ОПРЕДЕЛЕНИЕ ФИЗКУЛЬТУРНО-СПОРТИВНЫХ ИНТЕРЕСОВ, СОСТОЯНИЯ ЗДОРОВЬЯ И УСПЕВАЕМОСТИ СТУДЕНТОВ

ВИЗНАЧЕННЯ ФІЗКУЛЬТУРНО-СПОРТИВНИХ ІНТЕРЕСІВ, СТАНУ ЗДОРОВ'Я І УСПІШНОСТІ СТУДЕНТІВ
Стасюк Р.М.
Глухівський державний педагогічний університет ім. О. Довженка
Анотація. У роботі ведеться пошук і визначення фізкультурно-спортивних інтересів, достатку здоров'я і успішності студентів проживаючих в гуртожитку і домашніх умовах. Представлений їх порівняльний аналіз на основі проведеного анкетування. Були виявлені причини протиріччя між ідеальним та реальним рівнем фізкультурно-спортивної свідомості студентської молоді, розкриті невикористані педагогічні можливості щодо вирішення цих протиріч, розкрито сутність моральних якостей, як необхідної складової підготовки майбутнього вчителя. Ключові слова: фізичний розвиток, фізична культура, інтерес. © Стасюк Р.М., 2009
Аннотация. Стасюк Р.Н. Определение физкультурноспортивных интересов, состояния здоровья и успеваемости студентов. В работе ведется поиск и определение физкультурноспортивных интересов, достатку здоровья и успеваемости студентов проживающих в общежитии и домашних условиях. Представленный их сравнительный анализ на основе проведенного анкетирования. Были обнаруженные причины противоречия между идеальным и реальным уровнем физкультурно-спортивной сознанию студенческой молодежи, раскрыты неиспользованные педагогические возможности относительно разрешения этих противоречий, раскрыта сущность моральных качеств, как необходимой составной подготовки будущего учителя.
Ключевые слова: физическое развитие, физическая культура, интерес.
Annotation. Stasyuk R.N. Determination athletic-sporting interests, state of health and progress of students. A search and determination is in-process conducted athletic-sporting interests, to sufficiency of health and progress of students resident in a dormitory and home terms. Presented their comparative analysis on the basis of the conducted questionnaire. There were found out reasons of contradiction between an ideal and real level to athletic-sporting to consciousness of student young people, untapped pedagogical possibilities are exposed in relation to resolution of these conflicts, essence of moral qualities is exposed, as necessary component preparation of future teacher.
Keywords: physical development, physical culture, interest.
Вступ.
Відомо, що формування стійкої цікавості до фізичної культури і звичка самостійно займатися фізичними вправами закладаються під час навчальних занять з фізичного виховання [і, 4 ].
На думку М.Я.Віленського і Г.К.Карповського [З], шляхи направленого формування мотиваційно-цінного відношення студентів до фізичного виховання повинні включати:
• удосконалення педагогічної майстерності
викладачів;
• зворотній зв' язок, який інформує студента про
результати занять і підкріплюючу його позитивну інформацію;
• чітке керівництво відвідування занять студента-
ми зі сторони кафедри фізичного виховання і деканату.
Формують активний інтерес до спорту заняття спортивними іграми, участь в спортивних змаганнях, секційні форми за видами спорту. В житті студентів значну роль грає агітаційно -пропагандистська робота.
На посилення фізкультурно-спортивних інтересів студентів впливає самооцінка фізичного стану в процесі фізичного виховання, зниження захворюваності за рахунок проведення занять на свіжому повітрі.
Орієнтація студентів на підвищення фізичної активності у вільний час є дійовим засобом створення стійкого інтересу до фізичної культури і стану [2, З].
Жодна суспільно корисна діяльність не здійснюється без усвідомлення мети, що може бути визначена як „...ідеальне, уявне передбачення результату діяльності” [2, 3]. Саме мета, що виникає з потреби як безпосередній мотив, скеровує і регулює людську діяльність, мобілізує волю й енергію людини, сприяє формуванню соціальної активності студента. Сама мета є не статичним утворенням а динамічним продуктом цілеспрямування, що без-
посередньо входить до структури педагогічної діяльності й передбачає її результати. Якщо мета діяльності не була усвідомлена й не має особистісно значимого змісту для студента, то така діяльність не може мати формувального впливу, є нейтральною для його особистості. Тому необхідні такі умови, які б поставлену мету трансформували у спонукання. Такими умовами на думку Є. І. Рогова [6], є:
Усвідомлення проблем студента, визначення тих якостей, яких йому бракує, розгляд їх як об’єкту й предмету трансформації.
Усвідомлення дій, необхідних для досягнення бажаного результату.
3. Впевненість у досягненні бажаної мети. Дослідження виконано згідно плану наукових робіт Глухівський державний педагогічний університет ім. О. Довженка.
Мета, завдання роботи, матеріал і методи. Метою дослідження є визначення відношення студентів до занять фізичною культурою і спортом і виявлення факторів які негативно впливають на стан здоров'я і успішність.
Для вирішення поставленої мети були використані наступні методи: аналіз та узагальнення навчально-методичної літератури, педагогічне спостереження, методи математичної статистики.
У дослідженні брали участь 80 студентів факультету педагогіки , Глухівський державний педагогічний університет ім. О. Довженка Результати дослідження.
Однією із умов залучення молоді до активного рухового режиму є близьке розташування спортивної бази до міст проживання. Спеціалісти відмічають [2], що однією із результативних форм масової фізкультурно-оздоровчої роботи за місцем проживання є спортивні клуби. Але плани їх роботи складені не професійно, більш важливе місце повинні займати питання щодо навчання суспільного активу через університети фізичної культури та спорту; семінари короткочасні і постійні; семінари-практикуми, професійні конкурси; семінари-наради, науково-практичні конференції.
Все більш розповсюджуютьсяу фізкультурно-оздоровчих заняттях за місцем проживання тренажери [5]. Експериментальні дослідження останніх років виявили, що заняття фізичними вправами з використанням тренажерів дозволяють підвищити процес направленого впливу дії на відновлення і розвиток основних фізичних якостей працездатності. Наприклад, у людей малорухомого способу життя загальна витривалість підвищилась на 30 %. Крім цього, заняття на тренажерах викликають у тренуючих зацікавленість, володіють великою пропускною здатністю при обмеженій площині їх розташування, що важливо при роботі у студентському гуртожитку.
Аналіз фізкультурно-спортивних інтересів студентів (див табл. 1) показує, що:
Значно більша кількість студентів-чоловіків займаються спортом до вступу у вуз із числа проживаючих у гуртожитку, тобто приїжджих: 73,1% про-
ти 55,5 % студентів, які проживають вдома, або на 17,6%. Жінки, які проживають у гуртожитку, також значно більше займаються спортом (на 23,1%) ніж ті, які проживають вдома (57,5% проти 34,4%).
Більший інтерес до занять в спортивних секціях за місцем проживання проявили чоловіки, які проживають у гуртожитку ( на 18,1%) і жінки , які проживають вдома (на 6,2%).
В середньому 20% студентів обох статей виявили бажання займатися самостійно за програмами, які були розроблені викладачами кафедри фізичного виховання. Однак, відсоток був вищий у студентів, які проживають у гуртожитку: у чоловіків на 3,4, а у жінок на 5,8.
Частіше використовують джерела засобів масової інформації (телебачення, радіо, печать) спортивного характеру: чоловіки, які проживають у гуртожитку і жінки, які проживають вдома (відповідно на 11,1 і на 4,9%).
Студенти, які проживають в гуртожитку, внесли більше пропозицій щодо покращення фізкультурно-оздоровчої і спортивної роботи у вузі (чоловіки на 15,3%, а жінки на 17,1%).
Таким чином, проаналізувавши, можна сказати, що великий інтерес до занять фізичною культурою і спортом виявляють студенти, які проживають в гуртожитку. Враховуючи цю важливу обставину, необхідно створити умови для розширення оздоровчо-спортивної роботи саме з цим контингентом студентів. Перш за все розширити матеріальну базу і забезпечити її спортивним інвентарем, підготувати необхідну кількість громадських інструкторів за видами спорту. Розробити програми для самостійних занять фізичною культурою і спортом.
Для характеристики стану здоров' я і успішності студентів аналізувалися питання анкети.
Відсоток тих, що палять, виявився майже подібний у студентів, які проживають у гуртожитку і вдома: чоловіки - 20,9% проти 22,2%, а жінки лише рівний результат - по 5,4%.
Студенти, які проживають вдома, більше вживали спиртні напої: чоловіки на 11,9%, а жінки на 11,1%.
Великий відсоток студентів, які не виконують систематично ранкову гігієнічну гімнастику. У чоловіків, які проживають у гуртожитку , він вищий на 2,0%, і у жінок - на 13,3%.
Виявилось, що студентів, які не роблять регламентованих перерв під час самопідготовки, більше серед тих, які проживають в домашніх умовах: чоловіків - на 3,7%, жінок - на 16,0%. На наш погляд, це пов'язано з більш комфортабельними умовами проживання студентів.
Більшість студентів, незалежно від місця проживання, втомлюються під час навчання. Серед чоловіків, які проживають в гуртожитку - 71,6%, вдома - 60,7%. Серед жінок, відповідно - 75,3% і 80,6%. Це можна пояснити надмірним розумовим навчальним навантаженням і відсутністю виробничої гімнастики в режимі праці студентів.
Про відсутність раціонального режиму праці і відпочинку говорить і той факт, що вважають себе погано відпочивши перед початком навчального дня 10,4 - 16,1% студентів.
Під час аналізу середньої кількості пропущених студентами навчальних днів, в результаті простудних захворювань, за період 6 місяців виявилося, що більш загартованими є ті студенти, що проживають в гуртожитку. І чоловіки і жінки хворіють в середньому на 2,6 дні менше, ніж ті, які проживають вдома. Чоловіки 1,9 проти 4,5 дні, і жінки
- 3,5 проти 6,1 дня. Мабуть більш комфортабельні умови проживання не впливають на кращу загартованість організму молодої людини.
Цікаві дані, які отримали за часом, який був затрачений на самопідготовку студентів. Чоловіки і жінки, які проживають в гуртожитку, відводять для самопідготовки по 3,2 години на день, а ті, які проживають вдома: чоловіки 2,8 години, жінки - 2,6 години. Менші витрати часу пояснюються знову ж таки кращими умовами для підготовки в домашній атмосфері. Ймовірніше, це позитивно впливає і на більш високу успішність студентів: відсоток встигаючих на “добре” і “відмінно” був вище у тих, які проживають вдома (у чоловіків - на 1,2% , а у жінок
- на 10,2%).
Таблиця 1.
Відношення студентів до занять фізичною культурою і спортом, %
Питання анкетування Чоловіки - 14 чоловік Жінки - 66 чоловік
Проживають в гуртожитку Проживають вдома Проживають в гуртожитку Проживають вдома
Займалися спортом до вступу в вуз 73,1 55,5 57,5 34,4
Хотіли б займатися спортом: в секції самостійно 86,5 23,9 68.4 20.5 80,8 21,9 87.0 16.1
Використовують довідники засобів спортивної інформації 94,0 82,9 91,8 96,7
Вносили пропозиції щодо покращення фізкультурно-спортивної роботи у вузі 59,7 44,4 79,4 62,3
Висновки:
Враховуючи негативний результати анкетування, доречно розробити основні положення режиму дня студентів з урахування специфіки проживання в гуртожитку і вдома, з активним використанням фізичних вправ.
Для забезпечення кращої загартованості організму і підвищення успішності, більшість навчальних занять з фізичного виховання доречно проводити на відкритому повітрі, при відповідній екіпіровці студентів.
Подальше дослідження необхідно спрямувати на пошук та вивчення інших шляхів підвищення ефективності фізичного виховання в ВНЗ.
Література
1. Арвисто М.А., Кивистик М.А., Тынтс М.Э. Некоторые проблемы и перспективы повышения физкультурно-спортивной активности студентов основных и подготовительных групп // Тез. докл. III Конференция по физическому воспитанию студентов, 11-13 мая 1982 р. - Таллин, 1982.-С.61-62.
2. Виноградов П.А., Кудрявцев В.В. Научный коллоквиум по проблемам массовой физической культуры // Теория и практика физической культуры.- 1984.-№9.- С. 60-61.
3. Виленский М.Я., Карповский Г.К. Мотивационно-ценностное отношение студентов к физическому воспитанию и пути его направленого формирования //Теория и практика физической культуры.-1984.-№10.-с.39-42.
4. Вилькин Я.Р., Каневец Т.М. Организация массовой работы по физической культуре и спорту в высших и средних специальных учебных заведениях // Организация работы по физической культуре и спорту.- М.: Физкультура и спорт, 1985.- 42с.
5. Гук Е.П. Влияние занятий спортивными играми на открытом воздухе на некоторые психофизиологические качества и состояние здоровья студентов-медиков // Мат.Всесоюз. науч. конф., февраль 1982 г.-М., 1982.- С.29-30.
6. Рогов Е.И. Настольная книга практического психолога в образовании: Учебное пособие. - М.: ВЛАДОС, 1995. - 529с.
Надійшла до редакції 13.04.2009р.
stas-r@ukr.net