вчинила злочин (€вка з повинною, з—÷знанн€ затриманого по —÷нш—÷й справ—÷ про вчиненн€ ним нерозкритого злочину);
  • арешт особи, що ран—÷ше п—÷дозрювалас€ по дан—÷й справ—÷ за вчиненн€ —÷ншого злочину;
  • отриманн€ даних про св—÷дк—÷в —÷ очевидц—÷в злочину, м—÷i€ знаходженн€ сл—÷д—÷в злочину тощо;
  • клопотанн€, за€ви —÷ скарги потерп—÷лих, —÷нших учасник—÷в процесу, зац—÷кавлених ос—÷б, державних —÷ громадських орган—÷зац—÷й про можливих п—÷дозрюваних;
  • ви€вленн€ уповноваженими посадовими особами (прокурор, начальник сл—÷дчого п—÷дрозд—÷лу тощо) конкретних недол—÷к—÷в ран—÷ше проведеного розсл—÷дуванн€.

ѕо в—÷дновлених провадженн€м справах про нерозкрит—÷ злочини на первинному етап—÷ —„х розсл—÷дуванн€, €к правило, бува—‘ недостатньо фактичних даних дл€ побудови верс—÷й стосовно нових ос—÷б, причетних до злочину. „асто можна лише з т—÷—‘ю або —÷ншою м—÷рою ймов—÷рност—÷ визначити коло ос—÷б, серед €ких необх—÷дно шукати винну особу.

Ќер—÷дко основою дл€ побудови сл—÷дчо—„ верс—÷—„ про особу, причетну до злочину, служать так зван—÷ "докази повед—÷нкиї, тобто —„—„ незвичайна, зухвала чи п—÷дозр—÷ла повед—÷нка. ћоже ви€витис€ —÷ злочинна об—÷знан—÷сть певних ос—÷б, що також зобов'€зу—‘ сл—÷дчого ретельно перев—÷рити —„х можливу причетн—÷сть до злочину.

ѕро таку об—÷знан—÷сть св—÷дчить знанн€ нею подробиць —÷ деталей фактичних обставин злочину, про €к—÷ може бути в—÷домо лише самому злочинцев—÷ або особ—÷, причетн—÷й до факту злочину.

„ас, що минув з моменту вчиненн€ злочину, —÷ той факт, що в—÷н залишивс€ нерозкритим, звичайно створю—‘ у злочинц€ в—÷дчутт€ безпеки, в—÷н втрача—‘ почутт€ обережност—÷ та ста—‘ менш стриманим у сво—„й повед—÷нц—÷ й розмовах. ” таких випадках злочинець може або розпов—÷сти друз€м —÷ знайомим про под—÷ю злочину, або необережно обмовитис€ про його вчиненн€.

¬лƒокази повед—÷нкиї ви€вл€ютьс€ —÷ у вчинках. Ќаприклад, злочинець почина—‘ носити, дарувати або продавати реч—÷, ц—÷нност—÷, здобут—÷ злочинним шл€хом, або свою причетн—÷сть до злочину необережно ф—÷ксу—‘ в €кому-небудь лист—÷, документ—÷, чи ви€вл€—‘ безд—÷€льн—÷сть тод—÷, коли непричетна до злочину особа повинна д—÷€ти ативно.

ћоже бути й навпаки: злочинець, бажаючи б—÷льш ретельно замаскувати вчинений злочин або над—÷йн—÷ше в—÷двести в—÷д себе п—÷дозру, створю—‘ сво—„ми активними д—÷€ми додатков—÷ докази проти себе. Ќаприклад, зд—÷йснивши вбивство з прихованн€м трупа, винний у вчиненн—÷ злочину р—÷зними листами, розмовами —÷ т. п. прот€гом тривалого часу намага—‘тьс€ створити видим—÷сть, що особа, €ка зникла, ще жива. ѕод—÷бн—÷ "докази повед—÷нкиї служать основою дл€ побудови верс—÷—„ про причетн—÷сть ц—÷—‘—„ особи до злочину.[26, с.201]

ѕерев—÷рка причетност—÷ п—÷дозрюваних до вчиненого в минулому злочину почина—‘тьс€ з всеб—÷чного вивченн€ особи, умов житт€ €к сл—÷дчим, так —÷ оперативним шл€хом. ¬ цьому випадку часто вда—‘тьс€ встановити ос—÷б, з €кими п—÷дозрюваний ран—÷ше знаходивс€ в близьких стосунках, а пот—÷м втратив цей зв'€зок. “ак—÷ особи можуть надати ц—÷нну —÷нформац—÷ю про злочинц€ або про реч—÷, ц—÷нност—÷, що з'€вилис€ п—÷сл€ вчиненн€ злочину в нього, його родич—÷в —÷ знайомих.

¬ажливим елементом встановленн€ факту причетност—÷ до злочину певного п—÷дозрюваного —‘ перев—÷рка його листуванн€, €ке в—÷н м—÷г вести з родичами або знайомими. ѕ—÷дозрюваний м—÷г ви€вл€ти при цьому зац—÷кавлен—÷сть до справи, ходу розсл—÷дуванн€ й —÷нших обставин, що стосуютьс€ злочину. “аким шл€хом можна також встановити сп—÷вучасник—÷в злочину або св—÷дк—÷в, до €ких нер—÷дко звертаютьс€ п—÷дозрюван—÷ з проханн€м про дачу бажаних дл€ них показань або з вимогами не розпов—÷дати про злочин, €к—÷ супроводжуютьс€ погрозами. Ќакладенн€ арешту на поштово-телеграфну кореспонденц—÷ю п—÷дозрюваного, —„—„ огл€д, ви—„мка, повинн—÷ зд—÷йснюватис€ у в—÷дпов—÷дност—÷ до вимог, передбачених ст. 187  ѕ  ”кра—„ни [4].

ƒл€ встановленн€ причетност—÷ п—÷дозрюваних до злочину особливо складним —‘ перев—÷рка —„х ал—÷б—÷. ѕосиланн€ на ал—÷б—÷ досить часто використову—‘тьс€ злочинц€ми €к прийом захисту, причому в р€д—÷ випадк—÷в п—÷дозрюваний вм—÷ло створю—‘ неправдив—÷ в—÷домост—÷ про сво—‘ знаходженн€ в певному м—÷i—÷ п—÷д час вчиненн€ злочину за допомогою лжесв—÷дк—÷в. ѕри перев—÷рц—÷ ал—÷б—÷ дл€ його спростуванн€ потр—÷бно ви€вити розходженн€ в показанн€х п—÷дозрюваних та св—÷дк—÷в, на €ких в—÷н посила—‘тьс€, ретельно досл—÷дити вза—‘мов—÷дносини м—÷ж цими особами, оск—÷льки вони можуть бути зац—÷кавленими у результатах розсл—÷дуванн€ справи (знаход€тьс€ в родинних стосунках з п—÷дозрюваним, були причетн—÷ до злочину, п—÷дкуплен—÷ або дали неправдив—÷ показанн€ в силу —÷нших причин тощо).

¬ ход—÷ перев—÷рки показань св—÷дк—÷в, що п—÷дтверджують ал—÷б—÷ п—÷дозрюваного, потр—÷бно з'€сувати, чи знаходивс€ св—÷док разом з п—÷дозрюваним в певному м—÷i—÷, чи не перебував св—÷док в цей час в —÷ншому м—÷i—÷ (вдома, на робот—÷, у друз—÷в, знайомих тощо). ¬ажливо в—÷дшукати документи (журнали або табел—÷ обл—÷ку робочого часу, граф—÷ки чергувань, в—÷домост—÷ на видачу зароб—÷тно—„ плати, зв—÷ти про в—÷др€дженн€ тощо), €к—÷ можуть п—÷дтвердити або спростувати показанн€ ос—÷б, що п—÷дтверджують ал—÷б—÷ п—÷дозрюваного. ¬ цьому випадку зазначен—÷ документи повинн—÷ перев—÷р€тись на предмет помилок або навмисного внесенн€ в них €вно неправдивих в—÷домостей [31, с.35].

ƒл€ перев—÷рки та п—÷дтвердженн€ причетност—÷ п—÷дозрюваного до злочину минулих рок—÷в використовуютьс€ вс—÷ —÷нш—÷ процесуальн—÷ засоби: обшуки, ви—„мки, провадженн€ судових експертиз, в—÷дтворенн€ обстановки —÷ обставин под—÷—„ тощо. Ќаприклад, важлив—÷ речов—÷ докази можуть бути ви€влен—÷ при повторному обшуку, €кий проведено через багато рок—÷в п—÷сл€ вчиненн€ злочину

якщо в ход—÷ вивченн€ матер—÷ал—÷в справи буде встановлено, що ран—÷ше не були досить повно перев—÷рен—÷ верс—÷—„, €к—÷ обгрунтовано висувалис€ про злочинц€ або про коло ос—÷б, серед €ких в—÷н може знаходитис€, то задача подальшого розсл—÷дуванн€ пол€га—‘ також в завершенн—÷ перев—÷рки цих верс—÷й. Ќевиконанн€ дано—„ вимоги може залишити злочин, €к —÷ ран—÷ше, нерозкритим.

¬насл—÷док вивченн€ матер—÷ал—÷в зупинено—„ справи або проведено—„ роботи по н—÷й може зм—÷нюватись оц—÷нка доказового значенн€ ран—÷ше з—÷браних даних. ” зв'€зку з цим виника—‘ необх—÷дн—÷сть у повторн—÷й перев—÷рц—÷ верс—÷й, €к—÷ ран—÷ше висувалис€ та не знайшли п—÷дтвердженн€, або були про—÷гнорован—÷. ” цих випадках не можна обмежуватис€ окремими, одиничними джерелами доказ—÷в, €к—÷ спростовують дану верс—÷ю, так €к ви€влен—÷ протир—÷чч€ м—÷ж верс—÷—‘ю та з—÷браними доказами не завжди св—÷дчать про те, що вона спростована обгрунтовано. Ќе виключена можлив—÷сть недобро€к—÷сност—÷ доказ—÷в або отриманн€ —„х з неналежних джерел. ” под—÷бних випадках п—÷дл€г€ють перев—÷рц—÷ докази, €к—÷ саме спростовують верс—÷ю.

 р—÷м того, не можна обмежуватис€ т—÷льки перев—÷ркою цих доказ—÷в. Ќеобх—÷дним —‘ активний пошук нових доказ—÷в, €к—÷ могли б додатково св—÷дчити про причетн—÷сть особи п—÷дозрюваного до вчиненн€ злочину. ќсобливо потр—÷бно звертати увагу на ретельн—÷сть перев—÷рки виправдувальних верс—÷й, €к—÷ висували ран—÷ше в св—÷й захист обвинувачен—÷ (п—÷дозрюван—÷), винн—÷сть €ких не була доведена.  ожна верс—÷€ повинна бути ретельно перев—÷рена не т—÷льки в—÷дносно певного зап—÷дозреного, але й в—÷дносно кола ос—÷б, €к—÷ вход€ть в його оточенн€.

ѕри орган—÷зац—÷—„ роботи по розкриттю злочин—÷в минулих рок—÷в необх—÷дно враховувати так званий стереотип повед—÷нки злочинц€: одн—÷—‘ю —÷ т—÷—‘ю ж особою не т—÷льки зд—÷йснюютьс€ аналог—÷чн—÷ злочини, але й при зд—÷йсненн—÷ р—÷зних злочин—÷в способи —„х приготуванн€, виконанн€ —÷ прихованн€ мають багато загального, св—÷дчать про "почеркї злочинц€. ” зв'€зку з цим в ход—÷ розсл—÷дуванн€ потр—÷бно вивчати —÷нш—÷ справи про злочини, €к—÷ вчинен—÷ аналог—÷чним способом або при —÷нших схожих обставинах, що може допомогти встановити винну особу. « ц—÷—‘ю ж метою необх—÷дно вивчати справи не т—÷льки про суто аналог—÷чн—÷ злочини (наприклад, т—÷льки про вбивства), але й про —÷нш—÷ злочини (зл—÷сне хул—÷ганство, крад—÷жки з—÷ зломом, грабеж—÷, нанесенн€ т—÷лесних ушкоджень тощо), €к—÷ вчинен—÷ в тому ж район—÷, м—÷ст—÷ в той же пер—÷од часу або трохи ран—÷ше чи п—÷зн—÷ше злочину, €кий розсл—÷ду—‘тьс€. ќзнайомленн€ з цими справами дозволить сл—÷дчому ви€вити дан—÷, що сп—÷впадають з тими, €к—÷ м—÷ст€тьс€ в розсл—÷дуван—÷й справ—÷, наприклад, схож—÷сть де€ких прикмет злочинц€, способу нападу, знар€дь —÷ засоб—÷в, що застосовувалис€, залишених на м—÷i€х злочин—÷в сл—÷д—÷в тощо. «найден—÷ близьк—÷ ознаки служать початковою —÷нформац—÷—‘ю дл€ ви€вленн€ додаткових, часом вельми —÷стотних доказ—÷в, необх—÷дних дл€ розкритт€ злочин—÷в.

” тих випадках, коли в справ—÷ —‘ речов—÷ докази, наприклад, кул—÷, г—÷льзи, сл—÷ди рук, н—÷г, транспортних засоб—÷в, а також, коли особа вбитого не встановлена, необх—÷дно пер—÷одично звертатис€ до даних крим—÷нал—÷стичних обл—÷к—÷в, €к—÷ за час роботи по нерозкритому злочину поповнюютьс€ новими в—÷домост€ми. Ќа основ—÷ даних крим—÷нал—÷стичних обл—÷к—÷в можна об'—‘днати в одне провадженн€ дек—÷лька справ про нерозкрит—÷ злочини, по €ких ви€влен—÷ —÷дентичн—÷ сл—÷ди. ÷е дозволить прискорити —„х розкритт€.

якщо за допомогою обл—÷к—÷в будуть встановлен—÷ конкретн—÷ особи, ран—÷ше судим—÷ за вчиненн€ аналог—÷чних злочин—÷в, сл—÷дчий отриму—‘ можлив—÷сть в ход—÷ розсл—÷дуванн€ по крим—÷нальн—÷й справ—÷, €ка знаходитьс€ в його провадженн—÷, перев—÷рити —„х причетн—÷сть до злочину.

¬раховуючи специф—÷ку злочин—÷в минулих рок—÷в, провадженн€ розсл—÷дуванн€ по в—÷дновлен—÷й справ—÷ повинно по—‘днуватис€ з ц—÷леспр€мованими оперативно-розшуковими заходами, €к—÷ зд—÷йснюютьс€ за дорученн€м сл—÷дчого органами д—÷знанн€. ÷—÷ заходи направлен—÷ €к на перев—÷рку причетност—÷ до вчиненн€ злочину певних ос—÷б, так —÷ на створенн€ оптимальних умов провадженн€ окремих сл—÷дчих д—÷й. Ќеобх—÷дн—÷сть под—÷бно—„ вза—‘мод—÷—„ вимага—‘ в—÷д сл—÷дчих —÷ оперативних прац—÷вник—÷в орган—÷в внутр—÷шн—÷х справ пост—÷йного, безпосереднього сп—÷лкуванн€, вза—‘мно—„ —÷нформованост—÷ й узгодженост—÷ д—÷й прот€гом всього часу розсл—÷дуванн€. «розум—÷ло, характер узгоджених д—÷й сл—÷дчого та прац—÷вник—÷в органу д—÷знанн€ залежить в—÷д —÷ндив—÷дуальност—÷ кожно—„ справи, в—÷д обс€гу початкових даних, €к—÷ отриман—÷ в ход—÷ ран—÷ше проведеного розсл—÷дуванн€, в—÷д обставин вчиненого злочину та часу, що минув п—÷сл€ його вчиненн€.

ƒл€ ви€вленн€, наприклад, нових св—÷дк—÷в, орган д—÷знанн€ за дорученн€м сл—÷дчого або з "асно—„ —÷н—÷ц—÷ативи, використовуючи передбачен—÷ законом засоби та методи, повинен встановити вс—÷х ос—÷б, що були на м—÷i—÷ злочину (або б—÷л€ нього) €к п—÷д час само—„ под—÷—„, так —÷ до чи п—÷сл€ не—„. Ќеобх—÷дно також встановити ос—÷б, €к—÷ проживають поблизу м—÷i€ вчиненн€ злочину, ос—÷б, що поверталис€ додому або йшли на роботу в певний пром—÷жок часу поруч з м—÷iем под—÷—„.  р—÷м того, сл—÷дчий та сп—÷вроб—÷тники органу д—÷знанн€ з'€совують, чи в—÷домо що-небудь роб—÷тникам —÷ службовц€м п—÷дпри—‘мств, установ —÷ орган—÷зац—÷й, €к—÷ розташован—÷ в район—÷ злочину, про ос—÷б, що його вчинили, або про очевидц—÷в злочину. ѕри цьому треба враховувати, що з плином часу к—÷льк—÷сть св—÷дк—÷в, €ким в—÷домо про обставини злочину з—÷ сл—÷в злочинц—÷в або очевидц—÷в, може зб—÷льшуватис€. ÷е да—‘ додатков—÷ можливост—÷ дл€ ефективного розкритт€ та розсл—÷дуванн€ злочин—÷в минулих рок—÷в.«начну допомогу в розкритт—÷ зазначених злочин—÷в надають громадськ—÷сть —÷ населенн€. ƒопомога ц€ потр—÷бна дл€ встановленн€ нових, додаткових фактичних даних —÷, особливо, дл€ ви€вленн€ св—÷дк—÷в, —÷нформац—÷€ €ких буде важливою при розсл—÷дуванн—÷.‘орми звертанн€ за допомогою до громадськост—÷ при розсл—÷дуванн—÷ крим—÷нальних справ про злочини минулих рок—÷в та при розсл—÷дуванн—÷ —÷нших злочин—÷в сп—÷впадають, у тому числ—÷ при залученн—÷ до ви€вленн€ речових доказ—÷в.

ѕри зд—÷йсненн—÷ додаткових сл—÷дчих д—÷й необх—÷дно враховувати результати попередньо виконано—„ роботи та знайти можливост—÷ дл€ заповненн€ прогалин —÷ виправленн€ допущених помилок, тобто використати нов—÷ засоби —÷ тактичн—÷ прийоми з метою отриманн€ додаткових даних, €к—÷ необх—÷дн—÷ дл€ встановленн€ —÷стини. ѕри проведенн—÷ будь-€ко—„ сл—÷дчо—„ д—÷—„ потр—÷бно налаштуватис€ на спок—÷йне й об'—‘ктивне сприйн€тт€ будь-€ко—„ реакц—÷—„ (негативно—„, байдужо—„, позитивно—„) учасник—÷в процесу, €к—÷ повторно залучаютьс€ до участ—÷ в провадженн—÷ сл—÷дчих д—÷й. ќкр—÷м того, не потр—÷бно посп—÷шати з висновками €к у раз—÷ зм—÷ни ними сво—‘—„ позиц—÷—„, так —÷ при необгрунтованому —„—„ в—÷дстоюванн—÷. ¬ажливо не бо€тис€ визнати "асн—÷ упущенн€ та помилки, бути готовим перегл€нути попередню оц—÷нку на€вним у справ—÷ доказам.

“актика сл—÷дчих д—÷й п—÷сл€ поновленн€ провадженн€ у справ—÷ в—÷др—÷зн€—‘тьс€ певною специф—÷кою.

ѕри повторному провадженн—÷ сл—÷дчих д—÷й —„х особлив—÷сть пол€га—‘ в необх—÷дност—÷ подоланн€ насл—÷дк—÷в д—÷—„ фактору часу, досл—÷дженн—÷ зм—÷н, що в—÷дбулис€ в повед—÷нц—÷ причетних до розсл—÷дуванн€ ос—÷б, стан—÷ матер—÷альних об'—‘кт—÷в тощо.

Ќайб—÷льшою специф—÷кою по в—÷дновлених справах про нерозкрит—÷ злочини в—÷др—÷зн€ютьс€ наступн—÷ сл—÷дч—÷ д—÷—„: допит, огл€д, обшук, в—÷дтворенн€ обстановки —÷ обставин под—÷—„, призначенн€ експертиз.

„ас, що пройшов з моменту вчиненн€ злочину, безрезультатн—÷сть проведеного первинного розсл—÷дуванн€, особливо його помилки, недол—÷ки й —÷нш—÷ фактори, що проанал—÷зован—÷ ран—÷ше, накладають в—÷дбиток —÷ на тактику окремих сл—÷дчих д—÷й по в—÷дновлен—÷й провадженн€м справ—÷ про нерозкритий злочин.

—л—÷дч—÷ д—÷—„ по таких справах можуть бути проведен—÷ €к вперше (наприклад, допит ви€влених св—÷дк—÷в, огл€ди ран—÷ше нев—÷домих м—÷iь под—÷й, обшуки у нових ос—÷б, в—÷дтворенн€ обстановки та обставин под—÷—„ за участю затриманих злочинц—÷в, огл€д м—÷i€ под—÷—„ тощо), так —÷ повторно.

ѕроведенн€ повторних допит—÷в, огл€д—÷в, обшук—÷в характерно дл€ справ про нерозкрит—÷ злочини минулих рок—÷в. ѕотр—÷бно також мати на уваз—÷, що багато тактичних прийом—÷в, €к—÷ рекомендуютьс€ при провадженн—÷ сл—÷дчих д—÷й, можуть застосовуватис€ сл—÷дчим —÷ при проведенн—÷ розсл—÷дуванн€ по в—÷дновлен—÷й провадженн€м справ—÷.

ќгл€д м—÷i€ под—÷—„ по нерозкритих злочинах. ѕо в—÷дновленим провадженн€м справам про нерозкритий злочин сл—÷дчий огл€д спри€—‘ перев—÷рц—÷ показань св—÷дк—÷в —÷ п—÷дозрюваних, а в окремих випадках, —‘ засобом одержанн€ нових доказ—÷в (наприклад, при участ—÷ в огл€д—÷ п—÷дозрюваного, що дав правдив—÷ показанн€, з'€вл€—‘тьс€ можлив—÷сть дл€ в—÷дтворенн€ картини под—÷—„ —÷ ф—÷ксац—÷—„ ран—÷ше не ви€влених обставин).

Ќайчаст—÷ше провадитьс€ огл€д м—÷i€ злочину (первинний —÷ повторний ), предмет—÷в —÷ документ—÷в.

ѕервинний огл€д провадитьс€ у випадках, коли за показанн€ми знову ви€влених св—÷дк—÷в, з—÷знанн€м обвинувачуваного чи —÷ншим шл€хом установлене м—÷iе злочину (наприклад, м—÷iе прихованн€ трупа), про €ке ран—÷ше не було в—÷доме, або ви€влен—÷ нов—÷ речов—÷ докази ( знар€дд€ злочину, матер—÷альн—÷ сл—÷ди —÷ т.п.).

ѕовторний огл€д провадитьс€, коли при попередньому розсл—÷дуванн—÷ об'—‘кт був огл€нутий не€к—÷сно, неквал—÷ф—÷ковано, показанн€ допитаних ос—÷б м—÷ст€ть нов—÷ дан—÷, з урахуванн€м €ких огл€нут—÷ ран—÷ше об'—‘кти можуть бути сприйн€т—÷ й оц—÷нен—÷ по-—÷ншому. ƒо повторного огл€ду удаютьс€ також з метою уточненн€ —÷ детал—÷зац—÷—„ обставин —÷ ознак об'—‘кт—÷в, заф—÷ксованих у протокол—÷ проведеного огл€ду недостатньо докладно

—л—÷дчому, що прийн€в до провадженн€ справу про нерозкритий злочин, пор€д з вивченн€м матер—÷ал—÷в справи, рекоменду—‘тьс€ побувати на м—÷i—÷ злочину, "прив'€затиї дан—÷ протоколу огл€ду до обстановки на м—÷iевост—÷ —÷ в—÷дтворити модель под—÷—„. ÷е допомага—‘ сл—÷дчому вникнути в детал—÷ давно вчинено—„ под—÷—„, найб—÷льш повно представити —„—„ картину, змоделювати спос—÷б вчиненн€ злочину [23, с.41-43].

“актика допиту. Ќайб—÷льш поширеною сл—÷дчою д—÷—‘ю по в—÷дновлених справах про злочини минулих рок—÷в —‘ допит.

„им б—÷льше часу пройшло з моменту сприйн€тт€ певного факту, под—÷—„, €вища, тим важче в—÷дтворенн€ його в пам'€т—÷ людини, тим менша виразн—÷сть образ—÷в цих факт—÷в, под—÷й, €вищ в пам'€т—÷ особи, €ка допиту—‘тьс€. ќднак, —÷нтенсивн—÷сть забутт€ сприйн€того залежить в—÷д р€ду об'—‘ктивних —÷ суб'—‘ктивних фактор—÷в, —÷ час, що пройшов з моменту под—÷—„, усього лише один з них. Ѕез урахуванн€ вс—÷х цих фактор—÷в (особливост—÷ сприйн€тт€, зусилл€ втримати факт в пам'€т—÷, дефекти пам'€т—÷ тощо) неможливо правильно вир—÷шити питанн€ про обс€г —÷нформац—÷—„, що можна отримати в—÷д особи, €ка допиту—‘тьс€ по в—÷дновлен—÷й справ—÷ та про достов—÷рн—÷сть показань, €к—÷ в—÷дстрочен—÷ в час—÷.

—еред тактичних прийом—÷в допиту використову—‘тьс€ рем—÷н—÷iенц—÷€ - посиленн€ в пам'€т—÷ нових смислових зв'€зк—÷в при в—÷дстроченому в—÷дтворенн—÷ в пор—÷вн€нн—÷ з безпосередн—÷м (пожвавленн€, отриманн€ нових зв'€зк—÷в в—÷дносно того, що здавалос€ б назавжди втрачено пам'€ттю). ќднак терм—÷ни рем—÷н—÷iенц—÷—„ невелик—÷ - в—÷д дек—÷лькох годин до 15 дн—÷в з моменту сприйн€то—„ под—÷—„ до допиту про нього. “ому при допитах по в—÷дновлен—÷й справ—÷, €к—÷ доводитьс€ проводити нер—÷дко через р—÷к —÷ нав—÷ть дек—÷лька рок—÷в п—÷сл€ сприйн€то—„ под—÷—„, важко розраховувати на можлив—÷сть рем—÷н—÷iенц—÷—„ в чистому вигл€д—÷, безпосередньо п—÷д впливом часу.

«абуванн€, €к правило, не бува—‘ повним. ¬елику роль в—÷д—÷гра—‘ ц—÷леспр€мован—÷сть запам'€товуванн€, коли св—÷док, розум—÷ючи значенн€ того, що в—÷дбува—‘тьс€, передбачу—‘ можлив—÷сть майбутнього допиту —÷ св—÷домо прагне зберегти в пам'€т—÷ певну под—÷ю[31,с. 65].

Ќайб—÷льш типовим дл€ категор—÷—„ справ, що розгл€даютьс€, €к вже зазначалось, —‘ повторний допит.

ѕовторний допит потерп—÷лих, св—÷дк—÷в, п—÷дозрюваних част—÷ше за все бува—‘ необх—÷дний:

  • при €вно неналежн—÷й €кост—÷ допиту, €кий проведено при первинному розсл—÷дуванн—÷ (неповнота, одноб—÷чн—÷сть св—÷дчень тощо);
  • €кщо допитана ран—÷ше особа п—÷сл€ зупиненн€ справи або при —„—„ в—÷дновленн—÷ саме за€вл€—‘ про бажанн€ —÷стотно доповнити або зм—÷нити сво—„ показанн€;
  • у раз—÷ встановленн€ оперативно-розшуковим або —÷ншим шл€хом факт—÷в помилкових або неповних св—÷дчень;
  • €кщо в показанн€х ран—÷ше допитаних ос—÷б не усунут—÷ —÷стотн—÷ протир—÷чч€, що маютьс€ з —÷ншими доказами по справ—÷;
  • коли в процес—÷ роботи по зупинен—÷й або в—÷дновлен—÷й провадженн€м справ—÷ здобута нова, додаткова —÷нформац—÷€, по €к—÷й необх—÷дно отримати показанн€ ран—÷ше допитаних ос—÷б;
  • у раз—÷ поверненн€ справи судом на додаткове розсл—÷дуванн€ п—÷сл€ встановленн€ невинуватост—÷ п—÷дсудного в —÷нкрим—÷ну—‘мому д—÷€нн—÷.

—во—‘часне проведенн€ першого допиту позитивно вплива—‘ на подальш—÷ показанн€, оск—÷льки в—÷дтворений матер—÷ал краще закр—÷плю—‘тьс€ в пам'€т—÷, забутт€ в—÷дбува—‘тьс€ набагато пов—÷льн—÷ше[31,с.58].

ѕри допит—÷ новови€влених св—÷дк—÷в можна б—÷льш об'—‘ктивно —÷ швидко перев—÷рити показанн€ ос—÷б, €к—÷ неодноразово зм—÷нювали сво—„ показанн€.

ƒопит по справ—÷ про нерозкритий злочин, особливо коли дос€гнут—÷ певн—÷ результати, т€гне за собою провадженн€ й —÷нших сл—÷дчих д—÷й, €к—÷ нер—÷дко пов'€зан—÷ з новим м—÷iем перебуванн€ допитувано—„ особи (обшуки, ви—„мки, допит —÷нших св—÷дк—÷в тощо).

” залежност—÷ в—÷д ситуац—÷—„, дл€ того, щоб п—÷двищити р—÷вень емоц—÷йно—„ напруженост—÷, допит може бути проведено раптово, або, навпаки, в—÷дкрито, з пов—÷домленн€м пов—÷сткою або листом про причину виклику.

¬ажливо правильно визначити момент допиту. “ак, викликати на допит п—÷дозреного по справ—÷ про нерозкритий злочин краще п—÷сл€ того, коли будуть з—÷бран—÷ нов—÷ докази, що п—÷дтверджують п—÷дозри (нев—÷дом—÷ йому показанн€ св—÷дк—÷в, речов—÷ докази, вилучен—÷ при обшуках предмети тощо). ¬ необх—÷дних випадках при п—÷дготовц—÷ до допиту потр—÷бно передбачити нев—÷дкладне проведенн€ очних ставок, дл€ чого забезпечити €вку ос—÷б, показанн€ €ких розходитьс€ з показанн€м особи, €ка п—÷дл€га—‘ допиту.

«атримана особа нер—÷дко п—÷дозрю—‘тьс€ в ско—‘нн—÷ ще дек—÷лькох злочин—÷в, €к—÷ залишились нерозкритими. “ому, плануючи допит, не потр—÷бно пред'€вл€ти в—÷дразу вс—÷ докази, €к—÷ —‘ по цих злочинах. ÷е по€сню—‘тьс€ тим, що злочинець прот€гом тривалого часу був упевнений, що йому вдалос€ уникнути в—÷дпов—÷дальност—÷, що проти нього або зовс—÷м нема—‘ доказ—÷в, або —„х недостатньо. ¬—÷дмовитис€ в—÷д ц—÷—‘—„ звично—„ думки та з—÷знатис€ у вс—÷х ско—‘них злочинах йому важко, так €к в—÷н переконаний, що час працював на нього. “аким чином, важливо спочатку отримати правдив—÷ показанн€ в—÷дносно того злочину, винн—÷сть в €кому допиту—‘мо—„ особи найб—÷льш доведена. Ћише отримавши об'—‘ктивн—÷ правдив—÷ показанн€ по цьому еп—÷зоду, доц—÷льно перейти до пред'€вленн€ доказ—÷в за —÷ншими фактами злочинно—„ д—÷€льност—÷ допиту—‘мого.

ѕозиц—÷€ допиту—‘мого та виб—÷р ним л—÷н—÷—„ повед—÷нки при проведенн—÷ повторних допит—÷в або вже знайшла сво—‘ в—÷дображенн€ в попередн—÷х показанн€х, або може бути приблизно визначена зазделег—÷дь, виход€чи з —÷нших матер—÷ал—÷в справи, результат—÷в анал—÷зу арх—÷вних справ та даних, €к—÷ отриман—÷ шл€хом оперативно-розшукових заход—÷в тощо. “ому до початку допиту та в ход—÷ його проведенн€ необх—÷дно визначати й анал—÷зувати л—÷н—÷ю повед—÷нки допитуваного, його зац—÷кавлен—÷сть в результатах вир—÷шенн€ справи з метою оперативного корегуванн€ тактики допиту.

Ќе виключено, що допиту—‘мий ран—÷ше добросов—÷сно помил€вс€ при дач—÷ показань або навмисно вводив сл—÷дство в оману, тому в цьому випадку дуже важливо встановити мотиви, €к—÷ спонукали особу до дач—÷ показань, що не в—÷дпов—÷дають фактичним обставинам справи. ÷е стосу—‘тьс€ допиту ос—÷б, €к—÷ умисно умовчували при первинному розсл—÷дуванн—÷ в—÷дом—÷ —„м факти, та знову ви€влених ос—÷б, що не пов—÷домили в св—÷й час в—÷дом—÷ —„м факти про обставини злочину чи особу злочинц€.

“иповими мотивами дач—÷ неправдивих показань або приховуванн€ в—÷домих особ—÷ факт—÷в, €к—÷ стосуютьс€ вчиненого злочину, що залишивс€ нерозкритим, можуть бути:

  • особиста зац—÷кавлен—÷сть св—÷дка (користь, родинн—÷ зв'€зки, дружн—÷ або, навпаки, непри€зненн—÷ стосунки з обвинуваченим або потерп—÷лим);
  • переконан—÷сть у тому, що злочин не буде розкрито внасл—÷док р—÷зних причин (впевнен—÷сть у тому, що довести провину злочинц€ неможливо, безрезультатн—÷сть першого розсл—÷дуванн€ внасл—÷док пройденого часу тощо);
  • небажанн€ виступати в €кост—÷ св—÷дка взагал—÷ (побоюванн€ великих витрат часу, нерв—÷в тощо);
  • бо€знь помсти з—÷ сторони злочинц€, його сп—÷вучасник—÷в, друз—÷в, близьких тощо;
  • небажанн€ зм—÷нювати ран—÷ше дан—÷ показанн€ через побоюванн€ в—÷дпов—÷дальност—÷ за помилков—÷ св—÷дченн€, €к—÷, на його думку, викличуть суперечност—÷ у випадку повторного допиту;
  • бо€знь викритт€ факту недонесенн€ або приховуванн€ злочину та в—÷дпов—÷дальност—÷ в раз—÷ встановленн€ —÷стини;
  • прагненн€ приховати зв'€зок под—÷—„, €ка розсл—÷ду—‘тьс€ з —÷нтимною стороною житт€ допиту—‘мого.

–∆нод—÷ помилков—÷ показанн€ можуть бути насл—÷дком патолог—÷—„ чи розладу душевно—„ д—÷€льност—÷ допитуваного [8, c.66].

ѕотерп—÷л—÷, кр—÷м того, п—÷д впливом пережитих емоц—÷й, з бо€зн—÷, що злочинець залишитьс€ невикритим, непокараним або покаранн€ буде м'€ким, можуть давати показанн€, що нос€ть €вно звинувачувальний нахил —÷ не в—÷дпов—÷дають д—÷йсност—÷.

ѕрагненн€ уникнути в—÷дпов—÷дальност—÷, страх перед покаранн€м —‘ типовими, найб—÷льш поширеними мотивами неправдивих показань п—÷дозрюваних —÷ обвинувачених, €к—÷ д—÷йсно вчинили злочин. “акож у багатьох випадках —„м заважають дати правдив—÷ св—÷дченн€ сором перед близькими людьми, страх розголосу, громадського засудженн€, прагненн€ приховати сво—„х сп—÷вучасник—÷в, особливо в тих випадках, коли участь дек—÷лькох ос—÷б у вчиненн—÷ злочину —‘ очевидною.

¬елике значенн€ дл€ отриманн€ правдивих показань в—÷д допитуваних ос—÷б ма—‘ такий тактичний прийом €к пред'€вленн€ доказ—÷в.

Ќа жаль, в практиц—÷ сл—÷дчо—„ д—÷€льност—÷ нер—÷дко зустр—÷чаютьс€ абсолютно недопустим—÷ факти поверхового та неквал—÷ф—÷кованого огл€ду м—÷i€ под—÷—„, втрати речових доказ—÷в, вилученн€ —„х з порушенн€м вимог крим—÷нально-процесуального законодавства тощо, €к—÷ не дають змоги прит€гнути особу до крим—÷нально—„ в—÷дпов—÷дальност—÷ та визнати —„—„ винною за вироком суду.

” раз—÷ втрати або псуванн€ речових доказ—÷в оперувати на допит—÷ доводитьс€ лише в—÷домост€ми про них, €к—÷ викладен—÷ в протоколах сл—÷дчих д—÷й, в ход—÷ €ких ц—÷ докази були отриман—÷. јле тактичне значенн€ дл€ допиту опис—÷в речових доказ—÷в в протоколах значно менше, н—÷ж самого речового доказу.

¬ивченн€ зупинених справ про нерозкрит—÷ злочини минулих рок—÷в св—÷дчить, що сл—÷дч—÷ огл€ди предмет—÷в, документ—÷в, що вилучаютьс€ при огл€дах м—÷iь под—÷—„, обшуках —÷ ви—„мках, €к самост—÷йн—÷ сл—÷дч—÷ д—÷—„ майже не практикуютьс€. ÷е призводить до неповноти ф—÷ксац—÷—„ у матер—÷алах справи —÷нформац—÷—„ про вилучений предмет, а у випадках його втрати або псуванн€ - до в—÷дсутност—÷ —„х доказового значенн€.

Ќезважаючи на на€вн—÷сть у п—÷дрозд—÷лах внутр—÷шн—÷х справ достатньо—„ к—÷лькост—÷ засоб—÷в фотограф—÷чно—„ ф—÷ксац—÷—„ об'—‘кт—÷в, що мають значенн€ дл€ розкритт€ злочин—÷в, у справах про нерозкрит—÷ злочини не завжди проводитьс€ фотографуванн€ речових доказ—÷в (€кщо не проводилос€ —„х експертного досл—÷дженн€).

’арактерно, що по багатьох справах про нерозкрит—÷ злочини минулих рок—÷в п—÷сл€ поновленн€ провадженн€ вда—‘тьс€ ви€вити та використати в ход—÷ розсл—÷дуванн€ (у тому числ—÷ —÷ п—÷д час допиту) речов—÷ докази, €к—÷ через допущен—÷ при провадженн—÷ первинних сл—÷дчих д—÷й помилки та недол—÷ки не були сво—‘часно вилучен—÷.

ƒокази, що нав—÷ть пр€мо не викривають злочинц€, нер—÷дко мають велике тактичне значенн€ дл€ отриманн€ по в—÷дновлен—÷й справ—÷ правдивих показань ран—÷ше допитаних ос—÷б, €к—÷ дали помилков—÷ або не до к—÷нц€ в—÷дверт—÷ св—÷дченн€.

–∆нод—÷, розкривши злочин минулих рок—÷в, вда—‘тьс€ встановити, що обвинувачений причетний ще до ц—÷лого р€ду нерозкритих злочин—÷в. „асто так—÷ обвинувачен—÷, незважаючи на час, що пройшов з моменту вчиненн€ цих злочин—÷в, прекрасно пам'€тають вс—÷ пов'€зан—÷ з ними обставини.

ƒопитуючи п—÷дозрюваного (обвинуваченого) про обставини ще нерозкритого злочину, важливо не т—÷льки те, щоб в—÷н визнав себе винним. ¬ажлив—÷ше в ход—÷ допиту забезпечити базу дл€ подальшо—„ перев—÷рки такого визнанн€. “ому не можна обмежуватис€ занесенн€м у протокол допиту за€ви про визнанн€ сво—‘—„ провини, що носить загальний характер.[32, с.32]

Ќа жаль, на практиц—÷, коли особа, €ка допиту—‘тьс€, розказу—‘ в—÷дразу про вчиненн€ дек—÷лькох ще не розкритих злочин—÷в, нер—÷дко саме так —÷ бува—‘ - у великому загалом-то протокол—÷ допиту кожному окремому еп—÷зоду часто в—÷двод€тьс€ лише один-два абзаци, ступ—÷нь детал—÷зац—÷—„ показань —‘ недостатньою.

“ому, незалежно в—÷д того, ск—÷льки на це потр—÷бно часу, обов'€зковим повинен бути детальний, грунтовний допит з приводу кожного —÷з злочин—÷в, у вчинен—÷ €ких з—÷зна—‘тьс€ обвинувачений (п—÷дозрюваний). ” необх—÷дних випадках допит може бути продовжений —÷ на наступний день.

ƒл€ того, щоб в св—÷дченн€х була сво€ внутр—÷шн€ лог—÷чна структура, посл—÷довн—÷сть, за основу може бути прийн€тий хронолог—÷чний пор€док викладенн€ в протокол—÷ допиту дек—÷лькох еп—÷зод—÷в. ќднак можлив—÷ й —÷нш—÷ вар—÷анти: наприклад, спочатку йде викладенн€ показань з приводу злочин—÷в, €к—÷ вчинен—÷ допитуваним з одним —÷з сп—÷вучасник—÷в, а пот—÷м - з —÷ншим. якщо злочини скоювались неодноразово в р—÷зних населених пунктах, спочатку описуютьс€ вс—÷ еп—÷зоди, що в—÷днос€тьс€ до одного м—÷ста (району), пот—÷м - злочини, вчинен—÷ в наступному пункт—÷ тощо.

¬ажливо ви€вити та заф—÷ксувати при допит—÷ €к можна б—÷льше таких фактичних даних, деталей, подробиць, пов'€заних з под—÷—‘ю злочину, €к—÷ п—÷дл€гають грунтовн—÷й перев—÷рц—÷.

„им б—÷льше пройшло часу з моменту вчиненн€ злочину, тим менше таких факт—÷в, звичайно, пов—÷домл€—‘ особа, €ка з—÷зналась у його вчиненн—÷. ƒл€ пожвавленн€ пам'€т—÷ в цьму випадку можуть бути застосован—÷ тактичн—÷ прийоми, €к—÷ в крим—÷нал—÷стиц—÷ рекомендуютьс€ дл€ допиту добросов—÷сного св—÷дка. ƒо —„х числа, насамперед, в—÷днос€тьс€: допит про одну й ту ж под—÷ю в р—÷зн—÷й хронолог—÷чн—÷й посл—÷довност—÷; постановка питань, що актив—÷зують асоц—÷ативн—÷ зв'€зки; пред'€вленн€ р—÷зних об'—‘кт—÷в, в тому числ—÷ фотозн—÷мк—÷в, план—÷в, схем й —÷нших наочних матер—÷ал—÷в; допит на м—÷i—÷ под—÷—„; ознайомленн€ з фрагментами показань —÷нших ос—÷б[ 14,138-142].

ѕо нерозкритих злочинах минулих рок—÷в в ход—÷ допиту бува—‘ досить складно з необх—÷дною чи достатньою точн—÷стю встановити час т—÷—‘—„ або —÷ншо—„ под—÷—„, €вища, факту. “ому задачею сл—÷дчого буде встановити хронолог—÷чн—÷ меж—÷ розсл—÷дувано—„ под—÷—„ на п—÷дстав—÷ об'—‘ктивного вираженн€ часових характеристик в матер—÷алах справи певними особами (потерп—÷л—÷, св—÷дки, п—÷дозрюван—÷, обвинувачен—÷), тобто на п—÷дстав—÷ "прив'€зкиї пов—÷домлених факт—÷в до —÷нших факт—÷в, часова характеристика €ких точно в—÷дома.

як точку в—÷дл—÷ку при цьому рекоменду—‘тьс€ обирати под—÷ю, що легко п—÷дда—‘тьс€ локал—÷зац—÷—„ у час—÷ (день народженн€ допиту—‘мого, день отриманн€ зароб—÷тно—„ плати, те або —÷нше св€то тощо), под—÷€, з €кою у допиту—‘мого пов'€зан—÷ €скрав—÷ у€вленн€, або €ка дл€ дано—„ особи ма—‘ €скраве емоц—÷йне забарвленн€, —÷ тому досить добре збереглась у памтјў€т—÷ особи.

Ўл€хом витребуванн€ арх—÷вно—„ особово—„ справи засудженого (або арх—÷вно—„ крим—÷нально—„ справи, по €к—÷й в—÷н н—÷бито допитувавс€) можна легко перев—÷рити ал—÷б—÷, встановити дн—÷ та години його перебуванн€ в м—÷i€х позбавленн€ вол—÷ або на допит—÷. ќриг—÷нали таких арх—÷вних документ—÷в можуть бути в необх—÷дних випадках залучен—÷ до справи €к докази, що п—÷дтверджують або спростовують ал—÷б—÷. Ѕ—÷льш того, под—÷—„, заф—÷ксован—÷ цими документами та точно визначен—÷ у час—÷, можуть стати точками в—÷дл—÷ку дл€ встановленн€ тимчасового зв'€зку з —÷ншими фактами, €к—÷ ц—÷кавл€ть сл—÷дство.

’арактерним дл€ допиту по справах про нерозкрит—÷ злочини минулих рок—÷в —‘ отриманн€ показань з приводу так званих "доказ—÷в повед—÷нкитјЁ, п—÷д €кими в крим—÷нал—÷стиц—÷ та теор—÷—„ крим—÷нального процесу розум—÷ють вчинки, що св—÷дчать про усв—÷домленн€ особою сво—‘—„ провини, висловлюванн€, що ви€вл€ють винну об—÷знан—÷сть, тобто знанн€ таких обставин, €к—÷ можуть бути в—÷дом—÷ лише при умов—÷ вчиненн€ злочину.

“акими "доказами повед—÷нкитјЁ можуть бути:

  • в—÷дмова в—÷д дач—÷ показань у випадку використанн€ процесуального права не св—÷дчити проти себе, €ка не знаходить —÷ншого по€сненн€, чим бажанн€ уникнути в—÷дпов—÷дальност—÷ за вчинений злочин;
  • €вна фальсиф—÷кац—÷€ доказ—÷в;
  • вчинки та висловлюванн€, що св—÷дчать про знанн€ допиту—‘мою особою таких обставин розсл—÷ду—‘мо—„ под—÷—„, €к—÷ могли бути в—÷дом—÷ т—÷льки злочинцев—÷;
  • навмисне ухиленн€ в—÷д €вки до сл—÷дчого;
  • знищенн€ або прихованн€ предмет—÷в, що можуть служити речовими доказами;
  • п—÷дготовка фальшивого ал—÷б—÷ тощо.

¬они можуть мати м—÷iе €к в процес—÷ первинного розсл—÷дуванн€, так —÷ в пер—÷од коли, справа зупинена або п—÷сл€ —„—„ поновленн€.

“ому рекоменду—‘тьс€ розр—÷знювати докази повед—÷нки, що мали м—÷iе п—÷сл€ затриманн€ п—÷дозрюваного або пред'€вленн€ обвинуваченн€, та докази повед—÷нки, що в—÷днос€тьс€ до того часу встановленн€ п—÷дозрювано—„ особи, €ка допитана ще не була. ÷—÷нн—÷сть останн—÷х доказ—÷в звичайно б—÷льша, н—÷ж перших.


“актика пред'€вленн€ дл€ вп—÷знанн€. ѕо в—÷дновлених справах про нерозкрит—÷ злочини минулих рок—÷в в основному проводитьс€ пред'€вленн€ дл€ вп—÷знанн€ в наступних випадках:

  • пред'€вленн€ дл€ вп—÷знанн€ потерп—÷лим —÷ св—÷дкам п—÷дозрюваних ос—÷б, €к—÷ встановлен—÷ в процес—÷ розкритт€ злочину п—÷сл€ поновленн€ провадженн€ в справ—÷;
  • п—÷сл€ поновленн€ провадженн€ у справ—÷ пред'€вленн€ дл€ вп—÷знанн€ потерп—÷лим —÷ св—÷дкам речей та предмет—÷в, €к—÷ вилучен—÷ у п—÷дозрюваних ;
  • пред'€вленн€ дл€ вп—÷знанн€ предмет—÷в, €к—÷ при первинному розсл—÷дуванн—÷ ран—÷ше не —÷дентиф—÷кувались сл—÷дчим шл€хом;
  • пред'€вленн€ дл€ вп—÷знанн€ зап—÷дозрених ос—÷б, €к—÷ були встановлен—÷ п—÷сл€ поновленн€ справи та з—÷зналис€ у вчиненн—÷ злочину;
  • пред'€вленн€ дл€ вп—÷знанн€ трупа або його частин ( у тому числ—÷ по фотозн—÷мках), коли до зупиненн€ справи особу вбитого встановити не вдалос€;
  • пред'€вленн€ дл€ вп—÷знанн€ поза в—÷зуальним спостереженн€м того, кого вп—÷знають (€к правило, п—÷дозрюваних, обвинувачених), у випадках необх—÷дност—÷ забезпеченн€ безпеки ос—÷б, €к—÷ беруть участь у крим—÷нальному судочинств—÷.

ƒл€ встановленн€ особи вбитого по справ—÷ про нерозкритий злочин св—÷дкам можуть пред'€вл€тис€ прижитт—‘в—÷ фотозн—÷мки особи.

¬имога закону (ст. 174 та 175  ѕ  ”кра—„ни) про необх—÷дн—÷сть попереднього допиту особи, €ка вп—÷зна—‘, про обставини, при €ких в—÷н спостер—÷гав особу або предмет, —„х прикмети та ознаки, повинна дотримуватись при ви€вленн—÷ зазначених об'—‘кт—÷в через тривалий час.

ѕеред пред'€вленн€м дл€ вп—÷знанн€ необх—÷дно ретельно зв—÷рити показанн€, отриман—÷ в—÷д особи при первинному розсл—÷дуванн—÷ та показанн€, €к—÷ отриман—÷ п—÷сл€ поновленн€ справи. ¬с—÷ протир—÷чч€ повинн—÷ бути ви€снен—÷ сл—÷дчим. якщо ц—÷ протир—÷чч€ в—÷днос€тьс€ до прикмет —÷ ознак, €к—÷ мають —÷стотне значенн€ дл€ вир—÷шенн€ питанн€ про тотожн—÷сть об'—‘кта, особа допиту—‘тьс€ ще раз з пред'€вленн€м йому попередн—÷х показань. якщо особа напол€га—‘ на нових (в—÷дм—÷нних попередн—÷м) св—÷дченн€х, потр—÷бно провести допити —÷нших св—÷дк—÷в, потерп—÷лих та необх—÷дн—÷ заходи з метою встановленн€ достов—÷рност—÷ показань особи, що вп—÷зна—‘ [17, с.54].

ѕотр—÷бно врахувати, що —÷нколи можлив—÷ випадки вп—÷знанн€ тод—÷, коли на попередньому допит—÷ особа не могла досить повно описати об'—‘кт. ѕри дотриманн—÷ вимог ст. 174-176  ѕ  ”кра—„ни про пор€док пред'€вленн€ дл€ вп—÷знанн€ та пор€док складанн€ протоколу ц—÷—‘—„ сл—÷дчо—„ д—÷—„ результати пред'€вленн€ дл€ п—÷знанн€ в цьому випадку також можуть мати доказове значенн€.

ѕри пред'€вленн—÷ дл€ вп—÷знанн€ в справах про нерозкрит—÷ злочини минулих рок—÷в значно зроста—‘ роль реконструкц—÷—„, п—÷д €кою розум—÷—‘тьс€ в—÷дновленн€ первинного стану обстановки або окремого об'—‘кта, його ознак з метою вир—÷шенн€ —÷дентиф—÷кац—÷йних задач при розсл—÷дуванн—÷ злочин—÷в.

“ака реконструкц—÷€ об'—‘кта може мати м—÷iе у випадках пред'€вленн€ дл€ вп—÷знанн€ трупа чи його частин, втраченого предмета (особи, що перехову—‘тьс€) по фотозн—÷мках, особливо обтјў—‘кт—÷в, зовн—÷шн—÷ ознаки €ких зазнали сутт—‘вих зм—÷н. ÷—÷ зм—÷ни можуть бути природними (стар—÷нн€, зм—÷на зач—÷ски, по€ва вус—÷в тощо), —÷ такими, що навмисно створюютьс€ злочинц€ми з метою ускладнити вп—÷знанн€.

ѕри в—÷дсутност—÷ предмета, €кий повинен бути предтјў€влений дл€ вп—÷знанн€ (наприклад, зам—÷сть знищеного або неви€вленого предмета), вп—÷знаюч—÷й особ—÷ можна пред'€вити його модель - реконструйований макет або просто аналог—÷чний предмет т—÷—‘—„ ж марки, модел—÷, типу, що —÷ в—÷дсутн—÷й. “аким способом вда—‘тьс€ встановити групову належн—÷сть об'—‘кта, €кий ран—÷ше сприймавс€ вп—÷знаючою особою, перев—÷рити —„—„ показанн€, а в необх—÷дних випадках - створити базу дл€ проведенн€ експериментальних д—÷й при в—÷дтворенн—÷ обстановки й обставин под—÷—„.

“актика в—÷дтворенн€ обстановки та обставин под—÷—„. ” багатьох випадках це типова сл—÷дча д—÷€ при розсл—÷дуванн—÷ крим—÷нальних справ про нерозкрит—÷ злочини минулих рок—÷в, у ход—÷ проведенн€ €ко—„ сл—÷дчий може:

  • перев—÷рити докази, що отриман—÷ €к до зупиненн€ справи, так —÷ п—÷сл€ в—÷дновленн€ в н—÷й провадженн€;
  • уточнити в ран—÷ше допитаних ос—÷б обставини под—÷—„, €к—÷ неповно або неточно викладен—÷ в —„х св—÷дченн€х або були забут—÷;
  • за участю потерп—÷лих, св—÷дк—÷в, п—÷дозрюваних та обвинувачених отримати нов—÷ докази по справ—÷ (знайти м—÷iе захованн€ трупа, знар€дд€ злочину, сл—÷ди, що збереглис€ тощо).

” ход—÷ проведенн€ зазначено—„ сл—÷дчо—„ д—÷—„ на м—÷i—÷ под—÷—„ можна ви€вити нов—÷ обставини, €к—÷ могли бути в—÷дом—÷ т—÷льки причетн—÷й до злочину особ—÷, що, в свою чергу, нав—÷ть у раз—÷ подальшо—„ зм—÷ни показань може допомогти сл—÷дчому та суду об'—‘ктивно оц—÷нити з—÷знанн€, що отримане п—÷сл€ поновленн€ провадженн€ по справ—÷. Ќа€вн—÷сть показанн€ особи про зм—÷ни, що в—÷дбулис€ на м—÷i—÷ под—÷—„ з плином часу, ма—‘ важливе доказове значенн€.

—л—÷дча практика св—÷дчить, що в—÷дшуканн€ сл—÷д—÷в, —÷нших речових доказ—÷в на м—÷i—÷ под—÷—„ через багато м—÷с€ц—÷в —÷ нав—÷ть рок—÷в ц—÷лком можливе в ход—÷ в—÷дтворенн€ обстановки —÷ обставин под—÷—„. [11, с.92].

ѕризначенн€ експертиз. ¬ажливим засобом встановленн€ нових фактичних даних —÷ перев—÷рки з—÷браних доказ—÷в у справах про нерозкрит—÷ злочини минулих рок—÷в —‘ експертиза.

„ас вплива—‘ на результативн—÷сть призначенн€ експертиз €к негативно, так —÷ позитивно.

« одного боку, знищуютьс€ —÷дентиф—÷кац—÷йн—÷ ознаки у неви€влених сво—‘часно предметах. “ак, зношу—‘тьс€ взутт€, тупл€тьс€ або, навпаки, заточуютьс€ сокири, нож—÷ й —÷нш—÷ гостр—÷ знар€дд€ злочину, зазнають зм—÷н протектори покришок автомашин —÷ мотоцикл—÷в, детал—÷ вогнепально—„ збро—„ тощо. ¬се це може ускладнити —÷дентиф—÷кац—÷ю зазначених обтјў—‘кт—÷в по залишених ними сл—÷дах, а —÷нод—÷ робить ототожненн€ взагал—÷ неможливим. Ќеналежне збер—÷ганн€ веде до псуванн€ або нав—÷ть втрати об'—‘кт—÷в, €к—÷ вилучен—÷ при первинному розсл—÷дуванн—÷. ѕрихований труп згодом розклада—‘тьс€, псу—‘тьс€ хижаками, комахами. «аживають незначн—÷ т—÷лесн—÷ ушкодженн€, €к—÷ були отриман—÷ злочинцем у зв'€зку з опором потерп—÷лого, а це, в свою чергу, ускладню—‘ судово-медичне досл—÷дженн€. «м—÷нюютьс€ зовн—÷шн—÷ ознаки особи, що вчинила злочин, що в де€к—÷й м—÷р—÷ ускладню—‘ його —÷дентиф—÷кац—÷ю. « часом зазна—‘ зм—÷н нав—÷ть почерк, хоч —÷ менше, н—÷ж —÷нш—÷ об'—‘кти крим—÷нал—÷стичних експертиз.[26, с.72 ]

« —÷ншого боку, встановленн€ у зупинен—÷й або в—÷дновлен—÷й провадженн€м справ—÷ п—÷дозрюваного чи обвинуваченого створю—‘ нов—÷ можливост—÷ дл€ досл—÷дженн€ речових доказ—÷в та документ—÷в, €к—÷ були вилучен—÷ ран—÷ше. ¬чиненн€ даною особою в пер—÷од зупиненн€ провадженн€ у справ—÷ нових злочин—÷в призводить до утворенн€ нових сл—÷д—÷в, нових речових доказ—÷в, €к—÷ можуть бути обтјў—‘ктами —‘кспертних досл—÷джень у сукупност—÷ з—÷ сл—÷дами, €к—÷ були ви€влен—÷ та вилучен—÷ ран—÷ше. «годом злочинець залиша—‘ б—÷льше сл—÷д—÷в, €к—÷ можуть розгл€датис€ €к в—÷льн—÷ зразки дл€ пор—÷вн€льного досл—÷дженн€. ≈кспертизи в справах про нерозкрит—÷ злочини минулих рок—÷в можуть бути €к повторними, так —÷ первинними. ¬же при анал—÷з—÷ матер—÷ал—÷в зупинено—„ справи нар—÷вн—÷ з вивченн€м —÷нших з—÷браних даних вивчаютьс€ й оц—÷нюютьс€ висновки експерт—÷в. ќц—÷нц—÷ повинн—÷ бути п—÷ддан—÷ €к вс—÷ об'—‘кти, що були направлен—÷ експерту, так —÷ вс—÷ частини експертного досл—÷дженн€ (вв—÷дна, досл—÷дницька та висновки). Ќадал—÷ до оц—÷нки результат—÷в цих експертиз доводитьс€ повертатис€ неодноразово, так €к потр—÷бно враховувати в—÷домост—÷, що отриман—÷ в ход—÷ роботи по зупинен—÷й та в—÷дновлен—÷й провадженн€м справ—÷.

ѕрактика св—÷дчить, що некритичне в—÷дношенн€ до висновку експерта, невчасне ви€вленн€ помилковост—÷, недостатньо—„ обгрунтованост—÷ висновку, його нев—÷дпов—÷дност—÷ фактичним обставинам справи часом завод€ть сл—÷дство в глухий кут, злочин так —÷ залиша—‘тьс€ нерозкритим[25, c.65].

Ќайб—÷льш характерним у справах про нерозкрит—÷ злочини минулих рок—÷в —‘ призначенн€ —÷ проведенн€ експертиз з метою:

  • —÷дентиф—÷кац—÷—„ або встановленн€ групово—„ належност—÷ особи по сл—÷дах, залишених на м—÷i—÷ под—÷—„ або на —÷нших об'—‘ктах;
  • —÷дентиф—÷кац—÷—„ або встановленн€ групово—„ належност—÷ знар€дь злочину за сл—÷дами —„х застосуванн€;
  • встановленн€ джерела походженн€ речей, залишених на м—÷i—÷ под—÷—„ або вилучених в —÷нших м—÷i€х;
  • встановленн€ групово—„ належност—÷ волосс€, кров—÷ й —÷нших сл—÷д—÷в б—÷олог—÷чного походженн€;
  • встановленн€ давност—÷ утворенн€ ушкоджень на т—÷л—÷ людини та окремих предметах;
  • визначенн€ часу настанн€ смерт—÷ та —„—„ причини;
  • —÷дентиф—÷кац—÷€ особи по ви€вленому черепу, скелету та прижитт—‘вих фотозн—÷мках особи;
  • —÷дентиф—÷кац—÷€ живих ос—÷б по —„х фотозн—÷мках;
  • —÷дентиф—÷кац—÷€ виконавц€ тексту по почерку.

ѕри призначенн—÷ експертиз по зазначених справах особливе значенн€ набува—‘ в—÷дображенн€ в постанов—÷ про призначенн€ експертизи в—÷домостей про м—÷iе, час ви€вленн€ об'—‘кт—÷в, €к—÷ направл€ютьс€ на досл—÷дженн€, про умови —„х збер—÷ганн€ €к п—÷сл€ вилученн€, так —÷ в пер—÷од, зупиненн€ провадженн€ по справ—÷. ¬казан—÷ в—÷домост—÷ допоможуть експерту правильно врахувати та всеб—÷чно оц—÷нити зм—÷ни, що в—÷дбулис€ в об'—‘ктах з моменту под—÷—„ до моменту направленн€ —„х на експертизу.

ƒодатков—÷ можливост—÷ пор—÷вн€льного досл—÷дженн€ ран—÷ше вилучених доказ—÷в з'€вл€ютьс€ при ви€вленн—÷ п—÷дозрюваного чи ви€вленн—÷ знар€дд€ вчиненн€ злочину. якщо обвинувачений в пер—÷од зупиненн€ провадженн€ у справ—÷ ско—„в —÷нш—÷ злочини, обов'€зково проводитьс€ пор—÷вн€льне досл—÷дженн€ сл—÷д—÷в, €к—÷ ви€влен—÷ по них, з тими, що —‘ по в—÷дновлен—÷й провадженн€м справ—÷.

ѕри п—÷дготовц—÷ матер—÷ал—÷в на експертизу необх—÷дно враховувати зм—÷ни, €к—÷ могли статис€ з об'—‘ктом, що направл€—‘тьс€ на досл—÷дженн€. “ому обов'€зково повинн—÷ бути ви€влен—÷ та представлен—÷ експерту зразки, €к—÷ в—÷днос€тьс€ до пер—÷оду под—÷—„ злочину та в—÷дображають ознаки об'—‘кта.[25, c.67]

¬исновок


ћетодика розсл—÷дуванн€ нерозкритих злочин—÷в минулих рок—÷в базу—‘тьс€ на досв—÷д—÷ сл—÷дчо—„ практики, €кий напрацьований на прот€з—÷ значного пер—÷оду розсл—÷дуванн€ зазначено—„ категор—÷—„ злочин—÷в, та дос€гнень науки крим—÷нал—÷стики, а саме крим—÷нал—÷стично—„ техн—÷ки, крим—÷нал—÷стично—„ тактики та крим—÷нал—÷стично—„ методики.

 рим—÷нальн—÷ справи про нерозкрит—÷ злочини минулих рок—÷в - це особлива категор—÷€ справ. ¬—÷дсутн—÷сть п—÷дозрюваного, обвинуваченого, складн—÷сть завдань по —„х встановленню, вплив фактору часу, процесуальн—÷ особливост—÷ провадженн€, —÷нш—÷ специф—÷чн—÷ умови д—÷€льност—÷ сл—÷дчого по зазначених справах зобов'€зують його творчо застосовувати багатий арсенал засоб—÷в, прийом—÷в —÷ метод—÷в, €к—÷ розроблен—÷ крим—÷нал—÷стикою та перев—÷рен—÷ практикою.

Ѕагатор—÷чна сл—÷дча практика переконливо св—÷дчить, що наполеглива робота сл—÷дчого та орган—÷в д—÷знанн€, квал—÷ф—÷коване повторне розсл—÷дуванн€ нерозкритих злочин—÷в, ретельне в—÷дпрацюванн€ на причетн—÷сть до —„х вчиненн€ вс—÷х ос—÷б, що прит€гуютьс€ до крим—÷нально—„ в—÷дпов—÷дальност—÷ за ско—‘нн€ нових злочин—÷в, дозвол€ють усп—÷шно розкривати та розсл—÷дувати ц—÷ злочини. “ому розсл—÷дуванн€ злочин—÷в минулих рок—÷в вимага—‘ в—÷д сл—÷дчого використанн€ широкого арсеналу засоб—÷в, прийом—÷в —÷ метод—÷в, розроблених крим—÷нал—÷стикою, наполегливост—осконалого знанн€ методики —„х розсл—÷дуванн€.

¬ робот—÷ зверта—‘тьс€ увага на те, що в багатьох випадках д—÷€льн—÷сть сл—÷дчих —÷ оперативних апарат—÷в орган—÷в внутр—÷шн—÷х справ направлена на розкритт€ —÷ розсл—÷дуванн€ злочин—÷в поточного року, а робота по нерозкритих злочинах минулих рок—÷в в—÷дсува—‘тьс€ на другий план.

“ому належна орган—÷зац—÷€ роботи по справах про злочини минулих рок—÷в, глибокий анал—÷з матер—÷ал—÷в зупинених справ, побудова нових верс—÷й, забезпеченн€ вс—÷х форм вза—‘мод—÷—„ в робот—÷ з органами д—÷знанн€ (насамперед, з п—÷дрозд—÷лами карного розшуку та виправно-трудовими установами) —‘ реальним шл€хом розкритт€ злочин—÷в минулих рок—÷в.

ѕодальше глибоке досл—÷дженн€ досв—÷ду роботи орган—÷в ћ¬— по розкриттю злочин—÷в минулих рок—÷в буде спри€ти розробц—÷ нових рекомендац—÷й по розсл—÷дуванню зазначено—„ категор—÷—„ злочин—÷в.

ƒодаток є 1

«агальна злочинн—÷сть



«аре—‘стровано

–озсл—÷дувано злочин—÷в

2006

2007

дина-
м—÷ка, %

2006

2007

дина-
м—÷ка, %

”сього злочин—÷в

420900

401293

-4.7

298306

303971

1.9

–—÷вень злочинност—÷
на 10 тис. населенн€

89.4

85.2

X




з

н
и
х

особливо т€жких

16139

14607

-9.5

13434

13005

-3.2

т€жких

158915

135646

-14.6

105162

95896

-8.8

середньо—„ т€жкост—÷

174472

172251

-1.3

122871

129689

5.5

невелико—„ т€жкост—÷

71374

78789

10.4

56839

65381

15.0

”сього злочин—÷в загальнокрим—÷нально—„ спр€мованост—÷

378294

358538

-5.2

267802

271408

1.3

з

н
и
х

особливо т€жких

12644

11370

-10.1

11179

10502

-6.1

т€жких

142213

120144

-15.5

93677

85183

-9.1

середньо—„ т€жкост—÷

163328

160993

-1.4

115549

121647

5.3

невелико—„ т€жкост—÷

60109

66031

9.9

47397

54076

14.1


ƒодаток є 2

–озкрит—÷ та нерозкрит—÷ злочини











Ќайменуванн€ рег—÷он—÷в та л—÷н—÷йних управл—÷нь

–озсл—÷дувано злочин—÷в (розкрито)

Ќерозкрито злочин—÷в

¬—÷дсоток розкритт€, %

2006

2007

дина-м—÷ка, %

2006

2007

дина-м—÷ка, %

2006

2007

¬сього по ”кра—„н—÷

298306

303971

1.9

149921

133221

-11.1

66.6

69.5


ƒодаток є 3

–озкрит—÷ та нерозкрит—÷ злочини загальнокрим—÷нально—„ спр€мованост—÷

¬а

–озсл—÷дувано злочин—÷в (розкрито)

Ќерозкрито злочин—÷в

2006

2007

дина-м—÷ка,%

”сього злочин—÷в загальнокрим—÷нально—„ спр€мованост—÷

267802

271408

1.3

117456

у.т.ч.

т€жких та особливо т€жких

104856

95685

-8.7

51582

ќ
к
р
е
м
—÷


в
и
д
и

з
л
о
ч
и
н
—÷
в

”мисне вбивство (та замах)

3256

2990

-8.2

200

”мисне т€жке т—÷лесне ушкодженн€

4912

5189

5.6

654

у т.ч.

що спричинило смерть потерп—÷лого

1637

1802

10.1

140

Ќезаконне позбавленн€ вол—÷ або викраденн€ людини

200

197

-1.5

70

“орг—÷вл€ людьми

317

307

-3.2

61

«гвалтуванн€ (та замах)

951

888

-6.6

79

 рад—÷жка

71518

65340

-8.6

64742

у т.ч.

—÷з квартир

20742

17981

-13.3

16603

√раб—÷ж

21312

19749

-7.3

15310

–озб—÷й

5741

5382

-6.3

1316

¬имаганн€

774

701

-9.4

98

Ўахрайство

8715

9799

12.4

7301

Ѕандитизм

17

28

64.7

7

—творенн€ злочинно—„ орган—÷зац—÷—„

8

10

25.0

3

Ќезаконний об—÷г збро—„ (ст.ст. 262, 263   )

10796

11619

7.6

447

ѕорушенн€ правил безпеки дорожнього руху

8892

10193

14.6

5295

у т.ч.

що спричинило смерть потерп—÷лого

2131

2581

21.1

1402

Ќезаконне заволод—÷нн€ транспортним засобом

4128

4247

2.9

3025

з них

автомоб—÷л€ми

3030

3126

3.2

2628

’ул—÷ганство

10011

9497

-5.1

3528

¬т€гненн€ неповнол—÷тн—÷х у злочин. д—÷€льн—÷сть

2248

2310

2.8

25

Ћ—÷тература


  1.  онституц—÷€ ”кра—„ни.-’.; "–∆√¬–∆Ќ–∆.ї, 2006 с.62
  2. «акон ”кра—„ни "ѕро судову експертизу" є 4038-12 в—÷д 25.02.1994.
  3.  рим—÷нальний кодекс ”кра—„ни,  .: ¬ид. ѕаливода ј.¬., 2007 р.-172 с.
  4.  рим—÷нально-процесуальний кодекс ”кра—„ни. .: ¬ид. ѕаливода ј.¬., 2007 .-200 с.
  5. ѕро судову практику в справах про злочини проти житт€ —÷ здоровтјў€ людини. ѕостанова ѕленуму ¬ерховного —уду ”кра—„ни в—÷д 27 березн€ 1992р. є1 —÷з зм—÷нами, внесеними постановою ѕленуму в—÷д 3 грудн€ 1997р. є12.
  6. ¬асильев ј.Ќ. ѕроблемы методики расследовани€ отдельных видов преступлений. - ћ., 1978.
  7. ¬асильев ј.Ќ.,  арнеева Ћ.ћ. “актика допроса при расследовании преступлений. -ћ. 1970.
  8. ¬инокуров ¬.ј.  риминалистическа€ характеристика преступлений, ее содержание и роль в построении методики расследовани€ конкретного вида преступлений // ћетодика расследовани€ преступлений. - ћ., 1976.
  9. √орбач—‘вський ¬.я., «ахаров¬.–∆. рим—÷нал—÷стичне забезпеченн€ розкритт€ та розсл—÷дуванн€ нерозкритих злочин—÷в минулих рок—÷в: Ќавч-практ. ѕос—÷бник.-  .:Ќј¬—”, 2001.- 68 с.
  10. ƒубинский ј.я., Ўостак ё.». ќрганизаци€ и де€тельность следственно-оперативной группы. -  иев, 1981. с.83.
  11. ƒубривный ¬.ј. ƒе€тельность следовател€ по расследованию преступлений. - —аратов, 1987.
  12. ∆банков ¬.ј.  риминалистические средства и методы раскрыти€ неочевидных преступлений. - ћ., 1987.
  13. »щенко ≈.ѕ. ѕроблемы первоначального этапа расследовани€ преступлений. -  расно€рск, 1987.
  14.  ол. јвтор—÷в.  ер—÷вник ¬.ё. Ўеп—÷тько. рим—÷нал—÷стика;-’.,¬л–∆н ёреї, 2001
  15.  улагин Ќ.». »спользование органами следстви€ средств массовой информации в профилактике преступлений. - ¬олгоград, 1971.
  16. Ћавров ¬.ѕ. ќсобенности расследовани€ нераскрытых преступлений прошлых лет. - ћ., 1972.
  17. Ћоскатов ј.¬. –озсл—÷дуванн€ нерозкритих злочин—÷в минулих рок—÷в.2006 р.
  18. Ћузгин ».ћ., Ћавров ¬.ѕ. —пособ сокрыти€ преступлени€ и его криминалистическое значение. - ћ., 1980.
  19. Ћузгин ».ћ. –еконструкци€ в расследовании преступлений. - ¬олгоград, 1981.
  20. ќсмотр места происшестви€ при расследовании отдельных видов преступлений. -  иев, 2001.
  21. ѕорубов Ќ.». Ќаучна€ организаци€ труда следовател€. - ћинск,1970.
  22. ѕрокуратура.Ћюдина.ƒежава.ќсобливост—÷ розсл—÷дуванн€ нерозкритих умисних убивств. є 11,- ,2004
  23. –азумов Ё.ј., ћолибога Ќ.ѕ. ќсмотр места происшестви€. -  ., 1994.
  24. –асследование отдельных видов преступлений. - ¬оронеж, 1986.
  25. –оссинска€ ≈.–. —удебна€ экспертиза в уголовном, гражданском, арбитражном процессе. - ћ., 1996
  26. —алтевський ћ.¬.  рим—÷нал—÷стика. -  и—„в, 2004 с.467
  27. —идоров ¬.≈. ќсобенности раскрыти€ преступлений по "гор€чим следамтјЁ. - ћ., 1981.
  28. —оветска€ криминалистика. ћетодика расследовани€ отдельных видов преступлений /под ред. Ћисиченко ¬. ./ -  иев, 1988.
  29. —оловьев ј.Ѕ. »спользование доказательств при допросе. - ћ., 1981.
  30. “имошенко ѕ.ё., —алтевский ћ.¬., ∆ариков ё.‘. “еори€ и практика использовани€ следов пам€ти (идеальных отображений) в расследовании преступлений. -  иев, 1991.
  31. якубов ћ.Ћ. ѕоказани€ свидетелей и потерпевших. - ћ., 1968.
  32. ямпольский ј.≈. ѕсихологи€ допроса подозреваемого. - ¬олгоград, 1978.
—траницы: Ќазад 1 ¬перед